Стенограма пленарного засідання

15 травня 1996

                    ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ДЕВ'ЯТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и  15  т р а в н я  1996  р о к у

                           10.00 година

 

      Веде  засідання  перший  заступник  Голови  Верховної  Ради

 України ТКАЧЕНКО О. М.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги,  я прошу займати місця. Будем

 реєструватись.  Включіть,  будь  ласка,  систему.  Іде  поіменна

 реєстрація.

      В  залі  зареєструвалось  340  народних  депутатів. Вечірнє

 засідання оголошується відкритим.

      Слухається питання, а в нас залишилося на вечірнє засідання

 3  питання,  включаючи різне. На різне ми повинні 30-40 хвилин з

 вами  зарезервувати. А зараз слухається пр проект Закону України

 "Про  доповнення  законодавчих  актів  України  щодо  накладання

 штрафу  за  порушення  вимог  охорони  праці".  Ткачук Станіслав

 Порфирович,  голова  Державного  комітету по нагляду за охороною

 праці, будь ласка.

 

      ТКАЧУК С.П.

      Шановний Олександре Миколайовичу, шановні народні депутати!

 Законом    України   "Про   охорону   праці"   та   затвердженою

 зареєстрованою  Мінюстом  інструкцію "Про  порядок перерахування

 обліку  та   витрачання коштів Фондів охорони працю" передбачено

 механізм  сплати  штрафів,  що  накладаються  на  працівників за

 порушення  законодавчих  та  інших нормативних актів про охорону

 праці  через касу підприємств.

      Підприємствам, установам, організаціям доручено здійснювати

 операції   щодо  перерахування  одержаних  від  порушників  сум,

 адміністративних штрафів  до Фонду  охорони праці.

      Однак,  цим вимогам та логіці дій протирічать вимоги статті

 307  Кодексу  України " Про адміністративне правопорушення", яка

 вимагає від порушника внесення штрафу тільки в установу Ощадного

 банку   України.   До  чого  призводить  це  протирічча?  Значна

 кількість   місцевих  установ  Ощадбанку  взагалі  відмовляються

 примати  гроші від громадян -порушників законодавства по охороні

 праці  на тій підставі, що вони не спроможні забезпечити зв'язок

 з великою кількістю галузевих регіональних фондів охорони праці.

      Більшість  порушників, знаючи рпо цю ситуацію, або з інших

 причин,  н  авіть  не  звертаються  до  установ  Ощадбанку після

 одержавння   Постанови   уповноваженого   органу   нагляду   про

 накладання  штрафу.  Як  наслідок,  майже кожний п'ятий штраф не

 сплачується  взагалі,  більшість інших стягується в примувсовому

 порядку  після завершення п'ятнадцатиденного строку добровільної

 сплати,   визначегоно  законодавством.

      Мають місце справедливі нарікання прокуратури надії органів

 державнагляду охорони праці, які в зазначеній ситуації просто не

 в  змозі  здійснити  належний  контроль  за  повним утриманням

 накладених  штрафів та забезпечити ефективність адміністративних

 стягнень системи профілактичних заходів щодо створення безпечних

 умов  праці.

      Зазначу,  що  в  умовах  недосконалості  чинного  трудового

 законодавства   штраф,  який  накладається  в  адміністративному

 порядку  є  чи не єдиним заходом адміністративного порядку, коли

 конкретна  особа  порушник  нормативних актів про охорону праці,

 матеріально      відповідє  за   свої  дії.

      Отже  не  можна  вважати  нормальним, коли на працює одна з

 найбільш   вагомих   важелів   впливу   на   посадових  осіб  та

 працівників, які грубо порушують вимогу охорони праці та правила

 безпечного  ведення  робіт,  із вини яких щорічно на виробництві

 десятки  тисяч  одержують  каліцтво різного ступеню важкості або

 професійні  захворювання,  допускається значна кількість аварій,

 завдаються   великі   матеріальні  збитки  як  окремим  трудовим

 колективам,  так  і державі  в цілому.

      Наведу   деякі   конкретні   пояснення   до  законопроекту,

 внесеного Кабінетом Міністрів на ваш розгляд. Згідно Закону "Про

 охорону   праці   "   адміністративні   штрафи  повинні  сприяти

 поліпшенню умов праці в народному господарстві та надсилатись до

 відповідних  фондів охорони праці. А саме 50% розміру штрафу до

 галузевого  і  50%  до  регіонального.  Галузевий  фонд половину

 одержаної суми надсилає до державного фонду охорони праці.

