Стенограма пленарного засідання

01 жовтня 1996

                       ЗАСІДАННЯ  СІМНАДЦЯТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и.  1  ж о в т н я  1996  р о к у

                             16 година

     

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

     

      ГОЛОВА.  Прошу  депутатів  підготуватися до реєстрації. Для

 радіослухачів пояснюю,  що  затримка трапилася через голосування

 таємне, яке   відбулося тільки-но.

      Проводиться поіменна  реєстрація.

      В   залі  375  депутатів.  Вечірнє  засідання  оголошується

 відкритим.

      Слухається  питання  про проект закону України про внесення

 зсін  і  доповнень  до  Декрету  Кабінет  Міністрів  України про

 акцизний  збір  стосовно  медичного  спирту.  Регорецький Василь

 Васильович   доповідає,  перший  заступник  начальника  Головної

 державної  податкової    інспекції України.

      О,  сам  Ільїн є. Тоді, будь ласка... Будь ласка, начальник

 Податкової...  Віталій  Никифорович  Ільїн,  начальник  Головної

 державної  податкової    інспекції України. Прошу.

     

      ІЛЬЇН  В.  Н. Шановні народні депутати! Шановний Олександре

 Олександровичу!  На ваш розгляд виноситься проект закону України

 про  внесення  змін  до  Декрету Кабінету Міністрів про акцизний

 збір.

      Необхідність   розробки   проекту  цього  закону  викликана

 потребою  врегулювання питання акцизним збором спирту етилового,

 який  використовується  для виготовлення пектину, есенції, оцту,

 харчових,    лікарських    засобів,   ветеринарних   препаратів,

 кремнійорганічних  сполук та перегляду існуючих податкових пільг

 по акцизному збору.

      Статтею  5  Декрету  Кабінету  Міністрів від 26 грудня 1992

 року   "Про   акцизний   збір"  передбачено  пільги  вітчизняним

 виробникам  щодо  звільнення  їх  від  сплати акцизного збору по

 оборотах  з  реалізації  спирту етилового, який використовується

 для виготовлення лікарських засобів та ветеринарних препаратів.

      А  Постановою Верховної Ради України від 7 травня 1996 року

 по   спирту  етиловому,  що  використовується  для  виготовлення

 пектину, есенсії, оцту, харчових та кремнійорганічних сполук.

      Враховуючи,  що  дія  цих норм дає можливість ухилятися від

 сплати  акцизного  збору у разі використання спирту етилового на

 інші  потреби,  а  такі  спроби  були виявлені, зокрема Барським

 управлінням   внутрішніх   справ  Вінницької  області  затримано

 представника  науково-оздоровчого  центру  нетрадиційних методів

 лікування  "Ескулап",  який намагався без сплати акцизного збору

 по  підробному  листу  ДПІ вивезти 24 тисяч дал спирту, а це 165

 мільярдів  акцизного  збору.  То  вищезазначеним проектом закону

 передбачено  оподаткування акцизним збором оборотів з реалізації

 спирту  етилового, що використовується для виготовлення пектину,

 есенції,   оцту   харчового,  лікарських  засобів,  ветеринарних

 препаратів, кремнійорганічних сполук.

      Одночасно  зазначеним законопроектом передбачено повернення

 сплачених  сум  акцизного збору по використаному спирту, якщо не

 минув  річний строк з дня надходження відповідних сум до бюджету

 у   разі   реалізації  вітчизняними  товаровиробниками  пектину,

 есенції,   оцту   харчового,  лікарських  засобів,  ветеринарних

 препаратів  і  кремнійорганічних  сполук,  виготовлених  ними  з

 використанням   спирту   етилового,  при  придбанні  якого  було

 сплачено акцизний збір.

      Прийняття     зазначеного     законопроекту     в    умовах

 розбалансованості   доходної   і  видаткової  частин  Державного

 бюджету забезпечить повноту сплати акцизного збору до бюджету та

 перекриє  канали...  перекриє  канали  незаконного  використання

 спирту на потреби, які не пов'язані з виробництвом продукції, що

 не оподатковується акцизним збором.

      Наведу ще декілька цифр щодо проектів цього закону.

      За  період  з  1  січня,  за  перше півріччя поточного року

 використано...   вибрано   спирту   з   лікеро-горілчаних...  із

 спиртзаводів   на  виготовлення  лікарських  засобів  109  тисяч

 декалітрів;  використано  спирту 114 тисяч декалітрів. І я навів

 цифру,  коли  намагались  вивезти  без сплати акцизного збору 24

 тисячі  декалітрів  спирту.  Цифрф,  як кажуть, говорять самі за

 себе.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Чи  є  запитання  до Віктора Никифоровича? Віталія

 Никифоровича... Опублікуйте. 10 хвилин, будь ласка. Радько.

     

      РАДЬКО,  фракція  комуністів,  351  виборчий округ, Сумська

 область. Дякую.

      Шановний  доповідачу,  скажіть,  будь  ласка,  як цей закон

 відобразиться  на  наших  вітчизняних виробниках (я ще наголошую

 всіх депутатів, хай вчитаються: це медичний спирт, для ліків!) і

 як це буде стосовно тих ліків, які вже сьогодні завезені на дуже

 великі  кошти  на  Україну,  тобто  чи  способствуватиме  нашому

 виробнику,  вітчизняному,  чи  тому, якому завезли хтозна за які

 благонадійні  кошти?  І  виходять сьогодні ті ліки (відомо якого

 сертифікату) на наші базари так називаємі...

      Дякую.

     

      ІЛЬЇН В.Н. Я зрозумів ваше запитання.

      По-перше,  це  спирт...  Ну, нема такого поняття -"медичний

 спирт".   Є   спирт   етиловий.   Він   використовується  і  для

 виготовлення  горілки, і для виготовлення лікарських препаратів,

 які  містять  в собі спирт. Він один іде, що туди на виробництво

 горілки,  на лікеро-горілчані заводи, що на 33 підприємства, які

 використовують  спирт  для  виготовлення  лікарських  засобів на

 основі спитрту.

      Що  стосується  ціни на лікарські засоби з змістом  спирту.

 Від прийняття цього  закону ціна на них змінитися не повинна. Ми

 були   категорично  проти  пропозиції  Держмідбіопрому,  в  якій

 пропонували   ввсети  акцизний збір на лікарські препарати таким

 чином,  щоб уйти від сплати акцизного збору за спирт і підвищити

 ціну  на лікарські засоби. І тому вирішили, що спирт вибирається

 із спиртзаводу з сплатою акцизного збору і при використанні його

 на  виготовлення  лікарських  препаратів  сума  акцизного збору,

 сплаченого  по  спирту, повератється товаровиробнику з витрати і

 ціна при цій схемі не змінюється.

      Що   стосується  лікарських  препаратів,  які  завезені  на

 теріторію України. Мова  в  цьому  законі  іде проакцизний збір.

 Акцизний   збір  є  внутрішнім  податком  і  ніякого  впливу  на

 завезення воно мати не буде, а власний товаровиробник не втрачає

 нічого від  введення  цієї норми.

     

      ГОЛОВА. Анісімов.

     

      АНІСІМОВ. 178,  Запорожье.

      У  меня такой к вам вопрос. Я вас прекрасно понимаю, потому

 что   вас  и  должность  такая  заставляет  и  для  того,  чтобы

 изыскивать  все  резервы для пополнения бюджета. Не получится ли

 так,  как  мы  уже  здесь  принимали решение в Верховном Совете,

 поднимая  на  госавтомобили,  помните  этот  случай,  увеличивая

 ставку,   а   потом,   когда   квартал   прошел   -посмотрели  и

 расплакались,  когда  шло  10-ки  автомобилей  -оказались только

 единиц.

      Поэтому  у  меня  в  связи с этим вопрос -прогонозирует ли,

 будем  говорить,  ваша  служба -это будет плюс или будет минус и

 как  вообще  относятся к этому вопросу те производители, которые

 производят это  сырье?

     

      ІЛЬЇН.  Я  понял.

      Что касается плюс или минус, я еще раз хочу подчеркнуть, от

 этого  плюс  или  минус в бюджете не будет. Плюс будет только от

 того,   что   спирт   будет   использоваться   на   изготовление

 неподакцизных товаров четко. Не будет левой водки -значит, будут

 выпускать  государственные  предприятия  водку,  от этого плюс в

 бюджете  будет.

      Но  мы  не  хотим  выигрывать  в  бюджете  доходы  какие-то

 дополнительные на  лікарських  препаратах.

     

           (Ш у м  у  з а л і)

     

      ІЛЬЇН.  Совершенно  верно.

     

      ГОЛОВА.   Петренко.

     

      ПЕТРЕНКО.  Виталий  Никифорович,  ответьте,  пожалуйста, на

 такой  вопрос:  есть  ли  у  вас сведения, на какую сумму нашими

 предпринимателями украинскими закуплены медикаменты за границей,

 в основе которых лежит этиловый спирт? Это первый вопрос.

      И  второй.  Как вы считаете, где могут предприятия, которые

 производят  лекарственные  препараты  на  основе  спирта,  найти

 средства  на  пополнение, там оборотные средства, или на закупку

 того  же  предприятия в этот период, пока они еще не реализовали

 свою  продукцию?

      И  третий  вопрос: согласны ли вы с выводами нашей Комиссии

 банковской,  которая  предложила  свой  рпоект  Постановления?

     

      ІЛЬЇН.  Понятно. На вопрос, сколько завезено, ну, наверное,

 это Министерство охраны здоровья должно дать ответ. У меня таких

 данных нет, сколько завезено. Я сомневаюсь, чтобы там были такие

 данные.

      Что  касается  оборотных  средств.  Я  считаю, что большого

 количества  оборотных  средств предприятий не понадобится по той

 простой  причине, что компенсировать необходимо акцизный сбор по

 мере   использования,   а   не   по  мере  реализации.  По  мере

 использования  спирта на  изготовление  лікарських  препаратів.

      Что  касается  выводов  Комиссии,  я докладываю предложения

 Кабинета  Министров,  они отличаются от выводов, которые сделала

 Комиссия.  І  так,  як  записано  в рішенні Комісії, що доручити

 Кабінету  Міністрів  розробити  і  впровадити  механізм передачі

 спирту  без  сплати акцизного збору і так далі і так далі. Немає

 такого  механізму,  щоб  спирт  вивезли  з  спиртзаводу, а потім

 встановити  якийсь механізм і проконтролювати пішов цей спирт на

 ліву  водку  чи  пішов  він  на  лікарські  засоби.  Нема такого

 механізм. Один єдиний механізм, коли сплатили, використали спирт

 на  виготовлення  лікарських  засобів, компенсували з бюджету ту

 суму, яку сплачено акцизного сбору. Це самий надійний механізм.

     

      ГОЛОВА.  Петренко  незадоволенний  відповідю.  Будь  ласка,

 уточнення зробіть, уточнення.

     

      ПЕТРЕНКО. Віталій (............) а мне все-таки кажется,

 что  ваш  проект  направлен  на  то, чтобы нашего отечественного

 производителя    как   раз   устранить   с   рынка   нашего   же

 отечетсвенного. И всю иностранную медицинскую продукцию, которую

 мы  можем  у  себя  производить именно отдать, ликвидировать эту

 промышленость.

     

      ІЛЬЇН.  Я  не  могу с вами согласится и проект направлен на

 усиление  контроля  по оплате акцизного сбора на ликеро-водочную

 продукцию. Это единственная цель.

      Что  касается  власного товаропроизводителя, то все зависит

 от  того,  как правильно будет ииспользоваться механизм, который

 предлагается  в этом законопроекте. Если он будет использоваться

 правильно,  своевременно  будут  возмещаться суммы, а возмещение

 можна  предусмотреть и подекадно и помесячно, как это устраивает

 товаропроизводителя.

      Но  большие  обкемы спирта не будут уходить на левую водку.

 Не будут уходить на левую водку -будет ити государственная водка

 и,  естественно,  увеличиваться  поступление  акцизного  сбора в

 доход бюджета.

     

      ГОЛОВА.  Яблонський.

     

      ЯБЛОНСЬКИЙ.

     

      Дякую.  Скажіть,  будь  ласка,  чи  втілення  цього  закону

 справді перекриє шлях, як ви кажете, лівій горілці?

     

      ІЛЬЇН.  Я  в этом убежден. И не только я, а те специалисты,

 которые рассматривали этот проект.

      

      ГОЛОВА.  Які п'ють  ліву горілку.

     

      СВЯТО  В. В. Дякую Олександре Олександровичу. Василь Свято,

 416 виборчий округ, Хмельниччина.

      Шановний Віталію Никифоровичу, акцизний сбір -це свого роду

 податок на додану вартість, тільки на  окремі   групи товарів.

