Стенограма пленарного засідання

01 жовтня 1996

                       ЗАСІДАННЯ ШІСТНАДЦЯТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и.  1  ж о в т н я  1996  р о к у

                             10 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Добрий  ранок,  шановні  депутати, гості Верховної

 Ради,  шановні  радіослухачі!

      Я   прошу   депутатів  сісти  на  місця,  підготуватися  до

 реєстрації.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Сідайте,  сідайте на місця.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Проводиться поіменна реєстрація. Увага.

      Встигли  зареєструватися  333  народних  депутати.  Ранкове

 засідання  оголошується відкритим. Якщо буде потреба, я поставлю

 ще раз на голосування, тільки беріть всі картки, сідайте скоріше

 на місця.

           (Ш у м  у  з а л і)

    Відносно  депутатських  запитів. Надійшли депутатські запити:

 депутата  Хмари  Степана  Ільковича  до  Президента  із  приводу

 порушення прийнятих у міжнародній практиці правил протоколу щодо

 міжнародних  поїздок  і контактів з представниками інших держав.

      Також  до  Президента  і  до  Голови Верховної Ради цього ж

 депутата  Хмари  Степана  Ільковича  повторний  запит  з приводу

 загрозливого  для  національної  безпеки  стану криміналізації в

 державі  і невдоволення відповіддю, яку він одержав на цей запит

 з  кіл  довкола  Президента і  Уряду.

      Також  надійшли  запити  Чапюка  Ростислава  Степановича до

 Прем'єр-міністра України у зв'язку з невдоволенням відповіддю на

 звернення  стосовно  заборгованості Державного бюджету з дотацій

 та  соціального  захисту  населення в  Волинській  області.

      Білоуса   Вячеслава   Олександровича   до  Прем'єр-міністра

 України  у зв'язку з невиконанням Постанови Кабінету Міністрів ь

 64  від  29  травня  1996  року  стосовно  виділення коштів ряду

 обласних   державних  адміністрацій  на  будівництво  житла  для

 військовослужбовців.

      Хмельового  Анатолія  Петровича до Прем'єр-міністра України

 стосовно    ситуації,    що   склалася   навколо   Слав'янського

 солевиварювального комбінату та порушень чинного законодавства в

 зв'язку  з  розпорядженням  про  передачу  комбінату  до  складу

 відкритого  акціонерного  товариства "Содовий завод"  в той час,

 як   комбінат   віднесено   до  підприємств,  що  не  підлягають

 приватизації.  До  речі, гостре дуже питання, я просив би уважно

 до нього підійти.

      Кириченка Сергія Олександровича до Прем'єр-міністра України

 стосовно  необхідності  проведення  актів  Кабінету  Міністрів у

 відповідності   з   законом   про   пенсійне   забеспечення   та

 забезпечення систематичного керування рівня пенсії відповідно до

 показників рівня інфляції.

      Ці   депутатські   запити  оформлені  відповідно  до  вимог

 Регламенту,  але є одна особливість. Я прошу вашої уваги. Завтра

 ми владнаємо одне питання, пов'язане з депутатськими запитами до

 Президента,  оскільки  він  звернувся  із  листом  щодо того, що

 Конституція передбачає підтримку змісту запитів, а потім рішення

 щодо  їх  направлення  і  повернув тим самим запити до Верховної

 Ради.  Завтра  в ранці я вам зроблю з цього приводу інформацію і

 ми приймем відповідне рішення.

      Але,  щоб не виникало ніяких тлумачень щодо актів Верховної

 Ради   в   цьому   відношенні,  2  депутатські  запити  на  ім'я

 Президента, підготовлені депутатом Хмарою - один з них повторний

 і оголошувався вже раніше.

      Я  просив  би  підтримати  депутата  Хмару  щодо змісту цих

 запитів.  Хочете  почути? Я прочитаю тоді ці запити, будь ласка.

 Можна  голосувати?  Будь  ласка.  Але  голосування поіменне. Про

 підтримку змісту депутатських запитів депутата Хмари Президенту.

 Зміст  я  зобов'язаний  прочитати,  оскільки мова іде про те, що

 треба висловитися  з цього приводу.

      Перше.  Прошу  дати  відповідь чому ви Президент суверенної

 держави  допустилися  дій,  які  принижують  честь  України і її

 глави?  Маю  на  увазі  безпрецидентний  випадок  у міждержавних

 відносинах,  коли  ви,  порушуючи елементарні загальноприйняті в

 міжнародній  практиці правила Протоколу, здійснили конфеденційну

 поїздку до Росії, Москви, 28 вересня 1996 року.

      Президент  України  не  приватна  особа  і  повинен нарешті

 зрозуміти, що він  - керівник  великої держави, якому належиться

 поводиться з гідністю.

      Друге. Прошу відповісти, чому досі з вашої сторони не вжито

 належних  відповідних  дій  на  дискримінаційні  заходи  Росії у

 відношенні   до  України  -  прояви   торговельної  війни.  Адже

 відмовляючись  від  ядерної  зброї  після  приєднання України до

 Договору  про  нерозповсюдження  ядерної  зброї,  ядерні держави

 зобов'язалися гарантувати безпеку України.

      Зокрема,  5  грудня  1994  року  в Будапешті було підписано

 меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з  приєднанням України

 до договору про нерозповсюдження ядерної зброї. І так далі.

      Тобто, зміст основний переданий в цій початковій частині. Я

 ставлю  на  голосування  поіменно  про  підтримку  цього  змісту

 депутатського запиту. Будь ласка.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Тепер   простим   голосуванням   приймається   рішення  про

 направлення цього запиту до Президента. Будь ласка.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Відносно  наступного  запиту  про  загрозу для національної

 безпеки   стану   криміналізації   в   державі.   То  цей  запит

 оголошувався у сесійному залі. Ви його зміст знаєте. Я ставлю на

 поіменне  голосування  про  підтримку  змісту цього запиту, який

 зводиться  до  загрозливого стану в цій сфері суспільного життя.

 Ставлю на голосування поіменно.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Ставлю  на голосування питання про направлення цього запиту

 теж  до  Президента.

 

      "За" -

 

      Ставлю  на голосування питання про направлення депутатських

 запутів  Чапюка,  Білоуса,  Хмельового  і  Кириченка до Прем'єр-

 міністра України. Просте голосування.

 

      "За" - 285.

 

      285.  Я  прошу,  якщо  хто  не  визначився  по попередньому

 запиту,  який  ми  голосували  до  Президента, потрібно, якщо не

 помиляюся,  набрати  226  голосів.  Ми  його голосували, раз уже

 направляли.  Це  вже...  Скільки? А, одна третина. Одна третина.

 Все,  прийнято.

      Відповідно   до   частини  4  статті  4.  2.  2  Регламенту

 депутатські   групи   "Центр"   та   "Державність"  оголошуються

 розпущеними,  у  зв'язку  з  тим,  що  склад  їх  став  менше 25

 депутатів.

      Депутатська  група  "Незалежні" повідомляє про входження до

 її складу   народного  депутата Рудика  Івана  Леонтійовича.

     Депутатська    фракція   "Соціально-ринковий   вибір"   -про

 входження  до  її  складу  народного  депутата  Германчука Петра

 Кузьмича.

      Ви  були  в округах, одержали на руки проекти документів на

 цей тиждень і на наступний місяць, графік проведення засідань.

      Якщо в вас є якісь міркування, пропозиції, заяви тощо, будь

 ласка, запишіться на виступ. 25 хвилин, і 5 хвилин на з'ясування

 питань щодо прийняття рішень, коли будуть такі пропозиції.

      Будь ласка.

      Петренко, прошу.

 

      ПЕТРЕНКО.

 

      Уважаемые   коллеги,   уважаемый   Александр  Александрович

 (Петренко,    Перевальский    избирательный    округ,    фракция

 коммунистов)

      Я  хочу  сегодня  остановиться  в своем выступлении на трех

 вопросах.

      Первый.  Это  по-прежнему  осложняется  ситуация с выплатой

 населению  пенсий и субсидий, заработанных долголетним трудом. К

 сожалению,   принято   решение  Правительства,  что  эти  пенсии

 разрываются: выплачивается то 60, то 40 процентов. Это, в первую

 очередь,  вносит  неразбериху в само пенсионное снабжение. Очень

 нестабильно   работают   органы,  которые  занимаются  разноской

 пенсий.

      Второе.  Это  вносит  хаос среди самих пенсионеров, вызывая

 недоверие и к Правительству, и недоверие к денежной реформе.

      Поэтому,  этот  вопос нужно пересмотреть и обязательно этот

 вопрос  должен быть............ пенсия должна выплачиваться один

 раз в месяц.

      Второй  вопрос.  К  сожалению, средства массовой информации

 несут   необкективный   характер  по  выплате  заработной  платы

 шахтерам.  Когда  высокие чины у нас сегодня говорят, что бюджет

 рассчитался  с  заработной  платой,  -да, это так. Но ни один из

 высокопоставленных  чиновников  не хочет сказать, что в бюджете,

 который   был   навязан  Правительством,  которое  президентская

 команда  поддерживала,  содержит  только  30 процентов требуемой

 суммы для нормального обеспечения работы угольной промышленности

 и  сегодня,  когда мы переходим к бюджету, этот вопрос мы должны

 всем Верховным Советом решать так, как он требует этого решения.

      И последний вопрос, Александр Александрович. Это -серьезное

 положение, которое сложилось в сельском хозяйстве. На сегодня мы

 к сожалению очень часто слышим из уст президентской команды и от

 Премьер-министра   что   у  нас  приоритетом  является  сельское

 хозяйство,   а  в  сельском  хозяйстве  -это  животноводство.  К

 сожалению  из  тех  средств,  которые  выделены  в  бюджете - 89

 миллионов  гривен - на программу селекции, выплачено только 100,

 то есть 17 процентов, поэтому мы уже сегодня закладываем то, что

 наше животноводство будет полностью истреблено уже к этому году,

 к  концу,  потому  как   племенная  продукция не выпускается, не

 проводятся  разработки  и не выделяются средства для поддержания

 собственного  производителя,  и  в частности тех хозяйств, много

 хозяйств, которые имеют опыт работы и мировой опыт работы, им не

 выделяется средства на племенное хозяйство.

      Я  бы  попросил  вас, Александр Александрович, и всех своих

 коллег  уделить этим вопросам, именно в октябре месяце серьезное

 внимание.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Петренко. Круцик. Моісеєнко, вибачте.

 

      МОІСЕЄНКО

 

      Фракция коммунистов.

      Я  прошу  передать  моему  товарищу  по  фракции  Охрименко

 Константину Александровичу слово.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      МОІСЕЄНКО. Почему не передают? Я же попросил.

 

      ОХРИМЕНКО.  Уважаемый  Александр  Александрович,  уважаемые

 коллеги,  все  мы  скехались  здесь из округов, у нас вообщем то

 одни мысли, провели встречи, провели приемы. Уверен, большинство

 депутатов  задают  сегодня  вообщем то один и тот же вопрос: что

 происходит?  Говорят,  нужно  сдерживать эмоции. Как это сегодня

 сделать?  Я  обещал  донести  боль  своих избирателей Верховному

 Совету, что и делаю.

      Конституция  вступила  в силу, люди задают вопрос: работают

 ли  статьи  46,  48, 102, 27, 43? Мы просим, чтобы Президент как

 гарант  Конституции  дал  пояснение  в чем заключаются гарантии,

 когда  практически идут повсеместные нарушения элементарных прав

 человека.

      Обращаюсь  к  испонительной  власти -почему сегодня во всех

 средствах  массовой  информации идет самая настоящая неприкрытая

 циничная брехня как  сегодня   прекрасно  живет  народ Украины.

      Например,     из    своего    округа    города    Дружковки

 Константиновского  района  Донецкой  области  хочу  сказать, что

 сегодня  практически  50 процентов долгов за энергоносители -это

 долги  прошлого года. Нам  нужно   думать  что делать.

      Почему   такой  сегодня  дисбаланс  сложился  в  доходах  и

 расходах?  В  чем  вина  сегодня  граждан  Украины,  не платящих

 за  коммунальные услуги, когда зарплпта, пенсии не выплачиваются

 по  несколько  месяцев?  Почему  учитель,  врач  сегодня  должен

 платить  штраф за проезд в общественном транспорте, когда он сам

 не  получает  по  несколько месяцев зароботной платы? Что думают

 студенты   о   государстве,   которое  выплатило  последний  раз

 стипендию в прошлом  году?

      Кто-нибудь    из    исполнительной    власти   может   дать

 вразумительный  ответ  что  будет с этими долгами? Сколько можно

 обманывать  людей?

      Мы  входим  в  зимний  период,  может, уже соответствующими

 службами  подсчитано  насколько  уменьшится  население  Украины?

 Лавина   неплатежей   на   энергоносители   нарастает.   Требуем

 вразумительного  ответа  не  для  себя -для граждан Украины. Что

 делать и как выживать?

      Что  выбирать ветеранам: замерзать от холода или умирать от

 голода?

      Как  быть  с  компенсационными  сертификатами?  Всем же уже

 понятно, что  это  вообщем-то обман  народа.

      Скажете,  накаляю  страсть.  Нет,  это  реалии.  Реальность

 сегодняшнего   дня   -это   сворачивание   социальных  программ,

 реальность    дебилизации   молодежи,   реальность   уничтожения

 ветеранов,  реальность  уничтожения  собственной  промышленности

 сельского хозяйства.

      Эти  выводы мы сделали ранее и они подтверждаются при нашем

 общении  с  избирателями.  Люди  кричат, думают, что они об этом

 громко  скажут  и 23 октября в День Всеукраинской акции протеста

 против  нынешней  политики.

      И  это  тоже  реальность.  Хотелось,  чтобы  это  понял  ит

 Президент, и Кабинет  Министров.

      И  последнее, одним штрихом, - закрытие шахт. Мы высказываем

 предостережение  слишкмо  ретивым,  я  только  цитирую цитату из

 одного   документа,   Всемирный   банк   развития:   "Социальное

 последствие  шахт  -  неизведанная   территория".

      Давайте  все  будем  думать  над  этой  цитатой.

 

      ГОЛОВА.  Дякую,  будь ласка,  Круцик.

 

      КРУЦИК. Прошу передати слово Омельченку.

 

      ГОЛОВА. Прошу.

           (Ш у м  у  з а л і)

       Він  сказав,  що    вже  Омельченко.

 

      ОМЕЛЬЧЕНКО. Шановні  колеги,  дорогі  співвітчизники!

      Ви   тільки  що  почули,  в  якому  стані  знаходиться  наш

 український  народ: по три, по чотири і більше місяців робітники

 вчителі,  лікарі  не  отримують  заробітної  плати, студенти -по

 року.

      Керівництво   держави,  керівництво  Урядо  обіцяло  вам  і

 Верховній  Раді  України  погасити ці борги до 1 вересня."Коштів

 немає",- відповідають  нам  всі.

      Наша Комісія може запропонувати, де знайти ці кошти.

      Зроблений  аналіз  з  приводу  схованих  валютних коштів за

 кордоном  як  юридичними,  так  і фізичними особами -громадянами

 України,  які  не  маючи  дозволи  Національного  банку  України

 сховали  валютні  кошти  за  межами нашої  держави.

      Я  назву  вам  тільки  одну цифру: лише по бартерним угодам

 сховано  за  межами України валюти на суму біля півтора мільярди

 американських  доларів,  які не  повернуті  в  Україну.

      Нашою Комісією також знайдені валютні рахунки різноманітних

 посадових  осіб,  що  без  дозволу  Національного  банку України

 відкрили  валютні  рахунки за  кордоном.

      Я  також,  як  і  ви,  тиждень  пробув на виборчому округу.

 Робітники   КРАЗу,  наприклад,  за  останніх  два  тижні  робили

 декільки страйків, вимагаючи виплатити те, що вони заробили.

      Людям  просто  ні  на що  жити.

      Я   прошу,   шановні   колеги  депутати,  дати  протокольне

 доручення  нашій комісії на майбутньому тижні, щоб ми розглянули

 на  сесії  Верховної  Ради  України  питання  про створення двох

 депутатських комісій. Одна, -це буде депутатська слідча комісія,

 яка  створить  слідчу оперативну групу, для розслідування фактів

 незаконного   відкриття   і   користування   валютних   рахунків

 посадовими  особами  нашої  держави.  І друга спеціальна комісія

 контрольна,  яка  б контролювала повернення валютних коштів, які

 сховані  юридичними  особами.  Тому  що зараз навіть виношуються

 ідеями,  ну,  просто  так,  все  гамузом.  Амністувати  і те, що

 пограбовано, щоб залишилося тим, які сховали всі валютні рахунки

 за кордоном.

      І  на  завершення.  Шановний  Олександре  Олександровичу, я

 прошу вас прискорити розгляд питання про тих народних депутатів,

 які  до  цього  часу знаходяться в двох і трьох кріслах, щоб всі

 оприділились   і  працювали.  Ми  прийняли  відповідне  рішення,

 відповідно Конституції.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Угаров.

 

      УГАРОВ.  Генадий  Угаров,  Мелитополь,  Социальный рыночный

 выбор.

      У  меня вопрос, не вопрос, а информация следующего порядка.

 Мною   был   направлен   депутатский   запрос   Премьер-министру

 Лазаренко. Ситуация, которая сложилась в городе Милитополе после

 взрыва одного из домов, газ взорвался.

      Кабинет   Министров   по  согласованию  с  нашей  бюджетной

 комиссией   должен   был   выделить  126 миллиардов,  еще  тогда

 карбованцев,   на   возмещение,   так   сказать,   востановление

 последствий, но деньги так и не пришли.

      Возникает  резонный  вопрос,  а для чего у нас тогда служит

 резервный   фонд   Кабинета  Министров,  как  не  на  ликвидацию

 последствий  катастроф и аварий? И почему так долго затягивается

 этот вопрос?

      Я  хочу  настоять на том, что меня интересует не письменный

 ответ,  не  столько  письменный  ответ, сколько реальное решение

 этого  вопроса.  Я  прошу  дать протольное поручение, потому что

 очень  давно  уже  нет  запроса. Видно наши деньги из резервного

 фонда  уходят,  наверное,  на  какие-то  другие  цели,  а  не на

 востановление последствий  катастроф.

      Далее. Возникает у моих избирателей и у меня лично вопрос к

 Кабинету  Министров,  что  пора  уже  начинать  диференциоровано

 подходить  к начислению пенсий. Потому что этот вопрос беспокоит

 очень  многих пнсионеров и людей. Пора уходить от уравниловки, а

 устанавливать  старый  порядок  начисления  пенсий  по годам, по

 стажу  работы,  потому  что несправедливость вносит определенную

 напряженность и обижает очень многих заслуженых людей.

      Оставшее время прошу передать Терцу, округ 187.

 

      ГОЛОВА. Вибачте мені. Треба або час передавати, або...

 

      УГАРОВ.  Я время передал оставшееся. Там еще полторы минуты

 было.

 

      ГОЛОВА.  Час не передається, передається право. Будь ласка,

 не ображайтесь. Кириченко.

 

      КИРИЧЕНКО.   329   Лохвицький  виборчий  округ,  Полтавська

 область, Кириченко.

      Шановний  Олександр  Олександрович!  Шановні колеги народні

 депутати!  Тільки що ми всі побували у своїх виборчих округах. І

 не  говорити  про  те,  про що говорять сьогодні люди, навіть не

 тільки  говорять,  а  вимагають  від нас, ми не можемо. Я теж не

 хочу,  щоб  говорили тут про якесь нагнітання обстановки, але не

 зачитати  про  деякі  ті  звернення, які поступають до кодного з

 нас, я просто не маю права сьогодні.

      Один  із  листів,  який  просять мої виборці зачитати пану

 Президенту.

      "Пане  Президенте!  Звернутися до вас нас змусили нестерпні

 умови  життя. Ми, пенсіонери за віком, безробітні, інваліди I та

 II  групи  по зору загнані в глухий кут економічним курсом, який

 здійснюєте  ви  і  ваш  Уряд.  Ми  повірили  вашій передвиборній

 програмі,  де  ви  зазначали першочерговим завданням забезпечити

 населення  України  продовольством  та  ліками, вжити необхідних

 заходів  по  зупиненню  катастрофічного  падіння життєвого рівня

 населення,    забіганню    масовому   безробіттю,   забезпеченню

 свуоєчасної виплати пенсій.

      А  що  ми  маємо в результаті вашої діяльності? Наші пенсії

 мізерні,  та  й ті виплачуються несвоєчасноі не повністю. Так за

 серпень,  коли  всі  займаються заготовкою продукції на зиму, ми

 одержали  по  4-6  гривень, а деякі по 60 копійок, а за вересень

 лише  60  процентів  пенсію,  тобто  близько  20-25 гривень. При

 належних  цінах  на  квартирно-комунальні послуги, цих грошей не

 вистачає  навіть  на хліб та молоко. Та й хліб різко підскочив у

 ціні.  Ми,  як і більшість трудящих України, в тому числі і наші

 діти,  втратили  роботу.  Внаслідок  чого  ми, наші діти й онуки

 змушені жити на наші жебрацькі пенсії.

      Навіть інваліди I групи, учасники Великої Вітчизняної війни

 позбавлені можливості придбати ліки безкоштовно або на пільгових

 умовах.  От  і  вимирає  старше  покоління від холоду, голоду та

 відсутності  або  недоступності ліків, за що вас і ваше оточення

 народ  влучно  окрестив  "моротворцями".

      Так  чого  варті  ваші передвиборні обіцянки і кому служить

 ваша  економічна  політика сьогодні?!

      Ми вимагаємо виконання вашої передвиборної програми і як...

 і  якщо  ви  з  якихось  причин  не  хочете  чи  не можете цього

 розробити,  то добровільно подайте у відставку. Інакше ми будемо

 ініціювати  її   знизу".

      Десятки підписів ветеранів, пенсіонерів з міста Пирятина.

      До  мене  також  звернувся колектив філіалу ь3 Полтавського

 УТОСа   (...........)   інваліди   по  зору,  які  вимагають  не

 ліквідовувати пільги інвалідам і виплачувати вчасно пенсії.

      Звернувся  колектив  Пирятинського комбінату хлібопродуктів

 про  те,  що  ми  повинні...  Я  закінчую...  повинні розглянути

 негайно  зміни  до  пенсійного  законодавства  в  тому плані, що

 стосується  врахування  трудового  стажу при нарахуванні пенсії.

 Аналогічне   звернення   є  від  Швирьова  Івана  Митрофановича,

 інваліда  з  міста  Пирятина. І   десятки  інших  звернень.

      Я  б хотів, щоб ми зреагували все-таки на ці звернення і...

 

      ГОЛОВА. Вінський, будь ласка.

 

      КИРИЧЕНКО. ... і  приймали  відповідні  рішення.

 

      ВІНСЬКИЙ.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!   Шановні   народні

 депутати!  Вінський,  Соціалістична     фракція.

      Я  би  хотів  привернути  увагу депутатів Верховної Ради до

 систематичного порушення конституційних прав громадин України.

      Ми  приняли  Конституцію.  На  жаль,  процеси,  які  йдуть,

 показують,  що  з першого дня взятий курс на порушення цих прав.

