Стенограма пленарного засідання

18 червня 1996

                   ЗАСІДАННЯ  ДЕВ'ЯНОСТО  ШОСТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и  18  ч е р в н я  1996  р о к у

                           10.00 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О

 

      ГОЛОВА.  Добрий  ранок,  шановні  депутати,  інші  учасники

 засідання, журналісти, шановні  радіослухачі!

       Прошу депутатів підготуватись до реєстрації. Беріть картки

 свої.

      Проводиться  поіменна  реєстрація.

      Зареєструвалось 339 народних депутатів. Є більше депутатів,

 ясно,  тільки  заходять   до  залу.

      Ранкове       засідання  оголошується  відкритим.

      Я  обнародую  кілька  депутатських  запитів.

      Кияка   Тараса  Романовича  до  міністра  охорони  здоров'я

 стосовно  невиконання  Постанови Верховної Ради щодо відкриття в

 місті   Ченівцях   експертної   установи   з   вивчення   причин

 захворювання   дітей   на  алопецію  та  ведення  відповідної

 статистики;

      Кочерги Віктора Герасимовича до прем'єр-міністра -повторний

 запит   у   зв'язку   з   відсутністю  належного  реагування  на

 депутатське  звернення щодо  капітального ремонту жилого будинку

 в  Добропіллі  Донецької  області, пошкодженого внаслідок вибуху

 газу,

      Семенюк  Валентини  Петрівни  до  Прем'єр-міністра  України

 стосовно  розгляду  пропозиції  про  внесення  змін до Постанови

 Кабміну  "Про  порядок  переробки  сировини  на  спирт етиловий,

 коньячні      і      плодовові      алкогольні      напої     на

 давальницьких...........,  використання   їх в 1996-1997 роках і

 до  Голови  Верховної  Ради про порушення Міністерством фінансів

 України  Закону "Про державне регулювання виробництва і торгівлі

 спиртом   етиловим,   коньячним,   плодовим,   алкогольними   та

 тютюновими  виробами".

      Ці   запити   оформлені,  як  слід,  відполвідно  до  вимог

 Регламенту. Я  ставлю їх на голосування.

 

      "За"-

      Рішення  прийнято.

      У  нас є 26 хвилин часу на внесені запити і пропозиції заяв

 відповідно  до  Регламенту. Запишіться, будь ласка, хто бажає це

 зробити. Будь ласка, Верхогляд.

 

      ВЕРХОГЛЯД.

      Олександре Олександровичу, прошу передати слово  Вінському.

 

      ГОЛОВА. Прошу.

 

      ВІНСЬКИЙ.  Шановний Олександр Олександрович, шановні колеги

 народні  депутати.  Я  би  хотів привернути увагу до 2-х проблем

 надзвичайно  важливих.  Перша  проблема  пов'язана з ситуацією в

 Агропромисловому комплексі. Ми бачимо як складується ситуація на

 селі,  ми бачимо, що ніяких реальний конструктивних заходів щодо

 цього виконавчою структурою сьогодні не приймається. До збирання

 урожаю  залишилося  менше  місяця.  Я  думаю, що нам слід було б

 поставити  пифтання  в  Верховній  Раді в більш жосткій формі. Я

 розумію   важливість   Конституції,  але  це  питання  вижавання

 населення. І необхідно, очевидно, все-таки якийсь знайти спосіб,

 щоб  привернути  увагу Уряду і Президента, а якщо вони не хочуть

 до  цієї  проблеми  повертатися,  то,  напевне,  Верховній  Раді

 .........  взяти  на  себе  ініціативу  і  подумати, як ми маємо

 збирату урожай цього року. Це перша проблема.

      Друга  проблема.  Вона пов'язана з конституційним процесом.

 Як  ви  знаєте,  тимчасова  комісія  провела певну роботи, і нам

 сьогодні  видалди  ці  документи  для  ознайомлення,  які  мають

 надзвичайно великі об'єми. Ми готові над ними працювати. Але, на

 жаль,  ми  получаємо  інформацію  таку,  що  дехто  із депутатів

 Верховної  Ради і в президентських структурах має намір приймати

 її  референдумом,  а не Верховною Радою, хоча заявляють в одному

 місці, а в іншому місці інше.

      Вчора  така  появилась  інформація,  що вчора на зустрічі у

 Президента  керівників  деяких  фракцій,  в  часності  у виступі

 заступника  керівника  Руху  Лавриновича  і у виступі Президента

 звучала така думка, що, мовляв, Конституцію Верховна Рада ніколи

 не  прийме,  що це, мовляв, бутафорія і її необхідно виносити на

 референдум. І добовляли, що бажано було б відправити депутатів у

 відпустку  на  три місяці, щоб не мішали прийняти цю Конституцію

 референдумом.

       Я  хотів  би,  щоб одержати відповідь на це питання в залі

 сесійному,  щоб  ми  все-таки  зрозуміли, яка ж думка керівників

 фракцій, і яка думка Президента по цьому рахунку.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, короче висловлюйтеся. Чурута.

 

      ЧУРУТА. Прошу передать мое слово Моисеенко.

 

      МОІСЕЄНКО.

      Уважаемые товарищи! Моисеенко, фракция коммунистов Украины.

      Сегодня  пришло время сказать о законности или незаконности

 Конституционного соглашения, подписаного 8 июня 1995 года и срок

 которого, на мой взгляд, полностью истек.

      Чем это вызвано? Можно все свести к такой политико-правовой

 аннотации.  Предмет  договора,  изложеный  в  разделе  1  "Общие

 положения  Закона  "Про державну владу і місцеве самоврядування"

 был  нарушен  и скажу вам. В нем были не выложены, не выкладено,

 що   на   Україні   є  діє(...........)  право.  Ніхто  не  може

 присвоювати  раво  здійснювати державну владу, що державна влада

 на  Україні  будується  за  принципом  розподілу на законодавчу,

 виконавчу   та   судову.   Що  органи  місцевого  самоврядування

 обираються безпосередньо  і  так  далі.

      2. Відсутні особливі умови договору.

      3. Непередбачено розділ, присвячений додатковим погодженням

 між суб'єктами у разі виникнення непередбачених обставин.

      4. Непевно  виражен  був  термін Конституційного Договору.

      5.  Не  зазначено  яким  чином  і  (...........) України чи

 міжнародна  будуть  виступати  в  качествє (...........)  суду.

      6. Не виконано за рік підписання Договору, де було сказано,

 що  300  депутатів должни  підписать.

      Всі  єті порушення імєют следующие юридические последствия.

 Сегодня  ситуация  на  Украине такая, что действует верховенство

 права    Президента,   державну   владу   присвоїла   себе   его

 Администрация,  фактично  підпорядкування представицьких органів

 на  місцях, мільйони людей принижено стоять у черзі за довідками

 для одержанння субсидій, позбавлені роботи та засобів існування.

 Стала реальністю погроза самому життю народу України і отдельных

 его членов. В первую очередь предпринимателей.

      Введена   жорстка   цензура   у   роботі   заходів  масової

 інформації. Так,  даже  незаконне  припинення   права  .....

 

      ГОЛОВА. Я прошу  завершити.

 

      МОІСЕЄНКО.... Верховного  Совета  и так далее.

      Второе.  Виникнення  внутрішніх та зовнішніх непередбачених

 обставин,   такі   як  порушення  сроків  прийняття  Конституції

 України,  вступу  до  Ради  Європи,  переговори  з  НАТО і інше.

 Закінчення строку договору, підрисання договору. Таким чином всі

 ці  грубі  порушення порушення гражданского права при заключении

 договоров  требует  решения третьей стороны. Ни Верховный Совет,

 ни  Президент как заинтересованные стороны третьей стороной быть

 не могут. И тлумачить его тоже не может.

      Поэтому,  есть  предложение,  и  я  требую,  чтобы судебные

 органы,  Конституционный  суд,  которого  нет  и не сформирован,

 Верховный  суд  и  арбитражный суд вынесли свое решение по этому

 поводу.

      И вношу предложение 25 июня провести совместное заседание с

 участием  всех сторон-участниц договора при наличия мнения судов

 и юридической экспертизы Союза юристов. Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Ніколаєнко.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.

      (Ніколаєнко,   402-ий,   Іванівський,  Херсонщина,  фракція

 соціалістів)

      Перш   за   все,   я   хотів   би   попросити,   Олександре

 Олександровичу,  вас  і  представників  Уряду,  які  тут є нині,

 підтримати  думку  мого  колеги  Вінського  про  те,  що негайно

 потрібно  зкординувати зусилля Уряду, всіх виконавських структур

 на   збирання  врожаю,  оскільки  ті  60%  коштів,  які  повинні

 поступити  під  держконтракт,  вони так сьогодні необхідні, тому

 що...  Я  вчора  мав  зв'язок детальний, перед цим був в окрузі,

 практично,  ремонт зернозбиральної техніки не ведеться. Сьогодні

 та  страшенна  засуха, яка є на Півдні, змушує нас берегти кожну

 зернину  і,  звичайно,  крім  цього  потрібно  зробити  все, щоб

 запрацювало зрошення.

      Ми  тут абсолютно неправильно зробили те, що на зрошення не

 виділили  кошти при формуванні бюджету. Тому нам потрібно, окрім

 того,   при   корегуванні   бюджету  за  осьо  півкватал  перший

 обов'язково   передбачити  кошти  на  зрошення,  інакше  Південь

 України, житниця його стане напівпустелею.

      Друге.  Я хотів би ще вкотре звернутися до тої комісії, яку

 очолює   у  нас  Віктор  Суслов,  яка  займалася  проплатами  по

 заробітній  платі.  Нам  вдалося  якось на 2 місяці вирявнити це

 становище,  але  сьогодні в більшості сільських округів, мери на

 Херсонщині,  на Кировоградщині, в інших місцях зарплата вчителям

 не виплачена ще за січень повністю і почали тільки-тільки лютий.

 Працівнити  профтехосвіти  найбільше  потерпають  серед тих, хто

 знахлдиться  на  державному  бюджеті, тому що вони проплатили їм

 тільки   першу  декаду  лютого.  Сироти  знову  знаходяться  без

 харчування.

      Я  вкотре  звертаюсь  до уряду до нашого, потрібно звернути

 увагу  на  цю  галузь,  де сьогодні знаходиться більше 600 тисяч

 наших  дітей неповнолітніх і так далі. Потрібне сьогодні урядове

 рішення  про  відпускні.  Як  будуть  сьогодні  працівники вищої

 школи,  ВУЗів, технікумів, профтехучилищ, шкіл у відпустку, якщо

 вони  ще за перший квартал, за лютей не отримали кошти. Я думаю,

 що  комісія повинна ініціювати розгляд цього питання чи в уряді,

 чи тут на сесії.

      І третє. Я хотів би звертнцтися до всіх депутатів, щоб вони

 переговорили  з  обласними державними адміністраціями і потрібно

 всім  в  округах  проаналізувати  план  прийомів і вступні умови

 прийому  до  наших  вищих  учбових  закладів.  Справа в тому, що

 надходить  інформація  що  порушується  повністю  право прийому,

 переважає  платний  вступ.  Потрібно  проаналізувати,  це  йде в

 розрізі  закону  про  освіту,  йде  в  розрізі  з  вимогами, які

 виставляє Міністерство освіти до учбових закладів.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.   Пилипчук.

 

      ПИЛИПЧУК

 

      Шановні   колеги,  на  сьогоднішній  день  біля  четвертини

 промислового   потенціалу   використовується,   біля  четвертини

 промисловості    працює,   на   одну   третину   впало   мінімум

 сільськогосподарське  виробництво  і це одне із основних питань,

 які  повинні ми вирішити, простимулювати збільшення виробництва,

 збільшення валового продукту, збільшення національного доходу.

      Мною  були  розроблені  механізми стимулювання виробництва,

 зросту  національного  доходу,  розв'язання проблеми неплатежів,

 які  направились Президенту, прем'єру і голові Верховної Ради 13

 листопада, але вони не виносились на розгляд Верховної Ради і 17

 квітня  цього року я звернувся з відкритим листом до Президента,

 Прем'єра  і  Голови  Верховної  Ради  для  того,  щоб винести на

 розгляд Верховної Ради це питання і вирішити врешті стимулювання

 виробництва   з  тим,  щоб  піднять  національний  доход,  а  як

 результат  -  підвищить  ефективність  народного  господарства і

 забезпечить  бюджетну  сферу  і пенсіонерів пенсіям, бо потрібно

 лікувати  не  наслідки, а причину. І мої заходи, пропозиції були

 направлені  на  вирішення проблеми на ліквідацію причини падіння

 валового  продукту. Але на сьогоднішній день я не отримав ні від

 Президента,  ні  від  Прем'єра,  ні  від  Голови  Верховної Ради

 письмової   відповіді.  Більше  того,  питання  не  винесене  на

 Верховну  Раду,  на  розгляд  Верховної Ради. Я розумію, що мене

 можна  не  поважать  як  людину, але треба все-таки поважати мій

 статус як народного депутата і право законодавчої ініціативи.

      І  якщо  присутні  в  залі  депутати дійсно, а не на словах

 підтримують  необхідність  виходу  із  економічної  кризи,  то я

 думаю,  що ви, Олександр Мороз, поставите на голосування питання

 виходу із кризи і розробки системи заходів.

      Друге   питання.   5  разів  проводилось  розслідування  по

 канадській гривні - по обставинах друкування канадської гривні і

 можливих  зловживаннях  посадових  осіб,  де центральною фігурою

 фігурував   Пилипчук  як  народний  депутат.  Закінчилось  п'яте

 розслідування, яке не підтвердило  зловживання  -   яке  навпаки

 підтвердило  високу  ефективність  роботи  канадської  фірми, що

 Україні  не  нанесено маріальних збитків, що гривня має надійний

 захист  і  зловживань немає. Я тоже просив би Верховну Раду все-

 таки  опублікувати  результати  розслідування, оприлюднити їх. І

 якщо  ви  не  поважаєте Пилипчука, то ви поважайте статус його -

 народного   депутата.  Я  вважав  би,  що  переді  мною  повинні

 вибачитись  за  5  розслідувань,  які проводились по цій справі.

 Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Сікало.

 

      СІКАЛО.   Олександр   Олександрович  Прошу  слово  передать

 Терещуку.

 

      ТЕРЕЩУК.   Дякую, Олександр Олександрович !

       Я  хотів   звернути  увагу   на  три  таких  питання.

      Перше питання, це ситуація, яка склалась в місті Кременчузі

 Полтавської  області,  де  на  грані зупинки знаходяться основні

 машинобудівні  потужні  підприємства  ,  одні  з найпотужніших в

 Україні.

      Найбільш складана ситуація склалась в автомобілебудуванні в

 цьому  місті.

      На минулому тижні група депутатів Верховної Ради побувала в

 місті Кременчузі і ознайомилась з цією ситуацією. І наголошує на

 тому,  що  зараз  це  індустріальне  місто знаходиться на стадії

 зупинки .

      І склалась дуже тяжка соціальна ситуація в цьому місті.

      Крім того, зупинка підприємств поставила під загрозу роботу

 місцевих  органів  влади,  тому  що  немає  фінансування, які ці

 підприємства  раніше   давали  для  підтримки  міста.

      Ситуація  настільки  складна, що в Кременчузі створена Рада

 робітників  Кременчуга,  яка  зараз готує певні кроки д ля того,

 щоб  цю   ситуацію  покращити.

      Тому  я  хотів  би  звернутись  з цього питання до Кабінету

 Міністрів  України  для  того, щоб найближчим часом на Верховній

 Раді   почути   звіт   дій   Кабінету   Міністрів  по  підтримці

 вітчизняного машинобудування, в першу чергу автомобілебудування.

      Проект  Указу Президента був внесений свого часу, але так з

 цього  місця  нічого не  зсунулось.

      Дреуге   питання.  Я  хотів  би  підтримати  Миколаєнко  по

 державному  боргу  по  заробітній  платі,  який зараз сягнув 250

 трильйонів.  В  тому  ж  Кременчузі,  в  Тернополі, в Кам'янець-

 Подільському,   де  останнім  часом  я  побував,  ситуація  дуже

 складна. Але головне те, що кожен місяць цей борг на одну чверть

 збільшується.

      На 45 трильйонів борг перед пенсійним фондом. Були вилучені

 гроші у службі зайнятості, коли ми позабюджетні кошти перевели у

 бюджет.  І  ці  кошти не поветаються. Служби зайнятості не мають

 грошей,  щоб виплачувати безробітним. Тому я хотів би звернутися

 з  тим,  щоб терміново на Верховній Раді заслухати звіт прем'єр-

 міністра  України  по  діям  Кабінету  Міністрів  по  поверненню

 заборгованості  по заробітній платі, а також коштів, вилучених у

 служби зайнятості.

      І  третє  питання,  на  яке  я  хотів би звернути уавгу, це

 необхідність   проведення   розслідування   дій   3-х  депутатів

 Верховної   Ради,   відносно  яких  публікація  в  Приазовському

 робочому,  у  вас,  Олександр Олександрович, на столі є ця копія

 від  14  червня Поживанов і 2   депутати Щербань, які стосуються

 питань   порушень  відносин  у  приватизації  кримінальних  дій,

 погрожувань  і  таке інше. Головне те, що на якому фоні ці події

 відбуваються.   12  червня  гинуть  в  автокатострофі  2 ведучих

 спеціалістів  заводу  " Азовсталь", 13 червня Постанова Кабінету

 Міністрів  "Про стоврення Концерну "Азовсталь" і "Завод Ілліча".

 14  червня  виходить  оця публікація "Бомба для председателя", в

 якій описуються погрози в адрес депутата Верховнеої Ради, голови

 Міськради  Поживанова  з  боку  адміністрації  області  депутата

 Володимира Щербаня, а також махінації пі д час приватизації.

      Я проошу дати доручення з цього питання комісії Омельченка,

 Комісії законності  і правопорядку, Комісії з депутатської етики

 для того, щоб  розглянули і  доповіли  по цій  ситуації.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.Чумак, я сказав...

 

      ЧУМАК, 443 Вахмурський  виборчий округ.

      Шановні   депутати,  шановна  Президія!  В  даний  час.....

 екзамени  і  в  школах  тільки  тому  лбюди  не  піднімаються на

 зщабастовку,  тому  що потрібно прийнять екзамени. Майже півроку

 не  одержують заробітної плати.

      Вперше  за 70 років учні профтехучилища взагалі не одержали

 за  цей  навчальний рік стипендії. Такого ніколи не було. І все-

 таки  діти спитають: "До якого часу це буде?"

      Недавно  відбулася  зустріч  з  пенсіонерами. І люди просто

 похилого  віку,  які  відпацювали  те,  що  їм  належить, от, не

 одержують  пенсії  і  говорять, що вони не хочуть жить при такій

 владі  і  такій  ситуації.  Але  життя  таке,  що  треба жити. І

 говорять,  що  сьогодні  згідно Конституційного договору люди не

 одержують пенсії, стипендії, зарплати по півроку. І питанють:"Що

 ж  буде,  коли  приймуть Конституцію?" Можливо такого і не буде.

 Треба записувать, що їм потрібно виплачувать і заробітну плату і

 пенсію, і стипендію.

      Щановні  товариші!  Після  затвердження  Закону України про

 Державнвеий  бюджет  України, про який засоби масової інформації

 за пів року говорили, що Верховна Рада не в стані прийнять Закон

 про бюджет. Він не виконується.

      Пинзеник  потирав  руки два місяці назад і знав, бестія, що

 провал буде все-таки по формуванню бюджету. На сьогоднішній день

 цього   чиновника  поставили  на  чолі  комісії  по  корегуванню

 бюджету. Ну хіба можна таке допускати?

      І  користуючись  нагодою,  хочу  звернути  увагу  на  село.

 Шановні  овариші! Всі ви знаєте, що в засобах масової інформації

 дуже  багато говорилося, що в цьому році урожай буде десь на 20-

 25  відсотків  більший чим в минулому році.

      Шановні!  Звідкіля це візметься! 100 грамів на гектар ріллі

 внесено    мінеральних    добрив.   Урожаю   не   буде,   навіть

 минулорічного.  Як  говорять, дай Бог, щоб було 20 мільйонів тон

 зерна.

      Але,  якщо  сьогодні  ми  не  звернемо  уваги на сільського

 трудівника,  якщо  держава  не  розрахується  за  те, що забрала

 насіння,   за  те,  що  забрала  хліб  минулого  року  і  ще  до

 сьогоднішнього  часу  не  розрахувалася,  не  зберуть і того, що

 єсть,  голод  буде  на  Україні.  Шановний  Президент!  Шановний

 Прем'єр-міністр!  Я  звертаю вашу увагу, я прошу, зверніть увагу

 на село! Тому  що  біда  буде. Дякую  за увагу.

 

      ГОЛОВА. Ващук.

 

      ВАЩУК

      Шановний  Головуючий!  Шановні  колеги-депутати!  Один біль

 сьогодні в усіх і тому ті проблеми, які піднімаються депутатами,

 схожі   або  одні  і  ті ж  самі.

      Я  теж  хотіла  сьогодні попрохати, щоб, як виняток, на цей

 тиждень  все-таки  було  заплановано слухання у нашому сесійному

 залі  інформації  про  те, як готується сьогодні Україна зібрати

 хліб.  Інформації  про  те,  як  іде погашення заборгованості по

 заробітній  платі, по  пенсійному забезппеченню. Чому?

      Слідуючий тиждень, якщо нічого не зміниться, у нас робота в

 округах.  Цей тиждень уже з завтрашнього дня ми почнем працювати

 над  Конституцією.  І  це  до  1  липня  практично  випаде у нас

 можливість   послухати  ці питання.

      А  ситуація  складається справді так, як перед тим говорили

 мої  колеги.  Немає  авансування під Державний контракт. Жодного

 карбованця не повернуто за соцкультпобут. Навіть авансування під

 Державний   контракт  сьогодні  ніяк  не  вирішить  проблем  для

 поліських  регіонів,  тому  що там дуже небагато того Державного

 контракту. А  все  одно  треба  закупляти   хліб.