 Так  от,  з  точки  зору  цього  закону  проглядується фіскальна

 політика  держави,  в  першу  чергу, поповнення доходної частини

 бюджету.  Але  є  ще і інтереси виробника, є інтереси споживача.

 Виробництво зараз в агонії. То як ви вважаєте, чи не погано було

 би  акциз  брати  тоді,  коли вже зреалізована продукція? З тієї

 частини,  з якої пішло виробництво медичних перпаратів не брати.

 Бо зараз виробнику нізвідки ті гроші давати.

      Дякую за увагу.

     

      ІЛЬЇН.  Я  повинен  трошки  сказати  на  ваш запит таке. Що

 акцизний  збір  -це  не  податок на добавлену вартість. Акцизний

 збір -це фіксована в ціні товара частка доходів бюджету держави.

 Держава  встановлює, що на окремі види товарів, такія як горілка

 (перелік  ви  знаєте),  встановлюється  додатковий податок, який

 зараховується до бюджету. Це не податок на  добавлену  вартість,

 він відношення не має.

      Що   стосується  чисто  фіскальної  політики,  яку  виконую

 акцизний  збір,  то так, це так і є. Акцизний збір виконує чисто

 фіксальну  польтику  -наповнення  доходів  Державного  бюджету і

 місцевих  бюджетів  в  частці,  що  відраховується  до  місцевих

 бюджетів.

      Що  стосується  стягнення акцизного збору після реалізації.

 Так  і  записано  в  законі. Ми навіть погоджуємось з тим, що не

 після   реалізації,   а   після   використання  на  виготовлення

 продукції.  Тобто  і  на ту продукцію,  яка  ще  не реалізована,

 компенсувати акцизний збір сплачений по спирту.

     

      ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

      Слово  має  Сокерчак  Вячеслав Михайлович, заступник голови

 Комісії з питань фінансів і банківської діяльності, співдоповідь

 комісії. Прошу.

     

      СОКЕРЧАК  В. М. Шановні народні депутати! Як ви зрозуміли з

 попередньої  доповіді,  Кабінет  Міністрів  України  вніс проект

 Закону  про  зміни  і  доповнення  до  статті 5 декрету Кабінету

 Міністрів  від 26 грудня 1992 року в редакції від 30 квітня 1993

 року,  де  було  записано,  що  реалізація  спирту етилового, що

 використовується    для    виготовлення    лікарських    засобів

 ветеринарних   препаратів  не  підлягає  оподаткуванню  акцизним

 збором.

      Розуміючи,  що  обкладання  акцизом  спирту етилового, який

 використовується   на   виготовлення  лікарських  засобів,  може

 привести  до  розчиння  самих ліків та вартості медичних послуг,

 постановою  Верховної  Ради  України  про  введення в дію Закону

 України  про  ставки  акцизного  збору і в'їздного мита на спирт

 етиловий  та  алкогольні напої від 7 травня цього року визначено

 щодо  прийняття  законодавчого  акту  (я повторюю: законодавчого

 акту)  з  питань  регулювання порядку обкладання акцизним збором

 спирту   звільнено   від   акцизного   збору  реалізацію  спирту

 етилового,   який   йде   і  використовується  для  виготовлення

 лікарських  засобів.

      Отже,  і  декрет  Кабінету  Міністрів  із тими поправками і

 закон  від  5  травня  звільняє спирт або медпрепарати від сплат

 акцизного   збору.   Або   спирт,   який   іде  на  виготовлення

 медпрепаратів.

      Але   замість   законодавчого  врегулювання  цього  питання

 Кабінетом  Міністрів  України  постановою від 30 липня ь847  про

 оподаткування    акцизним    збором   спирту   етилового,   який

 використовується  на  виготовлення товарів продукції встановлено

 порядок,  відповідно  до  якого  проводиться  реалізація  спирту

 етилового  для  використання на виготовлення пектину, есенції та

 оцту      харчових,     лікарських     засобів,     ветеринарних

 препаратів(...........)    сполук.    А    у   разі   реалізації

 відшкодовується сплата, попередня сплата акцизного збору.

      Головна  податкова інспекція запевняє, що це не сприведе до

 росту цін, а лише тимчасово відволікає обігові кошти підприємств

 та   ускладнить   порядок   обліку   і  реалізації  виготовленої

 продукції.

      Комісія  з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності 18

 вересня  за  участю  представників  Кабінету  Міністрів України,

 Міністерства  охорони  здоров'я,  Державного комітету медичної і

 біопромисловості  розглянула  проект  постанови Кабміну і вважає

 його недостатньо обгрунтованим. Чим викликане таке рішення нашої

 комісії?

      Такий    висновок   грунтується   на   аналізі   матеріалів

 Міністерства   охорони   здоров'я   України,  Держкоммедбіопрому

 України   щодо   впливу  цих  нововведень  на  стан  медичної  і

 мікробіологічної  промисловості  та  забезпеченості  лікувально-

 профілактичних закладів лікарськими засобами і препаратами.

      До речі, шановні депутати, ці висновки як додатки є в ваших

 матеріалах,   які   прикріплені  до  постанови,  внесеної  нашою

 комісією.

      На  засіданні  комісії  народні  депутати України висловили

 здивування, що законодавча ініціатива не погоджується в урядових

 структурах.   Адже  присутній  заступник,  один  із  працівників

 Кабінету   Міністрів,   який   відповідає   якраз   за   медичну

 промисловість,  узнав,  що  таке  запроваджується. І з ним ніхто

 цього не погоджував.

      Якщо  ви  подивитесь на внесення проекту постанови Кабінету

 Міністрів, то там є дуже багато посадових осіб, але зовсім немає

 Міністерства  охорони  здоров'я  і  немає  тих,  хто  займається

 виготовленням ліків. З усіма погоджують, хто стягує податки, але

 з   тим,   хто  буде  застосовувати  цей  закон,  немає  ніякого

 погодження.

      Через  те  і  виникають  такі ситуації, коли запропонований

 проект  постанови  Кабінету  Міністрів до проекту закону України

 дуже   сумнівний.  І  через  те  Комісія  з  питань  фінансів  і

 банківської діяльності внесла ось такий проект постанови.

      Комісія,  враховуючи,  що  Кабінет Міністрів України вже не

 вперше  вносить  проекти  законів,  які, значить, діють уже, але

 вони протирічать законам Верховної Ради, прийнятим по акцизам. І

 ви  пам'ятаєте:  в середині вересня ми приймали якраз постанову,

 де  відмічали  про  те, що Кабінет Міністрів прийняв 13 постанов

 Кабінету  Міністрів,  які порушують податкове законодавство. Це,

 ви  знаєте,  протирічить  і 92 статті Конституції. Тому виключне

 право  для  встановлення розмірів податків відводиться Верховній

 Раді,  а  особливо  по акцизним товарам. Тут якраз ведеться мова

 про спирт, який іде на виготовлення медичних препаратів.

      Якщо  подивиться з правової точки зору, то, дійсно, Кабінет

 Міністрів таким чином входить в законодавче поле.

      Чому  я  про  це  говорю?  Тому,  що (ви самі розумієте) ми

 сьогодні   розглядаєм  цей  проект  закону,  але  дія  постанова

 Кабінету  Міністрів  з 30 липня, і податкові інспекції на місцях

 якраз використовують дію постанови Кабінету Міністрів. І ви самі

 розумієете:  якщо  з  законодавчої  точки  зору  подивиться,  то

 інспекції  будуть  оштрафовувати  підприємства, які не сплачують

 акцизний збір по своїм інструкціям і по постноаві Кабміну; а для

 того,  щоб  відстояти  своє законне право, підприємство медичної

 промисловості повинно звертатись в Арбітражний суд (а ви знаєте,

 що Арбітражний суд користується тільки законами)...

      Для чого ця путаниця робиться -не зрозуміло, і це ми вже не

 1 раз відмічаєм тут, у Верховній Раді про це. І, до речі, ось ця

 пропозиція сьогодні, проект постанови, говорить про те, що ми...

 якщо  ми приймем, ми повинні заднім числом узаконити те, що було

 прийнято  постановою  Кабміну  ще у липні місяці, то єсть заднім

 числом.  Це  теж,  я  думаю,  не  буде  красить  нас,  депутатів

 Верховної Ради.

      Ну,  з  точки  зору  економіки,  то  якщо проаналізувати, а

 скільки  ж  спирту іде на виготовлення якраз того продукту, який

 більше всього  турбує податківців - це спирт, який іде на настої

 різні,  то  там  всього-навсього  1,5%    (1  мілліон декалітрів

 спирту)   використовується.   1,5%    від  всього  спирту,  який

 використовується на Україні... то я ж думаю, що можна встановити

 ліміти  і  контролбвати!  Якщо  щось пішло більше, значить, воно

 пішло  вже  не  за призначенням. І механізм якраз цього контролю

 єсть  в  законі,  який  ми прийняли ще 15 вересня 1995 року, і в

 законі,  який   ми  прийняли  - "Про  державне  регулювання",  з

 поправками,  внесеними  після  подання  Кабінету Міністрів. Мені

 здається, що якраз це все може узгоджуватись...

      Но  сама  головна,  товариші, проблема, яка виникає: за цей

 час,  поки  ми  ось  розглядаєм  внесений проект Закону Кабінету

 Міністрів,  Верховна  Рада  України і наша комісія отримали дуже

 багато  листів.  2  листи ми привели вам в додатках до постанови

 Верховної   Ради  України,  де  стоїть  чітко  питання  -давайте

 пояснення, чим нам користуватися. Це - з одного боку.

      А  з  другого  боку - механізм відшкодування, який сьогодні

 пропонує   Віталій  Никифорович.  Адже  треба  мати  гроші,  щоб

 відшкодувати, значить в бюджеті. А їх же то немає!

      І   ось   висновки,   які   дають   ті,  хто  працюють  над

 виробництвом,  говорять  про  те,  що  затримка по оплаті з боку

 Міністерства охорони по лікам сьогодні складає 5, 6, 7 місяців.

      Значить,  медична промисловість таким чином буде поставлена

 на  коліна, вона вже поставлена на коліна і практично перестанге

 існувати, якщо ми тільки от так бездумно будем застосовувати дії

 окремих  постанов.

      Я  маю  цікавий  матеніал, який ми отримали буквально ось 2

 дні   тому   назад   -тут   можна   зрозуміти   із   того,  що..

 запропонований,  ось я зачитаю вам: запропонований Міністерством

 фінансів  механізм повернення сплачених коштів за акциз по 3 екю

 за  літр  спирту  нереальний  те,  ...  значить,  зроблений  без

 економічного аналізу програми.

      У  наслідок  цього  вже  за  серпень цього року темпи росту

 виробництва   лікарських   засобів  знизились  на  6  відсотків,

 враховуючи,  що  спирт,  що  залишився  з  липня.  Таким  чином,

 підприємствами  галузі  не  виготовлено  ліків  на  13 мільйонів

 гривень  і  не  перераховано  до  бюджету  2  мільйони 210 тисяч

 гривень, а  у вересні місяці очікується значно більші витрати.

      Це   лист,  який  ми  отримали  з  Держкоммедбіопрому  і  є

 економічне  обгрунтування цього, є додаток підприєміств, які вже

 зупинились.

      На  засіданні комісії голова цього комітету висловив думку,

 що  вже  120 підприємств призупинили свою діяльність і я вважаю,

 що  в  цій  ситуації  це можна розцінювати не як бажання навести

 порядок,  а  як  бажання  просто  напросто  його  не  мати цього

 порядку. Тому що  підприємства зупинились і ліків не  буде.

      Хоч тому, виходячи із ціх... з цієї ситуації, і з юридичної

 точки  зору,  із  економічної  і  із  того,  що  насправді  є  з

 практичної  точки  зору,  Комісія з питань фінансіві банківської

 діяльності  внесла  ось  такий проект постанови, який є у вас на

 руках і ми вважаєм, що  його треба  було б підтримати.

      Ми   знову   ж  пропонуємо  таки  звернути  увагу  Кабінету

 Міністрів,  але  в  зв'язку  з  тим,  що в тій постанові, які ви

 приймали  раніше,  яка з цього самого приводу, Кабінет Міністрів

 так  і  залишив  в силі свої постанови, то ми пропонуєм записати

 ось таке третій пункт: "Роз'яснити для суб'єктів підприємницької

 діяльності  та  виконавчих  органів щодо прийняття законодавчого

 акту  про врегулювання порядку обкладення акцизним збором спирту

 етилового,   який   використовується  на  виготовлення  товарів,

 рподукції, звільняється від обкладання акцизним збором обороти з

 реалізації  спирту  етилового  та  інших матеріалів вітчизняного

 виробницитва,    що   використовуються   товаровиробниками   для

 виготовлення  підакцизних  товарів.  А  також  для  виготовлення

 пектину,  есенцій  та...........  хорчових  лікарських  засобів,

 ветеринарних препаратів і............ сполук".

