Стенограма пленарного засідання

19 вересня 1996

                      ЗАСІДАННЯ ЧОТИРНАДЦЯТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  19  в е р е с н я  1996  р о к у

                             16 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

 

      ГОЛОВА. Поки працює Лічильна комісія, продовжимо .....

 

      ЗАВАДА. Шановні народні депутати, кажуть, найважче чекати і

 доганяти, тому мені цей тиждень було досить важко.

      А   тепер   по   суті.  Проект  закону,  доопрацьований  за

 результатами:  по-перше,  обговорення  на  пленарному  засіданні

 Верховної   Ради,   ми  опрацювали  стенограму,  це  близько  70

 зауважень  і  пропозицій  народних  депутатів, а також письмових

 пропозицій,  які надійшли після обговорення. Можу засвідчати, що

 левова  частка пропозицій і зауважень врховані, серед них багато

 принципових. Зокрема, мова йшла про цточнення переліку природних

 монополій,  таке уточнення за пропозиціями комісії по транспорту

 стосовно  трубопроводів  і  стосовно більш конкретного виписання

 ринку,  що  перебуває  в  стані  природної монополії зв'язку, ці

 ринки  уточнені і зараз формулювання відповідає тим пропозиціям,

 які були.

      Наступне  питання.  Була  пропозиція  стосовно  виписання в

 законі  принципів  регулювання.  Ви  можете  помітити,  що  така

 стаття   -це   стаття  8  -з'явилася.  Стаття  визначає  основні

 принципи,  які  було  побоювання  стосовно  того,  що  регулюючі

 комісії  будуть  встановлювати  тарифи, які завдаватимуть збитки

 підприємствам.  Як  принцип  регулювання,  наприклад,  визначено

 самоокупність і покриття обгрунтованих витрат.

      Наступне   питання.   Було  зауваження  стосовно  кількості

 комісій,   що   їх  буде,  скажімо,  по  кількості  ринків,  які

 перебувають у стані природної монополії. Зараз в законі виписано

 три  комісії,  хоча  це  питання  ще після додаткового аналізу і

 дискусії  може  бути враховано, особисто моя пропозиція записати

 не  більше  трьох,  щоб  була  можливість, скажімо, на сьогодні,

 враховуючи конкретну ситуацію, утворити тільки дві комісії.

      Щодо  підпорядкування  комісій.  Оскільки Кабінет Міністрів

 наполягав  і  продовжує залишатись на цій позиції, тут викладено

 варіант Кабінету  Міністрів і одночасно  -   варіант  Комісії  з

 економічної  політики,  яка  запропонувала  підпорядкування  цих

 комісій   Верховній   Раді,  і  відповідні  кадрові  призначення

 Верховна  Рада  здійснює  за  поданням  Президента.  Так  що  це

 питання - на ваш розсуд, шляхом голосування ви визначитеся, який

 варіант  обрати, оскільки тут між комісією і Кабінетом Міністров

 не  було  досягнуто  згоди.  Це  єдине питання, в принципі, де є

 варіант.

      Наступне принципове питання було - заперечення щодо надання

 права     національним     комісіям    забороняти    здійснювати

 підприємницьку  діяльність  суб'єктам  природної  монополії.  Це

 враховано  таким  чином,  що заборонена замінена на встановлення

 обгрунтованих  вимог.  Це поляснюється  тим,  що,  перш  за все,

 оскільки  ринки,  що  перебувають у стані природної монополії, і

 суміжні  ринки - це  як сіамські близнюки. І для того, щоби вони

 функціонували   чітко...   Ну,  скажімо,  транспортування  газу:

 сьогодні,   ви   знаєте,   газом...   власником  газу  є  оптові

 посередники.  І  вони повинні транспортувати цей газ і продавати

 підприємствам.     Безперечно,     тут     виникають     питання

 диспетчеризації,  ув'язки  обсягів газу. Спеціалісти (їх в цьому

 залі багато) розуміють, що це питання технічне, тому такі вимоги

 повинні   міститися  в  ліцензіях  для  того,  щоби  цей  процес

 відбувався на належному рівні і не був небезпечним, не призводив

 до непердбачуваних наслідків.

      Наступне    питання   -  це  надання   регулюючих   функцій

 безпосередньо  Антимонопольному  комітету.  Мушу  сказати, що це

 питання,  дійсно,  і  в залі обоворювалось і дискутувалось після

 обговорення і я хотів би вас попросити, щоби функції регулювання

 і функції контролю були відоеремлені і належали різним органам.

      На  цю  тему  написано  дуже багато дисертацій, дуже багато

 монографій  і це величезна екномічна проблема.

      Для  того,  щоби ще раз підкріпити свою тезу я можу навести

 тільки   1   приклад.   Необхідність   в   розмежуванні  функції

 регулювання,   які  здійснюють  національні  комісії  і  функції

 контролю, які здійснює Антимонопольний комітет -це приблизно так

 само як  розмежування між   на  законодавчу і  виконавчу владу.

      Весь  світ  до  цього прийшов і так само і розмежування 2-х

 функцій  регулювання  і  контролю.

      Наш аналіз показує, що на сьогодні ці функції розмежовані в

 усіх, ну, як цей прийнято називати, цивілізованих країнах світу.

 Із карїн, які нас  оточують - Росії, в Угорщині.

      Єдиний  приклад, який нам вдалося знайти, це Казахстан. Але

 ви  занєте,  що  там  і законодавча і виконавча влада об'єднані,

 тобто це не є якимось   прикладом.

      Ще   1  питання  було  стосовно  порядку  ліцензування.  На

 сьогодні   існує  стаття  4  Закону  "Про  підприємництво",  яка

 визначає  перелік  об'єктів для ліцензування. І ця стаття в тому

 числі визначає порядок ліцензування. За цим порядком на сьогодні

 це  близько  44  видів  підприємницької діяльності ліцензується.

 Таким чином, і ліцензування суб'єктів підприємницької діяльності

 здійснюється  на  принципах,  які  встановлені  Верховною Радою,

 тобто  в  установленому  порядку. Якихось особливих відмінностей

 тут немає,  це  загальноприйнятий порядок.

      Шановні  народні  депутати,  уже  після того  як проект був

 підготовлений,  ми продовжували працювати над ним, я думаю, що і

 Володимир  Олексійович,  який буде виступати в співдоповіді, про

 це скаже.

      Деякі  формулювання  нами ще додатково знайдено більш краще

 формулювання.

      Я  думаю,  що  цей  процес  ще буде в процесі підготовки до

 другого  читання   також  продовжуватись.

      Я  би просив підтримати сьогодні цей проект Закону. Він вже

 достатьньо довго знаходиться і над ним ми працюємо майже  рік.

      Які  я  ще хотів би зробити зауваги. Практика обговорення і

 мого  спілкування з вами показує, що сьогодні цей проект Закону,

 як  для мене, це виявилось трошки дивним, викликав досить цікаву

 реакцію.

      У  вас з'являються деякі документи, якісь матеріали , якісь

 ідеї,  що,  скажімо,  що цей проект ледве не відновлює тотальний

 контроль  над економікою, чи, скажімо, що до суб'єктів природної

 монополії  буде  віднесено  агропромисловий  комплекс.

      Я  хотів  би  вам  з повною відповідальністю сказати, що ей

 проект  закону стосується вузької сфери, але дуже важливої нашої

 економіки.

      Це   інфраструктурні   галузі,  які,  фактично,  є  основої

 економіки,  до яких завжди, в ісіх країнах, яка б не була вільна

 економікаі і так  далі,  держава  пред'являє  особливу  увагу.

      І що дуже важливо, щоб цим проектом закону було встановлено

 правила гри стабільні, які б були зрозумілі самим підприємствам.

      І  щоб  цей  проект  закону  після  його  прийняття  міг би

 стимулювати  інвестиції  в ці  інфраструктурні  галузі.

      Тому що сьогодні, на жаль, система регулювання, яка працює,

 вона  є,  цей  контроль  є. Тобто не можна сказати, що ці галузі

 залишаються  безконтрольними  з  боку  держави.  Але  є  потреба

 систематизувати  це  регулювання, привести його в єдину систему,

 зробити    чітким,  прозорим , і,  головне,   стабільним.

      У  зв'язку  з  цим  я  би  ще  раз  просив вас підтримати і

 прийняти  в  першому  читанні,  для  того, щоб ми могли уже далі

 працювати  над  удосконаленням  і  над  конкретними редакціями з

 урахуванням  ваших  пропозицій.

       Дякую.

 

      ГОЛОВА. Чи є запитання до Анатолія Леонідовича? Запишіться,

 будь  ласка. Оскільки мова іде про доопрацьований проект, тому я

 просив  би  звернуть  увагу тільки на елементи доопрацьовання. І

 те,  що  вже  виясняли  ми  у попередньому розгляді, не брати до

 уваги,  воно  враховано. В зв'язку з цим і меньше часу потрібно.

 10 хвилин. Будь ласка, Кіяшко.

 

      КІЯШКО.

      Кияшко, Социалистическая фракция, 108, Донецк.

      Уважаемый  Александр  Леонидович. Вопрос будет к вам такой.

 Вы  правильно  говорите, что вокруг закона о природной монополии

 сильно  много  разговоров.  И  среди  депутатов распространяются

 такие  листки,  которые запугивают, наверное, и депутатов, и всю

 общественность, что идет возврат к старому и так далее.

      Кое-кому   очень  не  хочется,  чтобы  был  государственный

 контроль  над определенными монополиями, и они выдвигают один из

 тезисов  о  том,  что  в современных условиях бюджетного кризиса

 Украина  не может дозволить себе содержать такой бюрократический

 аппарат, который  предполагается согласно этого законопроекта.

      Я   прошу   вас   ответить   на   вопрос.   Какие   затраты

 предполагаются  в  связи с вводом этого закона в действие? Какой

 административный    аппарат   предполагается   формировать   для

 впровадження вот этих природных монополий? И уточнить может быть

 для  наших  радиослушателей каких отраслей, вообще чего касается

 этот закон  с точки  зрения природных монополий?

      Я думаю депутаты разберутся и приймут правильное решение.

 

      ЗАВАДА.  Дякую  вам  за  запитання.  Ми  підготували проект

 Постанови  про  введення  в  дію  Закону  України  "Про природні

 монополії",    де    пунктом   1   пропонуємо   таку   редакцію:

 "Рекомендувати  Президенту  України  протягом  6  місяців  після

 введення  в  дію  цього  закону,  утворити національні комісії з

 питань  регулювання  діяльності  суб'єктів  природних монополій,

 передбачивши при цьому відповідне скорочення штатної численності

 та  видатків  Державного  бюджету на утримання органів державної

 виконавчої  влади,  що  здійснюють  окремі  функції  регулювання

 діяльності суб'єктів монополій".

      Тобто  я  уже сказав, що сьогодні існує певний контроль і є

 органи, є відповідні структурні підрозділи, які займаються, тому

 про збільшення чисельності апарату в цілому, мається на увазі як

 бюрократичного  апарату,  не  передбачається.  Тобто все це буде

 здійснено  в  рамках  існуючої  чисельності.  А ви знаєте, що ще

 проектом   бюдженту   на   1997   рік   передбачається  подальше

 скорочення. Таким чином це йде за рахунок загальної чисельності.

 

      ГОЛОВА. Пронюк.

 

      ПРОНЮК.   Тисменецький,   205,   Євген  Пронюк,  Українська

 республіканська партія.

      Шановний пане доповідачу! Я вдячий за вашу доповідь, добре,

 що ви якраз (..............) ті моменти, які були доопрацьовані.

 Я  буду  сам голосувати і сподіваюсь, що мої колеги підтримают в

 першому читанні цей проект.

      Але  ми  живемо  в  той час, коли ми все вимірюємо, ну, так

 стається,  зараз  грішми, так би мовити. Мене цікавить, скажіть,

 будь  ласка,  затримка  з проходженням цього проекту, введення в

 дію, скільки це зараз обходиться нашій державі?

 

      ЗАВАДА. Звичайно, ви розумієте, що точну цифру я назвати не

 можу, але я вважаю, що ця цифра вимірюється десятками трильйонів

 карбованців  і ось чому. Серед вас є представники практично всіх

 галузей.  І  тому,  якщо  я скажу неправду, ви мене зможете буде

 легко поправити.

      З  якою  рентабельністю працює металургія? Або з мінусовою,

 або  5-10  відсотків.  З  якою  рентабельністю  працює  сьогодні

 агропромисловий  комплекс?  Виробництво багатьох видів продукції

 збиткове.  З якою рентабельністю працює легка промисловість? Так

 само - це 10-20 відсотків.