      На   кожному   конкретному  підприємстві  є  відомості  про

 розрахункові  рахунки  свого  галузевого  та регіонального фонду

 охорони   праці,   адже   вона  регулярно  робить  і  ці  фонди,

 встановленний законодавством внесок.

      Одже  підприємство, одержавши через свою касу від порушника

 відповідну   особу   справку  перераховує  її  на  рахунки  двох

 зазначенних  фондів.  Цей механізм є сприятливим для працівника,

 на  якого накладенний штраф. Немає великих потреб, проблем також

 у  бухгалтерії  підприємства.  Адже  штрафи  -це  виняток,  а не

 система,  тому  кількість  перерахувань  незначна, крім того все

 одно  бухгалтерія бере участь у здійсненні зазначенних реагувань

 на  другому  примусовому  етапі  стягнення штрафу після несплати

 його порушникам (..............) порядку.

      Одже   законопроект  дозволяє  зняти  наявне  протеріччя  в

 законодавстві  на  користь  справі.  На  запит нашого комітету з

 управління  ощадбанку  з  цього  приводу  одержана відповідь про

 підтримку  механізму  перерахування  штрафів  через  бухгалтерію

 підприємств  організацій  за  місцем  роботи порушників за мість

 плати через установи ощадбанку.

      В   опрацюванні   законопроекту   про  внесення  необхідних

 доповнень  з  данного  питання  до  статті 21 закону про охорону

 праці  та  до  статті  307  Кодексу  України про адміністративне

 правопорушення  брали  участь  фахівці  держнаглядохорон  праці,

 Міністерства юстиції, апарату Кабінету Міністрів України.

      Ми просимо його підтримати. Дякую вам за увагу. В мене все.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.      Запитання     будуть     до     Станіслава

 (..............)? Єсть. Запишіться, будь ласка.

      В  мене що-то на моніторі немає. Білас, за ним Чернявський,

 будь ласка.  Білоус, Чернявський.

 

      БІЛОУС.

 

      317  виборчий  округ,  Полтава,  Спілка  офіцерів  України,

 депутатська група "Реформи".

      Шановний  доповідачу,  я  розумію, що це питання напряму не

 стосується,  але ви скажіть як людина, яка відповідає за охорону

 праці.  Чи ви якось впливаєте на ті структури, які не виплачиють

 гроші   чи   були   робітникам  іншим  людям,  які  працюють  на

 виробництві,  чи впливаєте, чи були якісь позови до прокуратури,

 до Президента України? Тому що у нас дуже багато управлінчиських

 структур, але вони ніяк не впливають, і всі ждуть чогось: приїде

 Прем'єр-міністр з Москви і видасть їм гроші. Дякую за відповідь.

 

      ТКАЧУК.  Дежавний  комітет  по нагляду за охороною праці не

 відповідає  за  виконання підприємствами, галузями своїх прав по

 виплаті  заробітної платі. Але ми, ми при розслідуванні випадків

 травматизму,  які  бувають на підприємстві, і коли піджприємства

 не  відшкодовують  шкоду  за  допущені  нещасні  випадки. Да, ми

 подаємо   до   прокуратури,   і  ми  нагляд  робим  за  то,  щоб

 відшкодування  було всім, які постраждали на підприємстві. Це ми

 робимо і це наш обов'язок.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Чернявський, Анісімов.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ

 

      Дякую.    Шановний    Олександре    Миколайович!   Шановний

 доповідачу! Чернявський, 3553 виборчий округ, Сумщина.

      Чи  знаєте  ви,  що  сьогодні масосо застосовуються хімічні

 препарати  на  полях  України для захисту рослин? І чи знаєте ви

 про  те,  що  більшість  механізаторів,  працівників  всіх  форм

 власності,  тому  що  якщо  буду  говорити тільки про колективні

 то...,   немає  змоги  придбати  спецодяг,  захистити  себе  від

 шкідливого  впливу  цих  хімікатів.  І  це не тому, що керівники

 господарчі,  фермери  не  хочуть це робити, практично фінансовий

 стан  господарства в тому стані, що вони не мають змоги придбати

 це все.

      То  як  ваш  комітет  дивиться  не це? Я приєднуюсь до того

 запитання,  що попередній доповідач, но там по заробітній платі,

 а  тут  уже  по  самому  найнеобхіднішому -то чи не можна було б

 якось  через державне, чи можливо в законодавчому плані вирішити

 це питання.

