Стенограма пленарного засідання

24 червня 1996

ЗАСІДАННЯ СТО ПЕРШЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України. 12 година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Добрий день,  шановні  депутати  і  гості  Верховної Ради,  журналісти, радіослухачі! Прошу депутатів підготуватися до реєстрації.  Вставте  картки  на  місце.   Проводиться   поіменна реєстрація.

 

     Зареєструвалися 346  народних  депутатів.  Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні депутати! Надійшли депутатські запити:

 

     Яблонського Валентина  Андрійовича  -  до   Прем'єр-міністра України   стосовно   реагування   на   депутатський,   запит  про здійснювані  заходи  щодо  повернення  валютних   та   культурних цінностей України;

 

     групи депутатів   /Єрмак,  Стретович,  Ілясевич,  Кузьменко, Кулаков/   -   до   Президента   України   стосовно   ігнорування Адміністрацією Президента звернень депутатської групи з вивчення

 

     3

 

     обставин та законності звільнення з посади заступника голови Служби безпеки України Хомича  та  начальника  управління  Служби безпеки по Дніпропетровській області Слободенюка.

 

     Запити оформлені  згідно з вимогами Регламенту.  Я ставлю їх на голосування.

 

     "За" - 289. Прийнято.

 

     У зв'язку з тим, що ми знаходимося, так би мовити, всередині питання,  котре розглядається у Верховній Раді,  ми не витрачаємо час на інші питання, а працюємо над ним.

 

     На трибуну запрошується депутат Сирота -  голова  Тимчасової спеціальної комісії /Шум у залі/.

 

     Я ще  раз кажу:  ми ніколи не практикуємо так звану розминку тоді, коли продовжується розгляд питання.

 

     Шановні депутати! Минулого разу ми розглянули десять статей. Як  би  хто не говорив про ефективність чи неефективність роботи, але розглянуто майже 300 зауважень і пропозицій депутатів за один день фактично.  Це нормальний результат.  Тому я закликаю всіх до зваженості.

 

     Для статті 10 потрібної кількості  голосів  ми  не  набрали, набрали  238  голосів.  Переходило до статті 11,  сторінки 82-83: "Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації,  її історичної  свідомості,  традицій і культури,  а також розвиткові етнічної,  культурної,  мовної та  релігійної  самобутності  всіх корінних народів і національних меншин".

 

     СИРОТА М.Д.,   голова   Тимчасової  спеціальної  комісії  по доопрацюванню  проекту   Конституції   України   /Придніпровський виборчий  округ,  Черкаська область/.  Комісія просить підтримати дану редакцію.

 

     4

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  я  ставлю  на  голосування  пропозицію комісії.

 

     "За" - 310.

 

     Ця частина набирає 310 голосів. Я розумію, якщо ця частина і є статтею 11 у цілому,  то дана стаття й принята в цілому. До неї тоді зауваження не розглядаються /Шум у залі/.

 

     Ставлю на голосування в цілому, щоб не було суперечок. Прошу підтримайте.

 

     "За" - 301. Прийнято.

 

     Сторінка 86,  стаття 12: "Україна піклується про задоволення національнокультурних і мовних потреб українців, що проживають за межами держави". Ставлю на голосування.

 

     СИРОТА М.Д. Комісія просить підтримати.

 

     ГОЛОВА. Оскільки стаття 12 складається з однієї частини,  ця стаття ставиться на голосування в цілому.

 

     "За" - 336. Стаття прийнята.

 

     Стаття 13.  Початок  її на сторінці 88.  Надзвичайно складна стаття. Я її відразу так і ставлю в цілому...

 

     СИРОТА М.Д. Шановні колеги! У цю статтю комісія внесла певні зміни до другого читання.

 

     ГОЛОВА. Давайте   я   прочитаю  текст,  а  ви  потім  будете коментувати.

 

     5

 

     "Земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси,  які  знаходяться  в  межах території України,  природні ресурси  її   континентального   шельфу,   виключної   /морської/ економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. /Це  і  в  Декларації,  здається  мені,  записано/.   Від   імені Українського  народу правоможності власника здійснюються органами державної влади і  органами  місцевого  самоврядування  в  межах, визначених Конституцією України".

 

     Будь ласка, Михайле Дмитровичу.

 

     СИРОТА М.Д.  Шановні колеги! У першому читанні друге речення звучало так:  "Від імені Українського народу правомоччя  власника здійснює  Народна  Рада  України".  Оскільки  був  ряд  моментів, пов'язаних із тим,  що і Кабінет Міністрів бере в цьому участь, і органи місцевого самоврядування, комісія підтримала іншу формулу: "Від   імені   Українського   народу    правоможності    власника здійснюються   органами  державної  влади  і  органами  місцевого самоврядування  в  межах,   визначених   Конституцією   України". Прохання комісії підтримати.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування цю норму.

 

     "За" - 281. Не прийнято.

 

     Я хотів  би привернути увагу всіх учасників нашого засідання до такого. Ми розглядаємо і в другому читанні приймаємо норми. Та якщо  вони  потребуватимуть  юридичної редакції без зміни суті /я маю   на   увазі,   наприклад,   юридичне    трактування    слова правоможності,  це слово, відверто кажучи, вперше зустрічається/, то я просив би  на  такі  деталі,  які  суті  не  міняють,  менше зважати.

 

     6

 

     І ще  одне.  Буває так,  що редакцію прийнято,  набрала вона більше 300 голосів,  а  якась  пропозиція  на  основі  юридичного аналізу  може  здатися  навіть  сильнішою,  точнішою,  редакційно правильнішою.  То  тоді  хай  вас  не  обурює   така   можливість урахування позиції.

 

     Слово надається депутату Чижу. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Летичівський виборчий округ, Хмельницька    область/.    Соціалістична   фракція.   Олександре Олександровичу і  Михайле  Дмитровичу!  У  нас  така  пропозиція. Оскільки  до  цієї  статті  справді  багато  доповнень і поправок депутатів,  то пропонуємо відповідно до Регламенту голосувати  по реченнях.  Розглядаючи  ті  поправки,  ми таким чином прийдемо до нормального голосування статті в цілому.

 

     ГОЛОВА. Можна й так, давайте, я не заперечую.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так ми приймемо її, а інакше - ні.

 

     ГОЛОВА. Поправок багато є...  Будете по буквах голосувати  - голосуйте,  я не заперечую.  Справа в тому, що Регламент визначає право на пропозицію депутатів голосувати  по  реченнях...  Думали ті, що приймали, тобто Верховна Рада.

 

     7

 

     Є пропозиція така. Михайле Дмитровичу, ви не заперечуватиме?

 

     Перше речення:  "Земля,  її надра, повітряний простір, водні та інші природні  ресурси,  які  знаходяться  в  межах  території України,  природні ресурси її континентального шельфу,  виключної /морської/  економічної  зони   є   об'єктами   права   власності Українського   народу".   Це   норма   Декларації  про  державний суверенітет України, до речі.

 

     СИРОТА М.Д.  Ця норма є в Законі про  охорону  навколишнього природного середовища.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю частину. Будь ласка.

 

     "За" - 281.

 

     Хто не голосує? Будь ласка, опублікуйте список.

 

     Може, хтось не зрозумів.  Ну це ж нормальна пропозиція!  Хто виступає проти цієї норми? Вона ж розумна, вона правильна, вона в усіх законах повторена /Шум у залі/.

 

     Ну, почекайте,  чого ви руку підняли?  Давайте визначимося з цього приводу, а потім підемо далі. У синій книжці дивіться, будь ласка. На якій сторінці це? Ви не підкажете, на якій сторінці?

 

     Сторінка 47,  стаття  13,  вона  зводиться до такого тексту: "Земля,  її надра,  повітряний простір,  водні та  інші  природні ресурси,  які  знаходяться  в  межах території України,  природні ресурси  її   континентального   шельфу,   виключної   /морської/ економічної зони є об'єктами права власності Українського

 

     8

 

     народу. Від імені Українського народу правоможності власника здійснюються  органами  державної  влади  і  органами   місцевого самоврядування  в  межах,  визначених Конституцією України".  Той самий текст...

 

     СИРОТА М.Д.  Олександре Олександровичу, комісія, розглядаючи це питання,  дійшла висновку,  що краще в блоці голосувати ці два речення,  бо в першому визначається,  що все,  що є на  території України,  є власністю українського народу.  Та оскільки сам народ безпосередньо не може здійснювати правоможність  власника,  то  в другому реченні записано,  що він це робить через державні органи та органи  місцевого  самоврядування.  Тому  краще  голосувати  в цілому цю частину.

 

     ГОЛОВА. Ну давайте два речення ще разом проголосуємо. У чому справа? Я не можу зрозуміти, у чому справа? /Шум у залі/.

 

     Можна ставити  ще  раз  на  голосування?  Не  можна?  Які  є зауваження ще?

 

     СИРОТА М.Д.   У   цілому  першу  частину  треба  ставити  на голосування.

 

     ГОЛОВА. Давайте  в  першій  частині  ще  по  одній  поправці врахуємо.  "Перебуває  під  особливою охороною держави..." /Шум у залі/.

 

     9

 

     СИРОТА М.Д.  Прошу  підтримати  першу  частину  в  редакції, запропонованій комісією.

 

     ГОЛОВА. З   якої?  Я  не  можу  з  тієї  починати,  бо  вона відкладальна. Я повинен починати з норми, яку дає комісія! /Шум у залі/.   Органи  державної  влади?  Верховна  Рада  -  теж  орган державної влади, до речі. Це для тих, хто сумнівається.

 

     Ще раз ставню на голосування в цілому першу частину.

 

     "За" - 301. Тепер давайте поправки подивимося...

 

     СИРОТА М.Д.  Якщо  перша  частина  проголосована,  то  другу частину треба зараз уже...

 

     ГОЛОВА. Хвилиночку!     Наприклад:     "Держава     здійснює протекціоністські    заходи    щодо    підтримки     вітчизняного товаровиробника,   захисту   внутрішнього   ринку   та  інтересів вітчизняного товаровиробництва" /Шум у залі/.  Ну я ж читаю зараз вашу поправку, депутате Поровський! "Держава здійснює регулювання ціноутворення в межах своєї території".  Ви  відстоюватимете  її? Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Поровського.

 

     10

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань оборони і державної безпеки /Рівненський  виборчий  округ, Рівненська    область/.   Шановні   колеги   депутати!   Шановний головуючий!  На мій погляд,  ця  поправка  має  бути  обов'язково включена. Вона має величезне значення, тому що визначає, якою має бути  роль  держави  відносно   вітчизняного   товаровиробництва, захисту  інтересів,  прав товаровиробника - робітника і селянина. Формулювання:  "Держава здійснює  протекціоністські  заходи  щодо підтримки   вітчизняного  товаровиробника,  захисту  внутрішнього ринку та  інтересів  вітчизняного  товаровиробництва,  зобов'язує державний   апарат  здійснювати  захист  внутрішнього  ринку  від проникнення  товарів  іноземного  виробництва   і   таким   чином формувати свій внутрішній ринок".  І також продовження цієї тези: "Держава  здійснює  регулювання  ціноутворення  в   межах   своєї території".  Це  той  обов'язок  держави щодо соціального захисту громадян,  встановлення паритету цін, якого ми добиваємося з року в  рік  у  цій  державі.  Не  буде  паритету  цін на промислову і сільськогосподарську продукцію,  якщо ми не запишемо,  що держава здійснює регулювання ціноутворення в межах своєї території. Прошу всіх  підтримати  цю  поправку  до  проекту   Конституції.   Вона захистить усіх наших виборців.

 

     ГОЛОВА. Михайле Дмитровичу, будь ласка.

 

     11

 

     СИРОТА М.Д.  Комісія  розглядала цю поправку,  запропоновану депутатом Поровським,  і,  підтримуючи ідею,  усе-таки вважає, що такі  слова,  як протекціоністські заходи,  дещо порізному можуть тлумачитися.  Це скоріше норма закону,  а не  норма  Конституції. Тому комісія не змогла врахувати цю поправку.

