Стенограма пленарного засідання

15 жовтня 1996

                    ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  15  ж о в т н я  1996  р о к у

                             10 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Доброго  ранку,  шановні  депутати,  інші учасники

 засідання   Верховної   Ради,   шановні  радіослухачі!

      Я  прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Будь ласка,

 проводиться   поіменна  реєстрація.

      В залі зареєстровано 374 депутати. Засідання Верховної Ради

 оголошується відкритим.

      В  роботі  засідання  бере  участь Президент України Леонід

 Данилович  Кучма  і  повний  склад  Кабінету Міністрів на чолі з

 Прем'єр-міністром  Павлом  Івановичем  Лазаренком.  Беруть також

 участь  керівники  організацій, відомств, спеціалісти, керівники

 обласного   рівня,   запрошений  Генеральний  прокурор  України,

 представники судової  влади. Ми  всі їх  сердечно  вітаємо.

      Сьогодні на порядку Дня розгляд питання програми діяльності

 Кабінету  Міністрів.

      У  зв'язку з тим на пропозицію голів Комісій,погоджувальної

 ради   фракцій   пропонується   не  робити  сьогодні  так  звану

 півгодинну   передбачену   Регламентом  півгодинну  розминку,  а

 відразу  приступити  до  розгляду  цього  питання.

      Я  прошу проголосувати цю пропозицію, маючи на увазі, що ми

 це зробимо  завтра.

      "За" -

      Рішення  прийнято.

      Крім  того пропонується в такій послідовності вести розгляд

 цього    питання.   Дати   змогу  Прем'єр-міністру  виступити  з

 доповіддю  протягом  до  40  хвилин,  точніше, до 40 звилин дати

 можливість  відповідсти на запитання, потім провести обговорення

 за  Регламентом до 7 хвилин, передбаючи, що виступати будуть ті,

 хто  записані,  а також в обов'язковому порядку представники від

 КОмісій  і від фракцій. В такій послідовності: виступає хтось із

 депутатів,  хто  записався  за списком, виступає представник від

 Комісій,  від  фракцій,  потім  знову  за списком. І так далі. З

 таким  розрахунком,  щоб  завершити  обговорення  цього  питання

 сьодні  і  прийняти  відповідне  рішення.

      Хто за    таку  процедуру  ,  прошу  проголосувати.

      "За" -

      Рішення  прийнято.

      Слово   для   доповіді  про  програму  діяльності  Кабінету

 Міністрів  має Прем'єр-міністр України Павло Іванович Лазаренко,

 Будь ласка.

 

      ЛАЗАРЕНКО П.І.

 

      Шановний    Леоніде    Даниловичу,    шановний   Олександре

 Олександровичу, шановні народні депутати і виборці.

      10  липня нинішнього року у цьому залі відповідно до статті

 106  Основного  закону  Верховна  Рада дала згоду на призначення

 Прем'єр-міністра.

      Сьогодні  за  статею  114 Конституції я знову на найвищій в

 державі   трибуні   з   Програмою   діяльності  нового  Кабінету

 Міністрів. Її текст розповсюджено для попереднього ознайомлення.

 Тому   зупинюся   на   найбільш   важливих   особливостях,   які

 характеризують  зміст  і спрямування цього документу, поставлені

 на цілі та шляхи їх вирішення.

      Перш  за все три місяці тому від імені майбутнього Кабінету

 Міністрів  я  дав  слово  Президенту,  Верховній  Раді  і народу

 України невідкладно взятися за чорнову буденну роботу, наповнити

 положення  основного  закону  реальним  змістом  і підкрипити їх

 конкретними справами.

      Тоді  мені  надійшло  більше  400  пропозицій,  побажань  і

 запитів від народних депутатів, комісій та фракцій. Більшість їх

 тосувалась  найбільш болючої проблеми погашення заборгованості у

 виплаті  заробітної плати, пенсій, стипендій та інших социальних

 виплат.

      Згадаємо,  ці борги виникли той рік і наростали мов снігова

 лавина  впродовж  першої  половини  нинішнього  року.  Тільки  в

 бюджетній  сфері  вони  досягли  станом  на  1  липня  понад 300

 трильйонів  карбованців.  Хочу сьогодні з усією відповідальністю

 заявити:  за  цей  короткий термін Уряд оволодів ситуацією, взяв

 під  чіткий  і  жорсткий  контроль  надходження  та використання

 оштів,  соціальні виплати здійснювалися щомісячно. Крім того, за

 останні  три  місяці  в  вугільна  галузь  було  спрямовано  390

 мільйонів  гривень.  завдяки  вжитим  заходам  значно  скорочена

 заборгованість      виплати      та      грошового     утримання

 військовослужбовців.

      Уряд  погасив  заборгованість у виплаті зарплати викладачам

 вузів  і  профтехучилищ  по 15 серпня, технікумів по 15 вересня.

 Більш  як  річна  зоборгованість  у виплатах стипендій студентам

 скоротилась  наполовину.  200 мільйонів гривень ще буде сплачено

 за  поставлений  до державних ресурсів хліб. Загалом, незважаючи

 на  вкрай  тяжкий  стан  справ в економіці, у вересні, вперше за

 останні  роки,  намітилась тенденція до зменшення заборгованості

 по заробітній платі і розпочалося поетапне її погашення.

      Уряд  повною  мірою  аналізує  і контролює  ситуацію у всіх

 галузях, сферах і регіонах. Повірте, я глибоко розумію і поділяю

 вашу  принципову позицію щодо цієї складної і болісної проблеми.

 Розумію  людей,  громадян  нашої  країни.  І мені надто хочеться

 вирішити все і одночасно. Але таке сьогодні практично неможливо.

      Давайте   разом  проаналізуємо  нинішній  баланс  економіки

 держави.  Прихований дефіцит бюджету  в цьому  році складає суми

 8, 6  мільярда  гривень.  Це  приблизно  дорівнює  трьохмісячним

 надходженням   до  зведеного  або консолідованого бюджету. Понад

 2, 7  мільярда  гривень  - такою є заборгованість підприємств та

 організацій за платежа і відрахування до бюджетів всіх рівнів, в

 тому  числі  до  Пенсійного  фонду. Це результат несбалансованих

 видатків,   тінізація  економіки,  що  сягла  40%  від  валового

 внутрішнього продукту, помилок в визначенні бази оподаткування.

      Майже   3   мільярда   гривень   треба   віддати  Росії  та

 Туркменістану  за  поставлений  в  1992  -1994-их  роках  газ та

 енергоносії  і  на  розрахунки  в  цілому  під гарантії Уряду за

 надані валютні кредити.

      Аналогічні  платежі  чекають  і в наступному році. Понад 21

 мільярд   гривень   потрібно   на  обслуговування  в  1997  році

 соціально-культурної  сфери,  на  виплату  компенсацій,  пенсій,

 допомоги - понад 38 мільярдів гривень.

      Навіть   якщо   теоретично  припустити  одночасне  і  повне

 надходження всіх платежів, то вони не покриють реальну потребу і

 на 60 %. В цій ситуації ми повинні сказати правду народу і самим

 собі,   обіцянки   і   аванси,   не   підкріплені   економічними

 можливостями   держави,  в  черговий  раз  обернуться  обманутим

 сподіванням людей.

      Сурова  дійсність  полягає  в тому, що основним боржником і

 головним  тромтом,  що  призвів  до  неплатежів,  став у державі

 переобтяжений  популізм,  а  тому  збанкрутілий  бюджет, і ні що

 інше.

      Стосовно заробітної плати. Хочу зазначити таке: місячний її

 фонд  для  працівників  бюджетної  сфери -410 мільйонів гривень.

 Разом  з  пенсіями,  стипендіями  всього потрібно 1, 6 мільярдів

 гривень.  Плюс  борги  за перше півріччя поточного року і 1995 -

 го - майже 3 мільярда гривень.

      Середньомісячні  надходження  до  зведеного  бюджету влітку

 становили  2, 5 мільярда гривень. Щоб лише на мінімальному рівні

 підтримати   життєздатність   держави,  можна  відраховувати  на

 заробітну  плату  не  більше  70%  бюджетних  надходжень.  Якраз

 стільки ми регулярно сплачували протягом останніх трьох місяців.

      Перспектив  погашення  бору не буде ніяких, якщо, по-перше,

 не навести елементарний порядок у використанні бюджетних коштів,

 про  що  я  скажу  дальше,  трошки  нище,  і  по-друге, не вжити

 радикальних заходів для залучення додаткових коштів до державної

 скарбниці. Цю роботу, як вам добре відомо, уряд розпочав негайно

 і  вже є зрушення.

      Ось   характерний   приклад.   Уже  просто  неможливо  було

 спостерігати, як держава втрачає близько трьох мільярдів гривень

 на  виробництві  і  реалізації  горілчаних  виробів, тютюну, від

 пільг  різноманітним  фондам, контрабанди, іншими словами, майже

 двохмісячний бюджет усієї України працював на спритних ділків та

 кримінальні елементи.

      Спасибі  Верховній  Раді,  ви  підтримали  рішення,  рішучі

 заходи  Уряду,  держава  почала  наводити  порядок  в цій сфері.

 Тільки  акцизного  збору  за  вересень  ми отримали 27 мільйонів

 гривень  проти  37  за  8  місяців  поточного  року.  Розрахунки

 показують  -такі підходи дозволять при підтримці Верховної Ради,

 Президента    вже    в    жовтні   поступово   зменшувати   суми

 заборгованості.

      Шановні  депутати,  ці та ряд інших жорстких і непопулярних

 заходів  лише  початок  нашої  роботи  щодо виведення з глибокої

 кризи,  але який шалений опір і протидії доводиться долати щодня

 і  на  кожному  кроці,  хоча  всім  все  зрозуміло,  що за зовні

 пристойними аргументами опоненти уряду маскують явно не державні

 інтереси.  У  нас  з вами немає іншого шляху, ніж той на який ми

 стали  і  яким пішли, і цей шлях більшості країн, що виходили із

 затяжної   кризи.

      На такі реалістичні виважені підходи і розрахована програма

 діяльності уряду, головне місце в якій займає всебічна підтримка

 власного  товаровиробника  і  національного виробництва. Її суть

 полягає   у   виході   на   якісно  новий  технологічний  рівень

 виробництва,   збалансованості   галузей  економіки  за  рахунок

 державаного   регулювання,   зменшення   зовнішньої  залежності,

 підвищення зайнятості населення та задоволення його потреб.

      Якими бачаться шляхи реалізації цих завдань?

      По-перше,    розумний    протекціонізм   щодо   вітчизняних

 виробників.  Уряд  вишукав  кошти  і  профінансував  прискорення

 виробництва  літаків,  уже  через  2 роки можна розраховувати на

 валютні  надходження  від  їх  експорту.  Незважаючи на серйозне

 лобування,   натиск   Кабінет   Міністрів  підтримав  вітчизняні

 телефонні   системи,   які   виготовляються   на   підприємствах

 Запорізької,  Харківської,  Черкаської та Хмельницької областей.

 На базі Луганського та Дніпропетровського заводів розпочинається

 освоєнння українського дизель-  та електро поїздів. В Херсонщині,

 за   активної  підтримки  уряду  та  обласної  держадміністрації

 тривають  переговори  і  створюється  спільне  підприємство  для

 випуску  зернозбиральних  комбайнів  зразка  "Джондір",  кінцева

 продукція в перспективі  -  до  80%  компмлектуючих  (80%)  буде

 виключно   вироблятись   на   території  держави.  На  принципах

 розміщення  виробництва  кінцевої  продукції тільки на території

 України    планується   розпочати   випуск   новітніх   легкових

 автомобілів   в   об'єднанні   "АвтоЗАЗ"  спільно  з  провідними

 світовими фірмами.

      Загалом     з    ініціативи    уряду    зараз    ми    маєм

 близько...............   проектів,   в   тому числі -  створення

 промислово-фінансових   груп   та   холдінгових   компаній  типу

 "Українські       авіадвигуни",      "Український      автобус";

 реструктуризації  підприємства  "Азовмаш", заводу імені Малишева

 та  інших.  За  3  останніх місяці ці проекти вже пройшли стадії

 переговорів і розпочалася конкретна робота.

      По-друге,     підтримка     власного     виробника    чітко

 прослідковується  на останніх діях уряду щодо регулювання митних

 тарифів  та  акцизних  зборів.  Цим  ми,  за  великим  рахунком,

 розпочали   захист   свого...   своєї   харчової  та  переробної

 промисловості.

      Як наслідок  -   тільки   за   вересень  на  підпариємствах

 Держхарчопрому  вироблено понад 2 мільйони дал лікеро-горілчаних

 виробів,  що  в 4 рази перевищує обіг їх випуску за серпень. А в

 липні практично всі заводи не працювали на державній сировині.

      За  сприяння  Верховної  Ради  поставлений рішучи й заслін

 безконтрольному  вивезенню  шкіри  та  великої рогатої худоби по

 демпінговим  цінам.  Нагадаю, що  тільки за останні роки Україна

 втратила  більш як 1 мільйон поголів'я великої рогатої худоби, а

 це  поголів'я 4-х  таких областей,  як  Запорізька.

      Прийняття пакету урядових документів захистило підприємства

 Металургійного  комплекса  від  вивезення за межі України брухту

 чорних  металів, гострий  дефіціт  якого вони  відчували.

      Ми   також   захистили   ввізне   мито   на  нашу  вугільну

 промисловість, більш дешевого зовнішнього вугілля. Зараз в Уряді

 підготовлено  ще  17  нормаптивних  актів  на підтримку власного

 виробника, які бедуть найближчим часом подані до Верховної Ради.

      Вітчизняним  товарам  поступово  створюються кращі умови на

 українському ринку.

      По-третє.   Ми   підтримуєм  національного  товаровиробника

 принципово  новою системою податків. Основою податкової реформи,

 згідно з указом Президента, буде зменшення податкового  тиску на

 виробників. На  цьому  я докладніше  зупинюся  трошки дальше.

      По-четверте.   Державна   підтримка,   яка   зараз  активно

 надається  підприємствам, які нарощують експортний потенціал. Ми

 завершуємо  підготовку  Державної  програми розвитку експортного

 потенціалу України і в наступному році забезпечимо гарантоване і

 своєчасне  повернення податку на добавлену вартість при експорті

 вітчизняної продукції.

      Акцент    робиться   на   підтримку   підприємств,    захист

 забезпечити  конкурентну спроможність своєї продукції не лише на

 вітчизняному,  а  і на  світовому  ринку.

      По-п'яте.   Захист   вітчизняного   виробника   Уряд  почав

 здійснювати  і  через  реформування  базових  галузей.  Всім вам

 добреь  відомі дії вугільної промисловолсті. Додам лише, що Уряд

 взяв  на  себе  повну  відповідальність  за  прийняття ціх надто

 нелегких рішень  та  їх наслідків.

      За 2 наступних роки буде закрито 9 шахт, які мають сьогдні,

 мають сьогодні  менше  півтора  відсотки  валового  видобутку, а

 собівартість  вугілля  складає  на  цих  шахтах  від  200 до 450

 доларів  за  одну  тонну.

      Вивільнені  кошти спрямовують на соціальний захист шахтарів

 і підтримку  перспективних    шахт.

      За   три   місяці   комерційні   банки   надали   вугільній

 промисловості  78 мільонів гривень. До кінця року ще отримаємо з

 тим,  щоб  запустити ,  ввести  лави  93.

      Згідно  з  відомим Указом Президента на базі діючих шахт та

 підрозділів  вугільної промисловості створено 452 підприємства з

 правом  юридичної  особи,   з'явились перші холдінгові компанії.

 Наша лінія тут тверда і послідовна. Емісійного шляху допомоги не потрібно,  а  фінансові  ресурси  у  вигляді  дотацій надаються і

 бидить  надаватись  тільки  на  тону   видобутку  вугілля.

      Захист    власного   товаровиробника   через   реформування

 галузей  -це  принципова  позиція  нового  уряду. На черзі чорна

 металургія. Тут також є перспективні ідею і добрі напрацювання.

      На базі комбінату Криворізьсталь Новокриворізького гірничо-

 збагачувального  коксохімічного  завода створено єдиний потужний

 виробничо-технічний  комплекс  з  повним  металургічним  циклом.

 Тільки    за    рахунок   уникнення   подвійного   оподаткування

 собівартість  кінцевої  продукції  знизиться  тут  на  третину.

      Аналогічні    підходи    пророблюються   і   в   сільському

 господарстві,  в  легкій  і  переробній  промисловості.

      Хочу  також  зазначити,  що в цей період Уряд результативно

 працював  над  залученням  міжнародної  фінансової  допомоги.

      Завдяки   економічним   реформам   та   реструктуризації  в

 промисловості створюються сприятливі умови для приливу іноземних

 інвестицій зокрема в енергетичній, вугільний, аграрний сектор.

      В наступному році на ці ключові галузі отримують понад 900 мільйонів  доларів.  Такі рішення вже прийнято в жовтні поточного

 року.

      І  нарешті,  тяжко  і складно, але розпочалась передача від

 підприємств   на   баланс   місцевих   органів  влади,  об'єктів

 соціальної   сфери.   Наші  можливості,  як  і  на  місцях,  тут

 надзвичайно  обмежені.  Але  іншого  виходу  немає, собівартості

 продукції  багатьох  підприємств, утримання об'єктів соцкульбиту

 становить  майже половину затрат. Зрозуміло, що без їх передачі,

 ні  про  яке  відродження  реформування виробництва та підтримку

 товаровиробника не може бути мови.

      Підсумовуючи  сказане хочу зазначити. Сьогодні в Уряді єсть

 потенціал  напрацьований по багатьом галузям. Протягом десятиріч

 розвинені країни відпрацьовували найбільш оптимальні пропорції в

 структурі  народного  господарства. Виробництво товарів широкого

 вжитку  повинно  мати питому вагу у межах 70 відсотків. У нас ця

 величина  ще  в  повоєнні  часи у тричі була меньшою. І навіть в

 таких  умовах  в 1980 роках тільки легка і харчова промисловість

 давала до 32 відсотків бюджетних надходжень.

      Сьогодні ж легка промисловість майже повністю паралізована.

 Порівняно  з  1990 роком виробництв основних товарів цієї галузі

 скоротилося на 83 відсотка. Ліва частина сировини для її потреби

 ввозиться   за  кордон.  На  томість  внутрішній  ринок  товаров

 народного   споживання   на  90  відсотків  заповнений  товарами

 широкого вжитку закордонними.

      В  результаті  зовнішній торговельний баланс за 8 місяців у

 цьому  році  більше  як  на  600 мільйонів доларів не на корість

 нашої  держави.  Ми пішли на підвищення ставок ввізного мита, на

 одяг,   взуття,   трикотажні,   текстильні   вироби.  Заборонено

 використання  бюджетних  коштів  на закупівлю імпортних товарів,

 скасовано  акциз на килимові вироби та одяг і хутра вітчизняного

 виробництва.

      Уряд  забезпечить  тарифне  регулювання  ввезення  товарів,

 кількісне   обмеження  імпорту.  Одже  заходи,  що  пропонуються

 Кабінетом  Міністрів  для  підтримки  власного виробництва мають

 чітковиражений  антикризовий  характер, передбачають посилювання

 керованості та координації розвитку  галузі з боку держави.

      Такі  завдання...  тільки  завдяки  заходам  щодо підтримки

 вітчизняного  виробництва  ми  збережемо в наступному році понад

 півмільйона робочих місць.

      Сказане  вище  повною  мірою стосується найбільшого сектору

 національної    економіки   -агропромислового   комплексу.   Тут

 зосереджена значна частинна всіх виробничих фондів, виробляється

 близько  половини  валового  внутрішнього  продукту.  Ситуація в

 цьому   екторі  надто  складна.  І  я  повністю  поділяю  велику

 стурбованість,  що  днями  висловлювалась в цьому залі народними

 депутатами.  Будемо  відверті,  десятиління село вірою і правдою

 служило  державі,  а в останні роки залишилось без її підтримки.

 Рочали  відмирати  цілі  його  галузі:  вівчарство, садівництво,

 птахівництво,  молочне  і  мясне  скотарство. Овочівництва стали

 збитковими  теж руйнуються.

      Минулий  рік сільське господарство закінчило з боргами, які

 зросли  у  вісім  разів.  Не кращим буде становище і в поточному

 році.  Ні в якій держави жоден сільський товаровиробник вже б не

 жив.  Гострий  дефіцит  коштів,  недосконала податкова політика,

 відсутність  кредитного  фінансування  спричинили  багатомісячні

 борги   по   заробітній   платі,   мізерне  матеріально-технічне

 забезпечення.

      Ми  дещо переоцінили можливості реформ на селі. Зміна форми

 власності  і  власника,  запровадження багатоукладності та нових

 форм  господарювання,  децентралізація управління та відміна від

 кабального   держамовлення,   нарешті,  земельна  реформа  -речі

 безумовно  важливі  та актуальні. Але чому тоді в умовах вільних

 ринкових  відносин  згортається виробництво? В порівнянні з 1990

 роком обсяги скоротилися в 1, 7 раза, а в окремих галузях значно

 більше.  Очевидно треба переглянути підходи, співставити аграрну

 політику з нинішніми можливостями держави.

      Що тут буде зроблено? Перш за все, ми підтримали колективні

 господарства.  Тільки  вони є великими товаровиробниками. Тому в

 сільському   господарстві   поряд  з  реформами  буде  поступово

 здійснюватись  структурна  перебудова  виробництва.  При  такому

 підході  ми уникнимо великих трудових затрат, віддаємо пріоритет

 рентабельному   та   енергоненасиченому  виробництву,  переважно

 рослинництву.  При  цьому  вдається зберегти величезний фондовий

 потенціал, який створювався під крупне товарне виробництво. І що

 особливо   важливо,  колективні  господарства  будуть  спроможні

 утримати  100% своєї соціальної сфери, а також допоможуть більш,

 ніж 6 мільйонів сільських пенсіонерів.

      Яким  бачиом розвиток тваринництва? По-перше, Уряд пропонує

 відновити  дотації мясної продукції, нам вкрай потрібно зберегти

 великі спеціалізовані комплекси та птахофабрики.

      За  останні  20  років  тут  створений  сучасний виробничий

 потенціал,   нерідко   на   рівні  світових  стандартів  на  цих

 потужностях  5  років тому вироблялось половина обсягів мі'ясної

 продукції.

      Через відсутність дотації на комбікорми соібвартість тільки

 пташиного  м'яса  піднялася  в  2, 5 рази. І вони втратили свого

 покупця.  Уже в першому півріччі цього року половина птахофабрик

 практично припинила своє існування.

      По-друге,    виробництво............    молока    поступово

 зосереджене  в  цивілізованих  господарствах,  де  вже  створені

 масиви маточного поголів'я конкурентноспроможної худоби.

