Стенограма пленарного засідання

11 вересня 1996

                        ЗАСІДАННЯ  ЧЕТВЕРТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  11  в е р е с н я   1996  р о к у

                             10 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Добрий  ранок,  шановні депутати і гості Верховної

 Ради!  Прошу  депутатів підготуватися до реєстрації. Проводиться

 поіменна  реєстрація.

      Зареєструвалося    311    депутатів.    Ранкове   засідання

 оголошується відкритим, хоч явно більше депутатів.

      Я  бачу,  що не всі вставляють картки на місцях. Я прошу ще

 раз  депутатів, вставте картки свої. Владлен Михайлович, Владлен

 Михайлович,  вставте  картку  свою. Сядьте, будь ласка, зараз ще

 раз зареєструємось.

      Ще раз  проводиться поіменна реєстрація.

      Зареєструвалось  339  народних депутітв. Ранкове завідання

 оголошується  відкритим.

      Я  прошу уваги.

      Надіийшли  депутатські  запити  до  Президента  України від

 Степана   Ільковича   Хмари   відносно   кадрової   політики   в

 правоохоронних  органах  і необхідності  її  корекції.

      Угарова  Геннадія  Юрійовича до Прем'єр-міністра у зв'зку з

 відсутністю  відповіді  на звернення стосовно надання допомоги в

 ліквідації   наслідків   вибуху  газу  в  жилому  будинку  міста

 Мелітополя.

      Групи   депутатів  Глухівський  та  інші  до  голови  Фонду

 держмайна стосовно розрахунків за використання території України

 для  дислокування  іноземних  військових   формувань.

      Карпачової  Ніни  Іванівни  до  Голови  Верховної  Ради про

 невідкладний  розгляд  питання  про внесення змін до Закону "Про

 патентування  деяких  видів підприємницької діяльності", зокрема

 норми  стосовно  роздрібної  торгівлі  і  періодичних  видань.

      Квятковського  Юрія Васильовича до Прем'єр-міністра України

 стосовно   порушення   строків   ліквідації   заборгованості  по

 заробітній  платі  у  вищих   навчальних  закладах  Вінниці.

      Враховуючи  специфіку  депутатських  запитів,  я  ставлю на

 голосування  про  подання  до  Президента  депутатського  запита

 Хмари.

      Про  зміст  можу  сказати  таке:  до Президента звертається

 депутат  з приводу тривоги за надзвичайно складний криміногенний

 стан  в  Україні,  що  загрожує  її  безпеці.  І  він викладає

 аргументацію,  чому це трапилось, чому таким чином розвиваються

 тенденції,  пов'язуючи це із кадровою політикою. Я думаю, що тут

 є  підстави  для  того, щоб  направити  такий  запит.

      Ставлю на голосування  цю  пропозицію.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Решта   запитів:   Угарова,   Глухівського,   Карпачової  і

 Квятковського  ставлю  на  голосування, в різні адреси. Запити в

 різні адреси.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Оголошую  перехід  до  фракції  "Соціально-ринковий  вибір"

 депутата   Марчука   Евгена   Кириловича  і  до  Міжрегіональної

 депутатської  групи  Чернівецького  Леоніда  Михайловича.  Прошу

 зважити на це керівників фракцій і груп.

      Звіт   Антимонопольного   комітету  України  за  1995  рік.

 Слухається   питання.  Доповідає  Завада  Олександр  Леонідович,

 голова Антимонопольного комітету України. Прошу уваги.

 

      ЗАВАДА О.Л.

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу!   Шановні   народні

 депутати!  Я  одразу  хотів би почати з того, на чому я завершив

 свій  виступ,  коли  мене обирали на цю посаду тут в цьому залі.

 Через  місяц буде чотири роки, як це сталось. Я обіцяв збудувати

 Антимонопольний   автомобіль,   який   буде  слугувати  державі,

 слугувати  економіці.  Сьогодні  сталося,  можливо так, що за ці

 чотири  роки  це  перший  звіт.  Але  я  можу  сказати, що такий

 антимонопольний  автомобіль збудовано і він функціонує. Сьогодні

 ви  бачите  в  цьому  залі присутній весь склад Антимонопольного

 комітету,  тому  всі  ваші  зауваження, пропозиції, критика, всі

 фіксуються  і  будуть  розглядатися  і враховуватися в роботі, в

 подальшій роботі комітету.

      Я   сподіваюсь,   що   ви  в  письмовому  звіті,  який  вам

 представлений  був  ще  в  лютому  місяці  знайшли  відповіді на

 основні  питання:  і  цифрові, і якісні, і інші. Тому я торкнуся

 лише    найпринциповіших питань.

      Перш  за  все, про місце, я б сказав, роль Антимонопольного

 комітету в економічній політиці нашої держави.

      Від  відповіді  на  це питання безперечно залежить і оцінка

 роботи  комітету.  тут  висловлюються  різні полярні думки. Я не

 буду  їх  торкатися,  ви, мабуть, їх і чули і в пресі, і в цьому

 залі. Тому я скажу так, що суб'єктами антимонопольної політики є

 всі 3 гілки влади: і законодавча, і виконавча, і судова.

      Безперечно,   Антимонопольному  комітету  в  цьому  питанні

 належить  особлива  роль,  але наші повноваження визначені чітко

 законом.   Їх   можна  коротко  сформулювати  так:  контроль  за

 дотриманням    антимонопольного законодавства.

      Звичайно   специфіка   цього  законодавства  своєрідна,  бо

 торкається  такого  питання  як  конкуренція  -досить широкого і

 загального,   але  це  зумовлює  застосування  щирокого  спектру

 засобів:     від    розслідування    і    припинення    порушень

 антимонопольного  законодавства  до внесення пропозицій з різних

 аспектів  розвитку  підприємництва  конкуренції  в усіх сферах і

 галузях.   Тому,   власне,   і  створюється  таке  враження,  що

 Антимонопольний  комітет відповідальний за все у цій сфері. Тому

 я  буду,  безперечно,  звітувати,  на  цьому  я хотів звернути з

 самого  початку  увагу про роботу саме Антимонопольного комітету

 і,  звичайно,  не  про економічну політику чи про антимонопольну

 політику  в цілому.

      Про  результативність  роботи комітету, мабуть, це головне.

 Власне,  для  чого  був  створений  комітет, чи досягнуто тільки

 формальної  сторони,  як  я  сказав,  збудовано  антимонопольний

 автомобіль, чи все-таки є конкретні результати.

      Для  порівняння  декілька цифр. В 1994 році було припинено,

 але  я  нагадаю,  що  1994  рік  -це  був  перший рік діяльності

 антимонопольного  комітету,  перший. Було припинено 139 порушень

 антимонопольного законодавства.

      У  1995  році,  звіт про роботу за який розглядається, було

 припинено вже тисячу 42 порушення, тобто у 8 разів більше.

      Для довідки: за 8 місяців цього року припинено 698 порушень

 антимонопольного    законодавства,   зокрема   224   зловживання

 монопольним   становищем,   що   майже  вдвічі  більше,  ніж  за

 відповідний період минулого року.

      Але  ви  знову запитаєте: багато це чи мало. І, безперечно,

 тут потрібно порівняти із роботою інших антимонопольних органів,

 тобто антимонопольних органів в інших країнах.

      Скажімо,  Росія в 1994 році (а чому взято за базу 1994 рік,

 тому  що  це  був  третій рік роботи антимонопольного комітету в

 Росії   і  це  можна  порівнювати  уже  з  робтою  в  1995  році

 антимонопольного комітету України). Ними було усунуто тисячу 300

 порушень, 1 300. Антимонопльний комітет України -1 042 порушення

 усунув.  Чисельність  праціників антимонопольного комітету Росії

 разом  з  усіма  територіальними  органами  становила  3  тисячі

 працівників.

      Судіть самі6 які можна робити висновки з цих цифр.

      Наступне   питання.  Словаччина  -44  порушення  припинено.

 Скажімо,   візьмемо  Сполучені  Штати  Америки.  1988  рік  -137

 порушень.

      Таким  чином,  мова уже повинна йти, і про це така політика

 на 1996 рік чітко визначена, уже не про кількісні аспекти роботи

 комітета, а про якісні.

      Отже    наступне    питання   -це   якісний   аспект.   Він

 характеризується   безперечно   впливом  здійснюваних  комітетом

 заходів  на  стан  відповідних  ринків  галузей. Ми намагалися в

 своєму  письмовому  звіті  представити  в  галузевому розрізі, я

 назву  вам  тільки  ті  галузі,  про  які  йдеться  мова,  -це і

 електроенергетика,   нафтогазовий   комплекс,   машинобудування,

 металургія,  хімічна промисловість, переробна промисловість АПК,

 медична  та  мікробіологічна  промисловість, транспорт, зв'язок,

 будівництво,  торгівля, фінансові ринки. На кожному з цих ринків

 комітет вживав специфічних заходів, тому безперечно якби я почав

 перераховувати ці заходи, це зайняло би дуже багато часу.

      Якщо  ж  оцінювати  в загальному плані, то оцінка може бути

 зроблена  така:  в  цілому  за останні роки рівень монополізації

 економіки  України  суттєво знизився. Про таке зниження свідчать

 хотя  би  те,  що  за  цей  час  монопольне  становище  втратили

 в    переробній   промисловості   АПК,   тільки   в   переробній

 промисловості  АПК  2494 підприємства. Всього по України майже 3

 тисячі підприємств.

      Якщо говорити про демонополізацію, а про позицію комітету я

 пізніше скажу в цій сфері, про кількісну сторону питання у сфері

 демонополізації,  то  це  фактично 80 відсотків тієї роботи, яка

 повинна  була і могла бути виконана. Можна сказати, що в 96 році

 проблема   демонополізації  в  загальному  плані  буде  знята  і

 залишаться тільки окремі дуже специфічні, дуже складні проблеми,

 які  будуть вирішуватися роками як це, до речі, в інших країнах,

 де   десятиріччями   ведуться   дискусії   про  те  чи  потрібна

 конкуренція на залізничному транспорті, наприклад. І безперечно,

 що  ніхто  сьогодні  питання  в такому різкому плані не ставить,

 тобто  ми  розуміємо  специфіку роботи залізничного транспорту і

 деяких  інших галузей. Але це звичайно зусилля, як я вже сказав,

 всіх суб'єктів антимонопольної політики, всіх трьох гілок влади,

 тому, акщо говорити про роботу Антимонопольного Комітету, за яку

 я звітую, то це - такі заходи.

      Перш  за  все,  мова  йде  про те, що на сьогодні зусиллями

 Антимонопольного  комітету,  які  підтримані  і Верховною Радою,

 Президентом,  урядом,  створено основну частину нормативної бази

 реалізації антимонопольної політики.

      Я  не  буду  навіть  намагатись  перерахувати ті нормативні

 акти,  які  сьогодні  визначають  і економічні засади проведення

 антимонопольної  політики,  і  правові,  процедурні, і всі інші.

 Це - більше 100 нормативних актів.

      Комітетом  розглянуто  з внесенням пропозицій щодо розвитку

 конкуренції  й  вилученням  дискримінаційних  положень 146 актів

 законодавства.  Тобто,  це профілактична робота, яка не допускає

 запровадження дискримінаційних норм в нашому законодавстві.

      1663   проектів  рішень  центральних  та  місцевих  органів

 державної  виконавчої  влади.  Ви  знаєте,  стаття 6 Закону "Про

 обмеження  монополізму"  називається: "Дискримінація підприємців

 органами  влади  управління",  і  нами було припинено більше 100

 порушень -  139  порушень - цієї  статті.  Але  розглянуто  1663

 проектів,  в  яких  могли  бути введені ці порушення. І цього не

 сталося, тому що проводиться профілактична робота.

      Налагоджено процес демонополізації переробної промисловості

 АПК. Не допущено перетворення на приватні без розукруплення 1, 1

 тисяча  державних  монопольних утворень -  мова  йде  про процес

 приватизації.

      Нарешті,   відмовлено  у  наданні  згоди  на  створення  50

 монопольних   утворень   в   процесі   контролю  за  економічною

 концентрацією.  Тобто мова йде про те, що при відсутності такого

 контролю  з'явилось  би  50  монопольних  утворень.  В  багатьох

 випадках  це  були  б монопольні утворення, які охоплювали б всю

 територію  нашо  держави  і  весь  ринок,  і  споживачі  би були

 позбавлені вибору.

      Якщо  ж  говорити  про  наслідки  само  демонополізації для

 економіки,  то  серед  інших  я  б відзначив позитивний вплив на

 підвищення  споживчих  характеристик окремих груп товарів, появу

 нової  продукції вітчизнянного виробництва і, головне, на цінову

 стабілізацію.

      Наш аналіз показує, що ціни на конкурентних ринках ростуть,

 якзщо  і  ростуть,  то  значно  повільніше  за  рівень інфляції.

 Навіть,  якщо  держава вживає якихось адміністративних заходів у

 вигляді  збільшення  податків,  введення  нових  платежів, то ці

 додаткові  платежі  підприємці  розділяють  пополам. Частина -за

 рахунок підвищення цін, а частина -за рахунок свого прибутку, не

 перекладаючи  на споживача все те, що держава намагається взяти,

 але  так  працюють тільки конкуркнтний підприємець, пмідприємець

 на  конкурентних ринках.

      Так  от,  конкретний  приклад  -ситуація з нафтопродуктами.

 Візьмемо 2 регіони Львів і Київ. Різниця в 50 відсотків на ціни.

 Ситуація  в  Києві,  ви  знаєте, протягом року ціни практично не

 росли. Звичайно, по місту ситуація різна, але, якщо вязти окремі

 пропозиції   окремих  підприємців,  то  там  ціна  збереглася  з

 минулого року.

      У  місті Львові ситуація гірша в конкурентному плані -там є

 і  монопольне  утворення,  і ціни  на 60, на 80 відсотків навіть

 вищі.

      Зараз  ми  проводимо  перевірки,  ціни  вже на 10 відсотків

 знизились.  Але,  безперечно,  що саме розвиток конкуренції може

 стабілізувати  цінову  ситуацію  і  опустити ціни до нормального

 рівня.

      Третій  аспект,  на  якому  я хотів звернути вашу увагу. Це

 часовий    аспект   результативності   роботи   антимонопольного

 комітету.  Дуже  велика  частина  наших  заходів,  які  сьогодні

 вимагають від нас велики зусиль, спрямовано на переспективу і ми

 змушені  це робити. Зокрема, закладення правової бази. Комітетом

 розроблено  в  ініціативному  порядку десятки нормативних актів.

 Приймається участь у законодавчій роботі міністерств і відомств.

 Але   це   -  перспектива.

      Разом  з тим, інша частина -це та, яка приносить результати

 вже    сьогодні.   Це   мова   йде   про   припинення   порушень

 антимонопольного   завонодавства.

      Конкретні споживачі, конкретні підприємці отримують негайні

 результати для себе у вигляді відшкодування понесених збитків, у

 вигляді  зниження  цін.  Держава  отримує  повернення  незаконно

 одержаного  прибутку  до Державного  бюджету.

      Можу вам сказати, що Антимонопольний комітет на сьогодні ті

 витрати,   які  держава  понесла  на  нього,  на  створення,  на

 функціонування,  повернув  державі.  Хоча  я мушу наголосити, що

 фіскальна функція -це не головне завдання Комітету, і взагалі не

 завдання. Це  просто  супутні   наслідки,  але  факт є  факт.

      Тепер  я  хотів  би  навести  декілька  прикладів, тому що,

 власне, я розумію, що антимонопольна політика, наша справа,вона

 не тільки нова, вона складана, і ми маємо дуже великі труднощі в

 проведенні  роз'яснювальної  роботи,  хоч  ми і проводимо, але є

 проблеми  у  доступному  викладі  складного  матеріалу.

      Тому  на  прикладах  набагато  легше проілюструвати сказане

 мною.  Я  приведу  як  перший  приклад  справу  про  зловживання

 монопольним    становищем   об'єднання   Херсонтеплокомуненерго.

 Підприємство   за   рахунок   зниження   температури  теплоносія

 отримувала  плату  за повним тарифом. Люди мерзли, але платили в

 повному  обсязі.  Підприємство  отримувало рентабельність більше

 80%.  Незаконного  прибутку отримало 171 мільярд. Постраждало не

 тільки  населення,  але  і  бюджетні  організації  і  промислові

 підприємства.

      В  результаті  розгляду цієї справи Херсонським відділенням

 комітету  споживачам було повернено 243, 5 мільярди карбованців,

 бюджетним   організаціям   -56  мільярдів  карбованців,  кожному

 будинку   було   зроблено  перерахунок  і  людям  повернуто  125

 міл'ярдів арбованців.

      Інший    приклад.    Відкрите     акціонерне     товариство

 "Київенерго"    шляхом   створення  перешкод  доступу  на  ринок

 гальмуло  впровадження  вітчизняних лічильників. Тобто для нього

 було  набагато  зручніше вибрати два типи лічильників із тих, що

 включені  в  державний  реєстр  тих  фірм,  з  якими є певні там

 стосунки  собливі  і всім іншим заборонити взагалі експлуатувати

 ці  лічильники. Ситуація складалась таким чином, що, установивши

 лічильники,  споживачі  (а  це  були  і  магазини, які ці збитки

 перекладали  на  населення)  переплачували (і тільки по факту ми

 брали)  30  мільярдів  карбованців  переплатили.  В  результаті,

 звичайно,   порушення   було  усунуто  і  підприємство  сплатило

 відповідно санкції.

      Можу    назвати    зловживання    монопольним    становищем

 підпридприємство  "Сумигаз".  В  результаті  (я не буду вже далі

 деталізувати   суть  справи),  але  в  результаті  державі  було

 повернуто 252 мільярди карбованців.

      Цей  перелік  можна  було  б  продовжувати,  я тільки назву

 підприємства,   зловживання   монопольним   становим   яких було

 припинено:          "Миколаївтелеком",          "Київводоканал",

 "Тернопільелектротранс". Ну ось "Тернопільелектротранс", не можу

 не  сказати. Після 10 годин запровадили тільки комерційні тарифи

 сплатою  20 тисяч карбованців. І люди були позбавлені можливості

 в  інший  спосіб дістатися ввечері до дому, хоча воно не мало на

 це право, безперечно.

      Відкрите  акціонерне  товариство  "Вінницямолпром" створило

 дефіцит  на  ринку, приховало свою продукцію, а потім встановило

 монопольні  ціни.

      Володимир-Волинський  цукровий завод -дискримінаційні ціни.

 Київпошта,  Вінницьке  об'єднання "Хімпром", відкрите акціонерне

 товариство    "Львівгаз",    Полтавське   виробниче   об'єднання

 "Елеваторзернопром",   закрите   акціонерне  товариство  "Івано-

 Франківськнафтопродукт", Ощадний банк і так далі. Всього штрафні

 санкції склали 222 мільярди   карбованці  в  цьому  році.

      В  минулому  році 5, 6 мільярда карбованців, оскільки право

 застосовувати штрафні санкції комітет отримав тільки лише серпня

 минулого  року. А застосовувати ці штрафні санкції ми не можемо,

 за  порушення, які відбулися до цього. Тобто, фактично це ще 2-3

 місяці  розглядались  справи  без застосування штрафних санкцій,

 оскільки  порушення  були  до серпня.

      Тепер щодо позиції комітету в питанні демонополізації. Вона

 полягає,   по-перше,   у   неприпустимості  руйнування  цілісних

 майнових  комплексів, а також великих підприємств, що становлять

 основи  економіки  нашої  держави. Іноді комітет навіть змушений

 боротися  з намаганнями зруйнувати такі підприємства. Тому що ми

 розуміємо,      що      конкуренція     можлива     лише     між

 конкурентноспроможними  підприємствами, а для кожного рівня, для

 кожного  ринку  величина підприємства оптимальна -різна. І ми це

 враховуємо  в  своїй  роботі.

      По-друге,  у  дотриманні  принципу  -не нашкодь -що означає

 застосування  поділу  лише  як крайнього засобу, або в очевидних

 випадках.

      Ну  такими  очевидними  випадками,  ви  знаєте, є торгівля,

 оскільки  ще  в 1992 році був прийнятий указ про комерціалізацію

 торгівлі,  який  благополучно не був виконаний і лише в минулому

 році,  частково  в  цьому  році, в процесі малої приватизації ми

 змушені були з кожним підприємством окремо розбиратися.

      По-третє, у послідовному звільненні підприємств від диктату

 адміністративних надбудов монопольного типу, які обмежують, а то

 і   усувають   самостійність   керівників   цих  підприємств  і,

 безперечно конкуренцію між ними.

      А  тому  у  зв'язку з вище наведеним ми офіційно відкидаємо

 звинувачення  у  намаганні  здійснити  сліпе подрібнення великих

 підприємств.

      Про  деякі  проблеми.  Досить часто органи комітету змушені

 припиняти  провадження  у  справах щодо виявлених ними очевидних

 випадків   встановлення   монопольно   високих  цін  і  тарифів,

 оскільки,  як з'ясувалося, ці ціни були затверджені чи погоджені

 відповідними     органами    без    достатнього    аналізу    їх

 обгрунтованості,  тобто  органами,  які  мали на це повноваження

 згідно з Законом "Про ціни і ціноутворення".

      Таким  чином,  фактично  легітимізувалися  незаконні  ціни,

 монопольно високі ціни, що завдавало збитки споживачам. Сьогодні

 ми   не   маєм  можливості  такі  порушення  припиняти,  але  ми

 передбачили  відповідні  положення,  норми у проекті закону "Про

 захист  економічної  конкуренції",  який  подамо на ваш розгляд,

 розробка якого вже завершена.

      Негативний  вплив  на  стан  конкуренції  чинить і поширена

 практика  делегування  окремим господарюючим суб'єктам державних

 функцій  або  ж  здійснення  державними органами підприємницької

 діяльності.  Це сьогодні вже стало причиною багатьох зловживань,

 які,  до речі, носять рецидивний характер. Це теж передбачається

 нами врахувати у новому законі.

      А прикладом позитивного вирішення цієї проблеми є нещодавно

 прийнятий Верховною Радою Закон "Про лікарські засоби", згідно з

 яким   за   пропозицією  антимонопольного  комітету  контрольно-

 аналітичні   лабораторії   вилучаються   зі  складу  підприємств

 об'єднання  "Укрфармація"  та  передаються до складу відповідних

 державних інспекцій.

      Іще  до  прийняття  цього  закону  в  багатьох  регіонах за

 вимогою  Антимонопольного  комітету  вже  було  зроблено,  закон

 тільки  полегшав  цю  справу і визначив чітко правові норми, але

 поки  що  це  швидше  вийняток,  ніж  правило,  оскільки  така ж

 ситуація  має  місто  і  в  зерноелеваторній,  цукровій,  м'ясо-

 молочній  галузях.  Тому  ми  передбачаємо  вирішити цю проблему

 остаточно  при  розробці  відповідних  галузевих  законів  і про

 м'ясо,  і  про  молоко,  і  про  цукор,  які будем наполягати на

 необхідності   їх  розробки,  і  крім  того  ці  питання  будуть

 посилені, як я вже сказав, в новому законі.

      Як  проблему  мушу  назвати,  не  можу  не  назвати питання

 фінансування  Антимонопольного  Комітету  і  його територіальних

 органів. Я абсолютно свідомий того, в якій бюджетній ситуації ми

 знаходимось,  яка  ситуація  з  виплатою заробітної плати, але я

 хочу,  щов  би знали, що комітет забезпечений на фінансування на

 найнагальніші  потреби, я не кажу про якісь там мебліровку, там,

 чи  придбання  десятків  автомобілів  і  так  далі, я говорю про

 найнеобхідніше:  на  сплату комунальних послуг  на 20 відсотків,

 на  30  відсотків  до потреби. Це означає, я не захопив з собою,

 але   вчора   я  тільки  отримав  попередження  про  відключення

 електроенергії,  про  відключення  ліфтів,  про зняття охоронної

 сигналізації  і так далі, тобто можливо з завтрашнього дня ми не

 зможимо  працювати.  Така  ж ситуація практично в усіх регіонах,

 але  ж  ми перевіряємо ці ж монопольні утворення, і ми ж їм самі

 винні, не маємо ми права мати боргів перед ними, але ця ситуація

 не  була  врахована  при затвиердженні державного бюджету і тому

 сьогодні   ми   фактично  змушені  бути  в  такій  ситуації,  що

 звертаємось за  допомогою  до обласних адміністрацій, в багатьох

 регіонах допомогають.