 

     ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні? Ставлю на голосування поправку номер 281 депутата Поровського.

 

     "За" - 146.

 

     Не вистачило голосів.  Та я хочу звернути вашу увагу,  що це не  доповнення  до  цієї  частини,  це  взагалі просто норма цієї статті.

 

     Дівайте подивимося на наступні частини,  а потім визначимося щодо поправок /Шум у залі/. Хвилинку. Ми ж визначили процедуру, і Регламент її визначає.  Якщо до частини статті є відкладальна або альтернативна  пропозиція у переліку зауважень та пропозицій,  то ставиться на голосування спочатку ця частина, а потім поправка до неї.  Якщо частина статті прийнята, тобто набрала 300 голосів, то поправка до неї не розглядається.

 

     "Кожен громадянин має право  користуватися  об'єктами  права власності  народу,  а  також  набувати  їх  за  правом  приватної власності відповідно до закону".

 

     СИРОТА М.Д. Комісія просить підтримати дану редакцію.

 

     12

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 241.

 

     Очевидно, тут є питання /Шум у залі/.

 

     Опублікуйте результати голосування по фракціях,  тому що  не заспокояться.  Ну  абсолютно  ж немає потреби,  є багато розумних пропозицій, це ж не політичне питання /Шум у залі/.

 

     Будь ласка, яка поправка, хто наполягає?

 

     Депутат Кризський. Поправка 286.

 

     КРИЗСЬКИЙ Ю.О.,  голова підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  оборони  і  державної  безпеки /Первомайський виборчий   округ,   Луганська   область/.    Дякую,    Олександре Олександровичу.  Моя пропозиція така.  Крім того,  що ми написали про землю і надра,  ще треба до статті включити - "економічний  і науковотехнічний потенціал, створений на території України працею багатьох  поколінь  її  народу"  -  і  далі:  є  об'єктами  права власності  всього  народу України,  становлять матеріальну основу суверенітету України  і  використовуються  з  метою  забезпечення матеріальних та духовних потреб її громадян.

 

     Бачите, Олександре Олександровичу, цього немає в цій статті, і перший, і останній абзаци трошки не так трактуються.

 

     Я наполягаю  на  тому,  щоб  ця  поправка   була   врахована частково. Я прошу депутатів уважно в порівняльній

 

     13

 

     таблиці вивчити   це   моє   доповнення,   проголосувати   і підтримати мене.

 

     ГОЛОВА. Тобто ви наполягаєте на першій частині?

 

     КРИЗСЬКИЙ Ю.О. Так.

 

     ГОЛОВА. "В Україні у відповідності  з  цією  Конституцією  і законами  гарантується вільний розвиток і рівний захист усіх форм власності    -    загальнонародної    /державної/,    комунальної /муніципальної/,  колективної,  приватної  та  інших  різних форм господарювання, соціальна спрямованість економіки".

 

     Юридично неточно написано,  ви самі вже відчуваєте:  одне що стосується  форм  власності,  а  друге - форм господарювання.  Це різні речі, а ви через "та" з'єднали. А зміст підтримати можна.

 

     СИРОТА М.Д.  Комісія вважає, що четвертий абзац цієї статті, де  про  те  ж  саме  йдеться,  викладений  юридично більш чітко: "Держава   забезпечує   захист   усіх   форм   правовласності   і господарювання, соціальну спрямованість економіки".

 

     Стосовно терміна     "економічний     та    науковотехнічний потенціал",  то комісія вважала,  що це не зовсім  конституційний термін.  Що таке потенціал?  Чи є він,  чи немає?  Яка сила цього потенціалу?  То вирішили не  включати  це  в  текст  Конституції. Комісія врахувала поправку тільки частково.

 

     14

 

     ГОЛОВА. Михайле  Дмитровичу,  можливо,  депутат Кризський не заперечував би,  якби ми на слові "приватної" поставили крапку  і проголосували  так  частину,  щоб не з'єднувати форми власності і форми господарювання. Розумієте?

 

     Тобто норма  така:  "В  Україні  у  відповідності   з   цією Конституцією  і  законами  гарантується вільний розвиток і рівний захист  усіх  форм  власності  -  загальнонародної   /державної/, комунальної /муніципальної/, колективної і приватної".

 

     СИРОТА М.Д.  Це  вже  записано,  на  наш  погляд,  чіткіше в четвертій частині. Не форм власності, а форм права власності.

 

     ГОЛОВА. Форм права власності. Давайте...

 

     СИРОТА М.Д. Так це ж уже є.

 

     ГОЛОВА. Я  ставлю   на   голосування   пропозиції   депутата Кризського.

 

     СИРОТА М.Д. Комісія не підтримала цього.

 

     ГОЛОВА. Михайле   Дмитровичу,   я   ще   раз   прошу:   коли оголошується...

 

     15

 

     СИРОТА М.Д. Ну, ще ж немає голосування.

 

     ГОЛОВА. Та ні,  я вже оголосив,  іде голосування.  Ви,  будь ласка, не крутіть головою і не агітуйте.

 

     "За" - 158.

 

     Є ще поправка депутата Безсмертного.  Ви її знімаєте, Романе Петровичу? Знімає.

 

     Поправка 288 депутата Стояна:  "Держава  гарантує  рівність, розвиток  та  захист  державної,  колективної  та  приватної форм власності,  усіх форм  господарювання,  соціальної  спрямованості економіки".

 

     СИРОТА М.Д.   Комісія  вважає,  що  це  враховано  частково, оскільки в редакції Конституційної комісії чіткіше було  записано це.

 

     ГОЛОВА. Оскільки  та  редакція,  що  врахована частково,  не набрала потрібної кількості голосів,  може,  ця  набере.  Давайте попросимо...

 

     СИРОТА М.Д. А ми ж її не ставали на голосування.

 

     ГОЛОВА. Цю  -  ні.  Я  ще  раз  повторюю:  цю  не ставили на голосування.

 

     СИРОТА М.Д. Я ж і кажу. То, може, спочатку проголосувати те, що комісія запропонувала,  так,  як ми завжди робимо, а вже потім поправки?

 

     16

 

     ГОЛОВА. 241 голос набрала  редакція,  що  стосується  першої частини цієї норми. А вона навіть одним реченням викладена...

 

     СИРОТА М.Д. А поправка 288 стосується четвертої частини цієї статті.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  поправка 288 депутата Стояна  ставиться на  голосування.  "За"  треба...  Питає  депутат  Шейко:  "за" чи "проти"? Кажу: "за".

 

     "За" - 182.

 

     Депутат Семенюк. Який номер вашої поправки? 284. Будь ласка: "Матеріальна  шкода,  завдана  діями  і бездіями посадових осіб і громадян    загальнодержавній    /державній/    і     комунальній /муніципальній/ власності,  відшкодовується відповідно до чинного законодавства".  Ця  норма,  так?  Увімкніть  мікрофон   депутата Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар  Комісії  Верховної  Ради  України з питань  агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   /Андрушівський   виборчий  округ, Житомирська   область/.   Шановний   Олександре   Олександровичу! Шановний доповідачу! Я хочу сказати, що Конституція є основою для розроблення  відповідних  законодавчих   актів.   Відповідно   до розпорядження  Президента  від  14 листопада 1994 року,  виданого після того як він виголосив свою програму в сесійному залі, треба розробити законопроект про захист державної власності.

 

     17

 

     Законопроект один раз уже подавався в сесійний зал. Я думаю, що коли ми в Конституцію  записуємо  рівноправність  різних  форм власності  і  записуємо  про  те,  що держава буде відшкодовувати завдані збитки приватній власності, то аналогічно треба захистити й державну власність.

 

     Моєю пропозицією  передбачається  розроблення  законопроекту про  захист  державної  власності.  Я   думаю,   що   матеріальне відшкодування  за  бездії  і  завдані  збитки державній власності повинно  гарантуватися  законом.   Тому   я   пропоную   записати відповідну  норму.  Це  буде  основа для розроблення у подальшому законопроекту.

 

     Дякую.

 

     СИРОТА М.Д. Комісія розглядала цю поправку. Відхилила її ось чому.  Що  таке  "бездія посадових осіб"?  Чи є це конституційним терміном? Загальнодержавна власність, державна власність. Яка між ними різниця?

 

     Далі. Тут немає жодного слова про приватну власність.  Тобто якщо  так  прийняти,  то  матеріальна  шкода,  завдана  приватній власності,  не  повинна відшкодовуватися.  Можна виламати двері в квартиру - і міліції це не треба відшкодовувати.  Навіть коли  це неправильно зроблено.

 

     Ми вважаємо,  що  в статті 13 нами сформульована більш чітка юридична загальна рекомендація.

 

     Комісія не підтримала цю поправку.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію депутата Семенюк.

 

     "За" - 142.

 

     18

 

     Є пропозиція,  оскільки доповнення стосується частіше  усієї статті  або другої і третьої частин статті,  проголосувати ще раз додатково й  те,  що  тут  запропоновано  від  комісії,  а  саме: "Власність зобов'язує.  Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству".

 

     Одну хвилиночку,  проголосуємо  цю   норму,   а   потім   те доповнення, що було.

 

     СИРОТА М.Д.  Шановні колеги, це нова частина до цієї статті. Вона виникла як результат широкої  дискусії,  і  комісія  просить підтримати  цю  ідею:  "Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству". Просимо підтримати це.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 326 /Шум у залі/.

 

     У синій книжці!  Альтернативна?  Який номер поправки?  Номер поправки  скажіть.  Немає  поправки?  Увімкніть мікрофон депутату Кочерзі.

 

     19

 

     КОЧЕРГА В.Г.,  заступник  голови  Комісії   Верховної   Ради України   з  питань  законності  і  правопорядку  /Добропільський виборчий округ,  Донецька область/.  Шановні  колеги!  У  мене  є пропозиція  частину другу скоротити,  і вона матиме такий вигляд: "Кожен  громадянин  має  право  користуватися   об'єктами   права власності народу". І тоді в нашому залі сприймуть цю пропозицію.

 

     СИРОТА М.Д.   Шановні   колеги,   це  дискутувалося  в  нас. Пропонується вилучити:  "а також набувати їх за правом  приватної власності  відповідно  до  закону".  Комісія  просить залишити ту редакцію,  яка була прийнята в першому читанні,  оскільки і зараз уже реалізується право приватної власності.

 

     КОЧЕРГА В.Г.  Шановні колеги,  друга частина буде мати такий вигляд: "Кожен громадянин має право користуватися об'єктами права власності  народу".  А  продовження  цього  речення  -  "а  також набувати їх за правом приватної власності відповідно до закону" - є пропозиція вилучити.  Я думаю, що це буде нормально сприйнято і народом, і нашим залом.

 

     СИРОТА М.Д. Комісія не підтримує цього.

 

     20

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Для того щоб не вести  дуже  широку дискусію  з  цього  приводу,  я  просив  би  вас  зважити на такі обставини. Сьогодні відповідно до законодавства України визначені різні   форми   власності.   Цим   же   законодавством  визначена рівноправність  різних  форм  власності.  Норму  чи   право   про рівноправність  форм  власності ми можемо записати в Конституції. Та не дописувати це речення тільки через те,  що  тут  згадується право  приватної  власності...  Так воно ж було в усіх попередніх правових документах! Треба підтримати цю норму.

 

     СИРОТА М.Д. Тобто залишити як є, так?

 

     ГОЛОВА. А якщо є потреба,  давайте запишемо:  рівність  форм власності гарантується державою. І це було б... /Шум у залі/.

 

     СИРОТА М.Д. Це вже є в четвертій частині.

 

     ГОЛОВА. У четвертій частині це є?

 

     Була пропозиція  депутата  Кочерги  скоротити  наполовину це речення.  Ставлю на голосування пропозицію Кочерги, яка зводиться до того,  що друга частина має звучати так: "Кожен громадянин має право  користуватися  об'єктами  права  власності  народу".  Будь ласка, "За" - 163.

 

     Може, я переконав усе-таки всіх депутатів у тому, що треба в цілому за це речення проголосувати?..

 

     21

 

     СИРОТА М.Д. Четверта ще частина є...

