Стенограма пленарного засідання

17 вересня 1996

                         ЗАСІДАННЯ ДЕСЯТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  17  в е р е с н я 1996  р о к у

                             16 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Я  просив  би  депутатів  згоди  на  те, щоб трохи

 прискорити  розгляд  питання  про Конституційний закон, оскільки

 мова  йде  про  необхідність  ще розгляду сьогодні ряду важливих

 питань,  одного  з них невідкладного -це питання про ратифікацію

 відповідної  угоди,  котра у вас в порядку дня записана останнім

 питанням.  Його  треба  обов'язково розглянути це питання, бо це

 зв'язано  з  цілим рядом процедурних норм чи процедурних кроків,

 які буде здійснювати Уряд в стосунках із сусідньою державою.

      Із   цого   приводу?  Я  прошу  зареєструватися  депутатів.

 Проводиться поіменна реєстрація.

      В   залі  зареєструвалося  371  народний  депутат.  Вечірнє

 засідання  оголошується  відкритим. Ми розглядаємл проект Закону

 про  Конституційний  суд,  працюємо  зараз  над 20 статтею. Була

 пропозиція  проголосувати  статтю  20  в  цілому в редакції, яку

 пропонує комісія. Але перед тим доповнення до цієї статті вносив

 пропозицію  один  з  депутатів,  яка  не  викликили заперечень -

 Кириченко.

      Ще  раз  повторіть  цю  тезу,  і  я тоді поставлю цілком на

 голосування. Кириченко дайте слово.

 

      КИРИЧЕНКО.   329   Лохвицький  виборчий  округ,  Полтавська

 область, Кириченко, соціалістична фракція.

      Шановний   Віктор   Іванович,  зал  і  я  прошу  Олександра

 Олександровича  до  цієї  редакції нам все-таки по бюлетню треба

 визначитися.  Тому  що  ніде  не сказано: якщо два прізвища буде

 залишено,  що  цей  бюлетень  не  дійсний. Я б запропонував таке

 формулювання,  що  дійсними вважаються при виборах, при таємному

 голосування  по  виборах  голови  Конституційного  суду дійсними

 вважаються  бюлетені,  в  яких  залишено  одне  прізвище  або не

 залишено  жодного.  Тоді в такому разі при такому формуванні все

 ми  розтавляємо  всі  крапки  над  "і"  по  самій  технології  і

 процедурі  самого  голосування і по підрахунку результатів цього

 голосування,  я  просив би колег народних депутатів разом з цією

 поправкою за весь текст цієї статті проголосувати.

 

      ГОЛОВА. Одну хвилинку.

 

      ШИШКІН.  Вот я как раз хочу озвучить, как звучит в Законе "

 Про   народного   депутата",  то  есть  полностью  соглашаясь  с

 содержанием  вашей пропозиции, значит технически она должна быть

 выложена  следующим  образом.  Это  42 статья Закона "Про вибори

 народного депутата". Не дійсними визначаються виборчі бюлетні.

 

      ГОЛОВА. Визнаються.

 

      ШИШКІН.  Визнаються,  тут вибачте погана калька, визнаються

 виборчі  бюлетні,  не  встановленого  зразка, а також бюлетні, в

 яких  при  голосуванні  були залишені прізвища більше, як одного

 кандидата  -це  є  не  дійсним, тому що лічильна комісія не знає

 проголосував за Маляренка, чи за Василєнка.

 

      ГОЛОВА.   Ставлю   на   голосування  цю  поправку  депутата

 Кириченка,  підтриману  комісією, поправка Кириченка, підтримана

 комісією, ставиться на голосування.

 

      ЗА - 258 голосів і проходить, як норма закону.

      Була ще поправка, уточнення Брита, який він пропонував, щоб

 передбачити   в   цій   статті   почерговість  обрання  Головами

 Конституційного  суду  на  час ротації: один раз представник від

 Верховного Суду, один раз від Президента, один раз від Верховної

 Ради . Ось, як ви Віктор Іванович, я знаю, що ви розглядали.

 

      ШИШКІН  В.  І. Да ми розглядали, я отношусь отрицательно, я

 вам  говорил,  что касается на практике, я за такую рекомендацию.

 Возможно  устная  рекомендация  должна  быть  возможно и дана на

 роздум  членам  Конституционного  суда. Однако в законе если это

 записать,  то  мы  заранее  их  уже делим на те блоки, чтобы они

 между  собой  групировались.  Я  бы  не  хотел,  чтобы у них там

 создавалась какая -то клановость.

      Совершенно  верно, правильно подсказывает Кузьменко, что не

 по деловым признакам, а по представительству к той шестерке, или

 от одного, или от другого, или от третьего.

 

      ГОЛОВА.  Тобто  мова  йде про те, щоб члени Конституційного

 суду не ділились на "шестьорки".

 

      ШИШКІН. Да, не делились уже. После того, как они избрались,

 они... (Сміх)

      Да,  они  изибраются  до  момента  избрания. Потом зачем их

 делить?  Мы  заранее  издаем  там  групповщину.  Вот  же  в  чем

 проблема. Причем групповщину законов. Я же против этого.

 

      ГОЛОВА.  В  мене  є  пропозиція.  Ми приймемо постанову про

 введення в дію цього закону і в ній напишемо рекомендацію членам

 Конституційного  суду передбачити обрання на перший тур, скажем,

 від  такої-то  гілки  влади,  а  двох  заступників з інших гілок

 влади,  представників.  І  на  наступній  ротації передбачити це

 правило. Тобто, як рекомендацію.

      А  норму закону цього записувать не можна, бо це буде утиск

 прав  того  чи іншого члена Конституційного суду. Всі вони мають

 ще й права людини.

 

      ШИШКІН.  Так,  но  это  не  делит  их  на кланы. Это совсем

 другое.

 

      ГОЛОВА.  І обмеження строку -це не обмеження прав. Депутати

 обираються,  наприклад,  на  чотири  роки, але це не означає, що

 їхні права обмежені. Вони можуть ще раз бути обрані.

 

      ШИШКІН.  Нет,  ну  какой-то депутат выбирается только на 2,

 который  дообирается.  Он же не на все четыре избирается -только

 на срок легитимности парламента.

 

      ГОЛОВА.  Віктор Петрович, вашої пропозиції немає, я не можу

 поставити  її  на  голосування.  А  в проект постанови запишіть,

 проголосуємо.

      Ставлю  на  голосування  статтю  20  з поправкою Кириченка,

 прийняту вже Верховною Радою.

      Будь ласка.

 

      ШИШКІН.  Прошу поддержать статью.

 

      "За"

 

      ГОЛОВА. Рішення прийнято. Спасибі.

      Стаття 21: "Повноваження голови Конституційного суду.

      Голова  Конституційного  суду здійснює загальне керівництво

 Конституційним    судом    України.   До   повноваження   голови

 Конституційного суду входить: координація роботи Конституційного

 суду,  організація  роботи  колегії суддів Конституційного суду,

 визначення дати розгляду справ Конституційним судом, призначення

 та  увільнення  з  посади керівника секретаріату Конституційного

 суду України, загальне керівництво секретаріатом Конституційного

 суду  України,  розпорядження  бюджетними  коштами  та утримання

 забезпечення діяльності Конституційного суду України, здійснення

 інших   повноважень,   передбачених   цим   законом   і   актами

 Конституційного   суду,   що   регламентують   організацію  його

 внутрішньої діяльності.

 

      ШИШКІН  В.  І.  Комиссия  вважаэ,  что этого достаточно для

 записи  в  закоен,  поэтому  просит поддержать статью в редакции

 комиссии. Частично были учтены пропозиции депутата Кириченко.

 

      ГОЛОВА.  Є  інші пропозиції? Немає. Не варто запровадати ту

 норму,   яка   перебдачається   для   Верховної   Ради   що  сам

 Конституційний  суд  призначає  керівника  секретаріату,  бо  це

 важлива  обставина.  А  я  пояснюю обставина, тому що якщо кожен

 суб'єкт  має  якесь  своє  бачення  всієї  проблеми  і призначає

 керівника секретаріату, то ми розуміємо, що на основі рішень або

 роботи  секретаріату,  розглядається  більшість  питань  як вони

 підготовлені,  від  того залежить і результат розгляду питань. І

 треба  було  б,  щоб цял людина була незалежна від голови певною

 мірою,  а  в  оновному  керувалася  його  розпорядженнями, тобто

 обрання  його повинно бути Конституційним судом.

 

      ШИШКІН  В. І. Я не возражаю против этого и здесь, Александр

 Александрович,  по-моему, то что вы говорите оно так и учтено. Я

 вот  сейчас  только заметил, в редакции, касающейся руководителя

 секретариата,  просто  в этой части вот этот абзац не приведен в

 соответствие.

 

      ГОЛОВА. Тобто так.

 

      ШИШКІН   В.  І.  Так  что  с  вашей  точкой  зрения  вполне

 соглашаемся,  просто  нужно  будет  уже  редакционно  этот абзац

 привести  в  соответствие  с  той стаьей, о которой мы чуть-чуть

 позже будем рассматривать.

 

      ГОЛОВА.  Тобто  із  цієї норми вилучити тезу призначення та

 увільнення  з  посади  керівника  секретаріату  Конмституційного

 суду,  який  повинен  призначатися  Конституційним  судом,  а не

 головою.

 

      ШИШКІН  В.  І.  Да,  совершенно  верно, голова только будет

 подписывать, фиксировать...

 

      ГОЛОВА.  Можна голосувати без цієї норми всю статтю. Ставлю

 на   голосування   пропозицію  про  текст  статті  21  без  тези

 призначення  та   увільнення  з  посади  керівника  секрутаріату

 Конституційного  суду.  Ставлю на голосування. Підтримує комісія

 цю пропозицію, голосуйте.

      "За" - 270.

      Прийнято.

      Стаття   22   -"Заступники   голови   Конституційного  Суду

 України":  "Голова  Конституційного  Суду  має  двох заступників

 голови   Конституційного   Суду   України.   Заступники   голови

 Конституційного  Суду  України  виконують  за  дорученням голови

 Конституційного  Суду  окремі  його  функції. В разі відсутності

 голови  Конституційного суду України або неможливості здійснення

 ним  своїх  повноважень  його  обов'язки виконує заступник, який

 старший  за  віком. У разі відсутності обох застипнків обов'язки

 голови  Конституційного Суду України виконує найстарший за віком

 суддя    Конституційного   Суду   України.   Заступники   голови

 Конституційного  Суду  України  обираються  лише  на 1 трирічний

 строк  таємним  голосуванням, шляхом подачі бюлетенів в порядку,

 зазначеному у статті 20 цього закону".

      Здається, нема заперечень, так?

 

      ШИШКІН  В.  І.  Да.  Нет, я прошу поставить на голосование,

 Александр  Александрович.  Это  как раз даже отвечает, будем так

 говорить, подспудно отвечает той... тому направлению, про что вы

 говорили - что  должны от каждой с гилок влады. Но это... видите

 как,  здесь  тихо спрятаны... Не надо явно это выпирать, чтоб не

 было групповщины. Ну!..

 

      ГОЛОВА.  Тихо!  Тихо,  не  сперечайтеся.  Нема  заперечень?

 Ставлю  на  голосування  статтю  22  в  редакції,  яку  пропонує

 комісія.

 

      ШИШКІН В.І. Прошу поддержать точку  зрения комиссии!

 

      "За" - 278

 

      ГОЛОВА.  Рішення прийнято - 278 голосів.

      Стаття  23  -"Припинення  повноважень судді Конституційного

 Суду  України": "Повноваження судді Конституційного Суду України

 припиняються у разі:

      1) закінчення строку призначення;

      2) досягнення суддею 65-річного віку;

      3)  неможливості  виконувати  свої  повноваження  за станом

 здоров'я;

      порушення суддею вимог, передбачених частино 2 статті 16

 (ви  знаєте  її);

      порушення суддею Конституційного Суду присяги;

      набрання   законної  сили  обвинувачувальним  вироком  щодо

 нього;

      припинення  його  громадянства;

      визнання його безвісно відсутнім або оголошеним померлим...

 оголошення померлим;

      подання  суддею  заяви  про  відставку або про звільнення з

 посади за власним бажанням.

      Суддя  Конституційного  Суду  України увільняється з посади

 відповідно Президентом України, Верховною Радою України, з'їздом

 суддів України - тобто за відповідністю.

      Повноваження судді припиняється у разі його смерті.

      Є   зауваження? Враховані всі були пропозиції.

 

      ШИШКІН.   Враховані  і  ще,  Александр  Александрович,  это

 соответствует  статье  149,  которая  отсылает нас со статьи 126

 раздела  "Правосудие" там, где указаны по каким основаниям судья

 может  быть  освобожден  с должности.

      Поэтому вот эти 9 пунктов -это есть конституционная норма.

 

      ГОЛОВА.  Тут  Долженка  була пропозиція, вона відхилена. Ви

 наполягаєте. Долженко просить слово.

 

      ШИШКІН.  Тут  пункт  виключити,  я  не знаю чего досягнення

 суддею  65-річного  віку,  но это норма Конституции. Мы не можем

 выключать пункт 2.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Долженко  говорить.

 

      ДОЛЖЕНКО.  Дякую,  Олександр  Олександрович.  Я  вважаю, що

 строк,  скажімо, вік судді не повинен вліять на його роботу. Ну,

 скажімо,  його  обрали  в 63 роки, він два роки проработав і все

 уході,  хотя  розумна  людина  і  він  може  працювати ще. Таких

 прикладів дуже багато є.

      Ну,  я счітаю, що віковий ценз тут недоречний...... і треба

 цей  2-й пункт  убрати.

 

      ШИШКІН. Еще раз повторяю, шановни коллеги, мы можем убирать

 только  те  пункты,  которые  идут в развитие Конституции, но те

 пункты,  которые находятся в полном соответствии с Конституцией.

      Конституция  установила  возрастной  ценз  65  лет  и мы не

 можем  здесь  уже  дискутировать  по  этому поводу. Зачем же мы,

 снова  я  повторяю,  возращаемся  к  тем  вопросам,  которые нам

 приписаны   на  прямую  Конституцию.  Что  ж  вы хочете, чтоб мы

 нарушали сами Конституцию нашим законом?

