Стенограма пленарного засідання

17 травня 1996

                   ЗАСІДАННЯ  ВІСІМДЕСЯТ  ДРУГЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и  17  т р а в н я   1996  р о к у

                           10.00 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.   Здраствуйте,   шановні  депутати,  інші  учасники

 засідання,    журналісти,    радіослухачі!    Прошу    депутатів

 підготуватися  до  реєстрації.  Проводиться поіменна реєстрація.

      Зареєструвалося    320    депутатів.    Ранкове   засідання

 оголошується відкритим.

      За  дорученням Президії повідомляю вас про те, що 16 травня

 в  результаті автомобільної катастрофи трагічно загинули народні

 депутати  України від Одеській області, члени фракції комуністів

 Драгомарецькій   Сергій   Дмитрович   і   М'ясковський   Михайло

 Михайлович.

      Драгомарецький    Сергій   Дмитрович   -депутат   від   295

 Ілічівського   виборчого  округу,  1955  року  народження,  член

 Комуністичної   партії,   інженер-економіст,  закінчив  Одеський

 інститут    інжененрів   морського   флоту,   працював   головою

 Контрольної комісії з  питань приватизації.

      М'ясковський   Михайло   Михайлович   -депутат   відж   310

 Великомихайлівського  виборчого  округу,  1944  року народження,

 член  Комуністичної  партії  України, інженер-технолог, закінчив

 Одеський   інститут   Харчової   промисловості,  працював членом

 постійної комісії в закордонних справах у зв'язках з СНД.

      З  ними  разом  загинув Неїлко Михайло Миколайович, власник

      автомобіля  "Таврія", яким вони поспішали на сесію Одеської

 міської  Ради.  Трапилася аварія. Обставини її розслідуються. За

 кермом  за  повідомленням  органів  внутрішніх справ, підміняючи

 водія,  який  приїхав  з  Одеси,  за депутатами (..............)

 Сергій   Драгомарецький,  щоб  уникнути  зіткнення  з зустрічною

 машиною, звернув у кювет і, ударившись об дерево, загинулі всі.

      Створена  комісія  Верховної  Ради  на  чолі  із  Ткаченком

 Олександром  Миколайовичем  приймаються  заходи  для  того,  щоб

 участь  нашої  Верховної  Ради  цьому  горю була достойною і щоб

 полегшити горе близких людей.

      Я просив би вшанувати пам'ять загиблих вставанням.

 

      Прошу сідати.

      Сесія розпочне роботу об 11 годині. Оголошується перерва.

                          ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Приступаєм до роботи. Запросіть, будь ласка, до

 залу.

      А  я  повинен  вам  сказати,  шановні  колеги,  ми сьогодні

 на   ранішньому   засіданні   Президії  домовились  проводити  в

 закритому  режимі  засідання, без трансляції. Телебачення тільки

 запише, а радіотрансляції не буде. Тому і прохання друге до вас:

 що  будем  працювати  без  перерви  до  14  години.  Якщо  ви не

 заперечуєте. А?

      Значить,  перед тим, як приступить до того питання, яке ми,

 як   кажуть,   на   півслові  призупинили  вчора  на  вечірньому

 засіданні,  я  хотів  би  оголосити  запити,  значить,  а  потім

 приступить розглядать питання.

      Надійшли  депутатські  запити Хмельового Анатолія Петровича

 до  міністра  закордонних  справ  України  стосовно волокіти при

 розгляді  звернень  в  системі  Міністерства  закордонних справ;

      Зайця  Івана  Олександровича  до міністра оборони України в

 зв'язку  з  відсутністю  належного  реагування його на звернення

 стосовно    проведення    комісії   щодо   встановлення   причин

 інвалідності громадянина Дульського;

      Білоуса   Вячеслава   Олесандровича   повторний   запит  до

 Генерального  прокурора  України  в  зв'язку з незадоволенням...

 незадовільною  відповіддю  на  запит  стосовно  затримки виплати

 грошового отримання військовослужбовців Збройних сил України;

      Шейка  Петра  Володимировича  до Прем'єр-міністра України в

 зв'язку   з  невирішенням  Міністерством  фінансів  питання  про

 розрахунки  з  Новобиківським  заводом  Чернігівської області за

 поставки цукру в рахунок держзамовлення 1994 року.

      І  тут  ще  є  один депутатський запит Криченко, Дохвицький

 виборчий   округ,  329-ий,  Полтавська  область,  до  Президента

 України Кучми Леоніда Даниловича і Прем'єр-міністра Марчука.

      Я ставлю ці запити на голосування.

 

      "за"

      Рішення прийнято.

      Я  думаю,  що,  можливо,  не  всі  зрозуміли, що ми з 11-ти

 розпочинаєм роботу.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Ну,  було  ж  оголошено. Я розумію. Було оголошено до 11-ої

 години.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Та,  ніхто не міг подумать на 12, тому що сказали: до 11-ої

 години.  Перерва  була  зроблена  на годину, ми зареєструвались,

 було 320 народних депутатів. Що тут не зрозуміло?

      Ну,  при  такій  кількості ми ж не зможем голосувать. У нас

 залишилось по вчорашньому закону там буквально 3 поправки.

      Та, не сидіть треба, треба працювать!

      ШУМ У ЗАЛІ

      Значить,  а тим часом розпочнем слухати питання "Про проект

 закону  України  "Про  внесення  змін  до  Закону  України  "Про

 державне  регулювання  виробництва  і торгівлі спиртом етиловим,

 алкогольними напоями, тютюновими виробами.

      Сивульський  Микола  Іванович, будь ласка. Перший заступник

 міністра фінансів України.

 

      СИВУЛЬСЬКИЙ  М.  І.

 

      Шановний Олександре Миколайовичу, шановні народні депутати.

 21   січня   цього  року  введено  в  дію  Закон  "Про  державне

 регулювання  виробництва  і торгівлі спиртом-етилом, кон'ячним і

 плодовим  акогольними  напоями  та  тютюновими виробами. Кабінет

 Міністрів  звертається  до  вас з пропозицією внести зміни у дві

 статті цього закону: це стаття 14 і стаття 15.

      Суть  цих  змін.  В  діючому  законі передбачено, що видача

 ліцензій  і  патентів  на  експорт,  імпорт,  оптову  торгівлю і

 роздрібну торгівлю здійснюється Міністерством фінансів.  Кабінет

 Міністрів звертається з пропозицією до вас щоб в цих статтях, 14

 і  15,  Міністерство  фінансів  було  замінено  на  Міністерство

 зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України. Справа в тому,

 що  регулювання цієї сфери діяльності -це є повністю компетенція

 цього  міністерства.  Крім  ттго, відповідно до указу Президента

 України  23.  06.  95  року  номер 469 Про сертифікати, на право

 здійснення   суб'єктами   підприємницької  діяльності  експорту,

 імпорту,   отової   та  роздрібної  торгівлі  спиртом  етиловим,

 кон'ячними  та  плодовим  алкогольними  напоями  тат  тютюновими

 виробами в системі....... торгу розгорнуто відповідні структури,

 створено  центральне управління чисельністю 30 чоловік, створені

 структури   на   місцях,   які   провели  відповідну  роботу  по

 ліцензуванню  цієї сфери діяльності. Так що на сьогодняшній день

 є  працюючий  механізм  і  тому  Кабінет  Міністрів  просить вас

 підтимати  нашу  пропозицію  щодо  залишення  статус-кво,  щоб і

 дальше  цю  роботу  проводило  Міністерство зовнішньоекономічних

 зв'язків і торгівлі. Я, як заступник міністра фінансів, можу вам

 сказати,   що   розгортання  цієї  роботи,  передача  від  однії

 структури  до  другої приведе до подальших збитків, які і так ми

 вже терпимо на сьогоднішній день у зв'язку з тим, що, практично,

 четвертий  місяць  ліцензії не видаються і у бюджет не надходять

 додаткові кошти, які вкрай необхідні а сьогоднішній день.

      Виходячи з того, що Комісією з питань фінансів і баківської

 діяльності   була   підтримана  пропозиція  Кабінету  Міністрів,

 Кабінет  Міністрів  13 травня видав документ -Тимчасовий порядок

 видачі  ліцензій. І цим порядком якраз передбачено, що цю роботу

 продовжує здійснювати Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків

 і  торгівлі. Тому я звертаюсь до вас з проханням підтримати нашу

 пропозицію і прийняти відповідні поправки до закону.

      Крім   того  пропонується  в  статті  15  поняття  "патети"

 замінити  на  поняття  "ліцензії" для того, щоб не вводити новий

 термін   дозвільної   діяльності,   які   практично   між  собою

 співпадають.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Запитання   до   Микола   Івановича   будуть?

 Запишіться, будь ласка.

      Ніяк міністерства не поділяться, кому дань брать...

 

      СИВУЛЬСЬКИЙ. Так ми ж відмовляємося...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  15  хвилин  достатньо?  Достатньо. Виставте 15

 хвилин. Шейко Петро Володимирович, за ним Терець.

 

      ШЕЙКО П.В., 444 виборчий округ.

      Шановний Микола Іванович!

      В  грудні місяці минулого року був введений в дію Закон про

 державне  регулювання  виробицтвом спирту і т. д. І вже пішов не

 четвертий,  а  шостий  місяць,  коли  Міністерство  фінансів  не

 виконує цього закону і держава втрачає великі збитки.

      Скажіть,  будь ласка, чому Міністерство фінансів не виконує

 закону  держави? Я  би скоріше запропонував сьогодні вносити не

 зміни   і   доповнення   до   закону,   а  про  відповідальність

 Міністерства  фінансів  в  некинонання  цього закону, який наніс

 державі дуже великі збитки.

      Скажіть,  будь  ласка,....  до я кого часу власне державний

 орган  не виконує закон, який приймає парламент цієї держави? Де

 ще  є  такі  аналги  і  в світі? І назвіть мені, будь ласка, всі

 стільки  ще  таких  збитків  нанесено  Україні за ці півроку при

 невиконанні   Міністерством   фінансів   Закону   "Про  державне

 регулювання ... оцих речей. Дякую.

 

      СИВУЛЬСЬКИЙ.  Дякую  за  запритання, це дійсно дуже гостре

 питання.  Справа  в тому, що Міністерство фінансів виконало свої

 функції,  відповідно до Постанови Верховної Ради "Про введення в

 дію закону. Ввідповідно до доручення Кабінету Міністрів ми ми до

 13. 02  підготували  порядок видачі ліцензій.

      Але  в  дорученні  було  допущена  невеличка  помилка,  нас

 просили підготовити порядок тільки роздрібної торгівлі м ми його

 підготовли так, як було вказанорв дорученні Кабінету Міністрів.

      Пісял  цьоого  було дано додаткове доручення включити також

 регулювання  експорту, імпорту і оптової торгівлі. Це навіть теж

 було  зроблено і 13. 03 рівно через місяць документ був готовий.

 но після цього, розглянувши фактичний стан, керівництво прийняло

 рішення,  керівництво  Кабінету  Міністрів  про те, що цю роботу

 повинен  дальше  продовжити  той  орган,  який вже здійснював цю

 роботу.

      Таким   чином,   я   не   вважаю,  що  вся  вина  лягає  на

 міністерство  фінансів,  мінстерство  фінансів повністю виконало

 те,  що  повинно було вконати, як орган, впвноважений виконувати

 ті чи інші  функції.

      Тепер,  щодо збитків. Я приведу вам цифри реальних доходів,

 які надійшли в цій сфері діяльності. За 1995 рік наслідок видачі

 сертифікатів...  надійшло  в  доходи  до бюджету всіх рівней, не

 тільки  Державного,  пердбачається  двухрівнева система експорт,

 імпорт,  оптова торгівля -Державний бюджет, роздрібна торгівля -

 місцеві  бюджети. 4 трильйони 91  мільярд це весь  1995 рік.

      В  1996  році вже з урахуванням того, що плата справляється

 щорічно  надійшло  592 міліарди. Так що, безумовно, певні збитки

 є,  ми  їх  не  скриваєм, тому що зверння було і на місцях, і до

 нас.  Але вони не настільки суттєві, наскільки ми продовжили дію

 сертифікатів.  І  всі  ці  структури,  які  вже  мали  дозвіл, і

 надальше   продовжують  роботу.  Виникають  проблеми  для  нових

 структур,  але  вони  мають  можливість  працювати  через  діючі

 стуркутри  і серед них достатньо державних керованих, які можуть

 сприяти цій діяльності.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Терець, Радченко.

 

      ТЕРЕЦЬ. Дякую. Олександре Миколайовичу. Терець Валерій, 187

 виборчий округ, Запоріжська область, Токмацький виборчий округ.

      Шановний  Микола Іванович, ось тут зараз знаходиться у залі

 Віктор    Дмитрович   Гладуш,   заступник   міністра   зовнішніх

 економічних зв'язків.

      Я в нього, після прийняття закону, був і коли ми угоджували

 питання,  то він сказав: "Я не розумію чому це було віднесено на

 компетенцію  видачі  ліцензій  Міністерству  фінансів".  Ну, так

 вирішили.

      Так у мене питання. Чи погоджено Міністерством фінансів про

 передачу   функцій   передачі  ліцензій  Міністерству  зовнішніх

 економічних  зв'язків?  Я знаю як не просто було це на Кабміні і

 знаю точку зору з цього питання Віктора Івановича Суслова. Дякую.

 

      СИВУЛЬСЬКИЙ.  Я  сказав  вам,  що  13  травня  прийнята

 постанова   493,   якою   введенний  тимчасовий  порядок  видачі

 ліцензії.  Значить,  ця постанова, її текст повністю співпадає з

 тим  тектом, який ми ще підготували 13. 03. І цей текст повністю

 погоджений  з  Міністерством  фінансів і Міністерством зовнішніх

 економічних  зв'язків.  Тобто ми згодні з передачою цієї функції

 державним  органом,  який  спеціально створенний для регулюванню

 експорту, імпорту і торгівлі.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Радченко, Глухівський.

 

      РАДЧЕНКО.

 

      Шановний Микола Іванович, скажіть, будь ласка, яке завдання

 або  яка  ціль ставиться іменно в тому, щоб видавати ліцензію на

 право  роздрібної  торгівлі  алкогольними  напоями  і тютюновими

 виробами?  Я  маю  на  увазі слудуюче, якщо видається ліцензі на

 право  виготовлення  цією  продукції,  то тут є сенс в тому, щоб

 ствердити  те,  що ця продукція виробляється згідно установленої

 технології,  і ця продукція виготовлена придатна для споживання.

 Який  же  зміст  закладається  в  ліцензію  на  право продажі? Я

 вважаю,  що  ліцензія  тут  аж  ніяк  не потрібна. Поскільки цей

 документ   виконує   функцію   чисто   формальну  або,  вибачте,

 бюрократичну з тим, щоб тільки здерти гроші.

      В  торгівлі  повинен бути сертифікат, який стверджує якість

 продукції  і  цим  самим ми виконаєм державну функцію Закону про

 захист  прав  спожівача.  Ліцензія тут аж ніяк не потрібна. Ваша

 думка з приводу цього?

 

      СИВУЛЬСЬКИЙ.   Дякую   за   запитання.   Дійсно,   якщо  ми

 розглядатимемо,   що  цю  функцію  буде  виконувати  Міністество

 фінансів, то ясно, що ліцензія або патент буде виконувати тільки

 одну   функцію   -фіскальну.   Тому  що  в  компетенції  Мінфіну

 знаходиться   лише   це   питання.   Но   ми   просимо  передати

 цим...........  саме  тому,  що  видача  ліцензій  -це не тільки

 отримання  доходів  в  бюдждет.  Є певні обмеження на здійснення

 діяльності  по  реалізації  цієї продукції в певних місцях. Крім

 того,   ми   повинні   забезпечувати   діяльність   по   обліку,

 налагодженню  відповідного  обліку в торгівлі.

      Тому  в  цьому  документі,  про  який  я вже говорив, чітко

 передбачено,  які  конкретно  документи  даються  для  того, щоб

 отримати  ліцензії.  І серед цих документів є такі, які повністю

 відносяться до компетенції ........... Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Глухівський, Магда.

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ

 

      Шановний   доповідачу!  Ви  просите  нашої згоди на те, щоб

 передати   певні   функції   вашого   міністерства  Міністерству

 зовнішньо-економічних зв'язків і торгівлі.

      Хто  займався  державним регулюванням виробництва спитру до

 того,  як  вам  ці  функції  були передані? І чи це було з вашої

 ініціативи, чи це вам було нав'язано? І хто в інший державах і з

 стабільною  економікою,  і  з  перехідною  економікою займається

 державним регулюванням виробництва спирту? Дякую.

 

       СИВУЛЬСЬКИЙ.  Дякую  за  запитання.  Ну  я  повинен  зразу

 зауважити, що це не відноситься до функцій Міністерства фінансів

 займатись    регулюванням    торгівля   спиртом.   Ми   все-таки

 Міністерство  фінансів.

      Є   в   нас   2   державні   структури,  які  безпосередньо

 відповідають за виробництво алкогольних напоїв. Це Держхарчопром

 і  Держсадвинпром.  Саме  в  їх компетенції... відноситься до їх

 компетенції   управління   цією  сферою  діяльності  організація

 виробництва.

      Ми, приймаючи Закон про державне регулювання, мали на увазі

 фактично  введення  монополії  держави  на отримання доходів від

 цієї  сфери  діяльності.  І  для  цього  передбачали  відповідну

 систему  регулювання.  І  тут  вже  дійсно  виступають  інтереси

 Міністерства  фінансів.  Значить,  в попередньому першому тексті

 закону,  який  ми...  який  я  доповідав  тут  рік  назад,  було

 передбачено   створення  спеціального  державного  органу,  який

 повинен  був здійснювати це регулювання. Спаціальний орган, який

 здійснював   би   контроль   за  виходом  продукції,  за  якістю

 продукції, контроль за реалізацією закону. Ми не говорили, що це

 буде  новий орган, чи ці функції будуть дани Держхарчопрому, але

 така  пропозиція  в  нас  була. На жаль, ви не погодились з цією

 пропозицією  і на сьогоднішній день в нас знову ж таки робота по

 регулюванню  розпилена  між  різними  структурами.

      Дальше   буде   займатись   Держхарчопром,   Держсадвинпром

 організацією  виробництва, Держстандарт буде контролювати якість

 цією  продукції.  Ну  і  питання  тільки стоїть в тому -хто буде

 конкретно  видавати  ліцензії  і  сертифікати.  Ми зупинились на

 цьому останньому питанні.

      Якщо  говорити  про  досвід  зарубіжних  країн,  то коли ви

 готовили  цей  текст  закону,  ми  вивчали досвід різних країн і

 зокрема досвід Німеччини. Цілі групи спеціалістів наших виїзжали

 туди і саме, виходячи з досвіду Німеччини, ми пропонували ввести

 систему  спеціального  державного  органу,  який  би  здійснював

 регулювання. І   мав  всі повноваження.

      Інша  справа  -де  він  повинен  буди.  По початкових наших

 намітках,  він  повинен  бути  при  Держхарчопромі. Це ближче до

 йього    функції. Ось   така  позиція  з  цього питання.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Магда. Петренко.

 

      МАГДА. І.І.

 

      Шановний  Микола Іванович, ви сказали, що збитки або бюджет

 не  отримав  4  трильйони.  За 4 трильйони суд десь дає 15 років

 тюрми.

      Яку  ж  кару хто поніс з Міністерства фінансів за те, що не

 виконав постанову Верховної Ради чи  Закон Верховної Ради?

 

      СИВУЛЬСЬКИЙ. Дякую за запитання.

      Я  хочу  тоді,  раз  питання  стоїть  про 4 трильйони, як я

 називав  91  мільярд  -реальні доходи, які надійшли. З чого вони

 складаються, які складові?

      Значить,  тут  входять  доходи  від  експорту  порядка  150

 мільярдів,  від  видачі  відповідних сертифікатів. Від імпорту -

 порядка  110,  від оптової торгівлі -порядка 880. І решла все-це

 за роздрібну торгівлю. Тобто, основна сума, більше 3 трильйонів,

 вірніше,  біля  3 трильйонів -це доходи, які надійшли в місцевий

 бюджет.  Це  від  тих  точок,  які  для  того, щоб забезпечувати

 реалізацію   тютюнових   і   алкогольних,   тютюнових   виробів,

 алкгольних напоїв, купили відповідні сертифікати.

      Значить,  оскільки  вони  їх  купили,  а  сертифікати діють

 довго,  то  природньо, що вони лише в цьому році будут додатково

 сплачувати  за  ті  сертифікати, які вже отримані. Я називав вам

 цифру: 592 мільярди, -що вони вже заплатили з початку року.

      Так  що,  про  втрати якщо ми говорим, то мова може йти про

 втрати  від  тих  нових  структур,  які  побажали  включитись  в

 експорт,  імпорт і в оптову торгівлю. Таких звернень було тільки

 одне  за  весь  час  до Міністерства фінансів. Це радгосп -загот

 "Комсомолець"  звернувся до нас. І втрати ту, дійсно, оцінюються

 в  170  мільйонів карбованців. І, звичайно, появились нові точки

 на місцях, які бажали б здійснювати роздрібну торгівлю.

      Ну,  таких  даних  на  сьогоднішній день ми не маєм. Тобто,

 мову треба вести все-таки не про 4 трильйони, а про значно меншу

 суму.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Петренко. Альошин.

 

      ПЕТРЕНКО М.І.

      (230-ий виборчий округ, Кіровоградщина , Петренко)

      Шановний   доповідачу,   справа   в  тому,  що  та  скрутна

 економічна ситуація, яка зараз є в країні, то єсть не поступають

 кошти  до  бюджету,  залежить  дуже  багато,  в тому чилсі і від

 Міністерства  фінансів.  І  якщо  кожний  закон  так  буде у нас

 вводитись,  як  ви  вводили  цей закон, то мабуть ми ще довго не

 будем  виплачувати  і  заробітної  плати бюджетним організаціям,

 пенсії.

