Стенограма пленарного засідання

18 жовтня 1996

 

                        ЗАСІДАННЯ  ТРИДЦЯТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  18  ж о в т н я  1996  р о к у

                             10 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Добрий  ранок,  шановні  депутати  і інші учасники

 засідання, шановні радіослухачі!

      Прошу  депутатів  зайняти  місця в залі. Зараз завершується

 голосування і  підготуватися до  реєстрації.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Займайте  свої місця.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Проводиться поіменна реєстрація.

      Встигли зареєструватись 313 народних депутатів.

       Продовжується,   я  ще  раз  кажу,  голосування,  і  немає

 лічильної   Комісії   в залі  поки  що.

      Ранкове  засідання  оголошується   відкритим.

      Шановні  депутати,  завтра  відзначається  день  працівника

 харчової  промисловості.  Тому  я  хотів  би  від  вашого  імені

 привітати  всіх працівників цієї галузі, через специфіку якої ми

 всі  відзначаємо  це  свято,  кожна  сім'я.

      І хотів би побажати їм подолати ті труднощі, котрі сьогодні

 перед галуззю стоять, перед всім нашим суспільством, перед нашою

 економікою,  щоб  це  свято б уло справді радісним, відзначалось

 щорічно  як черговий підсумок успіхів у роботі його працівників,

 працівників  цієї  галузі. Давайте  поздоровимо  їх.

      (ОПЛЕСКИ)

      Відносно  депутатських  запитів.

      Від  групи  депутатів  Кияк,  Глухівський та інші -всього 7

 чоловік,   до   Прем'єр-міністра   України   стосовно  цільового

 використання   колштів  Державного іноваційного  фонду.

      Хочу  сказати,  що  з цього приводу я теж підписав листа до

 Прем'єр-міністра    за    ініціативою   Іноваційного   фонду   і

 представників  активу  з  областей.  Я  вважаю, що цілком слушна

 пропозиція,   і   зауваження   дептуатів.  Треба  підтримати  це

 звертання.

      Білоуса   Вячеслава   Олександровича   до  Прем'єр-міністра

 України  у  зв'язку  з  невдоволенням  відповіддю стосовно стану

 фінансування   будівництва   житла  джля  військовослужбовців.

      Шевченка  Віталія  Федоровича  до  Прем'єр-міністра України

 стосовно державного кредитування спорудження житлового комплексу

 у місті Фаслові для ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС.

      Мені  здається, що Шевченко звертався із зверненням з цього

 приводу,  а тепер  запит  іде.

      Єрмака   Анатолія   Васильовича   та   Омельченка  Григорія

 Омельяновича  до  Генерального прокурора України стосовно вжиття

 заходів  щодо  порушення чинного законодавства, етики державного

 службовцю  головою  Адміністрації  Президента  України та іншими

 посадовими особами при виділенні йому квартири.

      В  цьому запиті комісія, я так розумію, що запити ідуть від

 комісії,   наполягають   на   тому,  щоб  прокуратура  дала  всі

 відповіді,   інакше   вона  буде  вживати  заходи,  передбаченні

 законодавством щодо тих працівників, які ігнорують виконання цих

 вимог.

      Пилипенко  Миколи  Васильовича до міністра освіти України в

 зв'язку   з   невдоволенням   відповіді  на  звернення  стосовно

 реорганізації  школи,  будинку  школяра  у  місті  Джанкої.  Теж

 обгрунтований запит, відповідає вимогам регламенту.

      Я  прошу  вашої  підтримки стосовно направлення цих запитів

 адресату. Ставлю на голосування.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Відповідно  до  статті  4.  2.  2 Регламенту повідомляю про

 входження  до  складу  депутатської групи "Конституційний центр"

 народних   депутатів   України   Боделана  Руслана  Борисоивича,

 Бондаренко  Віктора  Степановича  та Дьоміна Олега Олексійовича.

 Відносно повноважень це питання вирішуються.

      Хочу  також  повідомити  вас про те, що сьогодні о 12. 30 у

 сесійному  залі  відбудеться  урочиста  церемонія -приведення до

 присяги  судді  Конституційного  Суду.  Тому  я хотів би, щоб ви

 орієнтували  свій час, свою занятість, своїх колег, в тому числі

 і від комісії, про участь урочистому унікальному для української

 історії заходу.

      Комісія  із  питань  у  закордонних  справах  звернулася із

 пропозицією  включити  в порядок дня питання про заяву з приводу

 розглядом  Державної Думи Росії питання про поділ Чорноморського

 флоту.  Для того, щоб розглянути це питання, треба його включити

 в порядок дня. Я просив би проголосувати за цю пропозицію.

 

      "За" -

 

      (Ш у м  у  з а л і )

      Пояснюю .... не зрозуміло. Я  ще  раз  кажу,  будь ласка. Я

 прошу,  зосередьтеся,  будь  ласка.  Хто за цю пропозицію, прошу

 проголосувати.

 

      "За" -

 

      (Ш у м  у  з а л і )

      Я  прошу,  давайте  ми  поіменно  проголосуємо  і включим в

 порядок  дня. Не треба стосовно цього розгортати якісь політичні

 протистояння.    Треба   проголосувати   просто.   будь   ласка,

 підтримайте  включити  в порядок дня. А по змісту подивимося, що

 там...

      Будь ласка. Ну то й що?

 

      "За"-

      Я  прошу  вас,  секретаріат  нехай  роздасть  проект  заяви

 депутатам,  ви подивіться його. Дальше, я просив би, щоб Комісія

 в  закордонних справах разом з представниками тими, хто хотів би

 взяти  участь  в підготовці цього документу, об 11. 30 зберуться

 тут  за  круглим  столом, відредагують цей документ, щоб він був

 юридично  грамотним  і відбивав ситуацію, і не мав ніяких лишніх

 нюансів,  тільки  коректно  заявив  пропозицію Верховної Ради. А

 потім ми його поставимо на голосування.

      Немає заперечень?

      Приймається.  Хто  в нас від Комісії в закордонних справах?

 Ландик  Валентин  Іванович,  ви відповідаєте за підготовку цього

 документу. Будь ласка.

      Про   проект  Закону  України  про  формування  обласних  і

 районних бюджетів на 1997 рік, від 30. 09 поданий він. Доповідає

 Азаров Микола Янович.

      Хвилиночку,  з  цього  приводу,  як  ви  знаєте,  є  проект

 постанови про неприйнятність цього документу. Я думаю, що Микола

 Янович  зробить  доповідь,  а потім я поставлю на розгляд ваш цю

 пропозицію. Будьте уважні, будьте уважні.

 

      АЗАРОВ М.Я.

      Уважаемые   народные   депутаты,   в   связи   с  принятием

 Конституции сейчас на ваше рассмотрение повторно выносится Закон

 о  порядке  формирования  и  исполнения местных бюджетов на 1997

 год.   Закон  исключительной  важности  и  имеет  исколючительно

 большое значение для нашего населения.

      Как  вы  помните, он рассматривался на сессии 18 сентября и

 сессия приняла решение на следующей неделе повторно рассмотреть.

 Но   вот  так  получилось,  что  мы  ровно  месяц  готовились  к

 рассмотрению  этого  закона. По результатам обсуждения бюджетной

 комиссии   было  поручено  доработать  проект  закона  с  учетом

 высказанный  народными  депутатами  замечаний  и  внести  его на

 рассмотрение  Верховного  Совета на повторное первое чтение, что

 комиссия  и  сделала.  Проект закона находился у вас на руках 27

 сентября  сего  года. Этот закон существенно отличается от того,

 что  мы  предлагали  ранее, мы попытались учесть практически все

 серкезные  замечания, которые были сделаны народными депутатамы.

 При его разработке комиссия исходила из необходимости реализации

 в  97  году  положений  статей  142  и  143 Конституции Украины,

 определением  в законодательном порядке реальной финансовой базы

 для   формирования  местных  бюдждетов  всех  уровней,  а  также

 урегулированию  взаимоотношений между государственным и местными

 бюджетами.

      Положение  проекта закона разработаны с учетом действующего

 закона   о   бюджетной   системе  Украины  и  реальной  практики

 бюджетного  процесса  в  стране.  В  первых трех статьях проекта

 закона  четко определены источники формирования местных бюджетов

 всех  уровней, доходы сельских, поселковых и городских бюджетов,

 доходы   районных   бюджетов,   доходы   обласных   бюджетов   и

 республиканского  бюджета  Автономной  Республики  Крым.

      С   целью   создания   реальной   финансовой   основы   для

 формирования   местных  бюджетов  базового  уровня  стаьей  1-ой

 проекта закона предусмотрено, что в доходы сельских, поселковых,

 городских  бюджетов  засчитываются местные налоги и сборы, налог

 на   прибыль,  налог  на  имущество  предпариятий,  организаций,

 которые  находятся  в  сфере  управления  сельских,  поселковых,

 городских   Советов   в   размере  70  процентов  этого  налога,

 подоходный  налог  с  граждан  в  размере  50 процентов и другие

 общегосударственные  налоги  и  сборы  в размерах, установленных

 Советами   высшего   уровня,   а   также  другие  поступления  в

 соответствии с законодательством Украины.

      Закрепление   за   бюджетами  сел,  поселков,  городов  50%

 подоходного  налога  с  граждан  значительно увеличит финансовую

 базу  для  формирования  бюджета. И говоря это, я хочу от текста

 доклада  отступить  буквально  на несколько минут и привести вам

 характерные  телефаксы,  которые  в  адрес комиссии поступают со

 всех  областей  Украины  и которые обращают наше внимание на то,

 что  мы  и  без  них  прекрасно  знаем...  Анализируя  облсатные

 бюджеты,  районные,  городские  уже  на  протяжении 2, 5 лет, мы

 прекрасно  знаем,  что  данное  в  законе  распределение создаст

 закрепление  за одними бюджетами превышение значительное доходов

 над   расходами,   другие,  к  сожалению,  оставят  бюджеты  без

 источников для их формирования.

      Ну,  например,  по  Запорожской  области  возьмем несколько

 районов для примера. Я прошу прощения, можу я неправильно назову

 район,   потому   что   в  факсе  таким  образом  вот  написано:

 Полгиевский район, Запорожской области.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 Пологовский?  Пологовский  район Запорожской обаслти: при обсязі

 бюджету  в 40 мільйонів гривен вот такое закрепление подоходного

 налога  в  размере  50%  даст  только по этому виду ситочника 52

 миллиона.  А  если  мы  оставляем  им  еще 100% земли -это 63, 6

 миллиона,  то мы... прошу прощения, 196,8, то мы получим всместо

 40  по  этому  району 273 миллиона гривен. То есть превышение по

 этому  району  доходов  над  реальным  бюджетом,  составленным с

 учетом других районов этой области, составит более 235 миллионов

 гривен.  Это  я  вот  тем  критикам,  которые  на  том заседании

 говорили  о  том, что надо 100% подоходного налога, згидно там с

 таким-то  законом  оставить  на  местах.  Так  вот, если мы 100%

 оставим, то будет не 235 превышение, а значительно выше...

      Но я мог бы привести другие примеры. Такой, например, район

 как  Тарсевский,  который  при обсяге бюджета 38 миллионов будет

 иметь превышение 55 и так  далее и так  далее.

      Вместе   с   тем   бюджеты   других  районов   будут  иметь

 значительные минусы  в своих бюджетах.

      Отвлекаясь  уже,  чтобы  больше  не  врзвращаться  к  этому

 вопросу,   я   хотел  бы  также  своим  критикам,  которые  меня

 критиковали   на   1-м  моем  выступлении,  сказать  и  привести

 несколько  данных  по  неравнормерности  экономического развития

 Украины.

      Я  просто это  в  порядке   констатациии  хочу сказать. Ну,

 например,   обкемы  промышленной  продукции  такой  области  как

 Донецкая  в  сравнении  с  Херсонской  в 24 раза превышают, в то

 время как  у населения они  отличаются   в  3.7  раза.

      Поэтому      практика     бюджетного     регулирвания     и

 перераспределения -это общемировая практика, она имееет место во

 всех  странах,  она оформляется по-разному, но мы впервые с вами

 вместе  в  прошлом  году  приняв  Закон  "О  бюджетной системе",

 заложили   основу   принципа   справедливого   перераспределения

 доходов.

      Но  я  мог  бы такие примеры и дальше прводить. Например, я

 продолжаю  доклад,  в  1995  году местные бюджеты базового ривня

 использовали   применрно  40  процентов  подолходного  налога  с

 граждан,   часть   средств   бюджетов   базового   уровня  будет

 привлекаться   в   районные, областные  бюджеты  на  выполенение

 совместных социально-экономических культурных программ. То есть,

 мы  пошли  на  встречу  над  предложением народных деппутатов по

 увеличению  доходности  мисцевого  бюджета, в том числе базового

 ривня,  предусмотрев  при  этом  последующее перераспределение в

 рамках района и области.

      В  связи  с  этим статьей 7 проекта закона регламентируется

 порядок   разработки  и  утверждение  таких  программ,  а  также

 заключение    договоров    на   и   финансирование.

      В   части  предусматривается,  что  договора  с  областными

 Советами на финансирование совместных программ будут заключаться

 районными Советами по поручению соответствующих органов местного

 самоуправления  низшего  уровня.

      Поскольку  при  условии  зачисления в сельские, поселковые,

 городские бюджеты 50% подоходного налога с граждан, по отдельным

 из  них  может  сложиться  значительное  превышение  доходов над

 расчетным  обкемов  расходов,  указанное п ревышение должно быть

 цчтено,   я   об   этом  говорил,  отвлекаюсь  от  доклада,  при

 определении  участия  этих  бюджетов в финансировании совместных

 проектовых  программ.

      Для  сохранения стабильшности формирования сестных бюджетов

 на  1997  год этой же статьей предлагается установить, что обкем

 финансирования   обкектов   и  мероприятий,  которые  определены

 совместными  программами на 1997 год не могут быть меньшими, чем

 в 1996 году.

      С  целью  обеспечения  исполнения  заключенных  договоров и

 инансирования предусмотренных им мероприятий, проект Закону дает

 право  Совету  высшего  уровня  приостанавливать  отчисления  от

 общегосурадственных,  подчеркиваю, общегосударственных налоговых

 сборов   в   бюджет   низшего   уровня   в  случае  неисполнения

 соответствующим  Советом  низшего  уровня  договора.

      Другой  составной часть областных и районных бюджетов будут

 средства,  которые  передаются  из  государственного  бюджета на

 осуществление полномочий  местными  органами  власти.

      При  этом  средства  государственного  бюджета передаются в

 областные    бюджеты    в   виде   дотаций   и   отчисления   от

 общегосударственных   налогов,   сборов,   других   обязательных

 платежей  в  размерах,  установленных  Верховным Советом Україны

 Статья 4.

      Областные  Совета  распределяют  средства Государственного

 бюджета между бюджетами районов и городов областного подчинения,

 за   исключением   сумм,   необходимыхк  для  финансирования  из

 обласного  бюджета совместных проектов и социально-экономических

 и культурных  программ,  статья  5.

      Районные  Советы  в  свою  очередь  полученные от областных

 бюджетов  государственные  средства распределяют между бюджетами

 сел, поселков, городов районного подчинения, за исключение сумм,

 нобходимых  для  финансирования  из  районного  бюджета соместных

 проектов,   социально-экономических  и культырных  программ.

      Такой  порядок.............  для  всей страны вопрос в виде

 дополнений и изменений закона.

 Работа  над  проектом  закона  комиссия  запросила и внимательно

 изучила  мнение  юридического  отдела  Верховного  Совета.  Суть

 замечаний  юристов  состоит  в следующем. В статье 1 отмечается,

 что   налог  на  имущество  предприятий  и  организаций  еще  не

 установлен  как  законодательный  акт.  Это  действительно  так.

 Однако,   мынадеемся,   что  поскольку  этот  закон  подается  в

 комплексе  с  изменением  закона  по  налогообложению прибыли, и

 подчеркиваю  и  обращаю ваше внимание, что в связи с индексацией

 основных  фондов  предприятий  и увеличением амортизации, резким

 увеличением   амартизации,   то  сумма  по  прибыли  значительно

 уменьшится, я имею в виду дохода по прибыли.

      В  следствии  этого  необходимо  подкрепить  этот  источник

 доходный  другим  источником.  Однако  мы  считаем,  что если мы

 исключим,  то  есть  не  приймем  этот  закон  в виде отдельного

 законодательного акта, то соответственно будет вносить изменения

 в  закон  о  бюджете  и в данный закон, который сегоня мы с вами

 рассматриваем.

      По  этой  же  статье  предлагается  так же уточнить в части

 бюджетов  городов,  что  это  города районного подчинения. Мы же

 имем  в  виду,  что  речь  идет  о  бюджетах  любых  городов, за

 исключением  Киева и Севастополя, которые имеют особый статус.

      В   статье   2,   юридический  отдел  считает,  что  статья

 противоречит   части   2   сатьи   143  Конституции  Украины,  в

 соответсвии   с  которой  районные  Советы  утверждают  районные

 бюджеты,   которые   формируются   из  средств  Государственного

 бюджета,  а  не  из  средств,  начисленных  обласными  Советами.

 Учитывая существующее административно-терреториальное устройство

 страны,  Государственный бюджет в настоящее время не в состоянии

 напрямую ыходить на     районные бюджеты.

      Именно  по  этому мы и предоставляем право обласным Советам

 перераспределять    редства   Государственного   бюджета   между

 районными бюджетами путем установления норматитвов отчислений от

 общегосударственных  налогов и сборов.

      Иными   словами  это  и  есть  механизм  доведения  средств

 Государственого  бюджета  до  районных  бюджетов.  И  накого тут

 противоречия с Конституцией нет. Указывается в статье 3, что эта

 статья  в  части определения порядка формирования доходной части

 республиканского бюджета Автономной республики Крым противоречит

 пункту   4  части  первой  статьи  138  Конституции  Украины,  в

 соответствии  с  которой  до  Автономной  до  выдання Автономной

 Республики  Крым  належит розроблення, затвердження та выконання

 бюджета Автономной Республики Крым.

      Как раз этого права этот закон у Автономной Республики Крым

 не  отнимает.  Речь  идет  о средствах Государственного бюджета,

 которые  в  виде  нормативов  отчисления  от общегосударственный

 налогов   и   сборов   будут  зачисляться  в  бюджет  Автономии.

      Следует  также  учитывать,  ято  в Крыму, как и в областях,

 имеются местные бюджеты сел, поселков, городов, бюджеты районов,

 которые  будут  формироваться по принципам определяемым проектом

 рассматриваемого закона.

      В статье 4 высказано возражение против слов:" на здійснення

 повноважень  місцевими  органами  влади".  Для  комиссии  это не

 принципиально.  Эти  слова из статьи можна исключить, суть ее от

 этого  не  изменится. Хотя можна было бы обратиться к статье 142

 Конституции  Украины,  где  сказано,  что "держава бере участь в

 формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування,...........

 підтримують місцеве самоврядування".

      К   статьям   5   и   6.  Юридический  отдел  считает,  что

 предоставление  права  областным  Совета  распределять  средства

 передаваемые  с  Государственного бюджета Украины между местными

 бюджетами,  противоречит  части  второй  статьи  143 Конституции

 Украины  в  соответствии  с  которой  областные, районные Совета

 утверждают  областные и районные бюджеты, которые формируются из

 средств   Государственного   бюджета   для  их  соответствующего

 распределения   между   территориальными   громадами   или   для

 выполнения   совместных   проектов  и  средств  привлеченных  на

 договорных   условиях   из   местных   бюджетов  для  реализации

 совместных социально-экономических   и культурных программ.

      Уважаемые   народные   депутаты!   Никаких  противоречий  с

 Конституцийе  здесь  нет.  Как  я  уже  говорил,  мы закладываем

 механизм доведения средств Государственного бюджета для бюджетов

 базового  уровня.  А  для  этого  Верховный  Совет устанавливает

 нормативы отчисления от общегосударственных налогов и сборов для

 областей и Автономной Республики Крым.

      Областные Совета в свою очередь устанавливают нормативы для

 районных  бюджетов,  а  районные  Совета  для  бюджетов базового

 уровня,  то  есть  для бюджетов сел, поселков, городов. И именно

 таким  путем мы сможем, на наш взгля, выполнить положение статьи

 143   Конституции   Украины  в  части  распределения  средств  с

 Государственного   бюджета   между  территориальными  громадами.

 Думаю,  что  принятие  такого  порядка  позволит  совместить как

 положение  Конституции,  не  нарушая  их, так и реально практику

 бюджетного  процесса, отвечающего требованиям Закона о бюджетной

 системе Украины.

      И  последнее замечание -это замечание к статье 7, в которой

 говорится,  что  порядок  разработки  и  утверждения  совместных

 социальных,   экономических,  культурных  программ  не  является

 предметом регулирования данного Закона.

      С этим нельзя согласиться. Нада дать законодательную основу

 районным,  обласным Советам для разработки таких программ. А как

 можно   иначе   определить   обкемы   средств,   которые   будут

 привлекаться  из  местных бюджетов для выполнения этих программ.

 Ведь  каждый Совет будет по-своему подходить или понимать, какие

 обкекты  или мероприятия должны входить в программу, кто и когда

 их должен утверждать.

      Считаем, что это должно быть оговорено в законе, тем более,

 что он будет действовать только одни год, и создавать какие-либо

 дополнительные   нормативные   законодательные   документы   нет

 необходимости, да и некогда.

      Ну,   отдельно  я  хотел  бы  сказать,  на  то  предложение

 ответить, которое прозвучало при первом обсуждении этого проекта

 закона,  что  можно было бы отдельными статьями Закона о бюджете

 на  1997  год провести этот закон. Ну, можно было бы, если бы мы

 были уверены, что мы примем Закон о бюджете, например, в октябре

 или, на худой конец, где-то до 15 ноября.

      Мы  же  с  вами прекрасно понимаем, что этого не случиться.

 Так как же тогда формировать бюджеты местные?

      После  того,  как  проект  рассматриваемого  закона было 27

 сентября  сего  года  представлено Верховному Совету, в Комиссию

 поступил  дополнительный  ряд  предложений  и замечаний народных

 депутатов.

      Так,    16   народных   депутатов:   Емельянов,   Петренко,

 Жеребецкий,  Головко,  другие,  -9 октября внесли альтернативный

 проект   Закона   Украины   про   загальні   засади   управления

 коммунальной  власностью,  порядок формування дрежавних місцевих

 бюджетів та принципи взаємовідносин між ними.

      Комиссия  с  участием Министерства финансов, Правительства,

 представителей  отдельных  областей  и  города Киева внимательно

 изучила   этот  законопроект  и  пришла  к  выводу,  что  авторы

 поставили  перед  собой  задачу  решить  сразу  несколько важных

 вопросов:  разработать  порядок  предоставления органам местного

 самоуправления   отдельных  полномочий  органов  испольнительной

 власти,    порядок    распределения    управления   коммунальной

 собственностью и порядок формирования Государственного и местных

 бюджетов и принципов взаимоотношений между ними ................

 анализа  предложения, предложенного проекта закона выполнить это

 задание в этом проекте не удалось по нескольким причинам.

      Во-первых,  не  понятна цель разработки законопроекта. Если

 этот  закон разрабатывался с целью создания законодательной базы

 для  формирования  бюджетов всех уровней на 97 год, статья 7, то

 его  содержание  однозначно не достигает этой цели. Если же этот

 закон разрабатывался как базовый для урегулирования поставленных

 в  нем  вопросов, то в его принятии тем более нет необходимости,

 так  как  согласно  пункту  7. 2 статьи 7 этого закона положение

 отдельных    основных   его   статей   действует   до   внесения

 соответствующих  изменений  и  дополнений  в  законодательство о

 бюджетной  системе  и  законодательства  по  вопросам  налогов и

 других платежей.

      Во-вторых,   предложенный   проект   закона,   и  надо  это

 однозначно  сказать,  разрушает действующую на Украине бюджетную

 систему,  а  четкой новой системы не предегает и не учитывает те

 нормы  закона  о  бюджетной  системе,  которые  не  противоречат

 Конституции  Украины,  а  также  нормы  некоторых  действующих в

 данное время законодательных актов. Например, положение статьи 5

 сформулировано  без проведения необходтимых финансовых расчетов,

 в   частности   при   зачислении   в   полном   обкеме   бюджета

 территориальных  громад  налога прибыль и имущество предприятий,

 подоходного  налога  с  граждан,  платы за землю возникнет такая

 ситуация, при которой по многим бюджетам, в особенности бюджетам

 городов  будет  значительное  превышение  доходов над расходами,

 однако  в  этой статье не определен порядок их передачи бюджетам

 высшего уровня.

      Кроме  того,  не  определено  куда  зачисляться будут такие

 доходные источники, как налог с владельцев транспортных средств,

 плата  за  специальное  использование  лесных  ресурсов и многие

 другие.  В  статье  4  перечисляются доходные источники, за счет

 которых  может  формироваться государственный бюджет на 97 год и

 источники   покрытия   его   дефицита,  а  порядок  формирования

 расходной его части не определен.

      Кроме  того,  ряд доходных источников, перечисленных в этой

 статье,  не  определены действующим законодательством как доходы

 государственного бюджета. Например, налоговое начисление на фонд

 оплаты  труда,  рента  и  конституционные  платежи. Такой подход

 требует  принятия соответствующий законодательных актов, которые

 устанавливают   порядок   уплаты  этих  платежей.  Недостаточным

 является обоснование предложенных в законе обкема финансирования

 управленческих,  административных и контрольных функций районных

 и областных Советов.

      Авторы  проекта  предлагают  размер  отчислений в процентом

 отношении к каждому доходному источнику, устанавливают законом о

 государственном  бюджете  на  очередной  год едиными для каждого

 территориального образования (пункт 6, 6. 1. 3 статья 6).

      Такой   подход   может  привести  к  тому,  что  при  почти

 одинаковых  потребностях  в  финансировании  указанных функций в

 разных  областях  размеры отчислений будут намного отчисляться и

 зависеть от контингента соответствующих доходных источников, что

 поступают на их территории.

      В  предложенном  проекте закона также нет четких подходов к

 определению   дефицита   местных   бюджетов   и   механизма  его

 финансирования.

      Не  дает  этот  проект и ответа на вопрос, с какого бюджета

 непосредственно   будут   предоставляться   прямые  субвенции  -

 государственного,  областного или районного. Не определена форма

 представления     этих     субвенций,     предоставляются    они

 непосредственно  или  через бюдежты (пункт 5. 1. 2), что создает

 опеделенные   трудности   при  практическом  использовании  этих

 предложений.

      В  третьих,  авторы проекта дают определение ряду понятий и

 терминов,  которые  уже  частично определены законодательством и

 применяются  в  практике  бюджетного  процесса.  В  связи с этим

 необоснованным  является  применение  в  проекте закона терсмина

 "субвенция"   относительно   определения   способов   бюджетного

 регуолирования,  связанных  с  передачей и закреплением доходных

 источников.  Спорным  является  и применение других терминов. Не

 понятно, что имеется в виду под определением такого термина, как

 "бюджеты  района  или  области"  (пункт  5.  1.  2,  статья  5),

 поскольку  в  соответствии  с  действующим законодательством эти

 бюджеты   являются   обкединением   соответствующих   областных,

 районных  бюджетов  и  бюджетов  низшего  уровня и не могут быть

 источником предоставления субвенций отдельным бюджетам.