      Повинна  гарантувати держава. Для того, щоб захистити народ

 України  від  оцих,  ну  шкідливих,  впливів, в результаті якого

 буквально  можна  сказати  гине  народ.  Ті,  які  працюють, які

 створюють блага для всієї держави. Дякую за відповідь.

 

      ТКАЧУК. Положение с спецодеждой и средствами индивидуальной

 защиты, которой предприятия обязаны обеспечить наших работников,

 сегодня катастрофическое. Катастрофическое.

      Она сложилась не только в сельском хозяйстве, а по всем, по

 всем нашим  ведомствам  и  производствам.

      Мы  принимаем  меры  и  различного  характера:  и запрещаем

 ведения  производства,  и  закрываем  отдельные  участки,  и  не

 опускаем   людей   в   шахты   без   самоспасателей  надежных  и

 респираторов, и другие меры. Но самое главное -отсутсвие средств

 на  закупку   этих средств  индивидуальной  защиты.

      Мы  из  Фонда  охраны  труда, который сегодня образуется на

 предприятиях  в  регионах, вот, выделяем деньги, выделяем деньги

 специально  для закупки этих спецодежды и средств индивидуальной

 защиты. К великому  сожалению, этих средств  у  нас не  хватает.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Анісімов. Цушко.

 

      АНІСІМОВ

 

      178,  Запорожье,  Анисимов.  Скажите,  пожалуйста,  с вашей

 информации,   что   за   документы   должны  быть  направлены  в

 бухгалтерию  для  того, чтобы с правонарушителя и для нарушителя

 охраны  труда  были  перечислены деньги или изкяты у него. И как

 они состыкуются с нормами Кодекса о труде. Это один вопрос.

      Второй  вопрос.  Какая сумма на сегодняшний день получается

 для содержания всех структур в охране труда и наведении должного

 порядка  в  процентном  содержании, удовлетворяет ли она вас или

 нет?  Вы  сегодня,  если  мне память не изменяет, порядка одного

 процента от прибыли хозрасчетных подразделений берете для охраны

 труда. Поэтому, пожалуйста, ответьте на эти вопросы.

 

      ТКАЧУК  С.  П.  Я  вам  скажу  так,  что  мы, мы, бюджетные

 организации,  получаем  деньги на выплату заработной платы нашим

 сотрудникам  только  из  бюджета. Это бюджету обходится сегодня,

 государству 1 триллион 60 миллиардов рублей всего.

      Численность работников Комитета государственного надзора за

 охраной  труда  сегодня  3  644 человека. На всю Украину, это со

 всеми службами.

      Тот   фонд,   один  процент  фонда  охраны  труда,  который

 получает, он введен Законом по охране труда, образован в прошлом

 году,  он  не  направляется  ни  копейки  на  оплату, на выплату

 заработной  платы. Эти деньги направляются на разработку средств

 индивидуальной  защиты, спецодежды, выпуск этих средств, средств

 индивидуальной защиты и приборов контроля и т.д.

      Этот  фонд  сегодня удовлетворяет, но, вы знаете, с трудным

 положением  по заработной плате этот фонд государством забирался

 на  протяжение  прошлого  года,  и  ппоследние  кварталы  80-70%

 забиралось.  Вот  поэтому часть программы, которая решалась, она

 не выполнена.

      Бухгалтерия   должна   получить  документы  о  предписании,

 предписании  органов  надзора,  органов надзора за невыполнение,

 неоднократное выполнение нормативных, а и законодательных актов,

 о  нарушении,  или  нарушении  грубых  выявленных,  он  получает

 предписание и наложение штрафа, предписание о наложении штрафа в

 таких-то размерах.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Цушко, Вернигора.

 

      ЦУШКО В.П.

 

      (Депутат Цушко, 315 округ Тарутинский, Одесская область)

      Уважаемый докладчик, вот я на сегодняшний день -действующий

 руководитель  сельскогохозяйственного предприятия. Заранее знаю,

 что  почти  все статьи Закона об охране труда нарушаю. Не потому

 что я так хочу, потому что нет средств.

      Второе. Когда подписываем коллективный договор, заключаем с

 коллективом,    заранее   знает   и   коллектив,   администрация

 предприятия, что он не выполним.

      Я  понимаю,  что  от вас много не зависит, но хотя бы через

 Кабмин,  инициативу  чтоб  вы подали законодательную, чтобы было

 разрешение,  вы  не  очередны, те деньги, мизер, что поступает у

 нас   на   счета,  чтобы  мы  имели  право  использовать  их  на

 приобретение средств защиты, хотя бы минимально необходимые.