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА.  Давайте  зважимо,  одну хвилиночку, зважимо на те,

 що,  по-перше  є  норма  Конституції,  а  потім це ще передбачає

 плавність   ротації,  тому  що  за  віком  частина  буде  суддів

 підходить  до  цього  часу і буде плавно забезпечуватися ротація

 членів  суду.  Не заперечуєте?

 

      ШИШКІН. 23-е...

 

      ГОЛОВА.  Бо  з  іншого  боку,  ну,  буває так, він ще думає

 нормально,  а  вже  говорить так, що неможна розібрати -нехай...

 хай  все-таки... Будь ласка. Немає  інших заперечень?

      Кузьменко,  ваша пропозиція  яка?

 

      КУЗЬМЕНКО.

      ...........пропозиція,  я її не  включав....

 

      ГОЛОВА. Ну,  дайте Кузьменку слово.

 

       КУЗЬМЕНКО.  Я  пропоную  вилучити  абзац, який йде після 9

 пункту  на  тій підставі, що ми знову-таки покладаємо вирішення,

 реалізацію  закону  на  добру  волю,  тобто  чи  на  голосування

 Верховної  Ради,  якщо  один  з  судей,  який  входить в шістку,

 призначену  Верховною  Радою,  він  порушив  один з цих пунктів,

 тобто  має  бути  звільненим.  Але  він не буде звільненим, якщо

 Верховна  Рада не проголосує, або якщо Президент з якихось своїх

 міркувань  не  видасть  Указ. Не може бути, щоб виконання закону

 покладалось  на голосування.

      Якийсь  інший  механізм.

 

      ГОЛОВА. Забезпечити, щоб суддя був незалежний, треба так ви

 так хочете  сказать?  Щоб  суддя  був  незалежним.

      Але   тут...   а   як   інакше,  який  механізм  припинення

 повноважень?

 

      КУЗЬМЕНКО.  Якщо  суд...  Я  розумію  так:  ми  ж навмисне

 віддали, наприклад питання про позбавлення повноважень депутатів

 до  суду,  тобто суд   вирішить - і  все.

      А  тут  ми  знову  на  волю  політичних  сил відкладаємо це

 питання. Я  вважаю, що це  неправильно.

      Хай  суд  вирішить   сам.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка,  подивіться  уважно....

 

      ШИШКІН.  Можна  пояснення?

       Олександр   Олександрович,   как   раз,   если  я  активно

 отстаиваю,  предположим  то, что я раньше говорил, здесь как раз

 действительно  это дискуссионная часть -кем отзываются судьи. Вы

 посмотрите,  что  было  раньше  в  левой части, как решался этот

 вопрос.

      Но  Комиссия  пришла  к такому выводу. Действительно, здесь

 есть   нюансы,   о   которых  говорит  Кузьменко,  и  совершенно

 справедливо.  Потому  что  тот  орган,  который  призначил его в

 случае  потом,  если будет неудовлетворен работой судьи, условно

 возьмем,  он   может  его  даже  торпедировать.

      Поэтому    именно   в   первой   редакции,   которая   была

 проголосована  за  основу,  был  другой  механизм.  Поэтому если

 сегодня   на   заседании   мы   решим,   что   сохранить  старую

 редакцию,........   этой  части,  я,  например,  не  вижу  здесь

 проблем,  я  бы  не  отстаивал  так категорически то, что сейчас

 записано  Комиссией. Давайте  подумаем  вместе.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги.  Пропозиція  викладена  в проекті

 Статті  таким  чином.

      Спочатку  дано 9 пунктів обгрунтування відставки припинення

 повновжень,  а  потім  процедура  хто  займатися цим питанням на

 основі цих аргументів. Так можна розуміти.

 

      ШИШКІН  В.  І.  Так,  так,  мы можем этих 9 проголосовать, а

 потом если есть провести маленькую дискуссию по части...

 

      ГОЛОВА.   Є в мене пропозиція така, проголосуємо давайте...

 

      ШИШКІН В.І.  9 пунктов.

 

      ГОЛОВА.  9  пунктів.  9  пунктів аргументації. У вас до них

 зауваження.

      Дайте слово будь ласка.

      ............

 

      ШИШКІН В.І.  Я так понял, что к 9 пунктам нет  зауважень.

 

      ГОРБАЛЬ. Віктор Іванович, я вам там зауваження очевидно, що

 пункт  9  мав  все  включати, але до 3 є таке. Адже абсолютно не

 важно, може бути звільнений при неможливості виконання за станом

 здоров'я, хто це визначає.

      Лікар,  чи він сам і отже півроку він може бути хворий, рік

 модже бути хворий  , може треба встановити якийсь термін .

      У мене тут є пропозиція повноваження суддів Конституційного

 суду  України  припиняється,  якщо  він  протягом тривалого часу

 більше  трьох  місяців  можна  півроку  врешті-решт,  але якийсь

 термін  треба встановити, а інакше тоді по власній заяві, тоді 9

 пункт перекриває  3 пункт.

 

      ШИШКІН  В.  І.  Отвечаю  на этот вопрос. Комиссия отклонила

 ваше  предложение  по  тем основаниям, что данный вопрос решен в

 трудовом кодексе.

      Три    месяца    нельзя    оставлять,    трудовой    кодекс

 предусматривает  4  месяца  непоявления  на  работе по состоянию

 здоровья,  более  4  месяцев.  И  это является общим пунктом для

 всех.  В  том  числе  и  для этой категории. Поэтому мы не можем

 здесь идти на 3 месяца. На основании этого комиссия отклонила.

 

      ГОЛОВА.  Ну давайте запишемо 4 місяці. Або давайте напишемо

 відповідно до КЗОТу.

 

      ШИШКІН  В.  І.  Так если есть уже в КЗОТе, чего мы будем еще

 раз здесь записывать.

 

      ГОЛОВА. Я прошу депутата Горбаля погодитися з цим, що норми

 загального  права  в  тому  числі ЗОТ розповсюджується на членів

 цього суду.

      Ще Горбалю дайте слово. Оскільки його поправка 75 тут є.

 

      ГОРБАЛЬ.  Я  хотів би Олександр Олександрович, звернути тут

 увагу  для  вас. Я мав пропозицію, так вже стаття проголосована,

 але  мені  дали  слово  щодо статті 12 і пункту сьомого. Я хотів

 зробити   пункт   сьомий,...........   сьогодні   цілі   партії,

 організації,  які  на антидержавницьких позиціях стоять. І ми не

 записали  це,  що  суд  Конституційний  має  право розглядати ці

 питання.

 

      ШИШКІН.  Вы,  наверное, не были в зале, когда я говорил про

 эту  пропозицию,  причем  без  вашего  напоминания.  Не можем мы

 записать   те   полномочия  Конституционному  суду,  которые  не

 предусмотрены  Конституцией.  Ну сколько можна обкяснять.

 

      ГОЛОВА.  Дякую,  Віктор  Іванович. Спасибі. Пропозиція була

 така:    проголосувати   дев'ять   пунктів   аргументації   щодо

 звільнення.  Прошу  підтримати,  вони не викликають заперечення,

 дев'ять пунктів щодо аргументації. А потім визначимо механізм.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      А  тепер  решта. Процедура. Є два варіанти. У колонці зліва

 був попередній  варіант,  що  "рішення про дострокове припинення

 повноважень суддів Конституційного суду в випадках  передбачених

 пунктами  1 - 3  і  6 - 9 статті 23 цього закону  приймається на

 засіданні   Конституційного   суду   України,   а   у   випадках

 передбачених    пунктами    4-5    на    пленарному    засіданні

 Конституційного   суду,   тобто   про  порушення  суддею  вимог,

 передбачених  частиною  другою  статті  16  і  порушення  суддею

 Конституційного    суду    присяги".    А   в   даному   випадку

 передбачається,  що  відставку  приймають  ті  структури,  котрі

 посилають у суд своїх представників. Увільняються, про те і мова

 йде.

      Віктор Іванович, ще раз: пропозиція комісії пропонує ......

 

      ШИШКІН  В.  І.  Пропозиция  комиссии справа. Значить, если,

 условно возьмем, я не очень буду отстаивать пропозицию комиссии,

 значить,  это,  так  сказать,  мое внутренне убеждение и не буду

 возражать если сессия согласится с той колонкой, которая принята

 за основу.

 

      ГОЛОВА.  В мене є пропозиція така, компромісна, послухайте.

 Крім пункту 4 і 5 -це власна процедурна справа, вона не викликає

 ніякого  сумніву,  і треба залишити право самому Конституційному

 суду припиняти повноваження членів Конституційного суду і давати

 відповідні  представлення структурам, які направляють своїх туди

 працівників.

      А  4  і 5, оскільки вона вимагає об'єктивного і стороннього

 розгляду  цього  питання, віднести на функцію тих хто направляє,

 хто  призначає Конституційних, членів Конституційного суду, так,

 як  передбачено  в  нормі  від  комісії. В редакції від комісії,

 немає заперечень. Це спростить процедуру.

 

      ШИШКІН  В.  І.  Я  не  возражаю  против  такого соединения,

 возражать не буду.

 

      ГОЛОВА.    Зрозуміли.   Редакція,   яка,   процедура,   яка

 передбачається,   передбачалася  в  першому  читанні  стосується

 пункту 1 і 3, 6-9, а процедура стосовно пунктів 4 і 5 буде така,

 як   передбачена   у   редакції  комісії.  Немає  заперечень?  Є

 заперечення, будь ласка, говорить Кузьменко.

 

      КУЗЬМЕНКО . Спасибі.

      Я   хочу  вам  сказати,  що  ми  знову  таки  відносимо  на

 голосування  Верховною Радою, або на голосування з'їздом суддів,

 або  на  одноособове вирішення Президентом питання, чи увільняти

 члена  Конституційного суду від його обов'язків, якщо йому менше

 40  років,  або  не  володіє виборчим правом, я цитую статтю 16,

 або,  якщо  він  немає  вищої  юридичної освіти, або немає стажу

 практичної роботи.

 

      ГОЛОВА. То він не попаде туди.

 

      КУЗЬМЕНКО.  Або  таке інше, і це ми складемо на голосування

 Верховної Ради, На голосування з'їзду суддів, або на одноособове

 вирішення Президента. Я вважаю, що це не правильно.

 

      ГОЛОВА.  Сергій Леонідович, Віктор Іванович, я прошу уважно

 дивіться   на   що   йде   відсилка.   Суддя  є  скажемо  членом

 Конституційного  суду,  а  потім  виявляється,  що  він є членом

 якоїсь  партії.  Відповідно  до  статті 16 частина друга, і тоді

 вирішиться  питання  про  звільнення  його  від обов'язків члену

 Конституційного суду. Або він порушив присягу.

      Так   от,   я   хочу   сказати:   якщо  будуть  самі  члени

 Конституційного  суду  вирішувать  питання  про позбавлення його

 повноважень,  про  призупинення  його членства в Конституційному

 суді  на основі порушення присяги, то ніколи суд не вирішить цих

 питань.

      Одну хвилинку, та не про партії мова йде.

      А   от   позбавлення  йде  автоматично  структурою,  бо  це

 суперечить    закону,    структурою,    яка   призначала   члена

 Конституційного суду. І тому ці два пункти, два аргументи можуть

 буть   використані  і  будуть  використані  чи  Президентом,  чи

 парламентом, чи Верховним Судом.

      Я просив би зважити на цю обставину.

      Ну,  давайте  тоді,  тоді  пропонуйте  все  проголосувати в

 редакції  тій, що пропонує комісія в першому читанні, якщо ви не

 згоджуєтеся з цими нормами.

      Тут  є  один  нюанс.  От,  наприклад, суддя один від з'їзду

 суддів порушує присягу. Таким чином, треба збирать з'їзд суддів,

 для   того   щоб  позбавить  його  повноважень.  Нехай  пленарне

 засідання вирішить це питання.

      Ставлю  на  голосування  в  редакції лівої колонки, а потім

 правої.

 

      ШИШКІН.  Так  вначале  лівої  колонки,  то  есть то, что за

 основу принято.

 

      "За"

      Не приймається.

      Права колонка голосується.

 

      "За"

       Теж не набирає.

      Є   пропозиція:   сядьте,   розробники,  із  тими  авторами

 пропозиції, допрацюйте цю норму.

      А варіант я вам пропоную: сім статей на суді розглядаються,

 дві статті структурам, які їх направили у Конституційний суд.

 

      ШИШКІН.   А   такая   пропозиція,   надо  ее  поставить  на

 голосование. Вы ж ее говорили, но на голосование не поставили.

 

      ГОЛОВА.  Давайте  як  принцип,  ставимо на голосування. Сім

 аргументи   використовуються  самим  Конституційним  судом,  два

 аргументи - тими органами, які направили на Конституційний суд.

 

      (Ш у м  у  з а л і).

      А  два аргументи, як говорить Микола Олексійович, Верховною

 Радою,  оскільки вона приймає присягу від членів Конституційного

 суду.

 

      ШИШКІН В.І. Я не возражаю.

 

      ГОЛОВА.  Ставлю  на  голосування  пропозицію  Кириченка:  7

 аргументів  використовуються  самим  судом, а 2 -Верховною Радою

 України, і це записуємо.

 

      "За" -

      Ну,   ще  раз  я  ставлю  на  голосування  за  наполяганням

 депутатів.

 

      ШИШКІН В.І.Не понятно почему 133 не голосовало.

 

      ГОЛОВА. Одну хвилинку,  Віктор Іванович, це моя функція.

 

      ШИШКІН В.І.Вибачаюсь, Олександре Олександровичу.

 

      ГОЛОВА. Ставлю ще раз на голосування.

 

      "За" -

      Рішення   прийнято.  Таким  чином,  щоб  ви  не  забули:  7

 аргументів  використовується  Конституційним судом, 2 аргументи,

 оскільки  вони  стосуються  присяги,  а приймає присягу Верховна

 Рада,  Верховною  Радою.  Ставлю на голосування в цілому статтю,

 будь ласка.

