Стенограма пленарного засідання

07 червня 1996

                   ЗАСІДАННЯ  ДЕВ'ЯНОСТО  ЧЕТВЕРТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и  7  ч е р в н я  1996  р о к у

                           10.00 година

 

        Веде  засідання  Перший заступник Голови  Верховної

                    Ради України  ТКАЧЕНКО О.М.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Доброго   ранку,  шановні  народні  депутати,

 доброго   ранку,  запрошені!  Прохання  встивити  картки,  будем

 реєструватись. Будь ласка, включіть систему, реєструємся.

      В  залі  зареєструвалось  319  народних  депутатів. Ранкове

 засідання оголошується відкритим.

      Дозвольте  оголосити  декілька  депутатських  запитів.  Для

 оголошення,  відповідно  до  пункту  статті  4.  2. 2 Регламенту

 Верховної  Ради повідомляю, що народні депутати Лук'яненко Левко

 Григорович  і  Чемерис Володимир Володимирович заявили про вихід

 із депутатської групи "Державність".

      ШУМ У ЗАЛІ

      Надійшли   запити:   група   народних   депутатів  Оробець,

 Поровський,   Яворівський   та  інші  -всього  16  депутатів  до

 Президента    України,    прем'єр-міністра   України,   міністра

 закордонних     справ,   міністра   оборони   стосовно   надання

 інформації   про   зміст   українсько-російських  переговорів  у

 питаннях   Чорноморського  флоту  та  флоту...  та  стату  міста

 Севастополя.

      І другий запит депутата Бориса Олійника міністру сільського

 господарства  Гайдуцькому.  Надсилаємо  вам депутатський запит у

 формі  звернення  викладачів,  працівників та студентів одного з

 найстаріших   в   Україні   Оріхівського  сільськогосподарського

 технікуму,  Запорізька  область.

      Я  ставлю на  голосування ці  запити.

      За -

       Приймається.

      Шановні  колеги!  Член  тимчасової  спеціальної  комісії по

 доопрацюванню проекту Конституції від депутата групи "Незалежні"

 надійшла  заява,  в якій він просить його вивести із складу цієї

 Комісії  і  депутатська  фракція  "Незалежні" просить, щоб ми це

 питання  включили  у  порядок денний, і затвердили на це місцея,

 яке звільняється,  депутата  Карнауха.

      Я прошу вашого дозволу включити його у порядок денний.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      Фракція  просить  за  нього "Незалежні".

      Я  прошу  включити  в порядок  денний  це  питання.

      За -

      Прийнято.

      Я  ставлю  на голосування, щоб цю квоту використали фракція

 "Незалежні"  ставлю про включення депутата Карнауха в спеціальну

 Комісію  по  доопрацюванню  проекту  Конституції. Голосуємо.

      За -

      Прийнято.

      Шановні  колеги!  Скільки  ми  відведем?  10 хвилин, так як

 домовлено у нас.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Запишіться, будь ласка, 10 хвилин. Відведем на розминку.

      Кузьменко, Глухівський потом.

      Кузьменко, будь ласка.

 

      КУЗЬМЕНКО

      Сергій   Кузьменко,   фракція  "Комуністи  України",  місто

 Запоріжжя.

      Шановні  виборці!  Шановні  колеги!  Шановний Головуючий! Я

 хотів  би привернути вашу увагу сьогодні до тієї частини проекту

 Конституції,   ка   стосується   функцій  Прокуратури.  Сьогодні

 відбувається в нашій країні дуже інтересне явище. З одного боку,

 іде   приватизація   кримінальна  і  розвал  економіки,  що  жає

 можливість  кримінальним  шляхом  створювати капітали. З другого

 боку,  внаслідок  дуже малого фінансування не дається можливості

 правоохоронним органамзахищати права громадян.

      І  тепер  хочуть,  з  одного  боку,  позбавити  прокуратуру

 функцій  загального  нагляду і таким чином не дати їй можливість

 ефективно  втручатись  в  процес  правоохоронної  діяльності.  З

 другого  боку,  дати  судам  функцій,  яких  вони  до  цього  не

 виконували  ніколи  -це  санкції на арешт, на які в них немає ні

 сил, ні можливостей.

      Таким   чином  ми  будемо  мати  картину,  коли  ще  більше

 злочинців  будуть  вільно  ходити  по  землі і продовжувати свою

 діяльність.

      Тому  я  прошу  вас, шановні виборці, на зустрічах з вашими

 депутатами  нагадати  їм,  що їхнє основне завдання, для чого їх

 вибирали  -це  забезпечувати права виборців і не допустити того,

 щоб  стаття  про  прокуратуру  такому  вигляді, в якому вона є в

 проекті... була затверджена в кінцевому варіанті. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Глухівський. Кожушко.

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ

      277   Золочинський   виборчий   округ,   народний   депутат

 Глухівський,  депутатська група "Державність".

      Шановний пане головуючий! Шановні колеги -народні депутати!

 Ми  нещодавно  обговорювали  порядок денний на червень місяць. Я

 хотів  висловитися  з цього приводу. На жаль, електронна система

 "Рада"  зігнорувала  мене  і  я  хотів би сказати наступне. Коли

 вносилися питання на порядок денний на цілу сесію, то в переліку

 питання  було питання таке -прийняття Закону про внесення змін і

 доповнень  до  Закону  України про реабілітацію жертв політичних

 репресій.

      Однак,  з  місяця  в  місяць  це  питання вперто на порядок

 денний  сесії  не  виноситься. Мені не зрозуміло хто чинить опір

 розгляду  цього  законопроекту.  Закон  України про реабілітацію

 жертв   політичних   репресій   є   недосконалим.   Його   треба

 вдосконалити.  Є  багато  моментів,  які  в  ньому не враховані.

 Зокрема,  не  враховані в ньому малолітні політичні репресовані,

 діти  політичних   жертв  і  репресій.

      Дальше. Не враховано відшкодування матеріальних жертв. Нині

 відшкодування  матеріальних  жертв  від  конфіскації майна -це є

 жалюгідне,  це  є декілька мільйонів карбованців, якого вистачає

 заледве для того, щоб купити декілька кілограмів продуктів.

      Мені  видається,  що цей законопроект конче треба випускати

 на  розгляд  сесії. Мої виборці кожен раз мені про це нагадують,

 коли  я  маю зустріч із ними. Адже врахуйте, в Західних областях

 України  кожна  4, кожна 5 сім'я -це є сім'я потерпілих. Не було

 такої людини, яка би не була арештована, вивезена, репресована.

      Я  конче  прошу  і  вимагаю  від  Президії Верховної Ради в

 наступний  місяць  внести  це питання. Тому що нам залишилося ще

 липень   місяць і  сесія  буде  завершена. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кожушко.

 

      КОЖУШКО.  Я прошу передать слово Хмелевому.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Пожалуйста. Хмельовий,  будь ласка.

 

      ХМЕЛЬОВИЙ А.П.

      Я хочу зачитать обращение группы депутатов.

      "Президенту  Украины Кучме Леониду Даниловичу, Председателю

 Верховного  Совета  Украины  Морозу  Александру  Александровичу,

 Премьер-министру Украины Лазаренко Павлу Ивановичу.

      Мы  серьезно  обеспокоены  положением,  которое сложилось в

 трудовых    коллективах    Донецкой   железной   дороги.   После

 состоявшегося  29  мая  1996  года  заседнаия  коллегии Донецкой

 областной  государственной  администрации,  которая необкективно

 оценила  работу  коллектива дороги, так как в состав комиссии по

 проверке   деятельности  руководства  дороги  не  были  включены

 представители   от   Министерства  транспорта  Украины  соседних

 областей,   в  которых  расположены  предприятия  и  структурные

 подразделения  этой дороги, а также представители профсоюзов.

      На  ряду  с  имеющимися  недоработками  на Донецкой дороге,

 начальнику  дороги  Гладковскому  Генриху  Станиславовичу  также

 поставили  в  вину  недостатки,  которые сложились на транспорте

 Украины в условиях экономического спада.

      Строгое  выполнение Постановления Верховного Совета Украины

 о  сохранении железных дорог со всей инфраструктурой как единого

 общегосударственного комплекса, тесное сотрудничество с дорожным

 комитетом  профсоюза  по решению социально-экономических проблем

 трудящихся:  это  заработная  плата,  медецинское  обслуживание,

 оздоровление железнодорожников и их семей, торговое обслуживание

 линийных  станций,  лечебных  и  детских  дошкольных учреждений,

 строительство   жилья,  -на  заседании  коллегии  все  это  было

 отмечено, как недостаток в работе.

      Это  вызвало  справедливое возмущение трудового коллектива,

 который направил обращение в вышестоящие органы, и в том числе в

 Верховный  Совет  Украины.  Назначил митинги протеста на узловых

 станциях.

      В  случае  невыполнения  требований  железнодорожников, они

 полны   решимости   использовать   все  разрешенные  действующим

 законодательством   меры   протеста  для  защиты  трудовых  прав

 руководителя и своих экономических интересов.

      Чтобы  избежать  сбоя в работе железнодорожного транспорта,

 учитывая  пиковый сезон перевозок, требуем направить на Донецкую

 железную    дорогу   правительственную   комиссию   Министерства

 транспорта  Украины  для  разрешения  конфликта  между  трудовым

 коллективом     железнодорожников     и    Донецкой    областной

 государственной   администрации   народные  депутаты  Швильовой,

 Кожушко, Хунов и того -больше 2 десятков человек. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сизенко. Марченко.

 

      СИЗЕНКО.

 

      177 Жовтневий , Запорожье, фракция коммунистов.

      Уважаемый  Александр  Николаевич, уважаемые коллеги, прошло

 значительное  время  с  того  момента,  когда Василий Васильевич

 Дурдинец  докладывал нам и мы знакомились с докладной запиской о

 положении  дел  с  трастами и трастовыми компаниями. Время идет,

 избиратели  обращаются,  я  думаю, что в этом зале 100 процентов

 депутатов,    к    которым   продолжают   обращаться   обиженные

 государством   и   постанова,  которая  принималасьь  еще  тогда

 премкер-министров Леонидом Даниловичем Кучмой избиратели, ответа

 конкретного  нет,  время  идет,  сегодня  жить очень трудно и та

 последняя   копейка,   которые  многие  вкладывали,  сегодня  не

 возвращается и конкретных ответов очень мало.

      И  второй  момент.  Мне очень было приятно наблюдать вчера,

 вот,  и  он  один  Ивана Александровича Зайца, который буквально

 сразу  после  принятия в первом чтении Конституции уже побывал в

 Париже,  жаль,  что  это не был Борис Ильич Олейник, которому, я

 думаю, по статусу положено было быть там, наверно такова сегодня

 благодарность   за  ту  роль,  которую  выполняют  отдельные  из

 депутатов здесь в зале. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Марченко. Немировський.

 

      МАРЧЕНКО.

 

      Уважаемый  Александр  Николаевич,  я  прошу  обратить  ваше

 внимание  на  несколько  вопросов.  Первый  вопрос  о трансляции

 сессии.  Я  предлагал  вам либо председетелю Верховного Совета и

 прежде   всего   председателю  Верховного  Совета  обратиться  к

 Генеральному  прокурору,  чтобы  он  привлек  к  ответственности

 нарушителей  решений  Верховного  Совета.  Еще  раз повторю -это

 полномолчия    председателя   Верховного   Совета,   опредленный

 Регламентом. Вопрос у меня возникае такого плана: что, Александр

 Александрович  успокоился  что  его не сняли, и теперь Верховный

 Совет  ему  не нужен? Если нет, мы давали поручение  Генеральной

 прокуратуре  и  еще  раз  просьба,  чтобы  навели порядок в этом

 вопросе. Это первое.

      Второе.  У  нас  будет  День  правительства.  И мы приняли,

 решение  Верховного  Совета  проголосовано, чтобы мы рассмотрели

 минимальный  уровень пенсий и заработной платы. Это решение было

 принято  при  принятии решения, по-моему, в марте месяце, что мы

 должны  скорректировать  во  ІІ  квартале. Накануне 1 июля будет

 повышение  опять  коммунальных  платежей, и я прошу, чтобы когда

 докладывал...  правительство делало доклад, чтобы нам, депутатам

 дали  меры  конкретные,  как будет решаться вопрос с минимальной

 заработной  платой  и  пенсией  в  связи с повышением жизненного

 уровня, в том числе и по коммунальным платежам.

      И третий момент, Александр Николаевич, это то, что около 30

 человек, группа позафракцийных не имеет своего представительства

 в  Комиссии  по  доработке  Конституции.  Я  прошу  поставить на

 голосование  квоту,  чтобы  мы своих два человека включили в эту

 комиссию,  а  мы  сами  уже  можем определиться и своим решением

 делегировать туда двух своих представителей. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Немировський, будь ласка.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ

      Уважаемый Александр Николаевич, уважаемые избиратели!

      15  мая  я  лично  сделал  депутатский запрос на иммя Вице-

 премьер-министра    Украины   Пинзеника   по   вопросу   выплаты

 компенсационной  помощи  детям.  И особенно, в возрасте до 16-ти

 лет, многодетным семьям.

      Значит,   сегодня   я   получил  ответ,  который  является,

 практически, отпиской по данному вопросу.

      В  чем  суть  проблемы?  В  том,  что  сегодня  предприятия

 неплатежеспособны  и  не могут даже выдавать людям даже мизерные

 те пособия,  которые  начисляются.  Было предложение - упростить

 механизм и выдавать их непосредственно с бюджета. Этот вопрос не

 решается,  и, практически (еще раз подчеркиваю), что за подписью

 Вице-премьер-министра   Кураса  сделано  формальная  отписка  по

 отношению к такой напряженной социальной проблеме.

      Я  б хотел бы еще раз заострить внимание избирателей и всех

 моих  коллег  о  том,  что  как  можно  сегодня  помощью  в  600

 карбованцев  на взрослого, практически, ребенка оказывать какую-

 то  децйственную  помощь семье? Вопрос не решается. Это вызывает

 повышенную социальную напряженность.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні   колеги,   депутат   Кузьменко  вніс

 пропозицію при розгляді до 2-го читання проекту Конституції, над

 яким   працює  сьогодні  тимчасова  спеціальна  комісія,  уважно

 підійти  до розділу, який стосується Генеральної прокуратури, її

 місце і роль в нашій державі.

      Я  думаю,  що  таке доручення ми дамо і думаю, що тимчасова

 комісія,  безперечно,  ті зауваження, пропозиції, які вносяться,

 по   максимуму   будуть  враховані,  а  вже  при  2-му  читанні,

 безперечно,  ми  з  вами  тут  опреділимося  в залі, так як буде

 венесено  в  2-ге читання, ви самі розумієт, воно по відповідних

 колонках.

      Депутат  Глухівський підняв питання про внесення на розгляд

 сесії  Верховної  Ради питання про реабілітацію жертв політичних

 репресій.  Я думаю, що питання воно не нове, ми його постараємся

 обов'язково  включити  на засідання Президії, щоб у липні місяці

 воно  було  винесено на  сісію Верховної Ради.

      Депутат   Хмельовий  звернувся  з  заявою  про  направлення

 Урядовою  комісією  для  розгляду  питання по Донецькій желізній

 дорозі  і  ті  відносини,  які складаються між керівництвом цієї

 дороги  і  державоно  адмінітсрацією  області.  я думаю, ми таке

 доручення   дамо.   Більше  того,  що  в  3  адреси  дана  заява

 направлена:  Президенту, голові Верховної Ради і голові Кабінету

 Міністрів. І така, безперечно, комісія цим питанням займеться.

      Депутат  Сизенко  підняв  питання  про  трастові  компанії,

 інформації розгляда даного питання. Воно у нас в плані -я думаю,

 що ми  його будем  розглядати  ще  в цьому  місяці.

      І депутат Немировський, я вибачаюся, я до Марченка дойду, я

 його  відніс  на  останнє, бо там 3 питання. Запит до заступника

 голови  Кабінету  Міністрів  Пинзеника, що формальна відписка по

 тому  запиту,  яка  була зроблена депутатом. Я думаю, що ми дамо

 повторний  це запит, до його повернемся і зажадаєм не формальної

 відписки,  а  тих  мір, які приймає Кабінет Міністрів і особисто

 заступник голови Кабінету Пинзеник по всіх питаннях.

      Депутат Марченко підняв три питання. Перше -це трансляція і

 доповідь  Генеральної  прокуратури,  що робиться в зв'язку з тим

 блокуванням,  яке  проводиться керівництвом Держтелерадіо роботи

 Верховної   Ради.  Я  думаю,  що  Генеральній  прокуратурі  таке

 доручення   ми   дали,  і  на  слідуючому  пленарному  засіданні

 Генеральний  прокурор  в обов'язковому порядку доповідсть сесії,

 що і  які  міри  приймаються  по  цьому  питанню.

      Щодо  дня  Уряду,  то  я повинен вам сказати, що в нас день

 Уряду  згідно  того  положення,  яке  ми з вами затвердили, буде

 проводитись 12-го, тобто у вівторок в слідуючий, коли в нас буде

 обота  в Комісіях.

      Ми  на  день  Уряду  виносимо два питання. Одне питання про

 компенсацію   затрат   агропромислового  комплекса  в  межах  26

 трильйонів, те, що було в нас внесено, те, що у нас було внесено

 в  бюджет,  і  за  5 місяців жодна копійка ще не поступила, це

 питанян буде  розглянуто.

      І  друге  питання  -це по конверсії. Оці два питання будуть

 винесені  на  день  Уряду.

      І  ви  знаєте, тим положенням, яке ми з вами затвердили, на

 день  Уряду  виноситься  два  питання.  Але  вчора  була внесена

 пропозиція,  щоб  на  день  Уряду  винесені  питання  не  просто

 поголовирили  і  послухали інформацію, а щоб були якісь прийняті

 рішення  відповідні.  Я  думаю,  що  ми з Комісією по Регламенту

 відпрацюємо  ці пропоизції, внесемо на ваш розгляд, і затвердимо

 чи  робочий  план,  чи  якась  інформація  по ходу зауважень тих

 зауважень  і  пропозицій,  які виносяться і обговорюються на дні

 Уряду.

      І  останнє  питання  -це  те,  що  група позафракційна, яка

 налічує  в  своєму  складі  понад 30 депутатів правильно ставить

 питанян  для  затвердження  їм  квоти  в  тимчасовій спеціальній

 Комісії по доопрацюванню Конституції, щоб ми з вами поставили на

 голосування,  затвердили  цю  квоту.  Вони відпрацюють  вже  по

 персоналіям,  а  потім  винесуть    на  затвердження.

      Я  просив  би підтримати цю пропозицію, про виділення квоти

 двом  депутатам  з  числа депутатів незалежної групи, вибачаюся,

 позафракційної  групи,  підтримати їх, а на слідуючому засіданні

 затвердити персональний склад.

      Прошу поставити на голосування. І прошу підтримати.

 

      "За" -

      Я не зрозумів.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Шановні  колеги,  не  голосує  146  депутатів, ну так же не

 можна.  Або так проголосуйте, або так. Я ще другий раз ставлю на

 голосування,  будь  ласка.  Я думаю, що тут кроме користі нічого

 більшого не буде. Практично 30 депутатів...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Будь  ласка,  підтримайте квоту - дві особи. Ви не шуміть, а

 голосуйте.

 

      "За" -

      Хто за те, щоб поіменно проголосувать, прошу проголосувати.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Ну,  шановні  колеги,  30  депутатів  практично  не приймає

 участь.

 

      За" -

      Рішення  прийнято.  Я  ставлю  на  поіменне голосування. Ну

 давайте ми прислухаємся, це наші колеги з вами.

 

      "За" -

      Все. Рішення не прийнято.

      Слухається   питання   про   проект   Закону   України  про

 недобросовісну  конкуренцію.  Друге  читання.

      Кужель Олександра Володимирівна, заступник голови Комісії з

 питань    економічної    політики    та    управління   народним

 господарством. Будь ласка. Олександра Володимирівна.

 

      КУЖЕЛЬ О.В.

      Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати!

 Я хочу нагадати, що введення в дію Закону України про захист від

 недобросовісної  онкуренції  дозволить  Україні  зробити ще один

 крок   до   (...........)   чинного   законодавства   з  нормами

 міжнародного    права    та   законодавства   розвинутих   країн

 міжнародного  співтовариства.

      Цей  проект  Закону,  використовючи досвід інших країн щодо

 законодавства    про    недобросовісну   конкуренцію,   враховує

 особливості  ситуації  в  Україні  і  може,  в  разі  прийняття,

 допомогти  запровадженню  єдиних  принципів  здійснення контролю

 правопорушень   у сфері  економічної  конкуренції.

      Я  прошу  вас  розпочати  працю  над  цим  законодавством у

 другому читанні.

      Олександр Миколайович, постатейно.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги!  До назви і до приамбули єсть

 якісь   зауваження?  Носов, будь ласка.

 

      НОСОВ

      Та  я  змушений  звернути  увагу  депутатів, що в приамбулі

 говориться:   "Закон  спрямований  на  становлення,  розвиток  і

 забезпечення торгових та інших чесних звичаїв". Закон встановлює

 не  чесні  звичаї.  Звичаєве  право іншим шляхом встановлюється.

 Закон  встановляє  правила. І саме тому я пропонував писати тут,

 що закон встановлює   правило.

 

      КУЖЕЛЬ  О.  В.  Шановні  депутати! Шановний пан Носов! Якщо

 вилучити  посилання  на чесні звичаї, то Україна, як держава, що

 дотримується міждународних угод, повинна бути забезпечити захист

 прав  і  охоронюваних Законом інтересів іноземних підприємців на

 своїй  території  відповідно до чесних звичаїв у підприємницькій

 діяльності.

      Тоді  як українські підприємці і споживачі зможуть захищати

 свої    інтереси,    посилаючись   лише   штучне   (...........)

 формулювання  цього закону.

      Ще  раз. Ми з вами вже розмовляли про це питання, що згідно

 з  парижською  конвенцією  і в наших законах також уже в першому

 читанні прийнято про арбітражний суд і про торгову палату, вже є

 поняття  "чесні звичаї", це поняття є міжнародне. І якщо ми його

 не   будемо   висловлювати   в  нашому  законодавстві,  то  наші

 підприємці при розгляді з іноземними на арбітражних судах, будем

 мати більш звужене поняття недобросовісної конкуренції.

      Тут  є  представник  антимонопольного законодавства. Якщо є

 питання, давайте ще врахуємо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Носов. Не задоволений.

 

      НОСОВ  В.  В. Міжнародним документам не суперечить, тому що

 саме  ті  "чесні  звичаї"  парламент  має  переплавити у вигляді

 закону.

      Крім того, коли ми пишемо в Конституції: "Кожний громадянин

 повинен  дотримуватись  Конституції  і  законів",  -то  в  цьому

 випадку  нам  треба  писати, що "та чесних звичаїв". Бо коли суд

 буде  застосовувати  до  громадянина  "чесні  звичаї",  а він не

 зобов'язаний  знати,  дотримувати,  то  це  буде  нонсенс. І цей

 нансенс я пропонував не включати.

      Всі "чесні звичаї", які є, включаємо в закон як норми.

 

      КУЖЕЛЬ  О.  В.  Треба  ще  вам сказати, що те, що ми з вами

 записали,  це  є  вже  норма  закону, і кожен громадянин України

 повинен  її  знати.  Якщо  ми  забиваємо  в Закон про захист від

 недобросовісної  конкуренції поняття чесних звичаїв, то це вже є

 поняття закону, і треба, кожен громадянин треба знати.

      Але  якщо  ви  маєте  таке  бажання  -дати  більш розширене

 поняття, що таке є "чесні звичаї", що таке є порушення, то треба

 на це мати цілий кодекс понять. І це, мабуть, буде через рік, ми

 тільки  починаємо.  Але  сьогодні  немає ніякого закону, і треба

 починати це питання.

      І  ми  знаємо, що багато вже є організацій, такі, як Спілка

 адвокатів,  Спілка юристів, які мають і розробляють стандарти по

 етиці,   які   теж  відносяться  до  поняття  виконання  "чесних

 звичаїв"  по  своїм професіональним зобов'язанням. Це міжнародне

 право, і ми пов'язані його брати до закону. Не можемо ми брати в

 своїй  країні  таке  поняття,  яке  буде сужувати і ставити наші

 підприємства в більш погані умови.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Носов настоює на голосуванні своєї поправки до

 преамбули "чесний чи не чесний".

 

      КУЖЕЛЬ  О.  В. А в нього нема такої поправки, давайте першу

 порправку:  назва закону -змінити про захист від недобросовісної

 конкуренцції.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Носов, перша поправка Носова.

 

      КУЖЕЛЬ О.В. Врахована.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександра Володимирівна.

 

      КУЖЕЛЬ О.В. Олександр Миколайович.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну,  він  не  задоволений, ну, що? Я ставлю на

 голосування, одну хвилинку.

 

      КУЖЕЛЬ О.В.  Сьома поправка.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Сідайте,   будь   ласка.  Ви  сьому  поправку

 називаєте?

 

      КУЖЕЛЬ О.В. Да, а ми кажемо про першу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я ставлю 7 порпавку на голосування сторінка 2,

 будь ласка.

 

      За-

      Рішення   не   приймається.   Залишається.   Я   ставлю  на

 голосування назву і преамбулу від комімісї.

 

      За-

      Голосуйте, будь ласка.

 

      КУЖЕЛЬ О. В. Пан Кузьменко, ну, ви ж самі не голосуєте, ну,

 товариш, ну, ти ж не голосуєшь, а кажешь...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  прошу,  Микола  Михайлович, запросіть, будь

 ласка, людей до залу.

 

      КУЖЕЛЬ  О.  В.  Ну, так багато кого нема. Нема питань, якщо

 депутати  кажуть,  що  цей закон не потрібен. Потрібен? Ну, так,

 ну, Сергій, що  думаєм?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олександра  Володимирівна,  ви, будь ласка, не

 вступайте  з залом, ви на трибуні стоєте, будь ласка, давайте по

 питанням.

      Шановні колеги, я прошу не вступайте, якщо є питання, я дам

 вам слово. Давайте голосувать.

      Кузьменко, будь ласка.

 

      КУЗЬМЕНКО  Сергій, комуністи України.

 

      Спасибі.   Шановні   виборці,   шановні   колеги,  шановний

 головуючий  на  засіданні, я для виборців хочу сказать, що зараз

 ми  сидимо, практично, в пустому залі: ні одного з членів уряду,

 практично, депутатів...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Одключіть мікрофон.

      Ми  давайте  так:  або працювать, або (я вибачаюся) не тим,

 чим  хочем  заніматься... До виборців звертаєтесь! Ви давайте до

 своєї совісті звертаться...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я прошу, давайте працювать...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Глава 1, розділ "Загальні положення".

      Стаття 1 - "Недобросовісна конкуренція". Які є  зауваження?

 По першій статті є зауваження? Немає.

      Стаття 2 - "Застосування закону". Немає зауважень.

      Стаття 3 - "Законодавство   України   про   захист   від

 недобросовісної конкуренції".

      Стаття 4...

 

      КУЖЕЛЬ О.В. Статті 4-ї немає, глава друга.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.... Стаття  4 - "Неправомірне використання чужих

 означень...

 

      КУЖЕЛЬ О.В. Глава друга!..

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.... рекламних матеріалів, упаковки". Сторінка 6, вверху.

      Я прошу не коментувать...

 

      КУЖЕЛЬ О.В. Я извиняюсь...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  ставлю  на голосування першу, другу й третю

 статтю.

 

      "За" -

       Я прошу голосувати,   шановний Микола  Янович...

 

      "За"-

      Та   причом   міністри,   ви  давайте  кожний  своїм  ділом

 заніматься? Причом міністри?

