Стенограма пленарного засідання

15 жовтня 1996

                    ЗАСІДАННЯ  ДВАДЦЯТЬ  П'ЯТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  15  ж о в т н я  1996  р о к у

                             15 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА. Оголосіть, будь ласка, щоб зайшли всі до залу.

      Прошу  уваги. Продовжується обговорення програми діяльності

 Кабінету  Міністрів.  Слово  для виступу має Стретович Володимир

 Миколайович,  голова    Комісії  з  питань  правової  політики.

      Слідуючий,  скажу  хто... О, я прошу вибачити, не проведена

 реєстрація.  Хвилинку.  Прошу  всіх підготуватись до реєстрації.

 Хвилинку,  хвилинку.

      Ростислав  Степанович,  не можна ж зареєструватись без вас.

 Добре,  що   ніхто не  знає  ваше  прізвище,  я не  називаю.

      Проводиться  поіменна  реєстрація.

      В залі присутні 365 картками зареєструвались депутати.

  Вечірнє  засідання

 оголошується  відкритим.  Виступає...  Я  ще  раз запрошую голів

 обласних адміністрацій, всіх не депутатів сісти у ложу Президії,

 щоб  бачили,  що  ви  тут  присутні.  Ще  раз  підкреслюю. Антон

 Станіславович,   сідайте,   будь   ласка,   сюди.  Та  не  один,

 подивіться, солідні люди з Сумської області. Ідіть, ідіть. Антон

 Станиславович,  будь ласка. А то ви ще пригадаєте ту історію, де

 сідать  треба  в  Президії  чи  ні.  Сідайте, будь ласка. І десь

 Владислав Васильович теж.

      Говорить Стретович,  за ним виступатиме Тодоров.

 

      СТРЕТОВИЧ В.М.

      Шановні  голови  Верховної  Ради, шановний Прем'єр-міністр,

 шанвоні колеги і високоповажні радіослухачі.

      Сьогодні  перед нами Верховною Радою України постало одне з

 конституційних завдань,  передбачених  Основним Законом, а саме:

 розглянути і прийняти рішення щодо схвалення Програми діяльності

 Уряду. В цьому ми маємо певний досвід, оскільки виконуємо це вже

 втретє і це таке практичне надбання дає підстави сподіватися, що

 з   практикою  критеріїв  істини  прийшло  усвідомлення  ролі  і

 значення   Програми  діяльності  Уряду  для  розвитку  народного

 господарського комплексу, зокрема і держави нашого суспільства в

 цілому.

      Програма діяльності Уряду - це бачення командою однодумців,

 так  нам  хочеться  сподіватись,  шляхів  розв'язання актуальних

 проблем життєдіяльності держави на перспективу, яка окреслюється

 принаймні наступними трьома роками.

      Слід  зауважити  відразу, що невиконання програмних завдань

 можуть  вплинути і зовнішні і внутрішні фактори, котрі, з одного

 боку,  унеможливлюватимуть  досягнення поставленних цілей, або ж

 навпаки стимулюватимуть або сприятимуть перед творчим процесом.

      Виходячи  з  цього,  Комісія  з питань правової політики на

 своєму   засіданні   детально   обговорила  програму  діяльності

 Кабінету   Міністрів,   зосередивши   увагу   на  проблемах,  що

 стосуються  законодавчого  забезпечення  реформування суспільних

 відносин  і  при  цьому  повністю  поділяє думку Уряду про пряму

 залежність  успіху  реформ  від  своєї  частності,  досконалості

 законодавчих  актів, покликаних регулювати суспільні відносини у

 певних сферах людської діяльності.

      Комісія   зазаначила   готовність   Кабінету  Міністрів  до

 здійснення   кодефікації   та  систематизації  законодавства  як

 необхідної  умови його вдосконалення, приведення у відповідність

 з новими соціально-економічними умовами.

      Так  вже  в цьому році на ш розгляд плинується, буде подано

 проект  Цивільного  кодексу.  Ми повинні також з вами розглянути

 проект  Кримінального  кодексу,  який  припадає  пилом  з червня

 минулого року, а потім надійде черга інших кодексів Кримінально-

 процесуального,  Цивільно-процесуального  кодексу,  Кодексу  про

 адміністративно-правові порушення.

      Комісія  під  час  обговорення висловила своє задоволення з

 приворду   поміщення   в   програмі  окремого  розділу  "Правова

 політика",  що  співзвучна назві комісії і водночас зробила свої

 зауваження  до  програми,  які  звелись  до  наступного. Комісія

 вважає   необхідно   при  її  доопрацюванні  врахувати  наступні

 зауваження. Хочу зауважити, що оскільки це було 9 жовтня, то вже

 сьогодні  у  виступі  Прем'єр-міністра  деякі  із зауважень були

 зняті.   А  саме,  визначити  перелік  заходів  щодо  реалізації

 діяльності  Кабінету  Міністрів  України  та подати їх у вигляді

 додатку  до  цієї  програми.  І  ми  всі  тут чули, що готується

 відповідна   постанова   Кабінету   Міністрів   за  результатами

 обговорення Програми діяльності Уряду.

      Також  лунали напрямки реформування податкової та бюджетної

 політики  Уряду на період повноважень нинішнього складу Кабінету

 Міністрів.

      Комісія  вважає  за  необхідне визначити конкретніше заходи

 щодо  реалізації судово-правової реформи. Я вам підкажу відражу,

 Павло  Івановичу,  це буде закінчення концепції судово-правової,

 робота  над  якою  була  призупинена  в  зв'язку  з  розробкою і

 прийняттям  Конституції, та реформування прокурорської системи в

 державі у відповідності з Конституцією України.

      Комісія  вважає за необхідне визначити заходи щодо введення

 в  Україні  єдиної  системи  реєстрації  фізичних осіб. Маючи на

 увазі,   як  проблему  платників  податків,  так  і  соціального

 страхування та подальшого існування інституту прописки за місцем

 постійного проживання громадян з огляду на положення Конституції

 УКраїни  та  загальної  концепції  судової  і  правової реформи,

 згідно  якої  громадянам  гарантується  вільність пересування по

 всій державі.

      До  числа  зауважень слід віднести наші побажання врахувати

 необхідність   посилення  державного  регулювання  в  державному

 секторі  економіки, а також в секторі з часткою державного майна

 в  спільних підприємствах, яке, на думку комісії, зараз належним

 чином не регулюється.

      Ми   підтримуємо  також  ту  ідею  щодо  створення  єдиного

 державного  реєстру юридичних осіб, і це буде сприяти діяльності

 недавно  створеної  Державної  податкової  адміністрації,  і для

 цього робити відповідні заходи.

      Разом  з  тим,  комісія  на  вимоги  її  членів  підтримала

 пропозицію    розробити   заходи   по   запобіганню   можливості

 катастрофічних   наслідків   аварії   на  Чорнобильській  АЕС  з

 залученням  фінансових  та  матеріальних можливостей міжнародної

 спільноти.

      Хочеться   побажати   Кабінету  Міністрів  також  розпочати

 підготовку   проект   Кодексу  про  повітряний  транспорт,  або,

 точніше,   Повітряного   кодексу   України,  якого  зараз  конче

 потребують  наші  авіатори,  котрі  жили  за  цим  актом  зовсім

 недавно, ще 5 років тому, а тепер його нема.

      Водночас,  Програма містить пропозицію про внесення проекту

 Кодексу  про  автомобільний  транспорт, а повітряні перевезення,

 вважаємо,  мають  не  менш  важливе  значення  як  з  точки зору

 значимості для народного господарства, так і безпеки руху.

      В  відповідності  з  Конституцією  України  в  Україні буде

 створено    єдиний    державний    реєстр   нормативних   актів,

 автоматизовану  систему  збирання,  накопичення  та  опрацювання

 актів  законодавства. Це передбачено Програмою діяльності Уряду,

 відповідних  розділів.  Але  для такої роботи ми, Верховна Рада,

 повинні  в найближчій перспективі ухвалити в остаточній редакції

 Закон про нормативно-правові акти, що сприятиме діяльності Уряду

 і виконанню цієї Програми.

      Свідомо   наголошуємо  на  спільній  праці  всіх  державних

 інституцій  по  виконанню  намірів  Уряду, тому що час критики і

 руйнації  вже  позаду,  Конституція  ствердила  існування  нашої

 держави, і будувати ми її повинні всі разом.

      Для  громадянина  України,  який  зараз  нас слухає, термін

 "влада"   уособлює   тих,   хто   здійснює  владні  повноваження

 паралельно,   незалежно   від   поділу   влади  на  законодавчу,

 виконавчу,  судову. І відповідати за стан справ в державі мусимо

 поряд з виконавцями законів також і ми - творці цих законів.

      Перебування  членів  Кабінету  Міністрів на своїх посадах і

 депутатів  з  повноваженнями  від  народу -явище тимчасове. І ми

 повинні   спільно   усвідомлювати  те,  що  ми  тут  перебуваємо

 тимчасово, і задумуватись над тим, що залишимо у спадок для тих,

 хто прийде після нас.

      Оскільки   всі   ми   нині  на  шостому  році  незалежності

 перебуваємо   в  стані  учнів  творців  державності,  вважаю  за

 необхідне  висловити  зауваження  з  приводу  процесу підготовки

 Програми  діяльності  Уряду. Ця робота в підготовочному періоді,

 на  наш  погляд,  повинна  здійснюватись  у  тісному  контакті з

 відповідними  профільними  комісіями Верховної Ради України, тим

 паче,  що  структура парламентських органів сьогодні грунтується

 на галузевому принципі і попереднє обговорення положень Програми

 привело б до зменшення критичних стріл на її адресу і поліпшення

 її змісту.

      Рік  тому  наша  держава  стала  повноправним  членом  Ради

 Європи і взяла на себе цілу низку зобов'язань, які, як не прикро

 констатувати,   сьогодні   не  виконані.  І  я  повинен  це  теж

 зауважити,  і  не з вини Верховної Ради, оскільки вони своєчасно

 не дійшли до парламенту.

      Сподіваємось,  що  Кабінет Міністрів прискорить надходження

 відповідних   конвенцій   договорів   до   парламенту   для   їх

 ратифікації,  і тоді в Раді Європи не лунатиме докора Україні за

 недотримання умов прийняття до цієї організації.

      І  останнє.  Тепер  вже  особисті якості народного депутата

 України,  оскільки  проекти ймовірних постанов Верховної Ради по

 цьому  питанню надійшли лише сьогодні вранці і комісія не взмозі

 висловити   їх   думку   оперативно.  Тут  сьогодні  вже  лунали

 висловлювання   про   те,  що  нинішня  програма  змістовніша  і

 цілісніша,  підготовлена краще ніж попередні. Якщо Верховна Рада

 схвалила  попередні  програми,  то  логічним  є  сказати "так" і

 намірам  нинішнього уряду повернути життя України на краще. Тому

 пропоную  підтримати  проект  постанови Верховної Ради, внесений

 групою  народних депутатів на чолі з Миколою Азаровим, а Кабінет

 Міністрів  врахує  наші  зауваження  і проінформує про виконання

 цієї постанови.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Слово  має  депутат  Карасик  Владлен  Михайлович.

 Вибачте,  Тодоров. За ним Карасик. Тодоров -від Комісії з питань

 економічної політики, екологічної політики.

 

      ТОДОРОВ Є.С.

      Уважаемый    Александр   Александрович,   уважаемый   Павел

 Иванович,   уважаемое   правительство,  уважаемые  коллеги!

      Как   представитель   комиссии  по  вопросам  экологической

 политики   хотел   бы   прежде  всего  остановиться  на  разделе

 программы,   где   речь   идет   об   экологической  техногенной

 безопасности.

      Основные концептуальные положения этого раздела не вызывают

 особых  возражений  у нашей комисси и она их одобрила. Однако мы

 исходим из того, что экологическая политика, тем более программа

 правительства  предполагает  постановку  конкретных целей, такие

 цели  служат  ориентиром  для  всех  государственных  и  местных

 органов   власти,   хозяйственных  субкектов,  общественности  и

 граждан.

      На   наш  взгляд  природоохранной  задачей,  насколько  это

 возможно,   должны   формулироваться   в   виде  колличественных

 показателей, к сожалению, этим требованиям отвечает лишь пункт 5

 указанного  раздела, где речь идет о расширении сети заповетного

 фонда.  Что  же касается других пунктов этого раздела программы,

 то  все  они  начинаются  словами  ускорить,  усовершенствовать,

 разработать  и  так  далее, без конкретных сроков и показателей.

 При  этом  мы  считаем,  что полномочия правительства ограничены

 сроком полномичий Президента,, и потому комиссии (да и гражданам

 Украины)  интересно  знать, что она собирается сделать в области

 охраны природы за эти 2, 5 года.

      Мы   поддерживаем   положение   Программы  о  необходимости

 обеспечения   требований  экологической  безопасности  во  время

 проведения  приватизации предприятий и обкектов путем проведения

 их  экологического аудита и экспертизы. Однако нас беспокоит тот

 факт,  что  такие  глобальные документы, как концепция Программы

 развития  горно-металлургического  комплекса  Украины, Программа

 "Нефть   и   газ  Украины  до  2010  года"  и  др.  вносятся  на

 рассмотрение Верховного Совета без проведения их экспертизы, как

 того   требует   статья   7   Закона  Украины  об  экологической

 экспертизе.

      Комиссия   поддерживает  намерения  Правительства  добиться

 выделения   в   местных   бюджетах  отдельного  природоохранного

 раздела. В то же время мы обращаем внимание Правительства на то,

 что  средствами  внебюджетных фондов охраны природы всех уровней

 расходуются  на цели, весьма далекие от экологических. Эти факты

 изложены  в  докладной  записке Генеральному прокурору Украины о

 результатах  проверки использования указанных средств. Надеемся,

 что тут будет наведен надлежащий порядок.

      Наконец   Комисия   по   вопросам   экологической  политики

 надеется,  что  много  раз  обещанная  Государственная программа

 охраны  окружающей  природной среды будет разработана и подана в

 Верховный  Совет.  Ссылки  руководства Минэкобезопасности на то,

 что  невозможно  разработать за 6 лет такую программу, поскольку

 неизвестно  каким  путем  будет  развиваться  экономика Украины,

 кажется нам неубедительной.

      Поэтому  мы  просим  вас,  Павел  Иванович,  сориентировать

 руководство этого ведомства в нужном направлении.

      Говоря  о  путях  реализации  Программы Правительства, хочу

 заметить,  что  вкладывать  ресурсы необходимо, на мой взгляд, в

 следующие отарсли:

      1.  Сельскохозяйственное  производство  и  перерабатывающая

 промышленность, пищевая промышленность.

      Как  сказал  сегодня Павел Иванович, установление монополии

 на   производство   и   реализацию  ликеро-водочной  и  табачной

 продукции  позволило  за  2  месяца  привлечь  в бюджет свыше 27

 миллионов гривен.

      2.  Легкая промышленность: производство тканей, добротной и

 красивой  одежды,  обуви  и  других  предметов массового спроса.

 Мощности   для   этого  есть,  сырье  есть,  людские  ресурсы  в

 государстве  есть,  обученные  и  высококвалифицированные  кадры

 также  есть.  Это  даст  рабочие  места,  людям  зарплату, рынку

 товары, а в бюджет -прилив допольнительных средств.

      Военно-промышленный   комплекс.   Производство   и  продажа

 современных    летательных   аппаратов,   космической   техники,

 авиционных  двигателей  и  другой  техники  даст  дополнительные

 ресурсы.

      Конверсию  же  необходимо  осуществлять  постепенно по мере

 устаревания  образцов  техники и  технологии производства.

      И  последнее.  Капитальное  строительство.  В стройке с 90-

 процентной  готовностью  и выше следует завершить и вводить их в

 эксплуатацию.    Остальные -   на    2,   3   года   заморозить,

 законсервировать  с  тем,  чтобы, накопив ресурсы, можно было бы

 начатые обкекты  завершить через 2-3 года.

      При  этом  в  процессе  производства нужно вовлечь банки, а

 также   легализовать   и  пуститьт  в  оборот  теневой  капитал,

 сбережения  граждан.

      И  это  даст  быструю  отдачу  максимум  в  течение 1 года.

 Несколько  слов о других  разделах  программы.

      В   целом,  положительно  оценивая  этот  документ,  считаю

 необходимым  отметить  следующие его недостатки.

      В   главе   2   раздела   1   "Основные  макроэкономические

 показатели"   говорится,   что  в  1997  году  предполагается  в

 частности  обеспечить  оптимальный  уровень занятости населения.

 Как поримать этот показатель? И чему он равен? То ли 5 процентам

 или  50  процентам  трудоспособного  населения?  Этот показатель

 требует  конкретизации,  поскольку  затрагиваент судьбы десятков

 тысяч людей.

      Как понимать, например, положение раздела 2 этой же главы о

 том, что необходима оптимизация и нормирование количества льгот,

 которые  предоставляются  отдельным  категориям населения. Какие

 категории   населения   имеются  в  виду?  Тоже  непонятно.  Это

 положение программы  тоже  требует  уточнения.

      Положение  программы о том, что необходимо ввести частичную

 плату   за   пользование  материально-технической  базой  высших

 учебных  заведений  противоречит статье  53 Конституции Украины.

      То  же  самое относится и к положению о частичной оплате за

 пользование  учебниками  в  общеобразовательных  школах.

      Неужели  образование  наших  детей -это та сфера, где можно

 много сэкономить, неужели непонятно, что экономя на наших детях,

 на    нашем   будущем,      на   фоне   всеобщего   разграбления

 государственных   средств,   имущества,  вывоза  н  аворованного

 капитала   за   границу   уподобляет   нам  с  тем  Евангельским

 персонажем, который комаров отцеживает, а верблюда поглощает.

      В  заключение  я  хотел  бы  сказать  следующее.  Программа

 Правительства  должна  соответствовать  нормам Конституции, быть

 социально  ориентированной, то есть, предполагать благо общества

 и  каждого  отдельного  человека,  она  должна  быть максимально

 конкретизирована.

      Думаю,   что  с  учетом  высказанных  сегодня  замечаний  и

 предложенией,     программа    Правительства    приблизится    к

 вышеуказанным    критериям,  и мы  ее  обязательно  поддержим.

      Поддерживая  предложение  одобрить Программу Правительства,

 учтя  высказанные  сегодня  предложения  и  замечания.

      Спасибо  за  внимание.

 

      ГОЛОВА. Слово має Карасик Владлен Михайлович. За ним Чиж.

 

      КАРАСИК В.М.  Шановний   Олександр   Олександрович,   Павло

 Івановичу,  члени  Уряду,  народні депутати!

      Розглядаючи   сьогодні   питання  про  програму  діяльності

 Кабінету  Міністрів  України, я повністю погоджуюсь і підтримую,

 як  наголошується в програмі, що основною метою діяльності Уряду

 є  стабілізація  і відродження  вітчизняного  виробництва.

      Тому дозвольте мені проаналізувати деякі положення програми

 діяльності  Уряду на найближчий час в агропромисловому комплексі

 нашої   держави,  а  конкретно  в  буряко-цукровому  виробництві

 України.

      Буряко-цукровий  комплекс України створений працею багатьох

 поколінь  її громадян в минулі роки забезпечував виробництво 40-

 45 мільйонів тонн буряків, з яких цукрові заводи одержали 5, 5 з

 половіною  мільйонів  тонн  цукру.  До  60 відсотків цього цукру

 споживалося  в країнах СНД за межами України. Наслідок суттєвого

 спаду  виробництва, поступові втрати Україною традиційних ринків

 збиту,  середньорічні  обсяги  виробництва  буряків  і  цукру за

 минулі  5  років зменшилися на 30 відсотків і вже в 1994 році ми

 одержали  тільки  3 мільйони 349, 1995 3 мільйона 500 тисяч тонн

 цукру.

      В  цьому  році  за  прогнозними  оцінками  спеціалістів  на

 промислову переробку надійде тільки 26 мільйонів тонн буряків, з

 яких буде вироблено до 3 мільйонів тонн цукру.

      І  це ще, якщо будуть прийняті надзвичайні міри по збиранню

 цукрових  буряків  і  забезпеченню  паливом цукрових заводів. На

 сьогодні  із  очікуваних  26 мільйонів тонн поступили на цукрові

 заводи  тільки  8 з половіною, або тільки 33 проценти, вироблено

 тільки 400 тисяч тонн цукру.

      Із-за  відсутності  сьогодні  мазута 26 цукрових заводів із

 192 не починали сьогодні виробничний сезон, або зупинилися.

      Ми  дуже вас прохаємо Павло Іванович і Анатолій Каленкович,

 ви дуже добре знаєте цю проблему і ми надіємося, що в найближчий

 час вона буде вирішена.

      Виробництво  3  мільйонів  тонн  цукру повністю забезпечить

 потреби  внутрішнього  ринку України, 1, 5 мільйони, і дозволить

 ще решту цукру спрямувати на експорт.