      В  указанном  проекте есть много противоречий. В частности,

 порядок  финансирования  дефицита бюджета территориальных громад

 (статья5,   пункт  5.  2)  противоречит  определению  субвенции,

 сформулированному  в  статье  1.  Имеют место также противоречия

 между  абзацами  2  и  3  пункта 5. 3, статьи 5 и абзацами 2 и 3

 пункта  6.  3  статьи  5,  так  как  какие-либо  расходы  должны

 осуществляться в соответствии с законодательсьтвом.

      Исходя   из  выше  изложенного  считаем,  что  предложенный

 проект, безусловно, интересный. Требует существенной доработки в

 части  согласованности  отдельных его положений как между собой,

 так и с положением других актов законодательства.

      Кроме  того  в тексте проекта много ссылок на необходимость

 разработки  и  принятия  ряда  законов, без которых реально этот

 закон  не  может использован при формировании проекта бюджета на

 1997 год.

      Наиболее  важные  положения  проекта  этого  закона  могут,

 безусловно,  быть учтены при подготовке изменений и дополнений к

 законам  Украины  о  бюджетной системе, в местном самоуправлении

 собственностью и других.

      А  для  обеспечения формирования местных бюджетов 1997 года

 сыитаем  необходимым  приянть  предлагаемый  комиссией  Закон  о

 порядке  формирования использования местных бюджетов на 1997 год

 с   учетом   предложений   и  замечаний,  высказанных  народными

 депутатами Украины при   его  обсуждении  в Верховном  Совете.

      Кроме  проекта  закона,  о  котором  мы  сейчас  говорим, в

 комиссию  поступили также предложения народных депутатов Украины

 Ващук, Угарова,  Кужель, а также  народного  депутата Терец.

      Комиссия  рассмотрела  эти  предложения и считает возможным

 часть из  них  учесть при доработке законопроекта.

      К таким прпедложениям слдует отнести: предолжение народного

 депутатат   Екатерины   Ващук,   которая  предлагает  в  доходах

 сельських,  поселковых  и городыских бюджетов отсавлять не 50, а

 20 процентов  подоходного налога  с гражлан.

      Второе  -предлагается также в районных и областных бюджетах

 оставлять часть средств от общегосударственных налогов и сборов,

 которые  необходимы  для  финансирования  районного и областного

 хозяйства.

      Что касается предложений народногоб депутат Тереца, который

 предлагает  оставлять  в местных бюджетах 60 процентов всех сумм

 доходов,  которые ыормируются в регионе на базовом уровне, то мы

 с   этим   не  можем  согласить,  поскольку  даже  50  процентов

 подоходного  налога  с  граждан поставит многие города в гораздо

 более  выгодные  условия  по сравнению с селами, поселками, даже

 целыми  районами - я об этом  говрил, приводил  примеры.

      А  вот  предложение об установлении ответственности бюджета

 высшего    уровне   за   невыполнение   совместных    социально-

 экономических   программ,   можно  предумотреть  при  заключении

 договоров  на  финансированеие этих  программ.

      В  выводах  народжных  депутаов Угарова и Кужель сожержится

 предложнение  не рассматривать предложенный вам проект закона от

 комиссии, а действовать в 1997 году в рамках Закона "О бюджетной

 системе  Украины"  с  внесением в него изменений и дополнений по

 размерам  поступления  в  разные  виды  бюджетов.

      Я  уже говорил, что внесение изменений в Закон "О бюджетной

 системе"  -это  большая  кропотливая  работа, требующая большого

 обкема   аналитических   расчетов.   Кабинет   Министров  сможет

 представить  нам  такой проект не ранее декабря текущего года, а

 бюджеты надо  разрабатывать сейчас.

      Поэтому,   если   уже   и   принимать   такое  решение,  то

 формирование   местных   бюджетов   на   1997   год  можно  было

 осуществлять  в  сооответствии с законом "О бюджетной системе" с

 учетом   нормативов,  которые  будут  установлены  для  областей

 Законом  "О  Государственном бюджете  Украины  на 1997 год".

      Есть  у нас и такой проект закона, который в принципе можно

 обсудить и  принтять решение.

      Но  главное,  на  чем  я  хотел  завершить,  это то, что мы

 реально   приступили  -я  имею  в  виду  Бюджетная  комисссия  к

 рассмотрению  бюджетов областей. Разработанный график позволит в

 течение  ближайших  2-х  недель  джетально  рассмотреть доходы и

 расходы бюджета всех областей и республики Крым Украины.

      Поэтому затягивать с принятием порядка формирования местных

 бюджетов   просто нельзя. Благодарю  вас  за  внимание.

 

      ГОЛОВА. Дякую.

      Шановні депутати, Микола Янович доповів проект Закону, який

 же раз з трибуни доповідався і запитання звучали до нього.

      Крім  того, ще раз він нагадує про те, що він подає проект,

 який  пропонується  Кабінетом  Міністрів  у  зв'язку  з тим, щоб

 почалась  процедура  формування бюджету.

      Ви  одержали  на руки, про що він теж згадав, два, вірніше,

 один   альтернативний   проект   і   пропозицію   про   те,  щоб

 проголосувати  Постанову  про неприйнятність цого законопроекту,

 оскільки він суперечить, на міркування авторів, Конституції.

      Я  думаю,  що  ми  підемо  таким  шляхом:  хвилин 5-6 можна

 виділити  на  додаткові  питанян  Миколі  Яновичу,  і він на них

 відповість.

      А потім поставимо на голосування рпоект про неприйнятність,

 оскільки  Регламен того вимагає. А якщо не буде прийнятий Закон,

 посторюю,  чи постанова про неприйнятність, уважно подивіться 5.1

 Регламенту,  там написано те, бо те, про що вас схвилювало, воно

 ніякого  відношення  немає  до  норми  рпо  неприйнятність.

      Так от, подивіться, будь ласка, ще раз уважно оцю

 процедуру, бо нам потрібно приймати зважене рішення, враховуючи,

 що  ми  знаходимося  у  процесі  формування  бюджету.

      Ідеологія  загальна вам зрозуміла, її, грубо можна сказати,

 що  пропонований  варіант  Кабінету  Міністрів  і Миколи Яновича

 передбачає  формування,  власне  кажучи, зверху до низу бюджетів

 районів  і  областей,  а  той, що пропонується в альтернативному

 варіанті,  навпаки.

      Насільки  це суперечить Конституції, один чи інший варіант,

 ми  говорити  зараз  не  будемо,  бо можна говорити, що відносно

 обидва  варіанти відповідають  Конституціїї.

      Але   є певні  нюанси.

 

      АЗАРОВ.  Александр Александрович, вы совершенно неправильно

 информируете  народных  депутатов.

      В  прелагаемом  нами,  Бюджетной комиссией, варианте закона

 совмещается формирование принципа и снизу вверх, и сверху вниз.

      Речь  идет о закреплении доходов, речь идет об установлении

 нормативов   от  общегосударственных  налогов  и  сборов.

      То  есть,  в соответствии с Конституцией предлагается такой

 порядок,  при котором от части закрепленных доходов формирования

 бюджетов  будет  ити снизу вверх, а по части общегосударственных

 сверху  вниз.  В  этом  же  смысл  этого  закона,  чтоб сочитать

 тербования Конституции и реальный порядок вещей.

      Поэтому какая неприятность, я не могу понять?

 

      ГОЛОВА.  Я  це  і  пояснюю.  Ви тільки підтвердили те, що я

 сказав.  Запишіться  на  запитання.  Виділемо  буквально  до  10

 хвилин, тому що ви вже задавали запитання  Миколі Яновичу.

      Уточнення з процедури у Носова, будь ласка.

 

      НОСОВ В.В.

      Шановні  депутати, Олександре Олександровичу.

      Я  хочу  нагадати,  що згідно з Регламентом, якщо навіть...

 Депутати  послухайте.  Якщо  згідно  з  Регламентом, якщо навіть

 Верховна  Рада  проголосує  про неприйнятність, -це абсолютно не

 означає   відхилення   проекту,  це  означає,  що  комісія,  яка

 займається  конституційними  питаннями,  зокрема Стротовича, має

 дати висновок. І тоді разом з висновком ми розглядаємо і всеодно

 голосуємо по суті. То єсть питання про неприйнятність -це вимога

 про  додатковий  висновок Комісії Стротовича. та й усе. Бо дехто

 думає, що це  відхилити треба.

 

      ГОЛОВА.  Ясно. Дякую. Будь ласка, Юхимчук.

 

      ЮХИМЧУК.

      Дякую, Олександре Олександровичу.

      Депутат Юхимчук, Жмерінський округ 50.

      Шановний  Микола  Янович, цілком зрозуміло і виникає велика

 потреба  в  тому,  щоб  все-таки  забезпечити  принцип вимивання

 місцевих бюджетів за тим принципом, який ви сказали.

      Однак  я  хотів  би, щоб ви трошки ширше пояснили нам отакі

 моменти. Скажімо, на рівні сільського бюджету, де практично єсть

 одне  сільскогосподарське  підприємство,  яке сьогодні збитково,

 мову  вести  про місцеві збори і податки, коли вони обмеженні на

 рівні сільскої Ради. Скажіть, будь ласка, які ж все-таки основні

 фактори  щодо  основних джерел поповнення, формування сільського

 бюджету,  районного,  якщо  це  дійсно  сільський  район.  Адже,

 дійсно,  місцеві  збори  на  території  міської Ради забезпечити

 сьогодні  вкрай  неможливо, тому що крім земельного податку інші

 місцеві  збори податків практично відсутні.

      Дякую.

 

      АЗАРОВ М. Я. Статья первая прямо говорит, что в доходы

 сельских,   селищных,  миських  бюджетов  зараховуются  мисцевые

 податки  и  сборы,  податок  на  прибуток  и  майно підприємсв і

 організацій.  Ми  не  приймем  этот  Закон  на майно, значит, мы

 исключим.   "Що   знаходяться   в  сфері  управління  сільських,

 селищних,  міських  Рад  в  розмірі  70 відсотків цього податку.

 Прибутковий  податок  з громадян в розмірі 50 відсотків, а також

 інші  загальнодержавні  податки  і  збори в розмірах, визначених

 Радою вищого рівня, а також інші надходження".

      То  есть,  если  для сельского бюджета не хватит собственно

 закрепленных  доходов  статья первая предусматривает передачу до

 бюджета  села,  сельских  бюджетов  частины  обещгосударственных

 доходов.

 

      ГОЛОВА. Пасечна.

 

      ПАСЕЧНА Л.Я. Прошу передать слово Поживанову.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ПОЖИВАНОВ М.О.

      Уважаемый   Николай   Янович   (Поживанов,   135-ый,  город

 Мариуполь),  мне  хотелось  бы  от  вас  услышать,  почему  вына

 сегодняшний  день  продолжаете  обманывать  народных депутатов с

 формированием  бюджета, что он приведен полностью в соответствие

 с Конституцией?

      Мы   должны   очень  четко  разграничить  функции  местного

 самоуправления,  то есть устройство территорий, землеустройство,

 архитектура,  экология,  досуг  и  вопросы жилищно-коммунального

 хозяйства.  На все эти нужды необходимо, как мы с вами говорили,

 оставить  только  местные налоги и сборы и 100 процентов налога

 на прибыль предприятий коммунальной собственности.

      А  если  уже  государство  дает нам какие-то дополнительные

 полномочия   по  исполнению  государственных  функций,  то  есть

 здравоохранение,  образование,  раздел 90 -социальные льготы, то

 мы   должны   заключить  договора  от  лица  местных  Советов  с

 представителями  власти  на  местах -губернаторами о том, что мы

 принимаем  на  себя  эти обязательства, а государство делегирует

 эти  деньги  нам.  А  дальше получается совершенно простая вещь.

 Весь  бюджет,  не  надо  нам  его  делить, он остается на уровне

 области,  мы  здесь  Верховным  Советом принимаем его. Почему мы

 наконец не  сделаем эту нормальную схему?

      Спасибо.

 

      АЗАРОВ.  Уважаемый  Михаил  Александрович,  она  нормальная

 будет,  только  для  города Мариуполя, города Энергодара и таких

 примерно городов.

      Вот  в  этом  плане  я  народных   депутатов, да и в других

 планах, не обманываю, я не хотел бы такими терминами оперировать

 с этой высокой трибуны.

 

      ГОЛОВА.  Він  помилився.  Не  треба  так  говорить. Неточно

 сказав.

 

      АЗАРОВ. ... я  еще  раз подчеркиваю, Михаил Александрович,

 нормальная  ваша  схема будет только таких городов, как ваш. Для

 всех  остальных,  а  их  более  90  процентов,  эта  схема  буде

 ненормальная.

      И я готов это подтвердить...

 

      ГОЛОВА.  Поживанов, будь ласка, не шуміть з місця, говоріть

 в мікрофон.

 

      ПОЖИВАНОВ.

      Николай Янович, я не говорю о функциях общегосударственных,

 здавоохранение,  образование,  социальная  защита  населения.  Я

 говорю  о  функциях  местного  самоуправления.  О  тех функциях,

 которые  нам  делегировало государство. Да, оно обязано работать

 по  той  схеме, которая может быть сегодня и работала. Разделите

 фугнкции  и  ответственность,  и спрос. Сегодня, не дав денег на

 образование,  на  здравоохранение,  выполнение. Вчера в Луганске

 там  я  с  мером  города  разговаривал. Порядка 17 тысяч человек

 вышло  на  улицы  из-за  того, что не платится заработная плата.

 Почему?  Бюджет  бали  ему  10  триллионов,  а исполнение у него

 сегодня  3,  800.  А функции какие? Общегосударственные. А народ

 идет спрашивать с него. Вот что вас просится сделать.

 

      АЗАРОВ......  на  уровне конечно............. разговаривать

 легко, но я вам конкретные цифры говорю, что положено........ об

 общегосудасртвенных  функциях,  то из 4, 1 гривен предназначеных

 на   здравоохранение   в   консолидированном   бюджете,  3,  600

 распределяется на местные бюджеты.  3, 600 подчеркиваю.

 

      ГОЛОВА. Косолапов.

 

      КОСОЛАПОВ.. Косолапов, Харківська область.

      Шановний  доповідачу,  як  на  вашу  думку,  чи  відповідає

 принципу   жити   за   доходами,   а  не  за  витратами  система

 тренсфертного  перерозподілу державного бюджету між регіонами, і

 якщо  да, то чому Харківських регіон, який заробляє якнайбільше,

 але   ж   скільки   витрачає,  по  забезпеченню  знаходиться  на

 останньому, остаточному принципу?

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Ну,  ваш  вопрос  имеет  отношение до плана

 регулирования  общегосударственных  налогов и сборов, то есть до

 плана  перераспределения  доходов между областями. Если говорить

 конкретно  по харьковской, там предположим, Полтавской, Сумской,

 Львовской, то там имеют место такие ситуации, при которых доходы

 засчитываются  по  местонахождению  подразделений,  предположим,

 Укргаза,  который переводит всю прибыль на центральный рахунок в

 городе  Киеве,  оставляя без соответсвующего дохода эти области.

 Этот   вопрос   нам  достаточно  хорошо  известен  и  в  течение

 последнего  года,  96  года,  мы  неоднократно делали попытки, я

 думаю, сейчас мы все-таки это дело доведем до ума в законе 97, в

 бюджете  на  97  год,  когды мы такой порядок изымания прибыли в

 центр, а не по месту деятельности, не там где она создается, эта

 прибыль,  думаю, что мы такой практике положим конец.

 

      ГОЛОВА. Ричагов.

 

      РИЧАГОВ. 316 избирательный округ.

      Уважаемый  Николай  Янович,  извините,  но у меня не совсем

 устроил  ваш ответ по проблеме сельских Советов. Дело в том, что

 сельские  бюджеты  абсолютно  пусты  и пополнятся налого гарждан

 совершенно не могут, потому что граждане, которые живут в селах,

 не  получают  зарплату  от  года  до трех. Также само заморожены

 счета  коллективных  хозяйств, в тоже время на бюджете сельських

 Советов находятся участковые больницы, находятся сельские школы,

 необходимость какая-то покупки насосов, водоснабжения и т.п.

      Мы  часто  говорим  о том, что существует у нас вертикаль в

 нашем  государстве.  Пока  что  эта вертикаль -  в  вышестоящего

 возможности кричать на нижестоящего.

      Не  кажется  ли  вам,  что  в условиях, когда в государстве

 такой  тяжелый экономиченский кризис, необходима гарантированная

 поддержка сельских Советов, потому что сегодня сельские Советы -

 руководители,  председатели -уже практически не работают, потому

 что они не получают заработной платы.

 

      АЗАРОВ  М.  Я. Григорий Васильевич, законом, данным законом

 как  и  Законом о бюджетной системе Украины предусмотрены четкие

 механизмы  формирования  всех  бюджетов, в том числе и сельского

 бюджета.

      Но,   поверьте  мне,  на  уровне  Государственного  бюджета

 отрегулировать   дефицит   всех  сельских  бюджетов  невозможно!

 Поэтому  это  право -финансирование дефицита сельских бюджетов -

 передано  районным  Радам.  Районная  Рада в межах своих доходов

 должна  вызначиться, определить дефицитность конкретных сельских

 районов наделить эти сельские районы источниками финансирования.

 Вот  порядок. Другого порядка придумать невозможно, поскольку вы

 сами  говорите  (ну,  я могу, правда, возразить -не все сельские

 районы  в  таком...  не  все  сельские  бюджеты в такой ситуации

 находятся,  ну,  предположим  по  дефицитным). Да, есть сельские

 бюджеты,   в  которых  имеет  место  дефицит.  Какой  може  быть

 механизми  финансирования  этого  дефицита? Ну что, заложить его

 для  10  тысяч  сельских Советов в Государственном бюджете? Нет,

 конечно! Значит, эти вопросы долджны решаться на уровне рацйона.

 

      ГОЛОВА.  Дякую, сідайте, будь ласка.

      Будь  ласка,  Станіслав  Альбінович Буковинський, заступник

 міністра фінансів. Можете звідти. Прошу уваги!

 

      БУКОВИНСЬКИЙ С.А. Шановні народні депутати!

      Значить,  проблема  дійсно  виникла з формування районних і

 обласних  бюджетів.  Тому Кабінет Міністрів вніс постанову, якою

 хотів проект постанови хотів би вирішити ці питання.

      Мова  йшла  про  те,  що  поскільки  власність,  яка  зараз

 находиться  в  обласних і районгих Радах, а по Конституціі такої

 власмності  уже  не  може  б  ути,  вона  може бути передана або

 теріторіальним   громадам,   або   в   державну   власніть,   то

 пропонувався варіант: залишити за обласними і районими Радами на

 1997  рік фінансування тих заходів і закладів, які фінансувалися

 на  1  липня 1996 року.

      Така  постановка  питання  була  неприйнятно за визначенням

 юридичних  служб,  тому  ми  шукали  колмпромісне рішення з яким

 сьогодні иступив  голова  комісії.

      На    нашу    думку,    кращим    варіантом    було   би-це

 користуватьсядіючим  Законом  "Про бюджетну систему", а питання,

 які  сьгодні  наопрацьовані,  праця проведена велика, викласти в

 Законі    "Прпо   бюджетну   систему",   тобто   врахувати   при

 доопрацюванні  Закону  "Про  бюджетну  систему",  а він повинний

 керугуваться,   тому   що   він   повинний  відповідати  вимогам

 Конституції.

      Тому,  якщо  не принімається пропозиція, щоби користуваться

 Законом  "Про бюджетну систему" яка є зараз діє, той закон, кяий

 сьогодні діє, тоді треба звичайно приймати цей законопрокт.

      Але  я  ще  раз  повторяю  -кращий  варіант був би все-таки

 користуваться   законом,   який   сьогодні  діє  -"Про  бюджетну

 систему".

 

      ГОЛОВА.  Станіслав  Альбінович,  одну  хвилиночку. Це  не в

 порядку  запитання,  а просто як консультайія загальна для всіх.

 От  у  проекті, який  підписали  група депутатів, передбачається

 власне  визначення  комунальної  власності  на  рівні  району  і

 області,  що надзвичайно важливо для забезпечення реальної влади

 там на тому рівні.

      Чи  як  би  ми  брали,  наприклад, варіант, котрий пропонує

 Микола  Янович  закон  або  доповнення  до  Закону "Про бюджетну

 систему"  ці  норми  власне-то  ж  несуперечать  йому,  можна їх

 визначити і керуватися ними, щоби ми мали, так би мовити,   базу

 від  чого  відштовхуваться при  здійсненні  ........?

      Що ви скажете на  це?

 

      БУКОВИНСЬКИЙ. Це,  дійсно,  норми,  які які запропоновані в

 цьому  законопроекті,  вони  не  суперечать,  але виникли досить

 серьйозна    проблема -  проблема  укладання договорів.

      Я  вважаю, що ми що вирішити цю проблему на данному етапі в

 цьому  році  ,  практично, не  зможемо.

 

      ГОЛОВА. Зрозуміло.

      Так,  інформація  зрозуміла.

      Одначе,   у   вас   на   руках   є   проект  Постанови  про

 неприйнятність  цього закону.

      Прошу  уваги.

      Я,  керуючись  Регламентом,  відразу  ставлю на голосування

 проект  Постанови,  яка  у  вас  на  руках  є про неприйнятність

 проекту  Закону  України  про  порядок  формування  та виконання

 місцевих  бюджетів  на  1997 рік.

      У  зв'язку  з тим, що внесений постійною комісією Верховної

 Ради   України  з  питань  бюджету  проект  закону  про  порядок

 формування  місцевих бюджетів на 1997 рік суперечить статтям 93,

 142,   149   Конституції  України,  відповідно  до  глави  3.  5

 Регламенту Верховної Ради України, Верховна Рада постановляє:

      Визнати   проект  Закону  Україн  "Про  порядок  формування

 місцевих  бюджетів  на 1997  рік"   неприйнятним.

      Кабінету  Міністрів України в проекті Державного бюджету на

 1997  рік  викласти  механізм  формування  обласних  і  місцевих

 бюджетів.

      Комісії  з  питань бюджету подати на розгляд Верховної Ради

 України  законопроект  про  п  риведення чинного законодавства у

 відповідність   о  статей  142,  143  Конституції  України  щодо

 формування обласних  і районних  бюджетів.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Тут  підписи  є.  Члени  депутатської групи "Конституційний

 центр".

      Але,   шановні   колеги,   в   нас   нема  такого  суб'єкта

 законодавчої   ініціативи,  як  "члени  групи".  Треба  написати

 прізвища.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Я  прошу вас, Михайло Дмитровичу, треба підписувать так, як

 слід.

      Тобто,  написати,  такий-то депутат,  такий-то.

      Можне,  оскільки  підписано  депутатом  Сиротою,  то  треба

 писати  "від  Конституційного центру абощо, вноситься депутатом

 Сиротою"   ,  в дужках "за погодженням  з  фракцією   тощо".

      За  основу  ставлю на голосування.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Третя  частина повинна бути. Це наша система... Тут ось про

 що   іде  мова.  Рішення  прийнято,  але  тоді  треба  до  нього

 проголосувати  доручення  Комісії  з  питань правової політики і

 судоправової  реформи,  зробити  висновки  щодо конституційності

 цього  роекту.  Тобто  це є норма регламента і комісія повинна з

 цього  приводу  визначитися. Але це, знову ж таки підкреслюю, не

 означає   необхідності  розгляду  по  суті  проекту,  внесенного

 Комісією з питань бюджетної політики.

      І  ще одне я хочу до вашої уваги. Якщо ми не приймемо закон

 про  порядок  формування і виконання рішень місцевих бюджетів на

 1997  рік,  тоді  Комісія  бюджетна  зобов'язана  і  ми очивидно

 повинна дати доручення їй і місцевим структурам влади керуватися

 законом  про  місцеві  бюджети.  Іншого  виходу  нема. Закон про

 бюджетну систему - іншого виходу нема.

      Можливо  треба було б зробити таким чином. Доручити відразу

 Комісії і бюджетній, і комісії з правової політики після аналізу

 відповідного,  але  найперше  бюджетної  комісії,  працювати над

 змінами  до  закону  про бюджетну систему, де передбачити всі ці

 нюанси,  про  котрі  тут  говорив і заступник міністра, і Микола

 Янович,   і   депутати-автори.  А  тим  часом  прийняти  коротку

 постанови про керування законом про бюджетну систему. Власне тут

 навіть постанови такої нема, він діє. І все, і на тому працювати

 конкретно з приводу підготовки цього законопроекту.

      Як  ваша думка? Давайте обміняємося думками коротко з цього

 приводу.  4  чоловіки запишіться з процедури. Не сваріться, будь

 ласка.

      Малєвський, будь ласка, ваша думка.

 

      МАЛЄВСЬКИЙ. Прошу слово передати  Свято.

 

      ГОЛОВА. Свято, прошу.

 

      СВЯТО. Дякую,Олександре Олександровичу.

      Василь Свято, 416 вибьорчий округ, Хмельниччина.

      З  точки  зору  процедури я хотів би сказати що. Перед нами

 бюджет 1997 року. Те, що вніс Микола Янович, то не є оптимальний

 варіант.  Оптимальний  варіант  -це  складна задача аналітична з

 точки   зору   вирішення   трьох   проблем:  місцевого  бюджету,

 Державного бюджету, інтересів кожного громадянина України.

      Але   такий  підхід,  як  пропонує  Бюджетна  комісія,  дає

 можливість  нам  вижити  на  місцях.  70 відсотків від майна, 50

 відсотків  подоходного  налогу.  Так що я прошу проголосувати за

 цей проект. Один рік - це невеликі терміни. А людям допоможе.

 

      ГОЛОВА.  Тобто  ви підтримуєте розгляд питання по суті, яка

 внесла комісія.

      Гетьман.

 

      ГЕТЬМАН.

      Шановні  народні  депутати!  Я  також  згоден  на те, що на

 окремий закон цей закон, як метелик однодневка, на якийсь період

 він не тягне.

      Тому  його треба включити у закон, який зараз готується про

 бюджетну  систему  Мінфіном  і  цією комісією, а у наш Закон про

 бюджет   включити   ті  положення,  які  потрібно  виписати,  як

 перехідні  положення згідно Конституції і включити цю працю, яку

 сьогодні зробила Бюджетна комісія. Тобто двома такими етапами. А

 в закон окремий не приймати.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Я  правильно  зрозумів,  що пропонується Закон про

 бюджетну  систему  ним веруватися? Дальше. В Закон про бюджет на

 1997   рік   закласти  ті  перехідні  положення,  ті  норми,  що

 пропонуються  і  в  тому  проекти,  який  ви  роздавали  чи інші

 депутати, і ті положення, які пропонує  Микола Янович.