 

     ГОЛОВА. "Кожен громадянин має право користуватися  об'єктами права  власності народу,  а також набувати їх за правом приватної власності відповідно до закону". Як? /Шум у залі/.

 

     Ну, зрозуміло...

 

     СИРОТА М.Д.  Усе-таки комісія  просила  б  підтримати  другу частину,   оскільки   ця  норма  була  і  в  попередніх  проектах Конституції.

 

     ГОЛОВА. Яка поправка депутата Ілясевича?

 

     ІЛЯСЕВИЧ Я.М.,  член Комісії Верховної Ради України з питань оборони   і   державної   безпеки  /Яворівський  виборчий  округ, Львівська область/. Прошу мікрофон увімкнути, дякую.

 

     Шановні колеги,  справа в тому,  що пан Кочерга  має  рацію. Мотиви він назвав одні,  я повинен назвати трошки інші мотиви. Це дуже серйозне питання,  і я підтримую пропозицію Кочерги. Саме цю пропозицію, що обов'язково треба вилучити слова "а також набувати їх за правом приватної власності" Чому?  Ми  пам'ятаємо  про  400 облігацій  на майно України,  які знаходяться за межами України і які за наявності  цієї  статті  і  чинного  законодавства  будуть негайно  пущені  в  дію,  і  український  народ  буде позбавлений основного: надр, повітря, моря і всього, що там є.

 

     22

 

     Це ніде не робиться у світі. Навіть Софія Київська - святиня української  нації  і  Печерська  лавра можуть попасти в приватні руки. Це недопустимо.

 

     Тому я вважаю,  що ця стаття повинна бути скорочена і  ніхто не повинен мати право на загальнонародне,  національне добро.  Це недопустимо. Прошу проголосувати за вилучення.

 

     Дякую за увагу /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку...

 

     СИРОТА М.Д. Уже ж голосували...

 

     ГОЛОВА. Ми цю норму вже голосували /Шум у залі/.

 

     Я ще раз прошу,  шановні депутати,  одну хвилиночку. Ну чого ви  кричите?  Не можна так:  підняв руку і кричить.  Рук піднятих десять і десять криків у  залі.  Дійдемо  до  поправки  і  будемо розглядати її. Спокійно!

 

     Не чую  я,  коли  п'ять  чоловік  разом кричать!  Який номер поправки  вашої?  Поправка   317   депутата   Моісеєнка:   "Кожен громадянин  має  право  користуватись  об'єктами  права власності народу  у  порядку,  передбаченому  законом".  Будь  ласка,  одна хвилина для аргументації.

 

     23

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  заступник  голови  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  державного  будівництва,  діяльності  Рад   і самоврядування  /Макіївський-Гірницький виборчий округ.  Донецька область/.  Фракция "Коммунисты Украины". Я вношу эту поправку, но в  комплексе  с  поправкой  301,  которую мне не дали возможности огласить. Она была дана в комиссию именно в комплексе. А поправка 301 гласит о том, что...

 

     ГОЛОВА. Володимире Миколайовичу, поправку 301 проголосовано уже. Повертатися до неї не будемо.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Поправка 301 говорит  о  том,  что  "об'єкти власності народу України, тобто земля, надра, виключна економічна зона,  повітря...  /і  так  далі/  не   можуть   бути   об'єктами купівлі-продажу".  Вот  если  вместе  его поставить,  тогда будет гармонировать. А в противном случае эту мою поправку можно вообще снять,  так как получается, что она противоречит сути того, что я хотел.  Выходит,  что мы отдаем все в руки частного собственника. Это  абсолютно ясно,  потому что законы будут приниматься в угоду тем,  которые сегодня хотят совершить распродажу всего и вся. 210 голосов...

 

     ГОЛОВА. То не треба голосувати вашу поправку 317?

 

     МОІСЕЄНКО В.М. Только вместе с поправкой 301. Это одна и та же поправка, но она разъединена была.

 

     24

 

     ГОЛОВА. Ясно.  Я ставлю на голосування поправку 301 разом із поправкою 317.

 

     СИРОТА М.Д. Комісія не підтримує цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Я прошу вас, не коментуйте, коли депутати голосують.

 

     "За" - 132.

 

     СИРОТА М.Д.  Я  ж  повинен  сказати,  яка  позиція  комісії. Шановні колеги,  я  повинен  думку  комісії  доводити  до  відома депутатів, подобається це комусь чи ні.

 

     ГОЛОВА. Я можу все-таки допроситись у частини депутатів, щоб не вигукували з місця?  Це я  до  вас,  депутате  Бойко,  до  вас звертаюся   передусім.   Будете   ще   вигукувати,  ставитиму  на голосування пропозицію про те, щоб ви залишили зал /Шум у залі/.

 

     Ставлю на голосування пропозицію  про  позбавлення  депутата Бойка на одне засідання права бути присутнім у сесійному залі.

 

     "За" - 161.

 

     Тоді я  роблю  усне  зауваження  Богдану Бойку за некоректну його поведінку у сесійному залі.

 

     Шановні депутати,  оскільки  не  пройшла  ця  норма...   Яка поправка у вас? Поправка 311 депутата Юхимчука: "Частину другу... викласти в редакції: "Кожен громадянин

 

     25

 

     має право користуватись об'єктами  права  власності  народу. Держава   забезпечує   захист   усіх   форм   права  власності  і господарювання".

 

     Будь ласка, депутату Юхимчуку слово.

 

     ЮХИМЧУК А.П.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин /Жмеринський   виборчий   округ,   Вінницька   область/.   Дякую, Олександре  Олександровичу.  Шановні  колеги!  Дозвольте звернути увагу  саме  на  таку  редакцію  частини  другої  статті  13.   З пропозицією  комісії  про  те,  що  громадянин  України має право користуватися об'єктами права власності народу,  а також набувати їх  за  правом приватної власності згідно з нормами,  визначеними законом,  можна було б погодитися. Проте я хотів би звернути вашу увагу,  що  в "Перехідних положеннях" проекту Конституції пункт 4 говорить,  що протягом трьох років Президент має  право  видавати укази,  які мають силу закону.  Тому тут застереження є, що цілий перелік об'єктів права власності буде визначатися не  законом,  а відповідним указом того або іншого інституту.

 

     Тому я  пропоную  для  оптимального виходу з цього становища саме другу частину цієї статті  викласти  в  такій  редакції,  де гарантується  захист  усіх  форм власності і,  безперечно,  право кожного користуватися об'єктами права власності.

 

     Дякую.

 

     26

 

     СИРОТА М.Д.  Єдине,  що від комісії хочу  додати:  тільки  з питань, не врегульованих законами, може Президент видавати укази. І то Верховна Рада протягом місяця,  якщо це не  подобається  їй, може накладати вето на такий указ.

 

     ГОЛОВА. Проти   змісту   цієї   поправки   ви  в  цілому  не заперечуєте, так?

 

     СИРОТА М.Д.  Комісія вважає,  що в нашій редакції  викладено чіткіше,  бо через три роки,  коли у Президента не буде вже права вето, Конституція ж залишається.

 

     ГОЛОВА. Послухайте    уважно,    шановні    депутати!     Ми проголосували  перший  абзац  такого  змісту:  "Земля,  її надра, повітряний  простір,  водні  та  інші  ресурси"  і  так  далі  "є об'єктами  права  власності  народу".  А  далі дали пояснення про права,   структуру    державної    влади,    органів    місцевого самоврядування,   а  тепер  дійшли  до  громадян.  А  як  же  тут громадяни, їхні права захищені?

 

     Депутат Юхимчук  пропонує:  "Кожен  громадянин   має   право користуватись   об'єктами   права   власності   народу.   Держава забезпечує захист усіх форм права власності і господарювання".  Я думаю,  що можна підтримати другу частину. Ставлю на голосування. Будь ласка, підтримайте, це ж розумна стаття.

 

     "За" - 210.

 

     Я не розумію, чесно кажучи, у чому справа?

 

     27

 

     СИРОТА М.Д.  Тому, що в редакції комісії краще написано /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Вона вже проголосована. Ви ж не чуєте, ви галасуєте, самі не чуєте!

 

     Поправка 313 депутата Донченка:  "Кожен громадянин має право користуватися  об'єктами  права  власності народу безкоштовно,  а також  набувати  ділянки  землі  на  праві  приватної   власності відповідно   до   закону".  Це  б  зняло,  мені  здається,  і  ті суперечності, які тут є. Поправка комісією врахована частково.

 

     СИРОТА М.Д. Дуже небезпечно - "Користуватися объектами права власності  народу безкоштовно".  Це означає,  що і транспорт весь безкоштовно,  і заводи, і фабрики. Що таке "безкоштовно"? Взагалі незрозуміла норма.

 

     ГОЛОВА. Депутату Донченку дадається слово.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  секретар  Комісії  Верховної  Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  /Старобільський  виборчий округ, Луганська область/. Фракция коммунистов.

 

     28

 

     Уважаемые коллеги! Если мы смотрим вторую часть этой статьи, то мы должны смотреть и ее первую  часть.  Что  имеется  в  виду? "Земля,  її  надра,  повітряний  простір,  природні  ресурси,  що знаходяться на території  України  і  належать  народу..."  Народ может  ими  пользоваться  бесплатно.  Потому я и закладываю,  что этими ресурсами народ должен пользоваться бесплатно.

 

     А второй вопрос - приобретение земли.  То  есть  то  ли  это будет дачный участок,  то ли это будет приусадебный участок,  его можно приобрести только по закону.

 

     Я просил бы вас поддержать то, что я предлагаю.

 

     СИРОТА М.Д. Якщо дотримуватися цієї логіки, то можна кожному піти в ліс і вирубувати там дерева, забирати собі додому, тому що кожен  може   користуватися   безкоштовно   цим   усім.   Як   це узгоджується? Комісія не підтримує цю поправку.

 

     ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні? Ставлю на голосування поправку депутата Донченка.

 

     "За" - 103.

 

     Є частина четверта цієї статті. Комісія пропонує викласти її так:  "Держава  забезпечує  захист  усіх  форм  права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки".

 

     СИРОТА М.Д.  Комісія пропонує  підтримати  цю  редакцію,  як найуніверсальнішу для Конституції.

 

     29

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

 

     Я прошу,  не махайте головами,  не диригуйте всі,  а то наче вікна відкриті і гедзі повлітали й посідали на вас...

 

     "За" - 257. Не прийнято.

 

     Пропозиція 292 депутата Вінського  "Товарна  земля  не  може бути  предметом  купівлі-продажу".  Увімкніть  мікрофон  депутата Вінського.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з питань агропромислового комплексу,  земельних ресурсів та  соціального  розвитку  села  /Городоцький   виборчий   округ, Хмельницька  область/.  Шановні  народні  депутати!  Ми прекрасно розуміємо,  що стаття 13 може бути проголосована  в  цьому  залі, якщо  будуть  враховані  позиції  лівих  фракцій.  Ви знаєте,  що Соціалістична партія,  комуністи за те,  щоб не допустити вільної торгівлі  товарною  землею,  і  взагалі  ця стаття буде викликати суперечності до того часу,  поки ми не  проголосуємо  цей  пункт. Якщо ми проголосуємо пункт про те,  що товарна земля не може бути предметом купівлі-продажу, тоді ця стаття навіть у такому ракурсі могла би бути проголосована в цілому.

 

     Тому я  пропоную проголосувати мою поправку,  щоб можна було рухатися далі.

 

     СИРОТА М.Д.  Комісія не заперечувала проти  самого  підходу, але  тут викликає сумнів термін "товарна земля".  Що це таке і як бути взагалі  з  землею?  Тобто  формулювання  нечітке.  Що  таке товарна земля?

 

     30

 

     ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні? Ставлю на голосування цю поправку.

 

     "За" - 127.

 

     Товарна земля - це сільськогосподарські  угіддя,  які  дають товарну продукцію, але можна записати й точніше.

