Стенограма пленарного засідання

15 листопада 1996

                      ЗАСІДАННЯ  СОРОК  П'ЯТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

       У к р а ї н и.  15  л и с т о п а д а  1996  р о к у

                             10 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.    Шановні    депутати,   гості   Верховної   Ради,

 радіослухачі,  журналісти.  Я  депутатів  прошу зареєструватися.

 Проводиться поіменна реєстрація.

      Проводиться  поіменна  реєстрація.

      Ще  раз,  будь  ласка, повторіть. Та то Таранов заблокував,

 він картку свою не взяв.

      Повторіть ще раз.

      Шановні народні дептуати,  зареєструйтесь.

      В  залі  зареєструвалось  332  депутати, в мене на моніторі

 показує.  Ранкове заседання  оголошується відкритим.

      Шановні   народні   депутати!   Ми  маємо  велику  честь  і

 приємність   вітати  пана  Арпада  Гюнца  -Президента  Угорської

 Республіки,  який  перебуває  в  Україні  з офіційним візитом на

 запрошення  Президента  України.

      (ОПЛЕСКИ)

      Арпад  Гюнц  -визначний  політичний діяч, який користується

 високим  авторитетом  в  широких колах угорського суспільства, а

 також на європейській  політичній  арені.

      Хотів би підкреслити, що наш гість і обдарований літератор.

 Його  творчість  знайшла  визнання  в Угорщині та за кордоном. З

 1990  року  пан  Гюнц  очолює спілку письменників Угорщини як її

 почесний  голова.  Щойно  в  залі  засідання  відбулася бесіда з

 Президентом  Угорської  Руспубліки,  під  час  якої розглядалося

 питання   поглиблення   співпраці   між   нашими   державами   і

 Парламентами.  Безумовно, ця зустріч дасть новий вагомий імпульс

 обопільновигідним стосункам обох дружніх держав.

      Дозвольте  надати  слово  для  виступу Президенту Угорської

 Руспубліки пану (............).

 

      ОПЛЕСКИ.

 

      ГЮНЦ  А.  Шановний  пане Голово, шановні депутати Верховної

 Ради, шановні пані і панове.

      Для   мене  приємна  можливість,  хоча  і  на  корткий  час

 зазирнути  в  роботу  Верховної  Ради  України.  Високо ціную цю

 можливість,  адже  усвідомлюю,  що  в історії України це перший,

 дійсно, вільно  обранний  Парламент,  сформованний за суверенною

 волею  народу. Це почесно для мене і тому, що на мою долю випала

 можливість  вітати  вас  з  трибуни  вашого парлматенту з нагоди

 п'ятою  річниці  незалежності  України,  проголошення  якої було

 видатною    подією   для   всієї   Євпори,   для   співдружності

 демократичних держав.

      (ОПЛЕСКИ)

      Цю  річницю  демократичний  світ  теж  відмічав  як важливу

 подію.

      Ви, як члени парламенту України, як представники народу, як

 формувачі  історії  приймаєте  активну участь у життєво важливих

 процесах.  Видатним  прикладом  цього  є  нещодавне затвердження

 нової  Конституції  України.  У житті людини рідко буває нагода,

 щоб  у  ролі  учасника  епохальних  залишити остаточний слід для

 нащадків.  Впевнений,  що  ви усвідомлюєте, яка відповідальність

 лягає на ваші плечі, на плечі всіх нас в цей період.

      Під  час нинішнього візиту у мене склалися глибокі враження

 від  епохальних змін, які відбулися у вас за минулі п'ять років.

 Україна,  яка  у 1991 році стала рівноправним членом міжнародної

 співдружності,  зазнала грандіозного розвитку. З щирою симпатією

 слідкуємо ми за процесом демократичних перетворень, разом з вами

 радіємо вашим успіхам.

      Із  власного  досвіду  ми  теж знаємо, що глибокі політичні

 суспільні  та  економічні  реформи,  співзвучні з вимогами часу,

 вимагають  серйозних  жертв.  І все ж ми повинні невідступно іти

 цим  шляхом  і  я впевнений, що на (...........) співробітництва

 уроків,   отриманих   з   власних   помилок   і  успіхів,  легше

 досягатимуться визначені цілі.

      Угорська  республіка, парламент Угорщини значно попрацювали

 за  минулі роки. Свідченням прогресу в політичному порозумінні є

 такі важливі політичні чинники, як те, що в Угорщині відбудована

 і   зміцнилась  парламентська  демократія,  закладено  підвалини

 діючої ринкової економіки.

      Подальшим  надбанням  є  те,  що, як визнання всіх вказаних

 досягнень,  Угорщина  стала  членом  ОСДІ  -організації  країн з

 розвиненою   ринковою  економікою,  суттєво  просунулася  вперед

 приватизація,   більш  як  70  відсотків  валового  внутрішнього

 продукту дає приватний сектор.

      Незмінним  залишається  довір'я іноземного діючого капіталу

 до    угорської   економіки.   Започатковано   реформу   великих

 розподільних  систем  соціальної страховки, соціальної політики.

 Однак, як і всюди у світі, ми теж змушені платити високу ціну за

 створення засад тривалого економічного росту.

      Реалізація  програми  стабілізації  вимагає  від  населення

 країни надзвичайно великих жертв.

      Після  довгих  років  зусиль  і  жертв  на сьогодні вдалося

 досягти  такого  становища, щоб, спираючись на дійсні економічні

 підсумки,   на   майбутній   рік  припинити  спад  матеріального

 добробуту  життєвого  рівня  населення,  з  вірою і сподіваннями

 дивимося ми вперед.

      Щодо  нашої  справи України і Угорщини стосовно українсько-

 урорських  міждержавних  стосунків  можна  відмітити, що з свого

 боку   ми   вважаємо   їх   впорядкованими,   зрівноваженими   і

 позбавленими  політичних  проблем. Кістяком наших співвідносень,

 які  охоплюють  практично  всі  ланки життя є договір про основи

 добросусідства  та  співробітництва  між  Україною  та Угорською

 республікою  підписаний  у Києві 6 грудня 1991 року і Декларація

 щодо  національних  меншин,  яка  є  органічною  частиною  цього

 договору.

      Дозвольте  мені згадати, що основний договір між Україною і

 Угорщиною  був  першим документом міжнародної правової чинності,

 який  визнав  кордони  України і їх недоторканість. (Оплески). З

 грудня  1991  року  між  Україною  і Угорщиною народилася чимало

 угод,  створено  договірно-правову  базу нашого співробітництва.

 Однак,  цю роботу неможливо закінчити. Адже ж потрібно реагувати

 на нові визови повсякденні стосунки .

      На  мою  думку,  головним  завданням  наступного  періоду є

 наповнення цих правових рамок відповідним змістом.

      Україна і Угорщина  -  сусідні  держави.  З  власної  волі,

 виходячи  з  своїх  інтересів  і  як  рівноправні партнери, вони

 взаємодіють  на  міжнародній політичній арені. Підвалинами цього

 не в малій мірі є те, що у нас немає таких питань, стосовно яких

 наші інтереси або позиції протиставляли би нас один одному.

      Стратегічна  ціль  Угорщини -це євро-атлантична інтеграція.

 Наша  мета - здобути членство в Європе йському Союзі і в НАТО. У

 Угорщини   немає   зовнішніх   ворогів,  ніхто  не  загрожує  її

 суверенітету  і  безпеці. Наш намір євро-атлантичної інтеграції,

 намір приєднантися до вищезазначених організацій є проявом нашої

 відданості   курсу   стратегічного  розвитку,  ефективно  діючій

 суспільно економічній моделі.

      Зазначені  організації  ставлять  такі  високі вимоги перед

 бажаючими  приєднатися  до  них,  що їх виконанням данна країна,

 напевне, утримається на шляху демократичних перетворень.

      При всьому цьому у нас немає намірів відвернутися від своїх

 друзів-сусідів.  Ми  розраховуємо на те, що протягом найближчого

 часу  Україна  теж  укладе  щільні  інституційні стосунки з цими

 організаціями.    Впорядковані    державні    співвідносини    і

 співробітництво,  що  стоїть  перед багатонадійним розвитком, і

 тепер  і  пізніше  є не тільки передумовою, але й можливістю для

 обох країн щодо втілення в життя цілей західної інтеграції.

      Запевняю  вас,  що  Угорська республіка залишиться надійним

 гарантованим  партнером в реалізації цих цілей і готова поділити

 свій  досвід,  накопичений  в  процесі  розбудови  і  інститутів

 демократичного  укладу,  ринкової  економіки і співробітництва з

 європейськими інтеграційними організаціями.

      Дозвольте   мені  щиро  побажзати  вам  чималих  успіхів  і

 витримки у виконанні великих доленосних завдань, що стоять перед

 вашою державою.

      Бажаю  вам  своєю  відповідальною, сумлінною працею успішно

 сприяти зміцненню демократичної, незалежної і квітучої України.

      (ОПЛЕСКИ)

 

      ГОЛОВА.  Дозвольте  від  вашого імені подякувати Президенту

 Угорської Республіки за добрі слова на адресу нашого парламенту,

 нашої  держави,  і висловити впевненість в тому, що його візит в

 Україну  сприятиме  розвитку  наших добросусідських стосунків на

 користь нашим  державам  і нашим  суспільствам.

      Завтра   Президент   Угорської  Республіки  разом  з  нашим

 Президентом  відкриють  міст  новий у Закарпатті через річку, що

 об'єднує  наші  народи.  І  тим  самим зніметься вся та напрага,

 котра  виникала сьогодні у транспортному забезпеченні стосунків,

 найперше  стосунків економічних, туристичних тощо.

      Я  думаю, що це теж хороший символ, який доручено чи випало

 відкрити і завершити ту спільну роботу по зведенню цього об'єкту

 і  він  теж,  мабуть,  символізує  наше  єднання,  наші  спільні

 інтереси і нашу спільну перспективу.

      Успіху вам і ще раз слова вдячності від парламенту України.

      (ОПЛЕСКИ)

 

      ГОЛОВА.  Шановні  народні  депутати, дорогі співвітчизники,

 теле і радіослухачі.

      Серед  багатьох  професійних  свят  в нашій країні особливе

 значення  має День працівників сільського господарства. У неділю

 17 листопада хлібороби і механізатори, тваринники і овочівники -

 всі працівники сільського господарства відзначають своє свято. В

 нелегких   умовах  працюють  сьогодні  селяни.  Значні  труднощі

 належить  перебороти  і в майбутньому. Але я впевненний, що вони

 вистоять,   як   вистоїть   і   наша  держава.  Характер  досвід

 українського  селянина походить саме від селянина, від господаря

 землі.  Побажаємо  добра  і  здоров'я,  витримки  і  щастя  всім

 працівникам  сільського  господарства. Із святом вас дорогі сіль

 ські трударі!

 

      ОПЛЕСКИ.

 

      Завтра  16  листопада  в  нашій  країні  відзначається день

 працівників  зв'язку радіо і телебачення. Велику роботу провдять

 люди  цих професій. Кожен з нас щоденно, безпосередньо, відчуває

 їх  увагу.  І  як скрізь у них сьогодні маса проблем, труднощів,

 невирішенних питань. На передодні свята хочу від імені Верховної

 Ради поздоровити зв'язківців, радіо і тележурналістів, інженерів

 і  техніків  з  їх  професійним святом, побажати добра здоров'я,

 здійснення  їх  сподівань  на  краще. Прошу приєднатися до цього

 поздоровлення.

 

      ОПЛЕСКИ.

 

      Іще зобов'язанний сказати кілька слів з нагоди міжнародного

 дня  студентв,  який  визначається теж у неділю. Хочу звернутися

 від  вашого  імені  до  молодих людей, до студентів. Вони будуть

 господарями  нової  України.  Саме  вони,  хто сьогодні, долаючи

 матеріальну  скруту,  не спокусився на рундучки, човникування, а

 зайнявся   найскладнішою   справою  -здобуванням  знань,  будуть

 будувати і очолювати всі структури влади у новій Україні.

      Побажаємо їм у цьому успіхів і батькам їхнім так само.

      (ОПЛЕСКИ)

      Про депутатські запити. Надійшли депутатські запити:

      Бережного   Олексія   Тимофійовича  до  Презудлента України

 стосовно заходів щодо ліквідації заборгованості заробітної плати

 працівникам бюджетної сфери Нововодолазького району Харьківської

 області.  В  цьому  запиті  Олександр  Тимофійович  пише,  що  у

 Нововодолазькому  районі Харківської області держава заборгувала

 6  мільйонів  гривень за 1995-1996 роки за всі види реалізованої

 продукції.   Внаслідок  цього  цей  район  винен  бюджету  1,  2

 мільйонів  гривень,  вчителям  -45  тисяч в тому числі, медичним

 працівникам  42 тисячі гривень, заробітна плата не виплачувалась

 цим категоріям населення більше шести місяців.

      В   районі   склалася   дуже  серйозна  ситуація.  Вчителі,

 медпрацівники   в  разі невирішення даної проблеми заявляють про

 намір невиходу на  роботу, що ще погіршить більше ситуацію.

      І  депутат  просить  сприянню  з  боку Президента в наданні

 допомоги  щодо  позитивного   вирішення даного питання. Маючи на

 увазі  доручення  відповідне  Кабінету Міністрів щодо реалізації

 тих положень закону, які діють на сьогоднішній день.

      Ставлю  на  голосування  зміст  цього запиту. Про підтримку

 цього змісту, голосується поіменно.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Направлення  цього  запиту  голосується, будь ласка. Просте

 голосування.

 

      "За"-

      Рішення прийнято.

      Кожина  Бориса  Борисовича  до  Президента  України, Голови

 Верховної   Ради,  Прем'єр-міністра  України  стосовно  введення

 мараторію  на  виплату  зарплати  та службових пільг особам, які

 працюють  у  вищих  органах державної влади і виплати за рахунок

 цього  боргу  з  виплати  зарплати,  пенсій і стипендій допомога

 громадянам.  Він  пише  в  своєму  запиті  про те, що я сказав у

 заголовку,  чи  в  назві  цього  запиту.  Деталізуючи відповідні

 документи,  посилаючись  на  звернення,  яке  зробили  громадяни

 селища   міського   типу   Богоробчани,  Солотвін,  Перегінське,

 Брошнів.  І  він  цитує  буквально  це  вернення з вимогами щодо

 мараторію   на  виплату  заробітної  плати  Президенту  України,

 працівникам Адміністрації Президента, Прем'єр-міністру, членам і

 працівникам   апарату  Кабінету  Міністрів,  народним  депутатам

 України,   працівникам   Секретаріату  Верховної  Ради  а  також

 підпорядкованих  ним  центральних  і місцевих органів державного

 влади   до   обласного  рівня  включно.  І  тимчасово  припинити

 користування   всіма   цими  категоріями  працівників  службовим

 транспортом,  санаторіями  та  будинками  відпочинку,  припинити

 помпезні  прийоми  і  концерти  і  так  далі  за державний кошт,

 припинити  надання  їм житла і відряджень за кордон за державний

 кошт  так далі.

      Тому  зміст  цього запиту я ставлю на голосування. Поіменне

 голосування.

 

      "За" -

      Рішення  не прийнято.

      Тепер  по  фракціях  опублікуйте,  будь ласка. По фракціях.

 Так,  тому  є  тут  ще  звернення  до  Голови Верховної Ради, до

 Прем'єр-міністра  з  цього  ж  приводу.  А  в  нас  є  на  руках

 постанова, яку вніс депутат Чапюк Ростислав Степанович подібного

 змісту. Ми будем розглядати це питання, воно включено до порядку

 дня. Там і визначимося. А тим часом, цей запит буде голосуватися

 простим  голосуванням  як направлення його до Прем'єр-міністра і

 Голови Верховної Ради.

      Я ставлю на голосування.

 

      "За"

      Рішення прийнято.

      Група  народних  депутатів: Рябець, Климпуш, Коршинський, -

 звертаються   до  Прем'єр-міністра  України  стосовно  механізму

 реалізації  Закону  про  статус  гірських  населених  пунктів  в

 Україні та фінансування соціально-екологічного розвитку гірських

 населених пунктів.

      Перебуваючи  там двічі за останні два роки, я хочу сказати,

 що  це  абсолютно необхідні запити і необхідно реалізувати Закон

 про  статус  гірських  населених  пунктів,  який ми не так давно

 прийняли.

      Я  прошу  підтримати  направлення  цього запиту до Прем'єр-

 міністра.

      Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

      "За"

      Рішення прийнято.

      Відповідно  до  статті  4.  2.  2 Регламенту Верховної Ради

 повідомляю про входження до складу депутатської групи "Народний

 Рух   України   проти   комунізму,   імперіалізму,   мафії,   за

 державність,  демократію  і  реформи" народного депутата України

 Глухівського Льва Йосиповича.

 

      ІЗ ЗАЛУ.  (Не чути).

 

      ГОЛОВА. Ні, тут так не написано.

      (Ш у м  у  з а л і).

      Будь  ласка,  слухається  питання про проект закону України

 про  внесення  змін  і доповнень до окремих законів України щодо

 оплати  праці  від  5. 10. 96 року номер 655. Він вручений вам в

 кінці  жовтня,  доповідає  Білоблоцький Микола Петрович, міністр

 праці України.

      Будь ласка.

      Будь ласка, доповідайте, потім розберемося.

      (Ш у м  у  з а л і).

      Ще  раз  прошу.  Подивіться  Регламент,  будь  ласка,  і не

 заважайте,  міністр  доповідає.  Подивіться  Регламент, я ще раз

 кажу.

      (Ш у м  у  з а л і).

      Розберетеся, будь ласка, говоріть.

 

      БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.

      Шановный Александр Александрович, шановні депутати!

 

      ГОЛОВА. Микола Петрович, одну хвилиночку.

      (Ш у м  у  з а л і).

      Одну  хвилиночку,  я  прошу  уваги,  сядьте,  будь ласка. Я

 зачитую  звернення  трьох фракцій, Конституційний центр і Рух. В

 зв'язку  з  розповсюдженням  проекту закону України про введення

 військових  формувань  Російських Федерацій з території України,

 внесений   депутатом   Симоненком,   що   носить   антидержавний

 провакаційний   характер  вимагаємо  негайний  перерв  в  роботі

 засідання.

      Я  поясню  вам  норми  Регламенту.  Про те, що при розгляді

 якогось  питання,  коли  для з'ясування позицій фракцій потрібна

 перерва, порадитись потрібно, вони звертаються до головуючого. І

 він  дає  або  не  дає  право на перерву. Але це питання ніякого

 відношення  до  того, що зараз є немає. Через годину ми матимемо

 перерву півгодини, і не десять, а півгодини порадьтесь і зробіть

 висновки.

      Будь ласка, доповідайте питання.

      (Ш у м  у  з а л і).

      Будь  ласка, говоріть, Микола Петрович. (Шум у залі, окремі

 вигуки) Говоріть, будь ласка.

 

      БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.

      Шановні... (Шум у залі, окремі вигуки) Шановні депутати!

      Шановні депутати, на ваш ... (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  Говоріть, Микола Петрович!

 

      БІЛОБЛОЦЬКИЙ М. П. Шановні депутати, я прошу уваги! Я прошу

 уваги.

      Шановні  депутати,  на  ваш розгляд вноситься проект Закону

 про  внесення  змін  і доповнень до окремих законів України щодо

 оплати   праці. Необхідно  відмітити,  що  діючі  закони  - "Про

 підприємства  в  Україні",  "Про  оплату праці", "Про колективні

 договори  і  угоди" - у достатній  мірі  визначають розмежування

 повноважень   держави  і  суб'єктів  підприємницької  діяльності

 стосовно  питань оплати праці. Але вони більш реальні в ринкових

 умовах.  Тобто,  при  наявності  обов'язкових ринкових чинників,

 ринку  збуту,  фінансів,  ринку  праці,  створення у необхідному

 обсязі недержавного сектору виробництва.

      Застосування  в  Україні  цілком  ринкового Закону з питань

 оплати  праці  в умовах, коли ще не створене ринкове середовище,

 не може бути виправданим.

      В   умовах   перехідного   періоду   держава  повинна  мати

 законодавче   право  щодо  державного  впливу  на  господарсько-

 фінансову  діяльність  підприємств,  в  тому  числі  і  стосовно

 адекватного  зростання  витрат  на  оплату  праці з результатами

 виробничої діяльності.

      Так, в період дії статті 19 Закону України про підприємства

 в  Україні,  якою  було  надано  право суб'єктам підприємницької

 діяльності  всіх  форм  власності майже всі права в сфері оплати

 праці.   Саме   це   стало   причиною   порушення  міжгалузевих,

 міжкваліфікаційних співвідношень в оплаті праці.

      Наприклад, у серпні цього року нафтовидобувна промисловість

 по рівням середньої заробітної плати перемістилася з 21-го місця

 на  3  місце.  Нафтопереробна,  відповідно,  з  29-го  на перше,

 газова - з 25-го на друге, харчова - з 50-го на 21-е і так далі.

      Разом  з  тим в машинобудуванні, де більш висока складність

 роботи,  де  необхідні  працівники  більш  високої кваліфікації,

 рівень  заробітної  плати  значно  нижчий,  і  галузь  по  цьому

 показнику перемістилась з 22-го на 49-е місце.

      А   вугільна  промисловість  з  більш  важкими,  шкідливими

 умовами праці з 2-го місця на 16-те.

      Спостерігається  випереджаюче  зростання заробітної плати у

 галузях,  що  займають  монопольне  становище,  а  також тих, що

 датуються  з  бюджету.  Наприклад,  промисловості темп зростання

 заробітної  плати  склав  106,  2  відсотка.  В  той  же  час  у

 нафтодобувній - 150, 13, у газовій -148, 9 відсотка, у житловому

 господарстві - 120 відсотків, а в комунальному господарстві -

 109,5.

      Зростання  витрат  на  оплату  праці  не завжди пов'язане з

 відповідним   зростанням   обсягів   виробництва.   Крім  цього,

 необгрунтоване   зростання   заробітної   плати   призводить  до

 підвищення  цін  на товари і послуги. В результаті знижується на

 них  попит  у  населення,  створюються передумови до поглиблення

 інфляції, посилюються соціальні напруги у суспільстві.

      Враховуючи  викладене,  а  також  відповідно  до  постанови

 Верховної  Ради від 24 травня поточного року щодо встановлення в

 96-ому  році  регулювання  фондів оплати праці на підприємствах-

 монополістах, підготовлений і зазначений законопроект.

      Проект  Закону  передбачає внесення змін до статті 8 Закону

 України  про  оплату  праці,  до  статті 19-ї Закону України про

 підприємства  щодо  регулювання  фондів оплати праці працівників

 підприємств-монополістів за переліком, що визначається Кабінетом

 Міністрів України.

      Регулювання  фондів  оплати праці на цих підприємствах може

 стати  дійовим антимонопольним заходом, особливо в тих випадках,

 коли мова йде про найбільш важливий для споживача товарні ринки,

 а  також  у  випадках  зловживання підприємствами-монополістами,

 зокрема,    в    частині   встановлення   монопольних   цін   на

 необгрунтоване збільшення заробітної  плати.

      В  інших  підприємствах,  які  не  увійдуть  до зазначеного

 переліку,  фонд  оплати  праці  буде  визначатись  власником  чи

 уповноваженим ним органом.

      У  разі затвердження вказаних змін до чинного законодавства

 індивідуальні озміри оплати праці не обмежуються.

      Одночасно  передбачається,  що умови і розміри оплати праці

 працівників підприємств, що фінансуються чи дотуються з бюджету,

 визначаються Кабінетом Міністрів.

      Вносяться  зміни  до ст. 8 Закону про колективні договори і

 угоди,   щодо   регулювання  на  державному  рівні  міжгалузевих

 співвідношень.    На    галузевому   рівні   -міжкваліфікаційних

 співвідношень в оплаті праці.

      Вносячи   за   дорученням  Президента  України  на  розгляд

 Верховної   Ради  роект  Закону  України  про  внесення  змін  і

 доповнень  до окремих законів щодо оплати праці, Уряд розраховує

 на взаєморозуміння і підтримку в цьому питанні.

      Я знаю, що не всі однаково сприймають цей проект, бо він не

 є  панацеєю  в  вирішенні  тих  складних  питань,  які  сьогодні

 склались  в  системі  оплати  праці, але я глибоко переконаний в

 тому,  що  в  тій  ситуації, яка склалась в державі зараз просто

 безпідставне  підвищення  заробітної  плати, завищення витрат на

 оплату праці,  воно просто сьогодні не може бути  можливим.

      Тому я хотів би підтримати проект той, який запропонований,

 і дякую вам за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  у  вас проект цей є, це проект

 Закону невідкладний.

      Як  бачите,  він  не  суперечить  можливості прийняття того

 закону, який ми передбачили в проекті в плані роботи на листопад

 місяць про введення  в повному обсязі Закону про  оплату праці.

      А  це  уточнення до кількох статей. Аргументацію щодо цього

 зробив  міністр,  вірніше  до  одної  статті.  Я хочу запитати є

 запитання до... Є. Будь ласка, запишіться.

      Будь ласка, Свято.

 

      СВЯТО В.П., 416 виборчий округ, Хмельниччина.

      Дякую, Олександре Олександровичу.

      Шановний Микола Петровичу, мене цікавить таке запитання. Ви

 говорили за зростання необгрунтоване заробітної плати на 120-140

 відсотків,  а  мене  цікавить  абсолютна цифра цих відсотків. Це

 вище  отого  рівня  фізиологічного виживання, чи нижче? Це перше

 запитання.

      І друге запитання. Чи є підставою для підвищення заробітної

 плати   людям   переважної   більшості,   які  на  рівні  значно

 фізиологічного  виживання,  коли іде це підвищення, з точки зору

 досягнення цього рівня? Адже люди зараз на рівні вимирання.

      Дякую за увагу.

 

      БІЛОБЛОЦЬКИЙ  М.  П.  Перше  питання.  Якщо  взяти сьогодні

 максимальну   і  мінімальну  заробітну  плату,  яка  склалася  в

 галузях,  то  співвідношення  7.  7, тобто 480 гривень і 63. Але

 відповіді  дати вам сьогодні чому там 63, я думаю, ви розумієте.