      Безсмертний.

 

      БЕЗСМЕРТНИЙ.

      Шановний  Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Справа

 в  тому,  що Закон про бюджетну систему відповідно до Перехідних

 положень  Конституції  діяли  ще в тій частині, що не суперечать

 Конституції. Це перше.

      Друге.  Кореневим  питанням  тут  єсть  суб'єкт  бюджетного

 процесу.   І   для   цього   нам  необхідно  Закон  про  місцеве

 самоврядування.

      Так   от,   Закон   про  місцеве  самоврядування  визначить

 суб'єктів  бюджетного  процесу,  тому  що  якраз основна помилка

 законопроекту,  поданого  Миколою  Яновичем,  -це в тому, що там

 невірно розставлені суб'єкти бюджетного процесу.

      Друге.  За  рахунок  бюджету,  який  ми  будем  приймати на

 наступний  рік,  норми Закону про самоврядування нового ввійдуть

 туди, розкриють, будуть застосовані, і створиться ланцюг, який в

 правовому   відношенні   буде  чистий:  Конституція  -Закон  про

 самоврядування  -Державний бюджет і Закон про бюджетну систему в

 тій частині, що не суперечить нині чинній Конституції.

      Інша  логіка  приведе  до  того,  що або Конституційний Суд

 змушений  буде  призупинити  дію  закону,  або  таку ж акцію він

 змушений буде прийняти по відношенню до бюджету.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Пропозиція яка ваша?

 

      БЕЗСМЕРТНИЙ.  Пропозиція  така,  що  можна підтримати точку

 зору  Вадима Петровича, викласти ці норми в Законі про Державний

 бюджет.  Але  ми  не можемо закінчити це питання, не розглянувши

 Закон про місцеве самоврядування як перший і похідний.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Анісімов.

 

      АНІСІМОВ. Прошу слово передать Самофалову.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

      Григорій Герасимович!

 

      САМОФАЛОВ Г.Г.

      Уважаемый  Александр  Александрович,  уважаемые  коллеги, я

 поддержал  бы коллегу Безсмертного, но добавил бы еще одну вещь.

 Если  мы  с вами приймем Закон о местном, значит, о формировании

 местного бюджета, то мы сделаем обкективную основу для реального

 принятия местных бюджетов.

      Если  мы  это  обозначим  в  Законе о бюджете, то там будет

 субкективизм бюджетной Комиссии, чего мне лично бы не хотелось.

      А   самое  главное  -это  процесс  подготовки  документа  и

 вынесение  его  на  сессию,  где могут быть приняты самые разные

 решения.  То есть, это не будет обкективной основой для принятия

 местного бюджета.

      Я   бы   хотел   все-таки,   чтобы   мы  рассмотрели  Закон

 о............ местного бюджета.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Микола  Янович, що вважає з цього приводу комісія,

 ви зокрема?

 

      АЗАРОВ   М.   Я.   Уважаемые  народные  депутаты,  конечно,

 Безсмертный  абсолютно  прав,  и Свято прав, и я сам считаю, что

 предложенный Комиссией закон чрезвычайно несовершенен, поскольку

 он,  чрезвычайно  несовершенен, я именно такими характеристиками

 оперирую,     поскольку     он    приведет    в    значительному

 перераспределению   доходной  части  бюджета  в  рамках  бюджета

 страны.   Но   мы   были   вынуждены,  вот  послушайте  практика

 Буковинского, из чего исходить? Да, на 97 год до принятия закона

 о  місцевом  самоврядуванні,  до  внесення  змін  до  закону про

 бюджетну систему, так, приведенных в соответствие с Конституцией

 самое  оптимальное было бы руководствоваться законом о бюджетной

 системе,  отработанным  и  не  поломать 97 год. Это было бы наше

 пожаление  совмествное  с  практиками бюджетного процесса, но мы

 вынуждены  приводить  реальный  порядок  формирования  бюджета в

 соответствии  с  требованиям Конституции и мы сделали шаг в этом

 направлении,  шаг  несовершенный,  я  это  прекрасно понимаю. Но

 отвечу на те предложения, которые здесь прозвучали.

      Первое.  Предусмотреть  нормы в законе о бюджете на 97 год.

 Еще  раз  подчеркиваю,  если  б  мы  были  убеждены, что закон о

 бюджете  мы  бы приняли до 15, ну самое, до 1 декабря, я бы был,

 поддержал  этй  позиция,  но  я здорово сомневаюсь в том, что мы

 закон,  вы  со  мной вместе сомневаетесь, давайте честно скажем,

 что  мы  закон  о  бюджете  на 97 год примем в эти сроки. Скорее

 всего  мы  его  примем  после  существенной переработки где-то в

 декабре  месяце,  тогда  время  для  формирования  всей  системы

 бюджетов  будет  уже  упущено.  Да и как мы будем бюджет 97 года

 формировать  в  части  мисцевых  бюджетов,  не установив порядок

 формирования  их,  поэтому  это  можно  было бы принять, если бы

 тогда  мы  взяли  на  себя жесткие обязательства принять закон о

 бюджете в определенные сроки.

      Поэтому  я  бы  вас призвал все-таки принять сейчас решение

 либо руководствоваться в части формирования мисцевых бюджетов на

 97  год  действующим  законом  о бюджетной системе, либо принять

 этот  закон в первом чтении и продолжать работу над ним, чтобы в

 оптимальные сроки довести его до конца.

 

      ГОЛОВА.  Так,  давайте  ми  зосередимо  дискусію сьогодні з

 аргументацією  на  конкретні  речі  довкола цієї проблеми. Бо ми

 справді   тут  повинні  прийняти  рішення  -від  нас  це  тільки

 залежить, інших варіантів нема.

      Записані є на виступи? Будь ласка, опублікуйте. Ага, це той

 список, добре.

      Лавринович,  будь  ласка.  Можна  з  місця, можна... можете

 говорити  так.  І я просив би все-таки, якщо можна, зосередитися

 довкола цієї суті, цієї проблеми - як вийти з цієї колізії?

 

      ЛАВРИНОВИЧ. Шановний пане Голово, шановні депутати!

      Я  хочу  сказати,  що  звичайно те, що ми проголосували вже

 неприйнятність,   знімає   необхідність   відповідної   критики,

 оскільки  ясна  річ,  що  можна зараз зробити аналіз по тому, що

 запропоновано  в  проекті  Миколи  Яновича, і очевидно, що тут є

 величезне поле для того, щоб можна було такий аналіз зробити.

      Але  попри  те,  звичайно,  проблема  стоїть  і її потрібно

 вирішувати.  І ясна річ, що ми сьогодні, як на мене, розуміємо і

 те, що було сказано стосовно можливих термінів ухвалення бюджету

 на  1997  рік, і необхідності чіткої схеми, за якою може взагалі

 працювати в державі бюджетна система, бо вона не може в ситуації

 коли   не  буде  чіткої  схеми  і  не  буде  норм,  якими  можна

 керуватися.

      Сьогодні  є  певна  проблема,  але  вона може бути вирішена

 навіть  за  умови, якщо ми не приймемо до відповідного терміну і

 Закон  про  Державний  бюджет  і  не  приймем  Закон про місцеве

 самоврядування.  Ми  чудово  розумієм,  що  тут теж будуть певні

 проблеми.  І  ясно,  що тут нам потрібно приймати і інший закон,

 який  стосується  адміністративної  системи -і Закон про місцеві

 адміністрації, які, очевидно, також будуть суб'єктами бюджетного

 процесу.

      І  ми  повинні  сьогодні  сказати,  що є Закон про бюджетну

 систему,  прийнятий  минулого  року,  і він діє і діє лише в тій

 системі,   в  якій  не  суперечить  Конституції.  Ми  не  можемо

 ці.......  ним  керуватися,  оскільки в такому випадку ми будемо

 визнавати,  що ми керуємося нормами, які суперечать Конституції.

 І  Конституційний  Суд  може приймати потім рішення зупинити дію

 ціх  статейі всі правовідносини при цьому, які будутьт викликані

 таким  діями,  вони  будуть  потребувати  потім повернення цього

 назад.

      Тому  сьогодні  можна  було  б  зупинитися на тому, що дати

 доручення  привечти  у  відповідність чинний Закон "Про бюджетну

 систему  України" до положень Конституції. Зокрема, 92-ї статті,

 43-ї статті. І там, де є норми прямої дії Конституції, вони мают

 бути  просо  перенесені  зараз  в  існуючий  Закон "Про бюджтену

 систему",  там,  де  це  є неможливо, де є нестиковка, поставити

 питання в цьому залі, і я думаю, що тут уже великих розбіжностей

 не буде, щоб врегулювати як раз співвідношення між Конституцієїю

 і  Законом  "Про бюджетну систему України" і звичайно діючими на

 цей    час   нормами   Закону    про   місцеве   і   регіональне

 самоврядування"  -здаєтться  така  назва  була принйнята закону,

 який  ще  досьогодні  діє  в  зв'язку  з  тим, що інший закон не

 прийнятий.

      І  в  такому напрямку, можливо, є вихід з цієї ситуації. Є,

 звичайно,  і  інший  напрямок,  є  от  закон,  який подали група

 депрутатів  -Ємельянов,  Петренко і інші, які теж намагаються це

 питання    розв'язати.   І   великою   мірою   вирішує   питання

 співвідношень  базового рівня місцевих бюджетів і того рівня, де

 є   спільні   інтереси  місцевого  самоврядування  і  Державного

 бюджету.

      Звичайно,  що  ми  повинні при цьому розуміміти, що якщо ми

 зараз  почнемо  розглядати  той  проект  закону,  він  має  дещо

 відмінну  філосоиії  і  має,  скажем, дещо відмінну назву, і має

 більш  широке  коло  питань,  які  він  вирішує. Це стосується і

 бюджетної  системи  і  податкової,  і також регулювання відносин

 власності між органами місцевого самоврядування базового рівня і

 рівня спільного.

      Тому  я  пропонував  би  сьогодні  нам  прийняти  рішення з

 дорученням  про  проведення  аналізу  відповідності  Закону "Про

 бюджетну  систему України" до Конституції України. І на підставі

 цього   аналізу  запропонувати  приведення  у  відповідність  до

 чинної...  до  Конституції  чинного закону "Про бюджетну систему

 України".

      Гадаю,  що на цьому шляху у нас є скоре позитивне вирішення

 цієї  проблеми,  а  далі  працювати  на  перспективу  з тим, щоб

 звичайно  був  новий  нормальний  закон, який буде стикуватись з

 Законом  про  місцеве  самоврядування,  і  з Законом про місцеві

 адміністрації,  і  з  іншими  законами,  які  регулюють стосунки

 податкові і бюджетні в нашій державі.

 

      ГОЛОВА.  Степенко.

      Немає.

      Степанов  Михайло  Володимирович.

      Немає.

      Моісеєнко.

      Глухівський,  а потім     Моісеєнко.

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ.   Шановні  депутати,  шановний  пане  Голово!

      Насправді  цей  закон  нині  є дуже важливим, тому що треба

 терміново   приступити   до  розробки  місцевих  бюджетів.

      Якщо  ми  запізнимось  з  розробкою  місцевих  бюджетів, ми

 матимемо ті клопоти, які маємо нині. Оті затримки в зарплатах, і

 інші  клопоти, які  нас  переслідують  останні  місяці.

      Я   хочу  сказати,  що,  дійсно,  мають  слушність  ті,  що

 виступали  переді  мною, це Безсмертний і Лавринович, що в першу

 чергу  треба  було зайнятись Законом про місцеве самоврядування,

 щоб  не  вийшло так, що ми приймемо Закон про формуваня місцевих

 бюджетів,   а   потім   після   прийняття   Закону  про  місцеве

 самоврядування  приступимо вже до змін і допопнень до Закону про

 місцеві бюджети. Це буде  нелогічно.

      Я  би  просив, щоб в першу чергу наступний тиждень сесійний

 розглянути  першим  закон  про  місцеве  самоврядування.

      Я  хотів би, ще такий нюанс наголосити. В Законі про бюджет

 1997  року,  який ми вчора розглядали є сказано, що в наступному

 році  весь податок на додану вартість буде спрямовуватись тільки

 в державний   бюджет.

      У законі, який ми сьогодні не приступи до розглядання, це і

 про  місцеві  бюджети,  знову  ж  таки  сказано,  що до місцевих

 бюджетів      будуть     зараховуватись     відрахування     від

 загальнодержавних  податків. Там не сказано нічого про податок

 на   додану   вартість.  Але  було  би  добре,  щоб  було  чітко

 відзначено,  що  якась  частка  і  податку  на  додану  вартість

 обов'язково  залишається  в місцевих  бюджетах.

      Чому  я вважаю так? Тому що нині у тих нестабільних умовах,

 в яких функціонує економіка податок на додану вартість її єдиним

 стабільним  податком. Скажімо, у Львівській області у 1995 роуці

 тільки  за  рахунок  податку  на  додану вартість формувалося 50

 відсотків всього бюджету.

      В біжучому році, в 1996 році на вересень місяць теж біля 60

 відсотків   формується  тільки  за  рахунок  податку  на  додану

 вартість.  І  якщо  ми  чітко  не  відмітимо  про  те,  що якась

 гарантована  частина  цього податку залишається на місцях, то ми

 знову  поставимо  такі умови, що потрібно буде кланятися кожному

 регіону центрові за те, що б віддати якусь частину того податку,

 яка зібрана є на місцях.

      Одже  я  приєднуюся  до  тих думок, які були висловленні, в

 першу чергу там, де закон про місцеве самоврядування, зробити на

 основі нього зміни і доповнення до закону про бюджетну систему і

 дати можливість регіонам формувати свої бюджети.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Моісеєнко.

 

      МОІСЕЄНКО.

      Моисеенко, Всеукраинский союз рабочих коммунистов.

      Уважаемые  товарищи,  меня  удивляет  то,  что остались без

 рассмотрения  предложения, высказанные по статье 1 этого закона.

 Закон в целом нужен. На мой взгляд, он необходим. Но согласиться

 с тем, что прибыль, что налоги на прибуток и майно підприємств і

 організацій,   що  знаходяться  в  сфері  управління  сільських,

 селищних,  міських  Рад  будут  поступать  только  в размере  70

 проуентов в бюджеты этих Рад, я не могу.

      Я вам скажу больше того, совершенно не возможно согласиться

 и  с  тем,  что  50 процентов подоходного налога будет уходить в

 вышестоящий  бюджет. А бюджеты, которые формируются и определяют

 жизнь  людей,  остаются  без  пополнения  на  50 проьцентов этой

 статьей.

      Я  могу  сказать и о том, что нет возможности согласиться с

 этим  уже хотя бы потому, что наше государство не всегда разумно

 тратит  деньги.  Простой  пример.  Вы  знаете,  что реконструция

 нашего  дворца  "Украина"  обошлась  в  105  миллионов долларов,

 ремонт  сегоднешнего Кабинета Министров, покраска его, ну, можно

 сказать самые первоочередные нужды, -25 миллионов гривен  и  так

 далее.  А  на  социальную  сферу угольных городов типа Антрацита

 нужно  всего  6,  5 миллионов гривен. Вит вам соотношение. Можно

 доверять  или  нельзя,  отдавая  деньги, которые зарабатываются6

 формируются местном уровне.

      Аналогичные  требования  вчера были высказаны и на митинге,

 организованном  профсоюзами  в  городе  Донецке,  где я принимал

 участи,   выступал   от   имени  Всеукраинского  союза  рабочих,

 центрального   комитета   Коммунистической  партии  и  от  групы

 народных депутатов Донецкой области.

      Там   было  сказано... А присутствовало  8  тысяч  человек,

 представляющих   профсоюзы  всей  Донецкой  области -  это  2, 5

 миллиона  членов  профсоюза  той области, которая дает больше 20

 процентов  в копилку нашей державы. Сегнодня об этом уже говорил

 Азаров.  Так  вот  они говорят о том, что если не будет решаться

 вопросы с формированием местных бюджетов на справедливой основе,

 если  не  будет... Вот шестой  пункт:  приостановить действие по

 повышению  тарифов  на  жилично-коммунальные  услуги  до полного

 погашения  задолженности  по  зарплате  и  социальным  выплатам.

 Карманы  людей  уже  пусты  и брать там нечего. Так говорят наши

 товарищи.

      Сегодня  речь  уже идет о том, что Правительству трудящиеся

 не  доверяют.  Написано  в  требования:  Правительство, доведшее

 миллионы семей рабочих, крестьян, служащих, учителей и врачей до

 жизни  впроголодь  и в поисках средств к существованию, не может

 пользоваться доверием народа.

      Поставлен   вопрос   перед   Президентом.   Мы  требуем  от

 Президента  Украины  стать  настоящим  гарантом  соблюдения прав

 людей, провозглашенных Конституцией. В противном случае подать в

 отставку.

      Поставлен   вопрос  о  том,  что  если  все  это  не  будет

 выполнено,  о  1  декабря  Донецкая  область  поставит  вопрос о

 всеобщей  забастовке  в  Донецкой  области.  Вы  понимаете о чем

 вообще идет речь.

      Значит хочу сказать вам еще. Что 7 ноября обязательно дасть

 ответ на все вопросы.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Вітренко, будь ласка. Конкретне абсолютно питання,

 прошу  на  ньому  зосередитися.  Як буть із формуванням бюджета?

 Будь ласка. З принципами формування бюджета.

      Поки   Наталія  Михайлівна  йде  до  трибуни,  будь  ласка,

 зверніть  увагу  на  те.  Сьогодні  вже кілька разів прозвучало:

 треба    формувати,    найперше,    мати   Закон   про   місцеве

 самоврядування.  Без  цього  ми  не  можемо  обійтися.  Тому всі

 спроби,   якимось   чином   зволікатьи  з  цим  питанням  будуть

 відхилятися, бо ми інакше втягнемося в процес несформування, я б

 так сказав, бюджету, а цього не можна допустити.

      Будь ласка.

 

      ВІТРЕНКО  Н.  М.  (Наталія  Вітренко, Конотопський виборчий

 округ, Прогресивна соціалістична партія України)

      Ми  розглядали  з  вами  проект цього закону і зробили тоді

 першу  помилку: ми не прийняли його за основу. І тоді ми поїхали

 зв ами в округи, і тепер комісія дає новий закон, новий закон, і

 треба знову всю процедуру проходити. Так буде безкінечно.

      І  в  той  же  час, комісія не врахувала наших зауважень. Я

 хочу нагадати, що ми не тільки зауваження давали до статті 1, де

 розподіл податків, ми давали зауваження до статті 3, до статті 6

 і  8.  І ми відчували те, що відразу відчув колега Поживанов, бо

 йому відповідати перед населенням.

      Дуже  цікаво  себе веде вища влада в країні. Вона який хоче

 бюджет робить, який хоче не виконує, а відповідати на місцях.

      Ми  тоді  казали, яким же чином в шосту статтю ви закладєте

 відповідальність  нижчих  рівнів  за  те,  щоб  вони  виконували

 договори.  А  як  відповідати  вищим  рівням  за  те, що вони не

 виконують договори?

      Тепер,  вчора на комісії нам Кабінет Міністрів запропонував

 (скоро  це буде в залі), що буде переглядатись перелік об'єктів,

 які  не  підлягають  приватизації. Кабмін вилучає дві тисячі 520

 закладів  освіти,  це  перш за все професійно-технічні заклади і

 педагогічні  вузи,  і кидає на місцевий бюджет. Тобто, тепер, як

 хочете, так виживайте.

      Ми  ж все одно цим проектом закону не даємо фінансової бази

 на  місцях.  Ми  пертворили,  перетворюємо всі абсолютно місцеві

 бюджети  на дотаційні. Кожна область, кожний район повинен їхати

 з  повним  гаманцем до Києва, до чиновника і випрошувати: захоче

 пан  Пинзеник  (а він захоче і дасть своїм Західним регіонам). І

 Східна  Україна,  як  би  вона  не працювала, вона об'єктивно за

 такого розподілу буде мати менше.

      Ми  ж  в проекті податкового Кодексу заклали новий розподіл

 податків, щоб фінансово забезпечити на містах потрібно весь ПДВ,

 всі  100  відсотків  ПДВ  залишати  на  містах  і  тоді, плюс 50

 відсотків подаходного прибуткового цього податку, плюс податок з

 прибутку  в  тому  разі,  коли він перевиконаний на містах, плюс

 місцеві   упорядковані   податки  і  збори  -ми  створюємо  тоді

 фінансову міцну базу на містах.

      Ви  ж, Микола Янович, як тут стало вже у нас звично в цьому

 залі,   пропонуєте   знову  недолугий  закон  на  один  рік.  Ми

 витрачаємо  час, ми не вирішуємо проблему, ми приймаємо, знаєте,

 тимчасовий  уряд він і був тимчасовий, він весь щось таке робив,

 щоб  не вирішувати в цілому, на один рік вирішувати. я думаю, що

 Станіслав Альбертович, повністю правий, Альбинович, я вибачаюсь.

 Якщо  не  може  Верховна  Рада  створити  нормальний закон, якщо

 Верховна   Рада   не  бачить,  що  треба  змінювати  143  статтю

 Конституції,  бо  не  потрібно,  щоб  місцеві Ради випрошували у

 держави, тоді не потрібно таке пропонувати.

 

      ГОЛОВА. Завершуйте, будь ласка.

 

      ВІТРЕНКО  Н. М. І останнє. Я як депутат з Сумщини ніколи не

 погоджусь, що Сумщина, яка дає половину нафти і дві третини газу

 республіки,  не  може ніяк отримати рентні платежі, свої місцеві

 платежі  і  не може це відшкодувати, у нас 3 райони гинуть із-за

 того,  що  факели горять весь час, а ми робимо вигляд -нічого не

 відбувається.

      Я  ще раз пропоную: давайте починати з загальних питань, не

 вирішивши загальних питань...

 

      ГОЛОВА.  Виключить  мікрофон,  сідайте,  будь  ласка. Косів

 Михайло Володимирович, прошу. Михайло Васильович.

 

      КОСІВ М.В.

      Знаєте,  я  може б навіть і відмовився від права на виступ,

 але  спонукав  не  вийти на цю трибуну виступ Наталі Михайлівни.

 Ви,   Наталя  Михайлівна,  кажете  ніби  Пинзеник  для  Західних

 регіонів  щось дає.

      Це  не  відповідає  дійсності,  шановна  і  дорога  Наталіє

 Михайлівно,   бо   навіть  для  свого  виборчого  округу  Віктор

 Мфхайлович  боїться  отаких  ваших  обваинувачень  і тому не дає

 нічого.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Отже, це, до речі, має принциповий характер у ваших..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 ...  твердженнях,  бо  це  ще  раз  нас  повертає до неминучості

 розглядати  питання про місцеві бюджети у принциповому контексті

 формування  місцевої влади і місцевого самоврядування. І так, як

 говорив   Роман   Безсмертний,   визначення  суб'єктів  творення

 місцевих бюджетів.

      Бджети,  які  формуються  знизу  доверху,  так  само  не  є

 панацеєю, бо якщо Сумська область дає нафту і газ, то якась інши

 область   дає   кам'яне  вугілля,  а  якась  інша  дає  сірку  і

 електроенергію.  І у ці об'єкти вкладені загальнодержавні гроші,

 отже  вони є загальнонаціональною цііністю. Отже використовувати

 їх  тільки для інтересві місцевих було б так само неправильно. А

 тому ми маємо знайти якийсь принцип, який би все-таки враховував

 і  те,  що  одна  область, скажімо, як Волинська чи Рівненська є

 чисто   чисто   сільськогосподарські,   а   сільськогосподарська

 продукція  у  нас  поставлена  за  ціноутворенням не в паритетні

 умови  до  інщих видів, скажімо, промислової продукції. Отже цей

 закон  виводить  нас  на врахування дуже багатьох, дуже багатьох

 аспектів.

      Отже,  єдине,  що  було б правильно у цій ситуації -давайте

 справді  (так,  як  про  це  уже було сказано і до чого, я бачу,

 схиляєтеся   ви,  Олександре  Олександровичу)  найближчим  часом

 поставимо  Закон  про місцеве самоврядування, визначимося із цим

 законом  і  відповідно  до  нього  будемо  вирішувати  всі  інші

 питання. А  поки  що  нехай  Кабінет  Міністрів визначає місцеві

 бюджети  за  тими  законодавчими  нгормативами,  які  існують на

 сьогодні.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Анісімов.

 

      АНІСІМОВ.

      Уважаемые    народные    депутаты,    уважаемый   Александр

 Александрович,  воообще -то здесь уже прозвучало в этом зале и я

 хотел бы  вернуться  к  истории  возникновения этого закона.

      Сегодня  надо  все-таки  сказать положительнои доброе слово

 комиссии,  что  она  моментально  среагировала на несоответствие

 сегодняшней   нормы   бюджета   нашего   формирования  и  нормам

 Конституции.  Поэтому  это  несоответствие и попыталась комиссия

 привести  в надлежащее состояние.

      Конечно,  то,  что сегодня предложено, оно не отвечает всем

 нормативным актам и нормативным документам, которые пользуются и

 Правительство   и   мы  с  вами,  народные  депутаты,  формируем

 Государственный  бюджет.

      Вообще-то  сегодня  шел  бы разговор и я думаю, что Николай

 Янович если будет снова дорабатывать этот закон, который сегодня

 внесли,  шел?  должен  разговор  ити  об  изменениях в законе "О

 бюджетной  системе", а не   о  таковом как  законе.

      Ведь есть  у нас Закон "О бюджетной системе" -раз, и каждый

 год мы в этом зале с вами принимаем Бюджетную резолюцию, которая

 является основой для Правительства формирования Государственного

 бюджета.

      И вот неслучайно мы ж принимаем Бюджетную резолюцию и в 1-м

 и  во  2-м  чтении,  чтобы  учесть  все  замечания, предложения,

 акцентировать   свои и сделать оценки и на приоритеах размещения

 финансового   сотояния   как  промышленных  предприятий,  так  и

 отдельных отраслей.

      Поэтому  я  думаю,  что  если  мы  примем сегодня решение и

 вернемся,    Александр   Александрович,   к   вопросу   все-таки

 упорядочить  и  более  конкретно  подать законопроект. Поэтому я

 все-таки хочу обратиться к комиссии, что он должен звучать закон

 об изменении  бюджетной  системы нашего государства.

      Вторая  позиция.  Вообще-то  отвергать  и  отбрасывать этот

 законопроект,  который  предложила  Комиссия,  мы  сразу  с вами

 уходим от вже много звучащего вэтом зале и передо мной выступалы

 народные  дептуты,  действительно,  о местном самоуправлении и о

 региональном подходе формирования местных бюджетов как таковых.

      С  одной  стороны  мы  ратуем  за  это,  что бюджеты должны

 формироваться   снизу   вверх,   с  другой  стороны,  подходя  к

 выполнению  и  принятию  каких-то основных нормативных актов, мы

 пытаемся  от этого  отходить.

