Стенограма пленарного засідання

13 листопада 1996

                      ЗАСІДАННЯ  СОРОК  ПЕРШЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

       У к р а ї н и.  13  л и с т о п а д а  1996  р о к у

                             10 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Добрий  ранок,  шановні депутати і гості Верховної

 Ради, шановні радіослухачі.

      Прошу підготуватися до реєстрації.

      Проводиться поіменна реєстрація.

      Встигло  зареєструватися  340  депутатів. Ранкове засідання

 оголошується відкритим.

      Відносно    депутатських   запитів.   Група   депутатів   -

 Пономаренко,  Сирота,  Пасько  -звертаються  до Прем'єр-міністра

 стосовно   механізма   виконання  постанови  Кабінета  Міністрів

 України  про  стягнення  пені за несплату комунальних послуг. Це

 те, що вчора звучало в сесійному залі.

      Моісеєнко  Володимир  Миколайович до Генерального прокурора

 України   у  зв'язку  з  невдоволенням  відповіді  на  звернення

 стосовно об'єктивності результатів розслідування причин закриття

 шахти імені Платова у Макієвці Донецької області.

      Михайленка   Станіслава  Миколайовича  до  Прем'єр-міністра

 України  у  зв'язку  з  невдоволенням відповіддю на депутатський

 запит  стосовно невиплати заробітної плати працівникам та коштів

 на харчування учнів професійно-технічних училищ.

      І   стосовно   напруженої  ситуації  з  виплатою  пенсій  в

 Геніченському,   Нижнєсірогодському   та   Іванівському  районах

 Херсонської області.

      Запити  оформлені  відповідно до вимог Регламенту. Я просив

 би підтримати пропозицію авторів щодо направлення їх адресатам.

      Ставлю на  голосування  цю  пропозицію.

 

      "За" -

      Рішення  прийнято.

      Для  оголошення хочу  використати  кілька секунд.

       Відповідно  до  статті  4. 2. 2. Регламенту Верховної Ради

 України   повідомляю   до   входження   до   депутатської  групи

 "Конституційний  центр  народних  депутатів  України  Євдокімова

 Валерія Олександровича та Севрюкова Володимира Васильовича.

      Я  сподіваюсь,  що "Конституційний центр" потурбується, щоб

 депутат Євдокімов був постійно на засіданнях Верховної Ради.

      Інформація   щодо   депутатів-сумісників,  на  запит  грипи

 депутатів,  багатьох  депутатів.

      Я  повідомляю про те, що подано заяви Голови Верховної Ради

 до Київського міського суду станом на 24 серпня щодо 15 народних

 депутатів   Боделана,   Бородіча,  Бондаренка,  Бойка,  Бутейка,

 Волковецького,  Гладуша,  Засухи, Кальника, Костенка, Пинзеника,

 Скіпальського ,  Філіпчука, Шпека,  Янкового.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Будь ласка,  спокійно.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Ще  раз,  я  відповідаю  на      питання.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Йду дальше. Перші слухання у справах були призначені на 7-

 11  жовтня 1996  року  - 11  справ,  14  жовтня   -  4  справи.

       Станом  на  12 листопада вирішено, по суті, 3 справи. Щодо

 Янкового,   який   подав   заяву   про  звільнення  з  посади  в

 Держкомрезерві,  був  увільнений  Указом  Президента  України  з

 посади  першого  заступника  голови  Комітету,  у  зв'язку з чим

 справа  в  суді  закрита  і  він  залишився  народним  депутатом

 України.

      Щодо Скіпальського, повноваження якого припинені достроково

 рішенням  Києвського  міського суду 7 жовтня, але це рішення не

 набрало  сили  у  зв'язку  з оскарженням його до Верховного Суду

 України. Касаційна скарга розглядається сьогодні.

      Щодо Костенка Юрія Івановича, повноваження якого припиненні

 достроковим  рішенням  Київського  міського  суду  18 жовтня. Це

 рішення  набрало  законної  сили  29  жовтня, тому відповідно до

 статті   243-25   Цивільно-процесуального  кодексу  повноваження

 народного  депутата України вважаються припиненними з 29 жовтня.

 Я  оголошую  про  це  в  порядку інформування народних депутатів

 України  і  хочу побажати Юрію Івановичу успішного виконання ним

 непростих  обов'язків  міністра охорони природного середовища та

 ядерної безпеки.

      Серетаріату  доручається провести всі необхідні оформлення,

 пов'язанні   з  достроковим  припиненням  повноважень  народного

 депутата  України Костенка.

      Одночасно   хочу   проінформувати,  що  12  справ  досі  не

 розглянуто  судом  через  поговні  неявки  народних  депутатів у

 судові  засідання.  За місяць справи відкликались з цієї причини

 майже  50  разів,  втрачено, як мінімум, 100 годин робочого часу

 суддів, по суті дезорганізована робота Київського міського суду.

 Алже  судді не можуть призначати на цей час розгляд інших справ.

 Усі   відповідачі   раптом   почали  хворіти  або  від'їзжати  у

 відрядження  в  день  судового засідання. Фактично деякі народні

 депутати   недобросовістно   використовують  (............)  або

 недосконалість процесуального законодавства.

      У  зв'язку  з  цим  я  пропоную  Комісії  з питань правової

 політики  за  погодженням  з  Верховним  судом України внести на

 розгляд  протягом  місяця пропозиції щодо необхідних змін статті

 172  Цивільно-процесуального  кодексу. Це доручення пов'язане не

 тільки  і  власне  не  з  розгляд  щодо  народних  депутатів,  а

 диктується  побажанням  суддів.  Адже  щорічно  відкладається  з

 формальних  причин  розгляд  десятків  тисяч  справ, втрачаються

 мільйони гривень  державних коштів.

      Ця  інформація  для роздумів є також відповідю на запитання

 чому  не подані справи щодо всіх депутатів сумісників одночасно.

 Але  протягом тижня будуть направленні до суду ще більше 10 заяв

 про дострокове припинення повноважень народних депутатів, в тому

 числі  і тих, хто вас так турбує.

      Тому  я  прошу  всіх  потенційних  відповідачів врешті-решт

 визначитись і не ганьбити звання народного депутата і державного

 службовця.  Ви  всі  обіцялви  виборцям  працювати  на постійній

 основі  у  Верховній  Раді  в  разі обрання. Це не моя примха, а

 вимога  Конституції  України, яку підтримано більшістю Верховної

 Ради України.

      Я  нагадую,  що  постановою  від  2 липня цього року Голові

 Верховної   Ради  доручено  звернутися  до  суду  з  заявою  про

 дострокове   припинення   повноважень   тих  депутатів,  які  не

 виконують  пункт  перший цієї постанови і не подадуть до 4 липня

 заяву  про  складення  повноваждень  депутата або про перехід до

 Верховної Ради України.

      Тому я ще раз кажу, це не вібірковий підхід, а це виконання

 постанови Верховної Ради від 2 липня. Будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Я  роблю  зауваження  депутату  Єльяшкевичу,  який  кричить

 надмірно навіть для сесійного залу. Будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Розглядається   питання   про  проект  Закону  України  про

 внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо орендних

 відносин.   Доповідає   Бондар   Олександр  Миколайович,  перший

 заступник голови Фонду державного майна України, будь ласка.

 

      БОНДАР О.М.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!   Шановні   народні

 депутати!  На  ваш розгляд виноситься Закон України про внесення

 змін до деяких закодавчих актів України.

      Це  пов'язано,  в  першу чергу, з процедурним питанням, яке

 виникло  в  зв'язку  з  прийняттям  Закону про оренду державного

 майна   та   Закону   про   приватизацію   невеликих   державних

 підприємств.

      Там  в  постанові  про  порядок  введення  цих законів було

 доручення:  привести  акти  законодавства у відповідність з цими

 закона,   що  і  робить  Кабінет  Міністрів,  виносячи  на  ваше

 затвердження зміни  в два декрети Кабінету Міністрів України.

      Перший  Декрет від 20 травня 1993 року ь57 про приватизацію

 цілісних   майнових   комплексів  державних  підприємств  та  їх

 структурних підрозділів зданих в оренду.

      Інший  Декрет  від  15  грудня  1992  року ь9 про додаткове

 регулювання орендних відносин.

      Вносяться  дві  поправки в ці декрети, які стосуються згоди

 орендаря  на  приватизицію  орендованого  майна.  Ці норми чітко

 переписані з Закону про оренду і з Закону про малу приватизацію,

 співпадає   з  ними.  І  робиться  це  для  того,  щоб  уникнути

 подвійного трактування питань приватизації майна здано в аренду.

      Я  хочу  підкреслити,  що  згода  орендаря  на приватизацію

 залишається  для  тих  орендних підприємств, які уклали оренду з

 правом  викупу  до  набуття  чинності  Закону України про оренду

 державного майна. У них буде продовжуватись процедура погодження

 рішення про приватизацію.

      На  заключення  хотів  би  сказати,  що  Кабінет  Міністрів

 погоджується  з висновками Комісії з питань економічної політики

 та  управління  народним господарством і пропонує внести зміни в

 назву  закону  і  назвати  його  "Про  внесення  змін  до деяких

 законодавчих  актів  України  щодо  орендних відносин" щоб більш

 чітко визначити   сферу  застосування   цих  змін.

      У  мене  все.

 

      ГОЛОВА.  Які є запитання до доповідача? Немає запитань. Є у

 вас запитання? Будь ласка,  Климпуш.

 

      КЛИМПУШ.

      172  Рахівський  виборчий округ, Орест Климпуш. Шановний

 Олександре  Миколайовичу! Скажіть, будь ласка, як це пов'язано з

 тими  питаннями,  які  -ви  пам'ятаєте  -ми  розглядали стосовно

 орендних  відносин  для тих підприємств, які набули... заключили

 таку  угоду, але вони не повинні були, власне, тобто... вартість

 цього  майна повинна була визначатися за новими підходами. Чи це

 якось  буде  врегульовано у тих змінах, які сьогодні пропонуєте?

 Дякую.

 

      БОНДАР.  Ну  ці  зміни  не стосуються того, яким чином буде

 оцінюватись майно, здане в оренду в процесі приватизації. Це вже

 враховано  в  методиці  оцінки, яку затвердив Кабінет Міністрів.

 Тобто,  з  прийняттям  Закону  про  оренду  ті  пропозиції,  які

 вносились,  врегульовані  в  методиці  оцінки  майна  в  процесі

 приватизації. Там питань вже нема.

 

      ГОЛОВА.  Немає  більше  питань.  Сідайте, будь ласка. У вас

 питання? Кожушко дайте ще... Кожушку  дайте  відповідь. Увага.

 

      КОЖУШКО.

      Меня  интересует  такой  вопрос.  В связи с принятием этого

 закона.  Что  будет  с  арендным  предприятием "Азовское морское

 пароходство"?

 

      БОНДАР. Прошу, яким підприємством ви сказали?

 

      КОЖУШКО.  Азовское морское пароходство. В связи с принятием

 изменений к этому закону.

 

      БОНДАР.  Я  не буду торкатись конкретно цього підприємства,

 де  порядок  буде  такий загальний. Якщо це підприємство орендне

 відноситься  до  об'єктів  групи  Б,  В  і  Г,  тобто до великої

 приватизації.  Вони  загальним  чином  перетворюються в відкриті

 акціонерні товариства згідно законодавству по приватизації.

      Якщо   це   мале  підприємство  (це  підприємство,  яке  ви

 питаєте,  не  мале  -велике)  воно  буде  перетворено в відкрите

 акціонерне  товариство.  То  буде  викуп,  якщо  таке право було

 затверджено  в  договорі  оренди  до  набуття чинного Закону про

 оренду,  якщо ні, то тоді приватизація здійснюється на загальних

 підставах,  і Закон про оренду говорить про те, що новий власник

 є  правонаступником  договору  оренди.  Тобто, договір оренди не

 розривається.

      В   вашому   випадку   воно  буде  перетворено  в  відкрите

 акціонерне  товариство  згідно  загального порядку, і тут ніяких

 змін не стосується це.

 

      ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

      Чечетов Михайло Васильович, від комісії.

 

      ЧЕЧЕТОВ М.В.

      Уважаемый   Александр   Александрович,  уважаемые  народные

 депутаты,  Комісія  з  питань економічної політики та управління

 народним  господарством попередньо розглянула внесений Кабінетом

 Міністрів  України  проект  Закону  про  внесення змін до деяких

 законодавчих  актів  України  щодо  орендних відносин і пропонує

 його на розгляд Верховної Ради України.

      Комісія  пропонує  назву  проект  доповнити  словами: "щодо

 орендних  відносин". В зв'язку з зауваженням науково-експертного

 відділу  комісія  повідомляє,  що  частина  4  статті  10 Закону

 України  про  оренду  державного майна не вимагає змін, оскільки

 абзац  другий  частини  першої  статті  23 передбачає збереження

 чинності договору оренди в разі зміни власника майна.

      Ну,  возникает  вопрос: какая цель внесения этих изменений.

 Главная  цель  внесения этих изменений, этих поправок -повышение

 эффективности использования имущества арендованых предприятий.

      Дело  в  том  что  практика  показывает: там, где заключен,

 договор   аренды   заключен   с   правом   последующего  выкупа

 арендаторам.  Там  эффективность несколько выше, там коллектив и

 руководство  арендованного  предприятия  больше  заботится  и  о

 воспроизводстве,  о восстановлении производственных фондов. Там,

 где   же   договор   заключен  без  права  выкупа  эффективность

 использования   основных   производственных   фондов  ниже.  Это

 естественно.  Поскольку, можно так сказать, работают временщики,

 которые  по истечению определенного срока это арендное имущество

 вновь арендателю возвратят. Поэтому нет заботы по восстановлению

 в производстве основных фондов.

      Действующая  практика законодательства, она предусматривала

 в   случае   нахождения   эффективного   собственника  в  случае

 предстоящей      приватизации      арендованого      предприятия

 предусматривала  необходимость согласия аредатора. В том случае,

 когда  договор  кем-то был заключен с правом выкупа, так и в том

 случае, когда договор аренды был заключен без права последующего

 выкупа.

      Данные  поправки,  они  несколько  изменяют саму процедуру.

 Там,    где    договор   аренды   заключен   с   правом   выкупа

 предусматривается   необходимое  согласие  арендатора  в  случае

 приватизации   данного   предприятия.  Если  же  договор  аренды

 заключен без права выкупа, то такая процедура упрощается.

      Возникает  закономерный вопрос: как будут защищены интересы

 арендатора   в   случае  изменения  собственника  или  изменение

 арендодателя.  Не  повлечет  ли  это за собой пересмотр договора

 аренды  в  лучшем  случае,  а  в  худшем  случае  в целом разрыв

 договора  аренды.  Но,  я  хочу  сказать, что интересы аредатора

 защищены  законом, который мы с вами приняли об аренде. В статье

 10  пункт  4 я дословно процетирую, записано, що " реорганізація

 арендодавця  не є підставою для змін умов чи розірвання договору

 аренди. " Эта статья усиливается статьей 23, пункт 1, що "в разі

 переходу  права  власності до інших осіб договор аренди зберігає

 чинність  для  нового  власника."  То есть новый арендодатель в

 лице нового власника он будет правоприемником договора аренды.

      Поэтому   Комиссия  по  экономической  политике  предлагает

 поддержать вынесенный проект постановления.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Немає запитань до Михайла Васильовича? (Шум у залі,

 окремі вигуки).  Є? Одну хвилинку! Кожушко, запитання.

 

      КОЖУШКО  О.М.

      Уважаемые  коллеги,  в  вопросах  приватизации,  которую мы

 проводим  на  протяжении  пяти  лет,  государство  и большинство

 народа  Украины ничего не получили - ни увеличения производства,

 ни улучшения качества, ни сохранения рабочих мест  и ту прибыль,

 которую мы все время рисуем...

      Не  кажется  ли  вам,  что все поправки, которые мы сейчас

 вносим    частично, -  это    является    способом   дальнейшего

 бессмысленного разграбления государственного имущества?!

      Не   кажется   ли   вам  (второй  вопрос),  что  необходимо

 приостановить,     поручить     Кабинету     Министров,     чтоб

 проанализировать,  что  сделано  в стране? Какие результаты? Для

 чего мы делаем приватизацию - конечный этап? С тем расчетом, чтоб

 после этого в законодательном порядке утвердить это.

      Два вопроса.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, відповідайте.

 

      ЧЕЧЕТОВ М. В. Значит, первый вопрос. Ну, он напрямую связан

 с   тем,   что  вопрос  можно  сформулировать  по-иному:  почему

 приватизированы   предприятия?  Эффективность  приватизированных

 предприятиях не такая, как хотелось бы иметь и так, как хотелось

 бы...   как   представляется,  так  сказать,  в  выступлениях  и

 Правительства,  в  выступлениях тех ученых-экономистов,  которые

 поддерживают это.

      Значит,  я  хочу  сказать  следующее: что виновата здесь не

 сама приватизация и не сами приватизированные предприятия.

      Для  того,  чтобы  приватизированные  предприятия  работали

 успешно,    мы   должны   создать   соответствующую   нормальную

 инфраструктуру     рынка.     Нет    соответствующей    рыночной

 инфраструктуры.   Поэтому   речь  идет  о  том,  что  нам  нужно

 форсировать, вот именно, создание этой рыночной инфраструктуры и

 подкреплять создание законодательной базы.

      Речь  идет  и  о  цивилизованном  рынке  ценных  бумаг,  и о

 фондовой   бирже,   и   о   товарных   биржах,  и  о  нормальном

 функционировании  банковской системы -вот целый комплекс вот этой

 рыночной  инфраструктуры.  Заработает  рыночная  инфраструктура,

 нормально   заработают   в  этой  ситуации  и  приватизированные

 предприятия.  Поэтому  я  здесь  немножко  вашу  точку зрения не

 разделяю. Я прошу прощения.

 

      ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Сідайте, будь ласка.

      Ну,  я  просив  би  своєчасно  тоді,  ну, я не чую. Шановні

 депутати,   шановні   депутати,  я  прошу  уваги.  Висловлюються

 претензії відносно того, що він сказав, щоб їм дали запитання, а

 я не дав слово. Я не чую. Просто не чую, тому що йде гвалт у залі.

      Почалася  сесія  чи не почалася? Засідання йде чи не йде, в

 кінці  кінців?  Про  що  ви ще говорите? Про прем'єра поговоримо

 пізніше.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА.  Є  пропозиція.  В  кого  є заперечення? Моісеєнко,

 зауваження  до  цього  проекту?  Немає.  Є пропозиція підтримати

 проект,  який вносить Уряд, і підтриманий комісією. Мова йде про

 те, що не змінюються тут права орендних колективів, перш за все,

 орендних  колективів,  які  орендують об'єкти чи майно на правах

 викупу. А порядок приватизації просто орендованих підприємств не

 зачипає  інтереси  орендарів.  І  враховує,  між  іншим,  їх при

 здійсненні цієї операції.

      Ставлю на голосування проект Закону, будь ласка.

 

      "За" -

      Не  прийнято  рішення.

      Які  другі    думки.

      Я  прошу  118,  голосуйте проти, будь ласка, але там, в тій

 частині, що     голосують.

      Ставлю на  голосування  ще  раз.

 

      "За" -

      Рішення  прийнято.

      Вчора ми проголосували про включеня на сьогодні питання про

 проект  Закону України про заборону стягнення з громадян України

 пені   за   несвоєчасне  внесення  плати  за  житлово-комунальні

 послуги.

      Я  так  зрозумів,  що  роздані  вам  ці  документи?

      Одну  хвилиночку.  І  тут  є  різні  варіанти, один з них з

 корекцією  того,  пропозиції,  які  вносить  відповідна Комісія -

 Комісія  з  питань соціальної політики і праці, його завізував і

 юридичний відділ,  зводиться  до  такого:

      Закон   про  звільнення  від  сплати  пені  за  несвоєчасне

 внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

      Стаття  1.  До  погашення заборгованості Державного бюджету

 України  і  місцевих  бюджетів  по  заробітній  платі,  пенсійх,

 стипендіях,  інших  грошових виплатах населення звільняється від

 оплати  пені  за  несвоєчасне  внесення  в період, починаючи з 1

 січня   1995  року  за  умови  погашення  наявної  в  1995  році

 заборгованості  до 1 січня 1996 року плати за житлово-комунальні

 послуги.

      Стаття   2.   Цей   закон   набирає  чинності  з  дня  його

 опублікування".

      Від  Комісії  є?...  Одну  хвилиночку,  голосувать треба не

 спішить. Треба  з'ясувать  всі  нюанси,  пов'язані  з цим.

      Хто  від  Комісії може доповісти? Іван Сергійович Чиж, будь

 ласка. Ідіть  на  трибуну.

       Тут, власне, виникає одне питання: звільняються всі, і ті,

 хто  зарплату  одержить  і додачі від пені, чи тільки ті, хто не

 одержує зарплату?

      Будь ласка.

 

      ЧИЖ.   Шановні  колеги,  оскільки  йдеться  про  відповідну

 урядову  постанову,  про  те,  щоб  знімати пеню. А зобов'язання

 Уряду   щодо   погашення  заробітної  плати  і  всіх  виплат  не

 реалізується,  тобто  держава  боргує  перед своїми громадянами.

 Разом  з  тим борг громадян успішно намагається сягнути. Комісія

 змушена була розробити такий проект і було доручення відповідне.

      Ми  погоджуємося  з юридичною правкою Юридичного відділу, з

 правовою,  я  сказав би так. Ідеться про людей, які не отримують

 заробітної  плати  або  мають  борг з боку держави, в бюджетній,

 скажімо,  установі   і  які  звільняються  від  пені у зв'язку з

 несвоєчасною  платою комунальних, житлових і так далі пошлин. От

 про яку  категорію  тут  ідеться. І пенсії, безумовно, і пенсії.

 Тому  що  в  нас маса питань, коли... По-іншому ми не можемо, ми

 можемо  врегулювати тільки законом.  В  цьому  випадку ми мусимо

 прийняти закон.

      В  нашому  проекті закону, який ми написали з двох пунктів,

 було   написано   ще й  таке,   що   закон   діє  до  ліквідації

 заборгованості  держави перед своїми громадянами стосовно виплат

 зарплат, пенсій.

      Я  прошу  підтримати  той  проект в редакції, яку Юридичний

 відділ зробив і яку зачитав щойно Олександр Олександрович.