 Це в основному легка промисловість, деревообробна промисловість,

 навіть  74  у  приватно-будівельній. Тому це вже залежить не від

 міністра,  чому  саме  там  така  зарплата.  Мова іде про те, що

 обмеження   підвищення   індивідуальної  заробітної  плати  цими

 змінами не  передбачається.  І я сказав, що індивідуально - ні в

 якому  разі. Можливість підвищення в тих, яких рівень заробітної

 плати  у тих галузях і на тих виробництвах, де вона дуже низька,

 є, опять таки, ніхто їх не обмежує.

      Мова  йде  про  те, що треба створить механізм, який би був

 пов'язаний:  рост  заробітної  плати  з  відповідним підвищенням

 обсягів виробництва. Ви самі розумієте, що такого бути просто не

 може.

      Відносно    фізіологічного    рівня,    ви   знаєте,   межа

 малозабезпеченості  вона  була  розрахована  70,  9.  Якщо взять

 сьогодні,  то навіть по окремим галузям ми маємо нижчу заробітну

 плату,  ніж  70,  9.  Я  назвав,  що є 63, 64 по окремим галузям

 виробництва.

 

      ГОЛОВА. Юрковський.

 

      ЮРКОВСЬКИЙ,    город   Севастополь,   45   округ,   фракция

 коммунистов.

      Я  бы  хотел спросить уважаемого министра. Знает ли он, что

 Украина  обязалась выполнять Международную хартию прав человека?

 Это первое.

      И  второе.  Знает ли он в этой связи, что это предлождение,

 которое   он   вносит,  противоречит  Международному  пакту  про

 экономические,   социальные,   культурные   права   человека   в

 частности?

 

      БІЛОБЛОЦЬКИЙ  М.  П.  Якби тільки знання хартій і конвенцій

 міжднародних,  які  є, могло змінити ситуацію, яку ми маємо, то,

 як  кажуть,  я готов би був їх вивчати з ранку до ночі. Справа ж

 не в тому, що є сьогодні міжнародні правові норми, і ми якраз не

 втручаємся  в  їх  визначення.  Ми кажемо, що регулювання фондів

 оплати праці в перехідний період сьогодні -це єдиний порятунок в

 плані  вирішення тих проблем і негараздів, які ми сьогодні маємо

 в  соціальній  сфері. Це єдине. Я не кажу, що ця норма постійна.

 Да,  в якійсь мірі ми схиляємося до централізованого регулювання

 фонду   оплати  праці.  Норма  ця  неринкова.  Але  все  ж  таки

 менталітет   у   нас  склався  таким  чином,  що  десятки  років

 регулювали  ці  фонди.  І  коли  відпустили  це все з прийняттям

 Закону  про  підприємства, я сказав: 19 стаття. На що це вийшло?

 Перевірки  показали,  що  тільки  в  Донбасі сьогодні саме з цих

 питань  заведень  191 кримінальна справа. Тобто, якраз свобода в

 цьому плані, вона не на користь пішла справі і людям теж.

 

      ГОЛОВА.  Доповнення до цього закону... до цього запитання з

 цього приводу. Будь ласка.

 

      ВЕРНИГОРА.

      Шановний  Микола  Петровичу, я за регулювання в монопольних

 виробництвах там або галузях, але ви знаєте прекрасно, що ціни у

 нас складаються, як правило, із базових галузей цін на продукцію

 базових  галузей.  Так як би ви вважали: чи не варто нам за одне

 до  монопольних  добавить  і базові, з яких... ну електроенергія

 та,  вугілля і все інше. Тому що ми через місяць-два спохопимось

 і начнемо підтягувать інші, ці опустяться і будем, це в нас буде

 весь  час  як  терези.  То може  ми   так  давайте ж виділимо...

 

      БІЛОБЛОЦЬКИЙ  М.  П.  Ні,  я... Дякую. Я хотів би пояснить.

 Причому  відповідально про те, що мова не іде, щоб зменшувать ті

 параметри,  які досягнуті. Мова йде про те, щоб зав'язать єдиний

 механізм що на сьогодні. Якщо навіть газодобувна чи нафтодобувна

 не  будуть підвищувати обсяги виробництва, вони просто не будуть

 можливості  мати  підвищувать  ту базу сьогодні рівня заробітної

 плати,  яка в них, наприклад, склалася. (...........) Ті, хто на

 сьогоднішній  день  мають  низьку  базу  заробітної  плати, вони

 повинні будуть підвищувать її. Але, опять-таки, як кажуть, через

 механізм заробітної плати через обсяги виробництва.

      Друге. Я хотів би, щоби уважно прочитали якраз другий абзац

 відносно базових галузей статті 8 "Сфери державного регулювання"

 регулювання  фондів  оплати  праці,  а  також  визначення умов і

 встановлення розмірів оплати праці працівників інших підприємств

 здійснюється  власником  чи  уповноваженим  ним  органом.  Оце є

 відповідь.

      Я не хочу перед вами хитрувати - да, це мова йде про те, що

 там,  де  воно  державне  підприємство, держава сьогодні повинна

 регулювати.

      І  далі. Саме ви добре це усвідомлюєте, про те, що сьогодні

 50 відсотків держава має власності в акціонованому підприємстві,

 а   виходить   так:  на  державному  підприємстві  через  дорогу

 заробітна  плата  складає  в  межах  80  гривень,  а  там,  де з

 державною власністю, на 50 відсотків, там складає 300, 500, а то

 й 1000 гривень.

      Тобто,  якраз  мова  йде  про  те, що знайти треба механізм

 регулювання  й цього процесу. Тобто, мова не йде тільки про тих,

 хто  дотується з бюджету чи фінансується, а вплив............ на

 всі галузі.

 

      ГОЛОВА. Ратушний.

 

      РАТУШНИЙ М.Я., Конгрес українських націоналістів.

      Шановний  доповідачу,  я прошу вибачення, що відволікаю від

 обговорення   такого  питання.  В  мене  питання  до  Олександра

 Олександровича.

      Олександре  Олександровичу,  ви  бачите,  що, ви знаєте, що

 сталося в залі, і бачите, що декілька депутатських груп покинули

 зал  з  огляду  на  політичну  провокацію, яка відбулася завдяки

 апарату  Верховної  Ради. Розповсюджено заяву, чи проект закону,

 взагалі антиукраїнських груп, де називається, що Крим окупований

 українською  владою,  де  пропонується  працівників  окупаційної

 адміністрації   покинути   з   членами   їхніх  сімей,  покинути

 Севастополь.

      І  фактично,  такі  провокатори,  точніше агенти російських

 спецсулжб,   они  постійно  зривають  і  провокують  ситуацію  в

 парламенті.  Я  думаю, робити вигляд, що нічого не сталося, коли

 зараз  немає значної частини депутатів, які зверталися до вас, і

 продовжувати  спокійно  обговорювати  питання  про Закон про про

 оплату праці, це, я думаю, трохи не розумно.

      Я думаю, що...

 

      ГОЛОВА.  Микола  Петрович, я додам час на відповіді.

      А вам відповім таким чином. Відповідно до Конституції кожен

 депутат   може   вносити   законодавчі  ініціативи,  законодавчі

 пропозиції  за змістом таким, яким він вважає. І причому, він не

 відповідає навіть  за  ті слова, які він вживає тут - аби тільки

 вони мали цензурні, дотримані були норми.

      Я  не  знаю,  хто  давав  доручення на розповсюдження цього

 проекту,  але  він  робив теж в межах Регламенту. І більше того,

 хочу  сказати,  за  змістом  -це  політичне  безглуздя.  Якщо не

 сказати  більше.  І відповідальності знову ж таки за Конституцію

 депутат, якщо це зроблено в сесійному залі, не несе. А як би він

 це  зробив  на  вулиці,  то  це  були  б заклики проти повалення

 конституційного ладу. І тоді проти нього можна було б порушувати

 кримінальну справу.

      Процедура  розгляду будь-якої законодавчої ініціативи така.

 Надсилається  вона  в  відповідну  комісію, котру це стосується.

 Вона розглядає це питання. Якщо є потреба включити це питання до

 порядку  дня,  сесія  визначиться  і  дасть  оцінку  цьому акту.

 Регламент  передбачає  також, що під час розгляду того чи іншого

 питання  група фракцій або одна фракція може вимагати перерви на

 певний час.

      Сьогодні  розглядається  питання,  з  приводу  якого  немає

 ніяких  сумнівів,  ніякого немає заперечення з боку депутатських

 фракцій. Тому, йде нормальне засідання. А якщо хтось хоче шукати

 будь-який  привід  аби облишити зал, щоб не було засідань, то це

 вже  справа  інша.  І тут годити кожному я просто не можу. Я дію

 зараз  строго у межах Регламенту. І будемо працювати таким чином

 далі.

      Відповідає   на  запитання  Микола  Білоблодський,  міністр

 соціальної  політики праці. Запитання ставить Ковтунець. Міністр

 праці, я прошу вибачення.

      Вінський, будь ласка.

 

      ВІНСЬКИЙ М. П., Соціалістична фракція.

      Обмеження  фонду оплати праці -це явно не ринковий захід. І

 він,    до речі  кажучи,   протирічить   сумнозвісній   доповіді

 Президента,   по  якій  ми  сьогодні  розвалюємо  уже  два  роки

 економіку  України.  Внесення цього закону означає, що Президент

 відмовився в черговий раз від своєї предвиборної обіцянки .

      Як ви, як міністр, відноситеся до того, що тепер і Верховна

 Рада  має підтримати оці підходи? Тобто ми проголосували за його

 доповідь,  вроді  підтримали  доповідь,  що обмеження ніякого не

 буде,  а  тепер нам підсовують матеріал, який говорить, що треба

 обмежувать. Це перше.

      Друге.  Ми обмежували фонд оплати праці кілька раз вже. І в

 основному  -для державних підприємств це стосувалось. І це ясно:

 це  був  механізм  розвалу державного сектору економіки, тому що

 частні контори платили в 10 раз більше як державні.

      Яку   мету   ви   переслідуєте   сьогодні?   Вірніше,   цей

 законопроект.  Тільки  скажіть  правду! І чи не краще регулювати

 ціни, а не зарплату?!

 

      БІЛОБЛОЦЬКИЙ  М.  П.  Відносно  правди -  я не хочу, щоб ви

 ревізію робили мені...

      Я хотів би своє бачення в цьому питанні викласти.

      Перш   за  все,  на  тому  етапі,  який  склався  зараз,  в

 перехідному   періоді,   коли   обсяги  виробництва  падають,  а

 заробітну  плату  встановлюють хто як хоче, я кажу -стану такого

 справ не може бути в державі. Я вважаю, що самим правильним було

 ці зміни ввести як тимчасові -вони, дійсно, не є на сьогоднішній

 день  механізмом,  який відповідав би ринковим умовам економіки.

 Тому   якраз   і  пропонуються  такі  зміни  відносно  державних

 підприємств.

      На   перший   план  ставляться  підприємства-монополісти  і

 підприємства,  які  дотуються  чи  фінансуються  з бюджету. Що в

 цьому поганого?!

      Я  хотів  би  далі  заглянуть. Ці ж підприємства підвищують

 заробітну  плату.  Після того освітяни, культура, наука і т. д.,

 в  якій  по  закону  сьогодні  за  базу  приймається  середнє по

 промисловості  чи  по  народному господарству, саме випереджають

 темпи   підвищення   заробітної   плати  і  створюється  колапс,

 фактично, з виплатою заробітної плати -що в сфері обслуговування

 вона  росте  вище  ніж, наприклад, в промисловості і в цілому по

 народному господарству.

      Тому я переконаний, що це треба робить. Я чотири рази, коли

 був  на вашому місці, ставив питання про те, що достраково 19-ту

 статтю вводимо в Закон про підприємства, достроково.

      Ми  не  створили  ринкового  середовища,  а  зробили  повну

 вольність,  тому  воно  так  і  трапилось у нас - і ціни пішли в

 рознос, і управління, так би мовити, механізма з боку держави за

 державними підприємствами було втрачений. Тому воно і вийшло, що,

 я  кажу, деякі директори не можуть заплатить заробітну плату, но

 зате  на  мерседасах  об'їзжають,  так  би мовити, свої квартали

 цехів.

 

      ГОЛОВА. Не задоволений ............., будь ласка.

 

      ВІНСЬКИЙ.  Я  хотів  би  все-таки по суті получити на перше

 питання  і  на  останнє.  І  все-таки,  чому  ж тоді в банках не

 обмежуємо ми ніколи зарплату? А обмежуємо державні підприємства?

 Чому так? Чому ви не пропонуєте обмежити зарплату в банках?

 

      БІЛОБЛОЦЬКИЙ. Ну я думаю, ви -політик і розумієте, що треба

 в   межах   закону   діяти.   Сфера  банківська,  ви  розумієте,

 регламентується  іншими  законами.  Як  я  можу вам пропонувати,

 наприклад,  вводити  обмеження в банківській чи приватній сфері?

 Це зовсім інше законодавче поле.

      Я б теж хотів, я не відмовляюся від того, але я кажу, треба

 діяти в межах законів, які прийняті.

 

      ГОЛОВА. Він представляє в данному випадку інтереси Кабінету

 Міністрів.

      Будь ласка, сідайте на місце.

      Микола  Петрович,  спасибі  вам.  Слово  має Терець Валерій

 Миколайович  від  комісії.  Член  комісії  з  питань  соціальної

 політики та праці  Валерій Миколайович Терець на трибуні.

      Прошу уваги.

 

      ТЕРЕЦЬ  В.  М.,  187  Токмацький виборчий округ, Запорізька

 область.

      Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги, шановні

 виборці.  У  своєму  виступі  міністр  праці,  Микола  Петрович,

 зазначив,  що ці дії, які запропоновує уряд стосовно регулювання

 фондів оплати праці -  не  панацея.

      В націй Комісії це питання дебатувалось дуже довго  і надто

 важко і складно.

      В цьому залі неодноразова тако ж звучали питання, пов'язані

 з регулюванням фонду оплати праці.

      Нагадаю,  що  Комісія з питань соцільаної політики та праці

 підготувала,  а  Верховна  Рада  підтримала  4 липня 1996 року і

 прийняла  рішення  про  затвердження порядку визначення сум, які

 вносяться  до Бюджету у зв'язку зперевищенням фондів споживання,

 згідно  якого  уряд  повинен  був  внести  зазначену постанову у

 відповідність о Закону про підприємства  України.

      Обговорюючи  на  Комісії  питання  про  хід виконання даної

 Постанови,  ми  рекомендували  Кабінету Міністрів при підготовці

 нової  редакції  частини  1  ст.  19  Закону  про підприємства в

 Україні  реедбачити диференційний підхід щодо регулювання фондів

 оплати  праці  підприємствам-монополістам,  комерційним  банкам,

 страховим  компаніям,  довірчим  товариствам та іншим установам,

 які здійснюють кредитно-фінансову діяльність.

      Дійсно, сьогодні має місце безпідставне завищення на оплату

 праці.  І  тому  це  питання  необхідно  вирішувати  саме  через

 регулювання  фондів  оплати  праці, як це і пропонується Урядом і

 зазначений   законопроект,   поданий   в   першочерговому  плані

 Президента.

       Однак    Комісія    вважає    за   доцітльне   внести   до

 запропонованого проекту деякі уточнення.

      По-перше, частина 2 запропонованої редакції статті 8 Закону

 України  про  оплату  праці  суперечить  самій  назві,  оскільки

 регулювання  фондів  оплати  праці,  а  також визначення умов та

 встановлення   розмірів  оплати  праці  працівників  недержавних

 підприємств,  а  також  тих, які не фінансуются і не дотиються з

 бюджету,  здійснюється  власником чи уповноваженим ним органом і

 не можуть бути предметом державного регулювання.

      Тому  частину  2  цієї  статті необхідно виключити. Такої ж

 думки і науково-експертний відділ Секретаріату Верховної Ради.

      По-друге,  не  зрозуміло  є також і редакція пункту першого

 статті  19 Закону про підприємства в Україні. Важко зрозуміти чи

 самостійно підприємство, крім підприємств-мотоболістів, визначає

 Фонд  оплати  праці  чи  в  межах,  встановленних  власником  чи

 уповноваженним ним органом.

      Ми  вважали,  що  оскільки  пункт 4 статті 19 законопроекту

 передбачає,   що   підприємства,   крім   бюджетних,  самостійно

 встановлюють  форми  системи  і  розміри  оплати  праці,  то і в

 першому  пункті  слова  "в  межах,  встановленних  власником  чи

 уповноваженим ним органом" слід виключити.

      Заслуговує   на  підтримку  зауваження  науково-експертного

 відділу  і  те,  що уточнення у пункті 4 статті 19 положення про

 надання  підприємству права самостійно втсановлювати інші доходи

 працівників,  крім  оплати  праці.  Інші доходи працівників може

 отримувати  і  від  різного  роду  цивільно-правових  договорів.

 Наприклад,   купівлі-продажу, позичок, спадщини та дещо інше.

      Шановні  колеги,  при  розгляді цього питання було міністру

 праці задано декілька вважливих питань, які не відображають суті

 тих  змін,  які  пропонуються  до  закону. Виваженість прийняття

 цього  рішення,  я  гадаю, необхідно зробити ці уточнення і тому

 пропоную  не  приймати  закон  в цілому, а комісія пропонує його

 прийняти в першому читанні.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Запитань немає до Валерія Миколайовича. Будь ласка,

 запишіться на запитання. Опублікуйте, будь ласка, список.

      Угаров.

 

      УГАРОВ Г., город Мелитополь.

      Предусматривает  ли как-то этот новый законопроект, с одной

 стороны,   ограничение   безусловное,   а,   с  другой  стороны,

 органичение   на   еще  не   выданную   заработную  плату,  если

 происходить  такой процес. Потому что несмотря на то, что сейчас

 некоторые  предприятия  по  статусу  и являются монополистами, и

 очень  так  это внешне, может быть или по статистическим данным,

 или  по прошлым данным хорошо стоят там и большие фонды у них. И

 вместе  с  тем  работники  этих  предприятий  уже очень давно не

 получают  заработную  плату.  Предусмотрено  ли какие-то ссылки,

 органичения    либо  после  выплаты  заработной  платы  вводится

 органичение,  либо  вместе  с  заработной  платой, либо какой-то

 механизм.

      Спасибо.

 

      ТЕРЕЦЬ В.М.       Дякую  за  запитання.  Ну  якщо ви уважно

 читали  лист Президента до нас, до Верховної Ради стосовно цього

 закону,  о  там  написано:"В  зв'язку  з першочерговим завданням

 Кабінету    Міністрів   України  щодо  погашення  заборгованості

 держави  по  заробітній  платі..."  і  далі. Тому чому комісія і

 вважає,  що не можна зараз вводити цей закон без цих механізмів,

 які  не додані до цього законопроекту. Тому я з вами погоджуюсь.

 Нада погасить...............

 

      ГОЛОВА. Пасечна.

 

      ПАСЕЧНА Л.Я., 126 округ, фракция коммунистов.

      Я полностью присоединяюсь к мнению вашей комиссии и считаю,

 что  вопрос очень актуальный, и нужно сегодня его рассматривать.

 Но  у меня есть такой вопрос к вам, если вы его рассматривали на

 комиссии.   Существующий   закон   об   образовании   определяет

 заработную  плату  сегодня учителей, которая должна быть не ниже

 среднего  заработка  работников  промышленных  предприятий   или

 промышленности.  А  что  касается  поданного  проекта  закон, он

 говорит  о  том,  что  будет  устанавливаться фонд оплаты труда.

 Скажите  будет  ли  он  взаимодействовать с тем законом поданный

 этот закон?

      Спасибо.

 

      ТЕРЕЦЬ  В.  М.  Дякую за запитання. Я гадаю, і це затвердив

 міністр  праці,  що  той рівень оплати праці, який є на цей час,

 він  буде не зменшений, а буде диференціювато, згідно збільшення

 заробітної  плати.  І  тому  того,  що зменшення буде заробітної

 плати,  відповідно  до того, що до середнього рівня по народному

 господарству  цього  не відбудеться. Але Кабінету Міністрів буде

 надано право регулювання фондів споживання в бюджетінй сфері.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Єльяшкевич.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.

      Ельяшкевич, Херсон, депутатская группа "Реформы". Уважаемый

 Александр  Александрович,  сначала вопрос по процедуре, потом -к

 докладчику.

      Дело  в  том,  что  сегодня  случилась большая пропокация в

 сессионном  зале, в  связи с...

 

      ГОЛОВА. Виключіть мікрофон.

      Олександр  Сергійович, поки ви були за межами залу, я точно

 на це питання  вже   давав   відповідь. Вичерпну  відповідь.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ще  раз  повторюю.  Я не можу двічі витрачати час сесійного

 залу  на одні і ті ж речі передбачені. Тому що ви говорите не по

 суті.

      ГОЛОС З ЗАЛУ. НЕ ЧУТИ

      В Регламенті  це записано. Будь ласка.

      ГОЛОС З ЗАЛУ. НЕ ЧУТИ

      Дайте  слово  Єльяшкевичу.  Задавайте запитання доповідачу.

 Так  я ж  тільки  що  відповідав  на це питання.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Александр Александрович...

 

      ГОЛОВА.  Ярослав  Ратушний  задавав  це  питання. Я відповів

 вичерпно на це питання. Що ще треба? Будь ласка.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ  О.  С.  Александр  Александрович,  я  прошу  не

 перебивать   и   не   нарушать  конституционные  права  народных

 депутатов Украины.

      Так   вот,  по  процедуре.  Депутатские  группы  и  фракции

 попросили  перерыв.  Вы  посчитали,  что  этот  перерыв обкявить

 невозможно.  Это  ваша  реакция  на те действия, которые сделаны

 Секретариатом  Верховного  Совета,  который  руководится  вами и

 конкретно  депутатом  Иваном  Симоненко.  Поэтому  я  бы просил,

 Александр  Александрович,  обратить  внимание  сколько  карточек

 вставлено,  сколько сейчас в сессионном зале депутатов. Можем ли

 мы   принимать  решение.

      Теперь,  что  касается конкретного законопроекта. Уважаемый

 докладчик!  Как  вы  считаете,  что  на  сегодняшний  день более

 важно  -решить вопрос о том, заработную плату вывести из тени, а

 мы   знаем,   что   такая   проблема  реально  существует,  либо

 ограничивать  фонд оплаты   труда.

 

      ГОЛОВА.  Я відповім спочатку на питання до мене. А потім ви

 відповісте на це питання, подумайте над ним за цей час.

      Шановний  Олександре  Сергійовичу,  ви  маєте конституційне

 право  задати  мені  запитання і висловити претензію, і написати

 від фракції заяву про перерву.

      Але  таке  є конституційне право має депутат Іван Симоненко

 подати на розгляд Верховної Ради проект закону, який безглуздий,

 на  мій  погляд,  в  політичному сенсі за змістом і з усіма тими

 наслідками, які випливають. Але він за Конституцією має право, і

 якщо він ці думки висловлює в сесійному залі, навіть які ведуть,

 навіть  сказав  би  так, заклики до війни тощо в сесійному залі,

 він користується правом, його не можна звинуватити ні в чому.

      Далі.  Суб'єкт законодавчої ініціативи, підготувавши той чи

 інший  законопроект,  має  конституційне  право  на те, щоб його

 розповсюдили  серед депутатів. Це зробив хто, я не знаю, хто дав

 таке розпорядження, але зроблено це теж в межах Регламенту.

      А    тепер.    Розглядайте   питання...   Тепер,   відносно

 регламентного  права  щодо  перерви.  Якщо  розглядається  якесь

 питання і виникла потреба у фракції порадитися, то вони ставлять

 питання  про перерву, і головуючий може дати, написано так, може

 дати час на перерву.

      Але  розглядається зовсім інше питання, і тому немає ніяких

 підстав.  Я пояснив тим ініціаторам, хто звертався. Буде перерва

 через півгодини (тоді була година) -радьтеся, скільки завгодно.

      А  на  останнє  запитання скажу: зареєструвалося в залі 332

 народних  депутати.  І  до  14 години можна працювати в сесйному

 залі, приймаючи відповідне рішення. Будь ласка.

      Тепер відповідайте ви.

 

      ТЕРЕЦЬ

      Відповідаю   на   запитання  стосовно....  Шановні  колеги,

 відповідаю  на  запитання  стосовно  моєї  позиції  про  те, щоб

 вивести заробітну плату з тіні, і чи можна це регулювати фондами

 оплати праці.

      Я  з  вами повністю згоден з тим, щоб вивести його, але для

 цього треба законодавче і правове поле, якого в нас зараз немає.

      І  чому  я  вам  і зазначив і сумніви комісії, і наші, і ті

 сумніви, які є і в Міністерства праці, і в Кабінеті Міністрів. І

 що  регулювання  фондів  оплати  праці  -це  вимушена  міра, яку

 необхідно  зараз  зробити,  щоб врегулювати питання по заробіній

 платі.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Моцпан, останнє запитання.

 

      МОЦПАН. 146 избирательный округ.

      Уважаемый   Валерий  Николаевич!  Ответьте  пожалуйста,  на

 сколько    предложенный    законопроект    отвечает    программе

 правительства, которое утвердил парламент?

      Спасибо.

 

      ТЕРЕЦЬ. Дякую за запитання.

      Стосовно   того,   чи  зазначений  законопроект  відповідає

 програмі,  яку затвердила Верховна Рада. На мою думку, тому що я

 можу відповісти тільки за себе, не за комісію. Я гадаю, що це не

 є  невиконання  програми,  але  це необхідна міра, яку необхідну

 зараз зробити по врегулюванню фондів оплати праці.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

      ТЕРЕЦЬ.   Прошу  підтримати  позицію  комісії  і  далі

 працювати над законом.

 

      ГОЛОВА.  Записалися  не  виступи 9 депутатів. Я прошу згоди

 вашої 20 хвилин на виступи, можна, на обговорення?

