Стенограма пленарного засідання

03 грудня 1996
 

                    ЗАСІДАННЯ  П'ЯТДЕСЯТ  ДРУГЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и.  3  г р у д н я  1996  р о к у

                             10 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

 

      ГОЛОВА.  Доброго  ранку,  шановні  депутати,  інші учасники

 засідання Верховної Ради,  шановні  радіослухачі!

      Я  прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Проводиться

 поіменна  реєстрація.

      Зареєструвалося  345  народних депутатів. Ранкове засідання

 оголошується відкритим.

      Надійшли    депутатські    запити   від   Єрмака   Анатолія

 Васильовича  до  Прем'єр-міністра  України  стосовно  управління

 процесом   використання   державного   майна,   що  перебуває  в

 управлінні військових структур, але використовується в цивільних

 стосунках;

      Поровського   Миколи   Івановича   до  міністра  сільського

 госоподарства   і   продовольства   в  зв'язку  з  невдоволенням

 відповіддю  на  звернення  стосовно  фінансування  відтворення в

 племіноводстві  на  поголів'я  у  колгоспі  Застир'я,  знищеного

 епідемією;

      Шевченка  Віталія Федоровича до  Прем'єр-міністра України -

 повторний  запит  стосовно  державного  кредитування споруждення

 житлового  комплексу  для  ліквідаторів  аварій  на ЧАЕС в місті

 Фастові.

      Запити  оформлені  так,  як  вимагає  Регламент  -я  ставлю

 питання на голосування про направлення їх адресатам.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      У  вас  є  час  на  запити,  оглошення, так, як передбачено

 Регламентом.   Ну,  я  не  можу  моментально  прочитати  те,  що

 покладено на стіл. Записуйтесь і оголосите, якщо у вас є потреба

 в тому. Будь ласка, запишіться на виступ.

      Опублікуйте список.

      Шейко, будь ласка.

 

      ШЕЙКО.

 

      Шановний Олександр Олександрович, шановні колеги депутати!

      Ми  щойно повернулись з округів, і я вам скажу, що на моєму

 виборчому окрузі, зустрічаючись з виборцями, я багато, звичайно,

 наслухався  неприємного  по  відношенню до роботи і парламенту і

 Уряду.

      Особливо   зустрічі   з  працівниками  бюджетної  сфери,  з

 вчителями,  з  пенсіонерами. Вони переконують мене в тому, що ми

 не зовсім продуктивно працюємо і неконкретно працює Уряд в цьому

 напрямку.

      Тема  вже,  звичайно,  не  нова,  але  ситуація  з виплатою

 заробітної  плати, особливо вчителям, медикам і іншим категоріям

 бюджетних   організацій   і   виплата  пенсій  пенсіонерам  стає

 критичною.

      Коли,  скажімо,  на  моєму  виборчому  окрузі  я знаю добре

 педагогічні колективи, і вони до цього часу терпіли ще, сьогодні

 вони  вже  не  витримують.  І  ми,  роглядаючи державний бюджет,

 розглядаючи податкове законодавство під цей бюджет, повинні все-

 таки   зробити   все  для  того,  щоб  ситуація  цього  року  не

 повторилась в 1997.

      І  я  звертаюсь, користуючись нагодою, до Уряду, все ж таки

 по   Чернігівській   області   розглянути   питання  з  виплатою

 заробітної   плати   вчителям   і   іншим  категоріям  бюджетних

 організацій,  і  пенсіонерам по пенсіях з таким розрахунком, щоб

 погасити ту заборгованість, яка сталась за останні  4  місяці.

      І  ще  одне.  Олександр  Олександрович, розглядаючи порядок

 денний  і розпорядок роботи Верховної Ради, я хотів би висловити

 деякі свої міркуваня.

      Я  думаю,  що  оскільки ми на порозі розгляду цілого пакету

 податкового  законодавства,  ну,  мабуть, на сьогодні недоцільно

 було   б,   скажемо,   ставити  питання  про  основні  положення

 податкової  олітики,  скажемо так, по платежах, і, тобто, по тих

 законодпроектах, які стосуються  податків.

      І   по   розкладу  засідань.  Ви  знаєте,  практика  роботи

 трьохрічна наша переконує в тому, що будь-які зміни і відхилення

 в розпорядку роботи від Регламенту, вони не приводять до бажаних

 результатів.

      Я  думаю,  що  те, що запропоновано, скажемо, з перервою на

 дві  години  роботи  в  Комісіях, потім до 19 години працювати в

 сесійному режимі, вона не буде продуктивною, не буде роботи ні в

 комісіях,  не  буде роботи ні в сесійному залі. Ми можемо просто

 на  17  годину  не  зійтися  всі  до  цього  залу  іп родуктивно

 працювати.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Тодоров.

 

      ТОДОРОВ.  Олександре  Олександровичу,  спасибі. Прошу слово

 передать Краснякову.

 

      КРАСНЯКОВ.

 

      Уважаемый Александр Александрович, уважаемые депутаты.

      Я  снова  обращаюсь  с  одним  и тем же вопросом, с которым

 выступал  две  недели  назад.  К  нам  в  комиссию,  во  фракцию

 поступают    масса    писем,    заявлений,    требований.    Это

 Староконстантиновский  район, Хмельницкая область. Двухнедельная

 забастовка, 90 процентов школ не работают, учителя видвигают уже

 политические требования.

      Запорожье, Бердянск, Вольнянск, Горловка -обращение вобщем-

 то  аналогичное. Я прочитаю одно, которое поступило из Горловки.

 Они  обращаются  к  нам  депутатам,  Президенту  страны и членам

 Правительства.  Они говорят:"До веденные своим Правительством до

 нищеты  и  отчаяния,  потерявшие  всякую  веру в справедливость,

 торжество  разума и благие деяния наших властей обращаемся к вам

 учителя,  работники  здравоохранения  города Горловки с просьбой

 ответить  официально  на  жизненно  важные  вопросы относительно

 сложившейся  ситуации  с  выплатой  заработной платы, соблюдения

 Конституции   в   нашей  демократической  (кстати,  в  кавычках)

 Украины, соблюдение элементарных прав человека.

      Из  последних заявлений Премьер-министра о том, что в нашем

 государстве  сложилась  реальная  ситуация  для  уверенного шага

 вперед,   нам   не  совсем  понятно  как  и  куда  будут  шагать

 полуголодные  и  голодные люди. О каком шаге вперед идет речь? О

 том  последнем  шаге,  который  при  такой  политике,  при таком

 отношении  к  делу господа власть имущих привели народ  просто к

 гибели. Смогут ли шагать с вами голодные шахтеры, мы, учителя, и

 так далее?

      Они   обращаются  к  нам,  уважаемые  депутаты,  попробуйте

 прожить  несколько  месяцев  без  зарплаты.  При этом униженно с

 ощущением  стыда и горечи выслушивать угрозы коммуналдьных служб

 о  судах,  которые  передадут  дела из-за наших долгов за услуги

 квартир,   смотреть   в   глаза   голодных  детей,  лишать  себя

 возможности совершенствоваться профессионально.

      ни  обращаются  к Президенту страны, они говорят:"Простите,

 но  ртечь  пойдет  о  вашем неуважении к себе. Ведь был же издан

 вами  указ  о  задержке  заработной  плдаты не более чем на один

 месяц и даже об уголовной ответственности тех людей, которые это

 нарушают. Так кто же несет ответственность за невыполнение ваших

 указов?  Почему никем не контролируется положение дел на местах?

 Ничего  не  слышно  о  показаниях  ведомых  и неисполнении ваших

 указов".

      Они  говорят:"  Неужели  вы,  народные избранники, служащие

 ему,  отдающие  все  силы  и  здоровье, а порой и жизни на благо

 народа  не  знаете,  что в то время, как бюджетники долгое время

 постятся  со  своими  семьями, городские власти вовремя получают

 заработную   плату,  плокупают  автомобили,  ездят  за  границу,

 расширяют вой бизнес.

      Они   заключают  и  говорят:"Господин  Президент,  возможно

 естьнаверное  нам обратиться в ООН, ЮНЕСКО и прочие организации.

      Мы  требуем,  господин Президент, издать указ, а Верховному

 Совету   принять   постановление   с  поименным  голосованием  о

 приостановке   выдачи  заработной  платы,  начиная  от  аппарата

 Президента  заканчивая  директорами  предприятий,  пока не будет

 выплачена  вся  задолженность  по  заработной  плате; ужесточить

 контроль за исполнением ваших же указов. Требуем заложить бюджет

 на  1997 год 100-процентного финансирования бюджетной сферы. Это

 уже боль  души, это  уже  крик  души.

      Сегодня   полная   делегация   из   20  человек  из  города

 Николаева  -тоже  учителей  -находится  тут  в  городе,  у нас в

 городе,  и  они  просять  встречи  с  председателем  комиссии по

 народному  образованию (...........)  . Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Тодоров. Симоненко, будь ласка.

 

      СИМОНЕНКО.

      Спасибо.   Уважаемые   Александр  Александрович!  Уважаемые

 народные  депутаты!  Фракция  коммунистов,  Симоненко.  Мы также

 вернулись  все  члены  фракции  с  округов  и  вот то, что в мой

 коллега  Евгений Васильевич Красняков сейчас сказал, то же самое

 происходит    у    меня    на    округе    Великоновоселковском,

 Красноармейском    районах.    Страдают   трудовые   коллективы,

 разрушается просто на глазах сельское хозяйство, останавливаются

 шахты. Я на этой неделе также был в трудовом коллективе "Красный

 металлист"  в  городе  Конотопе.  Еще раз утверждаю, что 5-6-8 -

 тысячные  трудовые  коллективы  города индустрии Украины сегодня

 разрушается.  Но,  надо  делать  и правильные выводы: что и как,

 почему  у  нас происходит. Я хотел бы вниманию наших избирателей

 народа  Украины представить резолюцию ь120 конгресса Соединенных

 Штатов  Америки  в  поддержку  независимости Украины, принятую 4

 сентября  сего  года  и  подтвержденную Сенатом 20 сентября сего

 года.

      Здесь  четко  и  ясно  написано.  Я только начальные только

 слова  прочитаю  каждого  из пункта, которые гласят о следующем.

 "Президенту   и   парламенту   Украины   следует  сосредоточить,

 правительству    Украины   следует   продолжить".   Один   пункт

 уникальный,   он   четко   дает  указания  и  вот  эти  указания

 американцев   закладываются,  а  вернее  международных  финансов

 округов   -все  проекты  закона  вносимые  Кабинетом  Министром.

 Правительству  Украины следует сделать своим первым приоритетным

 демонтаж  оставшихся социалистических секторов своей экономики в

 особенности  посредством  быстрой  приватизации средних, крупных

 предприятий,  приватизации  совхозов  и  колхозов  и прекращения

 осуществления   ими   монополистического   контроля  в  аграрно-

 индустриальном  секторе  и  создание  благоприятрых  условий для

 конкурентного,     основанного     на     рыночных    механизмах

 энергетического сектора.

      Далее,  в  тех  же пунктах записано: "Правительству Украины

 создать    позитивный   климат   для   иностранных   инвестиций,

 Правительству   Украины   быстро   закрытие   ядерных  реакторов

 Чернобыля,  Правитесльсьву  Украины  посредством противодействия

 появлению  любой политической силы или военной организации, если

 речь идет об интеграционных процессах в рамках СНГ, а Президенту

 Соединенных   Штатов  Америки  поручено  поддержать  продолжение

 помощи  Украине в области безопасности, прежде всего, в обучении

 офицеров  Вооруженных  Сил, проведения военных учений в качестве

 составной   части  программы  НАТО.  Что  у  нас  Скипальский  и

 выполняет успешно, направляя туда на подготовку людей. И того, я

 предлагаю,  первое,  сделать  вывод,  что  сегодня  Украина -это

 коллониальное  государство  и нам четко показывают, кто хозяин в

 Украине.

      Второй принципиальный вывод. Во внутренние дела государства

 Украины   вмешиваются   другие   государства  и  не  выполняется

 Хельсинское  соглашение, в том числе имеющее отношение конкретно

 к  Украине,  которая  является  в  рамках Союза тогда участником

 этого Хельсинского соглашения.

      Третье. Мне не поняно, где позиция Президента, руководимого

 им  внешнеэкономического ведомства. До сегодняшнего дня ни одной

 ноты,  ни  одного  заявления не было, что ущемляют достоинство и

 честь не только государства, каждого гражданина.

      Я  предлагаю  на  примере конкретно экономической ситуации,

 осуществление  внешней политики, когда у нас у стены плача, я не

 слышал, чтоб там говорили о страданиях народа Украины на прошлой

 неделе,  но  обкявить  процедуру  импичмента нашего Президента и

 потребовать  от  него,  чтобы он перед всем народом отчитался за

 все эти безобразия и издевательства, когда во внешней политике в

 откровенную заявляют, что собой представляет Украина.

 

      ГОЛОВА. Ратушний.

 

      РАТУШНИЙ.

 

      (Михайло Ратушний, Конгрес українських націоналістів)

      Саме  я  свідчення  втручання інощземних держав у внутрішні

 справи  України,  я  вважаю  проведення  30  листопада  в  місті

 Донецьку,  де  є,  В  Донецькій  області  є  депутат  Симоненко.

 Проведення  Конгресу людських общин України, де було сказано, що

 донецький  Крим  є  відправним  точками для об'єднання України в

 оновлений  союз.  Тому  я  направив  вже депутатське звернення і

 оголошую  його  тут,  в  стінах Верховної Ради, що до яких пір в

 Донецьку   будуть   проводиться  легально  засіданння  Конгрессу

 русских  общин  Украины  з  добавлення,  доки  буде Прокуратура,

 Служба  безпеки  дивитися,  як  в  Донецьку  і  в інших областях

 України  явочно  відбувається  шабаші,  в яких ставиться за мету

 ліквідація  української  державності  і  зняття  її знову Союз з

 центром в Москві.

      Перше.  Друге.  Не  дивлячись на одноразові мої звернення і

 звернення  від  депутатів  від  Тернопольської  області проблема

 ліквідації  заборгованості  вчителям  Тернопольщини абсолютно не

 вирішується.  Не  дивлячись  на  неодноразові  обіцянки  і віце-

 прем'єрів,  і  міністра фінансів, і заступника міністра фінансів

 Матвійчука,   який   уже   пережив  декілька  міністрів,  але  й

 залишається  на своїй посаді і далі. Шостимісячна заборгованість

 вчителям  і лікарям в Тернопольській області по заробітній платі

 залишається. Тому буде абсолютно незрозуміло, якщо 16, 17 грудня

 всі  педегогічні  колективи  області змушені після довгого майже

 піврічного  чекання вдасться до страйкових виступів. Я звертаюся

 ще  раз,  оця  ситуація  характерна  для більшості округів і для

 більшості   областей.   На   решті  зобов'язання  по  ліквідації

 заборгованості, дотриманння графіку по ліквідації заборгованості

 вчителям   Тернопольщини   працівникам  Міністерства  фінансів,

 казначейства  та  власне  Кабміну  виконати  і  ліквідувати саму

 найбільшу заборгованість по Україні перед працівниками бюджетної

 галузі Тернопольщини. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Ільюшин.

 

      ІЛЬЮШИН.  Прошу  передать  слово  депутату  Моисеенко,  131

 округ.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      МОІСЕЄНКО В.М.

 

      Фракція    "Комуністи    України",    Всеукраїнський   Союз

 робітників, 131 виборчий округ.

      Спасибо, Владимир Алексеевич.

      Уважаемые   товарищи,   на   прошлой  неделе  мне  пришлось

 побывать в городе Харькове, принять участие в митинге и втрече с

 областным  профсоюзным  активом  и  в городе Донеце, с областным

 профсоюзным активом.

      Рядом  с...  воьсмитысячный  митинг завода  имени  Малышева

 потребовал   за   невыполнение   предвыборных  обещаний,  развал

 экономики   Украины   выразить   недоверие  Президенту  Кучме  и

 Правительству  Украины.  Поддержать  всеукроаинскую политическую

 забастовку  протеста  18  марта 1997 года, организованную Союзом

 рабочих.  Обратиться  к  трудовым коллективам областей Украины с

 предложением  включиться в организованную борьбу по зашите своих

 прав.

      В  этом  митинге приняли участие представители Харьковского

 тракторного завода, завода имени Шевченко, Авиационного завода и

 "Южмаша",  города  Днепропетровска.  Аналогичные требования были

 высказаны  на  решении  собрания  профсоюзного  актива  Донецкой

 области,   где   приняло   участие   более  400  представителей:

 руководители    области,    руководители   обкомов   профсоюзов,

 руководиотели  профсоюзных комитетом крупнейших предприятий. Все

 политические   силы   прогрессивной   направленности.   А  также

 представители Федерации профсоюзов Луганской области.

      Что  требуют эти товарищи? От Президента -незамедлительного

 издания  указа Президента об индексации невыплаченной трудящимся

 заработной  платы  и полной ликвидации ее задолженности, а также

 определения  мер  ответственности хозяйственных руководителей за

 задержку  заработной  платы.  От Верховного Совета -не допускать

 принятия  законодательных  актов,  снижающих  уровень социальных

 гарантий (мы знаем, что это стало нормой для Верховного Совета);

 внести  в  повестку дня сессии и рассмотреть вопрос о проведении

 всеукраинского   референдума   о  социально-экономическом  курсе

 государства  и  доверия  высшим  органам  власти;  от  Федерации

 профсоюзов  -созвать чрезвычайный конгресс Федерации профсоюзов.

 В  случае  непринятия  Верховным Советом Украины постановления о

 проведении   всеукараинского   референдума  о  доверии  к  курсу

 государства  и  высшим органам власти, рассмотреть данный вопрос

 на  конгрессе Федерации профсоюзов Украины. Поручить президиумам

 Донецкого  облсовпрофа  и Федерации профсоюзов Луганской области

 обратиться с открытым письмом к органам государственной власти о

 бедственном положении в Донбассе.

      Рассмотреть  по итогам декабря выполнение данных требований

 и  при  необходимости  организовать  акции профсоюзов областей в

 городе  Киеве.

      Кроме  этого,  был  принят  главный, на мой взгляд, пункт о

 поддержке    политической   забастовки  18  марта  1997  года  и

 обращение к членским профсоюзным организациям, обкединяющих 2. 5

 миллиона  членов  профсоюза об  участии в  этой акции.

      2 основных  пакета  требований. 1-й пакет -выплата зарплаты,

 стипендий, пенсиии и всего , что должно быть  выплачено.

      2-й  пакет - в отставку правительство, Президента Верховного

 Совета.

      Я  думаю,  что  эти  2  акта, эти 2 акции поставят на место

 правящий  режим.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Стоян.

 

      СТОЯН

 

      Голова  Федерациї  профспілок  України.

      Шановні  народні депутати, 5 грудня пропонується розглянути

 проект  Закону  України  про  заходи щодо стабілізації народного

 господарства та відновлення економічного зростання в Україні.

      Ми   аналізували   в  себе  ційдокумент.  Я  звертаю  увагу

 депутатів   на  неприйнятність  6-го  розділу  цього закону,  де

 повністю руйнується  система  соціального  захисту трудящих.

      Я  хотів  би  більше  розвернути  це  питання,  але,  може,

 буденагода  потім виступити, а зараз просив, оскільки мій колега

 Смірнов  просви  передати  слово  -передати  слово  Смірнову, 61

 оукру,  прошу.

 

      СМІРНОВ.

 

      61 виборчий  округ.

      Шановний    Олександре   Олександровичу,   шановні   колеги

 депутати.  В  моєму  розпорядженні  опинився  ряд документів, що

 стосується  так  званого  капітального ремонту палацу "Україна",

 який відбувався  протягом останнього року.

      З  них випливає  наступне.

      Перше.  Оскільки  станом  на  середину  липня  за місяць до

 запланованого  завершення  робіт  стало зрозумілим, що коштів на

 нах  не витачає можливо, були і інші причини. Нагадаю, що на той

 час  з  Державного  бюджету  було  вже використано близько 24 24

 мільйонів доларів США, стало зрозуміло, що з бюджету виділити ще

 кошти   неможливо,   то   на  підставі  імовірнго  розпорядження

 Президента  номер  155  від  21  травня 1996 року за пропозицією

 Міністерства культури України, Кабінет Міністрів України прийняв

 26  липня  1996 року постанову номер 840 з грифом "не для друку"

 під   назвою   "Про  фінансування  капітального  ремонту  палацу

 "Україна"  згідно  з  якою  було  вирішено  (цитую...........  з

 постанов):

      "Прийняти  пропозицію  Міністерства  культури  і  мистецтв,

 погоджену  з  комерційними  банками, про надання палацу культури

 "Україна" кредитів   в сумі 1,5 трильйон  карбованців.

      Міністерству  культури  і  мистецтв  забезпечити  термінове

 оформлення  кредитів  для палацу "Україна" та надати комерційним

 банкам  гарантії  щодо погашення кредитів в 1997 році за рахунок

 асигнувань  з Державного   бюджету  України".

      Постанову   підписано  першим  віце-прем'єром  Дурдинцем  і

 міністром Кабінету Міністрів   Пустовойтом.

      Того   ж  дня  було  оформлено  ряд  відповідних  кредитних

 договорів з комерціними банками.

      Для  прикладу,  договір-гарантія  ь3  та  кредитний договір

 ь581/389  від 26 липня 1996 року, підписані відповідно міністром

 культури Остапенко і головою правління Ощадбанку Колесниковим та

 друга   -директором   палацу   "  Україна"  Савченко  і  тим  же

 Колесниковим  за  погодженням  з  міністром культури Остапенком.

 Договір  на  300 мільярдів карбованців, який, цитую:"Позичальник

 зобов'язаний  повернути  на  рахунок банку до 26 липня 1997 року

 відсотки  за  кредит.  Позичальник  сплачує  банку  до  25 числа

 кожного місяця".

      Але  це  ще  не  все.  Трьома  тижнями  раніше  на підставі

 Постанови  Кабміну  ь 691 від 29 червня з таким же грифом "не для

 друку",  було  оформлено кредитний договір тими ж сторонами

 ь554/353  на  сумму три трильйони -15 мільйонів доларів, які так

 само  мають  бути  повернені  до  2  липня  1997  року з сплатою

 відсотків до 25-го  кожного місяця.

      Але і це ще не все. 16 листопада цього..... Дайте я закінчу,

 це важливе питання...

      16  листопада,  два  тижні  тому, цього року, Кабміном була

 прийнята    Постанова    ь1390   про   завершення   фінансування

 капітального  ремонту,  згідно з якою оформлено на тих же умовах

 кредити на суму 28 мільйонів гривень.

      Друге.  Обладнення  для  так  званного капітального ремонту

 було придбано в 16 країнах світу при зменьшених ставках ввізного

 мита.  Документ Кабміну ь313 від 26 квітня, підписанний колишнім

 Прем'єром  Марчуком.  На  це  пішли  величезні  гроши, коли була

 можливість  набагато  дешевше  все це придбати.

      І  останнє.  Загалом  за  тими матеріалами, що в мене є, на

 капітальний  ремонт  палаца  "Україна"  витрачено  119 мільйонів

 гривень  або  60  мільйонів  доларів.  В  той  же час за оцінкою

 фахівців  реальна  вартість  робіт  і успадкування складає 25-29

 мільйонів доларів.

      В  зв'язку  з вище викладенним, прошу на підставі статей 8.

 4.  4  Регламенту та частини 4 статті 89 Конституції включити до

 порядку денного на грудень, бажано на найближчі дні, питання про

 створення  тимчасової депутатської слідчої комісії для перевірки

 законності виділення і використання коштів на капітальний ремонт

 палацу "Україна".

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.   Шановні   депутати,   сьогодні  Міжнародний  день

 інвалідів.   З  цього  приводу  просив  слова  Петро  Степанович

 Степанов. Будь ласка.

 

      СТЕПАНОВ П.С.

 

      Спасибо Александр Александрович.

      Уважаемые депутаты, сейчас всем тяжело тем, кто живет своим

 трудом,  но еще тяжелее тем, кто не может работать или ограничен

 в  работоспособности по состоянию здоровья, -инвалидам. Хотелось

 бы   обратить   внимание,   что   правительством   подан   пакет

 законопроектов,    лишающих   инвалидов   последних   социальных

 гарантий,   ликвидации  льгот  по  налогообложению,  предприятий

 общественных  организаций  инвалидов,  обществ  слепых, глухих и

 других,  ликвидация  Фонда инвлидов социальной защиты инвалидов,

 ликвидация Фонда социального страхования Украины и другие.

      Я  считаю,  что  каждый из моих коллег, народных депутатов,

 задумается  прежде,  чем  нажать  на  кнопку "за"  принятие этих

 документов.

      Еще  хотелось бы сказать, что в столице Украины третий день

 прошли  ряд  мероприятий, посвященных  Всемирному дню инвалидов.

 Пользуясь  случаем,  я  хотел  бы  вас  пригласить  найти  время

 посетить выставку творчества инвалидов в Украинском доме, бывшем

 музее   Владимира  Ильича  Ленина.  Изумительное  художественное

 творчество   инвалидов, написанное  инвалидами  руками,  ногами,

 зубами,   кто   не  может,  которые  никого  не  могут  оставить

 равнодушными.

      Я  особенно  обращаюсь  к  директорам  предприятий обратить

 внимание  на инвалидную технику, которая выставлена в этом Доме,

 в Украинском доме. Подумать, кто может быть на своем предприятии

 освоит производство этой техники крайне необходимой инвалидам, и

 которая сейчас закупается за рубежом, тратя огромные средства, и

 которые простые инвалиды купить не могут. Еще раз прошу обратить

 на   положение  инвалидов,  на  законодательство  по  инвалидам,

 которые  затронуты  в  том пакете законопроектов, которые поданы

 Правительству.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати!  Ми, напевне, мусимо в цей день

 пообіцяти  інвалідам,  що ми дуже уважно придивимося до всіх тих

 законодавчих  актів,  до  проектів  тих  актів,  котрі  надійшли

 сьогодні  до Верховної Ради з тим, щоб об'єктивно відреагувати в

 тому  дусі,  як  сказав  Петро Степанович Степанов. А від вашого

 імені   дозвольте  побажати  всім  інвалідам  одного  -здоров'я,

 терпіння і здоров'я.

      Ми  використалі час, відведений на заяви, запити тощо, вони

 буруться  всі  до  уваги. Пропозиції, які потрібно голосувати, у

 власне  одна  пропозиція  у  Смірнова  про  створення Тимчасової

 спеціальної  комісії. Важливо було б раціональніше сьогодні дати

 доручення комісії профільній хай розгляне.

      Я  чому кажу про це, Євгене Вікторовичу? У нас 24 постійних

 комісій  і  24  зараз  уже  тимчасових  спеціальних  комісій,  а

 організувати  роботу  тимчасової  спеціальної комісії однаково і

 забезпечити її, що і постійної. Тому це просто не під силу зараз

 Верховній  Раді.  Одначе,  якщо  ви  наполягаєте,  будь ласка, я

 ставлю на голосування пропозицію Смірнова.

 

      "За" -

      Рішення  не прийнято.

      Я   просив...   будь  ласка,  дайте  хвилину  Смірнову  для

 обгрунтування.

 

      СМІРНОВ.

      Дякую.  Олександре  Олександровичу,  я розумію, я просто не

 встиг  сказати  під  час виступу, щодо цього. Я розумів, що буде

 така  пропозиція -доручити це постійній комісії. Але ні постійна

 комісія,  ні  правоохоронні  органи  нічого  не зможуть зробити.