 Тому  я  хотів, Олександре Олександровичу, щоб ви дали доручення

 відповідній  комісії,  пока в нас нема Конституційного суду, щоб

 комісія  відсліджувала  ці  процеси  і  щоб  Верховна Рада могла

 реагувати  на  порушення конституційних прав і свобод громадян і

 особливо   в частині  заробітної  плати  і  пенсій.

      Друге.  Ми  повинні  вирішити  питання  професійної  роботи

 Верховної  Ради, і необхідно прискорити подання в суд матеріалів

 по   тих   депутатах,  які  сьогодні  знаходяться  в  структурах

 виконавчої  влади. І цю роботу ми повинні зробити негайно з тим,

 щоб  Верховна  Рада  в  кінці  кінців  також  виконувала  вимоги

 Конституції України.

      Третє. Вважаю за необхідне, щоб ми цієї неділі зосередились

 на політичних питаннях: Конституційного Суду, рахункової палати,

 формування   Закону   "Про  місцеві  Ради",  Кабінет  Міністрів,

 виборчого закону.

      На  жаль,  в  переліку  питань  ці  питання  віднесені дещо

 пізніше.  І  я  вважаю,  що без формування законодавчої бази для

 діяльності  структур  влади  ми  доведемо  до  кінця  ситуацію в

 Україні,   оскільки  сьогодні  влада  виявилась  так,  що  після

 прийняття  Конституції  ми  розрушаємо  систему  влади  в  нашій

 державі. Необхідно законодавчо ці питання негайно відрегулювати.

      Нам  роздали  програми  Уряду,  бюджет.  Але  ми повинні ці

 питання розв'язувати чітко в зв'язку одне з іншим.

      Тому  наша фракція пропонує, що ми повинні встановити чітку

 черговість розгляду цих питань економічних.

      Перше.  Програма  Уряду.  Ми  повинні  або прийняти її, або

 відхилити.

      Потім,  ми  повинні  сформувати  чітко  законодавчу базу по

 податках  з  тим,  щоб  всі  знали, яка буде податкова система в

 слідуючому  році.  І тільки після цього ми можемо вирішувати всі

 питання, пов'язані з бюджетом.

      Ми  вносим  таку пропозицію, що слід об'єднати зусилля всіх

 груп,  які  створені  і  в  Верховній  Раді,  і  при Президенті,

 Кабінеті   Міністрів  щодо  податкової  політики.  Об'єднати  ці

 зусилля так, як це було при прийнятті Конституції, і зробити все

 необхідне,  щоб  ми  реально,  дійсно,  внесли необхідні зміни в

 законодавчу  базу  зараз  і  зробили все, щоб ми мали податковий

 кодекс найближчим часом.

      І  останнє.  Щодо  порядку  роботи нашої Верховної Ради. На

 жаль,  ми  не задоволені результатами нашої діяльності в вересні

 місяці.

      Тому наша фракція пропонує, щоб ми в більш жорсткому режимі

 працювали  в  жовтні  місяці.  Ми  вносимо  пропозицію, щоб і цю

 неділю, і слідуючу неділю ми працювали в сесійному режимі, маючи

 на  увазі,  що  понеділок  і  вівторок  -це  робота в комісіях і

 фракціях,  середа, четверг і п'ятниця -робота в сесійному режимі

 для  розгляду  тих  питань,  які  сьогодні  назріли  і які ми не

 встигаємо розглядати.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Тітенко.

 

      ТІТЕНКО

      Уважаемый  Александр  Александрович,  сколько  месяцев  уже

 прошло  со  дня принятия Конституции? Я хочу конкретно сказать о

 статье  53,  где  идет,  что  держава  забезпечу, значит, повную

 освіту   середнью   освіту.  По  сегодняшний  день  учителям  не

 выплачена  заработная  плата,  по сегодняшний день продолжается,

 зхначит,  по  сути  дела  геноцид  пенсионерам, сегодня, значит,

 школы  не  подготовлены  к осенне-зимнему периоду, нет угля. Что

 сегодня ложится в сельской местности постоянно отключается свет,

 что   ложится  сегодня  на  коллективные  сельхозпредприятия  по

 обеспечению,  значит, углем и всем необходимым, питанием и самое

 главное,   что   уже  сегодня,  уже  с  этого  месяца  обязывают

 коллективные  сельхозпредприятия главы администраций выплачивать

 заработную плату учителям.

      Вы мне скажите: так какую мы принимали Конституцию? Я хотел

 бы  сегодня  еще задать один вопрос: те товарищи, которые и паны

 находились  в  этом  зале,  вот,  постоянно  находятся, но когда

 принималась  Конституция,  их  в этом зале не было, и сейчас они

 сильно   отстаивают   Конституцию.   Я   считаю,   что   на  дне

 правительства  мы должны поставить конкретно вопрос о том, чтобы

 заслушать,  и  не только звит и информацию, но о том, чтобы хотя

 бы  от  фракции,  хотя  бы от фракции мы могли принять участие в

 обсуждении,  а тогда принимать решение конкретное по, значит, по

 дню правительства.

      Второй  вопрос,  значит,  я считаю, что на сегодняшний день

 фракции,   значит,   и   та   нарада,  которая  проходит  каждый

 понедельник,   значит,  на  фракциях,  она  не  приносит  своего

 конкретного результата, потому что конкретно, ну, не обсуждаются

 те  вопросы, которые должны мы должны в течение недели обсуждать

 не  только  в  этом  зале,  но  и  в комиссиях. У нас есть такие

 комиссии,  которые  дейтвительно, значит, и в перерывах, и после

 работы, значит, собираются, вот, принимают законы. Но есть такие

 комиссии,  которые  не  могут  2-3  закона  принять  даже за всю

 сессию. Вот...

      Поэтому я счиал бы, что столько нам комиссий этих не нужно.

 И  нужно  анализировать  работу  этих  комиссий, потому что есть

 члены  комиссий  -по 30, по 40 человек, и комиссия уже за 2 года

 не  приняла  ни  одного  закона...  Я,  в  частности, хотел бы и

 сказать и по нашей, аграрной Комиссии, значит, тоже. Мы никак не

 можем  сегодня  принять  уже  в  конце-концов  Закон  по  земле.

 Понимаете?  Поэтому  я  считаю,  что  нужно  все-таки  нам  тоже

 подводить  хотя  бы в межсессионный период подводить работу этих

 комиссий и...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  Дякую. Шестаков.

 

      ШЕСТАКОВ

      Спасибо,  Александр  Александрович.  Прошу  передать  слово

 Самойлик.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

 

      САМОЙЛИК К.С.

      Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги!

      І  настрій  у  мене  такий  же,  як  і  у всіх моїх колег -

 повернулись із округів і бачимо, що жахливий стан у всьому... Не

 тільки  про те, що говорив Валерій Георгійович, а самий жахливий

 стан  -це  сьогодні вчителі, лікарі й пенсіонери. І ніякі хзаяви

 ні  Президента,  ні  Кабінету Міністрів про термінову ліквідацію

 заборгованості  шодо виплати заробітної платні, пенсій -люди вже

 не  вірять,  та  і  ми  про це їм говоримо, бо бачимо, що просто

 людей  дурять!.. Люди сьогодні, дійсно, доведені до відчаю... На

 місцях   уже   створюються   комітети   соціального   захисту  і

 працівників  освіти,  і  пенсіонерів,  але від кого захищатися?!

 Захищатися від держави рідної, від Батьківщини?! Від того курсу,

 який сьогодні проводиться в нашій державі?!..

      Сьогодні,  Олександре  Олександровичу, мені здається, що на

 самому  вищому рівні в нашій країні треба продумати про спасіння

 не тільки окремих категорій нашого населення, а про спасіння тих

 людей,  хто  має  просто...  надію  просто  на  чесно  зароблену

 копійку.

      4  жовтня  в  Києві  о  15  годині  відбудеться пікетування

 Кабінету  Міністрів.  В  вимоги  одні-змінити  курс в соціальній

 сфері, відмінити Постанову Кабінету Міністрів від... номер 1033,

 яка  дійсно дискримінує наших дітей, наших вчителів, та і будемо

 говорити взагалі громадян нашої України.

      Олександре  Олександровичу, скажіть, будь ласка, хіба можна

 латати діри за рахунок дітей, вчителів і пенсіонерів? Ну треба ж

 ці питання  вирішувати не таким  чином.

      І тому 6 числа всі вчителі нашоюї країни приїздять знову до

 Києва,  де  звкернуться і до вас, і до Президента, і до Кабінету

 Міністрів,  тут буде проведена акція протесту. Але нащо доводити

 людей  до  такого  стану? Я ще раз задаю питання: яка ще держава

 латає дірки Державного бюджету виключно ща рахунок дітей, старих

 і матерів?

      Тому  я просила би, щоби ці питання і вашої діяльності і ми

 заслухали,  мабуть, і звіт Кабінету Міністрів з цього питання, і

 Міністерства освіти і прийняли наше рішення, наші постанови. Але

 треба   сьогодні   заборонити   нам   використовувати   або   не

 використовувати  ті  статті  Конституції,  які  ми  тут  з  вами

 відстояли, коли  приймали  цей Основний Закон.

 

      ГОЛОВА. Смірнов.

 

      СМІРНОВ

      61 виборчий округ, Спілка українського народу.

      Дякую.  Шановні  колеги   народні  депутати, чи не здається

 вам,  що  ми,  займаючись  тут  неплідними дебатами і прийняттям

 законів,  які  ніхто  не  виконує  і  не  збирається виконувати,

 об'єктивно  на плід того, що відбувається у державі, стали разом

 із   Президентом   і   урядом,   співучасниками   злочину,  який

 називається  геноцид  проти  власного  народу  і  який  юридично

 кваліфікується  Кримінальним  кодексом  відповідно  до його 56-ї

 статті, як "Державна  зрада".

      Судіть  самі,  заборгованість  по  виплаті пенсії, зарплати

 бюджетникам,  проти  всі  запевнення  уряду  не  скорочуються, а

 зростаються ....... в 3, 4, 5  місяців.

      До  речі, не  виключено, що бюджетникам не сплатять борг, а

 переведуть  його  на  ощадні книжки без права одержання протягом

 невідомого  терміну.  В  результаті  зараз  люди,  величезна  їх

 кількість в повному  розумінні слова не мають, що їсти.

      Приклад:  вчителька-пенсіонерка  з  40-річним стажем роботи

 тиждень не може купити, бо немає за що, буханець хліба і на очах

 непорушного  хворого на рак чоловіка свого намагається покінчити

 життя  самогубством.

      Підприємства  зупиняються,  люди  опиняються  на вулиці без

 засобів  до існування.

      Щоб  вижити  треба  ставати або спекулянтом або бандитом. У

 жовтні   чи   не   всій   Україні  "тимчасово"  (в  лапках)  "до

 стабілізації  ситуації" закривають дошкільні дитячі заклади. З 1

 грудня  планують  припинити  навчання  в більшості шкіл. Звісно,

 вчителі  підуть в неоплачувану  відпустку.

      Закривають або вдвічі скорочують кількість ліжок в лікарні.

 Медсестри, лікарі, в першу чергу пенсійного віки, опиняться  без

 роботи.  Все більше і більше урізають пільги тим же пенсіонерам,

 чорнобильцям,  інвалідам,  в тому  числі  і війни.

      Електроенергію уже зараз вимикають по 5-6 годин на добу. А

 що буде  взимку,  так  само, як з опаленням житлових приміщень?

 Страшно  уявити.

      Таких  прикладів  безліч. По всій Україні жахливим тлом для

 переможних  фанфар  радіо  і телевізійної брехні є плач і стогін

 людей.  Складається враження, що виконавча влада або не розуміє,

 чи не хоче через байдужість розуміти, що відбувається в державі.

 Або  умисне  веде державу до ситуації, коли деструктивні процеси

 стануть   незворотніми,   сподіваючись,   що  голодні  бунти  не

 відбудуться чи що їх вдасться легко придушити. Вибачте мені, але

 говорити  про хочеться   винятково  матом.

        Верховна  Рада  не  може  бути  байдужою  до  катастрофи.

 Патріотизм не полягає в тому, щоб заплющувати очі на реальність,

 демонструвати  світу,  що  в  нас  гаразд,  коли  все валиться і

 радісно співати "Ще не вмерла України", коли вона вмирає.

      Треба  вживати  термінових заходів для поліпшення ситуації,

 інакше  буде  просто  пізно. Верховна Рада не повинна дозволити,

 щоб  до  неї  ставились, як  до  непотребу.

      Я  пропоную відповідно до пункту 8 і 34 Статті 85 та пункту

 2  Статті  106  Конституції  України  проголосувати,  треба  150

 голосів,  пропозицію  Президенту  не  пізніше 8 жовтня терміново

 виступити  перед  парламентом  з  позачерговою доповіддю, чи там

 сказано  посланням  про внутрішню ситуацію в Україні. Прошу вас,

 шановний Олександре Олександровичу, поставити це на голосування.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Дякую.   Беруться   до   уваги   всі,  зрозуміло,

 зауваження,  що тут прозвучали всіма. А те, що потрібно вирішити

 і взяти до  плану роботи, давайте порадимося.

      Пропозицією   Петренко   вони   охоплюються  питанням,  яке

 включене  до порядку дня на четверг. У вас є записана інформація

 Уряду  стосовно  ситуації  в  агропромисловому  комплексі  і так

 зокрема  буде  інформація  роздана вам про компенсації витрат на

 соціальну сферу.

      Пропозиції  Охріменко  зрозумілі,  вони  виражають  по суті

 загальну  ситуацію  в  державі, але тут не передбачається окреме

 голосування.

      Пропозиція  Омельченка  відносно комісії, вона знайде гроші

 за  кордоном  і  так  дальше.  Ну,  по-перше,  ваша  комісія має

 надзвичайні повноваження, заберіть ці гроші. Потім про створення

 двох  слідчих комісій, вносте пропозицію, будемо розглядати. Але

 ви  маєте  сьогодні  функції  власне слідчої комісії. Тому ви не

 називайте  просто  різноманітних  посадових осіб, а називайте по

 прізвищах  цих посадових осіб і забирайте гроши, повертайте їхдо

 України.

      Відносно  сумісників.  Він і Вінський поставили питання про

 депутатів-сумісників.  Я  зобов'язанний  вас  проінформувати, що

 готуються і частина подана матеріалів до суду відносно суміщення

 посад  в супереч Конституції. А саме, народні депутати щодо яких

 надіслані  документи  на  розгляд  Київського  міського суду про

 позбавлення  їх  депутатських повноважень: депутати Бондаренко з

 Київа, Бородіч, Гладуш, Засуха, Костенко, Скіпальський. На групу

 депутатів   підготовленні  документи  для  передачі  на  розгляд

 Київського  міського суду і вони будуть надіслані ближчим часом,

 тобто   сьогодні,   сьогодні-завтра:  Боделан,  Бойко,  Бутейко,

 Волковецький,  Дьомін,  Загородній,  Кальник, Кравчук, Водинець,

 Філіпчук,  Шпек, Яковенко. Я кажу, що будуть, тому що є питання,

 воджносно,  скажем,  того ж Волинця, який розрахувався там ніби-

 то,  на роботу до нас не перпейшов. Нехай скоріше прискорює, хай

 вирішує  це  питання  і  так само інші депутати ще під сумнівом.

 Тому я і кажу, що підготовлені документи будуть направлені, коли

 з'ясована буде ситуація.

      Готовляться  документи  для  передачі на розглядл Київского

 міського  суду  на  депутатів  Бондаренко  (Луганська  область),

 Гурвіц,  Данча,  Карасик  Юрій  Михацлович,  Ковалко, Лазаренко,

 Овчаренко,  Попов,  Севрюков,  Семиноженко,  Спіженко, Степанюк,

 Таранов, Ямковий.

      Знову  ж  таки  частина  з  них  вирішує  питання зараз про

 перехід  на  постійну  роботу  в  Верховну Раду. Я думаю, що цей

 тиждень ще можна  витратити на цю ситуацію.

      Пропозиція  Угарова.  Потрібне пропокольне доручення нашому

 Секретаріату  відносно  запиту  Прем'єр-міністру на........... В

 Мілітополі.

      Я  прошу поставити на голосування протокольне доручення про

 з'ясування  цієї  ситуації.  Але,  власне,  давайте  не будем ми

 голосувати  з  цього  приводу.  Я даю особисте доручення відділу

 контрольному. Проаналізуйте, дайте відповідь Угарову.

      Про  діференціацію  пенції.  В  плані на цей місяць у нас є

 поправки до Закону про пенсії. Юрій Олексійович Буздуган і ви, я

 звертаюся  до  Геннадія  Юрійовича  Угарова, будь ласка, вносьте

 пропозицію,  щоб  ми,  розглядаючи  це питання, внесли уточнення

 щодо  відновлення  порядку пенсійного забезпечення передбаченого

 законом,  а  не  декретами  Кабінету Міністрів. І тоді буде, хай

 невелика  пенсія,  але  вона  буде  диференційована.  Хто  менше

 працював,  буде  менше  одержувати, хто працював краще і більше,

 той буде відносно більше одержувати пенсію.

      Будь  ласка,  вносьте  цю пропозицію про докучення Кабінету

 Міністрів,   вірніше  про  припинення  дії  того  декрету,  який

 припинив діференціацію пенсії.

      Кириченко.Заява була зроблена.

      Пропозиція Вінського відносно порушення конституційних прав

 громадян.

      Я  звертаюся  до комісії Буткевича Володимира Григоровича -

 взяти  на контроль питання, пов'язані з захистом прав громадян і

 в  порядку,  передбаченому  нашою Конституцією і законодавством,

 визначити  форми  організації   захисту цих прав.

      Професійний статус депутатів я з'ясував. Я дав інформацію з

 цього  приводу.

      Відносно   важливості   законів   про  Конституційний  Суд,

 Рахункову  палату,  Кабінет Міністрів. Ці питання в більшості на

 цей  тиждень  стоять.  Частина  -дещо пізніше. Ми з'ясовували ці

 питання  з  головами  комісій  і тому вони в такій послідовності

 передбачені.

      Рада   фракцій   теж  розглядала  це  питання.

      Відносно   податкової   політики.  Робоча  група  створена.

 Причому  ініціативно  працюють не одна робоча група. Будь ласка,

 всі,  хто  має  бажання,  долучайтеся  до  цієї  справи  і  ваші

 пропозиції  всі  будуть  враховані. Але це повинна бути системна

 серйозна  робота.

      Я  хочу  сказати,  ну в порядку інформації, для депутатів і

 для  тих,  хто  нас слухає, що податковий кодекс -це надзвичайно

 складна  справа  і  не  так  швидко  його  можна  зробити. Бо ми

 сьогодні   маємо   тільки   півтори   тисячі  сторінок  переліку

 документів,  якими  керується податкова інспекція при справлянні

 налогів,  податків. І тому, ви розумієте, що замінити все це -це

 приблизно  десь  до  100  тисяч  сторінок  тексту  на податковий

 кодекс,  який  повинен  вмістити  десь  приблизно півтори тисячі

 сторінок,  або  тисячу  сторінок.  Це не така проста справа. Але

 робити над цим і концептуальні закони принаймні ближчим часом ми

 повинні   уже  до  прийняття  Кончтитуції  внести  відповідну  ь

 корекцію до  податкового  законодавства.

      Фракція   соціалістів  пропонує  весь  місяць  працювати  в

 сесійному  режимі.  У вас на руках є розданий графік. Ви бачите,

 що  3  тижні  тут  передбачено  на жовтень працювати в сесійному

 режимі.  Якщо  ви підтримуєте фракцію соціалістів, будь ласка, я

 ставлю  на  голосування  цю пропозицію.

      Я ставлю  на голосування.

 

      "За" -

      Рішення,  пропозиція  не  підтримана, оскільки, оскільки ми

 проголосували  вже  режим  роботи  на  цю  сесію, і тут потрібна

 більша кількість голосів.

      Пропозиція  Тітенка  не  потребує голосування, так само, як

 заява Самойлик Катерини Семенівни.

      Відносно  ситуації  з  учителями, ми, як ви пам'ятаєте, два

 тижні  тому  прийняли  постанову,  де звернулися до Президента з

 приводу    відміни    порушень    Конституції   в   відповідному

 розпорядженні чи постанові Кабінету Міністрів.

      Я сподіваюся на те, що Президент повинен відреагувати на цю

 постанову.

      Відносно  звіту  Кабінету  Міністрів.  Будь  ласка, з цього

 приводу  щодо ситуації в освіті готуйте пропозиції до Дня Уряду.

 Фракції  до першого числа можуть запропонувати ці пропозиції, ці

 питання. Будь ласка, підготуйте, і вони будуть, я думаю, включені

 в порядок дня.

      Пропозиція  депутата  Смірнова  про  те,  щоб звернутися до

 Президента  стосовно  позачергової  доповіді про соціальний стан

 населення.  Так  я  розумію?  Чи  соціально-економічний  стан  в

 Україні.

      Прошу  уваги!  Ставиться на голосування пропозиція депутата

 Смірнова  про  звернення до Президента з приводу виступу його на

 сесії  Верховної  Ради  8  жовтня  з  питанням,  з  позачерговою

 доповіддю  про  соціально-економічний  стан в Україні. Ставлю на

 голосування цю пропозицію.

      За чим черга стоїть там, будь ласка?

 

      "За"

      Рішення прийнято.

      Будь  ласка, Секретаріат, підготуйте листа з цього приводу.

 Я підпишу як Постанову Верховної Ради.

      Слухається  питання  про  перелік питань, ні, ні, в порядок

 дня...

      Давайте  так, добре, добре, про перелік питань для розгляду

 Верховної  Ради  у  жовтні  96  року, у жовтні 96 року. Я вчора,

 вчора   ми   проводили  зустріч,  нараду  керівників  комісій  і

 засідання  погоджувальної  ради фракцій. На мій погляд, я ще раз

 уважно  проаналізував цей перелік питань, він враховує практично

 всі  зауваження,  себто  зауваження  комісій  і фракцій. Чи є ще

 якісь доповнення, уточнення? Запишіться, будь ласка, запишіться,

 будь ласка.

      Враховуючи те, що питання обговорено в комісіях і фракціях,

 і  від  імені  комісій  і  фракцій  вносилися  пропозиції,  вони

 враховані   в  цьому  переліку,  будь  ласка,  15  хвилин  і  ще

 додатково. Петренко, прошу.

 

      ПЕТРЕНКО. Уважаемый Александр Александрович, мы рассмотрели

 уже повестку дня предложенную, и очень интересный вопрос: почему

 у  нас  неоднакратно  очень  много  об этом говорится в зале, по

 телевидению,  создаются клубы, форумы и не вносится в сессионный

 зал  практически  готовый закон о выборах Верховного Совета, его

 нужно включать на октябрь месяц в Верховный Совет.

 

      ГОЛОВА. Він є в порядку дня.

 

      ПЕТРЕНКО Он там выключен.

 

      ГОЛОВА.  Там не виключений він, подивіться уважно, він з 15

 числа, з 15 по 18 число.

      Стешенко.

 

      СТЕШЕНКО.

 

      Прошу слово передать Симоненко.

 

      ГОЛОВА.  Кириченко.

