Стенограма пленарного засідання

12 листопада 1996

                   ЗАСІДАННЯ  ТРИДЦЯТЬ  ДЕВ'ЯТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

       У к р а ї н и.  12  л и с т о п а д а  1996  р о к у

                             10 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

 

      ГОЛОВА.  Доброго  ранку, шановні депутати і гості Верховної

 Ради,  шановні радіослухачі. Запрошую депутатів сісти на місця і

 підготуватися до реєстрації.

      Проводиться поіменна реєстрація.

      Зареєструвалися    342    депутати.    Азаров    не   встиг

 зареєструваться. Ну, дайте ще раз, будь ласка. Як прийнято. Будь

 ласка.

      342    депутати    зареєструвалися.    Ранкове    засідання

 оголошується відкритим.

      Депутатські   запити  надійшли.  Група  депутатів  Лупаков,

 Шевченко - всього 60 чоловік - звертаються до Президента України

 у зв'язку з відсутністю  реагування  на  звернення 54-х народних

 депутатів   України   стосовно  запровадження   севастопольською

 держадміністрацією   в   місті   московського   часу,  порушення

 постанови  Верховної Ради України від 11-го червня 1990-го року.

      В  підтримку  цього  запиту, він оформлений так, як слід, я

 ставлю  питання  на голосування.

      Поіменно.

 

      "За" -

      Підтримка є.

      Рішення про направлення цього запиту ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Рішення  прийнято.

      Запит депутата Поровського Миколи Івановича до Президента і

 Прем'єр-міністра  стосовно піврічної затримки виплати заробітної

 плати   працівникам  освіти  Млинівського,  Рівненського  району

 Рівненської  області.

      Оформлені  запити  як  слід,  зміст запиту цього випливає з

 назви.

      Є  потреба,  я можу  зачитати  все.

      Якщо  немає  потреби,  то  я  ставлю  просто на голосування

 питання про підтримку цього запиту поіменним голосуванням.

 

      "За" -

      Запит  підтриманий.

      Я  ставлю  на  голосування  питання  про  його направлення.

 просте  голосування.

 

      "За" -

      Рішення  прийнято.

      Народні  депутати Красняков, Цибенко, Пасічна звертаються до

 Президента  з  запитом  з приводу грубих порушень Урядом України

 законодавства   України  в  освітній  сфері.

      Ви  пам'ятаєте,  ми  приймали  постанову відповідну з цього

 приводу. Постанова не виконується про приведення актів Кабінетом

 Міністрів  у  відповідність  із чинним законодавством. Є потреба

 такий запит направити Президенту.

      Я  ставлю на голосування питання про підтримку змісту цього

 запиту. Поіменне голосування.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Про   направлення   ставиться  на  голосування  питання,  у

 простому режимі, непоіменному.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Підготовлені  запити  групи  депутатів  Єгудін,  Семенюк та

 інші,  всього  8  чоловік, до Прем'єр-міністра України та голови

 Фонду   держмайна  стосовно  проведення  положення  про  порядок

 приватизації  на сільськогосподарських підприємств і організації

 агропромислового  комплексу,  затвердженого  Фондом  держмайна у

 відповідність   із  статею  3  Закону  України  про  особливості

 приватизації майна  в  агропромисловому комлпексі. Ви пам'ятаєте

 зміст   цього   закону   і   те,   що   його  треба  виконувати,

 дотримуватися.

      Групи  депутатів  Швидкий,  Чиж,  Лупаков та інші, всього 8

 чоловік,  до Голови Верховної Ради України стосовно необхідності

 включення  до проекту Державного бюджету окремої статті видатків

 для  придбання  автобусів,  тролейбусів і трамваїв вітчизнянного

 виробництва.

      Павловського Михайла Антоновича до Прем'єр-міністра України

 стосовно  організації  виробництва  в  Україні  лічильників газу

 гарячої  та  холодної  води.  Зокрема  з  цього приводу вчора ще

 надійшла  до  мене  від 4 організацій, концернів, які займаються

 цим  виробництвом,  всього  приблизно  30  тисяч  чи  300  тисяч

 працюючих  зайнято  у  цій  сфері  на  підприємствах  оборонного

 комплексу  з  приводу  недопущення  втрати  цього виробництва, а

 організації  виробництва газових лічильників у нас в Закарпатті,

 в інших місцях.

      Камінського   Леоніда   Олексійовича   до  Прем'єр-міністра

 України  у  зв'язку  з  невдоволенням  відповіддю  на  звернення

 стосовно  проблем  працевлаштування шахтарів, які звільняються у

 зв'язку з закриттям шахт міста Сніжного в Донецькій області.

      Оробця  Юрія Миколайовича до Генерального прокурора України

 у  зв'язку  з  невдоволенням  відповіддю  на  звернення депутата

 стосовно справи колективного підприєства "Дельта". І до міністра

 Внутрішніх  справ  цього ж депутата. Звернення чи запит стосовно

 необхідності    проведення   розслідування   фактів   зловживань

 правоохоронних  органів  при  розслідуванні кримінальної справи,

 порушеної  Прокуратурою  Печерського  району  міста  Києва.  Він

 конкретно характерезує про що йдеться.

      Кириченко Сергій Олександрович заміністра Закордонних справ

 Украаїни   у  зв'язку  з  відсутністю  відповіді  на  звенрнення

 стосовно   захисту  прав  громадян  України,  які  ув'язнені  на

 території  Румунії.  Всі  запити  оформлені  відповідно до вимог

 регламенту.  Я  ставлю питання про... на голосування питання про

 направлення їх адресатам.

 

      За -

      Рішення підтримано. Пропозиція підтримана.

      Оголошую  відповідно  до  статті  _____  до  регламенту про

 входження  до депутатських груп і конституційний центр народного

 депутата  Лобенка  Анатолія  Олександровича.  А  до депутатської

 групи  "Незалежні"  народного  депутата  України  Запорожця Юрія

 Михайловича. У нас 20 чоловік залишилося для опитів, заяв, тощо.

      Будь  ласка  запишіться,  хто  хотів  би  скористатися цією

 можливістю.

      Опублікуйте список. Виступи на моніторі 18 хвилин запитів і

 дві хвилини для рішень.

      Сизенко , будь ласка.

 

      СИЗЕНКО Ю.П.

      Александр  Александрович,  прошу  слово  передать Симоненко

 Петру Николаевичу.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      СИМОНЕНКО П.М.

      Спасибо.  В  этой  ситуации,  которая  сложилась, уважаемые

 народные  депутаты,  хотели  бы  привлечь ваше внимание, что как

 настроение  в  обществе  и как общая политическая ситуация, роль

 тех или иных органов законодательной, исполнительной власти или,

 как  привыкли  мы уже говорить, четвертой исполнительной власти,

 (...........)  и  когда  исполнительная  власть  не  в состоянии

 реализовать   те   задачи,   которые   поставлены   перед  ними,

 законодательный  орган  умышленно уводится, а кое-кто -  я вчера

 откровенно  об этом говорил на заседании руководителей фракций -

 из  руководителей  комиссий  саботируют  внесение  тех  или иных

 основных    законодательных    актов,    которые    бы   сегодня

 способствовали  нормализации  работы  промышленных  предприятий,

 узаконоли   бы   все  то,  что  имеет  отношение  к  внутреннему

 товаропроизводителю  и  защиты  его  интересов и в той ситуации,

 когда  навязывается  мнение  международными финансовыми кругами,

 меня   более   беспокоит,   что   обездоленный   народ   сегодня

 обманывается  еще  и  средствами  массовой  информации. Особенно

 имеет  отношение это к последним событиям официального праздника

 в  государстве -7 ноября и речь идет о том, что, к сожалению, те

 требования  очень  справедливые,  обкективные,  уже  выстраданые

 нашим   народом,   не  информируются  общественность,  умышленно

 замалчивается о тех массовых акциях, которые имели место по всей

 нашей  республике, это безусловно сегодня еще раз нас убеждает в

 том,  что власть, по сути дела, в лице президентской структуры и

 исполнительной  структуры,  поставила под контроль, а вернее под

 диктат  все  то,  что сегодня только в угоду определенным кругам

 кланово-феодальных   отношений,   которые   сложились  у  нас  в

 государстве.  Это  безусловно накладывает отпечаток и на то, как

 люди  реагируют  и если таким образом формируется обстановка для

 социального  взрыва  и  возможного  подавления и уничтожения, по

 сути  дела, того прогрессивного, что у нас есть в государстве, я

 думаю,  это  не  делает  никому  чести.

      Нас  очень  волнует,  что  в  сложившейся  ситуации сегодня

 Кабинет  Министров  и  Президент не реализовали ни одного из тех

 решений,  имеющих  к  социальной  защите  населения,  выплата ли

 заработных плат, пенсий, стипендий, защита ли многодетных семей.

 Что  творится!  Наши товарищи, члены фракции, поездили по домам-

 интернатам  и  втеранам  Великой  Отечественной  войны  -это  же

 кощцнство  над  целым  поколением,  над памятью, над героическим

 прошлым  наших  людей.  Ведь  пензеновский  освенцим  по  нормам

 питания,   который   действительно   сегодня   установлен  межой

 малозабезпечености.

      И  вот в таких условиях, сегодня еще обманывая общественное

 мнение,  искажая  реалии  сегодняшнего  дня,  не делает чести ни

 одному   из   государственных   мужей.   Совершенно  справедливо

 требования  были:  импичмент Президента, его отставка, пересмотр

 всех    основных    законов,    которые    имеют   отношение   к

 товаропроизводителю.

 

      ГОЛОВА. Сизенко. Ой, Кияк! Прошу вибачити.

 

      КИЯК. Дякую (Кияк, Чернівці).

      Шановні  колеги,  хотів  би  виділити  чотири моменти. Дуже

 актуальним  сьогодні  є  питання  Чорноморського  флоту. І група

 депутатів  запропонувала  проект  Закону  України  про виведення

 військових формувань Російської Федерації з території України.

      Я  просив  би  поставити  даний  проект  першим на четвер і

 проголосувати його.

      Наступне.  Кудись  подівся  Закон про еміграцію. Уже другий

 рік,  як  його  немає. А ми вже його ставили на обговорення тому

 десь приблизно 14-15 місяців.

      Третє   питання.   Концепція  пенсійного  законодавства.  В

 вересні  минулого  року  ми  тут прийняли рішення, що відповідна

 комісія  Верховної Ради дасть гарантію нашим громадянам про дану

 концепцію.  Ми  дали  гарантію  про  індексацію вкладів, ми дали

 гарантію  стосовно  трастів,  нам треба й дати гарантію стосовно

 пенсійного законодавства як концепції.

      І  ще  одна  місцева  проблема  Чернівецької  області. Наша

 область  належить  до  тих  областей,  котрі  отримали  найменшу

 дотацію  порівняно  з  іншими:  всього  лише  56%  від загальної

 необхідної  цифри.  В  той  час, як деякі області отримали понад

 100%. Я просив би звернути на це увагу.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Шестаков.

 

      ШЕСТАКОВ.

      Прошу передать слово депутату Мишуре.

 

      ГОЛОВА. Мішура.

 

      МІШУРА

      Шановні колеги, 225 округ, фракція комуністів.

      Ну,  найперше,  Олександре  Олександровичу,  я  вважаю   що

 проект   закону   про   соціальнне   партнерство,   який  у  нас

 запропонований,  потрібно  зняти. Потрібно обов'язково перед цим

 ратифікувати    Європейську   соціальну   хартію,   яку   чомусь

 президентська  команда заховала від депутатів, тому що закон про

 соціальне  партнерство  зовсім  вступає  в серйозні протиріччя з

 цією хартією.

      Друге.  Я  думаю  що потрібно прискорити розгляд закону про

 приватизацію,   там  у  нас  записано  третє  читання.  Мені  не

 зрозуміло ому комісія Таранова не подає цей закон? Я думаю що ви

 як  голова  Верховної  Ради  маєте  спитати,  скажіом,  у голови

 комісії  чому  комісія не працює, бо ще цей закон був прийнятий,

 коли  ще  наш  товарищ  Драгомарецький  був  живий,  а між іншим

 Кабінет  Міністрів  зараз  проводить  наради  з  приводу якихось

 особливих  умов  приватизації підприємств. Я думаю що ми повинні

 тут  прийняти свої якісь кроки.

      Нарешті   третє.   Святкування   79-річниці   Жовтня  стало

 демонстрацією   відданості  трудящих  України  ідеям  і  справам

 соціалізму.  Вам  дуже  добре  всім  відомо що у демонстраціях і

 мітингах  на Україні взяли участь десятки тисяч громадян, про те

 я  не  можу  не  обурюватись  з того, що фальсифікується історія

 Жовтня,   історія   України   і  навіть  назва  Велика  Жовтнева

 соціалістична   революція   перекручуються,  кажуть  про  якийсь

 більшовистський   переворот,  кажуть,  скажімо,  про  захоплення

 більшовиками  влади  і  таке  інше.  Я  хотів  би  цим добродіям

 особливо  це  стосується  державних  засобів масової інформації,

 особливо  телебачення,  я  підкреслюю  державних,  а це державне

 свято в нашому календарі, вот, нехай би вони почитали Винниченка

 дуже уважно, нехай би почитали от тих білогвардійців, які писали

 свої спомини про війну, революцію на Україні в 1917 році.

      І  я  в зв'язку з цим звертаюсь до Івана Федоровича Кураса,

 віце-прем'єра  з  гуманітарних питань, який написав разом з моїм

 покійним вчителем таку дуже цікаву книжку "Ленін і наш край" про

 Кіровоградщину,   де   показані   оці  події  Великої  Жовтневої

 революції на Україні, де немає фальсифікації.

      І  я  думаю,  що  потрібно було б, щоб наші державні засоби

 масової  інформації якраз користувались саме тими джерелами, які

 показують правду, якою вона була!

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.     Спасибі.     Степенко...    Степанов    Михайло

 Володимирович.

 

      СТЕПАНОВ В.М.

      Прошу передать депутату Николаенко.

 

      ГОЛОВА.  Ніколаєнко.

 

      НІКОЛАЄНКО   С.М.

      402  Іванівський  виборчий округ, Херсонщина, Соціалістична

 фракція.

      Я  хотів  би  підтримати  і  попередніх  всіх своїх колег з

 приводу  тієї  травлі, тієї вакханалії, яка відбувалась протягом

 7,  8,  9  листопада  в  засобах  масової  інформації  з приводу

 відзначення  (повторюю!)  державного  свята  - Великої Жовтневої

 соціалістичної  революції, яке є, до речі, в Кодексі законів про

 працю.

      Чому держава не святкує, не відзначає? Чому в своїй державі

 відчуваєш  себе  не своїм?! Ці питання, я думаю, Комісія свободи

 слова   і   засобів   масовоїю   інформації  мусить  обов'язково

 розглянути в себе - чому таке є?

      І  друге. Олександре Олександровичу, я вчора і на засіданні

 голів  комісій  піднімав  питанння про те, що ми прийняли місяць

 назад  Постанову  про  грубі  порушення  Урядом  законодавства в

 галузі  освіти.  Ніби  домовились  там - будем в грудні, в кінці

 слухати  на  Дні  Уряду,  але  група  депутатів  (от Ніколаєнко,

 Степанов,  Цибенко,  Карпов, Куз'єв і багато депутатів комісії -

 почти  вся  Комісія  з  питань  науки і освіти) все-таки вносить

 пропозицію:  заслухати  інформацію  Кабінету  Міністрів  про хід

 виконання  Постанови Верховної Ради від 20 вересня про порушення

 Урядом законодавства в галузі освіти.

      І   ми  підготували  відповідну  постанову  Верховної  Ради

 України  _  вона єсть, ми її розповсюдимо зараз серед депутатів,

 але  ми  просимо  на  анступній  неділі  або в кінці цієї неділі

 обов'язково  розглянути  це  питання. І також потім більш широко

 всі  питання  освіти ми хочемо... пропонуємо розглянути також на

 Дні Уряду.

      І  останнє.  З  10  листопада нараховується пеня за плату в

 житлово-комунальному   господарстві.   Є  пропозиція  звернутися

 протокольним  дорученням  до  Уряду -перенести цю пеню, оскільки

 заробітні плати не виплатили. Не виплатили пенсій, вибачте мене,

 навіть за серпень не заплачено на моєму окрузі, в усій Україні в

 багатьох регіонах. Тому пеню треба перенести. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Альошин.

 

      АЛЬОШИН. Прошу передати Вячеславу Чорноволу слово.

 

      ЧОРНОВІЛ.

      Шановні   колеги,  шановні  наші  виборці.  Я  щось  трошки

 здивований:  про  які  масові  акції  тут  говорив комуністичний

 секретар Симоненко і Мішура?

      Таких  жалюгідних демонстрацій цього року на цей день ще не

 було.  Крім,  хіба,  Харкова  і  по  части  Донецька.  Все  інше

 виглядало  дуже жалюгідно. І правильно, люди зрозуміли, що це за

 переворот .

      Оці  107  тис.  називаються.  Це - перебільшено.  Навіть ця

 мізерна цифра по цілій державі перебільшена. Я до чого? Навіть в

 Росії  не  святкували,  не  було  чотири вихідних. У нас -чотири

 вихідних.

      Я хотів нагадати, що у Німеччині після розгрому фашистської

 Німеччини,   коли   вони   відновлювали  господарство,  не  було

 сорокагодинного  робочого  тиждня,  ввели  його в 57-му чи 58-му

 році. По суботах працювали.

      Ми  ж  у  ці  дні навіть ті підприємства, які б могли щось

 дати  в  бюджет  і  працювати,  Не всі ж у нас лежать, гуляли та

 відзначали день перевороту в сосідній державі. До речі, до 1905-

 го року самі комуністи називали це переворотом.

      Інше питання. Ви знаєте, я хотів би, щоб всі ознайомилися з

 інтерв'ю  Богдана  Гориня в наступному номері газети "Час-тайм",

 де  він  розповідає про поїздку нашої делегації як спостерегачів

 на  засідання  Міжпарламентської асамблеї СНД. І ви побачите, що

 наші   депутати  ведуть  себе  там,  як  зрадники.  Представники

 комуністичної  і  шовіністичної групи у нашому парламенті. А наш

 шановний віце-спікер Ткаченко взяв зобов'язання до грудня місяця

 там   при  всіх,  щоб  привести  нас  знову  у  міжпарламентську

 асамблею.  Я  хочу,  щоб  було  оприлюднено,  Я  хочу,  щоб була

 оприлюднена  Конвенція,  уже підписана багатьма тими державами -

 сателітами  Росії, декількома, Конвенція, щоб ми побачили, що це

 таке.  Це  означає  навіть  підписання договорів міжнародних від

 імені Міжпарламентської асамблеї. Куди нас заганяють? Знову в ту

 ж саму імперську отару.

      І по Чорноморському флоту. Я хотів би все-таки, щоб ми мали

 повну  ясність.  Ми  тут  голосували, Олександр Олександрович, з

 вашими  навіть  доповненнями  мою  пропозицію. Давайте все-таки

 зробимо  закрите  засідання.  Здається,  те  підписання зараз не

 відбудеться,  але  ми  повинні  знати,  що  відбувається навколо

 Чорноморського  флоту.

      І ще одне. Ви знаєте, Уряд багато говорить про це, але мало

 робить.  Нам  треба,  хай наша Комісія Буздугана збере дані, нам

 всім  робповсюдить  про  систему  пільг в нашій державі, чи вони

 надаються  тільки бідним, чи тільки багатим. І чи маємо ми право

 в  такій  ситуації,  щоб  у  нас  багаті люди безплатно їздили в

 транспорті,  щоб  колишні  працівники компартійні мали пільги як

 державні  службовці  і так  далі.

      У  нас  є  величезний  резерв  економії.  Давайте ще на цій

 сесії,  може, десь спочатку в Комісіях розглянемо, кому ми даємо

 пільги.  Треба  бідним  давати  і  адресно давати, а не колишніх

 карателів більшовицьких нагороджувати підвищеними пенсіями і там

 іншими  пільгами.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Донченко.

 

      ДОНЧЕНКО.

      Спасибо,  Александр  Александрович,  передайте, пожалуйста,

 слово Кожушко Александру Михайловичу.

 

      ГОЛОВА. Кожушко.

 

      КОЖУШКО.

      Уважаемые   коллеги!   На  мой  взгляд  Верховный  Совет  в

 настоящее  время  по  различным  причинам  не  рассматривает  те

 законы,  которые  необходимы  для  поднятия экономики, повышения

 жизненного  уровня  обездоленных  людей, и особенно пенсионеров,

 борьбы   с   коррупцией,  то  есть  реализацией  конституционных

 положений.

      В  частности, я назову некоторые: Закон об аммортизации (он

 лежит  давно,  важнейший  закон  не  рассматривается);

      изменение  Закона  о  труде  и  пенсионном обеспечении (тот

 закон,  который  привел  к  уровниловке всех пенсионеров, эти 13

 миллионов  людей  требует  српаведливого решения в этом вопросе.

 Утверждение  перечня  предприятий,  не подлежащих приватизации в

 связи с общегосударственным значением. Необходимо определиться в

 этом  вопросе.  Необходимо  ряд  законов,  которые  улучшили  бы

 положение дел в борьбе с организованой преступностью.

      Я считаю, что здесь виноваты в этом вопросе непринятия этих

 законов:  и  исполнительная  власть  задерживает  законы,  и  те

 комиссии,   которые   должны   рассматривать   и   требовать  от

 исполнительной  власти.  Я считаю, что и Председатель Верховного

 Совета  товарищ  Мороз,  который  в  соответсвии  с  88  статьей

 Конституции  несет  ответсвенность за формирование повестки дня.

 И,  если не вносится какой закон, он должен заслушать, вот здесь

 предложить  на  сессии  ту  комиссию,  которая не обеспечивает и

 правительство подготовки тех законов.

      Поэтому   я   предлагаю,  законы  о  амортизации,  закон  о

 приватизации  в третьем чтении  он  сегодня  включен,  но  вчера

 комиссия   опять  не  готова  докладывать,  утверждение  перечня

 Верховным  Советом  предприятий,  не  подлежащих  приватизации в

 связи  с  их  общегосударственным значением, рассмотреть на этой

 пятидневке.  Изменения  закона об  оплате  труда  и  пенсионного

 обеспечения  поручить  и правительству и комиссии рассмотреть на

 следующей   пятидневке.  И  поручить  трем  министрам:  министру

 внутренних  дел, министру по безопасности и прокурору до 1 числа

 внести  на  рассмотрение  Верховного Совета те законы, о которых

 они  говорили  здесь  с  трибуны,  что  им  не  дают возможности

 бороться с той коррупцией, которая есть. И если они  не  внесут,

 тогда  поставить  вопрос  -это  говорильня  или,  как говорится,

 борьба  с  этой  коррупцией. С таким  расчетом,  чтоб  эти законы

 вступили  в  силу,  принятие  бюджета.  Этого требует народ наш,

 требует производство.