      Маю  до  вас таке питання коротеньке. От ви тут сказали, що

 після  того,  як  була  вами  підготовлена  постанова  13.  03 і

 керівництво   Кабінету  Міністрів  рішило  передати  цю  функцію

 Міністерству    зовнішньоекономічних   зв'язків,   хто   приймав

 конкетно,  назвіть  тут  фамілію,  хто  конкретно  приймав  таке

 рішення, щоб от так довго тягнулось введення в дію цього закону?

 Дякую.

 

      СИВУЛЬСЬКИЙ.  Дякую за запитання. Шановні народні депутати,

 те,  що  я  сьогодні  стою  на  цій  трибуні продитковано саме з

 зацікавленності  в  тому, щоб доходи надходили якогомога швидше,

 тому що якщо ви приймете рішення, залишете все як є, і що Мінфін

 повинен  таки ліцензувати і видавати патенти, то я вас запевняю,

 що декілька місяців ми не зможим отримати ні одного карбованця в

 доходи   бюджета,   тому  що  організаційний  період  буде  дуже

 тривалим,  це....  торг створив відповідну структуру до низу, ні

 відповідні  люди,  ні  відповідні  методики,  тепер все це треба

 робити  з  початку  іна.  Тому  моя присутність тут і пропозиція

 Кабінету  Міністрів  вона  у  нас продиктована зацікавленністю в

 тому, щоб безперебійно йщов процес доходів бюджету.

      Що  стосується хто персонально приймав рішення, я нажаль не

 можу відповісти на це питання.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Альошин.   Шановні   колеги,   я   прошу  хто

 запізнився, тихенькл сідайте і працюйте.

 

      АЛЬОШИН.  Розгалядала  це питання і в принципі вирішала, що

 нехай  уже  пізно,  але  треба підтримати вашу пропозицію. Але у

 мене   запитання   такого   змісту.  Скажіть,  будь  ласка,  ось

 розглядався   проект  закону  десь  приблизно  рік  тому,  потім

 з'явився  указ  Президента,  де зовсім інший механізм закладено,

 потім  Верховна Рада прийняла закон, потім Міністерство фінансів

 почанає за'мати якусь особливу позицію.

      Скажіть,  будь ласка, отака політика, вона взагалі викликає

 довіру  до уряду, до українських експортерів? Чи це сприяє новим

 зв'язкам  з  іншими  країнами?  Це  сприяє  взагалі налагодженню

 нормальної політики в державі?

 

      СИВУЛЬСЬКИЙ. Дякую за запитання.

      Я  повинен  зауважити,  що  тут  все-таки  виннних, мабуть,

 немає.  Справа в тому, що так об'єктивно склалась ситуація. Діло

 в  тому, що... Да, кстаті, закон готувався дуже довго -ми почали

 його  готувати у 1994 році, і закладались норми, які враховували

 ситуацію,  яка була на той час. З 1994 року функції Міністерства

 зовнішньоекономічних  зв'язків  були  розширені  -воно  отримало

 статус,  Міністерство  зовнішньоекоомічних зв'язків, і торгівлі,

 тобто  був створений державний орган, який відповідає за оптову,

 роздрібну  торгівлю  цієї  сфери діяльності. ілком природньо, що

 саме  йому  потрібно  було передати оцю функцію. тому я розумію,

 чому  Президент  підписав  такий указ: раз створений орган, який

 регулює  цю  діяльність,  він  і  повинен видавати сертифікат. А

 закон йшов по своїй початковій ідеології. І в результаті виникла

 оця розбіжність, яку ми зараз просим просто скасувати.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

      Цушко  Василь  Петрович,  член  Комісії  з питань фіансві і

 банківської діяльності.

 

      ЦУШКО В.П.

      Уважаемые коллеги!

      Мне  поручила Комиссия и финансам и банковской деятельности

 сделать  доклад  по  данному вопросу. Вы помните, что этот закон

 рассматривался.  Я  пройдусь по хронологии: был подан Кабмином в

 Верховный  Совет  и  начал  рассматриваться. Был подан 18 апреля

 1995  года.  Был  рассмотрен  в  первом чтении, когда докладывал

 николай Иванович Сивульский. Действительно, норма была заложена -

 статья 17 закона, который был подан в Верховном Совете на первое

 чтение. Я читаю, цитирую, значит: "Лицензии на импорт, экспорт и

 оптовую   торговлю   спиртом   выдаются   державими  податковими

 інспекціями".  То  есть  это  было  предложение Кабмина. Кстати,

 завизировано всеми, министром финансов, было подано за подписью

 исполняющего   обязанности   премьер-министра   Марчука  Евгения

 Кирилловича.

      Следующее, закон рассматривался в 1-м чтении, второе чтение

 было  закона  и  третее чтение закона. И 19 декабря 1995 года мы

 приняли этот закон. В постановлении в введении было сказано, что

 Кабмин  должен подготовить и начать выдачу лицензий. Фактически,

 выдыча  лицензий  должна  была  выдаваться в феврале, 23 февраля

 1996  года.  но до сих пор практически эти лицензии не выдаются.

 Значит,  что  сделала  комиссия  и  что сделал Верховный Совет в

 законе, как утвердили эту норму? Пожалуйста, статья 14: ліцензії

 видаються Міністерством  фінансів України або уповноваженими ним

 органами  терміном  на  5 років. Оплата за ліцензії справляється

 щорічно  і  зараховується  до  Державного  бюджету  України. Это

 статья  14.  И  статья  15  гласит:  ліцензії на право експорту,

 іморту   алкогольних   напоїв  та  тютюнових  виробів  видаються

 терміном на 5 років Міністерством фінасів України. Оплата за них

 справляється  щорічно  і  зараховується  до  Державного  бюджету

 України.

      То есть, мы поддержали то, что подано Кабмином и всего лишь

 расширили:  вместо  податкоыых  инспекций  мы  написали органами

 Министерства  финансов.  Мы  знаем,  что  податковая  -это часть

 Министерства  финансов.

      В  итоге Министерство финансов просто-напросто не выполнило

 закон.  Сегодня мотивировка докладчика, зам. министра финансов в

 том, что ини не  получилось,  не  успели и так  далее.

      Значит,  извините,  было  3  чтения. За эти 3 чтения можно

 было подать поправки.

      Следующее. после того, как закон уже был введен в действие,

 было письмо за подписью в комиссию, за подписью вице-премьера по

 АПК  Саблука о том, что просим продлить срок для выдачи лицензии

 там  на месяц, мы будем выдавать. После этого пришло уже письмо,

 точнее законопроект, поданный за подписью премьер-министра о том,

 чтоб  передать  эти  функции  после  того,  как  многие депутаты

 подняли  вопрос о том, что лицензии не выдаются. В итоге нанесен

 колосальный,  я  считаю, ущерб экономике Украины, потому что был

 заблокиован  фактически  экспорт нашей продукции.

      И  следующее.  Тут  еще  надо  конкретно  вникнуть. Почему?

 Потому  что... И это должна вникнуть прокуратура, как предлагала

 наша  комиссия,  Генеральная  прокуратура.  Почему?  Потому  что

 многие   фирмы  крупнейшие  получили  по  указу  лицензии,  а  с

 введением  закона  получилось  так,  что  уже  эти  лицензии  не

 выдаются.  Ни  сделано ли это преднамеренов интересах этих фирм?

 Это тоже надо разобраться.

      Следующее.  Я  считаю,  что  со  стороны  Верховного Совета

 сейчасч  то,  что  роздан вам законопроект, где написано решение

 комиссии,  написано  такое,  что,  виходячи  із  цього,  комісія

 звернулася  до  Генеральної  прокуратури  України  з  проханям в

 місячний   термін   провести   розслідування   і  притягнути  до

 відповідальності  посадових  осіб  Кабінету  Міністрів України і

 Міністерства фінансів України з вини яких має місце зволікання з

 виконання положень цих законодавчих актів.

      Дело в том, что не должно быть обращение только комиссии. Я

 считаю,   что   Верховный  Совет  сегодня  отдельным  пунктом  в

 постановлении должен принять обращение или поручение Генеральной

 прокуратуры    разобраться.   Представте   себе,   что   сегодня

 руководитель   действующего   предприятия  отказывается  платить

 налоги  в  течение  3  месяцев. Прекрасно понимаем какие санкции

 будут  рименены.  В  тоже время Министерство финансов во главе с

 министром  финансов  отказалось  выполнять  закон  и  мы сегодня

 должны  решить  раз  и  навсегда. Если мы высший законодательный

 орган,  который  отвечает  за  принятие  законов  и  контроль за

 выполнение  законодательства  в стране должны наконец-то решить.

 Потому  что наш высший исполнительный орган -Кабмин не выполняет

 законы.  Не  выполнение  закона  начинается  с него. Этот вопрос

 принципиальный.

      Сейчас  возникает вопрос: как же удовлетворить подачу этого

 закона  Кабмину?  Кабмину  удовлетворить,  нам  решить  вопрос о

 передаче  этих функций Министерству внешнеэкономических связей и

 торговли  или  оставить  за  Министерством  финансов и выполнить

 закон.

      Мне   многие   депутаты  задавали  вопрос  еще  вчера:  как

 поступить,  как считаю я лично? Мое мнение как депутата, который

 представляет  и избран народом, определенной части народа, и все

 мы представители народа -высший орган, должны все-таки заставить

 выполнять закон.

      Но  с  другой  стороны, Министерство финансов, даже если мы

 приймем такое решение, значит, будет эту линию проводить еще три

 месяца, лицензии не будут выдаваться, будет страдать экономика.

      И  в  принципе,  я  и накомиссии так высказался, и комиссия

 проголосовала,   все-таки  удовлетворить  передать  эти  функции

 Минситерству  внешне-экономических связей. НО я настаиваю, чтобы

 был  принят  второй  пункт  о том, что Генеральная прокуратура в

 течении  месяца разобралась, почему так случилось, и доложила по

 этому вопросу Верховному Совету кто наказан, кто отвечает за то,

 что нанесены большой финансовый ущерб.

      Нам  всегда  говорят,  что  в  бюджете  нет денег, нужно по

 крупицам собирать. Там же, где надо было собирать, именно орган,

 который  должен  был  выполнять,  отказался выполнять и  заствил

 именно  тех  людей,  производственников бегать по таким..., я не

 знаю...

      Вот, пожалуйста, хронологию хождения по мукам одного из

 совхозов,   того  же  "Комсомольца",  который  указывал  Николай

 Иванович.  Директор  совхоза  обратился  сначала  в Министерство

 внешне-экономических связей. Им отказали в выдаче лицензий, хотя

 зам.  инистра  Шевченко  обещал,  що я решу все. НО потом поднял

 руки, сказал, что я не могу нарушить закон. После было обращение

 к  первому  заместителю  финансов Сивульскому Николаю Ивановичу.

 Николай  Иванович  тоже  подписал резолюцию: "Выдать лицензтию".

 Его  резолюцию проигнорировали. Эти люди пошли дальше. Подписали

 письмо  у вице-премьер -министра Пинзеника. Есть опять резолюция

 на документе:"Выдать лицензию". Опять не выдали лицензию. Дальше

 люди ошли к первому вице-премьеру Лозаренко. Первый вице-премьер

 Лозаренко  пишет свою резолюцию на письме: "Выдать лицензию". Не

 выдается  лицензия после его подписи. После люди идут к Премьер-

 министру.  Есть  резолюция  Премьер-министра:"Выдать  лицензию".

 Опять  не  выдается.  Это  при  том было... все это шло с подачи

 депутата  Рычагова. То есть, вызде сопровождалось его обращение.

 После   этого   уже  за  обращением  двух  или  трьох  депутатов

 непосредственно   к  Премьер-министру  вроде  бы  этому  совхозу

 выдали.  то  хождение  по  мукам  было  около  трьех месацев, за

 которые  получено  потери  и  не  отправлено  та же продукция за

 границу на экспорт.

      И   в  даной  ситуации  не  понятно  почему  люды,  несущие

 ответственность  по  своим  должностным  обязанностям  не должны

 нести  эту  ответственность.  Так  это одно из хозяйств. Сколько

 звонков  из  Крыма,  сколько звонков из других областей, которые

 занимаются  производством. Непосредственно алкогольных напитков,

 вона  и  так  далее.  Люди  не  могут реализовывать. У меня все.

 Спасибо за внимание. Закон на ваше усмотрение. Я вам сказал свое

 личное мнение, сказал решение комиссии.

      Решите  принять удовлетворить, чтобы выдавал дальше МЗС эти

 лицензии  -так будет. решите, что все-таи заставить Министерство

 финансов выполнять законы -пожалуйста на усмотрение зала.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги! Запитання до Василь Петровича

 будуть?  Запишіться, будь ласка. 10 хвилин достатньо. Достатньо.

 Виставте  10  хвилин.

      Шейко. Процев'ят.

 

      ШЕЙКО

      Шейко,  444  округ.  Шановні колеги! Ну я повністю згоден з

 вашою  оцінкою  діяльності  Мінфіну  по  виконанню  закону,  але

 скажать,   будь  ласка,  як  поступити  залу  все-таки  в  даній

 ситуації? Проголосувати "за" чи "проти"? Для добра України.

 

      ЦУШКО.  Если реально для того, чтобы вывозилась продукция и

 продавалась  за  границу,  надо  проголосовать, чтобы поддержать

 комиссию, чтоб МЗС

      Если   же  мы  поступим,  чтобы  нас  уважали,  тогда  надо

 заставить  Минфин  выполнять.  Но  тогда  надо ему определить 10

 дней.  Через  10  дней,  чтоб он начал выдачи лицензий. Мы с ним

 поступим  так.

      А если, чтобы давалось завтра, МЗС готов и завтра выдавать.

 Но  тут  -говорю  -опять  просто  неуважение  к нам, как высшему

 законодательному  органу.  Поэтому решайте. Я думаю, что понятно

 каждому.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Процев'ят. Олексієнко.

 

      ПРОЦЕВ'ЯТ. Я прошу передати  слово  Кулакову, 328.

 

      КУЛАКОВ

      Кулаков,    (...........)    328,    Полтавська.   Шановний

 співдоповідачу!  Шановні депутати! Ми часто говоримо про правову

 державу  і  так  складається,  що  за  якийсь мішок кукурудзи чи

 буряка  притягаємо громадянина до кримінальної відповідальності.

 Але  якось  пропускаємо мимо факти, де збитки державі наносяться

 мільярди, сотні мільярдів карбованців.

      Як,  на  вашу  думку,  чи  слід  створити  якусь комісію по

 розслідуванню  цього  факту?  І все-таки щоб відповідальні особи

 Кабінету Міністрів, міністерств дали відповідь і відповіли за ці

 факти.

 

      ЦУШКО. Я с вами согласен полностью. Спасибо за вопрос.

      Я  считаю,  что  нам  нужно,  в  этом  вопросе следственная

 комиссия лишняя, ну, в смысле, не то, что лишняя, она, тут надо,

 чтоб  Генеральная прокуратура выполнила свои функции.

      И  нам  надо  отдельным  пунктом в постановлении принять, и

 чтоб  доложили  нам  через  месяц,  кто  ответить за эти убытки,

 нанесенные бюджету, государству, народу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексєєнко, Моцпан.

 

      ОЛЕКСЄЄНКО В.К.

 

      Василь Петрович, я повністю підтримую ваші останні слова, і

 хотів би закликати всіх депутатів, щоб підтримали оцю пропозицію

 останню.  Не  можливо  так,  щоб  без  наслідків залишалося таке

 зволікання.  Це,  считайте,  6  місяців.  А  сезон  є  сезон. Не

 вивезли-пропало.  За  це  треба відповідать, і по всій строгості

 закону.

      Я  підтримую  і  прошу  усіх  народних депутатів, закликаю,

 умоляю,  що  підтримайте  цю пропозицію і давайте проголосуєм за

 неї.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Моцпан, Петренко.

 

      МОЦПАН А.Ф.

 

      (146,    Амвросиевский    избирательный    округ,   фракция

 социалистов, Моцпан)

      Уважаемый  Василий  Петрович,  я попрошу вас более подробно

 осветить  деталь в вашем сообщении, касающуюся Указа Президента,

 в  соответствиис  которым  некоторые  фирмы  получили  право  на

 экспорт.  Что  это  за  фирмы,  если  вам  известно?  Хотя бы их

 количество. И чем это было в конечном итоге заблокировано?

      И, уважаемый Александр Николаевич, тут просят депутаты, я с

 ними  абсолютно  согласен, Марченко Владимир Романович и другие,

 на  сегодняшний  день никакой трансляции на Украину нашей с вами

 работы нет, мы что здесь преступники собрались в конечном итоге.

 Кто  этот  принимал решение отключить трансляцию на всю Украину?

 Что это за заявки со стороны Президента нашего? Что тут, кто тут

 и  меня пугает в конце-то концов? Что это за безобразие, что это

 за  отношение  ко  мне  как  к  народному  депутату? Кто хочет -

 отключает.   Кулик,   видите  ли,  ему  не  понравилось  решение

 Верховного  Совета о его отставке. Это наше дело кого отправлять

 в  отставку, если мы нарушили закон, пусть докажут, что нарушили

 закон. Спасибо.

 

      ЦУШКО.  Уважаемый  коллега  Моцпан, я вам сейчас доложу про

 это, насчет нарушения закона, вы видите, у нас нарушается закон,

 исполнительная  власть любой закон и может отключить трансляцию,

 может не выполнить закон. Я понял.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Значить,  Василь  Петрович,  шановні  колеги,

 сьогодні...  Я  скажу  Анатолій  Пилипович. Сьогодні на Президії

 Верховної  Ради  рано,  коли  ми  розглядали рід питань такий не

 відкладних  і в тому числі у зв'язку з тієї трагічною, трагічним

 випадком,  який  стався,  була  внесена  пропозиція  що сьогодні

 взагалі  не  проводить  пленарне засідання, але відправити, дати

 можливість  працювати  в  комісіях,  тому що, ну, дійсно випадок

 такий  надзвичайно  тяжкий,  але,  враховуючи те, що невідкладне

 питання,  попросили щоб ми зробили перерву, що ми зробили, потім

 попрацювати  до  14  години,  але провести засідання в закритому

 режимі,  враховуючи  іменно  цей  трагічний  випадок. Тому ніхто

 нічого  не  відміняв.  І я, не я, а Мороз, коли розпочинав сесію

 про це сказав і коли я продовжую, я тоже про це сказал, дали всі

 згоду,  тому що тут ніхто нам команди не давав, ми самі вирішили

 це.

      (Шум у залі)

      Щоб  сьогодні,  як кажуть, ну, ми знаєм, що ці баталії, ну,

 хоч  у  такий  день,  зв'язаний із смертю двох наших колег і так

 далі, щоб...

      (Шум у залі)

      Рішення ми не приймали.

 

      ЦУШКО.   Я   отвечаю   по  сути  вопроса  коллеге  Моцпану.

 Пожалуйста,  да,  по спирту, выдано лицензий по указу Президента

 на  спирт  этиловы  (экспорт)  14  штук, на 13, 3 миллионов далл

 обкемом.   Это  данные  Минисерства  торговли,  официальные,  за

 подписью зам. министра.

      Дальше.  Алкогольные  напитки:  75 штук лицензий выдано, на

 51,  6 миллионов далл. На тютюновые выробы -16 штук лицензий, на

 7,4 миллиардов штук на экспорт.

      Дальше. На импорт:  спирт этиловый -  1 лицензия выдана, на

 0,  085  миллионов далл. Дальше. На алкогольные напитки -75 штук

 выдано,  на  12, 6 миллионов далл. И тютюновые выробы -41 штука,

 13, 2 миллиардов штук.

      Дальше. Оптовая торговля. Выдано: алкогольные напитки -1565

 штук, тютюновые выробы - 374 штуки, спирт этиловый - 114 штук.

      Роздрибна   торгивля:   алкогольные   напои  -87782  штуки,

 тютюновые выробы - 74439 штук.

      Я  не  говорю  о  том, что это сделвно специально, но нужно

 проверить  сам  факт.  Получилось  так,  что  эти фирмы, которые

 получили лицезии согласно указа, и дальше 6 месяцев, фактически,

 с  тех  пор  не  выдаются лицензии, ои оказались монополистами а

 продажу. Вот я об этом. Пусть нам прокуратура доложит, как и что

 где использовано...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Петренко, Рудченко.

 

      ПЕТРЕНКО М.І., 230 виборчий округ, Кіровоград.

      Шановний доповідачу, шановні колеги!

      Я  думаю,  що  підтримають депутати ваші рішення про те, що

 було   зроблене   подання  до  Генеральної  прокуратури,  і  хто

 винуватий  в цьому... в тому, що державі нанесені великі збитки,

 він повинен понести відповідальність.

      Я хотів би спитати таке: це не перший закон, який ми тільки

 прийняли  і  потім  знову  нам приходиться до нього внести якісь

 зміни,  доповнення  і  тому  інше.  Адже  у  нас  дуже  багато і

 консультантів  є і в комісії, і в Кабінеті Міністрів... Можна це

 було  пригласити,  щоб от... як то кажуть, зразу це виправити ще

 тоді, а не затягувати так довго?!..

 

      ЦУШКО.  Я  вибачаюсь...  Да  с  этим  вопросам коллега ваш,

 кировоградский   Алешин  прелагал  и  было,  чтобы  на  комиссии

 обсуждалось.  Но  тогда  Минфин и правительство настаивало, чтоб

 шло именно им и мы принялитакое решение.

      Еще  раз  я  повторил незря хронологию, мы ж не меняли. То,

 что  они  подали, мы только расширили и это обсуждалось в зале и

 во  2-м  и  в  3-м чтении. Решили, что все-таки так хочет, пусть

 идет им. Они должны контролировать поступление денег. но в итоге

 сам Минфин отказался сам выполнить то, что сам просл. Такая наша

 держава.  Хотя  я......  в  докладе  не сказал, Николай Иванович

 сказал, что у нас, видно у нас надо или министества посокращать:

 Держхарчопром,  Держ.....  пром  регулировать,  Держстандарт по

 этому  закону  Минфин  и МЗС... Аж 5 министерств, так можно было

 решить,  не  создавая  дополнительного  органа,  а  сказать, что

 поручается  1  из  этих комитет все это обкединить, потому что в

 принципе  одни функции. А сегодня, к сожалению, не имеем то, что

 имеем.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Рудченко.