      В  отраслі за останній час із-за переробки цукрових буряків

 на  давальницьких  умовах,  із  застосуванням  недосконалого  та

 дискримінаційного     для     цукрових     заводів     механізму

 взаєморозрахунків   між   пантнерами   в   1995  році,  вимушена

 бартеризація  операцій цукром для забезпечення виробничих потреб

 при  відсутності  регульованого  ринку  цукру призвела до втрати

 цукрових  заводів 100 мільйонів карбованців, при цьому бюджет не

 одержав майже 30 трильйонів карбованців.

      Я  надіюсь,  що  ці питання будуть вирішені, якщо ми хочемо

 наповнити  бюджет.  Я  вважаю,  що в програмі Уряду на найближчі

 роки  треба  поставити  і довести завдання таки одержувати 45-50

 мільйонів тон буряків, а виробництво цукру довести до 5, 3-5, 7.

 А  Україна  взагалі повинна виробляти 6-7 мільйонів тон цукру із

 цукрових буряків. Що це нам дасть?

      Якщо  б  ми  сьогодні  додатково  виробляли  на Україні   2

 мільйона  тон  цукру,  тому  що  ми  виробляємо, ми б одержували

 додатково  4-5  мільйонів  тон  світлих нафтопродуктів, повністю

 ними   б   забезпечували  агропромисловий  комплекс.  Експортний

 потенціал  або  цукор  зверх  власного споживання можна сьогодні

 довести до півтора-два мільярда доларів.

      Тому, мені кажеться, в програмі треба більш чітко окреслити

 питання, які треба вирішити в цукровому виробництві. Не можем же

 ми  весь  час  відставати  від  Франції,  де  вирощують  90  тон

 центнерів цукру, в германії... А у нас на Україні всього лиш 25-

 30.  Бурякоцукровий  комплекс требує термінового  організаційно-

 економічного  реформування.  Здійснити  це  можна  тільки шляхом

 концентрації   основних   джерел   фінансування   по  реалізації

 інвестиційних проектів, розробки єдиної технічної та економічної

 стратегії.

      Життя  підсказало,  що  ми  можемо  і  повинні робити краще

 обладнення,  чим нам його за великі гроші сьогодні наділяють. Ми

 сьогодні   стали  на  нашому  заводі  імені  Малишова  виробляти

 біфапарати,  які кращі за датські і за польські. Обладнення, яке

 виробляє    Південний    машинобудівний   завод,   Миколаївський

 кораблебудівельний  завод.  Вони значно краще. І тому, я вважаю,

 що це повинно бути основою в нашій програмі.

      Я  повністю  підтримую  заложену  в програмі ідею -посилити

 державний  контроль і вплив на виробництво та реалізацію спирту,

 алкогольної  продукції,  тютюнових  виробів  і  цукру. Але вношу

 пропозицію,  Павло  Іванович,  припинити  виробництво  не тільки

 спирту  і лікеро-горілчаних виробів із давальницької сировини, а

 й   цукру. Якщо ми хочемо наповнити прибуткову частину  бюджету,

 іншого шляху сьогодні немає.

      Другою проблемою є впорядкування внутрішнього і зовнішнього

 ринку  українського цукру. На сьогодні держава повністю втратила

 контроль   над   виробництвом   та   розподілом   цукру,  як  на

 внутрішньому  ринку, так і поставки по міжурядовим угодам. Треба

 здійснити   заходи  по  регулюванню  внутрішнього  ринку  шляхом

 введення   квот   на   його  постачання  в  торгівельну  мережу.

 Упорядкувати  зовнішню  торгівлю  цурком.  Необхідно ліквідувати

 існуючі  ситуації,  при  яких  декілька  тисяч  продавців  цукру

 здійснюють  його  реалізацію  на  російському  ринку, на власний

 розсуд,  що  приводить  до  застосування  з  боку Росії захисних

 заходів   да   поступової   втрати   традиційного   ринку  збуту

 українського цукру.

      В  програмі  минулого  Кабміну  була така теза:"Уряд вважає

 харчову  і легку промисловість локомотивами виходу із кризи". На

 привеликий жаль, за цей час цьому локомотиву так і не поталанило

 зрушити з місця. Покладаю велику надію, що це збудеться тепер. І

 тому пропоную   програму   діяльності   Кабінету   Міністрів   з

 доповненнями схвалити.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Чиж  Іван  Сергійович від  фракції соціалістів, за

 ним виступатиме Сирота.

 

      ЧИЖ І.С.

      Шановний    Олександре   Олександровичу,   шановний   Павле

 Івановичу,   члени   Уряду,  шановні  колеги  -народні  депутати

 України!

      Хочу  нагадати,  і  колеги  вже  нагадували, що ця Програма

 третя  з  часу  діяльності Президента України. Я думаю, що кожна

 чергова   Програма  мала  розпочинатися  звітом  про  реалізацію

 попередньої.

      Сподіваюся,  що  те висловлювання Павла Івановича щодо його

 готовності відзвітувати за цією Програмою буде реалізоване, і ми

 такий звіт в майбутньому почуємо, та ще й почуємо про реалізацію

 Програми.  Дуже  хотілося б в це вірити. Тому що хтось же мав не

 ітльки  доповідати  програми, проекти, прожекти, але й звітувати

 про инулі свої дії і нести відповідальність за розвал у державі.

      На  наш  погляд,  є  три  основних причини (їх безліч), які

 випливають  з  цих  основних, які завалили державу, звалили її з

 ніг.

      Перша - цінова необмежена неконтрольована лібералізація.

      Друга  -адміністративне  обмеження  доходів  основної  маси

 населення,  стримування  штручне  зарплат, пенсій і всіх доходів

 основної частини.

      Третє - штучне знищення власного виробництва.

      Усі ці проблеми, безумовно, новою Програмою Уряду в ході її

 реалізації повинні бути ліквідовані, розв'язані.

      Програма  в  зв'язку  з  цим  охоплює широке коло нагальних

 проблем,  що  характеризують системно соціально-економічну кризу

 та  спрямованих  на  її  практичне подолання заходів у найближчі

 роки.

      Я  думаю,  що  те,  що  ми  читали як програми, і те, що ми

 почули у виступі Прем'єр-міністра, істотнім чином відрізняється.

 І  скажу,  що  саме виступ Прем'єра, його доповідь в позитивному

 плані відрізняється від того документу, який ми отримали.

      Але хвалити хвалити будемо тоді, коли будемо ставити оцінку

 по   реалізації  Програми.  Сьогодні  я  хотів  би  сказати  про

 проблеми, які Уряду треба було б врахувати, на наш погляд.

      По-перше,  нам  здається, що відсутній глибокий об'єктивний

 аналіз  причинно-наслідкової  картини  виникнення та поглиблення

 масштабної  кризи.  Соціалісти переконані, що причини у згубному

 курсі, який прокладений до нас не у нас, нажаль, а за океаном, а

 наслідок -"Маємо те що маємо".

      Поверхове   обгрунтування  етапності  вирішення  проблем  з

 урахуванням того, що існуючи економічні можливості не дозволяють

 вирішувати   їх   одночасно,   а   також  з  огляду  на  те,  що

 пріоритетними  мають  бути  заходи  щодо  подолання кризи, а вже

 наступним  -створення  сучасної  високорозвинутої економіки,  що

 об'єктивно висувається, відсувається в далеке майбутнє.

      Далі.  Нам  здається,  що  програма  такого  рівня  повинна

 грунтовніше  містити  показники  вартості програмних проектів та

 економічного  обгрунтування  конкретних  джерел їх фінансування.

 Нам  бачеться, що надто великі надії необгрунтовані покладаються

 на   діяльність  комерційних  банків,  які  мають  забезпечувати

 фінансування   довгострокових   інвестицій,   що  спрямовані  на

 технологічні   зрушення   і  повинні  мати,  стати  основою  для

 створення  40  промислово-фінансових груп. В той же час сумарний

 капітал,  це  відомо,  комерційних  банків  України  дорівнює  3

 відсоткам   величини   валового   внутрішнього  продукту,  а  їх

 статутний  фонд  знаходиться  на рівні 1 відсотка, безумовно там

 гроші великі не найдеш.

      Не  достатня, на наш погляд, конкретизація зобов'язань, які

 бере  на  себе  уряд як у термінах, їх фактичне виконання, так і

 результатів   та   наслідків,   що  мають  бути  одержані  після

 реалізації  вжитих  заходів. Зазначене особливо стосується рівня

 життя  населення  та  інших характеристик соціально-економічного

 розвитку,  тим  часом  саме  тотальна злиденність народу України

 головна  причина всіх економічних і соціальних бід, ми глибоко в

 цьому  переконані.  Народ  України  повинен  стати  стратегічним

 інвестором,  саме  народ  України,  а він злидарює, то хіба буде

 результат? Тому акценти мають бути спрямовані в цей бік.

      Нам  здається,  що  достатньо  серйозно  прописні конкретні

 параметри,  зв'язані  у  Програмі  з  відродженням  вітчизняного

 виробництва   (особливо,  що  стосується  конкретних  галузей  і

 конкретних   виробництв),   але   вихід  з  існуючого  кризового

 становища   повинен   бути   на   певному  створенні  нормальних

 економічних  умов  для  всього спектру нашого виробництва з тим,

 щоб  оживити  виробничий  процес  на тій базі, яка ще залишилася

 дієздатною. Мається на увазі -  створити економіко-правові умови

 щодо   забезпечення   для  товаровиробників  цінових  паритетів,

 оптимальних   нормативів   наявності  обігових  коштів,  надійне

 розв'язання  проблем  взаємних  неплатежів,  утвердження системи

 дійових  стимулів  для  виробничих  колективів  тощо. Це, в свою

 чергу,   вимагає   докорінного  перегляду  поточної  економічної

 політики  щодо  таких  основних складових, як: грошово-кредитна,

 податкова,  інфляційна, монетарна політика, система оплати праці

 і т.д.

      "Ахілесова  п'ята"  (про це сьогодні говорилося, і ми також

 на це акцентуємо увагу) Програми -  забезпечення збалансованості

 бюджету,  подальшого  реформування  бюджетних  відносин, ув'язка

 нинішнього бюджету і Програми - недостатньо тісна.

      Треба рятувати Україну - це аксіома. І тому саме через таку

 призму ми, соціалісти, розглядаємо подану Програму.

      Хочу  сказати,  що  є цілий ряд конкретних пропозицій нашої

 фракції  і  партії стосовно виведення України з кризи. Ну, назву

 хоча  б  наші  пропозиції  по  використанню реформи грошової для

 оздоровлення  екноміки.  На  жаль,  жодна  з  наших  позицій  не

 реалізована...

      Так   звані транспортні  коридори  -  "великий  хрест"  для

 України,  який може  врятувати  нашу економіку - мільйон робочих

 місць, створених тільки зараз за дорученням Прем'єра (а ми вже 9

 місяців, фракція топче дорогу туди) почалася робота певна. Хоч 4

 роки   пройшло,   як   прийнята  відповідна  постанова  Кабінету

 Міністрів.

      Аграрні  питання.  Ми  мали цілий комплекс пропозицій. Я не

 хочу повторюватись,  але  справа  не  в продажі землі - справа в

 тому,     як     держава     підтримує    сільськогосподарського

 товаровиробника.  В Штатах для фермера - 88 видів субсидій! Ми ж

 скинули  все і, заваливши село, валимо саму державу!.. Правда, в

 цій  Програмі  є  начебто  бачення  допомогти  нашому сільському

 товаровиробнику.

      Я  думаю,  що  дуже  важливо  все-таки зайнятися соціальною

 сферою належним чином.

      Хто  відповідає  в  Уряді  з   віце-прем'єрів  сьогодні  за

 соціальну  сферу? Віктор... я закінчую, Віктор Пинзеник, ну, він

 віце-прем'єр  з  питань  розвалу  економіки -це загальновідомо.

 Віце-прем'єр  Курас? -віце-прем'єр з питань розвалу гуманітарної

 сфери - також загальновідомо.

      Соціальні  питання,  на які основна маса бюджету тратиться,

 залишаються   незакритими.

      Закінчуючи,  Олександре  Олександровичу,  я  скажу так -нам

 потрібно  з т ими доповненнями, які прийняти, взяти за основу цю

 програму,  але Уряд має дуже серьйозно відпрацювати всю систему,

 зв'язану з програмою  урядовою.

      І  ще  1  момент,  який  уже  тут  звучав, і я просто назву

 притчею.  Один  голандський  спеціаліст крупний, який консультує

 Міжнародний  валютний  фонд  і  працював  над  програмами, такий

 сказав  таку  притчу.

      Потоп,  злива,  мавпа  вискочила  на  дерево рятуватися. Її

 стало  шкода  рибку,  вона  її  також витягнула на дерево. Хвиля

 зійшла,  мавпа  залишилися  жива,  а рибки не стало. Міжнародний

 валютний фонд для нас мавпа, рибка -це Україна. Давайте разом її

 рятувати.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Іване  Сергійовичу, дякую. Сідайте.... Будь ласка,

 всіх   депутатів,   розпочинайте   з   притч,  щоб  потім...  Ми

 проголосували   7  хвилин.  Тому,  будь  ласка,  не  перебирайте

 Регламент.

      Слово  має...  оголошений  Сирота Михайло Дмитрович, за ним

 Мухін   від   комісії.   Мухін   Володимир   Васильович,  Сирота

 відмовляється  від  слова -  так   воно.....

 

      МУХІН.

      Шановні  народні  депутати,  Комісія  з  питань  оборони  і

 державної  безпеки  на  своєму  засіданні  ретельно обговорювала

 розділ Програми Кабінету Міністрів "Обороноздатність держави".

      І  запропонувала  в основному підтирмати тот розділ, як він

 виписаний.

      Безумовно,   необхідно   і  як  можна  швидше  розробити  і

 затвердити  нову  редакцію  Воєнной доктрини України, провести у

 відповідальність   з  Конституцією  всі  законодавчі  акти  щодо

 фінансування  Збройних  Сил  и  та  інших  військових формувань,

 остаточно   затвердити   на   Вреховній  Раді  чисельність  всіх

 військових    формувань,    визначити    відповідальні    обсяги

 матеріально-технічного,  ресурсів,  продовольства,  речового  та

 іншого  майна,  необхідного  для потреб оборони і життєздатності

 військових   формувань,  провести  інвентаризацію  всього  майна

 Міністерства  оборони,  містечок  і  земельних  ділянок  з метою

 оптимізації необхідності кількості цього майна.

      Як    можна   скоріше   вирішити   всі   питання   стосовно

 мобілізаційного  резерва  і  необхідності  подальшого зберігання

 фізично  застарілих матеріальних цінностей. Я должен сказать, що

 про  це  ми  вже  кажемо  5  років,  але  нічого з цього приводу

 стосовно  мобілізаційної   необхідності  не  вирішується.

      Ну і так далі, всього 16 пунктів, які запропоновані в цьому

 розділі   Програми  Кабінету  Міністрів.

      Але  виникає питання, як будемо виконувати, як наш шановний

 Кабінет Міністрів буде виконувати ці пункти цієї програми?

      Ну,  наприклад,  там  є дуже хороший пункт про те, що треба

 фінансувати розробку озброєнь, треба закупати військово-технічні

 рилади для нашої армії, для наших військових формувань.

      Однак   ми   знаємо   що   таких  коштів  нашому  шановному

 міністерству  оборони  і  других  військових  формувань ми вже 5

 років  не   даем  в нашем  бюджете.

      И  тому  виникає  питання  про  те,  яким  же  чином будуть

 фінансуватись  ці  розробки нашої оборони. Ви знаете, що в нашій

 державі є прекрасні ракети, є прекрасні танки или такие, и иесть

 сотня  новых  технических  розробок,  яки могли бы стать основой

 новой  зброї,  якими   Україна  могла  б   гордится.

      Але  немає  замовлень  на  ці  озброєння.  Нема коштів ні у

 Міністерства   оборони,   ні   у  Служби  безпеки,  ні  у  наших

 прикордонників,   ні  у  Національній  гвардії.  Тобто  ми  тут,

 підтримуючи  програму  Кабінету Міністрів, ми пропонуєм вирішити

 питання про те, щоб ця програма була пов'язана з тими фінансами,

 які запрпопоновані всі напрямки.

      Я  повинен  сказать,  що  у  нас  дуже  величезний  воєнно-

 промисловий  комплекс  і  там  величезні розробки зробленні. Аел

 треба  ж  якісь замовлення давати нашим. І коли кажуть, що треба

 підтримувати  свого  виробника.  Да,  треба  підтримувати  свого

 виробника.  А  яким  чином  ми  будемо  підтримувати?  Ми будемо

 підтримувати  тільки тим, що будемо заказувати у свого виробника

 цю продукцію. І більше ніяк не можна підтримати.

      А  тому,  я  думаю,  що  треба  обов'язково  підтримати  цю

 програму  Кабінету  Міністрів.  Хорошая  програма, що стосується

 розробки  озброєнь  і  підтримки зброєних сил нашої України. Але

 потрібно,  щоб  в  бюджеті  було  залежано  про  те,  що  будуть

 відповідні  кошти  на  це  виділені.  А еслі так получается, что

 програма  єто  одно, бюджет єто другое, то це буде просто наміри

 тут в програмі, а не те, що  потрібно нам.

      Іще я обов'язково должен сказати про те, що треба буде, щоб

 в  цій  програмі чітко було виписано хто за що відповідає. Тобто

 тут  16  пунктів  і  я  хотів би знати, хто конкретно в Кабінету

 Міністрів  відповдає  за  ці чи інші пункти. Пройде там год... І

 Павло  Іванович  тут  правильно сказав, що він по всей відімості

 буде  першим  прем'єром,  який  буде звітувати за виконання цієї

 програми. І дай бог, щоб він виконав  цю програму.

      І  ми  б  хотіли  спросить  тих  міністров,  которие  будут

 відповідати  за  ці  питання.  Тому  ми думаємо, що треба всі ці

 питання  доопрацювати і остаточно затвердити на нашому засіданні

 Верховної Ради.

      І  ще  я  хочу  сказати  про  те,  що перед початком нашого

 засіданння  був  розданий  такий  лист,  де написано, що Кабінет

 Міністрів   в   цій  програмі  знімає  декілька  позицій.  Павло

 Іванович, ви підписуєтесь під цим листом?

 

      ЛАЗАРЕНКО.  А  я  ж буду з заключним словом вистепати і все

 про це скажу.

 

      МУХІН. Ну я вам скажу, что если вот тут подписывается Павел

 Иванович,  то  я  буду  голосовать за эту программу и рекомендую

 всем голосовать за эту программу.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Дякую вам за лаконічність. Слово надається Угарову.

 Він просив  три хвилини. Будь ласка. За ним виступатиме Суслов.

 

      УГАРОВ.

      Уважаемый   Председатель!   Уважаемые   коллеги!  Уважаемый

 Премьер-министр  и  Кабинет  Министров!  О недостатках программы

 можна  говорить  в  точно таких же обкемах, как и в обкемах, что

 есть   в   ней   примечательного,   приемлемого.  Одно  эту  уже

 свидетельствует  о  том,  что принятие программы без уточненния,

 корректировки,  а  где надо и прямого изменения, к сожалению, не

 представляется возможным.

      Ведь  принятие  -это  согласие  с действиями Правительства,

 которые   редлагаются.  А  согласиться  можно  только  с  частью

 намерений  Кабинета Министров. Например, как можна согласиться с

 нарастающей     тенденцией    административного    регулирования

 экономикой?  Я  бы  это  все  трактовал  как  предложение модели

 государственного   капитализма,   где  в  условиях  рынка  будет

 работать  только  правительство  и  государственные  холдинги  и

 компании,  а  субкекты  предпринимательской  деятельности  будут

 работать  в  условиях  жесткого  административного регулирования

 будь они отечественные или зарубежные.

      Как  можна  согласиться  и  поверить  в  заверения о тесной

 работе  Кабмина  и  Верховного  Совета  на  фоне  баталий вокруг

 введения акциза на табачные и алкогольные изделия отечественного

 производства?  Если  это тенденция к совместной работе, если это

 взаимопонимание,  то  что  тогда  будет,  когда  Верховный Совет

 подойдет  вплотную к рассмотрению вопроса по приватизации, какое

 ж тогда буде единодушие?

      Отсутствие раздела о региональной политике, на мой взгляд и

 ряд    других   свидетельствует   об   усиливающейся   тенденции

 централизации  в  самом  тяжелом  и  негативном ее проявлении, а

 именно  несправедливый процент отчислений по налогам. Дальнейшее

 финансовое  кровопускание  областей  доноров, в частности в моей

 области,    Запорожской,    перекладывание    большей    тяжести

 экономической  ответственности  на регионы, оставляет за центром

 функцию  административного регулировщика, тоже не в самом лучшем

 ее понимании.