      Следующее.  Разрешение за наличный расчет в каком-то обкеме

 закупать  ти  средства,  в  противном случае мы губим людей, это

 делаем   не   осознанно,   а   потому   что   нет  экономических

 возможностей. Спасибо, жду ответа.

 

      ТКАЧУК  С. П. Я вам скажу, чтобы позицию оставления средств

 для  предприятия  в  фонд  охраны  труда  предусматривает прежде

 всего,  что 60 процентов этого фонда остается непосредственно на

 предприятии,  и  мы  специально  добились этой позиции для того,

 чтобы  предприятия  независимо  от  его экономического состояния

 имело отчисления хоть небольшие для покрытия тех дыр, в вопросах

 охраны труда прежде всего одеть, обуть, обезопасить людей, чтобы

 он  дышать  мог  в безопасной среде, и мы отстаиваем эту позицию

 перед  Кабинетом Министров и перед банками наших за то, чтобы не

 изымались  эти средства, к великому сожалению они были изкяты, и

 мы  понимаем, что такое положение и законы, какие вы принимаете,

 ну,  не  для  именно  сегодняшнего  катастрафического положения.

 Думаю,  что  такое  положение выравняется и мы будем действовать

 как цивилизованные люди.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Вернигора. Ковтунець.

 

      ВЕРНИГОРА.

 

      Шановний Станислав Порфирович, дозвольте мені, ну, перше, я

 погоджуюсь  і  підтримую  про  підвищення  каральних  санкцій за

 порушення  Закону "Про охорону праці", так повинно буть, бо далі

 уже  терпіти  нікуди.  Але  разом  з  тим  в  мене  до  вас таке

 запитання.  Чому за останні 5 років кількість втрат від нещасних

 випадків  у  тричі сьогодні перевищує ніж 5 років тому, і це при

 тій  ситуації,  коли  ми вдвічі зменшили обсяг виробництва? Якщо

 нам  іти  сьогодні  на  штрафні  санкції,  то  виходить так: чим

 підприємство  багатше,  тим  воно  менше  уваги  буде  приділять

 охороні  праці,  бо  йому  нічого  не  варто  буде сплачувати ці

 штрафні санкції. Це перше.

      І  друге.  Чому  ми все-таки, відібравши у профспілок право

 нагляду  за  технікою  безпеки  і  охороною  праці,  не передали

 повністю цю систему державній структурі, яка повинна точнісінько

 так  же  не стільки підвищувати штрафні санкції, а всією роботою

 не  допускать  (так,  як  це  було  тоді) ніяких порушень Правил

 техніки   безпеки   і   охорони   праці?  Тоді  відповідальність

 підвищувалась  не  штрафними  санкціями, не зняттями з роботи, а

 профілактично не допущенням оцих порушень...

      Прошу відповісти.

 

      ТКАЧУК С. П. Ну, я начну с последнего. Вы знаете, что и при

 существовании    Технической    инспекции   профсоюза,   и   при

 существовании  Госгортехнадзора,  который  был, штрафные санкции

 так   же  и  существовали.  Они  так  и  были,  и  изменялись  в

 зависимости  только  от  обкема. Техническая инспекция профсоюза

 так   же   выписывала   штраф   руководителю   предприятия   или

 административному лицу за невыполнение каких-то пунктов. Вот.

      Что    касается    Технической    инспекции   профсоюза   и

 Государственного   комитета   сегодня.  Мы  когда  готовили,  вы

 принимали  Закон  про  охрану  туда,  вот,  здесь вам экспертизу

 приводили   по  этому   закону.  И  говорили,  что  единственный

 Советский   Союз   является...   ну,   государством,  в  котором

 государство  не  контролирует,  не  сосредоточило  в своих руках

 вопросы  охраны  труда,  а  передало  их в Техническую инспекцию

 профсоюза,  то  есть профсоюзным организациям. И вы на основании

 этого  приняли  закон,  когда  государство сосредоточило в своих

 руках  принципы  все:  управление  и надзор над охраной труда. И

 это,   действительно,   отвечает   сегодня  мировым  требованиям

 цивилизованного государства.