 

      ГОЛОВА.  Запитання є до Івана Сергійовича? Запишіться, будь

 ласка,  на запитання.

      Іван Сергійович, все-таки тут треба чіткіше написати, що це

 не   сплачують  пеню  ті,  хто  не  одержує  зарплату  і  пенсію

 своєчасно.

 

      ЧИЖ.  Я  хочу  сказати, я відчуваю вже питання по залу. Два

 слова ще скажу перед запитаннями.

      Справа в тому, що часу на підготовку цього закону...  у нас

 фактично  вчора  був  один  день.  І  тому  єсть  якись  нюанси,

 можливо...  Тут Віталій Андрійович пропонує, ми дійсно звільнити

 від  пені  всіх  по  1995  року і на тому поставити крапку, а не

 робити градацію. Можливо я погоджуюся тут.

      Тому  фактично  сьогоднішній  законопроект  -це  на розгляд

 залу, як ми вирішимо, так буде. Але це треба зробити однозначно.

 Бо  ми  бачимо,  що і до 1 грудня, і до 1 січня борги держава не

 погасить. Це ж зрозуміло.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Угаров.

 

      УГАРОВ. Геннадий Угаров, город Мелитополь.

      Предложение, чтобы освободить всех от уплаты пени, не имеет

 места,  его  надо  расматривать. Но в случае его неприятия, надо

 все-таки  давать  себе отчет, что механизма определения тех, хто

 получил  зарплату  и  не получил зарплату может вылиться в очень

 большую  бюрократическуцю  тяготину.  Это  человек должен прийти

 будет на завод, получить справку, что он не получил, пенсионер в

 Горсобес. Огромная очередь и так далеее и так далее.

      В случае принятия второго решения я предлагаю автоматически

 предоставить  в  органы, которые знимаются получением этой пени,

 всех  этих  документов без хождения людей.  Чтобы люди не ходили

 за этими справками, потому что это тоже будет волокита.

      А   в  целом  безусловно  закон  необходимо,  нужно  и  все

 избиратели будут его поддерживать.

 

      ГОЛОВА. Ващук.

 

      ЧИЖ. Я згоден, і ми тілики що про це говорили, тим більше в

 першій     статті    говориться:"    до    погашення    державою

 заборгованості". Тобто там ясно параметри дії цього закону.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Ващук.

 

      ВАЩУК.

      Дійсно  це  дуже  своєчасний  на  сьогодні закон, і ми його

 підтримаємо. Але підтримуючи Угарова, я все-таки би  пропонувала

 за 1995 рік... просто взагалі не повертатись до 1995 року. А  за

 1996  рік  врахувати  і пенсіонерів і я би пропонувала включити,

 якщо неоплачено підприємствам  чи господарствам за ту продукцію,

 яку   забрала   держава,   то   теж   не  нараховувати  пені  за

 електроенергію. Сьогодні її нам її рахують, а за зерно ми грошей

 не получили.

 

      ЧИЖ.          Катерина   Тимофіївна,   дуже   важко  зараз

 виписати.  Це треба якийсь дуже серйозний закон писати і ширший.

 Мені  важко  зараз  так  от  з  голосу,  скажімо,  прийняти вашу

 пропозицію. Це (...........) неможливий, це буде не реалізовано.

 Повірте.    Зараз    ідеться...    тут    зафіксовано   бюджетна

 заборгованість, вона чітко зафіксована. Ми знаєм пенсійні борги.

 Ми  знаєм,  який  колосальний  борг  Пенсійного фонду -майже 800

 трильйонів  на колишні гроші був. Це 2 місяці. Плюс 3 місяці яма

 боргова  в Пенсійному фонді. Давайте ми хоч цю частину покриємо.

 Тим  більше  щодо  комунальних  послуг,  то  для  села  воно  не

 настільки  характерно.  Крім,  звичайно, електроенергії. Але там

 діють  оці  норми  субсидійні. Електроенергія, газ -я згоден. Ми

 просто  не випишем. Давайте так. Я пропоную ось що. Прийняти цей

 закон   і,   якщо   тільки   зараз  виникає,  давайте  проведемо

 консультації  міжкомісійні.  Якщо  потрібно  ще  буде, але треба

 вивчити. Так  ми  зараз  по  селу не зможемо  розв'язати.

      Оця  пропозиція,  яка  внесена  комісією, її простіше зараз

 зробити.

 

      ГОЛОВА.  Іван  Сергійович, скажіть, будь ласка, комісія має

 аналіз  - яка сума   пені зараз  є.

 

      ЧИЖ.  На  жаль,  зараз  у  мене  тут  з собою немає, але це

 приблизно  половина  фактично  зараз не сплачується і вона лягає

 якраз  на  пеню. Половина від плат за житлово-комунальні послуги

 не  сплачується.  І  це є головною причиною якраз те, що в людей

 просто нема грошей фізично. Не тому, що вони не платять...

 

      ОСТАШ.

      Ігор  Осташ,  Стріщина.... Шановні колеги! Ми маємо досвід,

 дуже  сумний  досвід з виплатою субсидій, коли дійсно маса людей

 бігало  за  довідками  і брали довідки, що вони взяли довідки. І

 тому  ясно,  що  ми  повинні  робити  так.  Якщо  ми не знайдемо

 механізм,  спрощений  механізм таких довідок, то краще звільнити

 всіх  на  якийсь певний час від оплати цих... цеї пені. І думаю,

 що  це буде також і стимулом для Кабінету Міністрів, щоб якомога

 швижше  ліквідувати  заборгованість по зарплаті.

 

      ГОЛОВА. Чернявський.

 

      ЧИЖ. Ігор Янович, я одне слово скажу. Тим більше, що це. ви

 знаєте, тут навзаємно щодо уряду. Уряд буде стимульований цим до

 прискорення  розв'язання  проблеми  плати,  заробітної  плати  і

 пенсій.

 

      ГОЛОВА. Чернявський.

 

      ЧИЖ.   А  крім  того,  субсидії  почнуть  діяти,  механізми

 субсидій,  бо  в  нас  подекуди  не дають, не включають механізм

 субсидій, бо є борг, не виплачена пеня. Щей оцей момент.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.

      Дякую.   (Чернявський,   Сумсько-Краснопільський   виборчий

 округ)

      Шановний   Іван   Сергійович,   чи  не  здається,  що  цією

 постановою,  якщо  ми  її  приймем,  ви  привносите, навпаки, не

 вирішення питання, а сум'яття в суспільство.

      Справа  в  тому,  що  тут,  у пункті першому, записано: "за

 рахунок  Державного бюджету хто не отримує заробітну плату". А в

 нас   мільйони   людей:   колективних  господарств,  інших  форм

 власності,  державних підприємств, -місяцями, навіть більше, ніж

 в бюджетній сфері, не отримують заробітну плату. І звісно, що не

 зможуть  сплатити  за  оці  послуги  комунальні.  То ми, якщо не

 вирішимо і не добавимо їх у ці пункти, то це ми ну погіршим стан

 цих людей.

      Тим більше, що в мене є звернення профспілкових організацій

 всієї   Сумської  області,  тобто  Сумщини,  тоб  Верховна  Рада

 розглянула це питання. І я прошу його розглянути.

      Але  наскільки це серйозний закон, тому я вношу пропозицію:

 призупинити  рішення  Кабінету  Міністрів  про  стягнення пені і

 розробити  закон,  який  би давав, так сказати, справедливість у

 суспільстві у відношенні цього питання.

      Дякую.

 

      ЧИЖ  І.  С.  Олексій Пилипович, я щойно відповідав Катерині

 Тимофіївні.  Я  з  вами  згоден абсолютно, абсолютно згоден. Але

 давайте вирішимо тоді поетапно.

      Зараз приймаємо закон, ми постановою не можемо призупиняти,

 треба законом, дійсно, робити. Приймаємо закон, який врегульовує

 оцю  проблему  для  бюджетної сфери і для пенсіонерів, і давайте

 тут  же  доручення  можемо  протокольне  давати комісіям, які на

 стику:  вашій  аграрній,  нашій  соціальної політики. Давайте на

 наступний тиждень, якщо буде, внесемо і таку.

      Зараз  я  не готовий, і думаю, і ви, з голосу таку проблему

 вирішувати.   Давайте  її  поставимо  і  розв'яжемо  наступного,

 скажемо, сесійного тижня.

 

      ГОЛОВА. Дайте Піменовій слово, будь ласка. Одну хвилиночку:

 Піменовій слово дайте.

 

      ПІМЕНОВА Н.П.

      (Пименова, Симферопольский округ)

      Дело в том, я хочу дополнить ответ  Чернявскому.  Дело в том, что если вы внимательно 1 статью

 прочитаете закона, то Закон о запрещении снятия пени с населения

 распространяется,  если  мы  примем этот закон не только на тех,

 кто  не  получает  из  бюджета зарплату, пенсию, степендию, а на

 всех    граждан   Украины.   Читайте   статью,   то   есть   она

 распространяется  эта  статья абсолютно на всех граждан Украины.

 Может  здесь  возникнуть  вопрос,  что  почему  мы  не разделяем

 население   на   две   части.   Те,   кто  получает  зарплату  в

 коммерческих,  других  структурах  и  вот те, кто не получает из

 бюджетных организаций.

      Все  дело  в  том,  что  если  мы  вернемся к постановлению

 Кабинета  Министров, которое действовало до 1 декабря 1996 года,

 то  в правовое поле как раз было включено все население Украины.

 И  независимо  от того, на каком месте, на каком производстве он

 работал.  Поэтому,  чтобы  не  выходить из этого правового поля,

 которое  в  свое  время  создал  Кабинет  Министров,  вот с этой

 вакханалией  невыплаты  зарплаты, пенсий, стипендий. Поэтому, мы

 решили  продолжить  вот  это  правовое  поле, чтобы все граждане

 Украины были освобождены от уплаты пени.

      И  если  мы с вами сегодня будем делить граждан на тех, кто

 из  бюджетной  сферы  получает  и  те,  кто  работает  в  других

 организациях,  мы  с  вами  породим еще одну массу обязательного

 получения  справок. То есть, это будет дополнительное неудобство

 и  для  населения.  И  от этого не выиграет никто. Поэтому нужно

 распространить на всех граждан Украины.

 

      ЧИЖ. Я додам, Наталя Петівна точно виставила акценти. Але є

 один момент. Я про що кажуь і Катерині Тимофіївні і вам, Олексій

 Пилипович,  там пишемо "до погашення забогованості держави перед

 бюджетою  сферою." Бо там ясно фіксується цей борг. Отут ми чому

 акцент робимо на.......

 

      ГОЛОВА.  Василь  Сергійович,  він  фіксується  скрізь.  Але

 справа в тому, що тут є слово "населення звільняється".

      Будь ласка, Єльяшкевич.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.

      Ельяшкевич, Херсон Депутатская группа "Реформы".

      Уважаемый  докладчик,  уважаемый Александр Александрович, я

 предлагал  бы  назвать  этот  закон  "про тимчасову заборону". И

 добавить слово "тимчасове" в статье 1 "Тимчасово забороняється".

 Потому что это по смыслу исходит и то, чтобы люди знали, что это

 явление ...

      Что  касается  статьи 2, то она, на мой взгляд, записана не

 достаточно   корректно  -что  значит  "розгляду  цієї  заяви  на

 пленарному  засіданні  Верховної  Ради  України"?  Если  Кабинет

 Министров  примет  заявление  и  здесь будет оно рассмотрено, но

 никакое   решение   не  будет  принято,  то  моментально  будет,

 фактически, отменено...

 

      ГОЛОВА.  Олександр Сергійович, ви не те читаєте - на другій

 сторінці, там немає цього...

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Там есть, есть, Александр Александрович...

      Поэтому  я бы предлагал следующее: вместо "та розгляду цієї

 заяви" - "та рішення по цій заяві на пленарному... прийнятому на

 пленарному засіданні Верховної Ради України".

      И  последнее,  Александр  Александрович,  рассматривая этот

 вопрос,   все-таки   нельзя   обойти   ответственность  Кабинета

 Министров за невыплату заработной платы. И тем более не понятно,

 почему  вы  забыли  о  Премьер-министре Лазаренко и не подали на

 него   документы   в   суд  за  нарушение  закона  и  совмещение

 обязанностей народного депутата Украины.

 

      ГОЛОВА.  Я  відповідаю.  Давайте,  щоб  не  було тут ніяких

 догакдок.  Я  з  цього  приводу  мав  декілька  розмов із Павлом

 Івановичем  Лазаренуком. І вам інформую про те, що він сказав: я

 це  питання  вирішу самостійно в найближчі дні. Але я вважаю, що

 некоректно,   несолідно  для  держави,  якщо  Верховна  Рада  із

 ПРем'єром  розглядає  свої  стосунки  через  суд... (Шум у залі,

 окремі  вигуки)  Тому...  одну  хвилиночку!.. Тому... у нас... я

 тільки  що  сказав:  решта готується до поджання. Там є прізвище

 Павла  Івановича.  І якщо бути, так сказать, дотримуватись букви

 закона   і   процедури,  яка  визначена  сьогодні,  і  Цивільно-

 процесуальним  кодексом,  то це питання розглядатиметься ближчим

 часом у суді.

 

      ЧИЖ І. С. Я згоден з Олександром Сергійовичем про тимчасову

 заборону - саме так. І у другому пункті...

 

      ГОЛОВА.  А  відносно  проекту  закону, то ми... я ж зачитав

 проект,   на   другій   сторінці.   На  другій  сторінці  закон,

 підписаний, чи погоджений з Юрвідділом. Я його зачитав.

      Будь ласка, Селіфонтьєв. Останнє запитання.

 

      СЕЛІФОНТЬЄВ С.І. Кривий Ріг, група "Єдність".

      Шановні  колеги,  ми знаємо, що більшість тих надходжень за

 комунальні  послуги,  які  надходять до Державного бюджету, єсть

 від  населення.  По електроенергії -  це 70%, підприємства ніхто

 більше не платить. Тому тут треба рахувати кожну копійку. На мій

 погляд,  це  ми вірно робимо, що звільняємо від сплати податків,

 але,  ви  дивіться,  є  в  нас уже такі, які отримують заробітну

 плату, і ми тут будемо втрачати дуже велику кількість.

      На  мій  погляд,  треба записати відповідним міністерствам,

 Кабінету  Міністрів або Міністерству соціального захисту зробити

 механізм реалізації, і цей механізм можна зробити спрощений, без

 надання  оцих  довідок  з  підприємств. Тут підприємства повинні

 звітувати перед цими органами, надавати таку інформацію і згідно

 цього іти поступово, це кожну копійку повинні рахувати.

      Ми  дуже  багато  втратимо,  якщо відповідного механізма не

 розробимо. Для всього населення відповідний механізм сплат.

 

      ЧИЖ. Я, в принципі, згоден. Але зараз зробити навіть закон,

 ввести норму, яка б тут же відрегулювала, Серьожа, це неможливо.

 Я  думаю,  що  той  запис про тимчасову заборону як раз стимулює

 Кабінет  Міністрів, ми до нього звернемось, давайте протокольно,

 про те, що такий механізм треба розробляти.

      Взагалі  то треба погасити борги, і люди повинні сплачувати

 все   те,  що  за  законом  належить.  І  всі  проблеми,  ніяких

 механізмів.   Вони   дуже   прості  ці  механізми.  Борги  треба

 ліквідувати державі, тим більше обіцяні. І взагалі вводити закон

 про  оплату  праці  в  повній мірі, там механізми відпрацьовані,

 межу і інше. Тоді все стає  на свої місця.

 

      ЧИЖ. Олександре Олександровичу.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ЧИЖ.   Віктор   Петрович............  запропонував  додати,

 оскільки   уже   слова   йому   не   дадуть,  повного  погашення

 заборгованності.

 

      ГОЛОВА. Ну так і зрозуміло. Яке ще може буть погашення?

 

      ЧИЖ.  Ну  тут  є  інша  редакція.  Погашення, так погашення

 повне. Це вже редакційне.

 

      ГОЛОВА.  Повного погашення. Я не заперечую. Візьміть слово.

 Спасибі, сідайте, будь ласка.

      Хто  хоче  висловитися  з цього приводу? Питання зрозуміле.

 Опублікуйте, хто записався.

      Вітренко, будь ласка.

 

      ВІТРЕНКО.

      Шановні  колеги, ми весь час з вами будемо займатись такими

 питаннями пожежними, як сьогодні почали засідання, чому, дійсно,

 йде  просто  здичавіння  населення під зневажаючими його життєві

 права рішеннями владних слтруктур.

      І  ми  як депутати, і це зрозуміло, на це реагуємо. Люди на

 нас виходять і кажуть: що ж ви там взагалі нагорі робите?

      Але   невирішення   цих   питань  має  системний  характер.

 Системний  саме через те, що штучно занижена ціна робочої сили в

 Україні.  Нема  ніде  в  світі  робочої  сили,  якій  би платили

 мінімальну  заробітну  плату  в  місяць  8  доларів.  Нема такої

 заробітної  плати в світі для кваліфікованої робочої сили. У нас

 в законодавстві   України  є.

      Нема  ніде,  крім  України  і  Росії  такого  знущання  над

 населенням,  щоб  3, 5 мільйрди гривень була заборгованість була

 заборгованість   по   заробітній   платі.  Це  роблять  з  нашим

 населенням. А населення сьогодні, не маючи лівого руху, не маючи

 опозиції в Верховній Раді, не має захисту, не має керуючої сили,

 щоб  його спокійно об'єднати, це населення пограбовано і змінити

 сьогодні  владу  в   Україні.

      І  ось саме через невирішення економічних питань ми сьогодні

 займаємось  цим  законом.  Неможна  приймати цей закон в такому

 вигляді.   І   ми   наполягаємо   як  представники  Прогресивної

 соціалістичної  партії  другим  пунктом  закону  записати, що до

 введення  Закону України про оплату праці в повному обсязі, тоді

 ми  вирішимо  питання  і мінімальної заробітної плати, чому вона

 повинна   дорівнювати,   і   індексації  заробітної  плати  чере

 інфляцію, і компенсації за затримку заробітної плати, це ж все в

 законі є.

      Далі.   До    прийняття   Закону   України   про   пенсійне

 забезпечення у повном  обсязі  знову  ж таки ми вирішемо питання

 мінімальної  пенсії,  диференціації  пенсії.  До  прийняття  цих

 законів   звільнити   громадян   України   від  сплати  пені  за

 несвоєчасну виплату комунально-житлових послуг. До прийняття цих

 законів  ніхто  не  повинен  сплачувати  пеню.  І,  якщо  кажуть

 сьогодні  є  спекулянти,  є  бізнесмени,  ще  є  той, хто міг би

 заплатити, а вони не платять. Так, дійсно, така категорія є. Але

 сьогодні їх підрахувати, їх вичленити не можливо. А якщо вводити

 тільки  для  бюджетної  сфери якись запобіжні заходи, ми тоді не

 захистимо   тих, які не в бюджетній сфері не отримують заробітну

 плату.

      Тому  ми  пропонуємо  доповнити проект закону цим пунктом і

 тільки після цього голосувати.

 

      ГОЛОВА.  Спасибі.  Марченко.

 

      МАРЧЕНКО.

      Уважаемые  депутаты, я предлагаю всех посмотреть документы,

 которые  гарантируют  социальные  права  наших граждан, принятые

 нами  в  этой  Верховном  Совете,  и те международные документы,

 которые  ратифицировала  Украина.  И,  исходя  из этого, принять

 закон, который сегодня нам предложен, безусловно, с дополнением.

      Первое.  Статья  27  принятой  Конституции  говорит: "Кожна

 людина  має  невід'ємне  право  на  життя.  Ніхто  не  може бути

 свавільно  позбавленний  життя. Обов'язок держави захищати життя

 людини".

      Следовательно минимальные социальные гарантии, которые люди

 получают  в  виде  минимальной заработной платы и пенсии, должны

 соответсвовать  нормам  Конституции и этим, и прежде всего этим,

 защищается право на жизнь наших граждан.

      Дальше.  Система  субсидий,  которая  сегодня работает, она

 противоречит  Конституции,  которая  принята  также...  даже  48

 статье  Конституции,  в  которой  записано:  "Кожен має право на

 достатній  життєвий  рівень  для  себе,  своєї сім'ї, що включає

 достатнє харчування, одяг і житло".

      Поэтому,  исходя  из  этого, минимальная заработная плата и

 пенсия должны покрывать те нормы затрат, которые определены в 48

 статье Конституции.

      И  сегодня  нам  надо ответить на вопрос:"Политика, которая

 проводится  Кабинетом Министров и Президентом, она соответствует

 принятым  нами  законам  или  нет?" НЕ соответствует. Потому что

 минимальная заработная плата и пенсия не соответствуют уровня. И

 задолженность,  не  выплата их вообще нарушают право человека на

 жызнь.

      И  вообще такая политика государства попадает под Конвенцию

 про  геноцид.  Где написано:" Навмисне створення для якої-небуть

 групи  таких  життєвих  умов,  що  розраховані  на цілковите або

 часткове  фізичне  винищення".  Это  политика  геноцида. Поэтому

 честно  и откровенно нужно сказать, что курс, который проводится

 сегодня  в  нашем  гоударстве -это плитика геноцида прежде всего

 против тех, кто малообеспечен.

      И  теперь.  Как  выйти из этой ситуации? Безусловно Кабинет

 Министров  продолжает  дальше полицейские репресии, не занимаясь

 промышленностью, не занимаясь подкемом экономики. Начинает свои,

 значит,  все  проблемы в экономических реформах перекладывать на

 население.

      И  поэтому против этого обязаны мы принять решение. Поэтому

 статья  1  предложенного законопроекта совершенно логична о том,

 что  до погашення заборгованости всех освободить от пени. Почему

 всех?  Потому  что  кто-то там, муж или жена получает, кто-то не

 получает,  кто-то  стипендию  не  получает.  Как  определить кто

 должен платить, кто не должен платить?

 

      ГОЛОВА. Спасибі, завершуйте.

 

      МАРЧЕНКО.  И  второе, последнее, Александр Александрович. Я

 считаю,   что   до  введения  (и  прошу  поименно  поставить  на

 голосование  наши предложения), что до введения Закона по оплату

 праці  та про пенсійне забезпечення в повному обсязі этот закон,

 если   мы  его  включим,  тогда  мы  комплексно  решим  проблему

 соответствия   с   Конституцией,  соотвествия  с  международными

 нормами.

