Стенограма пленарного засідання

19 вересня 1996

                       ЗАСІДАННЯ  ТРИНАДЦЯТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  19  в е р е с н я  1996  р о к у

                             10 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.    Доброго   ранку,   шановні   народні   депутати,

 представники   Кабінету   Міністрів,   міністерств,  журналісти,

 радіослухчі!

      Прошу     депутатів     підготуватися    до    ресєстрації.

      Зареєструвалось  330, я бачу, що це помилка, тому що в залі

 багато  більше,  в мене на моніторі показує більше. Сядьте, будь

 ласка  на  місця, я ще раз проведу реєстрацію. Будь ласка. Прошу

 уваги, проводиться реєстрація.

      342    депутати    зареєструвалось.    Ранкове    засідання

 оголошується  відкритим.

      Про депутатські  запити.

      Надійшли  депутатські  запити групи народних депуатів Кияк,

 Філіпчук,  Манчуленко  до  Генерального  прокурора  у  зв'язку з

 невдоволенням  відповіддю  на  запит щодо зсолікання з приняттям

 рішення по справі стосовно Чернівецького акціонерного товариства

 Чернівецький  машинобудівний  завод.

      Також,  ви  знаєте,  що  це  питання  уже  не  один  раз, і

 депутатським  запитом  з  різних  фракцій  і  представниками, за

 ініціативою   депутатів   це   питання   доручалось   розглядати

 Прокуратурі.  Я думаю, що потрібно тут крапки поставити над "і",

 щоб всі  знали   ,  про  що   йдесть.

       Депутатський  запит  до Президента Голови Верховної Ради і

 Прем'єр-міністра,  який подає депутат Юрковський з приводу заяви

 ветеранів  Великої  Вітчизняної війни, Героїв Радянського Союзу,

 Героїв  Соціалістичної  праці, повних кавалерів Орденів Слави та

 Трудової   Слави  та  фронтовиків.

      Мова  йде  про  тяжкий  стан ветеранів, вони посилаються на

 приклади  із Севастополя. Але не тільки про Севастополь йдеться,

 це  загальна  рпоблема.

      Ці  депутати в минулому  році  пікетували  Верховну  Раду.

      І  їхній  запит  знову  зводиться  до  того,  чи їхня заява

 зводиться  до  того,  що  вони  рішуче  наполягають на повному і

 безумовному   виконанню   Постанови   Верховна  Рада  щодо  долі

 ветеранів  і  тих  вимог,  які  вони публікують і передали через

 депутата  Юрковського.

       Ці  запити  оформлені  відповідно  до вимоги Регламенту. Я

 прошу вашої підтримки, щоб їх направити за вказаними адресами.

      Ставлю на  голосування  цю  пропозицію.

      "За" -

      Рішення   приймається.

      Шановні   депутати.  Ми  повинні  зараз  закінчити  розгляд

 питанння  про  ратифікацію  договору  про відкрите небо, а потім

 перейдемо  до  наступного питання про формування Конституційного

 суду.

      Я  просив  би  бути уважними, всім бути на місці. Тим часом

 слово  для  співдоповіді  надається  Адаму  Васильовичу  Чікалу,

 заступнику  голови  Комісії  з  питань  оборони  і безпеки. Будь

 ласка.

 

      ЧІКАЛ  А. В. Чикал, 156 виборчий округ, Бердичів, заступник

 голови Комісії з питань оборони і державної безпеки.

      Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги.

      Я сьогодні вийшов на цю трибуну, оскільки готовився з цього

 питання.  Як людина військова хочу своїм виступом переконати цих

 депутатів,  які  сьогодні  не  визначились, щоб ратифікувати цей

 договір.  Договір  з відкритого неба, який був підписаний у 1992

 році  25  державами,  став  для  нашої  країни  однієї  з перших

 міжнародних угод, яку вона уклала як суверена держава.

      Це  не єсть угода між Украюною і НАТО. І на це я наголошую.

 Договір  є безстроковим і встановлює так званий режим відкритого

 неба.  За  договором  з  відкритого  неба кожна держава-учасниця

 зобов'язана  приймати  та  має  право виконувати певну кількість

 спостережних  польотів,  що  визначається  квотами:  активними і

 пасивними.

      Згідно  з  першим  розподілом,  який  відбувся в 1992 році,

 активна  квота України складає 7, 9 пасивних. На данні ці квоти,

 якщо  ми ратифікуєм цей договір, будуть рівні активні і пасивні.

 При чому кожній державі надається право здійснювати ту кількість

 польотів  і  над тими державами, які здійснюють польоту над нею.

 Необхідність  його  повторного  розгляду  зумовлюється не тільки

 великим   військово-політичним   значенням  цього  договору  для

 майбутньої  Європи з точки зору відпрацювання дієвого механізму,

 контролю  над озброєнням, але важливістю договора для реалізації

 внутрішніх, перш за все, військових інтересів нашої держави.

      І сьогодні, шановні колеги, в  умовах ...

 

      ГОЛОВА.   Одну   секундочку.  Шановні  депутати!  Ви  вчора

 наполягали на тому, щоб послухати додатково інформацію про зміст

 цього договору.

      Микола   Васильович,  попросіть  ваших  колег  там  з  заду

 Полтавщина..... Сідайте, будь ласка, слухайте.

 

      ЧІКАЛ А. В.   Шановні    колеги!  Я  звертаюсь до вас. Коли

 выступает  кто-то  из  вас,  я  даю  честное слово, что я уважно

 слухаю вас. И я нет часто вихожу на цю трибуну...

 

      ГОЛОВА.  Та  вони  теж  слухають. Адам Васильович, тут така

 форма сприйняття, не звертайте увагу, вони слухають уважно. Це ж

 депутати, вони...

 

      ЧІКАЛ  А. В.  І   сьогодні   в  умовах,    коли  Україна  є

 позаблоковою   державою,   забезпечення   її   военної   безпеки

 здійснюється  за  рахунок  власних сил і покладається на Збройні

 Сили  України.  Виконання  цього  завдання  неможливе без повної

 інформації  про збройні сили інших держав, перш за все, сусідніх

 та  їхню  діяльність.  Договір  з  відкритого неба з врахуванням

 інформації,  яку  ми  вже зараз отримуємо згідно з договором про

 звичайні   збройні   сили   в  Європі  та  Віденським  докумнтом

 переговорів  і заходів зміцнення довіри і безпеки дозволіть мати

 найбільш повну картину.

      Тим  часом,  вступивши  до  Ради  Європи,  Україна  ще  раз

 підкреслила  своє прагнення, стати впливовою державою, яка своєю

 здатністю  буде відігравати значну роль у збереженні політичної,

 економічної і воєнної стабільності у Європі та в усьому світі.

      Щодо   політичного   та  військового  аспектів,  договір  з

 відкритого  неба  не  тільки  цілком  відповідає  нашій  воєнній

 доктрині,  інтересам  її  національним  безпеки,  а і з набуттям

 чинності,  наближає  нас  до  добрих  і пріоритетних стосунків з

 іншими державами світу.

      З відомих історичних обставин, Україна на сьогодні зашилась

 і я хочу підкреслити, що Україна залишилася без космічних систем

 збору  стратегічно  важливої  інформації, яка край необхідна для

 прогнозування можливої війни, та її запобігання.

      Тому  нині  спостережені  польоти за договором з відкритого

 неба,  є  практично  єдиною  можливістю, отримання нашої держави

 інформації стратегічного характеру, з найбільшою ефективністю, та.

      Таким   чином   ратифікація   договору  з  відкритого  неба

 сприятиме  реалізації  положень  воєнної  доктрини  України щодо

 пріоритетного розвитку сил і засобів розвідки.

      Оскільки  договором  передбачається  спостереження за будь-

 якої   точки  території,  кожної  держави  учасниці,  ми  можемо

 отримати  унікальну можливість одержувати за допомогою технічних

 засобів  інформації  не  тільки  про  військову,  але промислову

 діяльність,  природні  ресурси,  та  екологічну ситуацію в інших

 країнах.

      При   цьому  така  інформація  отримуватиметься,  як  вході

 власних   спостережних   польотів,   так   і   за   результатами

 спостережних польотів 3-х країн.

      Її    наявність    значною   мірою   сприятиме   підвищенню

 ефективності  відповідних  національних  заходів у різних сферах

 діяльності держави.

      Зрозуміло,   що   спостереженню  підлягатиме  і  відповідна

 діяльність  України.  Але якщо Сполучені Штати Америки, Франція,

 їх  парнери по НАТО, Росія можуть сьогодні отримувати інформацію

 щодо  України  за  допомогою  космічних  спутників,  то ми такої

 можливості не маємо.

      Тому,  з  цієї  точки зору, Україна, ратифікувавши договір,

 тільки виграє.

      Положення  Договору  дозволять  забезпечити належний захист

 державних інтересів в ході його реалізації. Перш за все, мається

 на  увазі  пріоритетне  право  України  надавати  власний  літак

 спостереження для спостережних польотів над її територією.

      На сьогодні, я доповідаю вам, вже підготовлено 2 літаки АН-

 30 для першого етапу реалізації цього договору.

      По-перше,  після  підписання Договору в 1992 році в системі

 міноборони   України   були  створені  відповідні  підрозділи  у

 центрі.......  фікації  Збройних Сил України. В штабі військово-

 повітряних  сил була створена десята окрема авіаційна ескадрилія

 "Блакитна  стежа". Підготовлені льотні екіпажі, обладнані літаки

 спостереження і пункт обробки даний.

      На   сьогодні,  доповідаю,  виконано  уже  12  спостережних

 польотів,  з  них ми провели 6 над іншими державами, в ході яких

 зібрана цінна інформація.

      На  все  це  вже  витрачені  значні кошти, і не ратифікація

 Договору означатиме, що вони будуть просто втрачені.

      По-друге,   згідно   з   Договором  виконання  спостережних

 польотів  здійснюватиметься за рахунок сторони, яка спостерігає

 за   платою   у  валюті  всіх  витрат.  Це,  як  показав  досвід

 тренувальних   польотів,   при   ощадливому   підході  дозволить

 практично  безкоштовно  отримувати  дані  спостережних  польотів

 третіх держав і частково покривати витарати на власні польоти.

      Делегацією  України  у консультативній комісії з відкритого

 неба  за  участю  представників  Кабінету Міністрів, Міноборони,

 Мінмашпрому  в  лютому  місяці  цього  року  проведені попередні

 консультації   з  представниками  Сполучених  Штатів  Америки  і

 Федеративної   Республіки   Німеччини  щодо  можливості  надання

 Україні  технічної  допомоги, їх результати обнадійливі, і можна

 сподіватись,  що  така допомога дозволить заощадити значні кошти

 на придбання необхідного за договором обладнення.

      Четверте.    Українські    літаки    спостереження,    крім

 спостережених    польотів    за    договором    будуть    широко

 використовуватись    для    здійснення    програм   екологічного

 моніторингу,  аеротопозйомки,  зменшуючи  таким  чином витрати з

 національного бюджету.

      По-п'яте. За  участю  всіх причетних міністерств і відомств

 було розроблено і узгоджено проект державної програми підготовки

 до  виконання  та  реалізації  договору  з відкритого неба, який

 подан  до  Кабінету  Міністрів  України. Програма передбачає всі

 необхідні  заходи, включаючи регулювання економічних питань, але

 її  ухвалення  неможливе,  доки  не буде ратифіковано договір, а

 втрата   часу  у  її  виконанні  може  завдати  тільки  шкоду  в

 своєчасному   завершенні  підготовки  до  виконання  договору  і

 зіграти проти інтересів України.

      Повертаючись  до  військово-політичних  аспектів  договору,

 хотів  би  підкреслити,  що набрання чинності договору неможливе

 без  його  ратифікації  Україною.  Набрання  договором  чинності

 зміцніть наші позиції в переговорах стосовно вироблення единого,

 так  званого,  гармонізованого  режиму контролю над озброєннями.

 Наша  держава  вже  давно  виступає  за  об'єднання інспекційної

 діяльності,  яка  здійснюється  згідно  з існуючими міжнародними

 документами і домовленостями.

      Таким   чином,   буде   зроблено   ще  1  важливий  крок  у

 налагодженні  ефективного  та  економічного  режиму контролю над

 озброєннями -  одного  з  найважливіших  компонентів  майбутньої

 загальної   і   всеохоплюючої  моделі  безпеки  для  Європи  ХХІ

 сторіччя, над якою працюють зараз всі держави - члени ОБСЄ.

      Україна   ж,  в  свою  чергу,  як  держава  з  позаблоковим

 статусом,  як  член Ради Європи підтвердить свою послідовність у

 дотриманні  проголошеного нею політичного курсу положень воєнної

 доктрини.

      Не  слід  забувати і про цілі Договору щодо попередження та

 врегулювання  кризових ситуацій. Вже зараз розглядається питання

 про  залучення українських літаків  спостереження до контролю за

 роз'єднанням  конфліктуючих сторін у колишній Югославії згідно з

 Дейтонською  угодою.  Зрозуміло, що таке залучення відповідало б

 нашим національним інтересам  -  як  військово-політичним, так і

 торговельно-економічним,  оскільки  йдеться про спокій і безпеку

 сусіднього  регіону,  де  Україна  має  партнерів і небезоплатну

 співпрацю  з  міжнародними організаціями, що виявляють довіру до

 нашої держави і розуміння її труднощів та інтересів.

      Шановні  колеги,  я закінчую доповідь. Прошу зважити на це,

 на  що  я наголошував. І прошу, дуже прошу підтримати, оскілький

 цей  договір,  Закон  про  його  ратифікацію  вноситься повторно

 Президентом,   тому   що   вчора   задавали  питання  начальнику

 Генерального  Штабу,  заміснику  міністра  оборони  - це не вони

 вносять, а Президент. Тому я пояснюю...

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Адам  Васильович,  можливо, акцент не зовсім точно

 зробив:  Президент  двічі вносить тому, що питання важливе, а не

 важливо не тому, що вносить Президент. Зрозуміло, так же?

      Запитання,  будь  ласка,  до Адама Васильовича, хто має їх,

 запишіться.  Ну  і  10  хвилин відведемо на це, на цю процедуру.

 Найда,  прошу.  Найда, будь ласка, говоріть.

 

      НАЙДА. 396 округ,  фракция коммунистов.

      Уважаемый  Адам  Вавсильевич,  у  меня  к  вам такой вопрос

 первый.  У нам начальник штаба Министерства оброны докладывал на

 Верховном Совете, что у нас уже практически секретов не осталось

 никаких, уже все роздано, рассказано всем НАТОвским и другим там

 западным  товарищам,  поэтому  я уже и согласился с этой мыслью,

 что у нас никаких  секретов нет.

      Вот  если  мы   примем  это  постановление, позволит ли нам

 узнать  их  секреты  вот этими полетами в порядке открытого неба

 или  нет?  Или  мы снова останемся, нас будут допускать в лучшем

 случае  до  кустов,  чтобы мы из-за кустов выглядывалы и что там

 делается, а что не делается?

      Спасибо.

 

      ЧІКАЛ .  Спасибі  за  запитання. Я вважаю, якщо ми сьогодні

 ратифікуєм  цей  договір,  то  дійсно  Україна  буде  мати право

 здійснювати   польоти  над  інишими  державами,  які  входять  і

 підписали  цей договір. А їх  сьогодні  28 держав.

      Ми  маєм  право  якщо  ратифікуєм,  згідно з цим договором,

 робити  стільки польотів над той державою, скільки вона замовляє

 цих  польотів над  нашою.

      Дійсно,  можливо,  сьогодні  так  сталось,  що  про Україну

 знають до шахти включительно. Але я вважаю, що секрети в державі

 були, є  і будуть.

      Якщо  про  нас на сьогоднішній день знають, де кожна шахтна

 установка  знаходиться з точними координатами, то ми багато чого

 не знаємо, перш за все про держави, які граничать з нами.

      І  на мій погляд, я вважаю, що це потрібно знати, коли буде

 угрожаючий  період,  не коли сьогодні не йдеться мова рпо війну,

 про  угози  і так  далі.

      Це  буде важливу відігравати роль тоді, коли буде і чи буде

 угрожаючий  період.

      Спасібо.

 

      ГОЛОВА.  Яблонський.

 

      ЯБЛОНСЬКИЙ.  Я,  безумовно, оцінюю позитивно угоду, вважаю,

 тут все  чітко,  зрозуміло і потрібно  підписувати.

      Але  в  мене  до  вас  питання.  Я  хотів  би,  щоб ви дали

 відповідь  тим колегам, які вчора висунули таку версію, що, мол,

 Україна,  приєднавшись  до  угоди, поставить в незручне положенн

 Росію. Це  вірно чи не  вірно?

      будь  ласка,  дайте відповідь на це звинувачення, яке вчора

 прозвучало  в цьому  залі.

      Дякюу.

 

      ЧІКАЛ.  Дякую.

      Я  можу доповісти слідуюче, що Росія також підписала, но на

 сьогоднішній  день не  ратифікувала  цей  договір.

      Але  доповідаю  те, що Росія і в цілому НАТО мають космічну

 розвідку  і  вони  можуть  вести  розвідку  по  Україні, даже не

 входити в цей  договір.

      Я     не  думаю, що  це є  загроза  до  Росії.

 

      ГОЛОВА.   І   сьогодні  відносно  Росії,  території  Росії,

 розвідка ведеться тими засобами, які є в тих чи інших державах.

      Горбатов,  прошу.

       Оскільки  він  раніше  ні  разу не запитував, то, видно, і

 зараз   передумав.

      Сінченко,  прошу.

 

      СІНЧЕНКО.   Уважаемый  докладчик,  первый  вопрос.

      Договор  ратифицировали  в  основном страны блока НАТО. Это

 блок. Украина пока внеблоковая держава. Ясное дело, что им легче

 пролететь над Украиной, чем Украине над всеми странами НАТО.

      И второй вопрос по поводу космической разведки. Ну, если бы

 Украина  входила  в  блок с Россией, мы б тоже имели возможности

 при помощи  космической разведки проводить эти все вещи.

 

      ЧІКАЛ.   Спасибі.   Я   ще   раз  хочу  налогосити,  що  на

 сьогоднішній  день  підписали  28  держав і ратифікували з 28 25

 держав.  До  цих  держав не належать держави, які входять всі до

 блока  НАТО.  Я можу зачитати -це Білорусь, Російська Федерація,

 Болгарія,   Великобританія,  Грузія,  Греція,  Данія,  Ісландія,

 Іспанія,  Канада,  Італія,  Кергізтан,  Люксембург,  Нідерланди,

 Норвегія,  Польша,  Португалія,  Росія  з  Білорусією, повторно,

 Руминія,   Словачина,   Сполученні   Штати  Америки,  Туреччина,

 Угорщина,  Україна,  Франція,  Федеративна Республіка Німеччини,

 Чехія.

      Тому  я вважаю, що це не страни НАТО.... стран, які входять

 в НАТО, а другі...

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка, Анісімов. Ну, Грузія не розглядається

 як претендент.  Ну, будь ласка.

 

      АНІСІМОВ Л.О. 178, Запорожье, Анісімов.

      Я  прийму  решение  поддержать  или не поддержать, послушав

 профессионалов,   и   в  данном  случае  вас  как  представителя

 комиссии.

      Пользуясь  присутствием  сегодня  генералов и представителя

 Генерального  штаба, я хотел бы затронуть чисто житейский вопрос

 и  получить  на  него  ответ.  Чисто житейский вопрос сводится к

 тому, что и дисциплина, и авторитет, и престиж наших вооруженных

 сил  сводится к тому, что на сегоднешний день, как вчера звучало

 и   говорил   мой   коллега   с  Запорожья  Таран,  месяцами  не

 выплачивается  заработная плата, нет обмундирования нормального,

 нет  обеспечения  нормального. О каком престиже и о какой боевой

 готовности  может вобще идти речь? Это конечно отдельный вопрос.

 Но  на  сегодняшний  день  подход  к  людям  в  пагонах с такими

 позициями,  и  как  сегодня  есть в Генеральном штабе и вообще в

 Вооруженных  Силах, я думаю, что не дасть нормального толчка для

 развития наших Вооруженных Сил.

      И  в  этом отношении позиция комиссии и как отвечает в этом

 плане   высший   генералитет   по   наведению  порядка  в  наших

 Вооруженных Силах?

 

      ЧІКАЛ.  Спасибі.  Я хотів би відповісти так. Дійсно так, що

 сьогодні  Збройні Сили України не получають з Державного бюджету

 скільки  б  нам  хотілось  для  утримання  цих  Збройних Сил. Це

 правда,  що  сьогодні по два, а то і три місяці не  виплачуються

 гроші для військовослужбовців.

      Але  ми  сьогодні розглядаємо підписання цього закону не на

 сьогоднішній  день.  Ми вірим, що ми з вами, колеги, зробим все,

 щоб  завтра економічна стабільність в Україні в цілому повліяла,

 і щоби ці Збройні Сили вижили.

      Тому я вважаю, що цей договір, який ми ратифікуєм сьогодні,

 дасть   можливість   надалі  працювати  в  співпраці  з  другими

 державами, а не по сьогоднішньому дню, коли дійсно немає грошей.

 Але   ці  затрати,  які  потрібно  зробити  на  три  роки,  вони

 дорівнюють  234  тисячі  доларів,  то повірте, що це не є великі

 затрати  для  держави,  коли можна ставити національну оборону і

 безпеку з тими мізерними грошми.

      Спасибі.

 

      ГОЛОВА. Безуглий Анатолій Григорович, будь ласка.

 

      БЕЗУГЛИЙ.   398  Новокаховський  виборчий  округ,  Анатолій

 Безуглий. Шановний доповідач!

      Я теж питання щодо цього додавали. Що сьогодні коли на полі

 не  можуть  вчасно  посіяти  і  не можуть вчасно зібрати врожай,

 немає  ГСМ  і  як  музеї  стоять  під Херсоном, під Миколайовим,

 вертольоти,  літаки, прямо, як в музей заходить і дивися на них,

 то  чи  полетять  вони  на  другі території до Турції, до других

 держав, чи не полетять - це по-перше.