 

      РУДЧЕНКО.  Шановний  Олександр  Миколайович, прошу передати

 слово в 159 Семенюк.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка.

 

      СЕМЕНЮК, 159  виборчий округ.

      Шановний  Василь  Миколайович,...  Петрович,  скажіть мені,

 будь  ласа,  чи  не кажеться вам, що це навсього замовлення тих,

 ну,  які  сьогодні  придбали  ліцензії,  їздять  по  колективних

 господарствах, той спирт, який сьогодні колективне  госопдарство

 могло  б реалізувати, маючи ліцензію на бензин, запасні частини,

 ці відповідні фірми передають, скуповують цей спирт і займаються

 реалізацією.  А тим часом, питання затягування видачі ліцензії -

 це   не   на  руку  тим,  хтол  сьогодні  зробив  це  відповідне

 замовлення.   Ми  з  вами  спільно  працювали  над  тим  запитом

 депутатським на Генеральну прокуратуру, чи не кажется вам, що це

 була  спеціальна ігра між Міністерством фінансів і МЗС, скажіть,

 будь ласка.

 

      ЦУШКО.   Спасибо. Я  ответил  уже  коллеге  Моцпану.

      Я  еще  раз  вас  прошу просто поддержать, и чтобы от линии

 Верховного  СОвета  просто  чтобы  пошло обращение к Генеральной

 прокуратуре,  чтобы  через  месяц  нам  дали  ответ.

      Я  не  прокурор  и не следователь, не могу ответить так, но

 говорю,  что благодатя такому отношению эти фирмы, что получили,

 они  стали  монополистами  на рынке, без вопросов. А цже дальше,

 кто как крутился, какой шустрый был, естественно, приобретал что

 в каком колхозе, потому что если колхоз не имел права.

      Потому  я  с вами  согласен.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте ,  будь ласка.

      Є бажаючі виступить? Є записані? Будь ласка, хто записався,

 висвітіть  список.  Я  просив  би,  щоб  ми  дали  можливість їм

 виступити,  6  депутатів.

      Тому  час  по  3   хвилини  це  буде   20 хвилин.

      Будь ласка,  Моцпан.

      За  ним  Кравчук.

 

      МОЦПАН. Уважаемый Александр Николаевич, уважаемые крооеги!

      Я  помню  дебаты  при  слушании  Закона  "О государственном

 регулировании    производства,    торговли   спиртом   этиловым,

 коньячным,  алкоголоными  напитками  и  табачными  изделиями.

      Я   помню,  как  инициаторы  этого  проекта,  представители

 правительства,  в  том  числе  Виктор  Михайлович Пинзенык, я не

 помню  уже,  в  кулуарах, или здесь уже рассказывал, какие будут

 преимущества,  какие преимущества даст данный законопроект, если

 он   станет  законом,  если  мы  введем  лищензирование  екпорта

 спиртными  напитками,  табачными  изделиями  и  так далее, будем

 ческо  знать,  сколько  поступит   в  доход   государства.

      Теперь  прошло полгода, выясняется, что орган, котоорый был

 обязан    обеспечить   реализацию   данного   закона,   ставшего

 действительно  законом, не смог по целому ряду организационных и

 прочих  обстоятельст  выполнять  действие  этого закона.

      Так  позвольте,  если  Кабинет  Министров  представлял этот

 законопроект, неужели эти нюансы сразу не были понятны? И почему

 министр финансов Петр Кузьмич Германчук не сказал четко и ясно с

 трибуны   или.............   представителей,   что  министерство

 финансов  не  в  состоянии  будет  выполнять  сложную  работу по

 лицензированию, у нас нет специалистов, это не наша функция. Все

 промолчали.

      Теперь  Комиссия  по  финансам  и  банковской деятельности,

 уважемый  Виктор  Иванович  Суслов  прямо пишет, что государству

 нанесен значительный ущерб. При чем никто не может сказать какой

 это  значительный ущерб. И я поддерживаю предложение комиссии по

 финансам  и банковской деятельности, Виктора Ивановича и Василия

 Петровича   Цушко,   выступающего   с  этой  трибуны,  что  дело

 действительно  нужно  передать  в  Генеральную прокуратуру. И мы

 должны  проследить  и  в  конечном  итоге добиться, чтобы с этой

 трибуны   Генеральный  прокурор  или  представитель  Генеральной

 прокуратуры  четко  и  ясно  сказали,  какой действительно ущерб

 нанесен за неисполнение данного закона в конечном итоге.

      Для  меня  ясно  одно.  Была у нас монополия государства на

 виноводочные изделия, табачные изделия. Безусловно, это был плюс

 для  государства.  Вспомните, тут сидят экономисты. 20 процентов

 доходной части бюджета СССР получал от монополи на виновдочные и

 табачные  изделия.  Что  мы сейчас получаем я поинтересовался от

 виноводочных  изделий  от  демонополизации этого важного фактора

 действия в работе нашей экономики - 0,7 процента.

      На   что  мы  расчитываем  в  конечном  итоге?  На  что  мы

 расчитываем?

      И  наконец,  обратите  внимание,  что получается по ответам

 Василия  Петровича  Цушко. Была у нас монополия государства. А я

 преполагаю  в  связи  с  действием известного Указа Президента и

 получением  лицензий  на  экспорт  спирта  отдельными фирмами мы

 получили  монополию мафии. Я уверен, что, если прокуратура будет

 добросовестно выполнять нашу просьбу-поручение, она докажет, что

 отдельные  фирмы  получив  лицензию,  затем действительно лишили

 возможности     непосредственных     агропроизводителей    вести

 торговоденежные  отношения  и таким образом зарабатывать прибыль

 для  трудовых коллективов.

      Петр Владимирович шейко правильно поставил вопрос: "Как для

 добра?". Дл ядобра конечно нужно принимать предложение комиссии.

 Функции  чем  быстрее,  тем  лучше  передавать  Министерству  по

 зовнишньо-экономическим связям. Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  просив  би  вносити пропозиції, будь ласка,

 крім  цього.  Кравчук,  Ричагов.  Нема  Кравчука.  Ричагов, будь

 ласка.

 

      РИЧАГОВ.

 

      Рычагов, 316  избирательный округ.

      Уважаемый   Председатель!   Уважаемые  депутаты!  Президент

 Украины,   представители   исполнительной   власти  неоднократно

 публично  заявляли  о  своей  поддержке  предпринимательства,  о

 содествии  развития  внешне-экономическиз связей. В любой стране

 Правтельство считает самой главной экономической задачей -помочь

 своему  производителю  завоевать зарубежный  рынок - это рабочие

 места, это средства для развития производства.

      Мы  имеем иное Правительство. Правительство, которе говорит

 одно,  но  делает  противоположное. Стон  стоит по всей Украине.

 Производители  вина  не  в  состоянии  вывезты свою продукцию за

 рубеж.   С   декабря   не   выдаются  лицензии  на  вывоз  этого

 скоропортящегося  продукта.  Мне  пришлось обкяснять сложывшуюся

 ситуацию   иностранцам.   Они   несколько   раз   обращались   к

 переводчице,  с  уточнениями  о чем идет речь: о вывозе вина или

 продаже   за   рубеж   воопружения.   То   что   делает  сегодня

 исполнительная  власть, не укладывается в рамки здравого смысла.

      Чтобы  решить проблему вывоза вина отдельному хозяйству мне

 пришлось  месяц  провести  в  Кабинете  Минситров и Министерстве

 финансов,  и  внешне-экономических связей. Несмотря на резолюцию

 Премьер-министра Марчука и вице-премьера Лозаренко об  ускорении

 решения  этого  вопроса,  отказ  о выдаче лицензии на вывоз вина

 поступил  и  от  Министерства финансов и от Министерства внешне-

 экономических связей. Министерство финансов по причине того, что

 оно  не  может,  хотя  закон  об этом есть, Минситерство внешне-

 экономических связей не хочет, так как закона нет.

      Я   не   хочу   перегружать   свое  выступление  фактами  о

 деятельности  наших  министерств.  Печальных фактов во много раз

 больше,  чем  положительных. Поэтому сразу сформулирую некоторые

 выводы  и  предложения. Приход к власти Леонида Ланиловича Кучмы

 не  привел  к  изменению  элиты  правящей  в  стране.  Произошла

 небольшая  перетасовка  первых лиц. Сама система власти осталась

 без  изменения.  Управляющая  страной  элита не  асоциирует свои

 интересы  с  интересами государства. Она будет паразитировать на

 теле  хозяйственного  организма  Украины  до  его окончательного

 гибели.

      Премьер-министр,  вице-премьеры,  минситры  не  котролируют

 ситуацию  и  реально  не  управляют  своим  аппаратом.  В стране

 сложилась ситуация, когда верхи не в состоянии управлять ни  по-

 старому,  ни  по-новому,  а  низы  доходят  по последней степени

 отчаяния,  после  которого  может  наступить  только  социальный

 взрыв.

      Предлагаю проголосовать за предложение по изменению закона.

 Проголосовать   только  потому,  что  Министерсто  финансов  уже

 расписалось   в  своей  недееспособности.  Надежды  на  то,  что

 ситуация  улучшится  после  передачи  права  на  выдачу лицензии

 Министерству  внешнеэкономических  связей  тоже  нет. Лицензию в

 этой  структуре вы можете получить и сегодня за взятку в 5 тысяч

 долларов.

      В   Украине   существует   реальная   власть.   Это  власть

 государственных  чиновников.  Она  скорумпирована и дееспособна.

 Мы,  депутаты Верховного Совета, сможем выполнить свой долг пере

 избирателями,  если  попытаемся  уничтожить  эту  паразитирующую

 надстройку. Нужна полная перестройка исполнительной власти и она

 должна  начаться  с отставки Правительства. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Терьохін.  Оробець. Терьохін. А потом Оробець.

 Можна помінять...

 

      ТЕРЬОХІН

 

      Шановні  народні  депутати! Я не буду довго повторювати те,

 що  вже  було  сказано  з  цієї трибуни. Зрозуміло, що виконання

 законів,  прийнятих  Верховною  Радою, підписаних Президентом, є

 першочерговим  завданням  виконавчої влади. І стає незрозумілим,

 коли  одному  чи  іншому  відомству, або міністерству починає не

 подобатися закон і заміть того, щоб піти шляхом нормальної зміни

 цього закону, воно просто блокує виконання такого закону.

      Тому  я би пропонував і я хотів би, щоб всі прислухалися до

 цієї  пропозиції  -не приймати сьогодні ніяких змін до існуючого

 законодавства,  а  прийняти коротеньку постанову такого змісту:

 "Кабінету  Міністрів  України  у  двотижневий термін забезпечити

 виконання  Міністерством  фінансів  України  Закону  України про

 державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом і так далі".

 І  другим  пунктом узаконити те, що вже зробила Комісія з питань

 фінансов   і  банківської  діяльності.  І  доручити  Генеральній

 прокуратурі   в   місячний   термін   провести  розслідування  і

 повідомити Верховну Раду про реальні підстави затягування видачі

 ліцензій.

      Я  б  хотів би змоделювати іншу ситуацію, коли, припустимо,

 Міністерство  оборони  починає  казати,  що  йому не подобається

 закон   або  Конституція.  Мінфін  в  економічній  сфері  -то  є

 Міністерство  оборони  в  політичний сфері. Я просив би прийняти

 таку постанову. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте,  будь ласка.

      Оробець, Семенюк.

 

      ОРОБЕЦЬ Ю.М.

      (Юрій Оробець, місто Київ, група "Реформи".

      Шановні колеги, в нас на Україні видача ліцензій на експорт

 спирту   -це  є  хлібна  карточка  для  начальства.  Я  особисто

 звертався на адресу Кабінету Міністрів, щоб мені дали список тих

 підприємств, які отримали ліцензії на експорт спирту.

      Була проволочка, і ніякої відповіді я не отримав.

      Чому?  Саме  тому,  що  видача  ліцензії -це основна стаття

                              - 40 -

 доходу  наших  можновладців,  які  є  при  владі. Вони отримують

 ліцензії  для підшефного свого заводу, і процент накручується на

 їх особистий рахунок.

      І треба, на мій погляд, цьому покласти край, розібратися. І

 Україна є величезним виробником спирту. І мене цікавить, скільки

 держава на цьому заробляє і скільки втрачає.

      І  мене  цікавить,  хто  з  вищих посадових осіб скільки на

 цьому заробляє і скільки він надурює державу.

      І  тому, я пропоную, що має бути ще завдання третім пунктом

 до постанови, що пропонує Терьохін, хто ж з вищих посадових осіб

 і на скільки наніс на спиртових аферах державі.

      Я  вважаю,  що за цей проект, зміни до Закону, де, по суті,

 право  видачі  ліцензій перекладається з одної кишені в іншу, не

 пройде  в  нашому парламенті. І я, і мої колеги будем голосувати

 при, тому що в цій справі треба навести державницький порядок.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Семенюк Валентина Петрівна, за нею Пилипчук. І

 проситься Суслов.

 

      СЕМЕНЮК

 

      159 виборчий округ.

      Шановні  колеги  народні  депутати, не випадково це питання

 виникло   в   залі,  тому  що  група  депутатів  Верховної  Ради

 підготовила  звернення  до  Олександра Олександровича Мороза, до

 Генерального  прокурора  і  це  звернення  підписало  21 депутат

 аграрних  з  приводу  того,  що  Міністерство  фінансів не видає

 ліцензій  на право реалізації спирту, який виробляється сьогодні

 колективними  сільськогосподарськими  підприємствами. Саме життя

 заставило  господарства за'матися цією проблемою, сьогодні немає

 державного  замовлення,  за  виключенням  тільки на зерно, ні на

 м'ясо,  ні  на  молоко  сьогодні  немає  ні  пільгових кредитів,

 сьогодні  немає  ні  бензину,  ні  запасних  частин і саме життя

 заставляє  колективне  госодарство  займатися  розширенням своїх

 підсобних ціхів і виробництвом спирту.

      Яка ж ситуація склалася з даним законом? В грудні місяці ми

 його приймаєм, по якійсь непонятній причині друкується воно аж в

 січні  місяці,  за  це  звільняється  людина  із  роботи,  потім

 Міністерство  фінансів  все-таки  блокує  і  не видає відповідні

 ліцензії. Мені особисто ждовелося займатися цим питанням тому що

 наш  район,  особливо Житомирська область має лише замовлення на

 невелику кількість тонн зерна, щоб можна сьогодні мати кошти для

 того,   щоб   відповідно   проводити   весняно-польові   роботи.

 Колективні господарства переробляють мелявку, переробляють її на

 спирт для того, щоб придбати паливно-мастильні матеріали. І така

 ситуація,  напевне, не тільки на Житомирщині а і скрізь, тому що

 виживать колективним господарствам потрібно.

      Наша  поданина  по  кабінетах Кабінету Міністрів привела до

 того,   що   ми  не  змогли,  навіть  депутати  Верховної  Ради,

 кланяючись  чиновнику  отримати  відповідні ліцензії. Довго я не

 буду   говорити,  тут  переді  мною  виступали  колеги,  народні

 депутати,  я хочу конкретно внести пропозицію: в недільний строк

 Міністерству   фінансів  розробити  положення  і  почати  видачу

 ліцензій,  і  тут я думаю Міністерство фінансів і тим більше, що

 буде  тут  виступати  Євген  Кирилович  Марчук, повинно бути уже

 питання вирішиним бути.

      Друге. Я пропоную також внести зміни до Закону про постійні

 комісії  і  Положенни  про  День уряду, де записати: контроль за

 видачею  підзаконних актів, відповідні закони. Тому, що сьогодні

 потрібно  проводити,  давати  інформацю,  і  я  думаю, якщо буде

 кожного  місяця  у  нас проходить День уряду, то дана інформація

 про розробку підзаконних актів повинна звучати в цьому сесійному

 залі  кожного  місяця.  Який  підзаконий акт повинен був виданий

 бути  на  протязі місяці, і щоб уряд прозвітувався -розроблений,

 увійшов в дію і який його відповідний текст. Тому, що ми бачимо,

 що  сьогодні  підзаконні  акти  такі  видаються, що ми, депутати

 Верховної  Ради  голосуєм  за  закон, а підзаконний акт повністю

 може анулювати ту дію того закону, який сьогодні є. Це конкретна

 моя пропозиція. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Пилипчук, Суслов.

 

      ПИЛИПЧУК В.М.

 

      Шановні  колеги,  Ярослав  Гашек  устами  Швейка сказав, що

 правітельство,   яке   піднімає   ціни   на   пиво,   довго   не

 протримається!..  Так от всі види ліцензування -це шлях підняття

 цін,  тому що вартість ліцензії потім (ті, хто отримує ліцензію)

 перекладають на споживача у тій продукції, яку вои реалізують. І

 в зв'язку з цим я хотів би ще одну сентенцію сказать -що все, що

 ми забороняєм, призводить до зменшення постеплень у ббюджет і до

 криміналізації  економіки.  Ви  згадайте,  ми  на  високій хвилі

 підняли  заборони  у  вигляді  високих  ставок в'їздного мита на

 автомобілі.  Автомобілі  не ввозились? Ввозились! Але не держава

 отримала  від цього прибутки, а отримали тіньові структури... Ми

 заборонили рекламу алкогольних і тютюнових виробі. Що, від цього

 торгівля  зупинилась?  Ні,  але  рекламували цю продукцію тільки

 компанії,  які  показували,  що  вони  нею  торгують,  і платили

 податки. А ті, що не.... що в тіньовій економіці, вони не будуть

 себе   рекламувать,   бо  вони  не  хочуть  "засвітитись"  перед

 Подаковою інспекцією. Те саме із ліцензіями на торгівлю спиртом.

 В зв'язку з цим є радикальніший підхід, якій ліквідовує причину,

 а  не  ремонтує  наслідки.  відмінить  ліцензування  на оптову і

 роздрібну  торгівлю  в  середині держави, а ліцензії на імпорт і

 експорт  видавать по заявницькому, а не по дозвільному принципу,

 зменшивши  за.... плату. Тому що висока плата передбачала вузьке

 коло  тих,  кому  буде  надане  це  право.  Це  вузьке коло було

 визначено,   але  після  того,  навіть,  як  появились  ще  інші

 структури6 які мали гроші, але хотіли заплатить за ліцензію і на

 законних  підставах  забезпечувать експорт і імпорт цих виробів,

 то ім адміністративно просто відмовляли для того, щоб зберіглось

 монопольне право для тих, хто близький до тіла.

      От,  в  зв'язку  з  цим я пропоную, щоб ми доручили комісії

 Суслова   відмінить   ліцензування   в   торгівлі,  бо  зараз  є

 ліцензування   не  тльки  на  торгівлю  спиртом  чи  горілчаними

 виробами,  але і на  взуття, харчовинні продукти і так далі.

      Ліценезія може буть лише в того, хто виробляє, а в тому, що

 якісна   ця   продукція  є  сертифікат  походження  продукції  і

 сертифікат  відповідності, якості продукції.

      В  зв'язку  з  цим  пропонується,  ще  раз  скажу, доручить

 комісії  відмінить  внутрішні  ліцензії  на торгівлї, а експорт,

 імпорт   зменшити  ліцензію  і  тільки  при  зменшенні  вартості

 ліцензії і по заявницькому характеру її отримання зможем піднять

 поступлення  в бюджет.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Суслов.

 

      СУСЛОВ.

 

      Уважаемые  народные депутаты, я хочу дополнительно пояснить

 мотивы,  которыми  рукоодствовалась Комиссия, принимая решение о

 поддержке Закона.

      Как  известно,  п раво выдачи лицензии Минфином на экспорт-

 импорт,  торговлю  спиртом и алкогольными напитками было принято

 по  предложению Кабинета  министров .

      Мы приняли так, как нам Кабинет Министров и предложил.

      Но  потом,  как  выяснилось, Минфин оказался не готов, либо

 передумал  этим  заниматься,  либо  просто не з ахотел выполнять

 закон,  а  теперь  рассказывает  нам  о том, что это не входит в

 сферу  его  компетенции,  хотя  по  закону   входит.

      И  таким  образом  получилось, что на протяжении нескольких

 месяцев мы ограничили, в частности, экспорт спирта и алкогольных

 напитков.

      Ну,   это   делалось  параллельно  с  известными  решениями

 Ельцина,  который  их  ограничил   с  той   стороны.

      Безусловно,  что  государству нанесен бошой ущерб, комиссия

 рассмотрела  депутатские  запыти 13 депутатов -членов Верховного

 Совета,  они  направлены  в  Прокуратуру.

      Но  теперь  мы  стоим  перед выбором: занимая принципиальну

 позцию,  мы можем требовать Минфина выполнения Закона, но знаем,

 что  Прокуратура  и  раньше  могла отреагировать, и не знаем ли,

 отреагирует  ли  она  на  это  выполнение;  Минфин, занимая свою

 принципиальную  позицию,  может  не  выдавать  и  дальше никаких

 лицензий.  И  я  опасаюсь,  что у нас рпосто нет средств на него

 повлиять.

      На  сегодня  это действительно так: обращения, которые идут

 от   многих   комиссий   в   Прокуратуру   по   части  нарушения

 законодательства, как правило, какого-то реагирования у нас не п

 олучается.  Значит,  мы  можем  бороться  за выполнение закона и

 ничего не  добиваться.

      При  этом  экспорт по-прежнему будет остановлен, и страдать

 будет ни Минфин, а страдать будут те наши производители, которые

 не имеет возможности  экспортировать      эту  продукцию.