      ШУМ У ЗАЛІ

      У  вас голова болить за міністрів, як у мене... Хай міністр

 занімається тим, чим йому положено,  а ми за міністрів говорим.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Розумієте....  (Розумієте,  ми ведемо розмову за міністрів,

 будем  міністри,  будете  там  заніматься.  Ми  сьогодні в залі,

 давайте  принімать  закон. Ви що на міністрів хочете подивіться?

 Давайте  каждий заніматься своїм ділом... Це так, щоб поговорить

 і  нічим  не  заніматься.  Якщо  ви  сюди  шуткувать прийшли, то

 давайте   шуткувать,   а   якщо   робить   -давайте  робить.  Ім

 міністра....)

      ШУМ У ЗАЛІ

      У залі 328  депутатів  зареєстровано.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я  думаю, шановні колеги, ми з вами прийняли в 1-му читанні

 про  права  і  обов'язки  депутатів.  Я  думаю, ми його приймем,

 думаю, що  цей зал  буде  всєгда наповнений і буде   працювать.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Нормальний закон, безперечно.

 

      КУЖЕЛЬ. ..... і нужен.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  прошу назву і перші 3 статті проголосувати,

 будь ласка. Займіть міста, Терьохін, голосуйте,  будь  ласка.

 

      КУЖЕЛЬ.Це  потрібно  перш для  нашого товаровиробника.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Назва і  3 перві статті, голосуєм.

 

      "За"-

      До  5-ї  статті  "Неправомірне використання товару". До 4-ї

 у вас, да? Носов,  Стаття 4,  будь ласка.

 

      НОСОВ.  Перед тим, як ми перейдемо до статті, тут є глава і

 назва  глави.

      Назва  глави  говорить:  неправомірне  використання ділової

 репутації   господарюючого   суб'єкта  (підприємства)".  В  мене

 поправка  26  говорить,  що треба доповнити: "Іншої юридичної чи

 фізичної особи".

      В  чому  ідея? Ну, в Росії була така фірма, яка використала

 прізвиже,  скажем,  Ленін,  але  зробила  це хитро: після кожної

 буковки  поставила  крапку - Л ,  крапочка, Є,  крапочка...

      Яормально,  це  не  прізвище,  але  репутація  використана,

 пенсіонери   кинулись,  а потім  їх  обдурили.

      Це  один  з  видів недобросовісної конкуренції використання

 імені  непідприємця.

      Мало  того,  зміст  статей  далі говорить саме має на увазі

 такі випадки, але тоді зміст статей не відповідає назві  глави.

      Я  пропонував  би  розширити  назву  глави і включити інших

 юридичних  чи  фізичних  осіб.

      Я  знаю  заперечення,  яке  б  уде  сказано,  що  то  право

 власності на ім'я, так на інше. То зовсім інший вид відносин, то

 він  буде  сперечатись  захищати  авторство  і  права, а тут йде

 питання про недобросовісні конкурентні заходи. Тобто, одна і аж

 дія  породжує  два види прав. Тобто, авторські залишаться, а оці

 треба  зазначити  тут.

 

      КУЖЕЛЬ. Безумовно, ви самі відповіли на свої запитання.

      Тому  при  регістрації  треба  захистити ім'я, а це мається

 закон,  і він дуже узкий закон, і він регулює відносини тільки в

 питанянх  захисту  наших  товаровиробників  і  підприємців у вік

 недобросовісної  конкуренції.

      Ми  не  можемо  з'єднати  сюди  все,  що  можливо -і захист

 авторських  прав,  і  дуже багато питаннь, які виникають поряд з

 цими  питаннями.           Іому цеі сказано.

      А  госопдарюючий  суб'єк,  він  в  себе  сміщує  як питання

 фізичої,   так   і   юридичної  особи.  Це  згідно  Закону  "Про

 підприємство".

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Носов  погодився.

      Не погодився? Я поправку Носова ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Не набрала.

      Ставлю  1  і  4  статтю і назву закону на голосування. Ніна

 Іванівна, голосуйте.

 

      "За" -

      П'ята   стаття  "Неправомірне  використання  товару".  Єсть

 зауваження?  Немає.  Я  ставлю  назву  і  перших п'ять статей на

 голосування.  Прошу голосувати.

      Володимир Романович, голосуйте, будь ласка.

 

      "За" -

      Спасибі, прийнято.

      Справа пішла.

      6  стаття  "Копіювання  зовнішнього  вигляду  виробу". НЕма

 зауважень? Нема. Враховано.

      "Порівняльна реклама" 7 стаття. Зауважень нема.

      8   стаття  глава  три  "Створення  перешкод  господарюючим

 суб'єктам-підприємцям   у   процесі  конкуренції  та  досягнення

 неправомірних перевах у конкуренції".

      Стаття  8  "Дискедитація господарчого суб'єкта" (підприємця

 мається на увазі). Які зауваження єсть? Всі враховані.

      9  стаття "Купівля-продаж товарів, виконання робіт, надання

 послуг із примусовим асортиментом". Всі враховані.

      10  стаття   "Схилення  до байкоту господарюючого суб'єкта-

 підприємця".  Нема зауважень.

      11   стаття    "Схилення   постачальника  до  дискредитації

 покупця-замовника".  Нема   зауважень.

      12 - "Схилення   господарюючого    суб'єкта  підприємця  до

 розірвання  договору  з  конкурентом". Нема зауважень.

      13 стаття  "Підкуп   працівників постачальника".

 

      КУЖЕЛЬ О.В.  Працівника-постачальника.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Працівника-постачальника. Немає  зауважень.

      14 - "Підкуп  працівника-покупця  замовника".

      15    стаття     "Досягнення    неправомірних   переваг   у

 конкуренції". Нема  зауважень.

      16 стаття. Я прошу проголосувать. 6-15 стаття включно. Будь

 ласка.

 

      "За" -

      Прийнято.

 

      КУЖЕЛЬ О.В.  Спасибо  большое.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Прийнято.

      Глава  4  "Неправомірне збирання розкритття та використання

 комерційної  таємниці".

      Стаття  16  "Неправомірне  збирання  комерційної таємниці".

 нема  зауважень.

      17   стаття   "Розкриття   комерційної   таємниці".   Немає

 зауважень.

      Стаття  18  "Схилення  до  розкриття комерційної таємниці".

 Нема зауважень.

      18...    19   -"Неправомірне   використання   (...........)

 комерційної  таємниці". Нема  зауважень.

      Я   ставлю  16  -19,  главу  4  в  цілому  на  голосування.

 Голосуйте, будь ласка.

 

      "за"

      Прийнято.

      Глава  5: "Відповідальність за недобросовісну конкуренцію",

 стаття 20: "Види відповідальності". Зауважень немає.

      21  стаття: "Накладання штрафів на господарюючих суб'єктів,

 підприємців, юридичних осіб та їх об'єднання". Нема зауважень.

      22  стаття:  "Накладання  штрафів  на  юридичних  осіб,  їх

 об'єднання  та  об'єднання  громадян,  що  не  є  господарюючими

 суб'єктами, підприємцями". Зауважень нема, все враховано.

      23-я:  "Адміністративна  відповідальність  громадян". Немає

 зауважень.

      24-а: "Відшкодування збитків". Немає зауважень.

      26 стаття: "Спростування енправдивих, неточних або неповних

 відомостей".

      Ставлю п'яту главу по статтю 26-у включно на голосування.

      Прошу голосувати.

 

      "за"

      Прийнято. Спасибі.

      Глава   6:  "Правові  засади  захисту  від  недобросовісної

 конкуренції".

      Стаття  27:  "Процесуальні  засади розгляду антимонопольним

 комітетом України та його територіальними відділеннями справ про

 недобросовісну конкуренцію". Зауважень немає.

      Стаття  28:  "Строк  звернення  і  заяви  про захист прав".

 Зауважень немає.

      Стаття  29:  "Засоби,  які  забезпечують  виконання рішення

 Антимонопольного   Комітету   України   та  його  територіальних

 відділень. Нема зауважень, всі враховані.

      30  стаття  -Рішення  Антимонопольного  Комітету України та

 його територіальних відділень. Нема зауважень.

      31  стаття -Порядок виконання рішень про накладання штрафу.

 Нема зауважень.

      32  стаття  -Оскарження рішень Антимонопольного Комітету та

 його територіальних відділень. Нема зауважень.

       І 33 стаття, остання, - Правили професійної етики.

      Я   ставлю  6  розділ,  включаючи  всі  статті  до  33,  на

 голосування.

 

      За-

      Прошу   голосувати.  Юрій  Анатольєвич,  я  прошу  включить

 систему. Голосуєм.

 

      За-

      Спасибі.  Я ставлю в цілому. В цілому весь закон. Голосуєм.

 Процев'ят,  голосуй,  то  Львівська делегація сьогодні щось така

 реденька. 3 чоловіка, я ж не сказав що Київська.

 

      За-

      Прийнято. Я ставлю проект постанови за основу.

 

      КУЖЕЛЬ  О.  В. Олександр Миколайович, я прошу, тут технічна

 помилка, в третьому пункті не до 1 травня, а до 1 вересня так як

 проект  довго  не  виносився  на  розгляд.  І пропущено слово: 1

 вересня 96 року підготувати...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Та  підожіть, не торопіться!.. Ми ще за основу

 не прийняли... Я понімаю, що настрій хороший у вас... Значить, я

 ставлю проект постанови за основу.

 

      "За" -

      Прийнято.

      Які поправки будуть?

 

      КУЖЕЛЬ  О.В.  В третьому пункті "... до 1 вересня"  і після

 слів "проект" - "...змін до Закону про обмеження монополізму".

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю цю поправку на голосування, внесену.

 

      КУЖЕЛЬ  О.В.    "...  про введення в дію Закону України про

 захист та недобросовісну конкуренцію"....

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Не 1 травня, а до 1 вересня.

 

      КУЖЕЛЬ О.В. І "...змін до..."

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправку до третього пункту голосуєм.

 

      "За" -

      Спасибі. Шейко.

 

      ШЕЙКО П.В.

      Олександра  Володимирівна, у нас, як правило, є Регламентна

 процедура про введення в дію закону і там передбачається вводити

 закони,  практично,  всі  ті,  що  ми  приймаємо, з моменту його

 опублікування. Чомусь  тут - з 1 січня раптом... Я пропоную все-

 таки "з дня опублікування".

 

      КУЖЕЛЬ О.В. На це є аргументи.

      По-перше,  для того, щоб не можна було "здня опублікування"

 по  чати  зразу  людей, які не ознайомились з правилами, що таке

 чесна  поведінка,  які  потреби є від Закону від недобросовісної

 конкуренції,  завтра  можуть  штрафувати людей, які просто ще не

 знають...  Треба підготувати нормативні документи, які будуть...

 потрібно  такі,  що  будуть захищати цей закон і входити в норму

 дію  цього  закону,  тому щоб.... нормальна  дія закону буде з 1

 січня 1997 року.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку! Я думаю, коли ми ведем розмову

 за  конкуренцію, то можна подумать, що єсть вона добросовісна...

 Це  ми  так  просто  хочем!..  В чому вона єсть, добросовісність

 її?!..  Я  вибачаюсь, депутат Шейко настоює на своїй поправці -

 "з дня опублікування".

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Не настоює...

      Жеребецький, будь ласка.

 

      ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ.

      Шановні  колеги,  там ще 1 момент. Розумієте, от про те, що

 говорив Носов. Скажімо, якщо фірма має якусь назву, то для того,

 щоб  ту  назву змнити, првести у відповідність, потрібен час. Ви

 знаєте,  яка  це  процедура  тяганинна. І тому, щоб ми не давали

 механізм  в  руки  нашим  чиновникам,  які  зразу  почнуть людей

 штрафувати  і притягати, брати хабарі і всяке таке. Це абсолютно

 нормальна  норма,  з  1-го січня я пропоную проголосувати за те,

 щоб  привести, щоб люди мали за цей час привести у відповідність

 до  цього закону, який ми приняли.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я   попраку   цю   з  1-го  січня  ставлю  на

 голосування.  Ну,  вона  єсть  тут,  вона  єсть,  да.  Ми так її

 залишаєм.

 

      КУЖЕЛЬ. В цілому...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Нє-нє, Носов, будь ласка.

 

      НОСОВ.  Шановні  депутати,  в пункті 2-му Верховна Рада дає

 доручення  Верховному  Суду, Вищому арбітражному суду, то я хочу

 нагадати, що у Верховної Ради немає повноважень давати доручення

 цим  органам.  це  треба  доручення Верховним судам викреслити і

 навіть на голосування не ставити.

      Далі.  В  кінці  треба  додати  цього  пункту  це  Кабінету

 Міністрів   подати   пропозиції,   а  також  здійснити  офіційне

 опуьлікування чесних звичаїв. Бо, якщо ми їх не опублікували, то

 потім  їх  застосовувати неможна буде. Спробує він їх зібрати ці

 чесні звичаю, я  дуже.....

 

      КУЖЕЛЬ. Я розумію... Можна, можна таке записати.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я ставлю поправку Носова на голосування, прошу

 підтримати.

 

      КУЖЕЛЬ.   Але   треба  сказати,  що  ми  звозимо  поняття

 недобросовісної  конференції,  бо  цей  чиновник буде тлумачити

 цей   закон , який ми прийняли.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуєм.

 

      "За"-

      Поправка не  проходить.

      В  нас  пройшла  1 поправка по 3-му пункту до 1-го вересня.

 Тому  я  ставлю  в  цілому  з  поправкою...  Будь ласка, Наталія

 Михайлівна  Вітренко. Не  замітив.

 

      ВІТРЕНКО.

 

      Так, не помітив. Я хочу знову повернутись до 2 пункту.

      По-перше, Носов абсолютно правий: не можна давати доручення

 судам,  а треба  писати  там  тільки Кабінет   Міністрів.

      По-друге,   якщо, Олександра  Володимирівна, можно  якимись

 чином,  але  це  дуже  спірне  питання, погодитись з тим, що з 1

 січня  вводиться  закон,  я  кий дуже нам потрібний, то не можна

 погодитись  і  з  тим, що ми даємо Кабінету Міністрів до 1 січня

 1997  року  давати  пропозиції  до змін законодавства. Тут точно

 потребується   зміна.

      2  пункт   потрібно  викласти:

      "Кабінету   Міністрів   до   1  вересня  1996  року  подати

 пропозиції  про внесення змін до чинного законодавства України в

 зв'язку  з  прийняттям цього закону. Тоді ми, знаючи наш порядок

 роботи  у Верховній Раді, за осінь внесемо всі зміни, надрукуємо

 закон  десь  у  листопаді, щоб всі знали, які будуть санкції при

 порушенні  закону,  і тоді можна погодитись з першим пунктом, що

 закон  вводиться  з    1  січня.

      Якщо  залишити другий пункт, то з 1 січня цей закон не буде

 введений.  Я  вся  ця  робота,  яка сьогдні от зараз пройшла, це

 даремна  робота   Верховної Ради .

      Тому  я пропоную другий пункт до 1 вересня 1996 року і дати

 доручення  тільки  Кабінету Міністрів.

 

       КУЖЕЛЬ.  Наталія  Михайлівна,  я вам дуже вдячна, і згодна

 повністю.

      Але  пропозиція  Носова  мала ще додаток до цієї пропозції,

 тому вона не пройшла. А я з ним згодна і з вами, що треба убрати

 Верховний  суд    Кабінету Міністрів  до  1  вересня. Згодна.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я ставлю поправку на голосування до 2 пункту -

 до  першого   вересня  і доручення лише  Кабінету  Міністрів.

      Прошу  підтримати. Комісія  теж  підтримає.

      За -

      Я  ставлю  з  поправками  Постанову  в цілому.

 

      "За" -

      Спасибі. Прийнято.

 

      КУЖЕЛЬ. Шановний Олександр Миколайович! Шановні колеги! Від

 всієї комісії дуже вдячні вам. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Вам дякуєм за  хорошо підготовлений документ.

      Слухається  питання  про  проект  Постанови  Верховної Ради

 України  про  звільнення  від  обкладання  податка  на добавлену

 вартість   оборотів   з   реалізації   малогабаритних  тракторів

 вітчизняного виробництва та двигунів до них.

      Гайдуцький     Павло     Іванович,    міністр    сільського

 господарства. Будь ласка.

 

      ГАЙДУЦЬКИЙ  П. І.

 

      Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати!

 З  метою  вирішення  проблеми обеспечення матеріально-технічного

 постачання сільських господарств, фермерських господарств Урядом

 України  визначені  машинобудівні  заводи,  що  мали виробляти і

 виробляють   малогабаритні   трактори   і   сільськогосподарське

 обладнання.

      За  короткий  строк  розроблені  конструкції і організовано

 виробництво  малогабаритної  техніки на Харківському тракторному

 заводі, на................... відкритому акціонерному товариству

 "Агромаш"  та дизельних двигунів малої потужності на Харківських

 заводах імені Малишева і "Серп і молот".

      Проте   реалізація   малогабаритної  техніки  в  1995  році

 призупинилась  в  зв'язку  із  збільшенням ціни реалізації через

 обкладання податку на добавлену вартість, оборотів з реалізації.

 Як  показує  практика,  а  така  вже  була  в минулому році, при

 звільненні   від  податку  на  добавлену  вартість,  оборотів  з

 реалізації    реалізація     малогабаритної    техніки    значно

 збільшується,  і  це  сприяє, через  інші джерела надходження до

 бюджету, збільшенню відрахувань до бюджету.

      Я  можу привести приклад  на прикладі заводу "Прикарпатець"

 відкритого   акціонерного   товариства  міста  Івано-Франківськ.

 Згідно  з  Постановою Кабінету Міністрів від 28 серпня 1994 ь595

 малогабаритнй трактор "Прикарпатець", який виготовляється Івано-

 Франківським  (...........)  агромаш  нашого  міністерства,  був

 звільнений  від  подання  податку на добавлену вартість, що дало

 змогу  за вересень-грудень реалізувати 235 штук тракторів. Проти

 90  за  серпень...  за  січень-серпень.  Тобто,  більше  як за 1

 півріччя 1994 року.

      З  1  січня 1995 року ця пільга була призупинена. Постанова

 втратила чинність. І це негативно, знову ж, позначилося на стані

 справ  із   виробництвом і  реалізацією   цих  тракторів.

      Знову   ж   таки,   із   125  виготовлених  тракторів  було

 реалізовано тільки 40 уже після прийняття постанови.

      Податків  у бюджет, відрахування в державні фонди становили

 3, 7  мільярда  карбованців  проти 14,9 у   1994  році.

      За  умови  зменшення  відпускної  ціни  і зняття податку на

 добавлену  вартість  у  1996  році на тому ж Івано-Франківському

 заводі  на прикладі цього заводу "Агромаш" може бути виготовлено

 і  реалізовано більше 1000 малогабаритних комбайнів. І на сонові

 цього  до бюджету надійде біля 164 мільярдів карбованців податку

 і   платежів.

      Якщо  ж  ПДВ  буде  знято,  то  завод  планує виготовити та

 реалізувати  тільки 300 комбайнів... тракторів, а можливо й того

 менше.  І  до  бюджету  буде  перераховано тільки 49, 8 мільярда

 карбованців, або  у  3,3   рази  менше.

      Виходячи   з  вищевикладеного,  а  саме:  що  малогабаритна

 техніка   сьогодні   є  важливою  формою  матеріально-технічного

 забезпечення   і   технічного   зебезпечення   наших  селянських

 особистих господарств і фермерських господарств і враховуючи, що

 відрахування до бюджету при цьому заході загальні не зменшиться,

 а  збільшиться  за  рахунок  збільшення  виробництва  і  продажу

 малогабаритної  техніки  і поповнення інших джерел надходжень до

 бюджету,  вноситься  пропозиція  про прийняття проекту постанови

 Верховної Ради про звільнення від вкладання податку на добавлену

 вартість  малогабаритних  тракторів  вітчизняного виробництва та

 двигунів  для  них.  Проект постанови пропонується вам. Дякую за

 увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Запитання   до   Павла   Івановича   будуть?

 Запишіться,  будь ласка.

      Президія  підтримала,  підтримала  Комісія агропромислового

 комплексу,   банківська  комісія  підтримала  Віктора  Івановича

 Суслова. Давайте 5 хвилин на запитання - і будем приймать.

      Будь ласка, виставите 5 хвилин. Магда, Мостиський.

 

      МАГДА І.І.

 

      Я  якраз  теж  хотів підтримати не задавати питань, тому що

 комісія наша, розглядалось на нашій комісії, комісія одноголосно

 прийняла   рішення   підтримати,  і  я  пропоную  приступити  до

 голосування.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Катерина Тимофіївна,  будь ласка. Ващук.

 

      ВАЩУК К.Т.

      (69-ий, Ващук)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кірімов.

 

      ВАЩУК  К.  Т. Шановні колеги, я підтримую, просто це теж не

 запитання,  підтримую  цю  постанову і прошу все-таки всіх колег

 зрозуміти, яке це має сьогодні значення.

      Практично,   конярство   у  нас  дуже,  дуже  скорочене,  і

 сьогодні,   якщо   вести  мову  про  те,  щоб  обробляти  навіть

 присадибні  ділянки, то є дуже багато бажаючих людей придбати цю

 техніку.  І  сьогоднішнє прийняття постанови просто їм допоможе,

 допоможе обробляти ту землю , яка сьогодні уже є в людей.

      Тому, прошу підтримати цю постанову. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кірімов, Кочерга.

 

      КІРІМОВ І.З.

      Шановний  Павле  Івановичу, звичайно, ми всі розуміємо, я в

 тому  числі, що Україна була і залишається аграрною республікою.

 І    що    вирощування    сільськогосподарських   культур-справа

 першорядна.

      Але  я хотів би вас запитати. Дійсно, малогабаритна техніка

 для  нашого  села  вкрай  необхідна, але скажіть, будь ласка, де

 випускатимуть  ці  двигуни  і  трактори, скільки їх випускають в

 рік,  яка  їх вартість, і взагалі, скажіть конкретно, де, адресу

 скажіть на Україні, випускають малогабаритну техніку і скільки.

      Дякую.

      ГАЙДУЦЬКИЙ  П.  І. Значить, сьогодні випускають три основні

 заводи   -це  Харківський  тракторний  завод,  Івано-Франківське

 відкрите  акціонерне товариство "Агромаш" і освоїв вже Південний

 машинобудівний  завод  випуск малогаьаритної техніки. Двигуни до

 них  випускає Харківський завод "Серп і молот" і завод дижульних

 двигунів. Ціна сьогодні після прийняття постанови буде скаладати

 не більше 700 мільйонів карбованців, 700 мільйонів карбованців.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кочерга. Сидоренко.

 

      КОЧЕРГА

 

      Кочергам Віктор 88 виборчий округ, місто Кривій Ріг.

      Шановний  доповідачу,  я  хотів  би  задати таке питання, 2

 питання.  По-преше,  яка  все-таки  чи  буде  наш малогабаритний

 трактор,  якщо ми звільнемо його від ПДВ конкурентноспроможним з

 аналогічними  закордонними?  Будь ласка, приведіть цифри, ну, ви

 сказали  вже  скільки  будуть  коштувати наш, але скільки коштує

 закордонний чи буде конкурентноспроможним?

      І  ще  одне  таке  питання:  у  нас сьогодні в країні окрім

 колгоспів і фермерів існує дуже така значна категорія людей, які

 мають  присадибні  ділянки,  невеличкі  і  вони потребують міні-

 техніку,  я  маю на увазі міні-блоки, міні-трактори, будь ласка,

 скажіть  що ви робите в цьому напрямку для того, щоб забезпечити

 людей і цією технікою? Дякую.

 

      ГАЙДУЦЬКИЙ Значить, по конкурентноспроможності. Значить, по

 новій  техниці  при  вжитті  цих  заходів  ця  техніка наша буде

 конкурентноспроможня,   але   сьогодні   набирає,  так  сказать,

 розвитку  таке  явище  по  цих  малих  тракторах  як по машинах,

 починається   завезення   на  Україну  уже  поношених  тракторів

 малогабаритних,  і  вони часто в ціні нижчій навіть, чим ці наші

 трактори -десь від 1000 до 3000 доларів. Тому цей захід, який ми

 пропонуємо,   він   дасть  підтримку  нашому  товаровиробнику  в

 протистоянні завезення із... на Україну поношеної техніки.

      А що  стосується другого - це більш питання до Мінмашпрому,

 ви  знаєте,  у  нас  є  департамент  по сільськогосподарському і

 тракторному машинобудуванню... Але я хочу сказати, що більша уже

 практика  за  5  років...  орієнтації  на малогабаритну техніку,

 більше  склоняються  заводи  на  виробництво саме малогабаритних

 тракторів -не мотоблоків, а саме малогабаритних тракторів. І оці

 дані,  которі  я  вам приводи тут і по заводу Харківському, і по

 Івано-Франківському  свідчить  про  те,  що  у  нас  нарощується

 виробництво.   Сьогодні   тільки   Івано-Франківський  "Агромаш"

 готовий  випускати  вже  3000 тракторів в рік, тоді як ще в 1992

 році, найбільш благоприятному році, він випустив 1000 тракторів.

      І  ми  так  розраховуємо,  що  найближчі  2-3 роки загальна

 кількість  може  бути випуску в рік до 10 000 тракторів. Це дуже

 було   би  серйозне  підспор'є  для  наших  особистих  підсобних

 господарств,  тому  що  у  нас  є  селяни,  які мають по 2, по 3

 гектари і в кооперацію можна використовувати цю техніку.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуєм? Я ставлю проект постанови...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  вибачаюсь,  одну  хвилиночку!  З мотивів, Вінський, будь

 ласка.

 

      ВІНСЬКИЙ

      Шановний Олександр Миколайович, шановні народні депутати!

      Я   хотів   би   привернути  вашу  увагу  на  специфічність

 постановки  цього  питання, а саме: малогабаритних тракторів. Це

 означає,  що  наш  уряд  пропонує  продовжити  лінію  на  розвал

 колективних  господарств,  на  подрібнення  землі...  Потому, що

 абсолютно зрозуміло, що це робиться для того, щоб випускати малу

 техніку і не випускати великої для колектинвих господарств!

      Тому  я  вас  благаю  ні  в  якому випадку таку редакції не

 підтримувати,  а  підтримати  тільки  редакції,  яка  передбачає

 вилучення    слова   "   малогабаритних",   тобто..........   ії

 так........   вітчизняного  виробництва  всіх  ідля  колективних

 господарств, і для присадибних ділянок і так дальше.

      Тобто   підтримати   вітчизняного   товаровиробника,   який

 випускає   сільськогосподарську  техніку.  Бо  то,  що  пропонує

 міністерство -це абсолютно чіткаі лінія на знижчення колективних

 господарств.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Масенко.

 

      МАСЕНКО.

      Дякую,  Олександр  Миколайович.  Павле  Івановичу,  я хотів

 звернути  вашу увагу і депутатів на те, що ми завжди ведемо мову

 про  рівність  форм  власності,  а  тут  уже продовження виступу

 депутата Вінського, я хотів би сказати, дійсно, ми ж бачимо кудо

 воно  оце  лінія ведеться.

      То  в  мене  є  така  пропозиція, щоб тут не спекулювати на

 цьому,  так  давайте  вести  тенденцію  на  те,  щоб ліквідувати

 податок    на   добавлену   вартість   на   сільськогосподарську

 продукцію......  ту,  яку виробляють підприємстав і колективні і

 приватні,  і  всякі  інші. Отам буде рівний підхід, а тут ми для

 одних  робимо,  як кажуть, лазейку, а других ставимо в невигідні

 умови.  Ви скажіть, будь ласка, а хто може із приватників за 700

 мільйонів, чесно зароблених, купить отой трактор? Давайте ж так,

 якщо  не  будуть надаватися пільгові кредити, те, що не робиться

 колективним  господарством,  давайте тут якось уже будемо рівним

 підходом вирішувати оці питання.

 

      ГАЙДУЦЬКИЙ.  Ну,  перш за все, це не є ніякий розвал і це

 не  спрямовано  на  розвал  колгоспів.  Це  не визначає для кого

 тут...  чи  це  для  колгоспів,  чи  для фермерів, чи для селян.