      Друге.   Дійсно  сьогодні  у  нас  коштів  дуже  мало  буде

 витрачено  на  це, якщо у нас армію сьогодні підняти вони, щоб в

 армії  служили наші хлопці і їли нормально і одягалися, то де ми

 візьмемо ці гроші.

      З нового бюджету. Спасибі.

 

      ЧІКАЛ. Дякую за запитання.

      Шановний мій колего !

      Я  доповідаю  сьогодні не про всі літаки, які у нас мають в

 парку  Збройних  Сил,  я конкретно сьогодні доповідаю вам, що 10

 авіаційна  ескадриля 1, дійсно уже є 12 польотів зроблено, і те,

 що  стоять  трактори  і комбайни, я теж поділяю і знаю, але ж це

 правда,  що сьогодні командир екскадрилі, який тут представлений

 він дійсно вже відпрацював 12 польотів.

      6 над другими державами, 6 над своїми, є хороша інформація,

 і  коли  ми  будемо  розглядати тут в цьому залі бюджет, то я би

 хотів,  щоб  із  зрозумінням  поставилися  до  цього питання мої

 колеги,  і  щоб  в  цьому  році  бюджет,  який  виділяється  для

 утримання  Збройних Сил не був 8 процентів, давайте будемо разом

 шукати.  Армія,  повірте  мені,  уже  не  тільки  мені,  а  всім

 потрібна, Спасибі.

 

      ГОЛОВА.  Сідайте,  будь  ласка,  Юрій Григорович! В порядку

 тренування зроблена над нашою територією...

      Будь ласка, будь ласка, будь ласка.

      У  нас  записалося  на виступи тільки 2 депутати: Кузьменко

 Сергій Леонідович (так, здається?) Він має слово, і опублікуйте,

 хто там ще другий. А, на скільки депутатів! За ним - Кожин.

 

      КУЗЬМЕНКО  С.  Л.  (Сергій  Кузьменко,  фракція  "Комуністи

 України",  Запоріжжя)  Шановні  колеги,  я  звертаюсь  до  вас з

 величезним   проханням   не   голосувати  за  ратифікацію  цього

 договору.  Зараз  я  поясню,  чому  я  до  вас звертаюсь з таким

 проханням.

      По-перше,  така маленька ремарка, щоб було зрозуміло, як до

 вас відносяться.

      Шановний  заступник міністра закордонних справ доповів вам,

 що  ці  трати,  там  240  тисяч доларів, будуть ще менші, бо нам

 будуть щось компенсувати.

      Я  запропонував  би  шановному  заступнику вирішити разом з

 начальником  Генерального  штабу,  хто з них говорить правду, бо

 начальник  Генерального  штабу  в  довідці, яку ви всі отримали,

 написав,  що  ця  сума з урахуванням компенсацій, які очікуються

 від держав-учасниць. Ну, це так, для ілюстрації.

      Наступне. Я хотів би вам нагадати, як відносяться до вищого

 законодавчого органу України виконавча влада, а саме, договір не

 ратифікований.  Чи  буде  він  ратифікований, чи ні, ще ніхто не

 знає, тобто курочка ще в гнізді. Але сковородку вже підготували.

 Уже  почали  тратити  гроші,  створювати  структури, а тепер вас

 ставлять   перед  фактом,  що  ми  вже  все  почали  -давайте  ж

 легалізувати цей факт. Це другий момент.

      Третій  момент.  Якщо  ви  зараз  послухаєте уважно перелік

 держав,  які  підписали  і  які  ратифікували цей договір, то ви

 побачите  в ньому, крім двох чи трьох країн азіатських і Грузії,

 тільки  держави,  які  або  і  ратифікували,  я  кажу,  щоб було

 зрозуміло,  тільки держави, які або є членами НАТО, або стукають

 в усі двері, вікна і хочуть туди якнайшвидше увійти.

      Дуже  симптоматично,  що ні Білорусія, ні Росія цей договір

 не ратифікували. Це друге.

      Наступне.  Я хочу вам зауважити, що в перелік цих держав ні

 однієї  нейтральної,  позаблокової  країни європейської немає. І

 якщо  ми стоїмо на позиціях нейтралітету і позаблоковості, то ми

 повинні  мабуть  виходити з позицій загальноприйнятних для інших

 держав з таким статусом.

      І  останнє.  Скажіть  мені, будь ласка, шановні колеги, які

 інтереси  України ми будемо відстоювати, виконуючи розвідувальні

 польоти  ад  Сполученими Штатами Америки, над Великою Британією,

 над  Німеччиною,  над  Італією,  над  Іспанією, над Грецією, над

 Португалією і таке інше?

      Інше  питання: чи відповідає інтересам України, коли над її

 територією,  тобто і поруч територією братніх наших країн будуть

 літати  літаки  Сполучених  Штатів  Америки  з  розвідувательною

 апаратурою,  Німеччини,  Англії  і  таке інше. Я вважаю, що цієї

 аргументації  цілком  досить,  щоб кожен депутат, який стоїть на

 позиціях здорового глузду, я нічого не кажу ні про які політичні

 позиції,  прийняв для себе рішення. І я ще раз до вас звертаюсь:

 не голосуйте за ратифікацію цього договору.

 

      ГОЛОВА.  Спасибі.  Нам  треба  встановити загальний час для

 виступів. До 20 хвилин вистачить? Я дивлюся по кількості скільки

 записалося.  Ставлю  на  голосування,  після 20 хвилин припинити

 обговорення. Та виступите, ви в цьому списку є.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Процедура, Кожин, будь ласка. За ним Моісеєнко.

 

      КОЖИН Б.Б. Фракція Народного Руху України.

      Шановні  депутати,  ситуація  навколо Договору з відкритого

 неба  добре  відома  всім  нам.  Звернення Президента України до

 Верховної  Ради з цього приводу, довідка та пояснювальна записка

 щодо  договору,  стан  справ  Збройних  Сил України і стан справ

 держави,  інша  інформація  надають  нам  змогу зробити всебічну

 оцінку цієї ситуації та прийняти відповідне рішення.

      Я  вважаю,  що  ратифікацію  договору  треба  розглядати  з

 позиції національних інтересів України.

      По-перше,  згідно  з статтею 18 Конституції України договір

 сприятиме  підтримці мирного і взаємовигідного співробітництва з

 членами міжнародного співтовариства і у відповідності з загально

 визначеними принципами і нормами міжнародного права.

      По-друге,   в  Європі  йде  широкий  і  незворотній  процес

 інтеграції  зусиль  всіх  держав  в  напрямку  вдосконалення  та

 укріплення механізму забезпечення колективної безпеки. Україна є

 активний  учасник  цього процесу і підписання договору є рішучий

 крок на цьому шляху.

      По-третє,  ратифікація  договору має позитивне значення для

 загальноєвропейської  і  світової  безпеки.  Цей  договір  можна

 поставити  в  один  ряд з Договором про нерозповсюдження ядерної

 зброї.

      Четверте,  Договір про відкрите небо не є втручанням в наші

 внутрішні  справи,  а,  навпаки,  я  розглядаю  його  як  одну з

 конструктивних   основ   укріплення   довір'я,   як   поліпшення

 загального клімату міжнародних відносин.

      По-п'яте,  участь  України  в  договорі  спрятиме  розвитку

 передових  технологій,  підготовці  висококваліфікованих кадрів,

 поширенню  міжнародного співробітництва в галузі науки, техніки,

 інших.

      Шосте. Ратифікація договору також спрятиме розвитку України

 в політичній, економічній, інформаційній сфері, сприяє посиленню

 України  в  позиціях  міжнародного права, свободи, суверенності,

 соборності Української  держави, нашого майбутнього українського

 народу.

      Я  вважаю,  що  нам  треба перейти, так званий, сформований

 руками  менталітет  таємоного кордона і підійти до цивілізованих

 принципів  достатньої  відкритості  в межах найіональної безпеки

 України.

      Я  прошу  от  ті  лоббі, які тут виступають з позиції іншої

 держави, не підтримувати.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Моісеєнко, за ним Хмара.

 

      МОІСЕЄНКО.  Уважаемые товарищи, уважаемые радиослушатели. Я

 воспринимаю  подписание  этого  договора,  его  ратификация  как

 предательство  интересов  Украины.  В первую очередь, советсткой

 Украины.

      Почему  речь  идет об этом? Вчера наш дипломат, выступая на

 этой  трибуне,  так  и  не  смог  внятно мне ответить на вопрос:

 приведет  ли  это  к  войне  на  территории Украины между НАТО и

 Россией? Да,  может привести к войне.

      Почему?     Потому    что    здесь    смыкаются    интересы

 имериалистических    держав:    империалистической    России   с

 империалистическими  странами НАТО.

      Ни  для не секрет, что эта разведка носит под собой и такие

 понятия   как   экономической  разведки.  То  есть,  позволит  к

 перераспределению наиболее ценных земель и привести к их скупке,

 как  это  определено  в  нашем  Меморандуме,  подписанном  нашим

 правительством.

      Самое  страшное  заключается  в  том,  что  эта же разветка

 позволяет  Соединенным  Штатам Америки  спокойно  контролировать

 территорию  Украины  и  реализовать так называемый четвертый тип

 войн, когда они обеспечивают себя от ответного удара.

      Есть  еще  целый  ряд  моментов,  и  здесь  я  бы поддержал

 выступление  коммуниста  Кузьменко, который сказал о том, что не

 будет  у  нас  возможности  летать  и контролировать небо других

 держав.  Да  и  подумайте, кто же позволит халопу контролировать

 своего  пана,  скажем,  территория  США,  ФРГ  и так  далее.

      Ни  для  кого это не секрет. Смех вызывает и то, тчо мы уже

 разрешили полеты над своей территорией, не задавая себе вопросы,

 ля  чего  это.

      Многие  пытаются  рассказать,  что  в  этом  заинтересована

 Украина  и  заинетересована ее оборона. Это тоже не правда, это

 ложь,  товарищи.  Суть заключается в том, что этим договором нас

 пытаются  увести в стороны от заключения единого защитного союза

 с   государствами,   находящимися   на   территории   СССР   для

 восстановления  реального  паритета сил и восстановления военной

 стабильности  в обществе.

      И  здесь  можно  говорить  очень  долго.  Но  я  хотел бы н

 апомнить  и  то,  что  этот  путь  может  привести  к  тому, что

 возникнут  у  наших  трудящихся  новые требования в защиту своей

 жизни.   А   это  уже  чисто  политическое  требование,  которое

 обязательно  приведет  к  свержению  правящего  режима.

      Если  мы  не  понимаем этого, то я думаю, что и выступления

 студентов днепропетровских вчера (у меня есть требования их, и я

 думаю,  мы  их еще огласим в адрес вот этих вот правящих кругов,

 которые  не  могут  обеспечить  стипендию  и  возможность жить и

 работать  студенчской  молодежи, выступление 23 октября рабочего

 класса  покажут  всю  нечисть  тех  идей и задач, которые против

 народа  Украины, против братства с Россией выдвигает в том числе

 этот  договор. Это стратегия нашей державы, пагубно и смертельно

 для  народа.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Сідайте,  будь ласка.

      Хмара,  будь ласка.

 

      ХМАРА  С. І. Шановні народні депутати, Договір про відкрите

 небо досить детально вивчався в нашій Комісії з питань оборони і

 державної безпеки.

      І  я хочу сказати, що це один з кращих договорів, прекрасно

 підготовлений.  І  дуже  приємно,  що якраз цей договір повністю

 якраз  відповідає  нашим  інтересам.  І  тут  дехто  з депутатів

 висловлював такі побоювання, що мовляв хтось там буде літати над

 Україною і збирати інформацію.

      Шановні,  наші  сусіди,  в тому числі і НАТО і Росія, мають

 можливості  абсолютно  кожний  квадратний  метр  нашої території

 контролювати.  Мають  вони досить добру супутникову інформацію і

 так дальше, аєро і космічні знімки і так дальше.

      Україна  ж  лігітивно отримує право, при чому на свій вибір

 законно  здійснювати  польоти над країнами, де ми будемо вважати

 за  потрібне,  де  найбільші наші інтереси. І це велика перемога

 нашої  дипломатії. І це визнання нашого авторитету нашої держави

 дійсно як повноцінної держави.

      Але  мене не дивує критичні виступи таких депутатів, як пан

 Моісеєнко,  який  не  сприймає  не  Української  держави,  ні її

 символів,   ні   мови   народу  цієї  держави.  Тобто  абсолютно

 перекреслює  ті вже фактично норми, які закріплені в нашій новій

 Конституції.  І  тому  мені  не дивно, що ті люди, які виконують

 роль п'ятої колони, хотіли б, щоб для України було чим найгірше.

 І саме тому так атакують цей один з кращих договорів.

      Я  не сумніваюся, що абсолютна більшість народних депутатів

 піклуються   і   вболівають  за  державні  національні  інтереси

 України.  Я  думаю,  що  проблем при схваленні цього договору не

 буде. Я надіюся на здоровий глузд і на найкращі наміри депутатів

 щодо України.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Мухін,   голова  Комісії  з  питань  національної

 оборони, з питань оборони національної безпеки.

 

      МУХІН.  Уважаемые  народные депутаты, вот примерно так, как

 здесь  в  зале,  у  нас и на комиссии обсуждался этот вопрос. Вы

 знаете,  что  в  прошлый  раз  он был здесь провален, потому что

 просто не поняли депутатыт в саммом деле все, что связано с этим

 договором.  И  тогда  Кузьменко  депутат  тоже  выступал  и внес

 соответствующую лепту, чтобы он был провален.

      Я  хочу  сказать  что. Первое. Никакие самолеты иностранные

 над  нашим  государством  летат  не  будут.  Будуть  летать  два

 самолета  АН-30,  которые  подготовлены  для этого. То есть, это

 наши  самолеты,  на  которых  будет  стоять аппаратура, котоорая

 указана в договоре. И не будет никаких аваксов, о которых сейчас

 вот говорят многие депутаты.

      Первое,  которе  здесь сомневаются многие депутаты. Если мы

 ратифицируем, они вот считают, что нанесем ли мы ущерб России. Я

 утверждаю,   что   не   нанесем   ущерба   России.   Поэтому  не

 сомневайтесь, если будете голосовать. Не будет летать на границе

 между Украиной  и Россией аваксы.

      Второе.  Дает  ли  это  выходу  нашей  Украине? Дает выгоду

 Украине.   Мы   обсуждали  перед  этим  вопрос  про  нулей,  так

 называемый,  вариант  разделения той собственности, которая была

  в  Советском  Союзе  и что досталось Украине. Ну вы знаете, что

 все  те  спутники,  которые от имени Советского Союза летали над

 терытории   мира,   они   не  досталися  нашей  и  не  подлежать

 разделению.  Если бы сегодня у нас было 8-9 спутников, мы бы эту

 проблему решали. Но не дали нам эти спутники.

      А  я  вам говорю, что знать о том, как ведут себя соседи, и

 причем  за  такую  минимальную  сумму, которая здесь дается, это

 очень  важно. Если вы внимательно посмотрели какую первую заявку

 мы  написали.  Мы написали, что мы хотели бы облететь Турцию, мы

 хотели  бы  облететь  Румынию,  мы  хотели  бы  облететь Польшу,

 никаких  других  особых  задач  в  этом плане мы не ставим. Это,

 между прочим, нормальный европейский подход.

      Спрашивается по поводу стран НАТО. Вы знаете что стран НАТО

 16.  Договор  ратифицировало 25 стран. Мне говорят, что часть из

 этих  стран  рвется  в  НАТО. Ну  НАТО рвется, ну, какая страна?

 Польша,  ну, Венгрия, ну их может быть две-три страны. Ну не все

 же эти оставшиеся страны.

      Поэтому, уважаемые народные депутаты, учитывая то, что наша

 комиссия   всесторонне   этот   вопрос  взвесила,  я  вас  прошу

 поддержать  ратификацию  этого  договора, я прошу тех депутатов,

 которые  сомневаются,  значит,  тогда  выступить задать какие-то

 вопросы,  но  мне  кажется  на  все  вопросы,  которые стояли на

 протяжении  этого  времени  мы  ответили,  те  депутаты, которые

 сомневались могли бы познакомится с обращением Президента где он

 подробно все описал, с обращением Президента до Голови Верховної

 Ради  где он достаточно ясно все это описал, есть у нас военные,

 которые  это  дело  поддерживают,  и там достаточно, я знаю, что

 даже  плакаты  принесли,  чтобы  пояснить  депутатам,  что нашим

 военным и то есть Украине - это выгодный договор.

      Поэтому,  шановні  народні  депутати!  Прошу  підтримать  и

 ратификовать  этот договор про відкрите небо.

 

      ГОЛОВА. Будемо обговорювати?

      Хто за те, щоб припинити обговорення.Прошу проголосувати.

 

      ЗА -

      Рішення прийнято.

      Я  прошу  вибачити  депутатів  Бутейка  Антона  Денисовича,

 Донченка Юрія Григоровича, Марченка Володимира Романовича за те,

 що вони не могли з користатися своїм правом.

      Висловлені  різні  міркування,  різні  позиції, я ставлю на

 голосування  проект закону про ратифікацію договору, будь ласка.

 Поіменно? Хто за те, щоб поіменно , прошу голосувати.

 

      ЗА -

      Я  просив  би  вас  не голосувати поіменно. Ну, навіщо ми з

 дурниці робимо політику, та нічого.

 

      ЗА -

      Будь  ласка.  Хто  за  те,  щоб ратифікувати договір, прошу

 проголосувати.

 

      "За"

      Рішення не прийнято. Рішення не прийнято.

      Пропонується  комісії.  Опублікуйте.  Пропонується комісії.

 Ну, будь ласка, будь ласка!

      Я  ще  раз  повторюю:  пропонується комісії підготувати цей

 проект на наступну сесію.

      Дякую.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Прошу  уваги!  Слухається  питання  про  представлення  про

 членів  Конституційного суду, про обрання членів Конституційного

 суду. Будь ласка.

      Увага!

      (Ш у м  у  з а л і)

      Шановні  депутати,  необхідність формування Конституційного

 суду  в  Україні,  яка  прагне  стати демократичною державою, не

 викликає,  я певен, сумніву в жодного з народних депутатів. Якщо

 підготовка  до  розгляду  цього  питання наштовхувалась на деякі

 застереження  збоку  окремих фракцій, депутатських груп, то вони

 зиодяться  не  до того, чи потрібно формувати Конституційний суд

 України, а до того, коли і як краще його утворювати.

      Але  ми  вже  проходили аналогічну ситуацію після прийняття

 Конституційного   Договору,  і  тоді  теж  висловлювалися  ті  ж

 сумніви,  і  причому висловлювали ті сумніви люди, котрі й зараз

 сумніваються, так би мовити.

      Проте,  зараз  є Конституція, яка прямо визначає, коли і як

 має бути сформований Конституційний Суд. Є Регламент, за яким ми

 працюємо  до  прийняття  Закону  "Про  Регламент  Верховної Ради

 України".

      Конституційний  суд  має бути сформований не пізніше, як 28

 вересня   шляхом   призначення   до  його  складу  по  6  суддів

 Президентом , парламентом і з'їздом суддів.

 Я прошу уваги! Петро Володимирович, будь ласка! Сядьте на місце.

 Горбач, спокійно.

      Я  хочу повіжомити, що з'їзд суддів відбудеться 20 вересня,

 цебто   завтра.  Що  стосується  відповідних  указів  Президента

 України,  то поза сумнівом вони будуть видані своєчасно, як того

 вимагає  Конституція, а від нас з вами залежить чи буде виконана

 вимога  Конституції  Верховною Радою. Для цього є всі підстави і

 всі можливості.

      Питання про Конституційний суд включено до порядку денного.

 Усі  вимоги регламенту щодо представлення кандидатів виконані, є

 висновки  правових комісій з питань правової політики та судово-

 правової  реформи  і  з питань законності та правопорядку, проте

 жодної  з  кандидатур  комісіями  не подано зауважень щодо до їх

 невідповідності  вимогам  Конституції  до  судді Конституційного

 суду.

      Я  на  цьому  особливо  наголошую,  тому  що в комісіях був

 достатній  вибір,  розглядалося  не  6, а 11 кандидатур, з яких,

 враховуючи  висновки  комісій,  мною були запропоновані минулого

 разу  необхідних 7 кандидатів на розгляд Верховної Ради. З усіма

 кандидатами   зустрічались   представники  депутатських  груп  і

 фракцій, які теж не висловили негативного ставлення до жодного з

 кандидатів.  Не  заявлено було жодному з кандидатів відвід і при

 розгляді їх кандидатур на пленарному засіданні Верховної Ради, і

 лише  через неучасть ряду депутатських фракцій у голосуванні, ми

 досі   не   визначилися   щодо  запропонованих  на  ваш  розгляд

 кандидатур.

      Хочу сказати, що це не мої ососбисті кандидати чи кандидати

 від  якихось  політичних  сил  одного  або  іншого  спрямування,

 пропозиції  надали  більше десятка наукових та учбових установ і

 оргнізацій,  усі правоохоронні структури вищого рівня, Верховний

 суд, Вищий арбітражний суд, Генеральна прокуратура, Міністерство

 внутрішніх   справ,   Міністерство  юстиції  та  інші.  Головним

 критерієм   вибору,   підкреслюю   це  в  черговий  раз,  був  і

 залишається високий професіаналізм та авторитет кандидатів, яких

 рекомендували   згадані   мною  організації  та  установи.

      Хочу  запитати:  невже  хтось сьогодні зможе провести через

 голосування  в  залі  кандидатуру  від фракції Руху, скажімо, чи

 лівих  фракцій?  То  чого  тоді  домагається  дехто, намагаючись

 відтягти  голосування  по кандидатурах до складу Конституційного

 Суду?

      Тепер про кандидатів. Необхідні дані на кожного з них у вас

 є.  Додам  лише  кілька  слів. Враховуючи вимогу Конституції, ми

 повинні  призначені  не 7, як раніше, а 6 суддів Конституційного

 Суду.  Тому з числа попередніх семи кандидатів дві кандидатури -

 Кононенка  Віктора  Івановича  і Корнєєва Альберта Васильовича -

 сьогодні мною не подаються на ваш розгляд. Не тому, що вони менш

 достойні кандидати, ніж інші. Справа в тому, що Кононенко Віктор

 Іванович  працює  працює суддею Верховного суду України і було б

 некоректним не враховувати,  що  у  суддів є свій орган -  з'їзд

 суддів,  який  згідно з Конституцією має право призначати суддів

 Конституційного   Суду.   Сподіваюсь,   що  кандидатура  Віктора

 Івановича буде розглядатися на з'їзді суддів завтра.