 

      КИРИЧЕНКО,   329   Лохвицький  виборчий  округ,  Полтавська

 область. Дякую.

      Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги, я вношу

 пропозицію:  в  цьому плані, який стоїть у нас, розклад засідань

 на  жовтень,  такі  питання,  які  стосуються  про  декларування

 доходів,    про   вибори   народних   депутатів,   про   місцеве

 самоврядування;   про   районну,   районну   в  містах  деражвні

 адмініастрації -  поставити  їх  після  заслухрвування  Програми

 джіяльності уряду. Це перше.

      Друге.   Олександре   Олександровичу,  тут  говорилося,  що

 питання  про внесення змін і доповнень до Закону про пенсії (про

 що  я  говорив,  коли  була розминка), воно є в жовтні. Немає. Я

 вношу  пропозицію  і  прошу колег-народних депутатів підтримати,

 внести  це  питання  -воно готове і його треба обговорювати. Тим

 більше,  що єсть дуже багато звернень людей про те, щоб зміни до

 Закону про пенсі ми розглянули в найкоротші  строки.

      І  я  прошу  пропозиції тих народних депутатів, які вносили

 пропозиції  до  жовтня...  до плану роботи в жовтні (там перелік

 питань  -Марченко,  Вітренко)  дати  пропозицію  їм  виступити і

 внести ці пропозиції і поставити на голосування.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Швидкий.

 

      ШВИДКИЙ

      Прошу передати слово Жеребецькому.

 

      ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ. Шановний Голово, шановні колеги!

      Я пропоную включити в порядок денний ще 2 питання. На жаль,

 коли затверджувався місячний план, мені не вдалося виступити...

      Отже, перше питання. Всі ви пригадуєте, що на минулій сесії

 ми  ратифікували угоду між Україною і Ексімбанком Японії про 200

 мільйонів  доларів  позики  Україні.  Крім  того,  там,  якщо ви

 пригадуєте,   було   50   мільйонів   товарного  кредиту,  і  ми

 затверджували   ратами  (кусками  тобто).  Остання  частина  -11

 мільйонів  доларів,  які отримало Міністерство охорони здоров'я,

 ми  не  затвердили,  і  чомусь  уряд  не  поспішає  це  дати  на

 затвердження. Тому я пропоную, щоб уряд відзвітував про витрату,

 власне,  цих коштів (зокрема, товарного кредиту) і приніс нам на

 затвердження  постанову  про  цих 11 мільйонів доларів. Це перше

 питання.

      Друге  питання,  теж дуже важливе. Ми будемо затверджувати

 бюджет. На жаль, чомусь закону про казначейство не має. І всі ви

 розумієте,  що  найбільше  зловживань  зараз  іде  з  бюджетними

 засобами.

      Натомість,  якщо ми б затвердили Закон про казначейство, то

 це означало б, що всі бюджетнір гроші були на одному рахунку.

      Тому  я пропоную терміново звернутися в Кабмін і відповідні

 комісії,  щоб  нам  винесли  проект  Закону  про  казначейство і

 негайно   його затверджувати.

      Я  знаю  т очно, що на місцях робиться все можливе, щоб ціх

 казначейств  не існувало, тому що влада має можливість прекрасно

 обертати ці бюджетні засоби в різних комерційних банках.

      Ну, наприклад, митниця тримає гроші в банку "Аваль", щоб ви

 знали,  дуже   цікава річ.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Терець.

 

      ТЕРЕЦЬ. 187 Токмацький виборчий округ. Дякую.

      На  жаль, мені не вдалося виступити в розминці, але я хотів

 би  ось що зазначити.

      Ми  всі  повернулися  до кругів і де працювали над законами

 про  формування місцевих бюджетів, а також про Закон про місцеве

 самоврядування.

      Хотіли  б зазначити ось що. На місцях дуже важливе значення

 придають цім законам, а в переліку питань, які в нас єсть на цей

 місяць, вони є. Але хотілося б, щоб ці питання були розглянуті і

 я підтримую пропозицію депутата  Кириченка після Дня  уряду.

      І  це, безумовно, повинно бути тим законодавчим актом, який

 повинен  дати  нам  відповідь  нна те, що ми сьогодні говорили в

 залі  про заборгованість по заробітній платі, підготовці до зими

 і  все інше.

      Тому в мене пропозиція............ невідкладність прийняття

 ціх законодавчих актів.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Пономаренко.

 

      ПОНОМАРЕНКО. 422 виборчий  округ, Смелянщина.

      Шановний, Олександре Олександровичу, я пропоную включити до

 переліку  питань,  які  будуть  розглядатись в поточному місяці,

 питання  про  зайнятість населення.

      Ми  прийняли  цей  закон  в  першому  читанні, але сьогодні

 питання  створення  нових  робочих  місць  і  забезпечення людей

 можливістю  отримання  роботи і заробити собі на життя -найбільш

 болючі  і актуальні  ,  особливо для  молодих  людей.

      І  друге  питання. Під час звіту Уряду я пропонував би все-

 таки  заслухати питання забезпечення споживачів електроенергією,

 бо, на жаль, сьогодні відключають не тільки ті господарства, які

 не  розрахувались за електроенергію, але і ті, які проплатили на

 місяць-два-три  наперед,  мотивуючи  те,  що  ми  виключаємо всі

 рахом,   у   нас   немає   можливості   відключити  якесь  певне

 господарство.

      То  я розумію, що це вже проблеми цих енергоустанов, інакше

 ці підприємства будуть просто подавати до суду, так же не можна,

 це  ж  бандитизм. Я  прошу  врахувати  ці  питання.

      Дякую  за  увагу.

 

      ГОЛОВА.  Безуглий.

 

      БЕЗУГЛИЙ.   Я   проглянув   весь  перелік  питань  і  вношу

 пропозицію.  Про  податковий кодекс обов'язково треба приймати в

 жовтні  місяці.  Тому  що то, як податки, які там є на розгляді,

 вони  не  приведуть знову до того, щоб підприємство запрацювало.

 Поки   не  буде  налогового  податку  до  40%  і  не  більше  на

 підприємства,  на  їх  прибуток,  підприємства  будуть стоять на

 місті. А значить, гривна, ту, яку ввели, вона являється обманом,

 саме.............,  вона  впаде.

      Друге.  Я  пропоную  про  відновлення  Закону  "Про виплату

 пенсій" відповідно до стажу роботи людини, а не так, як є.

      І  ще  одне.  Про відміну розпорядження Кабміну про виплату

 40,  4%  пенсій  до  100  гривень.  Хай платять 40 і 60 тим, хто

 пенсію  отримує  18,  20,  30,  40  і більше мільйонів або зараз

 гривень.  А  тим ,  хто  до   100   тривень,  треба  відмінити.

      І ще. Я вважаю, що треба поставити питання про надзвичайний

 стан  молоді  в Україні. Робочих місць немає, стипендії у вузах,

 ПТУ,  технікумах  не  платять по году і більше, на дітей пособіє

 матерям  теж не   виплачують.

      Спасибі.

 

      ГОЛОВА.  Черенков.

 

      ЧЕРЕНКОВ.

      Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги?

      Ситуация,  которая  в  каждом  округе сложилась с невыплатой

 заработной   платы  учителям,  пенсионерам,  врачам,  работникам

 бюджетной  сферы  говорит  о  том,  что  наверно  сегодня  нужно

 Верховному  Совету остановится на минуточку и заслушать Комиссию

 по законности и правопорядку Верховного Совета.

      Я  хотел  бы,  чтобы  вы поставили на голосование и сделали

 этот  отчет или послушали эту комиссию о соблюдении законности в

 Украине  высшими  должностными  лицами,  в том числе Президента,

 Премьер-министра,  отдельных  министерств и ведомств. Потому что

 сегодня  издаются  приказы,  указы,  противоречащие  законности.

 Сегодня  по  Беловодскому  избирательному  округу,  в  частности

 Меловской  и  Марковский  районы учителям поприходили обращения,

 точнее  предупреждения  об  отключении  газа.  Но  действует  же

 законообразование у нас в Украине. Так кто отменял?

      Информация  для людей идет такова, закон о бюджете отменить

 и все остальные законы. Как это так? Ведь это же не сделано, это

 не  отменяется,  так  почему, на основании каких законодательных

 актов  или  нормативных актов на сегодня (у нас уже нормативными

 актами отменяются законы) происходит это.

      Поэтому   я   просил   бы,   чтоб   комиссия   разобралась,

 проанализировала   издаваемые   указы,   наказы  министерствами,

 ведомствами  и  другие  нормативные  акты  и доложила Верховному

 Совету и кое-кто должен понести наказание за это, потому что так

 жить  нельзя дальше: пенсия не выплачивается июнь-июль, начинают

 выплачивать 40 процентов за август. Что это за норма?

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Білас.

 

      БІЛАС І. Г. Шановний Голово, шановні колеги.

      Олександре  Олександровичу,  очивидно  у  вашому  поясненні

 вкралася  маленька  неточність.  Справа в тому, що положення про

 Комісію   з   питань  боротьби  з  організованою  злочиністю  та

 корупцією  до  цього  часу  Верховною  Радою  не  затверджено. І

 повірте, Комісія не має цих повноважень слідчої комісії, на що я

 звертаю увагу, шановні колеги, і прошу підтримати. Без утворення

 слідчої комісії з питань з'ясування повернення чи неповернення в

 Україну  валютних  коштів  ми,  повірте,  не зрушимось із місця,

 навіть при допомозі тих законів, які зараз є. Тому у цій ділянці

 законодавча база ще відсутня.

      Я   тільки   приклад  один  наведу.  Коли  у  відповіді  на

 колективний  запит,  в  тому чіслі і з комісії, Служба Державної

 Безпеки чи Безпеки України дає відповідь, що відомості (зверніть

 увагу), відомості щодо фізичних та юридичних осіб, які незаконно

 відкрили  валютні  рахунки  за  межами  України  відносяться  до

 державної  таємниці. Коли в Кримінальному кодексі України ті дії

 кваліфікуються, як злочинні дії. То це ж парадокс.

      Отже  я  наполягаю від імені комісії включити це питання до

 порядку  денного  на  жовтень  місяць. Це для загального блага і

 держави і нашого суспільства.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Ніколаєнко.

 

 

      НІКОЛАЄНКО.

      Шановний Олександре Олександровичу! Шановні виборці! Дійсно

 порядок  дня  у  нас  дуже  напружений,  але  я  і  наша фракція

 вважаємо,  що  він  неповний  і є така нагальна потреба все-таки

 приблизити  розгляд  Закону  про  Ради.   Оскільки  сьогдні вони

 створені  на  місцях,  а чим займатися, вони фактично не знають.

 Ради та місцеве самоврядування мається на увазі.

      Друге.  Нам  особливо потрібно в зв'язку з цим розглянути і

 приблизити   питання   Закон  про  порядок  формування  місцевих

 бюджетів, оскільки вони вже зараз формуються.

      І  наступне.  Мене, і всіх  депутатів надзвичайно тривожить

 те, що останні дії Кабінету Міністрів ідуть  впоперек  правового

 поля,  а може і в інших напрямках. Навіть проти дуже часто. Якщо

 єсть  нагальна потреба щось зробити, то давайте дамо Уряду якісь

 права в якихось галузях, і хай він тоді там регулює це все, якщо

 він   так  бажає  наводити  порядок.  Але  щоб  кожна  постанова

 протирічила низці законів, цього не може бути.

      І  тому  Закон  про  Кабінет Міністрів негайно нам потрібно

 прийняти  для  того,  щоб була робота, і щоб ми відслідковували,

 щоб було чітке законодавче поле для його діяльності.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Ландик.

 

      ЛАНДИК В.І.

      Шановні  колеги!  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Ми

 прийняли Конституцію, але ми всі розуміємо, що для того, щоб вона

 працювала,  необхідно  більше  50  законів. У березні цього року

 особисто  мною  і  особисто  вам  було  передано  "Господарський

 комерційний  кодекс  України".  Ви  це  пам'ятаєте,  ми за нього

 писали.  Але  я  хочу...,  як  кажуть,  припам'ятати те, що його

 розробляли   фахівці   Національного,  будем  казать,  інституту

 економіки,  університету Тараса Григоровича Шевченка, Державного

 університету донецького, де дійсно серйозні наробки є.

      Ми  зараз піднімаємо питання про те, щоб податкову політику

 розглянути, зовнішньо-економічну діяльність, взаємовідносини між

 усіма  формами  власності.

      Але  ж  це,  шановний Олександре Олександровичу, оце все є,

 оця  вся політика. Ми його і звемо конституція товаровиробників.

 Товаровиробників  і  сільського господарства і товаровиробників,

 будем  говорить, промисловості.

      Тому  я  піднімав  це  питання.  Тоді  головував  Олександр

 Миколайович. Він казав, що Валентин Іванович, давайте це питання

 піднімемо  і розглянемо, коли будем розглядати порядок денний на

 жовтень  місяць  цього. Він, пам'ятаєте... то я дуже вас прошу і

 товаровиробники  просять  всі, що давайте ми все-таки приблизимо

 це  питання  і  поставимо  його  на  кінець жовтня. Воно в нас в

 порядку  денному  6  сесії  записано  аж  на  грудень.  Я  знову

 повторюю.  Тому  в нас дуже прохання від всіх товаровиробників -

 поставити  це  питання і все-таки його розглядати. І чим скоріше

 ми  його  розглянемо,  тоді  вже  буде  нам  ясно  і податкова і

 зовнішньо-економічна  діяльність і так  далі. Дякую  за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Дякую  вам.  Питання,  що потребують... Ми провели

 обговорення  цього  питання.  Є  окремі поправки, уточнення, які

 потрібно було б врахувати, безперечно.

      Кириченко  і  група  інших  депутатів  пропонували  в такій

 послідовності: Програма дій Уряду, Закон "Про Кабінет Міністрів,

 і   дальше   ідуть   закони,   пов'язані  з  бюджетом,  місцевим

 самоврядуванням і адміністрацією.

      Воно  так  і  виписано  в  проекті.  Можливо,  ви  одержали

 документ, який трошки раніше був підготовлений.

      Я  прошу,  уважно  подивісться:  з  15-го по 18-та ідуть ці

 закони.  А  Конституційний  Суд  йде буквально завтра. Так що це

 враховано. Рахункова палата теж раніше. Навіть сьогодні.

      Тепер,  пропозиція Жеребецького відносно того, щоб Уряд дав

 там документи про ратифікацію... А, звіт про ратифікацію...

      Будь  ласка, підготуйте з цього приводу листа. Я сьогодні ж

 його  підпишу. Як тільки буде цей матеріал, то оскільки мова йде

 про  податкову  систему  і про бюджет, про те, від чого залежить

 формування  бюджету,  будь  ласка,  ми зразу його включимо. Ми з

 цього приводу вже прийняли рішення.

      Закон  про  казначейство.  Так  само:  підготуйте  листа. Я

 згоден  сьогодні  ж  підписати  його  до  звернення  до Кабінету

 Міністрів, оскільки це терміновий документ.

      Пропозиція  Терця,  вона збігається з тим, що передбачено в

 проекті порядку дня.

      Відносно    пропозиції   Пономаренка   щодо   Зпкону   "Про

 зайнятість". Цей закон у нас передбачений в листопаді місяці. На

 жовтень  місяць  його просто ну ніяк вставити, тим більше, що ми

 на  цей  час  передбачили  питання  про фонд зайнятості. Давайте

 вирішимо це питання, а потім ясно буде, що робити з цим законом.

      Пропозиція депутата Безуглого відносно того, щоб податковий

 кодекс  розглянути  в  жовтні. Я згоден озглядати його в жовтні,

 але треба, щоб він був до цього готовий. Його ще не підготували.

 Це  надзвичайно  складне  питання, щоб можна було його як кодекс

 ставити у жовтні місяці.

      Відносно  Закону  "Про  пенсійне  забезпечення",  я  ще раз

 повторюю  про  те,  що  ми  перед  перервою домовилися про те, і

 доручення  одержала  комісія Буздугана під час розгляду поправок

 до  Закону  "Про  пенсійне забезпечення" передбачити відновлення

 пенсійного законодавства в повному обсязі.

      Відносно  пропозиції  Черенкова щодо заслуховування комісія

 Жира  і Стретовича, я так зрозумів, про порушення законодавства,

 законності  і  правопорядку  у  дежаві.  Будь ласка, я ставлю на

 голосування  протокольне  доручення  комісіям  Стретовича і Жира

 щодо  підготовки  цього  питання,  цієї  інформації  на  розгляд

 Верховної Ради. Я прошу, черга, ну, ви встигните позаписуватись,

 ну, будь ласка.

 

      "За" -

      Рішення прийнято - це протокольне доручення.

      Білас. Відносно слідчої комісії, створення слідчої комісії,

 готуйте  у  робочому  порядку перелік питань, предмет і все буде

 вставлено,  включено  в  порядок  дня, і буде включено в порядок

 дня.

      Готово?  Я прошу вас, готове тоді, коли питання розглянуте,

 підготовлено  і  відповідно  із  Регламентом подане, а не готове

 так, тому що є бажання, він же прекрасно знає, як що це робиться

 і  тут  не  буде  і  хвилини зволікання в цьому відношенні. Будь

 ласка, готуйте і все буде в порядку.

      У порядок дня включається питання відповідно до Регламенту,

 підготовлені, постанова, проект, пояснювальна записка, фінансове

 обгрунтування  і  все інше. В цьому випадку немає потреби, треба

 просто дати список і обгрунтування і все.

      Одну  хвилинку,  почекайте.  Пропозиції Ніколаєнка відносно

 наближення  закону  про  місцеве самоврядування. Він максимально

 наближений,  Станіслав  Миколайович, з 15 по 18 число, і комісія

 згодна з тим, що ближче його розгялнути просто неможна.

      Питання  про  бюджет,  про  стан його підготовки, Станіслав

 Миколайович  і  інші говорили про це, і Ландик, зокрема, і я про

 це  скажу в кінці, бо тут в порядку інформації нам треба зробити

 цю інформацію.

      Відносно  пропозиції  Ніколаєнка  щодо  Закону  про Кабінет

 Міністрів.  Є він у порядку дня, теж у той період -  із 15 по 18

 число. Він буде розглянутий.

      Відносно  включення  до порядку дня на жовтень питання, яке

 передбачено  в  порядку  дня  на  цю  сесію -  про Господарсько-

 комерційний  кодекс.  Пропозиція  Ландика.  Я  прошу включити це

 питання  на  жовтень місяць на пропозицію депутата Ландика. Будь

 ласка, ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Рішення приймається.

      Тепер.  Відносно бюджету. Як всім вам відомо, 14 вересня до

 Верховної  Ради із Кабінету Міністрів надійшов проект Державного

 бюджету на 1997 рік, а 28 вересня - Програма діяльності Кабінету

 Міністрів  України.  Ці документи направлені в комісії Верховної

 Ради,  роздані  народним  депутатам. Їх вивчають також фахівці -

 експерти Секретаріату Верховної Ради.

      Попередній  аналіз  проекту  Державного  бюджету виявив ряд

 проблем,  для вирішення яких 27 вересня цього року я звернувся з

 листом  до  Прем'єр-міністра  України  і,  враховуючи важливість

 піднятих там питань, хочу ознайомити вас із цим листом.

      Зміст його такий: "Шановний Павле Івановичу!

      14  вересня  Кабінетом  Міністрів  було подано до Верховної

 Ради   України  проект  Закону  України  "Про  Державний  бюджет

 Україюни   на   1997   рік",  пояснювальну  записку  до  проекту

 Державного  бюджету  на  1997  рік  і  довідку про хід виконання

 Державного бюджету на 1997 рік.

      Попередній  аналіз  свідчить про те, що подані документи не

 повною мірою відповідають нормама статті 96 Конституції України,

 Постановию   Верховної   Ради   України  "Про  основні  напрямки

 бюджетної  політики  на  1997 рік (бюджетна резолюція), Правилам

 оформлення проекту Закону України про Державний бюджет України з

 затвердженням  постановою  Верховної  Ради  України від 6 травня

 1996 року.

      Серед  поданих  документів  відсутня передбачена статтею 96

 Конституції   України  доповідь  про  хід  виконання  Державного

 бюджету  поточного року -додану допояснювальну записку довідку з

 цього  приводу  вважати  такою  довідкою, немає підстав, як суто

 формальних,  так і  суттєвих.

      Поданий  проект  не  містить  частина  важливих документів,

 обов'язковість  яких  передбачена  правилами  оформлення проекту

 Закону  України Про  Державний  бюджет України.

      Зокрема,  відсутні  розрахунки  та  обгрунтування  до  всіх

 показників  доходів  і  видатків - пункт  11-б  правил,  перелік

 програм,  що  фінасуються  з  Державного  бюджету  (пункт 11-в),

 перелік  законів,  яким  суперечить  проект Закону Про Державний

 бюджет  -   11-в.

      Проект  закону  складнено  з  порушенням вимог частин 2-ї і

 пункту 5-го правил цього, що дорівнює деталізації сум видатків.

      Зазначена  норма  вимагає деталізувати в проекті закону всі

 суми,  більші  0, 1 проценту загальної суми ваидатків Державного

 бюджету.

      В   той   же   час,   поданий   проект   містить   біля  60

 недеталізованих показників. Розподіл видатків на поточні видатки

 і видатки з розвитку щодо кожного розпордяника коштів   наведено

 не  в  тексті  закону,  а в додаткових інформаційних матеріалах,

 тобто  не  пропонується  як норма закону. І лише щодо укрупнених

 статей  видатків,  а не щодо   розпорядників   коштів.

      Відсутня  деталізація  видатків  на  власне  утримання  для

 кожного розпордяника  коштів.

      Пояснювальна записка не містить жодної інформації про умови

 зовнішніх  займів  пункт 12  частини  7 Правил.

      Згідно  пункту  6  розділу  1  Бюджетної  резолюції, проект

 Державного   бюджету   України  на  1997  рік  має  розглядатися

 Верховною   Радою   після   розгляду   нею  основних  параметрів

 економічного  і   соціального  розвитку  України  на  1997  рік,

 окремого  документу з цього приводу до Верховної Ради поки що не

 внесено.  І  з цього приводу я сьогодні вранці відправив окремий

 лист  за  вимогою голів комісій і голів фракцій, про що ми вчора

 мали розмову.

      Проект  закону  не  завізований,  як  того  вимагає пункт 9

 Правил.  Прошу  врахувати  вказавні зауваження і дати відповідні

 доручення  для забезпечення визначеного законом порядку розгляду

 проекту  бюджету  у  Верховній Раді України, враховуючи і те, що

 Програма  дій  уряду теж отримана і відповідні доручення щодо її

 підготовки до  розгляду на  пленарному  засіданні  дані.

      Ось  те,  що стосується процесу підготовки до бюджету. Хочу

 вірити,   що   найближчим   часом  ми  отримаємо   відповіді  на

 поставлені   питання,   бо  як  нам  відомо,  згідно  Регламенту

 Верховної   Ради,   як   всі  це  знають,  дається  20  днів  на

 ознайомлення з проектом  Державного бюджету.