 Єдиний,  хто  зможе  що-небуть  вивести  з  цього,  це тимчасова

 депутатська   слідча  комісія.  Для  обговорення  цього  питання

 потрібно  не  більше  10  хвилин,  десь післязавтра чи навіть на

 початку наступного тижня. Членами комісії достатньо щоб було 5-6

 чоловік  з залученням фахівців -і все. Зараз мова йде про те, що

 проголосували  за  включення  до  порядку  денного  питання  про

 створення  тимчасової  слідчої  депутатської  комісії.  Я  прошу

 підтримати.

 

      ГОЛОВА.  Я  зрозумів.  Зараз я дам Кужель. Одну хвилиночку.

 Кужель.

 

      КУЖЕЛЬ.

      Уважаемый  Александр  Александрович! Уважаемые депутаты! На

 нашей комиссии по запросу комиссии уже собран материал полностью

 по  проведению  реставрации  ДК "Украина", уже проведен анализ и

 сегодня  как-раз  обсуждался  и  выносится  на комиссию вопрос о

 возбеждении уголовного дела по вопросам проведения реконструкции

 ДК "Украина".

      По  этому  материалу  уже  есть,  в принципе, я подходила к

 депутату  Смирнову, мы готовы обкединить усилия, и сегодня можно

 через  комиссию Верховного Совета, уже нечего исследовать, там и

 так  все  на лицо факты нарушения, злоупотреблений использования

 бюджетных средств.

 

      ГОЛОВА. Тому я ставлю в редакції, яку запропонував Смірнов.

 Про  включення  до  порядку  дня  на  цей  тиждень  питання  про

 створення тимчасової спеціальної слідчої комісії. Зрозуміло? Про

 включення до порядку дня. Ставлю на голосування це питання.

 

      "За"

 

       Рішення прийнято.

      Розглядається питання....

      Ви на голосування нічого не пропонували.

      Моісеєнко, будь ласка.

 

      МОІСЕЄНКО.

      Спасибо,  Александр Александрович. (Моисеенко, Всеукраинский

 союз рабочих)

      От   имени   профсоюзной   организации   области  я  вносил

 предложение  внести в повестку дня сессии и рассмотреть вопрос о

 проведении  Всеукраинского референдума о социально-экономическом

 курсе  государства и доверии высшим органам власти. Я прошу этот

 вопрос поставить на поименное голосование.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Ставлю  на голосування. Хто за те, щоб поіменно це

 голосувать.

 

      "За"

      Прийнято рішення. Буде голосуватись поіменно.

      Але я перед цим хочу вас попередити про те, що включення до

 порядку  дня  будь-якого  питання,  тим  паче такого питання, як

 порядок   формування,   яке   визначене   Конституцією,  вимагає

 попередньої  підготовки.  Якщо  у  вас  є  всі  ці матеріали про

 підготовку  його.  Тоді  ми можемо включати це питання в порядок

 дня і розглядати.

      Ставлю на голосування пропозицію Моісеєнка.

 

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      Будь  ласка,  розглядається  питання  про  розклад засідань

 Верховної  Ради  в грудні. Ми вчора і протягом тиждня в комісіях

 розглядали  це питання. Комісія працювала тут, більшість активно

 працювала.  І  вчора,  під  час засідання наради голів комісій і

 фракцій  розглянули  це  питання,  врахували  всі пропозиції, що

 вносили  депутати.  Тому я пропоную затвердити цей порядок. Будь

 ласка.   Є  потреба  обговорити  його?  Я  прошу  запишіться  на

 обговорення.  Ще  раз повторюю, питання обговорювалося тиджень в

 комісіях,  ви мали на руках пропозиції, і на нараді вчора теж. Я

 просив би обмежити час, 10 хвилин виділяється на це обговорення.

 Кузнєцов, будь ласка.

 

      КУЗНЄЦОВ.

 

      Кузнецов,  фракция  "Коммунисты  Украины".  Пакет,  который

 предлагается  нам  для  обсуждения,  на  сегодняшний  день очень

 серьезный.  Я был на избирательном округе, советовался со своими

 избирателями,   с   руководителями  предприятий.  Действительно,

 должень  быть  пакет, все должно рассматриваться в пакете и надо

 рассматривать  все  эти законы только все вместе. Но, возмущение

 людей   в   основном   пенсионеров   и   инвалидов  с  тем,  что

 правительство    собирается   отменить   все   льготы,   которые

 представляют, нет предела.

      Значит,  я  предлагаю,  во-первых, чтоб это были все законы

 все  вместе,  и  обсуждение  по  полной  процедуре,  без  всяких

 отклонений.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.  Радько.

 

      РАДЬКО      Передаю слово Марченку.

 

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Александр Александрович, я прошу...

 

      ГОЛОВА.  Одну хвилиночку! Де Радько?  Будь ласка, Сікалов.

 

      МАРЧЕНКО В.Р. Передали...

 

      ГОЛОВА.  Сікалов, будь ласка.

 

      СІКАЛОВ В.І.

      Спасибо.

      Уважаемые депутаты, уважаемый Александр Александрович!

      Значит, я тоже внимательно очень ознакомился с этим пакетом

 документов,  вот.  У  меня  возникает  один-единственный вопрос.

 Соответствует   ли   этот  пакет  документов  нашей  сегодняшней

 Конституции  или  не  соответствует?  Я  делаю выводы, что он не

 соответствует  Конституции.  Более  того, ущемляются права наших

 избирателей, наших граждан Украины. Выход?

      Поэтому  я  прошу  инициаторов этих законопроектов (то есть

 Пинзеника,  в  частности),  а  откуда идет этот законопроект или

 откуда  дует  ветер  -  мы все прекрасно  понимаем,  здесь  Петр

 Николаевич  Симоненко  обкявил,  вот... Стать здесь на трибуну и

 пускай  он  обкяснит  нам,  как  будут...  почему  увеличивается

 сегодня  пенсионный  возраст,  почему  лишаются  ветераны  Войны

 льгот,  почему  лишаются  афганцы,  чернобыльцы  и все остальные

 категории? Как в этой ситуации жить дальше народу Украины?

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Жулинський.

 

      ЖУЛИНСЬКИЙ  М. Г. Я прошу передати слово Михайлу Дмитровичу

 Сироті.

 

      ГОЛОВА.  Сирота.

 

      СИРОТА М.Д.

      Шановний голово, шановні народні депутати!

      Детальне  ознайомлення  з  поданим  проектом...  з  поданим

 пакетом  законопроектів по оподаткуванню показало, що, очевидно,

 треба  скоректувати  трошки  розклад  засідань Верховної Ради, а

 саме:  бажано  виділити  і  у  вівторок,  другу  половину дня, і

 середу, другу половину дня для більш детального обговорення їх в

 комісіях.  Адже  дивіться,  сьогодні  поставлений  проект Закону

 України   про   платежі  на  території  України  навіть  не  має

 доповідача, а тільки стоїть співдоповідач...

      Далі.  Депутатам сьогодні потрібне аналітичне обгрунтування

 і  розрахунки  по  поданим  законопроектам, щоб приймати з усіма

 даними,   які  тільки  є  і  приймати  свідоме  рішення  по  цим

 законопроектам. Бажано було би отримати такі розрахунки.

      Далі.  Сьогодні у нас є в порядку денному Основні положення

 податкової   олітики   в  Україні  -друге  читання,  "Закон  про

 системуоподаткування" -тобто іде перехрестя якесь: з одного боку

 комісія дає своії пропозиції, з другого боку -Кабінет Міністрів.

      Треба  вийти  із  цієї  правової  колізії і розглядати щось

 одне.

      Далі.  Є  велика  небезпека,  що якщо ми приймемо цей пакет

 законопроектів  і  повністю  на  основі  його створимо Державний

 бюджет,  то  і  пордаткова  інспекція  і всі бухгалтерії на всіх

 підприємтвах повинні ж ще освоїти це все, і ввести його в дію. А

 це  надто складний механізм  і тут  можуть  бути великі збої.

      І  тому,  ми  вважаємо,  що  треба зробити перерви в другій

 половині  дня  і  в  вівторок  і  в  середу для більш детального

 ознайомлення і  узгодження дій.

      Далі,  ввавжаючи  надзввичайно  серьйощзне  питання, коли в

 кінці  роки  виноситься  такий  суттєвий  пакет  законопроектів,

 застрахуватися  тим,  щоб пролонгувати дію доходної і видаткової

 частини  бюджети  1996 року, скажімо, на 3 місяці 1997 року, щоб

 можна  було без спішки детально опрацювати ті ці законопроекти.

      Але  ми  також  вважаємо,  що для узгодження максимального,

 повинна  бути  створена спеціальна комісія з членів депутатських

 груп   і   фракцій,   з   представників   Кабінету  Міністрів  і

 адміністрації Президента. Тільки такий плановий підхід може дати

 позитивний розгляд цих законопроектів.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Єльяшкевич.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ

 

      Херсон, депутатская  группа  "Реформы".

      Уважаемые  коллеги, мне представляется, что те предложения,

 о  которых говорил Михаил Дмитриевич Сирота, в частности порядка

 рассмотрения  проектов,  чтобы  мы по полдня делали перерывы для

 работы  в  комиссиях,  они заслуживают особого внимания. И вчера

 Александр  Александрович  обещал их поддержать, непонятно почему

 сегодня проект немножко другой технологии рассмотения вопросов в

 сессионном зале.

      Главным   вопросом  является вопрос   бюджета.   Так    как

 правительство  не  отзывает  старый проект бюджета, то мы должны

 принять  решение  об  отклонении  этого  проекта  бюджета, чтобы

 дальше уже работать на новой основе.

      И  поэтому я прошу, чтобы не переносился этот вопрос на 17-

 24, а на этой неделе.

      Также  на  этой  неделе  необходимо рассмотреть тот вопрос,

 который ыл ранее запланирован, но почему-то исчез, об информации

 Комиссии,  которая  расследует  ситуацию,  сложившуюся  на рынке

 энергоносителей.

      Тем  более,  что  от  этих  вопросов  и  от той информации,

 которую  мы услышим зависит наше видение и бюджетных и налоговых

 процессов.

      Ну,  и  последнее.  Мы  должны предусмотреть в повестке дня

  вопрос,  связанный  с  реакцией  Верховної  Ради на те события,

 которые  произошли  в  Белоруссии.  Совершенно  непонятно, когда

 Президент  Белоруссии  сам создал себе законодательную власть, а

 парламент  и  исполнительная  власть  Украины не реагирует на те

 события, которые происходят в стране.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.   Кірімов.

 

      КІРІМОВ.

 

      Шановний  Олександр Олександрович, шановні колеги-депутати!

 Я  підтримую  тих  моїх  колег,  які  акцентували  на  тому, щоб

 скоригувати  проект законопроектів, проекти, направлених додаток

 Закону про бюджет на 1997 рік.

      Але грунтуючись на тих виступах, які були сьогодні, я хотів

 би  запропонувати  і  хотів  би,  щоби всі мене пітримали в тому,

 щоби  перед  тим, як обговорювати закон про бюджет на 1997 рік,

 необхідно  розглянути  питання  про  виплату  заробітної плати в

 бюджетній сфері, зокрема медпрацівникам і  вчителям.

      І  особливо  тим  медпрацівникам і вчителям, які працюють і

 проживають  в  зоні,  яка  зазнала  радіоактивного забруднення у

 зв'язку  з  аварією  на ЧАЕС. Це, зокрема, стосуєтсья Поліського

 району, де вчителі не одержують заробітну плату понад 4 місяці.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Хмельовий.

 

      ХМЕЛЬОВИЙ.

 

      Я  просил  бы  включить в повестку дня рассмотрение вопроса

 про ратификацию социлаьных хартий.

      Мы   на  предыдущей  сессионной  неделе  рассматривали  ряд

 социальных  вопросов.  И  их  отклонили. Только одним из условий

 было ратификация социальных хартий. Поэтому я просил бы включить

 этот вопрос в повестку дня.

      И  следующее.  Ко  мне  обратился молодой парень с просьбой

 рассмотреть  проект  Закона про трансплантацию органов. Пока он,

 ожидая  этот  закон,  он  уже  умер.  Ради  светлой памяти этого

 человека  Рябкина  я  просил бы спасти жизнь может быть других и

 рассмотреть  в декабре этот закон. Он у нас депутатам роздан еще

 в декабре  месяце на руки.

 

      ГОЛОВА.   Коршинський.   Немає  Коршинського.  Будь  ласка,

 Пономарекно.

 

      ПОНОМАРЕНКО.

 

      422  виборчий округ, депутат Пономаренко.

      Шановний  Олександре  Олександровичу, я думаю, що нам треба

 припинит   займатися  популізмом.  Всім  хочеться  ділити,  всім

 хочеться  зробити  велику  заробітну  плату  нашим людям. Але, я

 думаю, що всі закони і поправки до них, що стосуються заробітної

 плати, треба розглядати тільки після завершення формування нової

 податкової  системи.  Треба визначити джерела надходження коштів

 до бюджету, а потім  ділити ці кошти. Це перше.

      Що  стосується  наших  багаторазових  звернень  щодо нового

 закону  про  пенсійне  забезпечення.  Я думаю, щ цей закон треба

 розглядати,  тому  що  народ  України сьогодні хвилює не стільки

 низький  надзвичайно  низький рівень пенсійного забезпечення, як

 несправедливий  розподіл  того Пенсійного фонду, який сьогодні у

 нас  існує  незалежно  від  стажу  роботи, умов роботи, тому цей

 закон треба  розглянути.

      І  ще  один  закон,  який ми повинні розглянути, який давно

 очикує  народ  України, -це Закон про декларування доходів, який

 ми  прийняли  в  першому читанні ще рік назад і до цього часу не

 можем  до  нього  повернутися.  Народ надзвичайно цікавить, чому

 так?  Який ще закон, який розглядався у Верховній Раді в першому

 читанні   рік   назад,   до  цього  часу  тягнеться  з  кінцевим

 завершенням? Я прошу це питання також поставити на голосування.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Час використаний. Будь ласка, інформація про ринок

 енергоносіїв. Вчора ми на нараді розглядали це питання, і голова

 комісії Дудченко Микола Петрович попросив віднести це питання на

 пізніше, оскільки комісія ще не готова сьогодні доповісти.

      Тому... Микола Петрович на місці? Роман Васильович, на коли

 б могла комісія доповісти? Через тиждень, пізніше. Ну це питання

 є в порядку дня, просто воно на цей тиждень знято, перенесено на

 пізніше.  Тобто мова йде про те, що в грудень місяць включається

 це  питання,  і  я прошу, щоб в стенограмі це було відмічено, на

 грудень місяць це питання включається.

      Інформація  про  виплату  заробітної  плати, Іван Захарович

 Кірімов.  Щотижня  ви  одержуєте  інформацію,  голови  комісій і

 фракцій.  Інформація  ця  свідчить  про  те,  що  не зменшується

 заборгованість  по заробітній платі, а навпаки по деяких галузях

 зростає.

      Про  ратифікацію  соціальної хартії. Пропозиція Хмельового:

 включити  до порядку дня ратифікацію соціальної хартії. Комісія,

 можна................    Буздуган,    готове   це   питання   до

 ратифікації?

      Слово Буздугану.

 

      БУЗДУГАН.

 

      Дякую.   Шановні   колеги!  Сьогодні  у  вісім  годин  було

 засідання  нашої  комісії.  Одне з питань, яке ми піднімали саме

 це:  про  патифікацію  соціальної  хартії. На жаль, ми не можемо

 його  винести, оскільки воно ще не надійшло до Верховної Ради. Я

 пропоную   зараз   прийняти   протокольне   доручення   Кабінету

 Міністрів, терміново його внести на розгляд Верховної Ради.

      Як  тільки  воно  буде  внесено,  ми готові його винести на

 розгляд.

 

      ГОЛОВА. Зрозуміло. Готуйте такого листа, я підпишу його. Не

 треба голосувати з цього приводу. Підпишемо листа і одержимо цей

 документ, будемо ратифіковувати.

      Закон   про   трансплантацію  органів.  Комісія  з  охорони

 здоров'я.  Хто є з комісії? Про міру підготовки цього питання до

 розгляду.  Я прошу... Це питання важливе, безперечно, але якраз,

 якщо  ви  уважно подивитеся зміст цього закону, то проблема не в

 прийнятті  саме  закону, а проблема в трансплантації органів.

      Ну давайте так, готуйте його. Як тільки комісія заявить, що

 воно  готове  до  другого  читання, ми відразу його поставимо на

 голосування.

      Про  пенсійне  забезпечення.  Це  питання є в порядку дня в

 різних, так  би  мовити,  варіантах.

      Про  декларацію  доходів  громадян -пропозиція Пономаренка.

 Вчора  ми  також  обговорювали це питання. Ми повинні розглянути

 питання про податок на нерухомість, який охоплює це питання, по-

 перше.  По-друге,  декларація  доходів... Закон про декларування

 доходів  передбачає  одноразову  декларацію, а нас це не повинно

 влаштовувати.  Тим  часом  Закон  про державну службу зобов'язує

 декларування  щорічне. І з цього приводу я звернувся до Кабінету

 Міністрів  з  листом, остільки стаття 13 цього закону передбачає

 пропозицію  -механізм  положення  про це декларування. Як тільки

 Кабінет Міністрів видає це положення автоматично вводиться в дію

 весь  закон  і  декларування  здійснюється щороку. Щороку кожним

 державним  службовцем.

      Відносно  режиму  роботи,  порядку  роботи.  У вас на руках

 пропозиція  про те, що, в зв'язку з специфікою розгляду питань у

 грудні  місяці, необхідністю завершення всієї підготовчої роботи

 комісіями,  кожного  дня  треба  передбачити  по 2 години роботи

 засідання  в  комісіях. І для цього треба продовжити на 1 годину

 сесійне  засідання.  Але  для  понеділка,  тобто  для вівторка і

 середи  сьогоднішньої,  в  зв'язку  з  переліком тих питань, які

 треба  невідкладно  розглядати, за пропозицією комісій і фракцій

 пропонується  засідання  сесійне проводити до 14 години, а після

 обіду  з  15  години працювати в комісіях. Ці 2 дні. А... Тобто,

 вівторок, середа. А решта днів -за тою схемою, яка запропонована

 вам.

      І ще одне питання, пов'язане із регламентами вимогами до...

 щодо прийняття законопроектів. Носов просить слово як автор цієї

 пропозиції.

 

      НОСОВ.

      Шановні  депутати!  Нам  пропонуєтьс  я включити до порядку

 денного  проект  закону  про  заходу  щодо стабілізації. Але він

 поданий  у  неналежній  формі. Я зробив проект постанови, просив

 його розмножити. Може, якщо дасте розпорядження, то його зараз і

 по залу роздадуть, такого змісту:

      "Постанова  Верховної  Ради.  З  метою забезпечення чіткого

 законодавства  та  уникнення  в ньому юридичних колізій Верховна

 Рада України постановляє:

      1.  Повернути  Кабінету  Міністрів  України  внесений ним в

 порядку законодавчої ініціативи до Верховної Ради України проект

 Закону   України   про   заходи   щодо   стабілізації  народного

 господарства  та  відновлення економічного зростання в Україні в

 редакції  від  25  листопада  1996 року і запропонувати оформити

 його  статті  згідно  з  главою  6.  8 Регламенту Верховної Ради

 України  у  вигляді  змін  та  доповнень  до відповідних законів

 України".

      Я  хочу  дати пояснення. Частина статей в цьому законі була

 викладена  в  кваліфікованій  формі, ну наприклад, 15: доповнити

 статтю   закону  такими-то,  такими-то  положеннями.  Це  досить

 однозначна  пропозиція.  А  частина  викладена як новий текст до

 Закону   про   підприємництво,  до  Закону  про  агропромисловий

 комплекс, там, про ліцензування, там, і т. д. Уряд має подати ці

 пропозиції  не суцільним паралельним текстом, щоб у нас було два

 різних  тексти  законодавчих  і  потім  ніхто  не знав, що з них

 використовувати, а як зміни до відповідних законів.

      Якщо  ми  тільки  включимо цей порядок денний, то цю роботу

 доведеться   робити  комітетам,  тобто  документ  поданий  не  в

 належній  формі.  Хай цю роботу робить сам Уряд. Крім того, хочу

 сказати,  що  некваліфікованість  ця  виникає  через  те,  що  в

 Кабінеті   Міністрів   належним  чином  не  ведеться  бібліотека

 Кабінету  Міністрів.  Хай  беруть  монографії, є з цього приводу

 "Юридическая   колизия",   вивчають   і   вносять   документи  у

 кваліфікованій   формі.   Я   говорив  з  автором,  який  зробив

 некваліфіковану  цю  форму,  він  визнав  свою  помилку,  і як я

 зрозумів, Уряд готовий її виправляти.

      Прошу  ні  в  якому  разі  не включати до порядку денного в

 такій формі.

 

      ГОЛОВА.  Тобто  мова  йде  про  те, що ми можемо розглядати

 перелік  на  грудень без питання, передбаченого в цьому порядку,

 про  заходи  щодо  стабілізації народного господарства. По ньому

 прийняти окреме рішення.

      Я розумію. Або проголосувати відразу цю постанову.

      Тому, ні, одну хвилиночку, ні, ні, не зовсім...

      То  подані  окремемі  закони.  До  них  під час розгляду ми

 можемо  пред'являти  претензії,  а  тут  мова йде про 6 десятків

 законів.  Тому  пропозиція  Носова  слушна,  тим більше, що уряд

 підготував  по  суті  порівняльну  таблицю,  йому  треба  просто

 роздільно  подати  усе  діло.  І це не така складна справа. Але,

 треба  проголосувати цю постанову, я її ще раз зачитаю. "З метою

 забезпечення   чіткого   законодавства   та  уникнення  у  ньому

 юридичних  колізій  Верховна  Рада  України  постановляє. Перше.

 Повернути  Кабінету  Міністрів  України  внесений  ним у порядку

 законодавчої  ініціативи до Верховної Ради України проект закону

 про  заходи  стабілізації  народного господарства та відновлення

 економічного  зростання  України  в  редакції 25 листопада цього

 року.  І  запропонувати, оформити його статті згідно главою 6. 3

 Регламенту  Верховної  Ради  України,  6. 8 Регламенту Верховної

 Ради  України  у  вигляді  змін та доповнень відповідних законів

 України."

      Я  ставлю  на  голосування  цю пропозицію. Будь ласка.

 

      "За" -

      (Шум у залі)

      Я  прошу,  депутати, сядьте, будь ласка. Проголосуйте, будь

 ласка. Я ще раз ставлю на голосування.

 

      "За" -

      (Шум у залі)

      Рішення прийнято.

      Таким чином я просив би за основу проголосувати порядок дня

 на грудень місяць. Будь ласка.

      (Шум у залі)

      Олександр Миколаєвич, ну...

      (Шум у залі)

      Будь ласка, не один же ви.

      (Шум у залі)

      За  основу,  а потім проголосуємо вашу пропозицію. Давайте,

 будь ласка.

 

      "За" -

      Ну, дайте  пропозицію  Масенка,  разом  з  нею  поставим на

 голосування. (Шум у залі, окремі вигуки).

      Масенко, будь ласка.

 

      МАСЕНКО О.М.

 

      330 виборчий округ. Дякую, Олександре Олександровичу.

      Та я півхвилинки всього-навсього!

      Ну  все-таки  я не розумію, навіщо тоді приймати постанови,

 закони  і  інші правові акти, якщо ми їх не... не забезпечуєм їх

 виконання?!   Була   прийнята   Постанова   про   стан  справ  в

 агропромисловому  комплексі,  ми прийняли до 20 жовтня заслухати

 питання  про  хід  її виконання. І до цього часу ігнорується хід

 виконання  цього  рішення... Я вам задавав питання, ви говорите,

 що  це  забезпечує  Комісія з питань агропромислового комплексу.

 Голови комісії я не бачу, комісія не ініціює цього питання... Ну

 все  ж  таки  хто порушить це питання і доведе його до кінця? Ви

 знаєте,  що  село вже доведено, як кажуть, до одного діла... Вже

 нема більше про що вести мови...

      Я  дякую.  І давайте все-таки включим це питання в повістку

 дня.

 

      ГОЛОВА.  Що  воно... як воно звучить редакційно? Як звучить

 редакційно це питання?

 

      МАСЕНКО  М.  Г.  Звучить  редакційно:  "Про  хід  виконання

 Постанови  Верховної  Ради  "Про  стан  справ в агропромисловому

 комплексі".  Ми  до 20 жовтня приймали рішення заслухати Кабінет

 Міністрів.

 

      ГОЛОВА.  Ставлю  на голосування цей проект, це питання -про

 включення до порядку дня.(Шум у залі, окремі вигуки).

 

      "За" -

      Прийняте рішення.

      В цілому ставиться на голосування проект на грудень місяць,

 будь ласка. (Шум у залі, окремі вигуки).

 

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      Рішення  по Білорусії....? Заява щодо подій в Білорусії. Ну

 ми ж прийняли.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Посідайте....

      (Ш у м  у  з а л і)

      Будь ласка...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Будь  ласка, слово має Єльяшкевич. Єльяшкевич, ще раз, будь

 ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.

      Александр  Александрович  и  уважаемие  коллеги. Я повторно

 предлагаю  включить в повестку дня вопрос про заяву щодо подій в

 Білорусії.

      Дело в том,  что  в  Белоруссии, я еще раз хочу  повторить,

 фактически  Президент  сам  себе  назначил  парламент. И мы, как

 парламентская  ветвь  власти,  должены  дать  оценку  тому,  как

 подрываются устои парламатаризма в  соседнем  государтсве.

      Я  думаю,  что  печальный  опыт Белоруссии должен послужить

 хорошим уроком для всех парламентариев.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.Чи  готове питання це для розгляду в сесійному залі?

      (Ш у м  у  з а л і)

      Дати  доручення.  Тоді  давайте  ми  зробимо  так  -ми дамо

 доручення,  як  буде  готове  -тоді  розглянем  це  питання.  Це

 елементарно  можна  вирішти  буквально  за кілька хвилин в будь-

 який день.

      (Ш у м  у  з а л і)

      До  порядку дня включити? Ставлю на голосування питання про

 включення  до порядку дня питання про ситуацію в Білоручсії, про

 оцмнку ситуації в Білорусії.

 

      "За"-

 

      Рішення прийнято.

      Пропозиція  депутата  Ландика  про включення до порядку дня

 питання  про  Господарський  кодекс,  воно  це  питання стоїть в

 порядку дня, тільки в переліку тих питань, які будуть розглянуті

 при наявності часу.

      Ви  хочете  його перенести  в  основний порядок?

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ставлю  на голосування пропозицію Ландика.

 

      "За" -

      Ні,  то це не треба голосувать...

      Рішення прийнято.

      Є  пропозиції депутата Вітренко-Марченко: затвердити перед

 розглядом  бюджет в першому читанні, виконати рішення бюджет від

 16-го,  затвердити  нові  розміри мінімальної заробітної плати і

 пенсії. Це питання в порядку дня перед розглядом бюджету стоїть.

      "Внести в повному обсязі Закон про оплату праці". Рішення з

 цього приводу ми  проголосували на минулому  сесійному тижні.

      "Ввести  в  повному обсязі Закон про пенсійне забезпеченя".

 Буздуган Юрій Олексійнович, будь ласка, дайте слово Буздугану.

 

      БУЗДУГАН.  Дякую.

      Дійсно,  закон  про  пенсійне  забезпечення  призупинений в

 частині      дій  своїх статей  Декретами Кабінету  Міністрів.