      Ставлю на голосування цю пропозицію.

      Обговорюється власника одна стаття закону. Важливо, звичайно.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Слово має Моцпан, за ним Вітренко.

      Анатолій Федорович Моцпан, будь ласка.

 

      МОЦПАН.   146  избирательный  округ,  фракция  социалистов,

 Моцпан.

      Уважаемый  Александр Александрович, уважаемые коллеги! Я не

 случайно   задал   вопрос   Валерию   Николаевичу.   На  сколько

 соответствует   предложенный  правительством  законопроект,  что

 касается   регулирования   оплаты   труда,  заработной  платы  в

 государственной сферы в Программе Правительства.

      Я  убежден -соответствует на все 100%. И для убедительности

 процитирую  вам.  Название  пункта  2 третьего раздела Программы

 Правительства,  которое  мы  с вами получили в сентябре месяце и

 которое  одобрили  в октябре этого года. Пукнт 2 называется так:

 "Восстановление   управляемости   государственным   сектором   в

 экономике".  Здесь отмечается, что в предыдущий период (это было

 преступление,  на  мой  взгляд!)  государство  не контролировало

 работу  государственных предприятий, которые на сегодняшний день

 составляют  50% общего обкема промышленной продукции. Прдставьте

 себе ситуацию чисто классической капиталлической экономии, когда

 собственник,  то  есть глава фирмы не контролирует предприятие -

 это  же  полное  банкротство,  но это будет его дело. А здесь мы

 вызвали,  в  конечном итоге, невыплату заработной платы, пенсий,

 нищету людей.

      И  дальше  в этой программе, в частности, во втором пункте,

 правительство   предлагало   (а   мы   с  вами  утвердили),  что

 государство  отныне  должно  планировать  работу государственных

 предприятий,   осуществлять   за   нымы   финансовый   контроль,

 распределение  прибыли, в том числе и определять фонд заработной

 платы.   И   у  меня  нет  никаких  сомнений,  что  предложенный

 законопроект   относительно  регулирования  заработной  платы  в

 государственной  сфере, в бюджетных организациях, в предприятиях

 с   преобладанием  государственной  формы  собственности  должно

 регулироваться,  управляться  правительством,  ибо,  в  конечном

 итоге, правительство -собственник (давайте говорить конкретно!).

 А  если  мы  не  даем  право  Правительству  определять  и  фонд

 заработной  платы,  и  распределение прибыли, и вообще управлять

 этим  предприятием  государственным,  в том числе, и в бюджетной

 сфере,  то  как тогда мы с этой трибуны сможем с вас... с нас...

 спросить   с  Правитльства,  как  оно  управляет  вверенным  ему

 имуществом.

      Нет,   уважаемые   коллеги,  я  считаю,  что  сегодня  этот

 законопроект  надо  принимать  -и  без всяких там первых, вторых

 чтений! Потому, что тут всего-навсего речь идет о двух статьях.

      Я  абсолютно  согласен  с вопросом депутата Винского Иосифа

 Викентиевича  по  поводу  того, какая сегодня заработная плата в

 коммерческих  структурах,  банках.  Это  же  -вопрос номер 2. И,

 уважаемые  коллеги, я убежден-и Правительство, и мы должны будем

 вернуться   к   этому.   Кстати,   в   Программе   Правительства

 предусмотрено,  чтобы  и  здесь  заработная  плата  определялася

 себестоимостью   продукции,  затратами  на  ее  производство,  в

 конечном  счете.  И  разумными  оптимальными  затратами.  Давйте

 говорить  конкретно о тех вещах, которые происходят в экономике,

 а не пускать на произвол судьбы своих избирателей, наш народ и в

 целом государство.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.   Вітренко  Наталія  Михайлівна,  за  нею  виступає

 Анісімов від соціального ринкового вибору.

 

      ВІТРЕНКО.

      Наталія  Вітренко, Конотопський виборчий округ, Прогресивна

 соціалістична партія України.

      Шановні  колеги,  на відміну від попереднього виступаючого,

 який  називає  себе  соціалістом,  а деколи і комуністом, я хочу

 сказати,  що  цей  проект,  який  нам запропонований, це ще один

 найніщівний  удар  по  підприємствам  і,  перш за все, державної

 форми власності.

      Бо  в  цьому  проекті  дуже  так  делікатно  згадується, що

 регулювання   фондів   оплати  праці,  працівників  підприємств-

 монополістів    і   визначення   переліку   таких   підприємств,

 здійснюється  Кабінетом Міністрів України.

      У  нас  сьогодні дуже багато і великих і малих підприємств,

 але  монополістів, віддається Кабінету Міністрів право регулювати

 їхню заробітну плату, фонд заробітної плати.

      Коли  ми  тут,  в  цьому  залі, і  я  не один раз піднімала

 питання,  чому держава не здійснює державного регулювання оплати

 праці?  Але яким чином? Підняти мінімум заробітної плати перш за

 все,  потім  встановити  тарифну сітку нормальну. Далі -обмежити

 максимум  заробітної  плати. Це повинна робити держава, при чому

 на підприємствах всіх форм власності.

      Україна   ратифікувала  міжнародний  пакт  про  економічні,

 соціальні  і  культурні  права,  де  сьома стаття пакту пише, що

 держави, які беруть участь у цьому пакті, визнають право кожного

 на справедливі і сприятливі умови праці, включаючи , зокрема, і

 пишеться:

      1.  Справедливу зарплату і рівну винагороду за працю рівної

 цінності без будь-якої різниці, без будь-якої різниці.

      В  цьому  ж  проекті,  дивіться,  у  запропонованій  статті

 пишеться:

      "Реглуювання  фондів оплати праці, а також визначення умови

 встановлення  озмірів оплати праці працівників інших підприємств

 здійснюється власником та  уповноваженим органом".

      Тобто,  там  можна  робити,  що  хочеш,  і вони роблять, що

 хочеш,  там  не  регулюється  заробітна  плата,  фонд заробітної

 плати, а тут регулювання.

      І   я  хочу  ще  раз  наголосити,  що  коли  в  цьому  залі

 приймалась, затверджувалась, до речі, нам дуже жаль, що голосами

 і  лівих  депутатів,  соціалістів, комуністів, кандидатура Павла

 Лазаренка, а пРогресивна соціалістична партія ні в якому разі не

 підтримувала  цю  кандидатуру,  бо  ми знали, що він і далі буде

 валити економіку України, захищаючи тільки свої власні інтереси,

 що він сьогодні і робить.

      Коли в цьому залі обговорювалась програма діяльність Уряду,

 а  Прогресивна  соціалістична  партія,  вся  партія  на  пленумі

 свойому  прийняла  рішення  проти  програми,  і,  тим  не менше,

 керівництво  комуністів  і  соціалістів  підтримало програму, то

 якраз  в  цій  програмі  і  закладено те, щоб руйнувати до кінця

 державну  власність,  бюджетні  підприємства  замість  того, щоб

 робити  нормальну  реформу  оплату праці і радикальні економічні

 реформи на оживлення виробництва в країні.

 

      ГОЛОВА. Слово Має Анісімов Леонід Олександрович. Нема його.

      Зараз  в  заіл  Моісеєнко  Володимир  Миколайович.  За  ним

 виступає Ярошинський.

 

      МОІСЕЄНКО.

      Уважаемые   товарищи,   я   сомневаюсь,   что   этот  закон

 принесетпользу  трудящимся по тем причинам, о которых только что

 говорила Витренко.

      Да,   здесь  не  регулируется  частный  сектор  с  выплатой

 заработной  платы,  а там творятся страшные беззакония, и мы все

 это  знаем,  те,  кто  общается  с людьми не из государственного

 сектора экономики.

      Там  все в руках хозяина.

      Более  того,  уже  дошло  до  того, что люди даже не знают,

 сколько получает зарплату соседний  работник.

      Поэтому  я  бы  внес  первое  предложение. Во-первых, чтобы

 зарплата  в  системе  негосударственного сектора экономики была,

 во-первых,  известна каждому трудящемуся. И независимо от личной

 прихоти  господп.  Я  не  согласен  здесь с Натальей Михайловной

 насчет того, чтоб поддерживали мы правительство. Я дважды с этой

 трибуны заявлял, что я за Лазаренко не голосовал и голосовать не

 собираюсь.

      Скажу  вам больше того, мы с Анатолием Федоровичем Моцпаном

 внесли  предложение и были инициаторами этого предложения о том,

 чтобы  доходы  всех  государственных  чиновников  и  лиц  высшей

 системы  оплаты  не  превышали доходов среднего месячнего дохода

 рабочего  высшей  квалификации.  Здесь  это  тоже  не  отражено,

 поэтому  говорить  и  о  каких-то  успехах  в поднятии хозяйства

 народного при таком законе просто не возможно.

      Я  хочу  остановиться  и  на  том  еще  моменте,  как у нас

 отражается  соотношение заработных плат. Вы помните, что в былые

 времена  соотношения  заработных  плат  у  руководителя и самого

 низкооплачиваемого  работника  было в среднем 1 к 4 к 5. Сегодня

 совершенно  дикие  примеры  приводятся.  тут я хочу сослаться на

 доклад  того  же  Лазаренко.  Вы помните, он назвал, что один из

 руководителей научного учебного заведения получает 280 миллионов

 карбованцев,  в  то  время  как работники его вообще не получают

 зарплату.

      Вот  давайте  почитаем  соотношение.  В  Советском Союзе 11

 членов  Политбюро  ЦК  КПСС,  я  подчеркиваю  всего  11 человек,

 получали  1200  рублей  заработную плату. Это была самая высокая

 зарплата.  А  самая  низкая  зарплата  была  70  рублей. То есть

 соотношение  было  1 к 17. И тут господа демократы разрывались и

 кричали, как много получают высшие  руководители государства.

      Сегодня  соотношения,  если  взять  даже  вот  этот пример,

 который  привел Лазаренко, 15 гривен у нас сегодня минимальная и

 2800   насчитал   себе   этот,   господи  прости,  руководитель.

 Соотношения  1  к  187, то есть в десять раз больше, чем у члена

 Политбюро,   с  лишнем    десять раз.

      Вот вам ответ на вопрос. Так это то, что он начислил, а что

 он  получил  -это  ж  совершенно другой вопрос. Теперь тут много

 разговаривают   насчет   банка.   Но   все  забыли,  что  у  нас

 Национальный  банк  пока  еще  национальный,  а не коммерческий.

      Скажу  вам  о  банках.  Вот у меня цифры зарплаты и доходов

 Донецкой  области.  Я, если можно, полминуты. Значит, банковская

 дейтельность.  Самая  высокая  зарплата  получаемая  из месяца в

 месяц  без задержек -39 миллионов гривен, а цу шахтеров, которые

 не  получают  четыре  месяца  (а  мы  тут  вчера  обсуждали  эту

 проблему),  для  примера: угольная промышленность -21 миллион, в

 два   раза   менше.  Отнимите  три  месяца, получится  вообще  7

 миллионов.

      Поэтому я не могу поддержать этот закон до тех пор, пока не

 будет  внесены соответствующие изменения.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Виступає Богдан Харитонович, Ярошинський. За

 ним  Ельяшкевич.  Але я просив би всіх нас, давайте зосередимося

 на  конкретному  предметі, саме на цій статті. Ніхто не каже, що

 не  треба  знати  і  те,  що сказав Володимир Миколайович, треба

 найти  варіант  як  регулювати  і  впливати на заробітну плату в

 інших  структурах,  підприємствах  інших видів власності, але чи

 повинна  держава  впливати  на  регулювання  заробітної плати чи

 фонду оплати праці на державних підприємствах.

      Будь ласка, Богдан Харитонович.

 

      ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.

      Ярошинський,    337   Горщанський,    голова    Української

 республіканської партії.

      Пропонований  законопроект, друзі, потрібний. Але потрібний

 він   лише  з  позиції  сьогоднішнього  нашого  розуміння  права

 виконавчої  влади розподіляти в межах існуючого уявлення  нашого

 справедливість і існуючих злиднів.

      Городу треба надати допомогу, щоб він мав право контролю за

 сбалансуванням розмірів заробітної плати, виходячи з кількості і

 якості праці на державних підприємствах. Але нам треба зрозуміти

 і   те,  і   сказати   правду   про  те,  що  ми  йдемо  старим,

 неперспективним  шляхом  зрівняння  знову ж таки всіх у бідності

 замість  вирішення  питання  про  створення  умов  для  розвитку

 виробництва,  передусім  шляхом  різкого  зменшення  податків та

 наступного    залишення   підприємствам   величезної   кількості

 зароблених  коштів,  які  витрачалися  б  на  розширення  самого

 виробництва  та  не  різьке підвищення заробітної плати в цілому

 всім працюючим.

      Інакше  буде  виходити  так,  що  знову,  ідучи зачарованим

 колом,  ми будемо ділити те, що можемо розділити, а частка того,

 що  ми  можемо розділити стає щоразу меншою і тому шлях стає все

 менш   перспективним.   Тому  Українська  республіанська  партія

 виступає  за  шлях  дійсно радикальних змін в економіці, як шлях

 вирішення найсуттєвіших соціальних проблем і як спосіб вирішення

 виходу  із  кризи,  зокрема  і  кризи  зарплати,  всім до одного

 громадянам  України,  а  не лише зрівняння тих, хто отримує дещо

 більше зазначеної мною бідності.

      Однак  вихід  з  сьогоднішніх  реалій  в  зрозумінні шляхів

 виходу  урядом України, виходом... розумінням більшості тут моїх

 друзів,  які  сидять  у  Верховній  Раді,  на жаль, приходить до

 висновку,  що  більшість  ця не бачить реальних шляхів вирішення

 кардинальних  питань,  які  потрібно,  в  тому  числі  вирішення

 заробітної плати.

      Тому,  як  побічний  засіб,  законопроект треба, зрозуміло,

 приймати.  Він  дещо поліпшить механізм в цілому несправедливого

 розподілу   всеохоплюючої  бідності  і  матиме  певні  позитивні

 результати.

      Однак  ще  хочу  спертися на тому... вас, щоб ви зосередили

 увагу  на  тому,  що  будь-яке збалансування сьогодні реальнішої

 немічної  сфери  заробітної  плати  і  тієї частини, з якої вона

 формується,  не  вирішить  питання  по-суті  і  надача  Кабінету

 Міністрів  права цього розподілу в цілому не приведе до того, що

 пропоноване  поліпшення  взагалі-то наступить.

      Я  хотів  би,  щоб  в Верховній Раді все-таки ми принципово

 зосередилися  на  якихось основних концептуальних засадах. В нас

 залишилося  не  так багато часу і не так багато довір'я народу з

 тим,  щоб  вирішити  питання і цього закону, і інших законів, бо

 він потрібний, в принципі, закон, якби ми дійсно врегулювали всі

 проблеми  формування  фонду заробітної плати з тим, щоб в цілому

 підійшли  до  вирішення  всіх  зазначених  проблем  і просунулис

 трошки  вперед.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Слово  має Єльяшкевич Олександр Сергійович. За ним

 виступатиме  Степенко.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ  О.  С.  Єльяшкевич,  Херсон, депутатская группа

 "Реформы". Уважаемые коллеги! Второй вариант, который был внесен

 от  исполнительной  власти  этого  закона  от  имени  Президента

 Украины,  необходимо  принимать.  Дело в том, что то, что было в

 первый  раз, когда правительство хотело ограничивать фонд оплаты

 труда,    регулировать    с   помощью   специального   механизма

 налогообложения,  на  мой  взгляд,  это  экономически  неверно и

 только  усугубляет  проблемы  и  заганяет  еще больше в тень всю

 заработную  плату.

      То,  что  предлагается  сейчас,  во  втором  варианте,  оно

 правильно   исходит  из  того,  что  Фонд  оплаты  труда  должен

 регулироваться  собственником  предприятия.  Здесь  не идет речь

 только  о государственных предприятиях (я хочу это подчеркнуть),

 здесь   речь  идет  о  собственнике  этого  предприятия  или  об

 уполномоченном органе этого собственника.

      То  есть,  сейчас,  когда  проходит  массовая приватизация,

 якогда  у  нас  огромное количество акционерных обществ, то сами

 акционеры в этих акционерных обществах определяют систему оплаты

 труда на этом предприятии.

      С другой стороны, тут исключительно важное положение о том,

 что   необходимо   регулировать   заработную   плату  именно  на

 предприятиях-монополистах.

      То,  сколько  вреда нанесли нам и естественные монополии, и

 искусственно  созданные  монополии, я думаю, не может сравниться

 ни с чем, даже с ужасной системой налогообложения.

      То,  что все наши и предпринимательские структуры, и просто

 предприятия платят своеобразную дань те коммерческим структурам,

 которые  пользуются  монопольным  правом распределения, особенно

 энергоносителей,     это     в     конечном     итоге     делает

 неконкурентноспособной, практически, всю нашу продукцию.

      Поэтому   мы   и   создали   Комиссию   по  вопросам  рынка

 энергоносителей.  К сожалению, работа этой комиссии будет носить

 достаточно длительный характер, но как одно из решений проблемы,

 связанной  с  монополистами,  то,  что  предлагается  сегодня, я

 думаю, надо поддержать.

      И  я  бы  все-таки  хотел обратить ваше внимание на то, что

 произошло  в  сессионном  зале,  не  смотря на то, что Александр

 Александрович  так  прокомментировал,  что  это  проект  закона,

 который распространил Симоненко, должен был быть распространен.

      Я  зачитаю статью 80 Конституции: "Народні депутати України

 не  несуть  юридичної відповідальності за результати голосування

 або  висловлювання  у  парламенті  та  його органів, за винятком

 відповідальності за образу чи наклеп".

      Ну,  я  прекрасно понимаю, как и все здесь сидящие, то, что

 записано  в  этом законе, когда наши Вооруженные Силы называются

 оккупационными,  -это  просто  оскорбление  и  всем  Вооруженным

 Силам, и всему народу Украины.

      И  поэтому, используя и конституционное право, и Регламент,

 который  так Александр Александрович блюдет, когда необходимо не

 пропустить,  например,  моих коллег Марченко и Витренко, то все-

 таки   Александр  Александрович  должен  был  дать  указания  не

 распространять этот провакационный документ. Поэтому, требование

 о   перерыве   трех   депутатских  групп  и  фракций  совершенны

 справедливы.  И  думаю, Александр Александрович, что вы все-таки

 ошиблись.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.   Слово   має  Степенко  Василь  Іванович.  За  ним

 Павловський.

 

      СТЕПЕНКО.  Шановний  Головуючий,  шановні народні депутати!

 Безумовно те, що говорив Микола Петрович, потрібно прислухаться.

 Якщо Микола Петрович говорить відверто, то мені приємно, що такі

 люди,  як  ви,  знаходяться  в Кабінеті Міністрів. Але не зовсім

 зрозуміло,  ви  виконуєте  доручення  Кабінету  Міністрів. Як ви

 саме,  він  не зовсім розкрив, бачити оцей механізм впровадження

 доповнення до закону?

      Якщо  мова йде тут виключно. Переді мною говорив, що не про

 державні  підприємства.  Виключно  про державні підприємства. Не

 треба  самих  себе  нас дурить. І приватизація, яка зараз масово

 йде,  це  найбільша  афера  віку, це економічний бандитизм, який

 проводиться нашою державою. Це моя особиста думка, я у цю справу

 абсолютно  не  вірю.  І вважаю, що якщо у нас є держава, повинні

 бути  державні  підприємства.  І  логіка  тут є, те, що говорить

 міністр.   І   я   в  свій  час  підтримав  Миколу  Петровича  в

 попередньому  скликанні.  Ви  знаєте, Микола Петрович, що дійсно

 потрібно  зробити так, якщо більше якісніше виробляєш продукції,

 потрібна бути більша заробітна плата.

      Але,  що  наводе приклад нам міністр. Зверніть ви увагу. Де

 піднялась  заробітна  плата,  не  там,  де випускають трактори й

 комбайни.  Не  там, де випускають товари повсякденного попиту. А

 там,  де  є можливість піднямати, користуючись монополією, ціни.

 Це  по енергоносіях. Я не буду повторювати, ви прекрасно, я саму

 ідею. І дійсно, тут потрібно навести в цій справі порядок.

      І  іще  одне.  Я  думаю,  що  тільки  ради  того, щоб якось

 монополісти  не  підвищували дальше заробітну плату і не вносили

 суматохи  взагалі у життя нашої держави, можна б прийнять його в

 першому  читанні. Але до другого читання продумать механізм все-

 таки - як  нам  те, що пропонують розумні тут люди, зробить так,

 щоб  в  кінці  кінців (уже ж 5 років як держава незалежна!), щоб

 була мотивація до праці. І я б хотів до вас ще, Микола Петрович,

 звернуться - все-таки  ви  міністр  по  праці:  ви наведіть мені

 приклад,  де  ви  бачили,  щоб  тракторист чи доярка приїхали на

 "Мерседесі"  на роботу, виконали роботу і поїхали на "Мерседесі"

 додому?!  Ви  не  побачите!.. Чого... На молоковозі, в крайньому

 разі, по грязі можуть підвезти...

      А  чому  всі  ті,  хто  сьогодні  займається, починаючи від

 директорів...  забув, як  кладбище  по-українськи... ну, цвинтар

 воно  звучить...  на "Мерседесі" новому їде, і кінчаючи тим, хто

 не  знає  половини  букв в азбуці нашій, а торгує різною гадостю

 заморською,  приїжджають на "Мерседесах"!.. Так ви мені скажіть,

 яка  ж  тут  мотивація  до  праці?!  І  їх  це  не зачепить, оце

 доповнення!..

      Тому  я думаю, якщо буде така необхідність, я проголосоував

 би  в першому читанні. Але з обов'язковим механізмом -як це буде

 робиться,  як  ми  будем там регулювать заробітну плату, про оці

 незграбності  нашого  Кабінету  Міністрів при компетенції деяких

 працівників  -  і ви представляєте,  що це начне робиться?! І ми

 повністю  завалим  усі  промислові підприємства, які знаходяться

 сьогодні  у  власності  держави.  Тому до цього потрібно підійти

 дуже зважено. І я ще раз хочу, на закінчення, повторить: дійсно,

 це підкупляє, що коли ти більше виробляєш і якісніше... Але коли

 ти  просто  надаєш  послуги,  створюються  різні  контори,  і за

 рахунок   цього   підвищується  заробітна  плата  цих  людей,  а

 підвишуються  і  послуги,  в  тому числі і на енергоносії. Такий

 документ прийнятий в цій Верховній Раді, я вважаю, бути не може.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.   Шановні  депутати,  ми  використали  час...  одну

 хвилиночку...  використали час, відведений на обговорення. У нас

 записалися  на  виступи ще Павловський, Буздуган. Але позицію...

 одну  хвилиночку!..  комісію...  я Павловського не оголошував!..

 Оголошував? А, ну тоді перепрошую. Зараз виступить Павловський.

      Юрій  Алексійович,  я  вас  що  попрошу.  Думку  ж  комісії

 висловив  представник.  Одну  хвилину тоді візьме Буздуган. Будь

 ласка. Тільки три хвилини.

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ. 5 хвилин.

 

      ГОЛОВА. 3 хвилини. Будь ласка.

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ.  Павловський,  406-ий  виборчий  округ,  місто

 Хмельницький , УРП.

      Шановні  народні  депутати,  я  хотів  би  звернути  увагу,

 якимось  чином,  може,  підказати  уряду  пропозиції і ідеї, як,

 використовуючи  сьогодні  привід  розмови  про зарплату, в кінці

 кінців побудувати ринкову економічну систему на Україні. Тому що

 сьогоднішня  заробітна  плата, Микола Петрович, є низький рівень

 головним тормозом розбудови економічної системи.

      І   отже,  що  нам  потрібно,  щоб  дійсно  була  нормальна

 зарплата,  була  не тільки мотивація до праці, а й де працювати,

 тому  що  сьогодні наша зарплата навіть ноль з плюсом є причиною

 інфляції.  А  якщо  ми  її збільшимо незалежно від того як, вона

 буде  ще більшою причиною. А чому? Тому що у нас немає основ для

 побудови ринкової системи економічної.

      А  що  є головною перепоною? Я вчора вже казав: дві головні

 причини.  Це  -безостережна  лібералізація зовнішньо-економічної

 діяльності.  І  друга  -антиринковий  характер  грошо-фінансової

 системи.

      Отже, що ж нам робити в цій ситуації? Я хочу зара з навести

 два аргументи на користь того, що для того, щоб побудувати і щоб

 діяла   ринкова  система  нам  потрібно  нашу  середню  зарплату

 підвищити в 5-7 разів. З двох сторін.

      Перший   аргумент.   За  досвідом  розвинених  країн.  Фонд

 зарплати у них складає 50-70 відсотків від валового внутрішнього

 продукту. У нас - 10. Отже, маємо зразу 5-7.

      З  другого  боку  ми  хочемо,  і  Президент  нас  до  цього

 закликає  весь  час,  мати  злагоду  в суспільстві. А економічна

 основа  злагоди  в  суспільстві  -це  відношення  прибутків,  ну

 скажем,  Джефрі  Саксом  -20  відсотків прибутків найбагатших до

 прибутків 20% найбідніших.

      Приклад.  В Японії - 4,3, в США -8, 9, в Європі -між ними, а

 на Україні більше тридцяти. Тоже, виходячи з цього критерію, нам

 потрібно  підвищити  зарплату людей кваліфікованої праці, науки,

 медицини в 5-7 разів. А якже, коли в нас інфляція?

      Отже,  єдині  умови  для  цього  -це  проведення  виваженою

 політики  лібералізації  зовнішньоекономічної  діяльності,  а  в

 деяких   випадках   і   антилібералізації,   з  другого  боку  -

 підпорядкування   кредитно-фінансової   і   банківської  системи

 виключно інтересам  України.

      Тепер,  для  того,  щоб не зупинити цей закон, я вважаю, що

 можна   прийняти   в   першому   читанні,  але  зконцептуальними

 доповненнями, які я хотів би запропонувати.