      Аналогічна   ситуація   виникла   з   Корнєєвим   Альбертом

 Васильовичем,  котрий  працює в апараті Президента України. Тому

 на одну вакансію, що виникла, запропоновано кандидатуру відомого

 вам  нашого  колегу,  народного  депутата,  Костицького  Михайла

 Васильовича.  Не кожного з кандидатів я знаю  особисто, але дещо

 сказати  про  кожного  кандидата,  чого  не  сказано у довідках,

 необхідно додатково. Почну в алфавітному порядку.

      Павло Борисович Євграфов. Не лише глибокий теоретик, але до

 цього ще й толковий практик. У надзвичайно складний період 1991-

 1994   років   очолював  Державно-правовий  відділ  Секретаріату

 Верховної  Ради  Автономної  Республіки  Крим.  Чесно відстоював

 інтереси   України.  Не  випадково  був  призначений  заступнком

 постійного  представника Президента України в Криму. Зауважу, що

 одним  з  тих,  хто  настійливо рекомендував дану кандидатуру, є

 президент  Академії  правових  наук,  академік  Тоцій.  На  його

 підтримку  висловились  також обидві профільні комісії Верховної

 Ради України.

      На  посаду  судді  Конституційного  Суду  пропонується Іван

 Григорович  Ємець,  нинішній голова Центрвиборчкому. Усі ви його

 добре  знаєте.  Переконаний,  що  саме  його авторитет і великий

 досвід  державної  діяльності  на  посадах  заступника  міністра

 юстиції  та  міністра Кабінету Міністрів України, а також голови

 Центрвиборчкому   дозволить   вирішувати   складні   питання  як

 юридичного    характеру,    так    і   забезпечення   діяльності

 новоутвореного Конституційного Суду.

      Іван  Григорович  має  почесне  звання  заслуженого  юриста

 України.

      Наш  колега, Михайло Васильович Костицький, відомий вам, як

 людина  виважена, толірантна, він є відомим в Україні теоретиком

 в  галузі  права,  доктор  юридичних аук, професор. Тривалий час

 працював на  педагогічній ниві.

      Кандидатура  Костицького  підтримана профільними комісіями.

 Впевнений,  що  Михайло  Васильович  буде  корисним в 1-у складі

 Конституційного   Суду,   особлива   враховуючи  його  досвід  в

 законотворчій  діяльності  і  участі  в  роботі над Конституцією

 України.

      Хоч    з    іншого    боку,   в   парламенті   нам   бракує

 висококваліфікованих юристів і жаль віддавати народних депутатів

 в інші структури. Але інтереси держави вимагають цього.

      Я просив би підтримати цю кандидатуру.

      Олександр  Миколайович  Мироненко.  Мабуть, один з найбільш

 титулованих  вчених  у  складі  кандидатів.  Має  більше  як 400

 наукових   праць.  Член-кореспондент   Академії  правових  наук,

 академік  Академії  політичних наук. Рекомендований вченою радою

 Інституту  держави  і  права  провідного  наукового  інституту в

 галузі права.

      Підтриманий   обома  комісіями  і  без  ніяких  зостережень

 підтрриманий  був в сесійному залі минулого разу. прикрість одна

 та,  що  він  хворіє.  І  я  звертався  зараз  -якщо  є найменша

 можливість,  щоб  його  привезти  сюди,  але  якщо не буде такої

 можливості, то ви  вже зважте  на  цю  обставину.

      Віталій  Іванович  Розенко  -кандидатура  Віталія Івановича

 рекомендована  Міністрством внутрішніх справ. Має великий досвід

 практичної  роботи  в  галузі  права на відповідальних державних

 посадах. Був заступником міністра внутрішніх справ. Разом з тим,

 Віталій  Іванович-різностороння  людина  та  фахівець-юрист. Він

 очолював    науково-юридичний    заклад   -Українську   академію

 внутрішніх  справ,  має звання  доцента.

      Думаю, буде корисним для Конституційного Суду і його досвід

 роботи   у   зовнішньополітичній   галузі   і   саме   в   сфері

 співробітництва  на  державному  рівні  по  лінії правоохоронних

 органів.

      Наскільки   мені   відомо,   інших   кадидатів  з  досвідом

 зовнішньополітичнорї діяльності в складі Конституційного Суду не

 передбачається.

      Розенко  -людина принципова, має завжди свої позиції і вміє

 їх  відстоювати.

      Нарешті, Станіслав Сергійович Яценко, шановний колега......

 вчений,  доктор  юридичних  наук,  має  глибоке  знання в галузі

 теорії і практики правозастосування. Людина виключно принципова,

 працьовита,  ерудована, знає кілька іноземних мов. Одним словом,

 достойний кандидат до складу Конституційного Суду України.

      Як  бачите,  всі  кандидати  можуть  достойно  представляти

 Верховну  Раду  у складі Конституційного Суду. Хоча це не зовсім

 точно,  бо суді Конституційного суду представляють не парламент,

 Президента  чи  судову владу, а повинні бути і за Конституцією є

 незалежними  від тих, хто їх призначає, служать илеш Конституції

 України.

      Якщо  ви  не  заперечуєте,  ми  можемо  ще раз надати слово

 кожному  кандидату,  а  потім визначимось щодо кожного кандидата

 шляхом   таємного  голосування відповідно до Регламенту.

      Чи  є  запитання до  мене  у вас?

           (Ш у м  у  з а л і)

      Є   запитання.   Я   ставлю,  запишіться,  будь  ласка,  на

 запитання.

      10  хвилин  вистачить на запитання? Будь ласка. Запишіться.

 Шевченко,  прошу, Віталій  Федорович.

 

       ШЕВЧЕНКО. Шановний Голово і шановні колеги!

       Олександр  Олександрович,  я розумію, ваш завжди тактовний

 спосіб  представлення  питань,  і  зокрема  персоналій, але мені

 здається,   ви   не   зовсім   були   праві,  представляючи  всі

 запропоновані  кандидатури  як  люди,  до  яких  ніколи  не було

 претензій.

      Я  хочу звернути увагу лише на одну кандидатуру -пана Ємця,

 запропоновадного до обрання.

      Всі   ви   прекрасно   знаєте,  скільки  ми  в  цьому  залі

 повертались  до вибриків Центральної виборчої Комісії, очолювану

 ним,  і всі ми добре знаємо історію з обранням по Ливанкавському

 округу  Колінько народним депутатом, і те, що зробила Центральна

 виборча комісія,  розігравши  з цим  ділом  фарс.

      Я би просив все ж таки дуже принципово підійти, ми формуємо

 надто поважний орган, щоб туди потрапляли люди, проти яких є хоч

 якісь  сумніви. Я  на  цьому  загострюю   увагу.

      І  друге.  Певна річ, що цей орган ми повинні приймати так,

 як  передбачено  Конституцією,  певна  річ, що сумніви щодо його

 нинішнього   формування   вже  розвіялись.  Але  давайте  будемо

 послідовними.  Ми зараз формуємо Закон "Про Конституційний Суд",

 дуже  прикро,  що  ми  його  не  встигли  довести  до кінця, але

 принаймі в тій частині, де ми вповні вже обговорили і узгодили і

 прийняли  в  другому  читанні процедури формування суду. Мабуть,

 варто  було,  якщо не встигнемо повністю провести закон іти суто

 по тих процедурах, а не робити якийсь такий перехідний варіант.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, завершуйте.

 

      ШЕВЧЕНКО.  Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Я  відповідаю  на ваше запитання таким чином. Якщо

 людина  займається  конкретною  справою та ще в такій галузі, як

 вибори  народних  депутатів,  то  завжди  його  діями хтось буде

 незадоволений.  Найперше  ті,  хто не набрав потрібної кількості

 голосів.   Але   з'ясовувати   ці  обставини  вони  мають  не  в

 Центральній виборчій комісії, а ідучи до електорату, до виборців

 своїх і переконувати. Нехай хза них голосують.

      Тому  я  хочу  сказати  свідченням фаховості і принципового

 ставлення  до  своїх  обов'язків  Івана  Григорьйовича  Ємця є і

 присутній  тут  зал.  Бо ваше посилання на кандидата Колінько не

 зовсім  коректно  в  цій  ситуації.  Я  розумію, що ваша фракція

 пропонує цю кандидатуру, але давайте чи до неї немає притензій у

 інших  присутніх  і тут в залі, і не тільки у цьому залі, в тому

 числі  і  по  виборах і по виборах по відповідному Лівадійському

 округу.  Це  питання розглядається, на нього буде дана відповідь

 конкретна відповідними структурами.

      Я  не  хотів  би,  щоб  Верховна  Рада  судила  ту  чи іншу

 ситуацію.

      Терець, будь ласка. Терець.

 

      ТЕРЕЦЬ.  Дякую,  Олександре Олександровичу. Передайте слово

 Соболєву, будь ласка.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

 

      СОБОЛЄВ. Соболєв, Запоріжжя.

      Шановний Олександре Олександровичу, ви чудово знаєте, що на

 сьогодні  існує закон про Конституційний Суд згідно з яким ми по

 старому  закону  повинні  були  як Верховна Рада обрати 7 суддів

 Конституційного Суду.

      Ви  чудово  знаєте,  що  цей  закон не відповідає прийнятій

 Констуції.  Ви чудово знаєте, що ми вже пройшли 2 читання закону

 про  Конституційний Суд, де вже проголосована відповідна стаття,

 в   який  визначено  порядок  висунення  і  обрання  суддів  від

 Верховної Ради.

      Скажіть,  будь  ласка,  навіщо ми зараз ставимо це питання,

 якщо  на  п'ятницю заплановано 3 читання.

      Ми   можемо   зібратись   на   наступному  тижні,  оскільки

 ми  визначили  Конституцію  до  28  числа,  призначення   суддів

 Конституційного  Суду  і проголосувати за суддів Конституційного

 Суду оскільки більш важливої справи немає.

      То в мене прохання до вас. Зняти зараз це питання таке, яке

 протирічить  Конституції. По суті я не хочу ну ніяких заперечень

 казати  щодо жодного кандидата, але зараз проект закону, давайте

 його закінчимо в п'ятницю і будемо діяти згідно з цим проектом.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Зрозуміло.   Я   поставлю   на  голосування  вашу

 пропозицію,  але  хоче  сказати.  Що,  приймаючи Конституцію, ми

 прийняли  в  перехідних  положеннях  норму  яка означає, що інші

 закону  діють  в  частині,  які  не  суперечать Конституції. А в

 Конституції  записана  норма,  яка визначає квоту Верховної Ради

 при  формуванні Конституційного Суду -6 чоловік. Те, що ми вчора

 розглянули процедуру, це не заперечує регламентних норм.

      По-перше - це проект закону.

      По-друге.  Я  повністю підтримую ту процедуру, яка там була

 запропонована.

      А по-третє. Ця прцедура збігається із регламентними нормами

 із тим порядком, який я запропонував.

      І  ще  одне.  Чому  на  цьому тижні терба? Тому що сьогодні

 червер. Я знаю як проводити вибори тяжко, скажемо, в п'ятницю. Я

 знаю,  що  наступний  тиждень за затвердженим графіком Верховною

 Радою  робота  в округах. Я не хотів би ламати цю норму, тому що

 ви  повинні  розглянути  в  округах  Закон  про  місцеві Ради із

 відповідними  структурами.  Вам буде роботи стільки, як  ніколи,

 мабуть,  за  протягом  2,5   роки.  І  до  28  числа - це вимога

 Конституції,  ми повинні сформувать Конституційний Суд. Ось чому

 він ставиться на сьогодні.

      Тому вашу пропозицію про зняття з розгляду цього питання, я

 поставлю  на  голосування.  Хто  за пропозицію  Соболєва? Хто за

 пропозицію Соболєва?

 

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      Будь ласка, Чапюк, запитання.

 

      ЧАПЮК.  Дякую..........  виборчий округ, Волинська область.

 Шановний Олександре Олександровичу!

      В   розданих   Вами   довідках  про  кандидатур  на  членів

 Конституційного  суду  і  у  вашій  інформації  не сказано, одне

 положення,  яке  випливає  з  нашої  Конституції стосовно до цих

 високих осіб. Володіння державною мовою.

      Я  думаю,  що це питання принципове враховуючи сьогоднішній

 стан  навіть  в  нашому  парламенті.  Я  не придаю цьому моменту

 політичного  значення,  але  вважаю, що ігнорування чи не знання

 державної  мови  свідчить  про  одне  із  двух,  або недостатній

 освітній  рівень державників, або про низький культурний рівень.

 Дякую .

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка.  Це  запитання не потребує відповіді.

 Так. Це пропозиція була. Кияк.

 

      КИЯК. Я прошу передати слово депутату Лавриновичу.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Лавринович.

 

      ЛАВРИНОВИЧ. Шановний пане Голово !

      В  мене  є  до  вас питання стосовно правомочності сьогодні

 цієї процедури коли хочете запропонувати.

      Ви  говорили  про  те,  щоб  ми  сюди ні в якому випадку не

 підходили  до  цього питання з політичним підтекстом, а виключно

 тільки  з  державним,  але мені здється, що ви самі, якраз таким

 кроком  робите  цю  ситуацію  більш  політичною  ніж  правовою і

 державною.

      Оскільки довгий час ми не формували Конституційний Суд були

 баталії   без   Конституції,   що  захищати,  як  має  працювати

 Конституційний  Суд  ми  прийняли  вже  друге читання Закон "Про

 Конституційний  Суд".  Стаття 7. Чітко вимагає, що кандидати від

 Верховної  Ради  до  Конституційного  Суду України обираються за

 поданням  Голови  Верховної  Ради  і  ці кандидати визначає Рада

 фракцій, ваші посилання на те, що ці кандидати погоджені з Радою

 фракцій м'яко кажучи не відповідать дійсності, а інша справа, що

 саме  Рада фракцій може не погодитися, а вона може визначити цих

 кандидатів .

      Ми  вели  окрему дискусію по 7 статті і більшістю Верховної

 Ради   проголосували   цю   процедуру  сьогодні  обрання  членів

 Конституційного  Суду  за  іншою процедурою буде означати, що ми

 формуємо  Конституційний  Суд  відразу  з порушенням Закону "Про

 Конституційний  суд".  Чи  можна буде взагалі потім говорити про

 плідну роботу цього Конституційного Суду.

      І  ваше  зауваження, що кандидат Руху не може бути обраний,

 чи   кандидат   "лівих".   Ви  скажіть,  будь  ласка,  за  вашою

 пропозицією  фракції подали вам кандидатури, які вони пропонують

 до  обрання  до  складу  Конституційного суду України. Чи є там,

 серед  цих  кандидатур,  виключно  представники  цієї політичної

 сили,  яка  подавала? Чи тільки члени фракції? Ви знаєте чудово,

 що ні, підхід був чисто професійний.

      І  тому,  я хочу сказати, що від вас почути, чи ви вважаєте

 припустимим   взагалі  обрання  членів  Конституційного  Суду  з

 порушенням Закону "Про Конституційний Суд".

 

      ГОЛОВА.   Я   пояснюю,   що   в  нас,  ми  керуємося  зараз

 Регламентом,  який має силу закону, Регламентом. І немає ніякого

 порушення Закону "Про Конституційний Суд". Навіть проекту сьомої

 статті  немає  порушення,  тому  що...  Сядьте,  будь  ласка!  Я

 зачитаю.

      "Верховна Рада призначає суддів Конституційного Суду шляхом

 таємного   голосування   бюлетенями  у  формі  окремих  постанов

 Верховної Ради  по кожному кандидатові".

      І  далі:  "Голова Верховної Ради України вносить пропозиції

 щодо  кандидатур на посади членів Конституційного Суду України.

 Призначення  на  посаду  судді  Конституційного  Суду вважається

 призначенням,  який  в  результаті таємного голосування (я прошу

 пробачення)    Конституційного   Суду,   які   після   схвалення

 відповідними комітетами Верховної Ради України (вибачте ще раз).

      Голова   Верховної   Ради  України  (це  чорновик)  вносить

 пропозиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду

 України,  які  визначаються  погоджувальною  радою фракції після

 схвалення відповідними комітетами Верховної Ради України.

      Призначеним на посаду судді Конституційного Суду вважається

 кандидат,   який   в  результаті  таємного  голосування  одержав

 більшість  голосів  від  конституційного  складу  Верховної Ради

 України.

      За  результатами голосування Головою Верховної Ради України

 підписується  постанова  Верховної  Ради України про призначення

 суддів Конституційного Суду України".

      Так  от, ми двічі на фракціях розглядали питання про членів

 Конституційного   Суду.   Двічі   заперечень  щодо  неможливості

 внесення цих кандидатур ми розглядали по 11 спочатку кандидатів,

 а потім... Одну хвилинку, почекайте, не заважайте, я відповім на

 ваше  питання.  І тому говорити про те, що це є порушення навіть

 цього  принципу,  навіть закону, який ще не введених неможна, бо

 це справді відповідає дійсності.

      А   відносно,  тут  є  один  нюанс  тільки,  що  голосувати

 бюлетенями   у  форми  окремих  постанов,  оскільки  по  кожному

 передбачається  окрема постанова, підписується головою Верховної

 Ради,  то  в  бюлетень  просто  записується  прізвище,  бо  вона

 більшого  навантаження  ніж  бюлетень  немає, якщо ми навіть там

 пишемо  постанова.  Ми  не можемо прийняти 400 постанов по одній

 кандидатурі.

      Але  це  проект,  який,  я  переконаний,  що  ми затвердимо

 завтра.  І  тому,  я  ще  раз  прошу: немає ніякого порушення ні

 процедури, а тим паче закону про Конституцію, про Конституційний

 Суд.

      І ще один аргумент, якщо він недостатній для вас.

 

      (Ш у м  у  з а л і).

      Одну  хвилинку, припиніть хвилюваться, я відповідаю на ваше

 питання.  В  мене була одна хвилина часу там, а 2 хвилини, задав

 запитання  Лавринович.  Сядьте,  будь ласка. Я ще раз пояснюю, я

 відповідаю на питання для залу.

      (Ш у м  у  з а л і).

      Все. Я ще раз пояснюю...

      (Ш у м  у  з а л і).

      Сядьте  на  місце.  Сядьте  на місце, будь ласка. Я пояснюю

 Чорноволу,  що  я не претендую на те, щоб буть кращим від нього.

 Ви  краще,  тільки сядьте, будь ласка. Хто за те, щоб дать слово

 Чорноволу?

 

      "За" -

      (Ш у м  у  з а л і).

 

      Рішення не прийнято.

      Значить,   я   пояснюю   ще  раз...  Виключить  трибуну  на

 мікрофоні... На трибуні мікрофон!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Значить, я пояснюю ще раз: я відповідаю на запитання...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ...я  відповідаю на запитання Лавриновича, який говорив дві

 хвилини - у мене лишалась одна хвилина.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Сядьте на місце.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ви не одержите слово! Я ще раз кажу...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Регламентом  на  запитання  передбачається  одна хвилина. Я

 відпповідаю на запитання! Я представляв кандидатури!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь ласка. Я прошу...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Не дам слова!  Сесія  не дає!.. Сесія не дає -  слова ви не

 одержите!.. Не будете ви говорите! Все...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Та  ну,  кінчайте дурницями займаться... Ідіть з трибуни. Я

 слова не дам вам!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я не коментував  -  я  відповідав  на  запитання,  які мені

 давали!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Депутат   Чорновіл  спеціально  зриває  засідання  з  цього

 приводу. Я пропоную -Регламентом визначена норма про позбавлення

 депутата  Чорновола брати участь в сесійному засіданні. Я ставлю

 на  голосування. Ставлю на голосування. Будь ласка, підтримайте.

 Це навмисне робиться!..

 

      "За" -

      Рішення не приймається. Тим не менше сядьте на місце.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я вже ставив на голосування - депутати не підтримують.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ще   раз   кажу:  10  хвилин  відводилося  на  запитання  й

 відповіді...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну  ви  подивіться!..  Ну,  будь  ласка,  тоді  пройдіть до

 Секретаріату, подивіться стенограми, і тоді вам стане ясно, бо я

 вам не поясню...

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ЧОРНОВІЛ. Ви  забрали  в депутатів 6 хвилин  часу!

 

      ГОЛОВА. Сядьте на  на місце. Ну все.  Таким  чином...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Сядьте на  місце...

 

      ЧОРНОВІЛ. Віддайте  6 хвилин  часу!

 

      ГОЛОВА. Візміть.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Будь  ласка,  Іван  Олександрович, ну, попросіть, він же не

 правий, він  не правий!

      (Ш у м  у  з а л і)

      Я відповідав на  запитання  депутатів!

      (Ш у м  у  з а л і)

      Таким  чином, час використаний  для запитання, відповідей.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Будь  ласка...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Будь  ласка.  Є  пропозиція надати слово кандидатам в члени

 Конституційного  Суду  і ви з'ясуєте позицію кожного з них. Будь

 ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

      А щож  ми будемо  обговорювати?

      (Ш у м  у  з а л і)

      Почекайте,  у  нас  є процедура -висунення кандидатур. Вона

 дотримана,  я  представив,  я  відповів  на запитання. І якщо ви

 сумніваєтеся в тому, що це зроблено відповідно до Регламенту, то

 ми  тільки  що  розгялдали  питання  в  такій же послідовності -

 попереднє питання.

      Відводиться  час  на  запитання  відповіді,  1  хвилина  на

 запитання і відповідь  - от і все.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Будь  ласка,  виступайтье,  запишіться,  будь  ласка,  хтор

 хоче...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Та  не кричіть тут! Ну, слухайте. Ви-безперечно, кращий від

 мене  як  ви  тільки що сказили тільки тим, що голос у вас такий

 дзвінкий!

      (Ш у м  у  з а л і)

      Будь   ласка,   від   фракції   хочуть  висловитися...  від

 Конституційного   центру   Сирота,  від  РУХУ  -Лавринович.  Так

 записані, будь ласка, Лавринович, говоріть.

