Стенограма пленарного засідання

10 вересня 1996

                         ЗАСІДАННЯ  ТРЕТЄ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  10  в е р е с н я  1996  р о к у

                             16 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА. Прошу депутатів підготуватися до реєстрації.

      Будь ласка, займайте свої місця, картки приготуйте.

      Проводиться поіменна реєстрація.

      Зареєструвалося  352  народних  депутати, вечірнє засідання

 оголошується відкритим.

      До  перерви  ви  розглядали  порядок  дня і перелік питань,

 орієнтовний  перелік  питань  на  6-у сесію, було внесено багато

 пропозицій.  І,  як  сказав  Олександр  Миколайович,  ще  кілька

 депутатів хотіли внести доповнення якісь.

      10  хвилин  вистачить  для  доповнень і прийняття рішення з

 цього приводу?

      (Ш у м  у  з а л і)

      В цілому? Немає потреби...?

      Ну, я бачив, я скажу потім.

      Петро Степанович, у вас є щось?

      Будь ласка, Петро Степанович.

 

      СТЕПАНОВ.  Уважаемые народные депутаты, уважаемый Александр

 Александрович,  мы  проголосовали  за  предложение,  не  набрали

 голосов  за  то,  чтобы  снять с повестки дня вопрос о налоге на

 имущество   предприятий.   Я   все-таки   прошу  вас,  Александр

 Александрович,  и  уважаемые  народные  депутаты,  поставить  на

 повторное голосование. Я считаю, что этот закон повлияет в ущерб

 нашему   народному   хозяйству,   будут  распроданы,  уничтожены

 последние   основные   средства  предприятий.  Прошу  поддержать

 предложение.

 

      ГОЛОВА. Який закон, скажіть ще раз?

 

      СТЕПАНОВ.   Закон   на   имущество  предприятий.  Налог  на

 имущество предприятий.

 

      ГОЛОВА.   А,   так  він  же  внесений  до  розгляду.  Петро

 Степанович,  приймаючи  закон  цей, у постанові про порядок його

 введення  ми  можемо записати будь-яку норму про строк введення,

 про  механізм  введення,  а  сам по собі закон він повинен бути,

 його  готували  комісії  відповідні, він тут є в плані роботи. І

 тому,  розглядаючи  це  питання, ми  можем  елементарно вирішити

 потім, його вводить через рік, через два, через який період, або

 його взагалі можна буди не прийняти, або зміст буде такий, що як

 раз не буде нести він загрозу виробництву.

 

      (Ш у м  у  з а л і).

 

      Я не чую, що ви говорите. Будь ласка, я прошу вашої уваги!

      Дайте  маленький  оцей  перелік,  що ми розглядаєм зараз, у

 вигляді книжечки.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ні,  на  першому... на це... от от... оце, що є. Ні, малий,

 малий - оцей, цей... Зараз, секундочку. Да, спасибі.

      Шановні  депутати,  уважно  проаналізувавши перелік питань,

 які  пропонується  додатково  включити  до  порядку  дня, я хочу

 привернуть  вашу  увагу до одного: у вас на руках документ, який

 ми  затверджуємо,  чи  схвалюємо  в цілому. І в ньому є примітки

 (подивіться), які враховують такі обставини: питання про проекти

 законів  про...  щодо ратифікацій міжнародних договорів та угод;

 про     вилучення    і    надання    земельних    ділянок    для

 несільськогосподарських  потреб;  про  зміни  в адміністративно-

 територіальному  устрої,  а  також інформація тимчасових слідчих

 комісій розглядається в міру готовності. Комісії ми створювали і

 кожній  комісії  дали  строки доповіді з того чи іншого приводу,

 тому це передбачається у документі, котрий ми вже розглядаємо.

      Дальше.  Законопроекти  з питань податкової політики при їх

 готовності  розглядаються  позачергово.  І  у  проекті постанови

 окремо  (я  ще  з  самого початку сказав), що ми можем доповнити

 пнукт:  вважати погодженим включення в щомісячний розклад занять

 Верховної   Ради...  засідань  Верховної  Ради  у  невідкладному

 порядку   питання,   що   стосуються   податкової   політики  та

 забезпечення  до  доходної  частини  бюджету.  В  тому  числі, і

 Податковий  кодекс,  коли він готовий буде до розгляду: завтра -

 завтра  будемо  розглядати його. Але думати, що це можна зробити

 за тиждень чи за місяць, чи за два місяці, то це наївно трохи...

 Я  просив  би,  щоб  ми тут не записували того, що ми не зможемо

 виконати.  А  як  тільки буде готовий цей документ, то на основі

 цього  рішення  Верховної  Ради  він  буде  відразу розглядатися

 сесійним залом.

      Далі.  Законопроекти з питань податкової політики при... це

 те, що я сказав...

      Інформації  уряду, Національного банку щодо поточних питань

 господарської  й  економічної  діяльності  розглядаються  в міру

 необхідності. Визначає Верховна Рада. Є потреба розглянуть таку-

 то  інформацію  Кабінетом  Міністрів  чи  Національним  банком -

 включається  це  питання  і  розглядається. Тобто ці питання, що

 пропонувалися, і весь той перелік (майже весь той перелік), який

 ви  проголосували  перед перервою, він передбачений уже рішенням

 самої  Верховної  Ради,  проектом  рішення.  І  тому я просив би

 проголосувати  яким  чином  окремі  з  цих  питань. Я прошу... Я

 розумію  вашу  пропозиції, не піднімайте руку. Я дам слово, коли

 буде потреба.

      Про  що  йдеться.  Записано,  проголосовано  про  включення

 питання  про встановлення нових розмірів мінімальної зарплати та

 піенсії за віком. Мова іде про поправки до закону. Доповнення до

 закону  чи  закон  про.....  Я  прошу вас не кричать. Це не ваша

 пропозиція до речі. Це пропозиція Чижа. Я хочу його запитати. Це

 закон про доповнення  до закону - тоді  треба так писати.

      Значить,  тоді тут непросто абстрактне іде питання, а Закон

 про  зміни  до  Закону  "Про  встановлення  розмірів мінімальної

 заробітної  плати  та пенсії за віком". Це питання іде як проект

 закону.

      Дальше.  Закон  "Про  довірчі товариства" ви проголосували,

 він  є  в  проекті.  Я  ще раз кажу, не вигукуйте, я пояснюю, що

 сталося, бо ви не читали проект той, що голосували.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Дальше.    Доповідь    прем'єр-міністра.    Всі   доповіді,

 інформації,  звіти  тощо   передохоплюються  приміткою,  яку ми

 затверджуєм  зараз.  І  немає потреби набивати кількість питань,

 які невідомо коли будуть  розглядатися.

      Дальше.    Звіти   тимчасової   спеціальної   комісії   теж

 передбачені  тут  у  примітці і питання про термін передбачені в

 постановах  Верховної  Ради  і  тому окремо голосувати теж немає

 потреби.

      Таким  чином,  залишається питання, про яке я сказав, Закон

 про  зміни  до Закону "Про розміри мінімальних заробітних плат і

 пенсії за віком" і питання про участь України в Міжпарламенській

 Асамблеї   СНД.  Указ  Президії  про  заборону?  Компартії  є  в

 орієнтованому порядку і його немає потреби додатково голосувати.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Я прошу вас, не заважайте.

 

      ____________....Регламент,  згідно з  Регламентом....

 

      ГОЛОВА.  Передбачено про ратифікацію ранкової Конвенції про

 захист  національних меншин не пізніше листопада -це передбачено

 в   примітці.   Буде   голосуватись   тоді,  коли  буде  готовий

 документ....

 

           (Ш у м  у  з а л і)

      Не  заважайте  ,  будь ласка.

 

      ВІТРЕНКО.  Так  ви не  правильно  ведете  сесію.

 

      ГОЛОВА.  Проект Закону про амністію страйкуючих шахтарів, я

 просив  би  вашої  згоди. У нас у плані на вересень місяць Закон

 "про  амністію".

      У   порядку  введення  цього  закону  ми  окремо  можемо  у

 постанові  записати  цей  закон,  бо  без  Закону "Про амністію"

 окремі  закони,  які підпорядковані, витікають з цього основного

 закону,  розглядати  не  можна.  І тому ми його розглянемо тоді,

 коли   визначимось  під  час  прийняття  закону.

      Я  прошу ,  не  заважайте,  будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО.       Ви    не    читали    Регламент,   Олександр

 Олександрович,  це наше  право......

      Навіщо  ви  зараз  робите?...

 

       ГОЛОВА.  Я  прошу вас, сядьте на місце, не заважайте вести

 засідання.

 

      ВІТРЕНКО. Петро Володимирович, ну, поясніть Голові, він....

 

      ГОЛОВА.  Так,  де написано в Регламенті, щоб сюди приходити

 і..........   організовувати?

      Сідайте,  будь ласка.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Тому  я  прошу,  доповнення,  які виходять за межі приміток

 погоджених  в основному...

           (Ш у м  у  з а л і)

       Я   ще   раз  повторюю,  ви  за  основу  проголосували  ці

 пропозиції,  тут  передбачено,  те, на чому ви наполягаєте. Тому

 додатково  до  цього передбачається проект Закону "Про зміни до

 Закону  "Про розмір мінімальної зарплати і пенсії за віком", про

 участь   України,   чи   постанову  про  приєднання  України  до

 Міжпарламентської  асамблеї  країн  СНД... і  все.

      Ставлю на  голосування  цю  пропозицію.

      Тобто,  у  вас  є  проект  Постанови  такого   змісту.

      Зніміть  поки  що з  голосування.

      Порядок  денний  6  Сесії  Верховної Ради України схвалити.

 Додається.

      Постійним  Комісіям  та Секретаріату Верховної Ради України

 забезпечити воєчасне опрацювання та подання на розгляд Верховної

 Ради України   законопроектів,  визначених порядком   денним.

      Вважати погодженим включення в щомісячний розклад Верховної

 Ради  в  невідкладному  порядку питань, що стосуються податкової

 політики  та   забезпезпечення  доходної  частини  бюджету.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Одну  хвилиночку,  не  заважайте.

           (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА.  Одну хвилиночку, не заважайте. Таким чином я прошу

 проголосувати  цей  проект  постанови,  маючи  на  увазі,  що ми

 додатково  включаємо  ті  питання,  які тільки що назвав, ті, що

 проголосовано вже було, будь ласка .............................

      (Ш у м  у  з а л і )

      Ви  не  слухали... Відійдіть від трибуни. Я ще раз пояснюю,

 що  цей  Закон  про  амністію  конкретним  категоріям  населення

 потрібно  розглядати  після розгляду, після прийняття Закону про

 амністії, де визначається порядок розгляду цих питань.

      Таким  чином  ми  у  вересні  місяці  розглядаєм  Закон про

 амністії,  у  постанові  про  введення  цього  закону,  на  вашу

 пропозицію,  ми, голосуючи сам закон, проголосуємо розгляд цього

 конкретного закону. Ось про що йдеться.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Я прошу сісти. Будь ласка, будь ласка.

 

      МАРЧЕНКО   В.  Р.  Александр  Александрович,  в  Регламенте

 написано, что депутаты вносят предложение. Вы врете.............

 

      ГОЛОВА.   Я   прошу,   відійдіть  від  мікрофона.  Я  роблю

 зауваження депутату Марченко і прошу  сісти його на місце.

 

      МАРЧЕНКО   В.   Р.  Пожалуйста,  проголосуйте  предложение,

 которое подано в установленном порядке...

 ................................................................

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  Володимира  Романовича Марченка сісти на

 місце. Він  заважає  вести  засідання.

      ..........

      Чукмасов, будь ласка.

      ..........

 

      ЧУКМАСОВ

      Уважаемые  депутаты!  Александр  Александрович!  Я  попрошу

 коллег моих минуточку внимания, потому как вопрос очень важный.

      Владимир Романович, просьба -послушайте, пожалуйста тоже...

 

      МАРЧЕНКО. Кого-нибуть  еще   кроме  себя. Послушайте!

 

      ЧУКМАСОВ.  Александр  Александрович, сложно говорить, когда

 перед трибуной   мелькает   человек.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА.  Я  ще  раз  звертаюся  до  депутата  Марченка. Він

 заважає   вести  засідання  Верховної Ради.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Я  пояснюю депутату  марченку  норми Регламенту.

      Включається. Ні, включається в проект постанови про порядок

 дня  додатково, якщо   третина  депутатів проголосувала.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      МАРЧЕНКО В.Р. Правильно...

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилинку, почекай. В проект включається, але

 ви  не читали основний документ, який уже прийнятий за основу. І

 в тому документі охвачені ці питання, що ви...

      Носов, будь ласка.

      Сядьте  на  місце, сядьте на місце. Так слово не дається. Я

 знаю, що у вас не вистачить совісті вибачаться за... Будь ласка,

 ідіть, ідіть, будь ласка.

 

      НОСОВ В.В.

 

      Депутате Марченко, ви читаєте Регламент, но треба читати до

 кінця.  Перед тим, як включати питання до порядку денного, проект

 рішення Верховної Ради чи зміни до 19-ої статті чи інші повинен

 бути поширений серед депутатів. Документ направляється в комісію

 головну,  і  вона  робить попередній висновок. Це висновок перед

 включенням  до  порядку  денного.  Він  стосується...  Марченко,

 слухайте,  якщо  ви так не можете прочитати. Попередній висновок

 стосується щодо доцільності розгляду цього питання і, крім того,

 про подальший порядок розгляду його.

