Стенограма пленарного засідання

11 червня 1996

                   ЗАСІДАННЯ  ДЕВ'ЯНОСТО  П'ЯТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и  11  ч е р в н я  1996  р о к у

                           10.00 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Добрий  день,  шановні  депутати  і члени Кабінету

 Міністрів,   журналісти   і   гості   Верховної   Ради,  шановні

 радіослухачі!  Прошу  депутатів  підготуватися  до реєстрації...

 Проводиться реєстрація.

      Я  звертаюся  до  депутатів,  які  поки  що  не зібралися з

 думками,    розмовляють    з    сусідами    -вставьте    картки,

 зареєструйтеся.    Іван   Олександрович,   вставьте   картку   і

 зареєструйтеся спочатку.

         ШУМ У ЗАЛІ

 

      ГОЛОВА.  Проводиться поіменна реєстрація.

      Зареєструвалося    292    депутати.    Ранкове    засідання

 оголошується  відкритим.  Прошу провести реєстрацію по фракціях.

 будь  ласка. Готові провести по фракціях реєстрацію? Будь ласка,

 хто  за  те,  щоб  по фракціях провести голосування, реєстрацію,

 проголосуйте.

      Проводиться   голосування,  реєстрація  по  фракціях,  будь

 ласка.  Я  прошу  провести  реєстрацію по фракціях, ми тільки що

 проголосували  за  це,  а  тепер треба провести реєстрацію. Будь

 ласка, проводиться реєстрація по фракціях.

 

      Йде  голосування.

 

      Будь ласка,  опублікуйте.

      Валерій  Павлович!  Валерій  Павлович!  Уже... вони прийшли

 вже.

      Шановні  депутати!  На  сьогоднішній  День Уряду винесено 2

 питання.    Перше   питання -  про   відшкодування   колективним

 сільськогосподарським   підприємствам   коштів  для  компенсації

 будівництва об'єктів соціально-культурного призначення на селі у

 1995  році.

      А   друге   питання   -про   виконання  державної  програми

 "Конверсія",  здійснення  контролю за її ходом між Мінмашпромом,

 Мінекономіки, Мінфіном.

      Хочу,  при  тому  сказати,  сказати декілька зауважень щодо

 підготовки цього Дня і Верховною Радою і Кабінетом Міністрів.

      Друге  питання,  як виявилося, при підготовці сформульовано

 нечітко,  і  тут  проблема не стільки у формулюваннях, скільки в

 тому,  що  Уряд  сьогодні і всі структури влади не займаються, в

 принципі,  конверсією  послідовно  на основі програми. В Україні

 немає державної програми конверсії.

      І ця пропозиція прозвучала із подачі депутата Пшеничної, по

 суті,  правильна. Вона не могла подумати, що немає в Україні вже

 на  шостому році існування, власне, чи на п'ятому році існування

 держави, що немає своєї програми конверсії. Хоч проголошені були

 з цього приводу відповідні документи, прийняті закони і т.п.

      Тому,  є пропозиція розглянути це питання про хід конверсії

 військового виробництва на підприємствах мінмашпрому та розробці

 державної програми "Конверсія".

      А якщо буде потреба з цього приводу, ми приймемо відповідне

 рішення.  Тобто,  ця  особливість  сьогоднішнього  розгляду буде

 полягати  в  тому,  що  ми  з розглянутих питань можемо прийняти

 певні  рішення  як  доручення чи Кабінету Міністрів, чи комісіям

 Верховна  Рада  для  підготовки  відповідних питань на розгляд у

 плановому  режимі  у  порядку,  щоб  включити їх до порядку дня,

 розглянути у звичайному режимі.

      Та почекайте хвилинку! Хвилинку!

      Перед  тим,  як  розпочати  розгляд питання, я оголошу один

 депутатський  запит і просив би його підтримати. Це депутатський

 запит  Ніколаєнка  Станіслава Миколайовича до Прем'єр-міністра у

 зв'язку  з  відсутністю реагування на його звернення до Кабінету

 Міністрів   стосовно   затримки   з  виплатою  заробітної  плати

 вчителям,  лікарям  і працівникам культури з січня цього року та

 пенсій  і  допомог  пенсіонерам  о  Генічевському, Іванівському,

 Нижньогірському,  Осірогозському, ні Нижньосірогозському районах

 Херсонської області.

      Оформлений  запит так, як потрібно. І тому я ставлю його на

 голосування.

 

      "за"

      Прийнято  рішення,  запит  направляється  за  адресою  і ще

 подали   депутатський  запит  Масенка,  Секретаріат  підготував,

 просто він не впав в папку до Прем'єр-міністра України в зв'язку

 з   затримкой  виплати  зарплати  працівникам  вузлової  лікарні

 станції  Рябінка  Південної  залізниці,  будь  ласка,  ставлю на

 голосування, хвилинку, ставлю на голосування.

 

      За-

      Питання  до  Дня Уряду вам роздані, є пропозиція розглянути

 їх за два ранкових засідання і намагатися зекономити час, щоб до

 13-ої  години  розглянути це питання. Зараз, хвилиночку, з цього

 приводу? Будь ласка, Даниленку слово.

 

      ДАНИЛЕНКО.

 

      Я  дякую,  Олександре  Олександровичу, за надану можливість

 висловити  пропозицію  і  думку  не  тільки  від себе, від нашої

 комісії  з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів

 та  соціального  розвитку  села,  я  думаю,  що  про  саму  суть

 проведення  Дня Уряду як так як ми їх проводим, тоді не потрібно

 проводити,  тому що по суті ніхто не несе відповідальність за те

 що  ми  в  обговоренні  приймаєм  на Дні Уряду в цьому сесійному

 залі.

      А  тепер  по  суті,  ну,  що  може  доповідати,  Олександре

 Олександровичу, наш Кабінет, Кабінет Міністрів, міністр фінансів

 про надходження грошей згідно того, як ми закладували в бюджет і

 на  96 рік, коли по суті діла порушений самий головний закон -не

 поступило до інформації народних депутатів ні однієї копійки -0.

 0.  А тому я вношу пропозицію за дорученням комісії поставити це

 питання  окремо,  відвести  на якийсь день в сесійному тут залі,

 включити  в  повістку  денну,  обговорити  використання бюджету,

 виконання  рішень,  виконання постанов про пролонгацію, верніше,

 закону   про  пролонгацію  кредита  також  Національний  Банк  і

 комерційні  банки  абсолютно нічого в цьому напрямку не зробили,

 тобто  ми  подали матеріали на Презідію Верховної Ради і я вношу

 пропозивцію від імені комісії сьогодні це питання не розглядати,

 а буквально включити на цій неділі в повістку денну і розглянути

 в сесійному режимі й прийняти відповідне рішення. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Анатолій  Степанович,  пропозиція ваша, можливо, і

 слушна, але якраз за наполяганням представників вашої комісії це

 питання  включено  до  порядку  дня  на  сьогодні як питання Дня

 уряду.  І  тому  розглядати  його  кремо...  Якщо треба, вносьте

 пропозицію,  розглянемо  на  Президії,   включимо в порядок дня,

 розглянемо  в сесійному режимі  як звичайне питання, як питання,

 з  якого  приймається  відповідна  постанова. А сьогодні знімати

 тому,  що.... появилися нові обставини, я вважаю, що недоцільно.

 Можливо, при розгляді його в режимі, яке передбачено в Положенні

 про  День уряду, виявляться деякі інші обставини, які допоможуть

 вам краще підготувати це питання.

      Шановні депутати,....

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну   хвилинку!  Порядок  ведення  і  процедура  визначена

 Положенням про проведення Днів уряду.

      Слово має міністр фінансів Германчук. Будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Трансляція  Дня уряду за Положенням, затвердженим Верховною

 Радою,  здійснюється в повному обсязі на радіо і на телебаченні.

 Голосувати з цього приводу окремо немає потреби.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь ласка.

 

      ГЕРМАНЧУК П.К., міністр фінансів України.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   народні

 депутати!

      Питання  фінансування  видатків  в  поточному  році  є дуже

 проблематичним  і  на  те  є  як  суб'єктивні,  так і об'єктивні

 причини.  Я  буквально  декілька  слів  для  того,  щоб  підійти

 безпосередньо  до  питання  фінансування АПК і однієї з проблем,

 яка  винесена  сьогодні на розгляд Верховної Ради, декілька слів

 скажу  про результати надходжень доходів Державного бюджету за 5

 місяців    і   стан   взагалі   з   виконаннням   державного   і

 консолідованого  бюджету, як бази, для забезпечення фінансування

 всіх видатків, які передбачені Державним бюджетом.

      За  попереднімі  підрахунками за 5 місяців до бюджетіа усіх

 рівнів  не  донадійшло  162 трильйони карбованців коштів, в тому

 числі   до   Державного   бюджету,   який  взяв  на  себе  тягар

 фінансування   дефіциту   бюджету  155  трильйонів  карбованців.

 Головними  причинами недонадходження коштів є прорахунки в плані

 таких доходних джерел як різниця в цінах по газу та рентна плата

 за    нафту    і   природний   газ,   а   ткож   фонд   розвитку

 Паливно-енергетичного  комплексу, де з 108 трильонів карбованців

 на  сьогодні  надійшло  тільки  5,  2  трильйони карбованців, що

 безперечно заставило уряд допустити і мобілізацію інших доходних

 джерел  з  тим,  щоб профінсувати витрати, заплановані по галузі

 вугільна  промисловість.

      Є  дуже  велика  проблема  фінансування дефіциту бюджету. В

 цьому  залі,  коли  пиймали  Закон  "Про  Державний  бюджет", ми

 визначили  3  джерела фінансування дефіциту бюджету -це зовнішня

 допомога  в  сумі  204 трильйони карбованців, цінні папери уряду

 150 і кредит Центрального банку 107 трильйонів карбованців.

      На сьогоднішній день кредити Центрального банку в зв'язку з

 касовим   розривом,  який  є  в  1-му  півріччі  поточного  року

 правктично  вичерпано, цінні папери сьогодні ідуть по нормі, яка

 передбачена згідно  Законом  "Про  Державний  бюджет", даже вище

 норми. Сьогодні ми мобілізували більше 31 відсотка від загальної

 суми  -це складає більше 50 трильйонів карбованців, які залучені

 через    цінні папери  для  фінансування  дефіциту  бюджету.

      На  жаль,  проблематичним  являється  3-є джерело погашення

 дефіциту  бюджету  -це  зовнішня  допомога,  вона  обрахована  в

 розмірі  204 трильйони карбованці. На жаль, на сьогоднішній день

 ззовні  ми не отримали жодного карбованця, а фактично, затратили

 на  погашення  дефіциту  бюджету 86, 8 трильйона карбованців. Це

 теж  кошти,  які  і  мобілізовані  за рахунок ін ших джерел і не

 змогли  буть  направлені  на  поточне наше фінансування, як це і

 передбачено бюджетом.

      Одним  з  головних  причин  недодержання  доходів зведеного

 бюджету,   як   і   раніше,   залишається   неприпинення   спаду

 виробництва,  ріст заборгованості підприємств перед бюджетом. За

 січень-квітень   поточного  року  спад  виробництва  промислової

 продукції   порівняно   з  відповідним  періодом  минулого  року

 знизився  на  3,  3%,  а обсяг виробництва промислової продукції

 склав  2,5%  за  4  місяці.

      ЗА  ц  ей період значно знизились обсяги будівельних робіт,

 транспортних перевезень залізничним транспортом, автомобільним.

      Таке  становище  негативно,  безперечно,  впливає на доходи

 бюджетів  всіх  країн, і тільки з цих причин встрачено більше 14

 трильйонів карбованців.

      продовження  спаду  виробництва  призводить  до  подальшого

 погіршення  фінансового стану підприємств і, звичайно, платіжно-

 розрахункової   дисціпліни  як  між  суб'єктами  підприємницької

 діяльності,  так  і по  рорахункам  з  бюджетом.

      З  початку  1996  року  розмір  недоїмки або заборгованості

 перед  бюджетом,  включаючи  внески  до пенсійного фонду зріс на

 128  трильйонів  карбованців,  або  більше  як    у   2  рази.

      Основні  боржники,  як  і  раніше,  залишились підприємства

 Мінпрому,  Держгазпрому,  Мінсільхозпроду.

      Розмір     відстрочок,     що    надаються    підприємствам

 промисловості,     транспорту,    агропромислового    комплексу,

 будівельного комплексів, які мають заборгованість перед бюджетом

 та  позабюджетними  фондами  станом  на  1  січня  1996  року на

 виконання статті 28 Закону України "Про Державний бюджет на 1996

 рік" складе  від  80  до  100  трильйонів  карбованців.

      Продовжується  накопичення  заборгованості  між  суб'єктами

 господарювання.

      Обсяги дебиторської і кредиторської заборгованості на 1. 05

 зросли  порівняно  з  1. 01. 96 року відповідно на 1 квадрильйон

 133  трильйони  карбованці  і  1,  525 або на 51 і відповідно 49

 відсотків.

      Безперечно,  що  Уряд  в такій ситуації старається прийняти

 всі  зусилля,  всі  відповідні  міри  для  того,  щоб...........

 платіжну  кризу  в  державі,  для того щоб повно мобілізувати ті

 доходні  джерела,  які  передбачені  Державним бюджетом. З метою

 подолання платіжної кризи, забезпеяення доходної частини бюджету

 з  вашою  участю  Урядом  прийнято  ряд  постанов,  а  семе  про

 додаткові  заходи  по  подоланню  платіжної  кризи,  про причини

 невиконання  доходної  частини  і заходи по дотриманню бюджетної

 дисципліни,   про  неоподаткування  10  відсотків  прибутку,  що

 направляється на поповнення обігових коштів.

      Але,  безперечно,  результат  відразу  не буде. Навпаки, ми

 пішли  на деякі втрати для бюджету. Я називав суму -це більше 80

 до   100  трильйонів  карбованців  з  тим,  щоб  відновити  наше

 виробництво.  На  наш  погляд,  сьогодні  головне  завдання  -це

 відтворення  нашого власного виробництва, продукція якого була б

 платежеспромою, конкурентноспроможною з тим, щоб зміцнити на цій

 основі доходи бюджету.

      Питання,  яке  ми  сьогодні  розглядаємо, тісно пов'язано з

 тими  проблемами,  які  є  сьогодні в виконанні доходної частини

 бюджету,  з  проблемами  платіжної  кризи. Воно дуже має важливе

 значення   для   забезпечення   реалізації  аграрної  соціальної

 політики на селі.

      Але  реальну  і  об'єктивну  оцінку  стану  його  виконання

 можливо  дати  лише  в контексті загальної ситуації, що склалася

 нині   з   виконанням   Державного   бюджету,   яку   я  коротко

 охарактеризував.

      Враховуючи  укази  Президента  України, закони та постанови

 Верховної   Ради   України  щодо  розвитку  аграрної  реформи  і

 державної  підтримки  агропромислового комплексу, пріоритетності

 сільського  розвитку  села  в  народному  господарстві.  Уряд, в

 умовах  проведення  жорсткої фінансово-бюджетної політики в 1996

 році  здійснює  роботу  по  фінансуванню  передбачених заходів у

 агропромисловому    комплексі    і   насамперед   в   сільському

 господарстві.

      Одним з істотних напрямків фінансової підтримки цих заходів

 є  виконання  рішення  Верховної Ради про відстрочку до 1 грудня

 1996  року  сплати  податків  і  платежів  до  бюджету  та Указу

 президента  про  відстрочку   наданих  позичок.

      реалізація  лише  цих заходів дозволить тільки в сільському

 господарстві  залишити  для використання на власні потреби майже

 45 трильйонів карбованців. Це 39 трильйонів карбованців платежів

 і  6 трильйонів  карбованців  позичок.

      Сьогодні   слід   додати  майже  8  трильйонів  карбованців

 отриманих   за   рахунок  звільнення  від  прибуткового  податку

 натуральної    частини    фонду    оплати    праці   працівників

 сільськогосподарських підприємств.

      Особилво   позитивно   повинно   вплинути   на   поліпшення

 фінансового  стану  товаровиробників,  а отже і на можливості їх

 самофінансування також надання податкових пільг по підприємствам

 агропромислового  коплексу.  а  саме:  по  податку на прибуток і

 податку  на  добавлену  вартість  на загальну суму 67 трильйонів

 карбованців. В тому числі і по податку на прибуток 37 трільйонів

 карбованців  і  по  податку  на добавлену вартість 30 трильйонів

 карбованців.

      Стосовно  безпосереднього  питання  фінансування заходів по

 АПК  з  бюджету,  то  слід  зазначити,  що рішень... рівень його

 виконання  співпадає з рівнем фінансування і дещо краще в цілому

 по народному  господарству.

      Значні   кошти   з  бюджету  отримується  галузь  народного

 господарства  для  проведення  весняно-польових  робіт. Зокрема,

 через    (...........)   державного   контракту   по   зерну   і

 (...........).  за  5  місяців  поточного  року  на  цю мету вже

 виділено  за  рахунок  усіх  джерел фінансування, крім іноземних

 кредитних(...........),  майже 55 трильйонів карбованців. З них,

 за   рахунок   коштів  бюджетної  позички  поточного  року,  -18

 трильйонів  карбованців.  Повернення  бюджетної  позички минулих

 років   -19  трильйонів  карбованців.  Та  майже  13  трильйонів

 карбованців  за  рахунок  вартості виділено з дрежавного резерву

 газу  на виготовлення мінеральних добрив для сільгоспвиробників,

 техніки, запасних частин до неї.