 

      ГОЛОВА. Степенко, будь ласка.

 

      СТЕПЕНКО.

      Шановний  Головуючий, шановні колеги, я хочу підтримати, що

 говорив  Чернявський, і те, що говорила Ващук Катерина. Кой-то з

 нас не зрозумів, за що йде мова.

      Ми  давайте  подивимось,  по-перше,  чи  перша сторінка, чи

 друга,  ми  приймаєм  закон.  Тут  чітко  і ясно написано, ну що

 перша,   що   друга,   що  у  зв'язку  з  невиконанням  державою

 зобов'язань  по  виплаті  заробітної  плати,  пенсій, стипендій,

 інших  грошових  виплат,  що  здійснюються за рахунок Державного

 бюджету.

      Так от, коли селяни не одержують зарплати по року і більше,

 вони...  Чого  я  не плачу, це надо там побуть, товариш Шейко, в

 цій шкурі хоч день, і тоді ви пойняли, чого не платять селянам.

      Ну,  я  знаю,  що,  може,  ви  поймете -ви розумна людина й

 поймете,  я  дальше попробую розказать. Коли, наприклад, держава

 винна  господарству за продану продукцію, але вона не вертає цих

 грошей,  тобто  вони не пов'язані з заробітною платою так, як ми

 написали у законі.

      І  тому  ніхто  не  буде  прислухаться до того, що із селян

 будуть  стягувать,  та  не  тільки  з  селян:  і  з  промислових

 підприємств, -тобто це не пов'язано із виплатою заробітної плати

 бюджету, так як це в бюджетних організаціях, ви розумієте, за що

 я говорю.

      Тому  я  вношу  таку  пропозицію,  що  все-таки  тут  чітко

 написати:  до  погашення  боргів  з бюджету. Тобто, якщо держава

 винна  чи  по заробітній платі, чи за якусь продукцію, а взагалі

 розібраться   тут  надзвичайно  важко,  і  треба  підтримати  ту

 пропозицію, що всі за 1995 рік повинні буть звільнені від сплати

 пені.

      І іще. Я не знаю, хто автор оцих субсидів, 15 процентів, ну

 кажуть,  Пинзеник,  я бажаю цьому автору здоров'я, бажаю добра і

 щоб він все життя своє стояв у чергах за одержанням субсидій.

      Ви  представте:  в  4  години  ранку  люди  займають черги.

 Скільки  треба здать оцих справок. Якщо ми, не дай Бог, ще будем

 якісь  міністерства  согласовать, відомства, це буде, ну, ганьба

 для  Верховної Ради і іще один злочин проти нашої держави, проти

 нашого народу.

      Хто  хоч  раз, давайте оформіть оцю субсидію -і зрозумієте,

 що   це  таке.  Притом,  там  так:  якщо  є  борг,  субсидія  не

 нараховується.  А  потім Кабінет Міністрів каже: "Нараховується,

 нада  розібраться".  І  бідні ці люди розбираються, уже автобиси

 виділяєм  з села, щоб везли цих людей. Ніхто їх тамне прийма. То

 прийомний день, то не прийомний. Ніхто нікуди не може аліться. Я

 важаю, що ми повинні чітко написать, що всі звільняються за 1985

 рік.

      І  іще.  В мене була делегація від ветеранів. Говорять: "Ну

 скажіть за пенсію, в кінці-то кінців". Хоронять людей гірше, чим

 в 1943 році під Сталінградом. Давайте ми отой механізм розробим,

 що  поперед  говорили  -своєчасно  зарплату,  своєчасно  пенсію,

 зробим  нормальну плату за житло і перестанем знущатися із наших

 багатостраждальних  людей.

      І  останнє, Олександре Олександровичу. Я вибачаюсь дуже. Ми

 готовили документ. Подавали його вам, Олександре Олександровичу.

 Я  і  ще раз до вас звертаюсь, і ще раз хочу сказать. Ну ви ж то

 понімаєте, за що йде мова. Давайте дамо хіду, тому що якщо здали

 державі  продукцію,  а  держава  не заплатила, ну нехай же якусь

 пеню  платить.  Ну  нехай  же своєчасно якось розраховується. Ну

 повірте,  що  не  можна  ж  так дальше працювать. І вина в цьому

 наша  -Верховної  Ради.  Давайте  ми  закон  приймем,  а  то вже

 виконуватиметься  чи ні  - то вже   не наша  справа.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Василь  Іванович,  на  це запитання ви, як суб'єкт

 законодавчої  ініціативи,  вносьте  пропозицію  в  установленому

 порядку,  на  комісії  розгляньте  і  обов'язково вона пройде як

 закон. Будь ласка, Масол.  За   ним Пилипчук.

 

      МАСОЛ.

      Шановні  народні  депутати!  Я хочу сказати декілька слів з

 проекту   цієї   постанови.   По-перше,   давайте   ми  вирішимо

 найголовніше  питання -чи вирішимо ми в цілому питання про пеню?

 Ні.  Ми  його  відкладаємо.  Таким  чином, ми сьогодні приймаємо

 найголовніше  рішення,  що  Міністерство  фінансів  буде  завжди

 нараховувати  до доходної частини бюджету оце пеню. Якої нема. І

 я  вважаю  бути  реалістами,  ніхто  його  не  сплатить протигом

 найближчого  року. Тому я пропоную сьогодні прийняти постанову з

 одного  пункту. По-перше, звільнити від сплати пеню населення за

 несвоєчасне  сплатіння  послуг  за комунально-житлові послуги за

 1995  рік  і  дев'ять місяців за 1996 року. І поставити на цьому

 крапку.  Тоді  всі люди будуть розуміти, що да, дійсно, не треба

 боятися того, що я не сплачу пеню. Якщо я винний 100 гривень, то

 мені не має значення буде 105 чи буде 110.

      Тому  я  пропоную, щоб у нас була і доходна частина бюджету

 більш реальною і не втягували ми в вирішення питань, хто отримав

 зарплату  у  державного  бюджету,  а  хто  не  утримав.  Кому не

 заплатило   підприємство,   а  кому  заплатило.  Прийняти  отаку

 постанову,  одну  єдину. Звільнити від сплати пеню за 1995 рік і

 дев'ять місяців 1996 року. А потім хай нараховують далі.

 

      ГОЛОВА. Пилипчук, будь ласка.

 

      ПИЛИПЧУК. Шановні колеги, давайте розглянемо, чому склалася

 ситуація, за якою ми гасимо наслідки. Ситуація ця склалася через

 те,  що, перше -уряд своїми рішеннями підвищував 4 рази плату за

 житло   і   комунальні   послуги.   Обіцяючи   при   цьому,   що

 малозабезпечиним  будуть  виплачені  субсидії.  Тобто  в  даному

 випадку  підвищення  оплати  за  житло  є  новеллою уряду, і він

 повинен  нести за це відповідальність.

      Друге, в невиконанні його зобов'язань.

      Що  можна зробити у цій ситуації. Перше, це треба збільшити

 розмір   заробітної  плати,  щоб  вона  не  носила  інфляційного

 характеру.  Ми  розглядали  з  вами  дві  неділі назад концепцію

 податкової політики, за якою заробітна плата очищається від всих

 невластивих податків. Якщо заробітна плата буде оподатковуватися

 лише   подоходним   податком   і  обов'язковим  відрахуванням  у

 пенсійний фонд, то без зміни витрат виробника на заробітну плату

 розмір  заробіної  плати суттєво збільшиться. І таким чином люди

 здатні будуть платити за житло.

      Через   те   пропозиція   -ліквідувати,  до  цієї  посадови

 ліквідувати    невластивість    заробітної   плати   і   цільове

 оподаткування, яке ми сьогодні маєм.

      Друге.  Чому виникає пеня? Тому, що виникає заборгованість.

 А  заборгованість  по заробітній платі чому не є на сьогоднішній

 день,  не  штрафується?  Ми вважаємо, що слід записати пункт, за

 яким  затримка заробітної плати і її виплата повинна проходити з

 доадтковими  нарахуваннями,  збільшеними  на  суму  проценту  на

 банківський  депозит,  тобто  якщо затримали на місяць заробітну

 плату, то повинні виплатить і заробітну плату, і плюс процент по

 банківському  депозиту,  бо  люди беруть гроші в банку для того,

 щоб  оплатить  послуги і вижить, беруть в банку кредит і платять

 проценти, то ці проценти теж повинна заплатить держава.

      Моя   конкретна   пропозиція -  заплатить...   записати   в

 постанові,  що  по  заборгованості  по  заробітній платі повинні

 виплачувать процент по депозиту.

      Третє.  Що  являється  економічною суттю  плати  за  житло?

 Перше -це комунальні послуги, але є ще така плата, як за житлову

 площу.  То  коли  перше  -  за тепло, воду, газ, електроенергію -

 зрозуміло,  за  що  люди  платять,  то...  бо  надаються послуги

 конкретні,  то за житлову площу люди сплачують акумуляцію коштів

 на  середній і капітальний ремонти. На сьогоднішній день держава

 не  робить ні середніх, ні капітальних ремонтів за свій рахунок.

 тобто  кошти в людей за квартирну плату, за площу забираються, а

 ремонти  не  роблять - це  є  грабіж. І на сьогоднішній день 250

 тисяч   квартир   в   аварійному  стані,  які  нездатна  держава

 відремонтувать.

      Через те пропозиція до цієї постанови: з сьогоднішнього дня

 припинити виплату громадянами плати за житлову площу і одночасно

 громадяни самі ремонтують, бо фактично воно так і є. Але держава

 забирає гроші, а держава не ремонтує.

      І четверта позиція...

 

      ГОЛОВА. Я прошу.

 

      ПИЛИПЧУК. Прискорить уряду, я конкретні пропозиції вношу.

 

      ГОЛОВА. Так ви їх напишіть , будь ласка.

 

      ПИЛИПЧУК.  І остання пропозиція: уряду прийняти рішення про

 демонополізацію  житлово-комунального господарства. Люди повинні

 платить   за   газ,  воду,  тепло,  електроенергію,  а  житлово-

 комунальні контори повинні перейти на госпрозрахунок.

      Вивезли  сміття  -їм заплатить, ліквідувать ті контори, які

 на сьогоднішній день мають досить такі високі заробітки, функцій

 своїх не виконують. А в результаті страждають наші громадяни.

      Прошу поставить мої пропозиції чотири на голосування.

 

      ГОЛОВА.  Одну хвилиночку. Я поставлю все на голосування, їх

 було  багато,  пропозицій.  Ми час використали на обговорення. Я

 прошу  уваги,  хвилиночку. Є ще, я знаю, Єльяшкевич, Олексєєнко,

 Чернявський і Пономаренко, інші. Є багато пропозицій хороших.

      Я  запропонував  би  зараз такий хід. Ми в закон України, я

 тепер  повторюю, я там зробив технічну помилку, сказав на другій

 сторінці,  на  першій сторінці. Бо він враховує і ті зауваження,

 що є на другій сторінці, але то було місяць раніше підготовлено,

 а це зараз, сьогодні підготовлено. Не сьогодня, вчора, вірніше.

      Прийняти   його  в  першому  читанні  і  доручити  комісії,

 конкретно  Чижу,  з  урахуванням  всіх  цих  зауважень, що були,

 прозвучали  тут:  і  Віталія  Андрійовича  Масола,  і Володимира

 Мефодійовича Пилипчука,  Вітренко,  інших  депутатів,   Натальї

 Михайлівни  Вітренко, правильно, інших депутатів, підготувати, і

 в другому читанні приймемо після дванадцятої години.

      Можна так проголосувати? Тому я ставлю на голосування Закон

 у  першому  читанні  в  редакції,  яка  стоїть  у  вас на першій

 сторінці. У першому читанні.

      Ставлю на голосування.

 

      "За" -

       Рішення прийнято.

      Я  прошу:  пропозиції,  які прозвучали, Віталій Андрійович,

 Наталія  Петрівна,  Володимир Мефодійович, Олександр Сергійович,

 Володимир  Романович,  ось тут круглий стіл, сядьте доопрацюйте,

 будь ласка.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Круглий  стіл  тут,  у вестибюлі.

      Про  проект Закону України про внесення змін і доповнень до

 закону України про статус народного депутата. Друге читання.

      Доповідає  Завалевська  Валентина  Олександрівна.

      Валентина  Олександрівна...

 

      ЗАВАЛЕВСЬКА.

      Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати!

      За  поданням Комісії зпитань Регламенту, депутатської етики

 та забезпечення діяльності народних депутатів 5 червня 1996 року

 Верховною  Радою  був  прийнятий  в  першому  читанні  Закон про

 внесення змін і доповнень до Закону України про статус народного

 депутата   України.

      В  ході  його  розділу  і після прийняття закону в першому

 читанні  від  народних  депутатів  було внесено ряд пропозицій і

 зауважень.

      У  зв'язку  з  прийняттям  28 червня цього року Конституції

 України,  якою регламентовано цілий ряд фнукціональних обв'язків

 народних  депутаів,  що  стосується  реалізації  їх депутатських

 повноважень, Комісія узгодила положення проекту закону з нормами

 Конституції.

      З урахуванням всіх пропоизцій, поданих народними депутатами

 та  норм  прийнятої Конституції України вноситься на ваш розгляд

 проект  Закону  України  про внесення змін і доповнень до Закону

 України  про  статус народного депутата України для його розділу

 вдругому  читанні.

      Виходячи  з  вимог  статті  89  Конституції України Комісія

 пропонує  узгодити статтю 2 язакону України, визначити в ній, що

 повноваження  народного  депутата  України починаються з моменту

 скаледння  ним  присяги  і припиняються в день відкриття першого

 засідання Верховної Ради України нового скликання.

      Буквально  вчора  поступила  ще пропозиція депутата Снігача

 Андрія Прокоповича, згідно якої пропонується статтю 2 викласти в

 новій   редакції,  тобто  повноваження  новообранного  народного

 депутата   починаються   з   моменту  складення  ним  присяги  і

 припиняються  в  день відкриття першого засідання Верховної Ради

 нового скликання.

      Ця  пропозиція  вам  вчора  була роздана і комісія пропонує

 визначитися вам з цього питання.

      Відповідно  до  пункту  3  статті  4. 1. 8 Регламенту, якщо

 депутат  був відсутній без поважних причин протягом календарного

 року  більш,  як  на  20  засіданнях,  за  поданням  комісії, до

 компетенції  якої  входять  питання депутатської етики, Верховна

 Рада   повинна  порушувати  перед  виборцями  питання  про  його

 відкликання.

      Виходячи  із  складності  позбавлення  депутата повноважень

 через  процедуру відкликання його виборцями та витрати при цьому

 значної  кількості  коштів  із  державного  бюджету,  комісія  в

 першому читанні вносила пропозицію, щоб чатину 1 статті 3 закону

 доповнити   пунктом,   який   би   давав  можливість  позбавляти

 повноважень такого депутата за рішенням Верховної Ради.

      Народні  депутати: Безсмертний, Ковтунець, Мороз, Марченко,

 Поровський внесли пропозицію про недоцільність такого доповнення

 до   статті   3   проекту   закону.   Крім   того,  така  норма,

 запроронована, не передбачена Конституцією України. Тому комісія

 врахувала  цю  пропозицію  і пропонує вилучити пункт 5 частини 1

 статті  3.

      Народні   депутати:  Рябець,  Коршинський,  Климпуш  внесли

 пропозицію, щоб у статті 3 проекту закону передбачити припинення

 повноважень  народного  депутата  лише  в  порядку, визначенному

 Законом  України  про  порядок  відкликання  народного депутата.

 Комісія  також  відхилила  цю  пропозицію.  Виходячи  з того, що

 статею   3   передбачається  дострокове  припинення  повноважень

 народного  депутата  за рішенням Верховної Ради: за його заявою,

 припинення  громадянства,  виїздом  на  постійне  проживання  за

 кордон,  визнання  депутата  судом  недієздатним тіа в разі його

 смерті.

      Пунктом  другим чатини третьої статті 3 закону передбачено,

 що  повновадення  народного  депутата  України  прининяється  за

 рішенням  Верховної Ради, якщо за це проголосувала більшість від

 фактичної кількості народних депутатів.

      Відповідно  до частини другої статті 81 Конституції України

 таке  рішення  може бути прийняте більшістю від  конституційного

 складу Верховної Ради України.

      Тому  комісія  пропонує  узгодити  норму  закону  із нормою

 Конституції  і  викласти  її  в  такій  редакції:"  Рішення  про

 дострокове  припинення  повноважень  народного  депутата України

 приймається  більшість від конституційного складу Верховної Ради

 України  за  паоданням  комітету,  до  компетенції якого входять

 питання діяльності народних депутатів".

      Відповідно   до   статті  81  Конституції  України  комісія

 пропонує,  щоб  частину другу статті 3 викласти із трьох пунктів

 слідуючого змісту:

      Повноваження   народного   депутата   України  припиняються

 рішенням   суду   за  поданням  Голови  Верховної  Ради  України

 особисто  або на вимогу не менше 25 народних депутатів України у

 зв'зку з обранням або призначенням народного депутата на посаду,

 зайняття  якої   не  сумісне  з виконанням повноважень народного

 депутата України.

      Враховуючи обставини, що склалися у Верховній Раді України,

 коли  депутати  не додержуються вимог законодавства про роботу у

 Верховній  Раді на постійній основі, комісія вносить пропозицію,

 щоб  частину  другу  статті  3  доповнити  третім пунктом такого

 змісту:" У разі, коли протягом місяця після визнання повноважень

 депутат  не  залишив попереднє місце роботи і не передав трудову

 книжку з записом про це до апарату Верховної Ради тобто, коли не

 виконуються  депутатом  вимоги  частини  другої  статті  4. 1. 2

 Регламенту.

      За статтею 243 Цивільно-процесуального кодексу України таке

 рішення  має  приймати  Київський міський суд. Комісія вважає за

 доцільне    погодитися   із   пропозицією   народного   депутата

 Бондаренка, який пропонує частину 2 статті 3 доповнити пунктом 3

 такого  змісту:  "Позов  до  суду  Голова Верховної Ради України

 направляє  одночасно  на всіх без виключення народинх депутатів,

 які потрапляють під дію цієї статті на час оформлення позову".

      У  відповідності  до  вимог  статті  78 Коснтитуції комісія

 узгоджує  також  частину  1  статті 4 проекту і передбачає в ній

 заборону народному депутату мати інший представницький мандат, ч

 и  буди  на  державній  службі.  Вважаємо  прийнятною пропозицію

 юридичного  відділу про виключення із частини 1 статті 4 проекту

 слів "виробничої або службової". Доповнивши норму статті словами

 "діяльності    з отриманням  винагороди".

      Виходячи  із  вимог  статті 78 Конституції України статті 4

 закону,  якими передбачено робота народних депутатів у Верховній

 Раді   виключно  на  постійній  основі,  комісія  також  вносить

 пропозицію,  щоб  підпункт  2  частини  2  статті  4  доповнити:

 "Народний  депутат  України не може входити до складу управління

 чи ради підприємства, що має на меті одержання прибутку".

      Що   стосується   статті   12   проекту   закону,   у  якій

 регламентується порядок подання депутатського запиту, то комісія

 входить  з  пропозицією, щоб частину 5 статті закону узгодити із

 частиною  34  статті  85 Конституції і викласти у запропонованій

 вам   редакції.

      Рішення  про  направлення  запиту  до Президента України на

 вимогу  народного  депутата України, групи народних депутатів чи

 комітету  Верховної  Ради України має бути попередньо підтримане

 не менш, як однією третиною від конституційного складу Верховної

 Ради України.

      До  інших  органів  чи посадових осіб, відповідно до діючої

 частини  4  статті 12 закону, депутатські запити надсилаються за

 рішенням   однієї   п'ятої   частини   від  фактичної  кількості

 депутатів.

      Відповідно  до  домовленостей, досягнутих на нараді гололів

 постійних  комісій Верховної Ради України Голова Верховної Ради,

 Олександр   Олександрович   Мороз,  30  жовтня  цього  року  дав

 розпорядження,  яким  доручив нашій комісії внести доповнення до

 проекту  Закону  про  статус  народного  депутата України, які б

 передбачали  посилення  відповідальності  народних  депутатів за

 неучасть  без  поважних  причини  у засіданнях Верховної Ради та

 роботі її органів.

      У  зв'язку  з  цим комісія пропонує доповнити частину першу

 статті  34  закону  пунктом  такого  змісту:  "В  разі  неучасті

 народного  депутата  України  без  поважних  причин у засіданнях

 Верховної  Ради  України  та  роботі  її органів за матеріалами,

 поданими   апаратом  Верховної  Ради  України  Відділ  з  питань

 бухгалтерського   обліку   Управління  справами  Верховної  Ради

 України  не  провадить  депутату виплати, пов'язані з виконанням

 депутатських  обов'язків  за дні відсутності без поважних причин

 на  засіданнях Верховної Ради чи її органів.

      Шановні  народні депутати, після розгляду проекту в першому

 читанні,  узагальнення  всіх пропозицій і подачі їх до Верховної

 Ради  для  розгляду  в  другому  читанні, від народних депутатів

 надійшло  цілий  ряд  пропозицій,  які  вам  вчора  були роздані

 додатково , і комісія також пропонує їх розглянути.

      Від  депутата  Семенюк  до  комісії  надійшла пропозиція до

 пункту  1  статті  4  та  пропозиція,  щоб  розділ третій закону

 доповнити   статтею  слідуючого  змісту:  "В  разі  дострокового

 припинення  повноважень народного депутата за рішенням Верховної

 Ради України у зв'язку з особистою заявою депутата про складання

 ним   депутатських   повноважень  депутат  повинен  відшкодувати

 збитки,  витрачені  за  рахунок Державного бюджету на проведення

 виборів про його обрання".

      Що  стосується  внесених  депутатом  Семенюк  пропозицій до

 пункту  1 статті 4 закону, то запропоновані пропозиції враховані

 при розгляді проекту у першому читанні.

      Пропозиції  про  доповнення  розділу  третьою  статтею  про

 відшкодування  народним  депутатом  витрат  на  його  вибори, то

 комісія дану пропозицію вважає за небохідне не підтримати.

      Дострокове  припинення  повноважень депутата за його заявою

 передбачено  законом про статус народного депутата України. Якщо

 депутат   Семенюк  наполягає  на  своїй  пропозиції,  то  думаю,

 Верховна Рада визначиться з цього питання шляхом голосування.