      Звичайно,  підняті  в  листі питання є не тільки важливими,

 але  і  робочими,  не  парадними.  І  при  чіткій організації та

 взаємодії   служб   вхідного  контролю  Верховної  Ради  України

 юричидних  служб  та служб вихідного контролю Кабінету Міністрів

 всі  ці  питання  треба  було  вирішувати до надходження проекту

 бюджету  у  ВЕрховну  Раду,  тобто в робочому порядку. Думаю, що

 надалі  так  воно і буде.

      А  тим чисом я вас був зобов'язаний проінформувати про суть

 цієї  справи,  і  хочу,  щоб і наші КОмісії, всі Комісії, в тому

 числі бюджетна як профільна Комісія, і служби Кабінету Міністрів

 опрацювали  ці  матеріали таким чином, щоб ми справді відповідно

 до Регламенту розглядали бюджет і все, що з того  випливає.

      Ми   обговорили  проект  порядку  дня  на  жовтень  місяць.

 Виступили  всі,  хто бажав виступити, крім одної пропозиції, яка

 не  врахована.  Була  пропозиція  авторів,  ініціаторів  подання

 Закону  "Про  амністію"  осіб, які брали участь у масових акціях

 протесту  проти  несвоєчасних  виплат  заробітної плати, пенсій,

 стипендій  та інших соціальних виплат з 2 по 6 місяць 1996 року,

 перенести,  вносить  ж  пропозицію депутат Болдирєв, з 02. 10 на

 листопад  1996  року.

      Я  ставлю це  питання на  голосування як  пропозицію.

      Голосуйте ,  будь ласка.

       "За" -

      Будь  ласка,  ще  раз  наполягаю  на тому, що всі документи

 включаються до порядку дня.... Я прошу всіх, хто в черзі стоїть,

 сядьте  на місце і голосуйте, ви повинні приймати рішення. Будь

 ласка, сядьте  на  місце,  і ви  теж  сядьте  на  місце.

      Сідайте.

           (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА.  Сядьте на місце прошу вас, а депутатів, які стоять

 у  черзі, ви запам'ятали свої місця. Будь ласка, сядьте на місце

 і проголосуйте.

 

          ( Ш у м   у  з а л і )

      Я  ці  пропозиції,  я ще раз вам пояснюю, ми обговорили під

 час  відкриття  сесії  і  проголосували.  Все. Я давати слово не

 буду,  ми  використали весь час, який визначений для цього. Будь

 ласка, сядьте на місце. Ви вже виступали з цього приводу двічі.

      Я  ще  раз  звертаюся  до вас, ви записалися на виступи, 15

 хвилин  одержали  час.  Треба було домовитися хто висловлювався,

 по-перше.  По-друге,  вчора  нарада  голів комісії розглядала ці

 питання,  і  якщо  була  така  потреба,  вчора  був Таранов Олег

 Вадимович  тут. Я  прошу вас, не заважайте вести засідання. Все.

 Сідайте на місце.

 

 

      ГОЛОВА.  Я роблю зауваження депутату Марченко, який заважає

 вести  засідання.  Сядьте на місця. Ви одержували право, чого ви

 стоїте?

      (Ш у м  у  з а л і )

      Будь  ласка, сядьте на місце. Ще раз кажу: сядьте на місце,

 не заважайте вести засідання. Сідайте на місце. будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Сідайте на місце.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Я  ще  раз  кажу:  сядьте  на  місце,  не  заважайте  вести

 засідання.

      Я  прошу ще раз, роблю зауваження депутату Марченко, я буду

 змушений  зробити  перерву  в  засіданні, не дає вести засідання

 сесії. Будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Будь  ласка,  сядьте  на  місце,  сядьте на місце. Я ще раз

 кажу: сядьте на місце.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Не  візьмете  ви  слова.  В  установленому  порядку я давав

 слово.

      (Ш у м  у  з а л і )

 

      МАРЧЕНКО.... пусть депутаты оценят.

 

      ___________. Ставте  на  голосование. Пусть  депутаты...

 

      ГОЛОВА. Сядьте на місце. Сядьте на місце, я вам сказав.

 

      МАРЧЕНКО. Та что это  такое?!

 

      ........................

 

 

      (Ш у м  у  з а л і)

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати!  Будь  ласка...  Депутат Кужель

 наполягає  на  тому,  що у неї підготований проект документу про

 податковий кодекс, який треба в жовтні місяці розглянути.

 

      ___________. Це  не  у неї,  а комісія...

 

      ГОЛОВА. Я... не заважайте вести засідання. Я прошу вас.

 

      ___________. В мене так само закон підготовлений...

 

      ГОЛОВА. Я... Не заважайте вести засідання, я прошу вас!

      Я  нагадую  про  те,  що відповідно до вимоги Регламенту до

 порядку дня включаються ті документи, які повністю підготовлені.

 Відносно них є проект постанови, відносно них є обгрунтування, є

 фінансові розрахунки і т.п.

      Ми  з  вами взначилися в процесі затвердження порядку дня і

 режиму  роботи  на  цій  сесії,  що  всі документи, пов'язані із

 податковим  кодексом,  із  підготовкою податкового законодавства

 розглядаються в позачерговому порядку.

      Тому,  якщо  цей документ готовий і якщо він нарешті попаде

 до  мене,  бо  ви говорите, що вчора тільки йго подали, він буде

 негайно  включений  до  порядку  дня. І з цього приводу Верховна

 Рада рішення прийняла вже. І сьогодні обгрунтовувати це, виступи

 робити з цього приводу немає ніякої потреби.

      І  якщо  тільки,  ще  раз  повторюю,  якщо  тільки буде цей

 документ на руках, буде відповідний висновок -він буде включений

 буквально на наступному тижні.

      Я  прошу вас: не заважайте вести засідання! З цього приводу

 рішення   Верховна   Рада   вже   прийняла.   І  додатково  щось

 обговорювати тут немає ніякого сенсу.

      Я  прошу  вас  тільки включити в перелік питань, які будуть

 розглянуті  при,  у  жовтні місяці, у розділі при наявності часу

 зараз цей проект документу, який пропонує депутат Кужель.

      Сядьте на місце! Ще раз кажу: не заважайте вести засідання!

 Всі  сядьте  на  місце!  Всі на місце сядьте, не заважайте вести

 засідання!

      (Ш у м  у  з а л і)

 Прошу Секретаріат, припиніть зараз запис на виступи, будь ласка.

 Сядьте   на   місце,  проголосуйте  порядок  дня  з  урахуванням

 пропозицій  депутата  Кужель.  І визначимось щодо порядку дня на

 жовтень, а означає це і розгляд сьогоднішніх питань.

      Прошу вас, сядьте на місце, будь ласка, сядьте на місце.

 

      (Ш у м  у  з а л і).

 

      Я  ще  раз звертаюся до Секретаріату: відпустіть депутатів.

 Василь Петрович, Василь Петрович Брит, Павло Михайлович, сідайте

 на місця.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, сідайте на місця! Заберіть у них завки

 всі!..  Будь  ласка,  заберіть  завки -  хай сідають на місця...

 Сідайте на місце всі...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь ласка... Я ще раз посянюю ситуацію...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь   ласка,   відійдіть  від  трибуни...  Ще  раз  прошу:

 відійдіть  від  трибуни,  сядьте  на  місце на своє! Слова ви не

 будете мати! Сядьте на місце, будь ласка!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Депутати з  цього приводу говорили, до речі, з місць - ви ж

 це добре бачили...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Сядьте на місце!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  нічого  не  можу  обіцять...  Я  ще  раз кажу: сядьте на

 місце - тут  це  не  ваше  місце  зараз.  Дам  слово - сядете...

 візьмете! Сядьте на місце.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь  ласка.  Я прошу сісти на місце депутата Марченко, він

 заважає вести засідання.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я ще раз хочу сказати: сядьте на місце...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ніяке... яке слово?! Я дав слово, записалися по монітору...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну  хвилинку!  Ще  раз... Читайте Регламент -в Регламенті

 написано:  "Процедура обговорення питань". Обговорення зроблене.

 Значить, є одна...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну  хвилинку!  Почекайте Та почекайте від фракції -ну, що

 ви   говорите!  Фракції  вчора  засідали  -спеціальне  засідання

 ради фракцій проведено для того, щоб висловить свої міркування і

 позиції!..

      (Ш у м  у  з а л і)

      Сядьте на місце. Ну він же не від фракції. Сядьте на місце.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Немає  такого , не  передбачено  Регламентом.

      Не  буде  виступу.  Порушення Регламенту не буде. Сядьте на

 місце.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати!

      Ще раз пояснюю ситуацію з податковим законодавством і усіма

 податкам.

      Ще раз, будь ласка,   не  заважайте.

      Ми  під  час  розгляду  порядку  дня  на цій сесії прийняли

 постанову  Верховної  Ради  з  гідно  з  якою всі документи, всі

 проеути  законів,  що  стосуються  податків і бюджету по мірі їх

 підготовки розглядаються у невідкладному порядку. Це рішення є.

      Група депутатів, в тому числі і Олександра Кужель, пропонує

 розглянути  в жовтні місяці Податковий кодекс або, вірніше, його

 концепцію в тому  виді,  як вона  підготована  вже.

      Я ще раз хочу сказати: відповідно до орегламенту до порядку

 дня  можуть включатись лише ті документи, які повністю готові до

 розгляду.

      Одначе є, якзл це мова йде про концепцію або що, є потреба,

 я   просив  би  передбачити  на  жовтень  місяць  розгляд  цього

 документу...

       Ну,  сядьте,  я дам вам  слово.

      З  цього  приводу  на  одну  хвилину взяла слово Олександра

 Кужель. Будь ласка.

 

      КУЖЕЛЬ  О.  В. Уважаемый Александр Александрович, уважаемые

 народные депутаты!

      По   инициативе   Комиссии   по  экономической  политике  и

 урпавлении  народным хозяйством была создана группой депутатов -

 Мозыр,  Витренко,  Кужель,  -которая начала полтора месяца назад

 разработку   такого   "стислого"   предложения   по   налоговому

 законодательству,   на  основе  которого  предложить  необходимо

 Кабинету   Министров  составить  новый  бюджет.

      В работе этой Комиссии принимала Комиссия по АПК, принимали

 очень  многие  депутаты-аграрии,  промышленники.  И  это  первое

 предложение,  которое  мы  считаем  необходимым  в жовтні місяці

 рассмотреть  здесь  в  зале,  выслушать все ваши замечания. И на

 основе  этого  налогового  кодекса предложить Кабинету Министров

 пересмотреть    бюджет  1997  года.

      Тогда  мы можем реально говорить, что мы знаем, как должен

 быть составлен бюджет, а не просто возвращать его на доработку.

      Спасибо. Я очень надеюсь на вашу поддержку.

 

      ГОЛОВА. Я прошу включити в перелік питань на жовтень місяць

 це  питання  і разом з тими, що вже проголосовані, проголосувати

 перелік, тобто порядок на жовтень місяць. Ставлю на голосування,

 будь ласка.

      Одну хвилинку, Суслов, будь ласка.

 

      СУСЛОВ   В.   І.  Уважаемые  народные  депутаты,  уважаемый

 Александр Александрович.

      У  нас  есть  определенный план работ. Значит, на следующую

 сессионую  неделю в зал будет внесен проекты законов про місцеві

 податки  і збори і про податок на добавлену вартість. Давайте их

 принимать. Мы можем, конечно, посвятить время слушанью отдельных

 депутатских  концепций, идей, предложений и так далее, но это не

 ускорит принятие  налогового законодательства, а замедлит его.

      Я  хочу  еще раз напомнить, что любой налоговый закон, -это

 достаточно  сложно,  он должен отрабатываться в комиссиях, в том

 числе  я бы все-таки просил, чтобы эти проекты были направлены в

 нашу комиссию. Они к нам не попадали, мы их не изучали. Если они

 будут  выносится сразу в зал, может получится то, что было уже у

 нас  и  с известным патентуванням, которое мы трижды обсуждали и

 так до ума не довели.

      Поэтому давайте все-таки работать систематически.

 

      ГОЛОВА.  Про  включення пропозиції депутата Кужель я ставлю

 на  голосування  у  порядку  дня  у  перелік  питань, які будуть

 розглядаться  при їх підготовці і наявності часу, будь ласка, на

 жовтень місяць.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      В  цілому  проект порядку дня... Ну, я прошу вас, зняти цей

 закон,  ми  завжди його знімемо. Про повноваження з прав людини.

 Пропозиція   депутата   Кириченко,   підготовленний   закон  про

 уповноваженого  з прав людини. Це питання конституційне. Я прошу

 його проголосувати, будь ласка.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      В цілому ставиться проект на голосування. Будь ласка. Прошу

 підтримати.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Слухається  питання про перелік проекту законодавчих актів,

 які  пропонуються  Президентом  України  для  розгляду  на сесії

 Верховної  Ради  в  позачерговому  порядку,  як  невідкладні,  у

 вересні 1996 року.

      Таранов Олег Вадимович, будь  ласка.

 

      ТАРАНОВ  О.  В. Президент України листом від 7 вересня 1996

 року  звернувся до Верховної Ради України з проханням розглянути

 позачергово,   як   невідкладні,   проекти  актів  законодавства

 схвалені  Кабінетом  Міністрів  України  і направлені на розгляд

 Верховній   Раді  України  Прем'єр-міністром  України  згідно  з

 переліком. Всього 21 проект.

      Крім  того Президентом України внесено до Верховної Ради 23

 вересня  проект  Закону  України  про Кабінет Міністрів України,

 який   теж   пропонується   для   розгляду  Верховної  Ради,  як

 невідкладний.

      Із  22  проектів  розглянуто  у  вересні  2  проекта, з них

 Верховна Рада прийняла Закон України про внесення змін до Закону

 України  ро  державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом

 етиловим,   коньячними   і  плодовоми  алкогольними  напоями  та

 тютюновими   виробами.  Стосовно  давальницької  сировини.  Щодо

 проекту  постанови  Верховної  Ради України про внесення змін до

 пукту  першого  Постанови  Верховної Ради України від 15 вересня

 1995 року про порядок введення в дію Закону України про акцизний

 збір  на  алькогольні  та  тютюнові  вироби,  то  Верховна  Рада

 відхилила його, як необгрунтований.

      Два  законопроекти  відкликані  Кабінетом Міністрів України

 листом від 26 липня і станом на 30 вересня не внесений повторно.

 Це проект закону України про Національний банк України та проект

 закону  України про внесення змін і доповнень до окремих законів

 України   щодо   оплати  праці.

      Проект  закону  України  про  внесення змін до законодавчих

 актів  стосовно  оподаткування  спирту  етилового,  коньячного і

 плодово-алкогольний  напоїв  та  тютюнових  виробів  відкликаний

 Кабінетом Міністрів  України   листом  від  18  вересня.

      14  законодавчих  актів опрацьовується у комісіях Верховної

 Ради і включені до порядку денного пленарних засідань на жовтень

 місяць. Це проекта законів з питань оподаткування, проект закону

 України  про  Кабінет Міністрів України, проекти змін до чинного

 законодавства  щодо посилення відповідальності у вигляді штрафів

 та  щодо  боротьби  з  контрабантою  за порушення митних правил,

 проект-постанова Верховної Ради України про тлумачення постанови

 Верховної  Ради  України  від  4  лютого  1994  року  про  майно

 загально-союзних  громадських  організацій колишнього Союзу РСР,

 проект закону України про визначення таким, що втратили чинність

 деяких   декретів   Кабінету  Міністрів  про  спеціальний  режим

 експорту.  Ще  3  проекти  знаходяться  на розгляді в комісіях і

 будуть   подані  на  розгляд  Верховної  Ради  України  по  мірі

 готовності.  Це  проект  постанови  Верховної  Ради  України про

 внесення   змін   до   переліку   об'єктів,   що  не  підлягають

 приватизації у зв'язку з їх загально-державним значенням, проект

 закону  України  про  валютне  регулювання  та  проект постанови

 Верховної   Ради  України  про  внесення  змін  і  доповнень  до

 положення  про  паспорт   громадянина  України.

      Таки  чином,  з  22  проектів,  запропонованих  Президентом

 України   для  розгляду  на  сесії  Верховної  Ради  України,  в

 позачерговому  порядку,  як  невідкладні,  відкликано  Кабінетом

 Міністрів  -3,  розглянуто  Верховною  Радою  -2,  включено  для

 розгляду в жовтні місяці -14, опрацьовується в комісіях -3.

 

      ГОЛОВА. Чи є запитання до Олега Вадимовича?

      Будь ласка, запишіться, хто хоче запитать. В вас інформація

 ця на руках є.

      Опублікуйте список.

      Вітренко, будь ласка.

 

      ВІТРЕНКО  Н.  М.  Шановний Олег Вадимович, ви запропонували

 від    комісії   погоджені   так   документи,   які   потребують

 невідкладного розгляду.

      Поясніть,  будь  ласка,  як можна не розглядати невідкладно

 питання  про збільшення мінімального рівня заробітної плати, про

 збільшення  і  диференціацію  пенсій, про регулювання заробітної

 плати  в  бюджетній  сфері,  про  управління державним сектором.

 Тобто,  ці  питання,  які  ми вже вносили. У вересні я стояла на

 трибуні  і доповідала. Але вони не ввійшли в порядок денний, хоч

 були підтримані депутатами.

      Сьогодні  ми  напередодні  прийняття бюджету. Скажіть, будь

 ласка,  як  можна  ці  питання: і про подолання заборгованості в

 заробітній  платі,  і  про  те,  що  я  сказала, -не включати до

 переліку невідкладних і про них не вирішувати в першу чергу.

      Дякую.

 

      ТАРАНОВ О. В. Шановна Наталія Михайлівна, я озвучив довідку

 щодо  пропозицій  Президента,  а  не  пропозицій комісії. Тому

 вчора  на  нараді  голів  комісій  мені було доручено зробити цю

 інформацію.

      Я  згоден  з вами, що всі ті проекти, які ви перечислили, і

 ті,  що пропонує комісія, теж требують перешочергового розгляду.

 Але  до  даного  питання  це не відноситься, це наша вже, скажем

 так,  справа  Верховної  Ради.  Ми  самі  вже  включаємо і будем

 розглядать ці проекти.

      Що  стосується  до листа Президента, то я дав інформацію по

 тих   проектах,  які  пропонує  Президент,  і  який  стан  з  їх

 розглядом.

 

      ГОЛОВА. Найда.

 

      НАЙДА. (396 округ, фракция коммунистов, город Херсон)

      У меня первый вопрос к вам, Александр Александрович.

      Наш   докладчик   докладывает   как   замминистра  или  как

 председатель  комиссии?  Сроки  уже  прошли,  уже  можно было бы

 определиться,  где  он  работает:  или в Верховном Совете, или в

 Кабинете Министров.

      И   к   вам,   уважаемый   докладчик,   скажите,  вот  этих

 предложений, которые вы вносите будет достаточно для того, чтобы

 решить  и  вопросы,  которые волнуют сегодня народ, и чтобы дали

 нам   возможность   вот  эти  предложения  Президента,  если  мы

 проголосуем "за" достаточно для того, чтобы потом решать вопросы

 улучшения  социальные  наши  нужды все или мы опять будем ходить

 вокруг  да  около, крутиться и опять ничего не сделаем для наших

 избирателей, для нашего народа?

 

      ТАРАНОВ. Кто первый будет отвечать вы или я?

 

      ГОЛОВА. Відповідайте на запитання.

 

      ТАРАНОВ  Значит,  я отвечу на первый вопрос. Докладываю как

 председатель  комиссии,  и на сегодняшний день и трудовая книжка

 моя,  и  зарплату  я  получаю  в  Верховном Совете, полностью, в

 полном обкеме выполняю работу председателя комиссии.

      Значит  что  касается,  ко  второму  вопросу. Я считаю, что

 этих,  только  этих  законов  не  достаточно для первоочередного

 рассмотрения.  Значит  есть  по  этому  поводу решение комиссии,

 кстати Наталья Михайловна Витренко, ну, скажем так, частично его

 озвучила,  то  есть назвала те законопроекты, которые необходимо

 на  наш  взгляд  рассмотреть,  значит. И поэтому я считаю, что к

 списку   Президента   нужно  добавить  еще  списки,  вот,  наших

 комиссий,  не  только  от  нашей,  но  и от других экономических

 комисий   и, в  комплексе  приняв  эти  законы,  ситуацию  можно

 поправить.

 

      ГОЛОВА. Сокерчак.

 

      СОКЕРЧАК. 314 Одеський округ, фракція комуністів.

      Шановний  Олег  Володимирович, я знаю, що в перелік питань,

 який  вніс  Кабінет  Міністрів  на розгляд Верховної Ради є дуже

 багато   питань   про   внесення  змін  і  доповнень  до  деяких

 законодавчих   актів:   до  декрету  про  акциз  і  закони,  які

 приймались  по маркам акцизного збору і так дальше. Знаю про те,

 що  Кабінет  Міністрів  спочатку  приймає  постанову, зобов'язує

 Головну податкову інспекцію приймати санкції до підприємств, щоб

 вони виконували постанову, а не закон, а потім тільки вносить на

 розгляд   Верховної  Ради  проект  про  зміни  і  доповнення,  і

 заставляє  таким  чином  Верховну Раду заднім числом вводити той

 проект постанови, який прийняв Кабінет Міністрів.

      Скажіть,  будь ласка, для чого це робиться, оця... значить,

 така  путаниця, що підприємства... путанина... путана ця справа,

 що  підприємства  не  знають,  що їм робити, а головні податкові

 інспекції  вже  починають штрафувати за те, що вони не виконують

 постанови  Кабміну...  Для  чого  це робиться?! Ви знаєте про це

 добре.

 

      ТАРАНОВ О.В.  Значит,  здесь  действительно  была ситуация,

 когда   Верховный   Совет   был..  был  перерыв  между  сессиями

 Верховного  Совета  и  было  принято  ряд постановлений Кабинета

 Министров  по  монополизации,  то  есть введение государственной

 монополии   на  спрти,  алкоголь  и  тютюнови  выробы.  То  есть

 действительно такая ситуация была, но как только Верховный Совет

 открыл  сессию,  этот  вопрос  был  вынесен на Верховный Совет и

 депутаты  поддержали.  Я  думаю,  что  в  дальнейшем эти моменты

 повторяться  не  будут. Но ситуация с бюджетом сегодня настолько

 была  серьезная,  что  не  монополизировать  спирт  и тютюн было

 просто  нельзя,  а время, к сожалению,... не просто поджимало. Я

 понимаю этот вопрос именно так.

 

      ГОЛОВА.  Петренко.

 

      ПЕТРЕНКО

      Прошу передать слово депутату Терещуку, 138 округ.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Василь Васильович.

 

      ТЕРЕЩУК В.В., Маріуполь, фракція комуністів.

      Дякую.

      Олег Миколайович, перше питання таке буде.

      Скажіть,  будь  ласка,  ви  як  голова  комісії маєте право

 давати   оцінку   тим   проектам,  які  внесені  Президентом  як

 невідкладні  до Верховної Ради? Якщо маєте, то які з цих проекті

 вирішують  найбільш  болючу  проблему,  яка  зараз  стоїть перед

 Україною  -це  виплата заборгованості по заробітній платі? Я міг

 би  привести  приклад,  що у Маріуполі університет -за 7 місяців

 люди не отримують заробітну платню... Це -найбільш нагальне. Які

 з  внесених  документів  працюють  на  погашення заборгованостей

 відповідно?