      С   этим  согласиться  увы  нельзя.  Уже  было  сказано  об

 отсутствии   реального   механизма   контроля   за   исполнением

 программы,   и   хочеться  напомнить  всем  депутатам,  что  нет

 контроля, нет персональной ответственности.

      Нельзя  согласиться  с  декларативным заявлением о снижении

 налогового  гнета и в тоже время видеть его дальнейшее усиление,

 а  ведь  связь  достаточно  прямая, увеличение налогов, усиление

 налогового гнета, увеличение обкемов теневой экономики.

      Но   часть   программы   о   теневой   экономике,  достойно

 цитирование  на  странице 70, например такой обкем, такая фраза,

 здійснювати  постійний моніторинг обсягів динаміки і структурних

 змін тіньової економіки.

      Если мы будем контролировать обкемы, структурные изменения,

 динамику,   то  кто  нам  мешает  бороться  эффективно  с  этими

 изменениями,   или   в  таком  случае  нам  надо  самим  вводить

 министерство  теневой  экономики, в Кабинете Министров, если это

 все экономические показатели.

      Извините  меня, но эта фраза, не только неубедительна, но и

 недостойна этого документа.

      К  сожалению  некоторые  депутаты читали и читают программу

 правительства,  программу  глазами  правительства,  а не глазами

 депутатов.  Иначе  они  бы  заметили,  что  нельзя согласиться с

 мерами  изложеными  в  программе  в  отношении пенсии, погашению

 задолжености  по заработной плате, компенсация гражданам Украины

 их трудовых вкладов.

      Например  на  89  странице  на 90 странице есть по пенсиям,

 упорядкувати  виплати  пенсій  працюючим пенсіонерам залежно від

 рівня оплати їх праці.

      Мало  того,  что  пенсии  очень  маленькие,  мало того, что

 пенсионеры  хоть как-то стремятся заработать, они еще и будут за

 это страдать, получается.

      Нельзя  согласиться  с  этими  мерами,  со  многими другими

 мерами,  котоыре  предлагает  Правительство.  И  поэтому в своем

 проекте постановления, который я внес на рассмотрение Верховного

 Совета,  я  не  говорю о неприятии Программы вообще как таковой.

 Програма  может  быть  принята.  Но на условиях ее "відхилення",

 если  можно  так  сказать,  доработки  серьезной с предоложением

 и.......... и повторого внесения на Верховный Совет.

      Я  прошу  вас поддержать этот проект постановления. Спасибо

 за внимание.

 

      ГОЛОВА. Дякую.

      Слово  має  депутат  Суслов від Комісії з питань фінансів і

 банківської діяльності. За ним Гончар виступатиме.

 

      СУСЛОВ  В.  І.

      Уважаемые  народные депутаты, Комиссия по вопросам финансов

 и   банковской   деятельности   детально  рассмотрела  Программу

 деятельности Кабинета Министров Украины. Все, что я скажу далее,

 нацелено  на  улучшение  сотрудничества с кабинетом Министров, в

 том числе и в части выполнения этой Программы.

      Дело  в том, что именно наша комиссия выпала из общего хора

 одобрения  и  приняла  решение  рекомендовать  Верховному Совету

 принять  Программу  Правительства  "до  відома"  и направить эту

 Программу на доработку с учетом замечаний, высказанных народными

 депутатами.

      Мотивы, которыми руководствовалась комиссия, следующие.

      Во-первых,    если    оставить   в   стороне   политику   и

 руководствоваться  только  экономическим  содержанием Программы,

 то,  конечно,  больше,  чем  достаточно, оснований отклонить эту

 Программу окончательно.

      Дело в том, что Программа, конечно, недостаточно конкретна,

 аморфна  и,  главное,  авторы  Программы  весьма слабо занкомы с

 действующими      нормативными      актами     и     действующим

 законодательством.

      И  в этой части, если мы хотим осуществлять единую политику

 в Верховном Совете, согласованную с политикой Правительства, мы,

 конечно же, должны Программу дорабатывать.

      Общий недостаток программы состоит в том, что она все же не

 дает ответа на многие вопросы, которые волнуют всех. Ну, скажем,

 можно   конечно   бесконечно  мучать  правительство  вопросом  о

 погашении  задолженности  по зарплате, но так или иначе ответ на

 этот вопрос все же дать нужно, а реально у нас, вот, есть сводки

 Национального Банка задолженность по заработной плате продолжает

 рости:  на  первое  сентября общая величина задолженности была 3

 миллиарда  1  миллион гривен, на 7 октября она стала 3 миллиарда

 112 миллионов, по бюджетной сфере тоже самое, некоторый рост. Мы

 должны все понимать, что если не будут предприняты реальные шаги

 по  быстрому  сокращению задолженности, то конечно же это бомба,

 которая неизбежно взорвется.

      Безусловно  привлекателен  основной  тезис  программы.  Это

 тезис  о возрождении отечественного производства, конечно же все

 мы  ожидали  здесь  увидеть конкретные мероприятия по облегчению

 налогового  бремени  для предприятий. Я не скрываю, что я ожидал

 здесь  увидеть  ссылки  на постановление Верховного Совета от 13

 декабря  прошлого года про Основні положення податкової політики

 і  податкову  реформу  в  Україні,  тем  более  что проект этого

 постановления  готовился  в  Кабинете  Министров,  к  стати  под

 руководством  Павла  Ивановича  Лазаренко,  и это, с любой точки

 зрения,  это  постановление  и  определяет  основные направления

 налоговой  политики.  То  что авторы соответствующего раздела не

 только  не  руководствовались  этим постановлением, но даже и не

 упомянули  о  нем  и не сказали с чем они согласны, с чем они не

 согласны, создает ведь ситуацию правовой неопределенности.

      Скажем,  мы  утверждаем  программу  и этот раздел, но мы не

 отменяем постановления Верховного Совета, которое мы приняли год

 назад.  Получается  что  мы с вами продолжаем работать по одному

 нормативному  акту,  Кабинет  Министров  по другому, естественно

 постоянная  несогласованность вот этих вот позиций даже там, где

 уже  определены  основные направления реформ, к сожалению, резко

 понижают ценность Программы.

      Кроме   того...   хорошо  конечно  в  программе  сказано  о

 необходимости    зныження   податкового   тыску,   но   реальных

 мероприятий  в этом направлении нет. Есть реальное предложение -

 ввести  новые  виды  налогов,  как  например, налог на имущество

 предприятий,  что  едва  ли  может  рассматриваться  по  разделу

 смягчения налогового бремени...

      То  же  самое  относится  и к некоторым другим направлениям

 налоговой  политики. В частности, у нас идет (я имею в виду нашу

 комиссию)  дискуссия  с  Правительством  о  необходимости снятия

 начисления отчислений на себестоимость, хотя бы частичного - это

 предусмотрено  упомянутым  постановлением  Верховного Совета. От

 правительства  мы  все время на соответствующие проекты получаем

 отрицательные   заключения.   И  было  бы  очень  хорошо  и  для

 Верховного Совета, и для Правительства ответить на вопрос, будем

 мы  все-таки  эти  отчисления сокращать, либо мы их сокращать не

 будем;  будем  делать  декларации -  не будем проводить реальной

 политики по поддержке отечественного производителя.

      Есть  много  и  других, очень важных ключевых моментов. Ну,

 например,  я  хотя  бы  упомяну еще одну, ключевую для экономики

 Украины  проблему  внешнего  долга.  Напрасно искать в Программе

 раздел  или параграф насчет обслуживания внешнего долга. Если мы

 откроем  проект бюджета Украины на следующий год, мы увидим, что

 расходы  бюджета  по  обслуживанию  внешнего долга планируются в

 размере 2 миллиарда 645 миллионов гривен. И в то же время приход

 в  бюджетах  от  внешних источников финансирования планируется в

 размере  2  миллиарда  90  миллионов,  то  есть  впервые  у  нас

 получается  отрицательный  баланс  здесь.  И  оказывается, что в

 итоге   украинской   экономики  как,  так  сказать,  стенбай-(?)

 ориентированной экономики, мы должны будем отдавать часть своего

 национального дохода. Это большая проблема -ее нельзя обсудить в

 двух  словах здесь. Но, конечно же, Правительство должно было бы

 четко  разработать план наших дальнейших действий. Можем мы идти

 дальше  по пути наращивания долгов? Как мы будем их обслуживать?

 Или  может  быть  все-таки  мы совместно должны здесь установить

 какой-то  предел,  потому что финансовая удавка на горле Украины

 начала затягиваться. И это весьма тревожно.

      Конечно,  можно  предкявить  и  здесьназвать много   других

 замечаний  по тексту программы, но вопрос опять-таки не только в

 экономическом  содержании программы, но и в политической стороне

 вопроса.

      Многие   депутаты   высказываются  за  то,  что  необходимо

 утвердить  прогнрамму,  не  допуская  доработки  ее  с  участием

 депутатов  и комиссий, считая, что тем самым якобы Верховна Рада

 избавиться  от необходимости нести ответственность за выполнение

 этой  программы.

      Я  стою  на другой позиции. Я считаю, что ситуация в стране

 настолько  тяжелая  сегодня, что мы  сознательно должны брать на

 себя  ответственность,  конечно  же,  в том числе и за программу

 Правительсьва  и  участвовать  в  доработке  этой  программы,  и

 добиваться, чтобы эта  программа  была  реальной.

      Именно   на   этом   основывается   предложение  возвратить

 программу  на доработку, доработать совместно, вынести ее в этот

 зал еще раз и  принять.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Слово  має  депутат  Гончар  Василь Андрійович від

 Селянської партії України.  За ним  виступатиме  Сирота.

 

      ГОНЧАР.   Уважаемый   Александр   Александрович,  уважаемый

 премьер-министр,  уважаемые  члены  Кабинета  Минситров, коллеги

 народные депутаты.

      В   этом   зале   мы   рассматриваем  не  первую  программу

 деятельности Кабинета Министров. И в этой связи мне вспоминаются

 слова,  сказанные  Президентом  Леонидом  Даниловичем Кучмой при

 изложении  Программы  в области социально-экономической политики

 страны   по  пути  радикальных  реформ и о том тяжелом наследии,

 которое досталось ему в спадщину. Вспоминается и критика в адрес

 Агропромышленного  комплекса,  изменить  положение  в  котором в

 лучшую сторону за  1  день невозможно.

      Вспоминается  также  высказывание  коллеги-агрария  Василия

 Ивановича  Степенко, сравнившего Президента с человеком, который

 плывет  один  с грузом на дырявом корабле и пытается его спасти.

      Как  не  могли  не  тронуть до глубины души такие слова не

 только депутата, но и любого уважающего себя гражданина Украины.

 И,  конечно же, нельзя не поддержать такую программу Президента,

 как и программу Правительства, изложенную в октябре 1995  года.

      Нам  аграриям  присуще  судить  о  действиях  властей не по

 красивым  словам,  а  по  конкретным  делам,  ибо на селе, чтобы

 судить  о хозяине, надо предоставить ему возможность проработать

 хотя  бы  один год, подготовить почву, посеять, собрать урожай и

 распорядится  им.

      Так вот я и возвращаюсь к положениям программы Президента и

 Правительства.    При    закладке   фундамента   урожая   первым

 Президентом  Украины  страна  получила 33 миллиона тонн зерна. В

 1995  году,  который  по  климатическим условиям был значительно

 лучше предыдущего, валовый сбор зерна составил 31 миллиона  тонн.

       В  текущем  1996  ожидается  валовый  сбор  зерна вместе с

 кукурузой   27  миллионов  тонн.

      Взникает  вопрос:  почему  мы  такими стремительными шагами

 приближаемся  к  краю бездны? Причин тому можно найти множество,

 включая  стихийные  бедствия.  Но для настоящего аграрника может

 быть    одна    обкективная   причина   -градобитие,   поскольку

 селькохозяйственное производство находится под открытым небом.

      Что   же   касается   засухи,   на  которую,  как  правило,

 списываются  недоборы  урожая,  то  у  нас на вооружении имеются

 соответствующие  технологии  обработки почв и в этом направлении

 работает наука, выводя засухоустойчивые сорта, что было наглядно

 продемонстрировано на научно-практической конференции в Одесском

 селекционнно-генетическом    институте,   проведеной   уважаемым

 Премьер-министром  Павлом  Ивановичем  Лазоренко.

       Повернулось  ли  дело на сегодня в лучшую сторону? Можно с

 уверенностью  сказать,  что  нет.  Пресса,  радио  и телевидение

 вместо  того,  чтобы  информировать  граждан Украины о той беде,

 которая ожидает нас в случае нехватки продовольтвия, искать пути

 воизбежание  его,  а  если это не удастся, говорить о конкретных

 виновниках  и  тх  ответственности  перед  народом,  уже  во всю

 разворачивают   позготовку  к  выборам.

      Уважаемый   Президент   заявляет,   что   пятилетний   срок

 недостаточен для проведения реформы, чтобы вывести такую страну,

 как  Украина, из кризиса. Невольно напрашиваетс я вывод: если мы

 за 2, 5 года не смогли ничего изменить в лучшую сторону, помогут

 ли  это  сделать  новые  сроки?

      И  это  в  то  время,  когда  Украина владеет третей частью

 мировых   черноземов,  о  значемости  которых  известный  ученый

 Пряничников  дословно  сказал следующее: "Нет тех цифр, которыми

 можно  оценить  их  силу  и  мощь. Они дороже нефти, угля и даже

 золота".  А  это  прежде  вего  результат  той политики, которая

 проводилась и в настоящее время проводится по отношению к селу.

      Чего  стоит,  например, существующая налоговая политка, при

 которой    сельскохозяйственный   товаропроизводитель   вынужден

 платить  более  двух  десятков налогов. Сколько можно говорить в

 этом  зале о том, что нужен один налог на землию. Если бы он был

 введен  сегодня,  сразу  же заработали бы другие законы: закон о

 собственности, колективном, фермерском хозяйстве, и если хотите,

 закон о банкротстве.

      Отсюда  напрашивается  вывод. Страна должна жить не за счет

 налогов,  а за счет производства. Это правило было, есть и будет

 основой  процветания  любого  государства.  Нельза  не сказать о

 приоритете  цен на промышленость сельскохозяйственной продукции.

 Разве  мыслимо,  что за корпус плуга сегодня приходится отдавать

 полторы-две тонны пшеницы третего класса, когда он должен стоить

 в 15-20 раз дешевле.

      Не  надо  сегодня  изливать  восторги по поводу достигнутой

 финансовой  стабилизации. Она достигнута дорогой ценой. Учителя,

 медики  и  труженики других профессий по 5-6 месяцев не получают

 заработной  платы,  не  имеют  средств  к существованию. О какой

 здоровой  нации,  морали,  о каком воспитании молодежи может ити

 речь в этих условиях.

      Пришла пора задуматься всем формам власных структур о своем

 народе,   о   его   будущем.   Сейчас  надо  меньше  говорить  о

 профессионализме  парламента,  сегодня  надо  больше  говорить о

 профессионализме  исполнительной  власти.  Ибо  от  того,  каким

 курсом пойдет страна будет зависить ее будущее.

      Возвращаясь  к  проблемам  промышленного комплекса, спросим

 себя  находим  ли  мы  ответы  на  стоящие  перед  нами вопросы,

 вчитываясь в представленую нами программу правительства. нет, не

 находим.  Сняв  шестилетний мараторий на право продажи земли, мы

 еще   не  получим  возможности  дать  стране  необходимые  40-45

 миллионов  тонн  зерна в год. Если мы хотим получать урожайность

 не  20  центнеров с гектара, а 35, валовый сбор -50-55 миллионов

 тонн,  то  мало  принять  в программе пункт, что под урожай 1997

 года  будет  внесено  1, 9 миллионов тонн миниральных удобрений.

 Дай  бог, чтоб в этом году под урожай будущего года была внесена

 в почву хотя  бы третья часть названого количества.

      В    программе    декларируется   поддержка    собственного

 производителя.   Но   дальше  декларации  дело,  увы,  не  идет.

 Ничего  конкретного в этом направлении не делается, господствует

 идеология  нахлебничества,  побольше набрать кредитов и проесть.

 Думаем ли мы о том, что все взятые кредиты прийдется возвращать,

 к  тому  же  с  процентами.  Проводя такую политику и впредь, мы

 должны  признать, что таким образом мы можем  погубить не только

 наше  будущее,  но  будущее наших детей и внуков. Чтобы этого не

 произошло,  надо  твердо  усвоить, что никакой добрый дядя из-за

 границы   не  станет  вытаскивать  нас  из  пропасти  из  благих

 побуждений,  поступаясь своими интересами и выгодами. Выход надо

 искать  самим,  опираясь  на  собственные силы, промышленность и

 сельскохозяйственное     производство.   Резервы   там   имеются

 огромные, надо только распорядиться ими по-хозяйстки.

      Закончить  свое  выступления  я хотел бы на оптимистической

 ноте,  что  Украина -это огромное государство с большим будущим.

 Западные   эксперты   утверждают,   что   наша  страна  способна

 прокормить  1  миллиард  200  миллионов  человек если работать и

 хозяйствовать  как  следует.  Как аграрий, я хочу напомнить, что

 нам  следует изменить курс по отношению к селу и к земле, они за

 это отблагодарят сторицей.

      В подтверждение этого хочу привести слова класиков, что при

 рациональной  системе  хозяйствования  производительность  почвы

 может  быть доведена до такой степени, что она будут повышена из

 года  в  год, в течении неопределенного периода времени  пока не

 достигнет  высоты,  о  которой  мы  сейчас  едва можем составить

 представление.  А  это  возможно  с  приложением  науки, труда и

 капитала.

      Что  касается самой программы, предложенной Правительством,

 считаю,  что  она  может  быть  принята с учетом тех замечаний и

 предложений, высказанных народными депутатами.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.   Слово  має  депутат  Сирота  від  Конституційного

 центру, за ним виступатиме Косів від комісії.

 

      СИРОТА.  Шановні  народні  депутати!  Шановні  члени Уряду!

 Очевидно  я  не  відкрию  великої  таємниці,  якщо скажу, що для

 більшості   людей   немає   жодної   різниці  між  виконавчою  і

 законодавчою  владами.  Для  людей  ми  одна державна влада, яка

 повинна   забезпечити   вирішення  найболючіших  проблем  нашого

 суспільства.

      Зрозуміло,  які  сьогодні  це  проблеми.  Вже  не розмір, а

 своєчасна  виплата  заробітної плати і пенсій. Проблема світла і

 тепла,   так   зване  забезпечення  країни  енергоносіями,  саме

 вирішення  цих  найболючіших  проблем повинні бути ключовими для

 поданої програми.

      Адже  довгострокових програм у нас просто не виходить, за 5

 років  існування  держави,  ми  вже  розглянули  їх  більше  10,

 зрозуміло, що популярні заклинання типу: я люблю свій народ, тут

 не  допоможуть, необхідні реальні зрушення в економіці, потрібна

 соціально-справедлива  система, розподілу отриманих через бюджет

 прибутків.

      Що   сьогодні   гальмує  виробництво,  це  основне  джерело

 надходження до бюджету, очевидно гігантська взаємозаборгованість

 підприємств.  Відсутність обігових коштів, неспроможність банків

 до    нормального    виробника.    Недосконала    тисячу   разів

 розкритикована система оподаткування.

      Чи  є  у  програмі  діяльності Кабінету Міністрів механізми

 вирішення  цих  проблем, без сумніву, але в більшості загального

 напрямку  і характеру, що мають дещо декларативний і неконкретну

 реалізацію.

      Чи  міг Уряд зробити в цих умовах більш досконалу програму,

 думаю, що навряд. Саме тому треба позитивно сприйняти готовність

 Кабінету   Міністрів   конкретизувати   і   деталізувати  подану

 програму.

      Врахувавши    у    своїй   роботі   пропозиції   депутатів,

 передбачивши   відповідальних   і   сроки   виконання,   джерела

 фінансування,  перелік  необхідних  законопроектів  та  постанов

 Кабінету Міністрів.

      Тобто забезпечити основні засоби реалізації програми. Треба

 використати   і   потенціал  створений  при  Кабінеті  Міністрів

 аналітично-консультативної   ради,   в   той  же  час  хотів  би

 зупинитися  на  дещо  іншому  аспекті  проблеми. Сьогодні досить

 просто  бути  в  ролі  відстороненого судді, який схвалює, чи не

 схвалює, а потім спостерігає, що вдалося зробити урядові, а чого

 не вдалося, вдалося виконати заплановане чи ні.

      Ми  повинні  сьогодні запитати в себе, а чи готова Верховна

 Рада  законодавчо  підтримати  і  забезпечити  виконання поданої

 Програми. І тут може бути скоріше негативна відповідь. Достатньо

 проаналізувати  результати півторамісячної роботи Верховної Ради

 України  на шостій сесії. Чим ми можемо похвалитися, які важливі

 для  життя  суспільні,  нашого  суспільства  закони і рішення ми

 прийняли?  Що  ми  зробили  для впровадження основних положень і

 статей нової Конституції України в правове поле нашої держави?