      Тому   там   би  вирішило  проблему  повернення  коштів  за

 соцкультпобут.  І  ми  слухали  інформацію  так чітко, нічого не

 можемо  людям  на  місцях  сказати:  будуть  ті гроші, коли вони

 будуть,  надіятись  на  них  чи  взагалі тоді вирішувати питання

 іншим  шляхом.  Надати  селу  кредити,  такі кредити, які б дали

 можливість підготуватися до жнив.

      Ну,  я  хочу  ще  наголосити  про те, що сьогодні є медичні

 працівники,  вчителі,  які  отримували останню заробітню плату у

 січні.  На  що  ми штовхаємо цих людей? Просто люди, ні за що їм

 жити.

      У  нашому  окрузі,  який  завжди  був  спокійний, створений

 страйком.  Лікарі  попередили, що слідуючого тижня, якщо не буде

 виплачена  заробітна  плата,  вони  не  вийдуть  на  роботу.  Це

 взагалі,  ну,  аномалія, але люди захищають себе, бо їм ні за що

 жити.

      Тому,  я ще раз звертаюсь до головуючого, до Президії нашої

 з  проханням знайти можливість у четвер або в п'ятницю заслухати

 тих людей, кого пошле Уряд, інформацію по даних питаннях.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Лавринович.

 

      ЛАВРИНОВИЧ О.В.

      Олександр  Лавринович,  Дрогобицький район, місто Борислав,

 фракція Народного Руху України)

      Шановні колеги, якщо ви звернули увагу, переважна кількість

 питань,  які  зараз  порушувались,  вони  стосуються, практично,

 фотографічного  віддзеркалення  проблем,  які виникають в нашому

 суспільстві.   Я   гадав  би,  що  нам  потрібно  більше  шукати

 можливості   вирішення   цих  проблем  і  пропонувати  шляхи  їх

 розв'язання, аніж їх просто фіксувати.

      Зрештою,  і що стосується виплати пенсій і заробітних плат,

 залежить  так  само,  як  від  Уряду,  так  і  від  нас, від тих

 законодавчих  актів,  які приймаються цьому сесійному залі. І ми

 повинні   бути   свідомі  того,  що  відповідальність  ми  маємо

 розподіляти порівну.

      І  якщо  хоче  це перенести на наслідки дії Конституційного

 Договору  і раз по раз піднімати питання стосовно його чинності,

 то  я  б радив в цьому випадку вже, якщо не достатньо висновків,

 які  зробили провідні комісії Верховної Ради, спеціальні служби,

 юридичний  відділ  Секретаріату  Верховної  Ради,  просто  взяти

 почитати документ, починаючи від його назви, заключних положень.

      Якщо  такої експертизи не достатньо, то, очевидно, тим, хто

 буде  надалі  наполягати  на  тому,  щоб  голосувати  це питання

 потрібна  експертиза вже іншого характеру. Але сьогодні, я хотів

 би  сказати,  що  там  в Конституційному договорі записано також

 вимога    про    створення   умов   для   успішного   завершення

 конституційоного процесу і для того, щоб ми дійсно створювали ці

 умови,   а   не   робили   перешкоди  для  успішного  завершення

 конституційного  процесу,  я  пропоную сьогодні після завершення

 цієї  півгодинної  дискусії обов'язково поставити на голосування

 пропозицію  про  те,  щоб  з  10. 30 сьогодні до 10 ранку завтра

 зрообити  перерву  в  роботі  сесії  з  тим,  щоб депутати могли

 працювати  з  тими матеріалами тимчасової спеціальної комісії по

 опрацюванню  проекту  Конституції,  який  їм  розданий, щоб вони

 підготувалися до завтрішнього розгляду цього питання.

      Я  думаю,  що  такий  підхід  буде стверджувати як раз наше

 шанобливе  ставлення  до  конституційоного  процесу  і те, що ми

 хочимо  продуктивно і свідомо приймати рішенння щодо Конституції

 в цьому сесійному залі. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Так, ті питання, що потребують вирішення, ситуація

 в  агропромисловому  комплексі,  про  яку  говорили сьогодні ряд

 депутатів,  починаючи  із  Йосипа  Вінського і Ніколаєнка, інших

 депутатів,  аонв  є  в  порядку  дня.  Президія вчора розглядала

 проект  постанови є теж, вчора комісія з питань агропромислового

 комплексу  Даниленко на Президії доповідала це питання, воно є в

 порядку  дня. Я розумію, що це не вирішує проблему в цілому, але

 реакція якась повинна бути звичайно.

      Відносно того, що дехто з депутатів і Президент намагаються

 приймати  Конституцію референдумом і називають лукавством те, що

 Верховна  Рада  може прийняти Конституцію. Я привик вірить вищим

 урядовим  особам  і  вчора засоби масової інформації підтвердили

 бажання  Президента  і  Прем'єр-міністра,  хоч це не їх питання,

 власно  кажучи, про те щоб Верховна Рада прийняла Конституцію. Я

 теж  стою  на  цій позиції і депутати голосували тут  в залі теж

 підтримали  пропозицію, або, вірніше, намір приймати Конституцію

 Верховної  Ради.  Хоч  це  зовсім  не означає, що можна приймати

 Конституції  навпрошки,  як-небудь...  Регламент визначає, як це

 зробити,  і  ми маємо всі змоги, всі можливості для того, щоб її

 прийняти так, як це передбачено Регламентом.

      Про   Конституційний  Договір.  Ви  пам'ятаєте,  ми  давали

 доручення    трьом    комісіям    визначитися    щодо    статусу

 Конституційного  Договору  тепер,  після  8 червня. Так, як і ми

 давали  доручення  трьом  комісіям,  які очолюються Стретовичем,

 Буткевичем і Стешенко -вони в своїй інформації на ім'я Верховної

 Ради,  котра  розповсюджена  вам,  роблять  висновок  про те, що

 договір  діє  на  період  до  прийняття  Нової  Конституції.  Це

 основна,  так  би  мовити,  позиція.

      Я  розумію  прекрасно,  що це питання може порушувати кожен

 суб'єкт  договору   (маю на увазі: і Верховна Рада, і Президент)

 з   точки  зору  або  піддання  сумніву,  або  продовження,  або

 визначення  остаточного  терміну.  Очевидно,  під  час прийняття

 Конституційного  Договору  зроблена була помилка і потрібно було

 термін його вказати остаточно, щоб не було двозначностей з цього

 приводу.  І  тому  я вважаю, що якщо є така потреба, будь ласка,

 готуйте це питання відповідно до процедури  -  будемо розглядати

 його на Президії і розглядати на Верховній Раді.

      Хочу  також  сказати,  що багато було питань, пов'язаних із

 приводу...  із  приводу порушень Конституційного Договору однією

 із сторін. Мається  на увазі -  Президентом. Щоб... і, мов, це є

 підстава  для  припинення  дії Конституційного Договору. Один із

 аргументів на цей випадок -  висувалися претензії щодо суміщення

 повноважень  депутатів, які працюють, які призначені у виконавчі

 структури   на...   значить,  після  підписання  Конституційного

 Договору  указами  Президента.

      З цього приводу я хочу сказати: я звертався кілька разів до

 Президента  з  листом про необхідність вирішення цього питання і

 відповідні  ініціативи для позбавлення депутатів від повноважень

 або депутата або представника виконавчої структури.

      Відповідь  від Президента я одержав на лист 17 квітня, а це

 було  за  дорученням  Верховної  Ради. Я написав такого листа, я

 прошу  кілька  хвилин  часу  на  це,  бо  справді питання те, що

 дебатується       кругом    дискусій  не  завжди  здорове.

       Лист  був   такого змісту:

     "За  Статею  13  Конституційного  договору  народні депутати

 України  працюють  у Верховній Раді на постійній основі, вони не

 можуть   поєднувати   депутатську   дліяльність  з  іншою,  крім

 викладацької,  наукової  та  іншої  творчої  роботи.

      Проте  на  порушення  вимог  зазначеної  статті з моменту

 підписання Конституційного договору більше 30 народних депутатів

 було  призначено  на  різні посади в органи державної виконавчої

 влади, що, на думку значної частини депутатів, суттєво ускладнює

 розгляд Конституції у Верховній Раді України".

      Власне,  це  не  потребує  підтверджень.

      "Звертаємось   до   вас,  Леоніде  Даниловиче,  як  гаранта

 додержання  Конституції  і  Законів  України  з  пропозицією: по

 можливості  до  20 квітня цього року висловити своє ставлення до

 ситуації,  що  склалась  у  зв'язку  з зайняттям значної частини

 народних депутатів посад в органах державної виконавчої влади".

      Цей  лист  був направлений  на  вимогу  сесії.

      Відповідь  була  така:

      "У зв'зку з вашим зверненням щодо перебування ряду народних депутатів України на посадах в органах державної виконавчої влади

 та  мого  ставлення  до   цього  повідомляю  таке.

      Дійсно,  відповідно  до  статті 13 Коснтитуційного договору

 між  Президентом  України  та  Верховної  Ради  України  народні

 депутати України працюють у Верховній Раді на постійній основі і

 не  можуть  поєднувати  депутатську  діяльність  з іншою, крім

 викладацької ,  наукової  та  іншої  творчої  роботи.

      Причому  це  положення  стосується  всіх народних депутатів

 України,  які  поєднують депутатську діяльність з іншою роботою,

 а не лише тих, що займають посади в органах державної виконавчої

 влади.

      Разом  з  тим  хотів  би  наголосити,  щ о законодавство не

 містить  заборони  призначати  на  будь-які  посади  осіб, які є

 народними  депутатами   України.

      Питання  щодо  повноважень народних депутатів вирішуються в

 такому  разі  згідно  з  Законом  України  "Про статус народного

 депутата  України"  лише  шляхом  припинення  цих  повноважень в

 установленому  законом  порядку,  як  це  і визначено частиною 4

 Статті  4  даного   закону.

      Рішення  про  дострокове  припинення  повноважень народного

 депутата  України  у зв'язку з його обранням або призначенням на

 посаду,  зайняття  якої  за  законом  не  сумісне  з  виконанням

 повноважень  народного  депутата  згідно  з Статею 3 зазначеного

 закону,   приймається   виключно   Верховною   Радою....   можна

 зрозщуміти,  що це питання, ну, не могли б ми вирішити, я думаю,

 що  і  треба  було  б його вирішити, а призначення -то в же інша

 справа.  Тоді  депутат  має  визначаться:  або іти сюди, або іти

 працювати в виконавчі структури.

      Мабуть,  виходячи  саме  з  цього Перзидія Верховної Ради і

 прийняла  1  квітня  1996 року рішення щодо розгляду питання про

 дострокове  припинення  повноважень  народних депутатів України,

 які  не  перейшли  на постійну роботу в Верховну Раду України на

 пленарних   засіданнях  Верховної  Ради  України  і  лише  після

 розгляду нею проекту Конституції України.

      Глибоко  переконаний  в  тому,  що таке важливе питання, як

 дострокове припинення повноважень народного депутата України має

 вирішуватися в повній відповідності з чинним законодавством.

      Оскільки  депутати  і після розгляду в 1-му читанні проекту

 Конституції звернулися  ще раз із цим питанням і тут в сесійному

 залі  цей  раз ще прозвучало, я ще раз звернувся до Президента з

 листом  такого  змісту: "За дорученням Верховонї Ради України 17

 квітня  вам  було  надіслвно  листа  щодо  вирішення питання про

 порушення  вимог  статті  13  Конституційного  Договору стосовно

 неможливосчті  поєднання  депутатської  діяльності  з роботою на

 постійній  основі  органів  державної  виконавчої влади. У своїй

 відповіді  від  234  квітня  ви по суті не відреагували на факти

 порушення  Конституційного  Договору, які виникли в тому  числі і

 внаслідок   рішень Перзидента Укарїни.

      Для   забезпечення  ів  иконання  положень  Конституційного

 Договору,  зокрема,  вимог  статті  13  до... "Строни  договору:

 Верховна  Рада  України і Перзидент України забов'язалися суворо

 дотримуватися положень Конституційного Договору і діяти в повній

 відповідності до нього". Враховуючи, що відповідно до статтіі 24

 Конституційного   договору,   президент   України   є   гарантом

 додерження  Конституції  законів  України,  вважає, що можливими

 формами  таких  гарантій є виокнання вимог заданої статті з боку

 народних депутатів України, які указами Президента призначені на

 посади  в  органи  державної  виконавчої  влади після підписання

 Конституційного  договору,  могла  б  бути  ваша пропозиція щодо

 невідкладного  вирішення  Верховною  Радою  України  питання про

 дострокове  припинення повноважень цими народними депутатами або

 ваше  рішення  про  увільнення  їх  з посад, які вони займають в

 органах державної виконавчої влади.

      Тривале невирішення цієї та ряду інших проблем, відсутність

 Конституційного   Суду   тощо   дає  підстави  частині  народнях

 депутатів,  засобам  масової  інформація  ставити під сумнів, як

 реальність  дії  Конституційного  договору,  так  і  доцільність

 продовженння   після   8  червня  1996  року  застосування  його

 положень.   Не   торкаючись   питання  про  дію  Конституційного

 договору,  вважаю,  що  кроки  Президента  України,  як  гаранта

 додержання  вимог  статті  13  Конституційного договору разом ьз

 відповідними  рішення  Верховної Ради України сприятимуть зняттю

 таких сумніві, припиненню непотрібних дискусій.

       Це   те,   що  стосується  лджного  із  аспектів  чинності

 Конституційного  договору.  Якщо  ви вважаєте, що договір не має

 підстав  для  функціонування,  готуйте  це питання відповідно до

 процедури, до Регламенту для розгляду Верховною Радою. А поки що

 ставити  питання, я за порученням Верховної Ради давав длручення

 трьом   комісіям,   давав   доручення   юрвідділу   і  зміст  їх

 консультації, їх тлумачення такі, як я вам зачитав.

      Одну хвилиночку, я розгляну всіх, потім ваше буде питання.

      Ви  вносили  пропозицію  щодо  провести  засідання  з цього

 приводу   26  числа.  Готуйте  пропозицію,  я  буду  ставить  на

 голосування   тоді,   коли   це  все  буде  підготовлен:  проект

 постанови, документ і розгляд і все інше.

      Пропозиція  Ніколаєнка  щодо боргів по заробітній платі. Бо

 про жнива ми вже торкнулися цього питання.

      Будь  ласка,  Віктор  Іванович  Суслов,  що  там є із цього

 приводу у нас?

 

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемые депутаты! Что касается щадолженности по зарплате,

 комиссия  отслеживает  динамику.  За  10  дней  задолженность по

 зарплате  увеличилась еще на 18 триллионов карбованцев. То есть,

 несмотря  на принятые нами меры, постановления Верховного Совета

 и   кое-какие   меры   предпринятые  Правительством,  переломить

 ситуацию  не  удалось.  В  связи  с  этим  комиссия предлагает в

 повестку  дня  сессии  поставить  вопрос  о  выполнении уже этой

 постановы   и   проинформировать  какие  все-таки  выходы  видит

 Правительство.

      Выход  остается  одын:  политику  надо менять. Я думаю, что

 дополнительные  кадровые  смены в составе Правительства надо все

 же проводить. Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Зауваження  Пилипчука  про  його... про реакцію на

 його пропозицію щодо виходу з кризового стану в економіці.

      Я  не  буду  торкатися дій Президента і Кабінета Міністрів.

 Але  я  хочу сказати, що я вважав, що відповідь письмова на ваші

 звернення  до  Голови  Верховної  Ради  була реалізована у формі

 намагання провести ваші пропозиції в життя. Ми навіть голосували

 тут  про  включення  до  порядку  дня  цього  питання. І воно не

 набрала  потрібної  кількості голосів. Я все робив для того, щоб

 підтримати  вашу пропозицію. Я вважаю, що вона справедлива. Вона

 потребує  сьогодні  справді,  ну  я  б сказав так, особливих дій

 Кабінету  Міністрів  і Президента, і всіх структур влади, в тому

 числі Верховної Ради стосовно сприяння власному виробнику. Я так

 розумів  логіку вашої пропозиції.

      Оскільки  вона  відхилена  і  ви  пам'ятаєте висновки там і

 Національного  банку, інших, що розглядалося депутатами. Давайте

 будем  ще  розглядати.  Очевидно  треба  корекцію  вже  і до тих

 пропозицій   вносити,   бо   вже   час   змінився  і  катастрофа

 поглибилася.  То  треба,  я  думаю, я не проти розглядати ще раз

 питання.  Давайте,  я  вам  говорив  про це, оформляємо знову. Я

 думаю,  що  Верховна  Рада  має  всі  можливості  підтримати  цю

 пропозицію.  А  пропозиції само по собі розумні. Я вважаю, що їх

 треба  підтримати.

      Відносно  опублікування по результатах розслідування справи

 з  гривнами,  із  друкуванням  гривен. Я прошу комісію, яка була

 створена,   -дайте   матеріали,   ми  їх  Секретаріату...  чирез

 Секретаріат   направимо   газеті  "голос  України".  Нехай  вони

 опублікують  і  висновки  прокуратури.  Так  само, до речі, як і

 висновки  прокуратури  по тій справі, яка багатьох депутатів тут

 турбувала  в  залі.  По  Ахтирці.  Пам'ятаєте?  Про  будівництво

 лікарні.

      Уже  більше 7 місяців, як прокуратура закрила всю справу за

 відсутністю  злочину  з  будь-якого  боку,  а  ще  дехто з наших

 депутатів махає перед телеекранами папірцями про цю справу. Люди

 давно  лікуються  в  лікарні, в тій, що збудована. І так дальші.

 Тому  я  просив  би  і  це  теж  опублікувати  у засобах масової

 інформації і припинити непотрібні спекуляції довкола цих питань.

      Далі.  Пропозиції  Іерещука  відносно ситуації на КРАЗі і в

 інших. Якщо є потреба розглядати цю справу, готуйте його, я буду

 підтримувати, тільки готуйте його відповідно до Регламенту.

      Якщо  є  потреба  підготувати  депутатський  запит  на ім'я

 відповідних  структур  чи  чинників  влади,  будь ласка, готуйте

 запит, будемо.

      Відносно  боргу  по  зарплаті  Суслов сказав.

      Звіт    Кабінету   Міністрів...   Одну   хвилиночку,   одну

 хвилиночку...  Про звіт Кабінету Міністрів, от у нас у сесійному

 залі  побутує  така,  значить, методика. Я ставлю проблему перед

 головою  -нема зарплати, а голова заплатить зарплату. Ну, ну, ви

 розумієте,  що не так повинно бути. Передбачений з цього приводу

 ми  проголосували  звіт  Кабінету Міністрів, з приводу виконання

 цього  питання,  інформація  одержана, вона в вас є від Кабінету

 Міністрів,  вона вас не задовольняє, вона нікого не задоаольняє,

 тому що щодня, не два рази в місяць, а щодня банк може дати дані

 про ситуацію з виплатою заробітної плати.

      А тенденція катастрофічна, і я ще раз повторюю це слово, не

 хочу  нагнітати  ситуацію,  обстановку,  але  якщо  щомісяця  на

 четверть  зростає  борг,  то  це  означає,  що  розвиток  іде  в

 геометричній  прогресії.  Значить,  треба  змінювати  щось,  так

 продовжуватись не може.

      Тому,  давайте  дійдемо  до  цього  питання  і  будем  його

 розглядати так, як передбачено Регламентом.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Третє   питання,   пояснюю.   Розслідувати   дії  депутатів

 Поживанова,   Щербаня.  Так  само,  оформляйте  запит,  ми  дамо

 доручення  тим  комісіям,  до  кого  ви звертаєтесь і нехай вони

 розслідують це питання.

      В  школах...  Пропозиція  Чумака.  Теж  саме  по заробітній

 платі, по стипендіях ПТУ, і питання, що це після Конституційного

 Договору, а що буде після Конституції.

      Ви   подивіться  преамбулу  Конституційного  Договору.  Там

 написано, зокрема, і про "ефективного розвитку економіки" і щодо

 добробуту  і  тому подібне. Так що не треба задавать ці питання,

 треба  просто  читать,  можна  цитувать  їх,  але  я  ще раз вам

 пропоную,  якщо  ви вважаєте, що не зодовільняє довір, ініціюйте

 розгляд його на Верховній Раді.

      Відносно  збирання  врожаю, ще раз питаю, Питання в порядку

 дня,  питання  в  порядку дня. Ващук, борги по заробітній платі,

 пенсіях  і  знову  ж  таки,  послухайте.  От ви послухали те, що

 говорить  Кабінет  Міністрів,  у  порядку  дня,  ще раз повторюю

 інформація передбачена, послухаємо, тоді конкретніше.

      Немає  авансування під державний контракт, хоч і цих коштів

 не  достатньо.  Ну, це інформація, скажем так, для роздуму всім,

 тому  що  те,  що  говорив  Микола  Чумак,  воно підтверджується

 попереднім  аналізом,  якщо будуть так розвиватися події дальше,

 то  у  нас  ні з чим буде входити в зиму з продовольством, треба

 подумати.  Власне  не  сформоване державне замовлення, це просто

 жахливо, сьогодні кінець червня місяця.

      Лавринович.  Пенсії,  заробітні  плати  залежать  від  нас,

 звичайно  і  від  нас  теж, тільки треба говорити в якій мірі. І

 мені  здається, ніхто тут не потребує, ну, не має сумнівів, що в

 певній мірі і від нас теж залежить, так.

      Умови  для  конституційного  процесу. Поставити питання про

 перерву  для  ознайомлення  з Конституцією. У нас вчора Президія

 розглянула  питання  про  порядок  дня на сьогодня і на тиждень,

 затвердили  цей  порядок.  Ви наполягаєте на перерві сьогодні. Я

 вважаю,  наприклад,  що  підстав для цього не має, перерву можна

 буде зробити завтра, після представлення Конституції в сесійному

 залі,  а  якщо ви наполягаєте на тому, щоб це зараз зробити, щоб

 голосувати,  щоб  перервати  засідання,  я ставлю на голосування

 вашу пропозицію. Але вважаю, що цього робити не можна.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Але вважаю, що цього робить не можна!

 

      "За" -

      Дякую.

      Я  роблю  зауваження  депутату...  я  не  хочу... вас же не

 чуть!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ні, ні -  вас  не  чуть  по  радіо, але ви кричите не своїм

 голосом,   може,   навіть   чують  слухачі,  тому  я  роблю  вам

 зауваження:  не  робіть,  щоб я не називав вашого прізвища. Будь

 ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Про  визнання повноважень народних депутатів України Бакая,

 Півторака,  Юрковського. Доповідач -  Снігач  Андрій Прокопович,

 голова тимчасової Мандатної комісі, будь ласка.