      Водночас,  за  5  місяців  цього  року  за  рахунок  прямих

 асигнувань   з   бюджету   виділено  на  цю  мету  5  трильйонів

 карбованців.

      Крім  того,  Урядом  залучено  на  вищезазначені цілі кошти

 кредитної  лінії Ексімбанку США на суму 253 мільйонів доларів, з

 яких  уже  надійшло  товарного кредиту у вигляді комбайнів фірми

 "Джондір"  та  засобів  захисту  на 135 мільйонів доларів. Це 25

 трильйонів карбованців.

      Згідно   Постанови  Верховної  Ради  України  Уряд  повинен

 профінансувати  по всіх напрямках до 5 липня цього року в обсязі

 105,  5  трильйонів карбованців, тобто залишилось не забезпечено

 фінансуванням  ще  50 трильйонів карбованців, а якщо враховувати

 позичку   135   мільйонів  доларів,  яка  на  сьогоднішній  день

 використана,  то до 5 липня цього року нам необхідно вишукати 25

 трильйонів  карбованців.  І  Уряд  з  цією поставленою проблемою

 справиться.

      Викликає  тривогу,  що  майже половину суми недофінансовано

 через  неповерення  заготівельними  організаціями  в  зв'язку  з

 допущеною дебіторською заборгованістю за хлібопродукти бюджетної

 позички  минулих  років,  яка,  як  я  відмітив  вище, є вагомим

 джерелом  фінансування державного контракту. У нас є запокоєння,

 що   в  цьому  році  до  бюджету  як  джерело  для  фінансування

 державного   контракту  не  надійде  такої  позички  в  сумі  20

 трильйонів карбованців.

      Що  стосується  фінансування заходів за рахунок бюджету, то

 на  виконання  Постанови Верховної Ради від 24 травня цього року

 Уряд  зобов'язаний  поточні надходження у першочерговому порядку

 спрямовувати  на  повне  погашення  бюджетної  заборгованості по

 грошових виплатах населенню.

      В цих умовах, на думку Уряду, доцільно кошти, необхідні для

 відшкодування   витрат,   на   будівництво  об'єктів  соціально-

 культурної  сфери  на селі при уточненні бюджетів поточного року

 спрямувати  на утримання соціальної сфери через обласні державні

 адміністрації. Я сьогодні нажаль констатую такий факт, що дійсно

 із  25  трильойнів  карбованців,  які  передбачені  у державному

 бюджеті  на  компенсацію  витрат  95  року за об'єкти соціально-

 культурної  сфери  не  профінансовано  жодного  рубля  і Уряд це

 свідомо   знає   в   зв'язку  з  тим,  що  дійсно  стільки  було

 першочергових фінансувань, що дійсно ми не змогли профінансувати

 і  передбачено,  що  ці  витрати будуть профінансовані в повному

 обсязі  Урядом  починаючи із серпня місяця поточного року до тих

 пір,   поки  не  виконаємо  постанову  Верховної  Ради  стосовно

 погашення  заборгованності  в бюджетній сфері і по всіх виплатах

 соціального  храктеру,  а  також по державному контратку. В мене

 все.

 

      ГОЛОВА.  Петро Кузьмич, я прошу, ви час використали. Правда

 ви  торкнулися  всіх питань, які пов'язані з бюджетною сферою, а

 тема  стосувалася абсолютно конкретного питання про фінансування

 витрат  або компенсацію витрат, понесених сільгоспвиробниками на

 розвиток  соціальної сфери в 95 році, тобто треба вести мову про

 ті 25 трильйонів, які передбачені, закладені у бюджет на цей рік

 і  про  те,  що  витрати ці не компенсовані. А ви ще пам'ятаєте,

 приймали  постанову і Кабінет Міністрів, і Верховна Рада про те,

 щоб  використати  ці  кошти  як  засіб для забезпечення весняно-

 польових  робіт.  Таким чином, от і в цьому контексті треба було

 вести розмову, у вас є питання, які вам задали комісії, депутати

 відповідно  до  положення  про проведення Дня Уряду, будь ласка,

 відповідайте  ці питання.

 

      ГЕРМАНЧУК  П.  К. Ну, нажаль мені питань ніхто не передали,

 не знаю.

 

      ГОЛОВА.  Одну хвилинку, що значить не передали?

 

      ГЕРМАНЧУК П.К. Не знаю.

 

      ГОЛОВА. Передали питання ці своєчасно, вони і в мене є, і в

 Уряді,  я  не  знаю  хто  в  Уряді  відповідає  за те, що вам не

 передали ці питання?

      (Шум у залі)

 

      ГОЛОВА.  Що  значить: записатися? Є положення, яке визначає

 послідовність розгляду цього питання!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Значить, я їх прочитаю...

 

      ГЕРМАНЧУК  П.  К. Ну, ось сидить Віце-прем'єр -у нього тоже

 немає  цих  питань... Я не знаю, хто їх туди передав, Олександре

 Олександровичу... Мене вчора визначили доповідачем питання....

 

      ГОЛОВА.   30  травня,  наприклад,  Секретаріат  передав  до

 Верховної  Ради питання від групи "Центр", Сирота підписує: який

 конкретно механізм передбачається урядом по відшкодуванню коштів

 для   компенсації   будівництва  об'єктів  соціально-культурного

 призначення селі?

 

      ГЕРМАНЧУК П. К. Олександре Олександровичу, механізм уже діє

 на  протязі  декількох  років і, до речі, тут в цій справці, яку

 подав,  значить,...  довідка, яка подана, тут є і механізм, який

 відпроацьований Міністерством фінансів, Міністреством сільського

 господарства,   направлені   у   всі,  в  тому  числі  Автономну

 Республіку  Крим,  всі  відповідні  міністерства,  які  до цього

 причетні,  об'єднання  із  конкретними викладками, з конкретними

 прикладами.  Фінансування буде іти... місцеве відшкодування буде

 йти  через  місцеві  фінансові органи за поданням, починаючи від

 районного,  обласного  і  до  центру  з  тим, щоб звести баланс.

 баланс такий зведено. Коштів, безперечно, не вистачає. Це тільки

 50%,   даже  менше  потреби.  Те,  що  є  на  сьогоднішній  день

 зафіксовано актами виконаних робіт по соцкультпобуту.

      А  механізм  тут  тоже  простий  -просто  треба гроші. Не в

 механізмі справа -справа в скрутному фінансовому стані. І те, що

 ми,  дійсно, сьогодні не змогли профінансувати повернення затрат

 по соцкультпобуту.

 

      ГОЛОВА.   Петро  Кузьмич,  будь  ласка,...  Петро  Кузьмич,

 візьміть запитання.

 

      ГЕРМАНЧУК П.К. Спасибі.

      До   яких  пір  буде  пов'язуватись  проблема  фінансування

 об'єктів  соцкультпобуту  на  селі  з  посиланням на нездатність

 першочергового  погашення заборгованості по зарплаті, стипендіях

 і т.д., і т.д.

      Ну, я хочу вам сказати, що дійсно ця ситуація так склалась,

 якщо  ви  уважно слухали, я вам відповів чому у нас немає джерел

 для фінансування всіх витрат.

      Крім  того, я  відповідаю  на  ваше  питання....

 

      ГОЛОВА. Ви  можете помовчать....

 

      ГЕРМАНЧУК.....   Постанова   Верховної   Ради  "Про  хід

 виконання  Кабінету  Міністрів  України  (я перекрикувать вас не

 буду)  Верховної  Ради  України  "Про  погашення  заборгованості

 Державного бюджету України, місцевих бюджетів за 1995 рік, пункт

 5  записано: " Кабінету Міністрів до поаного погашення бюдджтної

 заборгованості  по  грошових  виплатах населенню, поточні доходи

 Державного   бюджету  розподіляються  в  такому  порядку.  Перша

 черга  -для погавшення заборгованості 1995 року та січня, травня

 по   грошових  виплатазх  населенню,  а  також  сплати  поточних

 забов'язань по  внутрішніх  та зовнішніх   боргах уряду.

      У  другу  чергу:  для  здійснення  поточних грошових виплат

 населенню.

      У  3-ю  чергу  для  здійснення  асигнувань  на  інші  цілі,

 передбачені   Законом  "Про   Державний  бюжджет".

      На   жаль,   ми   ще  не  справились  повністю  зпогашенням

 заборгованості   по  заробітній  платі,  тому  фінансуєм  тільки

 погашення  цієї заборгованості.

      Про  стан  заборгованості по будівництву і реструктуризації

 закладів  охорони  здоров'я  у  сільській  місцевості, якщо такі

 заклади  попали  в  перелік  для  фінасування,  то  вони  будуть

 фінансування. У нас  немає по закладах,  у нас є  по регіонах.

      Про    відшкодування    сільськогосподарським   колективним

 підприємствам   кошти   для   компенсації  будівництва  об'єктів

 соцкультпобуту   на  селі  в  1995  році.  Оскільки  будівництво

 об'єктів  соціально-культурного   призначення на селі зведено до

 нуля, то чи не є це однією з причин.... несприятної приватизації

 цих об'єктів і чи доцільно вкладати  кошти в безнадійну для села

 і........   для   тих,  хто  приватизував  ці  об'єкти.......  Я

 скажу.....

 

      ГОЛОВА. Хто питання задав прочитайте.

 

      ГЕРМАНЧУК....  Питання керівник групи Мельник. Я скажу з

 цього  приводу свою особисту думку, що така практика, і до речі,

 ми тут з вами уже на цю тему говорили, відшкодування витрат тих,

 у  кого  є  гроші, тих, хто щось збудував, це практика абсолютно

 невірна.

      І,  до  речі,  в  Законі "Про пріоритетність розвитку села"

 такого виду фінансування немає, закон лежить передо мною, я могу

 вам  процитувати.  Це  повинно вирішуватись через централізовані

 капітальні  вкладення,  як  і  за  всіх  інших,  але  по  галузі

 сільського  господарства.

      Тоді  буде  порядок  і  тоді  буде  зрозуміло,  куди  і  як

 компенсуються  ці  гроші.

      Нестабільність  фінансового  забезпечення негативно спливає

 на  розвиток  матеріально-технічної  галузі,  що  призводить  до

 різкого  зменшення  об'єктів культури держави. Якщо до 1994 року

 в областях  у  стадії  будівництва  знаходилось біля 700 об'єктів

 культури,  в  1994  році  їх було 465, в 1995 -281, то в першому

 кварталі     -   94.

      В  першому  кварталі  поточного  року на будівництво цих 94

 об'єктів  освоєно  по  всіх  джерела  93  мільярди  карбованців,

 введено  два  клубних  заклади.

      Оскільки Мінекономіки, облдержадміністрацією на будівництво

 об'єктів   культури   централізовані   капітальні  вкладення  не

 передбачені,  Комісія  з  питань  культури  вважає  за необхідне

 переглянути  ці  позиції.

      Я  вам  відповім  на це питання. Ви в цьому залі вирішували

 долю  капітальних  вкладень.

      Коли ми 46 трильйонів капітальних вкладень віддали на село,

 і  коли  з  тих  45, які залишились, центральзовані  капітальні

 вклади  у  розпорядженні  Уряду,  вони  були  поділені ще на дві

 частини і більше 25 трильойнів карбованців були отдані областним

 держадміністраціям  для забезпечення будівництва цих об'єктів, і

 вони   відображені   у  нормативах  відрахувань  до  відповідних

 бюджетів.

      Відсутність, а  ще,  крім того, на счет клубів і таке інше.

 Якщо  держава  в такій скруті, то, на мій погляд, треба прийнять

 таке рішення, що на цей час можна припинити і обійтись сьогодні

 без  цих   об'єктів.

      Відсутність коштів призводить до припинення будівництва без

 проведення  відповідних  робіт   по   консервації  об'єктів.

      Так,  наприклад,  в  сільській  місцевості клубних закладів

 законсервовано   близько   140.  Комісія  з  питань  культури  і

 духовності  наполягає на тому, щоб........ найти необхідні кошти

 для  проведення  робіт  по  консервації  об'єктів  незавершеного

 будівництва.  Будем  перегладати  бюджет  за 1-е півріччя, будем

 розглядати це питання.

      Про   питання...   Яценко   -голова  комісії.  Про  питання

 відшкодування   колективним   сільгоспідприємствам   коштів   на

 компенсацію   об'єктів   соцкультпризначення.   Знову  надходять

 відомості  про  те,  що  з  Чорнобильського фонду відволікаються

 кошти  на  інші  потреби. Це не дає змоги не тільки компенсувати

 призначення  на  селі в чорнобильських районах, а й при згоді до

 затримки виплат соціальних.

      Я  хочу  доповісти  Яценку,  що  ті непорузіміння, які були

 спочатку  року, коли ми перейшли на єдиний рахунок казначействі,

 дійсно, це було так, і було деякі кошти, в сумі, принаймні, до 4

 трильйонів   карбованців   були  направлені  на  інші  цілі.  На

 сьогоднішній  день  ми  відновили  ту практику, коли надходження

 фіксується  на  окремому  рахунку  і  мають цільовий характер, і

 жодної копійки не залучається на фінансування інших потреб.

      Соціально-культурне  будівництво  на  селі  введено ниді до

 мінімуму.  Чи  не є однією з причин цього нестримна приватизація

 соціально-культурних об'єктів, іхнє руйнування, перепрофілювання

 або  небезпека  цього?.........  в  свій  час  залучились  кошти

 колективних  господарств  на створення районних,  інформаційних,

 виробничих.   Тепер   ці   комплекси  часто  руйнуються.  Які  ж

 колективні  господарства погодяться вкласти кошти безнадійно для

 себе в вигідну для майбутніх приватизаторів справу. Ткаченко.

      Ну  ви  знаєте, ви пам'ятаєте минулий рік, коли була велика

 проблема  з  малою  приватизацією,  коли ми заклали в бюджеті 98

 трильйонів  карбованців  а  отримали аж 5, то це якраз результат

 тієї  приватизації,  про  яку тут кажуть. Навпаки, вона дуже йде

 повільно і не проводиться.

      Законом  України  про  пріоритетність  соціального розвитку

 села  та  агропромислового  комплексу  в  народному господарстві

 передбачено  державне  інвестування  розвитку  соціальної  сфери

 села.    Враховуючи    обмеження    з   виділенням   в   бюджеті

 капіталовкладень для вказаної цілі та гостру потребу будівництва

 на  селі об'єктів соцкультбуту, призначення господарств витрат и

 на  їх  будівництво  62  трильйонів  власних  коштів.  Державним

 бюджетом  передбачено  -25.  За станом на 1. 06 не компенсовано.

 Які  заходи  передбачаються Урядом для вирішення цього важливого

 питання?"

      Це  да,  дійсно так і є. Дійсно, потреба 62, фактично 25. Я

 не  знаю,  змога  буде  при  перегляді  бюджету(...........)  ще

 додаткові джерела. Але Уряд прийме всі зусилля і зараз проводить

 ці   міроприємства  і  за  вашої  участю,  ви  знаєте,  прийняте

 відповідні  рішення  Уряду, на наш погляд, які дадуть позитивний

 результат  уже  в  другому  півріччі.

      Крім   того,  ми  очікуємо  в  другому  півріччі  виконання

 зобов'язань  всіми  нашими  зовнішніми  кредиторами, з тим, щоби

 авідновити  ті  кошти,  які  ми  допустили  за  рахунок  власних

 доходних  джерел  на погашення    зовнішньої  заборгованості.

      Тому,   Урядом   планується   що   ці   кошти  розпочнеться

 компенсація  в серпні місяці поточного року. За серпень-вересень

 ми  будем робити всі наміри для того, щоб повно розрахуватись за

 об'єкти соцкультпобуту 1995 року, яке збудоване на селі.

      Питання  всі.

 

      ГОЛОВА. Шановні депутати! Ті автори і представники фракцій,

 що задавали запитання, задоволені відповіддю міністра фінансів?

      Немає  в вас додаткових питань із тих, хто задавав питання?

 Із тих, хто задавав  питання. Будь ласка.

      Треба  писать  від фракцій, а тоді будуть... Будь ласка....

 за  7 днів.

      Будь ласка, Косів.

 

      КОСІВ

      Шановний  пане  міністре!  Все-таки картина із будівництвом

 об'єктів  культури  є  абсолютно  невизначеною.  І я би все-таки

 хотів  точніше  вашою,  ну  якщо  не  на  сьогоднішній  день, то

 принаймні на перспективу.

      Адже   не   секрет,   що   не   лише   у   Львові,   Києві,

 Дніпропетровську,  Харкові,  інших  обласних містах є можливість

 законсервувати  на  певному  рівні об'єкти культури, але замість

 того,  скажімо,  наша столиця дає приклад областям і районам, як

 недобудовані  об'єкти культури можна просто переводити в розряд,

 власне,  недобудованих  об'єктів  і  продавати  їх з молотка для

 якихось абсолютно інших цілей. І це робиться сьогодні повсюдно.

      Так, скажіть, будь ласка, чи не дорожче це обійдеться нам у

 майбутньому,  у  майбутньому наново відпочинати будову абсолютно

 необхідних  об'єктів,  аніж сьогодні витратити якусь первну суму

 на їх консервацію.

