Стенограма пленарного засідання

17 жовтня 1996

                   ЗАСІДАННЯ  ДВАДЦЯТЬ  ДЕВ'ЯТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  17  ж о в т н я  1996  р о к у

                             16 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.   Прошу   депутатів  підготуватися  до  реєстрації.

 Сідайте на  місця,  Олександре Миколайовичу.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Підготуйтеся  до реєстрації. Хмельничане, сідайте, сідайте.

 Володимир    Федерович...   Проводиться   поіменна   реєстрація.

      Зареєструвалося    368    депутатів.    Вечірнє   засідання

 оголошується відкритим.

      Я  так,  щоб  не  було ніякої дивини з того, що я дам слово

 Валентині  Петрівні. Але в мене в обід діймали багато депутатів,

 особливо  жінки  відносно  того, що не встигають з розглядом тих

 питань, які вважаються  надзвичайно  важливими.

      І   пропонують   все-таки   проголосувати  робочий  тиждень

 наступний.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Дайте  слово Семенюк, будь ласка. Слово  Семенюк.

 

      СЕМЕНЮК. 159  виборчий  округ.

      Шановні  колеги  народні  депутати,  шановні  чоловіки!  Та

 будьте  ж ви трошки витримані! Я хочу до вас звернутися, шановні

 колеги.  Ситуація, яка склалася із законодавчим забезпеченням ми

 бачимо,  що  ми  маємо  на  руках  дуже  багато  законопроектів.

 Особливо  Податковий кодекс.

      Я   член   робочої   групи,  яка  працює  над  опрацюванням

 податкового законодавства. Ми напрацювали відповідні документи і

 аправили   відповідно  в  секретаріат  для  того,  щоб  все-таки

 зменшити    податковий    тиск,   який   сьогодні   мають   наші

 товаровиробники.  Сьогдні  у  нас  на руках дуже багато законів.

 Зокрема  Закон  про  Кабінет  Міністрів, який чекають працівники

 Кабінету  Міністрів.

      Сьогодні  в нас бюджет, якого також чекають наші люди. Саме

 тому,  шановні  мої колеги, я звертаюсь до вас. Ми декілька днів

 тому   говорили   про   надзвичайний   стан  в  агропромисловому

 комплексі.   Сьогодні,   мені   кажеться,   нам   треба   ввести

 надзвичайний стан в нашому сесійному залі і почати працювати.

      Саме  тому я прошу на наступній неділі лишитись в сесійному

 залі,  працювати  над  податковим  законодавством, працювати над

 законом рпо Кабінет Міністрів, над бюджетом, і, відподвіно, дати

 можливість     запрацювати  нашому  товаровиробнику.

      Я попрошу поставити на поіменне голосування. Прошу, шановні

 колеги,  підтримати  мою  пропозицію.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Я   прошу..

      Ви   подумайте,   що   я  в  кінці  засідання  поставлю  на

 голосування.

      Зараз?

           (Ш у м  у  з а л і)

       Ну,  давайте, хто за  те, щоб  поіменно  проголосувать?

      Проголосуйте.

      "За" -

      Голосується  поіменно  робота в сесійному режимі наступного

 тижня. Ставлю на голосування. Поіменно.

      "За" -

      Дякую. Рішення не  прийнято.

      Спокійно. Микола Янович Азаров, на трибуну, будь ласка.

      Ще  раз  звертаюся  до вас, помовчить же в кінці кінців, на

 трибуні  стоїть  ваш  колега.  Лук'яненко Левко Григорович задає

 запитання, будь ласка.

 

      ЛУК'ЯНЕНКО  Л.  Г.

      Нововолинський   виборчий   округ   номер  68,  Лук'яненко,

 Українська Республіканська партія.

      Микола Янович, ви очолюєте комісію Верховної Ради, завдання

 якої  полягає  в  тому,  щоб  контролювати  фінансову діяльність

 Уряду.  Ми всі виходимо із того, що і економіка і бюджет настане

 нормальний, коли запрацює приватна підприємнецька діяльність.

      Я  хочу  навести  один  приклад, коли ми, тобто Уряд давить

 підприємницьку діяльність безбожно. Скажемо, податкові інспекції

 забирають 30 відсотків від штрафів. Звідси витікає, що наприклад

 в Іваничах Гульгун Василь Дмитрович мав маленький кіоск, у якому

 продавав  пиво.  Продавав дешевше, ніж його продають у державних

 магазинах.  Він  узяв  дві книги пішов до податкової інспекуії і

 попросив  пояснити,  як  йому  заповнювати  ці  книги. Вони йому

 пояснили,  а  потім  через  якийсь  час прийшли і оштрафували за

 помилку, ціна якої меньше одної пляшки пива. А штраф складав 140

 мільярдів  карбованців. І це постійно і всюди повторюється.

      Я  хотів би одержави від вас відповідь, що ви робите, як ви

 можете  примусити  Уряд  підходити  до  справи з розумом, а не з

 метою зловити на помильці малюсенькій і задавити підприємство?

 

      ГОЛОВА.  Прошу  коротше задавати запитання.

 

      АЗАРОВ  М.  Я. Ну я хочу сказать, что этот вопрос, при всем

 моем  уважении  к  вам, не к бюджету относится. А с точки зрения

 работы  податковой  службы,  ваше  замечание очень правильное, я

 думаю, что мы там будем порядок наводить.

 

      ГОЛОВА. Самойлик.

 

      САМОЙЛИК.

      Прошу передати слово Найді, 396 виборчий округ.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      НАЙДА.

      396  округ, фракция коммунистов, Найда.

      У меня несколько вопросов, уважаемый Николай Янович.

      Первый  к  вам,  как  в председателю комиссии. Какой должна

 быть  субвенция  возвращенная  в  область  для  оплате бюджетной

 сфере,  если  доходная часть бюджета и все перечисления, которые

 должны быть сделаны,  сделаны в выщестоящий уровень?

      Второе.  Мы в проекте, вернее в бюджете 1996  предусмотрели

 для  офицеров  запаса, военнослужащих запаса строительство жилья

 на 2 триллиона с лишним. Ни одного рубля до сих пор не выделено.

 Надо  ли нам предусмотреть деньги по зарплате, по финансированию

 всей   бюджетной  сферы  и  других  таких  строчек,  которые  не

 выполнены ни на одну копейку, в бюджете 1997 года?

      И  теперь  к  вам,  как,  я  точно  не  знаю  как должность

 называется,  ну,  администрации. Как вы думаете, надо ли снять с

 бюджета   Верховного   Совета   те  средства,  которые  идут  на

 содержание двойников, подобных вам?

      И   второе.   Почему   на  содержание  налоговой  инспекции

 предусмотривается 200 миллионов карбованцев, а на поддержку всех

 КСП   (колектывных   сельхозпредприятий)   только   2   миллиона

 карбованцев?

      Спасибо.

 

      АЗАРОВ.  Уважаемий Григорий Иванович! Значит мы на комиссии

 не  согласились  уже  с  тем  подходом  Министерства  финансов и

 Кабинета  Министров по определению доходов мисцевых бюджетов, не

 согласились.  Вот  мы     на  следующей  неделе  рассмотрим  все

 области.  Я  думаю, области нас поддержат. И при вашей поддержке

 схема   регулирования   доходов  областных  бюджетов,  районных,

 городских, мисцевых будет изменена.

      Правительство,  к  сожалению,  третий  раз  при моей памяти

 предпринимает  попытку  концентрировать  все  доходы реальные (а

 пдв  -это  реальный  доход)  в Государственном бюджете, оставляя

 мисцевые   бюджеты,   практически,   без   реальных   источников

 финансирования.

      Мы об этом неоднократно говорили, в прошом-позапрошлом году

 нам  эту  тенденцию удалось с вашем помощью сломать. Я надеюсь и

 на этот подход в этом году.

      Я  обращаю внимание Валентина Максимовича Короневского, что

 мы,  бюджетная  Комиссия,  дважды обращала внимание на то, что в

 течение   года  эта  позиция  по  выделению  финансирования  для

 офицеров  запаса  не  исполняется.  Надо  за  эти два с пловиной

 месяца,  Валентин  Максимович,  вот эти два триллиона хотя бы на

 уровне 1,8 исполнить.

      Наконец,  по бюджету налоговой администрации. Я посоветовал

 вам,  уважаемый  Григорий  Иванович,  прежде, чем задавать такие

 вопросы,   посмотреть   численность   налоговой   администрации,

 посмотреть,  сколько  да  начислено сумм в бюджет государства, и

 потом делать такие выводы.

      Что  касается  двойников, то я хотел бы еще за то, что одну

 смену  здесь, другую смену там, с кого-то ж взять зарплату. Но я

 ее не беру.

      Ну  а  если  говорить  серьезно, если говорить серьезно, вы

 доверили  мне очень ответственную работу -Председателя бюджетной

 комиссии,  и  сразу  ж после подписания указа я, естественно, не

 имел моральное право бросить все и пойти.

      То есть, я попросил Прездиента и Премьер-министра разрешить

 мне  подготовительную  работу, которую начал, до какого-то этапа

 довести,  передать  ее  нормально  тому  человеку, который будет

 вместо  меня,  и после этого написать заявление и сложить с себя

 обязанности председателя бюджетной Комиссии, поскольку совмещать

 две  такие  тяжелейшие  должности физически не возможно. Я это и

 сделаю.

      Если  вы  считаете  необходимым  сделать  это немедленно, я

 сделаю это немедленно.

 

      ГОЛОВА. Павловський. Черенков.

 

     ЧЕРЕНКОВ.

      Уважаемый Николай Янович, мы не первый раз принимаем бюджет

 и вы не первый бюджет докладываете. Для меня в принципе ситуация

 ясна  как голосовать за предстоящий бюджет, поскольку исполнение

 бюджета  за  96  год  показал насколько убогое было принято нами

 решение  в  предыдущий  раз.  Так  вот,  я хотел бы, чтобы вы не

 столько  мне, как ответили моим избирателям на сколько процентов

 улучшится  материальное  состояние  наших  граждан, я имею ввиду

 пенсионеров, учителей, врачей, рабочих и служащих?

      И  второй вопрос, будет или нет из государственного бюджета

 выполняться  статья  57  часть  4  закона  об  образовании,  что

 касается  возврата  коммунальных услуг, компенсации коммунальных

 услуг.

      И  касательно  бюджета 96 года и его завершение исполнения.

 Сейчас  в  моем  округе  масса  отключается  школы,  закрываются

 культурные  учреждения, так вот мы будем учить в этом году наших

 детей? Спасибо.

 

      АЗАРОВ  М.  Я. Я с конца начну. Я не менее вас озабочен той

 ситуацией,  и  я об этом в своем докладе говорил, что расходы по

 системе  образования  по  консолидированому  бюджету практически

 предусматриваются  только на заработную плату учителям, а как вы

 понимаете  от этого зависит ответ на ваш вопрос. Закроются школы

 или   нет  зависит  от  того,  насколько  правильно  мы  с  вами

 перераспределим  средства  государственного и местных бюджетов.

      Закроется школа или нет - зависит от того, насколько с вами

 мы  примем  такие  законы (а Уряд  их  будет  выконувать), чтобы

 действительно обеспечить рост производства, а не падения.

      И когда  вы  так, иронически, говорили о том, что бюджет не

 исполняется,  то  я  вам  просто  напомню,  что в основу бюджета

 ложатся     макроэкономические    показатели.    И    если   они

 рассчитывались,  исходя из роста обкема производства, а получили

 падения,   то  вот  вам  ответ  на  то,  улучшится  жизнь  наших

 пенсионеров,  или  нет...  И  от  того,  как  мы резко будем тут

 говорить, на трибуне - ничего не изменится, если мы не продумаем

 систему серьезных мер по стабилизации экономической ситуации.

      То  же  касается ответа на ваш вопрос по 54-й статье Закона

 об образовании.

 

      ГОЛОВА.  Борзих. Терьохін.

 

      БОРЗИХ О.І.

      Уважаемый Александр Александрович, прошу передать мое слово

 Степанову, 236 округ.

 

      ГОЛОВА.  Степанов, будь ласка.

 

      СТЕПАНОВ П.С. 236 виборчий округ, Луганськ.

      Уважаемый   Николай   Янович,   в   Программе  деятельности

 правительства   более-менее   конкретно  сказано  о  возрождении

 национальной  экономики  -  отдельно  в  отраслях,  предприятия,

 обкединения  предприятий  есть,  продукция  общегосударственного

 значения.

      А  вот  в  Государственном  бюджете  все  это смазано и нет

 конкретного финансирования по этим мероприятиям. Не считаете ли

 вы  целесообразным  вместе  обсудить  и  Программу  деятельности

 Правительства,  и  бюджет?  И  как  это  исправить,  если мы уже

 Программу  деятельности  Правительства,  сессия,  утвердита, а в

 бюджете финансирования этих программ нет?

 

      АЗАРОВ  М.  Я. Ну, я вам скажу, что в 1996 году мы вместе с

 вами  утвердили  целый  ряд  мер  в  бюджете,  финансовых мер по

 оказанию точной поддержки нашим предприятиям.

      К  сожалению, отвратительная ситуация с исполнением бюджета

 практически   не   позволила   наполнить   реальным   финансовым

 содержанием вот эти мероприятия.