      (Ш у м  у  з а л і)

      І  Соболєв  від  "Реформ". можна  підвести   риску?

      Є? Записуйтесь. Скільки на все обговорення відведемо часу?

      20  хвилин  можна?

      Ставлю  на  голосування.  Будь ласка, 20 хвилин виставте на

 моніторі.

      Говоріть,  Лавринович.

 

      ЛАВРИНОВИЧ.

      Фракція  Народного  Руху   України.

      Я  передаю     своє  слово  Вячеславу  Чорноволу.

 

      ГОЛОВА.  Говоріть,  будь  ласка, тільки не хвилюйтесь, будь

 ласка,  спокійно,  по  суті  питання.

 

      ЧОРНОВІЛ.  Шановні  колеги,  шановні  наші виборці, ви були

 тільки  що  свідками  чергової  наруги  над  Регламентом  роботи

 Верховної Ради.

      Не  бажаючи допусити обговорення питання про Конституційний

 Суд, Олександр Мороз з виділених 10 хвилин 6 хвилин говорив сам.

      Він  побачив, що я записаний п'ятий, і тому вирішив мені не

 дати  слова і багато  говорив.

      тепер  по  суті  питання.

           (Ш у м  у  з а л і)

       Ви  чуєте,  як  голосують  комуністи! Оце така дисціпліна,

 така  робота  у Верховній  Раді.

      Отже, по  суті  питання.

      Я  звертаюсь  навіть не до Голови, я звертаюсь навіть не до

 частини   наших   депутатів,   я   звертаюсь   до  кандадатів  у

 Конституційний  Суд.  Я пропоную кандидатам у Конституційний Суд

 висловитись  з  приводу  того, що як вони дивляться на те, що їх

 обирають  членами  Конституційного  Суду за два дні до прийняття

 Закону  "Про  Конституційний Суд"? По суті, після прийняття всіх

 положень,  згідно  яких  регламентуються  вибори Конституційного

 Суду.

      Від  відповіді  кандидатів  буде залежати наше ставлення до

 них.

      Я  думаю,  що люди, які згідні на те, щоб їх обрали з таким

 грубим   порушенням   закону   не   можуть   стояти  на  сторожі

 Конституції. Це  буде  ганьба...

      Я   вважаю,  Олександре  Олександровичу,  що  нічого  б  не

 змінилося,  ви вмієте проводити те, що вам хочеться провести, як

 би  ви  дотрималися  процедури.  Вам  так  не терпиться провести

 шановану  вами,  але  не  нами,  Івана  Ємця, голову Центральної

 виборчої комісії, який прислоговує вам, у Конституційний Суд, що

 ви  пішли на все, щоб зірвати нормальну процедуру розгляду цього

 питання.

      Я  вважаю,  що  нам  потрібно  згідно  уже прийнятих статей

 закону   про   Конституційний   Суд   повернутися   до  розгляду

 кандидатур,   які   висловленні   уже  депутатськими  групами  і

 фракціями.  Це  є  7  кандидатур  до  речі. На диво зійшлися, що

 цікаво,  на  диво  зійшлися фракції і групи, які визначалися. Не

 домовляючися  дали кандидатури, коли звели до купи, виявилося 7,

 а  не  20  і не 30. Одже порузіміться нам буде легко і вибрати 7

 кандидатур.   Пройти   через   депутатські   комітети   і  через

 узгоджувальну  групу,  через  узгоджувальну комісію депутатських

 груп і фракцій. І після цього винести на розгляд.

      Якщо  вважає  Олександр  Олександрович,  що  для цього мало

 часу,   тому  що  до  кінця  місяця  ми  повинні  визначитися  з

 Конституційним Судом, то я йому нагадаю, що завтра З'їзд суддів,

 де   буде   визначено   третину  складу.  Президент,  безумовно,

 вкладається  в  терміни,  в нього вже готові кандидатури. І одже

 дві   третіх   складу  Конституційного  Суду  буде  вже  завтра,

 післязавтра.   Так  що  він  буде  легітивним  навіть,  якщо  ми

 затягнемо розгляд. Але нам не має потреби затягувать розгляд. Ми

 можемо  це  зробити.  Невже так дуже ми зайняті, що не можемо на

 один день раніше до 1 числа приїхати, провести вибори спеціально

 Конституційного  Суду  для того, щорб вкластится у передбаченний

 законом  термін.  Це абсолютно реально. ДО кінця місяця ми маємо

 достатньо часу.

      Одже  зараз підганяють коней із чисто таких суб'єктивних, я

 б сказав навіть корисливих, міркувань. Я закликаю своїх колег із

 усіх  депутатських  груп і фракцій. Ну, звичайно, комуністи мене

 не  підтримають.  Це  зрозуміло.  Якщо  зараз  нам  нав'яжуть це

 незаконне обрання Конституційного Суду, якщо зараз нас згамблять

 перед цілим світом і перед цілою Європою і цілим світом, а ми от

 їдимо  на  Раду Європи. Як я буду дивитися в очі колегам з інших

 держав,  коли  вони  дізнаються,  а  я  їм сам розкажу, як у нас

 обирався  найвищий  конституційний  орган  з  грубим  порушенням

 закону  на  дев'ять  років.  Ви  уявляєте? Ми хочемо такого собі

 скандачка  на дев1ять років обрати найвищих тлумачів Коснтитуції

 України.

      Отже  я  вважаю,  що закликаю всіх не брати участі в такому

 голосуванні,  не  ганьбиться  самому і не ганьбити Україну перед

 цілим світом.

      А  щодо  ваших  безкінечних  порушень регламенту, Олександр

 Олександрович,:  то  колись же повинен бути цьому край. Ну от ви

 зараз  будете  говорити,  що  я вів себе невитримано, ставили на

 голосування.  Ну а скільки ж можна терпіти, коли так, розумієте,

 брутально топчеться право депутата. Ви ж такий самий депутат, як

 і  я. До речі, ви із другого туру обрані в Таращанському окрузі,

 а  я  в  своєму  окрузі  обраний  з  першого  туру, десь біля 70

 відсотків  голосів.  У  навіть  більше  переваги,  у мене більша

 довіра  виборців,  ніж  у вас. То чому ж вам мождна те, чтого не

 можна  мені?  Вам  можна  з  10 відведених хвилин говорити шість

 хвилин, а нам часу не залишається.

      Я  думаю,  що нам треба нарешті вернуться до питання:" Що у

 нас  робиться  з  керівництвом  Верховної  Ради?" Ну не можем ми

 бути постійним посміховищем.

      Я закликаю всіх не брати участі сьогодні ні в яких виборах.

 Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Я  скільки  разів  прошу,  ну,  говоріть  по  суті

 питання,  не  зачіпайте  мене  в  даному  випадку.  Люблять  вас

 виборці,  тому  і  обрали. І все. Ніяких проблем нема. Правда ви

 там, де народилися, побоялися висуваться.

      Будь ласка, Соболєв.

 

      СОБОЛЄВ. Соболєв, Запоріжжя, депутатська група "Реформи".

      Я   виступаю  за  дорученням  депутатської  групи.

      Шановні  колеги! Шановний Головуючий! Я хотів би зупинитися

 виключно  на  статтях Конституції у тих законах, які на сьогодні

 існують,   і  тому  положенню,  яке  проголосовано в  перехідних

 положеннях  Конституції,   що  всі  законодавчі   акти,  які  не

 протирічать прийнятій нами Конституції, діють на сьогодні. Що ми

 на сьогодні маємо, яке правове поле?

      Є   статті,  цілий  розділ  12  Конституції  України,  який

 стосується  порядку  обрання і вимог щодо суддів Конституційного

 Суду.

      Так  стаття  148  прямо  стверджує,  що  Конституційний Суд

 України  складається  з  18  суддів  і  сказано,  що по 6 суддів

 безпосередньо висуваються від трьох гілок влади:

      - від Верховної Ради;

      - від Президента ;

      - від з'їзду суддів.

      То я хотів би, щоб сьогоднішній наш розгляд ні в якому разі

 не  зпровокував  ні  Президента, ні Адміністрацію Президента, ні

 з'їзд  суддів, на прийняття безпосередньо найважливішого рішення

 стосовно  Конституційного  Суду впорушення законодавства, яке на

 сьгодні існує, що я маю на увазі.

      Ми  з  вами  вже пройшли в двох читаннях Закон, в якому, що

 кандидатури  від Верховної Ради висуваються узгоджувальною Радою

 груп  і  фракцій,  і далі ідуть в сесійний зал і голосуються. Це

 дає   змогу   всім   політичним  силам  позафракційним  народним

 депутатам   прийняти   участь   безпосередньо  в  висуненні  цих

 кандидатур, а далі через безпосереднє прийнятти участі у виборах

 призначити  чи не призначити суддю Конституційного Суду одного з

 6, яких висуває Верховна Рада України.

      На  жаль, якщо ми зараз проведемо ці вибори, ми таким чином

 провокуємо  і  Президентську  сторону,  і  сторону  суддівського

 корпусу,  і  таким  чином  йти,  як  і ми це робимо, без всякого

 Закону "Про Конституційний Суд" на вибори суддів Конституційного

 Суду   не   дивно,   що   перше  рішення,  яке  буде  розглядати

 Конституційним Судом -це законність їх обрання, ну що це буде за

 Конституційний Суд, який обирався не підставі Закону.

      Тому  в  мене є прохання не дарма Комісія з питань правової

 політики  просиділа  весь  цей  час  в  кропіткій  роботі і інші

 комісії  висловили  десятки  і  сотні  зауважень  до Закону "Про

 Конституційний  Суд",  не дарма ми в такому темпі розглядали цей

 Закон  протягом  цих  двох  тижнів,  вже пройшли два читання. На

 пятницю  призначено  3  читання.  Наша  комісія  вчора завершила

 доопрацювання всіх пропозицій, які поступили вході обговорення.

      І  тому  пропонуємо  в пятницю завершити цей Закон, віддати

 його  на  підпис  Президенту,  як  цього  вимагає Конституція, і

 призначати   суддів   Конституційного  Суду  згідно  з  існуючим

 законодавством,   яке  буде  абсолютно  відповідати  Конституції

 України.

      Я  ще  просто  звертаю  вашу  увагу  на  наступне.  Ну, яка

 гарантія, яким чином будуть безпосередньо висуватися кандидати в

 Конституційний  Суд  з  боку Адміністрації Президента? Я не хочу

 називати  ніяких  прізвищ, ну, яка гарантія, що це не буде знову

 за  поданням  відомої персони? А далі, тут ми будемо кричати, що

 ці  люди  не відповідають кваліфікаційним вимогам. А на підставі

 чого? Закону немає.

      Тож,  у  мене  пропозиція:  зосередити  зараз  всю увагу на

 роботі  над Законом "Про Конституційний Суд", а ми вкладаємось у

 всі  терміни,  з'їхатись  на  наступному  тижні  в день, який ми

 визначимо, і провести вибори урочисті найбільшої, на мій погляд,

 влади  в  цій  державі,  яка  буде  визначати  на найближчий час

 найважливіші  питання  відповідності  указів  Президента, рішень

 Уряду, законів України і т.д., і т.д. щодо існуючої Конституції.

      Тому,  наша  депутатська група наполягає на тому, щоб зараз

 скористатися  можливістю  такою  і прискорити роботу над законом

 про Конституційний Суд, винісши його в третьому читанні.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Сирота, будь ласка.

      Сирота  де?  Михайло  Дмитрович,  у своєму виступі зверніть

 увагу  на  те,  що  закон вступає в силу після опублікування. Чи

 підпише  його  Президент  -це  ще  питання.  Але  сьогодні є всі

 підстави конституційні сформувать Конституційний Суд.

      І  потім,  ми  ж  не  говорим, що з'їзд завтра обирає, коли

 закону ще немає. Він обирає, і правильно робить.

      Будь ласка.

 

      СИРОТА  М.  Д.  Шановні  колеги,  шановні народні депутати,

 шановний   Голово,   депутатська  група  "Конституційний  центр"

 обговорювала  сьогодні це питання. І ми прийшли до висновку, що,

 дійсно,  виникає  дещо  двозначна  ситуація,  коли  ми висуваємо

 кандидатури  до  Конституційного  Суду по процедурі закону, який

 діяв  до цього і є в протиріччі з Конституцією України, в той же

 час  коли  у  нас  майже прийнятий закон про Конституційний Суд,

 який ми зараз розглядали і прийняли в другому читанні.

      Саме  тому  ми  вважаємо,  що  було  б логічного продовжити

 роботу  над законом про Конституційний Суд, тому що саме в ньому

 є  мезанізми  і висунення, і обрання і Верховною Радою, і іншими

 гілками  влади  членів  Конституційного  Суду, а після цього уже

 перейти до обрання членів Конституційного Суду.

      Знову  ж  таки, ми вважаємо, що оскільки надзвичайно велика

 роль  після  прийняття  Конституції  Конституційного Суду буде в

 політичному і суспільному житті країни, то до підбору кандидатів

 до  Конституційного  Суду  ми повинні дуже ретельно віднестися з

 кожним з них бажання є зустрітися не тільки у сесійній залі, а і

 на депутатських групах і фракціях. І саме тому ми наполягаєм, не

 то що наполягаємо, але ми вважаємо, що це абсолютно логічне було

 б  прийняти  закон  про  Конституційний  Суд  і  в  цей  же  час

 зустрітися  із  членами,  із кандидатами в члени Конституційного

 Суду  від  Верховної  Ради  України.  Більше  того,  оскільки це

 питання  воно  має і політичне забарвлення, можливо подумати над

 більш  широким  залученням  фахівців цього плану, щоб ми якомога

 ширше  обговорили  ці  кандидатури  і  можливо знайшли ще і інші

 кандидатури, яких немає поки що у цьому списку.

      Тому,   група   "Конституційний   центр"  вважає,  спочатку

 приймаємо  закон  про  Конституційний  Суд,  потім організовуємо

 вибори.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Я  оголосив  Анісімов,  будь  ласка, потім Кіяшко.

 Кіяшка оголосив? Кіяшко, будь ласка, потім Анісімов.

 

      КІЯШКО. Социалистическая фракция.

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые  депутаты,

 уважаемые  наши  радиослушатели,  я  хотел  бы  от имени фракции

 сказать следующее, что в рамках избрания членов Конституционного

 Суда  мы  должны отказаться от какой-либо политики, а более того

 от какого-либо политиканства.

      Мы  должны  выбрать  тот  орган,  который должен стоять над

 всеми   нами   с   точки   зрения   трактовки   соблюдения   тех

 законодательных актов, которые принимает Верховный Совет.

      Я  хотел  бы  напомнить  вам,  что  в этих рамках, в рамках

 Верховного  Совета, в этом здании уже несколько раз была сорвана

 попытка  избрать  Конституционный Суд. Я хотел бы напомнить, что

 левые  и  правые  (крайние  левые и крайние правые) как правило,

 сходятся. И поэтому инициаторами срыва сегодняшнего заседания по

 решению  этого вопроса выступает опять, в очередной раз Вячеслав

 Черновол.  Таким  же  образом  в  прошлый  раз Владимир Марченко

 сорвал  проведение избрания Конституционного Суда с точки зрения

 Верховного Совета. И так далее.

      Поэтому  я  хотел  бы  сегодня  сказать всем, что мы должны

 сегодня, исходя из действующей Конституции -а Конституция должна

 быть   Основным   Законом   для  каждого  из  нас,  и  положения

 Конституции  предусматривают  избрания  части  судебного корпуса

 Верховного   Суда   именно   Верховным  Советом.  То,  что  есть

 расхождение в цифрах -  7 или 6 человек - это, на мой взгляд, не

 принципиально.

      Второе. Я хотел бы подчеркнуть на предпоследнее и последнее

 выступление  и Соболева, и Сироты, что можно, конечно, мечтать и

 надеяться  о  том,  что  в третьем чтении завтра пройдет Закон о

 Конституционном   Суде,  можно  надеяться,  что  послезавтра,  в

 субботу,  либо  в  воскресенье Президент найдет время и подпишет

 этот указ,  подпишет действие этого закона; можно надеяться, что

 кто-то  соберется на следующей неделе (бросит наших избирателей,

 перестав работать на округах) и вернется в этот зал для принятия

 решения  по  избранию  Конституционного  Суда...  Но  я хотел бы

 сказать  следующее:  так  могут  рассуждать  только  те, которые

 являются  мечтателями (я хоть и социалист, но я и не идеалист, и

 не   мечтатель   в  этом  отношении)  и  те,  которые  не  хотят

 встречаться  с  избирателями  и  которым  нечего, наверное, этим

 избирателям   говорить...   Поэтому  я  не  принимаю  -от  имени

 фракции - всех  возражений,  прозвучавших от предыдущей фракции.

 Это - политиканство,  на  наш взгляд, заключающееся и в том, что

 ряд депутатов отказывается от ликвидации своего совместительства

 и  сидят  на  двух  портфелях, занимают два стула, мотивируя это

 либо непринятием (одной частью) присяги, либо другими вопросами.

      Я   обращаюсь   к  тем  депутатам,  которые  голосовали  за

 Конституцию,  в  которой  зафиксировано  право и необходимость в

 кратчайшие     сроки     сконструировать     Верховный    Суд...

 Конституционный Суд.

      И  именно для них должно быть законом, что Конституцию надо

 выполнять  в первую очередь тем крикунам, которые с этой трибуны

 выступали  против  Конституции  и  против  того, чтобы на основе

 Конституции этот Конституционный суд  у  нас  был  сформирован.

      Я  бы  подчеркнул  следующее,  что сегодня действуют старый

 Закон  "О  Конституционном  Суде"  и  по-моему  никто его еще не

 отменил.  И только новое законодательство в развитии действующей

 Конституции по изменению конституционности того или иного закона

 и  когда он вступит в силу, тогда можно о нем говорить и об этом

 разговаривать.

      Я хотел бы еще подчеркнуть, чтобы у нас не было прецедентов

 в  Верховном  Совете  такие,  которые  случились  вот  сейчас  -

 необходимо  разарботать  процедуру  и  я  еще  раз  предлагаю  и

 комиссии  Шейко, нашей мандатной комиссиии, рассмотреть вопрос о

 введении  и  наведении  порядка  по  отношению  кт  ем депутатм,

 которые нарушают Регламент и котрые пытаються сорвать сессию.

      Чтоб  не было такого, что какой-либо клоун мог выскочить на

 эту  трибуну,  говорить,  что  угодно,  сколько угодно и никакие

 правовые акты не  могли бы  его  согнать с  этой  трибуны.

      Поэтому   я  обращаюсь  еще  раз  ко  всем  здравомысялящим

 депутатм,  чтобы  мы сегодня рассмотрели те кандидатуры, которые

 не  являются  и не "левые", и   не "правые".

      Я  хотел бы подчеркнуть, что если кто-то надеется, что сюда

 пройдет  в  качестве члена Конституционного Суда либо коммунист,

 либо  руховец,  либо социалист, либо УРП и кто угодно -пусть они

 на   это   не   надеются.  Мы  должны  говорить  о  том,  что  в

 Конституционном Суде должны в первую очередь быть профессионалы.

 А тот состав, который предложил наш Пердседатель, с точки зрения

 профессионализма,  их можно поддержать, потому что на наш взгляд

 они    отвечают    всем    требованиям   квалификации,   которые

 предкявляются  к  членам  Конституционного  Суда.

      Поэтому  я  предлагаю  не  снимать  этот  вопрос, перейти к

 обсуждению   или   к   заслушиванию   кандидатур   и  перейти  к

 голосованию.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Анісімов, будь ласка.

 

      АНІСІМОВ. 178,  Запорожье.

      Уважаемые    народные    депутаты,    уважаемый   Александр

 Александрович.  Неоднозначное  мнение  и  во фракции "Социально-

 рыночный  выбор".  Но  мы стоим на одной позиции, что торможение

 любого  процесса,  который  сегодня  выносится  на  рассмотрение

 сессии    Верховного    Совета,    это   торможение   наполнения

 практическими шагами самой Конституции.

      Сегодня  сного высказано эмоций, и яркий пример как всплеск

 плитических эмоций перечеркивает устремления про пропроведению

 практическими шагами и реальностью законов нашу Конституцию.

      Реальность  такова,  что  нам  нужны действия. Это действие

 надо выполнить  согласно  со  сложившейся  процедурой.

      Я  думаю,  что можно будет высказать по каждой кандидатуре,

 рассматривая  того  или другого претендента, задав ему вопросы и

 определится.

      Определение  должно  быть  здесь,  не  эмоциями  в зале, не

 подталкивая   ту  или  иную  группу  политическую  к  блокировке

 существующей нормы, а голосованием. И голосование определит.

      По  поводу  того,  правильно  или  неправильно мы принимаем

 решение,  не  приняв  в  третьем чтении Закон "О Конституционном

 Суде", избираем  в данном  случае  кандидатов.

      Я  думаю, здесь каждый выступающий и отстаивая определенный

 оттенок, может сказать и правильно, другая сторона может сказать

 и  неправильно.

      Но  я  хочу  всех  подвести к одной, будем говорить, норме.

 Ведь мы принятием и утверждением после голосования кандидатур на

 пост  Конституционного  Суда  не  вводим  в  действие  Закон  "О

 Конституционном  Суде".  Поэтому, как говорится, это две большие

 разницы.

      И  поэтому  одно  с  другим  связывать, я думаю, это просто

 потеря времени и блокирование принятия такого важного закона.

      Я  хочу  народным  депутатам  восстановить  в  памяти, этот

 процесс  идет на протяжении последних двух лет. И действительно,

 всплеск эмоциональный перетягивание политической окраски с одной

 стороны на другую, не привел нас на сегодняшний день до созадния

 такого нужного института, который бы стал мерилом и рассудил все

 возникающие  конфликты  не  только  в  этом  зале,  а  и в нашем

 обществе.