 

      "За" -

      І  щоб  не  було  непорозумінь,  у пункті 16 другій частині

 представницький  мандат передбачений. Суддя захотів балатуватися

 в  депутати  Верховної  Ради,  він  має на те право, чи обласної

 Ради,  він  пройшов туди і тоді хто приймає рішення за нинішньою

 Конституцією? Цей орган відповідний або суд.

 

      ШИКІН  В.  І. Він да, бо получається, що він порушив вимоги

 статті 16. Все правильно.

 

      ГОЛОВА.   Центральна  виборча  комісія  абощо,  і  тоді  це

 вирішується  нормально.  Так що давайте не будемо вважать, що ми

 неправильно записали...

      Стаття  24  -  "Дострокове   увільнення   з  посади  голови

 Конституційного  Суду України заступників голови Конституційного

 Суду  за  їх  заявами":  "Голова Конституційного Суду (заступник

 голови)  увільнюється з посади за їх заявою Конституційним Судом

 України.  Рішення про дострокове увільнення приймається, якщо за

 нього  проголосоували  не  менше  10 суддів Конституційного Суду

 України,   більше   половини   конституційного   складу   суддів

 Конституційного   Суду   України.  Звільнення  з  посади  голови

 Конституційного  суду, заступника  голови  Конституційного  Суду

 України  не  позбавляє їх повноважень судді Конституційного Суду

 України"...

 

      ШИШКІН  В.  І.  Александр Александрович, здесь... здесь вот

 эти слова -  не  менше  10 суддів -это попало автоматически. По-

 видимому, при...

 

      ГОЛОВА.  А як ви писали?

 

      ШИШКІН  В. І.  "Проголосовано  не більш..", то есть, більше

 половини  Конституційного  Суду".  "Не"  зачеркнуть:  меньше  10

 судьей Конституцинного Суда - зачеркнуть.

 

      ГОЛОВА.  Більше половини?

 

      ШИШКІН  В.  І.  "... більше половини конституційного складу

 суддів Конституційного Суду України".

      Это чисто техническое - при наборе...

 

      ГОЛОВА. У кого зауваження? Всі враховані... Микола Карнаух,

 давайте погоджуємось...

 

      ШИШКІН В.І. Просто сказали, что одну и ту же формулу...

 

      ГОЛОВА.  Карнауху дайте хвилину  -  у  нього  запитання  до

 Шишкіна.

 

      КАРНАУХ М.

      Шановний Вікторе Івановичу, як ви дивитесь на те, щоб ми цю

 статтю  привели у відповідність до статті 22 і записали: "Голова

 Конституційного Суду та заступники голови..." - не заступник.

 

      ГОЛОВА.  А, заступники... Так, так...

 

      ШИШКІН  В.  І.  Ну,  так  "заступники" - правильно, но речь

 всегда идет о персоналии, то есть одном заступнике.

 

      ГОЛОВА.  Чи той, чи той...

 

      ШИШКІН  В.І. Да, чи той, чи той...Нельзя "заступники" здесь

 употреблять...

 

      ГОЛОВА.  Стаття 24 ставиться на голосування.

 

      ШИШКІН В.І. Нет, 24-ая ставится на голосование...

 

      ГОЛОВА.  Не менш... Тобто, більше половини, а не 10-ти...

 

      "За" -

 

      Рішення  прийнято.  Редакційну  поправку  теж враховано: не

 менше 10, а більше половини записується.

      Стаття 25  -  "Наукові  співробітники  і  помічники  суддів

 Конституційного   Суду  України":  "Суддя  Конституційного  Суду

 України  може мати наукового співробітника і помічника. Науковий

 співробітник    і    помічник    виконують    доручення    судді

 Конституційного  Суду України з конкретних справ Конституційного

 впровадження та з питань роботи постійних комісій.

      Науковий співробітник і помічник судді Конституційного суду

 є державними службовцями.

 

      ШИШКІН. Прошу  проголосовать.....

 

      ГОЛОВА. Кочерга...

 

      ШИШКІН... Комиссия  приняла это  предложение.

 

      ГОЛОВА. Поправка тут  його.

 

      ШИШКІН. Поправка только, это было мое  предложени, комиссия

 его  приняла, поправок нет.

 

      КОЧЕРГА......  Здесь  не  может  быть  поправки,  Александр

 Александрович,   потому   что   это   новая   совершенно  норма,

 предложенная автором проекта.

 

      ГОЛОВА. Так, так.

 

      КОЧЕРГА.  Я  считаю,  что  мы  если  еще  дальше  будем так

 двигаться,   создавать   архив   специально   для,  значит,  для

 Конституционного  суда,  научные сотрудники, помощники, мы такой

 аппарат  раздуем  и  такую организацию, которую не прокормит наш

 народ.

      Я считаю это излишним. Мы там записали уже о том, что судья

 Конституциннного   суда   имеет   право   назначать  экспертизы,

 привлекать в случае необходимости, но в штате державть вот такую

 армию  державных  службовцив  -это  слишком  накладно для нашего

 народа.

      Прошу  проголосовать против.

 

      ШИШКІН. Я не думаю, что есть проблема в большой армии на 18

 судьев,   а   дешевое   судопроизводство   никогда   еще  пользы

 государству  и  людям  не  приносило. Мы и так страдаем от этого

 сегодня.

      (Ш у м  у  з а л і)

      А  почему  это  записано?  Потому  что  в  самой  же статье

 Конституции  написано,  что  порядок  организации и деятельности

 Конституционного суда  определяется  этим законом.

      Поэтому  я  считаю,  что вот эти моменты и про архив, и про

 научные  сотрудники и  прочее должно   быть в законе.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Правильно.  И..........  подсказывает, что мова идет-то про

 всего 36  человек.

 

      ГОЛОВА. Я думаю,......... підтримать Конституцію....

 

      ШИШКІН. Два поста ГАИ....

 

      ГОЛОВА....  Конституційний  суд.  Пропозиція  проголосувати

 за..... Будь ласка. Ну, це і буде апарат.

      Я прошу, не підказуйте як голосувать. Шейко хай мене питає,

 я буду  йому  відповідать.

 

      "За"-

      Не  підтримана пропозиція.

      Опрацьовуйте цей матеріал.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Я  прошу  всіх,  хто  не голосував, 125 -голосуйте "проти",

 голосуйте  "за",  утримуйтесь,  але  голосуйте. Ще раз ставлю на

 голосування цю пропозицію.

      "За" -

      Рішення  прийнято.

       Стаття  126.  Позасудова діяльність суддів Конституційного

 суду  України.

      "Судді Конституційного суду України мають право за рішенням

 Конституційного  суду  брати участь у конференціях, симпозіумах,

 бути  у  складі  делегації  Конституційного суду   України.

      Рішення  про  службове  відрядження  суддів Конституційного

 суду  України  приймає  голова Конституційного суду України6 а в

 разі  його  відсутності  заступник  голови  Конституційного суду

 України.

      Ставлю  на голосування.

 

      ШИШКІН.   Прошу  пддержать  Комиссию.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Нужна, потому  что  порядок  и организация  закона.

      "За" -

 

      ГОЛОВА.  Рішення не  підтримано.

      Я   прошу  вас,  доопрацьовуєте  цей  варіант.

 

       ШИШКИН.   Нет,   здесь   речь  идет  не  в  доопрацюванни,

 непониании. Речь  идет  в другом.

 

      ГОЛОВА. Що ви мені показуєте? Покажіть тим, хто не голосує.

 

           (Ш у м  у  з а л і)

       ШИШКИН. Сейчас  я  разкясняю.

       Александр Александрович, я не понимаю в таком случае наших

 депутатов. У нас есть более десятка замечаний депутатов, которые

 сказали,   не  регулируйте  деятельность  Конституционного  суда

 Регламентом.   Потому   что   в   соответствии  со  153  -"Пядок

 организации  и  деятельности  Конституционного суда Украины, для

 него должне быть предусмотрен закон, это написано здесь.

      Идя  на  встречу этому всему, мы, действительно, посчитали,

 что  те,  которые  нам  делали эти замечания, делали правильно,

 основываясь на 153-ей. Теперь начинается обратный ход.

      Так  в  конце  концов,  должна  быть  логика.

 

      ГОЛОВА. Віктор Іванович, ну хіба можна всі види позасудової

 діяльності  визначити  в законі?

       Участь у конференціях,  тепер  у  відрядження  і у всьому

 іншому,  вивчення на  місцях - це  все  треба  теж  записувати?

      Ну, я  думаю, що це ... Конституційний суд - це установа.

      Установа  має  всі повноваження, які віднесені до юридичної

 особи.

      Вона  є  юридичною  особою,  ми ж записали і тому направити

 відрядження, на симпозіум, може представник цієї юридичної особи

 цілком, тобто, голова, керівник юридичної особи.

      Я прошу вас, ну давайте не будемо... Будь ласка.

      Глава 4.

      Гарантії діяльності суддів Конституційного суду України.

      Стаття 27.

      Здійснення повноважень суддями Конституційного суду України.

      Судді  Конституційного суду України здійснюють повноваження,

 надані їм Конституцією України та цим законом.

      Нема заперечень? Ставлю на голосування.

 

      ЗА -

      Рішення прийнято.

      Стаття 28.

      Недоторканість особи суддів Конституційного суду України.

      На   суддів   Конституційного   суду  України  поширюється

 гарантія  недоторканості, які зазначені в статті 126 Конституції

 України.

      Судді   Конституційного   суду   України   не  можуть  бути

 притягнуті  до  будь-якої  відповідальності  за  висловлені ними

 думки  при  розгляді справ, у прийнятті рішення та дачі висновків

 Конституційного суду України.

      Повноваження  суддів  Конституційного  суду України та їхні

 громадянсьткі  права  не можуть будуть обмежені при запроваджені

 військогово  чи  надзвичайного  стану в Україні або в окремих її

 місцевостях.

      Заперечень немає, ставлю на голосування.

 

      ЗА -

      Рішення прийнято.

      Стаття 29.

      Соціальне  і побутове забезпечення суддів Конституційного суду України.

      Судді  Конституційного  суду  України  одержують  заробітну

 плату  та користуються іншими видами матеріального забезпечення,

 встановленими  законодавчими  актами України щодо статусу суддів

 України.

      В  разі,  коли  повноваження  суддів  Конституційного  суду

 України  припиняються і згідно до пункту 8 частини першої статті

 23  або  частни  третьої  статті  23  цього закону повне грошове

 отримання   та   інші  види  матеріального  забезпечення,  якими

 користувалися  суддя  Конституційного  суду  України,  отримують

 члени   його  сім'ї  судді  Конституційного  суду  України,  які

 перебували на його утриманні.

      Є  зауваження?  Запишіться  хто  хотів би висловиться крім

 тих... А вірніше, давайте ті, хто давали пропозиції свої.

      Моцпан.

 

      ШИШКІН.   Александр   Александрович,   все  поправки  будут

 сводиться к части второй и , возмодно, к части третей.

 

      МОЦПАН. ......Амвросиевський избирательный округ.

      Уважаемый Александр Александрович! Уавжаемый докладчик! Как

 известно,  один  из  условий  независимости  судопроизводства  в

 цивилизованых  государствах  является  материальное  обеспечение

 действующего судди и разумеется после ухода на пенсию.

      По  нашей  практике, которая складывается, суддя может быть

 призначен  в  40  лет и в 49 уйти в отставку. Если допустим, что

 Президенту государства, Верховному Совету, Всеукраинскому скезду

 судде  удастся  сформировать  Конституционный  суд Украины из 18

 суддей  высокопрофессиональных,  компетентных  и  в  тоже  время

 высокопорядочных,  то не трудно предположить, что в перспективе,

 после  ухода  в  отставку,  каждый  из  них  мождет  оказаться в

 довольно-таки затруднительном положении.

      Поэтому  мое  предложение  следующее. Статья 29. Цитирую:"В

 разі  припинення  повноважень судді Конституційного суду України

 по  пунктах 1 та 3 статті 23 за ним зберігається заробітна плата

 до  виходу  на  пенсію за віком на рівні 80 відсотків посадового

 окладу  діючого  судді  Конституційного суду, а потім призначена

 пенсія  за  віком.  В  разі  смерті  члена  Конституційного суду

 України   сім'я   отримує   річну   заробітну   плату  судді,  а

 неповнолітнім   дітям   або  непрацездатним  дружині  (чоловіку)

 призначається  щомісячна матеріальна допомога загальною сумою на

 рівні  80 відсотків посадового окладу судді Конституційного суду

 України".  На  мой  взгляд,  это  будет  гарантия  действительно

 независимого судопроизводства в нашем государстве.

      Спасибо.

 

      ШИШКІН. Комментарий, можна?

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ШИШКІН.  Александр  Александрович,  уважаемые депутаты, то,

 про  что  сказал  только  что депутат Моцпан, я бы поддержал его

 почти  на  все  100  процентов.  Почему говорю "почти", а не "на

 100",  потому  что  он  сказал,  я  бы  добавил пункт 2. То есть

 досягнення  суддею  65  річного віку, значить ця пропозиція, это

 фактически  не  предложение,  а  это  поддержание  того,  что мы

 проголосовали  в  первом  чтении  посмотрите в левой колонке это

 есть.  Вторая часть. Комиссия не согласилась с редакцией первого

 чтения и посчитала необходимым удалить эту вторую часть, поэтому

 вами  зложена  статья  в  двух статья, первая общая.... к другим

 нормативным  актам  она не вызывает ни у кого сомнения, и вторая

 часть  это  связана  в  связи  со  смертью судьи, как., она тоже

 наверное  не  вызывает  сомнения,  почему депутат Моцпан и я так

 настаиваю на этой части, он совершенно прав.

      Мы  на  этот  повод  когда  -то дискутировали, и на круглом

 столе  и  прочее.  Конституционный  суд  слишком  будем говорить

 ответственный  орган,  будем  так говорить образно, под его удар

 будут  ставиться и Указы Президента, и Акты Кабитена Министров и

 наши Законы, если гарантия, что в нашем особенно пока строящемся

 правовом  государстве, то судья потом по окончанию и повыходу на

 пенсию  по  истечению  его  9 летнего срока, как говорит депутат

 Моцпан,  не  будет  страдать за свою честность, хотя бы тем, что

 его  не  будут принимать на роботу на какую либо государственную

 службу .