      В  бюджете  1997  года  предусматривается  1, 55 миллиарда

 гривен - это очень-то большая сумма на капитальное строительство.

 Предусматривается   почти   3  миллиарда  гривен  на  финансовую

 пидтрымку народного хозяйства.

      В рамках этого Правительство обязано предоставить конретные

 программы и перечни этих программ пообкектно и сделать это как и

 в прошлом году приложением к Закону "О Государственном бюджете".

 

      ГОЛОВА. Терьохін.

 

      ТЕРЬОХІН.

      Шановний  Микола Янович, я хотів би 2 коротеньких запитання

 задати.  Перше питання. Чи... Яка ваша позиція стосовно того, що

 цей документ протирічить аж 3-м статтям Конституції України? 92,

 яка  встановлює, що окремі джерела фінасування дефіціту бююджету

 мають  бути  вивзначені  законом -такого немає, на жаль. 143 про

 те,   що  прикріплюються  окремі  податки  до  уровні  місцевого

 самоврядування,   а   не   їх   частина.   142-ї   про  принципи

 перерозподілу податків і  доходів  бюджету.

      Як  ви відноситися до того, що цей бюджет запланував доходи

 від  неіснуючого податку на майно, який навряд чи буде прийнятий

 тут?

      І 2 запитання. Чи вважаєте ви реальним, що наступногоб року

 буде  зібрано  42  відсотки  від ВВП від податкових джерел? Адже

 сьогодні  ви знаєте, що межа легальності десь 30-32 відсотки, що

 і є  в нас на  сьогоднішній  день  в практиці?

      Дякую.

 

      АЗАРОВ.  Спасибо.  Ну  наверное  не слушали внимательно мое

 выступление.  Я  на  ваши вопросы дал ответ в своем выступлении.

 Да,  я  считаю  и  комиссия  вместе  со  мной  считает абсолютно

 нереальным    собрать    такое   количество   доходов,   которое

 запланировано в  законе. Нереально это.

      И  я  указал  нереальные  статьи дохода и естественно Закон

 "О Державном бюджете" будет  скоректирован.

      Теперь  2-й  вопрос.  Что  касается дефицита. Безусловно, в

 окончательной  редакции Закона "О Государственном бюджете" будут

 вызначены  реальные  источники  финансування дефицита Державного

 бюджета.

      Что касается тех вопросов, которые вы задали по закреплению

 тех  или  иных  податков, то Правительстов -да, нарушило, мы уже

 говорили  о  том  Закон  "О  бюджетной  системе" , прежде  всего

 сконцентрировав  весь  ПДВ  в Государственном бюджете.

      Но  я  знаю,  что  вы  как  раз  сторонник  такой позиции в

 правительстве, непонятно, почему вы ее критикуете, хотя я мог бы

 специально  для  вас  сказать,  что по моему запросу сегодня мне

 дали   информацию   по   Киеву,   например,  что  компенсация  с

 Госудраственного  бюджета  на  добавленную  вартость по экспорту

 товаров  составила  только по городу Киеву 159 миллионов гривен.

 Из них посредникам компенсация составила 125, 9 миллиона гривен,

 а  выробникам,  то  есть  производителям,  аж  33.

      Так  спрашивается,   за  кого  мы  печемся?

 

      ГОЛОВА.   Григорович.

 

      ГРИГОРОВИЧ.

      Шановний  Микола  Янович, я прошу вас як голову профільного

 комітету  парламенту,  що  відповідає  за бюджет, прокоментувати

 таку ситуацію.

      В  прийнятій  нами  Програмі  Уряду  на  1997  рік програма

 державна  "Діти  України" і "Планування сім'ї" визнані державним

 пріоритами.

      День  Уряду  з медицини підтвердив цю концепцію. Але тим не

 менше в проекті бюджету ми не бачимо окремо виділеної графи, яка

 б  присвячцвалась  фінансуванню  цих  програм.

      Якщо ми не маємо таких коштів, то, можливо, треба написати:

 Діти  України - коштів  немає.

      І  друге  питання. Стосовно  виплати  зарплат.

      Якщо  виплата  зарплат не буде погашена до кінця 1996 року,

 то  чи  не  було  б  доцільно в проекті бюджету передбачити таку

 графу:  при  невиплаченні  заборгованостей  в бюджетній сфері за

 1996  рік,  на  бюджет  1997 року переноситься ця заборгованість

 відповідно  по  кожній  галузі.

      Дякую.

 

      АЗАРОВ.  Я  тоже  начну со второго вопроса отвечать. Да, мы

 действительно,  в  протоколе  Комиссии  зафиксировали, мы держим

 себе  на  уме,  что в окончательной редакции Закона про бюджет в

 расходной  статье,  и  мы собирались это, как вы помните, в 1996

 году сделать, но не сделали, в 1997 году мы это должны сделать -

 редусмотреть  расходы  по  погашению внутренней задолженности по

 заработной  плате  идругой  задолженности,  то есть борг бюджета

 вызначить в качестве расходной статьи бюджета на 1997 год.

      Соответственно  попытаться сбалансировать и таки расходы по

 доходам.

      Что  касается  программы  "Дети  Украины",  мы, безусловно,

 понимаем  важность этой программы. Но только Верховной Раде дано

 право  окончательно решать, что с расходов снять и сто оставить.

 Поэтому  мы  на  комиссии  еще  этот  вопрос  не смотрели. Будем

 смотреть и будем Верховному Совету предлагать.

 

      ГОЛОВА.  Ясно. Дякую.  Сідайте, будь ласка.

      Щодо   процедури   обговорення  докменту.  Ми  сьогодні  не

 приймаємо  постанову.  Ви  знаєте,  що мова іде про подання, про

 представлення  Верховній Раді проекту бюджету. Над ним працювали

 комісії, фракції, окремі депутати.

      Тому  я  просив  би  зосередитися  в основному на виясненні

 позиції комісії. І чому б з цього приводу треба було б обінятися

 думками,  тому  що кожна комісія має свої зауваження, пропозиції

 щодо  доходної і витратної частини бюджету. Але не виключено, що

 під час обговорення, враховуючи думки інших комісій, можуть бути

 внесенні  навіть  в  позицію  комісії відповідні корективи. І це

 треба  врахувати при підготовці пропозицій до бюджетної комісії,

 котра  буде  їх  узагальнювати  і  представляти  проект на перше

 читання.

      Тому  я  просив би саме профильним комісіям, і особливо тим

 комісіям,  які  відсвятковують  ситуацію  у  відповідних галузях

 висловитися щодо проекту бюджету, але не з таким розрахунком, що

 всі  скажем  24 комісії і фракції витупили. Тому що основна ціль

 цього  представлення до 1 читання дати висновки комісії в роботу

 самих  у бюджетної комісії.

      І  це  було  б  ефективно  і це було б скоріше з усіх точок

 зору. Я просив би на це зважити. Підтримується такий підхід? Хто

 за  таку процедуру, я б сказав. Процедура зводиться до того, щоб

 пріоритет  у  внесенні  пропозицій  до  проекту  бюджету  надати

 комісіям,  які мають на те всі підстави, в тому числі визначенні

 Регламентом.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Я свою пропозицію ставлю на голосування, будь ласка.

 

      "За" -

      Приймається рішення, оскільки це процедурне обговорення.

      Будь ласка. Я прошу, не кричіть з місця. Будь ласка... Одну

 хвилинку.

      Комісія із питань фінансів. Так, в мене ж записано Шкрабак,

 не  помиляюся?  Я  дивлюся  чи  цей  список  дали  чи ні? Віктор

 Іванович, ваша комісія... Від вашої комісії хто  виступає. Ви?

      Будь ласка, Суслов Віктор Іванович.

 

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемые  народные  депутаты!  Наша комиссия рассматривала

 проект  Закону Украины про Державний бюджет України на 1997 рік.

 У  нас  есть  много замечаний, которые мы конечно можем изложить

 сейчас.   Мы   не   удовлетворены   уровнем   подготовки   этого

 законопроекта  по  целому  ряду причин. В частности  мы считаем,

 что  нужно четко определять источники внутреннего финансирования

 дефицита бюджета. Мы считаем, что закон или проект закона должен

 содержать  и  исходить  из  релаьных  мер по смягчению налоговой

 политики.

      У  нас  есть  целый  ряд  других  замечаний. Но я не считаю

 сейчас  необходимым  все  это  детально  излагать,  поскольку по

 процедуре  рассмотрения бюджета мы должны подать эти предложения

 от  комиссии письменно, и при обсуждении проекта в первом чтении

 окончательно  определиться  по  этому  проекту.  Так, по крайней

 мере, я понимаю эту процедуру.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Дякую.

      Будь ласка,  від Комісії з питань культури. Косів, прошу.

 

      КОСІВ.

      Мені,   звичайно,   складно   буде   змагатися  з  Віктором

 Івановичем в лаконічності. Але я також не буду повторювати того,

 що ми подали до ведучої комісії Миколи Яновича.

      Я тільки хочу на кількох принципових положеннях зупинитися.

 Ну,  повірте,  що Міністерство культури і мистецтв, Міністерство

 преси   і   інформації,   Державне   архівне  управління  подали

 мінімальні,  мінімальні  потреби  у бюджетному фінансуванні. Але

 відповідно  до  цих  мінімальних  потреб  у  бюджеті передбачені

 всього тільки 53% фінансування.

      Отже,  якщо  на такому рівні фінансування і залишиться, то,

 наприклад,  скажімо, Державне архівне управління використає свої

 потреби  у  зарплаті,  але ви ж розумієте, що без сигналізованої

 охорони,  без  реставраційних робіт, без науково-дослідних робіт

 по упорядкуванню ця галузь жити елементарно не може.

      Так  само,  скажімо,  в бюджеті виділені відповідні суми на

 книговидання,   але  чомусь  тільки  в  розділі  засоби  масової

 інформації.   Ми   весь   час  говорили  про  те,  що  ці  кошти

 зосереджувалися  в  одних руках. Минулого року нам вдалося цього

 домогтися,  в  цьому  році  вони  знову  ж  таки розпорошені -це

 принципове питання.

      Я  хотів  би  також  сказати  про те, що коли знайомишся із

 державною  політикою  в  галузі  культури інших держав, зокрема,

 Французької республіки, то тільки один перелік державних заходів

 становить  63  сторінки,  а  бюджет  Франції  на наступний рік в

 галузі  культури  -це понад 200 сторінок, у яких є дуже детальна

 структурна  бюджетна  класифікація,  у  нас  такої  класифікації

 немає. І тому, ви пам'ятаєте очевидно, що ще в травні цього року

 ви  доручали нашій комісії і ми підготували таку довідку про те,

 які  бюджетні кошти були використані на концерт, присвячений 10-

 літтю Чорнобильської трагедії -це 54 мільярди, але ж вони ніде в

 бюджеті  зазначені  не  були.  Я  тепер, наша комісія тепер дуже

 ретельно  контролює  аналогічні  витрати  по  цьому міністерству

 взагалі, ось у мене відповідь міністерства на святковий концерт,

 на  якому  ми всі були. Я не заперечую, що напевне такий концерт

 був потрібний і напевно якісь бюджетні кошти на нього треба було

 витратити,  але  це  35  мільярдів  416  мільйонів,  які не були

 передбачені бюджетом.

      Так  само,  наскільки  мені  відомо,  на реставрацію палацу

 культуриф  "Україна"  витрати  становлять  до 13 трфльйонів, але

 вони  (знову  ж  таки)  будуть  віднесені на бюджетні витрати по

 Міністерству  культури,  які...  ну  я  не  знаю, де вони будуть

 зазначені!..

      У тому ж таки проекті державної політики у галузі культури,

 скажімо,  Французької  Республіки дві стоінки присвячені питанню

 захисту  французької  мови.  Хоча  французькій  мові  у Франції,

 повірте,  нічого  не загрожує!.. Натомість у нашому бюджеті такі

 громадські  організації, як товариство "Просвіта", яке самотужки

 протягом   років   займається,  по  суті,  державною  справою  і

 товариство "Україна", яке здійснює державні функції не зазначені

 зовсім...  Але  без бюджетного фінансування ці товариства просто

 загинуть - отже і загине ця справа, яку вони виконують.

      Я  зупинився тільки на принципових питаннях, а цифрові дані

 подамо письмово.

 

      ГОЛОВА.  Шановні депутати,... Олександр Сергійович!.. Ну, я

 дуже  струбований  тим...  ну,  таке  враження  складається,  що

 доповідач  заважає!..  Ну,  серйозно - складається  враження, що

 доповідач  заважає  вам спілкуватись!.. то ви скажіть... давайте

 припинем  засідання,  та  й  спілкуйтеся  собі!..  Ну  так же не

 можна - бюджет  держави  обговорюється!..  Я  дуже прошу: будьте

 уважні!  І  якщо один з іншим... один з іншим говорите щось, так

 говоріть  же тихо, один до одного прихиліться, сядьте і говоріть

 тихенько!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      А ви не кричіть з місця!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Так ви ж кричите зараз!..

      Череп, будь ласка,  Валерій Іванович.

 

      ЧЕРЕП В.І. Білопільський  округ  350.

      Шановні   колеги,   я   коротко.  Розробити  реальний  план

 виконання   Державних   бюджетів   України  без  аналізу  причин

 невиконання  основних  показників  бюджету поточного року, як це

 сьогодні  робиться,  справа  безнадійна.  Тому закономірно, що 1

 питання,  яке  виникає  при  обговоенні проекту бюджету, це його

 реальність.