 Можливо,   і   колгоспи   куплять,   але,  звичайно,  враховуючи

 потужність,   в   першу   чергу   куплять    особисті   підсобні

 господарства.  За  яку  вартість?  Я думаю, в першу чергу, за ту

 продукцію,  яку  вони реалізують з  особистих  господарств.

      І  друге,  звичайно, фермерські господарства використовують

 фонд  підтримки і тоді за цей фонд підтримки, який  є в бюджеті,

 там  900  мільярдів  єсть,  можна  хотя  би  більше  купити  цих

 тракторів.

      Але тут мова йде саме про новий напрям технічний технічного

 забезпечення.  В нас раніше не було малогабаритної техніки, і ви

 знаєте,  що  так  у  нас,  і в нашій країні ведеться, і в других

 країнах,   що  завжди  підтримуються  нові  напрямки,  чи  це  у

 виробництві,  чи  в  матеріально-технічному  постачанні.

      Тому  мова  йде  про  підтримку нового напрямку виробництва

 малогабаритної  техніки.

      До  речі,  і  Харківський  тракторний завод сьогодні освоює

 теж  середній  клас  -і  Т-25,  і  Т-40,  і  Т-70,  які  вже для

 колективних  підприємств.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, одну хвилиночку, всі розуміють,

 а  що  йде  мова.

      Ми  нашу  державу  ведемо  не  до  хуторської системи, а до

 цивілізованої  глибоко  спеціалізованої системи агропромислового

 комплексу.

      І,   безперечно,   в   комплекс  машин  повинні  входить  і

 великогабаритні,  то  єсть  середнього  класу  і вищого класу, і

 малогабаритні    трактори,    які   використовуються   також   у

 господарствах.

      Тому  що  токове  господарствао  в любому, воно не може без

 малогабаритної  техніки  обійтись,  воно потрібне і для великого

 господарства  і  для  малого. тому  не  потрібно  спорить.

      Но  я  вважаю,  що  Вінський  вніс  правильну пропозицію. І

 давайте прислухаємось, там закладений, тут одне слово: в першому

 пункті  вивільнити  це  слово одне.

      А  щоб цей закон розповсюджувався на всі системи, всі класи

 тракторів, які виробляються у нас на Україні. Ось за що мова  йде.

      Ну  ткт друге питання правильне: а як же буть з бюджетом? Я

 з  вами  погоджуюсь.  Будь ласка,  Мулява.

 

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      Одну  хвилиночку,  йде   мова  з  мотивів.

 

      МУЛЯВА.  Думаю  я,  що в порядку, з мотивів голосування, що

 проект  Постанови  саме  про  звільнення  від  оподаткування від

 оподаткування  на добавлену вартість з реалізації малогабаритних

 тракторів  надзвичайно своєчасний. Бо сьогодні за рахунок отих і

 невеликих  клаптиків  землі, на яких працюють наші трударі, ми

 можемо вирватись з тої кризи, в яку ми попали, хоч якоюсь мірою.

 І треба робати все це в певній послідовності.

      І  хочу зауважити, що я, спілкуючись з вчителями, зіткнувся

 з  таким,  вони кажуть:"За цеї скрути, коли нам по три по чотири

 місяці  не виплачують заробтню платню, то якби була хоч маленька

 техніка,  то я дав би собі раду і на маленькому клаптику землі".

 А вони мають право гектар мати.

      Тому я думаю, що сьогодні треба доконче проголосувати за цю

 постанову,  а  питання,  які  тут слушно піднимали для того, щоб

 пріоритет   розвитку   сільського  господарства  забезпечити,  в

 наступних  наших  постановах  чи  закона  ми  будемо  вирішувати

 наступні  питання.  А  сьогодні підготовлено і треба зробити цей

 перший   крок   для   того,   щоб   справді  рухатись  по  шляху

 матеріального і духовного добробуту нашого народу.

      Закликаю пропголосувати. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  тільки  думаю,  що  в  чотири повинні детій

 навчать, а хліб вирощувать - хлібороби.

      Значить   я   ставлю   проект   простанови   за  основу  на

 голосування. За основу, прошу підтримати.

 

      "За" -

      Щось незрозуміло?

      ШУМ У ЗАЛІ

      Ми за основу, а потім пройдем по пунктам. Ну подождіть.

      ШУМ У ЗАЛІ

      З аграрної області Пономаренко даю слово.

 

      ПОНОМАРЕНКО

      422 виборчий груп, депутат Пономаренко.

      Дякую,  Олександре Миколайовичу, я виступаю не як аграрник,

 я  виступаю  як представник машинобудівної галузі. І я просив би

 шановних   народних   депутатів  сьогодні  проголосувати  за  цю

 постанову  і  добавити  в постанову один пункт:"Доручити комісії

 Суслова  і  Міністерству  фінансів розглянути питання щодо таких

 самих пільг відносно виробництва великогабаритних тракторів".

      Я думаю, що сьогодні машинобудівна галузь в такій кризі, що

 треба поступово крок за кроком їй допомагати вийти з цієї кризи.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Суслов, будь ласка.

 

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемые  народные депутаты! Я хочу обратить ваше внимание

 на  то,  что  этот  проект  подан  Кабинетом Министров в порядке

 законодательной  инициативы.  Правительство  считает,  что нужно

 освободить... производство малогабаритных тракторов от обложения

 налогов на добавленую стоимость.

      Мы,  после консультации, уточнили период. Как вы видите, он

 небольшой.  Это  с  1  июня  до  1 января 1997 года. Тут никаких

 потерь для бюджета при принятии такого решения нет.

      Что  касается  освобождения  либо  вообще производства всех

 тракторв,  либо,  здесь  звучало,  сельхозтехники,  либо  вообще

 сельхозпродукции, все мы прекрасно понимаем, что нужно смотреть,

 какие  будут  последствия  иметь  цифры,  расчеты. И предложения

 такие  должно нам подать Правительство. Мы не можем сейчас прямо

 в  зале  начинать законотверчество и освобождать всех подряд, не

 рассматривая  ни  расчетов, ни последствий.

      Поэтому  давайте  действительно  примем. Я думаю, ни у кого

 нет  сомнений,  что  этот  проект  поддержать  можно  и нужно. И

 действительно  дадим  поручение  Правительству  -представить нам

 другие   предложения  по  освобождению  производства,  допустим,

 сельскохозяйственной        техники,       сельскохозяйственного

 машиностроения.

      Но  мы  должны  иметь  расчеты и видеть оценку последствий.

 Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Давайте, шановні колеги, я ставлю ще

 раз  на голосування  за основу цей  проект.

      ГОЛОС З ЗАЛУ. НЕ ЧУТИ

      Ну  ми  одне  і  те  ж  саме  повторюєм.  І ті, хто знає цю

 техніку,  і  ті, хто просто логічно шото дума за неї. Давайте ми

 підтримаєм. Я думаю, що питання заслуговує на увагу. І правильно

 Суслов  ще  раз  сказав.  До 1 січня 1997 року. Ми до його будем

 повертаться  ще.  Тільки  повертаться  більш  ширше,  коли будем

 приймать   Національну  програму   розвитку  АПК.

      Будь ласка, голосуєм за основу. Я прошу підтримати.

      Вінський підтримає з урахуванням до 1 січня.

 

      "За" -

 

      Немировський... Немировський.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.

 

      Уважаемый  Александр  Николаевич, уважаемые коллеги, вопрос

 об  освобождении  крупногабаритных  тракторов сегодня и не нужно

 ставить, потому что они приобретаются, практически, юридическими

 лицами  -предприятиями,  где налог на добавленную стоимость есть

 на входе и на выходе, он предприятием не платится.

      Здесь стоит вопрос о физических лицах, это, будем говорить,

 ну  частной собственности на малогабаритные трактора. И это дает

 вам  возможность  чуть  дешевле  купить  технику,  хотя это тоже

 сомнительно,  потому что в дальнейшем, если не будут предприняты

 меры   по   удешевлению   этого   трактора,   то  это  ляжет  на

 себестоимость. Это отдушина по времени, больше ничего.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Пилипчук.

 

      ПИЛИПЧУК В.М.

      Шановні  колеги,  справа  в  тім,  що малогабаритну техніку

 купують, дійсно, селяни -це фізичні особи. І раніше був інститут

 купівлі  в  розсрочку.  І  це  можна  було,  тоді  техніка  була

 доступна.

      Друге.  Щоб  було  довгострокове  кредитування  під  низькі

 проценти. Зараз і цього немає.

      І  треє,  що якщо ми знизим, знімемо ПДВ, то тоді знизиться

 вартість  трактора  -і  він  стане більш доступним. Мова йде про

 кілька  сот  тракторів,  які  на сьогоднішній день випускаються.

 Виробництво майже померло.

      Третє.  На  сьогоднішній  день завозиться вже із-за границі

 малогабаритна  техніка,  бо  це  означає,  що є потреба, якщо її

 купують.  Але  якщо  ми  знімем  ПДв,  то вся наша техніка стане

 дешевшою, і в зв'язку з цим знову знайде свій збут.

      Четверте.   Відносно   податку   на  добавлену  вартість  і

 оподаткування.  Ви  знаєте  мою  позицію, що я виступаю за різке

 зниження  оподаткування  як  один  із  заходів  по  стабілізації

 вланого , власної економіки.

      І  на  сьогоднішній день, я думаю, що не слід перетворювати

 це  в  політичне питання, а проголосувать поіменно за те, щоб ми

 все-таки  цих  200  чи  300  тракторів звільнити, щоб ціни стали

 менші,   щоб  люди  здатні  були  купить  в  умовах  відсутності

 довгостроковго  кредитування  і купівлі в росрочку, а то загубим

 власне виробництво і будемкартки куплять.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги,  я  просив би давайте, ну, не

 переходить  тієї  грані,  яку  кожен  розуміє. Я хочу вам просто

 нагадати  перед  тим як голосувать 2 цифри: у нас майже 13 тисяч

 колгоспів,  радгоспів  і  37  тисяч фермерських господарств. Ну,

 якщо  ми  випустимо  в  цьому  році  3-ма заводами: Харківським,

 Южмашом і Івано-Франківським на базі сільсгосптехніки колишньої,

 ну,  випустим  ми  2-3  тисячі,  що  ці  2-3  тисячі на 50 тисяч

 господарств  по  одному.  Ну,  давайте за що мова йде. Ми з вами

 кинем,  як  кажуть,  камінь  для того, щоб попробувать а що воно

 дійсно  дасть.  Сьогодні Китай завозить малогабаритні трактори і

 на  виставкі  показує,  щоб ми в Китаї купляли його, то ми вчора

 Кітий  учили  як  господарювать,  як  розвивать  свою економіку,

 сьогодні  вони  нас  учать.  Ну,  давайте ж мабуть по державному

 підходить.  Я  прошу  підтримати  цей  проект,  я його ставлю на

 голосування   за   основу.   Та  не  надо,  будь  ласка,  Наталя

 Михайлівна,  на  шуміть.  Ви  в  сільському  господарстві знаток

 великий.

 

      За-

      Спасибі.  Я  ставлю  в  цілому,  будь ласка, підтримайте. В

 цілому   прошу   підтримати,   міністр   сільгоспмашинобудування

 підтримує Володимир Іванович.

 

      За-

      Я прошу голосувати.

      Спасибі прийнято. Сідайте, будь ласка.

      Шановні  колеги,  слухається  питання  про проект постанови

 Верховної  Ради  про  використання  кредиту експортно-імпортного

 банку   Японії.   Даниленко  Анатолій  Степанович,  Іванович,  я

 вибачаюсь.  Я  на  вас  подивився,  а  за  Анатолія  Степановича

 подумав. Заступник міністра економіку України.

 

      ДАНИЛЕНКО.

 

      Шановний Олександр Миколайович, шановні депутати!

      Угода про позику між Україною та Експортно-імпортним Японії

 щодо надання експортного кредиту товарного в сумі, еквівалентній

 50 мільйонам доларів США, підписанов в Токіо 28 грудня 1995 року

 і  була  ратифікована  28  березня  1996  року  Верховною  Радою

 України.

      Товарний  кредит  Японії  надається  на  пільгових  умовах:

 строком  повернення до 5 років, з річною процентною ставкою 2,5-

 3%, попередня оплата - 15% і 85% - це покриття вартості контракту

 за рахунок кредиту.

      Мінекономіки розглянуло пропозицію Ексімбанку Японії...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Іванович, я вибачаюсь! Щановні колеги,

 це  не  просте  питання,  і  я просив вас до увагу і давайте до

 нього віднесемся з усією серйозністю.

      Будь ласка.

 

      ДАНИЛЕНКО....    Мінекономіки   розглянянуло   пропозиції

 Ексімбанку Японії щодо визначення переліку товарів, фінансування

 й  закупівля  яких  передбачалась  за  рахунок товарного кредиту

 Японії.  Пропозиції,  що надійшли від українських позичальників,

 потребували  кошти  на  суму  більше  524 мільйонів доларів США,

 тобто значно перевищували, ніж те, що було визначено Ексімбанком

 Японії під товарний кредит.

      Деякі  підприємства  пропонували  включити  в  цю  кредитну

 лінію.......,  вартістю, що значно перевищували загальний ліміт.

 Пропозиції,  що  надійшли,  у  більшості  випадків носили тільки

 заявочний характер.

      В   результаті  поперденього  опрацювання  матеріалів,  які

 надійшли   від   потенційних  позичальників,  були  підготовлені

 відповідні  пропозиції  і  розглянуті на валютно-кредитній раді.

 В  рішеннях  валютно-кредитної  ради  Кабінету Міністрів України

 були   визначені   наступні  пріоритетні  напрямки  використання

 кредиту Ексімбанку Японії:

      придбання великовантажних автосамоскидів та запасних частин

 для    нах   (це   для   Криворізького   Центрального   гірничо-

 збагачувального  комбінату,  Північного гіргничо-збагачувального

 комбінату, Ново-Криворізького гірничо-збагачувального комбінату);

      закупівля автомобілів "Швидкої допомоги" (для Мінздраву);

      закупівля телевізійного обладнання для Держтелерадіо;

      закупівля  компонентів  для  побутової  техніки  (виробниче

 об'єднання "Південний машинобудівний завод").

      В   повному   обсязі  опрацьовані  матеріали  Криворізького

 центрального   гірничого  збагачувального  комбінату,  Півнично-

 гірничого  збагачувального  комбінату,  Криворізького  гірничого

 збагачувального  комбінату на національної телевізійною компанії

 на агальну суму 24 мільйонів доларів США.

      Зростання  глибини гірничих розробок на кар'єрах комбінатів

 потребує  постійного  збільшення  розкривних  робіт,  що вимагає

 збільшення  вивозу гірничої маси  з кар'єрів.

      Невиконання   зазначенихх   робіт  призводить  до  звуження

 робочих майданчиків та зменшення готов? для вибутку... видобутку

 запасів  руди.

      Економічний аналіз, що зроблено за підсумками господарської

 діяльності   комбінації   свідчить   про   те,   що  без  заміни

 та  модернізації  застарілого парку автомобілів, підприємство не

 одержить значних коштів, необхідних для розвитку підприємства.

      Основним  постачальником  техніки для комбінатів в свій час

 була  Білорусія.  Проте, заумови, що склалися, придбання техніки

 можливе  тільки за вільно конвертовану валюту. Аналіз коньюктури

 світових   товарних  ринків,  умови  платежу  за  техніку,  якку

 необхідно  придбати,  технічних  характеристик  та  умов надання

 Японії  кредиту  показує,  що  найбільш  прийнятою  схемою  була

 закупка   великовантажних   самосхідів   і   бульдозерів   фірми

 "Кама.....

      Протягом     1980-1985    років    гірничими    видобувними

 підприємствами України з Японії було централізовано завезено 225

 120-тонних   автосамоскидів   та   65   бульдозерів  виробництва

 японської    фірми    "Кама....",    що    дозволило   підвищити

 продуктивність   виобництва   цих   підприємств  від  20  до  60

 відсотків.

      На сьогодні......... техніки ".........." значно скоротився

 і в експлуатації знаходиться лише 75 самоскидів та 41 бульдозер,

 що безпосередньо  скорочує  виробничі  потужності  підприємств.

      Гірничо-збагачувальні   комбінати   намагаються  самостійно

 вирішувати   ці  проблеми,  однак  несача  оборотних  коштів  та

 неплатежі  з боку основних сопживачів гірничорудної продукції не

 дозволяє  своєчасно закуповуавти запасні частини та відновлювати

 парк  своєї текніки,  зокрема  парк  техніки "..........".

      Потреба  в  іноземній валюті для поповнення устаткування на

 основних  гірничозбагачувальних  комбінатах України оцінюється в

 95  мільйонів  доларів США.

      За рахунок кредиту Японії, Північний гірничо-збагачувальний

 комбінат   зможе   придбати  3  одиниці  самоскидів,  2  одиниці

 гриделів,  2 шинних аніпуляторів, а тако ж відновити самоскидів,

 два бульдозери на загальну суму 769 трильйонів доларів США.

      Центральний  гірничнозбагачувальний  комбінат  закупить два

 бульдозери,  4  самоскиди,  1 шинний маніпулятор та відновить за

 рахунок  придбання  запасних частин три самоскиди, дщо підтримує

 працездатність  парку на протязі одного року на загальну суму 5,

 5 мільйонів доларів США.

      Новокриворізький  гірничо-збагачувальний  комбінат  придбає два гриделі, один шинний маніпулятор та від новить 4 самоскиди на

 суму   2,3   мільйонів  доларів  США.

      Всього  по  гірничо-збагачувальних  комбінатах  витрати  по

 кредитах складуть 15, 7 мільйонів доларів США без врахування 15%

 попередньої  оплати   за  техніку.

      За  рахунок  придбання  вказаної  техніки  ці  підприємства

 будуть  в змозі отримати ще додатково щомісяця 1, 7 мільяони тон

 руди.  Ця  техніка  підвищить  додатково виробництво окотишів та

 концентрату,  дозволить  стабілізувати постачання гірничо-рудної

 сировини     українських  споживачів  та  на  експорт.

      Державною   телекомпанією  України  зараз  використовується

 морально та фізично застаріле телевізійне обладнання, яке діє, в

 основному   понад  20  років.

      Обладнанн я, що має намір придбати Національна телекомпанія

 України, у  країнах   СНД  не  випускається.

      Для  досягнення  сучасного  технічного  рівня  телемовлення

 Національна  телекомпанія  України  уклала  контракт з японською

 фірмою   "Соні-корпорейшн"   та   "............."  на  приюбання

 сучасного   телевізійного   обладнання,   а   саме  телевізійних

 студійних  камер  та  репортажних комплектів, відеомагнітофонів,

 монтажних  комплексів  та апаратури для відоеграфіки на загальну

 суму  12,9   мільйонів  доларів  США.

      Придбання   вказаного   обладнання   сприятиме   досягненню

 високотезнічного   рівня   підготовки   телепрограм,  підвищення

 рейтингу    телепрограм    першого   та   другого   національних

 телеканалів.

      Підвищення рейтингу телепрограм першого та другого націонаь

 Як   наслідок,  пошириться  комерційна  діяльність  Нацоінальної

 телекомпанії,  що  зможе  стати  джерелом  часткового  покритт я

 витрат  на  здійснення телемовлення, зменшить витрати державного

 бюджету  на  розвиток  телемовлення.

      Міністерство  фінансів України, Мінекономіки, Держтелерадіо

 підготувало  погоджений  проект  Постанови  Кабінету Міністрів

 щодо  забезпечення часткового погашення цього кредиту за рахунок

 коштів   Державного   бюджету.   Зазначеним  проектом  постанови

 КАбінету  Міністрів  України  передбачається  включення в проект

 Державного  бюджету України починаючи с 1996 року частини витрат

 на   обслуговування   кредитів   за   рахунок  коштів  щорічного

 фінансування підприємств і організацій, Держтелерадіо України.

      Національна телекомпанія здійснить погашення із зазначеного

 кредиту   на   умовах часткової валютної самоокупності в розмірі

 5,  5  мільйонів  доларів США основної.......... та відсотків за

 користування всієї суми кредитів.

      Міністерство  фінансів  забезпечить  фінасування решти суми

 кредиту  в  розмірі  8,  4  мільйона доларів США з врахування 15

 відсотків попередньої оплати по контрактах.

      За   рахунок   Державного  бюджету,  що  передбачається  на

 фінансування  підприємств  і  організацій  Держтелерадіо України

 Мінфін  здійснює......................  по заданих контрактах на

 загальну суму 2,8 мільйона доларів США.

      Всі   три,  вірніше  чотири  зазначені  проекти  розглянуті

 Валютно-кредитною  радою, Кабінетом Міністрів України і прийнято

 рішення  щодо  надання гарантій Уряду України в рамках угоди про

 позику  між  Україною,  представленою Міністерством фінансів, та

 Експортно-імпортним банком Японії.

      Проект   постанови  про  використання  кредиту  Ескспортно-

 імпортного   банку   Японії   Криворізьким   центрально-гірничим

 збагачувальним   комбінатом,   північним  гірничо-збагачувальним

 комбінатом,  Новокриворізьким гшірничо-збагачувальним комбінатом

 та  Національною телевійною компанією України передана Кабінетом

 Міністрів до Верховної Ради для прийняття відповідно до пункту 2

 Закону УКраїни про ратифікацією Угоди про позику між Україною та

 Експортним банком Японії.

      Далі проект постанови розглянутий комісіями Верховної  Ради

 України  та  пройнята  постанова  Президією  Верховної  Ради про

 внесення на розгляд Верховної Ради України проекту Постанови про

 використання кредиту Експортно-імпортного банку Японії.

      Що стосується кредиту на розвиток випуску товарів народного

 споживання  на  Дніпропетровському  машино-будівному  заводі, то

 матеріали  з  нього  рекомендовані  уже в валютно-кредитну раду,

 прийняті  і будуть найближичим часом передані в Верховній Раді і

 в комісії для розгляду.

      По  автомобілях  швидкої  допомоги  матеріали знаходяться в

 валютно-кредитній  раді. Найближчим часом будуть розглянуті  для

 того,  щоб найближчим часом також бути надані комісіям Верховної

 Ради і на розгляд Верховної Ради України. Спасибі за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Запитання   до   Анатолія  Івановича  будуть?

 Запишіться,  будь ласка.

      15  хвилин  достатньо  на  запитання?  Питання  складне. Не

 просто  і  воно   вже  другий   раз  виноситься.

      Я прошу  виставить 15 хвилин.  Левченко. Раєнко.

 

      ЛЕВЧЕНКО

      Левченко,  243 округ. Уважаемый Анатолий Иванович! Скажите,

 пожалуйста,  вот  эта  закупивля автомобилей и техники в Японии,

 как  она  по  цене -самая дешевая? Ведь есть рядом у нас заводы,

 которые выпускают технику. Хотя бы российские КРАЗы, белорусские

 БелАЗы, КАМАЗы и  прочая, прочая  техника.

 

      ДАНИЛЕНКО.  Значить,  я  зрозумів ваше запитання. Ну, по-

 перше,  і саме головне, -це те, що пов'язаний товарний кредит. В

 рамках  наданих  50  мільйонах  доларів США, ми не можемо ніде в

 іншій країні купити, крім самої Японії.

      Тому, чи ми беремо цей кредит і купляємо, значить, товари в

 Японії, чи ми зовсім їх не купляємо. Це перше.

      Друге.  Я  вже  доповідав  в  своєму  виступі,  що  у  нас,

 починаючи  з  1980  року,  техніка  цієї  фірми успішно працює в

 Кріворіжському  басейні  і  що виробничники дуже задоволені цією

 технікою.  Що  стосується  цін  і технічних характеристик, то ми

 отримали    відповідні   експертні   заключення   експертів.   В

 порівняльній  характеристиці  ця  техніка  вважається  однією із

 кращих    економічних в  світі.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Левченко. Роєнко. Роєнко.

 

      РОЄНКО

      Раєнко,  423  Уманський  виборчий округ, фракція "Комуністи

 України".  Не  всі депутати звичайно знають, а доповідач не хоче

 сказати  про те, що, згідно постанови Кабінету Міністрів України

 від  14  вересня  1995  року  ь652,  цей  кредит призначений для

 використання   в   сільському  господарстві.  В  основному,  для

 закупівлі  захисту  рослин.

      Проте,  за  інформацією  Мінсільпроду, Мінфіну.............

 Ексімбанку  Японії  список  позичальників,  які не мають ніякого

 відношення  до  сільського  господарства. Ці дані, ось у мене ця

 інформація в руках.

      Таким  чином,  ви  ввели в оману Верховну Раду, не сказавши

 про  це.  А  зразу  починаєте  розказувати,  куди  направити  ці

 кредити.  Тому,  ви  хочете  заднім числом, щоб Верховна Рада на

 невиконання   оцієї   ж   постанови,   що  вона  взяла  на  себе

 відповідальність   і  відповідно  направила  кошти  на  оці  всі

 об'єкти, які ви назвали і осьо нам роздали в цій постанові.

      Поясніть,   чому   це   так   сталося.   І   чому  сільське

 господарство,  а  в  мене  є не тільки дані по Японії, а ось тут

 ціла  низка,  куди  пішли  кредити, які направлялися на сільське

 господарство?  Я,  звичайно,  противник  того, щоб ми купляли за

 кордоном  чи  позичали  з-за  кордону. Мати треба своє, захищати

 свого товаровиробника, свою техніку, ну, так поступати не можна.

      Дайте відповідь на це питання, чому ви ввели в оману.

 

      ДАНИЛЕНКО А. І. Я нікого в оману Верховну Раду не вводив, я

 вам назову перелік тих позичальників, які надали нам проекти. Це

 Дніпропетровський   Південний   машинобудівний   завод   -на  30

 мільйонів   доларів  США,  Запорізький  державний  металургійний

 комбінат  на  117  мільйонів доларів США, Одеський машинобудівне

 об'єднання  "Оріон"  -на  100  мільйонів доларів США, Черкаський

 завод  дитячого  харчування -на 28 мільйонів доларів США, проект

 реконструкції  Кременчуцького  МПЗ  -50  мільйонів  доларів США,

 Київський  аеропорт  -30 мільйонів доларів США.

      Дійсно,  з  іншими  фірмами  була  пропозиція  Міністерства

 сільського   господарства   закупити   засоби   захисту   рослин

 виробництва  японських  компаній  на  загальну суму 37 мільйонів

 доларів США в рамках  кредиту Ексімбанку Японії.

      На  жаль,  на  момент  розгляду і подання заявки, які треба

 було  дати  на  валютно-кредитну  раду у на надійшло не від всіх

 позичальників необхідні матеріали.

      Тому,  Міністерство сільського господарства туди на той час

 не  попало,  зараз Міністерством фінансів опрацьовується питання

 про   використання   там   десь  5  мільйонів  залишилося  ще  з

 невикористаного  кредиту  з 50 мільйонів і розглядається патання

 про  надання  на  решту  цього  кредиту  гербіцидів  виробництва

 Японії.  Но я вам повинен сказати, я можу зачитати зараз, багато

 гербіцидів  ми  закупляли  за  рахунок  американської  кредитної

 лінії,  тому  потреби,  які  були  Мінсільгоспродом  на  той час

 висказані, вони практично перекриті.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Там,  я  вибачаюсь,  не по темі, висвітлили на

 табло, що 12 собирається о 10-й годині бюджетна комісія, 12-го о

 10-й  годині  відбудеться  День  Уряду,  тому,  будь ласка, коли

 висвітлюєте, то дивіться що висвітлюєте.

      А зараз слово Роєнко, за ним Чупахін. Я прошу, ви скидайте,

 будь ласка, з монітора. Чупахін.

 

      ЧУПАХІН

 

      Социалистическая фракция.