      В  принципі, його можна вводити в дію. По основних позиціях

 Кабмін  розробив  пакер законів ще півтора роки тому, але під це

 потрібні  певні  кошти,  і  тому  вони до сих пір не внесені від

 імені Кабміну.

      Оце  ситуація на цей момент.

 

      ГОЛОВА.  Підготуйте  ще раз листа, ми звернемось до рішення

 Верховної Ради, звернемось до Уряду відносно цього питання, тому

 що це те  питання, яке  без Кабміну розглядати  не можна.

      Заслухати  позачергове  послання Президента про внутрішнє і

 зовнішнє   становище   України.  Два  рішення  з  цього  приводу

 надіслані Президенту, відповіді він теж надіслав, вона розіслана

 всім членам Комісії, головам Комісій і фракцій.

      Заслухати   доповідь   Комісій   з   питань   законності  і

 правопорядку  про  конституційність  та  законність.  Це питання

 включено  до  порядку  дня.  На пропозицію депутата Жира, голови

 Комісії    і передбачено у порядку дня.

      Постанови   Кабінету  Міністрів  України  про  забезпечення

 діяльності  Конституційного  суду  України.  Доповідь  Комісії з

 питань законності про  Постанову Кабінету Міністрів.

      Будь ласка, Комісія з Регламенту, що з цього приводу.

 

      ШЕЙКО.

      Шановні  колеги,  ви знаєте процедуру підготовки матеріалів

 ля  розгляду  на  сесії Верховної Ради і включення їх до порядку

 денного.  Депутати  Марченко  і  Вітренко  запропонували  тільки

 питання.  А  ми розглядаємо не питання, а документи. І для того,

 щоб  їх  включити  у  порядок денний, треба мати на руках нам ці

 документи.  Їх немає сьогодні. Тому мені здається, що взагалі не

 треба  говорити по 3 пункту пропозиції наших колег.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Конституція  регулює  послідовність  реагування на

 Постанови Кабінету Міністрів, Укази Президента, тощо. Сьогодні у

 Верховної  Ради  немає  тих  повноважень,  щоб ми аналізували ці

 документи  і  приймали  по них рішення. Це питання розглядається

 Конституційним  судом.  Будь ласка, створюйте ініциативну групу,

 звертайтеся  до  Конституційного  суду, як визначено законом про

 Конституційний  суд.  Те  ж саме стосується Указу Президента про

 створення   Міністерства  інформації  та  призначення  Кулака  і

 Менжинського,  що  є  безперечним  порушенням.  Але це норма для

 Конституційного  суду. Про утворення державного митного комітету

 при  Президенті  України і призначення Деркача головою комітету,

 про  лтігитивність  Президента  України Кучми і голови Верховної

 Ради  України  Мороза  у зв'язку з прийняттям нової Конституції.

 Про   припинення   телепередач   "Трибуна   фракцій".   Відносно

 припинення   телепередач  "Трибуна  фракцій"  -це  питання  буде

 розглядатися, а решта питань не входять до компетенції Верховної

 Ради   України.

      Одначе пропозиції внесені, я ставлю їх на голосування.

 

      "За" -

      Сідайте, будь ласка. Рішення не прийнято.

      Ставлю  на  голосування  в  цілому  проект  порядку  дня на

 грудень місяць, я прошу підтримати його.

      Не   треба   голосувать   поіменно,   а   треба,   щоб  так

 проголосували всі, будь ласка.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Про   розпорядок...   у   проекті   постанови,   який   вам

 запропонований,  передбачено... закладена одна технічна помилка,

 яка  не  визначає  відмінність  розкладу засідань у п'ятницю від

 інших  днів.  Тому вважаємо, що це не стосується п1тниці.  Тобто

 тут  в  розпорядок  передбачити  те,  що записано. Ми приймаємо,

 домовляємоя  про  те,  що  два дні працюємо у комісії, пів дня в

 комісії,  а пів дня в сесійному режимі, а у п'ятницю працюємо за

 звичним порядком. Зрозуміло?

      Будь  ласка.  Я  ставлю  на голосування цю пропозицію, будь

 ласка.

 

      "За" -

      Я  прошу  підтримайте, тому що це обговорювалось питання на

 всіх  комісіях,  обговорювалося  з  головами комісій, з головами

 фракцій.  Вони вважають, що це раціональний порядок. Будь ласка,

 ще раз проголосуйте.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Слухається  питання  про  зауваження  Президента України до

 Закону  про  внесення змін до Цивільного кодексу Української РСР

 стосовно  списання коштів, стаття 381. Віктор Іванович Суслов на

 трибуну, будь ласка.

      Я  прошу  звільнити  трибуну, будь ласка. Я прошу звільнити

 трибуну депутатів.

      Я   ставлю   на   голосування  пропозицію  про  позбавлення

 депутатів  Марченко  і  Вітренко  участі у засіданнях протягом 3

 засідань. Будь ласка. Ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Рішення  не  прийнято.

      Поіменно  не треба. Це персональні питання. Ще раз пояснюю.

 Депутати  блокують засідання Верховної Ради. Депутати Марченко і

 Вітренко.  Я  прошу підтримати мою пропозицію про позбавлення їх

 права  участі  в  3  засіданнях  Верховної  Ради. Уе передбачено

 Регламентом. Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

      "За" -

      Будь  ласка.  У  нас:  або  дальші працювати, рухатися -для

 цього  треба прийняти рішення, або ми будемо займатися сварками.

 Тому  я  наполягаю  ще  раз  -проголосуйте і вирішим це питання.

 Ставлю на голосування  ще раз.

 

      "За" -

      Голосів  не  вистачає. Я прошу вас звільнити трибуну. Слово

 має Суслов Віктор Іванович. Розглядається питання порядку дня.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Для   того,   щоб  висловитися,  була  можливість  з місця

 записатися  і  говорити.  Будь  ласка.  Письмово  я  оголосив  і

 проголосував всі пропозиції, 77 голосів набрали.

      Будь ласка, не кричіть, сядьте на місце.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Сядьте на місце, будь ласка.

      Я ще раз повторюю: пропозиції проголосовані, порядок дня на

 грудень  затверджений.  Тому  немає  ніяких  підстав  для  таких

 кроків, хоч я розумію, що це викликано іншими інтересами, зовсім

 не пов'язаними з сесійними засіданнями в грудні місяці.

      Сядьте  на  місце,  будь  ласка.  З  трибуни  слово  ви  не

 одержете. На місці тільки, так як всі депутати. Чого ви кричите?

 Де це передбачено у Регламенті?

      (Шум у залі)

      Де передбачено у Регламенті?

 

      ІЗ ЗАЛУ. От передбачено.

 

      ГОЛОВА. Сядьте на місце.

      (Шум у залі)

      Та   я   прошу   вас...   У  зв'язку  з  тим,  що  депутати

 безпідставно   блокують   засідання   Верховної  Ради,  я  вношу

 пропозицію:  на  три  сесійних  засідання  позбавити  Марченка і

 Вітренко  участі в засіданнях. Ще раз ставлю на голосування свою

 пропозицію. Прошу підтримати цю пропозицію.

 

      "За" -

      Не приймається рішення.  Оголошується перерва на 10 хвилин.

 

                          ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

 

      ГОЛОВА. Запрошуються  всі до залу, будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Будь ласка,  сідайте на місця всі.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Куди ви поділи  пропозицію свою?

      Я прошу, сядьте на місце, будь ласка, звільніть  трибуну. З

 місця скажете  своє слово, будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ще  раз  прошу - звертаюсь  до депутата Марченка, сядьте на

 місце,  не  заважайте   вести  засідання.  Говоріть. Будь ласка,

 Вітренко, говоріть.

 

      ВІТРЕНКО, Конотопський виборчий  округ,

      Шановні  колеги,  ми  з  вами  всі  -суб'єкти  законодавчої

 ініціативи.  І  ми  з  вами сьогодні, зараз затверджуємо порядок

 денний  на  грудень.  Кожен з нас згідно з Регламентом має право

 внести   свої  прпоозиції  щодо  тих  питань,  які  ми  вважаємо

 необхідним  рглянути.  І  згідно  з Регламентом ми як ініціатори

 маємо право на те, щоб обгрунтувати кожну свою пропозицію.

      Ми   письмово   подали  і  пропозицтії  стосовно  процедури

 розгляду пакету шести законів, які внесені Кабінетому Міністрів,

 і  рпопозиції окремо щодо порядку денного 6 сесії на грудень. Ці

 пропозиції  нам  не  дозволив Секретаріат розмножити і роздати а

 залі. Але Олександру Морозу і Петру Шейко ми  подали.

      Слово нам, бачите, треба було брати майже що з бійкою.

      Пропозиції   наші   полягають   в   тому,   щоби   поіменно

 проголосувати   кожну  з  них,  якщо  зал  не  пітримує,  то  не

 підтримує, але ми маємо право  запропонувати залу.

      Стосовно  процедури  розгляду пакету ми вважаємо, що подані

 законопроекти   спрямовані   на  руйнування  законодавчого  поля

 України,  що неодмінно призведе до поглиблення економічної кризи

 і до ще більшого падіння життя населення. А це в свою чергу буде

 сприяти  переходу  загальнонародної  та колективної власності до

 рук іноземного і внутрішнього  кримінального капіталу.

      Все   це   складає  реальну  загрозу  національній  безпеці

 України.

      Тому ми пропонуємо таку процедуру розгляду пакету проектів.

      Перше.  Доповідачем  повинен  бути  Прем'єр-міністр України

 Павло Лазаренко, а ніякі його  заступники.

      Друге.  Законопроекти  потрібно  розглядати після висновків

 Президента  України  Леоніда Кучми та в його присутності, щоб не

 було  ігрищ  між  Президентом  та  Прем'єром.  Вони  спровокують

 соціальний вибух, а потім будуть один на одного кивати.

      Третє.   Кожний   з   законопроектів  розглядати  в  повній

 відповдіності з Регламентом  Верховної Ради  України.

      І   четверте.   Голосування   по  запропонованій  процедурі

 провести  поіменному режимі.

      Це  була  наша  пропозиція стосовно процедури розгляду і ми

 просимо  її  проголосувати  поіменно.  А наступний наш пакет був

 щодо  пропозицій і, Олександр Олександрович, порушив Регламент і

 зачитав все гамузом, а ми просим проголосувати окремо.

      Тут  не  там багато позицій. Перша позиція стосується перед

 розглядом  бюджету  у  першому  читанні  затвердити нові розміри

 мінімальної заробітної плати і пенсії. Якщо ви подивитесь на те,

 що  нам  роздано, то нам навіть нема коду оцієї пропозиції. Вона

 на  3  сторінці  записана.  І  не  відчувається,  що будуть вони

 переглянуті.

      Далі.  Ми  вимагаємо  окремо  проголосувати  про введення у

 повному обсязі Закону України про  оплату праці.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Закінчуйте, будь ласка.

 

      ВІТРЕНКО  Н. М. Як закінчуйте? А як мені зачитати до кінця.

 Ви хочете, щоб я...

 

      ГОЛОВА.  Я  ж  все  уже  прочитав  те, що ви зачитали. Будь

 ласка,  для  обгрунтування  своїх  пропозицій депутату надається

 час,  визначенний  Регламентом.  Ви  його використали. Говоріть,

 будь ласка,  завершуйте.

 

      ВІТРЕНКО  Н. М. За Регламентом по кожній пропозиції дається

 слово для обгрунтування.  І кожна пропозиція голосується.

 

      ГОЛОВА.  У  вас дві пропозиції, ви їх одержали. Подивіться,

 як у вас написано: дві пропозиції.

 

      ВІТРЕНКО  Н.  М.  У  мене два різних аркуша: тут пропозиції

 стосовно роцесу розгляду, а тут пропозиції до порядку денного. І

 я думаю, що всі відчувають, щов Україні розігрується білоруський

 варіант,  що  Парламент  блокується,  що вводяться постанови про

 Конституційний  суд,  що  стає  комнатною митняця України Указом

 Президента, щоінформаційне поле блокується. Тому...

 

      ГОЛОВА. Виключіть мікрофон.

      Пропонується  пропозиція,  по-перше, процедура визначається

 під час розгляду питання по суті, а не до того, як воно включено

 до  порядку дня. Але, оскільки ви запропонували свою пропозицію,

 будь  ласка,  я ставлю на голосування її щодо процедури розгляду

 пакету   шести  законопроектів,  поданних  Кабінетом  Міністрів.

 Ставлю  на голосування.

      Хто  за  те,  щоб  поіменно,  будь ласка. Ну, скільки можна

 читать, вже ж  тільки обгрунтувала.

 

      "За" -

      Пропозиція  голосується  поіменно,  будь  ласка.  Тільки що

 прочитана була Наталією Михайлівною.

      Будь ласка.

 

      "За"-

      Рішення не прийнято.

      Тепер  відносно другої пропозиції, котра проголосована була

 вже   разом,  наполягають  голосувати  окремо.  Перед  розглядом

 бюджету  в  першому  читанні виконати рішення Верховної Ради від

 16. 10. 96  року.  Як  голосувати   сам  документ? Що мається на

 увазі.  Це  побажання. Я ставлю на голосування цей перший пункт.

 Будь ласка.

 

      "За"-

      Друге.   Заслухати   позачергове  послання  Президента  про

 внутрішнє і зовнішнє становище України згідно статтей 85 пункт 8

 Конституції  України. Ставлю на голосування. Ми двічі голосували

 це питання.

 

      "За" -

 

      Третій   пункт.   Заслухати   доповідь   Комісії  з  питань

 законності і правопорядку про конституційність та законність.  І

 викладені  п'ять  підпунктів  постанови  Кабінету  Міністрів про

 забезпечення діяльності Конституційного суду, Указ про створення

 Міністерства  інформації,  про  утворення  Митного комітету, про

 легітивність Президента і Голови Верховної Ради і про припинення

 телепередач "Трибуна фракцій". Ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Слово  має Суслов Віктор Іванович. Будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Порядок  дня на  грудень  затверджений.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ну будь ласка.

 

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемые  народные депутаты! Я прошу вас сосредоточиться и

 приготовиться    к   отклонению   конституционным   большинством

 очередного  вето Президента Украины на закон, принятый Верховной

 Радой  Украины  16  октября  этого  года.  Речь  идет о Законе О

 внесении  изменений  в  Гражданский  кодекс Украинской Советской

 Социалистической  республики.

      Напомню,  что  проект  закона  был  подготовлен  и внесен в

 порядке  законодательной инициативы Кабинетом Министров Украины.

 Этот  законопроект  был  внесен  Президентом  Украины  в  список

 неотложных законопроектов. Парадокс состоит в том, что Президент

 в  даном  случае  наложил  вето именно на тот проект, который он

 просил  Верховный Совет принять в первоочередном порядке, что мы

 с  вами  и  сделали.  И  я  подчеркиваю,  что Верховна Рада сути

 законопроекта  не  исказила.  Она,  по-сути,  его приняла таким,

 каким  и просил  Президент.

      Итак,  кратко о сути Закона и основаниях, которые выдвинуты

 для  вета.  Закон,  как  вы  помните, запретил списание денег со

 счетов  в  банках  юридических  лиц  и  физических лиц субкектов

 предпринимательской  деятельности  без их  согласия.

      Закон  установил,  что без согласия владельцев счетов могут

 списываться  только задолженность по налогам в бюджеты, взносы в

 государственные  целевые фонды, предусмотреные законами Украины.

 Деньги могут списываться в бесспорном порядке и также по решению

 суда и по исполнительным  надписям   нотариусов.

      Обратите  внимание,  вам  роздана  справка, где есть полный

 перечень   законодательных  актов,  в  соответствии  с  которыми

 сегодня  может  производиться беспорное списание средств. В этом

 перечне вы видите 19 законов Украины и постанов Верховної Ради и

 четыре  указа  Президента,  и  того  -23  нормативных  акта,  на

 основании   которых  средства  могут  списываться  в  бесспорном

 порядке.

      Вы понимаете, что вот такая вакханалия бесспорного списания

 средств,  конечно  же,  приводит к нарушению интересов, законных

 интересов субкектов предпринимательской деятельности.

      Таким  образом,  не упорядочив порядок бесспорного списания

 средств,  мы  не  сделаем  шага  вперед к преодолению платежного

 кризиса.

      Я   считаю   также  необходимым  напомнить  депутатам,  что

 Верховна  Рада  отменила  обязательный  порядок платежей, приняв

 новую  редакцию  статьи 24 Закона о предприятиях в Украине. Этот

 закон был подписан Президентом и вступил в действие.

      Если  мы  не  приймем повторно прежнюю редакцию, которую мы

 приняли  уже  статьи 381 Гражданского кодекса, то нам необходимо

 будет   решать  вопрос  теперь  уже  об  очередности  бесспорных

 списаний.

      Дело  в  том,  что принятая редакция 380 -отмена, извините,

 дело  в  том,  что  отмена обязательной очередности платежей без

 принятой  нами  редакции  381  статьи  многим предприятиям может

 нанести  даже  вред,  так  как  они  теперь теряют право на 15%,

 которые  были  предусмотрены  для этих предприятий на неотложные

 нужды  и  попадают  в  полном  обкеме  под  бесспорное  списание

 средств.

      Итак,  каким  же  образом  Президент Украины аргументировал

 свое  вето? Как вы видите, в поданни Президента говорится о том,

 что становится невозможным списание со счетов предприятий других

 платежей,  кроме  налогов,  невозможным  списание  в  бесспорном

 порядке, в том числе списание финансовых санкций. Мы этот вопрос

 с  вами  обсуждали,  и  мы можем еще раз сказать, что финансовые

 санкции   и   все   другие  случаи,  когда  средства  необходимо

 списывать,  конечно  же должны списываться в судебном порядке по

 приговору суда.

      Итак.   Комиссия   по   вопросам   финансов   и  банковской

 деятельности  считает, что Кабинет Министров Украины не совершил

 ошибки,  когда  он  подал  упомянутый  законопроект, мы пришли к

 выводу,  что  Президент  Украины  тоже не совершил ошибки, когда

 обратился   к   Верховной   Раде   с   просьбой  о  внеочередном

 рассмотрении  проекта.  Верховна  Рада тоже не совершила ошибки,

 когда  этот  проект  приняла,  ошибку  скорее всего совершили те

 работники  президентского  аппарата,  которые  подали на подпись

 Президенту   вето,  видимо  защищая  интересы  тех  организаций,

 которые  хотят  сохранить  за  собой  право бесспорного списания

 средств  со счетов предприятий. Поэтому комиссия просит Верховну

 Раду    подтвердить   свое   решение   и   проголосовать   вновь

 конституционным  большинством о внесении изменений в гражданский

 кодекс Украинской ССР.

 

      ГОЛОВА.  Колізія  викладена  вичерпно.  Ви  хотіли  з цього

 приводу  висловитися?  Дайте  слово  Пинзенику. Віктор Іванович,

 побудьте поки що на трибуні. Прокоментуєте.

 

      ПИНЗЕНИК В. М. Шановний, Олександре Олександровичу, шановні

 колеги!

      Справді   з   прийняттям  змін  до  статті  24  Закону  про

 підприємства  і  381  статті  про  до Цивільного кодексу виникли

 серйозні  правові  колізії.  Я  прокоментую  наслідки  прийняття

 рішення  по  статті  381  Цивільного  кодексу.  Про  ці неслідки

 говорили  народні  депутати  під  час обговорення цього проекту.

 Прийнята  норма  дозволяє  суб'єктам  господарювання  взагалі не

 сплачувати  податків.  У  випадку  несплати  податків  найбільше

 покарання,  яке  чекає  неплатника,  наприклад  через  рік, - це

 заплатити  те, що він мав рік назад заплатити. По суті надається

 можливість  безплатного  користування  бюджетним кредитом. Пеня,

 яка   виконує  функцію  проценту  на  кредит,  не  стягується  в

 безспірному порядку.

      До  речі,  в  прийнятій редакції Податкова інспекція не має

 права  навіть списування... вимагати сплати пені і штрафів через

 суд -  ніде   в   законах   у  нас  немає  норми,  що  Податкова

 адміністрація  може  звернутись до суду. Тому така редакція може

 мати дуже негативні наслідки до бюджету.

      Друге.  Введення  в  дію  статті  без врегулювання проблеми

 простроченої  податкової  заборгованості  може  зупинити  процес

 виробництва   на   тисячах   підприємств.   Навіть   якщо  норма

 безакцептного списання буде стосуватись тільки недоїмки, рахунки

 підприємств  будуть  негайно  заблоковані. Чому? На сьогоднішній

 день  податкова недоїмка складє 2,3   мільярда гривень плюс  1,4

 мільярди  до  Пенсійного  фонду.  При праві Податкової інспекції

 негайно  пред'явити  вимоги  щодо  безакцептного  списання  руху

 коштів  по  рахунках підприємств буде припинено. В зв'язку з цим

 без    врегулювання    проблеми    реструктуризації   податкової

 заборгованості,  яке  передбачено проектом Закону про платежі на

 території  України,  скасування  картотеки  обернеться паралічем

 виробництва.

      Є  і третій аспект. Про нього і говорив Віктор Іванович вже

 частково.  Введення  в  дію  статті  3.181   при неврегульованій

 податковій  заборгованості  негайно  зупинить можливості виплати

 заробітної   плати   на  тих  підприємствах,  які  мають  велику

 податкову картотеку.

      Є  проблеми і з статтею 24. Ця стаття скасувало безакцептне

 списання.  В  той  же  час  в самому законі (постанова з приводу

 цього  закону  не  приймалась)  не  передбачено,  що  чинні акти

 законодавства   застосовуються  в  частині,  яка  не  суперечить

 прийнятому  закону.  І  сьогодні склалась правова колізія -одним

 законом  надано  право  розпорядження  коштом  на  рахунку  його

 власнику;  з  другого  боку,  продовжують  діяти  десяток  інших

 законів, де збережена норма щодо безакцептного списання.

      В  зв'язку з викладеним, Кабінет Міністрів пропонує:

      1.  Не  підтримати внесений комісією проект про переборення

 вето Президента.

      2.  Відкласти вирішення цього непростого питання на 3 дні і

 дати   доручення   Комісії   з  питань  фінансів  і  банківської

 діяльності  разом  з  бюджетом подати остаточну узгоджену статтю

 редакцію  381, або ж врегулювати питання через проект Закону про

 систему платежів, який буде слухатись наступним питанням.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Вікторе  Михайловичу,  ну,  ви  ж  скажіть тоді як

 вносилася  ця пропозиція. А так виходить, що ніби от зараз треба

 подолати   думку комісії.

      Пропозиція-то вносилася вами і підтримана сесійним залом, і

 внесена  як невідкладна Президентом. А тепер все виявляється, що

 розібралися потім.  То ви скажіть - зроблена   помилка.

 

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  Шановний  Олександр Олександрович, я щиро

 признаю,  що  і людьми, які готували це рішення, і мною особисто

 допущена неточність щодо формулювання одного пункту.

      Тому я прошу підтримати цю позицію - через 3 дні ми внесемо

 погоджений проект. (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА. Віктор  Іванович ... (Ш у м  у  з а л і)

 

      СУСЛОВ В.І. Уважаемые депутаты...

 

      ГОЛОВА. Увага!

 

      СУСЛОВ  В.  І.  Уважаемые депутаты, конечно, с учетом того,

 что  Правительство покаялось, можно его и послушать. Но в данном

 случае - это не правительство, а депутат все-таки Пинзеник.

      Официально  от  Правительства  к  нам  не поступало никаких

 заявлений на тему о том, что Правительство ошиблось, просто этот

 закон не  принимать, вернуть и так  далее.

      Что  же  касается  замечаний по существу.

      Виктор  Михайлович  говорит,  что эта редакция позволяет не

 платить налоги - первый основной тезис. Читаем редакцию, которая

 принята.  "Без  згоди юридичних осіб та фізичних осіб, суб'єктів

 підприємницької   діяльності   списання,  стягнення  коштів,  що

 знаходяться   на  їх  рахунках  в  банках,  не  допускається  за

 вийнятком  стягнення  невнесених в строк податків, зборів, інших

 обов'язкових  платежів  до  бюджетів  згідно  з чинними законами

 України.  А  також  стягнення  невнесених  в  строк  внесків  до

 дежавних  цільових  фондів  в  розмірах і порядку, встановленому

 чинними законами України.

      То   есть,   как   раз   эта  редакция  предполагает  право

 бесспорного  списания  задолженности  по  налогам  и  взносам  в

 целевые фонды в Государственный бюджет. поэтому выдвинутый здесь

 тезис,  что  это  позволяет  не  платить  налоги,  абсолютно  не

 соответствует  содержанию  принятого  нами  закона  здесь  можно

 порекомендовать только читать  принятый  текст.

      Далее,  насчет  того,  что  можно будет не платить санкции,

 другой  тезис.  Извините  меня,  санкции  никто  этим законом не

 отменяет.  Разница  только в том, что санкции должны взиматься в

 судебном орядке. И налоговая администрация имеет право обращения

 в  суд, естественно. И взыскание этих санкций в судебном порядке,

 причем без уплаты державного мыта.

      Таким  образом, ну, давайте примем решение. У нас остается,

 кстати,  и возможность проголосовать вариант Президента, который

 также   в  сравнительной  таблице  роздан,  и  который  хуже  по

 сравнению  с  тем,  что  было принято нами в одном отношении. Вы

 видите, что  разница в варианте Президента следующая:"

      "Без  згоди  юридичних  осіб  та  фізичних  осіб  суб'єктів

 підприємницької   діяльності,   списання  стягнення  коштів,  що

 знаходяться в їх рахунках в банках, не допускається.

      І   Президент   тут   добавляє:   "За   винятком  випадків,

 установленвлених  законами   України".

      То  есть,  Президент  подтверждает, что вот те 19 законов и

 постанов, которые дают право бесспорного списания, действуют.

      Если   следовать   строго   по  тексту,  то  тем  самым  он

 соглашается,  что  4  его  указа тем самым действовать не будут,

 потому что  говорится, что  только на основании законов.

      Этот  вариант  более  мягкий,  он тоже приемлем. Если мы не

 наберем  300  голосов,  то  я  предложу поставить на голосование

 вариант Президента но решение  принять сегодня.

      ГОЛОВА.  Шановні депутати, ми це питання обговорювали вже в

 сесійному  залі. Зауваження обговорювали, і вже раз голосувалось

 тут.  І  не  вистачило  голосів.  То потрібно якось вийти з цієї

 колозії.  А  з  неї вийти можна тільки шляхом голосування. Різні

 позиції   з'ясовні,   тут   все  зрозуміло:  або  так,  або  так

 голосувати.

      Питання  до Суслова? Я прошу уваги. Єльяшкевич, будь ласка.

 Виступив.   Бандурка з місця. Чи ви хочете з трибуни? Давайте.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ О. С., Херсон, депутатская группа "Реформы".

      Я выступаю от депутатской группы и поэтому буду говорить то

 мнение,   в  котором  мы  разошлись  с  вице-премьеров  Виктором

 Михайловичем  Пинзеником, потому что убеждены, что он не ошибся,

 а был прав, когда завизировл первоначальный документ.

      Дело  в  том,  что  речь  идет о следующем. Давать ли право

 налоговой  инспекцие, а теперь у нас, к сожалению, существует не

 совсем  законная,  на мой взгляд, налоговая администрация, право

 на бесспорное списание не только самой суммы налогов, но и пени,

 и штрафов.

      Мы  убеждены,  что  в  соответсвии  с нынешней Конституцией

 право  наказания  подлежит определять только в судебном порядке.

 Туда налоговая администрация будет обращаться, не платя пошлины,

 бесплатно.  И там есть возможность для предприятия, организации,

 учереждения защитить свои интересы.