 

     Ще раз звертаюся до всіх депутатів: питання приватної власності на землю врегульовано законодавством. А  стосовно  приватної власності на інші об'єкти загальнонародної власності /маю на увазі,  що тут  записано:  природні  багатства, надра,  повітря  тощо/ - це,  безперечно,  викликає ряд запитань. Виникає потреба або ширше записати,  або пропустити,  віддавши це на відкуп,  так би мовити, законодавству. Тому, можливо, ми могли б таким чином зараз діяти.  Прийняти цю  статтю,  оскільки  перша частина  проголосована,  третя  частина  проголосована і четверта теж,  без другої частини.  Тоді б це звучало так /це для тих, хто слухає  нашу  передачу/:  "Земля,  її надра,  повітряний простір, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України,  природні ресурси її континентального шельфу,  виключної /морської/  економічної  зони   є   об'єктами   права   власності Українського народу.  Від імені Українського народу правоможності власника  здійснюються  органами  державної  влади   і   органами місцевого   самоврядування   в   межах,  визначених  Конституцією України.

 

     Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

 

     Держава забезпечує   захист  усіх  форм  права  власності  і господарювання, соціальну спрямованість економіки".

 

     31

 

     СИРОТА М.Д.  Шановний  Олександре  Олександровичу!   Шановні народні  депутати!  Обговорення  цієї  статті  у  комісії зайняло загалом приблизно ІО-І2 годин часу.  Зміст цієї  статті  -  це  є компроміс  між  усіма  політичними силами,  які брали участь у її обговоренні.  І  тому  якщо  ми  будемо  голосувати  її   якимись частинами,  то це,  практично,  може призвести до того, що багато депутатів будуть відмовлятися підтримувати і в цілому  голосувати за  проект  Конституції.  То  я  просив  би  все-таки  голосувати редакцію,  яку подала Тимчасова спеціальна комісія.  Тим паче щоб вилучити  другу частину,  то треба голосувати за вилучення другої частини... /Шум у залі/. За вилучення треба голосувати!

 

     ГОЛОВА. Михайле Дмитровичу!  Як би подивилася комісія, ви як голова комісії,  якби в останньому реченні записали так: "Держава забезпечує захист та рівноправність усіх форм права  власності  і господарювання, соціальну спрямованість економіки"?

 

     СИРОТА М.Д.   Не  було  такої  поправки.  У  принципі  я  не заперечую. Якщо така поправка є, давайте її голосувати.

 

     ГОЛОВА. Така поправка є.

 

     СИРОТА М.Д.  Тоді давайте голосувати,  але де  ця  поправка? Який номер поправки? Поправка 326? Тут такого немає...

 

     32

 

     ГОЛОВА. Наприклад,   пропозиція   депутата  Гмирі:  "Держава забезпечує рівний захист..." і далі за текстом.

 

     СИРОТА М.Д.  Ну,  шановні колеги,  що таке "рівний  захист", поясніть? Що це таке - "рівний захист"? Буває "нерівний захист"?

 

     ГОЛОВА. Я   просто   кажу   про   те,   що   теза  або  ідея рівноправності різних форм  власності  є  в  багатьох  поправках. Михайле Дмитровичу, це ж компроміс, ми зразу статтю приймаємо!

 

     Ще раз:  "Держава  забезпечує  захист та рівноправність усіх форм права власності і  господарювання,  соціальну  спрямованість економіки". Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 237.

 

     Ну, давайте...  /Шум  у  залі/.  Навіщо  по фракціях?..  Ну, зрозуміло хто...  /Шум у залі/.  Ну,  давайте  по  фракціях.  Усі потроху голосували: хто проти, хто утримувався.

 

     Будь ласка,  хто  може  заперечити  рівні  права різних форм власності?  Заперечувати буде депутат  Носов.  Будь  ласка,  ваша поправка - і заперечуйте.

 

     33

 

     НОСОВ В.В.,  член  Комісії  Верховної  Ради України з питань бюджету /Октябрський виборчий округ,  Полтавська  область/.  Було задано  запитання:  хто  може  заперечити  рівні  права усіх форм власності?  Я можу заперечити.  Без поправки. Річ у тому, що якби не було Конституційного Суду,  то так можна було б писати. А коли буде Конституційний Суд,  то він роз'яснить:  коли ви дали  якусь пільгу  приватному сектору чи державному,  то рівні пільги дайте, будь ласка, й іншим. А ви зробити цього не зможете.

 

     І, до речі, конституційний суддя Іспанії, який працював саме в  конституційному  суді,  таке  зауваження робив,  що зі словами "рівноправність щодо власності" треба поводитися  дуже  обережно, бо потім одержите той результат, який ви й не чекали.

 

     Одна справа - рівний захист.  Скажімо, рівний судовий захист

- це одне, а інше - рівноправність.

 

     ГОЛОВА. Одначе була поправка депутата Гмирі.  Я її ставлю на голосування:  "Держава  забезпечує  рівний захист усіх форм права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки".

 

     Тут нам треба  знайти  юридичну  форму  для  того,  щоб  нам записати,  що держава однаково до всіх ставиться. Ви розумієте? А ми вишукуємо...  /Шум у залі/.  Не кричіть із місця!  Я надам вам слово, надам!

 

     34

 

     Ставиться на  голосування поправка депутата Гмирі:  "Держава забезпечує  рівний   захист   усіх   форм   права   власності   і господарювання, соціальну спрямованість економіки".

 

     "За" - 202.

 

     Поправка 331    депутата    Моісеєнка:   "Держава   охороняє соціалістичну власність..." Читайте самі.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция "Коммунисты Украины".  Часть  третью статьи  13  изложить  в  следующей  редакции:  "Держава  охороняє соціалістичну власність і утворює умови її примноження.  Ніхто не має  права  використовувати  соціалістичну  власність  /державну, колгоспнокооперативну, профспілок та інших громадських об'єднань/ у цілях особистої наживи і в інших корисливих цілях".

 

     Все разговоры  о  равной  защите  прав  собственности  можно опровергнуть одной фразой великого экономиста  Карла  Маркса.  Он говорит  так:  "Равенство  в  эксплуатации рабочей силы - это для капитала первое право человека".  То есть первое  право,  которое дает  право эксплуатировать человека человеком через капитал.  Мы все с этим очень  хорошо  познакомились  на  примере  Макеевского металлургического   комбината  имени  Кирова,  на  примере  фирмы "Миал".  Недавно вы все прочитали,  как там Поливанов  присваивал госбюджетные средства, 7,5 миллиарда - и так далее, и так далее.

 

     Поэтому я еще раз говорю: пусть конкуренция защищает частный капитал.  Конкуренция!  А  держава  совсем   не   обязана   нести ответственность...

 

     35

 

     ГОЛОВА. Ставлю   на   голосування   поправку   331  депутата Моісеєнка.

 

     "За" - 105.

 

     Ми розглянули за змістом усі поправки,  що стосуються статті 13.  Усі  поправки  за  змістом,  я ще раз повторюю /Шум у залі/. Повторно голосувати?  Який номер поправки,  Іване Сергійовичу? Не там  записано?  Сторінка 200?  Назвіть номер поправки.  Увімкніть мікрофон депутата Чижа.

 

     ЧИЖ І.С.  Олександре  Олександровичу,  Михайле   Дмитровичу! Оскільки  моя поправке 317 до статті 41 частково врахована,  то я розумію,  що врахована якраз у тій частині,  яка  відповідає  цій статті.  Можливо,  варто  було б мені першу частину цієї поправки виписати саме для статті 13.  Я читаю,  як вона  звучить:  "Право державної, комунальної, колективної, змішаної, приватної та інших форм власності  визнається  рівним  і  рівною  мірою  захищається державою". Абсолютно все тут точно.

 

     Інша справа,  що  я  далі  пишу:  "Право приватної власності набувається в порядку,  визначеному  законом,  і  захищається  за умови законності її походження".

 

     Оскільки стаття  41  стосується  приватної  власності,  я цю другу частину не відносив би до статті  13,  а  от  перша,  що  я читав:  "право  державної,  комунальної,  колективної,  змішаної, приватної та інших форм  власності  визнається  рівним  і  рівною мірою захищається

 

     36

 

     державою", то вона, цілком кореспондується зі статтею 13.

 

     Просив би проголосувати.  Тим більше що ця поправка частково врахована.

 

     ГОЛОВА. Перший абзац ви маєте на увазі?

 

     ЧИЖ І.С. Перший абзац, так.

 

     ГОЛОВА. Михайле Дмитровичу, що ви скажете?

 

     СИРОТА М.Д.  Тут,  Іване  Сергійовичу,  така  ще  може  бути колізія,  коли розвивати те,  що сказав депутат Носов. Якщо в нас держава  захищає  державні  об'єкти  власності  і   міліцією,   і солдатами, і всім, то чи не буде це означати, що тоді й приватний власник  вимагатиме,  щоб  солдати,  міліція  стояли  коло   його приватної власності і точно так же його охороняли. То чи потрібно це зараз?

 

     37

 

     ГОЛОВА. "Право   державної,   комунальної,   колективної..." Давайте тут слово "змішаної" пропустимо, бо там є та й та.

 

     "...Приватної та  інших  форм  власності визнається рівним і рівною мірою захищається державою".

 

     Олександре Івановичу,  я  ще  раз  прошу  вас  як  народного депутата:  ви  обрані від відповідного округу,  тому або сидіть у залі,  або не коментуйте,  раз сидите на місці  віцепрем'єра.  Ви маєте  право  там сидіти,  ще раз повторюю.  Проте я зобов'язаний стежити за порядком у залі.  Я веду засідання.  А удвох засідання вести не можна. Я ще раз прошу.

 

     За Регламентом я зобов'язаний зачитати норму, і я зачитав. А ви коментуєте цю норму. Це вже зовсім інше.

 

     Ще раз зачитую частину  другу  статті  13  у  редакції,  яку пропонує Іван Чиж:  "Право державної,  комунальної,  колективної, приватної та інших  форм  власності  визнається  рівним".  І  тут поставимо крапку, щоб не було про те, хто і як захищає.

 

     Будь ласка,  Михайле Дмитровичу, уже нема цієї суперечності, про яку ви говорили.  "Право державної, комунальної, колективної, приватної та інших форм власності визнається рівним".

 

     Поправка на   сторінці   200.  Дивіться  уважно.  Ставлю  на голосування.

 

     Ще раз прошу:  голосуйте "за" або "проти", або "утримався" - як вважаєте за потрібне, але голосуйте.

 

     "За" - 183.

 

     Будь ласка, по фракціях.

 

     38

 

     Я просив би всіх присутніх хвилинку уваги.  Сядьте на місце! Просто неможливо так працювати!  Кожен кричить і вважає,  що  він говорить найрозумніше /Шум у залі/.

 

     На якій сторінці ваша поправка?

 

     СИРОТА М.Д. На сторінці 57.

 

     ГОЛОВА. Сторінка   57   у   голубій  книжці.  Поправка  160: "Винятковим є право власності народу України на землю,  її надра, повітряний   простір,   водні   та  інші  природні  ресурси".  Це проголосовано. "Земельні ділянки можуть надаватися організаціям і громадянам  лише  у  володіння  і  користування,  у  тому числі в довічне користування громадянам  з  правом  успадкування".  Та  я надам  слово,  але  спочатку зачитую!  Ви кричите так,  що просто неможливо!

 

     Будь ласка, слово депутату Пейгалайнену.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.,  голова підкомісії Комісії Верховної  Ради України   з  питань  державного  будівництва,  діяльності  Рад  і самоврядування /Харцизький  виборчий  округ,  Донецька  область/. Фракция   коммунистов.   Александр  Александрович,  поправка  160 относится к статье 13.  Я настаиваю на  ней.  Почему?  Здесь,  вы видите,  есть исключение:  "исключительное право народа". И когда мы обозначим четкое исключительное право народа  и  говорим,  что земля, недра, природные ресурсы и все остальное, все

 

     39

 

     то, что уже народ сделал до этого времени,

- оно все относится к нему как исключительное право. То есть все, что  теперь  создается,  может  быть  и  частной  собственностью, поэтому подразделяется как бы на две части.  Когда мы примем  вот такую форму, тогда мы можем и вторую часть проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція   депутата   Пейгалайнена   ставиться  на голосування.

