Стенограма пленарного засідання

16 жовтня 1996

                    ЗАСІДАННЯ  ДВАДЦЯТЬ  СЬОМЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  16  ж о в т н я  1996  р о к у

                             16 година

 

                 Веде  засідання  Перший заступник

           Голови  Верховної  Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати! Прошу  зайняти місця

 і будем реєструватися для вечірнього засідання.

      Прошу вставити картки, реєструємся. Включіть систему.

      В  залі  зареєструвалося  363  народних  депутати.  Вечірнє

 засідання оголошується відкритим.

      У  нас  залишилося  незавершене  питання про величину  межі

 малозабезпеченості. Нам необхідно прийняти...

      (Ш у м  у  з а л і )

      Ми  час використали з вами. Будь ласка, хто в нас залишився

 ще на виступи, висвітіть, будь ласка, на табло.

      Шановні  колеги,  давайте  ми  порадимся.  Ми тей час, який

 згідно регламенту було відведено використали. Окремі депутати, в

 нас їх  записано ще 9 чоловік, настоюють на виступах.

      Я  хотів би, щоб ми з вами домовились відвести ще, можливо,

 15 хвилин, значить, і на цьому призупинити. Не заперечуєте?

      Хто  за те, щоб 15 хвилин відвести, закінчить обговорення і

 прийняти постанову, будь ласка, проголосуйте.

 

      "За"

      Рішення прийнято.

      Пейгалайнен, Хмельовий. По 3 хвилини давайте.

 

      ПЕЙГАЛАЙНЕН.  (Пейгалайнен, Харцизский изибрательный округ,

 фракция "Коммунисты Украины")

      Уважаемый Александр Николаевич, уважаемые товарищи-народные

 депутаты, уважаемые товарищи избиратели!

      Что   такое  сегодня  черта  малообеспеченности?  Мы  много

 говорили о ней, но не сказали, что это такое.

      Кое-кто  сегодня  произнес  такую фразу, что это социальный

 ориентир   всего   лишь.  Я  хочу  напомнить  всем  товарищам  и

 избирателям  нашим,  что  в советское время при советской власти

 черта малообеспеченности у нас была с вами нормативной базой, от

 которой мы выходили и на пенсии, и на заработную плату.

      Сегодня  же,  как  мы  видим, кое-кто превратил ее просто в

 социальный  ориентир.  Сегодня  не  случайно  вспоминались  наши

 совесткие   рубли,   те   70   рублей,   которые  кормили  наших

 пенсионеров. И сегодня многие вспоминают с благодарностью именно

 о советских рублях.

      Год  назад  я  говорил,  что  черта малообеспеченности -это

 граница  между  смертью  и  жизнью.  Сегодня  я  говорю, что это

 социальный ориентир уничтожения народа Украины. Это черта именно

 вымирания  на  сегодняшний день, которую просто власть не желает

 замечать.

      Об  этом очень наглядно показал вчера нам самый высший наш,

 как говорится, "державний" отец, Президент, когда практически он

 на  всю  Украину  сказал,  что не желает, чтобы мы рассматривали

 именно этот закон по черте малообеспеченности. Как видно, его не

 интересуют  те простые люди, которые сегодня не доедают, которые

 умирают сегодня, его, видимо, сына, отца именно советского воина

 не   интересуют  сегодня  те  трудящиеся,  которые  месяцами  не

 получают  заработную плату и не знают как свести сегодня концы с

 концами.

      Я  уверен, что на завтрашней монифистации, на митингах люди

 труда  выйдут  и скажут откровенно и прямо имеенно Президенту до

 каких  пор  мы  так  будем жить, люди скажут наконец зачем нужен

 такой  Президент,  который  не  беспокоится  о своем народе, они

 скажут  конкретно  что  он  не  лигитимный  Президент,  так  как

 народной лигитимности сегодня у него просто нет.

      Что  предлагает нам правительство? 70 гривен всего лишь с 1

 января  97 года. У меня есть письмо избирательницы, она участник

 боевых  действий, Стадникова Неля Александровна, она прямо пишет

 и  раскладывает  свой бюджет -74 гривны, которые она получает, -

 незозможно  на  них  прожить.  Она прямо говорит: нас доводят до

 того,  чтобы  мы  добровольно  затянули  себе  на шее ту удавку,

 которую нам наше любящее правительство накинуло на нашу шею.

      Дорогие   товарищи,  не  изменив  политического  курса,  не

 остановив   советской  власти,  мы  не  решим  эту  серкезнейшую

 проблему, мы не обеспечим наш народ нормальной жизнью.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Терещук, за ним Терець.

 

      ТЕРЕЩУК

      Шановні  колеги,  шановний  ведучий,  шановні  представники

 уряду,  я  хотів  би  виступити  на  захист  Віктора Михайловича

 Пинзеника,  який  сьогодні  вже...  другий день вже отримує одні

 гулі,  і  на  якого  звалена  вся  відповідальність  за наслідки

 прийняття,  чи  неприйняття  рішення  по  мінімальній  пенсії  і

 мінімальній заробітній платі.

      Шановні  колеги, я прошу уваги! Я прошу вашу увагу звернути

 на  те,  що  Віктор  Михайлович Пинзеник винен у цьому стані так

 само,  як винна Верховна Рада... Тому що... тому він і являється

 членом  Кабінету Міністрів, тому що Верховна Рада прийняла такий

 Кабінет Міністрів. І коли сьогодні на засіданні Комісії з питань

 політики...  соціальної політики і праці було мною запропоновано

 ряд  мір,  за  допомогою  яких  можна  було  б наповнити дохідну

 частину бюджету і вирішити ці питання, то Віктор Михайлович мені

 сказав  так:  так,  є  шляхи,  за  допомогою  яких  можна було б

 наповнити   бюджет.   Але,   наприклад,  державна  монополія  на

 реалізацію  горілчаних  виробів і тютюну, банківська діяльність.

 Але,  на  жаль,  у завлі Верховної Ради сидять ті, які отримують

 гроші, прибутки від цієї діяльності. І Віктор Михайлович каже...

 казав  мені:  вони  не  проголосують  за таке рішення, і тому ця

 пропозиція не пройде.

      І  тому,  шановні  колеги,  перед  тим,  як сварити когось,

 врахуйте,  що  ми  маєм  такий  Кабінет  Міністрів,  яка позиція

 Верховної  Ради!.. І не треба звалювати на Кабінет Міністрів те,

 зщо ми проголосували і підтримали їх напрямки діяльності!..

      А  тепер  безпосередньо  по  постанові,  яку  нам  потрібно

 прийняти.

      Жити  на  той  рівень мінімальної заробітної плати і пенсії

 неможливо.   Межа  малозабезпеченості  не  вирішує  це  питання.

 Розрахунки  по  мінімальному споживчому кошику на вересень цього

 року дали  цифру - близько 550 гривень. Скажіть, будь ласка, хто

 отримує  таку заробітну в місяць? Народні депутати України! Вони

 можуть   собі  забезпечити мінімальний  споживчий   кошик.

      І  тому  доля  цих  документів Кабінеті Міністрів постільки

 ьпоскільки  вона  залежить від рішення нас тут у Верховній Раді.

 Яке  приймемо  ми  рішення,  то  те  рішення будуть виконувати в

 Кабінеті   Міністрів,   тому  що  назначення,  обрання  Кабінету

 Міністрів  -  це теж  прерогатива Верховної Ради.

      І  тому  я  хотів  би  запропонувати  постанову наступне. 2

 речення,   2  речення.

      Перше.  Перший  пункт  дати  в  редакції, яка запропонована,

 тільки   цифру тут  запропонувати   93 гривні.

      Другий  пункт  дати  втакій  редакції:  "Кабінету Міністрів

 України  внести  корективи  в  економічну  політику  Уряду  щодо

 концентрації  фінансів та матеріальних ресурсів в руках держави,

 припинення  їх  розкрадання.

      Пункт  3. "Кабінету Міністрів внести зміни в проект бюджету

 на  1997  рік,  її  доходну  частину  з  врахуванням необхідноті

 забезпечення,   підвищення   мінімальної   заробітної  плати  та

 мінімальної пенсії до межі малозбезпеченості".

      І  пункт  4  дати  в  редакції  пункту 26,запропонованого в

 проекті   Марченко, Вітренко.

      І  я  хочу,  щоб ви знали, якщо Верховна Рада ці рішення не

 проведе і  не  прийме,  вони будуть прийматися на  вулиці...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь  ласка. Відключіть мікрофон...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Слово надається Терець,  за  ним Донченко.

      Я  просив  би  трибуну  не  використовувать для агітації, а

 вести  розмову по ділу.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Будь ласка.

 

      ТЕРЕЦЬ.

      Шановні  виборці, шановний Олександр Олександрович, шановні

 члени  Уряду, шановні народні депутати. Це питання, яке сьогодні

 розглядається  у  Верховній  Раді,  має  свою історію і має свої

 послідовності.

      Надто  складне  питання  і  ті  мої  колеги,  які  сьогодні

 виступали  з  цієї  трибуни,  досить  чітко  уявляють ту складну

 соціальну  напруженість в  суспільстві,  яка  зараз є.

      Я  не хочу повторюватись, хочу тільки зазначити, що в моєму

 виборчому  Токмацькому  окрузі  так  же  само дуже гостро стоїть

 питання стосовно, як жити далі. І вчителі, і лікарі зараз готові

 на  самі  крайні  міри.

      Але,  шановні  мої  колеги!  Сьогодні  ми  повинні  з  вами

 визначитись  стосовно  тієї  межі,  тієї межі, яка запропонована

 Урядом.  І  в  цьому  сесійному  залі Верховна Рада повинна дати

 відповідь, що на 1997 рік буде поставлено в бюджеті 1997 року?

      Я хотів би, я представляю Комісію по соціальній політиці, і

 з  Урядом,  на  чолі з Віктором Михайловичем Пинзеником ми цілий

 день  сьогодні  ламаємо  списи.

      Я  хотів би, щоб ми сьогодні приймали рішення і обговорення

 вели  конкретно  по  постанові.

      Я  гадаю  і  підтримую  те,  що необхідно підтримати перший

 пункт,  підтримати  пропозицію  Комісії  стосовно  того, щоб при

 розгляді  бюджету  1997  року  наша  Бюджетна  комісія  разом  з

 Кабінетом  міністрів  розробила  розрахунки стосовно мінімальної

 заробітної плати і мінімальних пенсій і подала їх на розгляд.

      Але   ми   повинні  сьогодні  обов'язково  затвердити  межу

 малозабезпеченості стосовно Закону про межу малозабезпеченості.

      Дякую  вас  за  увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Донченко. Лавриненко. По 2,5  хвилини.

 

      ДОНЧЕНКО.

      Уважаемые    народные    депутаты,    уважаемый   Александр

 Николаевич,  уважаемые избиратели! Курс Украины, провозглашенный

 в  1994  году  на  преобразование  экономики по пути радикальных

 рыночных   реформ  показал,  что  наряду  с  обвальным  падением

 производства  еще  более  катастрофически упал жизненный уровень

 граждан Украины.

      При  чем  с  этим  можно  было  бы  смириться,  если бы это

 касалось  всех  граждан,  которые проживают на нашей территории,

 что  мы  переживали  уже ни раз в истории, связанной с разрухой,

 послевоенным периодом.

      Но  сегодня  ситуация  совершенно  иная.  Только слепой или

 глухой  не  может  видить,  что  одни  живут  в роскоши, швыряют

 деньгами  в казино или на Канарских островах, а другие находятся

 практически  за  чертой  бедности, жизненное обеспечение которых

 находится  на  самом  низшем  уровне.  И при чем их большинство,

 около 80 процентов населения. Об этом говорит статистика.

      Возникает  законный  вопрос:  в  пользу  кого  и  для  кого

 Президент  провозглашал программу из трех р. Именно с этой целью

 смягчение  удара  по  жизненному уровню населения граждан в 1994

 году  мы  приняли  закон про межу малозабезпеченості. И, если вы

 помните, в  статье 3 этого закона четко говорится, что с подачей

 бюджета  на  очередной  год  Кабинет  Министров  подает  и новую

 расчетную величину межи малозабезпеченості.

      К  сожалению,  в  розданном  нами  проекте  бюджета ни одна

 статья  данного  закона не отражает этой величины, не учтены эти

 показатели и в расходной части бюджета.

      Поэтому  по  требованию  коммунистов  в Верховном Совете мы

 сегодня в спешном порядке рассматриваем данный вопрос. Я не хочу

 сегодня  останавливаться  на  расчетах  данной  величины  -40, 9

 гривны  или  93,  3, как это слелали Наталья Витренко и Владимир

 Марченко.   Не   это  сегодня  главное,  хотя  и  важно  сегодня

 зафиксировать  данную  величину  в  нашем постановлении, о чем и

 говорит  пункт первый.

      Важно   другое.   2   пункт   постановления   о  поступовом

 запровадженні   вартості   межи   малозабезпеченості   Кабинетом

 Министров.  А  вот  этой  поступовости  как  раз  таки  и нет. И

 фактически  Кабинет  Министров  исключает  реальную  возможность

 увеличения  пенсий  и минимальной заработной платы, что мы имели

 уже   в  этом  году,  когда  также  рассматривали  в  1996  году

 минимальную  заработную  плату, о поетапном приближении к уровню

 межи  малозабезпеченості.  Виктор  Михайлович  Пинзенык, если вы

 помните,  всех  нас  убеждал  и  клялся,  что  через  квартал мы

 пересмотрим  эти размеры. Однако, как в той поговорке говорится:

 "Обіцянка-цяцянка, а комусь із нас радість".

      А  к  даному  вопросу мы так ни разу и не вернулись. И если

 помните,  только  сейчас   мы пришли к этому вопросу, мотивировка

 одна  -лучше  этого  вопроса  не касаться, это сорвет и без того

 сложную экономическую ситуацию. Об этом, кстати, говорил вчера и

 Президент  на встрече с руководителями фракций. Но кто же сделал

 эту ситуацию, как не данный курс реформ?

      Я прошу прощения, я...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну  ви вмісто Лавриненка тоді, я йому слова не

 дам.

 

      ДОНЧЕНКО.   Я...............   выступаю.   И   деятельность

 нескольких  составов  Правительства,  постоянным  представителем

 которых  был тот же Виктор Михайлович Пинзеник -основной идеолог

 данных реформ.

      Наша   партия   неоднократно  настаивала  и  настаивает  на

 координальном  изменении данного курса. Иначе эта ситуация будет

 повторяться  из  года  в  год.  Что  имеем уже неоднократно. Это

 подчеркивает   и  доказывает  несостоятельность  данного  курса,

 невозможность   данных  лиц  эту  задачу  решить  и  лишний  раз

 доказывает   -зависимость   данного   курса   от   международных

 финансовых организаций.

      Поэтому конкретные предложения от нашей фракции воплотились

 в  проекте  постановления,  который  будет  вноситься  от  нашей

 комиссии,  особенно  в  вопросе  пересмотра  минимальных уровней

 заработной  платы и минимального уровня пенсий. По этому вопросу

 мы  сейчас  на комиссии не договорились с Кабинетом Министров.

      Я   просил  бы  сегодня  зал,  голосуя  по  данному  пункту

 постановления, поддержать  нашу  комиссию. Иначе тогда не стоило

 рассматривать данный вопрос.  Он окажется просто пустышкой.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Вернигора, будь ласка, от профспілок.

 

      ВЕРНИГОРА.