      Так  вот  действительно  если  б, чтоб такую обеспечить ему

 такую  гарантию  депутат  Моцпан  и предлагает, что гарантия для

 него должно быть 100 процентная, пенсионное содержание на уровне

 его   посадового,  но  депутат  Моцпан  даже  80  предлагает,  я

 предлагал 100 - это действительно есть гарантия.

      Гарантия  для  того,  что с ним не будет послед.., гарантия

 это возможные разправы...

 

      ГОЛОВА.   Віктор   Іванович,  ви  підтримуєте  Моцпана,  чи

 редакцію від комісії?

 

      ШИШКІН  В.  І.  Я підтримую редакцію від комісії, разница с

 Моцпаном  одно,  он  просит  80-процентов  и  нет  пункта 2, все

 остальное совпадает, сама идея полностью совпадает.

      Если есть какие-то..давайте обсудим...

 

      ГОЛОВА. Погоджуйтеся, він погоджується.

      Кочерга.

 

      КОЧЕРГА В.С.

      Уважаемый  Виктор  Иванович  (122-ой, Кочерга), я полностью

 согласен  с  вашими  доводами.  Но  давайте все-таки вчитаемся в

 часть вторую этой статьи, в ее концовку, що "в разі, (ну, в разі

 смерті)   судді  члени  сім'ї  судді,  які  перебували  на  його

 утриманні,"  получают эти все денежные выплаты.

 

      ШИШКІН.  Не  все  члены  семьи, а которые находились на его

 утрыманни.

 

      КОЧЕРГА  В. С. Теперь конкретный случай давайте. Не дай Бог

 вот такое случается. 40-летний конституционный судья, или судья

 Конституционного  суда,  скажем,  ну  не  дай Бог, погибает в 42

 года.  У  него  было на содержании, скажем, один ребенок -1 год,

 второму  -2.  И что, всю жизнь им надо платить теперь пенсию или

 какую-то помощь?

 

      ШИШКІН.     По     действующему     законодательству     до

 совершеннолетия. Здесь действуют нормы, извините...

 

      КОЧЕРГА  В.  С.  Так это ж по действующему. А здесь же ж не

 написано, здесь написано, что всю  жизнь мы будем платить.

 

      ШИШКІН.   Нет,   тут  написано:  "які  перебували  на  його

 утриманні".  Это  дает основание считать, что только те, которые

 являются  иждивенцами.

 

      КОЧЕРГА В.С. Несовершеннолетние дети перебували...

 

      ШИШКІН.   Ну,   так   давайте  добавим  два  слова:  до  их

 полнолетия, и все.

 

      КОЧЕРГА В. С. Так надо тогда................ и выписать эту

 норму, давайте корректнее выпишем.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, треба уточнити формулювання, тут немає

 сумнівів. Тут правий в даному випадку.

      Матковський , прошу.

 

      ШИШКІН.  Но речь сейчас идет не об этом, речь идет о бывшей

 второй  части.  Вот  именно  второй  части.  Здесь, хорошо, надо

 доработать,  давайте.  Я прошу обсудить именно вторую часть, то,

 что  предлагал  Моцпан.  То  гарантии  уже  не  для семьи, а для

 конкретного судьи.

 

      ГОЛОВА.  Моцпан  погодився  з  редакцією комісії. Але треба

 уточнення, про яке говорить Кочерга.

      Матковський.

 

      МАТКОВСЬКИЙ  О.  Б. Якщо ми зараз вклинимося в це питання і

 почнемо,   дійсно,   виясняти   всі,   так   сказати,  пільги  і

 повноваження    до    кінця    сторони    матеріальної    членів

 Конституційного суду, то ми далеко дуже зайдемо.

      Я би вас вернув все ж таки до конституційних положень, які,

 так  сказати,  розглядають оту, оці питання судової гілки влади.

 Хіба  ми чимось, так сказати, відрізняємо Конституційний суд від

 загальної судової системи? Ні.

      То  давайте  виходити  з  того,  що  діють  вже  все ж таки

 законодавство  України,  яке,  так  сказати,  передбачає  статус

 суддів,  і  там  чітко визначені і соціальні права і гарантії, і

 так  дальше.  Давайте  не  вдаватися дальше в тофтологію в цьому

 законі,  повторення  того,  що  вже  в  нас  визначено  в іншому

 законодавстві,  і  просто  зробити відсилку на ці норми, які вже

 діють,  прирівнявши  членів  Конституційного суду до інших гілок

 влади судової.

 

      ШИШКІН В. І. Комментарий. Нет, депутат Матковский, я бы так

 не  усложнял,  а  наоборот,  не упрощал -это разница. Во-первых,

 Конституционный  суд  отличается  от  остальных  ветвей судебной

 власти, потому что он судит законы и судит указы Президента, что

 не дано другим.

      А во-вторых, то что написано в части второй в левой колонке

 не  предусмотрено  пока  ни  одним из действующих актов, которые

 относятся  к  социальным  гарантиям судей, -это совершенно новая

 формула,  которая  записана была в левой части, часть вторая, то

 есть  в левой колонке. Это гарантия именно для того, как говорил

 Моцпан, чтобы судья был честным.

      Провозглясить суд мы хотим, от него мы требуем много, а вот

 чтобы обеспечить этого, мы уже не хотим, начинаем крутиться тут.

 

      (Ш у м  у  з а л і).

      Да.   Мы   имеем   специфический  судебный  орган,  который

 отличается от других судов и надо про это помнить.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  те  що говорив Віктор Іванович

 Моцпан  і депутат  Матковський  могло покластися в таку формулу,

 закінчити  цю  тезу словами "які перебували на його утриманні за

 визначеним  законом  порядку",  і  все.  Тобто  тут  буде,  є  і

 повноліття,  якщо  у  нього на утриманні є діти-інваліди, абощо,

 тобо  за  визначеним  законом  порядку або у визначеному законом

 порядку.

 

      ШИШКІН  В.  І.  Александр Александрович, это касается части

 второй, вы правильно здесь и можно то, что вы говорите добавить,

 но  речь  Моцпан поставил не об этом, он о части второй, которая

 находится  в левой колонке. Тогда статья состояла из трех частей

 и Моцпан ставил вопрос о возврате части второй.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ...Но его нигде в других актах нет!..

 

      ГОЛОВА.  Віктор Іванович, ще раз прошу. Моцпан давним-давно

 погодився з вашою редакцією...

 

      ШИШКІН  В.  І.  Нет.  Он  с  моей...  Он  погодился  с моей

 редакцией!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Да...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  Ставлю  на  голосування  поправку  Моцпана.  Першу

 частину і другу частину...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Так,   перша   частина   поправки   Моцпана   ставиться  на

 голосування - "У разі припинення повноважень судді..." і т.д.

 

      "За" -

      Не вистачило голосів.

 

      З ЗАЛУ. Я прошу поставить на поименное голосование!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію розгляду питання в

 поіменному режимі.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      "За" -

      Рішення  прийнято. Буде голосуватися поіменно. Для тих, хто

 не  знає  процедуру,  хочу  звернуть увагу: третина від тих, хто

 взяли  участь  в голосуванні. А як хто не хоче голосувати, то...

 ваша думка не враховується.

      Ще  раз  повторюю  тезу,  котру висловив депутат Моцпан: "У

 разі  припинення  повноважень судді Конституційного Суду України

 за пнуктами 1 та 3 статті 21 за ним зберігається заробітна плата

 до  виходу  на пенсію за віком на рівні 80% посадового окладу та

 діючого    судді    Конституційного    суду,    діючого    судді

 Конституційного суду, а потім і призначена пенсія за віком".

      Ну, то треба редакційно відпрацювать, але зміст зрозуміло.

     

      ШИШКІН.   Да,  ну,  немножко  подшлифовать  редакцийно,  но

 давайте проголосуем за содержание.

     

      ГОЛОВА. За  зміст. Ставиться на голосування  пропозиція.

     

      ШИШКІН. Прошу поддержать, Моцпан.

      (Ш у м  у  з а л і)

     

      "За"-

      Рішення  не прийнято.

      Другу  частину  ставить на голосування, Анатолій Федерович?

 Ні,  він не наполягає.

      Я  ставлю  на  голосування  пропозицію,  текст  статті, які

 пропонує комісія.

      (Ш у м  у  з а л і)

     

      ШИШКІН. З  вашим  доповненням.

     

      ГОЛОВА. З моїм доповненням.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ну,   одну  хвилинку.  Давайте  тоді  проголосуємо  з  моїм

 доповненням, а  потім  в  цілому    ще і  з вашим.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Поки  що  з  моїм   доповненням,   яке   зводиться   до  того:

 "У визначеним  законом  порядку".  У  визначеному  законом порядку.

 Ставлю на голосування.

     

      ШИШКІН. Только смерти...

     

      ГОЛОВА. В  2-й частині.

     

      ШИШКІН. А Моцпан   тут   другое  предлагает.

     

      "За"-

     

      ГОЛОВА. Теж не приймається.

      Перша  частина  ставиться  на  голосування.  Перша  частина

 статті.   "Судді   одержують  зарплату..."  і  так  дальше  "...

 відповідно до Закону "Про статус судді".

      Голосуйте.

     

      ШИШКІН. Все,  да,  как  все  судьи. Ну,  это соответствует

 законам , там  в законе есть это.

     

      "За"-

     

      ГОЛОВА.Рішення  прийнято.

      Друга  частина.  "У  разі,  коли  повноваження припиняються

 відповідно  до  пункту 8 частини 1-ї статті 23, себто, в випадку

 смерті  або  частини  статті  23  цього  Закону  про там...  про

 позбавлення   повноважень,   "Припинення   повноважень".  "Повне

 грошове  утримамання  та  інші  види матеріального забезпечення,

 якими   зкористувався   суддя   Конституційного   суду  України,

 отримують  члени  сім'ї -  це при хворобі,там  є  можливість...

 Конституційного  суду,  який  перебував  на  його  утриманні.

      А дальше я пропонував "у визначеному законом порядку".

      Ставлю на голосування цю  пропозицію.

      "За" -

      Рішення не  прийнято.

      Тоді  я  ставлю  без  своєї поправки "у визначеному законом

 порядку", а  так,   я  було  записано  в Комісії.

      Ставлю на голосування  без  моєї  поправки.

      "За" -

      Теж  не  вистачає  голосів.

      Є пропозиція доручити Комісії доопрацюати з урахуванням тих

 зауважень,  які  висловлювали  депутати.

      Ще  поправка  Кириченка,  будь ласка, де вона тут записана,

 скажіть?

     

       КИРИЧЕНКО.  Віктор  Іванович...........

       Олександр  Олександрович,  я  прошу,  якщо  ця стаття буде

 доопрацьовуватись,  поправка  92  депутата  Довженка,  її  треба

 врахувати.  Адже  по  тих  причинах  4,  5, 6, 7 Статті 21, якщо

 припиняються  повноваження  судді  Конституційного  суду,  а  це

 порушення  присяги,  виїзд  і  втрата  громадянства  і т. д., то

 грошове   утримання  та  інші  види  матеріального  забезпечення

 повинні  втрачатись  в судді   Конституційного суду.

      Я не розумію, чому Комісія Вектора Івановича відхилила.

      Ви  врахуйте, коли будете допрацьовувати остаточний варіант

 цієї  статті.

     

      ГОЛОВА. Власне, ми можемо цю поправку проголосувати.

     

      ШИШКІН.  Он автоматически лишается заработной платы -и все.

 Какое  там  может  быть  утрымання  еще?  Это  лишнее.

     

      ГОЛОВА. Ну, будь ласка,  при  доопрацюванні  врахуйте.

           (Ш у м  у  з а л і)

       Та чекайте, що ж голосувать, ми ж проголосували про те, що

 вона   прийнята,  крім   другої  частини.

      Глава  5, Стаття 30. Організація діяльності Конституційного

 суду  України.

      Питання провадження у справах та діяльності Конституційного

 суду  України,  його  Секретаріату, порядок діловодство, правила

 внутрішнього розпорядку Конституційного суду України визнаається

 Конституцією  України  та  цим законом та актами Конституційного

 суду  України,  що  установлюють порядок організації внутрішньої

 роботи Конституційного суду України.

      Ставлю на голосування.

     

      ШИШКІН   В.   І.  Враховані  всі  поправки.  Поэтому  прошу

 голосовать.

     

      ГОЛОВА. ЗА -

     

      За  наполяганням депутатів ще раз ставлю на голосування. цю

 статтю.   Звертаю   увагу  частини  депутатів  хто  не  голосує.

 Голосуйте.  Ще  раз будь ласка. Ні в кого не викликає заперечень

 потреба такої норми.

     

      ЗА -

      Оголосіть  будь  ласка,  нехай  зайдуть  ті  хто дуже довго

 цигарки палить, будь ласка.

      Я   ще  раз  звертаюсь  до  комісії  з  питань  економічної

 політики,  котри все важають, що їх робота важливіша чим розгляд

 цього питання.

      І інших комісій.

      Перезвоніть в Секретаріат зв'яжуться щераз з комісіямі.

      Щось  не  видно  тут частини голів фракцій, які так активно

 розглядають  інші  питання,  а тут не вважають потрібним бути на

 місці.

      Ставлю на голосування ще раз статтю 30.

     

      ЗА -

      Рішення прийнято.

      Стаття 31.

      Фінансування Конституційного суду України.

      Фінансування  Конституційного суду України передбачається в

 Державному бюджеті України окремим рядком.

      Пропозиції  щодо  обсягу  фіаннсування Конституційного суду

 України   подаються  Головою  Конституційного  суду  України  до

 Кабінету  Міністрів  України  при  складанні ним проекту бюджету

 України та на кожен наступний рік.

      Нема заперечень. Ставлю на голосування.

     

      ШИШКІН.  Тем  более,  что много пропозиций враховано. Прошу

 проголосовать.

      "За" -

      ГОЛОВА.Рішення прийнято.