      Підтримав     уряд     можливості    використання    коштів

 позабюджетного  фонду  на  покриття боргів 1995 року, але це -не

 вирішення проблеми.

      Я   цілком   усвідомлюю,   що  діяльність  Антимонопольного

 комітету  ще  далека  від досконалої. Є у нас чимало недоліків і

 прорахунків.  І ситуація економічна в державі вимагає подвоєння,

 потроєння зусиль.

      Я  наперед вдячний всім вам за ту критику, яка буде лунати.

 І за ту критику, яка вже лунала, тому що Антимонопольний комітет

 кожне  критичне  зауваження  враховує,  розглядає  і  якщо  й не

 негайно,  то  при  відповідній можливості чи при розробці нового

 проекту закону обов'язково враховує.

      Я  можу  навести приклад один тільки. До нас звернулися рік

 тому  група  народних  депутатів  щодо  встановлення  монопольно

 високих  тарифів  на  прийом  житлово-комунальних  платежів.  Ми

 перевірили  центральний  апарат  ощадного  банку  і  не  виявили

 порушень, і повідомили депутатів. Але не покинули цієї справи.

      Наступне   у   нас   було   звернення  групи  депутатів  по

 Ленінградському  району.  Перевірили  Ленінградський  район.  Не

 виявили  дискримінаційних  цін.  Але  продовжили  перевірку і на

 сьогодні (ви знаєте, мабуть, з преси ситуацію) виявили остаточно

 монопольно  високі  ціни, великий незаконно отриманий прибуток -

 600  з  лишнім мільярдів карбованці і т. д. І працюємо не тільки

 на  конкретну  справу, а вже підготовлені пропозиції до Кабінету

 Міністрів, Міністерства економіки, Київської держадміністрації і

 т.  д.,  Національного  банку  про  усунення причин, які сприяли

 такому порушенню -  про  зміну,  удосконалення  системи  прийому

 житлово-комунальних платежів.

      Але я повинен назвати ті недоліки, які ми бачимо сьогодні в

 своїй   роботі.   Перш   за  все  (справа  складна, нова) -  це,

 безперечно,  методологія. Практично, кожен тиждень, кожен місяць

 Антимонопольний  комітет на своєму засіданні розглядає так звані

 узагальнення  практики нашої діяльності. Тобто кожна справа, яка

 розглядалася центральним апаратом, територіальними відділеннями,

 аналізується   відповідно   членами   комітету   за   розподілом

 обов'язків, і результати цього аналізу виносяться на колективний

 розсуд з відповідною критикою, з відповідиними пропозиціями щодо

 удосконалення.  Це  постійна наша робота, але ми усвідомлюєм, що

 ми цю роботу робимо з запізненням. І багатох порушень можна було

 би  уникнути,  скажімо,  процедурних, формальних і інколи навіть

 змістовних.

      Друге питання  -недостатня  роз'яснювальна робота. Хоч це і

 складно,  але ми змушені це робити і ми будем потроювати зусилля

 в  цьому  напрямку, хоча я повинен сказати, що допомога нам була

 б,  якби  ми  змогли  почати  випуск  державного  інформаційного

 бюлетня про антимонопольну  політику.

      Але  не  бюджетні  кошти, ні наші можливості позабюджетного

 фонду сьогодні не дозволяють розпочати випуск цього бюлетня і ми

 обов'язково  поставили  задачу  з  1  січня  1997 року розпочати

 випуск  цього бюлетня.

      На сьогодні   фінансова ситуація наших газет не дозволяє їм

 друкувати  в  повному  обсязі необхідну інформацію. Вони від нас

 вимагають  плату,  коштів у нас поки що немає і тому ми працюємо

 тільки з тими  виданнями,  які готові працювати  безкоштовно.

      Третій  недолік  -це  навчання.  Не  тільки  навчання  і не

 стільки навчання працівників антимонопольних органів, тому що це

 однозначно  ми  робимо  і  працюємо  над  цим,  але  і  навчання

 працівників  органів  виконавчої  влади,  органів судової влади,

 підготовка  в  вузах.  Є  відповідна  постанова  про  визначення

 базових  закладів,  де  будуть готуватися студенти економічних і

 правових спеціальностей.

      Потрібно    налогодити    відповідну   систему   підвищення

 кваліфікації,  ми  працюємо  в  цьому  напрямку  і  є  конкретні

 семінари проводить, але  це ще недостатньо.

      Тому,  критично  оцінюючи  свою  роботи  на  виконання  і в

 розивиток рішень Верховної Ради, Президента та уряду, врахувавши

 численні   зауваження   і   пропозиції  в  тому  числі  народних

 депутатів, комітет визначив пріоритетні напрямки своєї роботи на

 1996  рік. І я впевнений, що такий же результат, я маю на увазі,

 за  результатами  цього засідання, будуть уточнені ці напрямки і

 визначені  відвідні пріоритети на 1997 рік.

      До   них,  зокрема,  віднесено  запобігання  та  припинення

 порушень  антимонопольного законоадвства, перш за все зловживань

 монопольних  утворень  шляхом  встановлення  дискримінаційних та

 монопольно високих цін.

      Пам'ятаєте,  при  розгляді  проекту  Закону  "Про  природні

 монополії"   говорилося,   що   нібито  Антимонопольний  комітет

 відмовляється  від  боротьби  з  монополізмом, а переходить, ну,

 скажімо  до  таких  легких заходів там сприяння конкуренції. Так

 от,  я можу сказати, що... я вам уже наводив цю цифру -кількість

 припинених  зловживань  монопольних  утворень  в  цьому  році по

 відношенню  до  відповідного  періоду  минулого року подвоїлась.

 Кожен  квартал  ми  визначаємо перелік монопольних утворень, які

 підлягають  перевірки.  Ми  не  чекаємо  заяв,  хоча  в багатьох

 секторах ми без заяв не можемо працювати. Тому що дуже складно в

 ініціативному  порядку  виявляти, скажімо, порушення зловживання

 монопольним   становищем   металургійного   кобінату,  який  має

 номенклатуру  в  тисячу  одиниць.

      Я вже  закінчую,  одну  хвилину,  якщо  можна.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка,  закінчуйте.

 

      ЗАВАДА.    Контроль    за    дотриманням   антимонопольного

 законодавства  підприємствами  переробної  промисловості  АПК  з

 метою захисту сільськогосподарського товаровиробника, суб'єктами

 природних   монополій   та   комерційними  банками.  Запобігання

 припинення   порушенням   антимонопольного   законодавства,   що

 полягають  у  дискримінації  вітчизняних виробників. Є конкретні

 приклади, я, якщо буде час, назву їх у відповідях на запитання.

      На  закінчення  хочу  від  імені  всіх  працівників органів

 Антимонопольного  комітету  висловити ще раз подяку нинішньому і

 попередньому  скаду  Верховної Ради за допомогу, яка була надана

 на  етапі нашого становлення, за підтримку розроблених Комітетом

 законопроектів.

      Дякую  за  увагу.

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  запитання  до  доповідача, в кого є,

 запишіться.

      Опублікуйте  список.

      Як бачите, запитань багато, часу не вистачає на все  це.

      Ви  бачили списки, будь ласка, передавайте або концентруйте

 питання  в устах тих депутатів, які встигнуть їх одати. Я думаю,

 що  півгодини  вистачить на запитання. Нема заперечень? Значить,

 півгодини на моніторі.

      Будь ласка,  Охріменко.

 

      ОХРІМЕНКО.

      Прошу передать слово Кочерге, 122.

 

      ГОЛОВА. Будть ласка.

 

      КОЧЕРГА

 

      122  избирательный  округ, Добропольск,  Донецкая  область,

 фракция "Коммунисты Украины".

      Уважаемый докладчик! Вы очень, так сказать, весело доложили

 о   том,  что  все  благополучно  в  этой  сфере  с  монополией.

 Конкретный  пример.  У  нас  в  Донецкой  области, в частности в

 городе  Донецке  есть  такая фирма "Дело всех", которая якобы не

 возглавляет  председатель  либеральной  партии Щербань, якобы не

 возглавляет.  Так  вот  с каждым днем эта фирма проглатывает все

 новые  и  новые тоговые предприятия, устанавливает жесткие цены,

 которые   завышены   против,   скажем,   рыночных  и  других,  и

 практически   действует  на  кошилек  и  на  благополучие  наших

 донецких жителей.

      Скажите, пожалуйста, какая методическая работа проводится с

 областными  комитетами  монопольными  по  борьбе  вот  с  такими

 явлениями, и  сколько  все-таки вот таких нарушений вы выявили в

 ходе  своей деятельности, скажем, в этом году и в прошлом году с

 тем, чтобы разукрупнить такие предприятия, создать конкуренцию и

 так дальше? Спасибо.

 

      ЗАВАДА. Дякую вам за запитання. Перш за все я хочу сказати,

 що  в  процесі  малої  приватихзації  в  минолому і в цьому році

 більше  2  тисяч  нових  підприємств  торгівлі  було створено за

 рахунок   розукрупнення   монопольних   об'єднань,   монопольних

 утворень. Скажімо, я можу навести приклад по місту Києву.

 

      (Ш у м  у  з а л і )

 

      ГОЛОВА.    Олександр   Леонідович,   я   прошу,   конкретно

 відповідайте на запитання.

 

      ЗАВАДА.  Я відповідаю конкретно на питання. Було поставлено

 два питання: по делу всех, і друге, які заходи взагалі вживались

 органами  комітету. Тому  я  так і відповідаю з другого питання,

 потім по першому.

      Скажімо,   в   результаті   в   місті  Києві  в  1995  було

 (...........)   23   монопольних   утворення   з  виділенням  94

 магазинів,  як  окремо  господарюючих  суб'єктів.  (...........)

 реструктуризації 13 райгастрономторгів та районних плодоовочевих

 комбінатів.  При цьому частка торгів та комбінатів в відповідних

 ринках  не  перевищує  20 відсотків. Аналогічні заходи, як я уже

 казав, більше 2 тисяч по Україні було вжито в інших регіонах. Це

 додатково  до  тих  заходів,  які  проводилися Фондом державного

 майна  в  робочому  порядку.

      Що  стосується  "дела всех". Антимонопольним законодавством

 визначено  -стаття 14 -про те, вірніше, стаття... так, стаття 14

 говорить,  що  "контроль  за  злиттям  підприємств  здійснюється

 органами  Антимонопольного  комітету  у  випадках,  передбачених

 чинним  законодавством".  І ці випадки визначають сумарний обсяг

 реалізації  -2  мільйони  доларів  і  приєднання...  злиття двох

 підприємств.  Обов'язково,  щоб  2  з  них було більше 100 тисяч

 доларів.

      Тому  перше  питання  -це  чи  підпадають  під  контроль  з

 економічною концентрацією. Враховуючи те, що заяви не надходили,

 перевірки органами комітету здійснювалися, то ці злиття, мається

 на  увазі  придбання  магазинів,  не  підпадали  під  контроль з

 економічною  концентрацією.

      Тому Антимонопольним комітетом здійснювався аналіз ринку на

 сьогодні.  Є  певні  проблеми  -робота  з такими структурами. Ці

 проблеми  пов'язані  були  із  тим,  що як би правильно сказили,

 губернатор області мав певне відношення до них, а вся інформація

 стосовно   реєстрації,   стосовно  придбань  була  відповідно  в

 обласній адміністрації. Отримати таку інформацію було складно.

      Зараз  це  питання  буде  поставлено  зовсім  інакше і буде

 виконано  моє  особисте  доручення  про дослідження роботи "дело

 всех".

      Стосовно   того,  що  скарги  від  громадян,  від  народних

 депутатів  -це  на  сьогодні  не  надходило. Тому ми проводили в

 плановому  порядку   цю  роботу.

 

      ГОЛОВА.  Александр  Леонідович,  я прошу вас: ви, очевидно,

 необережно  десь  висловились  відносно  того,  що  заяв з цього

 приводу  не  було.  У  вас  є оригінальні структури, які повинні

 відслідковувати  ситуацію,  і  те, що іде на рівні регіонального

 комітету,  воно  повинно  вирішуватися  без заяв, а в результаті

 виконання  функцій  комітету,  тим  більше,  що чисельність ваша

 вичерпана, так як і передбачено було законом.

      А те, що по державних структурах, я подивився ці характерні

 справи,  розглянуті вами. Це все, вибачте мені, трохи так дрібні

 справи.   А   по   крупних   проблемах   позиції   комітету   не

 спостерігається.

      Шаланський, будь ласка.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ А.М.

 

      (Дякую, 226- ий, Кіровоградщина, Шаланський)

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Шаланський.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ  А. М. Шановний доповідачу, в мене до вас, будем

 говорить, два запитання.

      Ви   в   своєму   виступі   говорили   декілька   раз   про

 демонополізацію    переробних    підприємств    агропромислового

 комплексу.   І   результат   ми   маєм  вочевидь:  це  зменшення

 виробництва  м'яса,  молока, овочі взагалі зникли із виробництва

 сільськогосподарських  товаровиробників, цукрові заводи стали не

 то,   що  монополістами,  а  взагалі  диктаторами  у  цій  сфері

 виробництва,  так  точно,  як і м'ясопереробні підприємства та й

 молочні заводи.

      То  виникає запитання: наскільки розширено галузь переробну

 сільськогосподарських  підприємств, скільки введено в дію нових,

 інших   форм   власності  цих  переробних  підприємств,  скільки

 закрито,  якщо  звернуто  виробництво  переробних підприємств. І

 взагалі, в такій ситуації, коли виробництво скорочується, в чому

 суть антимонопольного комітету, навіщо він нужен?

      Дякую за увагу.

 

      ЗАВАДА.  Олександре  Олександровичу, якщо відповідати на це

 запитання,    то    це    півгодини    потрібно,    а   тому   я

 зразу............., що я не зможу відповісти в повному обсязі на

 це запитання. Тому почну з кінця.

      Я можу навести десятки випадків, коли припинено зловживання

 підприємствами  переробної  промисловості у вигляді встановлення

 дискримінаційних  цін, які дискримінували сільськогосподарського

 товаровиробника, у вигляді встановлення монопольно високих цін в

 різних регіонах України.

      Таким  чином, це відповідь моя для чого? Уже сьогодні, я не

 кажу  про  ті  заходи,  які  спрямовані  на  перспективу, тільки

 конкретні заходи, а по суті я повертаю вас до того питання, що я

 звітую   зараз  не  про  економічну  політику  держави,  не  про

 антимонопольну   політику   в  цілому,  тому  що  не  одноразово

 Антимонопольний комітет ставив питання і в тому числі на комісії

 з  АПК  про  те,  що  потрібно  що  ринок  на галузях переробної

 промисловості    і    в    виіносинах    між    переробником   і

 сільськогосподарським виробником зазнає певного фіаско.

      І  тому  потрібно  державі  створити  спеціальні  регулюючі

 норми,  спеціальні  галузеві  закони  як це в усіх країнах світу

 робиться,  які  би доповнили ринковий механізм. Але, я думаю, не

 треба   говорити,   що   розробка  таких  галузевих  законів  не

 компетенція Антимонопольного Комітету. Дякую.

 

      ГОЛОВА. Кожушко.

 

      КОЖУШКО

 

      Уважаемый  докладчик,  у  меня четкий вопрос и я прошу дать

 четкий   ответ.   Раньше  снабжали  наши  самолеты  два  завода:

 Лисичанский  и  Кременчугский, керосином, это была монополия, ее

 разрушили.   Сейчас   создали   одну   монополию  -кременчугские

 предприятия,  которые   с   Борисполем   и   иностранной  фирмой

 "Нидерланды"   создали   такую  монополию,  что  керосин  на  40

 процентов  или,  там,  35  дороже мировой цены. Что вы делаете в

 этом вопросе?

      И    второй   вопрос   -бензин.   Ликвидировали   монополию

 государственную  вы,  пожалуйста, в Донецке бензин стоит в любой

 бензоколонке  на  25 процентов выше чем в Киеве, Днепропетровске

 (фирма  "Гэпест").  Что  конкретно  вы  по  этому  делаете, если

 делали,  не  вообще, а конкретно? Вы знаете, что там монополия и

 вы должны делать как Антимонопольный Комитет.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ЗАВАДА О.Л.   Дякую.

      По   першому  питанню.  як  я  вже  вам  сказав,  комітетом

 припинено  1042  порушення. Я вам показував і давав відповідь на

 це питання: багато це чи мало?

      Питання  про  керосин,  яке  ви  поставили,  ми дослідимо і

 будемо  вживати  відповідних  заходів. Заяв і звернень про це не

 було. Це питання ви можете поставити не тільки в такому вигляді,

 але  (я ще раз повторюю): працівників комітету є тільки стільки,

 скільки  їх  визначено  Президією  Верховної Ради. А у зв'язку з

 відсутністю  фінансування  -на  40%  менше.  Тому  ми працюємо в

 порядку проведення перевірок і по заявах.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я вам так і сказав - конкретно.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Стосовно...   В  минулому  році  було  припинено  порушення

 антимонопольного законодавства безпосередньо за заявами...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ...за заявами підприємств - 224 порушення.

 

      ГОЛОВА.   Олександр   Леонідович!   Будь  ласка,  Олександр

 Леонідович! Я ще...

 

      ЗАВАДА О.Л. ...ТАких заяв не було - це перше.

 

      ГОЛОВА.  Одну хвилиночку!

 

      ЗАВАДА О.Л. ...Друге... Відповідаю на друге питання...

 

      ГОЛОВА.  Олександр  Леонідович,  секундочку!  Я  ще раз вас

 прошу:   якщо   ви  не  розглядали  це  питання  і  будете  його

 розглядати,  тоді  так  і  відповідайте,  не посилаючись на інші

 деталі - конкретно відповідайте на запитання.

 

      ЗАВАДА  О.  Л.  Добре.  Я  хотів  би  подякувати Олександру

 Михайловичу  за  те, що він виявив проблему, якою ми обов'язково

 повинні зайнятися. Це перше.

      Стосовно ГПСТа (?). Це питання -я не можу сказати, що ми не

 знаємо  про ціни у Дніпропетровській... у Донецькій області, так

 само  як  про  ціни  у Львівській області. І проводиться планова

 перевірка,  і  це  аналізується  -взаємовідносини  і т. д. Але я

 хотів би, знову ж, повернутись до ситуації. Шановні депутати, до

 тих  пір,  поки  державні  органи будуть суміщати підприємницьку

 діяльність  з  виконанням  державних  функцій,  і  коли державні

 функції  будуть делегуватись підприємницьким структурам, порядку

 в  державі  не буде!

      А  у  ситуації  з  Донецькою областю, Олександр Михайлович,

 така,  що  Донецька  обласна  адміністрація  делегувала  функції

 видачі  ліцензій комерційній фірмі. І ми порушили справу з цього

 питання   і   буде   це   припинено.  Але,  оскільки  накладання

 адміністративних  стягнень  на  голову  обласної  адміністрації,

 який є народним депутатом, не можливо через 2-х місячний термін,

 який... повинен пройти з момента вчинення порушення. І без згоди

 Верховної Ради, тому........ інформація не надавали.

      Тому  я  ще  раз  прошу  оце  питання,  що  ви  розглядаєте

 про суміщення,  доведіть  до  кінця.

 

      ГОЛОВА. Глухівський.

 

      ЗАВАДА.  А  це нам допоможе і займатися......... Я вам можу

 навести   ще  приклад  по  Донецьку,  коли  Індустріальний  союз

 Донбасу,  добровільна   некомерційна організація, отримала право

 монопольне  на  постачання  газу  в  Донецьку область. І коли ми

 хочемо  накласти  штраф,  а у неї 8 мільйонів обороту за минулий

 рік.  Так що я буду робити? Підклічаємо відповідно правоохоронні

 органи,   шукаємо   можливості,  але  це  проблема  не  створена

 Антимонопольним  комітетом.

 

      ГОЛОВА. Глухівський, будь ласка.

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ

 

      Золочівський     виборчий    округ,    депутатська    група

 "Державність".

      Шановний  пане голово  комітету,  у  мене до вас є декілька

 запитань.

      У своїй доповіді ви перерахували ті законодавчі акти, якими

 ви  користуєтесь в своїй роботі, але не дали якісної оцінки. Яка

 ваша думка щодо якості тих законів, на основі якийх ви працюєте?

      Запитання друге. Як відомо, держава надає право на обмежену

 в  часі  від  5  до  10  років  монополію  власникам патентів на

 винаходи  та  інші об'єкти промислової власності. Чи це право на

 монополії   є   теж  об'єктом  вашої  діяльності,  особливо,  що

 торкається  недобросовісної  конкуренції?  І як корелюється ваша

 діяльность   діяльність держпатенту?

      Запитання третє. Яка ваша думка щодо встановлення державної

 монополії на  алкогольні напитки і тютюн та  вибори з нього?

      І  останнє запитання. Як відомо, сьогодні державні компанії

 телефонні  встановили  монопольно  високі  ціни  на встановлення

 телефонних  апаратів  -70  мільйонів або гривень. Яка ваша думка

 щодо цього?

      Дякую.

 

      ЗАВАДА.  Дякую  вам за запитання. Як раз це, коли конкретне

 питання, даю конкретну відповідь як і з законів.

      Закони  достатні для тоо, щоби працювати, але доскононалого

 нічого  немає,  тому,  я вже сказав, ми розробляємо новий проект

 Закону "Про  захист економічної  конкуренції".

      Але   серед   проблем   я   б  назвав  правову  захищеність

 працівників  органів Антимонопольного комітету. Три роки питання

 про  особисте  державне  страхування  не  вирішується. Копійчані

 бюджетні  витрати,  але,  фактично,  працівник, ідучи перевіряти

 такі структури, як ГФС і всі інші, залишається без захисту. Тому

 Я   прошу,  зараз  воно  ще  раз  буде  виноситись  на  розгляд,

 підтримути цю  ініціативу  Комітету.

      Друге   питання   -про  патентну  монополію.  Тут  є  сфера

 прикордонна між роботою Держпатенту і Антимонопольного комітету.

 Сьогодні  це питання регулюється статею 7 Закону "Про обемеження

 монополізму,  а саме недобросовісна конкуренція. І ми займаємось

 такими  питаннями.

      Що  стосується  іншого аспекту -зловживання такою патентною

 монополією, то сьогодні законодавство недосконале. Тому в новому

 проекті закону ми передбачаємо спеціальну статтю, яка би провела

 цю   демаркаційну   лінію  між  справою  Держпатенту  і  справою

 Антимонопольного   комітету.

      Ми підтримуємо монополію держави на виробництво алкогольних

 напоїв   і   на   деражвний  суворий  контроль  за  технологією,

 виробництвом  і  реалізацією  тютюнових  виробів  і  алкогольних

 напоїв, тобто, ті всі заходи, які вживаються в нашій державі.

      Стосовно встановлення цін на тарифи, монопольно високих цін

 на встановлення телефонів. Це той випадок, який ілюструє сказане

 мною  про  легітимізацію  незаконних дій.

      Дійсно,   насправді  ці  ціни  встановлені  не  телефонними

 компаніями,  а  вони  затверджені  наказом  міністра  зв'язку  і

 погоджені  з  заступником  міністра  економіки.  І ми проводимо

 перевірку  іхочемо  порівняти,  і в нас є дані, що до, попередні

 дані  я  називаю,  до  встановлення нових тарифів рентабельність

 була   30%  окремих  підприємств,  після  затвердження  60%.  Ми

 вважаємо,  що  це  недопустимо, але це не сфера антимонопольного

 законодавства,  і  ми  тільки будемо вносити пропозиції міністру

 зв'язку  і  економіки, щоб  вони  переглянули  своє рішення.

      Ми  вважаємо, що плата за встановлення телефону сьогодні на

 рівні вище світових, але ціни, затверджені державою.

 

      ГОЛОВА. Бандурка.

 

      БАНДУРКА.