      Шановні  колеги!  Найперше,  я хотів би звернутись до вас з

 таким  питанням.  П'ятий  раз  у  цьому  залі ми з вами поетапно

 віддаляємося  від  межі  малозабезпеченості, яка всупереч всьому

 була  колись  встановлена  нашим  законом.  Мене  дивує,  Віктор

 Мхайлович,  одне  і теж саме питання. Коли б вас ми не запитали,

 як  встановити  межу  згідно  закону, ви завжди відповідаєте: не

 можна  поділити того, чого  немає.

      Я  вам  дам теж відповідь, щоб всі знали, що вас третій раз

 вивели  на  орбіту  віце-прем'єра з питань не розподілу того, що

 маємо, а з питань того, щоб ми мали.

      Так  я  б  хотів, щоб ви чесно нам про це і відповіли. А то

 нічим  не  відрізняється ваша позиція від Епікура, який говорив,

 що  треба  забагачуватись  через  обмеження.  Ви говорите: треба

 терпіти, бо немає.

      Я  хотів  би,  щоб  ви  завтра  в  зв'язку  з  тим, що межа

 малозабезпеченості є межею не рівня життя, а і межею соціального

 миру  у  державі,  прийшли на 12 годин на площу, де райдуга наша

 Дружби  Народів і довели, що дружба між Урядом і народом є. І ви

 повинні нам би розповісти там усім, чому це люди вийшли боротися

 не з багатими, а проти бідності.

      І  тому у мене до вас питання, і питання до нового міністра

 праці.  На  жаль,  праці,  а  не  міністра по виплаті заробітної

 плати.

      Що  ми  відповімо завтра людям, які не розуміють, чого вони

 ходять  на  роботу  і  не отримують заробітної плати? І мені так

 здається,  що  найкращий варіант, якби ви там не пообіцяли сьому

 вартісну  величину межі малозабезпеченості, а вперше сказали, що

 згідно  Конституції і цивілізованої країни і генеральних угод, і

 домовленостей  з  профспілками ви вводите в повному обсязі в дію

 Закон про оплату праці.

      І  тоді  б  у  нас  не було, з чого вишукувати субсидії, не

 треба  було  б,  з  чого  поповнювати Пенсійний фонд. Бо якщо ви

 економіст,  а  ви  такий є, то ви знаєте, що в Законі про оплату

 праці   немає   жодної   статті   про   соціальні  виплати.  Там

 виплачується  тільки  зароблена  заробітна  плата. А то вже інші

 варіанти, де вишукувать тим, хто не працює.

      І  тому  я  вас запрошую на завтра на 12 годин разом з нами

 прийти  і  прозвітуватися  перед  народом,  а  не тільки разом з

 Урядом перед депутатами.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги,  таким  чином  ми  обговорили

 питання, по важливості якому не так багато мають ті питання, які

 ми  розглядаємо  на сесії Верховної Ради. У нас есть три основні

 проекти, є ряд доповнень до проекту постанови, яку нам необхідно

 прийняти.  В  порядку  їх  поступлення  я їх зачитаю, а потім ми

 определимся  при  прийнятті  який  приймем  за  основу  із  тими

 доповненнями тоді приймем в цілому.

      Значить,  від  Кабінету Міністрів поступив проект постанови

 такого  змісту.  Верховна  Рада  постановляє про розмір вартості

 величини  межі  малозабезпеченості:

      1.  Встановити  з  1  січня  97 року вартісну величину межі

 малозабезпеченості в розмірі 70. 9 гривні.

      2.   Кабінету   Міністрів   України  забезпечити  поступове

 запровадження в 97 році вартісної межі малозабезпеченості.

      Це проект постанови від Кабміну.

      Другий  проект  постанови  поступив від депутатів Марченко,

 Вітренко такого змісту. Верховна Рада постановляє:

      1.  Встановити з 1 листопада 96 року вартісну величину межі

 малозабезпеченості в розмірі 93 гривні.

      2.  З  1  січня  97  року  ввести Закон України "Про оплату

 праці"   в   повному  обсязі  і  Закону  України  "Про  пенсійне

 забезпечення" в повному обсязі.

      І  тертій  варіант  тей,  який доопрацювала комісія разом з

 Кабінетом Міністрів під час перерви. Одну хвилиночку, я зачитую,

 Верховна Рада  постановляє:

      1.  Встановити  з  1  січня  97 року вартісну величину межі

 малозабезпеченості в розмірі 70.9 гривні.

      2.  Комісії Верховної Ради України з питань бюджету разом з

 Кабінетом    Міністрів    України    врахувати    розмір    межі

 малозабезпеченості  при доопрацюванні Державного бюджету України

 на 1997 рік.

      3.   Кабінету   Міністрів   України  забезпечити  поступове

 запровадження    у    1997    році   вартісної   величини   межі

 малозабезпеченості.   Щоквартально   подавати   розрахунки  межі

 малозабезпеченості  відповідно  до  рівня інфляції. До прийняття

 Державного  бюджету  україни  в  першому  читанні, відповідно до

 статті  10  Закону  України  про оплату праці, подати розрахунки

 нових  розмірів  мінімальної  заробітної  плати  та  мінімальної

 пенсії.

      Пропозиція  комісії,  з  якою  Кабінет  Міністрів  по  цій,

 останній позиції не погодився.

      Ось ті 3 проекти, які внесені сьогодні після розгляду цього

 питання.

      Я  ставлю на голосування. Хто за те, щоб прийняти за основу

 проект    постанови,   внесений   Кабінетом   Міністрів,   прошу

 проголосувати.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну   хвилиночку!   Одну  хвилиночку!  Виключіть  систему!

 Значить,   внесена  пропозиція,  щоб  поіменно...  Я  ставлю  на

 голосування: хто за те, щоб голосувати постанову поіменно?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Про поіменне голосування постанови!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Який ми приймем! Всі 3 я маю на увазі!

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Я  ставлю проект постанови, внесений Кабінетом Міністрів. Я

 його першим зачитував. За основу! Поіменне голосування йде.

 

      "За" - 106.

      Я  ставлю  за  основу  проект, внесений депутатом Вітренко,

 Марченко за основу поіменно.

 

      "За"- 141  голос.

      Я   ставлю   за  основу  на  поіменне   голосування  проект

 постанову,  внесений,  доопрацьований комісією разом з Кабінетом

 Міністрів  за основу.

      Одну хвилиночку. Віктор Михайлович Пинзеник просить слова.

 

      ПИНЗЕНИК.

      Шановні нарродні депутати, Уряд готовий підтримати останній

 проект з вилученням при голосуванні за основу останнього пункту,

 абзацу  пункту 3.

      Шановні  колеги,  ми  багато  говорили і емоцій в залі було

 дуже  багато,  однак  ніхто  з  народних депутатів не спростував

 неправильність  розрахунків  про додаткові витрати, які зроблені

 Урядом.

      І  ми, на жаль, уникнули відповіді на питання. Питання ж не

 в  межі  малозабезпеченості, а питання ж у реальному фінансовому

 забезпеченні.

      В  зв'язку  з  цим  я  хотів би ще раз інформувати вас. Для

 виконання  рішення,  яке зафіксовано останнім пунктом, необхідно

 мати з бюджету додаткових  витрат 33 мільярди  карбованців.

      Якщо  ми  зліва,  вибачте  гривень.  Якщо  ми зліва ставимо

 питання  про  додаткові  витрати  33  мільярди,  давайте  справа

 приймаєм  відразу  рішення.

      Це  рішення  потребує  або  збільшення  податків  в 2 рази,

 давайте приймаєм рішення -  збільшуєм   в  2 рази податки.

      (Ш у м  у  з а л і)

      2-й  варіант -33 мільярди -приймаєм рішення про емісію, але

 ми   тоді   повинні   нашим   співвітчизникам  заявити:  шановні

 громадяни,  вас  чекає підвищення цін в 600 разів. Якщо ми, якщо

 ми такого...

      (Ш у м  у  з а л і)

      ...фінансововго  забезпечення  не  передбачаєм, то будь-які

 наші рішення  є неправдою  перед  нашими виборцями.

      І  я  тільки що зустрічався з вивборцями народного депутата

 Сидоренка, з вчителями. Вони не розуміють і я теж  не розумію як

 можна  ставити питання про підвищення соціальних гарантій, маючи

 такі невиплачені борги по   заробітній  платі.

           (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу, не шуміть!

      Я  думаю,  що  кожний  з  нас, ідучи на вибори кандидатом в

 депутати,  а  потім,  коли  нас обрали, ми давали людям слово. Я

 думаю,  Віктор  Михайлович  теж,  коли  брався  за посаду і йому

 запропонували віце-прем'єром, то він теж брав якісь зобов'язання

 і перед совістю, і перед тими, хто йому пропонував цю посаду.

      Тому  давайтеми,  мабуть, не будемо сьогодні агітувати один

 одного,  а  давайте приймать той закон, який ми вважаємо, що він

 повинен  внести  злагоду і  принести  добро народу  нашому.

      А  вже  як  організовувати  роботу,  то  справа Кабміну, це

 виконавчий  орган.  І  не  одними податками думать, як наповнять

 бюджет, а займаться виробництвом і організацією виробництва.

      Я   ставлю   на   поіменне  голосування  проект,  внесений,

 доопрацьований  Комісією  разом  з  Кабінетом  Міністрів.  І той

 пункт6 за який сказав Віктор Михайлович, я його сюда включаю.

      Йде  поіменне голосування. Проект  за  основу.

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      Буздуган, будь ласка, голова Комісії.

 

      БУЗДУГАН.   Шановні   колеги,   я  розумію,  що  у  частини

 депутатів....

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  прошу  до  уваги.... Одну минутку, Мельник,

 Матковський,  сядьте,  будь  ласка.  Хіба  ви  важливіше питання

 розглядаєте удвох, чім те, що ми всі разом розглядаємо?

           (Ш у м  у  з а л і)

      Будь ласка.

 

      БУЗДУГАН.  У  частини депутатів викликало несприйняття саме

 останнього  абзацу  і  те, як Віктор Михайлович махав голосувати

 проти.

      Шановні  колеги, що це таке? Ми не пропонуємо встановлювати

 мінімальну  заробітну  плату на рівні межі малозабезпеченості, о

 тягне  відповідно  до цього листа, який подав Віктор Михайлович,

 33  мільярди гривень. Ми просимо подати нові розміри, розрахунки

 від   Кабінету   Міністрів   мінімальної   заробітної   плати  і

 мінімальної пенсії.

      Я  хочу  сказати,  що  це  не є вимога комісії, це є вимога

 закону.  Два роки тому назад ми прийняли закон про оплату праці.

 Стаття   10.   Я   зачитую  перший  абзац.  "Розмір  мінімальної

 заробітної  плати  встановлюється  Верховною  Радою  України  за

 поданням  Кабінету  Міністрів  України  (як правило, один раз на

 рік)   під   час   затвердження  Державного  бюджету  України  з

 урахуванням    пропозицій,   виробленних   шляхом   переговорів,

 представників  професійних  спілок,  власників  або уповноважних

 ними органів, які об'єдналися для ведення колективних преговорів

 і укладання Генеральної  угоди".

      Шановні колеги, (............) -закон важкий, але це закон.

 Давайте  виконувати  закон.  Я  вас закликаю проголосувати за цю

 постанову.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто  ви  настоюєте,  щоб ще раз поставити на

 голосування.  Сідайте,  будь  ласка.  Я  ставлю  на  голосування

 повторно  з врахуванням пропозицій, внесенних комісією, останній

 проект,   доопрацьований   спільно,   за  основу.  Іде  поіменне

 голосування.  Да,  голосували  не  всі.  Вадим  Петрович, ви теж

 голосуйте.

 

      "За" -

 

      108   депутатів   не   голосує.   Шановні   колеги,   ви  ж

 опреділяйтесь  або за, або проти -це справа ваша. Ващук Катерина

 Тимофіївна, будь ласка.

      Я прошу не шуміть.  Дайте колги своїй витупити.

 

      ВАЩУК К.Т.

      Шановні  колеги,  сьогодні  все-таки  ми  повинні  дивитись

 правді  в  очі  і назвти речі своїми іменами. Правда важко, всім

 важко,  але  не  можна ділити депутатів у цьому залі на таких, в

 кого  болить, та й як живуть його виборці, і на таких, в кого не

 болить.  Бо  інакше  б, я думаю, такі депутати не сиділи в цьому

 залі.  Болить  у  всіх.  І  щоб сьогодні ми тут не розділились у

 залі,   я   вас  прошу,  шановний  Головуючий,  зробити  так,  к

 пропонував  Олександр  Олександрович.  Все-таки на чолі, на базі

 основної  нашої комісії, яка сьогодні, ну, майже не сказала своє

 слово, ось у кінці тільки, створити робочу таку групу і виробити

 з  тих  трьох  проектів,  де  є  добрі  речі,  і  від Марченко і

 Вітренко,  і від Кабінету, від комісії єдину постанову таку, яка

 буде реальною, яка справді дасть можливість, щоб її виконати. Що

 з того, що ми сьогодні приймемо найкращу постанову, вона не буде

 виконана. І знову наробимо біди.

      Давайте  хай  сядуть  люди,  добре  порахують, попрацюють і

 винесуть виажений документ у зал. Нам не буде за нього стидно.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Одну  хвилиночку.  Значить я... Давайте так, 5

 хвилин, по 1 хвилині. Даниленко, Шевченко...

      (Ш у м  у  з а л і )

      Анісімов і Симоненко і все. Будь ласка.

 

      ДАНИЛЕНКО.

      Шановні  народні  депутати!  Шановні  народні депутати! Я ж

 хочу говорити, а ви мені не даєте, ви мене загукуєте. Можна...

      Олександре  Олександровичу,  можна  мені  говорити? Шановні

 народні  депутати!  Я  хотів  бюи задати запитання. От читаю цей

 спільний  проект  постанови,  який розроблений Комісією з питань

 соціальної  політики  та  праці  та  Кабінетом  Міністрів.  Оцей

 останній пункт: "Розробити розрахунки нових розмірів мінімальної

 заробітної плати  та мінімальної пенсії".

      Люди добрі скажіть, а як ми сьогодні в цих дискримінаційних

 цінах у цьому податковому пресі отим сільським трудівникам можем

 розробити  оцю мінімальну зарплату? Що ми робим? Чого ж ми граєм

 з одного і з другого боку? Це ж кощунство!

      А  тому  я пропоную оцей останній пункт виключити з проекту

 постанови.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА. Шановні депутати, там хто мався ще виступити?

      Шевченко, будь ласка.

      Анісімов і Симоненко.

 

      ШЕВЧЕНКО.

      Шановні колеги, я звертаю вашу увагу: наступним питанням в

 порядку   денному   стоїть  відшкодування  заощаджень  громадян.

 Задумаємося,  чому  ми  зараз  маємо  розглядати  це питання, що

 сталося в зв'язку з нестабільною грошовою одиницею, що ми тільки

 зараз  через  кілька  років  дійшли до цього питання і воно стає

 реальним.  А  тільки  вчора  нарешті ми тут же схвалили Програму

 Уряду, де якісь намітки на вихід із цієї ситуації.

      Задумаємося,  на  що  ми  йдемо,  на що ми прирікаємо щойно

 введені  наші  гроші,  якщо  нам зараз хочеться сильно енергійно

 помахать руками і засвідчить те, які ми благодійники.