      Сегодня  неоднозначная,  неординарная ситуция сложилась на

 местном   уровне.   И   не   случайно   здесь,  будем  говорить,

 представитель  города,  одного  из промышленных городов, коллега

 Поживанов  возмущался  и  говорил,  что  надо  принимать,  будем

 говорить, законопроект и вносить конкретные деловые поправки, и,

 ожет  быть,  пропустить  его  пока  в первом  чтении.

      Мы  должны  не  забывать, что если мы настаиваем, чтобы нам

 Государственный  бюджет  вносили согласно бюджетной резолюции, а

 как  же  сегодня  разобраться  на  местах? Ведь люди тоже, будем

 говорить, в районных администрациях, в районных советах думают и

 формируют  эти бюджеты.

      Поэтому  должно  быть  однозначное  решение: или установить

 сроки  конкретные  в  течение  одной  или  двух  недель Комиссии

 бюджетной  с  теми  предложениями,  которые сегодня прозвучали в

 этом зале, положить там на стол этот законопроект и его принять,

 или,  Александр  Александрович,  принять  решение  то,  о чем мы

 говорили   -формировать   месные  бюджеты  на  сегодняшний  день

 согласно  существующей  системы  и согласно бюджетной резолюции,

 которую  примет   Верховный  Совет.

 

      ГОЛОВА.  Носов,   будь ласка.

 

      НОСОВ.  Шановні  депутати,  я  хочу  звернути  увагу, що це

 питання дещо ширше, взагалі проблема дещо шурше, ніж сьогоднішнє

 питання.  Це  ми  себе загнали в пастку тим, що в Конституції не

 прийняли мою поправочку, я вас просив прийняти. Що протягом двох

 років закон, законодавство України приводиться у відповідність до

 Конституції.  І  цей  простенький  запис давав би нам можливість

 протягом двох років приводити у відповідність системно Закон про

 самоврядування,  закон  про фінансування цих місцевих, Закон про

 бюджетну  систему  з  вибалансуванням.

      А  тепер  вийшло  так,  що оскільки поправку не прийняли,

 треба  все     вмить, щоб  відповідало  Конституції.

      І  треба  нам  думати,  чи  зможемо  ми  так зробити, бо це

 стосується  і  всіх інших питань. Вірно говорить і Лавринович, і

 Анісімов,  що  давайте  зробимо  нормальний  закон  ро  бюджетну

 систему.  Теоретично  вірно.  Тільки  на  це  треба  півроку. Це

 страшнюча  проблема -розподілити справедливо між регіонами. Були

 в  Швеції  специально  з  цього  питання,  з  1984  року роблять

 дослідження, вивчають і ще цього не зробили. Я слідкую за Росією

 по   публікаціям.  2  роки  вже  намагаються,  Черномирдін  пише

 розпорядження.  Так ще цю систему і не зробили. Тобто теоретично

 вірно, а практично хто це зробить. І саме тому доводиться прости

 вас  прийняти  тимчасовий закон на 1 рік і домовитися, що просто

 не   будемо   звертатися   до   Конституційного  Суду  про  його

 невідповідність  Конституції. Таким чином він не буде вирішувати

 це  питання.  А  через  рік  приведемо  в порядок і тоді питання

 відпаде  саме собою, бо Конституційний Суд назад його розглядати

 вже не буде.

      Тобто  це  вимушена  пропозиція  бюджетної  комісії  тільки

 трудоємність.  Не  можливо  за  тиждень  чи  за  два -це страшна

 проблема. Ось що я хотів сказати.  І  хотів  би  тільки  ще  раз

 підкреслити,  що  це  буде  стосуватися  всіх  законів.  нам  не

 вдасться  робити  так,  щоб  і  чинні закони діють тільки ті, що

 відповідають Конституції, бо Конституція створила і нові вимоги,

 а  вони то не розписані і шматком діяти нічого не буде. Тобто це

 вимушенний крок.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Одну  секундочку.  Дайте  ще  відповідь  на  таке

 питання.  Але  ж  ми  будем  розглядати,  скажем,  на наступному

 сесійному  тиждні  закон  про  місцеве самоврядування і там тоді

 суб'єкти  формування  бюджетного  процесу  будуть  діяти дещо за

 межами  цього  закону,  бо  він  не  зовсім відповідає ідеології

 одного і другого закону. Як бути тут?

 

      НОСОВ.  Я  ж  вам сказав, що доведеться певний період діяти

 все-таки  не  у відповідністі з Конституцією тільки через те, що

 не  можливо  за  такий  короткий  строк  розписати. І вам Микола

 Янович  декілька разів підкреслює: "Дорогеньки, ми не можемо, ми

 не  встигнемо  їх  розробити  пакетом".  Це ж пакет про бюджетну

 систему,  це  пакет  про самоврядування, про формування фінансів

 місцевих  Рад.  Ідете  в  бібліотеку, берете перекладенний зразу

 англійський   закон   (............),  тобто  "Фінанси  місцевих

 самоврядувань",  240 сторінок. Коли ми це все зробимо? Це ж його

 не  росто  так  перейняти,  це  ж  треба  осмислювати.  Це  не 3

 сторінки.

      І  тому  виника колізія. Я так і кажу, що треба домовитись,

 що ніхто не буде звертатись до Конституційного Суду. Сам по собі

 він справ не порушує. І один рік перетерпіти, нікуди не дінешся.

      Саме  тільки  через  трудоємність. Не черед доцільність, ні

 через  інше, і не через правові питання. Просто трудоємність, ми

 не витягуємо.......

 

      ГОЛОВА.  Ситуація  з'ясована. Обговорення відбулося. Микола

 Янович, ви слово хочете сказать?

      Будь ласка.

 

      АЗАРОВ М. Я. Уважаемые народные депутаты! Я выслушал очень

 внимательно  выступления.  К  сожалению, должен сказатиь, так не

 обижайтесь  некоторые  коллеги,  что  совершенно  не  по  теме ж

 выступали. Ну абсолютно не по теме. Либо не читали закон ...

 

      ГОЛОВА.  Микола Янович, всі читали і всі по темі. У кожного

 своя тема. Будь ласка, спокійно.

 

      АЗАРОВ  М.  Я. У кожного своя тема, то конечно. Понятно. Но

 если, положем, так сказать, и члены комиссии над ним сидели, так

 сказать, достаточное количество времени. Когда человек выходит и

 ачинает  вокруг  да  около  рассуждать  за общие проблемы, оно ж

 вызывает недоумение.

      Но  вместе  с тем, выступления были достаточно серьезные, и

 были  достаточно  серйозные  предложения. Носов сказал абсолютно

 правильно.  Нельзя в течение там ограниченого промежутка времени

 привесты   в   соответствие   все   абсолютно   закону   Украины

 Конституции. Должен быть переходной период. И это особенно важно

 для Закона о бюджетной системе.

      Поэтому   я  бы  сейчас  предложил:  временно  до  внесения

 изменений  до  Закона  про  бюджетную  систему руководствоваться

 нынедействующим законом. Вот и все.

      А   мы   продолжали   б  дорабатывать  и  отрабатывать  эти

 изменения.

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміла  пропозиція?  Мова йде про те... Я прошу

 уваги.  Мова  йде  про  те,  щоб  суб'єкти  влади  на місцях при

 формуванні   бюджету  керувалися  діючим  Законом  про  бюджетну

 систему,   а  Комісія  з  бюджетної  політики  займається  зараз

 підготовкою  змін  до  цього  закону,  які відповідають потребам

 сьогоднішнього  дня і врахують  ті пропозиції, що тут прозвучали

 і  є  в  варіанті  альтернативному  і в цьому варіанті в значній

 частині  пунктів,  а  це  б  дало  змогу  сьогодні безпосередньо

 Бюджетній  комісії  працювати  над   підготовкою бюджету, бо без

 цього  не  можна  обійтися.  І  поряд  з  цим  треба ще прийняти

 рішення,  очевидно,  про прискорення розгляду Закону про місцеве

 самоврядування. Це..................

      Можна в цілому проголосувати за таку, за таке рішення?

      Що,  Лавринович?  Будь  ласка, ви вносили пропозицію, я даю

 слово вам.

 

      ЛАВРИНОВИЧ.

      Я  хочу  уточнити  тоді  свою пропозицію. Ми можем вирішити

 проблему,  звичайно, не роблячи таких кроків, як говорити, що ми

 будемо  протягом  року  свідомо порушувати Конституцію, не будем

 звертатися.  Є ж вихід з ситуації.

      Ми  маємо користуватися чинним Законом про бюджетну систему

 в  тій  частині,  яка  не  суперечить  Конституції.  А там, де є

 протиріччя, їх можна розв'язати протягом одного тижня.

      В  Конституції є норми прямої дії, зокрема там 92 стаття, є

 там,  де  потрібно  їх  стикувати.  І  для цього теж не потрібно

 півроку,  для  цього  достатньо  одного тижня, щоб на наступному

 тижні  проголосувати,  якщо й буде потреба, необхідність зміни в

 діючий  закон  про  бюджетну систему, і далі працювати над самим

 бюджетом.

      А  далі,  на  наступний рік, звичайно, будем приймати новий

 закон  про  бюджетну систему в Україні. Просто залишати механізм

 правовий не потрібно.

 

      ГОЛОВА.  Пропонується  така  постанова. Бюджетній комісії і

 суб'єктам  бюджетного процесу й бюджетній Комісії при підготовці

 бюджету  на  1997  рік  керуватися  чинним  Законом про бюджетну

 систему у частині, що не суперечить діючій Конституції України.

      Друге.  Бюджетній  комісії  внести  пропозиції  пр зміни до

 Закону про бюджетну систему на розгляд Верховної Ради.

      Третє.   Комісії   з   питань   державного   будівництва  і

 самоврядування   прискорити   підготовку   Закону   про  місцеве

 самоврядування на розгляд Верховної Ради.

      Так? Можна проголосувати?

      Ставлю  на голосування цей проект постанови. Він випливає з

 усієї цієї розмови, із тих пропозицій, що були. За основу.

 

      "За"

      Рішення  прийнято.  Доповнення є, уточнення? Будь ласка, ми

 маємо  на  увазі,  що варіанти постанов з цього приводу були і є

 варіанти  пропозицій  різних,  але  передбачається,  що юридично

 виписати  цю  постанову  ми  доручемо нашому юрвідділу, бо інаке

 неможна. А ні, треба відкласти зараз, нехай готує комісія проект

 документу,  щоб  потім  ми його остаточно проголосували у такому

 чистому   вигляді.   Будь  ласка,  запишіться  хто  хоче  внести

 пропозиції.

      10 хвилин вистачить? Мішура, будь ласка.

 

      МІШУРА

      Я  пропоную  третій  пункт записати трішки не так, бо закон

 про місцеве самоврядування комісією вже підготовлений, він у нас

 на  руках. Значить, вважати за потрібне прискорити розгляд цього

 закону на сесії. От так третій пункт.

 

      ГОЛОВА. Тоді давайте простіше скажемо: включити на, скажем,

 на наступний сесійний вівторок це питання, першим на вівторок це

 питання.  Зрозуміло як ставиться питання? Хто за цю пропозицію -

 прошу  її  підтримати.  У  перший  день  на  наступний  сесійний

 тиждень.

 

      "За" -

      Рішення  не  прийнято,  але  я поставлю ще раз, тільки я...

 Одну  хвилиночку,  не  про  це  мова йде, мова йде про закон про

 місцеве  самоврядування, да. Але я хочу вас поставити до відома,

 щоб  ви  мене  потім  не  звинувачували, є лист Президента, який

 звертається  на основі пропозиції Асоціації міст України про те,

 щоб  не  розглядати  цей закон, а доопрацювати його, враховуючи,

 там,  пропозиції,  мери  і  тому подібне. Мені здається, що його

 треба   починати   розглядом,   починати  розглядом,  а  ми  всі

 пропозиції   врахуємо.  Тому  я  про  шу  ще  раз  проголосувати

 пропозицію  Мішури  про  розгляд  цього  питання  на  наступному

 сесійному тижні, у перший день. Ставлю на голосування.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну,  в  другий  там  -в  перший,  другий  день,  на початку

 наступного сесійного тижня.

 

      "За" -

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Ще доповнення є? Хвилинку, зараз я... Шаланський.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ

      Прошу передати слово Марченко Володимиру Романовичу.

 

      ГОЛОВА.  Марченко.

 

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Уважаемые  депутаты, мне представляется, в проекте, который

 мы  проголосовали,  все-таки  заложено  противоречие, которое не

 позволит бюджетной Комиссии реализовать вот формирование местных

 бюджетов.

      Противоречие  заключается  в  том,  что этот закон, который

 сегодня  существует, по формированию местных бюджетов, не должен

 противоречить  Конституции.  Обкективно  такого  не  может быть,

 потому  что  143-й  статьей  Конституции  (я  зачитаю) записано:

 "Обласні  та районні Ради затверджують бюджети, які формуються з

 коштів  Державного  бюджету".  То  есть  в  Конституции  заложен

 совершенно противоположный принцип формирования бюджета.

      Депутат Носов внес предложение, что вот на вот этот год, на

 переходной период просто руководствоваться Законом про бюджет...

 о  местных  бюджетах,  который  сегодня действует (про бюджетную

 систему).

      И   поэтому   мне   представляется   вот  на  видповиднисть

 Конституции  (если  мы договоримся), понимая это все, снимем, то

 это   будет   правильно   и   тогда  бюджетная  Комиссия  сможет

 формировать  метсные  бюджеты,  и  мы  сработаем  на созидание в

 государстве, а не на разрушение через это противоречие.

      Поэтому предлагаю вылучиты -яке б відповідало, або яке б не

 протирічило нині діючій Конституції.

 

      ГОЛОВА.  Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

      "За" -

      Я  думаю,  що бюджетна Комісія під час підготовки виконання

 другого  пункту  про  приведення у відповідність, вона рвахує ці

 нюанси  імаксимально зніме протиріччя між вимогами Конституції і

 закону цього.

      Але  давайте, я думаю, що діє сьогоднішня та умова, про яку

 говорив  Носов.

      Буть ласка, Брит.

 

      БРИТ.

      Прошу  передати слово депутату Терцю.

 

      ТЕРЕЦЬ. Дякую.

      Шановний  Олександр Олександрович, шановні колеги. Я гадаю,

 що  в  2-му  пункті,  щоб  уникнути  правових  колізій  і те, що

 говорять  мої  колеги,  я  гада  що  необхідно  утановити термін

 перегляду у точнень  до  Закону "Про бюджетну  систему".

      І  я  гадаю,  що  те  треба зробити до прийняття Закону про

 бюджет 1997 року.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.      Будь      ласка,      Вітренко.      Яка     є

 пропозиція..............?

      (Ш у м  у  з а л і)

      Дайте ще  раз Терцю слово.

 

      ТЕРЕЦЬ. Дякую.

      Я  пропоную,  щоби  зміни,  які  були  запропоновані в 2-му

 пункті  до Закону "Про бюджетну систему" були розглянуті нами до

 прийняття   закону  про  бюджет 1997 року.

      І   тоді   буде   уникнуто   правових   колізій,   які  тут

 наголошуються.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Це  пропозиція,  яку називали ряд депутатів і вона

 буде  автоматично  враховуваться,  тому  що  Закон  про бюджетну

 систему,  про  бюджет  на  1997  рік, він фактично є перехідними

 положеннями  у  бюджетній  системі будь-якого часу. А тим паче в

 нвступний рік.

      Я думаю, що це все буде враховано. Це автоматично і це само

 собою розуміється.

      Будь ласка, Вітренко.

 

 

      ВІТРЕНКО. Олександр Олександрович, я пропоную, щоби ми в цю

 постанову,   в   постанові   записали  протокольне  доручення...

 протокольне доручення комісії Стешенка.

      Леонід  Іванович,  ти  ж  відволікаєш Голову і він не почує такі  важливі  речі.

      Ще  раз,  Олександр  Олександрович,  я  пропоную,  щоб ми в

 Постанову  додали протокольне доручення Комісії, ядумаю, Комісії

 Стешенка,  розібратись,  і не чекати, як пройде рік, розібратись

 із  142 і 143 статею Конституції. В них закладено протиріччя між

 цими  двома  статтями.

      Крім  того,  стаття  143  все одно не дасть змоги формувати

 нормальні місцеві бюджети у відповідності до Європейської хартії

 про  місцеве  самоврядування.  Ми  повинін на місцях забезпечити

 місцеві  бюджети  фінансовими  ресурсами, а не чекати, що будуть

 формуватись  із  коштів  Державного  бюджету.

      Я  прошу  вас поставити на голосування таку пропозицію, щоб

 зараз  дати  доручення.

 

      ГОЛОВА.  Ставлю на голосування  цю  пропозицію.

      "За" -

      Моісеєнко.

 

      МОІСЕЄНКО.  Уважаемые коллеги, я все-таки настаиваю на том,

 чтобы   наше   предложение  по  изменению  цифр  по  налогам  на

 прибутковый   податок  з  громадян  у  розмірі  50%  И  на  т  е

 предприятия,   которые   находятся   в   управлении   сельскими,

 поселковыми и городскими Советами в розмірі 70% были изменены на

 100%.

      В   противном   случае,   как   мы  уже  советовались  и  в

 руководством  финансового  отдела,  и  в  финансового управления

 нашей  области, и так далее, и так далее, как мы прорабатывали с

 компетентными  товарищами,  кто разбирается в этих вопросах и так

 далее,   значит,   у   нас  не  будет  возможности  сформировать

 нормальные  бюджеты на базовом уровне, если так можно выразится,

 орагном  самоуправления.

      Поэтому  я  вношу  такое предложение, чтобы в Постановлении

 было  сказано  о том, чтобы этот документ можно было бы принять,

 но  с учетом доработки первых статей и рповедением перерасчета с

 учетом   изменения  этих  цифр.

 

      ГОЛОВА.  Володимире  Миколайовичу,  хороша ваша пропозиція,

 тільки  немає  її  куди  проголосувать,  тому що ми голосуємо за

 Постанову,  яка  не  торкається питання по суті. Ми говоримо, що

 керуємося  у  данному  випадку  законом  про бюджетну систему. А

 власне  кажучи,  тим  самим  ми  відхиляємо  зараз розгляд цьгго

 законопроекту.

      Будь ласка, Поживанов.

 

      ПОЖИВАНОВ. Поживанов, 135, город Мариуполь.

      Александр  Александрович,  тут два вопроса то, что касается

 этой постановы.

      Первое.  Необходимо  вносить  вместе  с  законом  о местном

 самоуправлении   закон   о   государственных  держадменистрациях

 обласных. И в пакете их рассматривать - это раз.

      А  второе.  Если  мы уже говорим о том, что мы оставляем на

 протяжении  там  года или двух действие существующего бюджетного

 законодательства,  тогда  давайте  отойдем от закона о бюджетной

 системе,   а   выполним  статьи  законов  о  налоге  на  прибыль

 предприятий  и  статьи закона о подоходном налоге, где записано,

 что  эти виды налогов 100 процентов остаются в бюджетах базового

 уровня.  А  базовый  уровень -это село, город и поселок. И тогда

 все вопросы по зарабоной плате учителей и врачей, всей бюджетной

 сферы  по  разделах  90,  200, 201 203 бюджетной системе Украины

 полностью снимутся. А Николай Янович эти вопросы не хочет просто

 поднимать и считать.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Микола  Олексійович,  ми  ці  питання, розглядаючи

 питання  по  суті  про  бюджет  1997  року,  ми тоді врахуємо ці

 питання.  Бо  зараз  до цієї постанови вона теж ця пропозиція не

 стосується.

      В  цілому  ставлю  на  голосування постанову. Азарову дайте

 слово ще.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Уважаемые  народные  депутаты,  давайте  мы

 вдумаемся,  2  часа  мы  вели обсуждении этого закона, принимаем

 постановление.  И  Марченко  абсолютно правильно сказал: "Что за

 постановление     мы     принимаем?".     Бюджетной     комиссии

 руководствоваться  законом  о  бюджетной  системе  в  той часте,

 которая  не  суперечить Конституцие Украины. Так что же мы разве

 это  сами не знаем. Мы так бы и действовали, если бы статья 143-

 142  Конституции  реально  бы видповидала бы практике бюджетного

 процесса.  Мы  ж потом и вносим этот закон. Что есть пределенное

 противорение.

      Вот  как Михаил Александрович уважаемый говорит: оставь 100

 процентов  прибыли  на  базовом ривне. Да, тогда город Мариуполь

 может поделиться еще с десятком минимум городов.

      А  что  делать  сотне городов, которые вообще останутся без

 доходных источников. Мы ж это должны учитывать.

      Депутат Терец говорит: давайте мы ...

 

      ГОЛОВА.  Микола  Янович,  я прошу вас, ну, будь ласка, ви ж

 взяли  слово  не для коментарів виступів інших. Мова йде про те,

 якщо  у  вас  є ще після цього доповлення до проекту, давайте ми

 проголосуємо.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Доповнення  одно,  Александр Александрович,

 здравый  смысл, так, и практика говорит, что до внесения змин до

 Закону  о бюджетной системе и до приведения ее у видповидность с

 Конституцией  ей  и руководствоваться, руководствоваться Законом

 ныне диючим о бюджетной системе. Все.

 

      ГОЛОВА. То про це ми проголосували вже.

      Ну  ми ж записали другий пункт, що до доопрацювання проекту

 закону  з  врахуванням  цих пропозицій, що внесені і Азаровим, і

 іншими депутатами. Ну як же можем ми це заперечувати?

      Пєхота, будь ласка. Остання пропозиція.

 

      ПЄХОТА.

      Дякую,   Олександре  Олександровичу.  Ми  з  одного  тупіка

 увійждемо  в  другий  тупік.  І  ми  не  зрушимо  вперед. Тому я

 підтримую  Марченко  і  Азарова, що треба нам зняти ці слова: "в

 тій  частині,  що  відповідає  Конституції, законам". Бо воно не

 відповідає,  і  ми  розуміємо,  що ми тупцюємось вже два місяці,

 нічого  не  можемо  зробити з тим записов, який вніч прийняли по

 бюджетній системі.

      Треба  просто  на  це  свідомо  піти на цей рік, і треба ці

 слова  зняти "в тій частині, що відповідає Конституції", воно не

 відповідає.  Або проголосувати доповнити перехідні умови, які ми

 записали  в  Конституції,  набрати  більшістю  конституційною  і

 сказати,  що отакий-то 143-ій пункт Конституції діє з 1998 року.

 І тоді було б все правильно.

 

      ГОЛОВА.  Ви  всі сказали те, що сказав Носов. Він звернувся

 до  всіх  вас і кажу: "Ми ж розумні люди, не будем звертаться до

 Конституційного  Суду і будем працювати в цій системі". То треба

 ще  всім висловитися з цього приводу, що Носов сказав правду! То

 й я це підтверджую.

      Я ставлю в цілому на голосування цей проект.

 

      "За"

 

      Спасибі.

      Сирота  Михайло  Дмитрович,  на  трибуну.  Голова Лічильної

 комісії.

      Увага!  Перед  тим, як він говоритиме, хочу нагадати: о 12.

 30   відбудеться   урочисте   приведення   до   присяги   суддів

 Конституційного  Суду, після чого ми продовжимо засідання. Явка,

 прошу,  ну само собою, там всі щоб були без запізнення о 12. 30.

 З участю Уряду і Президента.

 

      СИРОТА М.Д.

      Шановні  народні  депутати, дозвольте зачитати вам протокол

 засідання Лічильної комісії від 18 жовтня 1996 року.

      Присутні    члени   комісії   слухали   підсумки   таємного

 голосування по виборах членів Конституційного Суду України.

      В  бюлетень  для  таємного  голосування  по  виборах членів

 Конституційного   Суду   України   були   включені  кандидатури:

 Гооворуна Володимира Пилиповича і Сінченка Сергія Григоровича.

      На   підставі  результатів  таємного  голосування  Лічильна

 комісія   встановила:  загальна  кількість  народних  депутатів,

 обраних  на  час  проведення  сесії,  417,  кількість  депутатів

 України,  повноваження  яких  визнані Верховною Радою України, -

 417, кількість народних депутатів України, які одержали бюлетені

 для  таємного  голосування  -230.  Кількість  народних депутатів

 України,  які  взяли  участь  у  голосуванні  -218. Таким чином,

 відповідно  до  пунктів  26 частини першої статті 85 Конституції

 України та глави 3. 7 і статті 5. 2. 7 Регламенту Верховної Ради

 України   лічільна   комісія   вирішили  вважати  вибори  суддів

 Конституційного Суду такими що не відбулися.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Запитання є? Будь ласка, які запитання? 1 хвилина,

 будь ласка, Донченко.

 

      ДОНЧЕНКО.

      Спасибо, Александр Александрович. Уважаемый доповидач, меня

 интересует  один  вопрос  только вы делали анализ или нет, какие

 области  приняли  участие или не принимали участие в голосовании

 и  какие фракции принимали участие или не принимали? Это в ваших

 силах, фамилии известны, мы не настаиваем кто брал, кто не брал,

 будьте  добры, пожалуйста, ответьте на этот вопрос чтобы слышали

 все граждане Украины кто блокирует этот процесс.

 

      СИРОТА.    Дякую.   В   своїй   роботі   лічільна   комісія

 користувалась  виключно  положеннями Регламенту, в Регламенті не

 передбачено  аналіз комісією хто збякої області приймав участь у

 голосуванні  чи  не  приймав, тим більше з групи чи з фракції, а

 результати  голосування  я  вам  у  відповідності  до Регламенту

 доповів. Дякую.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, сідайте на місце. Справа в тому, що вся

 робота  Верховної  Ради  відбувається  гласно,  і  тому тут нема

 ніякого  секрету, і ви добре знаєте, які фракції не брали участі

 у голосуванні.

      (Ш у м  у  з а л і).

      Так я і говорю - представники правих фракцій не голосували,

 не голосували, відмовилися  від участі у голосуванні. Тому, все,

 будь  ласка.

      О  12.30  відбудеться  засідання Верховної Ради, прошу.

 

                          ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВА.   Шановні   депутати   та   гості  Верховної  Ради.

 Продовжується  пленарне засідання Верховної Ради. В ньому беруть

 участь  Президент України  Леонід Данилович Кучма.

      ( О п л е с к и )

      Голова Верховного Суду України  Віталій Федорович Бойко.

      ( О п л е с к и)

      Перший  віце-прем'єр,  міністр  України  Василь  Васильович

 Дурдинець.

      (О п л е с к и)

      Члени  Кабінету  Міністрів.  Присутні також гості Верховної

 Ради,  працівники  апарату  Кабінету  Містрів,  Верховної  Ражи,

 Адміністрації     Президента,    журналісти    і    представники

 дипломатичного корпусу.

      ( О п л е с к и )

      Шановні  народні  депутати,  шановні  учасники  засідання і

 гості.  День 18 жовтня 1996 року  поза сумнівом увійде в історію

 українського  державотворення  як визначна  віха.