      Если  кто-то волнуется, что в этот момент куда-то иисчезнет

 имущество,  то  тогда судья накладывает арест на это имущество в

 соответсвии  с  действующим  законодательством  и  ничего с этим

 имуществом  не происходит.

      Вопрос  будет решаться. Но, если мы рассматриваем вопрос по

 судебной  системе  очень  серьезно  и  требованья к судьям очень

 серьезные,   в  соответсвии  с  нашей  действующей  Конституцией

 избираются   они,  я  напоминаю,  Парламентом  после  первичного

 назначения  Президентом  и проходят чистилище соотвествующее, то

 на  сегоднешний  день  уровень кадровый налоговых инспекторов, к

 сожалению,  оставляет желать лучшего.

      Последний  пример,  когда бывший уже наш управляющий делами

 Георгий   Иванович   Бондаренко   назначен   заместителем  главы

 налоговой  администрации  Украины. И разобрались еще с проблемой

 связанной с реализацией пива 25 процентов через Верховный Совет,

 не  наказали  виновных  лиц, а он уже в налоговой администрации.

 Это кадровая политика, не говоря уже о юридическом аспекте.

      Кроме  того,  если мы уже говорим о виновности предприятия,

 то  предприятие,  если  оно  будет  виновно, заплатит не  только

 сумму  пени  и  штрафов, но оно заплатит и сумму государственной

 пошлины.  То  есть,   фактически  в  этом  случае  решаются  все

 проблемы,  связанные  с  бюджетом.  Если же мы не приймем в этой

 редакции,  не  преодолеем вето Президента, то мы осталяем нашей,

 на мой взглад, как я уже говорил, незанконно созданной налоговой

 администрации право на расправу с конкурентными структурами.

      Давайте  говорить  честно,  глядя правде в глаза. Что у нас

 происходит?  Когда  налоговые инспектора по заданию тех или иных

 должностных  лиц  по  несколько раз или по много раз приходят на

 одни и те же обкекты и их тщательно проверяют с той целью, чтобы

 найти  нарушение.  А  если  там  и  не будет нарушений, то они в

 бесспорном  порядке  тогда взыщут эти суммы, а потом предприятие

 даже е в состоянии обратиться в суд за своей защитой, потому что

 у  него не будет просто денег на расчетном счету, а пошлину надо

 сразу платить,  чтобы доказать свою невиновность, 5 процентов от

 суммы тех денег, которые фактически оспариваются.

      Поэтому,  если  мы  хотим  действительно поставить в равные

 условия  субкекта  предпринимательской деятельности предприятия,

 субкекта  предпринимательской  деятельности  физическое  лицо  и

 государство - то, что записано  у  нас  в  Конституции, - то  мы

 безусловно должны проголосовать за преодоление вето Президента и

 записать  ту  редакцию,  которую  проголосовал  Верховный  Совет

 Украины.

      Это  будет  серьезнейший  шаг  в  проблеме  разблокирования

 финансового  кризиса  у  нас  в Украине. Если кто-то думает, что

 таким  путем  создадутся какие-то проблемы связанные с бюджетом,

 то  он  глубоко  ошибается.  Когда Кабинету Министров приводятся

 факты о том, что происходит связанные (сегодня здесь звучало) из

 стратой  бюджетных  средств  по реконструкции дворца "Украина" и

 покраски  Кабинета  Министров  самого  и так далее, и так далее,

 Кабинету  Министров  очень сложно найти виновных лиц. Как сложно

 найти  виновных  лиц  и  наказать  тех  директоров  предприятий,

 которые допустили неплатежи в бюджет. Тут же, когда мы принимаем

 совершенно   законное,   совершенно   нормальное  решение  вдруг

 возникает   проблема,   что   в  связи  с  этим  решением  будут

 непоступления  в  бюджет.  Нет!  Поступление  в бюджет будет. Но

 тогда  все будут поставлены в равные права. И тогда не будет для

 налоговой  администрации,  для  налоговой  инспекции любимчикови

 тех,  кого  оно никогда не хочет проверять.

      А  Правительству  я  бы посоветовал, как и всем нам, прежде

 всего  разобраться  с теми структурами, которые имеют незаконные

 льготы  и  эти  незаконные  льготы  фактически  являются главным

 источником  неполучения  бюджетных  средств.  И  прежде  всего в

 области  энергоносителей.  Начиная  с  единых энергосистем и так

 далее.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Ми  остаточне  рішення приймемо після перерви, але

 перед  цим я хотів би вас проінформувати, що сьогодні в Верховну

 Раду...  до  Верховної  Ради  прийшли  представники інвалідських

 організацій чорнобильців   -  близько  тисячі  чолоків.  З  ними

 зустрічався, з їх представниками зустрічався заступник... перший

 заступник Голови Верховної Ради Ткаченко Олександр Миколайович і

 зараз  працюють  наші мікрофони на вулицю, оскільки вони просили

 послухати  як  іде  засідання.  З  приводу  тих  пропозицій була

 зустріч  із представниками комісій, котрі... від котрих залежить

 підготовка  питань  до розгляду на Верховну Раду і від імені цих

 комісій  слово має Чиж Іван Сергійович. А потім Яценко Володимир

 Михайлович.  Але  дуже  коротко.  А потім продовжимо обговорення

 цього питання  після  перерви.

 

      ЧИЖ І.С.

      Шановні  колеги!  Шановні інваліди Чорнобиля, які зібралися

 під  стінами  Верховної  Ради!

      Щойно  відбулася  зустріч  ваших  представників у Верховній

 Раді   з  керівництвом  Верховної  Ради  з  представниками  ряду

 комісій.  Ми домовилися про те, що я оголошу з трибуни Верховної

 Ради  ваші  вимоги  і  потім  кілька  слів  скажу про те, яке ми

 рішення прийняли.

      "Вимога до народних депутатів Верховної Ради України.

      Шановні  народні обранці - депутати Верховної Ради України!

 Звернутися  до  вас  з  цією  вимогою  змусили  нас дії Уряду та

 частини  депутатів  Верховної  Ради, які протягом останніх років

 привели  до  масового  зубожіння  народу, а найбільш обездоленої

 частини -пенсіонерів та інвалідів -поставили на грань виживання.

 Це повною мірою стосується ліквідаторів аварії на Чорнобильській

 атомній  електростанції,  які  10  років тому, ризикуючи життям,

 приборкали   "ядерного  монстра".  Подивиг  цих  людей  достойно

 оцінило  світове  співтовариство.  Рішенням 50-сесії Генеральної

 асамблеї ООН було оголошено 26 квітня Днем пам'яті Чорнобиля.

      Своєрідним   дарунком   відзначив  Уряд  10-річчя  подвигу,

 подавши  до  Верховної Ради України два нових законопроекти, які

 скасовують   всі   компенсації   та   пільги,   що  були  надані

 ліквідаторам  та  потерпілим  від  Чорнобильської  катастрофи за

 ушкодження здоров'я.

      Від імені інваілідів Чорнобиля, громадян, захворювання яких

 пов'язано   з   Чорнобильською  катастрофою,  живих  та  мертвих

 звертаємося  до  вас  з  вимогою покласти край зазіханням Уряду,

 посадових  осіб  міністерств  та  відомств  всіх  рівнів, деяких

 депутатів  Верховної  Ради  України,  які пропонують ліквідувати

 пільги, більшість яких є складовою частиною відшкодування шкоди,

 заподіяної  здоров'ю  цих  людей,  що надані Законом України про

 статус  та  соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок

 Чорнобильської катастрофи, та Конституцією України.

      Закон України про статус та соціальний захист громадян, які

 постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи,  під  тиском

 Уряду  змінювали  та  доповнювали 10 разів. Внаслідок цього від,

 практично,  втратив свій початковий зміст. Крім того, прийнятими

 постановами,    розпорядженнями    та    вказівками   чиновників

 міністерств   та   відомств   значна   частина   статей   закону

 заблокована,  що  суперчить чинному законодавству та Конституції

 України. Розвалена радіаційна медицина, лікування, оздоровлення,

 реабілітація,   видача   ліків   за   безкоштовними   рецептами,

 комунальні  послуги  та  інше.  Забирають  практично все, в тому

 числі  і саме життя, запланувавши зменшення населення України на

 3  мільйонів  чоловік  за рахунок інвалідів і пенсіонерів. Таким

 чином, держава стає організатором геноциду власного народу, а ви

 його співучасником.

      Ми   вимагаємо:   відхилити  запропонований  урядом  проект

 бюджету   на   1997   рік  та  проект  закону  про  заходи  щодо

 стабілізації  народного господарства та відновлення економічного

 зростання в Україні як антинародні. Негайно привести всі рішення

 уряду   і   розпорядження   органів  влади  у  відповідність  до

 законодавства  та  Конституції України. Посадових осіб, винних в

 порушенні  законодавства  та  Конституцією України притягнути до

 встановленої  законом відповідальності. В разі невиконання наших

 вимог  ми  залишаємо  за  собою  право захищати своє життя усіма

 доступними  нам  заходами".

      Рішення   прийнято   одностайно   на   зборах   громадських

 організацій інвалідів Чорнобиля України 29 листопада 1996 року.

      Шановні  колеги,  дуже прикро, що сьогодні Міжнародний день

 захисту  інвалідів,  ми  змушені розглядати цю проблему в такому

 контексті,   які   поставили   інваліди   -учасники   ліквідації

 чорнобильської  катастрофи.  Наша  комісія соціальної політики і

 праці  однозначно  висловилася  про  те, що поданий урядом пакет

 документів  є  не  конституційним,  він порушує вимоги головного

 основного  закону, і прийнятий бути не може. Чорнобильці ставили

 питання  про те, щоб ми включили до порядку денного розгляд цієї

 проблеми  в  грудні місяці ближчим часом. Я думаю, що ми повинні

 це  проголосувати,  можливо в контексті розгляду цього пакету ми

 змушені  будемо  це  голосувати  про те, що не йдеться про якісь

 додаткові  пільги,  а  йдеться  про  те,  що не відібрати те, що

 визначено  чинним  законодавством.  Я  думаю,  що  ми саме так і

 повинні  поступити.  В  іншому  випадку, люди, які зібралися під

 стінами   Верховної   Ради   і   було   прийнято   рішення   від

 сьогоднішнього  дня оголошують безстрокове пікетування Верховної

 Ради. Хоч сказу від свого боку. Мабуть, не під ті стіни прийшли.

 Тому що закони Верховна Рада прийняла, а ліквідовувати бажають з

 інших стін!..

      Дякую.  Це  позиція  і  нашої  групи,  яка працювала з цими

 людьми.

 

      ГОЛОВА.  Яценко  Володимир  Михайлович,  Комісія  з  питань

 Чорнобиля.

 

      ЯЦЕНКО В.М.

      Шановні колеги!

      Мотиви  пікетування  Верховної  Ради України інвалідами - це

 один  пакет  законів, який забезпечує проект Державного бюджету,

 нову редакцію проекту Державного бюджету на 1997 рік.

      Я  відразу  скажу,  що  ніхто  не  організовува  людей  -це

 абсолютно самостійне спонтанне рішення людей прийти до Верховної

 Ради.  Чому  до Верховної Ради саме, як сказав, Іван Сергійович?

 Та  тому  що ці люди розглядають Верховну Раду України і кожного

 окремо   взятого  народного  депутата  як  останню  надію!  Люди

 відверто  кажуть,  що надій на президента України, надій на Уряд

 Украни,  який  зініціювали саме розвал всієї системи соціального

 захисту,  ніякої  немає.  Єдина  налія  - це люди,  які сьогодні

 знаходяться в цьому залі, обранці народу.

      Чорнобильська   Комісія  минулого  четверга  розглянула  це

 питання  і  прийняла  одноголосне  рішення  - вважати неможливим

 розгляд цього питання.

      І  друге  питання -  співпраця з Урядом відносно заходів по

 стабілізації  народного  господарства  України  можлива  лише на

 принципово  нових  засадах, а не на кістках людей, як до цих пір

 будувалися всі реформи.

      Мотиви - це  порушення Конституції України, грубе порушення

 майже  38 статей  України.

      Друге  -це ліквідація системи соціального захисту населення

 України,  яке  сьогодні  потребує соціального захисту.

      Третє - це  легалізація награбованого  у народу.

      Четверте  -це,  підкреслюю, прагнення продовжити реформи на

 кістах людей. Я хотів би звернути увагу нва те, що за останнні 5

 років  проведення реформ  населення  України  скоротилося  на  1

 мільйон чоловік  і далі продовжувати це  ми не можемо.

      І  сьгодні,  підкреслюю,  настав  той момент, коли ми цьому

 пивинні поставити крапку.

      Ми  можемо, скажімо, розглядати це питання на одніх умовах,

 якщо  всім  в Україні буде важко, треба пережити важкий період -

 значить  всім без виключення, я це підкреслюю, починаючи з самої

 високої посадової особи,  закінчуючи  самой низькой.

      На  таких  умовах можлива розмова, але підкресдюю -всім без

 виключення    підприємцям,    Президенту,   народним   депутатм,

 урядовцям,  колгоспникам і  так далі, і так далі.

      І  ще  раз  підкреслюю,  шановні  народні  депутати,  я вас

 прошу -ми повинні розглянути цей проект законів на відповідність

 його  Конституції  України,  законам України і відхилити його як

 неприйнятний,   як  такий,  що  грубо  порушує  права  людини  і

 Конституцію України.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Шановні депутати і ті громадяни, які представляють

 сьогодні  інвалідські  кола,  об'єднання,  спілки. Верховна Рада

 уважно  дуже  розгляне  всі  проекти  законів,  які  внесені  на

 розгяляд,  на  її  розгляд  Кабінетом  Міністрів, і рішення наші

 будуть  зваженими.

      розглядаючі  в  попередні  часи  і  поправки до Закону "Про

 статус  ветеранів"  і "Про статус інвалідів... про чорнобильські

 проблеми,  закони,  якіс  стосуються чорнобильської проблеми, ми

 виходили  із  того,  що пільги і допомогу з боку держави повинні

 одержувати ті, хто  справді  того заслуговує.

      І  цей  принцип будемо відстоювати і надалі. Тому, ті зміни

 не  погіршували  норм законів, а те, що пропонується тепер, я ще

 раз  повторюю  Верховна  Рада,  її  комісії  і сесійний зал дуже

 уважно  буде  дивитись  до  всіх пропозицій і прийматиме зважені

 рішення, які не будуть порушувати Конституцію, ущемляти інтереси

 людей.

      Тому  я  просив  би  учасників  акції припинити її, а нашим

 колегам-депутатам  серьйозно  попрацювати над тими пропоизціями,

 котрі прозвучали в їхньому зверненні.

      Що   стосується   справді  речей  принципових,  і  потребує

 закондавчого  вирішення  чи  урядових  рішень,  відправити  і  в

 Комісії,  і  в  Кабінет  Міністрів  для  підготовки  відповідних

 пропозицій.

       Оголошується перерва до 12.30.

 

                          ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВА. Прошу зайняти свої місця.

      Зветраю  увагу  на  те,  що  на  моніторі  у нас трохи часи

 неточно  ідуть. Секретаріат треба, щоб виправив. Годиник неточно

 іде.

      Слово має Бандурка Олександр Маркович, за ним - Анісімов.

 

      БАНДУРКА О.М.

 

      Шановні  депутати,  Конституційний центр розглянув сьогодні

 на  засіданні  зауваження  Президента  і  доручив мені висловити

 позицію з цього приводу.

      Попередньо я хотів би сказати таке, що коли у нас виникають

 питання   розгляду  зауважень  Президента,  то  вже  стає  такою

 традицією   позиція   неприйняття   зарання.   Проявляється  ота

 згуртованість,  як Павло Тичина писав:  "...чуття єдиної родини,

 яке достойне більше пристойного застосування".

      Шановні  депутати,  давайте  ща  раз  розглянемо пропозицію

 Президента.  Направляючи  їх  до  Парламенту,  Президент брав до

 уваги   проблеми  поліпшення  фінансового  стану  і  держави,  і

 суб'єктів  підприємницької  діяльності  і  захисту  прав людини.

 Встановлення  вичерпного  переліку  платежів,  які  можуть  бути

 списані  в  беспорному порядку, до якого не включені штрафні  та

 фінансові  санкції  значно  послабить  вимогу  щодо  неухильного

 виконання законів. Оце дає можливість на значний час відстрочити

 відповідальність  за  їх невиконання. Це в тому порядку, який ми

 прийняли.  Але чинне законодавство нікого не звільняє від сплати

 податків,  які  встановленні  законом.  І  при  виявленні фактів

 ухиляння,  приховування  доходів,  несвоєчасній  сплаті податків

 обов'язкових   платежів  до  бюджету  закон  вимагає  притягнути

 порушника  до відповідальності.

      Нова  ж  редакція  статті 381 Цивільного кодексу передбачає

 безспірне  стягнення  тільки основної суми недоїмки. При незгоді

 сплатити   штрафні  санкції  та  фінансові  санкції  порушниками

 законів  подаків  адміністрації  будуть  звертатися  до  судових

 органів  і  ті присмусять це їх зробити, але з урахуванням часу,

 затраченого  на  позовне  впровадження ці нарахування виростуть.

 Сума   ж   недоїмки   за   цей  час  не  зменшиться,  а  навпаки

 збільшуватиметься.

      До  того  ж  для  такого  порядку  проведення  стягнення  у

 податкових  адміністраціях треба мати значно більше працівників,

 які  саме  будуть  оформляти документи до судових органів, брати

 участь   у   судових   процесах.   В  судах  значно  збільшиться

 документообіг і судові витрати.

      За  час позовного впровадження боржники зможуть ліквідувати

 свої  підприємства,  перерахувати прибутки. На їх руку гратиме і

 те,  що  право  накладання  арешту  на  розпорядження майном для

 позову  буде  надано  судовим  органам.  Не загострюю уваги, але

 порядок,  який  ми  прийняли,  спровокує  зневагу до подлаткових

 органів, як державного ока за дотриманням законів.

      Комісія  з питать фінансів і банківської діяльності зробила

 аналіз  законів, на підставі який у безспірному порядку державні

 органи    такі,    як   Держмитком,   Антимонопольний   комітет,

 Держкомрезерв,  Національний  банк України інші можуть стягувати

 фінансові санкції з порушників законів.

      Нова  редакція статті 381 змусить і їх звертатися до суду з

 такимим  ж  негативними  наслідками,  які  очікують  і податкові

 органи.

      У   декого   є   сподівання,   що   цим   питанням  активно

 займатиметься  нотаріат.  Дійсно, відповідно пункту 17 статті 34

 Закону  України  про  нотаріат у державних нотаріальних конторах

 вчиняються обов'язкові виконавчі написи. Але стаття 80 названого

 закону  надала  право  Кабінету Міністрів встановлювати переліки

 документів, за якими нотаріат здійснює стягнення. І вже нотаріат

 буде  залежати  від волі Кабінету Міністрів. Проте такий перелік

 до  цього  часу не затверджено, а діють постанови Ради міністрів

 Української  Радянської  Соціалістичної  Республіки  1967 і 1976

 років,  більшість  статей  яких вже втратила чинність. Інші ж не

 відповідають  правовим  нормам,  що регулюють цивільні відносини

 між юридичними, фізичними особами сьогодні.

      І  на  закінчення.  Проблеми,  підняті  при  підготовці  та

 прийнятті  змін  до  статті  381 Цивільного кодексу вимагає дуже

 уважного  підходу  до  цього питання. Вирішувати його ми маємо в

 комплексі  і  з  внесенням  змін до чинних законів та прийняттям

 нових   законодавчих   актів.   Пропонує  підтримати  пропозиції

 Президента  України.  Вони не є такими суперечливими до того, що

 ми  вже  розглянули.  виписати  в  статті 381 Цивільного кодексу

 загальну  норму,  а  в  Законі  про платежі визначити конкретний

 перелік... конкретний порядок безспірного списання коштів.

      Якщо  ми  створюємо  правову  держав,  шановні депутати, то

 пропозицію  Президента  необхідно  підтримати. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Анісімов.  Анісімов,  будь  ласка.  Будь  ласка, з

 місця. Я просив би... хвилиночку. Ну давайте так: якщо вже хтось

 проявив   ініціативу   і   хоче   брати  участь  у  обговоренні,

 записуйтеся раніше. А так, пливе обговорення і пливе рядочок.

      (Ш у м  у  з а л і)

      В тому-то  й  справа. Будь ласка. Анісімов говоре.

 

      АНІСІМОВ.

      Уважаемые    народные    депутаты!    Уважаемый   Александр

 Александрович!  Я  хотел бы сейчас всех вернуть, как говориться,

 на  землю  и  сегодня  прозвучало  уже  много в этом зале -какой

 фактор  сегодня  подталкивает  к  социальному взрыву в обществе.

 Ответ напрашивается один. Невыплата заработной платы в очередь в

 бюджетных  организаций и вместе за ней идет невыплата заработной

 платы даже в хозрасчетных подразделениях.

      Поэтому   не  случайно  конечно  сегодня  комиссия  Суслова

 предлагает  вариант, который хотя бы говорит о порядочности, что

 даже   лица,   управляющие   на   сегодняшний  день  руководящие

 предприятиями,  не  знают и расчитывают на опредеенные шаги, что

 будут списаны деньги, лежащие на их счетах. И едет совсем, бедем

 говорить,  на  сегодняшний день ни от налоговой инспекции, а мне

 приходилось  заниматься двумя факторами -от Национального банка.

 Национальный    банк   директивы   спускает,   будем   говорить,

 предписания  всем  структурам  и  идет списание безакцепное, без

 всяких  разборов.

      Я напоминаю всем народным депутатам, что мы с вами здесь, в

 этом  зале,  приняли  решение,  если  кто  боится,  что не будут

 выплаты,   в   первую  очередь,  социальные,  социальную  сферу,

 решение,  что  вместе  с  заработной  платой  одновременно  идут

 перечисления и выплаты в социальную сферу на пенсии, соцстрах.

      Поэтому,  после  встречи,  Александр Александрович, у вас в

 пятницу,  перед тем, как мы разкезжались, даже ряд руководителей

 крупных предприятий заявили: даже те 15% на первоочередные нужды

 сегодня  не  удовлетворяют  хозрасчетные  подразделения, которые

 зарабатывают заработную плату, перечисляя в бюджет, а потом идет

 распределение,  поэтому  это,  наверное,  другого закона предмет

 разговора,  но  о нем тоже сегодня надо говорить. 15% сдерживает

 выплату   заработной   платы,   потому   что  одновременно  надо

 перечислять  ее в социальную сферу, этим самым мы замыкаем круг,

 не  отдаем полностью заработную плату тому, кто ее заработал, не

 перечисляем   тому,   кто   ждет   ее,   получить  в  бюджете  и

 распределить.

      Поэтому   я   стою  на  позиции,  которую  высказал  Виктор

 Иванович,   и   все-таки  надо  поддержать  сегодня  предложение

 комиссии,  не  ожидая тех законов, которые нам предлагаются, это

 будет  первый  шаг  понятия  производителя и его поддержки. Надо

 всегда  соизмерять предлагаемые изменения с практиками. Тогда, я

 думаю,  не  будет  много  нарушений  и нормально будем принимать

 законодательные    акты,    которые    помогут    производителю,

 пополняющему Государственный бюджет.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Наполягає  на  виступі  Черенков  і  Чечетов. Будь

 ласка, по одній хвилині - і будем завершувать. Будь ласка.

 

      ЧЕРЕНКОВ.  Уважаемые  коллеги,  мы  с  вами попали в

 правовое  поле,  приняв  24,  изменения и дополнения к 24 статье

 Закона   о   предприятии.   На  сегодня,  практически,  для  тех

 предприятий,  у  которых имеется картотека, возможности получить

 какие-нибудь  деньги  на  расчетный  счет полностью отсутствуют.

 Иными  словами,  я  буквально  занимался с Национальным банком и

 банком Украсоцбанком по заводу и институту............. Так вот,

 полностью, 100% средств перечисляется в погашение Госбюджета.

      Должен   сказать,   что  Кабинет  Министров  в  этой  связи

 достаточно  жестко  поставил  условие  и  направил в небюждетные

 фонды погашение зароботной платы через бюджет. При этом все-таки

 создал  условие,  когда задолженность кредиторская погашается, а

 задолженность  по  заработной  плате даже если она 1995 года еще

 существует не погашется. Поэтому это принятие 381 статьи, оно не

 противоречит   тому   законопроету,  который  практически  подан

 Кабинетом  Министров,  этот  законопроект  нужно принять сегодня

 и.... голосами. Я прошу поддержать это. Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Чечетов,  будь  ласка.  Я  прошу  більше не біріть

 слова,  ми  витратили  вже  35  хвилин  на  це питання. Це друге

 обговорення  цього  питання.  Я  прошу  Чечетову дати 1 хвилину.

 Заключне  слово  Азарова і підвести риску. Ставлю на голосування

 цю пропозицію. Будь ласка. Заключне слово само собою.

 

      "За" -

      Рішення прийнято. Будь ласка. Чечетов.

 

      ЧЕЧЕТОВ.   Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 народные  депутаты,  для  того,  чтобы не разжигать искусственно

 конфронтации,  не  созывать  излишнюю конфликтную ситуацию между

 двумя ветвями власти есть конкретное предложение по процедуре. У

 нас  в  повестке  дня  сегодня  стоит  один из законов из пакета

 законодательных   актов   по   налогообложению  про  платежі  на

 території    України.    Есть   предложение   рассмотреть   этот

 зконопроект,  если  мы  его  принимаем  в первом чтении, тогда в

 контексте  подготовки  по  второму  чтении и рассмотреть вот эту

 поправку,  в  конце  концов  принять  при рассмотрении во втором

 чтении  данну поправку про платежі на території України. Если же

 вдруг  не  получится  у  нас принять этот законопроект, он будет

 отвергнут,  то  мы  можем  потом  вернуться  к  этой  поправке и

 проголосовать. Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Я прошу, Михайло Васильовичу, та поправка, верніше

 той  проект  -це ще окремий час потрібен для того. Вся процедура

 там  передбачена,  а  це  прийнятий  закон,  який  сьогодні може

 застосовуватися.   Якщо   ми   говоримо   про  захист  інтересів

 виробника,   то   він   тут  розпочинається,  тому  що  якщо  не

 розпоряджається    воїми    рахунками    суб'єкт    виробництва,

 господарювання, то він нічого не вартий тоді як суб'єкт...

      Так...   Такою  логікою  керувався  Уряд,  вносячи  нам  цю

 пропозицію, і ми підтримали її.

      Будь ласка, Азаров.

 

      АЗАРОВ М.Я.

 

      Уважаемые народные депутаты!

      Ну,  прежде  всего, мы должны думать не только об интересах

 товаровыробныков,   производителей   в  том  виде,  как  мы  его

 понимаем. Все это не совсем так... А мы должны думать все-таки и

 о выплатах пенсий, стипендий,  и о бюдежтных расходах.

      Те  меры,  которые  сейчас в последнее время Правительством

 предпринимаются,  все-таки  позволили  увеличить  поступления  в

 бюджет, и это факт.

      Теперь.  Предположение  о  том,  что арбитражные суды очень

 хорошо   работают   в  плане  решения  вопросов,  совершенно  не

 соответствуют  действительности.  Я  приведу  только статистику,

 которую  Александр  Сергеевич почему-то как теоретик не знает...