      Давайте  спустимося на грішну землю, підходити до цих речей

 дуже  реальними,  і  не  обіцяти і не голосувати за те, що ми не

 можемо зробити. Будьмо реалістами - я прошу вас.

 

      ГОЛОВА. Анісімов.

 

      АНІСІМОВ.

      (178, Запорожье, Анисимов)

 

      ГОЛОВА. Ну, сказав Олександр Миколайович  - 4 чоловіки.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Спокійно, спокійно, будь ласка!

 

      АНІСІМОВ.   Уважаемый  Александр  Александрович,  уважаемые

 народные  депутаты! Александр Александрович, в своем выступлении

 я  сделал  акценты  на  индексации,  касаясь,  в первую очередь,

 льготных  списков,  и списка ь1, ь 2. И вам положил на стол свою

 формулировку.

      Она  не  вошла  никаким  образом  в  постановление, которое

 предлагается.  Поэтому я еще раз настаиваю и предлагаю в третьем

 пункте  после  слов  "межа  малозабезпеченості" внести следующее

 содержание:  "Передбачити  одночасну індексацію пенсію пільговим

 категоріям  згідно з нормами Закону "Про пенсійне забезпечення",

 список  ь1  і  список ь2 -єто шахтеры, металлурги и так далее, и

 тому подобное.

 

      ГОЛОВА. Я поставлю це на голосування. Симоненко оголошений.

 

      СИМОНЕНКО

      Уважаемые  коллеги,  если  говорить  о правде, о которой мы

 стремимся  постоянно  здесь,  призывая  один  другого,  привлечь

 внимание,   то  я  бы  хотел  бы,  чтобы  Виктор  Михайлович  не

 передергивал  некоторые  факты,  а  когда  говорится  о том, что

 инфляции ...

 

      ГОЛОВА. Одну хвилиночку, Михайло Дмитрович, Павло Іванович,

 Павло Михайлович!

      (Ш у м  у  з а л і).

      До вас звертаються, будь ласка.

 

      СИМОНЕНКО.  Я   хотел   бы,   чтобы  Виктор  Михайлович  не

 передергивал,  а  то  очень часто здесь звучит его вболивання за

 народ  Украины, а когда заработную плату не выплачивают по году,

 говорит,  что  инфляции  у нас нет и забывает как экономист, что

 это  два  взаимосвязанных  понятия.  Не  выплачивают  заработную

 плату,  поэтому  и  инфляции  у  нас  нет, люди просто ничего не

 покупают и производство остановлено.

      Второе.  Не  об  экономике постоянно здесь рассказывает нам

 Виктор  Михайлович,  как  выйти  из  этой  ситуации и как, чтобы

 заработала  экономика,  а  как  налоги  увеличить и два процента

 вводит,   значит,   или   предлагает   проект,   чтобы   у   нас

 попереплавляли  станки  и  повывезлі  металлолом за рубеж тогда.

 Поэтому,  уважаемые  товарищи,  99  процентов  законов,  которые

 вносятся  сюда  -это  обслуживание  Кабинета  Министров, все они

 вносят,  давайте же в конце концов хоть где-то преграду поставим

 им,  если  речь  идет  о  жизнеобеспечении  уже  основной  части

 населения,  давайте  ведь  тогда  защищать их и пускай они тогда

 думают,  если  грабят  народ и в защиту интересов Международного

 Валютного Фонда работают.

      Я  считаю,  что  надо  принять  это  решение, мы для того и

 направлены, чтобы защищать интересы народа.

 

      ГОЛОВА.   Прошу  уваги!  Все,  4  чоловіки  виступило.  Від

 комісіїї?  Чиж  від  комісії,  будь ласка, від комісії, візьмете

 зараз слово, почекайте.

 

      ЧИЖ (депутат),.... чеський, 414 виборчий округ, Хмельницька

 область,  соціалістична  фракція,  заступник  голови  комісії  з

 соціальної політики і праці.

      Шановні  колеги,  я  хотів  би, щоб  сьогодні при прийнятті

 такого   важливого  рішення  нами  рухали  не  емоції,  а  чітке

 розуміння  критичності  ситуації  з  усіх  точок  зору, і щоб ми

 прийняли  рішення,  яке б не ускладнило ситуацію, а дала б змогу

 розв'язати її.

      Я  глибоко  переконаний,  що  те,  що  комісія компромісно,

 (враховуючи  3  пропозиції,  які  були тут), вийшла на доручення

 Кабінету  Міністрів  щодо розрахунків по нових рівнях заробітної

 плати, пенсій -  це правильно, це треба робити. Зважте, ми ж тут

 не  пишемо,  не  встановлюємо нові розміри. Ми пишемо, як того й

 вимагає  закон,  що  разом  з бюджетом (або напередодні розгляду

 бюджету)  ми  повинні бачити параметри (якщо хочете -парадигіу),

 куди ж ми будемо рухатись в цій системі. Це одне.

      Я  єдине,  що додав би  (тому  і  попросив  слова) -  що до

 прийняття...  третій  пункт цієї... частину 3 пункту 3 додати от

 таким  текстом:  "До  прийняття  Державного  бюджету  України  в

 першому  читанні,  відповідно  до  статті  10  Закону про оплату

 праці,  подати  розрахунки нових розмірів мінімальної заробітної

 плати  та  мінімальної  пенсії  та  пропозиції  щодо докорінного

 реформування  системи  оплати праці". Глибоко переконаний, що це

 треба  записувати! Перезріло давно питання реформування системи,

 звуження  оцих  розривів,  зміни тарифної всієї сітки! Для цього

 Верховна Рада таке доручення повинна дати. Прошу підтримати.

 

      ГОЛОВА.  Пинзеник, будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Увага! Увага!

 

      ПИНЗЕНИК  В. М. Шановний Олександре Олександровичу, шановні

 народні депутати!

      Уряд  готовий  підтримати  проект  постанови  за  основу  з

 вилученням останнього абзацу. Я хотів би інформувати, чому.

      В  цьому  пункті  є чітке посилання на статтю 10 Закону про

 оплату  праці. Перш... нам не треба ніяких розрахунків проводити

 межі, оскільки вона  вказана 1-ю статтею.

      Відповідно   до  цієї  статті  мінімальна  заробітна  плата

 повинна бути встановлена на рівні межі малозабезпеченості. Я вже

 наводив  цифри,  що  в  такому випадку пенсія трьох... три рівні

 пенсії за віком повинні бути: 212 гривень, а чотири - 284.

      Я  ще  раз  просив  би  колег:  задумайтесь над ціною цього

 рішення.  Його ціна  -  33 мільярди  гривень!  Це - ще  1 бюджет

 України. Ми не можем такого рішення приймати, яке не забезпечене

 фінансовими ресурсами.

      То ми просимо...

 

      ГОЛОВА. Віктор Михайлович! Віктор Михайлович, все!.. Дякую,

 сідайте...

 

      ПИНЗЕНИК  В.  М....  вилучити цей останній пункт і прийняти

 його за основу.

 

      ГОЛОВА.  Вікторе  Михайловичу... Прошу уваги!.. Є тут за...

 суттєве...

 

      ПИНЗЕНИК...  Ми  просимо  вилучити  цей  останній  пункт  і

 прийняти його за  основу.

 

      ГОЛОВА.  Вікторе  Михайоловичу...  Прошу  уваги.  Є  тут це

 суттєве  питання  і питання процедуру. Одну хвилинку, почекайте.

 сідайте,  будь ласка.

      По-перше.  Я  просив  би  уважно  читати  все  те,  що  тут

 написано.   Стаття   10  вимагає  при  розгляді  бюджету  подати

 вартісний  розрахунок  мінімальної  заробітної  плати  і пенсії.

 Подасте - будем  дивитися.

      Сьогодні  ви подаєте розмір межі малозабезпеченості -70. Ми

 погоджуємося з вами, ви берете на те відповідальність на себе за

 цю  межу.

      Тому,  якщо  ви  хочете  вилучити  цей  пункт, давайте так:

 приймемо  її  за основу постанову, а потім вносите пропозиції -я

 буду ставити на  голосування про вилучення  цього  пункту.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Можна  так ставить на голосування?

      (Ш у м  у  з а л і)

      Довідка?

      (Ш у м  у  з а л і)

      Я прошу...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Є  пропозиція така: до прийняття Державного бюджету України

 в 1-му читанні подати розрахунки... Відповідно до Закону України

 "Про оплату  праці",там передбачено, що це... подати розрахунки

 нових  розмірів  мінімальної  заробітної  плати  та  мінімальної

 пенсії.

      Можна  так?

      (Ш у м  у  з а л і)

      Я  прошу  не  підказуйте  всі разом, все одно всіх не чуть.

 Будь  ласка.  Ну,  вже  ж  влаштовується?  Ще ні? Носов -довідка

 регламента. Я,  може,  це щось  не....

 

      НОСОВ.

      Я  хотів  би  дати  фактичну  довідку  або у пана Пинзеника

 записати...  запитати.  Межа  малозабезпеченості  розрахована на

 забезпечення 1-ї людини, а мінімальна заробітна платни -згідно з

 міжнародними  договорами  має передбачати забезпечення як самого

 працюючого,  так  і  сім'ю. Так як це у вас мінімальна заробітна

 плата   виходить  меньше  межі,  коли  мінімальна  має  включати

 декілька  розмірів  межі  малозабезпеченості?  А  в нас виходить

 навпаки. На  1 людину  виходить  більше, ніж на  всю сім'ю.

 

      ГОЛОВА.  Давайте  довідки потім будем використовувать. Поки

 що пропонується такого  змісту  документ.

      Перше.  Встановити  з  1  січня 1997 року вартісну величину

 межі  малозабезпеченості  в розмрі 70,9 гривень.

      Друге.  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань бюджету

 разом  з  Кабінетом  Міністрів  України  врахувати  розмір  межі

 малозабезпеченості  при доопрацюванні Державного бюджету на 1997

 рік.

      Третє.  Кабінету  Міністрів  України  забезпечити поступове

 запровадження    в    1997    році   вартісної   величини   межі

 малозабезпеченості.

      Щоквартально  подавати  розрахунки  межі малозабезпеченості

 відповідно до  рівня  інфляції.

      До  прийняття  Державного бюджету України в першому читанні

 відповідно   о   Закону   України  про  оплату  праці     подати

 розрахунки   нових  розмірів  мінімальної  заробітної  плати  та

 мінімальної  пенсії.

      Пропозиція Комісії , з  якою  Кабінет Міністрів...

      А, це  не  голосується.

      Зрозуміло,  так?  Ставлю  за основу цей проект, що захочете

 вилучити ,  будемо  вилучати.

      Будь ласка,   поіменно  ставиться  на голосування.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Не  такого  змісту  голосували.

      Будь ласка.

      "За" -

           (Ш у м  у  з а л і)

      Була пропозиція, одну хвилину, я поставлю інші пропозиції.

      Була пропозиція без останнього пункту за основу прийняти, а

 потім  проголосувати  окремі  пункти.

      Ставлю на голосування.

           (Ш у м  у  з а л і)

      "За" -

           (Ш у м  у  з а л і)

      В  мене  залишається  тільки  один  вихід: доручити Комісії

 нехай  далі  працює  над  постановою.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Ще  раз  прочитаю,  нова редакція останнього пункту, будьте

 уважні.

      " До прийняття Державного бюджету України в першому читанні

 відповідно  до Закону України про оплату праці подати розрахунки

 нових  розмірів  мінімальної  заробітної  плати  та  мінімальної

 пенсії".

       Уряд   все  одно  зобов'язаний  це  зробити.

      Тому  я  ставлю  ще раз всю постанову з цим 4 пунктом. Будь

 ласка, ставлю на голосування. Прошу підтримати. За основу.

 

      "За" -

 

      Які  доповнення будуть? Було доповнення депутата Анісімова.

 Кабінету Міністрів України забезпечити поступове запровадження у

 1997    році   вартісної   величини   межи   малозабезпеченості,

 передбачивши   одночасно...   Тобто   у   3  пункті  після  слів

 "малозабезпеченості"  додати  "передбачивши одночасно індексацію

 пенсій пільговим категоріям згідно з нормами закону про пенсійне

 забезпечення" (список ь1-2).  Ясно?

      Ще  раз  повторюю,  після  слів  "межи  малозабезпеченості"

 додати  у  3  пункті у першій частині додати слова "передбачивши

 одночасно   індексацію  пенсій  пільговим  категоріям  згідно  з

 нормами закону про пенсійне забезпечення", у дужках список ь1-2.

 Одну  хвилинку.  Без  слів  "список ь1-2", мова іде про пенсійне

 забезпечення.

      Пропозиція  Анісімова як доповнення до проекту ставиться на

 голосування.

 

      "За" -

 

      Рішення  не підтримане, пропозиція не підтримана.

      Ще яка пропозиція? Буздуган, будь ласка.

 

      БУЗДУГАН. Дякую. Юрій Буздуган, 438 Новоселовський виборчий

 округ. Шановні колеги! Я пропоную в першому пункті замість цифри

 70, 9 поставити 98, 75.

 

      ГОЛОВА. Як, як?

 

      БУЗДУГАН. 98 гривень 75 копійок.

 

      ГОЛОВА. 98, 75.

 

      БУЗДУГАН.  Я  аргументую. Якщо ми візьмемо рівень інфляції,

 який   очікується   на  кінець  року  і  проіндексуємо  ту  межу

 малозабезпеченості,  яку ми приймали один рік, ми якраз виходимо

 на цю цифру.

 

      ГОЛОВА. Ставлю пропозицію Буздугана на голосування.

 

      "За"-

 

      Можна в цілому ставити на голосування?

      (Ш у м  у  з а л і )

      Запишіться  хто  хоче  внести ще пропозицію. Ну ви ж будете

 ображаться, що  тому дали слово, тому не дали.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Не  це  з  не означає, що я повинен вести діалог із вами. Я

 вас дуже поважаю, ну, запишіться і говоріть.

      (Ш у м  у  з а л і )

       Ага,   пропозиція  Моцпана:  "Встановити,  що  на   період

 виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, доходи

 Президента  України, народних депутатів України, міністрів, всіх

 держслужбовців  не  повинні перевищувати середній рівень доходів

 робітників вищої кваліфікації у промисловості".

      Поіменно ставлю на голосування. Поіменно голосується.

 

      "За" -

      Рішення не підтримується, пропозиція.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Не  кричить,  будь  ласка.  А опублікуйте по фракціях, будь

 ласка.

 

      ГОЛОВА. Ясно, спокійно, спокійно, не кричіть!

      Ну, решта проголосовані пропозиції.

      Запишіться, хто хоче висловитися.

      Записані? Так, 5 хвилин додатково, так? Коротко.

      Манчуленко,  будь  ласка.  Коротко.  Він  не хоче говорити.

 Говоріть!

 

      МАНЧУЛЕНКО.   (Георгій   Манчуленко,  435  виборчий  округ,

 фракція Народного Руху України)

      Шановний  Олександре  Олександровичу,  шановні колеги, ми з

 такими трудами прийняли за основу цей проект постанови і бачимо,

 що внесення будь-яких додаткових пропозицій нічого не дає.

      Я  би  пропонував,  щоб  вже той компроміс, який певний тут

 виписаний, в цьому папері, ставити в цілому і проголосувати.

 

      ГОЛОВА. Спасибі. Я це пропоную теж.

      Роєнко, будь ласка.

      Роєнко є?

      Нема. Брит. Брит, будь ласка.

      Чижу дайте , він дає Чижу.

 

      ЧИЖ І.С.