      И я вам скажу, что в рыночных отношениях роль государства в

 повышении  надзора  и  управления охраной труда должна все время

 повышаться.  Не  может  сегодня  приходить  в  государство любой

 предприниматель и делать что ему угодно - он должен нашим нормам

 и  законодательным  нашим  этим... уровню сегодня отрабатывать и

 руководствоваться им!.. Я вам скажу: я единственный акт подписал

 в 1995 году на штраф на предприятие - это Полтавское предприятие

 (совместно   в    Полтаве   разрабатывает   вот   это,   знаете,

 месторождение,    что   мы   отдали   на   совместное   повысить

 эффективность и оштрафовали.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ковтунець.

 

      КОВТУНЕЦЬ. Прошу передати  слово Леоніду .....

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      ВЕРНИГОРА.

      Я  дякую. Ви правильно розповіли, що повинна робить держава

 і  як  це  важливо  так,  як  у  всіх країнах світу.... я ще раз

 перепитую:  чому  наша державна служба по охороні праці не введе

 знову  ті  ж самі механізми впливу на збереження безпеки робочих

 місць,  вимогливості  до  тих, хто порушує охорону праці, те, що

 було  раніше  напрацьовано нами в профспілках? І коли при лекому

 обсязі   виробництва   втрічи   менше   було   б   порушення   і

 відповідальності ясно?

 

      ТКАЧУК С.П.

      Ну,  надо  познакомиться просто с нашей работой, которую мы

 ведем.  ведь  вы  посмотрите  ,  на  прдприятиях  те,  что вы бы

 наработали   технической   инспекции   уполномоченные   трудовых

 коллективов,  комиссии,  вот.  Теперь  должностные инструкции, в

 которых  записываются  каждые права. То, что вы, мы не отбросили

 эту  вашу  всю  наработаную.  Мы ее сегодня расширяем все, но вы

 скажите   просто   нарушение   дисциплины  и  технологической  и

 трудовой.  Вот  сегодня  состояние  фондов,  сегодня ритм работы

 предрприятий,  конечно, усложняет этот процесс. И да, мы говорим

 обкем травматизма все время уменьшается. Я вам скажу в последний

 год,   в   прошлом   году,  да,  убили  2195  человек  на  наших

 производствах.  Но это самый минимальный уровень, котрый есть за

 все  годы существования и технической и Госгортехнадзора. Но, но

 предприятия,  да,  они  на 50 процентов стоят... предприятий. Но

 тот  уровень  трудовой технологической дисциплины он перекрывает

 вот  этот обкем простоя.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі,   сідайте,   Станіслав  Порфировч...

 Станіслав Порфирович, сідайте, будь  ласка.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Буздуган   Юрій  Олексійович...  Голова  Комісії  з  питань

 соціальної полдітики та праці, будь ласка.

 

      БУЗДУГАН Ю.О.

 

      Шановні   колеги,  Кабінет  Міністрів  запропонував  проект

 Закону   Про   доповнення   законодавчих   актів   України  щодо

 накладення штрафу за порушення вимог охорони праці, які ми зараз

 розглядаємо.

      Цей  проект,  роглянутий  в  нашій  комісії  і підтриманий.

 Більше  того,  він  розглянутий  в Комісії з питань законності і

 правопорядку.  Я  тримаю зараз в руках лист голови Комісії, і ця

 комісія теж підтримує цей законопроект.

      Є  зауваження  від  юридичного  відділу, де вони пропонують

 поміняти  місцями  перший  і другий пункт, тобто, перший зробити

 другим,  а  другий  зробити  першим.  Як  на  мою  думку,  це не

 принципово -  можна  прийняти  і так  і так.

      Тому   я   закликаю   вас  підтримати  цей  законопроект  і

 проголосувати "за".

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. До Юрія Олексійовича є запитання? Немає.

      Сідайте,  будь ласка. Спасибі.

      Є  бажаючі?  Записані  є?  Будь ласка, висвітіть, хто в нас

 записаний?  Анісімов. І  більш  бажаючих  нема.

      Будь ласка.

      Ну,  в  нас  два  бажаючих,  дамо  по три хвилини, 6 хвилин

 достатньо.  Ну, будь ласка,  з  місця.

      Анісімов.

 

       АНІСІМОВ.   Уважаемый   Александр   Николаевич,  уважаемые

 народные  депутаты,  конечно,  предложенный законопроект надо на

 сегодняшний   день  принимать  для  упорядочения  самой  системы

 изкятия  штрафов  и самой  техники  безопасности.

      И   этот  документ  на  сегодняшний  день  нужен.