      Так  от  сьогодні  суб'єкти  природних монополій навіть при

 тому,   що   трильйонами   ідуть   неплатежі,  їх  діяльність  є

 прибутковою.  Рентабельність сьогодні, ну, скажімо, якщо минулий

 рік,  початок  цього року -80-100 відсотків. Якщо ми очистимо цю

 рентабельність  від  покупних...  Ну, скажімо, коли підприємство

 теплоенергетики  придбає покупне тепло, воно платить велику суму

 із  цим теплом тільки на 20 відсотків його підтримує доносить до

 кінцевого  споживача,  якщо ми вилучимо вартість покупного тепла

 то  навіть  сьогодні  це 80 відсотків рентабельність. Це означає

 високі ціни для всіх інших галузей промисловості.

      Ви   знаєте,   скільки   у   нас  збиткових  підприємств  у

 машинобудуванні,  таким чином ми повинні цей процес врегулювати,

 щоб зробити збалансоване функціонування різних галузей.

      Я дуже скромні цифри назвав.

 

      ГОЛОВА.Найда.

 

      НАЙДА. Слово передаю 238 Борзих.

 

      БОРЗИХ. 238 город Луганск.

      Уважаемый Александр Ленидович !

      У меня такой вопрос к вам, все мы знаем, что земля когда-то

 вся  она  пренадлежала  государству, а сегодня у нас есть разные

 землепользователи и землевладельцы.

      Но  помногим  территориям  всех  категорий  земель проходит

 газопровод и нефтепроводы, электропроводы и так далее. И вот эти

 организации  сегодня  в  большем случае или акционерные или даже

 коммерческие  никакой  оплаты землевладельцам за прохождение вот

 этих  всех  видов энергоносителей абсолютно не ведут, а вместе с

 тем  это приводит к затруднению, скажемо обработка полей там где

 на  этом  поле  10  столбов  находятся  и так далее, это требует

 дополнительных  затрат,  как  вы  считаете, нужно ли эти вопросы

 законодательно  врегулировать,  чтобы  все-таки  те, кто на этой

 земле пользуется именно платили землевладельцу  сегодня. Спасибо.

 

      ЗАВАДА. Дякую вам за запитання.

      Безперечно  ці  проблеми  для суб'єктів природної монополії

 відіграють ну дуже величезну роль, скажімо, яку територію займає

 залізничний  транспорт  чи  скажімо  земля,  яка  відведена  під

 трубопроводи і так далі.

      Я  вважаю,  що це питання предмет обов'язково законодавчого

 регулювання.  І  на  сьогодні  ви  знаєте,  що  відповідні норми

 включені  в  Закон  "Про  залізничний  транспорт",  в Закон "Про

 трубопровідний   транспорт",   де   передбачені   і   земля  під

 відповідними....  А  є  ще  й  Закон  "Про  транспорт", де є теж

 відповідні статті в цілому. Є Закон "Про зв'язок".

      Таким  чином,  ці  питання  на  сьогодні  врегульовані цими

 спеціальними  галузевими законами, і подальше удосконалення цого

 регулювання має йти через ці закони.

      Що  стосується вашого питання, я б його... як проблеми, я б

 його доповнив ще і іншим. І, користуючись нагодою, я хотів би...

 Мене  слухають  зараз  і  радіослухачі, я хотів би, щоб особливо

 місцеві  органи  влади, мери міст, населених пунктів дуже уважно

 працювали  в  процесі  приватизації,  тому  що  є  випадки, коли

 приватизовані  підприємства  отримують  на свій баланс, скажімо,

 підприємства  по  очистці  стоків всього міста. І сьогодні місто

 опинилося  перед  цим  монополістом,  вони звертаються до нас за

 захистом. Ми будемо це питання вирішувати. Але ці проблеми треба

 було  б  вирішувати  до приватизації, відокремлювати ці суб'єкти

 природних  монополій  і  залишати їх в комунальній власності. Бо

 працюють  вони  на  населення  відповідного  регіону.  Тому, тут

 треба   бути   дуже   обережним.   Краще   зараз   зробити  таке

 відокремлення,   ніж  потім  шукати  оці  судові  спори  чи  нам

 проводити розслідування справи.

      Це  дуже  важлива проблема, і, скажімо, сьогодні, дійсно, є

 акціонерні  товариства,  які проходять процес приватизації. Тому

 ще не пізно ці проблеми вирішити додатково.

 

      ГОЛОВА. Лавринович.

 

      ЛАВРИНОВИЧ О. В. (Олександр Лавринович, 274-ий Дрогобицький

 виборчий округ)

      Олександр...................,  у  мене  до вас питання, яке

 стосується  діяльності  суб'єктів,  які  працюють  з  природними

 монополіями.

      Будь  ласка,  скажіть,  яким  чином  можна буде регулювати,

 скажімо, закладені в 5 статті цього закону природну монополію на

 передачу   та   розподіл   електроенергії?  Я  так  розумію,  що

 передбачається  ринок  виробництва  електроенергії  і  в одночас

 монополізується   передача   і   розподіл,  щодо  передачи  -все

 зрозуміло,  що стосується розподілу виникає питання, і в зв'язку

 з  цим,  це  тільки як ілюстрація одна взагалі, зупиніться, будь

 ласка,  на  такому  питанні  як суміжне функціонування природної

 монополії  і  суміжного  ринку,  який  обов'язково  стикається з

 природною  монополією  і  чи  на  вашу  думку  зараз достатньо є

 нормативне регулювання, яке забезпечить плідну роботу паралельну

 ринкового механізму суміжного з природною монополією?

 

      ЗАВАДА.  Дякую  за  ваше  запитання.  Що  мається на увазі?

 Розподіл  електроенергії, передача електроенергії магістральними

 трубопроводами  -це  один  ринок,  ви  знаєте в Україні створено

 державна  енергетична  компанія,  яка  100 відсотків є власністю

 держави і електроенергія надходить в регіон, рорзподіляється вже

 місцевими   мережами,   і  власне  цей  розподіл  електроенергії

 місцевими  мережами  і є також ринком природної монополії. Тобто

 так  само,  як  візьмемо  аналогію  -газ.  Ми маємо магістральні

 трубопроводи  -це  у нас Укргазпром користується і експлуатує ці

 трубопроводи   і   маємо   в   кожні  області  локальну  мережу,

 розподільчу мережу -це підприємства холдингової компанії Укргаз.

 І  ті,  і  ті трубопроводи -це надають послуги в транспортуванні

 газу,  електроенергії і є суб'єктами природної монополії. Я мушу

 сказати,  що  сьогодні  суміжні  ринки  регулюються недостатньо,

 власне  якби  це регулювання було таке, яке мало бути, не було б

 потреби і в прийнятті цього закону.

      Тому   саме   збалансоване   сумісне  існування  ринку,  що

 перебуває  у  стані  природної  монополії  із суміжним ринком, а

 також  забезпечення  того,  щоби  господарюючий суб'єкт, суб'єкт

 природної  монополії,  працюючи  на  інших ринках, не погіршував

 умови надання послуг на ринку природної монополії -і от весь цей

 комплекс,  ця  тріада  проблем  і повинна бути вирішена в рамках

 цього закону.

 

      ГОЛОВА.  Дякую. Сідайте, будь ласка.

      Шановні депутати, я скористаюся маленькою паузою в розгляді

 цього питання, щоб звернутися до фракції "Конституційний центр".

 Ця фракція разом з фракціями Руху і "Реформ" блокує голосування,

 а  голосування  завершується...  Я  не  звертаюся  до  Руху,  не

 звертаюся до "Реформ"  -  то  їхня  справа,  вони  позицію  свою

 висловили...

      "Конституційний   центр,   якщо   ви   конституційний,   то

 дотримуйтесь   Конституції!   А   ви   зобов'язані   голосувати!

 Зобов'язані! Голосуйте "проти" - як завгодно, але ви зобов'язані

 брати  участь у голосуванні. Я прошу Лічильну комісію продовжити

 роботу ще на 10 хвилин, а членів фракції "Конституційний центр":

 біжіть,  будь  ласка,  і  проголосуйте  так,  як велить вам ваша

 совість, але виконайте свій конституційний обов'язок!..

      Ілюшин Володимир Васильович, прошу.

 

      ІЛЮШИН В.В.

      В связи с этим законом я остановлюсь на трех моментах.

      На   вопросе  о  том,  каким  образом  будут  формироваться

 комиссии  по  регулированию  деятельности природных монополий. О

 финансировании деятельности этих комиссий. И о регулировании цен

 природных монополий.

      Камнем  преткновения,  одним  из  камней  преткновения  при

 обсуждении  этого  закона является вопрос: кто будет формировать

 эти комиссии - Президент или Верховный Совет?

      И  настолько  острые разногласия, что даже вот на повторное

 первое чтение вынесен несогласованный проект, 2 точки зрения.

      Одна  точка зрения Кабинети Министров, которая представляет

 этот  проект,  а  вторая точка зрения комиссии, которая пинимала

 участие  в подготовке  этого проекта.

      С  моей  точки  зрения,  президентское  регулирование имеет

 серьезные  недостатки.  Вот  вы обратите внимание, что Президент

 постоянно подает замечания на наши законы. Это и по Национальной

 Гвардии,  и  по Национальному банку, и по ПФГ, и по рынку ценных

 бумаг,  и  так  далее,  и так далее. Причем, усматриваются такие

 очень  мелкие детали по  громадному количеству законов.

      И я со всей ответственностью хочу сказать, что один человек

 все это заметить не споосбен и сформулировать все эти замечания.

      Ну,  откуда  ж  они  берутся? Это всем известно. Существует

 громадный  аппарат,  аппарат Президента, который готовит все эти

 замечания.  Причем,  этот  аппарат  обладает  огромной  властью,

 руководитель этого аппарата по сути в нашей стране выступает как

 заместитель царя, он дает выволочки Верховному Совету публично и

 при  этом  президентская  структура  господствует  над Верховным

 Советом.  Сколько  раз  оказывалось, что у Верховного Совета нет

 сил  преодолеть  вето  Президента.  Мы  приняли закон, Президент

 накладывает  вето  и  мы  не  можем  собрать  нужного количества

 голосов, чтобы это вето утранить.

      Президент  принимает  указы.  Вот  мы,  например, утвердили

 список   предприятий,   которые   не   приватизируются,   нельзя

 приватизировать.   Между  тем,  многие  эти  предприятия  сейчас

 приватизируются. На каком  основании?

      Есть   указ   Президента.  Кроме  того,  эта  президентская

 структура господствует не только над Верховным Советом, она, как

 известно,   господствует   над   исполнительной   властью,   над

 центральным Кабинетом Министров и над местными  органами власти.

      Таково  обкективное  положение  вещей.

      Кроме   того,  хотя  президентская  власть  -это  громадная

 структура,  но  вместе  с тем вся она находится во власти одного

 человека.  И, как известно, сегодняшний Президент, например, это

 человек нервный. Он, например, когда-то добровольно ушел с поста

 Премьер-министра -совершенно не харакретный для политика  шаг.

      Когда-то  я ....

 

      ГОЛОВА.  Володимир  Олексійович, ви, будь л ласка, говоріть

 по  суті  закона.

 

      ІЛЮШИН.  Я  говорю  в  пределах своего Регламента -раз. Во-

 вторых,  я  обосновываю  свою  точку зрения. Почему нужна (может

 быть, она вам и не нужна, а обосновать ее необходимо).

      На  невинное  замечание  депутата Стешенко с этой трибуны о

 том,  что во всех странах Президенты хотят увеличить свою власть

 за  счет  парламента,  наш  Президент встал  и  ушел  из  зала.

      Эти  и  другие личные особенности Президента в разных типах

 вносят   опаснейший   субкективизм  в  процесс  функционирования

 президентской  власти.

      Но   даже   независимо   от  этого  субкективного  фактора,

 президентская    власть   есть   монстр,   обкединение   функций

 законодательной  и  исполнительной власти, которая осуществляет,

 фактически,  диктатуру  над  обществом.

      Поэтому  в  демократическом  обществе  президентская власть

 опасна  и не  нужна.

      Поэтому  я  вообще против института президентства, и в этом

 состоит, как известно, позиция Коммунистической партии Украины.

      Поэтому  я против  того...

           (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА.    Будь    ласка,   Володимире   Олексійовичу,

 послухайте, будь ласка, мікрофон поки що у вас не включений.

      Я  хвилинку,  паузу,  я додам  вам  час.

      Але  я  прошу вас, ви робите співдоповідь по проекту Закону

 "  Про  природні  монополії",  а  не про Закон "Про Президента".

 Тому,  будь  ласка,  говоріть  про  предмет  цього  закону. Я за

 Регламентом  зобов'язаний робити вам зауваження. Я не хочу цього

 робить, але я зобов'язаний. Тому я прошу: ближче до теми.

      Будь  ласка,  говоріть.

 

      ІЛЮШИН.  Я говорю по предмету этого закона и делаю вывод из

 всего  того,  что  я  сказал.  На основании того, что я сказал я

 выступаю  за  то,  чтобы  Комиссии  по  регулированию  природных

 монополий формировал Верховный Совет, а не Президент, потому что

 нельзя увеличивать и без того громадную власть Президента.