 

      Шановні депутати! Шановний доповідач! Наступне питання, яке

 буде  розглядаться  тут в залі -звіт Фонду державного майна. Я б

 хотів  би  вас  спитати,  як  ви взаємодієте з Фондом державного

 майна?  Процеси  демонополізації  і  приватизації  багато в чому

 поєднані.  Як  ви  враховуєте  в   діяльності   Антимонопольного

 комітету цілі і завдання, процеси приватизації?

      Дякую.

 

      ЗАВАДА.  Дякую  вам  за  запитання.  Я би так сказав, що 99

 відсотків   проблем   по  взаємодії  Фонду  державного  майна  і

 Антимонопольного   комітету,   я   маю  на  увазі  по  механізму

 взаємодії,  вирішені.  Спірні  питання розглядаються міжвідомчою

 комісією  з  питань  демонополізації  економіки  колегіально  за

 участю   і   галузевих   міністерств,   і  Міністрва  економіки,

 зовнішньо-економічних зв'язків і так далі.

      Буквально, минулого тижня ми з головою Фонду державно майна

 підписали  спільний  лист  -це сторінок 20 тексту, який детально

 роз'яснює  особливості  механізму взаємодії у різних аспектах: і

 придбання  акцій, і погодження планів розміщення акцій, участі в

 комісіях  приватизації,  хто  переліки  розробляє,  хто  кому що

 робить.  Тобто сьогодні цей механізм не тільки відпрацьований на

 практиці,   ле   і   має   свою   нормативну   і   методологічну

 забезпеченість.

      Є   питання,   скажімо,   по   "Київхлібпрому",  де  ми  не

 погоджуємося   ні   з  висновками  Фонду  державного  майна  про

 необхідність  приватизації  монопольного  утворення  і  на п'ять

 мільнів  жителів,  щоби одне підприємство з часткою 80 відсотків

 на ринку забезпечувало хлібом.

      Ми  не  втримаєм  ситуацію. Єлементарно навіть об'їхати всі

 заводи  в  усіх  районах  і перевірити їхню рентабельність і так

 далі, це державі треба буде витратити,  ну, скажімо, пів річного

 бюджет Антимонопольного комітету тільки на одне підприємство.

      Тому, безперечно, дешевше створити конкурентне середовище.

 

      ГОЛОВА. Кулаков.

 

      КУЛАКОВ.

      Олександре  Олександровичу,  прошу  передати слово депутату

 Масенко,  330 виборчий  округ.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Масенко.

 

      МАСЕНКО О.М.

 

      Олександре  Леонідовичу,  як ви, як голова Антимонопольного

 комітету,  відноситесь  до  такої ситуації в державі, коли у тих

 умовах,   коли  Україні,  державі  і  народу  нав'язані  ринкові

 відносини  і  ціни  на  сільськогосподарську  продукцію фактично

 фіксовані. А на промислову продукцію, якою користується сільське

 господарство, вони вільні. Хто що задумав, туди й укручує все. І

 газета  "Сільські  вісті" он робить таке повідомлення, що хліб у

 києві  подорожчає  за  рахунок  того,  в  основному,  що держава

 планувала закупити зерно по 22-23 мільйони, а закупила по 30-32.

 Але,  вибачте,  я  не  нахожу  іншого  слова,  як сказать, що це

 брехня.  Тому що довідкою, яке видало казначейство, там сказано,

 що  держава  прийняла  на  збереження  таку-то кількість зерна і

 таку-то  суму  вам  винна. І, якщо порахувать, то це виходить 23

 мільйони.  Чи  не  находите  ви  тут  своєї участі, щоб ви могли

 зробити,   як   Антимонопольний   комітет,   щоб  все-таки  була

 справедливість   у  паритеті  цін.

 

      ЗАВАДА  О. Л. Дякую. Що ми могли б зробити і що ми робимо -

 це,  безперечно,  якщо є конкретна заява, -розглянути і прийняти

 рішення   припинити   порушення   на   конкретному  підприємстві

 конкретному  факту.  Що  стосується  ситуації в агропромисловому

 комплексі,  то  перше  питання, яке я задаю, і перша пропозиція,

 яку   я   вношу  кожному  новопризначеному  міністру  сільського

 господарства,  це -давайте негайно розробимо Закон про хліб, про

 зерно,  про м'ясо, про молоко і так далі, і створимо відповідний

 механізм захисту вітчизняного ринку. Але, на жаль, руки до цього

 поки  що  не  доходять.  Сподіваюсь,  що  у нового міністра руки

 дойдуть   і   ми   разом   вирішим  цю  проблему.  Тому  що  без

 законодавчого  врегулювання  буквально  одне  питання вчора було

 затверджено   -постанову   Кабінету   Міністрів   про  створення

 міжвідомчої  комісії  по  регулюванню ринку цукру, яка до жовтня

 має  внести  пропозиції  по  регулюванню  і ми настоюємо разом з

 проектом  відповідного  закону. І отак крок за кроком, галузь за

 галуззю має бути вирішена ця проблема. Іншого не дано.

 

      ГОЛОВА. Вітренко.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

 

      Шановний Олександре Леонідовичу, в мене до вас два питання.

 Перше питання: згідно з кредитною угодою від 30 травня 1996 року

 Україна  випросила  310 мільйонів доларів від Міжнародного банку

 реконструкції  та  розвитку  під нові плани розвалу економіки. І

 там   є  ваша  позиція:  ви  зобов'язуєтесь  ліквідувати  штучні

 монополії.

      Проінформуйте,   будь   ласка,  депутатів,  які  ще  штучні

 монополії ви будете ліквідувати згідно з цією угодою.

      І  в  розвиток цього, наступне питання. Ваш особистий вклад

 по  знищенню  в  Україні  монополії  на  виробництво  телефонних

 станцій.  Зупинений  єдиний в Україні завод, Роменський завод на

 Сумщині,  телефонних станцій, і Прем'єр Лазаренко підписав на 10

 років  угоду  по  закупівлі  всього  телефонного  обладнання  за

 кордоном.

      Розкажіть,  будь  ласка,  що  це за боротьба з монополією і

 яким чином ви намірюєтесь її вести далі. Будь ласка.

 

      ЗАВАДА  О.  Л.  Я, оскільки обіцяв надалі бути коротко, так

 коротко і відповім на ваші питання.

      Відповідно  до Постанови Кабінету Міністрів відповідальними

 за   демонополізацію   в   відповідних  галузях  є  Міністерство

 сільського  господарства.  І  реалізовувати...  і підписували цю

 угоду,   і   їздило   до  Вашінгтону  підписувати  цю  угоду  не

 антимонопольних комітет. Тому це питання, якщо у вас буде нагода

 на наступних можливостях, задайте йому.

      Ми   знаємо,   що,   і   я   вам   свою   позицію  заявляв,

 демонополізація  потрібна  тільки  там,  де  це  захищає  нашого

 вітчизняного  споживача  і  наших вітчизняних виробників, які не

 можуть  отримати монопольну продукцію по нормальних цінах, це не

 можливо, вона завжди буде - монопольні ціни.

      На  друге  питання  ще простіше відповісти. Відповідь на це

 питання  міститься  у  вашому запитанні. Тому що не я підписував

 те,  про  що ви кажете. Я підпорядкований Кабінету Міністрів, ви

 це  прекрасно  знаєте,  ви ж самі таке рішення приймали. То що я

 повинен коментувати дії Прем'єр-міністра?

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилиночку,  Олександре Леонідовичу, функції

 ваші  полягають  у  тому, щоб  не було монополізму, але у законі

 передбачені   природні   монополії.  Якщо  таке  підприємство  є

 природною  монополією,  то  воно  повинно захищатися державою, а

 значить  і  Антимонопольним Комітетом, тут функції ваші ніхто не

 відбирав.

 

      ЗАВАДА.  Виробництво будь-якої  продукції  не  є  природною

 монополією.  В  крайньому  разі  це  питання буде вирішуватись в

 проекті  закону  про природні монополії, але виходячи з того, що

 Антимонопольний Комітет в цій справі розуміє, то це не є. А це є

 сферою  можливо  державних  приорітетів,  державних інтересів, і

 тому,  виходячи  з цього, і повинно вирішуватися. Тому просто, я

 сказав тільки те, що я сказав.

      Наталя Михайлівна!

 

      ГОЛОВА. Ви не задоволені відповіддю? Будь ласка, Вітренко.

 

      ВІТРЕНКО  Н.  М.  Ви в проект постанови вносите питання про

 створення   закону  про  економічну  конкуренцію.  Тоді  давайте

 вирішимо,  яку  конкуренцію ви взагалі розумієте за конкуренцію,

 ви  знищуєте  наші монопольні підприємства, ви розкриваєте ринок

 для  іноземних  товарів,  а  потім   якісь пропонуєте закони про

 економічну конкуренцію. Навіщо тоді на всю Україну робити вигляд

 що ви щось робите для України?

 

      ЗАВАДА. Наталя  Михайлівна,  я  можу  тільки сказати, що це

 голослівно,  тому  що  Антимонопольний  Комітет  в  усіх  сферах

 підтримує,  скажімо,  елементарне питання запровадження тарифів,

 митних  тарифів  на  ввезення  на  тих  ринках  де, на території

 України  забезпечено виробництво відповідної  продукції власними

 силами.  Це є факти, є протоколи засідання митно-тарифної ради і

 так  далі.  Тому  я не можу погодитися з вашим твердженням, це в

 кожній  державі  повинно  існувати  певна  галузева  політика  і

 визначено  які  митні  тарифи  повинні  бути,  які законодавсто,

 скажімо,  квотування  як  це  робить Європейський Союз -оце є ті

 механізми.   Але  ви  прекрасно  знаєте,  хто  за  ці  механізми

 відповідає...  Тому  я  ще  раз  повторюю:  я  звітую про роботу

 Антимонопольного комітету, а не Кабінету Міністрів.

 

      ГОЛОВА.  Петренко.

 

      ПЕТРЕНКО

 

      Уважаемый Александр Леонидович, вы знаете, что в 90-х годах

 начали создаваться альтернативные предприятия по доставке пенсий

 и  других  денежных  субсидий  государства. Эти предприятия себя

 зарекомендовали очень хорошо  -  они  явились  как  бы  стимулом

 в работе улучшения почтовых отделений. Однако с принятием Закона

 о  связи, статьи 11, почему-то ваше ведомство заняло в отдельных

 случаях лояльную позицию, а в других - просто поддается давлению.

 Считаете ли вы...  Давлению, я имею в виду, со стороны отдельных

 руководителей,  которые  против этого настроены. Считаете ли вы,

 что  эти  предприятия  (они,  кстати,  не  только  частные,  а и

 государственные)  должны  существовать  и  вносить  оживление  в

 работу почты?

 

      ЗАВАДА О.Л. Дуже вдячний вам за це питання.

      По-перше,  якщо  є  факти  того,  що хтось піддається, то я

 прошу  мені  їх  назвати,  тому  що, ну  буквально  місяць  тому

 Антимонопольний комітет ще раз вкотре вніс до Кабінету Міністрів

 проект  Закону  про  скасування цієї дискримінаційної норми, яка

 фіксує  монопольне становище Укрпошти. І на засіданні Комісії по

 транспорту, зв'язку ми також послідовно відстоюєм цю позицію. Ми

 вважаєм,  що  це  не  доцільно  робити,  оскільки  призводить до

 порушення прав споживачів на місцях, як правило.

      Але  тут  є  і  інша  проблема.  До речі, чому я і кажу, що

 багато   проблем   не   може   бути   вирішено   тільки   силами

 антимонопольного  законодавства.  Чому?  Тому,  що ви знаєте, що

 Укрпошта знизила обсяги надання послуг у 8-10 раз по зрівнянню з

 1990 роком. По різним регіонам це різна цифра -в середньому десь

 в  5  раз.  А штаб, інфраструктура, майно залишилося. Його треба

 утримувати,  і  сьогодні  Укрпошта  працює  на 70%  - за рахунок

 Пенсійного  фонду,  за рахунок 5 відсотків з відрахувань на суму

 виплачених пенсій.

      Ми  вважаємо,  що  це неправильно, що повинна бути програма

 реструктуризації Укрпошти. Виходячи з того, яка кількість послуг

 буде  відновлена,  скажімо, в найближчий час, коли по мірі росту

 економіки.  Але  є  такі  послуги,  які  вже  на  тому  рівні не

 відновляться,  тому  що  з'явились  нові  види зв'язку, які, ну,

 скажімо,  факсовий  зв'язок,  електронна пошти і такої кількості

 листів, телеграм  і так  далі   вже  не буде.

      Таким  чином, трпеби чітко визначити яку структуру  держава

 буде  підтримувати  в  складі  Укрпошти,  яку  ні.  І тому ми до

 програми діяльності уряду запропонували таку пропозицію -скласти

 прогнраму  реструктуризації  Укрпошти.  Тому  що  недоцільно  за

 рахунок  Пенсійного  фонду  утримувати  70  відсотків  структури

 Укрпошти.

 

      ГОЛОВА. Петренко....

 

      ПЕТРЕНКО.  Александр Леонидович, я понимаю проблемы почты и

 очень переживаю за почту. Но считаете ли вы возможным, что из-за

 того,  что  почта  плохо  работает  вновь  созданняе  структуры,

 которые  работают  намного  успешнее и намного лучше обслуживают

 населения, в первую очередь людей пожилых, которым тяжело ходить

 на  эту  почту,  из-за этого, что плохо ведется работа на почте,

 уничтожать вот эти организации?

 

      ЗАВАДА.  Антимонопольний  комтітет  займає таку позицію, що

 договори,  які  були укладені, вони повинні зберігти свою силу і

 надалі.  Скажімо,  багато  договорів   укладено до 1999 року, до

 1995  року.  І  ці  договори  мають  діяти, але на місцях органи

 прокуратури  звертаються  в  установленому  порядку  до  судових

 органів  і  уже там яке рішення приймає суд, це вже залежить від

 судових  органів.

      Але позиція Антимонопольного комітету саме ось така -тобто,

 договори  мають  зберігти  силу,  а Верховна Рада повинна ще раз

 повернутись до цього  питання і в комплексі  його розглянути.

 

      ГОЛОВА. Дякую,   сідайте, будь ласка.

 

      ЗАВАДА. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Слово має Ілюшин. Співдоповідь з.... Сідайте, будь

 ласка...

 

      ЗАВАДА. Два питання письмових, Олександр Олександрович.

 

      ГОЛОВА. Сідайте,  будь ласка.

      На   звіт  Антимонопольного  комітету  співдоповідь  робить

 Ілюшин  Володимир Сергійович, голова підкомісії Комісії з питань

 економічної політики  та  управлінням  народним  господарством.

 

      ІЛЮШИН.

 

      В  отчете Антимонопольного комитета изложено содержание его

 деятельности за отчетный период. Об этом же говорил руководитель

 Комитета.

      Поэтому  я  остановлюсь  только  на одном вопросе, на одной

 проблеме, связанной с деятельностью Антимонопольного комитета.

      Речь идет о высоких ценах переработки сельськохозяйственных продуктов -  отчего  разоряются  аграрные  предприятия,  колхозы,

 агрофирмы.  Поэтому  Комиссия АПК Верховного Совета и вообще все

 деятели сельского хозяйства считают, что Антимонопольный комитет

 должен  бороться  с  этим,  но не принимает меры, и это означает

 провал  его работы.

      Считается, что высокие цены в сельхозпереработке зависят от

 монопольного  положения этих перерабатывающих предприятий. То же

 самое,   как   мы   сегодня   услышали,   относится  к  проблеме

 производства  и  продажы  нефтепродуктов,  доставки  почты и так

 далее.

      Но все дело в том, что в значительной степени борьба против

 монопольных бразований в сфере переработки сельськохозяйственных

 продуктов, нефтепереработки и так далее,не является, как это не

 странно,  делом  Антимонопольного  комитета.

      В  чем  здесь  дело, почему так получилось? Потому что, во-

 первых,  для   Антимонопольного   комитета  существуют  огромные

 трудности   при   демонополизации  предприятий.  Вот  существует

 монопольное  предприятие, монополист, что делает Антимонопольный

 комитет? Он начинает расследовать это дело, и расследование дела

 затягивается  на годы.

      Ну,  можно  привести пример из другой страны. В Соединенных

 Штатах  Америки  телефонно-телеграфная  компания,  которая  была

 абсолютным  монополистом  в  Соединенных Штатах, боролась против

 антимонопольных  органов Соединенных Штатов 40 лет. То есть, это

 очень трудно.

      И когда создавался Антимонопольный комитет, Антымонопольный

 комитет  предложил  Верховному  Совету 12 созыва дать полномочия

 Антимонопольному   комитету  распускать  монопольные  структуры,

 любые  структуры.  Но Верховный Совет прошлого созыва отверг это

 предложение и зарубил весь этот законопроект.

      Из заких соображений? Дело в том, что вся экономика Украины

 в  то  время  и  сейчас  является  монополистической,  и если бы

 Антимонопольному     комитету     дали    полномочия    свободно

 распоряжаться   в этой области, то Антимонопольный комитет  стал

 бы  хозяйином всей  экономики  и  всей страны. Поэтому Верховный

 Совет прошлого  созыва  отказался  от  этого дела. Он, очевидно,

 вспомнил  историю  из Древнего Рима с братьями Грахками. Им дали

 поручение  наделить  землей  безземеных  римлян. Так они на этой

 основе   захватили   такую   власть,   что   стали  фактическими

 диктаторами  Рима  и  пришлось сначала одного брата убить, потом

 другого.

      Поэтому  пошли  по  другому  пути.  И  в Кабинете Министров

 создана  межведомственная  комиссия по демонополизации экономики

 во главе которой стоит вице-премьер Пинзеник. И вот эта комиссия

 обладает  полномичиями,  полными полномочиями по демонополизации

 предприятий.

      Дело в том, что основными монополистами на Украине являются

 государственные   предприятия.  И  против  этих  государственных

 предприятий   по   закону   Антимонопольный  комитет  совершенно

 бессилен,    и    все    мероприятия    должна   проводить   эта

 межведомственная  комиссия.

      Ну,  например,  существует  в  сельском  хозяйстве  концерн

 "Сахар",   который   перерабатывает   весь   сахар  на  Украине.

 Межведомственная комиссия приняла решение демонополизировать эту

 структуру  до  1 января 1996 года. Но до сих пор демонополизация

 не осуществена и они всячески отмахиваются от этого дела.

      Антимонопольный   комитет,  например,  предпринял  действия

 против  сбербанка, который не является полностью государственной

 структурой,   но   и  негосударственной  тоже  не  является.  Но

 Антимонопольный  комитет,  поскольку  сбербанк является от части

 государственной  структурой,  не  может добиться документа, чтоб

 они  ему  дали  документы  посмотреть  -нарушают  они  или  нет.

 Наложена  штрафы  на руководителей сбербанка и на сам сбербанк и

 все-равно,   несмотря   на  эти  штрафы,  они  не  предоставляют

 документ.  Таковы  существуют трудности в борьбе с существующими

 монополиями.

      Поэтому,  если  уж  предкявлять  претензии и наказывать, то

 прежде   всего   это   относится   к  вице-премьеру  Пинзенику и

 возглавляемому  им органу. Но и в этом случае надо разобраться -

 что  же  там  делается  и   почему  так   получается.

      Теперь  об   общей   экономической   ситуации   и   о  роли

 Антимонопольного  комитета  в экономике. Несколько раз Александр

 Леонидович Завада, который только что докладывал, говорил: "Я не

 докладываю  об  экономике,  я  не говорю о деятельности Кабинета

 Министров, я говорю о деятельности Антимонопольного комитета."

      А  я как-раз хочу сказать о положении в экономике и в связи

 с этим о той роли, которую играет Антимонопольный комитет.

      Вот  например. Существует острейшая проблема с переработкой

 сахара.  За  переработку сахара сахарные заводы берут с крестьян

 50  процентов сырья. Поставили буряки, так вот, половину буряков

 себе  забирают  из  них  сахарзавод, а половину только достается

 крестьянам.

      Антимонопольный  комитет  в отдельных случаях, ну поскольку

 существует  государственный концерн "Сахар", он ничего не сможет

 с  ним  сделать,  в  отдельных  случаях  добился  того, что цены

 снижены  за  переработку  с  50%  до 30%. Сахарные зваоды кричат

 "караул",  они  говорят,  что  "нам  нужно  хотя бы 40%, чтоб вы

 нормально  работали",  а крестьяне говорят, что им 30% дорого, и

 они тоже разоряются и не могут существовать.

      Поэтому,  дело  не в том, что антимонопольный комитет плохо

 работает,  а  дело  в  том,  что  существует  такая  обкективная

 ситуация,  когда  ни  сельское  хозяйство, ни сельхозпереработка

 работать  нормально не могут. И вот эти 30% платы за переработку

 сахара  -это  такой  уровень,  когда  и  сельское  хозяйство,  и

 переработка  ни  живы,  ни  мертвы,  а они находятся в умирающем

 состоянии.

      И  дело  в  том,  что  когда  сельхозпереработка  давит  на

 сельскохозяйственного    производителя,    то    она    проводит

 самоубийственную  политику.  Вот,  например, мясокомбинаты ведут

 настоящий террор против сельскохозяйственного производителя. Что

 при этом происходит? Крестьяне уничтожают поголовье, а комбинаты

 теперь   загружены  на  одну  четвертую  -на  одну  пятую  своих

 мощностей.  И  в  этом  состоит, действительно, проблема, а не в

 том,  что  плохо работает антимонопольный комитет или что мало в

 нем работников, не хватает финансирования для него и т.д.

      Теперь    два    слова   насчет   преодоления   кризиса   в

 аграрнопромышленном комплексе. Вернемся опять к этому же сахару.

 Каким  образом,  что представляет собой ситуация с производством

 сахара   в   развитых   капиталистических  странах.  В  развитых

 капиталистических странах не существует свободного рынка сахара,

 там   существует   жесткое  регулирование  производства  сахара,

 существуют   жесткие   квоты   для   производителей,  существуют

 фиксированные цены для производителей сахара.

      Отсюда  возникает проблема нашей политки в области АПК и ее

 соотношения с общей нашей экономической политикой.

      В чем состоит наша общая экономическая политка? Она состоит

 в том, чтобы создавать и развивать свободный рынок и при этом мы

 ссылаемся  на  развитые,  цивилизованные  страны:  вот  как  там

 хорошо.  Да  вы  посмотрите,  что там делается. Оказывается, что

 сельское  хозяйство  не  может развиваться в условиях свободного

 рынка  и  приходится там вводить государственное регулирование и

 государственные дотации.

      Вот  здесь  говорил депутат Масенко: что же это такое у нас

 цены  на  сельскохозяйственную  продукцию  фиксированные,  а  на

 промышленную  отпущены, это же все равно, как уже здесь когда-то

 говорили,  нажимать одной рукой на газ, другой на тормоз. Да, то

 есть  это  абсурдная политика и абсурдность эта заложена в самих

 основах  нашей  экономической  политики,  которая  направлена на

 развитие рыночных отношений.

      С самого начала это направление было фиксировано, в 96 году

 качнулась  политика,  политика в сторону регуляции экономических

 процессов  со  стороны государства, но следовало было задуматься

 нам  всем:  Верховному  Совету  и  всем, кто управляет страной о

 результатах рыночной политики.

      Во всех странах существуют страны бедные и багатые, во всех

 этих  странах рыночная экономика: в бедных и в багатых. В бедных

 странах  рыночная экономика нисколько не помогает, а если бедные

 страны   начинают  усиленно,  вот,  как  мы  насаждать  рыночную

 экономику,  о  тогда  возникают  по  истине ужасные результаты -

 бедные  страны  превращаются  в  нищие.

      Страны  к югу от Сахары, страны Африки в 70-х годах провели

 у  себя  курс  шоковой  терапии  и  таким образом разрушили свою

 экономику, что востановят уровень 70-х годов только в 10-х годах

 третьего  тысячилетия.  И  наше  единственное спасение состоит в

 том,  чтобы  вернутся  к  директивной  плановой социалистической

 экономике.  Например,  тогда сразу же решится проблема платежей,

 поскольку  у  государства  будет  единый карман, все предприятия

 сразу заработают и сразу решится проблема с выплатой зарплаты.

      Теперь по поводу решения Комиссии экономической политики по

 отчету Антимонопольного комитета.