      Як  відомо,  економічна  база  бюджету є валовий внутрішній

 продукт.  На  жаль,  в  пояснювальній записці до проекту бюджету

 аргументьація  реальності приросту валового внутрішнього проекту

 не  дуже  вдала.

      Перш за все необхідно чітко опрацювати економічні підходи і

 механізми,  які  дозволять  подолати    спад виробництва.

      Але  ж без зростання обсягів виробництва теза про підтримку

 вітчизняного товаровиробника  втратить свою пріоритетність.

      Потребує  глибоко економічного обгрунтування співвідношення

 державного і регіональних бюджетів, про що сьогодні йшла мова.

      Поітика   на   розширення   прав   регіонів,   а  практично

 демонтується  через бюджет тенденція  централізації.

      Коротко   про  деякі  статті  бюджету,  які  м'яко  кажучи,

 суперечать  ідеології Програми Кабінету Міністрів , яку ми вчора

 схвалили.

      Перше.  Оголошення  про як пріоритет підтримка вітчизняного

 товаровиробника  визначати  пріоритетними вугільні, металургійні

 галузі,  енергетику  і  АПК -це значить провети реструктуризації

 цих  галузей  і модернізацію виробництв шляхом провадження нових

 технологій - без  капітальних  вивтрат  цього не  зробиш.

      Практично  і  це  підтверджує світова практика, якщо в сумі

 ВВП капітальні вкладення складають менше 5, 5-6 відсотків, вести

 розмову  про  технічний  прогрес  -справа безнадійна. До того ж,

 розмови про  енергозбереження зостануться тільки на папері.

      В проекті бюджету капітальні вкладення ВВП складають втрічи

 менше від нормативу -всього 2 відсотки. Тому чекати кількісних і

 якісних   зрушень  в виробництві  - справа  безсперспективна.

       Наступне.  І  в  концепції житлової політики, і в програмі

 Уряду  в  розділі  "Соціальний захист громадян" наголошується на

 зростанні  обсягів будівництва за рахунок коштів громадян шляхом

 отримання ними довгострокових пільгових кретидів. Це стосується,

 рактично,  кожного  з нас  тут.

      В  той  же  час в державному бюджеті планується всього 8, 5

 мільйонів  гривень компенсації, додаткових витрат на будівництво

 житла  по  відшкоджування  банкам  різниці  процентних ставок по

 пільговим  кредитам  на  інидвідуальне будівництво на селі. Це ж

 жалюгідна цифра. На будівництво житла в містах -жодної копійки.

      І  наступне.  Всі  ми  добре  розуміємо, що розрахуваться в

 цьому  році  з  працівниками  бюджетних  установ  по зарплаті не

 вдасться.

      Те  ж  саме  з  боргами  по  компенсації  за  будівництво в

 соціальній  сфері  інженерних  мереж  держава не розрахувалась з

 будівельниками  ще  за  1995  рік.  До  них  накопичуються борги

 поточного  року.

      Це  повинно  бути передбачено в статтях бюджету. А це тягне

 за собою зміни як доходної, так і видаткової частини бюджету.

      Декілька,  буксально,  слів  про  реструктуризацію  базових

 галузей   на  практикі  вугільної  промисловості.

      Давайте   подивимось.  За  пропозицією  Всесвітнього  банку

 реконструкції   в  Донецькій  області  із  121  шахти  до  числа

 рентабельних  належать  29  і  49  входить  до  групи потенційно

 рентабельних.  Всі вони підлягають корпоратизації і мають увійти

 до  складу  холдінгових   компаній.

      І  це  треба  було  б  відпрацювати  ретельно.

      Йдея, безперечно, прогресивна. Хід реалізації продуманий не

 до    кінця.    Виробниче    об'єднання   "Донецьквугілля"   уже

 зіштовхнулось  з проблемою соціального захисту робітників, що не

 входять  до   холдінгу.

      Із   47   юридичних  осіб  об'єднання  за  межами  компанії

 опинилось 30 з кількістю 21 тисяча чоловік. Її соціальний захист

 сьогодні  не  відпрацьовано.

      Багато  фахівців  висловлюють  сімніви  з  приводу того, що

 перетворення  виробничих  об'єднань  в холдінги може вплинути на

 фінансове  становище  шахт  не  позитивно,  оскільки не вирішено

 головне  -покриття  різниці  між  фактичними  затратами  на тону

 вугілля  та  його  прейскурантною  ціною.

      І  взагалі, який критерій в розподілі поняття "рентабельних

 та  умовно-рентабельних". Хотілось би, щоб ми не сліпо копіювали

 модель  реформування  економіки  інших  країн,  а  з урахуванням

 особливостей і середовища вітчизняного виробництва.

      І  останнє. Часто буває так, що поверховий підхід до однієї

 проблеми  ставить під сумнів реальність всієї програми. Мова іде

 про  запланований  рівень  безробіття.  Вдумайтесь,  до 200 року

 рівень  безробіття  планується  5,  8  відсотків  і  дорівнює  2

 мільйона чоловік. Це було б добре, як би це було реально. Але  ж

 це  ясно,  що  ці  цифри із стелі взяті. І невірні розрахунки по

 безробіттю  через  податки і зарплату ці 52 відсотки до доходної

 частини  бюджету  ставлять  під сумнів показники цього розділу і

 інших  розділів.  Це  дуже  серйозно.  Тобто  над бюджетом треба

 серйозно попрацювати. У нас для цього  є час.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Павловський. Ну, вони ж голови комісії, хто ж може

 бути.  Хай  витупає  від  комісії  хтось інший. Виступите ви, не

 шуміть тільки, виступите.

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ.

      Шановний  Олександре  Олександровичу,  шановні члени Уряду,

 шановні народні депутати.

      Я  виступаю  від  імені Комісії з питань ядерної політики і

 ядерної  безпеки.  Комісія уважно розглянула бюджет і вважає, що

 для  того,  щоб над ним можна було б активно працювати і як мога

 швидше  прийняти  його,  потрібно прийняти у першому читанні для

 того, щоб ми могли внести відповідні пропозиції щодо його змін.

      Відносно  безпосередньо  питань ядерної енергетики і питань

 ядерної  безпеки.  Звичайно,  не  можна  погодитися  з  тим,  що

 бюджетних   коштів  галузь,  яка  сьогодні  є,  на  наш  погляд,

 пріоритетною  в  паливно-енергетичному  комплексі,  при чому цей

 пріоритет має бути ь1, зовсім не передбачено коштів в бюджеті.

      Сподівання  на  те,  що можна ці проблеми вирішити власними

 коштами,  це сподівання б реалізувалось, але проблема неплатежів

 доводить  до  того, щоб фінансувати навіть безпеку, тобто ремонт

 атомних  станцій.  Тому,  на  нашу думку, обов'язково ця позиція

 повинна бути позначена в бюджеті.

      Дальше.  Ми  знаємо  який  рівень  готовності другого блоку

 Хмельницької,     четвертого     блоку    Рівненської    атомної

 електростанції.  Але  обіцянки дати кредити з боку Великої сімки

 привели до того, що знову ж в бюджеті навіть відсутня позиція на

 завершення  цих  двох  станцій.  А  там залашилось десь на рівні

 десяти відсотків коштів для того, щоб ввести їх в дію.

      Тому,  я  думаю,  що  нам  потрібно  незалежно від обіцянок

 Великої   сімки,   які  обіцяють  питання  про  видачу  кредитів

 вирішувати  тільки  в  наступному  році,  ми  повинні вставити в

 бюджет  і......... можливість незалежно від їх позиції завершити

 будівництво цих двох блоків.

      І ще одне дуже гостре питання. Воно весь час загострюється.

 Це  питання  про забезпечення атомних електростанцій паливом. Ми

 ввожаємо,  що  є  відповідна програма, але вона в бюджеті теж не

 згадується, - программа  про забезпечення атомних електростанцій

 відповідним   ядерним   паливом.   Тобто  нам  потрібно  ще  раз

 повернутись  до  питання  про будівництво відповідного заводу по

 збірці  тверів  на  Україні  для  того,  щоб  ми  хоть в якомусь

 напрямку відв'язались від енергопостачання.

      І  ще  одна  проблема,  яка  нас  всіх  хвилює. Це проблема

 виведення  з експлуатації Чорнобильської атомної електростанції.

 В   бюджеті   передбачене   відповідне  фінансування,  утримання

 непрацюючого  другого  блоку.  Але цієї осені ближчим часов буде

 виведений   з   експлуатації   і   перший   блок.  І  в  бюджеті

 непередбачено  ніяких  коштів  на зупитку цього блоку. А це крім

 безпосередньо  втрати  електроенергії,  це  і втрата відповідних

 робочих  місць  в  Славутичі, а також кошти на його безпосереднє

 утримання.  Тому,  я  думаю,  що  потрібно  піти  на  збільшення

 дефіциту бюджету для того, щоб утримувати в безпечному стані

 блок ь 1.

      Відповідні розрахунки нами передані в бюджетну Комісію, і я

 думаю, що їх просто потрібно врахувати.

      І  тепер  я  хотів  би  зробити декілька, виказати декілька

 міркувань  відносно розвитку власного виробництва, відносно його

 оживлення.

      Як ми бачимо із Програми, із бюджету, що явних таких джерел

 на відновлення власного виробництва в нас немає. І тому я думаю,

 що  в  бюджеті  потрібно  в  кожній  галузі,  де  є кошти, чітко

 передбачити,   яка   частина   коштів   піде  на  закупівлю  або

 фінансування, скажем так, іноземних фірм, а яка безпосередньо на

 фінансування або розгортання виробництва на Україні.

      Наприклад,  фінансування  Міністерства оборони. Передбачено

 195  мільйонів  гривень  на  закупівлю зброї. Тут треба розділи:

 частина повинна йти на закупівлю на Україні (і вона повинна бути

 більшою частиною), інша на закупівлю в інших державах, в Росії в

 першу чергу.

      З  другого  боку,  є відповідна непропорційність в тому, що

 дуже незначна частина коштів виділяється на розробку нових видів

 зброї.  А з урахуванням того, що ми і це не виплачуємо, тобто ми

 зупинили це. Тобто сьогодні виплачується з бюджету на завершення

 вивезення  ядерної  зброї  більше,  ніж  на розробку нових видів

 звичайної зброї.

      Ту ж саму позицію, політику потрібно провести і в медицині,

 в  агропромисловому  комплексі.  Тому ми чітко будем бачити, яка

 частина  йде  на  власне  виробництво,  і будемо мати можливість

 сформувати відповідну промислову політику, її реалізувати.

      Значить, позицію комісії я вже виказав, прошу підтримати.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Коршинський  просить  слово  від  Комісії з питань

 охорони здоров'я.

 

      КОРШИНСЬКИЙ І.Ю.

      (Коршинський,   174  Тяшівський  округ,  Закарпаття,  група

 "Конституційний центр")

      Шановний  Олександре Олександровичу, шановні колеги і члени

 Кабінету  Міністрів. Як  Програма діяльності Кабінету Міністрів

 України,  що  на  днях  розглядалася,  так  і  проект Державного

 бюджету є поживою для роздумів. Перший і найболючиший серед них:

 Кабінет  Міністрів,  його  гігантський  апарат  з недругорядними

 фахівцями ніяк не знайдуть засобів позбавлення виробництва -того

 основного  джерела,  з  якого  держава може щось почерпнути або,

 бодай, в якійсь мірі поліпшити життя більшості громадян України.

      Ми  в  комісії  з  питань  охорони  здоров'я, материнства і

 дитинства вважаємо, що нинішня демографічна ситуація, яка, що ви

 добре  знаєте, ускладнюється з кожним роком, вимагає не рядових,

 не  поточних,  а надзвичайних заходів і уряду, і Верховної Ради,

 бо  можна  скотитися до стану, коли ніщо нам вже не допоможе. Не

 вважаю   тут   доречним   повторювати   цифри,  що  є  в  вашому

 розпорядженні,   критичне   зростання  смертності  працездатного

 населення,  особливо його чоловічої частини, практичне вимирання

 села  -це  вже  не суто медична проблема, а загально-соціальна і

 загальн-політична. Розуміння цього адекватно не відображено ні в

 програмі діяльності Кабінету, ні в проекті державного бюджету.

      Система  охорони  здоров'я  і  далі  залишається  в  умовах

 гострого  дефіциту коштів, а той факт, що за 9 місяців поточного

 року  виконання  бюджету  на  охорону  здоров'я  складає лише 35

 відсотків  -коментарів  не потребує. Що це означає, ми знаємо не

 лише  з  цієї купи цифр, які лежать перед нами, усі ми два тижні

 тому об'їздили села своїх виборчих округів. Наші виборці цитують

 нам  статтю  49 Конституції України де йде мова і про безоплатну

 медичну  допомогу,  насправді   вже  і  в  Закарпатті  в  деяких

 медичних  установах  беруть  кошти  за  аналізи, кардиограми, не

 говорю вже про ліки, до яких вже пенсіонер не може добратися.

      Дійшли  до  населення тривожні чутки, що вже припиняється і

 безплатне   харчування  хворих  у  стаціонарах,  та  маю  нагоду

 заспокоїти  (в тому числі і своїх земляків), що такої постанови,

 як   заявив  Прем'єр-міністр  Павло  Лазаренко,  він  ніколи  не

 підпише.