       Поэтому  я  предлагаю  народным депутатам сегодня все-таки

 поддержать предложение Председателя Верховного Совета, выдержать

 норму   рассмотрения   каждой  кандидатуры,  взять  бюллетени  и

 проголосовать.  И  голосованием определиться конкретно по каждой

 личности.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Я просив би не брати участь дальше у обговоренні. Я

 прошу,  ну,  є  записано  ще  4т чоловіка. Ми проголосували в 20

 хвилин.   Висловилися   пропозиції  від  фракції.  Я  прпошу  не

 наполягайте,  тому  що це ще означає, у нас 5 фракцій виступило,

 ще  8.  Це  буде  означати  ще 40 хвилин обговорення. Я прошу. Я

 відповім  на  ті  запитання,  які  до  мене  поставленні.  Треба

 підвести підсумки в обговоренні.

      Ви  записані  4  у  списку.  Я  знаю Регламент. Будь ласка,

 Симоненко говоріть. Говорить Симоненко, будь ласка.

 

      СИМОНЕНКО.    Спасибо.    Уважаемые    коллеги,   уважаемые

 радиослушатели.

      В  который  раз мы сталкиваемся с одной и той же проблемой,

 когда   блокируется   решение  принципиально  вопроса,  имеющего

 огромное значение.

      Первое.  Блокируется  выполнение решений статей Конституции

 148   и   следующих,  которые  определяют  выборы,  избрание.  А

 посылаются  на 153 статью, где регламентируется деятельность уже

 Конституционного Суда, а не избрание.

      Второе.  Все время те, которые агитируют за правовые нормы,

 посылаются  на проект закона, который еще не утвержден и требует

 безусловно разрешения.

      Третье.  Мне  кажется  принципиально опасно есть тенденция,

 что незначительная часть юристов, избранных народными депутатами

 Украины, оказывает давление при формировании 3 независимой ветви

 вчласти.

 

      ГОЛОВА.   Петро   Миколайович,  одну  секундочку.  Григорій

 Васильович,  ви ж його в свою віру не переконаєте. Ну, навіщо ви

 час   витрачаєте   і   не   даєте   дослухать   депутата.   І  в

 (............) так само, ви ж його теж не переробите. Отакий вже

 і   буде.  Мовчіть,  будь  ласка,  не  кричіть  з  місця.  Петро

 Миколайович продовжуйте.

 

      СИМОНЕНКО  П.  М. Я хотел бы сказать о том, что узурпировав

 положение  дел в одной из комиссии, они сегодня навязывают через

 проведение,    срыв    проектов    законодательных    актов   по

 Коституционному  Суду.  Это  же  сегодня будет иметь место и при

 рассмотрени  Закону  о  ради  юстыции. То есть, несовершенство и

 попытка  давлеть  еще на формирование или по позицию этой власти

 через кадры, очевидна.

      Второе.   Об   этом   постоянно  говорять  те,  которые  не

 собирались   и   не   будут  выполнять  законы.  Конституционное

 соглашение.  Мы   должны были тогда создать Конституционный Суд?

 Должны были создать. До сегодняшнего дня не создали.

      Третий  принципиальный  вопрос.  Вопрос  мне представляется

 заключается  в  следующем.  Почему  они  так  не  хотят  сегодня

 рассматривать  это?  То что правильно мой коллега Кияшко сказал,

 их   не  интерисует  профессиональный  уровень  этих  людей.  Их

 интерисует  возможность  влиять на процессы общественные у нас в

 Украине.  Поэтому,  мне  представляется,  что  мы  должны  очень

 серьезно  задуматься.  Судьи  проводять скезд без закона и будут

 избирать.  Но  вопрос то решается по-другому. Это ведь выступает

 та   группа,   которая   активно   поддержавла  все  предложения

 Президента   по   Конституции.   То  есть,  вначале  давайте  мы

 определимся кто здесь пройдетт или не пройдет, а в итоге буде 18

 членов  Конституционного Суда, представляющих президентску ветвь

 власти.

      Я  думаю,  что эта логика недалека от истины, и в итоге они

 подталкивают  сегодня,  чтобы  подчинить еще одну ветвь власти -

 судебную, в лице Конституционного Суда, полностью исполнительной

 власти.  Будет  вакханалия, произвол. И так сегодня мы уже имеем

 место  по  сути  дела  с попранием всех прав и норм тех, которые

 записаны  в  Конституции. Они просто растаптывают, унижают народ

 Украины.

      Я  бы призывал и всех остальных. Товарищи! Я думаю, следует

 поддержать  предложение, в спокойной обстановке выслушать людей,

 посоветоваться и проголосовать.

 

      ГОЛОВА.  Дякую,  будь  ласка. Репліка, 1 хвилина. Марченко,

 він записаний...

      (Ш у м  у  з а л і )

      Будь ласка. Тому що Конституція дозволяє.

 

      МАРЧЕНКО.  Уважаемые депутаты! Я не буду тратить минуту для

 ответа   на   выпад   депутат   Киянко,   потому  что  он  своем

 профессионализме  так  и  не подня от уровня слухов и ярлыков до

 норм  права, как того требует профессионализм депутат Верховного

 Совета.

      Я  хочу  сказать  и  вернуться к тому, что как депутат вряд

 хто-либо  больше  требовал  создание  Конституционного Суда, для

 выполнения и по Конституции предыдущей.

      И  логика у меня была, и докладывал поэтому вопросу, однако

 сегодня  хочу  обратить  внимание  всех, что Президент клялся на

 Конституции 78 года. По Конституции 78 года Президент подает для

 избрание определенное количество членов Конституционного Суда.

      Нынешний  Закон  и  нынешняя Конституция -требует, чтобы он

 утвердил  своим Указом, 6 человек, процедура не определена нами,

 это может быть  утверждение через чиновника.

      Поэтому  ключевой вопрос сегодня для того, чтобы легитивным

 был  Конституционный  Суд  должны  его избрать так же легитивный

 Президент и Верховный Совет.

      Ключевым  вопросом  и  верным  сегодня  нам  нужно  принять

 решение о переизбрании Президента и Верховного Совета, и тогда в

 соответствии с новой Конституцией будет правильно и точно избран

 Конституционный   Суд,   а   до   этого   мы   примем  Закон  "О

 Конституционном Суде".

 

      ГОЛОВА.   Дякую,   провели   обговорення.   Відповідно   до

 Регламенту,   я   повинен  підбити  підсумки  цієї  дискусію,  я

 зостережуюся  на  таких  нормативних  положення,  будьте уважні.

 Регламент.  Стаття 5. 2. 5. пункт 2. Пропозиції про персональний

 склад  Конституційного  Суду  України представляє Верховній Раді

 України - Голова Верховної Ради України.

      Пункт  2.  Статті  4. 2. 4. Погоджувальна Рада депутатських

 груп фракцій збирається на засідання за своєю ініціативою або за

 пропозицією  Голови  Вреховної Ради його заступників, Президії і

 сесії.   Обраного   Верховною  Радою  Головуючого  для  окремого

 засідання.

      Засідання  Погоджувальної  Ради проводяться лише відкрито і

 гласно,  погоджувальна  Рада  не  приймає рішень обов'язкових до

 виконання.

      Тому  я хочу сказати, двічі погоджувальна Рада навіть тричі

 розглядала   питання  про  Конституційний  Суд,  я  рахував  всі

 позиції погоджувальної Ради і вношу пропозиції ті, які я вважаю,

 достойні   і   відповідають   вимогам   Конституції   і  вимогам

 Регламенту.

      Т  тепер  відносно  змісту дискусії, яка тут відбулася. Всі

 хочуть,  щоб на основі закону і т. д. Я теж би хотів так. І якщо

 ви не упереджено ставитеся до тих процесів, що тут відбуваються,

 то  ви  повинні  визнати,  що  не  хто  інший,  як як, ініціював

 прискорення розгляду Закону "Про Конституційний Суд". Подивіться

 ще  документи  в  серпні місяці, які мною підписані, доручення і

 включення  цього  питання  якомога  скоріше,  навіть  на минулий

 тиждень, коли ще не готовий був цей проект до другого читання.

      Тому   ці   претензії  я  просто  відкидаю  як  надумані  і

 використані тільки з політичною метою.

      Дальше. Всі говорять про те, що от завтра ми приймемо закон

 у  третьому  читанні,  він буде опублікований, буде прийнятий. А

 якщо   не   буде   підписаний   Президентом?  А  якщо  час  буде

 використаний  той, що Президентом передбачений протягом, скажем,

 двох тижнів? Хто в нього може відняти це право?

      Ми записали там одну новацію, яка може йому не сподобатися,

 стосовно  його  права про призначення Конституційного Суду. Чому

 ми повинні прив'язувати себе до того закону, якого ще немає?

      А  Конституція  дає  право  сьогодні,  і Регламент дозволяє

 робити ю процедуру.

      Потім, ми не зважаєм на те, що частина Конституційного Суду

 призначається  з'їздом завтра без закону, Президентом без закону

 може бути це зроблено. Тому, я просив би відкинути ці аргументи.

      Крім  того,  Кабінет  Міністрів  сьогодні працює визначений

 терміном,  сформований,  майже  сформований  Кабінет  Міністрів.

 ЗАкону  про  Кабінет Міністрів немає. І це ні в кого не викликає

 заперечення,  і  чомусь всі наші поборники законодавства мовчать

 про те, що закону про Кабінет Міністрів немає.

      Тому,  я  просив  би: залиште при собі ці всі звинувачення.

 Дія  відбувається  в  суворій  відповідності  із  Регламентом, з

 Конституцією.  І  тому ми маємо всі підстави розглядати сьогодні

 це питання.

      Про   зняття   цього   питання   з  розгляду  я  ставив  на

 голосування.  Воно  одержало  82  голоси, не підтримано сесійним

 залом.

      Тому,  я  прошу  приступити  до подальшої процедури, надати

 слово  претендентам  на  посади  членів  Конституційного  Суду и

 шляхом таємного голосування кожен ввисловить своє міркування.

      Я  не  хочу  зараз розгортати, я можу назвати буквально всі

 нюанси чому так відбувається дискусія, але я хотів би так: кожен

 депутат має право зробити вибір самостійно і це його право ніхто

 не має позбавляти.

      Слово  надаєтьтся Євграфову Павлу Вікторовичу, запрошується

 на  трибуну. Прошу вас, він був уже тут, коротенько основні дані

 я  уже  називав  сьогодні.  44  року  народження, до речі, через

 місяць день народження в нього, кандидат юридичних наук, доцент,

 володіє  англійською  мовою  і  російською теж, будь ласка. Щось

 хочите  сказати,  Павло  Євграфовичу,  до  того  що  вже сказали

 раніше.  Ви, будь ласка, не зважайте на те, що тут дискусія така

 була - це все нормально, це парламент.

 

      ЄВГРАФОВ  П.  В.  Шановні  судді........,  шановні  народні

 депутати  України,  я вдячний своїй долі, що вона поставила мене

 на  цю  трибуну  перед  вами  і  виступити  перед вами і сказати

 декілька   слів   щодо   дуже  важливого  питання  у  державному

 будівництві нашої суверенної України.

      Декілька  слів  про себе. З двох років я і за станом на цей

 час  я  живу  в  Україні.  Моя батьківщина перша -це Полтавщина,

 друга  -Харківщина,  30  років  я  працював  і  навчався в місті

 Харкові,  і  в  91  році я в минулому році я про це казав, я був

 запрошений  керівництвом Кримської області на той час, до роботи

 в державно-правовому відділі Верховної Ради Кримської Автономної

 Республіки.

      З 94 року і по цей час я працюю в представництві Президента

 України  в  Автономній  Республіці Крим. І там я керую Юридичним

 відділом, або управлінням представництва.

      Предметом  моєї роботи сьогодні є підготовка висновків щодо

 відповідності   правових,  в тому  числі  законодавчих  і  інших

 юридичних  актів  Автономної  Республіки  Крим  до Конституції і

 законів  України, це і розгляд практичних питань щодо дотримання

 законодавства  України  на території Автономної Республіки Крим,

 це питання, які відносяться до захисту прав і законних інтересів

 громадян України, що проживають в Криму.

      17  років я працював в Харківському юридичному інституті. Я

 його  закінчив,  закінчив там аспірантуру, захистив кандидатську

 дисертацію,  потім  закінчив  докторантуру. І на сьогодні я дуже

 уважно   стежу   і  працюю  над  тими  юридичними  і  державними

 питаннями,  які  хвилюють народ України, які хвилюють і народних

 депутатів України.

      Щодо  формування  Конституційного  Суду,  то,  дійсно, я не

 берусь  зараз  тлумачити  положення Конституції, тому що на це у

 мене   немає   права.   Це   можуть  бути  чисто  наукові  якісь

 переконання. Це - компетенція виключно Конституційного Суду. Але

 завтра  мої  колеги  по  праву,  по  юридичній  професії  будуть

 формувати   свою,   третинного   складу   Конституційного  Суду.

      Звичайно,  користуючись  можливістю  і уважно вислухавши ту

 дискусію,  яка  пролунала в цьому залі, я внутрішньо і розумію і

 протиріччя,  яке  сьогодні  існує  в  законодавсті, але я маю на

 увазі  і  те,  що норми нашої Конституції України є норми прямої

 дії.

      І  взагалі на заключення я хотів би сказати, що я думаю, що

 ми  сьогодні  і юристи, і не фахівці, а просто громадяни України

 формуємо зовсім інше ставлення до Основного Закону держави -таке

 ставлення,  яке  досьогодні  мають народи в Західній Європі, яке

 існує в Сполучених Штатх Америки. І я думаю, що такі відношення,

 таке  формування  до  Конституції нашої держави повинно початися

 невідкладно, починаючи  сьогодні.

 

      ГОЛОВА.   Спасибі.   Запитання   до   Павла............  є?

 Запишіться,  будь  ласка,  хто  хотів  би  задать запитання. Але

 просив  би  бути  лаконічними, виключно лаконічними. Опоблікуйте

 список.   Єльяшкевич,   будь   ласка.  10  хвилин  витсачить  на

 запитання? Вистачить.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ,  Херсон,  депутатская  группа  "Реформы".

      Уважаемый  претендент,  вы  сейчас лишний раз подчеркнули о

 том,  что  нормы Конституции -это нормы прямого действия. Как же

 вы  тогда  относитесь  к  процедуре,  которая  не  соответствует

 Конституции,  в  частности  к  статье 88, где четко выписаны все

 полномочия   Председателя   Верховного   Совета  и  Председатель

 Верховного  Совета не имеет права в единоличном порядке выносить

 кандидатуры.  То  есть,  само  израния  судьи  в  случае  вашего

 избрания, например, поставит вас в совершенно неравное состояние

 с  другими  судьями.

      Каким  образом  вы  на это смотрите и ваша все-таки оценка,

 как   лучше   должно   было   происходитиь   и  законным  путем,

 соответствующим  Конституции,  избрания состава Конституционного

 Суда?

 

      ЄВГРАФОВ.  Уважемый  народный депутат, дело в том, что я не

 имею,  я  не знаю вот тех материалов и материалов проекта Закона

 "О  Конституционном  Суде",  который принят на сегодня во втором

 чтении.

      И,  конечно  же,  я  не могу точно говорить о той детальной

 процедуре,  которая  регламентирует  представление  кандидатов в

 Конституционный  Суд.

      Но  что  касается ...

           (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка,  не  заважайте,  говоріть.

       Микола  Іванович,  сядьте,  будь ласка, вам ніхто слова не

 давав.

 

      ЄВГРАФОВ.  До  мене  звернулись   ...........

 

      ГОЛОВА.  А  чому................ зауваження, а йому робите?

 Він же депутат, а цей просто зараз представник у кандидати!

           (Ш у м  у  з а л і)

      Він  продемоснтрував ще раз, що він поважає того, хто задає

 йому  запитання.

      Будь ласка,  говоріть.

           (Ш у м  у  з а л і)

       Чому  ви не  звертались  тоді?

      Говоріть,  говоріть, не  хвилюйтесь ,  будь ласка.

 

      ЄВГРАФОВ. До мене звернулись російською мовою, я відповідав

 російською мовою, тому що в нашій Конституції записано це право.

 Це є гарантія кожного громадянина України.

      І,   звичайно,  я,  продовжуючи  свою  відповідь  народному

 депутату,  я  хотел  бы  еще  раз  подчеркнуть,  что я сторонник

 строгого соблюдения норм Конституции. У меня другого пути нет.

 

      ГОЛОВА.  Павло  Євграфович, я додам вам ще 30 секунд, бо ви

 ці  норми,  мабуть, просто не встигли опанувати, ви Регламент не

 вивчали.

      А  тут  записано, що Голова Верховної Ради відповідно до 88

 Статті  організовує  підготовку  питань до розгляду на засіданні

 Верховної Ради України.

      А  далі  записано:

      "Голова   Верховної  Ради  України  здійснює  повноваження,

 передбачені  цією Конституцією, у порядку, встановленому Законом

 "Про  Регламент  Верховної Ради  України".

      У  нас  діє сьогодні Регламент Верховної Ради України, де я

 тільки  процитував,  що  я  зобов'язанний вносити кандидатури на

 розгляд. Все. будь ласка. Степенко.

 

      СТЕПЕНКО.  Павло  Борисович,  ви працювали на Полтавщині, я

 знаю  як за вас відзиваються юристи з Полтавщини. І взагалі люди

 полтавські  там  народ  мудрий на відміну від деяких демократів,

 які  єсть  у  Верховній  Раді. Тому я буду голосувать за вас і в

 мене  питань нема. В мене є до вас одне таке запитання. Як ви от

 розцінюєте  вихватки  оцих так називаємих демократів від народу,

 які  захвачують  трибуни і коли їм вигідно ідуть на порушення не

 тільки  Регламенту,  а любих законів, навіть етики, елементарних

 людських правил.

      Чи не кажеться вам, що якщо від цих людей буде кандидатура,

 то   вона   буде  також  вести  себе,  захищать  ці  інтереси  в

 Конституційному Суді?

      Дякую вам.

 

      ЄВГРАФОВ.  Я вважаю, що хто б не був призначенний Верховною

 Радою  до  Конституційного  Суду,  він  не  має  захищати  якісь

 політичні  переконання,  він  має  захищати  тільки  і  виключно

 інтереси  держави,  інтереси України, захищати те, що записано в

 якості повноваджень Конституційного Суду.

      І  я  не  буду  тут  давати оцінкув тим чи іншим політичним

 силам.  Я вважаю, я в цьому питанні я знаходжусь поза ними.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Сідайте,  будь  ласка. 5 хвилин у вас ще в

 запасі. Перерва  на півгодини.

                           ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

     

      ГОЛОВА.  Продовжується  засідання, я запрошую всіх до залу.

 Будь ласка.

      Я  просив  би кандивдатів у члени Конституційного Суду, які

 тут  присутні,  не  зважати  на  ті дискусії, які в нас тут є, і

 гарячі  вислови.  Вони  вас не стосуються. І ви знаєте, що це не

 відбиває  може  навіть і такого загального, загальної ситуації у

 Верховній  Раді.  Воно  десь  так  у нас, як у сім'ї, чим дитина

 хворіша,  так  її  жалієш  більше  і  шкода...  Так  що все воно

 нормально, не зважайте.

      Павло Борисович, будь ласка, на трибуну. У вас ще 5 хвилин.

 Павло Борисович, ідіть сюди.

      Судницин на місці. Він зараз задасть запитання.

      Будь ласка, Судницин задає запитання.

     

      СУДНИЦИН.    Судницын,    Запорожье,   депутатская   группа

 "Реформы".

      Уважаемый   Павел  Борисович!  У  меня  лично  к  вам,  как

 кандидату  в  Конституционный Суд, нет никаких претензий. Но вот

 давайте  представим  ситуацию.  Вы  будете  выбраны  в нашунение

 статьи  Конституции  88. И на перевое заседание Конституционного

 Суда группа депутатов, как это требует Конституция, в количестве

 45  человек направит вам запрос, в котором будет говориться, что

 Конституционный  Суд  выбран  с  грубым  нарушением  Конституции

 Украины.   И  будет  требовать,  чтобы  вы  признали,  что  весь

 Конституционный Суд будет признан нелегетивным.

      Скажите,  как  выбудете голосовать в этом случае? Признаэте

 ли вы, что суд признан не легитивным и нужно проводить процедуру

 в  соответствии  с  Конституцией  и  Законом  "О Конституционном

 Суде", как вы будете голосовать в этом случае.

     

      ЄВГРАФОВ.  Но,  я  еще раз повторю отвечая на ваш вопрос, я

 сторонник  законности, я сторонник соблюдения установленных норм

 права. И ни в коем случае, я не пойду в нарушение Конституции.

      Понимаете.   Я  не  могу  давать  сегодня  толкование  норм

 Конституции,  я  уже  сказал,  я  не  имею  на эту право, я могу

 высказать свои какие-то представления, или научные представления

 поэтому вопросу.

      Я понимаю ваш вопрос.

     

      ГОЛОВА. Шевченко.

     

      ШЕВЧЕНКО. Шановний Павло Борисовичу!

      Я хотів би уточнити запитання, яке ставили депутат Судніцин

 і   ще   раніше   Єльяшкевич.  Суть  ось  в  чому  ви  прекрасно

 орієнтуєтеся в чому характер суперечок в цьому залі.

      Я  не  хотів би, що справді, ви сприймали запитання, що вас

 змушують  коментувати  Конституцію,  але  ви  знаєте,  що те, що

 сьогодні  ми  вирішуємо, ми по-різному незалежно від того, як ми

 вирішемо  буде  трактуватися  і  в політичному, і як завгодно, і

 через душу тих коли буде когось обрано.

      Скажіть,  будь  ласка, як би вас особисто хотілося, щоб вас

 обирали  членом  цього  суду? Хотілося, що тоді коли у нас стане

 нормальний  Закон"Про  вибори Конституційного Суду" і щоб всі ці

 сумніви  відсіклися.  Чи  все-таки звадаючи на ситуацію, так, як

 пояснював,  Олександр Олександрович, сьогодні вас обрали Головою

 Суду.

     

      ЄВГРАФОВ.  Безумовно найкращий варіант, ідеальний варіант -

 це  коли були б всі законодавчі акти, і норми Конституції, котрі

 були б доповнені спеціальним Законом "Про Конституційни Суд".

      Я  з  вами  згоден  -це ідеальний варіант. І звичайно, якщо

 мені  випаде  таке  честь, така довіра, я саме за таким правилом

 хотів би.