      Вважаємо  за  доцільне  і  підтримуємо  пропозицію  Комісії

 законодавчого  забезпечення  слова,  свободи  слова  та  засобів

 масової  інфомації  депутата  Алексєєва про доповнення статті 30

 чинного  Закону  останнім  реченням  такого  змісту:  " Народний

 депутат  має  право  подати матеріали до підготовленому до друку

 вигляду   і   будь-якому  жанрі  офіційного  матеріалу,  статті,

 коментарю,   тощо"-незалежно   від  того,  ким  підготовлена  ця

 публікація.

      Визнається слушною пропозиція народних депутатів Алексєєва,

 Кузьменка,  Ковтунця, Вітренка та інших про те, щоб із частини 1

 статті  32 проекту виключити норму, коли народний депутат у разі

 неможливості  працевлаштування зараховувався у резерв кадрів, що

 відповідає  його  рангу  державного  службовця при умові, що він

 раніше працював на посаді, що прирівнюється до відповідних посад

 службовців   державних   органах,   їх   апарату   або   органах

 регіонального та місцевого самоврядування.

      У  зв'язку з цим, комісія вносить пропозицію, щоб у частині

 1   статті   32   Закону  визначити,  щоб  у  разі  неможливості

 працевлаштування  народний депутат зараховувався в резерв кадрів

 служби  або відповідного міністерства, відомства, в системі яких

 він    працював.    Для   заміщення   пасади   відповідно   його

 професіонального    рівня    і   рангу   державного   службовця.

 Підтримується пропозиція народних депутатів Рябця, Коршинського,

 Климпуша,  Пєхоти  та багатьох інших, і вважає комісія доцільним

 виключити  із  змісту частини 1 статті 32 запропоновану редакцію

 першого читання.

      Визнана  слушною пропозиція народного депутата Парасунька і

 пропонується  статтю  32  доповнити  частиною  2, за якою у разі

 відмови  депутату  в  працевлаштуванні  Верховна Рада наступного

 скликання  впродовж  трьох  місяців  від  початку  своєї  роботи

 розглядає    питання    про    дотримання   законодавства   щодо

 працевлаштування колишніх народних депутатів.

      Визнано  за  неможливе  погодитися  з пропозицією народного

 депутата  України  Моісеєнка  про  те,  щоб  на роботу народному

 депутату   після  закінчення  строку  його  повноважень  надавав

 Президент чи Верховна Рада України. А також щоб народний депутат

 у  разі  неможливості  його  працевлаштування  зараховувався  на

 посаду  позаштатного  консультанта Секретаріату Верховної Ради з

 виплатою йому 70% заробітної плати працюючого народного депутата

 і    розповсюдження    на    народного    депутата   пільг   при

 працевлаштуванні,  незалежно  від  кількості  його  звільнень  з

 роботи після працевлаштування. Ця пропозиція протирічить нормама

 Конституції,   законів  про  президента  України  і  про  статус

 народного депутата України.

      Підтримується  пропозиція  народного  депутата Алексєєва до

 частини  2  статті  32  закону,  за  якою передбачається виплата

 народним депутатам 50% заробітної плати до досягнення пенсійного

 віку  при  наявності  стажу  у чоловіків 25 років, а у жінок -20

 років.

      Крім того, комісія вносить до цієї частини статті 32 закону

 доповнення,     щоб    наявність    стажу    про    неможливість

 працевлаштування    депутата    підтверджувались    відповідними

 довідками   від   органу,  в  якому  колишній  народний  депутат

 зарахований у резерв для заміщення посад.

      Комісія   вносить  на  розгляд  Верховної  Ради  пропозицію

 народного депутата Бондаренка про вилучення із статті 32 проекту

 Закону слів: "Це положення не поширюється на народних депутатів,

 які  не відпрацювали половину терміну повноважень Верховної Ради

 України  відповідного  скликання",  -як  таке,  що порушує права

 депутатів, обраних на повторних виборах.

      І  пропонується  внести  слідуючу  норму:  "  Це  положення

 поширюється  на  народних  депутатів,  які відпрацювали не менше

 половини  терміну,  який  залишився  до  заверешення повноважень

 Верховної Ради відповідного скликання після їх обрання."

      Частиною 16-ою ст. 32 передбачається порядок виплати пенсій

 колишнім  народним  депутатам  та  виплати надбавок до пенсій за

 кожний  рік  зверх  25  років трудового стажу для чоловіків і 20

 років  для  жінок.  Вважається  необхідним  передбачити  у 16-ій

 частині   ст.   32   умову,   щоб  пільгова  виплата  пенсій  не

 поширювалась  на  депутатів,  які  засуджені  за умисний злочин,

 чинили  корупційні  діяння,  яке  тягне за собою адміністративну

 відповідальність через суд або достроково припинили повноваження

 за  рішенням  суду.  Ця  норма  також  витікає  із  вимог ст. 81

 Конституції.

      Комісією  і  народним  депутатом Самойлик пропонується, щоб

 ст.   34   доповнити   частиною  другою,  якою  призупинялось  б

 відшкодування   витрат,   пов'язаних з  депутатською  діяльністю

 депутатів,    які  впродовж  одного  місяця  після  визнання  їх

 повноважень,  не  залишили  попереднє місце роботи і не передали

 трудову книжку до апарату Верховної Ради.

      Таке  доповнення  до  ст.  34 Закону вноситься на виконання

 постанови Президії Верховної Ради від 18 березня 1996 року, якою

 було  доручено  комісії  внести такі зміни до Закону України про

 статус народного депутата України.

      Виходячи  з  пропозицій, що надійшли від депутата Самойлик,

 управління справами Верховної Ради, комісія вважає за необхідне,

 щоб  передбачити виїзд у відрядження народних депутатів, виплата

 їм  командировочних  Верховною  Радою  проводилась  виключно  за

 умови, що вони працють у Верховній Раді на постійній основі.

      Пропонується  також,  що  для  роботи  у  виборчих депутати

 можуть виїздити  у період,  визначений  Верховною Радою.

      У   статті проекту  закону...

      Шановні  колеги,  я  просила  регламент  до  20 хвилин, і я

 вкладаюсь.

      Чому  так  детально  пояснюю,  тому  що пропозиції надійшли

 буквально   вчора,  і  тому  я  змушена  їх  детально  пояснити,

 враховуючи  те, що не всі мають їх на руках.

      У   статті   35  проекту  Закону,  виходячи  з  об'єктивних

 обставин,  передбачається  зарахування  помічників-консультантів

 народних  депутатів  не  до  штату апарату Верховної Ради, як це

 передбачено  чинним  законом,  а  до  штату виконавчих комітетів

 органів  місцевого самоврядування. А в містах Києві, Севастополі

 до  штату  секретаріатів міських Рад.

      Після  подачі  проекту  закону  з  цього  питання  для його

 розгляду   в   другому   читанні  народних  депутат  Яворівських

 доповідав  пропозицію, щоб все-таки залишити дану норму в старій

 редакції.  Тобто  щоб  помічники-консультанти народного депутата

 зараховувались до штату апарату    Верховної Ради .

      Комісія  вважає, що це занадто перевантажує роботу відділів

 кадрів  та  з  питань  бухгалтерського  обліку апарату Верховної

 Ради,  сприяє  погіршенню умов праці народних депутатів. до того

 ж,   зокрема,   нашій  Комісії  відомі  факти  досить  неетичної

 поведінки  окремих працівників такої категорії, які уже сьогодні

 зараховані до штату  апарату  Верховної Ради .

      Тому  Комісія  вносить  вирішення  цього питання на розгляд

 Верховної Ради.

      Шановні народні депутати, на ваш розгляд пропонується також

 постанови  про  порядо введення в дію Закону про внесення змін і

 доповнень  до  Закону  України  про  статус  народного  депутата

 Україн.

      Народних  депутат  Моісеєнко вніс пропозицію, щоб постанова

 була  прийнята лише з одного пункту, який би передбачав введення

 закону в дію з дня його опублікування.

      Комісія,   розглянувши  цю  пропозицію,  визнала,  що  вона

 виключає  межи  поширення  дії закону, перерахунок та індексацію

 пенсій колишнім народним депутатам. Тому її видхилили. І вносить

 пропозицію,  щоб  прийняти  постанову,  яка  вам  запропонована.

 Вважаємо, що з цих питань теж повинна визначитись Верховна Рада.

      Шановні  колеги,  від  імені  комісії  хочу подякувати всім

 депутатам  за  активну  участь  у  підготовці  законопроекту  до

 другого   читання.   Прошу  підтримати  пропозицію  комісії  про

 прийняття   запропонованого  проекту  Закону  та  Постанови  про

 порядок введення його в дію.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.    Для    процедури   другого   читання   Валентина

 Олександрівна  трошки  використала  більше  часу,  ніж  це в нас

 практикується.  Але  справа  в тому, що було багато норм і різні

 були пропозиції. Вона мусила їх прокоментувати.

      Тому   процедура   буде   така.   Називається  стаття,  яка

 розглядається.  Питання  не  задаються. Питання будуть у авторів

 пропозицій, якщо вони згодні чи не згодні з своїми варіантами. І

 тоді  Валентина Олександрівна на них буде відповідати. Ми будемо

 поступово по кожній статті приймати рішення.

      Я  просив  би  при  чому  довіряти  в  цьому випадку більше

 комісії,  особливо  для  тих  депутатів,  які  не дуже, можливо,

 уважно окремі статті прочитали.

      Таким  чином,  розглядається  стаття  2  "Строк повноважень

 народного депутата України". Були зауваження депутата Кузьменко.

 

      ЗАВАЛЕВСЬКА.    Депутата    Снігача.    Доповнити   словами

 (............) депутата.  Визначатись вам.

 

      ГОЛОВА.  Ще  раз  повторюю,  це  закон,  який  і  стаття ця

 кореспендується із Конституцією. Закон постійної дії. Тому, отут

 є пропозиція Кузьменко в лівій стороні. Якщо наполягають на його

 голосуванні, я поставлю.

 

      ЗАВАЛЕВСЬКА.  Вона не відповідає нормам Конституції.

 

      ГОЛОВА.  Ні,  вона  може  відповісти,  якщо  так  записати:

 "Повноваження  народного  депутата  України  починаються  з  дня

 відкриття першої сесії Верховної Ради  при умові, що він залишив

 попереднє місце роботи і передав трудову книжку з записом про це

 до   Секретаріату   Верховної  Ради  України  та  складення  ним

 присяги".  І  закінчується:"...  в  день  відкриття першої сесії

 Верховної Ради наступного скликання".

      Да,  і  правильно,  а якщо він пізніше обраний? Так само до

 нього стосується.

 

      ЗАВАЛЕВСЬКА. Пропонується норму комісії запропоновану.

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  у  кого зауваження до цієї статті із

 тих, хто вносив пропозиції? Будь ласка, Алексеєв.

 

      АЛЕКСЕЄВ.

      Уважаемый  Александр  Александрович!  Я  полагаю,  что  эта

 поправка   должна   соответствовать   полностью  Конституции,  в

 частности  79  статье,  и  там  треба  записати:"...  новообрані

 депутати Верховної Ради складають присягу..." і далі за текстом.

      Кстати,  я  сейчас  поднял  стенограмму, как вы произносили

 предварительное  слово  при  принятия присяги, там я могу сейчас

 зацитировать,  не  буду  отнимать времени. Но там сказано, що це

 "морально-політий,  а  не  юридичний акт для теперішнього складу

 Верховної Ради".

      Поэтому  я  цитируя  вас,  скажу,  що  не  треба  піднімати

 навкруги  цього там політичних якихось виходів, давайте приймемо

 як  в Конституції і знімемо це питання.

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилинку.  Я  ще раз, будь ласка, 79 стаття:

 "Повноваження  народних  депутатів України починається з моменту

 складення присяги". Ми примаємо...

      (Ш у м  у  з а л і )

      А  в  даному законі? Це може бути так. Зрозуміла пропозиція

 депутата Алексеєва?

      (Ш у м  у  з а л і )

      Давайте  спочатку...  Я  розумію все прекрасно. Я ставлю на

 голосування варіант, який пропонує комісія. Будь ласка.

 

      "За" -

      Не  підтримується  ця пропозиція. Є пропозиція перенести цю

 статтю на  третє читання.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Я прошу вас не кричать з місця всім. Будь ласка. Чиї тут ще

 пропозиції  до цієї статті не проголосовані, я зараз поставлю їх

 на  голосування.

 

      ЗАВАЛЕВСЬКА. Пропозиція Снігача.

 

      ГОЛОВА.  Пропозиція  Снігача.  Дайте  слово  Снігачу,  будь

 ласка.

 

      СНІГАЧ.

      Олександре   Олександровичу,   Снігач,   Великолипитивський

 виборчий  округ.  У  цій статті, яка пропонується комісією, мені

 кажеться,  комісія  наша  дуже вдало вибрала всі пропозиції, які

 попередньо   вносились.  В  тому   числі  і  народного  депутата

 Кузьменка.  І  тому вона дуже стисло викладена, але тут питання,

 які  у  79  статті  Конституції,  яка  7 абзаців складається, ми

 зробили  один  абзац. І тут дійсно Алексієв вносив пропозицію, я

 її  теж  вніс.  Тільки  вона  там  не роздрукована, а роздано ще

 декілька   днів  тому.  Добавляються  повноваження  новообраного

 народного депутата і   далі за  текстом.

      Я прошу  оцю пропозицію  проголосувати.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати! У вас є на руках ця пропозиція.

 Вона ...

 

      ЗАВАЛЕВСЬКА. Вчора  роздана.

 

      ГОЛОВА.   В   такій  редакції:  "Повноваження  новообраного

 народного  депутата  України починаються з моменту складання ним

 присяги  і  призупиняються  в  день  відкриття першого засідання

 Верховної   Ради   України   нового  скликання".  Це  відповідає

 Конституції.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Одну  хвилинку. Якби всі норми законів повністю повторювали

 Конституцію, то не треба було б приймати  інших  законів.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Є  потреба  обговорити цю пропозицію? Помилка є? Запишіться

 хто хоче виступити -два "за", два "проти". По 1 хвилині.

      Опублікуйте.  Марченко,  ви  за чи проти? Проти. Шейко. За.

      Симоненко?

      Снігача, да, Снігача.

      Заєць?

      Проти.

      Будь ласка, Марченко. По одній хвилині, прошу.

 

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Александр   Александрович,   ну  по  Регламенту  для  таких

 вопросов  установлено  3 минуты. За 1 минуту выдать аргументацию

 по Конституции не возможно.

      Ну,   я   говорю,   Александр   Александрович,  есть  нормы

 Регламента, давайте их придерживаться.

      Я   хочу   сказать,   что   статья  виписана  с  нарушением

 Конституции,  потому  что  79  статья  говорит о том, что "перед

 вступом  на  посаду", то есть смысл принятия присяги и получения

 полномочий депутатом новоизбранным, то есть это относится только

 к новоизбранным депутатам.

      Почему? Потому что некоторые политические силы, спекулируя,

 хотят  применить норму Конституции на депутатов, которые сидят в

 этом  зале,  то  есть  нас. А нас не обязывают принимать присягу

 именно    переходные    положения    Конституции,    они   имеют

 конституционную   силу.   И  в  переходных  положениях  как  раз

 написано,  это  пункт второй, что "Верховна Рада після прийняття

 Конституції  здійснює  передбачені  повноваження  тієї Верховної

 Ради",  то  есть поправка Снигача как раз соответствует нормам и

 духу  принятой  Конституции,  тобто" новообраний депутат України

 набуває,  або  отирмужє,  повноваження після складання присяги".

 Только  в  этом  плане, в этой трактовке можно голосовать, тогда

 это будет соответствовать Конституции.

 

      ГОЛОВА. Я так і не зрозумів, чому ви проти, якщо ви за?

      Шейко, будь ласка.

 

      ШЕЙКО.

      (Шейко, 444-ий Бобровицький округ)

      Шановні   колеги,   коли   ми  розглядали  на  комісії  цей

 законопроект і ці зміни, друга стаття в нас взагалі не викликала

 ніяких  сумнівів,  тому що вона була виписана виключно на основі

 останньої частини 79 статті Конституції, яка говорить про те, що

 повноваження  народних  депутатів  України починаються з моменту

 складення присяги.

      Це  було б актуально, скажімо, побоювання Марченко, який не

 підписав  присяги, він не присягне ніколи на Конституції, це вже

 зрозуміло.  Були  побоювання  тоді,  коли  ми  приймали зміни до

 Закону про статус для нинішнього складу парламенту./

      Уявімо  собі:  наші  повноваження  закінчуються, обирається

 нова  Верховна  Рада.  Назвіть мені, будь ласка, старообраного і

 новообраного народного депутата.

      (Ш у м  у  з а л і).

      Визначення не має. Є просто народний депутат, якого обрали.

 Тому,  наша  2  стаття від комісії повністю відповідає 89 статті

 Коституції,  і я прошу вас проголосувати. Вона не носить ніякого

 підтексту.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Петро Володимирович. Я зобов'язаний, як

 головуючий,  зробити вам зауваження. І мені прикро, що ви голова

 комісії, ви образили в даному випадку депутата Марченка.

      (Ш у м  у  з а л і).

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу.  Я  прошу  і  Володимира  Романовича. Ну

 репліка, ви ж тільки що виступили.

      Будь ласка, не треба цього робити.

      Симоненко,будь ласка.

 

      СИМОНЕНКО. Спасибо. Симоненко, Фракция коммунистов.

      Я  хотел  бы  здесь,  принимая  участие  в  дискуссии, и за

 поддержку  предложения,  которое внес Снигач, все-таки удивляет,

 когда  у  нас  председатель  комиссии  Шейко  считает, что можно

 первую  часть  в  связи  с  тем, что закон вступает в силу с дня

 опубликования. И надо с этим считаться всегда. То в первой части

 у  нас противоречит Конституции в первой части этой статьи, а во

 второй   части   соответствует  79  статьи.  Давайте,  уважаемые

 народные   депутаты,   не   лукавить  здесь,  а  все-таки  точно

 записывать. Потому что наши полномочия уже дважды потдверждены и

 сессией  и тем, что нас избрали, и Центризберком подтвердил это.

 А речь идет о перспективе действия этого закона в соответствии с

 79   статьей  и  переходными  положениями.  И  здесь  совершенно

 справедливо  предлагается  писать: новообраного складу Верховної

 Ради, народного депутата, я вибачаюсь. Повноваження новообраного

 народного  депутата. И полностью поддерживаю предложение Снигача

 и приглашаю проголосовать за это предложение.

 

      ГОЛОВА.  Справа в тому, що депутати ті, хто заперечує проти

 варіанта  Снігача.  Якщо  ми  записуємо введення цього закону, а

 інакше  немає  сенсу  приймати  з  дня опублікування. То тоді ця

 норма  закону  буде  суперечити справді Конституції, адже ми при

 ньому,  цьому  законі, перехідних положень не передбачаємо. От в

 чому  ситуація!  Тому  фраза  "новообраних"  -це  задовольняє  і

 наступних  скликань,  і  нинішніх  і  т.  д. (Шум у залі, окремі

 вигуки) Заєць ще не взяв слово, будь ласка.

 

      ЗАЄЦЬ І.О.

      Є 3 моменти , щановні депутати, у пропозиції Снігача.

      Перше  -чи  відповідає поправка Снігача Конституції, статті

 79? Не відповідає, бо мова там іде про новообрану Верховну Раду,

 а не про новообраного депутата. Це перше.

      Друге. Перехідні положення Конституції встановлюють виняток

 від тих положень, які записані у Конституції. Щодо положень 79-ї

 статті,  перехідні положення ніякого винятку не кажуть, отже 79-

 та стаття діє сьогодні.

      І  останнє.  Якщо ми  зараз  приймемо  "новообраний"  - цей

 термін,  це  буде  означати,  що  Олександр  Олександрович Мороз

 ніколи не може подати на тих людей, депутатів, які є сумісниками

 в  суд,  тому що "новообраний" -це термін стосується після того,

 як  ми  приймемо  цей законопроект. Тому є така колізія: якщо ми

 вживаємо  термін  "новообраний",  ми значить цю Верховну Раду не

 робимо  професійним  парламентом. І це Олександр Олександрович і

 Петро  Симоненко  повинні  знати  чітко.  Тому  я вас запрошукю,

 шановні  депутати,  підтримувати саме рішення комісії. У рішення

 комісії  (де,  мабуть,  є  і  Снігач)  проголосовано  -без слова

 "новообраний",  тому  що ми справді хочемо зробити Верховну Раду

 професійним  парламентом. Зараз, а не тоді, коли це буде вигідно

 Олександру Олександровичу і петру Симоненку.

      Дякую.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ЗАВАЛЕВСЬКА В.О. Пропозиція надійшла вчора депутата Снігача.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, прошу уваги! Прошу уваги...

 

      ЗАВАЛЕВСЬКА В.О.   Комісія не розглядала...

 

      ГОЛОВА.  Я,  звичайно,  міг  би  взяти слово для репліки...

 Прошу  уваги!  Кузьменко,  не  зачіпайте  Зайця,  будь ласка, не

 зачіпайте Зайця... Будь ласка.

      Варіант,  який  запропонував  депутата  Снігач...  Але одне

 слово:  не  призупиняються,  а припиняються, бо призупинення -це

 інша  категорія  юридична. Таким чином, ставиться на голосування

 стаття  2 в редакції такій: "Повноваження новообраного народного

 депутата  України  починаються з моменту складання ним присяги і

 припиняються  в  день відкриття першого засідання Верховної Ради

 України нового скликання.

      Ставлю на голосування.

 

      "За" -

       Була  пропозиція  -поіменно. Ставлю на голосування

 поіменно. Була пропозиція - поіменно, а як же?

      Ставлю на голосування: хто за те, щоб поіменно?

 

      "За" -

      Ставлю на голосування. Поіменно.

      Ще раз читаю. Увага.

      "Повноваження   новообранного  народного  депутата  України

 починається  з  моменту  складання  ним присяги і припиняються в

 день  відкриття  першого засідання Верховної Ради України нового

 скликання". Поіменно голосується. Ставлю на голосування.

 

      "За" -

       Рішення не прийнято.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА. Я прошу.

      У зв'язку з тим, що заважають депутатам голосувати, я роблю

 зауваження  депутату  Кендзьору.  Ви появилися, до речі, вибачте

 мені, тільки що. І вже вас стало помітно серед сусідів.

      Будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА.  Сядьте  на  місце.  Я  роблю  зауваження  депутату

 Поровському , що він не на місці сидить.

      Будь ласка.

      Я  ставлю  на  голосування ще раз, і прошу не заважать один

 одному. Будь ласка. Іде голосування.

 

      "За" -

       Ставиться  на  голосування  варіант  Комісії  так  само  в

 поіменному  режимі.

           (Ш у м  у  з а л і)

       Та він же записаний у вас... Крім слова "новообраного".

 

      ЗАВАЛЕВСЬКА.   "Повноваження   народного   депутата  України

 починаються  з  моменту  складення  ним присяги і припиняються в

 день  ідкриття  першого  засідання Верховної Ради України нового

 скликання".

 

      ГОЛОВА.  Ставлю на голосування.

 

      "За" -

      А  тепер  я  просив  би,  ми відкладаємо цю статтю на третє

 читання, а просив би вас всіх, ну, давайте не будемо дурити один

 одного.  Всі  розуміють,  про  що  йдеться,  і от хочуть якимось

 чином,  так,  ви  знаєте,  щоб ніхто не помітив, щоб прийнять, а

 потім  ми скажемо, що це є оця  норма.

      Ну,  є  ж  перехідні  положення  Конституції,  це ж питання

 Конституційного Суду.

      Якщо  у  вас  є  претензії,  є  право  таке: звертайтесь до

 Конституційного суду щодо  трактування.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Все.

           (Ш у м  у  з а л і)

      З цього приводу  репліка?

      Марченко, з цього приводу репліка.  З приводу образи його,

 як він  вважає.

 

      МАРЧЕНКО.  Уважаемые  депутаты,  вы  все знаете хорошо, что

 наши  полномочия  определели голосами наши избиратели. Верховный

 Совет   утвердил   наши  полномочия,  Центральная  избирательная

 Комиссия  утвердила  также.

      И принятие новой Конституции передохными положениями просто

 продлила наши полномочия еще  на   2 года, и все.

      И  поэтому  складання  прысягы  это необходимо тем, которые

 распродали  Украину  и  в  целом и по частям такие, как Шейко. А

 теперь  пытаются  грехи  свои замолить, выражая любовь к Украине

 принятием  присяги.  Поэтому  правовых  основ  для  того,  чтобы

 завставлять депутатов принимать присягу никаких нет. Будут новые

 избрания   в   соответсвии   с  требованием  Конституции,  внови

 избранные   депутаты   будут   принимать  присягу.  А  уважаемых

 авантюристов  я  предлагаю посмотреть за своей работой, за своим

 голосованием,   как  вы  голосуете  по  экономике  и  допускаете

 иностранных инвесторов...

 

      ГОЛОВА.   Я  роблю  зауваження  Марченку  за  його  таку  ж

 некоректність, яка була і на адресу до нього.

      І  в зв'язку з тим, прошу уваги, в зв'язку з тим, що проект

 Закону  не  підготовленний так, як слід до другого читання, що в

 ньому   по  три  документи,  які  розглядаються  паралельно,  що

 внесенні зауваження, які не повинні до другого читання вноситься

 на  передодні розгляду цього питання, я знімаю його з розгляду і

 пропоную  комісії  підготувати  його  так,  як  слід  на розгляд

 Верховної Ради.

      Спасибі Валентина Олександрівна.

      Будь ласка, Шейку слово.

 

      ШЕЙКО. Шейко,  444 Бобровицький округ.

      Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги.

      Вам роздана порівняльна таблиця. І тут проставлена дата 12.

 09.  1996  року,  тобто  закон уже 2 місяці знаходиться у вас на

 руках.  Оскільки це стосується кожного, хто сидить в цьому залі,

 після 12 ми взагалі не повинні були приймати ніяких поправок від

 вас. Оскільки, делікатна проблема, до комісії надходили прохання

 колег   народних  депутатів  все-таки  якимось  чином  врахувати

 додатково і їх пропозиції.

      Ми  проводили  засідання  комісії,  змінювали  разів  6  цю

 таблицю,   максимально  бажаючи  врахувати  ваші  зауваження.

      І  сьогодні Олександр Олександрович не зовсім, скажімо так,

 точно  визначив,  ну,  готовність цього документу. Він абсолютно

 готовий. Можна пройти по статтях і спокійно його проголосувати.

      Але політизація 2 статті, ясна річ, не дала змоги нам цього

 зробити. Я дуже шкодую з цього приводу.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Є  пропозиція доручити комісії підготувати

 розгорнути  таблицю  з  усіма  зауваженнями  і пропозиціями, які

 зараз  є  в  розпорядженні  комісії, і  перенести  розгляд цього

 питання  на  наступний  тиждень.  Я  ставлю  на  голосування  цю

 пропозицію.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Про  концепцію зовнішньо-економічної політики. Доповідає...

 Що, що? Будь ласка, дайке Носову слово.

 

      НОСОВ В.В.

      Шановні  депутати!  Я  хотів би дати фактичну довідку. Якщо

 звернути  увагу  на  перехідні положення нашої Конституції щоджо

 присяг,  то  вони  однаково  не  виписані  щодо Президента, щодо

 депутата.   Якщо   ставити   питання,  що  депутати  зобов'язані

 приймати  присягу, то тоді одночасно треба ставити питання і про

 нове  прийняття  присяги  Президентом.  Вони виписані абсолютно,

 тобто не виписано абсолютно однаково.

      Я  вважаю,  що  дійсно вимагати цього не можна, хоча це акт

 політичний.  Сам  прийняв  присягу,  вважаю,  що  інші  могли  б

 прийняти присягу. Але юридично, якщо вимагати, то тоді в повному

 обсязі,  тоді  треба  запсувати,  щоб  і  Президент приймав нову

 присягу.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.   Слово   має  Подолєв  Ігор  Валентинович,  перший

 заступник   міністра  зовнішньоекономіних  зв'язків  і  торгівлі

 України.

      Ігор  Валентинович,  перше питання до вас. Тут записано, що

 доповідач Осика, міністр.

      Прем'єр-міністр... підписано... Ну дайте пояснення цього.

 

      ПОДОЛЄВ.  Я...  Вельмишановний  Олександре  Олександровичу!

 Шановні  народні  депутати!  Справа  в  тому,  що  з 10 години у

 Президента,  ну  наскільки  я володію інформацією, йде засідання

 комісії  по  розгляду  остаточного  документа  щодо реформування

 податкової  системи.  Оскільки  там  є  членом цієї комісії, він

 знаходиться зараз там.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  вас,  з  місця не вигукуйте. Не чуть, що

 говорить  заступник міністра. Будь ласка, спокійно. Він пояснює,

 що  міністр  зараз  на  нараді  у Президента, яка проводиться по

 важливій  проблемі.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ігор  Валентинович,  ви  тоді  вибачте,  будь  ласка, ми це

 питання  розглядом перенесемо після  обіду.

      Значить,  це  питання  буде  розглядатися після обіду. Ігор

 валентинович,   передайте,   будь  ласка,  що  міністр,  так  як

 визначено Кабінетом Міністрів, повинен бути на сесії і доповісти

 цей закон. Добре? Спасибі.

      Крім  того,  я думаю, що це потрібно робитти так, бо завжди

 підставляється заступник міністра і одержує всі шишки за Кабінет

 Міністрів. А  він того не заслуговує.

      Про проект Закону України про внесення доповнення до Закону

 України  "Про  заставу"  (стосовно застави транспортних засобів)

 Микола  Іванович  Хандурін  -заступник  міністра  юстиції.  Будь

 ласка ( ш у м  у  з а л і ).

 

      ГОЛОВА.  В  зв'язку з тим, що це питання про концепцію було

 заплановано  раніше  і  за розкладом часу попереджений заступник

 міністра на 13.10, його зараз немає. Прошу хвилинку.

      Тому,  я  прошу заслухати питання про зауваження Президента

 України до Закону про державні програми.

      Доповідає Чечетов Михайло Васильович.

 

      ЧЕЧЕТОВ  М. В.

      Уважаемый   Александр   Александрович,   уважемые  народные

 депутаты, мы с вами приняли Закон про державні програми. На этот

 закон  поступило  3 зауваження, 3 замечания Президента. Комиссия

 рассмотрела эти зауваження, эти замечания носят общий характер и

 конкретно они не выписаны.

      В  данной ситуации по всем трем замечаниям позиция комиссии

 полностью   совпала   с   позицией   науково-экспертного  отдела

 Верховного  Совета  Украины.  Я  зачитываю последний абзац этого

 высновка:  "Виходячи  з  вище названого, вважаємо, що зауваження

 Президента  України  щодо  Закону  України про державні програми

 мають бути відхилені".

      Конкретно  несколько  слов  по  каждому зауваженню, хотя, я

 повторяю, они носят неконкретный характер.

      Первый.  В первом зауваженни, в первом замечании Президента

 говорится  о  том,  что  якобы  данный  закон  пытается подвести

 законодательную базу и под рассмотрение региональных программ, а

 региональные программы должны утверждаться на уровне регионов, и

 естественно, финансироваться засчет региональных бюджетов.

      Дело  в  том,  что,  и поэтому возникает необходимость, так

 сказать,   в   выработке   отдельного  закона  под  региональные

 программы.

      Дело в том, что (я поясню ситуацию), дело в том, что данный

 закон  предусматривает  методологию  разработки  государственных

 программ,  которые  разрабатываются на приоритетных направлениях

 научно-технического,  социально-экономического развития страны с

 целью   реализации  долгосрочных  приоритетов  в  государстве  и

 концентрации   на   этих  приоритетных  направлениях  финансовых

 ресурсов  государства. Так вот мы просто разделили эти программы

 на  державные  программы,  государственные программы, реализация

 которых   имеет   общегосударственное  значение  и  региональные

 программы,  которые  выполняются  в  регионах.  Но в то же время

 реализация  этих программ имеет общегосударственное значение. Ну

 к  примеру, речь идет о Чернобыле. Естественно они финансируются

 из  бюджета. Поэтому, здесь, так сказать, зауваження не касаются

 текста.

      А, что,  в  принципе,   касается  местных  программ,  тогда

 действительно  для  местных  программ  действительно нужно будет

 отдельный закон .Это не прерогатива данного закона.

      Второе  замечание  было,  зауваження  Президента,  касалось

 того,  что  согласно  Конституции.  Кабинету  Министров давалось

 право  разрабатывать государственные программы, а якобы немножко

 в  этом законе Верховный Совет отошел от этого. Нет, дело в том,

 что  сами  статьи  данного  закона  10,  11, 12 и 13, они идут в

 развитии  положения  Конституции.  Здесь  речь  идет  о том, что

 инициатором  разработки  государственных  программ  может быть и

 Верховный  Совет,  и Президент, и Кабинет Министров, и отдельный

 гражданин.  Затем,  обоснованное  предложение попадает в Кабинет

 Министров, и Кабинет Министров уже определяет, что дальше делать

 или  эти  предложения  воплощать  в  реализацию  государственных

 программ,   или   отклонить.   И   если  принимаются  решения  о

 целесообразности  разработки программы, сам же Кабинет Министров

 утверждает   заказчиков.   И   эти   заказчики   уже  занимаются

 разработкой программ.

      Кроме   того,   мы   уже  говорили,  что  если  инициатором

 государственной  программы  выступает Верховный Совет, то в этой

 ситуации  конкретно  разработкой  программы  занимается  Кабинет

 Минстров.

      Ну,   и  последнее  предложение  или  замечание  Президента

 касается  того,  что якобы немножко как-бы Верховный Совет вроде

 бы  превышает  свои  контрольные функции, в часности контроль за

 ходом  выполнения  государственных программ. Дело в том, что это

 немножко  не  соответствует  действительности.

      Дело  в  том,  что  оно,  это  немножко,  так  сказать,  не

 соответствует действительности - дело в том, что в данном законе

 мы   очень   четко   выписали  процедцуру  как  разработки,  так

 утверждения  и  финансиврования программ. И отчета за реализацию

 программ   и  за  финансирование  этих  программ.  Здесь  жестко

 предусматривается   вот  предусматривается  та  ситуация,  когда

 Верховный  Совет  при утверждении бюджета в обязательном порядке

 утверждает  и  лимит  средств  для  реализации и государственных

 программ. И утверждает эти программы.

      Ну,  и  естественно,  по  окончании,  то  ли по итогам года

 Кабинет  Министров  должен  предоставить информацию о выполнении

 этих   программ   и,   естественно,   отчет   об   использовании

 соответствующих источников финансирования, заложенных в бюджете.

 Поэтому  это  есть  самая  непосредственная  функция  Верховного

 Совета - контроль выполнения Государственного бюджета.

      Поэтому  мы  предлагаем проголосовать данный законопроект в

 той редакции, в которой он был принят 2/3 голосов.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.   Чи   є   зауваження   чи   запитання  до  Михайла

 Васильовича? Немає.  Ситуація  виключно  зрозуміла - ми прийняли

 нормальний  закон,  який  пройшов всю юридичну експертизу. Тепер

 підготовлені  були  зауваження,  які...  ну,  власне,  не зовсім

 коректні  були,  бо  вони  не  зв'язані  з  текстом  закону,  не

 відповідають  його суті. Але у нас... ми Конституцією поставлені

 перед  такою,  перед  вибором  -  ми повинні ввести цей закон, а

 оскільки  ви  знаєте,  що  ми  не  1  раз  розглядали і будем ще

 розглядати  різного виду державні програми, то ми повинні знати,

 які вимоги  повинні  бути до них - юридичні, законодавчі вимоги.

 Тому   нам   потрібно   зараз   300-ми  голосів  проголосоувати,

 підтвердити  ще  раз зміст нашого закону. Зрозуміло? Я прощу вас

 зосередиться...  (Шум у залі, окремі вигуки). А у нас процедура,

 по-моєму, тут не виписана, в Регламенті... Це, справа в тому, що

 зауваження... якщо вони... то тоді треба обговорювати по кожному

 окремо зауваженню, бо йде голосування, якщо воно так або не так.

 Справа  в тому, що по закону обговорювання ми не проводим, бо ми

 його вже  проголосоували - він прийнятий, він діє, закон. Якщо у

 вас  зауваження  -  ви згодні з  ним,  або  не згодні... якщо ви

 підтримуєте,  що  треба їх проголосоувати, то тоді ви по кожному

 конкретному зауваженню говоріть.

      Я  наполягаю  на  тому, щоб голосувати це зауваження. У нас

 процедури іншої немає.

      Ми  вже  ж  прийняли  закон.  Цей. Прийнятий. Тут нема чого

 обговорювать.  Тому  я  ставлю  на  голосування. Так, він міг би

 доповіді  не робить зовсім. Це він зробив інформацію. Інформацію

 зробив він.

      Дайте ще Чечетову слово.

 

      ЧЕЧЕТОВ  М.  В.  Уважаемые  коллеги, мы просто подтверждаем

 старую  редакцию  двумя третями голосов, но если у кого-то есть,

 допустим,   действительно   какие-то   замечания   изменений   в

 законопроекте,  поэтому  есть  соответствующая  процедура, можна

 внести  и  потом  на  последющих  заседаниях  Верховного  Совета

 рассмотреть данные поправки к Закону. Сегодня речь идет только о

 зауваженнях Президента.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Ясно.

      Таким  чином комісія, посилаючись і на висновки експертного

 відділу  і  на  думку  депутатів, пропонує підтвердити Закон про

 державні програми кількістю в триста голосів.

      Ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Прошу

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА. Прошу поіменно. Хто за те, щоб поіменно? Будь ласка.

 

      "За" -

      ГОЛОВА.  Голосування йде поіменно, тобто Закон про державні

 програми,  прийнятий  нами в другому читанні, якщо не помиляюся,

 було   більше  280-ти  голосів.  Ставиться  на  голосування  для

 підтвердження його трьомастами голосів.

      Будь ласка,  ставлю на голосування. Поіменне голосування.

 

      "За" -

      Будь ласка,  пофракційно  опублікуйте.

      Подивіться, при чому тут фракції, чи Комісії, що працють?

      Це підхід  фракційний чисто.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Я після перерви поставлю питання ще раз на голосування.

                           ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

     

      ГОЛОВА.   Сідайте,   будь   ласка.   Під  час  попереднього

 голосування було помітно, що частина депутатів мають іншу думку,

 тобто, я  так  розумію,  що  вони  б хотіли висловити її, якщо є

 потреба.

      Будь  ласка,  сідайте на місця, ще раз кажу. Є хто бажаючий

 висловитися  на  підтримку  зауважень  до  Закону  про  державні

 програми? Немає.

      Тому  я  ще  раз  поставлю на голосування зараз питання про

 підтвердження  Закону  про державні програми в поіменному режимі

 300 голосів.

      Вносять  депутати  пропозицію  вернуться  до  цього питання

 після розгляду питання про заставу.

      Будь  ласка,  Хандурін  Микола  Іванович, з вашого дозволу.

 Нема заперечень.

      Будь  ласка,  Хандурін  Микола  Іванович про  проект Закону

 України  про внесення доповнення до Закону про заставу, стосовно

 застави транспортних засобів. Прошу.

     

      ХАНДУРІН М.І.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!   Шановні   народні

 депутати!  На  ваш  розгляд  вноситься  проект змін до статті 16

 Закону  України  про  заставу.

      Пропонується  доповнити  цю  статтю  частиною другою такого

 змісту:" Право   застави   транспортних  засобів  виникає  після

 реєстрації   нотаріально  посвідченого  договору  у  підрозділах

 Державної  автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ

 України".

      Необхідність цього закону витікає з того, що останнім часом

 в  Україну  щорічно  ввозиться  із-за  кордону  велика кількість

 автомашин,  в  тому  числі  викрадених  за  кордоном. Клопотання

 компетентних   органів  про  розшук  і  повернення  їх  законним

 власникам  не завжди виконується, що сприяє поширенню цього виду

 злочинів  і  завдає суттєвої шкоди пристижу держави, як суб'єкта

 міжнародного права.

      А   нерідко   особи,  які  вчиняють  злочини,  користуються

 викраденим автотранспортом і передають його заставу неодноразово

 для  отримання грошових коштів, кредитів без наміру їх повернути

 тощо.

      З мотивів запобігання злочинності у сфері обігу автомобілів

 і на виконання пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від

 11   квітня   1996   року  ь421  "Про  заходи  щодо  боротьби  з

 легалізацією  в  Україні  викрадених  за  кордоном  транспортних

 засобів",  додержання  вимог  законодавства  у  сфері  їх  обігу

 Міністерством юстиції України підготовлено проект Закону України

 про доповнення Закону України "Про заставу".

      Прийняття  цього  закону  сприятиме поряд з іншими заходами

 забезпеченню  неухильного  виконання  чинного  законодавства при

 розгляді  матеріалів  при  розшику  викраденого  за  кордоном та

 ввезеного    на    територію   України   автотранспорту,   більш

 оперативному    виконанню   клопотань   правоохоронних   органів

 іноземних  держав  про  повернення транспортних засобів, а також

 сприятиме    правовій    захищенності   добросовісних   заставах

 (...........).

     

      ГОЛОВА.  Чи  є запитання до Миколи Івановича? Запишіться на

 запитання.

      Яворівський.

     

      ЯВОРІВСЬКИЙ.

      Володимир  Яворівський,  Світловодськ,  Демократична партія

 України.  Шановний  доповідачу! Абсолютно розумію і сприймаю всі

 добрі наміри, які ви тут нам доповіли. Дайте мені відповідь все-

 таки  на  запитання.  Прийняття сьогодні цієї поправки до Закону

 "Про  заставу"  про  те,  що  потрібно обов'язково, скажімо там,

 реєструвати  там  і  таке  інше через Державну автоінспекцію. Чи

 вирішить  це  проблему?

      Мені  здається,  що  проблема в зовсім іншому. Треба просто

 ставити  набагато  потужніші  фільтри, щоби ці крадені машини не

 заводилися,  не  завозилися в державу. Вони завозяться абсолютно

 легко.  Чому?  Це причин дуже багато. Після цього вони починають

 уже  тут  обертатися,  їх там передають. Це ж не рятує ситуації.

 Мабуть,  що  нам,  як  законодавцям, та й вам, як представникові

 виконавчої влади, то треба шукати, мабуть, просто в  іншому.

      Я  переконаний,  що  за  це  можна проголосувати, але це не

 вирішує проблеми. Крадена машина буде завезена сюди, і ми тільки

 поставимо  до  відома  ДАІ про те, що її той чи інший предає під

 заставу.  Але  це  ж  не  вирішує  питання:  крадена  вона чи не

 крадена.

     

      ХАНДУРІН М.І. Дякую за запитання.

      Це  конкретне  питання,  це  питання  поліпшення діяльності

 відповідних   правоохоронних   органів,   які  мають  виконувати

 покладені на них функції.

      Але я дещо до того хочу трошки, цю проблему поставити інше.

 Дійсно,  я  не  приймав  безпоседеньої  участі  у розробці цього

 законопроекту, і цю статтю потрібно було сформулювати дещо інше,

 і проблема стоїть ось в чому.

      Річ  у тому, що діюче законодавство не забороняє нотаріусам

 посвідчувати  договори  застави.  Стаття  13  Закону про заставу

 вимагає   нотаріального   посвідчення   договорів   про  заставу

 транспортних засобів. Застава робиться для того, щоб брати гроші

 або  інше  майно,  частіше  гроші  в кредит. Ви знаєте, що часто

 гроші  ці  не  повертаються.  Вона  не  вимагає  того,  що  коли

 автомобіль  завезений з-за кордону, щоб він був зареєстрований в

 органах  ДАІ,  вона  не  забороняє  цього  робити.  І тому можна

 перезти  автомобіль  викрадений  і передавати його в заставу без

 попередньої реєстрації в органах ДАІ.

      Діюче    законодавство    забороняє    тільки    відчуження

 автомобілів.  Потрібно  зробити  попередню  реєстрацію в органах

 ДАІ, потім можна продати автомобіль.

     

      ГОЛОВА. Микола Іванович, ви все не розказуйте.

      Будь ласка, Чупахін.

     

      ЧУПАХІН.

      (Александр Чупахин, социалистическая фракция)

      Николай  Иванович,  вы  рассказали только об одной стороне,

 возникающей  или  которая  может  возникнуть после принятия этой

 поправки.

