Стенограма пленарного засідання

18 вересня 1996

                       ЗАСІДАННЯ ОДИНАДЦЯТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  18  в е р е с н я  1996  р о к у

                             10 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Доброго  раку,  шановні  депутати,  інші  учасники

 засідання,  шановні  радіослухачі! Прошу депутатів підготуватися

 до  реєстрації. Прошу депутатів зареєструватися. Зареєструвалося

 343 народних депутати. Ранкове засідання оголошуєтья відкритим.

      До  Верховної  Ради  надійшли  пропозиції щодо депутатських

 запитів,  а  саме: від групи народних депутатів Оробоць,, Єрмак,

 Мішура  та  інші  -всього  12  чоловік,  до  Президента  України

 стосовно   порушень  Конституції  України  главою  Адміністрації

 Президента України Табачником.

      Групи  депутатів  Шейко, Мовчан та інші -всього 13 чоловік,

 до   Президента   України   стосовно   збереження  приміщень  за

 Національним  університетом  Києво-Могилянська  академія.

      Кочерги Віктора Герасимовича до Прем'єр-міністра України та

 голови  Антимонопольного  комітету  України  стосовно ситуації з

 поставками  туркменського  газу,  порушень  Державним  комітетом

 нафти і газу України Антимонопольного законодавства та створення

 умов   для  недобросовісної  конкуренції.

      Моцпана  Анатолія  Федоровича до Президента України, Голови

 Верховної  Ради  України  з  приводу публікації в сьогоднішньому

 номірі  газети " Ізвестія".

      Юрковського  Анатолія  Вільгельмовича  до  Голови Верховної

 Ради  України  у  зв'язку з затримкою виплати пенсій пенсіонерам

 Міністерства  оборони, які  проживають в місті  Севастополі.

      Групи  депутатів  -Ковтунець,  Омельчук  та  інші, всього 6

 чоловік  до Прем'єр-міністра України щодо розпорядження Кабінета

 Міністрів  від  11  вересня  1996 року ь 564 -р про залучення до

 Державного    бюджету  коштів  цільових  фондів.

      Запити оформлені відповідно до Регламенту. Якщо ваша згода,

 проголосуємо  за всі разом. Якщо вистачить голосів, то частина з

 них   буде   направлена  Президенту  при  відповідній  кількості

 голосів,  якщо  буде   потреба,  то  переголосуємо  ще  раз.

      Але  поки  що  я  вважаю,  що  є  всі  підстави направити у

 відповідні  адреси  депутатські запити і прошу підтримати вас цю

 пропозицію.  Ставлю  на  голосуваня  про  направлення оголошених

 депутатських  запитів.

      "За" -

      Рішення  прийнято.

      Відносно запиту групи депутатів -Шейко, Мовчан та інші, там

 Борис  Олійник  та  інші підписали щодо приміщення Національного

 університету Києво-Могилянська Академія.

      Це звернення, я мав розмову з ректором університету і після

 того  із  Прем'єр-міністром України стосовного цього приміщення

 за  свідченням Павла Івановича Лазаренка ніякого рішення з цього

 приводу не приймалося і навіть в проекті такого рішення немає.

      Тому  все  це  ми  будемо  говорити  так, поки що версія, і

 ніякого  рішення з цього приводу не передбачалося. Тобто, Києво-

 Могилянська Академія -університет може працювати спокійно, ніхто

 на його приміщення посягати не буде.

      Але цей запит буде теж корисний, я думаю.

      Ми продовжуємо розгляд закону про Конституційний суд.

      Я  перед  продовженням  цієї процедури прошу вашої згоди на

 таке. Ми учора пройшли надзвичайно складні частини цього закону,

 котрий   стосується   повноважень  різних  структур  влади  щодо

 формування і зв'язків із судом.

      Деякі  рішення  наші  вчорашні  вступають  у  протиріччя  з

 кількома  статтями, що будуть ближчим часом розглядатися. Тобто,

 на черзі там 40, 41 і т.д.

      Але  все,  що  далі  стосується  законодавчої  процедури  і

 багатьох  інших нюансів законодавчої роботи Конституційного суду

 виписано висопрофесійно на мой погляд і розглядати ці питання за

 тею  процедурою  котра  нами застосовувалася не один раз. А саме

 першу  ініціативу  маютьті  депутати,  які вносили пропозицію до

 проекту,  це  скорочує  час  і  тількви вкрайньому випадку, коли

 виникають  такі  гострі  питання,  щодо  суті цього закону, тоді

 подаїться окремі запитання. Таким чином ми прискоримо роботу, бо

 цей  закон нам потрібен для і формування Конституційного суду, і

 для визначення його повноважень.

      Нема заперечень? Немає. Ми вчора закінчили на ...

 

      ШИШКІН.   Мы   застопорились   на   40   статье,  Александр

 Александрович.

 

      ГОЛОВА. Віктор Іванович, ми 40 чи 39?

 

      ШИШКІН.  39  в  связи с тем, что... 39 проголосовали, мы на

 40.  Значит,  я  предлагаю  пропустить  40  в  связи с вчерашним

 голосованием,  оставить  ее  для третьего чтения. Какие-то мысли

 появились.  Сегодня  у  нас  будет  заседание  комиссии  по этим

 мыслям.

      А  41,  она  не  противоречит,  потому  что  здесь  указаны

 субкекты  относительно, так называемых, пунктов 7 и 8. 7 пункт -

 это  эмпичмент Президенту, субкектом может быть только Верховная

 Рада,  а  пунтк  8 - это  тлумачення  и  все выкладены себкекты,

 которые  находятся  в  соответствии  со  статьей 151. Поэтому 41

 можна  проголосовывать,  она не входіт в противоречие с тем, что

 мы приняли вчера.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги!  Шановні депутати! Будь ласка, не

 хвилюйтеся і трохи тихіше влаштовуйтесь на місця.

      Секретаріат,  дайте  розпорядження,  щоб  подивилися ще раз

 засоби  зв'язку. Я посторю ще раз те, що сказав Віктор Іванович.

 40  статтю, оскільки вона потребує узгодження з попередньою 39 і

 іншими статтями, ми пропускаєм для доопрацювання за вашої згоди.

 А  беремо  зараз  на розгляд 41 статтю (хвилинку) за пропозицією

 комісії.  І  оскільки  вона  не  виклакає  заперечень,  тому  що

 аргументація  тут  достатня,  мова  йде  про  суб'єктів права на

 конституційне  подання  з  питань  дачі висновків Конституційним

 судом  України.  Мова  йде  про пункти 7, 8 статті 13, цебто про

 емпічмент  Президенту  і  про  (зараз  я скажу),і про тлумачення

 Конституції.  Звернення  з  цього  приводу, поддання може давати

 тільки  Верховна Рада. І тому я, якщо немає заперечень, я просив

 би   проголосувати   41  статтю.  Немає  заперечень?  41  стаття

 голосується в редакції, яку пропонує комісія.

 

      ЗА -

      Рішення прийнято.

      Стаття 42. Конституційне звернення.

      Ви,   Віктор   Іванович,   зробіть   таку,   таке  загальне

 тлумачення, звернення і подання, тому що..

 

      ШИШКІН  В.  І.  Значит  акты  с  которыми  будут обращаться

 субкекты  в  Конституционный  суд  делятся  на две категории, на

 Конституционное подання и Конституційне звернення.

      Конституційне    подання   -это   то,   что   относится   к

 государственным   актам   принятыми   теми  субкектами,  которые

 перечисленные   в  151,  то  есть  Кабинеты  Министров  на  акты

 Кабинета Министров, Президента, Верховного Совета Крыма, на наши

 законы и наши правовые акты.

      А  звернення  -это  Акт, который направляется в защиту прав

 человека  то  есть он носит индивидуальный характер, не поповоду

 общего  закона, а поповоду конкретных прав отношений в отношении

 лиц. Это разница общая такая.

 

      ГОЛОВА.  І два види рішень Конституційного суду, будь ласка

 теж, ..

 

      ШИШКІН  В.  І.  И  два  выда  ришень,  значить  принимается

 решение, и принимается высновок. Значит решение это тогда, когда

 акт  говорится  о  том,  что  он  является не Конституционным, а

 высновок  -это  когда  отдается заключение с точки зрения как же

 трактует Конституция те или иные моменты. Высновки даются именно

 по процедуре привлечения Президента и импичменту, высновки датся

 по  международным  договорам  и  высновки  даются  по тлумаченню

 Конституции и Законов.

 

      ГОЛОВА. Ясно.

 

      ШИШКІН В. І. Это разграничение решение и высновков, при чем

 эти формы решение и высновок оно записано в Конституции, если мы

 откроем  статью  152,  там  написано,  что  высновок дается и по

 международным  договорам,  и  высновок  дается по привлечению по

 импичменту в отношении Президента.

 

      ГОЛОВА. Конституційне звернення. Стаття 42, чи є зауваження

 у  депутатів.

      Тут  була  одна пропозиція, вона врахована, виписана стаття

 переконливо. Я просив би її підтримати.

      Ставлю на голосування статтю 42.

 

      "За"

      Рішення прийнято.

      Стаття  43:  "Суб'єкт  права  на  конституційне звернення з

 питань прийняття рішень Конституційним судом".

      Тут  відхилена  була  пропозиція  одна  Шишкіна,  Кириченка

 пропозиція врахована, інших зауважень немає.

      Віктор Іванович, будь ласка.

 

      ШИШКІН В. І. Александр Александрович, здесь проблема, будем

 так  называть, концептуально-стратегическая. Прав Кузьменко, что

 она есть. И поэтому, как приймет  Верховна Рада.

      В чем эта проблема заключается? Не в актах она заключается,

 там,  ришення  или  высновок  если взять, 43-ую, 44-ую, они идут

 подряд.  Оно  заключается  в  субкектах.  То  есть,  то,  что же

 касается актов, я думаю, что ни у кого не вызывает сомнения.

      А   вот   что   касается   субкектов.  Может  ли  гражданин

 непосредственно  обратиться  в  суд  -вот  в  чем  стал основной

 предмет дискуссии на нашей комиссии и, будем говорить, предметом

 дискуссии  между  различными  учеными,  их точка зрения по этому

 поводу. Здесь надо их в комплексе рассматривать, 43-ю, 44-ю.

      Что  касается 44-ой, проблема решена. Субкектом обращения в

 Конституционный   суд  на  основании  44-ой  статьи  может  быть

 гражданин  непосредственно.  То  есть,  тогда,  когда  он  может

 ставить вопрос о тлумаченни...

 

      ГОЛОВА.  Одну  секундочку.  Я  прошу, Зарудний, і попросіть

 колег,  щоб  посідали  на місце. Ну, не зрозуміло, чому там. Там

 щось  роздають  чи що? Як казав Остап Бендер, талони на мило, чи

 що?

      Сідайте, будь ласка, сідайте.

      Говоріть дальше, Вікторе Івановичу.

 

      ШИШКІН  В.  І.  Значит то, что написано в 44 это надо, идет

 трансформация  части,  простите,  пункта  2  статьи 150, то есть

 офіційне  тлумачення  Конституції  та  законів.  Конституция  не

 ограничивает  количество  субкектов, которые могут обратиться по

 этому  основанию в Конституционный суд, следовательно дает право

 и  гражданину.  Значит, в 44 вопрос решен, может уповноваженый з

 справ людини Верховної Ради обратиться, сам гражданин обратиться

 и  даже юридическое лицо может обратиться. Я думаю, что ни у ого

 из  депутатов  по 44 поэтому поводу не будет ни каких претензий.

      Вот  что  касается  43. 43 -это субкекты на обращение в суд

 для  принятия решений, то есть под неконституционнтость ставятся

 акты.  Акты,  которые  перечислены  в  пунтом  первым статьи 150

 Конституции.

      Может  ли субкектом обращения в Конституционный суд по этим

 актам, может гражданин или нет? Вот в чем возникла вся проблема.

 В  днной  статье,  значит, гражданин исключен из таких обкектов,

 субкектов,  простите, исходя из того, что в пункте первом, точка

 зрения,  я  вам говорю, какая существует точка зрения. Исходя из

 того,  что в пункте первом дан исчерпывающий перечень субкектов,

 которые  имеют  право по пункту первому обращаться в суд. Я имею

 ввиду  Конституцию,  если  мы  откроем  Конституцию, посмотрите,

 когда   идет   перечень   актов,   потом  написано:  ці  питання

 розглядаються   за   зверненнями,   і  далі  перелік  суб'ектів:

 Президента  Украины,  не  менш як 45 народных депутатов Украины,

 Верховного  суда  Украины, уповноважені Верховної Ради України з

 прав людини і Верховної Ради Автономної Республіки Крим. То есть

 надо  буквально  толковать эту норму -гражданина здесь нет. Вот,

 это    была    точка   зрения   тех,   значит,   которой   стала

 преимущественной и заложена в нынешней редакции 43 статьи.

      Однако  были  пропозиции  и  от  Кузьменко...  Кстати, я не

 считаю,  что  эта  пропозиция может быть отброшена, потому что я

 тоже  дискутировал,  примерно исходя из этой позиции, о том, что

 существует общая статья  (не  только  50, и 8, и 55 -  правильно

 подсказывает   Кузьменко),  которое   дает   право   гражаданину

 обращаться для защиты своих прав в судебные органы. Конституция

 не  дала  распределения,  какие именно судебные органы. То есть,

 если   исходить   из  общего  толкования  этой  позиции,  значит

 получается -  во   все   судебные  органы.  То  есть  вот  здесь

 столкнулися  два  политических воззрения. И поэтому сегодня 43-я

 статья выписана в том виде, в котором она есть:  не дающая права

 гражданину   на   обращение.  Поэтому  я  думаю,  что  мы  можем

 обменяться уже здесь мнениями...

 

      ГОЛОВА.  Віктор  Іванович!  Віктор  Іванович...  Давайте не

 будем розводити теоретичну дискусію з цього приводу.

      Мова йде про те, що якщо ми створюємо таку дорогу і важливу

 інстанцію, як Конституційний Суд, якщо вона буде розбирати прямі

 звернення  громадян,  то  це  потрібно  створити інституцію десь

 чоловік на 800-900 приблизно, яка буде давати відписки людям, бо

 вона не вирішить ці питання.

      А  питання  про конституційність тих чи інших актів повинна

 бути  в сконцентрованому виді направлена справді уповноваженим з

 прав   людини,   який  бачить,  що  якась  норма  права  не  так

 використовується в суспільстві -її треба регулювати, або вона не

 відповідає  Конституції -тоді він звертається до Конституіцйного

 Суду. А до того є ж цей інститут, який ми ще створимо, який буде

 відповідати  громадян  і  влаштовуватиме і врегульовуватиме їхні

 проблеми.

      Я просив би, щоб це було простіше пояснено.

      Старовойтова, з цього приводу. Одне слово.

      Є  потреба  обмінятися  думками.  Старовойтова,  Кузьменко,

 Кочерга.  Кириченко.

 

      СТАРОВОЙТОВА  Г.  М.  Уважаемый  Виктор Иванович! Уважаемые

 народные депутаты!

      Я  считаю,  что  статья  43 и статья 44 нарушают статью 150

 Конституции  Украины.  Не  понятно,  почему  субкектам  права на

 конституционное звернення по розділах 1, 2, 4, 5, 6, 8 статті 13

 щодо захисту прав людини має тільки уповноважений Верховної Ради

 України, тоді як стаття 150 дозволяє звертатися в Конституційний

 суд  і іншим суб'єктам. Скажемо, Президенту України, 45 народним

 депутатам, Верховному Суду, Верховній Раді Автономної Республіки

 Крим.

      Чому  народні  депутати,  45  народних  депутатів, полишені

 права  захисту  прав  людини при зверненні в Конституціцний суд?

 Мені  це не зрозуміло.

      Я  вважаю,  що це -порушення Конституції і прошу привести в

 відповідність  Конституцію.  І  мені не зрозуміло моє зауваження

 там  115, де я прошу провести в відповідність Конституції статею

 150  , написано "відхилено", як це розуміти? Закон не відповідає

 Конституції,  а поправка відхилена.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка......

 

      ШИШКІН.    Речь   идет,   еще   раз   говорю,   значит,   о

 Конституционном  зверненни,  не о Конституционном поданни. Когда

 речь идет о Конституционном поданни, про что вы сказалы, это как

 раз  есть  Конституционное  подання  и в интересах прав человека

 тоже  может быть. Но оно идет..........., а уповноваженый з прав

 людыны  имеет специфическое задание и реализует свое обращение в

 данной ситуации  через Конституционное  звернення.

      Когда  Александр  Александрович попрорсил дать мне различие

 между  поданням  и  зверненням,  я  сказал в чем заключается это

 различие.

      Поэтому   43-я,   я  считаю,  здесь  не  противоречит  -это

 специфическая  задача  уполномоченного  с  прав  человека,  и  я

 считаю,  что  комиссия  здесь  поступила правильно. И также само

 было раньше  выложено  в той части, то есть я имею в виду, в той

 редакции  статьи,  которая была принята за основу при 1-м чтении

 закона.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Кузьменко.

 

      КУЗЬМЕНКО С. "Комуністи України",  Запоріжжя.

      Я  вважаю,  що  43-я стаття в тому вигляді, в якому вона є,

 має  в  собі серьйозну небезпеку. Уявімо собі ситуацію, що хтось

 звертається  до  вповноваженого  з  прав людини, а він з якихось

 причин,  ми  зараз  не  будемо  казати  з  яких -політичних там,

 національних,  ще якихось там, відхиляє цю скаргу. Все, людині б

 ільше звертатись нема куди.

      Тому я вважаю, що поптавка 124 шановного нашого доповідача,

 вона якраз це питання вирішує, тобто вона дає право людині6 якщо

 її  скарга до уповноваженого з прав людини відхилена, звернутись

 безпосередньо до  Конституційного суду.

      У  нас виникає дивна ситуація, це те ж само, що одноособово

 суддя накладє штраф і вирішує питання остаточно, і конституційне

 питання  теж одноособово вирішує теж одна людина -і все, і немає

 куди  поскаржитись.  Це  абсолютно  неприпустима  ситуація,  і я

 вважаю,  що  за громадянином право звернутись до Конституційного

 суду в разі відхилення його скарги, повинно бути збережено.

       Я   пропоную....

 

      ГОЛОВА. Ви наполягаєте проголосувати пропозицію Шишкіна?

 

      КУЗЬМЕНКО.  Ні,  я  пропоную зараз 43 Статтю з урахуванням

 тих   зауважень,   що   в   обговоренні  будуть,  відправити  на

 доопрацювання. Ми зараз з голосу не можемо прийняти. У мене одна

 пропозиція, у Старовойтової інша п ропозиція. Тому я пропоную її

 направити  або  на  посторне  друге,  або на тратє читання, не п

 риймати  зараз цю   Статтю.

 

      ГОЛОВА.   Віктор   Герасимович   і  Микола  Алексійович,  і

 закінчуємо.

 

      КОЧЕРГА.   Я   підтримую   пропозиції  і  Староиойтової,  і

 Кузьменка.  Ті  доводи,  які  зараз  навів  Віктор Іванович, они

 несостоятельны по какой причине?

      Давайте  еще  раз  почитаем   Статью  150  Україны:

      "До   повноважень  Конституційного  суду  України  належить

 вирішення питань про відповідність Конституції -конституційність

 законів   та  інших  правових  актів,  актів  Президента,  актів

 Кабінету Міністрів, правових актів Верховної Ради... " і т.д.

      Ці  питання розглядаються за заверненням Президента України

 не   менш   як   45   народних   депутатів,   Верховного   Суду,

 уповноваженого   Верховної Ради  з прав  люидин  і так далі.

      А  если  мы  примем  в  такой редакции Статью 43, мы лишаем

 права  и  Президента, и 45 народных депутатов и других субкектов

 обратится  непосредственно  в  Конституционный  суд за принятием

 решений  в  отношении  этих  вопросов.

      Поэтому, уважаемый  Виктор  Иванович, я считаю что эти  две

 статьи 43 и 44 необходимо обязательно доработать.

 

      ШИШКИН  В.  И.  Еще отвечаю на эты вопросы. В принципе то о

 чем  говорил Кузьменко в полне могло быть решено моей поправкой,

 которая была отколонена комиссией.

      Значит,  еще  раз  прошу  провести грань между зверненням и

 между поданням.

      Звернення  -это специфический акт для обращения только лишь

 тем  способом о котором я вам говорил. То-что комиссия отклонила

 мою  поправку,  как  говорит  Кузьменко  наверное  поступила  не

 правильно,  но вкрайнем случае эту ситуации вполне можна решить,

 очем  предлагал  Кузьменко, и даже через мою поправку. И не надо

 здесь драмадезировать эту ситуацию.

 

      ГОЛОВА.  Кириченко.

 

      КИРИЧЕНКО.  329  виборчий  округ,  Кириченко, Соціалістична

 фракція,

      Шановний  Віктор  Іванович,  я  по певних позиціях згоден з

 вами  тому що крім статті 150 Конституції у нас є ще стаття 8. І

 де  там записано, що норми Конституції України, є нормами прямоє

 дії  звернення  до  суду  захисту  Конституційних прав і свободи

 людини  і  громадянина  безпосередньо  на  підставі  Конституції

 України гарантуються.

      Тобто,  ми  вже  маємо  Конституційну  норму де ми людині -

 громадянину  має  право  гарантувати  звертатися, але я згоден з

 тим, що сказав Олександр Олександрович з вашою поправкою, але її

 треба  ще  підредагувати,  що  прямого  звернення  громадян  без

 звернення  до  уповноважених  справ  людини  ми просто не можемо

 зробити,  повинен  бути  якийсь  механізм, якийсь поріг, який би

 давав  право людині встановленом порядку пройти певні інстанції.

 Тому  що  посада уповноваженого у справах людини і якраз і є тею

 посадою яка зобов'язана вирішувати це питання.

      І ще одне, Віктор Іванович, Олександр Олександрович, ...

 

      ГОЛОВА.  Ну Микола Олексійович, одна хвилина дається.

 

      КИРИЧЕНКО  М.  О.  Одне  зауваження по процедурі. Предмету

 розмови  немає  по  43  і  44,  бо нема 13 статті.

      Давайте  ми  ці  питання  на  повторне  друге  читання.  Ми

 опираємося...

 

      ГОЛОВА. Оробець, будь ласка. Дякую.

 

      ОРОБЕЦЬ. Юрій Оробець, місто Києв, група "Реформи".

      Шановні  коелги!  Хочу  звернути  увагу до статті 40 пункту

 другого і п'ятого. Другий пункт дозволяє лише Президенту України

 і   Кабінету   Міністрів   звертатися   з  приводу  міжнароджних

 договорів.  Але  саме  вони  заключають  міжнародні договори  до

 Конституційного  суду.  Отже  виходить,  що ми виключаєм право в

 даному  випадку  меншості,  яка  є  у Верховній Раді, звертатися

 до...

 

      ГОЛОВА.  Юрій  Миколайович, ми ж пропустили цю статтю. Вона

 доопрацьовується.   Ми   цю  статтю  пропустили.  40  статтю  ми

 пропустили, вона доопрацьовується.

 

      ОРОБЕЦЬ. Тоді прошу вибачити.