      До кінця цього року та протягом наступного року ми закупимо

 для таких господарств понад 20 тисяч голштінської породи.

      По-третє,  при зменшенні обсягів виробництва в громадському

 господарстві  останні  5  років  бурхливо  розвивався  приватний

 сектор.  Без  особливих  капітальних  затрат  його  питома  вага

 досягла  46%  від загальних обсягів виробництва. А картоплі -95,

 овочів - 72, м'яса - 50, молока - 45 та багато іншої продукції.

      Ми  на  всіх рівнях підтримуємо приватний сільський сектор,

 що  взяв  на  себе  всі трудоміські галузі, дає вдосталь дешевої

 продукції,  за  рахунок  власної  праці  сприяє формуванню вкрай

 необхідної   Україні,   формуванню   вкрай  необхідного  Україні

 середнього класу.

      Підтримка     піде     в     напрямку    розширення    площ

 землекористування,  нарощення  чисельності  поголів'я  худоби  і

 птиці,  організації  заготівельних  та  більш  тісної інтеграції

 громадського та приватного виробництва.

      Враховуючи обмежені можливості держави, допомога уряду селу

 буде  в  цей  період особливо раціональною, кошти вкладатимуться

 туди,  е  очікується  найбільше  віддача.  Сьогодні ми нажаль не

 маємо   повної   можливості   збільшити   допомогу   фермерським

 господарствам,  досить  сказати, що на влаштування тільки одного

 фермерського  господарства потрібно більше мільйона гривень, але

 і  тут  уряд  буде  направляти  кошти  на створення певних умов,

 рівних  умов  із  іншими  товаробиробниками.  Урядова програма в

 цьому зв'язку дає кожному підрозділу АПК свій шанс, перш за все,

 ми внесемо суттєві зміни, пропозиції до Земельного кодексу, який

 повинен  чітко відповідати засадам ринкової економіки і створити

 умови  та  гарантії, інвестиції в сілдьське господарство.

      Основи    оподаткування    сільських    виробників    стане

 диференційований  стабільним  протягом  кількох  років земельний

 податок.   Вже  сьогодні  переглядається  система  кредитування,

 запроваджується    вигідні   для   села   лізінгі   і   платежі,

 розгортаються  іноземні  інвестиції.  Користуючись нагодою, хочу

 подякувати  депутатам-аграрникам,  всім селянам за 4 з половиною

 мільйони  тонн  хліба,  які вони спрямували в цьому неврожайному

 році в державні ресурси.

      Найблищими  днями  уряд  повністю  розрахується за зерно, а

 також  надасть суттєву допомогу в завершенні складного осіннього

 комплексу,  із  держрезерву  виділене пальне, мазут і дизпаливо.

      Важилвим  механізмом реалізації урядової програми є грошова

 реформа   та   фінансова  стабілізація.  Визначний  крок,  тобто

 здійснення  грошової  реформи  ми  вже  зробили,  відповідно  до

 Конституції   України   Україна   має   на  сьогодні  повноцінну

 національну   грошову   одиницю,  на  необхідності  чого  завжди

 наполягала  Верховна  Рада.

      Є  підстави  для  висновку,  що принцип проведення грошової

 реформи  вперше  за  багато  років  сприяв  довірі  населення до

 політики держави -всі наші зобов'язання щодо прозорого характеру

 реформ дотримані.

      В  ході  грошової  реформи з готівкового обігу до кас банку

 вилучено майже 330 трильйонів карбованців. В обміні взяли участь

 11  мільйонів  чоловік,  які  обміняли  близько  200  трильйонів

 карбованців.  Водночас  нам  вдалось  залучити  в легальний обіг

 значну кількість коштів, що ходили за межами банківської сфери.

      Наступним  завданням  в  цьому  напрямку є спрямування... є

 утримання  стабільного  курсу  гривні,  реалізація  заходів щодо

 забезпечення  їх  вільної внутрішньої та зовнішньої конвертації,

 перетворення    гривні   в   основний   засіб   розрахунків   та

 нагромадження капіталів.

      Що заважає цьому?

      Перш  за  все,  недорозвиненість банківської системи. У нас

 мало   класних  фахівців  у  банківській  справі;  переважає  не

 прагматична,  а  бухгалтерська  ідеологіка; великої шкоди завдає

 надмірна незалежність політики Національного банку -в результаті

 практично  нульовим  є  рівень капіталізації українських банків:

 деякі  з нових московських юанків мають капітал більший, ніж всі

 наші разом взяті.

      Цьому  також одна з причин масових банкрутств у банківській

 системі,  а ті банки, що працюють, здійснюють платіжні операції

 майже  на  грані  можливого,  практично,  без  будь-якого запасу

 міцності.

      Великою  проблемою  (як  і  раніше)  є відсутність зваженої

 кредитної  політики.  Не  може  нормально розвиватися економіка,

 якщо  банки   не   займаються   середньо-    та   довгостроковим

 кредитуванням:   тільки  біля  3%  довгострокових  кредитів  від

 загального обігу, і тг переважно за рахунок "Промінвест-банку" -

 це  все, що ми мали досі для відродження власної економіки... Та

 й інвестиційних кредитів, по суті, взагалі немає.

      Докорінного  поліпшення потребує і політика рефінансування.

 Її треба спрямувати на підтримку еволюційних? проектів, розвиток

 експорту,  солідних  торгівельних  контрактів.  На жаль, поки що

 цього  немає,  а  наші  банківські кола ще й досі не знайшли, не

 вийшли  на  міжнародні  фінансові  ринки,  не  отримали належний

 кредитний  рейтинг.

      Уряд готовий ійти на зустріч Національному банку, допомогти

 банкам формування резервів та залучення дострокових ресурсів. Ми

 вже  активно  працюєм  в  цьому  напрямку  з  рядом  міжнародних

 фінансових  організацій,  маєм   вигідні  домовленості.

      Разом з тим, розраховуєм і на зустрічний рух з боку банків,

 особливо щодо  підтримки  національнизх товаровиробників.

      Вважаємо  також,  що Національний банк має вжити адекватний

 заход   для   поліпшення   структури  грошової  маси,  зменшення

 позабанківського  обігу,  що  стане  одним  із засобів подолання

 платіжної  кризи.

      Найвавжливіший   механізм  здійснення  Програмі  діяльності

 Уряду   є   комплексне   реформування   податкової   системи  та

 легалізація  економічного життя.

      Недооцінка  в  минулому  цієї проблеми загальмувала ринкові

 реформи,  спричинила  тінізацію  економіки, яка набула тотальних

 масштабів  і  стала  однією  з головних причин та наслідків усіх

 наших   соціально-економічних негараздів.

      Вже   всім   зрозуміло,   що   нинішня  податкова  політика

 зруйнувала   вітчизняне   виробництво,  саме  вона  призвела  до

 відпливу    матеріально-технічних    фінансів,    трудових    та

 інтелектуальних  ресурсів  до  тіньового  сектору  економіки. За

 своїми обсягами він не поступається сьогодні перед офіційним.

      Згідно   з  різних  джерел,  за  останні 5  років в тіньову

 економіку  за кордон відійшло від 10 до 16 мільярдів доларів, що

 в середньому  3  мільярди  щорічно.

      Яка  міжнародна  допомога  компенсує ці втрати і чи можна в

 таких  умовах очікувати іноземного інвестиційного дощу? Я цілком

 і  повністю  підтримую  висновки  всіх без вийнятку депутатських

 комісій  і  фракцій, рішення УСТП, що непомірний податковий тиск

 перейшов   розумні   межі   і  може  призвести  до  національної

 катастрофи.

      Сьогодні   від  оподаткування  не  ухиляються  лише  великі

 промислові  підприємства,  які  об'єктивно  не  мають можливості

 сховати в тінь всю свою діяльність, хоча і вони, хоча і їх можна

 вважати  платниками  лише  номінальними.

      Адже основна заборгованість з податками припадає саме на ці

 підприємства.

      Уряд   розпочав  активну  підготовку  комплексної  податкої

 реформи.  Орієниром  її  здійснення став Указ Президента України

 про  заходи  щодо  реформування  податкової  політики.

       Кабінет  Міністрів  вважає  за  необхідне  зменшити  вже з

 початку   наступного  року  сукупне  податкове  навантаження  на

 суб'єкти   економічної  діяльності  до  оптимального  рівня.  Це

 означатиме   послаблення   податкового   тиску,   що   дозволить

 забезпечити  розширення  відтворення  і  зробить  суми  податків

 прийнятними  для  платників.

      Іншими словами, кожному суб'єкту господарювання буде надана

 можливість  жити  і  працювати  в  злагоді з державою, законом і

 власним  сумлінням.

      Створюється   сприятливий  діловий  клімат  і  стимули  для

 розвитку підприємництва. Як виробничник я твердо переконаний, що

 на  зміну масі неузгоджених та економічно необгрунтованих поборів

  вже  в наступному році прийде система взаємопов'язаних податків

 і  платежів.

      Головне Уряд вбачає в зменшенні податку ставок з одночасним

 розширенням  бази оподаткування і підвищення відповідальності за

 розрахунки  з  бюджетом.

      Акценти  податкової  політики  формування  доходної частини

 бюджету  будуть  протягом  3-4  років  поступово  переноситись з

 оподаткування  прибутків  підприємств  на  оподаткування доходів

 фізичних  осіб,  що в свою чергу потребує відповідного зменшення

 питомої ваги доходів... збільшення питомої ваги доходів громадян

 у  валовому  внутрішньому продукті. І це закономірно, бо держава

 міцніє  тоді,  коли  легально  багатіє народ. І навпаки, держава

 слабне, коли о перешкоджає своїм громадянам бути заможними.

      Отже  ми  будемо  спряти  зростанню  доходів населення, а з

 другого  боку  треба  створити  умови  для  легалізації тіньових

 доходів не кримінального походження.

      Уряд  повністю  підтримує  пропозиції  ряду  депутатів  про

 амністію  заявленних  та  повернутих  в  Україну вивезених з неї

 капіталів.  Це  серйозний резерв інвестиційних ресурсів. Розмова

 про  залучення  іноземних  інвестицій  будуть  безплідними  доки

 продовжуватимуть  ховати  і  вивозити  за  кордон  свої капітали

 вітчизнянні   інвестори.   Звичайно,   така   амністія  не  може

 поширюватись на доходи від злочинної діяльності. Особливу роль в

 реалізації  урядової програми відводиться реформуванню бюджетної

 системи.

      Перш   за  все  не  можна  допустити  зменьшення  бюджетних

 надходжень на першому етапі проведення податкової реформи. Ми не

 маємо право ставити під загрозу наших пенсіонерів, чернобильців,

 ветеранів  війни. Яким шляхом буде здійснюватись ця реформа.

      По-перше, за рахунок легалізації тіньових капіталів, про що

 я   вже   говорив.  Протягом  року  вона  змусить  працювати  на

 українську  економіку  не  меньше,  як  7 мільярдів гривень, а в

 бюджеті надходження зростуть більше, як на півтора мільярди.

      По-друге,  розширення  бази оподаткування. Після податкової

 реформи  буде  просто  недоцільно  і не вигідно, а також складно

 ухилятись від сплати податків.

      По-третє,  створення притваного клімату для інвесторів і їх

 захист  від  адміністративного  та  кримінального  свавілля.  Це

 забезпечить    залучення   національної   економіки   додаткових

 капіталів і зупинить нелегальне їх вивезення.

      По-четверте, наведення елементраного порядку у використанні

 державних  кооштів.  Маю  на увазі зокрема скорочення численості

 державного  апарату  та зменьшення ряду статей бюджетних витрат.

 Наведу  лише  один  приклад. Після 1991 року Україні дісталася в

 спадщину  від  радянської армії недосконала інфроструктура. І на

 сьогодні  в  складі наших збройних сил незначний відсоток тільки

 бойових  частин,  а  близько  половини  частини -забезпечення та

 обслуговування.  Якщо  за  останні  роки  чисельність  особового

 складу  Збройниз  Сул  скоротилась  на  46  відсотків, то мережі

 інфраструктури  по  забезпеченню всього на 10 відсотків. Війська

 продовжують  утримувати  понад  500 тисяч гектар землі, половина

 якої практично не використовується.

      Статна  чисельність  особового  складу  системи  військової

 освіти  становить 75 тисяч чоловік, що  в кілька разів перевищує

 реальні потреби збройних сил. Все це поглинає приблизно четверть

 коштів   передбачених  бюджетів  для  фінансування  Міністерства

 оборони. І такі випадки,  на жаль, не одинокі.

      Особливої  уваги  потребує  в  цьому  зв'язку  і  утримання

 народної  освіти.  В  Україні  діють  735 технікумів і коледжів.

 Кількість вищих учбових закладів зросла і досягла 165. Прийом на

 перші курси державних вузів зріс на 18 тисяч студентів і складає

 майже 200 тисяч чоловік.

      Уряд    не   проти   навчання,   навпаки,   в   нарощуванні

 інтелектуального  потенціалу нації, значний резерв прогресу. Але

 питання  в  іншому.  Чому  ми  навчаєм і для чого ми навчаєм? 40

 відсотків  випускників  -інженери,  45 -гуманітарії, правники та

 освітяни,  15 -аграрії і медики. Ось і вся статистика, в якій за

 великим   рахунком   поки   не   знайшлося  місця  спеціалістам,

 максимально адаптованих до нинішніх умов.

      Реформи  в  цій  галузі  закінчились  букетом  нових, більш

 престижних   назв.  Де  були  середні........  інститути,  стали

 академії  та  університети. Аналогічне становище і в цілому ряді

 інших  галузях  та  сферах,  що  утримуються з бюджету. Справжні

 реформи на благо держави і народу тут ще попереду і за них треба

 бритися і братися невідкладно.

      Намічені  програми  заходу дозволять стабілізувати бюджет і

 дасть підстави прогнозувати............. зростання його доходної

 частмнини вже через рік після податку податкової реформи.

      Хотів  би  ще раз наголосити: перелічені заходи -це життєва

 необхідність,  що  грунтується на повазі до законних інтересів і

 прагнень  громадян  України.  Ми  заламаєм погану традицію силою

 виривати  останні  клапті від платника податків, а потім воювати

 за поділ та перерозподіл неіснуючих бюджетних коштів.

      Наш урядовий курс -це розширення бюджетної бази виключно за

 рахунок  зміцнення економіки та зростання добробуту громадян. За

 таких  умов  має  змінитись  механізм наповнення та використання

 Державного бюджету. Необхідно сформувати стабільні відносини між

 центральним  та  регіональним  бюджетами,  оформивши  їх окремим

 законом  України.  Це  повинно  виключити  коньюктурні моменти в

 ставленні центральної виконавчої влади до тих чи інших регіонів,

 а  також  позбавити  декого  можливості  сподівання на вирішення

 власних проблем за рахунок інших.

      Самозабезпечення  регіонів  є основою регіональної політики

 Уряду.  Уряд розпочав цю непросту роботу, створюється принципово

 новий  орган  -Державна  податкова  адміністрація,  буде змінено

 структуру бюджетних витрат. Ми просимо відповідної підтримки від

 Верховної Ради.

      Одне  слово: виконання бюджету має стати законом, порушення

 якого є кримінальним злочином.

      Шановні  народні  депутати,  всі реформаторські кроки Уряду

 мають  головною метою вирішення невідкладних соціальних завдань,

 піднесення добробуту і поліпшення умов життя народу.

      Тому   наступна   відповідальна   складова  нашої  урядової

 програми  -це реформування соціальної політики. Сьогодні Україна

 за  даними  офіційними  статистиками  при  населенні  близько 52

 мільйонів  лише  13  мільйонів  громадян  створюють  матеріальні

 блага. Вони утримують біля 15 мільйонів пенсіонерів, 8 мільйонів

 зайнятих у галузях охорони здоров'я, освіти, науки, студентів, а

 також  не  менше,  ніж  3  мільйона  чоловік охоплені прихованим

 безробіттям.

      За  розрахунками  кожен  працюючий  утримує окрім себе ще 3

 особи,  це  вийнятковий  випадок  в світовій практиці, додамо до

 цього  соціальні  наслідки  Чорнобильської  катастрофи,  числені

 невирішені екологічні проблеми практично у всіх регіонах, велику

 кількість шкідливих для здоров'я виробництв.

      Крім   того,  близько  18  мільйонів  чоловік  користуються

 різного  роду  пільгами,  тільки в поточному році їх компенсації

 буде  витрачено  майже  7  мільярдів гривень, що дорівнює двох з

 половиною......  надходження  до  зведеного  бюджета,  при  чому

 половина зазначених громадян користується пільгами незалежно від

 їх   сукупних   доходів.  Вже  все  це  сьогодні  є  непосильним

 навантаженням для бюджету, значні для нас, звичні для нас засоби

 вирішення  соціальних  проблем такі, як збільшення відрахувань з

 фонду   оплати   праці  підприємств  і  організацій,  збільшення

 податкового  навантаження  практично вичерпані, за нинішніх умов

 неминуче   реформування   соціальної  політики  має  відбуватися

 виключно на основі успіху економічних реформ.

      Поряд   із   завданням  збільшення  фінансових  можливостей

 держави  вкрай  гостро  стоїть  проблема  оптимізації  механізму

 забезпечення  соціальних гарантій. Для її вирішення уряд планує,

 по-перше, здійснити перехід від безадресної державного патронажу

 до  цільової  адресної  соціальної  допомоги тим, хто її справді

 потребує, і такі заходи в програмі є.

      По-друге,   провести   персоніфікацію  пенсійно-соціального

 забезпечення,  розподілом  відрахувань до відповідних фондів між

 підприємствами і громадянами, ми також значно спростимо механізм

 надання житлових субсидій малозабезпеченим сім'ям.

      По-третє,   реалізувати  систему  ефективних  заходів  щодо

 подолання  відкритого  та  прихованого безробіття. Незважаючи на

 всі  труднощі перехідного періоду, уряд буде спрямовувати наявні

 державні  ресурси  на  першочергове забезпечення освіти, охорони

 здоров'я,   культури,   науки,   професійну  підготовку........,

 доведення до гідного рівня платні працівникам бюджетної сфери.

      Шановні   депутати,   реалізувати   всі  складові  Урядової

 Програми може лише ефективна система виконавчої влади, тому вона

 потребує продовження докорінного реформування органів відповідно

 до вимог Конституції.

      Ряд  принципових  положень  щодо реформування Уряду знайшли

 відображення в проекті Закону про Кабінет Міністрів, який подано

 на  розгляд  Верховної  Ради.  Уряд  сподівається  на  підтримку

 народних депутатів щодо цього питання.

      Ми   вже  почали  скорочення  зайвих  ланок  та  ліквідації

 паралелізма  у  діяльності  органів  виконавчої влади. Одночасно

 відбувається суттєве скорочення загальної чисельності державного

 апарату.  Скорочення  чисельності та зміна структури поширюється

 як  на центральні, так і на регіональні органи виконавчої влади.

 Успіх  наших  кроків  буде залежати від узгодженої політики всіх

 гілок   державної   влади,   гармонізації  інтересів  центру  та

 регіонів.

      Уряд  делегує, як того вимагає Конституція, максимум прав і

 повноважень  місцевим  органам  виконавчої влади. Разом з тим ми

 будемо   розвивати   конструктуивну   співпрацю  між  Урядом  та

 політичними  партіями,  громадськими  організаціями, релігійними

 об'єднаннями,   професійними   спілками  в  питання  реалізації

 політики  реформ в підтриманні соціального миру...(?) та захисту

 національних інтересів.

      Запропонована  Урядом  Програма  є першим підходом і першою

 спробою   опрацювання   національної   економічної  програми  як

 складової  національної  ідеї - вона відкрита для обговорення та

 внесення пропозицій.

      Готуючись  до  виступу  на  сесії  Верховної Ради, я уважно

 проаналізував  понад  600 зауважень та побажань комісій, фракцій,

 окремих народних депутатів. Більшу їх частину враховано в своєму

 короткому  виступі,  і  тільки  брак  часу завадив мені детально

 зупинитися   на   проблемах  приватизації,  розвитку  транспорту

 (зокрема,    морського),   подолання   бартеризації   економіки,

 взаємозаборгованості    підприємств;    підтримки   національної

 культури,  освіти,  охорони  здоров'я; посилення уваги до потреб

 інтересів молоді, питання реформування на селі.

      Всі   ті   пропозиції  (або  більшість  пропозицій),  котрі

 розглядалися,  ми  врахували  їх і найближчим часом ми здамо для

 того, щоб ви могли докласти до Програми діяльності Уряду.

      Але  хочу  ще раз визначити, що Програма Уряду є цілісною і

 реалізації  можні... кожної складової частини лише в поєднанні з

 іншими.

      Виконання програми розраховано 3 роки щорічним звітом перед

 Верховною  Радою.  Для  реалізації  цієї  своєї програми Кабінет

 Міністрів   уже  підготував  і  паодав  до  Верховної  Ради  100

 законопроектів.  115  нормативних  актів  знаходяться сьогодні в

 роботі  в  Уряді.  Вже  готовий  новий проект постанови Кабінету

 Міністрів,   якою   передбачено  практичний  механізм  виконання

 положень програми. За кожним її розділом закріпляється конкретно

 виконавець - член Уряду.  Після  доопрацювання  ми  приймемо  ці

 постанови.

      Ми   з   максимальною  увагою  сприймемо  кожну  пропозицію

 висловлену  сьогодні в  сесійному залі.

      І  ще  одна,  на  наш погляд, важлива деталь. І в Плані дій

 Уряду  враховано все те цінне актуальне і конструктивне, що було

 в програмах    минулих   його  складів.

      Я особисто постарався зповна використати великий повчальний

 досвід своїх попередників, народних депутатів, присутніх в цьому

 залі.  В  процесі підготовки програми і доповіді про її вже... і

 доповіді,  я  зустрічався  і радився із більш, ніж 150 народними

 депутатами.

      Хотів   би   щиро  подякувати  за  розуміння,  підтримку  і

 доброзичливі поради,  які ви  висловлювали мені.

      Сподіваюсь  на  таке  розуміння  і  підтримку  з  боку всіх

 присутніх  в цьому залі.

      Шановні   народні   депутати,   за   5  років  незалежності

 Української держави Верховній Раді було подано на розгляд чимало

 Урядових програм. Я хотів би при підтримці Президента України та

 дієвому  сприянні Парламенту стати першим прем'єрміністром, який

 представить Урядову  програму і  відзвітує  про її  виконання.

      Дякую.

      (ОПЛЕСКИ)

 

      ГОЛОВА.  Я  думаю, що пропозиція ваша сприйняти депутатами,

 аби ще при цьому складі Верховної Ради, то було б ще   добре.

      Будь  ласка,  запитання до Прем'єр-міністра. Хто хоче задати,

 запишіться. До  40  хвилин  відведемо  часу.