      Але  я  хотів  би  звернути  увагу,  вашу увагу і на те, що

 перехідні положення, здається, пункт 6-ий, він приписує народним

 депутатам України сформувати свою третину складу Конституційного

 Суду протягом трьох місяців.

      І мене як громадянина України турбує питання, а якщо за цей

 термін не буде прийнятий Закон "Про Конституційний Суд".

      І  я як вчений, правознавець можу сказати і про те, що дуже

 і  дуже багато виникає на шляху уже сформованого Конституційного

 Суду організаційний і інших питань.

     

      ГОЛОВА. Дякую.

      Масенко. Він утримався від слова. Зараз Процев'ят.

     

      ПРОЦЕВ'ЯТ Т.І. Шановний претенденте!

     

      ГОЛОВА. Павло Борисович його звать.

     

      ПРОЦЕВ'ЯТ Т. І. Шановний претенденте, у мене до вас буде ще

 одне таке, можливо, не сприйміть це за некоректне, запитання. Чи

 не  вважаєте  ви,  що  сьогодні, виступаючи на трибуні Верховної

 Ради,  ми,  без  сумніву,  відносимось  до  вас з повагою, чи не

 вважаєте  ви  сьогодні,  що  ви  таким чином дискредитуєте себе,

 виступаючи сьогодні в ролі претендента, в першу чергу як правник

 високого класу?

      Адже  ви прекрасно розумієте, що сьогодні немає необхідного

 правового  поля,  легітимного в ліквідності до Конституції? І чи

 не вважаєте ви, що сьогодні пропозиція бути вам на цій трибуні з

 боку  Голови Верховної Ради є спробою з його боку дискредитувати

 вас як юриста.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу,  Павле  Борисовичу, не відповідати на це

 некоректне питання, бо уже досить було аргументів. І всі знають,

 що  повністю  ви  можете обирати сьогодні на законні основі, всі

 норми визначені Конституцією, Регламентом і іншими законодавчими

 документами.

      Дякую,  сідайте, будь ласка, сідайте, будь ласка. Ви хочите

 відповісти? Будь ласка, відповідайте.

 

      ЄВГРАФОВ.  Шановні народні депутати, я ще раз звертаю увагу

 і  не тільки вашу, а і ваших колег на те, що норми Конституції є

 нормами  прямої  дії,  якщо  ми з вами будемо ставитися до цього

 праила  інакше, то ми повинні визначити, що норми Конституції це

 не  є  норми  прямої  дії  і що вони повинні бути конкретезовани

 іншими  законодавчими і іншими нормативними актами. Наприклад, я

 можу   сьогодні  навести  дуже  багато  прикладів,  коли  видані

 нормативно-правові  акти  не в формі закону, а, скажімо, у формі

 постанов,  указів,  положень,  а  Конституція  приписує, що такі

 питання вирішуються виключно законами України, наприклад, стаття

 92 Конституції України.

     

      ГОЛОВА.  Ясно.  Дякую,  спасибі.  За  некоректне  запитання

 вибачайте,  тому  що  можуть  депутати  не всі юристи, може і не

 знають цього. Сідайте, будь ласка, на місце.

      Слово має Ємець Іван Григорович, прошу.

     

      ЄМЕЦЬ  І.  Г. Шановні народні депутати, мені з цієї трибуни

 приходилось виступати не перший раз і, може й не останній, важко

 сказати,  але  я  хотів  би  розпочати  свій  виступ  з того, що

 останнім  часом  мене  пов'язують  лише  з  Центральною виборчою

 комісією,  але я пройшов великий шлях юридичної роботи і я хотів

 би про цей фаховий юридичний шлях вам дещо розповісти.

      По-перше,  10  років,  біля  10  років я працював в органах

 прокуратури,   де   пройшов   шлях  від  слідчого  до  прокурора

 Залізничного району міста Києва.

      Понад  20 років я працював в Міністерстві юстиції. Розпочав

 працювати  з  начальника  відділу  правової  роботи  в народному

 господарстві,   який  займався  створенням  юридичної  служби  в

 міністерствах,  відомствах;  визначенням  їх  статусу, юридичних

 оцих  служб;  надання  методичної допомоги на період становлення

 цієї служби.

      Далі     займався     підготовкою     законодавчих    актів

 природоохоронних,  таких  як, скажімо: кодекс... Лісовий кодекс,

 законів  про  охорону  тваринного  світу, законодавство в галузі

 фінансів,   кредиту;   взагалі   те,  що  зветься  господарським

 законодавством.

      Я  брав  участь  безпосередньо в підготовці й виданні Звіту

 законів України -  це  вперше робота проводилась, і той перегляд

 цього   законодавства,   підготовка   нових   законів -  це  без

 перебільшення унікальний досвід для практичного працівника.

      Після  цього...  і  пройшов  шлях від начальника відділу до

 першого   застипнка   міністра   юстиції,   який   теж  займався

 координацією   і  розробкою  законопроектів,  що  подавались  до

 Верховної  Ради, до Кабінету Міністрів постанов відповідних і т.

 д.

      Тобто  величезний  досвід  роботи з законодавством дає мені

 право відповісти декому з тих, хто вважає (до речі, це у зв'язку

 з  певним................,  що  Ємець  є  фігура  одіозна і таке

 інше).  Я  б  сказав,  що  це  зовсім не так, що це є фахівець з

 великим  юридичним  стажем.  Більше  того,  я  входив  до складу

 редакційної  колегії до виданню "Юридичного довідника", який, до

 речі,   не   видавася   декілька  десятків  років  і  зараз  ним

 користуються.

      Брав участь у багатьох міжнарожних конференціях, зокрема: в

 сесії  Генеральної  Асамблеї  працював  3  місяці  в  Юридичному

 Комітеті, а також ще в семи міжнародних конференціях з юридичних

 питань.

      І  на останнє я хотів  би сказати, може, це викличе і менше

 запитань, відповісти на звинувачення деяких народних депутатів.

      Ну,  зокрема, я хотів би підкреслити і я цім буду гордитись

 і  горжусь,  що  Центральна  виборча комісія не стала заложницею

 жодної  політичної  сили,  жодної  політичної  партії, хоча були

 спроби,  я  вибачаююсь, згалтувати і поставити її на коліна, але

 ми на це  не піддалися.  Це  по-перше.

      По-друге. В   залі  виникали,  коли ми представляли обраних

 народних  депутатів,  виникали  інколи,  скажем, дискусії і таке

 інше.  Я  підкреслюю,  я  на  цьому  наголошую,  що  це  не були

 юридичного характеру дискусії, це  суто політичні дискусії, суто

 політичні.

      Працюючі  зараз  в  Центральній виборчій комісії, де у кого

 складається  таке враження, вся робота заключається в проведенні

 засідань  в  визнанні  повноважень і внесення до Верховної Ради.

 Ні,   шановні   народні   депутати,  це  і  проведення  багатьох

 семінарів,   це   проведення  прес-конференцій,  це  зустрічи  з

 дипломатичним  корпусом і таке інше.

      Вважаю,  що  нарікань  з  цього  боку  у  громадськості,  у

 Верховної  Ради  не  було  -оцим  би  я  і  хотів завершити всій

 короткий  виступ.

     

      ГОЛОВА.  Дякую,  Іване Григоровичу. Чи є запитання до Івана

 Григоровича? Будь ласка, запишіться на запитання. 10 хвилин, так

 і  Павлу  Борисовичу. Марковська, будь ласка.

     

      МАРКОВСЬКА.   Дякую.   Шановний  Іван  Григорович,  ви  вже

 декілька  відповіли на моє питання, але все-таки я хочу спитати.

 В нас багато в залі тут буває таких ситуацій коли чи-то з партії

 агресивні соціалісти, чи-то іншого напрямку люди роблять дебош в

 залі.  І сьогодні ми бачили як пан Чорновіл зробив тут дорожку і

 бігав, як-то, вибачаюсь, хвора людина.

      Тому  я хочу спитати все-таки яке це має бути відношення до

 таких людей з юридичної точки зори чи з медичної точки зору?

      Дякую.

     

      ЄМЕЦЬ.  Щодо  до  медичної  точки  зору,  то  я можу тільки

 сказати, які хвороби були в мене. Я переніс.............. і таке

 інше, це я скажу.

      А   давати оцінку   іншим,  вибачте,   я не.........

     

      ГОЛОВА.  Ніна  Петрівна,  вибачте,  ваше  запитанян не дуже

 коректне.

     

      ЄМЕЦЬ.  А  щодо  юридичної  точки  зору,  то  я  вважаю, що

 Верховна  Рада  обиралась,  і працює, і повинна працювати в суто

 законному  полі, тобто все повинно вирішуватись законним шляхом,

 шляхом,  скажімо, приведення якихось конкретних фактів порушення

 закону  і  розгляду  цих  питань,  а  не  просто  переходити  на

 політичні якісь, скажімо там, аспекти.

      Я мушу вам сказати, що у пана Чорновіла не завжди було таке

 відношення  до  мене.  Коли  вирішувались питання, інші питання,

 зокрема,  визнання  повноважень  Левка  Лук'яненка,  заборона  з

 відомовою  в  проведенні  референдуму, реєстрацією Руху, йому це

 дуже  подобалось.

      Якщо  сталось  так,  що  ми  дотримались  закону,  в одному

 випадку,  скажімо,  вирішеним не так, як хотілось комусь, то це вже

 справа  інша.  А  ле  я  ще  раз  кажу, що ми діяли суто в межах

 закону.

     

      ГОЛОВА.  Борзих.

     

      БОРЗИХ. Уважаемый Иван Григорьевич, я знаю вас уже 6 лет, и

 знаю  как очень грамотного и принципиального юриста. Безусловно,

 на  той должности, что вы были, всем, как говорится, не угодишь.

 И  я буду,  безусловно,  голосовать  за  вас.

      У меня такой вопрос к вам. Как вы относитесь, много здесь в

 нашем  зале  идет  баталий  по  поводу того, кто принял присягу,

 подписал ,  и не   принял,  ваше  отношение  к этому?

      И  второй  вопрос, Александр Александрович, к сам. Учитывая

 сегодняшнюю  такую  неоднозначную ситуацию по рассмотрению этого

 вопроса,  будете  ли  вы второй раз, если сегодня не получится у

 нас  по  организационным  причинам  рассматривать  этот  вопрос,

 выставлять эту  кандидатуру.

      Я бы  хотел   положительный  ответ   от  вас  услышать.

      Спасибо.

     

      ЄМЕЦЬ.  Я  вдячний  вам  за таке делікатне запитання, але я

 мушу  відповісти  таким  чином.  Що,  якщо мене, скажем, оберуть

 членом  Конституційного  Суду,  якщо  це  питання,  а  воно може

 виникнути,  у  когось  буде  така, скажем, потреба звернутись до

 Конституційного Суду, то я б утримався від зайвих коментарів.

      На   засіданні   Конституційного   Суду   я   визначусь   у

 відповідності  з законом і свою точку зору буду пропонувати тому

 Конституційному Суду, який буде створенний.

     

      ГОЛОВА. А я скажу на ваше запитання таке. У нас нема ніяких

 підстав  для  організаційного незабезпечення виборів сьогодні. А

 якщо  це  буде, до цього вдасться той чи інший депутат, чи група

 депутатів,   то  це  буде  просто  форма  зриву  конституційного

 процесу,  процесу  формування суду відповідно до Конституції. Це

 порушення Конституції, зневажання Конституції.

      І  хто  б що не говорив там, що закон, наміри ніби в законі

 не  відповідають  процедурі.  Між  іншим  та  процедура,  яку  я

 зачитав,   в   статті   7   варіанту  вона  повністю  відповідає

 сьогоднішній процедурі.

      Тому,   продовжуючи  відповідб  на  ваше  питання,  я  хочу

 сказати,  якщо  таке трапиться, я буду вноситит ці ж кандидатури

 на  розгляд Верховної Ради.

     

      ЄМЕЦЬ.   До   речі,   Олександре  Олександровичу,  якщо  ви

 помітили.   І   шановні   народні  депутати,  виступаючи  тут  з

 запереченнями  про  проведення  виборів  конститруційних  суддів

 Верховною  Радою  не  заперечують,  а  кажуть, що от завтра буде

 обрано на з'їзді суддів, а потім призначить і Президент. Тобто 2

 гілки  призначать  у  відсутності  закону,  з  їх  точки  зору у

 відсутності закону, а Верховній Раді -зась,  не можна.

     

      ГОЛОВА.   Будь  ласка,  закон  про  Конституційний  Суд  є.

 Юхимчук, будь ласка.

     

      ЮХИМЧУК. Дякую. Депутат Юхимчук, Жмеринський округ 50.

      Шановний  Іван Григорович, безперечно, що досвід і практика

 роботи  в юриспруденції ваша заслуговує на увагу і підтримку. До

 вас,   вірніше,   в  мене  невеличке  запитання  єсть.

      Скажімо,  буквально позавчора в засобах масової інформації,

 зокрема,  "Киевские  ведомости",  дали  онду  із  статей, яка не

 красить  редакцію  цієї  газети, в адрес нашого колеги Валентина

 Симоненка   стосовно  передвиборної  його  кампанії.

      Як  Голова  Центральної  виборчої  комісії,  скажіть,  будь

 ласка,  ваша  позиція  і  точки  зору  щодо таких "дияний" нашої

 преси, тому що це не єдина стаття?

      Сьогодні  дуже  часто  спекулюють засоби масової інформації

 тими  чи  іншими порушеннями Закону про вибори. Будь ласка, ваша

 позиція   і  позиція  Центральної  виборчої  комісії  щодо таких

 "дияний" органів засобів масової інформації.

     

      ЄМЕЦЬ.  Я  вам  вдячний  за  таке  запитання.  А  з великим

 задоволенням  на  нього  відповім.  Ви  знаєте, після того, коли

 Центральна виборча комісія прийняла рішення по  ................

 виборчому  окргу, деякі засоби масової інформації, насамперед це

 "Час","Незалежність",  "Вечірній  Київ" почали друкувати статті,

 які  збучують  це  питання, які не відповідають і своїх виборців

 інформують   зовсім   неправильно.   Йде   суть,   ми  весь  час

 утримувались від таких коментарів. Я вирішив направити головному

 редактору  панові  Шевченко,  він  десь  тут  був, газеті "Час",

 "Незалежності",  "Вечірньому  Києву"  свої листи. Звернувся, що:

 "Люди  добрі,  ви  коментуєте  не  зовсім  так,  як  воно є. Ось

 надрукуйте, будь ласка, цей лист наш і оцю постанову Центральної

 виборчої   комісії.   Хай   ваші   виборці,   ваші  читачі  самі

 про..........".  Ви думаєте хтось надрукував? Ні.

      Тому  я  вважаю,  що у нас, скажімо так, повинні бути якісь

 правові  норми,  які би можна було б застосовувати до того, коли

 інформація  недостовірна,  навпаки,  яка  ну,  зводить наклеп на

 людей  і  таке  інше.  І я думаю, що це повинно бути здійснено в

 цьому залі, такий  закон повинен виникнути в цьому залі.

     

      ГОЛОВА. Свято Василь Петрович.

     

      СВЯТО. Дякую, Олесандре Олександровичу.

      Василь Свято, 416 виборчий округ, Хмельниччина.

      Шановний  Іване Григоровичу! Шановні колеги депутати! Чи не

 здається  Вам, що те, що відбувається в залі, що нас намагаються

 в    черговий   раз   використати,   або   по-російські   кажучи

 "использовать"? З тою метою, щоб нашими руками створити враження

 того,  що  ми  нездатні  нічого  робити. Це була і Конституційна

 угода. Це була Конституція, не зможемо прийняти, прийняли. Тепер

 хочуть  показати,  що  не  зможемо Конституційного Суду, як дуже

 важливої  вітки  влади  нашої  з організувати. Дуже когось муляє

 Верховна  Рада,  а  саме  те,  що  хочуть і далі розтягають нашу

 Україну.

      Іване  Григоровичу,  шановні  колеги  депутати,  ми всі тут

 сидимо  тут в залі: ліві, праві, центристи, позафракційні, і всі

 пройшли  через  руки,  Івана Григоровича, невже та кількість, що

 понад   400   чоловік   тут   в   залі,  не  говорить  про  його

 безпристрасність  політичну, а говорить за дотримання законності

 ним. Дякую за увагу.

     

      ЄМЕЦЬ  І. Г. Я дуже вдячний за характеристику, я вважаю, що

 всі  депутати,  які  в  цьому  залі  є  пройшли через Центральну

 виборчу  комісію,  в  тому  числі  і я, як Головуючий був на цих

 засіданнях.

      Використати чи не використати, я з вами абсолютно згоден.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, Пронюк.

     

      ПРОНЮК Є. 205.Українська Республіканська партія.

      У мене до Вас, пане Ємець,  є таке запитання.

      Я розумію, що Вам довелося працювати в Центральній виборчій

 комісії  у  складних  умовах,  в  умовах  перехідного періоду, в

 умовах  коли  у  нас створюються партії, і все це не просто. Але

 разом  з  тим,  я  добре,  брав  безпосередньо участь в розгляді

 багатьох справ, які ви вели в окремих випадках, я був захоплений

 тим,  що  вам  вдавалося  їх розв'язувати, але разом з тим я мав

 можливість   у   двох   випадках   принаймні  переконатися,  про

 недостатню  об'єктивність  з  вашого боку. Це і вибори народного

 депутата Ольги Колінько, і про реєстрацію в свій час кандидата в

 народні депутата Яковини.

      Я  хотів  би  вас  спитати,  скажіть,  будь  ласка,  судові

 розгляди,  були скарги у судовому порядку на рішенні Центральної

 виборчої комісії? І які результати цих розглядів?

     

      ЄМЕЦЬ  І.  Г.  Були,  я  почну з останнього. Спасибі вам за

 запитання.

      Були.  Всі  ті  скарги, які надсилались до Верховного Суду,

 розглядались  і  відхилялись.  Щоб ви розуміли, що, скажімо, той

 процес, який відбувається зараз, йде ще судовий процес по справі

 Левандівського  округу,  це  зовсім  не  ті  скарги,  які раніше

 розглядалися.

      Справа  в  тому,  що  в законі єдиний випадок, коли рішення

 Центральної виборчої комісії оскаржується до Верховного Суду -це

 саме  випадок  визнання виборів недійсними на якомусь окрузі. Це

 єдиний випадок.

      Інші   справи,   які   надсилались,   у  відмові,  скажімо,

 зареєструвати  кандидатом, народним депутатом, коли ми визнавали

 вибори  такими,  що  не відбулися, вони не підлягають розгляду у

 Верховному Суді.

      Тому  це  унікальний,  єдиний  випадок  такий.  І він зараз

 розглядається у Верховному Суді.

     

      ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

      Стосовно  кандидатури Івана Ємця і висунення його на посаду

 вам  розповсюдили,  я не знаю хто це, по-перше, дозволяв, а, по-

 друге,  це  зроблено, звернення до українських націоналістів. Де

 ставиться два аргументи, що нібито він включений до складу, "це

 пропозиція  Мороза, є формою його віддяки за послуги Ємця самому

 Морозу",  а  саме,  при  виборах  мене,  нібито, Іван Григорович

 провів мене кандидатом чи депутатом в Верховну Раду.

      І  тут  є  аргументація  недолуга, як все те, що робиться з

 цього  приводу.  Це  питання  розглядалося  Центральною виборчою

 комісією. Шевченко тут, мій конкурент, ходить інколи, і сьогодні

 я  його  вже  тут бачив. Все це відкинуто, як, справді, недолуга

 спроба   компроментації   мене.  Навпаки,  спроби  з  його  боку

 фальсифікувати   вибори   і   порушувати  закон  були,  і  заяви

 відповідні  там були, і розглядалося це відповідним чином, але в

 тому  немає  потреби,  я  просто не хочу його зачіпати, хай собі

 чоловік  живе.  А  якимось чином звертатися до Івана Григоровича

 мені  не було ніякої потреби, і тому я посилаюся тут на виступи,

 на  висновки  тих  юридичних  кіл,  які  пропонували  ту чи іншу

 кандидатуру, будь ласка.

      Будь  ласка,  Костицький Михайло Васильович запрошується до

 слова.

     

      КОСТИЦЬКИЙ  М.  В.  Шановний голове, шановні колеги народні

 депутати,  я  хотів  подякувати за висунення мене в кандидати до

 членів  Конституційного  Суду  і хоча в процесі двох з половиною

 років  роботи  ми вже встигли з вами познайомитися, однак вважаю

 за необхідне деякі дані чи деякі моменти ще доповнити.

      Я  юрист із 25-річним стажем. Більше як 20 років я викладаю

 у  вищий  школі. Протягом цього часу мені тричі прийшлося міняти

 профіль  досліджень  у  науці.  І  можу  сказати, що мої наукові

 дослідження  на  рівні  кандидатської  дисертації, докторської і

 зараз  завжди  були  пов'язані  з  практикою. Коли я досліджував

 профілактику  правопорушень,  я  проводив  в  70-х  роках аналіз

 безпосередньо,  анкетуючи,  опитуючи тих чи інших професіоналів,

 самих   правопорушників.   Для  того,  щоб  написати  докторську

 дисертацію я 15 років працював як експерт паралельно із науковою

 роботою,  викладацькою.  І  якщо взяти зсумувати той час, який я

 провів у суді, на слідстві, то напевне разом це буде десь більше

 двох років.

      Працював  я  також  із  людьми,  які  находяться  в  місцях

 позбавлення  волі.  І там я проводив дослідження і  в результаті

 15-річного  такого  досвіду  роботи  я  був  одним  з  тих,  хто

 запровадив  новий  вид  експертизи - психологічної  експертизи в

 практику судових правоохоронних органів України.

      На  останньому  етапі  я  почав працювати як вчений у сфері

 філософії  права  і історії політико-правових доктрин. І зараз я

 тут,  разом з  вами проходжу теж певний досвід практичний, який,

 очевидно,  так  чи  інакше  синтезується  і  виливається у якісь

 наукові праці.

      Я розумію, що для кожного юриста України, напевно, найвищим

 визнанням  і бажанням було би працювати у цьому найвищому органі

 для юристів  -  у Конституційному Суді. Звичайно, я теж хотів би

 працювати у цьому суді.