      Де   висновки   головної  комісії  з  цих  питань,  які  ви

 пропонуєте?  Висновків не було -комісія не розглядає. Відповідно

 пропонують  паралельні  питання,  які перехрещуються з питаннями

 Уряду. Оце і є наслідок.

      Одночасно звертаю вашу увагу, Олександре Олександровичу, що

 до   проекту   включається   цілий  ряд  питань,  з  яких  немає

 документів.   Ну,  наприклад,  Закон  "Про  Кабінет  Міністрів".

 Проекту  ще  ж  немає. Ми його не можемо включати, вони собі хай

 розробляють,  подадуть,  тоді  і  включимо.  І  так само з інших

 питань.   Скажімо,   якийсь  закон  про  закони  та  законодавчу

 діяльність.   Законодавча   діяльність   повністю  в  Регламенті

 розписана. Який ще окремий закон?

      Крім того, передбачається внесення змін до Регламенту. Ми ж

 прийняли  постанову,  що  треба  приймати закон "Про Регламент".

 Нащо ж вносити зміни в старий Регламент? Це теж треба підчищати.

      Тобто  ті  питання,  з яких немає документів на руках, вони

 мають бути вилучені. І тут дуже багато таких.

 

      ГОЛОВА.  Так  от,  Вячеслав  Володимирович, Вячеслав Носов,

 будем  так  говорити, Владислав Носов, зверніть увагу на одне: є

 норми,  які  ми  зобов'язані  включити  в  порядок дня на основі

 Конституції, зокрема, Закон "Про Кабінет Міністрів". Протягом 3-

 х  місяців  після  прийняття  Конституції ми повинні сформувати,

 верніше,  Президент  повинен  сформувати  Кабінет  Міністрів. На

 основі  якого  закону працюватиме Кабінет Міністрів? Це означає,

 що  ми на протязі 3-х місяців повинні прийняти закон про Кабінет

 Міністрів,   так  само  як  ми  поспішаємо  прийняти  закон  про

 Конституційний  суд, оскільки ми протягом вересня місяця повинні

 сформувати  Конституційний  суд.  Те  саме  пов'язано  із іншими

 нормативними   актами,   які   включені   в   порядок   дня   як

 Конституційні,  як  органічно  випливаючі з Конституції норми, і

 тому  тут  протирічь  немає.  Мова йде про інше, про прискорення

 підготовки  цього  закону  на  основі  інформації, яку я маю від

 розмови  з  Прем'єр-міністром, цей документ блищим часом поданий

 до Верховної Ради. Це одне.

      Інше  те, чим обурювався депутат Марченко. Запропонований і

 названий  перелік  питань, які охоплюються прийнятим проектом за

 основу,  в  примітках,  де  передбачається що ці всі інформації,

 звіти  тощо  будуть розглядатися по мірі надходження, і тому тут

 немає  іяких  суперечностей,  а додатково тільки названо було ті

 два проекти документів про які я оголосив з самого початку. Тому

 я  прошу  із цими двома поправками проголосувати в цілому проект

 постанови  Верховної  Ради "Про порядок денний 6 сесії Верховної

 Ради ", будь ласка.

      Одну  хвилинку,  не  ставте,  зніміть  ще.  Чукмасов він не

 закінчив думку і ми не давали говорить, будь ласка.

 

      ЧУКМАСОВ.

 

      Спасибо,   Александр   Александрович.   Уважаемые  коллеги,

 уважаемый  председатель,  давайте  все-таки  вернемся к вопросу,

 перечню  тех  вопросов первоочередных, которые были представлены

 Президентом  в  Верховный Совет. Только 3 или 4 вопроса попало у

 нас  на  сентябрь  месяц.  И  я думаю, что после того, как будет

 принята  и  Программа  правительства, и мы не сможем принять эти

 законы -они не попадут в число первоочередных на сентябрь месяц,

 парламент   не   будет   иметь   морального   права  критиковать

 правительство,   поскольку  часть  законов,  которые  необходимо

 принять, они экономического плана и будут составной частью в той

 программе, которая сегодня принимается.

      Поэтому у меня предложение:  чтобы оставить какой-то люфт в

 нашей программе на сентябрь, чтоб те законы, которые в комиссиях

 будут   дорабатываться,   могли   выноситься   каждую  неделю  и

 дополняться, в качестве первоочередных рассматриваться.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Сергій Олександрович, вчора на нараді голів комісій

 це  питання  розглядалося,  так само як і на погоджувальній раді

 фракцій. Справа в тому, що в пожежному порядку, в час роботи вже

 погоджувальної   ради   вносяться   ці   пропозиції.   Їх  треба

 опрацювати.  Тому  є пропозиція: в проекті постанови передбачити

 цей люфт, маючи на увазі - доручення комісіям опрацювати проекти

 законів,  які  вносяться Президентом як невідкладні. І в міру їх

 готовності  до  розгляду  на  сесії  пропонувати для включення в

 порядок дня. Ось  така  пропозиція.  Так  що це -  доповнення до

 проекту постанови, можна це передбачити.

      І...  Юрій  Олексійович...  112  округ,  Болдирєв,  просить

 відносно Закону про амністію шахтарям поставити після Закону про

 амністії  в цілому. Але поставити його на розгляд у порядок дня.

 Так я розумію...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну, дайте Болдирєву слово.

 

      БОЛДИРЄВ Ю.О.

      Уважаемый Председатель, уважаемые депутаты!

      Последняя  часть  статьи  92  гласит  (Новой  Конституции):

 "Законом України оголошується амністія". То есть это - не о том,

 что  мы  должны  отрегулировать. То - само  собой!  Мы можем это

 делать,  а  можем  не  делать!  Здесь написано, что обкявляется,

 оголошуеться,   то   есть   конкретная   амнистия,  поэтому  тот

 законопроект, который внесен пятью депутатами, в том числе мною,

 он  имеет  право  быть  в повестке дня сессии. А будем ли мы его

 рассматривать  до  того, как будем рассматривать Закон о порядке

 амнистирования,  или  же мы будем рассматривать его после того -

 это вопрос уже чисто технический! Мы можем сделать и так, и так.

     Поэтому.  Было  проголосовано  залом  2 часа назад, что этот

 вопрос  стоит  в  повестке  дня  на  сентябрь.  И  так  должно и

 остаться.  Сейчас  мы должна в целом проголосовать, включая этот

 закон,  который  уже  включен  нами  в  повестку дня. А если вы,

 Александр  Александрович,  хотите  изменить  порядок,  то  тогда

 ставьте    на   голосование   об   исключении   уже   внесенного

 законопроекта, но для  этого  уже нужно будет 226  голосов.

 

      ГОЛОВА.  Та  не  зовсім так. Я ще раз повторюю: включається

 питання в проект Постанови "Про порядок дня" третиною голосів. А

 сам  проект  затверджується  226 голосів. Ось чому я і ставлю на

 голосування,  включаючи  і  ваш  проект  і  оті  2 закони, які я

 прочитав  у  порядок  дня і в цілому пропоную проголосувати   за

 такий перелік  питань. Будь  ласка, проголосуйте.

 

      "За"-

      Рішення не  прийнято.

      Пропонувалося  проголосувати  весь  цей  перелік,  який  ви

 голосували і там, де була  третина набрана голосів.

      Ставлю на голосування.

      Які  пропозиції  окремі?  Про що ви говорите? Та я це знаю,

 перестаньте.

 

      "За"-

      Рішення  не прийнято.

      Є  пропозиція  затвердити окремо на вересень місяць порядок

 роботи.

      Ставлю на голосування.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Він у вас на руках  цей проект.

 

      "За"-

      Рішення прийнято.

      Порядок   дня  на  вересень  затверджений.

      Я   прошу   проголосувати   окремо   доручення  відповідним

 комісіям, доручити постійним Комісіям Верховної Ради невідкладно

 розглянути   проекти   законів,  запропонованих  Президентом  як

 невідкладні для розгляду їх для внесення  до порядок дня.

      Ставлю на  голосування.

      Будь ласка,  почекайте  зараз.

      "За" -

      Я  прошу,  можна  це записати як протокольне доручення, але

 потрібне  результативне  доручення.

      Я  прошу  вас    проголосувати  ще  раз  це  питання.

           (Ш у м  у  з а л і)

       Та  візьмете  слово, ну,  почекайте.

      "За" -

       Рішення   прийнято.

      Кочерга,  яка  в вас  була  пропозиція?

 

      КОЧЕРГА.   Я   хочу   поговорить   в  отношении  Закона  "О

 Конституционном  суде", уважаемые  коллеги   народные депутаты и

 Александр Александрович.

 

      ГОЛОВА.Який  закон?

 

      КОЧЕРГА.   О Конституционном  суде.

      Дело  в  том,  что  хотел  бы напомнить, что это важнейший

 орган  нашего  государства,  и  поэтому Закон "О Конституционном

 суде"  по  своей  важности  тоже требует особого и внимательного

 подхода.    Его    подготовка    требует   очень   внимательного

 всестороннего  подхода.

      В  связи  с  этим  не может не удивлять та поспешность, тот

 упрощенный  порядок  в  его принятии, который навязан Верховному

 Совету  и навязывается.

      Напомню, что закон был роздан народным депутатам 9 июля, 10

 уже  проголосован, что  является  уже  нарушением   Регламента.

      Теперь   смотрите  дальше.  Был  дан  срок  до  5  сентября

 представить  замечания и предложения по этому законопроекту. Это

 тоже  нереальные  сроки  для  того, чтобы изучить этот важнейшый

 закон.   Поэтому   наша   Комиссия   по  вопросам  законности  и

 правопорядка   предложила  продлить  сроки  подачи  замечаний  и

 предложений   до  15  сентября.  И,  естественно,  многие  члены

 комиссий,  квалифицированные  юристы  не  смогли  включить  свои

 предложения и предоставить.

      Далее.  Согласно Регламенту мы должны уже сегодня иметь все

 материалы  по этому вопросу. Однако, они не розданы. А материалы

 мы  должны бьыли за 16 или 12 дней, а этот конституционный закон

 за 16 дней иметь.

      Поэтому  я  предлагаю,  чтобы  в течениие этой недели мы не

 рассматривали  и  перенесли  его  рассмотрение хотя бы на первую

 неделю октября, чтобы можна было работать.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Значить,  шановний Вікторе Герасимовичу, я

 повертаю  вас  до  розгляду  цього  питання  у  липні місяці. Ми

 розглянули його в першому читанні і дали доручення всім комісіям

 внести свої зауваження. Я повторно тільки дав розпорядження до 5

 вересня  ці  зауваження,  які  були,  вже  мали бути, принаймні,

 опрацьомані  в  комісії.  І в зв'язку з тим, що саме не було цих

 матеріалів, було таке розпорядження.

      Тепер,  ми розглядали його тоді в першому читанні і тепер у

 другому,  і,  я вважаю, треба розглянути його в третьому читанні

 на  наступному  тижні  виключно  з  тієї  причини, що ми повинні

 вкластися   в   строк   визначений  Конституцією  про формування

 Конституційного  суду.  А  без Закону про Конституційний суд сам

 орган  формувати  не  можна.  Тому  за  пропозицією  депутатів і

 вносилося це питання у порядок дня.

      Сьогодні  комісія  закінчила  роботу  над  його  розглядом.

 Множиться  матеріал,  чи  сьогодні, чи вранці завтра ви одержите

 цей  матеріал  і ви зможите ознайомитися глибоко з усіма нормами

 цього закону.

      Вікторе   Герасимочу,   я   прошу   вас,   якщо  ми  будемо

 достримуваться  вашої  процедури,  це  означає, що перед з'їздом

 суддів,  яке  відбудеться 20 числа, що до 1 жовтня, як визначено

 Конституцією, ми не сформуємо Конституційний суд, посилаючись на

 норми  Регламенту.  Регламент  нижче від Конституції, тому треба

 виконувати Конституцію.

      Я   пояснюю   вичерпно,   і,   тим  паче,  це  питання  вже

 проголосовано   Верховною   Радою,  вилучити  це  питання  можна

 вилучити   тільки  половиною  конституційного  складу.  Ви  самі

 розумієте, що цього зробить не можна.

      Прошу вас.  Хвилинку.

      Я  хотів  би  в  зв'язку  з  тим,  що  загальний перелік не

 проголосували,  але  питання  можуть  і  в  вересні виникати про

 податкове законодавство, проголосувати пункт... окремо постанову

 Верховної Ради, якою б... такого змісту: "Вважати погодженим...

      Постанова  Верховної  Ради.  Вважати погодженим включення в

 помісячний  розклад  засідань  Верховної  Ради  в  невідкладному

 порядку   питань,   що   стосуються   податкової   політики   та

 забезпечення  доходної    частини  бюджету."

      Я  прошу  проголосувати  цю  норму.  Будь  ласка. Ставлю на

 голосування. Ну  за  основу    проголосуєте.

 

      "За" -

      Рішення  прийнято.  Яке  доповнення?  Будь ласка, Анісімов.

 Хвилинку.  Анісімов. Запишіться ще, хто хоче доповнення до цього

 пункту. 5 хвилин   на моніторі   часу.

 

      АНІСІМОВ

      178,  город Запорожье, Анисимов. Александр Александрович, я

 полностью  поддерживаю  высказаную  вами  мысль,  но я хотел бы,

 чтобы  мы  вернулися  к  той  записи,  которую  мы уже делали до

 принятия   действительно  кодекса  о  налогообложении  -ни  один

 законопроект,  который  несет дополнительную налоговую нагрузку,

 не   рассматривать  и  не  принимать.  Это  налог  на  имущество

 предприятий,  это  налог  на  незавершенное  строительство,  это

 налог,  будем  говорить,  что  касается  на граждан и так далее.