      Хвалитися   абсолютно   нічим,   хіба   що  півтора  місяці

 розглядали Закон про Конституційний Суд і досі його не прийняли,

 як   і   не  обрали  повністю  нашу  квоту  суддів  до  цього  ж

 Конституційного  Суду. Навіть не змогли привести у відповідність

 до  Конституції структуру Верховної Ради. Так і працюємо замість

 комітетів  у комісіях, які, до речі, не мають права законодавчої

 ініціативи.   Навряд  чи  це  може  бути  добрим  прикладом  для

 суспільства.

      Тому,   без   сумніву,   розуміючи  політичну  необхідність

 схвалення  поданої  Програми ми повинні чітко усвідомити, що для

 її  реалізації  потрібна  структуризації  і самої Верховної Ради

 України.  Перехід  від  великої  кількості  депутатських груп до

 сформованих   парламентської   більшості   і   опозиції.   І  ця

 парламентська  більшість  разом  з  Урядом і Президентом повинна

 взяти  на  себе всю повноту відповідальності за все, що сьогодні

 відбувається в державі, разом виконуючи і реалізовуючи положення

 схваленої Програми.

      Така  позиція  групи "Конституційний центр". Цього сьогодні

 чекають від нас люди, і це ми повинні з вами зробити.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Слово має депутат Косів.

      Я  прошу  всіх  виступаючих торкатися предмету обговорення,

 тобто Програми дій Кабінету Міністрів. Інші питання ми обговорим

 іншим разом. Так же?

 

      КОСІВ.  Шановні  колеги  народні  депутати,  шановні  члени

 уряду!  Я  маю  доручення  оголосити міркування комісії з питань

 культури і духовності щодо запропонованої урядом програми.

      Отже,   на   нашу  думку,  програма  має  бути  конкретною,

 зорієнтованою   на   практичну  реалізацію  стратегічного  курсу

 економічних    реформ,   вона   має   враховувати   необхідність

 якнайшвидшого   розв'язання   гострих   соціальних   проблем   і

 досягнення  реальних  змін  у  поліпшенні  добробуту  населення.

 Очевидно  що  у гуманітарній сфері українського суспільства мала

 би бути надана першочергова вага, про що слід було сказати уже в

 першому  абзаці  преамбули. Навіть якщо не заявити про пріоритет

 гуманітарного   розвитку,   то   бодай   зазначити  що  програма

 діяльності   передбачає  також  пріоритетну  підтримку  розвитку

 національної   культури   і  нарощення  духовно-інтелектуального

 потенціалу  суспільства,  без  цього,  ми  переконані, неможливі

 здобутки в економічній сфері.

      Тим  часом як завжди головні наголоси в програмі поставлені

 на  економічних, фінансових, зовнішньоекономічних проблемах, які

 справді  заслуговують на першочергове розв'язання, але відомо що

 без   чітко   окресленої   і   підтриманої   фінансово  державою

 національно-культурної       політики,      соціально-економічні

 перетворення в Україні не будуть динамічними.

      І  ці  5  років незалежного буття нашої держави переконливо

 довели,  що  подолати  економічну  кризу  та гостроту соціальних

 суперечностей  не  можливо  без  відродження  своєї національної

 самобутності,     без     об'єднання     суспільства     навколо

 загальнонаціональної ідеї і консолідації нації.

      Не заперечуючи, а навпаки підтримуючи конкретні заходи, які

 зазначені в розділі "Гуманітарна сфера" і які свідчать про кроки

 з  боку  держави  в напрямку підтримки культури, освіти, охорони

 здоров'я,  соціальної  політики  з проблем сім'ї, жінок, молоді,

 дітей,  фізичної  культури  і спорту; збереження міжнаціональної

 злагоди,  налагодження  гармонійних  стосунків  між  державою  і

 Церквою, розвитку туристичної галузі.

      Все-таки слід сказати, що цей розділ не розкриває державної

 стратегії   гуманітарного   розвитку  українського  суспільства.

 Складається  враження,  що  міністерства й відомства подали свої

 пропозиції,  які,  на  їх  думку, можуть бути (або повинні бути)

 реалізовані,   намагаючись   не   розлютити   високе  начальство

 непомірними для фінансових можливостей держави претензіями.

      На  нашу  думку,  насамперед  слід було б розкрити, як буде

 здійснюватися  формування нових комплексів цінністних орієнтацій

 українського   суспільства,  як  буде  реалізовуватися  політика

 національної   самоідентифікації   і   формування   українського

 суспільства    як    єдиного   духовного   організму,   ключовою

 організуючою   ідеєю   якого   повинна  бути  загальноукраїнська

 національна   ідея.  Тому  проблеми  національної  ідетничності,

 збереження  і  посилення  суспільної  ролі  української  мови як

 державної,   відродження  і  збереження  національних  традицій,

 морально-релігійних цінностей повинні б зайняти відповідне місце

 в Програмі.

      Очевидно,  що  мала  б  бути  розроблена в найближчі місяці

 діяльності   Кабінету   Міністрів  загальнонаціональна  державна

 програма  під  назвою  "Українська  мова"  як  відповідна дійова

 реакція  на  статтю 10 Конституції України. І має бути створений

 відповідний  підрозділ  в  Уряді  України  для  реалізації  цієї

 програми.  На  жаль,  у  розділі  "Гуманітарна політика" ніде ні

 словом  не  згадано про українську мову як про мову державну, як

 про хранителя і виразника культурної політики держави...

      На  нашу  думку,  обов'язково  слід  зазначити,  як держава

 планує  передбачити  і  передбачає  врегулювати процеси розвитку

 національної  культури. Зокрема, як буде здійснюватися фінансова

 підтримка   тих  сфер,  без  яких  держава,  як  інтелектуально-

 культурий організм, не може ефективно розвиватися.

      Мова  іде  передусім про видавничу діяльність. Зокрема, про

 захист і підтримку українського книжкового ринку і національного

 видавця,   який   друкує   україномовну   книжку,  про  розвиток

 художнього   мистецтва  і  народних  промислів,   про   розвиток

 української естради, про діяльність будинків культури, бібіотек,

 театрів,   музеїв,  кінотеатрів.

      Здавалося  б,  проблема українського кінематографу мала б в

 решті решт зазвучати в Програмі діяльності Кабінету Міністрів не

 лише  1  рядком,  який зводиться ось до чого: Здійснити в 1997 -

 1998  роках  структурну  перебудову  галузей  кінематографії  та

 забезпечити  її  державну  підтримку.

      Як  забезпечити, в яких формах? Чому не зазначено стабільне

 фінансування цієї галузі культури? Ми мусимо чітко визначити, що

 для  держави  має першочергове стратегічне значення. А чим можна

 поступитися?

      Програма  передбачає передачу об'єктів соціально-культурної

 сфери  на  обслуговування  місцевих  бюджетів в той час, коли не

 указані  місецві  джерела її фінансування.

      Необхідно розробити на державному рівні механізм трансляції

 національних культирних цінностей Укрраїни у світовий культурний

 простір.

      Взагалі  в  цьому  розділі  доцільно було б проголосити про

 розробку   загальної  Державної  програми  розвитку  культури  і

 мистецтв, в  якій  були  б  визначені  пріоритетні  напрямки  та

 стратегічні  завдання  в  цій галузі.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Слово  має  Кочерга  Віктор  Герасимович,  за  ним

 виступає Квятковський  від  фракції "Реформи".

 

      КОЧЕРГА,  122  Добропольский  избирательный округ, Донецкая

 область, фракция "Коммунисты Украины".

      Уважаемый Павел Иванович, уважаемый Александр Александрович

 мы  регулярно  встречаемся  со  своими  избирателями, и люди нам

 постоянно  задают  вопросы: есть ли хоть какая-нибудь надежда на

 улучшение жизни, когда же прекратится этот массовый обвал?

      Эти  вопросы  ставят  ветераны  войны и труда, чьими руками

 была  построена  экономика  некогда  могучего государства, чьими

 жизнями  это государство  было  спасено   от  порабощения.

      Эти  вопросы  задают  рабочие  и  крестьяне,  пока  что еще

 имеющие  работу,  а  также те, которы е уже не имеют работы. Эти

 вопросы задают молодые люди, которы ене знают, куда себя  деть.

      Люди  все еще верят в средства массовой информации, которые

 постоянно  твердят  о приостановлении спада производства, о том,

 что  якобы  оно  уже  будет  наращиваться  в будущем году, и так

 каждый  год  повторяется.  С  чем  связывают,  безусловно,  свои

 надежды на  улучшение  жизненного  уровня.

      Но,  к  сожалению, оснований для оптимизма, для того, чтобы

 мы  людей хоть как-то обнадежили, у нас пока для таких заявлений

 оснований  нет.

      Такова,   к  сожалению,  реальность  жизни,  основанная  на

 обкективном  анализе  действий  и Правительства, и Президента, и

 Верховного   Совета.

      На  истинных  результатах  реализации предыдуцих программ и

 предлагаемой   программы  действий  правительства.

      Да  и  было  бы  наивным ожидать чего-либо другого, так как

 исполнителями  и проводниками являются все те же лица, все те же

 руководящие  деятели  с  небольшими  перестановками.

      Составленная на основе губительной для народа и государства

 либерально-монитаристской    политики   программа   деятельности

 Кабинета Министров Украины является развитием этой политики.

      Не  отрицаю,  что предложенная Верховному Совету программа,

 да  и доклад Павла Ивановича Лазаренко сегодня в целом правильно

 определяет   социально-экономические  ориентиры.  Это  и  защита

 отечественного   производителя,   и   государственная  поддержка

 топливно-энергетического  комплекса, а также аграрного сектора и

 создание  мощного экспортного потенциала и уменьшение налогового

 пресса   и   своевременная   выплата  заработной  платы,  других

 социальных выплат -все это мы коммунисты одобряем и, безусловно,

 готовы даже сегодня поднять две руки за.

      Однако,  одно  дело  провозгласить,  а  другое найти способ

 реализации и реализовать, чтобы провозглашенные лозунги не стали

 в  очередной  раз декларацией. А такая перспектива, к сожалению,

 может повторится.

      Рассмотрим  лишь  некоторые  разделы  программы. Наконец-то

 правительство  (и  я  должен сказать, что в этом большая заслуга

 нынешнего  премьера  Павла  Ивановича  Лазаренко,  Вице-премьера

 Дурденца)   осознало   необходимость  государственной  поддержки

 угольной   промышлености.   решение   это   и  хотя  значительно

 запоздалое,  но  верное. Анализ показывает уже сегодня, что даже

 те  ограниченые  финансовые  вливания,  которые  были  вложены в

 угольную  промышленость,  каким-то  образом оживили деятельность

 некоторых производственных обкединений по добыче  угля.

      Казалось  бы  эту  стратегическую линию надо бы развивать и

 дальше.  По данным Минугля угольная отрасль располагает сахарным

 фондом способным при его нормальной эксплуатации давать ежегодно

 сейчас  180 миллионов тонн угля в год.

      Однако,  политики  развития  угольной  отрасли,  отвечающие

 интересам   народа   и  государства,  предлагается  политика  на

 дальнейший  ее  развал.  В  угоду  западным хозяевам планируется

 закрытие  ряда  шахт,  намечается  крайне ограниченое финансовое

 вложение,  которое  обеспечит  добычу  угля  не  более,  чем  70

 миллионов тонн угля в год.

      Правда  сегодня  павл Иванович нас порадовал тем, что якобы

 перечень  тех  предприятий  угольных  будут сокращаться, которые

 будут закрываться. Но однако непонятно за счет каких источников.

 То  ли найдены дополнительные средства для того, чтобы вложить в

 угольную отрасль, то ли за счет каких-то других.

      Парадоксально товарищи, что целый регион, в недрах которого

 огромные  запасы  энергии  и  тепла, уже сейчас порушен в мрак и

 холод.  В  моем  Добровольском  избирательном  округе отключение

 электроенергии  сейчас  длятся  по  10-11  часов,  из-за чего не

 работают   детские   сады,  предприятия  общественного  питания,

 портятся   продукты   питания.  Начались  массовые  инфекционные

 заболевания, не ведутся или сорвана сама подготовка к зиме из-за

 того,  что невозможно было проводить ремонтные работы котельного

 хозяйства.

      Опасная   игра   в   передаче   социальной  сферы  угольных

 предприятий на баланс местных Советов привела к срыву подготовки

 жилищно-коммунальных обкектов к зиме в ряде других городов.

      Постановлением   Правительства   от   11   июня  1996  года

 предусмотрено финансирование котельных переданых местным Советам

 от Минуглепрома. Постановление принято, а деньги не перечислены.

 Словом,  товарищи, Донбасс в опасности. Пока еще Донбасс дышит и

 существует,  на  его  возраждение  требуется  особое внимание со

 стороны  государства. Мы уверены, что спасая Донбасс, мы спасаем

 наше государство, Украину, ее независимость, ее будущее. И здесь

 ничего  нового  изобретать  не  надо. Не надо изобретать и новую

 энергетическую   национальную   программу,  о  чем  говорится  в

 программе,    надо    выполнять   намеченное,   надо   выполнять

 энергетическу  национальную  программу   утвержденную  в текущем

 году   Верховным  Советом  Украины,  и  в  частности  в  которой

 предусмотрено ввод новых мощностей.

      И  еще,  товарищи,  одна  проблема. Речь идет о тех  мерах,

 которые   предусмотрены   в  программе,  о  мерах  по  борьбе  с

 преступностью.  Наш  граждание, еще  недавно  ощущавший  на себе

 всестроннюю  заботу  государства,  в том числе и заботу о защите

 его  жизни,  здоровья,  чести  и достоинства, оказался абсолютно

 незащищенным  перед  валом  преступности  в результате "мудрой и

 дальновидной политики" наших капитализаторов.

      В  связи  с тем, что обществу был навязан капиталистический

 путь  развития,  а капитализму присуща его храническая болезнь -

 это  преступность, неободимо было принять такие меры, которые бы

 усилили  репрессивный  аппарат. Я заканчиваю. Но, к сожалению, в

 программе  вы  видим  значительное  сокращение  ассигнований  на

 содержание  органов  внутренних  дел  и  других административных

 органов, я считаю, что финансировать по остаточному принципу эти

 отрасли  мы  не можем, эти органы, не можем, иначе мы погрузимся

 во мрак приступности.

      Благодарю за внимание.

 

      ГОЛОВА. Від реформ має слово Ігор Васильович Квятковський.

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ  І.  В.  Шановні  народні  депутати,  шановний

 Голово, шановний Прем'єр-міністр.

      Будь яка програма уряду якимось чином намагається зрозуміти

 і  опанувати  соціальні  економічні  процеси,  що відбуваються в

 суспільстві.

      Важко  аналізувати  під таким кутом запропоновану програму.

 Складається  враження,  що  вона  готувалася  не  для  реального

 виконання,  а  для  того, щоб тільки знайти її підтримку тієї чи

 іншої частини парламенту.

      Тому  цілком очевидно, що стрижень у неї відсутній. Це щось

 аморфне,   в   якому   прояви   елементів   усвідомлення  деяких

 економічних  процесів  стоять поруч в тезі тем, які взагалі не є

 нормами цього документу.

      Відсутня  відповідь  на  головне  питання,  яким чином буде

 виконуватися  програма.  Ось  чому коли порівнюєш декларацію про

 наміри  зменшення  податкового  пресу,  з  відповідним  розділом

 програми  то  переконуєшся,  що  податковий  прес  не  тільки не

 зменшився, а навпаки ще зросте.

      Пропонується  читати  між  рядками,  зменшення  податкового

 тиску,  можливо  тільки  при зменшенні соціальних програм, тобто

 відсутні  розуміння того, що соціальних тягар є прямим слідством

 непомірного   податкового  тягару.  Який  приводить  до  зупинки

 виробництва,  викидає  людей  на  вулицю, що викликає збільшення

 видаткової   частини  бюджету  і  змушує  збільшувати  соціальні

 програми.

      Це  також  пов'язано  з  так званою іноземною інвестиційною

 хворобою  нашого Уряду, яка ще більше загроблює наше виробництво

 і збільшує безробіття, цілком очевидно, що найбільшим інвестором

 в  будь-якій  країні  є власне населення, яке інвестує економіку

 через   витрати   заробленої  заробітної  плати  купуючи  товари

 власного  виробництва.  Орієнтація  на  іноземні кредити, які до

 того  ж  зв'язані  не  тільки  підтримує  іноземні підприємства,

 загроблюючи  власні,  а й накладає зобов'язання на наші майбутні

 покоління працювати на погашення цих кредитів.

      Чи можна підтримати такий напрямок в діяльності Уряду, коли

 при  переоснащенні  Зміївської ДРЕС пропонується брати іноземний

 зв'язаний кредит, розміщуючи замовлення на турбогенератори не на

 нашому підприємстві, яке ті ж турбогенератори вриобляє не гірше,

 а  на  німецьких  заводах. Звідки ж буде братися заробітна плата

 для  наших  людей, звідки ж візьмуться надходження до Державного

 бюджету на соціальні програми?

      Або  славнозвісний  бензиновий кредит, який був протягнутий

 через  наш парламент. Мало того, що після нього ми не загружаємо

 роботою  наші  нафтопереробні  виробництва, ми до того ж купуємо

 фактично  пальне  за  цінами  вище,  ніж світові, і перетворюємо

 Україну  в  зливну  яму,  яка  потрібна  іноземному  бізнесу для

 підтримки світових цін.

      Очевидно,  що  громадяни  України не потребують подачок від

 Уряду  у  вигляді  субсидій. Їм потрібна робота, яку може надати

 тільки політика реального зменшення податкового тягаря.

      Деякі дії Уряду можна порівняти з дією нейтронної бомби. Як

 інакше  назвати  стан, коли енергетичні підприємства відключають

 електроенергію  від  тих  підприємств,  які  працюють і не мають

 заборгованості  по  енергоносіям. Про які інвестиції після цього

 можна  казати?  Навіщо  тоді  ці  інвестиції підприємствам? Де ж

 взятися заробітним платам чи пенсіям?

      А   політика   -виключно   зосередження   зусиль  Уряду  на

 експортоспроможних  виробництвах.  Ми  всі  чудово розуміємо, що

 переважна  частина експорту з України на сьогодні -кце продукція

 шкідливих  виробництв.  У  наших металургійних і хімічних містах

 вже  не  можливо  жити.  А  ми  ще  більше  їх гробимо. Чи можна

 погодитись   з  політикою  перетворення  України  в  європейську

 свалку?

      Я  спеціально  не торкався позитивних моментів Програми, бо

 тут  було  кому  проце  казати.  Крім  того, ми свідомі того, що

 принципово  іншого  Прем'єр-міністра  та  уряду цей парламент не

 затвердить.   Приймаючи   це   як  данність,  депутатська  група

 "Реформи"   вважає,   що   подану  програму  уряду  потрібно  не

 відхилити,  а  відправити  на  доопрацювання.  Це думка у нас ще

 більше укріпилася після того, як ми побачили роздні зауваження і

 пропозиції,  котрі  враховані  при  доопрацюванні,  жодних наших

 поправок  нажаль  не  враховано,  як  наприклад, блок податкових

 поправок  та  подолання  кризи  неплатежів, депутат..... нова та

 інші.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Слово має від комісії з питань соціальної політики

 депутат Буздуган, за ним виступатиме Череп.

 

      БУЗДУГАН Ю.О.

      Дякую. Шановні колеги, ми вже маємо гарний народний звичай,

 що  кожного  року  в жовтні приймати Програму Уряду. Справа не в

 тому,  приймемо  ми  цю  Програму чи не приймемо, питання стоїть

 трохи інакше: якщо ми не приймемо цю Програму чи стане гірше від

 цього  людям, і якщо ми приймемо цю  Програму чи стане легше від

 цього людям?

      Нажаль  жоден  з урядовців з ким я зустрічався не переконав

 мене що ця програма, яку ми приймаємо, виведе Україну з кризи. І

 в  мене  до  вас  є питання чи є тут в цьому залі люди, які в це

 вірять?  Дякую.  Є  такі люди. Слава Богу, ми це ще побачимо під

 час голосування.

      Далі.  В принципі чи вихід можливий чи неможливий? Програма

 уряду  базується на двох китах: приватизація і лібералізація. На

 цих  двох  китах  базувалася  програма  95,  94  року,  наслідки

 виконання  цих  програм  відомі.

      Дискуючих  я  пропоную  перевести  в кулуари, прошу мене не

 перебивати.