      Я   зустрічався   з   медпрацівниками  Тячівської  районної

 лікарні.  Досі  медики  не одержали платню за кілька місяців. На

 жаль,  така  біда не лише цієї лікарні. Внаслідок матеріальної і

 фінансової  скрути  черствіють  люди -і медпрацівники і хворі...

 Ось  ці  жнива  нашого посіву найжахливіші. Ми не маємо права на

 них  не  реагувати.  Та  ясно  і  те,  що обіцяні асигнування не

 задовільняють і 30% потреб.

      З  Кабінету  Міністрів  ми  одержали  тимчасові коефіцієнти

 розподілу  асигнувань на охорону здоров'я в розрахунку на одного

 жителя.   Оскільки   йдеться  про  здоров'я  людей,  створюється

 враження,   що  громадян  України  ділять  на  білих  і  чорних.

 Найчорнішими  визнані  закарпатці,  івано-франківці та львівяни.

 Найбіліші  -це  ті,  звідки  найбільше  високих урядовців. Прошу

 порівняти: коефіцієнт в розрахунку на одного закарпатця -0, 52%;

 на  донинчанина -1, 019%; дніпропетровця, запоріжця, луганчанина

 і  киянина  -1,  018%. Попробуйте знайти в цьому якийсь здоровий

 глузд!..  Сподіваємось,  що  це  був  прикрий  недогляд Кабінету

 Міністрів, який треба негайно виправити якнайскоріше, зрозуміло.

      У  нас є чимало проблем в системі охорони здоров'я. Комісія

 має  їх  на  своєму обліку і у співпраці з Міністерством охорони

 здоров'я,   місцевими   його   органами   та  науково-дослідними

 закладами   працює  над  їх  розв'язанним.  Свої  пропозиції  ми

 передали в бюджетну Комісію.

      Прикро,  що не знаходимо в бюджеті і цільового фінансування

 протиепідемічних  заходів,  незважаючи  на  складну  ситуацію  з

 інфекційними  хворобами;  системи  державного контролю за якістю

 ліків, передбачених законодавством України.

      Відсутнє   в   проекті  бюджеті  і  фінансування  науки  іа

 капіталовкладення по системі Держкоммедбіопрому.

      Під  особливим контролем знаходяться проблеми, пов'язані із

 СНІДом.  На  жаль, і в цій сфері впадає в очі незрозуміле явище.

 Все   зорієнтовано   на   імпорт  і  навіть  тих  препаратів  та

 обладнання, що можуть вироблятисяі уже виробляються у нас.

      Якщо  наші  гірші, то введіть перед тим, як гнати долари за

 кордон.  Лінія Уряду на захист вітчизняного виробництва має бути

 осбливо  виразною і проходити окремим рядком в бюджеті. Купувати

 за кордоном треба лише те, чого не можемо виробити в Україні. За

 цим потрібнен строгий контроль Уряду.

      Вважаємо  і  Закон  "Про  медичне  страхування",  розгляд і

 прийняття  якого... Кінчаю... треба  прискорити, теж буде кроком

 вперед на шляху реанимації охоронеи здоров'я.

      Варто   переглянути   і   практику   використання  існуючих

 соціальних  фондів. Залучення частини і їх на охорону здоров'я -

 логічнеі  доцільне.

 

      ГОЛОВА. Дякую, дякую.

 

      КОРШИНСЬКИЙ.  А  взагалі  наша  комісія  бачить  у проекті

 бюджету  основу  для  подальшої роботи. Тому пропонуємо доробити

 його  із  забов'язанням  максимально  прислухатися до пропозицій

 депутатів...

 

      ГОЛОВА. Спасибі. Мухін від Комісії з питань оборони. Прошу.

 За ним Яковенко.

 

      МУХІН.

      Комісія  з  питинь  оборони  і  державної безпеки на своєму

 засіданні  вивчила  поданий бюджет нашої держави. І я вам скажу,

 що  ми багато часу потратили на те, щоб з'ясувати що ж сталося з

 бюджетом нашої держави в   плані  бюджета  Міністерства оброни.

      Ви  подивитесь,  які  цифри є тут. В 1992 році Міністерство

 оборони  мало 2, 4 відсотки від ВВП, в 1993 мало 1, 5 від ВВП, в

 1994  -теж  зніження, в 1995 -зниження і в 1996 -1, 9 відсотка і

 пропонується в 1997 році 1,4  відсотка від ВВП.

      В  той  же  час асигнування на оборону в таких державах, як

 Угорщина  зростає  за  прошлий  рік ан 15%, в Румунії зростає на

 22%,   в  Польщі  -  на  26%,  в  Туреччині -  на  22%.

      Теперь  подивимось,  що  робиться  рядом  в  Росії. В Росії

 населення  150 мільйонів граждан. В нашій Україні -50 мільйонів,

  тобто  втричі  менше.  Але  бюджет  оборонний в Росії в 100 раз

 більший. В   100  раз  більше!

      І  в  нас  виникає  запитання:  чому  так  сталось  в нашій

 державі?

      І ми рпопонуємо питання про состояніе з бюджетом оборонним,

 з  бюджетом  в  нашій  державі і з тим що коїться злочин з цього

 приводу,   я  не  побоюсь  етіх  слов,  розглянуто  на  закритом

 засіданні нашей     Верховної Ради .

      І  ми  пропонуємо  звернути  увагу  на  те,  що  якщо  буде

 виділений   бюджет   Міністерству   оборони  в  рамках  полутора

 мілліардов  гривень,  то  Міноборони не виконає те завдання, яке

 поставлено  перед  ним.

      І  тому  на  нашій  Комісії  ми  запропонували,  що  бюджет

 Міноборони  треба  збільшити  в  два  рази, в два рази збільшити

 бюджет Міністерству  оборони.

      І  ми  запропонували, щоб було закрите засідання Верховної

 Ради,  на  якому  ми  б  всі  ці  питання для себе, для шановних

 народних  депутатів  з'ясували, чому так сталось в нашій державі

 чому  так  сталось  с Міністерстві  оборони.

      Що   стосується   такої   системи,  як  Служба  безпеки.  В

 державному  бюджеті  запропоновано  виділити  Службі безпеки 189

 мільйонів  гривень.  З  них запропоновано 123 мільйони тільки на

 заробітну плату.

      Виникає  питання:  а де є та техніка, з якою буде працювать

 Служба  безпеки.  Так  у  всіх странах є, что бюджет таких служб

 где-то  30  видсоткив  це  заработна  плат  и 70 видсоткив це ти

 обладнення, яке треба, щоб мала ця служба.

      І  тому  ми  запрпопонували, що бюджет Служби безпеки треба

 врахувати цифри 327 мільйонів гривень і соответсвующіе расчети є

 і  пояснення  є  з  цього  приводу.  І  еслі  буде у нас закрите

 засідання, єті пояснення будуть  дани.

      Что  касается  нашего  державного кордону, то ви знаєте, що

 після   того,  як  появилась  наша  незалежна  держава  Україна,

 кількість  наших  границь  резко  возросло.  І  тому  в  3  раза

 колічество  рикордоніков  било увелічено. І тому з цього приводу

 ісходячі,  що зараз багато питань є і питання про остров зміїний

 і другі питання у наших прикордоників. Ми пропонуємо, щоб бюджет

 наших прикордоників був підвищен до 321 мільйонів гривень.

      Що   стосується   військової  промисловості,  то  тут  така

 ситуація.  У  нас  лучшіе  ракети, лучшіе танкі, лучшіе літаки і

 сотня лучшего обладнення, але заказів від держави зовсім нема. І

 ці  лучші  технології  пропадають.  І  еслі не будет заказов від

 держави  для цих технологій, у нас не буде цих технолгій зовсім.

 І наша держава буде розброєна.

      І  тому  ми  пропонуєм,  щоб  нашому Міністерству оборони і

 конверсії,   Міністерству   воєнно-промислового  комплекса  було

 заплановано  50 мільйонів гривень на закупку нової зброї. Більше

 того,  ми  думаєм  про те, що треба різко підняти асигнування на

 розробки нової зброї.

      І   ще  стосовно  питання  про  космічну  діяльність  нашої

 держави.  Во  всех  газетах  журналисти  і  наші шановні народні

 депутати гордо кажуть про те, що наша держава космічна. Да, наша

 держава  космічна,  в нас єсть свої ракети, ми можемо розробляти

 спутники  і  так  далі.  Но  если  мы в бюджете на ці питання не

 заложем необходімої кількість коштів, то у нас не буде космічної

 держави.

      І  я  пропоную  в дефіциті бюджета  на  3  мілліарда грівен

 записати  всі  ці  питання.  І  наконец такі дать нашим Збройним

 Силам нашого  воєнно-промишленного  компексу  всі ті закази, про

 котрі я тут казав.

      Я  пропоную,  Олександре  Олександровичу, все-таки провести

 закрите  засідання на День Уряду і з'ясувати для всіх депутатів,

 як дальше жить в цій отраслі.

      Спасибі.

 

      (ОПЛЕСКИ)

 

      ГОЛОВА.  Я  переконливо  прошу всіх вкладатися в регламент.

 Найперша вимога, а потім вже говорити по суті.

      Яковенко, будь ласка. За ним Брит.

 

      ЯКОВЕНКО.

      Уважаемые   коллеги!  Наша  комиссия  трижды  рассматривала

 бюджет.  Наконец  на  четвертое  заседание  мы вытащили к себе в

 гости  Министерство  экономики  и  Министерство  финансов  и,  к

 сожалению,  получили ответы на главный вопрос о механизме выхода

 из  сложившейся  ситуации. Оно, видимо, так и долждно было быть,

 потому  что  бюджет есть результат программы, которую мы приняли

 совсем   недавно.   А  эти  два  документа,  будущее  этих  двух

 документов,   на   мой   взгляд,   хорошо  показаны  в  основных

 макропоказателях  экономического  социального развития,  который

 я бы назвал не развитием, а подением Украины.

      Ситуация  страшная  и  сегодня главный вывод, который можем

 сказать, как наша комиссия ......

 

      ГОЛОВА.  Олександр  Миколайович,  одну хвилиночку. Ну, будь

 ласка, слухайте, що говорить ваш колега.

 

      ЯКОВЕНКО.  Ну  удивительного  ничего  нет, видимо, это тоже

 одна  из причин того, что у нас будущего с вами практически нет.

 Я назову несколько цифр, чтобы мы могли с вами сориентироваться,

 особенно  для  Луганской  области,  касающихся молодежи. Сегодня

 рост  детской  смертности превратился в тенденцию. Сегодня у нас

 умирает  в  2  раза  больше  детей, чем в Германии, США, Швеции.

 Среди  семилетних  только 14 детей у нас здоровых, среди молодых

 людей  только  каждый  пятый  в  состоянии  служить  в армии, 64

 молодых  семей  сегодня  разводятся  по  причине  экономического

 состояния   семьи,  сегодня  28  процентов  семей  по  состоянию

 здоровья  не  имеют  возможности  иметь  своих  детей.  45 тысяч

 наркоманов,  из  них  90  процентов  молодежи,  и  50  процентов

 пристрастились  к  этому  зелью  еще  в  подростковом  возрасте.

 Марченко об этом хорошо знает.

      10  тысяч  детей  находятся  в  состоянии бродяжничества, и

 всего в стране 35 приютов.

      Если  сегодня  в  бюджете  будут заложены те цифры, которые

 есть  в  бюджете,  а  означает,  всего  лишь третья часть самого

 необходимого минимального, это означает, что и эти 35 приютов не

 будет,  это  означает, что практические науки в области молодежи

 тоже  не будет, это означает, что сегодня, практически, мы можем

 разогнать  министерство,  и  это  значит,  программа тех, кто ее

 планировал из-за бугра, уничтожения нации состоится.

      Некоторые  успокоены  тем,  что  мы  успешно  выступили  на

 Олимпийских  играх.  Я  хочу  сразу  сказать вам, что мы глубоко

 заблуждаемся.  Это  результат  той  системы,  которая работала в

 прошлом.  Сегодня  при  том  бюджете,  который  сегодня,  цифра,

 которая заложена в бюджете, это означает, что пловина школ будет

 закрыта,  это  означает,  что  физическая  культура  массовая  в

 конечном  результате  будет  добита. В общем-то вывод в конечном

 результате с данного бюджета, если не будет изменена отношение к

 молодежи,  к  молодежной  проблеме в бюджете, можно сказать, что

 будущего у нас с вами нет. Это очень коротко.

      Поэтому  мы,  комиссия,  пакет  своих  документов  подала в

 бюджетную  комиссию,  во-первых, и, во-вторых, мы категорические

 противники, чтобы принимать его в первом чтении.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА.  Брит  від Комісії з питань екологічно політики. За

 ним - Сторіжко.

     

      БРИТ.

      Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги, Комісія

 з  питань  екологічної  політики  уважно  проаналізувала  проект

 Державного бюджету на 1997 рік, перш за все його розділ "Охорона

 навколишнього природного середовища і ядерна безпека" і відмічає

 слідуюче:  згідно  із Законом України "Про охорону навколишнього

 природнього   середовища"   платежі  за  використання  природних

 ресурсів мають спрямовуватись на виконання робіт по відтворенню,

 підтриманню цих ресурсів у належному стані.

