Стенограма пленарного засідання

22 листопада 1996

                    ЗАСІДАННЯ  П'ЯТДЕСЯТ  ПЕРШЕ*

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и.  22   л и с т о п а д а   1996  р о к у

                             10 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.   Добрий  ранок  шановні  депутати,  інші  учасники

 засідання  Верховної Ради, шановні радіослухачі.

      Прошу  депутатів  підготуватися  до реєстрації. Проводиться

 поіменна  реєстрація.

      Зареєструвалося  325  народних депутатів. Ранкове засідання

 оголошується відкритим.

      В роботі засідання бере участь Кабінет Міністрів України на

 чолі з Прем'єр-міністром Павлом Івановичем Лазаренком.

      Відносно  депутатських запитів. Надійшли депутатські запити

 Муляви Володимира Савелійовича до Президента України в зв'язку з

 відсутністю реагування на звернення щодо необхідності збереження

 створеного  науково-технологічного  і виробничого потенціалу для

 попереджуваного впливу на стихійно-ураганні процеси в Україні.

      Читати  цей  документ  зараз  немає,  мабуть, потреби. Хочу

 тільки сказати, що він досить серйозні підімає проблеми. Якщо ви

 можете виразитись шляхом голосування щодо підтримки змісту цього

 запиту,  я  поставлю  на  голосування.  Будь ласка, в поіменному

 режимі. Депутат Терець.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Шановні депутати!

      Терен,   Таран,  я  прошу  вас,  давайте  не  перетворювати

 засідання  в  день  прийому  чи  годину прийому членами Кабінету

 Міністрів.  Сідайте  всі  на  місця,  всі  на  місця.  У  вас  є

 можливість  в будь-який час зайти в Кабінет Міністрів і вирішити

 питання.

      Про  направлення,  ставиться  питання рпо направлення цього

 запиту.

      Будь ласка.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Депутатський   запит   Агафонова  Анатолія  Вікторовича  до

 Прем'єр-міністра  у зв'язку з відсутністю відповіді на звернення

 депутата  стосовно  погашення  заборгованості  заробітної  плати

 працівникам  соціальної  і культурної сфери міста Первомайська і

 Первомайського  району  Миколаївської  області  і  до начальника

 головного   управління   державного  казначейства  у  зв'язку  з

 відсутністю    реагування   на   звернення   депутата   стосовно

 заборгованості   перед  радгоспом  підгур'євським  миколаївської

 області.

      Запит оформлений так, як вимагає   Регламент.

      Ставлю на  голосування питання про направлення адресатам.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Оголошую  заяву  депутатських груп і фракції Верховної Ради

 України.

      "19  листопада  1996  року  одностороннім вольовим рішенням

 новопризначеного  міністра  інформації  України  Зіновія  Кулика

 припинено  вихід  в  телеефір  трибуни  фракцій  Верховної  Ради

 України.

      Цю  незаконну  дію Кулик аргументував тим, що Верховна Рада

 України   не   виділяє   кошти   на  фінансування  передач,  які

 висвітлюють  діяльність. Це   не відповідає дійсності.

      Законом  України  про  Державний бюджет України на 1996 рік

 передбачено   фінансове   забезпечення   діяльності   Державного

 телерадіомовлення  в  цілому,  в  тому  числі висвітлення роботи

 парламенту.

      Але розпорядник коштів Мінфін України часто не спрямовує їх

 за призначенням".

      Я  уточнення  хочу зробити. В кошторисі витрат на утримання

 Верховної  Ради  ці кошти не закладаються, не передбачаються. Це

 загальнодержавні  витрати,  які  передбачаються  у кошторисі, що

 контролюються Міністерством фінансів.

      Недостатнє  фінансування  є  лише  приводом  для  згортання

 свободи  слова  в  Україні. Спроби монополізації засобів масової

 інформації,   про   що  свідчать  також  створення  Міністерства

 інформації  і  попередження  того ж Кулика про чергові небаженні

 наслідки   уявної  відсутності  коштів  для  висвітлення  роботи

 Верховної Ради України.

      Далі можна чекати зникнення з ефіру інших передач за участю

 народних  депутатів  України,   припинення  трансляції пленарних

 засідань  Верховної  Ради  по  радіо, тощощ. Ці дії є обмеженням

 свободи  слова  та  конституційного права громадяна інформацією,

 ставлять під загрозу розвиток демократії в нашому суспільстві.

      Звертаємося  до  Президента  України  як гаранта додержання

 Конституції  України,  до  Кабінету  Міністрів України з вимогою

 поновити  вихід  у  телеефір передачі "Трибуна фракції Верховної

 Ради  України".

      Ухвалено  нарадою представників депутатських груп і фракцій

 Верховною Радою України від 21 листопада 1996 року.

      Має слово Віктор Лаврентійович Мусіяка. Коротка інформація.

 

      МУСІЯКА В. Л.

 

      Шановні  колеги,  я  хочу  вас  проінформувати,  що Комісія

 тимчасова  по  доопрацювнню  проекту Закону про самоврядування в

 Україні  продовжує  роботу.  І вона буде працювати і завтра, і в

 неділю,  і  наступний тиждень. Я хотів би, щоб виборці знали, що

 ті,  хто  є  членамси  цієї  комісії, працюють тут. Чому вони не

 будуть,  скажімо,  на  округах. Тому що вони хвилюються відносно

 цього  і  хочуть,  щб знали, що ті заходи, які були призначенні,

 вони відміняються в зв'язку з їх роботою у цій комісії.

      Ви  знаєте,  що  рішенням Верховної Ради передані матеріали

 також по доопрацюванні закону про державні адміністрації. Так що

 робота  повинна  іти дуже інтенсивно. І ми прийняли таке рішення

 працювати у такому режимі.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  ви знаєте, що продовж останніх

 двох  тижнів ми двічі, реагуючи на звернення Кабінету Міністрів,

 переносили  розгляд  питання  про  бюджет. Сьогодні вам розданий

 проект поправок чи уточнень до Державного бюджету на 1997 рік із

 відповідними  листами  Кабінету Міністрів, які стосуються змісту

 цього  документу  і  необхідності  уточнення  перегляду внесення

 поправок   до  цілого  ряду  законодавчих  актів  пов'язаних  із

 формуванням доходної частини і з витратами Державного бюджету.

      Тому  за  вчорашньою  домовленістю  ми  пропонуємо протягом

 години  розглянути  зараз  питання  Державного  бюджету.   Тобто

 процедури,  підготовки,   стану  таким  чином,  щоб  можна  було

 представнику  Кабінету  Міністрів  зробитит коротку інформацію з

 цього приводу,   відповісти  на  перші запитання, бо депутати не

 мали  змоги  ще  ознайомитись  з  бюджетом, щоб потім можна було

 домовитися про організацію роботи над цими документами.

      В  зв'язку  з  цим  слово  надається  представнику Кабінета

 Міністрів. Виступає віце-прем'єр Віктор Михайлович Пинзеник.

 

      ПИНЗЕНИК В.М.

 

      Шановний Головуючий! Шановний Прем'єр-міністре!

 

      ГОЛОВА. Я прошу уваги!

 

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  Шановні  депутати  і  члени  Уряду! Вчора

 Кабінетом  Міністрів  розглянуті і утверджені уточнені показники

 проекту  бюджету  України  на  1997  рік, які базуються на новій

 податковій  системі  та  цілому  пакеті  інших  важливих рішень.

 Робоча група створена указом Президента України за участю членів

 Укряду,    Адміністрації    Президента,    народних   депутатів,

 предстіавників   підприємницьких  кіл,  вчених  і   спеціалістів

 практично  завершило підготовку проектів законодавчих актів щодо

 реформування    податкової   системи   для   рішучого   зниження

 податкового   тиску   на   виробника,   створення   сприятливого

 економічного   клімату   для   нарощування   темпів   і  обсягів

 вітчизняного виробництва.

      Підготовлені    документі   обговорювались   на  нарадах  у

 Президента  України,  Прем'єр-міністра  України,  на  засіданнях

 Кабінету Міністрів.

      Після    завершення    завершення    юридичної   експертизи

 підготовлений  пакет  буде  внесено  урядом  у найближчий час на

 розгляд  Верховної Ради України.

      Податкова  революція  в  Україні  про необхідність якої так

 довго  говорили виконавча і законодавча гілка влади, широке поле

 підприємців   та  інвесторів,  представники  політичних  партій,

 громадських  організацій  може  нарешті відбутися. Які обставини

 роблять  для  нас  неминучим  такий  крок? Наша економіка хвора.

 Страджає  економіка -страждає народ. Багато людей мало отримують

 від   розпочатих  реформ,  багато  ще  тих,  хто  уникає  сплати

 податків,   багато   людей   безпідставно  отримують  пільги  та

 субсидії,  багато  громадян страждають в податковій системі, яка

 душить особисту ініціативу та економічний розвиток. Багато людей

 не  в змозі достатньо забезпечити свої сім'ї і дуже багато людей

 працюють в  тіньовій економіці.

      Основне   завдання  пакету  -дати  зелене  світло  розвитку

 підприємництва та ініціативи. Існуюча податкова система примушує

 підприємців  приховувати  прибутки  та  виштовхує  їх у тіньовий

 сектор.  Ми  пропонуємо  змінити  це.  Надмірне  регулювання  та

 забюрократизовані  процедури реєстрації гальмують появу та ріст,

 як ведиких, так і малих підприємств. Ми пропонуємо змінити і це.

      Наша  політика  щодо  інвестицій  відлякує  і зарубіжних, і

 вітчизняних інвесторів. Ми пропонуємо це змінити. Не реалістично

 високі податки на зарплату примушують людей йти в обхід законів,

 щоб забезпечити  свої сім'ї.

      І  нарешті.  Сучасна система пенсійного забезпечення зовсім

 не   годиться   для   достойної   винагороди   пенсіонерам,  які

 пропрацювали  все  свое життя. Це ми теж пропонуємо змінити. Всі

 ми сьогодні бачимо серйозні проблеми і диспропорції в економіці.

 Так, ми досягли і утримуємо макроекономічну стабільність, низькі

 темпи  інфляції, які знизились в 1996 році до 3, 1% в середньому

 на місяць проти 14, 4 в 1994 році і 9% в 1995 році.

      Разом   з   тим,   процеси   фінансової   стабілізації   не

 супроводжуються  адекватними  змінами у сфері виробництва. Темпи

 падіння його залишаються значними.

      За  10  місяців  цього  року зниження валового внутрішнього

 продукту  склало  з  відповідним  періодом  минулого  року  10%,

 виробництва промислової продукції - на 4,9%.

      Політична   і   фінансова   стабільність   стали   причиною

 небаченого  раніше інтересу до інвестування в економіці України.

 А  Україна  їх  дуже  потребує.  Наша  економіка задихається від

 нестачі  інвестицій.  В той же час, інвестиції в економіку майже

 не йдуть.

      Станом 1. 10. 1996 року в Україну інвестовано 1 мільярд 220

 мільйонів  доларів. Це в кілька разів менше, ніж інвестується за

 один  рік  в  економіку  держав  наших  сусідів:  Польщу, Чехію,

 Словакію, Словенію.

      Ми  бачимо,  як  в  сьогоднішніх умовах зменшуються існуючі

 сектори економіки, зупиняється немало підприємств. В той же час,

 дуже  повільно  виникає  новий  сектор, який повинен давати нові

 робочі   місця,  заробітну  плату  наших  громадянам,  продукцію

 споживачам,  додаткові  доходи  бюджету.  А  якщо  новий  сектор

 економіки  і  виникає,  то  працює  він у нелегальному режимі. А

 отже, і не дає доходів бюджету.

      Ми   стикаємось   з   серйозними   бюджетними   проблемами,

 свідченнями  яких є серйозна заборгованість по заробітній платі,

 пенсіях,  стипендіях,  грошовому забезпеченню і інших соціальних

 виплатах.

      Спроби   вирішити   ці   проблеми   за  рахунок  збільшення

 податкового пресу обертається абсолютно протилежними наслідками.

 Доходи   бюджету   падають,  а  економіка  усе  в  більшій  мірі

 переходить в тінь.

      Якщо  на початок 1995 року поза сферою  банківського обігу

 знаходилося  25  відсотків грошей, то на початок листопада цього

 року  44,  4  відсотки.  Побічним  наслідком  такої  ситуації  є

 недопустимим  для  будь-якої  країни  розшарування  громадян  за

 рівнем  їх  доходів.  В  цих  умовах  не допомагає ні індексація

 доходів,  ні підвищення мінімальнї заробітної плати. Без рішучих

 кроків  щодо створення умов для піднесення вітчизняної економіки

 неможливо  добитися  зростання  рівня  життя  нашого  населення.

 Причини  існуючого  життя  лежать  не  тільки в сфері податкової

 політики.  Члени  робочої  групи  спробували  пройти  по  всьому

 ланцюгу  процедури  реєстрації  підприємств. Виявилося, що на це

 потрібно  витратити місяці, зібрати десятки довідок, документів,

 погоджень.  В  деяких  випадках  для експортно-імпотних операцій

 треба пред'явити 21 документ.

      Ким   тільки   не   перевіряється   щоденна   робота  наших

 підприємств.  Тому і недивно, що чимало підприємців, зіткнувшись

 з  такими  проблемами  переходять  працювати  в тіньовий сектор.

 Наявність   складних  бюрократичних  перекон  створює  базу  для

 процвітання   корупції.   Це   витісняє   з  країни  інвесторів,

 перешкоджає  їх нормальній роботі. Ось чому, підготовлений пакет

 рішень  стосується  не  тільки податкової реформи, але істотного

 спрощення  різного роду процедур, дозволів, погоджень, обмеження

 кількості  обов'язкових  до  подання  документів,  зміни  режиму

 платежів та інших проблем.

      Разом  з  тим передбачається встановлення жосткого контролю

 за  повнотою  сплати  податків шляхо створення комп'ютерної бази

 даних  про  платників податків на основі єдиного індефікаційного

 ходу. Декларування доходів і майна та їх співставлення, введення

 нових  процедур  податкового контролю, реєстрація прав власності

 без   посвідчення  яких  неможливо  продати,  купити,  дарувати,

 заставляти майно.

      Чимало  народних депутатів справедилво зазначали: закладючи

 великі  податки,  а відповідно плануючи великі доходи, ми тільки

 сворюємо  прихований  дефіцит,  оскільки  значна частина витрат,

 орієнтованих     на    нереальні    доходи,    залишається    не

 профінансованою.  Це  є  теж причиною змін у податковій системі.

 Зміни  стосуються  податку  на  прибуток,  податку  на добавлену

 вартість,   прибуткового   податку   з   громадян,   податку  на

 нерухомість,  нарахування  на  заробітну  плату і орієнтовані на

 реальні   цифри   надходжень  з  одночасним  суттєвим  зниженням

 податкового  пресу,  що  дасть  змогу  залишити  у розпорядженні

 підприємств  значно  більшу частину коштів, ніж у них залишалося

 раніше.

      У поданому раніше проекті бюджету його доходи оцінювались в

 44,  8 мільярди гривень, або 42% валового внутрішнього продукту.

 В  проекті,  що  передбачає подакову реформу, доходи складуть 37

 мільярдів гривень, або 34, 7% до валового внутрішнього продукту.

 Не всі надходження пов'язані з податками.

      Неподатковими  доходами  є  доходи  від  продажу державного

 резерву  від  приватизації  майна  та інші доходи бюджету. Чисті

 податкові  доходи  бюджету складуть 34, 8 мільярди  гривень, або

 32,  6%  до  ВВП.  Ця  цифра  включає  в  себе рівень податкових

 вилучень   через  податок  на  добавлену  вартсіть,  податок  на

 прибуток, прибутковий податок,  податок на нерухомість  - 16, 8%

 ВВП проти 19,1% у попередньому проекті бюджету.

      Особливо   необхідно   наголосити  на  суттєвому  зменшенні

 податків  на  заробітну  плату,  на  фонд заробітної плати. Вони

 зменшуються  з  14%  до  9,  4%  ВВП,  або  51%  до  32% на фонд

 заробітної плати.

      З  проведенням пенсійної реформи, яку уряд хоче розпочати в

 97-му  році,  і  з переходом на персональні пенсійні рахунки та

 припиненням податків у пенсійний фонд у розмірі 7, 8 відсотка ВВП

 розмір  податкових  вилучень  по  відношенню до ВВП зменшиться в

 річному обчисленні до 24,8 відсотка.

      Я   ще  раз  хотів  би  відзначити  цифру  можливого  рівня

 податкових вилучень - 25 відсотків до ВВП.

      В  результаті прийняття зараз запропонованих змін загальний

 рівень  оподаткування  з  початку  року знижується з 42 до 34, 7

 відсотка  ВВП  або на 7, 3 відсотка. Це без урахування пенсійної

 реформи.

      Мабуть, найдеться дуже мало в світі аналогів, коли протягом

 одного року податковий прес знижується зразу на 7, 3 відсотки. І

 це  без  урахування  десятків  позабюджетних податків, які у нас

 ніколи не відображалися ні в доходах, ні в витратах бюджету. Для

 тих,  хто  завжди справно платив податки, зниження ще більше, як

 мінімум  на  1,  1  відсотка  ВВП,  або  на  1, 2 млрд. гривень,

 оскільки  зростання  надходжень від ПДВ пов'язано упорядкуванням

 багатьох   пільг.   Без   такого  оподаткування  буде  неможливо

 перевести тіньову економіку в легальну.

      Уряд  пропонує  серйозно  змінити  ідеологію оподаткування.

 Вводиться   оподаткування  за  фактичними  результатами  роботи.

 Дозоляється  списувати  витрати  на  зменшення податкової бази в

 момент  їх здійснення. Вводиться нова система амортизації. Зміни

 в  оподаткуванні  прибутку  настільки  значні,  що доходи по цій

 статті  зменшуються з 7, 2 відсотка у бюджеті 96-го року до 0, 4

 відсотка в бюджеті 1997 року.

      Закону  п  ро податок на добавлену вартість раом з проектом

 бюджету   передбачає   повне   відшкодування  дебетового  сальдо

 підприємствам-експортерам,   підприємствам   з  тривалим  циклом

 виробництва,  наприклад,  суднобудування, та сезонним характером

 виробництва - сільське господарство.

      Ня  ці  цілі  в бюджеті передбачено додаткові суми майже на

 півтора   мільярди   гривень,   точніше,  на  цю  суму  зменшено

 надходження податку на добавлену вартість.

      Слід   відзначити   серьозну   інвестиційну   спрямованість

 підготовленого  пакету. На відміну від відючого сьогодні порядку

 інвестиційні   витрати   дозволяється   списувати  на  зменшення

 податкової  бази  не  з  моменту  введення в експлуатацію, як це

 відбувається  сьогодні,  а  з  моменту  здійснення інвестиційних

 витрат.

      Той,  хто  займається  інвестиціями,  по суті, має змогу не

 платити податок на прибуток.

      Більше  того,  якщо у зв'язку з інвестиціями у підприємства

 на кінець року виникли збитки, то воно має право відносити їх на

 зменшення  податку  на прибуток до повного погашення збитків без

 бмеження термінів такого списання.

      Сьогодні  збитки провисають у балансі, виступаючи, по суті,

 додатковим податком на інвестора.

      Заохочуються  інвестиції  громадян  у  власне  будівництво.

 Проектом  закону  проценти за довгостроковий кредит громадян під

 будівництво  житла  дозволяється  відносити  на  зменшення  бази

 оподаткування.

      Радикальне поліпшення інвестиційного клімату забезпечцється

 не  ільки  податковими  змінами,  але  і значним спрощенням умов

 діяльності нових інвесторів.

      Закладається  ідеологія всебільшого розширення приватизації

 під інвестиційні зобов'язання. Нам важливо не тільки те, скільки

 коштує  пакет акцій, набагато важливіше, скільки інвестицій буде

 вкладено  в  наші підприємства. В зв'язку з цим треба прискорити

 завершення сертифікатної приватизації, яка не сприяє надходженню

 реальних коштів нашим підприємствам.

      Шановні  депутати,  підготовленний  пакет  рішень  дозволяє

 здійснити  рішучий  крок  у  подоланні кризи платежів. По-перше,

 вивільненні в результаті податку  і  реформи  кошти підприємства

 можуть  направляти  не тільки на інвестиції, але і на поповнення

 обігових  коштів.  Загальна  сума коштів, яку бюджет, практично,

 дарує  економіці  через податкову реформу, навіть без врахування

 позабюджетних   податків,  складає  9  мільярдів гривень  або  5

 мільярдів доларів.

      По-друге,   вкрай   важливим  є  передбачене  відшкодування

 дебітового  сальдо  пдв,  без якого цей податок перетворюється в

 податок з обороту, що рівносильне оподаткування оборотних коштів

 підприємств, тобто його платіжних засобів.

      По-третє,  спрощуються  процедури  фінансового оздоровлення

 підприємств,   їх   реструкторизацій,   запускаються   механізми

 залучення  в  оборот  підприємств  кошти  від  приватизацій  під

 інвестиційні   зобов'язання.   В   1997  році  передбачається  в

 основному  зняти  з підприємства тягар, пов'язанний з утриманням

 соціальної сфери.

      Четверте.  Не  секрет, що велика частина неплатежів виникає

 через  неплатежі  бюджету. Якщо, наприклад, військова частина не

 заплатила  1  мільйон гривень за кортоплю колгоспові, колгосп не

 заплатив   за   електроенергію,  електростанції  за  вугілля.  В

 результаті  1 мільйон гривень бюджетних неплатежів перетвориться

 в  10  мільйонів  неплатежів  суб'єктів господарювання. Нам пора

 привести  свої  видатки  у  відповідність  з  реальними доходами

 бюджету,   мати  реальний  збалансованний  бюджет.  Така  вимога

 програми  діяльності  Уряду.  Саме  такий уточненний бюджет Уряд

 подає  на  розгляд  Верховної  Ради  України. Ми не повинні мати

 неплатежів з вини бюджету в наступному році

      Дуже  важливим у розв'язанні проблеми платежів є скасування

 картотеки,  існуванні  якої  криється  одна  з  причин  втечі  з

 легальної   в   тіньову   діяльність.   При  існуючій  картотеці

 розблокувати  рахунки  неможливо без реструктуризації податкових

 зобов'язань.

      Але  Уряд  хоче наголосити. Саме реструктуризація на 5 і 10

 років,  а не податкова амністія, прічому станом на 1 жовтня 1996

 року.  І  гасити  її  доведеться (заборгованість) вже з 1 січтня

 1997  ку. Уряд готовий піти на такий крок, але з двома важливими

 умовами:  ніколи більше реструктуризації не буде. І друга умова:

 вводиться   жорсткий  контроль  і  відповідальність  за   сплату

 податків.    Передбачається   надання   дозволів   підприємствам

 відкривати  більше  одного  рахунку в банках, зняти обмеження на

 використання готівки з рахунків. Контроль за рухом  коштів...

 

      ГОЛОВА.   Віктор   Михайлович,   одну  хвилиночку.  Я  хочу

 послухать,  що  ви  говорите. Сядьте, будь ласка, на місце. Будь

 ласка, сядьте на місце.

 

      (Ш у м  у  з а л і )

 

      ПИНЗЕНИК.  Контроль  за  рухом  коштів  і  сплатою податків

 забезпечуватиметься  доступом податкової адміністрації до єдиної

 бази даних про рахунки всіх платників податків, як фізичних, так

 і   юридичних   осіб.  Використання  готівки  контролюватиметься

 нееобхідністю      обов'язкового    подання    документів,    що

 підтверджують   витрачання   готівки.  Соціальний  аспект пакету

 рішень. Підготовлені зміни  орієнтовані на поступове переведення

 коштів,  що  раніше  вилучалися  податками, у заробітну плату та

 інші  доходи  громадян.  Тільки зниження нарахувань на заробітну

 плату  на  19 відсотків вивільняє в 1997 році у виробничій сфері

 кошти  на  суму  3, 4 мільярда гривень. Ці суми можуть і повинні

 бути   спрямовані  на  погашення  заборгованості  та  збільшення

 заробітної плати працівникам виробничої сфери.

      Підготовлений  пакет  рішень  вперше дає можливість зробити

 крок  по покращенню умов життя найбільш знедоленої частини наших

 громадян, тих пенсіонерів, що сьогодні вже не можуть працювати і

 не  працюють і отримують від 1 до 3 мінімальних пенсій за віком.

 А  таких  пенсіонерів  у нас 9  мільйонів.

      Уряд  передбачає  вже  з  початку  1997  року  додатково до

 закладених  під  інфляцію  обсягів  збільшення  пенсій  на 22, 3

 відсотка  підвищити  пенсії  дані  найбільш  вразливі  категорії

 пенсіонерів  на  10  відсотків,  або на 5 гривень в місяць. І це

 підвищення буде здійснено за рахунок раельних бюджетних доходів,

 а не емісії, яка посилює інляцію. І таке додаткове підвищення ми

 будемо мати  можливість   роботи  щороку.

      Шановні   депутати  і  члени  уряду!  Можливості  реального

 значного   зниження   податкового   пресу,  створення  умов  для

 зростання  виробництва  потребують прийняття непростих, часто не

 популярних,  рішень.  Треба  відверто  сказати: уряд зіткнувся з

 неймовірно  складними  проблемами,  пов'язаними  з  необхідністю

 одночасно   представити  збалансований  бюджет  і  не  допустити

 відступу  від  так  важко  досягнутих на сьогодні низьких темпів

 інфляції.  Серйозно  ускладнює ситуацію наявність значних боргів

 по   соціальних  виплатах  з  бюджету.  Порівняно  з  попереднім

 проектом  в  уточнений  варіант бюджету включено повне погашення

 заборгованності   по   заробітній  платі,  пенсіях,  стипендіях,

 грошовому забезпеченню , соціальної допомоги.

      Видатки  уточненого  бюджету  зменшено  з  48,  9  до 42, 8

 мільярда гривень, або на 6,1 мільярда.

      І  Уряд,  і  ви прекрасно розумієте, наскільки це непросто,

 наскільки  важко  при  гострій бюджетній кризі знайти можливості

 зниження  витрат.  Але ви всі теж розумієте, що гроші в бюджет з

 неба не падають, їх треба звідкись взяти.

      Так,  в  1997  році  нам  буде  важко і непросто. Ми кажемо

 відверто:  досить  терпіти  лише  шахтарям та пенсіонерам, треба

 серйозно  поступитися  і  державному  чиновнику,  і  масі різних

 служб,  що заважають розвитку економічної активності, і тим, хто

 вже звик до надприбутків.

      Це   одночасно   дає   шанс   вперше   з  Дня  проголошення

 незалежності України започаткувати реальне економічне зростання.

      Даючи  поштовх  економічному  зростанню, ми зможемо реально

 щорічно  збільшувати надходження і покращувати життя людей. Саме

 на   відновлення   економічного   зростання,  саме  на  сприяння

 вітчизняному   виробникові   орієнтований,  підготовлений  пакет

 рішень.

      Найближчими  днями  Уряд готовий детально опрацювати його в

 комісіях , в депутатських групах і фракціях.

      Уряд  висловлює  надію,  що  в  стінах  цього залу ми разом

 здатні  зробити  крок такий необхідний для сприяння виробництву,

 для  зростання  добробуту громадян, економічної бази майбутнього

 процвітання України.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Шановні   депутати,  я  відповідаю  на  запитання

 депутата, за якою процедурою це розглядається.

      За  процедурою,  визначеною вчора Верховною Радою. Депутати

 попросили  заслухати  інформацію  Кабінету  Міністрів  про  стан

 підготовки бюджету.

      Вас,  той,  хто  запитує,  не було. Ви були зайняті, видно,

 загальнодержавними справами. То інша справа.

      Так  от  інформацію  зараз  робить віце-прем'єр. Йому можна

 задати  запитання.  Але  перше  запитання я просив би перед тим,

 запишіться, будь ласка.

      У  мене  запитання  такого  змісту. Ви власне подаєте інший

 бюджет,  інша  логіка,  інші  джерела надходжень і тому подібне.

 Тому, чи не вважаєте ви потрібним за такою процедурою, як новий,

 подання нового бюджету розглядати його у Верховні Раді?

 

      ПИНЗЕНИК.  Шановний Олександре  Олександровичу, це не інший

 бюджет.  Його  структура  залишається  тою  самою. Доходні сатті

 залишаються  і  витратні частини такими ж, співідношення доходів

 витрат,  безумовно,  змінилося.  З  урахуванням  змін податкової

 реформи,   про  необхідність  якої  говорили  в  цьому  залі,  і

 підготовлені  зміни  до  цього  бюджету.  Уточне  до  бюджету  з

 урахуванням пропозицій народних депутатів.

 

      ГОЛОВА.  Ну  ви  з прибутку передбачаєте нульовий доход. Із

 прибутку. На основі закону, який ви розробляли і гарантували, що

 він працюватиме надійно. А тепер зовсім інша логіка.

 

      ПИНЗЕНИК.   Податок  на  прибуток  залишається.  Але  треба

 дивитися  на  ті  речі,  які у нас відбувалися раніше. Ми раніше

 оподатковували  те,  що  раніше  не  було.  То  формальна ставка

 прибутку була 30 відсотків. Але, оскільки ми не допускали, ми по

 заниженим  нормам  списували  амортизації.  То  по суті через 30

 відсотків  ми  оподатковували  витрати,  а не прибуток. Реальний

 податок  був значно більшим. Ми мусили провести відповідність до

 реального прибутку існуючу податкову систему.

 

      ГОЛОВА. Петренко,будь ласка. 40 хвилин на запитання.

 

      ПЕТРЕНКО.

 

      В  своем  выступлении  вы  прежде  всего  с  таким  пафосом

 сказали,  что  мы предложили смены к бюджету. Так вот то, что вы

 сейчас  предлагаете  в этом зале уже звучало. И год назад, и два

 года,  и  три.  Вы  тогда вы были сторонником этого, противником

 вернее  всего этого. Теперь вы возвращаетесь к этому. Значит еще

 скажу.  Начиная  с  1994  года,  слушая  вас  по  выступлениям с

 трибуны,  я  знаю,  если вы докладываете или принимаете участие,

 значит это дело обречено на ровал (чтобы слышали мои избиратли и

 радиослушатели все!).