 

      ГЕРМАНЧУК  П.  К.  Я  з  вами  згоден,  і з цього приводу є

 рішення,  яке забороняє об'єкти культурного призначення, об'єкти

 народної  освіти  і т. ін. перетворювати і втрачати профільність

 цих об'єктів.

      Тому  тут  тільки  повинен  бути  жорсткий  контроль,  і не

 допускати   цього.   Якщо,  дійсно,  цей  об'єкт  в  перспективі

 потрібний,  дійсно  він  буде  використовуватись  для культурних

 закладів чи навчальних закладів. А якщо він нікому не потрібний,

 якщо  він пустує, то також треба з ним щось робити. Це в кожному

 конкретному випадку, я вважаю, треба приймати рішення.

 

      ГОЛОВА.  Я  просив би шановних депутатів, які зараз задають

 питання від фракцій ті, що задавали їх і не одержали задовільної

 відповіді:  будьте конкретні в запитаннях, і, Петре Кузьмичу, ви

 теж   відповідайте   так:  "Уряд  робить  те-то  те-то  в  цьмоу

 відношенні".  Якщо  він  вважає  потрібним.  Якщо ні, значить ви

 поясните причину, чому не вважаєте потрібним це робити.

      Тому що просто, ну в нас же, так би мовити, не передвиборна

 кампанія, не просто зустріч із виборцями абощо. Мова йде про те,

 що  через  уста  депутатів  сьогодні  виборці  запитують  про ті

 питання,  що  болять.  І треба дати їм конкретну відповідь, дати

 інформацію про реалізацію запитів людей.

       Будь ласка, ви слово візьмете, виступите, 5 хвилин у вас є

 за Регламентом.

 

      ШЕЙКО П.В.

 

      Від "Центру" 444 Бобровицький округ.

      Шановний  Петре  Кузьмичу,  ну, власне ви говорили про все,

 тільки  е  про  те питання, яке сьогодні винесено на День Уряду.

 Мені  здається,  що  схема  повинна  бути  такою:  63  трильйони

 заборгувала  держава  селу, 25 пообіцяла через бюджет віддає, на

 сьогодняшній  день  жодної копійки не видано і не буде видано, і

 це  абсолютно  очевидно  з  вашої  доповіді.  По моєму округу 50

 мільярдів  карбованців  теж  є  цей богр. Скажіть, будь ласка, в

 якій мірі от ви особисто вважали би персональну відповідальність

 членів  Уряду за невиконання Закону "Про приорітетність розвитку

 села" мали понести посадові особи Кабінету Міністрів?

      І друге питання при кому, з в ашої точки зору, не нарікаючи

 на  вас,  тому  що  я  вас шаную як професіонала. І друге, Петро

 Кузьмич,  скажіть,  будь ласка, яким чином повинен функціонувати

 парламент,  коли  він  не  фінансується?  Відомо, що депутати не

 отримують  заробітну  плату,  референті  не  отримують,  не  йде

 фінансування  майнового  комплексу,  ми накінець в Раді Європи і

 сьогодні  делегація  Верховної  Ради не може поїхати на офіційне

 засідання  Ради Європи, відстоювати інтереси держави, тому що не

 фінансується,  значить,  парламент. Скажіть, будь ласка, чи може

 це  бути  взагалі  в  нормальній  державі, яким чином ми повинні

 наживати авторитет на міжнародному рівні, коли ми не маємо за що

 виїхати з дому?  Дякую.

 

      ГЕРМАНЧУК  П.  К.  Ну,  в  частині  25 трильйонів, я ще раз

 підкреслюю, що Урядом намічено погашення і це не обіцянка якась,

 а  дійсно  є аналіз доходів, видатків, які на сьогодняшній день,

 на  червень-липень  не  дають можливості фінансувати ці витрати.

 Витрати  розпочнуть фінансуватись з серпня місяця поточного року

 і   25   трильйонів  карбованців,  якщо  вони  залишаться  після

 уточнення  бюджету  по  підсумках за перше півріччя, вони будуть

 відшкодовані повністю, це рішення Уряду з цього приводу.

 

      ГОЛОВА.  Петре  Кузьмичу,  пригадайте: віце-прем'єр-міністр

 Саблук  Петро  Трохимович,  міністр  Мінсільгоспроду  Гайдуцький

 Павло  Іванович; виступаючі тут, на трибуні кілька місяців тому,

 перед   прийняттям  бюджету  говорили  про  те,  що  кошти,  які

 передбачені на компенсацію витрат, понесених сільгоспвиробниками

 на соціальну сферу, будуть компенсовані перед весняними польовим

 роботами,  щоб  дати  оборотні  кошти  підприємствам: колгоспам,

 радгоспам   і  індивідуальним  там  господарствам.  А  тепер  ви

 говорите,  що  це...  ніби  так  і  було  вирішено  урядом. Тоді

 поясніть:  вони були праві, коли це говорили, чи вони обманювали

 Верховну Раду?

 

      ГЕРМАНЧУК  П.  К.  Ніхто  нікого  не  обманював, Олександре

 Олександровичу.

      Я ще раз підкреслюю, що все виходить із реальних фінансових

 можливостей.   На   сьогодні   кого   б   ви  не  привлікали  до

 відповідальності  чи  таке  інше,  як  ви кажете, від цього стан

 справ  не  зміниться.  І те, що зробив уряд у першому кварталі в

 цьому  році  для  подолання  платіжної  кризи, для захисту свого

 товаровиробника, для відновлення обігових коштів у виробництві -

 це сьогодні саме головне. Але воно в один день віддачу не дасть.

 Ми  пішли  на  дуже великі кроки. Ці кроки нам стоять більше 100

 трильйонів карбованців тільки по одній постанові Верховної Ради.

 І,  дійсно, вони пішли на відтворення нашого виробництва -тільки

 через  виробництво  ми зможемо в майбутньому отримати відповідні

 доходні джерела.

      І  це  треба  було  піти на такий крок. Да. І треба було...

 було   неможливо   профінансувати   при  умові  такої  підтримки

 товаровиробників.  Це  в тому числі і по сільському господарству

 більше  150 трильйонів карбованців. Я всі ці цифри називав. Можу

 назвати вам по кожному господарству. Це що, не підтримка? Це що,

 не обігові кошти? Там ми дали 150 трильйонів карбованців, тут не

 профінансували 25...

 

      ГОЛОВА.  На  друге  питання...  А,  ви відповіли на питання

 Петра Володимировича...

 

      ГЕРМАНЧУК  П.  К.  І  друге  питання -стосовно фінансування

 Верховної  Ради,  фінансування  заробітної плати. Да, дійсно, ми

 знаєм,  що сьогодні заборгованість по заробітній платі. Я думаю,

 що  сьогодні  вона  погашена  там.  Мова  йде  про  28 мільярдів

 карбованців   для   референтів.  Заробітна  плата  в  цілому  по

 Верховній  Раді виплачена. Стосовно 150 мільярдів карбованців по

 капітальному будівництву, то це питання розглядається і повірте,

 згідно  в тому числі і із постанової Верховної Ради, це іде смме

 в  останню  очередь  -фінансування  всіх капітальних вклдень. Ви

 можете  подивитися  скільки  профінансовано  в цілому по державі

 капітальних  вкладень  і скільки по розділу законодачих органів.

 Там   буде  вполовину  більше.  Але,  на  жаль,  сьогодні  немає

 спроможності.   стосовно  зауваження  по  заробітній  платі,  то

 тут.....

 

      ГОЛОВА.  І  мова  іде про те, що ідуть засідання комітеті в

 Ради  Європи. Ми змушені в окремі комітети нікого не посилати, а

 в  окремі посилати не всіх членів комітету, а по 1 представнику.

 І   в   результаті   інтереси   України,  які  в  тих  комітетах

 відстоються, нікому захистити. Нікому захиститит і потім виникає

 питання:  то  навіщо ж було рватися до цієї організації, щоб нас

 визнавали  в  світі,  якщо  б  можна  було  через структури цієї

 організації  відстоювати  інтереси  держави,  якщо  туди неможна

 посилати людей, тому що не фінансується... Я не вважав би, що це

 фінансування  Верховної  Ради, це повинно бути фінансування МЗС,

 щоб   він  забезпечував участь, тобто державні інтереси.

 

      ГЕРМАНЧУК. Олександр Олександрович, поправим це питання.

 

      ГОЛОВА.  Є  пропозицяі  така:  від  фракцій ті, що задавали

 питання,  Валентина Петівна, будь ласка. А потім відведемо ще 10

 хвилин  на додаткові  питанння, тому що за  межами положеного.

 

      СЕМЕНЮК, 159  виборчий округ.

      Шановний  Петре Кузьмичу, ви тут в сесійному залі називаєте

 негативнийвплив приватизавції. Скажіть мені, будь ласка, як тоді

 зрозуміти  Постанову  Кабінету Міністрів від 16 травня 1996 року

 номер  523,  де  пунктом  4-м  записано,  що інндексація основих

 заходів до 1 липня не проводитись.

      Звідки  ж  можна  отримувати  кошти  від приватизації, якщо

 основні  заходи  будуть  продаватись  по  старій  вартості  і не

 враховувати  того, що сьогодні інфляційні процеси з'їли вартість

 основних  засобів  і разом з тим Кабінет Міністрів до 1 липня не

 проводить  індексацію основних засобів. Як можна зрозуміти?

 

      ГЕРМАНЧУК.  Ви  розумієте,  я зрозумів ваше питанян, цілком

 підтримую  вашу  стурбованість с плані того, що це потрібно було

   робити ще з минулого року, або з початку поточного року.

      Думки  з  цього  приводу,  на  ж аль, розділились, і довгий

 тривалий час це питання обговорювалось в Кабінеті Міністрів.

      Ви  зрозумійте,  що  в поточному році, я маю в виду бюджет,

 який  ми з вами прйняли, і індексація основних фондів, вона дуже

 впливовою   буде  на  платежі  до  бюджету.

      Тому   розроблено   графік  поеткпної  індексації  основних

 фондів.  Я  не  знаю,  ну,  може  детальніше вам сказати міністр

 економіки, вони відпрацьовують цей графік, з тим, щоб не зірвати

 повністю доходну частину як Державного, так і місцвих бюджетів.

      Так що це питання дуже ретельно пророблено спеціалістами, і

 тільки  одна  умова -  не  зірвати  бюджету,  який  прийнятий.

 

      ГОЛОВА.  У  вас  питання  до  Петра Кузьмича чи до міністра

 економіки?  Василь  Миколайович,  продумайіе  відповісти  на  це

 питання.

      Зараз  готові  відповісти?  Будь ласка,  там,  з  місця.

 

      __________.  Шановні  депутати, дійсно, Постанова Уряду про

 індексацію  основних фондів, коли розроблялась, виходила з трьох

 основних  моментів.

      Перше,  тому  що  не було визначено рішення по капітальному

 ремонту,  і  нам  потрібно  було  віднести  на вартість основних

 фондів вартість капітального ремонту, тобто, те, що накопичилось

 за  рік  чи  півтора.

      Тому  було  прийнято  рішення  500  трийльонів  карбованців

 капітального  ремонту  віднести  н  а вартість основних фондів і

 списувати  поступово  по  нормам  амортизаційних   відрахувань.

      Друге  питання.  Чому  індексуються не всі основні фонди, а

 тільки  основні  фонди  підприємств, які не знаходяться в стадії

 приватизації?  Тому  що,  якщо  ми  проіндексуємо  основні фонди

 підприємств,  які  знаходяться  в  стадії  приватизації,  ми  не

 зможемо  збалансувати вартість сертифікату і вартість майна, які

 підлягає   приватизації на    Україні.

      Тому  було  запропоновано  таке  рішення.

      В  зв'язкеу з тим, що індексація основних фондів впливає на

 собівартість,  на збільшення собівартості і впливає на зменшення

 прибутку,  а  таким  чином  впливає  на скорочення надходжень до

 бюджету,  було  проведено  поступове запровадження коофіцієнтів,

 починаючи  з  15  відсотків,  про віднесення норм амортізаційних

 відрахувань  на  собівартість  товарної  продукції.  Всі  ці три

 фактори   були  враховані,  і  таким  чином  прийнята  Постанова

 Кабінету Міністрів про індексацію основних фондів.

 

      ГОЛОВА. Так. Записані, ті, що... Будь ласка, відповідайте.

      Одну  хвилиночку.  Петро  Кузьмич  сказав,  що запитання до

 нього не поступили. Валерій Павлович.

      За  ь1216  4  числа Кабінет Міністрів одержав від Верховної

 Ради   питання   для   дня   Уряду.  Ви,  будь  ласка,  і  я  до

 відповідальних  і  вас  прошу,  навеліть  там  порядок, в смислі

 розберіться хто не дав запитання міністру. Це одне.

      А  друге. Якщо ви визначилися, що ви будете відповідати, бо

 Кабінет  Міністрів  прийняв  таке  рішення,  то, мабуть, ви самі

 повинні потурбуваться про те, щоб запитання у вас були.

      ТОму,   я  вважаю,  що  ваше, ну, незадоволення відсутністю

 відповідей  було  просто  меншою  мірою  некоректне. Будь ласка,

 відповідайте на запитання.

 

      ГЕРМАНЧУК.       Як  стало  відомо, Міністерством фінансів

 УКраїни   готуються   рішення   про   зміну   порядку  погашення

 заборгованості     сільськогосподарських    підприємств    перед

 асоціацією "Земля і люди", а асоціцією перед Державним бюджетом.

 Зокрема,  планується  погасити заборгованість через фінансування

 держконтракту      укладеного      з      сільськогосподарськими

 підприємствами,   але   не   через   господарства,   а   напряму

 перераховуючи   кошти   з  Міністерства  фінансів  безпосередньо

 асоціації,  причому  відразу  в  повному  обсязі. Цим самим буде

 суттєво ущімлено права сільгоспідприємств, оскільки господасртва

 мають  право  погашення  заборгованості частинами. Просимо вжити

 заходів   для   того,   щоб  Міністерство  финансів  не  вчинило

 необачного кроку.

      Ну, ніколи  Міністерство фінансів не погодиться фінансувати

 асоціацію напряму. Інша справа -асоціація ставить питання, що по

 тих  господарствах,  які  мало  від нього матеріальні цінності і

 повинно  йому віддавати відповідно там зерно чи розраховуватись.

 Тільки   в   такому  порядку.  Ніхно  ніяких  стосунків  напряму

 Міністерство фінансів з асоціацією "Земля і люди" мати не буде і

 намірів  таких  нема.  Навпаки,  є  графік зворотньої основи, на

 підставі  якого  відшкодовуються  ті  кошти,  які були списані з

 Державного    бюджету    в    рахунок    погашення    кредиторам

 заборгованості.

      Так  що,  тут занепокоєння нема і ми безперечно абсолютно я

 згоден , що  такого  підходу   робити  неможливо.

 

      ГОЛОВА. Так,   спасибі.

      Петро Кузьмич, сідайте, будь ласка.

      ШУМ В ЗАЛІ

      Від  фракцій  запитання  задавалися.  Я ще раз пояснюю. Від

 фракцій  і  позафракційних  запитання задавалися. Читайте ще раз

 положення   нас   не  задовольняє.  Доручення  Верховна  Рада...

 Верховна  Рада  дала  доручення...  Не  вигукуйте  з місця, будь

 ласка.

      Положення   Верховна   Рада   розробила.   Цим   положенням

 передбачено,  що  дискусії не проводяться. Дається інформація на

 ті  запитання,  які  за  7  днів даються в Кабінет Міністрів від

 фракцій,  від  окремих  депутатів,  тощо. Відповів міністр на ці

 запитання. Я розумію, що багатьох не задовольняють ці відповіді,

 тому що ситуація не дає підстав для аткого задоволення. Очевидно

 прийняти  потрібно якийсь крок здійснити в напрямку того, щоб це

 питання  ми  в пленарному режимі звичайному, як планове питання,

 розглянули   на  Верховній  Раді  і  дали  відповідні  оцінки  і

 розставили  точки.

      Я   думаю,  що  це  потрібно  зробить.  В  даному  випадку,

 відповідно  до  положення,  профільна  комісія  має 5 хвилин для

 міркування  з   цього приводу.  Будь ласка.

      Одержите.

 

      ДАНИЛЕНКО.  Спасибі,  Олександре  Олександровичу. Шановні

      народні  депутати!  Шановні  члени  Уряду!  Тут  ми в цьому

 святому  залі  при  активній...  Так,  так, я не обмовився, ми в

 цьому святому залі, яне обмовився, при активній співпраці членів

 Уряду  затверджували основний закон, назва якому була "Бюджет на

 1996  рік".  Ми  його  обговорювали,  дискутували, обраховували,

 повертали   назад   і   дійшли  до  такої  істини,  що  ситуація

 надзвичайно  складна,  але  для  того,  щоб  ми мали продовольчі

 ресурси,  для  того  щоб  у  кожної  людини  був  хліб на столі,

 потрібно  прийняти відповідний закон, який був прийнятий нами. І

 там   було   написано,   хоча   пропозиції   від  областей,  від

 Міністерства  сільського  господарства  та продовольства була 53

 трильйони, виходячи з тієї ситуації, в яку ми сьогодні попали, у

 строці було записано "25 трильйонів карбованців".

      Я думаю, питання надзвичайно коротке і разом з тим -вагоме.