      Враховуючи   вище  зазначене,  формування  розділу "Охорона

 навколишнього  природного  середовива  та  ядерна  безпека" щодо

 відтворення  і  підтримання природних ресурсів у належному стані

 повинно  певною  мірою  відповідати обсягам надходжень в бюдждет

 від спеціального природокористування.

      Я  назову  деякі  дані  очікуваного  надходження  ресурсних

 платежів до державного бюджету та передбачені в ньому витрати на

 відтворення   і   підтримання   в  належному  стані  відповідних

 природних  ресурсів.  Водні ресурси, доля платежів до державного

 бюджету прогнозується у розмірі 89 мільйонів 304 тисячі гривень,

 видатки  на  відтворення  і  підтримання -47 мільйонів 700 тисяч

 гривень,  тобто  лише  половина. Земельні ресурси -16 відсотків,

 лісові   ресурси  -32  відсотки  і  мінеральні  ресурси  -28.  8

 відсотки.

      До  того ж ситуація в 97 році може ще суттєво ускладнитися,

 Верховна  Рада  України  постановою  про  введення  в дію закону

 України  про державний бюджет на 96 рік встановила, що починаючи

 з  1  травня  96 року кошти, які надходять до державного бюджету

 України  від  плати  за  спеціальне  використання прісних водних

 ресурсів   від  підприємств  житлово-комунального  господарства,

 спрямовуються   на   ремонт  та  реконструкція  аварійних  мереж

 водопостачання та каналізаційних мереж міських населених пунктів

 України.  Якщо  це  рішення буде пролонговане і на 97 рік, то це

 позбавляє водне господарство країни єдиного джерела фінансування

 для  здійснення  найневідкладніших заходів по відтворенню водних

 ресурсів,  перш  за  все  противоповенєвих  заходів в боротьбі з

 підтоплення,  берегоукріпленню,  розчисці  і  регулювання водойм

 тощо.

      В минулому невідкладні заходи по боротьбі із шкідливою дією

 вод  щорічно  фінансувалися за рахунок Резервного фонду Кабінету

 Міністрів України. З прийняттям Верховною Радою країни положення

 про   резервний   фонд   Кабінету   Міністрів,  яким  заборонено

 фінансування   за  його  рахунок  заходів,  що  носять  плановий

 характер.  Плата за воду залишилась єдиним джерелом фінансування

 робіт по відтворенню і охороні водних ресурсів.

      Тому  комісія  підтримує подання Кабінету Міністрів України

 про  внесення  змі н і доповнень до Положення про резервний фонд

 Кабінету Міністрів України.

      У  проекті Державного бюджету на 1997 рік не передбачаються

 мінімально  необхідні  обсяги  геолого-розвідувальних робіт. Це,

 перш  за  все,  стосується  розвідки  родрвищ  золота,  нафти  і

 природного  газу.  Згідно  з рішенням Уряду та Програмою "Золото

 України"   в   Кіровоградській,  Дніпропетровській  та  Одеській

 областях  ведеться  розвідка  п'яти  родовищ золота. В поточному

 році  у  Державному  бюджеті  передбачені на їх розвідку кошти в

 обсязі  2,  8  трфльйонів  карбованців;  на  1997  рік необхідно

 виділити 54 мільйони нривень. проте у проекті Державного бюджеті

 такі  кошти  не  передбачаються зовсім. З урахуванням можливості

 залучення   у   1997   році  нещодавно  створеної  Акціонерної/ю

 компанією  "Укрзолото"  недержавних  коштів,  що  у  1997 році в

 умовах  становлення компанії буде зробити важко, за розрахунками

 Деркомгеології  мінімально  необхідний обсяг державних коштів на

 розвідку родовищ золота складає 35 мільйонів гривень.

      Відносно  нафти  і  природного  газу.  То Програма "Нафта і

 газ"  до  2010  року  щодо  нарощування  обсягів розвідувального

 буріння  на  нафту і природний газ не тільки не виконується, але

 має  місце  й безперервне скорочення цих робіт. Починаючи з 1994

 року йде процес проїдання раніше розвіданих запасів вуглеводнів.

 Лише  в  поточному  році  обсяги їх видобутку приблизно в 3 рази

 перевищать   очікуваний   приріст   розвіданих  запасів.  Раніше

 геолого-розвідувальні  роботи  на  нафту  і  газ,  як  і на інші

 корисні   копалини,   окрім   золота,   фінансували  за  рахунок

 надходжень   від   гірничо-добувних   підпариємств   в   порядку

 компенсації  раніше  здійснених  геолого-розвідувальних робіт за

 рахунок  коштів  Державного бюджету. З введеням рентної плати за

 видобуті  нафту і прироодний газ, яка за своєю економічною суттю

 є  складовою  частиною  плати  за спеціальне використання надр,

 можливості   збільшення  надходжень  від  нафто-газововидобувних

 підприємств вичерпані. Мінімально необхідні додаткові витрати. В

 сумі  161  мільйонів  гривен пропонувалося передбачити в проекті

 Державного   бюджету  на  1997  рік  на  технічне  переозброєння

 геологорозвідувальних  організацій,  збільшення обсягів розвідки

 на  нафту  і  природній  газ.  Про  те  ця пропозиція не знайшла

 підтримки.

      Джерелами фінасування цих рбіт могла б бути частина рентної

 плати   за  видобуті  нафту  і  газ.  Надходження  в  1997  році

 прогнозуються  518 мільйонів гривен.

      Шановні   колеги,  ті   та  інші зауваження і пропозиції до

 проету  Державного  бюджету  на  1997 рік наша комісія подала до

 Комісії з питань  бюджету і прочить їх врахувати.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Строжіко, за ним  виступає Орест Климпуш.

     

      СТОРІЖКО.

      Шановний Олександр Олександрович, шановні депутати, шановні

 члени  Уряду. Наша комісія детально розглянула проект бюджету на

 1997 рік в частині науки та народної освіти. І з цього приводу я

 хотів би  сказати наступне.

      При  формуванні бюджету в останні роки проглядається стійка

 тендеція  щорічного  зменшення витрат на науку. Темпи скорочення

 витрат  на  науку  за  останні  роки були в півтора, в 2, 8 рази

 більше,  ніж  темпи скорочення валового внутрішнього продукту та

 фактичних обсягів  Державного  бюджету.

      Частка   валового   внутрішнього  продукту,  спрямована  на

 розвиток науки, зменшилась в 3, 1 відсотка в 1990 році, до 0, 85

  - в проекті  бюджету 1997  року.

      В  проекті  Держаавного  бюджету  на  1997 рік передбачнено

 скасування пільг науковим установам щодо виплат у Чорнобильський

 фонд.

      Це  свідчить  про  те,  що  наука  втрачає своє пріоритетне

 значення для розвитку країни. А це в свою чергу обумовлює втрату

 Україною  можливсті   реформувати  економіку України на сучасній

 науково-технічній  основі.

      Яке  тут  рішення може бути? Розуміючи складнощі  виконання

 доходної частини Державного бюджету, Комісія пропонує встановити

 на  1997  рік  фінансування  науки  у  розмірі  1,  1%  від ВВП,

 передбачивши  поступове  збільшення  цієї  частки до 1, 7% ВВП у

 відповідності  з  Постановою Верховної Ради 1994 року та рішення

 Ради з питань наукі та технологій при Президентові України.

      На   жаль,   ми  фіксуємо  те,  що  наука  фінансуєтсья  за

 залишковим  принципом.

      Як  випливає  з  аналізу  звітів  про виконання бюджетів за

 останні  5  років,  структура  їх  видаткової частини за цей час

 змінювалась  не  на  користь  науки.  За  7  місяців 1996 року на

 фінансування науки фактично спрямовано 259 мільйонів гривень, що

 складає  35,  8% від затвердженого обсягу на рік. При загальному

 виконанні видаткової частини бюджету на 42, 8%.

      Особливо  важке становище склалось з фінансування державних

 науково-технічних  програм, які в 1995 році були п рофінансовані

 на 25, 8%. Їх закінчення перенесено на перше півріччя 1996 року,

 а  потім  на  його  третій  квартал.

      На сьогодні заборгованість за минулий рік не ліквідована.

      Ми  пропонуємо  доповнити  проект Закону України про бюджет

 статею:  "В  разі  фактичного  ненадходження  доходів  проти  їх

 обсягів,  передбачених  в  держаному  бюджеті  на  поточний рік,

 зменшення  видатків  здійснюється  пропорційними  частинами.

      В  проекті  бюджету  на  1997 рік зовсім не визначено зміст

 підпункту  "Видатки  на  покриття  заборгованості  по заробітній

 платі та соціальних виплатах, статті "Інші видатки бюджету".

      За  станом  на  01.  08.  96 року за даними Мінфіну України

 заборгованість  тільки  по заробітній платі з Державного бюджету

 по  науці  допущення  в сумі 92, 2 мільйони гривні, причому біля

 60%  складала   заборгованість  за  2  і  більше  місяців.

      За  даними  Нацбанку  обсяги  заборгованості  по заробітній

 платі в галузі науки стабільно тримаються вже близько 4 місяців.

 Ми  пропонуємо у пункті "Видатки на покриття заборгованості 1996

 року   по   заробітній  платі  та  социальних  виплатах"  окремо

 передбачити  видатки на науку, освіту, культуру, медицину і інші

 статті.

      Друге. реалізувати пропозиції щодо проведення зілків боргів

 суб'єктів    наукової   та   науково-технічної   діяльності   за

 енергоносії   та   комунальні   послуги   з   недоданих  коштів,

 передбаченних  бюджетним фінансуванням.

      Особливо  тяжке  становище, як ви знаєте, склалося в галузі

 освіти. Із-за неналежної підготовки до нового навчального року 1

 вересня 500 шкіл нашої держави не відкрилися і близько 100 тисяч

 дітей не пішли у школу.

      З цього приводу комісія звернулася з листом до Президента і

 Прем'єра  з вимогою прийняття термінових заходів щодо поліпшення

 стану  в  освіті.  На  жаль,  гранічні  показники фінансування і

 освіти,   запропоновані  в  проекті  закону  державного  бюджету

 України  на 1997 рік не відповідають закону України про освіту в

 питаннях забезпечення її  пріоритерного розвитку.

      За  останні  3  роки  при  формуванні  бюлжету відбувається

 зменьшення  витрат на освіту. В 1995 році -5, 5 відсотка, в 1996

 році  -4,  97  відсотка,  на  1997  рік  пропонується лише 3, 85

 відсотка.

      На   жаль,  до  обсягів  фінансування  і  освіти  включенні

 витрати, що прямо не відноситься до зазначеної галузі. За браком

 часу я не можу зупинитись детально на цьому питанні.

      Що пропонує наша комісія:

      1.  Встановити  на  1997  рік  обсяги фінансування освіти у

 розмірі  6  мільйонів гривень або 5, 5 (............). Додаткові

 кошти на освіту можна взяти, у нас є...

     

      ГОЛОВА.  Володимере  Єфимовичу,  прошу вибачити, у вас ці є

 пропозиції у протоколі комісії? Віддайте їх у Комісію бюджетну і

 вона їх врахує.

     

      СТОРІЖКО.  Добре. І на закінчення я хотів би сказати, що

 головне  питання,  яке  не  хвилює комісію, це те, щоб Закон про

 бюджет став Законом і виконувався чітко.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Климпуш Орест Дмитрович.

     

      КЛИМПУШ О.Д.

      Шановні   народні  депутати!  Шановний  Головуючий!  Проект

 поданого  нам  Закону  про  бюджет  має цілий ряд недоліків, але

 найгіршим  є  те, що абсолютно повторюється все негативне, що ми

 затверджували  вже  на 1995, на 1996 рік. За браком часу я хотів

 би  сказати  так,  що  відношення більшості членів комісії і моє

 особисте   співпадає  з  тим,  що  виражено  депутатської  групи

 "Конституційний  центр"  з  приводу проекту Закону про Державний

 бюджет  на  1997  рік,  яка  є  у  вас,  де викладені основні ті

 недоліки,  які, я сподіваюся, реакція на які знайде свій адрес у

 Кабінеті Міністрів.

      Що  стосується  наших  дій.  Розумні  люди  кажуть  так, що

 розумні  люди  вчаться на чужих помилках. А я хотів би попросити

 вас,  шановні  депутати  і  члени  Уряду  нашого, що будьмо хоть

 такими,  що  здатні навчатися на своїх помилках. А для того, щоб

 це  було  реальністю, треба здійснити глибокий, детальний аналіз

 виконання  бюджету  1996  року,  як його доходної частини, так і

 витратної.  Ми  повинні  з'ясувати причини невиконання і свідомо

 вжити  заходів  або  внести  зміни,  щоб  знову  не наступати на

 граблі. Я сподіваюся, що ми зробимо з цього висновки.

      Щодо  паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку

 від  комісії,  якої  я  виступаю,  то  я  повинен сказати, що це

 галузі, які є визначальними для держави. І не можна уявити собі,

 що  буде  забезпечений  розвиток  агропромислового  комплексу чи

 соціальної   сфери,   без  нормального  функціонування  паливно-

 енергетичного та тарснпортного.