      И  конкретный  вопрос.  Считаете ли вы, что Верховный Совет

 выновен в том, что бюджет не рассматриваетеся?

      И  второй  вопрос.  Уверены ли вы именно в том, что вы этим

 бюджетом помогаете нашему, отечественному товаропроизводителю? А

 я  уверен  в  противоположном, что этим бюджетом вы, как всегда,

 уничтожаете   государственный   сектор  в  пользу  нарождающейся

 буржуазии!..

 

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  По-перше,  я  дуже радий, що наші погляди

 співпадають -  що мова  йде  про єдині подходи, про необхідність

 зниження податкового пресу.

      Але  я  хотів  би...  Це  дає  нам  підстави прийняти пакет

 рішень, щоб увійти в новий рік з новими умовами податкування.

      По-друге.  Зниження податків внутрі країни будь-якої ніколи

 не   сприяло   іноземним  фірмам.  Навпаки,  це  поліпшує  умови

 конкурентноздатності  вітчизняної продукції. Бо (на щастя, чи не

 знаю   як   сказати...)  ми  не  оподатковуєм  нерезидентів,  ми

 оподатковуєм в Україні тільки резидентів.

 

      ГОЛОВА.  Черепков.

 

      ЧЕРЕПКОВ  В.Ф.

 

      Фракція соціалістів, Донецька область, місто Артемівськ.

      Уважаемый   Виктор  Михайлович,  повторяя  то,  что  сказал

 предыдущий,  при  всем  уважении  к  вам, я могу сказать, что на

 Ноябрьских  митингах со стороны особенно пожилого населения ваша

 фамилия в транскрипции упоминалась всегда в каком-то матерщинном

 изложении...

      У меня к вам два вопроса.

      Первый вопрос -  в бюджете  заложено  на покрытие той... на

 покрытие  задолженности  по  зарплате  населению  2 миллиарда. Я

 считаю, что к концу года эта сумма будет 6-8 миллиардов, то есть

 где...  за  счет  каких  денег  будут покрыты выплаты? И вообще,

 сумеем  ли  мы рассчитаться по задолженности по зарплате за весь

 год?

      И  второе.  Вчера,  о  чем  УТН не сообщил даже, был принят

 очень  важный  Закон,  который  в программе каждого депутата, -о

 компенсации вкладов населению.

      Быстро  просмотрев, пролистав сейчас этот документ, который

 сегодня  утром дали, я не нашел сумму, которая заложена вот туда

 для  реализации  принятого  вчера  закона  о компенсации вкладов

 населению.

      Спасибо.

 

      ПИНЗЕНИК.  По-перше,  в  бюджет  закладено  не  2 млрд. на

 погашення  боргів, а більше. 2 млрд. тільки по заробітній плані,

 а    по    пенсійному   фонду   додатково   включене   погашення

 заборгованності - 850 млн. гривень, тобто майже 3 млрд.

      По-друге,  немає  підстав для того, щоб допускати зростання

 заборгованності,   про  яку  ви  говорите.  Завдяки  неймовірним

 зусиллям,  які  довелось  вжити уряду за останні чотири місяці і

 щодо  доходів, і щодо цільового використання коштів, спрямованих

 на  соціальні  витрати,  70-80  відсотків  надходжень, ситуацію

 вдалось   утримати   і   дещо   знижити   по   окремих  позиціях

 заборгованність по заробітній платі.

      І  ми  в бюджет, ще раз наголошую, включили повне погашення

 всієї  заборгованності.  По-друге, я хотів би співставити цифри,

 які  звучали  в цьому залі вчора з проектомм бюджету. Цифри, які

 ми сьогодні вживаємо, на порядок менші, ніж цифри, які звучали з

 приводу індексації доходів.

      Нам  треба 10 річних бюджетів, припинивши фінансування всіх

 і  всього для того, щоб вирішити цю складну проблему. Ми йдемо в

 97-му  році  на  рішучі кроки по зниженню податків для того, щоб

 почало розвиватись виробництво.

      Давайте  перейдемо до проблеми компенсації вкладів тільки з

 98-го року, роблячи це поступово. Зробивши сьогодні цей крок, ми

 можемо  проіндексувати  заборгованність, але ми не в стані будем

 забезпечити  реальні виплати.

 

      ГОЛОВА.  Черепков, будь ласка.

 

      ЧЕРЕПКОВ.  Виктор  Мыхайлович,  я вам конкретно ставлю этот

 вопрос:  за  весь  год,  за следующий год удастся ли 2 миллиарда

 долларов погатсить задолженность по зарплате -это первый вопрос.

      И  второй  вопрос. Вчера прынят закон, назовите мне строчку

 хотя  бы сумма, которая здесь выделена для реализации законов по

 компенсации вкладов  населению.

      И конкретно, не надо мне рассказывать, а то я же уже слышал

 ни один  раз эти....

 

        ПИНЗЕНИК В.М.   37 мільярдів доходу бюджету.

        Ще раз хочу наголосити: в бюджет включено повне погашення

 заборгованості,  на  відміну  від  попереднього проекту, де не в

 повній мірі ці кошти були передбачені.

      Ми включили всі суми погашення заборгованості.

 

      ГОЛОВА.  Шеховцов.

 

      ШЕХОВЦОВ.  Пожалуйста, Носову слово.

 

      НОСОВ.  Шановний  Віктор  Михайлович,  я декілька вже років

 слухаю  подібні  програми  про  сертифікатну  приватизацію,  про

 реального   власника,  про  зарубіжні  інвестиції.  І  все  мені

 здавалось , що це на рівні романтизму.

      Ну,  а як один герой говорив: "Когда говоришь, и сам веришь

 в то, что говоришь,  то это называется блефом".

      Тепер  виявляється, що все, що ви раніше говорили, це було,

 так  би  мовити,  романтизмом,  я  й  зараз бачу романтизм ваших

 виступів,  тому що, мабуть, треба мати не тільки низьки податки,

 а  треба  мати технічні ідеї, технологічні ідеї, щоб виходити на

 рівень.

      Мало,  ви  можете  нульові податк и зробити, але якщо цього

 немає, то нічого не буде.

      І  мені  здається,  що  ці  рухи  Урдяу носять рефлекторний

 характер.   Ви   знаєте,   як   жаб'ячу  лапку:  штиркнув  -вона

 смикнулась.

      Чи  не здається вам, що і нинішній романтизм кінчиться тим,

 що  треба  буде  вводити назвичайний економічний стан, займатись

 мікрорівнем, буквально, як  у воєнному стані?

      Доки можна буде вже розвалювати, щоб ви сказали: "Да, треба

 ці бредові ідеї лібералізації закінчувати і братись за справу".

      Доки треба розвалювати,  розкажіть, будь ласко.

 

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  Мені  важко  змагатись  з  паном  Носовим

 відносно  формулювання  деяких висловів. Я цього не буду робити.

 Безперечно,  змісту пакету рішень, про які ми говоримо, мова іде

 саме  про  те,  щоб  змістити  це перетворень на мікрорівень, на

 рівень   окремо   взятих   підприємств.  І  коли  мова  іде  про

 інвестиційний  клімат,  то  мова  іде  про  створення  умов  для

 інвестицій саме в підприємствах.

      Я  запропшую  шановного  депутата Носова колись посидіти зі

 мною  хоча б тиждень. Цього року, як ніколи, у нас є дуже багато

 пропозицій   по   інвестиціях,   інвестиціях,  які  не  потрібно

 повертати.  Це не кредити. Відповідальність за них несе той, хто

 інвестував.  Але є дуже багато стримуючих факторів, які сьогодні

 інвестиції не дозволяють вкладати в економіку України. І саме на

 усунення  цих  стримуючих  фаторів,  включаючи податкові зміни і

 орієнтований пакет Уряду.

 

      ГОЛОВА.  Віктор  Михайлович, якщо справи підуть так дальше,

 як  говорить Носов, то на багатьом, і в тому числі і вам, будуть

 створенні  умови  для  того, щоб посидіть і подумать. Але справа

 про інше.

      Він  же правильно говорить. Сертифікатна політика, сьогодні

 переконалися   всі,   що   це  була  помилка.  Тепер  розширення

 приватизації  під  інвестиційні  зобов'язання  -це  ж  міна  під

 економіку.  Росія це підтвердила, всі підтвердили це. Навіщо  ви

 відстоюєте  це як стратегічна політика. Це ключ бюджету, якщо на

 те ішло, це ключ дій, що передбачається. Розширення приватизації

 під інвестиційні зобов'язання -це означає на практиці за безцінь

 віддати  зарубіжним  найперше  господарам  майно держави, і саме

 ключевих підприємств.

 

      ПИНЗЕНИК    В.    М.    По-перше,    шановний    Олександре

 Олександровичу,  я  мав велике щастя в ті роки, в які приймалось

 рішення  по  сертифікатній  приватизації,  не  бути взагалі ще в

 політиці, і не живучи в Києві.

      По-друге,  ми  говоримо  про те, що потрібні інвестиції. Що

 таке   продаж   під   інвестиційні   зобов'язання?  Пакет  акцій

 продається тому, хто більше інвестує підприємство. Звідки інакше

 ми  візьмемо  інвестиції?  Ми  що,  припинемо  виплату  пенсій з

 бюджету  і  будемо  інвестувати  в  економіку.  Це кошти, які не

 забирають   з   бюджету,  а  навпаки,  даючи  змогу  відродитись

 виробництву, вони дають більші доходи бюджету.

      Дозвольте    я   один   приклад   приведу.   Є   українське

 підприємство,  хоча належить іноземній компанії, "Кока-кола". Це

 підприємство  в рік платить бюджету країни 25 мільйонів доларів.

 Нам  це підприємство не коштувало ні копійки. Всі кошти сплачені

 інземним  інвестором.  Але  люди  отримують  заробітну  плату, а

 бюджет отримує 25 мільйонів доходів.

 

      ГОЛОВА. будь ласка, Єльяшкевич.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.

      Ельяшкевич, Херсон, депутатская группа "Реформы".

      Уважаемый  Виктор  Михайлович!  Уважаемый Павел Иванович, я

 прошу  вас  обратить  внимание на мой вопрос. Уважаемые коллеги!

 Уважаемый Александр Александрович! Ну, во-первых, мне совершенно

 непонятно  почему  этот  бюджет   не  называется  новым.  Я  тут

 полностью  согласен  со своими коллега, потому что вся концепция

 фактически  переработана.  И непонятно почему его не докладывает

 либо  Премьер, либо  министр  финансов?  Почему  это  называется

 "изменения  и  дополнения"? Можна  только  приветствовать  курс,

 который  наконец  избрало  Правительство на снижение налогов. Но

 почему  совершенно ничего не говорится о тех косвенных налогах в

 виде  своеобразной  дани, которые все предприятия Украины платят

 искуственно  созданным монополистам в области энергообеспечения,

 и  которые   потом   под,   так   называемыми,   инвестиционными

 обязательствами  получают право на приватизацию лучших обкектов?

 В  частности,  единые  энергосистемы и так далее. Почему об этом

 ничего не говорится?

      Хочу  еще  спросить  Павла Ивановича. Почему Павел Иванович

 ничего  не  говорит  о тех тратах бюджета, котроые делаются не в

 соответствии  с законом: о ремонте Кабинета Министров, о ремонте

 других  дорогостоящих  обкектом и так далее и так далее. Я хочу,

 чтобы на эти вопросы ответил лично Премьер, потому что, когда не

 платится  заработная  плата  в  бюджетной  сфере,  очень  сложно

 обкяснять изберателям что происходит.

      Спасибо.

 

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  Мабуть я все-таки відповім на це питання,

 оскільки...

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА. Говоріть, будь ласка.

 

      ПИНЗЕНИК В. М. Новий бюджет можна назвати по такій методиці

 будь-який  бюджет,  в  якому  уточнена  цифра.  Ми  ж  не міняли

 структуру   доходної   витратної   частини   та   зпіввідношення

 змінилось.  Припципово що міняється, це податкова система і уряд

 це підтверджує.

      По-друге,   у   нас   безумовно  є  проблеми,  пов'язані  з

 енергозабезпеченням.   Зараз   працює   робоча   група  Кабінету

 Міністрів, яка підготує для розгляду зміни в цю систему.

      По-третє.   Урядом  прийняті  відкриті  правила  проведення

 інвестиційних  конкурсів.  Отримує  пакет  акцій той, хто більше

 інвестує  в підприємство.

 

      ГОЛОВА. Хто обіцяє більше. Ви ж точніше  говоріть.

 

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  Олександре  Олександровичу,  ця  проблема

 безумовно  булоа  і я радий, що ми її врегулювали. Безумовно, ця

 проблема  була, яка привела до кількох серйозних конфліктів. Щоб

 в  дійсності  були  раніше  нормативні акти допускали, достатньо

 було пообіцяти і в результаті вигравав не той, хто інвестував, а

 той, хто більше пообіцяв.

      Але я хочу вам сказати, що ще влітку цього року ця проблема

 інвестована.  Вирішена.  Права  власності  до моменту здійснення

 інвестицій  не  переходять  до інвестора. Тільки після виконання

 інвестиційних   зобов'язань   переходять   права   власності  до

 інвесторів.

 

      ГОЛОВА. Чурута.

 

      ЧУРУТА.

      Прошу передать Кризскому.

 

      КРИЗСЬКИЙ.

      Дякую.  Шановний доповідачу! Згідно з Конституцією України,

 статтею  85  пункт  22 Верховна Рада україни затверджує загальну

 структуру,  чисельність, визначення Збройних Сил України, Служби

 безпеки,  інших  військових  формувань,  до яких відносяться по-

 перше  прикордонники і Національна гвардія. А також ВМС України.

      Затверджуючи Держбюджет України на 1996 рік, ви вирішили це

 питання,  так  як  в  цьому, в ньому було дві таємні статті, які

 відповідали статті 85 і пункту 22.

      Сьогодні  в  бюджеті на 1997 рік теж є дві таємні статті. Я

 ознайомився з їх змістом, в них зовсім інше.

      Таким  чином,  чому  бюджет  1997 не відповідає Конституції

 України, а саме статті 85 пункт 22? Це перше питання.

      І   друге.   Сьогодні   деякі   країни  відкрито  висувають

 територіальні  претензії  до  України.  В Росії збільшили частку

 бюджетних коштів для фінансування Збройних Сил на 1997 рік.

      Яким  чином  врахували ці обставини Президент нашої країни,

 Рада Національної Безпеки і оборони, Кабінет Міністрів?

      Наскільки   адекватні   міри  прийняті  керівництвом  нашої

 держави?   Збільшили   чи   зменшили  в  допрацьованому  бюджеті

 відповідні видатки? Це перше.

      По-друге.  Ви  тут  Носова  приглашали  з вами попрацювать.

 Депутати  Верховної  Ради  на наступному тижні їдуть працювати в

 округи.  І  я запрошую і вас, і Кабінет Міністрів розподілиться,

 поїхать  разом  з  нами  на  зустрічі з нашими вбиорцями, щоб ви

 розуміли, якою країною ви сьогодні керуєте.

      Дякую за увагу.

 

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  З величезним задоволенням поїду з вами, я

 приймаю  ваш виклик і готовий виступати разом з вами серед ваших

 виборців.

      По-друге,  я  не  зможу  вам  детально  відповісти відносно

 питання,  яке стосується структури Збройних Сил, ми готові сісти

 з вами окремо і з'ясувати цю проблему.

      По-третє,  ми не зменшували розмір асигнувань, пов'язаних з

 національною  обороною. Але ми повинні, не маємо права забувати,

 що в нас в бюджеті є 45 мільярдів доходів, а крім армії, є в нас

 ще  освіта,  є медицина, є культура, є інші сектори. І ми можемо

 поділити тільки в межах надходжень.

      Якщо  ви  пропонуєте десь взяти, додати, пропонуйте, в кого

 відняти.

 

      ГОЛОВА. Павло Марчук.

 

      МАРЧУК. 291, Миколаївська область.

      Вікторе  Михайловичу,  ви кажете, що............. популярні

 міри.  Що  під  цим  розумієте.  Що  плануєте ви під внутрінніми

 інвестиціями? Звідки вони візьмуться?

      І   друге.  Що  переді  мною  сказав  виступаючий,  задавав

 запитання по мотивам зниження бюджету збройним силам. Тому що, в

 першому  проекті  1,  4  було,  було  1, 5, зараз 1, 4. На трьох

 мільярдах   зупинялися   військові,   коли  доказували,  скільки

 потрібно  мінімального  для того, щоб це запланувати у бюджет. І

 це приймається в той час, коли Государственна Дума Росія приймає

 рішення по Севастополю та по нашому півостріву. Дякую.

 

      ПИНЗЕНИК.   По-перше,  по  збройним  силам.  Там  відбулося

 перекидання  статтей у зв'язку з вилученням частини збройних сил

 в  іншій  статті.  Сума  залишилася  абсолютно  та  ж  сама.  По

 національній  космічній  програмі перекунута частина витрат. Але

 вони співпадають.

      По-друге.  Шановні  колеги,  ми  приймали  стільки  рішень,

 законодавчих і постанов уряду, що стосуються тільки гарантій, що

 їх ніхто не може виконати. Для того, щоб їх виконали недостатньо

 бюджету. Це при умові, що ми припиняємо всіх бюджетних секторів.

 От  і  ситуація  виходить.  Що  ми  ці пільги тільки декларуємо,

 викликаючи  невдоволення.  Але виконати ні ми, ні ви їх виконати

 не можете. Бо є реальний бюджет, доходи бюджету. Тому, хіба моеж

 витримати  економіка  ситуацію,  коли  тритина  всього дорослого

 населення   їздить   безоплатно.  Коли  в  містах  60  відсотків

 населення  їздить  безплатно.  Причому,  уряд бюджет не дозволяє

 компенсувати  транспортним  організаціям  відповідні витрати. Це

 закінчується тим, що парк зношується, і найближчим часом не буде

 просто на чому їздити.

      (Ш у м  у  з а л і).

 

      ГОЛОВА.  Чивюк.

 

      ЧИВЮК М.В.

      Фракція комуністів, Миколаївська область. Дякую.

      Шановний   Вікторе   Михайловичу,   стаття  92  Конституції

 передбачає,   що   виключно   законами   Украни   встановлюється

 (конкретно): система податкування, податки і збори.

      Дайте,  будь  ласка,  відповідь  на таке питання. На основі

 яких  законів  податкових  складався цей проект бюджету? Якщо ми

 бачимо  корінні  зміни  податкової  системи,  які нам пропонують

 прийняти   спочатку,   а  потім,  уже  поставивши  перед  фактом

 приняйття  Державного бюджету на 1997 рік, ми повинні виходити з

 того,  що ми вже проголосували за ці зміни подакової системи? Як

 мені  відомо,  потрібно  внести  зміни  до 90-ти законодавчих та

 підзаконодавчих актів...

      Дайте відповідь, будь ласка,  на це питання.

      І  друге,  друга  сторона.  Ви  говорили  про  те,  що Уряд

 піклується   про  конкретного  громадянина  нашої  держави,  про

 конкретну  сім'ю.  Ви  ходячи  з цих змін і з проекту бюджету, я

 бачу,  що все перекладається на громадянина, на конкретну сім'ю.

 Я   вже  не  говорю  про  чорнобильців,  я  вже  не  говорю  про

 пенсіонерів  і  інші  категорії  найменш  захищених людей. Як це

 розуміти?!  Де  державна підтримка чи піклування про конкретного

 громадянина, конкретну сім'ю?

      Дякую.

 

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  До  кінця  тижня  буде завершене юридичне

 опрацювання  пакетів  змін  і  на  початку  наступного  тижня ми

 передамо пакет у Верховну Раду.

      Але  ми  бачимо  сьогодні, наскільки добре і важливо, що ці

 зміни будуть розглядатись одночасно.

      Дуже  легко  сприймається  перша  частина  пакету - знизити

 подаки. Але будь-яке зниження податків не може не зачіпити другу

 частину - це  витратну  частину бюджету. І ми не можем допустити

 ситуації,  оли  ми  зменшим  податки  і зменшим доходи, але Уряд

 залишається  наодинці  з  проблемами фінансування витрат, які не

 забезпечені   доходами.   Тому   ми   маємо  сьогодні  унікальну

 можливість в пакеті прийняти збалансовані рішення.

      Кожне  рішення,  яке  ми,  скажімо,  не  приймаєм, потребує

 збільшення податку. В даному пакеті нам з величезними труднощями

 все вдалось збалансувати.

      По-друге,  знаєте,  я колись подумав над тим, як добре було

 б,  якби  в  Україні  залишились  пільги  колишнього Радянського

 Союзу.  Давайте  порівняємо,  що  було  в  Радянському  Союзі  з

 пільгами  і  що  відбувається  зараз  в  Україні. Ми перетворили

 країну   в   країну   пільг.   Не   може  країна,  яка  пільгами

 користується,  такі  відсотки  населення, країна ніколи не зможе

 допомогти найбіднішим верствам населення.

      Бо   якщо   у   нас   сьогодні   є  дві,  скажімо,  верстви

 пенсіонерів -працюючі і ті, хто не може працювати, то найбільшим

 предметом  особливої  уваги з боку уряду мають бути саме ті, хто

 працювати  вже не може. Якщо ж ми пробуємо захищати всіх, ми так

 вже  робили,  то  ви  знаєте,  що  ми  захищаємо  тоді далеко не

 найбідніших.

 

      ГОЛОВА. Та ні, я цетую статтю 22 Конституції. При прийнятті

 нових законів або внесенні змін до чинних законів недопускається

 звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Ті законодавчо

 оформлені  пільги, це  є  права  громадян  сьогодні.  І говорити

 про  те,  що  сьогодні  наші  люди  користуються пільгами, це не

 зовсім коректно. Це не зовсім коректно.

      Будь ласка, Ковтунець.(Ш у м  у  з а л і)

 

      КОВТУНЕЦЬ.  Віктору  Михайловичу, асигнування на освіту, на

 охорону  здоров'я  збережено у попередньому розмірі, але коли ці

 питання  розглядались,  то  було визнано, що їх недостатньо, щоб

 утримати нині існуючу систему, скажімо, тієї ж самої освіти.

      Чи  готовий  у  уряда  план, як зберегти систему освіти при

 таких  обсягах  фінансування?  Що  ми  маємо  закрити і від чого

 відмовимся,  а  який  кістяк  зберегти,  щоб  зберегти систему в

 цілому.

      Дякую.

 

      ПИНЗЕНИК  В.  М. Що трапиться, якщо ми закладемо більше? Ми

 закладали.  Потім  йде  рік доходів нема, і ми вимушені все одно

 когось не фінансувати.

      Ми  не маємо права далі йти з закритими очима мимо проблем,

 які  в  нас  виникають,  що  ми  не  в  стані  в  таких  обсягах

 фінансвувати  бюджетні  сектори  і  що  нам  прийдеться приймати

 тверезі, зважені рішення.

      Якщо   ж  ми  їх  профінансуємо  за  рахунок  інфляції,  то

 доведеться  індексувати  і  витрати. Це зачароване коло, з якого

 ми, нарешті, зобов'язані виходити.

 

      ГОЛОВА.   Терець.

 

      ТЕРЕЦЬ.

 

      Шановний   Віктор   Михайлович,   я  розумаю,  як  непросто

 працювати  Урядові. Але ж ви зазначили в своєму виступі, що буде

 погашена  повністю  заборгованість  по заробітній платі. 5 разів

 визначались строки, але воно і досі не вирішено.

      Тому в мене пропозиція, щоб, мабуть, уряд, а вірніше, Павло

 Іванович   звернувся  до  народу  з  роз'ясненням  цієї  позиції

 стосовно заборгованості.

      І  запитання.  В  бюджеті  ви  пропонуєте ввести податок на

 майно   підприємств.  Дві  неділі  назад  Верховною  Радою  було

 визначено, що цей податок до стабілізації економіки до 1999 року

 ми не будемо чіпати.

      То   відповідайте,   як   же   будуть   відраховувать  наші

 підприємства по цьому податку в наступному році?

      Дякюу.

 

      ПИНЗЕНИК В. М. Шановний Валерій Миколайович, я думаю, що ще

 краще  буде,  якщо  ми  разом  вийдемо  на трибуну чи на радіо і

 телебачення і поянимо людям.

      Думаю,  що якщо ніхто з нас лукавити не буде і будемо чесні

 мерез  собою,  то  ніхто  не  має  права  заявити п ро те, що цю

 проблему можна вирішити протягом місяця.

      На жаль, дуже багато було прийнято рішень, не будемо до них

 овертатись,  які  призвели  до  цієї  ситуації, і яке змушує нас

 сьогодні  йти  на  непрості  і  надзвичайні  заходи по вирішенню

 проблеми.

      По-друге,  я ще раз повертаюсь до податку на прибуток. Чому

 дуже важливі ті зміни, які ми пропонуємо з токи зору інвестиції?

 Ми  даєм  неймовірні  стимули  для  тих, хто починає з 1997 року

 інвестувати.   А   ви  ж  прекрасно  знаєте  ніскільки  потребує

 оновлення  наш виробничий апарат. Але втрати, які несе бюджет 7,

 2  і 0, 4 -це 6, 8 відсотка валового внутрішнього продукту. Плюс

 я  додав  ще скорочення з 14 до 9, 4 нарахування на зарплату. Це

 4,  6  відсотка.  Нам довелось піти на скорочення витрат на 6, 1

 мільярда.  Якщо відмовитись від альтерантивного податку, який би

 хоч  трошки  половину компенсував втрат від податку на прибуток,

 то треба ще додатково зменьшити виплати бюджету на 6, 5 мільярда

 гривень.

      Якщо   ми  найдемо  рішення,  які  дозволять  нам  сьогодні

 скоротити витрати бюджету на 6 мільярдів гривень, ми підтримаємо

 це  рішення. Але повірте, ми пройшлись по бюджету десятки разів.

 Сьогодні  таких  маштабах скоротити не можливо. Податок на майно

 буде  складати  3, 8 відсотка до ввп. Податок на прибуток був 7,

 2. Тобто ми не збільшуєм податок, ми навпаки в 2 раза зменьшуєм.

 Ми   провели   детальні   розрахунки.  В  що  це  вильється  для

 підприємства.  Ми  готові ознайомити вас, по 20 підприємствах ми

 провели  розрахунки.  В  більшості  випадків -це меньше, ніж він

 пратив  раніше податку з прибутку.

      Безумовно,  є  інша проблема. Сьогодні підприємство, тримає

 зайві  площі,  які  не  використосуються. Но ми ж повинні колись

 прийняти  рішення: забирати їх, передавати іншому власнику, який

 мусить забезпечити. У нас стоїть добро, яке може давати користь,

 давати доходи.

      ГОЛОВА.  Лантух.

 

      ЛАНТУХ.

 

      56, фракція комуністів.

      Віктор  Михайлович,  скажіть мені, будь ласка,..... виступі

 сказали,  що  наша  економіка  хвора і не може сьогодні в такому

 виглялді дальше діяти. Скажіть, будь ласка, хто її таку породив?

 Ведь  ви  пережили  вже  декілька  Прем'єр-міністрів  і  всім їм

 складали державну програму, в тому числі утворювали бюджет. Чому

 він щоразу не спрацював так, як це потрібно?

      І  конкретне  вам  запитання.  Виговорили,  що  створюються

 процедури для оздоровлення підприємств. Що це за процедури?

 

      ПИНЗЕНИК.    Ми    передбачаємо,    наприклад,    уточнення

 законодавства про приватизації, яке дозволяє частину доходів від

 продажу  окремих  елементів  цих  підприємств  зараховувати не в

 бюджет, а віддавати підприємствам для погашення його боргів, для

 поповнення обігових коштів чи для додаткових інвестицій. Це один

 з прикладів.

 

      ГОЛОВА. Магда.

 

      МАГДА.

      Магда, 98  Апостолівський виборчий округ.

      Ви мабуть погарячились, Віктор Михайлович, коли сказали, що

 розрахуєтесь  з  усіма  долгами.  Я хотів би знати все-таки який

 внутрішній  борг,  і чи достатньо оцих  850 мільйонів 364 тисяч,

 які  закладені  в  попраках  до  бюджета, щоб всі борги наші, зі

 всіма  боргами  нашими  ми  розрахувались? І чи входить все-таки

 сюди   борг   бюджетних   організацій   за   спожиту   електро-і

 теплоенергію. Це перше питання.

      І друге  питання слідуюче. В порівняльній з раніше розданим

 нам  бюджетом  появилась  інша...  розпреділення  між областями-

 донорами  і  дотаційними.  Що  було  положено  в  принцип  цього

 розподілу?

      Дякую.

 

      ПИНЗЕНИК.  Я думаю, що по другому питанню більш детально ми

 це  можемо  розглянути при розгляді бюджету. Але безумовно, коли

 міняється  структура  надходжень,  тобто різні податки починають

 давати  різні  доходи,  а  в  нас було закріплення раніше по тих

 доходах, які передбачались, то це потребує уточнення в нормативі

 розподілу. Закріплення доходів.

      По-друге.  Борги по зарплаті повністю включені в бюджет. Що

 стосується  заборгованості  по  спожитій  електроенергії.  Зараз

 урядом  ми  не  можем  в  повному  стані вирішити цю проблему за

 рахунок бюджету. Зараз уряд готує таке рішення. З одному боку ми

 маємо  недоїмку  до бюджету. тільки за цей рік вона складає 1, 3

 мільярда  гривень.  З  другого  боку ми маєм неплатежі бюджетних

 установ  і  організацій  за  спожиті  ресурси. Ми хочем провести

 масштабний  залік  по  збалансуванні,  з  одногу  боку, недіїмки

 несплачених податків, з другого боку -боргів бюджетних секторів.

 Думаю, що найближчим часом ми вийдемо на проект рішення.

 

      ГОЛОВА. Лавриненко. Сумська область.

 

      ЛАВРИНЕНКО.

      Олександре    Олександровичу,    передайте,   будь   ласка,

 Вінському.

 

      ГОЛОВА. Вінський, прошу.

 

      ВІНСЬКИЙ.