 Ми  всі, в першу чергу, повинні бути законопослушними: і народні

 депутати,   і  Кабінет  Уряду.  А  там  чітко  записано,  що  на

 сьогоднішню  дату,  Петро Кузьмич, ви вже маєте виплатити більш,

 як  16  трильйонів  карбованців. Вибачте, будь ласка, трильйонів

 карбованців.

      І мало того, ми домовлялися, виходячи знову ж з надзвичайно

 складного  фінансового стану, ми повинні господарствам направити

 ці  кошти,  для того щоб вони мали, господарства мали можливість

 сьогодні  закупити  столярку  і  бензин, а, ксті, ми знаходимося

 перед жнивами. 15-20% сіна заготовлено, 6, трошки більше-сінажу.

 І  немає  кормів,  і подивіться, що сьогодні робиться в природі:

 яка надзвичайно велика засуха.

      І, кстаті, Петро Кузьмич, шановні члени Уряду, там, там, на

 тих  полях,  в  цій засусі, де булопідживлено аміачною селітрою,

 сьогодні  вийде  на  урожай  кращий.  Там,  де не підживлено, не

 зроблена ця робота, а, на жаль, ця робота зроблена тільки на 20%

 площ. І, як наслідок, сьогодні більше, як 2 з половиною мільйони

 гектарів  пшениці  озимої  знаходиться  вкрай тяжкому стані. І я

 думаю,  що  наша  комісія прийняла правильне відповідне рішення,

 розглянула  виконання  Закону "Про бюджет на 96 рік", де прийшла

 одноголосно  до  такого  рішення, що визнати роботу по виконанню

 бюджету  що  стосується в галузі АПК не задовільною, і ми вносим

 пропозицію розглянути це питання не на Дні Уряду, бо ми бачим що

 цей День Уряду нічого не дає і не Петро Кузьмич тут треба щоб, а

 щоб  ті,  хто  несе  відповідальність і сьогодні ділить гроші от

 туто  стояли  і  розповіли  а  чому?  Ми каже, Петре Кузьмичу, у

 серпні  місяці, люди добрі 60 процентів до 1 липня ми записали в

 бюджеті мало профінансуватись на заключення держконтракту, тобто

 під  ти  нещасних 5 мільйонів тонн зерна. Якщо ми візьмемо ці 60

 процентів  за  100 процентів, то 30 процентів грошей надійшли до

 господарства, або профінансовано півтора мільойна тонн зерна. Ви

 що думаєте, той господар в цій ситуації, який доживе до жнив сам

 як  йому  там сьогодні не тяжко, буде продавать по тих цінах, по

 яких  ми  йому  запропонуєм,  по  115 чи по 120 доларів пшеницю?

 Ніколи  в  житті  той,  хто думаю як вижити миж бачимо, що ми ці

 господарства сьогодні покинули на призволяще. у      А  кстаті,  шановні  народні  депутати  і члени Уряду, наша

 комісія пропонувала додаткові надходження в бюджет, які складали

 більше  як  310 трильйонів, якби тоді до слів нашої комісії і до

 думки  наших  народних  депутатів,  які працюють безпосередньо в

 комісії  прислухались,  то сьогодні не було б такої ситуції, яку

 ми   маємо   і  яка  прогнозується  з  формуванням  продовольчих

 ресурсів.  Ми  сьогодні  говорим  за нашу державу, а в державі я

 розумію,  це  люди повинні буть сити, повинні буть нагодовані. А

 як  же  вони  нагодуються,  коли  сьогодні  87  тисяч  комбайнів

 нараховується,  якім  вік 7, 8, 9 років, які потребують ремонту,

 Володимир  Федорович,  а  коштів  покамість не надходять. Ось по

 суті,   я   ще   раз   хочу   підтвердити,  шановний  Олександре

 Олександровичу,  що  це  питання  потрібно  поставити в повістку

 денну  і  розглядати,  тому  що  з  25 трильйонів не поступило в

 госодарства   ні   однієї  копійки.  По  суті  те  що  я  мав  і

 зобов'язаний був сказати, я сказав.

      І  ще  одна  пропозиція, яку висловлював Валерій Григорович

 Товт, депутати, який від Одеської області. Він сказав так, Петро

 Кузьмич  і  Василь  Миколайович:  а,  можливо б, держава взяла і

 провела  б  взаємолік - енергетикам  винні господарства, держава

 винна   господарствам.   Можливо,   давайте  попрацюєм  у  цьому

 напрямку,  якийсь  зробим  залік  і  познімаєм...  Ви  дивіться,

 сьогодні  мільярди  карбованців  один одному винні. Так, може, в

 цьому напрямку треба було б вам попрацювати?!

      Дякую  за  увагу  і пропонує, Олександре Олександровичу, на

 слідуючій неділі у вівторок поставить дане питання, розглянути і

 прийняти відповідне рішення.

      Спасибі, шановні народні депутати.

 

      ГОЛОВА.   Шановні   депутати,   відповідно   до  положення,

 затвердженого   Верховною  Радою  і  яке  потрібно  удосконалити

 (доручення   таке   дане   Верховною   Радою  Комісії  з  питань

 Регламенту,   але   сьогодні  ми  керуємся  цим  положенням)  ми

 розглянули  питання....  не  питання, а ми прослухали інформацію

 Кабінету  Міністрів, яка внесена була на порядок дня сьогодні. З

 цього  приводу рішення не приймаються. Але, виходячи із ситуації

 стосовно  відшкодування  затрат,  понесених на соціальну сферу у

 селі,  є  потреба,  і  цю  пропозицію  вносив  Даниленко, голова

 комісії,  Анатолій Степанович Даниленко, про те, щоб включити до

 порядку  дня  на  цей  місяць,  на червень місяць питання -"Звіт

 Кабінету  Міністрів  про  хід  виконання  Закону  "Про Державний

 бюджет    України"    в    частині   відшкодування   колективним

 сільгосппідприємствам   коштів   для   компенсації   будівництва

 об'єктів соціалбьно-культурного призначення на селі у 1995 році.

      Я   вважаю,  що  цілком  слушна  пропозиція.  Питання  дуже

 коротке,  воно  буде  зводитися  до такого: якщо буде на цей час

 компенсація   проведена   у   обсязі,   визначеному   законом  і

 відповідними документами, то тоді просто ця інформація до відома

 приймається  (ви  одержите  цю  інформацію),  а якщо ні, то тоді

 будуть робить висновки ті, що передбачені законодавством. Іншого

 виходу просто немає.

      Я ставлю на голосування цю пропозицію.

 

      "За" -

      Будь  ласка, нам треба  для того, щоб включити це питання в

 порядок  дня  208 голосів. Якщо ви підтримуєте цю пропозицію, то

 голосуйте.  Якщо  не підтримуєте, то тоді, значить,  залишається

 питання  або    стан  справ  так  як  і  був, без реакції з боку

 Верховної Ради.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Ставлю  на голосування   ще раз  цю пропозицію.

 

      "За"-

      Рішення  прийнято.

      Питання  друге про хід конверсії військового виробництва на

 підприємствах   Мінмашпрому   та   розробку  Державної  програми

 "Конверсія". Малін Валерій  Іванович, будь  ласка. Будь ласка.

      ШУМ У ЗАЛІ

      У   кого   є   незадоволення  з  приводу,  скажем,  ведення

 Регламенту абощо, будь ласка, відповідно до Регламенту записку в

 Секретаріат і  передасте в письмовій  формі,  будь  ласка.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Так записано.... так по Регламенету записано, сідайте.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Валерій Іванович, будь ласка,  говоріть.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Будь ласка, прошу...

 

      МАЛЄВ.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   народні

 депутати,  шановні  члени  уряду.  труднощі конверсіі типові для

 всіх   розвинутих   країн   з  ринковою  економікою.  В  Україні

 функціонування  ВПК  повністю  залежало  від  спроможності всого

 організму  ВПК  СРСР,  а  в  подальшому  -в значній мірі від ВПК

 Росії.

      При  проголошенні  України  незалежності,  її  ВПК складало

 близько   800  заводів,  науково-дослідних  та  конструкторських

 колективів 9 обороннних галузей. На 218 підприємствах ВПК питома

 вага   оборонної  спеціальної  продукції  становила  понад  20%.

 Причому,   на   на  100  з  них  обсяг  військового  виробництва

 дорівнював   40   і   більше  відсотків  від  загального  обсягу

 виробництва.

      Кризові  явища  в економіці, обвальна конверсія, що охопила

 всі  ці  підприємства  і  наукові організації, та суміжні з ними

 сфери  ідяльності  інфраструктури  поставили в скрутне становище

 мільйонну   армію  робітників  ІТР  і  науковців,  під  загрозою

 руйнування  опинились  міцні  промислові об'єднання, авторитетні

 НДІ,    КБ,  прогресивні  виробництва  і  технології.

        В  багатьох  з  них  це  і  невеликі  міста  на території

 України.

      ДОсить  сказати, що середньосписочна чисельність робітників

 на   підприємствах  і  в  наукових  організаціях  до  1996  року

 скоротився  майже  вдвічі.  стратегія конверсії ВПК України була

 визначена Вреовною Радою Кабінетом Міністрів України, Виходячи з

 її  зовнішньоекономічного  курсу, військово-політичної доктрини,

 економічних   можливостей,  потреб  держави  у  машинобудівній

 продукції,   товарах  народного  споживання  і  обороноздатності

 держави.

      Ця  стратегія  ставила своєю метою послідовне, адексатне по

 наукоємкості   і   конкурентоспроможності  заміщення  військової

 продукції   продукцією  цивільного  призначення,  деверсифікацію

 виробництва  на  основі  максимального використання о технологій

 подвійного  призначення,  і впровадження передових технологій та

 нової   продукції,   переважно   імпортозаміняючою,   збереження

 достатніх   мобілізаційних   потужностей,  розвиток  виробництва

 військової   техніки,   озброєнь   в   обсягах,   достатніх  для

 забезпечення      обороноздатності      держави,     підтримання

 співробітництва з Росією у її виробництві і експорті озброєнь та

 військової  техніки.

       Постановою Кабміну від 25. 03. 93 року ь 229 було схвалено

 та  затверджено  розроблені  Мінмашпромом  напрямки використання

 потенціалу   підприємств   і   організацій   машинобудування  та

 оборонної  промисловості  для  розв'язання  пріоритетних завдань

 розвитку  економіки   України.

      Це  послужило  законодавчою  основою  заходів по проведенню

 програм  конверсії  на  наших    підприємствах.

      Сьогодні можна говорити про конкретні результати втілення в

 життя  завдань  програм. Так, недивлячись на несприятливі умови,

 біля  половини  промислових  підприємств  галузі  в 1995 році не

 знизили  обсягів виробництва, в основному збережений ще науково-

 технічний,   виробничий   потенціал   стратегічно  важливих  для

 економіки держави підприємств.

      Основою   розробки   програм   стало  визначення  державних

 пріоритетів.  Так в 1993 році було визначено 114 пріоритетів, на

 основі   яких   були   складені   комплексно-цільові   програми:

 національна  програма виробництва технологічних комплексів машин

 та   обладнання   для   сільського   госпаодарства,  харчової  і

 переробної  промисловості, "зв'язок 2000", "Електроніка України-

 2000",    складна    медична    техніка,   розвиток   авіаційної

 промисловості, суднобудування України та інші.

      Основним джеорелом цих програм став державний фонд сприяння

 конверсії,  який створено відповідно до указу Президента України

 від  20  січня  1992  року,  галузевий іноваційний фонд, кредити

 комерційних банків, що надавались Національним банком України, а

 також власні кошти підприємств та організацій.

      Роботи  по  державним програмам... Прошу пробачення. По цим

 програмам  конверсії  поділяються  на  чотири  групи:  виконання

 науково-дослідних     та      даслідно-конструкторських   робіт,

 реконструкція  та  капітальне  будівництво  об'є  ктів, освоєння

 виробів   та   підготовка   виробництва,   забезпечення  випуску

 продукції.   Структура   витрат  коштів  на  конвесію  війського

 виробництва   підприємств   ВПК,   напририклад,   за   1995  рік

 характеризується  такими  даними.  Всього  витрат 5, 4 трильйона

 карбованців  при плані зазначеному в Законі про бюджет 1995 року

 10   трильйонів,  з  яких  складають:  державний  фонд  сприяння

 конверсії  42 проценти -2, 3. Бюджетних фондів -35 процентів, 1,

 9  трильйона карбованців. Цільові пільгові кредити Національного

 банку  -386  мільярдів. Власні кошти підприємств -2, 7 трильйони

 карбованців.

      Крім   того,   на  ці  є  цілі  використовуються  галузевий

 іноваційний  фонд,  який  в  1995  році  складав  1, 2 трильйони

 карбованців, або   22  відсотки. Це   дуже    висомий  фонд.

      При цьому на перепрофілювання на випуск цивільної продукції

 направлено  88  процентів всіх витрачених коштів. 3 проценти -на

 ліквідацію,  консервацію  та  утримання законсервованих основних

 фондів.  0,  5  процента  -на  перепідготовку кадрів. 8 -на інші

 витрати, пов'язані  з  конверсією.

      Бюджетні   кошти   Державного   фонду   сприяння  конверсії

 направлялись  на  виконання  науково-дослідних, конструкторських

 робіт   за   24   приорітетними   науково-технічними  напрямками

 міністерства.

      Слід  відзначити, що на виконання них виділялись кошти в 6,

 10 раз менші, ніж були передбачені в цих програмах.

      Поряд  з цим, кошти, що планують ся в зв'язку з економічним

 станом  держави,  реально  виділялись  ще  менше.  Ну наприклад,

 тільки   1992   рік  -100  відсотків  запланованих  коштів  було

 витрачено. А вже   інші  роки : 1994  -  54,  1995  - 67.

      Стрімке  падіння  фінансування  комплексного  по  технічних

 програм   примушує  нас  корегувати  їх  з  виділенням  найбільш

 першочергових  робіт,  але  подальше  посилення  цієї  тенденції

 просто  призведе до знищення програм в цілому. Тобто, ліквідацію

 їх  цілосності.

      На   капітальне   будівництво   та  реконструкцію  об'єктів

 машинобудівного   комплексу   направлялись   кошти   близько  20

 відсотків,  замість придбачених 60 від загальної суми виділеного

 бюджету.

      Поряд з цим, власні вклади підприємств на ці цілі були десь

 біля  50%.  В  цих умовах при фінансуванні об'єктів капітального

 будівництва  та реконструкції визначались лише об'єкти, які мали

 високий рівень будівельної готовності, та ті, без яких створення

 замкнутого  циклу  виробництва  машинобудівної  продукції просто

 було не можливо.

      В  1994  році  введено  було  в експлуатацію 35 об'єктів, в

 1995 - 7.

      Олботи   по   науково-технічних  розробках  виконуються  за

 рахунок   бюджетних  асигнувань.  А  на  підготовку  виробництва

 використовувались   з   1992   року   цільові  пільгові  кредити

 Національного  банку України зі сплатою за користування кредитом

 50% облікової ставки НБУ.

      В   1993   році   НБУ   прийняв   рішення  про  продовження

 кредитування   розпочатих   у  1992  році  комплексинх  цільових

 науково-технічних  програм,  зменшивши  ставку плати за отримані

 позики, змінивши плату цю процентну з 18-ти до 30%.

      Ставка  плати  за кредитні ресурси змінювалась в залежності

 від рівня інфляції, котра  нас в той час обгортала.

      Згідно   з  діючим  порядком,  комерційні  банки  проводили

 всебічну  експертизу  запропонованої  підприємствам  програми на

 предмет її ефективності.

      Кредитні  ресурси, в першу чергу, виділялись підприємствам,

 програми  яких  затверджені  Кабінетом  Міністрів України. Таких

 постанов Уряду налічується більш 20-ти.

      Але,  на мою думку, вже давно настав час переглянути раніше

 прийняті  програми,  деякі  з  них  на  сьогодні просто втратили

 актуальність,  а деякі після певного доопрацювання можна зробити

 більш  дійовими та ефективними. Йде час, міняються обставини, цю

 роботу  ми  розпочали  і відповідні пропозиції будуть внесені до

 Уряду в найкоротший термін.

      На  сьогодні  у  виконанні  програм  приймають  участь  500

 підприємств,  з якими згідно з пріоритетними напрямками розвитку

 заключено  1150 договорів. За 92-95 роки із 2. 8 тисяч закінчили

 науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, освоєно та

 впроваджено  у  виробництво  близько  тисячи,  що  дозволило  на

 коверсованих  підприємствах  випуск більш 2300 найменувань нової

 цивільної продукції, в першу чергу товарів народного вжитку.

      Залучення  кредитних ресурсів під високий рівень процентної

 ставки  призвело до неплатежів до довгостроковим позикам. Станом

 на  1  червня  96  року  прострочена  заборгованість складає 297

 мільярдів  карбованців,  а  не  сплачені в строк відсотки по цим

 високим  тарифним  ставкам 1. 2 трильйони карбованців. За 95 рік

 139  підприємств ВПК виробили для потреб оборони та національної

 безпеки  продукції  на загальну суму 37. 7 трльйона карбованців.

 Обсяг  виробництва  оборонної  продукції на цих підприємствах за

 минулий  рік  проти попереднього 94 збільшився на 3 проценти при

 зниженні загального обсягу виробництва на 26.2 відсотки.