      Из  сложившейся  практики  известно, что под залог выдаются

 различным  предприятиям  арендным,  в том числе государственным,

 кредиты.  И залог основных средств может состоять в том числе из

 транспортных  средств.  Таких, как автотракторная техника, раны,

 дорожная  техника. В таком случае, возникает еще одна проблема о

 предприятиях,    регистрировать    эту    технику    в   органах

 Государственной автомобильной инспекции.

      То   есть   создается   еще  одна  ступенька,  скажем  так,

 чиновническая  для  того, чтобы вести хозяйственную деятельнсть.

 Не  считаете ли вы, что это станет лишней обузой в данно случае?

 В  то  время,  когда мы должны создавать условия для того, чтобы

 предприятия    работали    лучше,    не   зоздавали   каких-либо

 дополнительных тормозов.

     

      ХАНДУРІН. Дякую за запитання.

      Але  ви  розумієте,  що  перед  тим,  як нотаріус посвідчує

 нотаріально  договір  на  заставу, у нього повинні бути достатні

 дані  для того, щоб зробити висновок, що цей автомобіль належить

 заставодавцям.  І  без  попередньої  реєстрації  цього в органах

 Державної  автомобільної  інспекції,  він зробити не може. Ви це

 прекрасно розумієте.

     

      ГОЛОВА. Петренко.

     

      ___________.  Александр Александрович, прошу слово передать

 Кузьменко, 179 округ.

     

      КУЗЬМЕНКО.

 

      Сергій Кузьменко, Комуністи України, Зароріжжя.

      Шановний  Миколо  Іванович!  Мені  не  зовсім зрозуміло два

 питання. Ну, по-перше, коли викажете: нотаріус не знає, коли він

 реєструє  автомобіль в заставу, чи зареєстрований автомобіль, чи

 ні.  То це не так. Бо стаття 13 діючого Закону про заставу якраз

 говорить,  що  повинно  ноторіально завірено по місцю реєстрації

 автомобіля.  Тобто  нотаріус  зобов'язаний  перевірити:  чи  там

 зареєстрований  автомобіль,  чи  ні.  Тобто  він  вже  перевіряє

 документи реєстрації.

      Тому, створювати  ще  один  щебень,  так би мовити, на якій

 повинно  лізти  приватна  особа  чи  підприємство,  щоб оформити

 договір   застави   не   вбачається  потрібним.  Тим  більш,  що

 викрадений  автомобіль,  и  ні  по  документу  неможливо  -треба

 оглядати автомобіль: перебиті номери чи не перебиті і таке інше.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, запитання задавайте!..

     

      КУЗЬМЕНКО. У мене питання...

     

      ГОЛОВА.  Вибачте мені, ви зараз продовжите. Ви хвилину і 20

 секунд розповідали про що? Про предмети... А тепер - запитання...

 Зразу давайте запитання! Будь ласка.

     

      ХАНДУРІН. Дякую за запитання - я зрозумів ваше запитання.

 Але  ви  ж знаєте, що при... дійсно, при реєстрації автомобіля в

 органах  ГАІ  і перевіряються і номери двигунів, і перевіряється

 по   їхнім   даним,  технічним  даним,  чи  не  знаходиться  цей

 автомобіль  в  розшуку,  чи  він  не викрадений і таке інше, щоб

 потім  нотаріус,  маючи  цю  реєстрацію,  міг посвідчити договір

 застави. Тут немає ніяких проблем.

     

      ГОЛОВА.  Сідайте, будь ласка.

      Слово має Сас Сергій Володимирович від комісії.

     

      САС С.В.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   народні

 депутати!

       Запропонована норма, яка встановлює обов'язкову реєстрацію

 нотаріально   посвідченого   договору   застави   у  підрозділах

 Державної   автомобільної   інспекції    МВС  України  як  умову

 виконання   права  застави  транспортних  засобів,  по-перше,  є

 порушенням   гарантованих   законодавством  прав  власника  щодо

 розпорядження  належним йому майном на загальних... та загальних

 засад регулювання відносин застави.

      Справа  в  тому,  що  застава сама по собі не веде до зміни

 власника   автомобілю,   оскільки,  якщо  заставодавець  виконує

 забезпечене заставою зобов'язання, предмет застави залишається у

 його власності.

      Відповідно  до  статті  1  Закону  України  про заставу при

 заставі   кредитор  має  право,  в  разі  невикоанння  боржником

 забезпеченого  заставою  зобов'язання,  одержати  задоволення  з

 вартості  заставленого майна переавжно перед іншими кредиторами.

 Тобто  заставу  утримуєш,  не  отримуючи автомобіль у власність,

 якщо,  наприклад,  заставодавець  не  повертає позичені гроші, а

 отримує   лише   гроші,   які  будуть  виручені  від  реалізації

 заставленого майна.

      Відповідно  до  статті  20  Закону  про  заставу  звернення

 стягнення  на  заставлене  майно  здійснюється  за рішенням суду

 арбітражного  або  третейського  суду,  а  також  у  безспірному

 порядку на основі виконавчого листа нотаріуса.

      При  цьому  реалізація  заставленого майна, на яке звернене

 стягнення,   проводиться   судовим   виконавцем   на   підставі

 виконавчого листа суду, наказу арбітражного суду або виконавчого

 напису нотаріусів.

      З  цього  випливає слідуюче, що при реалізації заставленого

 майна  сам  факт  реалізації заставленого майна передбачає зміну

 власника,   а   значить   і   перереєстрацію  органів  державної

 автомобільної інспекції.

      Окрім цього відповідно до ст. 30 і 39-ої Закону України про

 заставу , при заставі транспортних засобів останні залишаються у

 заставодавця, і  ними  продовжує користуватися особа, яка є його

 власником.  Таким  чином, оскільки застава автомобіля не означає

 прямої   зміни   користувача   чи  власника,  факт  користування

 викраденим  автомобілем  краще  було б все-таки встановлювати не

 при заставі , а при інспектуванні дорожнього руху.

      Як  уже  наводилось  і зазначалось, ст. 13-та діючого Закону

 України  про  заставу вимагає нотаріального посвідчення договору

 застави  транспортних  засобів за місцем реєстрації, тобто право

 застави  транспортних  засобів наступає за діючим законодавством

 при  наявності  кількох  умов  в такій послідовності: спочатку -

 реєстрація  транспортних  засобів  за  місцем,  от,  а потім вже

 нотаріальне посвідчення застави.

      Державна   реєстрація   транспортних  засобів  здійснюється

 органами  Державної  автомобільної  інспекції, як відомо, в тому

 числі  і  зметою попередження протиправних дій окремих осіб щодо

 транспортних засобів.

      Відповідно  до Закону про нотаріат, нотаріальне посвідчення

 про  застави  транспортних  засобів, що надає договору юридичної

 вірогідності, обов'язкове і недотримання вимог щодо нотаріального

 посвідчення тягне за собою недійсність договору застави.

      Запропонована  в проекті Закону норма не тільки недоцільна,

 а   й   ще  некоректна,  оскільки  транспортні  засоби,  як  уже

 зазначалося  сьогодні,  це  не  тільки автомобілі, а і літаки, і

 суда, і трактрна техніка і спеціальна техніка типу кранів і тому

 подібне.

      І  останнє.  Крім  того,  застава,  як  відомо,  це  не вид

 забезпечення,  це  є  вид  забезпечення зобов'язання, а не засіб

 запобігання  злочинності у сфері обігу автомобілів, в тому числі

 викрадених  за  кордоном,  оскільки  органи  державної інспекції

 мають  вирішувати  ці проблеми на момент реєстрації транспортних

 засобів.

      І  на  закінчення хотілось зазначити, що про неприйнятність

 цього  законопроекту  є  висновок науково-експертного відділу, є

 рішення  Комісії  з  питань  економічної  політики.  І, до речі,

 Микола  Іванович  Калтурін, який був присутній на розгляді цього

 законопроекту  Комісії  з  питань  економічної  політики,  також

 погодився  з аргументацією народних депутатів про неприйнятність

 цього законопроекту взагалі.

      Тому,  враховуючи  вище  сказане,  прошу народних депутатів

 підтримати  рішення,  винесені  Комісією  з  питань  економічної

 політики.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  До Сергія Володимировича є запитання?

      Запишіться.

      Чупахін.

     

      ЧУПАХІН.  Сергей  Владимирович,  не  считаете  ли  вы,  что

 Николай   Иванович,   отвечая  на  мой  вопрос,  и  сказал,  что

 нотариальные  конторы  в  момент  регистрации  договора о залоге

 проверяют   в   органах   государственной   автоинспекции,  кому

 принадлежат транпортные средства, и это, действительно, отражено

 в  действующем  законе,  тем самым подтвердил нецелесообразность

 внесения этой поправки.

     

      ___________.  Я  должен  согласиться  со  сказанным вами. И

 сказать   в   дополнение   следующее,   что   согласно,  значит,

 Гражданского  кодекса  существует  три  вида  договоров:  усные,

 письменные  и  ноториальнопосвідченні. Тому видумувати ще якийсь

 вид  договорів,  посвідченних  у  органах державної інспекції, я

 думаю, до зміни внесення у Цивільний кодекс, не доцільно.

     

      ГОЛОВА.  Чумак.

     

      ЧУМАК.

     

      Шановний   доповідачу,   напевно   вам   відомо,  що,  коли

 заключається  договір,  куда  закладується  транспортні  засоби,

 напевно  залогодержатель,  будем  так говорить, надіється на те,

 що,  якщо  не  повернуться  кошти,  мається  на  увазі  у  сфері

 банковських послуг, то повернеться те майно, яке закладене.

      Але  в  сьогоднішній  ситуації на другий день після закладу

 майна  це  майно  продається  і  зникає  та людина, яка одержала

 кредит,  а  банківська  сфера остається, так би мовити, з носом.

 Сьогодні  напевне  ініциатива  пішла  саме  от  тих  людей,  які

 наказуються в цьому плані.

      Не  здається  вам  за краще прийняти такий пункт постанови:

 "Транспортні засоби і техніка не можуть бути об'єктом залогу"?

     

      ГОЛОВА.   Будь ласка.

     

      САС.  Дякую.

      Як я вже говорив, згідно діючого законодавства, кредитор не

 може  стати власником заставленого майна, а тільки має він право

 на  позачергове,  у  порівнянні  з іншими боржниками, повернення

 частини  цього майна або суми від реалізації цього майна.

      Якщо  мову  вести  про  транспортні  засоби, які  не можуть

 служити  заставою,  і  аргументацію цьому передавало те, що вони

 реалізуються  буквально  після  вкладання  договору  застави,  я

 вважаю, що це вже сфера діяльності  не цивільного законодавства,

 а кримінального.

     

      ГОЛОВА. Підказує Віктор Лаврентійович. Може претендувати на

 частину   вартості  майна,  а  не  саме  майно.  Майно  не  може

 використовуватися для  вилучення.

      Яблонський.

     

      ЯБЛОНСЬКИЙ.

      Дякую.  Шановний Сергію Анатолійовичу! Скажіть, будь ласка,

 чи в сусідніх з Україною країнах є подібні закони чи ні? Якщо є,

 то  чим  вони  відрізняються?  Тому  що  ми  самі  цього питання

 особливо не зможемо вирішувати.

     

      САС.  Мені  здається...  По-перше,  які  ви країни маєте на

 увазі?

      А,  по-друге, я вважаю, що нотаріально посвідчений  договір

 має  скрізь  вищу  юридичну силу і не вимагає реєстрацію в інших

 державних  органах,  в  тому  числі  і  Державної  автомобільної

 інспекції і тому подібне.

     

      ГОЛОВА. Яворівський.

     

      ЯВОРІВСЬКИЙ В.

      Володимир    Яворівський,   Світловодськ,   Кіровоградщини,

 Демократична партія України.

      Шановний   колего   Сергію!   Мені   здається,  доля  цього

 законопроекту  (моя інтуіція підказує) вже вирішена. І доля його

 буде справедлива.

      Я хотів вам таке запитання. Чи можемо ми все-таки знати хто

 подавав цей законопроект сюди конкретно? Я розумію, що є, так би

 мовити,  міфічний  образ  Кабінету  Міністрів.  І  для  чого  це

 робилолося?  Для того, щоб ще одну армаду чиновників, які будуть

 брати хабарі, поставлять біля себе чергу і таке інше.

      ............,   щоб   Верховна  Рада  все-таки  знала,  хто

 ініціатор  цієї  поправки,  яка  взагалі  не вирішує проблему, а

 тільки її ускладнює. Дякую.

     

      САС.   Спасибі  за  запитання.  Ну  згідно  Регламенту  цей

 законопроект  поступив  на розгляд нашої комісії в Верховну Раду

 взагалі  за  підписом  Павла  Івановича  Лазаренка.  Якщо  треба

 встановити  конкретних виконавців, я думаю, ми з вами це питання

 зможемо вирішити окремо.

     

      ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

      Шановні  депутати!  У вас просте питання. Як Шекспіра:"Быть

 или  не  быть". Так же? Приймати або не приймати. Одне буквально

 речення, один абзац.

      Миколі   Івановичу   дайте   ще   слово  заключне  і  будем

 голосувать.  Можете  з  місця  говорити. Будь ласка. Говоріть...

 Будь ласка, звідси. Будьте уважні.

     

      ХАНДУРІН.  Шановні  народні депутати! Я мабуть не зовсім

 дохідливо  роз'яснив  свої  пропозиції.  Дісно,  проблема є і її

 можна  вирішити. Але норма сформульована дещо неправильно. Права

 застави   не  може  виникати  і  підставою  для  неї  реєстрація

 транспортного  засоби  дійсно  в органах Державної автомобільної

 інспекції.  Але  мова  йде  про інше. Я... нада змінити редакцію

 самої статті. Що право... вмісто "транспортних" поставити дійсно

 "автомобілів".  Уточнити.  І  після  того, як нотаріус, значить,

 реєстрацію зробити попередню. Не після того, як нотаріус вчинить

 нотаріальну  дію,  а  здійснити до того. Я думаю, що аргументи я

 привів і проти цього заперечень по-суті не було, крім загальних.

 І  можна  цю  статтю  дійсно  не  пов'язувати  право  застави  з

 (...........)   автотранспортних  засобів,  просто  вказати,  що

 нотаріально  посвідчені  договори  застави  транспортних засобів

 підлягають   реєстрації   в   органах   Державної  автомобільної

 інспекції.   Для  чого?  Для  того,  щоб  цей  автомобіль,  який

 переданий  під  заставу  і під нього получені кошти, не міг бути

 проданий  на  другий  день.  Але  не пов'язувати право застави з

 реєстрацією   автомобіля   в   органах  Державної  автомобільної

 інспекції.  То  я вас прошу прийняти закон у перешому читанні, а

 на  друге  читання  ми  його  доопрацюєм  і цей закон дуже, дуже

 потрібен. Він і людям потрібен, і державі. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. Дякую вам теж. Сідайте,

 будь ласка.

      Проект  Закону "Про внесення змін до Закону "Про заставу" в

 редакції,   запропонований   Кабінетом  Міністрів  ставиться  на

 голосування в першому читанні на пропозицію заступника міністра.

 В першому читанні.

     

      "За" -

      Не приймається.

      У  вас  на  руках  проект постанови, внесений комісією, про

 відхилення цього проекту.

      Проект   постанови,   внесений   комісією,   ставиться   на

 голосування. За основу.

     

      "За" -

      (Ш у м  у  з а л і)

      Я під час голосування сказав: за основу.

      Значить,   за  основу  проект  постанови  пропонується  від

 комісії, тобто проект постанови, внесений комісією, ставиться на

 голосування за основу. Будь ласка.

     

      "За" -

      Які доповнення є до цього проекту?

      В цілому ставлю на голосування.

      Чупахін, будь ласка. Райковському , доповнення.

     

      РАЙКОВСЬКИЙ

      Александр  Александрович,  я  хотел  бы  добавить,  что эта

 проблема  сегодня  существует, и, в принципе, закон такой нужен.

 Так? Почему? Я тогда не успел выступить.

      Потому  что,  чтоб  владельцы  транспорта,  которые сегодня

 имеют,  могут этот транспорт закладывать, делать залог несколько

 лицам.  И  сегодня никто эту проблему не контролирует. Я сегодня

 заложил  одному  предприятию  или  банку,  завтра  -другому. Эти

 договора   нигде  не  регистрируются,  и  эта  проблема  сегодня

 существует.  Возможно,  надо  дать  поручение Кабинету Министров

 подготовить, так сказать, с уточнением этот закон.

     

      ГОЛОВА. Дуже правильно.

      Значить,  я  ставлю  на голосування в цілому, будь ласка. А

 потім  ми  порадимося ще, як далі бути. Ставлю на голосування. В

 цілому постанова голосується.

     

      "За" -

     Рішення прийнято. А в цілому нехай Кабінет Міністрів, Микола

 Іванович.  Ви  підготуйте  проект  змін  до  цього  закону, який

 відображатиме  причину  розгляду  цього  питання.  Сьогодні є на

 руках  у  власників,  у  окремих  громадян  автомобілі вантажні,

 потужні,   автокрани,   трактори   і   все   таке   інше.   Може

 використовуватися  застава  цим  майном, може використовуватися.

 Тільки  треба  виписати це правильно в законі. Бо всі прикидають

 так,  це  на  жигулі  чи запорожець. Та ні. Це мова йде про таке

 майно  теж.  Будь  ласка,  підготуйте,  щоб  назва  закону  була

 відповідна  і  зміст  потрібного,  потрібний  зміст.  Так.  І ми

 безперечно приймемо цю поправку. Підготуйте його ,будь ласка.

      Шановні  депутати,  перед  перевою  за вашою пропозицією ми

 домовилися  голосувати  за  Закон  про  державні  програми після

 перерви.  Ви  порадилися  в цей час, подивилися про те, що закон

 прийнятий хороший. В другому читанні проголосований. Зауваження,

 які направлені до цього проекту не зовсім йдуть к змісту закону.

 Експертний  відділ і комісія, яка розглянула це питання, бачуть,

 що  цей  закон  треба  приймати  таким,  який  він був в другому

 читанні. Іншого просто немає.

      Жоден,  я  звертався  до депутатів, хто міг би зіслатися на

 те,  що  треба  ці  зауваження  прийняти  чи якось відобразити в

 проекті. Аргументованих не привів докозів. Хоче Кармазін з цього

 приводу висловитися.

      Будь ласка, дайте йому слово. Юрій Анатолійович.

     

      КАРМАЗІН Ю.А., 299 виборчий округ, Конституційний центр.

      Дякую, Олександре Олександровичу.

      Шановні народні депутати!

      Ну,  ми  зараз  вперлися  в  стелю,  хоча не потрібно цього

 робити. Чому?

      По-перше,  подивіться,  як  називається  сам  закон.  Закон

 називається:  "Про  державні  програми".  Читайте  пункт  3,  чи

 частину  статті  1  -там  державні  програми,  які  з  метою для

 регіону, вже називаються регіональними програмами. Ну хіба ж тут

 не  слешне  зауваження у Президент? Подивіться: це ж зовсім інші

 поняття!  То  що,  нам  важко  вилучити  третю  частину? І все -

 вирішується  проблема зразу... Без третьої частини -це ті ж самі

 державні  програми.  І  ми  розблоковуємо  вето Президента в цій

 частині.

      Далі. Подивіться, тут же порушення просто логіки є. Чому? Я

 аргументую  цей  момент: пунктом 6 статті 85 Конституції України

 визначається,  що  верховно Україна затверджує загальноджержавні

 програми (підкреслюю: загальнодержавні!): економічного, науково-

 технічного,  соціального,  науково-культурного розвитку, охорони

 довкілля.  І інших програм вона не затверджує. Тобто, виходячи з

 цього,  яку  б  територію  не  охоплювали  програми -будь то вся

 Україна, будь то якийсь район, але якщо її реалізація торкається

 проблем,  вирішення  яких  має  загальнодержавне  значення, вони

 повинні  називатись  загальнодержавними.  Це  -ще один аргумент.

 тобто порушення логіки самої в побудові. Ну, може, незручно було

 сказати...

      По-друге,  частина  4  статті 21 закону, яка встановлює, що

 контроль  здійснюєм  ми,  Верховна  Рада  України, за виконанням

 загальнодержавних  проблем,  на  жаль,  виходить  за  межі наших

 повноважень.  Я  кажу "на жаль", тому що, може б, по-іншому якби

 ми прийняли Конституцію..., але ми так прийняли, як поки що є. І

 відповідно  до  пункту 4 статті 85, ми здійснюєм контроль тільки

 за  виконанням  Державного  бюджету.  Хіба нам цього не досить -

 черед  бюджет  Державний  ми  не  можем перевіряти виконання цих

 програм, які затверджуємо? Можем! І достатньо нам цього. І зараз

 Рахункова Палата, яка планується, то вона дозволяє це робить.

      Тому   мені   здається,  що  ми  на  рівному  місці  робимо

 суперечності і блокуєм сьогодні дійсно хороший і порядний закон.

 І саме цим  нормам має відповідати  і ця частина ст.21 Закону.

      Можна  як  цього  досягти?  Замінити слова "у встановленому

 порядку   здійснює  Верховна  Рада  України"  словами  "здійснює

 Вверховна Рада України в межах, визначених пунктом чотири ст. 85

 Конституції  України".  Тобто  послатись  на  Конституцію.  І ми

 розблоковуєм,  і  не  скаже Президент, що, шановні, ви порушуєте

 Конституцію, бо ми на неї посилаємось, говорим, що в цих межах.

      А  далі  у  нас  є  бюджет,  а  за  бюджетом ми контролюєм.

 Значить,  за  таких  умов ми б, як законодавчий орган, як єдиний

 законодавчий  орган,  не усувались би від контролю за виконанням

 цих програм.

     

      ГОЛОВА. Юрій Анатольйович.

      Дякую.

      Ні,  не  переконали.  Зараз  у  двох  словах  скажу,  що не

 переконали.  Чому?  Візьмем останній аргумент. Контроль за ходом

 виконання  загальнодержавних  національних програм економічного,

 науково-технічного,  націоанльно-культурного розвитку та охорони

 довкілля у встановленому порядку здійснює Верховна Рада України.

 Підкреслюю,   у   встановленому   порядку.   В   тому  числі,  з

 використанням можливостей рахункової палати.

      Це  не  суперечить  Конституції,  абсолютно  не  суперечить

 Конституції.