      Анатолий  Иванович,  из  тех  материалов,  которые  вы  нам

 подали,  видно,  что  горно-обогатительные  комбинаты  за 95 год

 добыли  11  миллионов  тонн,  вернее произвели 11 миллионов тонн

 окатыша,  при  этом  работало  78  самосвалов  и  41  бульдозер.

 Предполагается   что   за   счет   кредита  будут  работать  еще

 дополнительно  21  самосвал  и 6 бульдозеров, и производство при

 этом  увеличиться  на 9 миллионов тонн. Скажите как соотноситься

 между  собой  11  миллионов  и  78 самосвалов и 9 миллионов и 21

 самосвал?   Складывается   такое  впечатление,  что  эти  данные

 подготовлены  совершенно  не  профессионально и поданы депутатам

 для  того,  чтобы  сделать  видимость  о том, что  вот  вам дали

 материалы и расчеты.

      И  второе.  В  проекте  данные даются в одном предложении в

 долларах,  а  дальше  идет  расписка  в японских енах. Как можно

 понимать такой проект?

 

      ДАНІЛЕНКО А. І. Справа в тому, я з другого запитання почну,

 справа  в  тому,  що  контракти  всі і позика нам надана в ієнах

 японських.

      А  для  того, щоб,... оскільки, так сказать, коефіцієнти не

 застосовувати,  і  курс  міняється,  я...  і  всі  ми розрахунки

 приводили для депутатів, долари - щоб було більш... ну, долари -

 більш понятні для нас, ніж ієни. Це перше.

      Що    стосується    розрахунків.    Розрахунки   складались

 безпосередньо   працівниками  гірничо-збагачувальних  комбінатів

 Кривого Рогу. Я особисто цих розрахунків на місці не перевіряв -

 перевіряли  їх експерти, і у мене немає підстав сумніватись, що,

 скажем, що позичальник - Криворізький комбінат подавав якусь, ну,

 грубо  кажучи,  "липу". Можливо, що крім безпосередньо працюючих

 автомобілів  враховували ще коефіцієнт використання устаткування

 і можливість додаткової реалізації продукції на експорт.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Пустовойтовський, Свято.

 

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ

      Спасибо.

      Анатолий  Иванович,  вы  знаете, что при рассмотрении этого

 вопроса   на  заседании  бюджетной  Комиссии,  комиссия  приняла

 решения  согласиться  и  рекомендовать  сессии  только по горно-

 обогатительным   комбинатам  с  этим  кредитом.  А  остальным  -

 отказать.

      Скажите,    пожалуйста,    может   ли   это   повлиять   на

 взаимоотношения  с  Японией?  Не будет ли каких-либо последствий

 для получения всего кредита?

 

      ДАНИЛЕНКО.   Ну,  по-перше,  в  рахунок  тих  сум,  крім,

 значить,   гербіцидів   (які..   ведуться   переговори  зараз  з

 Мінфіном),  якщо  би ми відмовились від автомобілів "Тойота" (до

 речі, ще валютно-кредитного рішення... рішення валютно-кредитної

 ради пока немає - тільки є рішення по Південному машинобудівному

 заводу і, вже  доповідав я, по телекомпанії) -  ці гроші для нас

 пропадуть. Замінити іншими поставками не можна.

      Но  саме  головне,  що  зараз  японський  уряд  і, значить,

 Ексімбанк  Японії  ведуть  переговори про надання більш значного

 кредиту  Україні  на таких же пільгових умовах. Но однією з умов

 одержання  послідуючого  кредиту  (до  речі,  як і американських

 кредитів) є повне використання попередніх кредитів. Тому якщо ми

 відмовимось - значить, ми частину товарів не отримаємо; частково

 використаємо цей кредит -і не буде мови про надання послідуючого

 кредиту.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Свято, Павловський.

 

      СВЯТО В.П., 4126 виборчий округ, Хмельниччина.

      Дякую, Олександре Миколайовичу.

      Шановний Анатоліє Івановичу, у мене кілька питань до вас.

      Перше  питання, а саме: механізм обслуговування зовнішнього

 боргу,  а  саме, цього кредиту, який буде наданий нашій державі.

 Тобто погашення виключного боргу чи оплата процентів зща наданий

 кредит. Це перше питання. Друге...

 

      ДАНИЛЕНКО.  Пробачте,  якщо  можна,  повторіть, бо я не

 зовсім  зрозумів,    якщо можна посторіть, будь ласка.

 

      СВЯТО. Механізм обслуговування зовнішнього боргу, погашення

 виключного  боргу  чи  оплата  процентів  за наданий кредит? Від

 перестановки   доданків   сума   різко  міняєється.  Або  розвал

 економіки, або її, так би сказати, вихід з тої кризи, яка є.

      Слідуюче  питання.  Надання  оцього  кредиту  для добування

 сировини  і  перероблення  її  в  1-у  фазк  напівфабрикатів, чи

 сприятиме   воно   структурній   перебудові  економіки  в  плані

 наукоємких  галузей?

      І  третє  запитання  і  останнє.  А  саме,  підтримуємо  ми

 власного  товаровиробника,  власне  виробництво   чи виробництво

 інших   держав і добиваємо свого виробника? Дякую за  увагу.

 

      ДАНИЛЕНКО.  Ну,  перше  запитання.  В  цьому  році, я не

 готовий  дать...  В  мене  це...  ну,  я  по пам'яті десь скажу.

 приблизно,  близько  2-х мільярдів в нас у обслуговуванні боргу,

 десь  1,  6-1,  7.  В  основоному  це обслуговування Російського

 кредиту,  того,  що в нас там десь рахується порядка 5 мільярдів

 доларів.

      Що   стосується   іноземних  всіх  кредитів,  то  совокупне

 обслуговування  боргу  в  цьому  році  десь  складе  там 110-120

 мільйонів доларів США - це перше.

      Я  повторюю,  що  нам  ще  ніхто  не  давав такого дешевого

 кредту  -2,  5 проценти річних -це майже нічого, тому що кредити

 надаються,  ви  знаєте,  зараз  на  рівні  там  10  відсотків, 8

 відсотків  в кращому випадку. Це  перше.

      Друге,  відносно власного товаровиробника, вся біда в тому,

 що на сьогоднішній день у нас є потреба в підтриманні народного,

 так  сказать,  господарського нашого коплексу, але немає значних

 капітальних   вкладень  для  того,  щоб за рахунок інвестиційної

 діяльності  його  оновити,  з  одного  боку,  на  базі  світових

 досягнень    виробництва,  а  з  іншого  боку, платоспроможність

 нашіх  покупців  не  дозволяє  навіть  отримати ту техніку, яка,

 може, скажем, в Росії була чи в Білорусії дешевше, тому що в них

 немає тих грошей. А виробництво потребує цих грошей.

      Тому  якщо  в  нас  є  можливість  взяти дешевий кредит, то

 взагалі  ви  ж  схвалили  цей напрям, його треба, вроді, брати і

 наповнити  наповненням.

      Тепер   що   стосується  нашого  експортного  потенціалу  і

 структури  економіки.

      Справа  в  тому,  що  сьогодні,  ви знаєте, в наш зовнішній

 товарообіг  складає  десь  32-33  мільярди  доларів  США.  З них

 порядка  15 мільярдів -це наш експорт. Так от 30% цього експорту

 складає   металургійна   промисловість.   Для   того,   щоб   ця

 металургійна  промисловість  і дальше підтримувала цей еспортний

 потенціал,  необхідна руда. Якщо руди не буде, то наш експортний

 потенціал  скоротиться.

      На  перспективу ви правильно ставити питання, над цим зараз

 працюють  фахівці.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Павловський,  Чечетов.

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ.  Шановний  Анатолію  Івановичу,  я хочу до вас

 звернутись  як  до   економіста.

      Ви   розумієте,   що   сьогднішній   варіант   -це  варіант

 закабалення України і перетворення її в сировинний придаток.

      А  чому б такий варіант не прийняти, що ці кошти не роблять

 випадково  замовники,  а  ви,  Мінекономіки пропонуєте, системно

 вкладаємо,  скажемо,  в  наш  КРАЗ,  вони будують автомобілі для

 гірночо-збагачувального  комбінату і в нас все працює і ми тепер

 незалежні.

      З  цих  4  позицій  тільки  одна  є  розумна  -це придбання

 комплектуючих для Південного машинобудівного заводу. Всі інші не

 ринкові  і  не  можуть  сприйнятись  економістами.  То  мені  не

 зрозуміло,  чому  ви  як досвідчений економіст переконуєте нас в

 тому,  в чому  самі  ви , мабуть,  і  не вірите.

      І  в  зв'язку  з  цим,  я,  це  вже не перший випадок, коли

 береться кредит в якійсь державі для того, щоб купляти її готову

 продукцію.  Це  є хибний шлях. Ми недавно повернулись з Китаю, і

 там дуже гарний досвід: китай не купляє готову продукцію. Хочете

 попасти на ринок Китаю -виготовляйте на підприємствах Китаю свою

 продукцію,  і тоді  це  є,  результати  нам  відомі.

      Отже  моя  пропозиція зводиться до того: сьогодні повернути

 на доопрацювання цю пропозиція, виходячи з інтересів держави.

      І  друге.  Дати  протокольне доручення Уряду представити на

 розгляд Верховної Ради Закон про кредити і про допомогу Україні.

      Дякую за увагу.

 

      ДАНИЛЕНКО.  Ну,  по-перше,  значить, відносно розгортонання

 японського  виробництва  на  Україні.  Це питання непросте. І ви

 розумієте,  якби  мова йшла про більш серйозну суму кредиту, то,

 можливо,  можна  було  б  ставити  питання  про  розгортання, по

 крайній мірі, сервісного обслуговування і створювання роботничих

 місць на Україні.

      На  жаль,  наші підприємства обосливо машинобудівні не дуже

 йдуть  на  якісь  компроміси  з  точки  зору  створення спільних

 підприємств  на  Україні  для того, щоб, дійсно, розгортати таке

 виробництво   на   Україні.  Якщо  ви  знайомі,  ви  знаєте,  що

 "........."  південно-корейська  компанія  дуже  довго проводила

 переговори  з  нашим  запорізьким заводом автомобільним в кінці-

 кінців  після  всіх  переговорів вирішила, здається, всилитися в

 Польщі, тому що не змогла договоритись з нами. Дуже велика ціна,

 так сказать,  входження сумісних підприємств.

      Що   стосується   наших  можливостей  сьогодні,  то  я  вже

 практично відповів на ваше запитання, тому що у нас сьогодні, на

 жаль,  дійсно  є потреба в обновленій техниці. Сталося так, що в

 останні   роки   за   рахунок,  ну,  я  б  сказав,  неправильної

 амортизаційної  політики,  тому  що ми спасали бюджет України, у

 нас дуже застаріла техніка, особливо рухомий склад. І якщо ми не

 підтримаєм  в  даний  час  ваме в цьому році, скажем, а не тоді,

 коли  у  нас розгорнеться виробництво, тому що це потребує часу,

 ми   просто   втратимо  цю  можливість зберегти  або і наростити

 виробництьво Криворізького гірничо-збагачувального комбінату.

      Ви  правильно  відмітили,  що Південий машинобудівний завод

 пішов   трошки   дальше.  Спочатку  він  бере  комплектацію.  На

 комплектації  -це  зацепка.  А  мова  йде про те, щоб фірми, які

 співпрацюють  з асоціацією космічною Японії, допомогли практично

 створити більш......... зв'язки з цим агенством для того, щоб не

 втратити ті позиції, які в нас є в комічній техниці.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов.

 

      ЧЕЧЕТОВ М.В.

      Уважаемый  Анатолий  Иванович!  Где-то 10 дней назад в этом

 зале  рассматривался  вопрос  об информации Кабинета Министров о

 погашении задолженности по зарплате в бюджетной сфере и пенсиям.

      Вопрос   рассматривался   в   присутствии   всего  Кабинета

 Министров, в том числе и министра финансов, министра экономики и

 вице-премьера   по  экономике  Шпека.  Было  принято  конкретное

 постановление.  Я.....  один  из  пунктов  этого  постановления,

 называл  один  из  источников погашения или возможного погашения

 задолженности  по  зарплате.  У меня постановления нет, но я по-

 памяти  процетирую  где-то  близко  к  тексту: что направить 150

 миллионов  долларов японского кредита на погашение задолженности

 по зарплате  и  пенсиям.

      Можно  по-разному  сегодня  относиться  к  этому  пункту  и

 критиковать  или  не  критиковать.  Но  ни один из министров: ни

 министр финансов, ни министр экономики, ни вице-премьер Шпек -не

 опроверг  этот  пункт  и не поставил под сомнение. Постановление

 большинством  зала   было принято    и проголосовано.

      Теперь у меня конкретный вопрос. Сейчас вот мне надо было в

 округ  было  ехать,  вызывали телеграмммой, что шахтеры сидят на

 площади,  спрашивают:  когда  ж этот кредит поступит. Я отвечаю:

 "Поступит!"

 

      ДАНИЛЕНКО. Я зрозумів  ваше  питання.

 

      ЧЕЧЕТОВ М.В...   И когда можно будет, министр финансов, вот

 направить  на  погашение  задолженности  по зарплате? Конкретный

 вопрос. Хочу  услышать конкретный   ответ. Спасибо.

 

      ДАНИЛЕНКО.  Я  вам  конкретно  отвечаю.  Речь  идет  о не

 связаном кредите в 150 миллионов. А есть еще связаный товарный -

 50 миллионов.  Это  разные  кредиты.

      150   миллионов,   вы   решили,  этот  Правительство  будет

 рассматривать. А 50 миллионов товарный кредит -это совсем другой

 кредит.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, пожалуйста. Немировський.

      Я  вам  дам  слово. Он 3 чоловіки. Та нічого, ви виступите.

 Немировський,  будь  ласка.  Анатолій  Іванович,  сідайте,  будь

 ласка.

      Немировський  Володимир  Кузьмич, секретар Комісії з питань

 фінансів  і банковської   діяльності.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ

      Уважаемый    Александр   Николаевиы!   Уважаемые   народные

 депутаты!  Уважаемые  избиратели!  Комиссия  с пытань финансов и

 банковской  деятельности  данный  вопрос рассматривала несколько

 раз.  На последнем заседании комиссии были предкявлены претензии

 следующего  порядка, что когда на Верховный Совет представляется

 на  ратификацию  подобные  договора,  то  до них должно даваться

 обоснование   полностью,   расчеты   цен,  необходимые  затраты,

 источники  погашения  данного  кредита  и  целесообразность  его

 применения.

      Я должен подчекнуть, что данный кредит является товарным. О

 чем  это  говорит?  Что  они одного доллара, ни одной копейки не

 будет  дано  для расширения производства и создания сощностей на

 Украине.  Он предусматривает закупку товарных ресурсов, и только

 с Японии.

      Я  должен  подчеркнуть  еще одну деталь, которую сегодня не

 сказали  с  этой трибуны. Что кредит 150 миллионов долларов и 50

 миллионов долларов, который мы сегодня рассматриваем, это одна и

 та  же  линия.  И предоставление 150 миллионов долларов кредита,

 американских  долларов,  который  мы  рассматривали и заложили в

 бюджет,  он  абсолютно  четко связан и с кредитом, который стоит

 вопрос сессионый. Один без другого не предоставляется.

      В  вопрос  о  кредите  еще  тоже  ввести  надо ясность, 150

 миллионов, он считает не связанным, но это не говорит о том, что

 его  можно направить на заработную плату, потому что несвязанный

 кредит  -это  разговор  идет  только  о  том,  что  он не связан

 обязательством  Японии,  а идет его расходование по распоряжению

 Международного валютного фонда.

      Вопрос  о  том, как он будет использован, это решит Кабинет

 Министров, те договора, которые к нему будут представлены.

      Теперь,  некоторые  вопросы  по  тому  кредиту,  который мы

 сегодня  рассматриваем.  Здесь  введено некоторое заблуждение. Я

 согласен,    что    трем    направлениям,    которые    касаются

 горнообагатительных   комбинатов,  кредит  необходим,  его  надо

 давать,  и  даст  возможность  оживить  производство,  расширить

 рабочие места и есть гарантия возврата предоставленного кредита.

      Но  вызывает сомнение именно то, что наш коллега Павловский

 сказал,     что     единственным     разумным    является -  это

 "Южный машиностроительный завод".

      Я  зачитаю  дословно,  чтоб  было  ясно,  что  этот  кредит

 предоставляется  под  закупку  компонентов  для бытовой техники.

 Давайте  мы  расшифруем.  Это  не комплектующие для завода - это

 бытовая  техника:  стиральные  машины, миксеры и прочее.

      Есть   ли   необходимость   у   нашего   государства  брать

 иностранный  кредит,  возвращать его с большимим процентами, ибо

 со  временем  это будет и покупать бытовую технику, которой, по-

 моему,  у  нас  достаточно  сегодня  есть?  И  не лучше ли будет

 направить подобный кредит на те необходимые нужды, которые нужны

 сегодня  нашему  государству?  У  нас  есть достаточно мест, где

 можно  найти  применение кредитам...

      Правда  меня  лично  успокаивает  то,  что этот контракт на

 бытовую  технику  и  радио...  Держтелерадио  еще  эти контракты

 окончательно  своего, по крайней мере по тем сведениям, которыми

 я  располагаю,  не  нашли  своего решение. Если я ошибаюсь, меня

 поправят в этом отношении.

      В  целом  какое заключение по данному кредиту надо сказать,

 что  данные  вопросы  надо  выносить  комиссии Верховного Совета

 задолго  до  того,  когда  идет  ратификация,  чтобы  можно было

 разобраться  полностью  в  механизме осовения этих кредитов и их

 целесообразности.  В противном случае надо ставить в известность

 по тем или другим событиям и практически на сегодняшний день, не

 смотря на то, что мы принимаем неоднократно решения, нам не дают

 сегодня  по  фактическому  использованию  кредитов,  их  целевом

 использовании вызывают соменения наши иногда решения.

      Я  лично  на  комиссии  получил также письмо-разкяснение от

 Министерства  финансов  и  Министерства сельского хозяйства, что

 данные  50  миллионов  долларов  должны  были  быть направлены в

 агропромышленный  комплекс.  Здесь  не согласованность позиций и

 этой информации требует конечно какого-то детального выяснения и

 почему  это делается,  хотя у тендорных, я должен сказать,  вот,

 заявках  есть "Украгрохим" и есть ассоциация "Кристалл", которые

 занимаются   закупкой   пестицидов.......   и  комиссия  вынесла

 решение,  что  данный  проект вынести на рассмотрение Верховного

 Совета,  он  подлежит  утверждению,  но  мое  личное  мнение,  я

 подчеркиваю,  мое  личное мнение, что это утверждение необходимо

 произвести  в  разрезе  трех  позиций,  которые  касаются горно-

 обогатительных комбинатов; остальные -на тендоре изучить вопрос,

 проинформировав  Верховный  Совет,  и  освоить  остальную  часть

 кредита.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  У  вас все, да? Запитання будуть? Жеребецький,

 будь ласка. Немає... А, я вам тоді дам...

      Шейко.

 

      ШЕЙКО П.В., 444 Бобровицький виборчий округ.

      Шановний Володимире Лукич!

      Ви  знаєте,  моїх  виборців  на зустрічах дуже цікавлять ці

 питання, коли ми обговорюємо в парламенті використання кредитів,

 які нам надаються закордонними партнерами або державами.

      І  в даному випадку -кредит по Японії. І особливо -коли йде

 мова  про  товарний  кредит, то навіть не посвячений у, скажімо,

 нюанси  економіки, пересічний виборець думає про те (і правильно

 думає),   що  ми  в  основному  за  рахунок  України  кредитуємо

 товаровиробника  за кордоном за наші кошти. Ну, ясна річ, що всі

 ті  негаразди по використанню кредитів по інших контрактах -вони

 мають відповідний резонанс у суспільстві.

      Скажіть,  будь  ласка, по даному кредиту хто контролюватиме

 цільове  икористання кредиту? І на кого покладається обов'язок і

 відповідальність за невикористання цих кредитів?

      І,  на  мій  погляд  як  народного  депутата, у нас є віце-

 прем'єр-міністр,   який  відповідає  в  уряді  за  всі  кредитні

 оепрації, і хотілось би, звичайно, сьогодні щоби він був тут, на

 сесії і, очевидно, дав пояснення, яким чином думає уряд -  не на

 рівні  заступника  міністра,  а на рівні віце-прем'єр-міністра -

 відповідати за те, що буде відбуватися надалі з цим кредитом.

      Дякую.

 

      ДАНИЛЕНКО.  Я  очень благодарен вам за вопрос, потому что

 практически   на   сегодняшний  день  все  кредиты,  которые  мы

 ратифицировали  здесь,  в  этом зале, они являются товарными. И,

 безусловно, любой товарный кредит, он дает возможность расширять

 рабочие  места  и  улучшать  экономику  тех  государств, которые

 предоставляют эти кредиты.

      Но  очень  плохо  то, что когда мы переходим к рассмотрению

 этих  вопросов,  мы стоим перед фактом освоения того или другого

 кредита.  И уже неоднократно в этом зале стоял вопрос о том, что

 прежде,  чем  договариваться,  решать  эти  проблемы, желательно

 одного, чтобы информация приходила бы в зал Верховного Совета из

 соответствующих  или  по  крайней мере соответствующих комиссиях

 Верховного Совета, имела согласование.

      Лично  мое  убеждение,  что  самый  эффективный  был  бы не

 товарный кредит, а предоставленный кредит, будем говорить так, в

 денежном  выражении,  который  дал бьы возможность нам развивать

 наши   мощности,   получать...   модернизировать   производство,

 улучшать  технологию  и  самое  главное  -это давать перспективу

 развития  и  возможности  возврата  этого  кредита,  потому  что

 создавали  себе  мощности,  которые  давали  им  возможности это

 делать.

      Но  сегодня  пока  наши специалисты, которые решают вопросы

 кредиты   получения,   работают  в  1-м  направлении:  получение

 товарных   кредитов,  а не  прямых кредитов.

      Ну, .....  вопрос

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми  запитання  після  перерви продовжим.

      Зараз оголошується перерва на  30 хвилин.

                          ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги,  прошу зайняти свої місця, розпочинаєм

 роботу.  Будь  ласка,  запитання є до Немировського? Свято, будь

 ласка.  Пилипенко.

 

      СВЯТО. Дякую.

      Шановний Володимире Лукичу, у мене до вас такі запитання.

      Прошу  сказати:  сума в 50 мільйонів екю -це велика сума чи

 мала?  А  якщо  велика,  то  для кого: для власної кишені чи для

 держави, якщо порівняти хоча би з доларовим еквівалентом річного

 бюджету    України?

      І   третє  запитання,   шановний   Володимире  Лукичу.  Яка

 стратегічна  задача  переслідується  політикою  отримання отаких

 дрібних  кредитів:  задача  виходу України з кризи чи задача чим

 подовше  біля  годівниці  перебувати  і  як  по-більше  від  тої

 державної  годівниці  урвати. Дякую  за  увагу.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ.   Спасибо.

      Дело в том, что договор не 50 миллионов экю, а 50 миллионов

 долларов. Это  раз.

      Второе.  Значит  данный кредит идет в пакете с кредитом 150

 миллионов  долларов,  которые  мы  вместе  в  этом зале внесли в

 покрытие  Государственного  бюджета.  Если  помните,  на  первой

 странице    1   статья,   где   было   записано,   что   дефицит

 Государственного  бюджета  покрывается  в  сумме  150  миллионов

 долларов.

      И должен еще подчеркнуть: в сязи с этим, что предоставление

 одного  и  другого  кредита идет в пакете. Не освоение одного из

 кредитов, допустим, сегодня если мы не утвердим 50, одновременно

 снимает  предоставление  кредита  в  150  миллионов  долларов на

 покрытие дефицита Государственного бюджета. Возникает проблема в

 той ситуации.

      Я  еще  раз подчеркиваю, что даный кредит идет товарный. он

 имеет  свое направление освоения кокретно под контракты. Но если

 необхидимо,  я  могу  повторить эти контракты, которые записаны.

 Это Днепропетровский южный машиностроительный завод, Запорожский

 державный  металлургический  комбинат,  Одесский ...............

 ...........,  Черкасский  завод  -это  те,  которые были заявки.

 Утверждено:  Центральный горнообогатительный комбинат, Пивничный

 Криворожский,  Днепропетровский  завод  и телевизионный концерн.

 То, что прошло на  Раду валютною.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Пилипенко, Вітренко.

 

      ПИЛИПЕНКО

      Уважаемый  Владимир  Лукич,  в  этом  зале иногда раздаются

 робкие разговоры о структурной перестройке украинской экономики.

 И  в  тоже  время,  наверное,  в  металлургии  хорошо знают, что

 получение   одной   тонны   проката  из  металлолома  в  4  раза

 энергетически более выгоднее , чем из руды.

      В тоже время наше Министерство экономики вместо того, чтобы

 перекрыть  каналы  вывоза  металлолома  за  бесценок за границу,

 занимается вот развитием ресурсо-добывающих производств, которые

 в общем-то мало что дают украинской экономике.

      То  есть, эту валюту надо было бы вкладывать в человеческий

 капитал,    высокие    технологии,   по-настоящему   структурную

 перестройку.  А  наше  Министерство  экономики,  я  так понимаю,

 превратилось,  поставило  свою  задачу  -закрепить  колониальный

 статус  нашей  экономики. Так ли вы считаете? Или у вас какое-то

 есть  другое  мнение.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ. Я...  Спасибо  за  вопрос.  Я  с этой трибуны

 обязан доложить мнение Комиссии по подгодовке данного вопроса.

      То,  что  вы спрашиваете, это более широкий... шире вопрос.

 Он требует более глубокого изучения и обоснованого ответа.

      Но  я  подчеркиваю и подчеркивал в самом начале, что данный

 кредит  является  товарным,  от. А это каждому специалисту ясно,

 что  мы  закупаем  готовую  продукцию,  работая  на определенные

 отрасли того государства, который предоставляет этот кредит.

      Но,  с другой стороны, контракты, которые, по крайней мере,

 по трем позициям, которые у нас предоставлены, они дают какую-то

 надежду.

      Вы  абсолютно  правы,  что  безусловно,  что  если уж брать

 кредиты,  то надо на освоение тех мощностей, на расширение их. И

 это    б   дало   возможность   улучшить   технологически   наше

 производство, самим решать многие проблемы. В этом сомнения нет.

      Но  лучше б было, чтоб на этот вопрос ответили люди те, кто

 заключал этот договор, который преследует... ну обосновывали эти

 цели.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітренко. Панамаренко.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Шановний  Володимире  Лукичу! Ми в залі вже зрозуміли, що в

 черговий  раз  Верховну  Раду  примушують ратифікувати угоду, до

 якої  відношення  не  мала не тільки вся Верховна Рада, а навіть

 ваша  комісія.  Тобто,  вас не залучали, ви не перевіряли, ви не

 давали  таку  згоду,  як  представницький орган на такий кредит.

 Але  мене  ось  що  турбує  і  я прошу відповісти вас. Дивіться.

 Підписана угода Марчуком. Його скинули. Дуже шкода, що його нема

 тут,  бо  він  би  нам  хоч  би пояснив, як що це за частка, яка

 розподіляється.  Бо  давати  такий  папір,  де  не розписана яка

 частка і  за яких  умов. Але  нема Марчука.

      Завтра   Табачник   розругається   з   Лазаренко   -скинуть

 Лазаренка.  А  він  може  сьогодні вже підписати ще якусь угоду.

 Знову.  І  я  вважаю,  що  він  буде  це робити, бо інакше в цій

 тупіковій  ситуації,  яка  є  в  країні, на такому шляху реферм,

 Лазаренко  не  знайде  грошей,  щоб  подолати кризу в заробітній

 платі. Він буде випрошувати десь.

      І  знову  ваша  комісія  усунена  від  того, щоб на початку

 ратифікації відслідковувати, що це за кредит, під які умови.