      Вінський,   (...........)   виборчий  округ,  Соціалістична

 фракція.  Шановний  Віктор  Михайлович,  ви висловили ряд свіжих

 підходів  і  в  певній частині це навіть відхід від сумнозвісної

 доповіді  Президента  і  установок міжнародних інституцій. То чи

 дадуть   вони  вам  можливість  здійснити  те,  що  ви  нам  тут

 розсказуєте? Чи можливо на певному етапі буде поворот назад?

      І  друге. На жаль, так склалося, що за останні роки саме ви

 є  провідником соціально-економічного розвалу в Україні і довіри

 до  вас особисто ні в народі, ні народних депутатів, на жаль, на

 сьогоднішній  день  немає. То все-таки, як нам поступити, як оцю

 довіру ви маєте здобути в Верховній Раді, який механізм? Адже ви

 нам  не дали ні розрахунків реальних, ні проектів документів, ні

 якоїсь  підоснови,  які  будуть  наслідки. На наприклад, скільки

 людей  мре в результаті таких рішень, скільки буде безробітних в

 Україні, скільки буде без ліків і так дальше.

 

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  Я  думаю,  що  ви трошки переоцінюєте мої

 можливості.

      А  якщо  ви  не  помиляєтесь,  то,  може,  відправте мене в

 Америку, я нарешті розвалю Сполучені Штати Америки.

      По-друге,   по-друге,  пакет  змін  до  законодавства  щодо

 оподаткування  ініційований  Президентом  України  і  підриманий

 Президентом  України.  І  ця  робота  велась  під  його жорстким

 контролем.

      Я  хотів  би  кілька  слів  відзначити,  що питання, які ми

 хочемо  зараз реалізувати, довелось відстоювати в дуже непростих

 переговорах з Міжнародним Валютним Фондом. Це було дуже непросте

 рішення, для того щоб переконати в необхідності таких кроків.

      Ми вважаємо, що тих кроків, які попередньо намічались, було

 недостатньо,  для  того щоб зрушити ситуацію в плані відновлення

 економінчого зростання в Україні.

      І  останнє.  Ми  дамо  вам  прогнозні розрахунки очікуваних

 змін,   включаючи  і  соціально-економічні  наслідки,  в  пакеті

 документів.

 

      ГОЛОВА.   Вікторе   Михайловичу,  я  думаю,  Верховна  Рада

 задумається  над  вашою пропозицією щодо того, щоб послать вас в

 Америку.

      Але   для   того,   щоб  розвалить  економіку,  треба  мать

 відповідну структуру. В них немає Кабінету Міністрів, вам посади

 такої там не можна знайти.

      Будь ласка, Черенков.

 

      ЧЕРЕНКОВ.

      Уважаемые  товарищи, у меня первый вопрос к Лазаренко Павул

 Ивановичу  как  к  Премьер-министру  и как и депутату Верховного

 Совета.

      Как  он оценивает и подчиняется ли ему................. как

 он  оценивает  его  решение по закрытию "трибуны фракций". Но, я

 так  думаю,  можно  не  отвечать,  мы  посмотрим  это в 21. 40 в

 ближайшее  время.  А если есть возможность, можно и ответить.

      На  отношение  Виктора  Михайловича,  то  вопрос  такой.  Я

 повторяю   вопрос   Петренка  Дмитрия  Дмитриевича  -это  первый

 выступающий.

      А  кто  же  виноват  в задержке принятия бюджета: Верховный

 Совет или Кабинет Министров?

      Теперь   далее.   В   отношении   задолженности,  погашения

 задолженности.  Как вы сказали, она будет погашена задолженность

 в  следующем  году,  перед  бюджетной сферой. Так врачи, учителя

 сельских школ, сельских районов получат дотации государственного

 бюджета,  чтобы  погасить  эту  задолженность.  Или  они  так  и

 останутся по 5, по 6 месяцев не получая зарплаты.

      И  последний вопрос. Это касательно налога на имущество. Вы

 понимаете,  наверное  банки  будут  колосальную  прибыль, снижая

 налог   на  прибыль,  убирая  его.  Посколько  они  на  сегодня,

 представьте  40 процентов Национального банка давали кредиты под

 110   процентов.  Значит  банкирам  вы  даете  зеленый  свет,  а

 собственно  производство,  которое  работает на 20 процентов, вы

 заставите загнать бульдозеры и выгорнуть его все. Так ли это?

 

      ПИНЗЕНИК. Шановні колеги, сьогодні унікальна можливість, не

 даючи  підстав для обвинувачення один одного, прийняти цей пакет

 рішення. Я впевнений, що ті бажання, які ви висловлювали в цьому

 залі  не  один.  І  який  сьогодні  уряд  матерілізував  пакетів

 документів будуть врешті реалізовані.

      По-друге.  Це,  мабуть,  важливий момент, щодо фінансування

 бюджетних секторів. Бо там записана цифра фінансування поточного

 1997  року.  Наприклад,  по  освіті -4, 1 мільярда. Всі витрати,

 пов'язані з погашенням боргів, вони йдуть окремо з статтею. І це

 додаткові  кошти,  які підуть бюджетним секторам, і підуть через

 державний бюджет.

 

      ГОЛОВА. Яценко.

 

      ЯЦЕНКО.  Дякую.  Шановний  Віктор  Михайловичу, я вчора мав

 можливість  задати  вам запитання на уряді. Але так і не одержав

 чіткою відповіді. Два аспекта чорнобильської проблеми. Перше. Ми

 домовилися  з  прем'єр-міністром  про те, що чорнобильський фонд

 цілісний,  неподільний.  В  той  же  час знову в черговий раз на

 чорнобильський фонд чіпляється війська цивілької оборони, які до

 ліквідації  наслідків  чорнобильської  катастрофи  не  мали і не

 мають ніякого відношення.

      І  друге.  Скорочення чорнобильського фонду на половину, як

 пропонєте  ви  в  новій  редакції Державного бюджету на 1997 рік

 означатиме те (оскільки ми в 1996 році фінансували чорнобильську

 проблематику  лише  на  48%), що ми будемо фінансувати її у 1997

 році  лише  на  1/4. І мова не йдеться про будівництво, оскільки

 будівництво  -це лише 16% загального фінансування чорнобильської

 проблематики. Йдеться про те, що ми маємо припинити оздоровлення

 чорнобильських дітей, інвалідів-чорнобильців і т. д., і т. д., і

 т. д. Оскільки залишається лише... чверть потрібного.

      Я  підкреслюю, що ми категорично проти такого! Я пропонував

 вам  інший  вихід  -давайте  ми  залишимо  фінансування  на... в

 розмірах   минулого   року,  1996  року,  і  у  відповідності  з

 зростанням Фонду заробітної плати зменшимо, скажімо, на 1 або 2%

 відсоток  від... відрахунок від Фонду заробітної платив. І таким

 чином  іде  відповідне зменшення, в той же час ми залишаємо Фонд

 на рівні 1996 року. Як ви на цю пропозицію дивитеся?

 

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  по-перше,  по  статті  там вони об'єднані

 тільки по статті витрат -війська (?)(і Чорнобильська Програма.

      По-друге.  Це чи до вашої честі, чи до нашого сорому Уряду,

 але  я  хотів  би  сказати,  що  парламент  був по відношенню до

 чорнобильського  податку  значно  більш радикальніший, ніж Уряд.

 Якщо  я  не помиляюсь, то ви кілька разів голосували рішення про

 скасування  податку взагалі?! 12%. Ми писали з цього приводу, що

 в   таких   масштабах,  безумовно,  треба  скорочувати  податки.

 Нарахування    на    заробітну   плату   є   найстрашніший   вид

 оподаткування, який штовхає в тінь.

      Але,  з  другого  боку,  ми  розуміємо  й проблеми, які є з

 Чорнобильскою   Програмою,  хоч  Уряд  зовсім  не  має  за  мету

 скасувати  найбільш важливі соціальні пільги людей, які приймали

 безпосередньо   участь  в  ліквідації  наслідків  Чорнобильської

 катастрофи.

      Але  я буквально ранком ще раз подивився деякі матеріали. А

 скажіть,   чи   виправдано   те,  що  всі  підприємства  платять

 відрахування  у Фонд Чорнобиля для того, щоб будувати санаторії?

 В  той  час  коли у нас маса санаторіїв не зайняті, пустують, ми

 будуєм нові санаторії...

      Чи правильно всі підприємства платять податки для того, щоб

 будувати нові підприємства, магазини і так далі.

      Ми,  перш за все, переглянули програму капітальних вкладів,

 яка не пов'язана з Чорнобильською програмою.

      Шановні   депутати,  а  давайте  спробуєм  всі  порахувати.

 Скільки  треба  було  б  коштів  видати  тим, хто постраждав від

 Чорнобильської катастрофи, щоб дати їм грошима на переселення по

 30-40  тисяч доларів. Візьміть проведіть підрахунки кожен з вас.

 Ця  сума  виявиться значно меншою, ніж ми сьогодні фінансуємо за

 рахунок 12 відостків.

 

      ГОЛОВА.  Вікторе  Михайловичу,  для  стенограми, протоколу,

 будь  ласка.  Було  запитання  депутата Петренка, ви на нього не

 відповіли.  Дайте  відповідь,  щоб  було  зафіксовано.  Чи винна

 Верховна  Рада в тому, що бюджет ще не розглянутий, затримується

 його розгляд?

 

      ПИНЗЕНИК. Олександр Олександровичу, у нас складаються такі

 робочі  стосунки,  що підстав для звинувачення одне одного у нас

 просто немає.

 

      ГОЛОВА.   Точніше,   скажіть.   Будь  ласка,  точніше.  Для

 стенограми, будь ласка, ви -депутат Верховної Ради поки що, будь

 ласка.

 

      ПИНЗЕНИК. Шановний Олександр Олександрович, але все-таки я

 дуже просив би, ми вчора все-таки прийняли необережне рішення. І

 фіксуючи заробітну плату, ми індексуємо борги.

 

      ГОЛОВА. Я прошу вас. То інше питання.

 

      ПИНЗЕНИК.  Олександр Олександрович, ми не в стані виконати

 це рішення. Мільярд гривень додатково. Давайте тоді ...

 

      ГОЛОВА.  Я  вам  це  питання  не  ставив.  Будь ласка, то є

 механізм  розв'язання  цих неузгоджень, і ви знаєте, а конкретне

 питання: винна Верховна Рада в тому, що бюджет не розглянутий до

 цих пір? Затримується його розгляд.

 

      ПИНЗЕНИК. Я відповів на питання.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА. Конкрено: так чи ні?

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ПИНЗЕНИК.  Я  впевнений в тому, що до Нового року Верховна

 Рада прийме і бюджет, і весь пакет змін до податкової системи.

 

      ГОЛОВА. Справа в тому, що я не впевнений в тому, на жаль.

      Коротше,  ви  не хочете відповідати на питання. Це означає,

 що ви згодні з тим, що Верховна Рада, ніякої вини за нею немає в

 тому, що    бюджет   ще до сих пір не розглянутий?

 

      ПИНЗЕНИК В. М. Олександр Олександрович, я згідний з тим, що

 ми  все-таки до 1 січня все приймемо , пакет.

 

      ГОЛОВА.  ДОбре, сідайте на  місце.

      Павло Іванович,   з місця, будь ласка.

      Василь  Миколайович,  будь  ласка,  на  місці Президента не

 видіть поки що.

      Василь Миколайович.. Бо скажемо Президенту.

 

      ЛАЗАРЕНКО  П.  І. Шановний Олександр Олександрович, шановні

 народні депутати!

      Згідно  з  домовленістю  в цьому залі під час затвердження

 програми  дій  Уряду  головне  питання, котре було направлено на

 адресу Уряду і Прем'єра -підтримка власного виробника і зниження

 податкового пресу.

      Вам  всім  без виключення було відомо, що за такий короткий

 термін,  відповідаючи  на  запитання,  котре  поставив  Шановний

 Олександр   Олександрович  зробити  всі  зміни  і  внести  пакет

 узгоджених документів за 2 тижні або за  тиждень неможливо.

      Уряд  виконав  домовленість,  яка була під час затвердження

 програми  дій Уряду, і вносить на ваш розгляд зміни і доповнення

 до  поданого  бюджету з урахуванням максимально мажливих знижень

 навантажень.

      Сьогодні  вірно  стає  питання стосовно податку на майно та

 все   інше.   Але  я  повністю  вважаю,  що  ми  разом  сьогодні

 усвідомлюємо, що все відмінити і скоротити на такі параметри, на

 які ми пішли, неможливо.

      Компромісний  варіант він задовільняє одних, не задовільняє

 інших,  але  це  предмет компромісу. Чи можливо сьогодні зробити

 зовсім   зменьшення,  не  вводити  тих  податків,  які  сьогодні

 пропонуються? Не можливо.

      Уряд  вносить  на ваш розгляд із збереження всіх параметрів

 фінансування  освіти,  культури, охорони здоров'я, збройних сил,

 правоохоронних  органів.  Ми  вносим  пропозицію  щодо  значного

 скорочення всіх без виключення видатків, пов'язуючи з утриманням

 всіх   структур,   включаючи   і   Кабінет   Міністрів   і  інші

 міністерства.  І  значного  скорочення.  І  інші  параметри, які

 можливі.

      Я  розумію,  що  він  всіх  не задовільняє. І це вірно. Але

 давайте трошки подивимось з іншого боку. Ми разом з вами, і я до

 цього  причепний,  я  не відмовляюсь від того, затвердили бюджет

 1996  року  із скритим дефіцитом майже 9 мільярідв гривень. Вони

 сьогодні   вийшли  не  більше,  не  меньше.  Вони  сьогодні  всі

 залишаються  непокритими.

      Ми  вносим  проект  бюджету  практично  реальний,  на 95-97

 відсотків  реальний  по доходній частині з урахуванням погашення

 заборгованості.  Я  думаю не найдеться сьогодні ні одної людини,

 яка  сьогодні  запропонує  модель,  як  погасити  за  один  день

 заборгованість,   котра   єсть.   Нинішній   Уряд   не  збільшив

 заборгованості,  починаючи  з  1  липня по сьогоднішній день, по

 пенсіям,   і   по  іншим.  Ми  внесли  параметри  100-відсоткове

 відшкодування   заборгуванності.  Це,  дійсно,  так.  Є  складні

 питання?  Єсть.  Єсть  неузгодженні?  Єсть.  Нам потрібно за цим

 пакетом,  який  сьогодні  вноситься, приймати іще суттєві пакети

 щодо  реформування  і  прийняття  тих  рішень,  які  закладені в

 програмі дій Уряду.

      Іще одне  надзвичайно  важливе  питання.  Ми  розумієм,  що

 сьогодні скасувати всі борги не можливо. Ми вносим пропозицію

 щодо   реструктуризації   боргів   -і  це  суттєво  з  тим,  щоб

 розчиститись,  дати  можливість  працювати.  А головне -внесений

 проект бюджета аправлений на виробництво, на зменшення податку.

      Я  розумію  наскільки  складно вам сьогодні приймати ті або

 інші  рішення.  Я  розумію,  що  по політичним мотивам можливо й

 вірно  ви  приймаєте те або інше ріщення щодо скачування тих або

 інших урядових постанов. Але без постанов,  без прийняття такого

 рішення  сбалансувати  економіку  неможливо. І я переконаний, що

 більшість  це  усвідломлює  і більшість підтримає ті пропозиції,

 які внесені.

      І  ще  одне  надзвичайно  важливе  питання,  котре потрібно

 поставити.  Завтра ми внесем зміни до законів, пакет документів,

 який  буде  офіційно  переданий  до  Верховної  Ради. Що хотів я

 сказати  на  закінчення.  Ми  вносимо  суттєві зміни до зниження

 податкового  навантаження,  але  потрібно праймати разом з лівою

 колонкою  і  праву  колонку для того, щоб можна було вирішити ті

 або   інші   питання.   Я   сподіваюсь  на  вашу  підтримку.  Ми

 погоджуємлося  з  тим,  що,  починаючи  з  понеділка,  ми  будем

 працювати  в  фракціях,  групах  для  того, щоб переконати, дати

 можливість  більше  прояснити  всі параметри, уникнути в.......,

 але  потрібне  й  розуміння,  що складність економічної ситуації

 вимагає  прийняття й таких рішень.

      Спасибі.

 

      ГОЛОВА.   Павле  Івановичу,  шановні  депутати!  Наступного

 тижня,  якщо  завтра  будуть  надіслані ці документи, про які ви

 говорите,  а  депутати зобов'язані і мають можливість опрацювати

 цей  проект (я зараз не можу сказати, що це уточнення до бюджету

 чи  це  новий  бюджету),  проаналізує  кожен депутат і зробить з

 цього  відповідні  висновки.  З цього аналізу. Я думаю, що кожна

 комісія повинна визначитися з приводу того, щоб через тиждень на

 своїх  засіданнях  протокольно визначити своє ставлення до цього

 документу  і ми будемо приймати рішення тоді -це буде десь через

 8-10  днів  очевидно,  в  середу  наступного  сесійного тижня -з

 приводу   того,  чи  ми  працюємо  як  продовжуючи  роблоту  над

 бюджетом,  чи  ми  розглядаємо  новий  документ.  Бо це визначеє

 принципово різні підходи.

      Крім  того,  в  комісіях в усіх треба уважно проаналізувати

 всі  ті  зміни  і  доповнення  до тих нормативних актів, про які

 згадував  тут  Прем'єр-міністр  і  віце-прем'єр,  щоб  ми  могли

 визначитися:  чи  ми  зможемо  прийняти  ці  нормативні акти, як

 основу до бюджету, бо на нереальній законодавчій базі ми не маєм

 права  розглядати  бюджет.  Сподіваюся  в  тому числі, що буде і

 законодавчий   акт,   який   стосується   мінімального   розміру

 заробітної  плати  і  пенсії без чого, за законом ми теж не маєм

 право  розглядати  бюджет.

      Тому ми за Коснтитуцією не маєм право скасовувати постанову

 Кабінету  Міністрів  і  розумієм  прекрасно, що якщо бюджет буде

 затверджений,  то ми розкриваємо шлях Кабінету Міністрів для дій

 щодо  його  виконання.  Але ми теж розуміємо, що навіть змінивши

 податкові...  законодавства  податкові  і  не  тільки  податкові

 законодавства  на  основі  чого  буде  створюватися  бюджет,  ми

 повинні  одержати ці закони. Тобто, їх розглянути тут, підписати

 у  Президента,  обнародувать.  На  основі цього ми можемо тільки

 приймати  остаточне  рішення  по бюджету. Тому, я розумію, що це

 залежить не тільки від Верховної Ради і не стільки від Верховної

 Ради.  Тому  що  Верховна  Рада  буде працювати напружено, але є

 можливості,  визначені  процедурою  механізмом  роботи Верховної

 Ради.  Це  я  не  в  докір ту Віктору Михайловичу Пинзенику хочу

 сказати,  але  він  може,  скажем,  прикинуть,  розрахувать це з

 спеціалістами  і  сказать  так: "От це так. Приймаєм рішення." У

 Верховній  Раді  так  робити  не можна. Тому що треба переконати

 всіх  в тому, що це так потрібно робити. Переконати один одному.

 Це  специфіка роботи парламенту, і я хотів би, щоб на це зважали

 всі.

      Тому,  є  ще  одна  обставина.  Очевидно,  в цей період нам

 потрібно дуже відверто інформувати населення про те, що робиться

 довкола підготовки бюджету.

      Я  не  можу  зрозуміти,  Павло  Івановичу,  як один з ваших

 міністрів  -Кулик  -може так довільно трактувати, посилаючись на

 міфічні  причини,  звинувачуючи Верховну Раду в тому, що вона не

 фінансує,  наприклад,  депутатський  канал  і  інше,  хоч  це не

 входить  в  кошторис Верховної Ради, в бюджет Верховної Ради, це

 загальнодержавний  обов'язок, і передбачено в загальному бюджеті

 коштами, якими розпоряджається Міністерство фінансів.

      Так  от, треба, щоб і урядовець, і депутат, і інші учасники

 цього  процесу  мав змогу доступу до засобів масової інформації,

 і,  говорячи  часом  неприємні  речі  один  одному,  інформувати

 об'єктивно  суспільство  про  те, що робиться у державі. Тому що

 можна   в   рожеві   тони   все  змальовувати,  можна  в  чорних

 змальовувати,  але  є середина, є об'єктивність. І люди наші, до

 речі, розумні, вони самі теж можуть робити відповідні висновки.

      Тому  на  закінчення  сьогоднішнього  інформаційного  цього

 питання   ми  беремо  до  відома  те,  що  доповів  тут  Кабінет

 Міністрів.

      Але  я,  звертаючись  наперед з цього приводу, ще додатково

 визначимося   сьогодні,   звертаючись   до   голів  комісій,  до

 керівників  фракцій,  наступного  тижня, хто обов'язково повинен

 їхати  в  округ  -нехай їде, хто може із тих професіоналів (одну

 хвилиночку!).... Хто обов'язково потрібен для роботи в комісіях,

 треба  забезпечити  роботу  в  комісіях. Я б навіть так поставив

 питання:  наступного  тижня  роботу проводити в комісіях. А хто,

 вибачте... Та почекайте трохи! Почекайте!

      А хто вкрай повинен поїхати в округ, то комісія визначить і

 дасть дозвіл голова комісії абощо.

      Тому,  я прошу поставити на голосування питання про те, щоб

 наступного тижня працювати у комісіях. Будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і).

      Не працює система чомусь. А, поставте на голосування.

 

      "За" -

      Я  прошу  вас.  При  умові,  якщо  завтра  комісії одержуть

 проекти  нормативних  актів, які потребуються для розгляду. Якщо

 цього не буде , значить тоді працюють всі в комісіях.

      Павло Іванович, будь ласка.

 

      ___________.  Я хочу проінформувати депутатів Верховнї Ради

 про  те,  що на понеділок всі без виключно закони в комісії будь

 роздані. Всі без виключення.

 

      ГОЛОВА. Тоді я під цю гарантію ставлю питання на голосування.

      Про роботу в комісіях на наступному тижні.

 

      "За" -

      Рішення прийнято. Спасибі. Уряд може бути вільним.

      (Оплески).

      (Ш у м  у  з а л і).

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні   колеги,   я  прошу  зайняти  місця.

 Продовжуємо роботу.

      (Ш у м  у  з а л і).

      Слухається  питання  про  проект  постанови  Верховної Ради

 України   про   внесення  змін  до  переліку  об'єктів,  які  не

 підлягають   приватизації   у   зв'язку   із   загальнодержавним

 значенням.   Маринін   Валерій   Іванович,   заступник  міністра

 економіки України. Будь ласка, на трибуну.

      Маринін  Валерій  Іванович.  (Шум  у  залі, окремі вигуки).

 Володимир Романович, чого гукаєте на весь... на весь зал!? Сесія

 ж іде, чи на вулиці находитесь?! Будб ласка. (Шум у залі, окремі

 вигуки).  Сядьте  на  місце,  будь  ласка.  Вольно  себе  сильно

 відчуваєете...

      Будь ласка.

 

      МАРИНІН В.І.

      Шановний Олександре Миколайовичу, шановні народні депутати!

      Затверджений   постановою  Верховної  Ради  України  від  3

 березня   1995   року   перелік   об'єктів,  які  не  підлягають

 приватизації  у  зв'язку  із  загальнодержавною...  (Шум у залі,

 окремі вигуки).

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Валерій  Іванович,  одну  хвилиночку!.. (Шум у

 залі, окремі вигуки). Щановні депутати, я прошу до уваги!.. Будь

 ласка.

 

      МАРИНІН   В.  І.  Затверджений  постановою  Верховної  Ради

 України  від  3  березня  1995  року  перелік  об'єктів,  які не

 підлягають   приватизації  у  зв'язку  із  їх  загальнодержавним

 значенням,  нараховує 6 тисяч 133 різних за статусом і значенням

 підприємств,  установ  і  організацій. Формування цього переліку

 відбувалось дещо в іншому руслі ніж це передбачалося в Ппостанові

 Верховної  Ради  України  від  29 липня 1994 року номер 149, про

 вдосконалення  механізму  приватизації  в  Україні  і  посилення

 контролю за її проведенням. Міністерства і відомства, які на той

 час   ще  не  в  повній  мірі  сприймали  нагальну  необхідність

 прискорення  реформування відносин власності, з метою збереження

 відно... на довший час свого адміністративного статусу докладали

 зусиль   до   включення   якомога   більшого  числа  підвідомчих

 підприємств і організацій до зазначеного переліку.

      При   доопрацюванні  переліку  в  комісіях  Верховної  Ради

 України, коли він приймався, пропохзиції враховувались також без

 дотримання  конкретних  критеріїв  та  обгрунтувань, які не були

 розроблені на той час.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Одну  хвилиночку,  Сирота,  Михайло Дмитрович.

 Вийдіть в коридор і там поговоріть. Ну, дайте працювать у залі.

      Будь ласка.

 

      МАРИНІН.  До  переліку включено понад 2, 5 тисячі бюджетних

 організацій,  установ,  основу  яких  становлять учбові заклади,

 професійно-технічні  училища, технікуми, вузи, лікарні, лісгоспи

 та  інші, які далеко не в повній мірі відображають...... наявній

 в  Україні  чисельний  склад  таких  установ  і  організацій, не

 підлягаючих  приватизації  гідно  з  чинним  законодавством,  не

 кажучи вже про досить сумнівне віднесення переважної більшості з

 них до таких, що мають загальнодержавене значення.

      Недоцільно  було  включати  в  цей  час до переліку частину

 об'єктів   Укрзалізниці,   які   теж  по  закону  не  підлягають

 приватизації.  Під  впливом розгорнутої в 1994 році, 96-му роках

 масової   приватизації  середніх  та  великих  підприємств,  яка

 супроводжувалась  відповідними змінами у соціально-економічній і

 політичній   сферах,   значна   кількість   трудових  колективів

 підприємств,  приватизацію яких було заборонено, почали вимагати

 від  своїх  адміністрацій скасування принятих раніше рішень, які

 не   були   достатньо   обгрунтованими   щодо   загальнодержаної

 значимості цих підприємств.

      В  свою чергу прийняття законодавчих актів щодо компенсації

 громадянам  України  витрат  від  знецінених грошових заощаджень

 шляхом   відповідного   продажу   за  компенсаційні  сертифікати

 державного  майна,  поставили  як  невідкладну  проблему суттєве

 скорочення вказаного переліку.

      Сьогодні  залишилось  для приватизації ддержавного майна на

 суму,  що  лише  на  440  млн. гривень перевищує загальний обсяг

 налізованих  цінних  майнових  і  компенсаційних сертифікатів та

 житлових  чеків.  До  переліку входять підприємства, економічний

 стан  яких  за  останні роки значно погіршився. Вони працюють на

 половину  своєї потужності або взагалі простоюють. Причини цього

 загальновідомі,  а  держава  не  в  змозі  більше їх утримати чи

 дотувати.

      При  підготовці  винесено  на  ваш розгляд проект Постанови

 попередньо   з   Комісією   з  питань  економічної  політики  та

 управління народним господарством погоджені критерії, розроблені

 на  основі  чинного  законоадвства,  згідно  з яким визначаються

 об'єкти,  що  мають  загальнодержавне  значення  і не підлягають

 приватизації.

      Враховуючи   нинішній   стан   економіки  і  використовуючи

 вказаний  критерії, пропонується вилучити з зазначеного переліку

 1 477 об'єктів. Наприклад, майже всі підприємства Мінвуглепрому,

 які  відповідно  до  Указу  Президента  України  про  структурну

 перебудову  вугільної  промисловості  перетворюються  у державні

 акціонерні   холдингові   компакнії   та   відкриті   акціонерні

 товариства.  Загальна  кількість  об'єктів  вугільної галузі6 що

 пропонується вилучити, складає 305 об'єктів.

      більшість    об'єктів,    запропонованих    на   вилучення,

 передбачається  приватизувати  за  індивідуальними  планами, які

 будуть  погоджуватись  Кабінетом Міністрів України. Цими планами

 передбачається  відображати  такі  важливі  аспекти, як програму

 реструктуризації    об'єкта,    зокрема,    визначення   порядку

 фінансування,    використання   управління   державним   майном,

 структурних  підрозділів, об'єктів, що вилучаються із статутного

 фонду  відкритого  акціонерного  товариства, варіанти доцільних

 напрямків  розвитку ао санації виробництва, відповідні їм умови,

 проведені на комерціних конкурсів, та обгрунтування щодо розміру

 пакетів акцій, які пропнується залишити в державній власності.

      Такі  підходи  будуть  реалізовуватись  стосовно підпримств

 інших  галузей,  які  пропонується  теж  вилучити з переліку. Це

 понад 400 об'єктів.

      Прийнятим  законом  України  про  особливості  приватизації

 майна   в   агропромисловому   комплексі   знято   заборону   на

 приватизацію  запропонованих  на  вилучення  об'єктів АПК. Таких

 об'єктів біля 700.

      Скорочення  переліку дозволить збільшити загальну кількість

 майна,  що  підлягає  приватизації, що дасть змогу повноцінно не

 тільки   задовольнити   потребу  населення  в  реалізації  своїх

 майнових, житлових і приватизаційних сертифікатів, а і проводити

 приватизацію за кошти  громадян.

      Разом  з  тим  на підставі згаданих критеріїв відповідно до

 яких  об'єкти  відносяться  до  таких, що мають загальнодержавне

 значення  і не підлягають приватизації, пропонується включити до

 переліку  224  об'єкти.  Пропозиції  Уряду -розглянути постійною

 комісією  Верховної Ради України і їхні зауваження та доповнення

 враховувались  на  певних  етапах  при  доопрацюванні по данному

 переліку.

      Шановні   народні   депутати,   враховуючи  стан  економіки

 України,  коли держава не взмозі фінансувати величезну кількість

 державних   підприємств,  Уряд  просить  Верховну  Раду  України

 відреагувати   на   прохання  трудових  колективів  підприємств,

 пропонвоаних  на  вилучення  і  прийняти  запропонований  проект

 Постанови Верховної Ради України.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, запитання до  Валерія

 Івановича  будуть?  Будуть.  Запишіться,  будь ласка. До перерви

 часу нам достатньо буде, 15 хвилин.

      Свято, за ним Носов.

 

      СВЯТО. Дякую Олександре Миколайовичу.