 Можно  их  перечислять  тут  десяток, которые выстроились и ждут

 когда   их  просунут  через  Верховный  Совет  для  того,  чтобы

 дополнительно  сделать  нагрузку  на  производителя.  А  цель-то

 какая?!  Для  того чтобы кодекс сегодня сделать, для того, чтобы

 облегчить   налоговое   бремя  на производителя.

      Поэтому  через  запятую  можно  добавить  именно  то, что я

 сегодня  сказал  -не  рассматривать  ни один из законов, который

 несет  дополнительную  налоговую  нагрузку на производителя.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу...  Одну  хвилиночку.  З цього приводу ми

 приймали  вже  постанову Верховної Ради. Другий раз... Ні, ні, я

 розумію.  Другий  раз  потреб  немає  приймати.  А  якщо  будуть

 поступати   закони,   ми,   розглядаючи  їх,  будемо  визначати.

 Зрозуміло, він зняв свою пропозицію.

      Черенков.

 

      ЧЕРЕНКОВ  О.П.

      Уважаемый  Александр Александрович, я хотел бы уточнить для

 себя и поставить на поименное голосование предложение Болдырева.

 Мы  говорили,  что  мы  сразу  в  "вересні"  оставляем.  Если мы

 оставляем  в  сентябре,  тогда нет вопросов. Но я хотел бы, чтоб

 это было в протоколе записано.

      Ну, и следующий вопрос. Я хотел бы, чтоб мы до рассмотрения

 бюджета  1997  года  сделали  изменения  и дополнения к Закону о

 минимальной  заработной  плате  и  пенсии, прожиточном минимуме,

 привели в соответствие с прожиточным минимумом.

      Спасибо. Прошу поставить на голосование.

 

      ГОЛОВА.  Я  тричі ставив ці питання на голосування. Перелік

 питань  на  вересень  місяць затверджений. Тут інша процедура, і

 окремо це питання голосувати просто немає сенсу.

      Я  переконаний,  ми  у  вересні місяці на наступному тижні,

 розглядаючи  питання  про  Закон  "Про  амнісітю",  в  постанові

 відобразимо те, що ви хочете. І все буде нормально.

      Будь ласка, Глухівський.

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.

      (277-ий, Золочівський округ, Глухівський)

      Олександре  Олександровичу, я, на жаль, не міг взяти участі

 в  обговоренні  порядку  на  цю сесію і на вересень через те, що

 електронна система "Рада" мене аж 60-им поставила в чергу. Але я

 ось що хотів сказати.

      Є  одне  питання,  яке вже переноситься, мабуть, п'ятий або

 шостий раз із місяця в місяць. Це є зміни і доповнення до Закону

 "Про   реабілітацію  жертв  політичних  репресій".  Закон  давно

 готовий до розгляду. Скільки можна його переносити?

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Якщо ви уважно читали перелік питань, то він там є.

 Прочитайте  уважно.  Є  це питання в порядку дня. На вересень ми

 його розглядати не можемо.

      Євген Вікторович, подивіться. Є це питання.

      Я  ще  раз повторюю: вас не повинні... Ну, по-перше, він не

 при  наявності  часу,  а  просто  включений.  Ви не той документ

 дивитеся.

      А,  по-друге,  вас не повинно ну, так би мовити, стримувати

 отой  розділ,  що написано: "При наявності часу". Це означає: як

 тільки готовий документ - розглядається він у порядку дня.

      Степенко. я

      СТЕПЕНКО

 

      Олександре Олександровичу, я хочу підтримать Анісімова і ще

 звертаюсь  особисто  до вас, давайте все-таки в унісон і Кабінет

 Міністрів, прем'єр каже, давайте підтримаємо нашого вітчизняного

 товаровиробника. Як підтримать: взагалі чи підтримать конкретно.

 Тому  я  ще  раз  звертаюсь  до  вас,  дивіться як получилось, я

 вибачаюсь,  але це дуже важливо, це, ну, ради чого я й шов у цей

 парламент. Дивіться, ми проголосували додатково плату за землю в

 зв'язку  з  тим,  що  буде  єдиний  податок  за землю, тепер всі

 податки  залишили і той же податок за землю у 10 раз більший чим

 раніше платили сейчас платим, така дійсність наша.

      Тому  я  ще  раз  прошу,  Олександре  Олександровичу,  чи є

 Кабінет  Міністрів,  подав чи не подав оцей податковий кодекс чи

 закони  ті,  які  б  дійсно  дали  можливість,  були,  або я....

 говорився, а ви кажите: все те, що стосується доповнень в бюджет

 ми будемо приймать безоговорочно і швидко, тобто це значить якщо

 будуть додаткові податки, що в бюджет будуть надходить кошти, ми

 це  будем  швидко  розглядати.  Я  хочу  поставить те, що сказав

 Анісімов,  якщо несеться якась додаткова податкове навантаження,

 дійсно цей закон не розглядать.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Василій  Іванович,  пояснюю.  Закон  "Про плату за

 землю"  є  в  переліку питань як зауваження Президента до нашого

 закону,  він  не введений в дію, а те, що ви зараз пропонуєте...

 мова  йде,  наприклад,  про  додаткові  надходження  до бюджету:

 акциз,  скажімо, на тютюнові вироби, або, там, на спиртні напої,

 що є вже в порядку дня.

      Одну хвилиночку, це не додатковий податок. А те, що говорив

 Леонід  Олександрович,  якщо  буде  подаватися  закон,  якщо він

 збільшуватиме податкове навантаження, ми будемо його відхиляти.

      Михайленко, останнє зауваження.

 

      МИХАЙЛЕНКО.

 

      Уважаемый  председатель,  уважаемые  коллеги  депутаты,  мы

 проголосовали  порядок  на вересень и там есть вопрос Звіт Фонду

 Державного майна, он стоит на завтра в повестке дня. Дело в том,

 что  председатель  контрольной комиссии по приватизации Рябченко

 сейчас  находится  в командировке, я просто прошу перенести этот

 вопрос  на  вересень,  только с этой недели на следующую. Дело в

 том,  что  он  готовился  очень  серйозно  докладывать  по этому

 вопросу  и  просто  без его содоклада... ну, я считаю, это будет

 нецелесообразно -рассматривать этой вопрос...

      И  я  хотел  бы  предложить завтра рассмотреть вместо этого

 вопроса  проект  Закона  про  Кабинет  Министров.  Это  было  бы

 логично:  перед  рассмотрением  бюджета и утверждением Программы

 правительства рассмотреть проект Закона о Кабинете Министров.

 

      ГОЛОВА.  Сергій  Михайлович,  ви  правильно  турбуєтеся про

 закон...  про...  про  участь  Контрольної комісії у звіті Фонду

 держмайна,  але  ви  мені  скажіть: а так само ви турбуєтеся про

 Закон  про  Кабінет  Міністрів? Чи готовий цей закон? Чи готовий

 доповідач?   А   звідки,   якщо   нема,   у  Верховній  Раді  не

 зареєстрований зараз нами?!.. Тому я прошу вас: будем розглядати

 закон  про...,  чи  звіт  Фонду  держмайна,  розглядаючи  завтра

 питання, ми повернемося до цього -  чи будем ми з Рябченком його

 розглядати,  чи без. Тим більше, якщо я не помиляюся, я сьогодні

 бачив Рябченка на другому поверсі, тобто в сесійному залі... Ну,

 подивіться... Можливо, я помилився... Так.

      Тобто  ви  пропонуєте  Закон  про...  звіт  Фонду держмайна

 перенести  тижнем... на тиждень пізніше? Будь ласка, підтримайте

 цю   пропозицію,   щоб  не  виникало  непотрібних  колізій.  Раз

 Контрольна  комісія  готувалася  спеціально  до  цього  питання,

 тиждень відстрочки суті не змінює. Будь ласка.

 

      "За" -

      Підтримайте цю пропозицію!

      Рішення  не прийнято. Значить, будем завтра визначатися під

 час розгляду цього питання.

      А  в  цілому  я хочу проголосувати із тими уточненнями, які

 вносив Анісімов, але вони не пройшли, в цілому проект постанови,

 який  я зачитав перед цим. Будь ласка. Він прийнятий за основу -

 проголосуйте в цілому.

 

      "За" -

      Голосуйте "за" - все враховано!

      Я ще раз повторюю: я прочитав проект постанови, він одержав

 262  голоси  (за основу). Були пропозиції, депутати погодилися з

 тим,  що  не  треба їх включати, бо вони будуть охоплюватися або

 розглядатися процесі самого розгляду питань.

      Тому треба  в  цілому проголосувати   цей проект.

      Я  ставлю  на голосування те, що ви уже прийняли за основу.

 Прошу підтримати,  будь ласка, на вересень місяць.

 

      "За"-

      Я   ще  раз  ставлю  на  голосування.  104  не  голосувало,

 голосуйте проти,   але голосуйте, будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ну,  як  ви  прийшли  тільки,  я ж не можу кожному депутату

 пояснювати  про що голосуємо залежно від того, коли він зайшов у

 зал.

 

      "За"-

      Рішення  прийнято. Спасибі.

      (Ш у м  у  з а л і)

      У  вас  на  руках  є проект розгорнутого плану законодавчої

 роботи  Верховної  Ради на 2-е півріччя 1996 року. Він складений

 за  тематичною  ознакою  і  в  розрізі комісій. Тому я просив би

 проголосувати,   бо  тут,  власне  кажучи,  передбачені  всі  ті

 законодавчі  акти,  котрі...  нормативні  акти,  котрі увійшли в

 проект  плану,  ті,  що  опрацьовуються  в  комісіях, а разом це

 більше  300  питань. І  охоплюються ними всі ті питання, які тут

 обговорювалися теж. Я просив би... я попросив би схвалити. Це не

 затвердження,   це  схвалення  розгорнутого  плану  законодавчої

 роботи   на   2   півріччя.

      Можна проголосувати? Це питання обговорювалось в Комісіях і

 фракціях  протягом тижня, і Комісії вчора доповіли на нараді, що

 немає зауважень до цього проекту, і фракції з цим погодились.

      Я  ставлю  на голосування про затвердження чи про схвалення

 цього  плану. Будь ласка.  З  доповненнями.

      "За" -

      Є  пропозиція  з  доповненнями,  які  ви  проголосували  до

 перерви включити розгорнутий план законотворчої роботи Верховної

 Ради   на   друге   півріччя   з   тими  доповненнями,  які  вже

 проголосовані  за  основу. Проголосуйте.

           (Ш у м  у  з а л і)

       Ну, є ж перелік, що ж мені читать ці всі сторінки?

      "За" -

           (Ш у м  у  з а л і)

      Треба  виступать  у  Комісії, і працювать над документами в

 Комісії,  і  думку  Комісії  давати  на розгляд. А через те, щоб

 побалакать перед мікрофоном, це нікому не потрібно. І вам  теж.

      Будь  ласка, ще раз повторюю: розгорнутий план законодавчих

 робіт  складається  з  переліку більше 300 питань. З урахуванням

 тих, які проголосовані до перерви як предмет для роботи Комісій.

      Я  ставлю  на  голосування  про  схвалення  цього  переліку

 питань,  який  опрацьований  у  Комісіях  і  фракціях.  Я ще раз

 повторюю,    ставлю на  голосування.

      "За" -

      Рішення   прийнято,  спасибі.

      Про  проект постанови Верховної Ради України про Центральну

 виборчу  Комісію.

      Шановні  депутати!  У  зв'язку з тим, що нам потрібно чинне

 законодавство у відповідність з Конституцією, і згідно пункту 20

 частини  першої  статті  92  Конституції  України треба прийняти

 постанову такого змісту:

      "  Доручити  Комітетам  Верховної  Ради  України  з  питань

 державного  будівництва,  діяльності  Рад  і самоврядування та з

 питань  правової політики, судово-правової реформи підготувати і

 подати  на  розгляд Верховної Ради України до 1 грудня 1996 року

 проект  Закону про Центральну виборчу комісію та проекти законів

 про  внесення  змін  до  законів  України  про  вибори  народних

 депутатів   України,   про  вибори  Президента  України  та  про

 всеукраїнський та місцевий референдум.

      Встановити,   що  Центральна  виборча  комісія  по  виборах

 народних депутатів України здійснює свої повноваження відповідно

 до  чинного  законодавства,  до  набрання  чинності  Закону  про

 Центральну   виборчу   комісію   та   її   формування  згідно  з

 Конституцією України".

      Оскільки не повинно бути протиріч між нормами Конституції і

 діючою практикою, потрібно прийняти такий документ.

      Є потреба обговорювати?

      (Ш у м  у  з а л і )

      Ну  це  редакція,  це  ж  немає значення. Є запитання? Будь

 ласка, у кого є запитання, запишіться?

      Ну  до мене, я доповідаю.  Будь ласка, 5 хвилин, Мовчан.

      Досить 5 хвилин? Досить, погоджено з Верховною Радою.

      Будь ласка, Мовчан.

 

      МОВЧАН.

 

      Шановні  колеги!  На  мій  погляд,  треба  було б вислухати

 концепцію, а потім уже розглядати нам. І тому я пропоную, щоб ми

 запустили Івана Григоровича...

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Іван Григорович, додатково, ці 5 хвилин

 залишаються, додатково інформацію з цього приводу зробіть.

      Іван  Григорович,  просять вас, голову Центральної Виборчої

 Комісії.

      Опублікуйте  тим  часом  список  -хто записався. Нормально?