      Опублікуйте  весь  список.

      Дякую. Більше  не  встигнуть.

      Сидоренко, будь ласка. Письмових не давайте, будь ласка.

 

      СИДОРЕНКО.  Шановний  Павло Івановичу, скажіть, будь ласка,

 канкретно,   де,   в   яких   міністерствах,  відомствах  будуть

 скорочувати  чисельність  кадрів і на скільки, і яка чисельність

 буде?

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилиночку. Будь ласка,  вибачте.

      Шановні  депутати,  записуватись  зараз бігти не треба, уже

 записались на виступи. Сидіть, будь ласка, всі на місцях.

      Я  прошу,  неспокій  такий появився. Прошу уваги, запитання

 йде. Будь ласка.

 

      СИДОРЕНКО.  Скажіть,  будь  ласка,  в яких міністерствах і

 відомствах  передбачається  скорочення кадрів у Уряді, і скільки

 конкретно  буде  скорочено  людей  в цих  відомствах?

 

      ЛАЗАРЕНКО.  Докорінно  це  питання  буде розглянуто під час

 розгляду  бюджету.

      Я  розумію,  що  в  вас  занадто  багато  запитань стосовно

 бюджету.  Стільки  запитань,  напевне,  і в мене. І думаю, що до

 кінця  листопада  поточного року, коли ми вже узгодимо більшість

 положень  і  статей  бюджету,  там  буде  чітко  запропоновано і

 внесено  на  розгляд  Верховної  Ради  і  кількісне  і  чисельне

 скорочення виконавчої структури.

      Сьогодні    можу    сказати,    що   попередні   розрахунки

 підтверджують  можливе скорочення виконавчих органів влади до 20

 відсотків.

 

      ГОЛОВА.  Федорин.

 

      ФЕДОРИН.

      Пане  Прем'єр-міністре,  звичайно, Програма досить обширний

 документ, який виділений дуже багато галузей нашої промисловості

 і  народного  господарства.  Все-таки ви, як Прем'єр-міністр, як

 ідеолог  зараз  цієї  Програми,  скажіть,  будь  ласка.  Ми  всі

 прекрасно  розуміємо,  що  інвестиційних ресурсів на підйом всіх

 галузей   господарства  зараз  може  не  вистачити  і  точно  не

 вистачить.  Все-таки  ви  як  ідеолог  цієї Програми, які галузі

 промисловості  ви  бачите  найпріоритетнішими.  Дві, три, чотири

 галузі  промисловості  для  того,  щоб саме туди були спрямовані

 найбільші інвестиційні ресурси і найшвидше одержаний результат.

      Дякую.

 

      ЛАЗАРЕНКО.  Дякую.  Хочу сказати вам наступне. В залежності

 від   того  наскільки  буде  злагоджена  наша  робота  Уряду,  і

 Парламенту, і Верховної Ради, від того будуть реальні можливості

 інвестиційних проектів.

      Якщо  ми  перекриємо  всі  можливі  лазійки, котрі сьогодні

 діють  для різних фондів, які ухиляються від оподаткування, якщо

 ми  введемо  регулювання  на  ті  товари,  про  які  йшла мова в

 доповіді  без  додаткових навантажень без додаткових навантажень

 через податки, ми зможемо отримати біля 3  мільярдів гривень.

      Головні  галузі,  котрі  сьогодні  потребують  і  стоять на

 першому  місці:  -це  саме вугільна галузь, яка потребує значних

 капіталовкладень,   яка   потребує   асигнувань,   яка  потребує

 реформування.  Іншим  напрямком -це металургійна галузь, хімічна

 галузь  і  галузі  особливого  машинобудування,  про які ще йшла

 мова,  як  найбільш  конкурентноздатної  продукції, яка сьогодні

 відповідає  вимогам, конкретно літаки, конкретно ті питання, про

 які йшла мова.

 

      ГОЛОВА. Мірошніченко.

 

      МІРОШНІЧЕНКО.

      Город Мариуполь, 136 избирательный округ, Мирошниченко.

      Уважаемый Павел Иванович! Дело в том, что в Программе много

 вопросов, которые требуют конечно ответа. В первую очередь, меня

 интересует   такой   вопрос.   Будет   ли   действовать  система

 взаимозачетов?  Для  того,  чтобы  все-таки  предприятия  как-то

 смоглы,  ну,  раскрепоститься  от  тех  давлений, которые на них

 весят в связи с отсутствием оборотных средств.

      И  также  меня интересует вопрос о тех долгах, которые были

 заморожены  до  декабря  1996  года,  которые тоже, наверное, не

 датут  хорошо  предприятиям  выйти из того тупика, в котором они

 находятся.

 

      ЛАЗАРЕНКО.  Питання  занадто  складне  і неоднозначне. Але

 у  Уряду  єсть  надзвичайно,  я б сказав, кординальні пропозиції

 щодо  цього  питання. Вважаю, що до остаточного розгляду проекту

 бюджету  у  Верховній  Раді  ми  зможемо  подати свої пропозиції

 стосовно   можливої   заморозки   або   реструктуризації  боргів

 державних  підприємств  на декілька років для того, щоб створити

 їм нульовий варіант і сприятливі умовя для розвитку.

      Але тут єсть багато "но" і багато питань, котрі сьогодні не

 вирішені,  і  багато  опонентів, на жаль, сьогодні і в мене, які

 вважають  недоцільності вирішувати це питання. Але єсть і багато

 тих  людей,  котрі сьогодні підтримують. Єсть добрі наробки саме

 народних  депутатів  присутніх  в цьому залі. І я сподіваюсь, що

 таких механізм до кінця року стосовно реструктуризації боргів ми

 внесем  для  того,  щоб  можна  було б його прийняти у Верховній

 Раді.

      Спасибі.

 

      ГОЛОВА. Байрак.

 

      ЛАЗАРЕНКО.  Оце  механізм  загальний. Він пов'язаний один з

 одним.

 

      БАЙРАК. Байрак, місто Дніпродзержинськ.

      Шановний  Павло  Іванович!  Скажіть,  будь  ласка,  чому  в

 Програмі  не  закладено  відповідь  на  таке важливе питання, як

 індексація  вкладів  населення,  ну, не буду зупинятися на тому,

 наскільки це важливо сьогодні для наших людей. Це, по-перше.

      І  друге запитання. Зараз багато було сказано і депутатами,

 і  в програмі це є -це зниження податкового тиску. Скажіть, будь

 ласка,  конкретну  цифру,  який ви вбачаєте, скажемо, податок на

 прибуток підприємства. Який, на ваш погляд, він повинен бути для

 того, щоб...

      Спасибі.

 

      ЛАЗАРЕНКО.   Шановні   народні   депутати,   розміючи   всю

 відповідальність за кожне слово, котре буде сьогодні виголошено,

 і  розуміючи  всі  потім питання, котрі будуть поставлені до цих

 слів, котрі я сьогодні висловив, хотів би сказати наступне.

      Я   називав  параметри  необхідних  коштів,  для  того  щоб

 утримати  всю  бюджетну  сферу  в  тому  вигляді, в котрому є. Я

 називав  всі параметри сьогодні пільг і можливості приведення їх

 у  відповідність.  Я  називав  реальні надходження до Державного

 бюджету.

      Ми  вийдемо на розгляд до Верховної Ради розглядати питання

 стосовно  зменшення  податків  в  комплексі, в ув'язці, в одному

 пакеті   із  тими  реформами,  котрі  нам  потрібно  привести  у

 відповідність стосовно цільового використання бюджетних коштів в

 інших  сферах.  Це  буде  пов'язано  і  від  того,  наскільки ми

 перконаємо  вас,  наскільки  ви  сприймете  питання необхідності

 реформування  другої  сторони,  другого пакету, наскільки будуть

 відповідно   і   питання  пов'язані  із  зменшенням  податкового

 навантаження.

      Ви  прекрасно  розумієте:  з  одного  боку,  ми  розширяємо

 оподаткування,  з  іншого  боку, робим легалізацію. Але потрібно

 нам  чітко  зрозуміти,  що  ні одна система, ні один виробник не

 видержить   того   податкового  навантаження  і  того  утримання

 соціальної  сфери,  всіх  тих  питань,  про  які  йшла  мова. Це

 потрібно робити в комплексі.

      І тому, даючи вам відповідь на чітко поставлене питання, ми

 вирішим  саме  з  вами  тут  в залежності від того, наскільки ми

 переконаємо  вас  в необхідності вирішення і другого питання, як

 конче пов'язане саме із реформуванням податкової системи.

 

      ГОЛОВА. Горбатюк.

 

      ГОРБАТЮК. Київ.

      Шановний  Павле  Івановичу,  у вашій доповіді нажаль я мало

 почув  слів,  які відносяться до української науки. Дивлячись на

 те,   що   під   егідою  Президента  15  лютого  була  проведена

 всеукраїнська нарада щодо питань перспектив і розвитку науки і в

 програмі  є  великий  розділ  науково-технологічної,  щодо нової

 науково-технологічної  політики,  нажаль,  ну, не почуто від вас

 таких  відповідальних  слів,  про які тут згадували щодо того як

 буде  використовуватися  результати  науки і як буде підтьримака

 наукових установ, зокрема, Національної академії наук зі сторони

 уряду.

      В  програмі  записані  такі  речі,  як  переглянути наукові

 напрями, підготувати на розгляд нові закони на розгляд Верховної

 Ради,  визначити перспективи наукових і інженерних кадрів, тобто

 це є не особливо ділові і не переконливі тези програми.

      Я  хочу вас попросити, щоб ви висловились з цієї проблеми і

 сказали, якщо можна, який вклад науки в розробку програми.

 

      ГОЛОВА. Я просив би депутатів задавати питання лаконічно до

 хвилини.

 

      ЛАЗАРЕНКО П. І. Я розумію, що за 40 хвилин відведеного часу

 навіть  теоретично  не  міг  оприлюднити всі напрямки діяльності

 Кабінету  Міністрів,  багато  з  них  пройшло  черех тезу, через

 згальні  підходи,  але що я хочу сказати, що разом з президентом

 Академії   наук  Патоном,  разом  з  Міністерством  по  науці  і

 технології  (які  саме створено нинішнім Урядом як міністерство)

 відпрацьовано  розділ.  Після  того,  як ми внесли перше бачення

 Програми, є суттєві доопрацювання. А саме головне -є розуміння з

 боку  Уряду,  з  боку  Президента  щодо  збільшення фінансування

 власної науки.

      Ми  розглянули  питання стосовно чорнобильських проблем. Ми

 затвердили  програму  розвитку  питання щодо подолання наслідків

 Чорнобильської  катастрофи на 1996-2000 рік. Ми там, обговорюючи

 її, поставили питання - збільшити асигнування на науку. Ми також

 погодилися  з  тією  пропозицію, яка внесена, і ми в доробленому

 варіанті   бюджету  внесем  саме  асигнування  на  науку.  Такий

 принциповий  підхід  Уряду  до  цієї  проблеми.  І думаю, що вже

 одне те, що ми створили міністерство, і те, що призначили вашого

 колегу,  і те, що  сьогодні  якраз в цьому напрямку працює -  це

 визначальне відношення Уряду до проблем науки.

      Спасибі.

 

      ГОЛОВА.  Тітенко.

 

      ТІТЕНКО В.Г.

      313 Комінтернівський виборчий округ.

      Шановний Павле Івановичу! 2 коротких запитання.

      Наскільки   тісно   ув'язана   Програма   і   її  фінансове

 забезпечення з проектом Державного бюджету на 1997 рік?

      І  друге.  Ви знаєте, що 90% боргів КСП перед державою - це

 платежі  до  бюджету  через  відсутність  коштів. Ви сказали, що

 податковий  тиск  буде зменшений. А що буде з цими боргами, адже

 вони затормозять рух вперед по цій Програмі?..

      Спасибі.

 

      ЛАЗАРЕНКО  П.  І.  Згідно  з Конституцією України, Програма

 діяльності Уряду розробляється на період повноважень Уряду.

      Період  повноважень Уряду, в даному випадку, 3 роки. І тому

 загальної  прив'язки до бюджету 1997 року Програма теоретично не

 може мати.

      Що  я  хочу  сказати? Ми подамо вам сьогодні макроекномічні

 показники на 1997 рік до бюджету. В разі схвалення бюджету після

 доопрацювання,  згідно  з  Законом  "Про Державний бюджет", Уряд

 розробе  Програму  соціально-економічного розвитку на 1997 рік і

 представе її, це окремі положення.

      Я  розумію,  що  сьогодні  єсть  багато  питань,  котрі  не

 ув'язані.  Я розумію, що єсть багато питань, котрі висловлені як

 наші  наміри, наші бажання, але ми ставим перед собою завдання і

 тому  програма доведена до конкретизації, до кожного об'єкта, до

 кожного  підрозділу.  Я  повністю усвідомлюю, що занадто складно

 буде за нею звітувати, прощу було б сказати загальною тезою. Але

 розумію,  що  сьогодні  Уряд  розробив повністю постанову на 124

 строрінки,  відповідальну  за  кожний  розділ  прогарим -от вона

 представлена.

      Чому  не  роздали  ми її депутатам Верховної Ради? Сьогодні

 буде   критика,   сьогодні   будуть  зауваження,  сьогодні  буде

 пропозиція.   Нам  потрібно  все  врахувати   в  доопрацьованому

 варіанті   програми   і  потім  буде  принята  постанова  чітким

 регламентом  забезпечення виконанння програми. Тоді можна буде і

 контролювати  і  дивитись,  і питати з того і іншого урядовця за

 виконання того чи іншого розділу.

      А  стосовно бюджету  я   вже  висловився.

      Занадто  багато запитань, я думаю, і у вас, і у мене, і всіх

 присутніх,  але  то  окрема  розмова,  окремі  дії, про котрі, я

 думаю, Уряд  буде інфйормувати  через декілька днів.

 

      ГОЛОВА. Кендзьор.

 

      КЕНДЗЬОР. Сокаль, Львівщина.

      Шановний   Павле  Івановичу,  коли  вивчаєш  подану  Урядом

 Програму   дій,   то  простежується  видна  позиція  Уряду  щодо

 виробництва,  економіки, а щодо питань, пов'язаних із культурою,

 по суті стурбованості Уряду у цій програмі не простежується.

      І в той час ми бачимо, ну, просто катастрофічну ситуацію, що

 музеї мусять знімати вже і охорону міліцейську, не кажучи вже про

 якісь серьйозніші  завдання.

      Якщо  така  ситуація  буде  продовжена на наступний рік, ми

 просто  втратимо  цю  сферу  культури.

      Друге    запитання.    Коли    розмовляєш   з   практиками-

 виробничниками,  вони  пропонують,  і  інколи задають запитанян,

 чому   Уряд   не   прийме  такого  рішення  про відтермінування

 заборгованості, і таким чином в якійсь мірі вирішити ці проблеми

 заборгованості,  неплатежів.

       І  ще  одне. У програмі, і ви про це сказали, сьогодні, що

 об'єкти  соціально-культурної  сфери будуть передані на місцеві

 бюджети  і  в  той  час місцеві бюджети основні свої суми будуть

 перераховувати  в центр. Як  же ж  бути  в такому  разі?

 

      ЛАЗАРЕНКО.  Хочу  сказати  слідуюче.  У  програмі  є розділ

 подальшого розвитку культури, будівництва пам'ятників, утримання

 ого  надбання ,  котре  сьогодні  є.

      Але  потрібно  подивитись  дещо і ширше. Як використовувати

 сьогодні  державну  власність? І в цьому питанні це стосується і

 закладів,  на  жаль,  культури.  Сьогодні  сотня  прикладів,  де

 державна  власність  під  вивескою  науково-дослідного інституту

 залишила  не більше 20 робітників і утримає за рахунок цього ряд

 комерційних структур, використосуючи як надходження з Державного

 бюджету,  вимагаючи  їх  постійне  фінансування, так і вирішення

 питання,  так  і  використовує  кошти  які  надходять  від здачі

 приміщень  в  оренду.

      Я  розумію,  що  сьогодні  складно,  і  скільки  б  не було

 поставлено  питань  культури,  освіти,  науки,  все  залежить  в

 одному.  Є  єдиний бюджет, і все залежить від того, як Уряд буде

 працювати  щодо  наповнення  бюджету.

      А розподілити, я думаю, ми представимо проект бюджету, і ви

 внесете  свої корективи і приймете єдине вірне рішення. Для мене

 завдання   сьогодні   єдине   -зробити  реальні  надходження  до

 Державного  бюджету.  Над  цим уже працює Уряд, приймає рішення.

 Вони  надзвичайно  складні.  Я  говорив  про  те,  якої  критики

 піддається  Уряд  за прийняття таких рішень, розуміючи чому саме

 так,  розуміючи  хто стоїть, хто відстоює які інтереси. Для мене

 сьогодні  головне  -наіповнення  Державного  бюджету, наповнення

 бюджетів місцевих рівнів.

      Стосовно передачі на баланс об'єктів, фінансування об'єктів

 професійно-технічних училищ, про які йшла мова і деяких освітніх

 закладів.  Багато  критики. Ми домовились сьогодні зранку, що ми

 перегланемо  це  положення,  врахуємо  можливості  при  розгляді

 державного   бюджету.   І  еслі  буде  загальна  думка  стосовно

 недоцільності  прийняття  цього  рішення,  ми  підем  на те, щоб

 прийняти  рішення,  яке  діяло  в  ц  ьому  році,  фінансувати з

 Державного  бюджету.  Думаю,  що  це  якраз  те  питання, яке ми

 визначимо під час розгляду бюджету.

 

      ГОЛОВА.  Майборода.

 

      МАЙБОРОДА. Прошу слово передати депутату Кузів, 287.

 

      ГОЛОВА.  Куз'єв, будь ласка.

 

      КУЗ'ЄВ.   Місто   Миколаїв,  287  виборчий  округ,  фракція

 комуністів, Куз'єв.

      Одним з ведущих флагманів судобудування в Радяньскому Союзі

 було суднобудування у місті Миколайові. За 5 рпоків незалежності

 суднобудування  поставлено на коліна. Зараз всі три суднобудівні

 заводи залежать від трьох греків.

      То що  планує Уряд,  щоб в Україні було суднобудівництво?

      Дякую.

 

      ЛАЗАРЕНКО.   Уряд   планує   слідуюче.   Допущенні   значні

 прорахунки  керівництвом двох карабельно-будівельних підприємств

 при  заключенні контракту, який сьогодні є значно збитковими для

 держави.

      Уряд   після   повернення   Президента  з  Миколаєва,  єсть

 доручення   Уряду,   єсть   доручення  міністру  машинобудування

 військово-промислового  комплексу  зробити  детальну  перевірку,

 встановити  виновних,  постаити  їх  до відповідальності. А самі

 заводи  сьогодні  здатні виробляти, вони конкурентноздатні, вони

 потрібні державі.

      Ми  наведемо  порядок  в керівництві цих підприємств і дамо

 можливість    нормально  працювати  людям  на цих підприємствах,

 отримуючи  прибутки.  Ви  вірно  ставите питання. Єсть доручення

 пану  (Малєву)?, і Уряд потребу від нього рішучих дій щодо цього

 напрямку.

 

      ГОЛОВА. Петренко.

 

      ПЕТРЕНКО   М.  І.  230  виборчий  округ,  Петренко,  фракія

 "Реформи".

      Шановний  Павло  Іванович!  Я  хотів  би задати питання від

 усієї Кіровоградської делегації. У нас склалася дуже надзвичайна

 скрутна  ситуція  з виплатою заробітної плати в бюджетній сфері.

 Ми  б  хотіли знати, коли конкретно люди получать гроші? Тому що

 всі знедолені  працівники, особливо вчителі, лікарі, пікетують і

 районні,  обласні  адміністрації,  тому  що  програму   потрібно

 виконувати і її потрібно підтримувати.

      Ми  згодні.  Тільки  хотіли  би  получити  відповідь на оце

 питання.    Коли   отримають   гроші?   Тому   що   ситуація   в

 Кіровоградській області одна їз гірших по  Україні.

      Дякую.

 

      ЛАЗАРЕНКО.  Я  хочу  сказати  слідуюче.  Сьогодні  ви вірно

 повтивили  питання, і вірно воно було поставлено на фракціях при

 розгляді  сьогодні  зранку  порядку  розгляду  на Верховній Раді

 питання,  і вірно була висловлена критика стосовно того, що були

 обіцянки,  а  немає  реального  виконання.  Але  сьогодні я можу

 сказати  чітко,  відповідаючи  за  свої слова. На перше липня ми

 мали   заборгованість   на  рівні  300  трильйонів  купонів.  Ми

 проплатили  повністю видатки за липень, за серпень, за вересень.

 Нам   вдалося  за  вересень  місяць  вперше  трошки  ліквідувати

 заборгованості  по виплаті пенсій. І в цілому із 300 трильйонів,

 котрі були, ми зменшили заборгованості на 17 трильйонів.

      Що  реально  можна  зробити?  Проплатити  поточні виплати в

 жовтні   ми   зможемо   і  ліквідувати  заборгованості  від  300

 трильйонів на рівні 23 трильйона, не більше, 23 ми зможем тільки

 ліквідувати заборгованість.

      Стосовно  питання,  яке  ви  поставили  конкретно. Загальна

 заборгованість агропромислового комплексу до бюджету всіх рівнів

 сьогодні  складає, на жаль, більше 100 трильйонів карбованців. Я

 ні в якій мірі не звинувачую селян. Там занадто складна ситуація

 і  погодні  умови,  і  все  інше.  Повірте,  я  це  розумію  і з

 розумінням відношусь до цього.

      Але   сьогодні  потрібно  нам  вирішувати  разом.  І  новій

 державній   адміністрації,  яка  є  сьогодні  в  Кіровоградській

 області,  саме  нова  через нездатність вирішення проблем, котрі

 потрібно   було  на  Кіровоградщині  вирішувати.  І  це  питання

 потрібно, і нам потрібно вирішувати.

      Хочу  сказати єдине. Ви сьогодні не звинуватите мене і Уряд

 від   нашої   бездіяльності.   Ми  прийняли  біля  18  постанов,

 направлених  на  збільшення надходжень до Державного бюджету. На

 жаль,  деякі  ви  з  них  не  підтримали. На жаль, вважаєте, що,

 можливо,  сьогодні  внутрішню  акцизну  марку  вводити  на тютюн

 тільки з 1 січня.

      Я  розумію  все.  Не має права з цієї високої трибуни деякі

 параметри  оприлюднювати.  Уряд  готовий  працювати,  Уряд  буде

 працювати, ми будем приймати занадто складні непопулярні рішення

 з  тим,  щоб  врешті-решт  змінити  ситуацію  щодо надходжень до

 Державного бюджету. Разом з вами ми таке рішення приймемо.