      Только этим мы руководствовались, приняв решение о том, что

 раз   другого   пути  нет,  то  проект  поддержать,  но  все  же

 Прокуратура   обязательно   обратится.  И,  вероятно,  правильно

 предлагали  многие  депутаты,  это  должно  быть подкреплено уже

 решение  Верховного  Совета,  вероятно,  решение  комиссии здесь

 выглядит достаточно слабо. Но в постанове Верховного Совета я бы

 предложил  записать,  что Генеральному прокурору в двухнедельный

 срок проинформировать Верховный Совет на пленарном заседании или

 в  месячный  строк о результатах рассмотрения этого дела, о том,

 кто конкретно привлечен, как, какие меры приняты. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні   колеги,   час   ми   використали  з

 перевищенням.  Перед тим, як голосувать, я хотів би сказать, що,

 мабуть, і наші попердники, і ми з вами, приймаючи всі ті закони,

 рішення  про  реформування  економіки  нашої  держави,  втратили

 головне:  ті  державні  пріоритети  чи монополію і на хліб, і на

 спирт,  і  на  цукор,  а  сьогодні  шукає  винних. Недолугість і

 керівників республіки і галузевих, і вищих до цього і привело. А

 ми   з  вами  приймаєм  одне,  а  потім  через  деякий  час  нас

 (..............) хіба отут всі, сидящі в цьому залі, нас сьогдні

 республік не слухає, не відомо, що спирт і всі вироби з нього не

 можуть  передаваться  в  інші  сфери.  Це  державна моноплія. Це

 бюджет держави. Хіба цукор можна передавати в чужі руки чи хліб?

 Що  ми  сьогодні  маємо. Тому ми після цього ми ще повернимся до

 питання  монополії держави на окремі види продукції, без якої не

 може бути того хаосу, який  сьогодні єсть.

      Тому  в нас єсть з вами дві пропозиції. Один проект закону,

 який  внесенний,  і в вас на руках він єсть. І друга пропозиція,

 яку внесли депутати, обговорюючи, і цей проект вніс Терьохін.

      Кабінетом  Міністрів  України у тижневий термін забезпечити

 виконання  Міністерством  фінансів  Закону України "Про державне

 регулювання  виробництва і торгівлі спиртом етиловим, кон'ячними

 виробами та  алкогольними виробами, я вибачаюсь.

      Друге.  Генеральній  прокуратурі в місячний термін провести

 розслідування,  притягнути  до  відповідальності  посадових осіб

 Кабінету  Міністрів  з  винних,  який  має  місце  зволікання  з

 воліканням положень зазначеного закону.

      Ну  тут  було  ще  доповнення,  що  Генеральному  прокурору

 доповісти на сесії Верховної Ради.

      Тому  я ставлю на голосування тей закон, а точніше поправки

 до  нього,  до  Закону  "Про  державне  регулювання  виробництва

 і  торгівлі  спиртом  етилом,  коньячним,  плодовим, акогольними

 напоями та тютюновими виробами" внесений Кабінетом Мінстрів.

      Я прошу проголосувати. У нас в залі 306 депутатів.

 

      "За" -

      Я   ставлю   на   голосування  проект,  внесений  депутатом

 Терьохіним. Потрібно зачитувати його? Я думаю, зрозуміло, з двох

 пунктів,   і  з  доповненням,  яке  було  внесене  Сусловим,  що

 Генеральний  прокурор  після  місячного  строку доповів на сесії

 Верховної Ради. Я ставлю на голосування цей проект.

 

      "За"-

      ШУМ У ЗАЛІ

      Карнаух має слово.

 

      КАРНАУХ. Шановні колеги народні депутати! Я пропоную ще раз

 поставити  на  повторне  голосування.  А перед тим об'явити, щоб

 трохи мобілізувались.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Плющ Іван Степанович.

      Я прошу, запросіть тим часом людей.

 

      ПЛЮЩ І.С.

 

      Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Я являюсь

 свідком,  коли  в цьому залі безліч приймалося нормативних актів

 щодо регулювання реалізації таких видів продукції. Але всі вони,

 якщо  підняти, подавалися або Кабінетом Міністрів, або за прямою

 згодою  і  візуванням  Кабінетом Міністрів. Ми зараз не прийняли

 постанову,  яку,  здавалося  б,  потрібно  прийняти.  Я  в ілому

 підтримую  постанову,  але задумайтесь -де впевненість, що закон

 Верховної   Ради,   закон   України,   прийнятий  у  грудні,  не

 виконується,  а  сьогодні  прийнята постанова буде виконуваться?

 Закон же більше важить, ніж постанова. То мені здається, що якщо

 не  виконується  Закон,  то  такої  впевненості  нема,  що  буде

 виконуваться постанова.

      Тому   на  черговому  Дні  Уряду  треба  сьогодні  прийняти

 протокольне  рішення,  чи  проголосувати  за нього, щоб прем'єр-

 міністр  все-таки  вніс  у  Верховну Раду механізм врегулювання,

 який  він  бачить  сьогодні. Якщо не бачать, тоді вже треба щось

 приймати  інше.  А  так  же  що  ж,  ми  приймем  постанову.  Не

 виконується прийнятий нами закон -ми приймаємо постанову.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я... Шановні колеги! Зараз депутати підійшли, я

 ще  раз ставлю проект постанови, внесений Кабінетом Міністрів...

 по  порядку  будем. не нада мені, я ставлю на голосування проект

 про  зміни  до закону, внесений Кабінетом Міністрів. Будь ласка,

 голосуєм.

 

      "За"-

      Я   ставлю   на   голосування  проект,  внесений  депутатом

 Терьохіним. З  поправками.

      Я ще раз зачитаю. Будь ласка, прошу до уваги. Не включайте.

 Виключіть систему.

      "Верховна  Рада  постановляє:  Кабінету Міністрів України у

 тижневий  термін  забезпечити  виконання  Міністерством фінансів

 Закону  України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі

 спиртом   етиловим,   коньячними,   плодовими   і   алкогольними

 виробами".

      Друге.  Генеральній  прокуратурі у місячний термін провести

 розслідування  і  притягнути  до відповідальності посадових осіб

 Кабінету  Міністрів  України,  з  вини яких має місце звоління з

 виконанням положення, зазначеного Законом.

      Доповісти на сеії Верховної Ради".

      Я ставлю на голосування.

 

      "за"

      Рішення прийнято.

      Слухається   питання...  Будь  ласка,  Володимир  Росанович

 Марченко.

 

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Александр Николаевич, спасибо.

      Я  просил  бы  как-то вам определиться и нам, депутатам. Мы

 вчера  приняли  решение, поручили комиссии, котоаря дорабатывает

 Конституцию,  вынести  сегодня  на  утверждение  порядок работы,

 положение об этой Конституционной комиссии, об этой, и процедуру

 или   техническое   задание,   в   рамках   которых   они  будут

 рассматривать Конституцию. Или разрабатывать Конституцию.

      На сегодня этого вопроса нет.

      Александр Николаевич, сегодня утром Президент заявил о том,

 что  если  Верховный  Совет  не  примет  Конституцию,  он  будет

 принимать меры к его роспуску.

      И  третий момент. Уже вчера заседание Верховного Совета шло

 по   третьему  каналу  радио,  то  есть  нарушено  постановление

 Верховного Совета.

      Мне  представляется, я понимаю, что вы сделали и сказали: в

 связи с событиями, закрытое заседание. С этим можно согласиться.

 Но6  на  мой  взгляд,  вот  эти  три заявления или три проблемы,

 которые  общие, которые относятся к Верховному Совету, мы должны

 сегодня рассмотреть.

      Я  просил  бы  в  какой-то  форме вашего согласия, чтобы мы

 включили и рассмотрели эти вопросы.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Значить,  по  першому  питанню. Комісії ми вчора, дійсно, з

 вами доручили. вона не внесла, хоч у нас сьогодні було засідання

 Президії  о  дев'ятій годині. Не виконала того доручення, яке ми

 дали. Це перше.

      Друге.  Значить,  по  питанню  перенесення  не третій канал

 радіомовлення  -це  безперечно  незаконна  дія,  вчора  було, ви

 пам'ятаєте,  доручено комісії Віктора Івановича, Віктор Іванович

 зараз  цим питанням займається і, думаю, що ми десь після первої

 години повернемось до нього, ну матеріали, ми вже їх подивились,

 часть їх там ще дещось уточняється.

      А  зараз  ми  хотіли,  я  хотіл  би щоб ми з вами завершили

 питання про проект Закону України "Про внесення змін і доповнень

 про плату за землю". Олексеєнко Водоримир Кирилович.

      Я просив би 11, 22 і 23 статтю відкрийте, по них у нас буде

 розмова.

 

      ОЛЕКСЄЄНКО. Ну, ми за 22 проголосовали.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь   ласка,  11  стаття.  Одну  хвилиночку,

 Процев'ят.

 

      ОЛЕКСЄЄНКО.  Шановні  народні  депутати,  вчора,  як  ми і

 домовилися,  в  11  статтю  те,  що  стосувалося Чорнобильської,

 зауважень  Чорнобильської комісії, ми записали, у вас на руках є

 та редакція, яку ми запропонували вам. Ілі мені зачитать?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Зачитайте, будь ласка.

 

      ОЛЕКСЄЄНКО.  Не справляється плата за сільськогосподарські

 угіддя

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ведеться  мова  по  11 статті, я ще вашу увагу

 приковую до цього.

 

      ОЛЕКСЄЄНКО.  Радіактивно забруднених територій, визначених

 статею  2  Закону  України  "Про  правових  режим  територій, що

 зазнали   радіоактивного  забруднення  внаслідок  Чорнобильської

 катастрофи", в дужках, зон відчуження, безумовного обов'язкового

 відселення,  гарантованого добровільного відселення і посиленого

 радіоактивного  контролю. І пропонуєм стару редакцію те, що було

 раніше,  і  хімічно  забруднених сільськогосподарських угідь, на

 які    запровадження    обмеження    щодо   ведення   сільського

 господарства:

      за  землі,  що  перебувають  у тимчасовій консервації або у

 стадії   сільськогогосподарського.................;

      за    землі   державних   сортовипробувальних   станцій   і

 сортодільниць,  які  використовуються  для  випробування  сортів

 сільськогосподарських культур;

      за   землі   дорожного  господарства,  автомобільних  доріг

 загального користування;

      за  земельні  ділянки  державних  колективних і фермерських

 господарств,   які   зайняті   молодими  садами,  ягідниками  та

 виноградниками  до  вступу  їх  в  пору  плодоношення,  а  також

 гібридними    насадженнями,    генофондовими    колекціями    та

 розсадниками багаторічних плодових насаджень;

      за землі  кладовищ;

      за  земельні  ділянки  в межах граничних норм, встановлених

 Земельним кодексом України; інваліди І і ІІ груп;

      громадян,  які  виховують  троє і більше дітей та громадян,

 члени   сімей   яких   проходять   строкову   військову  службу;

      пенсіонерів,  а також інших осіб, які користуються пільгами

 відповідно  до  Закону  України  "Про  статус  ветеранів  війни,

 гарантії    їх   соціального   захисту",   громадяни,   яким   в

 установленому   порядку  видано  посвідчення  про  те,  що  вони

 постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

      Ми  тут не добавили тільки ті, що вносив вчора Пономаренко,

 но  воно  в  стенограмі  відображено,  за  сільські  професійно-

 технічні   училища.  Ми  проголосували  за  це  і,  згідно  тієї

 стенограми,  ми  потім  включим  уже  в  законі,  як  буде  воно

 виходить.  Тому ми сьогодні пока... не було іще у нас стенограми

 під  рукою,  щоб  ми  точно, як воно там проголосовано, ми її не

 записали з голосу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Єсть запитання?

 

      ОЛЕКСЄЄНКО. Кроме того, значить, була пропозиція депутатів

 Процев'ят  і  Круцик  про  те,  що  після  слві  "Чорнобильської

 катастрофи" поставить кому і добавить слова: "..., що припадають

 на  одного члена сім'ї". Але ми добре відпрацювали, порадилися і

 рахуємо, що це зауваження відноситься зовсім до іншого закону. У

 нас  в  селищних  і  городських  Радах всі двори реєструються на

 хозяїна двора. І, якщо в цій сім'ї, в цій родини є який має член

 сім'ї,  який  має  довідку  і  посвідчення,  які  постраждали  в

 наслідок  чорнобильськой катастрофи, то вони получають льготи на

 ці  справи. Те, що вони пропонують, що мол, в одном дворі можуть

 жить 3-4 сім'ї, або даже більше, то це, собствєнно говоря, це кя

 раз  це  дії неправильно сільської Ради чи селищної, яка записує

 на  один  хозяйствений  двір записує 3 і реєструє 3-4 сім'ї. Хай

 там на міці і розбираються.

 

      ____________.  Скажіть,  Юрію  Дмитровичу,  хай  друкують і

 роздають... Одну хвилиночку... Процев'ят...

 

      ____________. Так як..... було що  у вас.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, Процев'ят погодився... Не погодився? Дайте,

 будь ласка, слово. Працев'ят, за ним ..........

 

      ПРОЦЕВ'ЯТ. Шановний доповідачу, шановні колеги.

      Ну,  перш за все, я вибачаюсь, але в нас було сформульовано

 після  слів "Чорнобильської катастрофи в частині, що припадає на

 цих   осіб.   Тобто,  на  пільговиків.  Ну,  ми  сьогодні  можем

 перестрахуватися від того, що десь там невірно діють... сільські

 Ради  і  так  далі.  Адже це є сьогодні є реалія. Ми сьогодні не

 можемо   перевірити   занчно  складніші  проблеми,  ніж  невірні

 дії........  сільської  Ради. І сьогодні в нас станеться так, що

 на  1 пільговика-чорнобильця  ми  будем мати 10 пільговиків, які

 будуть   також  звільнені від   плати за землю.

      Ми  занєм,  як було з провозкою автомобілів, де звільнялися

 чорнобильці  від  сплати   мита  і  так  далі.  Це буде таж сама

 лазійка,  яка  дасть можливість сотням, а може і мільйонам людей

 унукнути  плату  за  землю.  А це ж сама зарплатня для вчителів,

 медиків  і так далі. Ми не можемо цього допускати, в нас і так в

 нашой  державі  дкже багато людей користуються пільгами фактично

 незаконно  і  безпідставно.

      Тому  я прошу точно сформулювати в частині, що припадає на

 цих осіб, після слів "чорнобильської катастрофи", і поставити цю

 поправку  на  голосування. Я б уду  вам  дуже  вдячний.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  ставлю  на  голсоування  поправку,  внесену

 депутатом   Процев'ят.

 

      __________.  Я хотів  би...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир Кирилович, не будемо в спір, ми ітак

 багато  часу  втрачаємо  на ...

      Я  прошу  визначитись.

      За -

      Поправка  не  набрала  голосів.

      Круцик,  будь ласка.

 

      КРУЦИК. Шановні  народні депутати,  шановний  головуючий!

      В  15  поправці, що стосується частини 1, моя поправка була

 прийнята, врахована.

      Але друга поправка, там в абзаці 5 Статті за еквівалентами,

 співвідношеннями   виробленої   продукції,   доповнити   словами

 "відповідно до  укладених  договорів.

      Чому?   Потрібен   механізм  оплати  земельного  податку  в

 натуральному   виразі.   Якщо   цього  не  буде,  ми  не  можемо

 здійснювати   ніякий   контроль.  Тобто,  після  добавити  слово

 "відповідно  до  укладених  договорів".

      Я прошу  цю  мою  поправку  поставити  на голосування.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  ставлю  поправку  на  голосування  внесену

 депутатом  Круцик.

      Запросіть  ще  людей  до  залу.

       За -

       Не  набрала.

      Я  ставлю  в  цілому в редакції з урахуванням поправок, які

 сьогодні  були  висловлені, враховані, і комісія сьогодні внесла

 на  ваш  розгляд.

      Голсуємо.

      Я  прошу,  візьміть  справу  в свої  руки.

      За -

      Не  вспів  Череп,  будь  ласка,  Валерій  Іванович. Валерій

 Іванович  не  вспів проголосувать. Кримську делегацію запросіть,

 будь ласка. Черепа Валерія Івановича.

 

      ЧЕРЕП  В.  І.

 

      Шановні  колеги, депутат Череп, 350 округ.

      Я  просив  би вас звернути увагу на статтю 21. Ні, я маю на

 увазі, тут одна деталь дуже важлива.

      Ви  розумієте, на цей час грошова оцінка населених пунктів,

 які  провадяться  в  містах  України,  пракртично  не  ведеться.

 Значить,  я  пропоную  в  статті  21 передбачити право сільских,

 селищних  і міських Рад використовувати кошти від плати за землю

 на  проведення грошової оцінки земель населених пунктів, тому що

 сьогодні  із  тисячі  населенних пунктів грошова оцінка зроблена

 тільки по трьом містам. Цього немає в 21 статті.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги,  ми  голосуєм за 11 статтю в цілому. Я

 прошу голосувати. Шаланський голосуйте теж.

 

      "За" -

      Я  ще  раз  прошу шановні колеги розберіться, будь ласка, з

 (..............). Я ставлю останній раз на голосування, іначе ми

 знімем цю... Голосуєм. 11, да.  Володимир Романович голосуйте.

 

      "За" -

      Спасибі.

 

      ОЛЕКСЄЄНКО.  І друга поправка...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Друга поправка на тій же сторінці...

 

      ОЛЕКСЄЄНКО.  Стаття 23. Ми записали:"Грошова оцінка земель

 застосовується   для   забезпечення   економічного   регулювання

 земельних   відносин,   встановлених   Земельним  законодавством

 України".  А які будуть встановлені законодавством? То ми їх...

      Ну  чого  ти,  Олексій Пилипович, кричиш? Ну ти ж грамотний

 чоловік.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, не сперечайтесь.

      Будь ласка, Шаланський, Кириченко.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ

 

      Дякую, Олександр Миколайович. Вчора, на скільки я пам'ятаю,

 ми  домовлялись, що комісія в доопрацюванні чітко випише до чого

 конкретно  стосується  23  стаття.  Ми погодились, що це повинні

 бути дачні ділянки, присадибні ділянки там, ділянки під гаражі і

 таке  інше. Але нада чітко розділить оті майбутні земельні паї і

 таке інше. Тому де ж та конкретне кінцеве формулювання?

      Будь ласка.

 

      ОЛЕКСЄЄНКО.  Олександр  Миколайович,  ми  вчора порадились

 після  засідання,  зібрали  робочу  групу  і прийшли до висновку

 такого,  що  ми  пишем, визначаєм для чого ця грошова оцінка. Ми

 записали,   що   грошова   оцінка   землі   застосовується   для

 забезпечення  єкономічного регулювання земельних відносин. А які

 земельні  відносини?  Вони  записані в Земельному кодексі. І там

 визначено земельні ділянки під гаражі, присадибні ділянки, тобто

 все  те,  що  записано  в Земельному кодексі. І якщо ви знаєте й

 добре, а я вам нагадую декому, що в 17 статті Земельного кодексу

 діє мораторій на куплю-продажу.

      Так  що,  за  те, що ви звинувачуєте робочу групу і комісію

 нашу,  або,  якщо  ви  не  згодня,  я  тоді  запропоную від себе

 особисто  взагалі  23  статтю зняти із цьог закону. Вона не несе

 особої    такої  нагрузки.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириченко. Роєнко.

      Вчора  вносилась така пропозиція. Кириченко.

 

      КИРИЧЕНКО

      Дякую.  329  (...........),  Полтавська область, Кириченко.

 Шановний  доповідачу!  Ну  те,  що  ви  зачитали, застосовується

 грошова  оцінка,  застосовується  для  забезпечення економічного

 врегулювання  не лише Земельним кодексом це буде регулюватися, а

 Президент  видає  указ,  який  він  видав  уже про удосконалення

 земельних  відносин, де дозволяє купівлю і продаж землі і стаття

 23  таке  право йому дасть. А якщо говорити по великому рахунку,

 то  22  і  23  стаття  вчора  ще чітко було сказано, що це норма

 Земельного кодексу.

      Давайте  ми виключим це із цього законопроекту і не будемо,

 так  сказать,   ламати  списи  навколо  цього. Дякую.

 

      ОЛЕКСЄЄНКО.   Ну   ми   учора   проголосували...   за   22

 проголосували.  Вона  залишилась.  А 23 -давайте знімать і потім

 зробим усе те, що як потрібно у Земельному кодексі. І крім того,

 я  хочу  зробить невеличку об'яву. Будь ласка, во вторнік на той

 неділі...  на наступній неділі відбудеться парламентське читання

 Земельного  кодексу.  Отам давайте ми підготуємся і вискажем всі

 свої зауваження.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. О 15   годині.

 

      ОЛЕКСЄЄНКО. О 15  годині.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Даже  Михайло  Васильович  погодився. Роєнко я

 оголосив.

 

      РОЄНКО.  Олександре  Миколайовичу!  Ну  вчора  ж  була

 пропозиція таке розділ зняти. Ви не поставили на голосування. То

 я  вас  би  просив  би  виправити  цю  помилку  і  поставити  на

 голосування  про  зняття  7  розділу.  Та якщо ці 2 статті і сам

 розділ  являєтьмся  нормами  Земельного  кодексу,  не  треба  ці

 колізії   вносити.  Просто  виправити  положення.  Поставити  на

 голосування  і  шляхом  голосування  визначитися.  І все. І тоді

 знімається ...

      Знімаєм 23-ю  - і все.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Чернявський.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.

      Дякую, Олександре Миколайовичу, Володимир Кирилович.

      Я  перш  за все, вибачаюсь про зауваження такою реплікою, а

 зараз парламентською мовою.

      Я  чому  був не згодний з тим, тому що ми вчора домовилися,

 як  конкретизувати  23-ю  статтю. А получилось, що нас, начебто,

 ошукали.

      І  знову  в  багатьох  депутатів  думка виникла, що це щось

 погрішиться. Дійсно, для того, щоб зняти протиріччя або виписати

 в такому лаконічному смислі із других законопроектів про те, які

 ділянки  і  до  чого ведуть, або зовсім погодиться, як Володимир

 Кирилович  пропонує,  зняти  23  статтю.  Я  приєднуюсь до своїх

 колег. І думаю, що м идружно проголосуєм за це.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я ставлю на голосування внесену пропозицію про

 зняття 23-ої статті.

      Я  прошу  голосувати. Катерина Семенівна, голосуйте, бо без

 вас справи не буде.

 

      "за"

      Я прошу... 107 депутатів визначіться або так, або так.

      Сідайте,  будь  ласка,  Пилипчук.  Голосуйте.  Давайте один

 одного не дорікать, а голосувать.

      Будь  ласка,  включіть  систему, голосуєм про зняття 23-ої

 статті.