      Второй   вопрос.   Вопрос   о  финансировании  деятельности

 комиссий.  Как известно этот вопрос тоже вызвал большие споры. И

 в  доработаном  проекте  предлагается финансировать деятельность

 комиссии  за  счет  бюджета. Здесь возникают опять опасения, они

 высказывались   прошлый   раз,   что  это  финансирование  ляжет

 непосильным  бременем  на  бюджет.  Но  антимонопольный  комитет

 заверяет,  что  все  структуры,  которые  могли  бы регулировать

 природные   монополии   уже  функционируют  в  системе  Кабинета

 Министров.  И  поэтому  их  просто  переформировать,  по-другому

 оформить, дать другие полномочия и они будут  работать.

      И  последний  вопрос.  Вопрос о регулировании цен природных

 монополий.   Когда   был  представлен  первый  проект  закона  о

 природных  монополиях, то в этом законе ничего не было сказано о

 том, как будут регулироваться цены природных монополий. Комиссия

 настояла  на  том, чтобы этот пункт был включен и в новый проект

 включен целый раздел о том,  как будут регулироваться цены.

      Однако  в этом разделе есть существенный недостаток. В этом

 разделе  подробно  расписаны затраты на себестоимость, но ничего

 не   сказано   о   прибыли  природных  монополий.  А  ведь  цена

 складывается из двух основных факторов: прибыли и себестоимости.

 Поэтому   обязательно   нужно   определить  и  величину  прибыли

 природным  монополиям,  иначе  они,  пользуясь своим монопольным

 положением на рынке, могут вздувать цены. Этот вопрос согласован

 с  Антимонопольным  комитетом. И Антимонопольный комитет обещал,

 что   (............)   будет  рассмотрен,  вероятно,  что  будет

 определен размер прибыли в качестве среднего по промышлености. И

 я  думаю,  что  с  учетом этого обещания можно принять эту точку

 зрения,  и  комиссия  рекомендует  поддержать  Закон о природных

 монополиях во втором, первом чтении.

      Благодарю за внимание.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Чи є запитання до Володимира Олексійовича?

 Немає. Сідайте,  будь ласка.

      Є  запитання,  да?  Володимире  Олексійовичу,  у Олександра

 Михайловича два запитання, будь ласка.

      А  поки  ви йдете я таке вам запитання задам. А як дивитеся

 на  те,  як  би  комісія,  оскільки  це  сфері  антимонопольного

 законодавства,  формувалася Антимонопольним комітетом? Тоді вона

 була б незалежна більше від Президента, від Верховної Ради і від

 Кабінету Міністрів.І при чому це не суперечило б Конституції, бо

 ми  б  не  перебирали на Верховну Раду право про формування цієї

 комісії.

 

      ІЛЮШИН.  А,  не наша комиссия, а вот эти комиссии природных

 монополий?  А.  Значит  по  этому  поводу  я  веду  дискуссию  с

 Антимонопольным комитетом  уже полгода. Они говорят, что функция

 регулирования  экономики  и  функция  контроля над экономикой не

 совместимые  функции.  Но  я  никак  этого понять не могу. И моя

 личная  точка  зрения  состояла  в  том,  что  эти  всем  должен

 заниматься  Антимонопольный  комитет  и  природнымы  монополиями

 всем.

      Но  вот Антимонопольный комитет настаивает, а наша комиссия

 решила поддержать точку зрения  Антимонопольного комитета.

 

      ГОЛОВА. Ясно. Кожушко.

 

      КОЖУШКО. Я задаю конкретный вопрос, прошу и дать конкретный

 ответ. Суть вопроса состоит в том, что наша комиссия внимательно

 рассмотрела   этот   законопроект   и  внесла  ряд  существенных

 дополнений  и изменений. Они, я считаю, спасибо вам, приложены к

 этому  законопроекту.  В сопроводительной записке вы указываете,

 что они будут учтены во втором чтении. Суть моего вопроса в том.

 Они будут учтены полностью или частично?

 

      ІЛЮШИН.   Ну,   как   известно,  процедура  второго  чтения

 предполагает   составление   сравнительной   таблицы,  все  ваши

 предложения,  конечно  будут  внесены  в сравнительну таблицу. А

 примет  ли их таблица, я ж за это не могу ручаться, потому что я

 не комиссия, я один человек.

      А  все замечания вашей комиссии и всех остальных комиссий и

 депутатов  будут  обизательно включены в сравнительную таблицу и

 зал  будет  решать,  но  комиссия тоже выскажет свое собственное

 мнение и это ее право.

 

      ГОЛОВА. Володимире Олексійовичу!

      Під   час   підготовки   до   другого  читання  раціональні

 пропозиції  ви  зобов'язані  врахувати  і  перенести  їх у праву

 колонку.

      За рішенням безперечно комісії. Якщо вона буде підтримана.

 

      ІЛЮШИН.  Что значит обязана, если имеется ..

 

      ГОЛОВА.  Ні,  якщо  вона  буде  підтримана  комісією. Можна

 зробити  висновок,  що  враховані будуть всі, але в якій мірі це

 вже ...

 

      ІЛЮШИН.  Я не сказал, что будут учтены все.

      Я  сказал,  что  внесены  в  таблицу  будут все. А... будут

 записаны  в правую колонку те, которые проголосует комиссия, тут

 я немогу поделать - это процедура.

 

      СТЕПЕНКО. Володимир Олексійович! Я Вас дуже уважно слухав і

 в  мене склалося таке враження, що найбільша у нас монополія -це

 Президент,  так  може  попробувати двох Президентів обрати, який

 лучше того і будемо слухати, а тепер, якщо серйозно.

      Я  хотів  задати  питання, Олександру Леонідовичу, коли він

 сказав,   я   уважно   його  дуже  слухав,  от  коли  підчистити

 рентабельність.  Так  не  виходить  так,  що,  я  вибачаюся,  не

 получиться  так,  що  головна  задача Антимонопольного комітету,

 буде  підчищати  рентабельність,  коли він говорить, що сільське

 господарство   там   нуль,   а   ті   що   обслуговують   велика

 рентабельність,  це  вже, якщо вони використовують монопольно цю

 справу,  але  коли  державні великі підприємства, там же держава

 повинна регулювати.

      Я   вважаю,   що  якщо  є  прекрасний  завод,  що  випускає

 автомобілі,  що  випускає якусь іншу техніку то не треба боятися

 цього  монополіста,  а  просто  відрегулювати  це  на державному

 рівні,   і   представити   самих  монополістів-поставщиків,  які

 поставляють енергоносії.

      Я  б  хотів,  щоб  ви  все-таки  роз'яснили, як понімать це

 питання - регулювати. Що мається під цим питанням?

 

      ІЛЮШИН. Хорошо.

      Значит,   Василий   Иванович,   во-первых,  ваш  вопрос  не

 относится  к сфере деятельности этого закона. Здесь речь не идет

 о регулировании предприятий там, допустим, государственных. Речь

 не  идет  о  регулировании  монополий  всех,  речь идет только о

 регулировании естественных или природных монополий. Это первое.

      Второе.  Антимонопольный  комитет  не будет заниматься этим

 регулированием,  потому  что  эти  комиссии будут не зависимы от

 антимонопольного комитета.

      В-третьих,   что   понимается   под   регулированием?   Под

 регулированием  понимается  то, что мы вложим в это понятие. Для

 примера  скажу, что в Соединенных Штатах действуют вот такие вот

 комиссии  по регулированию природных монополий, и они регулируют

 не  только цены, не только себестоимость -они регулируют систему

 управления    этими    природными   монополиями,   скажем,   там

 водопроводом  и  т.  д.  Если  плохое  управление, они указывают

 пальцем, требуют сменить руководителей и т.д., и т.д.

      Но  у  нас  до  такой  степени  регулирование еще не дошло,

 потому  что не сформулированы законодательные положения по этому

 вопросу.

 

      ГОЛОВА.  Все,  запитання  всі  вияснили?  Ще  є  запитання?

 Хвилиночку, після двох запитань припинить запитання можна?

      Згодні.

      Будь  ласка,  Свято  Василь Петрович. І ваш номер, я забув,

 Діхтяренко?

 

      СВЯТО В.П.

      Дякую,   Олександре   Олександровичу   (Василь  Свято,  416

 виборчий округ, Хмельниччина)

      Шановний    доповідачу,   мене   цікавить   таке   питання.

 Багатофункціонувальне  регулювання  природних монополій, а саме,

 цін,  собівартості,  прибутку,  які критерії оцього регулювання,

 зокрема  критерії регулювання прибутку? Де ті умови оптимального

 регулювання? Прошу дати мені відповідь.

      Дякую за увагу.

      А  насчет себестоимости -это проблема, проблема экономики и

 не   только   нашей,   как   известно   себестоимость  посчитать

 регулирующим  органам  на предприятии невозможно, они обманывают

 постоянно и ничего сделать нельзя. Такова моя точка зрения.

      Что  касается  прибыли,  то  в  этом законопроекте, который

 подан  об  этом  ничего не говорится, но Антимонопольный Кабинет

 обесчал   во  второе  чтение  сделать  предложение,  и  так  мне

 говорили,   что   речь   будет   идти   о   средней  прибыли  по

 промыщленности.  Вот  какую  среднюю  прибыль  по промышленности

 получают,  такую  среднюю прибыль должны будут плучать природные

 монополии и не выше, ниже могу, а выше - нет.

 

      ГОЛОВА.  Володимиру Олексійовичу і Василю Петровичу, я тих,

 хто  ставить  запитанн  просив би все-таки глибше вивчати проект

 закону.  Тут  чітко  написано:  предмет  регулювання  діяльності

 суб'єктів природних монополій є ціни, тарифи на товари суб'єктів

 природної  монополії, обсяг ринку товару, його розподіл і те, що

 зв'язано   з   цим,  інші  умови  підприємницької  діяльності  у

 випадках, передбачених законодавством. От і все.

 

      ІЛЮШИН.   Ну,   як   так,  як  от  и  все,  Олександре

 Олександровичу?   Если вы регулируете цены...

 

      ГОЛОВА. Ну, він же говорить відносно цього закону.

 

      ІЛЮШИН. То, ну, я понимаю, но если вы регулируете, так речь

 идет  о ценах не всяких, а только природных монополий, а если вы

 регулируете  цены  природных  монополий,  вы  обязательно должны

 регулировать    прибыль,    если    вы    отрегулируете   только

 себестоимость,  у  вас  не получится регулирования цен, а вопрос

 монополий  -это  вопрос  монопольно  высоких  цен  -вот  главная

 проблема вообще этой проблемы.

 

      ГОЛОВА. Добре. Діхтяренко. Вже не хоче він запитувать.

 

      ДІХТЯРЕНКО. Золотоноша, Черкаський.

      Шановний    Володимире    Олексійовичу,    не   заперечуючи

 необхідності  цього  закону,  мене  все-таки  серйозно  хвилюють

 процеси,  пов'язані з створенням додаткових структур. Я все-таки

 ще раз наголошую, мається на увазі, додаткові структури, апарати

 тощо. Так, відповідно статті 10 утворюються національні комісії,

 які   є  постійно  діючими  органами,  ти  ж  комісії  утворюють

 територіальні   органи.   Фінансування   цих   комісій,  органів

 здійснюються  відрахуваннями  частини  доходу суб'єкта природних

 монополій.

      Повірте,  що  в  областях,  у  районах  вже немає місць, де

 розміщувати   ці   комісії,   комітети,   інспекції.   І  як  це

 узгоджується  з  лінією Верховної Ради на зменшення відрахувань,

 зборів, платежів з підприємств на утримання апарату? Що ж далі?

      Дякую.

 

      ІЛЮШИН.  Ну  я  говорил  уже  по  этому  вопросу,  еще  раз

 повторю...  Антимонопольный  комитет  утверждает,  что  вот  эти

 природные монополии там, допустим, водопровод, железные дороги и

 т.   д.   -все   эти   предприятия   сейчас  уже  контролируются

 государственными   органами   и  эти  люди  сидят  в  отраслевых

 министерствах.  Их  просто  оттуда  заберут,  эти  подразделения

 заберут  и  из  них  сформируют  вот  эти  вот комиссии. Поэтому

 добавочных  расходов  как-будто  бы  не  будет,  хотя  я  в этом

 сомневаюсь.

 

      ГОЛОВА.  Дякую, сідайте, будь ласка.

 

      ІЛЮШИН. Спасибо.

 

      ГОЛОВА.   Чи   є   потреба   продовжувати   обговорення,  з

 урахуванням того, що ми вже обговорювали цей проект?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Немає. Записалося у нас  3  депутати  -  Климпуш, Федорін,

 Кожушко.  Ви  наполягаєте  на  виступах?  Ну, Кожушко виступив з

 заявою...  із зверненням. Будь ласка, Орест Дмитрович, говоріть.

 Є  пропозиція надати слово цим трьом депутатам і підвести риску,

 так? Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Прошу, Орест Дмитрович.