      Стаття  32.  "Секретаріат  Конституційного  суду   України.

 Організаційну,  науково-екпортну, інформаційно-додаткову та іншу

 роботу  в  забезпеченні  діяльності Конституційного суду України

 здійснює  Секретаріат  Конституційного  суду  України начололі з

 Керівником  Секретаріату Конституційного суду України. Положення

 про  Секретаріат Конституційного суду України і його структура і

 штати затверджуються Конституційним судом .

      Керівництво   Секретаріату   Конституційного  суду  України

 ЗДійснює    безпосереднє    керівництво   роботою   Секретаріату

 Конституційного    суду    України,    здійснює    організаційне

 забезпечення  підготовки  та  проведення засідань колегії суддів

 Конституційного  суду  України,  організовує проведення науково-

 експертної   роботи,   розробляє   і   подає   на   затвердження

 Конституційного суду України положення по структурі.............

 Секретаріату,   контролює  виконання  функціональних  обов'язків

 працівниками Секретаріату.

      Керівником   Секретаріату   Конституційного   суду  України

 призначається громадянин України, який має вищу юридичну освіту,

 вчений  ступінь,  стаж  практичної  роботи  за  фахом не менше 5

 років,   та   володіє  державною  мовою.  Керівник  Секретаріату

 Конституційного   суду  України  не  може  мати  представницький

 мандат,  належати  до  будь-яких  політичних  партій, входити до

 складу  органів  державної  влади, органів Автономної РЕспубліки

 Крим,   органів   місцевого   самоврядування,   займатись  іншою

 оплачуваною  або  підприємницькою  діяльністю,  крім наукової та

 викладацької у галузі права".

      Крім того треба додати те, що ми вилучили із функції Голови

 Конституційного суду, а саме, призначення.

      Тому треба було б записати у першій частині організаційної,

 науково-експертної  і  так  дальше  "Секретаріат Конституційного

 суду  начолі  з  Керівником  Секретаріату  Конституційного  суду

 України, який обирається Конституційним судом України" або "який

 призначається Конституційним судом України". Бо..........ніде не

 записано де це...

      Або  в  передостанньому  розділі  Керівником  Секретаріату,

 окремий   пункт,   Керівник  Секретаріату  Конституційного  суду

 України  призначається  Конституційним судом, за поданням Голови

 суду,   окрему   норму  треба  записати,  Керівник  Секретаріату

 Конституційного  суду,  призначається  Конституційним  судом  за

 поданням Голови Конституційного суду.

      Ставлю  на  голосування  цю пропозицію про доповнення цього

 пункту., цієї статті , будь ласка, всі підтримайте.

     

      ЗА - Рішення є, в цілому , будь ласка.

     

      ШИШКІН В.І. Так это же в целом и поставлено, я так ..

     

      ГОЛОВА.  Ні-ні  це  я  тільки  поправку  поставив. В цілому

 стаття 32.

     

      ЗА -

      Рішення прийнято.

      Стаття 33. Постійні комісії Конституційного суду України.

      Визначаються, Конституційний суд утворюється з числа суддів

 Конституційного   суду  шляхом  прийняття  Постанови  на  своєму

 засіданні з числа суддів Конституційного суду України, постійної

 комісії,  Комісія  з питань регламентації і дяльності. Комісія з

 питань   бюджету  і  персоналу,  бібліотечна  комісія,  постійні

 комісії   Конституційного   суду  України,  є  його  допоміжними

 робочими органами і діють на  засадах .....(перебиває Шишкін)

      Кочерга.

     

      КОЧЕРГА 122 избирательный округ.

      Уважаемый  Виктор  Иванович,!  Это тоже ваша норма, поэтому

 никто не мог ни каких поправок сделать в данному случае.

      Я  считаю,  что  этот  вопрос внутренней организации работы

 Конституционного  суда  какие комиссии и для чего они, за чем мы

 должны  перегружать  в  данном  случае  Закон "О Конституционном

 суде"  это  вопросы  внутренний реализации, Регламент будет, там

 распишут,  совершенно  другое  как  говорят  другое образование,

 которое необходимо для того, чтобы комиссия работала.

      

      ГОЛОВА . Я прошу вибачитися.

     

      ШИШКІН.   Еще   раз  повторяю.  Мы  по  вашим  предложениям

 многочисленным,   мы   отбросили   Регламент,  исходя,  еще  раз

 повторяю,  из  153 статьи Конституции, где написано, что порядок

 организации  дияльности Конституционного суда Украины, процедура

 розгляду   ним,   им  справ  вызначается  законом,  законом.  Не

 Регламентом, а законом.

     

      ГОЛОВА.  Дуже  правильно,  Віктор  Іванович.  Але  тут я не

 дочитав  до кінця. Що повністю охоплює те, що ви говорите, і те,

 що пропонує Кочерга.

      Закінчити статтю можна двома абзацами останніми. "Положення

 про постійні комісії Конституційного суду України затверджуються

 Конституційним судом України у його пленарному засіданні.

      Голова     постійної    комісії    призначається    Головою

 Конституційного суду України на строк його повноважень".

      Таким   чином,  можна  було  б  зробити  перший  пункт  без

 деталізації,  перший  абзац  без  деталізації, а потім віднести,

 законом дати право Конституційному суду сформувати конституційні

 комісії  залежно  від  тих  функцій,  які  вони  виконують. І не

 нав'язувати  їм  своє  бачення, бо ми всього ще й передбачить не

 можем. Перелік і положення.

     

      ШИШКІН. Значит, вы предлагаете первую часть...

     

      ГОЛОВА. Першу і дві передостанні.

     

      ШИШКІН. ...і дві передостанні.

      Тобто  мова  йде  про  те,  що Конституційний суд утворює з

 числа  судів  шляхом  прийняття  постанови на своєму засіданні з

 числа суддів Конституційного суду постійні комісії.

      А дальше. "Перелік, тобто положення про постійні комісії та

 їх  перелік  затверджуються Конституційним судом україни на його

 пленарному засіданні.

      Голова     постійної    комісії    призначається    Головою

 Конституційного суду України на строк його повноважень".

     

      ШИШКІН. Можно согласиться.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, ставлю на голосування.

     

      ШИШКІН.  Можно  согласиться,  прошу  поддержать  Александра

 Александровича.

     

      ГОЛОВА. І Віктора Івановича.

     

      "За"

     

      ШИШКІН. Чего против?

 

      ГОЛОВА. Рішення прийнято, будь ласка.

      Стаття 34: "Тимчасові комісії Конституційного суду України.

      Конституційний   суд  України  може  утворювати  на  своєму

 пленарному  засіданні,  у  своєму пленарному засіданні тимчасові

 комісії  з  питань  додаткового дослідження за участю фахівців в

 відповідних галузях права, інших фахівців з питань, пов'язаних з

 конституційним провадженням у справі".

      Нема заперечень?

     

      ШИШКІН В.І. То же самое.

     

      ГОЛОВА.  Тому  що  є  постійні  комісії,  а  є  потрібно  з

 тимчасового...

     

      ШИШКІН В.І. Да надо все это, ну, что вы ...

     

      ГОЛОВА. Ну, це ж внутрішня функція, хай буде записано.

      Ставлю   на   голосування   цю  пропозицію.  Кажуть,  треба

 голосувать.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Стаття  35  -Архів  Конституційного суду України. Матеріали

 діяльності  Конституційного  суду  України зберігаються в архіві

 Конституційного  суду України. Матеріали справ, по яких прийнято

 рішення або висновки Конституційного суду України зберігаються у

 його   архиві   100   років.   Оригінали   рішень   та  висновки

 Конституційного  суду України зберігаються в архиві безстроково.

 Інші   матеріали   діяльності   Конституційного   суду   України

 зберігаються   в   архиві  на  загальних  підставах,  визначених

 законодавством України.

      Положення    про   архив   Конституційного   суду   України

 затверджується  Конституційним  судом  України.  Є зауваження? Я

 просив  би  тих,  ну, це нові норми, так що Кочерга має підстави

 всі на зауваження, будь ласка.

     

      КОЧЕРГА 122 избирательный округ.

      Уважаемый  Виктор Иванович и уважаемые народные депутаты, я

 думаю,  что  вы  представляете как можно организовать и за какие

 деньги  отдельный архив для хранения документов Конституционного

 суда?   Это   специальное  помещение,  специальное  хранилище  с

 определенным  температурным  режимом, благостным режимом, штатом

 огромным:   и   хранитель   фонда,   и   научные  сотрудники,  и

 реставраторы,  и  слесаря,  и  так  дальше.  Зачем это все нужно

 городить?

      Документы  храняться,  как  правило,  обычно,  есть текущий

 архив,  да,  пусть  текущий  архив  хранит,  содержится  за счет

 Конституционного  суда.  То  что касается документов постоянного

 хранения,  в  том  числе  до  100  лет,  у  нас  есть прекрасные

 государственные  архивы,  можно  отдельные  фонды сделать, можно

 специальное  хранилище и там сохранить. Зачем мы еще городим еще

 одно здание и огромный штат?

     

      ШИШКІН  В.  І.  Еще  раз  повторяю:  уж  если по тимчасовим

 комиссиям или по постоянным можно было дискутировать, то как раз

 по  архиву именно Конституционного суда, я считаю, излишней даже

 дискуссию,  это  обязательно надо! Это... нет... Конституционный

 суд -специальный орган со специальными задачами...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну, что вы.... я...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ГОЛОВА.  Ставлю  на  голосування  пропозицію  комісії, будь

 ласка.

     

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      Попрацюйте ще цю тему -я думаю, що вона пройде. Я думаю, що

 вони  пройде...  Треба  чітко  визначиться. Можливо, частину цих

 фондів  архівних  треба  зберігати  в  державних архівах, і тоді

 зникає ця проблема.

      Стаття 36  - "Бібліотека Конституційного Суду України". Тут

 все  написано  (я  не буду читати). Все зрозуміло, що стосується

 цієї...  цього...  Ставлю  на  голосування  і  прошу підтримати.

 Ставлю на голосування і прошу підтримати!

     

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      Є   пропозиція   без   другої  частини,  оскільки  там  йде

 деталізація,  яка  стосується роботи бібліотеки, а не функцій її

 загальних  і  тому...  І  це  буде  охоплено  Положенням.  Тобто

 редакція...   тут  останній  абзац  -"Положення  про  бібліотеку

 Конституційного Суду затверджено Конституційним Судом України" -

 воно охоплює ці норми.

      Ставлю  на  голосування  статтю  36  з  першого  і третього

 абзаців.  Будь ласка. З першого і третього абзаців! підтримайте,

 будь ласка.  Тут немає надмірної деталізації.

     

      "За" -

      Рішення прийнято. Спасибі.

     

      ШИШКІН В.І. 37 - "Друкований орган".

     

      ГОЛОВА.   37   -"Друкований   орган   Конституційного  суду

 України".   Друкованим  органом  Конституційного  суд  України і

 вісник  Конституційного  суду  України   -обов'язково повинно це

 бути записано.

      Я ставлю на голосування цю пропозицію.

     

      ШИШКІН.  Поддержите  Александра  Александровича. А меня как

 придется.

     

      "За"-

     

      ГОЛОВА. Рішення  прийнято.

      Розділ 2 "Конституційне провадження". Глава 1 "Звернення до

 Конституційного  суду  України".  Стаття  38 "Форми звернення до

 Конституційного  суду  України".

      Формами  звернення  до Конституційного суду є конституційне

 подання та  конституційне звернення.

      Ставлю  на  голосування,  тут  немає  заперечень визначення

 цього документу,  цього акту. Будь ласка.

     

      "За"-

      Рішення  прийнято.

      Стаття  38 "Конституційне подання". Конституційне подання -

 це  викладена  в  письмовій  формі заява до Конституційного суду

 України,  в  якій стрверджується про невідповідність Конституції

 України правового акта, його окремих положень і міститься вимога

 визнати  такий акт, його окремі положення не конституційним, або

 викладена   вимога   про   необхідність   офіційного  тлумачення

 Конституції України  та законів  України.

      У   Конституційному   поданні  зазначається  і  дальше  іде

 аргументація:  повне  наіменування  та юридична адреса, дані про

 представника  за законом або вповноваженого за дорученням, повне

 наіменування,  номер  дати і  прийняття, джерело опублікування і

 правовго  атка,  зміст  зтверджень  та  їх правове обгрунтування

 органом,  повні  дані  щодо  інших  документів, матеріали на які

 посилаються    суб'єктів    конституційного   подання,   перелік

 матеріалів та документів, що додадуються, конституційне подання,

 документи   та   інші   матеріали   до  нього  подаються  у  3-х

 примірниках.

      Я  думаю, що потрібна...

     

      ШИШКІН.  Да,  Александр  Александрович, это уже процедура и

 процедура  должна  быть  настолько  детализированой,  чтоб,  как

 говорится,  "комар  носа не подточил". Зачем?

     

      ГОЛОВА.    39    стаття.........   комісії   ставиться   на

 голосування. Прошу підтримати, тут продумана процедура.

      "За" -

      Рішення прийнято,   спасибі.

      Стаття  40.  "Суб'єкти  права  на  конституційне  подання з

 питань   прийняття  рішень  Конституційним  судом".

      Суб'єктами права на конституційне подання питаняь прийняття

 рішень  судом та у випадках, передбачених статею 13 цього закону

 є:

        По   пункту  першому:  Президент  України,  не  менше  45

 народних депутатів України, Верховний Суд України, Верховна Рада

 Автономної Республіки Крим, уповноважений Верховної Ради України

 з прав  людини.

       По  пункту 2: Президент, Кабінет Міністрів   України.

       По   пункту  третьому:  Президент  України,  не  менше  45

 народних  депутаів  України,   Верховний  Суд  України, Кабінет

 Міністрів України, Верховна Рада Республіки Крим.

      По  пункту  4:  Президент  України,  не  менше  45 народних

 депутатів  України.

      По  пункту  5:  уповноважений Верховної Ради України з прав

 людини.

      По  пункту  6:  Президент  України,  не  менше  45 народних

 депутатів, уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

      Чи  є зауваження? Будь ласка. Старовойтова, будь ласка, 115

 поправка.