      Інший  шлях  є - емісія,  інфляція і наслідки, які ми мали,

 розпочинаючи  з  жовтня  93  року  і  весь 94 рік, коли інфляція

 сягала  за 400 відсотків. Ми сьогодні маємо деякі параметри, які

 дозволяють  сподіватись  на нормальні інвестиції, на відтворення

 виробництва,  на  відтворення  виробника, і тому я хочу сказати,

 якихось  запевнень щодо того, що завтра буде погашено така сума,

 я  цього не можу зробити і не силуйте мене на це, я не маю права

 морального  цього сказати, а потім відповідати. Хочу сказати: ми

 не  збільшемо  заборгованість,  раз,  ми  на рівні 20 трильйонів

 будемо  кожен  місяць ліквідовувати, а якщо разом з вами приймем

 ті  рішення,  які  сьогодні  напрацьовані  урядом,  ми зможем за

 деякий,  але  тривалий  час  ліквідувати  повну заборгованість і

 вийти  з  цієї  надзвичайно  жорсткої  кризи, в якій ми сьогодні

 знаходимося.

 

      ГОЛОВА. Карасик.

 

      КАРАСИК. Прошу передати слово Гошовській.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ГОШОВСЬКА

      Дякую.   Шановний  Павле  Івановичу,  я  думаю,  що  тільки

 упереджений  не  може  не  помітити  що дана програма діяльності

 уряду  уже  позначена  методом  системного підходу і соціального

 проектування,  але  все  ж  аби  окремі  постулати не залишилися

 риторікою,  я  б  просила  поділитися  які  ви  бачете механізми

 втілення    постулату    легалізації   некримінальної   тіньової

 економіки,  як  це  буде  на  практиці  здійснюватись?  Це перше

 питання.

      І  друге,  продовж  того,  що  задав  депутат  Кендзьор, що

 стосується  професійно-технічних училищ. Чи не змінив намір уряд

 передати  на  утримання із місцевих бюджетів педагогічні заклади

 освіти третього, четвертого рівня? Дякую.

 

      ЛАЗАРЕНКО   П.   І.  Стосовно  другого  питання.  Ми  будем

 розглядати  з  вами  разом бюджет, закон про державний бюджет 97

 року, або проект закону, якщо ви висловите загальні підходи щодо

 фінансування  вищих учбових закладів педагогічних Ш -IV рівня із

 Державних бюджетів -можна буде погодитись.

      Але  потрібно  зрозуміти, що погодитись можна на вибірковий

 підхід:  деяким  областям  вигідно  брати  на себе, і хай вони й

 фінансують. Давайте ми тут не будем... тільки в одному напрямку.

 Я  розумію,  що  Запоріжжя,  Полтава,  інші області, де сьогодні

 достатньо  фінансових ресурсів, можливостей, бюджетних коштів, -

 вони  і  самі  утримають,  і  там  краща буде позиція. А там, де

 загалом  не  буде  можливості  в  ситуації,  я думаю, ми знайдем

 порозуміння,  ми  знайдем  можливість  щодо  вирішення позитивно

 цього питання.

      Вважаю,  що це не принципове. Якщо буде категорична вимога,

 ми підем на позитивне вирішення поставленого питання.

      Щодо  тінізації  економіки.  Я думаю, що я занадто відверто

 виклав  ці  параметри  у своєму виступі, але це -окремий розділ,

 окремі  дії. Я думаю, що це буде окрема програма, окремий розділ

 Програми,  в  яким  ми  більш  чітко,  конкретно визначимось. І,

 напевно,  в  найближчий  час  після схвалення Програми дозволить

 мені оприлюднить його в засобах масової інформації. А в цілому я

 виклав.

 

      ГОЛОВА.  Лук'яненко.

 

      ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г., 68 виборчий округ.

      Я хотів би спитати у вас таке, Павло Іванович.

      Говорячи  про  податки і читаючи Програму Уряду, я бачу, що

 справді  ви  хочете  її  серйозно змінити. Одначе ви вжили слово

 "оптимальний рівень оподаткування". Хотів би почути деталізацію:

 що  ви  маєте  на  увазі  під  "оптимальним оподаткуванням"? Яку

 цифру?

      І друге. Ви сказали, що будете скорочувати адміністративний

 персонал різний і на рівні Києва, і на обласному, на районному і

 т.  д.  Безперечно,  що скорочувати його потрібно, і, мабуть, на

 цілу  половину...  Але  чи  думаєте  ви поєднати це скорочення з

 обновленням  людей  на  відповдальних  посадах?  Адже відомо, що

 старі  люди  не  можуть  запровади  ногвий  порядок, а в Україні

 необхідний новій порядок.

 

      ЛАЗАРЕНКО П. І. Стосовно 1-го питання, я дав уже відповідь,

 коли говорив про оптимільні залежності від ваирішення 2-х питань

 і   утримання,   і   вирішення  питання  порядкування.  Стосовно

 оновлення  керівного склада. Я не заперечую, якщо будуть суттєві

 пропозиції від вас, від інших і будуть люди здатні брати на себе

 відповідальність,  то  я  на  рівні  заступників міністрів, то я

 звернуся  до Президента з тим, щоб молоду кров до молодого Уряду

 пролити   і  це  як  раз  буде  доброю  відзнакою  в  подальшому

 реформуванні   в подальшій  праці.

 

      ГОЛОВА.   Ну,   мова   іде  не  про..........,  мається  на

 увазі..... Ну про  наведення  порядку.

      Дем'ян,  будь  ласка.

 

      ДЕМ'ЯН Г. 281   виборчий  округ,  Львівщина.

      Шановний  пане   Прем'єр-міністре,  насеелення  українських

 Карпат  щиро  вітає  і  схвалює  кожен ваш захід, спрямований на

 утвердження  державної  незалежності  нашої  батьківщини.  Але в

 Програмі діяльності Кабінету Міністрів і в вашій доповіді нічого

 не   скащано   про  те,  що  передбачаєтся  Урядом  зробити  для

 реалізації   Закону   "Про  статус  гірських  населених  пунктів

 України", принятого  15  лютого 19...5 року.

      Особливо болючими там є проблеми шялхів, бездоріжжя, погане

 автобусне  сполучення,  проблема  переробки  дерева, продукції і

 тваринництва  тощо.

      Прошу  вас  сказати  чи  ви  маєте  на  увазі  щось  і далі

 здійснювати на  виконання оцього  закону?

      Дякую за увагу.

 

      ЛАЗАРЕНКО П.І. Дякую за  запитання.

      Вчора  в  мене  була делегація від Закарпатської області на

 рівні  заступників  голови Облдержадміністрації, керівників всіх

 районів  Держадміністрацій. І як раз найбільш гостро саме стояло

 питання щодо вирішення проблеми гірських сіл.

      Ще   раз   хочу  відзначити,  є  Постанова  Уряду,  Уряд  з

 розумінням відноситься до проблеми гірських населених пунктів, і

 згідно  з  тими  п'ятьма  постановами  ми  будемо  фінансувати і

 вирішувати  ті соціальні птиання, котрі сьогодні потребує життя,

 потребують  реалії.

      І  що  в  першу  чергу  потрібно робити? Вважаю, що разом з

 облдержадміністрацією ми будемо ці питання позитивно вирішувати.

 

       ГОЛОВА. Кризський.

 

      КРИЗСЬКИЙ. Спасибо,  Александр  Александрович.

      Уважаемый  Павел  Иванович,  у  нас стало уже системой, что

 четко обозначено в государстве начало принятия программы Уряду.

      Но мне не понятно, когда же конец выполнения этой программы

 наступает, и  когда  тот  рубеж,  когда  отвечать  приходится?

      Мы  научились  писать  программы,  а о выполнении никто не

 несет  отвественности.

      Я  хотел  бы  перейти  к  конкретным  вопросам. Хорошо, что

 вместо  103  шахт  мы будем закрывать 9. Вместе с тем, почему не

 принимаются меры социально-экономического характера там, где уже

 были   шахты  были  год-полтора  назад  закрыты?  А  практически

 преступно       уничтожены,       как,      например,      шахта

 центральная...........

      И  будет  ли вообще Правительство делать что-либо по городу

 Теплогорску   Луганской  области,  где,  фактически,  вся  жизнь

 зависела  от  этой  шахты?

      Спасибо  за  внимание.

 

      ЛАЗАРЕНКО.  Давайте  більш  глибоко  подивимось на питання,

  котре  ви  поставили.

      Ми  сьогодні  маємо 68 шахт, котрі мають кращі умови, котрі

 можуть  працювати  без  державної  дотації. Можуть!

      Чи  потрібно,  чи  не  потрібно - це  інша  справа,  але вони

 можуть.

      Ми маємо сьогодні 160 шахт, яким наказом міністра вугільної

 промисловості  передбачено  дотацію на тону вугілля. І, на жаль,

 ми  маєм  більше  80  шахт,  які  сьогодні  або не працюють, або

 працюють  частково.  І  сьогодні,  на жаль, ми маєм 40 шахт, які

 практично  працюють умовно.

      Різні  питання, які ви поставите, різна відповідальність: і

 хто  як  приймав,  і чому в 1990 році приймалось так ерішення, і

 чому в 1991 році приймалось таке рішення, і чому практично ніхто

 не  займався  нормальними  стосунками  з шахтарями, питаючи їх з

 одного  боку,  даючи  дотацію,  а  з  іншого боку, питаючи їх за

 видобуток вугілля.

      Ці  питання занадто складні, але їх потрібно вирішувати. Що

 я  хочу  сказати.  Проблеми  єсть,  але  їх  потрібно  поступово

 знімати.  не  бачити  їх,  не приймати рішення стосовно закриття

 окремих  шахт,  про  які  ми визначили. І переводити людей на ті

 шахти,  котрі працюють. Значить, знову гроші пускати без всякого

 збільшення виробництва.

      Що  я  вам скажу. Сьогодні близько 80 шахт, де собівартість

 вугілля  одної  тони  від  250  до  450  доларів  за тону. Як ви

 вважаєте,  чи  можливо сьогодні працювати так? Ні, не можливо. І

 тому  саме  кошти  ми  віддаєм  на  тону  добутого  вугілля, під

 освоєння  нових  лав,  під  те,  щоб  ті  шахти, які сьогодні не

 працюють, а їх саме 9, використати і прийняти рішення.

      Ви  знаєте, що для того, щоб нам отримати кредитні ресурси,

 я   в   понеділок   підписав   постанову   на  цих  шахтах,  які

 закриваються,  і  взяв  зобов'язання  на Уряд. При закритті шахт

 вирішити питання і всіх виплат, вирішити питання і регресних для

 того,   щоб  повністю  розрахуватися  з  тими  людьми,  дати  їм

 устроїтись  на  інші шахти і тільки після цього прийняти рішення

 про закриття

      Це   не  передбачено,  ви  знаєте,  законодавством.  Але  з

 розумінням відносячись до цієї проблеми, Уряд пішов на цей крок,

 і така постанова вийшла. Я думаю, що ви з нею ознайомились.

      Що я хочу сказати. В проекті бюджеті 1997 року десь близько

 півтора загалом мільярда гривень, які направляються на підтримку

 вугільної  галузі.  В цьому році така сума сягала десь в обсягах

 108 прямих трильйонів карбованців.

      Хочу  сказати,  що  в цьому році топливно-енергетичний фонд

 працює  занадто  слабо,  але ми знайшли ресурси за рахунок інших

 сфер. Щоб це також було зрозуміло: за рахунок інших сфер. За три

 останніх місяці ми профінансували 39 трильйонів карбованців саме

 вугільну  галузь. Чому? Єсть розуміння і єсть необхідність, єсть

 бачення  цієї  проблеми.  І  ми не ховаємся від неї. Ми берем на

 себе відповідальність приймати рішення, котрі потрібне. Але мені

 зрозуміло.  І  потрібно  усвідомити:  з  чим  залишиться народне

 господарство  інше.  Але  ті  суми, котрі необхідні, ми виділим,

 вони  будуть  передбачені. І якраз щодо шахтарських проблем Уряд

 не  відсиджується,  а бере відповідальність і в межах фінансових

 можливостей ми їх вирішуєм.

 

      ГОЛОВА. МАрченко.

 

      МАРЧЕНКО.

      Передаю   слово   народному   депутату   Витренко   Наталье

 Михайловне.

 

      ВІТРЕНКО.  Наталія  Вітренко,  Конотопський виборчий округ,

 Прогресивна соціалістична партія України.

      Я  звертаюсь  до  вас,  Павло  Іванович,  як  до  чергового

 Прем'єр-міністра,  який  почав  доповідь про програму діяльності

 Уряду  без  того,  щоб  доповісти  до якого стану саме ви довели

 країну  за  часи  вашого  головування  Урядом. Ви не назвали, що

 обсяги  падіння  промислового  виробництва  за травень, червень,

 липень,  серпень  щомісячно  зростали. Так у травні, порівняно з

 квітнем,  було  2%  падіння,  червні  -3,  1,  у  липні -3, 4, у

 серпні -3, 7.

      Сьогодні ви запропонували парламенту, і тому що парламент

 сьогодні такий, як він є, то він прийме цю страшну програму, -ви

 запропонували  програму  розпродажу  України.  Це вже є програма

 національної катастрофи.

      Я  хочу  вас  запитати.  Я  думаю,  що  ви пам'ятаєте, що я

 доповіддю  рік  тому  виступала  і  тоді  давала  пропозиції, що

 потрібно  зробити,  щоб  не  допустити  національної катастрофи.

 Марчук  їх  відкинув,  ви  їх  відкинули.  Ви йдете на розпродаж

 України, на розпродаж землі, майна, об'єктів соціальної сфери.

      В  мене питання до вас і до гаранта Конституції Президента.

 Яким  чином ви дозволяєте собі порушувати 48 статтю Конституцію,

 порушувати   позицію   доповіді  Президента  шляхом  радикальних

 реформ,  де  заявлено,  що мінімальна заробітна плата не повинна

 бути нижче офіційно встановленої межі малозабезпеченості.

      Я  запропонувала  б вважати вашу програму як неприйнятну до

 Конституції.

 

      ГОЛОВА. Виключіть мікрофон.

      Говоріть.

 

      ЛАЗАРЕНКО.  Час  закінчився,  спасибі  вам, Наталя за добре

 поставлене  питання.  Хочу  на  нього відповісти так же, як ви і

 поставили.

      Стосовно  питання приватизації землі, я проінформував всіх,

 що  ми  ті  пункти  29  сторінки абзац другий знизу, сторінки 30

 перше,  друге, третє положення, ми його зняли і роздали сьогодні

 ці  питання.  І  всі питання будуть вирішуватись тільки в рамках

 діючого законодавства, яка запропонує Верховна Рада. Інше нема і

 не буде.

      Такж друге питання. Уряд прийняв постанову щодо особливості

 приватизації  стратегічно  важливих підприємств з тою метою, щоб

 якраз захистити від того, від чого ви кажете. Це друге питання.

      Стосовно  зменшення  обсягів  ВВП  і виробництва продукції.

 Хочу  з  вашими цифрами зовсім не погодитись. Я вважаю, що ми до

 кінця  року  вийдем  на  параметри десь на рівні 6% зниження від

 рівня  1995  року.  Оце  буде і відповідь на ваші всі поставлені

 питання.

      Я  розумію  ваше  ставлення і це природньо, це нормально, у

 уряда   повинні   буть   опоненти  різні  і  до  цього  потрібно

 відноситись  філософські, але головне питання, котре сьогодні є,

 щоб  хто  не  говорив,  але  цей  уряд  у  бездіяльності  ви  не

 звинуватите,  у  неприйнятті  рішень ви не звинуватите і також в

 тому,  що  ми  сьогодні  як  раз направим на захист вітчизняного

 виробника,   вітчизняного  виробництва  -це  спочатку  до  кінця

 проведено  в  програмі  дій  уряду і це принципова позиція, і ми

 будем відстоювати незалежно від яких би то не було думок.

      Спасибі.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка, сідайте. Ще раз нагадую

 учасникам  засідання  що ми проголосували процедуру обговорення,

 регламент  до  7  хвилин,  я  буду  жорстко  дотримуватись  цієї

 проголосованої  норми  і  виступатимуть  і  ті,  хто записаний в

 черзі,  так  як воні запсані, а також представники від фракції і

 комісії.

      Слово  має  Ландик Валентин Іванович, за ним Симоненко. Ні,

 від себе, Ландик від фракції "Незалежних".

 

      ЛАНДИК  В.  І.  Виборчий  округ  номер  114 міста Донецька,

 депутатська група "Незалежні", партія "Праці".

      Шановний   Президент,  шановні  колеги,  шановна  Президія,

 сьогодні  ми  розглядаємо  програму уряду, до речі, уже третю за

 життя  нашого парламенту і бачимо перед собою голову 4-го уряду,

 тощо  Звягільський,  Масол,  Марчук,  Лазаренко.  Давайте тільки

 вдумаємся,  за 2 з половиною роки Україна має 4-й уряд і скажімо

 собі  відверто,  що  Верховна  Рада  не  менше  винна за кризову

 ситуацію  в  державі,  бо  окрім  критики Президента та уряду ми

 нічого конструктивного не запропонували і не зробили.

      Виходячи  з  аналізу  розвитку  економіки  України протягом

 1990-1995  років,  ми  визначаємо,  що  в державі, незважаючи на

 наявність  необхідних  характеристик  відкритої економіки, після

 лібералізації   зовнішньоекономічної  діяльності  розраховується

 лише 1 необхідний показник -це валовий внутрішній продукт. Але в

 цьому  випадку  не  відслідковується  експорт, імпорт працюючих,

 експорт-імпорт капіталу. То і показник національного доходу не є

 реальним. І це небезпечно. У всіх країнах з відкритою економікою

 оцінка   результатів  діяльності  за  рік  проводиться  по  двох

 основних  показниках - це  валовий внутрішній продукт та валовий

 національний  продукт, які дають більш повну і реальну картину в

 економіці.

      Критерієм оцінки нинішньої Програми ми визначаємо здатність

 політики  Уряду сприяти максимально швидкому зростанню економіки

 як  єдиного  джерела зростання добробуту українських громадян та

 надійного  зміцнення  позицій  Української  держави  в сучасному

 світі.

      Так ось -  основою  цієї  Програми  є відродження та захист

 вітчизняного  робництва. До речі, чомусь слово "захист" шановний

 Павло  Іванович  помилково випустив, і його треба ввести! Це те,

 чого вже давно чекали товаровиробники сільського господарства та

 промисловості.

      Я  розумію,  що  декому  в  цьому  залі  така пропозиція не

 подобається  -  вони   будуть   усіма   зусиллями   проводити...

 провалювати  цю Програму, бо живуть тільки від продажу далеко не

 яксіної  закордонної  продукції.  А виробництво вітчизняне їм не

 потрібне,  та  вони  ніколи  нічого  не  змогли зробити у своєму

 житті...

      А тому перше, що потрібно мати на руках вам, шановний Павло

 Іванович,   це   серйозні   розрахунки   валового  національного

 продукту, який є базовим дл я урахування національного доходу, а

 не брати за основу тількі голі статистичні дані.

      По-друге.  Програма  Уряду  -це  пріоритети у державі. Для

 того,  щоб  іноземні  та  українські інвестори бачили куди можна

 вкладати   кошти хча б  у  найближчі  3 роки.

      Тому  я  повертаюсь  до  розділу 1 глави 1, де іде мова про

 структурні  перетворення  та нарощування виробництва, спрямовані

 на  розв'язування конкретних завдань стабілізації та відновлення

 економічного  зростання.  І  бачимо,  що     підрозділу  "Товари

 народного  споживання" або домашньої техніки немає і близько. Це

 телевізори,    магнітофони,    пральні   машини,   холодильники,

 морозильники, праски, пилесоси і тому подібне. Як це розуміти?

      Навіть  Радянський Союз перед своїм розпадом передав усі ці

 товари  до  Військового промислового комплексу в єдині руки, але

 це  було  уже   пізно.

      Хотіли б ми чи ні, але це робочі місця, це своєчасна сплата

 податків, яка піде на розвиток держави, а в 1 чергу на заробітну

 плату  вчителям  та  лікарям,  пенсію пенсіонерам. Це збільшення

 обороту грошей у банківській сфері і зменшення процентної ставки

 за  кредити і  тому  подібне.

      Коли  ми зупиняємо виробництво домашньої техніки в Україні,

 а  закуповуємо  тільки товари імпортні, то усі мешканці працюють

 на  інші  держави і  допомагають  їх економікам.

      Невже  ж  це  не  зрозуміло?  Невже  ж  це  незрозуміло  на

 державному   телебаченні,   робітникам   газет   і  радіо,  коли

 рекламують  "Снікерси",  "Колка-кола", "Філіпси" і так далі? Та,

 мабуть, за  це   хтось має  непогані   кошти.

      Чому  ніколи  ми  не чули і не читали в газетах таку фразу:

 купуєш  українські  товари,  допомагаєш  становленню держави.

      На жаль, у вітчизняних товаровиробників немає таких коштів,

 як  у  кока-коли,  бо інфляція давно поз'їдала їх обігові кошти,

 але    підтримувати  нас  потрібно.

      Ми вважаємо, що за рекламою треба уважно слідкувати, і коли

 рекламується  продукція  іноземних  фірм, яка теж виробляється в

 Україні,  то  за  неї  треба  брати  в  10  разів  більше, ніж з

 вітчизняного товаровиробника.

      Тому ціну за рекламу національному виробнику треба зменшити

 до  мінімуму.

      Шановні колеги, закінчуючи свій виступ, я хотів би сказати,

  що  оскільки  інтереси  національного  виробника  за 5 років до

 уваги  не  брались,  то  його  знищення  було  більш  ефективним

 конкурентом  запрограмованим  і безальтернативним. Це наслідок є

 об'єктивним результатом дії ринкових сил, оскільки лібералізація

 цін   та   торгівні   відбулась   блискавична,  а  для  зайняття

 підприємствами  завжди  не   вистачало  часу.

      То  ми  пропонуємо  ще  раз  проаналізувати  усі  виступи і

 письмові пропозиції та слушні внести до програми та схвалити її.

      Дякую  за   увагу.

 

      ГОЛОВА.   Слово  має  Симоненко  Іван  Петрович.

      За   ним  виступатиме  Павловський  Михайло  Антонович  від

 Комісії.

 

      СИМОНЕНКО.  Уважаемые  депутаты,  сегодня  нам представлена

 новая программа построения светлого капиталистического будущего.

      Прежде  чем  перейти  к  "достоинствам"  (в кавычках) этого

 труда,  я  бы  хотел  начать  с  наивного  вопроса:  имеем ли мы

 законное право обсуждать этот вопрос, если с 9 часов 33 минут 28

 июня текущего года Украина живет без легитимного Президента?