 

      КЛИМПУШ  О.  Д. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні

 колеги-народні депутати!

      Необхідність  прийняття закону, проект якого розглядається,

 зумовлено,  насамперед,  тим,  що  у  нашому  законодавстві  не

 встановлені  найважливіші  правові,  економічні  і організаційні

 засади  державного  регулювання  державних  монополій.  А  також

 законодавчо   не   визначені   умови  забезпечення  ефективності

 функціонування   ринків,   що   перебувають  у  стані  природної

 монополії.   А  це  має  грунтуватися  на  основі  збалансування

 інтересів  суспільства та споживачів цих товарів і послуг, що їх

 продукують суб'єкти природних монополій.

      До  природних монополій відносяться такі базові галузі, без

 ефективного  функціонування  яких неможливо уявити собі розвиток

 держави.

      Неможна   сказати,  що  в  нашій  державі  зовсім  відсутнє

 регулювання   таких   суб'єктів,   але  воно  є  безсистемним  і

 характеризується недостатньою ефективністю і  непрозорістю.

      І  саме  подолати ці  недоліки шляхом проведення державного

 регулювання  природних монополій в гнучку, законодавчо визначену

 і  прозору  для  суспільства  систему,  покликаний закон, проект

 якого  розглядається.

      В  усьому  світі  регулювання  здійснюється таких монополій

 здійснюється   шляхом,   визначеним   законом.   З   урахуванням

 закордонного  досвіду,  виходячи  з  українських умов, в проекті

 закону     проводиться     ідея    створення    спеціальних    і

 загальнодержаних  органів  по  регулюванню  суб'єктів  природних

 монополій -  національних комісій.

      І  мова  іде  про  створення не якихось нових бюрократичних

 надбудов,  а про проиедення в цілісну струнку систему діяльності

 насамперед  тіх  органів,  які  зараз виконують певні функції по

 регулюванню суб'єктів  природнях монополій.

      Вимога часу полягає в тому, що такі органи повинні діяти не

 тільки  в  нових  формах,  але  в нових організаційно-правових і

 економічних засадах. І  це саме  визначається законом.

      Слід  звернути  увагу  на  запропоновану  чисельність таких

 комісій,  яких  в проекті  передбачено  всього 3.

      Суспільно   відкритим   пропонується   також   і   механізм

 формування комісій, що затверджується Верховною Радою України.

      Стосовно питання, яке тут виникло, відносно того чи можливі

 такі  комісії  формувати  Антимонопольний комітет, то я хотів би

 зауважити,  що  досвід  показує,  що на сьогодні Антимонопольний

 комітет не є ще належним чином незалежної організації, яка могла

 би це здійснити.

      Оскільки  в  переліку  природних  монополій основну частину

 складають  види  діяльності,  що  підпадають  до  себе Комісії з

 питань Паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку, ми

 конкретно  і  багато працювали над дооопрацюванням цього закону.

 Більшість наших зауважень, як уже тут звучало, врахована. Хоч ми

 і   далі  будемо  наполягати  на  таких  очевидних  змінах,  як,

 наприклад,  виокристання  терміну  послуги  замість.............

 товарів.  Тому  що  саме  послуги  є  основним  для  монопольних

 утворень, ті, що названі в статті 3 або в Статті 5.

      Нам здається, що статтю 3 слід доповнити тими законами, які

 сьогодні  вже  діють,  а саме: Повітряний кодекс України, Кодекс

 торгового  мореплавання , Закон "Про  транспорт" та  інші.

      Існує  точка зору, що проекті закону через поняття "суміжні

 ринки" протягується ідея тотального державного регулювання всієї

 економіки.

      Але  це  ринки,  що  безпосередньо  пов'язані  з природними

 монополіями,  і які, як визначено в проекті, тобто ті ринки, без

 яких суб'єктів природної монополії існувати взагалі не можуть.

      Це,  образно  кажучи, сіамські близнюки з цими монополіями.

 Наприклад,  виробництво  електроенергії відмежувати від передачі

 електроенергії  не можливо,  залізничні  перевезення  неможливо

 відмежувати   від   експлуатації   залізничних  колій  та  інших

 залізничних  об'єктів, авіаційні перевезення не можна уявити без

 послуг  щодо  управління повітряним  рухом і тому  подібне.

      До  того  ж  в  проекті закону передбачена можливість зміни

 переліку  суб'єктів  природних  монополій,  що стане можливим за

 рахунок  технічного  прогресу.  І  коли  вдасться  розірвати цих

 сіамських  близнюків, тобто коли для суміжних ринків з'являється

 альтернатива, то, власне, монополія перестає існувати як така.

      При  цьому  тепер  мати також на увазі, що зміни в переліку

 природних   монополій   пропонується   передбачати  законодавчим

 шляхом,  тобто  за рішенням  Верховної Ради .

      Враховуючи   все   наведене,  шановні  колеги,  я  пропоную

 підтримати  проект закону, яким встановлюються найхарактерніші і

 найсуттєвіші умови і параметри об'єктивно необхідного державного

 регулювання  суб'єктів  природних  монополій,  пропоную прийняти

 його  в першому  читанні.

      Дякую  за  увагу.

 

      ГОЛОВА.  Федорин.

 

      ФЕДОРИН.    Шаний   Голово,   шановні   народні   депутати,

 необхідність  прийнняття  цього  з  акону  ні в кого не викликає

 серьйозних  заперечень.

      Проте,  як  ми  знаємо,  в  попередній  раз  цей  закон був

 відхилений  в  силу того, що там не було доопрацьовано цілий ряд

 моментів.

      Треба сказати, що деякі такі недоопрацювання залишились і в

 цьому  законі  зараз, який поданий вдруге на прийняття в першому

 читанні.  Скажімо,  в статті 1 поки що, мені здається, не зовсім

 досконало  виписаний  термін,  саме визначення терміну природних

 монополій. Викликає певні заперечення, і можливо цю статтю треба

 буде   серйозно   доопрацювати,   стаття   6,   де   передбачено

 ліцензування   видів   діяльності   господарюючих  суб'єктів  на

 суміжних ринках.

      Що  стосується  статті  5,  де  дано нам варіант обрання чи

 призначення    цих   національних   комісій   буде   відбуватися

 Президентом  чи  Верховною Радою, то мені здається, що тут треба

 прийняти  варіант  призначення  національних  комісій і щоб було

 призначення Президентом.

      Оскільки  дальше  передбачається, що ці національні комісії

 будуть підпорядковані Кабінету Міністірів, то доцільно все-таки,

 щоб  вони  були  формувалися  Президентом  і  підпорядковувалися

 Кабінету Міністірів. Це стосується  статті 10.

      В  статті  5  мені  здається доцільно внести пункт, який би

 передбачав,   що   перелік   видів   природної   монополії  може

 змінюватися  лише  Верховною  Рдаою. Щоб тим органам, які будуть

 контролювати  цю  діяльність не було повадно вносити інші пункти

 без серйозного розгляду це на Верховній Раді інші види природних

 монополій.

      Що  стосується статті 14, то в зв'язку з статею 10, де було

 б  доцільно  передбачити,  що  призначення  членів комісії також

 доцільно  залишити за Президентом.

      Мені  здається, що потребує серйозного доопрацювання стаття

 21,   де   слід   добре  доопрацювати  цю  статтю,  яка  регулює

 регіональні ринки, що перебувають у стадії природньої монополії,

 тому що тут можливі дуже серйозні зловживання на цьому грунті.

      І   нарешті,  введення  цього  закону,  як  мені  здається,

 доцільно  ввести паралельно разом із постановою Верховною Радою,

 яка   б   передбачала   зменьшення   бюджетних   відрахувань  на

 фінасування інших органів державної влади. Оскільки ми створюємо

 нові   органи,   бюрократичні   органи,   то  треба  передбачити

 відповідне меншення таких фінансувань.

      Що  стосується  самого  закону,  то  здається, що його... і

 фракція Народного Руху України пропонує його прийняти  в першому

 читанні і серьйозно доопрацювавши його до другого читання.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Дякую вам.  Кожушко Олександр Михайлович, прошу.

      Можете  з  місця, можете тут. Уже не треба, да? Обговорення

 завершене.

      Шановні  депутати!  Сядьте  на  місця.  Василь  Васильович,

 Василь  Васильович!  Сідайте  на  місце.  Я прошу. Проект закону

 доопрацьований.  Внесені  в  нього  зауваження  ті, які депутати

 пропонували  передбачити  під  час  першого обговорення, і деякі

 зауваження  будуть  внесені,  безперечно,  під час підготовки до

 другого  читання.  Комісія  пропонує  прийняти  проект  закону в

 першому  читанні  і  дати  відповідне доручення ко'місії по  його

 підготовці  до  другого  читання.  В  процесі  обговорення інших

 міркувань не поступало.

      Я  ставлю  на  голосування  проект  постанову, який у вас є

 перед очима за основу.

 

      "За"-

      Приймається рішення.

      Доповнення є? В цілому ставлю на голосування, в цілому.

 

      "За" -

      Рішення прийнято. Спасибі.

 Є   пропозиція   така,  що  оскільки  у  нас  тільки  що  Голова

 Антимонопольного   комітету   доповідав.   За  одно  і  прийняти

 Постанову  про  звіт Антимонопольного комітету, Ілюшин Володимир

 Олексійович доповідач, будь ласка, йдіть до трибуни.

 

      ІЛЮШИН  В.  О.  Прошлый раз слушался отчет Антимонопольного

 коммитета  и  поэтому  отчету  не  было принято никакого решения

 голоса разделились .

      Для  того,  чтобы выйти с положения двум комиссиям, которые

 спорили  на  заседании  было  поручено составить или подготовить

 согласованный  проект  Постановления  Верховного Совета. Эти две

 комиссии  и  Комиссия  по  экомической  политике,  и Комиссия по

 проблемам Агропромышленного комплекса.

      Такое  постановление подготовлено и вам роздано. Я могу его

 читать,   но   наверное   в   этом  нет  необходимости.  В  этом

 постановлении  есть  одна  особенность.  Особенность  вот  какая

 предложение    внесено   в   последний   момент,   Комиссии   по

 экономической  политике.

      Значит  Комиссия по Агропромышленному комплексу согласилась

 с  постановлением, которое подготовила Комиссия по экономической

 политике, но она включила в этот проект втрой пункт.

      Я  его  прочитаю.  Визнати роботу Антимонопольного комітету

 України   в   питання   забезпечення   ефективного  контролю  за

 дотриманням    Антимонопольного    законодавства    в    галузях

 Агропромислового  комплексу,  та  здійснення  дійових заходів по

 захисту вітчизняного виробника.

      І  споживача  незадовільною.  А  Комиссия  по экономической

 политике   предлагает   заменить  слово  незадовильна  на  слово

 недостатня.

      Поэтому  предлагается во-первых проголосовать эту постанову

 за основу, а потом проголосовать отдельно вот этот второй пункт,

 как   его   закончить:   признать   работу  "незадовільною"  или

 "недостатньою".  Ну,  и, конечно, все другие дополнения, которые

 будут к этому постановлению.

 

      ГОЛОВА. Спасибі.

      Проект  постанови  Верховної Ради по звіту антимонопольного

 комітету  ставиться  на  голосування  за  основу,  за основу. За

 основу.

 

      "За"

      Будь ласка, частина не голосує!

      Ще  раз  прошу  проголосувати.  Та, ви так рідко буваєте на

 засіданні,  не  знаєте,  що тоді, коли вимагають депутати, треба

 голосувать.

 

      "За"

      Рішення прийнято.

      Була  пропозиція: "незадовільно" чи "недостатньо" в одній з

 галузей працює комітет.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ІЛЮШИН.  Разрешите мне сделать разкяснение. Значит, фракция

 коммунистов     присоединяется     к    мнению    Комиссии    по

 агропромышленному   комплексу   и   предлагает   голосовать   за

 формулировку "незадовільною".

 

      ГОЛОВА.  Шановні депутати, в мене є пропозиція така. Будьте

 уважні!

      Антимонопольний комітет не працює десь абстрактно в якомусь

 полі  такому,  де  немає  зв'язків  з іншими структурами влади і

 немає  зв'язків  з  іншими  факторами.  А  саме,  тут  у проекті

 визначено:  багато  залежить  від  позиції Кабінету Міністрів. І

 дані відповідні доручення.

      Але те, що в галузі агропромислового комплексу незадовільно

 працює, то незадовільно. Ми передбачаємо це, ми відзначаємо. Цим

 самим ми звертаємо увагу антимонопольного комітету і його голови

 на  тому,  що  в цьому напрямку треба серйозно працювати. А якщо

 зміни  не  будуть  відбуватися,  тоді  постане  питання,  так би

 мовити, про довіру.

      А тому я просив би в цілому проголосувати цей проект.

      Ставлю на голосування в цілому.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Одну  хвилиночку,  ви  хочете  недостатньо.  Хто за те, щоб

 проголосувати недостатньо? Ставлю на голосування.