 

      ТАРАНОВ  О.  В. Ну, в принципе, здесь есть пакет документов

 по  налогообложению.  то есть они, в принципе, направлены именно

 на решение этих проблем.

      Что  касается  оценки  данных  проектов, то каждая комиссия

 имеет свое мнение, в том числе и наша комиссия. Мы далеко не все

 проекты  поддерживаем, то есть имеем свое конкретное мнение и мы

 его  высказываем  постоянно в зале. В том числе и то, что сейчас

 предложила   группа  от  депутатов  нашей  комиссии - Александра

 Кужель,  Витренко  и  Мозер  - это создана  комиссия,  группа по

 разработке...  новая налоговая концепция, это концепция, которую

 я тоже поддерживаю.

      Поэтому  в данной ситуации проекты поданы в Верховный Совет

 во  многом  в состоянии решить вопрос. Но тем не менее, я думаю,

 что   для  этого  нужна  и  комиссия  и  Верховный  Совет,  чтоб

 дорабатывать,  усовершенствовать  и  принимать более совершенное

 законодательство.

 

      ГОЛОВА. Радько.

 

      РАДЬКО,   фракція  "Комуністи", Сумщина.

      Дякую.

      Шановний   Олег   Вадимович,   засоби   масової  інформації

 повідомили,   що   Президент  наголосив  в  своєму  виступі  про

 передання  Верховній  Раді  21  закону,  з яких за вересень було

 розглянуто  тільки  2, а прийнято  1.

      В  нашій  довідці   ми  розгялнули  46,  прийнято  10  і 22

 постанови. Це  так чи ні?

      Друге.   Чому   до  невідклаадних  Президентом  України  не

 вноситься  Закон  України  "Про  декларування  доходів  та майна

 фізичних осіб"?

      І 3-є запитання. Чому Президентом України не дається ніякої

 оцінки  проведення  грошової  реформи  на Україні як незаконної?

 Чому не була виконана наша Постанова Верховної Ради України "Про

 компенсацію заощаджень  населення"?

      Дякую за увагу.

 

      ТАРАНОВ О.В. Значит,  по  1-му вопросу.  Список, который...

 письмо,  которое  подал Президент, входят действительно 21 и еще

 дополнительно,  я  уже  это  проинформировл,  прислан  Закон  "О

 Кабинете Министров"  - итого 22 закона.

      Значит,  действительно,  за  вересень  мисяць рассмотрено 2

 закона - один из  них  принят, другой отложен - это что касается

 введения внутренней акцизной марки на ликеро-водочные.

      Значит,  та  цифра,  которую назвали вы, это цифра, то есть

 это  количество  законов,  которое  в целом рассмотрел Верховный

 Совет.

      И,  естественно,  их  значительно больше. Но на сегодняшний

 день  в  виду  того, что первоочередные законы, которые учтены в

 письме  Президента,  поданы  в  Верховный Совет, ну, практически

 перед  началом  сессии, так они дорабатываались в соответствии с

 Конституцией,  то  физически  я  считаю Верховный Совет и не мог

 рассмотреть их  ранее,   чем октябрь  месяц.

      Сейчас  на  октябрь  уже включено почти 14 законов, и всего

 три осталось на доработке в Комиссиях. То есть, за октябрь месяц

 Верховний  Совет  в  Комиссиях  рассмотрел эти законы, внес свои

 предложения,  и они  включены  в повестку дня.

      Поэтому  я  считаю,  что сесь список этих законов в октябре

 месяце будет рассмотрен, принят либо отклонен, в зависимости от

 решений  Верховного Совета.

      Что касается декларации доходов граждан, я считаю, что этот

 закон  первоочередной.  И я думаю, что мы в состоянии, включая в

 повестку  дня  законопроекта для рассмотрения от имени Верховної

 Ради внести этот закон и те, которые мы считаем необходимыми.

 

 

      ГОЛОВА.   Дякую, сідайте,  будь ласка.

      Таким  чином,  ви  інформацію  одержавли,  у  вас  вона є в

 письмовому   вигляді   теж.  Зверніть  увагу,  я  відповідаю  на

 запитання  Василя  Івановича  Радька.  Із 22 документів, про які

 йшлось як про невідкладні для вересня місяця, 15 поступило після формування  порядку  дня на   вересень  місяць.

      Одначе  два встигли ми розглянути, включивши їх невідкладно

 на   вересень   місяць.   Включено   до  розгляду  в  жовтні  14

 законопроектів,  опрацьовуєтся  в Комісіях   3.

      Три  до  цього  часу  ще  не  надійшли  з цього переліку не

 надійшли до  Верховної Ради.

      Я  інформую  вас у порядку, роблю це повідомлення в порядку

 інформації  для  того,  щоб  не було спекуляцій з цього приводу.

 Оскільки  ми  проголосували порядок дня на жовтень, тим самим ми

 відреагували  на  звернення Президента щодо включення до порядку

 дня  питань  у невідкладному  порядку.

      Слухається   питання   про  голову  Тимчасової  спеціальної

 КОмісії  з    питань  національного ринку  енергоносієв.

      Як  ви знаєте, що 20 вересня Верховна Рада створила Комісію

 спеціальну з питань формування національного ринку енергоносіїв.

      В  зв'язку  з  тим,  що  відповідно  до  Регламенту  голова

 тимчасової  спеціальної комісії затверджується Верховною Радою і

 ми не прийняли 20 числа рішення з цього приводу, я дав доручення

 чи розпорядженням своїм затвердив тимчасово виконуючим обов'язки

 голови  цієї комісії одного з ініциаторів створення її, депутата

 Безсмертного.

      Комісія працює зараз і вони, порадившись у себе, пропонують

 депутата  Безсмертного  затвердити  головою цієї комісії. Це я і

 ставлю  на голосування. Прошу підтримати.

 

      "За" -

 

      Рішення не підтримується.

      Люди  є,  голосів  немає.  Будь  ласка.  Я прошу вас ще раз

 уважно  послухайте про що ідеться. 20 числа сформована тимчасова

 спеціальна  комісія  з  питань  формування  національного  ринка

 енергоносіїв.  У робочому порядку функції керівника цієї комісії

 виконує  Безсмертний.  Комісія  на  своєму  засіданні розглядала

 пропозицію  про  голову  цієї  комісії, а доручення вона з цього

 приводу  одержала.  І  пропонує  його  ж  кандидатуру затвердити

 головою цієї комісії.

      Я   ставлю   на  голосування  цю  пропозицію.  Будь  ласка,

 голосуйте.

 

      "За" -

 

      Рішення не приймається.

      Тоді  я  від себе ще раз прошу вас: оберіть головою комісії

 Дудченка   Миколу   Петровича - нейтральна  людина,  представник

 селянської   фракції,  представник  в  галузі  енергетики,  знає

 систему.  І  депутат Безсметрний і інший будуть допомогати, адже

 справа  не  залежить  від  одного  голови  комісії, а від всього

 складу.   Будь  ласка,  підтримайте  цю  пропозицію.  Ставлю  на

 голосування. Та голосуйте!

 

      "За" -

 

      (Ш у м  у  з а л і )

      Чого  ви  мені  махаєте  рукою?  Чому  після перерви? Треба

 вирішить  питання.  Це  ж елементарно. Всі в залі сидять. Ще раз

 прошу, підтримайте кандидатуру Дудченка. Що ж тут незрозумілого?

 Ставте на голосування.

 

      "За" -

 

      Спасибі.

      Оголошується перерва на півгодини - до 12.30.

 

                          ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

     

 

      ГОЛОВА.  Зробіть  оголошення, будь ласка, щоб зайшли всі до

 залу.

      Будь   ласка,   сідайте  всі  на  місця.  Юрій  Григорович,

 відпусть, будь ласка, Антона Антоновича.

      Антон Антонович,   сідайте, будь ласка.

      Слухається  питання  про  заступника  Голови Верховної Ради

 України.   На   ваш  розгляд  вноситься  кандидатура  Татаринова

 Анатолійовича  Арефійовича,  народного депутата від Макіївського

 Совєтського  виборчого  округу   ь132 Донецької   області.

      Він   із   1994  року  працює  заступником  голови  Комісії

 Верховної   Ради   з   питань  паливно-енергетичного  комплексу,

 транспорту  і  зв'язку.  Народився Анатолій Арефійович 24 жовтня

 1947  року.  Скоро  день народження, між іншим. Національність -

 українець.  Народився  у Дзержинську Донецької області. Має вищу

 освіту,  безпартійний,  гірничий  інженер  і політолог. Працював

 слюсарем,  студент  політехнічного  інституту,  причому слюсарем

 працював  2  роки, потім був студентом політехнічного інституту.

 Працював  гірничим  майстером,  майстром,  змінним  техніком  на

 шахті,  був  на партійній роботі. Працював секретарем Донецького

 обкому  партії,  начальником  відділу  міжгалузевого виробничого

 об'єднання "Дон" 2 роки, начальником Совєтского шахтобудівничого

 управління  тресту  "Маківуглебуд", заступник Голови виконавчого

 комітету Донецької обласної Ради народних депутатів в 1994 році.

 І  після  обрання  народним  депутатом працює заступником Голови

 Комісії, постійної комісії Верховної Ради України.

      Ми  бачили  Анатолія  Арефійовича  не  раз у справі, так би

 мовити.  Людина,  яка  має  свою думку, вміє її відстоювати, має

 високий  авторитет  в  своєму  окрузі  і  в  Донецькому регіоні.

 Розглядаючі   найгостріші  питання,  пов'язані  із  шахтарськими

 справами   тощо,   тримався   виважено,   стримано,  з  гідністю

 відстоював   інтереси   закону,   держави  і  інтереси  трудових

 колективів.

      Я  думаю,  що  кандидатура  цілком  достойна. Я запрошую до

 слова  Анатолія Арефійовича на трибуну. Будь ласка.

     

      ТАТАРИНОВ А. А. Шановний Олександре Олександровичу, шановні

 колеги-народні  депутати,  всебічно  обміркувавши  ситуацію щодо

 виборів  заступника  Голови Верховної Ради України, я прийшов до

 висновку  продовжувати  приймати участь в них як кандидат на цей

 важливий пост законодавчого органу нашої держави.

      В  разі  мого обрання, думаю, що зможу внести свій внесок у

 підвищення   ефективності   законодавчої   роботи.  Моє  рішення

 грунтується  на  розумінні першочергових і подальших завдань, що

 вимагають  вирішення на законодавчому рівні, якими я з вами хочу

 поділитися.

      По-перше,  прийняття  Конституції  України  розпочала новий

 етап  у  житті  нашої  держави, її законодавчого органу. На межі

 тисячоліть    ми   виходимо   із   перехідного   пероіду,   який

 ознаменувався   утвердженням   суверенітету  та  незалежності  і

 вступаємо  до  періоду  утвердження  соціально-правової держави.

 Тому  вважаю,  що  для  реалізації  положень Конституції України

 необхідно  якнайшвижше  визначити  програму  відповідних  дій  з

 конкретними  строками  та  виконавцями на рівні вищих  державних

 органів,   запропонувавши   очолити  роботу  по  виконанню  цієї

 програми  вищим  посадовим  особам  держави.  Залучити  до  цієї

 важливої  справи  величезний потенціал нашої національної науки.

 Ця   робота   розпочалася,   але  вона  потребує  системності  і

 наполегливості.

      Одначе  тільки  прийняття  Конституції  ще  не вирішує всіх

 проблем  нашого  суспільства,  треба  ще  навчитися жити за нею.

 Головне  -не заговорити Конституцію, не перетворити її на об'єкт

 політичної кампанії, а такі спроби вже є.

      По-друге, поряд з розглядом першочергових питаньдо кінця 6-

 тої сесії прийняти закон про Регламент Верховної Ради України та

 про  її  комітети  з  тим  розрахунком,  щоб  уже  в  цьому році

 затвердити   положення  про  комітету,  визначити  їх  склад  та

 структуру.  Це дозволить перенести значну кількість законодавчої

 роботи  у  комітети  Верховної  Ради  України, де можуть успішно

 впроваджуватися   різні   форми   і  методи  співпраці  народних

 депутатів України, іх груп і фракцій.

      Думаю,  ні  в  кого  не  викличе  сумніву, що така всебічна

 робота  із  законопроектами в комітетах зніме багато проблем при

 розгляді  тут  у  залі.  В  свою  чергу  така практика позитивно

 позначиться на якості та ефективності нашої роботи.

      Вважаю, що в новому Регламенті Верховної Ради України поряд

 з  питаннями  порядку роботи Верховної Ради повинні знайти чітке

 закріплення  питання розподілу обов'язків та відповідальності її

 керівництва. Це дасть змогу конкретизувати звітність керівництва

 Верховної  Ради  перед  народними  депутатами України, необхідно

 збільшити  кількість  часу  для  роботи  в сесійному режимі та в

 комітетах.

      По-третє.  На мою думку, виникла доцільність проаналізувати

 нашу   законодавчу   діяльність.  Інколи  вона  характеризується

 російським прислів'ям: "Вали кулем - там разберем!".

      Вважаю,   що  з  прийняттям  Конституції  України  склалися

 передумови   для   визначення  основної  структури  законодаства

 України,   його   галузей,   підгалузей,   інститутів  права  та

 конкретних нормативних актів. Це збалансує і впорядкує роботу по

 виданню,  впровадженню  та  контролю  за  виконанням нормативних

 актів України.

      Думаю,  не  помилюсь, якщо скажу, що ще не добилися в своїй

 парламентській  діяльності  постійного,  повного ьта ефективного

 контролю  за  виконанням  прийнятих нами законодавчих актів, а у

 цьому є також резерви підвищення якості законодавчої роботи.

      По-четверте.   Все   попередньо   мною   сказане  має  одне

 спрямування  -шляхом  реалізації  цих плавні і намірів направити

 зусилля  на  якнайкраще створення дійсно суверенної і незалежної

 демократичної  оціально-правовї держави, подолання кризових явищ

 у  її  економіці,  щоб  дати можливість нашим людям створити для

 себе нормальний рівень життя.

      На  жаль,  до  цього  часу  нам  не  вдалось  створити таке

 законодавче  реглювиання в сфері економіки, яке забезпечило б їх

 перехід  від  адмінітсративно-командної  системи  управління  до

 ринковоої без глубоких  кризових  явищ.

      А  те  нове законодавство, що нині дії, часто знаходиться у

 відриві  від  реальних виробничих відносин.

      Необхідно  прийняти  закон  з  питанбь управління державним

 сектором економіки, а також чітко визначити державне регулювання

 в  приватному  секторі  економіки,  пов'язаного  з  виробництвом

 найбільш  суспільно  важливих  товарів , робіт чи  послуг.

      Треба прискорити розгляд і прийняття пакету документів, які

 забезпечуть  ефективність роботи органів виконавчої  влади.

      А  зараз  я  хотів  би  коротко  зупинитися на тіх питаннях

 розвитку  економіки, які мене найбільш турбують і висловити свою

 позицію по них.

      Як   вам   відомо,   спад  виробництва  в  базових  галузях

 економіки,  особливо  це  стосується південно-східних регіоонів,

 зростання   прихованого   безробіття,   не  1  відсоток,  згідно

 статистики,  а  близько  25  -30 відсотків, невиплата заробітної

 плати,  зупинка  виробництва,  закриття  шахт  досягли критичної

 межі.

      Під  загрозою  не  тільки  проголошений  курс  реформ,  а і

 соціальний  мир,  злагода  в суспільсьві. Це особливо відчуваєш,

 коли  перебуваєш  на місцях, зустрічаєшся з виборцями в трудових

 колективах.

      Прийняття  Верховною Радою України Конституції України дало

 нам  надію  на  те,  що здоровиий глузд, здатність до компромісу

 всіх  політичних  сил  законодавчої  та виконавчої влади стануть

 основою   подальшої   роботи   над  розбудовою  України,  датуть

 можливість відкорегувати або докорінно змінити здтйснюваний курс

 реформ.

      Новий  політичний  курс  реформ  має базуватися на реальних

 програмних  кроках,  виходячи  з  реального життя. Найважливішим

 завданням  всіх  гілок  влади  на  сучасному  етапі  розвитку  є

 підтримка   виробника   і   виробництва   в  Україні,  створення

 спрятливого інвестиційного клімату, соціальний захист населення.

      Врешті  решт  треба  докорінно  змінити  податкову систему,

 послабити  податковий тиск на виробника. Це не простий крок, але

 ми  повинні його зробити, йе наш борг перед виборцями, трудовими

 колективами, всіми  виробниками.

      Сьогодні  податкова  політика  заганяє  економіку України в

 тінь,  тому ми маємо шаленну кількість валюти в позабанківському

 обігу.

      Підтримка   власного   виробника   і   виробництва  повинна

 відбуватись   через  рефомування  банківської  системи,  основне

 завдання   якої   -спроможність  достатно  кредитувати  власного

 виробника.

      З  другого  боку,  ми всі сьогодні розуміємо, що інвестицій,

 без   створення  сприятливого  інвестиційного  клімату  подолати

 негаразди в економіці, відтворити власного виробника неможливо.

      Загальний обсяг інвестицій в еономіку України сьогодні є не

 нижчим  показником серед тих східних країн, де йде реформування.

 Державі  потрібна  окрема  програма  в  цьому  напрямку,  яка  б

 передбачала   поєднання   державного  та  приватного  капіталів,

 стимулюваили  спільний  бізнес  різних суб'єктів господарювання,

 припинила  вивіз  українського  капіталу  за  кордон та створила

 умови для  повернення   вивезеного.

      А  крім  того,  з  боку  Уряду,  Верховної  Ради, необхідно

 посилити  контроль за використанням наданих кредитів та позичок,

 направляти  ці  кошти  на  нове виробництво, на придбання нових

 технологій,  обладнання,  а не на закупівлю продуктів харчування

 або  енергоносіїв  у вигляді вугілля, газу, мазуту, яке ми потім

 випалюємо.

      Відподвіно  до  статті  85  Конституції України виключно до

 повноважень     Верховної     Ради     належить     затвердження

 загальнодержавних  програм  некономічного,  науково-технічного і

 соціального  розвитку. Таких програм по розвитку окремих галузей

 промисловості,  або  окремих  напрямків  народного  господарства

 попереднім та нинішнім складом Верховної Ради прийнято  чимало.

      Наприклад,  таких  програм,  які розроблені за участю нашої

 Комісії  і  контролюються  нею,  відносяться програми вугілля до

 2005  року,  національно-енергетична  програма  до 2010   року.

      Вказані  документи  гоувались  не  один рік. До їх розробки

 залучались  спеціалісти  івчені  України.  Ці  документи пройшли

 експертизу,  знайшли  підтримку  Верховної  Ради  України і були

 прийняті.  В  них  закладені  національні інтереси. Якщо хочете,

 енергетична  незалежність України, розвиток і підтримка власного

 виробника.

      В  енергетиці  це  виробництво  електроенергії  на власному

 енергоносії  -вугіллі , паралельно розвиваючи атомну енергетику.

 однак,  проходить  час,  і  ми бачимо, що в нашій державі, в цих

 сферах   реалізуються   зовсім   інші   програми,  розроблені  і

 запропоновані  нашими  помічниками  за  межами   України.

      Так  на  погляд спеціалістів-енергетиків ми невдало провели

 структурну  перебудову  енергетики.  При  чому  зробили  це  без

 економічного обгрунтування, причинивши шкоду справі.

      Сьогодні  в  супереч двом прийнятим Верховною Радою України

 програмам  розвитку  вугільної  промисловості  іде  реформування

 галузі  по  експерементальному  проекту  запропонованості банком

 реконструкції  і  розвитку,  підписаному  у  Вашингтоні в серпні

 поточного  року.  Спеціалісти  і вчені галузі розцінюють ці дії,

 м'ягко   кажучи,   як   ті,   що   гублять  українську  вугільну

 промисловість.

      Сьогодні  важко  уявити  соціальні  наслідки цієї програми.

 Прискорене  закриття  сотні  шахт  залишить Україну без власного

 вугілля,  а  людей  викине  на  вулицю. При цьому змушені будуть

 зникнути  цілі  шахтарські  селища,  окремі міста, так як там не

 створюються нові робочі місця.

      Сьогодні  треба  сказати,  що  Уряд  приймає  рішучі дії по

 наведенню  порядка  в  вугільній промисловості. Це можна сказати

 про  ту роботу, яку проводить перший Віце-прем'єр України Василь

 Васильович  Дурдинець,  починая  з  травня цього року. Ми не раз

 зустрічалися   з   ним,   зустрічалася  наша  комісія  з  Василь

 Васильовичем,  ми  пропонували  свою  пропозицію до реформування

 цієї  галузі. Однак, сьогодні реалізується не програма Верховної

 Ради, а програма, яку подарували  Світовий банк.

      Що  стосується  енергетики, то вже сьогодні вони заявляють,

 що  не  проживуть  зиму,  тому  що  на  електростанціях відсутня

 необхідна  кількість  вугілля.  В зв'язку з цим просять іноземні

 кредити   у  обсязі  125  мільйонів  американських  доларів  для

 закупівлі  палива. Це питання ми розв'язували у себе на комісії.

 І  так  чи  інакше  у цьому залі ми ратифікуємо цю угоду, Бо без

 вугілля   наші   електростанції   зупиняться,  а  вугілля  треба

 покупати.  Наша вугільна промисловість уже не спроможна сьогодні

 обслуговувати наших виробників  електростанції.

      На  мій  погляд,  всі зміни і доповнення до діючих програм,

 нові  програми,  особливо  народжені  за межами України, повинні

 стати  предметом  обговорення в Верховній Раді і не тільки після

 їх   схвалення  і  підтримки, і  тільки  після  їх  схвалення  і

 підптримки реалізовуватися.

      У  на  в  Україні  достатньо  своїх  вчених,  спеціалістів,

 наукових  закладів  і  патріотів,  щоб  розібратися як найкращим

 чином    розпорядитися    сировинними    запасами,   виробничним

 потенціалом. В іншому випадку Україна попадає в повну економічну

 залежність і буде викинута в розряд третьосотрних держав.

      На  мій  погляд, Верховна Рада разом з Урядом повинні чітко

 визначити  пріоритети  в  економіці.  Тобто  визначити  ті сфери

 діяльності народного господарства, де потрібна особлива державна

 підтримка, протекціонізм в податкових і інвестиційних напрямках.

 До  таких пріоритетних напрямків я відніс паливно-енергетичний і

 агропромисловий  комплекси.  Без  їх стабільної роботи економіка

 України  не  набере  стабільності.  Проблеми енергетики відчуємо

 через   відсутність   тепла  в  квартирах  і  електроенергії  на

 виробництві, а агропромислового комплексу через голодний шлунок.

      Що   стосується  агропромислового  комплексу,  то  ми  досі

 залишаємось  сировинним  сільськогосподарським  придатком,  коли

 харчова  промисловість  націлена   не  на  потреби продовольчого

 ринку,  а на обслуговування сировинної галузі. Це ми нищимо свій

 внутрішній  ринок  і  в цілому сільськогосподарське виробництво.