      Візьмемо далі. Перший пункт. Згідно з частино третьою треба

 вилучить  регіональні  програми. Подивіться, як написана стаття.

 "Державні  програми,  які  -я  пропускаю "наповненої" -вирішення

 яких  має  загальнодержавне  значення,  що стосується території,

 називаються  регіональними".  Тобто  назва  державної програми є

 регіональна.  Це може бути кримська програма по захисту екології

 абощо.  Вона  має  регіональну  назву  власне,  але це  державна

 програма. Таким чином знову ж таки не суперечить Конституції.

      І  я  прошу:  підтримайте  цей  Закон, бо ми будем товктися

 довкола нього , і немає потреби в цьому ніякої.

      Будь  ласка.  Я ставлю на голосування. Підтвердження Закону

 про державні програми у другому читанні.

      Будь ласка.

     

      "За" -

      В мене нема чого говорить. Тому що ми витратили на це часу,

 скільки? Що можна було прийняти справді важливий якийсь закон.

      Це дуже важливий закон, він уже прийнятий. А зараз уперлись

 у  принцип,  от  тому,  що от вносить пропозиція, значить, треба

 заблокувать.

      Будь  ласка, ще раз поіменно, ми вже голосували поіменно, я

 забувся  поставити  на  поіменне  голосування,  бо  ми перед цим

 визначились. Будь ласка, поіменне ставиться на голосування.

 

      "За" -

      Опублікуйте, будь ласка, по фракціях.

      Дальше, будь ласка.

      Я  прошу  фракції  "Реформи"  і  "Єдність": підготуйте свої

 зауваження  до  цього,  щоб  ми  могли поставити на голосування.

 Комісія,  від цієї фракції представники, переконайте ці фракції,

 щоб вони голосували за цей проект.

      Рішення не  прийнято.

      Про  проект  Постанови  Верховної Ради України про внесення

 змін  до  Постанови  Верховної  Ради про хід виконання Кабінетом

 Міністрів   Постанови   Верховної  Ради  України  про  погашення

 заборгованості Державного бюджету України і місцевих бюджетів за

 1995   рік  по  заробітній  платі,  пенсіях,  стипендіях,  інших

 грошових виплатах  населенню.

      Квятковський  Ігор    Васильович - голова підкомісії.

     

      КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.

      Шановні депутати, шановний Голово.

      Свого  часу  ми  прийняли  Постанову Верховної Ради України

 "Про   хід   виконання  Кабінетом  Міністрів  України  Постанови

 Верховної  Ради України "Про погашення заборгованості Державного

 бюджету  України  і  місцевих бюджетів за 1995 рік по заробітній

 платі, пенсіях, стипендіях і інших грошових виплатах населенню",

 де містився пункт 10 такого змісту: "З метою скорочення дефіциту

 Пенсійного  фонду  України  та  для  розширення бази нарахування

 пенсійних  внесків,  заборонити  виплату  заробітної  плати  під

 виглядом  виплати  дивідендів,  установити, що для господарських

 товариств  усіх  організаційноправових  форм  виплата дивідендів

 здійснюєтіься  одноразово  за  результатами  звітного  року,  за

 рахунок прибутку товариства, що залишається в його розпорядженні

 після сплати податків".

      Цей пункт протирічив деяким законам та Конституції України,

 а  саме,  я  вже назвав: Конституція України про підприємництво,

 про господарські товариства та про підприємства в Україні.

      Але  справа  в  тому,  саме головне, що від прийняття цього

 пункту  розширення відповідної бази не відбулося, заборгованість

 ще більше зросла, податки не зменьшилися і виникла така колізія,

 що   фактично  ми  прийняли  пункт,  який  нічого  не  дав,  але

 протирічить цілій низці законодавчих актів.

      Але  тут  є  ще одна обставина, на жаль, свого часу не було

 нам подано обгрунтування і розрахунки з цього приводу. Якщо б це

 сталося,  то  я  гадаю,  що  ми  б  не  прийняли саме цей пункт.

 Розрахунки   показують,   ну,   ми   всі   знаємо,  що  будь-які

 відрахування  чи до Пенсійного фонду чи куди є просто податковим

 тягарем.

      Сам  зміст  заробітної  плати  і  виплата  дивідендів, вони

 абсолютно   різні  за  природою.  Заробітна  плата  є  затратами

 підприємства.  Девіденди  сплачуються  після  сплати податків на

 прибуток, і  потім  крім  того  на дивіденди ще нараховується 15

 відсотків на доходи громадян.

      Тому...  Да  і  ще  одне.  Справа  в  тому, що навіть, якщо

 подивитися, що  ж  станеться  після того, як вся заробітна плата

 буде  сплачуватися  дивідендами, просто зміняться надходження до

 Державного   бюджету   і  співвідношення  між  надходженнями  до

 Державного  бюджету  і  до місцевих бюджетів. В першому випадку,

 коли   дивіденди   не  сплачуються,  надходження  до  Державного

 бюджету, наприклад, будуть становити 3, 3 гривни, а при цьому до

 місцевих попаде тільки одна гривна.

      Якщо  ж  частина свого прибутку, не заробітної плати (це по

 тій  же  самій  заробітній  платі), якщо ж частина прибутку буде

 сплачуватись  у вигляді  дивідендів,  то тоді співвідношення між

 надходженнями  до Державного бюджету і місцевих бюджетів буде до

 Державного бюджету 2,4 гривни, а до місцевого одна.

      Ми  всі  знаємо,  що  у  більшості  регіонів  стан місцевих

 бюджетів набагато гірший, ніж стан Державного бюджету. Але це, в

 принципі,  цього  не  стосується.  Я  просто  вам хотів показати

 цифри,  які  приводять  до  того,  що  частину доходів громадяни

 отримують від дивідендів.

     

      ГОЛОВА. Запитання є до Григорія Васильовича?  Немає.

      У мене одне запитання. У вас другий пункт проекту постанови

 не зовсім стосується цього документу. Подивіться уважно.

     

      КВЯТКОВСЬКИЙ.......   до   чинного  законодавства  зберегти

 можливість    самостійно визначати...

      Да, ми  дійсно це все  вже  вирішено  за ... Да.

     

      ГОЛОВА.  Є  потреба  вилучити. Проект Постанови без другого

 пункту  ставиться за основу. Проект Постанови без другого пункту

 ставиться  за основу. Без другого.

     

      "За" -

      Будь  ласка,  проголосуйте.  Проголосуйте  на місці там. За

 основу.  Без  пункту  2.  Остільки  це  не норма цієї постанови.

 Подивіться.

     

      "За" -

      Є доповнення якісь? В цілому ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Про  проект  Закону  україни  про  внесення змін до Кодексу

 України  про адміністративне  правопорушення щодо статті 255.

      Терпило   Валентин  Іванович  -заступник  голови  правління

 Національного банку  України. Будь ласка.

     

      ТЕРПИЛО В.І.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!   Шановні   народні

 депутати!  Національний  банк  України,  відповідно до статті 93

 Конституції  України,  в порядку законодавчої ініціативи вносить

 на  ваш  розгляд проект Закону України про внесення зміни до 255

 статті,   вірніше   пункту  1  цієї  статті,  виключення  з  неї

 положення,  за  яким  в  1994 році було внесено доповнення серед

 органів,   які  мають  право  складати  протоколи  на  порушення

 здавання,  повноти  здавання  виторгу,  були,  так  ми вважаємо,

 помилково внесені і установи Національного банку.

      Ця  норма,  перш  за  все, не відповідає Закону України про

 банки  і  банківську діяльність. Національний банк виконує вищий

 рівень   організації   роботи   щодо  готівкого  обігу,  а  саме

 організовує  організаційно-методичне  керівництво  і контроль за

 станом  готівкового  обігу.  Він  розробляє  проекти нормативних

 актів  Верховної  Ради,  законопроектів,  які  стосуються  цього

 питання, розробляє власні нормативні акти і здійснює контроль за

 їх дотриманням в народному господарстві.

      Тому,  для  приведення  у відповідність статті 255, вірніше

 першої  частини,  до Закону про банки і банківську діяльність ми

 просимо народних депутатів прийняти цю зміну.

      Цей  законопроект  розглядався  комісіями  Верховної Ради з

 фінансів і банківської діяльності та законності і правопорядку і

 підтриманий.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Чи є запитання до доповідача?

      Немає.

      Сідайте , будь ласка.

      Зауваження  від комісії тут є у вас на руках, співдоповідач

 не  визначався,  оскільки  дуже  коротке  і,  власне, не складне

 питання.

      Є бажаючі висловитися з цього приводу?

      Немає.

      Я ставлю проект Закону України про внесення зміни до пункту

 1  статті  225 Кодексу Закону про адміністративні правопорушення

 на голосування.

     

      "За" -

      Рішення прийнято. Дякую.

      Про  проект  Закону  України,  про внесення змін до Декрету

 Кабінету  Міністрів України про державне мито, щодо сплати мита.

 За  повторне  слідство  і за пасторт неповнолітнім. Доповідає по

 першому Хандурін Микола Іванович, по другому - Регурецький Василь

 Васильович. Хандурін Микола Іванович , міністр юстиції.

      Будь ласка.

     

      ХАНДУРІН М.І. Шановний  Олександре  Олександровичу,  шановні

 народні  депутати!

      Декретом  Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року

 про  державне  мито передбачається справляння державного мита за

 реєстрацію   актів   громадського   стану,  а  також  за  видачу

 громадянам  поторних  свідоцтв про реєстрацію актів громадського

 стану  і  свідцтв у зв'язку зі змінами, поновленням запису актів

 громадського стану. Чинним законодавством України не передбачено

 обмежено  кількості  видачі  повторних  свідоцтв  про реєстрацію

 актів  громадського  стану  і  свідоцтв  у  зв'язку  зі змінами,

 доповненнями,  поновленнями  записів  актів  громадського  стану

 громадянами.

      Ставка  громадського  мита за видачу повторних свідоцтв про

 реєстрацію    актів    громадського   стану   визначено   діючим

 законодавством  у  розмірі 0, 03 неоподаткованого мініму доходів

 громадян.  Що  складає  сьогодні  51  тисячу  карбованців  і  не

 забезпечує  витрати  держави на витотовлення бланків, документів

 необхідних для реєстрації актів громадського стану.

      В  1994-1996   роках органами реєстрації громадського стану

 було  видано  громадянам  близько  5  мільйонів свідоцтв. В тому

 числі, 2 мільйони повторних свідоцтв. Враховуючи вищенаведене та

 з  метою  вирішення  питання  фінансування  виготовлення бланків

 повторних  свідоцтв,  книги  реєстрації актів громадського стану

 затвердженого     зразка.     Розробленим    проектом    законом

 передбачається   підвищення  та  деференціація  ромірів,  ставок

 державного  мита  за  видачу  повторних  свідоцтв про реєстрацію

 актів громадського стану. А саме -за видачу повторного свідоцтва

 передбачається встановити ставку державного мита у розмірі  0,1%

 неоподаткованого   мінімуму  доходів  громадян,  або  170  тисяч

 карбованців;  другого - 0,2%   неоподаткованого мінімуму доходів

 громадян,  або  340  тисяч  карбованців;  а усіх аослідуючих -1%

 неоподаткований  мінімум  доходів  громадян,  або  1 мільйон 700

 тисяч карбованців.

      При   цьому  необхідно  мати  на  увазі,  що  всі  первинні

 свідоцтва  про  реєстрацію  актів  громадського  стану видаються

 органами  реєстрації  актів  громадського  стану  безкоштовно. І

 запропоноване  підвищення розміру ставки державного мита не буде

 ущемляти  права  громадян,  що  їх...  що одержують ці документи

 вперше.

      Зазначений  законопроект  є актуальним і він узгоджується з

 нормами   Конституції   і   доопрацювання   не  потребує.  Прошу

 підтримати.

      Значить, проекти закону і порівняльна таблиця у вас є.

     

      ГОЛОВА.  Чи  є  запитання  до Миколи Івановича? Запишіться.

 Опублікуйте запис. Симоненко. Немає. Степанов.

     

      СТЕПАНОВ

      Прошу передать слово Немировскому.

     

      ГОЛОВА.  Немировський.

     

      НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.

      Уважаемый докладчик,   просьба  такая -  вы  зачитали  эти

 расценки в старых ценах. Не совсем понятно в зале - это раз.

      И  второе. Если привязывать к этому необлагаемому минимуму,

 тогда  надо  не  говорить  суммы,  а  говорить  об  необлагаемом

 минимуме. Как вы на это ответите? Пожалуйста.

     

      ГОЛОВА.  Ну,  він,  да...  51 тисячу він сказав -мається на

 увазі -51 копійку. Так. Будь ласка. Так чи ні я відповів, Микола

 Іванович?

     

      ХАНДУРІН М.І. Так,  ми  вимушені  бути  прив'язані зараз до

 неоподаткованого  мінімуму доходів громадян, тому що у... декрет

 побудований  саме...  ставки  визначені  у  цьому  декреті саме,

 виходячи  із  неоподаткованого  мінімуму  доходів громадян. Те ж

 саме  визначено,  ви  знаєте,  в  Адміністративному кодексі, і в

 Кримінальному  кодексі.  Тому,  можливо, зараз потрібно приймати

 це,  закони.  А  в  наступному,  коли  у  нас є уже своя грошова

 одиниця, то можна це буде визначити і в гривнях. Але це потрібно

 робити у всіх.

     

      ГОЛОВА. Бондаренко.

     

      ХАНДУРІН М.І.... В актах нормативних їх дуже багато.

     

      БОНДАРЕНКО.

      Ну, шановний, Микола Івановичу, в практиці бувають випадки,

 коли  громадяни  втрачають  документи  не  з  своєї вини. Це або

 квартирні крадіжки, які набули масового характеру, або стиххійне

 якесь  явище,  яке  призвело  до  втрати  майна,  в тому числі і

 документів.

     В такому випадку - чи повинен громадянин сплачувати це мито?

 Наступає  повторна  видача документів, і громадянин страждає, що

 ще  один  раз, незалежно  від того, як він себе вів, несе великі

 збитки.

 

      ХАНДУРІН М.І. Значить, у цьому випадку він має звернутись в

 орган  або в району державну адміністрацію або у виконком. І він

 в праві в окремому випадку з урахуванням майнового становища або

 за конкретних обставин вирішити питання про звільнення із сплати

 мита і отримати повторніі документи.

     

      ГОЛОВА. Глухівський.

     

      ГЛУХІВСЬКИЙ.

      Шановний  доповідачу,  моє  питання доповнює запитання, яке

 щойно задавав Бондаренко.

      Дійсно,  у  тих  випадках,  коли  людина винна, що неякісно

 зберігала документ чи загубила його, то, дійсно, повторна видача

 його  мала  би  супроводжуватись  сплатою  державного  мита. Але

 бувають  випадки,  коли необхідно брати дублікат документу через

 те,  що допущена помилка в ньому з вини працівників того органу,

 який  видає ці документи. Скажімо, в прізвищі додпущшена помилка

 чи в якихось інших данних. Чи в тому випадку заявник теж повинен

 сплачувать державне мито?

      Дякую.

     

      ХАНДУРІН. Дякую.

      Ну,  я  думаю, що ви маєте право законодавчої ініціативи, і

 це  можна  вирішити  у  встановленому  Законом  порядку: вносіть

 пропозицію,  і  Кабінет  Міністрів опрацює. Але до цього воно не

 відноситься.

     

      ГОЛОВА. Давайте не будемо перевантажувать. У нас ситуації з

 законом, але не можна усі сітуації передбачити законом.

      Будь ласка, Снігач. Він згоден.

     

      СНІГАЧ. Згоден, згоден, вже відповів на питання.

     

      ГОЛОВА.  Так,  Голубченко.

     

      ГОЛУБЧЕНКО А.К.

      Скажіть,  будь  ласка,  ну,  хоча  б  за  1995 рік або за 9

 місяців  1996  року,  скільки  було  видано повторних актів, які

 збитки ви від цього понксли, і що було б, якби ви вже брали мито

 так, як сьогодні пропонують? І які були б від цього прибутки?

      Тобто, хто підрахував це, чому все так  сталось?

     

      ХАНДУРІН.  В  1994-1996 роках, я ж уже поясняв, що органами

 реєстрації  актів  громадського  стану  були  видоно  громадянам

 лизько  5  мільйонів  таких  свідоцтв,  в  тому числі 2 мільйони

 повторних свідоцтв.

      В  прошлому році була дуже велика проблема вишукати в кінці

 року 6 мільярдів карбованців, щоб виготовити нотаріальні бланки.

 Тобто, бланки , я пробачаюсь, для  ЗАГСів.

     

      ГОЛОВА.  Тобто,  вине будете мати збитків, просто тут уже....

     

      ХАНДУРІН.  Держава, так.

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка,  Григорович.

     

      ХАНДУРІН.  Ні,  мито  сплачується,  але  нам  давали гроші,

 бюджет давав з резервного фонду для того, щоб виготовити бланки.

 (Ш у м у з а л і) Да, да. Та не ми, держава, я говорю.

     

      ГОЛОВА.  Спокійно.

      Григорович. (Ш у м  у  з а л і)

     

      ХАНДУРІН.  Я  не кажу, що нам, це йде мито в доход держави.

 (Ш у м у з а л і)

     

      ГОЛОВА.   Григорович,   говоріть,   і,   будь   ласка,   не

 сперечайтесь,  Анатолій Костянтинович. (Ш у м  у  з а л і)

      Він  міністр, він відповідає так, як відповідає.

     

      ХАНДУРІН. Ми на бюджеті держави, що вам не зрозуміло?

 (Ш у м  у  з а л і) Ми збитки? Та мова  не йде про збитки.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, припиніть дискусію. Микола Іванович, не

 відповідайте, Анатолій Костянтинович, замовкніть, будь ласка.

      Григорович говорить.

      

      ГРИГОРОВИЧ.

      Шановний   Микола  Іванович,  Верховна  Рада  є  не  тільки

 найвищий законодавчий орган, але ще й дуже точний орган стосовно

 своєї роботи.

      Зараз  з  трибуни  Верховної Ради пролунали ваші цифри -150

 тисяч карбованців,   170 тисяч  але ще.

      Я  хотіла  б..  Ми  зрозуміли,  що  одна  десята від доходу

 громадян.

      Але  ми  хотіли  б,  щоб ви ще раз все ж таки сказали нашим

 громадянам, виборцям, що це не буде 150 тисяч карбованців. У нас

 є національна валюта -гривна. Це буде, скажімо, 55 копійок, 1, 5

 гривни. Для того аби люди розуміли, що держава не буде в данному

 випадку  за  повторне свідоцтво брати таки шалені суми, які вони

 зараз не отримують.

     

      ХАНДУРІН.  Ті  цифри,  які  ви  назвали,  в перекладі на

 гривни вони, дійсно, правильні. Я не думаю...

     

      ГОЛОВА.   То  він  помилився,  то  була  технічна  помилка.

 Сідайте, будь ласка.

     

      ХАНДУРІН.  Спасибі за увагу.

     

      ГОЛОВА.  З цього приводу є потреба виступити? Немає.

      По   цій   частині   проекту   закону  комісія  висловилася

 позитивно, просить підтримати. І у вас у порівняльній тиблиці на

 сторінці  3  документу  є  ця  редакція,  яка  у  правій колонці

 викладена.  Я  ставлю  її  на  голосування.  Будь ласка. Під час

 голосування  не  можна  говорити,  візьмете з мотивів тоді. Будь

 ласка.

     

      "За" -

      Не вистачає голоса Мовчана. Будь ласка, говоріть.

     

      МОВЧАН П.

      Дякую, Олександре Олександровичу, за ту рідкісну можливість

 протягом останнього часу, коли я можу з вашої високої ласки мати

 слово.

      Моя  пропозиція  зводиться  до того, що і висловив Анатолій

 Константинович  Голубченко.  Для  того,  щоб  ми  зрозуміли,  що

 документи  треба  зберігати,  ставитися  належним  чином,  то  і

 відповідно  мусить  бути і плата за них. І коли нас перконують в

 тому,   що   ми   бюджетники   і   це  надходження  до  бюджету,

 (............)  скажу,  не  відомчі  інтереси. У нас мусить бути

 загальнодержаний інтерес.

      Тому  можливо  збільшити,  ви нас зараз будете переконувати

 тією  таблицею,  яка,  мені здається, взята довільно. І вартість

 цього  свідоцтва  виготовлення  дуже  висока. Ви можете запитати

 скільки  коштує  оцей  один  бланк.  І вам скажуть. І півтори чи

 півгривни  -це не ті гроши, які потрібно платить, на мій погляд.

      І треба збільшити безперечно тоді вартість його, як це було

 і  в старі часи, вартість заміни документів брета збільшувати. І

 належне ставлення буде тоді до них.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Ну оскільки запитання іде, але доповідач вже сів на

 місце, то я... (Ш у м  у  з а л і )

      Я  просив  би,  одну  хвилинку.  Він  привів  цифри.  Тобто

 розрахунок міністерство робило.

      Пилипчук, будь ласка.

     

      ПИЛИПЧУК В. М. Шановні колеги! Якось у нас пішло, що ми все

 в  кучу  плутаєм:  вартість  бланка, мито і штрафи. Якщо... Я не

 розумію  як  відрізняється перший блан синій від другого бланку.

 Він  нічим  не відрізняється. В даному випадку варіант постанови

 винесений  Міністерством  юстиції  слід  назвати: "Про штрафи за

 втрату  документів".  Значить ми повинні прийнять або штрафи, то

 тоді буде це вірно, а якщо втановлювать плату, щоб компенсувать,

 то  вона  повинна  і  для першого, і для другого, і для третього

 разу  бути  одинаковою. Не повинні звільняться в першому випадку

 за  оплату  самого  бланка.  Тобто  або  варіант  постанови,  що

 встановити  плату  на  рівні  фактичних  витрат  на виготовлення

 бланка, а якщо ще пропонують, то додаткові штрафи за втрату. Але

 це не є мито те, що запропоновано по своїй економічній суті.

      Та або вартість - ціна вертається, або то є штрафи.

     

      ГОЛОВА.  Микола  Іванович,  ви  сядьте біля мікрофона, будь

 ласка.  Адже  правий  повністю депутат. Коли втратили паспорт чи

 громадянин, то він всеодно платить штраф.