     

      СТАРОВОЙТОВА. Уважаемый Виктор Иванович, уважаемые коллеги!

      В    Статье    150    Конституции   определены   полномочия

 Конституционного  суда  и  указано, названы те субкекты, которые

 могут  обратится  в  Конституционный  суд: Президент Украины, не

 менее  45  народных  депутатов  Украины,  Верховный Суд Украины,

 уповноважений  Верховної  Ради  України з прав людини, Верховної

 Ради  Автономної  Республіки  Крим.

      Попытки  в  этом законе разграничить полномачия этих отцов,

 разделить  их по вопросам, по которым они могут обращаться, а по

 которым  не  могут обращаться, мне кажется, надуманны, они могут

 обращаться  по  всем  вопросам,  которые  отнесены к полномочиям

 Конституционного  суда  Украины.

      Поэтому  мы  совершенно  верно, я считаю, в Статье 13 этого

 закона исключили , не проголосовали те подпункты 4, 5, 6.

      Спасибо.

     

      ШИШКИН  В.  И. Вот как раз, вот здесь мы выходим на нашу ту

 ошибку, что мы не проголосовали.

      Потому что разные субкекты имеют разные задачи и не всегда,

 еще раз повторяю, с этого нужно делать венегред. Потому что есть

 разные  формы  прохождения  процедуры, есть разные особенности и

 разные  субкекты,  мы  как  раз,  это  делается  для того, чтобы

 улучшить, именно саму процедуры. Мы иногда путаем материальное и

 процессуальное законодательство.

      Зачем  же  сегодня  приводить  именно  сам  процесс,  здесь

 вызначено,  именно  особенности процесса, а мы это хотим загнать

 все в одно.

      Тем  более,  что  пункт второй как вы туда поставите, пункт

 второй,  предположим  поставите народных депутатов, когда это не

 предусмотрено,  оно  вытекает из части первой статти 151, нельзя

 все это аккумулировать в одном.

      И   это   речь   идет   об   актах.  Отдельно  потом  будет

 Конституционное звернення. И будут высновки и другие субкекты. А

 потом   относительно  к  этому  мы  должны  расписать  процедуру

 движения дела. Конституционного  . Иска Конституционного.

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу,  Віктор Іванович, зверніть увагу на одну

 обставину.

      Яка   різниця   громадянина   України,   Верховнній   Раді,

 Президента,  будь-якому  субуекту  права  чи правовідносин, якщо

 порушується  Конституція  і  тоді хто має право звернутися, якщо

 визначено в Конституції повинні звертатися з цього приводу, якщо

 порушуються  права  людини, то і Президент повинен звернутися як

 гарант  Конституції  і  Верховна Рада в особі 45 депутатів, а не

 тільки  уповноваженні  з  справ  людини,  як тут передбачено. Не

 можна робити таку аргументацію.

     

      ШИШКІН  В. І. Они все имеют право на обращение но каждый по

 своему конкретному направлению для специальной процедуры.

     

      ГОЛОВА.  Тоді вийде так, порушуються права людини, депутата

 наприклад  такого-то,  відповідно  на  основі якогось закону і

 тоді  депутати  не  можуть  звернутися  на  захист  його прав, а

 омбуцмен,  себто  уповноважений з прав людини, має свою особисту

 позицію,  він  не  звертається.  І  на  тому  все  закінчено,  і

 виходить,  що права будуть попрані. Цього допускать не можна. Ви

 згодні з тим?

     

      ШИШКІН.  Нет  я не згоден с этим. Потому что в таком случае

 нужно, что? Прочитать две лекции по теории процесса что ли, я не

 знаю.

     

      ГОЛОВА. На ні, лекції читать не треба, треба закн писать. Я

 прошу, пропозиція депутата Старовойтової за змістом ставиться на

 голосування.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Ні,  спочатку пропозиція, вона вже... Будь ласка. Ставлю на

 голосування.

      Я прошу підтримати Старовойтову.

     

      "За" -

      Наполягають   на   голосуванні   ще   раз.  Ще  раз  прошу,

 підтримайте,  будь  ласка.  За  змістом пропозиція Старовойтової

 ставиться  на голосування.

     

      ШИШКІН. Мы делаем колосальную ошибку.

     

      ГОЛОВА.  Ми не робим помилки.

     

      "За"-

      Рішення  прийнято.

      За  змістом  відредагуйте  цю статтю і вона проходить в тій

 редакцію, яку пропонує Старовойтова.

     

      ШИШКІН.    Александр    Александрович,   в   таком   случае

 безсмысленно  идти  дальше,  потому  что  несколько глав в таком

 случае должны быть соеденены в одну.

     

      ГОЛОВА.  Ми  наблизилися  до  цікавого рубежу в роботі, і я

 пропоную  таку  процедуру.  Вашу згоду на те, щоб прервати зараз

 розгляд  цього  документу, Віктору Івановичу і іншим, хто працює

 над  цим  документом,  доопрацювати  його,  ці статті, що ближче

 зв'язані  з  пунктом  40  і  статтею  40  і завтра ми продовжимо

 розгляд  його  на  ранковому  засіданні,  а  сьогодні розглянути

 питання про ратифікацію договору.

     

      ШИШКІН. Александр Александрович, до завтра никто вам четыре

 главы в одну не соеденит.

     

      ГОЛОВА.  Мені не треба, треба для Верховної Ради.

     

      ШИШКІН.  Ну  я  не  знаю,  всем я имею ввиду в том числе, и

 Старовойтовой в часности.

     

      ГОЛОВА.  Ну  тоді  пропустимо  4  статті на доопрацювання і

 підемо далі, але завтра зранку, я хочу поставити...

     

      ШИШКІН.  Но  с  этими  4  статьями,  связаны  3 или 4 главы

 процессуальные где особенности процесса.

     

      ГОЛОВА. Ми дамо вам завтра зранку з цього приводу 10 хвилин

 на  з'ясування.  Добре. Я прошу підтримати пропозицію і вирішити

 питання  те, яке не можна відкладати розглядом сьогодні.

      Ставлю  на  голосування пропозицію про тимчасове припинення

 цього Закону і продовжити його завтра, ставлю на голосування, ну

 так не це то інше будемо розглядати, я прошу.

     

      ШИШКІН. Процессуальный Кодекс еще никто не писал.

     

      ГОЛОВА.  Голосується  не  Кодекс, а голосується питання про

 припинення розгляду на сьогодні.

     

      ЗА - Рішення прийнято. Це процедура.

     

      Так,   сідайте,   будь   ласка,   спасибі   за  сьогоднішню

 конструктивну  роботу.  Я  думаю,  що  ми  успішно  завершимо цю

 справу, у визначений графіком час.

      Слухається   питання   про   проект   закону  України  "ПРо

 ратифікацію  угоди  між  Україною  та  Російською Федерацією про

 врегулювання  питання правонаступництва щодо зовнішньодержавного

 боргу  та  активів  колишнього  СРСР". Слово надається Пинзенику

 Віктору Михайловичу - віце-прем'єр-міністру України .

     

      ГОЛОВА.  Прошу  уваги,  звертаюся  до  всіх присутніх тут і

 журналістів  і  депутатів. Ми розглядаємо дуже важливе питання і

 тонке  питання,  я  просив  би  дуже  бути абсолютно коректним у

 виступах і думати над кожним словом. Будь ласка.

     

      ПИНЗЕНИК  В.  М. Шановний Голово! Шановні депутати! І члени

 Уряду!

      На   ваш  розгляд  вноситься  вкрай  не  просте  соціально-

 економічному   політичному,   якщо  хочете  в  державному  плані

 питання.

      Про   розподіл  боргів  і  активів  колишнього  Союзу  РСР.

      Проблема  ця не нова, вона виникла ще до розпаду Союзу РСР.

 16  квітня  1991  року  Постановою  Верховної  Ради України було

 доручено  Кабінету  Міністрів  України  та  Національному  банку

 України  розпочати переговори з Кабінетом Міністрів Союзу РСР та

 Державним  банком  Союзу РСР щодо передачі до відповідних фондів

 України частки в золотому запасі, алмазному та валютному фондах,

 а  також  розпочати переговори щодо частки України в зовнішньому

 боргу та баргу інших держав перед Союзом РСР.

      Особливою  гостроти проблема набула з розпадом Союзу РСР та

 підписанням  9  грудня 1991 року Договору "Про правонаступництво

 щодо зовнішнього державного боргу і активів Союзу РСР".

      Договором  визначено  частки  держав по заборгованості на 1

 січня 1991 року по активах на 1 грудня 1991 року.

      Розподіл  боргу, що виник в 1991 році, по товарах народного

 споживання   за   кредитами   був   визначений   по   фактичному

 використанню  республіками,  а  залишок  боргу  -за агрегованими

 показниками, який для України складав 16,37%.

      Розрахунково   на   кінець   1991   року  сума  зовнішнього

 державного боргу Союзу РСР складала 81 мільярд доларів США.

      Крім  того,  існувала  заборгованість  за лендлізом на 0, 8

 мільярда   доларів.   За   кредитами,   залученими   радянськими

 організаціями,  -1  мільярд доларів, країнам РЕВ -17, 3 мільярда

 перевідних рублів.

      Активи  Союзу РСР оцінювались наступним чином. Борги країн,

 що  розвиваються,  -74  мільярди доларів, майно за кордоном -3 з

 половиною мільярда рублів за балансовій вартістю.

      Борги   колишніх   соціалістичних  країн  -47,  9  мільярда

 перевідних  рублів,  золото  -259  тонн.  Виходячи  з цих даних,

 частка  України  повинна була складати: у боргах -13 з половиною

 мільярди  доларів і 2. 8 мільярда перевідних рублів, у активах -

 12.  1  мілльярда доларів, 7. 8 мільярда перевідних рублів, 0. 6

 мільярда рублів, майна, 42. 1 тонни золота.

      Інформація,    яка   використовувалася   на   той   час   є

 розрахунковою,  в  ній не враховано обсягів резервного валютного

 фонду,  алмазного  фонду,  інвестицій  Союзу  РСР за кордоном та

 кредити  Союзу  РСР  надані іншим банкам, не взято до уваги дані

 щодо експорту озброєнь.

      Треба   відзначити,   що  жодна  з  держав  правонаступниць

 колишнього  Союзу  РСР  так  і  не отримала повної і достовірної

 інформації   одо  активів,  хоча  у  вступній  частині  договору

 зафіксована  норма  неможливості  гарантій погашення зовнішнього

 боргу  без вирішення питання розподілу активів. Робота створеною

 міждержавної  ради по нагляду за обслуговуванням і використанням

 активів,   зустрічі  глав  урядів,  робота  комісій  повноважних

 представників   держав  протягом  кількох  років  результатів не

 дали.  Інформація  щодо розподілу активів Союзу РСР надана так і

 не була.

      Необхідно  відзначити,  що  проблема  врегулювання боргів і

 активів  Союзу  РСР  зачіпає не тільки двосторонні відносини між

 Україною  та Російською Федерацією, між Російською Федерацією та

 іншими  країнами,  що  входили  до  колишнього  Союзу  РСР. Вона

 зачіпає  і стосунки з кредиторами колишнього Союзу РСР, а саме з

 країнами-членами  Паризького  клубу,  куди  входять 18 країн, та

 комерційними  банками в рамках Лондонського клубу, який об'єднує

 понад 600 найкрупніших банків світу.

      З  початку  1993  року  в  переговорний  процес підключився

 Паризький  Клуб.  На  той час російською стороною (вересень 1992

 року)  вперше  було  офіційно  внесено  пропозицію про прийняття

 "нульового варіанту".

      26  березня  1993  року  був  оформлений  обмінний лист між

 урядом України та Паризьким Клубом. В ньому визначено: 18 країн-

 кредиторів  колишнього  Союзу  РСР не мають претензій до України

 щодо  сплати  нею  боргів  Союзу РСР до остаточного врегулювання

 цього питання між Україною та Росією.

      Через   тиждень,  2  квітня  1993  року  під  час  зустрічі

 представників уряду країн-кредиторів з делегацією Росії в Парижі

 було  завялено: питання про розподіл відповідальності по виплаті

 боргу   колишнього  Союзу  РСР  іноземним  кредиторам  має  бути

 вирішено  шляхом  укладення  двосторонніх  угод  між  Російською

 Федерацією   та  іншими  державами-правонаступницями  колишнього

 Союзу РСР.

      Одночасно   Російська  Федерація  здійснювала  одностороннє

 обслуговування зовнішнього боргу.

      В   1992-1993   роках  сума  платежів  в  Росію  в  рахунок

 обслуговування  української частини зовнішнього боргу колишнього

 Союзу  РСР  склала  320  мільйонів  доларів  (при загальній сумі

 платежів,  які  припадали  на  Україну,  близько  700  мільйонів

 доларів  щорічно).  Де-факто  розпочалася  реалізація "нульового

 варіанту" - розподілу  боргів  і  активів  колишнього Союзу РСР.

 Цьому  сприяли  проведені  Російською Федерацією переговори щодо

 реструктуризації  боргу  колишнього  Союзу  РСР  на  Мадридських

 Зборах   Міжнародного  валютного  фонду  та  Світового  банку  і

 укладення  угоди  з  великою  групою  банків-кредиторів стосовно

 відтермінування виплати частини боргу в сумі 24 мільярди доларів

 США.

      Одностороннє  обслугововання  Російської  Федерації  боргів

 колишнього   Союзу РСР перевело проблему у площину двохсторонніх

 стосунків: Російської Федерації з країними колишнього Союзу РСР.

 В  цих  умрвах  подальші  переговори  в  1993-1994  роках вже на

 двохсторонній  основі не дали позитивних результатів і зближення

 позиція  сторін.

      Угода  "Про  нульовий  варіант   між  Україною і Російською

 Федерацією"  була  підписана  9  грудна  1994  року  в наступних

 умовах.

      Перше.  Фінансовий  стан України не дозволяє їй в 1992-1994

 роках    здійснювати   обслуговування   зовнішнього   боргу   по

 забов'язаннях колишнього Союзу  РСР.