      Я  вважаю,  що  з  такою поправкою можна приймати Постанову

 Верховної  Ради,  і я прошу підтримати нашу рпопозицію Комісії з

 питань   фінансів  і  банківської  діяльності.

     

      ГОЛОВА.  Чи  є  запитання  до Вячеслава  Михайловича?

      Є. Шість  чоловік  бажаючих. Тоді  запишіться, будь ласка.

      Опублікуйте  список. Так  само  10 хвилин.

      Марковська.

     

      МАРКОВСЬКА.  Дякую.

      Шановний  доповідачу,  я цілком підтримую цей законопроект,

 який  вносить  ваша  Комісія.  І дуже дивно, що цей законопроект

 якось  мимо  пройшов  нашої  Комісії  по  охороні  здоров'я.

      Але  повинна  сказати,  що,  дійсно,  та  ціна,  яку коштує

 етиловий  спирт і який просять його це по акцизному збору, то це

 нереальна  ціна, і ні одна лікарська установа не може її взяти і

 купити.

      Тому  я закликаю всіх депутатів підтримати цей законопроект

 і проголосувати   його  поіменно.

     

      ГОЛОВА.  Дякую.

      Свято.

     

      СВЯТО.   Дякую,  Олександр Олександрович .

      Шановний  доповідачу,  мене  цікавлять такі питання, а саме

 перше:   чи   цікавились  ви  причинами  отої  неузгодженості  у

 виконавчих структурах в плані відутності навіть поінформованості

 про  дану  законодавчу  ініціативу? Це  перше  запитання.

      І  друге. Які причини, знову таки, чи цікавились причинами,

 а  саме  виставляння воза попереду кобили, тобто Постанови перед

 Законом.

      Дякую  за  увагу. Які причини?

     

      СОКЕРЧАК.  Я  з  другого  питання  почну  відповідь.  Ви

 цікавились  і вже ви знаєте, що не в перший раз у Верховній Раді

 розглядається  це  питання,  коли  постановою Кабінету Міністрів

 перекреслюється  закон  Верховної  Ради.  Цікавились? Ну, все це

 говорить  про  те,  що Кабінет Міністрів намагається залучити до

 бюджету  кошти,  які  нібито  уходять в тіньову економіку. Ну, в

 нас,  дійсно,  це  є,  що  воно  уходить. Але ж треба подивиться

 спочатку, приймаючи таку постанову чи це допоможе нашій медичній

 промисловості підняти рівень виробництва, чи вона просто взагалі

 припине свою діяльність.

      Якщо з цієї позиції виходити, я думаю, що така постанова не

 повинна  була  б  прийматись, тому що механізм відшкодування, ви

 самі   розумієте,  нереальний  сьогодні.  Це  всі  розуміють.  А

 відволікати  кошти  підприємства, ну, скільки можуть. Ну, можуть

 місяць, два, три потриматись і більше не  зможе  потриматись.

      Тим  більше,  що  у нас і непагані получаються показники за

 1995-1996  рік  медпромисловість  якраз  наростила темпи, на 104

 проценти  виконала  те  замовлення,  яке  поступало  від охорони

 здоров'я.  І  це було непагано, а от зараз за цих півтора місяця

 починається  спад виробництва. І мені здається, що це теж був би

 вихід  не  закупляти  бюджетні  кошти  на  закупівлю  товарів за

 кордоном у той час, як ми можем дещо самі виробляти.

     

      ГОЛОВА.  Ткаченко.

     

      ТКАЧЕНКО. 192, Мелітополь, Ткаченко.

      Шановний  колего,  не  здається вам, що данний законопроект

 потребує   додаткової   експертизи.  Ми  знову  скочили  до  тої

 ситуації,   що   до   питання   на  рівні  фахівців  недостатньо

 проаналізовано.  Але  тут  же в залі зразу знаходяться депутати,

 які  використовують  механізм  "бабая", зразу кричать поіменно і

 все  ти  вже  ворог  народу. В тому признається, що самі вони не

 аналізували,  комісія  не  аналізувала цього законопроекту. Мені

 здається,  що  треба  було  б  і  комісії  Азарова подивитися це

 питання,  щоб воно розглядалось не просто так: "ось я хороший, а

 інший не хороший - один проголосує, а другий ні".

      У  нас уже дійшло до того, що в окрузі виборці питають: "Ти

 за таку статтю голосував за чи проти?".

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Степане  Кузьмичу і Вячеславе Михайловичу, звеніть

 увагу Степане Кузьмичу, що мова іде в данному випадку про те, що

 в  постанові  Кабінету Міністрів порушений діючий закон. Ось про

 що.  Так  що  ж  тут  аргументувати, треба вносити пропозицію на

 Верховну Раду і вона  буде розглядати.

     

     

      СОКЕРЧАК.   Шановні   народні   депутати!   Якщо  ви

 почитаєте  статті газети "Киевських ведоместей", здається, за 28

 число, то ви побачите, що це просто намірена така лінія Кабінету

 Міністрів  порушувати  закони і Конституцію, в першу чергу. Я не

 хотів  би,  щоб  ми  якусь  політику з цього питання рішали. Але

 дійсно, як сказав Василь Свято, нельзя поставити воза попереду.

      Якщо треба щось вирішити, треба просто внести проект закону

 про  зміну  і  його  вирішити.  А  що  дало, наприклад, введення

 постанови  Кабінету  Міністру  від 30 липня? А зараз треба через

 Арбітражний суд відшкодовувати. І це ж незаконно. В кінці-кінців

 давайте  ми  вирішимо.  Якщо  ми  хочемо  поставити  на законній

 підставі се, то джавайте користуваться Конституцією і  законами.

 Якщо  ні, то що ж ви говорите, що ми споримо,............ Ми все

 узгодили.

      Дія  постанови Кабінету Міністрів порушила Закон (це перше)

 про податки і Конституцію.

       А друге. Що сьогодні той механізм, який запроваджений, він

 нереальний,  він  не дає відшкодування. Ми згодні з тим, що якби

 нормально  в  бюджеті  були  гроші, да, це можна запроважувати і

 контролювати,  щоб  спирт  не  пішов, значить, на інші цілі крім

 медичних  препаратів.  Ну  якщо сьогодні немає в бюджеті грошей,

 хто  ж  буде  робити  і  як це медпідприємства будуть працювати?

 Значить  це  говорить  про  те,  що  вони зупиняться і випускати

 продукцію не будуть.

     

      ГОЛОВА. Яворівський.

     

      ЯВОРІВСЬКИЙ. В., Світловодськ, Демократична партія України,

 Конституційний центр.

      Я  хочу,  шановний колего, щоб ми поміркували разом з вами.

 Так?  З  одного  боку,  знаючи  ситуацію  в нашому бюджеті, коли

 вхідна в нього отака - вушко голки, а вихідна - розвалена стіна,

 може  бути  абсолютно  похвальним  намагання  Кабінету Міністрів

 поповнити  бюджет.  І я думаю, що тут ніяких не повинно бути, ми

 повинні цю тенденцію підтримувать.

      Одначе давайте візьмемо цю ситуацію. Так? Акцизування цього

 спирту  воно  практично  поповнить наш бюджет чи давайте назвемо

 речі своїми іменами, що це просто підніме ціну, вартість на ліки

 і  вдарить в даному випадку не по тих, хто хоче випити 100 грам,

 а  по тих, кому вкрай необхідні ліки, щоб просто люди знали чого

 ми  хочемо.  Тому  що ну те, що ми прийняли сьогодні і повернули

 державі,  скажімо,  монополію  на  те  все ми знаємо, що це дало

 колосальні  сьогодні  надходження  до  нашого бюджету і ми за це

 проголосували. То як ви тут розцінюєте і... я так приблизно свою

 позицію знаю. Я хотів, щоб люди про це почули. Чи це буде просто

 удар  і  ми  знову зіб'ємо з ніг нашу, скажімо, фармакологію ту,

 яку ми маємо сьогодні.

     

      СОКЕРЧАК. Я скажу так, що ідея, з якою ось виступив Віталій

 Никифорович, про те відшкодування, вона правильна. Для того, щоб

 можна навести було порядок, на вході і на виході контролювати.

      Але ж реальна ситуація з бюджетом така, що цих грошей немає

 на   відшкодування.   Я  розумію,  значить,  вас,  що,  якщо  ми

 встановили  б  такий  контроль  -вхідний  і  вихідний -то тоді б

 спирт,  який  міг  би  піти наліво, як говорять, на виготовлення

 горілки важко було б пропустити його. Але ж ми ж, шукаючи ось ту

 малесеньку  частку  невідомо яку, ми ж все ж гробимо, вибачте за

 таке  слово.

      Я  думаю,  що  треба  треба реально враховувати. Да, є інші

 механізми   контролю.   У   нас(...........)   на  молоко  і  на

 виготовлення спирту.

      Якщо  подивиться  уважно  лист,  який  прислав  нам міністр

 охорони  здоров'я  пан  Сердюк, то він розписав: скільки, на які

 цілі  потрібно  спирту. Так я думаю, що, якщо держава контролює,

 то  вона  могла б на ці цілі виділити і знати, що оцей спирт іде

 без  акцизного  збору.  Все,  що  пішло більше, значить воно вже

 пішло не   на ті  цілі.  І все.

      Так  що  я  вважаю:  Віталій  Никифорович сказав, що бюджет

 нічого від цього не отримає, додаткових надходжень не буде. Тому

 що  , що  дав,  (...........)   відшкодувати.

      Значить,   я   думаю,   що   треба  сьогодні  при  реальній

 економічній  ситуації  шукати  інші  шляхи  контролю -не ці, які

 гроблять   медичну  промисловість.

     

      ГОЛОВА. Бєльський.

     

      БЕЛЬСКИЙ В, 189 избирательный округ, Запорожская область.

      Я  все-таки  хотел  бы  коллег запросить к тому, чтобы и мы

 проголосовали   и   поддержали  проект  постановления  комиссии,

 бюджетной  комиссии,  потому  что,  мне кажется, что он наиболее

 полно  отражает  нашу  отрасль  фармацептическую отраль, поэтому

 необходимо  поддержать  этот законопроект. Это даст возможность,

 чтобы  лекарства  были  немножко  дешевле  и  все-таки они будут

 выпускаться  нашей  отечественной  промышленностью.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Масенко.

     

      МАСЕНКО О.М.

      Вячеслав Михайлович! (Масенко, 330-ий, Полтавська область)

      Мене  цікавить,  якщо  ви  можете  пояснити,  сам  механізм

 обрахування величини цього акцизного збору і як він буде, ну, чи

 стягуваться,  чи  сплачуваться, як можна висловитися. Так, як ми

 знаємо,  що  на  алкогольні напої акцизні марки введені. Це дуже

 складний механізм іде. А як отут буде зроблено все?

      Якщо можете, поясніть.

     

      СОКЕРЧАК.  Ну,  в проекті, в проекті змін до закону, з яким

 виступав  товариш  Ільїн,  там написано, як це буде робитись. Ви

 знаєте,  що,  коли  ми  приймали  7  травня  Закон  "Про  ставки

 акцизного  збору  на  спирт  етиловий, алкогольні напої", там ми

 чітко  записали,  що  3  екю  -фіксована  ставка  -3 екю за літр

 спирту,   який  використовується  для  виготовлення  алкогольних

 напоїв.

      По  цій  самій  ставці  планується  і  оце зробити. А потім

 відшкодовувати.  Але це досить-таки великі суми, тому що міністр

 Сердюк  ось  написав  у  своїй  справці про те, що це треба дуже

 великі кошти на це діло. Зараз треба спочатку відшкодувати, якщо

 без  акцизу,  то 1 декалітр спирту складає 9, 6 гривні, а якщо з

 акцизом,  то  це  буде  96  гривнів. Треба ж знайти десь оцих 87

 гривнів на кожний декалітр спирту, для того щоб потім заплатити,

 а  потім  отримати відшкодування. Заплатити нема з чого, а потім

 нізвідки  чекати  відшкодування, тому що ви знаєте, які бюджетні

 надходження.

      Механізм  є, і він правильний при умові нормально працюючій

 економіці  і  при  нормально  працюючій  системі бюджетній. А як

 ненормально, то треба шукати інші шляхи.