 

     "За" - 125.

 

     Поправка 133 - дивіться, будь ласка, її у голубій книжці.

 

     СИРОТА М.Д. На сторінці 47.

 

     ГОЛОВА. 133?

 

     СИРОТА М.Д. Так, на сторінці 47, поправка 133, внесена трьома депутатами.

 

     ГОЛОВА. Поправка   депутатів   Левченка,  Уланова,  Кочерги: "Держава забезпечує захист усіх форм власності і  господарювання, які  не  мають  ознак експлуатації людини людиною і спрямовані на соціальну економіку".

 

     Комісія розглядала цю  поправку  і  частково  врахувала  її. Ставлю дану поправку на голосування.

 

     "За" - 146.

 

     40

 

     Є пропозиція,  оскільки  всі  варіанти  частини  другої цієї статті проголосовані в  тій  чи  іншій  редакції,  іти  далі.  Ми проголосували три статті нормально. Одна частина статті... /Шум у залі/. Як, як? Ще поправки є? М'ясковського? Який номер?

 

     СИРОТА М.Д. Одразу за нею йде - 134.

 

     ГОЛОВА. У частині першій статті 12  після  слова  /тепер  це стаття  13/  після слова "забезпечує" записати "рівний",  а після слів "спрямованість  економіки"  -  "з  виключенням  привласнення чужої праці".

 

     СИРОТА М.Д.  Ми  її в різних виглядах уже голосували,  але в такому вигляді ще ні...

 

     ГОЛОВА. Ну,  давайте  з  поваги   до   колишнього   депутата відреагуємо,  як  він  пропонував.  Ставлю  на  голосування  дану поправку.

 

     "За" - 174...

 

     Є пропозиція розглядати статтю 14.

 

     СИРОТА М.Д.  Шановні колеги!  Стаття 14  -  додаткова,  вона з'явилася  після  першого  читання,  її  запропоновано  депутатом Романом Безсмертним. І ми просимо підтримати

 

     41

 

     саме таку   редакцію:   "Земля   є   основним   національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави".

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на голосування в цілому цю статтю.  "Земля є основним національним  багатством,  що  перебуває  під  особливою охороною держави".

 

     СИРОТА М.Д. Комісія просить підтримати.

 

     ГОЛОВА. Ставлю статтю на голосування в цілому.

 

     "За" - 319. Прийнято.

 

     Стаття 15. "Суспільне життя в Україні грунтується на засадах політичної,  економічної та  ідеологічної  багатоманітності".  Це перша частина. Вона, викликає заперечення? Ні /Шум у залі/.

 

     Ставлю на голосування.

 

     СИРОТА М.Д.  Від імені комісії прошу підтримати. "За" - 304. Рішення прийнято.

 

     Частина друга. "Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова". Ставлю на голосування.

 

     СИРОТА М.Д. Прохання підтримати.

 

     "За" - 310. Прийнято.

 

     Частина третя.    "Цензура    заборонена".    Хто   в   тому сумнівається,  що цього не треба записувати, то подумайте. Ставлю на голосування.

 

     42

 

     СИРОТА М.Д. Прошу підтримати. "За" - 340.

 

     ГОЛОВА. Я  хотів би,  щоб засоби масової інформації звернули свою увагу на голосування цієї норми:  "Цензура  заборонена".  Ми хочемо,  щоб  кожна  газета,  кожна  передача на телебаченні були вільними і не цензурувались ніким.

 

     Частина четверта.  "Держава  гарантує   свободу   політичної діяльності,   не  забороненої  Конституцією  України  і  законами України".

 

     Ставлю на голосування.

 

     СИРОТА М.Д. Комісія просить підтримати. "За" - 336.

 

     ГОЛОВА. Стаття 15 в цілому ставиться на голосування. Зніміть з  голосування.  Одну хвилинку...  Якісь були доповнення?  Якщо є доповнення,  які розширюють, то інша справа. Хто просить? Депутат Кочерга? Номер поправки?

 

     СИРОТА М.Д. Поправка 137 на сторінці 48 у синій книжці.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Вікторе Герасимовичу, говоріть.

 

     КОЧЕРГА В.Г.    Шановні    колеги,    шановний    Олександре Олександровичу! Є пропозиція цю статтю доповнити окремою частиною такого змісту: "Мета суспільства - створювати умови для

 

     43

 

     вільного розвитку   і   якнайповнішого  розкриття  особистих здібностей,  творчого  потенціалу   кожної   людини,   всебічного розвитку     демократії,    реалізації    принципів    соціальної справедливості і захищеності;  забезпечувати поєднання  інтересів різних  верств  населення;  не допускати привласнення результатів чужої праці".  Я думаю,  обгрунтування тут не потрібне. Це дійсно підкреслює  соціальну  спрямованість нашого суспільства,  свободу людини. Прошу поставити на голосування.

 

     ГОЛОВА. Що скаже комісія з цього приводу?

 

     СИРОТА М.Д.  Комісія вважає,  що тут дещо  сплутано  статті. Частина цього положення повинна бути в розділі "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина".  Інша  частина  -  у  "Загальних засадах".  Саме  тому  комісія  цю  пропозицію  в  такій формі не погодилася включити.

 

     ГОЛОВА. Я проси би,  Вікторе Герасимовичу...  Одну хвилинку! Ця норма юридично нечітка. По-перше, це не мета суспільства, це - завдання держави.  Якби ми ставили питання так, завданням держави є  те-то  і  те-то і далі виписали цю норму...  Однак я не можу з голосу поставити на голосування.

 

     Давайте в такій редакції:  "Завдання  держави  -  створювати умови  для  вільного  розвитку..."  і далі за текстом.  Ставлю на голосування.

 

     44

 

     СИРОТА М.Д.  Це  з   голосу,   це   з   голосу,   Олександре Олександровичу.  Це  ж  обговорення проекту Конституції в другому читанні.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування.  Ну,  в  комісії  це  треба відпрацювати. "За" - 136.

 

     СИРОТА М.Д.  У комісії не було таких поправок. Я погоджуюся, мені можна зробити зауваження,  але в другому читанні голосуються тільки поправки, які включені до порівняльної таблиці.

 

     ГОЛОВА. Михайле  Дмитровичу,  якщо...  Я  прошу,  з місця не вигукуйте. Будь ласка. Я прошу звернути увагу на те, що Тимчасова комісія  зробила вже зауваження з цього приводу під час доповіді, коли Михайло Дмитрович представляв проект Конституції до  другого читання.  Зокрема,  депутат Свято до статті 13 і наступних статей вносив зауваження /він і зараз його знову приніс/ і просить,  щоб його проголосували.

 

     Відповідну аргументацію зробив Михайло Дмитрович. Однак мова тут іде про те, що не включені деякі поправки.

 

     45

 

     СИРОТА М.Д.  У тому-то й справа.  Ті,  що не включено,  - то зрозуміло.  Та  коли тут,  у залі,  ідея з'являється,  і з голосу голосувати - то це ж зовсім інше. Без сумніву, ті поправки, які з технічних причин не ввійшли сюди,  повинні голосуватися. Однак не колективною  творчістю,  коли  з  голосу  голосується  в  другому читанні окреме положення.

 

     ГОЛОВА. Я пропоную,  шановні колеги,  таке.  Частини перша - третя статті  15  одержали  конституційну  більшість  голосів.  Я просив би підтримати їх у цілому. Вони нормально викладені. А все інше можна розвивати в наступних статтях.

 

     Усю статтю?  Ті вже голосовані в цілому.  У  даному  випадку мова йде про всю статтю 15. Будь ласка. У цілому.

 

     Підтримайте, адже   всі   частини   одержали   конституційну більшість.

 

     "За" - 300. Рішення прийнято.

 

     46

 

     Стаття 16.  "Забезпечення екологічної безпеки і  підтримання екологічної  рівноваги на території України,  подолання наслідків Чорнобильської катастрофи  -  катастрофи  планетарного  масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави".

 

     СИРОТА М.Д.  Це  додаткова  стаття,  включена  після першого читання і сформульована  відповідним  чином.  Від  імені  комісії прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. В цілому ставлю на голосування цю статтю.

 

     "За" - 321.

 

     Стаття 17,  "Захист суверенітету і територіальної цілісності України,  забезпечення її економічної та інформаційної безпеки  є найважливішими  функціями  держави,  справою  всього українського народу".

 

     СИРОТА М.Д. Комісія просить підтримати дану редакцію.

 

     ГОЛОВА. Це частина перша, ставлю її на голосування.

 

     "За" - 319.

 

     "Оборона України,  захист  її  суверенітету,  територіальної цілісності   і   недоторканності  покладаються  на  Збройні  Сили України".

 

     СИРОТА М.Д. Комісія просить підтримати дану пропозицію.

 

     47

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 338. Рішення прийнято.

 

     "Забезпечення державної безпеки і захист державного  кордону України   покладаються  на  відповідні  військові  формування  та правоохоронні органи держави,  організація і  порядок  діяльності яких визначаються законом".

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 344. Рішення прийнято.

 

     "Збройні сили  України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян  або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їхній діяльності".

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 342. Рішення прийнято.

 

     "Держава забезпечує соціальний захист громадян України,  які перебувають  на  службі  у  Збройних  Силах  України  та  в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей".

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 353.

 

     "На території    України    забороняється    створення     і функціонування  будь-яких  збройних формувань,  що не передбачені законом".

 

     Ставлю на голосування. "За" - 351.

 

     "На території України не допускається розташування іноземних військових баз".

 

     48

 

     Шановні депутати, я хотів би перед цим привернути вашу увагу до такого.  Ми приймаємо  цю  норму  в  умовах,  коли  в  нас  на території  України  базується  Чорноморський  флот  Росії,  ми це розуміємо прекрасно /Шум у залі/.  Одну хвилиночку!  Ми голосуємо за  принцип,  у  законі  про  введення  Конституції  в  дію  чи в перехідних  положеннях  ми  можемо  передбачити  цю  особливість, відобразити це там.  Але ми закладаємо сьогодні принцип існування держави.

 

     СИРОТА М.Д.  Шановні колеги, комісія розглядала це питання і сьогодні о 14.30 ще раз до нього повернеться. Думка комісії така: залишити  цю  норму  тут,  а  в  перехідних  положеннях   зробити відповідні доповнення, щоб урегулювати це питання.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію. "За" - 256.

 

     ГОЛОВА. Давайте по фракціях подивимося.

 

     Депутат Донченко  радить  таку пропозицію врахувати.  Увага! Він має на увазі,  щоб  ми  відразу  проголосували  і  позицію  з перехідних положень про те,  що, скажімо, термін до такогото року діє і що ця частина не застосовується до Чорноморського флоту.

 

     СИРОТА М.Д.  Це  було  б  непогано,  але  ж  комісія  тільки сьогодні  о  14.30  буде розглядати це додаткове положення /Шум у залі/.

 

     49

 

     ГОЛОВА. Ну,  я прошу вас...  Я дивлюся на тих, хто голосував проти.  До речі,  і Президент наполягає, щоб цієї норми не було у статті закону /Шум у залі/.  Тому будемо вважати, що це якраз і є підтримка Президента депутатами Верховної Ради.

 

     Є така  пропозиція,  шановні  колеги.  Зважаючи на виняткове значення цієї норми,  я  просив  би  виділити  її  в  Конституції окремою статтею.

 

     СИРОТА М.Д.  Комісія  не  підтримала  цю норму,  тому що вся стаття 17 стосується безпеки нашої держави.

 

     ГОЛОВА. Тому ми могли б проголосувати статтю повністю,  а цю частину окремо виділити як статтю.

 

     СИРОТА М.Д. Це ж друге читання. Такої поправки не було.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція депутата Кармазіна з цього приводу.  Будь ласка. Номер поправки?

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  член Комісії Верховної Ради України з питань правової  політики і судовоправової реформи /Приморський виборчий округ, Одеська область/. Номер поправки 41, сторінка 34.