 Так  вот для сведения его: 13 тысяч обращений в арбитражные суды

 по  поводу  уклонения  от уплаты налогов было сделано налоговыми

 инспекциями за этот год, 10 месяцев. Из них рассмотрено только 1

 тысяча  356...  То есть, менее 10% удовлетворено исками. Так где

 же  обкективность?!  по этому поводу у меня была лично встреча с

 председателем   Высшего  Арбитражного  суда,  и  я  сказал,  чьи

 интересы защищают арбитражные суды - бюджета или различных фирм,

 предприятий и т.д.?

 

      ГОЛОВА.  Закону,  закону...  (Шум  у  залі,  окремі вигуки)

 Микола Янович, одну хвилиночку! Спокійно всі!

 

      АЗАРОВ   М.   Я.   Значит,  уважаемые,  давайте  не  будем

 заниматься демагогией!..

      У нас... я не буду никого защищать, но то, что мы постоянно

 теряем  доходы  бюджета  из-за  несовершенства  платежной  нашей

 системы,  системы  платежей - это  для меня совершенно очевидно!

 Поэтому  я  вас прошу не идти на поводу. Мы действительно сейчас

 будем  рассматривать  Закон  про  платежи. И где же наша логика,

 если за 5 минут до рассмотрения этого закона мы будем голосовать

 другое  предложение?..  Рассмотреть  Закон  про платежи -вот там

 внести все необходимые изменения и дополнения.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.  Дякую,  Микола Яновичу, я просив би, ну, ви -мудра

 людина,  стриманим будьте в виразах -неможна налаштовувать проти

 себе...

      Будь  ласка,  заключне слово Суслов.

      Ну,  як я  можу зробити?

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      СУСЛОВ.

      Уважаемые  народные  депутаты, в начале короко о процедуре.

 Дело  в  том, что принятие решения по этому законопроекту нельзя

 связывать  с  любым  другим  законопроектом.  Я напомню, что это

 закон,  который был уже принят Верховной Радой, он был возвращен

 Президентом  с  замечаниями.  В соответствии с нашим Регламентом

 токой  закон  должен  быть рассмотрен повторнов в первоочередном

 порядке, поэтомуон и  сегодня стоит в  первоочередном  порядке.

      Если  он  сейчас  будет проголосован, это значит, что Закон

 "Про  платежи"   просто-напросто  должен  будет  в  свою очередь

 согласовываться  с  Гражданским  кодексом, который... со статьей

 381,  которую  мы примем.

      Понимаете,  в  этой  статье была попытка перейти к судебной

 практике  решение  наложение  санкций финансовых -это правильно,

 это  соответсвует как  Конституции,  так и мировой  практике.

      Поэтому я не могу согласиться с замечаниями Николая Яновича

 здесь  о  том,  что налоговоя инспекция лучше способна выполнять

 судебные  функции,  чем  суды. Даже, если в судах есть проблемы,

 скажем   так,   о  это  означает одно, что нужно улучшать работу

 судов,   но  вовсе  не  передавать  судебные  функции  налоговым

 службам либо каким-то другим.

      Я  так  же  хотел  бы  отметить  несколдько старнную логику

 правительства,  которое  твердит  нам  о  необходимости защищать

 товаропроизводителя,  но  как  дело  доходит  до реальных шагов,

 например,  когда  речь  сейчас  идет  о праве тех же предприятий

 распоряжаться   своими   средствами,   выполняя,   конечно   же,

 обязательства   перед   бюджетом,   то  тогда,  как  выясняется,

 правительство  против такой поддержки наших предприятий.

      Итак    у    нас    2   возможности:   проголосовать   либо

 конституционным   большинством   редакцию   статьи,  принятую  в

 предыдущий  раз  Верховным  Советом, либо, если не будет набрано

 необходимое    количество    голосов,   проголосовать   редакцию

 Президента,  которая  все  равно  лучше,  чем  та норма, которая

 действовала раньше.

      Я  предлагаю  в  таком  порядке  эти  вопросы  поставить на

 голосование.

 

      ГОЛОВА.   Шановні   депутати,   є   частина  цього  питання

 формальна, чатина суттєва.

      Суттєва частина означає, що ми вже проголосували цей закон,

 він введений  мав бути в дію підписом Президента.

      І  нам  треба посторити,ми з цим змістом згодні були, коли

 визначались в перший раз розглядаючи  це питання.

      І  формальна  частина  справи.  Нам  потрібно проголосувати

 трьома стами голосів, щоб підтвердити цю норму. Або ж підтримати

 пропозицію   Президента   набрати  потім  226  голосів  за  його

 пропозицію. Ось так розглядається це питання.

      Я просив би шляхом голосування визначитись з цьоо приводу.

      Будь  ласка,  ставиться на голосування пропозиція Комісії в

 порядку   надходження.  300  голосів,  будь  ласка,  голосується

 пропозиція Комісії.

 

      "За" -

      Ця  пропозиція не набирає потрібної кількості голосів.

      Я  ставлю  на  голосування  пропозицію, яку вніс Президент,

 зауваження: "Підтримати частину  2  статті   381..."

      Одну  хвилиночку,  проголосуємо,  а  потім візьмете слово з

 мотивів.

           (Ш у м  у  з а л і)

      З мотивів, будь ласка, Пинзеник і Пилипчук.

 

      ПИНЗЕНИК.  Шановні  колеги, я дуже прошу, ми голосуємо дуже

 важливе  питання.  Є  велике  прохання.  Справді,  ми скасовуємо

 безакцептне  списання  в  того, в кого нема податкової недоїмки.

       Але  якщо податкова недоїмка є, а вона 4 мільярди гривень,

 відразу  вступає автоматичне стовідсоткове списання всіх коштів.

 Тобто,  завтра  підприємства,  які  мають податкову недоїмку,  не

 зможуть   ні  копійки  виплатити  заробітну  плату,  ні  копійки

 витратити  на  сировину  і  матеріали.  У нас є велике прохання:

 давайте  відкладемо  голосування по новій редакції статті. В три

 дні  ми з комісією внесемо узгодженний проект, який врегулює всі

 ці питання.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Пилипчук з мотивів голосування. Прошу.

 

      ПИЛИПЧУК.

 

      Шановні  колеги, ми з вами прийняли в Конституції норму, за

 якою  ми  йдемо до правової держави. На сьогоднішній день судові

 рішення  виносяться не в судовому порядку податковою інспекцією,

 питання   покарання.  І  податкова  інспекція  так  само,  як  і

 Арбітражні  суди,  не повинна підкоряться ніяким іншим інтересам

 чи  платника  податку, чи бюджету, а повинна підкоряться у своїй

 діяльності  лише  закон.

      Ми  порушули  основне  право юриспруденції (............) -

 призумцію  невинності.  і  в  нашій  законотворчій роботі кругом

 записано,   що  спочатку  карають.  Це  принцип  (............):

 "Стрелять сначало -разбираться потом". Спочатку карають, а потім

 покарана  особа повинна звернуться до суду і доказувать, що вона

 є   невинною,   юридична   особа.   Ми   цю   практику   повинні

 (............),  виходячи  із положень Конституції, і цей закон,

 який  внесенний  сьогодні  на  те,  щоб  перебороти вето, є саме

 складовою  частиною  становлення  правової  держави,  за якою не

 судові рішення не повинні виноситься  несудовими органами.

      І  друге. Не той, кого звинувачують, повинен доказувать, що

 він не винний, а той, хто звинувачує, повинен подати до суду і в

 зв'язку  з цим суд повинен винести покарання. А посилання на те,

 що  суди  неефективно  працюють,  не є підставою від відходу від

 лінії на встановлення  правової держави.

      Через  те  я  прохаю ще раз поставити питання про вето, щоб

 його  зняти.  Я  думаю,  що Президенту невірно проконсультували,

 коли  підсунули  цей  варіант.  А  якщо  не  пройде, то є гірший

 варіант, який запропонували там в другому підпункті.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Одначе    я  ставлю  на  голосування зараз

 пропозицію,  яку  вніс Президент. Варіант 2 частини статті 3 181

 Цивільного  кодексу...  Одну хвилиночку. Я ставлю на голосування

 цю пропозицію.

 

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      Я  звертаю увагу, Вікторе Михайловичу, ви прорахувалися, ви

 головою   киваєте,  напроти  збили  голосування,  не  підтримали

 Президента.   Я   якраз  ставив  пропозицію  Президента,  ви  не

 зрозумімли, бачете. Тому, будь ласка.

      (СМІХ В ЗАЛІ)

      Я  прошу  уваги.  Ну  я  це  кажу не зовсім серйозно, але я

 просив  би  вас,  коли  члени Кабінету Міністрів запрошуються до

 засідання  у  Верховну Раду вони повинні сидіти, ну, я не скажу,

 по... струнко, але крутити головами тоді, коли не потрібно.

      А  тепер ще одна пропозиція. Нам потрібно вирішити сьогодні

 питання,   потрібно.   Тому   я  запропонував  би.  Ми  поіменно

 проголосуємо  зараз  за  300  голосів,  щоб  підтвердити свій же

 прийнятий   нами  закон.  А  якщо  Кабінет  Міністрів  вважатиме

 потрібним  внести  зміни  до  нього,  то, будь ласка, завтра ж і

 вносте   ці  зміни,  ми  їх  будемо  розглядати.  А  тим  часом,

 розглядаючи  і  наступне  питання, можливо, ми і відрегулюємо цю

 проблему. Зрозуміло?

      Хто   за   те,   щоб  поіменно  голосувати,  бо  були  такі

 пропозиції.

      Я  звертаю  увагу,  що Володимир Пилипчук виступав  як член

 Конституційного центру, так же?

 

      "За" -

      Прийнято рішення.

      Голосується  проект,  запропонований  комісією,  тобто  про

 підтвердження  редакції  закону  прийнятого  в  другому  читанні

 Верховною Радою поіменним голосуванням. Ставлю на голосування.

      Та запрошували в зал!

 

      "За"

      Рішення  не  прийнято. Будь ласка, опублікуйте по фракціях.

 Це так, щоб передать для інформації.

      Далі, зрозуміло. Будь ласка.

 

      СУСЛОВ  В.  І.  Уважаемые народные депутаты, я еще раз хочу

 обратить   ваше   внимание   на  то,  что  принятие  предложений

 Президента  лучше,  чем  непринятие  ничего. То есть, если мы не

 примем  сегодня  никакого  решения,  остается  прежняя  редакция

 статьи  и  действуют  все  23  акта,  дающие  право  бесспорного

 списания,  которое  указано  в  справке.  Если мы принимаем-таки

 редакцию  Президента  Украины,  то  в  данном случае этот списко

 сокращается,  по  крайней  мере,  на 4 указа Президента, которым

 тоже  разным  организациям,  кстати, вплоть до службы охраны при

 Министерстве  внурненних  дел  дается право бесспорного списания

 средств   со   счетов  предприятий.  Дальше  у  нас  открывается

 перспектива сокращения этого права бесспорного списания, изымая,

 анализируя   каждый   закон  и  ограничивая  эти  права,  данные

 законодательством   для   разных   организаций,   то  есть  есть

 перспектива:  если  мы ничего не принимаем, это худший вариант в

 данном случае.

      Поэтому   я   прошу   еще   раз  поставить  на  голосование

 предложение   Президента  принять,  и  тогда  будет,  что  право

 остается только в случаях, предусмотренных законами Украины.

 

      ГОЛОВА.  Я  пропозиція  така:  із  двох  зол вибрати менше.

 Оскільки  процедурно  ми  не змогли подолати зараз вето з різних

 причин,  є  суттєві  зауваження, на котрі посилаються ті чи інші

 депутати, є інші причини, мотиви вірніше інші, але для того, щоб

 зменшити  все-таки  підконтрольність,  а вірніше зв'язування рук

 виробничнику  стосовно розпорядження його рахунками, я просив би

 підтримати   варіант,   який   вносить   Президент.   Ставлю  на

 голосування цю пропозицію.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Будь ласка.  Ставлю на голосування.

 

      СУСЛОВ. За 3 дня не изменится...

 

      ГОЛОВА.   Будь   ласка,  ставлю  на  голосування.  Прошу  -

 підтримайте.

 

      "За" -

      Ще  раз  ставлю  на  голосування за наполяганням депутатів.

 Будь ласка.

      Прошу  підтримати  цю  пропозицію.

 

      "За" -

      Рішення  прийнято. Спасибі.

      Слухається питання про проект Закону України про платежі на

 території  України.  Слово має Пинзеник Віктор Михайлович -віце-

 прем'єр-міністр  України.

      Я  прошу  уваги.  Це  один  із  6  законів. Ми повинні його

 розглянути  серйозно  -я  маю  на  увазі  ретельно  -і  прийняти

 правильне  рішення. Будь ласка, Віктор  Михайлович.

 

      ПИНЗЕНИК В.М.

      Шановний Олександр Олександровичу! Шановні народні депутати

 і  члени  уряду!  На ваш розгляд вноситься проект Закону України

 про  платежі на території  України.

      З  обговорення проблем, що виникли по статті 381 Цивільного

 кодексу  видно, наскільки важливо врегулювати єдиним нормативним

 актом  весь  комплекс  питань,  пов'язаних з вирішенням проблеми

 платежів.   До   речі,   після  попередньо...  після  тільки  що

 проведеного  голосування  прийняття  цього  закону стає ще більш

 важливим, тому що тільки що ми відновили безакцептне стягнення.

      Проект  скасовує  відоме  всім  явище  -картотеку  ь2,  яка

 обмежує  права  підприємств  у використанні коштів та є однією з

 причин   тіньового   обігу   і   неминуче  веде  до  банкрутства

 підприємств,  що  могли б звестися на ноги. Я наведу вам приклад

 одного  київського  підприємства,  яке вимушене було відмовитись

 від  виконання  вигідного контракту тільки з однієї причини. Всі

 кошти,   які   надійшли  на  рахунок,  негайно  були  списані  в

 безакцептному     порядку.     Безакцептне    списання    коштів

 передбачається  в  трьох  випадках:  за рішенням суду, державних

 податкових  адміністрацій,  а  також за згодою сторін. Безспірне

 стягнення  коштів за рішенням державної податкової адміністрації

 наступає  на  підставі наслідків документальних або матеріальних

 перевірок,   або  на  основі  розрахунків  зобов'язань  платника

 податків.  При  цьому досягається необхідний баланс інтересів -з

 боку  держави  і  з  боку  платника. Сума недоїмки та фінансових

 санкцій сплачуються по самим платником податків протягом 10 днів

 або  ж  після  закінчення  цього  строку  у  безспірного порядку

 стягується  недоїмка або її частина. Стосовно фінансових санкцій

 застосувється...

 

      ГОЛОВА.   Віктор   Михайлович,  я  прошу  уваги.  Володимир

 Мифодієвич,  я  прошу  тихіше  говоріть там. Тихіше говоріть, не

 заважайте, слухайте уважно. Важливе дуже питання.

 

      ПИНЗЕНИК  В.  М. Стосовно фінансових санкцій застосувується

 наступний режим. Перше. Платник податку може оскаржити рішення в

 десятиденний  термін  у державну податкову адміністрацію. Друге.

 При  відхиленні  скарги або ненаданні відповіді в місячний строк

 платникові  надається  право  оскаржити дію до арбітражного суду

 протягом  десяти  днів. При відхиленні позову платник сплачує до

 бюджету  пеню  і  штраф.  У  випадку  визнання  позиву  платнику

 повертається  на  протязі  10  днів  сума  стягннутої редоїмки з

 нарахуванням   на   недоїмку  коштів  в  розмірі  120  відсотків

 облікової  ставки  Національного  банку  України.  Проект закону

 вводить   порядок   забезпечення  заборгованості  податків.

      При  недостатності  коштів  на розрахунковому, валютному та

 інших  рахунках  боржника  застосовується стягнення на майно, що

 перебуває  у  власності  боржника. Застава виникає без укладення

 договору. Така можливість зазначена статтею 1 Закону України про

 заставу.

      Якщо   сума   заборгованості   не   погашається,   Державна

 Податкова  адміністрація зобов'язана звернути стягнення на майно

 або  його  частину,  але  не раніше 30 днів з моменту надіслання

 боржнику повідомлення.

      Стосовно   державних   підприємств,   які   не   підлягають

 приватизації,  Податкова  інспекція подає звернення відповідному

 органу  стосовно  надання  відповідної  компенсації  з  бюджету,

 оздоровлення фінансового стану або ліквідації такого боржнка.

      Проект  вперше  реуглює таку проблему, як визначення майна,

 на  яке  не  може  бути  звернене  стягнення.  Наприклад,  кошти

 фізичних  осіб,  які  знаходяться  в  управлінні або розміщені у

 вигляді  депозиту;  майно  інших юридичних осіб, яке не належить

 підприємству, а знаходиться в управлінні.

      Розблокування   рахунків   юридичних   осіб  неможливе  без

 врегулювання  проблеми  простроченої  податкової заборгованості.

 Сума  недоїмки  така,  що  без  вирішення проблеми рух коштів по

 рахунках  буде  заблокованих. Так, заборгованість по платежах до

 бюджетів скаладає 2,3 мільярди гривень, до Пенсійного фонду -1,4

 мільярди.  Тому,  у  зв'язку  з скасуванням картотеки, необхідно

 прийняти рішення про реструктуризацію податкової заборгованості.

      Ще раз хочемо наголосити -ідеться не про амністію, прощення

 боргів, а їх реструктуризацію.

      Пропонується наступна схема. Заборгованість, яка виникла до

 31 грудня 1993 року (це 3 мільйони гривень) списується у зв'язку

 з закінченням строку позивної давності.

      Друге. Заборгованість з 1 січня 1994 року до 31 грудня 1995

 року  -це  904 мільйони гривень, підлягає реструктуризації на 10

 років  із сплатою  рівними  частинами,  починаючи з 1 січня 1997

 року.

      Тобто,  в  розрахунку на 1 місяць припадатиме 0. 8 відсотка

 заборгованості.

      Третє.  Заборгованість  з 1 січеня по 31 серпня 1996 року 1

 мільярд 349 мільйонів підлягає реструкутризація на  3 роки.

      В усіх випадках реструктуризації нарахування штрафів і пені

 пропонується  припинити.  Проект закону усуває також 2 серьйозні

 прогалини  нашого законодавства.

      Перша   прогалина  -створене  приватне  підприємство,  воно

 півроку  не  платить податків. Далі підприємство ліквідується, а

 майно  ділиться  між  їх  власниками.  На цій основі існують так

 звані підприємства - "нічні метелики".

      Ніде  в  законах  не  визначено, що перед ліквідацією майно

 підприємства в першу чергу використовується для погашення боргів

 перед бюджетом.

      Проект врегульовує  цю проблему.

      Друге.  Підприємство  реорганізується   пунктом 6 статті 34

 Закону  "Про  підприємство".  При  цьому  передбачається,  що  в

 випадку  поділу  до  нових  підприємств переходять у відповідних

 частинах    майнові    права    і   обов'язки   реорганізованого

 підприємства, що таке в відповідних частинах закон не визначає.

      В  результаті  ми  маємо  чимало  фактів  6  про  які нераз

 говорили  народні  депутати.  Підприємство  ділиться,  всі борги

 вішаються  на  1  структуру,  яка ніколи не зможе їх погасити, а

 решта звільняється  від податкових забов'язань.

      Проект  врегульовує  і  цю проблему. Податкові забов'язання

 підлягають   поділу  пропорційно  часткам  активів, отриманих  в

 результаті  поділу.

      Це   базовий   принцип,   до   якого   передбачено   окремі

 особливості.

      Накінець,   щодо   готівкових   розрахунків.  Сьогодні,  не

 зважаючи  жорсткі  норми  регулювання  готівкового  обігу,  поза

 сферою  банківського  обігу  знаходиться 44, 4 % грошей, або 365

 мільярда гривень.

      На початок 1995 року їх частка складала лише 25%.

      Підприємства  сьогодні  мають обмеження щодо оприбуткування

 отівки в касах підприємств, щодо зняття   їх з рахунку.

      Оплата  найпростіших речей з магазину повинна здійснюватись

 безготівковим  перерахуванням.  Для отримання товару після цього

 необхідно ред'явити спеціальний бланк довіреності.

      Саме  в  наявності  таких надуманих обмежень лежать причини

 того,   що   підприємства   тримають  великі  суми  грошей  поза

 банківськими рахунками.

      Проект передбачає зняти такі обмеження.

      Водночас  передбачено  кожен  готівковий  платіж  має  бути

 підтсерджений   відповідним  документом  отримувача  платежу  із

 зазначенням  його  назви,  юридичної  адреси,  коду, банківських

 реквізитів, печатки і підпису.

      За відсутності такого документу передбачено штраф у розмірі

 100% сплачених коштів.

      В  разі  неоприбуткування  готівкових коштів застосовується

 відповідальність  як  за  ухилення  від оподаткування, додатково

 сплачується штраф.

      Забороняється  придбання  підакцизних  товарів  за готівку,

 виплата   заробітної   плати,  а  також  інших  грошових  виплат

 громадян, минуючи  розрахунковий рахунок.

      Важливе значення має надання права суб'єктам господарювання

 відкривати  більше  одного  рахунку  в  банках. Це стає сьогодні

 особливо   важливим,   враховуючи   проблеми,   які   існують  в

 банківській системі.

      Одно  з  київських  підприємств дійшло майже до банкрутства

 із-за  того,  що  його  рахунки  тримались  у хворому банку. Всі

 надходження  зараховувались на цей рахунок, а зняти підприємство

 їх не могло, відкрити другий рахунок воно теж не могло.

      Виникає  при  цьому  питання  контролю  за рахунками. Такий

 контроль   забезпечуватиметься   через   єдину   базу  платників

 податків.  Дискусії  в  базовій  комісії  викликала  норма  щодо

 незастосування   строків   повернення  платежів  за  експортними

 контрактами.

      По-перше,  цю  норму  треба  розглядати  в  контексті інших

 внесенних  законів, де передбачено негайне виникнення податкових

 зобов'язань   при   експорті.  По  діючому  законодавству  таких

 зобов'язань не виникало.

      По-друге,  чи  мало підприємств, що поставляють обладнання,

 не  вкладаються  в  строк  90  днів,  немало  підприємств, маючи

 проблему збуту, особливо в країнах СНД, поставляють цю продукцію

 на умовах консегнації і теж  не вкладаються в 90 днів.

      По-третє, ця норма  не стосується імпортних контрактів.

      По-четверте,  цюнорму  можна зараз вилучити і розглянути її

 окремо в контексті прийняття змін до інших  податкових законів.

      Прийняття    запропонованого   проекту   Закону   дозволить

 поліпшити   фінансовий   стан   підприємств,  зменьшити  взаємні

 неплатежі,  посилити платіжну та податкову дисципліну, зменьшити

 тіньовий   сектор  економіки,  сприяти  акумулюванню  коштів  на

 банківських   рахунках,   а  тим  самим  розширенню  можливостей

 банківського  кредитивування економіки.

      Нагадаю  вам, що це додаткові ресурси на суму 3, 5 мільйрда

 гривень.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Є  запитання  до  Віктор  Михайловича? Будь ласка,

 запишіться.  Будь ласка, 15 хвилин вистачить? Прошу. Опублікуйте

 список.

      Осадчук.

 

      ОСАДЧУК.

 

      Шановний  доповідачу,  скажіть,  будь  ласка,  чи фінансові

 санкції   можуть   бути  застосовані  проти  кепських  платників

 податків,  боржників,  які є суб'єктами господарської діяльності

 типу  СП  з  іноземними  інвестиціями,  коли  51  відсоток акцій

 належить іноземному інвестору?

 

      ПИНЗЕНИК  В. М. Безумовно СП це юридичною особою країни, це

 резидент України. І відповідальність платників є одинковою.

 

      ГОЛОВА. Кірімов.

 

      КІРІМОВ.

      218 виборчий округ, Кірімов.

      Шановний  Вікторе  Михайловчу!  Скажіть,   будь ласка, ви в

 своєму  виступі досить аргументованому чітко сказали, що існують

 проблеми   в   банківській   системі.  В  чому  вони  полягають?

 Коротенько скажіть, будь ласка.

 

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  Основна  проблема -це низька ліквідність.

 Тобто  ьанки  не  мають сьогодні достатньої кількості коштів для

 того,  щоб  надавати  кредити в економіку. За мінусом резервів у

 них  залишається надзвичайно невелика частина коштів. І ми часто

 стикаємся  з випадками, що банк... клієнт має на рахунках гроші,

 але  провести  перерахування  він  не  може.  І от вилучення тих

 грошей,  які  сьогодні обслуговують тіньовий оборот, переведення

 їх  в ренжим банківських розрахунків могло б сприяти і посиленню

 ліквідності банківської системи.

 

      ГОЛОВА. Чечетов.

 

      ЧЕЧЕТОВ

      Уважаемый  Виктор  Михайлович!  Я  в  принципе  согласен  с

 высказанным  вами  тезисом  о  том,  что принятие этого закона и

 будет   способствовать   улучшению   и   финансового   положения

 предритий,   уменьшать   взаимные  неплатежи,  усилит  платежную

 дисциплину,  уменшит теневой сектор экономики. В принципе я буду

 голосовать  за  принятие  этого законопроекта в проекта в первом

 чтении.

      У  меня  конкретный  вопрос.  Вот  здесь  в  постанове  про

 введение  вы  увязываете введение в действие Закона о платежах с

 принятием  и  введение  в  действие  Закона  про налогообложение

 прибыли предприятий. С чем это связано вот такая увязка?

      Спасибо.

 

      ПИНЗЕНИК   В.   М.  Ми  пов'язуєм  це,  в  першу  чергу,  з

 можливостями  зниженням  податкового тиску на виробника. Так, ми

 йдем на зниження пресу, податкового пресу, але передбачаєм вже і

 жорстку  відповідальність за несплату податків. А це передбачено

 якраз  іншому пакеті.

 

      ГОЛОВА. Семенюк.

 

      СЕМЕНЮК.

      139 виборчий округ, депутат Семенюк.

      Прошу передати слово Віктору Івановичу Шевченко.

 

      ШЕВЧЕНКО В.І.

      Віктор Михайлович, будь ласка, на декілька питань. Перше. З

 якою метою... з якою метою в статті 11 вводиться таке поняття як

 розрахунки  між  юридичними  особами  в готівковій формі? Це для

 якого класу?

      Стаття  12  пункт  2.  Право юридических осіб мати декілька

 розрахунків  в  різних  установах  банків.  І стаття 12 пункт 3.

 Вводиться  необмеження строків зарахувань валютної виручки по...

 з    причини   якої   свого   часу   була   введена   спеціальна

 правітельственна  комісія,  яка  займалась  поверненням валютних

 рахунків. Будь ласка.

 

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  По-перше,  ще  раз нагадаю вам цифру 3, 5

 мільярда  грошей,  які  на руках знаходяться -поза банком -всієї

 грошової   маси.   І   вона   не   обслуговує  розрахунки  і  не

 використовується  для  надання кредитів економіки. І ці гроші не

 є    заощадженими.

      При  жорстких  обмеженнях  і  неможливості оприбуткування у

 касі  підприємств  кожен  суб'єкт господарювання на такі витрати

 тримає  їх  в  себе в кишені. І це плодить тіньову економіку. Не

 обмеження  плодить,  вибачте,  якраз обмеження й плодять тіньову

 економіку.   Ми   дозволяєм   підприємствам   вільно  знімати  і

 оприходувати. Але при одній умові. Кожен, хто витратив готівкові

 кошти, має пред'явити рахунок від того, хто ці кошти отримував.