 Без  реанімації переробного сектора в структурі агропромислового

 комплексу   ми  не  задовільнимо  потреби  населення  України  в

 продуктах харчування.

      Національне   виробництво   товарів   народного  споживання

 витісняється  імпортом  часто  сумнівної  якості.  Хоч  нам   це

 відомо,  але  хочу,  щоб  при розгляді чергового законопроекту з

 економічних  питань,  ми  розглядали  його  через  призму такого

 підходу.

      Тому  вважаю,  що  питання  пріоритетного розвитку паливно-

 енергетичного   та  агропромислового  комплексів  повинно знайти

 відображення   в   конкретній  державній  підтримці,  Державному

 бюджеті на 1997 рік.

      Другим  не  менш  важливим блоком питань є приватизація. Це

 питання  детально розглядалося на сесії Верховної Ради при звіті

 Фонду  державного  майна.  В  найбижчий  час,  як  це  визначено

 постановою,   необхідно   провести  парламентскі  слухання  щодо

 проведення  приватизації частини держдавного майна,  розібратися

 чому   не   створюється   ефективний  власник,  немає  реального

 позитивного  економічного  поштовху  в приватизованому секторі і

 чому  замість  цього росте кількість зневірених і ошуканих наших

 людей?  Тільки після такого аналізу можна буде побачити недоліки

 і  в  законодавчій базі, і в роботі окремих органів, пов'язані з

 приватизацією.

      Шановні народні депутати! Я хотів би зупинитися ще на одній

 проблемі,  яка  фактично  стала  лихом нашої економіки. Це криза

 неплатежів, яка паралізувала фактично все народне господарство і

 створила  заборгованість по виплаті заробітної плати. І нинішній

 і попередній склади Уряду намагались розв'язати цей тугий вузол,

 але   практичних рішень    знайдено не  було.

      Єдиний  вірний шлях, не розваливший економіку, -це вирішити

 дане  питання  за рахунок неінформаційних джерел. Але для цього,

 знову-таки,  необхідно,  щоб запрацювало вітчизняне виробництво,

 суворо   дотримувалась   бюджетна   дисципліна,   всі   суб'єкти

 господарювання  сплачували  податки. На цей період повинна чітко

 спрацювати   система   соціального   захисту.  Це  -дотації  для

 малозабезпечених  і  пенсіонерів.  При  цьому, підтримка повинна

 бути адресною.

      Вважаю,  що  саме зараз поряд з іншими пиатннями ми разом з

 Урядом   повинні   ліквідувати  заборгованість  перед  бюджетною

 сферою.  Інакше  медицина, освіта, наука, оборона, правоохоронна

 сфера не  зможуть взагалі  функціонувати.

      Я глибоко впевнений в тому, що до 2000 року нашій економіці

 будуть  започатковані і розвинуться стабілізаційні процеси. Тому

 вважаю,  що  вже  зараз  нам  потрібно  на  законодавчому  рівні

 приступити до створення купівельноспроможного суспільства.

      Цілком  розумію,  що  реалізувати сказане далеко не просто.

 Але  впевнений,  що,  взявши  за  основу  Конституцію України та

 поєднавши  зусилля  всіх гілок влади: політичних партій, рухів -

 зусиль  всіх  патріотів України, народних депутатів, ми прийдемо

 до   суспільної   злагоди,  ака  принесе  добробут  українському

 народові. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Чи є запитання до Анатолія Арефійовича? Запишіться

 будь   ласка.   Опублікуйте  список.  Чи  вистачить  15  хвилин?

 Вистачить. Будь ласка,  Кочерга  Віктор Герасимович.

     

      КОЧЕРГА В.Г.

      (122-ой  избирательный  округ,  Доброполя Донецкой области,

 Кочерга)

      Анатолий Арефиевич, я знаю вас как опытного уже аппаратного

 работника.   Скажите,  по-вашему,  какие  необходимо  произвести

 структурные  изменения  в аппарате Верховного Совета, чтобы, ну,

 нам, что ли, легче работалось?

      В   частности,   как  вы  смотрите  на  то,  чтобы  создать

 специальный мощный отдел, скажем, организационного типа, который

 бы  помогал  бы, скажем, и реализации наших планов, и, значит, и

 другие вопросы организации деятельности народного депутата.

      Спасибо.

     

      ТАТАРИНОВ А.А. Спасибо.

      Уважаемый   Виктор   Герасимович,  для  того,  чтобы  более

 плодотворно  и  активно  работала сессия Верховного Совета и мы,

 депутаты  в зале, прежде всего, нужно вносить в зал качественные

 и  проработанные документы. Я бы видел работу Верховного Совета,

 начинал  бы ее, так сказать, улучшение работы с улучшения работы

 в комиссиях, комитетах.

      Те  документы,  которые  прошли комитет и вносятся в зал, я

 лично доверяю тем комиссиям и комитетам, которые проработали эти

 документы,   и   могу,   опираясь   на   знания  тех  людей,  на

 специалистов,   которые  работают  в  комитетах,  принимать  эти

 документы.

      Я  знаю,  что  в  нашей  комиссии,  Комиссии  по  топливно-

 энергетическому  комплексу,  транспорту и связи, мы не вносим ни

 одного  документа,  который  бы  не  проработали в комиссии и со

 специалистами.  В  зале  Верховного  Совета можно было бы просто

 больше  не  обсуждать  документы, а голосовать за документы, как

 это делается в других парламентах мира.

      А коль мы попали в такую ситуацию, я бы еще и изменил режим

 работы,  может  быть,  Верховного  Совета.  Пусть  меня  извинят

 избиратели,  но,  наверное,  в  округах  сегодня, просто сегодня

 стыдно ехать в округа, потому что клубок проблем, он нарастает с

 каждым  нашим  приездом,  и  он не разрешается. Мы работаем, как

 пожарники,  хватаемся  за  то  или  иное дело, помогаем сотой, а

 может, тысячной части тех избирателей.

      Поэтому,  они нас поймут, наверное, если бы, находясь здесь

 в  Киеве,  в  зале  Верховного  Совета,  приняли решение и такие

 законы, и заставили работать механизм, который улучшил их жизнь,

 наверное,  это  была  бы  самая  большая  помощь  и  польза  для

 изибрателей   от  нашего  Верховного  Совета  и  лично  от  нас,

 депутатов.

     

      ГОЛОВА. Швидкий.

     

      ШВИДКИЙ. Прошу передати слово Кендзьору.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, Кендзьор.

     

      КЕНДЗЬОР. Кендзьор Ярослав, Сокаль, Львівщина.

      Шановний Анатолій Арефійовичу, ви як член групи "Союз", яка

 була  створена  рівно рік тому назад у своїй декларації обіцяли,

 зокрема,   значиіть,   говорили  про  те,  що  серцевинне  місце

 інтергуюча роль України у минулому об'єднанні радянських народів

 знову  повинні  вийти  на  перший план і зробити її заспівувачем

 нового  союзу.  Чи  ваша  обіцянка впродовж року не виконана, не

 зуміли ви сторити новий Радянський Союз і в мене виникає сумнів,

 що всі обіцянки, які ви щойно проголосили з трибуни також будуть

 зреалізовані.

      І  друге  питання. Ваша інформація і ваші роздуми з приводу

 посади,  на  яку  ви  претендуєте,  ну,  зовсім не підходить, це

 інформація  для  Прем'єр-міністра  чи  навіть  Президента  нашої

 держави. Дякую.

     

      ТАТАРИНОВ  Шановний  народний  депутат  Ярослав Кендзьор, я

 викоритую  російську  мову, бо я дуже хвилююсь на цій трибуні, я

 думаю, що ви дозволите.

      Що  стосовно  групи "Союз" -це питання мені вже задавали не

 ви  перший.  Я хочу показати ті документи, мою заяву, мій підпис

 де  я  вступив до якоїсь групи до союзу. На початку роботи нашої

 сесії я приймав участь у багатьох зборах рухів, партій, фракцій,

 щоб  для себе побачити хто чим в цьому залі, хто з депутатів чим

 дихає,  на якій позиції стоїть. Я був і на тих меропріятіях, які

 проводив  і Рух, але ж якщо ви мене дописали до Руху, то наверно

 таке питання задали б з лівої сторони.

     

      ГОЛОВА. І чи виконали ви...

     

      ТАТАРИНОВ  Ви  покажіть  ті  документи,  мою заяву, або мій

 підпис  до  якої  організації  я  вступив.  Я  не знаю, що це за

 документ і тому я не хочу обговорювати цей документ.

      А  що  стосовно  Союзу  і  відносин  до Росії і союзу, то я

 впевнений,  що  добрі  стосунки  з  Росією  і з тими, з якими ми

 прожили  70  років,  вони  об'язані  бути  і  будуть.  не  ми це

 зробимо  -зроблять це за нас. Там наші інтереси, там... і родичі

 теж.

     

      ГОЛОВА.  Анісімов.

     

      ТАТАРИНОВ  А.А.  А  друге питання - щодо програми - так ви

 знаєте, якщо тільки...

     

      ГОЛОВА.  Анатолій Арефійович, нехай привикають люди, ну про

 що  мова?!  Хай привикають до таких програм... Як він говорить -

 претендує  на  Прем'єра  чи  Президента...  -має  людина, кожний

 громадянин має право...

      Будь ласка, Анісімов.

     

      ТАТАРИНОВ   А.   А....  Находясь  на  партийной  работе,  я

 занимался   проблемами   отраслей  (вы  знаете),  и  всего  лишь

 занимался  проблемами  угольной  промышленности.  И,  перейдя  в

 Верховный Совет, я в эту комиссию пошел и не с одним урядом и не

 с одним Премьер-министром, и Вице-премьером (начиная от Евтухова

 и  всех  последующих)  мы  занимались  проблемой  нашей отрасли,

 проблемой  Донбасса.  Потому  что,  я  вам  скажу,  изберут меня

 заместителем или не изберут, но проблема Донбасса -она возникнет

 все равно. Не в этом году -она возникнет в будущем году. Сегодня

 Донбасс требует помощи, сегодня с Донбассом (с проблемами) нужно

 серьезно  разбираться.  И не выбрасывать эти проблемы за пределы

 зала, за пределы урядовых структур.

     

      ГОЛОВА.  Анісімов.

     

      АНІСІМОВ Л.О., 178 виборчий округ, Запоріжжя.

      У меня к вам таких небольших 3 вопроса.

      Вообще-то  в  высказывании вашем мне импонирует то, что вы,

 действительно,  сконцентрировали  свое внимание и увидели, что в

 одной из норм записано все-таки контроль за выполнением принятых

 решений.  Но  так как сегодня, действительно, одному заместителю

 заниматься группировкой, концентрацией всех усилий экономических

 блоков вопроса, я задам вот такие вопросы.

      Первое.  Ваше  отношение  к  стабилизационному  фонду и его

 построению  (а  это  связано  с  тем, что надо забрать от других

 отраслей   народного   хозяйства   и  переадресовать,  примерно,

 энергетическому  комплексу)? Как вообще-то вы оцениваете, потому

 что  ваша  позиция, если вас изберут, будет играть решающею роль

 для внесения в Верховный Совет...

      Второй  вопрос. Ценообразование как таковое. Еще (помните?)

 начало  1996 год, октябрь месяц, когда звучало в этом зале: ни в

 коем  случае не подымать цены на уголь как таковой, а его должно

 дотировать   государство,  потому  что  это  -цепная  реакция  и

 вернется на конечную продукцию. Ваш подход?

      Ну, и конечно принятие решения по вопросам координации. Как

 бы вы его видели, комитетов и комиссий.

     

      ТАТАРИНОВ.  Уважаемый  народный  депутат Анисимов, я с вами

 абсолютно  согласен, как вынужденную меру для того, чтобы спасти

 отрасль  в 1996 году, наша комиссия и поддержали нас народные бы

 депутаты,  мы  записали  в  бюджете о создании стабилизационного

 фонда по  поддержке Топливно- энергетического комплекса.

      Для  нас  неважно  откуда были бы эти деньги -с этого фонда

 или  с  общей  корзины  бюджетной,  ноэтту  отрасль  нужно  было

 поддероживать.

      Правительсьво  предложило  такой  вариант,  на  который  мы

 пошли.  В  бюджете  на...  и  к  стати,  мы  ведь  этот  фонд не

 наполнили,  мы  его  наполнили только на 10 процентов, а черпаем

 оттуда  все  те  100  триллионов,  которые заложены на поддержку

 угольной промышленности.

      В бюджете 1997 года этого фонда нет. Я против такого фонда.

 Мы  должна  за  счет  налогов  финансировать те отрасли, которые

 требуют  дотации  сегодня  по  ценообразованию.

      И  до  перехода в Верховный Совет и, работая еще в Донецкой

 администрации,  я  говорил,  что  пока мы не зафиксируем цены на

 энергоносители,  у  нас  ценообразование  не стабилизируется. Во

 всех  странах  мира, если не на 5, то на 10 лет фиксируются цены

 на  энергоносители.  Тогда  создается  ценовой   баланс, тогда в

 себестоимости продукции эта  величина становится постоянной...

      И  последнее  о  координации  деятельности. Вы занете, я по

 натуре  в  принципе человек компромиссов, я хочу все-таки, чтобы

 мы,  народные  депутаты,  и  новый  состав  правительства  нашли

 понимание.  И  главным  обкединяющим  документом, который мог бы

 стать  или  национальной  идеей,  микронациональной  идеей  -это

 принятие урядом  Социально-экономического  развития  Украины  на

 ближайшие несколько лет.

      Если  мы  только  найдем  в этом вопросе взаимопонимание и,

 если только будем все нацелены на выполнение этого документа вот

 на  этом  этапе,  мы  можем,  так  сказать, в Украине обеспечить

 согласие  и  ветви власти будут работать вместе сообща на единую

 цель.  А  это необходимо сделать. Если мы этого не сделаем, я не

 знаю,   чем   закончим  мы  свою  деятельность  и  новый  состав

 Правителства тоже.

     

      ГОЛОВА.  Бандурка.

     

      БАНДУРКА.  Шановний претенденте, в мене запитання, можливо,

 для  вас  складне,  бо  пройшов  певний  час. Але якщо ви можете

 відповісти, то воно в слідуючому.

      Чи  пам'ятаєте  ви  по  яким статтям Конституції України ви

 голосували  проти?

      Я   не   номера   статтей   маю,   а   мова,  незалежність,

 суверенність -принципові такі позиції, приватна власність.

      Якщо  не пам'ятаєте, не треба відповідать, якщо пам'ятаєте,

 будь ласка.

      Дякую.

 

      ТАТАРИНОВ. Я пам'ятаю, може, не всі назву ці статті.

      Але  для  того,  щоб  достигнуть  компромисса  в  зале,  мы,

 депутаты  восточных областей Украины, хоть нас и обвиняют и свои

 в  том  числе, мы сознательно шли на компромисс. И голосовали за

 ту  же статью по мове, за те, щоб в Україні державною мовою була

 українська мова, і за приватну власність і за реформування.

      Бо я знаю, що якщо б ми не прийняли цю Конституцію, то була

 гірша  Конституція.  Я  це  усвідомив.  І  тому,  може, в деяких

 випадках   і   вопреки  своїй,  так  сказать,  волі,  може  десь

 внутрішній,  я  натискав  кнопку  і  приймав такі рішення, які б

 сьогодні  задовольнили   більшість  присутніх  в цьому  залі.

     

      ГОЛОВА.  Денейкін.

     

      ТАТАРИНОВ. І без нас її б не було. Це теж так.

     

      ДЕНЕЙКИН.  Уважаемый  Анатолий Арефьевич, вы много говорите

 сегодня  о  вопросах промышленности. Но, по всей видимости, если

 вы  будете  избраны сегодня заместителем Председателя Верховного

 Совета, все-таки ваши функции в какой-то мере изменятся.

      Поэтому   у   меня   два  небольших  вопроса,  связанных  с

 организацией работы  Верховного  Совета.

      Первый  вопрос.  Как  вы  все-таки  относитесь к количеству

 сегодня Комитетов, и не кажется ли вам, что все-таки прохождение

 законов  у  нас  тормозится  из-за  дополнительных согласований,

 проработок,  контактов?

      И  второй  вопрос  по  работе, по нашим повесткам дня. Мы в

 начале  каждой  недели теряем очень много времени на утверждение

 повестки  дня. Как правило, мы ее не выполняем к концу недели. А

 следующую  неделю  начинаем  не  с  продолжения не рассмотренных

 вопросов  на  предыдущей неделе, а совершенно новых. То есть это

 вносит определенную сумятицу в нашу работу.

     

      ГОЛОВА.   Анатолій  Арефійович,  я  одне  уточнення  тільки

 зроблю.  Ми  розглядаємо  порядок  дня  раз  у  місяць  і завжди

 переносимо нерозглянуті питання на наступний тиждень.

      Будь ласка,  відповідайте.

     

      ТАТАРИНОВ.  Относительно количества комитетов. Я выступал

 на  этой  трибуне  при  открытии  6  сессии  Верховного Совета и

 сказал, что в принципе я бы сократил количество комитетов. И это

 необходимо  сделать,  тем  более сделав анализ как отработали за

 прошедший  период  все  наши  комиссии. Но я боюсь, что, если мы

 ввяжемся в эту проблему формирования новых комитетов, изменив их

 количество,  мы  займемся внутренними, так сказать, разборками в

 Парламенте.   Сегодня   станет   вопрос   о  председателях  этих

 комитетов.  Нам проще было избирать всех председателей комитетов

 и  высшее  руководство  Верховного Совета 2 года назад, когда мы

 мало знали друг друга, когда можна было довериться друг другу по

 тем, кто-то кого-то это кандидатуру знал.

      Мы  можем  сегодня  поламать  существующую  структуру  и не

 создать новую структуру комитетов, при этом все те законопроекты

 и  документы,  которые  уже  наработаны  в комиссиях, они теперь

 перекочуют  то  ли  в  комитеты,  то  ли будут заброшены. Но вый

 состав комитета,  новая позиция, новое виденье этой проблемы.

      Если  мы  сможем  это сделать в короткий срок и не нарушить

 схемы  структуры,  я  бы  за.  И  в  принципе не возражаю, чтобы

 комиссии  переименовать в комитеты и доработать эти полтора года

 в  существующих, так сказать, количествах комитетов и их составе

 комитетов.

     

      ГОЛОВА.  Чурута.

     

      ЧУРУТА. 251 Стахановский, Чурута.

      Уважаемый Анатолий Арефійович, я наверное не открою большой

 тайны,  если  скажу,  что  на Украине сложилось катастрофическое

 положение  с  выплатой  заработной  платы  работникам  медицины,

 работникам  городского  отдела  народного образования, а также с

 выплатой пенсии пенсионерам.

      Такое  же  положение  в частности сложилось и в моем родном

 городе  Стаханове,  вы знаете, Луганская область, где заработная

 плата  и  пенсия  уже  не выплачивается более четырех месяцев. А

 руководство  города  в  этом  направлении  абсолютно  ничего  не

 делает, заявляя о том, что нет денег.

      Хочу  сказать,  что  промедление  с  решением этого вопроса

 смерти  подобно.  У  человека  есть две ценности -это здоровье и

 дети. Здоровье мы вчручем в руки медицинских работников голодных

 и  нищих, своих детей мы ведем в дошкольные и школьные заведения

 голодным учителям, которые падают в обморок прямо на уроках.

      Я  хочу  вас  спросить.  Ваше  видение того, что необходимо

 сделать Верховному Совету в решении этого вопроса? И в чем будет

 заключаться ваш лично вклад в решение этого вопроса?

     

      ТАТАРИНОВ.  Спасибо.  Вы  задали  вопрос,  на который

 конечно  в этом зале врядле кто-то найдет ответ. Его ответ искал

 и   прошлый  состав  Правительства.  Я  помню  первое  заседание

 Кабинета  Министров,  который  вел Евгений Кириллович Марчук. Он

 сказал  так:"Вот  я  предлагаю  вам конкурс. Кто развяжет кризис

 неплатежей, значит тому обещаю государственную премию". И так, я

 понял, прошло время больше года, никто государственную премию не

 получил. Так что кризис этот не развязан платежей.

      О  том,  в каком состоянии находятся сферы здравоохранения,

 медицины  и правоохранительных органов, я прекрасно знаю, потому

 что  збирался  в  чисто шахтерском городе, где кроме шахт ничего

 нет.  И все шахты в программе международного фонда этого, все на

 закрытие  в  течение  двух лет. В Макеевке остается из 16 шахт 1

 шахта,  сли  реализовывать  эту программу. Поэтому это еще более

 катастрофичней эта ситуация.

      Вы  знаете,  я бы может быть часть вот... Пинзеник говорит,

 что  нельзя  безинфляционно  это  все зделать надо. Может быть и

 надо  было  ити  на инфляцию, но до ввода гривны как-то смягчить

 этот удар и эту ситуацию. Сегодня... На эмиссию, я извиняюсь.

      Сегодня  Правительство  предлагает  другой вариант.........

 Лазаренко сказал, что введя монополию на спирт, на водку, бюджет

 получит  где-то  приток где-то 15-20 процентов денег. Если решит

 эти  проблемы,  вот, те меры, которые приняло Правительство -это

 хорошо.  А  если  нет...  Вы знаете, я готов сотрудничать  с кем

 угодно,  собираться,  чтобы  найти  выход  из  этой  ситуации. Я

 понимаю,  и  Правительству  трудно  предложить  сегодня какие-то

 меры, и мы в зале не можем эти меры предложить кроме того, чтобы

 потребовать   выплатить.   Но   так  дальше  в  общем-то  нельзя

 обходиться с этими сферами.

      Я разговаривал с правоохранительными органами. Они говорят:

 "Ведь,  понимаете,  до  70  процентов  работников  этих  органов

 работают на обслуживании криминальных структур. И не потому, что

 там  плохие  люди сегодня, а потому, что сегодня тот, кто платит

 деньги, тому    они   и  служат сегодня."

      Вообще  это  ужастно все и  катастрофично. Да.

     

      ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка, Анатолій Арефійович.

      Чи   є   потреба   обговорювати  кандидатуру?  Будь  ласка.

 Записалося  4  депутати.  Є  пропозиція надати їм слово. Гармаш,

 прошу.

     

      ГАРМАШ Л.І.

      375 избирательный округ, город Харьков, Орджоникидзенский.

      Я  хочу  говорить  не  о кандидатуре, а говорить о значении

 Верхолвного  Совета,  целой системе и что нам нужно сделать в ее

 развитии.

      И  прошу, потому что оно будет смысл иметь. А если это лицо

 будет  избрано,  то оно должно будет реализовать некоторые вещи,

 которые ....

     

      ГОЛОВА. Говоріть,  говоріть.

     

      ГАРМАШ  Л.  І.  Я  еще  раз прошу. Я записался. У меня есть

 право  - 3 минуты.  Конституционное право.

      Я  хотел обратить ваше внимание на следующий факт. Если кто

 внимательно  посмотрел  Конституцию  вашей страны с точки зрения

 конституционного  устройства ее, то я сделал график, что из себя

 представляет  политическое  устройство  нашей  страны. И сегодня

 получается,  если  так  внимательно  кто-нибуть  посмотрит: наша

 структура  государственная и общественных организацийтакова, что

 в   нашем  государстве  не  хватит  средств  на  ее  реализацию.