      Программа   Кабинета   Министров   утверждается   на   срок

 полномочий  Президента. Теперь  вопрос: какого?

      Здесь  не  впервые  поднимается  этот  вопрос, и все не так

 просто,  как  пытаются   отмахнуться   некотрые.

      Вы  знаете,  пан  Кучма  был  избран  по  ранее действующей

 Конституции.  Теперь  посмотрим  текст  принятой  Конституции. В

 новом  основном  законе  оговорено  продление  полномочий  самых

 разнообразных  государственных и выборных органов. Но там нет ни

 слова  о действующем до 9 часов 30 минут институте президенства.

 Я  лично  не  голосовал  аз  эту  Конституцию,  но  в  вопросе о

 непродлении  полномочий  пана  Кучмы полностью согласен. То, что

 Кучма вероломно не выполнил свои предвыборные обещания, известно

 всем.

      В  последнее  время  ни  один митинг, ни одна забастовка не

 проходили  без  лозунга:  "Кучму  в  отставку".  Отдадим должное

 Морозу...

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка, виключіть мікрофон. Я прошу вас іване

 Петровичу,  я  прошу  ви не вигукуйте з місця. Я прошу вас Іване

 Петровичу,   сьогодні   обговорюється   програма   дій  Кабінету

 Міністрів.   Ви  беріть...  те,  що  все  нормально  в  державі,

 обговорюйте програму. Будь ласка.

 

      СИМОНЕНКО. Я прошу 2 минуты мне добавить, вернее полторы.

      Отдадим   должное  Морозу  и  Сироте.  Они  понимали  какой

 документ  принимается  ночью  28  июня. До настоящего времени ни

 один   законный   орган   не   наделил   Кучму  никакими  новыми

 полномочиями.

 

      ГОЛОВА. Ще раз роблю зауваження і попереджаю, що я виключуц

 мікрофон.  Будь  ласка,  говоріть  по  суті.  Я зобов'язанний як

 головуючий робити вам це зауваження.  Будь ласка.

 

      СИМОНЕНКО.  Президент как глава государства нам нужен. Но с

 другой  стороны,  тогда почему до сих пор не назначены не выборы

 Президента    в    соответсвии    с   новой   Конституцией,   ни

 временноисполняющий обязаности Президент.

      Самое  глупое  в  этой ситуации может предпринять Верховный

 Совет,  заняв  позицию  страуса,  будто проблемы нет. В правовом

 государстве  это  недопустимо.  В  соответсвии  со  статьей  112

 Конституции Украины: "виконання обов'язків Президента України на

 період  його  обрання і вступу на пост нового Президента України

 покладається...

 

      ГОЛОВА.  Я  ще  раз  попереджаю  вас в останнє, якщо ще раз

 будете продовжувати не по темі говорити, я припеню ваш виступ.

 

      СИМОНЕНКО.  Такое  мое мнение. Я его подготовил и буквально

 сегодня  направлю  в  комиссию  для  рассмотрения.  Суть такова.

 Первое.  В  соответсвии  с  действующей  Конституцией  возложить

 исполнение обязаностей Президента Украины...

 

      ГОЛОВА.  Прошу  виключити  мікрофон.  Сідайте,  будь ласка.

 Слово   має  депутат  Масенко.  Павловський  Михайло  Антонович,

 вибачте від комісії.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Я  прошу  поставить  на голосування питання про позбавлення

 депутата  Симоненка  слов в зв'язку з тим, що він говорить не по

 темі. Ставлю на голосування цю пропозицію.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Ставлю на голосування цю пропозицію.

      Що, що?

 

      "За" -

      Рішення прийнято процедурне.

      Сідайте, будь ласка. Павловський виступає.

      Я  ще  раз  прошу  всіх,  обговорюється  проект  діяльності

 Кабінету Міністрів. Будь ласка.

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ.

      Павловський  Михайло  Антонович,  місто  Хмельницький,  406

 виборчий округ.

      Шановний    леоніде    Даниловичу!    Шановний   Олександре

 Олександровичу!  Шановний  Павле  Іванович! Шановні члени Уряду,

 народні  депутати!  Шановні  виборці!  У  своєму  виступі я хочу

 говорити  в  основному  про  стратегічні,  концептуальні питання

 програми діяльності Кабінету Міністрів. Для цього ми маємо, перш

 за  все,  поставити питання про відповідність цієї програми тому

 шляху  розвитку  України,  який  задекларовано  у Конституції.

      В  ілюстрації  до мого виступу, що вам роздана, обрунтовано

 тезу про те, що Конституція України виправила помилку попередніх

 років  реформи,  коли було обрано неоптимальний невладий шлях до

 класичного  або  дикого  капіталізму,  який у розвинутих країнах

 вичерпав себе в 30-ті роки XX століття в період великої депресії

 і  став  давниною  історії,  як  і  державний  соціалізм у кінці

 століття.

      Цей  шлях  (кривою  чотири  на  малюнку)  задекларований  у

 доповіді  Президента на Верховній Раді у жавтні 1994 року шляхом

 радикальних економічних реформ та Конституцією України.

      За  якими  ознаками  видно,  що ця програма відповідає, я б

 сказав,  конституційному  курсу  України.  Перш  за  все,  в ній

 передбачається  втручання  держави  в економіку. Вперше за п'ять

 років головним розділом є відродження вітчизняного виробництва і

 задекларована підтримка національного виробника.

      Третє.   Започаткова   лінія   на  реформування  податкової

 системи,  зменшення  податкового  тиску,  розпочата  розмова про

 подолання  тінізації  економіки.  Ставиться  завдання  створення

 середнього  класу як основи консенсусу та злагоди у суспільстві.

 Вперше привертається увага до проблем зайнятості населення.

      На   відміну   від   попередніх  програм  і  програм  Росії

 усвідомлена   необхідність  відмови  від  помилкової  принципово

 хибної  послідовної  трифазної  стратегії економічного розвитку:

 стабілізація, розвиток, структурна перебудова.

      Сьома.   Нарешті   у  Програмі  наголошено,  що  структурні

 перетворення  є  першим  і найважливішим кроком до нарощування і

 відродження  виробництва.  І,  отже, початку зростання добробуту

 широких верств населення.

      Що  потрібно  змінити, що потрібно підсилити у Програмі для

 незворотності з цього шляху? На мій погляд, це три напрямки.

      По-перше,  на  зразок  розвинутий  країн  (США,  Німеччина,

 Японія  та  інші)  у  кризовий  період  потрібно відновлювати не

 тільки керованість державним сектором економіки (розділ 3. 2), а

 й  розробити систему цілеспрямованого державного втручання у всі

 сфери  економіки  в  цілому.  Причому,  там  і тоді, де ринковий

 механізм  або  не  спрацьовує  зовсім, або недостатньо ефективно

 працює.

      Причому  слід  зауважити,  що ідеологія ринкової системи -

 вільний   ринок,   в   принципі,  немає  механізмів  ефективного

 вирішення   проблем  перехідної  економіки.  А  це  означає,  що

 іделогія  монетаристської  політики,  до якої однозначно Україну

 примушують своїми умовами міжнародні фінансові організації, сама

 по  собі не спроможна вирішити проблеми виходу з кризи. Потрібно

 застосовувати   методи   та   можливості   одночасно  дії  цілої

 сукупності економічних теорій.

      По-друге,  необхідно  відобразити  у  Програмі  відродження

 власного  виробництва як сукупність таких заходів, стратегічних,

 з моєї точки зору. Це - захист свого ринку та свого виробника.

      Далі.  Досягнення  певного  високого  рівня  економічної  і

 політичної  незалежності,   яка базується,  в  першу  чергу,  на

 енергетичній,   військовій  та  технологічній  незалежності,  на

 самостійності  мислення  економістів, політиків та представників

 владних  структур.  Це  досягається  опорою  на власний науково-

 технічний та екологічний потенціал, на внутрішню кооперацію.

      Далі.   Проведення   виваженої  політики  лібералізації,  а

 точніше   антилібералізації   зовнішньоекономічної   діяльності.

 Сьогоднішня  політика  беззастережної, безмежної лібералізації є

 однією  з  головних  причин  неплатежів,  інфляції, наростаючого

 безробіття,  катастрофічного  падіння  виробництва,  усунення на

 узбіччя   розвитку   держави   власного   науково-технічного   і

 технологічного  потенціалу,  науки, освіти, медицини, культури і

 як наслідок - загроза духовності українського суспільства.

      Для  підвищення  ефективності ринкової системи в перехідний

 період   потрібно   розробити   промислову  політику  для  всієї

 економіки  незалежно  від  форм власності як ідеологічної основи

 структурної   перебудови.   Всі  інвестиції,  кредити,  допомогу

 направляти   на   реалізацію   українських   проектів   в  межах

 промислової  політики,  а  не на проекти, розроблені поза межами

 України - Світовому Банку, Міжнародному Валютному Фонді тощо.

      І  дальше  -радикальні.  Потрібні  нам  радикальні  зміни у

 грошово-фінансовій  системі,  повне підпорядкування її інтересам

 власного виробництва.

      Тактичні  заходи  -це  зменшення  заборгованості,  в  першу

 чергу,  перед  Росією, хоча би такими шляхами: підписанням угоди

 про  оренду  Росією  баз  для  Чорноморського  флоту на Україні,

 пред'явлення  Росії  заборгованості  за  цю оренду в попередні 5

 років    і    запропонувати    взаємозалік   заборгованості   за

 Чорноморський флот, а Україні, відповідно, за газ.

      Переглянути  кабальні  угоди  про  постачання Росією газу в

 Україну   і   домогтись  підписання  справедливих  угод.  От  де

 справедливість?  Сьогодні  Україна  платить 80 доларів за тисячу

 кубічних метрів на кордоні, Франція - теж 80 доларів, а Польща -

 60. Де логіка і де справедливість?!

      Як  стратегічну  розглянути проблему організації постачання

 енергоносіїв  через  південь  із  Близького  Сходу  та Азії. Для

 реального вирішення цієї проблеми і уникнення тиску з боку Росії

 відлучити  від  неї  організації  виконавців, які співпрацюють з

 Росією.

      І друге. Радикальне підвищення в 5-6 разів зарплати, але за

 умови  захисту  свого  ринку і обмеження лібералізації. В іншому

 випадку буде тільки ріст інфляції.

      І  третій  напрямок - це підсилити розділ Програми стосовно

 середнього класу. Те, що пропонується, це ідеологія 18 сторіччя.

 Нам  потрібно  врахувати досвід розвинутих країн у ХХ столітті і

 основою   зробити  працую - висококваліфіковану,  інтелектуальну

 працю. Зокрема, в США ця частина складає 50% працюючих.

      Про   інші   зауваження   стосовно   безпосередньо  ядерної

 енергетики і безпеки - ми письмово передамо  Уряду.

      Пропозиція  Комісії  з  питань  ядерної політики та ядерної

 безпеки: Верховній Раді схвалити в основному Програму діяльності

 Кабінету    Міністрів    України.   А Уряду  -   врахувати   всі

 конструктивні  пропозиції депутатів шляхом розробки плану дій по

 реалізації Програми.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати, записалося більше 90 чоловік на

 виступи,  тому  я  всіх  закликаю дотримуватися визначеного вами

 регламенту. По перше.

      По-друге,  від  фракції  записалося  7  представників,  від

 комісії - 14  представників. Так, як записані, будуть одержувати

 слово. Тому я просив би: якщо є бажаючі, то запишіться ще, бо...

 щоб потім не було нарікань.

      Оголошується перерва на півгодини.

                           ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВА.  Я прошу всіх сідати на місця.  Керівники областей,

 я прошу в ложу Президії. Будь ласка, активніше.

      Слово  має  депутат Лавринович   від  фракції Руху.

      (Ш у м  у  з а л і)

      За  ним  виступає Масенко Олександр Миколайович. Масенко є?

 Будь  ласка, на трибуну. Прошу уваги.

     

      МАСЕНКО.  Шановний Голово, шановні депутати, шановні гості.

 Кожна  програма створюється для досягнення певної кенцевої мети.

 Думаю,  ні  в  кого  не викликає сумніву, що Програма діяльності

 Кабінету Міністрів повинна мати як мінімум 2 кінцеві цілі.

      По-перше,   це   розширення  вітчизняного  виробництва  для

 утвердження  міцної економічно незалежної держави.

      А,  по-друге,  це  покращення  життєвого рівня українського

 народу. І якщо для досягнення 1-ї цілі передбачається проведення

 певних  міроприємств,  то  впевненості у досягненні хоч в деякій

 мірі  другої  абсолютно немає.

      Безперспективність    запропонованої    програми   Кабінету

 Міністрів  обумовлюється  орієнтацією  на  практичну  реалізацію

 економічного  курсу,  стратегічного  курсу  економічних  реформ,

 проголошеного  Президентом  України  Кучмою,  який  на  практиці

 показав свою антинародність і безперспективність.

      Тому-то  намір  відродити  вітчизняне виробництво піддається

 великому  сумніву  щодо  його  практичної  реалізації.

      Ради  справедливості  потрібно  констатувати  той  факт, що

 намір  послабити  податковий  тиск  по відношенню до вітчизняних

 товаровиробників  міг би дати вагомий позитивний результат, якби

 він  застосовувався не в поєднанні з такими сумнівними заходами,

 як приватизація та структурна перебудова економіки, які не мають

 чіткого  визначення,  і  на  практиці  діяли  проти зміцнення

 економіки   України.

      Всім  уже  стало  зрозумілим,  що підтримка курсу повальної

 приватизації  майже в усіх галузях господарювання  до покращення

 життєвого  рівня  народу  за 5 років не привела, і з упевненістю

 можна сказать, що і в найближчі 5-10 і в 20-30 років не приведе.

 Це  хибний  шлях,  і  він  обраний  в  інтересах невеликої кучки

 новоствореної  буржуазії.

       Не  покращать  економічного  становища  України  і  наміри

 підтримки розвитку малого підприємництва. Прикро усвідомлювати і

 те,  що  новостворений  Уряд  великі  надії покладає на допомогу

 міжнародних   фінансових   валютних  організацій  та  зарубіжних

 інвесторів.  Невже не зрозуміло, що жоден зарубіжний інвестор не

 хотів   би   бачити   Україну  могутньою  економічно  незалежною

 державою?

      Я  неодноразово  говорив  з  цієї  трибуни, але ще хочу раз

 наголосити  для  членів  новоствореного Уряду. Шановні урядовці,

 зрозумійте в кінці кінців, що їм Україна потрібна недорозвинута,

 стояча на  колінах  із  простягнутою  рукою.

      Мені   як   депутату   від   сільського   виборчого  округу

 незрозумілою є програма стабілізації і нарощування виробництва в

 агропромисловому  комплексі.  Не  можу  я  погодитись  з тим, що

 тільки    самим    процесом   реформування   колективної   форми

 господарювання  на  селі  та  зміною  форми  власності  вдасться

 наростити  виробництво  сільськогосподарської  продукції.

      Неколективна   форма   господарювання   являється  причиною

 занепаду сільськогоподарського виробництва, а нерозумна державна

 політика по відношенню до села.

      Я неодноразово звертався і до Президента, і до всіх урядів,

 які були за час мого депутатства: дайте селялину свободу. нічого

 не  давайте, але тільки не забирайте за безцін ним вироблене, не

 заставляйте силою закону, Указу чи постанови робити те, чого він

 не бажає.

      Ще     якихось     5-6    років    назад    виробляли    ми

 сільськогосподарської  продукції у двічі більше, ніж зараз. Хоча

 і тоді повної свободи у селянина не було. То чому ж не взяти все

 те  хороше, що було накопичене за десятки років і доповнити його

 чимось  кращим, а не гіршим.

      Ломати  усе набагато простіше, ніж створювати. То доки ж ми

 будемо ламати? За 5 років практично нічого не створено, а тільки

 все  руйнується.  Де  ж  тут державницька позиція? Про підтримку

 сільськогосподарського   товаровиробника   в   цілому  смішно  і

 говорити.  На  практиці  ми  бачимо  інше,  ніж  те,  що говорив

 Прем'єр-міністр і те, що говориться в програмі.

      Я  маю  на  увазі  ті  показники,  які закладенні у проекті

 бюджету  на  1997  рік.  На  підтримку  фермерів  -10  мільйонів

 гривнів,   підприємців   -8   мільйонів  гривнів  і  колективних

 сільськогосподарських підприємств 2,5 мільйони.

      Я  думаю, ці цифри говорять самі за себе. Розшифровувати їх

 не  потрібно.  А  потім  ми  говоримо,  яка форма господарювання

 краща. Чи не абсурд це?

      Програмою  практично не передбачено покращення і розширення

 соціально-культурної  бази  на  селі.  Багато  питань  виникає в

 реалізації  програми  социальної  політики,  зокрема захищеності

 малоімущих верств населення.

      Насторожують   наміри   подальшого   застосування  адресної

 допомоги  окремим  категоріям  громадян, яка породжує антагонізм

 між  членами суспільства та надання житлових субсидій населенню,

 що  є  приниженням  честі  і  гідності  громадян,  які  місяцями

 добиваються цих субсидій і не отримують їх.

      Самим  великим недоліком програми діяльності Уряду є те, що

 вона  не  має  конкретності.  В  багатьох випадках не обумовлено

 чітко  в  які  строки  буде  здійснено  те  чи  інше заплановане

 міроприємство.  В  кінцевому результаті важко буде визначити, чи

 виконана ця програма, чи ні.

      І  саме головне. Програма Уряду не дає відповіді на основне

 питання, яке ставить народ України: "Як жити далі?"

      На  кожному  депутатському  прийомі  я  чую  одне  і  теж:

 "Скажіть,    як    прожити    пенсіонеру,   інваліду,   хворому,

 безробітному,  тому, хто місяцями не отримує заробітної  плати?"

 І  так  незручно  себе  почуваєш, коли чуєш такі запитання, і не

 знаходиш  на  них  відповіді.

      На це питання не дає відповіді і Програма діяльності нового

 Уряду.  Вона  не  спрямована на покращення життєвого рівня наших

 людей, на зміцнення економіки держави.

      Ось   уже   декілька   років  у  нас  в  Україні  практично

 проводиться експеримент над людьми, на можливість їх виживання в

 умовах  капіталізації  і  ринкових  перетворень.  З  людської  і

 моральної точок зору ці всі екперименти неприпустимі -це злочин.

 Але  ніхто  за  цей злочин ніякої відповідальності, покарання не

 несе.   Не   виконані   програми  попередніх  урядів.  Життя  не

 покращилося,  а  відповідальності  ніхто не несе, бо немає вже і

 тих урядів.

      Але дивна ситуація -урядів уже немає, а члени тих урядів  є

 і  займають  провідні  позиції,  і  продовжують  руйнувати  далі

 державу,  знущатися  над своїм народом. То чи не пора вже декому

 показати  на  двері  і  зачинити  їх  за ними назавжди, щоб вони

 ніколи  не  поверталися.  Вони вже занадто багато зиску мають із

 усього цього реформування.

      Не  можна  таку  програму  підтримати  і  схвалити, бо вона

 сприяє  тому,  що,  з  одного боку, жиріє кучка новоявлених, а з

 другого,  страждають  і  знемагають  мільйони невинних людей. Це

 неприпустимо.  Колись цьому потрібно покласти край і чим швидше,

 тим краще.

      Дякую за увагу.

     

      (ОПЛЕСКИ)

     

      ГОЛОВА.  Слово  має  депутат  Таранов  від  групи  комісій,

 мається на увазі, він від Комісії з питань економічної політики.

 Але  вчора  на засіданні керівників, головів комісій, керівників

 комісій йому доручено було узагальнити пропозиції, які надходили

 від комісії.

      7 хвилин, будь ласка.

     

      ТАРАНОВ.

      Представлена  на  розгляд  Верховної  Ради України Програма

 діяності   Кабінету   Міністрів   України  у  цілому  об'єктивно

 висвітлює  процеси,  які  відбуваються в усіх сферах соціального

 суспільного життя в Україні, включаючи економіку.

      Програма     діяльності    Кабінету    Міністрів    України

 відрізняється  від  попередніх спробою охопити майже всі сторони

 соціально-економічного   життя   суспільства.  Це  знайшло  свій

 відбиток у структурі та змісті Програми.

      Позитивним у Програмі є те, що її перший розділ присвячений

 відродженню вітчизняного виробництва, в якому детально викладені

 основні  кількісні  показники,  що характеризують зміни розвитку

 економіки України на найближчу перспективу.

      Значна  увага  у  Програмі  діяльності  Кабінету  Міністрів

 України  приділяється  основним напрямкам структурної перебудови

 економіки, розвитку таких галузей виробництва, як промисловість,

 агропромисловий комплекс , енергетика.

      На     підтримку    заслуговує    перебачене    відродження

 конкурентноспроможного вітчизняного товаровиробника.

      Завдяки   виходу   на  якісно  новий  технологічний  рівень

 виробництва  нарощування  експортного потенціалу країни Програма

 діяльності  Кабінету  Міністрів України передбачає певні заходи,

 спрямовані  на  поглиблення  реформування  економічних відносин,

 організаційне     забезпечення     економічної    трансформації,

 забезпечення внутрішньої та зовнішньої безпеки держави.

      Разом  з  тим,  представлена  Програма  діяльності Кабінету

 Міністрів  України  має  недоліки,  які  знижують  її  соціальну

 цінність  та  якість.  Логічним  було  б  першим, ніж перейти до

 визначення    основних    напрямків   відродження   вітчизняного

 виробництва,  дати  аналіз  та оцінку процесам, які відбуваються

 останнім  часом  в економіці та соціальній сфері країни, а також

 визначити основні проблеми розбудови державності України, які їй

 притаманні та не знайшли свого вирішення на сьогодні.

      Враховуючи    масштабність    передбачених    заходів    по

 реформуванню всіх сфер суспільного життя було б доцільно з метою

 надання  більшої  научності, аргументованості та обгрунтованості

 діяльності  Кабінету  Міністрів України запропоноване у програмі

 доповнити   цей   документ  додатками,  зокрема,  про  фінансове

 забезпечення  та  соціально-економічні  результати її виконання,

 план   дій   з   встановленням   конкретних  строків  виконання,

 відповідальних   осіб   конкретних   міністерств,   відомств  та

 посадових осіб.

      Програму  діяльності  Кабінету  Міністрів  України доцільно

 було  б  доповнити  відповідним  розділом, в якому слід викласти

 перспективу  соціально-економічного  розвитку окремих регіонів у

 відповідності з принципом економічного районування, визначеним у

 розділі  4 концепції державно-регіональної економічної політики,

 яка  подана  Кабінетом  Міністрів  України  на розгляд Верховної

 Ради.