      В  принципі що нам треба зробити з економікою? Тут виступав

 депутат   Голубченко,   188   округ,   і   казав,  що  у  нас  є

 макроекономічна   стабілізація.   Вибачте,   чого-чого,  а  саме

 макроекономічної  стабілізації  у  нас  немає -розвалений баланс

 споживання,  розвалений  міжгалузевий баланс, і платіжний баланс

 теж  знаходиться  в такому кризовому стані, що я навіть не знаю,

 що про це говорити!..

      Який  комплекс  заходів  буде направлений на повернення, на

 стабілізацію цих трьох балансів? Цих моментів я не вичитав.

      В  принципі,  вихід  можливий? Вихід, в принципі, можливий.

 Бог з ним, не будем вимагати від цієї Програми зразу усього, щоб

 вона  вивела  Україну  з  кризи. Давайте попросимо ну хоч якийсь

 мінімум!  Для  мене от як для голови Комісії соціальної політики

 та праці цей мінімуму -це, по-перше, погашення заборгованості по

 заробітній платі. Але цей момент обійдений! Тобто там говориться

 про  те, що в бюджетній сфері заборгованість буде гаситися через

 наповнення  бюджету.  Вибачте,  а позабюджетна сфера?! Уряд же ж

 теж  несе  відповідальність  за позабюджетну сферу!.. За рахунок

 тієї економічної політики...

      Тому  я  не  буду  говорити  довго, я зразу хочу сказати. Я

 підтримую позицію, коли... колеги Суслова про те, що цю Програму

 спочатку  треба доопрацювати, а вже потім приймати чи за основу,

 чи в першому читанні, чи ще якось...

      Хочу сказати: слава Богу, досвід у нас є - якщо ми схвалимо

 хоч якось цю Програму, більше ми її не побачимо!..

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Слово  має депутат Череп Валерій Іванович,

 від  Комісії  з  питань  базових  галузей.  За  ним  виступатиме

 Симоненко Петро Миколайович.

 

      ЧЕРЕП В.І.

      Білопільський виборчий округ. Шановні колеги!

      Хід  обговорення  на  сесії  Програми  діяльності  Кабінету

 Міністрів підтвердив прогноз, що точки зору до оцінки Програми з

 боку народних депутатів є полярні, і це цілком природньо.

      Безперечно,  до  плюсів  Програми  належить те, що вона має

 довготривалий  характер.  Розробникам програми влдалося створити

 чітку  і  послідовну  схему  подання  аналітичного матеріалу. Як

 кажуть,   приземлити,   тобто   наблизити   до   реалій   процес

 реформування  основних  галузей.  В  багатьох  розділах уникнути

 прорахунки своїх попередників.

      Не   викликає   сумніву   і  вибір  стратегічного  напрямку

 Програми - підтримка вітчизняного товаровиробника.

      Добре,    що    розробники    програми   ваідмовились   від

 "експерименту" минулого року, коли нав'язали лиш шкідливу теорію

 розробки  і  затвердження  бюджету  без  контрольних  цих  плану

 соціально-економчного  розвитку  України.

      До  чого це призводять такі експерименти видно з негативних

 наслідків реалізації бюджету  в поточному році.

      В    програміна    досить   високому   професійному   рівні

 відпрацьовані  окремі  важливі  розділи,  в  тому числі і те, де

 йдеться про  структурні  конкретні   галузі економіки України.

      Якщо  бути  об'єктивним,  запропонована  програма може бути

 серьйозною основою для проведення подальших економічних реформ в

 державі.

      В  той  же  час,  розробникам  програми не вдалось уникнути

 серьйозних прорахунків і недоліків. А саме: відсутність техніко-

 економічного обгрунтування прорами дало привід багатьом опонетам

 говорити   про  те,  що  програма  має  декларативний  характер.

 Відсутність  розрахунків  ставить  під  сумнів реальність деяких

 розділів програми, пов'язаних з великими капітальними витратами.

      Але  доповідь прем'єр-міністра Павла Іванолваича Лазаренка,

 грунтовні  відповіді  на чисельні запитання позитивно спрацювали

 на актив  Програми Уряду.

      Далі.   Не   дуже   чітко   в  програмі  виписано  проблему

 взаємоплатежів.  Вирішення  цієї  проблеми  не під силу окремому

 підприємству,  а  часто  і  в  цілому галузі. Потрітбно на рівні

 держави  провести  систему  взаємозаліку.  Тому  і не дивно,  що

 розробиники  програми  знайшли  не зовсім вдалу модель вирішення

 проблеми платіжної кризи, яка залишається однією з найскладніших

 нерозв'язаних  проблем  національної економіки.

      Питання  відродження вітчизняного виробництва -задача супер

 складна.  Підтримка  вітчизняного  товаровиробника  -це вихід на

 якісно    новий    технологічний   рівень   виробництва,   тобто

 врповадження   нових  технологій,  а  це,  як  правило,  валютні

 надходження ,  які відсутні на  більшості підприємств.

      Тому  хотілось  би,  щоб  в програмі були чітко розставлені

 акценти   по   структурній  зміні  на  рівні  галузевого  рівня.

      Проведена робота по відтворенню на сучасному технологічному

 рівні  виробництва  конкурентноспроможної  продукції.  А це нові

 технології,  і,  ясна  річ,  енергозбереження.

      Насупне.  Багато  розмов  ведеться  навколо  постанови  про

 преедачу  житла  з  соціальної  сфери  з  балансу підприємств на

 місцеві Ради.

      Указ Президента тут не виконується. Ясно, що т реба змінити

 механізм  реалізації  цього документу.

      В   той  ж  е  час  розробники  програми  уже  заздаленіддь

 педебачили своє право на пояснення невиконання цього розділу.

      На  сторінці  66 записано, що передача планується, цитую, в

 межах  наявності  бюджетних коштів. Яких коштів? Все це потрібно

 конкретизувати  при  затвердженні  Державного бюджету і місцевих

 бюджетів.

      Далі.   Відродження   вітчизняного   виробництва  за  умови

 реконструкції  промисловості  та  впровадження  нових технологій

 закономірно  призведе  до  скорочення  робочих місць. Планується

 закриття  шахт,  десятки  інших  підприємств.

      Сьогодні  зовсім  або  частково  не мають роботи більш як 4

 мільйони  чоловік,  в  той  же  час,  як  статистика  фіксує  як

 безробітних   тільки  тих  громадян,  які  звертаються  в  Фонди

 зайнятості.  Це,  ясно,  самообман. Тому настав час легалізувати

 безробіття і терміново підготувати програму Уряду по соціальному

 захисту  людей  і  створенню  нових  робочих  місцю.

      Причому  це  питання  треба  затвердити  законодавчо.

      Декілька   слів   про  соціальний  захист  громадян.  Лінія

 розробки програми на максимальне скорочення пільг, м'яко кажучи,

 негуманна.  На  квитках  в  тролейбусі та на скороченні субсидій

 населенню дірки  в бюджеті  не  залатаєш.

      Абсолютна  більшість  людей,  які користуються пільгами, це

 пенсіонери, малоімущі, інваліди, тощо. Треба енергію працівників

 міністерства  фінансів  та мінєкономіки зосередити на формуванні

 збільшення доходної частини бюджету за рахунок зростання обсягів

 виробництва.  І  зробити це треба при затвердженні бюджету. Це і

 буде    отим   реальним   шляхом   до   підтримки   вітчизняного

 товаровиробника.

      Відповідальність за прорахунки в податковій системі повинні

 взяти   на   себе  парламент  і  Уряд.  В  програмі  цей  розділ

 складається  з  15  пунктів  і  всі  вони  починаються  словами:

 скасувати,  врегулювати,  упорядкувати  і  тому  подібне. На мій

 погляд,  всі ці слова треба замінити одним словом -реформувати і

 крапка.

      Указом   Президента   створена   єдина   робоча   групу  по

 реформуванню   податкової   системи,  але  із-за  організаційних

 негараздів  працює  вона  малоефективно  і  мляво. На мою думку,

 роботу  групи повинен взяти під свій особистий контроль особисто

 Прем'єр-міністр  Павло  Іванович  Лазаренко.  І я впевненний, що

 результати будуть.

      Наступне.  Зрозуміло, що житлова проблема для кожної людини

 питання  актуальне.  І  за  відсутності коштів обсяг будівництва

 житла скоротився у тричі. Програма передбачає підтримку громадян

 в  будівництві  індивідуальних  оперативного житла, в тому числі

 шляхом  надання  довгострокових  кредитів  через сітку епотичних

 банків.  І це добре. Але в програмі записано, а в представленому

 бюджеті  на  житлове  будівництво не передбачено не копійки. Цей

 розділ треба добре конкретизувати.

      І  останнє.  На  мій  погляд,  треба більш чітко в програмі

 виписати  пріоритети.  На думку нашої комісії, -це повинно бути:

 агрокомплекс,   енергокомплекс,  вугільна  промисловість,  чорна

 металургія.  Було б доцільно до пріоритетам відпрацювати окремий

 розділ,  максимально конкретизувати з обов'язковими розрахунками

 вартості  кожного  розділу. Якщо цього не зробити, то пріоритети

 чекає доля їх попередників, тобто харчову і легку промисловість,

 де темпи падіння обсягів виробництва у поточному році в 2-3 рази

 перевищує загальний спад виробництва.

      Шановні колеги, безперечно, ідеальних програм не буває, але

 до ідеального треб а максимально наближатися. Схвалення програми

 діяльності  Кабінету Міністрів -це надання мандату довіри новому

 Уряду.  А  те,  що  Уряд  має серйозні наміри, проце ми сьогодні

 почули.

      Тому пропозиції нашої комісії:

      1.   Програму   діяльності   Кабінету  Міністрів  схвалити.

 Кабінету   Міністрів  розробити  план  дій  Уряду  по  виконанні

 програми  діяльності  Кабінету  Міністрів. Максимально наповнити

 його конкретикою,  чітко продумать механізми контролю.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Слово  має  Симоненко Петро Миколайович із фракції

 комуністів, за ним виступатиме Дронь.

 

      СИМОНЕНКО П.М.

      Уважаемые народные депутаты! Фракция коммунистов разработке

 программы деятельности Правительства придавала и придает большое

 внимание,  так  как  рассматривает  ее  как  главный нормативный

 документ, определяющий судьбу и будущее Украины и нашего народа.

      Поэтому   в   процессе   подготовки   программы  нами  были

 направлены  предложения  в рабочую группу и Президенту в надежде

 на  обкективную их оценку не с позиции политических амбиций, а с

 учетом  интересов  государства  и  граждан  Украины.  Мы  отдаем

 должное   выводам   и  предложениям сделанным  в  докладе  Павла

 Ивановича  Лазаренка  на  сегодняшней  сессии,  раскрывающим всю

 глубину  проблем   поражденных  тотальным и затяжным кризисом во

 всех сферах жизнедеятельности общества.

      Рассматрвая  любую  программу  деятельности  Правительства,

 надо  ответить  на главный вопрос: какую экономику мы развиваем?

 Идустриального государства, аграрного или сырьевого? Это седьмая

 программа   шестого  правительства  за  последние  пять  лет.  А

 результатах    реализации    предыдущих    программ,   а   также

 импортированой  з  запада  политики  доведше  страну  до  потери

 экономической  независимости  Украины,  колониального состояния,

 национальной  катастрофы,  народ,  у  которого  по сути дела все

 отобрали   то,   что   было  ранее  гарантировано  и  защищалось

 Конституцией.

      На  вопрос:  экономику  какого  государства  строим?  Ответ

 находим  сегодня  в программе, главным разработчиком которой был

 Виктор   Михайлович  Пинзеник.  В  машиностроительном  комплексе

 закрыть   126   производств   и   цехов,  в  металлургическом-12

 производств,   в   химической   промышленности      мощности  по

 производству  700  тысяч  тонн серы в год, 600 тысяч тонн серной

 кислоты,  330  тысяч  тонн метанола, в легкой промышленности -30

 предприятий,  в  угольной  -более  100  шахт. Есть тут некоторые

 поправки, о них сегодня Павел Иванович уже говорил.

      Разработчика  программы,  по нашему глубокому убеждению, не

 интерисует  судьба миллионов тех рабочих и их семей, но уж очень

 (простите,  Виктор  Михайлович,  не обижайтесь),  очень уж хитро

 закладываете   вы   политику   перманентной   колонизации  через

 увеличение  экономической  зависимости  Украины  от  иностранных

 инвестиций    и   предлагаете   для   этого   капитала   дешевую

 высококвалифицированную   рабочую   силу,   по   дешевке  мощный

 производственный     потенциал,    так    как    главный    путь

 реструктуризации   видите   лично   в  банкротстве  предприятий.

 Предлагаете     развитую     производственную     и    социальну

 инфраструктуру,  знаете,  что  в  этом  есть  у  вас сторонники,

 которые  поддержат  ваше  предложение  и  может  быть даже легко

 поддающиеся  различному  влиянию  и  корумпированости со стороны

 государственной  бюрократии.  И  надо  прямо  сказать,  что этой

 программой  пытаются соеденить политику ограбления, и разрушения

 с умиляющими декларациями о стабилизации.

      Павел Иванович, поверьте искрене я был, прости грубо скажу,

 дику удивлен, когда у Виктора Михайловича спросил, говорю Виктор

 Михайлович вы под эту програму баланс делали. Не робили і робити

 не  будемо.  Я  думаю,  что  это  не государственный подход, и с

 такими людьми надо сегодня серьезно проводить работу если они не

 думают   какие   рессурсы  могут  быть  использованы  под  такие

 программы.

      Вызывает  мягко  говоря  удивление,  что  вполне правильные

 задачи   и  выводы  не  сочитаются  с  сущьностнымы  параметрами

 программы с механизмами и методами реализации задач, более того,

 становится  ясно,  что  их  правильное деклалирование служит для

 некоторых лишь ширмой за которой прячется все тот же губительный

 либерально-монитаристский  путь, на котором невозможно разрешить

 сегодня   не   одной   острой  проблемы  в  государстве.  А  его

 продолжение   ведет  страну  к  полной  потере  экономической  и

 политической независимости.

      Проводимая ныне политика привела, приведшая уже к остановке

 и   разрушению   отдельных   предприятий   и   целых  комплексов

 свидетельствует  о справедливости постановки в докладе премьера,

 в   числе   первоочередных   задач  и  поддержки  отечественного

 производителя.  Речь  же  ведь  здесь  идет о машиностроительном

 комплексе.      Машиностроении,     легкой,     перерабатывающей

 промышленности, агропромышленном комплексе.

      Те  же  меры, которые предлагаются разработчиками программы

 носят  только  частный  характер  и  существенно  не повлияют на

 коренное   изменение   ситуации   и  возрождение  отечественного

 производителя.

      Мы    глубоко    убеждены,    что    до    тех   пор   пока

 внешнеэкономическая   деятальность  не  станет  прямой  функцией

 государства,  до  тех  пор  залежалые товары из заморских земель

 будут  окупировать наш рынок, в ущерб собственному производству,

 а сегодня уже и здоровью наших людей.

      От   Украины   нагло   уже,   мы  анализировали  целый  ряд

 документов,  я  могу  назвать какие требуют отмены. Специального

 экспортного режима, регистрации экспортных операций, отмены всех

 видов   контроля,   за   внутренними   ценами,  а  также  отмена

 сертификата качества на ввозимые продукты.

      Из  значительной  части этих требований заложено опять-таки

 же главное руководителем этой группы в данную Программу.

      При  таких,  с  позволения сказать, взаимовыгодных связях с

 международными   финансовыми   организациями   нам   никогда  не

 освободиться  от  экономической агрессии и оккупации украинского

 рынка.

      Многие   вопросы  здесь  связаны  с  перекосами  налогового

 пресса,  очень  нас  волнует  то, что в Программе в большей мере

 когда снимается это с предприятий и кладется на плечи населения,

 усиливается  роль налоговых администраций и показывается уровень

 репрессивности государственных органов.

      В  денежно-кредитной  политике  есть также масса вопросов и

 замечаний.

      Второй  принципиальной  позицией,  на  наш взгляд, является

 видение  и  зависимость от иностранных кредитов. Мы за посильные

 кредиты, но которые, но категорически против кредитной политики,

 которая  ведет  народ  в  многолетнюю кабалу. Даже анализ беглый

 расходной  части  бюджета  свидетельствует, что уже по долгам мы

 будем  оплачивать  в  1,  6  раза  больше, чем на всю социальную

 щзащиту нашего населения.

      Агропромышленный  комплекс.  Предложения, высказанные вами,

 Павел  Иванович,  в  основном  не  вызывают  возражений,  и они,

 действительно,    соответствуют    тем    требованиям,   которые

 предкявляют сегодня труженики села.

      Однако,   разработка  Программы  предусматривает  штурмовое

 наступление   либералмонитаристов  на  нашего  крестьянина.  Ну,

 забрать  все  то, от чего вы сегодня отказались, и мы согласны с

 вашими  предложениями,  что  немедленно  надо поснимать вопросы,

 имеющие отношение просто к грабежу земли Украины.

      О  преодолении  тенизации экономики. Товарищи, я думаю, что

 каждому  сегодня  понятна  мера ответственности, когда аналитики

 утверждают  о  60-процентной,  60 процентах и влиянии на в целом

 нашу   экономику.   Предлагаемая,  на  наш  взгляд,  легализация

 некриминальных теневых капиталов будет только стимулировать рост

 теневой  экономики,  так  как механизмы их легализации превратят

 этот капитал в дальнейшем в легализированную собственность.

      Я  мог  бы  приводить  еще  много примеров и фактов. Мне бы

 хотелось, Павел Иванович, обратиться  лично к вам...

      Я заканчиваю, Александр Александрович.

      ...с  следующим  предолжением. Я думаю, что каждый здесь из

 народных  депутатов  так  же,  как  и вы, отдает себе отчет, что

 значимость  программы определяется не только ее содержанием, а и

 тем  чьи  интересы  она  защищает,  будет  ли она понята народом

 Украины, станут ли они ее соучастниками в реализации, согласятся

 ли  с  необходимостью затянуть пояса. А та критическая отмосфера

 обсуждения  лишний  раз свидетельствует о желании многие вопросы

 поправить и высказать предложения.

      Вместе с тем, я думаю, что и вы это понимаете, во многом ее

 реализация  будет зависеть и от тех людей, которые сегодня сидят

 с вами в вашей правительственной ложе.

      Я   с   июля   месяца   посетил  7  областей  и  встречи  с

 руководителями,  а  также  трудовыми коллективами показывать что

 они,  наши  министры,  я  думаю, это надо немедленно исправлять,

 забыли уже когда они были в трудовых коллективах и забыли о том,

 чем   там  живет  трудовой  коллектив  и  какие  задачи  сегодня

 решаются.   Мне   представляется,   что,  Павел  Иванович,  надо

 посмотреть и очень серкёзно отнестись к тем министрам, которые с

 армией  охранников бегают постоянно, если довели этой  политикой

 что  уже  от  собственного  народа  из  кабинета не могут выйти,

 только с армией охранников, грош цена таким министрам.

      И  последнее,  я  думаю,  что любимцу нашего народу Виктору

 Михайловичу  Пинзенику  предложите  за  эту  неделю  пока  будем

 обобщать  эти  предложения поехать, например, в город Кременчуг,

 только  без  охраны  тоже  и  в  центре  города  понаходиться. А

 эффективность этой программы, я думаю, будет заключаться в том,

 что доступность к телу Виктора Михайловича и те останки, которые

 останутся,  будут  свидетельствовать об эффективности и КПД этой

 программы,  и  результаты  реформы  будут  налицо  сразу,  тогда

 человек будет понимать чем надо заниматься.

      Я благодарю за внимание.

 

      ГОЛОВА. Я прошу.

      Петро  Михайлович,  Петро Миколайович і інші депутати, будь

 ласка,  не  погрожуйте  один  одному,  поки ви ще депутати, будь

 ласка.  Слово, Григорій Васильович, ну, ви будете мать, візьмете

 слово - виступете, про що мова?

      Слово  має  Дронь Анатолій Андрійович, за ним від комісії з

 питань освіти виступить Пасічна.

 

      ДРОНЬ А.А.

 

      Шановні  колеги, шановні члени уряду, з повагою відносячись

 до розробників програми, вважаю, що ми б зробили погану послугу,

 якби  не  проаналізували  її  критично,  не  запропонували  свої

 конструктивні (по можливості) пропозиції.

      По-перше,  не  можна  не  погодитись  з думкою, яка вже тут

 звучала,   що  внесений  Урядом  документ  страждає  певною  (чи

 значною)   декларативністю.  Наприклад,  у  розділі  "Соціальних

 проблем"  є кілька загальних рядків, присвячених житлу. Схоже на

 те,   що  автори  не  дооцінюють  соціально-економічне  значення

 розв'язання   найгострішої   на  сьогодні  проблеми,  чи  просто

 переписали цей розділ з попередніх програм...