      Друге.  Я наводив приклад. Із такою ситуацією стикалось вже

 не  одне  підприємство.  Що,  маючи  кошти  на  рахунку, банк не

 проводить  платежів.  Тому що на рахунку, вибачте, в банку тяжке

 фінансове  становище  і  він  не  може провести платежів. Погана

 ліквідність банку -це не тільки проблеми банку, це проблеми всіх

 юридичних  осіб,  які  тримають  там  рахунок. Саме з цією метою

 передбачається  надання  право  підприємств  мати  більше одного

 рахунку.

      Третє.  Кабінет  Міністрів  закидають  постійно  листами  з

 приводу  того,  що  багато підприємств не вкладаються в строк 90

 днів по експорту товарів. Треба більший час, особливо враховуючи

 проблеми  збуту.  Багато  наших  підприємств  працюють  на ринки

 Росії, дуже багато поставляють на умовах консигнацій, в строк 90

 днів не повертається валютна виручка.

      В  новому законі податкові зобов'язання виникають по методу

 нарахувань, тобто з точки зору оподаткування уникнути податку не

 можливо.

      Але ще раз хочемо наголосити, якщо ця норма, вона пов'язана

 з нормами іншого Закону про оподаткування прибутку підприємств і

 про  податок  на  додану  вартість,  ми  можемо  її розглянути в

 контексті прийняття цих законів.

 

      ГОЛОВА. Яворівський.

 

      ЯВОРІВСЬКИЙ.

 

      (Володимир   Яворівський,   Демократична   партія  України,

 Світловодськ)

      Шановний Вікторе Михайловичу, ідея, яку ви зараз винесли на

 трибуну,  бродить  серед  господарників,  економістів уже давно.

 Вмерли  колгоспи  через  те,  що  все  поїдає  картотека, це все

 зрозуміло.

      Звертався  я  кілька разів до Кабінету Міністрів, в мене не

 вигідне для вас запитання: ви -економіст, чому ми в українському

 Уряді  приймаємо  рішення  тоді,  коли практично уже все лежить?

 Чому раніше ви не вийшли з цим, чому так пізно?

      Я  буду  голосувати  за  цей,  за  цей  закон, він розширює

 сьогодні  кровеносну  систему нашої економіки. Ну, знову ж таки,

 чому так пізно, чого ми вічно в хвості теліпаємося?

 

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  Я думаю, що ми можем сьогодні сказати, що

 пізно,   але   нарешті  ми  виконали  наказ  народного  депутата

 Яворівського.

 

      ГОЛОВА. Степенко.

 

      СТЕПЕНКО.

      В  мене  є  запитання  до  вас  конкретне. От я, як людини-

 практика,  ви  говорите,  що  будем  там,  безспірно,  знімать з

 рахунків   господарств,   і   особливо   мене   насторожило,  ви

 роз'ясніть,   пожалуста,  що  і  заробітну  плату  ми  не  можем

 виплачувать,  а  тільки,  щоб  проходило  через банки, я вас так

 зрозумів.  Зараз  господарство живе, є одне єдине джерело -це за

 готівку щось продав, бо держава гроши не вертає і ніхто. І можна

 в якійсь мірі животіть господарство. І якщо сьогодні запровадить

 таку  систему, як ви говорите, що якщо ми будемо заробітну плату

 ще  не  мать  право  виплачувати за готівки, то взагалі ми людям

 платить не будемо. І це буде намертво заблоковано.

      І  друге.  Те питання, що ви говорите за де що передбачено,

 за  згодою  сторін стягнено. Як це ви собі представляєте. Якщо є

 згода  сторін  і  так  же  можна  провести операцію. Навіщо його

 взагалі туда включати. Дякую.

 

      ПИНЗЕНИК.  Безумовно,  якщо  накласти норму заборони видачі

 зарплати,  минуючи  розрахунковй  рахунок на існуючу систему, то

 вона  б  нічого  не дала. Але, ми, по-перше, знімаємо обмеження,

 поклали   на   рухунок  готівку,  ви  їх  можете  зняти.  Момент

 покладення на рахунку є ключовим з точки зору оподаткування. По-

 друге, безакцептне списання по податкової заборгованості не може

 відразу у вас виникнути, оскільки ми приймаємо одночасно рішення

 про  реструктуризацію  податкової  заборгованості.  І щодо згоди

 сторів,  це випадок, коли передбачається в угоді, тобто це норма

 є  угоди.  Якщо  норми такої угоди немає, за згодою сторін ніхто

 списати не може.

      (Шум у залі)

 

      ГОЛОВА. Пономаренко.

 

      ПОНОМАРЕНКО.

 

      422  виборчий  округ, депутат Пономаренко. Шановний Вікторе

 Михайловичу,  закон  почне  практично  діяти  тоді,  коли будуть

 прийняті  міністерські  або  галузеві  інструкції. Чи зможуть ці

 інструкції  бути сьогодні напрацьовані оперативно, що промислові

 підприємства  змогли  уникнути  цілком зрозумілих помилок, якись

 невелики   порушень,  за  якими  послідують  безперечно  негайні

 санкції  з  боку  податкової інспекції. І чи вірно взагалі норма

 закону,  за  якою  напрацювання  цих  інструкцій  якраз доручено

 податковій інспекції цієї функції. Дякую за увагу.

 

      ПИНЗЕНИК.   По-перше,   цей   закон   потребує  мінімальної

 кількості інструкцій, інструктивних документів.

      А  по-друге,  при  доопрацюванні  до  другого читання цього

 законопроекту  можна  спробувати врегулювати проблему з тим, щоб

 цих  інструкцій  взагалі  не  було.  Крім  того  були вже в ході

 обговорення  слушні  пропозиції, в ході обговррення на комісіях,

 які треба додати в цей проект закону.

 

      ГОЛОВА.  Вітренко.

 

      ВІТРЕНКО Н. М. Вікторе Михайловичу, у мене до вас 2 питання

 як до економіста.

      Перше  питання.  Чи  не  здається  вам,  що  спочатку треба

 підняти підприємства, дати змогу дійсно зробити реструктуризацію

 боргу,  потім поповнити обігові кошти, потім зменшити податковий

 тиск,  реально  зменшити;  зробити  доступними кредити. А тільки

 після  цього  підходити  до безакцептного списання, а не відразу

 перевторювати     податкову     поліцію    на    розправу    над

 підприємствами... Це перше питання.

      І  друге питання. Весь світ переходить на електронні гроші,

 на   безготівкові  розрахунки.  У  нас  в  Україні  ваші  колеги

 прокручують шалену готівку через конвертацію валюти, через лоро-

 рахунки  банків.  Ви  знаєте  це дуже добре... І ви пропонуєте в

 цьому  законі  переходити статтею 11: юридичні особи мають право

 без  обмежень  здійснювати оплату товарів в готівковій формі. Чи

 не  здається  вам,  що  саме тягнете Україну назад, десь до ХVII

 сторіччя?

      Дякую.

 

      ПИНЗЕНИК  В. М. На перше питання я вам відповім - здається.

 На друге - не здається.

      Саме ті речі, які пропонує Уряд, - це перший крок для того,

 щоб давати можливість оживати нашому виробництву.

      По-друге.  Чому  сьогодні  ходять  готівкові  платежі? Чому

 мішками  возяться  гроші? Та не тому, що у нас існує ліберальний

 режим,  а  саме  тому,  що  високі  податки - зарахувавши  їх на

 рахунок,  я  завтра  не  можу  зняти  з  рахунку  кошти і купити

 чорнильницю,  бо  неймовірно складна процедура. Саме ці причини,

 не  зважаючи  на  драконівські  норми  по  регулюванню  готівки,

 привели  до  того,  що  3,  5 мільярди, які цілком офіційно були

 випущені через банківську систему, сьогодні в банківську систему

 не повертаються.

 

      ГОЛОВА.  Судницин.

 

      СУДНИЦИН  Ф.С.

 

      Запорожье,  депутатская группа   "Реформы".

      Виктор  Михайлович,  вы  сегодня,  когда  мы  рассматривали

 вопрос  о преодолении вето Президента сказали, что отложить на 3

 дня  вопрос,  этот  вопрос  и урегулировать его при рассмотрении

 этого  законодательства,  которое  рассматривается сегодня в 1-м

 чтении.

      Скажите, каким образом можно это урегулировать, если, когда

 мы    рассматриваем    вопрос    о    преодолдении   вето,   там

 предусматривается,  что  вопрос налоговой инспекции... налоговая

 инспекция подает в суд на предпринимателя, который нарушил Закон

 "О  налогообложении",  а  в данном случае предусматривается, что

 ответчик  должен  подавать в суд и при этом затрачивать огромные

 суммы денег.

      Каким   образом   это   можно   урегулировать   и  вот  при

 рассмотрении  данного закона?

 

      ПИНЗЕНИК. Значить, по першій частині ми, очевидно, все одно

 через  кілька днів повернемося  до цієї проблеми.

      Справді,  скасовані  всі  нормативні  акти крім законів, по

 яких   передбачалось  безакцептне  списання.  Але  і  цим  самим

 скасована норма щодо можливості використання 15 відсотків коштів

 на  невідкладні потреби. Питання щодо реструктуризації податка і

 заборгованості не  врегульовано.

      Тому  хочемо  ми  чи  не  хочемо  -через  кілька днів, коли

 підприємства  не зможуть платити ні копійки заробітної плати, ми

 повернемось  до перехідної редакції статті 381, тому що протягом

 3 днів  ми  безумовно цей закон   прийняти?  не зможемо.

      Щодо  безспірного  стягнення,  то  тут  є необхідний баланс

 інтересів.  Безакцептно  списується  недоїмка. Чи можна сьогодні

 дати  через  Арбітражний  суд  податковій інспекції списати суму

 штрафів? Ні. Чому?

      Ви  спробуйте  накласти  арешт  на  майно  при  відсутності

 системи  реєстрації  нерухомості,  яку  ми  хочемо ввести тільки

 наступного  року і зможемо ввести наступного року. Вийде карина,

 про яку говорив народний депутат, виступаючий тут.

      Приймається  рішення рпо накладеня арешту -завтра все майно

 буде  продано, і гроші скинуті з рахунку. Такі випадки ми мали в

 багатьох  місцях  в  ході перевірки податкових адміністрацій. Як

 тільки  спробували  щось  тягнути,  гроші  негайно  списуються з

 рахунку.

       В  чому  досягається  компроміс?  Недоїмка,  якщо  сам  не

 погасив її платник податку, списується безакцептно.

      А  от відносно штрафів і пені дається право право оскаржити

 у  вищій,  у  податковій  адміністрації,  якщо звідти не прийшло

 рішення  -30 днів через суд, і протягом цих 40 днів штраф і пеня

 не ягується.

      Якщо    рішення    приймається    в    користь   податкової

 адміністрації,  сплачується  пеня,  якщо  рішення  приймається в

 користь  платника  податку, то оскільки пеня і штрафи з нього не

 стягувались,  йому  повертається  недоїмка,  але за той час, яка

 недоїмка  незаконно  була  вилучена  в  бюджет,  за цей час буде

 нарахований  процент  на рівні 120% облікової ставки. Тобто, тут

 досягається  інтерес  бюджету  і  захищається  інтерес  платника

 податку.

 

      ГОЛОВА.  Віктор  Михайлович, чи ви знайомились з висновками

 юридичних,  налітичних  і  експертних  служб, науково-експертних

 служб,  висновків  УСПП,  Національного  банку з приводу проекту

 цього  закону?

 

      ПИНЗЕНИК.  З експертними висновками ми не знайомились, якщо

 треба, ми дамо заключення наших юристів з приводу цих виступів.

      Є  питання, які треба додатково врахувати при доопрацюванні

 закону,   комісій   підтримало  -Комісія  з  питань  фінансів  і

 банківської  діяльності,  9  чоловік з 16, підтримало цей проект

 для  прийняття  в першому читанні. Хоча, безумовно, питання, які

 потребують уточнення і посилення, є.

 

      ГОЛОВА.  Слово  має  депутат  від  Комісії  -Суслов  Віктор

 Іванович, голова Комісії...

      Хто,  хто?  А,  Вадим Петрович Гетьман від Комісії з питань

 фінансів і  банківської  діяльності.

      Шаносні  депутати,  доки  Вадим  Петрович йде на трибуну, я

 просив  би  вашої  підтримки  у  зв'язку  з тим, що ми витратили

 зайвий  час  до перерви, зробивши ще додаткову одну перерву, нам

 потрібно  цей  закон  розглянути  остаточно  сьогодні,  а  потім

 оголосити  перерву.  Після  тієї  перерви  підете  для  роботи в

 комісіях.  Ви  не  хвилюйтеся,  тому  що ви все одно пропускаєте

 засідання, коли вважаєте потрібним. Ми повинні визначитися, тому

 що це один з законів... Ми повинні в кінці кінців розробити ще й

 методику   розгляду  цього  закону,  коли  ми  будем  розглядати

 післязавтра.

      Будь ласка, Вадим Петрович.

 

      ГЕТЬМАН В.П.

 

      Шановні  колеги, в мене якраз на руках всі оці висновки, за

 які  говорив  Олександр  Олександрович Мороз, по суті закону про

 платежі, проекту Закону про платежі на території України: це від

 Вищого   арбітражного  суду  України,  від  Національного  банку

 України,  від науково-експертного відділу Секретаріату Верховної

 Ради та аналітичного відділу Секретаріату, від юридичні висновки

 нашої комісії, експертів асоціації комерційних банків і висновки

 Українського союзу промисловців  і  підприємців.

      Я   хотів   би   сказати,  що  всі  висновки,  підкреслюючи

 необхідність   врегулювання   питань  платежів  реструкторизації

 боргів,  підкреслюють... і підприємств перед бюджетом, сходяться

 в  одному:  вказанний проект не в повній мірі відповідає діючому

 законодавству.  Він  втручається  в  правове  конституційне поле

 Національного  банку  України,  він надає по суті судові функції

 податковим органам, які до закондавчого визначення мають назву в

 проекті  "Подадкові  адміністрації".  Я  вже  не кажу про те, що

 допущенні істотні недоліки, юридичні огріхи при опрацюванні норм

 закону, його конструкції і логічного зв'язку.

      Дійсно,  якщо  уважно почитать проект Закону про платежі на

 території України, то можна чітко виділити 3 розділи, які зовсім

 не  зв'язанні  між  собою  логікою  праворегулюючих відносин. Це

 перший блок питань реструкторизації існуючої податкової та іншої

 бюджетної заборгованості. Друга група питань -це питання порядка

 безспірного  стагнення  або  безакцепного  списання  та  порядок

 погашення  заборгованості  в  разі  ліквідації  юридичної  особи

 боржника.

      І  третя група питань -це готівкові розрахунки та відносини

 з банком.

      Я  хотів  би  сказати,  що  кожен із цих розділів,  на нашу

 думку,  заслуговує на увагу. Але юридична нечистоплотність цілих

 розділів  і  окремих  термінів,  а  також  відсутність будь-яких

 розрахунків  щодо  цього  закону, не дає можливості прогнозувати

 реальні  наслідки  його  впровадження,  як  на  макро-, так і на

 мікрорівні.

      Я  зупинюся лише на деяких суттєвих недоліках проекту.

      Перша. Назва самого законопроекту. Називається:"Про платежі

 на  території  України".  Я  вважаю,  що  вона  не в повній мірі

 відповідає  змісту  цього  закону,  тому  що  автор  намагається

 врегулювати  лише  два  види  грошових  розрахунків  в народному

 господарстві  -це  розрахунки з бюджетом, і друге -це розрахунки

 юридичних  осіб  готівкою. Між іншим все це сьогодні регулюється

 указами  Президента України та нормативними актами Національного

 банку.  Але  мова  йде не про це. Поза полем, що регламентується

 законопроектом,  залишається практично найбільша частина системи

 платежів  -це безготівкові міжгосподарські розрахунки, де, як ми

 всі розумієм, зосереджена найбільша фінансова проблема держави -

 криза неплатежів.

      Не  зробивши  і  не  зрушивши  з  місця  цього айсбергу, ми

 вважаєм,   що   годі  й  думати,  що  поліпшаться  розрахунки  в

 народногосподарському комплексі держави.

      В   умовах  подалання  платіжної  кризи  зазначений  проект

 розглядає  лише  один  аспект проблеми - це  механізм  стягнення

 недоїмки   за   рішенням   податкових   адміністрацій,  коли  ця

 заборгованість  не погашається. Це пункт 4 статті 5. То державна

 податкова адміністрація наділяється правом стягнення на майно та

 майнові права боржника, стосовно яких виникло право застави.

      Тому   у   нас  виникає  сумнів,  що  включення  податкових

 адміністрацій   в   процес   реалізації   майна,   що   належать

 підприємству-боржнику,    в    умовах   масової   заборгованості

 підприємств  може призвести до підриву промислового виробництва.

 Це   істотно   посилює   суто   фіскальні   функції   податкової

 адміністрації,  яка при цьому не несе ніякої відповідальность за

 ефективне    функціонування   виробництва.   Таким   чином,   ми

 переконані,  що  податкові  органи не повинні займатись питанням

 конвертації і фінансовою відповідальністю майнову. Їх завдання -

 ініціювати   ці  питання  перед  судовими  органами.  Реалізація

 положення  даної статті у запропонованому вигляді може призвести

 до  фактичної  ліквідації  цілісних майнових комплексів, але без

 юридичного застосування  механізму   банкрутства.

      Наступне. Візміть статтю 5. В пункті 8 статті 5 передбачено

 право податкової адміністрації звертатись до арбітражного суду з

 заявою   про   порушення  справи  про  банкрутство  у  випадках,

 передбачених  діючим законом про банкрутство. Коли вона -цитую -

 має "достатні сумніви" щодо платеспроможності боржника або має -

 цитую   -відомості   щодо   намагання   боржника  ухилитись  від

 оподаткування   та  надання  майна  у  розпорядження  податкової

 адміністрації.

      Така   редакція   не   може   прийнята,   тому   що  в  ній

 використовуються  юридично  невизначені  формуліровки,  такі  як

 "достатні   сумніви",   такі   як  "відсутні...  відомості  щодо

 намагання"  і  інше.  Наявність сумнівів щодо намагання боржника

 ухилитись від оподаткування не можуть бути підставою для подання

 до арбітражного суду заяви про порушення справи по банкрутству.

      Візміть  пункт  1  статтю  7,  де передбачено такий порядок

 безакцептного списання, при якому ймовірність отримання коштів з

 рахунку  боржника стає практично неможливим. Адже стаття обмежує

 розмір списання суми залишком коштів на рахунку боржника.

      Згідно  із  статтею  3,  боржник  до  застосування до нього

 безакцептного   списання  повідомляється  банком  про  платіжний

 документ,  що  надійшов.  Йому  надається  на  це  10  днів  для

 добровільного  погашення  суми  недоїмки.  А  от,  якщо  в  разі

 недостатності коштів на рахунку боржника, обслуговуючий боржник-

 банк  на підставі пункту 7 статті 3 повинен повернути податковій

 інспекції платіжний документ про стягнення без виконання.

      Таким  чином,  дивіться,  боржник  буде  зацікавлений якраз

 залишати на рахунку кошти, які не достатні для задоволення вимог

 у......  спорному стягненні, тому передбачене пунктом 2 статті 7

 обмеження  безспірного  стягнення тільки в межах власних коштів,

 які знаходяться на розрахунковому рахунку, є недоцільним, так як

 для   цього,   щоб   уникнути  безспірного  стягнення,  боржнику

 достатньо  буде,  так  би  мовити,  обчистити свій розрахунковий

 рахунок,  ніж  доводити,  що  кошти  на  його  рахунку не є його

 власними коштами.

      Можливість   кредитора   отримати  задоволення  за  рахунок

 вартості майна боржника також згідно з цим проектом втрачається,

 так  як  проектом передбачено, що інші позивачі, крім податкової

 адміністрації, відносно яких задоволено позов арбітражним судом,

 мають   право   на   безспірне   стягнення  коштів  у  випадках,

 передбачених Законом про банкрутство. Так от, якраз у Законі про

 банкрутство жодного такого випадку якраз і не передбачено.

      Тому  у  проекті  закону  закладені  норми,  які  практично

 анулюють  інститут  застави  для інших суб'єктів господарювання,

 крім податкових інспекцій. Стає практично неможливо використання

 застави, як засобу забезпечення зобов'язань навіть по кредитам.

      Особливої   уваги  заслуговує  питання  готівкового  обігу.

 Визначення  у  статті  11.  Як відомо, ці питання відносяться до

 цілковитої  компетенції Національного банку України, який згідно

 із  статтею  7  Закону України про банки і банківську діяльність

 проводить  єдину  державну  політику в галузі грошового обігу та

 зміцнення   грошової   одиниці.   Більше   того,  ми,  прийнявши

 Конституцію,  у статті 99 цієї Конституції записали, що основною

 функцією   Національного   банку   є  забезпечення  стабільності

 грошової  одиниці. Якраз, в тому числі, і за рахунок поступового

 обмеження  сфери  готівкових  операцій, що дозволило б запобігти

 створенню   надлишкової   готівкової   маси   як  найважливішого

 інфляційного  чинника,  який  би  міг негативно вплинути на курс

 гривні.  Аналогічні  підходи  щодо  обмеження  обігу  готівки та

 скорочення готівкових розрахунків визначені в основних напрямках

 грошової   політики,   які   були  розглянуті  в  цьому  залі  і

 представлені Національним банком України. Зокрема, ми звичайно і

 на  комісії  висловилися  однозначно  проти того, що в статті 11

 пропонується  зняти  всі  обмеження на розрахунки готівковою між

 юридичними  особами.  Тому  що  це неодмінно призведе до різкого

 зростання  потреби  готівкової  маси  в  обігу  не  підкріпленої

 необхідними   товарним  наповненням,  він  поглибить  інфляційні

 процеси, збільшить витрати на друкування, рахування, сортування,

 інкасацію  і тому інше. Тому, врахуючи наведене, ми вважаємо, що

 в  нинішніх  соціально-економічних  умовах ми повинні зосередити

 свої  уваги  на  те,  щоб  розрахунки юридичних осіб та фізичних

 осіб, суб'єктів підприємницької діяльності проводилися між собою

 в   національній   валюті   і   застосовувалися   як  правило  в

 безготівковій   формі.   Як   це   і   передбачено  відповідними

 нормативними актами Національного банку України.

      Ще  деякі  зауваження.  Стосовно  пункту 4 цієї статті слід

 зазначити,  що  діючим  нормативними  документами  Національного

 банку передбачено, що..... готівки в касі підприємства установам

 і організаціям встановлюють не Національний банк, а комерційними

 банками,  і вони нараховуються як правило на кінець робочого дня

 не   банків,  а  суб'єктів  господарювання.  Тому  це  положення

 доцільно  взагалі виключити з тексту закону і записати його так,

 як це є у банківському законодавстві.

      В  решті  решт  положення,  викладені  в пункті 2 статті 12

 суперечать  статті  31  Закону  України  про  банки і банківську

 діяльність  згідно  з  якою  підприємство  повинно  відкривати в

 одному  банку  усі  рахунки  розрахункові,  поточний і валютний.

 Вийнятком  є випадок, коли банк, у якому відкритий розрахунковий

 рахунок  клієнта,  не має ліцензії, скажемо Національного банку,

 на  обслуговування  валютних  операцій. В такому разі цей клієнт

 має  право  відкрити  валютний  рахунок  в банку, який має на це

 валютну ліцензію.

      Ну,  що  стосується  інших,  значить,  ну треба просто його

 юридично  правильно  все формулювати і привести у відповідність.

 Ну,   скажемо, вживається   таке  поняття,  як   "відокремлений

 підрозділ",  тоді  як  у  законодавстві  використовується термін

 "відособлений    підрозділ".   Замість   терміну   "розрахункові

 документи"  вживаються  треміни  "платіжні документи", "облікові

 документи" -  все  це  необхідно  привести,  як  то  кажуть,  до

 загальної... загального знаменика.

      І  все ж таки,  шановні  колеги,  після гострої професійної

 дискусії  Комісія  з  питань  фінансів і банківської діяльності,

 дійсно,  прийняла  рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти

 проект Закону про платежі на території України в першому читанні

 з  урахуванням  цих та інших зауважень народних депутатів, маючи

 на  увазі,  що  поряд  з  серйозними  недоліками в цьому проекті

 містяться і ряд позитивних намірів.

      Зокрема,  заслуговує  в цьому документі на увагу пропозиція

 щодо  законодавчого врегулювання питання про існування і істотне

 обмеження  кола  підстав  для  безспірного  стягнення  коштів  з

 рахунків  боржника.  Я хотів би, щоб ви звернули увагу на те, що

 сьогодні  є чинними близько 30 законних актів, якими передбачено

 право  безспірного  стягнення та безакцептного списання коштів з

 рахунків  підприємств  та  окремих видів платежів.  Більшість із

 цих  документів  не визначають черговість таких платежів, і лише

 нашим  Законом,  який  ми  прийняли  тут,  про  бюджетну систему

 України, визначено, що порядок, згідно з яким платежі до бюджету

 перераховуються в безспірному першочерговому порядку. Все.

      Тому,  дійсно,  пора  вже  законодавчо  врегулювати питання

 черговості   виконання   розрахункових   документів  у  разі  їх

 одночасного  надходження  до  банку  і  недостатності  коштів на

 рахунку для виокнання всіх документів.

      Доцільно  було б встановити принципове положення про те, що

 виключно  им  законом, який ми приймемо (я надіюся) після цього,

 як  суттєво  доопрацюєм цей документ, значить цим законом будуть

 втановлюваться підстави для безспірного стягнення заборгованості

 і  якось  піти  від  тих  30 актів, якими, так сказать, сьогодні

 діємо.

      І,     звичано,    заслуговує    на    підтримку    питання

 реструктуризації  бюджетних  боргів.  Але я б від себе довів, що

 слід  було б концептуально доопрацюювати ліквідацію картотеки не

 тільки    щодо   заборгованості   за   податковими   та   іншими

 обов'язковими  платежами,  а  і  картотеку,  яка  до  цього, так

 сказать,  ми  сьогодні  її  зібрали  за так звані роки існування

 нашої  незалежності,  перейшли через економічний Чорнобиль, коли

 ми  мали  10  тисяч  інфляціїв  рік,  коли проценти за кредит ми

 платили  по  500-700  процентів.  І  все  ці  сьогодні  дебітові

 кредитові остатки залишилися в балансах підприємств. І я вважаю,

 це  не  амністія,  а  це  добра  воля  держави, яка повинна була

 підійти до всіх одинаково. І таким чином здійснити ту акцію, яку

 я  чекав,  що  вона  буде  здійснена  ще  на  передодні грошової

 реформи.

      Тому, доопрацьовуючи таким чином, так сказать, цей акт, ми,

 можливо,  вийдем  на  те  раціональне зерно, яке чекають від нас

 сьогодні   промисловість,  яке  чекають  від  нас  ще  громадяни

 України.

      Отже,  щоюб  не  стратити ці та інші раціональні зерна, що,

 безумовно, є в проекті закону. Або, як каже російське прислів'я:

 "Не  виплеснуть  как-то,  говорят, ребенка из водой", я пропоную

 від  имені  нашої  комісії  прийняти  цей закон сьогодні, проект

 закону  в 1-му читанні, ретельно його доопрацювати, а вже в 2-му

 читанні  отримати  професійно  підготовлений  юридично грамотний

 документ, створити для цього узгоджувальну комісію від Верховної

 Ради  і Уряду.

      А  це  я  би  пропонував по всім таким законопроектам треба

 зробити.  І  тільки  тоді  можна говорити за пакат документів як

 реальний шлях до підйому і стабілізації економіки в суспільстві.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Чи  є  запитання  до Вадима Петровича? Запишіться.