      Перше. Відповідно в ст. 8 дописати після слів "здійснюються

 власником  чи  уповноваженим  їм органом": "... і погоджуються з

 відповідним державним органом - Міністерством праці". Це раз.

      Дальше:   "...  обмеживши  верхню  межу  заробітньої  плати

 незалежно від форм власності".

      Чому?  Тому  що  ми  маємо законодавство усталених ринкових

 відносин,  а  у  нас їх немає, ми на перехідному етапі. І тому у

 нас повинні бути перехідні полження.

      І  дальше.  Для  того,  щоб  Уряд  міг  діяти, я пропоную у

 відповідній постанові дописати   третій пункт:

      "Доручити  Кабінету Міністрів розробити обгрунтовані засади

 з  тих  позицій,  що  я  викладав,  оплати  праці  відповідно до

 положень Конституції щодо прав людини з передбаченням необхідних

 заходів по захисту свого ринку і свого виробництва і відповідних

 змін в грошово-фінансовій системі".

      Дякую за  увагу.

 

      ГОЛОВА.  Буздуган просить одну хвилину. Прошу.

 

      БУЗДУГАН.  Дякую.

      Шановні  колеги,  ми  в  Комісії  вже мали цей проект в тій

 формі,  якій би я сказав незадовільною, з точки зору комісії. Ми

 його  ідхилили,  ми  маємо  вже жругий варіант цього проекту. На

 нашу  умку,  його  в  принципі можна прийняти в першому читанні,

 доопрацювати  і  винести  на  друге  читання.  До  чого я вас  і

 закликаю.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Спасибі вам велике за лаконічність.

      Микоал Петрович не має слова заключного, не хоче виступати.

      Таким  чином,  я  зараз  поставлю на голосування питання чи

 постанову  з  цього  приводу.  Перед  тим надійшла постанова про

 неприйнятність  цього документу від депутата Марченко про проект

 Закону  України про внесення змін і доповнень до окремих законів

 України  щодо оплати праці.

      Верховна Рада постановляє:

      Перше. Вважати проект неприйнятним, як такий, що суперечить

 міжнародному  пакту про економічні, соціальні і культурні права.

 Я ставлю на голосування.

      Дайте слово для мотивів Марченко, будь ласка.

 

      МАРЧЕНКО.

      Уважаемые   депутаты,  пункт  Регламента  3.  5.  1  ставит

 условия,  когда  мы  имеем  возможность ставить о неприйнятности

 того  или  иного  документа.  И  первым  пунктом  -это  то,  что

 невідповідність ратифікованим міжнародним договорам і угодам.

      Декларация  или  пакт,  который  я  называю про економічні,

 соціальні  і культурні права своей статьей 7 пунктом 1 говорит о

 том,  что  люди  должны  получать  справедлыву  зарплату и ривну

 вынагороду за працю, рівні цінності без будь-якої різниці.

      То есть образно и практически. Водитель, который работает в

 сельском    хозяйстве,   на   государственном   предприятии,   в

 коммерческом  банке  за  свою  работу должен получать одинаковую

 заработную плату.

      А   пунктом   4,   который   предлагается  в  этом  законе,

 устанавливается, " що підприємство самостійно встановлюють форми

 системи   розміра  оплати  праці,  а  також  інші  види  доходів

 працівників у порядку визначеному власником".

      То  есть,  этот  проект, этот пункт противречит и за равные

 условия   труда   обеспечивает   или   вообще  дает  возможность

 выплачивать разную заработную плату. Поэтому, я считаю, что этот

 пункт противоречит международному пакту ратифированого Украиной.

 И  в  порядке  установленном  Регламентом  ставлю  вопрос  его о

 непринятии.   Прошу   проголосовать   поименно.  И  о  процедуре

 напоминаю,  что  для  того, чтобы его отклонить как непринятный,

 необходимо набрать 1/3 голосов.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Хто  за  те,  щоб поіменно проголосувати ставлю на

 голосування. Одну хвилиночку, Носов репліку просить з мотивів.

 

      НОСОВ.

      Я  взяв слово з процедури. Справа в тому, що я вже декілька

 повторював,  голосування за неприйнятність не означає відхидення

 законопроекту.   Читаємо   статтю  3.  5.  5:"Якщо  питання  про

 неприйнятність  підтримано головною комісією або не менш, як 1/3

 депутатів  від  фактичної кількості відповідний документ чи його

 частина.....................  або  для  підготовки  висновків  з

 питань  про  неприйнятність  у термін визначений Верховною Радою

 направляється...".  В даному випадку в Комісію з прав людини і в

 Комісію, що відає  конституційними питаннями.

      Тобто питання, якщо ми голосуємо питання про неприйнятність

 означає,  що  ці  комісії на наступному разі повинні подати свої

 висновни  або  доопрацювати  проект,  щоб  знялося це питання. А

 проект не відхиляється.

 

      ГОЛОВА. Зрозуміло. Хто за те, щоб поіменно голосувати?

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Голосування  іде  поіменно.  Все  правильно, все правильно.

 Треба  ті,  що  не  голосували,  це  означає,  що їм однаково. А

 беруться   в   розрахунок  тільки  участники  голосування.  Тому

 голосування  іде  поіменно.  Постанова,  проект  якої я  зачитав

 депутата Марченко, ставиться на голосування.

 

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      Проект  постанови,  який  вноситься  Кабінетом  Міністрів і

 комісія  пропонує.  Я потім доповнення, які зачитав Павловський,

 поставлю  теж на голосування, але всі виступаючі, власне кажучи,

 пропонували  у першому читанні прийнять і попрацювати дальше над

 цим документом.

      Хочу...   Ну   що   ви   мені   показуєте  рукою  на...  Ми

 зареєстрували  332  депутати.  227  голосів  нам цілком досить з

 запасом,  щоб  проголосувати  постанову.  А  сьогодні  блокують,

 умисне  блокують  засідання,  знайшовши  причину.  Ви розумієте?

 Група  депутатів.  Ну  то  не  повинні ж ми слідувати тільки тим

 курсом,  як  от,  котромусь  лідеру  здалося: от зараз треба так

 робить.

      Тому  я на голосування про прийняття цього проекту закону в

 першому   читанні   ставлю   питання.  Будь  ласка,  прошу  його

 підтримати. В першому читанні. Проект постанови у вас на руках.

 

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      Тоді  в  мене  є пропозиція. Проект постанови. Терецю дайте

 слово на хвилиночку з мотивів.

 

      ТЕРЕЦЬ.

      Дякую,   Олександре  Олександровичу.  Я  пропоную,  шановні

 колеги, щоб у нас було достатньо людей в залі, прийняття рішення

 стосовно  цього прийняти на наступному тижні у вівторок першим і

 проголосувати.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Просить  депутат Терець провести голосування після

 12. 30. Будь ласка.

      Так,  прошу  проголосувати  цю  процедуру. Будь ласка. Будь

 ласка.

 

      "За"

      Оголошується  перерва на півгодини. Прошу скористатися всіх

 фракцій  перервою  для  реалізації  потреби  порадитися тощо і з

 цього приводу, з інших приводів.

                          ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВА. Прошу зайняти свої місця.

      Будь   ласка,  я  прошу,  оголосіть  для  тих  фракцій,  що

 сумніваються, що треба бути в залі, хай зайдуть до залу.

      Прошу.

      (Ш у м  у  з а л і).

      Після  того,  як  фракції  -три  фракції, які наполягали на

 наданні їм часу вияснення обставин, порадилися, просять часу для

 оголошення заяви своєї. Будь ласка. Говоріть.

      Слово має Чорновіл.

 

      ЧОРНОВІЛ В.М.

      Керівник фракції Народного Руху України.

      Ми  не проводили спільного засідання з трьох фракцій, але я

 переговорив з багатьма депутатами трьох фракцій - думка єдина.

      Я  пояснюю причину, чому ми не реєструємся. Сьогодні вранці

 депутатам  Верховної  Ради  було  роздано  проект,  законопроект

 (названо - альтернативний),  поданий  народним депутатом України

 І.Симоненко  з  Чернігова, виборчий окург 440, в якому ставиться

 питання   про   виведення   українських  окупаційних  військ  із

 Севастополя, про референдум у Криму щодо відокремлення Криму від

 України і створення самостійної держави, чи приєднання до Росії.

 Значить,   ну  і...  Ось  цитую:  "Повністю  вивести  українські

 окупаційні військові  частини  з міста Севастополя до 1.07.97р."

 Про  виселення  з  Севастополя  українських  військових  там, із

 їхніми компенсаціями і т. п.

      Поява   такого   законопроекту   свідчить  про  те,  що  та

 поблажливість,  яка  була  у  нас в Верховній Раді до людей, які

 усно  виступали  тут з чисто антидержавними закликами, перейшла,

 на жаль, всякі межі - з'явився законопроект...

      Мені  трохи  дивно,  як міг такий законопроект пройти через

 чистилище Секретаріату?!..  Коли ми подаєм законопроекти, то, ви

 знаєте,  тижнями  часом нам вертають -  до коми придираються, що

 щось  там  не  так...  Особливо, якщо ми подали законопроект про

 компенсацію вкладів, чи про зміни пенсійного Закону - не хочуть,

 щоб від Руху чи від інших, демократичної частини парламенту йшли

 такі  законопроектц,  бо,  бачте,  вони створюють нам той імідж,

 який хочуть на себе взяти так звані захисники інтересів трудящих

 з лівого боку...

      Цей  же  законопроект  спокійно  пройшов!  Хтось  дав  йому

 санкцію,  хтось  його  підписав... Я думаю, що після цього єдине

 рішення,  яке  може  бути,  це: по-перше, відкриття кримінальної

 справи за антидержавну  пропаганду  і  агітацію  -  проти автора

 законопроекту; далі - увільнення з роботи всіх тих, хто причетний

 до  його  проходження і зміна керівництва Верховної Ради. (Шум у

 залі, окремі вигуки)

      Якщо  особисто... (Шум у залі, окремі вигуки) Якщо особисто

 Олександр Олександрович Мороз і не бачив цього законопроекту (що

 мені  страшно  дивно -  кого ж він тоді понабирав?! Чому йому не

 принесли  стривожено  і не сказали: дивіться, ми вже окупанти на

 своїй  власній  землі!..),  якщо  він  цього  не зробив, значить

 створена така атмосфера, що це можуть проходить такі речі!..

      Якщо   хтось   скаже,   що  кожний  депутат  має  право  на

 законодавчу  ініціативу,  я  вважаю,  що  межі  такого права теж

 повинні  існувати,  і  вони  визначені  Конституцією.  Я  ще раз

 нагадую,  що  і  Симоненко, який подав цей законопроект, один із

 тих, що не прийняв присяги на вірність Україні і Конституції.

      Ось вам в чому справа. Людина, яка проти України, сидить в

 цьому  залі  і подає такі законопроекти. Я вважаю, що ми повинні

 не розправу поодинці влаштовувати над фракцією Руху, ............

 центрів  і  так  далі,  викидаючи  по  одному  з  Верховної Ради

 неугодних  лівих,  а  розглянути  питання  разом  про  всіх  тих

 депутатів,   які   не  підписали  присяги  на  вірність Україні,

 українській  Конституції.  Тобто  тоді  не буде нічого подібного

 повторяться в нашому залі.

      Я   знаю,   що   спробують   звести................  догляд

 Секретаріату  і  так  далі.  Повторюю.  Цее  -відображення  тієї

 атмосфери, яка існує сьогодні в нашому залі.

      Коли  вчора  багато  хто  боявся проголосувати за закон про

 вибори,  бо лячився, що це може привести, що якась сила там буде

 ініціювати  розпуск  парламенту, розумієте, то хіба цим самим не

 розпускаємо  наш  парламент? Ви розумієте, що ми робим? Сьогодні

 буде,  очевидно, заява Адміністрації Президента, заява уряду, що

 подаються  якісь  коментарі  з  того  боку  і  абсолютно логічні

 коментарі. Дивіться, хто це зібрався. Зібрали антидержавників, з

 якими  ми  хочемо  будувати,  хочем проводити реформи, податкову

 політику  обговорюємо  і  так  далі. А вони ставлять питання про

 українські  окупаційні війська на Україні. Розумієте, що ми самі

 підрубуємо сук, на якому сидимо, я абсолютно тверез.

      Ми  не  ставимо питання про достроковий розпуск парламенту.

 Пізно вже про це ставити. Навіть якби вчора був прийнятий закон,

 ми  б  такого  питання не ставили. Рік лишився до виборів. Але ж

 давайте  чесно,  по-людському  доведемо нашу роботу до кінця без

 отаких речей.

      Я прошу ні в якому разі не спускати це на гальмах. Я думаю,

 що  настало  питання  серйозного  вирішення  питання про те, щоб

 достойно,  чесно  й  гідно  допрацювали  той  рік  і  там кілька

 місяців, які залишилися до закінчення роботи парламенту.

      Я  ще  раз вимагаю вжити негайних заходів, я пропоную зараз

 провести нараду керівників депутатських груп і фракцій з Головою

 Верховної  Ради,  я  теж  не  закликаю  до  якогось екстремизму,

 давайте порадимся та що далі в такій ситуації робить.

      Дякую.

      Ми до того часу реєструватися не будемо.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  я не буду зараз розглядати всі

 обставини  цієї  справи,  бо  вона, справді, потребує ретельного

 вивчення.  І  можу  тільки сказати таке, що я підписав тільки-но

 розпорядження  такого  змісту: "Відкликати законопроект ь913-1/1

 від  13. 11. 96 року, внесений депутатом Симоненком як такий, що

 потребує попереднього вивчення профільної комісії та не повністю

 відповідає   вимогам   Регламенту  щодо  оформленя  законодавчої

 ініціативи".

           (Ш у м  у  з а л і)

      Будь Ласка,  друге... Горьовому:

       "Провести  службове розслідування обставин розповсюдженн я

 документу та внести відповідні пропозиції".

      Контроль  за  виконанням  цього  розпорядженна  покласти на

 першого заступника Голови  Верховної Ради  Ткаченка.

      І  далі.  Читайте уважно статті Конституції, яка прийнята в

 цьому  залі,  читайте уважно норми Регламенту, і майте на увазі,

 що ...

      Григорій  Васильович,  ви  замість  того,  щоб  галасувати,

 Регламент би  читали частіше!

      Тому я ще раз прошу...

      Але заходи будуть вжиті відповідно до змісту вчинку того чи

 іншого, тої чи іншої службової   посадової особи.

      Але  під приводом доцільності чи політичної, чи ситуаційної

 якоїсь  абощо,  я  працювати  так  не можу і не буду. Буде точне

 дотримання норми закону.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Я  ще  раз  прошу  вас, я не можу зараз проводити перерву в

 роботі,   я   пояснюю   вам,   що   доручено   зробити  службове

 розслідування.  Бо ми зберемо зараз представників фракцій, і все

 одно  нам  потрібні матеріали розслідування, а не просто емоції.

 Да,  то  у вас є. Так, як ви думаєте, але ж ви ще не все. Що тут

 обговорювать?  Включить  в  порядок  дня  треба.  А як інакше ви

 розумієте це?

      Тому  я  прошу  так, представники фракцій зберіться зараз у

 залі  Презвдії.  Олександр  Миколайович  з  вами проведе розгляд

 цього  питання.  Але,  одну  хвилиночку, я прошу вас всіх -нехай

 депутати  зайдуть  у  зал  і працюють зараз. Не блокуйте розгляд

 питань.

      За  пропозицією депутата Терця ми проголосували перенесення

 голосування  з  питання,  яке  доповідав Микола Білоблоцький, на

 після обіду. Я думаю, що перенесем голосування на вівторок.

      Слухається  питання про проект Закону України про державний

 матеріальний резерв. Друге читання.

      Слово має Янковий Іван Олексійович. Будь ласка.

 

      ЯНКОВИЙ І.О.

      Шановні     народні     депутати,    шановний    Олександре

 Олександровичу.

      Важко  говорити  і  доповідати  закон про закон, який вкрай

 необхідний  в  сьогоднішній  цій атмосфері. Тому я вас що прошу.

 Проект  Закону  про  державний матеріальний резерв він розданий,

 доопрацьованний  для  другого  читання,  розданний  вам, шановні

 депутати.  І  він  вкрай  нам  необхідний,  тому  що  це один із

 економічних законів, який  випливає із нашої Конституції.

      Проект  закону,  доопрацьованний  Комісієї Верховної Ради з

 питань   бюджету   разом   із  Кабінетом  Міністрів  України,  з

 урахуванням  зауважень  і  пропозицій  комісій  Верховної  Ради,

 народних  депутатів  та  зауважень  науково-експертного  відділу

 Секретаріату Верховної Ради.

      І  повторяю,  що  цей  проект  закону  вкрай необхідний для

 життєдіяльності  нашої    держави,  для  регламентації роботи із

 державними  матеріальними  резервами,  які сворюються за рахунок

 бюджетних   коштів   і   призначаються,   в   першу  чергу,  для

 забезпечення  обороноздатності  нашої  держави, надання допомоги

 окремим  галузям  і  підприємствам,  особливо і енергоносіями, і

 продовольчими   продуктами   для   промислових   підприємств,  і

 населення міст і регіонів України.

      Тому  я що вас прошу. Прошу проголосувати в другому читанні

 за цей проект поданий цього закону.

 

      ГОЛОВА.  Шановні депутати! За процедурою другого читання ми

 повинні   розглядати  цей  проект.  Доповідач  Іван  Олексійович

 Ямковий  сказав  про те, що практично всі зауваження депутатів у

 цьому  проекті  враховані,  за  виключенням окремих незначних, і

 автори  цих  зауважень  не претендують на їх переголосовування.

      Тому    є   потреба,   є   можливість   проголосувати   цей

 законопроект,  як  документ, і прийняти закон у другому читанні.

 Нема  заперечень?  Я  прошу  підтримайте  шляхом  голосування цю

 пропозицію.  Ставиться  на  голосування у другому читанні проект

 Закону про державний резерв.

 

      "За" -

      _______________. 64. Ще не встигли.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Продумайте

 всі.

      Будь  ласка.  Проводиться  голосування  по  проекту  Закону

 України  про  державний  матеріальний  резерв в другому читанні.

 Ставиться на голосування в другому читанні цей законопроект.

 

      "За" -

      (Ш у м  у  з а л і)

      Будь ласка, ще раз  ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Рішення прийнято. Спасибі.

      (О п л е с к и)

      Спасибі, Іван Васильович, за доповідь.

      Про  проект  Закону  України про космічну діяльність. Друге

 читання.  Я хочу звернуть вашу увагу на те: слово має Кожевніков

 Борис  Михайлович -голова підкомісії постійної Комісії Верховної

 Ради  з  питань  оборони і державної безпеки. А, Мухін Володимир

 Васильович. Будь ласка. Будьте  уважні.

 

      МУХІН В.В.

      Шановні  народні  депутати!  Ну я тут дуже ретельний виступ

 підготував з приводу Закону про космічну діяльність.

      Я   так   бачу,  що  треба  переходити  до  розгляду  цього

 законодавчого акту.

       Я  хочу  сказать,  шановні  народні депутати, что сьогодні

 Україна  стала  вже  космічною  державою.  У  нас є свої ракетні

 носії,  ми  розробляєм  супутники,  ми маємо величезний науковий

 потенціал і матеріальний потенціал....

 

      ГОЛОВА. Я прошу вибачити.

      Володимир  Васильович,  шановні депутати, я зробив тактичну

 помилку,  технічну помилку. Проект постанови про введення Закону

 про державний матеріальний резерв треба проголосувати. Він у вас

 є.

      Ставиться  на  голосування  за основу проект закону, проект

 постанови, за основу.

      Будь ласка, сіли правильно. Йде голосування. За основу.

 

      "За"

      Рішення прийнято.

      В цілому можна проголосувать?

      Ставлю в цілому, будь ласка.

 

      "За"

      Рішення прийнято.

      Будь ласка, продовжуйте.

 

      МУХІН.   Шановні  народні  депутати,  підписані  угоди  про

 співробітництво  у  космічній  галузі  з  такими  державами,  як

 Російська   Федерація,   Сполучені   Штати,   Китайська  Народна

 Республіка, інші країни нашої землі.

      Наша  Україна  зараз  приймає  участь  в  таких міжнародних

 проектах,   як   "Глобо-стар",  "Морський-стар",  "Балкан-стар".

 Планується  більша  активність  України  в  зусиллях Організації

 Об'єднаних Націй з приводу космічної діяльності.

      Що заважає діяльності сьогодні з приводу? Справа в тому, що

 у нас немає законодавчих актів, національних законодавчих актів.

 Всі  держави: Сполучені Штати, Росія, ті держави, які займаються

 космічною    діяльністю,    вони    мають    свої   национальные

 законодавства. Це у нас тільки перший закон, якій ми розглядаємо

 і який треба приймати.

      Я  вам  скажу,  що  після  першого  читання  було  зроблено

 шановними   нароними  депутатами  150  зауважень.  Враховані  56

 зауважень.  Це  були  редакційні  зміни,  37 зауважень, які були

 зроблені,   вони   протирічать  діючому  законодавству  України.

 Практично  всі  зауваження  депутатів,  які  були  після першого

 читання  були  враховані.  Я  скажу,  що  багато  зауважень було

 зроблено   членами  нашої  комісії,  Комісії  з  питань  оборони

 держбезпеки.

      Основна  кількість  цих  зауважень  була  врахована.  Тобто

 зауважень таких принципових, які вліяють на ці законодавчі акти,

 нема.  Я  скажу,  що  потрібно  відзначити,  що  дуже  добре тут

 попрацювала  міжнародне  космічне  агенство,  яке  разом з нашою

 комісією  остаточно  підготувала ці законодавчі акти для другого

 читання. Я прошу перейти для розгляду цього законодавчого акту в

 другому читанні.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати!  У  вас  на  руках  цей  проект

 знаходиться.  Як  ви  бачите в ньому внесено 72 поправки. Всі 72

 поправки  враховані.  Жодної немає такої, щоб не була врахована.

 Крім трьох поправок, які редакційно враховані , а не повністю.

      Чурута, що в вас є? Будь ласка, яка поправка?

 

      ЧУРУТА.   Уважаемые  народные  депутаты!  Сегодня  на  наше

 рассмотренеие    представлен    законопроект    по   космической

 деятельности  во втором чтении. Но в этом законопроекте ни слова

 не  говорится  о  том,  кто  такой  летчик-космонавт,  кто такой

 летчик-исследователь  и  так  далее.  В законе отсутствуют такие

 понятия.  Это, я считаю, неверно. И в преамбуле, вернее там, где

 иидет  перечень терминов, обязательно надо это включить. Об этом

 вы знали...

 

      ГОЛОВА.  Микола Іванович, справа...

 

      МУХІН  В.  В.  Я  згоден,  тому  що  у  нас  ще немає своїх

 космонавтів -вони були коли був Радянський Союз і з України було

 багато  космонавтів,  але  ось космонавтів незалежної держави ще

 нема. Мабуть, в найближчий час такі космонавти будуть і потім, я

 думаю,  ваші  зауваження  будуть  обов'язково  враховані в цьому

 законодавчому акті. Чуруту записати на космонавта!..

 

      ГОЛОВА.  Ну,  претензія  зрозуміла.  Але можна сказати так:

 космонавт - це  шофер  космічного  корабля,  але  ж  у нас немає

 законодавства  про  те,  хто такий шофер! І тим не менше, працює

 законодавство...

 

      МУХІН В.В. Ні, тут ми підготували стосовно корабля...

 

      ГОЛОВА. Вноситься пропозиція така:  оскільки всі зауваження

 враховані,  то  проголосувати  в  цілому  за  проект  в  другому

 читанні. (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      МУХІН  В.В. Я прошу підтримати народних депутатів - це дуже

 важливе ................для держави.

 

      ГОЛОВА.  Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

      "За" -

      (Шум  у залі, окремі вигуки) За вимогою депутатів ставлю ще

 раз на голосування ... Будь ласка. Прошу.

 

      "За" -

      Прийнято рішення.

 

      МУХІН В.В. Спасибі, шановні народні депутати.

 

      ГОЛОВА.   Проект  постанови  ставиться  за  основу.  Проект

 постанови про введення в дію цього закону.

 

      "За" -

      Рішення прийнято. Спасибі.

 

      МУХІН  В.  В.  Спасибі.  Нехай наша космічна...............

 працює!

 

      ГОЛОВА.  В  цілому... в цілому за основу... в цілому проект

 про введення цього закону ставиться на голосування. В цілому!

 

      "За" -

      Спасибі.

      Я  думаю,  що  у нас є всі підстави подякувати і космічному

 агенству   нашому   і  комісії,  яка  серйозно  працювала  -двом

 комісіям,  які  серйозно  працювали  над  цим документом. То ми

 справді підготували хороший законодавчий акт.

      Є  пропозиція  від  комісії  з питань економічної політики,

 ураховуючи  принципову  важливість Закону про приватизацію майна

 державних  підприємств  і враховуючи дискусійних питань, які там

 передбачені, поставити його на голосування в вівторок.

      Хто за цю пропозицію , прошу проголосувати.

 

      "За"  -

      Прийнято. Одну хвилинку почекайте.

 

      Слухається  питання  про проект Закону про відпустки. Третє

 читання. Чиж Іван Сергійович доповідає, будь ласка.

 

      ЧИЖ І. С. Шановні колеги, шановний Олександр Олександрович,

 я не буду робити ніякої доповіді. Скажу лише, що закон прийнятий

 в  першому  і  другому  читанні,  залишилося дві статті -шоста і

 двадцять  шоста  цього  закону,  які були дискусійними. Оскільки

 шоста стаття встановлює основну відпустку щорічну за пропозицією

 комісії  -24 дні календарних, а Кабінет Міністрів пропонував -21

 календарний день.

      А  стаття  26-а  містить норму, частина статті 26-ї, у якій

 визначається  про  те,  що  колективним  договором  власник  або

 уповноважений ним орган у разі простою підприємства з незалежних

 від  працівника  причин,  може надавати відпустку без збереження

 заробітної плати або з частковим її збереженням.