 

      ГОЛОВА. Кужель.

      Так я оголосив , він не говорить.

 

      _______________.   Вы   смотрите,   не  высветилось.  Прошу

 передать слово Радько Василию Ивановичу.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Радько. За ним Кужель, і завершуємо.

 

      РАДЬКО. Дякую, Радько, Фракція комуністів, Сумщина.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   народні

 депутати  України, шановні виборці. Згідно Статті 15 Конституції

 України  цензура  заборонена.  А  на  засоби, всі доречі, засоби

 інформації  порушення  Конституції повністю сфальсіфікували дані

 про  святкування державного свята 7 листопада. Я за дорученням 8

 тисяч,  а  не  1  тисячі  трудящихся мітингу міста Суми, зачитую

 вимоги резолюції, прийнятої мітингом.

      Опираясь на волю, и мнения трудящихся масс учасники митинга

 требуют   от   Президента,  Верховного  Совета  и  правительства

 неуклонного,  не  на  словах,  а на деле соблюдения Конституции.

 Прежде  всего  тех  его  положений,  которые гарантируют будущее

 Украины,  как  процветающего  демократического,  цивилизованного

 государства.  Не  _______  народа,  а его всестороннее развитие,

 укрепление  дружбы,  сотрудничества  и добрососедства с Россией,

 Белоруссией  и другими странами бывшего Союза. Передачи реальной

 власти   трудящимся   массам,  сохранение  _________,  подлинных

 выразителей  и  защитников народа -Советов депутатов трудящихся.

 Не    деклараций,    а   подлинной   заботы   об   отечественных

 производителях  в  государственной  секторе  экономики таких его

 ключевых   отраслей,   как  машиностроение,  химическая,  легкая

 сахарная  промышленность.  Для  этого  создать  все  условия для

 быстрейшего  произведения взаиморасчета, списания ___________ не

 по  вине  предприятий, колхозов, совхозов долгов. Обеспечение их

 необходимо    оборотными   средствами   принятие   стимулирующих

 налогового законодательства.

      Не   позднее,   чем   до   15   декабря  полного  погашения

 задолженности    по    выплатах    заработной   платы,   как   в

 производственной, так и в бюджетной сферах, пенсий и стипендий.

      В  случае  невыполнения  этих требований прибегнуть к самым

 крайним  мерам,  впоть  до  требования  досрочной безоговорочной

 отставки   Президента,   парламента,   исполнительной  власти  и

 гражданского неповиновения.

      Друге.  Олександре  Олександровичу,  я  звертаюсь  до вас з

 пропозицією  -внести для розгляду в сесійному режимі питання про

 виконання   статей   Конституції   України  державними  особами,

 Президентом  України.

      І  на  закінчення.  Відповідь  на  зауваження  Чорновіла. В

 Україні  приняло  участь  5 мільйонів в демонстраціях і мітингах

 трудящихся.

      (Ш у м  у  з а л і)

      І  звертаюся  до  моїх опонентів, які так гаряче відстоюють

 національні  ідея  України.  Ви  всі  знаєте,  що  місто  Глухів

 Сумської  області  -це  столиця  гетьманщини.  Там є краєзнавчий

 музей, який є нашим національним багатсьвом. Як може відноситись

 мер  міста  Глухова  до  історичного багатсьва України, коли цей

 музей  відключається  від  електроенергії, сигналізації. По чиїй

 указці  це робиться? Невже ми можемо не тілько розпродавати, а й

 знищувати  наше  національне  багатство,  нашу історію? Дякую за

 увагу.

 

      ГОЛОВА. Кужель, будь ласка.  2  хвилини.

 

      КУЖЕЛЬ.

      Уважаемые   народные   депутаты!   Вчера  я  столкнулась  с

 беспрецедентным   случаем  -цензурой  на  телевидение.  Я  прошу

 обратить  ваше  внимание.  Все  програмы телевидения украинского

 проходят  цензуру  Государственного  комитета  по  телевидению и

 радиовещанию. Прямая  трансляция.

      Мы  сегодня  с  вами  обсуждаем возможности нового Закона о

 выборах, но совершенно не предугадываем, что, если мы сегодня не

 вмешаемся  в  ситуацию,  никакой  Закон  о  выборах не обеспесит

 развитие   демократического   государства.  Нарушением  введения

 цензуры и решеним чиновника -какую программу и что говорить либо

 депутату,   либо   представителю   государства  -решает  сегодня

 Государственный комитет  по   телевидению и радиовещанию.

      Если мы сегодня не вмешаемся и не изменим, то никакой Закон

 о   выборах   не   обеспечит   исполнения   ни  Конституции,  ни

 демократического государства.

      В  связи  с  этим,  уважаемые  народные  депутаты,  я прошу

 поддержать дать доручення Председателю Комиссии Понедилко, чтобы

 14  ноября  он  подал на рассмотрение в зал постанову о создании

 межфракционной  комиссии  по нарушению Конституции, по цензуре и

 развитию демократического государства.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Дякую.

      Ті питання, які потребують рішення, я до них повернуся.

      Пропозиції  Кияка щодо включення до порядку дня питання про

 Чорноморський  флот,  про  еміграцію,  про  концепцію пенсійного

 законодавства,  ми  будем  розглядать  зараз питання про порядок

 дня - тоді ми його проголосуємо.

      Теж  саме  пропозиція  Мішури  відносно  зняття  Закону про

 соціальне партнерство і включення Закону про приватизацію.

      До  речі, Закон про приватизацію на четвер стоїть, зверніть

 увагу.  Я  його, справді, комісія не вважала можливим розглядати

 на  цьому  тижні,  і  була  вчора  гостра  дискусія  на нараді з

 головами комісій, і зобов'язали ставити на четвер.

      Пропозиція  Ніколаєнка  щодо  засобів  масової інформації в

 висвітленні державного свята тощо, я думаю, це кореспондується з

 пропозицією  депутата  Кужель.  Поки  що давайте ми проголосуємо

 доручення   комісії   Понеділка   проаналізувати  стан  справ  з

 забезпеченням  свободи  слова  в  України  і  внести  на розгляд

 Верховної  Ради пропозицію про створення тимчасової комісії, яка

 б розглянула, проаналізувала ці питання.

      Я  можу  привести  багато  прикладів,  коли  я записався на

 виступ  і  він не прозвучав, тому що, бачите, чиновнику здалося,

 що це підриває устої державності. То я тоді не розумію, що це за

 держава, що це за свобода слова, якщо це так відбувається.

      Тому  я  просив  би  проголосувати  про  доручення  комісії

 Понеділка підготувати це питання.

      Будь  ласка,  ставлю на голосування на пропозицію депутатів

 Кужель і Ніколаєнка протягом тижня підготувати ці пропозиції.

 

      "За"

      Рішення   пройнято.  Це  доручення,  протокольне  доручення

 комісії,  прийнято  рішення.  Є  потреба  ще раз переголосувать.

 Прошу, підтримайте, будь ласка, ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Питання про пеню, не знімати, зняти з розгляду, не приймати

 рішення  Кабінету  Міністрів,  точно  підготуйте з цього приводу

 депутатський  запит,  я завтра його, ми проведемо через сесійний

 зал.  Вячеслив  Максимович Чорновіл. В Росії святкували 3 дні, я

 вчора  розмовляв  з  Генадієм  Селезньовим,  святкували  річницю

 Великої Жовтневої соціалістичної революції, 3 дні було свято.

      Відносно  пропозиції  Кожушка  про пенсійне забезпечення, у

 нас  це  питання стоїть, можливо в іншій редакції, воно стоїть у

 порядку дня на листопад місяць про пенсійне забезпечення.

      Про  перелік  підприємств,  що  не підлягають приватизації,

 якщо  розгялдаючи  питання  про порядок дня будете наполягати, я

 думаю,   що  це  злободенне  пеитання,  його  обов'язково  треба

 поставити. В якій редакції? Комісія, Чечетов Михайло Васильович,

 питання про перелік підприємств, які не підлягають приватизації,

 в якому стані це питання? Дайте Чечетову слово.

 

      ЧЕЧЕТОВ

      На следующую неделю комиссия вынесет.

 

      ГОЛОВА.  Значить  буде  внесено  на  наступний  тиждень, на

 наступний тиждень, але щоб не було помилки, давайте проголосуємо

 про  включення  на  наступний тиждень цього питання, про перелік

 підприємств  що  не  підлягають  приватизації,  будь ласка, будь

 ласка, підтримайте.

 

      "За" -

      Мабуть,  ще  не  зрозуміла  частина  депутатів.  Ще  раз  -

 пропозиція  депутата  Кожушка,  яка комісією підтверджується, що

 може   б   наступному  тижні  розглянути  розглянути  на  сесії,

 затвердити  перелік підприємств, які мають стратегічне значення,

 загальнодержавне  значення  і  не  підлягають приватизації. Це -

 обов'язок   Верховної  Ради,  тому  я  прошу  проголосувати   це

 питання - про включення на наступний тиждень в порядок дня цього

 питання. Будь ласка.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Відносно   питання   про   доручення   міністерству,  трьом

 відомствам підготувати проекти законів, що стосуються боротьби з

 організованою  злочинністю.  Ми  у  грудні  місяці  на Дні Уряду

 домовилися  про  те,  що  будемо  слухати це питання в сесійному

 режимі  і  дали  доручення  комісіям  нашим  разом з відомствами

 готувати  ці  закони.  Тому  давайте  віднесемо  це  на  грудень

 місяць - тому немає потреби зараз його голосувати.  (Шум у залі,

 окремі  вигуки) Ні, це буде... таке доручення дане комісіям. Ну,

 як... його ще раз можна повторити... (Шум у залі, окремі вигуки)

 Та ні... Ви 4 хвилини використали, я прошу вас.. Ставить Кожушко

 пропозицію, щоб все-таки послати таке доручення трьом відомствам

 для підготовки такого законодавства на грудень місяць. Ставлю на

 голосування цю пропозицію.

 

      "За" -

      Вважаєм, це -  протокольне доручення, воно направляється...

 Підготує Секретаріат.

      Пропозиція    Радька    відносно   дотримання   Президентом

 Конституції. Є норми Конституції передбачені, оформляйте це так,

 як  потрібно - як передбачено Конституцією і Регламентом, і тоді

 ми будем розглядати це питання. Оформіть його як слід.

      Розглядається  питання  про розклад засідань Верховної Ради

 України  в  листопаді  96-го року. Але перед цим я прочитаю весь

 перелік  на  сьогодні  питань  і  які пропонуються на пропозицію

 фракцій  голів  комісій,  пропонується  затвердити  регламент на

 сьогодні. А саме.

      На  питаннях  щодо розкладу засідань -15 хвилин, про проект

 Закону  про  державний бюджет, оскільки мова йде про перенесення

 цього  розгляду  на інший день, теж 15 хвилин, проект Закону про

 внесення   змін   до  деяких  законодавчих  актів  у  зв'язку  з

 прийняттям  Закону про поставки продукції для державних потреб -

 20 хвилин, проект Закону про Кабінет Міністрів -3 години, проект

 Закону  про  внесення  доповнень  до деяких законодавчих актів в

 зв'язку  з  прийняттям Закону про промислово-фінансові групи -20

 хвилин,  проект  Закону про внесення змін до деяких законодавчих

 актів  щодо  орендних відносин -15 хвилин, проект Закону України

 про внесенння змін і доповнень про статус народного депутата -30

 хвилин,  про  склад тимчасової слідчої комісії з питань вивчення

 наслідків  дій Кабінету Міністрів щодо встановлення спеціального

 режиму експорту деяких товарів -5 хвилин.

      Ставлю  на  голосування  питання про регламент на сьогодня,

 будь ласка.

 

      За -

 

      Ну, це - питання процедури. Тому рішення прийнято.

      Будь ласка, Марченку дайте слово.

 

      МАРЧЕНКО.

      Уважаемые  депутаты,  каждый  месяц формируется порядок дня

 нашей  работы. От того, какие вопросы мы включим и какие решения

 примем, будет зависеть то, в какой степени и с какой важностью и

 основательностью  будут  решаться  вопросы,  которые  назрели  и

 которые  кричат, которые требуют немедленного решения.

      Поэтому  я  прошу вас, для того, чтобы обсудить порядок дня

 на  месяц,  выделить  не  15  минут п редлагаемые, а как минимум

 полчаса,  потому  что в этот порядок дня не включены ни вопрос о

 минимальной  заработной  плате  и  пенсии,  который проголосован

 Верховным  Советом,  ни доклад Президента по внутренней и внешней

 политике,   который  проголосован  этим  Верховным  Советом,  ни

 вопросы,  которые включаются одной третью голосов в соответствии

 с  Регламентом.  Например,  о  политике Международного валютного

 фонда,  которая рповодится на Украине, поэтому прошу выделить 30

 минут,  чтобы  обстоятельно  обсудили  и приняли решения по этим

 вопросам.

 

      ГОЛОВА.  Приступаємо  до  обговорення  питання  про розклад

 засідань   Верховної Ради    у  листопаді  1996  року.

      Інформую вас про те, що це питання розглядалось депутатами,

 ви  одержали орієнтовний перелік на минулому сесійному тижні, на

 засіданні   голів   Комісій   і   на  на  нараді  з  керівниками

 депутатських  груп  і фракцій.

      Внесено  багато  змін.  Виходячи  з  стану  підготовки  цих

 законопроектів  і їх  необхідності  або  їх  терміновості.

      Тому  я просив би висловиться з цього приводу, і я поставлю

 потім  на голосування питання.

      Будь  ласка,  запишіться,  хто хотів би висловиться з цього

 приводу.

      Опублікуйте  список.

      Тодоров.

 

      ТОДОРОВ. Уважаемый Александр Александрович! В ноябре месяце

 те  вопросы,  которые планируются, можно с ними согласится. Но в

 обязательном   порядке   надо  посмотреть  вопросы  о  налоговой

 политике, бюджет принять, ну, а все остальное принимается.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.   Добре.  Вернигора. Стоян.

 

      СТОЯН.

      Олександр Стоян, голова Федерації профспілок України.

      Шановний  Олександре  Олександровичу, стоїть 15 питання про

 проект  Закону  про  соціальне партнерство. Дійсно, наша комісія

 підготувала цей проект, він важливий. Але для того, щоб прийняти

 Закон  про  соціальне  партнерство  треба принаймні ще 2 закони.

 Доповнення  до  закону про колективні трудові спори і конфлікти,

 тому  що без цього мова не може іти про соціальне партнерство. І

 друге,   про   профспілки,  поскільки  сторона  партнерства  -це

 профспілки.

      Тому я просив би вас переставити цей закон на піздніше, про

 соціальне партнерство, а сюди включити про вирішення колективних

 і трудових спорів. До речі, Уряд подав цей проект на тому тижні.

 І ми   розглядали і можна б його подивитися.

      Наступне.  Тут  звучало про те, що треба розглянути питання

 про   пеню.   Дійсно,  зарплата  не  повертається,  субсидії  не

 видаються, а держава вже бере пеню за квартирну плату. Я вважаю,

 що треба це питання поставити у порядок денний і вирішити.

      І   останнє.  Шановний  Олександре  Олександровичу,  як  не

 прикро,  а  новий  рік  наступає.  Я  до вас звернувся офіційно,

 написав  записку  і  просив  би  поставити  у порядок денний про

 зняття ндс на дитячі подарунки. Уже зараз профспілки закуповують

 ці  подарунки і береться ндс. Це невеличке питання, це постанова

 Уряду.  Я готовий її внести, вона є... постанова нашої Верховної

 Ради, готовий внести. Просив би її включити.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Бублик.

 

      БУБЛИК. Я прошу слово передати Вітренко.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

 

 

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Шановні  колеги,  я  виступаю від імені Сумської депутації.

 По-перше, прошу  включити 3 хвилини, які за регламентом належить

 давати при розгляді порядку денного.

      А,  по-друге,  Олександре Олександровичу, Верховна Рада вже

 проголосувала про розгляд до прийняття бюджета в першому читанні

 питань  про  встановлення  нових розмірів мінімальною заробітної

 плати  і  пенсій.  Ми  наполягаємо  про  розгляд про включення в

 порядок  денний  питання  про введення Закону про оплату праці в

 повному обсязі, про пенсійне забезпечення в повному обсязі. Тоді

 ми  знімаємо  питання...  оце питання з пенею. Чому? Якщо ввести

 закон  про  оплату  праці  в  повному  обсязі, то людям потрібно

 проіндексувати і компенсувати всю затримку заробітної плати.

      Наші люди ще не знають, що прем'єр-міністр України пообіцяв

 розплатитися   до  1  грудня,  і  якщо  б  люди  просто-напросто

 зібралися  і прийшля до Верховної Ради всі ті, яким не виплатили

 заробітної  плати, то на другий день не було б а ні Лазаренка, а

 ні  депутатів,  а  ні  Президента  не було б. Бо люди б вимагали

 захисту  своїх  життєвих  прав.  Якщо  ми  включаємо питання про

 оплату  праці  в  повному  обсязі,  то  ми вирішуємо питання і з

 мінімальною заробітною платою і тільки тоді можемо переходити до

 розгляду   Державного бюджету.

      Далі.

      Ми наполягаємо -Сумська депутація -наполягає, щоб в порядок

 денний  на листопад не було включено знову 5 питань про податки.

 Знову  податок  на  акциз,  знову податок на добавлену вартість,

 тоді,  коли не проголосована концепція податків. Вже і Президент

 клянеться, що не буде розглядати без нової податкової політики.

      І   останнє.   Олександре   Олександровичу,  Верховна  Рада

 проголосувала -144 голоси було тоді набрано -про розгляд питання

 про зобов'язання України перед Міжнародним валютним фондом. Доки

 на  Україні  будуть хазяями Міжнародний валютний фонд, доки вони

 будуть  диктувати  нам яким чином ліквідувати дефіцит платіжного

 балансу,  яким  чином  стримувати  інфляцію, доти наші робітники

 будуть  без  заробітної  плати.  І пенсіонери будуть вмирати. Бо

 саме   Міжнародний  валютний  фонд  вимагає,  щоб  скорочувалась

 інфляція  за  рахунок  людей. Їм наші люди не потрібні. Але ж ми

 депутати,  обрані  народом,  і ми проголосували -144 голоси -щоб

 розглядати  це питання.

      Я  прошу  вас від імені сумської депутації, щоб ці питання:

 про  оплату  праці,  про пенсійне забезпечення, про зобов'язання

 перед  Міжнародним  Валютним  Фондом  і  концепція податків були

 зараз проголосовані в поіменному режимі.

 

      ГОЛОВА. Снігач.

 

      СНІГАЧ А.П.

      Слово передаю Ніколаєнко.

 

      ГОЛОВА. Ніколаєнко.

 

      НІКОЛАЄНКО.

      (Ніколаєнко, 402-ий, Херсонщина, соціалістична фракція)

      Олександре   Олександровичу,  перед  вами  лежить,  дійсно,

 постанова,  яку  підготували  депутати  -члени  Комісії з питань

 науки  і  освіти  про  інформацію  Уряду про виконання Постанови

 Верховної  Ради  України  від  20  вересня  про порушення Урядом

 законодавства в галузі освіти.

      Питання  не  йде  про  виплату  однієї  зарплати, там цього

 питання,  до речі, і немає. Ми його тільки пропонуємо розглянути

 в  грудні  на  сесії  під  час Дня Уряду. Мова йде про порушення

 Урядом  законів  про  власність, Конституції (трьох статей), про

 освіту Закону.

      Згідно  з  цією постановою, яку ми приймали, Уряд мусив нас

 15 жовтня був проінформувати про виконання нашої постанови. Така

 інформація  поступила,  що ми розглядаємо ніби цю вашу постанову

 Верховної Ради, ле не більше.

      Всьогодні  вже, практично, 15 листопада, місяць пройшов від

 назначеного терміну, а нічого не здвинулося.

      Тому  ми  просимо,  щоб  Віктор Михайлович Пинзеник, чи там

 кому  Уряд  доручить,  прийшов в 5 хвилин проінформував, як вони

 думають закон, який вони порушили, поправити це становище своїми

 постановами.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Кіяшко.

 

      КІЯШКО С.М.

      Спасибо,  Александр Александрович. (Кияшко, 108-ой, Донецк,

 социалистическая фракция)

      Ну,  по-первых,  я  поддержал  бы предложение моего коллеги

 Николаенка   по   вопросам   ситуации,   сложившейся   в   сфере

 образования.

      Второй  момент,  который  я хотел бы затронуть, он связан с

 тем,  что  Верховный  Совет согласно принятой Конституции должен

 приводить  в  соответствие и систему законодательства, и систему

 исполнительной  определенной  власти,  формирование тех или иных

 комитетов.

      Согласно  Конституции  мы  должны  утверждать  председателя

 комитета  по  телевидению  и радиовещанию. Пора бы уже поставить

 вопрос  о  том,  чтобы  в  повестке  дня  звучало об утверждении

 кандидатуры    председателя   Госкомитета   по   телевидению   и

 радиовещанию.  Может  тогда  того  беспредела,  который  сегодня

 существует  в  средствах  массовой  информации, цензура, которая

 идет, может быть она исчезнет.

      Второе.  Необходимо  рассмотреть  и вопрос, который стоит в

 повестке  дня  на  ноябрь месяц. Проект постанови Верховної Ради

 України  про  внесение изменений до Постанови Верховної Ради про

 подолання кризового стану в агропромисловому комплексі.

      Вы    наверное    читали   недавно   в   "Голосе   Украины"

 информацию.......  о  позиции  Международного валютного фонда по

 отношению  к  сельскому  хозяйству.  Вот я хотел бы, если можно,

 переформулировать  эту  повестку  дня,  то  есть этот конкретный

 вопрос.   Не   просто   послушать  предложения  по  изменению  к

 постановлению  нашему, а послушать инфомацию Уряда по выполнению

 этого постановления по преодолению кризиса в сельском хозяйстве,

 а потом соответсвенно внести те изменения .

      И  последний  момент,  который  на  мой  взгляд очень важен

 сегодня,  должны формировать новые подходы в формировании вообще

 всех  структур  власти. Исходя из этого очень необходимо на этой

 сессии до зимы принять и закон о быборах в той или иной редакции

 и  Закона  о  политических  партиях,  чтобы в обществе все четко

 знали,  какя  политическая сила составляет большинство, берет на

 себя   ответственность  и  не  дали  возможности  тем  мафиозным

 структурам,   которые   через  большой  караман,  большой  мешок

 приходят  на  депутатские  мандаты,  в  систему  исполнительной,

 законодательной   власти,  чтобы  этого  больше  на  Украине  не

 существовало,  то  есть  развивались  нормальные демократические

 отношения.