      Шановні  колеги,  шановний Олександре Олександровичу, треба

 (пропонує  Віктор  Петрович)  у  1997 році забезпечити поступове

 запровадження  протягом  1997  року.  Це  перша  редакція.  І  я

 підтримую.

      А  щодо  останнього  абзацу,  пункту  3,  то  я  пропонував

 мінімальний  заробіток  та  мінімальні пенсії та пропозиції щодо

 докорінного реформування системи оплати праці. Це принципово.

      Тоді  у  нас  знайдемо  гроші, де взяти, щоб оці...........

 зменшити.

 

      ГОЛОВА. Пропозиція Чижа ставиться на голосування.

 

      "За"

 

      Пропозиція  Терещука  називалася  під  час  виступу  змісту

 такого:  у  пункті  2  додати: Кабінету Міністрів України внести

 корективу   в   економічну   політику  уряду  щодо  концентрації

 фінансових   та   матеріальних  ресурсів  в  руках  держави  для

 збільшення  доходної частини бюджету і введення в повному обсязі

 закону про оплату праці.

      Ставлю на голосування.

 

      "За" -

 

      Постанова  ставиться  в  цілому на голосування, будь ласка.

 Будь   ласка,   зніміть   з   голосування,  Процев'ят.  Зніміть,

 Процев'ят.

 

      ПРОЦЕВ'ЯТ. 268 виборчий округ, Самбірщина.

      Я пропоную все-таки проголосувати про вилучення  останнього

 пункту.  Тут  черговий  раз розігрується, розумієте, сценарій де

 знову  під  дуті цифри приймаються постанови, показується як тут

 дехто  дбає  про  народ,  а  потім  той  народ реально нічого не

 отримує,   тому  що  такими  постановами  ми  реально  підводимо

 вибухівку  під  всю нашу промислову, під виробництво і фінансову

 систему.  І всі тут прекрасно хто голосує за цей останній пункт,

 що  ми  ставимо  під  удар  і  національно-грошову  одиницю,  її

 стабільність,  тому  неможна  за  ці  речі  голосувати,  вони не

 реальні і не треба в черговий раз дурити народ.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Я  просив  би,  Тарас  Івановичу,  ви  мали  змогу

 виступити  під  час обговорення. Так, так, Григорію Васильовичу,

 виступать   треба   тоді,   коли   обговорення  іде.  Ставлю  на

 голосування пропозицію Процев'ята, будь ласка.

      Пропозиція  Процев'ята про вилучення 4 частини ставиться на

 голосування.

     

      "За" -

     

      Черенков.

     

      ЧЕРЕНКОВ

      Александр  Александрович,  я  в  3-ем  пункте  хочу  внести

 дополнение и изменение -  поставить первый квартал 1997 года. В

 первом  абзаце. Не надо растягивать на весь год. Это невозможно!

 Или  так:  если это так и останется, то практически можно не это

 выполнять все постановление...

 

      ГОЛОВА.  Пропозицію Черенкова ставлю на голосуавння.

     

      "За" -

     

      Яценко. Остання пропозиція.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Та  більше...  по  списку  йдуть  скоріше,  ну  що  зробиш!

 Подивіться, будь ласка...

     

      ЯЦЕНКО В.М.

      Дякую.

      Шановний Олександре Олександровичу...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги!

      Я  внесу  пропозицію,  яка  зніме  абсолютно  всі напруги і

 знайде  джерело  надходження  коштів  для  того,  щоби  виконати

 (причому   -абсолютно  надійно)  все  те,  що  закладено  в  цій

 постанові.

     

      ГОЛОВА.  Будьте уважні!..

     

      ЯЦЕНКО  В.  М....  Отже,  пункт 1 цієї постанови викласти в

 редакції:  "Встановити  з  1 січня..." і далі -по тексту, і далі

 додати:  "Встановити  з  1  січня  1997  року  граничний  розмір

 місячного  доходу громадян України в розмірі місячної заробітної

 плати народного депутата України". І далі...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      І  далі,  аби не виникало ніяких сумнівів -граничний розмір

 доходів  Президента  України,  Голови  Верховної  Ради України і

 Прем'єр-міністра  україни  встановлюється  спеціальним  рішенням

 Верховної Ради України.

      Таким   чином   ми  знімемо  всі  проблеми  з  депутатської

 заробітної  плати  і  знімемо всі абсолютно проблеми з джерелами

 надходження коштів в Державний бюджет України...

     

      ГОЛОВА.  Дякую. Будь ласка.

     

      ЯЦЕНКО  В.  М....  і  покриття додаткових витрат Деджавного

 бюджету...

     

      ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка... Виключіть мікрофон.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Володимир  Михайловичу, те, що ви пропонуєте не передбачено

 ні в  законі,  ні  в  Конституції.

      Ми можем розгялдати тільки те, що тут записано, бо це-норми

 Конституції  законів  відповідних.

      І  тому просто говорити аби так, щоб воно було, щоб знімало

 ніби.  А який толк із того, що ставить на голосування, коли я не

 маю права, а ви  не маєте права голосувати  за незаконні  речі.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Я  ставлю в цілому проект постанови в цілому, будь ласка. В

 цілому.

     

      "За"-

     

      Не   піднімайте   руки.   Наполягаєте  голосувать,  я  можу

 поставити ще раз,  але  я прошу вас...

      (Ш у м  у  з а л і)

      ... Ну  яку пропозицію?

      (Ш у м  у  з а л і)

      Є  пропозиція  на...  Ващук  висловлює  Катерина Тимофіївна

 доручити  комісії доопрацювати проект...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Внесена  пропозиція, ставлю її на  голосування.

      (Ш у м  у  з а л і)

     

      "За"-

     

      Ще  раз  ставлю в цілому на голосування на вимогу депутатів

 поіменно.

     

      "За"-

 

      Рішення  прийнято.

      Тепер я хочу 2 слова сказати, так би мовити, для підведення

 підсумків дискусії, яка би може виникати після цього дискусія.

      По-перше,  ми  затвердили  пропозицію  Кбаінету  Міністрів,

 встановили межу малозабезпеченості і погодились його пропозицією

 щодо  забезпечення  п  оступового запровадження в 1997 році цієї

 межі.

      Крім  того  ми  відповідно  до  вимог  Конституції   закону

 звернулись  до  Кабінету Міністрів з пропозицією щодо визначення

 розмірів   мінімальної   зарплати  і  мінімальної  пенсії  перед

 розглядом  бюджету  в  першому читанні. Час для цього є, і, будь

 ласка,  працюйте,  вносьте  ці  пропозиції.  А  ми  будемо потім

 дивиться,  аналізувати,   розглядати.

      Все.  Так  що  тут  не  треба з цього приводу ніяких робить

 спекуляцій.

           (Ш у м  у  з а л і)

       Ну,  я прошу вас...

           (Ш у м  у  з а л і)

      В  мене  є  пропозиція  такого  змісту: завтра нам потрібно

 обов'язково   сформувати   Конституційний   Суд,  обрати  членів

 Конституційного  Суду. Тому я просив би зараз розглянути питання

 про  Закон  України  про  Конституційний  Суд,  а потім наступне

 питання.  Нема  заперечень?

      Шишкін,  на  трибуну.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Кого?

           (Ш у м  у  з а л і)

     

       ШИШКІН.  Я  прошу депутатів: перед тим, як ми перейдемо до

 розгляду  цього питання... Увага,  увага,не  нервуйте!

      Борис  Дмитрович,  сядьте,  будь ласка,  сідайте!

      Я прошу вас, я поставлю на голосування після розгляду цього

 питання  ще  одну  пропозицію  про  те, щоб наступний тиждень ми

 працювали  в   сесійному  режимі.

           (Ш у м  у  з а л і)

       Одну  хвилиночку,  це  єдина спільна пропозиція керівників

 фракцій і груп  і голів  Комісій.

      Так   давайте,   щоб   не   сумніваться,   давайте  відразу

 проголосуємо  про  це:  наступний  тиждень працювати в сесійному

 режимі. А потім побачимо. Ясно? Ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Поіменно? Давайте хто за те, щоб поіменно.

      Значить,  ставиться  на поіменне голосування пропозиція про

 роботу  в  сесійному  режимі  на  наступному  тижні. Тобто зміст

 такий, що... Я ще раз прошу. Це пропозиція голів комісій і голів

 фракцій.  Я  підтримую  цю  пропозицію  і  ставлю на голосування

 поіменно цю пропозицію. Будь ласка.

     

      "За" -

     

      Пропозиція,   прошу   вибачити,   спокійно.   По-перше,  це

 процедурне  питання. Тому питання вирішене. Я ще раз пояснюю, не

 кричіть  з  місця,  спокійно.  Ви маєте на руках план роботи. Не

 вина  моя і не ваша вина, що частину питань надзвичайно складних

 ми  повинні  саме зараз почати розглядом. Мова іде про закон про

 вибори,  про  місцеве  самоврядування, про бюджет і група питань

 про податки. Їх треба розпочати розглядом.

      І  оскільки  всі ці питання складні і потребують детального

 розгляду, дискусії, то потрібно на те витратити час. А в зв'язку

 з  цим  потрібно  розглянути  всі  інші  питання.  Ви бачили яка

 кількість  їх у вас на руках. Всі підготовлені повністью. ТОму в

 зв'язку  з цим і потрібно провести наступний тиждень в сесійному

 режимі.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Ну підказуть, наполягають, щоб поіменно це проголосувать ще

 раз.  Я  ще раз ставлю, а на наступному тижні розберемося потім.

 Ставлю на  голосування ще раз, будь ласка. Болдирєв, будь ласка.

 Голосуйте, не агітуйте. Треба голосувать.

     

      "За" -

       Це  питання  я  пропоную  головам  фракцій,  порадитись  в

 фракціях   ще  раз,  я  буду  наполягати  на  тому,  щоб  ранком

 проголосувати позитивно це питання, виходу немає, якщо ми хочемо

 справитися з планом роботи.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Я  просив  би  з  формальних  ознак  не  порушуйте  порядок

 розгляду питання.

      Будь ласка, Шишкін говорить.

      Увага! Одну хвилинку, почекайте. Одну хвилинку.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Шановні  депутати,  вельмишановні  депутати. Я звертаюся до

 вас з таким питанням.

      Зараз розглядаються надзвичайно важливі уточнення до Закону

 про  Конституційний  Суд.  Нам  потрібно  буде завтра сформувати

 Конституційний  Суд  остаточно  і  привести суддів до присяги на

 основі закону, бажано на основі цього нового закону. І тому його

 треба  сьогодні прийняти, щоб можна було підписать у Президента.

 Зрозуміло?

      Будь ласка, Віктор Іванович , доповідайте. Прошу уваги!

     

      ШИШКІН  В. І. Шановні колеги, за вашим дорученням Комісія з

 питань  правової  політики  та  судово-правової  реформи провела

 засідання  разом  з Погоджувальною радою голів депутатських груп

 та фракцій.

      На  засіданні  розглядались  питання, які стосуються статті

 13-ої,  тобто повноважень Конституційного Суду, а також статті 4

 розділу "Прикінцеві положення".

      Окрема  комісія розглянула деякі зауваження до статті 20-ої

 і  статті  17-ої.  В  порівняльній  таблиці на двох лістіках, на

 чотирьох   сторінках  вам  викладені  наші  пропозиції  з  цього

 приводу.

      Також  комісія  розглянула  ще  одну  пропозицію,  яка була

 внесена  мною  і  Стретовичем, щоб додать до розділу "Прикінцеві

 положення"  ще  одну  статтю,  яка  стосуються  дня, першого дня

 засідання  пленуму  Конституційного  Суду, на якому повинно бути

 розглянуто  питання  щодо  обрання  голови  і заступником голови

 Конституційного Суду, чого ми раніше не зробили, тобто раніше це

 було наше припущення, наша помилка.

      Тому,  Олександре  Олександровичу,  я  прошу  поставити  на

 голосування  статтю  13  в  редакції нашої комісії. Наша Комісія

 пришла  к  выводу  о  том,  что  статья  13 в том варианте, який

 раньшке  обговорювався  в  сесійному  засіданні  на повинна бути

 змінена,  то есть она повністю відповідає положенням Конституції

 і  тому  повинна  бути  проголосована  в  тому вигляді, який є в

 порівняльній таблиці в правой колонці із 4 пунктів.

     

      ГОЛОВА.  Віктор  Іванович,  я перед тим хотів запитать вас.

 Юридичний   відділ   зобов'язаний  робити  редакційні  уточнення

 напередодні розгляду у третьому читанні і він запропонував цілий

 ряд уточнень, ви з ними згодні чи ні?

     

      ШИШКІН  В. І. Багато в чому, я би сказав відсотків на 85-90

 ми погодилися.

     

      ГОЛОВА.  Ну, давайте ми уточнемо які проголосуємо, щоб тоді

 було  вже  однозначно. А тоді перейдем до тих статей. Пропозиції

 такі,  з  метою  уніфікації статей 6, 7 і 8 пропонується частину

 другу  статті 6 викласти в такій редакції: призначеною на посаду

 судді  Конституційного Суду України вважається особа, відповідно

 до  якої видано відповідний указ Президента Укераїни, скріплений

 підписами  Прем'єр-міністра України та Міністра юстиції України.

 Це там де Президент призначає.

     

      ШИШКІН В.І. Так, я не заперечую.

     

      ГОЛОВА.  Не  заперечуєте,  так?  Я ставлю на голосування цю

 редакцію, будь ласка, підтримайте.

     

      "За" -

      Прийнято.  У  статті  17  в  тексті  присяги слова "високий

 обов'язок суддів" замінити словами "високі обов'язки".

     

      ШИШКІН В.І. Я також не заперечую.

     

      ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Прийнято.  Мова  йде  про  те, що тепер це ідентичний текст

 буде, так? Ясно. У частині першій статті 26 слід виключити слова

 "   за   рішенням  Конституційного  Суду  України",  оскільки  в

 противному   разі   законом  будуть  встановлюватися  для  судді

 додаткові   обмежання  не  передбачені  статею  127  Конституції

 України. Згодні ви з цим?

     

      ШИШКІН В.І. Можно...

     

      ГОЛОВА.    Значить,    виключити    слова    "за   рішенням

 Конституційного   Суду   України"   у   статті   26.  Ставлю  на

 голосування.

     

      "За" -

      Увага! Увага!..

      У  статті  69  слід  виключити  частину  2  і  3,  оскільки

 відповідні    положення    містяться   в   статтях,   прсвячених

 особливостям провадження по окремим категоріях справ.

     

      ШИШКІН  В.  І.  Александр  Александрович,  это единственный

 пункт, против которого я из этих шести вохзражаю, поскольку все-

 таки речь идет об общих положеннях...

     

      ГОЛОВА.  То ви проти цього?

     

      ЩИШКІН В.І. Да, потом...

     

      ГОЛОВА.  Ну,  давайте  залишаєм... Бо воно зайве... Ясно...

 Тоді  пропонується  дальше:  пункт  5  прикінцевих положень слід

 доповнити  частиною  2  такого  змісту:  "Витрати  на  утримання

 Конституційного  Суду  України, що будуть провадитись до 1 січня

 1997 року, здійснюються Верховним Судом України з відшкодуванням

 цих  витрат  Кабінетом  Міністрів  України за рахунок резервного

 фонду Кабінету Міністрів України".

      Ставлю на голосування.

     

      ШИШКІН В. І. Кроме одного -мы это с Теплюком подложили -что

 не   писать   "Верховным  судом",  потому  что  будут  возникать

 проблемы.  У нас было: либо Верховным Советом, либо Президентом.