 

      "за"

      Прийнято.

      Я ставлю...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Хвилиночку,  то  він  помилився.  Нам  кворум 276 депутатів

 достатньо. Я ставлю в цілому, весь закон без 23 статті. Я ставлю

 в цілому закон.

 

      За-

      Я  ставлю  за  основу  проект  постанови.  Проект постанови

 голосуєм за основу.

 

      За -

      Прийнято. Які будуть поправки? Череп Валерій Іванович, будь

 ласка.

 

      ЧЕРЕП. У мене є одна поправка.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Череп, Алексеєв, потом, одну хвилиночку.

 

      ЧЕРЕП. Я в порядку консультації, це приймаємо ми закон дуже

 важливий.  Я  хотів  би пригорнути увагу і комісії, яка сьогодні

 доповідає,  доповідача  до  одного  моменту, є у нас міста Київ,

 Харків  і  так  далі,  сотні  міст  де  на  сьогдняшній день без

 обласних  міських  архітектурних  відділів і управлінь нічого не

 робиться,  ви  знаєте.  Якщо  ми  сьогодні  записуєм у 22 статті

 відносно  того, що цим займається Державний комітет по земельним

 ресурсам, то хто сьогодні в обласному місті зможе відвести землю

 для  забудови  чого  завгодно  без  головного  архітектора і без

 відділа?  Ніхто  не зможе. Я пропонувв би дуже уважно глянути на

 22  статтю, де ми записуємо, що грошова оцінка земельної ділянки

 проводиться Державним комітетом України по земельним ресурсам, я

 з  цим  погоджуюсь  100  відсотків, це головне, добавити таке: і

 Державним   комітетом   України   в   справах  містобудування  і

 архітектури,  за  методикою,  затвердженою  Кабінетом  Міністрів

 України.  Ця  поправка,  вона  невеличка,  погоджена із комісією

 Даниленка  і особисто з Анатолієм Степановичем, я просив би все-

 таки  це врахувати може і в постанові, яку ми прийняли з вами за

 основу  як  один  із пунктів, тому що ми зведемо два комітети, а

 вирішення  питання  цього  ніхто не зуміє зробить, один із них -

 тільки разом. Я прошу це проголосувати.

 

      ОЛЕКСЄЄНКО.  Текст...  Шановні  народні  депутати,  я хочу

 сказати  і  привернути  вашу  увагу,  і  підкреслити, що коли ми

 збираємся   робочою   групою,  то  якраз  Державний  комітет  по

 земельних  ресурсах і градостроітєлі, і якраз вони найбільше всі

 оці питання вирішують спірні. Вот. І я думаю, всігда ми находили

 консенсу,  і  не надо записувать. Або ми можем записати взагалі,

 що  вирішує  Кабінет  Міністрів,  кому  доручення  дасть Кабінет

 Міністрів:   тому   комітету,   тому  комітету,  кого  визначить

 головним...  або  іншого  комітету  -це вже справа буде Кабінету

 Міністрів.    Тим    паче,   Валерій   Іванович,   вже   за   це

 проголосовано...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі, я думаю, що ми на самоплив пускати не

 можем - ми проголосували, все.

      Значить, Алексєєв, будь ласка.

      Більш  дорожче,  як землі, немає і всім не можна дозволять,

 кому  як  поступать  із  нею... Будь ласка. Ми сьогодні паюєм, а

 решта скупляють у державні фонди...

 

      ОЛЕКСЄЄНКО. І, Валерій Іванович, іще одне зауваження: ми ж

 в Земельному кодексі принцип...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Алексєєв,   будь   ласка,   все,   Володимир

 Кирилович..

 

      ОЛЕКСЄЄНКО. Та в нього...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      АЛЕКСЄЄВ    , місто Харків.

      Уважаемые коллеги, мы сейчас проголосовали за этот закон, я

 считаю,  что  это  мы  сделали  совершенно правильо. И за проект

 постановы  тоже.  Но  мы упустили одно маленькое обстоятельство,

 которо,  может  быть,  неспециалисту  не видно. Я прошу обратить

 внимание на него.

      Вы  все  ездите,  наверное,  поездами  и  видите,  в  каком

 состоянии  находится полоса отвода. Достаточно подкехать к Киеву

 и  посмотреть, как встречает столица приезжающих в нее... Это не

 потому,  что  не хотят железнодорожники упорядкуваты її -потому,

 что  на  это  нет  средств.  И одна из причин почему Комиссия по

 земельных ресурсах не пошла на полное освобождение транспорта от

 налогообложения  состоит  в  том,  что  они говорили, что именно

 земля  у  вас  находится  в  плохом  состоянии. Но получается не

 логично, мы изымаем с транспорта налог и он идет куда-то и не не

 возращается к транспорту.

      Значит,  я  предлагаю  таке  доповнення  до  проекту  нашой

 постановы:  Кабінету  Міністрів  разом  з  постійною  Комісією з

 питань  фінансів  і банківської діяльності до 1 жовтня 1996 року

 підготувати  зміни  та доповнення до законодавчих актів України,

 виходячи  з  того, що кошти, кяі надходять із сплати податків за

 землю    під    залізницями,   установами   та   підприємтствами

 залізничного   транспорту,   зараховуються  на  окремий  рахунок

 Укрзалізниці  з  метою  концентрації  коштів  та  подальшого  їх

 цільового  використування для впорядкування земель залізниччного

 транспорту.

      Я   думаю,  это  будет  логично.  Там  деньги  сравнительно

 небольшие6  но  их  можно  концентрировать  и...  потому  как не

 сделаем сейчас, через 30 лет нам эти земли мы доведем до ручки.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі..... Я ставалю на голосування поправку

 до постанови, внесену депутатом Алексєєвим. Я прошу визначитись.

 Голосуйте, будь ласка.

 

      "За"-

      Не  набрало поправку. і поправку, яку вніс Валерій Іванович

 Череп ставлю на голосування...

 

      ____________.   Так   нельзя,   нельзя   ж  ставить  її  на

 голосування.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну,.....  ну,  поправка  внесена... до проекту

 постанови... Не до закону, а  до постанови.

 

      "За"-

      Я ставлю  постанову в  цілому.

 

      ОЛЕКСЄЄНКО. Єсть 1 зауваження. В предпослєднєм, в 3-му...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Одну хвилиночку...

 

      ОЛЕКСЄЄНКО...  В  3-му  пункті ппредпослєдній абзац, там

 надовизначитись    з   строком,   привести   рішення   Уряду   у

 відповідність, надо поставить  дату до  1 грудня 1996 року.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Погоджується.   Я   ставлю  в  цілому  проект

 постанови  з  цією поправкою від комісії по строках... прошу, не

 розслабляться і голосувать.

      Магда  самий  активний  чоловік.

      За -

      Спасибі,  прийнято.

      Будь  ласка,  по  відводах    землі.

 

      ОЛЕКСЄЄНКО.Шановні народні депутати! У вас роздані у всіх

 проекти,  ми  їх  раньше  роздали   про  відведення   земель.

       Я не буду забирать у вас вас, казать, що це дуже важливо і

 надзвичайно  важливо.

      По цих всіх об'єктах не було ніяких зауважень.

      Крім  того,  те,  що  було  у  нас спірне, ми його сьогодні

 хочемо  додатково  внести,  те,  що  ми  на  Комісії отложили, а

 сьогодні  після  детального  вивчення  пропонуємо  добавити, що,

 враховуючи  гостру потребу Черкаської міської Ради у будівництві

 житла,  відсутність  вільних земель міського фонду, пропонується

 доповнити  зазначений  проект  Постанови  пунктом  рпо попереднє

 погодження    міст    розташування   індивідуального   житлового

 будівництва  Черкаської  міської  Ради  102, 5 гектара земель, в

 тому  числі   Раді  9569  гектара ріллі.

      Ці   матеріали   погоджені   відповідно  до  вимог  чинного

 земельного  законодавства.

      І крім того, раніше я вам тут в залі доповідав, що ми після

 зауважень   депутата   Косіва   зняли   погодження   матеріалів,

 попереднього  погодження  житлового  масиву Лисинічі, управління

 капітального   будівництва   виконавчого   комітету   Львівської

 області.

      Після  детального вивчення ми пропонуємо також надати право

 попереднього погодження, відвести ці землі цьому кооперативу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Мостицький, Чернявський і Роєнко, і завершуємо.

 

      МОСТИЦЬКИЙ.

 

      Мостицький, 67 виборчий округ.

      Шановний  доповідачу,  ми  багато  раз очивидно виносили на

 сесію  і  приймаєм  рішення  про відведення земель. Але скажіть,

 будь  ласка,  в  данному  випадку чи ми не узаконюємо те, що вже

 було  зроблено до того, тобто чи ми не узаконюємо уже факт, який

 відбувся про те, що землі ці давно уже відведені і на цих землях

 давно  уже  побудовані  різні  споруди і так далі. А сьогодні ми

 просто  заднім  числом,  так  би  мовити  узаконюємо  те, що вже

 відбулося без нашого рішення.

 

      ОЛЕКСЄЄНКО.  Я  не  буду стверджувать, що таких фактів

 немає.  Факти,  на жаль, такі є. І я чого завжди, коли доповідаю

 тут  по  цих  відводах,  то  пропоную,  що  люди  добрі, народні

 депутати, шановні колеги, на місцях бувайте, будь ласка, оці всі

 питання вивчайте і  своєчасно повідомляйте.

      Я   вам  повинен  сказати  отут  є  відведення.  Попередньо

 погодити   місцерозташування   Карловського  водоймища  дирекції

 будівництва  каналу  Дніпро-Донбас.  Я вам хочу сказать, що вода

 уже під карловкою дошла до доброполля, а ми до цього часу іще не

 вирішили  оці  земельні  питання. От вам один факт порушення. Що

 тепер  робить? Це державний заказ про будівнцтво ціє плотини. Ми

 мусимо так прийняти  рішення. Уви, на жаль.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чернявський, Роєнко і Данча.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ. Дякую Олександре Миколайовичу. Шановні колеги,

 я  думаю,  що  в нас уже практика добра з цього приводу, що якщо

 немає  заперечень  тих  депутатів, народних депутатів, в округах

 яких  проводяться  відводи,  то  треба  його приймати і не треба

 витрачати  часу.  Враховуючи  цю  обставину,  я вношу пропозицію

 проголосувати за данне рішення. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  До  речі,  ми  кожний раз, коли розглядаємо це

 питання,  кажем,  що депутати кожен з своєї області слідкуйте за

 цим питанням. До  вас звертаються безперечно.

      Тому, я думаю, давайте ми все-таки проголосуєм.

      ШУМ У ЗАЛІ

      А?   Голосуєм.   Я   ставлю  на   голосування  по  проханню

 депутатів.

      Та  на  комісію ж нада вашого району. ЗА що ж і мова йде. А

 тут все время з голоса ловим якусь претензію.

 

      "За" -

      Будь ласка, Роєнко. Роєнко, Данчин.

 

      РОЄНКО.  Микола  Кирилович! Отаке запитання. По Черкасах ви

 не повністю доповіли, воно не попало, ми його не розглядали ще в

 комісіях.  Ви  кажете  сходу  ці  документи поступили в Верховну

 Раду.  З  чиїх  земель  виділяються  оцих 100 гектарів? Це перше

 питання.

      І  друге.  Олександре  Миколайовичу! Я все ж таки просив би

 бути  з  цим  обережним, що це сказали узгоджувати. Та не даются

 вони  на  узгодження  депутатам.  Я  член  цієї комісії. Мені не

 припідносили.  Це  я  вже  сам  працюю в комісію, то я бачу, що,

 наприклад,   по  Уманському  виборчому  округу.  Тому  треба  ця

 практика,  щоб  дійсно  була.  Тоді  у вас би не завели сьогодні

 отак, не підставили, вірніше. І взяли не проголосували.

      І  ще  хочу  сказати.  Що  чи  єсть,  Микола  Кирилович, на

 сьогодні  цих документів, де не підтримані районною чи сільською

 Радою виділення земель?

 

      ОЛЕКСЄЄНКО.  Віктор  Григорович! Відносно того, що якщо не

 повністю  єсть матеріали і документально все не оформлено, то ми

 не  записуєм  його  даже  в  проект цієї постанови. До того часу

 перевірям, поки не з'ясуєм всі... Документально все є.

      Що  стосується  Черкас.  Це  відводиться  із земель запасу.

 додаткового  вивчення  ми  розглянули  в  оперативному порядку і

 внесли ці пропозиції.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Землі запасу міської Ради.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це  земля,  яка  в свій час була відведена під

 шовковий комбінат штучного волокна. А потім ця земля стала ніким

 не контрольована. Но вона находиться  у власності міської Ради. +

      Будь ласка, Данча.

                                

      Зараз переголосуєм.

     

     

      ДОВГАНЬЧИН

      Дякую. Шановний  Микола Кириловичу...

     

      ОЛЕКСЄЄНКО. Та що  ви  мене   перехрестили...

     

      ДОВГАНЬЧИН

      В  мене  таке  запитання  є до вас. В нашій області є місто

 Новодністровськ. Наскільки мені відомо, усі папери оформлені від

 району  до  області  і  передані,  значить, вам на розгляд. Чому

 сьогодні  в  постанові  знову  цього  міста нема? Там межі міста

 треба  утвердити, велика площа, значить, багато спірних питань і

 так  далі.  Чому це питання  не попало у перелік  постанов?

     

      ОЛЕКСЄЄНКО. Значить, ну по-перше, наша комісія межі міста

 не втсанавляє. Це   раз.

      А по-друге, якщо ці документи у нас в комісії чи не в нас -

 я  не  можу  цього  сказать.  Давайте  ми всі в робочому порядку

 з'ясуємо  ці  питання.

      І  ще  раз  я  звертаюсь  уваги,  я  думаю, шановні народні

 депутати,  мої колеги, я ще нікого, нікому, ніколи не відмовив у

 тих  питаннях,  якщо  ви  виражаєте  сумнів  по  тому  чи іншому

 об'єкту.

      Я всігда ішов назустріч і всігда ми з вами з'ясовували. Так

 що   ви  мене   не   звинувачуйте, будь ласка.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, (...........). Голосуєм? Ставлю на

 голсування.

     

      ОЛЕКСЄЄНКО. Прийде шановний Іванов в комісію і ми там тобі

 все  розтолкуєм.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу  голосувати.

     

      "За" -

      Спасибі. Прийнята.

      Слухається   питання   про   проект   закону   України  про

 (...........)   Маринін  Валерій  Іванович,  заступник  міністра

 економіки. Будь ласка.

     

      МАРИНІН В.І.

      Шановний  Олександре Миколайович! Шановні народні депутати!

 Необхідність  прийняття  закону  України  про  лізинг обумовлено

 декількома  причинами.

      По-перше,  у  діючому  законодавстві  про оренду орендавцем

 виступає  лише  Фонд  державного майна, державні підприємства та

 органи державного управління.

      У  зв'язку  з  ровитком  ринкових  відносин коло орендавців

 повинно  бути  поширено  за рахунок залучення до цієї діяльності

 недержавного сектору економіки і його фінансових ресурсів.

      По-друге,  в  умовах  скрутного фінансового стану більшості

 підприємств  усіх форм власності та при відсутності в Державному

 бюджеті  коштів  на  їх  санацію,  лізинг  може  стати  важливим

 реальним  засобом  для  технічного  оснащення  підприємств,  для

 налагодження виробництва.

      В  проекті  закону України "Про лізинг" наводяться найбільш

 загальні  положення,  що  визначають  правові основи регулювання

 здійснення   лізингових   операцій.   Зокрема,  наводяться  види

 лізингу:    фінансовий,    оперативний,    зворотній,   пайовий,

 міжнародний.  Сформульовані  вимоги до договору лізингу, порядок

 розв'язання  спорів.  Визначені  податкові  пільги,  передбачені

 зменшенням на 10% податку на прибуток, не сплачується податок на

 добавлену вартість на весь строк дії лізингу  та державне мито.

      З   метою  отримання  ефективного  використання  імпортного

 обладнання пропонується міжнародний імпортний лізинг здійснювати

 за умови отримання валютного прибутку в півтора рази більшого за

 лізингові  платежі.

      Таким  чином,  створення інституту акумулювання та контролю

 за цільовим використанням інвестицій шляхом спровадження лізингу

 створює  дійовий інструмент інвестування народного господарства,

 і в першу чергу малого та середнього підприємництва.

      Перевага  лізингових інвестицій перед традиційними методами

 капіталовкладень  полягає в тому, що підприємцям-орендарям немає

 необхідності  заздалегідь  нагромаджувати  значні власні кошти і

 вдаватись до банківських кредитів.

      Лізинг  дозволяє  використовувати  підприємствам,  особливо

 малим   та  середнім,  високі  технології.  орендна  плата  може

 здійснюватись на компенсаційній основі.

      Виникають   значні   позитивні   макроекономічні   наслідки

 широкого  спровадження  лізингу  в  Україні, такі, як підвищення

 науково-технічного  рівня  виробництва,  конверсії6  пом'якшення

 кризи платежів.

      Введення в дію Закону України "Про лізінг" поєднає інтереси

 виробників і споживачив машин і обладнення, прискорить фомування

 ринку  інфраструктури в галузях народного господарства, а лізінг

 стане  одним  з  напрямків  майнової  підтримки підприємництву в

 Україні.

      Враховуючи  сучасний  стан  економіки  України можливості і

 переваги  в  лізінговій  формі  інвестування,  лізінг найближчим

 часом може стати одним із інструментів акумулювання вітчизняного

 капіталу і направлення його у виробничу сферу.

      Прошу   розглянути   запропонований  урядом  проект  закону

 України і прийняти його в першому читанні. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запитання  до  Валерія  Івановича. Запишіться,

 будь  ласка.  10  хвилин  на  запитання  достатньо?  Будь ласка,

 Альошин, Глухівський.

     

      АЛЬОШИН.   Шановний   доповідачу,   (Альошин,   фракція

 Народного Руху, Кировоград).

      Скажіть, будь ласка, як ви вважаєте чи варто приймати закон

 про  лізінг  саме  тоді,  коли  у нас практично не відпрацьовані

 законодавчі  акти  щодо  механізмів  амортизації?  І чи не варто

 скоординувати  саме  роботу  над законом про лізін з законом про

 амортизацію?

      І друге питання. Скажіть, будь ласка, чи вважаєте ви дійсно

 реальним  те,  що лізінг в умовах практичного вимивання обігових

 коштів  буде  тією  рятівною  палочкою  чи  треба  все-таки його

 розглядати   к   один   з   елементів  фінансового  оздоровлення

 підприємства? Дякую.

     

      МАРИНІН.  Дякую  за  запитання.  Я почну з другого. Ми,

 дійсно,  хто працював над цим закономя, впевнені, що такий закон

 треба  прийняти,  тому  що  він  має  сьогодні  перевагу  і буде

 працювати.

      А  тепер про відносини Закону про оренду державного майна і

 цей  закон.  Я  сказав,  що Закон про оренду, який був прийнятий

 декілька років тому, і фактично сьогодні.... діючим цим законом,

 значить, орендавцями виступають тільки державні структури. А про

 необхідність  я  говорив,  що  треба залучати недержавний сектор

 економіки і його фінансовий капітал.

      Закон  про лізинг -він набагато ширший, тому що орендною...

 в  Законі  про  оренди  передбачається  оренда  тільки  цілісних

 майнових  комплексів,  дрібленя неможливо. А тут можна здавати в

 оренду  машинне  устаткування, транспортні засоби, обчислювальну

 техніку та іншу техніку, будівлі та інше. І договори про оренду,

 згідно Закону про оренду, він передбачає заключення договору між

 двома фізичними особами, юридичними особами.

      А  лізинг... Закон про лізинк -він передбачає декілька... в

 договорі  приймають декілька фізичних осіб, і це більш мобільний

 закон.  І, фактично, сьогодні у нас виконуються ці операції. Але

 вони  не  узаконені  і  не мають тієї сили і тієї підтримки, яка

 передбачена цим законом.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Глухівський. Ткаченко.

     

      ГЛУХІВСЬКИЙ

      Шановний доповідачу, ось тут в статті 2, де перераховуються

 об'єкти  лізингу,  сказано,  що  може  бути  все, що належить до

 основних  засобів.  А до основних засобів, як відомо, належать і

 земельні ділянки. Чому там не  перераховані земельні ділянки?

      Потім  запитання  друге.  Ми  маємо на руках, фактично, два

 варіанти  закону  -закон,  який нам був виданий 18 січня, і який

 був виданий 3 дні тому. Так от, в тому старому варіанті в статті

 7  було  сказано, що строки лізингу визначаються за домовленістю

 сторін,  причому  вони  не  можуть  перевищувати  амортизаційний

 період,  а  в  новішому варіанті чомусь змінено за домовленностю

 сторін близько до амортизаційного періоду, чому зроблено, так би

 мовити, і пільгами накладдені такі не зрозумілі обмеження.

      І  потім  3  питання.  В  статті  18  Міжнародний імпортний

 лізинг.  Суб'єкти  лізингу можуть зддійснювати за цим законом за

 умови  одержання  валютного  прибутку  у  пвтора  раза вищого за

 лізингові  платежі.  Чому саме у 1, 5 рази, чому не в 1, 3 рази,

 не в  1,2 рази? Дякую.

     

      МАРИНІН. Дякую за запитання. Ну, чому не передбачено в

 статті  2  до  Основних фондів, що можуть здавати.... і земельна

 ділянка.  Це зроблено свідомо, тому що практика, яку ми вивчали,

 яке  майно  може  бути.  Так  от,  те,  що  тут перераховано -це

 практика  лізингу  і  міжнародного,  тому ми так остановились на

 таких питаннях.

      По  статті  18,  це...  в цьому законі свідомо записано, що

 міжнародний   імпортний   лізинг  можуть  здійснювати  суб'єкти,

 здійснювати  за цим законом заумови одерження валютного прибутку

 в 1,5 рази  вище за  лізингові  платежі.

      Ну,  дійсно,  ви  правильно  можете  сказати  чому не на 30

 відсотків,  а  на 50. Це свідомо зроблено для того, щоб хто буде

 отримувати...  майно,  обладнання і інші високі технології із-за

 кордону, більш   ефективно  працював.