      Значит, принято такое решение -  принять к сведению. Дело в

 том,   что  хвалить  Антимонопольный  комитет  сейчас,  одобрять

 неловко  в  связи с таким тяжелым положением в экономике... Но и

 нет  основания считать, что Антимонопольный комитет не работает,

 как следовало из отчета. Все работники, сколько их там есть - на

 40%  меньше штатного расписания  -  крутятся.  А  что результаты

 плохие,  это существуют обкективные причины. Как говорят (вы все

 знаете  эту  шутку), в  Кабульских  салунах  было  написано: "Не

 стреляйте   в  пианиста - он  играет,  как  умеет!".  И  если  1

 милиционер бегает по рынку,  то за всеми ворами он не уследит!..

 Поэтому  не  нужно  валить  все  на  него,  не  нужно валить все

 проблемы  на  него,  а  нужно  задуматься над общим направлением

 нашей  экономической политики и понять, что беды антимонопольной

 политики  связаны  с  общим  кризисом  нашей  экономики  и нашей

 экономической политики.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Є запитання до доповідача? Є запитання. Будь

 ласка,  запишіться.  До співдоповідача! Опублікуйте списки. Будь

 ласка, вистачить 15 хвилин?

      Тітенко, прошу.

 

      ТІТЕНКО

      Прошу передать слово Семенюк.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

 

      СЕМЕНЮК В.П., 159 виборчий округ.

      Шановний  співдоповідачу,  скажіть,  будь ласка, як комісія

 аналізувала виконання постанови Кабінету Міністрів від 22 грудня

 1995  року, 1036 "Про стан релізації антимонопольної політики" і

 як  виконано  розпорядження Кабінету Міністрів від 15 січня 1996

 року,   де   передбачався   план  заходів  щодо  демонополізації

 економіки?  Тому, що у звіті Фонду... Фонду Антимоно... вірніше,

 комітету,  Антимонопольного  комітету  про  даний  план  заходів

 практично  майже немає нічкої мови. Як детально аналізувався цей

 план заходів на засіданні комісії?

 

      ІЛЮШИН.  На  засіданні  комісії  детально  план  заходів не

 аналізувався.

 

      ГОЛОВА. Таран.

 

      ТАРАН.

 

      Уважаемый  докладчик,  у  меня один вопрос конкретный. Если

 возможно  это,  расскажите залу расклад при обсуждениит голосов,

 все-таки  как  конкретно  2-мя  словамы  позиция комиссии, ваша,

 подкомисии.

 

      ІЛЮШИН.  Расклад  голосов 2-7, 7 -за предложение комисси, 2

 против.

 

      ГОЛОВА. Степенко.

 

      СТЕПЕНКО

 

      331 виборчий  округ, Полтавська область.

      Шановний  Володимере  Олексійовичу,  у  мене  до  вас  таке

 питання.    Ви   зупинились   в   основному   на   підприємствах

 Агропромислового  комплексу.  От  ви  мені  скажіть, яка позиція

 вошої  комісії, коли наші підприємства, власні виробники лежачі,

 вони  не  можуть  випускати продукцію не тому, що не можуть і не

 хочуть,  а тому що  створені такі  економічні  умови.

      В  той  же  час,  з закордону одержано тушпродукцію в 10-ки

 разів  дорожчу.  Конкретний  приклад."Львівсільхозмаш"  випускає

 оприскувач.  Яке  спільне  підприємство,  там італійські насоси,

 англійські  розпилювачи,  я  знаю  за  що  ви говорю, прекрасний

 розпилювач.  Він   в  3-4  рази дешевше коштує чим зарубіжний. З

 зарубіжа    везем,    коли    він    мабуть   поламався,   немає

 техобслуговування і вродє нікому до цього діла немає, що дома це

 дійсно  мономоліст,  його з усіх сторінок вклали............ він

 може  його  робиіть,  але  коли  ідеться із-за кордони, то вродє

 монополіста  немає.

      Який би  ви  тут  бачили механізм  в   цьому  питанні?

      І  друге коротеньке, прошу конкретно..........зачіпляв   за

 цукор.  А  я  вам  скажу  таке.  Масенко  виступав і я говорю -в

 прошлому  році  по  10 мільйонів закупили зерно пшениці у селян.

 Продавали  муку по 80-100 тисяч за кілограм і ще хтось додумався

 і каже: селяни створили монополію колгоспи, радгоспи.

      Так  в  чому  ви  тут вбачаєте причину, і саме головне, які

 міри  нам  потрібно прийняти, щоб вийти з цього, дійсно, не дуже

 корисного  положення для  нашої   України?

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Прошу  дотримуватись  Регламенту.

 

      ІЛЮШИН.  Что  касается,  и  насколько  я знаю, вся Комиссия

 стоит  на точке зрения протекционизма. Мы должны всеми мерами, и

 таможенными,    и    запретительными,   защищать    собственного

 производителя. Это первое.

      Что   касается   разницы   цены   на  зерно,  на  муку,  на

 эксплуатацию  сельхозпроизводителя  на то, что вот говорили, что

 цены на сехозпродукцию фиксированы, на промышленно отпущены. Это

 факт вопиющий,  это  экономическая политика  самоубийственная.

      В  рамках  той  политики,  которая проводится, эту проблему

 решить  нельзя. Эту проблему можно решить только путем коренного

 изменения  курса экономической  политики.

      А  если проводить политику на свободные рыночные отношения,

 и    еще    сюда    вплетать    государственное    регулирование

 непоследовательное,  то  никаких  успехов  здесь  нет  и быть не

 может.

 

      ГОЛОВА. Левченко.

 

      ЛЕВЧЕНКО. Уважаемый Владимир Алексеевич, скорее вопрос я не

 успел  задать  министру, но вам.

      Министр  сказал,  что во всем мире до сих пор идут споры по

 поводу  монополии на транспорт. Ну, как видим, у нас монополии с

 государственного транспорта переходят в частную монополию. Ну, в

 частности,  вы как житель Луганской области, знаете, допустим, с

 Краснодона  в  Луганск  нет ни одного государственного автобуса,

 зато  масса  частных  автобусов.  И  нам  говорили,  когда будет

 конкуренция,  мы  сможем  выбирать,  где дешевле, где лучше, где

 выгоднее.

      Ну,  мы видим массу автобусов частных, которые отправляются

 только   при   полном  заправлении.  Забился  один  автобус  -

 отправился,  следом стоит второй. У нас нет возпожности выбирать

 между  дешевым  и хорошим.

      Такая же самая  ситуация  получается  и  с  торговлей.  Нам

 говорили, что будет больше продовцов, бедет дешевле товар. Но мы

 прекрасно  видим,  что  если  даже  бабушка  попадется  с ведром

 семечков,  продать  дешевле  их  чем  рыночная  цена  -это очень

 сложно.

      Скажите,  пожалуйста,  перешла монополия от государственной

 собственности в частную  собственность?

 

      ІЛЮШИН. В Июне я был в Соединенных Штатах. Там была деловая

 игра,   и    деловая   инра   была   направлена   на  то,  чтобы

 демонополизировать наши автобусные сообщения. И мне там пришел в

 голову вопрос спросить: "Скажите, пожалуйста, а как организовано

 автобусное сообщение в городе Вашингтоне?". Оказывается в городе

 Вашингтоне существует единая автобусная компания, и  принадлежит

 она государству.

 

      ГОЛОВА. Володимир Васильович, добре. Кириченко, прошу.

 

      КИРИЧЕНКО.

 

      Дякую.    329   Лохвицький   виборчий   округ,   Кириченко,

 соціалістична партія.

      Володимир  Олексійович,  я  хотів  би  запитати  вас. Ви не

 сказали  своїх  оцінок  по сьогоднішньому звіту Антимонопольного

 комітету,  своїх  і  оцінок,  я  маю  на увазі, вашої комісії. Я

 думаю,  що  багато  питань,  які  в  своєму звіті не висвітлив і

 голова Антимонопольного комітету.

      Ну  от,  наприклад,  як  відноситься  комісія  до  того, що

 Антимонопольний  комітет,  на  мою  думку,  не контролює ціни на

 нафтопродукти  по  Україні,  і  вони  в  різних  регіонах різні?

 Наприклад,  в  Києві набагато нижчі, ніж в тій же Полтавській чи

 Луганській  областях.  Я не випадково назвав ці області, тому що

 єсть  там  нафтопереробні заводи. Чи ви прослідковували, готуючи

 звіт   Антимонопольного   комітуту   і   свою  співдоповідь,  як

 співпрацює   Антимонопольний  комітет  із  своїми  регіональними

 відділеннями,   чи  регіональні  відділення  інформують  про  це

 Антимонопольний  комітет, і які заходи по цих всіх негативних, я

 вважаю, наслідках  він вживає?

      Дякую.

 

      ІЛЮШИН   В.   О.   Со  второго  вопроса.  Контроль  цен  на

 нефтепродукты. Контроль цен на нефтепродукты относится не только

 к  Антимонопольному  комитету.  Есть  же  комитет  по  ценам.  И

 существует множество других структур, которые это контролируют.

      Специфика   работы  Антимонопольного  комитета, в  связи  с

 антимонопольным    законодательством,   состоит   в   том,   что

 Антимонопольный  комитет  в  основном  вмешивается, тогда к нему

 подаются  жалобы. Вот здесь говорил Александр Леонидович Завада,

 что  да нам никто не жаловался про этот керосин насчет самолета,

 что   на  40  процентов  выше  мировых.  Как  пожалуются  -будем

 рассматривать. Считается, что это плохой порядок. Но, во-первых,

 таково  антимонопольное  законодательство,  таково  оно  во всех

 странах  и  так  они делают, что когда жалуются, тогда отвечают.

 Это раз.

      Во-вторых,  если  бы  контролировать  цены, Антимонопольный

 комитет  должен  был контролировать цены во всем обществе на все

 продукты  -это  же  какой  должен  быть  состав  этого комитета,

 сколько  там  работников   и какой  обкем     прав.

      Та  законодательная  база, которая существует, не позволяет

 Антимонопольному комитету работать вот так, как нам хотелось бы.

 Конечно, нам хотелось бы, чтобы вот такой существовал абсолютный

 орган,  но  его  не  существует  в природе: на Украине и нигде в

 мире.

      Теперь  второй  вопрос  -об  оценке работы Антимонопольного

 комитета.  Значит,  как  оценили  в комиссии? В комиссии оценили

 таким  образом,  что  работу эту в целом одобрить, но, поскольку

 вот  такое положение в экономике, то не записывать "одобрить", а

 "принять  к  сведению".

 

      ГОЛОВА. Моісеєнко.

 

      МОІСЕЄНКО

 

      Моисеенко, фракция "Коммунисты Украины". Уважаемый Владимир

 Алексеевич,  я  хотел  бы  вам задать вопрос такой -более общего

 плана,  учитывая  то,  что было вами сказано. Не кажется ли вам,

 что  основой бесперспективности работы Антимонопольного комитета

 является    развитие    частной    собственности   на   средства

 производства,  в том  числе  на  землю?

      Мы  сегодня  из  вашего доклада услышали бесперспективность

 рыночных   отношений в  этом  вопросе.

      Мне  тоже  так  кажется. Я приведу простой пример. У нас 10

 лет  назад было общенародное социалистическое государство и были

 цены  в  магазинах  значительно  ниже,  чем  цены  на  базаре. М

 ыпрекрасно  видели,  что  тогда  монополистом  было государство,

 отражающее интересы большинства населения и регулирующее цены.

      Сегодня  у  нас монополистом фактически является спекулянт,

 спекулянт любого уровня. Вы тут слышали примеры и по Щербаням, и

 по  Лазаренко еще будут примеры и т. д., и т. д. Я уже не говорю

 о более мелких.

      Вот  вам  не  кажется,  что  вот эта базарная ситуация, она

 порождена  таким  общественным строем, как капитализм, с которым

 мы так вот скромненько  почему-то все молчим.

      Пожалуйста, ответьте на вопрос, если можно.

 

      ІЛЮШИН В. О. Я отвечу коротко, что да, я согласен с идеями,

 которые изложил депутат Моисеенко.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА.   Володимир  Олексійович,  я  так  розумію,  що  це

 відповідь.

 

      ІЛЮШИН В.О.  Я вже.

 

      ГОЛОВА. Так, Масенко.

 

      МАСЕНКО О.М.

      (330-ий, Оржинський, Полтавська, Масенко)

      Я  дещо  полегшу  становище  доповідача,  так  як  йому  не

 потрібно  буде  відповідати.  Коли  я  задавав  запитання голові

 антимонопольного  комітету,  я  посилався  на  замітку  в газеті

 "Сільські  вісті"  про те, що подорожчає хліб у Києві, і які для

 цього причини.

      Представниками  преси  і  деякими депутатами, я думаю, що і

 виборцями  просто  неправильно сприйнято моє посилання. Я мав на

 увазі  не  те,  що  неправдиву  інформацію  дає газета "Сільські

 вісті",   а  те,  що  це  в  черговий  раз  і  держава,  і  інші

 підприємницькі  державні  структури  в  черговий  раз  обдурюють

 населення.

      А  щодо газети "Сільські вісті", то одна з газет, яка поряд

 з  "Комуністом"  та  ще  з  "Товаришем"  дає  тільки  правдиву і

 достовірну інформацію.

      Дякую.

 

      ІЛЮШИН В.О. Дякую. Відповіді більше не буде.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Пронюк.

 

      ПРОНЮК Є.В.

 

      (Тисменецький,    205-ий,    Євген    Пронюк,    Українська

 республіканська партія)

      В  мене є до вас 2 запитання, шановний співдоповідачу. І це

 запитання  перше  випливає  із  доповіді голови Антимонопольного

 Комітету.  Скажіть,  бедьте  ласкаві,  до  прийняття Конституції

 Антимонопольний  Комітет  підпорядкований  був  Верховній  Раді,

 тепер  він  підпорядкований Кабінету Міністрів і його структурні

 підпорядкування  ви  вважаєте цілково забезпечує його діяльність

 чи  ми маємо втручатися, ну, якісь рекомендації з цього погляду.

 Це одне запитання.

      І  друге  запитання. Все-таки поясніть в межах логіки, якщо

 соціалістична  економіка  не  спромоглася навести паритетні ціни

 для  сільського господарства за 70 років, то як це можна зробити

 взагалі в майбутньому?

 

      ІЛЮШИН. Благодарю.  Значит,  первое,  насчет подчиненности.

 Значит,  сам  Антимонопольный  Комитет  жалуется  на  то, что он

 является слугой двух господ, он подчиняется и Верховному Совету,

 и   Кабинету   Министров,   и  поэтому  возникают  всякого  рода

 трудности.  Моя  позиция  состоит  в  том, чтобы Антимонопольный

 Комитет полностью подчинить Верховному Совету - это первое.

      Второе. Насчет того, что...

 

      ГОЛОВА.  Володимир  Олексійович, ще одна особливість, ви не

 враховуєте,  що протягом року діяла Конституційна угода і там ця

 підпорядкованість  була змінена, так що це є теж обставиною, яка

 сьогодні... на неї потрібно зважать.

 

      ІЛЮШИН  В.  О.  Так.  Теперь  в  межах логики насчет цен на

 сельхозпродукцию  при  социализме. Я с вами совершенно согласен,

 что  в  ценах там также были неурядицы. И действительно паритета

 цен  не  было,  и действительно сельскохозяйственные предприятия

 были  убыточны,  но  экономика  тогда  была такая и порядки были

 такие,     что     по-скольку    образовывалась    задолженность

 сельхозпредприятий,  она  списывалась, а предприятиям давали все

 равно и удобрения, и машины, и предприятия работали. И как здесь

 докладывал    Александр    Николаевич   Ткаченко,   Украина   по

 производству    на   душу   населения   зерна,   буряка,   масла

 подсолнечного  занимала первые места в Европе и в мире. Вот так.

      То  есть,  да -  с ценами  там было недоразумение, но общая

 экономическая  ситуация,  общий  экономический механизм позволял

 сельскому  хозяйству  работать не только нормально, но на уровне

 высших мировых образцов!

 

      ГОЛОВА.  Паритету не було, Євгене Вікторовичу, але паритету

 ніде в світі немає...

 

      ІЛЮШИН. Да. Тем более...

 

      ГОЛОВА....  на  сільськогосподарські  і...  на ціни на ту і

 іншу продукцію.

      Будь ласка, сідайте на місце. Дякую вам.

      На  виступ  записалися 11 депутатів. 20 хвилин, будь ласка,

 вистачить?  До  переви,  мається  на  увазі,  до  перерви. Немає

 заперечень?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      По скоро... за скороченим... Так, так, так. Будь ласка.

 

      "За" -

      Прийнято рішення. Процедура.

      Семенюк,  прошу -  від  Комісії  з  питань  агропромислового

 комплексу. За нею виступатиме Єльяшкевич. Опублікуйте список.

 

      СЕМЕНЮК В.П.

 

      159 виборчий округ.

      Шановні    колеги-народні    депутати,   шановні   виборці,

 представники засобів масової інформації, представники уряду!

      Робота  Антимонопольного  комітету  на  засіданні Комісії з

 питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів  і

 соціального розвитку села розглядалася неодноразово.

      Аналізувався  детально  звіт  за  1994  рік. І на засіданні

 комісії    робота   Антимонопольного   комітету   була   визнана

 незадовільною.

      Як  зазначалося  тоді на засіданнях комісії, ми пропонували

 комітету   провести   відповідну   роботу,   вивчити  відповідно

 монопольні  утворення,  визначити  їх ринок, але робота до цього

 часу так і була не проведена.

      Враховуючи  те,  що зазначений комітет тільки розпочав свою

 роботу,   більшість  постійних  комісій  не  підтримала  рішення

 Комісії  з питань агропромислового комплексу. Взяли звіт за 1994

 рік  до  відома  і  дане  питання  на  розгляд Верховної Ради не

 розглядалось.

      Проаналізувавши звіт Антимонопольного комітету за 1995 рік,

 можна  констатувати  і  навіть  це  видно  із тих виступів і тих

 відповідей  на  запитання,  що  практична робота Антимонопольним

 коіміеттом України в 1995 році не проводилась.

      За   цей   період   комітет   займався   лише  теорітичними

 розробками, наданням пропозицій, висновків і рекомендацій, тобто

 зайнявши опосередковану позицію. Комітет не відповідав ні за які

 наслідки  антимонопольної політики.

      Більше   того,   він   нагадує   в   своїй   роботі   більш

 таку............  фірму,  яка надає рекомендації, пропонує щось,

 доповідає.

      Законодавчо  повноваження Антимонопольного комітету України

 визначені   Законом   "Про   Антимонопольний  комітет  України".

 Наприклад,  стаття  22 закону визначена обов'язковість виконання

 вимог  державних уповноважених та голів теріториальних відділень

 Антимонопольного комітету.

      У розділі 5 закону Про обмеження монополізму та недопущення

 недоброякісної    конкуренції   в   підприємницькій   діяльності

 визначена   відповідальність   за   порушення   антимонопольного

 законодавства  України  суб'єктами  підприємницької діяльності.

      Тобто,  шановні  колеги  народні  депутати,  Верховна  Рада

 надала     повні     повноваження,     законодавчо     закріпила

 Антимонопольному   комітету,   але  практичну  роботу  зазначена

 структура майже  не  проводила.

      Якщо    проаналізувати   галузеву   структуру   монопольних

 утворень, то слід відзначити, що надзвичайно висока монополія на

 ринку  нафто-газового  постачання. А робота в цьому напрямку, ви

 чули із того   звіту.

      Якщо  взяти сам звіт за 1995 рік, то стаття... сторінка 17,

 то  можна  побачити  транспортуванням  газу  займається  лише  1

 підприємство,   нафти  -2,  транспортування  нафтопродуктів  -3.

 Тобто,   в   подальшому  для  споживачів  зазначені  монополісти

 встановлюють   монопольно  високі  ціни  або  створюють  дефіціт

 продукції  в  певних  регіонах.  І  ми те неодноразово, особливо

 підприємства   Агропромислового  комплексу  бачимо,  коли  перед

 початком  весняно-польових робіт або ж в період жнив десь зникає

 паливно-мастильні  матеріали  і  відповідні комерційні структури

 диктують нам  відповідно   монопольно  високу ціну.

      Підприємства  агропромислового  комплексу  ,  які  сьогодні

 працюють,  практично,  особливо в галузі переробки, зазначені як

 підприємства-монополісти.  Вони,  в  основному,  викуплені через

 оренду   з  викупом.  Але,  практично,  робота  Антимонопольного

 комітету до даних підприємств-переробників не проводилась. І про

 це  неодноразово звертала наша Комісія і давала навіть доручення

 Антимонопольному  комітету  провести  роботу  в  тому  чи іншому

 напрямку.

      Не  зазначено зовсім у звіті, і ми не побачили насіть після

 того,  як  було  заслухано  роботу  Антимонопольного комітету на

 засіданні  Кабінету  міністрів,  як  же  проводиться  робота  по

 монополії  банків,  по  монополії  посередників,  вся ця робота,

 практично,  заглохла.

      В  даний  час в нас назріла бюджетна криза. І це є факт. Ми

 бачимо  невиплачену  заробітну  плату,  ми  не  маємо сьогодні в

 лікарнях  медичних  препаратів. А причина яка? А причина в тому,

 що держава втратила головні монополії, які наповнювали казну.

      Перше,  а  саме  монополію  на  торгівлю,  я  повторюю,  на

 торгівлю,  а не на виробництво горілчаними виробами. Слава Богу,

 що  хоч  повернулись  до  виробництва  монополію на торгівлю, на

 виробництва.

      Друге,  монополію  на торгівлю і обмін валютою. Все це дано

 на  відкуп  комерційним  банкам.

      Монополію  на  скупку дорогоцінних металів у населення. Все

 це  робиться  відповідними  комерційними  структурами.

      Державну    зовнішньоекономічну   монополію   на   торгівлю

 сировинними  ресурсами  та металом.

      Монополію   на  торгівлю  хлібом,  олією,  цукром.  Вся  ця

 монополія  повинна  відповідно  відредаговуватись і повинна мати

 держава цю  монополію,  тому  що все це  наповняє  казну.

      Мене  дуже  цікавить  одне  ще,  що  сьогодні,  якщо  взяти

 сторінку  50,  то цікавим є розділ міжнародного співробітництва.

 Цей    розділ    показує,   який   міжнародний   статут   зайняв

 Антимонопольний    комітет   Україн.   у   кількох   міжнародних

 симпозіумах  риймали представники Комітету участь, скільки разів

 і за  які кошти,  і за  які  фонди  їздили  вони  за  кордон.

      Тому   цікаво  було  б  почути,  по  якій  кредитній  угоді

 проводилась  оплата цих відряджень і на який борг записується ця

 оплата.

       Шановні  колеги народні депутати! Свої висновки про роботу

 Антимонопольного  комітету я неодноразово висвітлювала в засобах

 масової  інформації.  Практично  направляла  і в Антимонопольний

 комітет,  але  робота  не  проводилась.  Тому я прошу підтримати

 постанову,  яка  розповсюджена  в  цьому  залі  мною  і прийняти

 відповідно...    визнати    роботу   Антимонопольного   комітету

 незадовільно.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Я переконливо прошу вкладатися в регламент. Василь

 Іванови переживає, що він не встигне..............

      Єльяшкевич, будь ласка, за ним Степанов.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., Херсон, депутатська група "Реформи".

      Уважаемые  коллеги!  После  столь  содержательных докладов,

 содоклада  в  чисто  теоретическом плате и наш уважаемый Завада,

 который  нам рассказал сколько фактов нарушения антимонопольного

 законодательства  было  выявлено,  так и хочеться сказать о том,

 что  вроде  бы  работа Антимонопольного комитета велась и велась

 удовлетворительно.

      Но,  к  сожалению, моя личная оценка работе Антимонополного

 комитета крайне неудовлетворительная. Почему? Дело в том, что, к

 сожалению,  Антимонопольный комитет так и не осознал своей роли,

 в том числе и мы депутаты, колеги далны взять на себя часть этой

 ответственности, так как не помогли ему в этом. Это своеобразный

 институт,   который   должен   быть  на  страже  тех  негативных

 тенденций,   которые   так   или  иначе  осуществляются  в  ходе

 структурной   перестройки  экономики.  Есть  монополии,  которые

 достались  нам  в наследство от старой системы. Контролировались

 ли  они  в  полной  мере Антимонопольным комитетом? К сожалению,

 нет.  И  те примеры, которые приводились, они далеко не одиноки.