 

      "За"-

      Не  приймається  рішення. В цілому ставиться на голосування

 із  формулюванням,  яке  тут  є. Тобто в галузі агропромислового

 комплексу  -незадовільно,  але  в  цілому  ми  не чіпаємо кадри,

 переміни, тому подібне. Ставлю на голосування, будь ласка.

     

      "За" -

      Тоді є потреба... Які ще є пропозиції? Ми повинні завершити

 розгляд  це питання. Так я і кажу: те що комісія внесла, разом з

 комісією  з питань агропромислового комплексу, тобто ми розумієм

 прекрасно,  що  не  все  залежить від Антимонопольного Комітету.

 Оцінка  з антимонопольною політикою у антимонопольній політики у

 галузі  АПК  і  не  тільки  в  АПК -незадовільна, це так, але ми

 зважаєм  на  те,  що  є  об'єктивні  причини  і передбачаємо ряд

 заходів  у  цій  постанові,  щоб їх усунути їх причини. Тобто ми

 об'єктивно  даєм  оцінку  нинішній  ситуації,  даємо  дозвіл  на

 роботу...

      (Ш у м  у  з а л і).

      Та  так  і написано це. Я прошу, давайте проголосум. Ставлю

 ще раз на голосування за вимогою депутатів, будь ласка. В цілому

 проект постанови голосується.

     

      "За"-

      Я  вносив  вашу пропозицію на голосування, вона не пройшла,

 будь ласка, які є пропозиції, запишіться.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Поіменно?  Ну,  добре,  я поставлю на голосування поіменно,

 тільки   ще   пропозиції   подивимося.   Опублікуйте  список.  4

 чоловіки - це скорочена процедура, тут вже все зрозуміло.

      Ратушний, що у вас?

     

      РАТУШНИЙ М.Я.

      Шановні   народні   депутати,   мені,   звичайно,   імпонує

 пропозиція  все звалити на голову Антимонопольного комітету, але

 я  думаю, саме з огляду на те, що хтось сильно хоче визнати його

 роботу   незадовільною,   ця   постанова  в  цілому  не  отримає

 достатньої    кількості    голосів.    Я   думаю,   формулювання

 "недостатньої"  є  якраз  адекватне  і відповідає і стану роботи

 Антимонопольного   комітету,   і  стану  взагалі...  того  стану

 монополізації,  яка  існувала  і,  на  жаль,  ще  існує  в нашій

 державі.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Михайло  Ярославович,  я  ж  ставив "недостатньо",

 ставив - вийшло 170 голосів.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ближче - незадовільна, але ніхто ж не знімає голову з голови

 антимонопольного комітету. Він працює, продовжує працювати.

      Судницин.

      

      СУДНИЦИН. Прошу передать слово Ельяшкевичу.

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Єльяшкевич.

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., Херсон, депутатська група "Реформи".

      Слід  додати  ще,  що  незадовільна  робота  була  в галузі

 енергопостачання. І не тільки в сільському господарстві...

     

      ГОЛОВА.  Дуже правильно...

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С..... а також в такій галузі, як зв'язок.

     

      ГОЛОВА.  А також в галузі газопостачання, так?

     

      З ЗАЛУ. Зв'язок!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ГОЛОВА.  Скажіть, як правильно?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Енергопостачання.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Енергопостачання...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ...І зв'язку.

      Жеребецький.  Приєднуєтеся до цього? Приєднується. Ну, тоді

 всі висловилися, хто записаний у верхній, так би мовити, частині

 турнірної таблиці.

      Я  прошу.  На  пропозицію депутата Єльяшкевича, не тільки в

 агропромисловому  комплексі  така оцінка роботи Антимонопольного

 комітету, але і в галузі енергопостачання і зв'язку. Тому із цим

 доповненням  я  прошу в цілому проголосувати. Але перед цим -хто

 за те, щоб поіменно? Прошу проголосувати.

     Хто за те, щоб  поіменно голосувать?

 

      "За"-

      Приймається.

      Іде   голосування   в   поіменному   режимі  з  доповненням

 Єльяшкевича, проект, який взяти за основу, голосується в цілому.

 Будь  ласка,  підтримайте  його, ми повинні завершити розглядом,

 прийняттям   постанови   розгляд   цього   питання.  Голосування

 поіменне.

 Ну,  він же  сказав, Володимир Олексійович...

     

      "За"-

      (Ш у м  у  з а л і)

      Я...  ще  раз  звератюся  до  тих хто не голосує -голосуйте

 проти, ви забов'язані гоосувати. Сідайте, Володимир Олексійович,

 на  місце...

      (Ш у м  у  з а л і)

      ... Та, почекайте... Ну, це нова пропозиція, послухайте, це

 нова  пропзиція.  Тут  комісія ж працювала, врахували всі думки,

 ну,  неможна з голосу зараз підхвичувати ще якусь пропозицію, ще

 іншу пропозицію.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Комісія  з  питань  економічної  політики  контролює роботу

 Антимонопольного  комітету,  коли  вона вважатиме необхідним, ми

 вернемося  до  цього питання.

      Ставлю  на  голосування  ще раз в цілому. Будь ласка, ви не

 задавайте  мені питань. Ще раз те, що прийнято на... за основу з

 доповненням  Єльяшкевича  голосується  в  цілому.  От  все... вя

 відповідь.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Будь ласка, ще раз проголосуйте.

      Сядьте на  місця, голосуйте.

     

      "За"-

      Рішення  прийнято. Спасибі.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Павловський.

      Інформація  від  Лічильної  комісії.

     

      ПАВЛОВСЬКИЙ.  Шановні  народні  депутати, оголошую протокол

 номер 2 засідання Лічильно Комісії Верховної Ради України.

      Присутні   члени  Комісії  слухали  про  підсумки  таємного

 голосування по виборах суддів Конституційного Суду України.

      У  бюлетень  для  таємного  голосування  по  виборах суддів

 Конституційного   Суду   України   були   включені  кандидатури:

 Євграфова  Павла Борисовича, Ємця Івана Григоровича, Костицького

 Михайла  Васильовича, Мироненка Олександра Миколайовича, Розенка

 Віталія   Івановича,  Яценка  Станіслава  Сергійовича.

      На   підставі  результатів  таємного  голосування  лічильна

 Комісія  встановила:

      Загальна  кількість  народних депутатів України, обраних на

 час проведення сесії -417, кількість народних депутатів України,

 повноваження   яких   визнані   Верховною  Радою  України  -417,

 кількість  народних  депутатів України, які одержали бюлетні для

 таємного голосування -226, кількість народних депутатів України,

 які взяли  участь в голосуванні -  216.

       Відповідно   до   пункту   26  частини  першої  Статті  85

 Конституції  України  та пункту 1 Статті 3. 7. 3 пункту 3 Статті

 3.  7.  5  і  пункту  5.  7. 2 Регламенту Верховної Ради України

 лічильна Комісія вирішила: вважати вибори суддів Конституційного

 Суду    України  такими,   що  не  відбулись.

      Підпис.

     

      ГОЛОВА.  Береться  до відома,    відайте  ,  будь ласка.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Є  пропозиція... Одну  хвилиночку,    будь ласка,  увага.

      Лічильна  Комісія  не зобов'язана робити аналіз голосування

 по  фракціях.  Але  щоб  не  було  тут двозначностей, я пропоную

 газеті   "Голос   України"   опублікувати  список  тих,  хто  не

 голосував,  хто відмовився від  участі  в  голосуванні.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Для   того,   щоб   всі   знали,   хто  не  хоче  формувати

 Конституційний Суд.

      А  завтра  буде  продовжуватися розгляд, якщо підготують до

 третього  читання  підготує комісія, буде продовжуватися розгляд

 Закону  "Про  Конституційний  Суд".  І  я  просив би всіх вас до

 активної роботи над цим законом.

      А тим часом розглядається питання про пропозиції Президента

 України  до  Закону  "Про  плату за землю". Доповідає Алексєєнко

 Володимир   Кирилович.   Секретаріату   відносно   газети  дайте

 доручення, я підпишу.

     

      АЛЕКСЄЄНКО В. К. 151 Марьинский выборчий округ, Алексеенко.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   народні

 депутати.

      Сьогодні  нам  потрібно  розглянути  зауваження  Президента

 України,  що  повторно  надійшли  до  Верховної  Ради  до Закону

 України  "Про  внесення змін і доповнення до Закону України "Про

 плату за землю"" разом  з пропозицією.

      Що    стосується    зауважень,   то   зауваження   було   і

 (............)  накладено  це  єдине.  Якщо  ви  пам'ятаєте  при

 повторному  читанні  у  другому  читанні цих змін і доповнень ми

 проголосували  за  статтю 21. У вас матеріали на руках у кожного

 є.

      Але,  коли  Президент наклав вето на цю статтю, розбіжність

 там  полягала  в  тому, що згідно закону плати за землю в старій

 редакції   було,  що  ці  30  відсотків,  які  спрямовуються  до

 центральних  органів,  до  республіканських,  вони  надходили до

 державного бюджета.

      Комісія  запропонувала.  І  Кабінет  Міністрів у першому на

 друге   читання   погодився   з   нашою   пропозицією.  Ми  тоді

 проголосували.  Але,  коли дійшло до підписання Президентом, він

 наклав на цю статтю якраз  вето.

      Сьогодні нам нада так зробить. Или ми набираєм 300 голосів,

 тоді знімаєм вето Президента. Якщо ми не набираєм 300 голосів, а

 буде  меньше,  тоді  значить  оці  30 відсотків податку за землю

 будуть  надходить  до  Державного  бюджета,  а не на спеціальний

 рахунок  Держкомзема.  Оце  при  обговоренні постатейно ми потом

 шляхом голосування повинні визначити.

      Що   стосується   пропозицій   ті,   які  направив  Кабінет

 Міністрів,   і  підтримав  Президент  їх,  і  Українська  спілка

 промисловців  підприємців,  то  тут  дещо інше питання. Ми, коли

 розглядали   на   комісії,   ми  запросили  представників  цього

 Укораїнського   союзу,   спілки   промисловців   і  підприємців,

 присутствовал  Мінченко Анатолій Коленкович і Шевченко Олександр

 Петрович.

      При  розгляді  ми  і  ці автори цих пропозицій погодились з

 нами,  що  такі пропозиції сьогодні недоречно розглядати і чому.

 Суть  їхньої  пропозиції зводилась до того, щоб збільшити вдвічі

 податок  на  земельні  ділянки  у  малих  населених пунктах, а у

 великих  населених  пунктах,  зокрема,  в  містах до 1 мільйона,

 зменшити  їх  майже  в три раза. Погодитись, безперечно, з таким

 положенням неможливо.

      Тому  ми  звертаєм  увагу,  і я вас прошу погодитись з моїм

 твердженням.  Давайте  порахуємо,  а  хто  ж  живе  у  нас в цих

 населених  пунктах, де 200 проживає, мешкає, вибачаюсь за слово,

 200  чоловік?  Це  наші пенсіонери, ветерани труда. І тому ще їх

 обкладати  подвійним податком, я "считаю" буде, ну, і нерозумним

 і навіть даже аполітично.

      Тому  з такою пропозицією ми не могли погодитись і комісія,

 значить, коли з представниками цієї спілки вели розмову, то вона

 погодилася з нашими доводами.

      Друге.  Чому  не  можна  погодити  з  їх пропозицією, як ви

 знаєте,  що у великих населених пунктах завдяки більш розвиненої

 інфраструктури  завжди є більша наявність кваліфікованої робочої

 сили,  яка створює умови для зростання прибутковості промислових

 підприємств.

      І  третє.  Промисловці  посилаються на те, що ці податки на

 землю  надто  великі, і вони з'їдають всі їх прибутки. Але я вам

 скажу, що це не так. Даю вам всім довідку за 1994 рік податок за

 землі промисловості транспорту і зв'язку встановив всьго близько

 одного відсотку від прибтку підприємств.

      Я  думаю, що тут коментувати нічого. І нарешті останній наш

 аргумент  пов'язаний  з  тим,  що  кожна країна має певні основи

 містобудування,   які  потрібно  виконувати  і  законодавцям,  і

 виконавчій владі, тобто з ними потрібно рахуватися.

      До речі я вам скажу так, Україна відноситься до тих країн в

 яких  процес забудови промислових територій є одним із найменшим

 в цілому в Європі.

      Тому  сьогодні  треба  потрібно  і я вас завжди закликаю до

 того,  якщо  приймати рішення, то треба перш за все рахувати, що

 земля ,земля потрібна і для наших нащадків і інше.

      Тому  я  думаю,  що  ви  погодитися  зі  мною і не потрібно

 згодитися  з  пропозицією  промисловців  і  коли ми закінчили ці

 обговорення  промисловці  в  цілому  з  нами  погодилися,  ми їм

 запропували  обгрунтувати  свої пропозиції.