 Будь  ласка.  Перший  говорив  теж  за списком. Будь ласка, Іван

 Григорович.

      Мовчан   питає...   Павло  Мовчан  питає  про  необхідність

 прийняття  такого закону: чим викликана, чи не краще було б його

 розглядати  взагалі  пізніше  після попереднього обговорення, чи

 концепції, я  не знаю...

      Павло  Мовчан  хотів чути вашу думку з приводу необхідності

 прийняття   цього закону.

      Голова   Центральної   виборчої  комісії  -Іван  Григорович

 Бойко... Іван Григорович Ємець на трибуні.

 

      ЄМЕЦЬ. Якщо,  шановні  депутати...

 

      ГОЛОВА. Прошу  уваги.

 

      ЄМЕЦЬ.  Маю на увазі прийняття нового Закону про вибори, то

 я  знаю,  що  такий закон підготовлено. Мається на увазі змішана

 система.

 

      ГОЛОВА.  Ще раз прошу вас: говоріть тихіше і буде чути все.

 Прошу.

 

      ЄМЕЦЬ.  То в комісії Стретовича, в інших комісіях готується

 такий закон -про вибори народних депутатів за змішаною системою.

 Тобто,  там  половина округів одномандатних, інша -за партійними

 списками.

      Він  розглядався  в  цьому  залі.  Розглядався.  Але він не

 прийнятий  до цього часу. Що вас цікавить по новому закону? Будь

 ласка, поставте питання. Є тут автори його.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

      ЄМЕЦЬ. Доцільність прийняття чого? Цієї постанови?

 

      ГОЛОВА. Іван Григорович, дякую. Сідайте, будь ласка.

      Ще  раз  пояснюю  Павлу  Михайловичу.  Стаття...  пункт  20

 частини  1  статті  92 Конституції передбачає дещо інший порядок

 реалізації норм закону про вибори народних депутатів, про вибори

 президента,  про  Всеукраїнський  та  місцеві  референдуми.  І в

 зв'язку  з  тим  змінюється  дещо  функція  Центральної виборчої

 комісії і порядок її формування.

      В  зв'язку  з тим, що до цього часу, наприклад, проводяться

 вибори  до місцевих Рад, проводяться вибори до Верховної Ради, і

 Центральна виборча комісія мусить здійснювати свої повноваження.

 А  оскільки  вони дещо відрізняються від норм Конституції, то ми

 повинні продовжити їм порядок використання діючого законодавства

 і  встановити строк, коли ці зміни внести у повній відповідності

 з Конституцією.

      Ось  ідея  цієї  постанови.  І  тому,  оскільки  ще  є  два

 запитання на 5 хвилин, будь ласка, Дем'ян Григорій Васильович.

 

      ДЕМ'ЯН Г.В.

      Прошу  передати  мій  час  на  виступ депутатові Олександру

 Лавриновичу.

 

      ГОЛОВА. Лавринович, будь ласка.

 

      ЛАВРИНОВИЧ О.В.

 

      Шановний пане Голово, я хочу сказати, що даний проект, який

 запропонований,   має  три  недоліки,  через  які  він  не  може

 прийматися взагалі.

      Першим  може  розглядатися  навіть  не  дуже суттєвий, а як

 такий,  що  взагалі  до  вирішення  питання  з наявністю в нас в

 комітеті,  не  можна  доручати  комітетам,  як  там  записано  в

 проекті.

      Питання  стосовно  цих законів, які перелічені в постанові,

 вони включені до порядку денного сесії, і тому повторно приймати

 спеціальну   постанову   про  них  теж  немає  абсолютно  ніякої

 необхідності,  оскільки тільки що воно проголосовано і вирішено,

 це питання.

      І  наступне,  можливо,  найсуттєвіше. Те, що пропонується в

 цій  постанові, продовжити термін повноважень діючої Центральної

 виборчої  комісії,  постанови  Верховної  Ради України, це якраз

 суперечить  85-ій  статті  21-ому  пункту,  оскільки, як ви самі

 тільки  що  сказали, Конституція встановлює зовсім інший порядок

 призначення. І тепер Верховна Рада України може приймати подібні

 рішення виключно на пропозицію Президента України.

      Якщо   є  таке  подання  щодо  продовження  повноважень  до

 прийняття  закону  на 2 роки чи на рік, тоді, звичайно, згідно з

 Конституцією  ми  маємо  розглядати,  інакше  дане  рішення буде

 антиконституційним.  А  антиконституційні  рішення  в  цій  залі

 прийматися не повинні.

     

      ГОЛОВА.  Добре.  Скажіть мені, Олександре Володимирович, як

 вийти  із  такої  ситуації?  Центральна виборча комісія сьогодні

 організовує  вибори,  наприклад, в одному з округів міста Кієва,

 по  двох  округах в Одесі і так далі, комісія створена, створена

 вона  була  раніше  ніж  прийнята Конституція. Сьогодні що треба

 змінювати склад персональний тощо, як вийти з цієї ситуації?

      Я  вважаю,  що можна продовжити термін дії цієї Центральної

 виборчої  комісії  до  прийняття  закону  про Центральну виборчу

 комісію,  і закон так як і передбачено в Конституції відобразить

 всі  ті  нюанси,  котрі  із  неї випливають. Якщо буде цей закон

 прийнятий,  наприклад, до 20 вересня, ми розглянемо і знімем всі

 ці протиріччя. Будь ласка.

     

      ЛАВРИНОВИЧ. Я можу відповісти на це питання.

     

      ГОЛОВА.  Одну хвилиночку, ви задаєте, ви обгрунтовуєте свою

 думку.

     

      ЛАВРИНОВИЧ.  Так,  значить,  питання  полягає  в  тому, що

 відповідно   до   Конституції   порядок  формування  Центральної

 виборчої  комісії  визначений, так само як і визначені перехідні

 положення   як   діють  органи  управління,  які  сформовані  до

 прийняття  Конституції України, там спеціально окреме положення,

 яке   б  регламентувало  подальшу  роботу  Центральної  виборчої

 комісії  немає.  Це  означає,  що вона має працювати так як вона

 працює  сьогодні  до  того  моменту,  поки  не  надійде  подання

 Президента  щодо  зміни  її  складу,  вона  має визначити термін

 повноважень,  який  був визначений їй попередньою Конституцією і

 Законом  "Про  вибори народних депутатів України". Тому сьогодні

 немає проблеми щодо її легітимності.

     

      ГОЛОВА.  Ну,  як  хочте,  визначайтеся.  Проблема  є,  я її

 обгрунтував,   є  проект  постанови  у  вас,  були  відповіді  і

 запитання-відповіді.

      Вітренко, будь ласка.

     

      ВІТРЕНКО  Н.  М. Прошу передати слово Володимиру Романовичу

 Марченку.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, Володимире Романовичу.

     

      МАРЧЕНКО  В.Р.    Я  хочу  обратить  внимание  на то, что в

 соответствии   со   статьей   85,   пунктом  21,  действительно,

 Центральную  избирательную  комиссию можно утвердить за поданням

 Президента.  И  тут Лавринович прав, что пока подання Президента

 нет,  нечего  нам  городить огород. И эта Комиссия по переходным

 положениям  будет  существовать до того, как Президент не внесет

 изменения.

      Другое дело, что Лавринович не хочет обратить внимание, что

 переходными  положениями  и  полномочия  нынешнего Президента не

 продлены!  Потому,  что  (я уже выступал несколько раз сегодня и

 доказывал),  что  полномочия  всех  органов  (кроме Президента и

 Центральной   избирательной  комиссии)  переходными  положениями

 Конституции  продлены.  И  выйти из этого положения можно только

 таким  образом,  как:  назначить  досрочные  выборы  Президента,

 Верховного  Совета, чтобы, вновь по Конституции принятые, органы

 власти  формировать  соответственно  новыми...  новым составом и

 Президента,   и   Верховного   Совета.   А  то,  что,  Александр

 Александрович, вы делаете с залом и не ставите на голосование...

     

      ГОЛОВА.  Виключіть мікрофон, будь ласка. Треба вкладатися в

 регламент.  Будь  ласка.

      Я прошу вас  -  вдумайтеся  ще  раз всі, що означає пункт 2

 цього  проекту:  "Встановити,  що  Центральна виборча комісія по

 виборах народних депутатів здіяснює свої повноваження відповідно

 до  чинного  законодавства  до  набрання  чинності  Закону  "Про

 Центральну   виборчу   комісію   та  її  формування",  згідно  з

 Конституцією   України".

      Тобто,  якщо  завтра  Президент  внесе  пропозицію  з цього

 приводу, то ми розглянемо, сформуємо, і буде вона працювати. Але

 сьогодні  виникає питання:   комісія  може працювати в існуючому

 складі на існуючому законі? На основі існуючого закону? Може! Ми

 з  цього  приводу приймаєм відповідну постанову. От і все! Більш

 нічого тут немає. Є тільки пропозиція, що врахувати зауваження -

 доручити не комітетам, а комісіям Верховної Ради. І писати не до

 1  грудня,  а  просто,  оскільки  ми в порядку дня вже визначили

 термін.  Не  визначати  строк,  а  мова йде про те, що це на цій

 сесії повинні внесені ці проекти законів. Ось такого змісту.

      Таким  чином я ставлю на голосування проект постанови, який

 зводиться...  складається  з  двох  пунктів:  "Доручити комісіям

 Верховної   Ради   України   з  питань  державного  будівництва,

 діяльності  ради  самоврядування  та з питань правової політики,

 судово-правової  реформи підготувати і подати на розгляд України

 проект  Закону про центральну виборчу комісію та проекти Законів

 про  внесення  змін  до  Законів  України  "Про  вибори народних

 депутатів   України",  "Про  вибори  Президента  України",  "Про

 Всеукраїнський та місцеві референдуми".

      І  друге питання. Встановити, що Центральна виборча комісія

 по   виборах   народних  депутатів  здійснює  свої  повноваження

 відповідно до чинного законодавства до набрання чинності Законом

 "Про  Центальну  виборчу  комісію  та  її  формування  згідно  з

 Конституцієї  України, тобто  з участю Президента.

      Ставлю на  голосування цей проект за основу.

     

      "За"-

      Поіменно,   будь   ласка.   Хто   за   те,   щоб   поіменно

 проголосувать?  Він  точно відповідає Конституції, я ж тільки що

 пояснив.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Хто  за те, щоб поіменно голосувать? Будь ласка.

     

      "За"-

      Ставиться  на  поіменне  голосування,  будь  ласка. Я прошу

 підтримайте,   ніякого   порушення  ж  немає-це  ми  забов'язані

 прийнять  таку  постанову.  Потім  ця постанова обговорювалася в

 комісіях,  у  фракціях.  Ні одного зауваження не було, я ж вчора

 проводив  засідання.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Голосування поіменне.

     

      "За"-

      Рішення прийнято.

      В  цілому  можна голосувать? В  цілому, будь ласка.

     

      "За"-

      Рішення   прийнято.  Опублікуйте  списки,  будь  ласка,  по

 фракціях.

      Я   звертаюсь  до  фракції  Руху,  "Реформи",  будь  ласка,

 голосуйте  переконливо, але просто так блокувать засідання немає

 ніякої  потреби.

      Я  пояснив,  що  тут  порушень  ніяких немає, а навпаки, це

 відповідно до Конституції Постанова приймається.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Питання  про проект Закону України "Про державні програми".

 Друге  читання.

      Доповідає  Чечетов  Михайло  ВАсильович,  заступник  голови

 Комісії  з  питань  еокномічної  політики та управління народним

 господарством. Будь ласка,  увага.

     

      ЧЕЧЕТОВ.

 

      Уважаемы   Александр   Александрович,   уважаемые  народные

 депутаты!

      Комиссия  по  экономической политике вносит на рассмотрение

 законопроект о государственных программах на второе чтение.

      Я  не  буду подробно останавливаться на этом законопроекте,

 поскольку  сегодня  процедура  второго чтения. Хочу сказать лишь

 главное,  что  этот  законодательный  акт  закладывает  правовую

 основу,  правовую  базу  разработки,  формирования,  реализации,

 финансирования  государственных  программ как способа реализации

 важнейших  приоритетных  направлений  в  социально-экономическом

 научно-техническом,   национо-культурном   развитии   страны   и

 концентрации   на   этих   важнейших  приоритетных  направлениях

 финансовых   материальных  ресурсов.

      На  прошлой  сессии  мы  с вами приняли этот законопроект в

 первом  чтении,  затем  с  учетом  тех  замечаний и предложений,

 которые  были  высказаны  в сессионном зале, которые поступили в

 письменной  форме,  рабочая  группа  Комиссии  по  экономической

 политике  обобщила  эти замечания и подготовила законопроект для

 второго  чтения.

      Данный законопроект в виде сравнительной таблицы был роздан

 в  конце  прошлой сессии вам, уважаемые народные депутаты. Ну, в

 связи  с  тем,  что  мы тогда втянулись в процедуру рассмотрения

 Конституции, он на прошлой сессии не был рассмотрен, и выносится

 для второго  чтения  на эту  сессию.

      Но   после   принятия   Конституции   данный   законопроект

 юридическим  отделом  Секретариата  Верховного Совета, а также и

 Комиссией по экономической политике был сверен с Конституцией на

 предмет   соответствия  статтей  данного  законопроекта  статьям

 Конституции.   И   пришлось   отдельные   небольшые   неточности

 поправить, внести изменения в данный законопроект.

      В   основном  эти  изменения  касаются  чисто  формулировок

 юридических. Ну, в частности.