      На виробництві війскьової техніки в 95 році було задіяно 63

 тисячі   чоловік,   це  приблизно  11  відсотків  від  загальної

 чисельності   працюючих.   В   95   році   в  рахунок  виконання

 держконтракту,  затвердженого  постановою  Кабінету Міністрів 27

 підприємтсв  ВПК поставляло військову техніку поставлено на суму

 2  трильйони, тобто із 38 трильйонів 2 по держзамовленню, в тому

 числі  для  потреб  України  -1.7, для потреб Росії -251 мільярд

 карбованців, це по держзамовленню.

      Не  зважаючи  на  коверсію, експорт  озброєнь та військової

 техніки України потрібен і йому треба сприяти.

      Негативними  наслідками  скорочення  віськової  продукції є

 зменшення  робочих  місць  та  відплив  кваліфікованих  кадрів з

 підприємств.  За  останні  5  років  звільнився  кожний  другий

 працюючий.  З  331  тисячі  чоловік,  вивільнених  в  зв'язку  з

 конверсією,  248  працевлаштовано на підприємствах міністерства,

 частка  зайнятих  на військовому виробництві зменшилась з 41% до

 11%.

      Проведення   конверсії  вимагало  від  підприємств  значних

 витрат   на   реконструкцію  цехів,  дільниць,  модернізацію  та

 устаткування, технічне переоснащення виробництва, перепідготовку

 кадрів.  І  всього  (я  ще  раз  повторюю)  за  1991-1995 рр. на

 конверсію витрачено 420 мільйонів доларів. Це -щоб нам порівняти

 цифри всі. При цьому майже половниа з них витрачена у 1992 році.

      В основному, це власні кошти виробників та пільгові кредити

 Національного  банку України -  60%.  Частка коштів, виділених з

 бюджету, не перевищує 35%. Більшість коштів використовувалась на

 перепрофілювання  иробництва - 86%.  Витрати на вихідну допомогу

 робітникам, звільненим у зв'язку з конверсіями, а на консервацію

 основних фондів - лише 5%.

      В  процесі  конверсії  підприємств машинобудівного коплексу

 відбувається  перехід  до випуску цивільної продукції та товарів

 народного  споживання.  Я  б  хотів  деякі з них перелічити. Це:

 тролейбуси,  трамваї,  вітроагрегати,  сівалки  точного  висіву,

 медичне  обладнання,  пральні  машини,  дитячі  коляски,  газові

 плити,   пилесоси,   інвалідні   коляски,   газові   лічильники,

 фермерське    обладнання,   сантехнічне   обладнання,   танкери,

 рефрижеторні  судна,  кораблі  на  підводних  крилах  "Олімпія",

 "Циклон",  газові турбіни, цифрові автоматичні телефонні станції

 різного  призначення  та  багато  іншого,  так  необхідного  для

 держави  продукта.  Конверсія  ВПК сприла проведенню структурної

 перебудови  в  інших  галузях машинобудування. Зараз є необхідні

 умови для створення на основі підприємств і наукових організацій

 ВПК  цілосної   збалансованої машинобудівної  галузі України.

      Реалізація програми діяльності Кабінету Міністрів України і

 концепції державної промислової політики України має зробити цей

 процес   більш  цілєспрямованим.  Вирішення  поставленої  урядом

 задачи  підпорядкувати  конверсійні  процеси  умовам структурної

 перебудови,  зберігти найбільшкваліфікований науково-технічний і

 кадровий  потенціал,  унівальний науково-виробичі комплекси -все

 це   потребує   серьйозної   державної  підтримки,  особливо  дя

 збереження  і адаптації до роботи в  ринкових умовах.

      Більшість  таких  підприємств  -це  великі  комплекси,  які

 створювались  для  виробництва..........  техніки і  тепер, коли

 ринки  збуту  для  цієї  техніки  різко скоротились, така велика

 структура  не дозволяє їм швидко перебудуватись і бути мобільним

 і гнучкими ,  як того потребує ринкова економіка.

      Тому  виходом  з  цієї ситуації може бути реформа круппнизх

 підприємств  Військово-промислового  комплексу.  Така структурна

 реформа  вже  почалася,  вона  передбачає  створення  на  основі

 конверсійних заходів системи невеликих життєздатних підприємств,

 які  могли  б самостійно орієнтуватіись в умовах ринку і зайняти

 відповідні  положення на ринку  збиту.

      Опрацювання  цього  питання  показало,  що  перспективним є

 перетворення   великого  державного  підприємства  в  холдінгову

 структуру, в корпорації, в консорціуми. Але кожне з них потребує

 особливого  відпрацювання і уваги, тобто шаблонів тут затосувати

 просто неможливо.

      Реструктуризуються   таким   чином   виробничі   об'єднання

 "Артема"  Київ, "Лтава" Полтава, "ДМЗ" Дніпропетровськ, та інші,

 багато їх зараз, десь біля ста.

      У  зв'язку  з  тим,  що  зараз  Кабінет  Міністрів  України

 Підготував  проект  Закону  "Про  управлінян  державним сектором

 економіки",  який передбачає функціонуванян казених підприємств,

 діяльність  яких  буде  пов'язано з виконанням особливо важливих

 державних і суспільних потреб, Мінмашпромом підготовлено перелік

 таких підприємств, з яких в подальшому будуть утворені казенні.

      Очевидно,  такими  стануть деякі підприємства, які включені

 Верховною  Радою  до  списку,  що  не  підлигає приватизації, та

 машинобудівні   заводи   з   подвійною  технологією  та  високою

 державною   значимістю   з   погляду  на  економічну,  оборонну,

 енергетичну  та   екологічну  безпеку  України.

      У   зв'зку  з  цим  при  реструктуризації  підприємств  ВПК

 передбачається  виділення виробництв, що випускають спецтехніку,

 або  які  мають особливо велике значення для економіки України в

 окремі  структурні  підрозділи,  яким  може  бути наданий статус

 казенних.

      Таким   чином   передбачається  проводити  реструктуризацію

 виробничого  об'єднання  Південмаш,  Київський радіозавод та ряд

 інших.  Всього   близько,  я  вже  назвав,   ста  в роботі.

      Потрібно сказати, що реструктуризація підприємств, особливо

 комерційних,   виявила  цілий  ряд  проблем.  Перша  з  них  -це

 реструктуризація  заводської  інфраструктури, котра утворювалась

 для  всього  великого виробничого комплексу. Вона дуже складна і

 потребує  великих  грошей  і  часу.

      Друга   проблема   -це  наявність  на  балансі  підприємств

 об'єктів   соціальної   сфери.   У  підприємств  машинобудівного

 комплексу  ВПК  до  цього часу на балансі знаходитьс я більше 13

 тисяч   житлових  будинків,  більше  тисячі  дитячих  дошкільних

 закладів,  дві  тисячі  гуртожитків,  не говорячи вже про школи,

 лікарні,  профілакторії  та  інші.

      Питання  передачі  соціальної  сфери,  які  знаходяться  на

 балансі підприємств, особливо гостро постає при реструктуризації

 підприємств.  Найбільш  характерним  приклодом  реструктуризації

 підприємств  в  процесі  приватизації  є реструктуризація заводу

 Корольва  (Київ). Ще на першому етапі приватизації заводу, етапу

 корпоратизації  завод  було  перетворено в цілий ряд акціонерних

 товариств,  створених  на базі колишніх філіалів. Це дуже велика

 їх  кількість  виникла  при  цьому.  Реструктуризація  дозволила

 поглибити  спеціалізацію окремих виробництва, більше враховувати

 регіональні особливості, потреби Міністерств оборони.

      Зараз   на   базі   новостворених   акціонерних   товариств

 сворюється  холдінгова  компанія.  Всього  в процесі опрацювання

 знаходиться більш близько 30 холдінгових компаній, 15 фінансово-

 промислових груп, в яких основу складають підприємства ВПК.

      У  відповідності  з програмою діяльності Кабінету Міністрів

 УКраїни   Мінмашпромом  подан  проект  Постанови про прискорення

 структурної   перебудлови   на  підприємства  і  в  організаціях

 Мінмашпрому,  в  якому запропоновано розробити Мінмашому графіки

 реструктуризації  промислових  підприємств,  виділивши із складу

 підприємств   ВПК,  що  не  підлягають  приватизації, самостійні

 спеціальні  виробництва. По стратегічно вожливим для економіки і

 безпеки   держави   підприємствам   узгодити  ці  заходи  по  їх

 рекструктуризації  з  міжвідомчою  комісією  з  питань  санації,

 банкрутства та реструктуризації.

      За  погодження з Фондо державного майна України Мінмашпрому

 доручається  проведення реструктуризації підприємств галузі, які

 знаходяться в стадії приватизації, розміщення акцій. доручається

 Мінмашпрому  на період реформування машинобудівної галузі та ВПК

 здійснювати  управління  акціями,  паями, частками господарських

 товариств,   які   перебувають  у  загальнодержавній  власності.

 Встановити   дійовий   контроль   за   ефективним  використанням

 державного майна та його часток у майні акціонерних товариств.

      З   метою   стимулювання   експорту   продукції   дозволити

 підприємствам машинобудування і військово-промислового комплексу

 за  поданням міністерства відвантажувати в 1996 році з оплатою у

 терміни,   визначені  законом  України  про  порядок  здійснення

 розрахунків  продукцію  власного  виробництва  до  країн СНД без

 довідки  обслуговуючого  банку  про  утримання...  про отримання

 експортним попередньої предоплати.

      Провадиться   атестація  науково-дослідних...

 

      ГОЛОВА. Валерій Іванович, вам на День Уряду відводиться для

 інформації  з цього приводу 10 хвилин. Я розумію, що те, що мова

 йде  про  надзвичайно широку проблему, спеціально не робив... не

 зупиняв вас. 23 хвилини використані. Скільки вам часу треба, щоб

 закінчити   цю  інформацію?

      Тим   більше,  що  ця  інформація,  яку  ви...  на  яку  ви

 посилаєтесь,  вона  роздана депутатам. Будь ласка, завершуйте. 2

 хвилини, будь ласка. Завершуйте і відповідайте на запитання.

 

      МАЛЄВ.  Я  так...  Деякі  питання  залишу в письмовій

 інформації. В конверсії і деверсифікації оборонної промисловості

 основними  завданнями  на  сьогодні в нашій промисловій політики

 залишається  -це впорядкування конверсійних процесів, відповідно

 до   умов   структурної   перебудови  і  загально...  загального

 реформування економіки, збереження науково-технічної і кадрового

 потенціалу   ВПК.

      Формування   на   базі   підприємств  оборонної  орієнтації

 життєздатних  і  конкурентноспроможних  цивільних  або  змішаних

 військово-цивільних   структур,  пристосування  до  умов  ринку,

 створення  замкнутих  циклів  виробництва продукції спеціального

 призначення.

      Головним   аспектом   адаптації   підприємства   авіаційної

 промисловості,   ракетно-космічного  комплексу,  суднобудування,

 радіопромисловості  та  приладобудування є не профілювання, а їх

 диферсифікація.  Тобто,  розширення  сфери діяльності за рахунок

 випуску  продукції  цивільного  призначення.

      Вважаємо,  що  для  подальшого здійснення програм конверсії

 необхідно  переглянути  постанову  про заборону надання цільових

 пільгових   кредитів   на  підготовку  і  переоснащення  діючого

 виробництва підприємств, що виконують ці програми.

      Тут  дуже  складне  питання.  З  одного боку, ці кредити не

 можливо направляти туди, де вони вже не можуть використовуватись

 з    таким    ефективним   призначенням,   тобто   тут   повинна

 відпрацьовуватись така конкретна їх направленість. Забезпечення,

 надання  в  повному обсязі коштів, передбачених Держбюджетом для

 фінансування  розробок нової продукції. Це дуже важливо, тому що

 на   сьогодні   ми  одержали  1,  7  трильйони  карбованців  від

 передбачених 16,9 у бюджеті, Законі про бюджет 1996 року.

      Продовжити   формування  позабюджетної  частини  державного

 фонду  сприяння  конверсії. До речі, росіяни тільки в кінці 1995

 року  створили  в  себе цей фонд. А в нас він вже відпрацював до

 цього періоду десь 2 роки дуже й дуже з великою ефективністю.

      Ввести  на  підприємствах  АПК  ряд  податкових тарифних та

 митних  пільг,  Мінмашпрому треба в найкоротші терміни завершити

 та  подати  на  розгляд Верховної Ради ряд законодавчих актів по

 проведенню  конверсій, необхідність прийняття яких виявляється в

 самому ході конверсії з 1993-го по 1995 рік.

      Я.... маю велику...

 

      ГОЛОВА. Спасибі, ви закінчили.

      Запитання ,  будь ласка, відповідайте на запитання.

 

      МАЛЄВ................  письмових  запитань,  але  якщо буде

 погодження  на  це,  я  згоден дати письмово відповіді конкретно

 народним депутатів. Дуже велика кількість.

 

      ГОЛОВА.  Я розумію. Валерій Іванович, у вас є питання, які,

 ну,  досить  специфічні. Тому я просив би відповідати на них, на

 ці  питання  відповідати так, як ви вважаєте потрібним. На деякі

 можете дати індивідуальну відповідь депутатам.

      А  якщо ті питання, які мають загальний такий характер і не

 є  специфічними,  тобто  не є навіть непридатними для поширення,

 ви,  будь  ласка,  на  ці питання дайте відповідь, оскільки День

 Уряду  проводиться  для  інформування  населення  і  депутатів з

 приводу, з конкретного приводу, будь ласка.

 

      МАЛЄВ. Питання народного депутата Понеділка: як впливає хід

 конверсії на стан Збройних Сил України? Мене представника однієї

 з гуманітарних комісій особливо цікавить духовно-культурний стан

 в  армії,  ядумаю,  що  на  це  питання  буде  дам вам відповідь

 письмово Міністерством оборони.

 

      ГОЛОВА.  Ну,  це  не питання конверсії, будем так говорить,

 будь ласка.

 

      МАЛЄВ.  Як  Уряд  та  Міністерство  економіки,  Мінмашпром,

 Мінфін  дбають  про  те,  щоб екномічний та матеріальнотехнічний

 ефект  конверсії,  якщо  він  є  оптимально  використовувався на

 соціально-культурні потреби?

      Ну,  ви  знаєте,  що  конверсійні  програми не передбачають

 прямого  ефекту щодо розвитку соціально-культурної сфери, але за

 рахунок  коштів  державного  фонду  сприяння  конверсії та інших

 централізованих  джерел  фінансуваня,  а  також  власних  коштів

 підприємств в оборонному комплексі в рамках цільових комплексних

 науково-технічних  програм були прведені і провадяться роботи по

 перепрофілюванню  виробництва  на  випуск  продукції  цивільного

 призначення.  Ці  заходи  дозволили в основному зберігти науковй

 потенціал,    це    дуже    важливо.    За    рахунок   прибутку

 перепрофільованих  підприємств  вдалося зберігти основні об'єкти

 соціальної   сфери,   хоча   витратри  на  їх  утримання  значно

 погіршились, фінансово-економічний стан підприємства. За рахунок

 коштів  державного  фонду  сприяння  конверсії міністерство в 95

 році  частково  компенсувала  витрати підприємствам на удержання

 соціальної   сфери   1.  2  трильйони  карбованців  на  це  було

 потрачено.

      Депутат  Сирота.  Хто конкретно розробляє державну програму

 конверсії,  на  кого  покладається  Урядом  її  виконання,  коли

 передбачається завершити її виконання?

      Ну,  по  цьому  питанню вже голова Верховної Ради дав деякі

 пояснення  і  я  це  питання трохи... у доповіді було освітлено.

 Таке велике питання...

      22  лютого  1992  року  постановою  Кабінету  Міністрів був

 створений  Державний  Фонд  сприяння...,  до  якого  крім коштів

 Держбюджету    спрямовувались    відрахування   в   розмірі   3%

 собівартості  продукції, що випускається піжприємством; 57% -від

 продажу об'єктів незавершеного будівництва.

      Я доповідаю: всі ці цифри, котрі я називав, вони так і були

 сформовані.  Але  що... відносно... від реалізації незавершеного

 будівництва,  то  нам  цей канал не дав додаткових коштів у Фонд

 конверсії.

 

      ГОЛОВА.  Валерій  Іванович, трошки конкретніше, може, на це

 питання,  бо воно є і у матеріалах, котрі ви давали, але воно не

 розкрите детальніше.

      20   січня  1992  року  був  виданий  указ  Президента  про

 створення  Фонду  конверсії,  де  передбачалося до 2% прибутку у

 Державнй  фонд  сприяння  конверсії. Так питання про те -який на

 сьогодні  цей  фонд? Обсяг йього фонду? Хто ним розпоряджається?

 Хто   контролює   використання?   Скільки   використано  засобів

 безпосередньо на конверсію військового виробництва?

 

      МАЛЄВ.  Значить, я вже називав цифри у доповіді... Значить,

 за  минулий  рік  було  отримано  всього  із  Фонду конверсії (я

 називав) 3, 2 трильйони з загальної цифри 6, 8 трильйонів.

      У   цьому   році  одержано  міністерством  1,  7  трильйони

 карбованців, це разом з усіма абсолютно каналами.

      Тобто    всі    ці    кошти   виділяються   централізовано,

 централізовано виділені кошти.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Про  виробництво  складної  медичної  техніки,  обладнання,

 виробів   медичного   призначення   та  ліків  на  підприємствах

 Військовопромислового  комплексу. Значить, по цьому напряму в їх

 реалізації  приймають  участь  116  підприємств, підпорядкованих

 міністерством.  В  тому  числі  108  конверсійних  підприємств і

 планується   в   результаті  реалізації  цих  програм,  що  доля

 забезпечення  України  медичною  технікою  за  рахунок  власного

 виробництва  зросте з 20 % до 75 вже до 1998 року. І зараз у нас

 в   цьому питанні є  дуже  важливі такі ...  розробки.