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка.  За настійними пропозиціями депутатів

 пропонується і 43 статтю відправити на доопрацювання, враховуючи

 вимоги  Конституції.  І пропозиції, котрі тут є, того ж доповіда

 Шишкіна,   де   процедура   передбачена   з  урахуванням   вимог

 Конституції. Нема заперечень? Тоді я не ставлю на голосування 43

 статтю.  І  тоді, коли будете відредаговувать, врахуйте те, що у

 статті   13  пункт  5  і  6,  6  вилучений  депутатами  під  час

 голосування. Його не існує.

      Стаття  44."Суб'єкти  права  на  конституційне  звернення з

 питань  дачі висновків Конституційним судом". Це теж поширюється

 на  це  потреба,  тото  мотивація  до  попередньої статті чи ні,

 Віктор Іванович?

 

      ШИШКІН. Я думаю, что здесь нет, здесь есть прямое обращение

 гражданина  и полномочного его интереса, даже юридического лица.

 То есть, здесь не ограничиваются права...

 

      ГОЛОВА. Є пропозиції? Васильєв, будь ласка.

 

      ВАСИЛЬЄВ

      Васильев, 109 избирательный округ, город Донецк.

      .................  мы  должны  определиться,  все-таки  хто

 является  субкектом  обращения  в  Конституционный суд. То есть,

 нужны  ли  нам  такие  понятия, как представление и обращение. Я

 думаю,  что только на уровне государственных органов должны быть

 представления  и  по  ним рассматриваться дела в Конституционном

 суде.   Иначе   Конституционный   суд  превратиться  в  бюро  по

 разрешению  жалоб,  заявлений  граждан,  он не сможет заниматься

 важными Конституционными вопросами.

      И   поэтому   44   статью  необходимо  переработать,  четко

 определится    в    органах,    которые   могут   обращаться   в

 Конституционный суд.

 

      ШИШКИН В.И. Здесь я не согласен с коллегой Васильевим .

 

      ВАСИЛЬЄВ.   Они   должны   обращаться   в  свою  очередь  в

 правоохранительные  органы,  которых  у  нас на сегодняшний день

 предостаточно  и  кроме  того будет действовать уполномоченый по

 правам человек.

 

      ШЫШКИН В.И. Уважаемый коллега!

      Здесь  я бы с вами не согласился, если я сказал, что вопрос

 по  43 действительно дискуссионный, и во-многом надо согласится,

 о  чем  говорили некоторые депутаты, Александр Александрович, по

 поводу  может быть какой-то действительно шлагбаум поставить. То

 по  поводу,  то  что  написано в 44 субкекте этого нельзя делать

 потому,  что  в  Коституции  части 150, второй пункт написано: "

 официальное  тлумачення  Конституции  Закона" и нет ни для кого,

 нет  исчерпувающего перечня субкектов, как есть в пункте первом.

 Следовательно  если  мы этим законом ограничим этих субьектом мы

 нарушим  Конституцию.  А  в  том,  что получается, что исходя из

 содержания Конституции любой может обратится на основании пункта

 2 статьи 150 Конституции в Конституционный суд.

      Да. А как же вы хотели.

 

      ГОЛОВА. Дякую.

 

      ШЫШКИН В.И. Мы не можем законом ограничить права человека.

 

      ГОЛОВА. Якщо ми введемо 43 статтю із тими доповненнями, які

 пропонував  Шишкін  і  група  депутатів Старовойтова, Кузьменко,

 Кириченко,  Кочерга  і підтримав це Оробець, то тоді проблема із

 44  статті  знімиться  само собою, бо вона відрегулює послідовні

 звернення чи процедурні звернення.

      Таким  чином  можна  ставити  44  статтю на голосування, як

 пропонує комісія, я ставлю на голосування цю статтю, будь ласка.

 

      "За"

 

      Хтось не зрозумів? Тут немає суперечки.

 

      ШИШКІН.  Хорошо,  Александр  Александрович, мы еще подумаем

 над этой статьей.

 

      ГОЛОВА.  Жеребецькому дайте слово, бо він руку не піднімає,

 коли потрібно.

 

      ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ  Є.  П.  Олександре Олександровичу, для чого ця

 іронія? Всі ми стараємося зробити нормальний закон.

      Значить,  ці  статті,  безумовно,  треба відхиляти на третє

 читання.  І  якщо  ми  не  можем  зробити,  то, принаймні, треба

 дивитися, що роблять сусіди.

      Я хочу нагадати вам прецедент у російському Конституційному

 суді.  Там була ситуація, коли одна з громадянок купила в Москві

 квартиру,  купила,  але  її не приписували і не визнавали за нею

 право власності.

      Тобто,  якщо б ми прийняли те, що пропонує Шишкін, а не те,

 що  пропонує  Кузьменко,  то  це  означає,  що  ця громадянка ту

 квартиру би ніколи не дістала.

      Тобто,  в Росії це використовується. Тобто, пряме звернення

 громадянина  при  порушенні конституційних прав його. І це треба

 приймати.

      А  от  процедуру,  ясно,  що  треба  виписувати,  бо  зараз

 процесуальні  речі  в  залі виписувати... Це ми такого наламаєм,

 що...

      Я  пропоную  цю  статтю  теж  відхилити  і  подивитися,  що

 робиться в наших сусідів, принаймні.

 

      ГОЛОВА.  Шляхом  голосування  ми вже її відхилили фактично,

 тобто ми її відправили на третє читання.

      Спасибі, Євгене Петровичу, за хороше роз'яснення. Спасибі.

      Так.   Стаття  45:  "Відкликання  конституційного  подання,

 конституційного звернення". Ну, про відкликання -то може суб'єкт

 в будь-який час відкликати.

 

      ШИШКІН.  Так,  Александр  Александрович.  Здесь каких бы мы

 субкектов  потом не вызначили, процесс отклыкання один -будет их

 десять или будет их три.

      Поэтому эту надо ставить на голосование.

 

      ГОЛОВА.  Ставлю  на  голосування. 45 стаття голосується. Не

 викликає ні в кого суперечок.

 

      "За"

      Рішення прийнято. Я прошу: активніше, будь ласка.

      Стаття    46:   "   Підвідомчість   справ.   Питання   щодо

 підвідомчості  конституційних подань і конституційних звернень в

 Конституційному   суді   України   вирішується   колегію  суддів

 Конституційного   суду   України.  Ну,  я  думаю,  що  абсолютно

 процесуальна точна норма. Нема заперечень? Є? Старовойтова, будь

 ласка. Говоріть, Галина Максимівна.

 

      СТАРОВОЙТОВА   Г.  М.  Так,  уважаемые  коллеги,  уважаемые

 народные  депутаты,  я  считаю,  что нельзя полагаться на мнение

 только  коллегии сдей для того, чтобы решить вопрос соответствия

 подань  и звернень Конституции Украины. Я думаю, что должна быть

 все-таки  защитительная  еще  какая-то  инстанция.  Скажем, я бы

 поддержала  требование  комиссии  з  питань  ядерної політики та

 ядерної  безпеки  щоб  у цьому разі можна було оскаржити рішення

 колегії  суддів,  це  трьох суддів, голові Конституційного суду,

 рішення якого є остаточним.

      Прошу   підтримати  пропозицію  комісії  з  питань  ядерної

 політики та ядерної безпеки.

 

      ГОЛОВА. Віктор Іванович.

 

      ШИШКІН  В.  І.  Я  возражаю  и  сейчас  скажу  почему. Есть

 несколько  неправильное  понятие  подведомственности,  значит, и

 отказ  в  откритии  производства. Я просил бы разграничивать эти

 понятия:  отказ  в  открытии производства действительно, так как

 говорит Старовойтова, у нас отработан механизм, отказ в открытии

 производства  может  подлежать обжалованию, но не голове, голова

 равнозначный,  у  него  нет  преимуществ,  а  в  сам  пленум,  в

 заседание  Конституционного суда, то есть всему Конституционному

 суду.

      А  подведомственность -это совершенно другое, вот то, о чем

 нам  вчера  говорил  депутат Пилипчук, когда говрил: могут ли, а

 если   пойдет   поток   актов,  например,  жалуются  на  Кабинет

 Министров,  не  на  Кабинет  Министров, на  министерство  или на

 Национальный  Банк, на его акты, может ли Конституционный суд их

 рассматривать?  Это,  вот,  явное понятие подведомственности, то

 есть  здесь  не  обязательно  все  заседание, достаточно открыть

 Конституцию  и  посмотреть  что  же  подведомственно ему и этого

 достаточно решить коллегией. То есть речь идет о том, что данное

 ведомство,  в  компетенцию  данного  ведомства не относится этот

 вопрос.

 

      ГОЛОВА. В тому числі, мабуть, і вирішення питань щодо того,

 які  на колегії, які в комісіях розглядаються... Які в колегіях,

 вірніше, які на спільних засіданнях.

 

      ШИШКІН  В.  І. Это отработано в последующих, это не то. Это

 подведомственность  -то  есть  если,  например, жалоба пришла на

 решение   Национального   банка,   то,   естественно,   оно   не

 подведомственно,  потому  что здесь написано в статье 159-й, что

 подведомственно:  акты  Президента, акты Кабмина, акты Верховной

 Рады  и наши законы. Значит, следовательно, естественно, решение

 Национального банка подведомственно...

 

      ГОЛОВА.  Олено  Олександрівно,  погоджуєтесь?

 

      ШИШКІН  В.  І. Коллегия должна отклонить на этом формальном

 основании...

 

      ГОЛОВА.  Ставиться  на  голосування  пропозиція  підтримана

 Старовойтовою  Комісії  з  питань  ядерної  політики  та ядерної

 безпеки:   "В   разі   незгоди   з  рішенням,  прийнятим  суддею

 Конституційного  Суду  України,  воно може бути оскарженим главі

 Конституційного Суду, рішенни якого є остаточним".

      Я поставлю на голосування цю пропозицію.

 

      "За" -

      Не вистачило голосів.

 

      ШИШКІН  В.  І. Тогда пленум постоянно будет завален -только

 будет     рассматривать,     соответствующее    ему    или    не

 сооответствующее...

 

      ГОЛОВА.  Ще  є  міркування  з  цього  приводу?  Будь ласка,

 Васильєв.

 

      ВАСИЛЬЄВ

      На  мой взгляд, статья 46 не очень четко выписана. Это что,

 каждое  дело необходимо рассматривать в части подведомственности

 коллегии Конституционного Суда?

 

      ШИШКІН В.І. Да.

 

      ВАСИЛЬЄВ     Наверное, только  в  случае  спор!  В  случае

 возникновения  спора вопрос о подведомственности рассматривается

 коллегиально.

 

      ГОЛОВА.  Так  одноосібно  можна...  Тут  же (от погляньте),

 поправка яка була ...

 

      ВАСИЛЬЄВ...  Потому  что закон четко определяет, какие дела

 подведомственные и подсудны Конституционному Суду.

 

      ШИШКІН  В.  І. Никто никогда не остановит поток обращений в

 Конституционный Суд.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Првильно! Совершенно верно... Так вот наоборот -так, как вы

 говорите,  он  и  будет  завлаен,  потому  что  будет  несколько

 коллегий в Конституционном Суде...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Тогда,  в  таком  случае,  подведомственномть  пусть решает

 чиновничий аппарат, если вы считаете, что будет завален...

 

      ГОЛОВА.  Віктор Іванович, уявіть ситуацію: у нас кожен день

 в  Конституційний  суд проходить 30 подань, звернень, заяв тощо.

 Тоді  треба  зібрать  колегію  і  кожень день розпочинати із 3-х

 приблизно   годин,   щоб   визначити  кому  підвідомче  це  інше

 звернення.

      А , очевидно, десь інший механізм треба закласти. І скоріше

 всього, що   це буде готіувати  апарат, безумовно...

 

      ШИШКІН. Александр Александрович, я прошу обратить внимание.

 То,  что аппарат может готуваты, я бы не возражал проитив этого,

 но  как  раз  я  боялся,  что  именно  это и будет торпедировано

 депутатамим.  Потому что право на обращение будет ревизироваться

 не членами  Конституционного суда, а  чиновничним аппаратом.

      То,   о   чем  вы  говорите,  действительно,  это  практика

 американского  Верховного Суда, где поступают 3 000 жалоб каждый

 год  и  только 100 попадают  на  рассмотрение  судей. Но всю эту

 ревизиютам занимается чиновничий аппарат. Если стоите не   такой

 позиции,   пожалуйста,   я  возражать  не  буду.  Наооборот,  мы

 считали...

 

      ГОЛОВА. Ясно, Нлосов.

 

      ШИКИН...  что  ревизией  должен  заниматься  не  чиновничий

 аппарат, а должен заниматься судебный корпус.

 

      НОСОВ.  Шановні  депутати,  шановний Віктор Іванович, ну, я

 усно звертав вашу увагу на мудре рішення, яка записано, скажімо,

 в  Законі  "Про  Конституційний  суд" Російської Федерації. Ви ж

 знаєте, що наші громадани будуть звертатися-не виділили ділянку,

 не а там гараж построїли, тобто, є питання явно не відповідні до

 компетенції Конституційного суду.

      І  саме такі питання з словом "явно", можна було б віднести

 на  апарат.  Ви  одержите 700 тисяч скарб на судові рітшення, на

 ділянки,  на  городи  там, на кришу -тече, батарея потекла і оце

 буди сідити  колегія  розглядати.

      Я ж вам рекомендував, подивіться там уважно, є мудра думка.

 Ну,  що  я  не сформулював, не подав -це моя вина, звісно. Але в

 такому  вигляді   це  не годиться.

      Весь суд буде   сидіти і   розирати  700  тисяч  скарб....

 

      ГОЛОВА.  Є  пропзиція...   цю  статтю  доручити  комісії ще

 доопрацювати  із  урахуванням  тої  пропозиції, яка надійшла від

 Васильєва,  Старовойтової  і  Носова.  Бо  тут,  справді,  треба

 передбичити  механізм,  який  би  дав змогу Конституційному суду

 бути Конституційним  судом.

 

      ШИШКІН.  Александр  Александрович,  я  не возражаю, если мы

 проголосуем рейтингово о такой идее. Дело в том, чтобы потом нас

 не  обвиняли,  что мы чиновника поставили выше судьи. Потому что

 то,  о  чем  вы говорите, концептуально я согласен, но я как раз

 боялся  обвинения,   то,  которое .............

      Давайте  рейтингово  проголосуем,  если  вы  считаете,  что

 чиновничий аппарат должен отсекать поток жалоб, пожалуйста, будь

 ласка,  я  как  раз  возражать  не  буду.

 

      ГОЛОВА.  Тут  Зовсім  не  так  формулювання,  не чиновничий

 апарат,  а апарат  Конституційного   суду.

 

      ШИШКІН.  А  он  все  равно  чиновничий.

 

      ГОЛОВА. Так,  із  досвідчених  працівників.

      Явно   не  у  віданні  Конституційного  суду  питання  буде

 відправляти  в ті  інстанції,  які  повинні цим  займатись.

      І  тому  пропозиція  Носова  про  необхідність врегулювання

 цього  питання  у  статті  46  ставиться  на  голосування шляхом

 рейтингового голосування. Прошу підтримати ю  пропозицію.

      "За" -

      Я  думаю,  пристойний  рейтинг - 173  депутати  вважають.

 

      ШИШКІН.  Прыстойный,  а пройдет ли он потом, когда мы даром

 потративм  усилия  на э ту  работу?

 

      ГОЛОВА.  Ні, той варіант, який пропонує в редакції Комісія,

 в своїй  редакції,  що  отак  і залишить, нехай...

 

           (Ш у м  у  з а л і)

 

      ШИШКІН.  А какая разница? Все равно суд будет заседать. Или

 он  так  будет  заседать  или  так  будет   заседать.

 

      ГОЛОВА.  А  хто  з  а  те, щоб залишити так, як в статті 46

 передбачається -  голосування рейтингове?

      "За" -

      187,  а  цих  ще більше. Значить, врахуйте ту і ту думку, я

 думаю,  що  не  має  це  значення.

 

      ШИШКІН. Они взаимоисключающие, как их можно врахуваты?

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, врахуйте. Подумайте, як краще зробити.

      Стаття  47.  "Підстави  для  відмови Конституційним судом у

 відкритті  конституційного  провадження".

 

      ШИШКІН.  Александр  Александрович,  я  думаю, что это можно

 проголосовать,  независимо кто будет отклонять. Либо, как мы уже

 говорили,  аппарат  либо  суд,  все  равно  у  них  должны  быть

 одинаковые основания для отклонения.

      Поэтому я думаю, что 47 можна проголосовать.

 

      ГОЛОВА.  А якщо рішення явно помилкове, тут записана цікава

 ситуація.

 

      ШИШКІН В.І.  Слово "явно" я би не вживав.

      Потому  что это оценочная ситуация, для кого-то это явно, а

 для  кого-то  не  явно,  это субкективная оценка. И мы в законах

 должны  избегать  вот таких слов, которые носят разный оценочный

 характер.

 

      ГОЛОВА.  Дивіться, Віктор Іванович, ми отут у сесійному залі

 маючи  права  тлумачити  Конституції  під  час,  після прийняття

 Конституційного договору групою депутатів, які наполягал на його

 прийнятті  і  аргументували  цю потребу необхідністю організації

 влади,  окремі  норми  буквально  через тиждень, після прийняття

 цього   Конституційного   догвору  витлумачувати  у  зворотньому

 напрямку  і всім зрозуміло, що це не правда, що це не правильно,

 але  кром  того,  ну  нібито,  апілювати.  Так  може  статися  у

 Конституційному  суді. Явне інше тлумачення Конституйної норми і

 ніхто  не  може  звернутися  хоч  би  для  того, щоб суд ще раз

 подивився через певний час, ще раз повернувся до того питання.

      Я думаю , що в тому є потреба якась.

 

      ШИШКІН В. І. Мы говорим о разных вещах. Речь идет -підстави

 про  відмови  Конституційному-поэтому здесь слово явные наверное

 не надо. Явно не может быть  основанием.

 

      ГОЛОВА. Ні я не кажу про явно, може іншим словом замінити.

 

      ШИШКІН В.І.  А здесь  нет его явно.

 

      ГОЛОВА.  Ну  наприкла  не  обгрунтованість  Конституційного

 подання Конституційного звернення.

      Ось  визначилось,  що воно не обгрунтовано, а воно фактично

 обгрунтовано.

 

      ШИШКІН В.І.  Это должен решить суд.

 

      ГОЛОВА.  Матковський.

 

      ШИШКІН  В.  І.  Вот  почему  мы  и хотели, чтобы это решала

 коллегия. Судьи решили , а не аппарат.

 

      МАТКОВСЬКИЙ.  Шановний  доповідачу,  я  думаю  досить вдало

 звернено   увагу   на   пункт  4  цієї  статті,  ну  що  значить

 необгрунтованість  Конституційного,  значітіь,  подавння  і коли

 воно повинно так сказати давати цьому оцінка.

      Ще,  як-то  кажуть не розглядалось воно ці матеріали, а вже

 десь якийсь чиновник дає висновок про те, що воно не обгрунтовано.

      Верніться  до  Цивільного  процесу  хоча там чітко, що такі

 речі  проводяться  і  дається  їм  оцінка  в  період так сказати

 судового  розгляду  цього  питання,  чому тут не внести в такому

 порядку?

 

      ШИШКІН.  Обратите  внимание, что здесь написано: "Основание

 для  отказа".  То  есть,  это  речь  идет  о том, ведь логически

 вытекало из предыдущих......., что коллегия рассматривает и если

 считает,  что  по вот этим основаниям сама уже коллегия проводит

 заседание,  проводит  аналитическую  работу,  делает  анализ.  И

 говоорит,  что данное решение является необгрунтованым, то есть,

 данное   обращение  является  необгрунтованым,  потому  что  оно

 подлежит  рассмотрения,  предположим,  в  системе общих судов, в

 административном суде и так далее.

 

      МАТКОВСЬКИЙ.  Але  воно має тільки рекомендаційний характер

 не   більше,   ви  зрозумійте.  Але  ж  в  кінцевому  результаті

 остаточний вердикт по тому повинен виносити суд.

 

      ШИШКІН. Да. Так вот суд, о котором я говорил, к сожалению,

 это  не  прошло,  и он тоже должен в своем решении написать, что

 обращение  к  данному  суду было необоснованым, необгрунтованым.

 Все равно он должен будет указать в своем решении это слово.

      Поэтому мы не мождем выбросит эти слова. Это основание уже,

 будем так говорить, результивной части решения или ...

 

      ГОЛОВА.   Віктор  Іванович,  ще  один  аргумент  із  пункту

 п'ятого.  "Наявність рішень  Коституційного суду України по суті

 питань  порушення  в  конституційному  поданні,  конституційному

 зверненні є підставою для неприйняття його".

      А  якщо  було  це  рішення і було помилковим -це ж теж живі

 люди. Тоді можливо через півроку, через якийсь час треба, щоб ще

 раз   повернулися   до   цього   питання,   його  буде  простіше

 розв'язувати,  бо буде... Ну і мало чого. За цей час, наприклад,

 відбулося  зміни  до  Конституції  внесені,  і  тепер  ця  норма

 Конституції  трактується  по-іншому.  А  на  основі попереднього

 рішення,  прийнято  вже було рішення... попередні норми прийнято

 було  рішення  Конституційного суду. Через час звертається тоді,

 буквально,  користуючись  цією  нормою,  не  можна прийняти таке

 рішення до розгляду.

 

      ШИШКІН. Ну учитывая то, что мы одну из статей выписали, как

 пересмотр   решения  судом  в  случае,  если  вновь  открывшиеся

 обстоятельства.  То  даный пятый пункт, Александр Александрович,

 можна было бы, наверное, отклонить, да, или изменить.

 

      ГОЛОВА.  Змінити  потрібно.  Давайте, запропонуйте, як його

 змінити.

 

      ШИШКІН. Исключить можна и прочее. Если у нас есть основания

 для пересмотра, и у нас есть отдельная статья "Пересмотр решения

 Констытуционного суда",  в таком случае этот пятый пункт...

 

      ГОЛОВА.  У  нас  4 пункти достатньо, для того, щоб відвести

 необгрунтовані  подання.  А  5  треба зняти, оскільки ми повинні

 передбачити  процедуру  і  навіть можливість через певний період

 повторного розгляду тих чи інших питань.

      Матковському дайте слово.

 

      МАТКОВСЬКИЙ.  Я  вважав би, що при дальшому так сказати в 3

 читанні  і  так  далі  ми  повинні  були цю 47 статтю підвести у

 відповідність  до цивільно-процесуального Кодексу, він остаточно

 вже  вироблений,  а  тут  і  4  і 5 стаття, пункти ці вони мають

 розбіжності.

 

      ГОЛОВА . Віктор Іванович, давайте залишимо ...

 

      ШЫШКИН В. И. Я бы не все связывал с Цывильно-процессуальным

 Кодексом,  потому  что фактически новый Конституционный процесс,

 он может отличаться от Цивильно-процессуального Кодекса.

 

      ГОЛОВА . Ну давайте тоді...

 

      ШЫШКИН  В. И. Здесь не Цивильно-правовые отношения, поэтому

 и процедура может быть разная.

 

      ГОЛОВА. Ну скажімо, те, що говорить Матковський, відповідно

 необгрунтованості   Конституційного   подананя   -це   ще  можна

 пояснити,  бо ми перед тим виписуємо, що є предметом, чи доказом

 не обгрунтованості.

      5  пункт  треба  просто зняти. Тоді давайте ми, будь ласка,

 Васильєв, без 5 пункту.

 

      ВАСИЛЬЄВ.  Я думаю, более удачней будет если мы в пункте 4,

 47  статьи  укажем  отсутствие мотивации, то есть не говорить об

 обоснованости, а только..... отсутствие мотивов....... вопросов.