      То,  скажіть, будь ласка, що порібно щоб ми зробили в цьому

 залі,  ну, зараз я, ясна річ, закликаю не ратифікувати цю угоду,

 але  що  взагалі  ми  повинні зробити в цьому залі, щоб прпинити

 ганебну  практику,  коли  кожен  черговий  прем'єр спочатку щось

 обіцяє,  бере  кредити,  а  потім  вся  Україна  розраховується.

 Скажіть,  будь ласка.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ. Я вас понимаю и абсолютно сами согласен. И

 считаю,  то,  что  вы  сказали,  говорил в какой-то мере в своем

 докладе.  И  на  сегодня,  если  уже  говорить  конкретно,  то я

 подчеркивал  еще, что на комиссии мы рассматривали данный вопрос

 несколько  раз.  Последний  раз,  когда разговор был, было четко

 предкявлено  требование  о  том,  что  давайте обоснование цены,

 обоснование   рельного   возврата   этого   кредита,  кто  будет

 возвращаь, почему государственные гарантии и т.д.

      Безусловно,   после   этого   были  предоставлены  комиссии

 необходимые  материалы,  где  буквально все расписано, кто и что

 делал и для чего.

      А  в  отношении  того,  что  ответственность за кредит, его

 лоучение  и  потом  расходование,  я  считал бы, что даже больше

 акцентировать   надо  внимание  не  столько  получению,  сколько

 целевому использованию.

      И  давайте  мы  законодательно подтвердим это, решим в этом

 зале.  Для  того  чтобы, данный кредит кто будет конкретно потом

 давать информацию в Верховном Совете, что он действительно на те

 цели,   которые   представлялся,   использован.  Что  это  имеет

 определенный   экономический   эффект  и  что  это  дало  нашему

 государству.

      Я  с  вами  абсолютно  согласен,  но  давайте дадим задание

 определенным  комиссиям,  чтоб  была  отработана законодательная

 база для проходжения вот этих договоров и решение вопроса.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Пономаренко. Роєнко. І завершуєм. Все, час.

 

      ПОНОМАРЕНКО Б.Й.

 

      Дякую, Олександре Миколайовичу (422 виборчий округ, депутат

 Пономаренко)

      Шановний   доповідачу,   я   хотів   би,  щоб  ви  все-таки

 акцентували  пояснення,  чи  пов'язаний  цей  кредит  з тими 150

 мільйонами  доларів,  які,  за  який ми вже тут говорили, що він

 направляється  на соціальні потреби, тобто на виплату заробітної

 плати.  Бо  шановний заступник міністра сказав, що він абсолютно

 не  пов'язаний. Я звичайно розумію, що кредит -це не інвестиції,

 його  треба  колись  повертати,  але  я  хотів  вам  скажати, що

 устаткування  особливо  для  гірничо-рудного  комплексу  -це  не

 запчастини  якісь на побутові потреби, за які говорили, а іменно

 це  устаткування, воно сьогодні вкрай необхідне для цієї галузі,

 бо  не  будем  добувати  руди, не будем її вивозити, не будем її

 реалізувати  -ми  втаримо  просто ринки збуту. Я хотів би трошки

 проводить  різницю.  А  вас  прошу  пояснення  все-таки,  як так

 вийшло,  що  міністр,  заступник  міністра  говорить  одне, а ви

 говорите друге, поясніть, будь ласка.

 

      ___________. Я вам отвечаю по тем документам, с котрыми мне

 пришлось  знакомиться  перед  подготовкой  вопроса на комиссии и

 перед  тем,  как вы видите, бедум говорить, в этот зал отвечать.

 Кредит, условия кредита 150 и 50 угоды отдельно заключенные, они

 ни  одной  угодой,  а отдельно, но предоставление по одной угоде

 кредита  обуславливает  предоставление другого кредита, один без

 другого   не   предоставляется.   Значит   эта   проблема  имеет

 определенные   свои  сложности,  понятно,  государство,  которое

 предоставляет на льготных условиях по 2. 5 процента кредит в 150

 миллионов  долларов,  оно  ищет возможность реализации продукции

 своей,  которой,  на  сколько  необходимой она нужна нам -судить

 специалистам, поймите меня правильно.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Роєнко.

 

      РОЄНКО

 

      423 Уманьський виборчий округ.

      Володимире   Лукич,   ви   хоч  посніть  мені  ситауцію  чи

 розглядалося   це  у  комісії.  У  розданій  нам  постанові  про

 використання  кредиту експортно-імпортного банку Японії написано

 4  позиції,  кому  буде  представлятися  кредит:  Криворізьській

 центральній гірничо-збагачувальний комбінат, Північний державний

 теж    комбінат,   Новокриворізьський   державний   комбінат   і

 Національна  телекомпанія  України.  В  доповіді замміністра уже

 прозвучало -Південний машинобудівний завод, Черскаський комбінат

 дитячого  харчування  і  навіть  частина  на  закупівлю  засобів

 захисту  рослин,  навіт  частина,  це  вже як тоді як я поставив

 питання  чого  йшли  кошти  чи  креди  на сільське господарство,

 направлений не по призначенню йде.

      І разом з цим воно ж випає із, фактично, постанови... То як

 це  зрозуміти?  За що ми повинні тут голосувати, якщо врешт-решт

 згодимось  на тому, щоб голосувати? Постанова оден говорить -те,

 що  доповідалося і інформація, кажуть у мене; зовсім друге, а ще

 зам. міністра додав ще й третє. Дякую.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ. Спасибо за питання.

      Когда  мы  рассматроивали  данный вопрос на комиссии, у нас

 была информация, что согласованы были первых три позиции. Тогда,

 когда на комиссии рассматривался вопрос.

      Кроме   того,   говорили,   что  на  стадии  заверешния  на

 Национальной  раде по кредитной... рассматривался и был вопрос о

 платеже...  о  те-радиокомпании и по "Южному машиностроительному

 заводу.

      Это  ту информацию, которой я располагаю... Более детально,

 пожалуйста...

 

      ДАНИЛЕНКО. Я маленьку справку дам.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, сідайте, будь ласка.

 

      ДАНИЛЕНКО. Разрешите, Александр Николаевич?..

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Гуров, за ним Жеребецький.

      Сідайте, будь ласка.

      А, з місця? Будь ласка.

 

      ДАНИЛЕНКО.

      Пробачте, відносно наповнення кредиту.

      Я,  може,  не  чітко  доповів,  но  я ще раз підкреслюю, що

 розглянуто  на  валютно-кредитній  раді,  підтверджено Кабінетом

 Міністрів  і  передано  на  розгляд  Верховної Ради 4 проекти: 3

 гірничо-збагачувкальних комбінати і телевізійна компанія.

      Що  стосується  Південного  машинобудівного  заводу, іто по

 ньому  є  рішення  валютно-кредитної  ради,  но він ще Кабінетом

 Міністрів не переданий на розгляд комісії і Верховної Ради.

      Що  стосується  автомобілів  "Тойота",  то цей проект ще не

 розглядався остаточно валютно-кредитною радою.

      Що  стосується  дитячого харчування, то я його згадав, коли

 сказав  вам,  що  увійшло  в  524 мільйони доларів, по яких була

 попередня заявка, з яких відбиралися ті проекти, які ви сьогодні

 розглядаєте.

      І  ще  одне,  хвилинку...  Я,  мабуть,  коли  відповідав за

 непов'язаність  кредиту, я не мав на увазі, що вони не пов'язані

 між собою -я відповідав конкретно на запитання відносно того, що

 як  бути  з  50  цими  мільйонами, оскільки 150 направляється на

 погашення  заборгованості  по  зарплаті. Так я сказав, що 150 не

 пов'язані з цими 50 з точки зору їх використання. Но вони дійсно

 пов'язані в пакеті надання кредиту Україні.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Гуров.

 

      ГУРОВ.

      Уважаемые  депутаты,  уважаемый  Александр Николевич. Здесь

 мы,  на  мой  взгляд,  должны  рассмотреть  не только вопрос как

 поделить  этот  кредит  честно, добросовестно и чтоб вся Украина

 за  эти  50  миллионов  долларов  товарного кредита радовалась и

 воспряла,  так  сказать,  из пепла. Это 1 вопрос, о чем мы очень

 сейчас  все  волнуемся и  определяем: это много или мало. А я бы

 считал  и  так   считат Комиссия по базовым отраслям, на которой

 рассматривался этот вопрос -это профильная комиссия, вот, именно

 по   Горнометаллургическому   комплексу   и   по   технике.   Мы

 рассматривали  вопрос  с  точки  зрения,  когда мы возвратим это

 кредит, ведь это не божий дар. Эти миллионы рано или поздно надо

 будет  возратить - это раз.

      И,   во-вторых,  надо  только  тем,  которые  действительно

 возвратят.  Так  вот, я хочу сказать, что  Горнометаллургический

 комплекс  Кривбасс,  на который выделяется 16 миллионов, значит,

 чем  обладает?  Прежде  всего на сегодняшний день рентабельности

 этих предприятий, а там ......  , а мы-то дали только 3-м. А все

 хотят  этот  получить,  но имеют рентабельность 15-20 процентов,

 платежеспособны,  экспортоспособны  и  только  они получают этот

 кредит -  это раз.

      Теперь,  во-вторых.  Не будем обкяснять что такое товарный,

 сколько  процентов  надо  платить -уже обкяснили. Но особенность

 кредита  для  Кривбасса  следующая: в настоящее время мы имеем в

 эксплуатации  порядка 150 самосвалов и бульдозеров порядка 40. В

 настоящее  вреемя  карьеры ушли на глубину 300 метров и поэтому,

 когда  мы  говорим  надо  нашу  технику  туда бростить, вот надо

 своего  товаропроизводителя  поддержать -я руками и ногами за. И,

 как   зампредседателя   Комиссии  по  базовым  отраслям,  и  как

 промышленник.

      Но  если  мы  не производим этого продукта -автомобиля? Так

 что,  остановить рудный Кривбасс, остановить экпортную поставку,

 а  после  этого  вы  скажете:  чем  же поддерживать левую часть

 бюджета,   доходную  часть? ведь  так  получается?

      И  сейчас  я  удивляюсь, дорогие депутаты, что вы вот так в

 штыки  взялись  за  то, чтобы именно этот кредит на данном этапе

 просто погубить.

      Ведь он взаимосвязан, если мы сейчас не лишим проблему эту,

 то  нам  и  150  миллионов  не  дадут,  которые  мы  пустили  на

 заработную   плату      три  дня  назад   вместе  с вами.

      Я  хочу  сказать,  говорят:  кто  за  это  ответит?

      Я  думаю и считаю, что за это ответят те, которые дали свои

 вот  обязательства,  то есть те комбинаты, я говорю конкретно за

 три  комбината,  это  коллективы  и  директорский  корпус.

      Я  думаю,  они слово свое сдержат, потому что с вводом этих

 агрегатов  и  вы же там заметьте, каких агрегатов как единиц там

 идут  же  запчасти. А запчасти -это важней, практически, чем все

 эти  агрегаты.

      Я  думаю, шахтеры  Донбасса  это  понимают. Это  раз.

      Ну,   и  во-вторых,  немаловажное,  это  я  прошу  отдельно

 обратить  внимание,  на  профессионализм.  Любая другая техника,

 если  будет  сейчас  введена,  где  эксплуатировалась, допустим,

 фирма  японская, это надо переучивать коллектив, это переучивать

 профессионалов, а вы знаете, что сейчас у нас делается в учебой,

 переучиванием  и  вообще  отношением  к  делу.

      Поэтому  я  считаю,  что  именно  эту часть, часть, которая

 рассмотрена  Комиссией по базовым отраслям и которая рассмотрена

 бюджетной  Комиссией,  и которая рассмотрена и Киноха, о котором

 говорили  почему  его  нет,  то  есть, у нашего вице-премьера по

 промышленности одобрено.

      Я  считаю , депутаты, надо все-таки поддержать.И Кривбасс с

 помощью  этой  техники,  отдаст то, экспортную часть, которую вы

 сейчас все ожидаете.

      А  ту вторую часть, которую отмините от 50 эти 15. Я думаю,

 что  это  будет  второй  этап,  и  тогда будут уже джлить вторую

 часть. Там, может буть, есть действительно спорные вопросы.

      А  по  вопросу,  который  сейчас рассматривается, я не вижу

 совершенно  вопросов,  которые  нас должны волновать. В том, что

 кредит  будет  возвращен  и  он  не  пойдет  за счет бюджета, не

 вызывает  соменения.  Материалы  у  вас  есть.  Я прошу вас всех

 промышленников  и левых и правых, и центральный все-таки понять,

 что  сегодня  мы  рассматриваем  не  просто кредит, а мы смотрим

 левую   часть   бюджета,  то  есть,  доходную  часть  бюджета  в

 перспективе.   Если   мы  это  не  поймем  и,  так  сказать,  не

 проголосуэ,  ну  что?  Бог нас судья, мы все сейчас ссылаемся на

 Бога. Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я...  Це  ж  не всемінар. Кажний жде, а як він

 дума.  А другий щитає, а хто з цього щось буде мать. Ще не впіли

 запустить кредитів, вже ходять, шукають кого вже посадить можна.

 Так  ми  розвивать економіку не будем. При том ті хотять садить,

 які  ніколи соломини в житті не переламали.

      Будь  ласка,  Жеребецький.  За  ним  Кочерга.  А судиті всі

 хотять. Я от комісії вам дам.

 

      ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ

      270  виборчий  округ,  Жеребецький,  Комісія  у закордонних

 справах. Я від комісії виступаю.

      Шановний  Головуючий!  Шановні  колеги!  Ну, перш за все, я

 хочу  вам  звернути  увагу  на передмет обговорення. Річ в тому,

 шановна  Налія  Михайлівна  Вітренко,  що  ми  не  ратифіковуємо

 сьогодні  угоду про кредит, ми її ратифікували, здається, місяць

 тому,  коли  приймали  бюджет.  Це  перш  за  все.  І  треба  це

 запам'ятати.

 

      _______________.В березні місяці

 

      ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ.  Значить  що  ми  зробили?  Так,  ми в березні

 місяці  прийняли  бюджет  і  150  мільйонів  в  джерело покриття

 дефіциту платіжного бюджету. І власне тоді Уряд і взяв за горло,

 якщо  говорити  образно,  сказили,  що  от ви бюджет прийняли, а

 тепер  мусите,  хлопці,  і ратифікувати цю позику. Якщо говорити

 абсолютно  об'єктивно,  ми  зробили  правильно.  Річ  у тому, що

 кредит  представлений  на  досить  вигідних умовах. Там плаваюча

 ставка   кредиту  в  залежності  від  того,  який  кредит  буде,

 процентний  кредит  на позику в Японії, так і цей міняється. Там

 невисокі.

      Найбільшу   суперечку   викликало  50  мільйонів  товарного

 покриття,  тобто зв'язаного кредиту. І я хотів би, щоб ви уважно

 послухали,  власне,  як ця процедура відбувалася. Тобто, це була

 вершина цинізму і наглості з боку Уряду, запевняю вас.

      Це  зроблено було таким чином. Значить, оскільки підписаний

 кредит  був  десь  минулого  року, то на ратифікацію не виносили

 його  десь  більше,  як  півроку,  а  тоді  перед першим квітня,

 буквально  за  3 тижні до першого квітня, а в Японії починається

 фінансовий рік 1 квітня, щоб ви знали, і до того часу треба було

 кредит ратифікувати, то за 3 тижні до того на комісії до Азарова

 і Комісію закордонних справ і до Суслова представили, власне, ці

 кредити  на  ратифікацію,  але  без достатньої документації, без

 обгрунтування.

      Ну,  наприклад, ми лише через тиждень чи через два вибили з

 Уряду  структуру  товарного  покриття,  структуру  товарів,  які

 беруть  в  Японії.  Натурально, що ні в Комісії по бюджету, ні в

 Комісії  з  закордонних  справ  не  пройшло  це.  Ми категорично

 відмовились  це  затверджувати  в такому вигляді. Тобто, там два

 питання,   які  стосуються  гірничозбагачувальних  комбінатів  і

 телебачення  -вони  пройшли.  І  це  факт.  Тому  що  гірничники

 пояснили,  що  у  них вже є ця база, КАМАЗ грудовики вони мають,

 порівняно  з БІЛАЗами вони десь коштують на 400 тисяч дешевше, а

 ресурсів більше. Там сумнівів не було.

      З  телебаченням  були  якісь  проблеми,  але, що стосується

 Міністерства  охорони  здоров'я,  яке  пропонувало  закупити 717

 автомобілів  для  районних  лікарень,  а  я  вияснив,  що  в нас

 районних  лікарень  десь  214  тільки.  Потім там ще джипи якісь

 виплили, розумієте? Тобто, тут категорично всі відмовилися.

      Що   стосується   Південного,   Південмашу,   то  там  теж,

 розумієте,  пропонувалося  закупити  запчастини  на,  скажімо, 2

 тисячі  якихось  кофеварок,  3  тисячі  пічок  СВЧ, для того щоб

 викрутками там зібрати.

      Ну,  ви  розумієте,  японська  кофеварка  "мейд  ін юкрейн"

 навряд   чи   широким  попитом  користувалася  би  тут.  Це  теж

 несерйозно і ми запропонували таку процедуру. Я кінчаю.

      Значить,  проведіть  нормальну  процедуру  на валютній раді

 розподілу    цього    кредиту,    проведіть   тендер,   напишіть

 обгрунтування і зобов'язали це Уряд. Що Уряд зробив?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Час.

 

      ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ.  Так.  Я  кінчаю.  Уряд  цього  не  зробив.  І

 прислали  сюди  якогось  третього чиновника, п'ятого заступника,

 щоб  він  нам доповідав. Оскільки бюджет приймався, ми мисули це

 ратифікувати. Значить, і соь зараз я пропоную в цій ситуації.

      Оскільки  мова йде про частину цього -24 мільйони -і можна,

 бо  мова йде не про ратифікацію, мова йде про розподіл, безмовно

 треба  проголосувати  за  ці  24  мільйони.  Але  в цю постанову

 добавити  пункт.  Я  перепрошую,  що з голосу. "Зобов'язати Уряд

 протягом   одного   місяця   представити   нам  пропозиції  щодо

 використання решит   кредиту."

      І  це  має  йти в процедуру. не так, як сьогодні. Усе знову

 мало  пройти  через комісію.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

      ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ.  Через комісію, щоб це пройшло через тендер. І

 накінець    останнє.

      Значить.  Треба  припинити практику, коли Уряд підписує Бог

 зна  що,  а  потім ставлять нас всіх абсолютно, ну перепрошую, в

 ідіотську  ситуацію,  коли  ми повинні голосувати, що справа вже

 зроблена.

      Я  вважаю, що попередні угоди по кредитах повинні проходити

 через кімісії відповідні нашої Верховної Ради. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кочерга, будь ласка. За  ним  Павловський.

 

      КОЧЕРГА

      Депутат  Кочерга,  88  виборчий  округ,  місто  Кривий Ріг.

 Шановний  Голово!  Шановні  виборці!  Шановні  народні депутати!

 Сьогодні  ми  розглядаємо  дуже  важливе питання, яке стосується

 життя  Кривбасу.  Але  деякі  сили  вдруге сьогодні вже пробують

 перетворити,  будемо  казати  так,  чисто  технічне  питання  на

 політичне.  Тому  давайте  подивимось,  що  сьогодні  виходить у

 Кривбасі.  Розкривні  роботи  відстали  настільки  вже,  що далі

 видобувати  руду  скоро  буде  неможливим  і те, що сьогодні нам

 кажуть,  що  можна було б обійтися нашою місцевою промисловістю,

 кажу   вам:  ні,  -як  фахівець,  справу  було  зроблено  ще  за

 радянський  часів,  кумацу  було закуплено ще в 80-85 роках і на

 сьогодні  немає,  і  на  сьогодні  ця техніка є єдиною, яка може

 працювати  у  тих умовах глибин наших кар'єрів відміток нище 300

 метрів.  І  мене  дуже  дивує  позиція  деяких  наших  вчених  і

 академіка  Павловського,  і  доктора  наук пані Вітренко з цього

 питання.

      На  сьогодні  метелугрія  є  однією  з небагатьох державних

 надходжень  алюти  в  Україну.  Той  пільговий  кредит,  тварний

 кредит,  який  нам  надається  для  придбання  цього необхідного

 обладнання  дуже  пільговий,  він  становить  десь 2. 5 відсотки

 всього.  Тому  пропоную  сьогодні  прийняти позитивне рішення по

 цьому питанню.

      І  друге.  Що  стосується нашого телебачення. Я розумію, що

 можна  казати  дуже  багато, але коли дивишся кртинку по УТ-1, а

 вона  така  бліда і нічого не видно, то розумієшь на чому працює

 сьогодні  наша телекомпанія. Коли дивишься Останкіно, там зовсім

 інша  річ,  тому,  думаю,  що треба і на це звернути нашу велику

 увагу.  І  прошу, Олександре Миколайовичу, все-таки запросити до

 залу  тих  людей, які зараз проводять конференцію на 3 поверсі з

 питань оборони, щоб вони сіли в зал і все-таки прийняли сьогодні

 рішення по цьому важливому питанню. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Павловський, за ним Пустовойтовський.

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ

 

      406   виборчий   округ,   місто   Хмельницький,  Українська

 Республіканська партія.

      Шановні народні депутати, шановні виборці!

      Я хочу підкреслити те, що розглядаючи економічні питання, я

 завжди  виходжу  зі здорового глузду. І тому ту частину кредиту,

 яка є обгрунтована і яка економічно вигідна -а там тільки це дві

 частини:  це  кредит  для  "Кривбасу", одна позиція; і друга для

 телебачення - цю частину можна затвердити. Іншу частину потрібно

 направити  на  доопрацювання.  Але  у  зв'язку з тим, що в наших

 засобах   масової  інформації  слово  "кредит"  викликає  тільки

 позитивні  емоції,  то  я  хотів би звернути увагу, що кредити є

 трьох  типів:  позитивний, або  такий,  який є бажаним;   кредит

 негативний, або його можна назвати небажаний, і нейтральний.

      Позитивний - це  тільки  той  кредит  (і бажаний), який іде

 безпосереджньо  у виробництво. І особливо він вигідний, якщо він

 іде у науково-містке виробництво.

      І  ще є одна форма такого позитивного кредиту -  це купівля

 від  ліцензії,  але  ні  однієї  ліцензії наш уряд за кредити не

 купив.

      Негативні кредити, або  небажані  -  це  кредити, які йдуть

 (отакі  товарні)  на  закупівлю готової продукції, особливо тої,

 яку  можна  виготовляти  самим.  Негативні вони тому, що купуючи

 таку  продукцію, ми ведемо до втрати робочих місць в себе якраз,

 вдома.  До...  Ми  стимулюємо  фінансування  з  нашого бюджету в

 іноземні  фірми.  А  це,  до речі, породжує проблему неплатежів,

 проблему  невиплати  зарплати,  які існують, і в кінці кінців це

 веде до втрати економічної незалежності.

      Ну, і нейтральні кредити -це ті кредити, якщо ми купляємо з

 одного  боку,  імпортуємо  і  маємо  експорт  з другого боку або

 кредити,  якщо ми кажем, їх направялємо на виплату безпосередньо

 зарплати.

      Я хотів би звернути увагу, що як же це питання врегулювати?

 Ми  не  перший раз до нього звертаємось. Більше того, ви бачите,

 що  тут  є  над  чим  думати.  От  же,  для того, щоб була якась

 система, ми повинні мати відповідний закон, в якому повинна бути

 виписана  процедура:  хто,  як,  коли  і  нга  яких  умовах  має

 підписувати кредити. Тому що сьогодні, як вже казали, яка небудь

 делегація   або   уряд   підпише   який-небудь   кредит,   потім

 вальтно  -кредитна  рада  зробить  йому  колектвивне прикриття і

 відповідальності  вже  немає.  І  валютно-кредитна  рада повинна

 змінити  свій  стиль  роботи  і  повинна не затверджувати те, що

 пропонують, а повинна нав'язувати, виходячи з інтересів держави,

 що нам  потрібно.

      І  на  завершення,  за  30  секунд  я  хочу  сказати  чи  є

 позитивний   досвід  впливу  кредитів  іноземних  інвестицій  на

 розвиток  держави? Такий досвід є,.... недавно були свідками, це

 яскраве  свідчення  -розвиток  Китаю. Так, от, якщо навіть вязти

 вільну економічну зону, то уряд дуже сильно впливає на неї, тому

 що   в   вільній   економічній   зоні   можна  створити  спільне

 підприємствио не яке завгодно, а тільки під той перелік товарів,

 який  дає  уряд,  з  одного  боку.  З  другого  боку, не спільне

 підприємство   по  виробництву  затверджується  не  в  великому,

 затверджується  на рівні районої Ради, більше на міському рівні,

 а  посередницькі  спільні  підприємства  і  дуже великі на рівні

 уряду.  От  же  уряду  є чим займатись, відстоючи інтереси своєї

 держави.

      Так  от,  я  пропоную, щоб ми сьогодні затвердили тільки ту

 половину,  яка  обгрунтована  -я  її  називав  і дати пртокольне

 доручення  уряду  негайно  представити,  бо  він вже розроблений

 закон  про  кредити України.

      Дякую за  увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  А  Китай  колись  у  нас вчився, як це робить,

 сьогодні  нас  учить.  Пустовойтовський,  за  ним буде виступать

 Селіфонтьєв.

 

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ.  Я  должен  сказать о т ом, что бюджетная

 комиссия   дважды   возвращалась   к   рассмотрению  вопроса  об

 исползовании  кредита  экспортно-импортного  банка  Японии.  И в

 конце  концов, не смогли оплностью обкективно принять решение по

 той   причине,  что  те  дополнительные  материалы,  которые  мы

 требовали  в  течение трех месяцев м ы так от Правительства и не

 смогли  получить.

      Исходя  из  того  материала, который мы получили, исходя из

 ряда  предложений,  высказанных  депутатами нашей комиссии, мы п

 ришли  к  такому  заключению,  что понятно и надежно выдать этот

 кредит  трем  горнообагатительным комбинатам, которые исопльзуют

 эту технику, которым техника позволит увеличить производство.

      Комбинаты, как мы уже с вами слышали, способны рассчитаться

 с  кредитом.  И  это  гарантия  того,  что государство, дав свои

 гарантии, не будет вынуждено платить эти кредиты из бюджета.

      Что     же     касается     четвертого    предложения    по

 телерадиокомпании,  то  здесь  возник другой подход в результате

 обсуждения.

      Ну,  во-первых,  мы  с  вами  знаем  о том, что специальная

 следственная  Комиссия  Верховного Совета, рассмотрев вопросы оп

 телерадиокомпании,  обгаружили  целый ряд вопросов, так сказать,

 которые дурно пахнут. И требуется дополнительное расследование.

      Если  мы  будем  сегодня способствовать новому оборудованию

 под  большие кредиты в ту телерадиокомпанию, чтобы они продавали

 так  дешево  свое  телевизионное  время, и так пренебрежительно,

 нагла,   по-хамски  относились  к  решениям  Верховного  Совета,

 трансляции  и  по  всем остальным вопросам, то тем самым мы этот

 хамство,   это   вот  такое  беспардонное  отношение  к  высшему

 законодательному органу вроде бы материально будем поддерживать.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      И  здесь,  когда не транслируется Верховный Совет, когда не

 дается  время  депутатам  для выступления, переносится на третий

 канал   радиовещания,   то   это   переносится   не  только  для

 коммунистов,  это  переносится  для  всех:  и левых, и правых, и

 центра.

      И  вот выкрики пана Дем'яна о том, что там коммунистам что-

 то  не  нравится,  это что-то близкое к хулиганству. Я предлагаю

 голосовать  проект  постановления  построчноко.,  по  пунктам. Я

 предлагаю,  хотел  бы,  чтобы  вы  поддержали  мнение бюдежетной

 комиссии  и  решили  там, где абсолютно надежно. Остальное пусть

 Правительство   подумает  и  даст  нам  другие  предложения,  мы

 судовольствие  подтвердим  их  если  это будет надежно, если это

 окупаться, будет если это будет полезно для нашей Украины.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Селіфонтьєв, Мулява.