      Уже стало   традицією   не   фінансувати  ці  галузі  або

 фінансувати  символічно.  Не  можна  забувати  й  про  те, що на

 сьогодні  транспортники  згідно  чинного  законодавства надають,

 надають  пільги,  тобто  перевозять безоплатно біля 17 мільйонів

 чоловік.

      Це  важлива  соціальна  пільга,  але  її  не можна дотувати

 тільки за рахунок транспорту.

      Тому  ми  наполягаємо на тому, щоб окремим рядком в проекті

 Закону,   в   Законі   про   бюджет  було  записана  компенсація

 метрополітенам,  залізничним  та  автотранспортним підприємствам

 загального  користування  від збитків пільгового проїзду окремих

 категорій  громадян  у  міському  та  приміському  пасажирському

 транспорті, загальна сума становить 765 мільйонів гривень.

      Ми  просимо,  щоб  то  фінансування,  яке  передбачено  для

 капіталовкладень,  було  передбачено  фінансування пасажирського

 рухомого  складу  для  залізничного  і автомобільного транспорту

 відповідно 700 і 300 мільйонів гривень.

      Ми  розуміємо,  що  це  є досить складно, але обов'язково у

 бюджеті   повинні  бути  виділені  окремим  рядком  фінансування

 дорожного  будівництва, так, як це мало місце в попередніх наших

 бюджетах.  І  ремонт  і  утримання доріг загального користування

 обов'язково повинен фінансуватися державою.

      Ми думаємо, що вугільна прамисловість, яка сьогодні визнана

 пріоритетом,  не може ніяк задовольнитися тим, тим обсягом, який

 передбачений в проекті бюджету.

      В  зв'язку  з тим, що за останні два роки до фонду паливно-

 енергетичного   комплексу  не  надходили  кошти  в  передбаченій

 кількості,  розраховувати  до  проведення структурної перебудови

 галузі за рахунок цього фонду нереально.

      Тому   ми  пропонуємо  ці  кошти,  850  мільйонів  гривень,

 необхідно  передбачити  в бюджеті, а відповідно надходження, які

 передбачені   механізмом   формування   цього  фонду,  хай  вони

 поступають  в  бюджет.  І  тоді  буде  відновлений баланс, який,

 дійсно, позволить нам щось зробити для цих галузей.

      В  нас є ще цілий ряд додаткових тут конкретних пропозицій,

 де  викладено,  за рахунок чого можуть бути компенсовані. Тобто,

 ми  пропонуємо,  наприклад,  встановити  деякі пільги для, митні

 пільги  для  запасних  частин,  які  імпортуються,  і  показуємо

 розрахунками,  що  це  вигідно,  і воно збільшить надходження до

 бюджету  в  2  рази  більше,  ніж  було би за рахунок цих власне

 зборів.

      Є  також необхідність профінансувати заходи, які стосуються

 водних   шляхів   України.   Конкретні   пропозиції  також  нами

 викладені, але враховуючи те, що я так потрапив в таку ситуацію,

 що  я  не  зможу  більше  виступити,  хотя  і  записаний,  прошу

 Олександра  Олександровича дати мені пару хвилин для того, щоб я

 довів  до  вас,  шановні  колеги,  до  уряду  те, що на сьогодні

 найбільше  турбує. Найбільше турбує те, що сьогодні така область

 як  Закарпатська, яка є одною з найбідніших за тими показниками,

 які  у  нас  були тут роздані в залі, вона є останньою за рівнем

 дотації  -менше 39, 39 відсотків рівень дотації сьогоджні, самий

 менший  в державі в той час, коли у нас є дуже складна ситуація.

 Виконання  загального бюджету в 2, в півтора рази вище, я думаю,

 що  ми повинні зрозуміти те, що ситуація, коли більше року сім'ї

 не  одержують,  сім'ї,  які виховують по 5 дітей, а таких лише в

 Рахівському   районі  1743,  5  і  більше  дітей  виховують,  не

 одержували жодної копійки на підтримку для свого існування -це є

 ненормально,  це  є ганьба для всіх нас і в першу чергу для тих,

 хто  призвів  до того, що таке фінансування стосвоно цієї бідної

 області.

      Я  не  зважаючи  на неодноразові наші звертання до уряду, в

 цьому  проекті  бюджету немає згадки або статті про фінансування

 статусу  гірських  населених пунктів, ми просимо врахувати це. Я

 розумію,  що  мені  можуть  сказати,  хто-хто,  а  я  не повинен

 вимагати ділити те, чого немає. Погоджуюся, але, шановні колеги,

 звертаю  вашу  увагу,  шановні  урядовці,  на  те,  що бюджетом,

 проектом   бюджету   передбачено  644  мільйони  вже  державного

 регулювання  цін  на газ що споживається населенням, це є велика

 сума  і це велика пільга, але ця пільга ніяк не стосується наших

 бідних  громадян,  які  ніяк  і ніколи в найблищий час не будуть

 користуватися  газом. Це великі кошти і я просив пропорційно цим

 коштам  розглянути  і  профінансувати,  хоча  би  надати  нашому

 гірському населенню.

      В   цілому   вважаю,   що...  є  ще  одне  таке  побажання,

 закінчуючи: що нам потрібно зараз серйозно і суттєво попрацювати

 над  тим,  як  змінити  джерела формування бюджету, як покращити

 податкову  політику,  податкову  систему. І без цього, я вважаю,

 без   конкретних   хороших   дієвих  пропозицій  нам  недоцільно

 повертатися  до  розгляду  бюджету.  Нам  треба  спочатку внести

 корективи  в  податкову  систему, прийняти закони, які позволять

 наповнювати бюджет і дальше продовжувати розмову.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Симоненко Іван Петрович.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Перший у списку...

     

      СИМОНЕНКО І.П.

      Спасибо.

      Уважаемые  депутаты,  хочу начать сейчас свое выступление с

 обращение  к головуючему. Я всегда стараюсь говорить по существу

 вопроса,  но у меня просьба к депутатам, наделенным полномочиями

 по  ведению  пленарных  заседаний,  во-первых,  глубоко  изучать

 Регламент;  во-вторых,  не  пытаться  делать  из  себя  главного

 инквизитора  Верховного  Совета,  определяющего  что, кому и как

 говорить.  Нет такой должности в Верховном Совета, каждый из нас

 самостоятельно отвечает за свои слова и свои поступки.

      Ну,  а теперь -  по делу. 5 лет назад пришедший к власти на

 Украине  режим  провозгласил  по указке Международного валютного

 фонда отказ от реального управления экономикой. Панацеей от всех

 бед было обкявлено введение рыночной экономики образца ХІХ века,

 а ежегодный процесс обсуждения и принятия бюджета был возведен в

 ранг   священной   коровы.   Вокруг   проблемы  ломаются  копья,

 заливаются  продажные  средства в массовые информации -ну, почти

 все как на Западе. Только очередной наивный вопрос: почему у них

 в  результате выполнения бюджета народное хозяйство развивается,

 доходы людей растут, а у нас - наоборот?!

      Какая сегодня реальность в народном хозяйстве Украины после

 выконання  исполнительной властью предыдущих ежегодных бюджетов?

 Знает  даже ребенок: мертвые заводы, когда никогда не заработают

 при   этой   власти;   топящиеся,  а  не  консервирующиеся,  как

 предлагают  ряд  специалистов, шахты... Для чего? Чтобы их уголь

 не достался и потомкам! Пусть покупают в Польше! Но почему?!

      Но  почему  во  всех  бюджетах  незалежной Украины вроде не

 было написано, что их цель -превращение промышленности республики

 в кладбище? И какой промышленности?

      Взять  хотя  бы  тот  уникальный ВПК. У нас уже реальностью

 стало  вымирание  населения  от  голода, это не попытка очернить

 нашу  прекрасную распркрасную державу.

      Этим  летом  я  побывал  не только в своем окреге, обкездил

 Украину  вдоль  и  поперек. Ситуация отвратительная. Слава Богу,

 что  еще  не  тотально  начался  голодомор -пока местами. Власть

 сознательно к этому ведет.

      Опять  во  вех  бюджетах  вроде заложены средства на помощь

 незащищенным  слоям  населения,  а  люди  вымирают. Результат ли

 это   -принятие   ранее   годовых   бюджетов   или  "блестящего"

 исполнения?  Как  же  благой  бюджет в руках режима становится с

 одной  стороны  средством обогащения корумпированной власти, а с

 другой - обнищания  людей?

      На  этот  вопрос  хотя  бы частично на примере бюджета 1997

 года  я постараюсь ответить.

      Так   получилось,  что  этот  бюджетный  процесс  совпал  с

 утверждением  программы  очередного  этапа  построения  светлого

 капиталистического будущего  уже  новым Кабмином.

      Я  не  буду опять останавливаться на правомочности институт

 исполнительной  власти.  Не это интересует нас вданный момент, а

 то,  что  эти  программ  и  бюджет элементарно противоречат друг

 другу.

      То  есть,  представляя  эти  документьы  в Верховный Совет,

 власть  даже  не утруждает себя, чтобы сказки о нашей прекрасной

 жизни  совпали.  К  тому  же, в бюджете возможностей приукрасить

 горькую правду  поменьше.

      Почему  такое неуважение к высшему законодательному органу?

 Просто  они  уверены,  что  президентское  пронационалистическое

 большинство   Рады   без   проблем   утвердит  с  косметическими

 поправками  оба  документа.

      Увы,    такова   у   нас   сегодня"независимая",   конечно,

 законодательная  власть.  Понять депутатов можно, большинство не

 из "жирных  котов", а жить-то  хочется.

      Только   более  убогими  и  нищими  народ  Украины  сдедает

 исполнение  представленного  бюджета  на  1997 год. Вот скажут -

 опять  народная  оппозиция  чернит  власть, а тут появились даже

 слова  о  подкеме  отечественного  производителя,  о  чем всегда

 пеклась  оппозиция...

     

     

      ГОЛОВА.Іван  Петрович...

     

      СИМОНЕНКО... Беда в том, что только слова, делом здесь и

 не пахнет. Нет реальных мер по  подкему  народного хозяйства...

     

      ГОЛОВА. Іван Петрович, завершуйте, будь  ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Завершуйте, будь ласка.

     

      СИМОНЕНКО І.П.  У нас  3.50 или  5  минут?

           (Ш у м  у  з а л і)

      Можно  говорить?

      С  одной стороны, нет реальных мер по подкему экономики, но

 все  же  есть  конкретные  предложения.  Что  нам  надо  сделать

 однозначно?  Нам  надо  процентов на 15-20 сократить расходы, мы

 живем  не  по средствам, высасывая последние сроки с налогами из

 промышленности  и  сельского  хозяйства.  С  одной  стороны  это

 позволило бы часть сэкономленных средств направить на приведение

 сенсий  и  зарплат  к  уровню выжывиния, за счет остальных можно

 было бы  реально  снизить  налоги.

      А  то  парадокс, язычная элита, правящая сегодня на Украине

 провозгласила о снижении налогового пресса, а где это в бюджете,

 где?

      Наоборот,  новый  налог  на  имущество предприятий есть. Но

 только опять  за  счет  нищих  предприятий.

       Оппозиция  тоже  за  налог  на  имущество,  но  только  на

 имущество  богатых,  причем,  прогрессивный  налог.

     

      ГОЛОВА.    Завершуйте,  буьд ласка,  дякую.

      Слово  має....

     

      СИМОНЕНКО  І.  П.  Можно было бы и нужно было сказать очень

 много,  но я благодарен и за то небольшое предоставленное время,

 которое здесь было отведено.

      Спасибо,  до  свидания.

     

      ГОЛОВА. За  ним  Гетьман.

     

      МАСЕНКО.  Регламент  не  встановлювали,  тому я не знаю, як

 можна  за  3  хвилини  обговорити такий важливий документ. Ну, я

 постараюсь  щось  сказати,  але я думаю, що повністю своїх думок

 викласти просто неможливо.

      І    це,    Олександр   Олександрович,   вже   неодноразово

 спостерігається    таке   порушення.   Якби   було   заздалегідь

 передбачено,  що виступають від Комісій, не було б заперечень, і

 всі б знали. А то готуються по-одному, а робиться зовсім  інше.

      Я розумію, добавте півхвилини, я більше нічого не говорю..

       Я, шановні депутати, я розумію, і всі, напевне, розуміють,

 що  Закон  про  бюджет  -це  основний закон д іяльності Кабінету

 Мінітрів і всієї держави на той чи інший рік.

      І  якщо  подивишся  на цей основний закон, проект основного

 закону  на  1997  рік,  о  ще раз переконуєшься в тому, що життя

 наших  людей  абсолютно  не  покращиться.  А не покращиться воно

 тільки   тому,   щовиробництво   падає  постійно,  безробітність

 безробітних  зростає. Ія думаю, що без зміни економічного курсу,

 який  проводиться  у  нас у державі, ми цих уіих непорозумінь не

 уникнемо.

      Мене  дивує, як можуть розробляти і отакий писати, подавати

 депутатам отакі цифри, що валовий внутрішній продукт зросте в 1,

 6   раза,   а  промислове  виробництво  також  в  1,  6  раза  і

 сільскогосподарське  на  6 процентів. Ну, не можливо це, шановні

 депутати,  зрозумійте.  І  на що це наш обдурювати в котрий раз.

 При  цьому  хаосі,  при  цьому  розвалі -це просто не можливо. І

 навіщо про це й писати.