      Первое.   Мы   дословно   буквально  выписали  терминологию

 касающуюся   государственных   программ,  из Конституции  внесли

 несколько саттей данного законопроекта.

      И второй такой, можна сказать, такой принципиальный момент.

 Дело   том,   что   когда  выносылся  на  второе  чтение  данный

 законопроект  до  момента  принятия  Конституции  еще на прошлой

 сессии,  то  в  частности  здесь  предусматривалось два варианта

 финансирования    государственных    программ.   То   есть,   те

 государственные     программы,    реализация    которых    имеет

 общегосударственное    значение    на   важнейшых   приоритетных

 направлениях,  они  имели  статус  национальных  и  должны  были

 финансироваться из бюджета, естественно и утверждаться Верховным

 Советом.

      А  остальные  государственные  программы предусматривалось,

 утверждение  предусматривалось предоставить право такое Кабинету

 Министров.

      Но  в  связхи  с  тем, что Конституция однозначно толкует о

 том,  что  прерогатива утверждения государственных программ -это

 относится  только  к  Верховному  Совета,  поэтому  мы  вот  эту

 неточность  ликвидировали  и уже непосредственно в том варианте,

 который предлагается вам, все государственные программы, которые

 финансируются   из   бюджета,  они  утверждаются  только  высшим

 законодательным  органом  страны, то есть парламентом -Верховным

 Советом.

      Кабинет  Министров,  прерогатива  Кабинета  Министров  -это

 разрабатывать эти программы и реализовывать.

      Поэтому  я  предлагаю перейти к процедуре второго чтения по

 статьям.  Хочу  сказать только единственно, что вот тот документ

 или  та  сравнительная таблица, которая была вам роздана в конце

 прошлой  сессиии  и  вот  эта  третья последняя колонка, которая

 выносилась на друге читання, она, еще раз повторяю, была сверена

 со  статьями  Конституции  на  предмет соответствия. И отдельные

 небольшие такие поправкы, о которых я сказал, были внесены и эти

 поправки для того, чтобы по-новой не перепечатывать и те тратить

 бумагу,  мы,  так  сказать,  распечатали  и вам сегодня раздали,

 буквально,  на  одной  страничке,  на  полуторах  страничек, вам

 сегодня  раздали утром вместе со всеми нормативными документами.

 Это  касается  тех  поправок,  которые,  так  сказать, внесены в

 соответствии с Конституцией.

      Поэтому я предлагаю перейти к процедуре второго чтения.

     

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати! Я привертаю вашу увагу до того,

 що  цей  проект,  підготовлений до другого читання на основі тих

 пропозицій,  які  висловлювали депутати. Звертаю увагу на те, що

 із  цих  пропозицій всі враховані, за виключенням 3: одна -Ігоря

 Рафаіловича  і  дві  -Михайла  Антоновича. Павловський, я маю на

 увазі і   Юхновського.

      Причому  обгрунтовано, тому що є одна норма -це міжнародних

 договорів,  що  пропонувалися у закон. Це не треба писати. А про

 потребу  прийняття  цього закону немає необхідності переконувати

 вас,  бо  ми будем розглядати ближчим часом програму Уряду. Вона

 повинна теж регулюватися нормами цього закону -про програми.

      І  тому  я  просив  би  уважно слідкувати за процедурою. Ми

 можемо, в принципі, і в цілому проголосувати закон, якщо не буде

 заперечення   тих,   хто   вносив   пропозиції.  А  ні  -давайте

 постатейно.

      До  преамбули  внесені   зауваження,  вони   прийняті.

      До першого розділу враховані редакційно зауваження депутата

 Гаманюка.

      В  першому  пункті,  чи в статті 1 доповнення від комісії з

 питань економічної політики та управління народним господарством

 викладені  в  додаткових  сторінках,  що  у  вас  роздані.  Вони

 повністю  виходять  із  положень нинішньої Конституції і тому їх

 треба  безперечно врахувати. Вони носять в основному редакційний

 характер.  Немає  зауважень  до  першого... першої статті інших?

 Немає.

      Стаття  2.  Враховані  всі  зауваження  всіх  комісій,  які

 законодавство  про      державні  програми.

      Стаття  3.  Завдання  законодавства  про державні програми.

 Була  пропозиція  одна.  Вона  врахована. Подивіться визначення.

 Підкреслено  те,  що  було  враховано.  Не  наполягає автор цієї

 пропозиції на переголосування.

      4 стаття. Мета державних програм врахована. Була пропозиція

 комісії  з  питань  охорони  здоров'я і іншої комісії: з ядерної

 політики,   потім   депутат  Юхновський,  все  враховано,  немає

 зауважень.

      Стаття   5.   "Державні   програми   в  системі  планування

 економічного  та  соціального  розвитку України". Враховані були

 пропозиції,  і вона звучить тепер інакше.

      Стаття  6.  "Класифікація  державних програм". Зауважень до

 цієї  програми,  до  цієї  статті, вірніше, було тільки одне-два

 зауваження, вони враховані.

      Стаття   7.   Складові   частини  державних  програм.  Було

 враховано  тут  чотири  зауваження,  з  них  два  редакційно. Не

 заперечують автори поправок.

      Розділ  другий: "Формування і виконання державних програм".

 Стаття  8:  "Порядок  формування і виконання державних програм".

 Зауваження всі враховані.

      Стаття   9:   "Основні   принципи  формування  і  виконання

 державних програм". Всі зауваження враховані, пропозиції всі.

      Стаття   10:   "Право   ініціювання  розроблення  державних

 програм". Не було тут зауважень, переноситься редакція, прийнята

 в першому читанні.

      Стаття   11:   "Замовники   державних  програм".  Враховані

 пропозиції  дві,  причому  повністю враховані. Протестів, так би

 мовити, заперечень немає.

      Стаття   12:   "Керівник,   директор  державної  програми".

 Враховані  пропозиції  Комісії  з питань економічної політики, і

 вони перенесені , не викликають заперечень.

      Стаття   13:   "Розробники   державних  програм".  Не  було

 зауважень.

      14  стаття: "Конкурс проектів державних програм". Враховано

 зауваження Комісії з питань економічної політики.

      Стаття   15:   "Експертиза  державних  програм".  Враховане

 редакційно одне зауваження.

      Стаття   16:   "Затвердження  державних  програм".  Було  3

 зауваження, пропозиції, всі вони враховані.

      Стаття 17: "Виконавці державних програм". Одну хвилинку.

      Да,  і  до  16-ої статті, я прошу вибачити, ще доповнення у

 вигляді  (одну  хвилинку)  у  вигляді  зауваження  від Комісії з

 питань  економічної  політики, про що говорив Михайло Васильович

 Чечетов  на  самому  початку. Вони не викликають теж заперечень,

 їх, я думаю, що можна включити до порядку дня.

     

      БАТВІНОВ. Прошу пробачення.

     

      ГОЛОВА. Одну хвилинку.

     

      БАТВІНОВ. До цієї статті є заперечення...

     

      ГОЛОВА. Ви, будь ласка, представтися.

     

      БАТВІНОВ. Прошу пробачення, Батвінов, заступник міністра

 економіки.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, сядьте і говоріть.

     

      БАТВІНОВ.  Михайло  Васильович  попонував  виключити з цієї

 статті  першу  частину,  де  йде  мова  що  державні програми за

 поданням    державних    замовників   затверджується   Кабінетом

 Міністрів, вказуючи на те, що згідно з Конституцією всі програми

 затверджуються  Верховною  Радою,  але 85 стаття Конституції там

 йде  мова про загальнодержавні те, що ми попереду вже затвердили

 зараз національні програми. Навіщо перегружати Верховну Раду

 затвердженнями державними програмами, які можуть носити суто там

 галузевий   ще   характер.  Загальнодержавні  програми  -це  хай

 затверджує  Верховна  Рада,  вот,  ті, що національні ми звемо з

 вами, а державні - не треба на Верховну Раду.

     

      ГОЛОВА.  Ви,  будь  ласка,  уважно  подивіться  на  ті  вже

 доповнення, котрі вносили депутати і стали нормами цього закону.

 Там  розширено  коло,  відання  або  предмет  відання  державних

 програм,  ну,  не  відання,  а  скоріше  предмет самих державних

 програм:  і  екологічні програми, і тому подібне. Тому, якщо ми,

 наприклад,  розглядаємо  державну  програму рятування Азовського

 моря,  то  це  справді  державна  програма,  хоч вона стосується

 локальної  проблеми,  але  визначення попереднє дають підстави і

 Конституція дає підстави вилучити першу частину статті 16 про що

 і підтверджує наша комісія.

      Михайло Васильович, доповніть, будь ласка.

     

      ЧЕЧЕТОВ.  Да,  я  хочу  сказать  следующее,  что  статья 85

 Конституции  пункт  6"  до  повноважень  Верховної Ради належить

 затвердження  загальнодержавних  програм  економічного, науково-

 технічного,   соціального,  національно-культурного  розвитку  і

 охорони довкілля".

      И   хочу   сказать  следующее,  что  в  связи  с  тем,  что

 финансирование  государственных программ будет осуществляться за

 счет  бюджетнывх  ресурсов,  за  счет  расходной части бюджета и

 Верховный  Совет  будет  принимать решение о установлении лимита

 денежных  средств  под  эти государственные программы, то здесь,

 так сказать, все логично связано, завязано на то чтобы Верховный

 Совет  утверждая  сумму  под  эту  государственную программу, он

 должен утверждать и саму программу. Здесь, так сказать, так...

     

      ГОЛОВА.  Згоден. Тобто, аргументація достатня. Я прошу (тут

 заперечень  не  виникає) - було  від Кабінету Міністрів. Якщо ви

 наполягаєте  на  голосуванні  необхідності  залишити  це, я можу

 поставити на голосування, але я переконаний, що це не пройде.

     

      БАТВІНОВ.  Я  просто  вважаю,  що  у нас вже зараз існує

 більше  100  державних  програм,  які  затверджені  Президентом,

 Кабінетом Міністрів, Верховною Радою. І от коли ми ж...

     

      ГОЛОВА.   Там   є -  у   першій   частині  закону  записано

 класифікація  цих програм, і ваша пропозиція враховується там. А

 в  даному... в даній статті, будь ласка, пропонується підтримати

 позицію комісії. Він аргументував її переконливо, Чечетов. З чим

 погодився Носов.

     

      ЧЕЧЕТОВ.  Я  хочу  ще  додати, що загальнодержавні програми

 будуть фінансуватись не тільки за рахунок держави...

     

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  дискусію  проводьте  в комісії. Нема

 інших заперечень?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ви  будете  наполягати,  щоб  залишити...  щоб вилучити це,

 залишити це...?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Так   уже  ж  він  сказав від комісії -  підтримується  ця

 пропозиція. Немає інших заперечень.

      Будь ласка,  стаття 17  -  "Виконавці  державних  програм".

 Враховане зауваження. Не одне причому - тут 4 зауваження.

      Розділ 3: "Фінансове забезпечення та стимулювання виконання

 державних програм".  Стаття  17 - "Фінансування,  формування  та

 виконання державних програм". Редакційне зауваження... враховані

 зауваження  Юхновського і Комісії з питань економічної політики.

 А  також одна відхилена пропозиція Юхновського, з чим він... про

 що він не заперечує.

      Стаття 19 - "Економічне стимулювання державних програм". Не

 було зауважень, вона переходить у варіанті, прийнятому в першому

 читанні.

      Розділ 4 - "Державний контроль за формуванням та виконанням

 державних програм та їх облік". Стаття 20. Враховані пропозиції,

 які  надійшли  в період між першим та другим читанням. Зауважень

 немає.

      Стаття  21 -"Контроль за формуванням і виконанням державних

 програм".  Враховані  всі  зауваження,  які  при тому вносилися.

 Зауважень не поступило.

      Наступна стаття 22. З розділу "Міжнародне співробітництво в

 сфері   формування та виконання державних програм, основні форми

 міжнародного  співробітництва  в  сфері  формування та виконання

 державних  програм- враховано 1 зауваження і заперечень в нікого

 інших не виникає.

      Стаття   23   "Прикінцеве  застосування  вимог  міжнародних

 договорів" - теж враховано 1 доповнення,  верніше  уточнення.

      Таким  чином,  і  ще,  крім того, в статті 20 доповнення ще

 передбачено про виключення слів "та Кабінету Міністрів України",

 оскільки стаття 16 врегульовує це питання.

      І  частину  5  21-ї  статті  перед  словом  "  національне"

 доповнити  словом  "загальнодержавне",  на  що наполягає Кабінет

 Міністрів. Підтримано це комісією.

      Тому  є пропозиція проголосувати цей закон у 2-му читанні в

 цілому. Ставлю  на голосування в цілому.

     

      "За"-

     

      Хтось не зрозумів, я звертаюся до 141 депутата.  Оголосіть,

 будь  ласка, нехай зайдуть до  залу  швидко всі.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ще  раз  пояснюю. Проект закону в 2-му читанні підготований

 комісією,   в   якому   враховані  практично  всі  без  вийнятку

 зауваження  депутатів  в комісії, які вносилися. Будь ласка, тих

 140   депутатів,   які   не  визначилися  відносно  голосування,

 голосуйте  як  хочете,  проти  голосуйте,  але  голосуйте. Можна

 ставити на голосування? Ставлю на голосування в 2-му читанні цей

 закон.

     

      "За"-

      Рішення  прийнято.

      Проект  постанови про порядок введення в дію закону України

 за снову  можна голосувати?

      Ставлю  за  основу.

      "За" -

      Які  є  доповнення,  уточнення?

      Можна в цілому ставити? В цілому ставлю на голосування.