      Ось дві  норми, які викликали дискусійність.

      Кабінет Міністрів у особі Прем'єр-міністра, Павла Івановича

 Лазаренка  надіслав  листа,  в якому ще раз аргументує, що норма

 статті  6  стосовно підвищення кількості днів відпустки тягне за

 собою  додаткові  трати,  називається  на  цей  раз  цифра у 388

 мільйонів.

      Попередні  розрахунки  Кабінету Міністрів, коли я стояв тут

 націй  трибуні,  доповідав  в  другому  читанні,  було  ніби 780

 мільйонів,  або  майже 8 мільярдів на той час купонів, тобто тут

 розрахунки, я  б  сказав так,  не зовсім точні.

      Комісія  пропонує  все-таки проголосувати норму в 24 дні. І

 заздалегідь скажу одну річ: це аобстлютно не тягне... це, тобто,

 мніімальна  норма  -24 календарні дні. Вона не тягне зміни собою

 загальної,  так  сказать,  відпустки.  Там, де Кабінет Міністрів

 фіксує  28  максимально,  так  воно  і  є.  Тобто, ми реально не

 виходимо  за  ці  параментри,  але  людям, які отримують 5 днів,

 менше  відпустки  мали,  ніж  оцей срок, ми просто піднімаємо це

 число.

      А  загалом  закон ще раз нагадує, він просто вводить в один

 закон  всі  норми,  які  були розкидані по 80 майже законодавчих

 актах.

      У вас є на руках таблиця порівняльна, я пропорую, Олександр

 Олександрович, пройти по частинах статті 6 і 26, проголосувати і

 прийняти вже закон остаточно.

      Ще  хочу  нагадати,  там  є  проект Постанови, частина норм

 цього  закону  вводиметься  в дію з 1 січня 1997 року, а частина

 навіть  з  1998  року.  Це зв'язано з тим, що ряд за цим законом

 виробництв  потребують  атестації  на  предмет шкідливості і так

 далі.   ЦЕ   зв'язано   з  формуванням  і  затвердженням  списку

 спеціальних робіт  і так далі. Це теж тягне за собою.

      Тобто  закон  в цих частинах, в цих нормах буде діяти, який

 діяв до цього часу.

      Загалом прошу проголосувати і підтримати.

 

      ГОЛОВА.  Іван  Сергійович,  шановні  депутати,  дві  статті

 закону  зібрали  близько  20 пропозицій депутатів. Практично всі

 вони  враховані,  за виключенням окремих. Автори тих пропозицій,

 що відхиленні, не наполягають на їх розгляді?

      Чапюк  просить   слово.  Номер  поправки,  будь  ласка? 7-ма

 поправка.

 

      ЧИЖ І.С. Сьома поправка  на першій сторінці.

 

      ЧАПЮК Р.С.

      Шановний Іване Сергійовичу, хочу засвідчити ще раз вас свою

 особисту повагу  і до  ваших завжди міркувань.

      Але  в  сьогоднішній  ситуації,  коли  люди  знаходяться  у

 вимушенних  відпустках місяцями, кварталами, півріччями, коли не

 вистачає  коштів,  які  виробляються  лише в сфері матеріального

 виробництва, кошти виробляються, не хватає тих коштів для оплати

 праці  вчителів,  медиків, своєчасної оплати пенсій пенсіонерам,

 стипендій,   працівникам   учбових   закладів,   я   вважаю   це

 передчасним.  Добавити  щастя завжди можна і відпустку теж. А от

 сьогодні цього не варто робити.

      І  мені дуже шкода, що комісія ваша не переглянула позиції.

 І  повірте,  що  за  виступають  в  першу  чергу  люди, котрі не

 працюють  в  сфері  матеріального  виробництва,  в тому числі за

 виступають чиновники профспілкових органів. Я зустрічався в себе

 на окрузі з категоріями працівників.

      І  ще  раз  прошу  колег підтримати норму 21 мінімальну, 21

 день.

 

      ЧИЖ І.С.  Ростислав  Степанович, спасибі за добре слово.

 На придмет поваги я також вас глибоко поважаю.

      Ваша  пропозиція  збіглася з пропзицією Кабінету Міністрів,

 тому  я  не  відкоментовував  саме по вас. Але хочу сказати, ну,

 давайте  я  не буду якими захисники тут говорити. Є елементарний

 побутовий,  що  називається,  приклад.  Їде людина у відпустку і

 бере  путівку.  Путівка для того, щоб полікуватися, курс 24 дні.

 Ми  даємо  відпустку  21  день  календарний,  бо  там  же ніяких

 докуруток,  о  це  календарний  день.  3  дні  їй  треба  так чи

 лікарняний просити там, чи ще когось. Розумієте саме головне, що

 це  не  тягне  тих  втрат,  які  там...  тим  більше, що зараз у

 відпустці, на жаль, все виробництво, яке тільки є в Україні  або

 значна   частина.   Я   не  бачу...  комісія  не  даром  стільки

 дискутувала, я не бачу проблеми тут.

      І,  до речі... Олександр Олександрович, я ще один нюанс. До

 речі,  комісія  вирішила  так:  як  вирішить  сесійний зал. Якщо

 проголосуєте  за  21,  але  в  будь-якому  випадку  закон  треба

 прийняти.

 

      ГОЛОВА.  Іван  Сергійович,  справа  в тому, і тут правильно

 депутати  ставили  теж  питання,  це  плюс  три  дні. Але це дні

 оплачувані,  вони щось вартують. І це треба і в бюджеті витрати,

 і  в  фонді оплати праці кожного підприємства і тому подібне. Чи

 готова  сьогодні  держава, чи робились такі розрахунки з приводу

 додатковостіт таких втрат?

 

      ЧИЖ  І. С. Ну робилися, Олександр Олександрович, і в цілому

 ж  закон пройшов, бачте, тільки в цій частині не пройшов. Навіть

 те, що ми там додаткові відпустки, все це пройдено.

      Кабінет  Міністрів зараз подав папір, я ще раз нагадаю, 388

 мільйонів додаткові трати.

 

      ГОЛОВА.  Профспілки,  будь  ласка, мають........... з цього

 приводу.

 

      СТОЯН О., голова Федерації профспілок України.

      Шановні  народні  депутати!  Я  нікого  не  хочу  образити.

 Оглядаючи  цей  зал,  бачу  як ми напружено працюємо тут, і тому

 мабуть  дійсно  48  днів  народним  депутатам  -це  нормально. А

 людині,  яка  працює прибиральницею на виробництві і інше, то 28

 це забагато. То давайте ми будемо, поділимось може трошки.

      Я хочу нагадати, що ще в 1993 році, підкреслюю, генеральною

 угодою  між  профспілками  України  і  Кабінетом  Міністрів було

 домовлено,    що    ми    подамо   Верховній   Раді   пропозицію

 про............  відпустки саме такої тривалості -28 календарних

 днів.

      Я розумію чому зараз Уряд, розрахувавши це, потребує певних

 доплат.   Але  це  не  вся  категорія.  Багато  людей  має  таку

 відпустку. Це певна категорія людей. Це по-перше.

      А  по-друге,  шановні  друзі, ну що? От ви кажете, шановний

 Чапюк, зараз ми бідні та......., то ми будем завжди бідні. Ми що

 цей  закон  приймаємо  на сьогодні? Ми на сьогодні приймаємо, ми

 приймаємо ...  ми  завжди  будемо бідні. І треба закон прийняти,

 який  дав  би  нормально  людині востановитисвої фізичні сили. І

 дійсно  і  путівки  і все інше. Тут добавляється все-таки чотири

 дні.  Я  думаю  28 може бути нормально. Або давиайте 24 тоді вже

 дні.

 

      ЧИЖ І.С.  Профспілки  пропонували, до речі, якраз 28, комісія -

 24. Народний  депутат Чурута  ...

 

      ГОЛОВА. Спокійно.

 

      ЧИЖ   І.  С.  Пропонує  народний  депутат  Чурута  24,  але

 максимально  щорічно  -30.  Ми  пропонуємо  обмежити -28. Тобто,

 різні ж, бачите, позиції, але треба таки прийняти рішення.

 

      ГОЛОВА. Є пропозиція, яка викладена у правій колонці стаття

 6,  де визначено 24 дні і я вважаю, що треба підтримати в даному

 випадку  комісію, котра провела відповідні консультації і в тому

 числі  з  урядом,  проголосувати  її.  В  крайньому  разі,  чи в

 крайньому  випадку, якщо щось десь не відповідатиме, є ще крок -

 Президент   може   накласти   вето   або  внести  зауваження  чи

 пропозиції.

 

      ЧИЖ І.С. Ні, я думаю, що  якраз не  буде накладено...

 

      ГОЛОВА.  Ну  я  думаю,  що з цього приводу це теж попередня

 робота проводилася.

      Я прошу підготуватися до голосування. Стаття 6 ставиться на

 голосування в редакції, яка пропонується комісією.

 

      ЧИЖ І.С. Голосуєм. Я прошу  підтримати.  Шановні  колеги!

 

      ГОЛОВА.

 

      "За" -

      Рішення......  прийнято.

 

      ЧИЖ    І.   С.   Була   пропозиція   поіменно,   Олександре

 Олександровичу. А тоді буде і друга.

 

      ГОЛОВА.  Я  проведу  й  поіменно, будь ласка, але перед цим

 була  пропозиція 21 день записати там і проголосувати. Ставлю на

 голосування  21 і голосування в цілому.  По 6 статті.

 

      ЧИЖ І.С. 21  календарний.

 

      ГОЛОВА. Так. Ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Теж не підтримана.

      Тому...  я  прошу. Справа навіть не в поіменному. Це навіть

 не  привід для поіменного голосування. Але все-таки, я звертаюся

 до вас, шановні депутати. Бачите, тут мова йде не про те, що там

 хтось  із депутатів блокує засідання. Не в тому річ. Річ у тому,

 що  тут є принципова справа. Так от, ця принциповість і вимагає,

 щоб  ми  таки  зараз проголосували і ввели закон. Ввели закон. А

 якщо   буде   потреба  і  за  ініціативи  Президента  ми  можемо

 повернутися  до визначення кількості. Тим більше, що тут у нас є

 іще  один  крок,  пов'язаний  з прийняттям постанови про порядок

 введення і т. п.

      Але в даному випадку, мені здається, у нас немає підстав не

 приймати цей проект, навіть якщо комусь вважається, що додаткові

 три дні - це зайве.

      Я   просив   би   тільки,   Олександр  Миколайович,  ви  не

 використовуйте ті аргументи, що ви спочатку використали. Вони не

 зовсім коректні для вашого рівня як депутата , перш за все.

      Я розумі ю.

      Будь  ласка, ще раз ставлю на голосування питання про шосту

 статтю  Закону  про  відпустки у редакції, яку пропонує комісія,

 комісія. Ставлю на голосування.

 

      "За"

      Ця стаття переноситься на повторне третє голосування.

 

      ЧИЖ  І.  С.  Олександре  Олександровичу,  дозвольте  ще два

 слова.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ЧИЖ  І. С. Шановні колеги, тоді давайте ми все-таки вирішим

 однозначно  сьогодні:  якщо не 24, давайте тоді голосувати за 21

 день календарний. Але суть справи, чому ми на комісії як варіант

 залишили,  реально зараз найменша відпустка 15 днів. Якщо з цими

 всіма днями - 17 з половиною.

      Якщо  ми  вводимо 21 календарний день, 21 календарний день,

 то  ми реально додаємо тим, хто мав 15 днів, -оцій прибиральниці

 таки три дні додаємо.

      Якщо  вже  Верховна  Рада  не  підтримує, я взагалі не знаю

 предмета  для проблеми, тут його немає. Не підтримує 24, давайте

 тоді  проголосуєм  21  день.  Але  відносити  на 5-те і на 7-ме,

 давайте зараз визначимося в цих термінах.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА. Одну секунду.

 

      ЧИЖ  І.  С. Я би пропонував все-таки поіменно проголосувати

 пропозицію комісії.

 

      ГОЛОВА. Я поставлю на поіменне само-собою. Одну хвилиночку.

      Селіфонтьєву дайте слово.

 

      ЧИЖ  І. С. Тут же немає текстових проблем, є проблема чисто

 календарних днів - і все.

 

      СЕЛІФОНТЬЄВ С.І.

      Шановні    колеги,    шановний   Олександре

 Олександровичу!  У  нас є ще такий вихід. Якщо ми не маємо зараз

 можливості ввести. У нас же буде постанова про введення. Якщо ми

 можемо  проголосувати  -це  так  сказати,  в пакеті, в постанові

 проведення.  Ввести  ці  три  дні  не  з цього року, а ввести їх

 пізніше.  Коли  буде  така можливість? І таким чином у нас закон

 буде  вже  комплексний.  Він  буде в нас, є. А вже по можливості

 введення  цих  днів,  ми  могли  якось  вирішуватися по встанові

 введення в дію цього закону.

 

      ГОЛОВА. Немировський.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ.

      Уважаемый  Александр  Александрович,  уважаемые коллеги! Вы

 обратите  внимание,  возможно  кто-то  не придал значение. Вы 24

 календарных  дня,  это  практически  21  рабочий  день. Мы почти

 ничего не меняем, мы отдаем людям то, что фактически уже сегодня

 получают.  Вы  знаете,  сегодня  торговаться  на  эту тему, даже

 слушать.  Потому  что  у нас по полгода люди вообще не работают.

 Здесь  общепринятая  государственная  норма. Я убедительно прошу

 голосовать за 24 дня.

 

      ЧИЖ.  У  нас  раніше діяли дні робочі. Зараз календарні, ви

 правильно сказали. Я так думаю, що депутати пам'ятають.

 

      ГОЛОВА. Грабару дайте слово. Увага.

 

      ГРАБАР.

      Шановні депутати, я просив би звернути увагу на такий факт,

 що  відпустки,  які сьогодні є. Їх декілька видів. У робітників,

 які зайняті на важких, вредних виробництва продовжуваність давно

 вже  вище,  про яку ми говоримо. В освітян, медпрацівників і так

 далі.  Вона  й  так  уже  вища. І різні спеціальності, які мають

 продовжувані в лісовому господарстві 36 і так дальше.

      То  ми зараз говоримо про дуже мізерну кількість людей, які

 ще  залишилися на держаних підприємствах. Ті самі прибиральниці,

 якісь працівники чисто такого рядового робітничого персоналу. Це

 невелика кількість людей. Давайте проголосуємо 24 календарних. І

 легко  буде  рахувати  і  відділам кадрів, і бухгалтеріям і інше

 таке. І це буде нормальний вихід з цього положення.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Хто  за  те,  щоб  поіменно  проголосувати.  Була

 пропозиція,  ставлю  на  голосування.  Стаття  6 в реадкції, яку

 пропонує комісія, ставться на поіменне голосування. (Шум у залі,

 окремі вигуки) 24 дні календарних! (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      "За" -

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну,  давайте  це  ж  саме,  21  день ставлю на голосування.

 Поіменно!

 

      ЧИЖ І.С.     21,  поіменно.  Календарних  днів! Календарних

 днів... (Шум  у  залі,  окремі вигуки) Ми не можемо - закон весь

 переведений  вже  в  розрахунок  календарних  днів  і  треба так

 лишити -ми заламаємо закон... 21 календарний день. Проголосуйте,

 підтримайте цю норму!

 

      "За" -

 

      ГОЛОВА.  Не  приймається.  Тоді я прошу депутата Ростислава

 Степановича:  при  повазі всій до вашої позиції (ви правильно її

 відстоюєте  і  турбуючись  про  державу),  але  тут уже, мабуть,

 зважте  на  позицію більшості депутатів -підтримайте, щоб ввести

 цей закон.

      Я прошу вас всіх. Іще раз ставлю... ставлю на голосування в

 редакції від комісії -24 дні, будь ласка, підтримайте. Ставлю на

 голосування.

 

      "За" -

      (Шум  у  залі,  окремі  вигуки).  Спокійно.  Спокійно, будь

 ласка. Стаття 26-а.

 

      ЧИЖ  І.  С. Колеги, що стосується цієї статті, тут не тягне

 ніяких  матеріальних  трат. Йдеться про те, що якщо підприємство

 має  прибуток  після  виплат  всіх,  то воно може ще й додатково

 людям надавати якихось виплат.

 

      ГОЛОВА.  Стаття  26-а  ставиться на голосування в редакції,

 яку пропонує комісія. Будь ласка.

 

      "За" -

 

      ГОЛОВА. Рішення прийнято.

      В цілому Закон ставиться на голосування.

 

      "За" -

 

      ГОЛОВА. Рішення прийнято.

      Проект  постанови  за основу ставиться на голосування. Будь

 ласка, за основу.

 

      "За" -

      ГОЛОВА. Доповнення які є?

 

      ЧИЖ. Одне доповнення.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ЧИЖ.  Оскільки  у нас в терміні прийняття трошечки

 відбулося  зрушення,  так  би  мовити,  часове, то я просив би в

 пункті  четвертому  дати  доручення Кабінету Міністрів від імені

 комісії  записати  "до  15  березня 1997 року" -перше доручення,

 просто не встигне Кабінет Міністрів  - до 15 березня.

 

      ГОЛОВА.  Дату  15-го  січня замінити на 15-те березня. Нема

 заперечень? Тоді разом із цією поправкою і в цілому ставиться на

 голосування проект постанови.

 

      "За" -

      Рішення прийнято. Спасибі.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Проект  Закону  України  про  внесенн  я  змін  до  Декрету

 Кабінету  Міністрів  України  від  11 січня 1993 року про єдиний

 митний  тариф    України.

      Суслов Віктор Іванович доповідає.

 

       СУСЛОВ В.І.

      Уважаемые  народные депутаты, я начну не с проекта закона о

 внесении   изменений   в  Декрет  Кабинета  Министров  о  едином

 таможенном тарифе, проект вам роздан.

      А  вначале,  с постановки общей проблемы, которую мы должны

 решить, и должны  решить  немедленно.

      Я  считаю,  что  сегодня  мы  сможем даже этим ограниченным

 составом депутатов, который есть в зале, эти решения принять.

      Эта  проблема  сокращения  льгот  при импорте товаров из-за

 границы.   Вам   роздана  справка  государственного  таможенного

 комитета,  очень  хорошая  и  детальная,  которая  характеризует

 состояние дел на сегодня.

      Из  справки  вы  видите, что только за 7 месяцев этого года

 потяря государственного бюджета Украины от налоговых льгот при

 импорте  товаров составили   873 миллиона гривен.

      То  есть,  мы с вами можем утверждать, сто в расчете на год

 потери составляют более миллиарда долларов. Это достаточно четко

 говорит нам о значении проблемы.

      Итак,  поступило реально в бюджет за 7 месяцев 811 миллиона

 гривен,  не  поступило  873.  Мы  имеем менее половины возможных

 доходов от импорта товаров.

      При  этом потеряно 251 миллион гривен импортной пошлины. По

 данным  таможенного  комитета  бюджет  теряет 61% всех возможных

 поступлений  от  пошлин. Потеряно 605 миллионов гривен налога на

 добавленную стоимость и акцизного сбора  11 миллионов  гривен.

      Я  хочу  обратить  ваше  внимание, потому что это небольшая

 сумма  в  11  миллионов  гривен показывает нам, что наше решение

 годичной   давности   о   ликвидации   всех  льгот  при  импорте

 подакцизных  товаров  дали  положительные  результаты.  И потери

 бюджета,  которые  были  в  прошлом  году  очень значительны при

 импорте  подакцизных  товаров,  в  настоящее  время  сведены  до

 минимума.   И,   кстати  говоря,  в  этом  году  ожидается,  что

 поступления  от  акцизного сбора в бюджет будут приблизительно в

 том  обкеме,  который  и планировался в законе о бюджете на этот

 год.

      При  этом для того, чтобы понять больше маштаб этих потерь,

 я  хочу  сказать,  что  на сегодня общая задолженость бюджета по

 зарплате  бюджетной  сфере,  меньше, чемы мыпотеряли при импорте

 товаров  в  Украину.  Она сегодня составляет около 800 миллионов

 гривен.

      Помимо  потерь  бюджета мы должны принять во внимание также

 еще  один черезвычайно важный факт. Дело в том, что безналоговый

 ввоз  или льготный ввоз товаров в Украину не способствует защите

 нашего отечественного производства. Импортные товары, которые не

 облагаются налогами, более конкурентноспособны. И на сегодня они

 завоевали значительную часть нашего рынка именно благодаря тому,

 что  они  осовобождаются  от уплаты таможенных пошлин, налого на

 добавленную стоимость, в некоторых случаях и акцизного сбора при

 ввозе.

      Таким  образом,  чтобы  решить проблему мы должны, конечно,

 знать,  кому  и  зачем  эти  льготы  давались  и  кто эти льготы

 предоставлял.  Как  вы видите из справки таможенного комитета на

 долю  чернобыльских   организаций приходится 51, 6 процента всех

 потерь  бюджета.  Высшие  органы  госуправления, как говорится в

 справке,  виновны  в  потерях  30, 3 процентов из названных мною

 сумм.  Это  Администрация  Президента  Украины,  Верховна Рада и

 Кабинет   Министров,  которые  в  соответствии  из  действующими

 указами  Президента  имели  право  безналогового ввоза товаров в

 Украину,  включая  льготы,  кстати,  и  по акзцызному сбору, что

 привело к очень значительным потерям бюджета.

      И я сразу же должен сказать и уважаемым коллегам депутатам,

 и  избирателям,  конечно  та  часть,  которая касается Верховной

 Рады.  Ну     Верховная    Рада   реально   этими   льготами  не

 пользовалась.  На  счет   Верховной  Рады  оформлялись  поставки

 коммерческих   структур,   но  в  справе  этой  естественно  все

 записано,  как  льготы  предоставленные  Верховному Совету. 5, 9

 процента  потерь  на долю банков по справке. Ну это Национальный

 банк,  который по Закону о банках и банковской деятельности тоже

 пользуется правом льгот при ввозе товаров из-за границы. На долю

 религиозных  организаций  приходится  0, 4 процента потерь. И на

 долю  других организаций - 11,8.

      Кто  же  давал  эти  льготы?  Известно расхожее мнение, что

 ответственность за потери бюджета при импорте товаров в основном

 несет  Верхвона  Рада,  так  как  льготы  давались законами. Это

 соостветствует  действительности  частично. На долю льгот данных

 законами Украины приходится 25,7 потерь.

      В  71, 6 процента потерь прихлодится на долю льгот, которые

 были   предоставлены  указами  Президента  Украины.  Я  не  буду

 детализировать, в справке у вас расписано по каким именно указам

 и акая величина потерь бюджета, так сказать, была нанесена.

      Таким  образом  мы  можем констатировать, что конечно здесь

 вина  Верховной  Рады  была безусловно частично в предоставлении

 льгот,  но  небольшая.  И кроме того на сегодня мы ликвидировали

 льготы  чернобыльским организациям там, где было злоупотребление

 льготами,   внесли  соответствующие  изменения  в  Чернобыльский

 закон,  и  потери бюджета от неоправданых льгот по чернобыльским

 организациям дальше будут сокращаться.

      Далее.  Далее,  что  же...  я не буду сейчас более детально

 характеризовать  проблему  льгот  -кому и почему они давались -я

 прош  вас  еще  раз  обратить  внимание  на  справку.  что же мы

 предлагаем  в  связи  с  этим?  Комиссия считает, что необходимо

 срочно  внести  изменения в законодательстве по сокращению льгот

 во    внешнеэкономической   деятельности.   Указами   Президента

 Украины...   указом   Президента   от   15  октября  этого  года

 ликвидированы    льготы    для    органом   госуправления,   для

 Администрации   Президента,   для   Верховной  Рады  и  Кабинета

 Министров.  И  это  величина  потерь  теперь  должна  обернуться

 доходами бюджета. Указами Президента ликвидированы также льготы,

 которые      предоставлялись      организациям,     занимающимся

 благотворительной деятельностью и обкем потерь здесь должен быть

 уменьшен.  Тем  не  менее, мы считаем, что нужно начать сейчас с

 органов госуправления, отнять оставшиеся, так сказать, перекрыть

 оставшиеся  лазейки  и  далее более внимательно посмотреть на те

 льготы,  которыми  у  нас еще продолжают пользоваться физические

 лица,   в   том   числе   и   лица,   относящиеся   к  категории

 (...........),  имеющим  льготы при импорте товаров в Украину. Я

 думаю,  что  уважаемые  депутаты должны согласиться с тем, что в

 том,  что  касается  импорта,  у  нас  не  должно  быть льготных

 категорий.

      Итак,  комиссия  вам предлагает проект Закона "Про внесення

 зміни  до  Декрету  Кабінету Міністрів України від 11 січня 1993

 року  "Про  єдиний  митний  тариф". Суть этого проекта состоит в

 том,  чтобы  ограничить  право  Кабинета Министров предоставлять

 льготы  отдельным  организациям  и  по  отдельным  контрактам по

 ввозным  пошлинам  при импорте товаров в Украину.

      Напомню,  что  в  соответствии  с  действующим  нас  егодня

 законодательством   право   регулирования   ввозных   пошлин  по

 неподакцизным  товарам принадлежит Кабинету Министров Украины. В

 ряде  случаев  это  право используется не как общая норма, а для

 снижения   ставок   таможенных   пошлин  для  отдельных  фирм  и

 организаций,   либо  даже  по  отдельным  контрактам  при  ввозе

 товаров.

      Сохраняя   за   Кабинетом   Министров   право  регулировать

 таможенные  импортные  пошлины,  комиссия считает, что это право

 должно  распространяться на всех, а не выборочно. Не должно быть

 организаций,  который  при  этом  будут  освобождаться от уплаты

 пошлин.

      В  связи  с  этим,  возьмите  сравнительную таблицу проекта

 закона,  предлагается  принять  новую  редакцию  четвертой части

 второй статьи Декрета Кабинета Министров Украины.