 Опублікуйте список.

      10 хвилин, будь ласка. Семенюк.

 

      СЕМЕНЮК.

 

      Шановний  Вадим  Петрович,  все-таки  я б хотіла почути від

 вас,  яка сума коштів обійдеться для держави створення в кожному

 регіоні аукціонів з приводу продажу майна?

      Тому  що сьогодні ми не маємо закону про банкрутство, а той

 старий  закон, який є , не передбачає  фіктивного банкрутства.

      Сьогодні   колективні   сільськогосподарські  підприємства,

 фактично, 86% фіктивно держава зробила банкрутами.

      Якщо  взяти  цей  законопроект, який поданий, відповдіно до

 статті  5  пункту 8, передбачається 6що податкова інспекція буде

 вирішувати  право майна тих підприємств, які стали боржниками, і

 все це віддається на відкуп лише одному чниовнику -податківцю.

      Скажіть,  будь  ласка,  скільки  треба  сьогодні коштів для

 того,  щоб  проводити  аукціони в кожному селі, районі, центрі і

 яка доля  буде в цьому держави?

      Дякую.

 

      ГЕТЬМАН В. П. Шановна Валентина Петровна, я про це говорив,

 можливо,  ви  неуважно  слухали,  але  Комісія  і  співдоповідач

 абсолютно  чітко визначились в тому, що це абсолютний абсурд. Що

 ми   проти   того,   щоб  наділяти  податкову,  будемо  називати

 правильно, інспекцію судовими правами.

      Включення  податкових  адміністрацій  чи інспекцій в процес

 реалізації  майна,  що  належать  підприємству, в умовах масової

 заборгованості  призведе якраз до зворотних процесів. Це друге.

      вона  не  може бути, і не може мати посередників в майнових

 зобов'язаннях  між  боржником  і  державою. Це не її функція, ми

 проти цього, і все те, що від нас буде залежати, ми зробимо все,

 щоб цього  не відбулось.

 

      ГОЛОВА.   Немировський.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ.

      Вадим  Петрович,  Будь  ласка,  такой ворпос. Не кажется ли

 вам,  что  налоговая  служба,  которая  приобретает сейчас право

 распоряжаться  имуществом,  это  какая-то будет пятая власть над

 всеми, которая будет разорять предприятия и ничего не делать для

 их развития. Это одна сторона.

      И   другая   сторона.   В   законе   односторонне   имеется

 ответсвенность   предприятий   за   нарушение,  будем  говорить,

 денежнего  обращения.  С  другой  стороны,  эти  вопросы  должен

 отрегулировать Кабинет Министров.  Когда и как? Обкясните.

 

      ГЕТЬМАН В.П.   Володимир   Лукич,  я  з  вами  згоден.  Іще

 разнаголошую,  що  на  мій  погляд  податкові  органи не повинні

 займатись  питанням  конвертації  фінансової  відповідальності у

 майнову.  Це  не  їх  функція.  Це  не функція, так сказать, цих

 органів.  І  тому,  так сказать, я проти того, щоб ці норми були

 передбачені у цьому законі.

      Що  стосується  другого  питання, ви абсолютно праві. Ми на

 комісії, розглядаючи цей закон, і я навмисне сказав, що я б його

 розчленив на 3 підрозділи, які чітко аналогічно не зв'язанні між

 собою.  Що  тут  повинно  бути, можливо розділити його на окремі

 закони  і  зокрема  закон  про  реструкторизацію. А я б сьогодні

 сказав  про  замороження  дебітово-кредитових залишків, які, так

 сказать,  сьогодні  єсть  у  підприємства і тягнуться хвостами з

 1990,  1993,  1994 року, повинні бути виділені в окремий закон і

 прийняті   тут  незалежно  від  цього  закону.  Іншого  питання,

 звичайно,   потребує   правове   врегулювання   щодо  черговості

 стягнення  і  права  стягнення.  Це окрема проблема. Я наголосив

 вам,  що  єсть  30  законодавчих  актів, які треба щось сьогодні

 робити,   або  все  відмінити  і  якусь,  так  сказать,  зробити

 ієрархію, так сказать, цих законів, або продовжувати той грабіж,

 який  сьогодні  єсть,  де  банки  не в змозі виконувати сьогодні

 позиви боржників.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Пронюк. Ткаченко.

 

      ТКАЧЕНКО.

      192, Мелітополь, Ткаченко.

      Вадиме  Петровичу,  все-таки, коли слухають цю інформацію і

 попереднього  доповідача  і  вашу,  більше  всього  хвилює  одне

 питання. Яку  експертизу пройшов законопроект на рівні практики?

 Як  конкретні  виробничники дивляться на оці всі заходи, статті,

 які пропонуються.

      Дякую.

 

      ГЕТЬМАН.  На жаль, я казав вже в своїй доповіді, про те, що

 прогнозувати  наслідки цього закону, не маючи ніяких розрахунків

 (а  такі  розрахунки  комісія  не отримала), надто складно. Тому

 сьогодні наша пропозиція і зводиться до того.

      По-перше.  Прийняти  його  в першому читанні яким він есть.

 Дальше  подумати  над,  щоб його розчленити на окремі ті логічні

 розділи, які можуть дати якусь суттєву віддачу. В даному випадку

 я   бачу   сьогодні   абсолютно   дві   проблеми.   Це  проблема

 реструктуризації   або,  на  мій  погляд,  замороження дебетово-

 кредитових залишків. І друга проблема -це проблема стягнення або

 безакцептного  списання,  як  це  водиться в банках. Це проблема

 існує.  І  їх треба вичленити окремо і прийняти, можливо, окремі

 закони.

 

      ГОЛОВА. Вадиме Петровичу, а якщо так зробити справді, як ви

 пропонуєте.  То  чи  не  вважаєте  ви  потрібним  ще  розглянути

 питання,   вирішити    в   цьому   законі  проблему  розв'язання

 неплатежів?  Цього  питання закон майже не торкається. А по суті

 він   зводить,   просто   розчищає   дорогу   для   державних  і

 напівдержавних  підприємств  до  банкрутства  і  все,  що  з тим

 зв'язане.

 

      ГЕТЬМАН.   Шановний  Олександре  Олександровичу!  Я  наваше

 запитання  маю  свою  точку  зору чому і як. Питання неплатежів,

 звичайно, це питання структурної наших, так сказать, структурних

 змін  в  економіці,  які  не  відбулись,  на  жаль. Це фінансові

 політики  -це  два.  А третє -це питання,  яке тягнеться знову ж

 таки   хвостом  із  1993-1994  років,  коли  ми  мали  величезну

 гіперінфляцію,  яку  не  мала  ні  одна  країна  світу,  які  ми

 пережили.  І  сьогодні  те,  що  накопичувалось  у  боргах, це є

 наслідок  і  тієї  політики.  Я  вважав  би, що треба розглянути

 просто  інвентаризацію всіх боргів, які єсть, і до цієї проблеми

 підійти  не  вибірково,  а  підійти  комплексно.  Тоді б це дало

 можливість  створити  хотя  би  рівні  умови  для діяльності тих

 підприємств,  які  по  не  зележним від них причинах опинилися в

 боржниках  із  тих  700 -800 процентів. Дальше. Вирішити питання

 сьогодні  пені,  штрафів  і  процентів, які сьогодні накручені в

 банках. Ну скажем, що з того, що, скажем, банк "Україна" має там

 3  чи  4 чи 5 в старих грошах трильйона процентів, які він знає,

 що  він  ніколи  не  повернеться.  Але йому сьогодні ж фінансові

 плани  так  же  ж  закручуються, що це єсть доходи цього банку і

 крутиться, як то кажуть, відрахування. Тобто, і банк страдає від

 цього.

      Сьогодні  треба  було б зробити і я, до речі, тепер уже маю

 право  сказати,  тому  що  час  вийшов.  В  свій час напередодні

 грошової реформи я подавав свій проект нульового варіанту по цим

 питанням   Президенту,  прем'єру  Марчуку,  який  був,  прем'єру

 Лазаренку,  який  після того був, голові Національного банку. це

 не  моя  тільки  позиція.  Через  цю  велику  гіперінфляцію, яку

 пройшли країни, майже багато із них проходили якраз через це. Це

 своєрідна  амністія  того,  що  допустила держава, вероломство в

 своїй  економіці.  А  ми  чогось якось сторонимося... стараємося

 зараз  зробити  половинчаті  заходиі  тільки дескать врегулювати

 тільки  бюджетні  проблеми. Думаю, що треба робити більш глибокі

 коріння заходи.

 

      ГОЛОВА. Альошин.

 

      АЛЬОШИН.

      Шановний   Вадиме  Петровичу!  Альошин,  місто  Кіровоград.

 Запитання  у мене по другій частині 12 статті. Ви прокоментували

 її з позиції існуючого положення, існуючих норм закону про банки

 і  банківську  діяльність  і ви підтримали те, щоб підприємство,

 юридична особа мала 1 рахунок, вірніше рахунок в одному  банку.

      Я  думаю,  що  для  багатьох  депутатів  не є новиною, не є

 якимось  винятковим  ситуація,  коли багато клієнтів тих банків,

 які  потрапили  в  скрутну  фінансову  ситуацію,  звертаються до

 депутатів  з проханням надати допомогу, якимось чином забрати ті

 кошти,  які  вони  не  можуть  уже  отримати від тих банківських

 установ.

      Уряд  пропонує  диверсифікувати  ці  ризинки.  Як ви бачите

 вихід  з  цієї  ситуації на інших основах, тому що ви цю позицію

 урядового проекту не підтримуєте? Дякую.

 

      ГЕТЬМАН.  Питання, дійсно, не просте, і для того, щоб це не

 виглядало,  що  це  позиція Гетьмана, я зачитаю офіційну позицію

 Національного  банку,  який  чомусь  стоїть  там  разом  в  тому

 переліку, які ..............завізували цей проект.

       Положення,  викладені  у  статті  2,  пункті  2  статті 12

 суперечать  статті  31  Закону  України  про  банки і банківську

 діяльність,  згідно  з  якою  підприємство  повинно відкривати в

 одному  банку  усі  рахунки:  розрахунковий, поточний, валютний.

 Виняток  є  випадок,  коли банки, я вже сказав, коли цей банк не

 має  валютної  ліцензії, клієнт тоді може відкрити його в іншому

 банку.

      Оскільку  облік  рахунків  юридичних  осіб  необхідний, по-

 перше,  для забезпечення контролю за правильністю сплати податку

 і  в  проекті  передбачений обов'язок юридичних осіб повідомляти

 податкові   адміністрації  про  відкриття  рахунків,  пропонуємо

 передбачити у цьому пункті, що банки зобов'язані повідомляти про

 відкриття   та   закриття  рахунків  податкові  адміністрації, і

 зведений  реєстр  юридичних осіб -власників банківських рахунків

 веде Державна податкова адміністрація України, а не Національний

 банк України.

      Як бачите, розійшлися позиції: Національний банк стоїїть на

 тій   позиції,  що  Закон  про  банки  і  банківську  діяльність

 правильно  виписує це положення, і друге -те, що хтось хотів би,

 щоб  Національний  банк  вів  якийсь  реєстр і повідомляв про це

 податкову   інспекцію   і   юридичних   власників   і  власників

 банківських   рахунків,   Національний  банк  не  сприймає  таку

 пропозицію.

      Отже,  для  того  щоб  це  було  зведено до купи до якоїсь,

 потрібно  врегулювати ці відносини, завізувати, по крайній мірі,

 погодити це з Національним банком України.

 

      ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка. На виступ записалося 12

 депутатів.  Я пропоную відвести півгодини на обговорення. Ставлю

 на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

      "За" -

      Рішення прийнтято. Процедура. Квятковський, будь ласка .

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ.

 

      Шановний  голово,  шановні народні депутати. Запропонований

 нам  проект  закону  про  платежі на території України є одним з

 багатьох  законопроектів,  що  поданий урядом України і цей блок

 представляється  для  держави як.......... від усіх бід, тобто і

 зменшення   податкового   тиску  для  підприємств  і  покращення

 соціального  стану.  Хотів  би  всім  депутам  нагадати, що таку

 революцію  в податках ми переживаємо вже третій рік і кожний раз

 під  новий  рік.  І весь час нам при цьому підсказали аналогічну

 тезу:  прийміть цей черговий податковий закон і податковий тягар

 зменшиться.

      І  що  ми маємо на сьогодні? Ми притушили наші підприємства

 таким  податковим  пресом,  що ці підприємства або розорені, або

 ледь-ледь шавріють. Хотів би вашу увагу на те, що уряд влаштовує

 виключно   прийняття   всього   блоку   проектів.   Ви   знаєте,

 ознайомившись  уважно  з  законопроектами, почувши про них думку

 керівників  підприємств  свого округу, я прийшов до висновку, що

 нам  з  вами  запропоновано  прийняти  участь  в фінальній сцені

 живодьорні, в яку ми перетворили нашу промисловість. Де в якості

 скотини  виступають  наші  підприємства,  які пройшли всі муки і

 підходять  до  фінальних воріт, де стоїть м'ясни-уряд з сокирою,

 яка називається блоком запропонованих нам законопроектів і чекає

 нашої   згоди   на   добиття   цих  підприємств.  Запропонований

 законопроект   про   платежі  один  із  елементів  цієї  сокири.

      Достатньо    звернути    увагу   на   взаємовідносини   між

 підприємствами  і  податковими  адміністраціями, де пропонується

 узаконити    повне   свавілля   податкових   адміністрацій   над

 підприємствами.

      За  браком  часу можна відмітити лише деякі "перлини" цього

 законопроекту,  тим  більше,  що  у  доповіді пана Гетьмана було

 вказано дуже багато його недоліків.

      Безспірне  стягнення  недоїмки  нам пропонується встановити

 цим  законом.  А  порядок  повернення  з  бюджету  суми  невірно

 стягнутої  недоїмки  буде встановлюватись Кабінетом Міністрів!..

 Можна  апріорі  стверджувати,  що  цей порядок буде встановлений

 таким,  що  суму невірно стянутої недоїмки повернути буде просто

 неможливо...

      Велика п'ята стаття -  "Порядок забезпечення заборгованості

 юридичної особи з податків та обов'язкових палтежів" - навіть не

 вимагає   від  податкових  адміністрацій  заключення  угоди  про

 заставу  з  платником  податку. Це або нерозуміння суті застави,

 або повний беспредел...

      А  чого  вартий  восбмий  пункт  цієї  статті,  де в законі

 вводиться поянття "достатніх сумнівів податкової адміністрації",

 на підставі яких вона приймає рішення про банкрутство?!

      І  в той же час ми бачимо пункт 1 статті 11, де говориться:

 "Юридичні  особи  мають  право  без обмеження здійснювати оплату

 товарів  в  українських  гривнях  у  готівковій формі на користь

 інших  юридичних  осіб,  а також без обмеження оприбутковувати у

 власних  касах готівкові гриві, одержані від інших юридичних або

 фізичних  осіб".  Шановні  депутати,  невже  ми  серйозно можемо

 думати після цього про якісь реальні платежі в бюджет?!.. Та все

 взагалі піде у тінь!

      Я  пропоную  відхилити  цей  законопроект як неприйянтний і

 тільки розглядати статтю 8, про реструктуризацію заборгованості.

     

      ГОЛОВА.  Альошин, від Руху, будь ласка. За ним Черенков.

     

      АЛЬОШИН В.Б.

      Шановні  колеги,  я  не  знаю  чи  була  можливість і в вас

 порадитися з різними суб'єктами господарювання, з представниками

 різних підприємств, з представниками податкової адміністрації, з

 представниками   органів  державного  управління.  В  мене  така

 можливість  були  і вчора в мсті Кіроворграді відбулася нарада з

 приводу   і...  пакету  документів  в  цілому  ті,  якмі  змогли

 опрацювати фахівці, і, зокрема по цьому законопроекту.

      З'ясувалася  ситуація,  характерна,  мабуть,  і  для нашого

 залу.   В  цьому  документі  є  і  ті  норми  і  положення,  які

 задовольняють  суб'єктів  господарювання,  є  ті  положення, які

 задовольняють  податкову  адмінісрацію. Є такі положення, які не

 задовольняють  нікого.  І  в  принципі  тойц аналіз, який зробив

 доповідач  і  співдоповідачі  по  цьому законопроекту, абсолютно

 аргументовані і обгрунтовані.

      Позиція   комісії   була  виголошена  і  я  маю  можливість

 пдтримати рішення комісії. Ми пропонуємо прийняти в 1-му читанні

 цей   законопроект,  не  зважвючи  на  дуже  серьйозні  і  іноді

 концептуальні  зауваження.

      Ці  зауваження  стосуються, безумовно, і того яким чином ми

 все-таки визначаємо повговаження податкових адміністрацій і  які

 вони мають функції.

      Я  думаю,  що  це  ми  не  зможемо зробити виключно в цьому

 законопроекті. І через цей закон ми не зможемо наділити судовими

 функціями податкові адміністрації. Але проблема існує і її треба

 вирішити.

      Друга  проблема,  яка не покоїла дуже багатьох -це проблема

 того,    чому    така   цікава   ідея,   ідея   реструктуризації

 заборгованості  обмежується  виключно заборгованістю підприємств

 до бюджету.

      Існує  набагато  ширше  питання -питання тих боргтів, якими

 пов'язані  підприємства  і  тих  боргів,  які  створилися досить

 штучно і  перетворились , фактично,  у фіктивний капітал.

      Якщо   ми   не   підемо   далі   і   не  зробимо  кроки  по

 реструктуризації  існуючої заборгованості підприємств не лише до

 бюджету,  я  думаю,  що  ми  зробимо,  ну, по крайній мірі, лише

 півкроки.    навіть    аналізуючи    проблему   реструктуризації

 заборгованості  до бюджету, ми виділили і таку проблему, яка там

 існує   -це  проблема  заборгованості  уже,  яка  через  штрафні

 санкції,  через пеню зросла, і знову ж таки неадекватним тягарем

 лякає наші підприємства. Існує і це питання.

      Далі.  Дуже  багато незадоволення було з приводу статті 11.

 Незадоволення   це,   в   основному,   висловлювалось   з   боку

 контролюючих  органів.  З  боку підприємств такого незадоволення

 було   начно   менше.  Тобто,  всі  підприємства,  всі  суб'єкти

 господарювання  нормально  сприймали кроки щодо розширення їхніх

 повноважень, їхніх прав і можливостей.

      І  з  цієї  точки  зору  і пункт 3 статті 12 теж сприймався

 підприємствами нормально. Навіть більше, вони хотіли, щоб такі ж

 самі  норми  розширювались  і  поширювались не лише на експортні

 контракти, але і на імпортні контракти.

      Я   думаю,   що   головним  недоліком  запропонованого  нам

 законопроекту  є те, що ми не маємо конкретного аналізу можливих

 потенційних наслідків.

      І,  на  жаль,  ми не знаємо, яким чином навіть третій пункт

 може  вплинути  на  ситуацію  на  валютному  ринку. Ми не можемо

 зпрогнозувати,  до  яких  наслідків  приведе те, що підприємства

 отримають  можливіст  самостійно  визначати  терміни  повернення

 валютної виручки.

      Далі.  Ми  не  можемо  чітко спрогнозувати, яким чином буде

 діяти  те  Положення,  про  яке  я  вже  задавав  питання,  коли

 підприємства  отримають право мати розрахункові і інші рахунки в

 різних  банках.  З приводу забезпечення своїх інтересів, захисту

 своїх   інтересів   в   умовах  неплатеспроможності  банків  -це

 нормальне  явище.  Але  треба  шукати,  мабуть, і інші механізми

 забезпечення прав підприємств.

      На  завершення  ще раз повторю думку, яка була мною сказана

 на  початку. Ми виступаємо все-таки за прийняття цього проекту у

 першому читанні, але з серйозним доопрацюванням і не лише силами

 Верховної Ради, тому що, на жаль, наш регламент саме таким чином

 трактує  прийняття у першому читанні, прийняли, тепер доробляйте

 самі.

      Я  думаю,  що  рішення  повинно  бути  створено спеціальною

 комісією по доопрацюванні цього  законопроекту.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Черенков,  за ним  Єльяшкевич від "Реформ".

     

      ЧЕРЕНКОВ.

     

      Уважаемые   коллеги,   Вадим  Петрович  Гетьман  достаточно

 обширно  изложил  те недостатки представленного законопроекта и,

 естественно,  сегодня ставить вопрос о принятии в первом чтении,

 думаю, это поспешно.

      Я  должен  вам  напомнить,  как  у нас происходит процедура

 второго  чтения, гед концептуальные вопросы потом изменить будет

 нам не удастся. Я считал, что при даче налоговой инспекции почти

 судебных  функций,  по  сути  дела,  институции,  которая  носит

 фискальные   функции,   не  допустимо  на  сегоднешний  день.  А

 касательно   статьи   11   я   предлагаю   вообще  исключить  из

 законопроекта, поскольку  она противоречит  законам.

      И   непонятная   ситуация   в   отношении   подачи   самого

 законопроекта,  который практически подан в нарушении регламента

 нашего  Верховного  Совета  и  представляет  собой законопроект,

 который  не  вносит  поправки  и  нет  сравнительной  таблицы, в

 которой  нужно  делать  изменения.  Он  вторгается в частности в

 статьи 8 и 12 "О банках и банковской деятельности", а также, по-

 моему,   31.   Это,   естественно,   недопустимо.  Сегодня  сама

 постановка вопроса о реструктуризации в этом же законопроекте, я

 считаю,  что она несоместима. Я полагаю, что целесообразней было

 бы  вынесты его вынести в отдельный законопроект. Тем более, что

 у  депутатов  нет больших противоречий по этому разделу 8 статьи

 данного  закона.  И  он  в  ближайшее  время мог бы пройти через

 Верховный    Совет    и   был   успешно   решен.   Однако   сама

 реструктуризация  не  дает  права предприятиям нашим думать, что

 завтра им существенно облегчится участь в ихней.........

      Дело  в  том,  что  этот  законопроект,  как  и  весь пакет

 поданный   нам   на   Верховный   Совет  законодательных  актов,

 не предполагает долгосрочное кредитование предприятий, которые в

 натоящий момент особенно нуждаются в них.

      Я  должен  сказать,  что  оборотные  средства  в колхозах и

 совхозах, предприятиях АПК не пополнятся, а на сегодня уже стоит

 вопрос  о  том, что невозможно отремонтировать машино-тракторный парк  и  невозможно  сегодня  разрешить  вопрос о полномасштабном

 севе.  Хотя  в  принципе  этот  же  законопроект  не разрешает и

 другого.  Ведь задолженность между предпричтичми АПК существует,

 как  со стороны государства, так и со стороны предприятий АПК по

 отношению  к  государству. Этот вопрос в данном законопроекте не

 разрешается.

      Здесь  бы  нужно  было  бы  в  обязательнос  порядке внести

 существенные   изменения   вообще  в  тут  поданый  законопроек,

 поскольку он касается очень многих нормативных актов.

      Как   вы   знаете,   желательно  принимать  законы  прямого

 действия,  а..................  дополнительные  инструкции  и  в

 случае,  не  дай господь, принятия вот тех шести законопроектов,

 налоговая  инспекция будет действительно монстром по отношению к

 производителям.

      Поэтому,  я  считаю,  это  законопроект  отклонить и подать

 отдельных  два  законопроекта,  как  реструктуризации и отдельно

 переработанный предложеный законопроект.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Слово має Ельяшкевич, за ним Ярошикський.

     

      ЕЛЬЯШКЕВИЧ.

      Єльяшкевич, Херсон, депутатская группа "Реформы". Уважаемые

 коллеги!   Сегодня  мы  приступаем  к  детальному  и  серьёзному

 рассмотрению   пакета   законопроектов,   которые   так   широко

 разрекламированы, но которые, к сожалению, в достаточной степени

 не  являются  идеальными  -это  мягко  говоря  -и с точки зрения

 юридической,  и  в  самих проектах есть очень много положений, с

 которыми  мы  вряд  ли  согласимся.  И  то,  что  на Комиссии по

 вопросам    финансовой    и   банковской   деятельности,   когда

 рассматривался  этот  законопроект,  обсуждение  проходило очень

 непросто и небольшим перевесом голосов все-таки комиссия приняла

 решение  о  том,  что вынести этот законопроект в первом чтении,

 это  говорит  не  столько  о качестве этого законопроекта, как о

 желании   членов   комиссии,   несмотря   на  плохую  подготовку

 законопроекта,  полностью его переработать и взять, так сказать,

 процесс под свою инициативу. Хотя и сам руководитель комиссии, в

 том  числе  и  я,  как член комиссии, голосовали против. Почему?

 Потому  что  и само название этого проекта ни соответствует сути

 законопроекта.  Ведь говорится о платежах на территории Украины,

 о  сразу  же  говорится далее, что этот закон определяет порядок

 осуществления  платежей  всего-лишь  юридическими  лицами.

      Фактически  выпали  из законопроекта физические лица. Кроме

 того,  совершенно  не понятно очень простой для многих, но такой

 важный  вопрос  как  реструктуризация  задолженности  смешать  с

 порядком  расчетов.

      Безусловно,   это   було   мое   предложение  на  заседании

 комиссии  -необходимо  поддержать  правительство в том, чтобы мы

 наконец-то  разрешили кризис неплатежей, связаный с образованием

 искусственных  тромбов  в  платежной  системе. И для того, чтобы

 начать     разрешать    этот    кризис,    необходимо    сначала

 реструктуризировать  задолженность.

      Но,  когда  мы говорим о реструктуризации задолженности, то

 необходимо  было  решить  вопрос  о  списании той задолженности,

 которая  образовалась  совершенно  оскусственно,  когда штрафы и

 пеня  не  соответствовали  уровню инфляции, а превышали во много

 раз,   и   естественно,   предприятие   фактически  должно  было

 обанкротиться  и ту задолженность, которая образовалась вроде бы

 на законных основаниях, оно никогда не может заплатить.

      Я   предложил,   и   депутатская   группа  "Реформы"  также

 поддерживает   это   предложение,   вынести   статью   8   этого

 законопроекта  как отдельный закон с названием "реструктуризація

 заборгованості з податків та інших обов'язкових платежів".

       И  чтобы  мы  сейчас  приняли  в  первом чтении этот очень

 важный документ.

      Мы  пока  принимаем  в первом чтении, не меняя, безусловно,

 того  текста, который предлагается Кабинетом Министров. Хотя и к

 самому   тексту   есть   серьезная   претензия   концептуального

 характера.  Мне  совершенно  не  хочется, как и моим коллегам по

 депутатской    группе    "Реформы",    чтобы    благодаря   этой

 реструктуризации  определенные  монопольные  структуры,  которые

 искусственно   не   платили   налогов,   не   смотря   на   свою

 задолженность,  или их задолженность образовывалась в результате

 своеобразных  гарантий государства, под которые они брали те или

 иные  кредитные или товарные ресурсы, чтобы эти структуры попали

 под те льготы, которые здесь записаны.

      Поэтому,    безусловно,    необходимо   вносить   серьезные

 изменения.  Более  того,  вопрос  реструктуризации задолженности

 необходимо  проводить  с четкими цифрами в руках с тем, чтобы он

 подкреплялся    конкретным    наказанием   виновных   директоров

 государственных  предприятий,  где  действительно  задолженность

 образовывалась  не  по  вине  государства,  а по вине конкретных

 руководителей.  Я  думаю,  с такими руководителями целесообразно

 было бы просто разрывать контракты.

      Что   же   касается  пунктов  предложенного  законопроекта,

 которые  касаются и вопросов, связанных с расчетами наличностью,

 и  вопросов,  связанных  с  преданием судебных функций налоговой

 администрации, то с этим согласиться никак нельзя.