      Ну,  например,  по  городу  Херсону, тому городу, который я

 здесь  представляю,  говорилось  о  том, что "Теплокоммунэнерго"

 закладывало   в   свою   себестоимость,   в  свою  цену  уровень

 рентабельности 80 процентов. Я уже не говорю о том, что там надо

 проверить  и  статьи затрат, не говоря об уровне рентабельности.

      Но  даже если это так, то давайте представим себе: какой же

 кризис  неплатежей  был  вызван  в  результате всей этой цепи. А

 потом  должны  расхлебываться все мы с вами и предприятия должны

 останавливаться,     так    как    их    продукция    становится

 неконкурентноспособной.

      Сколько  раз,  давайте  вспомним,  Антимонопольный комитет,

 например,  возвращался или просто рассматривал проблему газового

 рынка,  а ведь столько проблем сейчас мы имеем и в виде газетных

 публикаций,  в  виде  той  информации,  которая  так  или  иначе

 просачивается  к  нам  в сесионный зал. Я думаю, что уже назрела

 необходимость    создания   специальной   комиссии   по   поводу

 расследования вопросов и ценообразования и расчетов на газ.

      Кроме   того,  что  существует  старые  монополии,  активно

 возникают  новые  монополии.  И  в  этом  плане  Антимонопольный

 комитет  ничего  практически, к сожалению, не делал. Более того,

 он  молча  созерцал  на  то,  что  эти антимонополии создавались

 искусственно,   путем   дачи   совершенно   необоснованых  льгот

 налоговых  различным  фондам и таким образом некоторые из фондов

 становились  монополистами  по  реализации  того  или иного вида

 продукции.  Например,  по  спиртному, по табачным изделиям и так

 далее.

      Антимонопольный   комитет  молча  наблюдает  над  тем,  как

 Федерация   профсоюзов   Украины   монопольно   завладела   всем

 имуществом  профсоюзов и монопольно устанавливает завышеные цены

 на  путевки. И так  далее,  и  так  далее.

      Поэтому   естественно   оценка  работы  может  быть  только

 негативной.   Но   и   мы,   законодатели,   должны  внимательно

 обратить  самое  большое  внимание  на  то,  что,  к  сожалению,

 исполнительная   власть  так  или  иначе  хочет  подчинить  себе

 Антимонопольный комитет.

      Я  считаю6  что совершенно неправильным, когда руководитель

 Антимонопольного  комитета  входит  в  состав Кабинета Министров

 Украины.  Мы  должны  создать  такую законодательную базу, чтобы

 антимонопольный  комитет   бул  независимым  органом.

      Очень странно было слышать о той зависимости, которую имеет

 Антимонопольный  комитет  и  по финансированию, и зависимости от

 тех   организаций,   которые  снабжают  Антимонопольный  комитет

 теплом,  электроэнергией  и  так  далее. Тем более странно было,

 когда Завада докладывал здесь, в сессионном зале проект Закона о

 природных   монополиях,  когда  он  сам  предлагал  в  документе

 источник финансирования от самих этих же монополий.

      Поэтому  мы  должны  внимательно  подойти к этому вопросу и

 рассмотреть его очень серьезно и ответственно.

      На  сегодняшний  день,  я  считаю,  еще  не  создана  такая

 структура  нормальная,  как  антимонопольный  комитет. И если он

 начнет нормально функционировать, то многие проблемы решались бы

 гораздо легче.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Степанов Михайло Володимирович, за ним - Степенко.

 

      СТЕПАНОВ М.В.

 

      Уважаемый   Председатель,   уважаемые  депутаты,  в  отчете

 антимонопольного  комитета,  как будто бы, есть все то, чем этот

 комитет  должен заниматься по закону. Он и способствует развитию

 конкурентной  среды, он и отслеживает нарушения антимонопольного

 законодательства. Я не беру под сомнение ни одной буквы из этого

 отчета, я хочу только сказать о том, чего в этом отчете нет.

      Почему-то  в отчете идет только перечень, идет перечичление

 мероприятий,  что сделал антимонопольный комитет: сколько он там

 выставил штрафов, сколько он принудительно разделил монополистов

 и т. д. А какой же ж конкретный результат из этих мероприятий?

      Если  делается  вывод  о  снижении монополизации рынков, то

 почему  не  дается анализа, как со снижением монополизации рынка

 снизились цены, или, допустим, увеличился ассортимент продукции.

      Если дается анализ по разным отраслям АПК, там энергетика и

 прочее,  как  там  обстоит  вопрос  монополизации,  почему же не

 говориться  о  том,  какой  же  эффект на рынке, допустим, угля,

 стали,  зерна  или  чего-то  другого дали вот эти мероприятия по

 демонополизации.

      Если  посмотреть,  какой  же  ж  конкретный итог, для чего,

 собственно,  создавался  этот  комитет.  Для того, чтобы создать

 конкурентную  среду,  которая как будто бы должна создать новые

 условия  для работы производителя, которая должна понизить цены,

 которая  должна  работать на потребителя, мы же видим, и об этом

 уже  говорилось  в  этом  зале,  что  наоборот - разрушаются  те

 предприятия,  которые  нам достались от предыдущего историческго

 периода  начисто,  но  зато  Антимонопольный  Комитет  почему-то

 проходит  мимо  вновь  созданных  монополий.  И  не надо никаких

 особенных  представлений,  возьмите  любую  газету и там все эти

 монополии очень неплохо рекламируются.

      Я  полностью  согласен,  вот,  с проектом, который вносится

 Семенюк,  и  чего-то  мне,  вот, странным кажется защита позиции

 Антимонопольного   Комитета   со   стороны   депутата   Илюшина,

 председателя  подкомиссии.  Он призывает не стрелять в пианиста,

 ну, что ж можно и не стрелять, если б он, этот пианист, играл по

 другим  нотам,  не  по  тем  нотам сейчас играет Антимонопольный

 Комитет,  он  защищает  не производителя, он защищает как раз во

 многих  случаях  и  монополиста.

      И   я   предлагаю   полностью   принять   это  предложение,

 постановление,  предложенное  Семенюк, но еще и дописать, что не

 достаточно,  то есть визнать работу Антимонопольного Комитета не

 только    за   здійснення,   там,   виконання   антимонопольного

 законодательства,  но  признать  ее  недостаточной и по созданию

 антимонопольной, вернее, конкурентной среды.

 

      ГОЛОВА.  Спасибі.  Слово  має Степенко Василій Іванович. За

 ним виступатиме Анісімов.

 

      СТЕПЕНКО В.І.

 

      Сьогодні  у  нас  у  залі іде відстріл голів комітетів. Я б

 сьогодні  хотів  задать  питання:  а який комітет у нас сьогодні

 працює задовільно? Яке міністерство? Якщо вся економіка сьогодні

 знаходиться  у  такому  стані, що про задовільну роботу говорити

 абсолютно немає за що.

      Я  б хотів от на що звернути увагу, і Олександр Леонідович,

 до  вас  з  якимсь  проханням  і пропозицією і до вас, Олександр

 Миколайовичу,  як  ви  куріруєте  аграрний  сектор.  Все-таки ми

 повинні  сьогодні  сказать: порушений паритет (а паритета ніде в

 світі  немає  на  сільськогосподарську  продукцію,  на продукцію

 промисловості) -сьогодні просто знищується економічно, політично

 (як хочте мене розумійте!) село.

      І  я  хочу  привести  по  цьому  питанню  приклади.  Я хочу

 підтримати  Масенка,  який  сказав:  як  же  може так буть, коли

 встановлені  ціни на сільськогосподарську продукцію державні, що

 вроді  й  держави  вже  й  нема,  а  відпущені  ціни  на  всі ті

 матеріально-технічні  ресурси,  які  купляє сьогодні село!.. І в

 цих   питаннях  говорити,  що  якась  антимонопольна  діяльність

 комітету,  чи  ще  хтось,  повірте,  що в цьому питанню ніхто не

 поможе.

      Я  приводжу  конкретно  приклад.  Ви  дивіться,  що  у  нас

 робиться. У нас є свої вітчизняні товаровиробники -я їх декілька

 раз  називав,  я  цим  питанням  займався: був я у Бородянці під

 Києвом. Випускають наш "Європак" (?). У 2, в 3 рази дешевше. Тим

 більше  -спільне підприємство. Але така політика і інвестиційна,

 і  кредитка:  там не просять із бюджета гроші -дайте кредит і ми

 випустим  ту  техніку,  яка  сьогодні потрібна! але ніхто цим не

 займається,  бо  комусь  це  дуже  не  вигідно... І в той же час

 везуть  французький,  чи  везуть англійський -везуть 90% металу,

 якого забирають у нас перед цим, а потім вертають уже, коли... І

 тут  Антимонопольний  комітет  повинен все-таки був внести якусь

 пропозицію: як же буть у цьому питанні?!

      Тепер  візьміть  друге. Ми закупляєм у колгоспів, радгоспів

 сільськогосподарську   продукцію.   Там   є  монополія  на  ціну

 (держави). І от ми закупили (я ще раз хочу нагадать) по 10 тисяч

 кілограм  зерна  в прошлому році (до сих пір, до речі, за яке не

 розрахувались),  продаєм  муку  по  80, по 110 тисяч кілограм. І

 говорим,  що  винувате  село,  потому  що  монополіст -колгосп і

 радгосп      (найшли      монополіста!)      на      виробництво

 сільськогосподарської   продукції.  Я  вважаю,  що  це  -взагалі

 питання недопустиме!

      Я  не  підтримую  ту пропозицію, що сьогодні визнати роботу

 незадовільною,   визнати,  значить,...  когось  з  роботи  зразу

 звільнять, ми ще не слухати... Ну як для мене -і голова комітету

 і  як  людина симпатичний, і старається щось зробить, ми давайте

 підвезем базу  антимонопольну і потім спитаєм, чому ці закони не

 виконуються?

      Я  б  хотів  внести  таку  пропозицію:  дописати все-таки в

 постанові,  що  спільно з Комісією розвитку АПК Антимонопольному

 комітету    розробити    пакет    законів,    які   б   захищали

 сільськогосподарського  виробника  і  гарантували дотримання тут

 антимонополії.

      Я  думаю,  що  все-таки  у  нас  є  ще  можливість  в цьому

 справиться. Біда наша в тому,... я буду закінчувать!.., що в нас

 дуже,  ну,  на  рівні животіння працює Комісія з питань розвитку

 АПК  -це тоже правда, давайте скажем чесно. І еслі б ми, дійсно,

 аграрники  не  бігали  там,  у  нас  в аграрників зробилась така

 ситуація - є  зграя тих, хто бігає за портфелями і ті, хто чесно

 тягне лямку за Агропромисловий комплекс!..

      Тому я б просив вас (я знаю, що це не ваше дєло -н у, дайте

 свої пропозиції!)... уже пройшов це дєло. Все-таки що нужно, щоб

 захистить агропромислового виробника від антимонополії?

      Дякую  за увагу.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА.   Хвилиночку,   шановні  депутати.  Оголошений  для

 виступу  Анісімов,  але надійшов  час перерви. Я...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Одну  хвилиночку,  я  просив  би  вашої згоди на те, щоб ми

 відійшли від свого рішення, оскільки у нас ще записано крім того

 серед  депутатів  кілька  представників  від  фракції, вірніше 2

 представники  фракцій.

      Тому, після перерви виступить Анісімов, Соболєв і Пилипчук,

 і на тому припинемо обговорення.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ні, від  фракцій -  я про це все  сказав.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Будь ласка, оголошується перерва на півгодини.

                           ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВА.  Продовжується  засідання. Прошу депутатів сісти на

 місця.

      Слово має Анісімов Леонід Олександрович. За ним виступатиме

 Соболєв.

      До  мікрофона  ближче,   будь ласка.

 

      АНІСІМОВ.

      Он не  включен.

      Уважаемые    народные    депутаты,    уважаемый   Александр

 Александрович!

      Я  бы  не  был  так  категоричен в оценках Антимонопольного

 комитета, который  мы рассматриваем  здесь.

      И  вот  почему.  Мы  на  Комиссии с базовых отраслей, где я

 представляю  подкомиссию  по металлургическому комплексу и химии

 очень  внимательно  провели дискуссию, беседу. И с очень резкими

 замечаниями     и     предложениями    конкретно    председателю

 Антимонопольного   комитета.

      Я  вам скажу только одно, что, оценивая и давая оценку этой

 сегодня  вновь образовавшейся структуре, новый институт появился

 в нашем народном хозяйстве и в нашем государстве, мы должны все-

 таки помнить и понять, что он работает на сегодняшний день в тех

 условиях,  которые  сложились,  когда  образовалось  государство

 Украина.

      Я  вам  могу напомнить несколько моментов, и на сегодняшний

 день их  отрицать и отбрасывать  ни в коем  случае  нельзя.

      Практически,   народное  хозяйство  Украины  -монополия  на

 монополии.   Мы  были  интегрированы  в  Советский  Союз,  и  на

 сегодняшний    день,    если   подходить   чисто   юридически   и

 придерживаться   тех  нормативных  правил  и  буквы  закона,  то

 пример   -антимонопольный   выпуск  автомобильного  листа.  Надо

 создавать  новое  такое  предприятие-монст.

      Антимонопольный выпуск титано-магниевой губки, которая есть

 сегодня  на Украине -надо создавать новый такой же самый титано-

 магниевый комбинат.

      Антимонопольный  выпуск аллюминия. Для того, чтобы развести

 и  говорить  сделать  конкуренцию,  надо создавать дополнительно

 такую же  самую  структуру.

      Поэтому   вместе  с  тем,  что  сегодня  есть  определенные

 трудности, хотелось бы высказать и ряд замечаний, которые должен

 учесть,  и я думаю, учтут его сегодня работники Антимонопольного

 комитета,  потому  что  я,  в первую очередь, полагаю нормальные

 свои  надежды  на  его  руководителя. Это человек, который гибко

 реагирует на все замечания критические и пытается их исправить.

      Первое,  что было грубейшее допущено на сегодняшний день -

 это    все-таки    ценообразование,    о   котором   говорилось;

 рентабельность  и монополия некоторых структур, которые входят в

 цепочку выпуска единой продукции.

      Я  неоднократно  уже  говорил по этому поводу. И в беседе с

 председателем   Антимонопольного  комитета этот вопрос, конечно,

 был  упущен.  Поэтому  я  думаю,  после этого разговора, который

 состоится  здесь у нас, на Верховном Совете, все эти замечания и

 предложения  будут учтены.

      Ставить категорически вопрос - оказать недоверие, значит на

 эту трибуну в следующий  раз к отчету прийдет следующий человек,

 которому  надо  будет  вникнуть  во  все  происходящие моменты и

 учесть  те  критические  замечания,  о которых он на сегодняшний

 день и не слышал.

      Поэтому  я поддерживаю то предложение, которое было внесено

 комиссией  и  рассмотрено  на  этой  комиссии.  Я пытаюсь всегда

 доверять тем людям, которые профессионально прикасалися к работе

 Антимонопольного  комитета,  и  мы,  народные  депутаты,  своими

 действиями,     изменением     законодательных     подходов    к

 Антимонопольному   омитету   должны  помочь  его  становлению  и

 улучшению его работы.

 

      ГОЛОВА. Соболєв Сергій Владиславович від фракції "Реформи",

 за ним Пилипчук від фракції "Державність".

 

      СОБОЛЄВ С.В.

 

      Шановні  колеги!  Шановний головуючий!  Шановний доповідач,

 Олександр  Леонідович!

      Я  хотів  би  одразу  з'ясувати тут одні обставини. Якщо ми

 підемо  по  шляху  творення  штучних  конкурентів  чи  то  там в

 алюмінієвій,  чи  в  іншій  промисловості,  чи  в авіабудуванні,

 зрозуміло - це шлях одразу буде хибний. І питання полягає лише в

 тому,  що  сьогодні  так,  є  монополісти  в нашій державі, яких

 обійти  ніякими  новими  новобудовами  ми  не  зможемо навіть за

 найближчі 50, а то і 100 років.

      Питання полягає в тому, яким чином Антимонопольний комітет,

 як   головний  орган,  уповноважений  державою  по  контролю  за

 ціноутворенням  перш  за  все,  в  цій  галузі буде контролювати

 порядок діяльності цих підприємств?

      Я  тут  відкидаю  відразу  питання  про природні монополії,

 оскільки,  ви  знаєте,  готується  окремий  законодавчий  акт, я

 взагалі  на  ньому  б  не  хотів  зараз  зупинятися, оскільки це

 питання  на  сьогодні не є врегульованим безпосередньо Верховною

 Радою  України,  але я хотів би зупинитися на тих фактах, які на

 сьогодні існують саме в галузі штучного утворення монополій, які

 пройшли  буквально  за останні 4, а то і 3, а мабуть і 2 роки. Я

 лише  назву  ці  монополії,  які  були  утворені  при  потуранні

 Антимонопольного   комітету.

      Давайте   візьмемо   такі   найжиттєздатніші  галузі  нашої

 економіки,  як  газопостачання,  електроенергетика, зв'язок. Цей

 перелік можна далі і далі продовжувати. І давайте подивимось які

 рішення  приймались  Антимонопольним  комітетом  для  того,  щоб

 навести  порядок  саме  в  питаннях:  ціноутворення, контролю за

 рівнем  рентабельності.  Я не хочу далі продовжувати знову такий

 цей  перелік.  На  мій  погляд,  сьогодні  є  2  питання.  Перше

 питання -це посада голови Антимонопольного комітету і його місце

 в структурі влади, місце, яке, я вважаю, повинно бути, як сказав

 Олександр   Єляшкевич,  абсолютно  визначеним  -це  людина,  яка

 повинна бути контролером над урядом, над Фондом державного майна

 саме в питаннях боротьби з монополізмом. В тому вигляді, з якого

 я  це  почав.

      На  жаль,  на  сьогодні  наші  законодавчі акти не створили

 такого  підгрунття. А включення голови Антимонопольного комітету

 в  склад  Уряду  -це  взагалі  акт безпрецедентний для того, щоб

 контроль   взагалі  відбувався   в  будь-якому  вигляді.

      Саме тому я розділяю ці 2 питання. Перше питання -це власна

 участь  голови  Антимонопольного  комітету і самої структури, як

 Антимонопольний  комітет, в контролі за цією сферою. І друге -це

 сьогодні  законодавче регулювання. І саме тому я ні в якому разі

 не  хотів би ніяких огульних звинувачень щодо роботи самого пана

 Завади,  але я чітко розумію, що на сьогодні наше законодавство,

 яке   не   дало  змогу  йому  сформувати  за  3  роки  існування

 антимонопольного   комітету   реальні   структури   регіональних

 відділень  фонду  антимонопольного нашого, і яка реально не дала

 змоги  на  сьогодні  стати,  дійсно,  незалежною установою в цій

 державі,  -це  є  перше  питання, яке повинна визначити Верховна

 Рада.

      Саме тому, я вибачаюсь за той час, який перебираю (чи там 5

 хвилин), я хотів би зробити декілька конкретних пропозицій.

      Перше.  На  мій  погляд,  якщо  ми навіть приймемо загальну

 постанову  про  те, що ми там приймаємо до відома чи висловлюємо

 недовіру, чи ще якусь постанову, на мій погляд, будь-яка людина,

 яка пройде на місце Завади і опиниться в ситуації сьогоднішнього

 регулювання   діяльності  антимонопольного  комітету,  буквально

 через місяць або два вже не зможе нічого робити.

      Саме  тому,  я  вважаю, на сьогодні є людина, яка почала цю

 роботу.   На  сьогодні  є  цілий  ряд  законодавчих  актів,  які

 вносяться  антимонопольним  комітетом і профільними комісіями. Я

 пропоную  саме підсилення незалежності антимонопольного комітету

 в нашій державі як основа основ нашого законодавства.

      І  друге  питання  -це  сама робота голови антимонопольного

 комітету.  Не  ображайтеся,  Олександр Леонідович, але навіть на

 зустрічах  в  комісіях,  у  фракціях, коли ви чітко бачите (а ви

 чудовий  фахівець  в  цій  галузі),  коли ви чітко бачите, що на

 сьогодні  утворені  монополісти  в різних сферах, причому штучні

 монополісти,  які  на  сьогодні  не  регулюються, і ваша позиція

 простого  спостерігача  в цій ситуації, ну є, ну по меншій мірі,

 підривом авторитету такої установи, як антимонопольний комітет.

      Тому  в  мене прохання особисто до вас і прохання від нашої

 фракції:  побільше  мужності  в  ситуаціях,  коли треба приймати

 принципове  рішення.  Тоді  буде  моральне право у депутатського

 корпусу захищати вас в цій ситуації.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Пилипчук  від  фракції  "Реформи",  будь ласка....

 "Державність".

 

      ПИЛИПЧУК В.М.

 

      Шановні   колеги,   ми  можемо  вже  на  сьогоднішній  день

 прослідкувать,  що  в  тій  галузі  народного  господарства, які

 демонополізовані і де розвинена конкуренція, являються не тільки

 більш  стабільнішими  в  своєму  власному  функціонуванні, але і

 дозволяють  більш стійко функціонувати нашій економіці. Приклад,

 до  тієї  пори поки нафтопостачання і постачання нафтопродуктами

 було  в руках держави, ви пам'ятаєте, єдиної структури державної

 до  тієї  пори  вводився  і подвійний курс той грабіжницький, бо

 треба  було  до валюти, треба було зібрать валютук для того, щоб

 закупить  нафту  і  нафтопродукти. Валюти не хвитало, борг перед

 Росією  нарастав,  бензину  не хвитало, тут по каністрі в городі

 кому  скільки  дать,  і  ціни  на  неї  зростали набагато вищими

 темпами  ніж  на  ішні  товари  і  являлось  додатковим цінником

 інфляції.

      З    тієї    пори   як   ця   галузь   -нафтопостачання   і

 нафтозабезпечення  нафтопродуктами -була демонополізована в усіх

 заправках  є  бензин, ціна на ці, на паливо знижуються в той час

 як  росли  ціни  на  інші  товари.  І  одночасно  у нас перестав

 наростати  рівень  заборгованості перед Російською Федерацією за

 нафту  і  нафтопродукти,  бо  російські  підприємці  і структури

 державні  не  давали  нашим  підприємцям  в  борг, так як давали

 держава, а тільки за реальні гроші - то є позитивний приклад.

      Другий   негативний   приклад.   На  сьогоднішній  день  не

 демонополізовано, наприклад, я скажу лише один приклад, житлово-

 комунальне  господарство.  В  зв'язку  з  цим  послуги  житлово-

 комунального  господарства зменшуються, якість їхня зменшується,

 ви  знеєте, то  і води нема, гарячої води нема і так далі, і так

 далі,  ціни  на  ці послуги зростають і скільки не піднімають, і

 кажуть,  що  це 80 процентів від вартості реальних витрат і знов

 новий  виток,  і  знову  підняття,  і  все одно 100 процентів не

 досягають.

      Я  пропнував  уряду,  в  тому числі і новому складу зробить

 наступну     операцію -   демонополізувати    житлово-комунальне

 господарство,  тобто  за  газ,  воду, електроенергію ввести 100-

 процентну  оплату,  але  одночасно  ліквідувати  плату  за... за

 житлову  площу,  амортизацію.  Бо  на сьогоднішній день люди всі

 ремонти, всі ремонти, які проводяться в квартирі, оплачують самі

 громадяни.  Але  одночасно  вони роблять відрахування на ремонти

 побіжні і капітальні. Але уряд, на жаль, не прислухався. Якби це

 було  демонополізовано  і  були  приватизовані  ЖЕКи (на 3, 4, 5

 ЖЕКів  по  обслуговуванню,  ліфтове  господарство і т. д.), їхні

 ціни впали би. І аналіз... і аналіз оплати показує, що наприклад

 ліфтове господарство: в 4 рази збільшилась кількість працюючих в

 ліфтовому  господарстві,  і  їхня  заробітна плата виросла. А це

 все -плата жильців за комунальні послуги.