      Знову  читаємо:  "Визначити  стратегію  розвитку  житлового

 будівництва,  розробити проект державної жатлової програми". Але

 ж стратегія 1,5  року тому затверджена Верховною Радою!... А про

 необхідність термінової розробки програми ще 2 роки тому говорив

 Президент  України... А механізму реалізації намірів у цій сфері

 як не було, так і нема зараз!.. Україна зупинилась у розв'язанні

 житлової  проблеми  на сучасних засадах, а старі давно не діють.

 Впевнений,   що  конкретні  ринкові  кроки  у  задоволенні  цієї

 найголовнішої потреби людей дасть поштовх розвитку промисловості

 (зокрема,   будматеріалів,   меблевій), житлово-експлуатаційного

 господарства,  оживить  будівельний  комплекс і допоможе підняти

 економіку в цілому. Ці речі відомі з світової практики.

      З  представленої  Програми  не  видно також, чи є в Україні

 проблеми  в  комунальному господарстві, в забезпеченні населення

 якісною  питною  водою,  відведенням  стоків,  чи  є...  чи  все

 нормально  у  нас  в  благоустрої  поселень? Жодного слова на цю

 тему, Павло Іванович... Так не може бути!..

      Не   чітко  викладені  завдання  щодо  нарощування  випуску

 товарів широкого вжитку, про що вже йшлося.

      Взагалі  документ,  як на мене, не націлює в повній мірі на

 формування  в  Україні ринку споживання.

      Подібний  підхід  призвів  ще до одного недоліку Програми -

 недостатньої   обгрунтованості   шляхів  досягнення  економічної

 рівноваги  на  макрорівні, тобто між сукупним попитом і сукупною

 пропозицією.

      Головним  важелем  досягнення макроекономічної стабілізації

 справедливо  називається  зменшення  податкового  тиску і про це

 чітко заявлено і в програмі і в виступі Павла Івановича.

      Ясно, що рівень податків потрібно знижувати. Але є загроза,

 що  реальна  кількість їх може зрости зокрема за рахунок податку

 на   нерухомість.

      Розрахунки    по   Слав'янському   керамічному   комбінату,

 наприклад,   одному   з   провідних   підприємств  будматеріалів

 показують,  що  це  підприємство  змушене  буде вдвічи збільшити

 податки до бюджету, а значить  зупиниться.

      На   зустрічи   в   нашій  комісії  керівники  Будівельного

 комплексу  категорічно виступили проти введення цього податку на

 даному етапі.

      Що  стосується  оподаткування  майна  громадян,  яке  також

 передбачено  запровадити  в  1997  році.  То, по-перше. В нас ще

 немає  відповідного закону.

      По-друге.  В  країні  не  існує  чіткої системи реєстрації,

 обліку  і  оцінки  нерухомості.  І  для  наведення  порядку  тут

 потрібен  час.

      По-третє.  Загальмується приватизація житрла, яка і так іде

 вкрай  повільно. І головне - при видсутності умов для зароблення

 коштів  населенням  несвоєчасність  їх  виплат ми не одержимо ті

 мільярди  гривень, які вже закладені в бюджет, в проект бюджету.

 А  натомість матимо   чергове  невдоволення людей.

      Ото   ж,   із   економічної,   із   політичної  точок  зору

 запланований захід, на мою думку, є передчасним.

      Потрібно   визнати,  що  представлена  програма  передбачає

 серьйозні   заходи,  спрямовані  на  захист  інтересів  власного

 товаровиробника.   Неможна   більше   допускати   ситуації,  яка

 склалася,   наприклад,  на  Києвському  заводі  ліфтів.  Тут  із

 залученням  іноземних  інвестицій  з  урахуванням потреб України

 організоване   виробництво   техніки,  яка  відповідає  світовим

 стандартам,  але  завод  на грані зупинки  через те, що половина

 підйомників,  які монтуються  у  нас,  це  поставки  з  Росії  і

 Білорусії.

      Ми  хочемо,  щоб  в Україну прийшли іноземні інвестори, щоб

 наші  люди мали роботу і зарплату. А поки що проводимо політику,

 яка  дозволяє  забезпечити  робочі  місця  і поповнювати бюджету

 сусідніх держав.

      Сподіваюсь, що нарешті  цей  Уряд  змінить  стан  справ.

      І  останнє.  На  мою  думку до недоліків програми, які слід

 виправити,  відноситься  відсутність  в  ній поєднання галузевих

 інтересів  і регіональних  особливостей.

      Нічого  не  знайшов  в  Програмі  про  комплексний розвиток

 регіонів,  впровадження тут нової політики. Чернігівщина,  яку я

 представляю,  дає Україні 40% льоноволокна. Кожну четверту тонну

 картоплі, забезпечує більшість регіонів насінням цих культур.

      Ми  читали  і  слухали  сьогодні,  в  програмі  йдеться рпо

 пшеницю,  буряки, кукурудзу, майже всі інші відомі нам культури,

 але  жодного  слова  про  льон,  картоплю  з  відомих  причин ці

 напрямки  в області  приходять   в занепад.

      В  інтересах держави розробити програми розвитку льонарства

 і картоплярства, передбачивши механізм стимулювання цих культур,

 зокрема,  відродження системи насінництва. Це створило б надійну

 сировинну  базу  для внутрішнього ринку, стало важливим джелелом

 нарощування  експортних  можливостей,  а  також вдихнуло б життя

 Чернігівському  Поліссю.

      Вважаю,  що  програму Уряду можна прийняти, але я сказав би

 так:  під гарантію Павла Івановича, що пропозиції депутатів, які

 були  висловлені,  будуть  враховані.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Слово  має  депутат  Пасічна  від Комісії з питань

 освіти.

      За  нею  виступатиме Юхимчук. Азаров, прошу вибачити, потім

 Юхимчук.

 

      ПАСІЧНА.

      Уважаемые народные депутаты и члены Правительства!

      Та  ситуация,  которая сложилась в социально-ээкономической

 сфере нашего государства, сегодня неоднократно характеризовалась

 в выступлениях народных депутатов, в докладе Премьер-министра.

      Всего  один год прошел после принятия трехгодичной рпограмы

 деятельности   предыдущего  правительства,  которому  так  и  не

 удалось  приостановить  кризис в экономике, востановить реальный

 жизненный  уровень  народа  Украины,  легализовать  криминальный

 капитал и решать ряд других жизненноважных проблем для страны.

      Рассмотрев   нынешнюю   программу   деятельности   Кабинета

 Министров   прежде  всего  вопрос  о  функционировании  отраслей

 образования   науки,   хочу  сказать,  что  наша  комиссия  дала

 неоднозначную   ей   оценку.   Нельзя   сегодня   не  поддержать

 правительство в его намерениях обеспечить соответсвующие меры по

 созданию   условий   перехода   к   полному,   общему,  среднему

 образованию,    разработки    комплексной   програмы   структуры

 реформирования  данной  отрасли,  квалификационных характеристик

 для всех уровней, упорядочить выплату стипендии в высших учебных

 заведениях.   Считаем,   что   нужны   гарантированые  стандарты

 образования,    новые    принципы   финансирования   довузовской

 подготовки   и   хорошо   отлаженный   механизм  трудоустройства

 выпускников вузов и пту.

      С   решением  вопроса  их  социальной  защиты,  как  это  и

 предусмотрено   обсуждаемой   программой.  В  нынешней  ситуации

 необходимо    ступенчатая    подготовка   студентам,   а   также

 усовершенствована  сеть  высших  учебных заведений. Мы понимаем,

 что  без  урегулированого  законодательного поля все эти вопросы

 разрешить  не  удастся.  Поэтому  мы  готовы  к сотруднечуству с

 правительством.

      Теперь   хочу   сказать   о   несовершенстве   обсуждаемого

 документа.  Ряд  положений  программы  вступает в противоречие с

 Конституцией  Укрианы  и нынишним законодательством. Мы являемся

 не  только  свидетелями,  но  при  принятии  данной  программы и

 соучасниками  ежегодно.  Ежегодно уменьшение затрат государством

 на  развитие  образования  и  наукив  целом. Вместо 10 процентов

 национального    дохода   государства,   принятых   законов   об

 образовании  статьи  61 в 1990-1995 году затраты составили 5, 54

 процента  от  ввп,  в  1996  году -4, 97 процента, а на 1997 год

 предлагается  всего  лишь  3,  85  процентов.  Это всего лишь 40

 процентов от потребностей бюджета.

      Практически не остается денежных средств ни на какие другие

 нужды  в  области  образования.  При таком распределении бюджета

 долг   по  заработной  плате  на  сегоднешний  день  составил  в

 государственных учереждениях 6 месяцев, а степендия студентам не

 платится с февраля месяца.

      Впервые  в  истории  независимой  Украины более 500 школ не

 начали  учебный  год  своевременно,  а  100  тысяч учащихся были

 лишены  этой  возможности.  Есть случаи, где до сегодняшнего дня

 для  детец  учебный  год  все  еще  не  наступил.  Считаем,  что

 совершено  государственное  преступление  со стороны должностных

 лиц, и они должны понести за это наказание на всех уровнях.

      Комиссия  обратилась  с  открытым  письмом  к Президенту, в

 Премьер-министру, указало на ряд нарушений Конституции,  законов

 Украины.  Мы  также  предлагаем  в  бюджете  на  1997 год вместо

 отдельной  строки "Задолженность по заработной плате учреждениям

 образования"   выделить  ее  отдельной  чертой.  А  она  сегодня

 составляет   597,  3  миллиона  гривен  только  по  Министерству

 образования.  Не  говоря  о  хранических  выплатах их из местных

 бюджетов.

      В     соответствии    с    указом    Президента    отдельно

 профинансировать   необходимо  Государственную  программу  "Дети

 Украины". Мы считаем непродумаными принятые Правительством и его

 постановлением  накануне  нового учебного года, а затем они были

 внесены  еще  и в программу Кабинета Министров. Это прежде всего

 по  оплате  за  использование  учебников  в  общеобразовательных

 школах,  что противоречит статье 53 Конституции, статье 3 Закона

 об   образовании.   Ими  же  предусмотрено  право  на  доступное

 бесплатное  образование.

      Мы   также   не   согласны   с  передачей  профтехучилищ  в

 коммунальную  собственность  и  содержание  их  за  счет местных

 бюджетов.  А  также это касается вопрос пединститутов. Хотя если

 верить сегодняшней бумаге, которую мы получили уже в ходе работы

 сессии, то этот вопрос Кабинет Министров снимает.

      Отмена  горячего питания учащихся первых-четвертых классов,

 введение   бесплатных   обедов   только   для   детей   сирот  и

 малообеспеченых.  Мы  считаем,  что Правительство также нарушило

 статью  25 Закона об образовании, тем самым нанесло значительный

 материальный  ущерб  детям  и не установило до сих пор критериев

 определения  малообеспеченой  семьи  и  это  в  период тяжелой и

 тотальной задержки заработной платы бюджетникам.

      Думаем  это  не  самая  популярная мера Правительства. И на

 здоровье  детей  оно  не  должно  экономить,  комиссия  не может

 согласиться  на  увеличение  норматива  предельной наполняемости

 классов  до  35 человек, уменьшение учебной нагрузки в школах до

 10   процентов.   Резкое  сокращение  должностей  педагогических

 организаторов, заместителей директоров по воспитательной работе,

 лаборантов.

      Вы знаете, что по инициативе комиссии Веровный Совет принял

 постановление  о  грубых  нарушениях  законодательства  Украины,

 вообще  в  образовательной  сфере,  где  до 15 октября мы должны

 услышать информацию о принятых мерах правительства.

      В программе Кабинета Министров записано, что образование за

 структурой  и  обьемом подготовки кадров не отвечает требованиям

 рыночных  образований  и  бюджетным возможностям Украины, но это

 уважаемые   члены  правительства,  ошибочное  посылка,  хотя  бы

 потому,  что  до этого времени в государстве не посчитали нужным

 разработать   кадровый   прогноз   и   реальную   потребность  в

 специалистах,  и  потому  не  совсем  ответственно  делать такие

 выводы.

      Что  касается  бюджетных возможностей, то это самый простой

 путь,  доведения  образовательного уровня нашего народа до самых

 низких показателей среди всех государств мира, а они и сейчас не

 лучше,   относительно  реализации  возможности  Конституционного

 права.

      В   Украине   такой   показать  составляет  всего  лишь  36

 процентов, в США -60, в Германии -58, в Англии -53, Японии -70.

      Теперь  о науке, которая тесно связана с образованием, и мы

 считаем   необходимым   установить   в  программе  правительства

 минимальную выплату заработной платы, затрат извините на науку в

 размере  1, 1 процента внутреннего валового продукта в 1997 году

 с постоянным повышением его до 1,7 процента к 2000 году.

      Относительно научно-технической науки, мы считаем что нужна

 более тесная внутренняя согласованость. Складывается впечатление

 что  програма  предусматривает  действие  интеграции  только  со

 стороны  предприятий.  Целесообразно  было бы поставить вопрос о

 пересмотре    правительством   приоритетов   научно-технического

 развития,  выделение  тех  проблем,  которые  должны быть решены

 первоочередно.

      Принципиальным   положением   программы   является  научная

 политика, поддержка фундаментальных достижений, а также развитие

 научных организаций, академий наук и высшей школы.

      Если  соединить  сказанное  мною  в  цифры Государственного

 бюджета  1997  года,  можно  вести  речь  только  о  перспективе

 сворачивания ундаментальных исследований. Вместо раздела пятого,

 мы  считаем,  нужна  разработка целестной программы структурного

 реформирования отрасли.

      Я  хочу  сказать,  что  при  принятии решения мнения членов

 нашей комиссии определились следующим образом. 9 человек приняло

 решение  принять  Программу  с  замечаниями  и  предолжениями, 6

 человек  -принять  ее  в  первом чтении, три человека -Программу

 отклонить с последующей переработкой, 2 не определилось.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Слово має Азаров Микола Янович від Комісії з питань

 бюджету.  А  за ним буде виступати депутат Юхимчук від Комісії з

 прав людини.

 

      АЗАРОВ М.Я.

      Уважаемые народные депутаты, уважаемые члены Правительства,

 я  вижу,  так  сказать,  мы немножко подустали от рассуждений. Я

 хотел бы начать свое выступление с такого риторического вопроса,

 предворив  ему  известный афоризм Карла Маркса о том, сомжет ли,

 вернее,  чем  хороший,  плохой  архитектор  отличается  от самой

 хорошей........  Тем,  что  при  постройке  здания,  какой бы он

 плохой ни был, он имеет в голове план.

      А  я  б  хотел  задать риторический вопрос: может ли плохой

 архитектор  построить  хорошее здание. А прежде, чем ответить на

 этот вопрос, а я на него обязательно в конце выступления отвечу,

 я хотел бы сказать о тех рассуждениях, которые высказывались при

 обсуждении Программы Правительства на бюджетной комиссии.

      И  мы  выносим  решение,  оно  среди  других  депутатов вам

 распространено.  Комиссия  считает,  что  кризис нашей экономики

 носит системный характер. И системность его заключается в том (и

 в  Программе  это  должно  быть отражено, частично это отражено,

 частично   -нет),   что   должны  должны  быть  взаимоувязаны  и

 взаимовзвешены   такие   направления,   как  бюджетная  политика

 правительства  и  Верховного  Совета, то есть бюджетная политика

 должна  твердо  упираться  на  возможности  народного хозяйства.

 Только  они  определяют возможность государства тратить средства

 на решение бюджетных проблем.

      Налоговоая  политика.  Здесь неоднократно уже говорилось, я

 не  буду  повторяться, мы должны действительно переййти от чисто

 фискальной  политики  к  политике и регулирующей, поддерживающей

 собственного  товаропроизводителя  и это как раз сильная сторона

 программы правительства.

      Денежно-кредитная  политика.  Когда  я  говорю  о пчеле и о

 плохом  архитекторе,  я ж не случайно это говорил, правительство

 провозгласило  определенные  цели  в  области  денежно-кредитной

 политики,  но  хотелось  бы  задать  вопрос  вам и правительству

 насколько  правительство  может  влиять  на курс доллара в нашей

 стране  по отношению к гривне, а ведь это експортные возможности

 наших  предприятий,  это торговый баланс нашей страны. Насколько

 наши  предприятия  имеют  возможность  получать  кредиты  по тем

 процентным  ставкам,  которые обеспечивают нормальное пополнение

 оборотных средств и инвестиционную активность наших предприятий?

 А  ведь  это  вопросы  уже  не  к  правительству,  это вопросы к

 Национальному Банку и вопросы к нам. Так может ли правительство,

 взяв  определенные  цели, выполнить их без определенных усилий с

 нашей с вами стороны и усилий Национального Банка?

      Внутриэкономическая    и    внешнеэкономическая    политика

 правительства.  Контроль  за  ценами предприятий-монополистов, а

 это  не лозунг, и когда наши аграрники говорят о том, что налоги

 их  задавили,  я  хотел  бы  сказать: не  налоги  вас  задавили,

 уважаемые   аграрии,   а   задавила  диспропорция  цен,  которая

 существует  на  сельскохозяйственную  продукцию  и  на  товарную

 продукцию, промышленную продукцию.

      Неплатежи,  Анатолий  Степанович,  это  одно из звеньев вот

 этого  системного  кризиса,  который поразил нашу экономику. И я

 иду последовательно по этой системе.

      Рынки      сбыта      для      продукции      отечественных

 товаропроизводителей.   И   это  тоже  сильная  сторона,  кстати

 сказать, программы.

      Управление  государственной  собственностью,  о  которой мы

 много  говорим,  или участие государства в управлении той частью

 собственностью     приватизированных     предприятий,    которая

 принадлежит государству. Региональная политика.

      Таким  образом, возвращаясь к тому, с чего я начал, я хотел

 бы,  чтоб  мы  с  вами  все-таки  задумались,  можно  ли  в одну

 программу...  иногда я чувствую, что говорю бесполезно!.. Бывает

 вот такое ощущение, что говоришь бесполезно... Но, вместе с тем,

 я хотел бы, чтоб мы все задумались вместе, что если Национальный

 банк,  Правительство,  Верховный Совет не займутся реализацией и

 исправлением  создавшегося  системного  кризиса  в экономике, то

 никакая  программа,  даже  будучи золотой, не способна поправить

 реальную жизнь в нашей стране! Я глубоко в этом убежден!

      Поэтому комиссия выносит на ваше, значит, решение вот такую

 постанову,   что  программа,  безусловно,  с  учетом  замечаний,

 дополнений, изменений, пердложений (кстати, чрезвычайно ценных -

 я  внимательно  выслушал  многие  из них) необходимо одобрить, а

 Кабинету  Министров  до  1  декабря  1996  года  все предложения

 обобщить - это  не  значит, что все абсолютно предложения должны

 быть  наши  учтены, поскольку они иногда носят взаимосиключающий

 характер,  но  Правительство  должно  все  эти  предложения наши

 обобщить,   представить  по  ним  свои  выводы  и  заключения  и

 представить  их  на  Верховную Раду вместе... в виде специальных

 мероприятий.

      Вызначить   видповидальных   за  выконание  соответствующих

 разделов  и  заходов,  передбаченых  программой, а також данными

 мероприятиями.

      Разработать   меры   по   правовому  обеспечению  Программы

 дияльности  Кабинета  Министров  и подать до конца декабря этого

 года информацию про выконання  цей  постановы.

      Спасибо за  внимание.

     

      ГОЛОВА.  Дякую. Є пропозиція. Оголошений до виступу депутат

 Юхимчук. До мене підходять раз за  разом депутати і пропонують в

 зв'язку  з  тим,  що  це  вже  32 чоловіки виступають, припинити

 обговорення.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Можна так..... Так ужеж виступав від аграрників Степенко...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ну,   Анатолій  Степанович  хоче  виступити  33-м,  хоч  це

 симптоматична  цифра  -він на Іісуса Христа не дуже похожий, але

 можна  власне  піти  на...  Тобто  дати  Юхимчуку  і Даниленко і

 припинить обговорення.

      Ставлю на  голосування  проект постанови...

      (Ш у м  у  з а л і)

     

      "За"-

      Рішення  прийнято. Спасибі.

      Лев  Йосипович,  я  не  обходив вас, ми просто не дойшли до

 вас -  повірте.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Слово  має  Анатолій  Петрович  Юхимчук від  Комісії з прав

 людини, за ним Даниленко.

     

      ЮХИМЧУК. Дякую.

      Шановний    Олександре   Олександровичу,   шановний   Павле

 Івановичу,    шановні   колеги.   Ознайомившись   із   основними

 положеннями   Програми  діяльності  Кабінету  Міністрів  України

 Комісія   з   питань   прав   людини,   національних   меншин  і

 міжнаціональних відносин відзначає, що програмний документ Уряду

 практично  охоплює  всі напрямки соціально-економічного розвитку

 внутрішньої  та  зовнішньої  політики держави.