      Через  те  ми,  наша комісія пропонує: якщо нічого не можем

 придумати,  треба  залишити  те,  що  було  в  декреті  Кабінету

 Міністрів,   і  те,  що  запропонувала  Верховна  Рада  в  своїй

 Постанові   "Про  порядок  введення  закону  від  7  травня",  і

 контролювати,  дивиться,  щоб в медичну промисловість не попадав

 лівий  спирт.  І  все.  По лімітам і випускав ліки відповідно до

 технологічних виходів.

     

      ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.

     

      СОКЕРЧАК. Дякую.

     

      ГОЛОВА. Є потреба обговорювати цей проект?

      Будь  ласка,  Вітренко,  говоріть.  Можна  з місця! Можна з

 місця...

     

      ВІТРЕНКО  Н.  М.,  Конотопський виборчий округ, Прогресивна

 Соціалістична партія України.

      Шановні колеги!

      Ми  зараз  з  вами  починаємо  і на протязі жовтня вимушені

 будемо  декілька  разів  (ну,  так -разів 5 чи 6) повертатись до

 законів, які латають дірки в бюджеті. І це наголосив і президент

 у  своєму  зверненні  -він  запропонував  (хоч ще 2 дні тому він

 казав,  що  Податковий  кодекс  -це його голуба мрія -ну так він

 сказав,  він  не  знає,  що  є  слово  "блакитна",  голуба мрія,

 Податковий  кодекс),  але  він запропонував і вносить на розгляд

 Верховній Раді 7 законів от такого плану, як ми зараз розглядаєм

 про акцизний збір.

      3  вересня 1996 року головна економічна Комісія парламенту,

 Комісія  з  питань  економічної  політики  і управління народним

 господарством  створила робочу групу у складі Вітренко, Кужель і

 Мозер  для  розробки  Податкового  кодексу. Ми працювали місяць.

 Через   10  днів  після  нашої  роботи  комісія  Верховної  Ради

 затвердила   концепцію  Податкового  кодексу,  і  ми  вчора  все

 підготували,  щоб  його внести в зал. До речі, за розпорядженням

 Шараєва  і  досі  наш стислий зміст Податкового кодексу в зал не

 внесено...  Якщо ми з вами не визначимось в Податковому кодексі,

 а  там  є окремий розділ -"Акцизи", і якщо ми з вами в цілому не

 визначимось,  на  які  товари треба вводити акцизи і які повинні

 бути ставки цих акцизів, ніякого толку в Україні не буде!

      От  я  зачитаю вам телеграму, яку я отримала як депутат від

 свого  виборчого  округу.  Конотопський  завод  продтоварів.  "В

 постановлении  Верховного  Совета  Украины  от  7.  05.  96г. "О

 введении в действие Закона Украины "О ставках акцизного сбора на

 спирт этиловый и алкогольные напитки" упущен вопрос установления

 ставки  акцизного  сбора  на вина крепленные, плодово-ягодные, а

 действующее  Постановление  Кабинета Министров Украины номер 526

 от  05. 08. 96 года отменено Постановлением номер 715 от 03. 07.

 96 года. Завод не может установить цену на плодово-ягодные вына,

 в  результате  чего  его  производство  и реализация прекращены,

 завод  несет  огромные  убытки,  рабочие  не  получают зарплату,

 финансовое  состояние  на  грани  банкротства,  Сумская торгово-

 промышленная  палата  отнесла  наше вино к группе 2206, согласно

 которой  сумма  акцизного  сбора  с  1  литра реализованого вина

 установлена 0, 5 экю.

      Просим  срочно в дополнение Постановления Верховного Совета

 Украины  от  07.  05.  96  решить  вопрос по установлению ставки

 акцизного  сбора на  вина плодово-ягодные.

      Якщо  ми  з  вами не хочемо перетворитись в пожежників, які

 весь  час  будуть  латать  дірки, то медичний спирт, то плодово-

 ягідні,  то ще якісь вина, якщо миз вами один раз, але терміново

 не вирішимо  концепцію  податкового  кодексу...

     

      ГОЛОВА. Завершуйте, будь ласка.

     

      ВІТРЕНКО  Н. М.... не встановимо ставки і не встановимо всі

 розділи,  які потрібні і для Державного бюджету, і для місцевого

 бюджету, ми не вирішим питання подолання кризи в Україні...

     

      ГОЛОВА. Суслов, будь ласка.

     

      ВІТРЕНКО  Н.  М.... Я пропоную не розглядати це питання, не

 голосувати  до  нього  поки  ми  не з'ясуємо у жовтні Податковий

 кодекс України.

     

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  я  тільки  нагадую, що це пропозиція

 внесена  Кабінетом Міністрів як невідкладна. Питання розгялнуто,

 принято   і   ми   проголосували   про    те,  що  такі  питання

 розгялдаються  в  першочерговому  порядку,  тим  більше,  що  це

 питання ...  постанова  порушує законодавство.

      Будь  ласка, Суслов.

     

      СУСЛОВ  В.  І.  Уважаемые  народные депутаты, конечно же мы

 должны  принять решение сегодня, потому что, к сожалению, как вы

 уже  знаете,  наша  кломиссия  вынуждена балы на своем заседании

 выступать  судьей  в  споре  между  налоговой инспекцией с одной

 стороны,  Министерством  здравоохранения и Держкоммедбиопромом с

 другой, с которыми этот проект не согласовывался. Члены комиссии

 были   проинформированы,  то  в  результате  того,  что  вопреки

 действующему  законодательству эти нормы уже введены в действие,

 в   Украине   остановлено  производство  120  видов  медицинских

 препаратов,  что  на сегодня в больницах резкая нехватка спирта,

 окторый абсолютно необходим для проведения операций, дезинфекции

 и  так  далее, и соответственно мы не можем откладывать принятие

 решения  по  э  тому  ворпосу. Я считаю, что если проект закона,

 поданный  Кабинетом  Министров,  не будет сегодня поддержан, это

 значит,  что  действует  прежняя норма, она в действительности и

 действует, которая была установлена законодательством о том, что

 спирт  медицинсткий,  используемый для производства лекарств и в

 лечебно-профилактических  учреждениях,  не  облагается  акцизным

 сбором.

      Вы  все  прекрасно  знаете, как у нас сегодня финансируется

 здравоохранение.  Поэтому  что  стоит  тот  механизм,  о котором

 сегодня говорил уважаемы Виталий Никифирович. Пусть они заплатят

 акцизный  сбор,  говорит он, за спирт по тем же ставкам, которые

 установлены  для производства водки, а мы им потом компенсируем.

 А  я  вас  спрашиваю:  а  за  счет  чего  больницы и медицинская

 промышленность   заплатит  сейчас  этот  акцизный  сбор?  Первый

 вопрос.

      А  второй:  за  счет чего наш абсолютно пустой бюджет потом

 компенсирует и  компенсирует ли?

      Поэтому   предлагается  Кабмином  такой  механизм,  который

 заведомо неработоспособен   внаших  условиях.

      Ну, а какое значение имеет все-таки поддержание хоть какой-

 то     работоспособности     медицинской     промышленности    и

 здравоохранения,  всем  очевидно.

      Поэтому  я  считаю, что мы должны все-таки проект, поданный

 Кабмином, отклонить, настаивать на том, как это и предлагается в

 проекте   Постановления,  что  раз  уж  введена  государственная

 монополия  на  спирт, то у нас есть и возможность контролировать

 целевое    использование   спирта   в   лечебно-профилактических

 учреждениях.

      И  если  уж Виталий Никифирович ведет здесь речь о том, что

 спирт  воруют,  так  хоть с акцизом, хоть без акциза его воруют.

 Это  вопрос  контроля, и здесь просто-напросто подменена логика,

 так  сказать,   проблемы.

      Поэтому  давайте  примем  решение, но отметим при этом, что

 Кабинету Министров все-таки надо добиваться согласования позиции

 различных  ведомств  по  таким  важным вопросам, не говоря уже о

 том,   что   Кабинету   Министров   конечно  же  надо  выполнять

 действующие законы.

      Недавно принятое нами постановление, которое констатировало

 факты  нарушение  законов постановлениями Кабмина, оставлено без

 внимания.  Все  мы с вами должны очень четко понимать, что, если

 Кабинет   Министров   сознательно   будет   ити   на   нарушение

 законодательства,  у  нас  не  будет  другого  выхода, кроме как

 требовать отставки Кабинета Министров.

     

      ГОЛОВА. Дякую. Наполягаєте Павло Михайловичу. Одну хвилину,

 просить Павло Мовчан, будь ласка. Він  записаний.

     

      МОВЧАН   П.   М.   Шановні   колеги,   шановний  Олександре

 Олександровичу.

      Зрозуміла  річ,  що  мене  непокоїть, як і всіх нас, тут ті

 лазівки, які можуть бути приховані у тих ніби-то добрих намірах,

 які  запропоновані нам. Я не зміг запитати Віталія Никифоровича,

 коли  він був на трибуні. Мене цікавить одне: чому не можна було

 робити,  знайти  якусь іншу схему для того, щоб або попільгувати

 ліки,  які  мають  за  основу  спиртові,  значить, основи і тоді

 робити  зовсім  за  іншою схемою проробляти як проводити по яких

 статтях:  через  Мін.  охорони  здоров'я,  через  різні  відділи

 охорони здоров'я аж до районів, аж до сільських лікарень. І тоді

 ясна річ, що ця норма не потрібна.

      Чому  ми  весь час шукаємо тільки одного шляху, коли є інші

 способи. І власне я так і не зрозумів, залишаються сталі ціни на

 спирт,  чи  ті  кошти,  які  обіцяєте  від  акцизів, вони дійсно

 надійдуть  значить  від  медицинських  фармацептичних фабрик, чи

 вони  можуть  і  не  надійти.  Якщо  не  надійдуть,  а  хто може

 гарантувати, що вони прийдуть, то ясна річ, що у такий спосіб не

 піднімем  медицину нашу і не будемо гарантувати нашим хворим, що

 у них будуть дешеві ліки.

      Я  тому  і  вихожу  з  такою  думкою, що можливо спершу нам

 проробляти  всі ці нормативи десь в комісіях, а потім виносити і

 переконувати про те, що це вкрай необхідний захід.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Я...  Ну  вже ж обговорення закінчилось. Олександр

 Михайлович,  ну,  будь  ласка.  Кожушко від комісії, але просить

 одну хвилину.

     

      КОЖУШКО.

      Спасибо.  Уважаемые  коллеги!  От  мы,  когда  расматриваем

 податковую политику нашу, вы видете, всегда у нас недоразумение.

 На  мой  взгляд, этот закон, который подан, он подписан Премьер-

 министром. От смотрите, министр, который отвечает за  отрасль, -

 против.  Министр,  который  производит,  -против.  А  податковая

 инспекция,  она может говорить и "за".

      Поэтому  у  меня есть такое предложение. Комиссиям вот этим

 ни  в  коем  случае  не  выносить  вот  сюда  на  рассмотрение в

 Верховный   Совет   до   того   времени,  пока  заинтерисоваными

 министерствами  не будет согласия.

      Мы никогда не подымем своего, как говорится, производителя.

 Почему? Та никто не знает сейчас, эти медицинские учреждение они

 частные   или  государственные,  давать  им  льготы  со  стороны

 государства  или  не  давать  льготы государства.  Поэтому у нас

 лебедь,  рак  и щука. Податковая инспекция свое, Премьер-министр

 свое, а министр, который отвечает за производство, свое.

      Поэтому необходимо на этом законе, который подан, мы должны

 подготовить   письмо  Президенту,  Премьер-министру  о  качестве

 подготовки этих законов.

     

      ГОЛОВА.   Дякую.   Шановний   Олександре   Михайловичу!   У

 документі,   який   запропонований  комісією,  як  матеріал  для

 розгляду  його  за  основу, передбачаються ті заходи, про які ви

 говорите. Тому я просив би вашої згоди  поставити на голосування

 за  основу  проект  підготовлений  комісією. Всі думки депутатів

 сходяться  на  тому,  що треба його підтримувати, за виключенням

 окремих, так.

      Я  ставлю  на  голосування  цю пропозицію. За основу проект

 постанови ставиться на голосування. Від комісії. Від комісії.

     

      "За"

      Рішення прийнято.

      Є доповнення якісь , уточнення?

      Немає. Ставлю на голосування в цілому цей проект. В цілому.

 Будь ласка, підтримайте.

     

      "За"

      Рішення прийнято.

      Я   кажу:   підтримайте.  Кнопки  тримайте  правильно,  щоб

 голосували, як слід.

      "Про  проект  закону "Про приєднання України до генеральної

 угоди  про  привілеї  та  імунітети  Ради  Європи  1949  року" та

 протоколу  до Генеральної угоди "Про привілвеї та імунітети Ради

 Європи 1952 року".

      Доповідає  Хандогій Володимир Дмитрович -заступник міністра

 закордонних справ України.