 

      СНІГАЧ А.П., 399 виборчий округ, ...................

 Херсонська область.

      Шановні депутати, виборці, шановна президіє!

      Відповідно   до  статті  6  Конституції,  Основного  Закону

 України,   тимчасова   Мандатна  комісія  розглянула  інформацію

 Центрвиборчкому  про  результати виборів та визнання повноважень

 народних  депутатів,  які були обрані при повторному голосуванні

 20 і 21 квітня, а також 19 травня 1996 року, і про свої висновки

 інформує Верховну Раду.

      20  квітня 1996 року у Соснівському виборчому окрузі N 419,

 Черкаськаобласть,   відбулося   повторне   голосування  по  двох

 кандидатах  у  народні  депутати  України, які під час повторних

 виборів  7 квітня 1996 року одержали найбільшу кількість голосів

 виборців  у  порівнянні  з  іншими  кандидатами  (всього  було 4

 кандидати).  Із  загальної  кількості  виборців  взяли  участь у

 повторному голосуванні 53, 6% виборців. У результаті голосування

 народним  депутатом  від  цього  округу  було  обрано  Півторака

 Володимира  Вікторовича,  юриста,  суддю  Соснівського районного

 суду  міста Черкас, позапартійного. За нього було подано 52, 26%

 голосів.  За  опонента  Півторака,  кандидата в народні депутати

 Стародуба було подано 35, 5% голосів виборців.

      21  квітня 1996 року відбулось повторне голосування по двох

 кандидатах  в  народні  депутати України, які одержали найбільшу

 кількість  голосів  виборців у порівнянні з іншимим кандидатами,

 всього  було  5 кандидатів на виборах народного депутата України

 замість   виболого,   що  проводились  7  квітня  цього  року  у

 Ленінському  виборчому  окрузі  ь45 міста  Севастополя.

      У  повторному  голосуванні  взяли  участь  60% виборців, за

 результатами  повторного голосування в цьому окрузі було оборано

 Юрковського    анатолія    Вільгельмовича,    інженера-механіка,

 викладача   суспільствознавства,   викладача   Севастопольського

 філіалу  Київського  індустріально-педагогічного  коледжу, члена

 Комуністичної партії України. За нього було подано 67,3 голосів

 виборців.

      За його опонента, кандидата в депутати Луценко, було подано

 25%    голосів.

      19  травня  1996  року  відбулись вибори народного депутата

 України  замість  виболого  у БОриспільському виборчому окрузі ь

 208  Київської області. У цьому окрузі балатувалось 5 кандидатів

 в  народні  депутати України. У виборах взяли участь 69, 3 % від

 загальної  їх  кількості  виборців.

      За    підсумками   голосування   народними   депутатами   у

 зазначеному  окрузі було обрано Бакая Ігоря Михайловича -техніка

 лісу,  президента  корпорації  "Республіка",  позапартійного. За

 нього  було  подано  80, 8% голосів виборців, які взяли участь у

 голосуванні.

      Центрвиборчкомом    прийнято    Постанову    про   визнання

 повноважень   повноважень   і  реєстрації  всіх  трьох  народних

 депутатів  України.

      Комісія  ретельно  проаналізувала  рузультати  перевірок на

 місцях,  викладених  у зверненнях суб'єктів виборчого процесу до

 Центрвиборчкому,  відомостей  щодо  порушень  законодавства  про

 вибори  народних  депутатів  України  у  Соснівському  виборчому

 окрузі  ь  419 Черкаської області і Ленінському виборчому окрузі

 ь 45  міста  Севастополя.

      Такі  звернення  надійшли від колишніх кандидатів у народні

 депутати України, від цих округів та їх довірених осіб.

      Найбільш   типовими   серед   порушень,   що  наводились  у

 зверненнях  були  порушення  організації та порядку дострокового

 голосувнаня  та  голосування вдень виборів, голосування за інших

 осіб.

      Члени  Комісії  погодились з висновками Центрвиборчкому про

 те,  зщо порушення, які мали місце на окремих виборчих дільницях

 не  могли  суттєво  впилнутини результати голосування, як на цих

 дільницях, так і в цілому по округах.

      З   Бориспільськго  виборчого  округу  номер  208  Київська

 область   звернень  від  учасників  виборчого процесу  з приводу

 порушень  виборчого  законодавства  ні  до  Центральної виборчої

 комісії,  ні до  тимчасової мандатної комісії не  надходило.

      Виходячи  з  цього,  на  ваш розгялд виноситься , вноситься

 проект постанови Верховної Ради України про визнання повноважень

 народних   депутатів  Бакая, Півторака,  Юрковського.

      Дозвольте   оголосити  його  текст:  "Розглянувши   подання

 тимчасової   мандатної   комісії,   відповідно   до  статті  100

 Конституції    -Основного    Закону   України,   Верховна   Рада

 постанавляє:

      Перше.  Визнати  повноваження  народних  депутатів України,

 обраних  при  повторному  голосуванні 20 і 21 квітня, а також 19

 травня  1996  року:  Бакая Ігора Михайловича від Бориспільського

 виборчого  округу  номер  208 Київська область замість вибулого,

 Півторака   Володимира  Вікторовича  від  Соснівського виборчого

 округу   номер   419  Черкаська  область,  Юрковського  Анатолія

 Вільгельмовича  від  Ленінського виборчого округу номер 45 міста

 Севастополь замість  вибулого.

      Друге.  Народним  депутатм  України  відповідно  до законів

 Украіни  "Про  вибори  народних  депутатів Укарїни", "Про статус

 народного   депутата   України",  та  "Про  назву,  структуру  і

 кількісний   склад  нового  парламенту  України"  оформити  свої

 трудові   відносини  з  Верховною  Раддою  України  і  розпочати

 виконання своїх депутатських функцій та повноважень на постійній

 основі  у місячний  термін з  дня  прийняття  цієї постанови.

      Пункт  3...  третє  -пункт 1 цієї постанови вступає в дію з

 дня зарахування народного депутата на постійну роботу у Верховну

 Раду  України. Дякую за   увагу.

 

      ГОЛОВА.   Чи   є   запитання  до  доповідача?  Будь  ласка,

 запишіться  на  запитання,  10  хвилин  так, як минулого разу ми

 забрали.         Прошу  , Коропенко.

 

      КОРОПЕНКО.

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу!   Шановні   народні

 депутати!  Я  пропоную  зараз в цілому за трьох обраних народних

 депутатів  проголосувати.  І  довірити тим виборцям, які сюди їх

 обрали. Прошу поставити на голосування.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Можна  підтримать цю пропозицію? Ставлю  на

 голосування пропозицію депутата Коропенка.

      Проект постанови голосується в цілому.

 

      "За" -

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Я  хочу  привітати  і  поздоровити Ігора Михайловича Бакая,

 Володимира   Вікторовича  Півторака  і  Анатолія  Вільгельмовича

 Юрковського  з  обранням  їх  народними депутатами, визнанням їх

 повноважень, побажати їм успіхів у цій складній роботі.

      ОПЛЕСКИ

      Тепер   підходив   депутат  Олексій  Пилипович  Чернявський

 відносно  того,  що він вносив пропозицію і її не проголосували,

 вірніше  Вінський  і він вносили пропозицію. Про те щоб нагадати

 ще  раз  постановою  Верховної  Ради про необхідність трансляцій

 засідань   Верховної   Ради   на  першому  каналі  радіо   через

 радіотрансляційні мережі. Тому зміст цієї пропозиції зрозумілий.

      Верховна Рада постановляє:

      Відновити  на  першому  каналі  радіо  трансляцію  засідань

 Верховної Ради.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Забезпечити,  так.  Забезпечити Державному комітету радіо і

 телебачення,  забезпечити  трансляцію  на  першому каналі радіо.

 Ставлю на голосування.

      Одну  хвилинку.  Що  з  мотивів? Алексєєв. Зніміть поки що.

 Хвилинку. З мотивів.

      Може я не правильно використовю термін -1 канал радіо, тому

 що він ...

      Ну  по  першій  програмі. А, по  першій  програмі.

 

      АЛЕКСЄЄВ.   Уважаемый  Александр  Александрович!  Вопрос

 поставлен  совершенно  правильно  и абсолютно вовремя. Но дело в

 том,  что  его  не  отменяли.  И  его самовольным решением главы

 Госкомитета  отменили.  Поэтому мы должны говорить: "Забезпечити

 виконання   раніше  принятих  постанов  Верховної  Ради".  Бо  є

 постанови, згідно з  якими   це  має  виконуватись.

 

      ГОЛОВА. Аксененко, будь ласка,  що.

 

      АКСЕНЕНКО

      Уважаемые народные депутаты! Здесь у нас действительно было

 постановление  -"обеспечить  трансляцию  Верховного  Совета".  В

 радио   имеются   3  канала.  Оба  со  100-процентным  покрытием

 территории. И если приемники первого канала получают большинство

 населения,  то  3  -там  нужны  специальные приемники -только 15

 процентов.  Поэтому  в  нашем  постановлении  не было указано на

 каком   канале.   Поэтому   формально   руководители  -президент

 Национальной радиокомпании -выполняя постановление, обеспечивает

 на  3  канале  и  нас  слушают  15 процентов. Поэтому совершенно

 правильно -нам нужно в дополнении к постановлению указать просто

 канал.  Потому что формально он не нарушал нашего постановления,

 обеспечивает трансляцию. Теперь нужно указать -на 1 канале и все

 будет   нормально.

 

      ГОЛОВА.   Тобто,  ви  пропонуєте  прийняти  доповнення  від

 Постанови,   прийнятої   Верховною  Радою   відносно  трансляції

 засідань  Верховної  Ради  по  1  каналу  радіо.  Так? Ставлю на

 голосування   цю   пропозицію.   Будь   ласка.   Поіменно.  Нема

 заперечень? Нема. Поіменно ставиться.

 

      "За" -

 

      ШУМ В ЗАЛІ

      Якщо наполягаєте, я може поставить, але я не маю право.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Ну,  давайте,  хто  за  те,  щоб  поіменно.  Хто за те, щоб

 поіменно? Сумніви були про те , що не проголосували.

      Хто за те, щоб поіменно голосувать?

 

      "за"

      Голосування йде в поіменному режимі. Голосується доповнення

 до прийнятої раніше Постанови про трансляцію засідання Верховної

 Ради  на  першому  каналі  радіо, по першій програмі радіо. Будь

 ласка. І радіотрансляційній мережі, треба так сказати.

 

      "за"

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Про проект закону України "про внесення змін і доповнень до

 деяких законодавчих актів з прикордонних питань".

      Кризський Юрій Олексійович,  будь ласка.

 

      КРИЗСЬКИЙ Ю.О.

      Дякую, Олександре Олександровичу.

      Шановні  народні  депутати, перш, ніж перейти до розгляду в

 постатейному,  а ми зупинилися в той раз на 24-ій статті, я хочу

 повідомити народних депутатів, що..................... з 1-го по

 17-червня  1996  року  прикордонними військами України затримано

 668 порушників державного кордону, із них іноземних громадян-303

 чоловіки, в тому числі нелегальних мігрантів - 182.

      На   кордоні   з   Російською   Федерацією   затримано  135

 порушників,  в тому числі 96 нелегальних мігрантів, на західному

 кордоні  -349 порушників, в тому числі 67 нелегальних мігрантів.

 Якщо  брати,  що  це  за громадяни, то я можу вам сказати: серед

 затриманих  китайців 42 чоловіки, громадян Шрі-Ланки 91 чоловік,

 тільки  за  сьогоднішню добу затримано крудів 21 чоловік, із них

 12  дітей,  індуси -19 чоловік, всього 40 чоловік за сьогоднішню

 добу затримано.

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилину, підійшов депутат і говорить про те,

 що  вони  вносили  пропозицію  про голосування неприйнятності чи

 норми,  чи  закону.  Відповідно  до  Регламенту  я  зобов'язаний

 ставити  на  голосування.  Немає?  Вже  знімається  це  питання?

 Пропозиція  знімається,  я  патю?  Знімається,  будь  ласка, яка

 стаття ви говорите?

 

      КРИЗСЬКИЙ. 24 стаття.

 

      ГОЛОВА.  Це в'їзд за прикордонну смугу?

 

      КРИЗСЬКИЙ.  Сторінка  6  -В'їзд  у  прикордонну  смугу та

 контрольовано   прикордонного  району.  Комісія  пропонує  зняти

 поправку,  яка  була розглянута в першому читанні: особи, які не

 проживають  постійно  у  контрольованому  прикордонному  районі,

 здійснюють в'їзд до нього з дозволу органів Внутрішніх Справ. Цю

 поправку комісія знімає.

 

      ГОЛОВА.  Я  розумію.  Є  ще  інші пропозиції? Без цієї, без

                              - 40 -

 цього  доповнення  норма  ставиться  на  голосування,  без цього

 доповнення, будь ласка.

 

      За-

      Хтось не зрозумів чи ні? Ще давайте так, будь ласка, будьте

 уважні,  ми  голосували  цю  норму під час попереднього розгляду

 статті  в  другому  читанні  цього закону, тоді викликало сумнів

 норма,  яка вимагала додаткових ускладнень, чи вирішення якихось

 питань  для тих, хто приїжджає в зону контрольовану, прикордонну

 зону,  це  викликало  сумнів  у багатьох депутатів, наскільки ви

 добре   знаєте:  сьогодні  контрольованою  зоною  у  нас  значна

 територія  України  є.  І  тому це справді створює складнощі....

 багато  складнощів  для  тих  людей,  які  не  проживають на цій

 території.  І  тому  законодавці,  вірніше  суб'єкти  ініціативи

 законодавчої пропонують зняти цю норму, щоб спростити цей режим.

 Я  думаю,  що  треба підтримати. І тут ніяких заперечень немає -

 просто  не  увійшли ще в режим роботи другого читання депутати і

 не  знають,  тут  не зробили вибору. Я прошу вас: підтримайте цю

 пропозицію,  щоб  рухатися  дальше.  Ставлю на голосування. Будь

 ласка.

 

      КРИЗСЬКИЙ. Прошу підтримати, шановні депутати!..

 

      "За" -

 

      ГОЛОВА. Рішення прийнято.

 

      КРИЗСЬКИЙ. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, стаття 27: "Охорона..."... Тобто, так:

 24-та, а дальше що?.. А де 25-та? Ви десь спростили, змінили там

 нумерацію?

 

      КРИЗСЬКИЙ.     Стаття     27.    Тут    замінити    слово

 "противоповітряної"  на  слово  "повітряної",  як це зараз у нас

 виуорситовується.

 

      ГОЛОВА.   Так,   так...   повітряної  оборони..  7  Ну,  це

 неправильно. Немає заперечень? Немає. Ну, це -редакційна правка,

 давайте ідемо дальше.

      Так,  28-ма...  а,  33-тя стаття, так? Наступна, 33-тя. Які

 зміни  тут?  Будь  ласка,  коментар. Юрій Олексійович!

      Статтю   33  доповнити  частинами  2  і  3  такого  змісту:

 "Громадянам  України,  які  беруть  участь  у охороні державного

 кордону  України  держава  гарантує  захист життя і здоров'я від

 злочинних  посягань.  Порядок  участі громадян України в охороні

 державного   кордону   та   їх  соціальний  захист  визначається

 відповідними актами законодавства".

      Статт  27 і 33 в новій редакції ставиться на голосування...

 З   доповненнями,  вірніше,  ставиться  на  голосування.  Будьте

 уважні.

 

      "За" -

      Рішення  прийнято.

 

      КРИЗСЬКИЙ. Стаття  1,  тут  редакційна  правка.

      У   зв'язку  з  прийняттям  Закону  "Про  виключну  морську

 економічну  зону"  ми вводимо це поняття в цей закон, доповнюємо

 словами,  а  також....

 

      ГОЛОВА. До статті 1 Закону України "Про прикордонні війська"

 зауважень не було. Таким чином ніхто не наполягає на голосуванні

 з  цього закону.

      Крім  Комісії  з  питань  державної оборони і безпеки, вона

 внесла доповнення, яке враховане і теж не викликає заперечень.

      У  Статті  7 так само було внесено зауваження від Комісії з

 питань  странспорту, але воно відхилено, Комісія не наполягає на

 голосуванні  цієї   поправки.

      Я  статтю  1  і  7  цього  закону  ставлю  на голосування в

 редакції,  яка  викладена  в правій  колонці. Будь ласка.

      За -

      Стаття  8. "Застосування зброї, бойової техніки при охороні

 державного  кордону     України".

      Тут  зауважень  не  було.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      Почекайте,  де  було  зауваження  ваше ,  номер?

      Алексєєв,  будь ласка.

 

      АЛЕКСЄЄВ.   Уважаемый  Олександр  Олександрович,  уважаемые

 депутаты,  мы  с  Юрием Алексеевичем Кризским дискутировали этот

 вопрос. Здесь   есть  одно  очень  опасное  положение.

      В  Статье  8  идет  речь  о  том,  что в случае "викладання

 повітряних,  морських  чи військових суден" в отношении их можно

 применять  оружие.  Тогда  как в прежней редакции эта норма была

 обусловлена  тем,  что  только  в том случае, если на борту этих

 судов  -воздушных,  морских,  речных  -нет  пассажиров.  В новой

 редакции  эта  норма  исчезла.

      То  есть, по сути дела, нам сейчас предлагают проголосовать

 за  то,  что  в  случае,  если  будут  угонять  самолет и сочтут

 необходимым его сбитьт, то его можно сбить даже втом случае даже

 если   там   есть  пассажиры.  Я  считаю  это  категорически  не

 приемлимым  и  тнастаивавю  на  том,  чтобы  осталось  в прежней

 редакции этот пункт. "В разі відсутності пасажирів на борту".

 

      ___________.  Это .....

 

      КРИЗСЬКИЙ. ....3-й пункт ...

 

      ГОЛОВА............., будь ласка,  коментар.

 

      КРИЗСЬКИЙ.  Уважаемые депутаты, я дожен сказать так: это,

 конечно,  направлено  прежде  всегго  на  то,  чтобы  террористы

 угоняли  самолеты  и  так  далее с применением когда на их борту

 находятся  пассажиры.  Что  я  могу  сказать  по  этому вопросу.

 Первое  -это  то,  что  нашими органами безопасности принимаются

 самые, как говорится, последние меры, выполняются все требования

 людей, захвативших или воздушное или морское судно с целью, чтоб

 спасти  население,  а  не  так,  что... Первое, значит, увидели,

 угоняется  самолет  или  морское  судно  и сразу открывается без

 предупреждения  огонь -  это во-первых.

      И  устанавливается  есть  там  люди  невинные, так сказать,

 которые  попали  в  эту  экстремальную  ситуацию  путем  связи с

 командиром  того или иного корабля, который сразу же докладывает

 или  в морской порт или в аеропорт о том, что у него, что у него

 происходит на  корабле.  И есть ли у него пассажиры или нет.

      Я   не   думаю,   что   кто-то   даст...  возьмет  на  себя

 ответсвенность  и  будет  давать  команду  на  применение  огня,

 значит,  по  судну  воздушному  или  морскому,  на  котором есть

 невинные люди.

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      ГОЛОВА. Тобто   ви наполягаєте, щоб  було ......

 

      КРИЗСЬКИЙ.  Я  наполягаю  на  том, щоб був запропонований

 комісієй редакції прийняти  цю  статю.

 

      ГОЛОВА. З мотивів, будь  ласка, Алексєєв....

 

      АЛЕКСЄЄВ.    Уважаемый    Юрий    Алексеевич,   мы   сейчас

 рассматриваем   Закон   о   поограничных   войсках   и  действия

 террористов,  которые  могли  бы  захватить самолет, находятся в

 ведении  совсем  другой  службы. вот будем рассматривать Закон О

 Службе Безпекы чы про Спецназ, вот тогда давайте и обговаривать.

 А   прерогатива  пограничных  войск-не  освобождать  захваченный

 самолет. Поэтому я настаиваю на том, чтоб этой поправки не было,

 тем  более,  что  в  пограничных  войсках,  как  правило  служат

 срочники, которым такое просто поручать нельзя.

      Я  считаю,  что  надо  оставить  орму  прежнего  закона без

 пассажиров  на борту. Подумайте, что если не вы, так ваши родные

 и близкие могут оказаться на борту самолета, по которому откроют

 огонь.  И  говорить, что этого не будет, то не следует и ставить

 этот закон.

 

      ГОЛОВА. Юрій Олексійович, погоджуйтесь з цією пропозицією,

 

      КРИЗСЬКИЙ.  Ну,  с  этой позицией можно й погодиться, але я

 скажу  так:  солдаты,  сержанты  срочной  службы  не сбивают без

 команды  старшего  начальника и не открывают огонь на поражение.

 это первое.

      Сначала идут предупреждения, по курсу стреляют и так далее,

 впереди,  предупреждают по радио, по громкоговорящей связи и так

 далее. Выходят на прямую связь с тем или иным судном.

 

      ГОЛОВА.   Юрій   Олексійович,  Володимир  Генналійович,  ви

 зверніть  увагу на те, що це право використовувати зброю, і воно

 стосується  багатьох  пунктів,  в тому числі недопущення захвату

 суден  відповідно  повітряних  чи  морських  абощо. І тут же все

 написано:  відбиття нападу та прининення опуру неозброених осіб,

 колди  життю  прикордонників  або населенню загрожує небезпека і

 забобігти  їх  іншими  засобами  немає  можливості.  Запобігання

 викраденню  повітряних,  морських,  річкових  суден, що належать

 Україні". І так дальше.

      Тобто інакше ми паралізуємо взагалі цю роботу.

      Він  вже згоден, так? Ставлю праву колонку на голосування у

 цих  статтях, які я прочитав. У 8 статті вірніше, у редакції від

 комімісії. Будь ласка.

 

      "За"-

      Ну  бачте  авторитет  Володимира   Геннадійовича  настільки

 сильний, що коштує він  150 сумнівів, голоси суніваються.

 

      КРИЗСЬКИЙ.  Ну  давайте проголосуєм в той редакції, як було

 раніше "без пасажирів на борту".