      Друге.  На  кінець 1994 року в України нагромадилася значна

 прострочна заборгованість по виплаті боргу Російській Федерації,

 а  також  по оплаті поставок Російського акціонерного об'єднання

 "Газпром".

      Третє. Отримання коштів міжнародної фінансової допомоги для

 покриття  дефіціту  платіжного  балансу  та  бюджету потребувала

 з'ясування  строків  та  обсягів  виконання  зовнішніх  боргових

 забов'язань.

      Четверте.   В   якості  неодмінної  умови  реструктуризації

 заборгованості  України  перед  Російською Федерацієй, російська

 сторона    висувала  вимогу підписання "нульового варіанту".

      П'яте.   Всі   країни   колишнього  Союзу  РСР  крім  країн

 Прибалтики  підписали з Російською Федерацією угоди про нульовий

 варіант.

      При   прийнятті   рішення   щодо  угодою  між  Україною  та

 Російською Федерацією  необхідно враховувати наступні обставини.

      Перше.  Російська  Федерація  була і залишається найбільшим

 кредитором   в    Україні.   Сума  заборгованості  за  державним

 кредитами   Російській  Федерації  складала на 1 січня 1996 року

 3,7 мільярда доларів.Ці дані не включають боргу перед Російським

 акціонерним  товариством "Газпром", які складали на початок 1996

 року 1, 85 мільярда доларів. Ці суми включають як основний борг,

 ак  і  відсотки  за  їх  користування.

      Друге.  Російська  Федерація  реструктурувала частину боргу

 державного боргу   України.

      Реструктурування  стосується  наступних  сум.  Перша  сума:

 прострочені  в  1994 році платежі з погашення основного боргу по

 державних  кредитах  в сумі  484, 6 мільйона  доларів.

      Нараховані  проценти  за  користування  в  1993-1994  роках

 кредитом в сумі 160, 2 мільйона доларів. Платежі, що підлягають

 сплаті   в  1995  році,  погашення  основної  заборгованості  по

 кредиту,  в  сумі  416,7  мільйона  доларів.

      Сплата  платежів  за угодою здійснюється протягом 10 років,

 починаючи   з   1998   року   в  розмірі  0,  1  загальної  суми

 реструктурованої  заборгованості.

      Решта  сума  заборгованості  по  державному кредиту Україні

 реструктурована  не  була.

      Третє.   Формально   борги   колишнього   Союзу  РСР  перед

 комерційними   банками   в   рамках   Лондонського   клубу  не

 врегульовані.   Продовжує   діяти   меморандум   про   солідарну

 відповідальність   за   погашення   боргу   Союзу  РСР  та  його

 правонаступників  від  27 жовтня   1991 року.

      Четверте. Угода не врегульовує питання розподілу алмазного,

 золотого фонду колишнього СОюзу РСР відповідно до договору від 4

 грудня  1991   року.

      П'яте.  За  рамками  угоди питання погашення заборгованості

 колишнього зовнішньоекономічного банку Союзу РСР перед фізичними

 особами  -резедентами  колишнього  Союзу  РСР,  що проживають на

 території  України  за  їх  рахунками в установах банків також і

 юридичних  осіб  України,  заблокованих  на рахунках в установах

 колишнього  зовнішньоекономічного  банку  союзу  СРСР  на  перше

 грудня 1992 року.

      Шосте.  Угода  не  зачепає  питань  пов'язаних з виконанням

 російською стороною зобов'язань щодо права України на закордонну

 власність   колишнього   союзу  СРСР  для  цілей  дипломатичних,

 консульських, торгівельних представництв.

      Відповідна угода не була підписана 9 грудня 1994 року разом

 з угодо щодо боргів і активів. Хоча така угода була порахована.

      Замість  неї  було  підписано  протокол в якому передбачена

 передача     об'єктів     Україні     в     Габоні,     Боцлані,

 Центральноафриканській республіці  та в інших державах.

      Передача    вже    визначених    за   протоколом   об'єктів

 обумовлюється   Російською   стороною   ратифікацією   нульового

 варіанту.

      Крім  того, йдеться про передачу об'єктів тільки 15 країнах

 визначених угодою.

      28   країн   визначених  у  додатку  не  були  скріплені  у

 остаточному варіанті підписом російської сторони.

      Умови  передачі  об'єктів.  Оренда  не  на  великий строк і

 ставками  орендної  плати  на  нерухомість,  що  діють в Україні

 знаходження об'єктів.

      За невеликими винятками.

      На  таких  умовах  орендується для роботи приміщення в будь

 якій країні без підписання міждержавних угод.

      Сьоме.   Російська   сторона  виконала  внутрішні  державні

 процедури,  необхідні  для вступи угоди від 9 грудня 1994 року в

 силу. Нота МЗС російської від 31 жовтня 1995 року.

      Одночасно   слід  зазначити,  що  російською  столроною  не

 ратифікована  угода  між  Україною  та Російською Федерацією про

 взаємне визнання та регулювання відносин власності від 15 січня

 1993 року.

      Восьме.  Паризький  клуб 28 квітня 1996 року реструктурував

 заборгованість  Російської  Федерації  в  сумі  37,  6  мільярда

 доларів троком на 25 років. Причому, основні виплати починаються

 з  2002 року, закінчуються в 2020 році. До 2002 року сплачується

 тільки відсоток.

      На  основі  поданої інформації Уряд просить вас визначитись

 щодо даного непростого питання.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати!  Вчора  на  погоджувальній раді

 фракцій   разом  з  головами  комісій  окремо,  вірніше  окремо,

 спочатку з головами комісій ми обговорювали питання по процедуру

 розгляду  його.  І  голови  комісій  пропонували  розгялнути  це

 питання на закритому засіданні Верховної Ради. Керівники фракцій

 наполягали  навпаки,  на  розгялді  його  у  відкритому  режимі.

 Сьогодні   група   депутатів   звертається  знову  ж  таки,  щоб

 запитання,  відповіді  в силу специфічності цього проекту, цього

 документу  і  цього  питання  розглядати  все-таки,  ну, так без

 надмірної,  я б сказав так, популяризації самої процедури. А про

 прийняте   рішення  ми  повідомимо  потім  і  в  засоби  масової

 інформації і тому подібне.

      Тому  тут  така  справа.  Оскільки  вирішувать має сесія, я

 ставлю  на  голосування пропозицію голів комісій про продовження

 розгляду цього питання у закритому режимі, фабулу цього питання.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Фабула  цього  питання  викладена,  вона  всім зрозуміла. Я

 ставлю на голосування пропозицію голів комісій.

     

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Я  кажу  рішення не прийнято, не кричіть з місця. Давайте я

 поставлю  його  на  голосування  про  розгляд  його у відкритому

 режимі .

      Будь ласка, для  інтересу. Будь ласка, проголосуємо.

     

      ЗА -

      Бачите, ще менше голосів.

      Все-таки,  я прошу сядьте на місце. Будь ласка, це говорить

 про те, що депутати хотіли б зважити всі обставини цієї справи і

 дати їм можливість не стримуючись висловитися, про ті обставини,

 так справа в тому, що люди знають, про що йдеться доповів тільки

 що прем'єр.

      Сядьте, будь ласка. Віктор Іванович  Суслов просить слово.

     

      СУСЛОВ В.І. Уважаемые народные депутаты!

      Я  бы  хотел  обратить  внимание  Александр Александрович и

 ваше, что предложение рассматривать вопрос на закрытом заседании

 исходило  из,  от  Президента  Украины вы посмотрите подання, мы

 просто  по  считали нужным поддержать это предложение, поэтому с

 учетом того, что вопрос на рассмотрение Верховным Советом внесен

 Президентом   и   им   же   внесено   предложение   о   закрытом

 заседании, я бы просил еще раз поставыть на голосование.

     

      ГОЛОВА.  З  цього приводу звертається і міністр закордонних

 справ.  Я  ще  раз ставлю на голосування пропозицію про поіменне

 голосування, будь ласка, хто за те, щоб поіменно голосувати.

     

      "За"

      Рішення прийнято.

      Хто за те, щоб поіменно, щоб провести засідання у закритому

 режимі, тобто хто за те, щоб підтримати пропозицію Президента?

      Ставлю на голосування. Будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

     

      "За"

      Опублікуйте по фракціях, будь ласка.

      Погляньте:   "Реформи",   Рух,   далі...  Виступають  проти

 Президента. Ну, хіба ж так можна?

      (Ш у м  у  з а л і)

      Не встиг проголосувать?

      Фракція селян просить ще раз переголосувать.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Будь   ласка,   Регламент...  Спокійно!  Спокійно!  Ще  раз

 повторюю:   за   наполяганням  депутатів  і  фракцій  головуючий

 зобов'язаний  ставити  на  голосування  тоді,  коли  для цього є

 підстави.

      По Регламенту подивіться! Що ви мене повчаєте?!

      Ще  раз  ставлю  на  голосування пропозицію про підтримання

 пропозиції Президента.

     

      "За"

      Рішення  не  прийнято. Продовжується засідання у відкритому

 режимі.

      Посідайте, я вас прошу не галасувать! Будь ласка!

      Чи є запитання до Віктора Михайловича?

      Будь ласка, запишіться.

      Опублікуйте  список.  15  хвилин вистачить? Вистачить, будь

 ласка, Довганчин.

     

      ДОВГАНЧИН. Слово передаю Довганю.

     

      ГОЛОВА. Довгань просить слово.

     

      ДОВГАНЬ.  Шановні  колеги,  питання, яке ми сьогодні з вами

 розглядаємо,  воно  надзвичайно  складне  і  має дуже, може мати

 великі  негативні  последствія  на дальнейшу нашу політику нашої

 держави. Це перше.

      І  складність  полягає  в  тому,  що у нас немає достатньої

 кількості  матеріалів,  щоб  ми  змогли  розібратися  в чому тут

 справа,  і  коли  зараз  почнуться  виступи  наших колег, які не

 знають про що йде мова і будуть вискажувать свої приватні думки,

 і  ці думки звичайно будуть направлені проти однієї країни, тому

 для  того, щоб цього не сталося, щоб у нас не портились стосунки

 з  нашими  близькими  сусідами,  я  пропоную  все-таки  провести

 закрите  засідання,  обмінятися думками і потім провести ще одне

 засідання,  коли  вже  нам  може...  доручити Кабінету Міністрів

 підготувати як положено це питання, потім приймати рішення.

     

      ГОЛОВА. Сергій Васильович, запитання дається до доповідача,

 будь ласка, Сахань.

     

      САХАНЬ. Шановний Вікторе Михайловичу, я просив би, взагалі-

 то   підтримую  постановку  питання,  яке  порушив  переді  мною

 виступаючий   про   закрите  засідання,  але  поскільки  ми  вже

 обговорюєм  це  питання  в  мене  два  таких. Хто з української,

 російської сторони підписував ці документи?

      Друге.  Все-таки  яка  позиція  нинішнього складу  уряду по

 відношенню  до  цього документу? Уряд і ви, зокрема, підтримуєте

 його ратифікацію чи не підтримуєте ратифікацію?

      І  третє питання. Яка сума заборгованості сьогодні все-таки

 повисла  там  підприємств,  які зараз зарахуються за Україною? А

 фактично,    це  -  заборгованість    конкреітних   підприємств,

 організацій, установ України.

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

     

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  Документ,  який вам поданий, це документ,

 підписаний урядом.

      Я  називав дату -  9  грудня  1994  року.  Ви всі прекрасно

 знаєте,  хто очолював уряд в цей час і в Україні, і в Російській

 Федерації.

      Друге  питання. Можливо, Мінфін уточнить ту цифру. Ця цифра

 трошки   змінювалась,   оскільки  деяким  підприємствам  вдалось

 витягнути  свої  валютні вклади з Зовнішньоекономічного банку. Я

 прошу:  можливо, мене Мінфін уточнить, наскільки мені відомо, ця

 сума  складала  десь  600  мільйонів  доларів  (без  нарахування

 процентів).  Нарахуванням  треба  помножити  приблизно на ставку

 "лайбор" плюс 1.

      Відносно... уряд вніс проект на ваше обговорення.

     

      ГОЛОВА.   Цю  пропозицію...  Той  проект,  що  у  вас,  -це

 пропозиція уряду.

      Чупахін.

     

      ЧУПАХІН.   Виктор   Михайлович,   вы   говорили  (и  мы  из

 пояснительной  записки  знаем), что Договор "Про правонаступість

 стосовно  зовнішнього державного боргу та активів Союзу РСР" был

 подписан  4  декабря  1991 года. Но мы знаем, что за 3 дня перед

 этим  были  подписаны  известные  Беловежские  соглашения...  Не

 считаете ли вы в этой связи необходимым, чтобы сегодня на сессии

 выступили  руководители  нашего государства, которые подписывали

 эти   документы,   и   пояснили,  каким  образом  рассчитывалось

 подписание   Договора   Беловежских   соглашений  и  Договора  о

 правонаступництве относительно государственного долга?

     

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  Шановні колеги, по-перше, я уповноважений

 урядом робити доповідь по даному питанню.

      По-друге,  я  хотів  би  нагадати,  що питання про розподіл

 активів  колишнього  Союзу  РСР було ініційовано Верховною Радою

 України ще   до розпаду  Союзу РСР.

      Називаю  дату  -16 квітня 1991 року. Є відповідна постанова

 Верховної  Ради  України  з  дорученнями  уряду  і Національного

 банкудо  1 червня  провести переговори.

      (Ш у м  у  з а л і)

     

      ГОЛОВА. Роєнко.

     

      РОЄНКО,  423 Уманський   виборчий округ, фракція "Комуністи

 України".

      Віктор  Михайлович,  і  все-таки на вашу думку, ми сьогодні

 зможемо  об'єктивно оцінити ситуацію і прийняти закон, якщо все-

 таки  немає достатніх об'єктиних даних в кожного з нас депутатів

 і  саме  на  сьогоднішній  день адже пройшов вже час, вже кілька

 років.  Із  самих  різних  джерел і різних інформацій поступають

 різні  данні.  А  уряд  в  кяійсь  мірі  відмовчується і оце нас

 сьогодні  підставляють  під  оте  обговорення  та ще і відкритим

 текстом.  Ми стільки сьогодні наговоримо, що, я думаю, що з цієї

 говорильні  тільки.............  само  багато неясностей і......