 

      ШЫШКИН В.И. Это не тоже самое, что..

 

      ВАСИЛЬЄВ. Это разные вещи.

 

      ШЫШКИН В. И. Да, ну, надо было раньше теоретически спорить,

 а не сейчас.

 

      ВАСИЛЬЄВ.  А говорить об обоснованости, это действительно...

 

      ГОЛОВА . Жеребецький.

 

      ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ. Шановні колеги!

      Ну   стаття   47  по  суті  є  підсумковою,  тобто  там  ми

 перераховуємо  причини  відмови,  а  самі підстави для звернення

 перераховані  в  попередніх  статтях,  тому я не бачу тут, що ми

 можемо  викинути,  зокрема  стаття  5.

      Ну,   Конституційний  суд  має  обмежену  кількість  статей

 Конституції,  і  тому  звернення будуть до деяких статей десятки

 разів.

      Якщо ми викидаємо статтю 5, це означає, що кожний раз, коли

 хтось  звертається, повинні відкривати процедуру розгляду цього.

 Натомість  є  простіший  вихід,  тобто  є прецедент, є налоги, є

 посилання  на  відповідну  справу  вже.  І  це  означає, що цієї

 судової прави можна не відкривати.

      Натомість, щодо суті попередніх статей, наприклад, пункт 1:

 "Відсутність встановлених Конституцією України цим законом права

 на  конституційне  подання,  конституційне звернення". Тобто, ми

 констатуємо  те, що ми там прийняли. А от там, маю на увазі 40-у

 статтю, її треба переробляти докорінно.

      Тобто,  я вважаю, що треба голосувати за цю статтю повністю

 в такому вигляді, як вона є, бо вона не суперечить....

 

      ГОЛОВА.  Євген  Петрович, я все-таки просив би: або давайте

 направимо  цю  статтю, ще попрацюють над нею, або вилучим п'ятий

 пункт.

      Суб'єкти правовідносин звернулися до Конституційного суду з

 приводу,  скажем, стосунків з іншою державою на основі договору,

 який    ратифікований   Верховною   Радою.   На   основі   цього

 Конституційний  суд  визнав,  що  це  рішення конституційне і не

 правомірне звернення.

      Через  тиждень Верховна Рада денонсувала цю угоду. І той же

 суб'єкт  права знову звертається, але на підставі п'ятого пункту

 не  можна  розглядати,  бо  вже  воно  розглянуто Конституційним

 судом.

      Це грубий, можливо, штучно виставлений, приведений приклад.

 Але  може бути інша ситуація. Конституційний суд прийняв рішення

 помилкове, він же теж живий, з живих людей складається.

      Тому  треба передбачити, щоб хоч раз через півроку повторно

 можна  було  б  розглянути,  чи  якийсь  інший  термін обмеження

 отаких,  справді, передбачено було послідовних багато розглядів.

 Але  і  право  людини,  чи суб'єкта, чи юридичної особи, повинно

 бути захищено.

      Чому  ж  тоді Конституційний суд Росії був розпущений, якщо

 він ніколи не помиляється?

      Носов.

 

      НОСОВ  В.  В.  Шановні депутати, Олександре Олександровичу,

 якщо Верховна Рада скасує якийсь акт, то позивач чи заявник буде

 посилатися саме на акт, який скасували, і це буде нові обставини

 і воно піде знову, але ж це нові обставини.

      Якщо ви хочете, щоб Конституційний суд міг переглянути свої

 рішення,  то  прямо  і запишіть, що Конституційний суд має право

 переглянути  своє  рішення,  так як ми пишемо для Верховної Ради

 це.  А то норми про перегляд рішення не записали, а таким хитрим

 трюком  через  подання  заяви  цим  не виправиться. Так що норма

 нормальна,  вона  має  тут  бути, те що нові підстави, то будуть

 посилання на нові обставини.

 

      ГОЛОВА.  Ясно.  Я ставлю на голосування пропозицію комісії,

 стаття 47 ставиться в повному обсязі на голосування.

 

      "За"-

      Відправляється  на  третє  читання. Ну, так це не вийде все

 одно.  Ну,  будь  ласка, хто за те, щоб без п'ятого, голосується

 без  п'ятого  пункту,  ставиться  на  голосування. Ця пропозиція

 вносилась.

 

      ШИШКІН В. І. Так давайте вообще против закона проголосуем и

 все.

 

      ГОЛОВА. Віктор Іванович, не коментуйте, будь ласка.

 

      "За" -

      Я   прошу   вас:  не  коментуйте,  не  говоріть,  коли  йде

 голосування. Вони вправі один з одним, от ви ж консультуєтесь із

 сусідами  зліва,  коли  вам  не можна цього робити, а вони поряд

 сидять, правильно роблять, будь ласка.

      Глава  друга.  Провадження у справах у Конституційному суді

 України.   Стаття   48   -Порядок  конституційного  провадження.

 Провадження  у справах Конституційному суді України здійснюється

 у   колегіях   суддів   Конституційного   суду,   у   засіданнях

 Конституційного   суду   України   та   у  пленарних  засіданнях

 Конституційного  суду України. Нема ніяких заперечень, ставлю на

 голосування.

      Є заперечення? Будь ласка, Кочерга. Яка поправка ваша?

 

      КОЧЕРГА.  Та, к сожалению нет никакой поправки, потому что,

 ну, вы ж говорили... (122 избирательный округ).

 

      ГОЛОВА. А? Тут не було такої, да, тут не було такої статті,

 правильно.

 

      КОЧЕРГА. Уважаемый  Виктор  Иванович,  хочу  и в вашей душе

 породить  сомнение  в отношении вот следующего и, как говорят, в

 душах  народных  депутатов.  Если  мы  даем  право  или признаем

 субкектом    конституционного   впровадження   коллегию,   тогда

 получается,  что на каком-то этапе если мы еще дадим ей и другие

 права,    получается,   что   она   выступает   уже   от   имени

 Конституционного  Суда.  Все  решения,  которые  выходят, как мы

 говорим,  наружу,  должны быть от Конституционного Суда. Мы же и

 такое   право  даем  еще  и  коллегии.  Это  внутренняя  работа,

 внетереннее дело суда. Поэтому я предлагаю исключить.

      А  еще  дальше  -как мы их и будем формировать, получается,

 что  от  тройки  будет  или  там от шестерки выносить решения от

 имени Конституционного Суда.

 

      ШИШКІН В.І. Да.

 

      КОЧЕРГА.   И   вы,   кстати,  сейчас,  когда  мы  обсуждали

 предыдущую  статью, 47-ю, говорили, что по четвертому пнукту уже

 может  принимать  решения и коллегия. В такой ранг, я считаю, их

 нельзя  возводить  -это  не  отвечает  концепции  нашего закона,

 который мы рассматриваем.

 

      ШИШКІН  В.  І.  Разкясняю: коллегия не принимает решения по

 существу.   Коллегия   -это   орган,  который  будет  заниматься

 подготовкой  дела  и решать вопрос об открытии производства, оно

 выносит   роцессуальный   документ,   процессуальную  ухвалу  об

 открытии  производства.  То  есть  оно  считает,  что  дело (или

 будем...  обращение)  со  всеми материалами подготовлено, оно за

 это,  коллегия,  она за это несет ответственность, оно принимает

 решение  об  открытии  производства  и передаче его на пленарные

 заседания.  Коллегия  может принять решение об отказе в открытии

 производства.  Тогда это, за следующими нормами, вот именно этот

 процессуальный  документ  может  быть передан в таком случае уже

 как на аппеляцию в само заседание всего Конституционного Суда.

 

      ГОЛОВА.  Це далі виписано, так?

 

      ШИШКІН В.І. Далі виписано  это все...

 

      ГОЛОВА.  Тобто  це -елемент впровадження. Але впровадженням

 займабться такі-то структури...

 

      ШИШКІН  В.  І. Ее положительное решение является основанием

 для  пленарного  заседания, отрицательное может быть подвергнуто

 аппеляции. Это дальше все расписано. Оно не принимает решения по

 существу - по существу принимает только пленум!

 

      ГОЛОВА.  Тобто це -технологія процедури, вона складається з

 кількох  елементів,  котрі  тут виписані. Давайте підтримаємо. Я

 ставлю на голосування цю пропозицію.

      Запитання є? Будь ласка, в Носова.

 

      ШИШКІН.  Но  а как  же.....  что  написано в 150...

 

      ГОЛОВА.  Носов  має  запитання,  дайте  слово  Носову, будь

 ласка.

 

      ШИШКІН.Что в  53-й  написано?

 

      НОСОВ.  Шановний  доповідач, я, може, щось не дочитав, я не

 можу  зрозуміти  яка  різниця між засідання Конституційного суду

 України,  який  з  18  чоловік  складається і пленарне засідання

 Конституційного суду?

      Як  на  мій  погляд,  то  це одне і те й саме.......... -це

 означає  в  повному  зборі.  І там засідання суду, не колегії -і

 там. Яка  різниця? Може,  я щось не дочитав.

 

      ШИШКІН.  Наверное,  да. Разкясняю, значит, заседание решает

 организационные  вопосы, некоторые организационные -их не всегда

 пленумом надо решать. Ну, например, утверждение положения как мы

 вчера  говорили архиве там или библиотеки и так далее это и плюс

 оно  рассматривает  процессуальные вопросы тогда, когда коллегия

 приняла отрицательное решение, отрицательное решение об открытии

 производства.

      То  есть,  оно отказало в открытиии производства, тогда это

 решение обжалуется и рассматривает  заседание.

      То  есть, этот процедурный  организационно- процедурный...

 

      ГОЛОВА. Він не про те питає.

 

      ШИШКІН. То  про то.

 

      ГОЛОВА. Пленум  суду   і засідання суду.

 

      ШИШКІН.   А  пленум  решает  вопросы  только  по  существу,

 вопросы  процесса  он  уже  не  решает,  ему поступает дело и он

 принимает решение.

 

      НОСОВ.  Я  вважю,   що це ви не переконливо кажете, тому що

 засідання  -це  форма  діяльності, а  ви розглядаєте зараз зміст

 діяльності.  Це  різні  речі.  І  у  нас,  в Верховній Раді -або

 засідання  Верховної Ради ми пишемо в Регламенті, в законах, або

 пленарне засідання.   Це  одне  і те й саме.

      А вже зміст,який буде, це всже зовсім інше питанння. Так що

 це тільки  плутанину внесете і  все. Це  все-таки   закон.

 

      ГОЛОВА.  Віктор  Іванович,  ще  раз..."Провадження  у справ

 Конституційному   суді   здійснюється   в   колегіях  суддів,  у

 засіданнях Конституційного суду  та у  пленарних  засіданнях...

 

       ШИШКІН.  Разница - в конечном результате принятых решений.

 Пленум  принимает  по сути и численность пленума не всегда будет

 18   судей,  кто-то  будет  в  отпуске,  кто-то  будет  больной.

 Пленум...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Пленум  это  рассматривает  вопрос  по сути, заседание -это

 вопрос  организационный  и  вопрос  промежуточной процедуры, там

 может  быть  меньшее  количество  людей,  больше половины, но не

 такое,  как на  пленуме.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, з місця не сперечайтесь, не вступайте в

 дискусію   з місця.

 

      ШИШКІН.  Ну,  это   идет  обсуждение  среди  судей.

           (Ш у м  у  з а л і)

       Пленум   убрать?   Пленум   нельзя   убирать,  это  орган,

 принимающий решение по сути, нильзя убирать слово "пленум". Есть

 пленум  Верховного суда,  есть  пленум  всех  других  судей.

 

      ГОЛОВА.  Я ставлю 48 статтю на голосування так, як пропонує

 Комісія.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Будь ласка,  не  сперечайтесь,  голосуйте.

      "За" -

      Треба доопрацювати її. Вирішіть, зніміть протиріччя те, про

 яке  говорив  Носов.

      Стаття 49 -колегії суддів Конституційного суду України.

      Чи є зауваження у когось? Мені здається, правильно виписано

 все,  ні?

      Віктор  Герасимович.  Але  це питання було в лівій колонці,

 Віктор Герасимович і було два місяці на підготовку зауважень.

 

      ШИШКІН.  Александр  Александрович,  я  чувствую просто, что

 есть  обыкновенное  непонимание чисто процедурнвх вещей. Дело не

 может  сраху  к  кому  угодно  поступить в Конституционный суд и

 сразу  с  бухты  барахты  идти  на пленум, должна быть проведена

 определенная  подготовительная работа по этому делу, и для этого

 есть  так  называемые  коллегии.

      Что   мы тут?

 

      ГОЛОВА.  Віктор Івнаович, в чому ви переконуєте, ніхто ж не

 заперечує?

 

      ШИШКІН.  Да  ну, как не заперечує? Я, наприклад, можу цього

 не  знати, природно. Слава Богу, судом не займався ніколи. Але ж

 професіонали  кажуть.  Віктор Герасимович, будь ласка, Кочерга і

 Старовойтова.

 

      КОЧЕРГА.   Виктор   Иванович,   я   вас  очень  уважаю  как

 специалиста.  Просто  мое желание сделать этот закон, как и ваше

 тоже,  совпадает,  добротным  законом.

      Я   бы   предложил  бы,  скажем,  чтобы  расписать  порядок

 формирования  коллегии.  Обязательно,  чтобы,  скажем, численный

 состав, как раньше предлагалось, три человека в первой коллегии,

 пусть будет по одному человеку из каждой гілок влади.

      Если следующая или 3 или 6 давайте будем делать.

      Тогда будет правильно обкективно рассматривать на этапе уже

 подготовки  конституционного  дела, вот я такое предложение внес

 бы. Этот порядок надо востаносить.

 

      ШИШКИН  В.  И.  Я  не  возражал  бы  протиы  того, о чем вы

 сказали,  если  б  эти  вопросы решал внутренний организационный

 документ  суда.  Может быть так оно и будет, а вот что касается,

 чтобы  так  писать  в  законе,  я против, потому что это заранее

 порождает  групповщину,  корпоративную  групповщину  между  теми

 депутатми, которые были направлены туда разными ветвьями власти,

 если  мы  их  заранее  уже  будем  делить,  что коллегия из трех

 человек  и  обязательно  туда должен один входить от Президента,

 один  от  Верховной  Ради, один от суда, извените, мы это дальше

 продолжаем,  вот  это деление членов члено Конституционного суда

 по гильдиям. Такого в законе псать нельзя.

      Внутреннем  организационном  документе  возможно да, но это

 уже не предмет даного закона.

 

      ГОЛОВА.   Віктор   Іванович,  яка  різниця  чи  внутрішньому

 документі чи в законі це записано.

 

      ШИШКІН В.І.  Нет закон есть закон.

 

      ГОЛОВА.  Якщо  ми  створюємо  колегію яка бере впровадження

 Конституційність  норм  в  законі  і  всі ці 3 судді чи 6 суддів

 будуть  призначенні  від  однієї гілки влади, умовно кажучі, від

 Президента,  то  тоді  відстоюватимуть  лінію  Президента і їхня

 підготовка цього питання до розгляду буде домінуючою при рішенні

 суду взагалі.

      Тому  краще  записати  те,  що говорять сьогодні депутати і

 передбачити, що кожна колегія складається з представників рівної

 кількості представників різних гілок влади.

 

      ШИШКІН В.І.  То тогда это гильдия.

 

      ГОЛОВА.  Ні це не гільдія - це порядок.

 

      ШИШКІН  В.  І.  Тогда  это получается мы заранее продолжаем

 судьи  обкявлять неравными, ты президентский, ты Верховной Ради,

 а ты судебный.

 

      ГОЛОВА. Так воно так і є, вони ж відкликатися можуть різно.

 

      ШИШКІН В. І. После того как мы их избрали они должны забыть

 от когоони пришлитуда.

 

      ГОЛОВА.  Я  в  тому  несумніваюсь,  вони забудуть на другий

 день, але не всі.

 

      Будь ласка, Лук'яненко,теж юрист.Маї слов і Старовойтова.

 

      ЛУК'ЯНЕНКО.  Шановний  Голово, шановні депутати, весь смисл

 створення  суда різними гілками влади полягає в тому, щоб суд не

 залежав  ні  від  одної  гілки  влади. І після того, як ці судді

 обрані,   вони  повинні  керуватися  тільки  законом  і  наймеше

 залежати  від  будь-якої  влади. У цьому, в тому, що вони будуть

 діяти  тільки  на основі закону, і є смисл їхніх рішень. Вони не

 повинні  в  суді  представляти  ніяку  гілку  влади.  Коли ми їх

 обрали, і вони вже там опинилися, вони становляться незалежними.

 Тільки  тоді,  вони  зможуть дійсно виносити рішення, на яких не

 буде  впливу  ні  Верховної Ради, ні виконавчої влади, ну ніяких

 інших, скажем, там інституцій чи навіть бізнесових структур.

      Отде ж необхідно виходити саме із цього.

 

      ГОЛОВА..........  Григорович, ви могли б закінчити словами:

 "так хотілося б" так же? Нам усім так хотілося б.

      Старовойтова, будь ласка.

 

      СТАРОВОЙТОВА.  Уважаемый Александр Алексанлрович! Уважаемые

 народные депутаты! Я хотела бы в этом случае поддержать комиссию

 и  приглашаю  вас  проголосовать за статьи 52 и 53. Я думаю, что

 здесь    есть    смысл    в    разделении   понятий   "заседание

 Конституционного  суда"  и "пленарные заседания Конституционного

 суда Украины". Дело в том, что...

 

      ГОЛОВА.  Галина  Максимівна, ми вже ту статтю відхилили. Це

 ми  зараз  розглядаємо 49 статтю "Колегія суддів Конституційного

 суду України".

 

      СТАРОВОЙТОВА. Мы  что 49....? Прошу прощения.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

      Шановні  депутати!  Давайте будемо виходити з того, що ми ж

 створюємо  постійний орган, він працює дев'ять років. І сьогодні

 взаємини  між  гілками  влади -це умовність, яка перекреслюється

 повністю...  частково  на  другий  день  після обрання суддів, а

 частково  через,  скажемо,  рік,  півтора, коли змінюється склад

 Верховної  Ради,  коли інший стає Президент і тому подібне. Тому

 все  це  чисто  умовність.  І  в  законі виписувати ці нюанси не

 треба,  можна  в  постанові рекомендувати, можна якимось чином у

 внутрішньому  документі  передбачити,  щоб  вони формували таким

 чином,  тому  я  просив  би  проголосувати 49 статтю, так, як її

 пропонує комісія. Будь ласка, ставлю  на голосування.

 

      ЗА-

      Рішення  не підтримується

      120  чоловік  сомнівається,  голосуйте проти, я прошу, я ще

 раз  ставлю  на  голосування,  голосуйте  проти,  голосуйте  за,

 утримуйтеся, але голосуйте.

      За  Регламентом  ви  не  маєте  права  не  брати  участь  в

 голосуванні,  так,  як  член Конституційного суду утримувати від

 голосування,  так  ви  не  маєте  права просто не брати участі в

 голосуванні .

 

      ЗА -

      Рішення прийнято.

      Стаття 50. Повноваження колегії суддів Конституційного суду

 в справах за Конституційним поданням.

      Є зауваження? Немає зауважень, можу ставити на голосування,

 статтю 50 на голосування в редакції, яку запропонувала комісія.

 

      ЗА-

      Рішення прийнято.

      Стаття 51. Повноваження колегії суддів Конституційного суду

 України  в  справах  за  Конституційним  зверненням.  Тобто  тут

 розписується  процедура,  коли  йде  і  за якою мотивацією. Будь

 ласка, можна ставити на голосування, ставлю на голосування .

 

      "За"

      Рішення прийнято.

      Стаття 52: "Засідання Конституційного суду України". Це те,

 про що говорив Носов у статті 49-ій чи 47-ій, здається.

      "Конституційний  суд України в засіданнях розглядає питання

 щодо  відкриття  провадження  у  справі  у  Конституційному суді

 України в  разі прийняття колегією суддів Конституційного суду

 України  процесуальної  ухвали  про  відмову  в відкриття такого

 провадження.

      У    разі    прийняття   засідання   Конституційного   суду

 процесуальної  ухвали про провадження у справі у Конституційному

 суді  ця  справа  передається  на  розгляд  пленарного засідання

 Конституційного суду.

      Процесуальна  ухвала  засідання  Конституційного  суду про

 відмову  в відкритті провадження у справі Конституційного суду є

 остаточною.

      У  засіданнях  Конституційного  суду  України розглядаються

 інші  питання,  що  потребують  прийняття рішення Конституційним

 судом України згідно з цим законом.

      Засідання  Конституційного суду є правомочним, якщо в ньому

 беруть участь не менше 10 суддів Конституційного суду України.

      Рішення Конституційного суду у його засіданнях приймається,

 кщо    за    нього    проголосували   більше   половини   суддів

 Конституційного суду України, які брали участь у засіданні".

 Тобто 6 чоловік, так?

 

      ШИШКІН.  Да,  это  процессуальная  норма, что они принимают

 процессуальное решение.

 

      ГОЛОВА.  Справа  в  тому,  что  цієї статті не було раніше.

 Комусь  не ясно... Тут, власне, можна сказати так, що пленум, що

 засідання  -майже  одне  і  те  ж,  тільки що оформляється іншим

 порядком, інший предмет відання засідання і пленуму.

 

      ШИШКІН.  И  численность  при  принятии  решения.  Там более

 мощные  требования,  потому что там принимается по сути, а здесь

 только по процедуре.

 

      ГОЛОВА.Тобто, там 10 чоловік, а тут 6 чоловік. Так?

 

      ШИШКІН. Да.

 

      ГОЛОВА. Є запитання до Віктора Івановича?

      Будь ласка, Кириченко.

 

      КИРИЧЕНКО М.О.

      Дякую.  (329-ий, Лохвицький, Полтавська область, Кириченко,

 соціалістична фракція)

      Шановний  Віктор  Іванович,  Конституційний  суд -особливий

 орган,  і  ми все-таки тут повинні підійти до нього з особливими

 підходами.

      І  я  б  пропонував,  шановні колеги, що все-таки засідання

 Конституційного  суду  -не  менше  12 суддів, тобто дві третіх і

 рішення більшістю приймається. І пленарне засідання -не менше 15

 суддів Конституційного суду.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  про  пленарне  поки що ми не говоримо, а

 говорим про засідання.

 

      КИРИЧЕНКО.   Вони   пов'язані   ці   питання,  Олександре

 Олександровичу.

 

      ГОЛОВА.  Тут  є  одна  обставина,  якщо більшість, то треба

 писать  11  чоловік,  бо  в 10 немає, може бути немає більшості,

 питання не вирішується. Тоді треба  11 чоловік, і тоді буде.

 

      ШИШКІН В.І. Комментарий можно?

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ШИШКІН  В.  І.  То  что,  о  чем говорил депутат Кириченко,

 раньше имело место, значит, потому что оно засидення просто сюда

 перенесено,  оно было соединено в одной статье, в бывшей 49, там

 речь  шла одновременно и о заседаниях, и о пленарных зеседаниях.

 Просто  мы  потом  разделили  -это  не  новая  статья,  то  есть

 фактически  она наполнена тем же самым, что было в бывшей 49. Но

 то,  о  чем вы говорите, оно было раньше, имело место, однако на

 нашей  комиссии  и  с  участием других депутаов, которые вносили

 предложение,  в  частности  Сергея  Кириченка, посчитали что это

 слишком  завшена,  и  депутат  Юрковский  тоже, новый член нашей

 комисссс, посчитал что это слищком завышеный потолок.