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Мухіну слово дайте.

 

      МУХІН

      Александр  Александрович, у нас здесь представитель границы

 присутствует.  Пожалуйста,  если  можна,  если что-то непонятно,

 есть   специалист,   который  может  обкяснить.  Потому  что,  к

 сожалению,  у  нас  все  здесь  считают  себя большими, крупными

 специалистами  и  начинают  коментировать  законы, которые... по

 которым  фактически эти люди будут жить. Давайте у него спросим,

 пусть он  разкяснит.

 

      ГОЛОВА. Володимир Васильович, я прошу вас. Депутати знають,

 що  роблять.  це переш. А по-друге, ми спеціалісти мусимо буть у

 всіх  галузях(...........)  чи  не  на  рівні  тільки  читання у

 дитячому  віці  книжки  про  старшину  і його собаку, а про... а

 прикордонне господарство складніше. Будь ласка, спеціаліст каже.

      Що  з  цього приводу  можна сказать?

 

      ШИПОЛІН.  Шановний  Олександре  Олександровичу! Шановні

 народні  депутати!  Питання,  яке  тут  піднімається, воно має в

 деякій мірі сенс. Але я прошу прочитати приамбулу цих статей.

      "Мають   право   застосовувати  зброю,  бойову  техніку  та

 (...........)  спеціальні засоби". Це ж не йде мова обов'язково,

 що  буде  применяться  артилерія,  не йде мова про те, що будуть

 застосовуватись  літаки для запобігання (...........) повітряних

 суден. Тут  може  застосовуватися і  спеціальні засоби.

      Але   друге  питання.  Кілька  єсть  прикладів  з  практики

 діяльності  прикордонних  військ.  В  тому  числі і прикордонних

 військ   України   по  Кримському  напрямку,  коли  прикордонним

 військам  в  прошлому році, коли були події під Судаком, -ви всі

 знаєте-нам  приходилося  діяти  для  того, щоб запобігти уходу в

 море цілої групи терористів, які мали відношення до тих подій. І

 без застосування зброї, інколи вирішити питання неможливо.

      Але   ще   раз   вам  повторюю,  що  застосування  зброї  в

 прикордонний  військах,  як  і  в інших силових структурах, воно

 застосовується   тільки  в  тих  випадках,  коли  перший  раз  -

 попередження, другий раз -проводиться постріл в повітря і третій

 раз, після попередження -тільки застосовується зброя на знищення

 чи терориста, чи людей, які находять на тому, чи іншому судні.

      Тому  дуже  просив  би вас цю поправку, яку ми внесли в тій

 редакції,  яка  сьогодні  розглядалась,  прийняти.  Тому  що, як

 сказав  Олександр  Олександрович,  дійсно в цілому ряді випадків

 просто  зв'язуються  руки  при  прийнятті дуже (...........) які

 будуть  мати  наслідки  в  тому числі і для політичного значення

 нашої  держави. Я дякую.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, можна підтримати цю пропозицію?

      Голосується  ще  раз  права колонка, прошу. Стаття восьма в

 редакції від комісії, в редакції комісії, вірніше.

 

      "за"

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Стаття   9::  "Особовий  склад  прикордонних  військ".  Тут

 зауважень не було.

      Стаття     11:     "Соціальний     і     правовий    захист

 військовослужбовців   прикордонних   військ".   Були  зауваження

 Комісії  з  питань  державної  оборони  і  безпеки. Тому я прошу

 проголосувати поки що дев'яту статтю.

      Дев'ята стаття голосується без зауважень. Прошу.

 

      "за"

      Прийнято рішення.

      До 11-ої статті Чурута,  будь ласка.

 

      ЧУРУТА М.І.

      (251-ый Стахановский избирательный округ, Чурута)

      Уважаемый  Александр  Александрович, мы будем вот принимать

 Конституцию,  в  которой откинута половина гарантий государства.

 Поэтому,  я  настаиваю  на том, чтобы была принята редакция ныне

 действующего   закона,   там,   где  записано,  что  государство

 гарантирует  социальную  и  правовую защищенность военнослужащих

 пограничных войск и членов их семей.

      Сейчас  нам  предлагают записать: "Держава забезпечує". Это

 разные вещи: гарантия и обеспечение.

      Поэтому,  я  настаиваю  на  том,  чтобы была принята именно

 старая   редакция,   осталась,   так,  как  оно  было:  "Держава

 гарантує".

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  Юрій  Олексійович. Юрій Олексійович,

 говоріть.

 

      КРИЗСЬКИЙ.  Я  згоден,  я  думаю,  що  це  дуже влучна така

 поправка. Залишить слово "гарантує"....

 

      ГОЛОВА.   Стаття  11-а  з  поправкою  Чурути  ставиться  на

 голосування.

      Будь  ласка.  Стаття  11  з поправкою Чурути, яку підтримує

 комісія.

 

      "за"

 

      КРИЗСЬКИЙ. Стаття 13.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, 11 стаття, повторюю ще раз.

      Ставлю   на   голосування.  Ставлю  ще  раз  цю  статтю  на

 голосування.

      Будь ласка, увага.

 

      За -

      Прийнято рішення.

      Розділ  5  -Контроль  за діяльністю прикордрнних військ. Це

 доповнено те, що пропонувала комісія з питань охорони і безпеки,

 контроль  Верховної  Ради  за  діяльністю  прикордонних  військ,

 стаття  13  вона врахована повністю і стаття 14 -Контроль з боку

 Президента за діяльністю прикордонних військ. Відомичий контроль

 стаття 15. Нема заперечень?

 

      КРИЗСЬКИЙ. Нема.

 

      ГОЛОВА.  Стаття 13-15 ставиться на голосування. Нові статті

 ставляться на голосування 13-15.

 

      За-

      Рішення  прийнято.  Розділ  3 цього закону: у положенні про

 порядок  комплектування військової, матеріально-технічної маси і

 фінансового  забезпечення  прикордонних військ України, це зміни

 до положення про порядок комплектування. Передбачити пункт 1, 3,

 4,  5,  6,  7  і  8  пункті внести теж доповнення. Я не буду все

 зачитувать,  це  стосується  самого  положення,  воно підтримане

 комісією, підтимане суб'єктами законодавчої ініціативи, урядом в

 тому числі. Я ставлю на голосування поправки до цього положення,

 уточнення  редакції  цього  положення,  будь  ласка. Голосуються

 поправки  до  положення  про  порядок комтлектування військової,

 матеріально-технічного  і  фінансового забезпечення прикордонних

 військ. Голосування йде.

 

      За-

      Рішення  прийнято. Тепер пункт 13, та ми проголосували все.

 Яка поправка?

 

      КРИЗСЬКИЙ. Пункт 13, 14...

 

      ГОЛОВА.  Та ми проголосували...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Яка поправка?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      До попереднього положення? Так ми в цілому проголосували...

 

      КРИЗСЬКИЙ. На сторінці 23...

 

      ГОЛОВА.  Я  бачу:  13-й  пнукт,  так.  Так я прочитав все і

 проголосували все!

 

      КРИЗСЬКИЙ. По восьмий - ви сказали...

 

      ГОЛОВА.   Ну,   давайте  тоді  -включно  по  восьмий  пункт

 проголосовано,  будь  ласка.  До восьмого упнкту 13-та поправка,

 будь   ласка:   "Держава   забезпечує   підрозділи   військового

 формування  Прикордонних  військ України матеріальними засобами,

 технікою,  обладнанням,  озброєнням, військовим та іншим амйном,

 необхідним для охорони державного кордону України" і т.д.

      Будь ласка, Чуруті слово.

 

      ЧУРУТА    , 251 Стаханівський виборчий округ.

      Здесь  как  раз  то же самое, что и было по 11-й чстатье. В

 старой  редакции запысано (очень хорошо записано!): "Государство

 гарантирует     полное     обеспечение     Пограничных     войск

 обмундированием, обороудованием.." и т. д. Сейчас нам предлагают

 записать:  "Государство  обеспечивает"... Да оно будет всю жизнь

 обеспечивать  и  не  обеспечит!  И претензий никто предкявить не

 сможет!..  Поэтому  я  хочу,  чтоб  осталась  старая  редакция -

 государство гарантирует полное обеспечение.

 

      КРИЗСЬКИЙ.   Ми   спілкувалися  вже  з  Чурутою  з  цього

 приводу...   Влучна   така   поправка:  держава  гарантує  повне

 забезпечення.  Вона  і  зараз  гарантує згідно цього закону, але

 забезпечення йде тільки на 30% з фінансових питань і по іншим...

 Да.

 

      ГОЛОВА.  Давайте... ОДну секундочку!

 

      КРИЗСЬКИЙ. Можна погодиться на цю поправку...

 

      ГОЛОВА.  Якщо ми в пункті попередньому говорили, що держава

 гарантує  пенсію  там, зарплату і все інше, то це правильно. Але

 тут  н  аписано, що держава, а не хто-небудь забезпечує. Бо якщо

 говорити,  що  гарантує  озброєнням  та  іншим  майном,  то тоді

 виходить  питання,  хто  оцінку  дає  якості  того  майна,  його

 характеристикам і тому подібне.

      Може,  держава здатна на відповідному сьогоднішньом у рівні

 забезпечити,  то  вона  і  забезпечує. Але якщо того в природі в

 державі,  то як    вона  може  гарантувати  забезпечення?

      Тут,  мені  здається,  держава  забезпечує, а не хто-небудь

 інший.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      А, було "держава гарантує повне забезпечення"? Ну, давайте,

 погоджуємось  з  пропозицією залишити в старій редакції пункт 13

 цієї  постанови,  цього  положення. Так.

      13  пункт   восьмого  параграфа  цього  положення.

      Ставлю  на  голосування.  Залишити в попередній редакції.

 Підтримуйте ,  будь ласка.

      За -

       Тепер поправки до положення в цілому можна поставити?

      В цілому поправки до Положення ставляться на голосування.

      За -

      Рішення  прийнято.

      Проект  Постанови про порядок введення в дію Закону України

 "Про  внесення  змін  і  доповнень  до деяких законодавчих актів

 України  з  прикордонних  питань".

      За  основу  ставиться  цей  проект.

      За -

      Є  доповнення   якісь,  уточнення? Можна  в  цілому?

      Ставлю  в  цілому.

      За -

      Рішення прийнято.

      Дякуємо комісії, розробникам і прикордонним військам -нехай

 добре несуть службу.

      Про проект постанови Верховонї Ради України про призначення

 Колесника,  Мачужак?  суддями  Верховного  Суду України. Віталій

 Федорович  Бойко,  будь  ласка,  голова  Верховного Суду України

 доповідає.

 

      БОЙКО.

      Шановні  народні депутати, шановний Голово! В відповідності

 з  пунктом  20  статті  17  Конституційного  Договору  Президент

 України  за поданням Верховного Суду України........... питанням

 до  Верховної  Ради про призанчення колесника та Мачужак суддями

 Верховнго  Суду  України.  Колесник  Микола Андрійович 1948 року

 народження  протягом 15 років працювавв суддею, головою міського

 районого  суду  з  червня  1991  року суддею Київського міського

 суду,  висококваліфікований  грамотний  юрист,  який має великий

 досвід   судової роботи,  високі  ділові моральні  якості.

      Мачужак Ярослава Василіївна 1956 року народження, українка,

 закінчила     юридичний    факультет    Київського    державного

 університету,  працювала 9 років суддею міського районого суду,з

 серпня  1992  року  -суддя  Київського  обласного суду, фахівець

 високого   професійного  рівня,  має  достатній  досвід  судової

 роботи, добре  знає, правильно застосовує чинне законодавсто.

      .........   кваліфікаційна   комісія  суддів  України  дала

 позитивні  висновки  щодо призначення їх суддями Верховного Суду

 України.  Комісія  Верховної  Ради  України  з  питань  правової

 політики   судово-правової   реформи  схвалила  ці  кандидатури,

 прийняла   рішення   про  можливість  призначення  Колесника  та

 Манчужак суддями Верховного Суду України. Прошу вас розглянути і

 підтримати пропозиції....

 

      ГОЛОВА.  Чи  є запитання до доповідача? Немає. Є запитання.

 Будь  ласка, Моісеєнко.

 

      МОІСЕЄНКО.

      Уважаемый   докладчик!   Моисеенко,   фракция   коммунистов

 Украины.

      Вы  сейчас сослались на положение Конституционного договора

 при докладе по прызначенню судей. Но, на мой взгляд, и я сегодня

 делал  по  этому  поводу  заявление,  и  завтра  оно должно быть

 роздано,  потому  что  его должны были раздать еще вчера, о том,

 что  Конституционный  договор сегодня требует судебного, то есть

 третейского решения по его дальшейшей приминимости.

      Это,  в первую очередь, связано с положениями відповідно до

 сроку  його действия, подписания, предмета договора и так далее.

 Как  ваше  мнение,  как  судьи  Высшего  Верховного нашего Суда,

 сегодня   у   нас   нет  более  высокого  суда,  чем  Верховный,

 правомерно  ли  сегодня посылание при представлении кандидатур и

 других законов на Конституционный договор? Спасибо.

 

      _______________.  Верховний  Суд  діє  в межах компетенції,

 визначеної  законом.  Якщо Верховна Рада доручить нам розглянути

 це  питання, то єсть, розширить нашу компетенцію, Верховний Суд,

 на   ою   думку,   зможе   виказати  свою  думку  щодо  чинності

 Конституційного договору.

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка, ще запитання є? Немає. Сімдайте, будь

 ласка, Віталій Федоровичу, дякую вам.

      Чи  є запитання до кандидатів в члени Верховного Суду? Будь

 ласка,  Колєсник  Микола  Андрійович.  Є  присутній, є тут? Будь

 ласка, на трибуну.

      Якщо ви вважаєте необхідним щось сказать коротко депутатам,

 можете сказати. Якщо вам зададуть запитання, відповісте на них.

      Будь  ласка,  які  є  запитання до Миколи Андрійовича? Нема

 заперечень?  Немає. Голосування робиться таємно бюлетенями. Тому

 як немає, Микола Андрійович, будь ласка, сідайте. Спасибі.

      Мачужак  Ярослава  Василівна.  Чи  є  запитання до Ярослави

 Василівни? Немає.

      Є  запитання в Швидкого. Ні, ні, є запитання не в Швидкого,

 а ...

      ШУМ В ЗАЛІ

      Дем'яна. Так, Дем'яна.

 

      ДЕМ'ЯН Г.В. Дякую.

 

      ГОЛОВА. Григорій Васильович.

 

      ДЕМ'ЯН  Г.  В.  Шановна  пані  Мачужак,  я Григорій Дем'ян,

 депутат  Верховної  Ради від Турківського виборчого округу ь281,

 Конгрес   українських націоналістів.

      Як  ви  ставитеся  до  такого  питання,  що зараз побутує у

 практиці  деяких  судів  прокуратури  і, так званих, комітетів с

 питань... ч и комісії з питань реабілітації. Колись гітлерівська

 служба  безпеки  -то  ще  було в 1942 році -писала таке: "Нашими

 ворогами  є  комуністи  і  націоналісти.  Але  найнебезпечніші -

 бандерівці. Тому треба їх за всяку ціну виловлювати і безпощадно

 знищувати.  Але не політичних борців, а кримінальних злочинців."

      Деякі наші комісії і деякі суди, я міг би назвати цілий ряд

 прізвищ,  тепер  тим  людям,  яких  судили  в  свій час, коли ще

 існував  СРСР, за політичними оцінками, тепер перекваліфіковують

 оті  справи  на  звичайні кримінальні, що фактично є повторенням

 практики  гітлерівських    спеціальних  служб.

      Як  ви особисто  до такого питання  ставитеся?

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      МАЖУЧАК  Я.  В.  Я... будь ласка, повторіть. Я не зрозуміла

 запитання.

      СМІХ В ЗАЛІ

 

      ДЕМ'ЯН Г.В. Слухайте... політичні  справи, за  якими ...

 

      ГОЛОВА. Одну секунду, я пояснюю запитання. Запитання.

      Він   звертається:   чи   можна   справи,  які  він  вважає

 політичними справами, розглядати в звичайних судах? Не так?

      Повторіть ще раз, ще раз повторіть запитання.

 

      ДЕМ'ЯН.    За   якими   судили   членів   ОУН   і   старшин

 та.............. УПА у 40-50-их до початку 60-их років суди СРСР

 як  політичних  тих,  ну,  в'язнів?  Так,  тепер деякі наші суди

 перекваліфіковують    в    надзвичайні    кримінальні.   Подібне

 практикувала  гітлерівська  служба  репресивна  у  той час, поки

 існувала  окупаційна  система німецьких нацистів. Як ви особисто

 ставитеся до цього?

 

      МАЖУЧАК.  Ну,  якщо взяти судову практику, то наші загальні

 суди  розглядають ці справи згідно Закону про реабілітацію жертв

 політичних  репресій  на  Україні,  переглядаються  справи,  які

 розглядалися судами.

      Тому,  я  вважаю,  що це так і воно і повинно бути, судовий

 орган повинен давати оцінку.

 

      ГОЛОВА. Так, як визначено законом.

 

      ________________ Відповідно до закону.

 

      ГОЛОВА. Спасибі.

      Є ще питання?

      Є пропозиція проголосувати питання про включення в бюлетень

 для таємного голосування Колєсника і Манчужа. Нема заперечень?

      Ставлю на голосування цю пропозицію.

      Дякую вам, сідайте,  будь ласка.

 

      "за"

      Рішення прийнято.

      Павловський Михайло Антонович від лічильної комісії. Де?

      Тоді  я  роблю  таку попередню інформацію: лічильна комісія

 готує   бюлетені,   і   в   обідню   перерву   ми   тут  повинні

 зареєструватися і проголосувати за цих кандидатур.

      О 12-ій годині, о 12-ій годині голосування.

      Не зрозуміло?

      ШУМ У ЗАЛІ

      Так,   вони  ж  поперед......,  в  мене  проінформовано  що

 засідання   проведено,   Сирота  дав  записку,  Павловський  мав

 доповісти. Що ж тут доповідать?

      (Шум у залі)

      Про  проект Закону України "Про внесення змін і доповнень о

 Закону    "Про   патентування   деяких   видів   підприємницької

 діяльності".  Я  перед  тим  за  проханням, на прохання багатьох

 депутатів  мушу  зробить інформацію про історію цього питання, а

 потім  ви  доповісте про зміст, тому що останнім часом в засобах

 масової інформації розхгортається думка про те, що Верховна Рада

 прийняла  якийсь  злочинний  закон,  який  підриває  всі  основи

 економіки  України. Я хочу пояснити для радіослухачів суть цього

 питання, його процедуру прийняття.

      Хронологія цього питання така, будь ласка, сідайте, я потім

 вам  дам  слово.  26  червня  95  року  народний депутат України

 Терьохін  Сергій  Анатолійович в порядку законодавчої ініціативи

 вносить  до Верховної Ради проект закону про патентування деяких

 видів  підприємницької  діяльності.

      11   липня   95   року  комісія  Верховної  Ради  з  питань

 економічної   політики   та  управління  народним  господарством

 розглянула проект закону, внесений Терьохіним, прийняла рішення,

 за   яким  визнала  за  доцільне  всім  членам  омісії  детально

 ознайомитися  з  проектом, розглянути його повторно на засіданні

 комісії в вересні.

      7  вересня  ця  ж комісія повторно розглядає проект закону,

 внесений  Терьохіним,  і  приймає  рішення про створення робочої

 групи  з  питань  патентування  торговельної діяльності в складі

 фахівців  та  косультантів  комісії за участю народних депутатів

 Чапюка  і  Террьохіна.  На  засіданні  фігурує висновок науково-

 експертного  відділу  Верховної  Ради  України  із узагальнюючим

 висновком    про    необхідність    відхилення   і   грунтовного

 доопрацювання  запропонованого  проекту, проте в повній мірі він

 до уваги не береться.

      10  жовтня  1995  року  Прем'єр-міністр  України  від імені

 Кабінету Міністрів подає на розгляд Верховної Ради проект Закону

 "Про  патентування  деяких видів підприємницької діяльності". Не

 зважаючи на відсутність необхідних розрахунків та супроводжуючої

 записки, проект  реєструється  в Секретаріаті Верховної Ради так

 само, які і попередні законопроекти, про які я згадував. Причому

 в  цьому  документі  звертається  увага  на  те,  що  цей проект

 погоджено з віце прем'єр-міністром Пинзеником, головою Правління

 банку   Ющенком,   міністром   фінансів  Германчуком,  міністром

 економіки  Гурєєвим,  заступнком  міністра  Стичинським,  першим

 заступнком  начальника  Головної  державної інспекції податкової

 Ригорецьким,    заступником   начальника    головної   державної

 Податкової інспекції Шитрою.

      25  жовтня  1995 року Комісія з питань економічної політики

 вносить на розгляд Президії проект про патентування деяких видів

 підприємницької   діяльності.  В  редакції  Кабінету  Міністрів,

 зазнаючи  одночасно, що розгляд проекту відбувався в присутності

 Терьохіна  як суб'єкта законодавчої ініціативи, проект якого теж

 одночасно  розглядався  в  комісії  і  пропозиції з якого будуть

 враховані  при  підготовці проекту до другого читання.

      30  жовтня  1995  року  Президія  Верховної  Ради  прийняла

 рішення  про  внесення проекту, поданого Кабінетом Міністрів, на

 розгляд Верховної Ради.

      22  листопада 1995 року Верховна Рада приймає проект закону

 в редакції Кабінету Міністрів у першому читанні. Доручає Комісії

 з питань економічної політики готувати проект на друге читання.

      Грудень 1995 р. - січень 1996 р.: проект доопрацьовується в

 комісії.  При  цьому  комісія  активно  співпрацює  з  Кабінетом

 Міністрів,  особливо  в  питаннях,  пов'язаних  із  величиною та

 умовами стосовно оплати патентів, торгових патентів.

      На  основі Кабінету Міністрів від 20. 12. 95 р., пропозиції

 Кабміну  від  26.  01.,  протоколи  засідань  комісії  за участю

 працівників Кабінету Міністрів.