     

      ХАНДОГІЙ  В. Д. Шановний Олександре Олександровичу, шановні

 народні  депутати,  скоро  мине  рік з моменту вступу України до

 Ради  Європи  -однієї  з найважливіших європейських регіональних

 структур.

      Як  відомо,  саме рік рішенням парламентської асамблеї Ради

 Європи  відведено  Україні  для здійснення цілого ряду юридичних

 кроків з метою входження  України у європейське правове поле.

      Одним  з  таких кроків є необхідність приєднання України до

 низки  конвенцій  та  угод  Ради  Європи,  зокрема відповідно до

 висновку парламентської асамблеї Ради Європи щодо заявки України

 на   вступ   до  Ради  Європи  наша  країна  має  протягом  року

 приєднатися до Генеральної угоди "Про привілеї та імунітети Ради

 Європи 1949 року" та протоколу до неї 1952 року.

      Генеральна  угода  "Про  привілеї та імунітети Ради Європи"

 була  розроблена державами -членами цієї організації і підписана

 у Страсбурзі 2 вересня 1949 року.

      Основною метою угоди є створення більш сприятливих умов для

 діяльності  як  представників  країн-членів, так і організації в

 цілому.

      Генеральною  угодою  регулюються правові аспекти діяльності

 Ради   Європи.  Зокрема,  в  ній  закріплені  домовленності  про

 іммунітети, про імунітети  організацій.

      Угодою  також  передбачено  надання привілегій і імунітетів

 представника  держав-членів у комітеті міністрів, парламентській

 асамблеї,  а  також  генеральному  секретарю  та іншим посадовим

 особам Ради  Європи.

      Протокол   до   генеральної   угоди   про   привілегії   та

 імунітети Ради Європи був опрацьований державами -членами Ради і

 підписаний  у  Страсбурзі  6 листопада 1952 року. Цим протоколом

 визначається  порядок  застосування окремих положень Генеральної

 угоди,  конкретизується  коло осіб, кому надаються привілегії та

 імунітети.

      Важливо  підкреслити, що протоколом визначені випадки, коли

 член  Ради  Європи  не  тільки  має  право,  але  і зобов'язаний

 позбавити  свого  представника  імунітетом.

      За характером та обсягом прав привілегій та імунітетів, які

 надаються,  Генеральна  угода  про  привілегії та імунітети Ради

 Європи  та  протокол  до неї відповідають існуючій дипломатичній

 практиці   щодо  міжнародних  організацій.

      У  цьому  контексті  слід зазначити, що з 20 листопада 1953

 року  в  Україні вже набула чинності конвенція про привілегії та

 імунітети Організації Об'єднаних Націй. Ця конвенція надає нашій

 країні  привілегії  та  імунітети,  які  за  своїм характером та

 обсягом  відповідають  привілегіям та імунітетам, що передбачені

 Генеральною  угодою  про  привілегії  та  імунітети Ради Європи.

      Таким чином, приєднання України до угоди і протоколу до неї

 сприятиме   плідній  співпраці  нашої  країни  з  Радою  Європи,

 підвищенню  ефективності  діяльності  постійного  представництва

 України при Раді Європи та участі представників в роботі органів

 організацій.  В  тому  числі  і роботі парламентської делегаціії

 України.

      Міністерство закордонних справ просить вас підтримати Закон

 про ратифікації цієї угоди.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.   Чи  є  запитання  до  доповідача?  Запишіться  на

 запитання. Опублікуйте список. 10 хвилин вистачить. Алексєєв.

     

      АЛЕКСЄЄВ В.Г.

      Уважаемый  докладчик, я бы хотел в таком спекте рассмотреть

 этот  вопрос.  Не  считаете  ли  вы,  что  активные  действия по

 вовлечению  Украины  в  европейские  структуры  с одновременными

 активными   действиями   по  блокированию  даже  самых  невинных

 действий по совместным усилиям... по решению совместных вопросов

 в  рамках  МПА  не  обеспечивают  сбалансированность  украинской

 политики   и   это   не   способствует  укреплению  Украины  как

 государства  независимого,  которое  должно  занимать  достойное

 место в Европе?

      Спасибо.

     

      ХАНДОГІЙ

      Я  благодарю за вопрос. Уважаемые народные депутаты, я стою

 перед  вами... Вопрос был задан российской мовой, и я видповидаю

 ему мовою, якою було задано пытання...

      Поэтому...  и  я  стою  на этой трибуне по вопросу, который

 обозначен в вашем порядке дня.

      То,  что  вы задали сейчас вопрос, он имеет самостоятельное

 значение.   И  прижелании  вашем,  при  соответствующем  запросе

 Министерство  иностранных  дел  смогло бы изложить ответ и точку

 зрения на этот вопрос.

      В  настоящее  время  мы  говорим  об  обязательстве Украины

 ратифицировать  Конвенцию  о  привилегиях  и  имунитетах  Совета

 Европы.

     

      ГОЛОВА.  Кириченко.

     

      КИРИЧЕНКО

      Марченко передайте! Олександре Олександровичу...

     

      МАРЧЕНКО  В.  Р.  Уважаемый докладчик, скажите, пожалуйста,

 сколько стран - членов Совета Европы ратифицировали эту угоду?

      Спасибо.

     

      ХАНДОГІЙ  Это...  Цю  угоду... Эту угоду ратифицировали все

 государства -члены Совета Европы, за исключением вновь принятых.

     

      ГОЛОВА.  Вітренко.

     

      ВІТРЕНКО  Н.  М.  Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка,

 наскільки  зараз така нагальна потреба захистити чиновників, які

 є  членами,  преставниками  в  Раді Єввропи, коли Рада Європи не

 захищає наше населення. Вона не  бачить, що мінімальна заробітна

 плата  не  покривває  фізиологічного  мінімуму,  Рада  Європи не

 бачить,  що заборгованість по заборгованість по заробітній платі

 вже  3 мільярди складє. Рада Європи не бачить, що відбувається в

 країні   про  зайнятість,  людям  не  сплачують  по  безробіттю,

 тобто...   ну   і   різні   питання,  які  Рада  Європи  повинна

 контролювати ,  вона не  бачить, що  відбувається в Україні.

      А  тут  ми повинні захистити привілегії тих чиновників, які

 будут  поза  кордонах  їздити,  бо засідання кожен раз в різному

 місті,  в  різній країні і ми повинні захистити їх, щою їм краще

 працювалось в  Раді Європи. Будь  ласка.

     

      ХАНДОГІЙ.  Я  дуже дякую вам за запитання. Мова іде про те,

 що  зі вступом України до Ради Європи, як я уже говорив, Україна

 взяла  на  себе  певні забов'язання, зокрема, приєднатися до тих

 угод, які регулюють діяльність цієї організації.

      В даному випадку, шановні народні депутати, мова не іде про

 захист наших чиновників, які кудись їдуть, мова  іде про те, щоб

 створити   умови,  адекватні  умовам  інших  представників,  які

 працюють   у цій міжнародній  організації.

      Що стосується захисту Ради Європи наших життєвих інтересів,

 ну,  це  я  можу  відповісти  тільки  те,  що зі вступом до цієї

 міжнародної   організації  наші  громадяни  отримали  можливість

 звертатися  до  суду Ради Європи зі скаргами на дії тих чи інших

 осіб.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Тут, до  речі, треба процитувати статтю 11 закону.

 "Привілегії  та імунітети надаються представникам членів Ради не

 для   їхньої  особистої  користі,  а  з  метою  забезпечення  їм

 незалежності  в  виконанні  ними  своїх  службових   обов'язків,

 пов'язаних  з  Кабінетом Міністрів. У зв'язку з цім член Ради не

 тільки   має   право,   але   і   забов'язаний  позбавити  свого

 представника імунітету в усіх випадках, коли на думку члена Ради

 імунітет  перешкоджає  відправлення  правосуддя, і коли він може

 бути  скасований  без  шкоди  для  цілей,  заради  яких  він був

 наданий.  Тобто,  суб'єкт Ради Європи може позбавити привілеїв в

 будь-якому випадку, коли це буде доречно.

      Кірімов.

     

      КІРІМОВ.  Шановні  народні  депутати, насамперед я хотів би

 сказати,  що Україна прийняла свою Конституцію, Україна впевнено

 стала   на   шлях   демократичних   перетворень.   І  я  глибоко

 переконаний,  коли в народі кажуть, що для того, щоб бути мудрим

 політиком, будувати політику, потрібно думати хоча б на 13 років

 вперед.

      Нині  ми маємо думати хоча б на кілька років вперед. І тому

 вступ,  ратифікація  данного договору, вона буде сприяти не лише

 розвитку  України,  але  буде  сприяти  і  тому, що Україна буде

 почуватись на міжнародній арені діясно як повноправна країна.

      І  тому  я  просив  би  вас,  шановні  колеги,  що  ми, нам

 необхідно  ратифікувати  данний  договір.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.   Будь ласка,  Мірошниченко.

     

      МІРОШНИЧЕНКО.   Спасибо,   я  получил  ответ  в  предыдущих

 вопросах.

     

      ГОЛОВА.  Дякую.

      Яблонський.

     

      ЯБЛОНСЬКИЙ. Дякую.

      Скажіть,   будь  ласка,  чи  можете  навести  приклади  про

 країни  -члени  Ради  Європи, які не ратифікували цієї угоди або

 засумнівались  в  її  доцільності?  Я  думаю,  що таких, мабуть,

 немає. Із тих, які вже є давно постійними членами Ради  Європи.

     

      ХАНДОГІЙ.  Як  я  уже  говорив, не ратифікували ці угоди ті

 країни,  які  щойно були прийняті до цієї організації, яким дали

 певний  період  до  приєднання  до тих чи інших міжнародних угод

 Ради Європи.

     

      ГОЛОВА.  Довганчин.

     

      ДОВГАНЧИН. Спасибі,  Олександр Олександрович .

      Я  думаю, що це вже нема смислу задавати запитання, ставити

 на голосування і ратифікувати цей договір. Всім зрозуміло.

 

      ГОЛОВА.  Надійшла пропозиція підвести риску під запитанням.

 Ставлю на голосування.

      "За" -

      Рішення  прийнято. Це  процедура.

      Сідайте,  будь ласка. Є потреба обговорювати цей проект? Є.

 Хто  за  те,  щоб  голосувати... Ну, давайте так, хто хоче взяти

 участь  у  обговоренні...  Да,  ви  не записані, я подивився, не

 записані  якраз.  А  є  записані, правильно. Записані Алексєєв і

 Кузьменко. Є пропозиція надати їм слово і припинити обговорення.

 Нема заперечень?

      Ставлю  на голосування цю пропозицію. Алексєєв, Кузьменко і

 Марченко.

     

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      Я  прошу  більше нікого не записуватися. Алексєєв, прошу, з

 місця.  Якщо  можна,  коротше.  Будь  ласка. У нас ще питання не

 розглянуті, будь ласка.

     

      АЛЕКСЄЄВ  В.  Г.  Спасибо большое, Александр Александрович.

 Уважаемые  коллеги,  для  того, чтобы сразу же пресечь возможные

 спекуляции  там или какие-то инсенуации, я сразу скажу, что я за

 то,   чтобы   подписывать   одобные   договора.  Ибо  расширение

 международных  связей  -это  речь  позитивная и она способствует

 нашему преодолению тех трудностей.

      Но я бы хотел остановится на тех (............), на которых

 мы  рассматриваем  данный  договор.  Ведь  я задавал вопрос зав.

 министру  (............).  У  нас  идет  блокировка  даже  самых

 невинных действий по совместному разрешению вопроса в рамках МПА

 и   в  тоже  время  форсируется  резко  процессы  по  интеграции

 европейской структуры.

      Ну,   мне   кажется   небольшого  форисейства  здесь  есть.

 С одной стороны кричат: "Не допустимо відродження імперії", а з

 другої сторони кричать: "Ми маємо швидше інтегрувати європейські

 структури".

      По  сути  дела  все  те  неприятности,  которые  мы  сейчас

 испытываем,  на  мой  взгляд,  затеяны только ради одного, чтобы

 вынуть Украины из одного союза и вставить ее в другой.

      Я  считаю,  что  мы  в  нынешней  ситуации политика Украины

 должна    быть   сбалансированной.   Давайте   говорить   прямо.

 Единственная  страна  Европы,  которая  может  на  равных  войти

 в  мировое  сообщество  -это  ГДР.  По  одной  простой причине -

 ........  откладывать  ежегодно  100  миллиардов  "дойч" марок.