      Окупність  витрат  по програмі в середньому складає від 2-х

 років  до  3-х  років,  але зараз є труднощі у мінсітерства, яке

 замовником  головним  являється  цієї  медичної  техніки  з тими

 коштами, котрі на це повинні направлятися для їх придбання. Тому

 в  залишках  на  підприємствах  дуже  велика  кількість медичної

 техніки,  котру  неспроможне  Мінсітерство  охорони  здоров'я на

 сьогоднішній  день викупити.

      Що   конкретно   передбачається  урядовими  структурами  на

 виконання...  Державної  програми,  мається  на  увазі конверсія

 смуги   радіочастот.   Це  питання,  воно  десь  в  деякій  мірі

 Мінмашпром  касається на виконання Постанови Верховної Ради "Про

 порядок  введення Закону України "Про зв'язок" -це рік тому воно

 приймалось. Головне управління з питань радіочастот при Кабінеті

 Міністрів  України  піготувало та узгодило з 29 міністесртвами і

 відомствами   проект   концепції   використання  радіочастотного

 ресурсу  України, який після його заствердження на 10 засіданні,

 поданий  на  розгляд Верховної Ради України Кабінетом Міністрів.

 На  організаційному  етапі  розробляється  і  приймається  Завон

 України  "Про  використання радіочастотного ресурсу", вводятьс я

 до  нацональної  таблиці  радіоподілу  смуг  радіочастот України

 смуги   радіочастот  цивільного  виикористанню,  та  провадяться

 роботи  по  максимальному  наближенню  її до міжнародної таблиці

 розподілу смуг радіочастот.

      Є  таке  питання. Депутат Семенюк. "Відповідно до Постанови

 Верховної Ради України від 3 березня 1995 року завод "Ефест", це

 Житомирська  область, Малинівський район, затверджений у перелік

 об'єктів, які не підлягають пирватизації та корпоратизації.

      Але  Мінмашпром  в даний час готує проект Указу Президента,

 де    передбачає   реорганізацію   державного   підпорядкованого

 вищевказаному   міністерству   заводу   у   дечернє   акціонерне

 товариство   відкритого  типу,  статутний  фонд  якого  повністю

 передається  холдінговій  компанії.

      Значить,  це  дуже вузькоспеціалізоване виробництво, і воно

 не  може  працювати  ні  в якому іншому напрямі, крім виконувати

 свої функції у зарядженні виробів об'єднання імені Артема.

      Тому     воно     залишається    стовідсотково    державним

 підприємством,  і  ці  100%  акцій  передаються  для  управління

 Холдінг-Артем.

      Але все це не може змінювати власність без окремого рішення

 Верховної  Ради  і  Уряду  України. Тобто, це підприємство, воно

 повністю залишається державним 100 відсотків.

 

      ГОЛОВА.  Валунтина  Петрівна,  будь  ласка,  ще доповнення.

 Семенюк, дайте слово Семенюк.

 

      СЕМЕНЮК В.П.

      169  виборчий округ, депутат Семенюк.

      Я дуже перепрошу, шановний колега і доповідачу! Я не почула

 повінстю відповіді на подане питання.

      Сьогодні  я  зустрічалася в суботу і неділлю з трудівниками

 даного  заводу,  не керівництвом заводу, а з людьми. І  згоди на

 вступ в холдінгову компанію трудовий колектив не дав. Це перше.

      Я  задаю  в кінці свого запиту вам таке питання. Як же може

 порушуватися постанова Верховної Ради від 3. 03. 95 року, і коли

 буде поданий Закон про управління державним майном.

      Сьогодні  завод  являється  державне підприємство. Хто буде

 контролювати  від  імені держави ту частку державного майна, яке

 буде   знаходитись   в   холдінговій   компанії?  Той  же  самий

 Мінмашпром, члени якого являються членами приватних підприємств,

 які  підпорядковані  безпосередньо вам. Я розумію, що це питання

 болюче,  але  для  мене, для моїх же томерян, які сьогодні завод

 знаходиться в лісі, і такий об'єкт закритого типу вливати його в

 приватну холдінгову компанію, де може бути перелив від державної

 власності до приватної, мені кажеться, тут потрібно зважити і на

 постанову  і  на  те,  і  не потрібно бути поспішність на те, що

 сьогодні  немає  відповідальної  особи,  яка буде відповідати і,

 вірніше, не має  закону про управління державним майном.

      Тому  я запит зробила для того, щоб Мінмашпром не спішив із

 прийняттям  і  підготовкою таких указів до прийняття відповідних

 законодавчих актів.

 

      МАЛЄВ.  Я зразу даю гарантію, що ніякої поспішності в цьому

 напрямку нема і не буде.

      Інше.  Я  в  в доповіді казав, що, згідно указу Президента,

 підприємство  100 відсотків акцій котрих знаходяться державними,

 вони   підпорядковані   і  повинні  під  повну  відповідальність

 міністерства здійснювати управління цим заводом.

      На  етапі,  коли  це  підприємство і інші, котрі так вузько

 спеціалізовані  виробництві  і  вони  самі  по  собі  не  можуть

 виробляти  ніякої  продукції,  а  тільки  повинні  працювати  на

 комплекс   "Артем",  то  ці  100  відсотків  акції  по  окремому

 контракту  передаються  на  управління  в  холдинг  "Артем". Але

 контроль   залишається   за  використанням  цього  пакету  акцій

 повністю  за  міністерством.  І  відповідальність повна. Вона не

 підляга  ніякій  конверсії  і  ніякій  приватизації.  Це  на 100

 відсотків   державне  підприємство.

 

      ГОЛОВА. Далі, будь ласка.

 

      МАЛЄВ.  "В вашей справке приведены многие изделия, освоеные

 в ходе конверсии: пылесосы, счетчики, коляски детские так далее.

 Но  ни  слова нет о государственной пргограмме развития железно-

 дорожного    транспорта   и   освоения   производства   дизель-и

 электропоездов."

      Я  сразу приношу извенения перед депутатами. Эта программма

 у  нас  в  числе  24 приоритетных программ и могу, для сведения,

 сказать,  что по итогам 1995 року... года в процентном отношении

 финансирование этой программы значительно опережает любые другие

 (...........).   Но   средств   настолько   мало,   чтобы  этот,

 государственно  важный, вопрос вывести на те позиции, на которых

 уже  сегодня должно быть это производство, просто не хватает. Но

 это  очень  важное  направление:  это и городской траспорт у нас

 очень важен, и железнодорожный, и морской и т. д.

      То есть, это очень важная программа, она в числе 24-ех.

      "Была   ли  проведена  экспертиза  приоритетности  чешского

 трамвая  перед  луганским?  В  чем  смысл инвестирования чешской

 экономики в ущерб украинской?"

      Ну,  вы  знаете,  что  чешский  вариант,  он  раньше  начал

 работать,  и  там инвестиции не только наши государственные, там

 инвестиции чешской стороны.

      Экспертиза,  я  думаю,  что  на  просторах,  улиц,  городов

 Украины  для  трамавая  и  днепропетровского, и луганского места

 хватит.  Но  на  сегодня  должен отметить, что в основном ставка

 делается на луганский трамвай.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, далі відповідайте.

 

      МАЛЄВ.  "Если  судить  по спискам предприятий, предлагаемых

 вами  для  приоритетного  финансирования,  то  в  скором времени

 машиностроение  в  Украине станет только, станется только в трех

 городах:   Киеве,   Днепропетровске   и   Харькове.  Почему  так

 складывается?"

      Ну,  я  не  соглашусь  с этим. Потому что, если смотреть на

 судостроительную  отрасль,  то  она сосредоточена, это Николаев,

 Херсон, Керчь, и там программы работают. Ну, и по другим. Но эти

 города,  они  просто-напросто  в себя включают более двух третей

 всех предприятий машиностроения.

      Поэтому они, может быть, в докладе и звучали чаще других.

      "Чи  заволені  ви  замовленнями  міністерства  з боку інших

 галузей:   аграрнопромислового   комплексу,   Мінздраву?  Як  ви

 відноситесь  до  фактів закупівлі готової продукції за кордоном,

 яку  міг  би  розробити,  виготовити  Мінмашпром? Дуже  важливе

 запитання.  Я дуже і дуже критично відношусь до того, коли йдуть

 замовлення   на  підприємсто  за  кордонами  України,  а  ми  цю

 продукцію  можемо  виробляти  самі.  Я  дуже не задоволений дуже

 низьким  рівнем заявленної техніки аграрним сектором, я розумію,

 що  аграрії знаходяться в неймовірно скрутному фінансовому стані

 і тому завдання, щоб ця галузь була платіжеспроможною і була для

 нас  найважливішим  замовленником  аграрної  техніки  (до  речі,

 рекомендую  на  виставку нашу  піти - там дуже представлені нові

 вироби сільськогосподарського мошинобудування України, там можна

 даже і в порівннянні з іноземними їх розглянути).

      Я  дуже  не задоволений також тими питаннями, коли йде і по

 медицинській  техниці  точно  такі  ж питання. Зараз ми не маємо

 замовлень  від цієї, від цього міністерства, від цієї галузі -це

 не годиться, ми дуже великі кошти про програмам конверсії вклали

 на   розвиток   цієї   галузі,  треба  давати  замовлення.  Нема

 договорів,  нема  контрактів, нема платежів -ось в чому питання,

 тільки в цьому.

 

      ГОЛОВА.  Валерій  Тванович,  депутати  в турботі он з місця

 вигукують питання про те, якого торкався частково Петро Кузьмич,

 якщо  немає  коштів  і  ми  користуємося кредитами західними, то

 треба  їх  направляти  на  розвиток  власного виробництва, а так

 трапляється,  виходить  так,  що  ми  беремо  кошти, фінансуємо,

 наприклад,  виробництво  "Джон-Дірів" у Америці і тепер ще будем

 винні за те, що фінансується їхнє виробництво.

 

     ___________. Олександр Олександрович...

 

      ГОЛОВА.  Я  розумію,  що це питання не до вас. Це не до вас

 питання  -  це питання до уряду в цілому.

 

      МАЛЄВ....  це  питання,  мабуть,  не до мене, а я був проти

 цього, і ми з вами виконуємо вітчизнані "Комбайн-програми"...

 

      ГОЛОВА.  Я знаю...

 

      МАЛЄВ....  І  в цей комбайн всі кошти, котрі нам попадають,

 ми вкладаємо. Це основне і головне. Але я думаю, тут є одне дуже

 важилве  питання:  що  наші  виробники  повинні на сьогодні дуже

 розуміти  те,  що  просто так, з патріотичних поривів купуватись

 техніка  українська  не  буде  -треба  її  представити на досить

 великому технічному рівні, і по ціоноутворенню щоб вона теж мала

 привілеї  перед технікою, котра з-за рубежа нам пропонується. Це

 питання  дуже  важливе.  Нам треба мати спроможного замовинка по

 платіжності.

      Чому  наша військова техніка - одна з кращих в світі, а все,

 що  виробляється для АПК, - найгірше в світі? Адже їх виробляють

 на одних і тих же виробничих потужностях, одні й ті ж люди...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Добре. Я постараюсь ответить на этот вопрос.

      Значит,  военного  назначения техника, она имела неимоверно

 высокий   уровень   внимания   государства.   И  финансировалось

 технологическое оснащение, ни в каком соотношении не соизмеримое

 с  тем,  как финансировалась технология и... агропромышленных...

 машиностроения для аропромышленного комплекса.

      За последние годы в этом вопросе сделаны значительные шаги.

 Я  не ошибся  - именно  значительные.  Мы сейчас имеем комплексы

 машин  для сахарного производства, производства завода Малышева,

 но    мы    вынуждены    остановить    их   производство   из-за

 неплатежеспособности  наших заказчиков. И в целом эконеомика, ее

 общее  состояние  в  ближайшие  годы  будут определять насколько

 технический    уровень    наших   машин   сельськохозяйственного

 назначения   могут   вырасти,   на   сегодняшний   день  они  не

 удовлетворяют  никого,  ноони стоят заводы -вы поверьте, заводы,

 не  производя,  улучшить  качество не могут, они все сегодня без

 средств оборотных, они все сегодня не могут выплатить зароботную

 плату, превратились в сезонные предприятия.

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      ГОЛОВА. Степенко, будь ласка.

 

      СТЕПЕНКО, 331  виборчий  округ, Полтавська  область.

      Шановний  Валерій  Іванович,  це питання задавав я. Я не за

 це,  що  ви  говорите  в  загалі. Я задаю конкретне питання. От,

 завод  Малишева  випустив  прес для виробництва олії. Цей прес -

 єдинний заслуговує на те, щоб разом за тим трактором забрав його

 і........... викинув і там у космосі, щоб і сліду не залишилось.

 Але  ж  танк виробляють найкращий у світі, чому таке нехлюйське,

 не    державне,    не    людське   відношення   до   виробництва

 сільськогосподарської техніки? Якщо вам потрібно, я наведу вам 10

 прикладів- і   купляють  не  тому  що  котів немає, повірте мені.

 Купляють тому, що ця техніка абсолютно не підготована для роботи

 у  сільськогосподарських умовах.

      Казалось  би,  що  найкраще  в світі виробництво військової

 техніки,  найкраще  повинна буть на військових заводах і техніка

 для  селе,  адже  ті  ж  самі  люди,  та ж сама технологія, а ви

 говорите,  що був контроль,  а тепер немає. Чого немає?

      Я дякую вам  за відверту відповідь.

 

      МАЛЄВ.  У  нас  сейчас  более 50 заводов Украины производят

 пресса  для  маслозаводов.  Где вам удалось купить плохой пресс,

 это понятно. Я хочу еще раз возратиться...

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      ГОЛОВА.   Я  прошу,  будь  ласка,  Василь  Іванович,  потім

 підійдете   і уззнаєте,  де   купить.

 

      МАЛЄВ. У нас же работает уже более 500 малых предприятий по

 производству олії, і працюють вони добре.

      Де?  Це  можна  і  в  Івано-Франківську, і в Запоріжжі, і у

 Харкові,  та  і  дуже багато, це треба дивитись, хто пропонує цю

 техніку. Зараз  дуже  багато  питає   ...

       Є  питання,  воно  є, воно залишається, але головним самим

 питанням,  найголовнішим -це платездатність нашого замовника. Ми

 стоїмо,  ми  не  працюємо   в  сільхозмашинобудуванні,  стоїмо.

      Нема  замовлень,  я ще  раз  кажу,   нема  платежів.

 

      ГОЛОВА. Валерій Іванович, вам задані буди запитання, на які

 ви  відповіли  у  установленому порядку, визначеному Положенням,

 затвердженим  Верховною  Радою, тобто за 7 днів ви їх одержали і

 відповідаєте.

      Якщо  ми  будемо зараз відповідати на всі запитання підряд,

 це  буде    вечір  запитань  і  відповідей.  Це  неправильно.

      Від  фракції, хто задавав запитання і не одержав задовільну

 відповіді,  Череп   просив  уточнити   це питання.

      Будь ласка,  від  "Центру".

 

      ЧЕРЕП. Шановний Валерію Івановичу, я навожу ваші цифри, які

 ви  назвали  в  своїй доповіді, що сьогодні у вас на програми по

 науково-дослідних  та  дослідно-конструкторських  роботах  кошти

 виділяються вами в 6 -8 разів менше, ніж потрібно.

      Я  хотів  би  запитати  у  вас  перше  запитання  таке.  Ви

 розумієте,  що  ці  інститути  -це еліта науки нашої України, не

 говорячи  про  військово-промисловий  комплекс,  сьогдні гинуть.

 Люди   розходяться,   вдвічі  скоротилась  чисельність,  Україна

 сьогодні переживає тяжкий час, але ж ми повернемось, коли треба

 буде  збирать  кожного науковця , кожного  професора.

      Скажіть,  будь  ласка, ви як міністр особисто що робито для

 того, щоб зберегти нашу аеліту накову в цьому напрямці. Це перше

 питання.

      І  друге.  Ви  не  зовсім  чітко або зовсім не відповіли на

 конкретне  запитання6 яке задавала група "Цетнр", депутат Яценко

 Голова   Верховної   Ради   Олександр  Олександрович.  Вчора  на

 засіданні   Кабінету   Міністрів   розгялдалось   питання  якраз

 приватизації в тому плані і незавершене будівництво.

      В  цілому по Україні 264 об'єкти продано всього із програми

 10  тисяч  по  указу  Президента.  Скажіть,  будь ласка, а це 50

 процентів надходжень до фонду вашого. Скільки конкретно об'єктів

 продано за 1995 рік і на яку суму? Якщо знаєте, дайте відповідь.

 Якщо   ні,   розберетесь   потім   і  скажете.  Тому  що  це  50

 процентів......... до фонду, який ви сьогодні називали. Дякую.

 

      МАЛЄВ.  Валерій Івановичу, я... 50 відсотків, але я назнав,

 що  з  цього  джерела ми не заполучили ні єдиного карбованця для

 формування нашого фонду. Да, да, да.

 

      ГОЛОВА.  Валерій Іванович.

 

      ЧЕРЕП. По науці.