      Но   надо   смотреть  вопрос  об  охране  труда  и  технике

 безопасности  немножко шире. Здесь уже в вопросах прозвучало, и,

 наверное,  не  случайно  прозвучало  последнее  событие, которое

 разворачивается  на территории Украины -это невыплата заработной

 платы,  это  неполные рабочие дни как таковые, это закрытие ряда

 предприятий,  что  напрямую связано с ло дисциплиной и морально-

 психологическим  климатом коллектива, они, конечно, отражаются и

 на  технику  безопасности.

      Ведь  названная  цифра  2  195  человек  похоронили  мы  с

 производств -это огромнейшая, колоссальная цифра. И если учесть,

 что  производство  сократилось не только в два раза, а некоторые

 отрасли,  что  касаются  в  первую  очередь обороны предприятий,

 практически  на  80  процентов  по  некоторым городам и регионам

 прекратили свою работу.

      Поэтому  я,  пользуясь  присутствием  сегодня  председателя

 комитета, хочу еще раз сказать, что непраздный был задан сегодня

 вопрос.  Ведь  за  выплатой  заработной  платы  стоит физическое

 состояние человека, идущего на работу. Потому что иногда рабочие

 места работают как таковые, заработная плата не выплачивается. И

 здесь  Комитету  по охране труда и технике безопасности так, как

 мы  его  сделали государственной структурой, я подчеркиваю, и вы

 на  этом  сосредоточили  внимание,  сегодня во все услышание, ан

 всех  уровнях  исполнительной  власти, а вы входите именно в эту

 систему  управления,  должны вопрос ставить очень жостко. Потому

 что  за этим жизни людей - самое дорогое, что дается человеку.

      Здесь  прозвучало  взято  ли  все  нормальное, что было при

 системе  распределения  и  конроля  за  охрану  труда  и техники

 безопасности,  когда  больше подключалися к этому профсоюзу. Да,

 положительные   были   моменты.  И  оттуда  надо  было  взять  и

 посмотреть  на  сегоднешний день, что можно еще использовать, но

 были   конечно   и  отрицательные  моменты.  Здесь  много  сидят

 руководителей и руководителей среднего звена, когда за нарушение

 техники  безопасности  к  примеру  мастер  нес  непосредственную

 ответсвеность.  Этого  ж  нельзя  было  допускать.  А  тот,  кто

 нарушает  и  нарушал,  оставался в тени. А за это наказывалось и

 наказывалось материально рублем.

      Поэтому   эта   положительная   тенденция,  я  все-таки  ее

 приветсвую,  и  надо  по этому поводу правильно ставить вопрос и

 как сегодня ставит комитет: нарушил - пожалуйста, ответь.

      Но  вопрос сегодня стоит еще и в другом -средст. Неслучайно

 я  задал  этот  вопрос.  Сегодня не хватает. И поэтому входите с

 предложением   в   Кабинет   Министров,  если  надо,  входите  с

 предложением  Верховный Совет, но оставлять до такого состояния,

 что  нету даже рукавичек, чтоб выйти на смену, я думаю, не далем

 чести  ни  нам  здесь  всем  представителям  власти,  ни вам как

 комитету.

      Поэтому  пожелаю  вм  успеха  в  этом плане. Прошу народных

 депутатов поддержать эти нормы законопроектов.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сахань Іван Якович.

 

      САХАНЬ І.Я.

 

      Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановні колеги! Я хотів

 би  в  зв'язку  з питанням, яке сьогодні обговорюється, звернути

 увагу   на   слідуюче.   Зрозуміло,  що  запропонований   проект

 постанови,   мабуть,   вірніше  зміни  до  закону  повинен  бути

 прийнятий,  бо  треба  посилювати  відповідальність  за  охорону

 праці.

      Але я в зв'язку з цим хотів би звернути увагу на дещо інший

 аспект  цієї  проблеми. У нас сьогодні охорона праці, значить, в

 такому  становищі  знаходиться  не  тільки тому, що підприємства

 бідні,  не тільки тому, що вони не мають коштів, а ще й тому, що

 не  працюють  підприємства, які виробляють засоби захисту людей.

 Зокрема,   раніше   існували  (і вони,  мабуть,  ще  і  сьогодні

 підприємства  ці  існують)  цілі  об'єднання, які шили, скажімо,

 спеціальний  одяг,  готували  спеціальне  взуття,  готували інші

 засоби виробництва.