 Украина  в  пять  раз больше по территории, в три раза больше по

 населению.  И  нам нужно миниму 300 миллиардов "дойч" марок, 200

 миллиардов   долларов.   Никто   нам   их  не  даст.  Говорит  о

 равноправной   интеграции   в   Европейские   структуры  нам  не

 приходится.

      Поэтому   мы   должны  думать  как  иметь  сбалансированную

 политику.    А    если    мы    неравновправны,   то   что   нам

 грозит?..............  вредных  производств,  резервуар  дешевой

 рабочей силы и  антироссийский плацдарм.

      Я  здесь  представляю  город  Харьков.  И мне очень неуютно

 будет  жить  в городе, который будет находиться в 40  километрах

 от  линии  возможной  конфронтации.  И даже есди конфронтация не

 будет........,  я  надеюсь  на  разум  наших народов, то в любом

 случае  ожидать  инвестиций  в  город,  который  находится  в 40

 километрах  от  линии  возможной или перспективной конфронтации,

 никто не будет.

      Пожтому   я   считаю,  что  политика  Украины  должна  быть

 сбалансированой.  В целом поддерждивая такие договора, я считаю,

 что  мы  должны  делать  постепенно  шаги.  Мы приняли решение о

 вступление в Раду Европы, хорошо. Теперь давайте приймем решение

 о  членстве  МПА,  затем  перейдем  опять  к  ратификации  этого

 договора,  так  будем  делать шаг за шагом с тем, чтобы политика

 была сбалансированной.

      А  пока  я  предлагаю отложить этот договор.......... после

 решения проблемы по МПА.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА. Кузьменко.

     

      КУЗЬМЕНКО.

      Спасибі.  Сергій  Кузьменко,  фракція "Коммуністи Украіни",

 місто Запоріжжя.

      Шановний  Головуючий!  Шановні  колеги!  Я, не дивлячись на

 мовні  розбіжності,  цілком  підтримую  свого колегу Алексеєва в

 цьому  питанні. Я вважаю, що одностороння орієнтація на будь-яку

 військово-політичну   чи   політичну,   чи  економічно-політичну

 структуру   дуже  небезпечна.  Ми  в  цьому  мали  не  один  раз

 можливість   впевнитись.   Сьогодлні   нас  штовхають  знову  на

 односторонню орієнтацію. Чи є в цьому сенс для України? Я цілком

 впевнений, що в цьому немає сенсу.

      Якщо  ми  побачимо  якими,  так би мовити, ділами займались

 політичні,   військово-політичні,  економічні  структури  Європи

 останнім  часом.  то  ми побачимо, що поряд з безпорними, так би

 мовити,  успіхами  там  було  і  дуже  багато  речей,  на які ми

 погодитись не можемо.

      Назву  тільки  найближчі  приклади.  З території члена Ради

 Європи Англії здійснюється бомбардування американськими літаками

 Лівії.  Чудово. Це говорить і про незалежність Англії, і про те,

 як  Європа  захищає свій військовий... свій повітряний простір і

 таке   інше.

      Можна  наводити  ще  приклади  такого ж гатурку. Наприклад,

 блокада   Югославії   одностороння,   блокада  тільки  сербської

 сторони,  бо  ні  католицька  частина  Югославії,  ні  тим більш

 мусульманська  частина  такої  блокади  не  зазнали.  Як  на  це

 реагувала  Рада  Європи?  Тільки  підтримуючи  таку односторонню

 блокаду.

      Тому  я  вважаю,  що  тільки, стоячи на двох, а не на одній

 нозі,  Україна  буде  підтримувати справжній суверенітет. Тобто,

 якщо  однією  ногою в Європі, то другою ногою обов'язково в СНГ.

 Тому  я  пропоную  своїм колегам не підтримати цю ратифікацію до

 збалансованого...  до  дотримання  политики  збалансованності  у

 зовнішніх  справах.

     

      ГОЛОВА.  Заради  справедливості,  Сергій Леонідович, я хочу

 сказати,  що  на  пропозицію  української  делегації Рада Європи

 засудила  политику  блокади  Югославії  і парламентська асамблея

 ОБСЄ,   теж  європейський  інстутут,  категорично  засудив  таку

 політику. І  що  й було   причиною   зняття  блокади.

      Тому  треба  це  теж  враховувати  і  говорити  про ці речі

 об'єктивно.

      Марченко, прошу.

     

      МАРЧЕНКО. Уважаемые депутаты! Я хочу обратить ваше внимание

 к  содержанию документа, который предложен для ратификации. Этот

 документ  регламентирует  привилегии  и...  чиновников,  которые

 будут  работать  в Совете Эвропы. И только. И 22 статьи, как раз

 регламентируют: когда, в каких случаях эти привилегии получаются

 и могут быть лишены.

      Однако,  я  хотел  бы  обратить  ваше  внимание  также, что

 чиновникам  улицу  открывают, ратификацию по этому закону вносят

 на  наше  рассмотрение. Но другие-то вопросы СБСЕ и Совет Европы

 не контролирует в нашем государстве.

      Например: в статьи Конституции должны были быть выдержаны в

 рамках  Европейской хартии по местному самоуправлению. Вы хорошо

 знаете,  что  статьи  Конституции  (143  статья, 118, 119 и др.)

 полностью   идут  в  противоречие  с  Европейской  хартией.  Они

 подрезали    или   вообще   свели   к   нулю   вообще   народное

 представительство    в   управлении   государством,   а   именно

 представительные  органы.  А  Совет  Европы  молчит,  хвалит эту

 Конституцию.

      Вы хорошо знаете, что 48, 46 статьи Конституции, они должны

 определить наши социальные гарантии нашему населению. А они идут

 в  противовесс  решениями  документов  Совета  Европы,  Всеобщей

 декларации прав человека и т.д.

      То  есть,  наш  труд  оценивается не в соответствии с этими

 документами.  И  Совет Европы, или Министерство иностранных дел,

 не  дает  нам  на ратификацию тех документов, через которые наши

 граждане  могли  в  судебном порядке через Совет Европы защитить

 свои  права человека, которые декларируются в Конституции: право

 на  жизнь, на нормальную обеспеченность старости, на минимальные

 уровни  заработной  платы  и  пенсий,  которые позволяют им жить

 нормально.   Этих   документов,  еще  раз  подчеркиваю,  нам  на

 ратификацию не дают.

      И  пример конкретный приведу. Вот из Феодосии есть Мисненко

 Ольга  Ивановна  получила  ответ  от  Франка  Эверса -сотрудника

 миссии  ОБСЕ. Она обратилась с просьбой ходотайствовать о защите

 ее   прав  на  получение  заработной  платы.  Она  ухаживала  за

 родителями,  не  могла  работать  в  это  время,  и в результате

 осталась  выброшенной  сегодня  не  только  за черту бедности, а

 вообще за минимальные условия жизни.

      Так  вот,  я  зачитаю ответ этого Франка Эверса: "Уважаемая

 Ольга Ивановна, благодарим вас за ваше письмо от 12 августа 1996

 года. Мы вполне понимаем ваши трудности и сочувствуем вам.

      К  сожалению,  мы  не  можем оказать вам конкретной помощи.

 Советуем  вам  использовать  возможности  по  защите своих прав,

 предусмотренных     законодательством    Украины.    Пожалуйста,

 информируйте нас о дальнейшем ходе решения вашей проблемы".

      Уважаемые  депутаты,  я  прошу  вас  не ратифицировать этот

 документ  до  того  момента,  когда мы не ратифицируем документы

 Совета  Европы,  которые  позволят  нашим гражданам обращаться в

 Европейский Суд по зашите своих прав человека.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА.  Дякую.

      Шановні  депутати,  ми  провели  обговорення  цього проекту

 документу,  проекту  закону.  І на правах головуючого я хотів би

 привернуть  вашу  увагу  до  того, що мова йде не абстрактно про

 якісь  повноваження для чиновників Ради Європи із натяком на те,

 що  мова  про...  якраз  про  наших  представників  там,  членів

 комітету тощо.

      Ви  перед  тим,  як  берете участь в обговоренні, почитайте

 уважно  цей  документ...  А  тому  я хочу нагадати, про що ж тут

 ідеться.

      Ідеться  про  те,  що  будники  та приміщення Ради Європи є

 недоторканими,  щоб  не було посягань з боку, наприклад, Франції

 чи  інших  держав,  де розміщені її комітети і приміщення. Архів

 Ради (та загалом всі документи, що їй належать або знаходяться в

 її   розпорядженні)   є  недоторканими  незалежно  від  х  місця

 знаходження.  Що  ж  тут  неправильно?!  Якщо  ми входимо в Раду

 Європи,  так  треба  ж  це підтримати!.. Рада може безперешкодно

 переказувати свої кощти з однієї країни в іншу або в межах будь-

 якої країни та конвертувати будь-яку валюту, якою вона володіє у

 будь-яку  іншу  валюту.  Це природнє право, а якже інауше можуть

 здійснювати  функції  члени  Ради  Європи  або  представники  її

 структур?! Рада Європи приділяє належну увагу будь-яким поданням

 уряду будь-якої держави-члена і враховує такі подання.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 ...  Рада  Європи...  доходи та інше майно звільняються від усіх

 видів  мита,  забороні  обмежень  на  ввіз  і  вивіз  предметів,

 необхідних  Раді.  А мова йде про те, що це наші ж кошти, які ми

 перераховуємо на функціонування Ради!

      Дальше.  Стаття  8:  Генеральний  Секретар  користується на

 території кожної держави-члена Ради режимом не менш сприятливим,

 ніж  режим,  який  надається  цією державою членам дипломатичних

 представництв будь-якого іншого уряду. А що тут неприроднього?!

      І  я просив би... і дальше всі ці статті зводяться до того,

 що  ми цивілізованими хочемо бути стосовно тих людей, які там є,

 і  стосовно  наших  представників. Борис Олійник -Віце-президент

 Ради  Європи,  Парламентсько  Асамблеї,  він  що,  поїде  в іншу

 державу  і йому не дадуть змогу не помінять валюту, будуть його,

 значить, провірять на... пересіченні кордону, провірятимуть його

 валізу і все інше. Ну ми думємо про що говоримо чи ні?

      (Ш у м  у  з а л і)

      Тому   я   прошу,   підтримати   пропозицію    Міністерства

 законрдонних справі нашої Комісії з питань зовнішньої політики і

 ратифікувати  цей документ.

      Ставлю на голосування , проект  вам розданий, будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

     

      "За"-

      Рішення  прийнято.

      Спасибі.  Слухається  питання про проект Закону України про

 застосування  амністії  в Україні 2-ге читання. Доповідає Віктор

 Герасимович   Кочерга,   заступникт   голови  Комісії  з  питань

 законності і  правопорядку.

     

      КОЧЕРГА

      122 виборчий округ, Добропілля Донецбкої області.

      Шановний,   Олександре   Олександровичу,   шановні  народні

 депутати.  Цей  законопроект  в 1-му читанні був прийнятий майже

 навіть  більше,  як  10  місяців тому -23 листопада. І комісії і

 народним  депутатам  була  змога  добре  відпрацювати цей закон.

 Такою  нагодою  на погляд комісії скористались Комісії Верховної

 Ради   з   питань   державного  будівництва,  діяльності  рад  і

 самоврядування,   з   питань   правової   політики,  Комісія  по

 законності  і  правопорядку,  а  також  народні  депутати Сергій

 Кириченко   та   Микола   Кириченко,   які  внесли  ряд  цікавих

 пропозицій,  вони були уважно вивчені, частина з них врахована і

 на погляд комісії значно покращено законопроект.

      Якщо  не  будете  заперечувати,  то можна було б перейти до

 постатейного  розгялду  цього  законопроекту.

     

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  я звертаю вашу увагу на те, що

 розглядається  закон  конституційний,  тобто  органічний  закон,

 який   випливає  з Конституції, він так і передбачений в порядку

 дня.

      За процедурою 2-го читання ідемо до назви змін не  було.

      Стаття 1... зводиться до редакції, яка була проголосована в

 1-му  читанні. Немає заперечень? Немає.

      Стаття  2.  Відхилені  були  два  зауваження, і залишається

 редакція,  яка  була, тільки замість "Акт про амністію" пишеться

 "Закон  "Про  амністію",  бо  Конституція  визначає, що амністія

 здійснюється на  основі  закону.

     

      КОЧЕРГА.  Це  через  те,  що  ви  знаєте,  раніше  амністії

 вводились  Президентом, Указом Президента, тепер за Конституцією

 Законом.

     

      ГОЛОВА.   Вони  знають,   за  Конституцією.

      Стаття   3.   Є  частково  враховані  пропозиції,  і  деякі

 відхилені. Зауважень  у  авторів  пропозицій   немає.