 

      ГОЛОВА. Анісімов.

 

      КІЯШКО.   Ну,   вот   недавно  прибыли  из  Финляндии,  где

 ознакомились  с  опытом  парламентаризма и исполнения законов, я

 думаю, может мы где-нибуд ь в рамках рабочей встречи в Верховном

 Совете  могли  бы  обсудить  вопрос  о  механизме  формированаия

 законодательного  акта,  чтобы  Кабинет  Минстров  отвечал за те

 законы, которые подает, а мы уже Верховный Совет рассматривали и

 принимали те, которые нам необходимы для нашего населения.

 

      ГОЛОВА. Так, Анісімов.

 

      АНІСІМОВ. 178, Запорожье.

      Ну, первое, я бы наверное хотел обратиться в первую очередь

 в Виктору Лаврентиевичу Мусияке, все-таки когда мы его избирали,

 возлагали  на  него  функции  контроля  за принятыми решениями в

 Верховном  Совете.  И  я  думаю, такого б не звучало, как сейчас

 озвучила  Витренко,  вопросы, которые поднимались и вносились, и

 голосовались   они   должны  контролироваться  и  доводиться  до

 логического  конца,  я думаю это только прибавило нам авторитета

 Верховному Совету.

      Второе,    все-таки,   Александр   Александрович,   сегодня

 прерогатива   вас   выстраивать  порядок  внесения  вопросов  на

 рассмотрение  сессии,  отдайте  приоритет все-таки экономическим

 вопросам,   как   бы   мы   не   крутились,  все-таки  нерешение

 экономического,  в экономическом пространстве нормальных функций

 не дает нам нормально функционировать  и политически.

      Я  б предложил народных депутатов вске-таки меня поддержать

 и  здесь  не  ставить  политические  амбиции, снять 14 листопада

 вопрос про проект закона про выборы народных депутатов. Я думаю,

 что  не  наступило  сегодня  время включиться еще в политическую

 баталию  и драку здесь на Верховном Совете какой закон о выборах

 народных  депутатов  мы  должны сегодня с вами отстоять. Поэтому

 налогообложение,  да, но  налогообложение, хотел бы обратиться к

 народным  депутатам,  мы  сегодня не должны все кивать в сторону

 исполнительной  власти.  Я  вас  возвращаю буквально к недельной

 давности  событиям, которые были в Верховном Совете, вносяться 2

 законопроекта:  один  от  народных  депутатов,  мы не принимаем,

 вносится  кодекс  закона  о  налоге  товарища  Пилипчука,  мы не

 принимаем;    вносится    предложение    товарища    Суслова   о

 разблокировании   фонда заработной   платы   -  12,2%  -  мы  не

 принимаем... Поэтому давайте искать, наверное, и частичку вины в

 своих  действиях...  Поэтому, с одной стороны, мы можем говорить

 красивые   хорошие   слова,   когда  наступает  момент  принятия

 решение - хоть  чуть-чуть  дать  подвижку  в  сторону увеличения

 нормально  функционирования нашей экономики, мы это дело сбиваем

 в сторону.

      И  только  сегодня  звучало  с  уст  моего коллеги, который

 говорил,  что  все-таки  надо  вернуться  к вопросу о пенсионном

 обеспечении.  Я  вас  тоже возвращаю, будем говорить, к принятию

 решения  Верховным  Советом.  140 человек тогда проголосовали за

 индексацию  налогового,  будем  говорить,  списка  по  первому и

 второму,  который  я озвучивал здесь, поэтому хотелось бы, чтобы

 говоря, с одной стороны, мы все-таки действавали так, как хотели

 б этого в своих словосочетаниях.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Шановні депутати, є пропозиція така - проголосувати

 проект постанови за основу, а потім проголосувати всі пропозиції

 як доповнення до них, і я буду наполягати, щоб підтримати всі ті

 пропозиції,  які  були  внесені,  бо  вони  справді слушні. Нема

 заперечень?  Тому  я  ставлю  на голосування проект постанови за

 онсову -  проект  постанови,   який  розданий  вам  про  розклад

 засідань  Верховної  Ради  у  листопаді  місяці.  Будь ласка, за

 основу.

 

      "За" -

      Я ще раз прошу врахувати цю обставину. І потім проголосуємо

 всі проп... Ну, давайте будем окремо пропозиції голосувати. (Шум

 у  залі,  окремі  вигуки)  Одну  хвилинку,  вже  виступали, будь

 ласка...  Пропозиції  Тодорова  взагалі збігаються з тим, що є в

 проекті,  тому він не наполягає на голосуванні. Просто бюджет...

 (Шум  у залі, окремі вигуки) Одну хвилиночку!.. Просто бюджет ми

 (хотіли  б,  не хотіли) - ми у листопаді не зможем розглянути, з

 цього  приводу  ми  починаємо  слухати  це  питання через кілька

 хвилин.

      Пропозиція  Стояна:  зняти з розгляду питання про соціальне

 партнерство   і   натомість   включити   питання  про  вирішення

 колективних  трудових  спорів.  Я  розумію, перенести на грудень

 місяць,  очевидно,  бо  у  нас тут ніде перенести. Про соціальне

 партнерство на грудень місяць, а поставити питання про вирішення

 колективних трудових спорів.

      Одну  хвилиночку,  я прошу вас, спокійно. ............ що з

 цього приводу можете сказати?

 

      БУЗДУГАН. Дякую.

      Шановні  колеги,  я готовий особисто зустрітися з депутатом

 Мішурою  і  показати  йому,  що  прийняття  Закону про соціальне

 партнерство  як  раз  іде  в  підтримку  Європейської соціальної

 хартії.  Це - по-перше.

      По-друге, з приводу перенесення.

      Цей  Закон вже близько року знаходиться у Верховній Раді. Я

 вважаю, відтягувати його далі  недоцільно.

 

      ГОЛОВА.  Одначе, була пропозиція депутата Стояна про заміну

 Закону   про   соціальне   партнерство   Законом  про  вирішення

 колективних  трудових  спорів.  Закон  про  колективні  договори

 приймати  при  діючих  законах  про  профспілки.  Але  Закон про

 профспілки   теж  треба  розглядати.  Готуйте  його,  подавайте,

 включайте - нема ніяких проблем.

      Пропозиція Стояна ставиться на голосування.

 

      "За" -

      Давайте  будемо  таким  чином  діяти.  У нас передбачається

 Закон  про соціальне партнерство. Він готовий вже протягом року.

 Ми  його приймаємо у першому читанні, будемо готувати до другого

 читання,  вносьте пропозиції  про включення питань про вирішення

 колективних  трудових  спорів і це питання буде узгоджене одне з

 одним. Тут немає протиріччя між цими законами.

      Є   пропозиція  про  включення  до  порядку  дня  Постанови

 Верховної  Ради  про  зняття  НДС з новорічних дарунків. Я прошу

 підтримати цю пропозицію і включити її до порядку дня.

      Про  дитячі  новорічні  подарунки,  да.

 

      "За" -

      Хтось  не  зрозумів?

      Будь  ласка,  черга,  котра вишикувалась там,  проголосуйте

 Постанову  про включення до порядку дня Постанови про зняття НДС

 на дитячі  новорічні  подарунки.

      Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

      "За" -

      Рішення  прийнято.

      Пропозиція Вітренко про встановлення мінімальної заробітної

 плати,   тобто  давайте  спочатку  в  такій  послідовності:  про

 відновлення  в  повному  обсязі  Закону  про  оплату  праці. Про

 включення до порядку  дня  питаня  про  відновлення...

      Буздуган,  як   сформулювать   правильно?

 

      БУЗДУГАН.  Шановні  колеги,  це  не  відновлення  в повному

 обсязі.  А  коли  ми  приймали Постанову про встановлення нового

 розміру  межі  малозабезпеченості,  ми записали останнім пунктом

 доручення  Кабінету  Міністрів  до розгляду бюджету подати на її

 розміри мінімальної заробітної плати і мінімальної пенсії.

      До цих пір нічого не надійшло від Кабінету Міністрів.

 

      ГОЛОВА.   Це інше  питання.

 

      БУЗДУГАН.  Ми  вчора  про  це  говорили  на засіданні голів

 Комісій. Олександр Олександрович сказав, що він сьогодні підпише

 листа на Кабінет Міністрів, щоб терміново внесли до розгляду.

      Оскільки ми сьогодні розглядати не будемо, я сподіваюсь, що

 до  наступного  вівторка  вони  щось  внесуть.

 

      ГОЛОВА.  Це  одне  другому  не  суперечить.

      Мова  йде  про... стаття 19, здається, я не пам'ятаю зараз,

 обмеження  статті Закону "Про оплату праці", яке прийнято в 1993

 році  якщо  не помиляюсь, і воно до цих пір зв'язує закон, надає

 можливість  його  використання.

      Тому  я  ставлю  на голосування пропозицію про включення на

 розгляд у листопаді місяці закону чи постанови, вірніше питання,

 про введення Закону про оплату праці у повному обсязі. Ставлю на

 голосування.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Тому що це ще не затвердженно  порядок  дня. Будь ласка.

      Теж саме, що стосується, що пов'язане з Законом про пенсії.

 Буздуган, будь ласка.

 

      БУЗДУГАН.  Шановні  колеги,  на  цьому  тижні  ми в першому

 читанні   будемо   розглядати  проект  основ  законодавства  про

 соціальне  страхування.  Це питання стосується саме і пенсійного

 страхування.  Тобто  ми  нарешті  підійшли до реформи пенсійного

 законодавства. На цьому тижні воно вже буде розглядатися.

 

      ГОЛОВА.  Це не те питання, Юрій Олексійович, будь ласка. Ще

 раз  для  обгрунтування  Анісімов з цього приводу виступав, будь

 ласка.

 

      АНІСІМОВ Л.О.  Анисимов, 178.

      Я  прошу  обратить  внимание  народных  депутатов.  Если мы

 законом  не  отменим  Декрет  Кабинета  Министров  от  1992 года

 декабря   месяца,  значит,  ни  о  какой  индексации,  ни  какой

 продвижки  вперед  не  произойдет. На то время Кабинет Министров

 обладал   функциями   Верховного  Совета,  был  издан  Декрет  о

 замораживании заработной платы индексации и пенсий, 97 статья.

      Поэтому  надо,  если  браться  за  этот закон, возвращаться

 именно к декрету и полностью убирать как таковой.

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміла  пропозиція.  Ставиться  на  голосування

 пропозиція  про  включення  в  порядок  дня  на  листопад місяць

 питання  про  введення  в повному обсязі Закону про пенсії. Будь

 ласка, проголосуйте.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Про  встановлення мінімальної заробітної плати і пенсії. Це

 питання,  яке  повинен  внести Кабінет Міністрів перед розглядом

 бюджету  в  першому  читанні на Верховну Раду. Тому, логічно, що

 розглядаючи  питання в першому читанні на наступному тижні, якщо

 буде все в порядку як готово, перед тим розглянути це питання.

      Ставлю  на голосування питання про включення до порядку дня

 цього питання . А листа Кабінету Міністрів я сьогодні підпишу.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

       Про зобов'язання України перед Міжнародним валютним фондом.

 Це  питання  готове  для розгляду?  Комісія ............ Таранова

 комісія є? Я не знав, будь ласка.

      Говоріть, будь ласка.

 

      ___________.  Питання про розгляд зобов'язань України перед

 Міжнародним   валютним   фондом  Комісією  економічної  політики

 готове. Тобто всі аналітичні матеріали , всі висновки в комісії

 є. Я прошу вас проголосувати тепер, щоб не було ніяких

 

      ГОЛОВА. Є постанова . Проект постанови

 

      ВІТРЕНКО. Проект постанови вам даний тиждень тому.

 

      ГОЛОВА.  То  ви  давали, а комісія. Протоколом оформлена. Є

 постанова комісії з цього приводу.

 

      ВІТРЕНКО  Н.  М.  Олександре  Олександровичу,  депутати -це

 суб'єкти  законодавчої  ініціативи.  І на комісії ми розглядали,

 але депутат може вносити. Ми внесли і тому я прошу проголосувати

 це питання.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка. Я поставлю зараз на голосування, але я

 вас   прошу:   у  вас  там  збоку  завжди  відкритий  регламент.

 Подивіться  в  Регламенті  як  написано  процедура підготовки на

 розгляд Верховної Ради   документи.

      Я ставлю на  голосування пропозицію Вітренко.

 

      "За" -

      Прийнято рішення.

      Пропозиція  Ніколаєнка про постанову Верховної Ради про хід

 виконання   постанови   Верховної   Ради...  про  хід  виконання

 Кабінетом Міністрів України постанови Верховної Ради України від

 20  вересня 1996 року про грубі порушення урядом законодавства в

 галузі  освіти.  Я  вважаю,  питання слушне і підготоване воно і

 проект  готовий,  завізовано все, як слід. Потрібно, щоб з цього

 приводу   була   доповідь  -інформація  Кабінету  Міністрів  про

 (...........)  відповідної постанови.

      Я  ставлю  на голосування питання, запропоновану пропозицію

 щодо включення до порядку  дня  цього питаня.

 

      "За" -

      Одну хвилиночку. Прийнято... рішення прийнято. Хвилину.

 

      ГОЛОС З ЗАЛУ. НЕ ЧУТИ

      Ми  формуємо  порядок  дня на  листопад місяць.

 

      ГОЛОС З ЗАЛУ. НЕ ЧУТИ

      Подивіться уважно  Регламент, якщо вам... Будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ну  почекайте, ну як  же зараз можна так...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Я ще раз вас... Звертаю вашу увагу на те, що, відповідно до

 Регламенту,  до  незатвердженого  порядку  дня,  незатвердженого

 порядку  дня  включається  питання, за які проголосувала третина

 депутатів.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Я  прошу:  не  кричіть,  будь  ласка!  Не  кричіть з місця!

 Спокійно,  я  дам  вам  слово  пізніше,  ми  ще ж не пройшли всі

 пропозиції!

      Про затвердження кандидатури голови Держтелерадіокомітету -

 пропозиція  Кіяшко  про  включення  цього  питання  на  листопад

 місяць.

      Будь ласка, ставлю на голосування цю пропозицію.

 

      "За"

      Пропозиція підтримується.

      Пропозиція   депутата   Анісімова,  одна  проголосована.  Є

 пропозиція зняти з розгляду Закон про вибори.

      Ставлю на голосування цю пропозицію.

      "

      За"

      Рішення не приймається, пропозиція не підтримується.

      Носов, будь ласка, коментар щодо порядку формування.

      Потім я вам дам, потім я вам дам.

 

      НОСОВ В.В.

      Наскільки  я  пам'ятаю,  то  Верховна  Рада  не  затвержила

 порядок  денний  сесії,  тобто  на  півроку.  Він  був внесений,

 розглядався, але був відхилений, це наскільки я пам'ятаю.

      І  тоді прийняли рішення (я зараз докажу), прийняли рішення

 затверджувати   щомісяця.  Звісно,  я  перекривився  від  такого

 рішення,  але  було  таке  прийнято.  Тепер  щомісячно  ми  його

 затверджуємо,  дійсно,  вносить  однією  третиною. Коли місячний

 затвердимо повністю, тоді будемо вносити вже більшістю голосів.

 

      ГОЛОВА. Ще раз пояснюю, хто забувся, можливо.

      При  розгляді  питання  про  порядок  дня  на сесію, шостої

 сесії, ми не одержали відповідної кількості голосів. І тому було

 прийнято  рішення  порядок  дня затверджувати на кожен місяць із

 орієнтовного  переліку,  який  був схвалений Верховною Радою. От

 про  що  йде  мова.  Будь  ласка,  Шейко  говорить,  будь ласка,

 говоріть.

 

      ШЕЙКО . 444 округ Бобровицький.

      Олександре  Олександровичу,  я  теж  пам'ятаю те засідання,

 коли   ми   з  вами  зробили  спробу  відповідно  до  Регламенту

 затвердити  порядок  денний  сесії, цебто до самого Нового року.

 Спроба  не  вдалась,  ви  запропонували  затвердити  порядок  на

 вересень  тільки  місяць,  не помісячно, підкреслюю, а тільки на

 вересень  місяць.  Вересень  закінчився,  ви  робили теж саме на

 жовтень,  тепер хочете це робити на листопад. І, скажімо, нардні

 депутати   дуже   правильно   заперечують,  до  речі,  Марченко,

 Вітренко,   вони   дуже  правильно  заперечують,  що  у  нас  не

 затверджений  загальний  порядок  денний,  ми  тепер  стараємось

 об'єднати  порядок  денний  і  розклад  засідань -це зовсім інши

 речі.  Тому  я не знаю, що ми зараз голосуємо чи порядок денний,

 чи  розклад  засідань. Якщо розклад засідань, що ви нині робите,

 так я розумію, то однієї третини для включення в порядок денний,

 верніше  в  розклад  засідань  не  хватає,  треба конституційною

 більшістю.

 

      ГОЛОВА. А чому не хватає?

 

      ШЕЙКО  Тому  що  норма  регламентна для включення в розклад

 засідань,   Олександре  Олександровичу,  вимагає  конституційної

 більшості парламенту, а не одної третини.

 

      ГОЛОВА. Ну, будь ласка.

 

      ШЕЙКО  Одна  третина  дає право меншості включити в порядок

 денний   одною   третиною,   коли   загальний   порядок   денний

 затверджується, а не розклад двотижневих засідань.

 

      ГОЛОВА.  Ви  правльно  все сказали, у нас немає двотижневих

 засідань, у нас є місячні засідання, бо розглядається питання на

 місяць,  а  в  сесійному режимі працює Верховна Рада 2 тижні, це

 правильно.  І  до  розкладу  засідань включається конституційною

 більшістю питання тоді, коли вони не передбачені в затвердженому

 порядку  дня,  а оскільки у нас немає затвердженого порядку дня,

 тому  третиною  голосів  і ми приймаємо рішення про затвердження

 порядку  дня  на  листопад  місяць, ми вимушені були таким чином

 діяти,  оскільки не зійшлися депутати щодо змісту порядку дня на

 всю сесію. (Шум у залі, окремі вигуки). Будь ласка. Включені всі

 питання,  на  яких ви наполягали... (Шум у залі, окремі вигуки).

 Одну  хвилиночку!.. (Шум у залі, окремі вигуки) Та тут же не від

 комісії  -мова  йде  не  про  комісію.  Ми вже проголосували. Не

 одержали...  Я  просив  би:  з  урахуванням  цих  питань, що вже

 проголосовані, проголосувати порядок дня на листопад місяць.

      І  ще  одне...  (Шум  у залі, окремі вигуки) Прошу уваги!..

 (Шум  у залі, окремі вигуки). Так, так, одну хвилинку!.. Була ще

 пропозиція.  Я  прошу  вибачити  ще  раз... Сядьте... Я.. (Шум у

 залі, окремі вигуки) Та не треба - не ви ж вносили пропозицію!..

 (Шум  у  залі,  окремі  вигуки).  Якби ви були таким принциповим

 завжди!.. (Шум у залі, окремі вигуки) Ага...

      Була  внесена  пропозиція  про  включення  до  порядку  дня

 проекту  Закону  про  виведення  військових формувань Російської

 Федерації  з  території України. Ця пропозиція вносилася під час

 обговорення,  під  час  використання  часу  в  "різному", так би

 мовити,  на  початку  засідання,  тому я зараз її не голосував -

 сказав,  що  проголосуєм  пізніше.  Це  була  пропозиція  Кияка.

 Пропозицію Кияка я  ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Я  ще  раз пояснюю на зауваження депутата Марченка. Питання

 про  доповідь Президента оформлена нашою постановою як звернення

 до  Президента. З цього приводу ми надіслали цю... оцей документ

 Президенту.  Реакції  на  нього  поки що немає.

      Я  вчора підписав листа -   на вимогу голів комісій і голів

 фракцій  написав  листа  Президенту  з  цього  приводу, що треба

 визначитися  щодо  виступу,  в  тому числі мова йшла про закрите

 засідання  із  приводу  Чорноморського флоту і всіх інших речей.

 Тому лист не підписаний.

      Я  просив  би зараз не наполягати на голосуванні. Ми можемо

 включити,  а  якщо  не  буде цього засідання, тоді що робити? Ну

 давайте,  ви наполягаєте на голосуванні? Я ставлю на голосування

 цю пропозицію.

 

      "За" -

 

      Прийнято рішення.

      Ні,  ті,  що  використали час свій і внесли пропозиції, які

 питання не проголосовані? Яворівський, будь ласка.

 

      ЯВОРІВСЬКИЙ.

      Володимир Яворівський, Комітет з прав людини.

      Олександре  Олександровичу,  Ну  подивіться,  чи ми всі такі

 знервовані?  По  одній  хвилині  треба було б дати 10-15 людям і

 внести тільки пропозиції до порядку денного.

      Ви дали по три хвилини виступати, і важливі пропозиції були

 випали.   Друга   редакція   читання  Закону  про  громадянство.

 Закінчився  термін дії. Уже там прийняття громадянства за старим

 законом. Якщо   ми   в листопаді-місяці не приймемо це, це вже ми

 повністю  йдемо по тому режиму. Закон практично готовий, давайте

 включимо його на кінець листопада і швидко приймемо.

 

      ГОЛОВА. Ставиться на голосування пропозиція Яворівського.

 

      "За"  -

 

       Прийнято рішення.

      Шановні  депутати,  я хочу вам нагадать, що наша функція не

 тільки  затвердити порядок дня на місяць, а інша функція -викона

 цей порядок дня.

      Тому  повірте  мені:  з  досвіду  того,  що  у  нас  уже є,

 спільного досвіду,  ми  вже  зайшли   за  межу  можливого.

      І  тому  я  рпошу вас проголосувати порядок дня на листопад

 місяць   з  урахуванням  всіх  тих  пропозицій,  які  тільки  що

 вносились.

      Будь ласка.

      Я  прошу  підтримати.

      Ну  чому   саме  вам  зараз  давать  слово?  Поясніть.

           (Ш у м  у  з а л і)

 

      "За" -

      Була  пропозиція поіменно рпоголосувати, кілька рпопозицій.

 Ставлю   пропозицію:  хто за  те, щоб поіменно проголосувать?

      Будь  ласка, сядьте на місце. Проголосуйте, а потім станете

 в чергу. Будь ласка.

 

      "За" -

      Ставиться   на  голосування  питання  про  порядок  дня  на

 листопад  місяць  з  урахуванням всіх проглосованих пропозицій,

 які  підтримані  депутатами. В  поіменному  режимі. Будь ласка.

 

      "За" -

      Рішення  прийнято.

      Слухається питання про проект Закоун "Про Державний бюджет

 України  на   1997 рік".

      Я  хочу...