 

     50

 

     Шановні народні депутати!  Зараз  вами  голосувалася  тільки перша  частина  моєї поправки.  Ні друга,  ні третя частини,  які давали відповіді на всі ці питання,  що зараз ставляться, не були включені. Тому я прошу вас, Олександре Олександровичу, зачитати і другу,  і третю й включити їх.  Можливо,  там  є  вихід  із  цієї ситуації.

 

     ГОЛОВА. Яка сторінка?

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Сторінка 34,  поправка 41 у жовтій книжці. І, Олександре Олександровичу, я хочу роз'яснити шановним колегам, що мова  йде  про принцип:  нерозташування і небудівництва будь-яких іноземних  баз  на  нашій  території.   Завтра,   скажімо,   НАТО захочеться будувати базу,  цього теж не можна буде допускати. Так от,  треба розрізняти питання /коли ми говоримо про Чорноморський флот/   про   тимчасове   перебування   іноземних  військ  і  про розташування баз.  Це дві різні речі.  Згідно із Законом, України про  власність,  згідно  з  усім чинним на той час законодавством України все нерухоме майно,  що є на території України,  належить Україні. Це відбувається згідно з міжнародним правом.

 

     Тому я  не  бачу  жодних застережень щодо цього.  Мене дивує сьогодні позиція 55 членів фракції комуністів,  які проголосували за розташування, за колонізацію України. Мене дивує така позиція. Тому я наполягаю,  Олександре  Олександровичу,  щоб  ви  зачитали другу і третю частини,

 

     51

 

     тоді все  стане  зрозумілим.  Ми  оголосили себе без'ядерною державою,  а в нас може бути ядерна  зброя,  можуть  бути  ядерні боєприпаси і ми ніяк це не проконтролюємо. Чому малесенькі країни можуть?  Навіть Молдова, і та проголосила і виконала. Естонія теж виконала. А ми - Україна - не можемо?

 

     ГОЛОВА. Усе.  Та не кричіть з місця, будь ласка! Я просив би тих,  хто вносить  поправки,  аргументувати  їх  по  суті,  і  не зачіпайте авторів інших поправок і результатів голосування.

 

     Якраз у даному випадку комуністи голосували з інших мотивів. Вони мають на те право.

 

     Слово депутату Симоненку.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності /Красноармійський виборчий округ,  Донецька область/. Уважаемые коллеги! Я в большей мере хотел бы обратиться к    нашим    избирателям.    Подобные   обвинения   лишний   раз свидетельствуют об истинных намерениях тех людей, которые бросают их в адрес коммунистов.

 

     Ну, неужели непонятно, что сегодня здесь надо записать очень выверенную формулировку, которая учла бы и то, что реально сейчас есть   /не   разрешены  проблемы  по  Крыму,  имеется  в  виду  с базированием Черноморского флота/,  и ни в коей мере  сегодня  не ставить  под  угрозу  взаимоотношения двух государств - Украины и России! Подобные обвинения -

 

     52

 

     не в пользу Украине.  Они в пользу тем, кто сегодня всячески старается  поставить  под  удар  вообще возможность существования нормальных взаимоотношений между двумя государствами.

 

     Поэтому мы  настаиваем  на  том,  чтобы  норма  о  положении сегодня  Черноморского  флота  на территории Украины голосовалась как переходная. Тогда это будет правильно и погосударственному. И не   надо   бросать   необоснованные   обвинения   и   заниматься провокациями /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Я просив би окремих депутатів не репетувати з місця. Пояснюю: поправок такого змісту є близько десяти.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає!

 

     ГОЛОВА. Про вилучення цієї частини.

 

     СИРОТА М.Д.  Ні, немає і не могло бути, оскільки ми записали цю частину за три дні до внесення на друге читання.

 

     ГОЛОВА. За змістом ще раз  подивіться  уважно.  Те,  про  що говорив депутат Кармазін, теж зводиться до цього.

 

     СИРОТА М.Д.  Може, повернемося до поправки Кармазіна, будемо голосувати? Комісія не змогла в цілому врахувати.

 

     53

 

     ГОЛОВА. Голосується поправка депутата  Кармазіна.  Але  вона може голосуватися тільки в цілому. Це сторінка 34.

 

     СИРОТА М.Д. Поправка 41 в основному томі.

 

     ГОЛОВА. Поправка  41  депутата  Кармазіна.  Ще  раз зачитаю. Зніміть з голосування.  Будь ласка,  увага! "На території України не   допускається   розташування   іноземних  військових  баз.  В територіальному  морі,  у  внутрішніх  водах  України  та  в   її повітряному  просторі  не  можуть  перебувати іноземні морські та повітряні судна з ядерною зброєю або з ядерним паливом.  Згідно з міжнародним договором,  який має бути в десятиденний термін після його укладення ратифікований  Народною  Радою,  може  допускатися тимчасове  перебування  іноземних військ на короткочасний термін. Але у всякому разі цей термін не може бути більшим ніж три  роки. Іноземні війська, які тимчасово перебувають на території України, не  мають  права  втручатися  у  внутрішні  справи   України   як суверенної  держави  та  становити  загрозу  її безпеці,  а також правам та свободам громадян і  повинні  поважати  та  дотримувати законодавства України".

 

     Ставлю дану поправку на голосування. "За"

- 148.

 

     Який номер поправки?

 

     Слово надається депутату Кочерзі.

 

     54

 

     КОЧЕРГА В.Г.  Уважаемые народные депутаты!  Я хочу  сказать, что статья 17 и статья 2 перекликаются по своему смыслу.  Поэтому я еще раз хочу обратить ваше внимание на ту поправку,  которую мы внесли к статье 2,  Там написано:  "В існуючих кордонах територія України недоторканна,  невідчужувана і не  може  бути  змінена  і використана без її згоди".

 

     Давайте ми цю поправку до статті 2 приймемо,  а цю вилучимо, і буде все в  порядку.  Є  така  пропозиція,  прочитайте  уважно, поправка  19 на сторінці 26 у синій книжці.  Це наша - 6 народних депутатів - поправка.  І якщо ми цю поправку внесемо до статті 2, тоді  не  буде потреби останню частину статті 17 залишати.  І все буде вирішено.

 

     55

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, що скаже комісія?

 

     СИРОТА М.Д.  Ми  розглядали  цю  поправку  до  статті  2   і вважаємо,  що  якщо  запишемо,  що  в існуючих кордонах територія України недоторканна,  невідчужувана і не  може  бути  змінена  і використана  без її згоди,  то слова "в існуючих кордонах" можуть дещо різнопланово трактуватися.  Тому та норма,  яка  записана  і проголосована   вже   300   голосами,  не  дає  нам  змоги  зараз переголосовувати.

 

     ГОЛОВА. Депутате Кочерга,  ви  наполягаєте  на  голосуванні? Ставлю на голосування пропозицію депутата Кочерги.

 

     "За" - 126.

 

     Це який  номер  поправки?  Поправка 153 депутата Симоненка у синій книжці.

 

     СИРОТА М.Д. Це сторінки 55-56.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Шановні колеги!  Я хотів би привернути  вашу увагу до частини другої статті 17. Там ідеться про те, що оборона України,  захист її  суверенітету,  територіальної  цілісності  і недоторканності   покладаються   на   Збройні  Сили  України.  Це зрозуміло. Але ми пропонуємо додати, що їх структура, чисельність і  порядок  використання,  умови й порядок проходження військової служби громадянами України  визначаються  законом.  Це  нормальна поправка.   Нею   чітко   врегульовано  склад  Збройних  Сил,  їх чисельність, напрями використання та інше.

 

     56

 

     ГОЛОВА. Михайле Дмитровичу.

 

     СИРОТА М.Д.  Комісія  вважає,  що  це  вже   є   в   проекті Конституції  -  там,  де  записано:  "Виключно  законами  України визначаються..." Це в розділі "Народна Рада України".

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Та  ні,  ми  в  цьому  ж  розділі  конкретно записуємо статус і норми, які мають відношення до Збройних Сил...

 

     СИРОТА М.Д. Так я ж кажу, що це там...

 

     СИМОНЕНКО П.М. Ми ж про оборону ведемо мову...

 

     СИРОТА М.Д. Там є така стаття, в ній це записано. Подивіться статтю 92. Я можу знайти її і прокоментувати.

 

     ГОЛОВА. Давайте так:  у цьому місці цей запис не заважає,  а якщо  він  зроблений  в  іншому  місці,  то його можна потім буде вилучити або там,  або  тут.  Рішення  ми  можемо  прийняти,  але доповнення тут... /Шум у залі/.

 

     СИРОТА М.Д. Статтю 17 викласти так: "Основа національної   безпеки,   організація    Збройних    Сил, забезпечення   громадського  порядку  виключно  законами  України визначаються".

 

     57

 

     ГОЛОВА. Ні,  то інше питання.  Мова йде про строки служби  і про умови...

 

     СИРОТА М.Д.  Це  ж  і  є  організація Збройних Сил,  там усе законами визначається /Шум у залі/.  Це в іншій статті  записано. Зараз важко зорієнтуватися, але, можливо... /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Ви  наполягаєте на голосуванні цієї норми?  Поправка на сторінці 56. Точніше, доповнення до частини третьої.

 

     СИРОТА М.Д. Але ж є пункт 17 статті 85: "затвердження загальної структури,  чисельності, функцій Збройних Сил України,  інших військових формувань, утворених відповідно до законів України".

 

     ГОЛОВА. Ну,    записано    вже,   Петре   Миколайовичу.   Не наполягаєте? /Шум у залі/.

 

     Увімкніть ще мікрофон депутата Симоненка.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Це та ж поправка 153,  шановні колеги. Зміст її  такий:  "Захист  життя,  гідності,  прав і свобод,  інтересів громадян,  підтримання законності  й  правопорядку  на  території України  здійснюють  органи  внутрішніх справ і внутрішні війська України,  їх статус,  порядок організації  і  діяльності  регулює закон". Це щодо пункту про внутрішні війська, але тут є і "органи внутрішніх справ".

 

     58

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, слово комісії.

 

     СИРОТА М.Д.  Комісія вважає,  що така деталізація не  зовсім правомірна  в  Конституції,  бо вводимо сюди і "органи внутрішніх справ",  і "внутрішні війська України".  Тоді, коли тут, у тексті проекту    Конституції,    інший    термін,    більш   загальний, використовується.  На думку комісії,  це все повинно  визначатися законом, а не Конституцією.

 

     ГОЛОВА. Ще 15 секунд. Депутате Симоненко, будь ласка.

 

     СИРОТА М.Д.  Так,  це все входить у правоохоронні органи, як записано в нашому формулюванні.

 

     СИМОНЕНКО П.М. Шановні колеги! У даному випадку в цій статті ми  чітко  виписуємо основні функції,  які будуть потім закладені або з урахуванням яких ми будемо  виправляти  ті  чи  інші  норми відповідних законів.  Тому так чітко й розмежовуються функції: що має відношення до Міністерства оборони,  що - до Служби  безпеки, Міністерства внутрішніх справ,  Прикордонних військ.  Ось чому ми наполягаємо, щоб чітко було тут записано.

 

     СИРОТА М.Д.  Комісія вважає,  що в  процесі  розвитку  нашої держави  можливі  зміни  й  назви  військ,  і їх структури.  Тому записали універсальну формулу "на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави". А вже законом можна

 

     59

 

     буде змінювати   їхню   структуру,   назви  і  все  інше.  А "правоохоронні органи" - це узагальнююче поняття.

 

     ГОЛОВА. Я прошу!  Я поставлю на голосування вашу  пропозицію /Шум у залі/.

 

     Слово має депутат Глухівський. Який номер вашої поправки?

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України з питань науки та народної  освіти  /Золочівський  виборчий  округ, Львівська область/. Дякую. Поправка 372. Я подав таке доповнення: "В офіційній діяльності Збройних Сил України та інших  військових формувань   вживається  державна  мова".  Тут  у  третій  колонці написано,  що поправка врахована частково.  Я з цим не  згоден  - вона  зовсім  не  врахована.  Дефакто  сьогодні наші Збройні Сили статутну діяльність проводять в основному не державною  мовою,  а мовою сусідньої держави.  І якщо ми цієї поправки не приймемо, то цей статус збережеться і завтра, і прісно, і вовіки віків. Амінь!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ставлю    на    голосування    поправку     депутата Глухівського. Він наполягає? Ставлю на голосування. "За" - 108.