      Пропонується  для структурної перебудови машинобудівельного

 і   військово-промислового  комплексу  створити  40  промислово-

 фінансових груп і холдінгових компаній, у тому числі і за участю

 відкритих   акціонерних   товариств,   але  Закон  України  "Про

 промислово-фінансові   групи   в   Україні"   позбавляє  головне

 підприємство  пільг  не  тільки  діючих,  а  і  майбутніх, що не

 стимулює   створення  промислово-фінансових  груп  без  внесення

 відповідних  змін  до податкового законодавства і Закону України

 "Про промислово-фінансові групи України".

      Програма  діяльності  Кабінету  Міністрів  України  містить

 значну  кількість  посилень  на  різні  галузеві  програми,  які

 потребують значного фінансування, в тому числі програма розвитку

 гірнично-металургійного  комплексу,  яка  була  подана Кабінетом

 Міністрів   України   на   розгляд  Верховної  Ради  України,  і

 базуватиметесь на результативності геолого-розвідувальних робіт.

 Одночасно  відсутній  розділ  про геолого розвідку та джерела її

 фінансування.

      Заслуговує  схвалення  пропозицій  застосування  лізінгових

 платежів,  адресної  доплати  окремим  категоріям населення, але

 відсутність  фінансових  розрахунків  не  дає можливості оцінити

 реальність таких планів.

      Позитивним   моментом   є   положення  про  розробку  актів

 законодавства  щодо  регулювання ринків зерна, цукру, олії і так

 далі.  Бажано  прискорити її розробку, щоб вони спрацювали вже в

 97 році.

      Позитивно, що Уряд все-таки планує проаналізувати укладення

 міжнародної  Угоди про вільну торгівлю з метою вилучення з цього

 режиму  товарів,  закупівля яких на зазначених умовах не вигідна

 Україні.

      Пропонується  припинити  практику укладення угод про вільну

 торгівлю  без  всебічного  аналізу  її  впливу  на  вітчизняного

 виробника,  на  що  постійно  звертала  увагу  Комісія  з питань

 економічної політики.

      Не   зрозуміла   також   теза   про   визначення   переліку

 підприємств,  які  передаються  із сфери управління міністерств-

 відомств  у  підпорядкування  місцевих  державних адміністрацій.

 Очевидно, що йдеться про передачу підприємств із державної форми

 власності   в   комунальну,   а   ця  процедура  також  потребує

 законодавчого вирішення.

      В   Програмі   продекларовано   положення   щодо   зниження

 податкового   тиску   і   спрощення  податкової  системи.  Однак

 передбачені   в   розділі   "Реформування   податкової  системи,

 зменшення  податкового  тиску"  основні  напрямки не розкривають

 конкретних  кроків  по  реалізації  цього  положення. Скасування

 авансових  платежів  щодо  податку  на  прибуток та впровадження

 механізму  гарантованого відшкодування з бюджету перевищення сум

 вхідного   ПДВ  при  незмінних  ставках  податків  і  збільшення

 кількості   податків  навряд  чи  зменшать  податковий  тиск  на

 конкретного платника.

      Для подолання тінізації економіки пропонується в тому числі

 і  удосконалення  законодавства, усунення суперечностей в ньому,

 зменшення  норм  заборного  і дозвільного характеру.

      Разом  з тим Кабінетом Міністрів тільки за 1995 рік внесено

 12  проектів змін до статті 4 Закону про підприємництво. І вже в

 цьому  році  повторно  внесено  8  розрізнених  проектів замість

 вирішення  цього  питання  в  одному  акті  -  про  ліцензування

 підприємницької діяльності.

      Слід  прискорити  реформування системи реєстрації суб'єктів

 підприємницької   діяльності   та  прискорити  перегляд  порядку

 реєстрації і функціонування комерційних структур.

      Досить   чітко   в  Програмі  визначені  шляхи  відновлення

 керованості  державним  сектором економіки, але починати треба з

 прийняття  Закону  про  управління державним сектором економіки,

 проект  якого  направлений  Верховною  Радою  на  опрацювання  в

 Кабінет Міністрів ще в травні цього року.

      Все, що стосується управління державним сектором економіки,

 повинно   мати   законодавче   забезпечення.   Оскільки  комісія

 узагальнювала   пропозиції   комісій,  слід  визначити,  що  ряд

 зауважень  стосується  того,  що  деякі  положення  програми  не

 охоплюються діючим законодавством.

      Але  за  браком  часу  я  не  буду  повторюваться, оскільки

 представники комісій повідомлять  про  це  у  своїх виступах.

      Комісія  отримала  висновки  19  комісій,  з  яких схвалило

 Прогарму  діяльності Уряду 10, схвалили за умовою надання Урядом

 гарантій  по  врахуванню  пропозицій  і  зауважень  7 і тільки 2

 комісії  пропонують  програму  взяти  до  відома,  запропонувати

 Кабінету  Міністрів  доопрацювати  її  і з урахуванням зауважень

 пропозиції повторно внести на  розгляд Верховної Ради.

      Комісія   з   питань  економічної  політики  та  управління

 народним    господарством,   узагальнивши   висновки   постійних

 комісій...

     

      ГОЛОВА. 30  секунд  просить  ще,  будь ласка.

     

      ТАРАНОВ.  Значить, Комісія з питань економічної політики та

 управління   народним   господарством,   узагальнивши   висновки

 постійних   комісій,   пропонує   Програму  діяльності  Кабінету

 Міністрів України з урахуванням пропозицій та зауважень народних

 депутатів  України постійних комісій Верховної Ради, висловлених

 під час її обговорення, схвалити.

      Запропонувати  Кабінету  Міністрів  України затвердити план

 дій  по  її  реалізації.  Визначити  відповідальних за виконання

 відповідних  розділів та  заходів,  передбачених програмою.

      Підготувати   перелік  актів  законодавства  для  правового

 забезпечення  Програми діяльності Кабінету Міністрів України. До

 15  листопада  1996  року  інформувати Верховну Раду України про

 виконане.

      Прошу   народних   депутатів  підтримати  проект  постанови

 Верховної  Ради  з  цього  питання,  запропнованого  комісієй  і

 розданий  в залі.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка, ще раз прошу, дотримуйтесь Регламенту.

 Ці  пропозиції  висловлюйте за  7  хвилин.

      Прошу   до   слова   Радченко   Галину  Федірівну.  За  нею

 виступатиме  Лавринович.

     

      РАДЧЕНКО  Г.  Ф.  Шановний Олександр Олександрович, шановні

 колеги, шановний Павло Іванович, члени Уряду!

       В  черговий  раз  на  розгляд  Верховної  Ради  виноситься

 програма  дій  Уряду.

      За  скептичним  фактом  ставлення до цього факту зі сторони

 декого депутатська група "Незалежні" вбачає позитивний момент.

      Передумовою  кожної  програми є аналіз та оцінка зробленого

 та  досягнутого.  З цієї точки зору кожна нова програма має шанс

 на  реальну  оцінку  стартових  умов  і  більш  реальний шанс на

 жаданий  фініш.

      В     програмі    Уряду    відчувається    чітке    бачення

 широкомасштабності    проблем.    І    заперечувати   реальність

 оприділення  економічного  та соціального стану держави вдасться

 сьогодні  далеко  не  кожному.  За  виключенням тих, хто володіє

 неабияким    словесно-літератуним    хистом    і    ораторськими

 здібностями.

      Реальність   стартових   умов   визначена  часом,  пошуком,

 прорахунками,   протистоянням,   розбіжністю  дій,  загостренням

 соціальної  напруги,  поглибленням  економічного   занепаду.

      Оцінки  етапу  розвитку  за  5 років незалежності не можуть

 бути  однозначними.  Біда  наша  в  тім,  що  в продовж 5 років,

 руйнучи  (і  цілком  справедливо)  старе  і  віджиле,  внаслідок

 інерційних,   поспішних,  незбалансованих,  незпрогнозованих  по

 наслідкам   дй,   безконтрольністю,  безвідповідальністю  почало

 гинути    позитивне.

      Зусилля  нового Уряду внести формування економіки держави в

 кероване русло  є   суттєвим  позитивним  фактором.

      Я  сподіваюсь,  а  це відчутно з програми Уряду, що систему

 управління  економіки  буде  запроваджуватись з прогнозування та

 індикативне  планування.

      Свого   часу  нагромаджений  в  адміністративній  економіці

 досвід у цій сфері був з великим ефектом використанвий країнами

 ринкової  економіки  Франції  та  Японії.

      Те,  що  Україна  знаходиться  в центрі Європи, безперечно,

 впливає  на  її  політичний  статус і курс розвитку. Ми прагнемо

 якнайшвидше увібрати весь позитивний досвід світової цивілізації

 те,  від  чого  ми  були  відгорожені упродовж 70 років, але тут

 потрібно рахуватись з історичним минулим і менталітетом нації.

      Те,  що  Захід  пройшов  за  декілька століть, нам потрібно

 здолати  максимум  за  одне  півтора  десятиліття.  Потрібно по-

 іншому,  ніж  окремі  політичні  сили,  оцінювати  кризу, яку ми

 сьогодні переживаємо. Вона розпочалася ще в 70 рокі.

      За  браком часу  я не буду називати звітні данні, цифри, не

 стану  наголошувати  на  рівень  технології і технічної оснастки

 виробництва,  показники  Фонду  єдності,  Фонду  віддачі.  Добре

 відомо  всім  як  за  послідні  10  років  розвивалась паливно-

 енергетична промисловість України. Не стану наголошувати на стан

 шахт  Донбасу.  Цього  не  можна  забувати  хоча  б через те, що

 причина  кризових  процесів в Україні криється значною мірою і в

 цьому.

      Сьогодні   забезпечення   нашої  економіки  є  найгострішою

 проблемою.   За   розрахунками  нині  більше,  як  80  процентів

 загального обсягу спаду виробництва пов'язане з незабезпеченістю

 як промисловості, так і сільського господарства енергоресурсами.

 Енергозбереження, енергозабезпечення є основним завданням Уряду,

 про що   чітко зазначенов  програмі.

      Що  стосується  дій  Уряду, що намічені в програмі, то лише

 шлях   побудови   комунізму   був   одностайним.  А  шлях  нової

 економічної  побудови  держави  є  спільною істиною  розбіжності

 думок та бачення шляхів  розвитку.

      Тому,  хто  б  із  нас  сьогодні  що  не  говорив, як би не

 критикував  запропоноване,  думки  різні,  а істина повинна бути

 спільною.  Програма  Уряду -колективний розум. І саме в цьому ми

 вбачаємо  істину  подальших наших кроків. Запропонована програма

 взаємозв'язаний  цілісний комплекс заходів, що охвачує всі сфери

 економічного і социального життя держави.

      Запорукою  успіху  є  визначення  черговості їх проведення,

 узгодженості  дій  та  взаємодії.  До  всього  потрібно  додати,

 організованість,   аналіз,   контроль   і   відповідальність  за

 наслідками.  Ніяка  програма, яка б вона не була розумна і добра

 за  намірами не буде виконана, якщо визначитися з чого починати,

 кому і як.

      Як  говорить  народна  мудрість:"Хороший  початок -половина

 успіху".  Далеко  не  другорядне,  а  головне значення виконання

 програми  є  визначення  цільових  фінансових  потреб, параметри

 реальних  їх  можливостей,  як  власних,  так  і  залучених,  та

 забезпечення найефективнішого їх використання.

      При  розробці  проекту  Державного бюджету на 1997 рік така

 умовність відсутня, що завчасно провокує очікуване. Програма дій

 Уряду  -це  стратегічний  перспективний план розвитку. Тому така

 програма повинна мати доповнити складовими. Складовими загальних

 дій  Уряду в ході її виконання повинні бути: Державний бюджет, в

 тому  числі бюджет розвитку, чітко розписаний кому, скільки і на

 що;  фінансово-кредитна  програма; програма інвестицій; програма

 легалізації   тіньового   капіталу;   регіональна  програма,  де

 визначитись  з  прикордонними  та  вільними економічними зонами;

 програма  зовнішньо-економічної  діяльності;  наукова  програма;

 програма   енергозабезпечення   та   енергозбереження;   аграрна

 програма.

      В  вищезазначених  складових  повинні  знайти  своє  місце:

 галузеве   міністерство,   відомство,  місцеві  органи  влади  з

 визначенням їх ролі і  конкретного завдання.

      Що стосується законодавчої бази, вирішення цієї складової є

 спільним   завданням   Уряду  і  Верховної  Ради.  Впевнена,  що

 взаєморозуміння в цьому напрямку дій буде знайдене.

      Депутатська  група  "Незалежні" пропонує програму дій Уряду

 затвердити  з  доповненням:  розробити складові програми ходу її

 виконання.

      На  закінчення  я хочу побажати нам, Верховній Раді, Уряду,

 трудовим колективам успішного старту і жаданого фінішу.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Слово  має депутат Лавринович від фракції Руху. За

 ним виступатиме Понеділко від комісії.

     

      ЛАВРИНОВИЧ.  Шановні  колеги, шановні члени Уряду, шановний

 Прем'єр-міністре!

      Я  хотів  би  почати  виступ  з  того питання, чи є взагалі

 представлена  нам  Програма  таким и чистим документом, про який

 можна  сказати,  що  це є програма трьохрічних дій Уряду, в якій

 точно  окреслено по кожному напрямку мета, до якої буде рухатись

 Уряд, і виписані всі засоби її досягнення.

      Думаю, що точно можна сказати, що ні. Вона є багатожанрова,

 місцями  є  місця,  які  більше  відповідають вимогам концепції,

 місцями програми конкретних дій, місцями - декларації намірів.

      Інше  питання  -чи міг Уряд внести політично чітку програму

 дій  на  3  роки,  яка має знайти своє схвалення в цьому залі. Я

 думаю,  що  всім  нам  присутнім  тут відповідь зрозуміла. Що до

 сьогоднішнього  дня нікому не відомо, хто б міг слкасти в нашому

 залі  ту  політично  визначену  більшість,  яка  б забезпечувала

 законодавчу  базу  для  такої Програми і підтримку дій політично

 свого Уряду.

      Отже,  ми маємо документ, в якому кожна політична сила може

 знайти  співзвучні  своїм програмним цілям положення. І ми також

 знайшли,  наша фракція також знайшла такі положення. І документ,

 який  нам  було  представлено,  в цілому можна назвати програмою

 ринкового  спрямування,  програмою,  спрямованою  на відродження

 вітчизняного  виробництва.  Ця  Програма  має  ясний  соціальний

 аспект,   передбачає   державну   підтримку  сільгоспвиробникам,

 передбачає   закриття   безперспективних  виробництв,  виведення

 соціальної    сфери    з    підприємств,    передбачає    заходи

 ресурсозбереження,  передбачає розробку пропозицій щодо зниження

 інтегрального  рівня оподаткування. Можна сказати, що, на погляд

 нашої   фракції,  правильно  визначені  цілі  реформування  щодо

 відродження  власного виробництва, забезпечення надійних робочих

 місць для того, щоб ми могли поповнювати свій бюджет.

      Визначена  і  модель  щодо  реформування  колгоспів  шляхом

 запровадження  приватно-орендної  форми.  Це  те що можна велиою

 мірою  віднести на ту частину, яка може співпадати з програмою і

 поглядами нашої організації.

      Звичайно що ми побачили також і багато недоліків, які ми не

 можемо підтримати, і це також зрозуміло. Я хотів би дуже коротко

 сказати  про  деякі  з  них,  ну, зокрема, перше щодо тверезості

 оцінок  і  реальності  планів, коли йдеться, скажімо, про те, що

 спад валового внутрішнього продукту цього року є 10 відсотків, а

 наступного  року  планується  вже  1.  8 відсотків приросту, ну,

 очевидно  тут  не  зовсім  реальні цифри ставляться, оскільки ми

 розуміємо  інертність  цього  механізму  і  можливість зупинення

 спаду  для  того, щоб був якісний підйом, вона потребує більшого

 часу і більш серйозних заходів.

      Можна сказати про те, що відсутній розділ щодо регіональної

 політики  і  проблема,  яка  вже  в  цьому  залі народжувалась і

 ставилась  щодо бюджетного федералізму, вона повинна знайти своє

 відзеркалення  також  в  урядовій програмі.

      Можна  говорити  і  про  те,  що немає серйозних механізмів

 стримування росту собівартості продукції, що надалі буде сприяти

 затратному характеру нашої економіки.

      Немає  чітких планів вирішення проблеми безробіття, бо ми ж

 розуміємо,  що  скорочення  валового  внутрішнього  продукту має

 обов'язково  бути  в  кореляції із рівнем бузробіття і програмою

 створення  нових  робочих  місць через підтримку підприємництва.

 Тут зараз ми цього відзначити не можемо.

      Є  ще  одна  дуже  велика  проблема,  про яку нагшолошували

 напередодні,  сьогодні  очевидно  ще  будуть багато говорити -це

 невиплата  заробітної  плати  і соціальних виплат. І поруч з цим

 те,   що   було   запропоновано  в  програмі  і  потім  сьогодні

 пропонується  як  раз  з неї вилучити -це стосовно упорядкування

 пільг  в  нашій  державі.

      Ми поступово перетворились на державу суцільних пільг, які,

 звісна  річ,  отримує  дуже  невелика  категорія. Але найбільшою

 пільгою  в  державі  стала  своєчасна виплата заробітної плати і

 соціальних виплат.

      Ми  хочем запропонувати, щоб розв'язання цієї проблеми було

 чисто  економічним і щоб ми не шукали зараз політичний вихід, чи

 політичні  дивіденди  з  тих  страждань,  які є у певної частини

 наших  громадян.  І  потрібно  було  б  покінчити  із суцільними

 пільгами,  особливо  там, де йдеться про пільгове оподаткування,

 яке  використовується  дуже  часто  для  того, щоб збагачувались

 окремі  верстви  населення. І натомість більшість людей страждає

 від того, що до Державного бюджету не надходять кошти.

      Можливо,   що   вирішення   компенсації  заборгованості  по

 заробітній  платі  можна  зробити  шляхом  реструктуризації цієї

 заборгованості.  І,  скажімо,  щоб кожен громадянин знав, що з 1

 жовтня  цього  року  він буде отримувати свою заробітну плату, а

 борги,  які  лишилися  - за 3,  за 2,  за місяць  -  щоб вони...

 лишаються  на  перспективу,  і коли буде вже вирішена проблема з

 налагодженням  економічного  механізму, згодом йому повернуть ці

 кошти.  Але  щоб  був...  була  межа, була точка відліку, з якої

 можна  було  говорити,  що ми почнем виплачувати повну заробітну

 плату.

      Хочу  сказати,  що...  Яка  мета  взагалі зараз у нас цього

 обговорення і що ми можемо прийняти підсумком, яке рішення?

      По Конституції у нас є два шляхи -  або ми схвалюєм, або ми

 не схвалюєм Програму, яка представлена.

      В  першому випадку, якщо ми схвалюєм, протягом року Кабінет

 Міністрів  має  можливість  працювати без постановки питання про

 резолюцію недовіри в цьому залі.

      Якщо  не  схвалюєм,  така  можливість буде у Верховній Раді

 постійно.

      Чи  ми  свідово  того,  щоб  нестабільна (чи метастабільна)

 ситуація в суспільстві  -  вона несе загрозу для нашої держави в

 цілому  і  для кожного громадянина вона нічого доброго не дасть?

 Ми це усвідомили - ми за те, щоб була стабільність.

      Але  поруч  з  цим я хотів би спитати, чи є якась політична

 сила,  ка  візьме  на  себе  всю  відповідальність за результати

 діяльності Кабінету Міністрів? І в цьому залі також...

      Я  ще  поки що не почув і напевно не почую до кінця дня хто

 буде   брати  на  себе  відповідальність  за  результати  роботи

 Кабінету  Міністрів  за  3  роки.  Народний Рух України також не

 візьме на  себе  цю відповідальність.

      Ми  не  маємо  сьогодні  можливості  мати  чітко  політично

 сформований  Кабінет  Міністрів з представниками політичних сил.

 Але ми можемо точно  сказати, що ми хочемо, щоб була персональна

 відповідальність   тих людей, які оголошують пронраму і щоб вони

 могли  прозвітувати про її виконання і щоб Україна мала протягом

 тривалого  часу стабільний  Уряд.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Ще  раз  прошу всіх дотримуватися Регламенту. Будь

 ласка, сллово має Понеділко Віктор Іванович від комісії. Я прошу

 учасників дискусії вке-таки вкладатися можливо десь до 5 хвилин,

 тому  що  загальні...  і  не  повторюватися із пропозиціями і із

 критикою. Будь ласка.

     

      ПОНЕДІЛКО.  Я  спробую це зробити. Шановні колеги, я уявляю

 зараз  стан  радіослухачів,  які  із зацікавленістю слухають нас

 тут.

      Відбувалася    доповідь   прем'єр-мінісра,   майже   ніяких

 зостережень  з  нашего  боку,  і  зараз  ми всі щось намагаємося

 додати, і там  слухач  намагається зрозуміти, що  відбувається.

      Нормальна  доповідь, нормальнна пропозиція, а тут задається

 з нашого боку якесь  неприйняття того, що робиться.

      Мабуть, оце - найголовніша проблема,  що  доповідь прем'єр-

 міністра  спрямовує  в  одне  русло,  в  одне розуміння того, що

 намагається   він   робити,   а   програма   все-таки   трішечки

 відрізняється.

      Ось  тому  я  і  хочу  декілька  слів  сказати  і розказати

 пропозицію комісії  відносно  програми.

      Обговоривши Програму діяльності Кабінету Міністрів, комісія

 відзначає,   що   автри   цього   документу  навели  недостатньо

 аргументів  на  користь   безостережного  прийняття  програми  в

 цілому.

      Основні позиції членів  комісії зводиться до наступного.

      По-перше. Програма  не  має  належної  відправної точки або

 по-іншому   реальної   точки    відштовхування   для  наступного

 економічного руху.

      Одна  справа  іти   вперед  від точки високого економічного

 піднесення і інша  - виходити із  суцільної економічної кризи.

      Не  йдеться  про  відсутність  про  відсутність  у програмі

 розділу з аналізом тяжкого соціально-економічного стану України,

 який  ми  зараз переживаємо. Йдеться про сутність, не видно, щоб

 програма  виходила з  всебічного  аналізу  цього  стану.

      Присутні  на  засіданні  Комісії високоповажні представники

 Уряду   наголошували,   що   нинішня   програма   є  наступницею

 попередньої, виходить з результатів реалізації попередньої.

      Однак,  на думку членів Комісії, якраз попередня програма і

 не  була  нац  лена  на серьозні зрушення в розвитку України, не

 дала змоги здійснити поворот до подолання соціально-економі чної

 кризи.