      Редакция  будет  следующей:  "Змінювати ставки мита Кабінет

 Міністрів   України  має  право  тільки  щодо  об'єктів  митного

 оподаткування  товарів  та  інших  предметів,  які переміщуються

 через   митний  кордон  України".  И  здесь  добавляется  фраза:

 "Причмоу   забороняється  зменшувати  ставки  мита  для  окремих

 юридичних  та  фізичних  осіб  і  за  окремими  контрактами, або

 звільняти їх від сплати мита та переносити терміни його сплати".

      Этот  проект  предлагается  поставить на голосование. Кроме

 того,  в  связи  с  рассматриваемым вопросом я взял на себя, так

 сказать,  инициативу внести также дополнение к Закону о банках и

 банковской деятельности, которая ликвидирует право Национального

 банка  ввозить  товары  без  уплаты ввозных пошлин, таможенных и

 акцизного сбора, и налога на добавленную стоимость.

      Национальный  банк, прямо скажем, не злоупотребляет, хотя и

 пользуется  этим  правом.  Но факт остается фактом: наличие этой

 льготы  также  создает  потенциальную  возможность  перемещения,

 естественно,  импорта  безналогового  туда,  где есть льготы. Мы

 считаем, что льгот не должно быть ни у кого.

      Если  Верховна  Рада  поддержит, то этот проект мог бы быть

 внесен  в  повестку дня дополнительно. Но на следующей неделе мы

 могли  бы  внести законопроекты, касающиеся других ограничений и

 льгот при импорте товаров в Украину.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  Віктор  Іванович  дав вичерпну

 характеристику  причин  наслідків  і  необхідності наслідків для

 прийняття такого закону.

      Мені  здається, що можна було б... Запитання є? Будь ласка,

 запишіться, в кого є запитання.

      Опублікуйте список. Степанов , будь ласка.

 

      СТЕПАНОВ.

      Степанов,  Луганск.  Уважаемый  Виктор  Иванович,  все-таки

 обкясните,   почему   Национальный   банк   должен  пользоваться

 льготами.

      Я  приведу пример. Вот в течении последних трех лет ни один

 инвалид  не получил ни одной машины по государственной линии, по

 Министерству соцстрахования. Мог бы по дешевке, даже подержаную

 купить  за  границей.  Но  он  таких  льгот  не  имеет. А почему

 Национальный банк имеет?

 

      ССЛОВ  В. І. Национальный банк имеет льготы в соответсвии с

 Законом об банках и банковской деятельности. Что касается льгот,

 так сказать, внутренних. Допустим, освобождение от уплаты налога

 на прибыль и от уплаты других налогов. Как вы видите редакция 21

 статьи  следующее  у  нас  в  законе.  Национальный  банк та его

 "установи за вийнятком госпрозрахункових звільняються від оплати

 всіх видів подтків крім земельного збору і державного мита".

      Это   норма,   которая   соответствует   мировой  практике.

 Центральные  банки не являются плательщиками налога. Но с учетом

 той   ситуации,   которая   сложилась,   в   данном  случае  мое

 предложение  -ограничить льготы Национального банка при импорте.

      Просто  начав  с  органов  госуправления, я считаю, что при

 импорте мы должны ликвидировать льготы абсолютно для всех, в том

 числе  и для Национального банка. Хотя (я еще раз подчеркиваю) у

 вас  есть  данные,  по кторым там, по-моему, 1 миллион 150 тысяч

 гривен  составил,  так  сказать,  сумма  налогов,  не уплавенных

 Национальным банком в бюджет, в соответствии с этим законом -это

 не  так  и  моного,  но  поскольку  предельные  размеры ничем не

 ограничены,  то  эта  сумма  (когда  сейчас перекрыты льготы для

 других  органов  госуправления),  конечно, может возрасти. И нам

 лучше  сегодня  перекрыть все лазейки при импорте товаров, чтобы

 потом не искать потерянные миллиарды.

 

      ГОЛОВА.  Кузьменко.

 

      КУЗЬМЕНКО С.Л.

      Прошу передати слово Симоненку Петру Миколайовичу.

 

      ГОЛОВА.  Симоненко.

 

      СИМОНЕНКО П.М., фракція комунсітів.

      Уважаемый    Виктор   Иванович,   я   хотел   бы   искренне

 поблагодарить  вас за информацию,  которая  предоставлена -  это

 благодаря инициативе вашей комиссии. Но меня все-таки интересует

 один  вопрос,  который  имеет  принципиальное значение в связи с

 тем,   что,  практически,  Верховный  Совет  в  последнее  время

 сталкивается с  одной  только  проблемой -  грабят, растаскивают,

 значит,   набивают   карманы.   При   этом   постоянно   создаем

 следственные комиссии...

      В   вашей   информации  из  того  ущерба,  который  нанесен

 государству,    исходя    из   выделения,   или   предоставления

 определенных  льгот определенным физическим лицам (и ясно, что и

 юридическим  лиуам) из 800 миллионов гривен ущерб по двум указам

 Президента, Кучмы нанесен более, чем 600 миллионов гривен.

      Я  хотел бы уточнить один вопрос: ставили ли вы перед собой

 задачу - разобраться,  кто  воспользовался этим указом (либо это

 физические  лица,  либо  это  юрилические)? Какая направленность

 балы  использования этих указов? Какая группа товаров попадала и

 что  было  наводнено  на рынке у нас? И, естественно, я хотел бы

 тоже   разобраться   в   одном   вопросе.   В  свое  время  была

 ликвидирована  61-я...  я  заканчиваю!..  61-я статья Уголовного

 кодекса  Украинской  нашей  Республики,  которая позволяла нести

 уголовную ответственность за нарушения, повлекшие за собой ущерб

 для государства. Сегодня это изкято.

      Как  вы  считаете,  следует  ли  в  Уголовный  тогда кодекс

 вносить  изменения,  по  которым  несли бы уже ответственность за

 подобные ущербы, наненсенные в целом государству и народу Украины?

     

      ГОЛОВА. Я прошу все-таки дотримуватися регламенту.

     

      СУСЛОВ.  Уважаемые  коллеги,  я  считаю, что здесь каких-то

 оснований ставить вопрос об уголовной ответственности, ну по той

 информации,  которой  мы  располагаем, нет. Потому что для этого

 нужно  доказать факты злоупотреблений. Что же касается льгот. Ну

 вот  на седьмой странице, розданной вам справки Государственного

 таможенного  комитета,  вы видите, что потеря бюджета, например,

 по  указам, связанным с льготами, данными органам госуправления,

 составили 34 млн. 650 тыс. гривен.

      Ну,  у  вас  роздан также дополнительный материал, где даны

 копии  всех  этих  указов,  когда  они  принимались,  когда  они

 отменялись. Понимаете, в данном случае, я считаю, что Президент,

 конечно,  не  должен был давать этих льгот. Но, видимо, когда он

 их давал, он руководствовался, так сказать, пониманием того, что

 организации  вот эти будут пользоваться льготами для обеспечения

 именно государственной работы.

      А когда мы видим, что Кабинте Министров тут одно хозяйство,

 Кабинет  Министров  вез  более, чем  на  сто миллионов  долларов

 безналоговых  нефтепродуктов,  что  ясно,  что  это  -подсобное

 хозяйство  не  для  своих  нужд  возил, а для перепродажи. Такие

 факты   есть,  но  это,  опять-таки,  в  компетенции  Президента

 проконтролировать  и наказать виновных в нецелевом использовании

 льгот.

      Но  мы  со  своей  стороны,  конечно,  приветствуем то, что

 Президент  смог  второй  раз эти льготы отменить. Он ведь их уже

 отменил один раз в 95-ом году.

      Органы  госуправления один месяц могли прожить без льгот, и

 Президент снова ввел такие льготы своим указом. Так ведь? Сейчас

 он   их  отменил.  Надеемся  навсегда,  потому  что  действующее

 законодательство  и Конституция не дают Президенту Украины права

 принимать  решения  по  столь массированому предоставлению льгот

 налоговых тем или иным организациям.

      То  же  самое  относится к Указу про пільги в оподаткуванні

 добровільних пожетвувань   юридичних та  фізичних осіб.

      Этот  Указ в настоящее  время  тоже  отменен.

      Таким  образом,  остается  дейсвующим  Указ  Президента про

 справляння  податку на добавлену вартість з імпортних товарів, и

 этот  Указ,  я  думаю,  можно будет отменить после принятия нами

 Закона  про  податок  на добавлену вартість, где мы окончательно

 урегулируем вопрос льгот при ввозе товаров... то есть, извините,

 вопрос льгот при обложении налогом на добавленную стоимость.

      Вот такая на сегодня ситуация.

      Что же касается того, кто этими льготами воспользовался, то

 наша  Комиссия  не  имееет  ни  полномочий, ни времени для того,

 чтобы  этот  вопрос  специально изучать. Я думаю, что у нас есть

 Прокуратута,   у   нас   есть  КРУ,  они  могут  более  детально

 позаниматься этой проблемой.

 

      ГОЛОВА. Шановні депутати, норма всім зрозуміла: ліквідувати

 всі  пільги  при імпорті товарів для всіх і фізичних і юридичних

 осіб.

      4  рядочки  доповнення.  Я ставлю на голосування. Є потреба

 обговорювати це питання?

      Анісімов, будь ласка. Єльяшкевич, прошу.

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ. Уважаемые коллеги, я счел необходимым выступить

 в  связи  с  тем,  что  наша  Комиссия совершенно, на мой взгляд

 справедливо  и  единогласно  приняла  изменения  методологии  по

 предоставлению  льгот.

      Никто  не  говорит  о  том,  что  льгот завтра не будет. Мы

 говорим  том,  что  льготы  должны предоставляться по конкретным

 видам  товаров, а не конкретным юридическим лицам, чтобы не было

 стыдно    потом   и   народным   депутатам,   и   представителям

 исполнительной  власти  за  те  коммерческие  структуры, которые

 воспользовались этими льготами.

      Мне  конечно же легче выступать, когда здесь было сказано о

 том,   что  в  Администрации  Президента  и  Кабинета  Министров

 нарушений  больше, чем структурами Верховного Совета Украины, Но

 когда  прочитаешь справку Таможенного комитета, которую подписал

 Деркач,   где  записано.  Я  цитирую:  "  Підсобне  господарство

 "Чайка",  Управління справами Верховної Ради України здійснює 25

 процентів  всіх  імпортних поставок пива в Україну в 1996 році".

 То  невольно хочешь задать всем нам вопрос. Почему 25 процентов,

 я  еще  раз  подчеркиваю,  всех  поставок  пива  на  Украину, то

 невольно  адаешься  вопросом, как руковдитель такого хозяйства и

 Управления делами еще находится на работе?

      Поэтому  я  бы  просил, чтобы Александр Александрович Мороз

 принял  соответсвующие  меры  и  чтобы  мы  протокольно поручили

 разобраться  по этим грубейшим нарушениям. Начинать надо с себя,

 начинать  надо  с  Верховного  Совета  Украины.  Хотя  я еще раз

 подчеркиваю,   что,   безусловно,   гараздо  большее  количество

 нарушений  принадлежит  исполнительной  власти  и  по  сумме,  и

 поличеству. Но  от этого не легче.

      Поэтому  я  прошу  всех коллег поддержать предложение нашей

 комиссии  предоставить  право  Кабинету Министров, как и раньше,

 давать  льготы,  но  давать  льготы  не конкретным структурам, а

 давать  льготы по таможенным пошлинам только по конкретным видам

 товаров.  Это, на мой взгляд и на взгляд коллег членов комиссии,

 сможет  решить  вопрос, связанный с серьезными злоупотреблениями

 по этим  проблемам.

      И  еще  раз прошу Председателя Верховного Совета Александра

 Александровича   Мороза   провести   служебное  расследование  и

 наказать  виновных лиц по той информации, которая официально нам

 предоставлена Таможенным комитетом.

      Спасибо.

      

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  будь ласка, я одну хвилиночку.

 Для ясності хочу сказати, що після того, як мені стало відомим,

 що  діє  Указ Президента, відповідно до якого певні господарюючі

 суб'єкти  мають  пільги. По цій статті, по якій доповідав Віктор

 Іванович,  я  звернувся  до  Президента  офіційно  з  листом,  з

 пропозицією відмінити всі ці пільги.

      Що    стосується   розслідування,   доручення   таке   дано

 Управлінню справами, воно аналізує всю ситуацію. Якщо там будуть

 .............  будь-які  порушення,  ви  про них будете знати, і

 будуть вжиті відповідні дії.

      А  зараз  пропонується проголосувати проект закону, змін до

 закону,  які  вніс  депутат  Суслов Віктор Іванович. Будь ласка.

 Прошу підтримати. Серйозніше голосуйте.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Депутат  Суслов  вніс  пропозицію  таку  ж  норму  записати

 відповідно до банків, але для цього треба це питання  включити в

 порядок  дня.  Воно у вас є перед очима. Я ставлю на голосування

 включити в порядок дня це питання.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Ставить  норма  на голосування, її доповів Віктор Іванович.

 Ставлю  на  голосування  проект  Закону  про зміни до Закону про

 банки і банківську діяльність.

     

      "За"-

      Рішення прийнято.

      Спасибі.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги! Нам потрібно порадиться. У нас

 сьогодні  в порядок денний внесено 11 документів по ратифікації.

 Я  просив вас, щоб ми з вами енергічно попрацювали, прийняли їх.

 І  тоді  ще  три  питання,  які  в  нас  є, до їх повернемся. Не

 заперечуєте? Спасибі.

      Слухається   питання   про   проект   Закону   України  про

 ратифікацію  Конвенсії  між  урядом  України і урядом Республіки

 Казахстан про уникнення подвійного оподаткування та попередження

 податкових  ухилень  стосовно  податків  на  доходи. Регурецький

 Василь Васильович.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Підтримуєм?  Я ставлю на  голосування.

     

      "За" -

      Спасибі.

      Про   проект  Закону  України  про  ратифікацію  угоди  між

 Україною  та Швейцарською конфедерацією про сприяння та взаємних

 захист  інвестицій. Подолєєв Ігор Валентинович -перший заступник

 міністра.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ну дайте першому заступнику на трибуну... Будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ну подивіться на першого заступника.

      Ставлю на голосування. Ставлю на  голосування.

     

      "За" -

      Спасибі. Підтримано. Блаженний  день - п'ятниця.

      Про  проект Закону України про ратифікацію угоди між урядом

 України  та  урядом Грецької Республіки про сприяння та взаємний

 захист  інвестицій.  Ігор  Валентинович.  Питання  єсть до Ігоря

 Валентиновича?

      (Ш у м  у  з а л і)

      Єсть.  Одну  хвилиночку.  Наталя  Михайлівна,  будь  ласка.

 Вітренко.

     

      ВІТРЕНКО. Н.М.

      Шановний  Ігор Валентинович, скажіть, будь ласка, нещодавно

 наш  Президент  Леонід Кучма був в черговій своїй поїздці, був у

 Греції.   І   саме   в  Греції  він  сказав,  що  Україна  чекає

 стратегічного інвестора. То я хотіла б запитати вас. Саме Греція

 буде нас витягувати з кризи? І от ця ратифікація угоди спрямовує

 саме  на  те, щоб на Грецію була вся ставка в зовнішній політиці

 України?

      Будь ласка.

     

      ПОДОЛЄВ.  Шановна  Наталія  Михайлівна,  ну  ви  знаєте, що

 сьогодні,  сьогодні  навіть  за походженням, коли грецькі крупні

 транснаціональні корпорації вкладають кошти в економіку України,

 то  це  зовсім  не  обов'язково,  що  це  грецький  капітал.  Це

 міжнародний  капітал.  І  всі  ці  угоди, вони всі рамкові, вони

 практично  не  відрізняються  одна від одної. І, шановні народні

 депутати,  вже  багато.  Ми  створюємо  загальне  правове поле з

 багатьма  країнами.  А взагалі мета і законодавчої, і виконавчої

 влади  -створити  умови, щоб будь-яка інвестиція, з якою у нас є

 нормальні дипломатичні, економічні стосунки, нормально працювала

 у нас.

      А колись ми доживемо, що ці угоди будуть допомагати і нашим

 інвестиціям  нормально  працювати  в тій же Греції, особливо, що

 стосується, наприклад, судоходства і багатьох інших питань у нас

 є дуже великі інтереси в Греці, і є наші інвестиції там вже.

      Спасибі.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Ставлю на голосування.

     

      "За"

      Спасибі , прийнято.

      Слухається питання про проект Закону України про ратифікаці

 угоди   між   Урядом  України  та  Урядом  держави  Ізраїль  про

 заохочення та заємний захист інвестицій. Будь ласка.

      Є запитання? Запишіться, будь ласка , на запитання.

     

      ПОДОЛЄВ. Сприяння та захист -всі назви стандартні.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Марченко, Терещук, будь ласка.

      Я просив би, давайте не розслаблятися.

     

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Уважаемый    докладчик,   дайте,   пожалуйста,   информацию

 информацию  -какой обкем инвестиций Украина в Израиль передает и

 наоборот. Спасибо.

     

      ПОДОЛЄВ.  Я  вибачаюсь,  загальний  товарооборот  я  вам по

 пам'яті  сказати. А що стосується інвестицій, я вам зараз скажу.

 Загальні інвестиції ізраїльські на сьогоднішній день. Вибачаюсь,

 на  1.  7  1996  року  в  економіку країни складають в розмірі 9

 мільйонів  878,  5 тис. американських доларів. І вони, переважна

 більшість,   це   приблизно   37   вісотків  -машинобудування  і

 металообробка.  На  другому  місті  йде  внутрішня торгівля 2, 5

 мільярда,  на  третьому  йде  легка промисловість 2 мільйона 131

 тисяча  і  так  далі.  Всього  по  9 секторах. Але, ви знаєте, в

 цілому   йдуть   багато  переговорів.  І,  наприклад,  по  таких

 проектах,  як  виробництва  "Ан  -70".  Я вже не кажу про окреме

 питання    щодо   використання   нашого   науково-технічного   і

 виробничого  потенціалу щодо капітальних ремонтів і переозброєнь

 окремих  видів  техніки.  Перспективи саме з фірмами цієї країни

 надзвичайно  непогані.  І  угода  знову -таки з державою Ізраїль

 сама ранкова, сама така як з Грецією, з Італією.

      (Ш у м  у  з а л і).

      Я  вибачаюсь,  наших  інвестицій  в  Ізраїль  поки-що нема.

 Практично нема, офіційних.

      (Ш у м  у  з а л і).

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Терещук.

     

      ТЕРЕЩУК В.В.

      Дякую. Передайте, будь ласка,  слово Моісеєнко.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Моісеєнко, будь ласка.

     

      МОІСЕЄНКО  В.  М.,  фракція комуністів, Всеукраїнський Союз

 робітників.

      Уважаемый Игорь Валентинович!

      Ну,  вы  помните,  что  этот документ уже однажды Верховный

 Совет  не ратифицировал - где-то, по-моему, с месяц назад - и там

 были вопросы, связанные с межгосударственными отношениями, в том

 числе, в связи с фигурой Звягильского.

      У  меня  к  вам  вопрос такой: вот там... мы все знаем, что

 Израиль   сегодня   представляет   значительную   часть  бывшего

 населения  Украины,  и  мы вроде бы должны быть заинтересованы в

 контактах   между   этими   государствами.  Там  около  миллиона

 "выездников"  из Советского Союза, в том числе из Украины. И это

 было все правильно. Но возникает вопрос.

      Есть  народный  депутат  Украины,  Звягильский.  Есть округ

 киевский. Я недавно был на этом округе. Встречался в угольном...

 в коллективе шахты "Бутовка Донецкая" - больше 200 шахтеров. Они

 задают  вопрос:  так  где  ж наш депутат?! Есть ли смысл ставить

 этот  вопрос о том, что депутат, о котором идут разные разговоры

 насчет  от  300  миллионов  долларов  (вы знаете этот разговор),

 которые  он вывез, и очень много других вопросов?.. Не правильно

 ли  будет  все-таки поставить вопрос о том, чтоб сначала депутат

 тот  же  сюда явился, а потом его благополучно б ратифицировали,

 учитывая международные наши отношения?!..

     

      ПОДОЛЄВ  І.  В.  Спасибо,  уважаемые  товарищ  Моисеенко. Я

 попробую  ответить  на  ваш  вопрос.  Хотя я сразу же скажу, что

 передвижение  любого  народного  депутата  в рамках любой другой

 страны   не  относится  к  сфере  внешнеэкономическрой  политики

 страны!.. Пока это еще не товар!..

      Но я попробую ответить на ваш вопрос.

      Во-первых,  уважаемые  народные  депутаты, ведь речь идет о

 том, что вы отклоняли не инвестиционные соглашения - вы отклоняли

 (по-моему,   даже   дважды,   если   я  не  ошибаюсь)  отклоняли

 соглашение,  согласно  которому  Израиль  попадал совершенно под

 другой................  режим.  У  нас  было  в свое время там 6

 стран,  потом  5  стран  (типа  -  Южно-Африканская  Республика,

 Тайбей).  И  мы  выводили  его  в  абсолютно нормальный торговый

 режим,   потому   что   он  сдерживался.  Значит,  это  касается

 соглашения  того,  которое  с  трудом  проходило  на  заседаниях

 парламента.

      В  отношении инвестиций. Я обратил внимание: вот, некоторые

 народные  депутаты  напоминали  о количестве бывших наших с вами

 сограждан.  И  в этом плане чисто профессионально каждый из них,

 ну  не каждый из них, я не думаю, что они все одномоментно могут

 стать   потенциальными   инвесторами,   но  даже  если  какой-то

 процент -там 5 процентов, 10 процентов -учитывая их знание наших

 особенностей  и нашего рынка, и если этот капитал будет работать

 на   территории  Украины  и  на  благо  Украины,  то  почему  же

 относиться  к  вот  этому  рамочному  соглашению  с государством

 Израиль  плохо  только  потому,  что  там  депутат  Звягильский

 находится?

      Может   быть   он  сам,  действительно,  начнет  вкладывать

 инвестиции. Пусть вкладывает.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Вітренко. Степанов.

     

      ВІТРЕНКО.   Шановний   доповідач.  От  стаття  третя  цього

 договору  про  угоду,  вона  якраз присвячена режиму найбільшого

 сприяння  івестиціям.  Те,  що  роблять  на  Україні,  як тільки

 сприяють  ізраїльським  інвестиціям, це  кожному  видно.  А  ось

 питання,  як  в Ізраїлі сприяють нашим інвестиціям? Бо ми можемо

 ввозити  туди  технології  свої.  Не  така  вже розвинена країна

 Ізраїль, і можемо там інвестувати якісь виробництва.

      Ви   сказали:   туди  ніхто  нічого  не  вивозив  офіційно,

 вивозять   тільки   неофіційно і  створюють  там  робочі  місця

 неофіційно.

      Ми  зараз  цією угодою ще кажемо Ізраєлю: ми вам ще більший

 режим, найсприятливіший, створемо.

      Ви скажіть, будь ласка, які ж зобов'язання будуть у Ізраєля

 перед  нами,  щоб все ж таки наш капітал офіційно працював в тій

 країні?

     

      ПОДОЛЄВ.  Спасибо. Наталья Михайловна, мені не дуже зручно,

 ми з вами колеги, обидва доктора економічних наук, і я вдруг тут

 почну лекцію читать. Ви пробачте мені, я дуже коротко відповім.

      Ну  по-перше,  ця угода створює рамково полярно-рівні умови

 для   інвестиції.  Не  треба  змішувати  поняття  з  нормальними

 товарними  контрактами.  Це різні речі. Коли буде у нас капітал,

 він  буде  працювати  згідно  цієї  умови  в таких же умовах, як

 працює сьогодні ізраїльських капітал в економіці України.

      А  взагалі квінтесенсія цієї угоди -це практична с траховка

 на    законодавчому    рівні   ризику   інвесторів   від   війн,

 експропрімції, репатріації і таке інше. І більше ця угода нікуди

 не виходить.

      Але,  якщо  ви  торкнулись  вже торгівельних відносин, то я

 хочу  сказати,  що  сьогонішнього  рівня  ця  угода навіть більш

 корисна  нам,  ніж Ізраїлю. І знаєте чому? Дуже просто. Справа в

 тому,  що  за  8  місяців  1996  року  експорт України в ізраїль

 становив 50, 3 мільйони доларів, а відповідний імпорт тільки 24,6.

 Тобто, ми маємо з Ізраїлем позитивне сальдо в розмірі 50% -більше

 25 мільйонів доларів.

      Саме  тому я не бачу тут каменів підводних, які б взагалі

 таку дискусію могли викликати.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ігор  Валентинович,  я думаю, що нам надо таку

 вести  зовнішньоекономічну діяльність, щоб експорт завжди мав 8-

 12% плюса, щоб сальдо плюсове було. От тоді не надо буть великим

 октором наук, щоб розуміть, що один долар завезли, а два вивезли

 з держави.

      А  навпаки, потрібно два завезти, а вивезти одного, якщо ми

 хочемо  мать , дійсно ,  міцну економіку.

     

      ПОДОЛЄВ.  Олександр Миколайович, я, навпаки,..... цифри ваш

 висновок  підтримують, інвестиції йдуть тільки на України, майже

 10   мільйонів,   і  позитивне  сальдо  з  Ізраїлем  більшле  25

 мільйонів.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Степанов.

     

      СТЕПАНОВ.  Уважаемый  докладчик,  в  свое  время было много

 разговоров  о  том,  что израильский капитал будет участвовать в

 восстановлении  и  реструктуризации шахт Донбасса. Сейчас уже об

 этом  ничего не слышно.

      Мне  хотелось бы узнать, а какое географическое приложение

 израильского  капитала, оно в одном месте где-то вкладывается на

 Украине или  по всей территории?

 

      ПОДОЛЄВ.   Уважаемый  народный  депутат,  я,  к  сожалению,

 абсолютно  не могу вам дать четкого внутререгионального среза по

 инвестициям. Я обладаю информацией только в отраслевом разрезе.

      Но,  исходя  из отраслевого разреза, я могу говорить о том,

 что  неконцентрируется  в  какой-то  одной или нескольких точках

 капитал.  Хотя бы почему.