      Зараз  можна  доповісти,  і  Микола  Янович  може  доповідь

 зробити  з  цього  приводу.  Але  в  мене на руках лист Кабінету

 Міністрів  такого  змісту.

      "В  данний час Кабінетом Міністрів завершується опрацювання

 пакету   рпоектів  законодавчих  актів  щодо  внесення  змін  до

 податкового  законодавства,  з  урахуванням яких будуть уточнені

 розрахунки  показників  Державного  бюджету  на  1997  рік.

      У зв'язку з цим Кабінет Міністрів України просить перенести

 термін  розгляду  проекту Закону про Державний бюджет України на

 третю  декаду листопада поточного року. Мова іде не про зняття з

 розгляду, а про перенесення на наступний сесійний тиждень.

      Ставлю   на   голосування...   Є  потреба  обговорювати  цю

 пропозицію?  Будь ласка, Гетьман.

 

      ГЕТЬМАН.

      Шановні  народні  депутати,  я  підтримую  пропозицію   про

 перенесення  терміну,  тому  що  треба,  дійсно,  підготовити  і

 змінити податкову базу. Але для того, щоб розглянути цей бюджет,

 а ми підійшли до нього, так сказать, більш-меньш озброєні краще,

 ніж  минулий  рік,  я  б  давно пропонував розглянути попередньо

 Закон  про внутрішній державний борг. І це можна робити до того,

 і  це  обов'язково  ми  повинні  робити до розгляду бюджету, щоб

 знати,  що  таке внутрішній державний борг, включаючи індексацію

 влакдів  населення.  І потім виділити із цього боргу джерела для

 його обслуговування цього внутрішнього державного боргу.

      Ми  3  ріки не виконуємо свій же закон і не приймаємо закон

 про   межу   внутрішнього   державного   боргу  і  джерела  його

 обслуговування.  Я  виступав  з цього приводу наступний раз і  я

 прошу,  Олександре   Олександровичу,   доручити  разом  із  цією

 постановою,  доручити Уряду у недільний термін внести цей проект

 закону на затвердження Верховної Ради.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Зважаючи  на специфіку цього закону і необхідність

 його розгляду до бюджету, я прошу підтримати пропозицію депутата

 Гетьмана.  Але  проголосувати треба 226 мінімум голосів. Я прошу

 вас  проголосуйте,  підтримайте питання про внесення до розкладу

 дня, питання  про державний внутрішній борг. Будь ласка.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Ставлю  на  голосування пропозицію про перенесення розгляду

 питання  про  державний  бюджет  на  1997  рік  з сьогоднішнього

 засідання на тиждень пізніше. Будь ласка, на пропозицію Кабінету

 Міністрів. Ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Слухається  питання  про проект закону України про внесення

 змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям

 закону  про  поставки  продукції для державних потреб. Доповідає

 МІНІН Леонід Васильович, заступник Міністра економіки. Документи

 роздані депутатам. Леонід Васильович, дуже коротко, будь ласка.

 

      МІНІН Л.В.

      Уважаемый   Александр   Александрович,  уважаемые  народные

 депутаты,  в декабре 1995 года вами был принят закон о поставках

 продукции  для  государственных  нужд. В связи с принятием этого

 закона  государство  сняло с себя обязательства по обязательному

 обеспечению   материально-техническими  ресурсами  исполнителями

 государственного  заказа,  и  сняло  с  себя  ответственность за

 централизованное  распределение государством через снабженческо-

 бытовые  организации  материально-технических ресурсов. Поэтому,

 возникла  необходимость внести изменения в ряд законов для того,

 чтобы  привести их в соответствие с принятым Законом о поставках

 продукции для государственных нужд.

      В   часности.  Предлагается  внести  изменения  в  закон  о

 предприятиях  в Украине, в закон о предпринимательстве и в закон

 про  основы  социальной защиты инвалидов в Украине, которые были

 приняты   в  1991  году.  Естественно,  что  в  1991  году  была

 совершенно другая ситуация и другое представление о роли и месте

 государства в обеспечении материально-техническими ресурсами.

      Уважаемые   народные  депутаты!  Вам  розданы  сранительные

 таблицы  с  редакциями, которые были упомянуты в законах и новые

 редакции.   В   часности,   предлагается  целый  ряд  статей  по

 обязательствам  государства  в  части  обеспечением материально-

 техническими   ресурсами  исполнителей  государственного  заказа

 исключить. В часности пункт 3 статьи 21 закона о предприятии.

      Далее.  Исключить  азцаз второй и третий пункта 1 статьи 22

 закона  о  предприятии;  часть  2  статьи  12  закона  Украины о

 предпринимательстве   изложить   в   иной  редакции,  где  снять

 обязательства    государства    по    обеспечении   материально-

 техническими  ресурсами  и оставить редакцию, в которой остается

 обязательства государства содействовоть обеспечению материально-

 техническими   ресурсами...  техническими  и  другими  ресурсами

 исполнителей государственных заказов.

      Мы  оставляем редакцию содействия государства в той, исходя

 из  сложившейся практики, в часности практики встречных поставок

 материально-технических  ресурсов,  скажем,  за поставку зерна в

 государственный  резерв  и  целый ряд других продуктов сельского

 хозяйства   со   встречными   обязательствами   государства   по

 поставкам, скажем,  горюче-смазочных для  села.

      Также предлагается внести изменения в часть вторую и третью

 статьи  14  Закона  Украины  об  основах социальной защищенности

 инвалидов Украины.

      Здесь  речь  идет  о  том,  что  полностью  государство, не

 отказываясь от включение в государственный заказ троительство и,

 скажем,    распределение    продукции,    которая    выпускается

 предприятиями  инвалидов, берет на себя обязательства включать в

 государственный  заказ  в  той  мере,  в  которой  согласована с

 государственными  заказчиками,  во-первых, и во-вторых, в рамках

 средств, которыми располагают организации инвалидов. Это в части

 капитального  строительства  для  системы  социальной  защиты  и

 инвалидных предприятий.

      Уважаемые  народные  депутаты, в связи с тем, что закон был

 принят  совсем  недавно,  одобрен  вами,  а  внесение  изменений

 потребуется  в  законы  1991  года,  просьба  поддержать Закон о

 внесении  изменений  и  дополнений  Закона  Украины  в  связи  с

 принятием Закона о поставках продукции для государственных нужд.

      Благодарю за внимание.

 

      ГОЛОВА. Є запитання до Леоніда Васильовича?

      Будь ласка, запишіться.

      Тим  часом,  поки  запис  іде,  Леонід  Васильович, у вас є

 слушні зауваження еспертного відділу. Виникає питання: чому вони

 зовсім  не  враховуються,  навіть в такому варіанті, погляньте в

 останньому пункті цього закону, де ну чорним по білому видно, що

 це  помилка.  Ви  говорите  про  другу і третю частину статті, а

 даєте   ще  й  четверту.  Чому  ви  не  зважаєте  на  зауваження

 експертного відділу? Там же спеціалісти сидять!

      І  так само, перша поправка, що стосується пункту статті 3,

 пункту 3 статті 21 Закону про підприємництво. Там же все розумно

 написано.   Чому   це  проігноровано,  хоч  це  вже  другий  раз

 звертаєтеся з цим проектом закону?

      Будь ласка.

 

      МІНІН  Л.  В.  Александр  Александрович,  все-таки  в части

 содействия  обеспечения материально-тезническими ресурсами имеет

 место живая практика и поэтому мы настаиваем на этой редакции. Я

 имею ввиду закон о предпринимательстве.

      Теперь что же...

 

      ГОЛОВА.  Леонід Васильович, подивіться, будь ласка, я прошу

 вибачити  всіх.  Пункт  3  статті  21 викласти в такій редакції,

 пропонує  експертний  відділ, у вас є на руках. Порядок поставки

 продукції  для  державний  потреб визначається законодавством. А

 дальше  абзаци  другий  і  третій  статті  22 про підприємтсва в

 Україні  виключити,  і тоді буде те що ви, чого ви добиваєтеся і

 не  буде  провисати у безправа питання про організацію державних

 контрактів.

 

      МІНІН. Можно согласиться, Александр Александрович, это закон

 о предприятиях с такой редакцией.

 

      ГОЛОВА. Шейко.

 

      ШЕЙКО  444  округ.  Я  як  раз  хотів  задати  те  питання,

 Олександре  Олександровичу, що ви його задали, тому я задам інше

 питання   Леоніду  Васильовичу.  Скажіть,  будь  ласка,  Леоніде

 Васильовичу,   вам  як  державному  службовцю,  який  тут  часто

 появляється на трибуні парламенту скільки ще треба часу, щоби ви

 не орушували закон про мови в Україні? Уже термін -3 роки -давно

 пройшов.

 

      МІНІН Л. В.  Так,  я  думаю,  що  з  Нового року я начну на

 державній  мові доповідать у Верховній Раді. З Нового року начну

 відповідать на державній мові.

 

      ГОЛОВА. Моісеєнко.

 

      МОІСЕЄНКО. Фракція коммуністов.

      Спасибо,  Александр  Александрович.  Я прошу передать слово

 товарищу по фракции Немировскому.

 

      ГОЛОВА. Володимир Лукич, будь ласка.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ.

      Леонид  Васильевич,  будьте  добры поясните, если мы примем

 эти  поправки,  это  вы  что предлагаете снять ответственность с

 государства  за  непоставленные  материальные ресурсы и наказать

 хозяйства или каким образом?

 

      МІНІН Л.В.     Нет,   принятый   Закон   о  государственных

 поставках    для   государственных   нужд   фактически   снимает

 ответственность    государства   за   обеспечение   материально-

 техническими ресурсами исполнителей госзаказов в полном обкеме и

 по полной номенклатуре - так, как это предусматривалось в Законе

 о предприятии.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ.  Не  совсем  понятно...  Вы понимаете, вот эти

 поправки   дают   сегодня   право   здесь  налагать  санкции  на

 предприятия  по заготовке и при этом не нести ответственность за

 то, что они не дали им горюче-смазочные материалы, запчасти и так

 далее.

 

      МІНІН  Л.  В.  Государство  сняло  с себя ответственность в

 соответствии   с   Законом   о   государственных   поставках  за

 обеспечение  материально-техническими  ресурсами.  Речь  идет  -

 государство...  если есть у государства на бюджете средства, они

 выделяются   государственным   заказчикам  и  те  самостоятельно

 размещают договора на поставки материально-технических ресурсов.

 Так  принято  в  законе,  проголосованном вами. И государство не

 может   по   всей  номенклатуре,  во  всем  обкеме  обеспечивать

 материально-техническими  ресурсами исполнителей государственных

 заказов и поставщиков в Государственный бюджет.

 

      ГОЛОВА.  Чивюк.

 

      ЧИВЮК М.В.  Миколаївська область, фракція комуністів.

      Шановний  Леоніде  Васильовичу, ті зміни, які пропонує ваше

 міністерство  і Кабмін, який ви сьогодні ви представляєте, чи не

 здається  вам,  якщо  їх  аналізувати,  що  ви хочете   (Кабінет

 Міністрів відповідає тільки  за фінансування...), чи не здається

 вам,  що треба скорочувати корінним чином Міністерству економіки

 всю  ту  надбудову,  яка  є,  тому  що  треба  залишити державне

 казначейство  і Мінфін, які тільки забезпечать грошима виконання

 цих   державних   замовлень,   а  органи  держави,  які  повинні

 забезпечувати   обороноздатність   держави,  підтримувати  її  і

 забезпечувати  захист населення (я маю на увазі заготівлю хліба,

 там  інших необхідних продуктів для виживання населення країни)?

 Як  ви  вважаєте, чи потрібні тоді Міністерство економіки і інші

 міністпрства, якщо йти по такому шляху?

      Дякую.

 

      МІНІН  Л.  В.  Да,  если  бы функции Министерства экономики

 ограничивались     только     размещением     и    формированием

 Государственного  заказа...  Фактически,  Министерство экономики

 заниматься всеми вопросами, связанными с социально-экономическим

 развитием. Это во-первых.

      Во-вторых,   процесс   сокращения   аппарата   Министерства

 экономики  происходит.  Совершенно  недавно нас соократили на 20

 процентов.   И   снова  предполагается  в  новом  году  подобное

 сокращение. Так что изменения структуры и сокращение численности

 уже происходит.

 

      ГОЛОВА. Степенко.

 

      СТЕПЕНКО.   Леонід  Васильович,  мені  я  прошу  відповісти

 конкретно.   Можна  на  російській,  можна  на  українській,  на

 кітайській, я там не понімаю.

      Я  хочу  вам  задать:  як  ви  розумієте,  слово ви красиве

 сказали,  "держава содействовать повинна". Що це за "содействие"

 таке? Зобов'язання знімається, є содействие.

      І ще одне. Не треба нам тут говорить і, раді бога, віддайте

 селянам  гроші,  а купить матеріальні ресурси вони куплять і без

 вас. Тому це все абсурдне, що ми тут говоримо.

      Я  вважаю,  як  ви  на  це дивитесь, щоб внести один єдиний

 пункт   -відповідальність   держави   за  неоплату,  за  забрану

 продукцію.  Ви  знаєте,  за  що  я  говорю.  І якщо розрахується

 держава пізніше, щоб розраховувалась з урахуванням індексації, з

 урахуванням індексо-інфляції, тому що за 94-й рік при содействії

 вашого  міністерства  розраховуються  з селянами зерном. За 94-й

 рік. А ви вносите якусь пропозицію - "содействовать"держава.

      Дякую.

 

      МІНІН.  В  принципе  пункт  об  обязательствах  государства

 содействовать  обеспечению материально-техническими ресурсами мы

 могли бы и снять, но остается практика встречных поставок, когда

 за   сданное   зерно   государство  выделяет  ресурсы,  закупает

 нефтепродукты,  перерабатывает и поставляет их селу. И целый ряд

 других встречных обязательств государства. Это есть в практике.

      Мы  можем это исключить, и вы совершенно правы, что если бы

 в  государственном бюджете были средства в полном обкеме, как мы

 планируем,   и   государство  выполняло  свои  обязательства  по

 заработной   плате,   по   выделению   средств  на  оборону,  на

 государственные закупки, многие проблемы бы снялись.

      Что   касается   отвественности  государства  по  своим

 обязательствам  при поставках для государственных нужд, то это

 ваше  право вносить  дополнения,   изменения   в закон.

 

      ГОЛОВА. Степенко  не задоволений  відповіддю.

 

      СТЕПЕНКО.  Леонід  Васильович, в мене таке враження, або ви

 не  хочете відповідать, або ви абсолютно в цьому питанні... далі

 по  тексту.

      Я   вам   задаю  одне  єдине  питання:  щоб  держава  несла

 відповідальність   фінансову  за  те,  що  не  розрахувалалсь  з

 селянином.

      А   оте,  що  "содействовать"     і  так...  ви  розмієте.

      Я  один пункт хочу, оте все зачеркнуть, що ви оце доповідаєте,

 і  написать, що гроші поставляє за продукцію через три дні, якщо

 не  поставила,  1%  чи там  скільки  платить  неустойку.

      А  то  вже  справа  суб'єктів: я домовляюсь з державою, да,

 вона  говорить:  "В  мене є солярка", -я на солярку заключаю, чи

 заключають нам на будівельні матеріали чи на техніку -це вже моя

 справа..............  я  беру -я плачу зерно. Це не державна вже

 справа, це справа між двома суб'єктами, які заключають договір.

      Так як ви на це дивитесь. Конкретно хочу, щоб ви сказали.

 

      МІНІН.  Я  вас  прекрасно  понимаю,  понимаю  положение,  в

 котором  оказываются  исполнители  целого  ряда  государственных

 заказов.

      И в принципе все, о чем вы говорите, взаимные обязательства при  исполнении договоров и контрактов должны быть предусмотрены,

 скажем,  в  проекте  Гражданский  кодекс,  где четко должно быть

 прописано,  независимо  от  того, государство или другой субкект

 выступает  и  берет  на себя договорные обязательства, он должен

 нести  ответственность  в  соответствии  с  законом.

      То  есть,  та  норма,  которую  вы предлагаете, должна быть

 прописана  в  Гражданском  кодексе  Украины, проект которого уже

 имеется.

      Если  вы  считаете,  что необходимо внести в данный закон о

 поставках  для государственных нужд, то вы вправе поставить этот

 вопрос  и проголосовать      дополнение  к   данному  закону.

 

      ГОЛОВА. Гармаш.

 

      ГАРМАШ. Будьте  добры,  у  меня  два  вофпроса.

 Первый:  у  вас есть экономический расчет вот по тем документам,

 что получит государство из того, что мы сейчас вас поддержим или

 наоборот.   Если   не  поддержим,  то  депутат  возмет  на  себя

 ответсвенность за то, что нанесет ущерб государству. Есть первая

 позиция. Итак, государство и законодатель.

      Следующий  вопрос.  Скажите,  пожалуйста, если в старне нет

 экономики,  есть  Министерство  экономики  с  800  человек.  Это

 статисты  или кто это? И какие выходы из ситуации хотя бы в этом

 кусочке проблемы, о котором мы говорим?

      И  в  завершение  вот  к  этому вопросу. Мы будем принимать

 Закон  о  Кабинете  Министров.  Скажите, ваше виденье там себя в

 роли  статиста  или  предложения  изменения  прогноза,  оценки и

 недопустить  тех  ошибок,  которые  может сделать исполнительная

 власть и законодательная.

 

      МИНИН.  Так,  первый вопрос по поводу расчета. Я должен вам

 сказать,  что, действуя по старому законодательству, государство

 фактически  не  выполняло  тех  функций, которые были записаны и

 записаны,  скажем,  на сегоднешний день в законе о предприятиях.

 Это   полное   обеспечение  материально-техническими  ресурсами.

 Практика   переходного  периода  и  перихода  к  новым  условиям

 хозяйствования   показала,   что   государство  не  в  состоянии

 обеспечивать  исполнительногосударственного заказа в полной мере

 и  в полном обкеме всеми материально-техническими ресурсами.

      То  есть мы вносим изменения в закон для того, что привести

 его в соответсвии с жизнью. Это по-первому вопросу.

      Теперь, если говорить о сегоднешней практики, то, исходя из

 подхода,    когда   государство   обеспечивает   финансирование,

 исполнение госдуарственного заказа, то итоги такие. За 9 месяцев

 текущего   года   Минфином   через   государственных  заказчиков

 профинансирована   закупка   продукций  на  43,  6  процента  от

 утсановленого.  Из этой суммы денег использовано 96, 3 процента,

 то  есть  деньги  израсходуются.  Проблема  в  финансировании  -

 совершенно   правильно  говорили  представители  села,  а  не  в

 приобритении материально-технических ресурсов.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.

      Від комісії Чеботарьов має слово.

      Чеботарьов  Валентин Павлович, голова підкомісії, Комісія з

 питань    економічної    політики    та   управлінням   народним

 господарством.

 

      ЧЕБОТАРЬОВ.

      Комісія   економічної   політики,  розглядаючи  зміни,  які

 запропоновані  вам,  акцентувала увагу на тому, що ці зауваження

 були    вчасно    подані    Кабінету    Міністрів   через   нашу

 перевантаженість ми не змогли ще на початку цього року, ці зміни

 до трьох законів внести в зв'язку з тим, що в грудні минулуго ще

 року  ми  прийняли  закон  про  поставки продукції для державних

 потреб.  Ці  зміни  стосуються трьох законів, а саме: закону про

 підприємство,  закону  про  підприємництво  і  закону про захист

 інвалідів. Основне, що тут зроблене і слушно зроблене -це те, що

 згідно  закону  про  поставки  продукції  для  державних потреб,

 держава,  тобто  замовники  державні  позбавляються необхідності

 забезпечувати підприємство матеріально-технічними ресурсами. Але

 цього  і  не  треба  робити,  і  про це тільки що навіть депутат

 Степенко  говорив,  що  дайте  гроші,  а  все  інше ми купимо. Я

 погоджуюсь  з такою постановкою питання і те, що ми в законі про

 поставки  продукції  для  державних  потреб  саме  це  записали.

 Комісія підтримала ці пропозиції.

      Щодо  закону  про  захист  інвалідів  наших,  то зміни, які

 запропонував Кабінет Міністрів, ми підтримали в тому ракурсі, що

 не  всі  види  продукції,  які  виробляються  організаціями  під

 інвалідною   єгідою,   можуть  бути  визнані  як  продукція  для

 державних  потреб.  А  лше  ті, які держава і державні замовники

 зможуть   узгодити  з цими організаціями.

      Але  для  того,  щоб  все  ж  таки  залишити  підтримку цих

 підприємств,  виробництво  продукції інвалідськими організаціями

 також  може  бути  визнане як продукція для державних потреб. Це

 дає   можливість   підтримки   і  матеріальними  ресурсами.  Ну,

 наприклад,   за   рахунок   квот,   які   держава   визначає  на

 підприємства. І таким чином проводиться і підтримка інвалідських

 організацій.  Таким  чином,  ці  пропозиції  слушні і все з цими

 поправками, як каже Олександр Олександрович, нормально. Так що я

 прошу  підтримати  ці  поправки і проголосувати за них. А те, що

 стосується  самого  закону  про поставки продукції для державних

 потреб, то там можливі ще якісь зміни. Але якщо будутьпитання, я

 відповім.

 

      ГОЛОВА.  Спасибі.  Немає  запитань  до Валентина Павловича.

 Сідайте, будь ласка. Степенко має  слово.

 

      СТЕПЕНКО.  Шановний  головуючий! Шановні колеги! Ми давайте

 спокійно   розберемось,  що  ми  будем  сьогодні  приймать.  Про

 поставки продукції для державних потреб.

      Дійсно, колись ми приймали Закон про приорітетний  розвиток

 села,  де  було  чітко і ясно записано, що "держава бере на себе

 зобов'язання   поставлять  селу  матеріально-технічні  ресурси".

 Тобто, буть надійним партнером сільсьгосподарського виробника. Я

 буду  говорить  за  сільськогосподарського  виробника.  І  що ми

 одержали  реально сьогодні?

      Держава  продукцію  забирає,  іде  поставка  для  державних

 потреб,  а грошей селу не повертають. І що ми сьогодні зміним...

 ось  оці зміни, які пропонують. Ну от давайте подумаєм. Ми ж тут

 люди,    вроді    які   розбираються.   Що   значить   -"сприяти

 товаровиробнику  держава  повинна"?  Це  може  так  буть, як той

 казав: - Я маю дві спеціальності.

        - Перша яка?

        - Перша,- каже,- можу яму копать.

        - А друга?

        - А друга, -каже,- можу й не копать.

      Тому  й  тут  так  виходить,  що може держава сприяти, може

 вернуть гроші, може не вернуть.