 

      СЕЛІФОНТЬЕВ

      Шановні  колеги!  Ми  з  вами  розуміємо,  яка  надзвичайно

 складна  ситуація зараз нашої економіки. А в еконміки Кривбасу -

 це   гірничо-вугільного   нашого   басейну,   вона  склалася  ще

 складніше, мабуть, ніж в якому іншому регіоні.

      Ви розумієте, яка напружена ситуція і соціальна там. І тому

 надання  цього кредиту японського дозволило б нам вирішити деякі

 питання,  я не кажу всі, вирішити деякі питання, які будуть мати

 значення  не  тільки  дляь  Криворізького регіону, а й для всієї

 України.

      Нам  не  треба  забувати  про  те,  що  ринок  збуту  нашої

 продукції   зужається   з  кожним  днем.  І  якщо  ми  зараз  не

 підтримаємо  нашого товаровиробника, який має цей ринок збуту, і

 зараз його заповнять інші країни, то в майбутньому ми будемо вже

 купувати   з  вами  бразільську  руду  і  Європа  буде  купувати

 бразільську руду. Це один факт, щоб переконати вас шановні, хо я

 я  розумію,  що ви розумієте важливість цього питання на те, щоб

 ми прийняли все-таки цей кредит.

      По-друге.  Уже  більше  року  це питання обговорюється. Вже

 єсть  відповідні  якісь  заключні  довори.  Уже  єсть відповідні

 домовленості,  вже люди чекають, вже підготовилися для того, щоб

 отримати цю техніку, отримати запчастини і продовжити нарощувати

 випуск  товарної  продукції,  що  надзвичайно  важливо для нашої

 економіки, ми можемо зволікати це питання.

      Я  розумію,  тут  було  дуже  багато  слушних  зауважень  і

 пропозицій  народних  депутатів.  І  дійсно, вони мають право на

 такі  зауваження.  Але  в  мене друге. Давайте уже, якщо пройшло

 скільки  час,  то  це  треба  вирішити. А на дальніше. Необхідно

 затвердити  і  розробити  чіткі  положення по розгляд кредиту на

 майбутнє,  щоб ми  не  мали  таких  прецедентів.

      І  по-друге.  Експорт  нашої  сировини  із України, і в том

 числі  нашої  руди  із Кривбасівського регіону, це і надходження

 валюти  в  Україну. І це велике надходження. Я при тому, коли ми

 будемо  голосувати,  прохав би -я знаю, що ви пам'ятаєте, але ще

 раз  за  це  -не  забути.  Тому я вас всіх призиваю до того, щоб

 підтримати   цей   дуже   важливий   товарний   кредит.  Я  хочу

 підкреслити,  надзвичайно  вигідних  умовах,  який надається для

 нашої  держави  -це  2,  5  відсотки  -який покривається товаром

 відповідним.  (...........) не прийдеться нам з бюджета ці гроші

 використовувати і  підтримати  цю  пропозицію. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Мулява. За  ним Коропенко.

 

      МУЛЯВА

      Шановні  колеги!  Володимир  Мулява,  197 виборчий округ. Я

 хотів   би,   підтримавши   проект   постанови,  бо  справді  бо

 поглиблення  виробітку  і  потрібну  кількість  обсяг розкривних

 робіт   вимагає   сучасної  техніки.  Техніки,  яка  б  найбільш

 ефективно  дала можливість вести ці розробки. Виступаючі саме із

 кривого   Рога  переконали,  що  кредит  буде  повернутий  і  що

 платіжостроможні  ті,  хто  бере  кредит,  але  я зауважую інше.

 Хотілось  би,  щоби  валютно-кредитна  рада  наша  мала  не лише

 тактику,  а  і стратегію цього питання. Якщо ми будемо брати так

 товарні  кредити,  то,  певна  річ, що матеріального і духовного

 добробуту,  фізичного  і  морального  здоров'я  нашому  народові

 досягати  доведеться  ще  дуже  довго,  позаяк  стратегія  цього

 питання  бачиться  мені  в  такий  спосіб:  ми повинні розвивати

 внутрішню   кооперацію,  внутрішньоекономічні  зв'язки  в  самій

 Україні,  сприяти розвитку виробництва. І тільки протекціонізм у

 цьому  плані  може дати нам можливість вирватись з тої глибинної

 економічної  кризи, в якій ми сьогодні знаходимося. Без цього ми

 будемо  весь  час  думати  над  питанням,  як  же  заплатити тим

 вчителям, які по півроку не отримують заробітну платню, лікарям,

 працівникам   культурної  і  наукової  сфери,  викладачам  вищих

 учбових  закладів, а підприємства наші будуть стояти по декілька

 місяців, а той по півроку, по року, так і не розпочавши належним

 чином виробництво на рівні потужностей, які вони сьогодні мають.

      Думається  мені,  що  та  галузь  виробництва сьогодні, той

 металургійний  комплекс,  який  ще здатний давати щось у бюджет,

 повинен  бути  підтриманий. Ті, хто сьогодні з цього приводу має

 певні  сумніви,  викликає  в  свою  чергу  сумніви, чи не хочуть

 завалити   і   той  комплекс,  який  сьогодні  ще  здатний  щось

 доповнювати,  щось  давати, ото як кажуть, в ліву частину нашого

 бюджету.

      Отже,  хочу  закликати  своїх  колег  усіх, аби ми в даному

 разі,  зваживши  на  вигідність  цього  кредиту, на необхідність

 його,  проголосували  за  цей,  за  цю  постанову  і прийняли її

 сьогодні, не відкладаючи.

      А  якщо  сьогодні  не набереться кворуму, бо, на превеликий

 жаль,  Олександр Миколайович,  в залі рідко наших депутатів.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. 318 депутатів.

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      МУЛЯВА. Олександр Миколайович, є ті, що є, і ті, що нема.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я паспорту вірю, а не словам.

 

      МУЛЯВА.  Якщо би сьогодні ми не набрали необхідну кількість

 голосів,  то треба перенести на наступне засідання, але прийняти

 цю постанову. Спасибі.

 

      ___________. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Коропенко  Антон  Антонович. Коропенко, за ним

 Пилипчук,  Голубченко, Шпек і завершуєм. Не який Шпек, а депутат

 Шпек.

     

      КОРОПЕНКО.

 

      Шановний  Олександре Миколайовичу, шановні народні обранці,

 питання,  яке ми сьогодні розглядаємо -це архі важливе питання і

 тут  не  може  бути  двух  думок.  Я  говорю як промисловиць, як

 громадянин,  Навіщо потрібні гроші і куди їх вкладати -це мабуть

 ми  тут  всізнаємо,  але  турбує друге питання: чому наш Кабінет

 Міністрів  і  Мністерство  економіки, там багато спеціалістів, я

 думаю,  і  високого  рівня  не можуть зробити висновки по нашому

 народному   господарству   і   заздалегідь   уже   визначити  ті

 підприємтсва,  куди,  коли, скільки і чого вкладати. Про це мова

 йшла  в  прошлому році, про це мова йшла уже в цьому році, а віз

 як  був там, так і звертався. Оце, Романе Васильовичу, аби ви це

 взяли  собі на увагу і все-таки розробили таке і дали у Верховну

 Раду  що  до  чого, як і коли. Я маю на увазі, що вкладати гроші

 своєчасно  у  нашу  промисловість  -це  не  те,  о  корисне,  це

 потрібно.  Я  маю  на  увазі  друге,  що  мій  рідний комбінат у

 прошлому  році  потрібно  4  трильйони було вкласти, а зараз уже

 десь  треба тільки 15 -ось що таке відволікання вкладання грошів

 в нашу промисловість.

      І  мене  ще  одне  турбує  питання, і тим більше що є Роман

 Васильович, чому не розглядалося це питання разом у тому пакеті,

 як  цього  потрібно  було. Ми два тижні тому назад 150 мільйонів

 ратифікували,  раніше  ратифікували  цю  угоду, а потім прийняли

 рішення  150  мільйонів виділити на погашення заборгованності по

 заробітній  платі, і тільки, я чомусь узнав позавчора, що всі 50

 мільйонів, верніше, після .... мільйнів не будуть діяти, поки ці

 50  мільйонів  не  ратифікуєм.  Але  ми  видали  право  Кабінету

 Міністрів,  так, Романе Васильовичу? На право розпорядження тими

 150  мільйонами.  І  якщо  мене пам'ять не зраджує, то діє, як і

 було  раніше -право раніше, а гроші -коли прийдуть. І можна вже,

 так би мовити, робити все, що завгодно...

      Тому  хотілося  б,  щоб  бюджетна  Комісія контролювала цей

 процес і дуже пильно.

      Зараз   уже  ті,  котрі  нам  допомагали  тут  приймати  ту

 постанову  про 150 мільйонів замість тих 200 мільйонів, що казав

 пан  Суслов,  казали, що чуть не завтра будуть ці 150 мільйонів,

 зараз  кажуть,  що  15 червня... Маючи на увазі... маю згоду, що

 (Роман Васильович тут?) аби він потім відповів, то коли ж будуть

 ті  150  мільйонів?  Бо я такий  щирий  -  своїм  виборцям зразу

 доповів,  що  15-мільйонів - це  вже  щось  буде,  і вони пенсію

 одержать раніше, чим зараз.

      І  ще одне. Згоден я з паном Павловським, з головою комісії

 в  тому,  що  (він  уже  і в прошлому році, і в цьому казав), що

 Закон,   законопроект   про   кредити   на   розвиток  народного

 господарства   держави   потрібен,   і  цей  законопроект  дуже,

 архіважливий.

      Шановні  народні  обранці,  прошу  підтримати не те, що аби

 взагалі,  а  те,  що  гірничо-збагачувальні комбінати -це те, що

 зараз  дасть  гроші. Це так же вірно, як те, що вони зараз дуже,

 будемо  казати,  як казав Вадим Миколайович, що у гіршому стані,

 чим хто - там їх 6, а 3 ті, що мають зараз дійсно заробити гроші.

 Тому  я  дуже би вас просив би -   підтримати оцих для цих трьох

 гірничо-збагачувальних комбінатів, а залишок -то вже наш Кабінет

 Міністрів предоставить сюди, що з ними робити. Дуже вас прошу!

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.   Пилипчук,   будь   ласка,  за  ним

 Голубченко.

 

      ПИЛИПЧУК  В.  М. Шановні колеги, чому Японія дає кредит? Бо

 то їй вигідно! Експорт капіталу завжди був вигідною справою.

      Чому  підприємство  бере  кредит?  Бо це теж йому вигідно у

 випадку,  якщо  воно,  використавши  цей кредит, віддасть його і

 наростить свій прибуток.

      Так  що  в самій кредитній подітиці немає нічого страшного,

 бо  економіка  всіх держав тримається на кредитній системі, тому

 що дуже часто власних коштів підприємству є недостатньо.

      В   зв'язку  з  цим  я  хотів  сказать,  що  для  мене,  як

 економіста,   немає   абсолютно   ніякого   значення,   що  буде

 виробляться під цей кредит. Чи калоші, чи міксери, чи ракети, чи

 Горно-збагачувальний  комбінат ...... руду збагачену.

      Важливо,  щоб взявши кредит, була змога його віддать і плюс

 до цього  був  прибуток, який  залишиться  ще собі.

      Через  те  я  не хотів би робить трагедії із самого процесу

 взяття  кредиту,  але  питання  інше-кредитної  політики.  Кожна

 держава старається зробить наступне: перше -залучити кредити під

 технології,  які  дадуть  конкурентоздатну  продукцію.  І  ось в

 даному випадку закупляються заводи, які виготовляють заводи, які

 дають  конкуренто  здатну  продукцію.  Якщо  термін  життя  цієї

 продукції   менший   від   терміна   життя   підприємства,  тоді

 закупляється  сама продукція. Ну, наприклад, комп'ютери 4-го, 5-

 го,  6-го покоління, якщо ми їх не здатні  тому виготовлять самі

 і купить завод, то ми повинні і закуплять комп'ютери.

      І  третє  -під  іморту, заміняючого.... виробництво імпорта

 заміняючої   продукції,   бо  дефіцит  у  торговому  балансі,  в

 платіжному  балансі  торгівлі  то є така сама біда, як і дефіцит

 бюджету.  В зв'язку чим я пропоную уряду розробить оці критерії,

 щоб  у  нас  не........  йшли  кредити,  а  іменно під стратегію

 розвитку  економіки,  що  забезпечить  конкурентоздатність нашої

 продукції.

      Друге.  Створить  або  кредитну раду, або кредитну комісію,

 або  в комісії виділять людей, які будуть контролювать виконання

 і  про  цільове  використання  кожного  кредиту, щоб там не було

 зловживання.

      По цьому кредиту я пропоную  проголосувати за.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Голубченко, Шпек і завершуєм.

 

      ГОЛУБЧЕНКО.

 

      Уважаемые  народные  депутаты,  я  думаю,  что здесь с этой

 трибуны  сегодня  уж е с этой трибуны достаточно прозвучало и, с

 одной  стороны,  критики  того,  что происходит у нас в стране в

 кредитной  политике,  и  с  дтругой  стороны,  все-таки соновные

 прошли   прделожения  поддержать  кридит,  который  выделен  для

 горнорудных  предприятий,  а  в  данном  случае я говорю об этой

 части -24 миллионах.

       Я  хочу  сказать,  что  не  так  просто было получить этот

 кредит.  По  поручению Правительства я выезжал в Японию тогда, и

 мы,   есть   такой  клуб  дружбы  с  Украиной.........,  где  мы

 докладывали о том, куда мы собираемся направить эти кредиты.

      После  этого  японские  специалисты  выезжали  на Украину и

 изучали  те предприятия, на которые пойдут кредиты и возможность

 возврата  этих  кредитов.  И  только после этого они подтвердили

 выделение.

      Что касается горнорудных предприятий и вопроса, дешевле или

 ороже,  я только хочу сказать, что здесь выбирать не приходится.

 Нужно  понять,  что  эти  автомобили,  которые сегодня есть, они

 могут  работать  еще  20 лет, а могут не работать. И тогда нужно

 будет  затрачивать  больше,  чтобы  купить новые автомобили. Тем

 более,  что  на  Укарине,  конечно же, 120-тонных автомобилей не

 производится,  а  для  наших  горнорудных  предприятий,  которые

 вывозят  породу  из карьера и должны вывезти приблизительно 1, 8

 куба  породы  на  1  куб  полезной руды, которую нужно пустить в

 обогащение,  конечно же, только единственный комбинат, это ЮГОК,

 если   мне   память   не   изменяет,   вывозит   железнодорожным

 транспортом. Все  остальное  вывозится  только  автомобилями.

      И я бы еще хотел одно сказать, что прошел уже год, и только

 сегодня  мы  говорим об этом кредите. Было бы очень хорошо, если

 бы  эти  деньги сработали, и мы бы уже сегодня смотрели, что они

 дали.

      Что   касается   увеличения  уровня  производства,  я  хочу

 сказать, я не уверен, что будет увеличение, но я уверен, что это

 положительно  скажется  и  улучшит  условия  работы  и  хотя  бы

 сохранит  то  производство,  которое  есть.  Ибо мы должны знать

 самое  главное  в  карьере,  что  если  не вывозится порода, то,

 значит,  добраться  до  живой руды труднее, и, значит, наступает

 момент,  когда  мы уже прекращаем добычу. Что этот такое -каждый

 понимает.  Давайте  покупать  это  наше  сырье за рубежом -и вы,

 наверное, знаете, что сейчас, слава богу, защитили рынок и ввели

 налог  на  ввоз  росийского  сырья на Украину. А ведь у нас есть

 свое   и   достаточно.   Поэтому   я   предлагаю  за  эту  часть

 проголосовать.

      И вторая часть. Я постараюсь в 20 секунд уложиться. Вот то,

 о  чем  здесь  много  говорили. Дорогие мои коллеги, с 1992 года

 выдано  очень  много правительственных гарантий под кредиты. А я

 бы  хотел  задать  вам  вопрос:"Сколько кредитов вернули в срок,

 сколько  не  вернули,  сколько есть возможность вернуть, а какую

 сумму будет покрывать бюджет?"

      И я смею вам сказать, что очень немалую сумму и уже сегодня

 по Макеевському металлургическому комбинату покрывает бюджет, по

 метизным   предприятиям   будет   покрывать   бюджет,   по  двум

 предприятиям,  потому  что эти предприятия никогда уже не вернут

 этот кредит. Выделены кредиты и ...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Выделены  кредиты и под другие предприятия. И я считаю, что

 нужно,   чтобы,   в   принципе,  записать  такое  предложение  в

 постановление.  Потому  что  у нас так стало. Раньше меня цчили,

 что  труд  у нас коллективный, а ответственность персональная. А

 сегодня    как-то    получается   наоборот,    получается,   что

 ответственность  коллективная,  а  труд  вроде как персональный.

 Кто-то   кредит   получил,   а   потом  все  вместе,  вся  трана

 расплачивается.

      Поэтому,   я   думаю,   что  надо  было  бы,   чтобы  здесь

 Правительство  отчиталось по всем кредитам, под которые давалась

 гарантия  Правительства.  Кто, как вернул, не вернул, какие есть

 источники  возврата.  И реально ли возврат или это будет возврат

 из  бюджета  за счет налогов. А в части той, которая касается по

 предприятиям  Кривого  Рога,  я  говорю,  что  японская  сторона

 изучала,   она  бы никогда не дала кредитов, если бы там не было

 возврата, поверте.

      Пожтому я прошу поддержать и проголосовать за это.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Будь ласка, Шпек.

 

      ШПЕК Р.В.

      Дякую. 200 виборчий округ, Шпек.

      Перед  тим,  як  відповісти  на деякі запитання, я би хотів

                              - 115 -

 звернутись  ще  до  Анатолія  Голубченка.  Перед  тим,  як  буде

 звітуватись  Уряд,  щоб  прозвітували всі попередні члени Уряду,

 які   просили   кредити  на  Макіївський  завод  і,  зокрема,  з

 Міністерства   промисловості.   Воно  було  дуже  влучно.  І  за

 Лисачанський  нафтопереробний  завод,  бо більшість в цьому залі

 сидить,  які просили кредит, що він буде самоокупний. Оказалось,

 що не такий.

      А  тепер  по-суті.  Шановні народні депутати! Я переконливо

 прошу  вас підтримати проект постанови, який внесений Урядом. Ми

 серйозно  підходили  до  розгляду  питання  про  надання кредиту

 гірничо-збагачувальним   комбінатам.  І  повірте,  ми  з  кожним

 директором  зустрілись  присутності  представників  Міністерства

 промисловості, Міністерства економіки.

      Що  дає  в  економічному  розумінні (...........) отримання

 кредиту   для   підприємств  гірничо-збагачувального  комплексу.

 Зниження  собівартості  продукції на 7-9 процентів, в залежності

 від  підприємства.

      На  сьогоднішній  день  Україна  при  спаді  виробництва  у

 металургійній промисловості свої потреби в руді задовільняє. Але

 крім  того,  ми  поставляємо  значну  частину  цього продукту на

 європейські  ринки.  а  сьогоднішній  день на території Польші у

 порту міста Гданська йде реконструкція чи розширення будівництва

 верхів  по  прийому  руди з Бразілії, які розробляють в Бразілії

 відкритим  способом  і  ціна  її  в  Європі буде значно нище, як

 української.

       І  те,  що  ми  говоримо  про вдосконалення технологічного

 процесу  по  добичі  руди  української  і зниження собівартості,

 призведе  до  того,  що  ми  не  втратимо  європейські ринки. Це

 призведе  до  того,  що  на ьсогоднішній день затрати, а отже...

 менше,  отже  прибутковість  цього  виду  діяльності буде вищою,

 підприємство  буде мати можливість за рахунок прибутку поповнити

 обігові  кошти,  направити їх частину на оплату праці, а частину

 на  отримання  соціальної  сфери.  І  тим  більше, що ці проекти

 самоокупні  і  сьогодні  вже  за  рахунок  здійснення  експорту,

 підприємства  вишукали  кошти  для 15-відсоткової передоплати по

 цих проектах.

      напротязі  20  років така техніка експлуатується. пункти по

 наданню   технічної  допомоги  чи  обслуговуванню  такого  класу

 техніки  в  цих  підприємствах  є.  Кадри  є.  І по ремонту, і по

 обслуговуванню.   Ми   зробимо  можливість  для  закріплення  на

 тридиційних ринках для руди українського походження, а також для

 зниження   затрат   по  виробництву  цієї  продукції.  Я  просив

 підтриімати.

      Я чув ті критичні зауваження, які лунали відносно виділення

 частини кредиту для Українського телебачення.

      Шановні  народні  депутати,  це  справа  законодавчої гілки

 влади,  виконавчої  гілки  влади -розглядати ефективність роботи

 керівників  Українського телебачення. І ваша, і урядова справа -

 прийняти рішення про їхню відповідність чи не відповідність. Але

 не  можна  наказувати  народ  України,  коли  ми  не даємо змогу

 населенню чи народу дивитись якісні програми телебачення.

      Один   американський   колега  сказав,  що  найвищий  прояв

 українського  патріотизму  -це дивитись передачі по УТ -1, через

 те,  що  якість  не  та,  підготовка програми не та. Так давайте

 розберемось,  де  керівництво  відповідально,  а  де всі глядачі

 України, які хотіли б бачити і якісне у організаційному плані...

 Так є ваше доручення, і воно виконується. Але виділення...

      Повірте,  що  на  сьогоднішній день те технічне обладнання,

 яке   експлуатується  в  телецентрі,  віком  25  років.  Давайте

 вирішувати   ті   всі   проблеми,  які  зв'язані  з  кадрами,  з

 управлінням,  але  не наказувати громадян України, які не можуть

 мати  доступу  до  якісної,  на сучасному рівні інформації через

 телеканали. Я прошу підтримати і це.

      І   те,   що  тут  говорилося  сьогодні  критичне  відносно

 можливості  використання  майбутнього  кредиту,  то в Південному

 машинобудівному  заводі,  шановні  народні депутати, сьогодні на

 тому  заводі  працює 36 тисяч працюючих, в сфері виробництва, де

 випускається   продукція,  яка  має  покупців,  всього  6  тисяч

 працюючих.  І  закупівля  комплектуючих,  і  кофеварки  "мейд ін

 юкрейн"   -це   створення  додаткових  робочих  місць  на  цьому

 підприємстві.

      Але  використання  потенціалу  високотехнічного,  про  який

 говорив  академік  Павловський, використання можливостей запуску

 ракет  -це  зовсім  другий  аспект  справи,  це участь україни в

 міжнародному  проекті "Морський старт", де зараз йде виробництво

 десяти ракет-пускачів, які зможуть працювати в освоєнні, мирному

 освоєнні  космічного  простору  і  це  знову  ж  таки збереження

 високих  технологій  на  Україні та збереження робочих місць для

 українських  працівників. Але використання товарного кредиту -це

 не  тільки закупівля запасних частин чи обладнання, це тимчасове

 наділення  обіговими  коштами  піжприємтсв,  а повернення їх дає

 можливість на термін повернення кредиту Японії чи другій державі

 ці   обігові   кошти   використовувати   для  закупівлі  товарів

 українського походження.

      Ми врахуємо в Уряді і я як голова валютно-кредітної ради ті

 зауваження  по  стратегії кредитної політики, які сьогодні вами,

 шановні  народні  депутати,  висловлювались.  Ми  запрошуємо  на

 засідання  валютно-кредіитної  ради  народних  депутатів, членів

 різних  комісій,  слухаємо  ваші  пропозиції, ваші зауваження. Я

 буду  шукати  шляхи  вдосконалення  нашої  співпраці,  а поданий

 проект постанови Верховної Ради  прошу підтримати. Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги,  сідайте,  будь  ласка, Роман

 Васильович, спасибі.

      Шановні колеги, я думаю, що всім зрозуміло, що ми за ці 4-5

 років  матеріально-технічну базу довели до ручки і доводим її. Я

 думаю,  що  ми  не  тільки  матеріально-технічну  політику не ту

 ведем,  ми кадри втрачаємо. Сьогодні можуть міняться керівники і

 гірничо-збагачувальних  комбінатів,  керівники  областей, радіо,

 телебачення,  але ж народ  і  галузі  повинні залишатись. Тому я

 думаю,  давайте  ми  все-таки  виходить  з  державних  позицій і

 прислухаться  до  керівників,  спеціалістів,  депутатів, які тут

 виступили,  які  вболівають  не  тільки  за  свої  металургічний

 комбінат чи той розріз збагачувальний, а вони вболівають за нашу

 економіку.  І  я  хотів  би,  щоб  ми  з  вами сьогодні все-таки

 ратифікували  і прийняли постанову по ратифікації. Тому я просив

 би  вас проголосувати про... Відповідно до Закону України від 26

 березня   1996  року  N113  про  ратифікацію  угоди  позику  між

 Україною,  що  є через Міністерство фінансів України, Експортно-

 імпортний банк України і Японії, щодо надання екпортного кредиту

 в   сумі,   еквівалентній   50   мільйонів  США,  Верховна  Рада

 постановляє:...

      Дозвольте мені зачитати  - я  розумію,  що  не  у всіх цей

 документ єсть на руках, бо він вже вдруге...

      1.  Використати  частину експортного кредиту, передбаченого

 угодою  про  позику  між  Україною та Експортно-імпортним банком

 Японії,  підписаного в Токіо 28 грудня 1995 року, на проведення:

 Криворізьким    Державним   Центральним   гірничо-збагачувальним

 комбінатом   (місто   Кривий  Ріг)  розрахунків  в  розмірі  85%

 загальної вартості зовнішнього торговельного контраткту купівлі-

 продажу  великомонтажних  самоскидів  та запасних частин до них,

 укладеного   з  "Суміто-корпорейшн"  на  суму  653,  7  мільйона

 японських   йєн;   Північним   Державним  гірничо-збагачувальним

 комбінатом (місто Кривий Ріг) розрахунків в розмірі 85% загальної

 вартості    зовнішньо-торговельного   контракту купівлі-продажу,

 великовантажних  самоскидів,  бульдозерів,  дорожної  техніки та

 запасних  частин  до них, укладено з "Суміто-корпорейшн" на суму

 924,  7  мільйони  японських  йєн;  Ново-Криворізьким  Державним

 гірничо-збагачувальним комбінатом (місто Кривий Ріг) розрахунків

 у   розмірі   85%   загальної  вартості  зовнішньо-торговельного

 контракту куплі-продажу великовантажних самоскидів, бульдозерів,

 дорожної  техніки та запасних частин до них, укладено з "Суміто-

 корпорейшн"  на  суму  247 мільйонів йєн; Національною компанією

 України розрахунки згідно із зовнішньо-торговельними контрактами

 купівлі-продажу  телевізійного  обладнання,  укладеного з "Соні-

 корпорейшн" і "Точ-корпорейшн" на загальну суму 1 мільярд 341, 6

 мільйона  японських  йєн  та  механізмом  погашення  зазначеного

 кредиту.

      2. Ця постанова набирає чинності з дня її підписання.

      Я  ставлю  цей  проект постанови прийняти за основу і прощу

 підтримати. Запросіть людей до залу.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну   хвилиночку,   не   включайте,   щоб   розібралися  з

 голосуванням. Готові? Будь ласка, включайте систему. Голосуєм за

 основу.

     

      "За"-

      Спасибі. Прийнято, 225 голосів.

      Які  єсть  зауваження?  В  цілому?  Ставлю  в  цілому. Одну

 хвилиночку... Виключіть.

      ГОЛОС З ЗАЛУ.   Не чути.