      Ну, смотрите, паливна промисловість около 100 тисяч доларов

 есть  инвестиция.  Черная металургия, очевидно, что это Донбасс.

 Машиностроение  и  металлообработка,  вероятнее всего, оно имеет

 более широкую и так далее, и тому подобное.

      Но,  если  вас  это интересует, в понедельник мы представим

 отдедльно  сколько  в  каждой области есть... по углю у нас есть

 информация  98  тысяч  долларов.  Это  копейка, конечно. Но я не

 владею  большей  информацией,  я  не  участвовал в переговорах в

 отношении  угольной  промышленности.  Я знаю, что, допустим, там

 англичани сегодня очень активно работают и есть предпосылки, что

 испанцы  начнут  работать  более  активно  гараздо  в  ближайшие

 месяцы. Но, что касается израильского компонента, я не знаю.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Голосуєм?  Дружно?

     

      "За" -

      Одну  хвилиночку,  щось  не  зрозуміло?  Одну  хвилинку,  у

 Пронюка не проголосовано. Я прошу включіть систему.

     

      "За" -

      (Ш у м  у  з а л і )

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Магда, будь ласка. По проханню трудящих.

      Магда балакав, а не проголосував.

     

      МАГДА.

      Я хотів сказати, що в нас неспрацювало щось тут.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть систему.

      Останній раз спрацьовуєм.

     

      "За"-

      Спасибі.

      Перебор.

      Про  проект Закону України про ратифікацію Угоди між Урядом

 України   та  Урядом  Італійської  Республіки  про  сприяння  та

 взаємний захист інвестицій. Будь ласка.

      Питання єсть? Будь ласка, голосуєм.

     

      "За" -

      Спасибі, прийнято.

      Про   проект  Закону  України  про  ратифікацію  Угоди  між

 Україною  та  Угорською  Республікою  про  сприяння  та взаємний

 захист інвестицій.

      Запитання єсть? Голосуєм.

     

      "За" -

      Спасибі.

     

      ПОДОЛЄВ.  Спасибі.  Це подарунок на честь офіційного візиту

 Президента Угорщини.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Про проект Закону України про ратифікацію Угоди

 між  Урядом  України  та  Урядом Азербайджанської Республіки про

 виробничу кооперацію.

      Є запитання? Нема. Голосуєм.

     

      "За" -

      Спасибі. Прийнято.

      Слухається  проект Закону України про ратифікацію угоди між

 урядом  України  та  урядом  Республіки  Куба  про  сприяння  та

 взаємний  захист  інвестицій. Єсть запитання? Нема. Голосуєм.

     

      "За" -

      Спасибі. Прийнято.

      Слухається  проект Закону України про ратифікацію угоди між

 Україною  та  Республікою  Чілі  про сприяння та взаємний захист

 інвестицій. Запитання? Єсть. Вітренко, будь ласка.

     

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Шановний  Ігор  Валентинович,  теж  розкрийте,  будь ласка,

 обсяги  інвестицій. Чілі в Україну і України в Чілі. І напрями -

 куди вкладають гроші. В які галузі? Будь ласка.

     

      ПОДОЛЄВ І. В. Спасибі. Я з великим задоволенням відповім на

 це  запитання. Справа в тому, що на сьогоднішній день чілійських

 інвестицій в економіку України нема. Як дуже невеликі інвестиції

 є  України  в економіку Чілі. Надзвичайно незначні. Мова йде про

 використання  деяких  декілька  судів  на ловлю криля. Але, але,

 шановна Наталя Михайлівна, я можу відверто сказати і, враховуючи

 те,  що  останнім  часом ми проводили надзвичайно велику роботу.

 ну,  приклад,  тільки  посол України, а він в Росії і на Україні

 обіймає  2  посади,  декілька  разів до нас приїздив. Ця країна,

 повірте,  має  для  нас  сьогодні  стратегічно важливе значення.

 Відповідаю, саме чому.

      Справа  в  тому, що міжнародний капітал надзвичайно активно

 працював  на  протязі останніх 10-15 років в цій країні і там на

 початку  90-х років створилась дуже цікава ситуація: коли обсяги

 іноземних  інвестицій,  як  то  кажуть,  пробачте  за  такий  не

 економічний  термін,  внутрішня  економіка  Чілі була не в змозі

 переварити.  І  сьогодні  Чілі  є  найбільшим  інвестором,  який

 використовує механізми реінвестування в Латинській Америці.

      Наприклад, тільки за останні три роки в економіку Аргентини

 вона вклала майже 6 з половиною мільярдів доларів, тільки в одну

 країну,  а взагалі вона працює вже сьогодні надзвичайно плідно в

 Росію: біля 900 мільйонів доларів.

      На  сьогоднішній  день  чілійці  надзвичайно зацікавлені, і

 зараз  наш Мінмашпром плідно з ними працює, це не тільки запуск,

 там,  за  допомогою  наших  ракетоносіїв  їхніх  супутників,  а,

 наприклад, використання спеціальних літаків АН-72. І ми плануємо

 на  початок  наступного  року, там будуть демонстраційні польоти

 здійснені,  і  наші пожежні літаки, вірогідно, дві країни будуть

 купувати.  Мова  йде про Аргентину і Чілі, бо у них там спільний

 величезний   лісовий   масив,   де   кожен   рік  шалені  пожежі

 відбуваються.  І це тільки дуже невелика частка.

      Крім  того,  Чілі  надзвичайно  зацікавлена  в інвестуванні

 капіталів в нашу суднобудівну промисловість і т.ін.

      Тобто,  якщо  ви  не заперечуєте. І Піночета там вже немає,

 да. Це демократична країна.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталія Михайлівна, будь ласка, Вітренко.

     

      ВІТРЕНКО  Н.  М.  Я  хочу додати тільки, щоб не було в залі

 ніяких  невияснених  причин.  Ми  проголосуємо,  я  думаю, за цю

 угоду.  Але  Чілі  вкладають  гроші і будуть вкладати в Україну,

 тому  що тут найдешева робоча сила. А це держава-банкрут, і вона

 не  може  розрахуватись  ніяк з Міжнародним Валютним Фондом. Ось

 чому сюди підуть і їх інвестиції.

      І якщо ми не будемо свої інвестиції в Чілі вкладати, те, що

 ми не робимо в Ізраїль, то це знову ж таки нищівний удар по

 нашій економіці.

      Тому,  Ігор Валентинович, нам хочеться, Верховній Раді, щоб

 ці  угоди рамочного характеру, працювали на обідві сторони. А не

 тільки  сприяли,  щоб  іноземний  капітал входив в нашу країну і

 створював   спільні   підприємства.   Те,   що   ви   не  хочете

 відслідковувати.

     

      ПОДОЛЄВ. Це не має відношення до цієї угоди.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Голосуємо?  Я  прошу  розібратися  з  робочими

 місцями і голосуємо.

     

      "За" -

      Спасибі, прийнято.

      Слухається  проект  закону України про ратифікацію поправки

 до монреальского протоколу про речовини, які руйнують ...........

      Васильченко  Василь  Васильович, заступник міністра охорони

 навколишнього середовища.

      Будь  ласка.  Запитання  будуть  до  Василь  Васильовича? Є

 запитання , будь ласка. Степанов.

     

      СТЕПАНОВ.  Уважаемый  докладчик,  я  не  против  заключения

 такого,  веренее  ратификации такой такого договора. Я знаю, что

 другие  страны  когда  его  подписывали,  брали  на  себя  очень

 серйозное  обязательство  по  невыработки таких веществ, которые

 нарушают  озоновый  слой. И это буде во всяком случае, они несли

 серйозные материальные издержки.

      Какие  мы на себя берем обязательства и во что это выльется

 для украинской экономики? Я хотел бы узнать.

     

      ВАСИЛЬЧЕНКО.   Слід   зазначити,  що  монреальський  прокол

 регулює  озоноворуйнуючі  речовини,  в  першу  чергу  -це  фтор,

 вуглиці,  бромвуглиці  і  інші речовини такого складу. В Україні

 такі  речовини  не виробляються, ми купуємо здебільшого в Росії.

 Монреальський  прокол  -це  був  протокол намірів про скорочення

 ужитку і виробництво озоноворуйнуючих речовин до 2005-2010 року.

      Потім  до нього приймалися поправки, які були направлені на

 більш жорсткі терміни виведення з ужитку цих речовин.

      Дана поправка, лондонська, стосується того, щоби ці терміни

 підтвердити  певними  зобов'язаннями  країн, а саме: розробкою і

 прийняттям  до  дії  національних  програм.  Це -одне з основних

 зобов'язань і нашої держави. І на сьогоднішній день в додаток до

 довідки,  яка  вам  роздана,  Кабінетом  Міністрів  розроблена і

 прийнята  Постановою  від  17  жовтня цього року за номером 1274

 Программа   припинення  в  Україні  виробництва  і  використання

 озоноруйнуючих  речовин,  яка розрахована на термін до 1999 року

 включно.  Абсолютно  конкретна  програма,  в яку увійшли біля 30

 основних підприємств, які використовують ці речовини.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Ще  запитання?  (Шум  у залі, окремі

 вигуки) Голосуєм? (Шум у залі, окремі вигуки) Включайте систему.

 (Шум  у  залі, окремі вигуки) Над Кримом дірки... Озонової дірки

 над Кримом немає!.. (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      "За" -

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь  ласка,  запишіться.  (Шум у залі, окремі вигуки) Одну

 хвилиночку!  Запишіться,  будь  ласка,  тому  що я бачу декілька

 чоловік... 10 хвилин достатньо на запитання? (Шум у залі, окремі

 вигуки) 5 хвилин? Хорошо.

      Степанов, Бобриньов.

     

      СТЕПАНОВ. Александр Николаевич, пожалуйста, передайте слово

 Михаилу Владимировичу Степанову.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     

      СТЕПАНОВ М.В.

      Значит,   уважаемый   докладчик,  я  хочу  все-таки  узнать

 конкретные цифры.

      Я  не  случайно  поставил  вопрос  так:ссколько  это будет

 стоить,  эта  программа?  И во что это обойдется?

      Вы  описали  эту программу: кто ее принял, кто ее утвердил,

 но  не  назвали  конкретную  сумму.  Нас здесь постоянно Кабинет

 Министров  упрекает,  что  мы  какие-то  принимаем  решения,  не

 согласовав,  не подсчитав и т. д. А нам вы навязываете принимать

 решения,  которые  мы  не  знаем,  сколько  же оно стоить будет.

 Назовите стоимасть этой программы.

     

      ВАСИЛЬЧЕНКО.  Я називаю конкретні ціфри, які є в програмі.

 Кучу  зауважень,  що  ця  програма  розроблялася  не в кабінетах

 мінстерств  або  відомств  і Кабінету Міністрів, а узгоджувалась

 безпосередньо з кожним із підприємств, які сюди входили.

      У  що  це обійдеться не період до 99-го року? Фінансування,

 яке буде здійснюватись за рахунок фонду Світового банку -це 26,4

  млн.  доларів.  З  держбюджету  України  в межах лімітів, які

 виділяються   відповідним   міністерствам  й  іншим  центральним

 органам виконавчої влади - 5,50 млн. гривень.

      Із власних коштів підприємств -16 млн. гривень. І кредитів,

 на  які  дають  згоду  і  які планують ці підприємства -33 млн.

 гривень.  Це  є  загальна  сума  на виконання цієї програми, яка

 затверджена.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. ____________.

     

      БОБРИНЬОВ.  Уважаемый докладчик, вы сказали, что Украина

 не  производит  вещей,  которые,  не  вещей, а, скажем, товаров,

 которые основаны на вот азоноразрушающие слой. Насколько я знаю,

 фрион является азоноразрушающим. Если мы это примем, это значит,

 "Норд" и.......... здесь нет, "Норд" весь надо закрывать, потому

 что  холодильники  на основе, все корабельные холодильные камеры

 на основе. Это - первый вопрос.

      И  второе.  Здесь  написано:  введение  лицензий  на импорт

 азоноразрушающих  товаров.  Скажите,  у нас все дезодоранты, что

 импортные  завозят,  сейчас  регулируются  или  нет?  Потому что

 челноки  все  время  везут их сюда. Кто их проверяет в настоящее

 время? На таможне ли есть такая служба, или как это делается?

      Спасибо.

     

      ВАСИЛЬЧЕНКО. По першому запитанню. Я говорив, що в Україні

 не  виробляються,  а  ця програма, як раз, направлена на те, щоб

 наші  підприємства, які  використовують  ці  речовини,  котрі ми

 купуємо, перейшли на інші, озонбезпечні.

      Що  стосовно  другого  запитання.  Дійсно,  аерозолі і інші

 вироби, які надходять до нас з-за кордону у великій мірі містять

 озоноруйнуючі  речовини.  На сьогоднішній день система перевірки

 на кордоні з цього приводу не налагоджена з багатьох причин.

      Але  розроблено  положення  про  контроль  ввозу  в Україну

 виробів,  які  можуть  містити такі речовини. Зараз це положення

 знаходиться на погодженні.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мухін.

     

      МУХІН.   Речь   идет  на  самом  деле  об  очень  серьезной

 программе.

      И,  смотрите,  у  нас на Украине примерно 300 или 400 тысяч

 промышленных  холодильников. Теперь посчитайте в каждой семье на

 фреоне,  котрый  озоновый слой будет разрушать. Это громаднейшая

 государственная  программа.  И  вот  так  вот  запросто:  раз -и

 проголосовать,  ратифицировать,  я  не  знаю,  надо  внимательно

 посмотреть,  какой  там финансовое обоснование, сколько на самом

 деле нужно денег для того, чтобы  срок вократить?

      Вот  то,  что  мы  ратифицировали,  там уже есть программа,

 определенные деньги на это  выделены.

      А  если  мы  срок  сокращаем,  так, извините, это значит из

 бюджета.

      Потом  вот эти 25 миллионов долларов нам что, Международный

 банк  даром  так  дает?  Их  же все равно придется отдавать! Или

 даром дает? С моей точки... Жалко, что Ландыка нету, я знаю, что

 он в самом деле в этой проблеме очень  хорошо разбирается.

      Мне кажется, что надо внимательнейшим образом посмотреть на

 эту ратификацию.

 

      ВАСИЛЬЧЕНКО.  Справа  в тому, що питання економічного стану

 України  і  те,  що  вона  почала  з першого січня цього року не

 виконувати монреальський протокол, ставилась на  сесії сторін.

      І були прийняті що стосовно України певний пільговий режим.

 Це перше.

      Що  стосовно грошей, які за оцінками нам потрібні для того,

 щоб  виконати  цю  програму.  26  мільйонів доларів -це грантова

 допомога.  І  політичне рішення з цього приводу було прийнято на

 осінній  сесії  джефу політичне, тобто схвалення надання Україні

 беззворотньої допомоги в такому об'ємі.

      Що стосовно самої програми, я ще раз наголошую, що програма

 зверстана   безпосередньо   за  участю  підприємств,  ктрі  сюди

 увійшли.  Це абсолютно реальні речі і реальні цифри. Що стосовно

 того  холодильного обладнненя у найбільшій мірі, яке вже працює.

 Програма  стосується  якраз  виробництва.  Що  стосовно  сектору

 обслуговування,  то монреальський протокол і поправки до нього і

 ті  процедури  і  рішення,  які  зараз  приймаються в структурах

 Секретаріату    протоколу,   вони   дозволяють   плавний   вивід

 холодильного обладнення, яке містить ці речовини.

      Яким  чином?  Чином  встановлення,  наприклад,  спеціальних

 станцій  в сфері обслуговування, який би при здачі холдильника в

 ремонт,   з   нього   би   викачувався   фріон   і   закачувався

 (............), який дозволенний протоколом. Це все передбачено.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуєм. Кочерга від комісії.

     

      КОЧЕРГА.

     

      Шановні  колеги,  я хотів би від комісії висловити декілька

 своїх зауважень. Справа в тому, що, як уже казав доповідач, мова

 іде  про виділення сьогодні Україні під ці справи (............)

 на 26,5 мільйонів доларів.

      Якщо  ми  сьогодні не ратифікуємо цю угоду, то Україна буде

 сплачувати  те,  що вона повинна сьогодні сплачувати, підписавши

 вже  угоду,  і  е  отримає  ніякого гранду. 73 країни сьогодні у

 рамках  цієї  конвенції  вже  отримали.  До речі, отримала такий

 гранд  і  Росія.  Тому  я  пропоную  все-таки,  зваживши  на це,

 ратифікувати сьогодні цю угоду, щоб не втрачати те, що ми можемо

 сьогодні отримати.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Спасибі.   Будем   голосувать?   Ставлю   на

 голосування про ратифікацію проекту Закону. Будь ласка.

     

      "За" -

      Шановні колеги, давайте ми його перенесем на доопрацювання.

 Хай  комісія ще подивиться з врахуванням тих зауважень, які були

 внесені.   І  ми  на  слідующому,  а  в  нас  слідуючий  тиждень

 пленарний, і ми до нього повернемся в слідуючу п'ятницю.

      А  зараз  я  хочу  надати слово від керівників Яворівському

 Володимиру   Олександровичу  по  питанню,  яке  було  піднято  і

 доручено  мені,  як  заступнику  Голови Верховної Ради, провести

 спільне  засідання  голів  груп  і  фракцій  по  альтернативному

 проекту, який був внесений  депутатом Симоненком Іваном.

      Будь ласка.

     

      ЯВОРІВСЬКИЙ.

      Шановні  колеги!  Ви  знаєте,  що відбулося щойно засідання

 керівників  і  представників  груп  і фракцій. Була дуже  гаряча

 розмова, але в результаті цієї розмови  народився документ, який

 я хочу вам зачитати.

      Заява  Верховної Ради України. 15 листопада 1996 року серед

 народних  депутатів  України розповсюджено проект Закону України

 (назва  Закону)  про  виведення  військових формувань Російської

 Федерації  з  території  України,  внесений  народним  депутатом

 України Симоненком І.П.(Чернігівський виборчий округ ь440).

      У  законопроекті  містяться  положення  щодо територіальної

 цілісності   України,   статусу   її   окремих  адміністративно-

 територіальних  одиниць,  військових  підрозділів  Збройних  Сил

 України, військовослужбовців та членів їх сімей викладені в явно

 провокаційній   і  образливій  формі.

      Верховна  Рада  України,  ставлячись  з  повагою  до  права

 народного  депутата  України  на  законодавчу ініціативу, рішуче

 засуджує  зміст  цього  проекту  Закону,  який  грубо суперечить

 Конституції України.

      Підписалися  керівники  всіх  фракцій,  всіх  без  винятку,

 приєдналися  щойно  і  комуністи  і  керівництво  Верховної Ради

 України.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Рух  є,  всі  фракції  без  винятку, я ще раз кажу. Групи і

 фракції.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Всі.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир  Олександрович,  єсть...  я хотів би

 поставити   на   голосування.   Хто  проти  такої  заяви.  Прошу

 проголосувати  рукою.

     

      ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Хто  проти?

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто  проти?  6.  Заява прийнята. Сідайте, будь

 ласка. Спасибі.

      (Ш у м  у  з а л і. О п л е с к и)

      Заспокоїлися.  Слухається питання про проект Закону України

 про  державне  регулювання  видобутку виробництва і використання

 дорогоцінних  металів  і  дорогоцінного  каміння  та контроль за

 операціями  з  ними.  Будь ласка, Гончарук Михайло Олексійович -

 перший   заступник   міністра   фінансів.   Я  прошу,  давайт  е

 сконцентровано  попрацюємо. Да, 10 хвилин.

      То в  кінці я скажу.

     

      ГОНЧАРУК М.О.

      Шановний Алекскндре Миколайовичу! Шановні народні депутати!

 За  дорученням  уряду  України  на  ваш розгляд вноситься проект

 Закону  України про державне регулювання видобутку виробництва і

 використання  дорогоцінних  металів  і  дорогоцінного каміння та

 державний контроль за операції з ними.

      Дорогоцінні метали і дорогоцінні каміння відіграють важливу

 роль  в економіці будь-якої розвиненої країни. Без перебільшення

 можна  сказати, що економіка держави в значній мірі залежить від

 рівня    розвитку   та   стану   справ   у   золотодобувній   та

 золотопереробній промисловості.

      Золото,   інші   дорогоцінні  метали,  дорогоцінні  каміння

 відіграють  надзвичайно важливу рол у функціонуванні та розвитку

 наукоємних  галузей.  Без  них не можливий розвиток електроніки,

 радіотехніки,  електротехніки.  Унікальні  фізичні,  хімічні  та

 технологічні  властивості  роблять  їх  незамінними  у  багатьох

 виробництвах  і процесах. Ці властивості широко використовуються

 також  у медицині, при виготовленні ювелірних виробів та товарів

 широкого вжитку.

      Слід відмітити, що зараз споживачами дорогоцінних металів в

 Україні  є  більш  як  пвтори тисячі підприємств та організацій.

 Дорогоцінні  метали  та  дорогоцінні каміння є також потенційним

 джерелом залучення валютних надходжень та інвестицій.

      З   проголошенням  Незалежності  України  виникла  нагальна

 потреба   у   розробця   власної   законодавчої   бази,   яка  б

 врегульовувала  правовідносини  у  сфери видобутку, виробництва,

 використання   та   обігу  дорогоцінних  металів  і  дороцінного

 каміння, їх брухту та відходів.

      Одним  із  перших  в  Україні  законодавчих  актів  з цього

 питання було прийняття постанови Президії Верховної Ради України

 від 2 грудня 1991 року про створення запасу дорогоцінних металів

 і дорогоцінного каміння в Україні.

      Проте,   цією   постановою   відносини  з  згаданих  питань

 врегульовані лише частково.

      До  цього  часу  відсутній  єдиний  правовий  акт  на рівні

 закону,   і  через  це  такі  відносини  регулюються  численними

 постановами  Верховної  Ради  України,  Урядом України та іншими

 нормативними  актами,  яких  на  сьогодні  в загальній кількості

 налічується до 40 нормативних документів.

      Ці  нормативні  акти  вирішують  лише  окремі  питання, і в

 деяких  випадках  протирічать один одному. Незадовільність такої

 ситуації   є   тим   більшою,   що   розвиваються   підприємства

 різноманітних форм власності та організаційно-правових форм.

      Поданий   на   розгляд   народних   депутатів  законопроект

 запроваджує  єдину  систему  державного регулювання та розподілу

 функцій  виробництва,  переробки,  видобування,  використання та

 створення  запасів  дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння

 та забезпечує контроль за операціями з ними.

      В законопроекті дано визначення термінів, пов'язаних з цією

 справою,   визначена   сфера  державного  управління,  окреслені

 напрямки  врегулювання  видобутку,  виробництва, використання та

 реалізації  дорогоцінних  металів  і каміння. Визначений порядок

 формування  і використання державного фонду дорогоцінних металів

 та дорогоцінного каміння. Закріплені види контролю та відповідні

 органи державного контролю.

      Проектом  закону  закріплюється  виключна  власність народу

 України   на   дорогоцінні   метали   та   дорогоцінне  каміння,

 нагромаджені  в  надрах  країни. До сфери державного управління,

 насаперед,  віднесено  -розробку  і  проведення єдиної державної

 політики  в  цій  справі, визначення порядку та умов ліцезування

 підприємницької   діяльності  у  сфері  дорогоцінних  металів  і

 каміння,  закупівля  видобуття  дорогоцінних  металів і каміння,

 формування  і використання державного фонду дорогоцінних металів

 і каміння України, золотовалютного запасу і оперативного резерву

 золота.

      Законопроектом   передбачено,  що  підлягає  регулюванню  і

 відповідному  ліцезуванню  видобуток  виробництва  та реалізація

 видобутих  і  вироблених  дорогоцінних  металів та дорогоцінного

 каміння.  Проектом  закону встановлюється, що дорогоцінні метали

 та  дорогоцінне  каміння,  їх  відходи  і  брут зараховуються до

 державного  фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння з

 мітою забезпечення державних, виробничих та соціально-культурних

 потреб. Управління фондом віднесено до компетенції уряду.

      У  складі  згаданого  фонду  виділяється золовалютний запас

 України  і  створюється  Національним  банком  для  виконання їм

 функцій  грошово-кредитної  політики  держави. Національний банк

 зберігатиме  цей запас у державній крамниці і розпоряджатися ним

 під контролем Верховної Ради України.

      Державний  контроль  за операціями з дорогоцінними металами

 та  камінням  здійснюється  з  метою  забезпечення  дотримування

 законодавства  у цій сфері, раціонального використання природних

 ресурсів,  використання  раціональних і матеріальнообгрунтованих

 схем,   вилучення   та   виробництво   дорогоцінних  металів  та

 дорогоцінного каміння та їх збереження.

      Одночасно  визначено,  що  відповідні  уповноваження органи

 держави  здійснюватимуть постійний і періодичний контроль шляхом

 встановлення  необхідних  форм обліку і звітності, та проведення

 ревізій, перевірок і обстежень.

      Шановні  народні  депутати,  прийняття  Закону  України про

 державне   регулювання   видобутку,   виробництва,  використання

 дорогоцінних   металів  і  дорогоцінного  каміння  та  державний

 контроль  за операціями з ними дозволить: створити єдину правову

 базу,  яка  б  забезпечувала  раціональне  використання  запасів

 дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння в надрах під час їх

 видобутку,  випробництва  та розподілу для промислових, наукових

 та   соціально-культурних  потреб  держави;  побудувати  систему

 гнучкого регулювання їх видобутку, виробництва та використання у

 нових    соціально-економічних   умовах,   що   характеризуються

 джецентралізацією   управління   промилосовістю,   зміною   форм

 власності  підприємств та організацій; чітко розмежувати функції

 Уряду  і  Національного  банку  України  з  цих питань; зміцнити

 систему   державного   контролю,   що   забезпечить   збереження

 зазначених  цінностей та їх найбільш ефективне використання як у

 різних галузях економіки, так і при поставках на експорт.