      І склалась (я говорю від імені селян), тому що так у нас (і

 аграрна  ця  фракція,  я  вже  не  раз  говорив), в нас не існує

 аграрників в Верховній Раді, які б, дійсно, відстоювали інтереси

 гуртом. А їх, таких округів, ви знаєте, більше половини.

      І  як  би  оці  зміни  не  приймали, нічого ж не зміниться,

 шановні  друзі,  все  рівно,  говорить  представник Міністерства

 економіки:  у бюджеті немає коштів. Так якщо немає коштів, як же

 вона буде сприяти?

      І  тоді задається питання: а як же селу жить, якщо кошти не

 вертаються?

      І що саме страшне. Я говорив, що влада сильна правдою. Коли

 люди вірять у цю владу. Ви вдумайтесь, у селян (я не кажу вже за

 колгоспи, за радгоспи), у селян, у індивідуальних людей, забрали

 зерно  і говорили: "Ти здай зерно, ось, дивись, в кармані гроші,

 завтра получиш розрахунок". Два місяці пройшло -не вернули людям

 тих  грошей,  в  який  забрали зерно, в ідивідуальних, я говорю,

 власників.

      І  ми сьогодні приймаєм, я вважаю, що це знущання здорового

 глузду.  І  хіба  оце  ті закони, які не дають нам нормально щоб

 працювала  економіка? Хіба ми над цим повинні працювати, шановні

 колеги і друзі?

      Я  вношу  пропозицію все це відхилити і прийнять постанову,

 чи  її  допрацювать, Олександре Олександровичу, но ви-то в цьому

 питанні,  Олександре  Олександровичу, розбираєтеся. Давайте дамо

 доручення  і розглянем завтра чи післязавтра, де чітко написать,

 що  якщо  при  виконанні поставок продукції для державних потреб

 держава   зобов'язана   в   триденний   строк   розрахуватися  з

 поставщиком.  В  разі  невиконання  -платить пеню чи неустойку в

 розмірі півпроцента чи один процент за кожний прострочений день.

      І  ми цим наведем елементарний порядок. Ну, по другому ж то

 не може бути.

      А це, що хтось заключав вже сам, отут замміністра півгодини

 виховував  і  мене,  каже,  що  "ви  знаєте,  це якщо заключають

 котракт...",  та ми все це знаєм. Є арбітражний суд, хто туди не

 звертався.  Тому  я  вношу  таку  пропозицію:  це  відхилити,  а

 прийнять з одного пункту.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Чивюк.

 

      ЧИВЮК М.В.

      Шановні  народні  депутати,  шановні  колеги,  сьогодні  ми

 розглядаємо зміни до закону, який ми приймали майже рік тому. Це

 яскравий  приклад  того,  як держава, точніше органи, центральні

 органи влади нашої виконавчої роблять все для того, щоб спихнути

 з  себе  відповідальність за виконання конкретних показників, що

 стосуються поставок продукції для державних потреб.

      Я  звертаюсь  до депутатів з міст і звертаюсь до депутатів,

 які представляють сільські виборчі округи. Депутати з міст: якщо

 ми  дозволимо  центральним  органам  влади діяти таким чином, що

 вони   відмовляються,   фактично   прийнявши   ці   зміни,  вони

 відмовляються від участі в забезпеченні виконання контрактів для

 державних   потреб,  ми  цим  самим  можем  залишити  міста  без

 необхідних продуктів, які необхідні просто для виживання людей у

 містах.

      Те ж саме  стосується  для сільських округів, ми знаємо, що

 колгоспи не одержали гроші ще за ті потсавки, які вони здійснили

 у 94-95 роках, як же ми можемо йти по цьому шляху?

      Далі.  Коли  ми  приймали  цей  закон  в  минулому  році  я

 пропонував,  щоб все ж таки дали доручення Кабінету Міністрів не

 робити  все для того, щоб закріпити той порядок, який вони зараз

 пропонують,  а винести пропозиції, наприклад, що стосується змін

 до  статті  4  Декрету  Кабінету Міністрів про державне мито, де

 пропонується  тих позивачів до арбітражів, які будуть розглядати

 господарські  якісь  спори,  щоб  вони були звільнені від сплати

 державного  мита (10 відсотків від суми позову), тому що рахунки

 колективних сільськогосподарських господарств, індивідуальних як

 правило фермерських господарств, вони практично зараз блоковані,

 тому що є велика картотека, велика заборгованість. І ці суб'єкти

 господарювання   вони  не  в  змозі подати позов до арбітражу що

 стосується виконання виконавцями державного контракту зі сторони

 держави своїх зобов'язань, і цей замкнутий круг продовжується.

      І  мені хотілось би почути статистику, яка є: а скільки все

 ж  таки  звернулось  до Арбітражу з проблем виконання контрактів

 для державних потреб? Це -  поодинокі випадки, це тільки в змозі

 звернуться,  у  кого  є  можливість  на  незаблоковані рахунки в

 банках.  І  тому я хотів би, щоб ми, в результаті цього розгляду

 питання (Олександре Олександровичу, звертаюсь до вас) все ж таки

 дали доручення Кабінету Міністрів, щоб вони попрацювали над тим,

 як  внести  доповнення,  зміни  в  Декрет Кабінету Міністрів про

 державне мито, щоб дозволили (чи ми прийняли рішення -  ці зміни

 внесли),   щоб   відмінили  позов  по  державних  контрактах  до

 Арбітражу  обов'язковий  і щоб ці справи розглядалися в судовому

 порядку.  І  тоді  ми  з'ясуємо, хто повинен від сторони держави

 (а там є державні замовники, які абсолютно нічого не роблять для

 того,  щоб відстоювати і робити конкуренцію, хто буде виконавцем

 цього  контракту),  щоб вони несли відповідальність, А щоб ми не

 звертали  в  цілому,  що  це робить держава. Є "Хлібопродукт", є

 інші суб'єкти, які повинні відповідати в законному порядку.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Альошин,  я  прошу  -  давайте скоріше, а то у нас

 появляється  вже...  виступили  всі, що записались, а потім знов

 появляються  записи!..  Говоріть,  Альошин,  будь ласка. Валерій

 Борисович, якщо не помиляюсь.

 

      АЛЬОШИН В.Б.

      Так, дякую.

      Я  хотів би звернути увагу всіх народних депутатів до того,

 що  питання,  в принципі, зрозуміле абсолютно, і воно стало дуже

 гостро  звучати  тут,  в  цьому  залі,  після  того, як основний

 доповідач  навів  ті  дані,  що  лише  на  43% профінансовані ті

 контракти на поставку продукції по... для державних потреб.

      І  у  зв'язку  з  цим  виникають закономірні питання ті, що

 звучали вже тут -щодо відповідальності держави, так? Але я хотів

 би  звернути  увагу  і  на  те,  що  отакою ситуацією ми просто-

 напросто  дискредитуємо  саме  поняття  поставки  продукції  для

 державних потреб.

      І  якщо  ми  не  внесемо або корективи в сам закон відносно

 відповідальності  і  не  закладемо  в проекті бюджету відповідне

 фінансування  і відповідну відповідальність за порушення, або не

 зробимо  більш  жорсткий механізм відбору поставки продукції під

 державні  потреби, то ми ніколи не вийдемо з цієї колізії. Зажди

 буде  набагато  більше  бажаючих  іти  на  поставки  продукції і

 виробляти   продукцію   і   потім  будуть  виникати  проблеми  з

 арбітражами, з тим, про що говорив попередній виступаючий.

      Таким чином, я хотів би, щоб ми вийшли з цієї колізії таким

 способом.  Оці  поправки,  які пропонуються до інших законів, не

 викликають  сумнівів, їх можна приймати і, на превиликий жаль, я

 не  погоджуюсь  з  Василем Івановичем Степенком, держава не буде

 забезпечувати  і  вона  не  в стані забезпечувати і не повинна в

 відповідності з законом, який ми розглядаємо.

      Але  нам  треба  прийняти  рішення  і  те, що нам необхідно

 повернутися   до   змісту   самого   закону,  внести  відповідні

 корективи,  внести  відповідні  зміни,  і  я  хотів би, щоб таке

 відповідне доручення  ми дали Кабінету Міністрів сьогодні.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Заключне слово Чеботарьова з місця. Одну хвилину.

 

      ЧОБОТАРЬОВ.   Стосовно  зауважень,  які  тільки  що  зробив

 депутат,  я повністю погоджуюсь, і можу запропонувати лише таке.

 Той  закон, який ми прийняли в грудні минулого року про поставки

 продукції    для   державних   потреб,   він   регламентує   всі

 співвідношення.  Там  дерава  і  державне  замовлення виступають

 рівноправними   в  питанні  щодо  відповідальності,  як  з  боку

 замовника так і з боку виконавця цієї роботи.

      Але інше  питання - відповідальність тепер замовника, тобто

 держави.  В законі це написане, що держава відповідає, і ми саме

 для  того  і  приймали той закон, але інше рішенння, що в нас на

 практиці.  А  тут  вже  встає  питання  інше  - а хто  контролює

 винонання  законів? Закон то нормальний, але він не виконується,

 як і багато інших, до речі. То тепер треба, я повністю підтримую

 пропозицію  депутата  Чивюка,  який  сказав так: що 10 відсотків

 мита  за  розгляд  в  арбітражному суді не кожне підприємство чи

 колхоз  зможе  подати  на  арбітраж,  тому  що сума складає таку

 величину,  що  не  може  його  заплатити  виконавець  роботи.  А

 замовник   не  виконав  свого  зобов'язання  згідно  закону  про

 поставки  продукції  для державних потреб.

      І  тому  питання і до прокуратури нашої, яка дуже просила у

 нас  право  загального  нагляду.  Ми загальний нагляд зберегли в

 Конституції.  А де ж робота тепер Прокуратури, яка б подивилась,

 а чи виконується  цей  закон?

      То я пропоную тепер, підтримавши позиції щодо змін до інших

 законів,  давайте    в  своїй  постанові  відмітимо  саме  оце.

      Перше, тим підприємствам, тим позивачам, які звертаються до

 Арбітражного  суду  з приводу невиконання з боку замовника своїх

 обов'язків згідн цього закону, мито не сплачувати. Перше.

      І    друге.    Генеральній   прокуратурі   дати   доручення

 проінформувати  Верховну Раду про виконання або порушення Закону

 про   поставки   продукції   для  державних  потреб  і  прізвища

 відповідальних  осіб,  які  притягнуті  до  відповідальності. Це

 компетенція  Генеральної  прокуратури.

 

      ГОЛОВА.  Ми    провели  обговорення  цього  питання.

      Я  просив  би  уважно вас подивитись на документ, який у вас

 перед очима.

      Турбує  сьогодні  багатьох  депутатів  безправ'я  суб'єктів

 господарювання  перед  замовником у особі держави, коли контракт

 порушується,  не  забезпечується  фінансово,  тощо.

      Тому  зауваження  експертного  відділу,  на яке я зіслався,

 коли  давав  запитання  доповідачу,  тут  повністю  вписується у

 формулу  цього  закону.  А  саме:  якщо ми запишемо таким чином,

 будьте уважні, внести зміни до таких законодавчих актів України:

 пункт  3  статті  21  Закону  України про підприємства в Україні

 викласти  в такій  редакції:

      "Порядок    поставки   продукції   для   державних   потреб

 визначається законодавством".

      А  абзаци   2 і 3    пункту  1 статті  22  виключити.

      Тоді ми не пишемо те, що зайве в цьому пункті, погоджується

 Леонід  Васильович,  ми законодавство про поставки продукції для

 державних  потреб,  воно  діє,  значить,  регулюється  на основі

 законодавства.  Але  в  Законі  про підприємства в Україні ми не

 записуємо  те,  що  не  стосується  цього  закону. Це стосується

 тільки   пункту   3   статті  21  цього  закону  до  закону  про

 підпрємництво   і   інше  залишається  у  тій  редакції,  що  ви

 запропонували.   Тобто   тут  немає  порушення  логіки  і  можна

 підтримувати це.

      Ще  раз  повторюю.  Закон  в  такому  вигляді  поставити на

 голосування. Пункт 3 статті 21 Закону України про підприємства в

 Україні  викласти  в такій редакції: "Порядок поставки продукції

 для державних потреб визначається законодавством, а абзаци 2 і 3

 пункту 1 статті 22 виключити.

      Частину  2  статті  12  Закону  України  про підприємництво

 викласти у такій редакції: "У разі поставок підприємцям товарів,

 виконання робіт, надання послуг для задоволення державних потреб

 держава   сприяє  забезпеченню  його  матеріально-технічними  та

 іншими ресурсами".

      Часитну  2  і  3  статті  14  Закону  про основи соціальної

 захищеності  інвалідів  в  Україні  викласти  в  такій редакіцї:

 "Продукція підприємств,  об'єднань  і  організацій,  громадських

 організацій   інвалідів,   номенклатура  та  обсяги  виробництва

 погодженні  з  державними  замовниками включається до державного

 замовлення.  Об'єкти  капітального будівництва, які зводяться за

 рахунок  коштів  громадських  організацій інвалідів у заявленому

 обсязі  келючаються до державного замовлення. І без абзацу далі,

 держава  сприяє  забезщпеченню  матеріально-технічними та іншими

 ресурсами виконання  зазаначенних  вище державних замовлень".

      От  такого  змісту  документ.  Кабінет  Міністрів  у  особі

 заступника міністра погоджується. Комісія не заперечує. Я просив

 би  проголосувати  його,  а  потім  проголосуємо  Постанову  про

 доручення   ті,  про  які  говорив  Чеботарьов  і  Степенко,  як

 постанову.  Я  прошу  підтримати  голосуванням цей варіант. Будь

 ласка.

 

      "За" -

      Кому  щось  не  зрозуміло?  Будь  ласка,  зосередилися,  це

 абсолютно  зрозуміле  питання.  Нічого з голосу немає, у вас є в

 текстах. В тому числі в висновках експертного відділу.

      Будь  ласка,  ще  раз  ставлю на голосування за пропозицією

 депутата.  Прошу  підтримати  цю  пропозицію.  А потім поставимо

 постанову.

 

      "За" -

      Я не розумію причину, є якась потреба обговорювати ще далі?

      (Ш у м  у  з а л і )

      Ще  раз звертаюся до вас. Не викладання якихось заперечень,

 мова  йде  не  про  проведення  чи прийняття нового закону, який

 якимось  чином  обмежує права сторін при реалізації конктрактів.

 Мова  йде  про  проведення  діючих  законів  у  відповідності  з

 законом,  прийнятим законом про поставки продукції для державних

 потреб.

      Прошу проголосувати.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Тепер  була  пропозиція  депутатів Степенка та Чеботарьова.

 Прийняти   постанову   таку,  проголосувати  доручення  комісії,

 профільної   комісії,   підготувати  постанову,  де  передбачити

 відповідальність  державних  установ  за несвоєчасний розрахунок

 при виконанні товаровиробниками поставок продукції для державних

 потреб  та  вирішення  зміну процедури, вирішення спорів з цього

 приводу .

      Тобто, зміни внести відповідні до Закону про... як там,

 про  розгляд  спорів. Чивюк. Дайте  слово  Чивюку.

 

      ЧИВЮК М.В.

      Олександре   Олександровичу,   в  принципі  механізм  можна

 визначити  і він визначений в діючому законодавстві. Просто дати

 доручення  підготувати  терміново  зміни  до  статті  4  Декрету

 Кабінету  Міністрів про державне мито, де записати одну строчку,

 що  ті  виконавці  державного  контракту,  що  з тої, що з іншої

 сторони -мається на увазі і замовник, і виконавець -звільняються

 від  сплати  державного  мита  за позив до арбітражного суду, що

 стосується  виконання  державного  замовлення, згідно Закону про

 поставки  продукції   для  державних потреб.

 

      ГОЛОВА.  Голосується  доручення  Комісії Таранова і Суслова

 щодо  термінового...  термінової  підготовки проекту поправок до

 Закону  про державне мито... до декрету про державне мито, зміст

 якого  прочитав  тільки  що депутат Чивюк. Ставлю на голосування

 таке  доручення.  Будь ласка, підтримайте.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Оголошується перерва на півгодини.

      Після  перерви  слухається  питання  про  Закон про Кабінет

 Міністрів.

                           ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  депутати,  продовжуємо  роботу. Прошу

 зайняти місця.

      Наталія Михайлівна зраділа.

      Слухається  питання  про  проект Закону України про Кабінет

 Міністрів України.

      Дурдинець  Василь  Васильович  -перший  заступник  Прем'єр-

 міністра України доповідає.

      Будь ласка.

     

      ДУРДИНЕЦЬ В.В.

      Шановний Олександре Миколайовичу, шановні народні депутати.

 Вашій  увазі  пропонується  внесений  Президентом України проект

 Закону  України  про  Кабінет Міністрів України, прийняття якого

 Верховною  Радою  стане  важливим  кроком  на  шляху  реалізації

 закріпленого  у  статті  6  Конституції  України принципу поділу

 державної влади на законодавчу, виконавчу і судову.

      Цей  Закон  разом  з законами про міністерства і відомства,

 про  місцеві  державні  адміністрації  має  створити  комплексну

 законодавчу базу функціонування виконавчої гілки влади.

      Проект   Закону   України  про  Кабінет  Міністрів  України

 розроблено,   виходячи   з   положень   Конституції  України,  з

 урахуванням  процесу реального становлення України як суверенної

 держави  та досвіду функціонування органів влади в інших країнах

 з розвинутою демократією.

      Проект   закону   підготовлений   відповідно  до  Постанови

 Верховної  Ради України від 4 липня цього року робочою групою за

 участю  відомих  спеціалістів у галузі державного будівництва, в

 тому   числі  науковців,  окремих  народних  депутатів  України,

 відповідальних працівників апарату Кабінету Міністрів, Верховної

 Ради та Адміністрації Президента України.

      Він  двічі  обговорювався  на  засіданні Кабінету Міністрів

 України і схвалений ним.

      Головна   мета  законопроекту  -визначити  правовий  статус

 Кабінету Міністрів як вищого органу в системі органів виконавчої

 влади,  а  також механізми його взаємодії з Президентом України,

 Верховною  Радою України, з іншими державними органами, органами

 місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян.

      Відтворюючи конституційні положення щодо основних елементів

 правового  статусу  Кабінету Міністрів проект закону розвиває їх

 та наповнює конкретним змістом, що дає змогу реалізувати основну

 концепцію  закону.  Згідно  з  нею  Кабінет  Міністрів має стати

 органом   з   реальними   правами   щодо  управління  суспільно-

 економічними    процесами,    який   повинен   взяти   на   себе

 відповідальність за ефективне функціонування виконвчої влади. Це

 важливо  підкреслити, це головна суть.

      Кабінет    Міністрів    повинен   забезпечувати   державний

 суверенітет,   політичну  та  економічну  незалежність  України,

 побудову    громадянського    суспільства   і   демократичну   і

 соціальноорієнтованої  правової  держави,  захист  прав і свобод

 людини  і  громадянина,  розвиток  економіки з метою задоволення

 потреб українського народу у матеріальних, соціальних і духовних

 балагах,  проведення  активної  соціальної  політики, охорону та

 оздоровлення  навколишнього  природного  середовища, раціональне

 використання  природних ресурсів, обороноздатність держави та її

 національну   безпеку,   громадський   пордяок   і  боротьбу  із

 злочинністю.

      Проект  закону  складається  із  7  розділів  і  містить 38

 статей. Коротко спинюся на характеристиці окремих його розділів.

 У  епршому  розділі конкретизовано норми Конституції України про

 місце  Кабінету  Міністрів  України у системі державних органів,

 його  основні  завдання,  термін,  склад  і  процедуру утворення

 Кабінету  Міністрів,  механізм  відставки  Кабінету Міністрів та

 окремих  його членів. Розділ містить положення про акти Кабінету

 Міністрів   України,   порядок  набрання  ними  чинності  та  їх

 опублікування.  Зокрема,  шановні народні депутати, звертаю вашу

 увагу  на  те, що строк діяльності Кабінету Міністрів збігається

 із  строком  повноважень  Президента  України,  якщо,  звичайно,

 протягом   зазначеного  строку  Кабінету  Міністрів  не  піде  у

 відставку.

      У  проекті  передбачено  вичерпний перелік підстав, за яких

 може   мати   місце   така  відставка.  Зокрема,  це - складення

 повноважень  Кабінетом  Міністрів  перд  новобраним  Президентом

 України,  винесення Вероховною Радою України резолюції недовіри,

 прийняття  Президентом  України  рішення  про відставку Прем'єр-

 міністра  України,  а  також  відставка  Кабінету  Міністрів  за

 власною ініціативою.

      Важливим  є  також  те,  що  у  проекті закону пропонується

 закріпити  правило,  згідно  з  яким  членами Кабінету Міністрів

 України  можуть  бути  лише  громадяни України. Цим заповнюється

 прогалина, що має місце в Конституції України. Зазначене правило

 повністю   узгоджується  з  частиною  1  статті  26  Конституції

 України, яка передбачає можливість обмеження законом деяких прав

 і свобод іноземців і осіб ьез громадянства.

      Згідно   із  статтею  114  Конституції  України  до  складу

 Кабінету  Міністрів  входять,  зокрема,  такі посадові особи, як

 міністри.  Проте зміст цього поняття в Конституції не визначено.

 Виходячи  з  того,  що  персональний  склад  Кабінету  Міністрів

 призначається  Президентом України, пропонується передбачити, що

 посадові  особи, які мають статус міністра України, визначаються

 Президентом  України.  Реалізація  цього  положення повинна дати

 можливість  включати  до  складу  Кабінету  Міністрів керівників

 окремих   державних  органів,  що  здійснюють  важливі  державні

 функції,  зокрема  Служби  безпеки, Держмиткому, Держкомкордону,

 Фонду державного майна, Антимонопольного комітету.

      У   законопроекті   пропонується  визначити  строк  подання

 новоутвореним   Кабінетом  Міністрів  програми  своєї  подальшої

 діяльності  на  розгляд  Верховної Ради України, який не повинен

 перевищувати  2  місяці. Це створює правові передумови для того,

 щоб  новоутворений  Кабінет  Міністрів  якнайшвидше  включався у

 розв'язання  найважливіших  політичних  та соціально-економічних

 завдань.

      Одним   з   основних  елементів  правого  статусу  Кабінету

 Міністрів  є його компетенція, тобто права, обов'язки та предмет

 відання - цьому присвячено другий розділ проекту закону.

      Концептуально  цей  розділ  викладено,  виходячи з того, що

 компетенція Кабінету Міністрів, головні аспекти якої визначено в

 Конституції,    повинна    охоплювати    всю    багатогранність

 функціонування   вииконавчої   влади,   а  також  надавати  йому

 можливість    ефективно   вииконувати   закони   України,   акти

 Президента, міжнародні договори України та власні рішення.