      По  пунктах?  Да.  Пустовойтовський  від Комісії бюджетної,

 дійсно, так. До  1го пункту? Будь ласка.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Ще  раз  зачитать?  Будь  ласка, слухаєм. Перше. Я прошу до

 уваги...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Одну  хвилиночку...  Клімпуш,  не  шуміть. Я зачитую перший

 пункт:  використати  частину  експортного кредиту, передбаченого

 Угодою  "Про  позику  між Україною та Експортно-імпортним банком

 Японії",  підписоно  в  Токіо  28 грудни 1995 року на проведення

 Криворізьким    державним   центральним   гірничо-збагачувальним

 комбінатом  міста  Кривий Ріг, розрахунки в розмірі 85 відсотків

 загальною   вартістю   Зовнішньоторгівельного  Контракту  куплі-

 продажу  великовантажних  самоскидів  та запасних частин до них,

 укладеного   в   "Суміто-корпорейшен"на  суму  653,  7  мільйони

 японських    єн.

      Північним  державни гірничо-збагачувальним комбінатом міста

 Кривий Ріг розрахунків в розмірі 85 відсотків загальної вартості

 Зовнішноьоторгівельного  контракту куплі-продажу великовантажних

 самоскидів,  бульдозерів, дорожної техніки та запасних частин до

 них  укладено  в  "Суміто-корпорейшен"  на суму 824, 7  мільйони

 японських єн.

      Новокриворізьким      державним      гірничо-збагачувальним

 комбінатом  місто  Кривий  Ріг розрахунки в розмірі 85 відсотків

 загальної   вартості  Зовнішньоторгівельного   контракту  куплі-

 продажу великовантажних

 самоскідів,  будльдозерів, дорожної техніки та запасних частин до

 них,  укладених  з  "Суміто-корпорейшн"  на  суму  274  мільйона

 японських  ієн.

      Національну    телекомпеанію   и   розрахунків   згідно   з

 зовнішньоторгівельними контрактами купівлі-продажу телевізійного

 обладнання, укладеними з "Соні-корпорейшн" та "Іточі-корпорейшн"

 на  загальну  суму  1  мільярд 341, 6 мільйона йєн та механізмом

 погашення  зазначеного   кредиту.

      Одну  хвилиночку. Запишіться,  будь ласка.

      Жеребецький  настоює.  І  настоює  Алексієнко і Найда. Все,

 три.

      По-перше...

     

      ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ.  Шановний  Олександр  Миколайович, ну, перш за

 все,  ми проголосували вже за Постанову цю норму, значить, можна

 добвити  окремий  пункт.

      Почнемо  з  того,   треба   голосувати....

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я  вибачаюсь,     ..........

     

      ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ.  Секундочку,  я пропоную те, що кажав з самого

 початку,  добавити  ще  один  пункт: протягом місяця зобов'язати

 валютну  кредитну раду провести тендер на решту, провести тендор

 на  решту,  провести  тендор,  я  перерошую, пане Шпек, провести

 тендер  на  решту кредитів і представити в установленому законом

 порядку  у Комісії Верховної Ради. Не так, як це ви зараз робите

 на  Верховну  Раду:  Комісії  проти,  а  ви виносите.

      От  проведіть  тендор встановлений і винесіть на Комісії, а

 тоді   в зал, інакше  ми   не будемо  за  решту  голосувати.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  поправку,  а  точніше  доповнення  третього

 пункту,  щоб  не втрачать темп і розгляду і те, що вніс депутат,

 ставлю на голосування.

       Третій  пункт.

     

      ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ.   Я  можу  сформулювать.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми  заслухали. Ми голосуємо, а ви формулюйте і

 давате    в  письмовій  формі.

      Це доручення Кабінету Міністрів і валютно-кредитній раді.

      За -

      Спасибі ,  прийнято.

      Алексієнко, за ним Найда. Алексеєв, я вибачаюсь.

     

      АЛЕКСЕЄВ

      Уважаемые  коллеги  депутаты!  Сравнительно  недавно мы все

 рассматривали  звіт  тимчасової  слідчої  комісії  про  вивченню

 ситуції  в  телерадіопросторі  України,  где  были вскрыты очень

 большие  нарушения, приведшие к огромным потерям нашего бюджета.

 Что  же нам сейчас предлагаю? А нам предлагаю те потери, которые

 были  нанесены  должностными лицами, которые сейчас тем не менее

 не  только  остались  на своих постах и проводять информационные

 репрессии против  Верховного Совета. Так от те потери, которые в

 результате  из деятельности понесли мы, предлагаю компенсировать

 кредитами,  за  кои  будет отвечать держава, то бишь народ через

 свои налоги.

      Поскольку  у  нас  в  комиссии имеются достаточно серьезные

 данные  о том, что необхидимо и дальше проводить проверку, в том

 числе  и этого аспекта, я предлагаю пока что изкять из документа

 вопрос о предоставлении  кредита, ну, ....... Укртелебачення.

      Я  думаю,  что  если  мы  сможем потом взять и использовать

 более  рационально,  от этого держава и зрители только выиграют.

 Нечего  покрывать  действия  должностных  лиц,  нанесших убытки,

 кредитами.

      Спасибо, я прошу поддержать.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Одну   хвилиночку.   Значить   депутат   вніс

 пропозицію,  щоб  четвертий підпункт..., без його прийняти. Я цю

 пропозицію  ставлю на голосування, внесену депутатом Алексеєвим.

 Про вилучення четвертого підпункту.

     

      "За" -

      Не набирає трохи голосів.

      Єсть необхідність ще? Будь ласка, Найда.

     

      НАЙДА.

      Херсон, фракция коммунистов, Найда.

      Уважаемые   коллеги!  Действительно,  нам  надо  поддержать

 (...........),  депутата,  нашего  коллегу, и чтобы в дальнейшем

 Штек,  как народный депутат, как-то немного раньше информировал.

 То  все  подписывается,  все  раздается и направо, налево. Но мы

 сегодня   должны   были   заслушать   сообщение   прокуратуры  о

 расследовании  по  телерадиокомпании.

      На  сегодняшний  день  коротко  эти  цифры  выглядят  таким

 образом.   За   перекоммутацию  ОРТ  и  метрового  диапазона  на

 дециметровый не о предоставлении договора с российской стороной,

 ежегодно   потеря   7  миллионов  долларов.

      За то, что 2 года не использовали все оборудование, которое

 раньше  транслировал  "Маяк",  мы  теряем  и  теряли ежегодно до

 1995  -7-8  триллионов  карбованцев.  Поэтому, если мы хотим еще

 финансировать   все  убытки,  которые  нам  дает  (...........),

 давайте   продолжим.   Если  нет  -давайте  просто  воздержимся.

 Прокуратура  сообщит  нам  результаты.  Кто-то  прав,  кто-то не

 виноват. Мы в комиссии выяснили эти данные. Дальше все это будет

 известно.  Но  конечно  Штек  тас поставил в дурацкое положение.

 Японцы  нас  не  поймут.  Мы  сами  себя  не понимаем. Тем более

 японцы.   Все   уже  кругом  поподписано,  нам  осталось  только

 ратифицировать.

      Поэтому  все-таки  давайте на 2, на 3 дня. Пока прокуротура

 не  доложит по телерадиокомпании воздержимся. А горнякам давайте

 отдавать, потому что там крайне необходимо. Спасибо за внимание.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Значить, шановні колеги! Я думаю, ви

 розумієте,  ми  ж  не  з  Куликом зводим рахунки. Не з Петренком

 зводим рахунки.

      Ми  розхумієм,  що  рівень  нашого  телебачення,  радіо  не

 відповідає  тому,  що  ми... до чого ми з вами привикли, до того

 професіонального рівня. Тому що, якщо вже у ранішній передачі, я

 вибачаюся, єсть така Школяда. Співайте, казала, під комору. То я

 думаю, що  це вже  рівень  нашої  передачі.  Школярі  співають.

      Тому  давайте  ми мабуть одне з другим не будем путать. Але

 депутат  Лук'яненко,  як голова слідчої комісії, настоює, щоб ми

 йому  дали  слово.  Будь ласка.

      А потім ...

     

      ЛУК'ЯНЕНКО

      Депутат   Лук'яненко,   68   виборчий   округ,   Українська

 республіканська   партія.   Шановний   Олександре  Миколайовичу,

 шановні колеги-депутати, я є членом слідчої комісії, не головою,

 як  сказав Олександр Миколайович, але тим не менше, у час роботи

 нашої  слідчої  комісії я разом з іншими членами слідчої комісії

 відвідав всі, так сказать, радіокомпанії і телевізійні компанії.

      Наше   вивчення   стану   нашої  радіотелевізійної  техніки

 показує,  що  вона  стара-престара, вона вичерпала вже весь свій

 ресурс.  І якщо наша слідча комісія, справді, знаходить недоліки

 в роботі телевізійної  радіокомпанії, то це зовсім інша річ.

      Є  дві  проблеми: як використовується та техніка, і в якому

 стані   знаходиться   наш  радіотелевізійний  простір,  і  друга

 проблема -в якому стані знаходиться наша техніка. Ми успадкували

 від  Радянського  Союзу  надзвичайно застарілу техніку. І ні при

 чому  тут Кулик, ні при чому тут Совенко, ні при чому інші. Вони

 за той період, коли вони відповідають за цю галузь нашу, вони не

 могли  оновити  цієї  техніки.  І  якщо зараз ми відмовимося від

 купівлі  її,  ми  зробимо  гірше  не  тому,  не  тим людям, які,

 можливо,  щось  там  зловжили  і порушили, якісь адміністративні

 норми, а ми зробимо зло самій Україні.

      Тому,  я закликаю вас проголосувати за цю, за цю постанову,

 включаючи і ці витрати на купівлю радіотелевізійної теніки.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Вони тільки спалили те, що було.

      Значить,  я  ставлю  перший  розділ  в  повній  редакції на

 голосування.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Одну хвилиночку, ми йдем постатейно. Будь ласка. Голосуєм в

 цілому за перший розділ по всіх чотирьох підрозділах.

     

      "за"

      Пилипчук.

     

      ПИЛИПЧУК В.М.

      Шановні депутати, ви бачите, і ліві, і праві виступали і за

 кредит,  і  ліві,  і  праві  виступали частина проти кредиту. Ми

 досягли  вже  згоди  і  прийняли його "за основу". Давайте ми не

 будемо політизувати, тому що ми накажем, наприклад, не коликтив,

 який  працює проти, а накажем телебачення, більше того, я думаю,

 що  якщо  ми проголосуєм "за", то лояльніше і буде відноситься і

 до  Верховної  Ради  той  колектив телекомпанії. Але третє, якщо

 його  політизувати,  то виявиться така ситуація, якщо ви знімете

 фінансування  на телебачення, то тоді вона не буде проголосована

 в цілому, бо праві фракції не проголосують тоді.

      Давайте тоді підем голосом поіменно.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  прошу,  ми  з  вами,  шановні  колеги, йдем

 постатейно  даного проекту постанови. Я прошу, сядьте на місце і

 не   вигукуйте.   Ми  прийняли  3  пункт  доповнення,  яке  вніс

 Жеребецький,  ми щас розглядаєм першу із 4 підпунктів першої, як

 кажуть,  пункт  даного  проекту  постанови. тому я ще раз ставлю

 його на голосування в цілому і прошу підтримати.

      Перший пункт, дойшло.

     

      За-

      Борис Ілліч Олійник.

     

      ОЛІЙНИК Б. І.

 

      Шановні  колеги, відчуваючи ваш настрій, я взяв кілька слів

 тому що і мені хочеться своє роздратування на опонента перенести

 на  речі, до яких доторкуються його рука і зрозуміло, що у нас є

 претензії  до  журналістів  і  тележурналістів, зокрема, до його

 керівництва  -все це діло буде виправлено, заслухаємо прокурора,

 але  ж коні не винні, себто техніка не винна, а вона в нас давно

 вже  вийшла  за  критичну  фазу. На одній із міжнародних імпрес,

 здається  в Америці, всі зарубіжні телекамери були спрямовані не

 на  державний  хлам,  а  на  нашого  нетягу  телеоператора, який

 працював  телекамерою,  котра  вважається  за  рубежем  музейною

 рідкістю...   Тому,   шановні   колеги,   ми  не...  давайте  не

 політизувати це питання, тому що якщо ми "промажемо" цей момент,

 будуть вибухати не тільки... загоратись деякі.........

      Я вас прошу...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Голосуєм ще раз в цілому перший пункт.

 Я прошу: підтримайте!

     

      "За" -

      Голосуєм!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я... я прошу включить систему -Павло Михайлович не встиг...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Та не викрикуйте ви, голосуйте!..

     

      "За" -

      Прийнято.

      Тепер  я  ставлю в цілому із тим третім пунктом, за який ми

 набрали 209 голосів, як постанову. Будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну,  вносив,  Жеребецький,  ми  ж слухали, який... В цілому

 приймаєм поствноу, будь ласка. З трьох пунктів.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      "За" -

      Третій пункт був - доручення Кабінету Міністрів.

      Спасибі, прийнято.

      Протокольне   просить...   по   протокольному  дорученню  -

 Павловський. Будь ласка, дайте слово.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну  хвилиночку!  Ми  ще  не  закінчили сесію! Будь ласка,

 Павловський.

     

      ПАВЛОВСЬКИЙ

      Шановні   народні  депутати,  я  прошу  підтримати  і  дати

 протокольне  доручення уряду розробити і представити на Верховну

 Раду Закон про кредити.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дамо доручення протокольне.

      Слухається  питання про проект Закону України "Про внесення

 змін  і доповнень до Кримінального кодексу і кодексу України про

 адміністративні  правопорушення",  в зв'язку з прийняттям Закону

 "Про  зв'язок.  Єфремов  Валерій Павлович, міністр зв'язку, будь

 ласка.

     

      ЄФРЕМОВ В.П., міністр зв'язку.

      Шановний олександре Миколайовичу, шановні народні депутати.

 Останнім  часом  викликає  все  більш занепокоєння стан дій, які

 наносять  галузі  і  зв'язкузначні  матеріальни  збитки. Зростає

 кільксть  пошкоджень  міжміських  та  міских  телефонних  мереж,

 крадіжек  телефонів-автоматів,  несанкціонованих  підключень  до

 квартирних   телефонів   громадян   для  ведення  міжміських  та

 міжнародних  розмов.  Великий  рівень крадіжек стовпів та дротів

 повітряних    ліній    зв'язку   та   радіофікації,   обладнення

 підсилювальних пунктів  на лініях зв'язку   та інше.

      За минулий рік на сопрудах підприємств міністерства зв'язку

 вкрадено  743  кілометри  кабелю, 130 тонн мідного біметалевого?

 дроту,  біля  7  тисяч люків, колодязів теллефонної каналізації,

 більше   9000   стовпів,  більше  30  000  таксофонів,  кабін  і

 напівкабін.  Таблиці  з  показняками цих злочинів по областях та

 республиці Крим і місту Києву вам  роздані.

      Тільки за 1-й квартал цього року до Міністерстав зв'язку та

 підприємств  телефонного  зв'язку  міста Києва звернулось більше

 6000  громадян  з  відмовою  від сплати рахунків за міжміські та

 міжнародні  телефонні  розмови,  стверджуючи розмови проводились

 невідомими  особами, які здійснювали несанкціоновані підключення

 до  абонентських  ліній  квартирних телефонів і при перевірці це

 технічно  підтверджувалось.

      Особливо   хвилює   зростання   розбійницьких   нападів   з

 нанесенням  тяжких тілесних пошкоджень та грабежів листонош, які

 доставляють пенсіонерам пенсії. Тільки за 1-й квартал цього року

 таких  злочині в скоєно 11, в той час, як за весь минулий рік їх

 було тільки 12.

      У  листонош  відібрано  майже  400  мільйонів  карбованців,

 імайже   вдвічи   зросла  в  цьому  році  кількість  пограбувань

 відділень зв'язку.

      Міністерство   зв'язку  та  Міністерство  внутрішніх  справ

 вживають  сумісні  заходи  по запобіганню та зменшенню злочинних

 дій.  Для зміцнення державності України, надійного функцінування

 всіх  інститутів  влади  в ній, галузей народного господарства і

 забезпечення ефективних структурних претворень, вкрай важливим є

 розвиток  засобів  зв'язку  та  систем  телекомунікацій,  тобто,

 зв'язок  є  ключова  інфраструктура,  що  покликана задовольнити

 потреби   споживачів,   органів   державної   влади,   місцевого

 самоврядуванян,  оборони  і безпеки держави у засобах і послугах

 поштового та електронного зв'язку.

        Чинне     законодавство     України     не     передбачає

 відповідальність  за  порушення нових положень законоадвства про

 зв'язок.  Тому виникла вкрай нагальна потреба переглянути його і

 привести  у  відповідність  з  прийнятим Верховною Радою України

 Законом  "Про зв'язок".

       На виконання Постанови Верховної Ради України та доручення

 Кабінету  Мінітсрів  про  введення  в  дію  Заокну  України "Про

 зв'язок"  Міністерству  зв'язку  разом  з  Міністерством ючтиції

 підготовлений  Закон  України  "Про внесення змін і доповнень до

 Кримінального    кодексу   України   і   Кодексу   України   про

 адміністративні правопорушення" і внесння Кабінетом Міністрів на

 ваш  розгляд.

      Цим  законопроектом  передбачається  підвищена  кримінальна

 відповідальність  за порушення таємничого листування, телефонних

 розмов,  телеграфних  та   інших  повідомлень.

      Розширюється   перелік   пристроїв,   з   яких  передаються

 повідомлення     згідно статті  131  Кримінального   кодексу.

      В новій редакції викладена стаття 205 Кримінального кодексу

 України,    що   передбачає   відповідальність   за   необережне

 пошкодження   морських  кабельних  ліній  зв'язку,  кабелів  при

 переходах через вудноплавні та сплавні річки, озера, водосховища

 і  канали,  якщо  воно  викликало або могло викликати припинення

 зв'язку.

      Викладена   в   новій   редакції  також  і  стаття  205.  1

 Кримінального  кодексу  України  "Порушення правил охорони ліній

 зв'язку,  що  спричинила  пошкодження кабельних, радіорелейних і

 повітряних  ліній  зв'язку  та  проводового  мовлення, якщо воно

 зумовило  тимчасове  припинення зв'язку".

      Заокнопроект   передбачає  внесення  змін  і  доповнень  до

 Кодексу  України  про  адміністративні  правопорушення.  В  цьом

 Коедксі   вводиться   нова   стаття  -188.  7  Адмінітсративного

 кодексу  -"Невиконання  законних  вимог  посадових  осіб органів

 державної  інспекції електрозв'язку системи Міністерства зв'язку

 України" щодо усунення порушень законоадвства про зв'язок.

      Законопроект     передбачає    підвищену    адміністративну

 відповідальність   за   обладнання   та   експлуацію   установок

 проводного     мовлення     без     реєстрації    або    дозволу

 радіотрансляційного  вузла,  радіотрансляційної  точки незалежно

 від відомчої належность і порушення умов ліцензії або здійснення

 діяльності в галузі зв'язку без ліцензії.

      В    запропонованому    проекті   стаття   146   встановлює

 адміністративну  відповідальність  за  виготовлення, реалізацію,

 встановлення,   будівництво   та   експлуацію   радіоелектронних

 засобів,  радіочастот  без  належного  дозволу  або з порушенням

 правил, що регулюють радізв'язок.

      Частина  бруга  цієї  статті передбачає відповідальність за

 повторні  дії,  вчинені  протягом  року  після адміністративного

 стягненн.

      Значні   зміни   внесені  в  статтю  148  Адміністративного

 кодексу,  що  передбачала відповідальність тільки за пошкодження

 летефонів-автоматів.    Зараз    нова   статт   148   передбачає

 відповідальність   за  порушення  правил  користування  місцевим

 телефонним  зв'язком, зокрема, пошкоджень таксофонів, самовільне

 підключення    телефону   до   діючого   телефону,   підключення

 використання  незареєстрованих  телематичних пристроїв, передача

 абонентів  без погодження з підприємством зв'язку телефону іншим

 громадянам або організаціям.

      Законопроект   визначає   в  статті  243  Адміністративного

 кодексу   перелік   справ   про  адміністративні  провопорушення

 пов'язані з порушенням законодавства про зв'язок, що розглядають

 органи  державної інспекції електрозв'язку, системи Міністерства

 зв'язку України.

      Це,   зокрема,   статті   144  "Експлуатація  з  порушенням

 установок проводового мовлення", 145"Порушення умов ліцензії або

 здійснення  діяльності  в  зв'язку  без ліцензії", 147"Порушення

 правил  охорони лінії зв'язку і споруд зв'язку", а також  статті

 146, 148  і 188-7 , про котрі я вже доповів.

      Зміни  і  доповнення  до  Кримінального  кодексу  України і

 Кодексу   України   про  адміністративні  правопорушення  дадуть

 можливість  впливати  на  поліпшення  стану експлуатації засобів

 зв'язку,  зменшити   кількість   пошкоджень   ліній  зв'язку  та

 матеріальні витрати на  їх відновлення.

      Пропонується  прийняти  проект  закону України про внесення

 змін  і  доповнень  до  Кримінального  кодексу України і Кодексу

 України про адміністративні правопорушення. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.   Запитання   до   міністра  будуть?

 Запишіться, будь ласка. А поки записуєтесь, я задам запитання.

      Як  ви розцінюєте, коли підслуховуються телефони в народних

 депутатів?  Поступають  жалоби.  Весь  зв'язок прослуховується і

 стає   відомо,  як  кажуть,  на  другий,  на  третій  день  самі

 конфеденційні розмови.

     

      ГОЛОС З ЗАЛУ. НЕ ЧУТИ.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну відразу вам відомо, а остальним -на другий -

 третій день.

      ШУМ В ЗАЛІ

     

      ЄФРЕМОВ.   Шановний   Олександр  Миколайович!  Стосовно

 підслуховування  телефонів,  є  закон,  котрий  ви  прийняли про

 Міністерство  внутрішніх  справ  і  Службу безпеки. Це то, що по

 закону  положено.  А  то,  що  незаконне,  це  саме  сьогодні  і

 вирішується     про внесення  оцих  от  доповнень.

      Бо   зараз   ніяких   важелів   нема,   щоб   притягти   до

 відповідальності тих, хто самовільно підключається до таксофонів

 на   вулицях,   хто   самовільно   організовують  оці  бізнесові

 переговорні  пункти,  використовуючи радіотелефони, а тоді люди,

 котрі нікуди не звинили, їм приходять рахунки на сотні мільйонів

 карбованців. А ми технічно перевіряємо, а воно стверджується, що

 саме  з цього номера дзвонили. Бо оце ж я і прошу підтримати оці

 внесення до    Кримінального і  Адміністративного  кодексу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Ну, я думаю, за всю історію ще мабуть

 ні одного не  притягнули  до відповідальності.

      Раєнко. За  ним  Кондратюк.

     

      РОЄНКО

      Роєнко,  423  Уманський виборчий округ. Звичайно, те, що ви

 розповіли,  нами звичайно відомо, що робиться сьогодні у зв'язку

 нашому. Тут єсть, як кажуть, моменти, які дійсно треба боротися,

 тому  що  фактів,  а  таких  сотні, коли абонент, маючи лінію...

 Зокрема  я  говорю за колективне господарства, на них чіпляються

 по  20,  по  30  за  місяць.  І  не  можна  прослідкувати -хто ж

 чіпляється до  цих.

      Але в мене таке питання. Ви економічно мабуть обрунтовували

 зміни  і  доповнення  до цих законів наших, які ми будем вносити

 сьогодні.  Які  в нас тут позитиви і негативи? Що ми будемо мати

 від  того,  що  ми будем боротися з цим одночасно, і які витрати

 підуть на це? Чи воно десь є якийсь паритет чи ні? Дякую.

     

      ЄФРЕМОВ. Дякую вам.

      Стосовно  економічних,  то  я  можу  доповісти,  які збитки

 наносили  оці  пошкодження,  скажем,  за  той  рік. Ну, як я вже

 доповідав,  вкрадено  743  кілометра кабелю, причому вирубуються

 кабелі великої ємності, на суму 78,8 мільярдів карбованців.

      272  не обслуговуючих та регераціонних пунктів, це первинні

 мережі  нашої держави, ті, що вздовж траси по полям йдуть. 19, 6

 мільярдів карбованців.

      Вкрадено  130  тонн мідного та біметалевого дроту. Це 14, 7

 мільярдів карбованців. Це я все привів у таблицях, котрі роздали

 вам на руки.

      Тому,  якщо  є  бажання,  я  може  це  повторитися в своєму

 виступі,  вам відповіді. Або можете глянути у тих матеріалах, що

 ми вам роздали, бо збитки йдуть економічно величезні.

      А  впливання  Законом  про  зв'язок  визначено, але немає у

 Кримінальному   кодексі,  адміністративному,  як  впливати.  Оце

 сьогодні виноситься питанням, щоб це конкретизувати.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кондратюк. Вернигора.

     

      КОНДРАТЮК А.О.

     

      Шановний Валерій Павлович, в мене кілька питань до вас.

      Перше  питання. Які перспективи розвитку зв'яку на Україні?

 От,  наприклад,  в  районних  центрах.  Я  до  вас  вже два рази

 звертався  по поводу апаратури в калинівському районі Вінницької

 області.  Там  приміщення  вже  стоїть 5 років готове, і ніяк не

 можна,   значить,   встановити   апаратуру.  А  маса  інвалідів,

 всетеранів  просять  встановити  їм  телефон.  Уже напротязі цих

 кількох років.

      І  слідуюче  питання.  Я  хочу запитати вас. От, наприклад,

 відповідальність  перед  міністерством, перед Урядом є по поводу

 зв'язку. І є відповідальність за адміністративні правопорушення.

 Але ніяк нема відповідальності міністерства перед споживачами.

      От,  наприклад,  виключити  телефон -звониш тиждень, два, а

 потім  така  відповідь:  а  ви  не заплатили. Коли виясняється -

 заплатили,   а  я  забула,  а  я  не  туда  подивилась,  от  яку

 відповідальність  в цьому відношенні несе Міністерство зв'язку і

 його відділи перед споживачами?

     

      ЄФРЕМОВ.  Дякую вам. Стосовно першого вашого запитання:

 перспективи     розвитку     зв'язку     на    Україні    і    в

 райцентрах........... сьогоднього апарат......... не відносятьс,

 я можу  про нього розповісти, якщо це визначе головуючий.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Не надо, не надо, то в робочому порядку.

     

      ЄФРЕМОВ.    А    якщо............   індивідуально   вам

 росказати,  бо  це  я враховую, що хвилює всіх виборців, таке є,

 все це пророблено, але це сьогодні не на порядку денному.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вернигора. Гаманюк.

 

      ЄФРЕМОВ.   Стосовно   другого:  відповідальність  перед

 споживачами.  Така  відповідальність  є відносно захисту, Закону

 "Про захист прав споживачів" і у нас у кожному регіоні, в кожній

 області спрацьовують і уже накладено сотні мільярдів карбованців

 штрафів на підприємтсвах зв'язку, які порушують цей закон.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Вернигора, за ним Гаманюк.

     

      ВЕРНИГОРА

     

      Шановний  Валерій  Павлович,  оце ви вже не перший міністр,

 який  хоче  боротися  із  порушенням  про підслуховування. Я так

 вважаю,  що  підслуховування  -це  теж  якась  підгалузь  вашого

 міністерства,  бо  підслуховують  же не з космосу, а якось через

 зв'зок.  По  чому вам не видать якусь інструкцію всім абонентам,

 які б знали щоб як же ж боротися з підслуховуванням

     

      ЄФРЕМОВ. Як цокає.

     

      ВЕРНИГОРА  Ага,  щоб  ми  ж могли знать, а то я знаю от і в

 мене  в  кабінеті є телефон, який коштує на рік 500 мільйонів, я

 вже 3 рік не плачу, а їх в мене не знімають, то я так вважаю, що

 ви  повинні  якось  і  нам депутатам розказати, хоч я вже не всі

 абонентам,  ну  хоч  нм  же,  як  же  з  цим  боротися.  Я прошу

 відповіді.