      Я  мав  нещастя  пройти  колись,  років  двадцять  назад цю

 процедуру, заплатив 10 карбованців (на той час були це гроші для

 мене солідні) і потім розраховувася, одержав другий паспорт. Так

 що це справді, це різні категорії.

      Будь ласка. Боженко, ну да, Боженко.

     

      БОЖЕНКО.

      Микола  Іванович,  Олександр  Олександрович,  в  мене  таке

 запитання.  Я до вас звертався своїм зверненням з питання заміни

 паспорту  молодим  жінкам,  які  перший  раз  вийшли  заміж.  Це

 проблема,  не особисті випадки, які казали, стихійного лиха, але

 що.  З  них стягується мито в повному обсязі. Я писав до вас, ви

 пам'ятаєте. Ви доручили Міністерству внутрішніх справ паспортної

 служби,  а  вони відповіли, що таке діюче законодавство і молоді

 сім'ї,  молоді  жінки,  вступаючі в брак, повинні платити мито в

 повному  обсязі.  Ну що ж це таке? Ми за українську сім'ю молоду

 виступаємо. Ну як це так?

      І  це  знову  таке  й  буде. За повторне... Іде як повторна

 видача  паспорта.

     

      ГОЛОВА.  Ну  Олександр  Боженко піднімає правильно питання.

 Правда  жінки,  які  перший раз вступають у шлюб, звертаються до

 нього,  до мене вже не звертаються, то я думаю, що треба по-суті

 розглянути цю справу.

      Будь ласка, Микола Іванович, дайте відповідь на це питання.

 Чи охоплює цю обставину, адже це видача другого паспорту.

     

      ХАНДУРІН М. І. Ні, це зовсім інша... Це не охоплюється.

     

      ГОЛОВА.  Таким  чином,  ми  розглянули ще раз ньюанси цього

 питання.  При першому голосуванні не набрала потрібної кількості

 голосів  цю  норма і очевидно її треба доопрацьовувати для того,

 щоб  можна було розглянути так, щоб відрізнити мито від штрафу і

 бланки  від  плати, від мита. Вартість бланків від  мита.

      Слово    має    заступник    міністра,   заступник   голови

 податкової...  перший  заступник  начальника  Головної державної

 податкової інспекції Регурецький Василь Васильович. Будь ласка.

     

      РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.

      Шановні  народні  депутати! На ваш розгляд виноситься друга

 частина  змін  до  Декрету "Про державне мито". Вона невелика за

 змістом  і  полягає  пропозиція  внесення  змін до трьох позицій

 діючого нині Декрету Кабінету Міністрів.

      Перша  позиція.  Перша пропонується внести зміни у статтю 3

 пункт  6  із  таким  змістом:  "Виключити слова та цифри "вперше

 неповнолітнім  громадянам 0, 1 неоподаткованого мінімуму доходів

 громадян".

      Пояснюю на підставі чого вноситься ця пропозиція. У діючому

 Декреті   у   статті  4  пункт  17  передбачено,  що  за  видачу

 неповнолітнім   вперше   паспорта   громадянина   України,  вони

 звільняються  від сплати державного мита. Але у липні 1995 року,

 коли  вносились  зміни  у  розміри  ставок державного мита, була

 допущена  механічна  помилка,  де  неповнолітні за видачу вперше

 паспорта  громадянина  України  були  внесені як платники і була

 встановлена   ставка  0,  1  неоподаткованого  мінімуму  доходів

 громадян. Тобто, в сьогоднішніх виразах десь 30-35 копійок.

      Щоб   привести  у  відповідність  дві  ці  норми  в  одному

 законопроекті,  і  пропонується виключити ставку державного мита

 за  видачу  паспортів  неповнолітнім громадянам і залишити діючу

 норму, де передбачено їх звільнення від цієї сплати.

      Друга позиція. Пропонується у статті 3 пункті 6 у підпункті

 т)   доуточнити   порядок   сплати  державного  мита  за  видачу

 мисливських  квитків,  рибалок  та щорічне продовження строку їх

 дії.

      У  нині  чинному законодавстві не зовсім вдало викладена ця

 норма,  а  вона  по  змісту  звучить так: "За видачу дозволів на

 право полювання та рибальства".

      Враховуючи,  що  нині  діючим  положенням  про  полювання і

 мисливське  господарство  в  Україні,  передбачено,  що право на

 полювання є мисливський киток з відмітками про мисливську зброю.

      А  за  право добування конкретних об'єктів тваринного світу

 видається ліцензія або відстрілочна картка.

      Нечітка   позиція  у  діючому  нині  Декреті  приводила  до

 колізій,  коли  видача  ліцензій  і  карток на відстріл вимагала

 сплату державного мита.

      Щоб   уточнити   ці   позиції,  якраз  пропонується  сплату

 державного  мита проводити тільки за видачу мисливських квитків,

 квитків  і рибалок і щорічне їх продовження. Пропонується ставка

 0, 1 неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто сьогоднішні

 розміри - це 35 копійок.

      І   остання   пропозиція,   остання   пропозиція   відносно

 доповнення  права на пільги про звільнення від сплати державного

 мита,  де передбачено статтею 4 пунктом 17, передбачено пільга в

 оподаткуванні,  про  яку  я  чуть раніше говорив, -це звільнення

 неповнолітніх  за  видачу в паспортах громадян України. Перше. І

 пропонується   доповнення   до   цієї  статті,  пердбачивши,  що

 звільняється...........  військовослужбовців за видачу вперше їм

 паспорта.

      Мова йде про те, що відповідно до Закону про громадянство в

 Україні  передбачається,  що всі військовослужбовці Збройних Сил

 України  повинні  мати паспорта громадянина України. Враховуючи,

 що  сьогодні  багато  офіцерів  Збройних  Сил  України  не мають

 паспортів, вони зобов'язані паспорти отримати.

      І  була  внесена  пропозція  Міністерства оборони звільнити

 військовослужбовців  за  видачу їм паспортів. Як мені повідомило

 Міністерство  внутрішніх справ військовослужбовці, солдати і всі

 курсанит діючих не Україні учбових зкладів сьогодні не лишаються

 паспорта  при  призиві на дійсну військову службу або при вступі

 до учбового закладу. В них паспорта залишаються. І тому відпадає

 необхідність  звільняти  від  сплати державного мита за паспорти

 для  такої  категорії платників -військовослужбовців і курсантів

 учбових закладів.

      В мене все, дякую.

     

      ГОЛОВА. Чи є запитання до Василь Васильовича?

      Запишіться, будь ласка. Опублікуйте список. Степанов.

      Прошу вибачити, Степенко.

     

      СТЕПЕНКО В.І., 331 виборчий округ, Полтавська область.

      В  мене  до  вас  таке  запитання, Василь Васильович. От ви

 говорите,  що  перше  питання підтримую повністю, що безкоштовно

 видавать  перший  раз паспорта. Це як свято. А от ви говорите за

 мисливців, рибалок.

      Навіщо  кожен  рік переєрестровувати це. Ви розумієте, я за

 сільських  жителів.  Зараз  не  автобусів.  Ви  говорите, що так

 копійки стоїть. Він поки заплате туди білет, назад. Ну я розумію

 зброя  є  у  мисливців,  ну  рибалка. Чого він повинен кожен рік

 їхать  і  переоформляти.  Може  дійсно  взять  5 років, 10 років

 термін.  А  дозвіл  ви  знаєте,  коли  там  беруть  ліцензію  на

 відстріл. Це вже зовсім ... нц, це - друге питання.

      Що,   може,   дійсно,  якось  розприділити  тоді  все-таки,

 підтримавши те, що ви говорите, щоб не на 1 рік, а наприклад, на

 5 чи 10 років.

      Дякую.

     

      РЕГУРЕЦЬКИЙ.  Наша  пропозиція  виходила з того, що по нині

 діючому  положенню,  за видачу мисливських і рибальських квитків

 вони мають кожний рік продовжувати їх строк дії.

      Наша  пропозиція  -і  привести  ці дії до сплати державного

 мита  -якраз  полягала в тому, щоб вони одночасно, одноразово не

 сплачували,  а  вони  розподілялися  по  рокам,  відповідно  для

 надходження  цих  доходів  до  Державного  бюджету кожного року.

 Тільки на підставі цього.

     

      ГОЛОВА.  Дайте Степенку ще слово.

     

      СТЕПЕНКО  В.  І.  Я конкретне питання задаю. Навіщо кожного

 року  робить  перереєстрацію?  Навіщо...  ну,  навіщо оцих людей

 терлувать,   розумієте?  Він  їде  туда...  Ви  ж  понімаєте  цю

 процедуру -приїхав, немає на місці того, що реєструє, надо їхать

 другий  раз...  Ну,  я  понімаю, ліцензію кожний рік хай бере (я

 трохи  розбираюсь  в  цьому  ділі),  так?  Ліцензію  взяв він на

 відстріл.  Але  квиток  мисливський  -ну навіщо кожний рік?! Так

 може внести зміни, що, наприклад, давать на 10 років, а через 10

 років хай він його перереєструє.

      Дякую.

     

      РЕГУРЕЦЬКИЙ. Василь Іванович, я ще раз хочу повторити. Це -

 не норма цього закону, це витікає тільки з діючого положення про

 видачу  цих квитків, яке встановлювало, скоріше, це Міністерство

 внутрішніх  справ.  Тому  я  повторюю:  це не норма і не порядок

 встановлений  був цим нечинним законодавством. Я повторюю, що ми

 тільки   до   цього   факту  запропонували  проводити  і  сплату

 державного мита.

     

      ГОЛОВА.  Кіяшко.

     

      КІЯШКО  С.  М.,  Соціалістична фракція, 108 виборчий округ,

 Донецьк. Спасибо.

      Значит,  я,  наверное,  также как и все коллеги, в основном

 поддерживаю  предложенную  редакцию  о  том,  что  неповнолитним

 выдача паспортов должна быть бесплатной -это понятная ситуация.

      Вот  возникает  вопрос  следующего плана. По пункту 17, где

 даются  льготы  на  выдачу паспортов. Я понимаю, неповнолитни не

 имеют  работы  и  не имеют этих 35 копеек. Но те военнослужащие,

 которые имеют  работу, стоит ли сегодня освобождать их от оплаты

 за  выдачу  вот  этих  паспортов?!  Потому  что  сегодня пройдет

 ситуация - эти  паспорта  получат  те военнослужащие, которые не

 имели,  а  следующие?  И  как  на них будут распространяться эти

 положения?!  Это  - не большие  деньги для Министерства обороны,

 чтобы  их  взяли целевым назначением выдали для военнослужащих и

 закрыли этот вопрос. Чтобы не создавали прицедент на перспективу

 по этому вопросу.

      Спасибо.

     

      ХАНДУРІН  М.  І.  Ну  ця пропозиція виходила із того, що ці

 люди,  які  мали  паспорти, і коли вони призвалися, бо закінчили

 учбовий заклад вони були, вірніше, паспорти були вилучені в них,

 а  сьогодні  по  законодавству  вони  повторно  повинні одержати

 паспорт.  Тому  ми  виходили  тільки з тих пропозицій, що це вже

 друга дія для цих громадян з боку держави проводилась. І тому на

 підставі  цього  була пропозиція звільнити від сплати державного

 мита, як вже друга дія видачі паспорта з боку держави.

     

      ПИЛИПЧУК В.М.

      Шановні  колеги,  то  у  нас  немає поступлень до бюджету і

 немає  джерел  його  поповнення,  то ми вносим пільги, то другим

 збільшуєм за повторну видачу..........

      Я  вважав  би, що безплатно тільки повинні отримати сироти.

 35  копійок  це  не є велика ціна і завжди її платять батьки, бо

 завжди  неповнолітні непрацюють. В любому випадку. Через те мені

 не  зрозуміла ця ситуація. 35 копійок це є помірна ціна із плати

 звільнюються лише ті, які не мають доходів.

     

      ГОЛОВА. Василь Васильович.

     

      ХАНДУРІН.  Тут  хоч  не  хоч,  а  в деякій мірі ви, може, і

 праві.  Відповідно до військовослужбовця наскільки невеликий цей

 розмір  державного  мита,  то  доцільно було б і не вдаватись до

 пільг. Це буде вирішено голосуванням.

     

      ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

      В   комісії   є   позитивний   висновок   з  приводу  цього

 законопроекту. Є потреба голосувати його по частинах.

      Стаття  3.  Розмір ставок державного мита. Пункт шостий. За

 вчиння інших дій :

      а)  за  видачу  паспорта  громадянина України в разі обміну

 чинного   паспорта  -  0,2%  неоподаткованого  мінімума  доходів

 громадян,  в інших випадках  - 1%.

      Так?

      Ставлю на голосування цю  пропозицію.

     

      "За" -

      Рішення   прийнято.

      Підпункт  д):  За видачу та щорічне продовження строків дії

 мисливських квитків  та  квитків рибалок - 0,1% неоподаткованого

 мінімуму доходів громадян.

      Тут  зауваження було Степенка правильне, але справа в тому,

 що  це  не  в  цьому  законі  відрегульовано, то в законі, який

 стосується видачі мисливських карток і....

      Василь  Васильович, ще раз сядьте до мікрофону, поясніть, в

 чому тут  причина?

      Я  не проти того, щоб, по суті, Василь Іванович правий був,

 не  треба  щодня  мордувать людей, як він сказав, щороку їхать і

 перереєстровувать  ці  мисливські  квиток і все інше. Треба, щоб

 він внески платив  і ліцензії брав. (Ш у м  у  з а л і)

     

      РЕГУРЕЦЬКИЙ. Шановні  народні  депутати, я ще раз тільки

 повторю  той  факт,  що реєстрація, видача квитків мисливських і

 рибальських  і  їх  перереєстрація  встановлення  чинним якимось

 порядком,  я, відверто кажучи, не можу назвати повну його назву,

 яке ввело Міністерство внутрішніх справ.

      Ми  не  вносимо  зміни  до того законодавства, а пропонуємо

 тільки сплату державного мита проводити при проведенні цих дій.

     

      ГОЛОВА.  Є пропозиція така. Ну, дайте Голубченку слово, хай

 пояснить.

     

      ГОЛУБЧЕНКО.   Я хочу пояснити,  в чому тут справа.

      По-перше,   до   сьогоднішнього   дня  квитки  на  полюваня

 видаються  первинними  організаціями,  які сплачують мито кожний

 рік і беруть взноси на утримання цієї організації.

      Тому   я   хочу   сказати - це  перше,  ніяке  Міністерство

 внутрішніх   прав  не  регулює  зараз  видачу  цих  квітків.  Що

 стосується  зброї,  то  на зброю видається інше посвідчення, яке

 діє  5  років.  І  за  нього не треба нічого сплачувати. Раз у 5

 років продовжується. Тому ця норма нормальна, в принципі.

      Але  треба  сказати  інше,  що  зараз Міністерство лісового

 господарства  видало  наказ про видачу єдиного державного квітка

 для  полювання.  Но  там теж, мабуть, буде такаж норма. Так от у

 тому  разі, дійсно, треба буде їхати і регистрирувати кожний рік

 і  платити це  мито,  бо  до  цього  часу платилося в первинному

 колективі,  де  збиралися  полювальники  і  там  не  було ніяких

 очиредів, і  не  треба  там  було стояти і чекати часу. Тому тут

 питання  є.  Але  це  діє  багато років. І до цього мисливці всі

 звикли. Це не визове ніяких зауважень.

     

      ГОЛОВА.   Тобто  це не новина в законі.

      Будь ласка, дайте Моісеєнко, він скаже.

     

      МОІСЕЄНКО   , фракція "Комуністи України".

      Уважаемый  Александр  Александрович,  есть  один  небольшой

 вопрос.  Вы  знаете,  что у нас к категории охотников в основном

 относятся  2  категории  людей:  очень багатых и чень бедных, те

 которые ходят за тем, чтобы хоть как-то пополнить свой бюджет.

      Мы сегодня их приравниваем . Мы пишем 0, 1 неоподаткованого

 мінімуму  доходів  громадян.  То  есть  мы  приравниваем  к тем,

 которые  сами бедные. Но охотятся, я говорю, в большинстве своем

 как  раз  люди  багатые.  Есть примеры, когда на людей охотятся.

 Наверное   все  читали  в газетах такую статью, когда в качестве

 бегущего кабана используется человек.

      Вот  поэтому  я  вношу  предложение, которое уже вносил при

 рассмотрении  других  документов  и  просил,  чтобы  они  всегда

 учитывались  при  вот  этих вот категориях, чтобы здесь стоял не

 неоподаткований  мінімум  доходов,  а  среднемесячный, средне...

 месячного  дохода  за  предыдущий  год на основании декларации о

 доходах  конкретного гражданина. Это будет справедливо. Мы тогда

 возмем,  диференцировано  подойдем  к тем, кто должен платить за

 это право поразвлекаться и к тем, кто должен жить своим трудом.

     

      ГОЛОВА. Володимир Миколайович, підтримуючи вашу  пропозицію

 по  суті,  тим не менше хочу сказати, що якщо буде запроваджений

 такий  порядок, то мислівець застрелиться скоріше, ніж збере всі

 ці документи для того, щоб внести отаке мито.

      Ви ж прекрасно розумієте, про що ви говорите. Будь ласка, я

 прошу  вас. Це порядок існуючий. Якщо рибалка хоче користуватися

 щорік  своїм правом, то він приходить всеодно за продовженням чи

 бере ліцензію, чи квиток все інше і йому там відмічають всеодно:

 "Штам  продовжено". При цьому штампі він мусить платить копійку.

 І це тут передбачено.

      Я  прошу проголосуйте цю норму. Ставлю на голосування. Будь

 ласка.

     

      "За"-

      Ну  я  вас  прошу. Ну немає ж предмету для дискусії. Ще раз

 ставлю  на  голосування.  Ну  проголосуйте,  підтримайте,  це  ж

 елементарно.  Будь ласка, проголосуйте ще раз.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Пільги  щодо сплати державного мита і відносини повнолітніх

 військовослужбовців. Ставиться на голосування пропозиція.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Спасибі.

      Проект   Закону   про   внесення   змін   і   доповнень  до

 Кримінального    кодексу    та   Кодексу   про   адміністративні

 правопорушення  (стосовно обману покупців і порушень податкового

 законодавства).  Микола  Іванович Хандурін. Він доповість. Якраз

 нормально. Микола Іванович, по суті відразу. Будь ласка.

     

      ХАНДУРІН М.І.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!   Шановні   народні

 депутати!  На  ваш  розгляд вноситься проект Закону про внесення

 змін  і  доповнень  до  Кримінального кодексу України та Кодексу

 України  про  адміністративні  правопорушення,  підготовлений  у

 зв'язку з необхідністю посилення відповідальності за спекуляцію,

 обман покупців і замовників, порушення податкового законодавства

 та правил торгівлі  , незаконну  торговельну  діяльність.

      У  запропонованому  вам  проекті Закону статті 155 та 155/1

 Кримінального  кодексу  України  викладені  у новій редакції, що

 відповідає змінам, які відбулися у суспільстві.

      Кодекс  України про адміністратвні правопорушення доповнене

 статтями  164/5,  164/8 та статтею 234/2, щи випливає з положень

 Закону України  "Про Державну  податкову  службу в  України".

      Стаття  41  Коснтитуції  України передбачає, що конфіскація

 майна може бути застосовано виключно за рішенням суду у випадках

 у обсязі та порядку, встановлених законом.

      Виходячи  з  цього, розгляд справ, передбачених статтею 164

 Кодексу  України "Про адміністративні правопорушення " віднесено

 до  компетенції  суду  і  відповідно  до цього внесено необхідні

 зміни  до статей  221 та статті 225 зазначеного  кодексу.

      Крім того, у законопроекті пропонується обчислювати розміри

 штрафних  санкцій і заподіяної шкоди у співвідношенні з розміром

 неоподаткованого   мінімуму   доходів  громадян, який  регулярно

 корегується,  відповідно  до  офіційної  зміни  рівня заробітної

 плати і тому є оптимальною базою для визначення зазначених сум.

 

      ГОЛОВА.  Чи  є  запитання  до  Миколи Івановича? Немає. Є в

 Радька, будь ласка, Василь Іванович.

     

      РАДЬКО В.І., фракція комуністів.

      Дякую.

      Шановний   доповідачу,  я  все  розумію,  що  спекуляція  і

 незаконна   торгівельна  діяльність,  це  при  радянській  владі

 зрозуміло, що  це було.

      Сьогодні   ми   вносимо   у   ці  статті  поправки:  дрібна

 спекуляція, незаконна торгівля.

      Тоді  поясніть,  будь  ласка, моїм виборцям з Конотопського

 електромеханічного  заводу,  які  торгують  на станції "Конотоп"

 своїми  насосами, які видають їм за невидану заробітну плату. Як

 ви з них стягнете оце штраф?

      Дякую за увагу.

     

      ХАНДУРІН.Ви маєте на увазі яку статтю конкретно?

     

      ГОЛОВА.  Питання  дуже гостре. Проїдьте біля Білої Церкви -

 стоять  робітники  з  шинного  заводу з шинами в руках. Одержали

 зарплату.

      Селяни  на  базарі -з хлібом, чи з цукром, абощо. Раніше це

 був  предмет  спекуляції,  а  тепер  що? Ну і т. д. Кіровоград з

 кастрюлями  стоїть, і все зрозуміло. Із відрами Одеса стоїть, бо

 в них завод випускає, з бідонами.

     

      ХАНДУРІН. Я зрозумів.

      Вводяться  до  адміністративного,  до  Кодексу  України про

 адміністративне   правопорушення   (стаття   154.  7)  порушення

 громадянами порядку продажу товарів.

      Продаж   громадянами  товарів  без  придбання  одноразового

 патенту  чи  з  порушенням терміну його дії, або продаж товарів,

 визначених у деклараціях, тягне за собою накладення штрафу від 1

 до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

      Тобто,  мова  йде  про те, що громадянин зобов'язаний, який

 продає,  що  б  він  не  продавав,  взяти  патент і декларацію і

 сплатити податок за той доход, який він отримав.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу вас: уважно прочитайте норми цього закону

 всі, будьте уважні, це не таке другорядне питання, як здається.

     

      ХАНДУРІН М.І. Мова йде не про ці випадки , мова йде...

     

      ГОЛОВА.  Микола  Іванович,  хвилинку.  У  вас  є дві години

 перерви,  прочитайте  ваш  закон.  Потім  обговоримо  і приймемо

 рішення.

      Перерва, будь ласка.