      Визначилися, вивчивши практику в країнах, яких в Європі є і

 ми  вичали це  питання в Росії, остановились на  50  відсотках.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ткаченко, Запоріжжя,  за ним..........

     

       ТКАЧЕНКО,  192, Мелітополь.

      В  мене саме було запитання, ви маже відповіли на нього, чи

 вивчався  досвід,  ви сказали, що в Росії, а скажімо, найближчих

 наших держав, особливо західних, куди сьогодні спрямовано багато

 наших  людей  і так далі. Чи враховуючи вже..... цей досвід і ще

 головне:  який... механізм передбачено в реалізації цього закону

 і чи викличе це якісь додатковий штат і кошти і таке інше?

     

      МАРИНІН.   Ми  вивчали  багато,  досвід  багатьох  країн

 Європи,  і буквально два дні тому закінчився міжнародних конгрес

 з  питань  лізінгу у Москві. Перез цим був міжнародний конгрес з

 питань  лізінгу  в Австрії, у Відні, де збиралась, фактично, вся

 Європа,  і  були  там  представники від Міністерства економіки і

 інших  міністерств.

      Тому в цьому законі все враховано так, як сьогодні зроблено

 інших  країнах.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Худомака,  Моісеєнко.

     

      ХУДОМАКА.  Шановний Валерій Іванович, я вдячний вам за дуже

 змістовний  виступ.

      У мене два питанян, хтів просто так, порадитись з вами.

      Як  ви  думаєте, не було краще, якби поряд із текстом чього

 закону   ми   отримали   документи   нашого  відділу  соціально-

 економічного  аналізу. Це  перше.

      І друге: як ви можете прокоментувати, я хочу сказати те, що

 було   б   непогано,   якби   цей   законопроект   ув'язати   із

 законопроектом  про  амортизацію  основних  фондів, механізмів і

 обладнання.

      Тому що ситуація в нас, як кажуть, непередбачена в Україні,

 ми  вже  маємо  у себе на практиці використання Декрету Кабінету

 Міністрів   про  довірчі  товариства.

      І  не хотілось би, щоб цей малознайомий закон став би таким

 же   самим  "камнем  преткновения",  как  оцей  Декрет  Кабінета

 Міністрів.

     

      МАРИНІН. Ну, я вам повинен сказати, що лізінг і оренда -

 це,  взагалі, слова-синоніми. І, мабуть, цей закон, він не так і

 вже  маловідомий.

      Але думку відділу по соцільно-економічним наслідкам з цього

 питання було б, звичайно, непогано   мати.

      Але  самі  лізінгові  операції,  саме  здійснення  їх, воно

 настільки  просте  і  відоме,  що,  мабуть,  не викликає ніякого

 сумніву  про  введення цього закону.

      Я  вибачаюсь, перед цим не відповів на одне з трьох питань,

 які  були, але можна віднести до цеї моєї відповіді сьогодні. Чи

 будуть  якісь  понесенні  затрати  матеріальні  (..............)

 проведенні  цього  закону?  Ні, фактично не будуть, тому скажем,

 якщо  амортизаційні  відрахування  будуть обчислюватися згідно з

 законом  і  в  бухгалтерський  звіт буде облік і звітність також

 розроблятися  тільки  Міністерством  фінансів  буде видана певна

 інструкція. Це фактично всі затрати, які будуть понесені.

      Тому  всі  операції,  які  здійснюються  і  передбачені цим

 законом,  вони  більш  прогресивні,  чим  в  законі про оренду і

 ніяких  затрат додаткових не будуть нести.

     

      МАРИНІН. А все-таки хотілося б отримати від відділу

 соціально-економічного аналізу таки довідку.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Моісеєнко.

     

      МОІСЕЄНКО. Спасибо Александр Николаевич. Моисеенко, фракция

 "Коммунистов Украины".

      У меня такой вопрос, ну всем нам известно, как вы правильно

 отметили,  что  (..............)  -это  прежде всего долгосрочна

 яаренда,  которая  может  допускать  выкуп оборудования, которое

 дается   в   аренду.   Вся  же  идеология  закона,  которая  нам

 предложена, направлена на выкуп того или иного оборудования. При

 чем совершенно не решается вопрос, как здесь правильно подмечали

 уже  товрищи, задающие вопросы, проблема амортизации, на которую

 вы ссылаетесь. Это первый вопрос. То есть идеология этого закона

 напарвлена  не  на  аренду  с пользой с более совершенной формой

 использовния  свободного оборудования, а в конечном итоге на его

 выкуп.

      И   второй   вопрос.  Совершенно  не  просматривается  роль

 трудовых  коллективов в участии вот этом замаскированом процессе

 продажи предприятий.

      Вот, если можно, осветите мне, пожалуйста, эти два вопроса.

     

      МАРИНІН. Дякую за питання. Ну, як ви бачите з цього

 закону   основними   об'ктами   лізенгу   є  майно  успадкування

 транспортних  засобів,  обчислення  та інша техніка і таке інше.

 Тому   не   можу  сказати,  яка  роль  тут  може  бути  трудових

 колективів, тому що тут виступає продавець...

     

      МОІСЕЄНКО.  При  заключении  договора,  меня интерисует,

 роль трудового коллектива.

     

      МАРИНІН.  И  ви  кажете про те, що весь лізинг передбає

 викуп  цього  майна.  Да, дійсно це є так, тому що сьогодні наші

 виробники  не  можуть  реалізувати свою продукцію, тому що немає

 коштів  на  їх  викуп.  А  тут  це  свого  роду  відстрочка, яка

 довгострокова,  можна  буде викупити. І той, хто хоче викупити і

 мати   таке   обладжнання,   не  обов'язково  йому  накопичувати

 одноразово  великі кошти для того, щоб викупити це обладнання. А

 це все можна буде зробити.

      Але,  наприклад,  оператиний лізинг, як ви замітили це, у 1

 статті   є   визначення  оперативного  лізингу.  Він  передбачає

 необов'язкове  викупання цього лізингу, а після першого періоду,

 який  визначається  договором, це обладнання може повернутись до

 лізингдавача  і потім поступити на повторний строк до слідуючого

 лізингоодержувача.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка, Валерій Іванович.

     

      МАРИНІН. Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. ...... Сергій Володимирович, голова підкомісії.

     

      САС.

     

      Шановний  Олександре Миколайович! Шановні народні депутати!

 Питання,  що  розглядається,  є  для  нашої  держави на сьогодні

 надзвичайно   актуальним.   Активне   впровадження   лізингу   в

 українську економіку може стати одним із стабілізуючих факторів,

 імпульсом технологічного переобладнання виробництва, структурної

 перебудови  економіки,  поновлення основних засобів, активізації

 інвестиційного   процесу,   стимулювання  впровадження  наукових

 технічних досягнень.

      В    процесі   підготовки   закону   комісія   мала   змогу

 познайомитись  із  правовим  забезпеченням лізингових відносин у

 більшості  європейських  країн.  Зокрема, Бельгії та Франції, де

 вищезгадане   коло   відносин   регулюється  окремими  законами.

 Сполучених  Штатів  Амирики та Федератвної Республіки Німеччини,

 де відсутнє регулювання на рівні законів та підзаконних актів, а

 стимулювання лізенгових процесів там відбувають податкових пільг

 учасникам лізенгових відносин.

      Валерій  Іванович тут тільки що сказав, що цікавий досвід в

 цьому питанні накопичено в Російській Федерації. Зокрема, там на

 сьогодні  працює  указ  президента  від  вересня  1994  року про

 розвиток  фінансово-лізенгово-інвестиційної діяльності, прийнято

 урядом  тимчасове положення про лізенг. Буквально 13 -15, як уже

 говорилось,  травня  б відбулась міжнародна конференція, на якій

 представлено  понад 20 документів нормативного та інформативного

 плану   про   лізинг,  представлено  проект  державної  програми

 Російської Федерації, допредставлено закон... закон, федеральний

 закон   про лізинг.

      Я  на  цьому  питанні  наголошую  спеціально  для того, щоб

 звернути  увагу  народних депутатів от що ми маємо в провадженні

 лізингу  в  нашій  державі  і що наш найближчий сусід -Російська

 Федерація  -в цьому плані вже зробив більше кроків, чим ми. А що

 значить на сьогоднішній день в економіці бути останнім, я думаю,

 переконувати  нікого  не  доводиться.  Тому  ми  повинні зробити

 адекватні   кроки   найближчим   часом,   щоб   не  поставити  в

 дискримінативні   умови   нашого   виробника  і  всіх  суб'єктів

 лізенгової  діяльності.

      Вивчалося  також,  до  речі в цих всіх документах закладено

 основу  в плані надання більш вагомих пільг суб'єктам лізенгової

 діяльності,  ніж  це  зроблено  в  нашому  законопроекті. Тому в

 другому  читанні,  якщо  він буде цей закон прийнятий сьогодні в

 першому  читанні,  ми  обов'язково  повинні на цим питанням дуже

 серйозно  попрацювати.  Вивчалось також міжнародна конвенція про

 міжнародний   лізинг,   прийнята   в   Оттаві  на  дипломатичній

 конференції 1988 року.

      Робоча   група   по   підготовці  проекту  до  розгляду  по

 можливості    постаралась    узагальнити   міжнародний   досвід,

 намагаючись врахувати специфіку нашої країни.

      Слід  відмітити,  що  сьогодні лізинг у світовій практиці є

 одним  із  засобів фінансування капітальних вкладень практично в

 усіх країнах світу.

      Щорічний  об'єм інвестицій, що здійснюється через лізинг, у

 світі давно перевищив планку ста мільярдів доларів.

      Наприклад,   через  лізинг  у  Сполучених  Шататах  Америки

 здійснюється    25-30%    капіталовкладень    промисловості,   у

 Великобританії  -більше  20%,  Франції і Федеративній Республіці

 Німеччині відповідно  - 17-15%.

      На  європейському  континенті  діє  Єевропейська  Федерація

 асоціації  лізингових  компаній, так званий, "євролізинг", понад

 25  років,  до якої входить тисячу 200 лізингових компаній і яка

 забезпечує 15% загального проценту капіталовкладень в Європі.

      До  цієї компанії ввійшли вже ряд східно-європейських країн

 таких, як Угорщина, Словакія і Словенія.

      Україна  відноситься  до  держав, які не мають спеціального

 законодавства  для  регулювання  лізингових відносин. Ні один із

 окремо  взятих  інститутів  цивільного права не взмозі адекватно

 регулювати весь комплекс лізингових відносин.

      Економічна    суть   лізингових   угод   надає   виникаючим

 трьохстороннім   партнерським   взаємовідносинам   якісно   нову

 характеристику,  яка  не  вписується  в  традиційні  законодавчі

 конституції.  Необхідне таке регулювання лізингу, яке б найбільш

 повно   охопило   новий  тип  правових  відносин  з  послідуючим

 включенням основних правових положень цього Закону до Цивільного

 кодексу України.

      При  опрацюванні представленого Кабінетом Міністрів 18. 01.

 1996  року  проекту  комісія ввела, Закону "Про лізинг", комісія

 ввела  в  текст  нові  поняття,  розширила окремі статті, внісши

 зміни,  ввела  окремі  обмежання  для  зостереження  зловживань,

 представивши  проект  як  альтернативний, але в процесі розгляду

 проектів  на  Президії  Верховної Ради було прийнято рішення про

 внесення  на розгляд сесії узгодженого проекту. У зв'язку з тим,

 що  Кабінет  Міністрів  знайшов  можливим погодитись з редакцією

 комісії  ми  розглядаємо закон про лізінг сьогодні в узгодженому

 варіанті.

      Разом з тим, до комісії за період підготовки надійшло цілий

 ряд  цінних матеріалів від народних депутатів Мусіяка, комісії з

 питань  паливно-енергетичного комплексу. Шановні колеги, я прошу

 підтримати  рішення  комісії про прийняття Закону "Про лізінг" в

 першому   читанні.   При  подальшій  роботі  над  законопроектом

 пропонується звернути увгу на слідуючі принципові питання.

      Перше.  Це про надання пільг учасникам лізінгових відносин,

 що   може  вплинути  негативно  на  баланс  імпортно-експортного

 лізінгу  в  нашій державі, заххист від зловживань від проведення

 лізінгових  операцій  з  державним  майном,  особливості ведення

 бухгалтерського  обліку  при  проведенні  лізінгових  операцій в

 напрямку  його  універсиалізації  і  недопущення  безконтрольної

 міграції валютних коштів за кордон.

      Разом  з  тим, користуючись нагодою, прошу дати протокольне

 доручення Кабінету Міністрів про підготоку програми впровадження

 ліщінгу  в  Україні  в  зв'язку  з  тим,  що  сам  по собі закон

 абсолютно   не  соже  регулювати  такий  складний  тип  правових

 віддносин.  Тут  уже окремими депутатами піднімалося питання про

 паререль між Законом "Про амортизацію", яки на сьогодняшній день

 не   прийнятий  Верховною  Радою,  цим  питанням  займається  на

 сьогодня  комісія  з  питань банківської діяльності, тому треба,

 значить,  це  питання пришвидчити, але разом з тим, я думаю, тут

 великої біди не буде, тому що ці відносини у нас на сьогоднішній

 день   в   певній   мірі   врегульовані.  Всі  ваші  пропозиції,

 зауваження, доповнення в разі прийняття закону в першому читанні

 просимо   надсилати  в  комісію  -всі  вони  будуть  розглянуті,

 узагальнені  і  я  думаю,  знайдуть  своє відображення у проекті

 закону, підготовленому в другому читанні. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Спасибі.    Запитання   будуть   до   Сергія

 Володимировича?   Ні,   єсть.   Пономаренко,  будь  ласка,  одне

 запитання. Пономаренко, Моісєєнко.

     

      ПОНОМАРЕНКО    422 виборчий округ.

      Шановний  доповідачу,  я  хотів  би  тільки  запитати, чи є

 заявки  або, принаймні, перспективи на міжнародний лізинг, чи це

 просто наші добрі побажання?

      І  ще одне таке невеличке зауваження. Мені дивно: хто писав

 цей закон? Чи він колись заглядав у словник української мови -де

 зааглі  знайшли  такі  слова,  як  "придбаває"  і т. д.... Хтось

 повинен  же  дивитись,  все-таки ж це -державний документ!.. Хто

 коли з нас в залі чув отаке слово - придбаває...

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. То ще не документ...

     

      САС.  Дякую вам за питання.

      Я  сам  цікавився, значить, походженням цього слова в цьому

 законі - придбаває...  Ну, я сам не філолог, але мене запевнили,

 що таке слово в укарїнському словнику має місце, от...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Якщо  такого  слова немає, я думаю, до другого читання буде

 враховано.

      Що  стосується  про  міжнароджний лізинг, чи можливий він у

 наших  умовах.  Звичайно,  це  питання, значить, дебатувалось на

 засіданні  нашої  комісії.  Я думаю, перспектива в цьому плані у

 нашої держави є, і надзвичайно серйозна.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Довганчин.

     

      ДОВГАНЧИН Г.В., 436 .................виборчий округ.

      Шановний  доповідачу,  ми  з  вами  є сільгоспвиробники, чи

 бувші  сільгоспвиробники.  Я би хотів знати, що цей... прийняття

 цього      закону      дасть     для     поліпшення     розвитку

 сільськогосподарського виробництва? Дякую.

     

      САС.  Дякую  за  питання. Справа в тому, що ви всі знаєте в

 якому    стані   опинилось   на   сьогоднішній   день   сільське

 господарство,  от.  Справа  в  тому,  що  особливості сільського

 господарства  полягають  в  сеззонності  виробництва,  в розриві

 надходження     коштів     до     каси     сільськогосподарських

 товаровиробників. І тому, я думаю, що цей закон позитивно вплине

 на  стан в сільському господарстві і дозволить, от, маніпулювати

 коштами   досить,   більш  вигідно.  Тому  що  традиційна  форма

 отримання  банківських  кредитів набагато складніша, чи варіант,

 запропоноваий в даному законі.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Моісеєнко, Альошин.

     

      МОІСЕЄНКО.

      Спасибо,    Александр    Николаевич!    Уважаемый    Сергей

 Владимирович,  у  меня  к  вам  такой  вопрос.  Дело  в том, что

 предыдущий  оратор  так  и  не  развенчал мои сомнения по поводу

 того,  что  закон  своей иделогией направлен на продажу, а не на

 аренду. И вот здесь мы наблюдаем такое понятие как международный

 лизинг  и  опять  же не отрегулирован вопрос по аммортизации. То

 есть,   в принципе  дается  возможность  на  распродажу   нашего

 оборудования,   наших   строений,   так   сказать,   капитальных

 сооружений,  всего остального в перспективе. Это возникает, это,

 на   мой  взгляд,  наности  определенный  ущерб  и  национальным

 интересам Украины, кроме всех остальных моментов.

      Я  бы  хотел, чтобы вы как-то осветили вот эту вот ситуацию

 по  международному  лизингу  плюс,  учитывая  то,  что  опять же

 трудовые   коллективы,   то   есть  люди,  которые,  ну,  должны

 распоряжаться имуществом, их мнение подменяется администратором,

 то  есть  руководителем предприятия, который вы знаете, у нас, к

 сожалению, иногда бывает коррумпирован и так далее, и так далее.

     

      САС.  Дякую  за  питання,  Володимир  Миколайович.  В планє

 зловживань,  які  можуть  виникнути  на...  під час впроводження

 лізингу,  слід...  хотілось  би  сказати слідуюче, що в світовій

 практиці  є  аналог,  є аналог. І, наприклад, існує така позиція

 4090,  тобто, значить, в лізинг може обладнання здаватись, майно

 і  обладнання  тільки  при умові, якщо воно не буде меншим за за

 40%, і не більшим за 90%. Тобто, є питання по скороченню строків

 амортизації.

      Це  надзвичайно  серьйозне  питання,  і воно ще на рпяму не

 вийшло  при  розгляді  цього  питання  в  нашій комісії, тому що

 зменшення  строків амортизації і тягне зараз ті питання, про які

 ви на  ьсогоднішній  день  говорите.

      Але разом з тим, якщо ми започаткуємо в законодавстві якісь

 рамки,  вище  яких  не  може задаватись майно в оренду, і більше

 який    не    може.    Ну,    наприклад,    якщо   буде   більше

 дев'яностовідсотковий    вже    знос   обладнання   через   його

 амортизацію,   дальший   викуп  можливий  перехід  власності  по

 залишковій  ціні.

      Я  думаю,  що  це  питання, в принципі, тут уже немає такої

 серьойозної  ролі.

      І  також,  як  уже  говорив доповідач, є форма оперативного

 лізінгу, який дозволяє неоднократно здавати майно в оренду.

      Що  стосуєтсья  трудових  колективів, це питання, звичайно,

 надзвичайно   серьйозне.  І  ми  з  задоволенням  приймемо  ваші

 зауваження,  ваші  пропозиції до другого читання, і постараємось

 їх  вивчити  і врахувати  обов'язково. Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Альошин. На  цьому  завершуємо.

     

      АЛЬОШИН.   Шановний  Сергію  Володимировичу!

      У  мене  запитання  до вас у 19 Статті законопроекту. Чи не

 було  під  час  обговорення  цієї статті дискусії, і цікаво, яку

 позицію  займали,  якщо  брали  участь  в дискусіях представники

 Міністерства  фінансів?

      Тому  що,  як  на  мою  думку,  в  цій  статті закладається

 механізм  того, що наш бюджет через розвиток лізінгових відносин

 мав  певні  втрати.

      Я  покажу  це.  Ось,  наприклад, сплата мита та податку н а

 добавлену  вартість під час ввезення здійснюється з відсроченням

 платежу  шляхом  видачі  простого   векселя.

      І  другий  пункт.  У  разі,  коли  договором передбачається

 перекід  права  влвасності  на  об'єкт  лізенгу  до  лізингового

 одержувача,  зазначенні  податки мають сплачуватися із вартості,

 за  якою  придбається об'єкт на момент переходу права власності,

 тобто коли об'єкт фактично замортизований з отіє залишкової суми

 сплачується подакто на добавлену вартість і мито.

      Чи  не піде наш весь імпорт через лізенг лише завдяки такої

 пільги?

     

      САС. Це питання надзвичайно серйозне на мій погляд також. І

 при розгляді цього питання спільної думки знайдемно не було. Але

 в  свою  чергу  я хотів би зазначити в цьому плані слідуюче. Що,

 якщо  звернутися до законодавства в цьому плані наших найближчих

 сусідів,  то  там  також  відмічені  такі  самі норми і тому тут

 мабуть  питання стоїть в аналогії, щоб якимось не дискрименувати

 наших   суб'єктів   господарської   діяльності   при  проведенні

 лізингових операцій.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Володимирович сідайте. Спасибі вам. Єсть

 записанні  на виступи. Висвітіть всіх, хто записався. Ну, перший

 Михайло  Васильйович.  Всі настоюють. 6 депутатів. Ну, давайте з

 місця,  щоб бистріше, по 1, 5-2 хвлини. З місця давайте. Нас все

 одно не транслюють. Ми чуєм один одного.

      Кравчук  Володимир  Іванович,  будь ласка. Перший заступник

 міністра  по  сільгоспмашинобудуванню. Ну, на правах міністра по

 сільгосмашинобудуванню.

     

      КРАВЧУК В.І.

     

      Шановні  колеги,  я  продовжуючи  тему співдоповідача, який

 відповідав  на  запитання  теж  колег,  яка  роль  закону,  хочу

 сказати,   що   він  має  особливо  важливу  роль  сьогодні  для

 агропромвслового комплексу, особливо в тому плані, коли сьогодні

 практично  споживачі  не  можуть купити, наприклад, дорогостоячу

 техніку,  а  відповідно  заводи,  не маючи обороту, не можуть її

 виробляти.

      Але разом тим, розглядаючи проект даного закону, я би хотів

 зробити  декілька  зауважень або доповнень, які, надіюсь, будуть

 враховані.