      Мені  здається,  що комітет, Державний комітет повинен бути

 не  тільки  каральним  органом,  а  повинен  бути організаційною

 структурою,  яка  повинна  взяти  на  себе  відповідальність  за

 організацію  роботи  цих  виробництв,  за  те,  що все-таки вони

 відновили  свою  роботи  і  зебезпечували  необхідну кількість і

 необхідної якості засобів для кожного підприємства, яке хотіло б

 взяти.

      Мені  здається,  що  в  цьому  є абсолютна необхідність тим

 більше,  що  це Державний комітет, а не, скажімо, так, як колись

 була  функція соціального захисту профспілок. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Чернявський і завершуєм.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ

 

      Дякую.  Шановний  Олександре  Миколайович!  Я вже говорив і

 звертаюсь  до доповідача. Звичайно, закон треба приймати який би

 усилював захист наших громадян по охороні праці. Але вдумаємося,

 що  за  цим  послідує? Якщо закон не передбачить шляхи вирішення

 цього  питання, то ми просто дамо право певним структурам тільки

 збільшувати  штрафи, а їх виконувати безпосередньо оці заходи по

 охороні   праці  на  сьогодні  в  багатьох  підприємствах  немає

 можливості.  І  керівників  ми  ставимо  перед  таким  питанням.

 Міністр сільського господасртва, наприклад, заключив колекстивну

 угоду  про  те,  що  всі  підприємства України мають виплачувати

 заробітну  плату  двічі  на  місяць.  Куди він дивився, коли він

 записував цю угоду?

      Потому  що  єсть місяцями не отримують, по півроку, по року

 не  отримують заробітної плати. І не з вини керівників, а з вини

 умов,  які  склалися. Хіба винні керівники профтехучилищ про те,

 що   студентам  чи  учням  цих  закладів  рік  -на  Сумщині  -не

 виплачується  степендія.  Що  х  тим  директором  профтехучилища

 робити, згідно, якщо з такого принципу.

      Або інші питання візьмемо. В аптеках наших, згідно ж нашого

 законодавства,  інваліди  війни  і  так дальше на Сумщині кожний

 п'ятий має право отримувати безоплатні ліки. Але що сьогодні, як

 може  цей  завідуючий  аптеки  виконити, коли кошти з бюджету не

 виділяються  для того, щоб компенсувати ці витрати. В результаті

 замість  3  -4  тисяч найменувань -вдумайтесь, шановні колеги, і

 всі  разом  -замість  3-4 тисяч найменувань ліків єсть у аптеках

 сьогодні  9-10.  Куди  і  як, тоді завідуючий аптекою не виконує

 законі згідно його, то треба наказувати і штрафувати. В подібній

 ситуації     оказується     керівник     кожного    господарства

 сільськогосподарського   сьогодні.   Мило,   марлю,  інші  вкрай

 необхідні,   я  вже  не  говорю  респиратори,  інші  за...  такі

 матеріали  і  ресурси,  які необхідні для придбання, а їх або не

 знайдеш,  або  знайдеш  -то  ні  за  що  викупити. Давайте будем

 наказувати   цього  керівника.  Напевно  якого  більшого  трошки

 керівника  нада.  І  якщо  вносить  Кабінет  Міністрів в нас цей

 закон,  то  хай Кабінет Міністрів разом із цим внесе і заходи по

 забезпеченню виконання цього заходів. А щоб ми не ставили тисячі

 людей  у  таке  дурне становище, що він хоче, йому самому боляче

 дивитись  на  те,  що  творитьсяі він ще буде його штрафувати. Я

 знаю  такі  зараз приклади. В нас санітарна служба України. Тоже

 має право, так сказать, дуже наказувати за порушення санітарного

 режиму.  А він повсюдно не виконується знову з тих самих умов, в

 відсутності матеріальних коштів, або... фінансових коштів, які б

 забезпечили  виконання   цих (...........)  норм.

      Тому  я  приєднуюсь до своїх колег у цьому питанні, про те,

 щоб  підтримати  треба  законопроект, можливо, але з доповненням

 його  тими  заходами,  які  будуть забезпечувати виконання цього

 закону. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Шановні  товариші,  шановні колеги, у вас є на руках проект

 закону  України  "Про доповнення законодавчих актів України щодо

 накладання штрафу за порушення вимог охорони праці".

      "Верховна Рада постановляє:

      1.  Частину  шосту  статті  121 Закону України "Про охорону

 праці",  "Відомості  Верховної  Ради"  1992  року ь 49 доповнити

 реченням  такого  змісту:  "Працівники, на яких накладено штраф,

 вносять його в касу підприємства за місцем роботи".