      7  лютого  - лист Прем'єр-міністра  Голові Верховної Ради з

 проханням  про  включення  для першочергового розгляду Верховної

 Ради    проекту    Закону    про   патентування   деяких   видів

 підприємницької діяльності. Мотивація  -  важкий  стан  справ  з

 бюджетом,   необхідність   прийняття   законопроектів  з  питань

 оподаткування.  Неприйняття  цих...  цього  і  ще  трьох законів

 призведе  до  втрат  Держбюджету  у  розмірі  210-220 трильйонів

 карбованців у річному обчисленні.

      20  лютого  Верховна Рада починає розгляд проекту в другому

 читанні.   Закон   іде   важко,   приймається   рішення  комісії

 доопрацювати,  у  Верховній  Раді повернутись до розгляду закону

 через  тиждень.

      20  лютого,  23  лютого  продовжується  робота  Комісії над

 проектом   для   підготовки   до   другого  читання.  До  роботи

 залучаються  депутати  Радченко,  Чапюк,   Чечетов  і інші.

      23   березня  Верховна  Рада  приймає  Закон  України  "Про

 патентування   деяких   видів   підприємницької  діяльності"  та

 Постанови про введення його в дію з 1 червня 1996 року.

      Початок  квітня.  Президент  України без зауважень підписує

 Закон,  після  чого  закон  обнародується  через  засоби масової

 інформації.

      24  травня  Верховна  Рада  приймає рішення про перенесення

 терміну  введення закону в дію з 1 червня на 1 липня у зв'язку з

 критикою  закону  і запитами  народних  депутатів.

      28   травня  Кабінет  Міністрів  затверджує  положення  про

 порядок  реалізації  обліку  торгових  патентів і контролю за їх

 використанням,  хоч  згідно  з  Постановою Верховної Ради мав це

 зробити  до  1  травня.

       4-13  червня  робота Комісії з питань економічної політики

 спільно  з  Кабінетом  Міністрів  (Пинзеник  Ільїн  від Кабінету

 Міністрів)  над  проектом  змін  та  доповнень до закону, в тому

 числі  щодо  розмірів  та  умов  справляння  сплати за патент. І

 доручення  в  цей  же  час,  4  числа,  Верховна  Рада  дає п ро

 підготовку змін до цього закону і порядку його введення.

      13   червня,  повторно  в  засобах  масової  інформації, за

 попередніми  підрахунками  разів 15, Президент України направляє

 лист  Голові  Верховної  Ради  з  пропозицією термінових змін до

 Закону у частині визначення роміру вартості торгового патенту та

 здійснення роздрібної  торгівлі.

      14  червня Комісія з питань економічної політики вносить на

 Президію  Верховної  Ради  проект  Закону "Про в несення змін та

 доповнень  до  Закону  України  "Про  патентування  деяких видів

 підприємницької  діяльності".

      І  тут  же  Президія 17 числа приймає рішення про термінове

 включення цього питанян на сьогодні і також пропозицію Комісії з

 питань   фінансів   і  б  банківської  діяльності  про  те,  щоб

 постановою  про  введення цього закону передбачити введення його

 після  внесення  змін  відповідно  до  тої пропозиції, яке внесе

 Комісія  з  питань  економічної  політики.

      Ось  це  хронологія такого  документу.

      Виходячи  з  цього, я вважаю необхідним звернути увагу щодо

 якісної  підготовки  всіх  законів  -це  одне. Вимоги Регламенту

 треба   виконувати  всім  суб'єктам  законодавчої  ініціативи  і

 Кабінету  Міністрів,  і  всім  іншим  суб'єктам  і  особливо  це

 стосується   Секретаріату   Верховної  Ради  в  частині  вхіднго

 контролю  законопроектів.  Цей  конроль  був  при розгляді цього

 надходження  цього  законопроекту  від  Соболєва,  від  Кабінету

 Міністрів,  від, вибачте, від Терьохіна, від Кабмнету Міністрів,

 був   недотриманий,   незабезпечений.   Я   роблю  зауваження  і

 відповідні пропозиції проект змін до закону треба буде приймати,

 ми  сьогодні,  я прошу вас уважно його вислухати і ви...........

 від Секретаріату Верховної Ради мати при розгляді цього закону і

 інших  законів.  Доповідну записку з поясненням з обгрунтуванням

 законопроекту,  а  стосовно  цього  -пояснювальну  записку  щодо

 причин, які, через які така колізі я виникла. Не було попередньо

 розглянуто    економічне   і   фінансове   обгрунтування   цього

 законопроекту.

      А  Комісію  з  питань  Регламенту  я  прошу  більш  жорстко

 контролювати   виконання   вимог   Регламеенту   при  оформленні

 законодавчих  пропозицій  суб'єктами  законодавчої ініціативи бо

 мова  там  іде  не  тільки  процедури розгляда питань, процедура

 розгляду  питань  -це  4  частина Регламенту, а все інше -це теж

 предмет роботи  комісії.

       Будь  ласка, Кужель Олександра Володимирівна доповідає від

 комісії. ... Добре,  я  розгляну...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Члени  Лічільної комісії  - терміново в кінозал   зайдіть.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Ну,  будь  ласка,  дайте Піменової......

 

      ПІМЕНОВА.

      Алоександр  Алексанрович,  вы  сейчас дали целую хронологию

 как  рассматривался  и  очень  нелегко  этот  закон.  Сегодня мы

 получили  на  руки дополнение к закону, я сомневаюсь, что многие

 депутаты,  сидящие  здесь,  внимательно посмотрели закон...... И

 просто   не   имели   такой  физической  возможности.  Я  читала

 внимательно зауваження Президента до этого закона. Они свелись к

 тому и свелись к этому и все жалобы к тому, что были нарушены...

 была введена единая ставка налога, патента.

      Но  оказывается,  если внимательно посмотреть те изменения,

 которые  дает комиссия, она затрагивает не только размеры ставок

 патента, она изменяет статьи, которые к этому не имеют отношения

 полностью,  она  расщиряет  круг  тех,  кто  получает безплатный

 патент.

      По  этому  я  бы предложила все-таки дать хотя бы депутатам

 хотя  бы  один день, чтобы внимательно вот это все посмотрели, и

 чтобы  мы  второй  раз  грубую ошибку здесь в зале не совершили.

 Потому  что  камни будут сыпаться на голову депутатов Верховного

 Совета, а не Пинзеника и не Терьохина.

 

      КУЖЕЛЬ.  Шановні народні депутати! Я дам роз'яснення. Зміна

 внесені...

 

      ГОЛОВА. Олександра Володимирівна, одну хвиланочку, ми ще не

 почали  розглядом  це  питання,  ще не почали. Ще є пропозиції з

 цього приводу?

      ШУМ У ЗАЛІ

      Підтримуєте цю пропозицію?

      ШУМ У ЗАЛІ

      Одну  хвилиночку.  Тоді  в мене є пропозийія іншого змісту.

 Одну  хвилиночку. Тоді є пропозиція проголосувати постанову, яку

 вносить  Суслов про те, що вводиться закон після введення змін і

 доповнень до цього  закону.

 

      КУЖЕЛЬ.  Це  не можна, це не будуть платити податки ті, хто

 займається  обміном  валюти,  це  не будуть платити податки, хто

 займається  ігральним бізнесом, це не можна робити. Та поправка,

 яку  предлагає  Суслов, я прошу дуже, давайте... Я теж маю право

 сказати перед розглядом.

      Шановні   народні  депутати!  В  законі  є  така  поправка.

 Послухайте,  будь  ласка.  Ті,  хто платить ринковий збір, то що

 предлагає  пан Суслов, на них не поширюється дія цього закону. А

 коли буде внесена зміна, то тоді буде і поширюватись. Сьогодні в

 цих змінах, що вам роздані, це учтено. Не можна так сказати.

 

      ГОЛОВА. Ясно. Суслову дайте слово з процедури. Спокійно.

 

      КУЖЕЛЬ. Не робив він над цими змінами.

 

      ГОЛОВА. Спокійно, не сперечайтесь, прошу.

 

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемые  народные  депутаты!  Все мы знаэм, что очередная

 дата  ввода  в  действие  этого  закона  -это  1  июля. То есть,

 буквально через 10 дней.

      Маловероятно,  что  за  эти  10 дней мы сумеем окончательно

 принять  поправки  к  закону,  которые предлагаются Комиссией по

 экономической политике, потому что теперь естественно внимание к

 закону  и  к  поправкам  со  стороны  депутатов  ну  будет очень

 большим.  Естественно  мы  не  можем  ошибиться еще раз. Поэтому

 предлагается  принять  решение  о  том,  что  закон  вводится  в

 действие  тогда,  когда  мы  его исправим. То есть, тогда, когда

 примем  Закон  "Про  внесення  змін  і  доповнень  до Закону про

 патентування  деяких  видів  підприємницької діяльності".

      Это  не  означает  конечно окончания работы над Законом. Мы

 обязаны  его принять как можно быстрее, но по крайней мере будем

 знать,  что  мы примем неспеша и хорошо подготовленые поправки к

 закону  и  тогда  все  это  вместе  с  поправками закон введем в

 действие. Вот суть нашего    предложения.

 

      ГОЛОВА.   Шановні   депутати!   Пропозиція   Суслова  вчора

 обговорювалася  на  Президії  Верховної  Ради.  У нас не було ще

 такого   прецеденту,  щоб  ми  Постановою  про  введення  закону

 відстрочували введення закону до прийняття відповідних поправок.

 Це   компромісне  рішення.

      Заслухати  і  обговорити  пропозиції  про зміни до закону і

 взяти  їх  в  першому  читанні,  а  постановою  з  цього приводу

 передбачити,  що  весь  закон  вводиться  тільки  після  змін та

 доповнень.

      Депутат  Піменова  пропонує,  в зв'язку із специфікою цього

 питання,  дати  змогу  день  попрацювати  над  цим  проектом.  Я

 пропонував би  так.

      Давайте  ми цей проект зараз не будем розглядати. Розглянем

 його  після  обіду.

      У  нас  передбачається сьогодні закрите засідання. Із 16 до

 17  ми  проведем  закрите  засідання,  а  потім зможемо провести

 обговорення  цього питання. І це дасть змогу вам попрацювати над

 цим проектом.

      ШУМ В ЗАЛІ

      Це   чиста   процедура.   Я  просив  би  -підтримайте.  Ну,

 погляньте,  я  ж  не можу.

      Можна  так  ставить  на голосування? Я прошу вас. Ставлю на

 голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

      "за"

      Прийнято  рішення.  Сідайте,  будь  ласка.  Це питання буде

 розглядатися о 17-ій годині, приблизно о 17-ій годині.

      Про   проект   програми  структурної  перебудови  економіки

 України. Доповідач - Мінін Леонід Васильович. Прошу вас.

 

      МІНІН  Л.  В.  Уважаемый Александр Александрович, уважаемые

 народные  депутаты,  сегодня уже мало кто сомневается, что одной

 из   основных  причин  кризисного  осстояния  экономики  Украины

 является структурное несовершенство ее промышленного потенциала,

 в  том  числе  и  платежный кризис в значительной степени вызван

 структурными диспропорциями промышленности Украины.

      Предлагаемый  вам  проект программы структурной перестройки

 экономики Украины является вариантом концептуальным.

      Действительно,  заглядывая  в  будущее,  мы  должны сегодня

 иметь  те  вехи  и  те  направления,  в  которых  нам необходимо

 перестраивать наш экономический потенциал.

      Потому  что  в  том  виде,  в  каком  на  сегодняшний  день

 находится и досталась экономика Украины после распада Советского

 Союща,   она   является   осколком   того  народнохозяйственного

 комплекса,  ни  в  коей  мере  не  соответствует новым реалиям и

 потребностям как населения, так и экономики Украины.

      Проект  программы  структурной  перестройки  разработан  во

 исполнение Постановления Верховного Совета Украины от 23 декабря

 93 года и поручения Кабинета Министров.

      Значит,  до сегодняшнего дня фактически шла работа над этой

 программой.  В  дествительности  Министерство  економики  начало

 работать  над  программой еще в 92 году, понимая значимость этой

 проблемы  структурной перестройки. Была создана рабочая группа и

 в  течение  полутора  лет  с  привлечением ученых Академии Наук,

 специалистов   министерств   и  ведомств  шла  работа  над  этим

 концептуальным   вариантом  структурной  перестройки.  Когда  мы

 говорим  об этой программе, о структурных преобразованиях, то мы

 в  первую  очередь  имеем  в  виду  материальное  производство и

 измение в производственном аппарате, в первую очередь.

      В  программе  изложена  совокупность  наиболее обоснованных

 научных  положений  и  фактических  мер  по  измениею внутренних

 пропорций  этого  экономического потенциала, нашей экономической

 системы  с тем, чтобы вывести его в новое качественное состояние

 и  привести  его  в  соответствии  с потребностями Украины и его

 населением.

      Какие  же  цели ставились при рассмотрении, при определении

 направлений   структурных   преобразований   экономики  Украины?

 Ставилось  4  основные  цели.  Первая  -в результате структурных

 преобразований   в   материальном  производстве  достичь  нового

 качества  жизни,  европейского  качества жизни. За аналог или за

 праобраз  бралась  структура  и  уровень  жизни  такой страны на

 сегодняшний  день, скажем, как Франция, которая по територии, по

 климатическим   условиям  и  так  далее  наиболее  соответствует

 сзглядам и менталитету украинского населения.

      Второе    -это    структурное    преобазование    на   базе

 ресурсосбережения и, в первую очередь, энергосбережения.

      Третья  цель  -это  в  результате  структурной  перестройки

 получить  свое  место  в международном разделении труда со своей

 специализацией,  со  своими  товарами  на  Европейском и мировых

 рынках.

      И, наконец, четвертая и, пожалуй, главная цель -это достичь

 внутренней   сбалансированности   экономики   и  ее  отраслей  в

 результате структурных преобразований.

      Проект   программы   состоит   из   4-х   блоков   крупных:

      - аналитического,  в   котором  дается  анализ  структурных

 проблем.   Я  бы  сказал даже...  в  связи  с  тем,  что  это  -

 концептуальный  вариант,  то  это  не  анализ,  а  выводы из тех

 диспропорций,   которые   мы   наблюдаем,  а  в  последние  годы

 происходит  ухудшение  структуры  экономики  Украины, происходят

 стихийные    структурные   изменения,   негативные    изменения,

 происходит  утяжеление экономики за счет ресурсоемких отраслей и

 производств  и,  скажем,  есть  колоссалный спад или остановка в

 отраслях  конечного  производства  - в легкой  промышленности, в

 машиностроении  и  в  меньшей  степени спад наблюдается в добыче

 руды,  производстве металла. То есть мы экспортируем не конечную

 продукцию,  а  промежуточные  продукты  и  сырье  все  в большей

 степени.

      Второй блок - он концептуальный. В нем определяется цель, о

 которой   я  говорил;  основные  ориентиры  и  этапы.

      Программа структурных преобразований рассчитана примерно на

 3   этапа:

      2-3  года - стабилизационный  этап (остановка тех стихийных

 структурных изменений и спада производства);

      примерно  8-10  лет -это подготовка к серьезным структурным

 изменениям  и  начало  структурных преобразований в приоритетных

 отраслях.

      И   завершение   структурной  перестройки  -третий  этап  -

 приблизительно   10-12   лет,  в  зависимости  от  того,  какими

 инвестициями мы будем располагать.

      Таким  образом,  в  зависимости  от  капитальных вложений и

 привлекаемых инвестиций программа может реализована в промежутке

 20-25  лет  (в  зависимости  от того, что нам удасться привлечь,

 какие инвестиции).

        Третий   раздел   программы   определяен   направление  и

 приоритеты  структурной  перестройки  в  отраслях  материального

 производства,  в  непроизводственной  сфере, то есть, конкретные

 приоритеты   по   отраслям   промышленности,   агропромышленного

 комплекса,  и  других  отраслей  непроизводственной  сферы.

      Четвертый   раздел   -управленческий.   Он   дает  механизм

 реализации программы структурных преобразований, пути и средства

 реализации   программы,  и  определяет  приблизительный  обкем

 необходимых  финансовых  рессурсов  и  источники  получения этих

 финансовых  рессурсов.

      Какова же логика разработки программы? Мы исходили из того,

 что   в   начале,   в  основе  лежат  нормы  потребления.  Нормы

 потребления,  скажем,  среднеевропейские  по товарам длительного

 пользования,  по   продовольственным  товарам  как  цель.

      Исходя   из   норм   потребления  определялись  необходимые

 производства,  которые  должны  быть в Украине с учетом экпорта-

 импорта.

      И  следующее  -какие  обкемы  инвестиций  и  финансирования

 необходимы для того, чтобы нам достичь этих обкемов и внутренней

 сбалансированности экономики?

      На  разных  этапах  структурных  преобразований  приоритеты

 долны  меняться.  Если  говорить  о  конечной  цели  структурной

 перестройки,   то  приоритеты  отдаются  развитию  наукоемких  и

 высокотехнологических   отраслей  -авиации,  ракетно-космической

 отрасли,   судостроению,  радиопромышленности,  приборостроению,

 станкостроению  и так  далее.

      Я  говорю,  что  это  на  конечном  этапе.

      На   первых  этапах  структурных  преобразований  приоритет

 отдается   тем  отраслям,  которые  могут  дать  быстрый  оборот

 капитала  и возможность поиска и получения внутренних источников

 накопления без серьезной ориентации на внешние источники.

      Это   в   первую   очередь   пищевкусовая  отрасль,  легкая

 промышленность, то есть и... Агропромышленный комплекс -то есть,

 те  отрасли,  в которые вложив незначительные средства, мы можем

 быстро  получить  отдачу. Значит, это приортетиные на 1-х этапах

 структурной  перестройки. Конечная же цель -на 3 этапе мы должны

 полу чить современное машиностроительное производство.

      В программе не ставится задача получить замкнутую экономику

 полность себя обеспечивающую. Перед, скажем, такой отраслью, как

 машиностроение,   ставится   задача  примерно  на  70  процентов

 обеспечить внутренние потребности -это тот удельный вес, который

 достигли  страны  европейские развитые страны, скажем,  Франция,

 Италия,  Германия.  Они  обеспечивыают себя не полностью тоже, а

 приблизительно  на 60-70 процентов.

      Какие  обкемы  инвестиций, предполагаемые обкемы инвестиций

 необходимы   для   реализации  программы  для  того,  чтобы  нам

 преобразовать  нашу экономику? Общий обкем инвестиций составляет

 порядка  152  миллиардов  долларов  для того, чтобы пнерестроить

 нам, поменять технологию, оборудование, реконструкцию сделать...

 150-200   миллиардов   долларов   -вдумайтесь  в  эту  цифру.  И

 сопоставьте  с  теми источниками, которые мы на сегодняшний день

 имеем  имеем  в  результате  спад и разрушение производственного

 аппарата.

      Значит,  при  поиске  источников при определении источников

 основной  упор  сделан  на  внутренние  источники  накоплений на

 средства   предприятий   в  результате  оживления  производства.

 Удельный  вес внутренних источников возрастает от этапа к этапу.

 Мы должны примерно на 80-85 процентов структурные преобразования

 осуществить  за  счет внутренних накоплений, а не за счет займов

 или   привлечения   кредитов,   или  ожидая  прямых  иностранных

 инвестиций.

      Когда  мы  говорим  о  структурных  преобразованиях,  но  в

 механизме  реализации  упор сделан на сочетание государственного

 регулирования   с  развитием  рыночных  отношений  в  реализации

 структурной перестройки,  Мы  понимаем,  что  особенно на первых

 этапах  без  серьезного государственного регулирования процессом

 структурных  преобразований они будут проистекать стихийно. Надо

 остановить    процесс    стихийного    распада   и   структурных

 преобразований.

      В  программе  предусматриваются  такие, скажем, в четвертом

 разделе  под  механизм  реализации  такие  меры, что государство

 должно  прежде  всего  сконцентрировать  все виды инвестиционных

 рессурсов  и  под  жестким  контролем  направить на определяющие

 точки   роста,  то  есть,  осуществлять  селективное  выборочное

 структурное   преобразование,   спустившись   с   уровня  макро-

 экономического  регулирования, понимая его значимость, до работы

 над   конкретными   приоритетными   предприятиями,   в   которых

 заинтересована, и которые обеспечивают ее жизнеспособность.

      Второе,  что предполагается. Что должны быть пересмотрены и

 взаимоувязаны все целевые программы: региональные, отраслевые, и

 сходя  из   приоритетов   структурной   перестройки,  определена

 приоритетность    их    реализаци,    а.   некоторые   программы

 приостановлены.

      Третье.  Должен  быть  запущен... проведена инвентаризация,

 определены  инвестиционные  приоритеты и мы должны приступить на

 ряду с поддержкой конкурентноспособных предприятий к свертыванию

 и  закрытию  экологически  вредных  и  ресурсоемких производств.

 Опять  таки  выборочной,  подходя  конкретно  к предприятиям и с

 учетом   социальных   последствий   закрытия   или   свертывания

 производства.

      4.  Все виды государственной экономической поддержки должны

 быть  сконцентрированы  на  реализацию  приоритетов  структурной

 перестройки.

      Имеется   в  виду:  возможные  налоговые  льготы,  санация,

 таможенные   льготы,   централизованое   капитальное   вложение,

 приоритеты для иностанных инвесторов, приватизационная политика.

      Для  координации  контроля реализации программы структурной

 перестройки  предлагается  образовать межведомственную комиссию,

 которая   бы  координировала  и  специально  контролировала  ход

 структурных преобразований.

      В   связи   с   тем,  что  это  очень  длительный  процесс,

 естественно,  что Верховный Совет должен отслеживать структурные

 преобразования  и  иметь  механизм  в  виде  вот этой комиссии в

 исполнительной   власти,   который   бы  реализовывал  Программу

 структурной перестройки.

      Я   прочел  заключение  заключение  экспертов  Комиссии  по

 управлению  народным хозяйством и, ничуть не подвергая сомнению,

 значит,  их  квалификацию,  все-таки задал себе вопрос: "А судьи

 кто?!"   Разработая  программа,  над  которой  работала  рабочая

 группа, специалисты, Академия наук полтора года и в результате 3

 эксперта,  2  из  которых...  квалификацию  2 из которых в даной

 проблеме  у  меня  вызывает сомнение, как сказать, отклонила эту

 Программу  и  предлагает  ее разрабатывать вместе с Комиссией по

 управлению  народным  хозяйством.