      Ви  знаєте,  що  згідно  постанови,  згідно  постанови  про

 введення  в  дію  Закону  плати  про  землю,  там  записано,  що

 закінчити  до  1  січня  1999  року  визначення  ціни  населених

 пунктів.  І  ми їм запропонували, щоб вони прийняли саму активну

 участь в тому, і щоб и потім прийняли рішення.

      Тому...  Да,  в  мене все. Значить, якщо йти по статтям, то

 оті розрахунки, що у вас є на руках, тут є така правка.

      Абзац  4 статті 5. Президент написав, що доповнити словами:

 "з  розрахунку на рік". Комісія в цілому погодилась, і ми внесли

 цю правку в запропоновану редакцію головної комісії.

      Що  стосується  частини  2  статті  4,  ми  також врахували

 зауваження  Президента,  і  відповідно,  значить,  внесли в нову

 редакцію.

      Я  думаю,  що,  Олександре  Олександровичу,  оці зміни, оці

 зміни  треба, щоб ми зараз проголосували, за те, щоб ми їх уже в

 прийнятий  нами  відпрацьований  закон,  щоб  ми  їх  внесли, що

 стосується першої і четвертої статей.

     

      ГОЛОВА. Я розумію.

      Олексій   Кирилович,   Володимир  Кирилович,  я  хотів  вас

 запитати  і  запропонувати,  і сесійному залу таку схему і деякі

 міркування висловити з цих зауважень, з приводу цих зауважень.

      По  суті, різне бачення цього, цих статей стосується тільки

 розміру  плати  за землю. Це принципові розходження, так? Ви про

 це говорили.

      От  послухайте.  Ви  врахували  всі  зауваження і відхилили

 тільки  сьому  статтю.  Так от, послухайте мене, ми можемо зараз

 прийняти  всі,  (одну хвилинку!) прийняти всі статті, відхиливши

 сьому,  і  зному  по-новому  піде  те  ж  саме: Президент робить

 зауваження по сьомій статті, і цьому кінця не буде.

      Тому  є  пропозиція  така,  і я хотів би щоб ви підтримали,

 депутати  щоб  підтримали,  проголосовати 300 голосів за закон і

 відразу  зміни  до закону на основі цих, тобто окремий закон про

 зміни  до  цього  закону  на  основі тих зауважень, які прийняті

 комісією.  І  це  було  б  нормально,  тоді б закон працював би,

 розміри   плати,   які   визначені  комісією  і  на  основі  тих

 розрахунків, які досліджувалися широко, були б узаконені і разом

 з  тим,  ми  одночасно  ввели  ті  поправки  до закону, яких він

 потребує,  і це було б абсолютно оправдано процедура Регламентом

 передбачена  і це б, і ми нехтували б ми зауваженнями Президента

 ті, які ми треба взяти до відома, і разом з цим дали б хід цьому

 закону, бо інакше знову будеоці обороти, знову буде втрата часу.

 Ми  вже  рік  працюємо  над  цим документом, а його давним-давно

 чекають, особливо комісія з питань бюджету розуміє, що без цього

 закону не можна формувати бюджет.

      Як ви дивитесь, Володимире Олексійовичу, на таку процедуру?

     

      ОЛЕКСЄЄНКО.   Значить,   я   звертаюся  до  всіх  народних

 депутатів,  і коли ми обговорювали, виникало питання, що Кабінет

 Міністрів  уже після того, як ми внесли зміни і доповнення вносе

 свої  пропозиції.  І  при чому вони повернулися до нас, народних

 депутатів,  недоречно, якби вони зразу звернулися до комісії, ми

 б  найшли  спільну  мову  і  вирішили  всі ці питання в робочому

 порядку  і  вже  давно  б проголосували, цей закон работал би на

 бюджет,  а  ви  знаєте,  що  ми будемо розглядати на бюджет, а в

 бюджете  там  опять  же хочуть зробить із землі одну дирку. Надо

 щоб воно все в бюджет йшло згідно закону.

      І  крім  того,  все  стосується, ну, із радників Президента

 кому-то  хочеться,  щоб цей закон не працював. Тому я звертаюся,

 Олександре  Олександровичу,  і  підтримую вашу пропозицію, прошу

 вас  всіх: давайте ми всі проголосуєм 300 голосами і все зміним,

 і поставим на свої місця.

     

      ГОЛОВА.   Ще   раз   повторюю  свою  пропозицію:  ми  закон

 розглядали  грунтовно. З участю Кабінету Міністрів, Держкомзему,

 всіх  аналітиків,  які розуміються на цій справі. Будьте уважні!

 Тому у процедурних... утопити цей закон у процедурах ми не маємо

 права!  ПРопонується  300-ми  голосві подолати вето Президента і

 одночасно зразу проголосоувати за зміни до закону, які визначені

 тими  статтями,  які  комісією підтримуються як зауваження. І це

 буде нормально!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Процедуру обговорювати чи обговорювати зміст?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Так  зміст  тоді будем обговорювати, як буде предмет цього!

 Якщо  ми визначимося, що це -зміни до закону. А так вийде, що ми

 можем обговорювати зауваження, не погодитися з ними і знову піде

 по  новому  колу  це  все.  І  нічого...  і  результату не буде!

 Зрозуміло?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Тому  я переконливо прошу вас -підтримайте зміст Закону про

 плату  за  землю, проголосований і прийнятий Верховною Радою 10.

 07.  96р.,  підтвердіть  цю  редакцію  300-ми  голосів.  А потім

 відразу проголосуєм зміни до закону.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я прошу підтримати.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Поіменно?  Хто за те, щоб поіменно, будь ласка, запишіться.

 Інакше - цьому кінця не буде!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Я  ставлю на голосування Постанову про підтвердження тексту

 Закону  "Про плату за землю", прийнятого Верховною Радою України

 10. 07. 96р. Прошу підтримати це голосування. Будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Та ні - це не постанова, це підтвердження закону!

     

      "За" -

      Я звератюся до тих 52 депутатів, що не голосують. Сядьте на

 місце, будете голосувать. Я прошу вас, може, хто не зрозумів ще,

 мова  іде  про процедуру  введення цього закону в дію. Нам треба

 його прийняти, щоб в нього внести зміни, які пропонує Президент.

 Інакше   ми,   розійшовшись  на  якомусь  пункті,  зволікаємо  з

 прийняттям   цього закону. Зрозуміло.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Сіли всі на  місце.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Станіслав   Миколайович,  сідайте.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ставлю  на  голосування  закон, який потребує 300 голосів в

 редакції від  10.07.96 року. Ставлю на голосування.

     

      "За"-

      Спасибі. Рішення  прийнято.

      Тепер  є  пропозиція  розгялнути  Закон  про зміни до цього

 закону  на  основі  зауважень Президента. Володимир Олексійович,

 будь  ласка, на трибуну.

      Абзац 4-й статті 1 є заперечення проти цього?

     

      ОЛЕКСЄЄНКО. Да,  з розрахунку  на рік  -  це уточнення.

      (Ш у м  у  з а л і)

     

      ГОЛОВА.  Ставлю  на  голосування  цей абзац. У вас у правій

 колонці  ставка  податку- законодавчо  визначений  річний розмір

 плати за  одиницю площі опадаткування  земельної  ділянки.

      Ставлю  на голосування.  Будь ласка, підтримуйте.

     

      "За"-

      Прийнято  рішення.

      Другий  абзац  до Статті 4.

      "Ставки   земельного   податку,   порядок  обчисленнясплати

 земельного  податку  не  можуть  встановлюватись або змінюватись

 іншими  законодавчими  актами  крім  цього   закону.

      Зміни  і  доповнення  до цього закону вносяться не пізніше,

 ніж  за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають

 чинності   з  початку  нового бюджетного    року".

     

      ОЛЕКСЄЄНКО.  А  тут  доповнити  Статтю  4 такого змісту, що

 "ставки   земельного   податку,   порядок  обчислення  і  сплати

 земельного  податку  не  можуть встановлюватись або зменшуватись

 іншими законодавчими актами крім цього закону.

      Зміни  і  доповнення  до цього закону вносяться не пізніше,

 ніж  за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають

 чинності  з початку  нового  бюджетного  року".

     

      ГОЛОВА.  Ну  я ж прочитав праву колонку. Ви підтримуєте те,

 що  я прочитав?

      Ставлю на голосування. Будь ласка.

      "За" -

       Спасибі,  прийнято рішення.

      Стаття 7  відхилена,  тому  я не  ставлю на голосування.

       Частина  4 Статті 7   ,  сторінка   3,  зауваження.

     

      ОЛЕКСЄЄНКО.  Олександр  Олександрович, ми ж проголосували,

 щоб  залишить  в тій редакції, що ми проголосували.

 

      ГОЛОВА.  То  ми ж проголосували її, воно пішло в закон, вже

 не  треба голосувать.

      "Ставки   земельного   податку  по  земельних  ділянках  за

 винятком    сільськогосподарських    угідь    диференцюють    та

 затверджують відповідні сільські, селищні, міські Ради, виходячи

 з  середніх  ставок  податку,  функціонального  використання  та

 місцезнаходження  земельної ділянки, але не вище, ніж у два рази

 від   середньої   ставки   податку   з  урахуванням  підвищующих

 коефіцієнтів".

      Ставлю   на  голосування  цю  пропозицію.  Вона  підтримана

 Комісією і вважається  доцільною.

      Будь ласка.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Частина 10 статті 7 пропонується викласти у такій редакції.

 До цієї статті? Я зачитаю, а потім задасте запитання.

      "Податок  за  земельні  ділянки,  наданний для збройних сил

 України  та інших військових формувань, створенних відповідно до

 законодавства України, залізниць, гірничодобувних підприємств, а

 також  за  водойми,  наданні  для  виробництва рибної продукції,

 справляються  у  розмірі  25  відсотків суми земельного податку,

 обчисленно відповідно до частини першої та другої  цієї статті.

      Запитання у Кожушка до доповідача.

     

      КОЖУШКО.  Уважаемые  коллеги, как вы помните, в том законе,

 который  мы сейчас проголосовали, ставки эти были установлены 0,

 02 сотых. Помните?

      Сейчас  Президент  снова  облагает налогами государственные

 предприятия.  Это  и  автомобильные  дороги,  и железные дороги.

 Снова  начнется повышение тарифов на проезд и тому подобное. Что

 мы  с  комиссией  тогда пришли, приняли решение и поддержали нас

 депутаты.

      Поэтому  моя  просьба  этот  пункт оставить в той редакции,

 которая была в том законе.

      

      ОЛЕКСЄЄНКО.  Значить,  Александр Михайлович, ви не поняли.

 Тут  якраз це не касається тих зауважень, що ви сказали. Ми у 10

 частину   добавили  лише  слова,  от  читайте  после  залізниць,

 гірничодобувних  підприємств,  а  також  за водойми, наданні для

 виробництва рибної продукції.

      Тому,   що   получалося,   ми   щитаєм,  що  це  комісія  і

 розроботчики  допустили  помилку, яку ми і хочем счас поправити.

 Тому  що,  якщо  ставок входить у межи населенних пунктів, то за

 його  нада  подвійне ставку податок збільшувати у 2-3 раза. Тому

 це  не вигідно. І риба буде у нас дуже дорогою. Тому ми вирішили

 скоректувати і добавили...

     

      ГОЛОВА.  Олександра Михайловича турбує питання про плату за

 землю  залізниць, військових формувань тощо. Не зачипає ця норма

 те...

     

      ОЛЕКСІЄНКО.       Олександр Олександрович, все так, як було

 в   старій  редакції.  Ті  "расчети",  які  ви  всі  знаєте  -25

 відсотків.

     

      ГОЛОВА. Азаров.

     

      АЗАРОВ.  Уважаемый  Виктор  Кириллович!  Так  случилось  ни

 Суслов Виктор Иванович, ни я не сумели прочитать этот закон.

      Во вот частина десята статьи 7. Кто-нибуть прорахувал какие

 вытраты с Державного бюджета вызовет реализация вот этой статьи?

 Примерно хотя бы.

     

      ОЛЕКСЄЄНКО.       Коли  ми  розглядали  в другому читанні і

 подавали ці розрихунки, то єсть розрахунки Кабінуту Міністрів по

 цьому  ділі.  І  тода  ж  ми  погодилися  при розгляді у другому

 читанні.  Я ще раз повторюю, що ми залишили частину десяту в той

 же  редакції, за яку ми проголосували. Там єсть розрахунки. Я їх

 сьогодні не брав, там все визначено, і там не дуже страшно буде.

      І  от Олександр Михайлович погодився. Ми тоді запрошували і

 залізничників, і автомобілістів...

     

      ГОЛОВА. Ну це деталі.Ви, будь ласка, говоріть....

     

      ОЛЕКСЄЄНКО.       Так  що  тут немає. Я ще раз повторюю, ми

 добавили в частину лише то, що касається рибної продукції і все.

     

      ГОЛОВА. Дайте ще слово Азарову.