      Слід   відмітити   орієнтацію   програми   на   відродження

 вітчизняного  виробництва,  створення  експортного  потенціалу і

 підтримки національного товаровиробника за рахунок вдосконалення

 грошово-кредитної  валютної  політики,  реформування  податкової

 системи, зменшення податкового тиску.

      Разом з тим народні депутати прийшли до висновку, що окремі

 положення   програми   носять   дещо  декларативний  характер  і

 потребують  відповідної  конкретизації.

      На  нашу думку, більш чіткого визначення вимагає курс Уряду

 щодо перегляду підприємств машинобудівного комплексу та ВПК, які

 не  підлягають   приватизації, у  скороченні  їх  кількості.

      Потребує доповнення розділ перший пункту три " Стабілізація

 і  нарощування виробництва в АПК. А саме, які ж конкретні заходи

 вживатиме   Уряд  до  ефективного  використання  землі,  наданої

 селянським  фермерським господарствам, та земель, що знаходяться

 у   приватній   власності   громадян.  Який  шлях  реформування,

 визначений   програмою,  68%  міжгоспів,  колгоспів,  переробних

 підприємств,  що  передбачає  Уряд в тій частині як альтернативу

 ліквідованим внаслідок реформ господарств, як буде поповнюватись

 ринок  сільськогосподарською  продукцією.

      Хвилює  також  проблема  поповнення вітчизняного ринку, про

 яке  йшла  вже  сьогодні  мова.  Так   сьогодні  в нашій державі

 потрібні  літаки,  потрібні  сьогодні  локомотиви.  Але  народ і

 аселення  нашої  держави  очікує  сьогодні здешевленої продукції

 вітчизняного  виробництва.

      Потрібно   тут  подумати,  чи  варто  нам  сьогодні  давати

 монополію   на   низькопробну,  низькоякісну  продукцію  у  виді

 окорочків,  чи,  можливо,  дати  можливість створювати монополію

 нашого  вітчизняного  товаровиробника.

      Такі  прогнози  доцільно розкрити в цьому важливому розділі

 програми.  Варто  деталізувати  напрямок  діяльності  Уряду щодо

 залучення   недержавних   та   іноземних   інвестицій,  а  також

 інвестицій  шляхом  скорочення режиму приватизації. Приватизації

 об'єктів разом з земельними ділянками, на яких вони розташовані.

 Вимагає   вдосконалення  і  розширення  політики  Уряду  і  щодо

 кредитної  політики  агропромислового комплексу, про що вже йшла

 мова  і  підкреслював  це  Прем'єр-міністр.

      На   думку   членів   Комісії,   виходячи   з  забезпечення

 конституційних  прав і гарантій громадян України бажано розкрити

 в частині кадрової і соціальної політики слідуюче: які конкретні

 механізми  фінансування  заходів  освіти  передбачає  уряд, яким

 чином  буде реалізована програма стосовно міграційної політики в

 частині закріплення молодих сімей в районах демографічної кризи,

 надання  їм адресної допомоги, забезпечення зайнятості сільської

 молоді   у   виробничій   і  социальних  сферах,  підвищення  її

 професійної підготовки і профориєнтації.

      Яким   чином   програмна   позиція  уряду,  де  передбачено

 розширення   сфери   платних   послуг,   що  надається  закладам

 социально-культурної   сфери   понад  мінімально  обгрунтованого

 державою  рівня відповідає статтям 49-53 Конституції України, де

 мова  іде  про  безоплатність послуг охорони здоров'я, освіти. В

 цьому   напрямку  варто  звернути  увагу  уряду  на  недопущення

 звуження  прав громадян, на освіту, про охорону здоров'я та інші

 конституційні права та свободи.

      Доцільно   в  частині  фінансово-бюджетної  політики  уряду

 визначено  орієнтир  щодо  легалізації  приватного  капіталу  та

 залучення  його  у  вітчизняну  економіку  на  повних  державних

 гарантіях.  Я  думаю,  шановний Павло Іванович, що якщо до цього

 підійти  принципово,  то  держава буде мати прибуток більше, чим

 тих 7 мільярдів карбованців гривень, про які ви гвоорили.

      Необхідно більш ширше розкрити дії уряду і стосовно пошуків

 джерел  поповнення  бюджету  за  рахунок  зменьшення  численості

 апарату  управління  на  всіх  рівнях  державної системи,  не на

 словах, а дійсно на ділі.

      Шановні  колеги,  на  нашу  думку,  зкслуговує  підтримки і

 позиція  уряду, де іде мова про перілк пенсійної системи. Але на

 думку членів комісії більш чіткого визначення вимагає курс уряду

 на  реформування  пенсійного  забезпечення в частині нарахування

 пенсій  за  стажем  роботи.  Цього  від  нас  вимагають сьогодні

 переважна більшість пенсіонерів нашої держави.

      Викликає  тривогу  у комісії те, що у розділі першому пункт

 12  гуманітарна  політика абсолютно не згадується про пропозицію

 уряду  стосовно  збереження  та  розвитку духовної та культурної

 сфери  саме  на  селі,  збереження та розвитку заходів культури,

 освіти,   охорони   здоров'я,   кіномережи   саме   в  сільській

 місцевості, яка практично сьогодні зведена на нівець.

      Особливо, на думку членів комісії, варто приділити увагу на

 державне  регулювання  процесів  стосовно  консолідації етнічних

 груп,  розвитку культур національних меншин, з визначенням блоку

 питань  щодо їх підтримки та фінансування, розробку і реалізацію

 державних програм у сфері міжнаціональних відносин.

      Таким чином комісія вважає, що програма діяльності Кабінету

 Міністрів  України  може  бути  сфвалена Верховною Радою за умов

 врахування   зауважень  і  пропозицій  членів  комісії  стосовно

 вдосконалення  механізму реалізації програмних орієнтирів  Уряду

 з   конкретним   визначенням   шляхів   і   термінів  здійснення

 внутрішньої    та    зовнішньої    діяльності    у    формування

 загальнодержавної  політики  України  та безперечним зазначенням

 відповідальності  осіб за виконання реалізації основних положень

 даного програмного документу.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА. Дякую вам.

      Шановні  депутати!  Трапилася технічна помилка. Я пропустив

 записаного  на  виступ  від Комісії з питань зовнішньої політики

 Осташа.  Він  просить  тільки  для  пропозиції 3-4 хвилини. Тому

 перед Даниленком він виступить, потім Даниленко.

      Будь ласка.

     

      ОСТАШ.

      Високошановні  члени Уряду! Високошановні... За браком часу

 я  зупинюсь на двох важливих ділянках програми -це вдосконалення

 зовнішньої   економічної   діяльності   та  завнішньо-політичної

 діяльності.

      Основні  напрямки  багатовекторної  зовнішньої  політики  в

 програмі    передбачають   забезпечення  і  захист  національних

 інтересів  України,  створення  спрятливих   умов для  подальшої

 розбудови її державності та зміцнення гарантій незалежності.

      Однак  пріоритетні  завдання  не  завжди  викладені  чітко.

 Особливо  це стосується зовнішньо-економічного розділу програми.

 Так  головною  в сфері зовнішньо-політичної діяльності окреслено

 інтеграцію  України  світове  господарство. Однак, що стосується

 головного  напрямку  Європейського союзу, то тут пероедбачається

 лише   розробити   та   ухвалити  план  заходів  щодо  зміцнення

 економічних  стосунків  України із Європейським союзом в цілому.

 На мій погляд, це має бути конкретна чітка програма дій.

      Ще одна важлдива ланка -це здійснення в 1996 році комплексу

 заходів  щодо  зменшення  односторонньої залежності національної

 економіки  від  монопольних  постачальників  з  країн колишнього

 СРСР.  Однак  в  програмі слабко викреслені джерела забезпечення

 України  альтернативними  енергоносіями,  це  угода  з Іраном, з

 Арабськими   країнами,   Одеський  термінал,  а  також  проблема

 розрахунків за транзит російського газу через територію України.

      Надзвичайно  важливим в цьому плані є забезпечення активної

 участі України в розробці та реалізації проекту транскавказьког,

 та    трансазіатського   транспортного   коридору,   за   участю

 Азербайджану, Грузії, та Туркменістану.

      (............) з країнами СНД ставиться завдання покращення

 вдосконалення  торговельних  режимів,  вирішення  питань  зняття

 кількісних  обмежень для імпорту товарів Українького походження,

 врегулювання    проблеми    експорту-імпорту,    і    поліпшення

 розрахункової системи.

      Однак  скажімо  конкретна проблема одностороннє введення 20

 процентного  податку  на додану вартість, на українські товари з

 боку  Росії,  які  фактично  не  відповідає  нормам міжнародного

 права,  проблема  вирішення,  група  Українських підприємців, що

 працюють   на  російському  ринку,  не  знайшла  відображення  в

 програмі.

      Наступна      важлива     проблема,     це     ліцензування

 зовнішньоекономічної діяльності, тут треба піти на ліберолізацію

 в  цій  сфері,  обмеження  кола  діяльності,  яке  підпадає  під

 ліцензування і квотування.

      Безумовно,   що  зовнішньоекономічна  діяльність  суб'єктів

 господарювання  має  бути  одним  з  джерел  прибутків  України.

 Ефективним  засобом наповнення державного бюджету, однак на жаль

 ми часто спостерігаємо протилежне.

      Так  розглядаючи  кридитні  угоди,  що були вкладені Урядом

 останнім  часом,  ми дійшли до висновку, що угода, з міжнародним

 банком  реконструкції та розвитку так само, як і більшість інших

 є часто невигідними для України. Немає централізованого контролю

 за розподілом та витрачанням кредитів. Невідомо, як Україна буде

 розраховуватися за  ці одержані кредити.

      Зовнішньополітичний   розділ   програми   потребує  більшої

 деталізації.  Добре  виписані відносини з Росією, однак і тут не

 все  з'ясовано,  оскільки  не враховані проблеми, що пов'язані з

 відкритими   територіальними  претензіями,  це  позиція  Лебедя,

 виступи Лужкова, рішення держдуми Російської Федерації, тощо для

 України.

      .Не  знайшли  своє  відображення  в  програмі  також  шляхи

 розв'язання   територіальних   проблем  в  українсько-румунських

 відносинах,  особливу  увагу  хотів  би  звернути  на проведення

 переговорів  з  російською  стороною  з метою узгодження проекту

 угоди, щодо механізму отримання Україною компенсації за тактичну

 ядерну зброю.

      Вимагають   високої   активності  також  з  нашого  боку  і

 переговори  щодо  Чорноморського  флоту,  навколо  яких останнім

 часом   різними   політичними  силами  розпочата  ціла  кампанія

 спекуляцій,  що  негативно  позначається  на  наших двосторонніх

 взаєминах.

      Підсумовуючи  вищевикладене,  я  хотів  би  наголосити,  що

 загалом концепція Програми може бути схвалена за умов врахування

 окреслених   недоліків.   А   також  якщо  вона  буде  доповнена

 конкретними  розрахунками  та обгрунтуваннями і грунтуватиметься

 на аналізі виконання попередніх урядових програм.

      Такими  доповненням  идо  Програми  мають  бути, зокрема, і

 реформування  податкової  політики,  і,  звичайно,  повинно бути

 врахування  бюджетного  законодавства.  Воно  повинно,  Програма

 Уряду  повинна  бути  приведена  в  відповідність з Конституцією

 України,  тобто  закріплення  податків за бюджетами відповідного

 рівня: міський, сільський, селищний тощо.

      І,  нарешті, треба передбачити в Програмі заходи Уряду щодо

 погашення   заборгованості   з   вказанням  конкретних  термінів

 погашення   заборгованості   по   заробітній  платі  працівників

 бюджетної  сфери  і пенсіонерам, що для нас, депутатів, особливо

 важливо, бо за цим доля наших виборців.

      Дякую за увагу.

      

      ГОЛОВА. Слово має депутат Даниленко Анатолій Степанович від

 Комісії   з  питань  агропромислового  комплексу.  Він  теж,  це

 останній виступ, він скоротиться теж до 5 хвилин, як обіцяв.

      Будь ласка.

     

      ДАНИЛЕНКО А.С.

      Шановний    Олександре   Олександровичу,   шановний   Павло

 Іванович,  колеги  -народні  депутати,  члени  Уряду,  всі,  хто

 присутній у цьому залі.

      Прослухавши  уважно виступ і ті тези, які оголосив Прем'єр-

 міністр  у  цьому  залі  при  сьуогоднішньому обговоренні даного

 питання,  я  зрозумів, що багато зауважень і пропозицій народних

 депутатів,   які   поступили  і  від  комісій,  озвучені  Павлом

 Івановичем, і вони мають бути враховані.

      Але  історія  цього  залу  і  цієї  трибуни пам'ятає багато

 програм, з якими виступали від Кабінету Міністрів, і президенти,

 і  претенденти  на  посаду  Голови Верховної Ради, де чітко було

 накреслено,  де  було  сказано  про  те, що після виконання цієї

 Програми  люди  будуть  жити  краще,  ситуація  в  Україні  буде

 покращуватись,  держава  буде  наша міцніша, але нажаль цього не

 сталося  і  невипадково, що сьогодні згідно нової Конституції ми

 слухаємо програму діяльності уряду на період, на час його життя.

      Наша  комісія  також  детально вивчила, розглянула програму

 діяльності  уряду  і  нажаль  в цій програмі діяльності уряду не

 відображено  те,  що  хтоб  що  не  говорив, а село, -емля -це є

 первоосновою   нашого   покращення  добробуту,  зміцнення  нашої

 держави.

      Якщо   говорити  про  ситуацію  в  нашому  агропромисловому

 комплексі,  я з цієї трибуни не так давно її висвітлював, нажаль

 вона   ще  поглиблюється,  нажаль  вона  ситуація  погіршується.

 Причини, які породжують спад сільськогосподарського виробництва,

 зубожіння  людей,  вони  розкриті  і  нашою комісією, пропозиції

 направлені  у Кабінет Міністрів для того, щоб були враховані. Це

 в  першу  чергу  і  непідтримка  власного сільськогосподарського

 товаровиробника,   хотів  би  навести  такий  приклад,  якщо  ми

 сьогодні  продаємо  молоко за 30-40 копійок, то за кордоном ціна

 одного  літра  молока  коштує 80 центів або це десь біля півтори

 гривні. Як наслідок дивіться одну гривню ми не добираємо.

      Якщо говорити за механізм ціноутворення, то сьогодні село і

 сільськогосподарська  продукція,  знову  продовження  того  що я

 сказав, не відповідає ніякій критиці.

      За  дотацію.  Я  думаю,  що держава повинна в цій программі

 повинна  більш глибоко і детально відображена політика підтримки

 свого  товаровиробника,  тому  що  те  що  ми  сьогодні маємо із

 насиченням ринку сільськогосподарської продукції, це приведе нас

 до краху.

      Хотів   би  відмітити  і  помилки  в  проектуванні  моделей

 економіки  тих програм, які були, є і нажаль і в підборі справді

 не хочу називати високі слова, але це так, патріотів своєї землі

 у  виконанні  цієї  програми,  тут  також  не  все  нажаль у нас

 ладилось.

      Про  економічний  блок питань хотів би сказати, що, Вікторе

 Михайловичу, вона повинна бути сильніша, відображати реалії і на

 кожному кроці повинно бути видно політику нашої держави.

      Програма  діяльності  Уряду була обговорена безпосередньо в

 комісії.  Зауваження і пропозиції направлені в Кабінет Міністрів

 для того, щоб вони були враховані.

      Комісія  в  основному схвалила Програму діяльності Уряду, з

 винесенням  на  розгляд Верховної Ради. А разом з тим відзнаючи,

 що   розділ  агро-промислового  комплексу  потребує  додаткового

 доопрацювання в Кабінеті Міністрів.

      На  жаль,  в  цьому  розділі відсутні конкретні заходи щодо

 збереження    власного    виробничого    потенціалу,    розвитку

 агропромислового  комплексу,  його  "золотого  фонду"  -це наших

 чесних добрих працьовитих людей.

      Комісія  пропонує:  стосовно земельних відносин, земельного

 реформування -виваженість, чіткість і працювати в тому напрямку,

 щоб  провести  закріплення  землі, передачу у власність тим, хто

 безпосередньо на ній працює.

      В  сфері  ринкової  інфраструктури  -створення  справжнього

 свого господаря.

      Якщо  говорити  про інвестиційне... створення інвестиційної

 бази,  то  я  хоті  би  сказати,  що тут якраз Верховна Рада має

 сильніше,  більш  активно  контролювати  рух  інвестицій  в нашу

 державу, використання кредитів по міжурядових угодах, тому що ми

 за це несем відповідальність.

      Хотів  би  сказати,  що  ця програма -вона не накладається,

 шановний  Павле Івановичу, в тій мірі, як це потрібно, на проект

 бюджету,  який  Кабінет  Міністрів  сьогодні  подав  на  розгляд

 Верховної Ради. І перед тим, я думаю, що потрібно було б глибоко

 проаналізувати зриви і причини невиконання в цілому бюджету 1996

 року.  Звичайно,  без  чіткого  аналізу  ми  не  зможемо  дальше

 рухатись.

      Програма,  як я сказав, Уряду відірвана від бюджету на 1997

 рік -потрібно чітко визначити шляхи фінансування та його обсяги.

 Відсутні  розрахунки:  скільки  коштує  програма стабілізації та

 розвитку  АПК?  Зокрема,  сільськогосподарського  виробництва. І

 окремо по роках до 2000 року.

      Реалізація  положень Програми діяльності Кабінету Міністрів

 значною  мірою буде залежати від фінансового забезпечення. Проте

 в  запропонованому  проекті  Державного бюджету на наступний рік

 забезпечення в достатніх обсягах відсутнє.

      Досить  сказати,  що  на  фінансування  галузі пропонується

 бюджетних  коштів  лише  на  18,  2  відсотка  до  потреби. Якщо

 говорити  про  те  скільки  направляється  коштів  на  підпримку

 водного  господарства  Комітету  за догляду за молодими садами і

 віноградниками,  складає...  в  рамках  2  процентів. Крім того,

 компенсацію  вартості  будівництва  об'єктів соціальної сфери на

 селі виділяється 250 мільйонів гривень або менше 40 відсотків.

      Такий...    підхід    абсолютно   не   відповідає   вимогам

 пріоритетного  фінансування  аграрного сектору, звичайно, і суті

 нашої програми.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Про  підтримку,  шановний Павле Івановичу, хотів би сказати

 нашого  вітчизняного  сільського  машинобудування.  Я  думаю, що

 добре,  що сьогодні до нам ідуть кредити, добре, що до нас ідуть

 інвестиції,  але, на жиль, хотів би, щоб вони направлялись через

 державні  структури  такі,  як  "Агротехсервіс",  щоб можна було

 швидше  дійти безпосередньо до товаровиробника і отримати взамін

 у   держивні   ресурси...   В   мене   є   ще   час,  Олександре

 Олександровичу.  У державні ресурси зерно, олію, м'ясо, молоко і

 так  дальше.

      Я  думаю, що ця програма, яку сьогодні ми розглядаємо тут у

 сесійному  залі  і будемо ставити на голосування схвалюємо чи не

 схвалюємо,  буде... тоді буде жити діяльною сильною і виконаною,

 якщо  ми не  будемо розмежовувати - оце наша частина роботи, оце

 Верховної Ради,  оце  Кабінету Міністрів.

      Я думаю, що ми тут, шановні народні депутати, шановні члени

 Уряду, поовинні бутиь єдині, тому що відступати нам дальше немає

 куди.

      А  тому  хотів  би  вас  просити  цю  програму  схвалити, а

 Кабінету  Міністрів  пропозиції  і зауваження, які надіслани від

 комісій,  урахувати  для того, щоб  життя в людей стало  кращим.

      Дякую за  увагу.

     

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  в  обговоренні взяло участь 34

 народних  депутатів.  Ми проголосували припинення обговорення. І

 за  Регламентом  Головуючий  забов'язаний підбити підсумки цього

 обговорення.

      Я зкористаюся цім правом. Прошу для цього кілька хвилин.

      (Ш у м  у  з а л і)

     

      МОРОЗ  О.  О.  Шановні  учасники  засідання, шановний Павло

 Івановичу!

      У  нас,  фактично,  є  два  предмети обговорення: Програма,

 надіслана  Верховній  Раді  26  вересня,  і  той  же документ зі

 змінами,  про  які  доповів  прем'єр-міністр.

      Видно,  що  розмова йде про план дій, викладених Прем'єром,

 бо   нічого   сподіватись  на  підтримку  депутатами  незаконних

 операцій  із  землею,  обвального  закриття  шахт, віднесення на

 місцевий  бюджет  видатків  на утримання вузів та інших закладів

 освіти,  інших  сумнівних  намірів.