      Я  основним  джерелом  надходження  до  прибуткової частини

 бюджету  -це  є податок на добавлену вартість. Але я оце не знаю

 чи  хто  в  цьому  розуміється, але я ніяк не можу зрозуміти. Це

 настільки  запутана система, що там ніхто в кінцевому результаті

 не   взнає  скільки  потрібно  туди  надійти  коштів  і  скільки

 надійшло.  І  невже  урядовцям  не  зрозуміло,  що  всі  податки

 сплачують  правно  тільки  державні  підприємства  і  колективні

 сільськогосподарські   підприємства.   А  оті  всі,  так  звані,

 бізнесмени   уміло   обходять   податкові   закони.   Їх   важко

 проконтролювати і не можна  привести до порядку.

      Зрозуміло,  що  при невиконанні доходної частин бюджету, не

 виконається   і   видаткова   частина  бюджету,  яка  і  так  не

 задоввільняє усіх тих потреб, які нам би потрібно було вирішити.

      Але поряд з цим у видатковій частині бюджету, на мою думку,

 є  такі  затрати,  які  можна  б  було значно скоротити або їх і

 зовсім  не  проводити.  Ну,  от  давайте подумаємо. На утримання

 Адміністрації  Президента заплановано десь більше 23, 5 мільйони

 карбованців  більше,  як  на утримання Кабінету Міністрів. Ну де

 взялася  така  структура  непередбачена  ні Конституцією, ніяким

 законом  і  навіщо  вона  потрібна,  що  на  неї  проводити такі

 витрати?

      На земельну реформу та земельне реформування передбачається

 більше 6 мільйонів. Ну невже не зрозуміло, що ці заходи ну ні до

 кого  покращення  не  приводять?  Навіщо проводити такі заходи і

 витрачати кошти?

      Я  вже  бачу,  що  я  не  вкладаюся. Такі є там і утримання

 місцевих  державних  податкових  орагнів,  відрядження за кордон

 працівників   виконачої   сруктури,   резервний   фонд  Кабінету

 Міністрів...............          підтримку          колективних

 сільськогосподарських  підприємств,  підприємств,  вже  смішно й

 говорити, я вже не хочу про це й вести мови.

      Я у цейтноті не вкладаюся в зв'язку з такою політикою. Я на

 закінчення  хотів  би  наголосити  ще  на одному. Я ніяк не можу

 змиритися  із отими розрахунками, які подані у проекті бюджету в

 тому,  що одним областям дається дотація, а таким, як Волинська,

 Івано-Франківська,    Львівська,    Рівненська,   Тернопільська,

 Чернівецька,   а  з  таких  областей,  як  Донецька,  Луганська,

 Харківська,  Одеська,  Запорізька,  Миколаївска  і  моєї  рідної

 Полтавської  області  знімаються  значні суми коштів. І це тоді,

 коли західні області підтримали ту політику і тих політиків, які

 проводять  оцю  нерозумну політику економічну в державі. Я вваю,

 що було б справедливо тільки тоді, коли б кожна область жила  за

 рахунок  своїх коштів і тоді би оце було б усе по сраведливості,

 і  тоді  на  Львівщині  подумали,  кому  доручати  вирішувати  і

 політичні, і економічні питання у державі.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Я прошу уваги. Будь ласка, я прошу бути коректними

 і  стриманими  у  висловах,  особливо, якщо враховувати, що і за

 радянських  часів  ті  області,  про які зараз говорив Олександр

 Миколайович, були дотаційними, були дотаційними.

      Будь ласка, Гетьман Вадим Петрович.

      Я  перед тим, як... Вадим Петрович, перед тим, як ви будете

 говорить,  я  прошу: через, на 17. 50 6 будьте уважні, на 17. 50

 керівники  фракцій  зайдіть у кабінет керівника Секретаріату, на

 17.   50   керівники   фракцій   зайдіть   у  кабінет  керівника

 Секретаріату.

 

      ГЕТЬМАН В.П.

      Шановні   народні  депутати  (Гетьман,  група  "Незалежні",

 Тельнівський виборчий округ)

      Для  любого  бюджету  існує два показника, які є ключовими:

 це,   перш   за  все,  дефіцит  бюджету  і  величина  державного

 внутрішнього боргу, яка не повинна перевищувати десь 50-55% ввп.

      Так  ось,  якщо  в  нашому проекті бюджету хоча б формально

 існує величина дефіциту Державного бюджету, про реальність якого

 я  хотів  би  сказати  нижче,  то  структура  і фактичний розмір

 державного  внутрішнього  боргу, а тим більше фінансові джерела,

 для  обслуговування  цього  боргу,  як  це  вимагає наш закон, в

 природі не існує.

      Третій  рік  підряд,  я, шановні, намагаюсь привернути вашу

 увагу   до  абсурдної  ситуації  навколо  нашого  бюджету,  коли

 Верховна  Рада  України  приймає  для  розгляду  цей  бюджет без

 визначення  величини  внутрішнього  державного  боргу,  спочатку

 приймає,  а  потім  його  затверджує,  і попередньо не прийнявши

 рішення  про  граничний  розмір  і  межу внутрішнього державного

 боргу, його структуру і джерела фінансування.

      А  в  цей  час  не  визначений  і  ніким  не контрольований

 внутрішній державний борг, який досяг сьогодні вже астрономічної

 цифри  і  скоро  перевищить  сам наш бюджет Державний, продовжує

 функціонувати  і,  я вважаю, що це вимагає втручання Президента,

 голови  Кабінету Міністрів і Верховної Ради. Перш за все держава

 в  решті  решт  визначити  і  фактично признати державним боргом

 індексовані  в  десятки  раз,  якщо  це переліковувати в гривні,

 значить, спалені гіперінфляцією заощадження громадян, а в старих

 грошах  це вже перевищує 1 квадрильйон карбованців. При цьому не

 буде,  якщо  цього  не  буде  зроблено  і  в  бюджеті  не будуть

 визначені   для  обслуговування  цього  боргу  необхідні  кошти,

 потрібно  припинити всі безвідповідальні заяви високих посадових

 осіб  з цієї трибуни, які звучали вчора про те, що ми це питання

 можем вирішити і перестати дурити свій власний народ.

      Я  черговий раз пропоную не затверджувати на цей раз бюджет

 97  року до того часу, доки нам уряд не дасть реальні розрахунки

 величини  внутрішнього  державного боргу, а в проекті бюджету не

 будуть  визначені  конкретні  суми  на  його обслуговування, і в

 першу  чергу, кошти для повернення спалених інфляцією заощаджень

 громадян.

      Наступне  питання  -це  питання  дефіциту державного боргу.

 Власне кажучи, мало кого в світі цікавить сама величина, тому що

 скрізь  ця,  так  сказать,  дефіцит  існує,  цікавить  інше, які

 джерела  визначені  для  його  фінансування.  Так ось сьогодні у

 нашому  бюджеті  джерелами  внутрішнього  боргу  є,  так  звані,

 кредити   Національного  Банку  і  внутрішні  займи  внутрішньої

 позики.  Але  на  цей  раз уряд став на шлях зовсім, який на мій

 погляд,   ну,  некоректний  для  парламенту,  дві  строчки,  які

 характеризують яку величину коштів уряд намагається запозичить у

 Національного  Банку  і яку він хоче взяти як неемісійне джерело

 із,  за  рахунок  випуску  державних  облігацій,  зараз зроблені

 однією  строчкою,  і таким чином Уряд намагється завуалювати цю,

 так сказать, цю величину.

      Я  вважаю,  що  цим  самим  Уряд став на шлях розкручування

 нової  спіралі  інфляції.  І  я  запевняю всіх, що в такому разі

 Україна не буде бачити ніяких так званих траншів від міжнародних

 фінансових   організацій,   а   тим   більше...   і  тим  більше

 інвестицій...

      Так ось з нами сьогодні я не хотів би, щоб Мінфін грав у цю

 абсолютно  непорядну  ігру  і  розкрив  таки  цифри у наступному

 бюджеті,  який  він  подасть,  скільки він хоче взяти із... з як

 інфляційне   джерело,   і   яку   суму  він  хоче  отримати  від

 Національного банку.

      Але  ми  знаємо,  що сьогодні єсть такі намагання -зменшити

 більш  ніж  у  2  раза кошти, які сьогодні бралися як неемісійне

 джерело з фондового ринку і тоді чітко необхідно собі уявити, що

 замість планованої інфляції в 25%, яка єсть у нашому проекті, ми

 отримаєм  65%,  і  я  готовий разом з Національним банком подати

 парламенту необхідні розрахунки з цього питання.

      Я закінчую. У мене вс ж таки закінчилось вже время. Я хотів

 би  тільки сказати, що зовсім не передбачається сплата відсотків

 за  користування  кредитів  Національного  банку.  У  проекті, в

 видатковій  частині  проекту  бюджету  не  передбачені  суми  на

 погашення  кредитів банкам в сумі 90 мільйонів гривень, які Уряд

 взяв на вугільну галузь під гарантію сплати бюджету в 1997 році.

      Шановні  колеги,  із  всього цього необхідно зробити єдиний

 можливий висновок - в такому вигляді, як він є сьогодні,  проект

 бюджету  на  1997  рік  єсть нереальним, методологічно невірним,

 економічно необгрунтованим.

      Депутатська група "Незалежні" пропонує повернути його Уряду

 на доопрацювання і не розглядати його навіть у першому читанні.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Коломойцев. За ним Симоненко.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.

      Луганськ,   група  "Конституційний   центр".

      Дрбрий  вечір, шановні колеги. Я щиро вдячен, що дали змогу

 виступити  сьогодні,  бо готувався на  виступ  від  фракції.

      Шановні  депутати,  шановні  члени  Уряду, шановні виборці.

 Сьогодні   ми  почали  розгляд  одного  з  найважливіших  питань

 держави -бюджету. Всі ми знаємо економічну ситуацію, що склаласи

 в  державі.

      В мене на виборчому окрузі в Луганську так, як і в багатьох

 з  вас  ще мають місце значні затримки виплати заробітної плати,

 бракує  коштів,  наприклад,  на охорону  здоров'я  громадян.

      Значною  мірою  це  сталося тому, що Законом "про Державний

 бюджет  на  1996  рік"  в  розрахунках  на 7 місяців передбачені

 надходження   в   сумі  12,  6  мільярдів  гривень,  а  фактичні

 надходження  становять  9,  9  мільярдів гривень -на 22 відсотки

 менше.

      Видатки становлюють відповідно 16 і 12, 2 мільярди гривень,

 тобто  на 24 відсотки менше. Дуже багато є зауважень до бюджету,

 але  я їх в письмовому  виді від фракції  подам до Уряду.

      Економічною  базою  Державного бюджету є валовий внутрішній

 продукт.   Проект   бюджету   на  наступний  рік  грунтуєтся  на

 очікуваному  реальному зростанні хоча і невеликому -на 1 процент

 ВВП.

      Потрібно  Уряду  назвати  ті  економічні  умови  і  дії, що

 дозволять  наступного  року подолати спад вробництва. Збільшення

 надходжень  наступного  року,  порівняно  з  поточним  роком  до

 централізованого бюджету -на 45 відсотків більше і........... на

 30  відсотків.  І  самий  по  собі  є позитивним моментом проету

 бюджету.

      Але   це   не   лише   номінальне  і  реальне  зростання  з

 урахуванням, передбачено в річній інфляції. Проте це досягається

 не на здоровій економічній базі відповідного зростання ВВП, а за

 рахунок   збільшення   його   бюджетного   перерозподілу,  тобто

 податкового  пресу  з 40. 7 відсотків в цьому році, в наступному

 42.

      Зовсім  незначним  є  надходження,  наприклад,  до  бюджету

 коштів від приватизації майна державних підприємств -всього лише

 150   мільйонів   гривень  або  0,  2  відсотку  всіх  бюджетних

 надходжень.  При  тому,  що  тільки податок на прибуток та майно

 підприємств  запланований  в  54  рази  більший -8 мільйрдів 450

 мільйонів гривень.

      Висновки.  Проект  державного  бюджету  України на 1997 тік

 потребує   доопрацювання.  Він  повинен  грунтуватись  на  новій

 податковій   політиці  а  саме  зменшенні  податкового  пресу  і

 розширення  поля  оподаткування.

      Має   бути   суттєво  посилена  відповідальність  Уряду  за

 виконання   Держбюджету,  державною  фінансової  дисціпліни,  що

 потрібно  передбачити  в  Законі  про  Кабінет Міністрів.

      Потрібна   більша  деталізація  статей  видаткової  частини

 бюджету6 що також сприятиме посиленню державної дисціпліни.

      Доцільно визначити співвідношення часток централізованого і

 обласних  бюджетів  і  дотримання  його.

      Але,  не  зважаючи  на все, що я сказав, на все, що сказали

 мої  колеги  депутати,  є  головний позитивний момент в поданому

 Урядом бюджеті. І цей позитив внаслідок співпраці Верховної Ради

 та  Уряду  може переважити всі недоліки запропонованого бюджету.

      Позитив такий. Бюджет згідно з Конституцією України поданий

 Урядом  своєчасно.  Уряд нам показав, який реальний бюджет можна

 створити  на  основі діючого законодавства, коли доходна частина

 бюджету  не поповнюється, дефіцит бюджету жорстко фіксований, бо

 інакше гіперінфляці, а видаткова частина бюджету внаслідок браку

 коштів не забезпечує життєдіяльності держави і її громадян.