      Тобто, демонополізація якби була проведена, то тоді ціни на

 послуги і квартплата, в сумі своїй будучи 100%-ю від витрат, які

 несе,  державі  не  треба було б дотувать бюджету, але була б по

 своєму розміру набагато нижчою, ніж є сьогодні.

      Над  чим  потрібно  ще  попрацювати?  Окрім демонополізації

 природних   монополістів,   існує  ще  проблема  демонополізації

 залізничного  транспорту,  ліцензування.  На  сьогоднішній  день

 ліцензують діяльність  тих,  хто  сам є монополістів. Наприклад:

 автомобільний  транспорт  видає  ліцензії  на  перевезення таким

 самим   транспортникам.  І  в  колгоспі  були,  наприклад,  свої

 автомобілі,  які  без  ліцензій перевозили ті чи інші товари, то

 тепер   вони   повинні  йти  і  брати  ліцензії  у  Міністерства

 транспорту.  Тобто,  Міністерство  транспорту,  тримаючи в руках

 ліцензування    транспортних   послуг,   тим   самим   являється

 монополістом  і  не  допускає  конкуренції,  в  зв'язку з чим не

 проходить зниження тарифів за транспортні послуги.

      І оскільки на сьогоднішній день у Антимонопольного комітету

 є дві функції:  перша - це демонополізація економіки, і друга -

 недопущення  монопольних  угрупувань  і  негативного  впливу  на

 ринок,  то  на  сьогоднішній  день це має буть елементом судової

 влади,  не  виконавчої,  не  законодавчої,  а  елементом судової

 влади,  тому  що  в  багатьох  випадках рішення Антимонопольного

 коміттету  повинні  б накладувать вето на рішення уряду або його

 урядових структур, які в свою чергу являються монополістами.

      Дякую за увагу. В зв'язку з цим я пропоную затвердити звіт,

 а   пану   Марченку  я  попросив  би  елементарної  культури  не

 викрикувать.

      Дякую.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати, до перерви... Одну хвилинку, до

 перерви  я  оголосив  про  те,  що  записані  на виступи такі-то

 депутати. Ми визначили час для обговорення, використали 2 норми.

 Ми  провели обговорення протягом 40 хвилин. Після обговорення за

 записом   виступили  представники  від  фракцій.  Іван  Петрович

 говорить,  що він від Селянської  фракції виступає.

      В   мене   було   такого  повідомлення.  Потім  Пронюк  від

 позафракційних хоче  виступити.

      Я  звертаюся  до  вас  з  проханням.  Є  по суті 2 підходи,

 визначені...  Іван Петрович, я......... не давав вам слова ще. Є

 2  підходи,  визначені  в  проектах  постанов. Своє ставлення до

 оцінки тощо  треба  визначати на  основі  проекту постанови.

      Тому  давайте так. Приймемо за оснву якийсь проект, а потім

 в доповнення  свої пропозиції внесете  і ви,і ви  внесете.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ну...  Я  ще  раз  ставлю  на  голосування  пропозицію  про

 припинення  обговорення  цього питання, будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ну,  це...  я  вам  дам  слово  під час обговорення проекта

 постанови.

 

      "За"-

 

      Рішення  прийнято.

      Я  прошу  вас,  у  нас...  у  вас  перед  очима  2  проекти

 постанови. Один вноситься Комісією з питань економічної реформи,

 профільної комісії,  а другий  депутатом  Семенюк.

      Я  ставлю на голосування в порядку надходження і відповідно

 до Регламенту проект, який вноситься Комісією. Прошу визначитись.

 За  основу. Від  Комісії.

      "За"-

       Рішення  не  прийнято.

      Пропонується  за основу проголосувати проект, який внесений

 депутатом  Семенюк.

           (Ш у м  у  з а л і)

       Та у вас перед очима цей проект, я читаю ще раз його.

      "Звіт  Антимонопольного   комітету  взяти  до відома.

      2.  Визнати  роботу  Антимонопольного  комітету  України  в

 питаннях   забезпечення   ефективного  контролю  за  дотриманням

 антимонопольного   законодавства   в   галузях  агропромислового

 комплесу  та  здійснення дійових заходів по захисту вітчизняного

 виробника  і   споживача  незадовільною.

      3.  Звернутись до Президента України з пропозицією стосовно

 кадрового зміцнення керівництва Антимонопольного Комітету".

      Я  ставлю за   основу  цей  проект.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Сказано  незадовільно. Я  ж прочитав.

      "За" -

      Теж  не  приймається ця  пропозиція.

      Я   вношу  третю  пропозицію:  доручити  Комісії  з  питань

 економічної  політики  разом  з  аграрною  Комісією  підготувати

 проект,  який  задовольнить і дасть точні оцінки, і задовольнить

 всіх  депутатів.  І винести цей проект на розгляд Верховної Ради

 наступного  вівторка.

           (Ш у м  у  з а л і)

      І   базових   галузей.   І  з  участю,  безперечно,  самого

 Антимонопольного    комітету.

      Хто за  таке  доручення,  прошу  проголосувати.

      "За" -

           (Ш у м  у  з а л і)

      Що  треба робить, я знаю. Треба змінювать статус, Закон про

 статус  депутата.  І  зміни  до  Регламенту  вносить, за яким не

 ходить депутат на сесію - не повинен одержувать зарплату, злісно

 пропускає  засідання  комісії  і  сесії  -позбавлять повноважень

 депутата,  і буде все в порядку. А то коли ми підходимо до цього

 питання, оді  всі демократи, всі намагаються...

      (Ш у м  у  з а л і )

      Одну  хвилину.  Ну   давайте  це ми з вами в двох приймемо,

 а  треба,  щоб  сесія прийняла. Я ставлю... Будь ласка, поіменна

 реєстрація методом голосування "за", за себе кожен голосує. Будь

 ласка.

      287.  Проект  від  комісії  ставлю  за  основу  ще  раз  на

 голосування.

 

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      Проект  Семенюк  ставлю  за основу. В зв'язку з тим, що тут

 мова   йде  про  персоналії,  мабуть, не  варто  зараз  поіменно

 голосувать.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Доручення  Комісії економічної колітики і аграрної комісії,

 оскільки  тут...  вибачте,  тільки  в  них  розходяться позиції,

 доручити  їм підготувати проект постанови з цього приводу і дати

 на  розгляд  Верховної  Ради на вівторок. Ставлю на голосування.

 Будь  ласка.  З  іншими  комісіями,  хто хоче брати участь у цій

 роботі?

 

      "За" -

      Рішення  прийнято. Спасибі.

      З  мотивів  голосування  просить Симоненко.

 

      СИМОНЕНКО

 

      Уважаемые  коллеги-депутаты!  Симоненко, 440 Новозаводский,

 Чернигов. Каждая   счастливая   семья...

 

      ГОЛОВА. Одну  хвилинку.

 

      СІМОНЕНКО   І.  П....  счастлива,  а  каждая  несчастливая,

 естественно,  несчастлива,  это  известно.

      Так вот, Александр Александрович вчера точно сказал в адрес

 Президента.  Те,  которые  за  Президента  голосовали, сейчас их

 снимают   с   работы.   И   вот  и  я  голосовал  за  Александра

 Александровича  и  в этом каюсь, глубоко каюсь. Потому что члену

 Комиссии  Верховного Совета по экономической политике, человеку,

 который по Регламенту должен был выступить от фракции, Селянской

 партии,   здась  просто-напросто  лишили  слова  и  я  благодарю

 Александра  Александровича  за  то,  что  он сделал. А то, что в

 Комиссии по экономической политике, вы слышали, 2 человека имели

 особое  мнение,  она  тоже не едина и должна была высказаться. В

 этом   тоже,   видимо,   недостаток   сегодняшнего   руководства

 Верховного  Совета. Это должно было прозвучать. Но а за слово по

 мотивам  голосования   я   благодарю. Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Іване Петровичу, ні, будь ласка, є в мене хороший і

 давній  знайомий,  у  якого  є  хороша пісня така: "Кайся, душе,

 кайся та  не  зарікайся".

      (Ш у м  у  з а л і)

      Розумієте,  справа в тому, що, можливо, я і сам каюся. Не в

 тому  справа.  Є  процедура,  визначена Регламентом. Будь ласка,

 притримуватися  процедури.

      Фракція повинна написати: "Від фракції виступає такий-то" і

 дається  в  Секретаріат.  У  вас,  ви  в графіку, не під фракції

 подані.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Я  ще  раз  пояснюю:  від  комісії  виступили, від комісії.

 Тому...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Тому,  будь  ласка,  не  робіть  таких  висновків. Я ще раз

 прошу.

      Ну  я  цю пісню до кінця вам не читаю, тому що там дальше є

 цікаві  слова.

      Слухається  питання  про звіт  Фонду  Державного майна.

 Слово  для  доповіді  надається Єханурову Юрію Івановичу -Голові

 Фонду Держмайна.

 

      ЄХАНУРОВ Ю.І.

 

      Шановні     народні     депутати,    шановний    Олександре

 Олександровичу, Олександре Миколайовичу!

      Робота   Фонду   державного  майна  України,  його  Колегії

 направлена  на  виконання  законів  України,  указів Президента,

 програми дій і постанов Уряду України.

      Відповідно   до   Закону   України  "Про  власність",  "Про

 підприємства в Україні", "Про оренду майна державних підприємств

 і організацій", "Про банкрутство", "Про заставу" Фонд державного

 майна  України  як виконавчий орган, на нього покладені завдання

 щодо  розпорядження  державним майном, управління його частками,

 паями,  акціями,  що  належать  державі,  захисту  майнових прав

 держави за кордоном, організації і проведення приватизації майна

 та   післяприватизаційної   підтримки   підприємств,  здійснення

 повноважень орендодавця.

      З  метою  вирішення  цих  проблем Фондом проводиться робота

 щодо  захисту майнових прав держави як на території України, так

 і  за  її  межами, врегулювання міждержавних майнових відносин в

 рамках  відповідних  угод,  удосконалення  механізму  здійснення

 управління державним майном.

      Нами   проводилася   робота  з  визначення  прав  на  майно

 громадських   організацій  України.  Звичайно,  тут  є  проблема

 невизначеності  правового  статусу майна громадських організацій

 України,  які  створені  на  базі  майна громадських організацій

 колишнього  Союзу  РСР,  що  визиває  постійну критику на адресу

 Фонду  державного майна України.

      Постановами Верховної Ради України про майнові комплекси та

 фінансові  ресурси  громадських організацій колишнього Союзу РСР

 та  про  майно загальносоюзних громадських організацій тимчасово

 доручено   Фонду   відповідати  за  збереження  цього  майна  до

 визначення правонаступника.

      Однак,  цими  нормативними  актами,  на  жаль, не окреслені

 переліки громадських організацій, на майно яких розповсюджується

 їх  дія  та  не запропоновано механізм визнання правонаступників

 цього майна.

      В  зв'язку  з  цим  нами підготовлено разом з Міністерством

 економіки  проект  постанови Верховної Ради про визнання творчих

 спілок    України    правонаступниками   майна   загальносоюзних

 громадських  організацій  колишнього  Союзу РСР та передачу їм у

 безоплатне  користування  будинків  і приміщень, яку ми просимло

 якнайшвидше прийняти.

      Крім  того,  Фондом  Державного  майна  разом  з Федерацією

 профспілок  України  проводиться  робота по визначенню державної

 частки  в  майні  акціонерних  товариств,  створених  федерацією

 профспілок,  а  також  опрацьовується  пропозиції щодо процедури

 входження   відповідних   державних   органів   співзасновниками

 державних товариств.

      Актуальним  залишається питання опрацювання єдиного підходу

 до  визначення дійсних власників майна, що створювалися протягом

 багатьох  десятирічь  за  рахунок коштів організацій профспілок,

 централізованого державного бюджету колишнього Радянського Союзу

 бюджету  України  і  державних  підприємств,  а  також  місцевих

 органів влади.

      Проводилась   постійна   робота   з   передачею   майна   з

 загальнодержавної  власності  до  комунальної і навпаки. Великий

 обсяго робіт виконано з визначення належності майна в Автономній

 еспубліці   Крим  в  результаті  прийняті  відповідні  постанови

 Кабінету Міністрів  України.

      На  доручення  урядів була здійснена перевірка використання

 майна   Національної   Академії   Наук   України,   використання

 виробничих  площ у ряді наукових, науково-дослідних та проектних

 інститутів.   Виявлено  ряд  грубих  порушень  щодо  незаконного

 відчудження   майна.   Зараз   Фонд  Державного  майна  разом  з

 Генеральною прокуратурою України впроваджує заходи по поверненню

 цього майна до держави.

      Здійснена також перевірка використання за призначенням ряду

 адміністративних    будинків.    Виявлено   факти   використання

 адміністративних   будинків   не   за  призначенням.  Результати

 перевірки  направлені  до Кабінету Міністрів України і найблищим

 часом будуть прийняті заходи.

      Одночасно   нами   підготовлена  постанова  Верховної  Ради

 України,   проект   постанови   про  порядкування,  використання

 нежитлових приміщень в будинках, що є державною власністю.

      Нами   проводиться   робота  по  врегулюванню  міждержавних

 майнових відносин у рамках відповідних угод. Україна підписала 3

 міжнародні  угоди  про  взаємне  визнання  прав  та  регулювання

 відносифн  власності  з  Російською  Федерацією,  Білорусією  та

 Молдовою.

      Після  ратифікації  Верховною  Радою України угод з Росією,

 Білорусією   Фонду   державного  майна  були  надані  відповідні

 повноваження  щодо  їх  реалізації,  і  ми  розпочали  практичну

 роботу.

      На  жаль,  уряд  Російської  Федерації не надав повноважень

 органу  державного управління по визначенню власності України на

 території  Російської  Федерації.  Наші  неодноразові  звернення

 уряду   України,  Фонду  державного  майна,  на  жаль,  поки  що

 результатів  не  дали. І тому цей процес відпрацьований, але він

 не має руху.

      З   метою   вдосконалення   управління   частками  майна  в

 корпоративному  секторі   в  Фонді  створено  реєстр акціонерних

 товариств,  частка  яких  належить  державі. До реєстру сьогодні

 внесено   понад   3700   акціонерних  товариств,  для  участі  в

 управлінні  якими  Фонд  призначає  уповноважених  осіб згідно з

 порядком  управління акціями, паями господарських товариств, які

 перебувають в загальнодержавній власності.

      Треба  зазначити,  що  цей  напрям  роботи  потребує значно

 більшої    уваги.  Особливо    -  щодо   створення   необхідного

 законодавчого  і  нормативного забезпечення, і в цьому нам треба

 ще багато працювати.

      Фондом  державного  майна  за  дорученням  уряду  проведена

 робота  по  створенню значних державних часток майна в статутних

 фондах   основних   банків   України.   Зараз   там   призначені

 уповноважені  особи від імені уряду України щодо управління цими

 пакетами.

      Відповідно  до Закону України про заставу важливим аспектом

 роботи  з  моментом  прийняття  рішення  по  приватизації  майна

 державного  підприємства або відкритого акціонерного товариства,

 створеного  в  процесі  приватизації,  стає  надання  дозволу на

 укладання  договору  застави майна зазанчених підприємств. Однак

 відсутність  єдиного механізму надання дозволу на укладення угод

 застави   щодо   державного   майна  до  прийняття  рішення  про

 приватизацію та після прийняття такого рішення породжує проблеми

 як для заставодержателів, так і для заставодавців. З цього плану

 є серйозна критика з боку народних депутатів.

      На  сьогоднішній  день,  на  жаль, у нас відсутній механізм

 реалізації  заставленого  державного майна, що, в свою чергу, не

 дозволяє виконувати боржником своїх зобов'язань перед кредитором

 та  ефективно  застосовувати  угоди застави. Над вирішенням цієї

 проблеми ми зараз працюємо - створена відповідна робоча група.

      Щодо    приватизації.    Мала    приватизація   в   Україні

 здійснювалась  до  Закону  України "Про приватизацію   невеликих

 державних  підприємств", малу  приватизацію,  який був прийнятий

 Верховною  Радою  України  в  1992 році змінами, що вносились на

 протязі наступних років.

      В  зв'язку  з тим, що більшість об'єктів малої приватизації

 відносяться   до   комунальної   власності,   всі   рішення  про

 приватизацію та визначення способів приватизації затверджувалися

 органами  приватизації  на  підставі рішень відповідних місцевих

 рад та під їх    беспосереднім  контролем.

      За  станом на середину 1996 року масова мала приватизація в

 Укарїні  практично завершена за виключенням Криму, де цей процес

 набуває  поширення  з  початку  поточного року після відповідних

 рішень Верховної Ради  Автономної республіки Крим.

      Відповідно  до  затверджених  нормативів  розподілу коштів,

 отриманих  від продажу об'єктів малої приватизації, 80 відсотків

 надходжень  спрямовувались  до  місцевих  бюджетів.

      В   подальшому   мала   приватизація   буде   здійснюватись

 відповідно  до  нової  редакції Закону України "Про приватизацію

 невеликих   державних   підприємств",  малу  приватизацію,  який

 прийняла  Верховна Рада  України  15 травня 1996 року.

      У   зв'язку   із   зменшенням   обсягів  приватизації  мала

 приватизація буде проходити виключно за ініціативою місцевих Рад

 та  за індивідуальними підходами, над якими  ми  зараз працюємо.

      За  результатами  малої  приватизації 80 відсотків об'єктів

 було  викуплено  трудовими  колективами  із  застосуванням  того

 комплексу пільг,  які передбачені  чинним  законодавством.

      Показовим  є  те, що при проведенні аукціонів переможцями в

 більшості  випадків  виявлялися трудові колективи за рахунок тих

 пільг,   які   вони   мають  згідно  чинного  законодавства  при

 проведенні аукціонів.

      Кабінетом  Міністрів  України прийнята нова методика оцінки

 об'єктів приватизації, яка затверджена 15 серпня 1996 року. Вона

 вирішує  більшість  проблем,  які  у нас виникали на протязі ціх

 років   при  оцінці майна до  цього  часу.

      Так  звана  "велика приватизація" в Україні відбувається на

 основі   Закону   України   "Про  приватизацію  майна  державних

 підприємств", який  прийнятий  в  1992  році  і  який передбачає

 використання  приватизаційних  майнових  сертифікатів.

      На жаль, діюче законодавство України з питань приватизації,

 великої   приватизації,   поставило  перед  Фондом  взаємо  такі

 суперечливі  завдання.

      З  одного  боку,  розподілити  державне  майно, що підлягає

 приватизвацї порівну між усіма громадянами України, забезпечивши

 при  цьому  цілого ряду пільг як для працівників підприємств, що

 приватизуються,  орендарів  та працівників підприємств, і окремо

 щодо підприємств  агропромислового  комплексу.

      Друге завдання -це продавати державне майно якомога дорожче

 з метою покриття дефіциту місцевих бюджетів, Державного бюджету.

      З   іншого   боку   ми   повинні   забезпечити  безкоштовну

 сертифікатну  приватизацію,  яка  грошей  не дає ні в бюджет, ні

 підприємствам.

      І ставиться завдання забезпечити появу ефектисного власника

 на підприємствах в процесі приватизації, а з іншого боку зробити

 власником  все  населення  України  через приватизаційні майнові

 сертифікати ,  житлові  чеки  і  конфіскаційні  сертифікати.

      Станом  на 1 вересня цього свої сертифікати отримали більше

 40  мільйонів  громадян  України,  що  становить  80%  населення

 України.  Ми передбачаємо, що значна кількість сертифікатів буде

 отримана  у  вересні.  Більша частина отриманих сертифікатів вже

 використана  через  систему  сертифікатних  аукціонів  або через

 систему  фінансових  посередників.

      За   4   років  приватизації  змінило  організаційну  форму

 господарювання  більше  43  т  исяч  підприємств, з яких майже 8

 тисяч  це  об'єкти  великої  приватизації.

      Значна  частина  акцій  таких  підприємств  пропонується до

 продажу  через  національну  систему  сертифікатних аукціонів за

 приватизаційні  майнові  сертифікати.

      Створення   в   1995   році  мережі  центрів  сертифікатних

 аукціонів  дозволили  створити  зрозумілу  доступну  та  прозору

 технологію  приватизації  в  Україні.

      З середини 1995 року Фонд державного майна України розпочав

 роботу  по  продажу  акцій  відкритих  акціонерних  товариств на

 Українській  фондовій  біржі  та її філіях.

      Напротязі   року  було  продано  пакети  акцій  більше  200

 відкритих акціонерних товариств, що дозволило встановити реальні

 ціни   на   ці   об'єкти,   запровадити  вторинний  ринок  акцій

 приватизованих    підприємств,  дати  значний  поштовх  розвитку

 фондового ринку України, залучати кошти до розвитку підприємств.

      Деякі об'єкти були продані за рекордними цінами. Наприклад,

 готель "Національ" в місті Харкові дав 110 номіналів на фондовій

 біржі,  Київський  центральний  універмаг -30 номіналів, фабрика

 пухових виробів в місті Києві - 40 номіналів і так далі.

      Кошти,  що  були  отримані від продажу акцій на Українській

 фондовій  біржі  були  спрямовані  на  ліквідацію аварії очисних

 споруд в місті Харкові та інші соціальні потреби регіонів.

      До  продажу  акцій  на  Українській  фондовій біржі в місті

 Києві    залучались    такі    міста,    як   Харків,   Донецьк,

 Дніпропетровськ, Моріуполь, Івано-Франківськ та інші.

      Ми   зараз   заключили  угоди  з  бірждами  інших  міст:  з

 Донецькою, Київською, міжнародним центральним депозитарієм.

      Прийнятий    недавно    Закон   України   про   особливості

 приватизації   майна   в   агропромисловому  комплексі  дозволяє

 врахувати  інтереси  жителів  села,  постачальників  сировини та

 товаровиробників. Цей закон зняв ті викривлення, які відбувалися

 раніше,  особливо при оренді з викупом, при приватизації майна в

 АПК.  Насамперед,  що  стосується  приватизації майна переробних

 підприємств.   Вперше   у  жителів  села,  сільськогосподарських

 товаровиробників  з'явилася пряма зацікавленість, як у власників

 контрольних  пакетів акцій переробних та інших підприємств АПК в

 ефективній  дії.  Зараз  ведеться  напружена робота по виконанню

 цього закону.

      В  умовах спаду інвестиційної діяльності, високої стартової

 ціни  нам не  вдалося,  на жаль,  суттєво покращити стан справ з

 приватизацією об'єктів незавершеного будівництва.

      В  минулому  році  та  протягом  першого півріччя 1996 року

 приватизовано  відповідно 57 та 80 окремих об'єктів. В зв'язку з

 цим,    Комісію    з   проведення   приватизації   незавершеного

 будівництва,  фондом  державного  майна,  Держкоммістобудуванням

 свторено рактично нова нормативна основа підготовки приватизації

 об'єктів незавершеного будівництва, яка буде сприяти прискоренню

 темпів   приватизації   об'єктів  незавершеного  будівництва  та

 залученню   коштів   для  інвестування  будівництва  пускових  і

 найважливіших   будов  регіонального  значення  державної  форми

 власності.

      Зараз  ця  робота  дещо  активізована,  Державною  комісією

 затверджено  список  1100  об'єктів,  з  яких  290  вже в роботі

 спеціально  створеного  центру  продажу  об'єктів  незавершеного

 будівництва.  До  кінця року планується виставити на продаж біля

 600    об'єктів.

      Одночасно  з  проведенням  приватизації за сертифікати нами

 ведеться  така  велика  підготовка  до  залучення  інвестицій до

 підприємств  ще  на першому етапі приватизації з метою підтримки

 їх подальшого розвитку.

      Відповідно   до   Закону   України   про  режим  іноземного

 інвестування,  який  був  прийнятий  Верховною  Радою України 19

 березня  1996  року,  іноземним інвесторам в Україні рівні умови

 діяльності    з  вітчизняними   інвесторами.

      На цій підставі Кабінетом Міністрів України, міністерствам,

 відомствами  розроблені  і  затверджені  нові  положення,  якими

 встановлені правила внесення інвестицій як для стратегічних, так

 і  для  портфельних  інвесторів,  а  також  перелік стратегічних

 підприємств.  3  відповідні  постанови  Урядом  прийняті,  зараз

 підготовлено  і  буде  прийнято найближчим часом постанова Уряду

 про  комерційні  конкурси ...  про комерційні  конкурси.