      Комиссия  приняла  решение  уменьшить  эту  численность для

 кворумности,  это  решение  комиссии  было.  Посчитали  так, что

 депутаты кто-то будет в отпуске, простите, депутаты, судьи: кто-

 то  будет  в  отпуске,  кто-то  будет  больной,  если ставить 15

 человек  кворум  из  18,  то  это  под вопрос ставит кворумность

 заседания. Вот такие были основные аргументы нашей комиссии.

 

      ГОЛОВА.  Віктор  Іванович,  у  Швецькому парламенті вносили

 зміни   до   Конституції,   після   того,   як  одне  відбьулося

 голосування,  коли розійшлися голоси, тобто 50 на 50. І прийняли

 зміну  до  Конституції і ввели ще один округ, і обрали ще одного

 депутата.

      А ось тут ми закладаємо 10 чоловік зібралося, проголосували

 5 на 5, і рішення не приймається. Треба записувать 11 чоловік.

 

      ШИШКІН  В. І. Александр Александрович, здесь можно и 11, я,

 например,  не  возражаю  против  этого  числа. Такое было мнение

 комиссии, что 10 человек.

 

      ГОЛОВА. Васильєв вже.

 

      ШИШКІН  В.  І.  Да,  пожалуйста,  что касается численности,

 господи,  это  не  принципиально  особо  для меня. Я вам сказал,

 раньше  было  выше, было 12 в заседании, 15 у пленарных, однако,

 еще  раз  говорю:  по  предложению депутата Сергея Кириченка, по

 предложению   Юрковского   депутата,  других,  значит,  комиссия

 согласилась с уменьшением этой численности. Решайте!

 

      ГОЛОВА.  Ясно...

 

      ВАСИЛЬЄВ.  Я  предлагаю  в  этой  статье  для  того,  чтобы

 признать  правомочность заседания Конституционного Суда записать

 12 человек, а для принятия решения -2/3.

 

      ГОЛОВА.  Від цієї кількості?

 

      ВАСИЛЬЄВ. Да, от числа присутствующих на заседании. То есть

 2/3 от числа присутствующих.

 

      ШИШКІН В.І. Не менее 2/3 хотели сказать...

 

      ГОЛОВА.  Жеребецький.

 

      ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ

      Шановні  колеги,  я  б  погодився, значить, частково з тими

 пропозиція.   Тобто,   безумовно,   для   рішення  на  пленарних

 засідання - це наступна стаття -то кількість має бути все-таки 2

 /3.  А що стосується засідань, де приймаються чисто процесуальні

 рішення,  тобто  відхилення.  Мова  йде, що принесуть пачку -300

 справ,  з яких 290 абсолютно треба відхиляти. І для того збирати

 весь склад Конституційного Суду -ну, абсолютно недоцільно. То це

 проблематично  буде,  ми  будем  створюватив проблеми для роботи

 самого Конституційного Суду.

      Тому,  можливо,  доцільніше  все-таки  зробити,  дійсно,  9

 чоловік   (щоб   було   непарне   число)   для   засідань,  коли

 розглядається  процедура  прийняття  до впровадження, і 2/3 -для

 пленарних засідань Конституційного Суду.

 

      ШИШКІН В. І. 9 человек -это плохо, потому что это половина.

 Всегда кворум -больше половины. 9 -это половина... Лучше уже 11,

 как говорил Александр Алексанлрович...

 

      ГОЛОВА.  Значить, є дві пропозиції. Одна мною вносилася: 11

 і  більшістю  приймається  процесуальне  питання на засідання...

 рішення процесуальне.

      І  пропозиція  Васильєва -вона цікава тим, що вона повторює

 схему:  2/3,  2/3.  Тобто  2/3 -12 чоловік, із них 2/3 приймають

 рішення,  тобто  8  чоловік.  І  2/3  -це правомочність розгляду

 питання  судом.  Це  цікава пропозиція. Я думаю, що можна було б

 ставить  її  на  голосування.  Тобто  ставиться  на  голосування

 пропозиція  Васильєва  -2/3.  І рішення приймається, коли 2/3 із

 числа присутніх. Цебто 8 чоловік.

 

      ШИШКІН В.І. А присутніх сколько?

 

      ГОЛОВА.  2/3 від кількості членів...

 

      ШИЩКІН В.І. Не, не - он такого не говорил...

 

      ГОЛОВА.  Він казав про це якраз: 12 чоловік...

 

      ШИШКІН В. І. Тогда пленум надо подымать, чысленность. У нас

 сейчас  12,  тогда его надо доводить до 15-ти... Они должны быть

 разные...

      Чего ж,  обязательно.

 

      ГОЛОВА. Так, там рішання прийматься 10 -не менше, а тут 8.

      Ставлю  на  голосування  пропозицію  Васильєва, будь ласка.

 Сергій,  не заважайте, будь ласка.

 

      "За"-

      Тоді  я  ставлю  пропозицію ту, що я вносив -11 чоловік і 6

 для  вирішення  питання.  Ставлю  на  голосування. Підтримується

 комісією я пропозиція. 11, 6. Всі  підтримують дружно.

 

      "За"-

      Рішення  прийнято.Спасибі.

 

      ШИШКІН.  Значит,  здесь  только,  Александр  Александрович,

 исправляется 11, потому что большая половина есть, 6 -это и есть

 большая  половина.

 

      ГОЛОВА. Так. Із цією поправкою стаття ставиться в цілому на

 голосування.  В  цілому  ця стаття.

 

      "За"-

      Рішення   прийнято.

      Стаття 53 "Пленарні засідання" -тут власне виписано тільки,

 я давайте прочитаю, щоб ви не сумнівались, бо це нова стаття.

      "Конституційний   суд   України   в   пленарних  засіданнях

 розглядає  справи впровадження, в яких відкрито за конституціним

 поданням  та  конституційними зверненнями, а також інші питання,

 передбачені  цім законом. У пленарних засіданнях Конституційного

 суду   примається  рішення  у  справах  з  питань,  передбачених

 пунктами  1,  6  статті  13  цього  закону,  висновки  з питань,

 передбачених пунктами  7, 8  статті  цього закону".

      Ну,  нумерація  зміниться  оскільки ми там передбачили.....

 "Пленарне  засідання Конституційного суду є правомочним, якщо на

 ньому  присутні не менше 12 суддів Конституційного суду України.

      Рішення  Конституційного  суду  України  у  його  пленарних

 засіданнях,   висновки   даються,   якщо  за  рішення,  висновок

 проголосували не менше 10 суддів Конституційного суду України.

      Можна  ставить  на  голосування?  Ставлю  на голосування цю

 пропозицію.

      "За" -

      Рішення  прийнято.

      Стаття    54,   порядок   проведення   пленарних   засідань

 Конституційного суду.

      Ця процедура виписана, на мій погляд, точно, я не юрист, що

 можуть  сказати  колеги?  Погоджуються,  ставлю  на  голосування

 статтю  54.

      "За" -

      Рішення  прийнято.

      Стаття   55.   "Відповідальність   за   порушення   порядку

 проведення пленарних засідань Конституційного суду України.

      Дуже  цікава  норма,  якби  і в нас таке ввести, так було б

 непогано.

 

      ШИШКІН.  Это  не новая статья, она просто перенесена сюда с

 более  поздних.

 

      ГОЛОВА.  Так,  особливості  її:  головуючий веде засідання,

 учасники  присутні  працюють,  як  передбачено процедурою, а хто

 заважає  вести  засідання,  може  бути оштрафований в розмірі до

 тисячі  -десяти  тисяч гривень, на посадових осіб, представників

 за  законом  та  уповноваженних  за  дорученням  - 15  тисяч.

      І  при  чому  це рішення приймається головуючим одноособово

 відразу.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Давайте  в парламенті  внесемо таку  норму  теж.

      Є  зауваження? Васильєв,  будь ласка.

      Ну,  це  при  умові,  якщо  гривні  будуть міцні.

 

           (Ш у м  у  з а л і)

 

      ВАСИЛЬЄВ. Мы сейчас переориентируем все.........

           (Ш у м  у  з а л і)

      Санкции  административно-правовых  норм  мы сейчас подводим

 под   необлагаемый  минимум.

      Здесь  же  заложена конкретная сумма. С учетом инфляции она

 может  меняться,  поэтому норму эту также необходимо доработать,

 чтобы не приходилось  возращаться к ней периодически.

 

      ГОЛОВА. Є пропозиція змінити...

 

      ШИШКІН В.І.  Александр Олександрович , можна комментарий.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

 

      ШИШКИН  В.  И. Дорабатывать не надо, потому что в том в той

 статье,  которая  соответствует  ей  и мы проголосовали в первом

 чтении , там как раз было то, о чем вы сейчас сказали.

      Гривны  это  изменила  комиссия, это просто нужно найти той

 части определения размера  возвратиться к первом чтению.

 

      ГОЛОВА.  До  неоподатковоному  мінімуму,  перевести  це в

 кількості неоподаткованих мінімумів. Нема заперечень.

      Я ставлю на голосування пропозицію Васильєва про те, щоб ці

 суми  перевести  у кількості неоподаткованих мінімумів і тоді це

 буде  універсальна  норма  яка  працюватиме  постійно і однакове

 матиме значення. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

      ЗА -

      Рішення не прийнято.

      Але так залишати не можна.

      Є пропозиція така , дати слово Кочерзі.

 

      КОЧЕРГА. 122 избирательный округ, Кочерга.

      Уважаемый   Виктор  Иванович,  Александр  Александрович,  и

 народные  депутаты,  дело  в  том,  что  мы  должны  воспитывать

 авторитет  у  Конституционного  суда сами граждани понимать, что

 это найвысшее судебное  инстанция  или  самостоятельный орган.

      Не   одна   уголовно  правовая  норма  инстанция,  не  одна

 административно-правовая   норма   не   предусматривает   такого

 высокого уровня штрафа.

      Вы   посмотрите,   если   вдруг  вздумается  или  покажется

 председателю,  что  к  немуне  уважение,  ну  там пошатнется или

 чехнет  в  осенюю  пору  полтора  милларда купоно-карбованцев, а

 теперь это сегодня 15 тысяч .  Не много ли это.

 

       ГОЛОВА. Багато.

 

      КОЧЕРГА  Человек  будет  дрожать от того, что не дай Бог не

 так ступнет. Потому что это дело субкективно оценить "повага" чи

 "не  повага"  вы  понимаете?  Давайте, наверное, другими формамы

 будет воспитывать уважение к этому высокому органу.

 

      ГОЛОВА. Тобто є пропозиція зробити, навіть якщо таку норму,

 то зробити її нормальною, тобто вживаною.

 

      ШИШКІН.  У  меня маленький комментарий. О чего мы так тогда

 сразу так неуважительно к судья Конституционного суда относимся,

 заранее программируя, что они будут такими предвзятыми на пчих.

 

      ГОЛОВА.  Голова Конституційного суду, якого ми не знаємо  і

 не будемо обирать, має свій характер. І хто зна, як у  нього,  у

 який момент йому здастся поведінка присутнього тут у залі.

 

      ШИШКІН.   Алексанедр   Александрович,   для   меня  это  не

 принципиально. Какую назовете сумму, такая и будет.

 

      ГОЛОВА.  Є  пропозиція:  нехай  комісія  саме наве цю суму,

 продумає її, щоб вона була оптимальною.

      Микола  Олексійович, я прошу вас. Кириченко. Може він зараз

 скаже і всіх влаштує.

 

      КИРИЧЕНКО..    Шановний    Віктор    Іванович!   Кириченко,

 Лохвицький,  Полтавська  Ну,  по-перше,  я  згодний, що цю норму

 треба  знижувати.  Наприклад,  у  п'ять  там  чи  та  друга  сім

 неоподатвованих мінімумів. Але мене ще друге хвилює.

      Ухвала  про  притягнення примається одноособово. Давайте ми

 можемо  сформулювати,  тому  що це буде, як правило, суб'єктивне

 рішення. Може ухвала про притягнення до судової відповідальності

 вирішується  головуючим  у  погодженні із одним із заступників і

 секретарем?

 

      ШИШКІН.  Ну  это  сложно. Пусть тогда уже принимает решение

 суд за пропозицией головуючего.

 

      КИРИЧЕНКО.  Тому  що  це суб'єктівно буде, коли головуючий,

 яку  він  позицію  займатиме,  він  може  на цьому спекулювати і

 повести судовий процес у суді (ви розумієте), вплинути через цей

 фактор на хід судового процесу. Я попрохав бы  врахувати.

      Дякую.

 

      ШИШКІН.  Прекрасно.  Может  сразу  и  напишем,  что решение

 принимает  суд за пропозицией головуючего. И все. Тогда на месте

 посовещались, приняли решение.

 

      ГОЛОВА.  Приймається  судом за пропозицією головуючого. Так

 цю норму передостанній обзац записується: "Ухвала про притягення

 до судової відповідальності постановлюється Конституційним судом

 за пропозицією Головуючого".

      Ставлю на голосування цей абзац, будь ласка, голосуйте.

 

      ЗА -

      Рішення прийнято.

      А тепер відносно цифр.

 

      ШИШКІН В.І. В 2 раза давайте занижимо.

 

      ГОЛОВА.   Та  не  треба,  бо  це  і  так  багато.  Григорій

 Манолійович Манчуленко.

 

      МАНЧУЛЕНКО  Г. М. 435 виборчий округ. Фракція "Народний Рух

 України". Шановний Олександр Олександрович!

      Я  думаю,  що  Конституційний  суд  України,  це є особлива

 інституція,  і  тут  дуже  часто  говориться  про те, що треба і

 відповідно  будуть  до  нього  ставитися, тому безперечно, що ці

 цифри  запропоновані, вони є занадто високі, але для того, щоб і

 була  повага  до Конституційного суду України, той страх повинен

 бути   достатнім.   Тому  я  би  пропонував  знизити  в  2  рази

 відповідно,  а не так, що була... в першому випадку там написано

 до  10  тисяч, а в 2 там чітко 15 тисяч, якщо й там писати, до 5

 тисяч,  то там писати до 7, 5, або якщо там чітко 5 тисяч то там

 7, 5 тисяч написати, тобто не робити вилки ніякої.

      Тобто знизити у два рази цю цифру.

 

      ГОЛОВА.  Тут  не  можна  робити  до, а треба записати цифру

 відразу,  але  писати  в  розмірах не оподаткованих мінімумів її

 треба   прорахувати  зараз,  порахувати,  я  просив  би  давайте

 доручимо цей пункт, комісія нам підготує окремий, тільки розміри

 штрафів,   а   всю   статтю   з   поправкою,  яку  ми  прийняли,

 проголосуємо, а це вони нам дадуть окремо, то ми проголосуємо за

 виключенням розміру штрафів.

      Зрозуміло.   Ставлю   на   голосування  пропозицію,  статтю

 проголосувати  з  доповнення  до  передостанього абзацу, який ми

 проголосували за виключенням розмірів штрафів, а розміри штрафів

 комісія запропонує. Будь ласка, ставлю на голосування.

 

      "За"

      Рішення прийнято. Дякую.

      Що? Що?

      Віктор Іванович...

      56:  "Порушник  видаляється  з залу засідань до закінчення

 розгляду справи". Ким?

 

      ШИШКІН.   А   там  будет  служба.  Зачем  тут  писать,  что

 полицейским или маршалом? Кто его знает.

 

      ГОЛОВА.   "Видаляється".   Ну,  хоч  би  так.  Припиняється

 засідання, якщо він не хоче виходити. А штраф заплатить.

 

      ШИШКІН.   Александр   Александрович,  ну,  будут  расписаны

 правила  внутренней  организации. И там будет стоять милиция или

 специальная  служба.  Ну, не можем мы в законе говорить: сержант

 или лейтенант милиции.

 

      ГОЛОВА. Дуже правильно. Все правильно.

      56    стаття:   "Забезпечення   повноти   розгляду   справи

 Конституційним судом України.

      Колегія суддів Конституційного суду України, Конституційний

 суд  України  в процесі провадження справ, у справі, мають право

 витребувати  від  Президента  України,  органів державної влади,

 органів  влади  Автономної  Республіки  Крим,  органів місцевого

 самоврядування,   посадових   осіб,   підприємств,   установ   і

 організацій  усіх  форм  власності,  політичних  партій та інших

 об'єднань   громадян  і  окремих  громадян  будь-які  документи,

 матеріали та іншу інформацію, що стосується справи".

      І  далі  розписується.  Тут виникає питання. Ми дискутували

 учора  відносно  судової  влади. Вона тут не передбачена? Або ми

 виділяємо від всіх структур влади.

 

      ШИШКІН.  Мы  приведем  в  соответствие  с  тем,  что  вчера

 проголосовали.

 

      ГОЛОВА. Немає заперечення проголосувати цю статтю, привівши

 її в відповідність із цією попередньою статею, де ми визначали і

 право судді звертатися до судових структур? Нема заперечень?

      Ставлю на голосування з урахування цієї пропозиції.

 

      ШИШКІН. Вчера ж проголосовали за эту пропозицию.

 

      "За"

 

      ГОЛОВА. Рішення прийнято.

      Стаття 57.

      А? Ні, за всю статтю з поправкою.

      Ну, дайте Кочерзі слово.

 

      КОЧЕРГА 122. Уважаемый Александр Александрович, дело в том,

 что  мы  опять,  и Виктор Иванович, мы опять возводим коллегию в

 какойто  надсудебный  орган,  главный ораг Конституционного суд.

 Написано,  що колегія судді Конституційного суду, Конституційний

 суд  в  процесі  провадження  в  справі.  Разве  она  занимается

 производством  дела  коллегии,  что мы пишем, что у впровадженни

 справ?  Надо  написать,  что Конституцийонный суд через коллегию

 или  самостоятельно,  то  есть на первом месте чтобы был суд. Не

 надо возводить в рамках эти тройки, чтобы они командовали.

 

      ШИШКІН  В.  І.  Давайте  напишем  так:  в период подготовки

 справи.

 

      КОЧЕРГА  Тогда другой разговор.

 

      ШИШКІН В.І. Все. С вот этим дополнением.

 

      КОЧЕРГА  Давайте с этим дополнением.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  підтримати пропозицію Кочерги, Шишкіна і

 проголосувати це доповнення.

 

      ШИШКІН  В.  І.  В период подготовки, он же материалы должен

 готовить.

 

      ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

 

      "За" -

 

      Спокійно.  Рішення прийнято. Ще поправка Райковського, будь

 ласка.

 

      РАЙКОВСЬКИЙ. Вы не даете слово сказать.

 

      ГОЛОВА. Я тільки одному депутату не даю слово, він весь час

 обурується, а всім іншим даю. Тому, будь ласка.

 

      РАЙКОВСЬКИЙ.  Дело  в  том,  что  зачем писать коллегия. Мы

 написали  в  законе,  что судья любой имеет право, расписли, что

 изымать   документы,   приглашать  свидетелей,  все  и  там  все

 расписано.

      Во-вторых,  вы  мне не дали слово по штрафам. Ну, уважаемые

 товарищи,  кто был в суде или был участноком судебного заседания

 никогда  судья  сразу не накладает штраф, если говорить о мерах.

 Замечания,  предупреждение,  наверное  здесь надо было записать,

 потому что если будет рассматриваться дело, судья ошарашит сразу

 штрафом  и  никто в суде Конституционном против слово не скажет.

 Здесь    наверноенадо    было    процедуру    выписать:   сперва

 предупреждение, замечание, а третья, так сказать, мера - штраф.

 

      ГОЛОВА. Ми це зняли, розглянули, запропонує, передбачається

 це.

 

      ШИШКІН В.І. Это же часть все равно будет доопрацьовуватися.

 

      ГОЛОВА.  Це  передбачається,  ми за неї не голосували. Так.

 стаття  57  "Учасники  Конституційного процесу провадження" -тут

 зауважень, здається немає. Чи є?

 

      ШИШКІН. Здесь   враховани былы   либо  частково враховани.

 

      ГОЛОВА. Тут...

 

      ШИШКІН. А  відхилених не було.

 

      ГОЛОВА. Учасниками не є ті, що забезпечують гласність, бо у

 нас  принцип гласності передбачений в 1-х статтях, по-моєму, 4-й

 чи  6-й.

 

      ШИШКІН.  Вы  имеете  в  видк  зрителей,  они не участники -

 онизрители, а участники -это те, которые принимают участие.

 

      ГОЛОВА.  Коментатори, добре. Райковський, Матковський, будь

 ласка.

 

      РАЙКОВСЬКИЙ.   Уважаемый  Виктор  Иванович,  вот  здесь  вы

 написали,   чтосубкектами  Конституционного  звернення,  значит,

 участники являются, но надо написать и их представители. Если мы

 это   не   запишем,   значит,   представлять  интересы  примерно

 Верховного  Совета  может  депутат,  а  может с депутатом быть и

 адвокат.

      Если,  вот,  не  напишем  представители, а мы знаем, что по

 гражданскому  праву  является  представители,  так?  Значит, или

 любая   общественная   организация  имеет  право  участвовать  в

 заседении Конституционного суда.

      Здесь  необходимо  написать,  добавить.  Вот  в 1-м пункте:

 "Суб'єкти  конституційного  звернення та конституційного подання

 та  їх  представники".

 

      ШИШКІН. Можно такое додать, просто мы исходили из того, что

 есть  общее  понятие,  которое существует в гражданском праве, о

 представительстве. Поэтому считали, что она аутентична и поэтому

 мы специально не выписывали.

      Если  вы считаете и зал с эти согласится, я заперечувать не

 буду,  это  "кашу маслом  не испортишь".

 

      ГОЛОВА.   Не   заперечує  Віктор  Іванович,  а  Райковський

 пропонує,  я  прошу  підтримати  цю пропозицію, вона не зайва. А

 можна  аргументів  навести  багато.  Вона  не  зайва. Враховуючи

 особливо  те,  що  представницький  орган  Верховна  Рада  часто

 суб'єктом   цього.   Тоді  буде  виникать  питання,  або  Голова

 Верховної  Ради  повинен весь час сидіть в Конституційному суді,

 або ті, кому доручать депутати.

 

      ШИШКІН.  Понимаете,  в чем возникал у нас вопрос. Александр

 Александрович, еще  я Матковскому отвечу. 45 депутатов...

 

      ГОЛОВА. Знимить голосування.

 

      ШЫШКИН.  45  депутатов есть суб'екты, если еще придут их 45

 представителей,  вот  у нас чего сомнения были... Я не возражаю.

 Просто я вас заранее з предупреждаю возможно вот таких вот...

 

      ГОЛОВА.  Значить,  це  треба  виписать.  Це   точно.

      Будь ласка, ставлю на голосування пропозицію, проти якої не

 заперечує  в принципі  Віктор Іванович.

      Ставлю на голосування.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Так,  так.

      "За" -

      Рішення   прийнято.

      Матковський.

 

      МАТКОВСЬКИЙ.  Шановний  доповідачу, якщо по тому питанню ви

 маєте   на   увазі,   по   питанню   суб'єктів,  так,  учасників

 конституційного  провадження, то тут мова, мабуть, трошкий ширше

 є,  не  представництво, але і конституційний захист. Поскільки в

 конституційному   провадженні   можуть   бути   і  безпосередньо

 учасниками  і  фізичні  особи.

      Отже,  тоді  ми  мусимо впровадити те, що ми прийняли через

 Конституцію -  забезпечення  захисту.