      Адже  саме   сьогодні  ми  робимо вирішальний крок на шляху

 створення   нового   для   України  інституту  держави,  яким  є

 Конституційний  Суд України.

      Цей  крок  ще раз засвідчує нашу послідовність в реалізації

 бажання  жити і працювати за Конституцію України, нашу рішимість

 втілювати Основний Закон в життя.

      Позавчора  Верховна  Рада  прийняла  у новій редакції Закон

 "Про  Конституційний  Суд  України", який дає змоогу невідкладно

 розпочинати   його  функціонування.

      Вчора  Президент  України підиписав і оприлюднив цей закон.

 Хочу  висловити  щиру вдячність Лоніду Даниловичу за розуміння і

 підтримку в  цьому  важливому для   держави питанні.

      Відповідно  до  статті 149 Конституції України та статті 17

 Закону  "Про  Конституційний  Суд України" суддя Конституційного

 Суду  України вступає на посаду з ня складення ним присяги судді

 Конституційного Суду України.

      Відтак   сформований   склад   Конституційного   Суду  стає

 повноважним  з  сьогоднішнього  дня.  Тому саме сьогоднішню дату

 правильно  було  б  вважати  днем утворення Конституційного Суду

 України.

      Не   секрет,  що  формування  складу  Конституційного  Суду

 відбувалось  не  дуже просто. Цей процес в Україні розпочався як

 відомо    як більш  3 роки тому.

      Сьогодні  ми  маємо  згадати  і  про  те,  що  1-м  головою

 Конституційного  Суду  України  було  обрано  Леоніда  Петровича

 Юськова,  якого, на  жаль,  уже  немає  серед нас.

      Та   все  ж  спільними  зусиллями  Президента,  судівського

 корпусу  та  Парламенту України нам вдалось рекалітзувати вимоги

 Конституції України і сформувати дієздатний орган Конституційної

 юрисдикції  до  складу якого призначені безперечно одні з кращих

 фахівців - досвідчені  теоретики і  практики  в  галузі права.

      Переконаний,   що  їх  знання,  принциповість,  чесність  і

 сумлінність   слугуватимуть  благородній  справі  утвердження  в

 Україні принципів верховенства права і конституційної законності

 в інтересах людини.

      Виконуючи  вимоги Конституції України, подаючи приклад як і

 належить  суддям,  точного дотримання положень Основоного Закону

 що  недосумісності діяльності професійного судді з іншими видами

 діяльності,  усі судді Конституційного Суду України до складення

 ними  присяги представили відповідні документи про звільнення їх

 з  попередніх посад.

      От  же,  у  нас є всі підстави розпочати урочисту процедуру

 складення присяги  суддями  Конституційного Суду України.

      Для  складення  прийсяги запрошується суддя Конституційного

 Суду   України  ВОлодимир  Денисович  Вознюк.

      Прошу   вас.

 

      ВОЗНЮК  В. Д. Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати

 високий    обов'язок   судді   Конституційного   Суду   України,

 забезпечувати   верховенство   Конституції   України,   захищати

 конституційний  лад  держави,  конституційні  права та свободи

 людини  і громадянина.

 

      ГОЛОВА.  Спасибі  вам.

       (ОПЛЕСКИ)

      Для  складення  прийсяги запрошується суддя Конституційного

 Суду  Микола  Іванович   Козюбра.

 

      КОЗЮБРА М. І. Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати

 високий    обов'зок    судді   Конституційного   Суду   України,

 забезпечувати   верховенство   Конституції   України,   захищати

 конституційний лад держави, конституційні права і свободи людини

 і  громадянина.

      (ОПЛЕСКИ)

 

      ГОЛОВА.    Для   складення   присяги   запрошується   суддя

 Конституційного Суду   України  Михайло  Васильович Костицький.

 

      КОСТИЦЬКИЙ  М. В. Шановний пане Президенте, шановний Голово

 Верховної Ради,  шановні  колеги  народні  депутати!

      Перед  тим,  як скласти присягу судді Конституційного Суду,

 я,  як  в  останню  хвилину  ще  народний  депутат України, хочу

 скласти з себе повноваження народного депутата України.

     (ОПЛЕСКИ)

     Два  з  половиною  роки  я  працював  як  член Українського

 парламенту  Конституційної  комісії. Тут я пройшов з вами велику

 політичну  і  життєву  школу, ще один найвищий і найповажніший у

 моєму житті університет. Тому, прощаючись із Парламентом, я хочу

 подякувати  своїм виборцям (............) виборчого округу ь201,

 керівництву  Верховної  Ради,  Голові  Олександру Олександровичу

 Морозу,  заступнику Олександру Миколайовичу Ткаченку, заступнику

 Віктору  Лаврентійовичу  Мусіяці, голові комісії, де я працював,

 Володимиру    Миколайовичу   Стротовичу,   керівництву   фракції

 "Державність" академіку Юхновському.

      Сердечно  дякую  вам  за  допомогу,  співпрацю та бажаю вам

 здоров'я і успіхів у праці  на благо України.

      А тепер дозвольте перейти до присяги.

      Урочисто   присягаю   чесно,  сумлінно  виконувати  високий

 обов'язок  судді  Конституційного  Суду  України,  забезпечувати

 верховенство  Конституції  України,  захищати конституційний лад

 держави, конституційні права та свободи людини і громадянина.

 

      ОПЛЕСКИ.

 

      ГОЛОВА.    До    складення   присяги   запрошується   суддя

 Конституційного Суду  Людмила Федорівна Маліннікова.

 

      МАЛІННІКОВА  Л.  Ф.  Урочисто  присягаю  чесно  і  сумлінно

 вконувати  високий обов'язок судді Конституційного Суду України,

 забезпечувати   верховенство   Конституції   України,   захищати

 конституційний  лад  держави,  конституційні  права  та  свободи

 людини  і громадянина.

      (ОПЛЕСКИ)

 

      ГОЛОВА.    До    складення   присяги   запрошується   суддя

 Конституційного Суду України Петро Федорович Мартиненко.

 

      МАРТИНЕНКО П.Ф.

      Урочисто  присягаю  чесно  і  сумлінно  виконувати  високий

 обов'язок  судді  Конституційного  Суду  України,  забезпечувати

 верховенство  Конституції  України,  захищати конституційний лад

 держави, конституційні права та свободи людини і громадянина.

 

      (ОПЛЕСКИ)

 

      ГОЛОВА.    До    складення   присяги   запрошується   суддя

 Конституційного Суду України Олександр Миколайович Мироненко.

 

      МИРОНЕНКО О.М.

      Урочисто  присягаю  чесно  і  сумлінно  виконувати  високий

 обов'язок  судді  Конституційного  Суду  України,  забезпечувати

 верховенство  Конституції  України,  захищати конституційний лад

 держави, конституційні права та свободи людини і громадянина.

 

      (ОПЛЕСКИ)

 

      ГОЛОВА.    До    складення   прясяги   запрошується   суддя

 Конституційного суду України  Василь  Івнович Німченко.

 

      НІМЧЕНКО В.І.

      Урочисто  присягаю  чесно  і  сумлінно  виконувати  високий

 обов'язок  судді  Конституційного  Суду  України,  забезпечувати

 верховенство  Конституції  України,  захищати конституційний лад

 держави, конституційні права та свободи людини і громадянина.

      (Оплески)

 

      ГОЛОВА.    Для   складення   присяги   запрошується   суддя

 Конституційного Суду України Віталій Іванович Розенко.

 

      РОЗЕНКО В. І. Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати

 високий    обов'язок    судді   Конституційного   Суду   України

 забезпечувати   верховенство   Конституції   України,   захищати

 конституційний  лад  держави,  конституційні  права  та  свободи

 людини і громадянина.

      (Оплески)

 

      ГОЛОВА.    Для   складення   присяги   запрошується   суддя

 Конституційного Суду України МИкола Дмитрович Савенко.

 

      САВЕНКО М. Д. Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати

 високий    обов'язок   судді   Конституційного   Суду   України,

 забезпечувати   верховенство   Конституції   України,   захищати

 конституційний   лад   держави,   права   та  свободи  людини  і

 громадянина.

      (Оплески)

 

      ГОЛОВА.    Для   складення   присяги   запрошується   суддя

 Конституційного Суду України Микола Федосович Селівонов.

 

      СЕЛІВОНОВ М.Ф.

 

      Урочисто  присягаю  чесно  і  сумлінно  виконувати  високий

 обов'язок  судді  Конституційного  Суду  України,  забезпечувати

 верховенство  Конституції  України,  захищати конституційний лад

 держави, конституційні права та свободи людини та громадянина.

 

      ГОЛОВА.    Для   складання   присяги   запрошується   суддя

 Конституційного Суду України Віктор Єгорович Скомороха.

 

      СКОМОРОХА В.Є.

      Урочисто  присягаю  чесно  і  сумлінно  виконувати  високий

 обов'язок  судді  Конституційного  Суду  України,  забезпечувати

 верховенство  Конституції  України,  захищати конституційний лад

 держави, конституційні права  та свободи людини і громадянина.

 

      ГОЛОВА.    Для   складення   присяги   запрошується   суддя

 Конституційного  Суду України Іван Артемович Тимченко.

 

      ТИМЧЕНКО І.А.

      Урочисто  присягаю  чесно  і  сумлінно  виконувати  високий

 обов'язок  судді  Конституційного  Суду  України,  забезпечувати

 верховенство  Конституції  України,  захищати конституційний лад

 держави, конституційні права та свободи людини і громадянина.

      (О п л е с к и )

 

      ГОЛОВА.    Для   складення   присяги   запрошується   суддя

 Конституційно Суду України Володимир Павлович Тихий.

 

      ТИХИЙ  В.  П. Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати

 високі    обов'язки    судді   Конституційного   Суду   України,

 забезпечувати   верховенство   Конституції   України',  захищати

 конституційний  лад  держави,  конституційні  права  та  свободи

 людини і громадянина.

      (О п л е с к и)

 

      ГОЛОВА.    До    складення   присяги   запрошується   суддя

 Конституційного Суду України Людмила Пантеліївна Чубар.

 

      ЧУБАР Л.П.

      Урочисто  присягаю  чесно  і  сумлінно  виконувати  високий

 обов'язок  судді  Конституційного  Суду  України,  забезпечувати

 верховенство  Конституції  України,  захищати конституційний лад

 держави, конституційні права та свободи людини і громадянина.

      ОПЛЕСКИ.

 

      ГОЛОВА.    Для    складення   прсяги   запрошується   суддя

 Конституційного Суду України  Володимир Миколайович Шаповалов.

 

      ШАПОВАЛОВ В.М.

      Урочисто  присягаю  чесно  і  сумлінно  виконувати  високий

 обов'язок  судді  Конституційного  Суду  України,  забезпечувати

 верховенство  Конституції  України,  захищати конституційний лад

 держави, конституційні права та свободи людини і громадянина.

      ОПЛЕСКИ.

 

      ГОЛОВА.   Для   складення   присяги   запроошується   суддя

 Конституційного Суду України Станіслав  Сергійович Яценко.

 

      ЯЦЕНКО С.С.

      Урочисто  присягаю  чесно  і  сумлінно  виконувати  високий

 обов'язок  судді  Конституційного  Суду  України,  забезпечувати

 верховенство  Конституції  України,  захищати конституційний лад

 держави, конституційні права та свободи людини і громадянина.

 

      (ОПЛЕСКИ)

 

      ГОЛОВА. Слово має Президент України Леонід Данилович Кучма.

 

      КУЧМА   Л.  Д.  Шановні  народні  депутати,  шановні  судді

 Конституційного Суду!

      Підтримую  Олександр Олександрович, що сьогодні в державно-

 політичному  житті   України  відбулась   визначна  подія.

      Нарешті   після  численних  спроб  та  зусиль  минулого  та

 нинішнього складу Верховної Ради сформовано Конституційний Суд.

      Сам  факт  появи Конституційного Суду, який має забезпечити

 беззастережне  застосування  положень  нової Конституції, рішуче

 класти  край  будь-яким  відступам  від неї, свідчить про те, що

 Україна   набуває   всіх  необхідних  рис  та  якостей  правової

 демократичної  держави.

      Та обставина, що шлях до створення Конституційного Суду був

 складним  і  тривалим,  на мою думку, цілком закономірно. Хоча б

 тому,  що  радикальні  зміни,  які  відбуваються в нашому житті,

 вимагають   вдумливого,  і,  якщо  хочете,  оборежно  виваженого

 підходу  до  державотворення,  у  тому  числі  державно-правових

 інститутів.

      Пошук  оптимальних  підходів  до  розбудови  нашої держави,

 формування  її  правової  системи  -справа  не проста. Цей пошук

 відбувається в зіткненні різних точок зору, боротьби за найбільш

 доцільне  і оптимальне розв'язання проблем та завдань державного

 становлення.

      Так    було,    зокрема,    при    підготовці    підписання

 Конституційного  договору,  і  при  розробці  та схваленні нової

 Конституції.

      Різні  бачення  і  думки щодо розв'язання актуальних питань

 сьогодення  мають  місце і зараз. Візміть, скажем, різні підходи

 проекти   законів   про   Кабінет   Міністрів   чи  про  місцеве

 самоврядування України, які мають розглядатись Верховною Радою.

      Думаю,  що  єдиним критерієм до подолання цих суперечностей

 повинні  бути  положення нововї Конституції. Саме вони покликані

 створювати  базу  порозуміння,  визначати  зміст і спрямованість

 усіх  наших  дій.  Досягти успіхів на цьому шляху можна лише при

 об'єднанні  зусиль  усіх  державних  органів і органів місцевого

 самоврядування,  консолідації  всього  суспільства. Лише за умов

 усвідомлення,  що  не  страйки,  не  розбрат,  не  гучні слова і

 заклики,  а  важка  і напружена праця усіх та кожного, злагода і

 громадянський  мир  -єдиний напрямшок нашого поступу до заможної

 держави, високого життєвого рівня її громадян.

      І   це   невисокі   слова,   що   виголошуються   з  нагоди

 сьогоднішньої   події   -це   перевіренний   світовою  практикою

 багатовіковий досвід.

      Вагомий внесок у консолідацію зусиль усіх державних органів

 та  спрямування  нашого поступу саме в такмоу ричищі якраз і має

 робити  Конституційний  Суд.  Конституційний  Суд  повинен стати

 суддєю   і   орбітром  нерідко  в  непростих  взаєминах  органів

 законодавчої   і   виконавчої   влади.   Здійснювати  оцінку  на

 відповідність  Конституції усіх нормативних актів держави. Чи не

 найбільш  важлива  функція  Конституційного  Суду  -забезпечення

 захисту  прав і свобод людини, охорона конституційного порядку у

 державі.  Президент  як  гарант  Конституції України завжди буде

 спиратись на рішення  Конституційного Суду.

      Після   принесення   сьогодні   присяги  і  обрання  голів,

 Конституційний   Суд  розпочне  свою  роботу.  Як  відомо  судді

 Конституційного  Суду  призначались  трьома  гілками  влади. Але

 після  принесення присяги, незалежно від того, якою гілкою влади

 судді   призначенні,   їм   належить  скласти  свій  автономний,

 сцементований    Конституцією    організм.   Лише   Конституція,

 закон.........  мати,  бути  тією  силою,  стрижневої основи яка

 визначатиме зміст рішень Конституційного Суду.

      У  свою  чергу  держава повинна потурбуватись для створення

 для  нього  належних умов. Щодо мене, то я робитиму все можливе,

 щоб такі умови були створені у найкоротший строк.

      Хотів  би побажати всім суддям Конституційного Суду України

 гідно  нести  це  високе  звання, служити інтересам Українського

 народу,  зміцнювати  авторитет  України. Здоров'я, успіхів вам в

 цій відповідальній і почесній справі.

 

      (ОПЛЕСКИ)

 

      ГОЛОВА. Дозвольте, шановні колеги, від імені Верховної Ради

 сердечно  поздоровити  суддів Конституційного суду із вступом на

 посаду і створенням Конституційного Суду України.

 

      (ОПЛЕСКИ)

     (Звучить Гімн  України)

 

      ГОЛОВА. Спасибі, прошу сідати.

      Зараз  члени  Конституційного  Суду зберуться на своє перше

 пленарне  засідання  і оберуть собі самі заступника, заступників

 Голови і Голову Конституційного Суду.

      Тому я хотів би від вашого імені ще раз побажати їм успішно

 пройти  цю  процедуру  і приступити до безпосереднього виконання

 своїх обов'язків.

      До  складу  Конституційного  Суду,  я  думаю, що ми ближчим

 часом додамо ще двох представників. Але поки що сподіваємося, що

 ви не будете послабляти своєї діяльності.

      Ще раз привітаємо їх.

      (Оплески)

      Будь  ласка,  я  прошу представників Секретаріату допомогти

 членам суду виконати цю місію.

      Ви   роздали  вже  депутатам?  Валентин  Іванович,  роздали

 депутатам?

      Шановні  депутати,  продовжуємо  засідання.  Прошу уваги! В

 роботі   засідання   бере  участь  Президент  і  члени  Кабінету

 Міністрів,  ми  включили до порядку дня вранці питання про заяву

 Верховної   Ради  України  стосовно  прийняття  Державною  Думою

 Російської  Федерацій  в  першому  читанні  проекту федерального

 Закону про припинення розподілу Чорноморського флоту.

      Робоча  група за дорученням вас пропонує такий текст заяви.

 16  жовтня 96 року Державна Дума Російської Федерації прийняла в

 першому   читанні  проект  федерального  Закону  про  припинення

 розподілу   Чорноморського   флоту.  В  Законі  робиться  спроба

 поширити  юрисдикцію  Російської федерації на місто Севастополь.

 Обговорення  цього закону було відвертою антиукраїнською акцією,

 яку   Верховна   Рада   України   розцінює  як  грубе  порушення

 основоположних норм міжнародного права, посягання на суверенітет

 України як чергове висунення територіальних претензій до України

 з боку нижньої палати законодавчого органу Російської Федерації.

 Така  акція  ставить  під загрозу як життєво важливі національні

 інтереси  України,  так  і  переговорний  процес  щодо розподілу

 Чорноморського  флоту,  перспективи  укладання широкомасштабного

 договору  о  дружбу,  співробітництво між Україною та Російською

 Федерацією.

      Верховна    Рада    України    звертає    увагу   Світового

 співтовариства  держав,  які  надали України гарантії безпеки на

 те,  що  Державна  Дума  Російської Федерації не вперше відіграє

 дестабілізуючу  роль  у регіоні, порушує стабільність і безпеку,

 створює своїми рішеннями конфліктну ситуацію, яка може призвести

 до непербачуваних наслідків.

      Верховна  Рада  України  застерігає,  що в разі остаточного

 ухвалення і підписанн згаданого законопроекту вона змушена буде,

 відповідно  до  Конституції  України,  наполягати  на  негайному

 виданні ... виведені російського Флоту з території України.

      Разом   з   тим  верховна  Рада  України  сподівається,  що

 законодавці  Російської Федерації виявлять почуття реальності та

 зваженості,   не   допустять  погіршення  стосунків  між  нашими

 державами і народами".

      Пропонується за основу прийняти цей текст.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      За основу.

 

      "За" -

      Текст прийнятий за основу. Чи є потреба доповнення робить?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      В цілому ставлю на голосування. В цілому.

 

      "За" -

      Рішення првйнято.

      Є   пропозиція  дати  протокольне  доручення  в  Комісію  в

 закордонних   справах  -  вивчити всі  нюанси  цього  питання  і

 підготувати  відповідний  документ у вигляді постанови чи іншого

 проекту документу Верховної Ради.

      Ставлю на голосування таке доручення.

 

      "За" -

      Рішення прийнято. Спасибі.

     (Ш у м  у  з а л і)

      Розглядається   питання   про  проект  Закону  України  про

 акцизний  збір.  Доповідає..........  Олексій  Іванович,  перший

 заступник  начальника  Головної  державної  податкової інспекції

 України.

      Будь  ласка... Я прошу уваги.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ШИТРЯ.

      Шановний  Олександр  Олександрович,  шановні депутати. Уряд

 виносить на  ваш  розгляд проект Закону про акцизний збір. Як ви

 знаєте,  у нас в системі оподаткування єсть такий закон і декрет

 був прийнятий у грудні 1992 року, 26 грудня. І з того часу в нас

 діє Закон "Про акцизний збір".

      Необхідність  прийняття цього закону пов'язана з тим, що за

 період  з  1993  года  по даний час... внесено цілий ряд змін до

 діючого законодавства.

      Крім  того,  виникла нагальна потребність урегулювати цілий

 ряд  питань,  які на даний час  не  врегульовані.

      Тому  в  проекті  Закону  про  акцизний збір передбачається

 уточнити порядок обчислення і сплати та з урахуванням до бюджету

 сум   акцизного  збора  з  імпортних  товарів, яків возяться  на

 теріторію,   а  також  порядок  обчислення  акцизного  збору  по

 товарам, на які ставки акцизного збору передбачені в екю.

      На   сьогоднішній   день  виникають  великі    проблеми  із

 стягненням  акцизного  збору  з  товарів  і  продукції,  на  які

 встановлюється  акцизних збір, що виготовляється з давальницької

 сировини.

      Існуюча   законодавча   та   нормативна   база   з  питання

 оподаткування  акцизним  збором  таких  товарів  дає  можливість

 ухиляться   від   оподаткування  підприємствам  -власникам  цієї

 сировини.

      Тому  в названому проекті закону передбачено шляхи виходу з

 ціє  ситуації.

      Відповідно   до  рішень  Уряду  щодо  посилення  державного

 контролю   за   виробництвом  і  торгівлею  спиртом  етиловим  і

 алкогольними   напоями   проектом   закону   не   передбачається

 звільнення  від  акцизного  збору  оборотів  з реалізації спирту

 етилового   та  інших   товарів   вітчизняного  виробництва,  що

 використовуютсья  товаровиробниками для виготовлення підакцизних

 товарів.  У  зв'язку  з  запровадженням  оподаткування  акцизним

 збором  товарів,  що ввозяться, пересилаються на митну територію

 України  фізичними  особами,  даним  законопроектом  передбачені

 конкретні   обсяги  товарів,  які  не  підлягають  оподаткуванню

 акцизним  збором  при  ввезенні  підакцизних товарів на загальну

 суму, що перевищує 200 екю, при ввезенні одиничного неподільного

 предмета  - 300  екю.

      Крім  цього,  враховуючи  те,  що  ставка акцизного збору в

 процентах   установлених  в  однакових  розмірах  як  на  товари

 вітчизняного,  так  і  на  товари,  що ввозяться з-за меж митних

 кордонів  України,  зазначеним  законопроектом передбачена єдина

 методика  обчислення акцизним збором від оподаткованого обороту.

 Тобто,  попереднє  включення  акцизного  збору  до оподаткованого

 обороту.   Враховуючи   значні   проблеми з  нарахуванням  суми

 акцизного збору, які виникли після 1 липня 1996 року у зв'язку з

 передачею  митним органам відповідно до статті 31 Закону України

 про  Державний  бюджет  на  1996  рік,  функції по справлянню та

 контролю  за  правильностю  обчислення  та  своєчасністю  сплати

 податку  на  добавлену  варість та акцизного збору з товарів, що

 іспортуються  в  Україну,  а  також  в  зв'язку з тим, що сплата

 акцизного  збора  при  імпорті  алкогольних  напоїв та тютюнових

 виробів  здійснюється  під  час  покупки  марок акцизного збору,

 зараз  державних  податкових адміністраціях за місцем реєстрації

 імпортера  і  потребує  окреме  вирішення те питання щодо обліку

 погашення векселів, виданих платникам при ввезенні давальницької

 сировини    та    товарів,    що   рейспортуються,   залишаються

 неврегульованим.

      Проектом  закону  передбачено  з  урахування  сум акцизного

 сбору  з імпортних товарів до Державного бюджету. Прийняття вище

 згаданого  проекту  закону  дасть  можливість (............) від

 оподаткування     акцизного     збором,     окремим    суб'єктом

 підприємницької діяльності.

      Хочу  наголосити  на  тому,  що в данний час у нас прийняті

 закони   і   діють   законодавчоврегульовано   акцизний  збір  з

 алкогольних напоїв, з тютюнових виробів, легкових автомобілів та

 інших   товарів,   тобто   по   конкретним   товарам   уже  таки

 законодавець  вирішив  і  прийняв  відповідне  рішення. Стосовно

 цього  закону,  який  вносить  Кабінет Міністрів, то це має бути

 завершающим етапом  урегулювання питання про акцизний збір.

      Спасибі за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Чи  є  запитання  до  доповідача?  Я хочу звернути

 увагу,  що  у  вас  на  руках  докмент, який внесенний Кабінетом

 Міністрів,   допрацьований   комісією   і  доповідається  власне

 документ  уже в новій редакції. Так про це сказав і доповідач. І

 з цим, я так розумію, погоджується і комісія, і доповідач. Ні?

 

      ШИТРЯ.  Не  зовсім  так.  На  комісії, яка відбулася учора,

 розглядалося  це  питання  і  було вирішено таким чином, що Уряд

 доповідає свій проект, а стосовні від комісії будуть зауваження.

 Хоча  я  повинен  сказати,  що  по  більшості  питань, які були,

 обговорювались,   ми   знайшли,   ну,   приємле   рішення.  Одне

 неурегульоване  питання,  яке  залишилося,  це Кабінет Міністрів

 пропонує  передати  на  рішення  Кабінету Міністрів встановлення

 ставок  акцизного сбору по алкогольні напої, виходячи з того, що

 це єсть монополія держави.

      З цим комісія не погодилась. Тому оце залашилось, я вважаю,

 одне   з   таких   принципових   питань,  яке  зараз  залишилось

 неврегульованим.

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  запишіться на запитання. Опублікуйте

 список. 10 хвилин.

      Глухівський.

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ. 277 виборчий округ, Львівщина.

      Шановний  доповідачу!  Я хотів вам задати два запитання. Ми

 зараз  багато  говоримо  про необхдність реформування податкової

 політики   і   основним   моментіом   в   цьому  реформуванні  є

 встановлення верхньої межі оподаткування.

      Я  хотів  вас  запитання: чи цей законопроект, цей податок,

 який  ми сьогодні розглядаємо, буде входити до числа тих, які не

 сплачуватиме  той  виробник,  які вже заплатив верхню межу свого

 оподаткування?

      І  друге  запитання.  Ми  сьогодні дуже багато говоримо про

 підтримку  вітчизняного  виробника.  Якщо  ми  будемо  обкладати

 акцизом   відчизняні   товари,   то   значить  ми  знижуватимемо

 конкурентноздатність   вітчизняних   товарів.   Чи   ми   будемо

 обмежувати,   якісь   обмеження   накладати   на  акцизний  збір

 вітчизняних товарів.

      Дякую.

 

      ШИТРЯ.  Спасибі  за запитання. Я б відповів таким

 чином.  По-перше.  Як  ви добре розумієте, акцизний збір, ставки

 акцизного  збору  так,  як  і  по  ПДВ -це не прямі податки, які

 включаються до ціни товарів.