      Враховуючи  важливість  питань,  пов'язаних з приватизацією

 цих  цих,  особливо  важливих  підприємств, в Кабінеті Міністрів

 працює   комісія  з  питань  акціонування  стратегічно  важливих

 підприємств.

      Відповідно   до   її   доручень,  Фондом  державного  майна

 готуються   матеріали   для   розгляду  на  її  засіданнях,  вже

 розглянуті  і  затверджені  плани  приватизації  таких  важливих

 підприємств,  прямо  скажем,  які  визивали  великі  дискусії  в

 Україні,   таких   як  "Азовсталь",  нарешті  вирішені  питання,

 "Автозаз",  Макіївський  металургійний  комбінат, Комбінат імені

 Ілліча, та багато інших.

      В   умовах   економічної  кризи  та  відсутності  державної

 допомоги  приватизованим підприємствам більшість таких суб'єктів

 господарювання,   на   жаль,  працюють,  як  правило,  не  краще

 державних.  Це  обумовлено  головним  чином функціонуванням їх у

 несприятливому зовнішньому середовищі.

      Кабінет  Міністрів  двічі за останній час розглядав питання

 діяльності  приватизованих  підприємств.  Аналіз  їх  діяльності

 показує,  що  всі  вони  перебувають  під таким же тиском діючої

 кредитно-фінансової податкової системи, постійного зростання цін

 на енергоносії, відсутності довгострокових кредитів, відсутності

 достатньої  кількості  обігових  коштів.  Причому,  навіть можна

 сказати,  що  приватизовані  об'єкти  часом знаходяться в гірших

 умовах, ніж державні, бо державні хоч і не значну, але фінансову

 підтримку інколи отримують.

      Кредитування    технічного   переозброєння   приватизованих

 підприємств,   створення   нових   робочих   місць  та  об'єктів

 інфраструктури  ринку через банківську систему за рахунок коштів

 позабюджетного   державного   фонду   приватизації  ми  зараз...

 стримується через недосконалі механізми впровадження.

      Зараз для більшості підприємств значним тягарем є утримання

 об'єктів  соціально-культурного призначення. На жаль, кошти, які

 ми  могли  б  отримати  від продажу об'єктів частково соціальної

 сфери,  які  можна  було  б  направити на технічне переозброєння

 підприємств,  ми  не можемо цього зробити, тому що до цього часу

 ще  не  розглянута  концепція  приватизації  об'єктів соціально-

 культурного призначення.

      Я посив би прискорити розгляд цієї проблеми. Зважаючи на ці

 обставини,  Фондом  державного майна розроблено проект концепції

 плану  підтримки  приватизованих  підприємств,  суб'єктами  якої

 визначено підприємства, що виготовляють кінцевий продукт і мають

 високий рівень замкненості виробничого циклу.

      Враховуючи  світові  тенденції розвитку продуктивних сил, а

 також  логіку  української приватизації, що зробила саме трудові

 колективи    власниками    переважної    більшості   промислових

 підприємств  України...  А,  до  речі,  я  хотів би навести таку

 цифру,  що  сьогодні  по  3 800 підприємствам, які приватизовані

 понад 70%, 67 % їх вартості викуплено саме трудовими колективами

 цих  підприємств.  Тобто  мова  йде  про  ту  принцип соціальної

 справедливості,  який був закладений в законах України. Ми в цій

 концепції   передбачаємо  заклади  по  досконаленню  так  званої

 трудової  форми  власності,  хоча  яка  є  і менш динамічною ніж

 приватна,   проте  забезпечує  соціальну  стабільність,  що  має

 особливе значення в період реформ.

      З   метою   обкатки  згаданого  плану  на  практиці  Фондом

 Державного  майна  готується  зараз  три пілотних проекти згідно

 програми  "Працюючий власник". Такі проекти будуть реалізовані в

 місті  Кієві,  в місті Рівному, а також в Київській області -три

 підприємства.  Ми  будемо залучати кошти працівників до розвитку

 цих підприємств.

      Одночасно  ведеться  робота  по  підготовці  і затвердженню

 документів  по  захисту  прав  дрібних  акціонерів, цю роботу ми

 виконуємо разом з державною комісією з цінних паперів.

      Фондом   в   минулому   році   створено  український  центр

 післяприватизаційної  підтримки підприємств і я дуже радий що цю

 ініціативу   підтримали   в   найбільших   містах  України  вже,

 наприклад,  у  Львові, у Харкові за ініціативою місцевих органів

 влади, міських Рад такі центри теж утворені.

      Робота  Фонду  Державного  майна  України  знаходиться  під

 постійним  контролем  Комісії  Верховної  Ради  України  і уряду

 України.   Виконання   цих   завдань,   при  виконанні  завдань,

 поставлених  перед Фондом, ми постійно працювали і не одноразово

 звітували   перед   комісіями,  такими  комісіями  як  з  питань

 економічної  політики  і  управління  народним  господарством, з

 питань   базових   галузей   і  соціально-економічного  розвитку

 регіонів,   з   питань   агропромислового  комплексу,  земельних

 ресурсів   і   соціального  розвитку  села,  з  питань  паливно-

 енергетичного  комплексу,  транспорту  і  зв'язку,  з фінансів і

 банківської  діяльності,  з бюджету, з соціальної політики праці

 та  інших.

      Звичайно  найбільший  обсяг  роботи  припадав  на  роботу з

 Контрольною   комісією   Верховної   Ради   України   з   питань

 приватизації.  Я  тут  повинен відмітити конструктивну критику і

 знаходження  механізмів  вирішення  цих питань з боку колишнього

 голови  комісії,  Сергія Дмитровича Драгомарецького, з яким була

 встановлена  така  конструктивна  серйозна робота, яка дозволила

 нам никнути дуже багатьох помилок в нашій постійній роботі. Все-

 таки  господарство  величезне  -вся  Україна  -і, звичайно, дуже

 багато  є...  було  пропозицій  з  боку  Контрольної комісії для

 усунення  порушень  законодавства  в  проведенні  приватизації в

 Україні.

      Я  повинен  наголосити  на  тому,  що  депутати всіх рівнів

 приймають  активну  участь  в  приватизаційних процесах на наших

 підприємствах - вони  входять  до складу комісій по приватизації

 окремих    об'єктів,   працюють   в   наглядових   радах   і   в

 консультативних   радах   та   комісіях.  Ми  проводим  постійні

 консультації   з  народними  депутатами  з  питань  приватизації

 

 об'єктів,  які  мають  стратегічне  значення  як  для  економіки

 України  в цілому, так і для окремих регіонів. Щоквартально Фонд

 державного  майна  звітує  перед Кабінетом Міністрів України про

 виконання завдань з приватизації.

      Колегією  Фонду  державного майна України вживалися жорсткі

 заходи   з   метою   дотримання   чинного  законодавства  нашими

 регіональними   відділеннями   та   представниками.   Я  повинен

 доповісти   Верховній  Раді  України,  що  за  2  роки  з  27-ми

 керівників...  перших  керівників регіональних відділень змінено

 11. При цьому всі нові керівники призначалися після відповідного

 погодження  з  обласною  Радою  народних  депутатів,  а  ті,  що

 залишилися старими, теж були перепогоджені.

      Я  вже  говорив про співробітництво з профспілками. Я хотів

 би  звернути  увагу  на  те,  що  нами  з  Федерацією профспілок

 створена спільна комісія по виявленню державної долі власності в

 майні  Федерації  профспілок  України; проведено ряд зустрічей з

 членами  Конгресу  Федерації  профспілок  і  до  складу Науково-

 експертної   ради  при  Фонді  включено  представника  Федерації

 профспілок України.

      Ми активно співпрацюємо з об'єднаннями підприємців, з Лігою

 приватизованих   підприємств   України   й  іншими  громадськими

 об'єданнями.  При  Фонді  створена на громадських засадах Рада з

 проблем  приватизованих  підприжмств,  яка  стане  організатором

 науково-методичної    і   практичної   допомоги   приватизованим

 підприємствам. До її складу входять представники підприємницьких

 об'єднань, працівники Фонду, вчені.

      Шановні  народні  депутати,  сьогодні  вам роздана підбірка

 матеріалів  щодо приватизації в Нафто-газовому комплексі і деякі

 інші  питання. Ну, такий своєрідний, ну, " рояль в кущах"  чи як

 напередодні звіту Фонду  державного майна.

      Я  хотів  би  наголосити  на тому, що ми отримали вчора від

 Кабінету  Міністрів  України  доручення  дати  відповіді по всім

 піднятим    Генеральною   прокуратурою   України   питанням.   І

 встановлено  термін  нам  7 днів. Ми готуємо зараз цю відповідь.

 Але  ніяких  нових  фактів  після розгляду Верховною Радою цього

 питання нових   фактів ніяких   немає.

      Я  хотів  би, як приклад, привети питання, яке піднімається

 щодо  приватизації "Укргазпром". Ну, важко здійснити помилки при

 приватизації,   коли   ця   приватизація  ще  не  здійснювалась.

 "Укргазпром"  то є на 100 відсотків державне підприємство, тобто

 100  відсотків  належить  державі  і  знаходиться  в  управлінні

 відповідного органу влади.

      Я просив би розглянути це питання пісял офіційної відповіді

 Фонду  державного майна,  яке ми  зробимо.

      Шановні   народні   депутати,  прийняття  вами  Конституції

 України  покладає  на  нас  величезну  роботу,  яка  пов'язана з

 внесенням  значних змін в низку законодавчих актів і особливо це

 стосується  розподілу  власності  на місцевому рівні в зв'язку з

 тим,  що  комунальна  власність  набуває  іншого  змісту, іншого

 забарвлення і  це потребує  великої роботи.

      Сьогодні   нами   створена  відповідна  робоча  група,  яка

 дозволить   підготувати   всі  необхідні  зміни,  доповнення  до

 законодавчих   актів   діючих,   а  також  необхідні  нормативні

 документи і графіки виконання цієї роботи.

      Шановні народні депутати, попереду у Фонду державного майна

 велика  робота  з виконання ціх положень Конституції. Саме на це

 направлена  сьогодні вся практично робота Фонду державного майна

 України.

      Дякую за  увагу.

     

      ГОЛОВА. Запитання до доповідача є? Запишіться, будь ласка.

     (Ш у м  у  з а л і)

     

      ГОЛОВА. Півгодини  вистачить?

      Будь ласка, Анісімов.

     

      АНІСІМОВ.

 

      Юрий  Иванович,  я  хотел бы задать один глобальный вопрос,

 который меня интересует как народного депутата и жителя Украины.

      Все-таки    правового    поля    и   сегодняшнего   статуса

 Госкомимуществу  достаточно для того, чтобы выполнить, исправить

 те  сегодняшние  недостатки  в  деятельности  и  выполнить  свою

 функцию на 100% положительно?

      И  что  надо  нам как народным депутатам сегодня в правовом

 плане  изменить, дополнить  или  принять?

     

      ЄХАНУРОВ.  Дякую.  Щодо  правового  поля  і  статусу  Фонду

 державного майна України.

      Після   прийняття   Конституційної  угоди,  а  потім  після

 прийняття   Конституції   змінюється,   дійсно,   ситуація,  яка

 пов'язана  з  Фондом  державного  майна України. Він становиться

 органом  виконавчої  влади.

      Зараз  нами  було  підготовлено на доручення Верховної Ради

 України  проект  Закону  "Про  Фонд  державного  майна". Ми його

 подали  в нашу Комісію з питань економічної реформи і управління

 народним  господарством.

      Після того ми зараз розробили положення про Фонд державного

 майна,  і  найближчими  днями  воно  відповідно  вже  до  чинної

 Конституції   уде  подано  на  затвердження  Кабінету  Міністрів

 України.

      Тепер  щодо виправлення тих недоліків, які є в роботі Фонду,

 що  потрібно  зробити.  На  мою думку, в цьому році зроблено два

 важливих  кроки.

      Перше  -це  Закон  "Про  малу  приватизацію", закон по АПК.

 Тепер  логічним  є  прийняття  Закону "Про велику приватизацію",

 який   нам  напередодні  проведенні  приватизації  на  конкурсах

 дозволив  и  більш  чітко визначити правові параметри проведення

 другого етапу приватизації в Україні. Саме на це я б дуже просив

 би народни  депутатів  прийняти.

      І  ще одне щодо розподілу власності, я доповідав Олександру

 Олександровичу   з   цього  приводу.  Велике  прохання,  щоб  до

 прийняття відповідних рішень, щоб не почалася, як кажуть, робота

 прямої  дії  по  розподілу власності в регіонах. На це теж треба

 буде звернути увагу, ми підготуємо відповідні документи.

     

      ГОЛОВА. Куз'єв.

     

      КУЗ'ЄВ

     

      В   проекті  постанови  Верховної  Ради,  що  надійшов  від

 народного   депутата  Кожушко,  зокрема  зазначається  слідуюче.

 Керівництво   Фонду  державного  майна  України  стало  на  шлях

 ігнорування чинного законодавства України з питань приватизації.

 І підкреслено:  інколи з корисливих мотивів.

      То,  не змогли б ви  пояснити, що то за  корисливі мотиви?

      Дякую.

     

      ЄХАНУРОВ.  На  жаль,  не  можу.  Я  думаю, що я звернуся до

 шановного  депутата  Кожушко.  Я правда в п'ятницю в нього був і

 піднімав  питання  з  проханням  допомогти,  комісія допомогла в

 приватизації  одного  з  найважливіших нафтових підприємств. І я

 так  думаю,  що  він  мені...,  я звернусь до нього, і Олександр

 Михайлович  мені  дасть  матеріали,  на  які  я зможу відповісти

 комісії Верховної Ради України.

     

      ГОЛОВА.Прошу уваги. Ви візьмете слово, виступите.

      Донченко.

     

      ЄХАНУРОВ. На жаль, я нічого не можу відповісти більше.

     

      ДОНЧЕНКО.

     

      Спасибо,   Александр   Александрович.   Донченко,   фракция

 коммунистов.

      Уважаемый  Юрий  Иванович!  Согласно  предложениям Кабинета

 Министров  от   11. 06  предлагается  исключить 1272  обкекта из

 перечня  неподлежащих  приватизации.  Однако на сегодняшный день

 уже   Министерство   угольной   промышленности  издало  указ  по

 Краснолуцкому  машиностроительному  заводу  (я  могу назвать вам

 дату   от   28.  06  приказ  ь229)  о  том,  чтобы  Краснолуцкий

 машиностроительный  завод уже ........... бы приватизации. Хотя

 Верховный  Совет  еще  такого  решения  об  исключении списка не

 принимал.

      Меня  все-таки  интерисует вопрос: "Как отслеживает сегодня

 ваше  ведомство  вот такие, будем говорить, беззаконные действия

 со  стороны отдельных министерств. Я больше, чем уверен, что это

 ни  одно  предприятие,  которое  сегодня уже приватизировано, не

 получив согласия Верховного Совета в исключении из списка.

      Будьте  добры, прокомментируйте это и я подготовил по этому

 поводу вам ответ, попрошу дать официальный потом...

     

      ЄХАНУРОВ.  Дякую. Я... відповідь може бути тільки одна, що,

 якщо Міністерство вугільної промисловості випустило такий наказ,

 він  є  незаконним,  бо  такі накази може випускати тільки, щодо

 приватизації, тільки  Фонд  державного  майна України.

      Таким чином, це не є правомочним цей документ. Якщо буде...

 я   просив   би  по  цьому  питанню  ми  конкретно  зразу  після

 (...........)   ми   розглянемо  його  і  негайно  приведемо  до

 відповідності все,  що  потрібно.

      Я  просив  би,  якщо  є  офіційний  запит,  ми  це  зробимо

 обов'язково.

     

      ГОЛОВА. Биченко.

     

      ГОШОВСЬКА.     Мені     слово    передайте.    Олександре

 Олександровичу! Олександре Олександровичу, мені слово передає...

     

      ГОЛОВА.  Гошовська, будь ласка.

     

      ГОШОВСЬКА В.А.

     

      Все,  все,  добре. Дякую. Шановний Юрій Іванович! Я змушена

 вам    задати   питання   по   конкретному   регіону,   оскільки

 дискредитується сама ідея приватизації, зокрема в Балакліні.

      Як  відомо,  найбільший в Європі цементно-шиферний комбінат

 приватизований   за   трагічно   низькою   ціною  -57  мільярдів

 карбованців.  В той час кафе районного масштабу -за 60 мільярдів

 карбованців.  Але  навіть  не  в цьому суть. Після того, як його

 приватизували  не трудовий колектив, а господарі, які десь тут в

 Києві  до  цього  часу півроку їх майже ніхто не бачив. Я до вас

 зверталася.  Більше,  як  трьохтисячний  колектив вишвернутий за

 межі  комбінату  і  так, як колись Андрій Волик з відомого твору

 Коцюбинського,  все  спостерігають:  коли  ж  з рештою задимлять

 труби  і  будуть  ознаки,  що  комбінат запрацює. Півроку він не

 працює.  Яка  ж  доля  його і тих людей, і взагалі цієї галузі в

 нашій  державі? Дякую.

     

      ЄХАНУРОВ. Дякую.

      Я  хочу  сказати,  що, дійсно, там була затримана, серйозна

 затримка  з  підведенням  підсумків  приватизації цього об'єкту.

 Саме  із-за  цього  новий  власник  не... нові власники не могли

 приступити і провести збори цього колективу.

      Зараз Фондом державного майна після вашого звернення заходи

 приймають. Я повинен сказати... Ну, що можна сказати... На жаль,

 поки  що  правове  поле після приватизації абсолютно біле ще, ще

 дуже  багато треба працювати над правами акціонерів, над правами

 трудових   колективів,  над  правами  працюючих  на  акціонерних

 товариствах.

      І   законодавчими  актами  ми  не  можемо  нового  власника

 заставити  якомога  швидче приступити до роботи. Я приймаю це як

 ваш  запит,  і  ми будемо, я вам доповім окремо по цьому питанню

 після здійснення...

     

      ГОЛОВА.   Юрій  Іванович,  ну  не  можна  ж  посилатися  на

 відсутність  законодавства,  якщо мова йде про те, про ефективне

 визначення  ціни  об'єкта.  А вона ж з цього розпочала. Так ви ж

 проце   скажіть!  Якби,  Юрій  Іванович,  якби  той,  хто  хотів

 приватизувати,  заплатив  реальну  ціну  за об'єкт, то тоді інша

 справа,  а  це  виходить  так,  що  безплатно  забрали, зупинили

 виробництво,   щоб   не  створювать  конкуренцію  в  виробництві

 цементу. І ми думаємо, що буде працювати. Та не буде працювати в

 таких   умовах   колектив!   І   треба  вирішувать  питання  про

 реприватизацію. А для цього потрібно... Чи про націоналізацію. А

 для  цього  треба  підготувати закон відповідний, тут я згоден з

 вами.  Працюйте  разом із комісією Таранова, яка одержала уже на

 це два роки завдання.

     

      ЄХАНУРОВ  Ю.  І.  Олександре  Олександровичу,  щодо низької

 оцінки, то перевірка показала, що оцінка здійснена відповідно до

 чинного    законодавства   і   приватизація   здійснювалась   за

 приватизаційні  майнові  сертифікати.  І  тому тут в цьому плані

 немає  там...  Але  я  погоджуюсь з вами, що потрібно, ну немає,

 дійсно, є проблеми.

     

      ГОЛОВА. Довгань.

     

      ДОВГАНЬ С.В.

      Слово передаю Найді.

     

      ГОЛОВА. Найда.

     

      НАЙДА Г.І.

     

      (Найда, Херсон, фракция комунистов)

      Уважаемый Юрий Иванович, когда мы вас назначали в этом зале

 на  должность  на  эту,  вы  нам  обещали, что обязательно будет

 экономическая         целесообразность         денационализации,

 деколлективизации всего того, чем сейчас занимается Фонд майна.

      У  меня  в связи с этим вопрос. Ну, то, что не выполняется,

 понятно. Вы никаких уроков с отчетов Прядка не сделали, Владимир

 Владимирович,  все  идет  по-прежнему  даже  еще  хуже. Скажите,

 первый  вопрос,  из 10 принципов Маргарет Тетчер по приватизации

 какой вы выполняете. Это будет первый вопрос.

      Второй  вопрос. Назовите хотя бы одного царя, монастырь или

 церковь,   которая   бы   добровольно  кому-либо  отдавала  свое

 имущество?

      И  второе.  Почему Министерству обороны предоставлены такие

 большие   права  по  продаже  государственного  имущества  через

 Укринмаш, а не через все-таки Фонд Государственного имущества?

      И последний вопрос. Есть ли имущесто, которое до сих пор не

 передано Украине под ее юрисдикцию после развала Союза. Спасибо.

     

      ЄХАНУРОВ.  Ну, щодо встановлення державної частки майна, то

 я  доповів  про те, що, наприклад, в основних банках України -це

 "Промінвестбанк",  апгропромбанк  "Україна",  а також Укрсоцбанк

 зараз встановлена значна частка державного майна і ми все більше

 викупаємо   державні   пакети,  тобто  ця  процедура  зараз  уже

 відпрацьовується,  виявилось,  що  це  дуже  не  просто  діяти у

 зворотньому напряму і встановлювати власність держави.

      Що стосується принципів Маргарет Тетчер, я нажаль не вивчав

 трудів  Маргарет  Тетчер,  у нас були інші в інституті 45 томів,

 які  ми  вивчали,  і  тому  я прошу вибачення, я не можу про них

 сказати.

      Значить   добровільно   віддаємо   щодо   Міноборони.  Дуже

 правильне  принципове  питання,  яке  ви піднімаєте. Я цілком  з

 вами згоден що повинні тут приймати участь органи приватизації в

 продажу   військового   майна,   відповідна  постанова  Кабінету

 Міністрів  підготовлена,  зараз  знаходиться  на  візуванні.  Ми

 передбачаємо  не  тільки  участь  органів  приватизації, а також

 широку   участь   місцевих  органів  влади,  особливо  щодо  тих

 об'єктів,  містечок,  які  знаходяться  зараз  сьогодні  в наших

 регіонах,  дуже багато є скарг в цьому плані. Відповідне рішення

 найблищим часом Кабінет Міністрів прийме.

      Тепер  щодо  майна  нашого  за  кордоном.  Є  наше майно за

 кордоном.  Більше  100  об'єктів  українського майна знаходиться

 тільки  в  Російській  Федерації. Нами пред'явлено весь список в

 Держкоммайно  Російської  Федерації. На жаль, так сталося, що до

 цього  часу  наші  колеги  в  Росії  (а  я був в останній час на

 переговорах  на  минулому  тижні і поставив це питання) до цього

 часу  не  отримали  повноважень  від...  чи  то від Думи, чи від

 уряду - не  можуть  отримати  там  або  там.  Віктор  Степанович

 Черномирдін,  Прем'єр Російської Федерації особисто пообіцяв, що

 такі  повноваження  будуть  надані  на протязі вересня місяця. Я

 думаю,  що  тоді  ми зможемо реалізувати наші права, особливо це

 стосується  об'єктів  соціально-культурної  сфери на Кавказі, на

 Північному  Кавказі і на березі моря, на березі Чорного моря; це

 стосується  наших  підприємств  в Комі, підприємств в Іркутській

 області  та  в  інших  регіонах  (Тюмені)  та  в  інших регіонах

 Центральної  Росії  -більше  100  об'єктів.  Такі  ж  об'єкти  є

 (невеличка кількість)...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Григорій Іванович.

     

      ЄХАНУРОВ Ю.І. А що мається на увазі?

     

      ГОЛОВА.  Що не з'ясовано? Будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      НАЙДА.  Юрий  Иванович,  я  спрашивал, есть ли имущество на

 территории  Украины,  которое  до сих пор после развала Союза не

 перешло под юрисдикцию Украины? Я вам отвечаю: есть! И виновен в

 этом, в первую очередь, вы и ваша компания, или ваша фирма.

     

      ЄХАНУРОВ  Ю.І.   Значить,  є  спірні  об'єкти - більше 150

 об'єктів,  на  які  претендує  Російська  Федерація. Значить, ці

 об'єкти  не  визначені  як  власність Російської Федерації, тому

 мають  перебувати  під егідою Фонду державного майна України. Ми

 нічого  не  підписували на передачу їх до того часу, поки процес

 не буде зворотнім.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Значить, так...