      По-перше.  Вважаю,  що  в  даному  законі  треба  розширити

 кількість   визначання   термінів.  Наприклад,  у  законі  немає

 визначення  терміну,  що таке лізингова операція, немає терміни,

 що  таке  договір  лізингу,  що  таке лізинговий платіж, що таке

 лізингова  компанія  або фірма, що таке дійсний лізинг, пайовий,

 кооперативний   лізинг.  Значить.  вибачте,  це  по-моєму  єсть.

 Довірчий лізинг, компенсаційний лізинг, лізинг ожівленого майна.

 Я  не  буду  затримувати  вашу  увагу,  ці  пропозиції передам в

 комісію,  і вважаю, що вони повинні бути враховані. Тільки тому,

 що  визначення  всіх  видів,  по-перше,  визначення  всіх  видів

 лізингу дозволить чітко оформити конкретну лізингову операцію, а

 по-друге,   чітке   визначення   термінології виключить довільне

 тлумачення  понять, як це буває у нас в багатьох законах, в тому

 чіслі і в нашому Регдламенті.

      Друге.  Стаття...  Вважаю,  що  до  проекту закону потрібно

 внести  ще  й  такі  доповнення та уточнення. Стаття 3 доповнити

 абзацем,   що   постачальник   майна   -це   будь-який   суб'єкт

 підприємницької  діяльності, що постачає майно лізингоотримувачу

 на замовлення лізингодавця згідно договору лізингу.

      Третє.   Враховуючи,   що   при   лізингу   уживного  майна

 лізингодавець  здає  в оренду відновлене майно, строк амортзації

 якого  може закінчитись раніше завершення строку дії лізингового

 договору,   статтю   7   викласти  в  редакції:  "строк  лізингу

 визначається  за  домовленістю  сторін і може перевищувати строк

 повної амортизації об'єкту лізингу".

      Четверте.   Лізингодавець   є  власником  об'єкту  лізингу.

 Передача  в  користування  його майна третій особі повинна з ним

 погоджуватися,    тому    статтю   11   викласти   в   редакції:

 "Лізингоодержувач  має  право передавати в лізинг майно одержане

 за   договором   лізингу   при   умові   письмового   погодження

 лізенгодавця на передачу об'єкту лізингу в сублізинг". При цьому

 строк  надання  майна в сублізинг не може перевищувати строк дії

 договору лізингу.

      Не  буду  затримувати ваше зауваження... ще вашу увагу щодо

 статті   19.   Я   її  передам  комісії  в  цілому.  Вважаю,  що

 підготовлений  закон...  проект закону визначає загальні правові

 та  економічні заходи здійснення лізингових операцій і може бути

 прийнятий  в  першому читанні.  Дякую  за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Глухівський. Чупахін.

     

      ГЛУХІВСЬКИЙ

      Шановні  колеги -народні депутати! Законопроект про лізинг,

 який ми розглядаємо, належить до тих, що утворюють, розбудовують

 правове  поле  для ринкових взаємовідносин. Без сумніву його вже

 давно  треба  було  розглянути. Особливо потрібно (...........),

 коли  багато підприємств, що (...........) засоби виробництва не

 можуть стати на ноги, а цей закон їм такий шанс може  дати.

      Як  приклад  можу  назвати  декілька великих заводів, що на

 Львівщині.  Це  і  автобусний  завод,  Завод автонавантажувачів,

 Львівсільмаш.  На  останньому,  зокрема,  склади  забиті готовою

 продукцією,  різноманітними  сільськогосподарськими  машинами  і

 пристроями,  але  їх споживач не купує, бо немає грошей. От якби

 він  міг  все  це взяти у тимчасове користування. тобто оренду і

 сплачувати вартість позичного не відразу, а частинами, то зовсім

 інша справа.  Самому  заводові  організовувати   ....

 це займатися  не  властивою  для  нього роботою. Він хоче тільки

 виробляти і вчасно збувати свою продукцію.

      Оцей  закон, який ми розглядаємо сьогодні, пропонує вихід з

 цього  положення.  Він  зводить докупи трьох суб'єктів: продавця

 лізингового майна, тобто завод, що не може відразу продати всієї

 своєї  продукції,  лізингодавця,  лізингову  компанію або іншого

 посередника   і   лізингового   одержувача,  кому  ця  продукція

 потрібна, і причому всі вони будуть, очевидно,  задоволеними.

      Нам   на   руки   видали,   фактично,  два  варіанти  цього

 законопроекту,   який   був  запропонований  спочатку  Кабінетом

 Міністрів,  а  потім  доопрацьований  відповідною комісією. Мушу

 сказати,  що  ця  комісія  грунтовно попрацювала і видала досить

 гарний варіант закону. Він мені, цей закон, подобається. Чітко в

 ньому  все  сформульоване,  але,  тим  не  менше,  він має певні

 недоліки, на яких я хотів би зупинитися.

      В  статті  першій  дано визначення термінів. Це дуже добре,

 коли  в  законі  перша  стаття  дає визначення тих термінів, які

 вживаються  у  законі.  Але  тут є декілька термінів, які більше

 ніде  не  вживаються:  фінансовий  лізинг,  оперативний  лізинг,

 зворотний   лізинг,  міжнародний  експортний  лізинг.  Ну,  якщо

 дається   визначення,   а   воно   ніде   в   законі  більше  не

 зустрічається,  то закон, вибачайте, це не є енциклопедія і не є

 підручник.

      Дальше.  Чітко у статті сьомій: визначення можливих строків

 лизингу,  -я  про  це  давав  запитання,  то  воно  менше-більше

 сформулювалося під час відповіді на запитання.

      Потім,  стаття 17, стаття 19, є деякі протиріччя. Стаття 17

 каже,  що ПДВ при лізинговій операції не сплачується, а в статті

 19  говориться про те, що міжнародний лізинг ПДВ береться. Це, я

 вважаю, також є протиріччя.

      Я  задава  запитання  про те, чому об'єктом лізингу не може

 бути  земельна ділянка. Мені давали відповідь, але я не зовсім з

 тим  згідний.  Якщо об'єктом лізингу може бути будівля с поруда,

 то чому не може бути та земельна ділянка, на якій знаходиться ця

 будівля  споруда?

      Тепер два слова хочу сказати стосовно граматичного аналізу.

 Тут  ось Пономаренко задавав запитання, я цілком його підтримую.

 Стаття    перша,    п'ята,   дев'ятнадцята   в   отаких   словах

 зустрічається:  "придбаває  мого", "придбаває ця". Це, очевидно,

 хтось  перекладав  з російського "преобретает", і так неграмотно

 перевів.  Або,  може, перекладав з англійського слова у "Презент

 контініус",  у  українській  мові  немає  такого  часу, "презент

 контініус",  треба  вміти  добирати  слова,  які  цілком з нашою

 граматикою нормально спілкуються.

      Потім,  зверніть  увагу, стаття 17-19: податок на добавлену

 вартість.  Вже скількви разів з цієї трибуни зауваження робилося

 і  навіть  голосуючий  це  зауваження  робив, що не добавлена, а

 додана  вартість,  а  тим не менше час від часу такі слова у нас

 появляються.  Я  з  цього  приводу  хотів би що сказати, шановні

 колеги,  ми  маємо  досить  поширений Секретаріат, пройдіться по

 наших  поверхах  цього  будинку,  ви побачите там безліч кімнат,

 обладнених  комп'ютерами  і  різною оргтехнікою, я думаю, що там

 також  мусить  знаходитись  відділ,  який  має робити граматичну

 експертизу  цього  законопроекту,  який попадає сюди. А якщо він

 цього  на  робить  цей  відділ,  то  може  для  нього придбавати

 комп'ютери  не  треба,  а  просто  посадити  людей,  які  знають

 граматику і вміють вичитувати тексти. Дякую.

      Я  за  те,  щоб проголосувати в першому читанні і в другому

 читанні врахувати тільки зауваження.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чупахін. Моісеєнко.

     

      ЧУПАХІН.

     

      Уважаемые  коллеги,  принятие  этого  закона  действительно

 назрело,  потому что только осуществлением лизинговых операций в

 нынешней  тяжелой ситуации неплатежей возможно приобретение хоть

 какого-либо оборудования для предприятий, которые хотят и желают

 работать.  Но  вместе  с  тем,  нам, во-первых, необходимо очень

 точно определить по какому принципу будет постоен этот закон: по

 принципу   публичного   права   либо   по   принципу   частного,

 гражданского  права, где мы должны определить, что мы разрешаем,

 а что мы запрещаем.

      Во-вторых,  должны  четко определить для каких субкектов он

 предназначается:   для   государственных  предприятий,  частных,

 акционерных.  Закон  это  не  оговоривает, десь могут скрываться

 вполне необкяснимые предсказуемые либо не предсказуемые моменты.

 Таким  образом, я хочу сказать, что должна быть определена сфера

 деятельности этого закона, для кого.

      И  тетье.  Уже в ходе вопросов звучало многих депутатов что

 нужно  этот  закон принимать вместе с принятием и регулированием

 закона   об   амортизации,   поскольку   именно  амортизационные

 отчисления лежат в основе лизинговых платежей.

      Вместе  с  тем,  в законе, в статье 14, разработчики вводят

 такое  понятие  как  ускоренная амортизация обкекта лизинга. Это

 понятие  этого закона либо другого? И кто тогда определяет сроки

 амортизации,  договаривающиеся  стороны,  либо это оапределяется

 законом? Совершенно не понятно...

      Теперь  что  касается содержания конкретных статей закона. С

 самой первой статьи. Понятие лизинга. Мы, действительно, имеем 2

 проекта:   в  первом  проекте,  что  лизинг  -это  хозяйственная

 операция;  во  втором - это предпринимательская деятельность. Но

 посудите  сами: "берем  в  лизинг". Берем  в предпринимательскую

 деятельность,   которая   заключается,   либо  берем  в  лизинг,

 осуществляя  хозяйственную операцию. Последняя редакция говорит,

 что это предпринимательская деятельность. Нет, конечно. Если уже

 говорить и подходить более точно, то, скорее всего, это -обычная

 хозяственная операция.

      В  этой же статье неизвестно зачем в определениях лизинга -

 оперативный,    финансовый  -  вот    в    оперативном   лизинге

 предусматривается  обязательно обслуживание ремонта технического

 консультирования   лизингополучателя.  Но  если  уж  говорить  о

 технической консультации, то не лизингополучателя, а технической

 консультации  там  в ремонте оборудования, который он получает в

 лизинг. Но не ремонтировать лизингополучателя.

      Вместе с тем в этой статье совершенно нет понятия (Владимир

 Иванович   об  этом  говорил)  компенсационного  лизинга,  когда

 расплачивается  лизингополучатель изготавливаемой продукции. И в

 нынешних условиях именно этот вид лизинга может быть основным.

      Паевой  лизинг.  Дается  понятие,  но нигде в дальнейшем не

 определяется.  Да  и, честно говоря, зачем лизингополучателю или

 продавцу лизингового имущества знать, откуда лизингодатель берет

 и  привлекает свои деньги!".. Для них главное - купить, продать,

 работать  на  том  оборудовании.  Если уж вводить ограничения по

 восьмидесяти  процентам  займа  средств,  то  вводить их следует

 отдельной статьей.

      Особого  внимания  заслуживает  международный  и,  в первую

 очередь,...

      Я выступаю от фракции, Александр Николаевич, у меня........

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не думаю, що...

     

      ЧУПАХІН....   и,   в   первую   очередь,  международный

 экспортный   лизинг.   В  законе  не  указывается,  что  обкекты

 лизинга - это  вновь изготовленное оборудование. А значит, этими

 обкектами  может  быть уже установленное и отработанное какое-то

 время, какой-то срок оборудование. То есть оно может сдаваться в

 лизинг...  А  теперь предствьте, к каким последдствиям это может

 пивести  нашу экономику при существующей оценке основных фондов.

 Когда  за  бесплатно,  по  цене  металлолома,  то, может, даже и

 дешевле   можно   отдавать   в   лизинг  вполне  работоспособное

 оборудование.  и вэтом случае мы на долгие годы останемся просто

 у  разбитого корыта, по-настоящему у разбитого корыта. Поэтому в

 законе   очень   четко  должны  быть  расписаны  все  механизмы,

 предусматривающие  невозможность  нанесения ущерба экономическим

 интересам Украины.

      Более того, пстороение всего закона должно быть таким, чтоб

 была    предотвращщена    любая   возможность   злоупотребления.

 посмотрите,  ведь  давая  возможность  лизингодателю  привлекать

 заемные   средства,   мы   тем   самым  создаем  один  из  видов

 доверительного   общества.   Что   это  такое,  мы  уже  с  этим

 столкнулись.

      Именно  поэтому  я  и говорю о необходимости предусмотрения

 четкого  механизма  действия  каждого  его  положения.  В законе

 дважды  в  статье  5 и в статье 12 говорится о том, что плата за

 лизинг   должна   предусматривать  возмещение  полной  стоимости

 обкекта.  Статья  7 предусматривает срок лизинга, приближенный к

 аммортизационному  сроку.  Но  как  же  тогда быть с оперативным

 лизингом,  когда он заключается  где-то год, два.

      Есть  и  другие  неувязки  в статьях проекта этого закона и

 поэтому    социалистическая   фракция   считает   целесообразным

 отправить этот закон на доработку и вынесением его в течение 2-3

 недельна  повторное 1-е чтение. Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Моісеєнко,  Альошин.  Я  прошу, давайте по 2-3

 хвилини достатньо.  Питання ясне всім.

     

      МОІСЕЄНКО. Уважаемые товарищи, дело в том, что я не могу

 согласиться  и  с принятием этого закона и в 1-м чтении. Почему,

 потому что сама   идеология  его искажает понятие лизинга.

      Я  вам  приведу  сразу  с  1-й  же  статьи с самого термина

 лизинг.  Здесь  мы четко прослеживаем идею продажи, а не аренды.

 Лизинг  же  допускает продажу по мере износа, но это только, так

 сказать,  допустимая  форма,  основа  -аренда. Здесь же мы прямо

 читаем:  у  продавця  майна.  Этим  сказано  все. Пока будет эта

 формулировка, здесь нельзя говорить о чистом  лизинге.

      Аналогично третья часть первой статьи, там, где речь идет о

 финансовом лизинге. Опять же, все упирается в аммортизацию.

      Что такое аммортизация, в нынешних условиях никто твердо не

 определил.

      Если  идти  дальше,  перейти  к  международному лизингу, то

 здесь, как уже говорили предудыщие ораторы, полностью допускается

 распродажа  нашего   государственного  имущества.

      Я  приведу  простой  пример,  скажем,  с нашим Макеевским

 домостроительным  комбинатом,  который  имеет  износ практически

 100%,  и,  значит,  в  любой момент может быть выкуплен по этому

 закону,  прикрывшись,   якобы  ,  формой  лизинга.

      Здесь  возникает  вопрос,  кто же сможет контролировать эту

 ситуацию? Ее сможет контролировать обкективно и в интересах всех

 трудящихся  только  трудовой  коллектив.

       Трудовой  коллектив,  мы  читаем "Субкекты лизинга" вообще

 отсутствует   как   таковой.   Здесь   кто   угодно   может  его

 представлять:  администрация,  которая  сегодня,  вы знаете, так

 погрязла  в  распродаже имущества государственного, мы здесь это

 неоднократно слышали с трибуны от всех представителей фракций, и

 так  далее  и  так  далее.

      Если  говорить  дальше, скажем, Статья 56 здесь речь идет о

 договоре  лизинга. Описана в форме багатосторонньої угоди. Опять

 же,  кто  может  быть  субкектами?  Опять же выпадают трудовые

 коллективы,   а   мы   говорим   о   будущем  акционировании,  о

 коллективной форме собственности и так далее и так далее.

      Если   мы   подойдем  к  Статье,  опять  же  упирается  в

 аммортизацию, в аммортизационный период обкекта лизинга, базовый

 срок   которого   опять-же   твердо   не   определен   в   нашем

 законодательстве.

      И, завершая все эти рассмотрения, мы можем перейти, скажем,

 к  статье  18  "Международный  лизинг",  где  тоже все ссылки на

 несуществующие  документы  и  на  этот  закон,  который,  на мой

 взгляд, не  совершенен.

      Поэтому,  при  всем уважении к докладчикам, которые сегодня

 выступали,  я  не могу поддержать этот документ, считаю, что его

 нужно,  ну,  скажем  так,  кардинально доработать именно в свете

 того, чтобы не допустить разбазаривания нашего имущества.

      И,  наверное,  все-таки вернуться к основному, что лизинг -

 это    все-таки    аренда    для   рационального   использования

 оборудования,   строений  и  так  далее,  а  не  возможность  их

 реализации  через  рыночную  стихию. Спасибо за внимание.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Алеьошин, Сахань.

     

      АЛЬОШИН В.Б.

     

      Шановні  колеги,  я відразу скажу, що не поділяю точку зору

 двох  попередніх  ораторів, які говорили про те, що цей закон не

 варто приймати у першому читанні.

      Досвід  роботи Верховної Ради показує, що в першому читанні

 можна  прийняти практично будь-який документ і головне все-таки,

 що  здійснюється  Верховною  Радою, -це те, що вийде у кінцевому

 підсумку.

      Концептуально   документ  готовий.  Звичайно,  він  не  без

 недоліків.   Недоліків  тут  достатньо.  Недоліками  дехто  може

 вважати те, що відсутні трудові колективи як суб'єкти лізингу. Я

 пам'ятаю,  що  і  в  політекономії  соціалізму все-таки основною

 ланкою  народного  господарства  вважалося  підприємство,  а  не

 трудові    колективи.   Якщо   хтось   готовий   написати   іншу

 політекономію соціалізму, ну, - це право залишено за ним.

      Але  питання  в іншому. Питання в тому, що багато пунктів і

 багато   статей  в  цьому  законі  містять  посилання  на  чинне

 законодавство,  дають  дозіл щось пропонувати Кабінету Міністрів

 чи Міністерству фінансів і так далі. Я думаю, що чим більше норм

 прямої  дії  буде  міститися  в  законі, тим краще і тим чіткіше

 працюватиме цей документ.

      Я  в  зв'язку  з цим зауважу декілька конкретних речей. Ну,

 по-перше,  стаття 9 "Право власності на об'єкт лізингу". "У разі

 переходу  права  власності  на  об'єкт  лізингу  до  іншої особи

 договір лізингу зберігає чинність для нового власника".

      Я  думаю,  тут  варто  говорити про те, що за згодою нового

 власника.  Якщо  уявити,  що лізингова компанія збанкротувала, і

 комусь в результаті всіх ліквідаційних процедур дістався договір

 лізингу,  то,  в  принципі,  той  новий  власник може мати право

 подовжити цей договір, може мати право його і розірвати.

      Далі.  Стаття  12,  особливо  пункт  п'ятий. Тут уже багато

 говорилося  про  те, що відносини лізингу дуже тісно пов'язані з

 відносинами   аморитзації.   І   зараз   фактично  амортизаційні

 відрахування -це якась абсолютна якісь абсолютна абстракція, яка

 відображає  якісь там цифри лише на балансі, а в реаліях вони не

 працюють.

      І  той пункт, який говорить про те, що договір лізингу може

 передбачати  індексацію  лізингових  платежів  в  залежності від

 рівня інфляціі, це дуже не чітко. Бажано б в документі прописати

 загальний механізх індексації.

      Ну   і,   нарешті,  теж  саме  стосується  статті  16  щодо

 оподаткування  прибутку.  Бажано  розписати  прибуток лізингової

 компанії.  Ну  і  те зауваження, яке я вже виголосив в запитанні

 щодо  татті  19  про  порядок  сплати мита, податку на добавлену

 вартість і таке інше.

      Над  законом  можна  працювати  і він вартий того, щоб його

 прийняти  в  першому  читанні.  І,  я  думаю,  що треба все-таки

 прийняти  якесь  рішення  про прискорення роботи над Законом про

 амортизацію. Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сахань.

     

      САХАНЬ

     

      Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні  колеги!  Якщо

 аналізувати  запропонований  законопроект, я, перш за все, хотів

 би  сказати,  що він, дійсно, потрібен для економіки України, бо

 це  є  серйозна  і ще не врегульована законом сфера діяльності в

 нових економічних ...........

      Що  стосується безпосередньо запропонованого проекту, то я,

 на жаль, змушений сказати свій висновок, що він не підготовлений

 кваліфіковано для розгляду  навіть в першому читанні.

      Я  уважно  прочитав  цей документ і прийшов до висновку, що

 тут скільки суперечностей і протиріч, що його приймати в першому

 читання   абсолютно   неможливо.   Я   попробую  це  підтвердити

 конкретними, так би мовити, аргументами.

      Ну,   перше.  Якщо,  скажімо,  стаття  2,  пункт  другий  є

 "фінансово-оперативний,  зворотній,  пайовий,  міжнародний", то,

 мені   здається,  що,  скажімо,  він  може  бути  і  міжнародним

 фінансовим,  і міжнародним оперативним, і міжнародним зворотнім.

 Тобто,  не  можна  поєднувати простір і час в одному терміні, що

 протирічить просто здоровому глузду.

      Далі.   Читаю   уважно,   скажімо   "міжнародний   лізинг":

 "Міжнародний  експортний  лізинг  -це  лізинг,  за  яким суб'єкт

 лізингу,  продавець і лізингодавець, юридичні особи, що створені

 законодавством  України.  А  лізингоодержувач -іноземна юридична

 особа".

      Вибачте,  а  якщо  і.............  лізингодавець є іноземна

 юридична особа, то що ми, вже втрачаємо право, скажімо, вважати,

 що  це  міжнародний  лізинг,  чи  ми  просто  вважаємо, що це не

 можливий такий варіант?

      Або,  скажімо,  міжнародний імпортний лізинг -це лізинг, за

 яким  суб'єкт лізингу, лізингоодержувач, лізингодавець -юридичні

 особи,   що  створені  законодавством  України,  а  продавець  є

 іноземна юридична особа. Чому так?

      Чому, скажімо, ми обмежуємо, значить, таким чином, значить,

 наших підприємців?