      Отже, це слово більш ширше, це поняття, шурше -захисник, не

 тільки   представник.

 

      ШИШКІН.  Так  тот,  которого вы считаете под захисником, он

 есть   субкект.  Если  это  рассматривать  уполномоченого,  либо

 конкретное  физическое  лицо,  он  все  равно,  он  уже является

 захисником.  Зачем     мы  тут  должны  захисника   писать?

 

      МАТКОВСЬКИЙ.  Ну,  не  у  всіх  випадках.  Ми  ж тим більше

 приймемо  Закон  "Про  адвокатуру",  так  дальше  вже чітко буде

 визначено, хто  має  право  це робити.

      Я думав, цей інститут з ахисту, він повинен тут фігурувати.

 

      ШИШКІН.  Давайте не путать. "Захисник" употребляется лишь в

 криминальном    процессе.    В    гражданском    "захисник"   не

 употребляется, употребляется адвокат либо представитель стороны.

      Поэтому  давайте  не  употреблять  здесь  термины,  которые

 "притамані"  Криминально-проессуальому  кодексу.

      Вы  вначале  сказали  правильно  " представник, и он должен

 быть "представником"  тут.

 

      ГОЛОВА.  Тобто, представник може бути і з одного і з іншого

 боку.

 

      ШИШКІН.   Да,  оно  более  обобщенное.

      Давайте  же  не  возвращаться.

 

       ГОЛОВА.  Давайте  статтю  в цілому проголосуємо.

      Ставлю  на  голосування статтю з поправкою Райковського, яка

 вже проголосована.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Стаття 58.

      Мова  Конституційного  впровадження, виписана відповідно до

 Конституції Закону про мови.

      Я ставлю на голосування. Є зауваження.

 

      Будь ласка. Говоріть Кочерга, Коген і...

 

      КОЧЕРГА.

      122 избирательный округ КОЧЕРГА фракция Коммунисты Украины.

      Я  не  соглашусь  с  вами  Александр Александрович, что она

 выписана в соответствии с Конституцией.

      В  данном  случае  она  противоречит части второй статьи 10

 Конституции,  где  сказано,  о  том  что  в Украине гарантується

 вільний  розвиток  використання  і захист російської і інших мов

 національних меншин України.

      Поэтому  я  предлага  часть вторую данной статьи изложить в

 таком порядке.

      Документи  і  матеріали викладені в іншими крім російської,

 мовами і далі за текстом.

      І частину другу доповнити ...

 

      ГОЛОВА.   Але   це   буде  дискримінація  інших  мов,  крім

 російської, тоді треба писати всі мови.

 

      КОЧЕРГА  Оно  просто  не  отвечает  логике,  все  в Украине

 понимают русский язык, общаются, зачем делать перевод с русского

 на украинский  да еще в нотариуса.

      Но  это  же  смешно,  это  дже  в  Донбассе в наших районах

 вызовит , я не знаю какую реакцию.

 

      ГОЛОВА.   Я думаю ...

 

      ШИШКІН  В. І. Делопроизводство должно идти государственным

 языком.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, які ще міркування.

 

      ШИШКІН  В.  І.  Между прочим про переводчика русского языка

 сказано и в нашем Регламенте.

 

      ГОЛОВА.  Коген.

 

      КОГЕН.  Это  действительно  делопроизводство  должновестись

 государственным   языком,   но  здесь  тогда  вопрос  возникает,

 возникает вопрос.

      Возникает  вопрос,  если  мы здесь представляем материалы и

 документы.  И  здесь дальше говорится:" В нотариально заверенном

 перекладе  на  державну  мову",  так скажите за чей счет все это

 бедут  переводы  осуществляться,  за  чей  счет?  Или  это будет

 делаться  самим  судом, значит, или это будет тот, который будет

 представлять документы, заверять, платить гроши и тому подобное.

      И в третьем то же самое здесь абзаце этот же вопрос.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Віктор Іванович.

 

      ШИШКІН.   Если   речь  идет  за  чей  счет?  Я  думаю,  что

 организационные   внутренние   документы - этот   вопрос   решат

 окончательно. Значит, кто подает документы, тот и несет судебные

 расходы.

 

      ГОЛОВА.  Юрковський.

 

      ЮРКОВСЬКИЙ.  Я  полагаю,  что  если  мы  ведем  разговор  о

 Конституционном  суде,  то  он должен показать пример уважения и

 выполнения   Конституции.   Поэтому   все   его   нормы   должны

 соответствовать Конституции.

      Статья  10  Конституции  здесь  нарушена.  Она не выполнена

 полностью.  Поэтому  я  поддерживаю  предложение Кочерги Виктора

 Герасимовича  и  считаю,  что  мы проявим здесь именно выражение

 "уважение в Конституции". Иначе покажем пример  дурного плана.

 

      ГОЛОВА. Косів.

 

      КОСІВ.

      Михайло   Косів,   голова   Комісії  з  питань  культури  і

 духовності.

      Мене  дивує,  що  колеги  депутати  говорять про те, ніби в

 даній  статті нарушена Конституція. В Конституції чітко сказано,

 що  державною  мовою  в  України є українська мова, і що держава

 забезпечує  функціонування державної мови в усіх  сферах, в усіх

 ділянках суспільного життя.

      А третій пункт цієї статті передбачає те, що держава сприяє

 розвиткові,   я   повторюю,   сприяє   розвиткові  російської  і

 інших   мов  національних  меншин.  Так,  звичайно  держава може

 сприяти,  але  державне функціонування в державний установах має

 бути   забезпечення  державної  мови,  і  тому  стаття  написана

 правильно,   відповідно   до   Конституції.   Я   прошу  за  неї

 проголосувати.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Кожну  норму  закону  треба не доводити до

 абсурду, тому я просив би підтримати мою пропозицію.

      Таким  чином  послухайте  уважно. Ми пропускаємо 2 пункт, 2

 частину,    оскільки   це   норма   внутрішнього   порядку   для

 Конституційного  суду,  він  веде сам собі внутрішнім документом

 режим  справляння  розгляду  справи,  а  в  Законі записати так:

 "Конституційному   суду  України  впроваження  ведеться  рішення

 ухвали приймаються, висновки даються та оприлюднюється державною

 мовою,  що  є по суті нормою Конституції і практикою у Верховній

 Раді" .

      Далі.   Учасники   Конституційного   впровадження,  які  не

 володіють  державною  мовою, а таке може бути, бо ми розглядаємо

 різні   може   із-за  кордону  може  бути,  або-що  мають  право

 користуватися   перекладачем.   Про  свої  наміри  користуватися

 послугами   перекладача   учасник  Конституційного  впровадження

 своєчасних ....Конституційного суду України і все.

      А  що  тут ще не зрозуміло, я більш ніж впевен, що в самому

 організації  процесу  буде  зважена  вся ця обставина і практика

 існуюча і не буде потрібно перекладати на іншу мову, будь ласка.

      Будь ласка, дайте Бобриньому слово.

 

      БОБРИНЬОВ.  Статья  5  Закону  о мове говорится, громадянин

 вправі  звертатися  до  державних партійних громадських органів,

 підприємств,  установ  і  організацій,  українською і російською

 мовою.

      Поэтому  он  российской,  а  там  уже пусть переводит и так

 далее, а не я должен переводить.

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка, я прошу вашої уваги, мова йде про те,

 щоб   про   це  звернення  ніхто  не  заперечує,  мова  йде  про

 провадження  справи. Про прийняття рішень, про видачу документів

 державною  мовою,  а в середині процес може розглядатися з будь-

 якою  мовою,  і  безумовно  з  російською  мовою,  що  ніяких не

 викликає заперечень.

      Ну, були дві думки.

 

      ШИШКІН.  Во второй части этой статьи речь идет о кументах и

 материалах,  которые  прилагаются  к заявлению. Речь идет о том,

 что   заявление   обязательно   должно   подачем,  тот,  который

 обращается  к  субкектам... "Викладено державною мовою", -такого

 нема тут.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати, ця стаття відповідає за змістом

 практично  повністю статті, яка була прийнята в першому читанні.

 Всі  депутати  мали  три  майже місяці для внесення зауважень до

 цієї  статті.  Зміст  нашої дискусії говорить про те, що це, цим

 правом  депутати не скористалися. Тому зараз з голосу розглядати

 це  питання  можна  тільки  в  такому  варіанті.  І я прошу його

 підтримати:  вилучити  другу частину цієї статті і проголосувати

 статтю в цілому.

      Я поставлю і статтю від комісії.

      Будь  ласка,  взяли  участь  в обговоренні замість чотирьох

 шість  чоловік  уже.  Я  ставлю  на  голосування  спочатку, будь

 ласка...

      Я  прошу  вас,  я  прочитав,  що  оголошується.  Ставлю  на

 голосування варіант від комісії.

 

      "За"

      Вношу  пропозицію...  Ця норма не пройшла. Вношу пропозицію

 проголосувати  без  другої  частини,  яка  не  є  педметом цього

 закону.

      Ставлю  на  голосування,  прошу  підтримати.  Це не предмет

 цього закону.

 

      "За"

      Рішення прийнято.

      Стаття 59: "Строки конституційного провадження."

 

      ШИШКІН.  Это  пропозиция  была целого ряда депутатов, они в

 средней  колонке, действительно, в первой редакции у нас не было

 сроков.

 

      ГОЛОВА. Тобто строк провадження не менше трьох місяців, а в

 конституційних випадках - не менше 1 місяця.

 

      ШИШКІН. А общие по зверненням граждан - 7, нет, 6 месяцев.

 

      ГОЛОВА.  Ясно.  Нема  заперечкнь?  Ставлю на голосування цю

 пропозицію.

 

      ШЫШКИН. Это

 

      "За"-

      Рішення прийнято.

      Стаття 59 - прийнята.

      Стаття  60.  Відшкодування витрат учасником конституційного

 провадження. Немає зуважень?

 

      ШИШКІН В.І. Я думаю, проголосовать надо.

 

      ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Прийнято.

      Стаття 61. Державне мито. 10 тисяч гривень - це не багато?

 

      ШИШКІН  В.  І. Она фактически не изменена кроме того, чо вы

 только  что  сказали.  Здесь была твердая сумма установлена, а в

 первом  чтении  у  нас  была  тысяча неоподотковуваных минимумов

 заработной платы. Вот эта разница.

 

      ГОЛОВА.  Значить,  треба  привести  у  відповідність з цим,

 тобто  без  визначення  розміру  і  не до, а чітко треба писати.

 Правда  різні  є подання, так що тут різні витрати повинні бути,

 тобто  стаття 61 без розміру державного мита, яке буде визначено

 ще комісією окремо, ставиться на голосування.

 

      "За" -

      Рішення  прийнято.  Повторюю:  без визначення розміру, який

 визнчить ще комісія.

      Стаття   62.   Це   глава   третя   -Рішення   і   висновки

 Конституційного суду України.

 

      ШИШКІН  В.  І.  Тобто  речь  идет  уже  о  документх, об их

 содержательной части.

 

      ГОЛОВА.  Рішення Конституційного суду. Зауваження тут були,

 от  було  одне зауваження, воно враховане. Є інші? Немає. Ставлю

 на  голосування  статтю 62. Тільки прохання таке: узгодити її із

 статею 150, 151 Конституції. Одну хвилинку, зніміть голосування.

      Щодо  форм  рішень  Конституційного  суду,   співставте  ці

 статті, вони співпадають, Вікторе Івановичу?

 

      ШИШКІН.  Да,  они  совподают.  Там о рішеннях речь идет и о

 высновках.  Оно соответствует, оно приведено  в соответствии как

 раз  именно  в этой правой  колонке.

 

      ГОЛОВА. Ясно. Ставлю 62    статтю на голосування.

 

      "За"-

      Прийнято  рішення.

      63 стаття "Висновок Конституційного суду". Немає зауважень?

 Можна голосувати,  ставлю на голосування.

 

      "За"-

      Рішення прийнято.

 

      ШИШКІН.  И  еще,  Александр  Александрович, по этой статье.

 Просто  здесь  техническое  было  упущение  при переборе. То тут

 высновкы даются не только с точки зрения импичмента Президента и

 тлумачення, но и высновкы по поводу международных договоров. Это

 мы   когда   вносили   последнюю  правку,  то  есть  привести  в

 соответствие с 151-й. Но это редакционно оно выпало.

      То  есть,  чтоб было зафиксировано в протоколе, что это 3-й

 момен тоже   должен быть отражен....

 

      ГОЛОВА.  Беремо   до   уваги  про  те  і  в  стенограмі  це

 відображається, що це уточнення буде зроблено до 3-го читання.

 

      ШИШКІН  В. І. Высновок, он имеет силу, да, но у него разная

 нагрузка.  Но  по  международным  договорам  тоже высновыкы, при

 набре оно почему-то...

 

      ГОЛОВА.  Стаття  64  "Прийняття  рішень  і  дача  висновків

 Конституційним судом України" -особлива специфічна тут норма, ви

 бачите,   що   судді   Конституцінйого   суду   не  мають  права

 утримуватися від голосування.

      Так ставлю на голосування цю норму, цю статтю верніше 64.

 

      "За"-

      Рішення  прийнято. "За"- 290  депутатів.

      65   стаття   "Окрема   думка  судді  Конституційного  суду

 України" - запитання до  доповідача від  Носова,  будь ласка.

 

      НОСОВ.  Шановний  доповідачу,  чи не вважаєте ви, що було б

 краще  в кінці додати, що ця окрема думка є невід'ємною частиною

 висновків  і рішень. Тому що є спромогання не публікувати окремі

 думки.

      А  якщо  це  невід'ємна  частина, то доведеться публікувати

 разом.

 

      ШИШКІН  В.  І.  Ну,  она  может  быть  невід'ємною частиною

 справи,  а  как она может быть невід'ємною частиною рішення? Это

 два разных документа.

      Здесь  написано, что додается до ррішення. Да, дійсно, вона

  є не  окремою  частиною  справи.

      Но   ее   же   нельзя   вписать  в  решение.  Опубликовать,

 естественно,  да.  Так  давайте  тогда  просто  напишем, что она

 публикуется  наряду с этим. Но это как решит........, потому что

 окрема  думка  может  быть... Давайте дадим во второй части, что

 она  публикуется  наряду  с рішеннями.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Ну,  а  публикация,  правильно  подсказывают,  это в другой

 части,  там,  где  публикация......

 

      ГОЛОВА. Є пропозиція вашу думку врахувати в іншій статті.

      Ставлю  на  голосування  Статтю  65  в редакції,яку пропонує

 Комісія.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Стаття 66. "Зміст рішення Конституційного суду  України".

      Редакційно   резулютивна  чи  мотивувальна  чи  мотиваційна

 частина  рішення?

 

      ШИШКІН   В.   І.   Мотивувальна,   так  казали  спеціалісти

 української мови.

 

      ГОЛОВА. Ну, резулютивна? Це я, відверто кажучи, вперше чую.

 Можливо,  не  доводилось  зустрічатись  просто.

      Кочерга.

 

      ШИШКІН В.І. Я вважаю, що наш юрвідділ внес би коррекцію.

 

      КОЧЕРГА. Виктор Иванович, я хотел бы уточнить, правильно ли

 мы  ставим на  первое  место  резулютивну  а потім  мотивувальну?

      Во  всех  нашых  решениях,  славянских  решениях  мы всегда

 рассказываем,   а   потом   говорим: "Вот так  решил".

      Вы же наоборот,   сначала  решаете,  потом  рассказываете.

 

      ШИШКІН В. І. То есть, мы именно хотели так сделать, сначала

 было решение, чтобы видно было, что решил Конституционный суд. А

 потом, действительно, мотивация.

 

      КОЧЕРГА.  Зачем  нарушать  традицию нашего словянського

 делопроизвоства.

 

      ШИШКІН  В.  І.  Конституционной  традиции, конституционного

 судопроизводства  у  нас  традиции еще не было. Это новое, еще

 традиции не  було.

 

      КОЧЕРГА.  Сначала в лоб , а потом доказываешь, что прав.

 

      ШИШКІН В.І.  Конечно, так оно и должно быть.

 

      ГОЛОВА. Є пропозиція депутата Кочергі. 8 і 9 пункт поміняти

 місцями дотримуючись наших традицій у всіх  документах.

      І там теж так.

      Будь ласка, ставлю на голосування.

 

      "За" -

 

      Не приймається ця пропозиція.

 

      114  не  голосує,  я  прошу так, ще раз повторюю, голосуйте

 проти,  але голосуйте, тому що ми за рахунок цього пункту можемо

 завалити статтю, а я не хочу щоб це відбулося.

      Ставлю на голосування.

 

      Краще за ніж проти підказує Віктор Іванович.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

 

      Стаття   66   з   цією  поправкою  в  цілому  ставиться  на

 голосування.

 

     ШИШКІН В.І.   С это поправкой поменять пункт 8 и 9 местами .

 

 

      "За" -

 

      Ришення прийнято.

 

      Перерва на півгодини! Спасибі.

 

                           ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

     

 

      ГОЛОВА. Прошу депутаів зайняти свії місця, і прошу вибачити

 за   затримку,   яка   була  виклакана  необхідністю  проведення

 засідання погоджувальної ради фракцій. Від імені їх теж  приношу

 вибачення перед сесійним залом.

      Віктор Іванович, на трибуну.

      Стаття  67.  "Зміст висновку Конституційного суду України".

 Відповідає він 66, тому тільки треба шостий і сьомий переставить

 місцями  пункти,  оскільки  ми  в  попередньому проголосували, і

 проголосувати всю статтю.

      Ставлю на голосування статтю 67.

     

      ШИШКІН.  Александр  Александрович,  еще  одно.  В четвертом

 пункте "зміст....... конституційного подання" еще нужно добавить

 "конституційного  звернення"  -это выпало при наборе. Потому что

 здесь  должны   быть и конституционное подання и конституционное

 звернення.

     

      ГОЛОВА. Зрозуміло. Ставиться на голосування стаття 67.

      Стаття 67, в якій  шостий і сьомий змінені місцями.

     

      "За" -

      Я бачу, що частина ще не зорієнтувалася.

      Будь  ласка, заспокоїлися всі. Ставлю за голосування статтю

 67 за вимогою кількох депутатів.

     

      "За" -

      (С м і х  в  з а л і )

      Ну, Олександр Миколайович, не встиг проголосувать, тому...

      Як виняток, ще раз ставлю на голосування, будь ласка.

     

      "За" -

       Рішення прийнято.

      Стаття  68.  Оприлюднення рішень і висновки Конституційного

 суду. Чи є зауваження?

      Віктор Іванович.

     

      ШЫШКИН  В.  И.  Это предложение Носова, которое мы сказали,

 что  перенесем  по позже относительно публикации отдельной думки

 судьи.

     

      ГОЛОВА.І узгодження 152 статтею Конституції.

     

      ШИШКІН  В.  І.  Я скажу де вона ходиться. Вона находиться в

 послідній частині, ми так домовилися з ним в перерві, в останній

 частині,  воно  звучить  так  рішення і висновку Конституційного

 суду  України  разом  з  окремими думками суддів Конституційного

 суду України обов'язково опублікується у віснику Конституційного

 суду України , і далі за текстом, ось в цьому місці.

     

      ГОЛОВА.   Тому   давайте  68  статтю  доопрацюємо  і  потім

 проголосуємо.

      Відразу після того, як це буде зроблено.

      Стаття 69. Перегляд рішень Конституційного суду України.

     

      ШИШКІН В.І. Так ми можемо проголосувати цю поправку.

     

      ГОЛОВА. Ну давайте з поправкою Шишкіна.

     

      ШИШКІН. Носова.

     

      ГОЛОВА.  Ставиться на голосування 68 із цею поправкою, будь

 ласка.

     

      ЗА-

      Рішення прийнято.

      69  вона не викликає заперечень вона повністю відповідає 68

 ставлю на голосування.

      Не можна, Старовойтова.

     

      СТАРОВОЙТОВА.  Шановний  Олександр  Олександровичу! Шановні

 депутати!  Давайте  вчитаємося  в  запропонований  текст статті.

 Рішення  Конституційного  Суду може бути переглянуто у виключних

 випадках   Конституційним  судом  на  підставі  виявлення  нових

 обставин,  що  не були предметом розгляду в Конституційному суді

 України, але які існували під час розгляду і прийняття рішення у

 справі.   Тобто   є   нові  обставини,  які  не  були  враховані

 Конституційним судом і це може бути підставою для перегляду. Але

 Конституційний суд захоче -перегляне, захоче -не перегляне.

      Тому  я  вважала  б,  що  доцільно  було б якусь таку норму

 об'язуючу   Конституційний  суд  все-таки  при  певнихобставинах

 переглянути цю справу.

      Я  б вважала, врахувати мою пропозицію, що перегляд рішення

 є обов'язковим, якщо на цьому наполягають не менше, ніж 6 суддів

 Конституційного суду.

      Дякую.

     

      ШИШКІН.  Александр Александрович, я бы исходил из того, что

 не 6 судей, а каждый судья имеет право.

      Поэтому  мы  при  подготовке  этой статьи исходили из права

 одного даже судьи на постановку такого вопроса.

     

      ГОЛОВА. А рішення про перегляд?

     

      ШИШКІН.  Да,  то  есть  инициировать может и один судья, не

 обязательно шесть голосов еще.

     

      ГОЛОВА.   Вона   говорить   про  інше.  Якщо  6,  то  треба

 переглядать.

      Тут  ось  яка  обставина. Ви записали: "Але які існували на

 час  розгляду". А якщо не існували, а нові появились?

     

      ШИКІН.  Так  тогда это не вновь открывшиеся обстоятельства.

 Речь  идет  о  том,  что  пересмотреть  можно  только  по  вновь

 открывшимся   обстоятельствам.   Остальные   ришення   суда   не

 пересматриваются.

     

      ГОЛОВА.  Та ні, тут вже "нових обставин, які існували". От,

 в чому справа.

     

      ШИШКІН. Да, это то есть обставыны, которые иснувалы, но суд

 про   это  не  было  известно.  Это  и  есть  вновь  открывшимся

 обстоятельством по юридической технологии.

     

      ГОЛОВА. Мусіяка.

     

      МУСІЯКА В.Л.

      Галина  Максимівна,  я  думаю, має на увазі дещо інше. Вона

 має  на  увазі,  щоб  було  записано  не  "може  переглядати", а

 поставити питання так, що він повинен переглянути.

      Так,   я   думаю,   текстуально   треба  викласти  так,  що

 "Конституційний  суд у виключних випадках переглядає, переглядає

 своє   рішення  на  підставі  обставин",  і  т.  д.  по  тексту.

 Переглядає, не може, а просто переглядає.

     

      ШИШКІН.  Ну, "переглядає" -это его обязанность переглянуть.

 А   может,   извините,  они  могут  отклонить  предложение  этих

 депутатов   и   сказать,  что  мы  не  согласились...  Простите,

 депутатов  -судей. Отклонить и сказать, что "мы не согласились с

 вашими  доводами". Вот это и есть "может". А если "переглядати",

 то  это  обязаловка,  что  получается  они  обязаны  обязательно

 переглянуть.

     

      ГОЛОВА.   А,   може,  простіше  все-таки  записать  формулу

 Старовойтової:  на пропозицію шести суддів переглядають питання.

 А  приймає рішення вже з тою процедурою, яка передбачена раніше,

 і тоді всі ці питання знімаються.

     

      ШИШКІН  В. І. Достаточно, чтобы один судья поставил вопрос,

 а не 6.