      Шановний  доповідачу,  Василь  Свято  416  виборчи й округ,

 Хмельниччина.

      Я  хочу,  щоб  ви дали відповідь на таке запитання, а саме,

 поклавши руку на серце. Скорочення отої кількості підприємств із

 переліку   виведення   їх   і  відведення  до  приватизації  -це

 переслідування  оцілі  оживлення виробництв, оживлення економіки

 чи  отоварення своїх валютних рахунків за кордоном і витягненних

 отих   біля   30   відсотків   національного  багатства.  Чи  не

 погоджуєтесь  ви  з тим, що в Україні розірветься карта 30 років

 Сполученних  Штатів  Америки,  коли  виробництво було звалене, а

 потім  воно  було отоварене в нерухомість тими самими банкірами,

 що  не  надавали  кредитів  американському  виробникові.  Але ця

 карта, на жаль, у нас не пройде.

      Дякую за увагу.

 

      МАРИНІН.  Дякую  за  запитання.  Я  відповім  вам в частині

 слідуюче   вашої   цілої   низки   питань.   Звісно,  якщо  буде

 переглянутий  цей  перелік,  і  певна  частина  буде  вилучена з

 нього...  А  я  тільки  сказав,  що  ми  запропонували  1477, не

 погодили  її в комісіях 130 таких об'єктів, в комісіях Верховної

 Ради   не  погодили  130.  І  я  сказав,  що  ми  включаємо  244

 підприємства  знову  до цього переліку. Крім того, запропоновано

 комісіями включити ще 284 об'єкта до цього переліку. Взагалі цей

 процес, про який я сьогодні доповідаю, він буде все-таки сприяти

 оживленню нашої економіки.

      І  слідуюче.  Вам  відомо  также,  як і мені, що величезний

 відсоток  майнових  сертифікатів, житлових чеків, компенсаційних

 сертифікатів  сьогодні не використані нашим населенням. Тому все

 це  робиться  все-таки,  підкреслюю,  для  оживлення економіки і

 забезпечення  прав наших громадян використати своє право і стати

 власником в тій чи  іншій мірі  на тому чи іншому підприємстві.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Носов, Марченко.

 

      НОСОВ.

      Прошу передати свово депутату Юрковському.

 

      ЮРКОВСЬКИЙ.

      Депутат   Юрковский,   45   округ,   Севастополь,   фракция

 коммунистов.

      Скажите,   пожалуйста,  сколько  процентов  сегодня  вообще

 государственного  имущества  приватизировано  и  почему  мы  так

 процветаем  в  економическом плане? Где доказательства того, что

 дальнейшее  расширение  процесса приватизации означает оживление

 экономики  и благоденствие нашего народа? Приведите, пожалуйста,

 доказательства такого тезиса.

 

      МАРИНІН.  Дякую  за запитання. Я сьогодні вам відповідаю на

 це   питання   так.   Що   і   приватизовані   підприємства,   і

 неприватизовані   сьогодні  фактично  працюють  одинаково.

      Така  сьогодні загально-економічна ситуація в країні. Але є

 до    цього    питання    дуже    таке    непогане   доповнення.

 Загальноприйнятий  сьогодні  принцип,  на  превеликий  жаль, він

 приймається  до  України  що фактично іноземні інвестиції, кошти

 ідуть   до   недержавного  сектору  економіки.  Абсолютна  цифра

 сьогодні,   можу   сказати,   така:   що   більше  60  відсотків

 підприємств  -це недержавний сектор економіки. Це приватизовані,

 акціоновані і інші форми власності.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Тобто,   60   процентів   приватизовано.  Так

 зрозуміть?

 

      МАРИНІН.  Ні.  Це  не...  вони  не  всі приватизовані. Вони

 акціоновані.  І  багато підприємств акціоновано великий відсоток

 і,  я  вам  повинен  сказати, що фактично у всіх підприємствах є

 пакет   акцій,   який   управляє   держава,   а   є  акціоновані

 підприємства,  де  пакет акцій майже на 100 відсотків або на всі

 100   відсотків  теж залишаються  за  державою.

      Я  повинен  тоді  сказати  слідуюче.  Що  вилучення з цього

 переліку   об'єктів,  це  ще  не  значить,  що  вони  з  першого

 моменту...  з  першого  дня  ідуть  на приватизацію. З ними буде

 проводитись  певна  робота  і вони будуть готуватися. а спочатку

 буде іти акціонування, пошук партнерів, пошук інвестицій для них

 і   в тому числі  і  приватизація.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ламать - не строїть. Марченко. Вітренко.

 

      МАРЧЕНКО.

      Александр Николаевич, я первый вопрос хочу задать вам.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

      МАРЧЕНКО.   Можно   ли   80   депутатами   в   зале  решать

 конституционные  или  выполнить  конституционное  требование  от

 Верховного  совета,  утверждать перечень предприятий, которые не

 подлажат  приватизации.

      И  вам, уважаемый докладчик, вопрос. Вы, по всей видимости,

 хорошо  знаете, что основой национальной безопасности государств

 сегодня  ставят  базовые  предприятия,  или  предприятия базовых

 отраслей,   которые   находятся   в   государственной  или,  так

 называемой, казенной собственности.

      И  этот  перечень,  эта  тенденция  в  государствах Европы,

 Америки расширяется.

      Я  хотел бы еще раз просто, очередной раз услышать из ваших

 уст  подтверждение, что концепцей приватизации нынешней является

 распродажа  под лозунгами сертификации, передачи в собственность

 граждан,  акционирования.  Эта концепция, или все-таки вы хотите

 сохранить независимость государства через эффективное управление

 предприятиями базовыми через государственный сектор?

      Будьте добре.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я відповім , Володимир....

 

      МАРИНІН. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилинчоку, Валерій Іванович.

      Я думаю, Володимир Романович, що те, хто дійсно зацікавлені

 в  розгляді  даного  питання,  вони  в залі тут присутні, і вони

 дійсно вболівають. І я погоджуюсь з вами.

      Але  якщо хорошо захотіть, то, я думаю, 80 депутатів можуть

 рішить  те,  чи  краще  рішить  те,  що 300 не завжди вирішують.

 Головне - захотіть хорошо.

      Будь ласка, Валерій Іванович.

 

      МАРИНІН.  Я дякую за запитання.

      Я  так  же,  як і ви, вболіваю за те, щоб наша Україна була

 незалежною  і її могутність як оброноздатна і економічна була на

 належному рівні.

      Ви, ваше питання сьогодні не нове, воно звучало і взагалі в

 цілому і від вашої комісії, коли я там доповідав.

      Тому,  і  я  бачив  сьогодні  проект  вашої  комісії,  де й

 запропоновано,  що  щоби  Уряд  в  короткий  час зробив перелік,

 затвердив казенних підприємств, підготував закон України з цього

 питання.

      З  вами  можна  погодитись.  І я думаю, що те, що ви задали

 питання, є дуже раціональна думка з цього питання.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітренко. Кризський.

 

      ВІТРЕНКО  Н. М. Шановний доповідачу, саме тому, що ми тричі

 в  на  комісії  розглядали цей перелік, і питання ми вам вже там

 задавали, я хочу  задати дещо інше питання.

      Прокоментуйте,  будь ласка, рішення Кабінету Міністрів щодо

 приватизації   найкращих  підприємств  України  під  енергетичне

 зобов'язання  приватизації  єдиними  енергетичними системами. І,

 будь   ласка,   поясніть   депутатам   як   ця   тенденція  буде

 продовжуватись   в   Україні,  як  штучно  роблять  підприємства

 боржниками  для того, щоб потім пан Лазаренко з оточенням скупив

 всі підприємства України? Будь ласка.

 

      МАРИНІН  В.  І. Дякую. Я можу відповідати вам на економічні

 питання цього. А увас, звичайно, політичні питання...

      Я   можу  вам  сказати,  що  і  на  комісії  мені  задавали

 аналогічні  питання,  і тут. Я троши..........., тому що питання

 ваше  сьогодні звучить не так, як тоді. Але я вам відповім, що в

 діях   сьогоднішнього   Уряду   не   передбачається   за   борги

 розраховуватись  майном.  Да,  декілька  років  тому  була  така

 спроба,  щоби  за  постачання  енергоносіїв  розрахуватись нашим

 майном. І тоді і Верховна Рада, і всі були проти.

      Тому  я  сьогодні  стверджую, що мені сьогодні невідомо, що

 Уряд  України  розраховується  за борги (скажем, за енергоносії)

 майном  і  створює штучні умови для банкрутства підприємств, які

 мають  важлве  значення  для  економіки,  взагалі  для Украни. Я

 такими даними не... не маю їх у своїх свідомості.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Кризський,   Кожушко.  (Шум  у  залі,  окремі

 вигуки). Кожушко, будь ласка.

 

      КОЖУШКО О.М.

      ...Много  работали:  вот  это  есть  представление Кабинета

 Министров, вот это есть замечания комиссии. Вы часть предприятий

 согласовали, а часть предприятий, которые вот розданы депутатам,

 в   частности,   имеются  в  виду  предприятия  железнодорожного

 транспорта,  которые  в соответствии с законом, который принят о

 железнодорожном  транспорте,  не  подлежат  приватизации.  Ну, я

 назову станции Ясиноватая, Локомотивное депо "Волновах", станция

 Красноармейская и т.д.

      Почему  Кабинет  Министров  все-таки  не  включил его в эти

 списки? Как вы считаете, сейчас мы это решим с вами или нет?

 

      МАРИНІН В.І. Дякую.

      Шановний Олександре Михайловичу, ми дійсно з вашою комісією

 багато працювали, і ми дійшли до згоди для того, щоб ті об'єкти,

 і  є  логіка  в  діях  чинного  законодавства  і  в роботі вашої

 комісії,  що  не  потрібно розвивати цілісні майнові комплекси у

 транспорті, а в данному випадку - залізничному транспорті.

      І ми погодились, що всі ті об'єкти, які були вашою комісією

 розглянуті,  я назвав, що ми вносили, що 288 об'єктів вноситься,

 але  я  тільки  отримав за 10 хвилин до мого виступу пропозиції,

 які , в основному, по вашим зауваженням.

      Да,  тут  не  всі  об'єкти,  але, вибачте, це не готувалося

 урядом.  Я  ще раз підтверджую, що робота вашої комісії і робота

 наша,  яка  вирішувалась разом, я погоджуюсь, що ті об'єкти, які

 пропонувала  ваша  комісія,  повинні бути внесені в перелік і не

 підлягать   приватизації,   тому   що   це   передбачено  чинним

 законодавством.

 

      ГОЛОВА. Лупаков.

 

      ЛУПАКОВ, 433-й виборчий округ, Спілка офіцерів України.

      Дякую.

      Я  однозначний  прихильник  приватизації,  і питань в цьому

 немає, бо у нас на Буковині більшість приватизованих підприємств

 працюють добре.

      Але  я  хотів  би з'ясувати все-таки в кінці кінців, бо, на

 жаль, при приватизації, а у нас дуже багато випадків, то майже в

 основному,  коли  людей  як  дурили  так  і дурять, бо не всі ті

 працівники, які акціонери являються, є власниками, бо влачниками

 є  ті,  хто  скупили  по  одному мільйону в свій час за безцінь,

 фактично, їхні приватизаційні папери. Це -перше питання. Коли це

 припинеться дуринка людей?

      І  друге:  коли  ми припинемо оці питання, що вилучаємо, що

 залучаємо?  Ну, не можна ж так всю державу кожні три місяці одне

 вилучаємо,  друге  вилучаємо, як правильно сказав депутат Свято,

 на кого ми це працюємо, знову на ту мафію, щоб вона продовжувала

 збагачуватись?

      Дякую.

 

      ПИНЗЕНИК В.М.  Дякую за запитання.

      Постановою  Верховної  Ради  від  3  березня 1995 року крім

 затвердження  переліку  6  133 об'єкта було доручено Уряду кожні

 півроку вносити  зміни і доповнення до цього  переліку.

      Тому  я  і тут представляю Уряд і виконую вашу волю до змін

 до цього переліку.

      Перше  питання,  яке ви задавали: коли закінчиться справа з

 паперовою  приватизацією?  Можна  трошки  інформації.  Фактично,

 сьогодні,  ви  знаєте,  що  до  першого  січня  1997 року надана

 можливість  населенню  отримувати привітизаційні сертифікати. Ще

 не всі сьогодні отримали.

      Є   пропозиція,  і  вчора  в  Уряді  розглядалась  програма

 приватизації   на   1997   рік.   Фактично,   пропонується,   що

 приватизація   за  майнові  сертифікати,  за  житлові  чеки,  за

 компенсаційні  сертифікати  повинна  закінчитись в середині 1997

 року.

      А  зараз  і  в  програмі  приватизації  планується залучати

 кошти, еальні кошти до приватизації майна державних підприємств.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Валерій Іванович, спасибі, сідайте.

      Оголошується  перерва на 30 хвилин.

      Дякую.

 

                           ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, оглосіть, щоб зайшли до залу всі. Слово

 має Рябченко Олександр Володимирович, голова Контрольної комісії

 з питань приватизації.

 

      РЯБЧЕНКО  О.В.

 

      Уважаемые   депутаты,   Контрольная  комиссия  по  вопросам

 приватизации  рассмотрела  на  своем  заседании  вопрос  то, что

 касается  внесения  изменений  и  дополнений в перечне обкектов,

 которые не подлежат приватизации.

      И,  исходя из тех соображений, что отраслевые комиссии наши

 посмотрели  этот перечень, а второе то, что каждый депутат на на

 своем   округе   имел  возможность  ознакомиться  с  тем,  какие

 предприятия  включены  в  перечень  подлежащих или не подлежащих

 приватизации,  и  сделать  свои предложения. И такие предложения

 поступили в комиссию и все, что поступили, были учтены и внесены

 в перечень, то комиссия предлагает сегодня нам принять изменения

 и  уточнения  в  перечень  об'ектов, не подлежащих приватизации,

 внесенные  Кабинетов  Министров,  с  изменениями и дополнениями,

 которые  сделаны  контрольной комиссией и Комиссией по топливно-

 энергетическому комплексу.

      Уверяю  вас,  что  все  то,  что вы дали в нашу контрольную

 комиссию   как   депутаты   ВерховногоСовета,   все  это  решено

 положитедльно  и  все  ваши ходатойства поддержаны. Я думаю, что

 каждый  депутат таким образом сможет на округе показать, что он,

 действиетльно,   решает  вопросы  и  имеет  влияние  на  решение

 вопросов   экономических.   В  том  числе  он  может  поддержать

 ходатойство   трудового  колектива  предприятия  либо  о  выводе

 предприятия    на    приватизацию,    либо   о   поставлении   в

 государственной  собственности,  если  таковое желание имеется и

 обосновано  экономически,  то  такое  решение будетпринято самим

 Верховным  Советом.

      У  нас  есть  предложение  от  двух  комиссий:  Контрольной

 комиссии   по  вопросам  приватизации  и  Комисии  по  топливно-

 энергетическому   комплексу   принять   это  решение  сегодня  в

 окончательном варианте, тогда, я думаю, и колективы, находящиеся

 на наших округах, будут нам балагодарны за то, что мы оперативно

 приняли решение.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.   Є   запитання   до   Олександра   Володимировича?

 Запишіться, будь ласка.

      Будь ласка, Лупаков. Говоріть. Я зрозумів. Мулява.

 

      МУЛЯВА.

      Я передаю слово Бриту.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, передавайте.

 

      БРИТ.

      Брит, Березовский избирательный округ.

      Уважаемый   докладчик!   В   списке   предприятий,  которые

 предлагается  исключить  из  ранее  утвержденного  нами  перечня

 значится  Запорожский  титано-магниевый  комбинат.  Так  я  хочу

 спросить,   он   что,   перестал  иметь  особое  государственное

 значение,  общегосударственное?  Это стратегические предприятие,

 его  ни  в  коем  случае  нельзя исключать из этого перечня. Тем

 более, что об этом просит трудовой коллектив.

 

      РЯБЧЕНКО. Я только могу вернуться к тому, возвратиться, что

 если  ваше предложение б существовало два недели назад, мы ю его

 безусловно включили. В нашу комиссию ни одного предложения ни от

 трудового  коллектива,  ни  от вас как депутата, видимо по этому

 округу,  не  поступало.  Я  предлагаю нам сделать таким образом.

 Просто  дать  поручение, чтобы Фонд майна его не приватизировал,

 разобраться  и  через шесть месяцев мы будем вносить изменения в

 этот  перечень -это было бы хорошим правилом раз в шесть месяцев

 вносить изменения и дополнения. За это время, чтобы все депутаты

 знали,  на  округе  на своем работать и с предприятиями, делайте

 предложения,  поддержанные трудовым коллективом, и будем вносить

 и принимать решение.

 

      ГОЛОВА.   А   все  стонографується,  Віктор  Петрович,  все

 стенографуэться.  Таким  чином  думка  комісії, я думаю, що може

 бути врахована під час підготовки остаточного змісту списку.

      Моісеєнко.

 

      МОІСЕЄНКО.

 

      Моисеенко, фракция "Коммунисты Украины", Всеукраинский союз

 рабочих.

      Уважаемый Александр Владимирович! Мне, в принципе, нравится

 стиль  работы  ваш,  как  руководителя  комиссии. Вы внимательно

 отнеслись  к  просьбам,  высказанным  в  качестве, значит, в том

 числе  и  мною.  Но я хотел бы обратить внимание на то, что ваши

 товарищи,  скажем так, и коллеги по докладу -Комиссия Таранова -

 ну  совершенно  без каких-либо обоснований отклонила предложение

 народного депутата. Я, например, письменно обратился в комиссию,

 значит,  -ответа  не  получил.  Знаю, мои коллеги не получили по

 этому  поводу  ответа. Вы знаете, что Всеукраинский союз рабочих

 поставил ситуацию так, что мы, в принципе, против разбазаривания

 Государственный   фонд  собственности.  В  то  же  время  из  10

 предприятий, которые я подал в качестве своего предложения, чтоб

 они  были  исключены, Комиссия Таранова оставила только 2. И мне

 совершенно не понятно это. Если и дальше комиссия собирается так

 работать  и  исполнительные органы власти, которые ею руководят,

 то, я думаю, что в феврале, когда состоится Всеукраинская стачка

 политическая  наших...  по  инициативе  Союза  рабочих, мы будем

 вынуждены   поставить   вопрос   однозначно   по  этому  поводу.

 Пожалуйста, если...

 

      РЯБЧЕНКО.  Я  скажу  то, что касается нашей комиссии. У нас

 был  принят  принцип,  мы  провели  совещание комиссии и приняли

 такой  принцип:  если  есть  ходатайство коллектива предприятия,

 если   есть   согласие  областной  администрации  и  отраслевого

 министерства и депутат по этому округу поддерживает ходатайство,

 то  и  на комисии посмотрим и поддержим эти варианты. Поэтому мы

 поддержали  и  все  ваши предложения и поступили точно так же со

 всеми депутатами.

      То,  что  касается  экономической  комисиссии,  у них будет

 содоклад,  они  наверно ответят на этот вопрос. Но я остаюсь при

 своем  твердом  мнении. Вопрос можно принять решение сегодня, не

 надо  ничего  затягивать.  Никаких  оснований  для  того,  чтобы

 откладывать  решение  наконец  в  декабре,  я  считаю у нас нет.

 Верховный  Совет  может сегодня принять  решение.

 

      ГОЛОВА. Чапюк.

 

      ЧАПЮК.

      Дякую.  Значить,  я  хочу  тоже  відмітити  явне поліпшення

 роботи  Контрольної  комісії  з  питань  приватизації і зважений

 підхід  до  цих  питань,  котрі  часто  дискусуються  між  нашою

 Комісією з питань економічної політики і Контрольною комісією.

      Я хотів би звернутися до колег, що завжди будуть зауваження

 по тих або інших підприємствах і в наших округах, і серед нас.

      А сьогодні все-таки підтримати проект постанови, прийняти в

 першому  читанні,  щоб  можна  було  зауваження  відобразити при

 прийнятті  кінцевої  постанови  уже  в  другому  читанні. Такого

 характеру.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Ясно.

      Ростислав Степанович, я трохи не по темі. Я так розумію, що

 у вас є якісь причини звернуть увагу депутатів на свої прозиції.

      То  ви  скажіть, будь ласка, щоб ми тоді якимось чином, щоб

 не було загрози вашому здоров'ю. Будь ласка, будь ласка.

      Дайте слово Чапюку.

 

      ЧАПЮК.  Дякую, Олександре Олександровичу.

      Шановні  колеги,  я  звертаюсь  не  тільки  до депутатів, я

 звертаюся  і  до  представників  Уряду,  і звертаюсь до громадян

 України.

      Ще  в кінці жовтня мною подано і розмножено серед депутатів

 проект  постанови  про  призупинення  виплати  заробітної  плати

 урядовцям  всіх  рівнів, поки не буде ліквідована заборгованість

 перед грамадянами бюджетної сфери.

      В  моєму  окрузі,  й  не  лише в моєму, педагоги, медики не

 одержують   по  півроку  заробітної  плати,  не  одержує  молодь

 стипендії, не одержують матері допомог на дітей більше року.

      Поліпшення  не  наступає, заходи Уряду не єфективні. І якщо

 не  може Уряд і ми як законодавці посприяти все-таки нормальному

 життю  людей,  то  я  вважаю, що на нашому благополуччі це також

 повинно відобразитися.

      Я  просив, Олександре Олександровичу, вас особисто включити

 це питання в розгляд, я був на засіданні керівників фракцій, щоб

 включити.  Але  сьогодні,  вже  завершується  листопадевий,  так

 сказать,  останній  день  роботи  сесійно,  питання не ввійшло в

 повістку денну.

      Я цю тему повністю не буду оголошувати, бо це треба зробити

 доповідь.   Я  сьогодні  роблю  попереджувальну  голодівку  лише

 одноденну  із  вимогою  включити це питання у грудневий розгляд.

 В  повістку  денну  "основне",  а не туда, де воно при наявності

 часу.  Якщо не буде включене, я говорю вам чесно, в мене хватить

 сили оголосити голодівку постійною.

 

      ГОЛОВА. Ростислав Степанович, ніхто не сумнівається в тому,

 що  ви  принциповий депутат і вмієте відстоювати свої позиції. І

 пропозиція  ваша  щодо  законодавчої  ініціативи, щодо прийняття

 постанови  відповідної.  Вона в переліку записана. На жаль ви це

 правильно   підтвердили   в  переліку  тих  питань,  які  будуть

 розглядатися при наявності часу. Але, давайте ми домовимося так.

 Я  думаю,  що в нас дасить такої взаємної поваги між депутатами.

 Якщо  ви  наполягаєте  на  включення  в  основний  перелік цього

 питання,  на  грудень  місяць.  То  ми це вирішимо на наступному

 сесійному  тижні. А зараз припиніть цю акцію. Добре? Домовилися.

 (Оплески).

      Таран.

 

      ___________.  Як  найскоріше  ми  приймемо  це  рішення  по

 приватизації     коштів...........     більше     для    виплати

 заборгованності.

      (Ш у м  у  з а л і).

 

      ГОЛОВА. Примеренко.

      А Таран, будь ласка.

 

      ТАРАН.     Уважаемые    депутаты,    уважаемый    Александр

 Александрович,  Ростислав  Станиславович! Я буквально займу одну

 минуту.  Очень  хорошая  приамбула к вашему докладу. Вы увязали,

 постарались  увязать  косьвеннь или специально это сделали. Есть

 депутатский корпус с тем, что все списки согласованы.

      Я  хотел  бы  обратиться  к вам, Александр Александрович, к

 Кабинету  Министров  с  таким  вопросом.  Конкретно.  Есть такое

 предприятие  в  Запорожской области, Янцевский гранитный карьер.

 Каким  образом  и  кто  ходатойствовал  перед  включением  этого

 предприятия  особого,  одного  из  всей  большой  Украины в этот

 список.  Я  встречался на прошлой неделе с трудовым коллективом,

 встречася  с  управлением,  бывшем Нерудпромом, основная контора

 бывшая   в   Днепропетровской   области,  это  -просто  дочернее

 предприятие.  Никакого  ходатайтсва  не  было. Решения трудового

 коллектива (может, и возникнет такое) -только при наличии полной

 законодательной базы.

      Я,   как  знают  наши  избиратели,  являюсь  представителем

 трудового  коллектива  "Мотор-Сечи",  поэтому повторять что-либо

 подобное,   как  это  было  с  "Моотор-Сиччю"  еще  на  каком-то

 предприятии,  особенно  на  том,  которое  связано с нормальными

 вопросами  прибыли,  поставки  денег в бюджет Государственный не

 собирается  ни  трудовой  коллектив, ни управление. Поэтому я от

 имени  трудового  коллектива  управления  этого предпрития прошу

 исключить Янсовский гранитный карьер из этого списка.

      Одна  причина  -неполная  законодательная  база. Испытывать

 что-либо на Леваневском избирательном округе, повторяя печальный

 пример "Мотор-Сечи", не следут.

 

      РЯБЧЕНКО     Уважаемый  коллега,  мы  конечно комиссией не

 давали  этот  обкект, преложения, потому что нам, действительно,

 депутаты  не  передавали  никаких  предложений по этому обкекту.

 Видимо, он в перечне Кабинета Министров состоит? Мы не знаем, но

 наверное  он  формировался по принципу отраслевых министерств. Я

 могу  вам  предложить  тот  же самый вариант: давайте процедурно

 поручим  не  проводить  приватизацию  пока,  а  мы  за 6 месяцев

 разберемся,   если   за   это   время   не  будет  урегулировано

 законодательство,  на  следующие  6 месяцев мы его исключим. Нет

 проблем. Я поддерживаю... (Шум у залі, окремі вигуки).

      Я согласен и с этим вариантом. (Шум у залі, окремі вигуки).

 Ну,  если у вас от трудовго коллектва письмо, давайте. Если нет,

 то  я бы не принимал такого решения, потому что понимаете, чтобы

 мы завтра не оказались в качестве...

 

      ГОЛОВА.  Дякую, сідайте. Сідайте, будь ласка.

 

      РЯБЧЕНКО     И последнее техническое у меня... (Шум у залі,

 окремі вигуки). А? Я обкясняю: я говорю о перечне, включенном по

 предложению  депутатов, только то, что касается поданным от двух

 комиссий  -это  2  дополнительных  перечня,  розданные  вчера  и

 позавчера.

 

      ГОЛОВА.Ще дайте слово Тарану.

 

      ТАРАН.  Я еще раз подтверждаю то, что нет такого документа,

 нет  обращения  ни  от  бывшего  Укррудпрома,  ни от конкретного

 предприятия.  Янценский гранитный карьер. Нет такого обращения о

 включении в этот список.

 

      РЯБЧЕНКО.  Я согласен, что такого обращения нет. Мы в нашей

 комиссии вообще не рассматривали и никуда его не подавали.

 

      ТАРАН. Поэтому туда попасть, в этот список, никак нельзя.

 

      РЯБЧЕНКО.  Я  сейчас  подойду,  и мы с вами разберемся, что

 произошло  и  как.  Я чисто хочу депутатам уже последнее сказать

 два  слова,  последние  два  предложения,  которые  шли от нашей

 комиссии  на  11  странице.  Они подлежат включению в обкект, не

 подлежащиее   приватизации,  чисто  техническую  здесть  строчку

 напечатать.  По  этим обкектам предложения были от депутатов. Мы

 так  и включили: "не подлежацие приватизации". Сейчас я подойду,

 мы посмотрим.

 

      ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Чечетов Михайло Васильович від

 комісії.  А,  прошу  вибачення.  Кожушко  Олександр  Михайлович,

 правильно.  Голова комісії по енергетичному комплексу транспорту

 і зв'язку.

 

      КОЖУШКО.   Уважаемые  коллеги,  наша  комиссия  внимательно

 рассмотрела  тот список, который предоставлеен правительством по

 вопросу  включения  обкектов,  не  подлежащих  приватизации,  и

 исключение из списка обкектов, которые не подлежат приватизации,

 приватизации.

      Мы работали совместно с комиссиями экономической политики и

 контрольной комиссией, с министерствами и ведомствами. И по всем

 министерствам  пришли  к мнению и подготовили документ. Вместе с

 тем  получился  парадокс,  который  я  вот  задавал вопрос, и мы

 сейчас как-будто находим взаимопонимание.

      Обкекты железнодорожного транспорта, в частности если взять

 станции  Исеноватые,  например,  локомотивное депо "Исеноватые",

 вагонное  депо.  Кабинет  Министров,  не  смотря  на наши трижды

 письма  все-таки не внес перечень обкектов, к оторые не подлежат

 привазации.

      Это противоречит  закону о транспорте, который мы приняли,

 где имущество железных  дорог всех не подлежит приватизации.

      Сегодня  мы  пришли...........  к  общему  заключению, и он

 сказал,  что  тот  список,  я  хочу  это подтвердить, который мы

 предоставили,  здесь  все  только  предприятия  железнодорожного

 транспорта.  Мы  должны  сегодня проголосовать за них с тем, что

 эти предприятия не подлежат приватизации.

      Второй вопрос по постанове Верховного Совета. Я не согласен

 с  теми депутатами, которые говорят, что принять этот закон, или

 постанову, в первом чтении,  а после этого мы  разберемся.

      8  месяцев  этот  вопрос,  как  говорится,  идут переговоры

 справительством   по   этому  вопросу.  И  каждый  депутат  имел

 возможность дать предложения  или включить или исключить.

      Поэтому    мы   с   Контрольной   комиссией   дали   проект

 Постановления,  который  говорит,   что  предложенный  Кабинетом

 Министров   перечень   обкектов,   не  подлежащих  приватизации,

 утвердить   вместе   с  дополнениями,  которые  внесла  Комиссия

 контрольная и Комиссия по топливно-энергетическому, транспорту и

 связи.  И  сегодня его проголосовать в том, что Правительство по

 этому вопросу, как вы слышали, сейчас согласно.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, запитання до Олександра Михаловича є?

      Запишіться, будь ласка.

      Опублікуйте список.

      Красняков.

 

      КРАСНЯКОВ.

 

      Фракция Коммунистов.