      Стаття  4.  Про  дію  Закону "Про амністію", про поширення

 цієї  дії на злочини, вчинені до дня набрання ним чинності. І не

 поширюються на злочини, що тривають або продовжуються, якщо вони

 закінчені,  припинені  або перервані після прийняття Закону "Про

 амністію".

      Тут  враховані  частина  пропозицій. А пропозиція Горбаля і

 Комісії    з  питань  державного будівництва  відхилена.

        Не   наполягають,   автори   вважають,   що  аргументація

 достатня.

      Стаття  5.  Врахована  частково пропозиція Комісії з питань

 правової   політики.

      Стаття  6  перейшла  без  змін.

      Стаття 7. Враховні зауваження Кириченка. І Комісія з питань державного   будівництва   відхилена,   поскільки   її  не  можна

 реалізувати.  Комісія  не  наполягає.

      Стаття  8.  Відхилена  пропозиція  Кириченка, але він з цим

 погодився.

      Будь  ласка,  назва  і Статті 1-7 ставляться на голосування

 включно.

      "За" -

      Прийнято  рішення.

      Будь ласка, Кириченко має слово. Микола Олексійович, прошу.

     

      КИРИЧЕНКО.  Дякую.

      Шановний  доповідачу,  я вносив пропозицію і обгрунтовував,

 коли  закон  обговорювався у першому читанні про те, що доцільно

 скоротити  термін виконання акту про амністію. Справа в тому, що

 ми  тоді  говорили,  що  розміри  України  набагато  більше, чим

 розміри  були  бувшого  Радянського  Союзу. І цей термін у межах

 України  я  вважаю  на  половину  від  того,  який запропонувала

 комісія,  може бути скороченний. Я хотів би, щоб шановні народні

 депутати  підтримали  цю  пропозицію і проголосували за поправку

 19, яку я вносив.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

     

      КОЧЕРГА.  Шановний  колега,  я  хочу  заперечити ось з яких

 підстав.  Справа  в тому, що ми радились з відповідними органами

 Міністерства  внутрішніх  справ. Це нереально. І я хочу сказати,

 що  там,  де  відбувають покарання засудженні, не обов'язково їх

 тримати   там,  скажем,  3  місяці.  Через  те,  що  наші  тюрми

 переконані і інші заклади.

      Але наші консультації привели до того, що вони настоюють на

 тому,  щоб залишити трьохмісячний. Це дуже не така проста навіть

 технічна   причина.  Це  треба  вивчити  справи  кожного,  треба

 запросити  додаткові  документи. Розумієте? Це не так просто, що

 вийшов указ під статтю підпадає і зразу його звільнювати.

     

      ГОЛОВА.  Ви наполягаєте на голосуванні вашої пропозиції? Не

 наполягає.  Тому  стаття  8 ставиться на голосування. Стаття 8 в

 редакції,   яку  пропонує  комісія,  ставиться  на  голосування.

 Підтримайте, будь ласка.

     

      "За" -

     

      В цілому всі статті ставляться на голосування. Закон весь в

 цілому в другому читанні ставиться на голосування.

     

      "За" -

     

      Дякую.  Закон в цілому прийнятий. Будь ласка, потурбуйтеся,

 щоб  він  був  підготовлений  до підпису Президента у визначений

 Регламентом час.

     

      КОЧЕРГА. Дякую.

     

      ГОЛОВА. Слово має Павловський Михайло Антонович від комісії

 лічильної.

     

      ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

     

      Шановний   Голово,   шановні  народні  депутати,  дозвольте

 оголосити протоколи лічильної комісії.

      Протокол  ь 27 засідання Лічильної комісії про затвердження

 форми бюлетня для таємного голосування.

      І  протокол ь 28 засідання Лічильної комісії Верховної Ради

 України.

      Присутні  члени  Лічильної  комісії  слухали  про  підсумки

 таємного голосування по виборах заступника Голови Верховної Ради

 України.

      У  бюлетень  для таємного голосування по виборах заступника

 Голови   Верховної   Ради   України  була  включена  кандидатура

 Татаринова   Анатолія   Арефійовича.   На  підставі  результатів

 таємного голосування Лічильна комісія встановила:

      Загальна  кількість  народних депутатів України, обраних на

 час проведення сесії , - 418.

      Кількість  народних  депутатів  України,  повноваження яких

 визнані Верховною Радою України, - 418.

      Кількість народних депутатів України, які одержали бюлетені

 для таємного голосування, - 310.

      Кількість  народних  депутатів  України, які взяли участь в

 голосуванні, - 295.

      Результати   голосування.  Кількість  голосів,  поданих  за

 кандидата -185. Кільксть голосів, поданих проти кандидата, -104.

 6 бюлетнів визнані недійсними.

      Відповідно  до частини першої статті 88 Конституції України

 та  статті  4.  3.  6 Регламенту Верховної Ради України Лічильна

 комісія вирішила:

      "Вважати  не  обраним  заступником  Голови  Верховної  Ради

 України Татаринова Анатолія Арефійовича". Підписи.

      Дякую.

      Я  хотів  ще  зробити  одне  зауваження.  Шість бюлетній не

 дійсні.  Це  або,  шановні  народні  депутати,  більш уважно, бо

 викреслюєте  не  там  і  не  те,  що  потрібно.  Прохання уважно

 відноситись до режиму голосування6, до процедури.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Я  хотів  би звернутися з такими словами з приводу

 результатів  голосування.  Анатолій Арефійович одержав підтримку

 у  185  голосів в таємному голосуванні. Це ще одне підтвердження

 того,  що це авторитетна людина у нас у сесійному, і щоб ніхто з

 цього  приводу  не  робив  якихось  двозначних висновків. бо він

 обирається  не в пакеті, не з іншими, а обирається сам. І тому я

 хотів  би  все-таки ще раз попросити всіх вас:  безперевно вести

 пермоментні  вибори  не  можна.  Для  кращої  організації роботи

 Верховної  Ради  потрібен заступник Голови. І я хочу сказати, що

 тут   представник  правого  чи  лівого,  тобто  крайніх  якихось

 спектрів  політичних  не  може  бути  обраний,  тому  що  будуть

 розходитися   думки.   Треба   обрати   чоловіка,  який  здатний

 консолідувати представників різних політичних фракцій.

      І  я  вважаю,  що  ми  на це повинні зважати. Відповідно до

 нашої  домовленості  і  до  тих  результатів голосування, які ми

 проводили  у  вигляді  рейтингового  голосування, я пропоную вам

 розглянути  кандидатуру Мусіяки Віктора Лаврентійовича на посаду

 заступника Голови Верховної Ради.

      Я  хотів  би,  щоб ви з цього приводу визначилися, оскільки

 мава йде про спеціаліста високого рівня, професора, юриста, який

 зарекомендував  себе  тут як людина, що має принципи, що слід на

 охороні  закону,  не дивлячись у якій ситуації він перебуває. Ми

 мали  нагоду  переконатися  і  втому, що він має свою позицію. В

 тому  числі  і тоді, коли він відмовився від посади представника

 Президента  у  Верховній  Раді,  коли  з того боку було порушено

 домовленість  про те, що буде розглядатися Конституція Верховною

 Радою,  а  не  референдумом.  Я  вважаю,  що  це  крок достойний

 громадянина,  депутата  Верховної  Ради.  Я  хотів  би,  щоб  ви

 розглянули  цю  кандидатуру, порадившись відповідно у фракціях і

 групах.

      Сьогодні  я  це  питання  ставити  на  голосування не буду.

 Інформацію   про  біографію  Віктора  Лаврентійовича  і  про  ті

 матеріали,  що  потребуються  для  розгляду  перед голосуванням,

 будуть вам роздані сьогодні.

      Тим  часом,  я  просив  би  вас  проголосувати  ще раз одну

 постанову, яку  ми прийняли   вранці.

      Маючи  на  увазі,  що  ми  повинні  бути виключно точними з

 приводу   різних   документів   на   предмет   відповідності  їх

 Конституції.  Про що йдеться? Ми уранці проголосували... я прошу

 уваги.

      Петро   Володимирович,   сядьте,   будь  ласка.  Ми  вранці

 проголосували  постанову  про пропозицію -Президенту виступити з

 позачерговою  доповіддю про соціально-економічний стан в Україні

 на   сесії і  вказали     дату   20... 8  жовтня.

      Відповідно  до  Конституції,  Президент не робить доповіді,

 він  звертається  з  посланням  до  народу  та  і  щорічними,  і

 позачерговими...  звертається  з  посланнями  до  народу  та  із

 щорічними  і  позачерговими  посланнями  до  Верховної  Ради про

 внутрішнє,  зовнішнє  становище  України.  Тобто  йде  мова  про

 позачергове послання про внутрішнє, зовнішнє становище України -

 це відповідає статті 106 пункт 2 Конституції.

      В  зв'язку  з  цим  я просив би проголосоувати саме таку...

 такий проект постанови. Будь ласка.

      Пропонується  на  голосування  постанова  про  звернення до

 Президента  з  приводу  виступу  його  на сесії Верховної Ради 8

 жовтня   із   позачерговим   посланням  до  Верховної  Ради  про

 внутрішнє, зовнішнє становище України. Ставлю на голосування.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну, це обговорене питання.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь ласка.

     

      "За" -

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Ми  зекономили  із  плану роботи 20 хвилин. Якщо є потреба,

 давайте  різне.  У  вас  борг...  у  нас,  вірніше, борг з цього

 приводу  перед  депутатами. Хто записаний в різному, дайте, будь

 ласка,  на монітор. Горохівський? Прошу вас. За ним Моцпан.

      Горохівського нема. Моцпан. Він утримується пока від слова.

 Дем'ян.

     

      ГОРОХІВСЬКИЙ . Шановні депутати!

      За  інформацією Управління внутрішніх справ на сьогоднішній

 день  дуже  багато  є  порушень  у  справі  цих  посвідчень, які

 видаються людям, які призджаються із-за границі, тобто іноземним

 громадянам.

      При  цьому  користуються  законами  колишнього  Радянського

 Союзу,  а також підзаконними  актами.  Ці посвідчення мають силу

 на  сьогоднішній  день  майже  як  закон,  тому що, отримавши це

 посавідчення,  закордонний  громадянин  стає  замість  того, щоб

 стати  тимчасовим  громадяном  України,  він  стає  громадянином

 України на невизначений  час.

      Це  надає  збитки  нетільки  політичні,  економічні,  але і

 загрожужує безпеці України, тому є велика потреба у тому, щоби в

 порядок  денний  був  введений проект  Закону про еміграцію. Цей

 проект  закону  вже кілька років весь час появлявся у списках, в

 нашій програмі, але до сьогоднішнього дня чомусь його відкладать

 і   відкладають.

      Щодо  2-го  питання,  то  я минулого разу на різному підняв

 проблему  про те, щоби депутати забезпечували повною інформацією

 про  угоди,  які  Кабінет  Міністрів  укладає, ну, наприклад, із

 Росією. Ідеться про Угоду, яка була укладена навесні про транзит

 газу.

     Я не можу категорично стверджувати про те, що це є абсолютна

 правда,  тому  що до сьогоднішнього дня я ціх документів не мав,

 але  із  засобів  масової  інформації відомо, що за 100 кубічних

 метрів  на  віддаль 100 кілометрів світові ціни становлять 2, 26

 доларів, а була підписана ніби угода, на 0, 58 долари. І Україна

 від цього дуже багато втрачає.

      Тобто,  це  говорить  про те, що робиться якісь вчинки поза

 нашою  діяльністю  і  цієї інформації народні депутати не мають.

 Вони  повинні мати таку інформацію для того, щоб орієнтуватись в

 політичній  ситуації,  яка  є на сьогодні для того, щоб захищати

 національні   інтереси  України.

      Дякую  за  увагу.

     

      ГОЛОВА.  Дем'ян.

      Немає. Шевченко.

 

      ШЕВЧЕНКО.  Шановний  головуючий,  я  прохання  до  вас і до

 Секретаріату. Поскільки ми непланово розглядаємо це питання, а в

 мене  виступ, де треба, потрібні матеріали, я не маю їх з собою,

 перенести   виступ  на  наступний     раз.

     

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  запишіть  у  Секретаріаті його право

 третім  у  списку.

      Юрковський.

     

        ЮРКОВСЬКИЙ.  Я  х  отел  бы  оратить  внимание  уважаемых

 депутатов на следующее обстоятельство. Первое: сегодня Верховный

 Совет  пикетировала  группа  ветеранов  Киева.  Я  имел  с  ними

 разговор.  впечатление  от  разговора  тягостное.  Состояние дел

 ветеранских,  их  условия  жизни,  выполнения  Закона "О статусе

 ветерана  войны  и  гарантий  их социальной защиты " нуждается в

 коррекции.