 Внимательно  посмотрите,  я  готов поделиться, так сказать, этой

 частью.

      Что  касается  Верховного  Совета,  я  хотел  бы предложить

 следующие.   У   нас  вопрос  будет  о  заместителе,  сейчас  мы

 обсуждаем.  Это  очень важная кандидатура с точки зрения решения

 вопроса.  Но  у  нас  на  сегодняшний день функции председателя,

 функции  заместителей  определяет  раньше  Президиум  Верховного

 Совета, сегодня, я не знаю кто их утверждает.

      Поэтому  я  считаю, что мы должны принять в срочном порядке

 Закон  о  статусе  Верховного  Совета, который четко зафиксирует

 полномочия   и   этих   представителей:  четко,  чем  занимается

 Председатель,  чем  занимается  заместитель. Тогда эта смысловая

 нагрузка имеет.

      Я  хотел  бы  обратить  ваше внимание еще в этой связи. Для

 того,  чтобы  Председатель  и  его  заместители  функционировали

 нормально,  на  мой  взгляд,  сегодня  кажется,  хотя у нас есть

 предложение   сократить   аппарат   Верховного   Совета   (будем

 обсуждать), мое глубокое убеждение в части работы Председателя и

 Секретариата,   двух   заместителей.  Я  думаю,  что  мы  должны

 предложить   увеличить   численность  людей,  которые  могли  бы

 обеспечить  правильную  работу  Председателя  Верховного Совета.

 Если   Председатель   и   его   заместитель  не  обладают  всеми

 необхидимыми  консультантами и референтами, то, следовально, они

 нас  могут  завести в определенные сложности. Мы здесь не всегда

 сможем их разобрать.

      Поэтому,  моя  будет  следующая  задача. И я предлагаю вам.

 Полномочия мы должны разделить всем этим лицам, а самое главное,

 на  мой  взгляд,  сделать  все  необходимое  для  того, чтобы их

 структурное   понимание   в   отношении  зала,  отношения  между

 депутатами  должны четко строится на законодательной базе. У нас

 сегодня этого нет.

      Поэтому  я  предлагаю  в  конечном  итоге, когда подойдем к

 вопросу о заместителях и Председателе с точки зрения структуры и

 секретариата,  я  предлагаю  увеличить  определенным оптимом (за

 счет  чего  -другой  вопрос)  работу  и  лучшее  качество работы

 заместителей и Председателя. Это первое.

      Второе.   Четко   определить  в  этом  зале  функциональные

 обязанности   заместителя,   чтоб  можно  было,  кем  и  чем  он

 управляет.

      На  сегодняшний  день  я  могу  взять  все структурные, так

 сказать,    документы    Верховного   Совета,   постановы,   где

 зафиксированы в общих чертах эти обязанности. Я считаю, что надо

 упорядочить.

      И  я  обращаю ваше внимание на следующий пункт. Время очень

 бежит, а я не успел, так сказать, как я хотел, к сожалению. Меня

 очень  интересуют  новые  органы: рахунковая палата (это штатное

 расписание  ее  и  кому  она будет подчинена: либо Председателю,

 заместителю, или первому, или второму.

      Дальше:  возникает  уполномоченный по правам человека. Кому

 он будет подчиняться.

      Поэтому  я предлагаю все-таки: каждому высказать свою точку

 зрения  по кандидатуре. Но если мы не упорядочим законодательным

 образом  то, что необходимо, я думаю, снова будут противоречия в

 том, что мы сегодня имеем: как управлять страной.

 ..........в  рабочее  время,  считаю,  что  два  человека должно

 работать, а один работает в сессионном зале.

     

      ГОЛОВА. Смірнов. Смірнова немає. Марченко.

     

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Уважаемые    депутаты,   выслушав   доклад   кандидата   на

 заместителя   председателя   Верховного   Совета,   со   многими

 экономическими  проблемами  в  нем  отраженные, можна безусловно

 согласиться.  Однако мне представляется и я бы зотел услышать от

 кандидата  на этот высокий пост предложения как улучшить систему

 и работу Верховного Совета.

      Будучи  и  в  том Верховном Совете и в этом, я неоднократно

 говорил,  что проблемой государства, проблемой работы Верховного

 Совета,   высшего   представительного  органа  является  в  том,

 насколько  будут  обеспечены  права  депутатов  отстаивать  свои

 предложения.  Насколько  наш  корпус  депутатский будет работать

 професионально   с   точки  зрения  парламентаризма.  Предыдущий

 председатель Верховного Совета Иван Степанович Плющ взял на себя

 тогда  право  трктовать, навязывать, продавливать -это неизбежно

 привело  к  раху  того  Верховного  Совета.

      Этот Верховный Совет неизбежно будет разогнан раньше срока.

 Почему?  Потому  что работает не коллективный разум здесь, не те

 предложения,  те  посылки,  те  требования  избирателей, которые

 формируются   снизу  мы  реализуем,  а  то  что  нам  навязывает

 председатель  нынешнего  Верховного Совета, то какие возможности

 для  нашей  работы  обеспечивает Секретариат. Поэтому безусловно

 заместитель  председателя  Верховного  Совета,  на  мой  взгляд,

 обязан  был представить программу как наладить работу Верховного

 Совета, и к сожалению я этого не услышал.

      Ну,  например,  он  безусловно  правильно сказал, что у нас

 внизу  сформировались  тут  после приема по личным вопросам -ну,

 крик   души:  люди  не  получают  пенсии,  заработную  плату  не

 выплачивают  месяцами,  а то и более... Как эту проблему решить?

 Депутаты  приезжают  в зал (и я втом числе приехал перед началом

 сессии),  подготовил  перечень  вопросов для включения в порядок

 дня,  последовательность их рассмотрения. И, спасибо залу, когда

 Александр Ткаченко вел заседание, зал проголосовал и 1/3 голосов

 (в  соответствии  с  Регламентом)  была, и были мы их включили в

 повестку дня. Приходит Председатель Верховного Совета, Александр

 Мороз  и  своими...  скажем  так, своей трактовкой Регламента (и

 неправильной)  взял,  это  все  сбросил...  И  поэтому даже наши

 предложения,   которые  мы  проголосовали,  которые  включили  в

 повестку дня, они вообще не вошли в нее и не рассматриваются.

      Обратились  в  комиссию  Шейко,  он  назначил там слушания,

 должен  пригласить  Председателя  Верховного Совета на разбор...

 Однако  сформировалась  уже  повестка  дня,  минимум...  уровень

 минимальной  заработной  платы  и  пенсии  не  рассматривается в

 октябре, перед началом бюджета; не рассматриваются многие другие

 вопросы   и   слова   не  возможно  получить...  Соответствующий

 диктат...

      Поэтому  мне представляется... Я хотел бы услышать вопросы:

 как  сформировать,  как  улучшить  работу.  Мне  представляется,

 работу   можно   улучшить   только   по  следующему  принципу  -

 сформировать  большинство Верховного Совета через фракции, пусть

 это большинство берет на себя ответственность за проводимый курс

 реформ.  На  основе  этого  большинства сформировать Президиум и

 председателей   комиссий,   избрать   заместителя,   переизбрать

 Председателя.  И только тогда мы сможем профессионально точно, в

 соответствии  с  мировой  практикой  наладить  работу Верховного

 Совета и разделить ответственность.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА.   Будь   ласка.   Іншими   словами   -підтримується

 кандидатура Анатолія Арефійовича. Будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Анісімов, прошу.

     

      АНІСІМОВ  Л.  О.  Уважаемые  народные  депутаты,  уважаемый

 Александр Александрович!

      Вопрос  избрания заместителя Председателя Верховного Совета

 Украины   уже  перезрел  и  стоял,  как  говорится,  еще  вчера.

 Откладывание  сроков  его  решения  будет  все сильнее и сильнее

 усиливать      внутрипарламентские     недомолвки,     невидимое

 противостояние    групп,   фракций,   комитетов...   просто   по

 человеческой причине - каждому хотелось бы свою...

      Особой агитации  и  рекламирования  кандидата,  который нам

 сегодня   представлен   на  заместтеля  Председателя  Верховного

 Совета,  нам  с  вами  не надо. Ведь в Верховном Совете мы все с

 вами  работаем  уже  2  года и каждым своим поступком, жизненной

 позицией  сделал определенный имидж. И, я думаю, голосованием мы

 определимся   и   хотелось   бы,   чтобы  это  голосование  было

 действитьельно по той позиции, которую занимает эта кандидатура.

      Если  бы  выдвинутый  кандидат в зампреды был предложен для

 избрания  нашими  избирателями,  то правильность выбора избрания

 кандидата  была  бы  на  90  процентов  истинной,  то так как на

 сегодняшний    день    Верховный    Совет   представляет   собой

 коллегиальный  политический орган, поэтому определенная окраска,

 оттенки  и  решение  групп  и  фракций  сыграют,  конечно,  свой

 определенный момент в  голосовании за данного кандидата.

      Я  хотел  бы  посоветовать  избрание,  если это произойдет,

 данному  кандидату,  мы  сегодян ведем разговор вокруг него, что

 все-таки  надо  посмотреть  на  Регламент  Верховного  Совета  и

 Регламент,  что  касается  заместителя  Председателя  Верховного

 Совета   наполнит  реальным  содержанием.

      И  один  из  пунктов,  который  там  записан,  и вы об этом

 говорили  сегодня,  то,  что  контроль  за  принятыми решениями.

 Правильно  было  сказано,  можно  законов  наскирдовать  сколько

 угодно, но  движения никакого вперед  нет.

      И   мне   б   хотелось   особенно   внимание  обращаю  я  к

 промышленникам,  людям,  которые  хоть  когда-то  прикасались  к

 экономическим  вопросам,  чтоб  в  этом  кресле  сидел  человек,

 который бы боль и   душой прочувствовал  все эти  механизмы.

      Даже, Александр Александрович, вы, отвечая на вопрос, когда

 вам задали какие же функции будут принадлежать избранному новому

 кандидату  в  ваши  заместители,  и  то вы начали с того, что он

 будет координировать  действия с  правоохранительными органами.

      Юристов,  будем  говорить,  и  в  комитетах  и у вас вокруг

 полно,  но  координация  действий  экономических  реформ, где мы

 застряли и действия, покуда мы не скоординируем, будем говорить,

 эти  действия этих комитетов, не даст нам продвигаться вперед. И

 все  социальные  программы,  все  социальные  вопросы с падением

 экономики  в 3 раза остались принятыми тем еще Верховным Советом

 и мы   уже  много, будем говорить на  этот  счет попринимали.

      Поэтому  я  буду  голововать  за этого кандидата. Я еще раз

 обращаюсь  к  той категории, которая печется и все время требует

 движения  и  координации экономических реформ и программ и наших

 действий  как  в  Комитетах,  проголосовать  все-таки сегодня за

 этого кандидата.

      Спасибо  за  внимание.

     

      ГОЛОВА.  Дякую.  Обговорення закінчено. Завершуючи цей цикл

 розгляду  питання,  я  хочу  сказати  про  те,  що коли вносились

 кандидатури  різні  на пропозиції фракцій, я справді говорив про

 те,  що  залежно  від того, хто буде обраний заступником, у нього

 буде  певна  специфіка  у виконанні функцій. Тобто, якщо це буде

 чоловік  на  зразок  Анатолія  Орефійовича,  він  буде  займатись

 безпосередньо  економічним  блоком  проблем  і  координацією дій

 Комісій  відповідних.

      Якщо  це буде спеціаліст юрист, правник, він буде займатись

 підготовкою  законодавства  по  більш  широкому  блоку  питань і

 координація буде  відповідних  Комісій  на  нього  покладена.

      Але  в даному випадку ми розглядаємо конкретну кандидатуру.

 І  я хотів би, щоб всі ми прилучились, скажемо так, до думки, до

 істини  про те, що такого, ну, я жаргон використаю, вгодного для

 всіх депутата, немає в залі. Хтось буде підтримувати, хтось буде

 не  підтримувати.  Але  я  просив  би,  нам потрібно організувати

 систему,  забезпечити  систему  в  роботі  Верховної  Ради.  Без

 заступника  вести цю роботу просто не можна. Фізичних, не тільки

 інших  сил  не  вистачає.

      Я  просив  би  підтримати цю кандидатуру, виходячи просто з

 того,  що  це  порядна  людина,  це  спеціаліст,  перевірений на

 практиці,  це  людина,  яка вміє владнувати конфліктні ситуації,

 які  виникають  раз  за разом в нашому суспільстві і в сесійному

 залі.

      Тому  очікувати, видивлятись, щось інше пропонувати або що,

 давайте  залишимо  це  для  наступних  виборів  і для наступного

 формування  керівництва   Верховної Ради .

      А  зараз треба просто зосередитись на тому, щоб виконати ту

 місію,  яка  покладена  на  нас  в  той період, що залишився для

 роботи      Верховної Ради .

      Я   ставлю  на  голосування  пропозицію  про  включення  до

 бюлетеня   для   таємного   голосування  кандидатури  Татаринова

 Анатолія Арефійовича.

      Прошу    зніміть    голосування.   Я   скористався   старим

 Регламентом.  Рідко  ми  голосуємо  таємно по персональних, тому

 немає  в  тому  потреби. Комісія лічільна збереться і запропонує

 порядок.  Але  я  хотів  би,  випереджаючи, мабуть, рішення цієї

 комісії  запропонувати  час для проведення голосування. Оскільки

 мова  іде  тільки  про  одну кандидатуру, то я просив би, щоб ви

 під  час обідньої перерви фракції з фракціями ще переговорили. І

 я  вам так пораджу по-доброму, домовтеся між собою про підтримку

 кандидатури  і  голосування проведемо о 15. 45. Зрозуміло? О 15.

 45   біля   столів   ви   одержете   бюлетені,   зареєструєтеся,

 проголосуєте і будемо мати потрібний результат. Щоб до 16 години

 завершити голосування.  Зрозуміло, так?

      Тоді  приймається  це,  вважаємо  питання підготовленним до

 продовження його   розглядом на Верховній Раді.

      Слухається  питання  про  пропозиції  Президента України до

 Закону  України  "Про внесення змін і доповнень до Кримінального

 кодексу   України   і   кодексу   України   про  адміністративні

 правопорушення   щодо  статей  закону  про  зв'язок".  Доповідає

 Олександр  Михайлович  Кожушко, голова комісії з питань паливно-

 енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку. Прошу.

      Я  прошу  всіх  бути  на місці, мова іде про подолання вето

 Президента. Будьте на місці.

     

      КОЖУШКО  О.  М.  Уважаемые  коллеги, две комиссии, это наша

 комиссия  и  Комиссия  по  вопросам  законности  и правопорядкам

 внимательно  рассмотрела  замечания  Президента Украины к Закону

 Украины  "Про внесення изменений и дополнений в Уголовный кодекс

 Украины  и  Кодекс Украины об административных правонарушениях в

 связи  в  введением  в  действие закона Украины о связи, который

 нами принят 7 июня 1996 года.

      Я  хотел  бы,  товарищи, сказать в двух словах положения  в

 этом  вопросе.  Необходимо  отметить,  что  за  последнее  время

 наблюдается  рост  числа правонарушений в отрасли связи, которые

 приводят  к  повреждению  линий,  сооружений связи, к помехам их

 нормального   функционирования,   а  следовательно  к  перерывам

 действий в системе связи...

     

      ГОЛОВА.  Олександр  Михайловичу,  секунду  тільки перерви я

 прошу.  Я  просив  би лічильну комісію зібратися в залі зараз. А

 вони проголосують. Дякую.

      Будь ласка.

     

      КОЖУШКО....    что    приносит    убытки    непосредственно

 предприятиям  связи,  так  и  народному  хозяйсту  и населению в

 целом.

      Особенно   быстро   растет   количество  несанкционированих

 подключений  к  средствам  связи  для  проведения  дорогостоящих

 мехдугородних  переговоров  с  отнесением  расходов  на счет тех

 абонентов телефонной сети, которые не имеют никакого отношения к

 этим  разговорам.  Можна  сказать,  что  такиея  явления  начали

 превращаться   в   проблему,  требующей  технического  правового

 решения.

      Для  илюстрации серйозности положений дел в отрасли связи с

 правонарушениями    приведу    несколько    цифр   представленых

 администрацией  связи Украины. На сетях связи общего пользования

 Украины  за   первое  полугодие  похищено  и  повреждено  122, 5

 километра  кабеля.  Убытки  составили 48 миллиардов карбованцев.

 Похищено или повреждено 98 необслуживаемых усилительных пунктов.

 Убятки  составили. миллиардов. Похищено цветного провода 26 тонн

 на  сумму 7 миллиардов. Похищено 10, 5 тысяч столбов линий связи

 и  радиофикаций на сумму 6 миллиардов; похищено и повреждено 23,

 5  тысячи  городских  телефонов-автоматов.  Убытки  составили 30

 миллиардов.  В  целом  за  1 полугодие допущено 3242 обращения в

 правоохранительные  органы  по  поводу  правонарушений в отрасли

 связи.

      Аналогичная  ситуация  сложилась  в  ведомственных системах

 связи.  Например,  только  на железных дорогах Украины в текущем

 году   убытки  от  умышленной  порчи  и  хищения  средств  связи

 автоматики  составили   58  миллиардов   карбованцев.

      Все  это  связано  с  тем,  что  возможные  очень серьезные

 последствия   в  обеспечении  безопасности  движения  поездов  и

 перевозки  пассажиров.

      В  чем  расхождения  наши  с...  Я  не  думаю,  что  это  с

 Президентом,  я  думаю, с теми, которые смотрели. Первой группе,

 к  которой  относятся  большая  часть  замечаний  Президента, по

 мнению  Президента Украины, размеров штрафов за правонарушения в

 отрасли  связи, это замечания вам розданы... таблица роздана, 5,

 8,  9,  11,  12,  13,  14, 16, 19. А также относительно критерия

 определения  их размеров, какие, по мнению Президента Украины, в

 Уголовном  кодексе  должен  быть  минимально  размер  заработной

 платы.   Два.   Величина.   И  в  Уголовном  кодексе  опять  нам

 рекомендуют у... заложить минимальный размер заработной платы.

      Наши  2  комиссии  рассмотрели  и  считают, что в отношении

 критерия определения размеров штрафов замечания Президента 2 и 3

 к статьям 131 и 205 Уголовного кодекса Украины, следует сказать,

 что  Верховный  Совет Украины уже принял решение, что дельнейшее

 определение  штрафов  на все виды правонарушений должно исходить

 из  необлагаемого  налогом  минимума доходов граждан. Все это вы

 просили.

      Исходя  из этого, Кабинет Министров Украины все последующие

 законопроекты,  которые  содержат  штрафные  санкции,  увязывают

 именно с этим критерием.

      Больше   того,  в  недавно  внесенном  Кабинетом  Министров

 Украины проекте Закона Украины "О внесении изменений в некоторые

 законодательные  акты  Украины  относительно  усиления уголовной

 ответственности   в  виде  штрафов"  предусматривается  сплошной

 переход  на  необлагаемый  налогом  минимум  доходов граждан для

 определения  размеров  уголовных  штрафов. Для чего предлагается

 внести  соответствующие  изменения в определяющую в этом вопросе

 статью 32 Уголовного Кодекса Украины.

      Поэтому,  статьи  1  и  3 раздела 1 рассматриваемого закона

 относительно   статей  131  и  205  Уголовного  Кодекса  Украины

 целесообразно  ввести  в  действие  одновременно  с  введением в

 действие  Закона  Украины  "О  внесении  изменений  в  статью 32

 Уголовного Кодекса Украины". Мы такую статью подготовили.

      Что касается других статей, то если вы смотрели из таблицы,

 которую мы дали, это, товарищи, неуплата налогов, это воровство,

 а  далее бандитизм. Мы предлагаем 5 неоподаткованых минимумов, а

 кто рассматривает вопрос - 0,5.

      Вы  все знаете, что стоимость меди сейчас такова, что можно

 воровать,  вносить эти 0, 5, половину стоимости неоподаткованого

 минимума и продолжать вопровать. Вот суть этого вопроса.

      Я просил бы, уважаемые коллеги, я думаю, что если б я пошел

 к  Президенту, Президент бы с этими доводами согласился. Но так,

 как   это  проходит  юридический  отдел,  так  как  и  Закон  "О

 железнодорожном транспорте", то мы имеем эту колизию.

      Поэтому,  вопрос  состоит  в  том,  что  статьи  необходимо

 проголосовать,  где вето, 300 голосов набрать. Другого пути я не

 вижу, например, решения этого вопроса.

      Две  комиссии  рассмотрели  и  просили поддержать: комиссия

 Жира, наша комиссия.

     

      ГОЛОВА.   Олександре  Михайловичу,  ви  трохи  не  коректно

 ставите запитання. Спава в тому, що якщо 300 голосів голосувати,

 долати  вето  Президента,  то  це означає, ми повинні затвердити

 прийнятий нами закон, а потім зміни внести вже в цей закон. І ви

 схему  запропонували, до речі, в своїй порівняльній таблиці, яка

 це  допускає.  Послухайте  уважно,  ми  могли  би прийняти закон

 України  уже  раніше  прийнятий про внесення змін і доповнень до

 Кримінального    кодексу   України   і   Кодексу   України   про

 адміністративні  правопорушення у зв'язку з введенням закону про

 зв'язок 300 голосів, бо ви знаєте наскільки це складний документ

 і  його  не так просто було приймати нам і тоді. А потім відразу

 проголосувати  Закон  України  "Про внесення змін і доповнень до

 чинного   законодавства   України   щодо   відповідальності   за

 правопорушення в галузі зв'язку", і це тоді було б правильно, це

 відповідало б Конституції, процедурі і Регламенту.

      А якщо так як ви пропонуєте, то де гарантія, що ми змінивши

 назву  тільки  закону  на пропозицію, скажемо, і деякі статті на

 пропозицію  Президента,  але  не  врахувавши  ті,  що відхилені,

 обгрунтовано комісіями одержимо той же результат, знову одержимо

 через   кілька  тижнів  зауваження  і  знову  будемо  витягувати

 введення закону про зв'язок повнісю.

     

      КОЖУШКО.  Александр  Александрович,  мы роздали таблицу и в

 этих  таблицах есть бывший закон, что предлагает Президент и что

 предлагает  комиссия.  Мы  часть,  все  вопросы  согласовали те,

 которые...

     

      ГОЛОВА. А частину не погодили.

     

      КОЖУШКО. ... а часть вопросов не согласовано.

     

      ГОЛОВА. Тому тут не треба 300 голосів.

     

      КОЖУШКО.   Говорю,  часть  вопросов  не  согласовано....  в

 размере  штрафа:  мы  предлагаем  больше,  Президент  предлагает

 меньше.   Если   оставить   те   штрафы,   которые  предлагается

 Президентом,  то они ничего существенного не влияют на улучшение

 положения дел вэтом вопросе.

     

      ГОЛОВА.  Тобто  ви  пропонуєте частину зауважень Президента

 підтримати,  проголосувати як зміни і запропонувати йому щоб він

 опублікував закон. Так?

     

      КОЖУШКО. Да.