      У  зв'язку  з  цим,  на  нашу думку, було б доцільно дати в

 програмі    диференційований    аналіз   причин   заблокованості

 виробництва.  Одна  справа, коли за цим стоїть випуск продукції,

 яка ніколи не знайде свого споживача, зовсім інше, коли в такому

 стані   опиняєються   підприємства,   які   не  знижують  обсяги

 виробництва і випускають конкрурентноспроможну   продукцію.

      Наприклад,    запорізький    алюмінієвий    комбінат    -це

 підприємство,  яке знаходиться в моєму окрузі, за останні кілька

 років  знизило,  чи  зменшило  обсяги виробництва всього на 2 %.

 Сидить  губернатор,  мабуть, підтвердить цю мою позицію, -на 5%.

 Але  ж  95% залишилось в роботі, і комбінат знаходиться на грані

 банкрутства. То це об'єктивні чи суб'єктивні причини, чи не є це

 наслідком   якогось   абсолютно   штучного   розвитку  подій  чи

 недосконалості  програмних  наших  документів?

      По-друге,  на думку Комісії поза увагою програми залишилась

 застаріла   проблема   структурної   перебудови   економіки   як

 народногосподарського  комплексу.

      Структура  економіки  нашої  країни була важкою напередодні

 так  званої  перебудови. Ще  важчою  вона  стала  в  наш  час.

      Однак  і  10 років тому, і зараз вчені вкажують на це як на

 один   з   основних   недоліків,   як   на  фактор  самоїдського

 господарювання.

      Запропонована  в  програмі  структурна  перебудова на рівні

 галузей  не  вирішує  цієї  проблеми.  Як  не  змінюй  структуру

 гірничого  металургійного  комплексу,  він  від  цього  не стане

 підгалузю  легкої  промисловості.  На користь цієї тези комісії,

 моєї  тези Павло Іванович у доповіді навіві данні про те, що наш

 внутрішний  ринок  на 90 відсотків заповненний товарами широкого

 споживання  закордонного  виробництва.  То це й є оті перекоси в

 структурі економіки взагалі.

      Третє на що ми звертаємо увагу. Заперечення викликає те, що

 чимало  істотних  положень  програми  взагалі  не  спрямовані на

 розвиток  економіки,  социальної і культурної сфери, задоволення

 народних  інтересів. Особливо це очивидно на прикладі социальної

 сфери.

      Цитую  тільки  кілька положень. "Запровадити часткову плату

 за  користування  матеріально-технічної  бази у вищих навчальних

 закладах,  вжити  комлекс заходів для зменьшення навантаження на

 бюджет  з  боку сфери освіти, в тому числі за рахунок збільшення

 наповнюваності    класів,    залучити    альтернативні   джерела

 фінансування  закладів  освіти,  культури, здоров'я, социального

 захисту, фізичної культури і спорту і таке інше.

      Виникає   питання   у   нас   в   комісії:   а  як  це  все

 кореспондується з нормами Конституції України, зокрема з нормами

 статті  48,  49,  53  і  таке  інше.  Уряд  планує  передати  на

 неспроможні  місцеві  бюджети педагогічні вузи, вузи механізації

 сільського  господарства, пту.

      Останнє, до речі, суперечить Указу Президента України від 8

 травня  1996  року про основні напрямки реформування професійно-

 технічної  освіти  України.  Реалізація  цієї  ідеї  може просто

 призвести до розвалу професійно-технічної освіти.

      Четверта  теза.  Запропонована  Урядом легалізація тіньових

 капіталів,  так званого, некримінального походження за допомогою

 механізмів податкової та валютної амністії вимагає на нашу думку

 більш виважених підходів.

      В   програмі   чітко  прослідковується  ідея:  компенсувати

 можливі  бюджетні  втрати  від  зниження  податкового  тиску  за

 рахунок  залучення до оподаткування тіньового сектору економіки.

 Але  на  нашу  думку для такого відповідального кроку недостаньо

 констатації,  що  занадто великий рівень оподаткування є одним з

 суттєвих чинників існування тіньової економіки.

      Уряд не відповідає на абсолютно очеавидне запитання:"Де той

 мінімальний  рівень  оподаткування,  на який погодиться тіньовий

 капітал?"  Як  би  нам  всім разом не вскочити з цим капіталом у

 чергову халепу. Хочемо, як краще, а вийде, як завжди.

      Декілька    слів   про   проблеми   нашої   галузі,   тобто

 інформаційної  діяльності.  Програма  Уряду  майже не передбачає

 радикальних   змін   в   забезпеченні  інформаційної  діяльності

 взагалі.  Маю  на увазі матеріально-технічну, ідеологічну і таке

 інше.

      І  на  остаток кілька слів про той розділ Програми, який ще

 ніхто  тут  не  чіпав.  Маю  на увазі Програму Уряду у зовнішній

 діяльності.   Вона  передбачає,  цитую:  "дотримання  виваженого

 балансу   політичної   активності   на   різщних   політичних  і

 географічних  напрямках".

      Я  завершую.  І  з  цим можна погодитись. Але скажіть, будь

 ласка,  чи  можна  назвати сбалансованою політику, ка передбачає

 інтеграцію  в  одній структурі і співпрацю з іншими структурами?

 Ще  кілька питань. А де межі цієї інтеграції? Чи Уряд розуміє де

 треба   зупинити   інтеграцію   аби   не   втратити  національну

 незалежність?

      І  ще  одне.  Що означає диференційований підхід України  у

 відносинах   з   країнами   Центрально-Азіатського   регіону  та

 Казахстану.  Оце  ті  застереження  (я  завершую),  які  комісія

 висказую  перед  тим, як прийде до голосування відносно програми

 Уряду.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.   Ще  раз  прошу  всіх  виступаючих.  Ви  ж  знаєте

 приблизно  можливості  свої відтворення того, що написали.  Тоді

 викресліть  пару  сторінок  і  йдіть  за  тим  вже  текстом,  що

 залишився. Будь ласка.

      Слово   має  депутат  Голубченко  від  фракції  "Соціально-

 ринковий  вибір", від групи "Соціально-ринковий вибір". А за ним

 виступатиме Степанов.

      Степанов Михайло Володимирович, будь ласка.

     

      СТЕПАНОВ М.В.

      Уважаемый Председатель, уважаемые члены Кабинета, уважаемые

 депутаты,  в  целом Программа Кабинета Министров выглядит лучше,

 чем  предыдущая,  в  ней  есть  определенная  конкретность, а не

 только  монетаристские  заклинания,  как это было в Программе на

 текущий год.

      У  меня  есть,  что  сказать  и  о социальных вопросах, и о

 сельском  хозяйстве,  и  об  угольной  промышленности.  Но  меня

 беспокоит  больше,  как  эта  Программа  сопряжена с действующей

 Конституцией. И особо беспокоит последний абзац преамбулы. Я его

 процитирую:   "Програма  зорієнтована  на  практичну  реалізацію

 стратегічного    курсу    економічних    реформ,   проголошеного

 Президентом..."

     

      ГОЛОВА.   Михайле   Володимирович,   секундочку,  я  трошки

 заспокою Григорія Васильовича.

      Будь ласка, спокійно, говорить же чоловік! А чого ви руками

 показуєте?   Тут   виступаючий,  тут.   Будь   ласка.  Олександр

 Миколайович, не зачіпайте.

     

      СТЕПАНОВ   М.  В.  Я  повторю.  "Програма  зорієнтована  на

 практичну  реалізацію  стратегічного  курсу  економічних реформ,

 проголошеного Президентом України Кучмою".

      Я хотел бы, чтобы мне показали, где в разделе 5 Конституции

 указано,  что  Президент "оголошує стратегічні курси економічних

 реформ".  У  Президента  есть  додаточно других, и очень важных,

 полномочий,  но  таких  нет.  Единственное,  что  по Конституции

 "Президент  може  проголосити",  то  это  только  референдум "за

 народною инициатывою". И не больше.

      Зато  в  части  5  статьи  85  Конституции указано, что "до

 повноважень  Верховної  Ради  України  належить визначення засад

 внутрішньої і зовнішньої політики".

      Поэтому  было  бы  логично ориентировать Программу Кабинета

 Министров  на  реализацию  именно  основных  засад, определенных

 Верховным  Советом. А такой документ у нас есть. Он принят еще в

 1994 году, не потерял своей актуальности. И не надо ссылаться на

 полномочия    Президента,    которых   уже   нет,   которые   не

 санкционированы действующей Конституцией.

      Я  вообще  не  понимаю,  как  этот раздел попал в Программу

 Кабинета  Министров,  было  бы  простительно, если бы ее вписали

 чиновники  из  Администрации  Президента,  эти  спящие  царевны,

 которые заснули еще при Конституционном договоре и до сих пор не

 могут  проснуться  и  понять,  что в соответствии со статьей 113

 Конституции Кабинет Министров "є вищим органом у системі органів

 законодавчої влади".

      И  второе.  Виконавчої,  я  извиняюсь,  виконавчої влади. И

 второе   -социальная   политика   -это   Ахиллесова  пята  любой

 программмы,  которую мы видели в последние годы, не исключение и

 эта  Программа.  Достаточно прочесть пункт 3 раздела 11 и станет

 ясно,  что ни какого розв'язання проблем соціального розвитку не

 будет.  Я  цитирую:  "Забезпечити  поступове  наближення розміру

 мінімальної     заробітної     плати     до    вартісної    межі

 малозабезпеченності,  виходячи з можливості економіки". Так вот,

 ни какой межи в Конституции нет и конечно и быть не должно, зато

 есть  статья  48, где  указано, что кожен має право на достатній

 життєвий  рівень,  що включає достатнє харчування, одяг, житло и

 прежде  всего,  очевидно, такое право имеет тот, кто работает, а

 правительство  3  года  по  этой программе собирается постепенно

 приближать     минимальную     заработную     плату    к    меже

 малозабезпеченности,  которая включает в себя только питание, по

 голодной  норме  для  нетрудоспособных. Если указано в статье 43

 Конституции,  что  каждый  работающий  имеет право на заработную

 плату,  не  ниже  определенной законом, то пусть правительство и

 предлагает   установить  такой  уровень  минимальной  заработной

 платы,  который  включал бы в себя стоимость тех самых: достатнє

 харчування, одягу і житла.

      В  программе  предложено  не  мало мер по совершенствованию

 пенсионного   обеспесчения   и  большинство  из  них  нельзя  не

 поддержать.

      Но  Правительство  почему-то  забыло, что в соответствии со

 статьей  46  Конституции  пенсии  обязаны  обеспечивать  уровень

 жизни,  не ниже прожиточного минимума, устанавливаемого законом.

 Но о прожмиточном минимуме ни слова нет в Программе. Что ляжет в

 его  основу:  то  ли эта преславутая межа, то ли какой-то другой

 норматив, но откладывать на 3 года это нельзя.

      Поэтому   я   вношу  конкретное  предложение,  которое  уже

 сказал, - что нужно доработать, конечно, эту Программу, положить

 рядом  Программу Кабинета Министров, Основные засады, принятые в

 1994  году.  Предложить  их  Верховному  Совету.  И  если кто-то

 говорит,  что мы сейчас Программу как бы вернем в Уряд, то это -

 его  отставка.  Нет, конечно!  Это - нормальная работа, и это мы

 должны сделать.

      И  я  хочу  сказать  другое.  Конечно, в Правительстве есть

 большая  информация  о  том,  что  делается  на  местах.  Но мне

 кажется,  что  те  люди,  которые  сидят  вот  здесь,  на  нашем

 "правительственном  Олимпе", не всегда понимают, насколько плохо

 там,  внизу...  Может,  надо  прислушаться к мнению наших людей?

 Когда   я   ехал   сюда,   меня   встретила   моя   соседка, моя

 избирательница,  и сказала: "Ты в Киев?". Я говорю: "Да". - "Ну,

 так  передай  привет  нашему  правительству  и  скажи, что долго

 терпеть  мы  больше  не  будем!.." Поэтому я вам, уажаемые члены

 Правительства, этот привет передаю.

      И  еще  хочу  обратиться непосредственно к Павлу Ивановичу.

 Конечно, история -  это  процесс  обкективный. Но она проводится

 конкретными  личностями. И вопрос стоит так: или вы, Пал Иваныч,

 покончите  с  этими рыночными реформами и на ближайшие 10-15 лет

 станете  общенациональным  лидером,  или  эти реформы покончат с

 вами, и вы займете место в этом зале в коллекции бывших премьер-

 министров!..

      Спасибо.

      (О п л е с к и)

     

      ГОЛОВА.   Я   прошу...   депутатів   все-таки   вкладатися,

 скорочувати  свої  виступи.  І прошу депутатів не заважати Уряду

 працювати.  Павло  Іванович  спеціально витрачає день на те, щоб

 послухати  зауваження  -не  дають  же  слухать.  Ну, будь ласка,

 Жовтяк- депутат,  сядьте  на місце, будь ласка. Ви ще ж не віце-

 прем'єр, будь ласка, сідайте в зал. І я прошу всіх депутатів, не

 підходьте  до  членів  Кабінету  Міністрів,  у вас буде для того

 можливість, ще попереду, на 3 ж роки програма розрахована.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Будь   ласка.   Слово  має  депутат  Голубченко  від  групи

 "Соціально- ринковий  вибір". За ним  виступатиме  Чулаков.

     

      ГОЛУБЧЕНКО.

      Уважаемые народные депутаты, уважаемые члены Правительства!

 Оценивая   очередную   Программу  действий  Правительства  и,  к

 сожалению, не услышав ни по одной из предыдущих программ отчетов

 об  их исполнении, хочется надеяться, что эта программа не ляжет

 на  полку,   где  ее постигнет  судьба предыдущих.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Без   оценки   исполнения,   без   возможности  сопоставить

 Программу  с  реальными  результатами.  И  я надеюсь, что, Павел

 Иванович,  то, что вы сказали здесь, что у вас будет возможность

 отчитаться  и показать, что эта Программа может бить выполнена и

 я надеюсь, это будет хорошим признаком того, что должно все-таки

 улучшить жизнь на Украине.

      Считаю,   что   представленная Программа  имеет  целый  ряд

 положительных  моментов.

      Первое. Впервые за все последние годы на 1 место выделяется

 проблема    отечественного    производства    и   отечественного

 производителя.  С  учетом  тех  новых  подходов,  которые  в 1-ю

 очередь   отражают  необходимость  выпуска  конкурентноспособной

 продукции,  ее  выхода не только на внутренний, но и на внешнний

 рынки.

      Поставленные  задачи подкрепляюся конкретными предложениями

 по   их  реализации.  Это  прежде  всего  переориентирование  на

 поддержку    производства    системы    кредитования.   Создание

 благоприятного  климата  для  инвестирования,  новые  подходы  в

 поисках источников средств для накопления финансовых ресурсов. И

 наконец,  я  отметил  бы  наболевшую  годами нерешаемую проблему

 оздоровления предприятий  через санацию  и  банкротство.

      Хотелось     бы     отметить    особое    мероприятие    по

 усовершенствованию  структуры  управления народным хозяйством со

 стороны      государственных  органов  управления.

      Считаю,  что  недостаточное  внимание этому вопросу нанесло

 огромный  ущерб  экономике, породило массу проблем. Стоит только

 вспомнить  те управленческие неразберихи и несуразности, которые

 были   порождены,   фактически,   в  один  день  ликвидированием

 отраслевых   министерств   и   ведомств  и  рождением  огромного

 количества  добровольных  концерном,  компаний  и тому подобное,

 которые  обязательно  претендовали на государственные функции. и

 никто  не  мог  понять, где орган государственного управления, а

 где  примазавшийся  к такому   добровольноё  общество.

      Или  взять  Указ  Президента,  который  был  роздан в угоду

 региональным  требованиям об эксперименте по Донецкой, Луганской

 и   ряде   других  областей,  по  наделению  их  несвойственными

 функциями по управлению предприятиями, функционально подчиненным

 центральным  органам  государственного  управления.  Да и многие

 другие подобные решения.

      Думаю,  что  от такого рода управленческих подарков мы все-

 таки  избавимся.

      Необходимо   отметить  намерение  Правительства  наконец-то

 стабилизировать  ситуацию    социальной  сферы.

      И  все-таки  с  этим  положительным,  Программа имеет и ряд

 недостатков.

      Большие   сомнения  вызывают  реальность  выполнения  задач

 структурной  перестройки.  Налицо  несоответствие между огромным

 масштабом  поставленных  задач  и  совершенно  неадекватным этим

 масшабам  путей   и  способов   их  реализации.

      Например,   очень   подробно   расписаны  пути  структурной

 перестройки  в металлургическом комплексе. И при этом совершенно

 отсутствуют такая же основательная проработка мер по финансовому

 обеспечению этих  преобразований.

      Это же  можно  сказать и  по  другим  отраслям.

      Хотелось  бы  обратить внимание на тезис стабилизации. Если

 стабилизацией  назвать только макроэкономические показатели, то,

 действительно,    можно    согласиться,   что   признаки   такой

 стабилизации   у  нас  в государстве  есть.

      Но  нужно быть честными перед собой и людьми и сказать, что

 в  жизни  народа  никакой  стабилизации не наступило. Абсолютное

 большинство  живет  все  хуже и хуже. Поэтому хотелось бы, чтобы

 Программа   охватила   более   широкое   понятие   стабилизации.

 Стабилизация  должна  наступить  и  на  микроуровне, тогда можно

 будет  результаты стабилизации почувствовать каждому конкретному

 человеку.

      Какая  может  быть  стабилизация,  если заработная плата из

 месяца в месяц не выплачивается. И яне знаю, кто вам докладывает

 о  сокращении задолжености по зарплате, но, если это правильно и

 вам   докладывают   правду,   то  дайте,  пожалуйста,  поручение

 разобраться  почему по Розовскому, Куйбышевскому, Черниговскому,

 Бердянскому   районах   Запорожской   области  заработная  плата

 учителям,   врачам,  работникам  культуры  начала  выплачиваться

 только за май месяц.

      Я очень прошу, разберитесь по этому вопросу. Я был там, там

 стонут учителя и врачи от того, что не выплачивается зарплата. И

 в  тоже  время  я  сегодня  услышал с ваших уст, что практически

 закончена  задолженость по учителям, врачам. Может это связано с

 разностью  бюджетов.  Но  я прошу пусть разберутся органы в этом

 вопросе, если они вам докладывают, что у нас все гладко.

      В  Программе продекларировано снижение налогового пресса на

 товаропроизводителя,  а фактически механизм реализации по такому

 снижению  и  в  самой программе, и в проекте бюджета ведет к его

 увеличению. Необходимо решить наконец вопрос по реструктаризации

 долгов   предприятий   по  предыдущим  периодам,  имеетсяв  виду

 бюджетная  помощь на возвратной основе, долги в различные фонды,

 отраслевые, региональные и так далее.

      Мы  считаем  не  совсем  целесообразным,  когда  из бюджета

 финансируется только зарплата, а конкретное мероприятие, имеется

 в   виду   в   первую   очередь  капитальное  строительство,  не

 финансируется.   Хотя   отдача  от  финансирования  капитального

 строительства даст (............) в три раза выше, чем от прямой

 выплаты зарплаты. Потому что в самом капитальном строительстве в

 статье  имеется  финансирование  заработной платы плюс занятость

 рабочих мест, плюс технической  перевооружение.

      Особо  следует  сказать об осторожном отношении к бартерным

 операциям.  Необходимо,  чтобы  снижение доли бартерных операций

 предшествовала  подготовительная  работа по наполнению оборотных

 средств,   иначе  может  получится,  что  хотели  как  лучше,  а

 получилось как всегда.

      В  программе  отсутсвует  достаточно  проработанная картина

 финансового обеспечения всей совокупности намеченых мероприятий.

 Достаточно  сказать,  что  в проекте бюджете из 3 и 7 миллиардов

 гривен   2   миллиарда   гривен   направляются   на  обеспечение

 госрезервов,  а  на структурную перестройку фактически ничего не

 остается.

      Совершенно  не  ясно, в какой мере правительство полагается

 на  спонтанные  действия самих субьектов хозяйствования, в какой

 мере   оно   будет   опираться   на   механизм  централизованого

 использования  финансовых ресурсов.

      Я  уже  не  говорю о том, что нет структурирования подобных

 подходов,  то  есть  в  кокой  мере  речь идет о государственном

 небюджетном  управлении централизоваными ресурсами, в какой мере

 надежды    возлагаются    на   рыночный   механизм   обеспечения

 финансирования обкектов структурной перестройки.

      Мировая   практика   свидетельствет   об  огромной  роли  в

 переходный период национальных программ структурной перестройки.

 К  подобным  программам  традиционно  подключаются отечественные

 коммерческие   структуры,   транснациональные  компании.  В  них

 вовлекаются  лишние  сбережения  населения  и  так далее. И хотя

 каждый   из  этих  элементов  в  программе  упоминается,  однако

 системное  их  включение  для  решения  крупнейших национального

 масштаба задач в Программе не просматривается.

      Сомнение   вызывает   и   действенность   ряда   механизмов

 нацеленых,  казалось  бы,  стратегических  решений.  Речь идет о

 реальности того, что названо долгосрочными кредитами. Пока что в

 нашей    экономике   преобладает   коммерческая   сиеминутность.

 Долгосрочная    заинтерисованность    в    масшабных   вложениях

 практически  отсутствет.  Я сомневаюсь, что эти цели, а значит и

 цели  все  структурной  перестройки  могут быть достигнуты, если

 Национальный  банк,  как  и  ныне,  долгосрочными  будет считать

 девятимесячные  кредиты.  Врядле  кто-то  может  привести пример

 предоставление  кредита  нашими банками на десять, пять или хотя

 бы на три года.

 Как уже говорилось, к положительным сторонам Программы относится

 готовность     Правительства    осуществить    селекцию    наших

 предприятий     -выделять     конкурентноспособные,     сильные,

 ликсидировать  лабые,  ненужные.  В  такой ситуации очень важдно

 выработать  критерии  оценки  жизнеспособности  предприятия. Для

 этих   целей,   как  мне  кажется,  необходимо  предусмотреть  в

 программе...  30  секунд.... в программе сплошную инвентаризацию

 промышленных   предприятий   с   применением  всей  совокупности

 новейших    методов   оценки   предприятий......................

 менеджмента.

     

      ГОЛОВА. Анатолій ..............сідайте, будь ласка.

     

      ГОЛУБЧЕНКО.  В целом фракция поддерживает программу и будет

 за  нее голосовать. Единственная просьба к Правительству -это по

 тем мероприятиям, которые будут приняты, включить в программу до

 принятия бюджета на 1997 год Верховным Советом. Спасибо.

     

      ГОЛОВА.  Я ще раз прошу депутатів. Дотримуйтесь регламенту.

 Ну  кожен  говорить і вважає, що це остання інстанція, вже краще

 ніхто  не  скаже.  Це  й правильно, ніхто краще не скаже, тільки

 кажить протягом семи хвилин.