      Я не отказуваюсь работать с комиссией, и мы не отказываемся

 с  Комисссией  по управлению народным хозяйсвом, но мне кажется,

 что Программу можно было бы в первом чтении принять и до второго

 чтения   доработать   с  учетом  замечаний  народных  депутатов,

 высказанных  соображений. Соображения многие и замечания у меня,

 честно говоря, вызывают недоумение, и более того -ощущение того,

 что  большинство  из  народных  депутатов  и  членов комиссии ее

 вообще не прочли доконца.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  народні  депутати, враховуючи час, ми

 запитання  після  перерви.  Сідайте,  будь  ласка.

      А  зараз  слово  надається від лічильної комісії Стретовичу

 Володимиру Миколайовичу.

      Сідайте,  будь ласка.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Запитанння  після перерви, я сказав. Запишіться, будь ласка,

 на запитання, а тим часом Володимир Миколайович виступить.

      Висвітіть,  будь ласка.

 

      СТРЕТОВИЧ В.М.

      Шановний  головуючий,  шановні  колеги,  в відповідності до

 статті   5.  2.  5  Регламенту  лічильна  комісія  провела  своє

 засідання  і  на  першому  засіданні затвердила форму бюлетню по

 виборам членів Верховного Суду.

      До  бюлетня  для  таємного  голосування  включено  прізвища

 Колесника  Миколи Андрійовича, Мачужак Ярослави Василівни. Зараз

 лічильна  комісія приступила до тиражування необхідної кількості

 бюлетнів і проведення таємного голосування.

      Щоб  не  забирати  ваш  час  на  другій половині ранішнього

 засідання,   повідомляю   вам   про  те,  що  форма  голосування

 здійснюється  шляхом  згоди  або незгоди на... дану кандидатуру.

 Якщо  ви  погоджуєтесь  на  обрання,  ви  залишаєте  бюлетень не

 незачепленим,   якщо  ви  не  погоджуєтесь,  ви  викреслюєте  ту

 кандидатуру,  проти  якої  голосуєте.  Комісія збереться на своє

 засідання   ще   раз   і,  так  би  мовити  здійснить  процедуру

 голосування  о  14  годині  в  зв'язку  з  неготовністю бюлетней

 голосування здійсниться о 14 годині.

      Я  прошу  всіх  депутатів, які є в Верховній Раді і поза її

 межами і зараз слухають цю сесію по радіо, щоб вони на 14 годину

 вернулися  у  зал  і  проголосували  за  членів Верховного Суду.

 Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

                              - 82 -

                          ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

     

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Васильович, будь ласка, на робоче місце.

      Слово  для  запитання  надається Бельському. За ним Мулява.

 Будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ще  немає... Мулява, будь ласка, за ним Мовчан. І запросіть

 людей, будь ласка, до залу.

     

      МУЛЯВА  В., 197 Калузький виборчий округ, Івано-Франківська

 область.

      Леоніде Васильовичу, вам було дано на доповідь 30 хвилин, і

 я  собі  уявляв  так,  що  в концепції структурної перебудови ви

 спочатку скажете, що треба структурно змінити, перебудувати, аби

 за рік-два ...ну, подолати оту платіжну кризу і ................

 сьогодні  наших  людей  із  того страхітливого стану відсутності

 елементарного  матеріального  і  духовного  добробуту. Я приїхав

 щойно  з  округу  і  мушу  вам  сказати,  що  вчителі  на уроках

 свідомість  втрачають.  Але  разом з тим ми маємо Україну, маємо

 землю,  з я кої прямо ізх землі не то, що паляниці -діти повинні

 були б виростати. Ми маємо багатющі мінеральні ресурсчи. Що це у

 вас  за  доопвіді,  в  якій не видно всіта в кінці тунелю? Ви не

 використали  фактичну  половину  часу  і  аналізу  не дали. І ви

 тільки канцтатували фактично: от тут така біда, утяжеляється, ви

 кажете там, погіршується структура. А де ж аналіз причин, причрм

 класифікація  ппричин, щоби можна було бачити, як ліквідувати цю

 біду?  Хто  ж буде в нас в Кабінеті Міністрів давати цей аналіз?

 Безкінця тільки біля витратну частину бюджету, пустого бюджту, а

 де  ж  аналіз  структурних  змін,  який  би  наповнив  це бюджет

 сьогодні,  завтра  і показав могутність нашу десь уже там чи, як

 ви кажете, через 25 років?

      Тому  я  прошу вас дати відповідь мені, що потрібно змінити

 за рік, за 2 з нашої структури економіки і виробництва,.... люди

 зажали  бодай  хоч  приблизно  нормальних цивілізованих життям в

 матеріальному  духовному добрбуті....

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви виступаєте  чи запитання  задаєте?

     

      МУЛЯВА. Ви  слухайте,  будь ласка.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви запитання...

     

      МУЛЯВА. Я  запитання вже  задав.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Відключіть мікрофон...

     

      МУЛЯВА.Що  треба...

      ШУМ У ЗАЛІ

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     

      МІНІН.

      Уважаемые    народные   депутаты!   Программа   структурных

 преобразований  экономики  требует... большого времени и больших

 капитальных  вложений.  За год, два можно сделать незначительные

 шаги  в структурных преобразованиях. и это определяется, скажем,

 в  Программе  дий  Уряду.  Там залежены эти изменения. Что можно

 делать  за  год  два  при  том  кризисном состоянии, состоянии с

 бюджетом  Украины?  Не  отметая  прблему тактическую, которую вы

 сказали,  да,  сегодня надо... думать об учителях, о.... выплате

 зарплаты, приостановлении спада. Тем не менее, для Украины важно

 знать не только, что сделать за год, два, но вообще куда вести и

 кокой  должна  быть  эта  экономика. И вот программа структкрных

 преобразований   концептуальный  вариант  дает  ответ,  в  каком

 направлении  двигаться,  какие  рессурсы  нужны, какая структура

 экономики нужна.

      Теперь  вторая  часть  нашего  вопероса  по  поводу анализа

 причин   вот  этих  структурных  диспропорций.

      В    принципе,    такой    анализ    сделан,   опубликован,

 проанализирован   давным  давно.

      Одна  из  причин это то, что мы получили осколок Советского

 Союза. Не сбалансированную экономику и промышленность державы, а

 осколок   другой   державы,  экономики  другой  державы.  Это разорванные связи, это огромные военно-промышленный потенциальный

 комплекс, который на народ не работает и Украине не нужен.

      Есть   ответы,   почемы   такие   структурные  диспропорцие

 образовались,  они  обкективны. Но    есть   и субкективные.

      А  субкективные  причины  состоят  в  том,  что  пятый  год

 независимости  заканчивается,  а  взгляда на  будущее,  на  лицо

 экономики  Украины  нету.

      То  есть,  мы  должны  эту  программу принять и утвердить в

 любом  случае  для  того,  чтобы она стала ориентиром для любого

 правительства,   которое   придет,   и   чтобы  оно  шло  в  том

 направлении,  которое  необходимо для получения сбалансированной,

 эфективной  экономики  в  будущем  Украины.

      Вот ,  примерно,   так     я  бы  ответил.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі,  Леонід  Васильович.

      Тільки не  ми  получили,  а ми  зробили.

      Ніхто нам  не  давав,  ми   самі  все зробили.

      Мовчан,  будь ласка, за  ним  Ткаченко.

     

      МОВЧАН.  Шановний  пане  заступнику  міністра,  я  хотів би

 запитати  вас, чи ви, напевне, ж вивчали ту програму радикальних

 економічних  реформ, яка була проголошена в цій залі в 1994 році

 в жовтні   місяці   Президентом.

      Я  щось мало бачу тих ключових понять, які були закладені в

 тій  доповіді,  яка  і  була,  власне,  генеральною лінією наших

 економічних  перетворень.

      А  питання  моє  стосується інвестиційних накопичень. Як ви

 собі мислите зрушення з місця без цього моменту дуже важливого -

 інвестиційних накопичень, накопичень інвестиційного потенціалу?

      Дякую.

     

      МІНІН.  В  первую  очередь, я вижу, что на первом этапе для

 того,  чтобы  получить внутренние источники (я об этом говорил в

 своем  выступлении) нам надо деньги направить, средства, скудные

 средства  направить  на  те  точки  конкретные,  не размывая их,

 которые  дадут  отдачу наиболее быстро. Это совершенно правильно

 сказал  народный депутат Мулява. Это агропромышленный комплекс -

 земля,  это  можности перевооруженной легкой промышленности, это

 отдельные  экпортноемкие  и,  как  сказать,  рессурсосберегающие

 технологии, которыми обладает Украина. Туда, в первую очередь. И

 они  должны  дать нам поступления постепенно для перевооружения,

 скажем,  химической,  металлургической  промышленности  там, где

 нужны большие капитальные вложения.

      Точки  роста  надо отыскать. И мы сейчас занимаемся этим. И

 сейчас    готовится    распоряжение    Кабинета    Министров   о

 реструктуризации   порядка  50  наиболее  серьезных  обкектов  к

 которым   будут   подходить  совершенно  конкретно,  не  взагали

 управление,  а  конкретно комиссия будет разбираться какая часть

 остается,  что  закрываем,  какая  часть  будет  казенной, какие

 вложения,   какая   кредитная   поддержка   нужна,  заменить  ли

 руководителя   и  так  далее.  То  есть,  комплексный  подход  к

 конкретному обкекту. Другого пути нет.

      От  общих  рассуждений  надо  переходить  к тяжелой частной

 работе по наиболее  серьезным обкектам.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну,..........  Михайлович. Конкретно одне, він

 правильно  сказав,  в  сільське  господарство  весною  вкласти 1

 карбованець,  а  осінню  15   можна  одержати.  А якщо нічого не

 вкладати, то нічого й  получать. Те, що робиться сьогодні.

      Виступав  сьогодні депутат і казав: десь 100 грам добрив на

 гектар.  А  треба  хотя  б 250 кілограм діючої речовини. Це весь

 сказ. Ткаченко, Запоріжжя, за ним Пилипчук.

     

      ТКАЧЕНКО.

      192, Мелітополь, Ткаченко.

      Шановний  Леоніде  Васильовичу! Все-таки цікавиить  питання

 такого  порядку.  Чому  так пізно робиться структурна перебудова

 нашої  промисловості?  Інвентаризацію,  в  и згадували, що треба

 провести  інвентаризацію.  Чому  ось  так?  Хто заважав провести

 інвентаризацію  значно  раніше?  Коли  ми  вже  побачили, що все

 обвалилося, розвалилося і його до купи вже важко зібрати, ми уже

 тепер згадали, що треба провести інвентаризацію.

      І   наступне   запитання.   Чи  враховано  у  цій  програмі

 енергетично  сировинний  потенціал  нашої  держави?  А також той

 ринок  міжнародний,  який  існує  і на.. і від якого нам ніяк не

 відійти, треба буде враховувати. Так от. Дякую.

     

      МІНІН.   Значит,   по   первому   вопросу.   действиетльно,

 структурное преобразования шли стихийно. В значительной степени,

 знаете  как сказать, мы умнеем задним числом. Вместе с кризисом,

 вместе с осознанием тех или иных явлений, мы познаем сущность их

 и пытаемся, скажем, вносить изменения.

      Да,  действительно не сразу и не все в правительстве пришли

 к  выводу о том, что причина кризиса носит структурный характер.

 Говорили   финансовый,   денежный;   что  с  введением,  скажем,

 карбованца  будет...  произойдут изменения и так далее. Осознали

 это.

      Далее.  Было поручение. Полтора года работали над этим. При

 рассмотрении  годовых  программ,  задавались  эти вопросы -какие

 структурные  изменения.  Но  до конца, я думаю, что и сегодня до

 конца  мы  не  понимаем,  что  структурные  изменения  потребуют

 колосальных  капитальных   вложений  и  времени.

      И  тут  мы сталкиваемся с той ситуацией, в какой находимся.

 Состояние  бюджета,  огромная  социальная  нагрузка  на бюджет и

 отсутствие   средств,   внутренних   средств   для   структурных

 преобразований.

      Выход  очевидно  один -найти те точки роста, тот экспортный

 потенциал,   который   емеется  в  Украине  всеми  средствами  и

 стимулами   воздействовать   на   эти   точки  роста  и  оживить

 производство.  Не вообще во всей промышленности, не надо во всей

 промышленности,  она  пожирает  электроэнергию  и  ресурсы, если

 будет работать в том виде, какая она есть сегодня.

      Постепенно  начать  селективно выращивать экспортоспособное

 производство всей мощью государства, другого пути нет.

      Сегодня,  я  думаю,  что  и  Правительство,  и Министерство

 экономики, понимают эту проблему, и мы над ней работаем.

      Теперь  вторая  часть  вашего вопроса связана, учитывает ли

 программа   структурных  преобразований  состояние  в  топливно-

 энергетическом   комплексе   и  вообще  зависимость  Украины  от

 топливно-энергетических  ресурсов.  Да, учитывает. И в программе

 выделены  приоритеты,  увязанные  с  энергетической  программой,

 приоритеты  в  топливно-энергетическм комплексе, нефтедобывающей

 промышленности,  в  поиске нефри и газа на Шельге, возобновление

 тех    законсервированных   нефтедобывающих   и   газодобывающих

 установок,  которые  были  при бывшем Советском Союзе закрыты, и

 целый  ряд  других  мероприятий,  связанных с мерами по экономии

 топливно-энергетических ресурсов.

     

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Пилипчук, Безсмертний.

     

      ПИЛИПЧУК В.М.

      (Депутат Пилипчук)

      Шановний пане Мінін, я звертаюся до вас, як до науковця. Ви

 знаєте, що програма являє собою сценарій розвитку подій в часі і

 просторі  і  завершується  якісною  і кількісною характеристикою

 стану суспільства після її реалізації.

      Скажіть, будь ласка, в результаті реалізації цієї програми,

 яка буде глобальна конкурентноздатність української економіки на

 світовому ринку?

      Друге.  Яка буде конкурентноздатність продуктивності праці,

 ефективності  виробництва, як зросте національний доход України?

 Це перше.

      Друге.  Структурна  перебудова  передбачає собою і зміну її

 економічних  відносин,  а  не  тільки  зміну виробництва. І це є

 розділ слабенький там, якщо не сказать більше.

      Скажіть,   будь  ласка,  як  ви  відноситесь  до  постанови

 Кабінету  Міністрів  по збільшенню експортного, імпортного мита,

 бо  це  ж  призведе  знову  до  збільшення  податків  і зниженню

 життєвого  рівня,  бо  все  це оплачується людьми, які купляють?

 Тобто  благіе  намеренія,  благими намереніями дорога вимощена в

 ад.  Скажіте, як ви відноситесь до цієї постанови, що нібито для

 того,  щоб  піднять  життєвий  рівень,  то  треба зібрать більше

 податків,  але  це  знову  все-таки призведе до збільшення на 30

 процентів  цін  на  товари,  які  купляють  люди,  про  яких  ми

 піклуємось цими постановами.

     

      МІНІН.  Владимир  Мефодиевич, в  связи  с  тем,  что  много

 вопросов  задано,  я  с  последнего  начну.  Как  я  отношусь до

 постанови о повышении импортного мыта? Если мы с вами собираемся

 защитить внутреннего товаровиробника, опять-таки селективно тот,

 который   через   полгода   в  состоянии  будет  стать,  снизить

 себестоимость  и  стать конкурентноспособным, мы ему должны дать

 каникулы,  передышку,  но  это,  я  еще  раз говорю, должно быть

 выборочно. В целом же, скажем, если это это, общий подход должен

 быть  исключен,  потому  что  мы  должны  искусственно создавать

 конкурентную  среду  снимая  импортные  органичения,  коль у нас

 предприятия-монополисты,   то   тут  конечно  связано  и,  я  бы

 согласился  с  вами,  что,  да,  если в целом подходить, то мера

 наверное  не  правильная.  Если  же  говорить выборочно, с точки

 зрения   стимулирования   внутренних   товаропроизводителей   по

 отдельным  позициям,  то мера может быть оправдана. Вот так бы я

 ответил.

      Теперь    по    поводу,    какое   качественное   состояние

 предполагается   достичь   в   результате  реализации  программы

 структурной  перестройки.  В  додатках  до  программы у нас есть

 сравнения, уровень жизни и потребление важнейших видов продукции

 во  Франции,  Германии,  Англии  и  у  нас на этапах структурной

 перестройки.

      Предпологается,  что  на  третьем  этапе  будет достигнуто,

 простите  меня,  сегодняшний  уровень  потребления  Франции  или

 Англии.  Я...  можно  сказать,  что  это плохо, что это... в это

 время уйдет Запад далеко вперед, но надо исходить из тех реалий,

 в которых мы находимся и из возможностей инвестирования. Если бы

 пришли  или  мы  нашли,  оживив  производство,  нашли  серьезные

 капвложения  внутри,  все  это  можно бы ускорить и не за 20 лет

 выйти  на  уровень  передовых европейских стран. Но вы простите,

 я  -реалист  и знаю состояние нашей экономики, когда надо все то

 энергоемкое  и  ресурсоемкое оборудование выбросить (простите) и

 поставить совершенно другие технологии производства. И какие для

 этого потребуются капитальные вложения.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Безсмертний, Кірімов.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кірімов, будь ласка. За ним Дронь.

     

      КІРІМОВ

 

      218 виборчий округ, "Державність".

      Шановний  доповідачу,  я  повністю з вами згоден про те, що

 пріоритети   повинні  мінятися.  Але,  безперечно,  їх  потрібно

 визначати  з  огляду  на  макроекономічні  процеси.  ОДнак  нині

 перевага має надаватися не лише якомусь особливому пріоритетові,

 але  й  тому пріоритету, який передбачає створення нових робочих

 місць.

      Якраз  з огляду на це у мене до вас таке запитання: скільки

 можна  говорити  про  структурну  перебудову  в Україні, а її не

 здійснювати?  Це говорите ви, це говорили ще багато доповідачів,

 які  так само як ви виступали з цієї трибуни, але далі слів поки

 що, на жаль, справа не йде... Дякую.

     

      МІНІН.  По  поводу  приоритетов. Действительтно, приоритеты

 должны  меняться.  Один  приоритет  на  первых этапах, когда нам

 нужно найти... оживить производство и найти внутренние источники

 накопления     -это     Агропромышленный    комплекс,    пищевая

 промышленность,  легкая  промышленность,  те мощности, которые в

 состоянии  выпускать  конкурентноспособную  родукцию  и.  Другое

 дело  -приритеты  2-го,  3-го  этапа,  когда  мы  захотим  стать

 высокоиндустриальной  державой. Там будет машиностроение, точное

 приборостороение и так далее.

      Более  того,  Верховна  Рада  будет  вынуждена периодически

 уточнять  эти  приоритеты,  исходя  из конкретной ситуации и это

 нормальный процесс. То есть определить общие направления сегодян

 мы   должны  фактически  их уточнять.

      Теперь   извечный   вопрос:   а  почему  не  осуществляются

 структурные   преобразования?   но  я  бы  так  не  сказал  -они

 происходят,  но  они  происходят в значительной мере стихийно. Я

 вам  должен сказать, что многие предприятия сегодня остановились

 освершенно  обкективно.  Если  они  выпускали  комплектующие для

 Оборонного комплекса бывшего Советского Союза, а заказов нет, то

 остановка этого производства -нормальное явление. Нам надо найти

 средства  на его перевооружение и найти место для этой продукции

 на  нашем  рынке  либо  за рубежом. То есть, многоие предприятия

 отсанавливаются и закрываются обкективно.

      Второе.  Мы  должны воздействовать и сознательно остановить

 неколторые  энергоемкие  производства,  себестоимость  продукции

 которых выше мировой  уже  сегодня.

      Я  не знаю, вам не привлодились цифры буквально вчера: есть

 шахты  у   нас некоторые, где себестоимость тонны угля  достигла

 300 долларов. Зачем  этот уголь нужен? Какова  цена его?

      ШУМ У ЗАЛІ

      Ну,  и  так  далее.  Я  мог  бы  говорить  и  еще  привести

 примеры...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ...........

     

      ДРОНЬ...........  Раніше,  як  мені відомо, подібні

 важливі  документи розглядалися на засіданнях Кабінету Міністрів,

 нерідко  на  розширених.  Я  хотів  би  знати  чи обговорювалась

 програма  "Структурна  перебудова економіки"?, а, на мій поглад,

 це  -найважливіший  документ  на...  колегіально... Чи це є твір

 колективу авторів і тих, хто погодив. Це перше питання.

      І  друге.  Ви  назвали необхідні обсяги інвестицій -150-200

 мільярдів  доларів,  і  сказали,  що  це  основні джерела коштів

 підприємств.

      Я думаю, що це примарні джерела. Чи передбачаються іноземні

 інвестиції, чи дадуть нам їх зараз чи у найближчу перспективу?

      Будь ласка.

     

      МІНІН.   По  первому  вопросу.

      Программа  структурной перестройки, концептуальный вариант,

 рассматривалась  трижды  и  двумя  правительствами,  начиная  со

 Звягильского  первый  раз  в  конце  1994  года. После чего были

 зауваження,  возвращались,   дорабатывали  и так  далее.

      Один  раз  говорили, д а, еще и при прежнем Президенте, при

 Кравчуке,  первый  раз  он  вел заседание, когда рассматривалось

 первый  раз,  первый  вариант.

      Трижды  рассматривалась.  Только  с  третьего раза она была

 принята  как  концептуальный  вариант,  потому что понимали, что

 такой  документ  необходим.  Идеальных документов быть не может,

 тем  более,  сейчас,  в условиях неопределенности серьезной. Это

 первое.

      То  есть,  это  не творчество группы людей Минэкономики или

 межведоственные   с  включением  Академии наук.

      Так,  второй  вопрос    напомните  кратко.

      Инвестиции.  Да,  примерно  на  20-25%,  на  первых  этапах

 больше,  а  в  дальнейшем  меньше  мы  рассчитываем  на  внешние

 источники   структурных   преобразований,   которые  делятся  на

 кредиты, прямые иностранные инвестиции, причем, от этапа к этапу

 меняется  удельный  вес  этих  источников.