      Кстати,  в  этом  же законопроекте впервые делается попытка

 узаконить  само понятие "налоговая администрация", так как у нас

 есть,  я  напоминаю,  действующий  Закон о налоговой службе, где

 предусмотрена налоговая инспекция.

      Поэтому  я  бы просил, чтобыколлеги внимательно рассмотрели

 то  предложение, о котором здесь говорили и многие другие и наша

 депутатская  группа  "Реформы". Чтобы принять в первом чтении не

 сам этот закон про платежи на территории Украины, а статью 8 как

 отдельный  закон  о  реструктуризации  задолжености по налогам и

 другим обязательным платежам. Спасибо.

     

      ГОЛОВА. Ярошинський, за ним Кужель.

     

      ЯРОШИНСЬКИЙ.

 

      337,    голова    Української    республіканської   партії,

 Ярошинський.  Законодавча ініціатива пропонує, друзі, розглядати

 одну   із   частин  складної  проклятої  теми  економіки,  кризи

 неплатежів.  Законопроект пробує вирішити питання взаємовідносин

 між  державою  і  юридичними  особами.  Тобто  вирішує  виключно

 стягнення  боргів  з держави, стягнення податків і платежів, але

 не  вирішує,  на жаль, питання неплатежів як цілісне явище. І не

 вирішує  питання  платежів  чи  неплатежів суб'єктів виробництва

 обігу і так далі.

      Українська   республіканська   партія   заперечує  позицію,

 висловлену тут у залі багатьма з вас щодо неможливості втручання

 в  існуюче  законодавче поле, бо мовляв воно існує для того, щоб

 його  виконувати. Але я звертаю увагу вас, друзі, на те, що саме

 існуюче  законодавче  поле  і  привело нас до масових негативних

 явищ, зокрема на розрахунки з державою при приховуванні коштів і

 так  далі,  і так далі. Цей законопроект має величезну кількість

 недоліків,  які  треба  усунути.  На  це  існує друге читання. Я

 належу  до тих політиків, які ніколи не дякували уряду, а завжди

 їх  критикували.  Але  сьогодні я думаю, що треба було б зробити

 те,  що ми не робили, хоча б за те, що нарешті уряд відійшов від

 вчорашніх  стереотипів  і пробує прореагувати на найбільш болючі

 проблеми  сьогодення.  Думаю,  що  проект  може бути основою для

 подальшої   роботи   над   проблемаю   фінансових  санкцій  щодо

 неплатників,  порядку стягнення доїмок, списання заборгованості,

 її  реструктуризації,  погашення,  вирішення проблеми готівкових

 розрахунків  і  так  далі.

      Хочу  звернути  увагу,  що  в  цьому  залі  спостерігається

 відомий   "російський   синдром".   Існуючі   в  Росії  податки,

 наприклад,  як  першочергова  причина неплатежів, а вони також в

 Росії  жахливі  як і у нас, не викликали невдоволення -  мовчали

 всі.   Депутати,   підприємці,   податкові   інспекції  мовчали,

 спостерігаючи карколомний спад виробництва, зв'язаний з жорсткою

 супер-азіатчиною  в податковій системі, іншими явищами. І довели

 всіх  до злиднів, зробили порожньою державну скарбницю. І тільки

 Закон  про  посилення  боротьби  з неплатниками викликав у Росії

 хвилювання  - хвилюються аж  до  цього  часу,  прийнявши  багато

 необдуманих навіть зовнішньополітичних актів.

      Ні,  не великі податки були страшні в Росії, а було страшне

 те,  що треба їх платити. Тулуб суспільного потворного організму

 почав  рухатися і протестувати лише тоді, коли влада попробувала

 неплатежі  забрати,  придумавши  Указ  про  посилення боротьби з

 податконеплатниками.    Тому    правильно    поступив   сьогодні

 український  Уряд,  пропонуючи  пакет документів. І хоч на думку

 Української   Республіканської   партії   пропоноване   зниження

 податків  незначне  і не дасть бажаних результатів, але напрямок

 думок правильний - треба системно вирішувати проблеми.

      Вирішення проблеми кризи неплатежів - надзвичайно складне і

 вимагає  комплексного  вирішення  проблеми  податків,  кредитних

 ставок,  наявно  грошової  маси  і  т.  д.  І  в  цьому  ряду  й

 розглядуваний закон треба приймати.

      Можу  назвати сотню недоліків, але поряд з іншими проектами

 його  треба  приймати  в першому читанні. Працювати нам треба до

 сьомоого поту, але працювати над пропонованою основою закону.

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка, завершуйте.

     

      ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.   Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Слово  має  Кужель  Олександра Володимирівна. Будь

 ласка.

     

      КУЖЕЛЬ О.В.

      Уважаемые народные депутаты, уважаемые слушатели!

      Я  хотела  бы сказать, что на прошлой неделе всех депутатов

 Верховного  Совета  оставили для работы в комиссиях, обещая, что

 законопроекты,  о  которых мы сегодня начали рассмотрение, будут

 внесены в понедельник.

      В  понедельник  мы работали в комиссии, во вторник к вечеру

 мы  получили проект документов, состоящих не из 6  законов, а из

 4.

      До сих пор не внесен проект Закона о налоге на имущество, о

 котором  мы  только  очень много слышим и котоьром в основном мы

 требуем,  чтобы рассматривался в этом зале только с расчетами на

 примере  хотябы   ведущих и разных  отраслей  предприятий.

      Нельзя не отдать должное Кабинету Министров по той рекламе,

 которая сегодян во всех средствах массовой информации ведется по

 поданому законопроекту.

      Но  нельзя  и  отметить,  я  ознакомилась  с  5-ю законами,

 которые  сегодня  предоставлены,  нельзя  сказать,  что  там нет

 положительного  и  очень  важных и необходимых моментоов сегодня

 для предприятий.

      Но   все  это  вставлено  в  такую  шелуху,  которую  нужно

 производить  отдельно, как говорят, реструктуризацию того закона

 пакета, которую нам  ,  который нам  предоставили.

      Сегдня  мы  рассматриваем  1  из  первых  законов  -это про

 платежі на території України, это очень важный закон. Во фракции

 мы   его  рассматривали  и  понимаем  важность  и  необходимость

 принятия  этого  закона.  И  хотели  бы  отметить основные такие

 моменты.

      Можно   принимать   этот  закон  в  1-м  чтении,  однако  в

 стенограмме  и  переголосовать  нужно обязательно, что концепция

 должна  приянть  и  в  1-м  чтении исключить те правила, которые

 касаются  здесь  относительно  налоговой администрации.

      Не может быть такого, чтобы любое юрдическое лицо зващищало

 себя  уже  через 1, 5 месяца после того, как деньги будут изкяты

 налоговой инспекцией.

      А  если  вы  откроете статью 4, 2-й раздел, то тут пишется,

 что  только  через  месяц  и  10  дней можно обратиться в суд на

 обжалование  действий  налоговой  инспекции.  Потому  что  месяц

 дается налоговой инспекции на ответ вам, если вы не довольны.

      В  принципе здесь можно было бы предусмотреть вариант, если

 юридическое  лицо  согласно  с  расчетами  налоговой  инспекции,

 подписывает, идет безакцептность снятия, если нет -такие решения

 должны идти только через  суд.

      Больше  всего  удивляет  выписанная  в  законе  возможность

 налоговой  инспекции заниматься имуществом.

      Мы  с  вами  здесь,  в  Верховно  Совете,  не раз поднимали

 вопрос:   а   вообще,   кто   занимается   сегодня   управлением

 государственными  частками  имущества?  На сегодняшний день мы не

 можем олучить на это ответ.

      Масса   предприятий,  у  которых  есть  доля  собственности

 государства,  не  управляемые.  А  тут  мы  еще  начнем  изымать

 имущество.  Так  что, у нас налоговая инспекция будет заниматься

 еще аукционами, продажей  этого  имущества?

      Особенно   не   выписан  момент,  как  это  будет  касаться

 государственных   редприятий,   потому   что  обращение  в  Фонд

 имущества  с предложением санации, ну, давайте скажем честно, мы

 видели  сегодняшний  бюджет  на  1997  год, и знаем, что там нет

 средств  на  оздоровление  государственных  предприятий,  на  их

 санацию.

      Тогда   возникаетс  вопрос:  с  пересесением  того  закона,

 который  нам  подали  "про  заходи"  то  там  совершенно  четко

 выписано,  что если это предприятие не подлежит приватизации, но

 очень хочется его приватизировать, а так как у него есть долги,

 то  можно  выделить  с  этого  предприятия  отдельно  работающие

 комплексы,    потом    "оздоровчий    комплекс",    и   отдельно

 приватизировать.   То   есть   решение   в   нарушение   полного

 законодательства.

      Виктор  Михайлович  сказал,  что  здесь  выписано  в законе

  о  том,  что  можно накладывать арест под заставу на собственое

 имущество.  Однако  в  статье  5,  пункт 6, здесь сказано совсем

 другое,  что здесь нужно предоставлять в случае заставы и майно,

 яке надано в оренду, кошти, або цінні папери.

       И  тогда  возникает  вопрос: если о мы сдаем сегодня, наши

 граждане   сдают   ваучеры  в  инвестиционные  компании,  и  эта

 инвестиционная компания станет боржником, то по этому пункту она

 может сдавать в заставу и цінні папери граждан нашей страны. Это

 недопустимо.

      Что хотелось бы отметить, что не до конца стыкуются все эти

 законы,   которые  нами  поданы.  Совершенно  четко  видно,  что

 работали  над  ними  разные  группы  людей. Та же самая 6 на мой

 взгляд,  положительная  в  статье 12, пункт 3, это то, что снять

 термины  регулювання валютных операций, я считаю, что это момент

 положительный.  Потому  что  со  мной  много  обращалось  в нашу

 Комиссию  и  ко  мне  как  к  депутату  обращаются предприятия с

 должгим  сроком  производства  продукции,  например, Запорожский

 трансформаторный завод (там больше 3-х месяцев идет). А есть и 9

 месяцев  производство  трансформатора. И эти пункты очень сложно

 получать  потом  лицензию  на  продление вот этих вот выполнений

 экспортных  контрактов.  Нормально  здесь. Нужно доверять больше

 своим  гражданам  и  возможность  контролировать, пожалуйста. Но

 пункт положительный, но он уже противоречит поданному нам закону

 налога на прибыль.

      Что  положительно? Положительна, конечно, реструкторизация.

 Все  депутаты это отмечают. Это очень положительный момент, но я

 абсолютно  согласна с депутатом Яворивским: "А почему сегодня?".

 Это  все  равно,  как  в  прошлом  году, в апреле месяце Кабинет

 Министров  задает  вопрос:  "Куда  девать  амортизацию?". Почему

 сегодня,  не год  назад стоит вопрос о реструкторизации?

      Значит,  наша  фракция  в  целом  считает,  что закон можно

 принятьв   первом   чтении,  однако,  обязательно  указать,  что

 концептуально  это  не  касается  пунктов,  связанных  с правами

 налоговой  инспекции.  В принципе можно поддержать и предложение

 фракции   "Реформы",   если   выделить   только   8   статью  по

 реструкторизации задолжености.

     

      ГОЛОВА.  Суслов  має слово, будь ласка, Віктор Іванович, за

 ним будем визначати рішення.

     

      СУСЛОВ   В.  І.  Уважаемые  народные  депутаты,  знаменитый

 налоговый  пакет, который нам так долго обещал Кабинет Министров

 и из-за которого Верховна Рада на 2 месяца отложила рассмотрение

 проекта Закона о Государственном бюджете, наконец подан. И очень

 важно  для  нас начать творческую работу с первого законопроекта

 из  этого  пакета, именно того законопроекта, который мы сегодня

 рассматриваем, о платежах на территории Украины.

      В  данном случае я выступаю как народный депутат и выступаю

 от себя лично так как, как здесь уже говорилось, мнение комиссии

 по  законопроекту  разделилост. И в данном случае я принадлежу к

 той части комиссии, которая проект  не  поддержала.

      С   моей   точки  зрения,  правительство  в  очередной  раз

 продемонстрировало   неумение   оформить   хорошее,  безусловно,

 намерение в грамотно выписанный законопроект ив тоже самое время

 умение   хорошо  организовать  шумную  пропагандискуюб  компанию

 вокруг проектов, которые не подготовленны на достаточном уровне.

 А  уровень  подготовки  этого этого законопроекта беспрецедентно

 низкий.  Вы  видите, у вас розданы экспертизы. Национальный банк

 против   (детальнейший   анализ   на   семи  страницах),  Высший

 арбитражный   суд   против,  Украинский  союз  промышленников  и

 предпринимателей,  эксперты  которых  привлекались  к подготовке

 этого  законопроекта  пишет,  что так соглашение не достигнуто и

 тоже  отрицательные  заключения идут по этим проектам, не говоря

 уже о выводах научно-экспертного отдела и других отделов.

      Поэтому    сегодня    в   действительности   вопрос   стоит

 непрофессинально:  можна ли принимать сегодня этот законопроект?

 А  вопрос  стоит  чисто  политический.  Должны ли мы политически

 проголосовать  за  принятие его в первом чтении, взяв тем  самым

 на  себя доведение этого законопроекта до приемлемого уровня. Но

 прежде  чем  принимать  чисто политическое решение, демонстрируя

 политическую  поддержку  намерениям,  я  подчеркиваю,  не работе

 Правительства,  а  намерениям Правительства, и соглашаясь на то,

 что  эти  намерения  будем  реализовывать  мы сами, находясь все

 время  под  атакой  средств  массовой  информации и находясь под

 давлением  со  стороны  исполнительной  власти. Либо мы все-таки

 должны занять здесь принципиальную позицию.

      Ну  если  уж вопрос стоит так -о политической поддержке или

 нет,   мы   готовы   поддержать   эти   намерения.   Но  все  же

 профессионально,  с учетом всех замечаний, которые высказаны, от

 проекта   не   остается   ничего.   Остается   хорошая   идея  о

 реструктуризации   задолженности,  которую  действительно  можна

 вынести  в отдельный закон, только грамотно оформить. Я понимаю,

 что  этот  проект,  как  и  другие  налоговые проекты, готовился

 крайне  спешно,  он  готовился  буквально в последнее время, и у

 автором,  очевидно,  не было времени там ни провести юридичускую

 экспертизу соответствующую, ни правильно выписать его.

      Но,  с  моей  точки зрения, мы бы приняли все же правильное

 решение,  которое  позволило  бы  не  принимать сегодня в первом

 чтении, направить на доработку проект и в проекте Постановления,

 которое  предложео  комиссией,  исправить всего 2 слова в первом

 пункте: "направити в Кабінет Міністрів для доопрацювання" -а все

 остальное  мы  частично  уже  начали  делать в том, что касается

 бесспорного   списания   сегодня  приняли  решение.  Я  уже  дал

 поручение.    Мы   безусловно   часть,   которая   относится   к

 реструктуризации задолженности, сможем в ближайшие дни правильно

 оформить  и  вынести для голосования сюды в сесионный зал, а все

 остальное   без   согласования   с   Национальным   банком,  без

 согласования  с налоговой инспекцией, с Высшим арбитражным судом

 все  эти  новые  оригинальные  идеи  насчет расчетов наличными и

 между....  то,  что  действительно нигде никогда не допускается.

 Все  эти  оригинальные  идеи  насчет права экспортера возвращать

 валюту  на  свое усмотрение и в свои сроки. Вы ведь понимаете, в

 чьих интересах эти оригинальные идеи выдвигаются, кому они будут

 служить  и  насколько  эти идеи не соответствуют действительному

 развитию сегодня государства.

      Поэтому  под предлогом защиты товаровыробныка на самом деле

 протаскивается  несколько  принципиальнейших  положений, которые

 влияют  на  судьбу  экономики  и страну в целом. Поэтому я также

 считаю  необходимым, чтобы состоялась после принятого решения по

 этому  законопроекту  специально совещание с участием Президента

 Украины.  Он  должен  также,  я  считаю,  высказаться  по поводу

 некоторых из этих необычно совершенно идей. Спасибо.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, 2 хвилини Віктор Михайлович Пинзеник.

     

      ПИНЗЕНИК  В. М. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні

 колеги!  Ми вдячні за, в цілому, конструктивне обговорення цього

 проекту  і  дозвольте  висловити деякі міркування з приводу ходу

 обговорення.

      По-перше,   з  приводу  функцій  судової  влади  наділенням

 функцій податкової інспекції повноваженням судів. Давайте будемо

 послідовними. Ми їх наділили і навіть в тій редакції статті 381,

 по  суті,  функції  суду  надані податковій інспекції. Безспірне

 стягнення, це означає: без суду. Хоча воно стосується недоїмки.

      По-друге, майно включає в себе не тільки грошові кошти, але

 й  основні фонди, даючи право на частину майна, не логічно, чому

 не давати на другу. Зауваженням говорилось про те, що на рахунку

 не   буде  коштів.  Саме  тому  вводиться  майнове  забезпечення

 застави.

      Я  так і не почув, на жаль, відповіді, яке задавав народний

 депутат  Альошин.  Ми  посилаємось  на існуюче законодаство, яке

 дозволяє  відкривати  один  рахунок,  але  ніхто  не відповів на

 питання: що ж робити підприємству, яке тримає рахунок в банку, з

 якого  не можна забрати, рахунок, і на який надходять нові гроші

 і вони постійно залишаються, підприємство гине разом з банком. І

 ми  повинні вийти з цього зачарованого кола, і я вважаю, що саме

 Національний  банк,  а  не  податкова  інспекція  повинна  вести

 реєстр.  Національний  банк сьогодні має комп'ютерну мережу, яка

 дозволяє  зібрати  інформацію в режимі реального часу, податкова

 інспекція повинна мати тільки доступ до цієї системи.

      Далі.  Питання  реструктуризації  всієї  заборгованості. Це

 дуже    добре    питання,   але,   по-перше,   воно   суперечить

 законодавству,  можливо,  можна  було б поміняти закон, але я не

 знаю,  чи Валентин Іванович Ландик погодиться, щоб за поставлені

 ним холодильники борги сказали, що списані.

      По-друге,  я  не  знаю,  чи погодяться інші структури, яким

 хтось винен, господарюючий суб'єкт, а цю заборгованість списали.

 Ми   не   маємо  права  втручатись  в  стосунки  між  суб'єктами

 господарювання,  крім  того,  питання штрафів, пені, вони можуть

 регулювати   між   собою  на  договірній  основі.  Тому.........

 питання,  які  виникають сьогодні між банком "Україна" та іншими

 структурами.

      Що  стосується  права  застави, я розумію ситуацію, яка є в

 комерційних  банках,  і  заходи  по зміцненню комерційних банків

 треба  застосовувати,  але  Уряд  або  бюджет повинен мати право

 першої  шлюбної  ночі,  право  застави  по відношенню до бюджету

 повинно мати первинне місце.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, завершуйте.

     

      ПИНЗЕНИК В.М.

      І  останнє. Що стосується за Конституцію. Виключно законами

 України   визначається   питання  регулювання  грошового  ринку,

 грошового обігу. І це питання може бути врегульоване законом. Не

 можна розділити реструктуризацію і безакцептне списання. Якщо ми

 приймемо окрему реструктуризацію, безакцептне спитання лишилося,

 картотека   відмовиться  через  два  місяці.  Якщо  ми  скасуємо

 безакцептне   списання,   не   руструктуруя   в  одному  законі

 заборгованість, не може працювати безакцептне списання.

      І  останнє.  В  законі є норма. І цей закон, вибачте, чинні

 акти  законодавства  застосовуються в частині, яка не суперечить

 даному закону. Тобто двох правових полів тут не буде існувати. А

 в  цьому  законі  є  норми,  які, на жаль, в діючих законодавчих

 актах  у нас непередбачені. Прошу підтримати прийняття в першому

 читанні.

     

      ГОЛОВА.  Дякую,  будь  ласка.  Шановні депутати, ми провели

 обговорення, і вносилися різні пропозиції. Перша пропозиція, яка

 вносилася  комісією,  депутатами,  які  представляють цю комісію

 суб'єктами  законодачої  ініціативи, про прийняття цього проекту

 закону  в  першому  читанні.  І до цього зводилася думка кількох

 виступачих.    Хоч   всі   зважають   на   серйозні   недоробки,

 недопрацювання, невдосконалість цього проекту.

      Інша  пропозиція  була про відхилення цього законопроекту і

 направлення  його на допрацювання Кабінету Міністрів і подачі на

 повторний розгляд. При чому його структурувавши таким чином, щоб

 не  розглядали  окремо  ті  законодавчі  акти,  які  пов'язані з

 діючими  нині  і які треба змінювати. Тобто мова йде про два або

 три  окремих  законопроекти,  все це на основі проведеної роботи

 можна  було б зробити буквально за два, три дні уряду. У нього є

 на це сили.

      Група "Реформи" пропонувала вилучити із цього законопроекту

 статтю  8. На основі її прийняти в першому читанні проект закону

 про  реструктуризацію боргів. Абсолютно слушна пропозиція, котра

 кореспондується  із  загальною  логікою  частини  законопроекту,

 внесеного   Кабінетом  Міністрів.  Депутат  Носов,  користуючись

 правом   законодавчої   ініціативи   проголосувати  питання  про

 неприйнятність   цього   закону   через   невідповідність  цього

 Конституції.  Що  відповідно  до  Регламенту,  парламент повинен

 визначатися в першу чергу щодо цього питання. Тому я слово надаю

 депутату Носову.

     

      НОСОВ  В.  В.  Щоб  не  голосувати  просто  як  питання про

 неприйнятність,    краще    Постанову    про    спрямування   на

 дооопрацювання   доповнити  такими  словами:  "...  та  привести

 законопроект  у  відповідність  з  Конституцією України, зокрема

 частини  6  статті  41".  Тому що законопроект аід видом застави

 фактично передбачає  конфіскацію майна. Застава - це ж договірні

 відносини? А вони що зробили? Під виглядом застави -конфіскація!

 Конфіскація...  частиною  6  передбачається:  "Конфіскація майна

 може  бути  застосована  виключно  за  рішенням суду у випадках,

 обсязі  та  поярдку, встановлених законом". І ніякими не указами

 Президента...

      Єдине, що може бути зроблено безакцептно, тобто без суду, -

 це  стаття  67: "Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори".

 Це  конституційний  обов'язок,  і  отам  вони можуть передбачати

 стягання без  суду. Це єдина норма - податки і збори. Все інше -

 лише через суд. І я пропонував би оту постанову про... доповнити

 цими словами.

     

      ГОЛОВА.  Тобто Постанову... варіант Постанови про...

     

      НОСОВ  В.  В.  Відхилити її, доопрацювати, але зазначити та

 привести...

     

      ГОЛОВА.  Про  відхилення?  Таким  чином  він  не  наполягає

 голосувати  на  неприйянтності, а все-таки дати змогу працювати,

 прискорити  роботу  над  цим законопроектом. (Шум у залі, окремі

 вигуки).   І  ваш?  Так  я  нібито  сказав  про...  будь  ласка,

 Квятковський  Ігор Васильович, будь ласка.

     

      КВЯТКОВСЬКИЙ   І. В.     Я   пропонував   законопроект   як

 неприйнятний, за виключенням статті 8-ї.

     

      ГОЛОВА. А, ну... (Шум у залі, окремі вигуки) Я прошу уваги!

 Так ми  можемо... не можемо голосувати - ми можемо проголосувати

 або - або. Якщо неприйнятність, то неприйнятність, а якщо статтю

 8, то треба голосувати її...

      Давайте  ми  зробимо  так,  як пропонує депутат Носов, якщо

 зійдуться  на  тому  депутати.  Але  перша  була пропозиція, яка

 вносилася  комісією, яку доповідав нам Вадим Петрович Гетьман. І

 я  ставлю  на голосування пропозицію про прийняття цього проекту

 закону в першому читанні. Будь ласка.

     

      " За" -

      Рішення не прийнято.

      Тому  ставиться  на  голосування  пропозиція така: оскільки

 питання про вирізнення з цього статті 8 в вигляді прийняття в 1-

 му  читанні закону, проеекту Закону про реструктуризацію боргів,

 не  заперечує  доопрацюванню  самого  проекту,  тому я просив би

 поставити на голосування цю  пропозицію.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ні,  стаття  8 як проект Закону про реструктуризації боргів

 прийняти в  1-му читанні. Будь ласка.

 

       ПИНЗЕНИК.

      Шановні  депутати,  нічого це абсолютно не дяє. Для чого ми

 приймаємо  камуфляжні  рішення?  Якщо  ми  приймаємо рішення про

 реструктуризацію,  сьогодні  діє безакцептне списання, завтра ми

 будем знову мати ту ж саму ситуацію з податковою заборгованістю.

      Я  пропоную  як  депутат  провести по цьому закону поіменне

 голосування.

      (Ш у м  у  з а л і)

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги.  Ну, ячк бачите, ваша позиція тут

 повністю  збіглася,  і я скажу ще одна сторона тоже зацікавлена,

 щоби  йшло  поіменне  голосування.  Але  я просив би -ми повинні

 принципово,  підходячи  до  ціх документів, зняти тут політичний

 аспект  проблеми,  а  розглядати  питання  по  суті.  А  по суті

 обговорення  показало, що закон цікавий в деяких моментах, але ж

 сирий абсолютно.

      І    тому   завалювати   Верховну   Раду   непідготовленими

 документами  теж  неможна.  Тому  я  просив  би,  якщо, оскільки

 пропозиція   звучала,  вносиласи  вона  депутатом  Єльяшкевичем,

 Квятковським, Альошиним, якщо не помиляюся і іншими депутатами -

 Кужель в тому числі.

      Я  ставлю  на  голосування  пропозицію про прийняття в 1-му

 читанні  як  окремого проекту Закону про реструктуризацію боргів

 на голосування. Будь ласка. Я прошу.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ця норма обговорювалася. Ставлю на  голосування.

     

      "За"-

     

      Рішення  не підтримане. Тепер.... Пропозиція не  підтримана.

      Ставлю   на   голосування  пропозицію  про  направлення  на

 доопрацювання  цього  проекту  закону  з урахуванням зауважень і

 пропозицій, висловлених депутатами і експертними оцінками, котрі

 дані, в строк, скажем так, до кінця цього тижня.

      Це можна запросто  зробити.

      З  поправкою  депутата  Носова,  яка  повністю  випливає  з

 Конституції.

      Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      А тепер  з мотивів голосування, яке тільки що прийнято.

      Шановні депутати і шановні члени Кабінету Міністрів, уявіть

 собі  ситуацію: створимо ми спеціальну комісія разом з Кабінетом

 Міністрів,  іншими спеціалістами, хто це зможе зробить за кілька

 днів,  якщо зараз ви підете на засідання Комісії і вас зараз же,

 в  цій  же  Комісії,  цим  же спеціалістам ще треба 5 документів

 розглянути загальною сумою приблизно десь приблизно 200 сторінок

 документів.

      Це  нереально.  Тому я звертаюсь до Кабінету Міністрів: будь

 ласка, серьйозно зготовте проекти, вони будуть підтримані, кожна

 розумна думка буде підтримана у Верховній Раді.

      Але   готуйте  так,  як  вимагається  Конституцією,  діючим

 законодавством  і  Регламентом.  Тоді гарантія буде, що всі ваші

 пропозиції пройдуть.

      Після  перерви  на  обід,  я  думаю,  з  16  години це буде

 нормально,  ви  попрацюєте  в  Комісіях  сьогодні, а завтра о 10

 годині зустрічаємось тут.