      Будь ласка. Навіть таким рідкісно виступаючим депутатам, як

 Голубченко.

      Слово  має  Чулаков  Євген  Радіонович,  за ним виступатиме

 Гмиря.

      Чулаков виступає від аграрників.

     

      ЧУЛАКОВ Є.Р.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   народні

 депутати,  члени депутатської групи "Аграрники України" ретельно

 ознайомились  з проектом Програми діяльності Кабінету Міністрів,

 розуміючи , що її виконання на цей випадок не має прва на провал.

      Аналізуючи  виконання  програм попередніх урядів (а їх було

 7),  ми  на  гіркому  досвіді  стурбовані  реальною  реалізацією

 положень   цієї   програми,   особливо  в  частині  стабілізації

 становища  сільськогосподарського виробництва незалежно від форм

 власності.

      Члени  нашої  групи доопрацювали у відповідності до чинного

 законодавства  принципові положення аграрного розділу Програми в

 напрямку   фактичного  стану  справ  та  можливостей,  якими  ми

 володіємо.

      Усвідомлюючи  роль  села і переробників сільгосппродукції в

 стабілізації  економічної  безпеки нашої країни, ми сподіваємось

 на те, що для виконання Програми Уряд спрямує головні зусилля, а

 Прем'єр-міністр посилить вимогливість до виконавців за конкретні

 прави.

      Досвід минулих років доводить, що без такої вимогливості до

 оркетних  осіб  отримуємо  результати  плачевних  експериментів,

 після  чого  шукаємо  причини,  і  в перше чергу в недосконалому

 законодавстві.

      Опинившись в найскладнішому становищі, сільські виборці нам

 підказують,  що  надіятись  тільки  на  позички від Міжнародного

 валютного   фону   чи   інших   подібних   організацій   -справа

 безперспективна. Ми й так знаходимось уже в борговій ямі.

      Водночас,   потрібно   встановити   жорсткий   контроль  за

 використанням  іноземних  кредитів, які надходять в АПК. Перш за

 все, їх потрібно направляти на розвиток сільгоспмашинобудування,

 селекції і генетики.

      Надіємося,  що  члени  Уряду як виконроби ринкових відносин

 кінець  кінцем покажуть, яким же чином можна вивести на надійний

 ринок  нашого  виробника не тільки із зерном, олією і цукром, як

 це  відзначено  в  програмі,  а  і з традиційною льнопродукцією,

 картоплею,   овочами,   м'ясними   консервами,   вино-кон'ячними

 виробами  і  цим самим заволодіємо зоною впливу по партнерствам.

 Саме цього не відображено в програмі.

      В  цій  ситуації  буде  правильно,  доцільно до розділу АПК

 програм  розробити  план  конкретних  дій із визначенням строків

 виконання   та   відповідальними,   що   буде   нести   державне

 навантаження  на  всі  гілки  влади  та  регіони. Конче потрібен

 систематичний  аналіз  допущених  помилок, яких у нас більше ніж

 правильних ходів у реформуванні.

      В  програмі  повторюється штампи програм попередніх урядів.

 Приведу   лише   один   приклад,  при  адміністративно-плановній

 економіці    діяв   монополізм   заготівельних   та   переробних

 підтриємств  по  відношенню  до  сільгоспвиробника,  але він так

 регуювався  державою,  що  в  кінцевому  результаті  селянин мав

 прибуток.   Із  введенням  реформ  приватизувалися  переробники,

 приватизувалися  заготівельники,  а монополізм значно посилився,

 ціни  вони  диктують  самі,  торгівля  своєчасно отримує молоко,

 м'ясопродукцію, хліб та інші вироби для продажу, а розрахунки за

 їх місяцями затримує відповідні і підприємства не розраховуються

 з  господарствами,  створюючи  величезний борг. До речі, існують

 укази  Президента  про взаєморозрахунки, створені органи із цієї

 проблеми  не  розв'язують  її і зашморк затягується над селом ще

 більше.  Аналогічний  монополізм  і  комерційних  банків  набрав

 рушійних обертів для сільського господарства.

      Далі.   На   нашу  думку  потрібно  спрямувати  кошти,  які

 надходять в бюджет від акцизу на сільгосптехніку, засоби захисту

 рослин,  мінеральні  добрива,  ветеринарні  ліки,  на  підтримку

 власного виробника, розширюючи державну дотацію як це робиться в

 розвинених країнах.

      Успіх  цього  Уряду  і  цієї  Програми  буде,  якщо  він не

 допустить помилок минулого.

      Потрібно  відзначити,  що  в  цій  Програмі в розділі "АПК"

 автори  посилаються на досвід окремих господарств і підприємств.

 Це  дає  надію,  що  його впровадження вже можливе при створенні

 певних умов.

      Особливо     важливо     зробити     рішучі     кроки     в

 сільгоспмашинобудуванні.  Трудівники села не можуть збагнути, що

 держава,  маючи  такі  потужності (і неодноразово це доручається

 Президентом),  не  може  домогтися  виробництво комбайнів, інших

 машин  і  устаткування для села. На жаль, крім виставок, зрушень

 поки що немає!..

      В  Програмі Уряду цьому питанню приділяється належна увага.

 В  цілому  група "Аграрники України" підтримує проект Програми з

 нашими   пропозиціями  з  нашими  пропозиціями  і  зауваженнями,

 викладеними в додатковому документі.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА. Слово має Гмиря Сергій Петрович. За ним виступатиме

 Степанов.

     

      ГМИРЯ С.П.

     

      Уважаемые  члены  Кабинета  Министров,  уважаемые  коллеги,

 уважаемые избиратели!

      Сразу  скажу,  чтио  я  буду  голосовать  против  Программы

 Кабинета Министров. Сделаю я это по двум причинам.

      Первая - в  Программе  нет  конечных показателей социально-

 экономического  развития,  на  которые  должна  выйти  страна  к

 завершению  срока  полномочий  Правительства,  чтобы оно могло с

 чистой  совестью  сказать:  "Да, Программа выполнена", или "Нет,

 Программа  завалена". Лучше будет жить народ или хуже. Больше мы

 производить или  меньше -  тайна  сия  велика  есть...  Известно

 правда,  что  к  концу  срока  полномочий  Правительства Украина

 добкется  статуса развивающейся страны (подобно Верхней Вольты),

 а в 1999 году будет проведена перепись оставшегося населения.

      И  2  момент.  В  Программе  Правительства сказано, что эта

 пронграмма  основывается  на  реализации  стратегического  курса

 радикалных   рыночных   реформ  сформулированого  2  года  назад

 Президентом  Украины Леонидом Даниловичем Кучмы.

      2  года  назад  я голосовал против этого курса и эти 2 года

 убедили  еще раз меня в  правильности своей  позиции.

      Производство  катастрофически  упало,  обнищание  уровня...

 обнищание   народа  достигло  уже  кажется  апогея и нет никаких

 оснований  полагать,  что  в дальнейшем эта тенденция как нибудь

 преобразуется,  что  в  дальнейшем  на  основании того же самого

 курса,  который  за  2 года привел к ужасным результатам, что-то

 изменится.

      В  самом  деле,  посмотрим  социальную сферу. Вот Програмаа

 Правительства  ставит  задачу  как  важнейшую задачу формиование

 среднего класса. Я е буду спорить о научночти этого термина, по-

 моему,  он  антинаучный.  Скажу  о  другом  -на западе, где этот

 термин  широко  используется,  под средним классом понимаются не

 только  мелкие  торговцы, как это понимает Правительство, но и в

 первую очередь  и ...  но и  интеллигенция.

      У  нас же об интеллигенции просто-напросто нет ни слова. Ее

 окрестили  полупрезрительной  кличкой "бюджетники" и в программе

 сокрушаются, что доходы этих бюджетников растут слишком быстро.

      Ну,  товарищи,  давайте  же опомнимся! В массовом порядке у

 нас  на  Украине  сегодня  людей  заставляют  писать  заявления,

 унизительные  заявления  о  переводе  их на 0, 7 и 0, 5 ставки с

 сохранением  того  же обкема работы. Этот факт массовый характер

 приобрел.  Даже  в немецких лагерях не додумались до того, чтобы

 заставлять  узников просить о том, чтобы сократить положенную им

 пайку.

      Еще  1  факт  из  социальной  сферы,  который  меня  просто

 напросто  поразил в программе Правительства. Сказано, что важной

 задачей  Правительсьво считает организацию наблюдения за людьми,

 которые  получают  доходы  ниже  уровня  жизнедеятельсности,  не

 жизни, зметьте, жизнедеятельности, физического  вымирания.

      Уважаемые  члены Правительства! За людьми, которые уммирают

 с   голоду,   не   наблюдают,   за   ними   наблюдают  только  в

 спецлабораториях  лагерей.  Этих... Не допускают, чтобы люди так

 жили,  а  если  ж это случилось, не по вашей вине, вы 2-3 месяца

 работаете  в  Правительстве,  если это случилось, их спасают. Но

 никак  не  наблюдают.

      Возьмем    сферу    производства.   Сказано   в   Программе

 Правительства,  что  будет стимулироваться закрытие предприятий,

 которые   производят  продукцию,  не  пользующуюся  спросом.

      Но   посмотрим,   пожалуйста,  в  современных  условиях,  в

 условиях   обнищания   народа   спросом  не  будет  пользоваться

 продукция  предприятий,  которые  производят  предметы  широкого

 потребления  и  продовольствия,  нет  у  народа  денег, чтобы их

 купить.

      Необходимо  поднять  жизненный  уровень народа, и тогда эти

 предприятия  стануэ эффективными. Но нам говорят, нет денег. Это

 неправда,  вернее,  это полуправда.

      Действительно,  в  рамках  курса  трех  эр,  в рамках курса

 радикальных рыночных реформ денег на это у Правительства  нет.

      Ну,  так  нужно изменить курс, нужно вернуться к нормальной

 экономике:  ввести  монополию  во  внешней  торговле. Кто-нибудь

 подсчитывал,  сколько  это  миллиадов даст государству ежегодно?

 Никто е  сказал  об  этом.

      Необходимо   установить  контроль  над  ценами,  необходимо

 ввести плановость в экономике, и мы получим средства, на которые

 можно  будет поднять производство, снизить налоговый прессинг на

 предприятия  и  поднять  жизненный  уровеноь народа.

      Перед  нами  сейчас нет выбора -вперд или назад, перед нами

 есть выбор:  вперед -  к  социализму  или   вниз  в пропасть.

      Я   считаю   Павла   Ивановича   весьма   квалифицированным

 специалистом,  но  и он не умеет вытаскивать кроликов из рукава,

 если в этом  рукаве  кроликов  нет.

      На пути радикльаных рыночных реформ выхода перед страной, я

 твердо  в этом  уверен, нет.

      И  последнее.  В  заключение  я хотел бы напомнить вам один

 литературный  эпизод.  "Золотой  теленок"  Паниковский  уговорил

 Балаганова  пилить  гири.  Паниковский  уже  видит,  что в гирях

 ничего нет, но, боясь отвечать за то, что сделано, он продолжает

 говорить: "Пилите Шура, пилите".

      Уважаемые законодатели, не уподобимся же ильф и петровскому

 герою. Скажем народу честно в курсе трех эр радикальных рыночных

 реформ  нет  ни грамма золота. Это просто гири, которые висят на

 шеи народа и тащат его в бездну. Отвергнем этот курс, а вместе с

 ним отвергнем и основаною на нем программу  правительства.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА.  Слово  має  Степанов Анатолій Петрович від фракції

 МДГ, за ним виступатиме Яценко від комісії.

     

      СТЕПАНОВ А.П.

     

      Уважаемый   Александр   Александрович,  уважаемые  коллеги,

 уважаемые члены правительства.

      Действительно,     сегоднешнее    правительство    является

 заложником  ситуации, потому что так случилось, что именно этому

 правительству  прийдется  либо  принимать меры и выводить из той

 ситуации,  в  которой  мы  сегодня  находимся,  и  экономику,  и

 государство.   И   в   любом   случае  прийдется  нести  большую

 ответсвенность, которая сконцентрирована в этом времени, которое

 нас ждет.

      Действительно,  проанализировав  программу,  можно  сделать

 один  крупный  вывод. От (............) примитивной экономики мы

 сегодня  в конце концов (из программы это видно четко) переходим

 к    жесткому   регулированию   и   протекцеанизму   собственной

 отечетсвенной  экономики.  Но  это намерение должно конечно быть

 наполнено соответсвующими механизмами.

      Программа  нам  за  последние  как  раз буквально дни... Из

 программы, с моей точки зрения, были исключены проблемы, которые

 могли  увести  в  сторону  правительство,  а  именно по аграрным

 проблемам.   Действительно,   сегодня  ориентация  на  поддержку

 конкретными делами, масштабными делами аграрного производителя -

 это  действительно  шаг вперед. Действительно, сегодня аграрному

 сектору нужны тракторы, а не экперименты.

      Буквально,  одно  слово  о  социальных  проблемах.  В нашем

 обществе  егодня  уже есть значительная категория людей, которые

 на  гране  выживания.  Более  того,  не  могут  выжить. Поэтому,

 реализуя  черезбюджетную  политику,  через  текущую политику эту

 ситуацию,  нужно  предусмотреть  мероприятия  по  спасению  этой

 категории наших граждан.

      О  роли  региональной  политики.  Выполнить эту программу и

 первый  ее  этап на следующих год можна мобилизовав региональный

 потенциал.  Да,  сегодня  Правительство  начинает  работать. Оно

 начинает  работать  руководствуясь конституционными основами. Но

 региональный  потенциал.  Большая работа предстоит Правительству

 именно по реализации потенциала регионов.

      В  тесно  всязи с этим находится исполнительная дисциплина,

 система контроля принимаемых решений исполнительной властью.  И,

 на  наш взглыд, есть очень большое поле деятельности, потому что

 реализовать  то,  что  намечено,  можно  только  при жесточайшей

 дисциплине и контроле.

      В  области  финансовой  политики.  Уважаемые коллеги, в том

 состоянии,  в  котором  находится  наша промышленность, народное

 хозяйство  в  целом,  речах один -инвестиции, кредиты. А сегодня

 кредитная  политика,  инвестиционная политика представляет собой

 не   кулак,   а   растопыренные   пальцы.  Эту  политику   можно

 реализовать   как   раз  через  принимаемый  бюджет  и  механизм

 регулирования   прохождения   кредитных    средств   на   уровне

 производителя.

      Представляя  сферу  науки и образования лично, я не могу не

 сказать  о сегодняшней ситуации в науке и образовании. Буквально

 прошлую   неделю   прошло   5  заседаний  Комиссии  по  науке  о

 образованию,  где мы анализировали бюджетную ситуацию. Уважаемые

 члены  Правительства,  научный комплекс перестанет существовать,

 если  мы  1. 1 процента ВВП не......... Выступая на этой трибуне

 год  назад  по  Программе  предыдущего  Правительства я приводил

 расчеты,   что   по   данным   моделирования,   по   результатам

 моделирования  наша наука к 2000 году сожмется примерно до 10-15

 процентам. К 2005 году  эта модель показывает нулевой показатель.

       С  учетом  того, что научный потенциал может быть и должен

 быть   главным   фактором,  стимулирующем  интенсивное  развитие

 экономики,  на это нужно обратить внимание.

       И  по  образованию. Действительно, Программа будет служыть

 основой  бюджета  на  1997  год.  6  миллиардов  гривен -это тот

 предел, на котором может выжить наша политика, наше образование.

 И  заканчивая, я хочу сказать, что Программа дает надежду, что в

 конце  концов  мы  перйдем  от  разговоров  к  конкретному делу.

 Главное  теперь-обеспечить  выполнение  Программы  финансовыми и

 организационными механизмами.

      Спасибо за внимание.

     

      ГОЛОВА.  Слово  має  Володимир  Михайлович  Яценко  -голова

 Комісії з питань Чорнобильської катастрофи.

     

      ЯЦЕНКО В.М.

      Дякую.

      Шановний    Олександре   Олександровичу,   шановний   Павло

 Івановичу, шановні колеги!

      Багато  в  чому доповідь і позиції Прем'єр-міністра України

 унікальні,  і Чорнобильська комісія щиро підтримує бажання Павла

 Івановича стати першим Прем'єр-міністром України, який прозвітує

 про виконання Програми, своє  власної програми.

      Але,  що, чесно кажучи, не подобається, то це посилання, як

 і  попередні  всі Прем'єри на проголошення непопулярних заходів.

 Може  здійснення  самих непопулярних заходів і призвело до того,

 що  більшість трудового народу України стогнить від цих заходів,

 місяцями  не одержують, підкреслюю, зароблену заробітну плату, а

 жируюча меншість живе, так би мовити, в доларовому колі, володіє

 більшістю  національних багатств, створених абсолютно не ними, і

 головне безсовесно проїдає ці багатства.

      То  чи  не пора здійснити, Павло Івановичу, популярні міри,

 які  б  обмежали  верхню  межу  споживання  і підняли нижню межу

 споживання,  припинили  акупацію  українського  ринку іноземними

 товарами,  реприватизували  ті  підприємства,  приватизація яких

 привела до загибелі державної економіки, а не покрашення справ у

 державному  секторі?  Тоді і підтримка народу буде забезпечена і

 реформи  підуть на користь більшості народу і економіці України.

 Це перше.

      Друге.  Бажано  було  б,  чесно  кажучи, мати більш зручний

 документ  для  роботи,  основний  принцип  побудови якого був би

 такий:  перше  -зміст  заходу,  друге  -строк виконання, третє -

 відповідальні  особи  і  очікуваний  економічний, соціальний або

 політичний ефект. По-перше, це був зручніший документ і для вас,

 Павло  Івановичу,  по-друге,  можна  було б забезпечити надійний

 контроль і строки, і за строками і спрос за виконанням програми,

 і,  по-третє,  була б виключена можливість тлумачення на власний

 розсуд окремих положень програми.

      Третє. Ми щиро вдячні Прем'єр-міністру за розуміння позиції

 Чорнобильської    комісії   відносно   Чорнобильського   розділу

 програми,  зокрема,  і  чорнобильської  проблематики взагалі. Це

 стосується  пропозиції,  викладений на 118-119 сторінках, всього

 два  речення, так би мовити, відносно нової концепції і відносно

 адресних  пільг  і  компенсацій чорнобильцям. Але ці дві простих

 фрази  несуть  величезне  навантаження, за яким криється, ну, по

 крайній  мірі  ті дві пропозиції щодо нової концепції -120-берна

 концепція захисту людей від наслідків Чорнобильської катастрофи,

 якщо  ви пам'ятаєте, ми прокліналі 35-берну Ільїнську концепцію.

 В  Україні  існує 7-берна концепція -це значить не буде ні 4-ої,

 ні  3-ої,  ні  2-ої  зони і вплоть до самого реактора буде майже

 курортна зона в Україні заміст Чорнобильської зони.

      Адресність дотації передбачає пільги й компесанції лише для

 інвалідів - для  громадян  ІІІ,  IV, ІІ, фактично, пільги будуть

 ліківдовані.   Ми   наполягали   на   тому,  щоб  це  виключити.

 Підкреслюю - усна  домовленість  є.  Але  усна  домовленість про

 існування  в новому складі Уряду Мінчорнобилю України обернулася

 ліквідацією  цього  МІнчорнобиля указом Президента України... Не

 лише   ліквідація  Мінчорнобиля,  але  й  ліквідація,  фактично,

 Національної  Комісії  радіаційного  захисту населення Укпраїни,

 яку  має  майже  кожна  ядерна  держава  (а  Україна  є  ядерною

 державою).   Була   домовленість  про  те,  що  в  назві  нового

 міністерства  буде  все-таки  добавлено  "і  захисту  людей  від

 наслідків   Чорнобильської   катастрофи".  Усна  домовленість  є

 (підкреслюю!), але указу Президента до цих пір немає...

      Є   домовленість   про  те,  що  Президент  України  прийме

 Чорнобильську  комісію. Майже місяць є домовленість, але прийому

 так і нема, щоб розтавити остаточно всі крапки над "і".

      Отже   є  домовленість  і  відносно  позиції  комісії  щодо

 чорнобильського  розділу  Програми,  і по Чорнобильській атомній

 станції.  А  в  тих  пропозиціях,  які ми сьогодні одержали -про

 підтримку пропозицій - ця пропозиція не врахована.

      Я  підкреслюю: ми підтримаєм абсолютно розділ цієї Програми

 тоді,  коли  будуть  остаточні рішення і коли будуть розставлені

 всі крапки над "і".

      Четверте.   Відносно   доітацій   (сторінка   91).  Рішення

 Чорнобильської комісії однозначне -ми маємо не удосконалювати, а

 ліквідувати  механізм  дотацій аби припинити приниження гідності

 народу  нашого, як цього вимагає стаття 28 Конституції України і

 якщо  ми підтримуємо її (а я вважаю, що ми маємо підтримувати її

 і  виконувати)  і  перейти  на  виплату гідної людської гідності

 рівня  заробітної  плати  і  пенсії,  як цього вимагає стаття 48

 Конституції  України  (знову  таки,  я підкреслюю, не знайдеться

 жодної  людини, яка буде виступати проти цього). Можливо, шляхом

 зарахування розміру цієї дотації до пенсій і заробітної плати.

      П'яте. Чорнобильські  регіони -  це,  в основному, Поліські

 регіони.  Зокрема, моя рідна Житомирщина. Всі в Уряді розуміють,

 що  в ринкових вона приречена до ролді жебрака, яка не буде мати

 відповідної  державної  підтримки.  Такі  природні  й економічні

 умови склалися на Житомирщині, і тут ми так, разом раптом все не

 змінимо.

      Наші пропозиції від Житомирської депутатції ми виклали на 7

 сторінках  і  передаємо їх в Уряд і прохання врахувати. В іншому

 випадку,  підкреслюю,  Житомирщина вижити в сучасних умовах буде

 не в  змозі.

      Думаю, варто було б нам сьогодні підтримати основні наміри,

 викладені  в  доповіді  Павла  Івановича  Лазаренка  сьогодні  і

 достатньо  було б декілька тижнів, принаймі 2-х тижнів для того,

 щоб   доопрацювати   з   урахуванням   зауважень  і  пропозицій,

 висловлений   народними  депутатами  і  комісіями,  фракціями  і

 винести на  розгляд Верховної Ради.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Шановні депутати, час іти на перерву. Є пропозиція

 від  цілого  ряду  голоів комісій провести перерву 1-ї години, а

 потім  продовжити засідання.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Немає заперечень. Я ставлю на голосування цю пропозицію.

      (Ш у м  у  з а л і)

     

      "За"-

     

      Рішення прийнято.

      Пройде...   після   15-ї   години,  з  15-ї  години  першим

 виступатиме  від  Комісії з  питань, короче Стретович  Володимир

 Миколайович.

      Будь ласка, перерва.