      Мы   предполагаем,   что  с  ходом,  по  мере  стабилизации

 экономики  будет  больше  увеличиваться  удельный  вес,  вернее,

 абсолютная  величина иностранных инвестиций. Хотя удельный вес в

 общем   обкеме  не  будет  расти.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Леонід   Васильович,   сідайте,  будь  ласка.

 Спасибі.

      Вітренко  Наталія  Михайлівна,  голова  підкомісії з питань

 економічної   політики  та  управління  народним  господарством,

 співдоповідач.

     

      ВІТРЕНКО Н.М.

      

      Шановні  колеги!  Структурна  перебудова  економіки повинна

 була  стати  основною  і головною задачею економічних реформ. Не

 приватизація   заради   приватизації,   не   лібералізація   цін

 зовнішньо-економічної  діяльності тощо, зарад незрозуміло кому і

 від  ого  потрібної  свобди.  Потрібна  була  дійсна  стркутурна

 перебудова економіки України.

      Чому?  Тому  що  наша  економка  мала надвеликий військово-

 промисловий  комплекс. Тому що наша економіка мала недорозвинуті

 кінцеві  галузі  споживання,  і  споживчий  ринок не задовольняв

 потреб  населення.  Тому структурна перебудова економіки повинна

 була  бути  направленою,  щоб  поступово еволюційно змінити саму

 структуру на користь кінцевого споживача.

      І  сутність  структурної перебудови повині полягати в тому,

 щоб  основні  її  перетворення починалися поетапно, починалися з

 обранної  галузі, і  звідси  вже  хвильообразно  розширюючись  з

 процесами   забезпечували  поступове  перетворення  економіки  і

 введення її в ринковий інтервал функціонування.

      Чи  має сьогодні світовий досвід приклади  структурних змін

 в  економіці  держав, які б не травмували населеня, не руйнували

 базис   економічний,  а  навпаки  створювали  можливість  нового

 розвитку країни? Мається такий досвід. І це, перш за все, досвід

 Китаю.  Країна,  яка  у  1979  році почала ринкові перетворення,

 маючи    населення    1    мільярд    300   мільйонів   чоловік,

 продемонструвала всьому світові -як це робиться.

      Яким  чином, регулюючи державний сектор і не руйнуючи його,

 лібералізувати  недержавний сектор? Яким чином залучати іноземні

 інвестиції,  не  продаючи  національне  багатство,  не створюючи

 умови  для  хабарництва і грабування, а залучаючи інвестиції для

 розвитк тих галузей, які поставлені пріоритетними?

      Але  для  нашого  Уряду, хоч він і смінюється час від часу,

 але  досвіду  світового, ані свого патріотизму нема. І розуміння

 потреб  економіки  України  нема.  Ось  чому зміна Урядів, зміна

 президентів  не   змінює  руйнування   економіки України.

      Я  звертаю  вашу увагу на 1 додаток до Програми структурної

 перебудови,  який  нам  запропонований,  -"Динаміка  та галузева

 структура  валового  внутрішнього  продукту"  -"Цільові оцінки".

 Нагадую,  що  ця програма будувалася по відношенню до 1990 року.

 Тобто,  ніби-то  було  розуміння  -структура економіки недолуга,

 треба  її  змінити.  Давайте,  починаючи з 1990 року, змінювати.

 Яким  же   чином  змінювати?

      В  Програмі дійсно цілком обгрунтовано записано:"Структурні

 зміни  полягають в тому, щоби виділити приоритетні  галузі. Цими

 пріоритетними    галузями   є   сільське   господарство,   легка

 промисловість  і  харчова  промисловість."  І з цим дійсно можна

 погодитись.  Бо  це  якраз  ті  галузі, які запезпечують кінцеве

 споживання.  Це  якраз  ті  галузі,  які  забезпечують найбільшу

 зайнятість  населення  України,  це якраз ті галузі, які були не

 досить розвинуті   в  колишній  економічній  моделі.

      І ось у цьому додатку записано, що на першому етапі валовий

 внутніршій  продукт  повинен  був  зрости  на  45 відсотків, а у

 сільському  лісовому  господарстві  -на 64%, тобто темпи повинні

 були більшими бути.

      В промисловості і будівництві -на 40%, але в промисловості,

 дійсно,  пріоритет  закладався,  нібито,  в  легкій  і  харчовій

 промисловості.

      Хоч програма структурної перебудови ще досі не затверджена,

 але  ми  маємо  вже  5  років розвитку України в, нібито, умовах

 незалежності.  Чому нібито? Тому що незалежності без економічної

 незалежності  не  буває.  Це все тільки гасла пронезалежність. А

 Україна поступово, свідомо, цілеспрямовано входить в колоніальну

 залежність.

      І  ось  я пам'ятаю дискусію між Прем'єр-міністром Масолом і

 Президентом  Кучмою 5 січня 1995 року, коли була, ну, спричинена

 перша  спроба  зняти Масола з прем'єрства. Тоді Кучма доказував,

 що  нам  потрібна  фінансова  стабілізація.  І  це  головна мета

 діяльності України і економічних перетворень.

      Віталій  Андрійович  відстоював,  що  нам  потрібно підняти

 виробництво, потрібно, щоб працювали підприємства. І вже коли ми

 піднімемо  виробництво,  ось  тоді  тільки і може бути фінансова

 стабілізація,  і тільки при працюючих підприємствах можна робити

 структурні перетворення.

      Але   зрозуміло,   чому  і  Віталій  Андрійовича  зняли,  і

 зрозуміло  чому  Кучма  не  своїми  словами,  не  своїми  речами

 відстоював  цю  ідеологію,  бо  це  саме  ідеологія Міжнародного

 валютного фонду.

      Ми  знову  звертаємось  з  вами до меморандуму Міжнародного

 валютного   фонду,   який   був  розданий  нам,  депутатам.  Цей

 меморандум  про політику економічних реформ на 1996 рік. Жодного

 слова  в  меморандумі  про  те, щоб підняти виробництво. Жодного

 слова  в меморандумі про те, щоб робити структурну перебудову. І

 ось  тепер,  бачучи,  як  наполегливо,  як слухняно кожний новий

 прем'єр  виконує  розпорядження Міжнародного валютного фонду, ми

 можемо  бачити  і  результати  макроекономічних перетворень, які

 наведені у статистичному довіднику за 5 місяців цього року.

      Які  структурні  зміни  проходять в екноміці України? Обсяг

 промислової  продукції  продовжує  падати,  він  знизився  за  5

 місяців  ще  на  2. 8 відсотки, а він знижувався на протязі всіх

 чотирьох  років.  Яким  же чином змінюється структура, якщо уряд

 хоч  щось  робив  для структурних змін, це ж зрозуміло, загальні

 обсяги  падіння  -це  одне,  але  приорітетні  галузі не повинні

 падати  таким же чином, їх обсяги. Дивимось, виробництво товарів

 народного   споживання  знизилось  на  16.  2  відсотки,  з  них

 непродовольчі   товари  на  27.  9  відсотки,  тобто  як  раз  і

 знищується  в  Україні  саме те, що потрібно робити пріоритетом,

 знищеється  легка  промисловість, знищується виробництво товарів

 народного  споживання.  Загальні  дані  взагалі захливі, бо якщо

 подивитись,  що  є  падіння  по  залізній руді, є по марганцевій

 руді, але це як раз та сировина, яка сьогодні йде на експорт, за

 яку  сьогодні  наши хазяї ті, що океаном, вони ще платять, а ось

 що  робиться  з  легкою промисловістю -це злочинність, це просто

 злочинність проти свого народу.

      За 5 місяців 95 року товари народного споживання, я казала,

 зменшились  на  16 відсотків, а якщо порівняти з тим же періодом

 минулого  року,  тоді  зменшення було на 22 віжсотки. Тобто тоді

 жахливе  падіння,  зараз ще додається. Непродовольчі товари тоді

 зменшились  на  34 відсотки, за цей період ще на 27. 9 відсотки.

      Якщо ми подивимось на сільське господарство, я не знаю чому

 так  спокійно  ведуть  себе  депутати  аграрії, бо на наших очах

 знищується  сільське господарство, і сьогодні вже свідками цього

 є  що не засіяни яровий клин за 9 місяців на 9 відсотків менший,

 ніж  у  минулому році; поголів'я великої рогатої худоби, свиней,

 птиці  знижується порівняно з таким же періодом на 20, на 15, на

 30%... Які структурні перетворення?!..

      І  що  ж  нам  пропонує  уряд у цій Програмі? До речі, вони

 назвали  це Програмою! Це навіть не концепція, хоча я стверджую,

 що  тут  нема  і  концепції!...  Концепція (і ми тільки могли би

 проголосувати   в   першому  читанні,  якщо  б  ми  побачили  цю

 концепцію), концепція  повинна  дати  нам з вами розуміння, яким

 чином буде змінюватись структура економіки України? Тут, в тому,

 що  подано  урядом,   -   декларації,  причому  некваліфіковані,

 декларації  політизовані,  розраховані на те, що ніхто нічого не

 зрозуміє...

      Але   ж  давайте  подивимось,  на  які  кінцеві  результати

 виводить  наш  нас  уряд. Це  додаток 6 і додаток 7. Додаток 6 -

 "Споживання    товарів    народного    користування,   тривалого

 користування" - до  кінця Програми структурної перебудови, тобто

 на  20  років  уперед.  Я  звертаю вашу увагу: раціональні норми

 користування  і споживання  холодильнаками - 422 штуки на тисячу

 осіб.   Через   20   років   нам  пропонує  уряд,  що  буде  415

 холодильників!  Через  20 років! Тобто, ми не вийдемо і через 20

 років  на раціональні норми споживання. При тому, що у Франції -

 523  холодильника;  в  Угорщині - 469  халоадильників. Тоді куди

 Україну планують перевести? В розряд яких країн?!

      Подивимось на додаток 7 - "Споживання продуктів харчування".

 Ви  знаєте,  коли  відбулася  Чорнобильська трагедія, то МАГАТЕ,

 даючи  рекомендації  Україні, сказала: найголовніше -  підвищити

 норми споживання м'яса до рівня високо розвинутих країн, тобто 85

 кілограмів на душу населення. Раціональна норма тут зазначена 83

 кілограма. В 1990 році -68 кілограмів...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. 86...

     

      ВІТРЕНКО....  На  кінець програми структурної перебудови на

 кінець -73 кілограми, тобто і через 20 років Україна не виходить

 на  раціональні  норми  споживання.

      Я  вже  не  кажу  про  розвитлок  інших галузей. Яким чином

 захистити енергетику сьогодні, підтримати її і дати їй розвиток?

 Яким    чином    захистити   високі   технології   сьогодні?   в

 запропонованій  програмі  ніяких  рішень  немає.  Чи  є  взагалі

 економічні  рішення? Є. І знову ж таки, звертаючись до світового

 досвіду,  ми  переконані,  що ота програма, яка була оприлюднена

 біля...  11  жовтня  1995  року, програма... економічна програма

 запобігання  національній  катастрофі, її головний зміст був, що

 за  2  місяці  потрібно терміново зупинити катастрофу руйнування

 економіки  України  -це  2  місяці  надзвичайних,  не 2 роки, як

 сказав  шановний Леонід Васильович. 2 роки, а вони вже розтянуті

 на  5  і  кінця  не видно -2 місяці. Що потім робити? Що через 2

 місяці  робитти? спочатку потрібно зупинити катасторофу, зробити

 грошову   реформу   конфіскаційного  типу,  оздоровити  фінанси,

 змінити  податкову  політику,  змінити  кридитну  політику  ви ж

 дивіться  про  які  взагалі  зміни структурні можна казати, коли

 кредитна політика змінюється не на користь виобництва. Якщо на 1

 січня 1995 року короткострокові крдити складали 85 % у загальній

 сумі  кредиту,  то  зараз  на  1  травня 1996 року -87, 4. Тобто

 довгострокових   ще   менше   кредитів.   І   кредитні   ресурси

 зменшуються.

      За  ті  2  місяці  потрібно  терміново  змінити  еокномічні

 важелі,  інакше  розрахуватись з населенням по заробітній платі,

 розблокувати  виробництво  неможливо.  І це переконує і досвід і

 Чехії, і Словакії, і Югославії. Тільки відмовившись від рецептів

 Міжнародного  валютного  фонду,  тільки  перейшовши  на політику

 захисту     національних     інтересів,     тільки     введенням

 екстраординарних  заходів  можна змінити тенденцію в економічній

 політиці.

      А   ось   далі,  через  два  місяці  переходити  дійсно  до

 структурної  перебудови.  Яким чином? Переходити фіксацією цін в

 тих  галузях, які не є пріоритетними і поступовою лібералізацією

 цін  в пріоритетних галузях. Тобто, потрібно поступово випускати

 ціни  в  легкій  промисловості,  в  сільському  господарстві,  в

 харчовій  промисловості.  Саме  тоді  в  ці  галузі  потягнуться

 ресурси. Ресурси  різноманітні.

      Економістам   відомий  цей  ефект,  це  так  званий  "ефект

 Новожилова",  коли  лібералізована  галузь  затягує до себе інші

 галузі,  інші  ресерси.

      І  якраз "ефект Новожилова" буде підсилений введенням нової

 твердої  валюти.  Твердою  вона  стане тільки, якщо буде грошова

 реформа  конфіскаційного типу. Тоді ми можемо казати і про зміну

 інвестиційної  політики,  і про зміну інших важелів економічного

 регулювання.

      Саме   тоді,  коли  поступово  лібералізуються  пріоритетні

 галузі,  в  них  ідуть  першим  чином  ресурси,  тоді спрацьовує

 мультиплікатор   Кейнса,  тобто  саме  тоді  наступає  оживлення

 економіки.

      Але  в  той  же  час,  поки йде лібералізація в цих галузях,

 держава  повинна  державним  замовленням  захистити  наші високі

 технології,   бо   мікпропроцесорна   техніка,   суднобудування,

 авіабудування,   воно   доруйнується  дощенту,  поки  ми  будемо

 поступово   робити  структурні  зміни.

      І  тільки  таким чином реформуючи економіку, можна через 10

 років,  а  не через 20 років, бо 20 років вашого хазяйнування не

 витримає  Україна.  Україна  не  витримає  і  1996  рік  з таким

 керуванням  і  такою  системою  управління.

      І  на  останнє.  В  цій  програмі  пишеться,  що змінюється

 система  управління.  Яким  чином  вона  змінюється? Що нарештів

 становлюється   вертикаль   нормальна   управлінська?   Що  нема

 дублювання  адміністрації  Президента,  який пухне вже від своїх

 різних  радників  і своїх виконуючих різних обов'язків? Кабінету

 Міністрів,  який  перетворився  в  гниючий апендицит? В галузеві

 міністерства,  які  сьогодні  не  знають  що  робити і не можуть

 нічого робити, бо ними керують Пинзеники, Шпеки, Осики і Ющенки.

 Тільки зміною структури управління на чітку вертикаль, коли нема

 Кабінету  Міністр,  а  є  Прем'єр-міністр  і Рада Міністр і Рада

 Міністрів,  яка  це  і є об'єднання міністрів, кожен знає, за що

 він  відповідає, і кожен знає, що він робить. Тільки таким чином

 можна робити  структурні перетворення в економіці України.

      Підкреслюю,  що вони нам життєво потрібні. Ось чому розгляд

 цієї програми на засіданні Комісії з питань економічної політики

 і  управління  народним  господарством при тому, що наша комісія

 дуже  різна,  і  ні в якому разі вона не ліва, і ні в якому разі

 вона  не  комуносоціалістічна,  а  якраз наша комісія вже більше

 схиляється  до  лібералізованої економіки, до інших важелів, але

 все ж таки наша комісія - це комісія професіоналів.

      І якщо Леонід Висильович чи ви, чи хто-небудь з Уряду скаже

 ще  отаке  звинувачення  парламенту  в некваліфікованості, ви ще

 змогли  таке сказати, що судді хто. Та хто  виконавці? Яка у вас

 підготовка,  що  ви  знаєте  в  еконміці  України  і  в ринкових

 перетвореннях?  Тому  не  потрібні тут звинувачення один одному.

 Потрібно  чітко  виконувати в національних інтересах саме те, що

 потрібно народу України. А ми народні обранці, і ми відповідаємо

 перед   народом  України.  І  тому  наша  комісія  відхилила  цю

 програму,  і  її  відправила  на  доопрацювання.  Чи  може  Уряд

 порозумнішає,  и  може  нарешті  наш  народ  зміне  Уряд і зміне

 Президента  і  встановить  таку  владу,  яка  потрібна народові,

 невідомо.  Але таку програму, так званої, структурної перебудови

 приймати  в  Верховній Раді неможливо. Бо це не є програма. Це є

 некваліфікована декларація. Про ваші наміри, які ви і не знаєте,

 як здійснювати. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання  будуть до Наталії Михайлівни?

     

      ВІТРЕНКО Н.М. Будь ласка.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запишіться, будь ласка. Скільки часу відведем?

 10  хвилин?  15  хвилин? 15 хвилин. Виставте, будь ласка. Свято.

 Моісеєнко.

     

      СВЯТО

      Дякую  Олександре  Миколайовичу! Василь Свято, 416 виборчий

 округ,  Хмельниччина.  Шановна  Наталя Михайлівна! в мене кілька

 запитань. А саме: перше питання. З позиції мудрості народної. Чи

 перебудовують хату, коли вона горить? Чи спочатку пожежу на хаті

 гасять? Це  перше  запитання.

      Друге     запитання.    Відносно    пріоритетів.    Харчова

 промисловість,  легка  промистовість,  а  потім  шановний Леонід

 Васильович  тільки за сільське господарство сказав. А я поставлю

 трішки  інакше  питання.  Хліб  ь1  це який хліб? АПК? Хліб ь2 -

 палавно  енергетичний  комплекс.  Чи  може  щось  працювати  без

 енергетики? Скажіть мені, Наталя Михайлівно.

      І  ще одне запитання. Шановний Леонід Васильович сказав, що

 потрібно за рахунок внутрішніх накопичень проблеми вирішути. Але

 як  зрозуміти  його,  коли  зовнішній борг держави перевищує вже

 понад  10  відсотків  валового  внутрішнього  продукту? Видатків

 Державного бюджету. То де ж слова, а де діла? Дякую за увагу.

     

      ВІТРЕНКО  Н.  М. Шановний Василь Петрович, дійсно, спочатку

 нормальні   люди  гасять  пожежу,  а  потім  перебудовують  свій

 будинок.  У  нас  в країні пожежа, і тому я підкреслюю, потрібні

 два  місяці  надзвичайних економічних заходів, потрібно зберегти

 сьогодні врожай, потрібно запустити виробництво.

      Якщо  цього  не  зробити,  ні про яку структурну перебудову

 взагалі не можна вести мову.

      Далі  ви  питаєте  про  енергетику.  Розуміте,  для бюджету

 найбільше  доходів  дають  якраз галузі ісльського господарства,

 легкої і харчової промисловості.

      Сьогодні  потрібно оживити бюджет, сьогодні бюджетна криза.

 І  якщо  міліція  може  сьогодні  вижити,  бо  вона бере хабарі,

 встановлює  де  хоче  і  за  що  хоче,  то  ми  що хочемо, щоб і

 військові   вийшли   за   хабарями?   Ми   хочемо,  щоб  докінця

 зруйнувалася  школа і наука? Не може держава такого допустити.

      Тому  сьогодні потрібні дотації державні, сьогодні потрібні

 фіксовані  ціни на енергетичні ресурси. І коли Науменко чи Мінін

 каже,  навіщо  нам  потібно  вугілля  дороге,  то  це я вам кажу

 відверто:  це запроданці. Їм Україна не потрібна, вони не знають

 досвіду  Японії,  яка  після  Великої  Вітчизняної війни, другої

 світової,  30%  бюджету віддавала своїй вугільній промисловості.

 30%,  щоб  захистити  свою  незалежність,  щоб свої ресурси, які

 мінімальні  в  порівнянні  з  Україною, захистити. А вони ведуть

 розмову  про  російське вугілля, про польське вугіллі. Та Польща

 вже  завозить  і  картоплю,  і  цибулю в Україні. До чого довели

 Україну?

      Тому,  тут  різні  механізми.  Якщо  там  дотації,  то  для

 сільського   господарства   -паритетні   ціни.   Для  сільського

 господарства  пільгові  кредити,  зміна  податкової  політики  і

 обов'язкове   регулювання   цін   сьогодні   з   поступовим   їх

 визволенням, як буде насичуватись ринок.

      Тому,  якраз  ваше  питання дуже влучне, і воно відноситься

 якраз  до  розуміння.  Це  ще одне свідоцтво про те, що депутати

 розуміють стан в економіці, нажаль ми його змінити не можемо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Моісеєнко. Шестаков.

     

      ШЕСТАКОВ.   Александр  Николаевич,  прошу  передщать  слово

 Терещуку.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Моісеєнко зараз, потім Шестаков.

     

      МЬІСЕЄНКО.

     

      Спасибо,    Александр    Николаевич,    уважаемая   Наталья

 Михайловна,  у  меня к вам два небольших вопроса, на один их них

 вы  в  какой-то степени ответили, но все-таки. Я согласен с етм,

 что  у  нас уряд потому и такой сильно умный, что мы не можем ни

 как   приостановить   не   законное   действие  Конституционного

 договора,  еслы бы Верховный Совет призначал уряд, так он бы вел

 себя  немножко по стпокойнее. И я думаю, что это связано как раз

 с  тем, что истек срок полномочий Конституционного договора, его

 надо отменять.

      А  теперь  по  сути.  Значит,  я  так и не понял из доклада

 министра   как  учтены  проблемы  экологии  в  этой  структурной

 перебудове.   Я  представляю  Донбасс,  Донбасс  -это  категория

 совершенно    особая.    Россия    приняла    совсем    недавно,

 Государственная  Дума  концепцию устойчивого развития экономики,

 где  основа экономики 21 века связана как раз с защитой главного

 права  человека,  права на жизнь. У нас сегодняшняя концепция, я

 удивляюсь  почему  об  этом  никто  не  говрит,  право  на жизнь

 человеку  не  дают,  потому  что  все  структурные  перебудовы в

 конечном итоге ведут индустриализации и умерщвлению человека как

 физического  вида, и не только человека, а природы вообще. Те, я

 полностью поддерживаю ваше высказывание насчет угольной отрасли,

 спасибо  за  то,  что  вы  ее  поддерживаете,  я  считаю, что вы

 абсолютно правы.