     

      ГОЛОВА.  Ні,  не поставив, а треба, стає обов'язковим. Один

 може поставити, але 6 вирішує треба переглядати. Носов.

     

      НОСОВ.  Шановні  депутати,  шановний доповідачу, там трошки

 виходить   коряво,   бо   слово   перегляд,  як  мені  здається,

 українською  мовою  означає  змінити  своє  рішення.  Одн справа

 розглянути,  то  рішення може бути або схвалил, або відхилили, а

 коли  перегляд,  то  це  звучить як змінити рішення. Суд не може

 зобов'язуватися  змінити  своє  рішення,  тому  там  треба якось

 коректувати з точки зору мов.

     

      ГОЛОВА. Ну, повторно розглянути.

     

      НОСОВ  Повторно розглянути -це, будь ласка, переглянути -це

 вже зміна рішення.

     

      ГОЛОВА.  Повторно  розглянути  не  заперечується депутатом?

 Допускається.  Кириченко?  Те  ж  погоджується,  те ж саме. Є ще

 пропозиція  замість  слова  "виключення" записати вийнятково, як

 вийняток,  у  вийняткових  випадках.  Це  ураїнською мовою. Нема

 заперечень?

     

      ШИШКІН В.І. У вийняткових випадках.

     

      ГОЛОВА. Так, але все-таки щодо пропозиції Старовойтової, ми

 не  визначилися.  Які  існували на час розгляду, а якщо записати

 все-таки,  що  не були предметом розгляду у Конституційному суді

 України  і  прийняття  рішення у справі, а те пропустити. То вже

 суд  сам  визначить  тоді: чи булши вони відормі, чи не були, -у

 нас  кожна справа має скільки обставин відомих або невідомих для

 учасників  судового  процесу,  що записувати це просто не можна.

 Завжди виявиться, що хтось у суді не знав якусь обставину, а він

 же приймав рішення. Тоді суд не знав чи суддя не знав?

     

      ШИШКІН  В.  І.  Александр  Александрович,  есть  порсто уже

 устоявшийся  термин  -вновь  открывшиеся обстоятельства -который

 соответствует  нашей  правовой  системе, и поэтому так как здесь

 записано -э то соответствует этому термину, который уже привыкли

 юристы-судьи и все работники системы юриспруденции.

     

      ГОЛОВА.  Жеребецький.  Будь  ласка, спокійніше. Хмельницька

 область, спокійніше. Сумська область, Сумська, спокійніше.

     

      ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.

      Шановні  колеги, ну всеодно буде третє читання. Значить, ця

 стаття   не   є   контрреверсійна   (?)  в  якихось  принципових

 міркуваннях -  мова   лише  йде  про  текстуально  щоб  виписать

 процедуру.  Ну,  не  придумаєм  ми далі... А стаття справді дуже

 важлива...

     

      ГОЛОВА.  Я згоден...

     

      ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ  Є.П... Віднести її на третє читання і детально

 виписати процедуру.

     

      ГОЛОВА.  Тобто  записуєм так: "Рішення Конституційного Суду

 може    бути   повторно   розглянуте   у   виняткових   випадках

 Конституційним   Судом  України,  на  підставі  виявлення  нових

 обставин,  що  не були предметом розгляду в Конституційному Суді

 України,  але які існували на час розгляду і прийняття рішення у

 справі".

      Є два варіанти. Один -пропустити слово "які існували на час

 розгляду", а другий - в повному тексті.

     

      ШИШКІН В. І. Ну, и можно согласиться со Старовойтовой таким

 образом,  що  "...  ініціювати  перегляд цього рішення можуть не

 менш..." як там 6, ілі 1 суддя і т.д.

     

      ГОЛОВА.  У  редакції  комісії  ставиться  на голосування. З

 редакційними уточненнями, які вже прозвучали. В редакції комісії

 ставиться на голосування!

     

      "За" -

      Не приймається. Тоді без слів "які існували на час розгляду

 і прийняття рішення в цій справі". Ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Теж  не  прийнято.  Я пропоную -  нехай допрацює комісія це

 питання.

      70-та  стаття   -   "Обов'язкість    рішень   і   висновків

 Конституційного    суду   України".   Здається,   не   викликала

 заперечення ця стаття. Ставлю на голосування її.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Стаття   71   "Порядок   виконання   рішень   і   висновків

 Конституційного  суду  України" -  теж не викликає заперечень.

      Ставлю на голосування.

     

      "За"-

      Приймається.

      Розділ   3  "Особилвості  Конституційного  провадження",  1

 глава.  "Провадження  у справах, передачених пунктом 1 статті 13

 закону.   Стаття   72   "Направллення  Конституційний  подань  і

 звернень" -тут описана процедура.

     

      ШИШКІН.  Александр Александрович, общая для всех....

     

      ГОЛОВА. Загальна  процедура.

     

      ШИШКІН.  До, вот для всех последуюющих... Нет, вы правильно

 сказали  об особыстости... Я имею в виду общее у меня замечание,

 чтоб мы потом не возвращались ко всем последующим главам.

      В соответствии с той возможной переработке статьи 13, о чем

 вы  говорили  -просто  будут  измененны названия.  Вот здесь -не

 пунктом,  а  мы  просто  выпишем  те  положения  -так прямо их и

 укажем.

      Поэтому  на...  в  названии  главы  там  пункт  1 статьи 13

 давайте  не  ориентироваться, а мы выпишем так, как вот о чем мы

 вчера голосовали здесь.

      А  сами  содержания  статей  можно  оставлять в том виде, в

 котором  есть.

     

      ГОЛОВА.   Зрозуміло.  Немає  заперечень  про  проведення  в

 відповідність до статті 13...

     

      ШИШКІН. Самі назви глав.

     

      ГОЛОВА. Ставлю  на голосування  72 статтю.

     

      "За"-

      Прийнято  рішення.

      73 стаття "Наукова експертиза в справах" -чітко записано. Є

 пропозиції?  Будь ласка, Кочерга.

     

      КОЧЕРГА 122 виборчий округ, Добропілля Донецької.

      Виктор  Иванович  то,  что  мы  говорили, помните,  принцип

 науковости.  И вот здесь попытаюсь я все-таки его провести через

 73-ю  статью.

      Есть   правовое   положение  эксперта,  и  можно  назначать

 экспертизу.  А вот какой правовой статус науковця, который может

 не  то  сделать,  что надо, потолковать. Он несет отвественность

 как эксперт.

      Я  считаю, что под понятие "эксперт " попадает и науковець.

 Это  слово  надо исключить из  редакции   этой  статьи.

     

      ШИШКІН.  Понимаете,  есть  науковець предлагается исключить

 слово.

       Дело в том, что есть такие вопросы, вчера мы их обсуждали.

 Когда  речь  идет  действительно  о конкретном акте, вожможно, в

 этой  части  вы  правы.  Но  когда  речь  будет идти о возможном

 толковании, тлумаченні, то есть есть оценочная категория, здесь,

 извините,  уже    судествует  понятие "науковець".

           (Ш у м  у  з а л і)

     

      ГОЛОВА.  Васильєв.

     

      ШИШКІН.   Давайте,   если   вы  считаете,  что  это  камень

 преткновения,  хотя  я...

     

      ВАСИЛЬЄВ.  Я  предлагаю  оставить в той редакции, в которой

 написано. В  проекте  закона.

      Каждая  экспертиза  в той или иной степени является научным

 исследованием. Работают специалисты в узкой области согласно тем

 вопросам,  которые поставлены.

      Эта   экспертиза  не  является  обязательной  для  принятия

 соответствующего  решения,  но  исследовать  все материалы дела,

 правовые  акты  вправе  Конституционный  суд  и вправе назначать

 такую  экспертизу.  И  пусть депутатов не пугает термин "научная

 экспертиза", потому  что все   экспертизы  являются  научными.

     

      ГОЛОВА.  Можна  голосувати  за  цю  статтю?

     

      ШИШКІН. Васильев говорит, дает обоснование, что "науковець"

 как  раз логично здесь .

     

      ГОЛОВА.  Ставлю  на  голосування про цю статтю. Голосування

 йде.

      "За" -

      Не  приймається.

      Хай  Комісія  попрацює,  тут  і  гріха  великого  немає. Це

 функція  судді.  Ми  в попередніх статтях записали, що в нього є

 науковий єксперт -хай працює, він цому доручить, коли потрібно.

      Я  ще  раз  повторюю.  Ми  не  можемо  розписувати  все, що

 потрібен  робити  суддя.  Він  це й так буде робити. Хай комісія

 продумає.

      Будь ласка 74 стаття.

      Прийняття рішень у справах.

      Конституційний      суд     України     приймає     рішення

 щодоконституційності  актів,  зазначених  у  пункті  1 статті 13

 цього  закону.  У  разі,  якщо  ці  акти  і  їх окремі положення

 визначаються  такими,  що  не  відповідають Конституції України,

 неконституційними, вони оголошуються нечинними.

      Зрозуміло? Ставлю  на голосування.

     

      "За" -

       Рішення прийнято.

       Глава  друга. Впровадження в справах, передбачених пунктом

 2 статті 13 закону.

     

      ШИШКІН.  Еще  раз повторяю: назва глав будет меняться после

 отработки 13 статьи.

     

      ГОЛОВА.   Так.   Стаття   75.   Відкриття   конституційного

 впровадження у справі.  Тут описана процедура.  Нема заперечень?

       Ставлю на голосування.

       Запитання у Брита, будь ласа.

     

      БРИТ.  Брит, Запорізька область. Віктор Іванович. Поясніть,

 будь   ласка,   як  це  Президент  або  Кабінет  Міністрів  може

 звертатись  до Конституційного суду в справах щодо відповідності

 Конституції   України   міжнародних  договорів,  які  вони  самі

 підписують?  Тобто,  вони  підписуючи  договори ще не знають, чи

 відповідає цей договір Конститції чи ні. І після підписання вони

 подають на Конституційний суд подання, щоб перевірити це. Чи як?

 Поясніть це.

     

      ШИШКІН.  Мы  опять  возвращаемся к теме вчерашнего дня. Это

 выписано  в  соответствии  частью  1 статьи 151 Конституции. Где

 написано,   что   Конституционный   суд  Украины  за  зверненням

 Президента  або  Кабинета  Министров  України  дає  висновки про

 відповідність Конституції України чинних международных договоров

 Украины або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної

 Ради України для надання згоди на їх обов'язковість.

      Вот  в  чем...  Здесь полностью соответствует этому. Значит

 единственное,  что  вчера  вот  эти  вот  шли  наши  дискуссии о

 возможности  других субкектов, и поэтому мы же и отложили статью

 41, 40  и статью 39. А это уже процедура под эти субкекты.

      Значит,   если   75,   с   вашей   точки  зрения,  вызывает

 определенные  какие-то  сомнения, то давайте отложим до тех пор,

 пока  мы  не  рассмотрим  40.  А  76  и  77 она говорит о чистых

 процедурах, здесь не связано з визначенням суб'єктів .....

     

      ГОЛОВА. Тобто 75 ви пропонуєте з 40 з'єднати. Так?

     

      ШИШКІН.  Нет,  я  не  пропоную,  я  пропоную її оставіть до

 вирішення питань связаных со статьей 40.

     

      ГОЛОВА. Жеребецький.

     

      ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ. Шановні колеги! Я хочу сказати, що це все-таки

 поліатив.  Віднести  ці  дві  статті...  Справа  в  тому,  що ні

 комісія,  ні ми самі не зможемо переглянути їх, нее переглянувши

 відповідну 151 статтю Конституції.

      Я  хочу  вам  нагадати,  що  ми  приймали їх тоді 147,  153

 статтю пакетом. Ніхто ж не зрозумів, що ми робимо тоді.

      Олександр  Олександрович,  ніхто,  ні  праві,  ні  ліві  не

 голосувалипроти себе. Бо виходить парадокс. Значить Шмаров, який

 уклав  договір  про  об'єднану систему ПВО, яка суперечить нашій

 декларації  про  незалежність і Конституції, повинен сам на себе

 подати в Конституційний суд. Нонсенс. І ми з цієї ситуації, якщо

 ми  не  змінемо відповідну статтю Конституції, ми не вийдемо. Це

 треба чітко розуміти.

      Тому  ясно,  що  зараз  ми  з цим розібратися не зможем. Це

 треба  відносити і голосувати зміну, поправку до Конституції, бо

 не   буде   ні  Президент,  ні  Уряд  сам  на  себе  подавати  в

 Конституційний суд.

     

      ШИШКІН.   Александр   Александрович,  несколько  замечаний.

 Значит  то,  что  говорит  Жеребецкий имеет место. Однако это не

 основание  для того, чтобы не рассматривать сегодня 76, 77, 78 и

 так далее.

      Да,  по  75-ой  и  тоже не основание, чтоб не рассматривать

 сегодня  75-ую.  Мы  не  в  вето виде, правда, а в том, когда мы

 после доработки 40 статьи вернемся.

      Дело  в  том,  что мы должны исходить из ныне существующего

 текста.  Если  нам  удастся  на  следующей сессии изменить текст

 Конституции  в  этой  части,  мы  тогда  внесем  соответствующие

 изменения и в Закон "Про Конституционный суд".

      Но  сегодня, на сегодня все равно же нужно этим субкектам -

 будуть  они  обращаться, не будуть обращаться -во всяком случае,

 мы  должны  выложить  процедуру их возможного обращения, чего мы

 сегодня...

      Вон, Жеребецкий согласился. Да.

     

      ГОЛОВА.  Євген  Петрович погодився, Геннадій Андрійович теж

 погодився.

      Ставлю на голосування 75 статтю.

     

      "За"

      Прийнято рішення. Спасибі.

      76 стаття: "Предмет провадження у справі.

      Конституційний     суд     розглядає     спірні     питання

 конституційності,    -і    там    розписується,    -міжнародних

 договорів,  -дальше,  -правових  актів  міждержавних  утворень і

 віднесення  принципів  і  норм  міжнародного  права  до правової

 системи  України".  Тобто,  чи правильно ми скористалися вимогою

 Конституції  про  провадження в конституційне поле, чи в правове

 поле України, тих чи інших міжнародних норм.

      Будь ласка, Горбаль.

     

      ГОРБАЛЬ М.А.

      Вікторе  Івановичу, я хотів би, щоб ви дали пояснення, чому

 саме  відхилено  ту поправку, яку я пропонував. Тут коментує, що

 вона є зайвою. Власне, я так не вважаю.

      Адже  ж, дійсно, перед цим Жеребецький казав: були прийняті

 деякі   міжнародні   ухвали,  які  сьогодні  можуть  відповідати

 принципам   і  Конституції  нашій,  і  взагалі  нашій  зовнішній

 політиці.

      Чому  не  маємо  права  звернутися в Конституційний суд про

 перегляд цього?

     

      ШИШКІН   В.   І.  Я  отвечаю  вам  на  этот  вопрос.  Здесь

 рассматривается  предмет впровадження. То о чем вы говорите, это

 уже говорит о том, какие акты могут быть предметом, я имею ввиду

 действующие вовремени. Поэтому да, то, что вы говорите оно у нас

 отнесено  к розделу прикінцеві положення, там, где мы вызначимся

 с  актами,  актами  действующими  во времени, которые могут быть

 предметом рассматрения Конституционного суда.

     

      ГОЛОВА.  Це  не  прикінцеві положення, 80 стаття Подивіться

 уважно. Строки впровадження.

     

      ШИШКІН  В.  І.  Нет да, нет не строки впровадження. Имеется

 ввиду не это. Имеется ввиду какие акты действующие во времени, с

 какого    времени    могут    быть   обкектом   конституционного

 рассматрения.  Это  вот  изложено  у  нас  раздел  4  Прикінцеві

 положення.

     

      ГОЛОВА.  Все, ясно.

     

      ШИШКІН  В.  І.  Это о чем вы говрите отнесено туда, поэтому

 здесь написано, что  зайве, это не предмет этой статьи.

     

      ГОЛОВА.   Не заперечуєте депутат Горбаль аргументації. Ні.

      Старовойтова.

     

      СТАРОВОЙТОВА   Г.  М.  Уважаемый  Александр  Александрович,

 уважаемые  депутаты, я прошу вас посмотреть внимательно пункты 4

 и  5  предлагаемой  статьи  76.  Значит,  если в соответствии со

 статьей   151  Конституции,  Конституционный  суд  может  давать

 высновки   про   відповідність   Конституції  чинні  міжнародних

 договорів   або  тих  міжнародних  договорів,  що  вносяться  до

 Верховної Ради України для надання згоди на його обов'язковість,

 то  тут  не  передбачено,  що Конституційний суд вдавав висновки

 щодо віднесення принципів міжнародного права до правової системи

 України.

      Тобто Конституційному суду надається право поширювати певні

 норми  і  принципи  на  правову систему України чого, що йому не

 надано , статтею 51 Конституції.

      Тому  я  вважаю, що частина 5, я думаю, що і 4 повинні бути

 виключені звідси, дякую.

     

      ШИШКІН В.І. 4 не частину, а пункти, 4 пункт, сказано 4.

     

      ГОЛОВА .4 і 5 вона сказала.

     

      ШИШКІН   В.  І.  4  нельзя  выключать  посколько  мы  будем

 принимать  решение,  я имею ввиду либо Президент, либо Верховный

 Совет  принимать  решение по поводу присоединения. Принимать акт

 связаный  с  присоединением  к чему-то, значит этот акт подлежит

 тоже  анализу, что касается 5 пункта. Это речь идет о тлумаченни

 законов,  значит  поэтому,  мы  тоже  должны рассматривать и эти

 принципы, если вы считаете, что мы теоретически не готовы к этим

 вопросам  давайте  продискутируем,  если  что  отклоним, но есть

 понятие "верховенство права". О чем мы говорили.

     

      ГОЛОВА.  Будь  ласка, Галина Максимівна, і Євген Петрович і

 інші депутати, ми в Конституції записали, що міжнародні договори

 до  яких  приєдналася  Україна,  стають  нормами права нашого, а

 тлумачення  цих норм віднесено до Конституційного суду, тому все

 тут записано правильно.

      Я  просив  би підтримати цю пропозицію, але була пропозиція

 спочатку  Старовойтової про те, і підтримує її Жеребецький, що 4

 і 5 пункт вилучити.

     

      ШИШКІН В.І. Жеребецький тільки про 5 говорив.

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка, я ставлю на голосування цю пропозицію.

 Жеребецький  не говорив.

     

      ЗА -

      Рішення не підтримано.

      Тому   пропонується  всю  статтю  76  проголосувати  в  тій

 редакції, яку пропонує комісія, ставлю на голосування.

     

      ШИШКІН В.І. Не надо, нельзя.

     

      ГОЛОВА.  Одну  хвилинку,  голосуйте не кажіть не можна, тим

 біьльше нельзя.

     

      "За" -

      Рішення  прийнято.  А  Григорію  Манолійовичу  я відповідаю

 таким  чином:  я добре бачу, але я краще бачу тих, хто записаний

 тут, автори поправок. А вам просто я не дав слово, тому що ви не

 коректно  себе  повели,  а  ви  найдіть у Регламенті пункт, де я

 повинен вам давать слово, тоді  я буду давать слово.

      Стаття   77.   Конституційність  міжнародно-правових  актів

 України.  Спірні питання конституційності міжнородного договору,

 що   підлягає   ратифікації  (пункт1  стаття  75  цього  закону)

 розглядається   Конституційним   судом   України   до  прийняття

 Верховною  Радою  України  закону  про  його ратифікацію. І далі

 розписується процедура з посиланнями на відповідні пункти.

      Тут  є  один  тільки  момент: до прийняття. А якщо прийняла

 Верховна  Рада,  ратифікувала, а він виявився в кінці кінців, то

 що не повинен?

     

      ШИШКІН В.І. Это пункт 2.3.4.

     

      ГОЛОВА.  Це пункта 2. 3. 4. Спірні питання конституційності

 зазаначених в пунті 2. 3. 4 статті 75 цього закону розглядається

 до  набрання  чинності  цими актами, тобто до опублікування. Я ж

 потому  і кажу, це треба, це дуже серйозне питання, треба було б

 його.

     

      ШИШКІН  В.  І. А! Александр Александрович, это речь идет об

 особенностях   производства,  если  мы  набрали  чинности,  акт,

 который  набрал чинности, мы по нему приняли решение, мы приняли

 постановление, поэтому он попадает под гляву пункта, главу 1, то

 есть  пункт  1 -это уже норма закона, то есть все эти акты будут

 там. Нет, глава 1.

     

      ГОЛОВА.  Там  є  підлягають  приватизації,  а  тут є спірні

 питання  конституційності, що підлягає ратифікації розглядається

 Конституційним  судом  до  прийняття Верховною Радою України про

 його  ратифікацію.  Таким  чином  виходить, тут  є дві ситуації:

      Одна:   "Конституційний   Суд   розглядає   всі  акти,  які

 підлягають  перератифікації".  Всі!  І він захлинеться від такої

 роботи...

      І інша обставина: ратифікована, але - не конституційний акт

 і  його треба Конституційним Судом відмінити. Тому є предмет для

 розгляду в Конституційному Суді.

 

      ШИШКІН В.І. В таком случае это так попадет в подпункт 1, то

 есть   то,  что  мы  проголосовали  в  главе  1,  "Направленість

 конституційних подань  і звернень". То есть субкекты тогда будут

 этот акт рассматривать с точки зрения его конституционности.

     

      ГОЛОВА.  То тоді та стаття повинна відповідати статті 77, а

 вона тут не відповідає.

     

      ШИШКІН В.І. Да.

     

      ГОЛОВА.  Подивіться...

     

      ШИШКІН В.І. Нє,  она не 77-й должна видповидаты...

     

      ГОЛОВА.  Ми розглядаєм зараз 77-му статтю...

     

      ШИШКІН  В.  І.  Я розумію, что 77-ая, но речь идет только о

 тех  договорах,  которые  подлегают  ратификации. То есть вторая

 посылка в статье 151 Конституции.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Пока еще те, которые вы... в статье 151-й, к сожалению...

     

      ГОЛОВА.   45  депутатів,  після  ратифікації,  які  були  в

 меншості,  агітували  за  нератифікацію того чи іношого договору

 (що  було  вже  у  нас  не  1  раз), мають  право  звернутись до

 Конституційного  Суду  після  ратифікації?  І Конституційний Суд

 визначиться...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      А  у нас ця норма повинна бути передбачена у 77-й статті, а

 її тут немає...

     

      ШИШКІН  В.  І.  Александр  Александрович, разкясняю: они не

 имеют права - на основании 151-й. Но!..А теперь послушайте меня!

      На  основании  151-й.  Но  они  имеют  право, поскольку при

 ратификации   мы  приняли  правовой  акт  Верховного  Совета,  а

 правовой акт Верховного Совета, исходя из 150-й статьи, подлежит

 обжалованию  в Конституционный Суд. Кем? Субкектами, изложенными

 в 151-й,  включая  и  45  народных депутатов - они на него будут

 жаловаться как на акт, принятый Верховным Советом.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ГОЛОВА.  Віктор Іванович, і Суд Конституційний розглядатиме

 питання  про конституційність цього рішення: чи була більшість у

 залі,  чи  було стільки, як передбачено Конституцією, процедура

 дотримана...  І  виявиться, що дотримана процедура. Але акт сам,

 договір - не конституційний. От про що мова!