      Як   відомо,   окремі   повноваження   Кабінету   Міністрів

 закріплено   у   багатьох  законах,  постановах  Верховної  Ради

 України,  актах  Президента України. Сконцентрувати їх у проекті

 Закону  про Кабінет Міністрів України було неможливо як по суті,

 так і з точки зору законодавчої техніки, зокрема тому, що згідно

 з  пунктом  10-м  статті  116-ї  Конституції,  функції  Кабінету

 Міністрів  визначаються  крім  законів  також  актами Президента

 України,   тому  у  визначеному  розділі  запропоновано  варіант

 викладу  компетенції  кабінету Міністрів України як у загальному

 плані,  так  і максимально можливої конкретизації у 9-х основних

 сферах  його діяльності.

      Необхідно  підкреслити  іще  один важливий момент. Я маю на

 увазі  норму  статті 13-ї  законопроекту, згідно з якою Кабінету

 Міністрів  України передбачається надати право делегувати у разі

 потреби,   якщо   інше   не  передбачено  законом,  окремі  свої

 повноваження    міністерствам,   іншим   підвідомчим   Кабінету

 Міністрів, органам, а також органам місцевого самоврядування. Це

 повинно додати оперативності і гнучкості роботі уряду.

      До   речі,   зазначене   право   повною   мірою  відповідає

 Конституції,  оскільки  в  ній  немає прямої заборони делегувати

 закріплені за Кабінетом Міністрів повноважень, як це передбачено

 щодо Президента України.

      Сильне  місце в проекті Закону посідають 3-й і 4-й розділи,

 які  регламентують  відносини  Кабінету  Міністрів з Президентом

 України,  Верховною  Радою  України,  центральними  та місцевими

 органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної республіки

 Крим, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян.

      В  основу  статей,  які  визначають  порядок взаємовідносин

 Кабінету  Міністірв  з  Президентом,  Верховною Радою, покладено

 конституційне  положення  про відповідальність Кбінету Міністрів

 перед  Президентом  та  про його підконтрольність і підзвітність

 Верховній Раді України.

      Розкриваючи  зміст  здійснення  Верховною Радою контрольних

 функцій  необхідно  мати на увазі, що згідно з частиною 2 статті

 113  Конституції  України  Кабінет  Міністрів  підконтрольний  і

 підзвітний  Верховній  Раді України лише в межах, передбачених у

 статтях  85, 87 Конституції.

      Форми  і  механізм  такої  підконтрольності  і підзвітності

 розкрито  у  статті 15 законопроекту. Це парламентський контроль

 за  діяльністю  Кабінету  Міністрів,  пов'язаних  з  додержанням

 конституційних  прав і свобод людини і громадянина,за виконанням

 Кабінетом Міністрів бюджету, за позиками, наданими та одержаними

 за його  участю   тощо.

      У  законопроекті  здійснено  спробу  реалізувати  відомий у

 практиці   зарубіжних  країн  механізм  стримань  і  противаг  у

 взаємовідносинах Кабінету Міністрів та Верховної Ради України.

      Зокрема   проектом  закону,  а  це  частина  3  статті  14,

 передбачається,  якщо  за  пропозицію  не менше, як одна третина

 народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, до порядку  денного  сесії  включено  питання  про  відповідальність

 Кабінету  Міністрів  України,  то голосування резолюції недовіри

 може відбутись не раніше, ніж 48 годин після внесення питання на

 розгляд  Верховної Ради  України.

      Ця  норма  має  створити додаткові гарантії щодо діяльності

 Кабінету Міністрів та забезпечити йому можливість підготвуватись

 до  розгляду  зазначеного  питання.

      Пропонується  закріпити за Кабінетом Міністрів право давати

 висновок  на  розроблені  без  його  участі проекти законодавчих

 актів,  які  обов'язково  мають  бути  розглянуті  на  засіданні

 Верховної Ради України.

      Оскільки    на    Кабінет   Міністрів   покладено   функції

 забезпечувати   виконання   Державного  бюджету,  передбачається

 встановити  правило,  згідно з яким законопроекти, що призводять

 до  скорочення  доходів  Державного  бюджету або збільшенні його

 видатків,    розглядається    Верховною   Радою   за   наявності

 відновідного висновку Кабінету Міністрів України. Це частина 3 і

 4 статті 16. За таких умов можна буде уникнути непорозумінь, які

 іноді трапляються.

      Важливі  елементи  механізму стримання противаг викладено у

 статті   17  проекті  закону,  а  саме.  Перше,  Прем'єр-міністр

 України,  інші члени Кабінету Міністрів України мають право бути

 присутніми  на  засіданні  Верховної  Ради  і  бути вислуханами.

 Друге,  у разі порушення народними депутатами України питань, що

 стосуються   діяльності  Кабінету  Міністрів  або  окремих  його

 членів,  Прем'єр-міністр  України  має право одержати відповідні

 роз'яснення   із  цього  приводу.  Зазначенні  норми  доповнюють

 повноваження  Прем'єр-міністра  як  ключової  посадової  особи в

 Кабінеті Міністрів України.

      Шановні   народні   депутати,   перш,   ніж  зупинитися  на

 характеристиці  положень  законопроекту, що визначають відносини

 Кабінету   Міністрів   з   центральними  та  місцевими  органами

 виконавчої  влади,  хотів  би  ще раз підкреслити їх важливість,

 оскільки  вони  фактично  визначають  концептуальні  підходи  до

 розроблення  положень наступних важливих законопроектів, зокрема

 про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, про

 місцеві  державні  адміністрації,  а  також про засади місцевого

 самоврядування.

      Що  ж  до  взаємовідносин Кабінету Міністрів з центральними

 органами  виконавчої  влади,  то  їх  суть зводиться до того, що

 Кабінет  Міністрів  як  вищий орган в системі органів виконавчої

 влади спирається у здійсненні своїх повноважень безпосередньо на

 міністерства і відомства, діяльність яких він керує. І для того,

 що  забезпечити  цю  керованість, у проекті зокрема, передбачено

 право Прем'єр-міністра України накладати дисциплінарні стягнення

 на міністрів  та їх заступників, крім звільнення з посад.

      Крім цього, Кабінет Міністрів України може скасовувати акти

 міністерства   інших   підвідомчих  їм  органів,  якщо  вони  не

 відповідають законодавству України або є економічно чи соціально

 недоцільними.

      Щоб  Кабінет Міністрів міг реалізувати свої функції на всій

 території   України, передбачається  надати  йому  також  право:

 звертатись  до  Президента  України  з пропозицію про скасування

 рішень   голів  обласної,  Київської,  Севастопольської  міської

 держвної  адміністрації, прийнятих всупереч Конституції України,

 законам  України, іншим актам законодавства, притягати цих голів

 до  дисциплінарної  відповідальності  крім  звільнення з посади.

 Зупиняти  дію  актів  органів місцевого самоврядування з питань,

 віднесених   до   їх  компетенції,  які  прийнято  з  порушенням

 Конституції   чи   законів   України.  А  за  питань  здійснення

 делегованим  цим  органам  повноважень  виконавчої влади і актів

 Президента  України  та Кабінет Міністрів України, центральних і

 місцевих  органів  виконавчої  влади  до  вирішення  у  судовому

 порядку питання про законність цих актів.

      Порушувати  питання  про  дострокове припинення повноважень

 Ради,  її  голови  та  виконавчого  органу  у випадках і порядку

 передбачених  законом.  Сподіваюся,  що  у  жодного  з  народних

 депутатів  не  виникне  сумніву  щодо  необхідності  законодавчо

 закріпити механізм вертикального зв'язку між органами виконавчої

 влади та важелі керованості соціально-економічними процесами.

      П'ятий    і   шостий   розділи   законопроекту   стосуються

 організації  та порядку діяльності Кабінет Міністрів повноважень

 і  функцій  прем'єр-мінстра,  інших  членів  Кабінету Міністрів.

 Стисло про їх найважливіші положення.

      Передбачається, що періодичність та порядок денний засідань

 Кабінету   Міністрів   України  визначається  прем'єр-міністром.

 Засідання  Кабінету  Міністрів  є  правомочним,  якщо  на  ньому

 присутні  не  менш  двохтретин його членів. У засіданнях Кабінет

 Міністрів  може  брати участь і справ вирішального голосу Голова

 Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

      Хочу   привернути  вашу  увагу  до  двох  дуже  принципових

 моментів.  По-перше,  у  проекті  закону  послідовно проводиться

 лінія   щодо   функціонування   Кабінету   Міністрів   саме   як

 колегіального органу.

      Рішення,  як  правило,  приймаються  на засіданнях Кабінету

 Міністрів  шляхом голосування. Лише в невідкладних випадках вони

 можуть прийматися шляхом опитування членів Кабінету Міністрів. У

 зв'язку  з  цим,  не  передбачено  такого традиційного органу як

 Президія  Кабінету  Міністрів України, що інколи підміняла собою

 Кабінет Міністрів.

      По-друге,  пропонується  закріпити  норму,  згідно  з  якою

 Кабінет  Міністрів  при  необхідності може отворювати постійні і

 робочі  органи,  члени  яких  виконують свої функції виключно на

 громадських  засадах.

      Таким   чином,  з  одного  боку  законодавчо  закріплюється

 практика, що вже склалася і дала певні позитивні результати, а з

 іншого   -закладаються   правові  важелі,  які,  на  мою  думку,

 сприятимуть  скороченню видатків Державного бюджету на утримання

 органів  виконавчої  влади.  Зараз при Кабінеті Міністрів діє 32

 дорадчих  та консультативних органів. В тому числі 22 комісії та

 10 рад. Діяльність 18 із них стосується економіки, 3 -соціально-

 культурної  сфери,  9  -екології, надзвичайних ситуацій, безпеки

 дорожного  руху, боротьбі з злочинністю, наркоманією, епідемією,

 і 2 -  з інших  сфер.

      У  проекті  закону  досить  детально визначено повноваження

 прем'єр-міністра  щодо  керівництва  роботи  Кабінету Міністрів,

 функціональні  обов'язки  першого  віце-прем'єр -міністра, віце-

 прем'єр-міністрів,  міністрів Кабінету Міністрів та інших членів

 Кабінету  Міністрів.  Предбачено не лише їх права та обов'зки, й

 політичну  і  юридичну  відповідальність  як  за  стан  справ  у

 доручених  їм  сферах  і  галузях,  так і за діяльність Кабінету

 Міністрів в  цілому.

      Визначаючи  основні  повноваження прем'єр-міністра України,

 законопроект  передбачає  нове положення, яке полягає в тому, що

 прем'єр-міністр   України   може   приймати   рішення  з  питань

 державного  управління,  які не потребують розгляду на засіданні

 Кабінету   Міністрів  з  ниступним  оформленням  цих  рішень  як

 розпоряджень Кабінету Міністрів України.

      Як відомо, Закон України про державну службу передбачає, що

 правовий  статус  членів  Кабінету  Міністрів як інших посадових

 осіб  держави,  включаючи  народних  депутатів, має регулюватись

 спеціальними  законами. Основні елементи статусу членів Кабінету

 Міністрів  розкрито  у  попередніх  розділах  проекту Закону про

 Кабінету Міністрів.

      У  статтях  35,  37  цього  законопроекту передбачено обяги

 гарантій   та   умови   матеріального   і   соціально-побутового

 забезпечення членів Кабінету Міністрів України.

      Проект   закону  завершує  розділ,  що  стосується  апарату

 Кабінету   Міністрів,   який   безпосередньо   підпорядковується

 Прем'єр-міністрові     України    і    покликаний    здійснювати

 систематичний  аналіз  розвитку  економіки  і  соціальної сфери,

 практики   застосування  законодавства,  вироблення  пропозицій,

 проектів  законів  України, актів Президента України, постанов і

 розпоряджень  Кабінету Міністрів України, систематичну перевірку

 виконання  зазначених  актів  законодавства  та  організаційне і

 матеріально-технічне  забезпечення діяльності Кабінету Міністрів

 України.

      Відповідно  до  Постанови  Кабінету  Міністрів  від 3 липня

 цього  року  структуру  його  апарату  суттєво реорганізовано та

 вдосконалено.  Ліквідовано  6  головних  управлінь, 13 відділів,

 реорганізовано  2  відділи  та  покладено  виконання  додаткових

 функцій на 5 відділів апарату.

      В  результаті  цього  кількість галузевих та функціональних

 управлінь та відділів скоротилося на 16 підрозділів, чисельність

 апарату зменшено на 76 штатних одиниць.

      У  зв'язку  з  роботою  над  зменшенням видатків Державного

 бюджету  передбачається подальше скорочення апарату всіх органів

 виконавчої  влади,  на що зверталась увага під час обговорення і

 Програми діяльності Кабінету Міністрів у Верховній Раді України.

      Йдеться  не лише про зменшення кількості працівників, але й

 про   суттєве  й  якісне  поліпшення  кадрового  складу  апарату

 управління.

      Тільки   в  цьому  році  в  процесі  реорганізації  апарату

 Кабінету Міністрів замінено 174 працівники і в минулому році 152

 працівника.

      Ставлячи  питання  про  структуру  і  чисельність урядового

 апарату,  слід  виходити  з обсягів його роботи. У зв'язку з цим

 наведу такі дані.

      За  10 місяців цього року до Кабінету Міністрів надійшло 98

 тисяч  документів,  на  22,  5 тисячі більше або на 29 відсотків

 більше,  ніж  за цей же період той рік. Серед них: 1012 доручень

 Верховної   Ради   України,  908  запитів  і  звернень  народних

 депутатів  або плюс 36 відсотків, 27 тисяч звернень громадян або

 18  з  половиною  відсотка.  Нині  в  уриловому  апараті щоденно

 опрацьовується  2  з  половиною  тисячі  документів, а загальний

 документообіг  з  початку  року досяг 564 тисячі, за минулий рік

 було 607 тисяч.

      За  цей  період цього року, маю на увазі, уряд прийняв 1325

 постанов  і 700 розпоряджень. Підготовлено 307 законопроектів та

 174 актів Президента України, не враховуючи кадрові.

      Щиро скажу: апарат працює напружено, не рахуючись з часом.

      Шановні   народні   депутати,  виклавши  основні  положення

 проекту   закону   про  Кабінету  Міністрів  України,  внесеного

 Президентом України і визначено ним як такий, що потребує вашого

 невідкладного  розглядщу,  звертаюсь  до  вас від імені Кабінету

 Міністрів  з проханням якомога швидше його прийняти. Зробивши це

 Верховна  Рада  закладе  належні правові підвалени ефективної та

 цілеспрмованої  діяльності Кабінету Міністрів як органу, на який

 фактично  покладено  відповідальність  за  реалізацію  державної

 політики в усіх сферах суспільного життя.

      Шановні  народні  депутати, у Кабінеті Міністрів розглянуто

 проект  Закону  про  Кабінет  Міністрів  України,  підготовлений

 робочою  групою Комісії Верховної Ради України з питань правової

 політики  та судово-правової реформи та внесений групою народних

 депутатів  в порядку законодавчої ініціативи. Ми вважаємо, що за

 змістом   і  структурою  він  принципово  не  відрізняється  від

 проекту,  внесеного  Президентом України, і це цілком зрозуміло,

 адже  в  основу  обох  проектів  покладено одні й ті ж положення

 Конституції  України,  які визначають основні елементи правового

 статусу Кабінету Міністрів України.

      Разом  з  тим  деякі  положення  проекту Закону України про

 Кабінет  Міністрів, внесені групою народних депутатів, є такими,

 що,  на  нашу  думку,  не відповідають закріпленому Конституцією

 принципу  розподілу  державної влади на законодавчу, виконавчу і

 судову;  протирічать  нормам Конституції України, які визначають

 правовий статус Кабінету Міністрів України.

      Так,  у  статті  5  пропонується  не  лише визначати посади

 міністрів,  які  входять  до  складу  Кабінету  Міністрів,  а  й

 обмежити   їх   чисельність   25-ма   особами.   Така  норма  не

 узгоджується з частинами 1 і 3 статті 114, а також з пунктами 10

 і  1  статті  106  Конституції  України, згідно з якими фактичну

 чисельність  Кабінету  Міністрів  може  визначати лише Президент

 України.

      Не  відповідають  частині 2 статті 114, пункту 12 статті 85

 та  пункту  9 статті 106 Конституції України положення частини 3

 статті 8 та частини 2 статті 9 проекту, згідно з якими Президент

 України практично усувається від визначення кандидатури, яку він

 призначає  на  посаду  прем'єр-міністра.  Це право переходить до

 Голови  Верховної  Ради. У разі прийняття Верховною Радою України

 позитивного  рішення,  Президент України зобов'язаний призначати

 цю особу - прем'єр-міністра України.

      Крім   цього  передбачається,  що  Президент  України  може

 призначити  прем'єр-міністра  без  погодження  з Верховною Радою

 України.

      Не  узгоджується  із  зазначеною  вище  нормою  Конституції

 положення  і  статті  6  і  частини  1  статті  8  проекту  щодо

 проведення  Президентом України консультацій з Головою Верховної

 Ради  та  керівниками  депутатських  груп і фракцій, які повинні

 передувати   внесенню  Президентом  на  розгляд  Верховної  Ради

 кандидатури  на посаду прем'єр-міністра України. А також частини

 1  статті  18,  згідно  з  якою  припинення повноважень прем'єр-

 міністра  України  Президентом  можливе лише за умови проведення

 консультації із зазначеними групами і фракціями. На практиці (ви

 в цьому переконалися) Президент реалізаує і робить.

      Слід  також  зауважити,  що частина 2 статті 9 та частина 3

 статті  13  проекту не відповідає статті 87 Конституції України,

 яка визначає, що прийняття резолюції недовіри Кабінету Міністрів

 розглядається  Верховною Радою за пропозицією не менш, як однієї

 третини народних депутатів України.

      При  цьому питання про прийняття резолюції недовіри не може

 розглядатися протягом року з дня схвалення в програмі діяльності

 Кабінету Міністрів України.

      Проте   найбільш   принциповий   хоарактер   з  точки  зору

 відповідності  Конституції України мають положення статтей 40-ї і

 45-ї  проекту, які визначають форми і механізм підконтрольності,

 підзвітності Кабінету Міністрів Верховній Раді Україин.

      Згідно  з  частиною другою статті 113-ї Конституції Кабінет

 Міністрів  підконтрольний  і  підзвітний  Верховній  Раді лише в

 межах , передбачених у статтях 85-87 Конституції України.

      Аналіз  положень  зазначених  статей дає можливість зробити

 висновок  про  те,  що  такими,  які  відповідають Конституції є

 норми,   викладені   у   статті  15-й  законопроекту,  внесеного

 Президентом України.

      Автори  ж  іншого  проекту,  на  нашу  думку, вийшли за межі

 правового поля, визначеного Конституцією України.

      Слід  також  відмітити, що проект, внесений групою народних

 депутатів,  переобтяжено  суто процедурними питаннями формування

 Кабінету  Міністрів  та  його  взаємовідносин  з Верховною Радою

 України. Він також занадто деталізує порядок діяльності Кабінету

 Міністрів   України.  З  деякими  положеннями  цього  проекту  в

 принципі  можна  погодитися,  а  є  й такі, що, на нашу думку, є

 неприйнятні.   Але   з   огляду  на  те,  що  вони  в  основному

 відповідають Конституції України, їх, в разі потреби, можна буде

 врахувати  при  доопрацюванні проекту Закону України про Кабінет

 Міністрів  України,  внесеного Президентом України до розгляду у

 другому читанні.

      Прошу підтримати цей законопрект.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Чи  є запитання до Василя Васильовича? Запишіться,

 будь ласка, на запитання. Опублікуйте список.

      Будь ласка, Череп.

     

      ЧЕРЕП.

      Шановний  Василю  Васильовичу,  я  хотів  би, щоб ви трошки

 прокоментували  оцю статтю 8 останні два абзаци вашого варіанту,

 я маю на увазі варіант Постанови Кабінету Міністрів.

      "Постанови   і  розпорядження  Кабінету  Міністрів  України

 можуть бути   скасовані  Президентом   України".

      Ну,  ясна  річ,  що нижче йде Конституційний суд України. В

 разі  невідповіданості  актів Кабінету Міністрів може визнати їх

 нечинними  для ухвалення рішення про їх не конституцінйість -тут

 теж  ясно.

      Скажіть,  будь  ласка,  якщо  і  постанови  і розпорядження

 Кабінету  Міністрів,  кожну постанову або яку завгодно постанову

 може  скасувати  Президент  України,  яка  тут  може  бути  роль

 Кабінету  Міністрів, чесно кажучи, не могли б ви прокоментувати,

 чи  може б на стадії розробки, прийнятт я погоджувати з апаратом

 Президента.  Тоді,  мабуть,  було  б  менше  скасувань  і відмін

 постанов  Кабінету Міністрів. А то виходить з одного боку широкі

 права Кабінету  Міністрів,  а з   дргого  боку  ніяких  прав.

      Будь ласка,  прокоментуйте.

     

      ДУРДИНЕЦЬ.   Логіка  в  цьому  є  в  тому,  що  ви  ставите

 запитання.

      Ну,  насамперед,  я  вважаю,  що Президент може скасовувати

 виключно  тільки  ті постанови Кабінету Міністрів, які порушують

 чи норми Конституції, чи норми законодавства, чи акти Президента

 України.  На  стадії,  скажемо,  як  ви рекомендуєте, принципові

 питання, я маю на увазі проекти постанови, ми це практикуємо. І

 не тільки, скажемо, з апаратом Президента, а, скажемо, і ті, які

 торкаються,  виходять, скажем, що треба буде і вносити зміни і

 доповнення  до  чинного  законодавства з Постійними комісіями та

 Верховної   Ради.

      Таким  чином,  що  ми  будемо враховувати це,  щоб, дійсно,

 приймати  такі Постанови, які б у повній мірі відповідали закону,

 а не створювали прециденти до їх  скасувань.

     

      ГОЛОВА.  Шейко.

     

      ШЕЙКО П.В.  Шейко, 444 Бобровицький округ.

      Шановний  Василь  Васильовичу,  наскільки  я розумію проект

 Закону про Кабінет Міністрів є тільки одним із документів,   які

 вимальовують  вертикаль  влади  в  Україні,  виконавчої я маю на

 увазі. І для мене важливо, щоб цей закон не проходив як окремий,

 а   щоб  він  пов'язувався  із  законом  про  обласні,  державні

 адміністрації,   районні  державні  адміністрації,  законом  про

 місцеве самоврядування.

      І  я  знаю,  що у нас так уже ведеться в Парламенті, щоб не

 запропонував  Президент, Кабінет Міністрів, все це відмітається,

 вносяться якісь окремі   законопроекти, розумієте, і так далі.

      Чи оцей закон, який ви сьогодні представляєте, він пов'язує

 оцю вертикаль чи не пов'язує?