      Погоджуюсь  з  тими  народними  депутатами,  які відзначили

 позитивні  моменти  в  Програмі  діяльності  Кабінету  Міністрів

 України,  насамперед  це  стосується  першого  розділу Програми,

 зокрема,    наміру    приділяти    головну   увагу   відродженню

 конкурентноспроможного   на  внутрішньому  та  зовнішньому  ринку

 вітчизняного  виробництва.

      Важливо і те, що Уряд преедбачає ряд заходів по відновленню

 керованості  державним  сектором, подоланню тінізації економіки,

 розвитку   підприємництва.  Це  співпадає  з  змістом  прийнятої

 Верховною  Радою  в  1994  році  основних...  прийнятих основних

 напрямків  в розвитку  економіки  в  кризовий  період.

      Проте,   завдання   Верховної   Ради -  оцінка  не  окремих

 фрагментів,  а  всієї  Програми,  як  це  визначено  статтею  85

 Конституції  України.

      На  жаль,  ні за формою згаданий документ не відповідає цим

 вимогам.  В  ньому  не  відображено  те,  як  нинішній уряд буде

 виконувати   покладене   на  нього  повноваження,  перелік  яких

 визначений  116  статтею  Конституціїї    України.

      Як  відомо, Верховна Рада прийняла в другому читанні закону

 України  про державні програми. Ні в кого ж не викликає сумніву,

 що   Програма   діяльності   Кабінету  Міністрів  є  державною

 програмою.

      Депутати,  проте,  вже говорили, що змістом своїм документ

 не  відповідає  вимогам  до  складання  такої  програми.  Це  не

 комплекс  взаємопов'язаних закладів, який  з однієї сторони  мав

 би на меті досягнення визначених термінів у визначені терміни, з

 іншої   -  забезпечення  ресурсами  і   виконавцями.

      У преамбулі поданого документу говориться, що Уряд розробив

 програму  на  час  своїх поноважень. Власне так воно і має бути.

 Про  те  не  зрозуміло  чому  ця думка не проводиться на протязі

 всього  документу,  в  якому мало було взначено які пріоритети і

 завдання будуть вирішені Урядом у 1997, 19998, 1999 роках.

      Чому,   скажімо,   у   розділі   "Основні   макропоказники"

 говориться  лише  про  показники  1997  року? Як кореспондується

 представлена  програма  з  доповідю  Президента,  виголошеною  у

 жовтні 1994 року, де було зазначено, що за дорученням Президента

 Урядом будуть підготовлені конкретні заходи на виконання. Навіть

 поверховий  аналіз  свідчить  про  те, що в програмі мають місце

 принципові  неузгодження  і  положення,  які  викликають великий

 сумнів.

      Так  у  2  розділі  параграфу  13  вдосконалення зовнішньо-

 економічної    діяльності    не    має    одного   із   ключових

 макроекономічних  показників  -сальдо торговельного балансу. Хоч

 здавалася саме на зменьшення його від'ємної величини і мали бути

 спрямовані  всі передбачені  програмою заходи.

      Натомість  в  кінці  параграфу  4  розділу  1  "Нарощування

 експортного     потенціалу     і     підтримка     національного

 товаровиробника"  дається  інформація  про  те, що протягом 1996

 року  намічено,  цитую: "Зменьшити від'ємне сальдо торговельного

 балансу до  1,1 мільйонів доларів США".

      По-перше,  згідно  данних  міністерством  статистики сальдо

 зовнішньої  торгівлі  товарами  в  1995  році становило плюс 231

 мільйонів доларів. Тому не зрозуміло про яке зменьшення ідеться.

      По-друге,  чому  такі  важливі  параметри  згадуються  не у

 своєму, так би мовити, розділі.

      І,  по-третє, чому не було зробити цей важливий розділ так,

 як  того  вимагає пункт 8 статті 116 Конституції, де сказано, що

 Кабінет  Міністрів  України  організовує і забезпечує здійснення

 зовнішньо-економічної діяльності України.

      І  ще  одне  зауваження  до  цього вкрай важливого питання,

 якому   приділена   велика   увага  практично  у  всіх  розділах

 документу.  Адже  в  програмі передбачено нарощування експорту і

 імпорту.  На жаль, не розкривається структура цього нарощування,

 яке в нинішньому вигляді є вкрай небезпечним для України.

      Розглянемо  його  на  прикладі цього року. За січень-липень

 1996  року  сума  імпорту  природного газу, порівнчно з таким же

 періодом  минулого року, збільшилася на 1 мільярд доларів або на

 52  процента.  Одночасно зріс експорт чорних металів і виробів з

 нах на 21 процент, продуктів неорганічної хімії -на 52 проценти,

 мінеральних  добрив -на 120 процентів. Замітимо, що із 1990 року

 ми в шість разів зменшили використання добрив на власні потреби.

 Все    це   дало   збільшення   загального   від'ємного   сальдо

 торговельного  балансу  у  січні  і липні 1996 року, порівняно з

 таким же періодом 1995 року, на 919 мільфонів доларів. Практично

 зростання  на  1  долар  експорту збільшує на 1 долар   від'ємне

 сальдо.

      Пам'ятаєте  в  тій історії: "Кінчай батько торгувати, бо не

 буде  чим  здачі  давати".  Така політика підтвердило зрозумілу,

 здавалось   би,  істину:  нарощення  експорту  у  сировинних  та

 напівсировинних  до  того  ж  вкрай енергомістких галузях дає не

 позитивний,  а  різко  негативний результатт для всієї економіки

 України,  що  не  дозволяє  серйозно  говорити  про  відродження

 виробництва.

      Проте   таку   політику,  судячи  з  програми,  передбачено

 зберегти.  Думаю,  що  Україна  цього не витримає. Це загроза її

 безпеки.

      Щодо  стану сальдо платіжного балансу України, то, на жаль,

 цього макропоказника взагалі не взято до уваги. У програмі мають

 місце   принципові  неузгодження  між  заявленими  стратегічними

 цілями  та  методами їх реалізації. Так теза про те, що (цитую):

 "Стратегічним  напрямком соціально-економічної політики Кабінету

 Міністрів України, спрямований на зростання добробуту народу,  є

 створення  середнього  класу  суспільства,  як  опора політичної

 стабільності   та   демократичного   розвитку  України  могла  б

 відкривати  окремий великий розділ формування середнього класу в

 українському  суспільстві". У програмі ця ключова теза практично

 не  несе  свого  стратегічного  навантаження, а так собі скромно

 стоїть у параграфі 9 розділу 2 "Розвиток малого підприємництва".

      Чи  є  нинішня  програма Уряду кроком вперед? Так, але не у

 вирішенні   багатьох   конкретних  проблем.  Враження  таке,  що

 виконавці  прагнули  одного: найскоріше затвердити документ, аби

 уникнути на рік стану підконтрольності перед Верховною Радою, це

 власне  зрозуміле  прагнення, причому одночасно помітна стартова

 готовність  спеціаліста,  в  лапках,  в  тому  числі  із засобів

 масової інформації під деригентським змахом відомих ініціаторів,

 кинутися  роздувати  чергову  інтригу протистояння влад, дивного

 тут мало, так би мовити, хто на що вчився.

      Виникає  закономірне  запитання,  як діяти Верховній Раді в

 цій  ситуації.  У вас на руках більше десятка проектів постанов,

 зміст  від  повного  схвалення  до заперечення поданого проекту,

 беремо  до  уваги,  що Уряд заявив своє розуміння недосконалості

 програми, бажання доопрацювати цей документ, діючи у взаємодії з

 комісіями Верховної Ради і з Верховною Радою взагалі.

      Очевидно  треба  приймати рішення, щодо програми зі змінами

 оголошеними Павлом Івановичем Лазаренком, вже це одне передбачає

 продовження  роботи  над  документом, отже Верховна Рада повинна

 мати гарантії Кабінету Міністрів, особисто прем'єр-міністра, по-

 перше,   те  що  програма  діяльності  Кабінету  Міністрів  буде

 доопрацьована з урахуванням зауважень і пропозицій висловлених у

 комітетах   Верховної   Ради  і  народними  депутатами  під  час

 обговорення.

      Потрібно  заслухати  звіт  прем'єр-міністра з цього питання

 під час дня Уряду в груді 1996 року, безперечно одержати на руки

 змінений  документ,  там  треба передбачити недопущення кадрової

 чехарди, використання тих людей, що уміють і хочуть працювати, а

 небезпека  в  цьому  відношенні  є,  треба передбачити умови для

 інвестування економікі українськими банками. Досить спостерігати

 за перетворенням їх у базу спекулятивного капіталу.

      У  програмі  слід  підтвердити підтримку заходів за законом

 про пріоритетність соціального розвитку села.

      По-друге,   Кабінет   Міністрів   мусить  розуміти  те,  що

 зазначені  недоліки  будуть піддані особливо грунтовному аналізу

 під час розгляду державного бюджету на наступний рік. Тобто вади

 програми не повинні перейти до цього документу.

      Думаю,  що  в заключному слові Павло Іванович повинен чітко

 визначити  позицію  Уряду з цих питань, якщо Кабінет Міністрів і

 його    прем'єр   не   тільки   демонструватимуть   бажання   до

 конструктивної    співпраці    з    Верховною    Радою,    а   й

 реалізовуватимуть   цей  намір,  на  що  ми  сподіваємось,  тоді

 спільними   зусиллями  нгам  вдасться  і  перспективну  програму

 розвитку  держави  мати,  і  прийняти  максимально наближений до

 реальної ситуації Державний бюджет України 1997 року.

      Проекти  постанов  у  вас  є.  я просив би після заключного

 слова  Павла  Івановича  визначитися  шляхом голосування, взавши

 один  з  них  за  основу і маючи змогу внести доповнення до того

 взятого  за  основу проекту, в тому числі з урахуванням всіх тих

 пропозицій,  розумних  пропозицій,  які  прозвучали  в  інших  і

 проектах документів, і прозвучали в виступах депутатів.

      Спасибі за увагу.

     

      ГОЛОВА. Павло Іванович просить кілька хвилин для заключного

 слова.

      Будь ласка.

     

      ЛАЗАРЕНКО П. І. Шановний Олександре Олександровичу, шановні

 народні   депутати,  шановні  присутні,  скажу  відвертно:  всім

 урядовцям, а мені, напевно, особливо, непросто вислуховувати всю

 критику,  всі  зауваження,  котрі  були  сьогодні висловлені при

 обговоренні Програми. Але я розумію біль кожного з стан держави,

 за  життя  народу,  за  ті  проблеми, про котрі ви сьогодні вели

 мову.

      Відверто  кажучи,  ідучи  сьогодні до вас, на більше я і не

 сподівався.  Сподівався на відкриту, пряму розмову, яка сьогодні

 і відбулася. Але розмова відбулася справедлива.

      Хочу висловити відповіді на деякі питання та побажання.

      Сьогодні  під  час розмови уряд запропонував вам ті розділи

 або пункти, які вилучені на сьогоднішній день з програми. Так, я

 їх  підтверджую,  це загальне бачення і загальна вимога народних

 обранців і я про це зараз підтверджую.

      Хочу  також  висловити  і  наступне:  уряд  уже  врахував в

 доопрацьованому  варіанті  програми 150 зауважень, повністю зняв

 питання, котрі ставив депутат Яценко, вони враховані в програмі,

 враховані  питання, які поставили і депутат Ландик, Павловський,

 Таранов,  Радченко,  Лавринович,  Понеділко,  Степанов,  Азаров,

 Пасічна та багато інших.

      Хочу  сказати  що  ми  час  не гаїли даремно, ми на протязі

 останніх 5 днів детально працювали і ми маєм уже, не будем мати,

 а  маєм відпрацьований з урахуванням ваших зауважень, документ -

 програма діяльності уряду.

      Ви  поставите  запитання:  а  чому не роздали з врахованими

 пропозиціями  і  зауваженнями?  Його  потрібно було б і сьогодні

 переробляти з урахуванням всього того, що сьогодні ви висловили,

 справедливо  висловили.  Повністю  зауваження  ті,  які сьогодні

 висловлені  народними депутатами будуть враховані. Я сподіваюсь,

 що  це  як  раз  стане  базою  для  того, щоб ми могли працювати

 спільно,  як  сказав  Даниленко Анатолій, з тим щоб не ділити на

 Верховну  Раду  і  уряд,  а  я розумію, що саме тільки в тісному

 контакті ми зможемо разом вирішувати програму як в законодавчому

 так і у виконавчому рівні.

      І   ще  одне  скажу:  сьогодні  ставились  питання  занадто

 складні,   звинувачували   уряд  у  всіх  гріхах,  до  яких  він

 відношення  і  не  має,  але  така  доля  уряду.

      Відповідаючи  на  питання  пана  Суслова,  хотів би сказати

 наступне. Ми не взяли боргу... Уряд нинішній не взяв додаткового

 боргу  на  державу,  а  ми  все  робим  для  того, щоб збільшити

 надходження  до  Державного бюджету. І я сподіваюсь в подальшому

 на  підтримку  всіх  без  виключення комісій в цьому напрямку -в

 тому, щоб разом працювати з Урядом.

      Я  розумію  вимогу  сьогодні  і тривогу селян. Хочу скзаати

 єдине:  з  урахуванням сьогоднішніх надходжень (сьогоднішніх) ми

 розрахувались   по   державному   замовленню  із  Чернігівською,

 Вінницькою,   Київською,  Житомирською  і  половиною  Черкаської

 області.  Найближчим  чином (часом?) ми закриєм всі буряко-сіючі

 області без виключення, і там, де занадто складно. І ті питання,

 котрі   поставлені,  повністю  вони  вирішуваться  будуть.  Вони

 вирішаться в ті параметри, котрі відведені.

      Я   розділяю   тривогу   депутата  Пасічної,  яка  сьогодні

 виступаючи,  з  болем  говорила  про  ті проблеми, саме які були

 висловлені. Ми також їх врахували в доробленій Програмі Уряду.

      Я розумію, що сьогодні буде більше пропозицій -скільки б не

 було виступаючих, стільки й буде пропозицій.

      Але,  звертаючись до вас, дайте можливість Уряду працювати,

 виконувати  складну  буденну чорнову роботу, за яку ми взялись з

 першого дня і по сьогоднішній день.

      Я   сподіваюсь   на  підтримку,  сподіваюсь  на  розуміння,

 сподіваюсь  на  співпрацю  і  спасибі за ті критичні зауваження,

 котрі ви сьогодні висловили.

      Дякую вам.

      (О п л е с к и)

     

      ГОЛОВА.  Спасибі вам, Павле Івановичу.

      Нам  потрібно  прийняти  рішення. Ще раз повторюю: у вас на

 руках...  ну більше 10-ти проектів документів, пропозицій, тощо.

 В  порядку  надходження  я  буду  їх  ставити  на голосування за

 основу.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Хвилинку! За основу. А потім... я прошу ще раз: будь ласка,

 не підказуйте, як вести засідання!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      А   після   того  як  буде  прийнято  за  основу  котрі  із

 документів,  ми будемо доповнювати його пропозиціями і так далі.

 Ясно.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Перший  вноситься  на  розгляд  ваш  проект... Я скажу так:

 загальний   зміст  всіх  проектів  спочатку  коротко,  а  потім,

 послідовно зачитуючи,  ставить  на  голосування.

      Від  голів комісій Азарова, Таранова, Павловського, Мухіна,

 Сторіжка,  Семиноженка,  Сироти,  Жира,  Меркушева, Юхновського,

 Спіженка   є   проект   постанови,   який   пропонує   і  так...

 сконтактувавши  з  ними,  вони  пропонують  в  цілому схвалити в

 основному  проект  із  опрацюванням  подальшим  і представленням

 заходів,  які випливають із обговорення,  що тут  відбулося.

      Народні депутати... Я перед голосуванням зачитаю, Комісія з

 питань  економічної політики пропонує схвалити програму, а потім

 розробити  план дій і так дальше, що збігається в цілому із тим,

 що  надійшло від голів  ряду   комісій.

      Симоненко,  Кочерга, Яценко, Долженко, Охрименко пропонують

 підтримати  в  основному  пропозиції  і  висновки,  викладені  в

 доповіді  прем'єр-міністра  і покласти їх в основу доопрацювання

 програми  Уряду  з  урахуванням пропозицій та зауважень народних

 депутатів.

      Проект,  який  підписаний  від Кабінету Міністрів, схвалити

 Програму   діяльності  Кабінету  Міністрів  і  2-й  пункт,  який

 забов'язує його  врахувати   зауваження  і  пропозиції.

      Чупахін  і Лавриненко депутати вносять пропозицію взяти за

 основу Програму діяльності Кабінету Міністрів для опрацювання її

 з  урахуванням  зауважень  і  пропозицій, висловленими народними

 депутатами,  і  доопрацьованого  внесеного  на розгляд Верховної

 Ради   в листопаді  1996 року.

      Депутати  Марченко  і  Вітренко пропонують вважати програму

 дій  Кабінету  Міністрів  України  на 1997 рік (тут помилка, тут

 треба 1997 рік писати, і, взагалі, тут не на 1997 рік), як таку,

 що є  неприйнятною щодо  Конституції  України.

      І депутат Угаров пропонує відхилити запропоновану програму.

 Правда  у  виступі  він  сказав,  що  це  він  подає  з  певними

 передумовами.

      Доповнення  має  на  увазі  прийняти,  так.

      Дальше  проект  Комісії  з  питань  фінансів  і банківської

 діяльності   пропонує   взяти   до   відома  програму,  а  потім

 запропонувати  зробити   те,  що  пропонують  інші  депути.

      Депутат   Гармаш   пропонує  програму  діяльності  Кабінету

 Міністріві  з  урахуванням  пропозицій  та  зауважень  постійних

 Комісій,  фракцій  та  депутатських  груп,  і  окремих дептуатів

 висловлених,  вважати  як  таку, що неприйнятна щодо Конституції

 України,   і  дальше  пропонуються  11  пропозицій  щодо  змісту

 програми.

      Народний  депутат  Ніколаєнко пропонує схвалити в основному

 програму  діяльності  Кабінету  Міністрів  зі  змінами,  про які

 доповів  Прем'єр-міністр  України  Лазаренко.

      І  друге: доручити Кабінету Міністрів доопрацювати Програму

 з урахуванням пропозицій народних депутатів та проінформувати до

 15  листопада  Верховну  Раду  про  зміст  змін разом з планом

 конкрентних  заходів  Уряду  на виконання програми. І встановити

 строк звіту Уряду про хід виконання програми -жовтень 1997 року.

      Група  "Реформи" пропонує доповнення до будь-якого там, так

 би  мовити,  проекту  програми  цілу  сторінку  пропозицій  щодо

 бюджетної  політики,  промислової політики, податкової політики,

 приватизаційної політики, цілий ряд конкретних пропозицій.

      Це,  так  би  мовити,  щоб ви могли зорієнтуватися в змісті

 основних  пропозицій.  Таким  чином,  я  на  голосування  вперше

 поставлю  проект  постанови  і  зачитаю повністю, яку внесли від

 комісії.  Я  так  розумію,  11 комісій. Я прошу не кричіть, будь

 ласка, з місця.

      Верховна   рада  України  постановляє  програму  діяльності

 Кабінету  Міністрів України з урахуванням пропозицій та зуважень

 постійних  комісій  Верховної  Ради  України,  депутатських груп

 фракцій  у  Верховній Раді України та окремих народних депутатів

 України, висловленних під час обговорення, схвалити в основному.

      Друге.  Кабінету  Міністрів  України опрацювати до 1 грудня

 1997  року  пропозиції  і зауваження постійних комісій Верховної

 

 Ради  України,  депутатських  груп  фракцій,  народних депутатів

 України,   внесенних  в  ході  обговорення  програми  діяльності

 Кабінету  Міністрів  України  і  врахувати їх під час підготовки

 заходів щодо їїреалізації. Визначити відповідальних за виконання

 відповідних   розділів   та   заходів,  передбаченних  програмою

 діяльності  Кабінету  Міністрів  України.  Розробити заходи щодо

 правового  забезпечення  програми  діяльності Кабінету Міністрів

 України, подати в грудні 1996 року інформацію про виконання цієї

 постанови.

      Ставлю на голосування.

 

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Які  доповнення  треба  обов'язково  включити?  Будь ласка,

 запишіться,   хто  хотів  би  внести  пропозиції?  Є  пропозиція

 депутата Моцпана, яка розповсюджена серед вас, доповнити пунктом

 три  постанову:  "Встановити,  що  на  період виконання Програми

 діяльності   Кабінету   Міністрів   України,  доходи  Президента

 України,    народних    депутатів   України,   міністрів,   всіх

 держслужбовців  не  повинні перевищувати середній рівень доходів

 робітників вищої кваліфікації в промисловості".

      Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу підтримати.

     

      "За" -

     

      Я прошу вас, є пропозиція в цілому проголосувати. Ставлю на

 голосування.

     

      "За" -

     

      ГОЛОВА.  Рішення  прийнято. Засідання розпочнеться завтра о

 10 годині ранку. До побачення.