      Про   те,  чи  достатні  показники,  які  ставляться  перед

 кандидатом до членів Конституційного Суду згідно до Конституції,

 Закону,  який  ще  ми  не  закінчили  про Конституційний Суд, ви

 визначитеся при голосуванні.

      Попри  те  хотів  би  сказати ще один момент. Незалежно від

 результатів, напевне, і для мене, і для кожного з претендентів є

 зберегти  лице  вченого,  політика, парламентарія, незалежно від

 результатів  того,  як ви будете вирішувати. Тобто бажання стати

 членом  Конституційного  Суду  не може бути вище від того... від

 тих  вимог,  які  ставляться  до  професійного  юриста  в  плані

 етичному, моральному.

      В  процесі  роботи  тут,  з  вами,  я  працював в Комісії з

 правової  політики,  був  2  роки головою підкомісії, був членом

 також  Конституційної комісії, я думаю, що ви... ті, хто з ким я

 контактував,  можете  зробити  висновок,  що  я  більше схильний

 працювати  в  комісії. Я вважвю, що саме парламенська робота там

 має бути зконцентрована.

      Я  рідко  виступаю в цьому залі і вважюї, що основні дебати

 повинні проходити саме в  комісіях, що я і  робив.

      Напевно колеги по комісії підтвердять, що у своїх виступах,

 позиціях  комісії  я займав досить чітку конкретну і категоричну

 позицію як юрист.

      Можливо  в  цьому  залі  в нас трошки більше емоцій, ніж би

 хотілося і думаю, що професійнийм юристам -не тільки мені, але і

 моїм  колегам  -професорам  і  просто юритсам професійним, ну, є

 певні   проблеми.  Однак,  ця  робота,  яка  передбачається  для

 Конституційного  Суду,  на  мій  погляд,  є  надзвичайна тяжка і

 складна робота. Це -перший суд в Україні Конституційний, це суд,

 який  буде  закладати  основи  тлумачення  Конституції,  законів

 України,   звзначати   конституційність   чи   неконститційність

 нормативних  актів  і  реагувати  на  порушення  прав  і  свобод

 громадян.

      І  тому,  поряд  з  тим,  що це дуже висока, відповідальна,

 почесна  посада, я теж би хотів звернути вашу увагу на те, що це

 і тяжка  рутинна робота і саме такою я бачу  цю працю.

     

      ГОЛОВА.  Дякую, Михайле Васильовичу. Запитання є до Михайла

 Васильовича?   Запишіться.   10   хвилин.   Список  опоблікуйте.

 Вітренко, будь ласка.

     

      ВІТРЕНКО.   Передайте,   будь   ласка,   слово   Володимиру

 Романовичу Марченко.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка.

     

      МАРЧЕНКО.  Голова  Верховної  Ради  засвідчив  ваш  високий

 професіоналізм. Тому я хочу до вас звернутись з таким запитанням

 і почути від вас чутку або відповідь.

      Ви  добре  знаєте,  що  1  грудня  1991 року Всеукраїнським

 референдумом   було   підтверджено   Декларацію   про  державний

 суверенітет,  яка  є  основою  для  нової Конституції. Тобто, її

 принципи повинні стати основою нової Конституції.

      Ви   також  як  фахівець  знаєте,  що  нормою  Закону  "Про

 Всеукраїнський  референдум"  для  того, щоб змінити основи нової

 Конституції, повинно було виконати слідуючу п роцедуру: внести в

 зал  нові  принципи,  набрати  дві  третини  голосів для відміни

 Декларації,   винести   на   Референдум,   і  тільки  тоді  нову

 Конституцію  можна  було  приймати  на  нових  принципах.

      Цьго не було зроблено. Тому до вас запитання від мене. Чи є

 ця  Конституція,  яка  п  рийнята  з  порушенням  Декларації про

 державний  суверенітет,  легітивною?

      Будь ласка.

     

      КОСТИЦЬКИЙ.  Дякую.

      Шановний   Володимире   Романовичу!   В  процесі  роботи  в

 Конституційній  Комісії  ми  з вами мали на цю тему неодноразові

 дискусії.

      Якщо пригадуєте, я теж схильний був підтримати вашу позицію

 в  частині,  що  в  преамбулі  нинішньої української Конституції

 можна  було вказати, що виходячи  з Декларації 1990 року.

      Я  вважаю,  ну,  ви  пригадуєте,  я  доповідав в цій залі в

 першому  читанні  Закон  "Про  нормативні  акти",  по  рангу, по

 юридидичній  класифікації  Декларація  відноситься  до політико-

 правових  нормативних  актів.  І, напевно, що цей документ, який

 містить  більше  принципи,  аніж  норми,  на  мій  погляд вони є

 трансформовані  в Конституцію і  навіть  в Акт  незалежності.

      тому  висновок:  на  мій  погляд,  Декларація  в основному,

 основні положення враховані  як  політико-правового  документу.

      Ставити  Декларацію  як  чисто  нормативний  акт  і  на цій

 підставі  діяти  так,  як  ви  кажете,  на мій погляд, не зовсім

 відповідає  правилам  і  не тільки юридичній практиці і техніці,

 але  і  Конституції,  яка  була  і Конституції чинній.

     

      ГОЛОВА.  Мовчан.

     

      МОВЧАН.  Шановний  Михайло  Васильович, знаючи, що ви понад

 усе  цінуєте  фаховий  рівень.  Я  хотів  би вас запитати, що ви

 вважаєте  за  необхідне  в  першочергових заходах при проведенні

 правової судової реформи?

     

      КОСТИЦЬКИЙ.  Дякую.  Ви  знаєте, ну, можливо не всі знають,

 Указом  Президента  України  створена  спеуціальна  комісія, яка

 називається  Комісія  по  судовоправовій  реформі.  Туда увійшли

 представники  від  правової  науки  і  також  є представники від

 виконавчої  влади  і  депутатського корпусу. Я там є представник

 від Академії правових наук як член цієї Академії. І зараз робота

 призупинена, але призупинена вона тому, що не було Конституції і

 власне  основні  зусилля  і Парламенту і напевно всієї юридичної

 громадскості були сконцентровані на прийнятті Конституції.

      Вважаю,  що  ця  комісія  відновить свою роботу і поскільки

 вона праціює на громадських засадах, то незалежно від того, де я

 буду  чи  в  Парламенті,  чи,  якщо  буде  така висока довіра, у

 Конституційному Суді, я зможу  продовжити роботу там.

      Тепер  по  самому  напрямку  роботи  і що буде робитися, що

 повинно  робитися. Є складенний план, який, до речі, підтриманий

 Академією  правових наук, кодифікацією нормативних актів України

 і  прийняття  першочергових  нормативних  актів  в  першу  чергу

 кодексів. Тобто є схема, є напрямки і є певно зроблена попередня

 робота. Я думаю, що власне ці наробки, а також ті наробки, які є

 по    плану   законодавчої   діяльності   вироблені   інститутом

 законодавства  Верховної  Ради, вони, думаю, будуть погодженні і

 цей  процес буде іти нормально. Тобто у відповідності з наукою і

 Конституцією.

     

      ГОЛОВА.  Дякую. Пронюк.

     

      ПРОНЮК.. Прошу слово передати пану Муляві.

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

     

      МУЛЯВА В. С. Володимир Мулява, 197 виборчий округ.

      Михайло Васильовичу, я хотів вас запитати ось таке. У вашій

 біографії  чимало  і  практичної  роботи, починаючи з робітника-

 будівельника, лаборанта до консультанта по судової роботи.

      Але  ви  основу увагу звернули на вашу роботу наукову. І це

 для  мене  зрозуміло.  І  в  мене виникло таке питання. Яка тема

 вашої  докторської  дисертації?  І скільки у вас наукових робіт,

 яке їх  основне спрямування.

     

      КОСТИЦЬКИЙ.   Тема   в   мене,   як  для  науки  це  досить

 нейтральна,  -це  використання спеціальних психологічних знань в

 кримінальному  процесі.  Я  вже говорив про те, що робота носить

 практичний характер. 15 років я працював, як екперт. Тобто не як

 науковець,  а  як  експерт, який сидить в суді, в пркуратурі, на

 слідстві   і   проводить   певні   дослідження,  як  спеціаліст-

 консультант  і  експерт.  Тобто,  ну,  активний учасник судового

 процесу цивільних, кримінальних справ.

      Наукових  праць  у  мене  більше  сотні,  там і підручники,

 посібники, і голографії те все, що  є у нормального вченого.

     

      ГОЛОВА.  Дякую.  З переліком цих матеріалів, якщо є потреба

 комусь, можна .......... , в мене вони є.

      Кочерга.

     

      ОХРИМЕНКО.

      Александр   Александрович,   я   случайно  начал  кнопочку,

 Охрименкко разрешите.

      Уважаемый  Мыхаил  Васильевич,  я  не хотел бы задавать вам

 такой вопрос, но к этому побуждают меня оппоненты. И так вопрос.

 А    как    вы   расцениваете   сегодняшние........   Чорновила,

 направленные    на   блокиврование   в   общем-то   формирования

 Конституционного  Суда,  и на вашу точку зрения, легитимен ли он

 будет  этот Конституционный Суд? Если нет, с вашей точки зрения,

 то  вы  в  общем-то  давали  согласие  на представление? Как вот

 здесь...

     

      КОСТИЦЬКИЙ.  Спасибі. Ви знаєте, я тут все-таки юрист був і

 ним    залишаюся.    На    жаль,   політи   таким   став,.......

 пощастило..........

      Є   таке  правило  для  юристів,  яке  записано  в  канонах

 Римського  права:  "Ніхто  не  може бути суддею в своїй справі".

 Сьогодні  я стою перед вами, як наречена на виданні. І очевидно,

 що  в  мене  є своя позиція щодо цього, процедури, як це повинно

 бути,  як  є  чи  відповідає,  чі не відповідає. І я думаю, що я

 посилався  на  комісію  і  тут я займаю чітку позиція, як юрист,

 завжди.  Сьогодні  я  в  особливому статусі і з посиланням на це

 Римське право, я утримаюсь від...

     

      ГОЛОВА. Кризський.

     

      КРИЗСЬКИЙ. Спасибо, Александр Александрович!

      Уважаемый Александр Александрович, я поддерживаю выдвижение

 Костицкого  Михаила  Васильевича  -это  взвешеный политик, и как

 юрист,  как  специалист,  доктор  юридических  наук,  профессор,

 академик. Но по совести если сказать, чисто по человечески жалко

 отдавать такие колоритные фигуры, в Конституционный Суд. Лично я

 буду  голосовать за Михаила Васильевича, однако у меня вопрос ни

 к  нему, а к вам Александр Александрович, мне не совсем понятно,

 почему  в списки претендента нет такой кандидатуры от Верховного

 Совета, как Мусияка Виктор Лаврентьевич?

     

      ГОЛОВА. Я коротко поясню.

      Справа  в  тому, що вносилися кілька кандидатур. Я пояснив,

 як  виникла  вакансія  одна  і  Михайло  Васильович був названий

 раніше,   я   повністю   підтримую  вашу  позицію  щодо  Віктора

 Лавренійовича  Мусіяки, який має всі підстави фахові, для того,.

 щоб  бути  обраним  членом  Конституційного  Суду,  якого я щиро

 поважаю,  але  можна 6, якби можна було 16 -Мусіяка безперечно в

 цьому числі вже був би, так що тут проблем не існує. Ратушний.

     

      РАТУШНИЙ. Шановний пане претендент!

      Я  також відзначаю ваш фаховий рівень доволі високий із цим

 погоджується  напевно  більшість,  тут  присутніх депутатів, але

 питання  таке.  Конституційний  Суд  в історії нашої держави, як

 багато чого є вперше.

      Досвід  показу  і  практика  показує,  що  протистояння між

 законодавчою  і  виконавчою  владою  буде  якось  переноситися і

 проектуватися цей орган Конституційний на судову владу.

      Досвід  сусідніх  держав показує доволі плачевний результат

 такого  протистояння, як це реалізовувалося через Конституційний

 Суд.

      Як  ви,  як  громадянин,  як майбутній член Конституційного

 Суду  думаєте  в  який  спосіб, чим можна забезпечити те, щоб це

 протистояння,  яке  є і в суспільстві, і відповідно між органами

 законодавчої  і  виконавчої  влади, щоб воно не привело до таких

 наслідків, як це ставалося в сусідів.

     

      КОСТИЦЬКИЙ. Дякую.

      Шановний   пане   Ратушний,   я   прийшов  в  парламент  як

 позапартійний депутат, ні в якій партії я і зараз не є. І давало

 можливість мені займати позицію тут у парламенті в комісії таку,

 яка відповідає все-таки закону і Конституції.

      Я  вважаю, що той принцип (ще пошлюся на древніх), про який

 тут  згадував  і мій колега, і Голова комісії Стретович, якщо не

 знаєш, як робити, дій по закону. Це теж римська формула.

      Конституційний суд повинен бути вищим, тобто абстрагуватися

 від  політичних  позицій, від того навіть, звідки він прийшов, а

 він  повинен  діяти  по  закону,  в  першу чергу по Конституції,

 очевидно, це є мірка, вищий мерт, стандарт при вирішенні питань,

 які будуть розглядатися в суді.

     

      ГОЛОВА. Михайло Васильовичу, спасибі, сідайте.

     

      КОСТИЦЬКИЙ. Дякую вам.

     

      ГОЛОВА.  Я просив би депутатів все-таки тихіше вести себе в

 залі , окремих депутатів. Будь ласка.

 Розглядається  кандидатура  Мироненка  Олександра  Миколайовича,

 який був вам представлений, відповідав на запитання, не викликав

 жодного заперечення. Це один із маститих учених-юристів. Але він

 зараз  хваорий.  І  тому  я  просив  би зважити на цю обставину,

 оскільки  раніше  щодо його кандидатури не було ні в кого ніяких

 заперечень, я просив би підтримати цю кандидатуру для внесення в

 бюлетень.

      Розенко Віталій Іванович, прошу.

      Я  ще  раз  прошу  депутатів:  не  галасуйте так в залі, ви

 заважаєте своїм сусідам.

      Будь ласка, Віталій Іванович.

     

      РОЗЕНКО  В.  І. Шановний Олександре Олександровичу, шановні

 народні  депутати,  не  дивлячись на ваші попередження і поради,

 Олександре  Олександровичу,  не  реагувати на ситуацію в залі. Я

 просто як нормальна людина щира хочу вам сказати, що як кандидат

 з  більше  як річним стажем на посаду члена Конституційного Суду

 відсилаю  деяку  провину  перед  Верховною  Радою, будучи нібито

 свого  роду подразником, який певний дискомфорт створює тут, але

 думаю,  що  мене  в  деякій мірі вибачає та обставина, що кожний

 депутат,  який  не  сприймає  мене зможе поголосувати проти. Я в

 кінці кінців, як Колінько казав, не доляр і навіть не дойчмарка,

 щоб бути милим всім без вийнятку.

      Ну,  стосовно біографії, я думаю, що може нема необхідності

 детально  про  себе розповідати. Народився я в Україні і відійду

 тут.   Дитячі   і  юнацькі  роки  провив  на  благодатній  землі

 Тернопільщині,  Львівщині,  відстудєював там, почав працювати, а

 потім багато років працює на рідній київській землі, на Київщині

 і в місті Кієві.

      Останні два з лишнім роки працюю представником Міністерства

 внутрішніх  справ України в ранзі першого секретаря посольства в

 республіці Польщі. Окрім своїх прямих функціональних обов'язків:

 сприяти  вирішенню  конкретних  питань  боротьби з організованою

 міжнародною злочинністю, я звичайно цікавлюся ходом, технологією

 конституційних процесів, які відбуваються в республіці Польщі, і

 скажу  відверто,  що  мені імпонує динамізм законодавчих органів

 влади  Польщі,  з  яким  вони  працюють  над  створенням нового,

 зокрема,  державно-правового  поля,  державно-правової системи в

 Польщі.

      От перед початком засідання Верховної Ради до мене підійшли

 два,   фактично   три  депутати  і  також  запитали  мене,  ніби

 підказавши  тему  маленького коментаря, як я відношуся до фігури

 члена  Конституційного Суду і чи маю якісь підстави (об'єктивні,

 суб'єктивні) для того, щоб бути на цій трибуні сьогодні.

      Ну,  якщо  відверто  сказати,  я  вважаю, що це надзвичайно

 велика честь  -  я навіть  не  можу  порівняти, знайти ще якийсь

 випадок,  у  якому  була  б  виявлена  така  честь, хоча би бути

 кандидатом в члени Конституційного Суду!..

      І  я так думаю, що цю людину щось повинно відрізняти -  ну,

 те,  що відрізняє майстра навіть від доброго ремісника. І думаю,

 що це досить складна дефініція для конкретного визначення: що це

 таке.  Але  її  треба  шукати, очевидно, в сферах вищих людських

 цінностей.  Я  думаю, що для такої людини не повинно бути пустим

 звуком  поняття  "держава", "обов'язок перед державою", "народ",

 "громадянин",  що  ці  поняття  не  повинні затухати, злетівши з

 кінчика  язика.  Тобто  я  думаю,  що  член Конституційного Суду

 повинен бути громадянином своєї держави.

      Я вважаю, що кожен член Конституційного Суду повинен якщо і

 не   енциклопедичними   знаннями   володіти,   то   глибокими  й

 грунтовними  в основних галузях права, знати історію; соціальні,

 політичні й культурні мотивації початкування розвитку й занепаду

 правових  систем,  починаючи  від  древніх  систем права, десяти

 заповідей Іісуса, і кінчаючи нинішнім поняттям "права" як галузі

 науки, яке ми називаєм юриспруденцією, чи правознавством.

      І  думаю,  що  цього  явно  недостатньо.  Сума  знань,  яку

 всередині носить  людина - вона може бути достатньою для якихось

 забав  на телевізійних програмах, які ми часто бачимо. Ця людина

 має мати творче мислення, щоб свої знання використати на користь

 державі,   на   користь   створення   демократичних   засад   її

 функціонування.

      Мені  здається,  що член Конституційного Суду повинен бути,

 ну,  випробуваним  життям,  повинен  пізнати життєву прозу не по

 книжках,  а  на собі, на власному житті, на власній біографії. І

 він  повинен  вміти сказати, керуючись тільки правдою і законом,

 сказати  якщо  це треба, сказати "ні", підписати своє рішення не

 тримтячою,  твердою  рукою. І  думаю, що я б наприклад, особисто

 служив  би  державі  в  Конституційному  Суді під одним виключно

 гаслом: життя Батьківщині, честь нікому.

      Так   би  я хотів   відповісти  на запитання .....

     

      ГОЛОВА.  Дякую. Дякую. Запитання є до Віктора Івановича ще?

 Запишіться,  будь ласка. Опоблікуйте список, 10 хвилин. Степанов

 Петро Степанович.

     

      СТЕПАНОВ.  Все-таки задам один вопрос такой простой. Какими

 первоочередными задачами Конституционного Суда вы считаете?

     

      РОЗЕНКО.  Ну,  я  наверное...  мабуть полишу, скажімо, такі

 технологічні   питання,  як  створення  інфраструктури,  кадрове

 забезпечення,    матеріально-технічне   -це   величезна   галузь

 започаткування  якоїсь інституції, якоїсь організації державної.

 Но  мені  б здавалось, що саме головне було б, і я впевпевнений,

 незалежно  від  того чи я буду обраний, чи хтось інший, бо мають

 обрані  бути  все-такі  кращі  люди, щоб не було, скажімо, трьох

 команд:  одна  команда  з  вулиці  Банківської,  друга команда з

 вулиці  Грушевського,  а  третя  з вулиці Пилипа Орлика. Тому що

 уожен  юрист  розуміє,  що  будь-яка  норма права, вона є тільки

 якоюсь  маленькою  функціональною  частинкою  загальної  системи

 права,  яка  взаємопов'язана  в правовому полі і тільки так може

 функціонувати.

      Я  думаю,  що  перша  функція членів Конституційного Суду -

 створити  єдиний  мобільний  високопрофесійний колектив, який би

 служив  державі  на  основі  правди  і права.

      А  потім, очевидно, життя буде підказувати теми для роботи,

 судячи  з  проекту  навіть  Закону "Про Конституційний Суд". Цих

 тем,  цих  проблем  буде  немало.  І,  очевидно, тоді прийдеться

 визначати пріоритети і приступати до їх розгляду і вирішення.

     

      ГОЛОВА.  Юрковський.

     

      ЮРКОВСЬКИЙ.    Уважаемый    Михаил   Васильевич!   Скажите,

 пожалуйста, какими качествами, по вашему мнению, должен обладать

 судья  Конституционного Суда? Это первый  вопрос.

      И   второй   вопрос.  Какими  принципами  вы  бы  применяли

 Конституцию   Украины  при  решении  вопросов  в  вашей  будущей

 деятельности  в качестве  судьи   Конституционного  Суда?

     

      РОЗЕНКО.  Спасибі.

      Я  відповів,  фактично,  на  перше питання. І окреслити всю

 палітру   вимог  до  члена  Конституційного  Суду  складно.  Але

 повторюю,  я так вважаю, що це повинен бути надзвичайно високого

 класу  фахівець,  випробуваний  життям,  людина,  яка  має  свою

 позицію  і  може  втриатись, встояти від будь-якого тиску, будь-

 якого  впливу   при  виконанні  своїх  службових  обов'язків.

      Щодо   принципів   підходу  до  вирішення  питань.  Дійсно,

 Конституція   -це   база,  це  головний  несучий  стовп,  несуча

 конструкція  держави. І юрист, особливо на такому рівні, повинен

 вміти   правильно   її   трактувати,  її  використовувати,  бути

 спроможним  впроваджувати  конституційні  принципи  в  практичне

 життя  держави,  тим  більше,  що  за  всіх часів і народів такі

 структури  створювалися для розбору найбільш складних заплутаних

 справ,  які  в  тій  чи  іншій  мірі зачипляли інтереси держави,

 інтереси її громадян.

     

      ГОЛОВА.  Ратушний.