     

      ДУРДИНЕЦЬ  В.  В.  Я вважаю, що іменно  в такому  контексті

 ставилось  і раніше, і зараз, бо не може нормально функціонувати

 Кабінет Міністрів і вся вертикаль органів державної і виконавчої

 влади,  і  місцевого  самоврядування,  якщо  вона  чітко не буде

 визначена нормами закону, які витікають із Конституції України.

      Тому  і  в  доповіді, я і ще раз хочу, відповідаючи на ваше

 запитання,   що  для  того,  щоб  у  повному  обсязі  виконувати

 покладені  на  на  виконавчу  гілку влади Конституцією і Законом

 повноваження, треба як раз в цьому  пакеті і приймати  ці закони.

      Я  думаю,  що  першим  таким  кроком  є розгляд і прийняття

 Закону   про   Кабінет   Міністрів.   Наступне  розглядається  і

 узгоджується  проект Закону про органи місцевого самоврядування,

 наступне про міністерства і органи виконавчої влади по вертикалі

 і так далі.

      Тобто   ми   без   цього   не  можемо  нормально   діяти  і

 функціонувати  з  точки  зору  виходу  на  результативність цієї

 роботи.  Чим  раніше,  тим  краще.  І  ми  будемо з вдячністю до

 Верховної Ради.

     

      ГОЛОВА.  Шейко вже згоден. Анісімов, будь ласка.

     

      АНІСІМОВ. 158, Запоріжжя, Анісімов.

      То,  что  внесен сегодня на рассмотрение этот законопроект,

 это  положительно.  Василь  Васильевич,  я к вам обращаюся как к

 практику,  как  к мудрому человеку и политику, и возвращаю вас к

 статье   7.   Хотя   вы  мне  можете  отсылку  сделать  к  норме

 Конституции.  Вот  здесь  подотчетен,  действительно  это  факт,

 Кабинет  Министров, в первую очередь премкер, Верховному Совету.

 И  Верховный Совет, как коллегиальный орган, делает определенные

 акценты  и направляет действия Кабинета Министров, не соглашаясь

 с  какими-то  нормами,  и  на  эту  позицию  становится премкер-

 министр.  Но  за  этим наступает следующее действие. Если с этим

 действием  не согласен Президент, он без согласования Верховного

 Совета  снимает  этого человека. Не видете ли вы, в рассмотрении

 этого  закона  в  первом  и  во втором чтении на этом промежутке

 поправить  нам  норму Конституции, где противовес исполнительной

 власти,  законодательной  власти  и  в лице премкер-министра был

 сбаллансирован.  То  есть, если принимается решение Президентом,

 то  принимается  в  связи  с соглашением Верховного Совета о его

 снятии. Как вы смотрите на эту позицию?

     

      ДУРДИНЕЦЬ.  Логика  определенная  есть в вашому запитанні і

 ваших  міркуваннях. Про що я говорив про те, що система противаг

 і стримань поинна діяти. Але цей законопроект, який ми внесли на

 ваш  розгляд,  він  цілком побудований на засадах, на положеннях

 нині  чинної  і  Конституції. Я думаю, коли Президент вносить на

 розгляд і просить погодити кандидитуру прем'єр-міністра, то він,

 звичайно,  вивчає  всі  його  ділові  якості,  щоб  це  була  та

 кандидатура,   яка  може  в  повній  мірі  виконувати  обов'язки

 прем'єр-мінстра  у  відповідності із покладиними на Конституцію,

 на  Кабінет  Міністрів.  Щоб  це  була людина, як кажуть, честю,

 совістю  в повній мірі і відданістю за виконання тих обов'язків,

 які  покладені  на  Прем'єр-міністра. Тим більше, що ні прем'єр-

 міністр,  ні уряд не уходить від відповідальності підзвітності в

 межах,  які  визначені  Конституцією  перед  Верховною Радою. Ми

 робили  практично  це, що ми хочемо співпрацювати нормально уряд

 із  вищим  законодавчим органом, не протиставляючи його звичайно

 главі нашої держави -Президенту.

     

      ГОЛОВА. Кондратюк.

     

      КОНДРАТЮК.

      Кондратюк,      Вінниця,      "Позафракційні".     Шановний

 Василь  Васильович!  В  Конституції  стаття  17 записано... 117:

 "Кабінет  Міністрів  України  в  межах  своєї  компетенції видає

 постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання". Та

 й  ви в своїй доповіді, а також в проекті записано, ви говорили,

 що Кабінет Міністрів може видавати постанови і розпорядження, не

 врегульовані  законом. Такий момент був. І в проекті це єсть. До

 чого це приводить?

      От,  наприклад,  така  ситуація.  Верховна  Рада на протязі

 минулого  року  тай  цього  року  розглядала  проект  закону про

 тсрахування  цивільної  відповідальності  власників транспортних

 засобів.  Верховна  Рада відхилила цей проект. Кабінет Міністрів

 прийняв  постанову  від  28 вересня 1996 року "О порядке -тут на

 російській мові -и условиях проведения обязательного страхування

 и гражданской ответственности владельцев транспортных средств".

      Прийнявши    цю   постанову,   я   не   проти   того,   щоб

 відповідальність    була   цих   страхувальників   і   власників

 транспортних засобів. Но я проти того, що зараз з колгоспів буде

 стягнуто  до  мільйона  гривень,  потому що транспортні засоби в

 основном   в   колгоспах   знаходяться.   І   якраз  це  питання

 не відрегульоване   законом.

      Я  думаю,  що мабуть потрібно щоб Кабінет Міністрів приймав

 не   ті  закони,  які  не  врегульовані,  а  ті  постанови,  які

 врегульовані уже законодавством. От тоді буде мабуть правильно.

     

      ДУРДИНЕЦЬ.  В.  В.  Я  з  вами  поділяю  вашу  думку і хочу

 офіційно  заявити,  що,  якщо мали  місце раніше, на що звернула

 увагу  Верховна  Рада,  так,  і  приймала постанови, цей Кабінет

 Міністрів  після  прийняття  цього  закону  і  зараз,  і зараз -

 підкреслюю,  і  в  процесі  не  буде приймати більше постанов чи

 розпоряджень,  які порушують чинне законодавство. Якщо є потреба

 врегулювати ті чи інші проблеми, а життя нам корегує і підказує,

 що   треба,   ми   будемо   обов'язково,   насамперед,  готувати

 законопроекти,  звертатися,  якщо  це норма закону, до Верховної

 Ради,  якщо це регулюється актами Президента, до Президента, але

 протизаконних рішень Кабінет Міністрів приймати не буде.

     

      МОСТИСЬКИЙ А.Б.

      (67 виборчий округ, Адрій Мостиський)

      Шановний   доповідачу,   в   мене  до  вас  запитання  щодо

 призначення заступників міністра. В статті 4 цього закону нічого

 не  сказано  про  це,  сказано, що тільки міністри призначаються

 Президентом  України.  Як  буде з заступниками міністра: чи буде

 така  сама  ситуація,  як  сьогодні,  коли  їх  призначає своїми

 указами  Президент,  чи  заступників  міністра  буде  призначати

 Прем'єр-міністр  за  поданням міністрів? Мені здається, що краще

 був би другий варіант, щоб підсилити Прем'єр-міністра.

      І  друге.  В  мене  до вас є запитання, що стосується етики

 цього  закону.  На  передостанній  сторінці  глава Адміністрації

 Президента на ім'я Голови Верховної Ради пише, що "на додаток до

 листа від 21 вересня 1996 року за номером направляю пояснювальну

 записку  до  проекту закону та повідомляю, що проект закону буде

 представляти   перший   прем'єр-міністр   Дурдинець".

      Мені  не  зрозуміло, по-перше, чому не сказано, що лист від

 21  вересня  -це  лист за підписом Президента, а не Табачника. І

 чому   це   Табачник   визначає,   хто   буде  представляти  цей

 фундаментальний  закон. І чи в кінці кінців ви наведете порядок,

 ми  разом, в відносинах між Кабінетом Міністрів і Адміністрацією

 Президента   України,   чи   далі   будуть   продовжуватися   ці

 непорозуміння, які, на жаль, мають місце сьогодні?

     

      ДУРДИНЕЦЬ В.В. Дозвольте відповісти по першому питанню.

      Дійсно,  в  цьому  проекті  закону  передбачається,  що  за

 поданням   Прем'єр-міністра  Президентом  України  призначаються

 міністри,   заступники   міністрів,   керівники   інших  органів

 державної  виконавчої  влади,  тобто  цієї вертикалі за поданням

 Прем'єр-міністра   і,   до   речі,  зараз,  коли  відповідно  до

 Конституції  усі  керівники  органів  державної вионавчої влади,

 починаючи  з  міністерств,  відомств і обласні, районні державні

 адміністрації,   всі   пройшли  співбесіди  у  апараті  Кабінету

 Міністрів, Прем'єр-міністра і тільки після цього Прем'єр-міністр

 вносив  на  керівників  і  заступників,  включаючи, каже ще раз,

 міністерств і відосмтсв проекти відповідних указів, розпоряджень

 на розгляд Президента України.

      Що  торкається  другої частини вашого запитання, то я скажу

 так:  Кабінету  Міністрів  звернувся до Президента України, щоби

 Президент  України  розглянув  проект,  який  розробив,  схвалив

 Кабінет  Міністрів і як невідкладний звернувся до Верховної Ради

 України.

      Що  торкається  доповідача,  то  я  мав  доручення особисто

 Президента України і Прем'єр-міністра України.

     

      ГОЛОВА. Черенков.

     

      ЧЕРЕНКОВ

      Василь  Васильевич. Ну, я... вот 32 статья. Мы знаем, что в

 Конституции у нас там оговорено колличество вице-премьеров, а вы

 пишете  в  32  статье:  вице-премьер-министр,  запятая,  Кабинет

 Министров Украины, ну, если аналогию провести, то можно написать

 так:  Президент Украины, запятая, глава Администрации Президента

 Украины. Это что? Толкование Конституции?

      И  другой  вопрос.  Я  не  соглсен  с  тлумаченням  вашим в

 отношении  численности Кабинета Министов. Вы же знаете, когды вы

 работали   в   органах   МВД,  то  колличество  работников  было

 значительно  меньше,  но  и  колличество нарушителей закона было

 значительно  меньше,  и никто не расстреливал так по-хамски, как

 это  было  3  числа.  Так  может  не  колличеством,  а качеством

 разрешать  эти  вопросы  численного  состава?  И  почему в вашем

 проекте не установлена вот эта величина, как вы считаете, другие

 проекты где определена величина, они наверное имеют приоритет по

 отношению в вашему?

      Спасибо.

     

      ДУРДИНЕЦЬ  В.  В.  Відповідаю.

      У   статті  32,  де  визначаються  функціональні  обов'язки

 першого  віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністра, міністрів

 Кабінету  Міністрів,  цитую:  "Забезпечить  згідно  з розподілом

 повноважень  у  відповідних  сферах і галузях виконання положень

 Конституції,  законів, актів Президента..." і т. д., і т. д. Тут

 я  не  бачу,  щоб  зв'язано  з  Адміністрацією  Президента і так

 дальше.  Ми керуємося актами Президента України, а не вказівками

 відповідної посадової особи Адміністрації.

      Що   торкається   кількісного   складу   апарату   Кабінету

 Міністрів,  то  я  виклав аналіз, щоб іще раз вас поінформувати,

 оскільки  в  альтернативному  проекті  мова  йде  про...  ну,  і

 кардинально  змінити  структуру  апарату  Кабінету  Міністрів  -

 чисельність  і  т.  д.  Я  хочу  вам  офіційно сьогодні, шановні

 колуги,  доповісти,  що  таке  велике навантаження, яке сьогодні

 лягло  на  плечі  працівників апарату (ви це відчуваєете, я хочу

 також,  як  кажуть,  подивитись  і  на  те, який апарат працює у

 Верховній  Раді)...  Працює.  І  він  потрібний.  І  в постійних

 комісіях, і в структурах керівництва Верховної Ради є структури,

 які   безпосередньо  в  широкому  плані  працюють  в  цілому  на

 виконання функціональних обов'язків парламенту. Так і в Кабінеті

 Міністрів!  Но є перше,  головне,  про що я доповідав -  нинішнє

 керівництво Кабінету Міністрів у липні суттєво змінило структуру

 Кабінету,  апарату.  Суттєво!  Кількісний,  а  головне - якісний

 склад:   ми  замінили  174  в  цьому  році,  і  ця  робота  буде

 продовжуватись,  тому  що брати не кількістю, а фаховим підходом

 фахівців,   які   можуть  компетентно  вирішувати  покладені  на

 працівника апарату Кабінету Міністрів.

      Но  іще  хочу сказати, що (повірте мені) нам в апараті... і

 керівництво Кабінету Міністрів зараз... ліквідувати повністю те,

 що пропонується, неможливо. Це буде паралізована робота Кабінету

 Міністрів. Я вам офіційно заявляю, паралізована буде робота.

      І ще одне суттєве, що сьогодні відповідно до цієї постанови

 Кабінету Міністрів - галузеві відділи. Галузеві відділи, напряму

 підпорядковані  віце  прем'єр-міністру.  Тобто міністр  Кабінету

 Міністрів  не  втручається, і відділи не керують міністерством і

 відомством,  вони  суто  відповідають за виконання  повноважень,

 які  покладаються  на  нього  віце  прем'єр-міністром апарату. А

 частина  відділів  загальних  відноситься  до  відання  міністра

 Кабінету Міністрів.

 

      ГОЛОВА. Дякую.

      Сідайте,  будь  ласка.  Я  думаю,  що дуже добре, що Василь

 Васильович  як  раз  доповідає  закон.  Він  має досвід роботи в

 Верховній  Раді  і має досвід в виконавчій владі. Тому, до речі,

 законодавчий  орган  має  апарат,  це  правильно ви сказали, 780

 чоловік, а виконавча влада має апарат більшее шестидесяти тисяч.

 Так  що  тут  співставлені  позиції.  Так  що майте на увазі. Ми

 говорим  про  структури влади. Більш ніхто у державі законодавчу

 владу не здійснює, крім парламенту.

      Будь ласка, слово має Коліушко.

      Будь ласка.

     

      КОЛІУШКО.

      Шановний  пане голово, шановні депутати, члени уряду. Вашій

 увазі, я перепрошую..............

     

      ГОЛОВА. 30 хвилин, будь ласка.

     

      КОЛІУШКО.  Після  прийняття  Конституції України відкрилася

 можливість  і  виникла  необхідність проведення адміністративної

 реформи  в Україні. І цю реформу ми починаємо сьогодні слуханням

 архіважливого,  під  цим  кутом зору, проекту Закону про Кабінет

 Міністрів.

      Від  того,  яка  буде прийнята концепція Закону про Кабінет

 Міністрів,  залежить весь подальший хід адміністративної реформи

 в   Україні.

      Комісія   з  питань  правової  політики  і  судово-правової

 реформи,  в якій я працюю, почала готуватись до цього ще задовго

 до  прийняття  Конституції України. У вересні минулого року була

 сформована робоча група, яка почала підготовку проекту концепції

 адміністративної  реформи,  а після її завершення в травні цього

 року  були сформоані робочі групи по підготовці проектів законів

 про  Кабінет  Міністрів, про місцеві державні адміністрації, про

 міністерства  та  інші  центральні  органи  виконавчої  влади.

      Ці  закони,  які  повинні  бути,  без  сумніву,  прийняті в

 комплексі,  повинні  закласти фундамен функціонування виконавчої

 влади  в нашій  державі.

      Всі   проекти,   які  підготовлені  нашою  комісією,  мають

 цілісну,  єдину  внутрішню  ідеологію,  єдину   концепцію.

      Яким  ми  хочемо  бачити  Кабінет  Міністрів?

      В  першу  чергу,  так, як і випливає з Конституції, Кабінет

 Міністрів  України  має  бути  вищим  органом  в системі органів

 виконавчої  влади  в   Україні.

      Це  має  бути єдина команда однодумців, яка здійснює єдину,

 узгоджену   і   якусь   логічну  політику,  визначену  програмою

 діяльності  Кабінету  Міністрів   України.

      Кабінет  Міністрів  повинен  бути,  без сумніву, політичним

 органом.  І  члени  Уряду  в усіх без винятку державах Європи, в

 усякому  разі,  є  політиками, а не державними службовцями. Вони

 призначаються  не  як державні службовці, і, без сумніву, несуть

 політичну  відповідальність  за  свою  діяльність, що пов'язано,

 закріплено, зокрема Конституцією, в праві Верховної Ради ставити

 питання  про  вотум  недовіри  Урядові.

      Наш   проект   закону   на  посилення  цього  пропонує  при

 процедурах  призначення,  розгляду  кандидатури  на  призначення

 Прем'єр-міністра   і  програми  діяльності  Кабінету  Міністрів,

 проводити  голосування  у  Верховній  Раді поіменному режимі для

 того,  щоб  уникнути  в  подальшому таких казусів, як фактично є

 сьогодні.

      Якщо  подивитися на факти, то існуючий сьогодні Уряду нас є

 Урядом  народної довіри. Його з повним правом можна так назвати,

 тому  що  при  голосуванні  за  кандидатуру  Прем'єра  було  340

 приблизно  голосів,  за  програму діяльності абсолютна більшість

 голосів зразу, без будь-яких проблем.

      Тоді  ж  у  повсякденній  діяльності  ми  чомусь не надаємо

 підтримки  Урядові.  Ми   постійно  чуємо в цьому залі критику з

 боку  цілього ряду фракцій. Давайте приймемо таке законодавство,

 щоб всі ми були послідовні.

      Якщо  ми  сьогодні  підтримуємо  Уряд, підтримуємо Прем'єр-

 міністра, то завтра давайте будем йому довіряти і не будемо його

 безапіляційно  криткувати.  І навпаки, якщо ми не довіряємо його

 політиці, то давайте це висловимо публічно тут шляхом поіменного

 голосування.

      Кабінет Міністрів повинен бути, без сумніву, на нашу думку,

 колегіальним  органом. Тобто цей принцип повинен реалізовуватися

 в  першу  чергу в тому, що всі рішення, в першу чергу нормативні

 рішення, повинні прийматися на засіданнях Кабінету Міністрів.

      Великі   дискусії   були   на  етапі  підготовки  проектів,

 пов'язані  з  тим,  чи  повинна  бути  в Уряді Президія Кабінету

 Міністрів.  До недавного часу вона існувала.  І в усіх проектах,

 навітьв  тому  проекті,  який  внесенний Президентом і розданний

 нам,  ще  фігурує  Президія  Кабінету  Міністрів.  Зараз  вже ми

 довідалися,  що  прийнято  принципове  рішення ліквідацію такого

 органу.

      До  сих  пір фактично Президія Кабінету Міністрів це й була

 тим  політичним  органом,  яка вирішувала питання ті, які в усіх

 державах вирішують цілі Уряду. Всі - решта  членів Уряду, які не

 входили  в Президію, були фактично членами Уряду другого сорту і

 не  мали  можливості  у  повній  мірі реалізовувати свої права і

 обов'язки як міністрів чи інших посадових осіб.

      Тому  це  питання,  яке  було  принципово поставлено нами і

 фактично  вперше  вирішино  в першому проекті закону про Кабінет

 Міністрів. Наступна проблема, яка вирішується нашим проектом, це

 підвищення ролі міністрів, і звільнення міністрів від залежності

 від  апарату  Кабінету  Міністрів.  Так  дійсно, сьогодні апарат

 Кабінету  Міністрів  -це  сукупність  галузевих відділів виконує

 дуже  велику  роботу.  Ніхто  цього не заперечує. І там працюють

 кваліфіковані  люди,  які  є  професіоналами  своєї  справи. Але

 виникає    питання:    чому   міністр,   який   несе   політичну

 відповідальність, якого ми заслуховуємо тут, в цьому залі, після

 свого  підпису  направляє документи, проекти постанов чи проекти

 законів  на  розгляд  (це  називається  Кабінету  Міністрів),  а

 фактично  зводиться  до  розгляду  державних  службовців  в  цих

 галузевих  відділах  Кабінету  Мінстрів. Після чого неодноразово

 бувають  ситуації,  коли  ці проекти зазнають змін і пізніше уже

 навіть   забувають   узгодити  тими  міністрами,  які  початково

 готували  ці проекти рішень. Це питання повинно бути розв'язано.

 Воно  доречі,  поступово розв'язується в рамках самої виконавчої

 влади.  Але  ми вважаємо, що власне прийняття закону про Кабінет

 Міністрів  повинно  допомогти самій виконавчій владі перетворити

 Кабінет  Міністрів у сутополітичний орган, яким він повинен бути

 в демократичній правовій державі, яку ми всі хочемо будувати.

      Без   сумніву   також   Кабінет   Міністрів   повинен  бути

 підзвітний, підконтрольний і відповідальний перед Президентом та

 Верховною Радою України. І ці питання так само детально розкриті

 у  поданому проекті. І, як вже було підтверджено, навіть Василем

 Васильовичем  Дурдинцем,  на  багато детальніше і скрупульозніше

 виписані.........   проектів,   поданому   Президенту.   Головна

 ідеологічна  правова коцепція, з якої ми виходили в підготовці і

 цього  проекту і інших проектів, які стосуються адміністративної

 реформи  в  україні,  полягає  в тому, що регулювання виконавчої

 влади  повинно  здійснюватися  законами  в якомога більш повному

 обсязі.

      Звичайно тут не можна втрачати здорового глузду і пробувати

 зарегламентувати  членів уряду чи інших посадових осіб уже понад

 якусь, ну, розумну межу. Але та межа, яка запропонована в нашому

 проекті,  видається  нам  цілком  доцільною і навіть необхідною,

 тому що без такого регулювання в підзаконних актах, в постановах

 Кабінету  Міністрів,  якими  до  сих пір... і указах Президента,

 якими   до  сих  пір  регулювалися  всі  питання  функціонування

 виконавчої   влади   в  нашій  державі,  фактично  багато  речей

 підмінюється  і  ми  бачимо  це  сьогодні  і по таких фактах як,

 скажем,  призначення  заступників  голів державних адміністрацій

 місцевих   і   призначення,  про  що  вже  сьогодні  говорилося,

 призначення  заступників  міністрів. Не ясно як тоді, як міністр

 може    нести    відповідальність    за   функціонування   свого

 міністерства,  коли  він  фактично має дуже посередні можливості

 визначення   кадрового   потенціалу   у  своїх  перших  фактично

 помічників. Тобто, заступників міністра.

      Виходячи  з  цього,  наш проект закону має, ну, так званий,

 статутно-процедурний  характер.  Тобто, він викладає... визначає

 не  тільки  означення  і  повноваження  органу  влади,  а  й дає

 детальну  регламентацію  тих  процедур, які в першу чергу несуть

 такий,  як  то  кажуть,  конфліктогенний характер мають. Це такі

 питання  як  призначення  прем'єр-міністра,  формування Кабінету

 Міністрів,  питання  припинення повноважень Кабінету Міністрів і

 взаємовідносини між Кабінетом Міністрів і іншими органами влади.