 

      МАЛЄВ.  Я  6-10  разів  фінансування  програм менше, це ніж ті

 показники, котрі закладені в самій програмі. Але в 6 разів менше

 фінансувиання  виділялось  у  бюджеті того чи іншого року, але й

 потім  ми  ще  до того десь фактично одержували... Я казав цифру

 1995 рік - 68 відсотків. Оце такі справи у нас.

      Але  я  вважаю.  що  це  вже  питання значно ширше, ніж хід

 конверсії,   це   питання,  котре  взагалому  економіку  України

 затрагує,  і  воно  повинно  розглядатися  якнайшвидше  у всьому

 спектрі, всьому спектрі. Чому ми дійшли до такого стану, коли не

 тільки   конверсійні  підприємства  стоять.

      А  коли підприємства, котрі мають добрий ринок збуту, добру

 високоякісну  продукцію  теж  залишились без обігових коштів, не

 платять заробітну  платню  і  так  далі.

      Ми  же  заробітню  платню поки не почнемо її виплачувати на

 підприємствах,  ми  ж  ніколи  з місця не зрушимо. Це питання по

 пенсіонерам, військовослужбовцям і так далі, і так далі.

      Кожен  працівник промисловості і економіки в цілому України

 51  відсоток  від  свого...  від  своєї  заробітної  платні  дає

 бюджету.  Тобто,  там  повністю  формується пенсійний фонд і так

 далі.

      Треба     ці    питання    вирішувати    якнайшвидше.    Це

 загальноекономічні,   вкрай   гострі,   питання.  Вони  сьогодні

 абсолютно  над  всіми  аспектами нашого життя стоять. Вони взяли

 вже  нас,  до  такого  стану  довели,  що нам треба розірвати це

 замкнуте  коло.

      А питання одне. Сьогодні підприємства на заробітну платню в

 силу  того, що у них бартер займа дуже великий відсоток і це теж

 трагедія  наша  -бартеризація  економіки  -на заробітну платню у

 підприємства  не  залишається  коштів.  У керівника підприємства

 кожен  день стає питання -"Направити ті кошти, котрі надійшли на

 відтворення  виробництва  чи  віддати  їх  на заробітну платню і

 потім   уже  стати  і назавжди".

      Оце  такі  питання  сьогодні,  котрі  кожен день, кожен час

 вирішують  керівники  підприємства.

      Є   підприємства  в  нас...  вони  зараз  я  трошки  -можна

 півминути  -котрі  сьогодні  мають  вже досить стійкий... стійкі

 свої   позиції   на   ринку,   котрі   мають  добру  технологію,

 кваліфікованих  виробників  і  спроможні задовольнити най такого

 привередливого замовника.

      Обігові  кошти.  Вони  втрачені  всією системою, а особливо

 зимовим  періодом.  Коли  ми  з  вами  по електроенергії і іншим

 енергоносіям підприємства ставили в становище, коли вони в третю

 зміну  у  нас  працювали.  Вихід  продукції  різко  зменшився, а

 затрати   на  утримання  заводської  інфраструктури,  практично,

 залишились. І вони всі вийшли, ці обігові кошти. Треба розірвати

 цей вузол.

      Якщо   ми   дамо  відстрочку  по  обов'язковим  платежам  і

 дозволимо  виплатити заробітну платню цій категорії підприємств,

 тільки  цій категорії, ми зразу ж відчуємо надходження коштів до

 бюджету.

      Ми  провели розрахунки по 100 підприємствам Мінмашпрому ось

 такого  напрямку,  тобто  фінансово спроможних і міцних. Якщо їм

 дати відстрочку зараз по обов'язковим платежам на 10 трильйонів,

 то через півроку вони віддадуть бюджету 17 трильйонів.

 

      ГОЛОВА.   Валерій   Іванович,  скажіть,  будь  ласка,  ваші

 розрахунки відомі в Кабінеті Міністрів?

 

      МАЛЄВ    В.   І.   Да,   зараз   це   Кабінетом   Міністрів

 відпрацьовується .

 

      ГОЛОВА.   Вносьте   пропозицію,   якщо  потрібно  втручання

 Верховної  Ради  з  цього приводу, вносьте пропозицію на розгляд

 Верховної  Ради -вищого суб'єкта законодавчої ініціативи. І вони

 будуть прийняті.

 

      МАЛЄВ В.І. Ці питання в Уряді зараз відпрацьовуються.

 

      ГОЛОВА.  Валерій Іванович, ви не ображайтеся тільки, ну, ви

 

      - 73 -

 розумієте,  не  можна.  Виступає міністр фінансів -людина, яку я

 особисто   поважаю   і,   думаю,   поважають  багато  депутатів,

 спеціаліст  в  своїй  галузі.  Але  він знову ж таки ставить нас

 перед  фактом,  що,  оце бачите, так склалося, так воно сталося.

 Так  є  ж  Уряд, який відповідає за те, щоб не так складалося! А

 щоб робилося так, як було в Програмі Уряду записано. Так не 9 же

 процентів   спаду   за  перший  квартал,  а  1  процент  за  рік

 передбачалося.

      По  товарах  масового  вжитку  -півпроцента  плюс за рік, а

 фактично 17 за перший квартал. І це ж якраз і підприємства ВПК у

 тому  напрямку  повинні працювати. А ми все: от якби так -то так

 воно  було  б  краще,  треба  пропозиції, щоб були Уряду. Будуть

 пропозиції,   якщо  законодавство  невдосконале  -давайте  будем

 змінювати,  ну,  так  же  не  можна  залишати.  Але  це  питання

 пов'язане  з тими рішеннями, які ми повинні зараз прийняти, будь

 ласка,  від  "Незалежних" Симоненко і я пропоную так: от одне ще

 запитання,  ну  ви  ж  вже  задавали,  я  тільки що озвучував це

 запитання, одне запитання від комісії профільної якщо є потреба,

 Мухін,  кому ви скажете 5 хвилин виступ і підводим риску під цим

 питанням,  приймаєм  відповідні  рішення. Я ще там, таким чином,

 щоб  не  робити  перерву.  Нема  заперечень?  І  закінчити  наше

 засідання  приблизно до 12. 30 -12. 40. Ставлю на голосування цю

 пропозицію, будь ласка.

     

      За-

     

      Прийнято    рішення,    будь   ласка.   Симоненко   Валерій

 Константинович, Валентин Константинович.

     

      СИМОНЕНКО

      

      Мы  выслушали  ваш  доклад  в течение 25 минут и прочли тут

 справку, которую нам дали за подписью вашего заместителя Прядко.

 Конечно  справка  и ваш доклад поражает прежде всего отсутствием

 какой-либо   системы   в  этом  вопросе,  отсутствием  какого-то

 целенаправленного   движения.   Ну,   ладно,   Бог  с  ним,  как

 говориться.  Вот  несколько  цифр  прокомменттруйте,  4  года мы

 занимаемся  вплотную конверсию, вот я читаю додаток 4: кількість

 підприємств, які розпочали конверсію, реконструкцію. 92 год -45,

 93  -12,  94  -5,  95  -2І -і того посчитаем там 64. А что, а их

 всего 800. Что с остальными предприятиями?

      Дальше.  Випуск  продукції  та  підприємств  ВПК:  92 рік -

 цивільная  продукція  -83  процента, значит военной продукції 17

 процентов, 95 год 82 процента, военной продукціі 18 -увеличилось

 военной  продукции на 1%. Где же конверсия? Где те почти что 600

 миллионов   долларов,   которые  мы  впундярили  в  эту  систему

 конверсии?! И в итоге -1% нарастили выпуск военной продукции...

 

      МАЛЄВ.  Нет,  ну  я  бы......  я попрошу здесь просто

 арифметический  казус,  вы  его  учтете и сразу все станет ясно.

 Надо  общий  обкем -резкое падение -учыитвать, и тогда эти цифры

 раскладваются в нормальный... в нормальный ряд.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Валерій Іванович, будь ласка, сідайте.

 Спасибі. Хто від комісії має слово? Шестаков, прошу.

     

      ШЕСТАКОВ В., Мариуполь, Союз советских офицеров.

      Уважаемые коллеги, уважаемые члены правительства!

      Конверсионные процессы и безопасность Украины в современных

 условиях...

     

      ГОЛОВА.   Одну   хвилинку!   Я   прошу...  Одну  хвилиночку

 почекайте!  Я прошу всіх, хто виступає чи з трибуни, чи з місця,

 якщо  ви  представляєте  ту  чи іншу організацію зареєстровану в

 Україні, будь ласка, виступайте від її імені -ви маєте на це все

 право. Якщо вона не зареєстрована, то ви... то ви виступайте від

 комісії  або  як  ви  вважаєте потрібним. Тільки, будь ласка, не

 вдавайтеся до таких жестів...

     

      ШЕСТАКОВ

      Комісія по обороні.

      ...В  современных  условиях  чрезвычайно  важно понять, как

 сочетается задача укрепления обороноспособности страны с задачей

 становления  обороноспособности  страны  с  задачей  становления

 военно-промышленого  и проведением конверсии. Каковы оптимальные

 пути   гармонизации,   национальных   интересов  в  этой  весьма

 чувствительной сфере.

      Безусловно,   процесс   конверсии   оборонных   предприятий

 относится  к  наиболее  важным  государственным мероприятиям, от

 проведения  которого  зависит,  какое  вооружения, какую военную

 технику  получит  наше  государство  в ближайшее время для своих

 Dооруженных Сил.

      Проведение  конверсии в этом случае не должно поставить под

 угрозу  обороноспособность  государства.  Конкретное  содержание

 понятие  "безопасности"  всегда  предпологает  четкое  осознание

 характера и степени угрозы извне и внутри.

      Такое    осознание    имеет   особо   важное   значение   в

 плане   рационального   действенного   подхода  к  осуществлению

 конверсии.  Военное строительство Украины должно соответствовать

 реалиям  сегодняшнего  дня и базироваться на глубоком пониимании

 сложившейся  военно-политической обстановки с учетом ее развития

 в  будующем.

      К   стати,   Валентин   Константинович,   в  Штатах  вообще

 отсутствует  понятие конверсия, они не конверсируются. Не смотря

 на  некоторое  снижение военной напряженности можно отметить ряд

 тенденций  в  мире,  который  определяет  военную сферу мирового

 сообщества.

      Во-первых,  сечас  стало очевидным для всех развитых стран,

 что  успешное  развитие  экономики  лишь  в  том  случае,  когда

 Вооруженные   силы  составляют  не  более  1  %  от  численности

 населения,  а  затраты  на  оьборону  составляют 3, 5 % валового

 нациоанльного  продукта. Именно эти факторы во многом определили

 стремление  большинства  стран  к  созданию системы коллективной

 безопасности и  взаимному ограничению вооружения.

      Во-первых,  глубокая  интеграция  экономики  стран мирового

 сообщества предопределяет необходимость поддержания стабильности

 во всех регионах мира.

      В  третьих, общий уровень развития цивилизованных стран все

 больше   приближается   к  пределу,  когда  возможный  ущерб  от

 применения оружия становится опасным и не предсказуемым по своим

 результатам.

      В   четвертых,   в   развитии   вооружения  не  наблюдается

 существенное  повышение  их  боевых  возможностей,  что  в  ходе

 вооруженного  конфликта  между  государствами  может  привести к

 тяжелым  последствиям.  Исходя  из  этого, Верховным Советом еще

 прошлого  созыва  было  принята военная доктрина, которая должна

 была     определить     магистральное    направление    военного

 строительства,  а также намечена программа проведения конверсии,

 которой до сих  пор нет.

      Главной  целью конверсии была определена частная или полная

 переориентация   высвобождаемых  мощностей,  научно-технического

 потенциала  и  трудовых  ресурсов  на  производство  гражданской

 продукции   при   сокращении  военного  полтенциала  Украины  на

 достаточном  уровне.

      Между   тем   в  условиях  переходного  периода  и  военная

 доктрина,  и  оборонное строительство носит динамичный характер,

 требует  постоянной  корректировки,  с  учетом быстро меняющейся

 международной  и  внутренней  ситуации.

      Как   представляется,   главными   стратегическими   целями

 конверсии  Украины  как  части более общих процессов структурной

 перестройки  реформ  экономики   является  следующее.

      Во-первых,   четкое   определение   оборонных  предприятий,

 которые  в  дальнейшем  будут  базовыми для содания собственного

 ВПК.

      Во-вторых,    повышение    эффективности   и   моблильности

 содаваемого  производственного потенциала ВПК главным образом за

 счет  вростания  в рыночную  экономику  хозяйствования.

      В-третих, социальная переориентация оборонного комплекса.

      В-четвертых, уменьшение зависимости работы ВПК от импорта.

      В-пятых, повышение экологически всех видов произвоства и их

 технологической  безопасности, восстановление естественной среды

 обитания.

      В-шестых,   повышение   боевых  возможностей  вооружений  и

 средств  жизнеобеспечения при снижающемся количественном составе

 вооруженнных  сил  и вооружений.

      реализация  этих  целей  конверсии имеет различные пути, но

 безусловным остается необходимость минимизировать потери научно-

 технического  и интеллектуального потенциала обороны. Необходима

 максимальная  деверсификация источника финансирования конверсии.

 При   этом  необходимо  сохранить  определенное  государственное

 регулирование.

      Я  прошу   еще   2  минуты.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка,  за одну  хвилину  закінчуйте.

     

      ШЕСТАКОВ.  Процес  с  конверсии  оборонных  предприятий в

 Украине  находится  под  пристальным  вниманием  и  воздействием

 политических и деловых кругов Запада, и особенно США. Интерес ее

 результатам  со  сторны  Запада  обусловлен  рядом  факторов, из

 которых  можно  выделить   несколько  наиболее  значительных.

      Во-первых,  каким  образом Украина решит задачу обеспечения

 Вооруженных  Сил  современными  вооружениями и военной техникой,

 таким  и  будет  ее  место  и роль  в мировом   сообществе.

      Во-вторых,   свертывание   некоторых  военных  производств,

 особенно   ракетной  техники,  производство  которых  по  оценке

 западных  пециалисто  составляло  40  процентов  от производства

 бывшего   СССР,   создает  благоприятные  условия  для  западных

 производителей  на  мировом  рынке вооружения и военной техники,

 устраняя попытки украинских производителей военной техники стать

 конкурентными на мировом рынке.

      В  третих. Запад стремиться канализировать нашу конверсию в

 выгодное  для  себя  русло,  устранив в нашего прорыва в область

 высоких   и  даже  промежуточных  технологий.  Этим  обкясняется

 особенно  пристальное  внимание  со  стороны  Запада к конверсии

 таких  предприятий,  как  Днепровский  южный машиностроительный,

 Павлоградский    машиностроительный,   Харьковское   обкединение

 "Хартрон"   и   другие   аналогичные...   И   кстати,   об  этом

 свидетельствует   сообщение  о  создании  первого  американского

 предприятия в сфере конверсии оборонной промышленности .........

      В  четвертых. Запад и прежде всего США получает возможность

 приобрести наши наиболее передовые военные технологии, в которых

 заинтерисовано   Министерство   обороны  США,  что  позволит  им

 значительно сэкономить свои военные расходы.

      Кстати,  основной  задачи  ЦРУ  в  период  после  окончания

 холодной   войны   сожет  стать  оказание  помощи  американскому

 бизнесу,  как  утверждает  газета  американских  деловых  кругов

 "........................".   ЦРУ   и   ряд  весьма  влиятельных

 союзников  этого  ведомства в администрации Клинтона уже приняли

 решение  о  том,  что  в период после холодной войны задачей ЦРУ

 должно   стать   оказание   помощи   американским   компаниям  в

 конкурентной  борьбе  за передел США. Запад остается верен своей

 формуле: разрушить оборонный потенциал через конверсию оборонных

 предприятий,   чтобы   они   ни  в  коем  случае  в  будущем  не

 эксплуатировались в военных целях.

      Таким   образом  интересы  Запада,  проводимые  на  Украине

 конверсии обкясняются прежде всего стремлением, с одной стороны,

 ликвидировать или свести к минимуму оборонный потенциал Украины,

 а   с   другой   стороны,   использовать   для   своей   военной

 промышленности  передовые   технологии  имеющиеся  в  украинских

 оборонных  предприятиях. Тем самым сократить собственные расходы

 на  него...  К  сожалению  за  отсутствием времени я не смог все

 аспекты доложить  этого, а жаль.

     

      ГОЛОВА.  Спасибі. Сідайте. Я хочу привернуть увагу депутата

 Шестакова  і  членів  комісії.  Те,  що він говорить, -важливі і

 справді   серйозні   речі,   але   ч   и   кореспондуються  вони

 безпосередньо  із  інформацією  міністра, то в и скажете, що ні.

 Тому,  коли  ви  берете...  використовуєте  час  на 5 хвилин для

 виступу  тут,  то,  будь  ласка,  на комісії обговорюйте: про що

 треба  обов'язково  сказать. Бо так просто тоді виходить так, що

 депутат  правильно  розуміє важливість якогось напрямку абощо. І

 він  вважає,  що  це  тільки  треба  говорити.  А не в комплексі

 розглядати  питання так, якби це повинно було бути за висновками

 комісії.

      Володимир  Васильович,  будь ласка, дайте пояснення з цього

 приводу. Мухін,  голова комісії.