      Стаття  п'ята  договору.  Якщо ми вважаємо, що право вибору

 об'єкту лізингу, продавця об'єкту належить лізингоодержувачу, це

 взагалі  ні  в  які  не  вкладається  поняття,  бо  не може бути

 предмету  для  підписання договору лізингу, якщо немає, скажімо,

 обумовленого  об'єкту,  значить,  лізингу.  Про  що  тоді  можна

 підписувати  договір  на  лізинг,  якщо ми не визначились, що ми

 хоче дати в лізинг, що хоче взяти в лізинг.

      Або,  скажімо,  тут  третій  підпункт цього пункту. "об'єкт

 лізингу  придбавається  лізингодавцем і продавця об'єкту лізингу

 тільки за умови передачі його в лізинг лізингоодержувачу.

      Чому,   вибачте,  якщо,  скажімо,  підприємець  купив  собі

 обладнання,  через  півроку  прийшов  до висновку, що його можна

 віддати в лізинг. То як ми можемо ставити такі умови, скажімо, в

 цьому законопроекті?

      Я  ніяк не можу погодитися з тим, скажімо, що плата за весь

 період вноситься рівними частинами протягом базовго строку.

      По-перше,  тут  же  на  другій  сторінці, значить, розмір і

 спосіб, форма і строки внесення лізингових платежів визначаються

 за згодою сторін, що само-собою зрозуміло.

      А   по-друге,   якщо   рівними  частинами,  вибачте,  це  ж

 протирічить   здоровому   глузду.  Лізинг  береться  обладнання.

 Спочатку  2-3  роки  напрацьовується  технологія,  іде,  так  би

 мовити,  можливо  і  працювання,  потім  іде виплата, то чому ми

 навпаки  вже  завчасно закладаємо такі  поняття?

      Одним  словом,  тут  безліч подібних протиріч. Я вважаю, що

 документ просто не готовий для розгляду в першому читанні.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги! Вам потрібно прийняти, оочніше

 визначитись  з прийняттям постанови. Від Кабінету Міністрів, від

 комісії  єсть проект вас на руках, який запропоновано прийняти в

 першому  читанні.  І  другу  пропозицію, яку внесли виступаючі в

 обговоренні,  про  передачу  його  на доопрацювання і винести на

 повторне  перше  читання. Через  тиждень, чи  через 2  неділі.

      Тому   я  першу  пропозицію  від  комісії  Кабміну,  проект

 постанови ставлю на голосування про прийняття в першому читанні.

 Прошу... Володимир Романович,  включаємся.

     

      "За" -

      Я ставлю на голосування другу пропозицію про направлення на

 доопрацювання  і  повернутись через 2 неділі для його розгляду в

 першому повторному  читанні.

     

      "За" -

      Будь ласка,  включіть систему.

      Раєнко,   голосуйте.  Голосуйте.  Ви  ж  сьогодні  активний

 виступаючий. Голосуйте.

     

      "За" -

      Даже  на  10  голосів  більше.  Спасібо, прийнято. Значить,

 шановні  колеги,  3  фракції  попросили  надати  слово  депутату

 Долженко, будь ласка.

     

      ДОЛЖЕНКО.

     

      Уважаемые   коллеги,  депутаты,  позвольте  огласить  текст

 заявления,  который  одобрило  3 фракции: "Коммунистов Украины",

 социалистической партии и селянской партии.

      Голові  Верховної  Ради  України -Олександре Олександровичу

 Морозу,  голові  тимчасової  спеціальної  комісії Верховної Ради

 України  по  опрацюванню  проекту  Конституції  України, Михайлу

 Дмитровичу   Сироті.  Заява  групи  народних  депутатів,  членів

 тимчасової    спеціальної   комісії   по   опрацюванню   проекту

 Конституції  України.  Ми  вже  звертали  вашу увагу на те, що в

 роботі  тимчасової  спеціальної  комісії  по опрацюванню проекту

 Конституції  групо  порушуються норми регламенту Верховної Ради,

 законів  про  статус  народних депутатів України та про постійні

 комісії  Верховної Ради України. Основа цих порушень закладена в

 прийнятому   більшістю  складу  комісії  положенні  про  порядок

 тимчасової    спеціальної   комісії   по   опрацюванню   проекту

 Конституції.  Всупереч  вимогам  статті  6.  4. 4 регламенту про

 обов'язкове  обговорення і прийняття рішень Верховною Радою щодо

 основних   положень,   принципів,   критеріїв,   на   яких   має

 грунтуватись   чи  доопрацьовуватись  проект  Конституції,  його

 структурна  частина,  що  є  головною вимогою першого читання за

 рішенням  частини  тимчасової  спеціальної  комісії вже ведеться

 постатейне  обговорення  проекту. При цьому проігноровано і волю

 народу  України,  який  під  час  всеукраїнського  референдуму 1

 грудня  1991  року, схвалив Декларацію про державний суверенитет

 України,  яка  мала  бути  покладена  в основу нової Конституції

 України.

      Грубим  порушенням  постанови  Верховної Ради про створення

 цієї  комісії є і те, що обговорення проводиться до узагальнення

 без  урахування  пропозицій  суб'єктів  законодавчої ініціативи.

 Сама ж процедура обговорення і прийняття рішень по кожній статті

 не  відповідає  вимогам  статті  19 Закону "Про постійні комісії

 Верховної  Ради  України". Рішення комісії ухвалюються не шляхом

 персонального  голосування, а через фіксування.......... фракцій

 і груп. Таким чином, найбільша за чисельністю фракція "Комуністи

 України за соціальну справедливість і народовладдя", від якої до

 складу  комісії  обрано  6  народних  депутатів, має всього один

 голос, що є брутальним порушенням прав народних депутатів.

      В   процесі  роботи  над  проектом  Конституції,  фактично,

 утворилось   дві   ініціативні   групи:  одна  -з  представників

 більшості  фракцій  і  груп,  друга  -з  представників меншості.

 Спираючись   на   проект  Конституції,  внесений  Конституційною

 комісією, зазначеними групами самостійно підготовлено 2 варіанти

 доопрацьованого   проекту  Конституції.  Але  в  процесі  роботи

 комісії  проект,  запропонований  меншістю  комісієї,  фактично,

 ігнорується.  Безпідставно  відхилена  вимога членів комісії від

 ряду  груп  і  фракцій про те, що у підсумковому документі, який

 буде  внесений  на  розгляд  Верховної  Ради,  поряд  з текстом,

 схваленим   більшістю,   був   поданий  і  текст  концептуальних

 положень,   запропонованих   меншістю,   хоча   це  є  однією  з

 обов'язкових  вимог  Регламенту.  Це  створило вкрай ненормальну

 обстановку  в самій комісії, де вдумливу роботу по доопрацюванню

 проекту  з  урахуванням  зауважень  і  пропозицій всіх суб'єктів

 законодавчої нііціативи підмінено так званим узгодженням, в ході

 якого..................  позиція  груп, фракцій, членів комсіії,

 народних  депутатів.  В  такій  обстановці,  коли  наші права як

 народних  депутатів України, членів комісії, яку обрала Верховна

 Рада,  грубо  порушуються.  Подальша  спільна  робота  в комісії

 втрачає сенс.

      Це  змушує  нас,  членів  комісії, які представляють значну

 частину  народних депутатів України, що мають іншу думку, внести

 на  розгляд  сесії  Верховної  Ради  України доопрацьований нами

 варіант проекту Конституції України.

      Ми  звертаємось  до  всіх народних депутатів України, думку

 яких  проігноровано  "більшістю"  комісій,  подати  до 25 травня

 цього  року  свої  пропозиції, зауваження до проекту Конституції

 України.

      Народні  депутати   України,  члени  тимчасової спеціальної

 комісії   Верховної  Ради  України  по  опрацюванню  Конституції

 України."

      Підписи маються.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги, я думаю, що ми в понеділок на

 Президії  розглянем  це  питання  і  у  вівторок  проінформуєм і

 приймем   відповідне   рішення.  А  зараз  за  дорученням  нашим

 вчорашнім  з  вами, надаю слово голові комісії Понеділку Віктору

 Івановичу.

     

      ПОНЕДІЛКО В.І.

      Шановні   колеги!  Вчора  Верховна  Рада  доручила  комісії

 розібратися  з  цією ситуацією, яка склалася навколо висвітлення

 діяльності    Верховної   Ради.   Як   стало   відомо,   колегія

 Держтелерадіо  совїм  рішенням  від  15 травня 1996 року прийнла

 наступну  ідею.  Відмінити  підготовку  і  видачу в ефір програм

 "Трибуна праці", "Депутатські фракціі" і "Парламенський вісник"-

 це   стосується   Національної  телерадіокомпанії,  телевізійної

 компанії.

      Що  стосується  роботи Національної радіокомпанії, то з 16.

 05,  тобто з вчорашнього дня була івдмінена підготовка та видача

 в  ефір щотижневої програми "Парламенський канал" і здійснюється

 пряма   трансляція   сесій   Верховної   Ради  України  по  3-му

 загальнонаціонального каналу Укарїнського радіо.

      Ми  проаналізували  ці дії, цю постанову і дійшли до такого

 висновку,  що  вона  суперечить  чинному  законодавству України.

 Зокрема,   статті   2,   5,   13   Заокну   "Про  телебачення  і

 радіомовлення",  протирічить  постановам  Верховної Ради України

 "Про порядок висвітлення 4-ї сесії Верховної Ради України" пункт

 1  від  5  березня  1995 року та від 19 вересня 1995 року та про

 порядок висвітлення роботи 5 сесії Верховної Ради України, пункт

 1  і  2, від 16 січня 1996 року. Вона протирічить, ця Постанова,

 Колегії,   Положенню   про/державний   комітет   телебачення   і

 радіомовлення   України,   який  затверджено  Указом  Президента

 України  від 11 квітня 1995 року, пункт 2, 9. Протирічить пункту

 1  Статті  18  Закону  України  "Про державну о владу та місцеве

 самоврядування в Україні.

      Виходячи  з  вищенаведеного,  комісія  вважає,  що  рішення

 Колегії  Держтелерадіокомітету  України  від 15. 05. 96 року має

 бути  приведено у відповідність з чинним законодавством України.

 Це  формально  правова  сторона  проблеми.

      Першовитоки,  першоджерела в розданих вам матеріалах є, є і

 інші  аспекти,  скажімо, морально-політичні аспекти. Але Комісія

 запропонувала  вам таку довідку і проект рішення, не виходячи за

 межі  оцінок суто правових дій, чи розходяться чи не розходяться

 дії  Держтелерадіо  з  законом.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  До  Віктора  Івановича  запитання є?

      Кузьменко, будь  ласка.

     

      КУЗЬМЕНКО. Спасибі.

      Віктор Іванович, скажіт, будь ласка, чому в запропонованому

 вами  проекті  Постанови  немає пункту, яки повинен її логічно з

 завершувати?  ТОбто,  доручення правоохоронним органам, зокрема,

 Генпрокуратурі,  притягти  до  відповідальності  посадових осіб,

 винних  в  порушенні  чинного  законодавства?

       Я зрозумів  ваше  запитання.

      Ми     в     Постанові     про    вивчення    ситуації    в

 телерадіоінформаційному   просторі   вже   доручили  Генеральній

 прокуратурі в тому числі зробити висновки і притягти винних. Але

 хай  вони  спочатку    встановлять  же  винних.

      Я  згоджуюсь,  пропонуйте  сюди  до Постанови доповнення, і

 можна  ж  голосувати.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Марченко,    Бойко.    Тільки   давайте   не

 перетворювать.  Конкретно  запитання,  відповідь  і все. тут все

 зрозуміло,  я  думаю, тут затронуто всіх нас з вами. Будь ласка.

 зараз  одні  в  захист  підуть  -другі  в наступ. Марченко, будь

 ласка. Бойко.

     

      БОЙКО.  Шановний  доповідачу,  Народний Рух України, Богдан

 Бойко.

      Скажіть,  будь  ласка, чи проект оцієї нашої постанови, яка

 повинна  б захистити права Верховної Ради і дії Держтелерадіо не

 є  реакцієї  оцього  рішення  Верховної  Ради, яке суперечило 10

 пунктів  закону  про  Держтелерадіо  і що ми самі загнали себе в

 кут,  прийнявши  неправомірні рішення, спровокувавши у відповідь

 також такий самий правовий нігелізм.

      Тобто дали ми ляпаса і нам дали ляпаса зараз. Дякую.

     

      ПОНЕДІЛКО. Ну, я зовсім не хотів би виходити зараз на

 догадки і таке інше, але ви більш досвідченний депутат і знаєте,

 що  Верховна  Рада  нічому  не протирічить, вона приймає закони.

 Може помилятися, але приймає закони...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Верховна Рада не помиляється.

     

      ПОНЕДІЛКО....  це  ще додаток до того. Тому "ляпас на

 ляпас"  -це  щось,  мабуть,  з  іншої  термінології,  але  не  з

 правової.  А  от  те,  що  намагаються вставити сюди Президента,

 спровокувати  конфлікт  між  Президентом  і  Верховною  Радою  і

 врятувати власну шкіру, то це спостерігається навіть неозброєним

 оком.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Марченко. Степанов. А, працює.

     

      МАРЧЕНКО

      Уважаемые   докладчик!   Не   считаете   ли   вы,  что  это

 постановление  двумя  пунктами  дает или констатирует только, то

 что  обязаны  делать  Кабинет Министров в результате обеспечения

 выполнения наших законов. Это первый пункт. Это его обязанность.

      И    второе,    что   Национальная   Рада   должна   вобщем

 содействовать, ну контрольные функции от имени Верховного Совета

 хотя бы частично.

      Мне  представляется,  эти  два  пункта, ну, просто, если мы

 проголосуем  за это постановление, просто подтвердять полномочия

 тех структур, которые и обязаны это делать.

      В  настоящий момент Гостелерадио нарушило законы и принятые

 решения  Верховным  Советом.  Мне  представляется,  я  хотел  бы

 услышать  ваше  мнение,  что  постановлени должно быть из одного

 пункта: "Привлечь к ответственности лиц, выновных  в  нарушениях

 решений  Верховного Совета и законов, принятых Верховным Советом

 по  трансляции,  которые  были  нарушены".  И все. Больше ничего

 делать   не  надо.  Как  твы  смотрите  на  это  предложение:  в

 поставлении .......   Спасибо.

     

      ПОНЕДІЛКО. Позитивно.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Степанов.

     

      СТЕПАНОВ.

      Виктор   Иванович,  а  пана  Кулика  приглашали  на  сессию

 Внрховного Совента или нет? Спросите его за его поступки.

     

      ПОНЕДІЛКО.  Я не бачу в цьому ніякого сенсу приглашать пана

 Куліка на сесію. Його вже треба кудись в інше місце приглашать.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Запрошувать. Моісеєнко, пронюк.

     

      МОІСЕЄНКО

      Спасибо. Моисеенко, фракция "Коммунисты Украины".

      Вы  знаете, я хотел бы просто перед тем, как задать вопрос,

 высказать буквально два  слова перед этим вопросом.

      Случилось   вообще-то   непрецендентная  акция  со  стороны

 конкретного   должностного  лица.  Преступление  госдарственного

 масштаба   -органичены  права  высшего  государственного  органа

 власти. Выше некуда. Выш Верховного Совета.

      Следущая  акция,  которая  может  последовать,  это  только

 разгон  этого органа, который   сам  себя не защищает.

      Не   кажется  ли  вам,  что  все-таки  было  бы  правильнее

 сформулировать  третий пункт вот в такой вот редакции: "Поручить

 Генеральному   прокурору   Украины  привлечь  к  ответственности

 виновных   лиц   за  государственное  преступление  -ограничение

 деятельности  высшего  органа  власти,  государственной власти -

 Верховного  Совета Украины".

      А первый пункт добавить, учитывая то, что у нас речь идет о

 поручении  Кабинету  Министров,  а  21  у  нас  в повестке отчет

 премкер-министра, там по ряду вопросов, то добавить первый пункт

 словами   "и   доложить   до   21   июля   о   выполнении  этого

 постановления".

     

      ___________. Июля?

     

      МОІСЕЄНКО. Я  извиняюсь.  Мая.

     

      ПОНЕДІЛКО.  Я  зрозумів  вас,  Володимир  Миколайовичу. Я

 взагалі  вважаю,  що  це  надзвичайно  небезпечні  ігри, які там

 розпочалися.  Надзвичайно небезпечні. Адже мова йде про те, що з

 метою власного виживання державі хтось, скажемо, конкретна особа

 здійснює  спробу  розпалити протиріччя, яке безумовно може вийти

 з-під контролю  і невідомо куди  потягне.

      Це може бути розцінено навіть як замах на спокій в державі.

 Тому я погоджуюсь, що тут жорсткі досить міри повинні бути, але,

 я  ще раз повторюю,  ми  виходили з  суто   формально...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Це  нагадує   те, що  було....

      Це  те... це йде повтор. Те, що було з колишнім Генеральним

 прокурором.

      Пронюк, будь ласка.

      Я ж  уже  дав

     

      ПРОНЮК

      Тисьменецький,   205,  Українська  республіканська  партія.

 Шановний  головуючий!  Шановні  колеги!  Я передусім маю ще крім

 своого  запитання,  я  маю  сказати  про те, що завтра 18 травня

 минає  52  роки  з  дня депортації кримських татар з свого місця

 проживання з колишнім комуністичним режимом.

      Я запрошую вас вийти  до них, і завтра о 12 годині біля...

      ШУМ У ЗАЛІ

     

      ПОНЕДІЛКО. Ну, дайте я послухаю людину!

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сейчас, одну хвилиночку!

      Комісія приймає цих людей.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Віктор Іванович!

      Включіть Пронюка,  будь ласка.

     

      ПРОНЮК Є. В.... обговорення.

      Чи не вважаєте ви, щоб вийти з цієї ганебної війни, яка нам

 зовсім  зараз  не  потрібна і загалом була не підготовлена, була

 спровокованою  передусім тими, хто намагався взяти лівими, взяти

 реванш за поразку в цьому просторі.

      Чи  вважаєте,  що  треба  доручити  нашим  комісіям,  трьом

 комісіям:  вашій  комісії,  правовим,  Стретовича  і можна ще, я

 знаю,  комісії Жира, -розібратися і повернутися до цього питання

 у спокійному тоні і розібратися. А не розпалюивати цю непотрібну

 ганебну війну!

     

      ПОНЕДІЛКО. Я вас зрозумів.

      В цій війні програли не ліві, не праві -програв український

 народ  весь.  13 стаття Закону "Про телебачення і радіомовлення"

 не   говорить   про   те,   що  у  нас  є  національна  компанія

 президентська  чи  ще  якась. Там записано, що вона засновується

 Верховною Радою і Президентом на паритетних засадах. Національна

 радіокомпанія  засновується  Верховною  Радою  і  Президентом на

 паритетних засадах.

      То мова йде якраз про узурпацію не з боку Верховної Ради, а

 когось-таки іншого, якоїсь іншої.

      Якщо  думка комісії, то не може бути національного простору

 телевізійного    чи    інформаційного,    верховнорадським    чи

 президентським,  чи  ще  якимсь,  він повинен бути національним,

 всім належати. Однозначно. Тоді буде лад в державі.

      А те, що робиться зараз, то це зовсім інше. Якщо це реакція

 на  наші  дії,  то  таки  знову,  тут  повинен свою думку і силу

 Генеральний  прокурор  включити,  але відносно тих, що не просто

 грубо порушує, а з викликом порушує закон.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будем  ще? Голосуєм? Я ставлю проект постанови

 на голосування, внесений від комісії. За сонову.

     

      За-

     

      Пропозиція  проголосувати  поіменно. Хто за дану пропозицію

 прошу  проголосовать.  Що  ви  так  хвилюєте законом? Давайте за

 Верховну Раду хвилюваться.

     

      За-

     

      Рішення  прийнято. Голосування поіменно. Прийняти за основу

 поіменно  проект,  внесений  від комісії. Все. Значить, зніміть,

 будь  ласка,  не надо голосування. Значить, на моніторі 274 -ну,

 зрозуміло, що вийняли карточки.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      І  вийняли  карточки  ті... Ну, не надо, не надо!.. Бог дає

 праздник,  а  чорт  роботу...  Так  і  нам  -я вибачаюсь за таке

 порівняння.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  прошу:  давайте  ми  перед  тим,  як завершить, поіменну

 реєстрацію проведем.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Не шуміть! Іде поіменна реєстрація.

      268.  Значить,  шановні  колеги,  перед  тим,  як оголосить

 завершщення  нашої сесії, пленарної частини, вам на руки роздали

 орієнтовний перелік питань на слідуючий пленарний тиждень.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  скажу...  Прохання: подивіться уважно. В понеділок у нас

 буде  засідання  Президії. Які єсть пропозиції, щоб від фракцій,

 від груп, від комісій були внесені.

      І  друге.  Єсть  заява...  я  ще  не закрив сесію!.. Голові

 Верховної   Ради  Морозу  Олександру  Олександровичу:  "Шановний

 Олександре   Олександровичу!   Пропонуємо  за  дорученням  трьох

 фракцій   -Компартії,   Соціалістичної  і  Селянської  -створити

 слідчу  комісію  по  розслідуванню  обставин  загибелі депутатів

 Драгомарецького  і  М'ясковського".  Згідно  з  статтею  8. 4. 1

 Регламенту,   спільного  рішення  трьох  фракцій  достатньо  для

 прийняття  такого  рішення. Від імені трьох фракцій пропонуєм до

 складу  цієї  комсіії  депутатів:  Сінченко,  Уланова, Говоруна,

 Заварзіна, Кузьменко і Гармаша.

      Нема заперечень? Но я ще раз кажу: ми не можем голосувати...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ми,  я  вибачаюсь, ми з вами у вівторок, вівторок будемо на

 сесії, ну, що голосувать?

      ШУМ У ЗАЛІ

      Ну,  я  ставлю на голосування про створення Слідчої комісії

 із  депутатів,  яких  я оголосив.

      ШУМ У ЗАЛІ

     

      "За"-

     

      Я  ще раз  ставлю на голосування.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Не наберем  голосів  у вівторок. Голосуєм...

     

      "За"-

     

      Спасибі.

      Оголошується завершення нашої сесії, на все краще.

     В понеділок  об 11 годині Президія,  у вівторок - сесія.