      Перейду  тепер до аналізу структури закону. Значить, розділ

 "Загальні  положення"  дає  місце  Кабінету  Міністрів у системі

 органів  державної  влади,  а також принципи діяльності Кабінету

 Міністрів,  до  яких  ми  відносимо такі важливі, на нашу думку,

 питання,  як  принципи  розподілу державної влади, затвердженого

 Конституцією,    верховенство    права,    принцип   законності,

 колегіальності, а також науковості та гласності.

      Другий   розділ   проекту   закону  називається:  "Склад  і

 формування  Кабінету  Міністрів України". Це, очевидно, найбільш

 складний  і  такий буде конфліктний розділ у процесі обговорення

 на Верховній Раді.

      Стаття  5 закону, проекту закону, регламентує, що до складу

 Кабінету   Міністрів   входять   5  міністрів,  які  фактично  є

 конституційні,  якщо  можна  так  назвати  міністрів. Тобто вони

 згадуються  в  тексті  Конституції  і  дуже багатьох законах: це

 міністр  юстиції, міністр фінансів, міністр з закордонних справ,

 міністр оборони, міністр внутрішніх справ України.

      Ці  міністри  закріплюються  в  законі,  тому  що  не  може

 існувати  ситуація,  коли  їх  не  буде  в  Уряді,  тому що вони

 передбачені, повторюю ще раз, Конституцією.

      Стосовно  інших  міністрів дається загальна норма, що також

 входять  міністри  з  питань...  І дається перелік найважливіших

 питань,  з  яких, на думку знову ж таки авторів, не може не бути

 міністра.    Це   такі   питання   як   економіка,   енергетика,

 промисловість,   траспорт  та  зв'язок,  сільське  господарство,

 соціальна  політика  та  праця,  освіта, наука, культура, спорт,

 охорона   здоров'я,  екологія  і,  звичайно,  на  думку,  ну  по

 пропозиціях  Прем'єр-міністра  Президент  може  призначати інших

 міністрів,  так  як  то  їм буде вигідно для організації системи

 влади.

      Чисельність  Кабінету  Міністрів  не  може  перевищувати 25

 чоловік.  Ця  норма  викликана  тим, що як вже було сказано мною

 Кабінету  Міністрів  повинен  являти  собою  політичний  орган і

 колегіальний орган. Сьогодні в уряді є приблизно 40 чи більше 40

 членів,  при  тому  що ми в Конституції уже прийняли рішення про

 зменшення кількості віце-прем'єр-міністрів, фактично питання, це

 рішення  породило  уже  таку в значній мірі кризову ситуацію, ви

 очевидно  знаєте,  що  введена  посада державного міністра, який

 фактично  за  всіма  повноваженнями своїми сьогодні відповідає.,

 дорівнює   віце-прем'єр-міністру.   Це   складне   питання:   чи

 відповідає  це  Конституції, чи не відповідає, але ми пропонуємо

 вихід  із  цієї  колізії  в  тому, що має бути підвищений рівень

 міністрів,  повинно  бути підвищено коло, сфера відповідальності

 міністрів, а значить зменшена їхня чисельність.

      Таким   чином  пропонується  чітка  норма,  що  чисельність

 Кабінету  Міністрів  не може перевищувати 25 чоловік. Прозвучало

 сьогодні   у   виступі,   доповіді  Василя  Васильовича,  що  це

 суперечить  Конституції.  Смію висловити незгоду з цією тезою, в

 Конституції   ні   де  не  регламентована  чисельність  Кабінету

 Міністрів,  ні  де  не  надано право Президенту встановлювати чи

 іншим   посадовим   особам  встановлювати  чисельність  Кабінету

 Міністрів.

      Таким  чином,  ми  маємо  повне право розглядати цю норму і

 приймати  її  в  законі.  Інше питання -можливо треба дебатувати

 саму цифру, може не 25, може 27, може 21, може якась інша цифра-

 це інше питання, але принцип відстоюється нами і з цього приводу

 я особисто радився з багатьма науковцями, в тому числі цілий ряд

 із  них  уже  стали  сьогодні  членами  Конституційного  Суду  і

 фактично  ні  хто,  крім  посадових  осіб  Кабінету Міністрів не

 підтримав цю думку, що ця норма суперечить Конституції.

      Процедура   призначення   Прем'єр-міністра   -це   очевидно

 найскладніший  момент  цього  закону.

      Конституція, на жаль, не дала повного правового регулювання

 цієї...  цього  явища  в політичному житті держави. Конституцією

 закладено   норму,  що...  в  Конституції  закладено  норму,  що

 прем'єр-міністр  призначається  Президентом  за згодою більшості

 народних  депутатів  України.  Що  буде  коли  ця  згода не буде

 досягнута?  На жаль, Конституція відповіді не дає на це питання.

 В  більшості  європейських  держав  в цій ситуації президент має

 право   після   повторного  внесення  кандидатури  і  відхилення

 парламентом   президент  отримує  право  розпуску  парламенту  і

 дострокових    президентських   виборів.   Наша   Конституція...

 перепрошую    -  дострокових  парламентських   виборів!..   Наша

 Конституція,  на  жаль,  цього  права  не надала. Таким чином це

 питання, на нашу думку, повинно бути предметом регулювання цього

 закону.  Якщо  ми  це  упустимо і в цьому законі, тоді ми стаємо

 беззахисними   перед  ситуацією,  коли  дійде  до  конфлікту,  і

 Президент  і  більшість  в  парламенті  не  зможуть знайти згоду

 стосовно кандидатури прем'єр-міністра.

      Ті  пропозиції,  які  викладені  в  проекті  закону, який я

 доповідаю,   є,   можливо,  не  найкращими.  Можливо,  їх  треба

 обговорювати  і  треба  думати.  Більше того, спірне питання про

 їхню  конституційність.  тому, якщо ви звернули увагу, в розділі

 "Прикінцеві  та перехідні  положення", саме - частина 2 статті 9

 даного закону -  набуває  чинності одночасно з набуттям чинності

 відповідних  змін  до Конституції України. Таким чином, разом із

 прикінцевими  положеннями  проект  закону  не має суперечності з

 Конституцією.  А  це  питання  я  пропоную серйозно обговорити і

 прийняти  уже  в другому читанні, який би закон не був прийнятий

 за  основу - чи  наш, чи то, що внесений Президентом, це питання

 повинно було стати... бути врегульованим в ньому.

      Розгляд...   Третій   розділ  проекту  визначає  припинення

 повноважень Кабінету Міністрів України. Кабінет Мінітрів України

 утворюється  на  строк  повноважень  Президента  України.  Це  -

 конституційна норма.

      Далі ми даємо чітко чотири випадки припинення повноважень

 Кабінету  Міністрів.  Це  у  випадках: обрання нового Президента

 України,   припинення   Президентом   України,   про  прийняття,

 перепрошую,   Президентом   україни   рішення   про   припинення

 повноважень  прем'єр-міністра України, прийняття Верховною Радою

 України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України, а також у

 випадку  відставки або смерті прем'єр-міністра України. Це також

 визначено  Конституцією.  І в подальших статтях дається детальна

 регламентація  процедури  припинення повноважень у цих випадках.

 Кожному випадку присвячена окрема стаття.

      Розділ  четвертий.  Загальні  питання  компетенції Кабінету

 Міністрів   в   загальних  рисах  окреслює  основні  функції  та

 повноваження Кабінету Міністрів України, в тому числі, в окремих

 сферах.  Він  є  значно  коротший,  ніж в проекті, який внесений

 Президентом  України,  але містить власне всі ті положення цього

 проекту,  які  містять  норми  права.  І  містить  мінімум таких

 описових загальних фраз.

      Наступний  розділ  проекту Закону присвячений повноваженням

 Кабінету  Міністрів  України  по  керівництву  системою  органів

 виконавчої  влади  та сприянню місцевому самоврядуванню. Знову ж

 таки  робиться  спроба  детально  врегулювати відносини Кабінету

 Міністрів  з  підлеглими  йому  органами  виконавчої влади. Це -

 міністерствами,      державними      комітетами,      державними

 адміністраціями в областях та районах, органами виконавчої влади

 в  Автономній  республіці Крим, а також повноваження по сприянню

 місцевому самоврядуванню в Україні.

      Наступний  розділ -"Повноваження Кабінету Міністрів України

 у   відносинах   з   Президентом  України  та  створюваними  при

 Президентові  органами."  В  цілому  ряді положень законопроекту

 відслідковується  та  думка що Президент повинен здійснювати всі

 свої  повноваження стосовно керівництва виконавчою владою тільки

 через  Кабінет  Міністрів. І відповіно Кабінет Міністрів отримує

 повноваження, виходячи з цієї тези.

      Наступний   розділ   -повноваження   Кабінету  Міністрів  у

 відносинах  з  Верховною  Радою України та її органами. Ну, на ц

 теми   уже   і   сьогодні  звучала  критика  у  доповіді  Василя

 Васильовича   Дурдинця,   якоби   тут  проект  закону  перевищує

 визначені   Конституцією  межі   правового  регулювання.

      Разом  з тим, ні в офіційній відповіді, яка надійшла в нашу

 Комісію  з  Кабінету  Міністрів,  ні  в сьогоднішній доповіді не

 сказано конкретно, в яких питаннях даний закон виходить за рамки

 повноваження   стосовно   відносин  Верховної  Ради  і  Кабінету

 Міністрів.

      Тому, скажем, якщо мова йде про те, що говорилось раніше на

 засіданнях  робочих  груп представниками Кабінету Міністрів, що,

 наприклад,  той  же день Уряду, який не визначений Конституцією,

 то   якоби   ми  не  маємо  права  їх  проводити.

      Якщо  запитит депутатів і комітетів Верховної Ради до Уряду

 не  визначені  безпосередньо в Конституції, то ми не маємо права

 звертатись  в  письмовій формі  до  Кабінету  Міністрів.

      Ну,  очевидно,  це  не  є конструктивний підхід. Закони для

 того  і  приймаються,  щоб  на  основі Конституції розширювати і

 поглиблювати  правове  регулювання  відповідних   сфер.

      Повноваження  Кабінету  Міністрів  України  у  відносинах з

 іншими   державними   органами  та  організаціями,  об'єднаннями

 громадян,  є  предметом регулювання наступного, восьмого розділу

 проекту     закону.

      Ряд  статей,  зокрема,  пов'язаних  з  відносинами Кабінету

 Міністрів  з Національним банком України повинні бути, очевидно,

 доповненні  після  прийняття  закону  або  принаймні внесення на

 розгляд  Верховної  Ради проекту Закону про Національній банк. І

 думаю,  що  при  підготовці  до другого читання цей проект можна

 було б доповнити в цій частині.

      Ще  один  досить  конфліктний  розділ  -це  9  "Організація

 діяльності  Кабінету Міністрів". Статті 50, 51, 52 цього розділу

 визначають    повноваження    Прем'єр-міністра,    віце-прем'єр-

 міністрів,  також  міністрів  України.  В цих статтях втілено ту

 ідеологію,  про яку я говорив на початку... ідеологію підвищення

 ролі   міністрів,   ідеологію   відповідальності   віце-прем'єр-

 міністрів  за  цілі  сфери  суспільного  життя,  за  координацію

 діяльності  окремих  міністерств,  причепних до вирішення тих чи

 інших суспільних проблем.

      В  цьому  розділі також знаходить місце достатньо детальне,

 але ми не згідні з твердженням доповідача Василя Васильовича, що

 переобтяжене процедурними моментами. Так, тут є регламентовано і

 порядок   проведення  засідань  Кабінету  Міністрів,  і  порядок

 визначення   порядку  денного  засідань  Кабінету  Міністрів,  і

 порядок  приняття  рішення на засіданнях Кабінету Міністрів. Але

 погодтеся,  що  це  ті  питання,  які  несуть чи не найважливіше

 сьогодні  значення для життя нашої держави і нашого суспільства.

 Саме  Урядом  сьогодні  приймаються  ті питання, ті рішення, які

 стосуються  кожного  громадянина  нашої  держави.  І очевидно ці

 рішення   не   повинні...  порядко  їх  прийняття  повинен  бути

 врегульований законодавчо.

      Ми  категорично  не  згідні  з тим, що в данному питанні ми

 виходимо   за   рамки   доцільного,   розумного,  і  тим  більше

 конституційного правового   регулювання.

      Окремо   хочу   зупинитися  на  проблемі  апарату  Кабінету

 Міністрів. Частково я вже зачіпав цю проблему. Щоб зняти якимось

 чином  оту  проблему  невластивого для апарату Кабінету Мінстрів

 навантаження,  яке  є сьогодні і яке несуть в основному галузеві

 відділи,  яке зводиться дуже часто до контролю за міністрами, ми

 пропунуємо ввести Секретаріат Кабінету Міністрів. Чітко в статті

 61  визначаємо  перелік основних повноважень цього Секретаріату.

 Правда,   даємо  можливість  прем'єр-мінстру  створювати  там  в

 Секретаріаті на свій розсуд додаткові підрозділи, підрозуміваючи

 тим,  що це все-таки не будуть галузеві відділи, які будуть так,

 як сьогодні, фактично стоять вище міністерств.

      Стосовно 10 розділу соціальне та інше забезпечення Кабінету

 Міністрів  України.  Хочу  зупинитись  тільки на одній ідеї, яка

 викладена  у  проекті,  внесеному на ваш розгляд, в статті 62, і

 стосується  вона  умов оплати членів Кабінету Міністрів. На нашу

 думку  доцільно  було  б,  оскільки ми стоїмо на тій позиції, що

 члени  уряду  не  є  державними  службовцями,  їхня  зарплата не

 повинна  визначатися  законом про державну службу. Тому доцільно

 було  б  прийняти  закон про тарифно-кваліфікаційну шкалу оплати

 праці,   пенсійне   та   соціально-побутове  забезпечення  вищих

 державних  посадових осіб, що здійснюють політичну діяльніст. В

 цьому  законі мало б бути врегульовано і питання оплати праці як

 депутатів,  так і членів уряду. І це питання повинно бути власне

 врегульовано,    збалансовано,   щоб   не   відбувалося   оцього

 перетягування канату, яке, нажаль, відбувалося впродовж останніх

 кількох  років,  почергового  підвищення  зарплати  і постійного

 кивання : "А дивіться, як у них".

      Таким  чином,  я  зупинився на всіх основних, на мою думку,

 моментах  проекту  закону. І на завершення своєї додповіді хотів

 би   висловити   подяку,  в  першу  чергу,  моїм  співавторам  в

 підготовці   цього  проекту.  Це  -професору  Авер'янову  Вадиму

 Борисовичу,   а   також  начальнику  управління  конституційного

 законодавства     Міністерства    юстиції    Шамраєнко    Тетяні

 Ксенофонтіївній рівно як і всім членам Комісії з питань правової

 політики,  які  на  засіданні  детально обговорювали цей проект,

 дали  дуже  багато зауважень, доповнень до проекту, які були вже

 враховані і будуть враховані при розгляді в разі прийняття цього

 проекту в першому читанні.

      На   ваш   розгляд  вноситься  проект  постанови,  в  якому

 пропонується  прийняти  проект закону в нашій редакції в першому

 читанні  і встановити двотижневий термін подичі суб'єктами права

 законодавчої  ініціативи,  зауважень  та  пропозицій  до  даного

 законопроекту.

      Я думаю, що цілий ряд тих проблемних моментів, які сьогодні

 є  у...  відносно цього проекту закону між нами і представниками

 Кабінету   Міністрів  можна  було  б  зняти  і  врегулювати  при

 доопрацюванні  в  другому  читанні.  На  жаль,  цього не вдалося

 зробити при підготовці до першого читання і, смію висловити своє

 переконання, не з вини нашої комісії. Ми направляли неодноразова

 пропозиції  і в письмовій, і в усній формі про те, щоб ця робота

 велася  разом.  На  жаль,... ну, на жаль, так не вийшло, не буду

 зараз   заглиблюватися  в причини цього факту.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Запитання  до  Ігоря  Коліушко  є?  Запишіться  на

 запитання. Вітренко.

     

      ВІТРЕНКО.  Я  буду  виступати  в  обговоренні,  тому я своє

 питання...   право   на   питання  передаю  Марченку  Володимиру

 Романовичу.

     

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Уважаемый    докладчик!   Россмотрев   и   сопоставив   оба

 законопроекта,  которые представлены Кабинетом Министров и вашей

 группой,  я однозначно буду поддерживать ваш проект для принятия

 в  первом  чтении.  Потому что то, что предложил Дурдинец, кроме

 декларации  в  законопроекте  есть  еще  такие  опасные  функции

 заложены  Кабинету  Министров,  как  право  выдавать  законы для

 регулирования,  например, правовой деятельности органов местного

 самоуправления.    Там    заложены   несколько   норм,   которые

 противоречат Конституции.

      Однако,  в  вашем  документе  и  в документе, который подан

 Дурдинцом,  есть норма, которую бы я хотел изменить, и просил бы

 ответить вас на вопрос: почему вы Кабинету Министров даете право

 защищать,    прежде    всего,    приватну   власнисть,   частную

 собственность?   В   то  время,  как  Кабинет  Министров  обязан

 защищать,  прежде  всего,  государственную собственность и нести

 ответственность за ее эффективную работу.

      Это  статья  известная  вам  23-я,  соответствующий  пункт.

 Будьте добры, ответьте.

     

      КОЛІУШКО. Дякую за підтримку проекту.

      А  стосовно  питання,  я ну не думаю, що цей закон визначає

 якусь  пріоритетність  в  захисті  власності.  Кабінет Міністрів

 повинен  як  вищий орган в системі виконавчої влади захищати всю

 власніть:   і  державну,  і  приватну,  -оскільки  це  визначено

 законодавством,  це визначено Конституцією. І будь-яка власність

 в нашій державі має бути недоторкана.

      Якщо   ви  запропонуєте  якісь  більш  точні  формулювання,

 давайте розглянемо їх.

     

      ГОЛОВА. Запропонують, добре.

      Брит.

     

      БРИТ.

      (Брит, Приазовський виборчий округ)

      Шановний   колего.   Відповідно   до   Конституції  Кабінет

 Міністрів  України  підконтрольний  і  підзвітний  тільки  перед

 Верховною Радою України у певних межах, визначених Конституцією.

      У  вашому  законопроекті  (стаття  1, третій абзац) Кабінет

 Міністрів   України  підконтрольний  і  підзвітний  ще  й  перед

 Президентом України.

      Чи  це  помилка,  чи  це  свідома коректировка відповідного

 положення Конституції? Чи я щось не так зрозумів.

     

      КОЛІУШКО.  Так,  ви,  дійсно,  дуже  влучно  зауважили  цей

 проблемний  момент.  Ми  могли  поступити,  скажем так, по лінії

 найменшого опору і переписати в цій статті Загальних положень, а

 це перша стаття 3 частини Загальних положень переписати повністю

 конституційне  формулювання, але справа в тому, що існує в самій

 Конституції,  є  чітко  викладено  і питання підконтрольності, і

 питання   підзвітності,   і  питання  відповідальності  Кабінету

 Міністрів як перед Верховною Радою, так і перед Президентом.

      Що означає підконтрольність, скажем, скасування актів, яким

 надано  Конституцією  право Президенту скасовувати акти Кабінету

 Міністрів.  Що  це  є?  Без  сумніву  -підконтрольність. То саме

 стосується  підзвітності  перед  Верховною  Радою,  якої немає в

 Конституції,  верніше,  в  тій  статті,  саме в тій нормі статті

 Конституції,  але  є в цілому ряді інших положень Конституції. І

 питання  вотуму  недовіри, тобто  висловлення недовіри уряду. Це

 відповідальність? Без сумніву - відповідальність.

      Давайте  можливо  на  другому  читанні  це  поправимо, якщо

 хтось   запропонує.   Ми  не  знашли  кращого  і  більш  точного

 формулювання.

     

      ГОЛОВА. Донченко.

     

      ДОНЧЕНКО. Фракция коммунистов.

      Спасибо,   Александр   Александрович.   Уважаемый   коллега

 Колиушко, если вы помните, когда проходили 2 закона о транспорте

 и  о  связи,  я  тогда  ставил вопрос как же будет министерство,

 ведомственное  министерство  отвечать  за  конечную работу своих

 предприятий  подчиненных?  Вот  сегодня мы рассамтриваем закон о

 Кабинете  Министров,  пожалуйста,  поясните мне, я не нашел ни в

 том,  который внес Василий Васильевич, ни в вашем документе, как

 будет    отвечать    сегодня   Кабинет   Министров   за   работу

 государственных,       не      приватизированных,      допустим,

 автотранспортных  предприятий?  То  есть  каким образом он будет

 обеспечивать  госзаказ,  каким  он  образом  будет спрашивать за

 работу госзаказа и так дальше? Мне все-таки интересно, вертикаль

 до  самого  низа  не  просматривается  ни в одном законопроекте.

 Поясните мне, пожалуйста, почему это не делается сегодня?

     

      КОЛІУШКО І.Б. Дякую за запитання.

      На  мою  думку,  даний  проект  закону  в  рамках можливого

 правового  регулювання,  яке  може  бути  в  проекті  Закону про

 Кабінет   Міністрів,  якраз  націлений  на  створення  вертикалі

 виконавчої   влади   з  тим,  щоб  питання,  які  ви  зачіпаєте,

 вирішувалися більш ефективно в нашій державі.

      Але, в першу чергу, те, про що говорите ви конкретно, тобто

 з  повноваження стосовно там керівників державних підприєжмств і

 т.д. - вони повинні бути викладені, звичайно, в інших законах: в

 законодавстві про державні підприємства і т.д.

      Ряд положень на цю тему -повноважень міністрів стосовно цих

 речей - мають бути викладені в проекті Закону про міністерства та

 інші   центральні   органи   виконавчої   влади,  який  зараз...

 підготовка якого завершуєжться у нас в комісії.

     

      ГОЛОВА.  Дякую. Сідайте, будь ласка.

      У вас на запитання ще залишилося 9 хвилин -на відповіді, на

 запитання.

      Перед  тим, як оголосить перерву, я хочу повідомити про те,

 що комісія, створена Верховною Радою для розслідування обставин,

 пов'язаних  з терористичними акціями в Україні, збирається зараз

 у  кабінеті  Віктора  Лаврентійовича  Мусіяки.  Ще  раз прошу...

 нагадую: члени комісії, сформованою Верховною Радою 5 листопада,

 збираються  зараз  у  кабінеті  застипнка Голови Верховної Ради,

 Мусіяки.

      Перерва до 16-ї години!