      Уважаемый  Александр Михайлович, в большом списке обкектов,

 которые  выводяться  из  списка  приватизированных  предприятий,

 внесены  такие  крупнейшие наши монстры угольной промышленности,

 ну,  скажем такие, как производственное обкединение "Артемуголь"

 и  все  структуры, которые подчиненны и входят в структуру этого

 обкединения.

      Ваше  отношение?  Выиграет  ли  угольная  промышленность от

 того,   что  мы  распорошим  вот  такие  крупнейшие  предприятия

 угольной отрасли? И отношение вашей комисии?

 

      КОЖУШКО.  Спасибо. Мы этот вопрос внимательно рассматривали

 на   заседании   нашей   комиссии.  У  нас  есть  очень  крупные

 специалисты.   Это   я   считаю   как  бывший  министр  угольной

 промышлености,  его заместитель, вице-премьер, Татаринов который

 как раз в угольной промышленности.

      Мы  пришли  к  заключению,  что  все  предприятия,  которые

 материально-технические,    которые   связывают   эти   отрасли,

 приватизации  не  подлежат.  Шахты  приватизации подлежат. И это

 предложение  прголосовано  единогласно.  И  я  считаю, на данный

 момент это правильно.

 

      ГОЛОВА. Моисеєнко.

 

      МОІСЕЄНКО.

 

      Спасибо.    Моисеенко,   фракция   "Коммунистов   Украины",

 Всеукраинский союз рабочих.

      Уважаемый Александр Михайлович, вот здесь в списке включено

 по   инициативе  комиссии  Таранова  и  Кабинета  Министров  два

 предприятия   из  Макеевского,  об'эдинение  "Макеевуголь".  Ну,

 например,     управління     матеріальнотехнічного    постачання

 виробничого об'єднання "Макеєввугілля".

      Я  вам  скажу откровенно, я просто не представляю себе, как

 может   работать  угольное  обкединение,  не  имея  специального

 подразделения,       занимающегося       материально-техническим

 снабжением.   Насколько я себе представляю нынишнее действие, то

 здесь  должно  было бы наоборот все сохраниться. Но в тоже время

 выведено   целый  ряд  других  угольных  предприятий  из  нашего

 вопросника.

      Я  хотел бы, зная вашу принципиальную позицию на сохранение

 государственного  сектора  экономики,  чтобы  вы  дали  все-таки

 оценку тем, хто хочет разбазарить вот этот госудасртвенный фонд.

 

      КОЖУШКО.  По  первому  вопросу.  Мы именно это материально-

 техническое   снабжение,   это  обкединение  оставили  в  списке

 неподлежащих  приватизации.  То что вы говорите, что мы считаем,

 что это неоходимо.....

      Что кассается вопросов приватизации, которая проходит у нас

 в  стране. Я за те предприятия, которые касаются нашей комиссии,

 я  могу  сказать,  что  мы  внимательно рассматриваем, и, как вы

 видите,  львиная  доля  предприятий...  Мы  сумели  доказать это

 Правительству,  экономистам,  все  реформаторам,   что их нельзя

 приватизировать.

      Что  касается заводов и других промышленных предприятий, то

 я  имею  свою  позицию  в  том,  что  на  каждый обкект, который

 необхиодимо  приватизировать,  мы  должны  знать,  что  мы будем

 иметь.  Доджно  быть  экономическое обоснование. Не вообще сели-

 поговорили, 16  тысяч  предприятий,  давай вот это, вот это. На

 каждое  приватизированное  предприятие должно быть экономическое

 обоснование. И  должно быть Правительством, не Фондом имущества,

 потому  что  он  не  несет  никакой  ответственности  разрушения

 экономики,  должна  быть целенаправленная работа, которая должна

 проводится  Правительством  в  целесообразности  того  или иного

 метода.

      И  мы  должны каждый год вот здесь в зале рассматривать. Мы

 разрешили  приватизировать раньше предприятия. Фонд имущества, а

 Фонд  вообще ничего не отвечает, а Правительство должно прийти и

 сказать:  "Товарищи,  что  дало  нам  решение,  которое мы здесь

 приняли". К сожалению такого отчета нет.

      Я  очень  доволен  тем, что дважды уже Кабинет Министров, в

 том  числе и вчера, рассматривали ход приватизации-поэтому у нас

 тут  оттягивается  это  дело  -и все-таки не утвердили. Все-таки

 пришла  мысль к тому, что надо остановиться, определиться, что ж

 мы  хотим  в  этом вопросе получить как государство, так и народ

 Украины.

 

      ГОЛОВА. Степенко.

 

      СТЕПЕНКО.

      Александр   Михайлович!   Степенко,   331  виборчий  округ,

 Полтавська  область.  Ну  я  уже декілька разів приймаю участь у

 обговоренні питання про те, що перелічені об'єкти, які не можуть

 буть  приватизовані,  в  зв'язку  з  тим, що їх загальнодержавне

 значення.  Я  хочу  задать  вам таке конкретне питання. От як ви

 дивитесь,  чому  все-таки  до  цього  питання не підійде з усією

 відповідальністю  уряд.  Щоб раз і назавжди нам дать ті об'єкти,

 які  дійсно  є  об'єкти які відповідають загально-господарському

 призначенню і несуть відповідальність за технологію. Що я маю на

 увазі?

      Ну  от  ви  по  вашій  частині  (21  сторінка) цьому, що ви

 запропонували.   Ну  якщо  єсть  желізна  дорога.  Вона  повинна

 функціювати. І якщо видернуть 2 чи 3 об'єкти з неї, вона не може

 буть  керована,  ця  желізна  дорога. Тобто, можна приватизувать

 якийсь    буфет,   там,   вагон-ресторан.   Що   попало   нельзя

 приватизовувать.  Це тоже мені не зовсім зрозуміло. Але чому так

 безвідповідально  відносяться  ті,  хто  повинен  нам 1 раз сюди

 винести  і сказати: "Шановні друзі...". Обосновать економіческі.

 Що,  якщо  ми  приватизуємо  ось  оці  об'єкти,  то  ми не можем

 гарантувать,  що  це  буде  функціювать  відповідний участок, чи

 відповідна    технологія    по   виробництву   тієї   чи   іншої

 сільськогосподарської продукції. Дякую.

 

      КОЖУШКО.  Я  в вашем  вопросом, как говорится, согласен с

 тем,  что  вопрос  приватизации  -это  не  только  экономический

 вопрос,  но и политический вопрос. И к нему необходимо подходить

 не   выдергивания   отдельных  предприятий  на  приватизацию,  а

 подходить  комплексно.  Что это даст для экономики Украины? Если

 мы  будем  подходить  вот с такого комплекса вопросов, то я хочу

 вам  сказать,  что  мы  для  Украины,  для  народа  будем  иметь

 значительный экономический эффект.

      Что касается вот навечно так -забронировать вот эти нельзя.

 Я, например, считаю, что жизнь течет, жизнь меняется, и в данном

 случае   мы   сейчас   принимаем,  возможно,  отдельны  вопросы,

 отдельные  пункты необходимо решать не поспешно, а в течение вот

 полгода,  изучить,  экономическое  обоснование, проверить его. И

 после этого принимать соответствующие решения.

      Не надо стремиться только вот включить. Нам необходимо, для

 того  чтоб  не  было  повадно, отдельный товарищ приватизировал,

 разграбил  и сбежал, чтоб не было повадно, уже давно иметь закон

 о реприватизации. Но реприватизации не 1917 года: взял-забрал, -

 а  в  соответствии  с  законом,  который необходимо иметь, с тем

 расчетом,  чтоб посмотреть, когда идет на приватизацию, то он же

 идет  обман.  Он  говорит, что будуд рабочие места сохранены, он

 говорит,  что  будут  инвестиции,  он  говорит, что производство

 будет   увеличено.  Но  никто,  ни  одно  предприятие,  ни  Фонд

 имущества,  не соответствующие министерства не проанализировали,

 а сколько ж получилось?

      Вот  сегодня, с этой трибуны говорит: "Не идут инвестиции".

 Да они идут, только  не для этого.

      Я  вам  хочу привести пример. Вот с газовыми счетчиками. Вы

 знаете,  что наши предприятия (мы уже рассматривали этот вопрос)

 могут,  в  состоянии  линии,  мы  проверили,  миллион  счетчиков

 выпускать   в   год.   Счетчики   дешевле,   их  приносили,  чем

 французские, это дешевле по стоимости.

 

      ГОЛОВА.  В 3 раза.

 

      КОЖУШКО.  А  если посмотреть, что НДС будет здесь (я сейчас

 закончу),  что  заработная плата будет здесь, что Фонд Чернобыля

 будет  здесь.  То  я уверяю, что это будет в три раза дешевле. И

 выдано  120  лицензий  для  завоза  этих  счетчиков.  Почему это

 делается?  А  сейчас бегается, чтобы три миллиона, чтобы завести

 счетчиков.  И  дают  как буд-то кредит. Это для того, чтобы наши

 предприятия,  счетчики  лежат  на  наших  предприятиях. Никто не

 покупает.  Потому  что,  дается  кредит.  Вот такой приватизации

 делать нельзя.

 

      ГОЛОВА. Останнє запитання , будь ласка. Пономаренко.

 

      ПОНОМАРЕНКО.

 

      422 виборчий округ, депутат Пономаренко.

      Шановний Олександре Олександровичу, ви назвали моє прізвище

 при  виступі  попереднього доповідача. Тому, я.......... Я хотів

 би , щоб відповів мені потім міністр при закінченні.

      При попередньому обговоренні в переліку підприємств, які не

 підлягають  приватизації,  ми  жорстко  стояли  на  позиції,  що

 елєватори   і   хлібоприймальні   пункти  не  повинні  підлягати

 приватизації.  Що  змінилося  з  того  часу.  Ми вважали, що цей

 механізм,    який   дозволяє   нам   забезпечити   контроль   за

 забезпеченням  населення хлібопродуктами, повинен як раз бути за

 державою.   Чи   погоджено   це  питання  з  Комісією  з  питань

 сільськогосподарського   виробництва,   чи   погоджений   він  з

 галузевим міністерством? Дякую за увагу.

 

      КОЖУШКО.  Я  хочу  вам  сказать,  что  не относится к нашей

 комиссии,   мы  детально  не  рассматриваем.  Как  депутат,  как

 человек,  я,  например,  считаю  то,  что  мы  отделили колхозы,

 совхозы и все предприятия от перерабатвающей промышленности. Это

 было  сделано  неправильно  и  это  нанесло  громадный  вред для

 государства. Это мое личное мнение.

 

      ГОЛОВА.  Валерій Іванович, ви можете додати з цього приводу

 щось, будь ласка.

 

      ___________.   Це   питання,  після  прийняття  закону  про

 особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі. Там

 є   дозвіл,   що   ці   підприємства   можуть   приватизуватися.

 Міністерство сільського господарства запропонувало перелік таких

 об'єктів  до  приватизації.  В  комісії  Верховної  Ради з цього

 питання  (розглядалось це питання), і комісія також погодила, що

 це можна вилучати і дозволяти на приватизацію.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Слово  має  Чечетов Михайло Васильович від

 Комісії з питань економічної політики.

 

      ЧЕЧЕТОВ М.В.

      Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги!

      Комісія   з   питань  економічної  політики  та  управління

 народним  господарством попередньо розглянула внесений Кабінетом

 Міністрів  України  проект  Постанови Верховної Ради України про

 венесння   змін   до   переліку   об'єктів,  які  не  підлягають

 приватизації  у  зв'язку  з  їх  загальнодержавним значенням, та

 запропонувала   постійним   комісіям   Верховної   Ради  України

 надіслати свої зауваження та пропозиції до зазначеного проекту.

      Оскільки  надійшли  суттєві  зауваження  та  пропозиції від

 постійних  комісій  Верховної  Ради  України  (з питань паливно-

 енергетичного   комплексу,  транспорту  і  зв'язку - вилучити  з

 переліку,   запропонованого   Кабінетом   Міністрів  України  78

 об'єктів  та  додатково  включити до нього 283 об'єкти; з питань

 оборони  і  державної  безпеки  - вилучити з переліку 51 об'єкт,

 додатково   включити   1   об'єкт;   з  питань  агропромислового

 комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку села -

 залишити  та  додатково  включити  до  переліку об'єктів, які не

 підлягають приватизації, 15 об'єктів; з питань бюджету -включити

 1 об'єкт, виключити 1 об'єкт; з питань науки та освіти, з питань

 Регламенту,   депутатської   етики  та  забезпечення  діяльності

 депутатіи,   з   питань   фінансів   і  банківської  діяльності,

 контрольної  Комісії  Верховної  Ради  з  питань приватизації та

 народних депутатів -Кіяшко, Осташ і інших) комісія запропонувала

 Кабінету  Міністрів  та  робочій  групі  Міністерства  економіки

 України  погодити зазначені зауваження з відполвідними комісіями

 Верховної  Ради  України  та  внести  на  розгляд Верховної Ради

 України узгоджений проект переліку.

      Оскільки  станом  на  теперішню  годину Кабінетом Міністрів

 України  погоджені  переліки не були заввізовані і не внесені на

 розгляд  Верховної  Ради  України,  комісія  пропонує розглянути

 внесений  Кабінетом  Міністрів  України  6  вересня  1996  р. на

 розгляд  Верховної  Ради проект Постанови Верховної Ради України

 про  внесення  змін  до  переліку  об'єктів,  які  не підлягають

 приватизації  у  зв'язку  з  їх  загальнодержавним  значенням, з

 доповненнями,   внесеними   народними   депутатами   України  та

 постійними комісіями Верховної Ради України.

      Доручити Кабінету Міністрів України до 20 грудня 96-го року

 доопрацювати  зазначений  перелік  та  подати  його  на  розгляд

 Верховної  Ради  України  разом  з  проектом  закону України про

 казенні  підприємства,  переліком  казенних підприємств, а також

 переліком підприємств , приватизація яких заборонена законом.

      Уважаемые  коллеги,  поскольку  прозвучала  критика в адрес

 комиссии  по  экономической  политике, я все-таки хочу некоторую

 ясность   внести   в   такой   хронологической  ретроспективе  и

 показать, что именно сделала комиссия.

      Да действительно, поступил в комиссию от Кабинета Министров

 большой список, причем список в двух направлениях: 1457 обкектов

 выводится,  224  вводится.  Комиссия  для  того,  чтобы  принять

 обкектвиное  решение рассмотрела это и приняла решение разослать

 по всем комиссиям и получить предложения и замечания от комиссий

 других Верховного Совета.

      После  того,  как поступили зауваження, я говорю опять-таки

 поступили зауваження, где речь шла не об одном обкекте и не двух

 обкектах, и не о десяти, а речь шла о сотнях обкектов. Я сказал,

 что,  допустим,  комиссия  транспорту  и  зв'язку  -283  обкекта

 предлагает  включити и 78 виключити и так далее и так далее. И с

 других комиссий.

      Тогда  комиссия  принимает  еще  одно  решение: уже вот эти

 предложения  со  всех  комиссий  аккумулировала  и  направила  в

 Кабинет   Министров  с  тем,  чтоб  Кабинет  Министров  еще  раз

 пересмотрел.  Мы  не  в  состоянии  физически  посмотреть,  даже

 проанализировать,  когда  речь  идет  о сотнях обкектов, которые

 разбросаны  по  всей  территории  Украины.  Да  уже поверхностно

 глянув  в  Секретариате  сказали,  что  там  уже кое-где коды не

 соответствуют. Кое-где реорганизация предприятий произошла, кое-

 где поменялся адрес, кое-где название поменялось.

      И чтобы не принимать вслепую обкектов, которых, может, нет,

 а  списки  составлялись  на  основании  реквизитов  двухгодичной

 давности,  мы приняли решение, что вот эти предложения комиссии,

 обобщив,  направить  в  Кабинет  Министров  и  попросили дать их

 предложения,  как  по  тем  десяткам  и сотням обкектов, которые

 комиссии   предлагают,  выключить  из  перечня  предприятия,  не

 подлежащие приватизации и тому, что включить.

      И  мы  до  последнего  момента ждали, я повторяю здесь, два

 момента,   и   технически   чтобы  четко  установили,  есть  это

 предприятие,  название совпадает, дата совпадает, код совпадает,

 чтобы  мы,  так  сказать,  не  приняли, не сделали, так сказать,

 оплошность  и  не  приняли решение по тем предприятиям, которые,

 так сказать, неправильно реквизит формулировало.

      Но  до  сегодняшнего дня, я еще раз повторяю, до вчерашнего

 дня  за  подписью  Кабинета  Министров, и сегодня здесь выступал

 представитель  Кабинета  Министров, от то же самое сказал с этой

 трибуны, что погодженого списка  с Кабинетом   Министров нет.

      Поэтому   Комиссия   не  приняла  решение  на  себя,  чтобы

 полностью  сегодня взять, как говорится и утвердить и те списки,

 которые  от Кабмина шли, и те, что шли от отдельных депутатов, и

 те сотни и сотни списков пришли от других Комиссий.

      А  мы  предлагаем  принять сегодня в первом чтении, а затем

 все-таки  предложить Кабинету министров, чтобы они до 20 октября

 дали  погодженый список, уточненный список со всеми техническими

 параментами и так далее.

      Но  и дальше, для того, чтобы нам всезтаки поставить какую-

 то  окончательную  точку  в  этом  перманентном процессе по этим

 спискам, когда мы то вводим, то выводим, мы предлагаем в третьем

 пункте  постановления  рекомендовать Кабьинету Министров с одной

 стороны  предоставить  до  20  декабря проект Закона про казенні

 підприємства, предоставить на заседание Верховного Совета список

 таких  казенных  предприятий,  предоставить на сессию Верховного

 Совета  20  декабря  перечень  предприятий, приватизация которых

 запрещена  законом,:  и перечень предприятий, которые подпоадают

 под приватизацию.

      И  тогда  мы можем, я еще раз повторяю, вот эту вот позицию

 Комиссии, мы можем вот этот перманентный процесс как-то подвести

 к логическому концу.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Я бачу, у Муляви є до вас, будь ласка.

 

      МУЛЯВА.  В  мене до вас запитання таке. У скільки раз впала

 вартість майнового сертифіката  і хто в цьому винний?

      Як підняти вартість майнового сертифікату?

      По  нашим  розрахункам  вартість  спала десь приблизно в 12

 раз. Чи не вважаєте ви, що Фонд Державного майна проторгувався в

 даному разі?

      І друге запитання. Чи вважаєте ви, скажемо, що приватизація

 учбових   господарств,   сільськогоспоарських  учбових  закладів

 фактично може зруйнувати ці учбові заклади?

 

      ЧЕЧЕТОВ.  Я начну отвечать со второго вопроса. Что касается

 второго  вопроса,  то я где-то вашу позицию разделяю, поэтому мы

 еще  раз,  и  повторяю,  стоим на... комиссия предлагает сегодня

 окончательного решения не принимать. А с учетом тех предложений,

 которые поступят от Кабинета Министров обощенных, тогда комиссия

 еще раз рассмотрит и вынесет окончательный список.

      Что   касается   первого  вопроса  о  оценке  работы  Форда

 государственного   имущества,   о   знеціненні   приватизаційних

 сертифікатів,  то я просто у меня информации по этому вопросу на

 сегодня нет. Вопрос не по теме...

 

      ГОЛОВА. Моисеєнко.

 

      МОІСЕЄНКО.   Моисеенко,   фракция   "Коммунистов  Украины",

 Всеукраинский союз рабочих.

      Уважаемый  Михаил  Васильевич,  я  вас  знаю  как  человека

 вежливого,  умеющего  контактировать с людьми. Тем более обидно,

 что  не  было  получено  при  формировании списка вашей комиссии

 ответ   на  те  предложения,  которые  были  внесенны  мною  как

 депутатом,  тем  более  письменные  предложения. Можно было хоть

 какую-то дать информацию почему это  было сделано.

      Второй  вопрос. Вы знаете, я удивлен, чем руководствовалась

 комиссия,  когда  оставляла  списки  приватизации,  хотя  оно не

 подлежало  приватизации.  Ну,  скажем,  предприятия макеевское и

 вантажнотарнспортное  управління  "Макеевпогрузтранс", виробниче

 об'єднання "Макееввуголь".

      Я   приведу   один   простой   пример,  что  такое  частное

 предприятие  в  таких  руках.  Еще  Алексей  Масимович Горький в

 своих  интервью  с  одним  из  миллионорев  Америки  в 1903 году

 спросил  у  него:  "Как  выделаете  деньги?".  А тот ему в ответ

 ответил:  "Ну, как? Просто. Фермеры производят зерно, а у меня в

 руках  железные  дороги.  Ну, и в зависимости от того, сколько я

 хочу,  я  назначаю  цены на тариф, а фермеру оставляю только то,

 чтобы он не сдох с голоду".

      Вот  такая  же  получается  логика возникнет сейчас здесь в

 угольных   предприятиях,   ведь   эти   предприятия   занимаются

 перевозкой. Я бы хотел просто вот уточнить вот этот стиль работы

 комиссии. Как вот  так получается?

 

      ЧЕЧЕТОВ.  Я  прошу  прощения,  я  еще раз повторю, немножко

 может  быть  более  обширно то, что говорил. Комиссия как раз не

 отвергала  ни  одно  предложение. Мы получили списки от Кабинета

 Министров,   где   и   вылучается  и  включается.  Разослали  по

 комиссиям,  втом  числе  от  вас  поступило  предложение.  Таких

 предложений  было  2-3  предложения.  Речь  шла  о  2-3 может 10

 обкектах,  мы  в состояни сами проверить и вынести окончательное

 решение  в зал. Но поскольку предложений поступило от комиссий и

 от депутатов оотдельных, в том числе ваши, там речь шла о сотнях

 предприятий.  Мы  себя  не  взяли  ответственность чтото отсечь,

 чтото  не  отсечь.  Мы не в состоянии даже проверить. Поэтому мы

 все,  и  ваши в том числе, предложения дали в Кабинет Министров,

 чтобы  они  еще дали окончательное решение. Даже проверили чисто

 технически.  Я не беру конкретно по вашему предприятию. Там, где

 список  давался сотня предприятий. Может там реквизит поменялся,

 может  адрес поменялся, может название предприятия поменялось. А

 мы включым, а такого предприятия нет.

      И  вот мы ждем просто. Почему мы сегодня не вынесли. Списка

 комиссии  сегодня  мы  не  представляем.  Нет.  И вот если бы мы

 дождались  ответа  Кабинета  Министров,  тогда б мы сформировали

 окончательно  этот  список,  вынесли  и сказали. И вот тогда б я

 говорил   позицию   комиссии   и   отстаивал,  обкяслял  чем  мы

 руководствовались что это выключили, а чем руководствовались что

 это  включили.  Пока  мы  ничего,  так  сказать,  не  имеем. Это

 частичный  только список. Окончательного варианта нет, поскольку

 с  Кабмина не пришли те предложения или их заключения и по вашим

 предложениям.

      Поэтому  я  готов извиниться за задержку. Здесь просто вины

 комиссии  нет.  И  сегодня  мы  предлагаем,  в связи с этем мы и

 предлагаем принять в первом чтении для того, чтобы,  получив  из

 КАбмина замечания и ваши предложения, включить потом.

      Что  касается второго вопроса, конкретного предприятия. Ну,

 во-первых,  тут  чисто  можна в нескольких аспектах рассуждать и

 говориить о том, что по Коснтитуции, по закону Кабинет Министров

 он  правомочен  управлять  государственной  собственностью, и он

 чисто  с  точки  зрения, так сказать, ефективности использования

 того   или   иного   производственного   обкекта   может   такие

 рекомендации    вносить    или   быть   этим   акционерным   или

 приватизировать   так   далее.  Хотя  в  окончательном  варианте

 принимать решение должны мы. Здесь  я с вами согламен.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Кожушко.

 

      КОЖУШКО.

      Уважаемые коллеги! Мы со всеми нашли общий язык. Я хотел бы

 поинтерисоваться.  Какими  критериями комиссия делает заключения

 по   вопросам   приватизации?   Вот   вам   письмо  Министерства

 транспорта,  который предлагает перечень предприятий, которые не

 подлежат  приватизации. От вам Закон о транспорте, где записано,

 что  нельзя...  то  есть,  они  не  подлежат  приватизации.  Вон

 предложение  специалистов комиссии, что они поддерживают, ничего

 не  добавляя  ни  одного  обкекта  то,  что  просит Министерство

 транспорта.

      Вы слышали, представитель Кабинета Министров здесь говорил,

 что  логики  никакой.....  правильно  ставит комиссия ибо она мы

 трижды  рассматривали. Вы же упорно отрицаете и не подтверждаете

 эти  вопросы.  Я  еще раз говорю: не Кабинет Министров решает, а

 решает  сессия  Верховного  Совета.  Это  наше  обязательство по

 Конституции и по закону -утверждать этот список. А вы что-то все

 на  Кабинет Министров.

      Я  хотел бы сказать: вы, в принципе, вы, как человек, может

 вы  лучше  разбираетесь  в  транспорте министра, комиссии или по

 какому принципу вы все-таки вот тормозите этот вопрос?

 

      ЧЕЧЕТОВ.  Я  и  хочу  ответить,  Александр Михайлович. Есть

 закон.  Есть  хороший человек, а есть законодатель и есть закон,

 независимо  от  того, хороший или плохой человек, а закон должен

 ыполняться.

      Поэтому  я не могу взять на себя ответственность и комиссия

 не  может  взять  на  себя  ответственность вынести предложение,

 утвердить  вот этот список даже с чисто технических соображений.

 Если  этот  Дорресторан  (...........) (так он называется или не

 так,  я  в  пример  говорю)  того  что  здесь же и (...........)

 записано.  Мы  просили Кабинет Министров: подтвердите, если так,

 может  это взятые реквизиты двухгодичной давности. А мы утвердим

 сегодня,  а  завтра,  так сказать, в списки попадет предприятие,

 которого  нет.  А от Кабмина я не знаю. Выступающий передо мной,

 какраз  представитель  Кабинета  Министров,  сказал,  что  я ваш

 список  только увидел. Дословно была его фраза да. И мы ждали от

 них.  За  подписью  после  Виктора  Михайловича Пинзеныка или за

 подписью  Павла  Ивановича Лазаренко окончательно сказали: "Да".

 Да или нет. Мы ж не против того, да. Но без ихнего заключения мы

 не  принимали  решения.

 

      ГОЛОВА. Михайло Васильович, спокійніше  трохи, спокійніше.

 

      ЧЕЧЕТОВ. Комиссия  решения  не принимала.

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка.  Будь  ласка,  сідайте, будь ласка. Є

 запитання? Рябченко, будь ласка.

 

      РЯБЧЕНКО.

      Михаил  Васильевич,  у  меня  к  вам  последний  вопрос. не

 уходите, пожалуйста.

 

      ГОЛОВА. Михайло Васильович,  секундочку.

 

      РЯБЧЕНКО.  Он,  может  быть,  имеет не совсем экономический

 характер,  но  все-таки...  Скажите,  а  вам знакома такая игра,

 когда  снимают канал депутатских фракций, когда Президент ставит

 неотложные   на   уточнение   перечня  обкектов,  не  подлежащих

 приватизации,  когда  Кабинет  Министров  не  дает  вам какое-то

 письмо.  Ваша  комиссия  предлагает  оттянуть  на месяц и завтра

 сообщают   промышленным   предприятиям,  что  их  ходатайства  в

 приватизации заблокировал Верховный Совет.

      Скажите, вы знаете такую игру?

 

      ЧЕЧЕТОВ.  Значит,  я  бы  не  хотел переводить рассмотрение

 экономического вопроса чисто в политическую плоскость.

 

      ГОЛОВА. Видно, щось є. Так?

      Дякую, сідайте, будь ласка.

 

      ЧЕЧЕТОВ. Я хочу последнее сказать.

      Если  все-таки  зал  примет  решение сегодня голосовать эти

 списки,  я  еще  раз повторяю, я усомняюсь в точности реквизитов

 всех  предприятий,  нескольких  сотен,  мы  не  в состоянии были

 проверить,  тогда  поручите  комиссии  Александра  Михайловича и

 Комиссии  по  приватизации:  пусть они эти списки полностью сами

 утрясают,  выносять.  Тогда  снять  с  Комиссии по экономической

 политике и списки.

      У  меня  просьба  только  одна  тогда, чтоб ваш секретариат

 вашей комиссии и вашей доводил доконца, если вдруг решение такое

 будет принято. Это право зала. Тогда просьба такая от комиссии.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилиночку,  Михайло  Васильович,  Олександр

 Михайлович, не хвилюйтеся так дуже.

      Кабінет  Міністрів,  тим не менше, вносить проект постанови

 Верховної  Ради, в якій передбачено внести до переліку об'єктів,

 які  не підлягають приватизації в зв'язку з їх загальнодержавним

 значенням, затвердженого постановою Верховної Ради від 3 березня

 1995  року  ь  88  зміни  згідно  з  додатком. І тут дається цей

 перелік.

      А  до цього переліку Комісія з питань, Контрольна комісія з

 питань  приватизація  і  Комісія  з питань паливно-енергетичного

 комплексу,  транспорту і зв'язку додає теж перелік об'єктів, які

 пройшли   перевірку  в  комісіях  і  аналіз,  я  б  сказав  так,

 експертизу  у  інших  депутатських  групах.  Бо  з цим переліком

 ознайомлювались  всі депутати, і вони могли висловити свою, свої

 міркування.

      Тому,  поза  всяким  сумнівом, нам потрібно було б приймати

 комплексний документ, який узагальнює усі ці пропозиції.

      Але в зв'язку з тим, про що говорив Михайло Васильович, він

 говорив  про  необхідність  уточнення  реквізитів  тих  чи інших

 підприємств  і  з'ясування деяких позицій. Було правильно, як би

 ми  з  урахуванням цих двох документів та варіант, який пропонує

 сама  комісія з питань економічної політики, взяти за основу цей

 список.  І  дати змогу протягом 15 днів чи 20 днів його погодити

 всебічно і прийняти остаточне рішення в Верховній Раді, маючи на

 увазі. Чи приймати остаточно сьогодні. Тут є два варіатнти.

      (Ш у м  у  з а л і).

      Будь  ласка,  говорить  від  Кабінету  Міністрів  заступник

 міністра, а потім будемо визначатися.