     

      ___________.  Дякую  за  запитання.  Повірте мені, шановний

 пане  депутате,  я  в  зв'язку  працюю  понад  30  років,  я сам

 зв'язківець,  фахівець, я не можу такої інструкції зробить, бо я

 не   знаю,   як   підслоховуються.   У   зв'язку  це  заборонено

 категорично!   А  підслуховують  -є  такі  органи,  це  визначно

 законами,  але  зв'язківці  з ними ніяких контактів не мають, бо

 якби  мали,  то  тоді  вже все б про це знали і все б це було...

 Тому,  як  цю  інструкцію  видвть?.. Те, що не законно... і коли

 чіпляється, то ви чуєте -ви знімаєте трубку, там хтось балакає -

 це  почепились  або  до  кабелю,  або в розпреділительному цьому

 шкафу,  або ще щось. то ми це вивялєм по заявках... Ну, це -ради

 чого сьогодні виноситься питання... Або чіпляються до таксофону,

 до  вас  ідуть.  Це,  може,  сказати?  А  те,  що ви ставите: як

 інструкцію,  що,  чого?.. Ну, не можу я такого зробити, бо це не

 моя  сфера,  не  моя  справа.  Є  органи, котрі цим займаються і

 котрі...  законодавчо  їм  це  визначено,  як їм і це що робити.

 Зв'язківці до цього відношення не мають...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ці органи утримуються на бюджетній...

     

      ЄФРЕМОВ А.П. Так. А зв'язківці - на госпрозрахунку...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. А зв'язківці - на госпрозрахунку...

     

      ЄФРЕМОВ В.П. Самі заробляєм ці ми гроші...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаманюк, Мовчан.

     

      ГАМАНЮК

      Уважаемый  Валерий Павлович, я поддерживаю внесенный проект

 закона,  который  сегодня  мы  вот заслушали вот от вас. И давно

 назрел  этот  вопрос.  Но  пользуясь  тем,  что  вы докладываете

 сегодня, мне интересен вот такой вопрос.

      Уже  есть  некоторые  результаты  в вашей отрасли по поводу

 того... я его называю "экскеримента" - разделения электросвязи и

 почтовой  связи.  Вы  не  можете  ответить в двух словах: кто от

 этого выиграл разкединения? Потому что на бюджетной Комиссии уже

 были  разговоры и прошения, что надо с бюджета выделять средства

 на дотацию почтовой связи... Спасибо за внимание.

     

      ЄФРЕМОВ  В. П. Пошта і електрозв'язок, відповідно до Закону

 "Про зв'язок", існують рік самостійно. Є об'єднання "Укрпошта" і

 "Укртелеком".  Рентабельність "Укрпошти" склала за 1995 рік біля

 11%,  а  Укртелекому  більше 30 відсотків. Тобто вони довели, що

 можуть існувати самостійно. І виграла і пошта, і електрозв'язок.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Замість Мовчана, Мулява, будь ласка.

     

      МУЛЯВА.

      Шановний  пане  міністре. Важко переоцінити значення і роль

 системи  зв'язку  в  управлінні  і  взагалі  функціонуванні всіх

 структур соціальних. Тому, ядумаю, що ми підтримаємо отой проект

 закону, який дасть   вам  можливість  працювати більш  ефективно.

      Я  знаю,  в  яких  складних  умовах працюють зв'язківці, по

 своєму  окркгу  -Калужскому  округу,  197. І тому я хотів би вас

 запитати: що потрібно вам ще в плані вдосконалення законодавства

 і взагалі, що потрібно для того, щоб система зв'язку запрацювала

 ще  набагато  краще,  щоби  ми  вийшли  на рівень таких сучасних

 світових стандартів  роботи  системи зв'язку?

     

      ЄФРЕМОВ. Якщо дозволите, Олександр Миколайович, 2 хвилини -

 це  теж  не  по  темі,  я  можу  відповісти. Що мені потрібно? Я

 переконаний  сьогодні,  як  місністр,  що  галузь зв'язку здібна

 наповнювати  бюджет  до  20 відсотків так, як це робиться у всіх

 країнах Європи.

      Сьогодні галузь зв'язку дає в бюджет всього за той рік 3, 1

 відсотки,  а  за 1994 рік дала 2, 6. Що мені для цього потрібно?

 Для цього уже зроблена програма дій уряду і воно вже напрцьовує,

 це  тобто суда і залучення інвестицій, і виробництво, обладнання

 у  нас  на заводах України і пряме кредитування -це вже є і воно

 починає  свій, так  сказать, оберт, це  коли ........ піде.

      А  стосовно  коштів,  мені  потрібно законодавчу підтримку,

 котру ми зараз готуєм, бо сьогодні є мережа у пошти, яка налічує

 54 тисячі поштальйонів, 17 тисяч відділень зв'язку, біля 6 тисяч

 автомобілів, які всі возять повітря. Бо.... газет немає, посилок

 немає, нічого  немає .

      Ми  сьогодні відроджуємо базу Посилторга, щоб робити товари

 поштою,  щоб  сільське  населення  могло  замовити,  як і раніше

 Посилторгом.

      Бо  там  є  заборони,  ви  знаєте.  Є  така  домовленість з

 Німеччиною,   є  така  домовленість  з  Фінляднією.  Але  там  є

 законодавче  заборонення, зв'язані з митами, зв'язані з акцизами

 і так  далі.

      Ми  такі  пропозиції  готовимо і прийдемо до вас, шановні н народні  депутати,  я  рахую,  що  це  дасть  оберт  і  пошті,  і

 електрозв'язку,  і наповнить бюджет  до  20%.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Спасибі. Сідайте,  будь ласка.

      Валерій    Павлович   Костюченко,   співдоповідач,   голова

 підкомісії  з  питань паливно-енергетичного  комплексу.

       Олександр Михайлович  Кожушко?  Будь ласка.

      Спасібо.

     

      КОЖУШКО.    Уважаемые  коллеги!

         Две   Комиссии   рассматривали   это  законопроект  -это

 комиссия  товарища  Жира  и  наша   Комиссия.

      Мы  пришли  к заключению, что законопроект на данный момент

 являетс   очень  нужным  в  связи  с  тем,  что  разворовывание,

 растаскивание  уже  дошло  до  того,  что  столбы  воруют. И его

 необходимо  принимать.

      От  двух Комиссий есть просьба: мы подготовили его в первом

 чтении,  но,  учитывая,  что он задержался у нас здесь в связи с

 рассмотрение   более  важныхк  вопросов,  как  Конституция,  две

 Комиссии  внимательно  вместе  с  правительством  подработали  и

 уточнили   его   во  втором  чтении  те  отдельные  пункты.  Они

 согласованы  с  Правительством,  они согласованны -две Комиссии,

 юридический  отдел, я просил бы проголосовать в первом чтении, и

 сразу  его  принять поправками двух комиссий полностью во втором

 чтении  с  тем,  чтобы он начал действовать. Ибо я вижу, что мы,

 осталось  месяц  работать,  и  по  той  загрузке  не успеем, как

 говорится, утвердить, после этого отпуск, а закон этот нужен.

      Просил  бы  учесть эти замечания двух Комиссий. Товарищ Жир

 приветствует.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Питання   єсть   до  Олександра  Михайловича?

 Сідайте, спасибі.

      Бажаючих  прийнять участь в обговоренні тоже немає. Я прошу

 розібраться по містах. Жеребецький, Жеребецький...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я  ставлю проект постанови за основу. Я вибачаюсь. Я проект

 постанови  ставлю  за  основу,  в  першому читанні, вибачаюсь. В

 першому читанні.

     

      "За" -

      Спасибі.

      Я  ставлю в дургому читанні. Олександр Михайлович Кожушко і

 Жиров  Олександр  Олександрович  внесли  таку  пропозицію.  Будь

 ласка, голосуєм.

     

      "За" -

      Прийнято.   Спасибі,   Валерій   Павлович,  вам,  Олександр

 Михайлович, Олександр Олександрович.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Кожушко, будь ласка.

     

      КОЖУШКО.  Я  прошу  принять  постановление, что даный закон

 вводится в действие с момента опубликования в печати.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування, підтримайте, будь ласка.

     

      "За" -

      Спасибі, прийнято.

      Шановні   колеги!   Слухається   питання   про   зауваження

 Президента України... Я Тімченка не бачу. Єсть Тімченко?

      Мухіна включіть.  Володимир  Васильовича.

     

      МУХІН

      Александр Николаевич, дело в том, что Тимченко нету, потому

 что  же там для того, чтобы обсуждать вето, надо конституционную

 бильшисть  - 278.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. У  нас  єсть.... У нас є.

      ШУМ В ЗАЛІ

      Ну  не  надо. В залі 285. У мене...

     

      МУХІН. Хорошо. Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ж не тільки залу вірю, я ще вірю монітору.

     

      МУХІН.  Я  так  понял, что он с вами разговаривал и поэтому

 ушел.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Значить, ну по проханню голови Комісії

 оборони  і  безпеки  вноситься тоді пропозиція заслухати питання

 про  проект  Закону  про  внесення  змін  і  доповнень до деяких

 законодавчих актів України з прикордонних питань. Друге читання.

 Кризьський, будь ласка.

     

      КРИЗЬСЬКИЙ. Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Більше, да. Будь ласка.

     

      КРИЗЬСЬКИЙ.  Шановний головуючий! Шановні народні депутати!

 Я хочу вам нагадати, що цей закон розглядається у Верховній Раді

 з  15   серпня   1992  року.

      Проект  був  узгоджений  з  11 міністерствами і відомствами

 України.  Пройшов  юридичну  експертизу  в  Інституті  держави і

 права. Неодноразово розглядався  на  засіданнях  комісій.

      Перше  читання  по  цьому закону ми провели 23. 06. 95 року

 ще. І цей проект обов'язково треба прийняти. Чому? В цілому.

      Тоді,   коли   ми  розглядали  в  першому  читанні,  у  нас

 зауваження  було  тільки  з  боку народного депутата Кожушко, що

 стосується,  значить, безкоштовного проїзду в прикордонних зонах

 прикордонників.  Але  тоді він, коли з'ясував це питання, то він

 його  зняв. Стан на державному кордоні погіршується кожний раз у

 нас.  І  цей  Закон  не дає нам, так сказать, немає законодавчої

 бази  для  прикордонників,  щоб вони в повному обсязі виконували

 свої обов'язки.

      Я   приведу   такі  приклади.  В  1995  році  прикордонними

 військами  затримано  було 19 741 порушник законодавства України

 "Про  державний  кордон".  Припинуто  було 3 693 спроби групових

 порушень   кордону  іноземними  громадянами,  більшість  з  яких

 являються нелегальними мігрантами.

      Найбільш  гострою залишається проблема нелегальної міграції

 і  неконтрольваного  переміщення іноземних громадян по території

 України.   Осідаючи  в  нашій  державі,  ця  категорія  громадян

 займається спекуляцією, наркобізнесом, контрабандою, діяльністю,

 яка  дає допомогу і нерідко бере участь у переправленні громадян

 за   кордон,  створює  криміногенну  обстановку  в  прикордонних

 районах держави.

      В  минулому  році  було  вивлено  і  припинено  144  канали

 нелегальної міграції і встановлено 235 організаторів, посібників

 та інших переправників.

      Збільшується  кількість  протиправних  дій з боку осіб, які

 перетинають   кордон   нелегально,   обмежені   можливості  щодо

 здійснення  контролю  за  пересуванням  іноземців в прилеглих до

 кордону  районах  призвели до того, що тільки за 5 місяців цього

 року  кількість спроб порушення державного кордону поза пунктами

 пропуску зросла майже вдвічі.

      Я  взагалі  считаю, шановні народні депутати, що ми повинні

 розглянути  цей  закон,  ці доповнення і прийняти його для того,

 щоб   прикордонники   в  повному  обсязі  в  законодавчому  полі

 виконували свої обов'язки.

      Я не хочу далі продовжувати свій виступ, думаю, ми перейдем

 зразу  до  порівняльної таблиці і будем голосувать постатейно чи

 як тут...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Безперечно, в режимі другого читання.

     

      КРИЗСЬКИЙ. Да, в режимі другого читання.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги,  до заголовку і тут невеличка

 преамбула, є зауваження? Я просив би тільки давайте так, ми щас,

 у  нас 284 депутати в залі, я просив би, давайте, щоб голосували

 всі за, проти, це право кожного, але щоб всі приймали участь.

      Я  назву  і преамбулу ставлю на голосування, проверяєм нашу

 можливість. Прошу підтримати.

     

      За-

      Стаття 2. Які є зауваження?

     

      КРИЗСЬКИЙ. Так я не понял?

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  До  статті 2 є зауваження? Немає. До 6 статті?

 До статті 9? Валерій Павлович, не мішийте, Зарудний, посидьте на

 місці,   будете   міністром   -будете  там  сидіти,  що  ви  так

 турбуєтесь?  Ще  насидетесь  там,  не  отвлікайте міністра, будь

 ласка. До 9 є статті? Немає.

      Я  ставлю  на  голосування  назву  і  перві  три  статті на

 голосування:  2,  6  і  9-ту. Голосуєм, будь ласка, Жеребецький,

 помогайте.

     

      За-

      КРИЗСЬКИЙ.  Шановні народні депутати!

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Не голосує 67 депутатів.

     

      КРИЗСЬКИЙ. Я звертаюсь до всіх: і до красних, і до білих,

 і  до  голубих,  якщо  є, вони відсутні, давайте підтримаємо цей

 закон.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Запросить   людей.  Процев'ят.  Я  ставлю  на

 голосування всі три статті.

     

      "За" -

      Черепков!..

      Я   прошу:  хто  за  те,  щоб  поіменно  голосувать - прошу

 визначитись.  Хто  за  те,  щоб поіменно голосувать? Я думаю, що

 ми...  ложне  це...  де  для гостей, надо би освободить, щоб там

 депутати не сиділи, щоб сиділи на своїх місцях, тоді буде більше

 голосів...

     

      "За" -

      Прийнято.

      Голосуєм поіменно  назву і 3 перші статті - другу, шосту і

 дев'яту. Голосуєм!

     

      "За" -

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      КРИЗСЬКИЙ.  Ну,  он  же прийшли депутати! Закликать треба

 депутатів! Ну, давайте тиждень закінчим продуктивно, шановні!..

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Уланов, сідайте на місце.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  прошу:  не шуміть. Займіть свої місця і голосуєм. Беріть

 приклад з Кочерги, як треба голосувать... Голосуєм!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      "За" -

      От спасибі.

     

      КРИЗСЬКИЙ. Додаток, стаття 22, знімаються поправки?

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Стаття 22....

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Є   зауваження?  Будь  ласка.  Алексєєв,  зауваження  єсть.

 Алексєєв, будь ласка.

     

      АЛЕКСЄЄВ В.Г.

      Ми...  Демьян  сейчас  кончит говорит, даст возможность мне

 выступать, и я буду...

      Итак,  мы  говорили...  мы  говорили  внимательно  с  Юрием

 Алексеевичем  из.........  и  вот...  нашли  во много конценсус,

 обсуждая  этот  закон,  но  по  статье  22  -тут  есть некоторые

 расхождения.

      ШУМ У ЗАЛІ

      "Контрольовані....  22  статья.... контрольвані прикордонні

 райони встановлюються кя правило в межах теріторій району міста,

 селищи,  села". І ми, значит, обсуждая о том, что термин "району

 зняти,  тільки в сільрадах, які прилегають до Державного кордону

 ввести. Тобто  трохи обмежити оці...

      ШУМ У ЗАЛІ

     

      КРИЗСЬКИЙ. Я хочу відповісти на ваше запитання. Справа в

 тому,   що  на  західному  кордоні  нашому  треба  вводити  саме

 район...,  ураховуючи  те,  що  там ліса, горная местность и так

 далее. Поэтому   там надо  вводить только район.

      ШУМ У ЗАЛІ

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Алексєєв погодився.

      ШУМ У ЗАЛІ

      До  24...  до  24-ї  статті єсть? по 22-й єсть? Я ставлю 22

 тоді на голосування. Голосуєм.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я ж питаю вас... Голосуйте 22 статтю.

     

      "За"-

      

      ____________.Чуруті дайте слово.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Чурута, будь ласка. Чурута.

     

      ЧУРУТА,  251  Стахановский избирательный  округ.

      У  меня будет замечание к статье 11 на странице 16. Значит,

 читаем   старую  редакцию,  здесь  написано:  "Держава  гарантує

 соціальний  і правовий захист військового службовця прикордонних

 військ України" и так   далее.

      Сейчас  нам  предлагают записать, что "держава забезпечує".

 Это  разные  вещи,  поэтому я предлагаю старую редакцию там, где

 стоит государственная гарантия.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я   ставлю   поправку   депутата   Чурути  на

 голосування.

     

      КРИЗСЬКИЙ.  Слово  одно  замінити.

     

      КРИЗСЬКИЙ.  Я  прошу  замінити слово "забезпечує" на слово "гарантує". Одне   слово.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Голосуємо.

      За -

      Нема до.... Я ставлю 22 Статтю в редакції від комісії.

      За -

      Шановні   колеги,   ми   поіменно  голосуємо,  і  ми  зараз

 голосували за поіменне голосування, кожну статтю голосувать.

      Я  ще  раз  ставлю  на  поіменне  голосування.  22 Статтю в

 редакції від  Комісії.

      Чурута  не  набрав  голосів. Ну, що ж  я?

      Голосуйте.

      За -

      Я ставлю поправку Чрути ще раз на поіменне голосування.

      Або  давайте  так:  статтю   вмісті  з  поправкою  Чурути.

      За -

      ШУМ У ЗАЛІ

      24   стаття.   Єсть   зауваження?  Сидоренко,  будь  ласка.

 Сидоренко.

     

      СИДОРЕНКО

      Шановний....................,  у  нас  комісії  розглядався

 законопроект,  і  було  прийнято  до  24  статті  "Особи, які не

 прожівають  постійно  у  контрольованому  прикордонному  районі,

 здійснюють  в'їзд  до нього з дозволу органів Внутрішніх справ".

 Тут  поправка  єсть, редакція запропонована головною комісією на

 друге читання. Цього немає. На підставі чого його викинули? І ви

 самі  зараз  казали,  що у нас у прикордонних районах збарається

 дуже  багато  людей, емігрантів всяких. Кордон як сито. Вивозять

 дуже  матеріалів,  цінностей через об'їздні дороги. І чому ми не

 вводимо  якраз  оцей...  цього  пояснення  до даного закону? Тим

 більше,  що Росія вводить. Є рішення Ростовської області про те,

 щоб   створити  цї  зону,  прикордонну  зону.  І  прийняла  Дума

 Російська  рішення  про  те,  що  єсть  прикордонна  зона.  А ми

 викидаємо якраз це тлумачення із закону.

      Я  не  знаю з чиєї ініціативи, тому що у нас в комісії воно

 пройшло.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.Будь ласка, Юрій Олексійович.

     

      КРИЗСЬКИЙ. Відповідаю на запитання. По-перше, в самій

 назві    "В'їзд   в   прикордонну   смугу   та   контрольованого

 прикордонного  району"  залишається  ця  назва в тому вигляді, в

 якому  вона  була  прийнята.  Але  далі,  якщо  ми повернемся до

 редакції  статей  чинного закону, то там також є такий пункт, що

 прикордонні  війська  України разом з органами Внутрішній справ,

 так сказать, дають і здійснюють свої повноваження в прикордонній

 зоні.

      Тому  додатково вписувати "соби, які не проживають постійно

 в  контрольованому  прикордонному  районі  і здійснюють в'їзд до

 нього  з  дозволу  органів  внутнішніх  справ, це нема потреби в

 цьому.

      Ми  зняли  це  питання.....  розглядаючи  його на засіданні

 комісії, коли ви вже не входили до складу нашої комісії.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сидоренко,  не  задоволений  відповіддю.  Будь

 ласка.

     

      СИДОРЕНКО. По-преше, я тільк и вчора вийшов з комісії. Це

 перше.

      А  друге.  Ви  розумієте, сьогодні біля самого кордону за 5

 метрів від полоси чи від смуги прикордонної може стояти грузовик

 із  золотом  або  з якимись іншими грузами і не зможемо до нього

 приділити  ніякий претензій.

      І  якщо  ми  ми  це не запишемо, а провозять якраз ці грузи

 громадяни  інших  держав,  ми  не зможемо до них ніяких проявить

 претензій. І мені здається, що у цьому питанні зацікавлені деякі

 депутати і я не хочу конкретно акцетувати увагу увагу на якихось

 конкретних  особах  якраз тих районів, де... звідки вони вибрані

 із  прикордонних  смуг.

      Мені  здається,  що  хтось  хоче  там  метр  своєї... свого

 кордону.

     

      ___________. Я прошу  дати  слово  Алексєєву. Я...

     

      КРИЗСЬКИЙ.  По-перше,  це  стосується  осіб.  Осіб.  А не

 яких -то вантажів і так далі. Осіб стосується. Це по-перше.

      По-друге.  Контрольовано прикордонні райони..... вводиться.

 Ми  вже проголосували  за це.

      Питання  йде про те, що бабуся або дідуся якийсь, який хоче

 перейти  в  оце  село,  яке контрольовано в прикордонному районі

 знаходиться,  а  проживають  в  сусідньому  селі,  щоб  він  мав

 можливість не йти у органи внутрішніх справ, не брати справку, а

 він  узяв  з  собою  тільки  документ,  підтверджуючий паспорт і

 зайшов  туди   свободно, як  кажуть.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Не  задоволений.  Алексєєв, пожалуйста.

     

      АЛЕКСЄЄВ

      Спасибо.

      Уважаемые  коллеги-депутаты, то, что следует контролировать

 нелегальную  миграцию,  особенно из третих стран, это правильно.

 Но  это  положение,  которое изкято, оно ведь было направлено не

 против иностранцев, а против граждан Украины.

      У  нас  в  Харькове,  например,  масса  людей  живет  в  40

 киллометрах  от границы, имеют дачи, значит, это тысячи, десятки

 тысяч людей, они не смогут просто поехать туда без пропуска, да,

 без  разрешения  милиции.  Вводится  просто-напросто  район,  но

 граждане  Украины  могу  туд вкезжать без специальных пропусков.

 Вот  о чем идет речь, и все. Гражданам Украины не надо пропуска,

 а  иностранцев  досматривать  сам  статус этого района позволяет

 органам внутренних дел и пограничникам.

      

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу підтримати в редакції від комісії.

      Голосуєм. Голосується 24 стаття.

     

      "за"

     

      Шановні колеги... Юрій Олексійович, сідайте,  будь ласка.

      Ми його продовжимо на слідуючому пленарному засіданні.

      

      КРИЗСЬКИЙ. На вівторок перенести.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

      Шановні  колеги,  враховуючи  те,  що  всі  вже  втомилися,

 безперечно,  вам  роздали порядок денний на слідуючий, а точніше

 на  2 тижні. Слідуючий тиждень у нас робота в комісіях, 11 числа

 я  вношу  поправку,  бо  я сказв там у репліці -12-го, 11 числа,

 тобто  у  вівторок  відбудеться  День  Уряду о 10-ій годині. Два

 питання, нагадую ще раз, одне питання по фінансуванню соціальних

 потреб   в   агропромисловому   комплексі.   Доповідає   Кабінет

 Міністрів,  і  друге  питання  -про  хід  виконання  Закону  про

 конверсію.

      12  числа  там  була  внесена  пропозиція, засідає бюджетна

 комісія,  тому  бюджетна комісія 12-го в середу так і працює. Це

 моя помилка.

      Значить,  я  просив  би вас подвитись уважно питання, які у

 нас на наступний тиждень тоді пленарний, пам'ятаючи, що 17 числа

 відбудеться  Президія об 11-ій годині, 18-го пленарне засідання,

 і  ми ці питання, які не встигли розглянути на цьому пленарному

 тижні, ми їх винесем як переходні питання.

      19  червня,  і тут ви бачите, у вас на руках є 19, 20, 21 -

 про  проект Конституції друге читання, я просив би тоже до цього

 питання підготуватися так як слід і безперечно ті питання, які у

 нас  на червень місяць розглянуті, вони сюди внесені, якщо у нас

 буде  час. Прохання уважно розібратися і спланувати свій робочий

 так час, щоб ми з вами будем працювать інтенсивно 2 тижні підряд

 і в комісіях, і в слідуючий пленарний тиждень.

      По порядку, будь ласка, Марченко.

     

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Александр  Николаевич,  когда  вы  сегодня  говорили  о Дне

 правительства  и  вопросах,  которые  будем  рассматривать  и  2

 вопроса  здесь  заложены,  то Верховный Совет проголосовал и 3-й

 вопрос  о  ликвидации  задолженности  по  заработной  плате. Это

 первый момент.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я пам'ятаю все.

     

      МАРЧЕНКО  В.  Р.  И  второй  момент.  По  изменению  уровня

 минимальной   заработной   платы   и   пенсий   и   в   связи  с

 предусмотренным  повышением  платежей  за коммунальные услуги. Я

 просил  бы,  чтобы  этот вопрос в День правительства этот вопрос

 был включен. Это первое.

      И  второе.  Александр  Николаевич,  заканчивается  7  июня,

 заканчивается  действие  Конституционного договора, я думаю, что

 Верховный   Совет   обязан   отреагировать  и  обратиться,  дать

 протокольное поручение Президенту, чтобы в соответствии, пока не

 будет  принята  Конституция,  в  соответствиис  ныне действующей

 Конституицией  он  провел конституционное решение всех вопросов,

 правительство,  чтобы  мы  избрали как требует того Конституция,

 министров   просмотрели,   потому   что   сегодня  правительство

 практически   не   выполняет  и  не  справляется  с  управлением

 государства.  Сегодня мы имеем нормальную конституицонную основу

 для    того,   чтобы   посмотреть   или   поставить   нормальное

 правительство,  утвержить  программу  его деятельности и принять

 антикризисные  меры  для  государства,  чтобы  мы  не  попали  в

 национальную катастрофу.

      Я прошу вас (и передать это Председателю Верховного Совета,

 и  на  Президии  рассмотреть  вопрос), чтобы  мы  в изменившейся

 ситуации   начали   работать   в   соответствии   с  действующей

 Конституцией.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Я думаю,  шановні колеги, сьогодні у нас сьоме число - ще ж

 восьме... Єсть Президент, єсть голова Кабінету Міністрів - вони,

 безперечно,   ці   питання   враховують   і   знають,   що  таке

 Конституційний  Договір... І, безперечно, ми на Президії тоже це

 розглянем,  але  я  вважаю,  що у нас в Положенні про День уряду

 записано,  що  виносяться  на  розгляд  2  питання.  Ми їх так і

 спланували:  внесли  18  тоді питань, ми вам роздали їх на руки,

 попросили:  будь  ласка, давайте... Вибрали ці 2. Ми вважаєм, що

 вони самі такі, як кажуть, невідкладні.

      Щодо... друге...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну хвилинку! одну хвилинку...

      Назначили   нового  Прем'єр-міністра.  Цей  Прем'єр-міністр

 працює  тиждень. Ну, давайте... ну за тижеднь, я не думаю, що...

 давайте дамо розібраться... Ми побачим, які пропозиції готуються

 до  зміни  до  складу  Кабінету  Міністрів,  і  ми  будем з вами

 проінформовані  по  цьому. Тому я думаю, на слідуючому засіданні

 Президії ми ці всі питання, безперечно, розглянем.

      Щодо  виплати...  виплати  заробітної  плати,  а  точніше -

 повернення  того  боргу,  що...  по  виплаті  пенсій  і  т.  д.,

 стипендій...  Ви  пам'ятаєте,  що  було  прийнято рішення -до 15

 червня.  Давайте  ми  цей  час  трошки  витрамаєм, і ми до нього

 повернемся.

      На цьому сесія звершила свою роботу.

      На все краще!