 наших людей.

      тому  ваша думка відносно цього розгялду.

     

      ПИНЗЕНИК.  Шановні колеги, питання дуже, дійсно, делікатне.

 І  це  в  наших  руках  як  ми  будем обговорювати дане питання.

 Дійсно, не треба допускати крайношів.

      Другий момент. Ми говорили про моменти, які пов'язані з цим

 договорпом  і я кілька разів зазначав про те, що в ході 4-річних

 переговорів  ми  так і не отримали і не тільки ми -жодна з країн

 колишнього  Союзу  РСР  повної  розкладки  по активах колишнього

 Союзу РСР.

      Вибіркові дані  нам надавались.

     

      ГОЛОВА. Федорін.

     

      ФЕДОРІН. Прошу    передати слово Івану  Зайцю.

      

      ЗАЄЦЬ.   Віктор  Михайлович,  чи  не  здається  вам  дивним

 ратифікація  того  договору,  якщо  ми  справді  не маємо повних

 викладок? Це перше питання.

      І   друге  питання.  Які  країни  заходу  переписали  майно

 дипломатичних представництв там, торгових представництв із майна

 Радянського  Союзу у майно Росії? Бо я знаю, що Німеччина в свій

 час не переписувала, а Японія не переписуавла поки інші держави,

 зокрема, Україна не дасть на  це  добро.

      І  останнє. Мені видається дуже сміливою ваша заява про те,

 або  ви  те,  що  висунули  аргумент  такий,  що  Росія  є чи не

 найбільшим кредитором України, і це вплинуло на підписання такої

 угоди. Чи не здається вам, що до такої ситуації спричинила саме,

 я б  сказав,  безгосподарська    діяльність нашої  влади?

      Я   назву  лише  4  моменту:  це  бартер,  це  транзит,  це

 зовнішекономбанк  російський,  це  курс  валюти. Чи можна було з

 такою  політикою  бути  неборжником  перед  Росією?

      Дякую.

     

      ПИНЗЕНИК.  На  перше  питання,  я  думаю,  інформацію  може

 детальнішу  дати  міністерство  закордонних  справ, що відбулась

 така передача.

      Але,  Іван Михайлович, напевно, вже пора взнати, що Україна

 має   вже   тривалий   час  дефіцитний  платіжни  баланс,  тобто

 надходження  від  експорту в Україні не забезпечують потреби від

 імпорту.  І  Україна,  починаючи  з  1992  року  бере кредити на

 покриття  цієї  різниці.  Ми  беремо кредити ці зараз, але вже в

 Міжнародного  валютного  фонду.  І  без отримання таких кредитів

 більша  частина   економіки   України  просто  б  зупинилась.

     

      ГОЛОВА.  Діхтяренко,  будь ласка.

     

      ДІХТЯРЕНКО. Було б доцільно, безумовно, додатково депутатам

 дати матеріали і провести засідання................ в інший час.

      Але вже, якщо працюємо, то запитання такого змісту.

      Вікторе  Михайловичу,  чому  при  підписанні  угоди упущено

 повне  погашення Російською Федерацією заборгованості колишнього

 Зовнішекономбанку  колишнього  СРСР  перед фізичними особами, що

 проживають на території України? Це опущено навмисне, чи з інших

 міркувань?

      І  друге  запитання:  чого  варті  наші  застереження,  які

 передбачені  пунктом  2  Постанови Верховної Ради, коли Стаття 5

 Угоди  вказує,  що  всі  питання  між  договірними  сторонами  є

 повністю  врегульованими?

      Дякую.

 

      ПИНЗЕНИК.  Мені  важко сказати відносно конкретного пункту,

 що стосується боргів, вірніше, вкладів фізичних і юридичних осіб

 України у зовнішньоекономічного банку, оскільки я не брав участь

 у переговорах по підписанню нульового варіанту.

      Єдине  можу  вам сказати, що 1992 році, коли довелось брати

 участь  на  початковому  етапі в деяких переговорах у Російській

 Федерації,  російська  сторона відмовлялась розглядати питання в

 контексті   укладення   договору  про  поділ  боргів  і  активів

 колишнього союзу СРСР.

      Що  стосується  вашого  питання,  то  сама  суть  нульового

 варіанту полягає в тому, що немає не боргів ні активів.

     

      ГОЛОВА.  Чобіт.

     

      ЧОБІТ. Олександр Олександрович, я цілком випадково натиснув

 кнопку Чобота   , дозвольне мені задати цілком конкретне питання.

     

      ГОЛОВА.  Запитуйте будь ласка.

     

      КОСІВ М. 279 виборчий округ.

      Отже,  Віктор  Михайлович,  серед  тих  документів, які ми

 маємо   на руках  і  текст  догвору  між  Україною  і  Російською

 Федерацією,  який  ми  маємо ратифікувати Законом України. Але у

 тексті  закону  є такі положення, яких немає у догворі, то як на

 вашу думку, от наприклад тут пункт 2 частина - а.

      Чи буде друга договірна сторона виконувати ті умови, які ми

 поставили у своєму  законі чи це тільки наші добрі побажання.

     

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  Я  не  маю повноважень давати гарантії за

 другу сторону.

     

      ГОЛОВА.  Чорноусенко.  Михайло  Васильович,  про  що вам не

 зрозуміло?  Договір  або  ратифікується, або не ратифікується. А

 застареження це запишеться для того, хто ратифікує.

      Ну  все  зрозуміло.  Це все до того ж ведеться, що готувати

 договори,  які  повинні проходити ратифікацію, потрібно з участю

 парламентів.  Готувати,  а потім виновити на ратифікацію. Це те,

 що  ми  двадцять разів вже зверталися до Кабінету Міністрів, але

 вважається так: от вирішили і на тому все.

      Чорноусенко. Кияк.

     

      КИЯК. Дякую. Кияк, Чернівці, конституційний центр.

      Шановні  колеги!  Шановний пане віце-прем'єр! До цих пір не

 оприлюднено   повної   інформації  стосовно  наявновних  активів

 колишщнього Союза за кордоном обсягів золотих запасів, алмазного

 та  ваютного  фондів,  аналізу  балансів банків, що перебували у

 власності  Союзу  РСР,  хоча  така  інформація  повинна була нам

 надатися згідно з протоколом про зовнішній борг та активи від 13

 березня 1992 року укладеним в місті Москві.

      Отже  чи  маємо  ми  право сьогодні об'єктивно ратифікувати

 таку відповідальну угоду в інформаційному вакумімі.

      Чи  не  варто  сформувати  спеціальну  комісію з отриманням

 даної інформації. Дякую.

     

      ПИНЗЕНИК  В.  М. Очевидно це виступ і я його коментувати не

 буду.

     

      ГОЛОВА. Верхогляд.

     

      ВЕРХОГЛЯД.  Віктор  Михаловичу!  Чітко  прозвучала  позиція

 Уряду  по  цьому  варіанту нульовому, і якщо нульовий варіант не

 буде  затверджений,  то  що  чекає економіку України, як на вашу

 думку?  Дякую.

     

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  Питання  це  стосується двох сторін, я не

 говорю  про варіант, але питання боргів і активів між Україною і

 Росією має бути врегульовано.

     

      ГОЛОВА. Коліушко.

      Вона  викладена в проекті документів у вас перед очима, вже

 він відповідав на це питання тільки що.

      Коліушко.

      Він відмовляється від слова, Швидкий.

     

      ШВИДКИЙ.  Скажіть,  будь  ласка,  чи  розглядалося  питання

 врахування  всіх  майнових  цінностей,  які  були  на  території

 колишнього Радянського Союзу, що я маю на увазі.

      Я  маю  на  увазі  скажемо  військово-морські сили, які ну,

 якимось  чином  залишилися  на території Російської Федерації. Я

 маю  на увазі скажемо ці об'єкти, які будувалися спільно з всіма

 Республіками   бувшого   колишнього   Радянського   Союзу,   при

 розрахуванні  цих  всіх  поділів  між  Російською  Федерацією  і

 Україною. Дякую.

     

      ПИНЗЕНИК  В. М. Договір стосується тільки зовнішніх боргів

 і активів.

     

      ГОЛОВА.  Будь  ласка, ще час є, одна хвилина Вітренко, будь

 ласка.

     

      ВІТРЕНКО  Н.  М.  Шановний Віктор Михайлович, скажіть, будь

 ласка,  ви  їздили  до  Москви, щоб зняти торгівельну війну, яку

 зараз Росія оголосила Україні через всі авантюри Лазаренка.

      Тепер  ви  пропонуєте і виступаєте від Уряду, ви пропонуєте

 не  ратифікувати  якраз  цей  договір.  Ви  не  відповідаєте  на

 питання, що ж чекає Україну в такому випадку.

      Я  думаю, що ви як економіст розумієте, що з сусідом, та ще

 з  сусідом  великим,  могутнім треба поводити себе чемно. І мене

 дивує,  що  ви можете зараз на трибуні пропонувати саме, як ви і

 Терьохін бачите вирішення цієї проблеми.

      Тому я прошу вас чітко відповісти. Якщо ми підтримуємо вашу

 пропозицію   з  Терьохіним,  які  будуть  відповідні  дії  Росії

 найближчим часом?

      Дякую.

     

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  Шановна  Наталія  Михайлівна,  давайте ми

 завтра з вами сядем і подивимось уважно стенограму мого виступу.

 І фразу , яку ви використали, в моєму виступі немає.

      По-друге,  мене  мама  з  дитинства  вчила  жити  дружно  з

 сусідом. Я вважаю, що треба жити дружно з сусідом.

      Що  стосується  третього  аспекту,  в нас були переговори з

 представниками Уряду Російської Федерації з приводу проблем, які

 виникли  в  торгових стосунках і які суперечать підписаній Угоді

 між  Україною  і  Росією  з приводу вільної торгівлі. Україна не

 застосовує  по  відношенню  до  товарів  з  Росії  ні  квот,  ні

 імпортних мит.

      Ми  зараз  стикнулись,  що  по  відношенню  до  українських

 товарів   вводяться   обмеження  на  їх  ввезення  на  територію

 Російської  Федерації і встановлені не рівноцінні ставки акцизу.

 Крім  того,  в  торгівлі  між  Україною  і Росією застововується

 унікальний  в  усьому  світі режим знімання податку на добавлену

 вартість.  Податок  знімається  і  при  експорті, і при імпорті,

 такий  режим  застосовується  тільки в стосунках між Україною та

 Росією -це є метою.

      Урядова  делегація  виїжджала  в  Москву,  щоб з'ясувати це

 питання,    і    підписаний   протокол,   деякі   речі   вдалось

 відтермінувати  на  один місяць, але не сам податок на добавлену

 вартість    на   імпорт,   а   тільки   відтермінування   сплати

 безбанківського  проценту.

      Домовились  про  те,  що  це  рішення  не  буде стосуватись

 виробничої  кооперації. Ми прийняли до уваги, що російський уряд

 вніс  в  Державну  Думу  законопроект, який передбачає одинакові

 ставки акцизного збору на товари російського походження і товари

 з  України.  Однак  російська  сторона  відмовилась обговорювати

 питання  про  скасування  квот  на експорт з України алкогольних

 напоїв, ми домовились провести переговори по цукру і електричних

 лампочках.  Проблема оподаткування експорту російських товарів в

 Україну   податку  на  добавлену  вартість  потребує  проведення

 подальших переговорів.

     

      ГОЛОВА.  Дякую.  Сідайте на місце, будь ласка. Нам потрібно

 продовжити   роботу   принаймні  на  15  хвилин,  тому  я  прошу

 проголосувати за продовження такої роботи, будь ласка.

     

      "За" -

      Тобто мало часу? На півгодини, так?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну  хвилинку.  Коли  ми  ставили  питання  це  на розгляд

 сьогодні   (пам'ятаєте,   коли   ми   розглядали  це  питання  і

 затверджували  порядок дня?), то мова йшла про те, що треба його

 розглянути  сьогодні. Тобто рішення треба приймати одне чи інше,

 але  приймати  сьогодні.  Це виходить із процедури обговорення і

 видно  -тут нічого дивного нема. Я пояснення давав тоді, коли ми

 обговорювали це питання.

      Погоджувальна   рада   підтримала   і   комісії  підтримали

 необхідність   такого   розгляду   питання.  Тому  я,  розуміючи

 стурбованість   депутатів,   голосую...  ставлю  на  голосування

 питання  про  продовження  засідання  на  півгодини. Будь ласка,

 підтримайте  цю  пропозицію.  Ми  мусимо  сьогодні розглянути це

 питання. Ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Теж не приймається рішення.

      Тоді  я  вношу  таку  пропозицію.  У вас на руках є проекти

 документів  від  Кабінету  Міністрів,  від  комісії.  Але всі ці

 документи  свідчать про те, що ми або формально ратифікуємо, але

 з цими доповненнями дезавоюємо (?) сам договір -таким чином, він

 не  буде працювати. А з іншого боку, зауваження, які тут внесені

 (на   зразок   таких,  наприклад)  -Кабінету  Міністрів  України

 провести переговори з Російською Федерацією з питань, зазанчених

 в  пункті  2  підпунктах  а, б, в, г, д, е, ж та проінфоормувати

 Верховну Раду України і так дальше.

      Виникає  питання  про  попередню підготовчу роботу цього...

 розгляду  цього  питання.  І  тому  я вношу пропозицію перенести

 розгляд  цього  питання  на  грудень  місяць, доручивши Кабінету

 Міністрів,   відповідним   комісіям   дати  ту  інформацію,  яка

 висловлена  в зауваженнях  комісії і Кабінету Міністрів .

      І  я прошу підтримати  цю пропозицію.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ставлю  на  голосування  цю  пропозицію,  підтримайте, будь

 ласка.

     

      "За"-

      Рішення  прийнято. Спасибі.

      Завтра  о  10-й  продовжується засідання Верховної Ради. До

 побачення.

      .