 

      МАРИНІН.  Шановні  народні  депутати,  робота  по створенню

 цього  переліку проходила майже 8 місяців. Я хочу вас запевнити,

 що  ті  неточності, які тут звертали увагу -відсутність сходів і

 все  інше.  Все  це  перевірено  і  все тут є. Ті документи, які

 поступали  для  узагальнення,  вони поступали фактично по всьому

 переліку.   Є   звернення  трудових  колективів,  100  відсотків

 заключення  міністерств,  які  розглядалися в міністерствах і на

 колегіях  і  так  далі.  Під  кожним  підприємством є підпис або

 міністра,  або  заступника міністра......... Майже два місяці ці

 питання   розглядалися   в   комісіях.   Туди   запрошувалися  і

 представники  міністерств,  і  в тому числі і перші керівники, і

 директори  багатьох  підприємств,  які  дали  згоду на вирішення

 цього   питання.   Да,   дійсно  не  погоджено  в  комісіях  130

 підприємств. Але всі формальності відносно цих 130 піприємств є.

      Тим паче, після того, як вони не були погоджені в комісіях,

 ми  звернулися  знову  до  міністерства і дати заключення. Знову

 прийшов   той   перелік,   де   міністерство  стверджує,  що  ці

 підприємства сьогодні не можуть фінансуватися з бюджету. Вони не

 мають  замовлень  держави,  і  колективи  їх требують......... з

 переліку, щоб вони йшли на приватизацію. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Валерій  Іванович,  спасибі.  Тільки,  будь ласка,

 давайте  не  будем  використовувати категорію, чи термін такий -

 "колективи  вимагають"  абощо.  Як  це  все робиться, всі знають

 депутати, і ви теж добре знаєте...

      Розглядали  комісії...ми  ж  не можем ігнорувати ту роботу,

 котру провела Комісія з питань транспорту, чи Комісія контрольна

 з питань приватизації! - вона ж той же шлях пройшла!..

      Михайло  Васильовичу? (Шум у залі, окремі вигуки) Ну так ви

 ж  говорили  на трибуні 20 хвилин!.. (Шум у залі, окремі вигуки)

 Ще  дайте  -ясність  внесе  Чечетов  перед  тим,  як  ставить на

 голосування.

 

      ЧЕЧЕТОВ   М.  В.  Просто  Валерий  Иванович  немножко,  так

 сказать, ну смешал все в кучу, да...

      Дело  в  том, что отноитслеьно реквизитов -мы не ставим под

 сомнение  то,  что  вы дали нам. Это не отрицаем. Я лично веду о

 том:  тогда  вы  скажите,  вы  согласны  с этим списком, что дал

 Александр  Михайлович,  где  речь о 224-х дополнительно включить

 (вернее,  сколько  тут, так сказать? 175, по-моему), 78 обкектов

 вылучиты  и  вклбчить 283. Вот с этим списком... Дело... Речь об

 этом  списке  шла... Согласны вы или нет? И мы ж просили Кабинет

 Министров:  дайте,  напишите,  что  згодни...  Или  не згодни...

 правильно  реквизиты,  но  вы  ж...  от  вас  же ж ничего нет!..

 Скажите по этому списку, пожалуйста!

 

      МАРИНІН  В.  І.  У  оцьому  списку  всі  ті  реквізити, які

 потрібні, є. Зараз він у мене є - я його можу піддтвердити...

 

      ГОЛОВА.  Тобто згодні вони?

 

      МАРИНІН В.І. Да.

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка...  я  прошу,  шановні  колеги,  ну ви

 знаєте, це - специфічне питання. І в ньому завжди може виникнуть

 одна   чи   інша   позиція,  котра  або  підтримується,  або  не

 підтримується,  або  викликає  сумнів  з  боку депутатів. Тому є

 пропозиція  -все-таки  є  універсальна  постанова,  яку  вносять

 депутати  Рябченко  і Кожушко, яка підтримує пропозицію Кабінету

 Міністрів  і  охоплює  той перелік об'єктів, які вони називають,

 які  теж пройшли додаткову перевірку. А саме: внести до переліку

 об'єктів,   що   не  підлягають  приватизації  у  зв'язку  з  їх

 загальнодержавним  значенням,  затвердженим постановою Верховної

 Ради  України  від  3  березня 1995 року номер 88, із змінами і

 доповненнями, внесеними постановою Верховної Ради України від 19

 вересеня 1995 року номер 334-а, подані Кабінетом Міністрів зміни

 і  доповнення із урахуванням зауважень і пропозицій констрольної

 Комісії   Верховної   Ради  України  з  питань  приватизації  та

 постійної  Комісії  Верховної  Ради  України  з  питань пилавно-

 енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку.

      І,  нарешті,  якщо  ми  приймаєм  таку постанову, і виникне

 раптом  потреба  вивести з цього переліку якесь підприємство або

 включити  до  нього,  то ми можемо це зробити з змінами, і це не

 буде  блокувати  роботу  по підготовці переліку підприємств, які

 підлягають приватизації, з одного боку, а з іншого боку, не буде

 блокувати  і роботу по застереженню, по захисту тих підприємств,

 які не можна розпустити, які не можна сьогодні пустити на торг.

      Ось про що йде мова.

      Є  бажаючі виступить з цього приводу? Красняков. От список,

 Красняков перший.

 

      КРАСНЯКОВ.

 

      Уважаемые  коллеги,  уважаемый  Александр  Александрович, я

 хотел  бы  обратить  внимание  сначала на список, большой список

 обкектов,  которые  выводятся  из  списка,  которые  не подлежат

 приватизации, и снова же в ракурсе того вопроса, который говорил

 по   крупнейшим  предприятиям,  в  первую  очередь  предприятиям

 угольной промышленности.

      В  этот  список  внесен  и  тот  вопрос,  который  задавали

 Александру  Михайловичу,  внесены  крупнейшие такие предприятия,

 какие   я   приводил  по  нашему  городу,  это  наше  горловское

 производственное обкединение Артемуголь.

      Все структуры, которые подчинены этому, ну скажем, ремонтно-

 механический  завод,  скажем,  предприятия,  которые  занимаются

 снабжением  нашего угольного обкединения, внесены в этот список

 и  одна  из  шахт. Непонятно, почему вносится только одна шахта

 Горевого.  Почему  9  шахт, которые находятся в нашем городе, не

 включаются  в этот список? Непонятно в чем логика вообще. Почему

 мы вырываем производственное обкединение и вырываем одну шахту ,

 шахту Горевого, и вводим на приватизацию?

      Второе. Нам непонятно и то, и беседуя с руководством шахты,

 они  говорят:  да,  мы  готовы  уйти  и  стать приватизированным

 предприятием,   но   у  нас  должна  быть  гарантия  в  то,  что

 государство  будет  нашу  шахту  датировать  также, как и других

 восемь  шахт, которые не принадлежат приватизации. Они говорят:

 с нами никто этот вопрос не обсуждал, у нашего коллектива и даже

 у руководства не справшивали мнение по этому вопросу.

      Второе.   Хотелось   бы   отметить,   что  список,  который

 готовился,  не  понятно, кто же все-таки у нас занимается, то ли

 Комиссия Александра Михайловича, то ли Комиссия по приватизации6

 то  ли  Комиссия  Таранова  -кто  же все-таки, кому отдавать эти

 предложения?

      Я  так  и не знаю, я вносил свои собственные преложения, ни

 одного  з  моих  предложений  здесь  не  учтено. И не получел ни

 одного  ответа,  почему,  скажем,  в  этот список включено то же

 производственное  бкединение  "Артемуголь"?  Ответа, обоснования

 просто  нет.  А  направлялось  это  письмо  в  Комиссию, которой

 руководит Таранов.

      Поэтому мне представляется, что необходимо этот список, раз

 ы  обсуждаем,     их  уже  поллучилось  уже  три спика, все-таки

 необходимо  дать  время  нам  еще,  и мы едем на округа, еще раз

 побывать   трудовых   коллективах,   еще   раз   спросить,   как

 руковосдство  к  этому  относится,  как относятся профсоюзы, как

 относится сам трудовой коллектив.

      И  так  и  не  услышал,  может,  кто-то  будет выступать из

 товарищей, которые работали над этим списком, все-таки ответьте:

 как будет работать крупнейшее предприятие типа ПО "Артемуголь" и

 не имея всей структуры, а она , эта структура, будет разорвана.

      Приведу  один  пример. То же ПО "Артемуголь". Когда-то одно

 из  структур,  которая  занималась  поставками  на  шахты  леса,

 оборудования и так далее, оно было просто приватизировано.

      Ныне  ПО  "Артемуголь"  создает  точно  такую же структуру,

 которая  обеспечивает  шахты всем необходимым. В чем, какая, кто

 выиграл  от этого? Тратятся просто   государственные деньги.

      

      ГОЛОВА.  Спасибі.

      Шановні  дептуати, ми можемо знову потрапити в той логічний

 кут,  в якому ми вже перебували в   1994 році.

      Справа  в  тому,  що  визначення  переліку об'єктів, які не

 підлягають приватизації, це безкінечний процес.

      Але  є  той  перелік,  ао  є  ті об'єкти, які не викликають

 ніякого сумніву.

      Якщо ми не приймаємо з цього приводу постанови, пам'ятаєте,

 точно  така  була  логіка  розмови  тоді. То тоді виникає нібито

 спокуса,  що  раз  цей  перелік  не  визначенний,  то  можна  ці

 підприємства  обраховувати, давати в загальнодержавну програму і

 тому подібне.

      Взагалі  то  ми  повинні  діяти  по  приватизації  за одним

 принципом:   визначаєм   перелік   підприємств,  які  підлягають

 приватизації  і  більш нічого, а решта не привтизується. Одначе,

 поки що закон передбачає прийняття і цього документа.

      Тому  мені  здається,  ви  поїдьте но в округ, виясніть всі

 обставини  відповідно  до  закону. І якщо у вас виникне питання,

 потреба  ще  у  цей  перелік включити і інші підприємства, то ви

 внесете  пропозицію,  через  комісію  пропустимо і включимо. Але

 сьогодні  підготовленний  той  перелік  і на нього не зважати ми

 просто не повинні. Я прошу це врахувати. Щоб ми, бажаючи зробити

 щось більше і краще, не зробили  помилки і не зробили гірше.

      Будь ласка, Чупахін.

     

      ЧУПАХІН.

 

      Александр Чупахин,  Социалистическая  фракция.

      Я  хотел  ба  напомнить уважаемым народным депутатам, каким

 образом  з  1994 года, практически с того времени, как мы начали

 работать, развивались процессы приватизации.

      Вы  прекрасно  помните,  что  после  того, как был подписан

 меморандум   Украины   с   Международным   валютным   фондом   о

 сотрудничестве,       в      докладе      Президента      курсом

 радикальноэкономических  преобразований  было  одно  из основных

 положений   ускоренной  приватизации.  В  дальнейшем  был  издан

 декрет,  Указ  Президента,  в  котором предусматривалось, что на

 протяжении  1995 года необходимо приватизировать 8 тысяч крупных

 и средних предприятий.

      Рассматривая  аналогичный  список  в  начале  1995  года на

 Комиссии   Верховного   Совета   по  обороне  и  государственной

 безопасности,  я  спросил  одного  из  заместителей председателя

 Фонда  государственного  имущества:  "А сколько всего на Украине

 крупных  и средних предприятий?". В ответ было многозначительное

 молчание.   Члены   Комиссии   по   обороне   и  государственной

 безопасности, находящиеся в этом зале, могут  это подтвердить.

      Я говорю это для того, чтобы сказать: органы исполнительной

 власти,  которые занимаются приватизацией, ситуацией практически

 не владеют. Как происходит инициатива о включении или исключении

 из  списка.  Да  просто-напросто Фонд государственного имущества

 или министерство дает указание уководителям предприятий, которые

 на  сегодня,  к стати, не находятся под управлением министерства

 поскольку   заключают   контракт   с   Фондом   государственного

 имущества,  чтобы  те  соствляли списки, готовили к приватизации

 свои   обкекты  для  того,  чтобы  была  работа  соответствующим

 структурам созданные для проведения приватизации.

      В  1995  году  процесс  развивался  дальше по приватизации.

 Издается    Уаз    о    окпенсации   вкладов   гражданам   через

 компенсационные сертификаты. И вчера наш коллега Угаров Геннадий

 Юриевич  бросался,  как в Великую Отчечественную войну грудью на

 амбразуру,   для  защиты  эти  компенсационных  сертификатов.  А

 ситуация  складывается  очень простая. И вы это можете узнать из

 экономического  обоснования поданного к вот этому списку общему.

 И  уть  заключается  в  том,  что  на  сегодня  из  того перечня

 обкектов,   которые   остались   для  приватизации  и  разрешены

 Верховным  Советом  только  лишь  44  триллиона  карбованцев, по

 расчетам по денежной реформы, остается на денежную приватизацию.

 Все  остальное  компенсируется  по сертификатам, компенсационным

 вкладам и другим приватизационным бумагам.

      Так  вот для того, чтобы увеличить эту сумму на сегодняшний

 день  предполагается  в  перечень  предприятий  включить,  я  бы

 сказал,  киты  отечественного  машиностроения.  Те  предприятия,

 которые   не   были   достаточно   рентабельны,   они  пошли  по

 приватизационным   сертификатам,   а  теперь  пойдут  только  по

 денежной  приватизации.  То  есть,  создаются  условия для того,

 чтобы  можна  вложить приобретенный капитал в лучшие предприятия

 Украины.

      Хотелось  бы  оратить  ваше  внимание  еще  на  один момент

 изложенный  в той же пояснительной записке. Заместитель министра

 подписал  такую  фразу,  что на сегодняшщний день наличие такого

 большого  колличества   обкектов,  что  остается  после внесения

 предложенных изменений, вызывает негативный политичский резонанс

 как в Украине, так у зарубежных экспертов.

      Мне  хотелось  бы  уточнить:  у  кого  вызывает  негативный

 политичекий   резонанс   в   Украине   наличие  такого  большого

 количества обкектов, включенного в этот список. По крайней мере,

 я могу утверждать, основываясь на встречах в своем избирательном

 округе,  что  у  подавляющего большинства граждан Украины такого

 отрицательного  политичского  резонанса  нет.  Скорее всего, это

 можно отнести  к зарубежным  экспертам.

      Но  у  меня возникает в этом случае еще один вопрос. А что,

 если   у   зарубежных   экспертов   будет   вызывать  негативный

 политический    резонанс   само   существование   Украины,   как

 государства? Как  тогда мы себя   поведем?

      Я  считаю  и  фракция... Социалистическая фракция такого же

 мнения,  что  к  этим вопросам нужно подходить очень взвешенно и

 предлагаем    поддержать    проект,    внесеный   Комиссией   по

 экономической  политике  и  управлению  народным  хозяйством. За

 исключением  лишь  одного  момента, над которым, я считаю, нужно

 подумать.

      Мы  предлагаем  Кабинету  Министров  дать перечень казенных

 предприятий. Вместе с тем, Закона о казенных предприятиях еще не

 принято.  Пожалуй, думаю, что исключить... это предложение нужно

 исключить из 3 пункта проекта постановления. Спасибо.

     

      ГОЛОВА. Соболєв, будь ласка, від  "Реформ".

     

      СОБОЛЄВ.

      Шановні  колеги!  Шановний Головуючий! Шановні представники

 Фонду  Державного  майна!  Мені  здається,  що  питання,  в  які

 втягнули  зараз  наш  зал,  є  настільки унікально, настільки не

 відповідає  взагалі  темі  приватизації,  що, мені здається, нам

 треба  зупинитися  і  розібратися  з  тим, що вчора відбулося на

 засіданні Кабінету Міністрів. Хто цього не знає, я проінформую.

      Вчора   на  засіданні  Кабінету  Міністрів  було  дано  хід

 приватизації   під   інвестиційні   зобов'язання  унікальних  17

 об'єктів   з  208  об'єктів,  які  підлягають  приватизації  під

 інвестиційні зобов'язання.

      Причому, той зухвалий розгляд цього питання в той час, коли

 парламент  змушений  розглядати, там, викинути 20 підприємств чи

 додати  30  підприємств  в цей список, є настільки відкритий для

 обговорення  в  парламенті,  що  мене просто дивує, чим ми зараз

 займаємося.

      Вчора  було  прийнято  рішення  про  те, що Фонд державного

 майна,  бачите,  погано  працює.  Тому  плани приватизації трьох

 найбільших  металвргійних гігантів, включаючи Запоріжсталь і два

 заводи  з  Донецька  буде розглядатися Кабінетом Міністрів і....

 Львівський автобусний завод. Я вам можу цей перелік продовжувати

 далі. Буде затверджуватись Кабінетом Міністрів.

      Коли ми побачили підбірку матеріалів, яка роздана і була на

 руках у членів Кабінету Міністрів, то це просто погано від цього

 стало.  Вони  не  мали  ні планів приватизації на руках, вони не

 мали  взагалі  нічого,  у  них був перелік об'єктів і спеціальна

 постанова, яка протягувалась ще рішенням Кабінету Міністрів.

      Більше  того,  як  це  питання  взагалі  розглядалось?  Оце

 унікально.

      Є   такий   завод  -Запоріжсталь.  Всі  міністри  профільні

 запропонували  51  відсоток  акцій  залишити державі. Ви знаєте,

 можливо, хто бачили останній варіант програми приватизації, там,

 так  звана,  "золота  акція",  або  51  %  або 26%, для того щоб

 впливати  на  рішення  при  приватизації з боку держави, хоча б,

 принаймні, протягом 2 років.

      А   далі,  якщо  підприємство  нормально  працює,  то  його

 відпускають на вільне плавання.

      То  прямо  при розгляді цього питання на Кабінеті Міністрів

 раптом 51 % перетворюється в 26. І тут же при опущених очах всіх

 членів Кабінету Міністрів це рішення приймається -і процес пішов

 далі.

      На  наступний Кабінет Міністрів ще винесуть перелік десь 30

 підприємств.  Я,  певен,  ви  побачите в тому списку кожен свого

 округу чергове підприємство.

      Що  відбувається?  Відбувається  наступне.  В той час, коли

 парламенту підкинута ідея розглянути в третьому читанні під, так

 звані,  інвестиційні  зобов'язання,  які абсолютно не розроблені

 жодним  документом  на  сьогодні. Ви ніде не знайдете згадки про

 те,  який  документ на сьогодні регулює, так звані, інвестиційні

 зобов'язання.  Яка  відповідальність  за іх виконання. Що буде з

 тими  акціями  або  пакетом  акцій,  які  передадуться  під  час

 приватизації  підприємства під інвестиційні зобов'язання. А оцей

 стратегічний інвестолр не виконав ці зобов'язання. Що далі буде?

 Нема  цього  в  законодавстві.  В цей момент пропонується почати

 приватизацію,  навіть  не  розглядаючи  в  третьому  читанні той

 закон,   який   поданий   Кабінетом  Міністром.  І  таким  чином

 починається приватизація 208 унікальних об'єктів в Україні.

      Більше  того,  ні  про  які  конкурсні  комісії, ні про які

 аукціони,  ні  про  які інші речі не може бути ніякої мови в той

 момент,  коли  немає  законодавчої  бази.  Перше. Про управління

 державним  пакето  акцій.  Де цей механізм, який нам обіцяє фонд

 державного  майна, який нам обіцяє Кабінет Міністрів вже протяго

 останніх двох років. Чим упраляти золоті оці акції, що називають

 її  платинові, якщо нема механізму управління цим пакетом. Тому,

 у  мене  пропозиція  наступна.  Те, що стосується цього питання,

 мені  здається, чим швидше буде затверджено воно, тим менше буде

 зловживань   в   тому   питанні,   про   яке   казав   Олександр

 Олександрович. Я з ним абсолютно згоден.

      Але,  спеціальним  розглядом парламенту повинно бути чи то,

 коли   ми   розглядаємо  в  третьому  читанні,  питання  великої

 приватизації,  яке  ніяк не проходить у нас. І зрозуміло чого не

 проходить.  Бо  принципові статті, на жаль, залишаються виписані

 таким  чином,  що  це  дає  абсолютну  можливість  для будь-яких

 зловживань  в  цьому  процесі. Це то окремим питанням розглянути

 долю   чих  208  обл'єктів,  які  хоче  уряд  приватизувати  під

 інвестиційні  зобов'язання.  Добре,  нехай  приватизує.  Але для

 цього треба, принаймні, законодавча база, щоб потім, коли будуть

 звернення в Арбітражні суди, коли буде закон про реприватизацію,

 чи  як його там називають. Закон про, хтось його називає законом

 про  націоналізацію,  щоб  була можливість звернень в відповідні

 суди,  щоб  ці справи були розглянуті. Інакше зараз, коли всі ці

 питання  розглядаються  виключно,  або  за підписаом перших осіб

 держави,  або  виключно  за  підписом  прем'єр-міністра, який не

 уповноважений   в   цьому   питанні   розглядати  це.  У  нас  є

 уповноважений  орган,  який  контрольється Верховною Радою. Мені

 здається, так ми досить далеко зайдемо у цьому процесі.

      Тому я подаю конкретну пропозицію.

      По  цьому  питанню є пропозиція, яка розглянута профільними

 базовими  комісіями.  Якщо  ми зараз відкладемо ну ще на місяць,

 яка  гарантія  того,  що  ці підприємства раптом не потраплять в

 список   оцих   унікальних   підприємств,   які  підлягають  цій

 приватизації  по спеціальному проекту? Немає цієї гарантії... що

 відбудеться за цей місяць.

      Тому у мене пропозиція наступна. Оскільки (як стверджують 3

 наші  комісії)  враховані  пропозиції  всіх  народних депутатів,

 профільних  комісія  -проголосувати  за  цей  список, але окремо

 розглянути  головне  питання,  яке  стане зараз базовим питанням

 1997  року: управління державною часткою акцій; і друге питання:

 так  все-таки що таке інвестор, в чому полягає цей інвестор і що

 таке стратегічні інвесітори і інвестиційні зобов'язання.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  В  будь-якому  варіанті проекту постанови, який ми

 будем  приймати, очевидно, треба відобразити те, про що говорить

 депутат  Соболєв.  Ви  поки  що  сформулюйте  цей...  цю  частку

 постанови.  Ми  її  проголосуємо і підтримаєм -я думаю, що немає

 сумніву, що депутати підтримають...

      І  також  я  просив би зважити на його пропозицію щодо все-

 таки затвердження переліку, щоб ці не розтягували до того, як ми

 розглянемо   механізм  приватизації  і  можливість  приватизації

 переліку, конкретного переліку підприємств.

      Будь ласка, Ярошинський Богдан Харитонович.

     

      ЯРОШИНСЬКИЙ  Б.  Х.

 

      337   Гощанський   виборчий   округ,   голова   Української

 Республіканської партії.

      Шановний Голово, шановні народні депутати!

      Чому   щороку   розглядаємо   подібні   законопроекти  щодо

 вилучення  з  переліку  приватизації тих чи інших об'єектів, або

 навпаки   перезатверджуєм   перелік  тих  об'єктів,  які  можуть

 приватизовуватися?

      На    думку   Української   Республіканської   партії,   це

 відбувається  тому,  що  не  було  з  самого початку визначена і

 проведена   повна  інвентаризація  власності  України  з  чітким

 розподілом,   що   має   приватизуватися   і   допущено   завжди

 приватизовуватися,  а  що  ні: і що потрібно в загальнодержавних

 так званих інтересів.

      Бо  ж  ви  помітили, що щороку ці загальнодержавні інтереси

 чомусь  міняються, і кожного разу перелік об'єктів дораховується

 або  відраховується, то ті то інші об'єкти, які минулого року не

 встановили  зацікавленності  держави,  а  цього  року  починають

 становити.

      Друге,  що  ми  не  зробили  відповідно  до прийнятої схеми

 колись,  а  ми  про неї вже забули, попередньою Верховною Радою,

 яка  всю  частку,  все  майно поділила на 52 млн., всю власність

 народу  України,  ми  про  це забули і віддали народу умовних 10

 процентів,  теоретично задекларувавши таке право приватизовувати

 багато.   Решту  частину  -90  процентів,  даємо  реалізовувати,

 приватизовувати, вірніше, шляхом реалізації ковтальних рефлексів

 тих, хто може проковтнути.

      Ми  не  визначили  до  цього  часу  справжню частку кожного

 громадянина  у  процесі  приватизації,  деволювавши саме поняття

 приватизації.  А  сьогодні,  коли  громадянин  чує  про те, що в

 Верховній  Раді йдеться про так звану приватизацію, його охоплює

 повна нехіть.

      Але  я  хочу  запитати,  чому  сталося  так,  що  в процесі

 приватизації  не  знайдено  ні  ефективного  власника  і його не

 шукають. І сьогодні процес приватизації йде виключно з метою або

 залагодження  бюджетних дір, або вирішення деяких інвестиційних,

 так  званих, проблем, про які говорив Соболєв. А тому що ніхто й

 не збирався ділити порівну між громадянами України, тому що якщо

 б  зразу  усе  можна  було  б  поділити,  та  поділ  відбувся  б

 відповідно справедливо, і тому придумуються так звані списки -не

 підлягають    приватизації,    щоб    під    різними   прапорами

 приватизаційними   загальмувати  процес   для   того,  щоб  отой

 ковтальний  рефлекс,  про  який  я  вам  говорив, який є у нашої

 еліти, міг реалізуватися і можна було б конвертувати своєвладні

 можливості у капіталістичну власність.

      Українська республіканська партія виступає і буде виступати

 за  приватну  власність.  Вона відстоювала і відстоює те, щоб ця

 приватизація    проводилася   справедливо,   бо   вона   повинна

 відігравати  важливу  роль  як  механізм  запуску  виробництва і

 структурних перетворень національної економіки.

      Але, панове, ті, що говорили про те, що Державний фонд майна

 проторгувався,   хочу   вам  запевнити,  що  проторгувався  лише

 український  народ, який обдурений малочинними сертифікатами, не

 знає ціну того, що сьогодні відбувається в залі.

      тому   я  пропоную  повернуться  назад,  проінвентаризувати

 власність  в  Україні,  визначити  частку  майна кожного і всіх,

 визначити  в  державі необхідні об'єкти раз і назавжди, без яких

 держава  не  може  обійтися, а все решту віддати справді народні

 приватизації.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Шановні  дептуати, ми зробили технічну помилку при

 початку   розгляду   цього  питання  -не  визначили  час  на  її

 обговорення.  Цьому  кінця  не  буде,  тому  що  виступає  одни,

 появляється  запис  інший,  виступає  цей  -інші  появляються  в

 запису.

      Є пропозиція ще 5 хвилин відвести на обговорення і приймати

 рішення.

      Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

      Я розумію, що важливо, але ж уже дві години йде обгворення.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Степенко, будь ласка. Постарайтесь коротко  дуже.

     

      СТЕПЕНКО.   Шановні  друзі,  шановинй  Головуючий,  шановні

 друзі!

      Тут  багато  до мене виступалопопередників, і всі говорять:

 от  нам  здається,  нам здається.. Для того, щоб не здавалось, є

 дуже ефективний захід: надо просто на ніч хреститись -і все буде

 нормально.

       Важливе таке питання, яке розглядаємо, я мав таке щастя чи

 нещастя присутствовать декілька раз при розгляді цього питання.

      Ви  знаєте,  скільки  було  звинувачень  у  тому,  що винна

 Верховна  Рада, вона не хоче йти і мати ефективного власника, це

 особливо   раніше  було,  зараз  трошки  воно  затихло,  бо  всі

 зрозуміли,  що  то таке.

      І сьогодні, я вважаю, абсолютно безпедставне звинувачення в

 цьому питанні Верховної Ради. ЄДина, може, вина Верховної Ради в

 тому,  що  є  ще розумні, тверезі голови у Верховної Ради і в її

 керівництві,  що  вони  приймали  те  рішення і не дали повністю

 розкрасти  нашу державу. Може в цьому є вина тих, хто б хотів це

 зробить.

      І  от  сьогодні, коли розглядаємо, я дивився всі ці списки.

 От  список  Кожушко Олександра Миколайовича. Я не розумію, от по

 Полтаві,  станція  Грибінка  нельзя  приватизувати, а Супруновка

 можна.  Чого?  Ну,  хто  мені  це  докаже.  Ну, так же не можна:

 половину   привтизували,   половину   ні.  Написано:  "не  можна

 привтизувати  будинок культури". Ну, якщо приватизуєм металургій

 комбінат, то це що загальнодержавна якась цінність така, що якщо

 приватизуєм  дом  культури,  то пропаде держава. Ну, це ж усе не

 так7

      Я   вважаю,  що  це  безвідповідальне  відношення  Кабінету

 Міністрів.  І  це  проста  справа  передивитись, порадитись, ну,

 зробить  як  хазяїн.  Якщо стоїть мета -роздати, мені зрозуміло,

 якщо  стоїть  мета  -найти  ефективного  господарника,  мені  це

 абсолютно  не  зрозуміло.  Ви  усі  тут  75  процентв  робили  в

 комсомолі, так раньше казали лозунг був такий: "Лучше перегнуть,

 чим не догнуть". Лучше перегнуть і більше підприємств оставить і

 не  приватизувать,  чим  приватизувати,  а  тоді придумали слово

 таке,  що  ми  його  по  крайній  мірі  нормальний  не  вимовить

 "реприватизація". Попоробуй назад забрать, як вже приватизували.

 Ну, навіщо так  до цього  відноситься.

      Тому  я  повністю  підтримую  у  цьому питанні тих людей, і

 Верховну  Раду,  і  Олександре  Олександровичу,  вас підтримую у

 цьому  питанні,  що  не  нада нам спішити. Давайте всі ці списки

 затвердим, потім розберемось.