     

      ГОЛОВА.  Для  цього  не  треба 300 голосів, а треба простою

 більшістю  -226.  Тому  я  ставлю  на  голосування в порядку, за

 процедурою,  яка  передбачена  у  Регламенті,  назву закону "Про

 внесення  змін  і доповнень до чинного законодаства України щодо

 відповідальності  за  правопорушення  у  галузі  зв'язку". Немає

 заперечень до такої назви? Немає.

      До  Кримінального  кодексу  зміни:  в статті 131 викласти в

 редакції  (тут  пропонує комісія, враховуючи частково зауваження

 Президента). Немає зауважень? Немає.

     

      КОЖУШКО  О.  М. То есть мы соглашаемся: после введения 32-й

 статьи вступает этот закон в силу.

     

      ГОЛОВА.  Дальше.  Абзац  1 статті 153 -після слів "поштової

 оплати"   доповнити   словами  "маркованої  продукції".  Теж  не

 викликає заперечень.

      Статтю  205  викласти  у  тій редакції, що враховує значною

 мірою зауваження Президента. Нема заперечень.

      Статтю 205. 1. 3. -з частини першої статті 112 Кримінально-

 процесуального кодексу вилучити цифра: 2005 прім. 205 прім. Нема

 заперечень.

      Внести  до  кодексу про адміністративні правопорушення такі

 зміни  і  доповнення:  статтю  44  викласти у редакції, яка була

 прийнята нами в попередній раз -розмір штрафу. Нема заперечень.

      Стаття  45-та...  145-та -викласти в редакції, яка враховує

 частково зміни, внесені Президентом. Нема заперечень.

      Стаття  146.  Теж  частково  враховує  пропозиції,  внесені

 Президентом. Немає заперечень.

      Стаття  147.  Пропонується  в тій же редакції, що була нами

 проголосована  -пропозиція  Президента  відхилена, оскільки мова

 йде про суттєве зменшення розмірів штрафів.

      Стаття  148.  Враховує  пропозицію  Президента  і  повністю

 пропозиція комісії тут збігається - двох комісій.

      Пропонується  доповнити  кодекс  статтею  148. прім. такого

 змісту:  який  був  проголосований  нами минулого разу. Вона теж

 пов'язана  із  розмірами  штрафів  і  практикою  їх  накладення.

 Відхилена пропозиція Президента в цьому відношенні.

      Та ж  сама доля  стосується статей 148-2, 148-3 і  148-4.

      Немає  зауважень?

     

      КОЖУШКО. І  188...

     

      ГОЛОВА. Стаття  188-7 так само пропонується в редакції, яка

 нами проголосована була.

      Стаття  243 -пропонується викласти в редакції, яка частково

 враховує  зауваження Президента.

      Статтю 147, тобто пункт 13 статті 218 вилучаються цифри там

 редакційно - 144, 141  і так  дальше за текстом,  ви  бачите.

      Враховуються  зауваження  до статті 221, 268, 277, 294 -ну,

 це теж   в порядку   узгодження із рубрікацієї статей.

      Пропонується  врахувати  частково  до  частини 1 статті 255

 внести  ті зміни, що  пропонував Президент.

      І  у  пункті 1  статті 133 цифру  135 замінити цифрою 146.

      Ось  ті  пропозицію, крім того, що в 4 розділі цього закону

 пропонується    передбачити    норму,    яка   була   нами   вже

 проголосована  -  "Цей   закон   набирає   чинності з дня   його

 опоблікування",  що є  загальною нормою.

      Я ставлю на голосування проект закону, який вносить комісія

 з  урахуванням  частини зауважень Президента і відхиленням іншої

 частини. Ставлю на  голосування. Будь ласка,   проголосуйте.

     

      "За"-

      Рішення прийнято.

      Спасибі.  Сідайте,  будь  ласка.  Тепер беріть під контроль

 підготовку   цього закону і підписання  його Президентом.

      Про  пропозиції Президента України до Закону "Про рахункову

 палату  Верховної  Ради  України".  Віктор Іванович Суслов, будь

 ласка.

     

      СУСЛОВ.  Уважаемые  народные  депутаты,  Президент  Украины

 повторно  наложил вето на принятый Верховной Радой Закон Украины

 "О счетной палате Верховної Ради Украины".

      Закон  был,  я  напомню,  нами повторно принят в июле этого

 года.  При  чем в нем после первого вето Президента Украины были

 полностью  учтены  все  замечания  Президента.  Я это специально

 подчеркиваю.  Поэтому  основанием  для  второго  вето явились не

 замечания  и  пожелания  к  отдельным  статьям  закона,  а,  как

 вы видете   по   розданным  вам  материалам,  основанием  явилось

 утверждение   о   том,  что  принятый  Верховным  Советом  закон

 противоречит  Конституции  Украины.

      Для  этого Президенту пришлось дать толковании Конституции,

 что в соответствии с самой Конституцией от не имел права делать.

      Я зачитаю по тексту из пропозыций Президента до Закону "Про

 Рахункову   палату   Верховної Ради  України".

      В  тексте  зауважень  утверджается,  что  статус Рахунковой

 палати суперечить Статье  98  Конституции  Украины, яка визначає

 єдину  функцію уього органу -здійснення від імені Верховної Ради

 України  контролю  за  використанням  коштів  Державного бюджету

 України.

       Для  того,  что  убедится, действительно ли по Конституции

 единственной   функцией   Верховної   Ради   есть   контроль  за

 использованием  средств бюджета, открываем Статью 98 Конституции

 и читаем:

      "Контроль   за   використанням  коштів  Державного  бюджету

 України  від  імені  Верховної  Ради  України здійснює Рахункова

 палата".

      То  есть  здесь  не  говорится  о том, что это единственная

 функция  Рахунковой  палаты.  А  поскольку по логике всех статей

 Конституции  предшествующих  -95,  96,  97  -речь идет о порядке

 составления  и  контроля за исполнением бюджета, то из контекста

 тоже  вполне  очевидно,  что это не единственная функция Счетной

 палаты  Верховного  Совета.

      Таким  образом, Президент дал толкование Конституции. И это

 толкование,  вы  видите  такую  же  оценку  этого толкования и в

 заключении  научно-экспертного  и юридического отдела Верховного

 Совета, которые не согласислись с такой трактовкой Конституции.

      Итак,   мы  по  сути  вступили  в  конституционный  спор  с

 Президентом.  Президент  хотя  по  Конституции  не  имеет  права

 толковать   Конституцию,   он   попытался   это  сделать.  Но  в

 соответсвии с Конституцией, как вы знаете, с разделом 15 пунктом

 6  до избрания Конституционного Суда, а толкование Конституции -

 это   исключительное  право  Конституционного  Суда,  толкование

 законов осуществляет Верховный Совет.

      Поэтому,  разбираясь  в этом сложном юридическом деле, наша

 комиссия  пришла  к  выводу о том, что поскольку Конституция без

 сомнения  есть основной закон, то мы должны внести и рассмотреть

 предложение  о  трактовке статьи 98 Конституции и соответсвующий

 проект постановления вам роздан.

      То есть предлагается принять следующее:

      1.  Роз'яснити,  що  стаття 98 Конституції України визначає

 контроль за використанням коштів Державного бюджету України лише

 як   одну   із   функцій   Рахункової   палати  України.  Что  и

 соответствует логике Конституции.

      2.  Встановити,  що Рахункова палата Верховної Ради України

 створюється з метою здійснення контрольних повноважень Верховної

 Ради  України  у  фінансово-економічній  сфері,  що  передбачено

 пунктами 6, 13, 14, 33 та 36 статті 85 пунктом 7 та підпунктом 1

 пункту  22  статті 92, статтями 95 і 96 Конституції України щодо

 об'єктів   парламентського   контролю,   включаючи  бюджетну  та

 грошово-кредитну сферу, об'єкти права державної власності, що не

 підлягають приватизації, фінансування загально-державних програм

 економічного,   науково-технічного,   соціального,  національно-

 культурного  розвитку,  охорони  довкілля,  діяльності  Кабінету

 Міністрів  України  та  інших  об'єктів  пов'язаних  з Державним

 бюджетом і бюджетною системою України".

      Иначе   говоря,  мы  считаем,  что  Контрольна  палата  или

 Рахункова   палата   может   работать   в  пределах  контрольных

 полномочий самой Верховной Рады, что вполне логично.

      Поэтому  комиссия предлагает пунктом третим:" Звернутись до

 Президента України щодо підписання і опрелюднення Закону України

 про Рахункову палату Верховної Ради України".

      Конечно  можна  было   бы ставить вопрос об отклонении вето

 300  голосами. Но если бы предложили сейчас такой подход, то это

 означало бы наше согласие "де-факто" з правом Президента Украины

 до образования  Конституционного  Суда  в  одностороннем порядке

 толковать  Конституцию  и  отклонять  принятые Верховным Советом

 законы   на   основании,  якобы   на   том  основании,  что  они

 противоречат Конституции.

      Поэтому даже если мы наберем 300 голосов, то такое согласие

 на толкование Президентом Конституции безусловно неприемлемо для

 Верховного  Совета.  Если  мы не наберем 300, то тогда создается

 опаснейший  прецедент повторения таких случаев. Поэтому Верховна

 Рада безусловно продемонстрирует уважение к Президенту, если она

 приймет   сейчас  толкование  98  статьи,  предложет  Президенту

 подписать  закон,  а  в  случае  его  несогласия  у  него  будет

 возможность в ближайшее время обратиться в Конституционный Суд с

 просьбой  об  отмене  этого закона, и именно Конституционный Суд

 тогда решит этот спор. Это нормальный цивилизованый путь.

      Но    Президент,    я   уверен,   в   свою   очередь   тоже

 продемонстрирует уважение к Верховному Совету и закон  подпишет,

 если  конечно  мы  с  вами  проголосуем  за проект постановления

 поданого   Комиссией   по   вопросам   финансов   и   бинковской

 деятельности.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА.  Віктор  Іванович,  чи  не  можна  було  б  зробити

 такий...  в  такий  спосіб:  проявити  повагу  до  Президента  і

 прийняти   постанову  з  цього  приводу  і  проявити  повагу  до

 Верховної  Ради  і проголосувати 300 голосів Закон про рахункову

 палату.  І тоді буде й повага, і звернення до нього хай підпише,

 ми  просимо,  і  пояснення  щодо тлумачення норм Конституції. Це

 передбачено   в   Конституції.   Тобто,   якщо   Верховна   Рада

 вважає..............  підготовано правильно і проголосований він

 був  уже  двічі, а потім вето Предидента подолане було Верховною

 Радою  і знову появляється, з іншою тільки назвою (ми одне слово

 тільки  замінили  в  тому  законі),  він  знов  появляється  і з

 зауваженнями,  то  треба  очевидно  приймати цей закон, а дальше

 прийняти постанову про   тлумачення    статті   98.

     

      СУСЛОВ  В.  І.  Александр  Александррович,  я  бы предлагал

 сейчас  этого не делать, потому что, если мы примем предложенное

 постановление,  у  нас  остается  возможность  подождать  ответа

 президента  и  если  он  будет  настаивать  на  праве толкования

 Конституции,  то  мы  тогда  внесем  в этот зал и безусловно 300

 голосов   наберем. Просто   преодоеем  это вето.

      Но  я  надеюсь,  что  Президент, который Конституцию хорошо

 знает  и  является  гарантом  ее  выполнения,  конечно  же закон

 подпишет тогда эта проблема, так сказать, не будет возникать.

      Но  а  ставить  сейчас  вопрос  о  преодолении  вета на том

 основании,   что   мы  не  согласны  с  вето,  ну  я  считал  бы

 преждевременным.  Мы  это  сделаем, скажем, через 2 недели, если

 Президент   не подпишет...

     

      ГОЛОВА.   Віктор   Іванович,  я  зараз  дам  слово  Віктору

 Лаврентійовичу,  але  (він  просить слово) але зверніть увагу на

 одну  обставину.  Нам потрібно формувати Рахункову палату. Ми не

 можем  її формувати, бо немає закону. Закон, вірніше, є, але він

 не   ввадиться   в  дію.  І  треба...  давайте  ми  проголосуємо

 300голосів  і будем гарантовані, що буде введений закон, а потім

 приймемо  постанову, тут же приймемо постанову про тлумачення 98

 статті,  бо  ми  зобов'язані це зробити як орган, який має на те

 право, до створення  Конституційного суду.

      Я просив би цю схему прийняти. Віктор Лаврентійович просить

 слово   для  запитання,  зрозуміло.

     

     

      МУСІЯКА. Шановні колеги, я хочу звернути вашу увагу, що при

 розгляді   відомого   вам   питання   по  тлумаченню  статті  79

 Конституції  (ви  пам'ятаєте)  ми  звернули  увагу  на  те, що в

 останній момент, коли ми приймали Конституцію, внесли відповідну

 зміну  в  статтю  6  перехідних  положень,  де  зараз говориться

 наступне,   що   до   створення   Конституційного  Суду  України

 тлумачення законів здійснює Верховна Рада України.

      В  цьому  контексті  ми мали на увазі, що Верховна Рада має

 право  тлумачити  тільки  закони,  а не Конституцію до створення

 Конституційного  Суду.  І тому ми не тлумачили 79 статтю, і тому

 тлумачити  нам  Конституцію зараз не можна. І можна вийти трьома

 шляхами  із  цієї ситуації: або, як Віктор Іванович говорить, що

 треба  приймати до уваги, хай це буде тлумачення Президента, але

 не офіційне, те, що він там викладав, коли приймав рішення. Наше

 тлумачення   теж  не  офіційне,  те,  що  ви  виклали.  Це  наше

 обгрунтування   нашого  висновку,  який  ми  зараз  робимо.  Або

 Президенту  дати на підпис, як ви говорите, знов повернути, ні -

 тоді  зараз  другий  шлях  -це  прийняти  рішення  300 голосами,

 подолати вето. Або третє віддати :коли буде Конституційний Суд -

 він розгляне.

      Тому, я думаю, пропозицію треба, Олександре Олександровичу,

 підтримати.

     

      СУСЛОВ  В. І. Уважаемые народные депутаты, если мы сейчас с

 вами   не  соглашаемся  с  правом  Верховного  Совета  толковать

 Конституцию,  мы  не  должны  в то же самое время признавать тем

 более  такое  право и за Президентом. Президента это не смутило,

 вы  почитайте  текст.  Здесь прямо в тексте говорится о том, как

 нужно понимать содержание 98 статьи.

      Поэтому,  если  мы  приймем  постановление,  то  мы  просто

 поставим,  так  сказать,  все  в  паритетные  основы. У нас есть

 тлумачення  Прездиента:  он  не  имел  право  этого делать. И мы

 приймем  толкование Верховного Совета, больше оснований и больше

 прав мы здесь имеем.

      Конечно,  это  предмет для разборов в Конституционном Суде,

 но при одном условии, если Конституционный Суд будет иметь такие

 полномочия.  Я  вам  хочу  напомнить,  что  проект,  который  мы

 обсуждаем  о  Конституционном  Суде, дает право Конституционному

 Суду  принимать  решения только по законодательным и нормативным

 актам, вступившим в действие.

      Таким  образом,  эта  ситуация  вообще  находится  даже вне

 компетенции  Конституционного  Суда, между прочим, если исходить

 из того проекта, который мы с вами уже обсуждали.

     

      ГОЛОВА.    Віктор Іванович.

     

      СУСЛОВ  В.  І.  Поэтому самое разумное -дать Президенту еще

 раз возможность над этим подумать, потом проголосовать.

     

      ГОЛОВА.  Так,  так.  Вікторе  Івановичу,  тобто немає у нас

 виходу - треба  долать  вето Президента. Тільки так -долать вето

 Президента  треба.  Будь  ласка,  в  кого, хто хоче запитання ще

 Віктору   Івановичу,   запишіться.  5   хвилин,  будь ласка  -це

 процедурне питання  ми з'ясовуєм.

      (Ш у м  у  з а л і).

      Радько , прошу, запитання.

     

      РАДЬКО.

      Олександре  Олександровичу,  передайте,  будь  ласка, слово

 Марченку.

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

     

      МАРЧЕНКО.  Александр Александрович, уважаемые депутаты, мне

 представляется   необходимо   поддержать  предложение  комиссии.

 Почему?  Потому  что  аргументы,  котрые  высказал  Мусияка, они

 не  совсем  убедтельны.  Конституция  -это закон. Да, это высшый

 закон,  и  поэтому, трактуя переходные положения Конституции, мы

 можем говорить о том, что Верховный Совет, трактуя законы, имеет

 право трактовать и Конституцию. Это  первый  момент.

      Второй  момент.  Действительно, суживать функции Верховного

 Совета  по  записке  Президнта,  неверно,  потому что есть такие

 документы,   принятые   в   Европе,   например,   СБСЕ?  Пунктом

 определенным,   значит,   нормой   демократического  государства

 говорится,  что  представительная по-своему форма правления, при

 которой    исполнительная    власть   подотчетна   и   избранным

 законодательным  органам или избирателям.

      То есть, мы в Совете Европы,эти нормы нам дают право так же

 как  и Конституция дать трактовку статей Конституции, поддержать

 комиссию  этим  дать  возможность Президенту вообщем-то изменить

 свое  решение  и  утвердить  нам  ту  счетную палату, которую мы

 вынесли на рассмотрение.

     

      ГОЛОВА. Степанов.

     

      СТЕПАНОВ.

      Виктор  Иванович,  ну  я сначала не совсем понимаю, о каком

 идет  вето  разговор?  Понятия  вообще  такого  как "вето" нет в

 Конституции   -есть   повторный   розгляд...  Так  что  давайте,

 наверное,  об  этом  говорить,  потому  что  повторный розгляд и

 вето -это немножко разные вещи...

      Ну,  я  вот  предложил бы такой путь: я согласен с тем, что

 коль   уже   Верховному   Совету   дано  право,  пока  не  будет

 Конституционный  Суд  трактовать Конституцию. Почему мы не можем

 именно  пойти  по  этому пути?! Давайте мы пойдем по этому пути.

 Зачем нужны эти все обходные маневры?!

      Вот я хотел бы услышать ваш ответ...

     

      СУСЛОВ В. І. Уважаемые коллеги, я (если позволите) детально

 отвечать не буду, потому что, по-моему, ситуация ясна.

      Мы  конечно  имеем  все  конституционные  сейчас  основания

 принять  еще  раз  конституционным  большинством  этот  закон  и

 поставить  точку.  Но  наше  предложение  было  другим по одной-

 единственной   причине   -оно   связано  с  тем,  что  создается

 прецедент, когда Президент в одностороннем порядке берет на себя

 право  толкования  Конституции.  Мы  с  ним  соглашаемся, вынося

 вопрос о преодолении, так сказать, зауважень Президента -значит,

 это  может  повторяться. Поэтому ситуация впервые возникла у нас

 (в  связи  с  принятием  Конституции)  -надо  было  бы,  чтобы у

 Президента была возможность над этим подумать...

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу  вас,  шановні  депутати!  Залишається до

 перери  дві  хвилини...  Дамо  подумати Президенту, прийнявши цю

 постанову.

      Але перед тим, щоб у нього було над чим думать, ми приймемо

 Закон  про  Рахункову  палату,  який  ми вже раз приймали 300-ми

 голосів. І все стане на місце -і буде витлумачена стаття, так як

 це  чеерз  закон,  через  перехідні  положення ми маєм право, бо

 Конституція  -це  теж  закон, тільки що Основний Закон. І заодно

 буде  прийнято рішення стосовно Рахункової палати. Можна ставить

 на голосування? Я ставлю на голосування цю пропозицію -про Закон

 про  Рахункову  палату.  Прийняти  його  в  цілому.  Треба  3000

 голосів. Будь ласка.

     

      "За" -

     

      Будь ласка, підтримайте!

      Була  пропозиція поіменно голосуваты, я не хотів. Хто за те,

 щоб  поіменно голосувати,  прошу  проголосувати.

     

      СУСЛОВ. Если мы пошли уже по этому пути, то надо голосовать

 "за" уже.

      "За" -

     

      ГОЛОВА.  Голосування  йде  в поіменному режимі. Голосується

 Закон  "Про  Рахункову палату" в цілому. Закон розглянутий двічі

 Верховною  Радою.  Раз  після  зауважень  Президента підтриманий

 більше,   ніж   300  голосів.  І  зараз  його  потрібно  ще  раз

 проголосувати.  А  потім  проголосуємо  Постанову  про Статтю 98

 Конституції.

      Ставлю   на   голосування   цю   пропозицію,   будь  ласка,

 підтримайте  її. Голосування поіменне.

      "За" -

           (Ш у м  у  з а л і)

       Я  звертаюсь  до тих 37 депутатів: голосуйте, як завгодно,

 але  голосуйте. Ставлю  ще  раз  на голосування. Будь ласка.

       "За" -

      Рішення  прийнято.

      Проект  Постанови  ставиться на голосування щодо тлумачення

 Статті 98  за  основу. Будь ласка.

      За  основу  ,  проект  Постанови.

      "За" -

      Рішення   прийнято.

      Є  уточнення,  доповнення до  Постанови?

     

      СУСЛОВ  В.  І.  Александр  Александрович,  3  пункт потерял

 смысл:    "Звернутись    до   Президента   щодо   підписання   і

 опрелюднення".    Поскольку    мы    уже   проголосовали   закон

 конституционным  большинством,  Президент  обязан  это  сделать,

 поэтому 3 пункт предлагается исключить.

      

      ГОЛОВА.   Нема   заперечення?  Немає.  Ще  які  пропозиції?

 Вітренко, будь ласка.

     

      ВІТРЕНКО Н. М. Олександре Олександровичу, щоб не створювати

 такий  загрозливий  прицедент, як те, що тепер Президент отримав

 право  тлумачення  будь-якої статті Конституції. А в Конституції

 чітко виписано, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є

 Парламент  і  Верховна  Рада  України,  я прошу вас поставити на

 голосування   мою  пропозицію,  щоб  тільки  Верховна  Рада  всі

 тлумачення  всіх  законів робила, і ніхто більше. Щоб ми набрали

 300 голосів і до цього питання не поверталися.

     

      ГОЛОВА.  Наталя  Михайлівна, це норма Конституції. Як би ви

 внесли  цю пропозицію, ми б її тоді і проголосували. Але на жаль

 так  не  трапилося,  я  не  буду  пояснювати  причину.  Окремо з

 Конституції одну норму виривати не можна.  Будь ласка.

      Тому  ми  зараз  розглядаємо  питання  відоме  вам. Я прошу

 проголосувати  в  цілому  цей  проект  Постанови.  Будь ласка, в

 цілому.

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято. Спасибі.

      І  ще  одна  постанова  з  того  питання,  яке ми тільки що

 розглядали.  У  вас  вона  на руках. "Про порядок введення в дію

 Закону  "Про  внесення змін і доповнень до чинного законодавства

 України щодо відповідальності за порушення у галузі зв'язку"".

      Просто  Олександр Миколайович не нагадав і я теж пропустив,

 не  проголосували.  Ставлю  за основу цей проект Постанови, будь

 ласка.

      "За" -

     

      В цілому можна ставити? Ставлю в цілому.

      "За" -

      Спасибі.  Перерва  до  16  година.  О  15 -45 голосування з

 приводу обрання заступника Голови. Я прошу не запізнюваться.