      Просимо   шановних   народних   депутатів   підтримати  цей

 законопроект   у   першому   читанні  для  того,  щоб  дозволити

 відповідно  до  ваших  пропозицій  і  зауважень  внести  зміни і

 доповнення  до  окремих  статей  і створити законодавчу базу для

 відпрацювання всіх схем і питань, пов'язаних з цією справою.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Запитання  до  Михайла  Олексійовича

 будуть? Гетьман - одне запитання. і Моісеєнко.

     

      ГЕТЬМАН В.П.

      Шановний Михайло Олексійович, я знаю, що не так давно у нас

 було декілька проектів, які не кореспондували між собою відносно

 розмежування,  чіткого  розмежування  зберігання валютно-золотих

 запасів  Національного  банку і Уряду. Чи завізований цей проект

 Національним  банком  і наскільки він зараз відпрацьований, щоб,

 дійсно,  нам  створити  закон,  який  би чітко, як то кажуть,...

 кожен знав свою справу?

     

      ГОНЧАРУК. Дякую за запитання.

      Дійсно,   Вадим  Петрович,  майже  два  роки  цей  чи  інші

 законопроекти  відпрацьовувались, і дійсно довгий час ми не могли

 знайти  рівноваги  з  цих  питань з Національним банком України.

 Тому  мені зараз приємно доповітси, що цей проект Закону України

 погоджений  з Національним банком і в принципі нами знайдено, як

 то кажуть, політичне рішення .

      Справа  в тому, що в принципі, ми чітко й ясно уявляємо, що

 Національний  банк буде займатися відповідно до своїх функцій, і

 закон,  який  буде про нього прийнятий, справами з дорогоцінними

 металами   у   гуманітарній   формі.  Тобто  як  це  робиться  у

 загальноприйнятій  практиці  і ніяких, як то кажуть, зазихань зі

 сторони   уряду   на  ті  вже  створені  запаси  чи  які  будуть

 створюватися , немає.

      Більше  того,  ви знаєте, що відповідно до проектів законів

 про   бюджет,  значить,  було  профінансоввано  створення  трьох

 потужностей  по  переробці  і  виготовленню афінажу дорогоцінних

 металів.  І  ми  зараз  вже співпрацюємо з Національним банком і

 продаємо  цей метал у державну скарбницю Національному банку. То

 це питання погоджене.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Моісеєнко, будь ласка.

     

      МОІСЕЄНКО.    Моисеенко,   фракция   коммунистов   Украниы,

 Всеукраинскый союз рабочих.

      Михаил  Алексеевич,  мы  все  прекрасно понимаем, что когда

 речь  идет  о  золоте,  то,  прежде  всего,  речь идет о мировой

 валюте,   которая   является  эквивалентом  и  главным  обменным

 вариантом, значит, при обмене торговых операций.

      Поэтому  моя  позиция  по  этому поводу, что на него должна

 быть государственная монополия во всех аспектах, так сказать, ее

 деятельности.  В то же время, скажем, во вчерашней газете "Голос

 Украины"   маленькое   сообщение   о   том,  что  наша  компания

 национальная,  которая  занимается  добычей золота, ну, добывает

 900  кг  в  год  в  этом  году.  А  когда она сатнет акционерным

 обществом, так и сконцентрировано внимание, то в следующем или в

 99-ом  году, 98-ом она сможет добывать 15 тыс. кг. То есть в 15-

 17 раз больше.

      Я хотел бы задать вам вопрос в таком аспекте: решает ли ваш

 законодательный акт защиту государственных интересов? Я понимаю,

 в   Советском   Союзе,  где  были  и  государственные  компании,

 предприятия по добыче золота, и были старательные артели, оторые

 дополняли,   подчищали  проблемы  с  добычей  золота,  это  було

 понятно.  Громадная  страна,  громадные запасы и так далее и так

 далее.

      Сейчас   страна   у  нас  маленькая,  запасов мало,  добыча

 несравненно  ниже,  даже  сравнивать не приходится, как вот этот

 вопрос решается в вашем законе?

     

      ГОНЧАРУК.   Дякую.

      Я  хотів  би  спочаку  відповісти те, що якраз необхідність

 прийняття  цього закону і з точку зору створити законодавчу базу

  врегулювання    і    закріплення   державної   монополії   щодо

 використовування дорогоцінних металів,  дорогоцінного каміння.

      Але  тут  є  і інші питання. Справа в тому, що, в принципі,

 так,  як  в Росії було, так пропонується створити у нас, питання

 щодо видобутку золота, тут ми не ставимо, як то кажуть, перепон,

 яка   організація   буе   займаться.  Чи  це  буде  державна  чи

 напівдержавна,  чи акціонерна. Справа в тому, що головні засади,

 що  закладаються  в  цей  закон,  що  власність  на  видобуте  і

 афіноване     золотот залишається за державою.

      Тобто,  той, хто його видобув, він отримує по тій ціні, яке

 буде  встановлюваться державою, відшкодування витрат і нормальну

 рентабельність промисловості.

      І золота має закупатись або до державного валютного резерву

 держави, чи до скарбниці національного банку.

      І  слід  відмітити  те,  що  я  не  знаю  ті цифри, які там

 прозвучали  в  газетах  там,  до цих цифр дуже треба відноситись

 дуже  обережно,  тому  що  ті  наробки,  які є у нас в офіційних

 організаціях,   то   максимальний  видобуток  золота,  якщо  він

 почнеться, то там на порядок нижче цифри відносно розрахунків на

 рік.

      І  це  дуже.. справа в тому, що взагалі, структура золотого

 запасу  в нас    така....

     

       ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорович.

     

      ГРИГОРОВИЧ.    Шановний    доповідачу,    підтримуючи   ваш

 законопроект   в  контексті  підтримки  державної  монополії  за

 власністю  та  контролем  за  дорогоцінними металами, я хотіла б

 задати питання стосовно такої ситуації.

      Як   відомо,   у   стоматології,  протезуванні  мало  місце

 протезування  дорогоцінними  металами.

      Зараз,  на  превеликий  жаль,  за  відсутністю  коштів такі

 операції,  така  медична  допомога  практично  не  надається або

 призупинена.   Тим   не   меньше  залишки  дорогоцінних  металів

 знаходяться  у  лікувальних  установах.  В  плані  цієї ж власне

 монополії  як  вам  видається, чи доцільніше було би вилучити ці

 дорогоцінні  метали,  що  я  в принципі не підтримую на кошторис

 національного  банку  валютного  чи  все ж таки законсервувати і

 залишити до кращих часів?

      Як  член  Комісії  з питань охорони здоров'я, материнства і

 дитинства  я задаю це питання не тільки з інтересів монополії, а

 з інтересів наших громадян.

     

      ГОНЧАРУК.  Дякую.

      На  це  питання  я  відповів  би так. Ну, по-перше, як мені

 відомо,  зараз  в  світовій  практиці  і  медицинській  вже мало

 застосовуються  таки елементи, тобто знайденні більш інші високі

 ефективні замінники, бо це все-таки дорога справа.

      А що стосується вилучення, то яб сказав так. Справа в тому,

 що   всі  ці  організації,  які  мають  справу  з  використанням

 дорогоцінних  металів,  вони  всі  проліцензовані в Міністерстві

 фінансів,  взяті  на  обліку  і (............) палати. І введено

 Міністерством    фінансів    строга   відповідальність,   сурова

 відповідальність за обліком цих ресурсів.

      Я  думаю,  що  справа  то вже різних організацій. Якщо вони

 мають  фінансові  можливості  законсервувати ці скарби і жити до

 кращих  часів, то ту нема заперечень, тому що, в принципі, це не

 дуже великі обсяги.

      Якщо  ж  в  цих організаціях виникають матеріальн-фінансові

 потреби,  то вони можуть запропонувати чи Міністерству фінансів,

 чи Національному банку викупити у них ці, як то кажуть...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Немировський. І завершуємо.

     

      НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.

     

      Уважаемый  Михаил  Алексеевич, всем известно, что где-то на

 1991   год   на   государственных  предприятиях  по  переработке

 драгоценных  металлов и (............) были значительные остатки

 этих материальных ценностей.

      Какая ихняя судьба и как этот закон будет регулировать? Это

 один вопрос.

      Второй  вопрос.  Мы знаем о том, что сегодян наше население

 имеет  очень низкие платежеспособные  возможности.  И  население

 вынуждено   ломбард   носить   последнее,  что  имеет.  И  здесь

 проявляется   определенная   тенденция,  что  ломбарды,  которые

 закупают эти  изделия, где-то платят половину того, что стоит на

 мировом  рынке.  Как  вы  к  этому относитесь и решает ли вопрос

 закон?

       И  последний вопрос. Мы знаем, что на оборудовании военно-

 промышленного  комплекса,  который  подлежить фактически сегодня

 реформированию,    на   электрооборудовании   достаточно   много

 драгоценных металлов. Как в этом отношении решается вопрос?

     

      ГОНЧАРУК.  Дякую за запитання. На перше питання відповідаю.

 Да,  цей  врегульовує  це  питання, тому що якраз Державний фонд

 дорогоцінних  металів,  дорогоцінного  каміння буде включати всі

 запаси,  всі  залишки бругту і лому, які є на території України,

 які залишились ще з часів Радянського Союзу. Тобто ми все будемо

 враховувати  де-факто,  як Фонд державної власності, і управляти

 цим фондом.

      Що  стосується  залишків  металобрухту  на  підприємствах і

 організаціях.  Ви  знаєте,  що  ми  вже  третій  рік  не  можемо

 підписати  з Росією угоду про постачання на Україну дорогоцінних

 металів,   дорогоцінного   каміння.  І  всі  ці  три  роки  наша

 промисловість  працює  якраз на тих залишках, які у нас є. І для

 контролю  за  цими  залишками,  їх  рухом Кабінетом Міністрів за

 поданням Мінфіну встановлюється на кожен рік державне замовлення

 по  кожному  міністерству,  відомству,  по кожному підприємству,

 організації  все  це  контролюється,  і  є відповідна звітність.

 Тобто  тут  держава регулює і тільки  просить вас підкріпити цим

 законопроектом.

      Ну  я  можу  сказати, що тільки приблизно в рік ми збираємо

 30-40  тонн в чистоті дорогоцінних металів. Це не тільки золото,

 але  і  срібло,  метали платинових груп, переробляємо їх і знову

 направляємо   на   промислові  нужди  для  того,  щоб  працювала

 економіка.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте.

      Від комісії Мозер. Час, час.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Я вам дам слово для виступу.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Будь ласка, Мозер.

     

      МОЗЕР.

      Уважаемые  коллеги! Проект Закона Украины о государственном

 регулировании  дорбычи, производства, использования  драгоценных

 металлов и драгоценных камней и государственном контроле за ними

 подготовлен  с  целью  введения  государственного  регулирования

 вопросов,   связанных   с   разделением   функций   по   добыче,

 переработке,   производстве,   использовании,  создании  запасов

 драгоценных металлови драгоценных камней в Украине. В Украине до

 сих пор отсутствует единый правовой акт на уровне закона в сфере

 отношений,  связаных  с  добычей  и  производством использования

 драгоценных  металлов  и  драгоценных  камней. На текущий момент

 базовым   законодательным   документом  в  этой  сфере  является

 постановление  Президии  Верховного  Совета  Украины  о создании

 запаса драгоценных металлов и драгоценных камней в Украине.

      Декрет  Кабинета  Министров Украины о госпробирном надзоре,

 решение   Кабинета   Министров  Украины,  Комиссия  по  вопросам

 экономической    политики    управления    народным   хозяйством

 предварительно  рассмотрела  поданый Кабинетом Министров Украины

 Закон.  Названый  проект  вносится повторно после отзыва первого

 варианта.  При  доработке  был  урегулирован  спорный  вопрос  о

 размежевании функций Министерства финансов и Национального банка

 Украины  в  сфере  обращения  драгоценных металлов и драгоценных

 камней  и правового статуса Государственной сокровищницы, учтено

 предложение   Минфина   о   создании   на  базе  Государственной

 сокровищницы  Государственного  хранилища драгоценных металлов и

 драгоценных    камней   с   подчинением   Минфину,   в   ведении

 Национального    банка    Украины    оставлен    Государственный

 (...........) запасов драгоценных металлов в монетарной форме.

      Комиссия предлагает принять внесеный на рассмотрение проект

 Закона.   Принятие  этого  проекта  Закона  Украины  обусловлено

 необходимостью    создания   единой   правовой   базы,   которая

 обеспечивала  бы  рациональное использование запасов драгоценных

 металлови    драгоценных   камней,   создание   гибкой   системы

 государственного   регулирования,   их  добычи,  производство  и

 использование     в    условиях    децентрализации    управления

 промышленностью,  укрепление  системы государственного контроля,

 которая  обеспечит  сохранность названых ценностей и их наиболее

 эфективное  использование  в  различных отраслях промышленности,

 так  как при поставках  на  экспорт.

      Поэтому я предлагаю принять данный закон, поданый Кабинетом

 Министром и рассмотреный Комиссией по экономической политике.

      Спасибо за  внимание.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігнатенко, будь ласка, запитання.

     

      ІГНАТЕНКО.

      Дякую вам, Олександре Миколайовичу.

      Я хотів би звернутися до шановного доповідача.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сядьте, Михайле Олексійовичу.

      До Мозера будуть запитання?

      Сідайте, спасибі.

     

      ІГНАТЕНКО.  Михайле  Олександровичу,  Михайле Олексійовичу,

 вибачайте, ви зараз нас інформували щодо проекту закону.

      До мене підійшов зараз колишній міністр фінансів і каже, що

 Верховна  Рада  зволікає вже понад два роки щодо прийняття цього

 закону.  Чомусь  йдуть звинувачення в адресу Верховної Ради. Але

 мені здається, що це зовсім невірні підходи.

      Якщо  те  чи інше міністерство працює поза межами правового

 поля  і  якщо  від  цієї  бездіяльності  держава  несе величезні

 економічні  і фінансові збитки, то, мені здається, в першу чергу

 потрібно  питати  з  тих  керівників,  які  очолюють  те чи інше

 міністерство.

      А  зараз  безпосередньо  до  вас.  Як трапилось, що за роки

 незалежності  України  в офіційній довідці ви проінформували, що

 10  тонн золота, платини і срібла похищено в Україні, а також до

 10  тисяч  каратів  діамантів.  Це  перше  запитання. Я хотів би

 почути на нього відповідь.

      І  відповідно  друге запитання. Ваше відношення до того, що

 ваша  галузь  все  ж  таки  працювала  і працює на давальницькій

 сировині. Дякую.

     

      ГОНЧАРУК.  Дякую. Я повинен сказати, що цей законопроект

 був дійсно внесений до Верхової Ради. Але у зв'язку з прийняттям

 Конституції  України,  ви  знаєте,  що  уряд України відізвав ті

 законопроекти,  які знаходилися близько 180, відізвав. Для того,

 щоб  узгодити положення і зміст цих законопроектів з положеннями

 нової  Конституції.  Я повинен сказати, що цей законопроект дуже

 оперативно  розглянутий,  переглянутий в Міністерстві фінансів і

 завізований   тут  близько  22  міністерствах,  відомствах,  які

 зацікавлені   і  поданий  на  розгляд  Верховної  Ради.  Я  можу

 висловити  подяку  Президії  і вам, шановні народні депутати, що

 цей документ розглядається.

      Що  стосується  питання про крадіжки і втрати дорогоцінного

 металу і каміння. Справа в тому, щоб якщо б Мінфін не запровадив

 сурову  систему  обігу,  то  якраз  ці  факти  не  були б ніколи

 достоянням  слідчих  органів  і вас, як народних депутатів. І це

 питання   можна   віднести   до   мені  тільки,  як  то  кажуть,

 опосироватковано,  тому  що  ці  особи  установлюються,  по  цим

 фактах, які виявлені, порушені кримінальні справи. І ті, хто цим

 займався,  я  думаю,  належну оцінку отримають слідчих органів і

 судів.

      І  що  стосується  забезпечення  на довальських началах. Ви

 знаєте,  що  в  принципі  Міністерство фінансів дуже оперативно,

 враховуючи   всю   складність  забезпечення  промисловості  цими

 металами,  розглядає  справи. І ніколи не було такого, щоб ми не

 дозволяли  працювати  підприємствам на довальчих началах, в тому

 числі перероблювати відходи, скажімо, за межами Укараїни. Коли в

 Укарїні не було своїх власних потужностей по переробці.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Шановні колеги! На обговорення цього

 законопроекту записалося 2 депутати. Моісеєнко і Семенюк.

      З місця давайте. Будь ласка, Моісеєнко, давайте по 2-3 хвилини.

 

      МОІСЕЄНКО    В.    М.,    фракція    "Комуністи   України",

 Всеукраїнський Союз робітників.

      Уважаемые  коллеги,  мы  когда говорим о золоте, забываем о

 том, что это - главный показатель в вопросах геополитики. Только

 экономический  ее  аспект...  Мы  любим говорить о независимости

 государства,  о  политической  независимости,  о  разных  других

 спектах,  но  забываем  о  том,  что экономическая независимость

 государства,  прежде  всего,  выражается крепостью его валюты. А

 валюта  определяется  крепостью  содержания  в нем золота. И вот

 этот  момент  мы  все  время  забываем... Поэтому у нас и нет ни

 прочной  алюты,  ни отношения к нам как к солидной державе. И не

 будет, пока будет такое отношение.

      Я,  для того чтоб не останавливаться долго на этом вопросе,

 подготовил  в  свое время статью. Называлась "Деньги и политика,

 или  почему  Украина  никогда не будет жить так, как США" -у нас

 любят  сравнивать...  Передал  ее  в  газету "Голос Украины", но

 "Голосо  Украины"  (по  непонятным  для  меня  причинам,  ну,  а

 точнее -  по прихоти  господина  Правденко)  не  опубликовал эту

 статью.  Хотя  она  вызвала  очень  большой резонанс и интерес у

 граждан  Украины,  опубливанная  в  шазете "Коммунист Донбасса",

 частично - в "Коммунисте" и в "Донецком кряже".

      Поэтому  я  удивлен  тем легким отношением к такому важному

 закону, который сегодня демонстрирует Верховный Совет - никто не

 хочет даже глубоко вчитаться и вдуматься: о чем идет речь?

      Уважаемые   товарищи,   я   приведу   вам  1  пример.  Если

 пересчитать  тройскую  унцию  (?)  на  наши  цены в долларах, то

 получается,  что  мы  платим...  стоит  она где-то порядка 14-15

 долларов  за  грамм  золота.  А  в  то  же  время,  например,  в

 Швейцарии - 19-20  долларов  за  тот  же грамм золота. Возникает

 вопрос: как же мы собираемся государственно регулировать процесс

 вывоза  нашего  золота и как мы собираемся его накапливать, если

 там  намного  дороже  чем  у  нас?!  Естественно, пойдет процесс

 вывоза!..

      Есть   еще  целый  ряд  моментов,  которые  требуют  особой

 остановки  на  этом  вопросе. Поэтому я, в принципе, поддерживаю

 тот законопроект, который  преподнесен  нам  сегодня -  именно с

 позиции   того,   что   сделана  попытка  урегулировать  тех  40

 законодательных  актов  и  ведомственных  инструкций,  о которых

 говорил  сегодня  докладчик, и свести их в одну проблему, в один

 закон, в один документ.

      Но  в  то же время, я считаю, что сегодня нам нужно ставить

 вопрос, во-первых, о государственной монополии полной на золото,

 как  основу нашей экономической независимости, о том, что валюта

 наша  должна  определяться,  ее  курс,  только  по  отношению  к

 золотому  содержанию,  а  не  к спекулятивной стоимости доллара,

 который  у нас сегодня царствует на Украине. И не только доллар,

 но и немецкая марка и частично российский рубль -вот три империи

 валютные, которые сегодня что хотят, то и делают на Украине.

      Вот  эти  все  вопросы  я  хотел  бы,  чтоб были учтены при

 рассмотрении этого документа.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Я  тільки  хотів  добавить до того, що сказав Моісеєнко, що

 продовольчий   фонд  опреділяє  незалежність  держави,  тому  що

 золото   -це   справа  така.  Воно  може  буть.  Але  якщо  нема

 продовольчого фонду, то воно обезцінюється дуже серйозно.

      Тому   наша   незалежніть,  наш  суверенитет  опреділяється

 продовольчим фондом. Оце наше золото.

      Будь ласка, Семенюк.

     

      СЕМЕНЮК. 159-ий виборчий округ, депутат Семенюк.

      Підтримуючи  тільки що сказане Олександром Миколайовичем, я

 хотіла б сказати, що поданий законопроект детально опрацьований,

 підправлений  в порівнянні з тим, який був поданий і відкликаний

 попередній,  набагато  кращій  і його потрібно приймати і давати

 можливість,    все-таки,    відповідним   органам   контролювати

 виробництво і реалізацію відповідних дорогоцінних металів.

      Також  є  багато  в  законопроекті  і  недоречностей,  яких

 потрібно все-таки поставити і підправити, зокрема ст. 11, ст. 10

 пункт  1. Зокрема ст. 13, потрібно більш упорядкувати ввезення і

 вивезення дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння.

      Всі свої зауваження я вже віддала нашому колезі ...........

 Я  думаю, що якщо ми його сьогодні приймемо, і кожен з депутатів

 попрацює  не  кричачи тут у залі, а попрацює у комісії і подаючи

 пропозиції, буде кращий результат роботи.

     

      ГОЛОВА. Спасибі.

      Таким   чином,   шановні  колеги,  внесена  пропозиція  від

 Кабінету  Міністрів  про прийняття цього закону, але доповідач і

 виступаючі  в  обговорення,  ті,  хто  задавав запитання, внесли

 пропозицію   прийняти   цей   закон   в  першому  читанні.  Нема

 заперечень?

      Я  прошу  розібратись  і проголосувать про прийняття даного

 проекту  закону  в  першому  читанні.  І дати на доопрацювання з

 урахуванням тих зауважень  і рпоопзицій, які були висловлені.

      Будь ласка, голосуємо.

     

      "За" -

      Жеребецький не встиг дойти.

      Будь ласка,   включіть систему.

     

      "За" -

      Спасибі,  прийнято.

      Шановні  колеги,  в  нас  декілька хвилин є. Я звертаюсь до

 вас,   нам   необхідно   прийняти   декілька  проектів  постанов

 коротеньких  про  окремі питання адміністративно-територіального

 утрою.

      Я  просив би вас відкрити ці документи, вони у вас на руках

 є,   про  затвердження  межі  міста  Миколаїва  і  Миколаївської

 області.

      Голосуємо?

      Я ставлю на голосування. Я прошу розібратись.

      Постанова Верховної Ради .

     

      "За" -

      Шановні  колеги,  Петро Володимирович, хай сядуть, не хвата

 вашого голосу.

      Новіков, проголосуєш, а потом я вам допишу, що вам треба.

       Будь ласка,  голосуємо.

     

      "За" -

      Спасибі.  Постанова  Верховної  Ради  про  зміну межі міста

 Городенко  Городенківського  району  Івано-Франківської області.

 Голосуєм.

     

      "За" -

      Що  таке?  Включіть  систему.  Я  прошу  повиймайте  руки з

 карманів і голосуйте.

      

      "За" -

      Спасибі. Прийнято.

      Постанова   Верховної  Ради  про  зміну  меж  міста  Долина

 Долинського району Івано-Франківської області. Будь ласка. Лілія

 Степанівна голосує за всіх.

     

      "За" -

      Василь  Петрович,  ну, ви ж голосуйте.  Ви  прогулюєтесь по

 залу.  Включіть систему, будь ласка. Давайте проголосуєм, а тоді

 закриєм, і я дам слово.

     

      "За"-

      На  прохання  депутації Івано-Франківської області я ще раз

 ставлю на голосування. Будь ласка.

     

      "За" -

      (Ш у м  у  з а л і )

      Постанова Верховної Ради про присвоєння найменування нового

 збудованого    населеного    пункту    в..............    району

 в     Тернопільській    області.    Присвоїти    новозбудованому

 пункту................    району    в   Тернопільській   області

 найменування "село .........". Будь ласка, давайте підтримаємо.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Це новозбудоване село, новозбудоване село.

     

      "За" -

      Спасибі.

      Постанова  Верховної  Ради  про  віднесення селища міського

 типу  Моршин  Стрізького  району Львівської області до категорії

 міст районного підпорядкування. Верховна Рада постановляє:

      Віднести  селише  міського  типу  Моршин  Стрізького району

 Львівської області до категорії міст районного підпорядкування.

      Ставлю на голосування.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Це Осташ просить разом з Львівською делегацією.

     

      "За" -

     

      Спасибі.

      Шановні   колеги!  Враховуючи  час,  я  просив  би  з  вами

 порадитись.  Ми  не ратифікували сьогодні проект Закону поправки

 до  Монреальського  протоколу про речовини, що руйнують азоновий

 шар.  Я  просив  би,  щоб  ми цю ратифікацію внесли на слідуючий

 робочий тиджень. Не  заперечуєте? Приймається? Спасибі.

      Вам   на   руки  розданий  проект  порядку  денного  на  19

 листопада,  враховуючи  те,  що  у  нас  слідуючий  тиждень тоже

 пленарний. Я просив би, які у вас питання єсть ті, що перехідні,

 і  ті, що питання тут відображені, я прошу внести їх сьогодні до

 Секретаріату.  Ми  в  понеділок на узгоджувальній раді комісій і

 груп,  і  фракцій розглянем і тоді винесем на розгляд слідуючого

 пленарного   тижня.

      Шановні  колеги!  Враховуючи,  що  в  нас  післязавтра День

 працівника  агропромислового  комплексу  і що наша безпека, наша

 національна незалежність залежить від роботи всього комплексу, я

 хотів  би  від  вашого  імені  сердечно  поздоровити  всіх  вас,

 поздоровити  всіх  трудівників агропромислового комплексу з Днем

 працівника  агропромислового комплексу, побажать добра, здоров'я

 і щастя  в  житті.

      (О п л е с к и)

      На  цьому  пленарний  день  ми  сьогодні  завершуєм. На все

 краще. Слідуюче засідання у вівторок о 10 годині.