      В  1 статті цього закону визначено, що акцизи становлюються тільки  на  ті  товари, які є в даний час чи високорентабельні(це

 одна  умова,  але  не перш за все), а це ті товари, які сьогодні

 мають специфіку таку.

      То  ми,  якщо  подивимося, то це алкогольні напої, то це ми

 побачимо  там  такі  товари,  як ювелірні вироби, ми побачим там

 хутряні  ироби.  Тобто,  це  не  ті  товари, які зараз, ну будем

 казати так, суттєво впливають на життєвий рівень населення.

      Тому, і я б сказав, що не можна казати тут, не можна казати

 про якусь межу. Це перше.

      Друге. Ми вже, не ми, а вірніше, парламент визначився, який

 перелік товарів і який розмір установлено. Тому цей закон тільки

 підводить  методологічну  базу  до  тих  чотирьох  законів,  які

 сьогодні уже діють на сьогоднішній день.

      Стосовно, стосовно підтримки виробника. То це питання таким

 чином  повинно  вирішуваться,  якщо  буде така потреба, скажемо,

 розглянути  ту  чи іншу галузь і ті чи інші товари, то це завжди

 можна зробити.

      На даний час я можу назвати перелік товарів. Такої потреби,

 я  вважаю,  що  немає.  Тим  паче,  що ви знаєте дуже добре, яке

 положення з надходженням коштів до Державного бюджету.

      Спасибі.

 

      ГОЛОВА. Вітренко.

 

      ВІТРЕНКО  Н. М. Шановний доповідачу, я відразу хочу сказати,

 що  я  буду  голосувати проти цього Закону тільки тому, що знову

 починається   прийняття   податкових   законів  без  Податкового

 кодексу. Про це вже ми втомилися розмову вести.

      Кабінет  Міністрів  не  вносить проект Податкового кодексу,

 керівництво  Верховної Ради робить все, щоб ми не розглядали наш

 варіант, нашу концепцію.

      І  в  мене до вас конкретне питання як до фахівця. Скажіть,

 будь  ласка,  що потрібно приймати по-перше: концепцію і загалом

 Податковий кодекс чи Закон про акцизний збір?

      Дякую.

 

      ШИТРЯ.  Спасибі. Спава в тому, що життя не стоїть на місці,

 я  з вами згоден, що треба прийняти концепцію, а потім конкретні

 закони. І, до речі, я повинен сказати, що Верховна Рада прийняла

 таку  концепцію  і  в  той постанові Верховної Ради записано, що

 мають  бути закінчена розробка законодавства Податкового кодексу

 в 97 році, такий є запис, якщо ми глянем, то це є.

      Но  я  погоджуюся  з  вами і, до речі, завтра буде нарада у

 Президента, де буде доповідать урядова комісія з причин, чому на

 даний  час,  ну,  будем  так  казать,  повільно  йде  робота над

 розробкою  Податкового  кодексу. Мушу сказати, що така комісія є

 від  уряду, зараз напрацьовано, це біля 250 сторінок Податкового

 кодексу  і,  я вважаю, що після узагальнення той роботи, яка вже

 була  проведена,  цей процес буде прискорено. Но життя, я ще раз

 хочу  сказать,  не  стоїть  на  місці  і бюджет кожен день треба

 поповнювати  і ще, до речі, скажу, що такий декрет з 92 року, як

 я вже казав, діє. Спасибі.

 

      ГОЛОВА.  Олексій  Івановичу,  ви говорите правильно, тільки

 говоріть скоріше, будь ласка. Хунов, прошу.

 

      ХУНОВ. Прошу передать слово 159 округ Семенюк.

 

      СЕМЕНЮК. 159 виборчий округ.

      Перш  за все хочу звернути увагу, що розгляд даного питання

 іде  з  порушенням  Регламенту,  так  як  вчора лише ми отримали

 відповідний законопроект і порівняльну таблицю. Це перше.

      Друге.  Я  хотіла  б  запитати,  шановний  доповідачу, наша

 Комісія з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів,

 соціального  розвитку  села  подавала пропозиції щодо розширення

 кількості  підакцизних  товарів.  Скажіть, будь ласка, коли буде

 відповідний  список  поданий  Верховній  Раді,  щоб можна було б

 подивитися   все-таки,  як  відредагована  відповідна  норма,  і

 скажіть  мені,  будь ласка, в якому стані знаходиться пропозиція

 Міністерства  сільського господарства щодо ввезення на територію

 України  овочевих  продуктів,  ми подавали відповідну пропозицію

 про  те,  щоб  відповідно  ввести  у перелік товарів підакцизних

 товарів.

      І ще одне у мене запитання - уже, вірніше, відповідь. Коли у

 нас  сьогодні в сесійному залі говориться про Податковий кодекс,

 то  мені  кажеться,  шановні  колеги,  що  Податковий кодекс -це

 збірник  законів,  які  ми  повинні  напрацювати і узагальнити в

 одну-єдину  відповідну  систему.  І потрібно, напевне, працювати

 над  законами,  а потім робити відповідний кодекс. І тим більше,

 що прийнятий законопроект і прийняті основні напрямки податкової

 політики  нами, цією ж Комісією з питань фінансів. тому я думаю,

 що  сьогодні робити трагедію, що у нас немає основних напрямків,

 не  потрібно.  Це я просто тим, хто сьогодні виступає із не цими

 пропозиціями.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Дякую.

 

      ШИТРЯ. Спасибі. Я буду дуже коротко відпоівдать.

      Значить,  стосовно  введення,  скажем,  акизних  зборів  на

 окремі товари. Це - прерогатива Верховної Ради, і якщо таке буде

 доручення,   то   відповідно   буде   відпрацьовано   і  внесені

 пропозиції.  Але  я  вважаю, що все-таки на регулювання ввезення

 продуктів  і  товарів  на територію України -все-таки це не роль

 акцизного  збору,  а  повинно все-таки вирішуваться митними, так

 сказать, тарифами.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Тарифами. Тарифами, тарифами.

      А  стосовно  переліку... Давайте подивимся. ви знаєте, що у

 нас із сільгосппродукції тільки на цукор був акцизний збір. І ми

 його  з  вами  відмінили.  Він  у  нас  трохи побув і відмінили,

 виходячи  із  того, що собівартість цукру збільшується і там вже

 цього, так сказать...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  Дякую. Дем'ян.

 

      ДЕМ'ЯН  Г.  В.  Прошу  передати  право на виступ депутатові

 Швидкому.

 

      ГОЛОВА.  На запитання депутат Швидкий має право.

 

      ДЕМ'ЯН Г.В.  На запитання...

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

 

      ШВИДКИЙ П.Є.

      Шановний  доповідачу, як відомо, зараз в Кабінеті Міністрів

 і  у  Верховній Раді працюють комісії над опрацюванням концепції

 податкової  політики.  Чи  ви... чи відповідає цей законопроект,

 який  ми  сьогодні  розглядаємо,  скажем,  хоча  б проекту оцієї

 концепції,  яка  розглядається  в  Кабінеті  Міністрів? Це перше

 питання.

      І  друге  питання. Скажіть, ми знаємо, що Кабінет Міністрів

 хоче   встновлювати  величину  ставок  акцизного  збору.  Як  ви

 вважаєте  кому  це  доцільно  робити: Верховній Ради чи Кабінету

 Міністрів?

      Дякую.

 

      ШИТРЯ.  Спасибі.  По  1  питанню  коротко  відповідаю  -да,

 відповідає   в  той  концепції,  яка  розроблена  Урядом  і  яка

 викладена в Програмі дій Уряду.

      Друге...

 

      ГОЛОВА.  Так,  як  визначено  законом відповідайте. Законом

 запишем, правильно  буде все.

 

      ШИТРЯ...  Я  доповів,  що  Уряд  вніс  пропозицію в проеткі

 тільки  по  алкогольним  напоям,  виходячи  з  того,  що це дуже

 важлива стаття доходов бюджету і ситуація може різко міняться зх

 виробництвом спирту і алкогольних напоїв. Тому для оперативності

 вирішення  було  передбачено,  що тільки по цім. По всім іншим я

 згоден,  що  це  прерогатива  Верховної  Ради  і  як  вона  єсть

 законодавчо уже визначено, так воно і повинно бути.

      Тому  Уряд виходив тільки з  цього.

 

      ГОЛОВА. ..........

 

      МАСЕНКО.

      Мене  цікавить таке питання, може, воно не стільки до цього

 закону,  але  чи  неможна  спростити  саму технологію стягування

 акцизного  збору  -я  маю  на увазі оці акцизні марки. Може кому

 воно  і  до  вподоби,  а от я як дивлюся, так на мою думку, коли

 берешь товари з наклеєною цією акцизною маркою, так воно, ну, не

 завсім гарно на нього дивиться.

      Можна ж якусь  іншу технологію  продумати.

 

      ШИТРЯ.  Ви знаєте, я мушу відповсіти на це таким чином. Ну,

 всі  країни нічого іншого не придумали. Придумали от таку марку.

 Тому це не наші так...

      (Ш у м  у  з а л і)

      ...А  я  хочу  сказати:  називаю  конкретні цифри, що після

 введення  акцизних  марок збір, акцизний збір десь збільшився на

 30%  в цілому.

      Тому  все-таки  при  допомозі акцизних марок,  при допомозі

 других  заходів  ота  вся  продукція,  яка заполонила тютюнова і

 горілчана,  яка  виробляється  невідомо  де,  вона буде все-таки

 знята з   наших, так  сказать...

 

      ГОЛОВА. Олексій Іванович,  спасибі.

      Сідайте  , будь ласка.

      Ну,  для  ясності, Олександр Миколайович сам не палить, але

 він турбується про тих, хто цигарки розкриває..... Так же? Інших

 товарів   він  просто  не  тримає  в руках.

      Тому    спасибі.

      Сокерчак  Вячеслав  Михайлович  від  Комісії  слово.

 

      СОКЕРЧАК.  Шановні  народні  депутати,  як  ви  зрозуміли з

 попередньої  доповіді,  Каібент Міністрів України 4 вересня вніс

 на  розгляд  Верховної  Ради  України проект Закону про акцизний

 збір,  який  має  мету  впорядкувати  законодавчо  норми  щодо

 обчислення  сплати  та заразування до бюджетів акцизного збору з

 вітчизняних  та   імпортних  товарів.

      Проект  Закону  можна  назвати методологічним, поскільки на

 його  базі  повинні працювати всі прийняті нами з 1995-1996 році

 закони про перелік акцизних товарів та ставки акцизного збору.

      Прийняття  такого  з  акону  значно  спростить користування

 акцизним  законодавством,  і  в цьом у ви можете пересвідчитись,

 якщо   подивитесь   на   статтю  11  "Перехідні  положення",  де

 пропонується   визнати   такими,   що   втратили   чинність  сім

 законодавчих   актів,  прийнятих  в  1992-1995  роках.  І  якими

 приходитьс  сьогодні користуватись податківцям, митникам, а також

 іншим  суб'єктам  підприємницької  діяльності.

      Для  більшої  інформованості  народних  депутатів  хочу вам

 нагадати,  що  цей  проект  Кабінету  Міністрів внесений замість

 аналогічно  поданого  14  травня, розробленого у відповідності з

 дорученням Верховної Ради України від 20 листопада 1995 р оку.

      На  жаль,  той  проект був відкликаний Урядом, хоч на думку

 членів  нашої  Комісії був  підготовлений  ретельніше.

       Що стосується проекту Закону, про який доповідав від імені

 Кабміну  Шитий  Олексій  Іванович, то Комісія, розглянувши його,

 прийшла  до висновку, що ряд положень, а особливо в статті 1 про

 надання  Кабінету  Міністрів  права  регулювати ставки податків.

 Суперечить  статті  92  Конституції  України,  де  записано,  що

 виключно  законами  України встановлюються податки і збори. Тому

 комісія  вирішили  рекомендувати Верховній Раді відхилити його і

 відправити Кабміну на доопрацювання.

      Але,  враховуючи  важливість  цього  закону  і  те,  що він

 відноситься  до  невідкладних, народні депутати, що працюють від

 комісії  по податкам з допомогою консультатнтів на протязі тижня

 доопрацювали  законопроект, вилучивши положення, які протерічать

 Конституції,   доповнили   і   переробили  окремі  його  статті,

 враховуючи  також  чиленні зауваження, які розданні теж вам, які

 надійшли від науково-експертного відділу до  проекту Кабміну.

      Варіант  проекту закону, що вноситься комісією і депутатам,

 дається  в  правій  частині  порівняльної  таблиці.  Взагалі для

 зручності  користування,  ви  бачите,  що  там  поданний  Декрет

 Кабінету  Міністрів, дається в середній колонці проект Кабміну і

 в  третій колонці доопрацьований комісією проект на базі проекту

 Кабінету Міністрів.

      Щоб  не  витрачати  зайвого часу на характеристику закону і

 його  особливостей,  про що вже говорив попередній доповідач, то

 зупинюся  тільки на тому чим відрізняється доопрацьований проект

 закону.

      По-перше,  доопрацьований  варіант  проекту закону повертає

 його  в конституційне поле, не дивлячись на те, що в останні 304

 місяці Кабінет Міністрів України своїми постановами та поданними

 проектами  законів  намагається відібрати у Верховної Ради право

 законодавчо регулювати податки і ставки, особливо, що стосується

 алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

      І взагалі, шановні колеги, навколо акцизних законів, в тому

 числі  акцизних  марок, ведеться Кабінетом Міністірів, на перший

 погляд,  не  зрозуміла,  а  насправді  цілком зрозуміла метушня.

 Складається   враження,  що  нібито  тільки  з  приходом  нового

 Прем'єр-міністра  Кабінет Міністрів зрозумів, що акцизні товари,

 а  особливо,  що  стосується  алкогольних,  спирту  і  тютюнових

 виробів,  -це  дуже  доходна  частина до бюджету нашої країни. І

 ниби ми цього не розуміємо. А лобуєм чиїсь інтереси через те, що

 виступаєм  проти  постанов  Кабінету  Міністрів, які протерічать

 прийнятим  нами  раніше законами. Підключенні, на жаль, і засоби

 масової  інформації,  які,  отримавши, мабуть, установку, пишуть

 таку  нісенітницю, що просто диву даєшся. Як це було надруковано

 в   статті   газети   "Правда   України",   парламент   провокує

 нестабільність  чи  щось  подібе  було  на цій неділлі в "Голосі

 України".  Вважаю,  що  Верховна  Рада розуміє проблему не гірше

 Кабінету  Міністрів  України,  через те й прийняла серію законів

 про  акцизи  в лютому, травні, червні і липні цього року. І саме

 вони  працюють,  дають надходження до бюджету. І не треба мабуть

 зв'язувати  оці  надходження  тільки з якимись персоналіями, які

 побачили і перемогли.

      Тому в статті 4 "Ставки акцизного сбору" чітко записано, що

 ставки  акцизного збору встановлюються Верховною Радою України і

 є  єдиними на всій території України. Думаю, що це вірно, згідно

 з Конституцією.

      Дається  визначення  про  види  ставок,  запроджених  уже в

 діючих  законах.  Якщо  ви подивитесь, то вони виділені в нашому

 проекті  жирним  шрифтом  для  того, щоб можна було зрозуміти що

 саме.

      Також дається в другому абзаці статті 1 загальні положення.

 Ми вважаєм за доцільне перерахувати всі прийняті Верховною Радою

 закони,  якими  визначається перелік підакцизних товарів, на які

 встановлюється  акцизний  збір та ставки цього збору, і ввізного

 мита.

      В  1  статті  приводяться  також терміни "митна вартість" і

 "постійні  представництва  резидентів  в  Україні".  Це ми діяли

 відповідно  до  зауважень  поданих  в  нашу комісію від науково-

 експертного відділу.

      Якщою  подивитись уважно на проект закону, то ви бачите, що

 там трошки жирнішим шрифтом виділено якраз те, що доповнює закон

 Кабінету   Міністрів.  Дещо  воно  і  відрізняється.  Наприклад,

 ми  сьогодні  досить  нечітко  визначились  в  тому, виходячи із

 проекту   Кабміну.   Дата  митної  декларації  чи  день  митного

 оформлення  в  Кабінет  Міністрів в статті 3 написав дату митної

 декларації,   а   в   статті  5  це ж саме  пише  "дата  митного

 оформлення".  Ми  вважаєм,  що  треба  записувати  "дату митного

 оформлення",  але  оскільки  буде  пропозиція  приймати  його  в

 першому читанні, я думаю, що депутати допоможуть в цьому питанні

 розібратися своїми поправками.

      Ми  вважаєм,  що  треба обов'язково записати... Ось даємо в

 четвертому абзаці статті другої -"Платники акцизного збору", -де

 фізичні   особи,   "оподатковуються  в  обсягах,  що  підлягають

 обкладенню ввізним митом згідно з чинним законодавством.

      Ви  знаєте,  що  є,  наприклад,  якийсь  об'єм,  який, якщо

 фізична  особа  переїжджає  через  кордон, вона може, наприклад,

 провезти  якийсь  акцизний товар: чи пляшку, чи пачку сигарет, -

 для  особистого  користування. Ці норми визначені чітко у митних

 правилах.

      І через те, ми вважаємо, що треба записати "згідно з діючим

 законодавством".

      Ну,  третя  стаття,  ви бачите, вона повністю співпадає, за

 виключенням    того,    що    там   треба   чітко   розібратися,

 чи.............  митної  декларації  чи  митного  оформлення.  Я

 думаю,  що  до другого читання ми якраз з цим питанням повинні і

 розібратися.

      До   об'єктів  оподаткування.  Ось  наша  комісія  пропонує

 вилучити  другий  абзац,  де записано, що не належить до об'єкта

 оподаткування митна вартіть конфіскованих товарів.

      Але  ж  ми  знаєм,  що  після конфіскації повинні ці товари

 реалізуватись.  Якщо вони просто після цього буде реалізуватись,

 то  це  ж  акцизний  товар, мабуть, і він теж повинен обкладится

 акцизом.

      Інша  річ,  коли  цей  акцизний товар як сигарети, коли ось

 податкова  інспекція  нам дає таку інформацію чи митний комітет,

 що  сигарети  пішли  в  якусь військову частину для забезпечення

 солдат. То треба вирішити питання, яким чином це відшкодовувати,

 тому  що  через  це,  якщо  ми пустим, що конфісковані товари не

 являються  акцизними,  тоді  туда  це, як річка, потече вона. Це

 навіть буде вигідно, щоб їх конфісковували.

      Ми  вважаєм,  що  треба  оцю  частину вилучити. Я думаю, що

 депутати  повинні самі вирішити, готуючи законопроект до другого

 читання.

      Ну,  якщо так розібраться, то ви маєте можливість порівняти

 ту   частину,  яку  подавав  Кабінет  Міністрів,  і  та  частина

 доопрацьована   нашою   комісією.  Жирним  шрифтом,  я  називаю,

 виділено  те,  над  чим ми працювали, і те, що може викликати ще

 деякі питання.

      Я  думаю,  що  під  час  доопрацювання  ми  просим  в нашій

 постанові  дати  нам  тиждень  на  доопрацювання,  для  того щоб

 довести цей закон до відома депутатів у другому читанні.

      Я  вважаю,  що  можна  напротязі  тижня його доопрацювати з

 урахуванням    зауважень    депутатів    після    сьогоднішнього

 обговорення.

 

      ГОЛОВА.  Дякую, дякую, Вячеслав Михайлович. Ще запитання є?

 Нема. Сідайте, будь ласка.

 

      СОКЕРЧАК. Дякую.

 

      ГОЛОВА. Голубченко,  будь ласка, записався на виступ.

 

      ГОЛУБЧЕНКО. Шановні народні депутати, якщо говорити про цей

 закон,  я  б  підтримав народного депутата Марченка, яка вносила

 таку  пропозицію  щоб  розглядати  цей закон разом з податковим,

 Вітренко, прошу пробачення.

 

      ГОЛОВА. Спокійно.

     

      ГОЛУБЧЕНКО  Все  же  посміялись?  Про, щоб розсматрювати це

 разом  з  податковим кодексом, але якщо ми його розсматрюємо, то

 треба  зробити  деякі  зауваження,  на мій погляд, які могли цей

 закон   покращити.  По-перше,  у  статті  3  записано:  обороти,

 обуектами оподаткування є обороти з передачі підакцизних товарів

 в  середині підприємства для потреб власного споживання, а також

 своїм працівникам, включаючи натуральну оплату праці. Я розумію,

 що абзац "а також своїм працівникам, включаючи натуральну оплату

 праці"  -це  повинно бути, але перша частина "обороти з передачі

 підакцизних  товарів в середині підприємства для потреб власного

 споживання". Що це споживання чи виробництво? Чи це гра слов, чи

 це  треба  так  і читати, що це споживання, а не виробництво, бо

 часто,  коли  наші  підприємства  беруть  сировину  для власного

 виробництва  і  ця  сировина  може попадати, але вони беруть для

 переробки на цьому ж підприємстві для випуску продукції, яка теж

 далі  попаде  під  акцизний  збір.  Так буде це дважди, два раза

 оподатковуватись  чи  це  буде  один  раз, я хотів би мати на це

 чітку відповідь. Це перше.

      Друге.  Записано  у частині "Загальні положення", записано,

 що при оцінці вартості при явній невідкладності заявленої митної

 вартості  товарів  та  інших предметів вартості, що визначається

 відповідно  до  положень  і  т.  д.,  що  визначають цю вартість

 митниця.

      Я  думаю, що це не зовсім вірно. У нас є Торгово-промислова

 палата,  і  не  треба  робити  так,  щоб на митниці самі митники

 робили  оцінку  цієї вартості, бо це буде часто і густо робитися

 так,  як це хочеться зробити на митниці. І там будуть іти побори

 за  те, щоб можна було знизити вартість. І це ми приклади можемо

 привести, ми про них знаємо. Але просто десь замовчуємо, хоча це

 треба  сказати;  я це зробив через Торгово-промислову палату. Це

 по-перше. Це є такий орган - хай він робить цю оцінку.

      І  по-друге, щоб можна було це оскаржити до суду, тобто щоб

 можна  було  це  рішення оскаржити, якщо це... якщо експортер не

 погодиться з такою оцінкою.

      Ще  є  одне  питання.  Це  теж  стаття 3, лругий пункт: "До

 об'єктів   оподаткування   не  належать:  обороти  з  реалізації

 підакцизних  товарів,  екпортованих  за  межі  митної  території

 України  за  національну та іноземну валюту, яка належить... яка

 надходить  на  рахунок  експортера".  Я  думаю,  що  ви  мене не

 підтримаєте, але все ж таки вискажу свою думку.

      Всі  ви  знаєте,  що коли придбаємо товар за кордоном, то з

 нас  знімають  акцизний  збір  при  вивезенні  цього  товару  на

 територію  іншого...  іншої  держави. І нам в аеропорту ці гроші

 повертають.  Так  от я хочу сказати: якщо у нас нерезидент купує

 наш,  український товар з акцизним збором, і ми заінтересовані в

 тому, щоб купувалися наші товари, чи не ввести нам цю міжнародну

 норму, яка  є  у  всьому  світі - повернення акцизного збору при

 вивезенні цього товару за межі України? Я знаю, що мені скажуть,

 що  зараз невчасно, немає грошей у б бюджеті і т. д. Але може ця

 політична  акція  і  економічна  акція  дасть більше можливостей

 продавати  наші  українські товари. Бо зараз ми говоримо про те,

 що  немає  ринку  збуту,  так  його  і  не  буде, якщо не будуть

 купувати в нас товари наші, в тому числі і нерезиденти.

      Я  вношу  таку  пропозицію,  підтримаєте  ви мене чи ні -не

 знаю,  але я її вношу.

      І останнє...

     

      ГОЛОВА.Підтримуємо, тільки завершуйте  вже.

     

      ГОЛУБЧЕНКО.  І  останнє.  Я  завершую.  Ми записали -мит на

 вартість  -тут  же,  що також акцизний збір виплачують і фізичні

 особи,  які  ввозять на теріторію України товар, що не перевищує

 діючим законодавством норми безмитного провозу.

      Я  знаю,  що народні депутати, які їздять за кордон, возять

 такі товари. Але може вони не знають скільки... яка сума, яка не

 обкладається.  Так от я хочу сказати -200 доларів. Хто з вас хоч

 раз привіз на 200?

      І  в  той  же час в нас є сума, яка еквивалентна вивозиться

 без  документа на придбання  валюти -  це 1000  доларів.

      Так  от  я  вношу  пропозицію  -тут  було  записано,  що ця

 виртість  повинна  бути,  рівнятися тої суми, яка вивозиться без

 того...  ну,  яка не без декларації, вона декларацією вноситься,

 але  не потрібно документів на придбання цієї валюти, тобто вона

 не реєструється...

     

      ГОЛОВА. Дякую. Сідайте,  будь ласка...

      

      ____________.... Щоб це було адекватно.

     

      ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Бажаючі   висловитися   виступили.  Є  пропозиція,  було  2

 варіанти  рішення:  одне  -прийняти в 1-мцу читанні проект, який

 пропонує Кабінет Міністрів, а друге -той, який пропонує комісія.

      Я  вважаю,  що  тут  немає великої суперечночті, давайте ми

 проголосуємо  те,  що  пропонує  комісія. Вона вже працювала над

 документом.   До  2-го  читання  ми  доопрацюємо  з  урахуванням

 зауважень   Кабінету   Міністрів   і  доповідач  теж  -заступник

 керівника інспекції теж вважає це можливим.

      Будь  ласка,  я прошу -підтримайте цю пропозицію. Ставиться

 на  голосування  питання  про  прийняття  цього  закону  у  1-му

 читанні.  Звертаю  увагу,  це  не  закон,  це зміни до діючого з

 акону. У першому читанні. Можна ставити на голосування?

      Ставлю на голосування. Будь ласка.

      "За" -

       Рішення  принято. Спасибі.

      Будь ласка.

     

      (ОПЛЕСКИ)

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі,  дякую  вам.  Надіюсь,  що  ви дасте

 закінчити сьогодні    спокійно  робочий  день.

       На  порядку денному у нас наступне питання про вилучення і

 надання  земельних ділянок для несільськогосподарських потреб та

 попереднє  погодження  місць  розташування  об'єктів.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ні,  ні,

      Доповідач   Олексієнко Володимир Кирилович.

     

      ОЛЕКСІЄНКО В.К.

      Шановні,  я  не  буду  всі  цифри  називать, але є до цього

 списку,  що  у вас є, треба додати прохання, звернення народного

 депутата  України  про  проект  будівницитва  бази  Херсонського

 управління   магістральних  газопроводів,  і  цей  об'єкт  треба

 додати.

      Але  Комісія  екологічна  настоює  на  тому,  щоб додатково

 вивчити  матеріали  по  трьох  об'єктах:  об'єкту автосервісного

 обслуговування  товариств  з обмеженою відповідальністю "Акрос",

 (це  Київської області), комплексу автосервісного обслуговування

 приватної фірми "Тандем" і автозаправної станції приватної фірми

 МНД Черкаського  району  Черкаської  області.