     

      АЗАРОВ.  Ну,  уважаемые  товарищи!  Вы,  так сказать, своим

 ответом  доказали, что никто никаких просчетов не делал. Кто там

 приходил,  что  приходил,  важно,  что никто никаких расчетов не

 делал.

      И   тогда   у   меня   вопрос   к   уважаемому   Александру

 Алеквсандровичу.   Уважаемый   Александр  Александрович!  В  нас

 действует Регламент, по которому любые законы, влекущие за собой

 измениние доходов или разходов Державного бюджета, должны должны

 согласовываться с Комиссией з пытань бюджета. Ну так такое может

 быть?

     

      ГОЛОВА.  Пояснюю.  Микола  янович,  це не внесений комісією

 проект,   це  внесений  Президентом  проект.  І  він  розписаний

 комісіям  для  аналізу.  І  тому,  будь ласка, і ваша комісія, і

 комісія Суслова, і інші комісії повинні аналізувати цей проект і

 вносити  свої  пропозиції.  Але  ходити  і  пропонувати: і ви ще

 подивіться,  і  ви  ще  подивіться, я не можу. У плані роботи на

 вересень  це  питання затверджено на початку вересня. Прошло три

 тижні і тому іншого я нічого не можу просто запропонувати.

      І  наскільки  я  зрозумів то це є додаткові навіть виплати,

 вони просто не були передбачені так, це не виємка з бюджету.

      Будь ласка. Ну ще уточняйте, Олександр Михайлович.

     

      КОЄЖУШКО.  25 відсотків..

     

      ШУМ.

     

      КОЖУШКО.  В старих карбованцях 75 тисяч.

     

      ___________.  В границах населенных пунктов.

     

      ___________. Ні. це не в границях населених пунктів.

     

      Це для залізниць.

     

      __________.  Ничего тут не слышно.

     

      ___________. Це, якраз стосується для залізниці. Це порядка

 74, 5 ,75 тисяч карбованців.

     

      ГОЛОВА. Так можна ставити на голосування.

      Пилипчук.

     

      ___________.  Та ще до копійок привикнемо.

     

      ПИЛИПЧУК В.М. Шановний пане Олексієнко!

      Дайте  однозначну  відповідь  для  того,  щоб з орієнтувати

 депутатів,  як  голосувати,  врезультаті голосування цієї норми,

 розмір   платежів,   залізниці   і  військових  збільшується  чи

 зменшується чи залишається таким самим.

     

      ОЛЕКСІЄНКО  В.  К.  Розмір  буде,  а  військові і залізниця

 звідки були, брали кошти для виплати податку за землю, звідки. З

 бюджету. З одного карману брали в інших перекладали.

     

      ГОЛОВА. То що це означає, що зростають ставки податку?

     

      ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Ні вони зменшуються.

     

      ГОЛОВА.  То  так  і  говоріть  вони  зменшуються. Навіщо ви

 говорите  проте  звідки  вони  беруться.  Конкретне  питання, не

 ображайтеся, будь ласка, Володимир Кирилович.Точніше відповідайте.

      Частина   10,  статті  7  в  новій  редакції  ставиться  на

 голосування, будь ласка.

     

      ЗА -

      Рішення прийнято.

      Стаття  7,  третє  уточнення.  "Ставки  земельного  податку

 установлені частинами 2-10 цієї статті станом на 1 січня кожного

 наступного року збільшується в розмірі офіційного рівня інфляції

 попереднього року". Це пропозиція Президента.

      Оскільки  цими  ж  нормами  передбачено установлення ставок

 щороку,  то  це  питання, норма не закону, а норма законодавчого

 органу,  який  визначає  перед  складанням  бюджету,  робить  це

 уточнення.

      Так чи ні?

      Василь Іванович, запитання, Степенко.

     

      СТЕПЕНКО    В.    І.    Володимир   Кирилович,   Олександре

 Олександровичу,  я  вам  дуже  дякую,  що ви мені дали слово. Ви

 тільки вдумайтесь, що тут написано.

      Я  маю  відношення  і  питання це до сільськогосподарського

 виробника.  Ми  тоді, коли піднімали плату за землю і ставки, ми

 говорили,  що коли буде новий бюджет, є закон, проект про єдиний

 податок на землю для сільськогосподарського виробника, і ми тоді

 погодилися, аграрники.

      Я  аграрників прошу, подумайте, якщо будем ми встановлять в

 розмірі,  притом  не  Верховна Рада, а ви дивіться, як написано:

 "становлені  частиною 2. 10. кожного року збільшується в розмірі

 офіційного  рівня  інфляції  попереднього  року".  Тобто,  будем

 платить  ми ще більший податок, який сейчас платим, і оті, що 26

 податків,  які платить село, ще платим за землю. І будуть кожний

 рік цей податок ще збільшуваться.

      Я вважаю, що по цьому питанню голосувать так не можна. Якщо

 виникне питання, на Верховну Раду винести і змінить ставки.

      А  просто  огульно  в  кінці  року -це буде ще один удар по

 сільському господарству.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Дякую.

      Пилипчук.

     

      ОЛЕКСЄЄНКО.Це,   в  принципі,  можна  ж  погодитись  з

 Василієм Івановичем.

 

      ПИЛИПЧУК В. М.

      (Депутат Пилипчук)

      Я  погодився  б як економіст з таким підходом, що на рівень

 інфляції  збільшується  плата  за  землю. Якби існуюча податкова

 політика  була  щадящою.  А  вона  є  руйнівною.  Через  те слід

 проголосувати проти цієї статті.

     

      ГОЛОВА.  Є  пропозиція  не  підтримувати  цю  поправку, але

 оскільки  вона  внесена.  то  я  ставлю  її. Хто за те, щоб вона

 пройшла в редакції новій, будь ласка?

     

      "За" -

      Не  підтримана вона. Частина 1 статті 17 -земельний податок

 сплачується     рівними     частками     власником    землі    і

 землекористувачами,  виробниками  товарної сільськогосподарської

  і  рибної продукції та громадянами до 15 серпня і 15 листопада,

 а  всіма  іншими платниками -щоквартально до 15 числа наступного

 за звітним кварталом місяця. Запитання, Поровський, будь ласка.

     

      ПОРОВСЬКИЙ Микола. Українська Республіканська партія, група

 "Конституційний центр".

      Шановний  доповідачу,  виходячи  із  частини  1  статті  17

 відповідно  до  ставок,  визначених  статею  7, виходить так, що

 громадянин  в  селі має платити 1. 5 гривні за одну сотку в рік,

 але  в  Києві,  наприклад,  він  має  платити всього-навсього 16

 гривень за одну сотку в рік.

     

      ГОЛОВА.  Микола Івановичу, вибачте ще раз, ми не це питання

 обговорюємо,  те  питання взагалі не є предметом обговорення, ми

 його відхилили. Розглядається частина перша статті 17.

     

      ПОРОВСЬКИЙ   М.   І.  Дослухайте,  будь  ласка,  Олександре

 Олександровичу,  до  кінця.  Скажіть,  будь  ласка,  чи   складе

 проблему  підприємцю,  який  в  центрі  Києва  два  роки утримує

 "Макулан",  тобто більше 10 соток, там напевне з 30 соток землі,

 якщо  не  більше, а це не може бути земля акумулятором капіталу,

 регулярні  повинні бути платежі для всіх, не виходячи із цієї...

 цього  розділу  1 і статті 17, і в 10 раз більше треба збільшити

 ставки,   бо   інакше  в  містах  будуть  скуповувати  землю  як

 акумулятор для збереження грошей...

     

      ГОЛОВА.  Відповідайте,  Володимир Олексійович. Ясно... Будь

 ласка! Це не перше читання! Я прошу вас... виключіть мікрофон...

 Володимир Олексійович, говоріть...

     

      ПОРОВСЬКИЙ М..... вкладати їх і довгобуди (такі, як Вакулан

 (?) в центрі Києва ) будуть стояти...

     

      ОЛЕКСЕЄНКО.  Николай  Ивановыч!  Ну,  це  ж, як кажуть, не

 сьогодні  це  питання надо обговорювать... Я думаю, що ми з вами

 досить  довго  балакали  по  всіх ваших зауваженнях, і ви з нами

 погодились... Навіщо сьогодні опять до цього повертаться?!

      Є  конкретна  пропозиція,  що ми до тієї частини статті 17,

 першої,  що  була,  за  яку  ми  проголосоували.  І є зауваження

 Президента,  що  добавити,  що  не  15  серпня і 15 листопада, а

 щоквартально  до  15  числа,  наступного  за  звітним  кварталом

 місяця. І все!

     

      ГОЛОВА.  Ставиться на голосування редакція частини 1 статті

 17. Запропонована комісією, яка підтримує пропозицію Президента.

 Ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Частина  1 статті 21: "Для централізованого виконання робіт

 передбачено  статтею  22 цього закону 30% земельного податку, що

 надійшли  на  спеціальні  бюджетні рахунки місцевих бюджетів Рад

 народних   депутатів,  зазначених  у  статті  20  цього  закону,

 централізуються   на  спеціальному  рахунку  Державного  бюджету

 України   10%   на  спеціальних  бюджетних  рахунках  Автономної

 Республіки Крим і областей".

      Володимир  Олексійович,  ця  норма цього закону чи це норма

 Закону "Про бюджет"?

     

      ОЛЕКСЕЄНКО.  Значить,  Олександр Олександрович, ми хай всі

 уважно  депутати  глянуть першу частину то, що ми проголосували.

 Ми  проголосували,  що  30  відсотків  надходять  на  спеціальні

 бюджетні  рахунки і централізуються  у Держкомзему.

      Президент  зауваження  і  наклав  вето  вторічно,  що слова

 бюджетному  рахунку  Державного  комітету  замінити  на  рахунку

 Державного бюджету України.

      Ось  треба.  Якщо  ми проголосуєм 300 голосами,. то ми тоді

 залишаємо ту редакцію, яку ми прийняли в 2-му читанні. Якщо ж не

 наберем  300, тогда ...

     

      ГОЛОВА.   Уже   проголосували   300   голосів  і  ця  норма

 залишилася.  Але є пропозиція Президента, ви написали враховано,

 тобто ви  її підтримуєте.

      Якщо  підтримуєте,  то  говоріть,  що  підтримуєте. Якщо ви

 вважаєте,  що  неможна  голосувати  це,  бо це норма Закону "Про

 бюджет", то тоді не підтримуємо. От  і все.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Тут  проста більшість повинна бути. Які будуть міркування з

 цього  приводу?

     

      ІЗ ЗАЛУ. Голосовать.

      (Ш у м  у  з а л і)

     

      ГОЛОВА. Одну  хвилинку. Кравчук Володимир Іванович...

     

      КРАВЧУК, 215 Білоцерківщина.

      Дякую.  Є пропозиція погодитися і такі думки висловлювалися

 в  комісії.  Якщо перечисляти 30 відсотків до бююджету, але дати

 право  державному  органу Держкомзему контролювати, щоб ці кошти

 пішли  на використання покращення землі.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Ясно. Якщо Держкомзем сам сидить на бюджеті і бігає

 кожен  раз  за Мінфін, щоб йому виділили кошти визначені на його

 утриманняі   на   здійснення   тих   операцій,   то  так  він  і

 контролюватиме.

     

      ОЛЕКСЕЄНКО. Олександр Олександрович, чому ми записали, щоб

 рямо  вони  безпосередньо   йшли  на  Держкомзем?

      Я  вже  неодноразово  тут  казав,  що  з  1992  року, після

 прийняття  Закону "Про сплату за землю" всігда оцих коштів, оцих

 300%  надходить  дуже  невелика  доля  на  земельну  реформу.

      Тому  ми  і  просимо, щоб....

     

      ГОЛОВА.  Закарпаття нехай  скаже. Ще  раз,  Данча.

     

      ДАНЧА.  Шановний  Олександр Олександрович, треба підтримати

 пропозицію  Кравчука.

      Я  тільки  приклад  наведу.  По  Закарпатській  області 272

 мільярду  не  можна  знайти по бюджетах, тому що їх не хватає на

 зарплату,  на  медиків,  на  вчителів.  І вони пропадають, їх не

 можна  зафіксувати.

      Якщо  вони  будуть йти так, як Володимир Іванович пропонує,

 то  Держземком зможе проводити земельну реформу. Будьте добрі цю

 пропозицію  підтримати.

     

      ГОЛОВА.   Я  розумію вашу  турботу.

      Але   зверніть   увагу:   податок  на  землю  перш  за  все

 використовується  з  двох  причин,  вірніше  в двох напрямка, це

 забезпечення  наповнення  бюджету,  але  друга,  не менш важлива

 потреба  -створити  фонди  для  відновлення  землі,  для захисту

 землі.

      Якщо  в Держкомземі не буде на рахунку грошей, то нічого не

 буде робитись по захисту землі, по її відновленню. І ніколи вона

 не  дочекається  з  бюджету оцих відрахувань. Тому в Законі було

 написано, на  мій  погляд,  правильно.