 

     Ну, я...  Та навіщо по фракціях? Ви ж чудово розумієте, що у Збройних Силах немає не офіційної діяльності /Сміх  у  залі/.  То треба ж тоді так і писати.

 

     60

 

     Ставиться на    голосування    поправкауточнения    депутата Симоненка:  "Захист життя,  гідності,  прав і  свобод,  інтересів громадян,  підтримання  законності  і  правопорядку  на території України здійснюють органи внутрішніх справ  і  внутрішні  війська України,  їх  статус,  порядок  організації  і діяльності регулює закон".

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 148.

 

     Я просив  би  депутатів  продумати  саму  ідею,  тому  що  в Декларації  про  державний  суверенітет  є  спеціальна  норма про заборону   використовувати   для    врегулювання    громадянських конфліктів Збройні Сили України. Так що це має бути передбачено.

 

     СИРОТА М.Д. У нас так і записано, це частина четверта тільки що прийнятої нами...

 

     ГОЛОВА. Слово депутату Глухівському...

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.  Дякую, Олександре Олександровичу. Я згоден з  вами,  що  у  поправці  372  треба  було  написати,  що  не  в "офіційній",  а у "статутній" діяльності.  То я просив би ще  раз поставити  на  голосування  поправку,  але  зі словами "статутній діяльності".

 

     ГОЛОВА. Уже проголосовано. Ну давайте ще раз проголосуємо...

 

     61

 

     СИРОТА М.Д.  Але  ж  її  немає!  Це  з  голосу,   Олександре Олександровичу.  Шановні колеги,  це друге читання, з голосу дуже небезпечно приймати. Для чого ж тоді комісія працювала?

 

     ГОЛОВА. "У статутній діяльності..."

 

     "За" - 68.

 

     Є пропозиція перейти до статті 18  /Шум  у  залі/.  Уже  всі поправки   за   змістом  враховані.  За  змістом  усі  враховані! "Пропаганда війни заборонена" -це не до цієї норми.  Це до норми, яка  стосується  духовності,  моралі  і  чого  завгодно,  але  не організації безпеки держави.

 

     Ще поправка 381?  "Держава створює всі необхідні  умови  для запобігання  воєнному  нападу  та  для  збройної відсічі можливій агресії проти України у будь-який час і за будь-яких обставин".

 

     Депутат Кармазін. Будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Шановні  народні  депутати!   Я   вважаю   за необхідне  доповнити частину,  де говориться про оборону України, словами "обов'язок держави" і "створення умов".  А ми знаємо,  що тепер  якраз  не  всі  створюються  для  цього  умови.  Треба  це закріпити в Конституції,  а далі - вже згідно із  законодавством. Але ми тут передбачаємо, що держава буде створювати всі ці умови.

 

     Тому я   прошу   підтримати,   прошу   проголосувати  за  це доповнення до частини другої цієї статті.

 

     62

 

     СИРОТА М.Д.  Думка  комісії  з  цього  приводу  така.   Якщо записати  в Конституції про "запобігання воєнному нападу",  то це значить підтвердити,  що ми чекаємо,  що такий напад на нас  може бути вчинено. І друге. А які це повинні бути "необхідні умови для запобігання  воєнному  нападу"?  Чи  можна  взагалі  передбачити, навіть суто теоретично, як створити такі умови?

 

     Тому, враховуючи    те,    що   ми   проголошуємо   принципи миролюбності  і  неприєднання  до  будьяких  військових   блоків, взагалі не слід писати про воєнний напад.

 

     ГОЛОВА. Юрію Анатолійовичу, ви знімаєте свою поправку чи ні? Ставлю на голосування поправку депутата Кармазіна за номером 381.

 

     "За" - 83.

 

     Переходімо до...  Хвилинку!  Ця  норма  проголосована.   Хто виконує цю місію? /Шум у залі/.

 

     Стаття 18. "Зовнішньополітична діяльність України спрямована на  забезпечення  її  національних  інтересів  і  безпеки  шляхом підтримання  мирного  і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства  за  загальновизнаними  принципами  і нормами міжнародного права".

 

     СИРОТА М.Д. Комісія просить підтримати дану редакцію.

 

     ГОЛОВА. Стаття ставиться на голосування /Шум у залі/. А потім поправка, якщо вона альтернативна. Ставлю на голосування статтю 18.

 

     "За" - 288.

 

     63

 

     Будь ласка,  який номер поправки? Слово надається депутатові Кочерзі.

 

     КОЧЕРГА В.Г.  Уважаемые народные депутаты! Я считаю, что для такого большого государства,  как Украина, необходимо более четко выписать направления  ее  внешнеполитической  деятельности.  Я  и группа народных депутатов,  от имени которых я выступаю, считаем, что в этой статье необходимо определить Украину  как  миролюбивое государство,   которое   отвергает  войну  как  средство  решения международных проблем, запрещает пропаганду войны. Нам необходимо в   этой   статье  провозгласить  о  том,  что  Украина  является нейтральной...

 

     ГОЛОВА. Спершу назвіть номер поправки.

 

     КОЧЕРГА В.Г.  Повторяю: нейтральным, внеблоковым и неядерным государством.  Поэтому  мы,  шесть  народных депутатов,  от имени которых я выступаю,  предлагаем изложить эту статью  в  следующей редакции:  "Зовнішньополітична  діяльність  України  як одного із засновників і члена Організації Об'єднаних  Націй  спрямована  на забезпечення  її державних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного  і  взаємовигідного  співробітництва  з  іншими   членами світового  співтовариства.  Україна  у  своїй зовнішньополітичній діяльності  керується  загальновизнаними  принципами  і   нормами міжнародного  права.  Вона  відкидає  війну  як  засіб  вирішення міжнародних спорів,  виступає за врегулювання їх виключно  мирним шляхом.   В   Україні  заборонено  пропаганду  війни  і  будь-яку діяльність, спрямовану на порушення мирних відносин між народами. Такі дії визнаються

 

     64

 

     антиконституційними і  вони  підлягають покаранню відповідно до закону.  Україна прагне до створення в Європі і в усьому світі таких  умов,  які б дозволили Україні стати постійно нейтральною, позаблоковою державою і дотримуватися трьох неядерних  принципів: не виробляти, не набувати і не приймати ядерної зброї.

 

     Україна самостійно,   на   основі  народного  волевиявлення, вирішує питання про вступ до будь-яких політичних та  економічних союзів  і  вільний  вихід  із них,  а також питання про утворення спільно з іншими країнами на добровільних і рівноправних  засадах об'єднань незалежних держав".

 

     ГОЛОВА. Михайле Дмитровичу, прошу.

 

     КОЧЕРГА В.Г.  Я прошу звернути увагу на цю статтю. Вона дуже змістовна. Вона підкреслює велич нашої держави в майбутньому.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     СИРОТА М.Д.    Шановні    колеги!    Комісія,    розглядаючи запропоновану редакцію цієї статті, звернула увагу на те, що вона досить широка і  містить  багато,  можна  сказати,  декларативних норм. Скажімо, згадується Організація Об'єднаних Націй, а в нас у тексті Конституції не згадана жодна міжнародна організація. То чи доцільно зараз це робити?

 

     65

 

     Далі. "Україна прагне до створення в Європі і в усьому світі таких умов".  Цікаво,  як вона буде  прагнути?  Втручатиметься  в діяльність інших держав?

 

     Щодо об'єднань незалежних держав на рівноправних засадах. Це в нас записано у повноваженнях  і  Народної  Ради,  і  Президента України,  і  Кабінету  Міністрів  України.  Тобто ми вважали,  що статтю 18 треба викласти коротко і чітко:  що  зовнішньополітична діяльність    здійснюється    шляхом    підтримання   мирного   і взаємовигідного  співробітництва   на   основі   загальновизнаних принципів  і норм міжнародного права.  І це в принципі узагальнює все те, що дано в поправці шести народних депутатів.

 

     ГОЛОВА. А можна одне речення додати? "Вона відкидає війну як засіб  вирішення міжнародних спорів,  виступає за врегулювання їх виключно мирним шляхом".

 

     СИРОТА М.Д.  А що буде,  якщо дійсно,  не  дай  Боже,  війна розгориться? Що тоді, не будемо воювати?

 

     ГОЛОВА. Будемо. Ми ж у попередній статті записали.

 

     СИРОТА М.Д. Якщо ми, Олександре Олександровичу, внесемо таке доповнення, то чи взагалі доцільно нам Збройні Сили підтримувати?

 

     ГОЛОВА. Це  пропозиція  з  поправки,  яку  оголосив  депутат Кочерга.  Це  цілком  нормальне  речення,  в  якому засвідчуються наміри держави, що ми не хочемо, щоб шляхом війни вирішувалися

 

     66

 

     конфлікти. Я ж не кажу про пропаганду... Пропаганда -то дещо інший аспект.

 

     Ви наполягаєте  на  голосуванні цього доповнення?  Ставлю на голосування пропозицію:  доповнити статтю  18  реченням:  Україна відкидає війну як засіб вирішення міжнародних спорів".

 

     СИРОТА М.Д. Але ж немає такої поправки!

 

     ГОЛОВА. "І  виступає  за  врегулювання  її  виключно  мирним шляхом".

 

     СИРОТА М.Д. Олександре Олександровичу, немає такої поправки. З голосу ми ж не можемо...

 

     ГОЛОВА. "Вона  відкидає війну як засіб вирішення міжнародних спорів і виступає за врегулювання їх виключно мирним шляхом" /Шум у залі/. Ну, ще раз я прошу вас: не кричіть з місця. Ви ж бачите, що  обговорюється  конкретна  поправка.  Я  хочу   поставити   на голосування...  Але ж не чути,  що я ставлю на голосування.  Я не чую себе.

 

     Будь ласка.  Голосується доповнення,  яке  прочитав  депутат Кочерга.

 

     "За" - 136.

 

     Поправка ваша є? Називайте її номер. Депутат Ратушний.

 

     67

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  член Комісії Верховної Рада України з питань боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією  /Збаразький виборчий округ,  Тернопільська область/.  Шановні колеги, шановні виборці!  У першому варіанті,  за який проголосував, нагадую, 261 депутат...

 

     СИРОТА М.Д. 288.

 

     РАТУШНИЙ М.Д.  ...Була  принципова  стаття,  яка гарантувала громадянські права і показувала,  хто  на  сьогодні  є  суб'єктом влади в нашій державі.  Вона звучала так: "Народ має право чинити опір  будь-кому,  хто  здійснює  спроби  ліквідувати   Українську державу, конституційний лад, порушити її територіальну цілісність або чинить дії,  спрямовані на захоплення державної  влади,  якщо передбачені  в  Конституції  заходи  не можуть бути використані". Мене цікавить,  чому Тимчасова комісія, перекресливши волю 260 чи 259  депутатів,  самочинно  ту статтю вилучила з другого читання? Тим більше,  що вона цілком  відповідає  всесвітній  хартії  прав громадян.

 

     СИРОТА М.Д.  Дякую.  Комісія  діяла в повній відповідності з Регламентом.  Щодо  виключення  цієї  статті  надійшло  понад  10 пропозицій  народних  депутатів.  І коли комісія проголосувала цю статтю,  то виявилося, що 16 членів комісії були за виключення її з проекту для другого читання.  Мотиви були такі: неоднозначність трактовки формулювання цієї статті дійсно

 

     68

 

     могла викликати певне соціальне напруження.  Саме тому,  щоб максимально збалансувати суспільство в майбутньому й не викликати зайвих соціальних напружень,  15 членів комісії проголосували  за її виключення.

 

     Проте ви  можете  поставити  на  голосування  пропозицію про включення.

 

     ГОЛОВА. Поправка    депутата    Ратушного    ставиться    на голосування.

 

     "За" - 95.

 

     Депутат Симоненко. Будь ласка, номер поправки? Ця ж, 143?