     

      ГОЛОВА.  Григорій Іванович, я прошу уваги!

     

      ЄХАНУРОВ  Ю.  І.  Значить  так.  Я  офіційно  заявляю перед

 Верховною  Радою  України,  що ми передали тільки 2 незавершених

 об'єкта:  1 -в Одесі, і другий -санаторій "Медвеженок" в Судаку,

 по  якм  просто,  ну,  розвалюються,  об'єкти  розкрадаються. Ми

 показали  добру  волю  української  сторони, що ми готові іти на

 зустріч і тепер чекаємо відповідного рішення.

      Ну,  наприклад, хоча би 1 санаторій, який віддали з........

 Росії, щоби нам віддали зараз в власність України. І тому ні 1 -

 го об'єкта  ми не  підписали  іншого.

      (Ш у м  у  з а л і)

     

      ГОЛОВА.  Терець.  Юрій Іванович, будь ласка, дискусію треба

 до  засідання проводить. Ви могли запросить голову фонду до себе

 в комісію і  там провести роботу.

     

      ТЕРЕЦЬ.

     

      Шановний  Юрій  Іванович,  в серпні була прийнята постанова

 Кабінету  Міністрів  номер  1000,  яка повністю вирішила питання

 стосовно  приватизації зернопереробної промисловості України. За

 цим  стоїть  більше  800  підприємств.  Згідно  цієї  постанови,

 приватизація     зарнопаромисловості    буде    проводитися    в

 корпоративному  вигляді.

      Як  ви  гадаєте,  ця  постанова  не буде протиріччям Закону

 України   "Про   особливості   приватизації  в  Агропромисловому

 комплексі". Це  перше запитання.

      І  2  запитання.  В  своїй доповіді ви сказали, що ви тісно

 контактували  з  комісіями  Верховної  Ради.  Тому  у  мене таке

 запитання.  Чим  є конкретно взаємодія Держмайна і вас особисто,

 як голови  Держмайна   з  комісіями Верховної Ради?

      Дякую.

     

      ЄХАНУРОВ.   Дякую.  Я  хочу  сказати,  що  ніяка  постанова

 Кабінету  Міністрів  не  може...  суперечити  законам України. І

 тому,  звичайно,  колди  ми  приймемо  до  виконання і коли піде

 реальна  робота  наша  разом  з відповідними підприємствами, які

 підлягають   приватизації,  то  ми  будемо  керуватися  виключно

 Законом   "Про   приватизацію"   і   Законом  "Прпо  особливості

 прифватизації  майна  в  Агропромисловомуц  комплексі".  І  тому

 говорити  сьогодні  про  протиріччя  просто,  ну,  це, ну, рано,

 неможливо просто.

      Що  стосується  взаємодії  з  Комісіями  Верховної  Ради. Я

 назвав ті Комісії, в яких я особисто доповідав, звітував. І коли

 звіт  Фонду  державного  майна  ставиться  напередодні  в  липні

 місяці,  то  тоді  я  встиг,  і я, і мої заступники, керівництво

 Фонду,  практично,  побували  у  всіх  Комісіях  Верховної  Ради

 України. Були на ряді засідань Комісій, всіх, які визначали. Ну,

 наприклад,  біля двох годин я звітутвав на КОмісії з економічної

 політики,  більше  години  на Комісії з питань базових галузей і

 так далі. Тобто,  ця  робота весь  час  проводилась.

      Я  вже не кажу про постійну роботу, яка проводиться щодня з

 народними  депутатами.

     

      ГОЛОВА. Терець....... відповіддю, уточнення, будь ласка.

      Катерина Тимофіївна...

     

      ТЕРЕЦЬ.  Дякую,   Олександр Олександрович .

       Згідно   розданих   матеріалів,   які   ми   отримали  ось

 напередодні,  є  звернення  Кабінету  Міністрів  про уточнення і

 перелік  об'єктів,  які  підлягають  приватизації.

      Практично, вся зернопереробна промисловість України входить

 до  цього  списку, так?

      Дякую.

     

      ЄХАНУРОВ.    Поки  Верховна  Рада  не  прийме  відповідного

 рішення,   ні   один   об'єкт,   який   є   в  списку,  не  буде

 приватизований.   Він   не   може   бути  приватизований,  зразу

 знімається,  і  не може бути навіть наказ про нього виданий. Так

 що це  однозначно.

      І  якщо, ну, так сталось, що це попало в Постанову, то вона

 буде  виконуватись  тільки  після прийняття відповідного рішення

 Верховною Радою  України.

     

      ГОЛОВА. Діхтяренко.

     

      ДІХТЯРЕНКО.

 

      Шановний Юріє Івановичу, до вас два запитання.

      Перше.  Нам,  депутатам, дана доповідна записка Генеральної

 прокуратури  України  за  підписом  Генерального  прокурора щодо

 грубих порушень чинного законодавства Фондом державного майна.

      Запитання таке:  вона  що,  не  є  об'єктивною?

      Причому,  не  просто  порушень,  а порушень свідомих, які

 нанесли   збитки  державі, тут  вказується,  в  трильйонах.

      Чи не є це наслідком того, що Фонд постійно ігнорує закони,

 які  приймає  Верховна  Рада?  А  ви перевели Фонд в русло часто

 недосконалих     Указів     Президента,    відповідно    відчули

 безконтрольність і безкарність.

      І  друге.  У  звіті  ви зараховуєте до позитивних досягнень

 Фонду  те,  що  направили  Верховній  Раді  Закон про управління

 державним  сектором  економіки. Проект надзвичайно важливий. Але

 чи  відомо  вам,  що  даний  проект  безсоромно  двічі  вносився

 Міністерством  економіки  і двічі відхилявся Верховною Радою, як

 непідготовлений,  поверховий,  як  такий,  що  не йде в розвиток

 структурної перебудови економіки?

      Дякую.

     

      ЄХАНУРОВ.   Дякую.   Що   стосується   доповідної   записки

 Генеральної   прокуратури,  то  я  хочу  доповісти  про  те,  що

 Генеральна  прокуратура на засіданні своєї колегії розгладала це

 питання.  Я  там  звітував  разом  із  своїми заступниками, і це

 питання  було всестороннє розглануто по кожному пункту, які були

 висловлені Генеральною прокуратурою України.

      Рішення  колегії  прийнято до виконання. Є дійсно цілий ряд

 порушень,  які  були  здійснені  фондом.  По  ним  всім  внесені

 протесни прокуратурою, і є відповідні накази фонду.

      Я  просив  би,  щоб  в цьому плані ми предоставимо всі, які

 завгодно,  документи,  які є. Вони свідчать про те, що порушення

 є, але вони знаходяться, ну, скажімо, в межах того, щоб їх можна

 було  виправити.  І  саме  цим  ми займаємось. По кожному пункту

 Генеральній  прокуратурі  ми  дали  відповіді,  не  по  всім  ще

 наступив  термін  виконання,  але  це йде під контролем Кабінету

 Міністрів сьогодні і Генеральної прокуратури.

      В середині 1997 роки ми через рік маємо звітувати про повне

 виконання   всіх   тих  положень,  які  встановлені  Генеральною

 прокуратурою України на рішення її колегії.

      Щодо  проекту  Закону  про  управління  державним  сектором

 економіки, то ми працьовали в складі робочої групи. Ми працювали

 разом з Міністерством економіки. Тобто я хочу сказати, що в мене

 є  ........... і в своїй доповіді я не посилався саме цей закон,

 ми   просто  працювали  у  робочій  групі.  Ми  не  є  основними

 виконавцями, тому я, на жаль, не можу більше коментувати це.

     

      ГОЛОВА. Роєнко.

     

      РОЄНКО В. Г.

     

      Роєнко,  423  Уманський  виборчий округ, фракція "Комуністи

 України".

      Юрій  Іванович,  ви,  мабуть,  не  гірше  за нас знаєте, що

 особливо   прості   люди   дуже   розчаровані,   у  так  званій,

 приватизації.  То  в  мене,  в зв'язку з цим питання -яка ж доля

 іменних  майнових  приватизаційних  сертифікатів,  а  також доля

 компенсаційних майнових сертифікатів, тим більше, що срок дії їх

 закінчується  вкладання 1 грудня 1996 року? А ви знаєте, що біля

 60   процентів   населення  України  взагалі  не  займалися  цим

 питанням,  не  вірячи  в  цю  еферу  віку.  А  якщо говорити про

 компенсаційні   майнові   сертифікати,   то   це  взагалі  обман

 антизаконний, антинародний.

      То я просив би пояснення по цьому  питанню.

      І  друге питання. Чому не виконується Закон про особливості

 приватизації   в   агропромисловому   комплексі,   зв'язаний  із

 переробною  промисловістю.  Особливо  це  стосується питання тих

 об'єктів,  які  були  приватизовані  на  основі Закону "Оренда з

 викупом".

      (...........) як кажуть переробляти. Яке ваше відношення до

 цього і які погляди на виконання цього закону? Дякую.

     

      ЄХАНУРОВ.  Дякую.  Що  стосується отримання приватизаційних

 майнових   сертифікатів.  На  сьогодні  80  відсотків  населення

 України   на   1  число  отримали  свої  приватизаційні  майнові

 сертифікати.  45  відсотків населення станом на 1 вересня вклали

 свої   приватизаційні   майнові   сертифікати.   Зараз  ведеться

 відповідно   робота,   щоб   наші   люди  все-таки  отримали  ці

 приватизаційні майнові сертифікати.

      Я  хочу  наголосити  на  тому,  що  робота  з сертифікатами

 проводиться  відповідно  до  Закону  про  приватизацію  майна  в

 Україні.  Не  Фонд  державного  майна,  як  кажуть,  придумав цю

 сертифікатну приватизацію. Ми є органом виконавчим. Ми виконуємо

 те,  що  нам  доручено    Верховною Радою України.

      Що  стосується терміну дії і наповнення майна, то я повинен

 сказати,  що в цьому місяці, наприклад, запропоновано до продажу

 пакети  акцій  на аукціоні за приватизаційні майнові сертифікати

 432  підприємства.  Це  досить  привабливі підприємства, які, ми

 вважаємо,  що  визовуть  інтерес у народу. І найближчим часом ми

 будемо   такі   встановлювати   розміри,   обсяги  сертифікатної

 приватизації  до кінця року, щоб можна було забезпечити повністю

 покриття приватизаційних майнових сертифікатів.

      На   мою   думку,   треба  якомога  швидче  закінчити  оцей

 приватизаційний процес за приватизаційні майнові сертифікати.

      Шановні  народні  депутати,  ви  добре  розумієте,  і  я як

 колишній  виробничник,  я добре розумію той тягар, який сьогодні

 несуть  наші  підприємства.  Нам  треба  звільнити  їм дорогу до

 залучення  інвестицій, дати їм можливість сьогодні працювати, як

 кажуть,  визначено  уже працювати, щоб вони весь час над ними не

 давлів цей тягар майбутньої сертифікатної приватизації.

      Щодо  Закону  "Про агропромисловий комплекс". Я повинен вам

 сказати, що позиція Фонду державного майна щодо оренди з викупом

 принципово була викладена з самого початку. І я щиро вдячний вам

 за  те,  що в минулому році були прийняті відповідні закони, які

 значно  обмежили  оцю  оренду  з  викупом  і дали нам можливість

 більш, ну скажімо, справедливо визначати оцінку майна в орендних

 підприємствах.

      Я   повинен   вам   сказати,   що,   дійсно,   отой  процес

 "прихватизації",  про  який говорили в Україні, -це все оренда з

 викупом,  коли  за  безцінок  можна  було  згідно  тоді  діючого

 законодавства це виконати.

      Сьогодні  через оренду з викупом йдуть, ну практично вже не

 йде,  тому  що  законодавство забороняє. Ми створюємо акціонерні

 товариства.  Це  дозволяє  нам  нормально впроваджувати сьогодні

 приватизацію   цих  підприємств.  Повертати  назад,  зворотнього

 процесу  мені  права ніхто не дає. Це можна зробити тільки через

 суд.

      І  тому,  якщо  буде якась ініціатива в цьому плані, то суд

 має вирішувати ці питання.

     

      ГОЛОВА. Мельник, будь ласка.

     

      МЕЛЬНИК.

      Шановний   Юрій  Іванович,  (Одеська  область,  306  округ,

 Мельник)  я  про  вартість  об'єктів  приватизації вже казать не

 буду.   Сьогодні   вам   вже  задавали  це  питання.  Там  повна

 вакханалія. І думаю, що по вашій вині ця більшість і робиться.

      Я  хотів  би звернути вашу вагу на... куда ідуть кошти, які

 получаються  від  приватизації?  Вони  повинні  йти до цільового

 позабюджетного фонду, а куда вони йдуть на самому ділі, шановний

 Юрій  Іванович? А вони йдуть туда ви тільки задумаєте, то туда і

 пускаєте. Вони використовуються на ваш розсуд і в ряді  випадків

 ми  рахуємо, що вони використовуються незаконно. Фонд Державного

 майна   України   на   протязі   95   року  більше  1  трильйона

 позабюджетного  фонду  приватизації витратив на надання кредитів

 комерційним  структурам.  Що  це  таке?  Що  ви  там за комерцію

 відкрили, відповідайте, будь ласка.

      Хотілося  б  запитати  вас ще також чому ви даєте мільярдні

 кошти службовцям фонду у вигляді безпроцентних кредитів, також і

 це   має   місце   нажаль  у  вашому  фонді,  який  ви  сьогодні

 возглавляєте.

      Я би хотів би запитати вас чому Фонд Державного майна думає

 не тільки за приватизацію, а і за державу мабуть повинен думати.

 Чому  ви  впливаєте,  не  допускаєте  у  приватизацію майна, яке

 комусь вигідно?

     

      ГОЛОВА. Я прошу.

     

      ЄХАНУРОВ   Що   стосується   коштів   позабюджетного  фонду

 приватизації,   то   дійсно   Генеральною  прокуратурою  України

 виявлені  порушення,  але я хочу сказати, що по кожному пункту є

 дозвіл  Кабінету  Міністрів  України,  по кожному пункту. Але на

 протест   Генеральної  прокуратури  внесені  зараз  позови  щодо

 повернення   коштів   назад,   по   кожному   карбованцю  я  маю

 відзвітувати  після  закінчення  того терміну, який встановлений

 урядом.

      Що  стосується  термінології  комерційні  структури,  то це

 термінологія   така,  як  тільки  створено  відкрите  акціонерне

 товариство,  то  працівниками,  які  перевіряли  Фонд Державного

 майна  називалися вони комерційними структурами. Я просив, кажу,

 запишіть   -відкрите   акціонерне   товариство   згідно  чинного

 українського  законодавства.  Ні,  вони  там: це власники хто? Я

 кажу:  трудовий  колектив, там, працівники, акціонери, громадяни

 України,-значить  це  не державна, це комерційна структура. Якщо

 не  державна,  то комерційна. Ми ці роз'яснення писали, я просив

 би  розглянути  наші  пояснення,  які  ми  надавали в Контрольну

 комісію  Верховної Ради України. Вони розглядали це питання, і я

 особисто  Сергію  Дмитровичу Драгомарецькому я доповідав з цього

 приводу  і  була  відповідна  колегія  Фонду  дерєжавного  майна

 України.

     

      ГОЛОВА.  Марченко.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ЄХАНУРОВ  Ю. І. Ні, я відповів, що є відміна наказаів і під

 це  се вже є документи. Я вам предоставлю ці всі документи, якщо

 потрібно.  Нема  проблем в цьому плані -ми в Констрольну комісію

 їх показували.

     

      МАРЧЕНКО В.Р. Я передаю слово Наталье Михайловне Витренко.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка. Може, то не ваша картка -подивіться...

     

      ВІТРЕНКО  Н.  М.,  Конопський  виборчий  округ, Прогресивна

 Соціаістична партія України.

      Шановний  Юрію  Івановичу,  я не буду задавати питання щодо

 вашої  діяльності  по приватизації -  мені  здається,  що це вже

 зрозуміло  всьому  залу  нашому  і  всьому  народові  України. І

 зрозуміло,  хто стоїть за вами, хто керує, для кого це потрібно,

 від кого ви гроші отримуєте - це зрозуміло...

      Але!  Дивіться, знову ж таки, повертаюсь до кредитної угоди

 з  Міжнародним  банком реконструкції розвитку від 30 травня 1996

 року,  бо  розплачуватись  за ці 310 мільйонів доларів буде весь

 народ   України!..  Так  ось  з  цих  310  мільйонів  доларів  9

 мільйонів  -  це    послуги    консультантів   щодо   проведення

 приватизації.  Я  прошу  вас:  назвіть, будь ласка, хто працює в

 Фонді,  консультанти  з  яких країн? Скільки вони отримують і за

 яких підстав ви взагалі взяли їх на роботу, за чиїм наказом, для

 того, щоб проводити приватизацію в Україні?

      Дякую.

     

      ЄХАНУРОВ.  Фондом  Державного  майна  керує  уряд України і

 Верховна  Рада  України. Що стосується угоди Світового банку, то

 угода  Світового банку отримала свалення Верховною Радою України

 тут на  цьому...  на  засіданні в   цьому  залі.

      Що  стосується  310 мільйонів доларів, які отримає Україна,

 то  з  них 300 мільйонів доларів надходять до Державного бюджету

 України.   З   них   100  уже  погашено  і  пішли  на  погашення

 заборгованості бюджетів.

      Що  стосується  послуг  консультантів,   то  сьогодні  ні 1

 цента, ні 1 копійки і ні 1 карбованця на іноземних консультантів

 Фонд  Державного майна не потратив.

      Те,  що там передбачено, то передбачено в майбутньому. Якщо

 ми  будемо проводити конкурси серьйозні на продаж об'єктів за...

 міжнародних  тендорів,  то  нам  обов'язково треба буде залучати

 відповідних  фахівців.

      Я,  коли  розглядав  це  питання,  то  я  поставив сам собі

 великий  знак  запитання, що ми зможемо використовувати ті кошти

 тільки  тоді,   коли,  як кажуть, до  цього рівня підтягнемось.

      Я  можу  вам  сказати,  що  на  анйближчий  рік ми ці кошти

 використовувати  не  можемо,  тому  що поки що розуміння що таке

 інвестиційні    конкурси,    що    таке   створення   середовища

 інвестиційного,  що  таке,  коли  ти  виставляєш, береш дешевого

 консультанта  і  отримаєш  10  мільйонів доларів, платиш йому 20

 тисяч  доларів, чи ти береш дорогого, платиш йому мільйон, за те

 ти отримуєш 100 мільйонів  доларів  за той же  самий пакет акцій.

      Я  думаю, що ми до цього ще не дозріли і кожен консультант,

 який   буде   розглядатися,   повірте   мені,   без  серьйозного

 забезпечення  з боку депутатського корпусу приматися не буде -це

 консультанти на  конкретні проблеми.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ці кошти поки що не надійшли в Україну, так що.... Ще немає

 їх  в  Україні,  немає  ще їх... Візміть під контроль, тримайте,

 я...

     

      ГОЛОВА. Останнє запитання Безсмертного.

     

      БЕЗСМЕРТНИЙ.  Передайте,  будь ласка,    Єльяшкевичу.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка,  Єльяшкевич.

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ. Уважаемый Юрий Иванович, у меня три вопроса.

      Первый    вопрос    касается    незаконного   использования

 государственного   имущества   Федерацией   профсоюзов  Украины.

 Совершенно   непонятно,   почему   именно   с   ней   вы  ведете

 консультации,  так  как  она  незаконно захватила это имущество,

 сплоть  до  того, вам расскажет, например, председатель Комиссии

 по  законности,  что  уже, например, санаторий "Ветеран" в Крыму

 захвачено   это  имцщество  криминальной  структурой.

      Следующий  вопрос.  Ваша оценка тех нарушений, которые были

 при  приватизации  Моторсечи,  и их  логическое  завершение.

      И  последний  вопрос.  В  какой  стадии  находится  процесс

 приватизации   Лисичанского  нефтеперерабатывающего   завода?

     

      ЄХАНУРОВ. Дякую.

      Що  стосується  майна профспілок України -це дуже не просте

 питанян,  ми  над  ним  працюємо  уже півтора року, і те правове

 поле,  яке  є,  ми працюємо саме в тому правовому полі. Напевне,

 розрішення  цього  питання  буде  тільки  після прийняття Закону

 України    "Про   майно   громадських   організацій   колишнього

 Радянського  Союзу  і  про  майно  громадських  організацій.

      Без  прийняття  відповідного  закону  ми  повинні проводити

 тільки  переговори  і  знаходити  якусь спільну мову з тими, хто

 сьогодні   управляє  цим  майном.  Я  звертався  неодноразово  з

 проханням     з  приводу  цього,  щоб  цю  колізію  вирішити.

      І  що  стосується  конкретного прикладу, то я негайно зараз

 дам  доручення щодо   санаторію "Ветеран".

      Що   стосується   Моторсічі.  Цей  об'єкт  знаходиться  під

 постійною  увагою  цілої  групи  народних  депутатів.

      І  на сьогоднішній день Моторсіч виконала свої інвестиційні

 зобов'язання,  які  підтвердила актом. Цей акт направлено у Фонд

 державного  майна  України.  Поки  що він не отримав остаточного

 затвердження і визначення 27 відсотків акцій.

      Я  б дуже хотів би, щоб була чітко зрозуміла моя відповідь.

 Ніяких  27 відсотків акція Фонд державного майна не передавав  і

 сам самостійно ці рішення приймати не може. Акт затверждити Фонд

 державного майте теж не може, оскільки він не є фахівцев в даній

 проблемі. Це має вирішувати відповідне міністерство з огляду на,

 ну,   прямо  скажем,  скандальну  ситуацію,  напевно,  втручання

 кабінету Міністрів України буде.

      І  тому, ну, відбувається, скажем так, процес визначення по

 якому  правовому  полю  ми  підемо далі, особливо, що стосується

 залучення  інвестицій  до розвитку цього підприємства. Двигун є,

 він  тоїть,  але  як  врахувати  сьогодні  цей  вклад  трудового

 колективу ми, прямо відверто скажемо, не знаємо.

      І   тому  я  офіційно  сьогодні  підписав  відповідь  групі

 народних  депутатів  щодо  реального  стану речей з приватизації

 цього  підприємства.  Однозначна  позиція  -нічого  ми нікому не

 передавали.

      Що  стосується приватизації Лисичанського нафто-переробного

 заводу?  Лисичанський нафто-переробний завод знаходиться в стані

 приватизації.    Біля  24, 7  відсотка  акцій  сьогодні  продано

 трудовому  колективу,  керівникам, а також громадянам України на

 сертифікатному аукціоні. Залишок -75, 3, він зараз знаходиться в

 розгляді.

      Постановою    Уряду,    вірніше,    розпорядженням    Уряду

 приватизація  цього об'єкту зупинена. Зараз наступають страховий

 момент.  Тобто  є  гарантія не зовсім, скажімо  так, оформлена з

 процедурами   не  зовсім  правильно  гарантія  від  імені  Уряду

 Укроаїни,  яка була надана в 1993 році, і зараз треба платити за

 іноземний  кредит,  який  був  отриманий від німецької сторони і

 застрахований  італійською страховою компанією "Сача".

      Ми  знаходимо  такий спосіб, що якийсь пакет акцій має бути

 виставлений  для  продажу  при  умові, якщо потенційний інвестор

 візьме  на  себе  всі борги підприємства і одночасно забезпечить

 його ефективну роботу.

      Є  багато  думок,  щодо  цього...  з  цього приводу. Урядом

 утворена спеціальна робоча група, на чолі з першим Віце-прем'єр-

 міністром  України Василем Васильовичем Дурдинцем. Я призначений

 заступником   голови   комісії.   Ми   проводимо   зараз  робочі

 консультації  з  цього  приводу  і  прямо  скажу,  що поки що на

 рішення ми не вийшли: іде інтенсивна робота, бо страховий момент

 наступає в  кінці   цього місяця.

     

      ГОЛОВА.  Дякую,  Юрій  Іванович. Сідайте, будь ласка. Після

 перерви   ми   продовжимо   засідання,  розгляд  цього  питання.

 Оголошується перерва  до  16  години.