      Оці три об'єкти вони настоюють додатково ще вивчити.

      І  крім  того,  наша  комісія  при  розгляді цього питання,

 викреслила  виробничу  базу  будівельному  управлінню  ь6 тресту

 Укркомплектмонтаж Київо-Святошинського району Київської області.

 Це  попереднє  погодження,  але там уже майже на 30-40 відсотків

 об'єкт  завершено будівництво. Треба за такі самозахвати конечно

 притягувати людей до певної відповідальності.

      Дякую за увагу. А тепер можна голосувати.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запитання  будуть?  Ні? Є. Будь ласка, назвіть

 округ. 194, будь ласка, виключіть.

      Я  так  розумію,  що  це  тільки пропозиція вилучити ці три

 об'єкта,  за  це  ж  треба проголосувати, а потім уже голосувати

 постанову в цілому.

     

      ОЛЕКСЄЄНКО.  Спочатку  про те, що включити один об'єкт і 4

 об'єкти виключити ті, що я назвав.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Є ще запитання? Нема. Є пропозиція прийняти цю

 постанову за основу.  Так, будь ласка, включіть.

     

      "За" -

     

      Мені  здається  людей стало більше, а меньше проголосувало.

 Прошу  включіть,  будь  ласка,  голосування.  Я  прошу уваги. За

 основу.

     

      "За" -

      Дякую.

      Були  пропозиції  внести  доповнення.  Олексієнко Володимир

 Кириллович,  де  ви там? Володимир Кириллович! Так, в цілому, чи

 доповнення? Ви говорили про якісь доповнення.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Будь ласка. Ну доповідач говорив про них.

     

      ОЛЕКСЄЄНКО.  Я  запропонував,  що  додати до цього переліку

 Херсонське  управління  магістральних  газопроводів  і виключити

 чотири   об'єкти.   Це   об'єкти....   сервісу,   обслуговування

 товариства   з  обмеженою  відповідальністю  "Акрос",  "Тандем",

 будуправління ь6 Укркомплектмонтаж Київської області і четвертий

 об'єкт  -це  автозаправна станція приватної фірми МНД Черкаський

 район, Черкаська область.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ  Так.  Все? Так.  Є пропозиція проголосувати про

 такі  доповнення.  Так.   Запитання  у вас? Назвіть, будь ласка,

 свій округ. Який. Гмиря.

     

      БАЙРАК.

      В мене є запитання до доповідача. Ну як це виключити? Зараз

 ми  приймаємо  серйозну постанову. Ми виключаєм. Але чи знімаємо

 ми  таким  чином проблему? Я так розумію, вже самозахват є, люди

 захватили цю територію. Тобто треба прийняти рішення. Я розумію:

 надати  їм  цю  земельну  ділянку,  скажімо,  і  яким  чином  їх

 оштрафувати.  Або  не  надати,  але  рішення  в нас повинно бути

 чітке.  Тобто забрати, зняти там. А так, ну не включили ми, і що

 далі?

      І ця ситуація залишиться.

     

      ОЛЕКСЄЄНКО. Відповідаю. То, що касається будуправління

 будуправління  ь 6 Киево-Сятошинського району. Ми розбиралися по

 цьому.  Написали  представлення  на Генеральну прокуратуру. Вона

 дала доручення Київській обласній прокуратурі. Ну нада ж кого-то

 наказувать за такі самовольні дії.

      І  три  об'єкти ті, що Комісії екологічна, що Брит вніс, це

 ті  питання,  які треба додатково їх вивчити. А на наступний раз

 ми  його  внесем  в залежності від того, які надійдуть довідкові

 матеріали,  тому  що там порушуються екологічні умови відведення

 земель.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Кирилович.

      Я прошу, колеги! Я зараз вам дам, Свято, так, колега Свято.

 Я  прошу  вас, було доповнення це запропоноване. Ви могли задати

 запитання, ви зараз їх задаєте, коли вже голосування йде.

      Будь ласка, майте на увазі: треба своєчасно це робити.

      Будь ласка, Свято включіть.

     

      СВЯТО В.П.

      Дякую. (Василь Свято, 416 виборчий округ, Хмельниччина)

      Як  кажуть  в  народі,  краще  пізно, ніж ніколи. З позиції

 того,  що  робиться  з  розбазарюванням  найбільшого багатства в

 державі  Україна,  це  вже  не  один  випадок. Спочатку займають

 самовільно, а потім під це законодавчі акти вимагають.

      Я  буду  говорити  конкретно  за  свій Кам'янець-Подільський

 район, де зараз намагаються провести документи про відведення до

 Кам'янця-Подільського  біля  800 га землі, а планувалося понад 2

 тисячі гектарів для золотих поясів.

      Ці  документи знаходяться зараз тут, в Верховній Раді. Тому

 я  вношу  пропозицію,  а  саме  яку  пропозицію:  перед  тим, як

 виносити   ці   питання   на  розгляд  Верховної  Ради  України,

 насамперед  треба  запитати  у  того  депутата, який від того чи

 іншого  виборчого  округу  представляє  інтереси  людей.  Тому у

 практиці  проводиться  слідуюча  робота,  а  саме,  не запитуючи

 дозволу  в  народу,  вони  підтасовують документи. Тобто рішення

 липові,  підписи  липові,  люди навіть не знають, що у них землю

 відбирають.

      А  тому  останнє  слово за народними депутатами відповідних

 виборчих округів.

      Дякую  за увагу. А відносно моєї Кам'янеччини прошу питання

 без мого дозволу, без моєї згоди на Верховну Раду не виносити.

      Дякую за увагу.

     

      ОЛЕКСЄЄНКО.  Шановний  колега, ну ви мене не звинувачуйте в

 тому,  що я комусь з депутатів, як хто прийшов і сказав, що є по

 цьому  об'єкту  питання,  щоб  я його виніс через комісію, виніс

 сюди  в  зал.  Я  завжди  погоджувався. І он, Михайло Васильович

 Косів  сидить,  і  сидить  Мельник,  піднімає  руку,  і  хтоб не

 приходив, всегда ми...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло, Володимир Кирилович.

     

      ОЛЕКСЄЄНКО.  І  я всегда закликаю вас, що давайте дивиться,

 щоб  цього не було. А за те щоб захватили, так надо ж кому-то по

 рукам в кінці кінців дать.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Так,   дякую,  Володимир  Кирилович.  Так,  є

 пропозиція  з урахуванням про того, що було зараз сказано нашими

 колегами,  я думаю буде враховано все-таки треба, коли готуються

 документи,   заранее   об'являти  хай  вони  оці  всі  речі  вам

 розказують,  а  не  тут  на пленарному засіданні. Є пропозиція з

 урахуванням цих змін проголосувати в цілому.

      Поставьте, будь ласка, на голосування.

     

      "За" -

      Дякую вам.

      Наступне  питання про проект Закону України про ратифікацію

 угоди між Україною та міжнародним агенством з атомної енергетики

 про  застосування  гарантій  про нерозповсюдження ядерної зброї,

 доповідач  Костенко Юрій Іванович, міністр охорони навколишнього

 середовища,  природного  середовища  та  ядерної  безпеки,  будь

 ласка.

     

      КОСТЕНКО Ю.І.

      Шановний  головуючий,  шановні  народні  депутати,  на  ваш

 розгляд  виноситься  проект  закону  про  ратифікацію  угоди між

 Україною   а   Міжнародним   агенством  з  атомної  енергії  про

 застосування    гарантій    у    зв'язку    із   договором   про

 нерозповсюдження ядерної зброї.

      Необхідність ратифікації цього договору обумовлюється двома

 аспектами:  юридичними  і  економічними. Що стосується юридичних

 аспектів,  то ратифікувавши договір про нерозповсюдження ядерної

 зброї  5  листопада 95 року, ми там самим взяли на себе юридичні

 зобов'язання  приєднатися, верніше, вкласти угоду між Україної і

 МАГАТЕ  і  поставити  всю  свою  ядерну  діяльність під контроль

 МАГАТЕ.

      В  межах міжнародної політики щодо нерозповсюдження ядерної

 зброї  створена цілісна система контролю за мирним використанням

 ядерної  енергії.  І  в  першу  чергу,  мирним використанням тих

 матеріалів:,  які  утворюються  в  процесі  використання ядерної

 енергії.

      У відповідності до міджнародних угод функції по контролю за

 застосуванням...   за  використанням  ядерної  енергії  здійснює

 МАГАТЕ.  Таким чином, ратифікувавщи угоду між Україною... між...

 ратифікувавши    угоду   щодо   приєднання   до   ДОговору   про

 нерозповсюдження  ядерної  зброї,  ми тим самим зобов'язали себе

 укласти  таку  угоду,  і вона підготовлена і укладена у минулому

 році.

      Що  стосується економічних аспектів необхідності приєднання

 до   цієї   угоди.   Як   відомо,   сьгодні   українські  атомні

 електростанції  виробляють  більше 40% електроенергії. Взимку ця

 цифра збільшується до 50%. В той же час внаслідок відсутності на

 території   України  підприємств,  які  забезпечують  діяльність

 атомної енергетики, ми фактично на 100% залежимо від поставок на

 наші  атомні  електростанції  палива,  в  першу  чергу; поставок

 відпрацьованого    палива   на   підприємства-переробники,   які

 знаходяться   на   території   Російської  Федерації;  більшість

 устаткування   і   тих  чи  інших  технологічних  процесів,  які

 необхідні    для   функціонування   ядерної   енергетики   також

 знаходяться на території Російської Федерації. Непідписання цієї

 угоди,  нератифікація цієї угоди автоматично означатиме заборону

 постачання  будь-яких  ядерних  матеріалів на територію України.

 Таким  чином,  не  ратифікувавши  цю  угоду,  ми можемо зупинити

 діяльність нашої ядерної енергетики.

      Другою  важливою  фкнкцією, яка покладається на цю угоду, є

 неоьбхідність  створювати  власні виробництва. В першу чергу, по

 виготовленню палива. Як відомо, було прийнято цілий ряд урядових

 рішень  (укази  Президента,  постанови  Кабінету Міністрів) щодо

 будівництва   в  Україні  потужностей  по  виробництву  ядерного

 палива.  І  у  відповідності  до  цих  рішень ми зараз проводимо

 тендори  на  залучення  до  виконання цих робіт кращих фірм, які

 зможуть нам швидко і оперетивно побудувати ці підприємства. І що

 головне -передати необхідні для України технології.

      Також  необхідність  ратифікації  цієї  угоди обумовлюється

 тим,  що  ми  зараз  ведемо  підготовку  до...  (я  закінчую)...

 підготовку до  зупинки Чорнобильської станції.

      Як  відомо  на  теріторії  Чорнобильської счтанції відсутні

 сховища   по   зберіганню   відпрацьованого   палива,   відсутні

 підприємства  по  переробці твердих  і  радіактиних   відходів.

      Особливою   проблемою  для  України  є  пробл  укриття  для

 вивантаження  палива,  а  без цього ми ніколи не перетворимо цей

 об'єкт  в  екологічно безпечний. Нам необхідно залучити передові

 технології,  яких  немає  на  теріторії  Українги  і  відповідне

 обладнання.

      От  же  необхідність  ратифікації  цієї  угоди молтивується

 багатьма  чинниками  і  в  відповідності  до  цього  я просив би

 депутатів  підтримати  пропозицію  Уряду  щодо  ратифікації цієї

 угоди.

      Останнє. На сьогоднішній день дану угоду з МАГАТЕ підписали

 більше  177  країн  світу. В тому числі і такі країни, як Індія,

 Пакестан,   Ізраїль.   Під  контроль  МАГАТЕ  поставлені  багато

 виробництв,   які  хнаходяться  в  Російській  Федерації  і  які

 безпосередньо не пов'язані з виробництвом  ядерної  зброї.

      Що стосується України, то, згідно із угодою, передбачається

 поставити   такі  підприємства,  які  знаходяться  на  теріторії

 України.   Це   5   атомних   електростаніцй,  Інститут  ядерних

 досліджень,   який   має   дослідний  реактор,  Севастопольський

 військово-морський  інститут,  який  зараз  називається Інститут

 атомної  енергетики і промисловості, а також Харківський фізико-

 технічний  інститут.

      Всі    необхідні   висновки   компетентних   органів   щодо

 доцільності  і  поставки  під  гарантії  МАГАТЕ  були проведені,

 експертизи також  проведені.

      Щос  тосується економічних розрахунків скільки Україна буде

 втрачати  на  виконання  цієї угоди, то, по-перше -все необхідне

 обладнання  і технологія щодо контролю за використанням ядержних

 матеріалів  було  проведено  в Україні, вірніше, було виконано в

 Україні   за  рахунок  коштів  донорів,  а  сомою  Україною  для

 виконання  цих гарантій в межах року потрібно буде приблизно 120

 тисяч  гривень  на рік д ля того, щоб виконувати зобов'язання по

 цій угоді.

      Я  хотів би зазначити, що ми отримуємо допомогу від країн -

 донорів  для  реалізації  цієї  системи  на  суму  більше  12, 5

 мільйонів  американських  доларів.

      Отже,  з усіх, так би мовити, боків, ми вважаємо необхідним

 підписання  і ратифікацію  цієї  угоди.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую,   Юріє Івановичу.

      Є  запитання  до  Юрія Івановича?

      Будь ласка,  запис  включіть.

      10  хвилин  достатньо буде?

      Я  прошу  проголосувати,  хто  за  те,  щоб  10  хвилин  на

 запитання?

      "За"  -

      Будь  ласка,  депутат Попов. Нема?  Депутат Кулаков.

      Так  ,  Попов  є?

      Депутат  Кулаков,  будь ласка,  включіть.

     

      КУЛАКОВ. Передайте  Моісеєнку,  будь ласка,  слово.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, колеги, будь ласка, ви хоч включайте тих,

 хто є  в залі.

     

      МОІСЕЄНКО.  Юрий  Иваносич,  у  меня  вопрос немножко более

 широкий, чем чисто приеднання к этой угоде.

      Вот  вы  сейчас  глвный  упор  сделали  на  положении  дел,

 связаное  с Чернобыльской атомной станцией. Не кажется ли вам, а

 у  меня  есть  серьезные  обращения со стороны специалистов, что

 уровень   опасности  явно  завышен,  что  загрязнение  у  нас  и

 опасность  не  столь  высока, что последствия самого взрыва -это

 последствия    диверсии   против   нашего   государства,   тогда

 социалистического,  что  это  провакация  была  против советской

 власти и так далее, и так далее. И что на сегоднешний момент это

 одна  из самых безопасных станций. Есть и такие заключения, есть

 высказывания по этому поводу авторитетных истоников.

      Я хотел бы получить ответ от вас.

     

      КОСТЕНКО.  Дякую.  Що  стосується  проблеми  Чорнобильської

 атомної  станції  і  її  подальшого функціонування, то як відомо

 Верховна  Рада  у  свій  час  приймала  рішення з цього приводу.

 Згідно   останнього  рішення,  тобто  постанови  Верховної  Ради

 дозволяється  експлуатація  Чорнобильської  атомної  станції  до

 вичерпання  її технологічного ресурсу. вичерпання технологічного

 ресурсу підтверджується в першу чергу контролюючими органами. На

 той  час це був Держатомнагляд, Міністерство екологічної безпеки

 і Академія наук України.

      Приймаючи   рішення  щодо  зупинки  Чорнобильської  атомної

 станції, Уряд в першу чергу опирався на постанови Верховної Ради

 України.  Як  відомо  технологічний  ресурс блоків, які працюють

 сьогодні  на  Чорнобильській атомній станції буде вичерпано, для

 першого  блоку  в  96  році, для третього у 2003 році. Остаточно

 можна визначити після проведення додаткових досліджень.

      Тому  розмови  про  те,  що нам нав'язують зупинку, вони не

 мають  ід собою підгрунтів, тому що ми самі приймали ці рішення.

 Що   стосується   подальшої   долі,   то   введення  повторне  в

 експлуатацію  Чорнобильської  атомної  станції  є  можливим лише

 після проведення робіт по реконструкції.

      Ми  аналізували  ситуацію у Росії, яка проводила аналогічні

 роботи і є досі проведення таких робіт. Наприклад, реконструкція

 одного  блоку  станці  Ленінградської  із  реактора РБМК першого

 покоління обійшовся в суммі 350....... мільйонів доларів. Прічом

 більшість   цих  робіт  було  виконано  ще  тоді,  коли  існував

 Радянський Союз, в системі тих цін, які тоді існували.

      На  Чорнобильській  атомній станції, як відомо, є величезне

 радіоактивне  забруднення.  І тому проведення робіт, такого роду

 масштабних  робіт  буде супроводжуватися із збільшенням дозового

 навантаження на працьвників, що там будуть працювати.

      Враховуючі    різні    аспекти    питання    щодо   зупинки

 Чорнобильської  станції  обговорювалося  і  на Раді національної

 безпеки  і декілька разі на засіданнях Кабінету Міністрів. Тому

 я  хотів  би  з усією відповідальністю сказати, що це рішення, в

 першу  чергу,  мотивується  постановою Верховної Ради,а, в другу

 чергу,   тими   економічними  і  політичними  наслідками,  якими

 керувався Уряд, приймаючи його.

     

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ     .Дякую......... Омельчук, будь ласка.

     

      ОМЕЛЬЧУК.

      334 виборчий округ, місто Рівне, Омельчук.

      Шановний пане міністр! Відомо, що згідно указу Президента і

 рішення   Кабінету  Міністрів  в  Україні  планується  створення

 власного   ядерного   циклу   і   залучення  передових  західних

 технологій.

      Отже   питання   все-таки   таке.  Чи  не  буде  обмежувати

 ратифікація  угоди  можливість  нашої  держави створення власних

 технологій   по   замкнутому   ядерному   циклу   іт  зберіганню

 відпрацьованих відходів?

      Дякую.

     

      КОСТЕНКО. Дякую. Що стосується мирного використання ядерної

 енергії,  то  дана  угода  ні  в  якій  мір  не обмежує будь-яку

 діяльність   України:   наукову,   технічну,   технологічну   по

 покращенню і підвищенню безпеки використання ядерної енергії.

      Що  стосується  залучення  технологій сучасних, то як я вас

 інформував,  саме  непідписання  і  неприєднання  до  цієї угода

 поставить перешкоди у залученні сучасних технологій до створення

 в Україні  підприємств ядерно-паливного циклу.

      Так що з усіх боків навпаки ця угода буде стимулювати більш

 безпечне використання ядерної енергії в Україні.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Лек'яненко, будь ласка.

 

      ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.

      (Нововолинський виборчий округ ь 68, Лук'яненко)

      Рпне міністре, я хотів би от таку відповідь почути від вас.

 Я  був на атомній електростанції, і там дирекція і, так сказать,

 бригадири  ті  говорили, що в дійсності не так страшний вовк, як

 його  малюють.  Що  в  дійсності вони там працювали в 1986 році,

 пізніше,  і діти в них є, нові діти народилися. І, одним словом,

 що  із  тої розмови витікає, що по суті по Україні є, ну знаєте,

 страшенне перебільшення небезпеки оцієї радіації.

      Яка ваша думка з приводу цього?

     

      КОСТЕНКО.  Я  не можу погодитися із такими висновками, тому

 що  в цьому році була проведена міжнародна конференція "10-ліття

 Чорнобильської  катастрофи"  у  Відні,  де  практично всі країни

 світу,  мається  на увазі, на рівні науковців, у своїх доповідях

 підкреслювали небезпечність фактору радіоактивного забруднення і

 його впливу на організм людини.

      Інша  річ,  що  багато  факторів впливають не сепаративно -

 акумулятивно,  тобто  на  радіоактивне  забрудження накладається

 хімічне  забруднення,  вплив на здоров'я обумовлюється і важкими

 соціальними   умовами,   в  яких  останні  роки  перебуває  наше

 населення.

      Тобто,    дуже    важко   оцінити   саме   вплив   чинників

 радіоактивного  забруднення  і  відділити  ці  чинники від інших

 факторів, які впливають на здоров'я людини.

      Але  всі погодилися з тим, що саме Чорнобильська катастрофа

 і  планетарні  наслідки  цієї  катастрофи,  тому що радіоактивне

 забруднення  сягло  практично  більшості  країн Європи, і в тому

 числі  і  Америки. Та хмара радіоактивна 6 разів обімкнула земну

 кулю,  там,  де  з  неї випадали опади, відбувалося радіоактивне

 забруднення.

      Тому наслідки цієї катастрофи в цілому можна, вірніше, дуже

 важко   оцінити.   Єдиний  висновок,  що  вона  має  надзвичайно

 величезні наслідки, в першу чергу на здров'я нашого населення.

      Звичайно, різні думки з приводу того, який вклад дає ядерна

 енергетика   в   плані  впливу  на  здоров'я,  який  вклад  дає,

 наприклад, теплова енергетика з її кислотними дощами і все інше,

 але це сфера для наукових дебатів. Що ж стосується безпосередньо

 ситуації  на  Україні,  то,  ви  знаєте  ці  трагічні дані, які,

 зокрема,  декілька  днів  тому  про  які говорив міністр охорони

 здоров'я   щодо   впливу   на   здоров'я,   на   наших  громадян

 чорнобильських факторів, ви знаєте цю сумну статистику, що вже 4

 рік  у нас фактично відбувається процес вимирання і в тому числі

 в   цьому  процесі  є  негативні  наслідки  має  і  радіоактивне

 забруднення. Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Марченко, будь ласка.

      

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Юрий  Иванович,  я  прошу  вас  ответить  на  такой вопрос:

 ратифицировали  это  соглашение  международное  такие страны как

 Соединенные Штаты Америки, Франция, Китай ФРГ, Англия и если кто

 из них не ратифицировал, то по какой причине? Первый вопрос.

      Второй  вопрос.  Наша  ратификация, если мы ратифицируем не

 станет  ли  она тем инструментом, когда международное сообщество

 будет  как  раз  или станет как раз на пути развития наших новых

 технологий в области мирного использования ядерной энергетики.

      И  информационно хочу сообщить, что каждое ваше выступление

 по  закрытию  Чернобыльской  станции  наносит  вред  и  повышает

 опасность  эксплуатации ее, потому что влияет на психологическое

 состояние  коллектива, который является одним из важных факторов

 безопасности Чернобыльской станции. Вы зорохо знаете, что первый

 блок ЧАЭС вошел в двадцатку в мире как самых безопасных блоков в

 95  году  и  вы  хорошо знаете, что ресурс Чернобыльской атомной

 станции,  я  заканчиваю,  достаточен  для того, чтобы выработать

 эелектроэнергию на 5 миллиардов 200 миллионов долларов. Спасибо.

     

      КОСТЕНКО.  Дякую.  Що  стосується першого питання, то як

 відомо  країни, які володіють ядерною зброєю -це 5 країн світу -

 вони  укладають угоди з МАГАТЕ, але ставлять під гарантію МАГАТЕ

 лише свою мирну діяльність, в тому числі як я вас вже інформував

 таку   угоду  має  і  Росія,  яка  свій  ядерний  потенціал,  що

 стосується   виробництва   елетроенергії,  також  поставили  під

 контроль МАГАТЕ.

      (Шум у залі)

      Саме...  саме непідписання і нератифікація цієї угоди стане

 на  перешкоді  щодо  залучення  на  територію  України  сучасних

 технологій,  а  не  навпаки.  Тому  з  цієї  точки  зору  ніякої

 небезпеки, що після приєднання до цієї угоди в Україну будуть...

 не  будуть  поступати  сучасні  технології,  воно  не відповідає

 дійсності.  Навпаки  (ще  раз  повторюю)  -неприєднання загрожує

 Україні, в тому числі і буде створювати перешкоди щодо залучення

 сучасних  технологій  на  нашу...  на  наш  ядерний енергетичний

 сектор.

      Тепер  щодо  вашогро  третього питання -щодо моїх виступів,

 які   погіршують   начебто  безпеку  на  Чорнобильській  атомній

 станції.  Я  ще раз звертаю увагу вашу, що Верховна Рада України

 попереднього   скликання   прийняла  рішення  по  Чорнобильській

 атомній станції і Уряд лише виконує ці рішення. З одного боку.

      З  іншого  боку,  та  теза, що Чорнобильська атомна станція

 увійшла   в   двадцятку  найбезпечніших  станцій,  абсолютно  не

 відповідає  правді,  тому  що  у світі визнано, що реактора РБМК

 являються  конструктивно  ненадійними,  і саме внаслідок пороків

 конструкції цього реактору став можливим вибух у 1986 році.

      Ви  знаєте,  що  за  дорученням Верховної Ради у цьому році

 працювала  спеціальна  комісія,  яка  аналізувала причини вибуху

 1986  року.  І  за  висновками  цієї  комісії саме конструктувні

 недоліки  реакторів  РБМК  привели до цієї страшної аварії. Тому

 говорити  про  безпечність  блоків  РБМК -це абсолютно для цього

 немає  жодних  підстав.  Ми  можемо  лише говорити, що внаслідок

 кваліфікованих  дій  персоналу на Чорнобильській атомній станції

 менше  всього було неполадок, викликаних саме оперативними діями

 персоналу,  і  це  правда.  Але  говорити  про те, що блоки РБМК

 являють  собою  одні  із  самих  надійних і сучасних блоків -для

 цього немає ніяких підстав.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую, Юрій Іванович. Будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Він  відповів  так,  як  він  відповів.  А  він може вас не

 задовільнити-це  вже  нічого  не  зробиш.  Дякую, Юрій Іванович,

 сідайте, будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Співдоповідь -Павловський Михайло Антонович, голова Комісії

 з  питань  ядерної  політики  та  ядерної  енергетики.  У  вас є

 можливість задати  ще  йому   питання. Будь  ласка.

     

      ПАВЛОВСЬКИЙ.

      Шановний  Головуючий,  шановні  народні  депутати.  Я  хочу

 звернути  увагу  на деякі особливості і необхідності ритафікації

 цієї угоди.

      Як  ви  пам'ятаєте,  у цьому залі 16 листопада 1994 року ми

 ратифікували    Угоду    "Про   приєднання  до   Договору    про

 нерозповсюдження  ядерної зброї".

      Але  ще  за 2 місяці  до  цього,  у  вересні того ж року, в

 основному  під  тиском Росії, яка підписала відповідну угоду для

 того,  щоб  отримати  паливо,  дати  можливсіть цого отримувати,

 Україна  підписала  з  МАГАТЕ  відповідну  угоду  для  отримання

 гарантій  МАГАТЕ   відповідно  до  використання цих матеріалів.

      І   ця   угода  ді,  як  записано  в  ній,  до  ратифікації

 відповідної  угоди  з МАГАТЕ в зв'язку з приєднанням до Договору

 до  нерозповсюдження  ядерної зброї.

      Таким  чином,  уже  декілька  років  у  нас  діють гарантії

 МАГАТЕ.  За цей час МАГАТЕ поставило велику кількість обладнання

 і це все  в дії.