     

      РАТУШНИЙ.  Шановний  пане  претендент,  напевно  крім інших

 якостей   член   Конституційного   Суду  повинен  бути  вольовим

 чоловіком  і  стійким  проти  всяких спокус і приваб, тобто бути

 людиною  з характером. Бо не все воно вирішується лише в площині

 закону.  Я, читаючи вашу біографію, так дивлюсь ви дуже серйозно

 з  начальника  академії  чи  (............)  попали,  я знаю, що

 кидало вас життя досить серйозно.

      Але  питання  саме  про виплачення. Наше законодавство все-

 таки  не  цілком  узгоджене.  І  є  навіть  певні  протеріччя  в

 Конституції.   Як  ви  думаєте,  в  який  спосіб  вирішувати  ці

 протеріччя,  бо вам треба буде судити по Конституції -раз, а по-

 друге,  коли  всі  вже  особисті  питання, коли всі будуть члени

 Конституційного  Суду  мати  якусь думку, яка на ваш погляд буде

 неправильна  і  приймуть рішення, чи ви спроможитесь на особливу

 позицію виступити  з нею?

     

      РОЗЕНКО.   Ну,  я  на  першу  частину  запитання  хотів  би

 послатися  дуже  коротко  на  реформаторську практику Республіки

 Польші.  Ви  знаєте  вони,  не дивлячись ні на що і знаючи, що в

 світі  нема  прикладу,  коли б були ідеальні умови для прийняття

 якогось  закону,  для  реформування якоїсь гірки влади. Нема, не

 було   і   не  буде.  І  вони  ідуть  вперед,  приймають  закон,

 помиляються,  тут  же відкидають помилкові рішення, заміняючи їх

 більш  актуальними  і  більш реальними нормативними документами,

 актами  і  таким  способом,  долаючи  певні  труднощі,  все-таки

 добиваються вирішення тих питань, які поставлені, скажімо, перед

 Cеймом чи перед Кабінетом Міністрів.

      Я  думаю,  що,  очевидно, таким способом треба придивитися,

 послухати,  це ....  нагоду  подивитися,  як це робиться в інших

 державах в Бельгії, Фракції. Нам те ж саме.

     

      ГОЛОВА.  Друге  питання.  Друге  питання відносно особливої

 позиції чи власної ...

      

     РОЗЕНКО.  Особливої  позиції...  Мене  багато людей в цьому

 залі знають, і я багатьох знаю. І я думаю, що я ні разу не давав

 підстави  запідозрити  мене  в  тому,  що я можу піддатися цьому

 тиску  чи  впливу,  якщо  я  вважаю,  що цей тиск чи вплив не на

 корист  справі,  не  на  користь  моїм  функціональним службовим

 обов'язкам.

     

      ГОЛОВА. І незаконний. Безуглий.

     

      БЕЗУГЛИЙ.   298  Новокаховський  виборчий  округ,  Анатолій

 Безуглий.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Я вбачаю, раз ви

 дали  згоду на цю дуже високу відповідальну посаду виконання, за

 виконнання Конституції, то ви вбачаєте, яка буде праця.

      От  на  сьогодні прийнята нова Конституція і не виконуються

 головні  такі статті, які сьогодні треба, щоб вони працювали. Ми

 ще не навчилися того, щоб закон працював.

      Ну,   стаття   32:  "Недопускається  збирання,  зберігання,

 використання    та   поширення   дезінформації,   конфіденційної

 інформації  про особу". Тут кожен день в газетах, по телебаченню

 дискредитується  Верховна  Рада,  депутати,  а  це  орган,  який

 вибрав   народ   України,   який   працює   на  нього.  Навмисне

 дискредитується.

      Стаття 39:"Громадяни мають збиратися мирно на демонстрації,

 мітинги".  А  у  Севастополі  взяли  оціпили міліцією, розігнали

 людей. От тобі і права.

      І  ще  стаття  43:"Кожен  має  право  на  працю, що включає

 можливість заробляти та своєчасно давати заробітну плату". У нас

 сьогодні  студенти  по  два  роки  не  одержують стипендію, люди

 пенсію і нак далі.

 Як  ви  вважаєте, чи у вас хватить сил, щоб захищати такі статті

 Конституції, а їх треба захищати.

     

      РОЗЕНКО.    Ну,    стосовно   практики   пов'язаних   з

 повсякденним життям публічним в нашій державі, багато хто знає я

 був безпосередньо, мав відношення, до подій, які були вкінці 80-

 тих  та  90-тих  років.  І  я  наприклад вважаю, що вдалося мені

 особисто  розуміти  людей,  розуміти  ініціаторів  тих  чи інших

 акцій,  тих  чи  інших заходів, і зробити це, щоб не доводити до

 якоїсь  конфротаційної  точки  взаємовідносин  і  думаю,  якщо є

 розумні  голови  з  обох  сторін.  Це можна зробити тим більше в

 умовах України, яка вже довела за 5 років, що вона багато в чому

 і  ввеликій  мірі  дізнається від де кого хто не може об'єктивно

 створити такі умови.

      Відносно  чи  вистачить в мене сил? Я думаю, що я маю точку

 зору,  маю  певну  позицію, але сьогодні було б не коректно мені

 тут  її  висловлювати, якщо є бажання, можу в приватному порядку

 сказати  про  це,  а  відносно  сил,  то маю 57 років от недавно

 виповнилося,  я  думаю,  що  певний  час  я б ще міг попрацювати

 активно,  поменше  бути  на  бюлетенях,  а більше віддавати часу

 роботі.

     

      ГОЛОВА . Дякую. Мішура, останнє запитання.

     

      МІШУРА. 225 . Фракція "Комуністів".

      Шановний доповідачу!

      Ви декілька разів підкреслили, що будете в своїй діяльності

 керуватися  правдою, але справа в тому, що ті хто жирує сьогодні

 в  них  одна  правда, а той хто не отримує заробітної плати інша

 правда.  У  того  хто  тут  в залі репетує, не дає вести,скажімо,

 засідання одна правда, а в мене інша.

      То,  як  ви до цього ставитеся, можливо чимось іншим, яка у

 вас правда.

     

      РОЗЕНКО.  Ну  в  мене така правда, якщо я можу щось зробити

 тим  людям,  які не мають того, що я маю, то я намагаюсь, так от

 мова йшла про, скажімо про доходи наші, про прибутки і т. д. Я б

 міг   би   там  написати  в  тій  декларації,  що  я  користуюся

 заробітньою  платнею  першого секретаря посольства. Я ще отримую

 пенсію  як  чорнобилець  і  відвожуїї,  коли  маю час, саме так,

 передаю людям, які живуть в 30-кілометровій чорнобильській зоні.

 Це  не  велика  допомога,  але  людям  приємно  і  мені  приємно

 відвідати   своїх   земляків  і  хоч  чимось  їм  допомогти.  Це

 конкретний  приклад. А моя така позиція: сприяти тому, щоб менше

 було бідних, нещасних, обездолених людей.

     

      ГОЛОВА.  Ну,  він  запитував  в контексті ситуації сьогодні

 правової.  Правда  -це  робити  на  основі закону і Конституції.

 Іншої немає для Конституційного Суду, я так думаю.

     

      РОЗЕНКО. Звичайно.

     

      ГОЛОВА. Віталій Іванович, дякую вам. Сідайте, будь ласка.

      Яценко  Станіслав Сергійович запрошується на трибуну. Прошу

 вашої уваги, його кандидатура не викликала жодних заперечень при

 минулому обговоренні тут , у сесійному залі.

     

      ЯЦЕНКО С. С. Шановні народні депутати, шановний Головуючий,

 для  мене  велика  честь стояти за трибуною законодавчого органу

 нашої держави.

      Про  себе дуже коротко, щоб не гайнувати ваш час. Народився

 в  Україні  на  Сіверщині, працював в Україні, працюю в Україні,

 маю   досвід   роботи   в   правоохоронних   органах   в  якості

 оперуповноваженого  дізнання,  адвоката,  науковця  і  викладача

 Київського  національного  зараз  університету, починаючи з 1968

 року.

      На всіх ділянках роботи намагався працювати добре. Це все.

     

      ГОЛОВА. Запитання є?

      Запишіться, будь ласка.

      Опублікуйте список.  Будь ласка, 10 хвилин.

      Марковська.

     

      МАРКОВСЬКА Н.С. Дякую.

      Шановний  Станіслав  Сергійович,  скажіть, будь ласка, от з

 точки  зору  правової,  те,  що  сьогодні  йдуть  такі суперечки

 відносно  того,  маєм  ми  право  обирати Суд Конституційний, не

 маючи  закону,  чи  ми  не  маєм  такого права сьогодні обирати?

 Дякую.

     

      ЯЦЕНКО. Ну, на це питання вже відповідав мій колега. Я можу

 послатися  на  те,  що  не  я  ж суддя в своїй справі і на цьому

 закінчити відповідь. Це мабуть було б найкоректніше.

     

      ГОЛОВА. Мають право.

     

      ЯЦЕНКО.   Але   все-таки  Конституція  -це  основний  закон

 держави,  якщо  вона є, то вона має працювати, бо там закладений

 принцип  безпосередньості,  безпосередній,  закон безпосередньої

 дії. Ну, далі розвивати не буду.

     

      ГОЛОВА. Кризський.

     

      КРИЗСЬКИЙ. Прошу передати слово Марченку.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      МАРЧЕНКО.  Шановний  претенденте,  я хочу вас запитати таке

 питання.  Президент  України  отримав  своє  повноваження згідно

 закону  тільки  після  того, як він приніс присягу на додержання

 або   виконання   Конституції   України.   Як  відомо,  це  була

 Конституція 78 року.

      Перехідними   положеннями   нової   Конституції   ососбисті

 повноваження  Леоніда  Кучми  не  продовженні чи вважаєте ви, що

 Президент  України  сьогодні  має право, не прийнявши присягу на

 новій Конституції, формувати Конституційний Суд, і якщо він такі

 ропозиції    внесе    і    своїм   указом   затвердить   третину

 Конституційного  Суду  чи буде такий орган, вищий орган, скажімо

 так, по тлумаченню Конституції і законів легітимним? Будь ласка.

     

      ЯЦЕНКО.  Ну,  наскільки  я зрозумів суть вашого питання, то

 воно  вже  було  предметом  відповіді  знову  ж таки з боку мого

 колеги,  який  посилався  на  римські положення і на свій досвід

 спільної  з вами роботи у відповідній високій поваженій комісії,

 де  були дискусії. І мабуть це питання пов'язано ж і з тим, а як

 можна  бути  суддєю  в своїй справі? Зараз держава існує з усіма

 своїми  структурами,  є Президент, є парламент, і слава Богу, що

 все  це  є, мабуть добре буде, якщо буде Конституційний Суд, але

 щоб   відповідати   по   суті  на  такі  серйозні  питання,  які

 дебатуються  протягом  кількох  років  і  навколо  яких точиться

 боротьба,  мабуть,  треба: по-перше, стати (якщо така честь буде

 виявлена)   суддею   Конституційного   Суду,   в   усьому  добре

 розібратись,    а   потім   сформулювати   свою   позицію,   яку

 відстоювати  -висловлювати  і  відстоювати.  Так  просто, з ходу

 відповідати  на  ті надто серйозні питання -я б не ризикував, не

 брав на себе такої відповідальності...

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Свято.

     

      СВЯТО В.П., 416 виборчий округ, Хмельниччина.

      Дякую, Олександре Олександровичу.

      Шановний  Станіславе Сергійовичу, як ви вважаєте, заниження

 планки  потенційних  можливостей Верховної Ради, (я вибачаюсь за

 грубе слово) створення іміджу імпотента Верховної Ради зумовлено

 прислів'ям  мудрим  народним, що в каламутній воді добре карасів

 ловити - тому,  що не видно, хто карася ловить: карась карася чи

 щука карася! Це перше запитання.

      Ваше  знаходження  на  трибуні  Верховної  Ради (як і ваших

 попередників)...  Якщо  ви не знаєте, що робити, зішлюся словами

 нашого  Михайла  Васильовича,  вашого попередника, і Стретовича:

 якщо  не знаєш, що робити, дій по закону! То чи знаходження ваше

 на трибуні не є доказом тому, що наші дії сьогодні законними?!

      Дякую за увагу.

      

      ЯЦЕНКО  С.  С.  Шановний  народний депутат, ви мабуть маєте

 вироблену  термінологію  ведення дискусій у Верховній Раді. І це

 якісь  особливі  підходи,  вислови... Мені трудно вловити, що ви

 хотіли  сказати першим питанням. У мене склалося враження, що, в

 основному,  ви  хотіли  висловити  свою  якусь позицію. І не для

 мене,  а  для  частини присутніх у залі, можливо... І я в даному

 випадку  не  спроможний  відповісти на це питання, бо це скоріше

 декларація (так мені видалось), ніж питання...

      Ну,  і  про  карася  і щуку... Мабуть, це таке питання, яке

 дуже близьке за спорідненістю до першого.

      І  оскільки  це на рівні декларації більше, то мабуть... на

 цьому я і...

     

      ГОЛОВА.  Станіслав  Сергійович,  у  каламутній  воді  можна

 ловить  рибу, якщо вона там є. Але зараз мова іде про те, що він

 питав  чи  закон,  чи підтвердженням законності процедури цієї є

 ваша   присутність   на   трибуні.   Безперечно,   підтвердження

 законності, Василь  Петрович.  Cпасибі.  Будь ласка, Безуглий.

     

      БЕЗУГЛИЙ.  Спасибі.  Шановний Станіслав Сергійович, я от по

 статі  55  Конституції  знову  ж таки. "Права і свободи людини і

 громадянина  захищаються  судом,  кожному  гарантується право на

 оскарження в суді рішень."

      Я  задав  це  питання,  тому  що у мене більше 10-ка лежить

 справ,  які  вирішили суди внизу на користь багато. А бідний хоч

 він  і  прав,  але  не  зміг  заплптити  і програв в цьому суді.

 Передали  ці  рішення  на  обласні, потім на Вищий державний суд

 України  і  все  це  затверджилося  як там вирішили внизу, так і

 залишилось.

      То  як  ваш  суд,  як  ви,  як в цьому суді представник, чи

 будете  ви  працювати  на  замовлення  Дмитра  Табачника та його

 команди,   чи  будете  працювати  так,  як  потрібно  виконувати

 Конституцію?

     

      ЯЦЕНКО.  Ну,  саме  питання  вмістить  відповідь, звичайно.

 Мабуть,  не  треба  мені  дуже розвивати цю відповідь. Звичайно,

 людина,  яка,  ну,  принаймі  хоча  із трепетом душевним, але не

 заперечувала  проти  думки,  оцінки  людей,  що він, мабуть, має

 якісь   підвалини,  ну,  якісь  основи,  засади  для  того,  щоб

 виконувати  цю  надзвичайно складну, ну, відповідальну місію, то

 він  уже,  не  заперечуючи,  не  даючи  згоду, приймає на себе і

 високі обов'язки.

      І,  звичайно ж, не спростовуючи ваше твердження, що   життя

 різноманітне  і можуть бути і такі прикрі випадки, а, може, вони

 навіть  поширені -це не вирішує основну, тому що, звичайно, той,

 хто  стане, обійме цю високу посаду судді Конституційного Суду і

 буде  працювати  належним  чином,  то  він  п  овинен керуватись

 законо,  законом  і  тільки  законом,  а не те, що в кого більше

 грошей  там  чи  ще  якийсь ще... Це риторичне швидше питання. І

 тільки так. А якщо гроші будуть вирішувать, то це вже не буде та

 держава,  до якої ми прагнемо і про яку ви добре сказали в нашій

 інституції.

     

      ГОЛОВА.  Дякую. Анасімов.

     

      АНІСІМОВ.   Уважаемый  Станислав  Сергеевич,  учитывая  ваш

 практический  опыт  в  работе  правоохранительных  органов, и вы

 начинали,  будем говорить, с самой маленькой должности, где вели

 следствия  о  преступном, и рассматривали преступный мир, у меня

 такой  вопрос,  а  сегодня  являетесь  преподавателем,  как наше

 законодательство,    когда    вы    будете    ездить в  избранный

 Конституционный  суд  вы  все  равно  не будете отставать от тех

 нормативных  актов  и  руководства ими, которые, так вот я задаю

 вопрос: как наше законодательство Украины отвечает евтопейским и

 мировым стандартам, и особенно в части борьбы с преступности и с

 ее  высшей  формой  -организованной  преступностью?  И  что надо

 сделать  законодателю для того, чтобы или улучшить, ослабить или

 усилить  некоторые  позиции?

     

      ЯЦЕНКО.  Спасибі  за запитання, тому що воно ближче до мого

 фаху виховання, до моєї фахової роботи.

      Я  намагаюсь бути спеціалістом в галузі кримінального права.

 І   нашої   країни,   і  доводилось  знайомитись  з  положеннями

 зарубіжного       законодавства.       Ну,       не       скажу,

 практика,..................   принаймні.

      Це  питання  теж  непросте.  Я  проілюструю це елементарним

 прикладом:  Верховна  Рада повинна бути такою, якою вона повинна

 бути,  якою,  на  жаль, вона зараз не є.............  наприклад:

 ну,  ніхто  ж  інший,  як  ви -склад цієї сесії тут депутатів 11

 липня,  тобто  трошки  більше року, минулого року, 11 липня 1995

 року  прийняли Закон "Про зміну підходів про відповідальність за

 посадові злочини". А це найбільш небезпечно, коли...... скажімо,

 і деякі посадові особи із простими, так би мовити, злочинцями. І

 належним  чином,  дозвольте,  якщо  ви  мене  на  це запрошуєте,

 висловитися, прийняла цей закон  не кваліфіковано.

      Дуже  добре,  що  Верховна  Рада,  прийнявши  цей  закон  і

 змінивши  нормативну  базу  у вигляді глави 7, де говориться про

 хабарництво,  ну,  і  так  далі, і так далі. Все там ніби добре.

 Хоча не все. Я можу ілюструвати.

      Ну,  скажімо, повторність вчинення злочину, неодноразовість

 виключається   у  статті  169  залишається.  Ну,  при  чому  тут

 неодноразовість,  якщо  вже є поняття повторності. Це одне таке.

 Репліка.

      А  тепер  інше.  Верховна Рада робить правильно в принципі,

 коли  вона  вносить  відповідні  зміни в інші структурні частини

 кодексу.  Ну,  що  таке  тяжкий злочин там, (............) і так

 далі.  Але вибачте, моє питання до вас. Як же можна так у статті

 31  говорити,  що  позбавлення  права  займати  певні посади або

 займатися певною діяльністю мінімум з двох років. Ну, прекрасно.

 А  тепер читаєм, в кого є кодекс може почитать. Стаття 134 прим:

 відповідальність  за  дії,  які є розправою за (............). А

 там сказано: "До одного року...".

      Я  цього не розумію. Значить, починати, мабуть, із того, що

 кожен  повинен  працювати фахово на своєму місці, приймати добрі

 закони,   правоохоронні   органи  добре  їх  виконувати.  Ну,  а

 головне  -це злагода у суспільстві і щоб працювали всі механізми

 і  всі  сфери  соціального життя. Тоді буде, ну, якби можливість

 роз....   ті   підвали,   на   які  і  зростається  організована

 злочинність.  Ну,  ця  справа  складна.  Це  титанічне  завдання

 (............) цю скалу, але починать треба і мабуть із того, що

 витворяти   такі  грамотні  закони,  щоб  вони  один  одному  не

 суперечили. Я можу це  продовжити.

     

      ГОЛОВА.  Дякую.  Сідайте,  будь  ласка.  Ну, щодо останньої

 репліки,  Станіслав  Сергійович  правий, треба якісніше готувати

 закони.  І це зауваження до нашої комісії, котра подавалась, по-

 моєму,   це   Комісія   з   питань   організованої   боротьби  і

 організованої  злочинності.  Треба  спочатку  із тими людьми, що

 знають   справу  консультуватися,  а  потім  пропонувати  зміни.

 Анатолій Федорович, побудьте трошки.

      Таким  чином  немає  заперечень  ні  в  кого,  наскільки  я

 зрозумів,  з  приводу  того,  щоб  ці  кандидатури виносилися на

 розгляд депутатів для обрання їх членами Конституційного Суду. Я

 просив  би  вашої  підтримки  відносно  того,  щоб  включити  ці

 кандидатури в бюлетені для таємного голосування.

      Будь  ласка, займіть свої місця депутати. Та поіменно немає

 потреби, я думаю. Будь ласка.

      Я  ставлю  на  голосування питання про включення в бюлетені

 для  таємного голосування представлених шість кандидатур. Ставлю

 на голосування, будь ласка.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Відносно  процедури голосування. Голова Лічильної комісії є

 в   нас?  Де  Сирота  Михайло  Дмитрович?  Заступник  є  Михайло

 Антонович.

      Я  пропоную,  як  ви  дивитеся,  щоб  ви  провели засідання

 Коституційної  комісії  в обідній перерві, підготували бюлетені.

 Лічильна   комісія,   прошу   вибачення.   Проведете  засідання,

 підготуєте  бюлетені  з  таким  розразунком,  щоб депутати могли

 проголосувати  о  15  годині 45 хвилин, о 15. 45. Це співпадає з

 часом реєстрації і буде зручно для депутатів у всіх відношеннях.

      Одну  хвилинку,  ви,  Михайло  Антонович  заступник  голови

 лічильної   комісії,  ви  член  комісії?  То  почекайте  ще  йде

 засідання.

     

      ІЗ ЗАЛУ.  Я хочу зробити об'яву.

      Шановні члени лічильної комісії!

      Прошу зібратися в кінозалі о 14 годині 10 хвилин.

     

      ГОЛОВА. Зрозуміло. Я ще раз повторюю, одну хвилиночку.

      О  14  годині члени лічильної комісії збираються в кінозалі

 на  своє  засідання,  а  голосування  відбудеться о 15 годині 45

 хвилин.  У  традиційному  порядку  біля  столів ви одержите свої

 бюлетені і будете проводити засідання.

      Тепер Віктор Герасимович, будь ласка.

     

      ІЗ  ЗАЛУ.  Прошу внимания, фракция Коммунистов собирается в

 15 часов в кинозале.

     

      Оголошується перерва до 16 години.