 

     СИМОНЕНКО П.М.   Шановні  колеги!  Подивіться  уважно,  який розділ проекту Конституції ми  зараз  розглядаємо.  Це  розділ  І "Загальні  засади".  Я про поправку до нього і кажу.  Якщо за цим розділом представники  Ради  Європи  будуть  з'ясовувати,  які  є повноваження   у   Верховної   Ради   чи  у  Президента  відносно зовнішньополітичної діяльності,  на яких принципах  базується  ця зовнішньополітична  діяльність...  Тому  ще  раз наполягаю на цій поправці.  Ну, якщо будемо записувати, що ми позаблокова держава, то хіба це не повинно знайти відображення у тексті статті 18? Або коли ми кажемо про те,  що у нас в Україні заборонено  пропаганду війни,  то хіба це не має відношення до загальних засад? Або коли ми кажемо,  що відкидаємо взагалі війну як засіб вирішення тих чи інших проблем...  Тому я ще раз привертаю вашу увагу до того,  що коли  комісія  працювала  і  була  тільки  поправка  від  фракції комуністів,  то вона її просто відкидала.  А це ж принципова річ, ми ж загальні засади Конституції тут визначаємо.

 

     69

 

     СИРОТА М.Д.  Шановні народні депутати!  Не зовсім  правильно Петром  Миколайовичем  оцінено роботу комісії.  Комісія врахувала десятки  поправок,  поданих  комуністами,   Петре   Миколайовичу, подивіться, у тексті все це є.

 

     ГОЛОВА. Я прошу,  поправка 143. Частину її ми проголосували. Інші її норми охоплюються тією пропозицією, яку внесла комісія.

 

     Давайте норму,  яка міститься у статті 18, проголосуємо не в цілому,  а  просто  як норму,  як частину статті.  А потім будемо визначатися.  А якщо хтось хоче щось до неї додати, наприклад про позаблоковість  або  про  без'ядерний  статус,  то  це можна буде проголосувати.  Але сама по  собі  ця  норма  не  може  викликати заперечень.   Послухайте   уважно  ще  раз:  "Зовнішньо-політична діяльність України спрямована  на  забезпечення  її  національних інтересів  і безпеки шляхом підтримання мирного й взаємовигідного співробітництва  з   членами   міжнародного   співтовариства   за загальновизнаними принципами й нормами міжнародного права".

 

     Як частину статті, як норму можна голосувати чи ні?

 

     Ставлю на голосування.  Бо я раніше ставив у цілому, а тепер ставлю як норму Конституції.

 

     СИРОТА М.Д. Комісія просить підтримати, шановні.

 

     ГОЛОВА. Як норму Конституції. "За" - 306.

 

     70

 

     Які ще  доповнення  будуть,  щоб   можна   було   в   цілому голосувати?

 

     Депутат Чурута. Прошу. Потім - депутат Красняков.

 

     ЧУРУТА М.І.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань молоді, спорту і туризму /Стахановський виборчий округ,  Луганська  область/.  Уважаемый  Александр Александрович! Здесь моя поправка 407,  которая касается именно этой  статьи.  Я предлагаю  исключить слово "национальных",  потому что получается двойная трактовка,  если записать  "национальных  интересов",  то получается,  что  у  нас  вроде бы есть какие-то "ненациональные" интересы.   Поэтому   предлагаю   здесь   записать   без    слова "национальных". "Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її інтересів". І далі за текстом.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.

 

     СИРОТА М.Д.  А які ж саме тоді інтереси? Якщо ми запишемо не "національних інтересів",  а просто "інтересів",  шановні колеги, то потрапляємо у досить цікаве становище, Кожен буде це тлумачити як  власні  інтереси,  або  інтереси окремої групи людей,  або як сусідські інтереси і які  завгодно.  Тому  тут  жорстко  записано "національні  інтереси".  І  комісія  просить  саме таку редакцію підтримати.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція депутата Чурути ставиться на голосування. Про вилучення цього слова.

 

     71

 

     СИРОТА М.Д.  І  ми  ж  її вже проголосували,  з неї не можна вилучати...

 

     ГОЛОВА. Це доповнення, уточнення, це його пропозиція.

 

     "За" - 116.

 

     Депутат Красняков. Номер поправки?

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комісії Верховної Ради України з питань науки   та  народної  освіти  /Горлівський-Калінінський  виборчий округ,  Донецька область/. Уважаемый Михаил Дмитриевич, поясните. В синей книге поправка 145,  а в желтой книге - 400. Одна и та же поправка. Нам представляется, что здесь более четко записано, что "держава  забезпечує  дотримання  принципів  і  норм міжнародного права в зовнішньополітичній діяльності".  Мы тут честно  и  прямо говорим, что если есть "держава", то она "забезпечує".

 

     Чому в одній книзі написано, що поправка нібито врахована, у другій - не врахована? А на самом деле она не учтена.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СИРОТА М.Д.  Ви ж самі бачите,  скільки  поправок.  І  чисто технічні  помилки  можуть  бути.  Що  стосується  того,  що  вона "врахована", то насправді вона не врахована, у вас записано,

 

     72

 

     що "держава забезпечує дотримання принципів". У редакції, за яку проголосували 306 депутатів, зазначено, що зовнішньополітична діяльність "спрямована на забезпечення",  тому що  забезпечити  в цілому,  так,  як нам хочеться, не вдасться, оскільки є ще й інші суб'єкти міжнародного права.  Але ми спрямовуємо нашу  діяльність на    забезпечення.   Це   відповідає   можливостям   і   реаліям сьогоднішнього дня.

 

     ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні?  Голосується поправка депутата Краснякова.

 

     "За" - 123.

 

     Поправка 405 уже проголосована, вона не альтернативна. Прошу вибачити.

 

     Поправка 406 виходить з тези,  яка проголосована тут,  і  не потребує голосування. Що ще?

 

     Поправка 143,  частина п'ята: "Україна самостійно, на основі народного волевиявлення,  вирішує питання про вступ до  будь-яких політичних та економічних союзів і вільний вихід із них,  а також питання про утворення спільно з іншими країнами  на  добровільних рівноправних засадах об'єднань незалежних держав".

 

     Депутат Пейгалайнен. Будь ласка.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.   Фракция   коммунистов.   Я   считаю,  что действительно народ  имеет  полное  право  не  только  определить самостоятельность жизни, но и вместе с другими братскими

 

     73

 

     народами... Поэтому  такое право должно быть зафиксировано в Конституции.  И предлагаемая норма как раз закрепляет такое право народа.

 

     Я считаю,  что  сегодня  мы должны еще раз поддержать народ, когда он 17 марта высказался за то, чтобы жить вместе с братскими народами.  И  эта норма как раз даст возможность народу в будущем определить, как ему жить, - самостоятельно или со своими братьями вместе.

 

     Прошу проголосовать за данную поправку.

 

     ГОЛОВА. Ставлю    на    голосування    пропозицію   депутата Пейгалайнена.

 

     "За" - 106.

 

     Ми розглядали перед цим уже...  Яка поправка?  404?  /Шум  у залі/. Закінчимо зараз цю статтю і підемо на перерву.

 

     Слово надається депутату Донченку.

 

     "Україна відкидає  війну  як  засіб  вирішення..."  Але ж це питання попередньої статті?

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Фракция коммунистов.  Как раз по поводу  этой статьи,  Александр Александрович, вы сказали, что она не военная. Да,  поправка касается этой статьи.  Различие между той,  которую вносил Петр Николаевич Симоненко,  и моей поправкой заключается в том,  что здесь не говорится,  что мы - члены ООН.. Но раз Сироте хочется, чтобы мы здесь

 

     74

 

     не подтверждали   того,   что   мы  в  ООН  были  одними  из зачинателей,  давайте уберем этот абзац, а остальное все оставим. Это  наши  подходы  к  внешнеэкономической  деятельности.  Ну  не признаете вы, и не надо. Сами себя оскорбляем. Спасибо и на этом.

 

     Прошу поддержать поправку 404.

 

     СИРОТА М.Д.  Не від комісії,  а від себе особисто скажу,  що такого  я  не говорив,  пане Донченко,  Було сказано,  що в нас у Конституції немає жодної  назви  міжнародної  організації.  А  ви чомусь  тлумачите зовсім інакше мої слова.  Чи потрібно це робити при обговоренні проекту Конституції?!

 

     ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні? /Шум у залі/.

 

     Ставиться на  голосування  пропозиція депутата Донченка.  Це поправка 404 на сторінці 115. Будь ласка.

 

     "За" - 128.

 

     Я прошу... Я прошу вас... /Шум у залі/. Шановні колеги...

 

     СИРОТА М.Д. Всю Конституцію...

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Я  ставив  на  голосування   різні поправки   до   цієї   статті,   вони   доповнювали,  вони  були, альтернативними, але не проходили. Загальна норма тут правильна.

 

     75

 

     Загальна норма! Можливо, справді, десь слід ще ввести статтю відносно позаблоковості або про те, що було записано в Декларації про державний суверенітет.  Однак цю норму  як  самостійну  можна було  б  проголосувати,  тому  що  то інші параметри ...Давайте в цілому голосувати.

 

     Поправка ще?

 

     Депутат Носов. Який номер?

 

     НОСОВ В.В. Шановні депутати! У синьому томі на сторінці 55 є поправка  номер  151.  Її суть:  після слова "зовнішньополітична" треба    додати    "і    зовнішньоекономічна".    Тобто     буде: "зовнішньополітична і зовнішньоекономічна діяльність України".  І в цілому стаття тоді буде повна.  Хочу  обгрунтувати.  Наприклад, японці кажуть, що немає такого поняття як "політика", а є поняття "економіка"  і  всі  інтереси  випливають  з  економіки,   навіть військові.  Якщо  не можеш сам себе захистити,  то плазуєш.  А ми випустили найголовніше зовнішньоекономічну діяльність, інтерес.

 

     ГОЛОВА. Давайте  підтримаємо  цю  пропозицію.   Комісія   не заперечує.

 

     СИРОТА М.Д.   Комісія   якраз   трошки  заперечує,  оскільки зовнішньоекономічна діяльність - це норма не  цієї  статті.  Адже далі йде: "спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного..."

 

     76

 

     ГОЛОВА. Це воно і є.

 

     СИРОТА М.Д.  На думку комісії,  це не  зовсім  так.  Та  без сумніву - треба голосувати.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Ми  можемо хоч один раз підправити комісію?  Річ у тому,  що зовнішньоекономічна діяльність - це і є зовнішньополітична діяльність, бо одне без другого не існує.

 

     СИРОТА М.Д.  Якщо це є, то навіщо писати?

 

     ГОЛОВА. То треба й записати,  щоб було зрозуміло.

 

     СИРОТА М.Д.  Ви кажете,  що це одне і те ж саме. То для чого писати те саме?

 

     ГОЛОВА. Один  вивозить мідний дріт,  обрубуючи на шахтах,  і вважає,  що він відстоює національні інтереси України через  свої приватні інтереси, а другий робить усе, щоб держава міцніла. Ну я прошу, давайте визначимося. Голосується поправка депутата Носова. Я не наполягаю, але я прошу її підтримати.

 

    "За" - 269.

 

     Пропоную проголосувати  поправку  депутата Білоуса,  вона на сторінці 114. "Для підписання урядом договорів та 77 угод, у яких Україна  бере  на  себе  зобов'язання:  а/  договорів політичного характеру;  б/  договорів  чи  угод  військового  характеру;   в/ договорів,   що   стосуються  цілісності  території  держави  або використання її іноземною державою;  г/ договорів,  що нак адають фінансові зобов'язання; д/ договорів, які призводять до зміни або скасування будь-якого закону або прийняття законодавчих актів для їх  реалізації,  необхідне попереднє погодження та згода Народної Ради України". Ставлю на голосування цю поправк .

 

 

     СИРОТА М.Д.  Комісія просить звернути увагу на те, що навіть редакційно тут нечітко написано.

 

     ГОЛОВА.  Так,  зрозуміло. Ставлю на голосування цю поправку.

 

     "За" - 85.

 

     Оголошується перерва до 16 години.

 

     78