      Більше   того,   я   хочу   сказати,   що  буквально  вчора

 представники нашої комісії зустрічались з представниками МАГАТЕ.

 І  вели  мову  про  те  і  МАГАТЕ  нам обіцяло сприяти тому, щоб

 Україна була поставщиком відповідного обладнання і приладів, які

 ми  можем  розробити  в  3-ї  країни  для  виконання відповідних

 функцій, тобто, щоб отримати користь із спілкування з МАГАТЕ.

      Я хотів би ще раз наголосити, що всі 5 країн, які володіють

 ядерною  зброєю, підписали відповідні Угоди з МАГАТЕ про надання

 з  її боку гарантій щодо мирного використання ядерних матеріалів

 і технологій.

      Отже,  виходячи  з необхідності розвивати цю галузь, а наша

 держава  ставе  собі  завдання створити ядерну промисловість для

 того,  щоб  себе  більш-менш  автономно забезпечувати і паливом,

 запасними   частинами,  нам  необхідно  підписати,  ратифікувати

 відповідну  угоду  для  того, щоб так, як і ті 170 країн, які її

 уже  ратифікували, ми могли б спокійно, в мирних цілях розвивати

 і застосовувати  ці  тежнології.

      Наша  Комісія  підтримує  і  просить  вас,  шановні народні

 дептуати, ратифікувати запропоновану угоду.

      Дякюу за  увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Михайло Антонович.

      Будуть  запитання?

      Так,  підніміть,будь ласка,  руки.

      Будь  ласка,  поставте  на  голосування час, 5 хвилин, будь

 ласка.

       Пропозиції 5  хвилин.

      Зараз, зараз, ми зразу  час  на  питання.

      "За" -

      Так,  будь ласка, запис  на  запитання.

      Швидкий,  будь ласка,  включіть.

     

      ШВИДКИЙ.  Шановні  народні депутати, я хотів би сказати, що

 абсолютно треба підтримати, ратифікувати цю угоду, тому що вона

 має  більше  плюсів,  чім  мінусів.

      Ми це на Комісії розглядали, ми її абсолютно підтримуємо.

      Я  якраз  в довершення пана Павловського Михайла Антоновича

 хотів  сказати,  що  якраз,  повірте,  що  на  першому  ядерному

 реакторі  в  Чорнобилі  знайдено 810 дефектів, які не дозволяють

 його  експлуатувти.  Повірте,  о  це  воно  так.  І ми самі були

 прихильником   того,  що  можна  було,  щоб  той  реактор  якось

 працював.   Але,   вивчивши   все   це,   треба  грунтовно  всім

 познайомитися, і ми підтримуєм якраз і просим, закликаєм...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую  Петро  Євдокимович,  дякую. Будь ласка,

 Вітович.  Є Вітович?

     

      ІЛЯСЕВИЧ.

      Шановний пане Павловський, у мене запитання. Чи не здається

 вам,  шановний  пане  Павловський,  що  ми ставимо не просто під

 контроль нашу ядерну енергетику, а фактично ми відкриваєм широко

 ворота   до   доступу,  до  наших  технологій,  наших  державних

 секретів.  І  чи  не  здається  вам,  що  ця угода не забезпечує

 захист  наших  державних  секретів,  тому  що  посилка на те, що

 Магате  не  друкує  у  відкритих  засобах  масової інформації ту

 інформацію,  яка  отримує  від  країни,  не є захистом. Можна не

 надрукувати  чудово передати.

      Друге.  Чи  не  здається вам, що є загрозою для Української

 державності  незалежності  це  питання,  що  вирішує Магате, які

 станції закривати і не закривати?

      І  чи  не здається вам (третє питання це), що для того, щоб

 мат  запчастини  і  технології  зарубіжні  потрібні  гроши, а не

 угоди, які знищують незалежність Української держави?

      Прошу відповісти на ці  три запитання. Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Антоновичу, я прошу вибачення. Я додам,

 але  прошу  вас,  колеги,  будь  ласка, беріть слово за іншого в

 порядку, який визначенний регламентом, коли вам передають слово,

 а не  просто  за когось   там натискаєте, а потім берете.

     

      ПАВЛОВСЬКИЙ. Дякую. Шановний пане Ілясевичу, я хочу сказати

 наступне.  Гарантії  МАГАТЕ,  тобто  контроль, він іде тільки за

 матеріалами,  технологіями,  але,  виходичи  з  цього, магате не

 втручається  і  не  ставить  собі  за  мету контролювати питання

 безпеки  наших  станцій.  Це  вже  наше  питання.  Вони ставлять

 завдання  -не  допустити переключення цих технологій на розробку

 ядерної  зброї.  Оскільки  Україна  безядерна  держава, то це на

 нічим не загрожує.

      Більше  того,  в  статті  5 цієї угоди написано: "Агентство

 вживає  всіх  застережливих  заходів  для захисту комерційних та

 промислових  секретів  та  іншої  конфеденційної інформації, які

 стануть  йому відомими після здійснення цієї угоди. Агентство не

 публікує  і  не  передає  ніякій  державі, організації..." і так

 далдьше за текстом.

      Так  що  якби  ми  ставили за мету розробляти ядерну зброю,

 тоді зрозуміло, що ця угода нас би не влаштовувала.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Антонович.

      Свято, будь ласка.

      

      СВЯТО.

      Дякую,  Вікторе Лаврентійовичу. Василь Свято, 416  виборчий

 округ,  Хмельниччина,  заступник голови Комісії з питань ядерної

 політики та ядерної безпеки.

      Здавалося  б  я  міг задати це питання Михайлу Антоновичу в

 комісії.  Но  я  хотів  би,  щоб його почули всі люди, громадяни

 Україин.   А  саме  в  якому  аспекті?  Ми,  шановні,  вже  саме

 роздягнулися.  Поїзд  пішов.  Ядерні боєголовки вивезли в червні

 1996 року, за безцінок віддали.

      А  тому  переше  питання  з  цієї точки зору. Компенсаційне

 паливо закінчується в 1997 році. Раз.

      З  другого  боку,  для того, щоб постіавляти паливо на наші

 атомні  електростанції  потрібно  щорічно  порядку  300 мільйнів

 (да................?). Звідки ми їх візьмемо? Ставить це питання

 за  ратифікацію  угоди,  її  треба  ратифіковувати.  Але  де  ми

 візьмемо  гроші,  щоб  атомні  електростанції  працювали? Питома

 вашга  виробітку  електроенергії  в  Україні  за рахунок атомних

 електростанцій  складують  в  зимовий  період,  зокрема, біля 50

 процентів. Паливно-енергетичний комплекс -це є основа економіки.

 Куди йдемо, що робимо?

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Петрович. Василь Петрович, дякую.

      Будь ласка.

     

      ПАВЛОВСЬКИЙ.   Ну,   Василь   Петрович,   по  суті  справи,

 підкреслив актуальність цієї проблеми. І я хочу сказати, що якщо

 буде  вирішена  проблема  платежів,  то атомна енергетика грошей

 заробить, для того щоб вирішити всі свої проблеми.

      Відносно необхідності ратифікувати цю угоду, нас зобов'язує

 ще  й  закон України, який ми прийняли, про використання ядерної

 енергії та радіаційну безпеку, де в статті 67 цього закону також

 передбачені  відповідні  контрольні функції за відслідковуванням

 за рухом матеріалів.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Левченко, будь ласка.

      А, я одну хвилинку забрав. Будь ласка.

     

      ЛЕВЧЕНКО. Прошу передать слово Марченко.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема Левченка?

      Я прошу вибачення. Марченко, будь ласка.

 

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Уважаемый  Михаил  Антонович,  я  вас прошу ответить на мой

 вопрос, на который министр Костенко либо не ответил сознательно,

 либо просто не желает на него ответить.

      Будьте  добры,  ядерные  страны,  или страны, которые имеют

 ядерное  оружие, ратифицировали ли они это соглашение? И еслм не

 ратифицировали, скажите, пожалуйста, причины, почему. Это первый

 момент.

      И второй момент. Я хотел бы, чтобы министр, не передергивая

 факты,  ответил.  Хотел  бы,  чтобы  услышал  от  вас. Будучи на

 чернобыльской  станции,  я  прошел с дозиметром всю эту станцию,

 просмотрел  уровни заражения, или радиации, которую получает там

 персонал.  И  этот  уровень  на  порядок ниже, чем люди получают

 облучение  на  тепловых  станциях. И первый блок после доработки

 вошел в двадцатку лучших в мире.

      Поэтому я хотел бы, чтобы вы ответили на первый вопрос и на

 второй также.

      Спасибо.

     

      ПАВЛОВСЬКИЙ. Дякую.

      Я  хочу сказати, я відповім на ваше питання прямо. Справа в

 тому,  що як необхідний крок до ратифікації якраз таких угод про

 надання  гарантій  зобов'язує ті країни, які підписали угоду про

 нерозповсюдження  ядерної  зброї. Для ядерних країн це вже інший

 механізм.  Але  вони  підписали незалежні угоди теж про гарантії

 тільки у використанні в мирних цілях, от. І, до речі, найбільший

 тиск,  як  раз  з  цього боку ми, відчували з боку Росії, яка це

 зробила  раніше  і,  як  я вже звертав увагу, що ми були змушені

 підписати  відповідну  угоду  ще  до  того, як ми приєднались до

 договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Отже ми вже в цьому

 режимі   працюємо   і   ніяких   складнощів  або  ускладення  не

 відчувається,  так що, я думаю, це нормальний режим, тим більше,

 що  кошти,  які потрібно нам витрачати кожен рік для підтримання

 цієї  процедури,  міністр  називав,  це  120  тисяч  гривень,  а

 допомогу,  яку  ми вже отримали від декілька країн, обладнення і

 інше, вона йде на рівні 7 мільйонів доларів.

      

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Михайло Антонович, сідайте, будь ласка.

 Так, Не зрозумів? Так, не будете проти? Будь ласка, включить.

     

      ЯЦЕНКО.

      Дякую,  Віктор  Лаврентійович,  справа  в  тім,  що  дійсно

 виникає у депутатів багато запитань відносно долі Чорнобильської

 атомної  станції. Щодо ратифікації цієї угоди сумнівів у мене не

 викликає  і я просив би народних депутатів підтримати, а от щодо

 проблеми   закриття  Чорнобильської  атомної  станції,  і  вчора

 Михайло   Антонович   сентенції   видава  відносно  включення  в

 державний   бюджет  України  расходів  на  Чорнобильську  атомну

 станцію,  сьогодні  -Юрій  Іванович,  як  факт, який не потребує

 обговорення,   говорить   про  закриття  Чорнобильської  атомної

 станції. Звідки ростуть ноги?

      Справа   в   тім,   що   на   міжнародному  рівні  проблема

 чорнобильська  зводиться  до  проблеми  закриття  Чорнобильської

 атомної   станції.   Як  тільки  блоки  атомної  станції  будуть

 зупинені,  Захід,  світове  співтовариство припинить всі розмови

 щодо   чорнобильської  проблематики  -оце  головне.

      І   сьогодні   рішення...   точніше,   робота  по  закриттю

 Чорнобильської  атомної  станції відбувається на підставі просто

 політичного  рішення.  Я  підкреслюю,  що, очевидно, для України

 це  глибока помилка -сьогодні ЧАЕС працює, є прибутковий об'єкт,

 зайнято декілька тисяч спеціалістів вищої кваліфікації на роботи

 цієї   станції,   виробляється   електрична   енергія  в  умовах

 енергетичної кризи.

      Завтра  у  нас  будуть 3 зупинених енергетичних блока, плюс

 саркофаг і розруйнований 4-й енергоблок. І все це -на шию народу

 України.  Оскільки абсолютних гарантій ще ніхто не дав і Україна

 таких гарантій не одержала.

      Тому  і  викликають  побоювання  включення  за  пропозицією

 Михайла   Антоновича  вчора  таких  видатків  на  кишеню  нашого

 налогоплатєльника.  І я вважаю, що рішення про закриття ЧАЕС має

 прийняти   Уряд   України   спеціальним  рішенням.  На  підставі

 обов'язково   наукового  і  техніко-економічного  обгрунтування.

 Повинна бути чітка технологія за такою розкладкою:

      1. Це 4-й енергоблок і саркофаг.

      2.  Це  1-й,  3-й  і 2-й блоки і паралельно -вирішення долі

 трудящих міста Славутича і взагалі міста Славутича.

      Такі велетенські об'єкти, як ЧАЕС і Славутич,..............

 в   умовах  економічної  кризи  так,  як  поводяться  зараз,  це

 абсолютно не по-господарські.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Михайлович. Дякую.

      Шановні  колеги,  ну  ви бачите, пропозиція про ратифікацію

 підтримується.  Всі,  хто задавав питання і одночасно, фактично,

 підтримку виразили. Більшість, скажімо, більшість...

      Є пропозиція поставити на голосування ратифікацію.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ратифікувати...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ...Закон...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      А, прошу вибачити - я не бачу, що тут були виступи. Я прошу

 вибачити - не  бачу...  Ну, висвітіть. Заєць, Кожин, Лавринович,

 Марченко. Так. Скільки ми дамо на виступи?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      3... 10 хвилин. Прошу проголосувати.

     

      "За" -

      Дякую.  Я тільки прошу -будь ласка, виступайте так, щоб всі

  хто  записався  виступив. Так. Будь ласка, хто там? Заєць. Будь

 ласка, Зайця включіть.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Прошу  Іван Олександровч.

      (Ш у м  у  з а л і)

       Вийдіть на трибуну, будь ласка, Іван Олександрович -швидче

 буде. А?

      (Ш у м  у  з а л і)

     

      ЗАЄЦЬ І.О.

      Шановні   депутати,   я   думаю,   що   справді  нам  треба

 ратифікувати  цю  угоди і от з яких причин. Справа в тому, що ми

 уже  зробили  1-й крок, який не треба було робити, а другий крок

 ми  вже  зобов'язані  зробити,  шановні  депути, тому що це буде

 виклик  просто. Це  перше. Логіка  дуже нормальна.

      І друге. Якщо ми хочимо справді сьогодні не залишитися одни

 на  одни  з бідою чорнобильською, то ми мусимо оформити так наші

 відносини   із   Заходом,  щоб  Захід  був  зхабов'язани  і  мав

 можливість  працювати  над   ліквідацією проблеми  Чорнобилю.

      Справа по Чорнобилю не в першому, не в 2-му блоці, а справа

 по  Чорнобилю  -у  саркофазі  -от  де справа, от де та небезпека

 сьогодні таїться.

      І  якщо  ми не будемо ратифікувати цю угоду, ми таким чином

 ставимо  бар'єр перед співробітництвом і Заходом.

      Природньо,  що  ніякі  тезхнології не будуть нам надані для

 того,  щоб  розібрати  цей саркофаг. А я особисто вважаю, що без

 того,  щоб  ліквідувати цей саркофаг проблема Чорнобиля постійно

 буде висіти над нашими  головами.

      От  же,  якщо ми не ратифікуємо цю угоду, то ми не одержимо

 можливості   співпрацювати   із   Заходом   по  ліквідації  цієї

 небезпеки.

      І  ті  розмови, які велися про ядерні реактори, ті розмови,

 які  велися  про  1-й,  2-й  там 3-й блок Чорнобильської атомної

 станції, це немає ніякого абсолютно відношення до цієї проблеми.

      Проблема  полягає  в  тому,  щоб  справді  ми погодилися на

 котроль  МАГАТЕ  за  діяльністю у мирній ділянці по використанню

 ядерної  енергії.  Проблема  полягає  в  тому,  щоб  зв'затись з

 Заходом так, щоб вони не покинули нас наодинці з цією  бідою.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую,  Іван Олександрович.

       Будь ласка,  Кожин Борис  Борисович.

     

      КОЖИН. Шановні депутати, Україна прийняла не просто рішення

 стосовно  приєднання  до  договору про нерозповсюдження ядержної

 зброї. Тому я вважаю, що було б вкрай непослідовним відмовлятись

 від  укладання  угоди   з  МАГАТЕ.

        Нератифікація   цієї   угоди   -це  крок  назад,  підтрив

 здобутого  великою  ціною  міжнародного  авторитету  України  як

 свідомого і відповідального партнера світової спільноти держав.

       Україна  -розвинута промислова держава, вона використовує,

 використовувала  і  буде  використовувати  ядерні  технології  в

 мирних  цілях.  Для  цього  контороль  і  гарантії,  допомога і

 інформація МАГАТЕ дуже  необхідні.

      Угода  з  МАГАТЕ  надає  нам  змогу  поставити  всю  ядерну

 діяльність  на  території країни н а рівень світових стандартів,

 отримати міжнародні гарантії щодо відвертання нових Чорнобилів.

      До  речі,  інші країни, що підписали ДНЯС та уклали угоди з

 МАГАТЕ,  мають  не  менше  таємниць,  ніж  ми.

      Система   гарантій  МАГАТЕ  потребує  створення  в  Україні

 національної  системи  обліку  та  контролю  ядерних матеріалів,

 спеціального державного органу по обліку, контролю і інформації.

      І,  до речі, можу казати, що такий орган ми вже маємо, це є

 Держкоматом.

      Спеціальна  робота  з  МАГАТЕ,  ми  повинні  зрозуміти,  це

 світовий  інформаційний  та технологічний рівень, це професійний

 ріст  наших  фахівців в цій галузі. В цьому відношенні я вважаю,

 що  можна  прирівняти  укладення  угоди  з  МАГАТЕ  сходженням в

 Internet.  І  тільки  у випадку з МАГАТЕ мова буде іти про більш

 важливе, про ядерну безпеку  України.

      Нарешті,  співробітництво  з МАГАТЕ я розглядаю, як ще один

 шлях  входження  України в європейський і світовий інформаційний

 та  технологічний  простір.  Це  шлях  у  майбутнє. І я закликаю

 сміливо  іти  цим  шляхом. Пропоную проголосувати за ратифікацію

 угоди.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.   Будь   ласка,  Лавринович  є?  Нема.

 Марченко, будь ласка. Ви записувалися, ні Володимир Романович? Я

 бачу  ви  здивувалися.  Так  ви будете виступати? Чи дуже бистро

 черга дішла.

     

      МАРЧЕНКО В. Р. Спасибо. Уважаемые депутаты, 2, 5 года назад

 мне  в  составе  делегаций  парламентариев  от  Украины пришлось

 участвовать в совещании конгрессменов Соединенных Шатов Америки,

 депутатов  Российской  Думы,  и  нас  от  Украины  по  проблемам

 ядерного разооружения.

      И  я свидетельствую, что тогда мировое сообщество требовало

 уничтожения  ядерного оружия и превращения Украины в безкядерное

 государство.  Все  наши  аргументы  в  этой дисскусии о том, что

 вывоз   ядерных   боеголовок   или   необходимое  дополнительное

 финансирование по уничтожению ракетоносителей они практически не

 воспринимались.  И  вы  знаете за это время мы стали безкядерным

 государством  от мирового сообщества финансировния под это мы не

 получили.

      Иван  Заец говорил о том, что ратифицировав это соглашение,

 мы  втянем  якобы  Европу  в  помощь  по  ликвидации последствий

 ядерной катастрофы. Говорю, что это абсолютно не так, потому что

 с  европейскими странами необходимо вести равноправный торг. Да,

 у  нас беда, у нас была ядерная авария и в этой связи необходимо

 ставить  условие  под закрытие Чернобыльской станции.

      Стоит  ли вообще ее закрывать и ставить этот вопрос сегодня

 во  главе угла? Я был и разбирался с проблемамы станции на самой

 станции, встречался со специалистами, с работниками и утверджаю,

 что  после того, как на станции были выполнены доработки, то она

 сегодня  являеться одной из самых безопасных станций на Украине,

 и  вопрос  о ее закрытии -это вопрос требования Запада для того,

 чтобы подорвать   энергетическую систему на Украине.

      И    что    касается    предложеного   проекта-соглдашения.

 Действительно,  этот  проект-соглашение позволяет международному

 сообществу  контролировать  высокие  технологии. И я считаю, что

 просто   так  пускать  под  контроль  наших  технологий  мировое

 сообщество  без  гарантий  на то, без дополнительной оплаты, ну,

 требует, по крайней мере, взвешености.

      Я  хочу  сказать, что МАГАТЭ не такая простая организация и

 свои  функции  контроля  она  иногда  использует  в политических

 целях.  Я это знаю по Северной Корее, когда надумано этой стране

 предкявлдялись  перетензии  в  разработке  ядерного оружия, были

 предоставлены  все  обкекты  для  контроля.  Однако МАГАТЭ через

 своих специалистов, через политический нажим говорило о том, что

 эта  страна  стоит  на функции, на разработке.

      Поэтому  поскольку  нет  международной  гарантии о том, что

 наши  современные  технологии  не  будут  вывезены за безценок с

 государства, я воздержусь по ратификации этого договора.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. будь ласка, Хмара.

     

      ХМАРА.

      Шановні  колеги  народні  депутати!  Я був з самого початку

 задіяний  в  ці  процеси  спротиву  проти гвалтування України. Я

 категорично  був  проти,  коли  Україна  швидким  темпом здавала

 тактичну  ядерну  зброю.  Я був категорично проти, щоб знищувати

 всю, ліквідовувати всю стратегічну ядерну зброю, а тільки йти по

 шляху  скорочення,  що  ми  і  добилися,  приймаючи постанову 18

 листопада 1993 року.

      Але,  на жаль, наше продажне керівництво все-таки викрутило

 руки  Верховній Раді, яка вже готовилася до наступних виборів, і

 пішли  на  абсурдний  і  шкідливий  для  національних  інтересів

 України   крок,   прийнявши   рішення   про   повну   ліквідацію

 стратегічних ядерних сил.

      Ви  знаєте, що я теж, десять народних депутатів, голосувало

 проти  приєднання до договору ДНЯЗ. Я був серед, одним серед тих

 десяти,  активно  агітував  проти  приєднання  України до ДНЯЗу.

 Чому? А тому що передбачив, що буде.

      І  нині  є меморандум, будапештський меморандум, підписаний

 урядами  трьох країн: України, Великобританії і Росії, -5 грудня

 1994  року  про гарантування безпеки України, в тому числі взяти

 на  себе  зобов'язання про недопущення економічних дискримінацій

 щодо України.

      Нині ви бачите: Росія одна з гарантів-держав, яка абсолютно

 не   дотримується  взятих  на  себе  зобов'язань,  фактично  нам

 оголошує  війну  торгівельну. Зараз нарощує, буквально брутально

 намагається втручатися в наші внутрішні справи, посягати на нашу

 територіальну цілісність.

      І  я  вважаю,  що  відповіддю...  Не  має  жодна  країна  з

 гарантій.   Сполучені   Штати  Америки  мовчать,  Великобританія

 мовчать,  наша  недолуга виконавча влада не реагує, бо давно вже

 треба  було  б  звернутися  з  відповідними  нотами  до  держав-

 гарантів:  як  же ви, шановні, виконуєте свої зобов'язання, коли

 проти  України  таке  насильство чиниться, а ви мовчите. Ось вам

 паперові гарантії!

      Я,  наприклад, вважаю, що найближчим часом треба розглянути

 питання  про вихід України з Договору ДНЯЗ. Але може бути мови в

 сьогоднішніх  умовах  про  ратифікацію  цієї угоди, не може бути

 мови.  Так  само,  як  сьогодні  ні в якому разі не можна йти на

 закриття Чорнобильської атомної станції, нас хочуть втягнути -це

 дуже  простий  розрахунок  для  того, щоб потім компенсувати цей

 дефіцит  електроенергії,  нам  хочуть нав'язати кабальні кредити

 для    будівництва    нових    потужностей    для    виробництва

 електроенергії.  Я  це  бачу,  я хотів би щоб бачили всі народні

 депутати  і  ще  не  зробили чергову помилку в тому послідовному

 ланцюгу помилок.

      Я закликаю голосувати проти.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги, я дивлюся, що ми зараз навіть

 при  тому,  що  є  елементи  мутації  в зв'язку з Чорнобильською

 катастрофою  наврядче  у  нас  кінцівок  у  нас  достатньо  буде

 нормально  зараз  голосувати  з  цього питання, воно надзвичайно

 серйозне,  тому закінчення цього питання переноситься на нступне

 засідання.

      Я  тільки  вас  інформую,  ми  закінчимо його на наступному

 засіданні,  продовжимо,  це все нормально в рамках Регламенту. Я

 тільки  вас  проінформую,  що  на наступному Дні уряду ми будемо

 розглядати  питання про виконання державної програми боротьби із

 злочинністю  в  Україні  і,  будь ласка, ознайомтеся з розкладом

 засідань  Верховної  Ради  на  29-31 жовтня. Я вам дякую, на все

 добре.

      Заяву  хочете  зробити?  Так, шановні колеги, Юрій Кармазін

 хоче зробити заяву, ну, дайте хвилинку, ми послухаємо його, будь

 ласка.

     

      КАРМАЗІН.

      Шановні   народні   депутати.  (299  виборчий  округ,  Юрій

 Кармазін, Конституційний центр).

      Шановні  народні  депутати,  кожен  із вас може опинитись в

 тому становищі, в якому сьогодні опинилися 6 депутатських груп і

 фракцій Верховної Ради України, тому з цього приводу я від імені

 депутатських  груп і фракцій, які вносили в порядку законодавчої

 ініціативи  проект  заяви  і  проект  постанови  Верховної  Ради

 України  про  рішення  Верховної...  Російської  Державної  Думи

 Російської  Федерації  про  припинення  розподілу Чорноморського

 флоту. Це: "Конституційний центр", група "Реформи", Народний Рух

 України,   "Соціально-ринковий   вибір",   це   "Незалежні",  це

 "Єдність"...

      (Шум у залі, окремі вигуки) ...вони  розробили документи... Я прошу бути толерантними!.. Вони

 розробили документи, ...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович, ви проінформували?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      КАРМАЗІН  Ю.  А....  і  дали  постанову.  Але  ці  заяви  і

 постанову, згідно з вказівкою (усною вказівкою) Голови Верховної

 Ради,  Морозу,  не  роздані сьогодні депутатам. І вони сьогодні,

 тираж лежить не розданий.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Анатолійович... Дякую.

     

      КАРМАЗІН  Ю. А. під час розгляду заяви вони не були роздані

 в залі, хоча були вже готові. Тому я звертаюся до голови Комісії

 По  Регламенту  Шейка  розслідувати  цю обставину і поставити це

 питання...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так,  Юрій Анатолійович, я вам дякую -я думаю,

 ця...  ця  проблема  буде  вирішена  ьим, що ми роздамо цю... ці

 докуменіти (один і другий) і все буде вирішено...

     

      КАРМАЗІН Ю.А. ...Проігноровано право народних депутатів...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Дякую. Все!

      На все добре! До зустрічі. До побачення.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Не треба нам зараз - дві хвилини, а ви будете "різне"!.. Не

 треба!   Нормально  - півгодини - проведемо  різне  і  все  буде

 нормально.

      Дякую.