     

      ШИЩКІН  В. І. Я ж про что и говорю! Что на основании пункта

 1  статьи 150.... не основании статьи 151, а на основании пункта

 1  статьи 150, 45 народных депутатов могут обжаловать любой акт,

 принятый  Верховным  Советом  Украины. В том числе и акт по этим

 вопросам.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Так  тоже  самое,  а денансация - что?  Это  не акт наш? Это

 что не акт  Верховного Совета  денансация.

     

      ГОЛОВА. Я ставлю на голосування ...

     

      ШИШКІН. Это акт  или не акт? Акт...

     

      ГОЛОВА. Хвилиночку... Я ставлю статтю 77 в редакції комісії

 на голосування, визначайтеся  шляхом  голосування.

     

      "За"-

      Голосів   не   вистачає.   Треба   цю   статтю  привести  в

 відповідністю із  статею 151 Конституції...

     

      ШИШКІН.  Александр  Александрович,  я  думаю, что просто не

 поняли.   Еще   раз   разкясняю.   Значит,   если  речь  идет  о

 международных договорах, которые мы с вами здесь ратифицировали,

 денансировали и еще как либо что с ними сделали, мы принмаем акт

 о  ратификации,  о  денансации  и еще как он будет называться.

      В  соответствии  с пунктом 1 статьи 150 данный акт подлежит

 обжалованию  субкекта  и  указанным  в  статье  150,  включая 45

 народных  депутатов, включая Президента, включая уповноваженного

 Верховной  Рады  з  прав  людыны и процедура для них расписана в

 предыдущей главе.

      В   данной  же  ситуации  речь  идет  только  о  той  части

 международных  договоров, как это записано в 151-й, что вносятся

 до  Верховной Рады  до  недадання згоды на  их обов'язковість.

      То   есть, они еще не стали, они еще не ратифицированы. Вот

 поэтому  здесь  и написано -до прийняття  Верховной Рады. Потому

 что  после  прийняття  Верховної  Ради  депутаты уже имеют право

 обжаловать  сам  акт  Верховної  Ради. А здесь, действительно, в

 соответствии  с  151-й  до  прийняття  могут  2  субкекта только

 обращаться:  Кабинет  Минситров  и  Президент.  Потому  что  так

 написанов  151,  почитайте  Конституцию.

                        (Ш у м  у  з а л і)

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка,  ми  проголосували.

     

       ШИШКІН.  Здесь  особенность  процедуры выписана именно для

 этого случая.

     

      ГОЛОВА. Я думаю, ви викладете це переконливіше, подивитесь,

 можливо, справді, треба з'ясувати позицію Оробця, Жеребецького і

 інших  депутатів  і виклачти  їх в статті.

      Стаття  78.  "Конституційність  віднесення принципів і норм

 міжнародного  права   до  правової  системи   України".

      Тут  була пропозиція Старовойтової, вона відхилена, і зміст

 залишився  такий:

       "Конституційний  суд України розглядає спірні питання щодо

 конституційності  віднесення принципів і норм міжнародного права

 як   складової   частини   до   правової   системи   України  та

 безпосередньо  породжених ними прав та обов'язків для конкретних

 суб'єктів українського  права".

      Власне, розглядаючи кожне питання, вона тим самим вирішує і

 це питання,  але  тут  можна  і так  записать.

      78 Стаття,  Старовойтова  мала  поправку,  вона  госорить.

     

      СТАРОВОЙТОВА.  Шановні  народні  депутати,  я  прошу вас не

 підтримувати  цю  Статтю  тому,  що Конституційний суд має право

 давати  тлумачення законам,  котрі  приймаємо  ми.

      От   при   тлумаченні   законів  хай  він  і  вивчає  норми

 міжнародного  права  і  дає  висновки,  чи відповідають вони цим

 нормам.

      А  що  ж до цієї статті, то вона передбачає тлумачення норм

 міжнародного  права.  Я  думаю,  що  не  треба  цього робити, не

 передбачено це  Конституцією   України.

      Дякую  за  увагу.

     

      ГОЛОВА.  Віктор  Іванович.

     

      ШИШКІН.   Я  как  раз  считаю,  что  содержание  Статьи  78

 находится как раз в этой возмозжности. Мы еще раз рассматриваем,

 как  глава  называется: "Особенности процедуры". Особенности! Мы

 даем  линию, мы наталкиваем Конституционный суд на эти вот вещи,

 чтобы  он  их  не  упустил,  именно выписывая его особенность по

 некоторым  направлениям.  Не  то, что связано в общем подходе, а

 именно   особенности.   Поэтому  нужно  обязательно  эту  статью

 указать.

     

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  я  ставлю  на  голосування  статтю в

 редакції, яку пропнує Комісія на голосування. Прошу підтримати.

     

      ЗА -

      Рішення не підтримано.

      Я  ставлю  на голосування питання про вилучення цієї статті

 на пропозицію Старовойтової.

     

      ЗА -

      Теж не підтримано.

      Я  звертаюся  тоді  до  вас,  оскільки  за  змістом  стаття

 заперечень  не  викликає і пропозиції не вносилися, а пропозиція

 Старовойтової   не   підтримана   і   враховуючи  те,  що  норми

 міжнародного  права  стають  нормами українського права, якщо ми

 приєднуємося   до  якихось угод  або  конвенції, то  це  відразу

 автоматично  входить  в  предмет  відання  Конституційного  суду

 України  щодо тлумачення визначення Конституційного суду України

 чи інших актів,тому я прошу підтримати цю статтю і тому я ще раз

 ставлю її на голосування, будь ласка. Ставлю на голосування.

     

      ЗА -

      Рішення прийнято .

      Спасибі.

      79 стаття. Глава 3.

      Впровадження  у  справах передбачених  пунктом 3 стаття 13

 Закону. Підстави для Конституційного подання.

      Підстави виписані, зауважень не було.

      Ставлю на голосування.

      І змін не було.

     

      За -

      Рішення прийнято.

      Стаття 80.

      Строки направлення Конституційного подання.

      Конституційне подання направляється до Конституційного суду

 України  у  строк  не пізніше трьох місяців від дня опрелюднення

 правових актів зазначених у пункті 3 статті 40 цього закону.

      Я  з  самого  початку  хотів  запитати  Віктора  Івановича.

 Враховуючи  потребу  жити в чистому правовому полі України чи не

 потрібно  було  б  спочатку Конституційному суду зайнятися нашим

 правовим   полем   до  цього  часу,  а  цю  норми  розповсюдити,

 наприклад,   скажем,   із   половини   наступного,   тобто  нові

 законодавчі  акті  і  все  інше, що появляється новим, строк три

 місяці,  щоб  до  нього  часто  не повертатися. Тим паче, що нам

 потрібно  дещо  подивитися і практику застосування цього закону,

 як  предмет для.......... Конституційному суду. А таким чином ми

 в  суді, здається, відсікаємо все те, що напрацьовано раніше під

 час  Конституційного  договору,  коли  існував, під час, коли ми

 приймали   законодавчі  акти,  котрі  сьогодні  не  відповідають

 Конституції тощо.

      Я  просив  би,  щоб  ви  висловилися. Віктор Іванович, будь

 ласка.

     

      ШИШКІН.   Александр   Александрович,   дело   в   том,  что

 действительно  вы  отчасти правы. Тогда, когда была выписана эта

 статья, не было общей статьи о сроках. Поэтому это било отмечено

 в   особенностях.  Сегодня,  действительно,  если  мы  не  будем

 рассматривать  это, как особенность, а ориентироваться только на

 общие сроки, то данная статья, действительно, становится лишней.

      Более  того,  при  кинцевых положеннях мы выписываем на что

 распространяется   конституционная  юрисдикция,  на  какие  акты

 действующие   во  времени.  Поэтому  я  бы  поддержал,  если  вы

 настаиваете, позицию о том, чтобы вообще исключить эту статью.

     

      ГОЛОВА. Я прошу підтримати пропозицію Шишкіна: виключити цю

 статтю. Ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Стаття  81."  Право  суб'єктів  конституційного  подання на

 участь  у  справі".  Заувань  не було. Написано грамотно частина

 права, тобто норма. Ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Прийнято рішення.

      Стаття   82.   Об'єднання  Конституційних  впроваджень.  Це

 процедурне  питання  воно  не  викликає  заперечень, я ставлю на

 голосуваня.

      Точніше процесуальне.

     

      ЗА -

      Рішення прийнято.

      Стаття 83. Резулютивна частина рішення Конституційного суду

 України .

      Немає заперечень. Ставиться на голосування.

     

      ЗА -

      Рішення приймається.

      Гллава  4.  Впровадження  в справах передбачених пунктом 4,

 статті  13  Закону.  Строки направлення Конституційного подання,

 мова йде про строки направлення про референдум.

     

      ШИШКІН В.І. Да это особенности.

     

      ГОЛОВА.  Конституційне подання з питань дачі висновків щодо

 Конституційності  призначення виборів всеукраїнського рефрендуму

 чи місцевого референдуму у Автономній Республіці Крим, може бути

 направлено  до  Конституційного  суду  не пізніше місяця від дня

 оголошення  від  дати  призначення  відміни,  або  відстрочки  в

 установленому  порядку  виборів  всеукраїнського  або  місцевого

 референдуму Автономної Республіці Крим.

     

      ШИШКІН   В.  І.  Это  специфический  вид  потому,  что  там

 длительность  4 месяца проведение выборов поэтому здесь в строки

 рассматривается как особенности поэтому они отражены...

     

      ГОЛОВА.  Ставлю  на голосування. Зауважень тут немає. Прошу

 підтримати.

     

      ЗА -

      Стаття  85. Межі Конституційного суду України в справах про

 призначення  виборів  та референдум теж немає тут заперечень, не

 було  вірніше  зауважень,  я  пропоную підтримати цю пропозицію,

 ставлю на голосування.

     

      "За"

      Приймається рішення.

      86 стаття: "Учасники конституційного провадження".

     

      ШИШКІН. Здесь тоже особенности, потому что здесь появляются

 "виборчі  комісії",  что нет в общем понятии среди участников. И

 добавляются  как  учасники  политических  партий,  поскольку они

 могут...

     

      ГОЛОВА.  "... політичних партій, інших об'єднань громадян".

 Тобто  суб'єкти виборчого процесу.

     

      ШИШКІН. Поэтому...

     

      ГОЛОВА. Ставиться на голосування 86-а стаття.

     

      "За"

      Приймається рішення.

      87-а:  "Рішення  Конституційного  суду України". Щодо цього

 питання, мається на увазі. Це особливості.

      Ставиться на голосування.

     

      "За"

      Приймається рішення.

      Глава  п'ята:  "Провадження у справах, передбачених пунктом

 п'ятим  статті  13".  Але  в нас п'ята і шоста вилучені. Як буть

 тут?

     

      ШИШКІН. Я прошу... Мы из вылучим как пункты, потому что мы,

 ну,  разрабатывается  теория  их  соединения в один пункт, пункт

 первый.   Но   а  процедурные  особенности  рассмотрения  данных

 правоотношений  все  равно  останутся.  И  здесь выписаны именно

 процедурные рассмотрения.

      Мы уберем вот это название, значит, напишем именно, как оно

 называется, это................Я с самого начала сказал.

     

      ГОЛОВА.  Тобто  є  пропозиція  проголосувать за змістом, не

 посилаючись на пункт п'ятий. А вони приведуть у відповідність із

 статею 13.

      Немає заперечень?

      Тому в такому....

     

      ШИШКІН. Это когда мы приймем новую редакцию...

     

      ГОЛОВА. Вони зведуть у інші підпункти.

      Ставлю на голосування за змістом статтю 88.

     

      "За"-

      Прийнято рішення.

      Стаття 89. Питання конституційності, що виникають в процесі

 загального   судочинства.   Нема   заперечень,  ставлю  на...  Є

 заперечення?

     

      ШИШКІН В.І. Нема.

     

      ГОЛОВА.  Ну,  тут  зауважень  не  було.  В  разі виникнення

 процесу... Кочерга, візьміть слово.

     

      КОЧЕРГА 122 избирательный округ.

      Уважаемый  Виктор Иванович, ваш шеф, Стретович, очень часто

 любит   повторять   латинские   поговорки.   Я   тоже  хотел  бы

 сказать:.......................;   твердый   закон,   но  закон.

 Поэтому есть закон -надо принимать в соответствии с этим законом

 решение, если есть сомнения, принимайте решение суда и подавайте

 на ссмотрение пленума Верховного суда, как тут записано в статье

 90.  Поэтому  каждый  суд  не  имеет  право толковать те законы,

 которые действуют в нашем государстве.

     

      ШИШКІН  В.  І. Вопрос может стоять о конституционности того

 закона,   оторый  должен  применить  суд.  И  кстати,  вчера  по

 предложению  депутата Мусияки мы добавили в перечень истребуемых

 дел, имеено уже из суда, и если мы сегодня, так сказать, выкинем

 эту  статью,  тогда  у нас нет логики по отношению ко вчерашнему

 принятому решению. Я считаю, что нужно оставить эту статью.

     

      ГОЛОВА.  Ставлю  на голосування редакцію комісії -оставити,

 підтримати цю редакцію. Стаття 89 голосується.

      

      "За"-

      У  театрі  за суфлерство доплачують, треба щоб декому у нас

 треба теж доплачували.

      Будь  ласка,  глава  6 -Провадження у справах, передбачених

 пунктом  6.  Той же підхід, ми об'єднаєм потім в інших нормах за

 змістом.

     

      ШИШКІН    В.    І.   90-ю   не   проголосовали!   Александр

 Александрович, 90-ю, в конце...

     

      ГОЛОВА.  А, я просто був впевнений, що його підтримають...

     

      ШИШКІН В.І. Ну да...

     

      ГОЛОВА. " Прийняття   рішень   про   наявність  спору  щодо

 конституційності  норма  закону,  які  застосовуються загальними

 судами".

      Ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Прийняте рішення.

      Глава 6  - "Провадження  у  справах, передбачених пунктом 6

 статті  13  закону"  редакційні  виправлення  будуть і зведено у

 відповідь...  приведено  у  відповідність  буде.  А мова йде про

 зміст  - "Предмет конституційного  провадження  та  порядок його

 відкриття".

     

      ШИШКІН В.І. Просим... прошу проголосовать.

     

      ГОЛОВА.  Нема заперечень? Ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      А   ви   стенограму  візьмете  - подивіться  зауваження  по

 середній  там:  "... є вирішення спірних питань конституційності

 норм двох чи більше законів..." і т. д. Чіткіше треба написати -

 там не зовсім чітко написано. Подумайте ще.

     

      ШИШКІН В.І. Внутри, да? Хорошо.

     

      ГОЛОВА.   Стаття 92  -  "Порядок  відкриття  провадження  і

 особливості змісту рішення". Не було зауважень тут... Враховані,

 вірніше,   всі   зауваження.   Було   чимало   їх...  Ставлю  на

 голосування. Тільки одне: тут...Так, ставлю на голосування - там

 редакційні є...

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      У мене запитання  до філологів:  "винності" - це українське

 слово?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      "Доказів його винності"? Вини, можливо?..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      А "винність" є? Мене чогось так..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ШИШКІН В.І.  Ну, давайте то с филологами...

     

      ГОЛОВА.  Ну,  давайте  давайте відносно невинності не будем

 говорить  зараз,  відноснго   винуватості..... Я тільки ....

     

      ШИШКІН.....  "  Виноватости",  потому  что  "вина" -это уже

 термин криминального законодательства.

      (Ш у м  у  з а л і)

     

      ГОЛОВА.   Давайте   доручити   юристам  і  філолгам  -нехай

 подивляться  і  відповідно  нормам  української мови запишуть це

 слово.

     

      ШИШКІН. Это в 93-й,  да?

      (Ш у м  у  з а л і)

     

      ГОЛОВА. Це 3-й  абзац  з кінця стаття  93.

     

      ШИШКІН. Ну,  да,  а мы  еще  не голосовали.

     

      ГОЛОВА.   Ми  її  ще  не  голосували,  я  ж  чому  і  кажу.

 "Провадження   в  справах,  передбачених  пунктом  7  статті  13

 закону" - це є, там  відносно...

     

      ШИШКІН. Да, импичмента  Президента...

     

      ГОЛОВА.    Імпічмента   Президента.   Може,   докази   його

 звинувачення? Чи...

     

      ШИШКІН. Нет,  это не....

     

      ГОЛОВА. Ну,  добре.

      

      ШИШКІН.      Не      надо,      давайте     мы     оставим,

 действительно   филолагам,  потому  что...........  криминальный

 текст.

     

      ГОЛОВА. Ставлю на голосування 93 статтю.

     

      "За"-

      Щоб  тоді  не  трапилося  як  у "Брильянтовій  руці",  коли

 кричала: "Не  виноватая я !".

      Стаття   94.  "Строки  порушення  питання  щодо  додержання

 Конституційної  процедури  розслідування  і  розгляду справи про

 усунення  Президента  України  з  поста  у порядку імпічменту" -

 оскільки  ми  вилучили  статтю  80,  то тоді, я думаю, так можна

 записувать.  Бо  якби  вона  була,  тоді строк один рок від дня,

 тобто  порушував би  статтю  80.

      Таким чином,  можна залишити ...

     

      ШИШКІН. Да-да, это  надо здесь, это особенности.

     

      ГОЛОВА.Ставлю на голосування.

     

      ШИШКІН.  Нет,  это особенности, это мы там вылучили, там не

 было особенностей,  а  здесь  есть особенности.

     

      ГОЛОВА.  Треба  підтримати  -нормально.  Якщо протягом року

 виявилися  порушення, то можна  розглядати це питання.

     

      "За"-

      Прийнято.

      Стаття  95  "Відкликання  Конституційного  подання" -тут це

 іменно щодо ...

     

      ШИШКІН.  Щодо  этой конкретной ситуации, особенности данной

 конкрентной ...

     

      ГОЛОВА.  Тут  є  фома   така:

      "Відкликання  конституційного подання вважається недійсним,

 якщо  проти  цього  офіційно  заперечує  Президент  України". Що

 значить  "офіційно"?

     

      ШИШКІН.  То  есть, он считает, что оскорбили его честь тем,

 что направили  ,  потом...

     

      ГОЛОВА. Ні, ні, як він це оформлює, це письмове подання, це

 він  заявляє  на  сесії  Верховної  Ради,  в  Конституційний суд

 приходить  чи  якось  інакше? Що значить  офіційно?

     

      ШИШКІН.  Ну,  офіційне  его  обращение есть, я так понимаю,

 только  письменные,  наверное.

     

      ГОЛОВА. Тоді   треба  писать.

     

      ШИШКІН.    Тогда  напишем "офіційне  письмове",  да?

     

      ГОЛОВА.  Офіційне  письмове,  або якось інакше, подивіться.

 Пропозиція  Жеребецького ,  зараз  підкаже.

     

      ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ.    Олександр Олександрович , шановні  колеги!

      Річ  в  тому,  що  ми  тільки що з Владиславом Васильовичем

 Носовим  говорили. Процедуру згідно нашого Регламенту, процедуру

 відкликання,  тобто  процедуру  імпічменту  не можна відкликати.

 Тобто,  Верховна  Рада  це зробити не може, і в результаті от ця

 перша частина цієї статті, вона взагалі всякий сенс втрачає.

     

      ГОЛОВА.  Для цього виду конституційного провадження. Просто

 ця  стаття  відкликати  не  може,  бо  Конституція  визначає всю

 процедуру.

     

      ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ.   Правильно,  а  95  Стаття  цього  закону  не

 потрібна,  її просто взагалі  треба  скасувати.  Це  нонсенс.

     

      ГОЛОВА.  Я  думаю, що  пропозиція  слушна.

     

      ШИШКІН.   Но  відкликання  идет  документа,  того,  который

 называется  "подання", а не  самой  процедуры.

     

      ГОЛОВА. "Конституційне подання про висновок щодо додержання

 конституційної  процедури,  розслідування  і розгляду справи про

 усунення  Президента  України  з поста у порядку імпічменту може

 бути  відкликано  на  основі  відповідних  рішень  до завершення

 конституційного  провадження  в   справі.

      Відкликання  конституційного  подання вважається недійсним,

 якщо  проти  цього офіційно заперечує Президент України".

           (Ш у м  у  з а л і)

      І  це не  предмет  її відання.

     

      ШИШКІН.   Если  хотите,  давайте  вылучим.

      

      ГОЛОВА.  Є  пропозиція  вилучити  цю  статтю.  Оскільки  за

 Регламентом,  якщо оголошується спочатку стаття, пропозиція, яка

 відхиляє  текст,  то вона  голосується  першою.

      Я   ставлю   на  голосування  пропозицію  Жеребецького  про

 вилучення статті 95 і ця пропозиція не заперечується авторами.

      Будь ласка.

     

      ЗА -

      Прийнято рішення.

      Стаття 96.

      Закриття Конституційного впровадження.

      Нема заперечень.

      Є у Кочерги, будь ласка.

     

      КОЧЕРГА.  Виктор  Иванович, посмотрите вторую часть статьи.

 Притягнення зазначеної особи до судової відповідальності.

      Що  це  зазначена  особа.  Чого  ми  боємося ще раз сказати

 Президента...

     

      ШИШКІН  В.  І.  Я не заперечую, если вы настаиваете на том,

 чтобы  вместо  зазначенных  прозвучал  повтор Президент Украины,

 пожалуйста.

      Я  бы  согласился  с таким замечанием текстуальным так, что

 можна ставить Александр Александрович.

     

      ГОЛОВА.  З редакційною, будь ласка.

      З  редакційною  поправкою  Кочерги,  стаття 96 ставиться на

 голосування.

     

      ЗА -

      Рішення прийнято.

      Стаття 97.

      Конституційне впровадження у справі.

      Справа   про   висновок  щодо  додержання  Конституційності

 процедури і т.д. за текстом.

      Здається все передбачено, а у разі необхідності за рішенням

 Конституційного суду у закритому пленарному засіданні.

      Але ми там принцип записали гласності. Як тут бути.

     

      ШИШКІН  В.  І.  Это  при  необхідності,  принцип  гласности

 является  общий  принцип.  Но  как  общий  принцип  есть  всегда

 исключение.

      В  данной  ситуации  речь идет о особенности производства и

 как раз исключение предусмотрено здесь.

     

      ГОЛОВА.  Ясно. Мені ясно. Іншим, є запитання. Марченко.

     

      МАРЧЕНКО.  Уважаемые  депутаты,  я  предлагаю в этой статье

 исключить  пункт,  который  дает право Колнституционному суду по

 импичменту Президента проводит закрытое заседание.

      Почему?   Потому   что   по   статье  111  Конституции  это

 рассмотрение  идет  практически  в  гласном  режиме на Верховном

 Совете.  Первый раз 2/3 голосов принимается, создается комиссия,

 которая  работает  гласно.  Второй  раз принимается решение 3/4,

 после  это  рассматривать  Конституционный  суд,  аж после этого

 Верховный Суд.

      Поэтому,   поскольку  Президент  своим  назначением  прямым

 влияет  на   работу  Конституционного   суда,  то  я считаю, что

 именно  Конституционный  суд  должен работать открыто. И поэтому

 этот пункт  по импичменту или рассмотрению вопросов, связанных с

 импичментом   Президента   в   закрытом   вопросе,  я  предлагаю

 исключить.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА.  Я  вважаю,  що  треба  поставити  цю пропозицію на

 голосування  і  підтримати її. Оскільки ми все робимо у гласному

 відкритому  режимі,  треба  щоб  і Конституційний суд працював в

 такому ж режимі.

     

      ШИШКІН.  Я не возражаю, Александр Александрович, если...