      Я  б  хотів  вам  задати  питання, Олександр Олександрович,

 скільки  лежить  у вас скарг трудових колективів, які скаржаться

 на  те,  щоїхнє  підприємство  хтось  не привтизовує або не хоче

 приватизувати.  Ми  вже  приватизували переробні підприємства по

 сільськогосподарському  виробництву. Хто посчитав оті збитки, що

 зараз   на   отих  жорнах  мелем  зерно?  Хто  посчитав  глибину

 переробки?  Та  ніхто.  І  крайнього  сьогодні  немає.  Он  мене

 підтримує  Савенко,  (............)  спасибі  тоді, тому що воно

 болить.  Душа... людина понімає. А тут виходять партії і всі: от

 нам  кажеться,  от  нам кажеться. Я вас прошу скористайтесь моєю

 порадою.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Відповідаючи  на  питання,  я  хочу сказати: таких

 листів  нема.  А  протилежного  змісту  повно, кожен день, пошта

 наповнена листами, де люди оберюються тим. Без їх відома, без їх

 участі,  не  враховуючи їх інтереси іде приватизація незрозуміло

 як,  ким, хто, але відомо тільки хто стає власником пізніше і то

 не завжди.

      Моісеєнко.

     

      МОІСЕЄНКО.

      Уважаемые  товарищи!

      Моисеенко,  фракция коммунистов Украины, Всеукраинский собз

 рабочих.

      Я  хочу напомнить вам действия, которые недавно состоялись.

 Вот 17 октября 1996 года на многотысячном митинге в Донецке были

 приняты  требования  профсоюзов  и трудовых коллективов Донецкой

 области,  где сказано в четвертом пункте по отношению к Кабинету

 Министров:   "Мы  требуем  сохранить  государственный  сектор  в

 народном  хозяйстве  Украины  в  качестве  гаранта экономической

 стабильности  государства,  не допускать передачи в частные руки

 предпрятий   созданных   на   народные   средства  и  являющихся

 собственностью    страны.    Пора    вернуть   народу   ценности

 разграбленные огульной прихватизацией".

      Так  что я могу сказать одно, что в Донецкой области -самой

 крупной   области  промышленной,  чья  стоимость  является,  ну,

 наверное  самой  большой  и приравнивается всей Западной Украине

 вместе  взятой.  Я  хочу  сказать,  что здесь люди уже полностью

 определились: нет никакой прихватизации.

      Я    хочу    остановиться    на   требовании,   высказанном

 Всеукраинским  союзом рабочих 23 октября. Здесь есть в том числе

 требавание:   немедленно   отказаться  от  колониальных  условий

 внешних  займов  и  кредитов. Вам сегодня уже в выступлении было

 сказано  ярко,  что эти наши приватизация и колониальные условия

 идут рука об руку.

      Теперь хотелось бы остановиться на конкретных предприятиях.

 Я  в  течение  получил  возможность  задать  вопросы  и  уточнил

 некоторые   моменты,  и   понял  одно,  что  наше  Правительство

 разбазаривает   страну,  разбазаривает  за  взятки.  И  здесь  я

 согласен  с  мнением   Комиссии  по коррупции о том, что все это

 делается в  условиях    самого    коррумпированного    в    мире

 Правительства.  Ну,  к  примеру,  Макеевский  стрелочный  завод.

 Казалось  бы  такое  мелкое  предприятие,  оно  было всесоюзного

 значения,   потому   что   практически   было   монополистом   в

 изготовлении  железнодорожных  стрелок  для перевода транспорта.

 Или,  скажем,  Макеевский  завод  шахтной  автоматики. Если этот

 завод  перестанет  выполнять государственный заказ, у нас вообще

 не  будет  шахтной  автоматики  на  Макеев...  на Украине. И так

 далее, и так  далее.

      Для  меня  абсолютно  было  непонятно, чем руководствовался

 Кабинет Министров, принимая такие решения. В то же время сегодня

 трудовые  коллективы  остаются  в  стороне  от решения вопроса о

 приватизации.  От имени трудового коллектива выступает, в лучшем

 случае,    директор.   Вы   знаете,   дыректор   -лицо   сегодня

 заинтересованое,    он    хочет   стать   единоличным   хазяином

 предприятия. Поэтому, руководствуясь требованиями Всеукраинского

 союза рабочих, я еще раз хочу огласить их третий пункт. "Требуем

 от   Верховного   Совета   Украины   принять  Закон  о  трудовых

 коллективах".

      У  меня,  например,  в  шахтоуправлении  "Холодная балка" в

 прошлом  году  именно  так  и получилось, что трудовой коллектив

 даже  не  знал  о том, что Кабинет Министров собирается включить

 его   и   собственно   включил  постановлением  тогда  в  список

 приватизации.  Поэтому  я  хотел бы сказать так, что сегодняшняя

 позиция   по   приватизации   в  моем  округе  может  быть  мною

 поддержана,  но в целом, я думаю, что этот документ поддерживать

 рано. Спасибо.

     

      ГОЛОВА.   Виступили   всі,   хто  записані.  Один  Пилипчук

 залишився. Пропозиції з місця. Одну  хвилину. Будь ласка.

      

      ПИЛИПЧУК.

      Шановні  колеги!  ну  от  виступав  пан Кожушко і казав, що

 міністерство транспорту "проти", а Кабінет Міністрів -"за". Що ж

 це за ситуація? Я просив би тоді, щоб ми включили то в постанову

 свою,  щоб Кабінет Міністрів розібрався в себе із своїми членами

 уряду: яку частину майна підтримувать, що підлягає приватизації?

 Ту,   яку  дав  Кабінет  Міністрів?  Чи  ту,  яку  запропонувало

 Міністерство  транспорту  виключить,  подавши  цей список панові

 Кожушко?

      Друге  питання.  Якщо  ми запропонували приватизувать майно

 української держави, то ми на обсяг коштів цього майна випустили

 приватизаційні сертифікати.

      І  якщо  ми  пропонуєм  виключить  із  списка  об'єктів, що

 приватизуються,  то тоді треба одночасно і приймать рішенння, що

 яка  частина населення на отримає майна в зв'язку з тим, що їхні

 сертифікати  не  будуть отоварені. Оце є взаємозв'язана проблема

 так само, як і бюджету, податків і видатків.

      І через те, я просив би, щоб наступне рішення, яке ми будем

 виносить  сюди  в  питаннях  приватизації і виключення об'єктів,

 супроводжувалось  такою пояснюючою запискою, в якій записувалося

 б,  наскільки  знецінюються  приватизаційні  сертифікати  і  яка

 частина громадян не отримає майна.

      В   зв'язку   з  цим,  як  їм  компенсувать  приватизаційні

 сертифікати?

      І  третя  частина,  пов'язана  з  цим.  Це  рішення, яке ми

 приймали  вчора відносно індексації заощаджень нашого населення.

 І  всі  ми  розумієм,  що це, ця індексація призвела до того, що

 держава  повинна  виплачувать  порядка 125 років з бюджету кошти

 для  компенсації знецінених заощаджень. До тієї пори не доживуть

 навіть онуки, які сьогодні народились в людей, які мали кошти.

      А  реальною можливістю держави розрахуваться за борги перед

 населенням  є  майно.  В  зв'язку  з  чим я пропонував би процес

 повернуть  в  іншу сторону: збільшить ту кількість об'єктів, які

 приватизуються, під забов'язання держави, забезпечить індексацію

 знецінених  коштів  в  ощадбанках.  І  весь  час  при наступному

 винесенні  списків  об'являть,  що  ця  частина  майна додатково

 викинута на...

     

      ГОЛОВА. Спасибі.

      Чечетов, будь ласка.

     

      ЧЕЧЕТОВ.    Уважаемые    коллеги,    уважаемый    Александр

 Александрович!  В связи с тем, что замминистра экономики Валерий

 Иванович  Маринин  официально  заявил,  что  он  согласен  с тем

 списком,   который   подала   Комиссия  по  транспорту  и  связи

 Александром   Михайловичем  Кожушко.  Я  думаю  просматривается,

 какое-то  будет  приниматься  решение.  Единственное просил бы и

 прошу  дать  протокольное  поручение  тогда.  Все-так  довести в

 случае  принятия  в окончательном варианте всех списков сегодня,

 довести  польностью  списки чисто процедурно комиссии Александра

 Михайловича  Кожушко  и  комиссии  по  приватизации.  Чтобы свои

 списки  подготовили  окончательно,  а не потом в случае принятия

 положительного решения.

      Если можно, такое протокольное решение принять.

     

      ГОЛОВА.  Приймається?  Тобто  мова  про  те, що голосується

 власне  постанова,  першим  пунктом  є  те,  що ви внесли. Так я

 розумію?   Зрозуміло.  Будьте  уважні.  Вашій  увазі  за  основу

 пропонується  проект  постанови,  яку  вносить  Комісія з питань

 економічної  політики.  Але  першим  пунктом  у ній буде проект,

 внесений  двома  комісіями,  яку  предсавляли депутати Кожушко і

 Рябченко. Тобто перший пункт, потім ці пункти за основу. А потім

 додатково проголосуємо те, що вносила фракція.

      (Ш у м  у  з а л і).

      Це по регламенту.

      (Ш у м  у  з а л і).

      Тоді  в мене є пропозиція така. Вносить же комісія, комісія

 вносить  проект. Я прошу уваги. Давайте тоді таку схему, вже всі

 знавці  Регламенту не заперечують. Ми ставимо за основу комісію,

 яку  вносить  депутат  Чечетов.  Потім  голосуємо  про вилучення

 заміну  першого  пункту  редакції, яку пропонують дві комісії. А

 потім голосуємо доповнення від фракції "Реформи". Зрозуміло?

      Тому  я прошу -підтримайте! -за основу проголосувати проект

 постанови, який вносить комісія Таранова. Будь ласка. За основу!

 А  потім  вилучим  1-й пункт, заміним його на інший.(Шум у залі,

 окремі вигуки).

     

      "За" -

      Прийнято за основу.

      Пропонується  перший  пункт  замінити  на...   на  пункт в

 редакції, яку вносили Рябченко й Кожушко. Ставлю на голосування.

 Підтримайте, будь ласка.

     

      "За" -

      Я  ще  раз прошу: проголосуйте заміну першого пнгукту, будь

 ласка,  ставлю  на  голосування.  Я  прошу,  один  за  одного не

 будьте...  так...  (Шум  у  залі,  окремі  вигуки).  Будь ласка,

 підтримайте.

     

      "За" -

      Підтримано.

      Пропозиція,  яку  вносить  депутат Соболєв -до прийняття...

 додати такий пункт: "До прийняття законів України, що стосуються

 інвестиційний  зобов'язань  та стратегічного інвестора у процесі

 приватизації,   управління   пакетом   акцій   підприємств,  які

 знаходяться   у  державній  власності,  заборонити  приватизацію

 державних  підприємств названими способами". (Шум у залі, окремі

 вигуки). Одну хвилиночку! Почекайте! Проект Закону про... проект

 приватизації,  постанова  прийнята  у  липні  1994  року.  Я  не

 розумію,  ому комісія Таранова ходить довкола і члени комісії не

 працюють  над  тим,  щоб  закон  цей внести на розгляд Верховної

 Ради?..  Два  роки пройшло...(Шум у залі, окремі вигуки). Але це

 норма  іншого  закону...  іншого документу. А тут я пропоную: до

 прийняття   законів   України,   що   стосуються   інвестиційних

 зобов'язань  та  стратегічного інвестора у процесі приватизації,

 управління   пакетом   акцій   підприємств,  які  знаходяться  у

 державній    власності,    заборонити   приватизацію   державних

 підприємств,  які  знаходяться у державній власності, заборонити

 приватизацію державних підприємств названими способами.

      Ставлю на голосування доповнення до цієї постанови.

     

      "За" -

      ГОЛОВА.   Рішення   прийнято.  Можна  в  цілому  поставити?

 Єльяшкевич, будь ласка.

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.  В  дополнение  к тому, что мы проголосовали по

 поправке   Соболева,   есть   еще   одно  предложение:  поручить

 контрольной  комисси Верховного Совета по вопросам приватизации

 рассмотреть  способы  приватизации,  которые  не соответствовали

 действующему законодательству и дать заключение по этим процессам.

     

      ГОЛОВА.  Ми  проголосуємо  "за", тільки скажіть точніше, як

 розглянути способи?

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.  Доручити  контрольній  комісії  Верховної Ради

 України  з  питань приватизації проаналізувати хід приватизації,

 яку  проводив  Кабінет Міністрів та Фонд державного майна, шляхом

 інвестиційних   зобов'язань   та   з   залученням   стратегічних

 інвесторів.

     

      ГОЛОВА. Зрозуміло? Доручення таке окремим пунктом ставлю на

 голосування. Прголосуйте, я ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Прийнято.  Пропозиція  депутата Кузьменко -протягом місяця.

 Протягом  місяця.  Ставлю  на  голосування.  Протягом місяця. Це

 можна   зробити,  тому  що  свіжий  процес.  Він,  так  сказать,

 зроблений, пройшли давно-давно в Росії, і тепер лікті кусають.

     

      "За" -

      В цілому ставиться на голосування. Коломойцеву дайте слово.

     

      КОЛОМОЙЦЕВ.

 

      Депутатская группа "Координационныый центр", Луганск.

      Уважаемые  коллеги,  по  итогам  работы Фонда госимущества,

 постановлением  Верховного  Совета  в  предпоследнем пункте было

 написано: "Провести парламентские  слушания  по приватизации".

      И  последним  пунктом  было  написано:  "С  целью  усиления

 контроля  в соответсвии с Конституцией Верховному Совету усилить

 этот контроль".

      Поэтому   к   этому   Постановлению,   которое   мы  сейчас

 проголосовали, я бы хотел, чтобы мы еще один пункт добавили.  По

 итогам работы Контрольной комиссии, Комиссии Таранова и Комиссии

 Кожушко   на   протяжении   месяца  провести  эти  парламентские

 слушания.  Без  этого  мы не сможем идти дальше, ни разобраться,

 что  у  нас  сейчас  в  приватизации,  и тем более, мы не сможем

 разобраться, что нам делать дальше с ней.

     

      ГОЛОВА.  Валерій Едуардович, буде аналіз, ми приймем завжди

 ці рішення, це не пізно, це не предмет цієї постанови.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Я  прошу,  будь  ласка, є пропозиція, ставлю на голосування

 це, пропозицію Коломойцева.

     

      "За" -

      Пилипчук, будь ласка.

     

      ПИЛИПЧУК.  Я  вносив пропозицію. У зв'язку з прийняття нами

 закону  про  індексацію заощаджень громадян, щоб Уряд переглянув

 той список об'єктів, які не були винесені на приватизацію. І для

 того,  щоб  реалізувать  наш  закон шляхом повернення громадянам

 заощаджень  через  майно, винести додатковий список підприємств,

 що будуть приватизовуватись  за разунок коштів...

     

      ГОЛОВА.  З метою компенсації  заощаджень.

      Будь ласка, пропозиція Пилипчука ставиться на голосування.

     

      "За" -

      В цілому ставиться постанова на голосування. Будь ласка.

      Одну  хвилиночку,  шановні  депутати.  Голосуєм  поки  що в

 цілому, а потім я повернусь до цього питання.

     

      "За" -

      Постанова прийнята.

      Я  відповідаю.  Поіменно  можна проголосувати, але справа в

 тому,  що  у самому законі ми визначили інший механізм, тому під

 умови  виконання  того  закону  ставити норму, яка не відповідає

 цьому  закону,  не  можна.  Але  цю  пропозицію можна розглядати

 окремо. На поіменне хочете?

      Будь  ласка, ставлю пропозицію депутата Пилипчука... Окрема

 постанова, окремою постановою зв'язана з цим. Будь ласка, хто за

 те, щоб поіменно проголосувать.

     

      "За" -

      Приймається рішення.

      Пропозиція така. Потрібно визначити реєстр підприємств, які

 не  входять  поки  що  в  перелік  приватизації,  але які міг би

 Кабінет  Міністрів  винести на приватизацію з метою використання

 цих  коштів  для  компенсації заощаджень громадян. Такого змісту

 пропозиція. Дати доручення Кабінету Міністрів з цього приводу.

      Будь ласка, дайте Пилипчуку.

     

      ПИЛИПЧУК. Все те, що ви сказали, то ви вірно зрозуміли, але

 ще  є одна альтернатива: або її направить на те, щоб забезпечити

 повернення знеціненних грошей, або віддать майном. Тобто із того

 переліка   майна,   яке   на   сьогоднішній   день  не  підлягає

 приватизацію,  заборононено,  запропонувать  людям під знецінені

 їхні  вклади  або  один  варіант  (і  то,  хай  Кабінт Міністрів

 попрацює):  від  реалізації  цього  майна за ранні гроші вернуть

 людям  заощадження  або  цим  самим  людям,  в  яких заощадження

 змецінились віддать це майно.

     

      ГОЛОВА. будь ласка, з мотивів Марченко.

     

      МАРЧЕНКО.

      Уважаемые  депутаты!  Я  призываю  вас проголосовать против

 предложения   Пилипчука.   Дискуссия   наша   с   ним  идет  уже

 на  протяжении  шести  с  половиной  лет, и прикрываясь тем, что

 людям  надо  отдать  какую-то  часть  собственности,  он  в  том

 Верховном  Совете протащил все Законы по приватизации, которые в

 конечном   итоге   превратились   в   разворовывание   и  развал

 собственности  и  предприятий.  А  сегодня еще предлагает, чтобы

 людям  вернули  заощадження  не  за счет специальных налогов, на

 богатых  в том числе, а за счет того, чтобы продать предприятия,

 которые   им   принадлежат   Конституции.  Поэтому  я  предлагаю

 проголосовать  против  и  не  заниматься  такими  вещами,  какие

 предлагает Пилипчук.

     

      ГОЛОВА.  Пропозиція  депутат Пилипчука, як окрема постанова

 коротка з одного пункту ставиться на голосування.

     

      "За"-

      Це  питання розглянуте. Ні це не підтримана пропозиція, але

 над нею працювати потрібно, потрібно працювати над нею.

      Я  прошу уваги. Про проект постанови Верховної Ради України

 про  продовження  терміну  дії  статті  28  Закону про Державний

 бюджет  на  1996  рік. Вчора ми обговорили це питання. Доповідав

 Ландик Валентин Іванович. Постанова у вас на руках. Зміст її теж

 відомий.   Опрацьовували    думки,   висловлювалися.   Вчора  ми

 проголосували  в  порядку  дня  воно  сьогодні  є.  У вас старий

 порядок дня.

      Продовжити  дію  статті  28  Закону  України  про Державний

 бюджет України на 1996 рік на період до набрання чинності Закону

 України  про Державний бюджет України на 1997 рік. Це про пені і

 борги, ви пам'ятаєте. За 1995 рік.

      Одну  хвилиночку.  Вчора...  Ні,  це  не  процедура.  Вчора

 процедура  була  визначена,  що  депутати  порадяться  в  себе в

 комісіях,  у фракціях і тільки голосування винесуть на сьогодні.

 Ви  вчора  мали  з  цього  приводу можливость і говорили. Тому я

 ставлю   на   голосування  цей  проект  постанови.  Будь  ласка,

 підтримайте.

     

      "За" -

      Була  пропозиція поіменно -будь ласка, поіменно. Хто за те,

 щоб  поіменно  голосувать?

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Шановні   колеги,   перед   голосуванням.  Турбота  частину

 депутатів,  ну,  опановує,  тому  що,  бачите,  буде  недобір до

 бюджету,  не  буде чим платити та погашати заборгованості і тому

 подібне.  Цих  грошей  не буде все-одно. Але заблоковані рахунки

 будуть   підприємств,  які  сьогодні  ще  ворушаться,  і  зовсім

 зупиниться виробництво.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Суслов,  будь ласка, Віктор Іванович.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Так він же створений. Він... Постанова наша ж діє сьогодні.

 До  1  грудні.  Мова йде ж про те, що продовжити її до прийняття

 бюджету.

     

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемые  народные  депутаты! Очевидно, есть необходимость

 дополнительно  пояснить,  о  чем  идет речь. Так вот, 28 статьей

 Закона о бюджете на этот год дана была отсрочка по уплате пени и

 штрафов за 1995 год до 1 декабря этого года.

      Сейчас,  как  вам  уже  сообщил  депутат  Ландык, почему он

 срочно  выдвинул этот вопрос? Да потому что скоро, 1 декабря, не

 будем  забывать,  у нас больше сессионных заседаний до 1 декабря

 не   будет,   значит,   с   1   декабря  автоматически  всю  эту

 задолженность   за   1995   год   налоговые  инспекции  будут  с

 предприятий взымать.

      Этот  вопрос  нужно  решить  окончательно,  конечно.  Нужно

 решить,  может  быть,  эту задолженность надо вообще списать или

 както  реструктуризировать,  о  чем сегодня говорил вице-премьер

 Пинзеник.  Но  так  редакция  проекта,  которая  вам подана, эту

 проблему  решает.  То  есть, она дает отсрочку, продлевает ее до

 принятия Закона о бюджете. И в Законе о бюджете на следующий год

 мы определимся, как поступить с этой задолженностью, определимся

 окончательно.

      И  я еще раз вам говорю, что если мы сегодня не примем, то,

 начиная   с   1  декабря,  налоговые  инспекции  выставят  счета

 предприятиям  и автоматически задолженность за 1995 год начнут с

 них  списывать,  что,  конечно,  в  этой,  и  без  того  тяжелой

 ситуации...

     

      ГОЛОВА.  Ставлю  на голосування, ставлю на голосування. Вже

 немає  ні  в  кого  сумнівів,  що  треба  голосувать.  Ставлю на

 голосування.

      Та, так же і написано.

     

      "За"

      Спасибі. Рішення прийнято.

      А, то само-собою, то ми ще встягнем це розглянути.

      Про  проект  Закону про внесення змін і доповнень до Закону

 про систему оподаткування.

      Є  пропозиція  зняти  з  розгляду  це  питання на сьогодні,

 перенести  його  через тиждень пізніше, коли буде відома позиція

 Уряду і позицію висловлять депутати.

      Немає заперечень?

      Я  ставлю  на голосування цю пропозицію: про перенесення на

 тиждень сесійни, на наступний сесійний тиждень цього питання.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Є  пропозиція, у нас цілий блок. І Міністерство закордонних

 справ,  і  наша  комісія  просить  розглянути  цілий блок питань

 невеликий   про   ратифікацію.   Я  просив  би  підтримати  їхню

 пропозицію.  Вони  в порядку дня всі сьогодні у нас. І закон про

 амортизацію так само. Розглянемо і закон про амортизацію.

      (Ш у м  у  з а л і).

      Спокійно,  будь ласка. Топовідать є кому. Справа в тому, що

 я боюся , що ми можемо не встигнути цей закон і ті не приймемо.

      Будь  ласка,  про  проект  закону про амортизацію. Секунду.

 Спокійно.  У  нас  тоді  в  послідовності йде питання про проект

 постанови. Короткий проект постанови Верховної Ради про внесення

 змін   до   постанови   Верховної   Ради   від   24  грудня  про

 відповідальність  за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

 Суслов доповідає, будь ласка. Потім ваше питання.

     

      СУСЛОВ  В.  І. Уважаемые народные депутаты, на рассмотрение

 Верховного   Совета,   Кабинета   Министров  Украины  в  порядке

 законодательной  инициативы подан проект постановления Верховной

 Рады  про продовження. Извините. Проект постановы Верховної Ради

 України  про  внесення  змін до постанови Верховної Ради України

 від  24  грудня  1993  року  про відповідальність за несвоєчасне

 виконання грошових зобов'язань.

      Сегодня,   в    соответствии   с   действующим   упомянутым

 постановлением,  действует   размер   пени   за  несвоевременное

 выполнение договорных обязательств (обратите внимание) в размере

 0,5%   от суммы обязательств в день. Это составляет 180% годовых

 и  надо сказать, что в соответствии с действующей постановой это

 минимальный   размер   пени.  Так  вот  на  сегодня,  при  резко

 снизившихся  темпах инфляции, такой большой размер пени является

 неоправдыннм.  В связи с этим Кабинет Министров внес предложение

 понизить  размер  пени  до  0, 2% и в то же самое время передать

 право  Кабинету  Министров  и  Национальному  банку регулировать

 размер ни.

      Комиссия  по  вопросам  финансов  и банковской деятельности

 рассмотрела  эти проекты и со своей сторны посчитала необходимым

 внести  проект  Закону  Украины  на ту же самую темы (у вас есть

 сравнительная  таблица,  где  представлена  действующая редакция

 постановления  Верховного  Совета,  проект,  поданный  Кабинетом

 Министров  и  проект,  поданный Комиссией по вопросам финансов и

 банковской    деятельности    с    тем    же   названием   -"Про

 відповідальність     за     несвоєчасне    виконання    боргових

 зобов'язань").

      Превращение  постановления  в  закон связано с тем, что это

 соответствует  нормам Конституции -в соответствии с 94-й статьей

 Конституции  эти  вопросы  должны  регулироваться законами, а не

 постановами.

      Поект закона, который подан, предусматривает, что предметом

 регулирования  закона  являются  отношения между плательщиками и

 получателями   денежных   средств.  При  этом  в  эти  отношения

 включаются  случаи,  которые субкектами правоотношений выступают

 государственные  органы  и право.. и государственные учреждения.

 То   есть   если   государственные   органы  не  выполняю  своих

 обязательств,  они точно так же должны платить пеню, как и любые

 другие организации.

      И  сфера  действия  этого  закона  не  распространяется  на

 платежи  налогов и сборов в бюджеты, потому что это регулируется

 другим законодательством. Но я хочу обратить ваше внимание на те

 существенные изменения, которые есть в проекте закона, поданного

 комиссией  по  сравнению  с  тем  проектом,  который  представил

 Кабинет Министров.

      В  проетке  закона  устанавливается, что размер пени должен

 быть   определн   соглашением   сторон.  Но  при  этом  комиссия

 предлагает  вместо минимального размера пени ввести максимальный

 размер  пени  и  установить  его  не  в абсолютных цифрах, а как

 двойную  ставку  Нациоанльного банка. Это позволит автоматически

 регулировать  размер  взимаемой  пени  в  зависимости  от  темпа

 инфляции,  не  вынося  каждый  раз  вопрос  о  размере  пени  на

 утверждение Верховного Совета.

      Далее.  Комиссия  предлагает  этот  размер  пени, удвоенную

 ставку   Национального   банка  рассматривать  как  максимальный

 размер, выше которого пеня не может быть.

      Если  мы  примем такое решение, то величина начиляемой пени

 уменьшится.   Я   напомню,   что   по  действующему  на  сегодня

 законодательству  в  общей величине задолженности, величина пени

 чрезмерно  велика.  Ведь,  скажем,  в  этом году на рубль или на

 карбованец,  на гривну задолженности у нас накоплено, если брать

 в  течение года, 1, 8 гривны пени. Таким образом принятие закона

 позволит улучшить экономическое положение предприятий, расширить

 их  самостоятельность,  сохранить  применение финансовых санкций

 при  нарушении  обязательств,  но  сделать  размер  этих санкций

 разумными.

      Поэтому   закон   небольшой.   Здесь   несколько   пунктов.

 Дополнительно  введен 4-й пункт этого закона, который дает право

 проветси  перерасчет  уже начисленной пени, исходя из норм этого

 закона.

      Ну,   естуственно,   это   может  быть  сделано  только  по

 соглашению  сторон,  закон  никого  не обязывает в данном случае

 этот  расчет производить.

      Но  в  тех  случаях,  когда  кредитор  соглашается провести

 перерасчет  и уменьшить начисленный размер пени, мы считаем, что

 сегоня   законодаетельно   это  можно  разрешить  с  тем,  чтобы

 уменьшить бщую величину задолженности.

      Вот вкратце  основная суть закона.

      Таким  образом  мы  предлагаем  окончательно  принять Закон

 Украины  про  відповідальність за несвоєчасне виконання грошових

 зобов'язань.

     

      ГОЛОВА.  Мені здається, всім зрозуміла пропозиція Комісії?

      Була   пропозиція,  з  залу  звучить  прпоозиція  депутатів

 підтримати цей проект Закону.

      Є зауваження якісь? Доповнити?

      Єльяшкевич, будь ласка.

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.  Уважаемые коолеги, безусловно, надо поддержать

 то, что предлагает Комиссия.

      В  статье  3,  там,  где  ограничивается размер пени, и это

 делается  совершенно  правильно,  мне  представляется,  что надо

 использовать норму Конституции там, где это улучшает действующее

 законодательство,  можно делать, и, грубо говоря, задним числом.

 И  предусмотреть  это с 1 января 1996 года. Так как в этом году,

 действительно, пеня действовала по многим вопросам отрицательно,

 в  связи  с  тем,  что  размер  инфляции  резко упал, а штрафы и

 размеры  пени были очень высоки.

      Поэтому  я  предлагаю записать в редакции, що "з 01. 01. 96

 року"  и дальше по тексту  размер пени.....

     

      СУСЛОВ.  Уважаемые  народные депутаты, необходимости в этой

 поправке нет, потому что я читаю пункт 4, здесь сказано:

      "Пеня  за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за

 затримку грошових надходжень на рахунок клієнту банку одержувача

 грошових  коштів,  яка  нарахована та не сплачена станом на день

 введення  в  дію  цього  закону,  може  бути  за  згодою  сторін

 перерахована за період дії терміну позивной явності і так далєє.

 То  єсть  эта  норма  дает право персчитать не только с 1 января

 этого  года,  но  вообще  за  3  года, потому что это термин дії

 позивной давности.

      Еслиі  же  мы  введем  задним  числом, то есть ведь случаи,

 когда  пеня была и начислена и оплачена. Это будет означать, что

 кредитор,  который  получил  долг  и  получил пеню, должен будет

 вернуть эту пеню. Это будет неправильно в данном случае.

      Поэтому  я  считаю,  что  4  пункт вот ту проблему, которую

 Александр Сергеевич поставил, решает.

     

      ГОЛОВА.  Я  думаю  Олександр Сергійович потім доповнення до

 закону  це  все  оформить.  А поеи що треба прийнять закон. Так,

 Анатолій  Григорович ви згодні  з тим? Безуглий, будь ласка.

     

      БЕЗУГЛИЙ А.І.

     

      Шановный  Виктор Иванович, я хочу такой вопрос задать. Я не

 ротив,   правильно,   снижать   надо  пеню.  Но  однако  не  все

 предприятия  равные,  не все даже бизнесс-центры и акционерные в

 равных условиях будут платить пеню. Одни бедные, другие богатые.

 Мы  пеню  всем  не  деффиринцировано,  всем  одинаково  снижаем.