      "За" - 240.

       Рішення  прийнято.  Спасибі,  Михайло  Васильович.  І всім

 депутатам.

       Про  рпоект  Закону  України  "Про  ратифікацію  угоди між

 Україною та Латвійською Республікою про вільну торгівлю".

      Віктор  Дмитрович  Гладуш,  на  трибуну,  будь ласка.

     

      ГЛАДУШ.

 

      Шановний  Голово,  шановні  депутати!

      Укладення угоди між Україною та Латвійською Республікою про

 вільну   торгівлю  викликана  необхідністю  створення  умов  для

 ровитки  та  деверсифікації  двосторонніх торгівельних відносин,

 поглиблення   економічного   співробітництва   в   галузях,   що

 становлять  взаємний  інтерес.

      Ця   угода   формує  довгостроковий  стратегічний  напрямок

 розвитку   торгівельно-економічних   відносин  між  Україною  та

 Латвійською  Республікою,  а  також  дає  можливість зміцнити та

 гармонізувати   двосторонні  зовнішньоторгівельні  відносини,  а

 також   здійснювати   розрахунки   та  всі  форми  господарської

 діяльності  шляхом формування інтеграційних механізмів між двома

 державами   на  засадах,  що  відповідають  принципам  і  нормам

 федеральної угоди   з  тарифів  і торгівлі.

       21   листопада   1990   року  під  час  офіційного  візиту

 Президента  Латвійської Республіку Ульманіса підписана зазначена

 угода.

      Угодою передбачається,  що  сторонами незастосовуватимуться

 мита,  податки і збори, що мають еквівалентну дію на експорт або

 імпорт  товарів  з 25 по 97 товарні групи гармонізованої системи

 опису  та  кодування  товарів,  що  походять з митної тіериторії

 однієї із сторін і обмеждення або еквівалентні заходи на експорт

 або  імпорт  товарів  в  рамках  цієї  угоди,  крім заходів, які

 застосовуються у відповідності із світовою практикою та нормою.

      Слід наголосити, що запровадження положення щодо звільнення

 ввізного  мита, буде  стосуватися  лише  продукції  латвійського

 виробництва,  а  не  на  реекспортної і не звільняє від сплати в

 Україні  акцизів  та  податків  на добавлену вартість з ПДВ, які

 відносяться  до  внутрішніх податків на імпортовану продукцію, і

 застосування яких захищає вітчизняний ринок.

      Торгівля  продукцією  агропромислового комплексу, тобто з 1

 по  24  групи гармонізованої системи опису та кодування товарів,

 не  підпадає  під  дію цієї угоди. Статтею 4 угоди визначено, що

 така  торгівля  буде  здійснюватися за окремою угодою з торгівлі

 сільськогосподарськими товарами, яку ще належить укласти.

 Друге.  Латвія  в  товарообороті  України  займає 0, 5 відсотка.

 Україна  в  товарообороті  Латвії займає 3, 6 відсотків в общому

 товарному обороті Латвії.

      Угода  є  свідченням  того,  що між Україною та Латвійською

 Республікою  створюються сприятливі політичні умови для розвитку

 повноцінного    взаємовигідного    двостороннього   торгівельно-

 економічного   співробітництва,  яке  грунтується  на  принципах

 взаємної довіри та підтримки.

      Таке   співробітництво   об'єктивно  обумовлено  прагненням

 України  до  відновлення  та  поглиблення  зовнішньо-економічних

 зв'язків  з Латвією, наявністю перспектив співпраці в напрямках,

 що  становлять   взаємний  інтерес.

      Згідно зі статею 17 Закону України про міжнародні договори,

 така  угода  разом  з національними законодавчими актами України

 регулюватиме  торговельні  відносини між Україною та Латвійською

 Республікою,   сприятиме  збільшенню  зовнішнього  торговельного

 обороту   між   обома  країнами.  Запровадження  режиму  вільної

 торгівлі  між  Україною  та  Латвійською  Республікою  сприятиме

 сменшенню платежів підприємців України за імпортовану продукцію,

 збільшенню  обсягів  виробництва та експорту товарів, а відтак і

 відповідних   надходжень   до  бюджету  України.

      Враховуючи    прагнення    України    до   інтегрування   в

 Європейський   союз,   з   введенням   в  дію  угоди  в  Україні

 запроваджується   нова  форма  сертифікації  походження  товарів

 європейського  зразку.

      Виконання  угоди  з української сторони повинні забезпечити

 Міністерства    зовнішньо-економічних   зв'язків,   Міністерство

 економіки,   Міністерство   фінансів,  Держмитком,  Торговельно-

 промислова  палата  України.

      Шановні  депутати!  Пропонуємо  ратифікувати  цю  угоду. Ця

 угода  пройшла  всі комісії  без  виключення...

     

      ГОЛОВА.   Чи  є  запитання  до  доповідача?  Запишіться  на

 запитання.  Опублікуйте  список. 10 хвилин вистачить? Вистачить.

 Вітренко, прошу.

     

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Пан  Гладуш,  ми  вже стільки з вами ведемо дискусій і весь

 час я вам задаю питання -дайте, будь ласка, депутатам розрахунки

 економічної   ефективності  оцієї  вільної  торгівлі,  куди  нас

 зобов'язує  вступати  Міжнародний  валютний  фонд. Ви ж депутат,

 кажете,  що  ви патріот України. Я вам доводжу, як економіст, як

 грабуються  наші підприємства, і що саме Латвія завезе в Україну

 той  трикотаж  і парфуми, які в нас є свої. А вивезе сировину. І

 наші технології. І ви нічого не можете вдіяти.

      І  я  хочу знову запитати вас: коли нарешті виконавча влада

 буде  поважати  парламент  і  нам давати всі розрахунки щодо тих

 договорів, в які ви втягуєте Україну?

     

      ГЛАДУШ. Я не чекав цього питання, тому що на комісії і пані

 Наталія Вітренко там були присутні. І відповіді там були. Я можу

 їх   тільки  повторити,  що  у  нас  в  цій  угоді  не  присутні

 сільгосптовари.  Якраз, ну, загрозу для ринку і товаровиробників

 Латвії    є    загроза    нашої    сільгосппродукції.   І   ніяк

 сільгосппродукція Латвії нам не загрожує. Вони не підпадають під

 режим вільної торгівлі.

      Другі товари, там є і текстиль, -це промислові наші товари,

 які  ми  продаємо на ринок Латвії. І ми дуже зацікавлені в тому,

 щоб наші товари йшли туди.

      Є  група  товарів  промислових, які йдуть до нас із Латвії.

 Якщо  показати,  що  до нас йде з Латвії із груп 25-97, то я вам

 скажу, що найбільша група - це нафтопродукти.

      Для  того, щоб робить нафтопродукти не обов'язково добувати

 нафту,  її  можна  виробляти  на їхньому заводі, який Латвія має

 досить такий современний завод.

      А   що   нам   дає  вільна  торгівля?  Після  того,  як  ви

 ратифікували,  скажем,  з Естонією вільну торгівлю, торгівельний

 оборот  з Естонією увеличився, збільшився в 1, 8 рази. Це єдине,

 що  заставляє  нас  іти  на  ці  всі ринки і создавать для наших

 товаровиробників режими, які збільшать торговельний оборот. Поки

 що  все йде по цьому сценарію, який ви одобрили в програмі наших

 дій,  наш  товарооборот  зростає,  зростає з тими країнами де ми

 вели режим вільної торгівлі. Спасибі.

     

      ГОЛОВА. Немировський.

     

      НЕМИРОВСЬКИЙ.     Уважаемый     докладчик,     я    попрошу

 конкретизировать  всеже по каким статьям экспорта мы имеем связи

 с  Латвией,  в  каком это обкеме и после ратификации что это нам

 даст? На сколько мы сможем расчитывать рабочие места, на сколько

 конкурентноспособна  украинская  продукция? Прошу более детально

 разкяснить.

     

      ГЛАДУШ.  Спасибі.  Загальний  обсяг  експорту  з України до

 Латвії  за  95  рік 62 мільйони доларів в доларовому исчислении.

 Загальний  обсяг імпорту в Україну латвійських товарів за 95 рік

 78 мільйонів доларів.

      Структура  імпорту  і експорту. Структура імпорта основиних

 видів  товарів в Україну із Латвійської республіки, значить, які

 основні  групи  товарів, я всі конечно зачитать не могу, я скажу

 яку найбільші: нефть і нефтепродукты -это один товарный код -27.

 3   миллиона   долларов;   шпалы   деревянные   для   желдор   и

 трамвайпутей  -1. 3 миллиона долларов; автомобили, это имеется в

 виду  рафы -3. 6 миллиона; металлопродукция составляет порядка 4

 миллионов  долларов; виноват, ткани из синтетических комплексных

 нитей.  Что  мы  еще  с  Молдавии?  Ну,  мебели  на  237  тысяч;

 осветительное   оборудование   -491  тысяча.  То  есть  основной

 составляющей  экспорта,  вернее,  импорта  к нам, или экспорта с

 Литвы -это составляют нефтепродукты и древесина.

      Что  мы грузим... продаем на рынок из Украины в Латвийский?

 Наибольшая  часть -  это лекарственные средства (1, 7 миллиона);

 удобрения  минеральные  (4,1);   ферросплавы   (1,8);   прокат и

 железо, и прокат плоский (в общей сложности -6 миллионов); трубы

 (на   1   миллион  долларов);  гидротурбины,  колеса  и  водяные

 регуляторы   (1,9).   То  есть  основная  продукция,  которую мы

 продаем на латвийский рынок, составляет машиностроение, металл и

 удобрения.  Вот  такая структура. Могу подробнее сказать по всем

 товарным кодам.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА. Немировський. Не-ми-ров-ський!.. А, ви запитали вже

 тільки що?! Я прошу вибачити! Чапюк... Марченко, прошу вибачити!

     

      МАРЧЕНКО  В.  Р.  Я прошу председательствующего в очередной

 раз не нарушить Регламент и без обсуждения...

     

      ГОЛОВА.  Виключіть  мікрофон.  Марченко,... підготуйтеся до

 запитання,  а  потім  задасте його!

      Чапюк.

      Ви поки підготуйтеся.

      Будь ласка.

     

      ЧАПЮК Р.С.

      Дякую.

      Шановний Віталій Дмитрович, ясно, що наше сальдо в торгівлі

 із  Латвією - негативне (з вашої інформації). Але хочу вияснити.

 От  сьогодні  у  нас є делегація із Хорватії. Коли у нас подібні

 будуть   стосунки  із  цією  південно-європейською  слав'янською

 державою?

      Дякую.

      Подібного характеру!

     

      ГЛАДУШ.  Ну,  це  нашої  теми не стосується, но я скажу, що

 наші   стосунки  пока  з  Хорватією  і  з  бувшими  республіками

 Югославії  пока  дуже маленькі. Це ж було ембарго на торгівлїю з

 цими  країнами. Можна тільки сказать, що якщо туди підуть долари

 на  восстановление  хозяйства  бывшей  Югославии,  мы можем туда

 возобновить свои поставки.

      Колись  до  Югославії  Україна  відправляла товарів на суму

 коло  мільярда доларів. Надо полагать, что полостью восстановить

 мы  не  зможемо,  но десь торговля буде відновлена. І цей візит,

 про   який  ви  сьогодні  кажете,  направлен  на  це,  він  буде

 зустрічаться   з   нашими   відомствами,  які  будуть  торгувати

 гіпотетично із Хорватією.

     

     

      ГОЛОВА.    Доповнення,   Ростислав   Степанович.   Сьогодні

 відбулися переговори офіційної делегації Хорвтії і представників

 Верховної  Ради  України.  Брали  участь  зі  мною  разом кілька

 керівників  коісій,  депутатів  Верховної  Ради.  Справді, зараз

 врегульовуються  там конфлікти ті, що були на теріторії Балкан і

 складаються  всі  можливості для того, щоб налагодити тесніше, в

 тому  числі екномічне  співробітництво.

      Я,   коористуючись   нагодою,   хочу  передати  від  членів

 Югославської делегації, верніше  Хорватської  делегації, вітання

 депутатам Верховної Ради України.І сподівюсь на те, що Володимир

 Юлійович   Пєхота,  як  голова  групи  робочої  по  налагодженню

 стосунків  між  парламентами  Хорвтії  і України, буде займатися

 конкретною роботою по розгортанню взаємовигідних стосунків.

      Спасибі.

      Марченко, запитання  доповідачу, будь ласка.

     

      МАРЧЕНКО.

     

      Я  прошу  право  на  вопрос передать депутату Алексееву 369

 округ  и  вам дать возможность депутатам выступить в обсуждении.

 Спасибо  Владимиру  Романовичу.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка.

     

      АЛЕКСЄЄВ.  Уважаемый  докладчик,  я бы, я сейчас только что

 пролистал Конституцию Украины, нами принятую и в отношении того,

 что Украина забезпечує потреби українців, що живуть за межами.

        И  в  то  же  время  вспомним  цифры, что 90% этнических

 украинцев,  проживающих  в Латвии,  лишены  прав   гражданства.

      И  я так думаю, что этим договором мы просто будем поощрять

 дискриминацию  латвийскими  властями  этнических  украинцев.

      Кстати,  во  всем  мире, все мировое сообщество, использует

 торгово-экономические рычаги именно для защиты прав человека и в

 политических  целях.

       Если   уж,   я  считаю,  развивать  торговые  отношения  с

 Прибалтикой,  так  только с Литвой, поскльку там как раз подошли

 очень   толерантно  к  вопросу  о  гражданстве,  приняв  нулевой

 вариант.