     

      ГОЛОВА.  Чотрити  останні рядки першого пунтку пропонується

 вилучити  і  без того, якщо ви не заперечуєте, проголосувати всю

 статтю.  Можна? Ставлю на голосування статтю без чотирьох рядків

 першого  пункту,  без  останній  чотирьох рядків першого пункту.

 Тобто  ви  розумієте,  про що йдеться, тільки відкрите засідання

 залишається.

     

      "За"-

      Прийнято рішення.

      З мотивів Жеребецький має слово.

      Прийнято  рішення.  Я...,  будь ласка, Жеребецький просив з

 мотивів.

     

      ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ.  Шановні  колеги!  Коли  укладався цей закон в

 комісії,  то  там  враховувались  все-таки норми зарубіжні інших

 законів.  Річ  в  тому,  що  в  цьому  випадку мова може йти про

 державну  таємницю,  яка  може  бути  сказана  тільки  в  досить

 обмеженій   кількості  людей.  Це  може  бути  сказано  лише  на

 засіданні  Коституційного  суду.  Тобто...  А ми самі закриваємо

 можливість  провадити  таке  засідання.  Я  вважаю,  що це треба

 переглянути.  Безумовно,  що  якщо  ніхто  спеціально  закривати

 засідання не буде. Мова йде, ще раз кажу, про державну таємницю,

 яка може.........

     

      ГОЛОВА . Пропозиція Жеребецького ставиться на голосування.

     

      ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ.  Тому я пропоную проголосувати за цю норму.

     

      ГОЛОВА.  Пропозиція  Жеребецького  ставиться на голосування

 про відновлення повної редакції.

     

      ЗА -

      Рішення не підтримується.

      Стаття  98.  Висновок  Конституційного  суду, заперечень не

 викликає, будь ласка, Марченко готується я читаю.

      Конституційний  суд  України  дає  висновок  у  справі щодо

 додержань  конституційної  процедури  розслідування  і  розгляду

 справи  про  усунення  Президента  України  з  поста  в  порядку

 імпічменту  відповідно до части 6 статті 12 Конституції України.

 Будь ласка.

     

      МАРЧЕНКО  В. Р. Уважаемые депутаты! Я хочу еще раз обратить

 ваше    внимание,    что    111   статьей   Конституции,   точно

 регламентируется время мотивы рассмотрения вопроса по импичменту

 Президента   и   документы   на   которые   выходят  при  каждом

 рассмотрении.

      Вся   процедура  Конституции  определена  абсолютно  точно,

 определено  так  же  точно,  роль  Конституционного  суда  и  их

 документов.

      Поэтому и я хочу сказать, что вообще Конституция закреплена

 чреззвычайно  жесткая  процедура, практически Президент остается

 без  влияния на него и 98 статье закона "О Конституционном суде"

 предлагается  или дается право Конституционному суду вмешаться в

 процедуру рассмотрения,.

      То  есть  еще  один  гарант  для  того, чтобы на Президента

 невозможно  было  повлиять,  что  это такое. Например, Верховный

 Совет рассматривает, что Президент в соответствии с Конституцией

 сделал злочин.

      Однако   Конституционный   суд   начинает   вмешиваться   в

 Конституционное  право  Верховного  Совета  в  голосование двумя

 третьями голосов.

      Я  считаю,  что  это  недопустимо  и  предлагаю  всю статтю

 исключить  достаточно  полно  и  точно  111  статья  Конституции

 отрегламентировала эту процедуру. Спасибо.

      

     

      ГОЛОВА .Віктор Іванович.

     

      ШИШКІК  В.  І.  Статья 111 не отрегламентирована внутреннюю

 процедуру рассмотрения этого вопроса в Конституционном суде, для

 это  и  есть  эта глава, а что касается вчастности 98 статьи, то

 она  вообще  никуда не выходит, ни за какие пределы Конституции.

 Здесь  идет  четкая  отсылка  к  части  шестой статьи 111-ой, на

 которую  как  раз,  Владимир  Романович,  вы и ссылаетесь. Здесь

 просто   речь   идет   о   том,  что  высновок  принимается  как

 процессуальный  документ  с  посылкой  на то, о чем вы говорите.

 Почитайте...

     

      ГОЛОВА. Тільки щодо процедури.

      Ви наполягаєте на тому, щоб зняти.

      Марченку дайте слово.

     

      МАРЧЕНКО В. Р. Уважаемые депутаты, если Конституционный суд

 в  процедурном  плане даст оценку, что решения Верховного Совета

 являются  не конституционными, то он снимет вопрос об импичменте

 Президента    через    механизм    процедуры   и   вмешается   в

 конституционное  право  Верховного  Совета  влиять  на импичмент

 Президента.

      Поэтому, я считаю, что эта статья совершенно лишняя.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА.  Аргументація  переконлива. Я ставлю на голосування

 пропозицію депутата Марченка.

     

      ШИШКІН.  Я  думаю,  что Владимиру Романовичу нужно почитать

 еще раз статью 111-ую.

     

      ГОЛОВА.  Він  її,  я  відчуваю,  знає не гірше багатьох тут

 присутніх, хоч і не був на засіданні.

     

      "За"

      Не підтримана ця пропозиція.

      В редакції комісії ставиться на голосування стаття.

     

      "За"

      Не  вистачило  теж  голосів.  Продумайте ще раз до третього

 читання.

      Глава  восьма: "Провадження у справах, передбачених пунктом

 8 статті 13. Підстави для конституційного подання.

      Підстави   не   викликають   суперечень   щодо   тлумачення

 Конституції та законів". Врахована поправка Мусіяки.

      Ставлю на голосування цю норму.

      В вас є зауваження?

      Немає. Ставлю на голосування.

      Є? Будь ласка, зніміть голосування.

      Васильєв, говоріть.

     

      ВАСИЛЬЄВ. Что касается статьи 100, прежде всего речь идет о

 применении законов судами Украины, но не только же суды являются

 правоприменительными  органами. А если Верховный Совет применяет

 закон  и  возникают  какие-либо здесь противоречия в толковании,

 так  разве  это  не  является основанием для обращения по поводу

 толкования? Это первое.

      Второе.  Что  касается  нарушения  конституционных  прав  и

 свобод.  Органы  местной власти самоуправления применяют законы,

 которые   по   различному  истолковываются,  непосредственно  не

 нарушаются права этих органов власти, но применение этих законов

 отражается  на субкектах, которые попадают под деятельность этих

 законов, то есть разные, как быть здесь?

      Я предлагаю убрать судами Украины.

     

      ШИШКІН В.І. Это какая статья?

     

      ВАСИЛЬЄВ. Это статья 100.

     

      ШИШКІН В.І. А мы 99 рассматриваем.

     

      ВАСИЛЬЄВ.  Я прошу прощения.

     

      ГОЛОВА.  Ставлю на голосування статтю 99.

     

      ШИШКІН  В.  І.  Не проголосовали ее, значит отставили ее на

 третье чтение.

     

      ГОЛОВА. Стаття 99 голосується.

     

      "За" -

      Приймається рішення. Зауваження до 100 статті, відповідайте

 на нього, Вікторе Івановичу, будь ласка.

     

      ШИШКІН  В.  І. Я тогда смотрел и искал по тексту 99 то, что

 говорил, я не совсем был, еще раз.

     

      ГОЛОВА.  Генадій  Андрійович,  коротко  дуже,  будь  ласка,

 повторіть.

     

      ШИШКІН В.І. Да, поэтому еще раз замечание.

      Чуть-чуть громче, я не слышу совершенно.

     

      ВАСИЛЬЄВ.  В  статье  100 идет речь о том, что підставою

 для   конституційного   звернення   щодо  офіційного  тлумачення

 Конституції    України    та   законів   України   є   наявність

 неоднозначного   тлумачення  положень  Конституції  України  або

 законів  України судами України. А чому тільки судами України? А

 коли Верховна Рада якийсь закон інакше тлумачить?

     

      ГОЛОВА. Або Кабінет Міністрів?

     

      ВАСИЛЬЄВ.  Далі.  Якщо суб'єкт звернення вважає, що це може

 привести  або  привело  до  порушення його конституційних прав і

 свобод.

      Если  орган  власти применяет закон, непосредственнно он не

 затрагивает их интересы, но имеет отношение...

     

      ГОЛОВА. Зрозуміло. Геннадій Андрійович, здається, правильне

 зауваження,   слушне   зауваження.  Не  тільки  судами.  А  якщо

 пропустити: "...є наявність неоднозначного  тлумачення  положень

 Конституції України або законів України"? І все! А дальше - якщо

 суб'єкт звернення.  А  суб'єкти  виписані  раньше були - хто має

 право звернутися.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Так  і  суд  не  має  права  тлумачити.  Суд  дотримується,

 користується як інструментом закону.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Можна з такою зміною?

     

      ШИШКІН  В.  І.  Нет,  еще  раз!  Здесь написано: тлумачення

 положень.  Речь  не  идет  о  применении - о  том,  что  тлумаче

 положення.  Но по нашему законодательству только суды занимаются

 тлумаченням.

     

      ГОЛОВА.  Так  Конституційний  тільки  Суд  тлумачить,  а ми

 говорим про загальні суди!..

     

      ШИШКІН  В.  І.  Ну,  правильно...  Ну,  тогда, раз пишем мы

 (извините) слово разкясне... застосування положений...

 

      ГОЛОВА.  Неоднозначно застосовує? - це інша справа.

     

      ШИШКІН В.І. Да, застосовує положення.

     

      ГОЛОВА.  Але ж не тільки суд застосовує закон! Всі суб'єкти

 правовідносин закон застосовують!

     

      ШИШКІН  В.  І.  Возможно,  вы  правы  в  том, что не совсем

 правильно термин... Речь идет о чем? То есть, что понималося под

 "тлумаченням"   здесь?   Да,  наверное,  вы  правы,  что  термин

 неправильно применен...

      Были, принимались так называемые общие обязательные решения

 (кстати,  они остаются такими) пленумом Верховного Суда Украины,

 которые обязательны для исполнения всеми органами - они носили и

 носят  силу  закона.  Ни  один  другой орган, фактически, такого

 общеобязательного  решения  не  принимал  раньше.  То  есть если

 разкяснение  дал Верховный Суд, то фактически и Президент должен

 исполнять  это  разкяснительное решение. Поэтому здесь ставилось

 под   удар   (будем   так   называть)   субкекта   обращения   в

 Конституционный Суд именно решение судов.

      А  то,  что  вот  термин, действительно, "тлумачення" здесь

 применен не совсем удачно... - с этим надо согласиться.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Так я сказал - это общеобязательное разкяснение закона...

     

      ГОЛОВА.  Запитання  до  Жеребецького...  Жеребецький дає. Я

 прошу,  скоріше.

     

      ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. Віктор Іванович, у мене питання до вас.

      А чи не вважаєте ви, що коли ми даємо право Конституційному

 суду  втручатися  в діяльність судів загальної юрисдикції, то ми

 тим  самим  порушуєм  їхню компетенцію? Якщо, скажімо, суд вищої

 інстанції  неправильно тракутє закон, то хай тоді звертається до

 суду вищої інстанції -до Верховного Суду. Хай вони ці дають...

     

      ШИШКІН.  Так  не  суд же здесь звертается, речь идет о том,

 что  так  считает  гражданин, что неправильно применил суд общей

 юрисдикции... неправильно применил...

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу...  Віктор Івановіч, одну хвилиночку - не

 ведіть  дискусію.

      Ви  зрозуміли  всі і Віктор Івановіч підтримує це, що тут є

 проблема,  яку треба чітко виписать.

      Тому я просив би цю статтю пропустить -вони випишуть, це не

 така складна   справа.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Так,   це сирувата    стаття,  треба її виписать

      Стаття   101,  будьте  уважні...  Не  сперечайтеся.  Будьте

 уважні.

     

      ШИШКІН.   Да,   нет   просто   есть   обыкновенный  элемент

 недопонимания.

      (Ш у м  у  з а л і)

     

      ГОЛОВА. Стаття 101. Спокійно. Ми вже її пропустили. "Строки

 направлення    Конституційного    подання   чи   Конституційного

 звернення".  "  Конституційне подання чи Конституційне звернення

 може  бути направлено до  Конституційного  суду  не  пізніше 3-х

 місяців  від  дня,  коли  у  суб'єкта Конституційного подання чи

 Конституційного звернення виникло право на таке подання". І далі

 за текстом.

      Я... Оскільки ми в 80-й статті зняли 80 статтю, очевидно, і

 тут треба   вчинити таким   же способом.

     

      ШИШКІН. Нет, все нельзя здесь снять, посколькы здесь есть в

 части 4-й, 3-й исключение для субкектов, которые пропустили этот

 срок,  для  других  мы  не делали. Здесь речь идет о защите прав

 гражданина.  Поэтому  для  гражданина  мы можем решать вопросы о

 восстановлении  пропущенного  срока.

     

      ГОЛОВА.  То  в  тім розділі. А тут же про конституційність,

 пункт 8. Тут  громадяни  не звертаються.

     

      ШИШКІН.  Почему? Громадяны звертаються по поводу тлумачення

 и громадяны  как  раз  имеют  право  звертатысь.

     

      ГОЛОВА.  То  тим більше. Неможна, що 3 місяці і все. І коли

 не  було...  є  порушення  конституційних прав людини, а суду не

 було  створено. Тепер суд створився, а вже 3 місяці пройшло, вже

 неможна  звернутися.

      І   таких   прикладів  багато  особливо  за  час  існування

 Конституційного  договору  в  нас  появилося таких правовідносин

 стільки,  що,  якщо  ми  це діло так передбачимо, то тоді ми всі

 нечистоти,   некоректності   попереднього   права  залишимо  при

 існуванні, збережемо їх. Не можна цього писати.

      Я  пропоную  101  Статтю вилучити  з  проекту.

      Підтримую,  Віктор  Іванович,  ставлю  на голосування. Будь

 ласка.

     

      ШИШКІН. Вилучимо -так вилучимо. Конституционному суду легче

 будет.

     

      ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

      "За" -

      Рішення прийнято,  спасибі.

      Стаття  102.  "Резулютивна частина висновку Конституційного

 суду"  не  викликає  заперечень?

      Ставлю на голосування.

      "За" -

      Розділ  4. "Прикінцеві  положення".

      Цей закон чинності набуває з дня опублікування. Не викликає

 заперечень?  Не викликає. Ставлю на голосування. Це кожна норма,

 ми  голосували  всі так. Будь ласка.

      "За" -

      Приймається.

      Друге.  "З набуванням чинності цим законом втрачає чинність

 Закон  України  від  3  червня  192 року "Про Конституційний суд

 України"  зі  змінами  4 лютого 1993 року та Постанови Верховної

 Ради  України  від 3 червня 1992 року про порядок введення в дію

 Закону   України "Про Конституційний суд  України".

      Ставлю на голосування.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Не  спішіть,  ми  всі  норми  розглядали  так,  і  треба їх

 дотримуватись.

      "За" -

      Приймається.

      Третє.  "Засідання  Верховної  Ради  України  для прийняття

 присяги  суддями  Конституційного  суду України призначається не

 пізніше  20  дня  від першого призначення суддів Конституційного

 суду   України".

      А  якщо  не  призначили  перших  суддів, а 6 чоловік тільки

 всього...

     

      ШИШКІН  В.  І. Да. Но здесь есть вопрос, но дело в том, что

 до 28 числа согласно Конституции мы должны всех призначить.

      Первые будут призначены 20 числа.

     

      ГОЛОВА.  Єльяшкевич.

     

      ШИШКІН В. І. Я не очень то отстаиваю число 20 дня, мы можем

 написать .......... два месяца.

     

      ГОЛОВА.  Дата  прийняття  присяги,  це  дата початку роботи

 суду.

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ

 

      Херсон, депутатская группа "Реформы".

      Уважаемые  коллеги, я думаю целесообразнее было бы написать

 не  познее  20  дня после 28 сеньтября, когда заканчивается срок

 формирования Конституционного суда  по Конституциии.

      Что такое первое назначение.

      Это весьмаспорный юридический термин, потому что назначения

 будет   3   или   назначения   одно.   Всех   трех   частей   от

 Конституционного суда.

      Поэтому если уже формировать такое ограничение, то его надо

 делать  от  конечной  даты  формирования самого Конституционного

 суда,  то  есть,  не  познее  20  дней  с  момента  формирования

 Конституционного суда.

     

      ГОЛОВА.  Так формуються  від присяги.

      Я  пропоную  так.  Тут написано, давайте зважати  на те, що

 правильно.  Вступаї, спроможним стає суд, тоді, коли наберається

 відповідна  кількість  членів.  Обрали  6  чи  призначили  6, до

 присяги їх привести.

      Тоді ще раз проведем присягу.

      Ні  так  приймемо.  То  тоді  ця  норма  не  буде діяти. Ви

 розумієте.

      Ставлю на голосування цю норму , прошу підтримати,

     

      ШИШКІН В. І. Как Александр Александрович, не, повторите эту

 вашу предложение.

     

      ГОЛОВА.  Так как записано.

      Ставлю на голосування.

     

      ЗА -

      4.  Юрисдикція  Конституційного  суду  України з питань про

 відповідність  Конституції  України конституційність поширюється

 на ,  будьте уважні.

      Закони України та інші правові акти Верховної Ради України,

 акти   Президента  України,  акти  Кабінету  Міністрів  України,

 правові  акти  Верховної  Ради  Автономної  Республіки Криму, що

 прийняті після набуття чинності Конституції України.

      А до...

     

      ШИШКІН В.І.  А до , пункт 2 до...

     

      ГОЛОВА.  Ідем  дальше.  Закони  України,  а  де  Президента

 України,  а  де  Кабінету Міністрів, правові акти Верховної Ради

 Автономної  Республіки  Крим,  які  прийняті до набуття чинності

 України.  А Верховної Ради України?

     

      ШИШКІН.  А  Верховной  Рады  Украины,  законы Украины у нас

 написано.

      

      ГОЛОВА.  Чекайте.  Але  ж  багато правовідносин регулюється

 постановами. ТОму їх треба записувати всі.

     

      ШИШКІН.  Я  про  что  говорю. После принятия Конституции мы

 можем издавать только законы, которые регулируют правоотношения.

 Наши    постановления    после    принятия   Конституции   носят

 индивидуальны  характер,  они только индивидуальный могут носить

 либо организационный.

     

      ГОЛОВА.  Віктор Іванович, це після прийняття Конституції, а

 до  прийняття Конституції діяли постанови Верховної Ради, і тому

 вони,  якщо  вони  порушують  Конституцію,  то вони повинні бути

 предметом обговорення на Конституційному суді.

     

      ШИШКІН.  Мы  их просто сегодня должны отменить в том плане,

 чтобы эти правоотношения перевести в ранг закона.

     

      ГОЛОВА.  Це  інша  справа.  Але  якщо вони були прийняті до

 сьогоднішнього  дня,  то  треба  щоб  це  було  нормою  відання,

 предметом відання Конституційного суду.

      Нема  заперечень.  Я  просив  би  тоді  перед "правові акти

 Верховної  Ради  України",  а  дальше через кому "Верховної Ради

 Автономної Республіки Крим записать". Нема заперечень.

      Ставлю на голосування, прошу підтримати.

     

      ШИШКІН.  Так до какого тогда, до 20-го года, до 50-го года,

 до какого годы мы будем анализировать правовые акты...

     

      ГОЛОВА. Ви ж відносно законів такого питання не ставите.

     

      ШИШКІН.  Законов  что  меньше  чем  остальных  все правовых

 актов?

     

      ГОЛОВА. Чому? І постанов стільки, скільки законів.

     

      ШИШКІН. Постанов намного  больше.

     

      ГОЛОВА.  Ставлю  на  голосування доповнення. Запишіть, будь

 ласка. Це буде справедливо з точки зору права. "За" голосують.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Тобто  записується:"Правові  акти  Верховної  Ради України,

 Верховної  Ради  Автономної  Республіки  Крим,  що  прийняті  до

 набуття   чинності   Конституції.  Усі чинні міжнародні договори

 України  або  ті міжнародні договори, що виносяться до Верховної

 Ради  України  для  надання  згода  на  їх обов'язковість". Нема

 заперечень. Ставлю на голосування третій пункт. Третій підпункт.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Весь 3 розділ, 4 розділ  ставиться на голосування в цілому.

     

      ШИШКІН В.І. Это не 4, а это 5.

     

      ГОЛОВА. 4 пункт із підпунктами ставиться на голосування.

     

      ЗА-

      Прийнято.

      5.   Кабінету   Міністрів  України  в  3-х  місячний  строк

 віднабуття  чинності  цього  закону  надається  в  місті  Києві,

 окремий будинок для розміщення Конституційного суду України його

 підрозділів  і служб, а так вирішиться питання щодо фінансової і

 матеріально-технічного  забезпечення  діяльності Конституційного

 суду України.

      Я  прошу  підтримати  цю пропозицію, ставлю на голосування.

 Так тут все правильно написано, будь ласка.

     

      ЗА -

      Прийнято.

     

      ШИШКІН  В.  І.  Александр Александрович! Это наверное будет

 предметом  3  чтения,  здесь  необходимо  было  бы предусмотреть

 переходные  положения  на кого возлагается функции, видповидного

 Коммитета,  или  видповидных  коммитетов,  которые рассматривают

 персонали,  что  чынного Конституционного суда. Потому что у нас

 сегодня комитетов нет.

      Значит  когда писались прикинцеви положение вважалося, що в

 началі сесії ми приймемо це рішення. Значит здесь нужно примерно

 так  бы  прозвучало,  що  до  вирішення  Верховної  Ради України

 питання  про  створення  комітетів,  функції комітетів Верховної

 Ради зазначені в частині 2 статті 7 виконують відповідно комісії .

     

      ГОЛОВА.  СТавлю  на  голосування  цю  пропозицію  її  треба

 підтримати.

     

      ШИШКІН В. І. А вот сейчас мы решим вопрос какие, давайте за

 концепцию .

     

      ГОЛОВА . За концепцію.

     

      ЗА -

      Рішення.

     

      ШИШКІН  В.  І. А теперь прошу решить вопрос о комиссиях, то

 есть будет ли это одна комиссия или буде 2 или 3.

     

      ГОЛОВА . Но у нас є 3 правові комісії,

     

      ШИШКІН В.І. Значить...

     

      ГОЛОВА.  З  прав  людини,  нової  реформи  і  законності  і

 правопорядку...

 Ну, так може, а поки що ці три комісії.

      Є згода, щоб ці комісії виконували функції комітету? Ставлю

 на голосування. Ставлю на голосування.

     

      "За"

     

      Ставлю  на  голосування  пропозицію  про прийняття закону в

 другому читанні і направлення на третє читання із розглядом його

 в сесійному режимі.

      Ну, скільки вам потрібно днів?

      

      ШИШКІН.  Будем  стараться к четвергу. Но, не знаю, можем не

 управиться.

     

      ГОЛОВА.  Тобто,  на  наступну  п'ятницю,  на післязавтра. Я

 розумію,  на  цю  п'ятницю,  що буде. Вони встигнуть зробити. Ми

 опрацювали,  ми опрацювали всі норми серйозно, і в них є предмет

 для  роботи,  і  не  така  складна  це справа. Разом з юридичним

 відділом.

      Післязавтра, мається на увазі, розглядати цей закон.

      Ставлю  на  голосування  цю  пропозицію.  Підтримайте, будь

 ласка.

     

      "За"

      Рішення прийнято. Спасибі всім, Вікторе Івановичу.

      Перерва до 16 години.