      Я  не  знаю,  як Володимир Олексійович, якщо ви... Коротше,

 тут є два підходи. Один -підтримати пропозицію у правій колонці,

 а  один залишити те, що в лівій. Вірніше те, що в лівій не треба

 голосувать, бо воно вже проголосовано 300 голосів.

      Вінський,  ви  за  ліву  колінку? Я б з задоволенням, но...

 Давайте  так.  Голосуванням  визначаємося.  Хто за те, щоб права

 колонка була підтримана?

      Ставлю  на  голосування  пропозицію  частину  1  статті  21

 викласти  у правій колонці.

     

      "За" -

       Рішення не приймається.

      Таким  чином, залишається ліва колонка те, що проголосовано

 у   діючому   законі.  Я  прошу  всі  зміни,  що  проголосовані,

 проголосувати  разом,  як закон про зміни до закону про плату за

 землю. У змінах не приймається постанова.

      Ставлю на голосування Закон "Про зміни до Закону "Про плату

 за землю"". В цілому, будь ласка.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Тепер  нам треба проголосувати проект постанови, який у вас

 розданий, про порядок введення в дію закону України про внесення

 змін  і  доповнень  до Закону про плату за землю. Так я розумію,

 Володимир  Олексійович?  За  основу  ставлю  на  голосування цей

 проект.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Є   пропозиція   передбачити   один  пункт:  "Запропонувати

 Президенту  України  опублікувати  Закон  про  плату за землю із

 змінами  тих  статей,  які  проголосвані  в  Законі про плату за

 мемлю".  Нема  заперечень?  Ставлю на голосування. Доповнення до

 проекту постанови.

     

      "За" -

      Приймається.

      В цілому можна голосувать? Ставлю в цілому на голосування.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Шановні депутати у нас одна хвилина часу залишилася. Ну, ми

 вже  5  день водимо за собою Голову Фонду державного майна. МОже

 давайте  проголосуємо  постанову, бо тільки Постанова залишилася

 нам доголосувати.

      Ставлю  на голосування за основу проект постанови, про звіт

 Фонду державного майна, будь ласка, проголосуйте.

     

      ЗА -

      Рішення

      Я  тоді  два слова скажу, ми приймали Постанову про те, щоб

 винести    на    розгляд   Верховної   Ради   проект   Постанови

 доопрацьований  групою  комісій,  і щоб ви одержали інформацію з

 приводу тих питань, які ставили депутати перед Фондом держмайна.

 Цю інформацію ви одержали в письмовому виді.

      Комісії   працювали,  підготували  проект  постанови,  який

 відображає   реальну   картину  у  цій  галузі  правовідносин  і

 господарської діяльності.

      Тому  є  пропозиція:  проголосувати  за  основу постанову і

 внести,  якщо ви вважаєте, якісь доповнення -внесемо доповнення.

 Але  треба  дать хід нашій роботі по звіту Фонду держмайна. От і

 все.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ну,  у  вас же під руками ця постанова! Я зараз читаю тоді.

 Одну хвилинку почекайте.

      "Постанова Верховної Ради України про звіт Фонду державного

 майна України про роботу в 1995 році.

      Заслухавши  та  обговоривши  звіт  Фонду  державного  майна

 України   про   роботу   в   1995  році  Верховна  Рада  України

 постановляє:

      1.  Звіт  Фонду  державного майна України про роботу в 1995

 році  та  висновки  контрольної комісії Верховної Ради України з

 питань приватизації прийняти до відома.

      2.  Визнати,  що  робота  Фонду  державного майна України в

 напрямах     досягнення    соціально-економічної    ефективності

 виробництва,  поліпшенні  інвестиційного  клімату, для залучення

 коштів  на  структурну перебудову економіки, досягнення суттєвих

 зрушень   у  приватизації  об'єктів  незавершеного  будівництва,

 забезпечення   надходжень  запланованих  коштів  у  Державний  і

 місцеві  бюджети від приватизації державного майна, забезпечення

 прав  громадян,  які  використали  свої  приватизаційні  майнові

 сертифікати   на   вступ  у  права  власності  шляхом  отримання

 відповідних цінних паперів є недостатньою.

      3.  Фонду  Держмайна вжити невідкладних заходів по усуненню

 недоліків зазначених в пункті 2 цієї постанови.

      4.  Фонду  Державного  майна  України  посилити  роботу  по

 контролю   за   ефективним   використанням   державного   майна,

 забезпечити  проведення  приватизації  в Україні згідно з актами

 законодавства України, посилити контроль за виконанням договорів

 куплі-продажу  та  діяльністю  фінансових посередників у процесі

 приватизації.

      5.  Фонду  Державного  майна України продовжити роботу щодо

 формування  реєстру  акціонерних  товариств,  частка  акцій яких

 належить   державі,   та   забезпечити   належний   контроль  за

 здійсненням уповноваженими особами функцій з управління акціями,

 паями,  частками  господарських  товариств,  які  перебувають  у

 державній власності.

      6.  Кабінету  Міністрів України до 1 липня 97 року створити

 зведений  реєстр  нерухомого  майна  та землі і забезпечити його

 моніторінг.

      7.  Контрольній  комісії  Верховної  Ради  України з питань

 приватизації постійно аналізувати хід  приватизації в Україні та

 відповідність  її  проведення  нормам  чинного  законодавства та

 інформувати  Верховну  Ради  України про результати перевірки на

 кожній  черговій сесії Верховної Ради України, дані про виявлені

 порушення передавати до Генеральної прокуратури україни.

      8.  Комісії  з  питань  економічної  політики та управління

 народним  господарством  разом  з Кабінетом Міністрів України та

 Фондом   державного   майна   України  прискорити  доопрацювання

 проектів   законодавчих   актів   щодо   вдосконалення  процесів

 приватизації  в  Україні  та  внести  на  розгляд Верховної Ради

 України в жовтні 1996 року.

      9.  Кабінету  Міністрів  України подати до 1 листопада 1996

 року  на  розгляд Верховної Ради України проекти законів України

 "Про   управління   державним  сектором  економіки",  "Про  Фонд

 державного  майна  України",  "Про  внесення змін і доповнень до

 законів України про власність та про господарські товариства".

     10.  Кабінету Міністрів України подати до 1 грудня 1996 року

 на  розгляд  Верховної  Ради  України  проект державної програми

 приватизації  на 1997 рік, в якому передбачити завершення в 1997

 році  сертифікації...  сертифікатної  приватизації та перехід до

 продажу об'єктів державної власності виключно за грошові кошти і

 забезпеченням   інвестиційної   спрямованості   приватизації  та

 залучення  коштів виробництва, посилення розяснювальної роботи з

 питань приватизації серед населення.

      Принагідно 1 тільки пункт. І всю роботу зараз зосередити на

 тому,  щоб  люди  використали свої ваучери, а не створили клімат

 такий  для лихварів, які наживуться потім на тому, що ця часттка

 майна буде не приватизована громадянами України.

      Одинадцяте. Продовжити термін отримання громадянами України

 приватизаційних  майнових  сертифікатів  до  1  січня 1997 року,

 підкреслюю  -це  важливо  дуже,  тому  що  дуже  хочуть, щоб уже

 закінчити на  цьому викоритсання сертифікатів.

      Дванадцяте.  Провести папрламенсткі слухання щодо наслідків

 приватизаційного  процесу  за  попередній  період,  стратегії  і

 перспективи  її подальшого  проведення.

      Тринадцяте.   Визнати  необхідним,  згідно  з  Конституцією

 України  посилення  законодавчої  контрольної  функції Верховної

 Ради  України  за  процесами  приватизації та трансформації форм

 власності.

      Ось такий проект пропонуєтьтся   взять за  основу.

      (Ш у м  у  з а л і)

      З  процедури  просить....  З процедури Олександр Михайлович

 просить слово - я даю  йому  слово. Будь  ласка, сідайте.

     

      КОЖУШКО.  Уважаемые  коллеги,  в соответсвиии с Регламентом

 мной  подан  другой  проект  решения по этому вопросу. Пользуясь

 своим  правом,  я прошу, чтобы Александр Александрович также сам

 опубликовал   мой   проект  и  потом  поставил  оба  проекта  на

 голосование -какой вы примете, такой и будет.

     

      ГОЛОВА.  Олександре Михайловичу, повірте мені, якби я знав,

 що є цей проект, я б уже давним давно дав ці розпорядження.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Так  ви  ж  говорите,  щоб  я дав доручення, значить, все у

 порядку.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Олександр  Михайлович,  так  ви  ж  сказали тільки що, що я

 повинен   дать  розпорядження.

     

      КОЖУШКО.  Так  вот ,  смотрите.

     

      ГОЛОВА. Так розмножено? Розмножено, так у чому справа?

     

      ___________.  Так зачитайте його по процедурі, два проекти,

 дайте  слово  мені  по  процедурі, щоб я  сказав,  чому  це.

     

      ГОЛОВА.  Одну  секундочку.

      Я  читаю  проект,  який  пропонує  Кожушко.

      "  Заслухавши  звіт  Фонду державного майна України за 1995

 рік,  Верховна  Рада України відзначає, що приватизація об'єктів

 права  державної власності здійснюється неефективно, мають місце

 численні  орушення  вимог чинного законодавства України з питань

 приватизації.

      Підвищення  ефективності виробництва та мотивації до праці,

 прискорення  структурної перебудови і розвитку економіки України

 не  стали  головними  пріоритетами  приватизації.

      Фондом  державного  майна  України не забезпечено належного

 захисту  майнових  прав  України.

      З боку Фонду Державного майна України має місце ігнорування

 вимог законів України і постанов Верховної Ради України з питань

 приватизації.

      Генеральною  прокуратурою  України виявленні численні факти

 порушень  Фондом  державного  майна України законодавства у ході

 проведення  приватизації.  Зокрема,  продаж  майнових комплексів

 державних  підприємств, зокрема па..... енергетичного комплексу,

 що не підлягають приватизації.

      Продаж   об'єктів  за  старими  цінами  та  у  періоди  дії

 мараторію.   Відсутність  належного  контрполю  за  своєчасність

 розрахуніків   за   придбанні  об'єкти  приватизації.  Порушення

 встановленого  порядку  використання  коштів від приватизації та

 зловживання  при  цьому  керівництвом Фонду державного майна. За

 таких  негативних умов, що склались при проведенні приватизації,

 виникає    необхідність   продовження   строків   одержання   та

 використання   громадянами   України   приватизаційних  майнових

 сертифікатів.

      З  метою  усунення  порушень  чинного законодавства України

 захист   інтересів  громадян  та  держави  у  ході  приватизації

 Верховна Рада України постановляє визнати роботу Фонду держмайна

 України  незадовільною  і  такою,  що  проводиться  з порушеннів

 законів  України  та  призвела  до  значних матеріальних збитків

 держави.

      Друге.  Виразити  недовіру  голові  Фонду  державного майна

 України  Яханурову  і запропонувати Президента України звільнити

 його з займаної посади.

      Третє.  Запропонувати Президента України переглянути строки

 одержання  та  використання  громадянами України приватизаційних

 майнових сертифікатів з метою їх продовження.

      4.  Для  проведення  розслідування  діяльності  керівництва

 Фонду   державного  майна  України,  що  призвела  до  численних

 порушень  чинного  законодавства з питань приватизації, утворити

 відповідно  до  частини  четвертої статті 89 Конституції України

 Тимчасову слідчу комісію.

      Контрольній Комісії Верховної Ради з питань приватизації до

 30 вересня 1996 року внести до Верховної Ради України пропозицію

 щодо складу Тимчасової слідчої комісії.

      Тимчасовій слідчій комісії доповісти Верховній Раді України

 результати роботи у грудні 1996 року.

      Кабінету   Міністрів   України  в  місячний  термін  з  дня

 прийняття  цієї  постанови доповісти Верховній Раді  України про

 виконання  постанови  Верховної  Ради  України від 29 липня 1994

 року   про  досконалення  механізму  приватизації  в  Україні  і

 посилення контролю за її проведенням.

      Кабінету  Міністрів  України  до 1 грудня 1996 року разом з

 постійною  Кмісією  Верховної  Ради України з питань економічної

 політики  та управління народним господарством внести на розгляд

 Верховної  Ради України проекти законів про управління державним

 сектором  економіки,  про  Фонд  державного  майна  України, про

 націоналізацію майна та реправитизацію.

      Постанова набирає чинності з дня її прийняття, як бачите, я

 по-перше  роблю  зауваження Секретаріату за те., що цей документ

 нележав  у мене в папці, і якщо ще раз таке повториться, то буде

 мова йти про оргвисновки.

      Тепер,  я звертаю вашу увагу на те, що в цьому проекті дуже

 багато є співпадань з тим проектом, але є суттєві відмінності. І

 один і інший проект має право на життя.

      В  зв'язку з цим я прошу вас подумайте над цими проектами і

 завтра вранці, я поставлю на голосування їх.

      До побачення