 Не писать Верховным судом...

     

      ГОЛОВА.   Ну,  давайте  пишем  "Верховною  Радою"  -не  має

 значення. Верховною Радою України.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ставлю   на  голосування.  Будь  ласка,  проголосуйте  -все

 нормально.

     

      "За" -

      Прийнято рішення.

      В  останній  частині  розділу  4  прикінцевих положень слід

 передбачити:   проведення   спеціального   пленарного  засідання

 Конституційного  Суду  по  обранню  голови  Конституційного Суду

 України -в день принесення присяги суддясми Конституійного Суду.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Складання!  В день складання присяги суддів Конституційного

 Суду... Тобто це -як принципове положення. Це не формулювання, а

 принципове положення. Я ставлю на голосування.

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято.

      Таким чином, ми ці всі попередні зауваження врхували.

     

      ШИШКІН.  Александр Александрович, были  еще  зауваження вот

 до статьи 20, что вот здесь изложены -это тоже разом з юридичным

 виддилом подготовлено. Частына 5 - мы просто  не  написали...

     

      ГОЛОВА...  Що  вибори  Конституційного  Суду та заступників

 голови.   Тобто,   в   тексті   треба   сказати   вибори  голови

 Конституційного  Суду та заступників голови -це в заголовку. І в

 тексті  передбачити  так  само  голоів  Конституційного  Суду та

 заступників  голів  Конституційного Суду  України.

      Ставлю  на  голосування  це  редакційне  уточнення, верніше

 такий  технічний  момент.

     

      "За"-

     

      ШИШКІН. И  статья  17 також там же -это тоже...

     

      ГОЛОВА. І теж  саме в  17-й статті. Прошу  проголосувати.

     

      "За"-

      Прийнято.

      Тепер  ці  питання,  які  були  спірними  -13  і Прикінцеві

 положення.

     

      ШИШКІН.  Тут  статья  4  роздилу "Прикинцеви положення". То

 есть  римская 4, она римскими 4... Наша комиссия пришла к выводу

 о  том,  что  ее  вылучить, хоты были и инши пропозициии, можете

 дывытысь  по  тексту.  А  статью 13 залышить в той редакции, яка

 була запропнована на...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Я уже говорил, статья 13 -комиссия пришла к выводу оставить

 в  том тексте, который раньше был запропонован из 4-х пунктов, а

 статью  4  Прикинцевых  положень  вылучиты  -она сейчас в правой

 колонке  не означена, хоч  вы можете...

      (Ш у м  у  з а л і)

     

      ГОЛОВА.  Як  Комісія  голосувала  цю....?

     

      ШИШКІН.    Комиссия   приняла  большинством  голосов.

           (Ш у м  у  з а л і)

       Ну, пропорцийно: 4 против, а остальные были за вылучення.

      В  нашей  Комиссии  17  человек...

           (Ш у м  у  з а л і)

        Что?  Присутствующих  11  были или 12. Если бы вы заранее

 сказали,  что  нужно  протокол  засидання  Комиссии взять, я бы,

 конечно,  взял.

     

      ГОЛОВА. Коміссія пропонує 13 статтю залишити в редакції, що

 є,  а  прикінцеві  положення   виключити.

      Але  коли  ми  збирались з керівниками фракцій, і мова йшла

 про  те,  що  ми  13 статтю -"Прикінцеві положення" -голосуємо в

 пакеті  для  того,  щоб  таки  приийняти рішення остаточно. Тому

 що...   не   можна  один  за  одним...  Або  давайте  прикінцеві

 положення, а  потім  перейдемо  до 13  статті.

      Я  просив  би  так: у нас спірним був другий пункт і з яким

 погодився,  я  наскільки  інформаваний  правильно,  і  Президент

 погодився,  що  треба  дати  відсилку,  щоб  не брать клопоту на

 спину,  чи  на  голову  Верховної  Ради  і інші структури. Тобто

 записати  "закони  України  і  інші  правові акти Верховної Ради

 України,  її  органів,  акти  Президента  України, акти Кабінету

 Міністрів  и,  правові акти Верховної Ради Автономної Республіки

 Крим, прийняті до набуття чинності Конституції України".

      Ставлю на голосування  цю  пропозицію.

     

      ШИШКІН. Наша Комиссия не поддерживала это решение.

           (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА. Ставлю на голосування -і закінчимо на тому закон.

      "За" -

      Рішення  прийнято.

      13  стаття  ставиться  на  голосування в редакції, яку дала

 Комісія.

      13  стаття голосується так,  як  записано в  Конституції.

      Будь ласка,  "за".

      "За" -

       В   цілому   закон  ставиться  на  голосування.  В  цілому

 голосується  закон, будь ласка.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Проект  постанови  з  цього  приводу. А це ж зміна. Це нова

 редакція.  А  прикінцеве  положення, тому немає потреби приймать

 постанову.

      Віктор  Іванович,  велике  спасибі  вам і комісії за плідну

 роботу.

     

      ШИШКІН В.І.   Спасибо   депутатам,  особенно  хотел  бы  я

 поблагодарить    технических   работников   комиссии,   которые,

 юридического   отдела,   которые   оказывали  большую  помощь  в

 подготовке окончательного  текста закона.

     

      ГОЛОВА. Шановні депутати, прошу уваги. Є ще одна обставина.

 Будьте  уважні.  Сядьте,  будь  ласка.  Сокерчак,  ну,  я до вас

 звертаюся.

      Я  прошу  вас,  будьте  уважні.  20 числа минає строк, який

 законом    визначенний    щодо    складання    присяги   членами

 Конституційного  суду.  Там  передбачено,  що з часу призначення

 першої  кандидатури,  через місяць судді приводяться до присяги.

 Тому  не випадково у плані роботи на п'ятницю стоїть це питання.

 Ми  передбачили  всі процедурні моменти. І я сьогодні сподівався

 переговорити  з  тим, щоб і Президент, і Прем'єр-міністр, голова

 Верховного  суду  взяли участь у цій процедурі. І ми виконали цю

 місію.  Але для того потрібно буде завтра проголосувати і обрати

 членів  Конституційного  Суду. Катерина Семенівна, заспокойтеся,

 будь ласка, я закінчу думку.

      Саме  тому  я  просив  би  завтра  прийти на реєстрацію без

 четверті  десять і проголосувати за членів Конституційного Суду.

 Бюлетені  щодо  них будуть вам підготовленні, кандидатури будуть

 внесені  із числа тих, які обговорювалися в комісії, фракціями і

 так далі. Зрозуміло.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Я  зараз  ще  не готовий, тому що не з усіма ще керівниками

 фракцій переговорив.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Все. Сідайте, будь ласка.

      Тепер,  слухається  питання  про  проект Закону України про

 державні   гарантії  відновлення  заощаджень  громадян  України.

 Доповідає Буздуган.

      Я  прошу Сироту Михайла Дмитровича о 9 годині вранці завтра

 зберіть  Лічильну  комісію.  Лічильну  комісію завтра о 9 годині

 ранку зберіть.

 

      БУЗДУГАН.

      Шановні  колеги!  Перш як розглядати це питання, я хотів би

 внести  пропозицію  стосовно процедури його розгляду. Це питання

 унікальне не тільки з точки зору його соціальної значучості, але

 і з чисто процедурної точки зору. На цей момент комісія отримала

 шість  проектів законів, які стосуються цього питання. В порядку

 надходження я їх зачитаю.

      Проект внесений народним депутатом України Коломойцевим про

 індексацію  громадянам  України  грошових заощаджень в установах

 ощадного  банку  України та Укрдержстраху, проект Закону України

 про  державні  гарантії  відновлення заощаджень громадян України

 внесений  народним  депутатом  Морозом, проект внесений народним

 депутатом  України Кириченком про компенсацію громадянам України

 втрат   від  знецінення  грошових  заощаджень,  проект  внесений

 народними  депутатами  України Вітренко і Марченко про державний

 внутрішній  борг  населенню  України  і  джерела  його покриття,

 проект,   внесений  народним  депутатом  України  Ковтунцем  про

 компенсацію  заощаджень  громадян  і  проект  Закону України про

 компенсацію  громадянам  України  втрат  від знецінення грошових

 заощаджень та джерела їх покриття, який внесений групою народних

 депутатів: Кужель, Угаров і Чечетов.

      Стосовно процедури розгляду. Оскільки є аж 6 законопроектів

 і   згідно   до   Регламенту  кожен  із  авторів  має  право  на

 співдоповідь,  є  пропозиція  дати  кожному  автору  або  одному

 представнику  від авторського колективу по 5 хвилин, 5 хвилин на

 запитання.  Після цього я виступлю від комісії, висловлю позицію

 комісії щодо нашого розгляду цих законопроектів.

      Якщо  ця  пропозиція  підтримується,  то я пропоную піти по

 ній.

     

      ГОЛОВА. Ви закінчили?

      Запитання є до Юрія Олексійовича?

      Нема заперечень. Які заперечення? Це не запитання.

      Він вніс пропозицію, ініціатори по 5 хвилин мають для того,

 щоб висловитись з цього приводу.

      З процедури?

      Будь ласка, Коломойцеву.

     

      КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.

      (Коломойцев, 239 -ый , Луганск, "Конституционный центр")

      Уважаемые  коллеги,  это настолько важный вопрос. Я уверен,

 что  миллионы  пенсионеров  сейчас  нас  слушают. И мы не должны

 подрывать авторитет Верховного Совета тем, что по 5 минут сейчас

 будем это дело обсуждать. Люди ждут несколько лет этот закон.

      Поэтому по процедуре я предлагаю действовать в соответствии

 с  Регламентом Верховного Совета, конкретно: сегодня, ну с точки

 зрения  здравого  смысла, 28 мину до конца работы, и мы не можем

 рассмотреть все 6 законопроектов, выслушать все 6 авторов.

      Поэтому  я  предлагаю  завтра  утром  первым  вопросом этот

 вопрос поставить и решить.

      И  спасибо  залу, что он поддержал мое утренее предложение,

 решил сегодня вопрос Конституционного Суда, спасибо.

     

      ГОЛОВА. Є інші пропозиції? Шеховцову дайте.

     

      ШЕХОВЦОВ

      Уважаемые  народные  депутаты, я в свое время еще в 92 году

 подавал  проекты,  тогда  они  никому  не  нужны были, но у меня

 предложение  -давайте  не  будем  зря  терять время, 6 проектов,

 полчаса  каждому  мы  не  выберем из них лучшего, надо создавать

 рабочую  группу  из  всех  6  авторов  и специалистов профильных

 комиссий и пускай вносят один проект. После этого кто из авторов

 не  согласится  с общим проектом интегральным, вот тогда он, как

 альтернативный  проект  подаст  и мы ему дадим слово отдельно, а

 сейчас нет ни какого смысла терять время, уверяю вас.

      Предлагаю  голосовать  без  обсуждения  о  снятии вопроса и

 разработке законопроекта.

     

      ГОЛОВА. Марченко.

     

      МАРЧЕНКО

      Уважаемые   народные   депутаты,   я   прошу  вас  обратить

 действительно  внимание на важность этого вопроса и на процедуру

 решения,  которая  бы дала конкретный результат. Дело в том, что

 предложение  депутата  Шеховцова могло бы состояться, если бы до

 этого  зал  концептуально  определился  какой законопроект будет

 взят   за  основу,  а  для  этого  необходимо  дать  возможность

 инициаторам  выступить,  пусть  это  будет  5 минут, ответить на

 вопросы -тоже 5 минут, зал тогда определяется какой законопроект

 концептуально   устраивает   его   наибольшим  образом  и  тогда

 действительно  после этого можно сделать рабочую группу, которая

 бы учла замечания конструктивные и вышла бы с единым проектом.

     

      ГОЛОВА. Гетьман, будь ласка.

     

      БУЗДУГАН.  Шановні колеги, звертаю вашу увагу на постанову,

 яка  вам  була роздана від нашої комісії проект постанови від 1.

 10.  96,  я  хочу  сказати,  що  саме як раз таку процедуру ми і

 пропонуємо.

 

      ГОЛОВА. Гетьман говорить.

     

      ГЕТЬМАН.  Шановні  народні  депутати, я вже три роки підряд

 ставлю  питання  щоб  уряд  в  реші  решт  сформував  внутрішній

 державний борг.

      Питання індексації  і  повернення  заощаджень громадян - це

 єсть  найголовніша  частина  Закону  внутрішнього боргу, який ми

 повинні  сформувати  і  прийняти  тут.  Тому всі ці питання, які

 сьогодні  тут  підіймаються,  вони,  безумовно,  мають  виключно

 важливе  значення  для  нашого  народу.  Але всі вони находяться

 тільки  в  межах компетенції Уряду, куди ви повинні всі питання,

 всі 6 пропозицій подати і, можливо, прийняти сьогодні рішення, в

 який термін від Уряду... послухати Уряду з цього питання. Інакше

 6 пропозицій слухати, вибирати і вибирати, що краще, нав'язувати

 перед  питанням бюджету додаткові витрати, яких сьогодні немає в

 бюджеті - це просто буде чистий популізм в цьому залі.

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка, увага! Вадим Петрович, вашу пропозицію

 ми  вже  реліазували  кілька  разів,  даючи  доручення  Кабінету

 Міністрів  щодо  внесення  пропозиції на розгляд Верховної Ради.

 Нуль в результаті.

      Дальше.  Я  з вами повністю згоден, що дуже треба обеережно

 підійти, оскільки мова йде про формування внутрішнього боргу.

      Тому  є тут варіанти, які пропонують цей механізм. І схема,

 запропонована  Буздуганом,  прийнятна,  а  саме:  по  5 хвилин -

 ініціатори,  потім  ми  приймаємо  рішення щодо того, який ми за

 основу  даємо  доручення  комісії взяти проект документу, і вона

 доопрацьовує і вносить на розгляд. Враховуючи всі ті міркування,

 які тут висловлювалися.Так чи ні?

     

      БУЗДУГАН Ю.О. Тільки після вступів від комісії!

     

      ГОЛОВА.  Тоді,  будь  ласка,  яку послідовність пропонуєте,

 Юрій Олексійович? Будь ласка.

     

      БУЗДУГАН  Ю. О. Я пропоную таку послідовність: кожний автор

 виступає 5 хвилин. І йому задають запитання.

     

      ГОЛОВА.  Почекайте,  ви  ж  заважаєте!  Я повинен слухать -

 процедура така!.. Будь ласка...

     

      БУЗДУГАН  Ю. О. Кожний автор виступає 5 хвилин. Процедура -

 хто перший в порядку надходження законопроектів - я їх зачитав в

 порядку надходження.

     

      ГОЛОВА.  Ще раз, будь ласка.

     

      БУЗДУГАН  Ю.  О.  Ще раз в порядку надходження: Коломойцев,

 Мороз, Кириченко, Вітренко, Марченко, Ковтунець, Кужель, Угаров,

 Чечетов.

     

      ГОЛОВА.  Домовилися...

     

      БУЗДУГАН Ю.О. Влаштовує такий варіант?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ГОЛОВА.  Немає заперечень.

     

      БУЗДУГАН  Ю. О. Після цього я від комісії виступаю. Якщо ви

 звернули увагу -я слова не сказав по суті. Хоча у комісії є своє

 бачення.  Я  висловлююсь  саме  по критеріях про те, що говорить

 колега Угаров.