     

      МУХІН

      Александр  Александрович,  ну во-первых, начнем с того, что

 вопрос   по   конверсионной   программе  рассматривается  не  по

 предложению  нашей  комиссии.  Один из депутатов попрасил, чтобы

 Малев  рассказал  о  конверсионной  работе, которая проводится в

 нашей  стране. Что и   было сделано.

      Доручення по поводу того, чтоб наша комиссия обсуждала этот

 вопрос,  соответственно  не  было.  Наша комиссия этот вопрос на

 рассмотрение Верховного Совета не выносила. Комиссия этот вопрос

 не  обсуждала.  Подошел  член комиссии... подкомиссии по военно-

 промышленному  комплексу  Шестаков  и  спросил:  может  ли он от

 подкомиссии высловить точку зрения подкомиссии?

      Конечно,  любой  депутат  может выступить и сказать, что он

 думает   по  поводу  этой  программы.  Но  я,  как  председатель

 комиссии,  должен  сказать,  что, к сожалению, Шестаков, который

 очень  много работает с ВПК, сегодня говорил не по той конкретно

 теме,  которую  мы  сегодня  обсуждали.

      Что  же  касается  нашей  комиссии, что наша комиссия очень

 внимательно  смотрит  за  этим  процессом  и я, как председатель

 комиссии,  должен сказать, что очень важная работа проводится по

 военно-промышленному  комплексу  и  по  конверсии,  но  я должен

 обратить  внимание  на  слова  Малева, которые были сказаны, что

 финансирование  этого направления на сегодняшний день составляет

 только   10   процентов   от   бюджета,   который   должен   был

 профинансирован.

      Вот  здесь  задавались  многие  вопросы  и по прессу, и по

 другим   машинам,   которые   необходимо   в   рамках  конверсии

 изготавливать.  Но вы поймите, всю совокупность, прошло полгода,

 прошло  полгода,  профинансировано Министерство на 10%. Ну, я не

 понимаю, как можно с министра Малева что-то спрашивать. Конечно,

 так  сказать,  надо улучшать работу министерства, конечно, надо,

 чтоб в этом направлении проводилась большая работа.

      Вы  извините,  дорогие  депутаты,  мы  приняли  решение про

 финансирование  этого  направления,  а  выделяется всего лишь 10

 процентов.   Ну,  как  можно,  так  сказать,  вести  разговор  о

 конверсионных работах?

      Я   еще  хочу  сказать  один  момент.  Безусловно,  десятки

 предприятий,  десятки  предприятий,  не  смотря  на  то,  что ни

 копейки   не  выделяется,  десятки  предприятий  справляются  со

 своими,   так   сказать,   со   своей   работой.  Они  выпускают

 суперсовременную   продукцию,   которая  пользуется  спросом  на

 мировом  рынке,  они, так сказать, захватили уже соответствующие

 рынки.  Но  опять-таки  оборотных  денег, оборотных денег у этих

 предприятий нету.

      Я  понимаю,  что сегодня министр, фактически, высказал нам,

 депутатам,  ту всю боль, которая существует в этом министерстве.

 И  правильно  Череп  спрашивал,  что  же  делать  вот  с  нашими

 выдающимися  учеными.  Я  сам с Харьковского физико-технического

 института.  Я  знаю,  что  профессора, академики, доктора наук в

 течение  полугода не получают заработной платы в этом институте.

 И  не  только  в Харьковском физико-техническом. Десятки тысяч у

 нас таких людей. Надо ж что-то делать в конце концов!

      И  я  полностью  поддерживаю  то,  что  говорил Малев, и те

 выводы,  которые сделаны министерством по поводу того, что надо,

 в  конце  концов  принять  нашу  и  в  Кабинете  Министров,  и в

 Верховном  Совете,  потому что мы говорим, что Кабинет Министров

 несет  ответственность.  Мы  все вместе несем ответственность за

 то, что происходит.

     

      ГОЛОВА. Кілька моментів в зв'язку із цією інформацією.

      Володимир  Васильович,  по -перше, не на пропозицію якогось

 депутата  слухалась ця інформація, а за рішенням Верховної Ради.

 А  то  вже суб'єкт законодавчої ініціативи, депутат, представник

 вашої комісії чи ні, це значення не має.

      Якщо це так і питання включене до порядку дня, то воно стає

 обов'язковим   для   комісії,   і  ви,  будь  ласка,  забезпечте

 підготовку відповідного, на відповідному рівні. Це перше.

      Друге.  Всіх  нас не задовільняє такий хід Днів Уряду, я це

 знаю  і  пропозиції з цього приводу щодо доопрацювання положення

 про   День   Уряду   дані  Верховною  Радою  комісією  з  питань

 Регламенту.  Мені  здається,  що  потрібно  було  б внести такий

 своєрідний  акцент,  поставити  у  цей День Уряду. Ми витрачаємо

 сесійний  день  в час, коли проводяться засідання комісій, в той

 тиждень, так от щоб не безслідно проходили ці засідання потрібно

 зробити   очевидно   такий  перехід:  розглядати  ці  питання  в

 пленарному режимі у порядку контролю, здійснення Верховною Радою

 контролю  за  діяльністю  Уряду  в  певних  питаннях.  Тоді буде

 зважене  ставлення  Уряду  до цього питання, тоді будуть всі тут

 члени  Кабінету  Міністрів  і  Прем'єр-міністр,  і після кожного

 питання  будуть  прийматися відповідні документи.

      І  я  вважаю,  що  таким  чином  треба  було б зробити і ми

 повинні б дати зараз доручення нашій регламентній комісії такого

 змісту.  Комісії з питань Регламенту внести пропозиції щодо змін

 до  положення  про  День  Уряду,  маючи на увазі використовувати

 сесійний  час для розгляду конкретних питань діяльності Кабінету

 Міністрів в порядку контролю на пленарних засіданнях. Якщо ви не

 заперечуєте  проти  цього,  я просив би це протокольне доручення

 проголосувать, будь ласка. Ставлю на голосування.

     

      За-

      Одну   хвилинку,  почекайте,  це  інше  питання.  Положення

 затверджувалось Верховною Радою, це не спільне, то спільно у нас

 був регламент спільно засідань Президії двох. А це інше питання,

 це  протокольне  доручення.  Значить,  одну хвилинку, почекайте,

 одну хвилинку.

      Доповнення  до  цього  доручення  є ще? Запишіться у кого є

 доручення,   доповнення   в  кого  є,  будь  ласка,  3  хвилини.

 Опублікуйте. Моісеєнко, будь ласка.

     

      МОІСЕЄНКО   , фракція Комуністи України.

      Уважаемый Александр Александрович, ну это доручення нам уже

 давно пора было сделать. Я бы попросил бы, чтобы мы сузили сроки

 выполнения этого поручения. Я думаю, что комиссия Шейко могла бы

 спокойно день-два активно поработать и в течение этой недели уже

 подготовить    соответствующий    документ    на   Президиум   в

 установленном порядке и во всем остальном.

      И  я  все-таки хотел бы обратить внимание присутствующих на

 то,  что  8  числа  прекратила действия Конституционная Угода. И

 возникает  вопрос вообще: наш вот этот уряд и все остальное, как

 теперь   взаимоотношения?..  Там  Лазаренко  обкявляет,  что  он

 собирается  вносить  новые  предложения  по  составу  уряда... А

 Конституция,  которая  с  сегодняшнего дня уже восстановила свои

 полномиочия   на  территории  Украины,  предпологает  совершенно

 другой   порядок...  Там  особенно  по  силовым  структурам,  по

 Министерству иностранных дел и по всем остальным министрам...

      Поэтому  я  просил  бы,  чтобы  мы  в контексте с вот этими

 вопросами  на  Президиуме  Верховного  Совета  рассмотрели и эти

 вопросы - как нам быть уже в дальнейшем...?

     

      ГОЛОВА.  Так,  відповідаю  на  реше питання. Доручення щодо

 строків   дано   Регламентній   комісії  на  минулому  засіданні

 Верховної Ради. Вона одержала таке завдання -в час до підготовки

 до наступного Дня Кабінету Міністрів внести зміни в положення.

      Відносно  вашого  питання.  Таке теж дано доручення службам

 юридичним  і  трьом  комісіям  для  того, щоб вони дали юридичне

 визначення того, про що ви тільки що сказали.

      Загалом,   якщо   користуватися   нормами   Конституційного

 Договору,  то  трактувати  можна  так,  і  нема  ніяких  підстав

 говорити  протилежне,  про те, що 8 числа Конституційних Договір

 припиняє  свою  діяльність, якщо він не підтверджений суб'єктами

 договору.  тобто  треба  ставити  питання про продовження строку

 договору на сесійне засідання.

      Валерій Іванович, що...?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь ласка.

      Про  те  я й кажу: опрацювання Положення, Валерій Іванович,

 опрацювання   Положення  доручено  комісії,  а  хід  опрацювання

 передбачає  узгодження  цих  позицій  з Кабінетом Міністрів теж.

 Подивимося,  як  це буде підготовано і ми розглянемо це питання.

 Ну,  так  просто  проводити  -ви  самі  бачите,  воно  і  вас не

 задовільняє, і депутатів,  і тих  людей,  хто слухає засідання.

      Далі. Тому я відповідаю, тут просто не треба голосувати те,

 що пропонує Володимир  Миколайович. Семенюк.

     

      СЕМЕНЮК, 159 виборчий  округ.

      Шановний  Олександре  Олександровичу, коли в сесійному залі

 розглядався  Закон  "  Про  державне регулювання реалізації і...

 реалізації  алкогольних  напоїв  і тютюнових виробів", я вносила

 пропозицію  про  те,  щоб  внести  зміни до Закону "Про постійні

 комісії", де передбачити право контролю за розробкою підзаконних

 актів  і  звіту  їх...  верніше,  контроль  за ним і про те, щоб

 Кабінет  Міністрів звітувався   тут в сесійному залі за розробку

 підзаконних  актів.  Це  зв'язано  з  тим,  що  сьогодні  те....

 тимчасове  положення  про видачу ліцензії на спирт, напевне, дає

 можливість  нам  поставити  питання,  щоб  все-таки  контроль за

 розробкою  підзаконнних  акцій  виконували комісії і звітувалися

 тут в  сесійному  залі.

      А  то  получається  так,  ми видали... прийняли відповідний

 закон6  а  підзаконні акти розро бляються через 5-6 і 8 місяців.

 торму  кожного  місяця,  якщо  в нас іде звіт уряду, то розробка

 підзаконнних актів була відповідно проінформовані ми -депутати.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Я  думаю,  не  я  думаю,  а так повинно бути -свої

 пропозиції  щодо  цього  пропонуйте Комісії з питань Регламенту,

 вони повинні врахувати ці пропозиції і ми будем розглядати потім

 уже  в  робочому  режимі.  Час  використаний на це питання, тому

 приймається,   ця   пропозиція   приймається,   як   протокольне

 доручення.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Дальше. Є ще пропозиція така, яка виплива із інформації про

 таке доручення, протокольне доручення Комісії з питань оборони і

 держбезпеки,  разом  із  зацікавленими  комісіями  та  Кабінетом

 Міністрів  України.

      1.  Проаналізувати  використання  в  1991-195  році коштів,

 передбачених  на потреби конверсії та фонду зайнятості в частині

 в   ирішення   соціальних   проблем,   пов'заних   з  конверсією

 військового  виробництва.

      2.  Вивчити  стан  та перспективи створення потужностей для

 забезпеченя оборонних потреб держави, створення замкнутого циклу

 виготовлення  озброєння.

      3.    Проаналізувати   процеси   приватизації   підприємств

 оборонного  комплексу.

      4.  Внести  пропозиції  щодо  розробки  державної  програми

 конверсії  військового  виробництва.

      Я  думаю,  як  ми  дамо  таке протокольне доручення Комісії,

 разом  з  Урядом  і іншими Комісіями вони підготують ті питання,

 які  справді  можуть  бути  предметом  розгляду Верховної Ради в

 сесійному  режимі.

      Можна за основу це проголосувати протокольне доручення?

      За  основу  ставиться  на  голосування.

      За -

      Прийнято  рішення.

      Які доповнення будуть, будь ласка, запишіться, 5 хвилин.

      Опублікуйте  список.

      Немировський,  будь ласка.

     

       НЕМИРОВСЬКИЙ.  Я  предлагаю,  чтобы в данном Постановлении

 были    определены    конкретные    сроки.   А   то   получается

 неопределенность.

     

      ГОЛОВА.   Не  зрозумів.

     

      НЕМИРОВСЬКИЙ.  Я говорю, я предлагаю, чтобы в Постановлении

 были  конкретные  сроки,  потому  что  это  неопределенность -мы

 Постановления издает, а ответственности никакой по времени нет.

     

      ГОЛОВА.  Володимир  ВАсильович,  який  строк вас влаштовує,

 вважаєте  реальним?

      Мухіну  дайте  слово.

      

       МУХІН.  Я  думаю,  что  срок здесь, ну, какой? Я думаю, до

 следующей  сессии,  наверное.  Пожалуйста,  мы  готовы  будем на

 следующей  сессии  доповісти  це питання.

     

      ГОЛОВА.   У   вересні   місяці.   До  вересня  місяця  нема

 заперечення? Ставлю на голосування цю пропозицію. Це доповнення.

     

      "За" -

      Приймається.

      Вітренко.

     

      ВІТРЕНКО Н.М.

     

      Сьогоднішній черговий день Уряду хнову нам показав, що Уряд

 неспроможний вирішити питання розвитку, взагалі не розвитку хоч,

 а  захисту сьогодні того сільськогосподарського виробництва, яке

 ще існує, і проведення ефективної конверсії.

      Сьогодні  ми  бачимо, що Уряд, який вже повинен працювати в

 умовах  нової...,  діючої  Конституції, додаю, діючої, бо термін

 Конституційного договіру закінчився. Тим не менше Уряд продовжує

 працювати в старих умовах.

      Тому,  Олександр Олександрович, згідно з нормами Регламента

 ми  внесли  письмову пропозицію і її, як змогли, розповсюдили по

 залу,   бо  Верховна  Рада  сьогодніь  перестала  друкувати  всі

 документи,  ому  що  в  Верховній  Раді  нема  краски  для друку

 документів.  Тому  як  ми  могли, ми розповсюдили, і я прошу вас

 дати   слово   для   обгрунтування,  як  ініціаторам  постанови,

 постанови  щодо  результатіав  чергового  дня  Уряду. Більше так

 збирати  депутатів  з  всієї  України,  витрачати  народні кошти

 тільки  ля того, щоб черговий раз почути, що Уряд нічого не хоче

 і не може робити, більше такого допускати неможливо.

      І  крім  того,  ми  проголосували  в  Верховній  Раді, щоб

 розглядати  сьогодні  питання  щодо ліквідації заборгованості по

 заробітній  платі  і  про  те,  щоб переглянути мінімальні рівні

 заробітної  плати і пенсії, юо змінилася вартість життя. Отдначе

 в  порушення  наших  вимог  Уряд не виніс сьогодні це питання до

 розгляду. Тому ми виносимо свій проект постанови, і я прошу, щоб

 нам дали слово, для його обгрунтування.

     

      ГОЛОВА.   Значить,   я   хотів  привернути  вашу  увагу  до

 положення,  за  яке ви  проголосували. Сесія  проголосувала.

      В   ньому   передбачено:   у   разі  необхідності  в  межах

 відведеного часу, відповіді можуть буть доповнені іншими членами

 Уряду. Тобто, відповіді на запитання, які дають депутати.

      Або  керівниками відповідного центрального органу державної

 виконавчої   влади.

      Дебати   по   відповідях   не   проводяться.  Коментарі  не

 допускаються.  Рішення,  які  стосуються  суті цього питання, не

 приймаються.  Ми  приймаємо  зараз протокольне доручення комісії

 про зміну   цього положення.

      І це питання обговорювалося тут у сесійному залі. Коли мова

 йшла  про  те, що треба внести положення, які б змінили суть Дня

 Уряду.  Тому  що те, що ви пропонуєте, не змінює того рішення. І

 просто  ставити -питання у нас не звичайне пленарне засідання. І

 потім.  Ми  не  з'їзжалися  з  усієї  країни.  Сьогодні депутати

 працюють  у  комісіях. Тиждень на те відведений. Тут у Верховній

 Раді  в  Києві.  А  зараз із комісій зібралися на проведення Дня

 Уряду,  який проводиться у специфічному режимі, після реєстрації

 депутатів.  От  і  все.

      В  цілому можна проголосувати протокольне доручення? Ставлю

 на голосування. Будь ласка.

      Використали час, відведений  на запитання.

      В  Регламенті   подивіться,  там  записано ...

     

      "За" -

     

      Рішення   прийнято.

      Я  прошу  вас ще таке питання вирішити. З сімейних обставин

 депутат  Чапюк  не  може брати зараз участь до 30 числа у роботі

 Тимчасової    спеціальної   комісії   по   опрацюванню   проекту

 Конституції.  Він...  фракція,  вірніше, просить замінити його у

 комісії   на   депутата   Ващук  Катерину  Тимофіївну.  Якщо  ви

 підтримуєте це рішення, то треба проголосувати 210 голосів.

      Будь ласка, я ставлю на голосування цю пропозицію.

     

      "За" -

     

      Я прошу, це питання депутату Мельнику від фракції внести на

 розгляд Верховної Ради у вівторок, ми його проголосуємо.

      Сьогоднішнє  засідання оголошується закритим. До побачення,

 працюйте  в комісіях,  будь ласка.