      І  справа  сьогодні  не тільки і не стільки в тому, що Уряд

 невірно  розподілив  видаткову  частину  бюджету,  а  в тому, що

 івнуюче  законодавче  поле  не  забезпечує формування достатньої

 доходної  частини  Державного  бюджету,  що  довів хід виконання

 Державного  бюджету   України в 1996 році.

      Тому депутатська група "Конституційний центр" доручила мені

 розробити, і на ваш розгляд внесено відповідну Постанову.

      Згідно 75 статті Конституції України Верховна Рада є єдиним

 органом   законодавчої   влади   в  державі.  Згідно  статті  85

 Конституції  саме  на  нас  народних  депутатів  України  лежить

 обов'язок  створити  законодавче поле для формування дієздатного

 Державного бюджету.

      Наприклад,   я  як  економіст  можу  навести  біля  десятка

 законів,  які  терміново треба приймати тут у Верховній Раді для

 забезпечення  виконання  бюджету.  Свої пропозиції я надам Уряду

 письмово,  а  зараз  я  хочу  звернутися,  на  жаль, немає Павла

 Івановича, я хочу звернутися до  міністра фінансів.

      Розуміючи,   що   прийняття  Державного  бюджету  є  першою

 підваленою  у виконанні програми дій Уряду, я вам задаю питання.

 Скажіть, хоча б орієнтовно, який перелік законів треба терміново

 розглянути,   щоб   ми   дійсно   прийняли   дієздатний  бюджет?

 Відповісте, будь ласка.

     

      ГОЛОВА.  Дякую. Симоненко Петро Миколайович.

     

      СИМОНЕНКО П.М.

      Уважаемые   народные   депутаты,   идет   6   год   розвала

 экономического   научно-технического   потенциала   Украины.   В

 контексте  этих  тенденций  уже  сегодня  можно  утверждать, что

 бюджет  текущего  1996  года сорван. Кто виноват в этом? Это для

 нас  уже  не  реторический  вопрос. Ответ заключается в том, что

 дальнейшее  проведение  политики  либерализации государственного

 управления  с  национально-экономической  сферой  на сегоднешний

 день, можно однозначно сказать, является приступным.

      А  реализация экономического курса власти, зафиксированного

 в  бюджете  1996  года, привела уже в текущем году к дальнейшему

 падению   валового  внутреннего  продукта  -этого  интегрального

 показателя,  наиболее полно характеризующего состояние экономики

 только  за 7 месяцев нынешнего года на 9, 2 процента. И из этого

 мы должны исходить аналдизируя проект бюджета.

      Аналогичная    судьба   и   с   другими   макропоказателями

 экономического  социального развития, имеется ввиду найиональный

 доход,   обкем   продукции,  промышленности,  валовая  продукция

 сельського хозяйства.

      Есть  и  еще  один  вывод  принципиальный. Что по сути дела

 только,   скажем,   систематический  анализ  проекта  бюджета  и

 программы  дает нам основание утверждать: разработчики одни и те

 же,  которые  очень  часто,  говоря  о  том,  что  ини  являются

 реформаторами, посылаясь на критику тоталитарного режима, они по

 ути дела этим загоняют дальнейшие проблемы в глубь.

      Но  возникает вопрос. Не пришла ли пора от критика прошлого

 перейти  ответственности  за настоящее. Ведь уже идет шестой год

 разрушений  отвечать не вообще, а персонально.

      К примеру. Проектом бюджета предусматривается рост валового

 внутреннего  продукта  в 1, 26 раза; обкем произвосдтва -в 1, 21

 раза.  Диву  даешся.  Веди  обкективных предпосылок при нынешнем

 курсе  к  этому  нет.  Высокая  импортная зависимлсть при низком

 уровне экспортных возможностей экономики Украины, выпуск товаров

 народного  потребления  на  уровне  20-25  процентов, когда надо

 минимум  в 2 раза. Приоритет частной собственности сориентирован

 на  личную  наживу,  а  не на решение общегосударственных задач.

 Полна   зависимость   от   указаний   Запада,   высокая  внешняя

 задолженность,     оюнищание     90     процентов     населения,

 деиндустриализаци и развал даже производства высокой технологии.

 О каком повышении  вообще можна сегодня вести  разговор?

      В принципе, никуда не денешься, мы поддерживаем предложение

 в  бюджете  относительно  некоторого  роста оплаты труда в 1, 31

 раза.  Но  мы,  вместе с тем, коммунисты, предупреждаем, что это

 лишь    благие   намерения   при   проведении   обанкротившегося

 либерально-монитаристского  курса.  На  деле  это будет означать

 дальнейшее  антиконституционное сокращение социально-культурной,

 научной и коммунальной сферы. то есть, дальнейшее наступление на

 сокращение  социальных  прав  трудящихся,  ибо  идет  уменьшение

 удельного  веса  и  абсолютной  величины  расходов,  связанных с

 государственным регулированием цен и тарифов.

      Небезинтересно привести и такие методы реализации налоговой

 политики,  предусмотренной бюджетом 1997 года: "Це оподаткування

 майна  підприємств з посиленням ролі плати за землю як механізму

 ефктивного використання ресурсів".

      Не   вдаваясь  в  глубокий  анализ,  скажем  лишь  то,  что

 оборудование   предприятий   и   земля   в   сельхозпроизводстве

 используется  неэффективно  не в следствие отсутствия налогов на

 них,  а  в  результате  многих  других  отрицательных  факторов,

 вызванных либеральной политикой. И об этом неоднократно говорили

 с  этой  трибуны.  Нет,  все равно пытаются именно таким образом

 сформулировать.

      Среди  них,  это  и  либерализация цен, внешнеэкономической

 деятельности,  коммерциализация  банков, приватизация, паевание,

 разгул   спекуляции   и   многие   другие,  что,  действительно,

 уничтожает народно-хозяйственный комплекс.

      Но,  к  сожалению, в бюджете и Программе Кабинета Министров

 нет  почему-то мер по борьбе с теневым сектором экономики. Налог

 на  добавленную  стоимость  составляет  19,  8%  от всех доходов

 бюджета.  Не  смотря на льготы по отдельным товарам и операциям,

 удельный вес этого налога в 1997 году возрастет, можно приводить

 цифри.  Это  значит,  что  давление  этого  налога  на экономику

 увеличиться.

      Далее,  не смотря на прогнозируемое снижение удельного веса

 налога на прибыль, налоговый пресс существенно возрастет за счет

 введения налога на имущество предприятий на 2 процента.

      Серкёзную тревогу вызывает увеличение в 1. 27 раза плата за

 землю,    так    как    увеличивается    налоговый    пресс   на

 сельхозпредприятия  и  население, которое не только дальше будет

 угнетать агропромышленный комплекс, но и стимулировать рост цен.

 Предлагаемые    же    источники    покрытия   дефицита   бюджета

 сыидетельствуют  только об одном, что увеличиться зависимость от

 внешних   кредиторов,   которые   еще   больше  усилят  политику

 вмешательства  в  дела самостийной державы. Мы приводили эту уже

 цифру, ведь по сути дела в 1. 6 раза будут у нас больше понесены

 затраты   а   покрытие  внешних  долгов  чем  на  отчисление  на

 социальную защиту.

      И  последнее  то,  что  хотелось бы сказать обязательно при

 рассмотрении бюджета. Мы сегодня не можем согласиться с тем, что

 крайне  низкие  отчисления  на  социальные  нужды,  особенно  на

 содержание  домов  инвалидов  и  других  учреждений  социального

 обеспечения. Фонд содействия молодежному жилищному строительству

 очень  низкий, образование -1 миллиард гривен, что в 2. 6 меньше

 чем  на  обслуживание  внешнего долга. Охрана здоровья всего 646

 миллионов  гривен,  что  почти  в  3  раза меньше чем на оборону

 страны.

      Выводы   и   предложения   от  нашей  фракции,  заканчиваю,

 Александр  Николаевич.

      1.  Проект  бюджета  97  года ведет к дальнейшей деградации

 экономики,  сокращению  социальных программ, он не соответствует

 глубине  кризиса  и  не  способен приостановить его, а тем более

 поставит   Украину   на   грань   полной   потери  экономической

 самостоятельности.

      2.  Проект  бюджета разрабатывался на основе неутвержденных

 целого   перечня   законов   и   не  может,  тем  более,  вообще

 рассматриваться  в  первом  чтении.

      3.  Проект  бюджета  увеличивает налоговый пресс, что также

 сегодня,  в  условиях  кризиса окончательно будет способствовать

 подрыву экономики.

      4.  Следует поставить вопрос о разработке проблемы теневого

 капитала   и  его  разрушении  путем  соответствующей  налоговой

 конфискационной политики.

      5. Следует стать на защиту крестьянства, у которого сегодня

 средняя заработная плата более чем в 2 раза ниже чем у рабочих и

 служащих,  и  эта тенденция, к сожалению, далее закладывается на

 1997 год.

      И  последнее:  необходимо особо обострить вопрос на внешнюю

 задолженность  государства,  когда  кредиты  и  займы берутся за

 спиной у общества и депутатов.

      Было  бы  полезно  обсудить  на  сессии  вопрос  о создании

 специальной    следственной    комиссии   по   изучению   работы

 внешнеэкономических ведомств Украины, договоров с МВФ, Всемирным

 банком   и   целесообразности  в  сравнении  с  политическими  и

 экономическими  потерями, диктатом и уничтожением экономического

 маневра (?).

      7.  Обсудить  такую модель рассмотрения бюджета 1997 года:

 вначале - парламентские слушания, чтобы мы четко знали ориентиры

 выхода из экономического кризиса, а далее - бюджет.

      Вот  с  этими  предложениями  мы выходим. Считаем, что этот

 проект нельзя даже рассматривать и в первом чтении.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, ми з вами, згідно Регламенту і

 пропозиції   Комісії   по   бюджету,   розглянули  сьогодні  два

 документи.  І  пропонується  такий послідуючий порядок: протягом

 наступних...   наступного  тижня  проект  бюджету  розглядати  в

 постіних  комісіях,  які  до 21 жовтня цього року передають свої

 поправки  до постійних  комісій  з   питань бюджету.

      Постійна комісія  з  питань  бюджету  протягом  2-х  тижнів

 розглядає  поправки,  готує  доповідь,  таблицю  про підтрпимані

 поправки  і  перелік  відхилених  поправок  і  5  -го  дистопада

 проводиться 1-е  читання  проекту Закону "Про Державний бюджет",

 яке  почнеться  з  доповіді  постійної  Комісії з питань бюджету

 Верховної Ради.  Отакий порядок.

      Цю  пропозицію  ми  з  вами згідно Регламентіу підтримали і

 такої процедури  будемо дотримуватись.

      На  цьому  ми  розгляд  закінчили,  а зараз слово надається

 голові Комісії лічільної  депутату Сироті, будь ласка.

     

     

      СИРОТА.

      Шановні  народні  депутати,  дозвольте  ознайломити  вас із

 протокорлом  засідання  лічильної  комісії,  коли присутні члени

 комісії  слухали  про  підсумки тіаємного голосування по виборах

 членів  Конституційного Суду України.

      У  бюлетень  для  таємного  голосування  по  виборах членів

 Конституційного Суду України були включені кандидатури  Говоруна

 Володимира Пилиповича, Дениса Георгія Гергійовича.

      Нап  підставі  результатів  таємного  голосування  лічильна

 комісія   встановила:  загальна  кількість  народних  депутатів,

 обраних   на  час  проведення  сесії  -417,  кількість  народних

 депутатів   України,   які   одержали   бюлетені   для  таємного

 голосування  -305,  кількість  народних  депутатів  України, які

 взяли участь у голосуванні -299.

      Проголосували за Голоруна Володимира Пилиповича -214, проти

 85.

      За  Дениса  Георгія  Георгієвича - 151,  проти -  148.

      Таким  чином  відповідно  до  пункту 26 частини 1 статті 85

 Конституції  України  та  глави 3. 7 і статті 5. 2. 7 Регламенту

 Верховної   Ради   України  лічильна  Комісія  вирішила  вважати

 необранимим  членами  Конституційного  Суду  Говоруна Володимира

 Пилиповича,  Дениса  Георгія  Георгієвича.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги, я думаю, що ми ставимо себе з

 вами  в неловке  положення.

      Завтра ,  дійсно...

      Будь ласка.

           (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА.   Рада   фракцій  рекомендує,  будь  ласка,  увага,

 Лічильна  комісія  завтра  збирається  о  8  годині  30  хвилин.

 Голосувнаня  по  кандидатурах  в склад Конституційного Суду буде

 проводитися  без  четверті  на 10 годину. Будуть внесенні на ваш

 розсуд  кандидатури  депутатів  Сінченко  і Говоруна. Подумайте,

 порадьтеся  у  фракціях. Сінченко і Говорун. Я прошу вас, уважно

 почитайте  Регламент  ще  раз.  Регламент передбачає, що якщо не

 пройшла  та  чи  інша  кандидатура,  то  тоді  відбувається нове

 висунення  кандидатур, але не означає, що нових кандидатур. Нове

 висунення. Я користуюся нормами регламенту.

      Без  четверті  десять завтра, будь ласка, ви повинні прийти

 на голосування.

      До побачення.