      Спасибо.

     

      ГЛАДУШ.  Я  думаю, що на це питання, лучше відповість, як і

 прошлий  раз  відповідав  Борис  Олійник,  а  я  вам  скажу,  що

 розривати  нам  зв'язки економічні і торгові з Прибалтикою, ні в

 коєм разі не надо це робить. У нас великий торговий оборот ждемо

 від  Прибалтики. Причому Прибалтика, яка входе в Північну групу,

 і  яка на порозі вступу до ЄЕС -це для нас сейчас велике торгове

 вікно до Європи.

      Тому надо, ми там є учасники вмєстє з Латвією ОБСЭ і Совєта

 Європи,  про  це  не  забувать,  що там десь є наша діаспора, її

 захищати.

      Но торгові зв'язки раді Бога на надо ніколи розривать з цим

 регіоном.

      Спасибі.

     

      ГОЛОВА. Дякую.

      Сідайте ,  будь ласка.

      Записались  на  виступи  два депутата. Моісеєнко, прошу. за

 ним  Вітренко. Потім будемо   приймати  рішення.

     

      МОІСЕЄНКО.  Уважаемые  товарищи,  для  меня  так и не стало

 ясным,  почему мы, собственно говоря, должны так уж стремиться к

 заключению этого  договора?

      Почему  я  ставлю этот вопрос? Если мы говорим о нефти, то,

 наверняка,  это  транзитная нефть из России. Мы в то же время не

 ставим  себе  вопрос  о  том,  что  нам  нужно укреплять связи с

 Россией,  где,  наверняка,  нефть  эта  нефть  дешевле.  И таких

 примеров   можно  приводить  массу.  Уже  сама  структура  этого

 товарооборота,  о  котором  говорил сейчас докладчик, говорит об

 этом.

      Но  меня  волнует  другая  проблема. Можем ли мы в принципе

 доверять   руководству   этого   государства?   Я   бы  здесь  с

 удовольствием  поддержал и как коммунист, и как человек, то, что

 было сказано депутатом Алексеевым в отношении украинцев, которые

 лишены  гражданских прав, в Латвии. Но я бы обратил внимание еще

 и  на  тот  процесс,  который тянется более пяти лет в отношении

 Рубекса,  первого секретаря Центрального комитета партии Латвии,

 находящегося  долгое  время  все  это  время  (более пяти лет) в

 застенках.

      Вы  знаете,  в 1939 году фашистская Германия тоже подписала

 пакт  с  СССР о ненападении и потом благополучно взяла и напала.

 Аналогичное  фашистское  правление  Латвии,  а по-другому его не

 назовешь,  потому  что  терроризировать  и  держать в заключении

 невыновного человека может только фашистский режим...

     

      ГОЛОВА. Володимире Миколайовичу!

     

      МОІСЕЄНКО. Вот это вот руководство страны...

     

      ГОЛОВА.   Я   роблю  вам  зауваження  з  приводу  того:  не

 використовуйте    трибуну   Верховної   Ради   для   загострення

 міждержавних  стосунків.  Оцінки діям тих чи інших властей можна

 висловлювати  в  іншій формі, можна підготувати заяву, звернення

 Верховної  Ради  тощо,  але  давати  остаточну  оцінку  цим діям

 державі, з якою ми підтримуємо нормальні димпломатичні стосунки,

 і  з  якою  недавно ми обмінялися парламентськими і урядовими, і

 президентськими  делегаціями  -це  просто  некоректно.  Я  м'яко

 висловлююсь  з  цього  приводу.  Я  прошу вас, якщо ви будете це

 робити,  то  волею,  яка  мені  доручена Верховною Радою, я буду

 припиняти ваш виступ.

      Будь ласка, говоріть.

     

      МОІСЕЄНКО.  Уважаемые товарищи! Здесь не совсем правильно я

 был  прокоментирован  и  не  надо  лишать  меня  законного права

 высказать то, что я собираюсь сказать, руководствуясь законом, о

 статусе   народного   депутата,   лишать  меня  законного  права

 высказать  то, что я собираюсь сказать, руководствуясь законом о

 статусе народного депутата, который говорит о том, что каждый из

 нас руководствуется волей избирателей и своей совестью.

      Я  понимаю,  что  у многих кричащих в зале совести нет, они

 предали   своих  избирателей.  Но  я  этого  не  сделал  и  буду

 продолжать.

      Так  вот,  сегодня,  учитывая то, что происходит, я не могу

 доверять этому государству, и призываю всех товарищей, сидящих в

 зале,  не  голосовать  до  тех  пор,  пока тоталитарный режим не

 выпустит на свободу преданого борца за дела латвийского народа -

 Рубикса.

      Спасибо  за  внимание.

     

      ГОЛОВА.  Слово  має  Вітренко.  Я  прошу інших депутатів не

 записуватися,  бо  вже  ж записалися на початку хто хотів. Троє.

 Ну,  будь  ласка. Є пропозиція обмежитися трьома виступами. Так,

 як  записалося. Нема  заперечень?

     

      ВІТРЕНКО Н. М. Наталія Вітренко.

     

      ГОЛОВА.  Хто  за  це,  прошу  проголосувати.  Про обмеження

 виступами  тими,  хто записався - 3  депутати.

     

      "За" -

     

      Процедурне питання. Рішення прийнято. Говорить Вітренко.

     

      ВІТРЕНКО  Н.  М.  Наталія  Вітренко,  Конотопський виборчий

 округ, Прогресивна  Соціалістична   партія   України.

      В  своєму  виступі  я  хочу зупинитись на двух питаннях: на

 суті  цього  договору і на формі його укладення. Якщо казати по-

 суті  того, що відбувається в Україні, я звертаю увагу депутатів

 до  відвертої  нахабної статті представника МВФ в Україні Алекса

 Сундакова  в журналі "Банківська справа" 3 номер 1996 року, де в

 цій  статті називається Міжнародний валютний фонди Україна Алекс

 Сундаков пише: "Міжнародний валютний фонд був створений саме для

 того,  щоб  в рамках його могла процвітати міжнародна торгівля".

 Далі він розкриває, що робиться з Україною і робить висновок, що

 в нього дуже оптимістична оцінка, пише він, спирається на те, що

 я порівнюю сучасну ситуацію з ситуацією, що була в середині 1994

 року. Поза всяким сумнівом, за цей час Україна стала кращою. Для

 Міжнародного  Валютного  Фонду  за  ці  два  роки  Україна стала

 кращою,  тільки  для  нас усіх вона стала гіршою, бо біднішою. І

 роздягає  Міжнародний  Валютний  Фонд  через договори про вільну

 торгівлю.

      Я  весь час наголошую: нам потрібні договори про економічне

 співробітництво, нормальні економічні стосунки.

      Тепер  по  формі.  Ми  розглядали  це  питання на засіданні

 комісії   4   вересня   1996  року.  На  засіданні  комісії  нам

 запропонували  знову  ж  таки  три  договори  по  ратифікації. Я

 дивуюсь,  як  пан  Борис  Олійник  підтримує ці договори з своєю

 комісією, не думаючи про їх економічну сутність.

      Нашу ж комісію, економічну політику, відхилили від розгляду

 цих  питань.  Ми,  Олександре Олександровичу, рік тому писали до

 вас  офіційний  лист, що ми наполягаємо, щоб представник комісії

 був залучений при укладанні таких договорів, щоб ми дивились всі

 розрахунки  економічні,  а  не  тепер  пан Гладуш нам розповідає

 казки з трибуни, ми не бачили цих розрахунків комісії.

      І  наша  комісія  одностайно  відхилила всі ці договори від

 розгляду  на сесії. Ми постановили в комісії: тільки після того,

 як  нам  дадуть  всі  розрахункиі  ми  побачимо, який є сенс для

 України, це виносити на сесію.

      Я  дивуюся, як пан Таранов зміг знову промовчати пропозицію

 комісії.  Треба поважати, перш за все, себе самих. А, крім того,

 пам'ятати про нашу відповідальність перед народом.

      Тому я прошу всіх депутатів Верховної Ради не голосувати за

 ратифікацію такого договору.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Що скаже комісія, Чечетов?

     

      ЧЕЧЕТОВ М.В.

      Я   хочу   сказать,   что,   действительно,   на   комиссии

 неоднократно  поднимался  вопрос  о  том, чтобы верховный совет,

 когда рассматривал или ратифицировал заключенные договора, он не

 был, чтобы Верховный Совет, когда рассматривал...

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу,  я  потім  вам  перекладу.  Поки  що  не

 заважайте говорить чоловіку.

     

      ЧЕЧЕТОВ  М.  В.... и экономического обоснования заключенных

 договоров.  А  для этого целесообразно было, мы неоднократно эту

 высказывали  позицию  в  комиссии,  чтобы представители комиссии

 участвовали на стадии разработки данных договоров.

     

      ГОЛОВА. Таким чином, ви підтримуєте ратифікацію чи ні?

     

      ЧЕЧЕТОВ. Комиссия по этому вопросу решения не принимала.

     

      ГОЛОВА.  Рішення  комісія  не  приймала,  а  комісія  як  і

 функціонально  це  визначено комісія зовнішніх зв'язків пропонує

 ратифікувати  цю  угоду.  Будь  ласка,  Мовчан, він записався на

 виступ, останній виступ.

     

      МОВЧАН.

     

      Шановні  колеги,  шановний  Олександре Олександровичу, ще в

 квітні місяці цей проект закону про ратифікацію угоди про вільну

 торгівлю між двома державами розглядався, він був розповсюджений

 і  ми  не  вперше  у  цьому  залі  ратифікуємо  подібні  угоди і

 ратифікуємо  подібні  закони.  Я  вважаю, що створювати сьогодні

 політичний  прецедент  і  говорити про українців, які позбавлені

 прав  у Латвійській державі, ну, це виглядає блюзнірством на тлі

 тих  беззаконь,  які  чиняться з українцями у сусідній державі у

 північній,  мається на увазі Росії. Наведу один приклад, тільки-

 но один приклад, який би мав би вийти на сполах і всі Моісеєнкі,

 і  вся  його партія повинні були стати на захист наших громадян,

 які позбавлени елементарних релігійних прав. У Нагінську існує 3

 українських   церкви   Київського   патріархату,  місцеві  влади

 оподаткували  так  ці церкви, що вони змушені закриватися тільки

 тому, що вони Київського патріархату.

      Немає  жодної української школи ані на Слобожанщині, ані на

 Кубані, ані на в Зеленому..... і жодного разу я не почув з уст а

 ні Моісеєнка, а ні Симоненка.

     

      ГОЛОВА. Павло Михайлович.

     

      МОВЧАН.  Тому  я вважаю, що це політичне питання треба

 знімати. Ми говоримо про що сьогодні? Про політичний стан чи про

 закон  про  громадянство,  чи  говорим  про  вільну  торгівлю? У

 вільній  торгівлі  встановлені  свої  міжнародні  норми  і  ми ж

 керуїмся тільки ними, і жодних відхилень тут не існує.

      І  я  хотів  би  сказати  і  пані  Вітренко  про  те, що не

 використовуйте  цієї  трибуни  там, де не потрібно, в політичних

 питаннях.  Адже  наша  комісія  пильно проаналізувала, виставила

 свої вимоги, закликала експертів, вони давали свої пояснення, ми

 потім  досилали  на  доопрацювання і узгоджена... узгоджений цей

 проект  усіма.  Тому  я  хотів  би,  щоб  ми  відкинули будь-які

 спекуляції,  коли  йдеться про економічні проблеми. І я хотів би

 підтримати  всіх,  хто  зорієнтований  на  здоровий  глузд  і на

 конструктивну  роботу  в  парламенті.  І  нарешті позбулися того

 синдрому, який ми мали до прийняття Конституції.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Спасибі. Всі виступили, хто записався.

      Я  прошу,  Гмиря  і  Кендзьор,  сядьте  десь через місць 15

 окремо,  але вже не кричіть один до одного! Заспокойтеся... А то

 ще об'єднаєтеся в пролітичну організацію вдвох!..

      Я  прошу  вас всіх: вирішуючи питання про ратифікацію цього

 договору,   не   зв'язуйте  економічні  питання  із  політичними

 питаннями,  тому  що  я  можу  привести  багато прикладів, де ми

 приймали  угоди,  ратифікували  угоди  з  державами,  де це було

 економічно вигідно для України, незважаючи на внутрішню ситуацію

 в  тій чи іншій  державі  -  це  предмет інших документів, інших

 рішень.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 Так  тому... я пояснюю, чому. Ну, я не хочу зараз називати... от

 в  сусідній  одній  з  нашою держав одна із народностей сьогодні

 ущемлена  в  правах.  А  ми  без  того підписали із ним, із цією

 державою  ратифікували  вже  декілька  угод.  Я  маю на увазі не

 Росію.  Не Росію!

      І  мова  йде  про  те,  що  це  потрібно  робити,  тому  що

 розвиваючи  стосунки  таким  чином,  ми сприяємо і вирішенню тих

 питань для наших громадян, котрі...  для наших ... представників

 нашого етносу, котрі проживають там.

      Я прошу вас. Потреба така є - вже рік, як підписана  угода.

 З  доповіді  заступника  міністра  видно,  що  економічно це для

 України   вигідно.  Тому  я  хочу,  щоб  ви  визначилися  шляхом

 голосування.  Проект закону з цього приводу про ратифікацію цієї

 угоди вам розданий. Я ставлю його на голосування.

     

      "За"-

      Хто  наполягає  на  поіменному?  Будь ласка, хто за те, щоб

 поіменно голосувати,  ставлю на голосування.