     

      ГОЛОВА.  Дякую,  сідате, будь ласка. Коломойцев на трибуну.

 Можете з місця говорить, якщо вам доручно так. Будь ласка.

     

      КОЛОЛМОЙЦЕВ,   239  округ.

      Добрый  вечер,  уважаемые  коллеги.

      Я, конечно, настаивал на другом порядке рассмотрения и за 5

 минут  мы  вопрос этот не рассмотрим. Я могу сказать одно: у вас

 на  руках розданная пояснительная записка к моему законопроекту.

 Я  изучил  внимательнейшим образом все 6 законопроектов по этому

 вопросу  и могу сказать, что каждый из них в принципе хороший. И

 каждый из них говорит о том, что людям нужно вернуть деньги.

      Есть  здравые  моменты во многих этих законопроектах. Это и

 новые налоги, это и оптимизация, допустим, расходов в бюджет. Но

 все  они  замыкаются  на  одно:  для индексации вязть  деньги из

 бюджета  или провести гарантии этой  индексации.

      Так  вот  зададим  себе  вопрос: какие могут быть гарантии,

 когда сегодня месяцами не выплачивается зароботная плата? Точтно

 так же как и пенсии и стипендии.

      И  в  связи  с  этим  депутатская  группа  "Конституционный

 центр"  вносит проект постановления, согласно которому мы должны

 сейчас,  во-первых,  посмотреть все эти законопроекты.

      А  во-вторых, внести в Кабинет Министров и создать вместе с

 Кабинетом  Министров  рабочую  группу  для  того, чтобы решить в

 конце  концов этот вопрос.

      Вот  этот  проект  постановления,  он  утром  вам роздан. А

 леньги  где взять? Ну, мое предложение -взять от приватизации. У

 вас  есть   пояснительная  записка  каким  образом  у нас сейчас

 исполюзуются средства от приватизации. А эти средства составляют

 сотни миллиардов долларов США, или гривен триллион.

      Конкретно, 1995 год: планировалось от приватизации получить

 91  триллион  карбованцев,  получили  7.  В  1996  году ВНП за 6

 месяцев  составил 3 квадрильйона 310 триллионов карбованцев, 19%

 от этой  суммы -   628,9   триллиона -  налог  на  прибыль.

      Соответственно  прибыль  за 6 месяцев предприятий всех форм

 собственности составил 2 квадриллиона 96 триллионов карбованцев,

 или   20  миллиардов   гривен.

      За  год она составит порядка 4 триллионов или 40 миллиардов

 гривен.

      Тем  не  мене  в  бюджете, в отчете о выполнении бюджета на

 этот  год  ни  строчки  нет  о  том, чколько средств получено от

 приватизации.

      Дальше. Проект бюджета на следующий год. Налог на имущество

 предприятий  вместе с налогом на прибыль составляет 8 миллиардов

 145  миллионов  гривен.

       От  приватизации  после ее завершения планируется получить

 аж  150     миллионов  гривен,  что    в  54  раза  меньше.

      Вот  так.  И  делайте  выводы,  где нам брать деньги, чтобы

 сейчас  решать  вопросы  и  межи  малозабезпечености,  и вопросы

 пенсий.

      Ну,  дальше  я пишу, кто виноват и что делать. Два вопроса.

 Почитайте,  там  все  достаточно  ясно  написано.

      Пользуясь  тем6  что  у меня осталось еще полторы минуты, я

 вас  рпошу,  уважаемые коллеги, в принципе, в природе нет задач,

 которые нельзя решить, важно только правильно поставить исходные

 условия.  И  вот  здесь  у  нас  есть  большая  проблема: нам не

 экономические  вопросы  могут  помешать  провести  индексацию, а

 политические.  Мы  должны  подняться  над  своими  политическими

 противоречиями  ради  нашего народа.

      Я  приведу  в  завершение  несколько слов из Книги Книг -из

 Библии.  Там сказано, что Господь дает каждому Крест, свой Крест

 нести.  Но  Господь каждому дает свой Крест по его силам. И мы в

 силах  решить эту  проблему - провести  индексацию  вкладов.

      Только  нужно перестать ставить этот вопрос политическим. И

 вы   поймите,  против  решения  этого  вопроса  впервую  очередь

 работает  популизм  и  во  вторую  те  сотни миллардов долларов,

 которые  в  результате  приватизации уходят на Кипр. И эти люди,

 чтобы  не  потерять  деньги,  будут  все  делать для того, чтобы

 приватизация  шла, как она шла и раньше. И только от нас зависит

 сможем  ли  мы  в  соответсвии  с  75-85 статьей Конституции как

 Высший  орган  законодательной  власти поставить законодательные

 проблемы  у этих любителей наживы. И сможем ли мы людям, которые

 нас  избирали  и которые сегодня не имеют средств на решение, на

 то,  чтобы  купить  лекарства  или купить продукты, сможем ли мы

 вернуть их кровные деньги.

     

      ГОЛОВА.  Дякую.  Є пропозиція така. У вас у всіх на руках є

 проекти  документів. Автори цих документів виступають перед вами

 по  5  хвилин.  У вас складається думка, ви даєте доручення щодо

 того,  який документ взять за основу, а потім доповідь запитання

 на  відповіді  вже  буде  по основному документу до комісії, яка

 буде  представляти  цей  документ.  Я  думаю,  що це буде цілком

 правильно. Нема заперечень.

     

      КОЛОМОЙЦЕВ.

      Шановні  депутати  і  інші  учасники  засідання  я  по суті

 законопроекту.  Ми  очивидно всі на виборах, коли йшли, говорили

 про  те,  що будемо добиватися повернення заощаджень громадян. З

 часу  нашого  обрання пройшло 2, 5 років. Ви пам'ятаєте, скільки

 документів  Верховна  Рада  з  цього  приводу,  в  тому  числі і

 постанов  Верховної  Ради  про  компенсацію  громадянам  України

 витрат  від  знецінення  грошових заощаджень, яку ми прийняли 13

 вересня   1995  року.  Нічого  не  зроблено  на  виконання  цієї

 постанови.  І  ми  знову  стоїмо перед фактом, що зустрічатися з

 людьми  (а  чим  далі,  тим важче, особливо в нинішніх умовах) і

 відповідати  на  питання  про повернення зобов'язань держави про

 заощадження не можна.

      Тому  вносили  депутати  пропозиції.  Я  підтримав депутата

 Коліушко,  коли він ще десь місяців вісім тому вніс на засідання

 Президії  (тоді  ще існувала) цей проект, він не був підтриманий

 щодо включення до порядку дня.

      І   чому   був   не   підтриманий,   я   так   розумію,  що

 пропоновувалися...  Ковтунця,  прошу  вибачити.... Пропонувалися

 конкретні  механізми  поверенення  заощаджень. Я ж вважаю, що це

 повинен  зробити  Кабінет  Міністрів,  а ми повинні визначити на

 законодавчому рівні.

      По-перше.  Що ми приймаємо зобов'язання, як держава приймає

 зобов'язання  перед  вкладниками,  що гроші будуть повернені, що

 гроші  будуть  поверені  за  реальною  вартістю, яка була на час

 здійснення  цих заощаджень, тобто на 01. 01. 92 року по реальній

 вартості, а механізм запропонує Кабінет Міністрів.

      І  тому пропонується коротка постанова. Я можу говорити про

 те, що є пістави для позитивного розгляду цього питання. В цьому

 роекті  закону передбачається те, що встановлюються зобов'язання

 держави  перед  громадянами  України  і  всі  види  вкладів, які

 зроблені  були  на  01.  01.  92  року, тобто по всіх категоріях

 вкладів.

      Потім  стаття 2 передбачає зобов'язання держави забезпечити

 збереження  і відновлення реальної вартості заощаджень громадян.

      І  стаття  3.  Названі  заощадження громадян відносяться на

 державний внутрішній борг України, про що говорив Вадим Петрович

 Гетьман.

      Наступна  стаття передбачає таку норму: розмір гарантованих

 для  повернення  заощаджень  визначається  на  основі офіційного

 комерційного  курсу карбованця, встановленого зовнішекономбанком

 колишнього  СРСР  до  долара  США  на 01. 09. 91 року. ротім, що

 відновлення  заощаджень громадян здійснюється шляхом переведення

 їх   у  цільові  боргові  зобов'язання  держави  у  порядку,  що

 визначається  Кабінетом  Міністрів України і Національним банком

 України, і цільові борги, зобов'язання України обслуговуються на

 умовах   і   в   порядку,   визначеному  Кабінетом  Міністрів  і

 Національним банком України".

      Є  ще  кілька  нормативних  положень,  котрі  регулюють  цю

 процедуру.  Але  я  ще  раз  підкреслюю: ініціатива за Кабінетом

 Міністрів,  ми  визнаємо  тільки,  що  борг  цей є, держава його

 визнає і гарантує повернення громадянам.

      Більше  того, можна було б у проекті постанови про введення

 цього  закону  передбачити,  щоб  і  в  бюджеті на наступний рік

 передбачити  певну  суму  для тих категорій громадян, які можуть

 одержати ці гроші сьогодні.

      Тому  що  (я  кілька  цифр  тільки назву) є дві особливості

 механізму, кий має запропонувати Кабінет Міністрів.

      По-перше,  пріоритетність  компенсації вкладів в залежності

 від  віку  і інших суттєвих соціальних характеристик вкладників:

 інвалідність, сирітство тощо. Адже на період з 01. 01. 1992 року

 по  01.  07.  1996  року в Україні померло 3 мільйони 473 тисячі

 чоловік, серед них переважна кількість вкладників.

      На  сьогоднішній  день сума вкладів громадян віком від 70 і

 старше  становить  34  мільярди  карбованців,  або всього 29% до

 загального боргу по вкладах. І друга... Карбованці були, вклади.

      Друга  -пріоритетність  компенсації  в  залежності від суми

 вкладу.  Треба  пам'ятати,  що  81%  вкладників володіє вкладами

 сумою  до  2 з половиною тисяч карбованців. При цьому частка цих

 вкладів  в загальній їх сумі не перевищує 30%.

      А  якщо  взяти  іншу  пропорцію,  інші параметри, то в нас,

 приблизно,   60%   вкладників  мають  вклади  від  300  до  1000

 карбованців.

      Таким  чином,  якби  ми  повернули  сьогодні  хоч би по 300

 карбованців   цій   категорії  вкладників,  то  ми  б  переважну

 більшість населення України задовольнили.

      І  уявіть,  якщо сьогодні по 400 чи 600 марок остарбертерам

 повертають,  як це зміцнює бюджет сім'ї. То чому ж ми не повинні

 ривнами  це  зробити,  тим  більше,  що  це не був би підрив, ні

 інфляція, ні що інше.

      Треба,   щоб   Кабінет  Міністрів  запропонував  конкретний

 механізм по категоріях, по сумах і зробити відповідне рішення ми

 повинні  прийняти  відповідний  закон.  Ось  до  чого  зводиться

 пропозиція того варіанту проекту закону, який вам запропонований

 мною.

      Спасибі.

     

      ГОЛОВА. Наступний хто у нас був? Кириченко, будь ласка.

     

      КИРИЧЕНКО.  Лохвицький  виборчий округ, Полтавська область,

 соціалістична фракція.

       Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги.

      Про  важливість  цього  питання,  яке  ми  сьогодні  почали

 розглядати  в  кінці  дня,  я  не буду говорити і хто не розуміє

 важливості  цього  питання,  хай  поїде і зустрінеться зі своїми

 виборцями в окрузі і тоді будемо говорити.

      Тому  я  по  процедурі заперечую те, що ми все-таки в кінці

 дня  як  завжди, самі питання в кінці дня починаємо розглядати і

 воно   получається   комом.   Я   думаю,  що  це  питання  треба

 продовжувати завтра розглядати.

      Тепер  по  суті,  я не буду повторятися в актуальності того

 чому  це питання розглядається в нашому залі, хоча це питання по

 суті  виконавчої  влади. За 5 років незалежності виконавча влада

 нічого   абсолютно  не  зробила  для  того,  щоб  індексувати  і

 повернути  ті  заощадження,  які були у людей. І, ви знаєте, той

 указ  Президента  аналогічною  назвою  про компенсацію втрат від

 знецінення  від  24  листопада 94 року він вкрай обурива людей і

 після  цього  строку  на  цю  тему  з людьми практично нормально

 говорити  неможна.  За тій сертифікат, я не буду народні вислови

 говорити, які дають взамін тих грошей, які у людей пропали.

      Я  по  суті,  поскільки  час  дуже  короткий  для того, щоб

 представити  законопроект.  Декілька  слів  хотів  би сказати по

 суті,  по-перше,  по  назві,  він  називається  про  компенсацію

 громадянам  України  втрат від знецінення грошових заощаджень, і

 як указано у висновку науково-експертного відділу Верховної Ради

 що  ця  назва  досить  вдала,  оскільки  йдеться  в  ній  і  про

 компенсацію...  не  тільки про коменсацію заощаджень, а і про їх

 відновлення.

      По  суті самого документу, який... закону... законопроекту,

 який  складається з семи статей.

      Статтею  1  передбачається,  що  "... компесація громадянам

 України  втрат  від  знецінення  грошових заощаджень в установах

 Ощадного  банку  та  колишнього Укрдержстраху проводиться щляхом

 індексації  всіх  видів  грошових вкладів і договорів достроково

 розрахування,  виходячи,  відповідно,  з їх залишку на 1 березня

 1992  року  та  поетапної  (підкреслюю!)  поеатпної  виплати, за

 бажанням  вкладників  (страхувальників) належних їм сум коштів".

 Тобто держава не просто гарантує, що індексація проводиться, а і

 гарантує  те, що поетапно, на певний строк буде виплачуватися...

 певні суми коштів.

      Якщо ви помітили,  у моєму  законопроекті  вказана дана - 1

 березня 1992  року.  Це не випадково - тому, що у мене є десятки

 листів,  коли  люди  вказують,  що  дата - 1 січня -  не  зовсім

 підходить.  Як  багато хто пам'ятає, -пише Поліщук із Каланчака,

 Херсонської області,  -  в лютому  1992  року було припинено дію

 облігацій  позики  1982  року  випуску,  і  багато тих, хто ними

 володів,   здали  їх  в  Ощадбанк.  Тобто  і  ці  кошти  повинні

 підлягати під індексацію і компенсацію.

      Стаття 2 передбачає державні гарантії компенсації втрат від

 знецінення грошових заощаджень.

      Проіндексовані  суми  коштів  громадян в установах Ощадного

 банку  та  колишнього  Укрдержстраху  відносяться  на  державний

 внутрішщній   борг   України.   Це   дуже   важливо!

      Фінансове  забезпечення  компенсаційних  витрат передбачено

 статтею  3  мого законопроекту. Компенсація, згідно цієї статті,

 втрат  від знецінення грошових заощаджень проводиться за рахунок

 коштіив  Державного  бюджету.  Ці  кошти  в Законі про Державний

 бюджет  записуються окремим  рядком кожен рік - якщо ми цього не

 передбачимо,  по  суті,  у нас буде така ж ситуація, як з іншими

 коштами в попередніми роки.

      Порядок індексації - стаття 4. Вона проводиться в установах

 Ощадного  банку  і  колишнього  Укрдержстраху  через  відповідні

 коефіцієнти  індексації  вкладів,  які  розробляються Ккабінетом

 Міністрів спільно з Національним банком.

      Але  за  розрахунковий  період  береться термін з 1 березня

 1992  року до  того року,  в  яокму проводиться індексація.