 некоторые  не  платят пеню, но сегодня имеют оборотные средства,

 но  не  платят, прячутся в тень, а потом будут платить на уровне

 всех  и  тех  бедных, которые обанкротятся, и тех, которые имеют

 доходы, но прячут их в  тени.

      Не считаете ли   вы все-таки деффиринцировть пеню надо?

     

      СУСЛОВ.  Уважаемые народные депутаты, я из экономии времени

 не  зачитал  полный  текст закона. Видимо есть необходимость его

 хотя бы в основных положениях зачитать по тексту.

      Итак  пункт  первый.  "Платники  грошових (............) не

 залежно  від форм власності сплачують на користь одержувачів цих

 коштів  за  допущену  просрочку  платежу  пеню  у  розмірі,  яка

 встановлюється   за   згодою   сторін".  Это  сфера  договоррных

 отношений.  Поэтому  есть  две  строны,  они  договариваются  об

 условиях выполнения договора и о пене.

      А  вот  в  третьем пункте говорится о том, что розмір пені,

 передбачений  в статтях 1 і 2 цього закону, не можу перевищувати

 подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла

 в  період,  за  який  сплачується  пеня  від  суми  просточеного

 платежу.

      Таким   образом   дифференциация   размера  пени  возможна.

 Конкретная величина, как было и раньше, определяется соглашением

 сторон.  Но  мы  устанавливаем предельный размер с тем, чтобы не

 дать  возможности,  допустим,  монополистам диктовать чрезмерный

 размер  ставки  пени.  Удвоенная ставка Национального банка -это

 более   высокая  ставка,  чем  средняя  ставка  по  коммерческим

 кредитам.  Такм  образом  такая  ставка  будет выполнять функцию

 финансовой санкции, но не даст возможности раскручивать величину

 этой пени до бескопнечности.

      Ну   я   посчитал   необходимым  пояснить,  чтобы  депутаты

 голосовали сознательно.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА.    Є    пропозиція,    вносить   група   депутатів,

 проголосувати  цей  закон.  Ставлю на голосування прооект Закону

 про   відповідальність   за   несвоєчасне   виконання   грошових

 зобов'язань.   Будь   ласка,   підтримайте.  Розумно  продуманий

 документ, влаштовує всіх суб'єктів таких відносин.

     

      "За" -

      Будь  ласка,  зосередилися.  Ще  раз ставлю на голосування,

 зосередилися.

     

      "За" -

      Спасибі. Сідайте.

      Закон   про   амортизацію.   Доповідає   Наталя  Михайлівна

 Вітренко   -голова   підкомісії  Комісії  з  питань  економічної

 політики та управління народним господарством. Скільки... Наталя

 Михайлівна, скільки вам часу?

     

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Наталя  Вітренко,  Конотопський виборчий округ, Прогресивна

 соціалістична  партія  України.  Я,  розуміючи,  що  час у в нас

 небагато залишилось для сьогоднішньої роботи, все ж таки не можу

 не  почати  свій  виступ  з  критичної  ситуації, яка склалася в

 економіці  України  саме  через  руйнування  споживання основних

 фондів, через  їх  зношення і  невідтворення.

      Якщо    проаналізувати    вартісну    структуру    валового

 внутрішнього продукту України за 1990-1995 роки, то ми побачимо:

 у  1990 році споживання основного капіталу складало 17 відсотків

 кінцевого  розподілу  валолвого  внутрішнього  продукту.  В 1995

 році   -8   відсотків.   І   зношенність   фондів,  неможливість

 підприємств  відтворити  основні  фонди  і  нематеріальні активи

 приводить саме для того... до того, що економіка України стає не

 спроможною  зробити модернізацію, зробити реконструкцію, зробити

 той необхідний капітальний ремонт і відновити основні фонди, щоб

 на  цій основі виводити економіку з кризи. Тому прийняття Закону

 про  амортизацію, на наш погляд, на погляд Комісії з економічної

 політики,  є необхідним і терміново прийняти його, ми вважаєемо,

 зараз.  Хочу  наголосити  на  тому,  що наша комісія вносила цей

 закон  17  жовтня  1995  року  до  сесійного  залу. Ми не змогли

 розглянути на тій сесії, в січні його відкликав Лазаренко, потім

 його тримав -тримав Кабінет Міністрів і ось зараз вже цей проект

 Закону,  хоч  це  записано  моє авторство, але я кажу чесно -він

 побудований   на  пропозиціях  ОСПП  і  тої  Постанови  Кабінету

 Міністрів  за  ь  10-75,  яка була прийнята саме для нарахування

 амортизаційних відрахувань.

      Але  головне  в  тому,  що це повинно бути законом України,

 виконувати який повинен кожен підприємець.

      В  Законі  україни про амортизацію об'єкти для нарахування

 амортизації,  ми  вважаємо,  потрібно  вичленити  як  об'єкт для

 нарахування амортизації -це основні фонди і нематеріальні активи

 підприємств та організацій, незалежно від форм власності.

      І  даємо  розкриття  категорій:  що  таке основні фонди -це

 сукупність   матеріальних   цінностей   вартістю  більше  як  15

 неоподаткованих мінімумів, що діють у натуральній формі протягом

 періоду,   що   перевищує   один   рік.   Здати  введення  їх  в

 експлуатацію. Ізношуються поступово.

      Залежно   від   економічного   призначення   основні  фонди

 поділяються   на   виробничі  і  невиробничі.  Даємо  визначення

 нематеріальних    активів.   Це   придбані   підприємствами   та

 організаціями   права   користування   землею,   водою,   іншими

 природними  ресурсами,  об'єктами  інтелектуальної  власності, а

 також  інші  аналогічні  права, визнані об'єктом права власності

 конкретного підприємства.

      Саме    на   неосновні   фонди   і   нематеріальні   активи

 нараховується амортизація.

      Пункт  2.  2  закону  розкриває,  що амортизації підлягають

 витрати,  пов'язані  з  придбанням  та  введенням в експлуатацію

 основних   фондів   і   нематеріальних   активів   для  власного

 виробничого  використання,  самостійним  виготовленням  основних

 фондів  для  власних  виробничих потреб і проведенням усіх видів

 ремонту,  реконструкції,  модернізації та інших видів поліпшення

 основних  фондів,  за  винятком  витрат,  віднесених  на витрати

 виробництва, згідно із статтею 6 цього закону.

      А також поліпшення земель, не пов'язаних з будівництвом.

      Стаття  2.  3  і  2.  4  закону розкриває, що не підлягають

 амортизації,  а повністю відносяться на витрати виробництва такі

 витрати,   які   відгодівля   продуктивної  худоби,  вирощування

 багаторічних   насаджень,   придбання   матеріальних  цінностей,

 зазначених  в  статті  3  цього  закону,  з  метою  їх подальшої

 реалізації   або   використання  у  виробництві.  В  спорудженні

 основних   фондів,   призначених  для  подальшої  реалізації.  І

 здійснюється  за  рахунок відповідних джерел фінансування. Тобто

 теж   не  підлягають  амортизації.  Це  будівнцтво  і  утримання

 житлових  будинків,  споруд  загального  благоустрою  і об'єктів

 благоустрою  міст  і  селищ  міського  типу. Також будівництво і

 утримання автомобільних доріг загального користування, придбання

 і збереження бібліотечних та архівних фондів.

      Я  розумію,  що  для  підприємців,  промисловіків  особливе

 питання  в  цьому  законі  це  норми амортизаційних рахувань. Це

 стаття 3 запропонованого закону.

      Стаття  3  пункт 3. 2. Нарахування амортизації здійснюється

 за   річними  нормами,  встановленими  такими  групами  основних

 фондів.  Група  один,  до  неї відносяться -будівлі, споруди, їх

 структурні    компоненти   та   передавальні   пристрої.   Норма

 амортизації  5 відсотків. Тобто за 20 років повернути цю суму на

 цей об'єкт.

      Група  2.  Автомобілі,  призначенні  для перевезення людей,

 включаючи   вантажно-пасажирські  автомобілі  фургони  та  інші,

 подібні  до них, транспортні засоби, меблі та побутові, електро-

 механічні   прилади   та   устаткування,  інформаційні  системи,

 включаючи    електронно-обчислювальні   та   інші   машини   для

 автоматичної   обробки   інформації,   інші  конторське,  офісне

 обладнання та інвентар 25 відсотків. Тобто за 4 роки повертаєтьс

 вартість таких основних фондів.

      Група  3.  Передбачає,  що всі інші фонди, що не ввійшли до

 груп  1  і 2, включаючи сільськогосподарські машини та знаряддя,

 робочу худобу норма амотизації 15 відсотків. Тобто за 7 років. Я

 хочу   сказати,  що  це  ми  дивилися  як  норми  амортизаційних

 відрахувань  планються,  запроваджуються  в  Америці,  Японії, в

 Англії  та  інших  країнах.  Це якраз перегукується дуже чітко з

 цим.

      Далі.  Пункт  3.  3. Перелік видів основних фондів згідно з

 розділом,  визначеним  в  пункті  3.  2,  про що я казала, цього

 закону  встановлює  Кабінет  Міністрів  України.  Тобто Кабінету

 Міністрів  ми  даємо  змогу  переліком  затвердити,  розкрити ці

 групи,  щоб  було  видно, яка амортиазація нараховується на який

 вид основних фондів.

      Передбачається   проектом   закону   введення   присокреної

 амортизації.  Прискорена  амортизація  з  коефіцієнтом  2. Тобто

 можна  всі  ці  норми подвоїти і прискорити термін відновлювання

 фондів.

      Ще  хочу звернути вашу увагу на статтю 4. Стаття 4 закону -

 це   "Порядок   визначення  та  нарахування  сум  амортизаційних

 відрахувань".  А  саме на пункт 4.7.   4.7 пункт гласить про те,

 що нарахування амортизаційних відрахувань на основні фонди групи

 Т  провадиться  до  досягнення кожним об'єктом групи... об'єктом

 групи балансової вартості у розмірі 5% від початкової вартості -

 це   наша   відміна   від  постанов  Кабінету  Міністрів.  Тобто

 нарахування  буде  йти  до  тих пір, доки вже вартість фондів не

 зменшиться до 5% від початкової вартості.

      Залишкова  вартість  таких  основних  фондів відноситься на

 витрати  виробництва  обігу  за результатами звітного періоду, в

 якому досягнута така вартість. Тобто йде списання фондів.

      В статті 5  -  "Порядок  збільшення та зменшення балансової

 вартості основних фондів"-хочу звернути вашу увагу на пункти 5.4

 і  5.5.       Ці пункти розкривають, яким же чином нараховуються

 амортизаційні   відрахування   на   ті  фонди,  які  виведені  з

 експлуатації  в  зв'язку з їх ліквідацією, капітальним ремонтом,

 реконструкцією,  модернізацією та проведенням... переведенням на

 консервацію  за  рішенням  власника.  Дуже  багато  таких питань

 виникає  зараз,  коли  згортаються  обсяги  виробництва,  обсяги

 виробництва  знижуються,  і  ми  визначаємо,  що в цьому випадку

 вартість   таких   основних   фондів   для   цілей   амортизації

 прирівнюється до нуля. У разі... це по групі Т.

      І  по  груп  ІІ  - пункт 5.5. - розкриває, що по групі ІІ і

 ІІІ,  за  рішенням  Кабінету  Міністрів,  до  закінчення терміну

 амортизації баоансова вартість відповідної групи основних фондів

 не  змінюється.  тобто  якщо  групу  І  ми вважаємо за необхідне

 захистити,  бо  це  -   будівлі,   споруди,   20-річний   термін

 використання,  то  група  два і три, я вже сказала, це -чотири і

 сім років.

      І в кінці свого виступу хочу підкреслити значення статті 7,

 особливе  значення  сьогодні, коли збанкрутілий уряд буде шукати

 всі  можливі  такі,  ну,  фактори, щоб знайти доходи до бюджету,

 звідки  взяти,  чим  підкріпити  доходи, коли уряд не працює над

 підняттям виробництва?

      Так  ось, як край, статтею сім -використання амартизаційних

 відрахувань,  ми  чітко записуємо: амартизаційні  відрахування є

 джерелом   фінансових   ресурсів   підприємств,  які  підлягають

 вилученню   повністю   або   частково   до   бюджету  або  інших

 централізованих фондів без згоди власника.

      І   останній   пункт   проекта   закону  -це  амартизаційні

 відрахування   мають   цільовий   характер   і  використовується

 підприємством    на    проведення    реконструкції,    техніного

 переозброєння,  всіх  видів  ремонту  та  інших видів поліпшення

 основних фондів , відновлення нематеріальних активів.

      Ми  думаємо,  що  саме  цим  законом  ми  дамо  змогу  всім

 власникам,   як   державним   так   і   недержавним   власникам,

 відшкодовувати   збитки,   які   повинні   бути   віднесені   на

 собівартість  продукції  і  повертати  їх, у вигляді можливості,

 реконструкцій, модернізацій і відновлення основних фондів.

      Переконана,  що  це  буде одним з важливих факторів зупинки

 кризи  і  стабілізації ситуації в Україні для того, щоб виводити

 економіку України з тяжкої системної кризи.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати.  Це питання у нас уже в порядку

 дня, не в порядку, а скажем, темою дискусії протягом двох років.

 І,   нарешті,   комісія   підготувала  толковий  документ,  мені

 здається.  Я  думаю, що можна задавати запитання, а можна було б

 прийняти  за  основу  цей документ в першому читанні і працювать

 над  ним  далі, бо треба врахувати кожну думку тут. Мова йде про

 збереження  основних  фондів,  про  збереження  виробництва, про

 відновлення.   При   чому  стимулююче  відновлення  пріоритетних

 виробництв і висунутих аналогічних виробництв.

      Я  просив  би,  якщо  є можливість така, давайте приймемо в

 першому читанні цей проект.

           (Ш у м  у  з а л і)

      А  тоді  до  другого  читання внесете пропоизції. Можна так

 зробити?

      Ставлю на голосування проект...

           (Ш у м  у  з а л і)

      Одну  хвилину,  є  два запитання у... нема запитань? Немає

 уже

      Я   ставлю  на  голосування  в  першому  читанні  прийняття

 постанови.

      Ну,  почекайте. будь ласка, ставлю на голосування в першому

 читанні. Будь ласка.

     

      "За" -

           (Ш у м  у  з а л і)

       Я  прошу  вас,  я  підкреслюю  ще рза одну думку: це думка

 промисловців  з  Україннської спілки промисловців і підприємців.

 Це думка кожного господаря, хто працює на виробництві, хто знає,

 о це таке.

      Прошу  вас,  хставл  на  голосування, а потім задасте. Будь

 ласка, в прешому читанні.

     

      "За" -

      Прийнято.

      Спасибі.

      Я  просив би зважити на одну обставину. Є тут лист Кабінету

 Міністрів,  який підписав Віктор Пинзеник, відносно того, щоб не

 розглядать цей закон зараз.

      Ми  одержимо  пакет  документів  податкових наступного дня,

 будемо   працювати   над   ним   і   подивимось,   в  якій  мірі

 кореспондуютсья  вони  з  цим  документом.  На  мій  погляд,  це

 універсальний  закон, який повинен працювати постійно, незалежно

 від  того, як міняється кон'юктура чи не  міняється.

      Я   просив  би  депутатів  Пилипчука,  Моісеєнка,  Кожушка:

 внесіть  свої  пропозиції  до  цього  закону так, як ви вважаєте

 потрібним. Ми його під час другого читання розглянемо.

      Я   просив  би  зняти  тягар  той,  що,  ну  скажум,  перед

 головуючим  завжди є документи, зв'язані з ратифікацією. Давайте

 розглянемо, це не так багато часу. Прошу вашої підтримки у цьому

 відношенні.

      У  вас  на  руках є проект Постанови, проект Закону України

 про   ратифікацію   поправки  до  Монреальського  протоколу  про

 речовини, що руйнують озоновий шар.

      У нас є тут Заступник міністра Василенко Василь Васильович.

 Він  би  міг відповісти на ваші питання, якщо є потреба. Я знаю,

 що  депутати  всі  ознайомилися добре з цим документом і вже раз

 він  виносився на розгляд,  тому  я  ставлю  на  голосування цей

 проект. Будь ласка.

     

      "За" -

      Про  проект Закону України про ратифікацію Угоди між Урядом

 України   та  Урядом  Республіки  Білорусь  "Про  гарантії  прав

 громадян  у  галузі  пенсійного  забезпечення".  Ці документи ми

 підписуємо  з  усіма республіками, де працювали чи працюють наші

 громадяни,  колишні  чи  теперішні.  Ставлю на голосування. Будь

 ласка.

     

      "За" -

      Прийнято рішення.

      Про  проект  Закону  України  про ратифікацію Конвеції "Про

 маркування  пластичних вибухових речовин з метою їх виникнення".

 Ви розумієте яка важливість цього закону, особливо тепер.

      Просить   Мухін   слова   як  представник  комісії.  Увага.

 Володимир Васильович, будь ласка.

     

      МУХІН В.В.

     

      Александр  Александрович, я прошу эту ратификацию перенести

 на  следующую  сессию.  О  чем  идет  речь.  Дело в том, что это

 обращение   наших,   так   сказать,   эксплуататоров   самолетов

 аэрофлота. Конечно, там пластическую взрывчатку  когда проносят,

 это  террористические  акты  и  так  далее.  Но  дело в том, что

 пластическая взрывчатка используется во вмогих военных обкектах.

 Если  мы  сейчас это ратифицируем, мы уничтожим все это. А у нас

 нет  сейчас  маркування.  Это  стоит  сейчас порядка 3 миллионов

 долларов.  Если  в бюджете будут предусмотрены эти деньги, тогда

 будем ратифицировать. Если нет, тогда извените.

     

      ГОЛОВА.  Є  пропозиція  перенести  розгляд цього питання на

 грудень місяць. Ставлю на голосування цю пропозицію.  Спокійно.

     

      "За" -

      Прийнято рішення.

      Про   проект  Закону  України  про  приєднання  України  до

 часткової  Угоди  про  Європейську  комісію  за демократію через

 право.  Тут  присутній  Володимир  Дмитрович  Хандогій. Він може

 відповісти,  якщо  хто не зрозумів. Але тут все чітко написано в

 документі. Можна голосувать? Ставлю на голосування, будь ласка.

     

      "За" -

      Прийнято рішення.

      Про  проект Постанови Верховної Ради Україгни про відкриття

 постійного  представництва  України  при Європейському Союзі. Ви

 пам'ятаєте,  ми  в  жовтні  1994 року ратифікували углду з ЄС. І

 треба,  щоб  відстоювались  там наші інтереси, щоб було постійне

 представництво. Ставлю на голосування проект цієї постанови.

      Вибачте, зніміть голосування. Комісі не рекомендує? То чому

 ми ставите це питання? Зніміть з голосування.

      Вношу пропозицію перенести це питання на грудень місяць.

      Ставлю  на  голосування.  Будь  ласка,  про  перенесення на

 грудень місяць.

     

      "За"-

      Рішення прийнято.

      Шановні  депутати!  Вам  розданий  на  на  руки орієнтовний

 перелік питань для розгляду...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ой,  я  мало  не  забув.  Хвилиночку.  Хвилиночку.  У нас є

 постанова прийнята про створення Тимчасової комісії, спеціальної

 комісії, по підготовці проекті в законів про вибори. І...

      Та, ні. Ми ... працює в  нас же  комісія  конституційна.

      Де  Коліушко? Будь ласка, Соболєв   на трибуні.

     

      СОБОЛЄВ.  В  зв'язку  з тим, що зал підтримав варіант, який

 доповідав   Коліушко   по  Закону  про  Кабінет  Міністрів,  він

 попросив,  оскільки він зараз працює саме над цим законом, готує

 його  до другого читання, у нього немає часу працювати в Комісії

 по  місцевому  самоврядуванню,  щоб  квота  нашої  фракції  була

 використана  і  був  включений  Коваленко замість Коліушко. От в

 цьому  полягає питання.

     

      ГОЛОВА.  Треба  підтримати  цю  пропозицію,  бо  Закон  про

 Кабінет  Міністрів  має  самостійне значення, не менше, ніж... Я

 прошу  підтримати пропозицію фракції з цього приводу. Про заміну

 депутата.  Ставлю  на голосування. Давайте підтримаєм. Володимир

 Миколайович,  то однаково. Будь ласка, підтримайте. Позиція буде

 однакова. Так що треба  підтримати.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Нарешті.   Вам  розданий  орієнтовний  перелік  питань  для

 розгляду  Верховною  Радою -я скажу зараз -у грудні 1996 року. Я

 прошу  вас  на наступному тижні ви будете працювати в комісіях і

 фракціях.  Подивіться ці питання... Будьте уважні. Подивіться ці

 питання  і  процедуру  виберіть  таку.  Давайте  установимо таку

 процедуру.  Кожного  дня  фракції  працюють з 10 до 12 години, а

 решту часу працюють комісії. Це пропозиція керівників фракцій.

      Ще  раз повторюю. Щодня фракції працюють з 10 по 12 годину,

 а  решту  дня  -в комісіях. Зрозуміли? Які ще пропозиції є? Будь

 ласка, Носов.

     

      НОСОВ В. В. Нам треба колись запровадити регламентну норму:

 затверджувати  порядок  денний хоча б на один день наперед. Щоб,

 ідучи на 3 грудня, ми мали затверджений порядок денний.

      Я  пропоную  розданий  порядок  денний  на  3  грудня  лише

 затвердити, а потім подальше будем розглядати пізніше.

     

      ГОЛОВА. Немає заперечень? Додати до нього ті питання, що не

 розглянуті сьогодні.

      Одну секунду , почекайте.

      За основу пропозицію можна проголосувати?

      Ставлю на голосування за основу пропозицію, яку вніс Носов.

      У вас є на руках цей перелік.

      Секретаріат, замітьте собі.

 

      "За"

      Я  прошу ще раз проголосувать. Зараз, а потім ви доповнення

 внесете або вилучення, це така справа. За основу.

      Секретаріат,  замітьте,  будь  ласка,  щоб  запротоколювали

 потім.

      Підтримайте, будь ласка, за основу, на третє число.

     

      "За"

      Які зміни, будь ласка?

      Донченко.

     

      ДОНЧЕНКО.

      Спасибо, Александр Александрович.

      Я  только  хотел  для  себя уточнить. У нас на этой неделе,

 даже   сегодня,   стоял  в  повестке  дня  Закон  про  вирішення

 колективних трудових спорів, конфліктів.

      На  грудень  місяць этого даже нету "за наявністю часу", то

 есть  он  переходит  автоматически  нерассмотренный  или  мы его

 отбрасываем на перспективу?

     

      ГОЛОВА.  Буде в грудні розглядатися. Ми будем затверджувати

 графік,  ви  ж  не пропустите цього питання. І підтримаєм вас, і

 воно буде в грудні місяці розглядатися.

      Марченко, будь ласка.

     

      МАРЧЕНКО  В.  Р.  Александр  Александрович, я хочу обратить

 ваше  внимание,  что  на 3 декабря -это первое заседание декабря

 месяца пленарных заседаний в декабре.

      Поскольку  регламент  на  сессию  или порядок дня на сессию

 вообще  не  утвержден,  то  так  получается, что мы каждый месяц

 утверждаем  порядок  дня  на  пленарные  заседания. То есть, для

 этого  необходимо  выделить  время.  И  те  предложения, которые

 подготовлены,  и  те,  которые вносятся, необходимо обговорить и

 утвердить,  и  тогда  работать  по  плану. Поскольку на 3 грудня

 этого  пункта,  а  это  регламентная норма, я просил бы начинали

 пленарное  заседание  3  декрбря  именно  с  вопроса утверждения

 порядка дня на декабрь месяц.

     

      ГОЛОВА.  Немає заперечень. Обов'язково буде зроблено, бо це

 визначено  вже  рішенням  Верховної Ради. Прошу проголосувати цю

 пропозицію  для  формального  підтвердження  цього рішення. Будь

 ласка.  Тобто  перший  пункт записати про порядок дня на грудень

 місяць.

     

      "За" -

      Підтримайте, це ж розумна пропозиція. Будь ласка. Ставлю на

 голосування ще раз. Підтримайте.

     

      "За" -

      Ми  за це вже проголосували. У вересні місяці. Перед кожним

 місяцем. Так що пишемо як рішення того тиждня. Та то передбачено

 само  собою.  То автоматично. Єльяшкевич, у вас була пропозиція.

 Будь ласка.

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ. Єльяшкевич, Херсон, депутатская группа "Реформы".

       Уважаемые  коллеги,  учитывая то, что нам сегодня пообещал

 премкер-министр  в  понедельник  внести пакет закона, касающийся

 налогообложения,  то мы должны предусмотреть 3 декабря, если это

 будет,  наконец-то  хоть одно из обещаний будет выполнено и наши

 комиссии  поработают.  Что  те  законопроекты  из  этого пакета,

 которые будут подготовлены комиссией должны рассматриваться уже,

 начиная  с  3 числа. Поэтому, я предлагаю сюда дополнить пункт о

 том,   что  мы  должны  рассматривать  законопроект,  готовый  к

 рассмотрению из пакета, связанных с налообложением .

     

      ГОЛОВА.   Олександр   Сергійович,   це   питання   ми   вже

 проголосували.   Якщо   будуть   внесені  проекти  законів,  які

 стосуються  податків і бюджету, вони розглядаються невідкладно і

 не  потребують  окремого  голосування. Якщо це тільки буде, ми в

 понеділок визначимося і включимо на вівторок це питання.

      Ще пропозиції, будб ласка? Степенко.

     

      СТЕПЕНКО В.І.

      Олександре  Олександровичу, я хотів би Єльяшкевича все-таки

 підтримати, ми ради того перенесли роботу.

      І  тут  ось  на  другій  сторінці  ті  питання,  які ми вже

 розглянути,   3   питання.   то  їх,  мабуть,  автоматично  вони

 виключені...

     

      ГОЛОВА.  Це вже сказано, ми проголосували вже.

     

      СТЕПЕНКО  В.  І.... А все-таки те питання включить і першим

 розглянуть,  шо ж нам дасть Кабінет Міністрів. Ну це надзвичайно

 ж важливо, ви ж розумієте за що йде мова... Тому я ...

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Визначимо це. Домовилися. Ярошинський. І Мухін.

     

      ЯРОШИНСЬКИЙ Б. Х. Верховною Радою України внесено в порядок

 денний  на  листопад  місяць  питання...  вірніше,  не питання -

 законопроект   про   виведення  російських  військ  з  території

 Українги. Чомусь це питання (я вже не буду говорить чому воно не

 розглянуто   на  протязі  листопада  -так  сталося...),  але  на

 наступний  місяць  грудень знову вилучено з переліку питань, які

 обов'язково  мають  бути  розглянуті, а натомість в переліку тих

 питань,  які  мають... можуть бути розглянуті, включене питання,

 яке абсолютно не було проголосовано залом, як і подано в порядку

 законодавчої  ініціативи,  про якийсь статус якихось військ і т.

 д., і т.д.

      Я  прошу,  Олександре  Олександровичу,  щоб  Секретаріат те

 питання,  яке  не...  не розглянуте було, але було проголосовано

 Верховною Радою, включили як обов'язкове для розгляду ...

     

      ГОЛОВА.  Ми  його поставимо в орієнтований перелік, це буде

 не 3 числа...

     

      ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х. ...А орієнтований ми проголосуєм...

     

      ГОЛОВА....   У   орієнтований  перелік  на  грудень  місяць

 поставим  це  питання,  а те питання, що ви говорите, про якийсь

 статус,  -це  конституційний  закон, Конституцією визначений, що

 обов'язково  ми його повинні розглянути. Так що тут одне другому

 не  суперечить!  (Шум  у залі, окремі вигуки)... одне другому не

 суперечить. Будь ласка, говорить Мухін з цього приводу.

     

      МУХІН

      Та  я не з цього приводу... Александр Александрович, дело в

 том,  что  еще  в  начале  сентября в поярдок денный был включен

 Закон о поправках к Закону про Службу безопасности. Вот я сейчас

 Секретариате выснил, что каким-то невероятным образом поправки к

 Закону  про  Службу  безопасности из нашей сессии выпали. Сессия

 заканчивается,   уже  декабрь  месяц.  Я  прошу  назад  все-таки

 включить этот закон.

     

      ГОЛОВА.  Значить,  зайдіть до Секретаріату, запишіть його в

 орієнтовний   перелік.  Обговоримо  його  в  понеділок  на  раді

 фракцій, з комісіями. І в орієнтовному переліку...

     

      МУХІН    Он то включен... , Александр Александрович.

     

      ГОЛОВА.  Та я розумію, треба включати, я знаю. Але треба не

 тільки включити, а й розглянуть.

      Давайте  будемо так робить. Я прошу в цілому на третє число

 погодити  порядок. На третє число тільки. Ставлю на голосування,

 будь ласка. Голосуєм.

     

      "За" -

      Оскільки  змін  не  внесли  ми,  принято  тільки  те, що за

 основу,  залишається  те,  що  за основу прийнято, що 3-го числа

 буде все в порядку. Будь ласка. Поровський хоче сказать слово.

     

      ПОРОВСЬКИЙ.

      Поровський, Конституційний центр.

      Олександр  Олександрович,  шановні  колеги депутати. Я смію

 нагадати вам, що Верховною Радою в першому читанні принято закон

 про  податок  на нерухоме майно громадян. Цей закон зволікається

 нами  вже протягом тривалолго часу. Він є надзвичайно актуальний

 щодо напередодні прийняття бюджету.

      Давайте ми визначемося стосовно часу його розгляду, адже це...

     

      ГОЛОВА.  Микола Іванович, третього числа перше буде питання

 про  порядок  дня.  Там  внесете  свою  пропозицію.  ми зараз не

 обговорюємо це питання. Буздуган, будь ласка.

     

      БУЗДУГАН.  Дякую. На третє число другим питанням стоїть про

 внесення змін і доповнень до закону про зайнятість - 22 стаття.

      Я  думаю,  цей проект закону доцільно розглядати в цілому з

 податковим законодавством і просив би розлядати його в пакеті.

     

      ГОЛОВА. Розглянемо, добре.

      До побачення, до роботи в комісіях і фракціях.