     

      "За"-

     

      Будемо  голосувати  поіменно.  Я  хочу  нагадати  ще.  Ми з

 Литвою,  Естонією  ратифікували  відповідні  угоди.  І,  якщо ми

 ратифікуємо  з  цією державою, це абсолютно на балансі .........

 економічному  не  зміниться,  тому що можна вести торгівлю через

 сусідні  держави.

      Ставлю  на голосування  , поіменне голосування.

     

      "За"-

     

      Рішення не прийнято.

      Працює  комісія,  нехай  далі  над  цим  проектом Комісія з

 питань  зовнішніх  зв'язків  і  з питань економічної політики. Я

 прошу депутатів чи вносити тут пропозиції про неприйняття тих чи

 інших угод, аналізуйте як вони виконуються. А я вам поясню як це

 робити. Це треба займатися депутатською роботою в комісії і буде

 все зрозуміло.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Опоблікуйте  по  фракціях  хто голосував.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Будь   ласка,  подивіться,  розгляньте  фракції  відповідні

 у  себе,  я маю на увазі, позафракційні, комуністи і соціалісти,

 проаналізуйте  ще  раз  цей  документ,  і наступного разу, Борис

 Ілліч,  візьміть  під  контроль,  тому  що  або  ми  визначимось

 остаточно,  що  не  будемо ратифікувати подібного виду угод, або

 будемо сприяти розвитку нормальних економічних зв'язків.

      Про  проект  Закону  України  "Про  проведення законодавчих

 актів України у відповідність із Законом и "Про оплату праці".

      Юрій  Григорович  ДОнченко,  будь ласка.

           (Ш у м  у  з а л і)

     

      ДОНЧЕНКО.   Уважаемый  Александр  Александрович,  уважаемые

 народные  депутаты!

      На  ваше  рассмотрение  выносится  проект закона Украины "О

 приведении   законодательных  актов  Украины  в  соответствие  с

 Законом   Украины "Об оплате  труда".

      Изменения  вносятся в 10 статей Кодекса Закона Украины, и в

 одну  статью  Закона  Украины "О  предприятиях".

      Данный  законопроект,  как  вы  помните,  был принят 5 июня

 перед  окончанием  5  сессии в первом чтении. Нашей Комиссией он

 доработан,  доработаны  5  статей,  которые  были внесены в виде

 поправок,  и они  вносятся  на  ваше  обсуждение.

      Первое,  это  была  поправка  к статье 94 Кодекса Законов о

 труде.

     

      ГОЛОВА.  Юрій Григорович, будь ласка, за процедурою другого

 читання  епутати користуються матеріалами, де все це написано. І

 коментувати  окремо  їх  немає  потреби. Якщо є якісь загального

 порядку  зауваження,  будь ласка,   їх   внесіть.

     

       ДОНЧЕНКО.   Я   единственное   могу   сказать,   Александр

 Александрович,  что  все замечания, которые были внесены, учтены

 Комиссией,   от  юротдела  замечаний  не  поступило,  с  текстом

 измененных  статей   согласен  Кабмин  и Минтруда.

 

      ГОЛОВА.  Ясно.

      Тобто,  тут в проекті, розглянутому в першому читанні, були

 внесені  6  зауважень, сім. І  всі  враховані.

      У  авторів зауважень якісь є міркування щодо суті їх, треба

 їх  обговорювать  додатково?

      Немає.

      Тому  є  пропозиція  у  другому  читанні прийняти Закон про

 приведення  законодавчих  актів  України у відповідність законів

 України про оплату праці. Нема заперечень? Ставлю на голосування

 цей проект.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Тут  постанова  не приймається, оскільки це зміни до діючих

 законів.

     

      ДОНЧЕНКО. Тут закон набирає чинності з дня опублікування.

     

      ГОЛОВА.  З  дня  опублікування  так.  Дякую,  сідайте, будь

 ласка.

      Про  проект  Закону  України  про  внесення  змін до Закону

 України   про  ратифікацію  Угоди  про  створення  міждержавного

 євразійського  об'єднання вугілля та металу.

      Осташ   Ігор   Іванович,   доповідач,  секретар  Комісії  у

 закордонних справах і  зв'язках з СНД.

     

      ОСТАШ І.І.

     

      Високошановні колеги народні депутати! У листопаді минулого

 року  ми з вами прийняли Закон України про ратифікацію Угоди про

 створення  міждержавного  євразійського  об'єднання  вугілля  та

 металу  із  застереженням  до  статті  5  угоди, а також статуту

 міждержавного євразійського об'єднання вугілля та металу.

      Застереження   було   таке.   Рішення   органів  управління

 об'єднання  є  обов'язковими  для господарюючих суб'єктів. Однак

 Комісія  у  закордонних  справах  і  зв'язках з СНД за підтримки

 Комісії  з питань економічної політики пропонує внести до Закону

 України   про  ратифікацію  Угоди  про  створення  міждержавного

 євразійського   об'єднання  вугілля  та  металу...  І  ці  зміни

 викликані тим, що застереження до угоди, зазначені вище мною, не

 охоплюють   усі   норми,  що  суперечать  чинному  законодавству

 України.

      Так  стаття  5  передбачає, що рішення органів об'єднання є

 обов'язковими   ля   держав-учасниць   об'єднання.   Така  норма

 суперечить  відповідній  заяві  Верховної  Ради  України  від 20

 грудня   1991   року,   з   якої   випливає,   що  Україна  може

 співробітничати  в  рамках  координаційних  органів СНД, рішення

 яких  мають  рекомендаційний  характер. Тому цілком очевидно, що

 при  ратифікації угоди треба зробити застереження такого змісту:

 "Рішення  органів  об'єднання  для України мають рекомендаційний

 характер."

      Такий  текст  застереження  може  бути  обгрунтований також

 додатковими  аргументами.  Справа в тому, що згідно з частиною 4

 Статуту  органами  управління  об'єднання  є,  зокрема, колегія,

 генеральний  комітет  та  інші, до складу яких входять керівники

 міністерств  та відомств вугільної і металургійної промисловості

 держав - учасниць   об'єднання.

      Отже,  було  б  дуже  дивним,  якби  рішення  представників

 галузевих  міністерств  і  відомств  ставала  обов'язковими  для

 держав-учасниць  в цілому. Тобто, для всіх її органів, включаючи

 парламенти, президента і так далі. Застереження, що зроблені від

 імені  України  передбачає,  що  рішення  органів  об'єднання  є

 обов'язковими   для   господарюючих   суб'єктів   не  може  бути

 прийнятим, бо воно практично вилучає їх з-під юрисдикції України

 і  бозбавляє  їх  самостійності  в  діях, які передбачені чинним

 законодавством  України.

      В  статті  6  угоди  передбачено  право арбітражної комісії

 тлумачити  положення цієї угоди. Було б доцільніше додержуватись

 іншої  норми,  щоб право на тлумачення угоди залишалось у держав

 сторін  угоди.  Комісія  ж  могла  б  мати  право тлумачити лише

 рішення   органів об'єднання.

      Тому  зміни  до  закону  полягають у тому, щоб застереження

 викласти  у  такій формі: "Рішення органів управління об'єднання

 мають  для України рекомендаційний характер. Рішення арбітражної

 комісії    мають   обов'язковий   характер   для   господарюючих

 об'єктів...  суб'єктів  України.  Право тлумачити положення цієї

 угоди належить     державам-учасницям угоди."

      Ці  зміни  не  мають  жодних політичних наслідків, не мають

 політичного  підтексту. Йде мова про те, щоб закорінити цю угоду

 в  українському  правовому  полі, що зовсім не суперечить нормам

 міжнародного права. Навпаки, це працювати на авторитет і престиж

 держави,  яка  висловлює свою власну позицію, яка захищає нашого

 власного виробника у вугільній та металургійній промисловості.

      Прошу підтримати цей проект.

     

      ГОЛОВА. Чи є запитання до доповідача?

      Немає запитань.

      Сідайте, будь ласка.

     

      ОСТАШ.  Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Бажаючих виступити з цього приводу не записано, не

 відображено. Є пропозиція проголосувати.

      Записано?  А  ну,  опублікуйте,  будь ласка, хто записаний,

 тому що...

      Анісімов   Леонід   Олександрович,   будь  ласка.  Один.  Є

 пропозиція надати слово Анісімову і припинити обговорення.

      Нема заперечень?

      Хто за цю пропозицію, голосуйте. А ви готуйтесь тим часом.

      Голосуйте  "за".  Ну,  питайте  за  що,  я  відповідаю. Ну,

 питають: за що голосувати. Я кажу: "За".

 

      "За"

     

      Рішення прийнято.

      Будь ласка, Анісімов.

     

      АНІСІМОВ Л.О.

      (178, город Запорожье, Анисимов)

      Уважаемые  народные  депутаты,  я  долго  внимание  ваше не

 займу. Вы помните, я выступал по этому вопросу, когда мы вносили

 в  зал рассмотрение именно этой проблемы. Она, действительно, на

 сегодняшний  день  существует среди металлургов стран СНГ. Но те

 действия,  которые  сегодня  происходят в этих странах, я думаю,

 что  не  дают  полного  ответа,  как бы скоординировать действия

 металлургической промышленности бывшего Советского Союза.

      И  здесь  можно  согласиться  с  комиссией экономической, с

 Комиссией  по  иностранным  делам,  все-таки согласиться с этими

 поправками.  И  на  данном  этапе, пока мы более четко притремся

 друг  к  другу,  все-таки  выполнять  функции  рекомендательного

 характера.  Потому  что  имея  монополию  на  многие продукты (я

 касаюсь  только  конкретно  металлургической  промышленности)  в

 данном  случае  Россия  не  поступается,  будем  говорить своими

 квотами  и  подвижками  в сторону таких же своих коллег, которые

 были  по  Советскому  Союзу. Поэтому я много распространяться не

 буду,  давайте  все-таки  остановимся  пока  на  этой позиции не

 терять   контакта,   координировать   свои   действия,  пытаться

 рекомендательный  характер,  который  отрадотан,  а  сегодня все

 институты,  касаясь  метеллургических  отраслей,  конечно больше

 сконцентрированы  на  территории стран СНГ и конкретно в России,

 пользоваться  этими  преддложениями  и  использовать их именно в

 наших отраслях.

      Поэтому  я  за  то,  чтобы поддержали мы эти все поправки и

 оставили  закон в действии таком, какой предлагается в Верховном

 Совете.

     

      ГОЛОВА.   Дякую.  Шановні  депутати,  вноситься  пропозиція

 підтримати  проек, внесений комісією. Ставлю на голосування, він

 у  вас  розданий, ви з ним ознайомилися і про нього доповів Ігор

 Осташ. Йде голосування, зосередились.

     

      "За"-

     

      За  254.  Закон  прийнятий.  Нагадую  депутатам  що  завтра

 Верховна Рада розглядує питання -Звіт Антимонопольного комітету,

 звіт   Фонду   Державного  майна,  розгляне  проект  закону  про

 ратифікацію   договору   про   співробітництва  між  Україною  і

 Бразилією,  про  проект  постанови  Верховної  Ради України "Про

 внесення  доповнень  до  Постанови Верховної Ради "Про відкриття

 дипломатичних  або  консульських  представництв  України"  (це -

 невідкладне  питання);  про  проект Закону "Про внесення змін до

 Закону  "Управління про державне регулювання".... Закону України

 "Про   державне   регулювання  виробництва  і  торгівлі  спиртом

 етиловим,   коньячними   і  плодовими  алкогольними  напоями  та

 тютюновими  виробами", а також проект Постанови Верховної Ради з

 цього   приводу.   Невідкладне   питання,  внесене  Президентом,

 зауваження його до Закону України "Про внесення змін і доповнень

 до  Закону  "Про  Службу безпеки України" і про проект постанови

 Верховної Ради України "Про внесення змін до Постанови Верховної

 Ради   "Про   встановлення   ствпендій  Верховної  Ради  України

 курсантам і слухачам вищих військових навчальних закладів.

      Ті  питання,  що  передбачені,  якщо за моєї відсутності ще

 включали на завтра якесь питання, воно буде теж враховане.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Уточнення? Ну, завтра внесете ті уточнення...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Зараз? Будь ласка, Чечетов і... Глухівський. Будь ласка.

     

      ЧЕЧЕТОВ  М.  В. Уважаемый Александр Александрович, мы когда

 утверждали  повестку  дня, то выступал представитель Комиссии по

 приватизации  и просил сдвинуть отчет Фонда держмайна, Еханурова

 на  след...  через  неделю  в  связи  с отсутствием председателя

 Комиссии  по  приватизации.  Поэтому прозвучало о том, что мы на

 неделю  сдвигаем,  теперь  люди  уже  спрашивали, и сказали, что

 сдвигаем...

     

      ГОЛОВА.  Я  пояснюю  ще  раз.  Я  ставив  на голосування цю

 пропозицію, одначе вона не отримала потрібної кількості голосів.

 Питання включене до порядку дня. Потрібно простою більшістю -226

 голосів,  щоб  перенести  це питання на наступний тиждень. Тобто

 зняти з розгляду завтра.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Тому,  що немає співдоповідача. Але це питання не вирішене.

 Тому  комісія,  контрольна  комісія нехай визначається, хто буде

 співдоповідачем, і ми будем розглядати завтра це питання.

      Глухівський, ще якесь зауваження? Уже він згоден.

      Оголошується  закінчення сьогоднішнього засідання. Перерва

 до  завтра  до  10-ї години.

      Дякую.