     

      ВІТРЕНКО  Н. М. Я хочу вибачитись перед депутатом Свято, що

 я  не  відповіла  на  останнє  питання про джерела фінансування,

 яхочу  ще додати, що це дійсно сказати, що 85 відсотків -це буде

 внутрішнє  накопичення,  сказати  після того, що пограбовані всі

 підприємства,  що  обігових  коштів  нема,  що  крдитів  для них

 доступних  нема і сподіватись, що за рахунок внутрішніх резервів

 це  якось само собою розсосеться, це дійсно сподіватись неможна.

      І   я   думаю,   що  наше  керівництво  держави  ввесь  час

 орієнтується  тільки  на те, що нам дадуть з того боку, що Захід

 буде  підтримувати  Україну,  щоб виростити собі конкурента. Ну,

 це - нісенітниця!..

      Тепер  щодо  Конституційного  Договору.  Для  мене  як  для

 політика  і керівника партії питань нема -Конституційний Договір

 скінчився.  це тільки слабкість керівництва Верховної Ради, який

 не  може постояти за чебе, за Верховну Раду, не може настояти на

 тому,  що  8  червня  вже  відбулося...  За  рік  ми  не зробили

 Конституцію,  ви не спроможні стали зробити Конституцію -це ваші

 проблеми!  але  підписували  оці  240 чоловік тільки на рік! І в

 Конституційному  Договорі  якраз цей термін визначений. І тоді і

 уряд повинен працювати в нових умовах, і ми сьогодні маємо змогу

 якраз  і  затверджувати  і  Прем'єра,  і  віце-прем'єра,  і  хай

 звітують  нам  прем'єри, що вони знають... А то ми знали, що він

 знає українську мову, бо був вчителем української мови!.. А далі

 що?! А що знає наступний прем'єр? А що буде інший прем'єр знати?

 Як  це -Верховна Рада не знає, кого призначають на який пост?!..

 Тому  це  цілком  слушне  ваше  зауваження,  але  це  якраз  іде

 порушення законів України вже від керівництва Верховної Ради.

      Стосовно  екології.  Тут є розділ "Екологічні питання", але

 знову  ж  таки це -декларація. Бо екологія у нас Східної України

 (Донбасу,  Запоріжжя,  Дніпропетровської області) -це дуже важка

 екологія.  І  якщо ми хочемо вирішити там екологічні питання, що

 потрібно   робити?  Потрібно  чи  податковою,  чи  інвестиційною

 політикою  стимулювати  нові  технології  -і енергозберігаючі, і

 екологозберігаючі  (тобто,  які  будуть працювати на відновлення

 навколишнього середовища, а не на його руйнування)... За 5 років

 (ми  з  вами  свідки)  нічого  цього  не  зроблено! Більше того:

 дивіться  на  структуру  експорту  України.  Сьогодні  вже чорні

 метали  -36%  експорту.  Такого ніколи не знала Україна. Що хоче

 уряд?  Щоб це було 80%?! Щоб вся... весь бруд, все це залишилось

 в  Східній  Україні?  А потім кредити йдуть в Західну Україну? І

 Західна  Україна така розумна, каже їй не подобається економічна

 політика,  бо  вона  сьогодні живе за рахунок Східної України. А

 Східна  Україна  не має навіть відшкодувань за те, що руйнується

 навколишне  середовище бо як рах хімична промисловість і чорна і

 кольорова  металургія  -це найважкі галузі, які більше всього як

 раз,   ну,  руйнують  навколишнє  середовище.  В  програмі  крім

 декларації  і  неглибокого  розуміння  проблеми  ніяких важелів,

 ніяквих  заходів,  ніяких термінів їх впровадження -нічого цього

 немає. Отаку програму нам подали.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шестаков, Пилипчук.

     

      ШЕСТАКОВ.

      Александр  Николаевич,  прошу передать слово Терещуку.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ Будь   ласка, Терещук.

     

      ТЕРЕЩУК, Маріуполь, Всеукраїнський  союз робітників.

      Дякую,  Олександр  Миколайович.  У  мене  буде 2 запитання.

 Перше   запитання   такого  змісту:  скажіть,  будь  ласка,  чим

 відрізняється   запропонована  програма  структурної  перебудови

 економіки  від тієї структурної перебудови, яка була приведена в

 8--х  роках  під  керівництвом  Міжнародного  валютного  фонду у

 Болівії,  в  результаті   якої 30 відсотків працюючого населення

 опинилося в наркобізнесі?

      І друге питання -чи можливо підняти виробництво в Україні і

 зробити необхідні для цього економічні зміни без активної участі

 робітників   тих   підприємтств,   які   зараз   зупиниються   і

 закриваються? Дякую.

     

      ВІТРЕНКО.  Я  почну  з  2-го  питання. Як раз зупиняються і

 підприємства і... за ворота викидаються робітники саме для того,

 щоб  вони не змогли захистити совю власність, свої підприємства,

 щоб  вони  не  впилнули на політику Уряду. Тому ця криза штучна,

 штучно  зупиняють  підприємства, їх сьогодні можна розблокувати,

 через  2  місяці  підприємства  можуть ці працюювати. Уряд цього

 робити  не  хоче,  бо  як раз Міжнародний валютний фонд поставив

 головною   метою  і  це  ж  чітко  записано  в  Меморандумі,  що

 приватизація,  більше  того,  шановний  пан Марчук, не знаю, ким

 шановний  -не  мною,  та  ще  шановний  теж  не мною пан Ющенко,

 підписавши  Меморандум,  пообіцяли  передати  в приватні руки, в

 в приватні, 1 445 середніх і великих підприємств за 1996 рік.

      Як   передати   в  приватні руки?   Це   тільки  закінчуючи

 сертифікатну  приватизацію  1  липня,  починаючи приватизацію за

 живі  гроші, приймаючи ту Конституцію, яка захистить кримінально

 приватну  власність,  щоб  зробити її недоторканою. Ось тоді всі

 награбовані   кошти   виходять   на  поверхню,  вони  скуповують

 підприємства,  і  робітники, які сьогодні торгують чи займаються

 городами,  залишаються  на  своїх  городах  і на ринках. Це така

 політика  цілеспрямована.

      І  якраз  згадали  Болівію.  Це  не  тільки  Болівія,  це і

 Колумбія, це і Мексика, це і Чілі, це і Угорщина -всі ті країни,

 куди  втручався  Міжнародний  валютний  фонд.

      Головна  мета  Фонду  -зруйнувати  матеріальне виробництво.

 Головна  мета  Фонду  -перетворити  країну  з  країни,  яка щось

 виробляє  на  країну,  яка тільки споживає, щоб вона випрошувала

 весь  час  у  Фонду кредити під грабіжницькі проценти і щоб вона

 стала в залежність від діяльності Міжнародного валютного фонду.

      І  приклад  Мексики,  яку  Джефрі Сакс, Бальцирович та інші

 "чикагські  хлопчики"  всьому  світові  показували  -ось приклад

 реформ,  це  ж  доведено:  в  кінці  1994  року страшний колапс

 економіки,  і  Міжнародний  валютний фонд туди кидає 52 мільярди

 доларів,  не  ту  подачку,  що вони Україні зараз обіцяють -500

 мільйонів, це взагалі принизливо, це не наші кошти. Навіть Мінін

 сказав,  що потрібно 150 мільярдів доларів, а вони продаються за

 500  мільойнів.  А  там  кинули  Мексиці  52 мільярди -і Мексика

 лежить.  Нема  країни,  яка  виробляє, є країна, яка поділена на

 паразитуючий прошарок того населення, який споживає, і переважна

 більшість  населення,  яке не має освіти, яке не має соціального

 захисту,  яке  дійсно  сьогодні  зубожіє,  обслуговуючи отой так

 званий  "золотий  мільярд". Так  що   ви  цілком  праві.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пилипчук,  Степенко.

     

      ПИЛИПЧУК.  Шановна   пані  Вітренко!

      По   характеру   моїх  запитань  до  доповідача  Мініна  ви

 зрозуміли, мабуть, що я оцінюю, що то не є програма. Але питання

 в іншому ракурсі хотів би поставить.

      Комісія  Верховної  Ради  по  економічній  реформі минулого

 склакання,  коли  не  задаовольняло  те,  що подає Уряд, вона то

 доопрацьовувала або пропонувала своє з тим, щоб незавершить свій

 виступ  на  негативізмі  і голій критиці, а на конкструктивізмі,

 щоб  запропонувать.  Де  ваші  зміни  до програми, щоб вона дала

 очікуваний ефект. Дякую.

     

      ВІТРЕНКО  Н. М. Шановний Володимир Мифодійович! Що потрібно

 вам  віддати належне, що коли ви керували Комісією з економічної

 політики,  то  приходили  не  тільки  міністри,  а й прем'єри на

 комісію,  слухняно  вели себе, виконували ваші розпорядження, бо

 якраз  ви  ж  і  проводили всі ці закони, які руйнували економку

 України. Це ж було ясно.

      СМІХ В ЗАЛІ.

      Але  наша  комісія має ще інші особливості. Ви знаєте, тоді

 Верховна  Рада  вела  себе  більш пристойно. В Верховній Раді не

 було, що 70 чоловік працювали одразу на всіх, які тільки можливі

 пости  в державі, і виконували відразу замовлення Уряду і вимоги

 Верховної  Ради.  А  ми працюємо в таких гібридних умовах, що це

 ніяким  чином  не  можна  пояснити. Тому, я вважаю, що якщо б ми

 навели  порядок  спочатку  в Верховній Раді, а тпотім в країні в

 цілому, е було б на користь всім.

      І  наша  комісія теж користувалася б повагою, бо я дивлюсь,

 що  на  нашу комісію вже не тільки не приходять прем'єри і віце-

 прем'єри,  а вони ж, до речі, депутати, члени нашої комісії. А я

 Романа  Шпека  одного  разу тільки бачила, коли він проштовхував

 програму  соціально-економічного розвитку. Вони не приходять. не

 приходять навіть міністри. А приходять і то не завжди заступники

 міністрів.  Ви  знаєте, з ними дуже важко розмовляти і працювати

 загалом.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Степенко.

     

      СТЕПЕНКО.

      Шановна Наталія Михайлівна, в мене єсть до вас конкретне не

 політичне,  а  сугубо  економічне питання. Ви мені скажіть, ваша

 комісія  відхилила цей проект, і як поняв, одноголосно не  тому,

 що  там  немає нічого, а, мабуть, тому, що все-таки такі питання

 треба розглядати в комплексі. ..............................................................

 мотивація  до  праці  -це  той,  ну,  найважливіший ремінь, який

 повинен  запустити  економіку,  доки  буде  вигідніше  займатися

 валютними   махінаціями   чи   займатись  економічним,  як  його

 називають,  туризмом,  доки  буде  вигідніше  розграбувати  своє

 підприємство,  розкрутити  станок,  винести  його на ринок і там

 розпродати,  доти  ми  не  піднімемо  економіку.  Для  цього  ми

 пропонували  в програмі і це дійсно треба робити негайну реформу

 заробітної  плати  і  пенсій.

      Якщо ми введемо гривну тільки в результаті грошової реформи

 конфіскаційоного  типу піднимемо нижчий рівень, тобто мінімальну

 заробітну  плату  як вона повинна сьогодні бути -12 мільйонів на

 місяць,  сьогодні  повинна  бути  мінімальна  заробітна плата, а

 максимальна  заробітна плата сьогодні повинна бути 120 мільйонів

 і  не  більше,  бо  в  усіх  розвинених країнах 10, ну, 11 разів

 розрив,  а не 300-500, так це тільки в офіційній економіці. Якщо

 ми  нарешті  ворів  будемо  садити  у  тюрму  і показовий процес

 проведемо,  хто не сплачає податки, хто грабує підприємство, хто

 приватизацію   проводить  на  свою  користь,  а  не  на  користь

 виробника,  ось  тоді при комплексі заходів запрацює економіка і

 реформа заробітної плати і пенсії -це не популізм, це той захід,

 який  дасть  змогу  споживати те, що виробляється, бо сьогодні ж

 люди  не  можуть ні з чим вийти на споживчий ринок. І навіть те,

 що  вироблено,  воно  лежить  на скаладах підприємств. Тому мене

 дуже це, ну, дуже радує, що ви стали на решті моїм прихільником.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі,  сідайте.  У  нас,  шановні  колеги,

 записалося  на  виступ 11 депутатів. Є така думка, давайте ми до

 обіду, у нас залишилось до перерви точніше, 15 хвилин

      Півгодини? Тобто 15 хвилин до і 15 після... Приймається.

      Будь ласка, Моцпан, за ним Пшенична.

     

      МОЦПАН,   146   Амвросіївський   виборчий   округ,  фракція

 Соціалістів.

      Уважаемый Александр Николаевич, уважаемые коллеги!

      2   года  назад  кандидат  в  президенты  Украины,  Леонид

 Данилович   Кучма   в   своей   предвыборной   программе  обещал

 необходимость осуществления перестройки экономики Украины.

      Прошло  2  года и его представители  правительства -   зам.

 министра  экономики  Глеб Васильевич  Минин - докладывает, что у

 нас,  фактически,  никакой  перестройки  экономики  в  стране не

 проводится.

      Я  считаю,  что  де-факто  - есть все основания считать  -

 возложить   всю   ответственность  за  непроведение  структурной

 перестройки   экономики,   крайне   необходимой   в   экономике,

 действительно, в народном хозястве возложить на правительство и,

 прежде   всего,   на  Президента,  ибо  правительство  (согласно

 Конституционного  Договора,  который здесь уже не раз упоминали)

 полностью   перед   ним  ответственно  и  подотчетно  -не  перед

 Верховным Советом!..

      Следующее.  Мне  кажется,  уважаемые  коллеги,  что  данный

 вопрос  -проект  Программы  структурной  перестройки экономики -

 нужно  было  бы  выносить вторым, а первым -это непосредственное

 изменение  экономического  курса.  По последним заявлениям главы

 правительства  Украины  Лазаренко  Павла  Ивановича,  а также по

 твердой    убежденности   нашего   президента,   Кучмы   Леонида

 Даниловича,  никто  не собирается экономический курс государства

 менять. Я его лично называю преступным изначально, потому как он

 обрекает  подавляющее  большинство  моих  избирателей на нищету,

 беспросветную нищету, а то и вымирание!..

      Следовательно,  перспектива  рассмотрения  данного  вопроса

 абсолютно   неправомерна   и   несостоятельна   -не  может  быть

 обеспечение  структурной  перестройки  экономики  без  изменения

 количества (?) курса.

      Уважаемый Леонид Васильевич, вы назвали цифру: на некоторых

 угольных  шахтах  у  нас  себестоимость  тонны угля дошла до 300

 долларов.  Вы говорите о том (и все об этом знают), что у нас по

 целому  ряду  наименований  продукции  цены выше мировых. Так вы

 поясните причины! Иначе я вынужден сделать это за вас...

      А  причина следующая: оставив бесконтрольно государственную

 собственность,   отдав   ее   на  откуп  директорскому  корпусу,

 мафиозным  коммерческим  структурам  и  т.  д.,  мы позволили им

 делать все, что угодно. Хочет сегодня директор шахты трехэтажный

 особняк  -пожалуйста!  Начальник  участка -пожалуйста! Все вдруг

 захотели  ездить  на "Мерседесах" и "Вольво", все захотели, чтоб

 их  дети  и  внуки  были  капитально  обеспечены  на многие годы

 вперед  -вот  вам  и  результаты.  А  вы  говорите, средств нет.

 Требуется  150-200 миллиардов долларов для того, чтобы совершить

 перестройку экономики  в ближайшие 20 лет.

      Да их не будет!  При таком методе хозяйствования.

      И  последнее.  Уважаемаые  коллеги.  В свое время мне стало

 известно,  что  у  нас  порядка 80 процентов всех мафиозных дел,

 связанных   с  грабежом  государсива,  нашего  народа,  крутится

 непосредственно в так называемой "газовой проблеме". И поэтому 7

 марта   этого   года   11   народных   депутатов   обратились  к

 правительству  с  предложением,  с просьбой дать копию контракта

 между    акционерным   обществом   "Укргазпром"   и   российским

 акционерным  обществом  "Газпром".  На  5  апреля мы не получили

 ответа  и поэтому 5 апреля прозвучал депутатский запрос по этому

 же  моменту. Однако, до настоящего времени 11 народных депутатов

 копии контракта между "Укргазпром" и "Газпром" не получили. Лишь

 6  мая  председатель правления "Укргазпром" Клюк (?) направил на

 мое  имя  ответ, где доказывает, что нет возможноти предоставить

 нам копию контракта.

      И, наконец, последнее, в связи с этим.

      Мне   известно,   что   правительством  выделено  несколько

 коммерческих  структур,  которые  обеспечивают  поставки газа на

 Украину,  только  представьте  себе,  по  какой цене... Мы знаем

 факты,  когда  у  нас в Донецкой области предприятиям предлагают

 заграница   российская:   газ   по   53  доллара,  а  через  эти

 коммерческие   структуры   по   82-83   доллара  платить  нужно.

 Амвросиевский   цементный   комбинат,   в  свое  время  один  из

 крупнейших  поставщиков высококачественного цемента стоит потому

 что нужно платить 83 доллара. Поэтому я предлагаю, всех народных

 депутатов,  которые  поставили  подпись,  а  там от 5-ти групп и

 фракций,   требовать   рассмотрение   этого   вопроса   на   дне

 правительства  в  июле  месяце. И пусть уважаемый Павел Иванович

 Лазаренко  расскажет нам, по какой цене мы покупаем газ и как мы

 продаем  его  поставщикам  и  кто на этом наживается. Спасибо за

 внимание.

     

      ГОЛОУЮЧИЙ. Пшенична.

     

      ПШЕНИЧНА.

      Шановинй Олександр Олександрович, шановні депутати. Дійсно,

 ця  проблема,  як  буде розвиватися економіка України, вона дуже

 турбує  сьогодні  все  населення  України,  бо  ж  зрозуміло, що

 сьогодні  казати  про  всі наші соціальні гарантії, якщо не буде

 розвиватись  наша  економіка,  то  ми  кажем  сьогодні  получила

 Україна   пооітичну   незалежность,   але,  щоб  стать,  дійсно,

 незалежною економічною державою,  то до цього ще  дуже далеко.

      Тут шановний Леонід Васильович казав, що може не всі читали

 ще цю програму -так, дійсно, програмну про структурну перебудову

 економіки в Україні, вона мапє десь більше 80 сторінок. Але що ж

 конкретно  ця передбачає програма?

       Я  хочу  тільки  зупинитись  на 2 таких питаннях. Перше -це

 про...   енергозбережіння   та   забезпечення   нашої  економіки

 енергоресурсами.  І  тут  я  хочу  зупинитися  з  прикладу свого

 округу.   Ви   занєте,   що   в   Криму   будувались...   атомна

 електростанція,  на  сьогодні  її  вже  немає.  Там була сонячна

 електростанція,  сьогодні  вже  бзамість  неї..........  вітрову

 електростанцію.

      То  хочеться  мені сказати, шановні товаріши, що попередній

 мій  колега казав про те, що, якщо ми так будемо господарювати в

 своїй  державі,  то  в нашій країні, мабуть за нашої економіки і

 наших  підприємств  залишиться тільки вітер.

      І  чому я це хочу ще... У нас немає... між міністерствами і

 відомствами  немає  єдиної  політики. Наприклад, замість атомної

 електростанції  пропонується Міністерством енергетики побудувати

 парагазову  електростанцію,  але  Мінсітерство  економіки счітає

 сьогодні  це недоцільним. І йде сьогодні розробка цієї програми,

 будівництва  парагазової  електростанції, так а хто ж нам скаже,

 хто  проаналізує  доцільно  це  будувати  чи  ні? І куди будуть,

 навіщо   використовуються  ці  інвестиційні  фонди,  які  будуть

 надходити із  зарубіжних  країн.

      І ще одне питання. Це питання регіональної політики.

      Я  хочу тільки звернути вашу увагу на те, що у нас в країні

 передбачаєтсья   десь   8  регіональних  зон.  І  одна  з  таких

 регіональних  зон - це  кримський  регіон.

      Якщо  ми  подивимось  на  цей  кримський  регіон,  якщо  ми

 подивимось   на  ту  реональну  політику,  яка  запропоновується

 сьогодні  в  державі,  то   там  немає  ніякої  конкретики.

      То  сьогодні, я так думаю, що досить, мабуть, вияснювати ці

 отношенія  мєжду  нашою  Комісією  Верховної Ради, між Кабінетом

 Міністрів,  між  міністерствами  і відомствами, а треба зробити

 дійсний  центр,  який  би зкоригував всю цю роботу. Щоб, дійсно,

 економіка  в Україні працювала. І щоб всі ці кошти, які сьогодні

 має  держава,  і  щоб  ті кредити, які повинні вкладатись в ті

 пріоритети,   які   сьогодні   країна  виділила  -це  вугільна

 промисловість,  це сільське господарство, -вони дійсно працювали

 на  наших  людей. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні   колеги,  перед  тим,  як  оголосить

 перерву,   я   хотів  би  надати  слово  від  лічильної  Комісії

 про...........   порядок,   Михайло   Антонович   Павловський, а

 продовжимо  обговорення  після  перерви. Будь ласка.

     

      ПАВЛОВСЬКИЙ.  Шановні  народні  депутати!  Лічильна Комісія

 готова для проведення голосування по третьому питанню по обранню

 суддів  до Верховного Суду.

      Порядок  такий,  я  вам  нагадую:  потрібно пред'явити своє

 посвідчення,  отримати  бюлетень  і  проголосувати, пройти через

 Кабіни,  які  стоять  в нашому  традиційному  місці.

       Значить,  прохання  таке:  щоб  за  півгодини ми завершили

 голосування. Тому  прошу  вас   зразу  з  залу  йти голосувати.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запитання є  до  Михайла  Антоновича?

      Оголошується  перерва  до  16  години.

      І  ще  одне  оголошення.  О  16  годині  закрите засідання.

 Прохання  всіх депутатів, запрошеним ми даємо відпустку і пресі

 теж.