      По этому поводу был депутатский запрос мой 19 числа оглашен

 председателем  Верховного  Совета  Александром  Александровичем.

 Однако мер никаких не принимается.

      Я   обращаюсь   к   Александру  Александровичу,  что  время

 разговоров уходит.

      Второе.  Я  хотел  бы,  чтоб  была четко официально сказана

 позиция  относительно  дел  в Чернобыле. Идет ползучий разговор,

 который  может  перерасти неприятные явления в обществе. Требую,

 чтобы  по  этому поводу были даны квалифицированые разкяснения с

 участием  магате, что как  там  происходит.

      И   третье.   Неоднократно   обращался  к  Премьер-министру

 Лазаренко   со   всякого   рода   вопросами,   со  всякого  рода

 предложенями  и  соображениями.  Несколько  раз  просил  у  него

 личного приема. Назначить время.  Однако  воз и поныне там.

      В связи с этим я просил бы, чтобы Верховный Совет установил

 время,  когда  Премьер-министр принимает депутатов и это было бы

 доведено  до  нас,  чтобы  мы  не ходили, как нищие с протянутой

 рукой  и  не  просили,  чтобы нас приняли. Это наше право, право

 представлять  нтересы  избирателей  везде,  в  том числе и перед

 Премьер-министром.  Кстати,  он обещал быть очень внимательным к

 нашим вопросам, постановкам дел. Однако на деле этого нет. Очень

 беспокоит  проблемы  не  выполнения обещаний ликвидации долга по

 заработной плате, по медицине, о чем здесь говорили.

      Есть  еще  круг  других вопросов, которые хотелось бы лично

 ему  сказать. Жду ответа. Благодарю за внимание.

     

      ГОЛОВА.  Швидкий. Немає. Степанов Михайло Володимирович.

     

      СТЕПАНОВ М.В.

     

      Уважаемый  Александр  Александровыч! Мы уже получили проект

 Заклона   о   бюджете  и  получили  уже  пропозиції  до  порядку

 проходження  проекту Закону України про Державний бюджет. Но или

 я  чего-то  не  понял,  или  не  увидел,  но  я  не видел, чтобы

 Правителство  вместе  с бюджетом подало и вартісну величину межі

 малозабезпеченості.  А  по Закону про межу Правительство обязано

 подать вартісну величину межі малозабезпеченості.

      Мы  пмним,  что  в  начале  этого  года, кгда Правительство

 подавало  бюджет,  оно  уклонилось  от подачи вартісної величини

 межі   малозабезпеченості.  Пришлось  Верховному  Совету  самому

 принимать.  Поэтому  я  хочу обратить и ваше внимание и внимание

 своих коллег народных депутатов, что если мы вот планируем на 15

 жовтня  выступление  Министра  финансов  по  бюджету,  мы должны

 слушать  министра финансов только тогда, когда Кабинет Министров

 подаст  величину  межи.  Потому  что начинается та же сказка про

 белого бычка. Мы задаем вопросы, когда будет эта межа, тем более

 что   в  програме  дияльности  Кабинета  Министров  здесь  четко

 сказано,  что Кабинет Министров собирается вот доводить и пенсии

 и  другие  социальные  выплаты  до  межи  малозабезпечености.  И

 одновременно  не  подает.  Поэтому  я прошу обратить внимание на

 этот вопрос.

      И  вопрос  уже  по  моему  избирательному округу, который я

 неоднократно   поднимал   уже   в   этом   зале.  Это  вопрос  с

 катастрофическим  положением  о  водоснабжении в городе Кировске

 Луганской  области.  Пять лет строится водопроводный узел. Город

 фактически 5 лет находится без воды и если прошлые годы какие-то

 минимальные   ассигнования  выделялись,  в  этом  году  на  этот

 важнейший  обкект еще не было выделено ни копейки. Я уже был и у

 министра  финансов,  и  у  министра угольной промышленности. Все

 разводят  руками:  нет  денег.  Поэтому  я  еще  раз  прошу дать

 протокольное  поручение  Кабинету  Министров,  все-таки  к этому

 вопросу обратиться. Потому что это нужды наших избирателей и они

 часто говорят так, что те законы, что вы принимаете, это хорошо,

 но  мы  просто хотим жить. И так хотят жить и быть с водой и мои

 избиратели в городе Кировске. Спасибо.

     

      ГОЛОВА. Кризський.

     

      КРИЗСЬКИЙ.

      Спасибо,  Александр  Александрович.  Я  хочу  обратиться  к

 высшим должностным лицам нашего государства со следующим. Работа

 нас   в   округах   показала,  что  так  называемые  радикальные

 экономические  реформы  -это  ни  что  иное,  как геноцид против

 нашего народа. Сегодня мы еще по-привычке говорим, что население

 Украины  составляет  52 миллиона. Но на самом деле это далеко не

 так.  В  целом  за  эти 5 лет реформ у нас страна уменьшилась по

 численности населения на миллион   человек.

      В связи с этим я хотел бы обратить ваше внимание на то, что

 за  все  годы  войны  в Афганистане у нас погибло тогда 14 тысяч

 населения.

      В  городе  Первомайске  Луганской области продолжэает расти

 социальная  напряженность  в связи с невыплатой заработной платы

 бюджетным  организациям, шахтерам, пенсионерам. Задолженность по

 срокам  выплат  превышает  3,  5 и более месяцев. Долг только по

 бюджетным организациям составляет на сегодня 1 миллион 628 тысяч

 600 гривень.

      По угольным предприятиям - более 7 миллионов гривень.

      По пенсиям - 6 миллионов 146 тысяч гривень.

      Сегодня  исполком  не в состоянии решить вопросы подготовки

 обкектов жилья к осенне-зимнему периоду.

      Недавно  я  был  у  первого  вице-премьера Дурдинца Василия

 Васильевича  с делегацией города Горское, которое также входит в

 мой  округ.  Мы  просим  70  миллионов  гривен  для  того,  чтоб

 подготовить  город  к  зиме.  Коммунальные  хозяйства  полностью

 расстроены.

      И  вот  уже более месяца длится проволочка с этим вопросом.

 Я,  пользуясь тем, что мне предоставлено слово, хочу обратиться,

 прежде всего, к министру финансов, его заместителю, который ныне

 остался еще, -Матвейчук Владимир Макарович, у которого на приеме

 в  свое  время  были  представители исполкома городского Совета,

 бюджетных  организаций  города, в частности учителя и врачи. Это

 было  накануне  как  рах  экзаменов в школах, когда они обкявили

 предзабастовочную ситуацию у себя в городе.

      Тогда  был  заключен  договор,  что  Министерство  финансов

 компенсирует  те  задолженности,  которые  возникли,  и призвало

 учителей не бастовать.

      Но,   как   оказалось,   по   истечению   времени  это  был

 обыкновенный  обман  со  стороны должностных лиц. Тогда еще Петр

 Кузьмич  Германчук был министром финансов. И по сей день учителя

 не получили еще заработную плату, начиная с июня месяца.

      Я  хочу сказать, что врачи у меня сегодня в городе получают

 заработную плату только лишь за апрель месяц 1996 года и выплата

 этой  зарплаты началась только  с   28  апреля.

      Наверное,   руководство  нашей  страны  пытается  вырастить

 некоторую породу, так сказать, рабочих и служащих, которая будет

 работать, но не будет  получать заработную  плату.

      Я еще и еще раз обращаюсь к высшим должностным лицам нашего

 государства   с   этим   вопросом    решить  проблему  погашения

 заработной  платы,  пенсии  и других социальных выплат.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА. Глухівський.

     

      ГЛУХІВСЬКИЙ

 

      277 виборчий округ.........

      Шановний  пане  Голово,  шановні колеги народні депутати, я

 сьогодні  в  різному  хотів  би  торкнути 2 питання. Перше є -це

 репліка,  яку  я  хотів  виголосити вранці під час розминки, але

 система  "Рада"  мені  слова  не  надала,  то я хочу  виголосити

 зараз.

      От  же,  перше.  Позаминулої  суботи  я  був  присутній  на

 позачерговій    урочистій   сесії   Львівської   міської   Ради,

 присвяченій  740 річниці    від  існування Львова.

      На  цій  сесії  була  зачитана урядова телеграма, підписана

 Голово  Верховної Ради України, паном Олександром Морозом. Перша

 частина телеграми, у якій Голова вітав львів'ян з ювілеєм міста,

 була  зустрінута схвально. І я бачив, львів'янам приємно, що про

 них пиам'ятає голова Верховної Ради нашого парламенту.

      Але  ось  другу  частину  телеграми  львів'яни  зустріли  з

 обуренням. У цій другій частині Голова О. Мороз вітав львів'ян з

 роковими  17  вересня  1939  року  і  назвав цю дату українським

 воззєднанням.  Присутні  на  сесії  запитували: "Що, О. Мороз не

 знає   історії,   чи  продовжує  більшовицькі  традиції  про  її

 перекручуванню?  Дату  злуки  у Львові святкують у січні, адже у

 січні 1919 року стався акт злуки Української Народної Республіки

 і    Західно-Української    Народної   Республіки  - саме   тоді

 воззєдналися  дві  незалежні  українські  держави,  УНР і ЗУНР і

 утворили  одну незалежну соборну українську державу. То вже інше

 питання,  що  цій  державі не дали довго жити зажерливі сусіди -

 Пілсудська Польща і більшовицька Росія -і знову її розшматували.

 А  17  вересня 1939 року відбулася реалізація Пакту Рібентроппа-

 Молотова,  у  результаті  чого два хижаки-інтервенти, більшовик-

 комуніст  Сталін  і фашист Гітлер поділили між собої Європу. Так

 що не було з чим поздоровляти львів'ян.

      А  тепер друге, що я хотів би виголосити -це є депутатський

 запит  до  міністра  транспорту.  Я  хотів  би запитати міністра

 транспорту,  чи  знає  він,  що  діється у впідпорядкованих йому

 автотранспортних  підприємствах  по  автобусному  обслуговуванню

 населення?

      У мене під час прийому прийшло багато виборців-пенсіонерів,

 які  сказали  мені,  що  раптом всі автотранспортні підприємства

 захворіли  на  так  звану таксизацію, тобто, всі автобуси раптом

 перетворюються   в   таксі.  Нічим  вони  не  відрізняються  від

 нормального  рейсового  автобусу,  але  платню беруть в два рази

 більшу і не дозволяють безкоштовно проїжджати пенсіонерам.

      Я,  звичайно,  ставши  на місце керівника автотранспотрного

 підприємства,  теж мав би питання, звідки брати кошти, щоб могло

 функціонувати  підприємство, але задамось і тим питанням, звідки

 пенсіонер  має  взяти  гроші  для  проїзду в автобусі? Звичайно,

 краще  запровдити наперед адресну виплату пенсіонеру, а тоді вже

 перетворювати  всі  автобуси   на  таксі.

      Мені  здається  ,що  там  би  мала  буть якась мірка, може,

 половина  складу  автобусів  мають  бути  таксі чи якісь, певний

 відсоток,   але  не  так  стовідсотково,  як  це  роблять  деякі

 автотранспортні  контори.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Шановний Леве Йосиповичу, оскільки ви звернулись і

 до  мене певною мірою від свого імені чи від імені інших, я хочу

 сказати  таке.

      Історія і Львова і всієї України не проста, звичайно. Я міг

 би,  не  вдаючись  до  фактів історичних, зіслатись на прекрасні

 поезії    Дмитра    Павличка,    який    певною   мірою   земляк

 західноукраїнців,  а  оскільки  він  присвятив  поезії "золотому

 вересню",  я  думаю,  що  з  цього  приводу можна було б зробити

 відповідні  висновки.

      Але  мова не про те. Справді, з того вересня, який наслідки

 мав  різні  для  жителів у Західній України, для різних жителів,

 все-таки у нинішніх кордонах Україна воз'єдналася. І толму треба

 говорити   так,  як  є.  В  історії  все  було.  Адже  не  ми  є

 наприклад...  Частина  депутатів  ваших вважає, я це знаю, що 31

 червня  1941 року -це час відновлення самостійності України, але

 ж це не так, і ви це знаєте, що не так.

      Тому,  будь  ласка,  треба  знати всі факти нашої історії і

 дивитися  на  них так, як вони є. Щоб їх знати і зробити з цього

 відповідні  висновки. А я вважав своїм обов'язком привітати всіх

 львівян,  не  тільки  тих,  кому  не  подобаються,  скажем,  мої

 міркування  або  що.  Я  думаю,  що  зробив  правильно.  Так  що

 передайте привіт  депутатам обласної Ради.

      Будь ласка, завтра засідання продовжиться о 18 годині, о 10

 годині ранку, я перепрошую.