      І  що  важливо, зверніть увагу в статті 4, я передбачаю, що

 коефіцієнт  індексації не може   бути меншим  одиниці.

      Люди  навіть на це згодні, хоча ціни зросли якщо 1 не в 100

 тиясч  раз.  Ви знаєте, що ціни зросли в 200, в 350, в 400 тисяч

 раз. Ну, люди згодні  навіть,  якщо буде  хоч 1.

      У  моєму законопроекті передбачені строки компенсації втрат

 від зніцінення грошових заощаджень для різних категорій людей.

      На протязі перших 2-х років для громадян, старше 70 років і

 інвалідів  1-ї  групи. На протязі 3-х років -для громадян від 60

 до 69 років, для інвалідів 2-ї групи і заощадження тих громадян,

 які  були  в  користуванні держави  більше  15 років.

      На  протязі  5  років  -громадянам  від  50  до  59  років,

 інвалідам  3-ї  групи  і  заощадження  громадян, що перебували в

 користуванні держави ( я закінчуюю)  більше  10 років.

      Строки компенсації втрат від зніцінення грошових заощаджень

 іншим категоріям вкладників визначаються Кабінетом Міністрів.

      І  ще  одне. В порядку індексації я передбачив, що величина

 вкладу яка індексується в перші 5 років, не може перевищувати 10

 тисяч  карбованців,  а  залишок  вкладу,  але не більше 20 тисяч

 карбованців,  індексується протягом  наступних 5 років.

      І  особливі  випадки  компенсації  те,  що  вимагають  наші

 виборці. Термінова стаття 7 -термінова та позачергова індексація

 та  видача  проіндексованих  згідно  з  цим законом коштів, може

 проводитись  лише  в  особливих  випадках,  пов'язаних із важким

 станом  здоров'я  вкладника  за  наявності відповідного висновку

 лікаря.  Ви  розумієте, коли людині вкрай необхідно забрати свої

 кошти, то мій законопроект дозволяє це зробити.

      Я просив би його підтримати вас і внести ті поправки, взяти за  основу.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Вітренко, будь ласка.

      Я  прошу  дотримуватись  Регламенту.

      І  ви  виступите.

     

      ВІТРЕНКО.  Шановні колеги,  ми  запропонували з Володимиром

 Романовичем  Марченко Закон під назвою "Про державний внутрішній

 борг  населенню  України  і  джерела  його  покриття", цим самим

 виявляючи  відразу, що всі заощадження, які були на книжках, всі

 страхові   внески   і   всі   товарні  облігації,  які  придбало

 населення  -це  були  кредитні  ресурси,  які  держава  взяли  у

 використання  собі.  І тому держава повинна відшкодовувати людям

 користування цими  ресурсами.

      В законі ми показуємо і джерела покриття цього боргу.

      Закон  складається з    4  статей.

      Стаття  1.  Внутрішній  борг  держави  населенню  -це обсяг

 кредитних   ресурсів,   залучених   державою   по   заощадженням

 населенню,  страховим  внескам  і  придбанню  фізичним и особами

 грошових  і товарних  облігацій.

      Поверненням  державного внутрішнього боргу вважається повна

 індексація  заощаджень,  безперешкодна виплата страхових внесків

 та  надання  тих  товарів  або  їх  грошового  еквіваленту,  які

 передбачались  умовами  реалізації  облігацій.

      До  внутрішнього  боргу  держави відносяться нереалізовані,

 навіть   отримані   на   руки  компенсаційні  сретифікати.  Вони

 приймаються  наза  ощадкасами.

      М  ирпоти  категорично  того,  щоб  людей  ошукували двічі:

 спочатку   забравши   у   них   заощадження,  а  потім  форсуючи

 приватизацію  і роздаючи  гроші  від  привативатизації.

      Навпаки,   ми   ставимо   питання:   якщо   люди,   ошукані

 сьогоднішнім  Урядом, взяли ці компенсаційні сертифікати, але ще

 їх  не  використали,  то  ми,  приходячи до влади, їм повертаємо

 заощадження,  повертаємо  ті  сертифікати.

      Стаття   2.   Повною   індексацією   заощаджень  вважається

 обов'язкове   коригування  сум  заощаджень  на  щорічний  індекс

 інфляції цін споживчого ринку.

      Я  хочу  сказати,  що  в пояснювальній записці ми дали свої

 розрахунки.  З  1  січня 1992 року до кінця 1996 року індекс цін

 складав  2,  66  сотих  разів  в  гривнях, тобто середній розмір

 заощаджень  -це  2, 5 тисячі карбованців тих, проіндексувавши 2,

 66 рази ми видаємо на руки людям 6 тисяч 650 гривень. Індексації

 підлягають  грошові  заощадження населення в установах ощадбанку

 України  і  Укрдержстраху  станом на 1 січня 19932 року, а також

 цінні  папери у вигляді облігації державної цільової позики 1990

 року, облігації державної внутрішньої виграшної позики 1982 року

 і казначейських зобов'язань СРСР сертифікати  Ощадбанку  СРСР.

      В  3  статті  ми розкриваємо джерела покриття, звідки кошти

 взяти, щоб ці всі витрати покрити. Безумовно, найвдалішим було б

 вкористати  грошову реформу. Якщо б ми її проводили так, як ми з

 вами  постановили  і  проводили  б  ми  її,  як  грошову реформу

 конфіскаційного  типу  за свідченням і вилученням спекулятивного

 капіталу, із введенням конфіскаційного коефіцієнту і з зрізанням

 найвищих  ставок при обміні грошей. Цього кримінальна буржуазія,

 яка находиться при владі, не зробила.

      Тому  ми  передбачаємо  джерелами  покриття всіх зазначених

 витрат  кошти,  залучені  до Державного бюджету через спеціальні

 податки:  податок з продажу, подакто на другу квартиру, на другу

 машину.  Я  хочу  наголосити, що економіка цілісна система. Тому

 ми,   відразу  працюючи  над  мінімальними  заробітними  платами

 і пенсіями, над податковим кодексом, працювали і над поверненням

 заощаджень.

      І  в  Податковому  кодексі, якщо ви звернули увагу, якраз і

 підкреслено, що вводяться нові види податків: податок з продажу,

 тобто  це  вже  від  купівлі  продукту,  хто  купує дорожче, той

 платить  в  казну  більше; і податок на другу квартиру, на другу

 машину   вводиться,  як  прогресивний  податок.  Тобто  хто  має

 сьогодні, а ми знаємо хто має сьогодні і скільки мають сьогодні,

 він повинен сплатити більше.

      Крім  того  ми  пам'ятаємо  історичний  досвід  СРСР,  коли

 Володимир  Ілліч  Ленін  ішов на застосування концесій для того,

 щоб  залучити іноземні кошти і ці кошти направити за задоволення

 отреб трудящих.

      Розуміємо,  що  кримінальній  владі  давати змогу віддавати

 землю  і  надра в концесії не можна, але ми переконані, що влада

 буде мінятись і тоді можна вести мову про концесії.

      І стаття 4. Стаття 4 заокну -це компенсація втрат населення

 по  грошових заощадженнях та товарних облігаціях починається з 1

 кварталу  1997  року  за  пріоритетними групами, сформованими за

 віком,  станом  здоров'я,  трудовим  стажем,  та сімейним станом

 громадян.  Перелік   груп визначається постановою Верховної Ради

 України.

      Я хочу, щоб ви зосередились, що ми ніде, нічого не віддаємо

 Кабінету  Міністрів.  Ми   всі   бачимо, який  Кабінет Міністрів

 змінюється  один  на  інший  в нашій державі. Тому Верховна Рада

 повинна взяти на себе зобов'язання і їх виконати перед народом.

      Ми передбачаємо також забезпечення успаткування заощаджень.

 Не  пропали  ті гроші  і нащадкам потрібно їх повернути. Держава

 зобов'язується розрахуватись по внутрішньому боргу до кінця 1998

 року.  Це  безумовно  можна  було  б  зробити,  якщо  б  ми мали

 Радянську державу, якщо б ми мали народовладдя.

     

      ГОЛОВА.   Угаров,  будь  ласка.  Останній  виступ  з  цього

 приводу. Прошу уваги!

     

      УГАРОВ.  Уважаемый  Президиум,  уважаемые коллеги, поданные

 законопроекты,   которые   сейчас  рассматриваются,  безусловно,

 преследуют,  в  том числе, и наш самый правильный и самый верный

 путь  -это компенсация денежных вкладов населения -очень больной

 и очень такой назревший справедливый вопрос.

      Нам  предстоит  решить  буквально  2  критерия по всем этим

 законам. Это первый -идекс, какой мы возьмем индекс компенсации:

 либо   в   долларовом  эквиваленте,  либо,  как  предлагает  наш

 законопроект,  в  рублевом,  рубль  к гривне 1: 1, либо какой-то

 другой порядок исчисления и источники погашения.

      Сразу  же хочу сказать о предложении, которое было озвучено

 раньше. Создание рабочей группы совместно с Кабинетом Министров.

 Хватит - уже создавали.

      Напоминаю: Кабинет Министров -это исполнительная власть. Мы

 принимаем   решение,   даем  сроки  и  следим,  контролируем  за

 выполнением  этого  решения.  В случае невыполнения мы принимаем

 соответствующие  меры. Я думаю, что вопрос должен поставлен быть

 так,   никак  иначе,  очень  жестко,  потому  что  вопрос  очень

 актуальный.

      Теперь  по  нашому  законопроекту. Значит, все предлагаемые

 законопроекты до этого отличаются только механизмом компенсации,

 но все видят единый источник погашения, практически единый, -это

 Государственный бюджет.

      Учитывая,   что  сумму  долга  -это  свыше  100  миллиардов

 карбованцев,  это  втрое  превышает доходную часть бюджета на 97

 год,   трудно   очень   ограничиться  одним  источником,  именно

 государственным бюджетом.

      Что  предлагается  в  нашем законопроекте? Прежде всего это

 тоже  часть  государвенного бюджету за счет сокращения различных

 расходов  по  бюджету,  это  в  частности сокращение расходов по

 программам,  как  это  не  печельно,  но на это прийдется пойти,

 поиск дополнительных источников финансиврования.

      Дялее.  Часть  Украины  в  активах  бывшего  Союза, то есть

 активы  и пассивы. Создается интересная ситуация, ну, она вернее

 не   интересная,   она   предлагается  этим  предложением,  этой

 строчкой.  Если  раньше  образно велись переговоры правительства

 Украины и правительства России итам возможно какая угодно, какой

 угодно  по  длительности пролангация, то в случае принятие этого

 пункта в нашем законе правительство России уже выступает с одной

 стороны,  с другой стороны, выступает все наше государство, весь

 наш  народ,  потому  что  это  является  источником погашения. Я

 думаю,  что  эта  позиция  заставит  активизироваться  в поисках

 достаточно  разумных  решений  с  тем, чтобы вернуть эти активы.

 Процесс достаточно длителен, но это абсолютно реальный процесс.

      Далее.  Часть  государственного  земельного  фонда  и часть

 лесного  фонда Украины -это два положения могли бы быть особенно

 примлемы  для  жителей сельскохозяйственных областей, так как мы

 знаем,  что  все-равно  лесом  люди  пользуются  в  тех или иных

 незаконных  масштабах,  за  это  кого поймают, кого не поймают -

 штрафуют,  поэтому  надо  все  это  решать  законно на абсолютно

 правовой  основе  и  дать  людям  возможность пользоваться этими

 благами.

      Внебюджетные государственные фонды - также увеличение фондов

 в Государственном бюджете по обслуживанию внешнего долга.

      И,  значит,  вопрос  компенсационных  сертификатов, которые

 люди  уже  получили  сейчас за те вклады. Нами предлагается, что

 как  компенсация  моральных  и  материальных  ущербов граждан от

 невозможности  использовать  вклады  в период до 1992-1996 года -

 сохранить существующий механизм компенсационных сертификатов. То

 есть,  получивший  сертификат  имеет право на свой вклад. Это не

 означает, что он, так сказать, обменял свой вклад на это.

      Я  предлагаю внимательно рассмотреть еще все законопроекты,

 определиться   с   критерием   (а   определиться -  в принципе,

 предложения  очень и очень похожи, тем более, что их... особенно

 2 - это: индексация  и  источники погашения как самое основное),

 принять    взвешенное    решение.

      По  нашему  постановлению  Правительству  в  месячный  срок

 разработать (Правительству!) порядок погашения и вынести на наше

 утверждение. И с нашим утверждением начать процесс погашения с 1

 сентября...  с  1  января  1997  года.  Учитывая те предложения,

 которые   здесь   звучали:   это  и  возраст  вкладчиков,  и  их

 материальное   положение.   Но  это  вещи,  которые  уже  должно

 рассматривать Правительство.

      Спасибо за внимание.

     

      ГОЛОВА.  Дякую, Геннадій Юрійович.

      Шановні  депутати,  нам  треба  сьогодні  перший етап цього

 розгляду завершити.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну  хвилинку!  Ковтунець,  співавтор  виступає  зараз,  і

 Буздуган  теж,  і ми приймаємо рішення і йдемо дальше працювать.

 Прошу уваги! Будь ласка.

     

      КОВТУНЕЦЬ    В. В.

      Шановні   колеги-народні  депутати,  законопроект  з  цього

 приводу  було  розроблено  фракцією  Народного  Руху  і подано в

 порядку законодавчої ініціативи до Верховної Ради ще 26 вересня,

 серпня,  вибачте,  минулого року .

      Однак,  Президія  варішила,   що для компенсації заощаджень

 достатньо буде прийняти Постанову про компенсацію при проведенні

 грошової  реформи.

      Зазделегідь  було  очевидно, що цей процес грошової реформи

 ніяким  чином  не  компенсує,  не  може компенсувати заощадження

 громадян.

      Дуже  прикро, але навіть сьогодні, не зважвючи на пріоритет

 нашої   партії  в  цьому  питанні,  ми  доповідаємо  цей  закон,

 законопроект  в  останнє  ми. І то, на жаль, свідчить, що болюче

 для нас питання де використовуються в чисто політичних цілях.

      От же ми повинні в 1 чергу гарантувати нашим громадянам, що

 кошти  будуть  повернуті,  оскільки  саме вже Українська держава

 відповідальна  за  те,  що  сталося з коштами пісял 2 січня 1992

 року.

      Виникає  питання  як  індексувати  ці заощадження? Який має

 бути  мехинізм  індексації?  Ми  вважаємо,  що треба враховувати

 реальну  купівельну спроможность грошей станом на 31 грудня 1991

 року.  Адже  не  очевиднор,  що  на той час крім цін існували ще

 черга  на  деякі  групи  товарів, власне за для яких в 1 чергу і

 заощаджувалися   кошти.

      Тому  використовувати  механічно  курс,  навіть комерційний

 курс долара, який діяв на той час, буде не зовсім справедливо.

      Останні обговорення цього законопроекту показали, що було б

 розумно  запровадити дифернційований коефіцієнт індексації. Одни

 для  невеликих  вкладів до 1000 карбованців і тут коефіцієнт мав

 би  бути  рівним  один  до  одного,  якщо говорити про гривню. І

 значно  зменшити цей коефіцієнт, якщо мова йде про заощадження в

 більшому  розмірі,  оскільки  вони  призначались  не  на потреби

 першої необхідності.

      Ми  пропонуємо  і  механізм.  Основи цього механізму і далі

 Кабінет  Міністрів  може  його вже деталізувати. Тобто, Верховна

 Рада  повинна  визначати,  затверджуючи  Закон  "  Про Державний

 бюджет"   коефіцієнти  індексації,  визначати,  яким  категоріям

 громадян  повертаються заощадження наступного бюджетного року, а

 також  визначати,  яка  може  бути максимальна сума компенсації,

 оскільки,  скажімо,  якщо треба повертати 10 тисяч гривень, то в

 умовах  економічної  скрути цього робити сьогодні не доцільно, і

 можна  було  б  обмежитись значно меншою, але соціально важливою

 для  людей  сумою.

      Таким   чином   навіть  стабілізувавши  нинішню  економічну

 ситуацію, ми могли б повністю повернути заощадження років за 50.

 Я  розумію, що в багатьох наших виборців така пропозиція викличе

 скептичну   усмішку,  але  повинен  сказати,  що  ми  пропонуємо

 реальний  механізм,  який має політичне і соціальне значення для

 наших  громадян.

      Якими  мають  бути джерела для погашення? Щоб відповісти на

 це  питанян,  треба відповісти на питанян, а як були використані

 гроші, в першу чергу кошти, які зберігались в Ощадному банку? Ці

 кошти   використовувались  на  інвестиції  в  будівництво  нових

 підприємств,  і  тому  повернення  має  бути  за рахунок коштів,

 отриманих    від  приватизації   з одного  боку.

      Але  б  ув ще інший механізм, де зникли ці гроші. Це дешеві

 кредити  1992 року, отримані певними впливовими тоді громадянами

 на будівництво власного житла під сміхотворньо низькі проценти -

 20-30%  тоді,  коли інфляція вже перевищували вже сотні і тисячі

 відсотків  на  рік.  Одже  на  погашення  цих  заощаджень  треба

 використати  частину  коштів,  яка  буде отримана від податку на

 нерухоме  майно  громадян,  в  першу  чергу  високої вартості. І

 навіть,  якщо  виходити  з  розрахунків на наступний рік, то вже

 маючи  лише  20  мільйонів гривень за розрахунками нашого Уряду,

 доходів  від  податку  на  майно  громадян,  ми  можемо  хоча  б

 невеликій  частині  наших  пенсіонерів  за  рахунок  цих  коштів

 компенсувати заощадження.

      Виникають  деякі  можові  питання,  що робити з грішми, які

 були  вкладенні в банк після 2 січня 1992 року, оскільки тут теж

 деякі  заклики  наших  високих  урядовців  мали  такий не зовсім

 чесний  результат по відношенню до наших громадян. Можливо треба

 подумати  над  тим, щоб кошти, які вкладалися в період з 2 січня

 до 1 липня 1992 року, могли б перераховуватися за значно меньшим

 індексом.  Але  тоді  ще  держава,  дійсно,  мала  б нести за це

 відповідальність.

      Звичайно, яик автор законопроекту, я пропоную прийняти його

 у  першому читанні. Але усвідомлюю реалії і тому вважаю, що було

 б  доцільним аби внесенням остаточного проекту зайнялася Комісія

 з  питань  бюджету,  оскільки  саме  вона  може  внести  реальні

 пропозиції.  Тим  більше,  що  при  обговоренні,  при  винесенні

 проекту  бюджету  на  1996  рік  обговорювалися  цілком серйозно

 реальні  пропозиції  щодо  погашення  компенсацій  і  повернення

 заощаджень громадянам.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА. Буздуган, прошу.

      Прошу уваги.

     

      БУЗДУГАН.

      Зразу хочу сказати депутату Контунцю, що наша комісія на цю

 халепу  не напрошувалася. Ну що поробиш, коли у нас таке техніка

 у Верховній Раді.

      Шановні колеги, давайте я обійдуся без преамбул, зразу буду

 говорити по суті. Що нам зараз зробити? Нам треба визначитися по

 декількох моментах.

      По-перше.  Що  саме  має  індексуватися?  Що саме ми будемо

 компенсувати?

      По-друге. Моменти індексації.

      По-третє. Індекс, з яким ми будемо індексувати заощадження.

      По-четверте. Процедура.

      І по-п'яте. Джерела погашення.

      Сьогодні   всі  ці  п'ять  моментів  ми  не  визначимо.  Це

 зрозуміло. Але, принаймні, по основних треба визначитися.

      По-перше.  Що  саме  ми  будемо компенсувати? Є в цих шести

 проектах,   перераховується  чотири  основних  моменти:  грошові

 заощадження,  страхорві  внески,  грошові  облігації  і  товарні

 облігації.

      В   проекті  Коломойцева  пропонується  індексувати  тільки

 грошові  заощадження  і  страхові  внести,  а  також  в  проекті

 Кириченка.

      В  проекті  Марченка  і  Вітренко  пропонується індексувати

 грошові заощадження, грошові облігації, товарні облігації.

      В   проекті   Ковтунця  пропонується  грошові  заощадження,

 страхові  внески  і  грошові облігації. Тільки в двох проектах -

 Мороза  і  Кужель,  Угарова і Чечетова -пропонується індексувати

 всі ці чотири моменти.

      Ми   від  комісії  пропонуємо  індексувати  всі  ці  чотири

 моменти.  Якщо  сесія  підтримає,  я  пропоную  цей момент зараз

 просто проголосувати.

     

      ГОЛОВА.  Ставлю  на  голосування  про фіксацію, скажем так,

 всіх чотирьох видів заощаджень... Ще раз скажіть...

     

      БУЗДУГАН.   Грошові   заощадження  населення  в  Ощадбанку,

 страхові   внески   Держстраху,   грошові  облігації  і  товарні

 облігації.

     

      ГОЛОВА.   Ставлю   на   голосування  як  доручення  комісії

 врахувати всі чотири види вкладів.

     

      "За"

     

      Далі.

     

      БУЗДУГАН.  Дякую.  Власне,  головний момент ми сьогодні вже

 виконали.

      Наступне  -по  моменту  індексації.  В  цих  шести проектах

 фігурує  чорити  дати:  в проекті Мороза -01. 09. 1991, далі йде

 проекти  Марченко-Вітренко,  з  одного  боку,  і Кужель-Угаров і

 Чечетов,  -це 01. 01. 1992, в проекті Коломойцева і Ковтунця 02.

 01. 1992, і в проекті Кириченко - 01.03.1992.

      Я пропоную зараз не голосувати дату, щоб визначилася робоча

 група, яка беду над цим працювати. Є аргументи на користь кожної

 із дати, якщо це підтримується, пропоную піти далі.

     

      ГОЛОВА. Далі давайте. Я прошу, спокійно, далі.

     

      БУЗДУГАН.  Наступне. Процедура, процедура -це дуже складний

 момент,  в  кожному проекті пропонується різна процедура, тому я

 пропоную  зараз  це  питання  теж  віднести  на компетенцію тієї

 робочої групи, яка буде доопрацьовувати.

      І стосовно джерел погашення так само, якщо цей, да, індекс,

 знову ж таки робоча група попрацює за участю Кабінету Міністрів,

 якщо  цей  варіант  підходить, то всім вам роздавався, правда це

 було 1. 10. 96 проект постанови від нашої комісії, я пропоную за

 нього  проголосувати за основу, тільки є поправка. На той момент

 ми  мали  всього  3  проекти  закону,  ще  3  надійшло,  тому  є

 пропозиція  просто  добавити  прізвища  авторів  сюди  і  за  це

 проголосувати. Можу зачитати.

      Постанова Верховної Ради України про законопроекти, внесені

 народними  депутатами України Кириченком, Коломойцевим, Морозом,

 добавляємо  ще  Вітренко,  Марченко, Ковтунець, Угаров, Чечетов,

 Кужель,  щодо державних гарантій відновлення заощаджень громадян

 України.

      Назва приймається?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Далі.  Розглянувши  внесені  народними  депутатами  України

 (Кириченком,  Коломойцевим, Морозом, Марченко, Вітренко,... далі

 йдуть  прізвиша)  законопроекта  щодо  відшкодування  громадянам

 України  втрат  від  знецінення  грошових  заощаджень,  які були

 розміщені  в  період  від  2. 01. 92 р. в державних установах та

 органіазціях, Верховна Рада України постановляє:

      1.   Взяти   за   основу  та  прийняти  в  першому  читанні

 законопроект   про   державні  гарантії  відновлення  заощаджень

 громадян України.

      2.  Визнати  розгляд цього законопроекту як невідкладний та

 доручити  Комісії  з  питань  соціальної  політики  та  праці  у

 визначений  Регламентом Верховної Ради України строк підготувати

 його на повторне читання (і треба тут добавити: разом з авторами

 законопроектів).

     

      ГОЛОВА.  На повторне перше читання...

     

      БУЗДУГАН Ю. О. На повторне перше читання. Я повторюю: ми не

 приймаємо  в перщому читанні, тому що кожен законопроект містить

 в  собі  процедуру.  Оскільки  ми  визначили  (ще  раз),  що  не

 приймаємо процедуру...

      Далі. При доопрацюванні проекту Закону України про державні

 гарантії   дновлення   заощаджень   громадян  України  врахувати

 положення,   викладені   в   законопроектах   інщих...  в  інщих

 законопроектах.

      Якщо така постанова приймається, прошу проголосувати.

     

      ГОЛОВА.  Ставлю за основу. Будь ласка.

     

      БУЗДУГАН Ю.О. За основу!

     

      ГОЛОВА.  За основу.

     

      "За" -

      Є за основу. Доповнення які будуть? Кириченко, будь ласка.

     

      КИРИЧЕНКО, 329.......... виборчий округ.

      Дякую.

      Ну,  по-перше,  Юрій  Олексійович,  ви ж у вступній частині

 даної  постанови  вже визначили  дату 2.01.92.

      А ви  говорили, що  ми повинні визначитися.

     

      КИРИЧЕНКО.... Винуватий, ми вилучаємо, це, я думаю...

     

      КИРИЧЕНКО. Дальше. Друге. Ви не сказали...

     

      ГОЛОВА.  Одну  хвилиночку,  дату давайте вилучимо відразу з

 цього  проекту.

      Ставлю  на голосування. Треба вилучить, бо ми проголосували

 перед цим  , домовилися,  що цього не треба писать. Будь ласка.

     

      "За"-

     

      Далі. Кириченко.

     

      КИРИЧЕНКО.  Далі. Друге. У 1 пункті ми вже по суті берем за

 основу  із 6 один законопроект, а тут ви говорили, що ми повинні

 так ...... попрацювати  комісія для  1-го читання.

      Якщо  на повторне 1 читання виносять, значить всі 6 поданих

 законопроектів рівні  і  комісія працює над  ними.

     

      ГОЛОВА. Так навіщо ж ми сьогодні витрачали 40 хвилин часу?

     

      КИРИЧЕНКО.  Якщо  визначатись над якимсь, Верховна Рада хай

 визначиться  рейтинговим голосуванням, який законопроект...... З

 яких законопроектів брати пропозиції.

     

      БУЗДУГАН. Шановний колего, я вже скзаав, Комісія розглядала

 це питання, і лише два законопроекти відповідають тому критерію,

 щоб всі чотири були.

      І  лише  один  з  них  відповідає критерію6 щоб там не було

 процедури.  Ми  повинні  щось  прийняти  за основу -це результат

 нашого розгляду. Тому ми запропонували саме цей законопроект.

     

      ГОЛОВА. Микола олексійович, хай він називається всіх рахом,

 це  ж  абсолютно  не  має  ніяконо  значення. Це буде проект від

 комісії.

      Но  мова йде про те, що різні прокти дають різні рпоцедури.

 Тому  треба  за  базовий  рівень  брати  той,  який  не  містить

 рпоцедуру,  а  потім  подивитись,  що  туди  потрібно  записати,

 вибираючи    з  усіх  проектів. Вся  проблема.

     

      БУЗДУГАН.  Всі  будуть  в  абсолютно рівних умовах, крім

 двох  моментів.

     

      ГОЛОВА.  Марченко,  будь ласка.

     

      БУЗДУГАН.  Я  вже  сказав,  крім одного моменту, власне, що

 саме підлягає індексації?

     

      МАРЧЕНКО.  Юрий  Алемсеесич, у меня к вам предложение, и, в

 принципе,   несогласие   с   тем,  как  вы  провели  решение  по

 постановлению.

      Мне   представляется,   депутаты   услышали   представление

 авторами  своих  законопроектов. Они  отличаются.

      Если  вы хотели за основу взять проект депутата Мороза, так

 надо   ыло   написать,   что  в  первом  пункте  п  редложенного

 законопроекта   проект  дептуата Мороза.

      Я думаю, что по тому, как сегодня Кабенит Министров решает

 социальные  вопросы, зал бы не поручил ему полностью отвечать за

 индексацию  вкладов  и  всех  документов, которые необходимы для

 индексации и предлагаются законопроектами.

      Наш  законопроект  кардинально  отличается  в этом. Мы даем

 конкретные источники покрытия индексации и мы говорим о том, что

 именно Верховный Совет определяет последовательность и процедуру

 выплаты, процедуру начисления.

      Поэтому  мне  представляется.  Вы  вначале говорили создать

 рабочую  групу.  Так  пусть  это  будет  рабочая  група, которая

 обобщит,  действительно, возмет из каждого законопректа лучшее и

 вынесет  один  документ  для  решения  на Верховный Совет. А вот

 такие подставки мне представлются несерьезными.

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка, в проекті постанови це передбачається.

 Ми взяли проект постанови за основу і треба працювати і комісії,

 і всім іншим. І всі зауваження  передбачаються для врахування.

     

      БУЗДУГАН.  Володимере  Романовичу,  якщо ви наполягаєте, ми

 можемо  зараз  проголосувати  про  те,  щоб саме Верховною Радою

 визначити процедуру погашення. саме це і малося на увазі.

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Угаров.

     

      УГАРОВ. Угаров, Мелитополь, 186 округ.

      Уважаемые депутаты, лучший враг хорошего, как уже известно.

 И  очень жаль, что сегодня внутри хороших предложений, которые в

 принципе  находят  единодушную  поддержку.  Я  предлагаю в самой

 процедуре  рассмотрения  рабочая группа будет обсуждать какие-то

 пункты.  Если  будет  соглдасие,  он сюда входит вторым, первым,

 единодушным  решением.  Если  есть какое-то мнение, то оно будет

 изложено  збоку  сравнительной  таблицы.  И зал будет голосовать

 либо по этому, либо...

      У  меня  убедительная  просьба. Давайте сейчас не хвалиться

 какждый  своим  законопроектом,  потому что они все расчитаны на

 лучшее  на  доброе  дело  идем,  так  сказать,  друзей  из  беды

 выручать. Понимаете?

      

      ГОЛОВА.  В  цілому можна поставить на голосування. Ставлю в

 цілому на голосування.

      Все враховано буде. Ставлю в цілому на голосування.

     

      "За"-

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Тепер  я в порядку оголошення. Я оголосив про те, що о 9-45

 завтра   розпочнеться   голосування,  я  зробив  відхилення  від

 Регламенту.  Я  не  маю  права  це  робити. Справа в тому, що ми

 повинні  на трибуну поставити претендентів перед тим, ви задасте

 запитання і т. д.

      Таким  чином,  першим питанням завтра буде розглядаться про

 формування  Конституційного  Суду.  Але  я  просив би, щоб ми цю

 процедуру  провели  стисло,  щоб  можна  було  від  12 до 12. 30

 провести голосування.

      Ясно,   так?  Все,  до  завтра,  до  10  години  ранку.  До

 побачення.