      2. Частину третю статті 307..."

      Наталія Михайлівна, ви глушите мене, не чуть же, ну...

      "...Кодексу  України  про  адміністративне  правоворушення,

 "Відомості  Верховної  Ради  від  1984  року,  додаток  ь  51  і

 "Відомостей"  від  1994  року,  додаток  ь  49, викласти в такій

 редакції:   "Штраф,  накладений  за  вчинення  адміністративного

 правопорушення  вноситься  порушником  в установу Ощадного банку

 України,  за  винятком  штрафу,  що стягується на місця вчинення

 правопорушення,   якщо   інше   не   встановлено  Законодавством

 України".

      3. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування".

      Я   ставлю  на  голосування  цей  проект  закону,  внесений

 Кабінетом Міністрів і підтриманий комісією.

      Я прошу голосувати.

 

      "за"

      Закон приймається. Спасибі.

      Слухається  питання  "Про  зауваження Президента України до

 Закону  "Про рекламу". Понеділко Віктор Іванович -голова Комісії

 з  законодавчого  забезпечення  свободи слова та засобів масової

 інформації.

 

      ПОНЕДІЛКО В.І.

 

      Шановні  колеги,  місце  цього  разу  випало мені не зовсім

 традиційне, хоча для нас воно вже і звичне як для парламенту.

      Як ви знаєте, 4 квітня Президент України повернув нам Закон

 "Про рекламу" з зауваженнями стосовно деяких його статей, тож ми

 повинні  визначитись  сьогодні  щодо  зауважень.  Мова йде про 6

 статей, 5 статей і один додатковий розділ, який ми проголосували

 з  голосу, я буду про це говорити, тобто нам треба або відхилити

 вето Президента, або погодитись з тим, що він запропонував.

      Насамперед  відзначу,  що  із змісту самих зауважень цілком

 очевидно  випливає,  що  Президент  розцінює  цей  закон як суто

 економічний,  не  преслідуючий  жодних  політичних  цілей  і  не

 прагнучий  черговий  раз схитнути терузи влади. Нас підкріплює в

 цій  думці  і  той  факт, що власне Парламенту пропонується щодо

 кількох  статей  повернутися  до  того варіанту, який винесла на

 розгляд  Верховної  Ради в остаточній редакції наша комісія. Тож

 мова   йде  про  то,  щоб  уважно  проаналізувати  пропозиції  і

 зауваження і підтримати по суті думку профільної комісії ту, яку

 ми пропонували раніше. А ми, повірте, не один день сперичалися і

 виважували  перш  ніж  запропонувати  вам  ці норми, дії закону,

 співвідносили   їх   вже   з  діючою  практикою  і  з  можливими

 наслідками.

      Стосовно статті 6, де йде мова про мову реклами, перепрошую

 за  тофтологію,  хочу  зазначити:  у  внесеній від нашої комісії

 остаточній  редакції  ми  фактично врахували всі пропозиції, які

 надійшли  до  комісії,  адже  в  законі  про  мови,  на  якій ми

 посилаємося  у  першому  абзаці, у статті 35 чітко і недвозначно

 сказано:  тексти  офіційних  оголошень,  повідомлень,  плакатів,

 афіш, реклами і таке інше виконуються українською мовою. Поряд з

 текстом,  викладеним  українською  мовою  може бути вміщено його

 переклад  іншою  мовою,  тобто  мається  на  увазі і зовнішня та

 внутрішня  реклама із застосуванням засобів зв'язку уздовж доріг

 та  на  транспортних засобах і таке інше.

      Що  ж  до  засобів  масової  інформації, то я хочу нагадати

 відповідні статті  законів  про телебачення і радіомовлення, про

 друковані  засоби  масової  інформації,  пресу  в  Україні,  які

 визначають:   стаття   4 -  "Мова   друкованих  засобів  масової

 інформації"  з  Закону  "Про  пресу" - "Друковані засоби масової

 інформації  в  Україні видаються державною мовою, а також іншими

 мовами".  З  Закону України  "Про телебачення і  радіомовлення".

 Стаття  9,  "Мова  теле-       радіопередач    та    програм":

 "Теле-     радіоорганізації  ведуть  мовлення  державною  мовою.

 Мовлення на  певні   регіони   може  здійснюватись  також  мовою

 національних меншин, що компактно проживають на даній території.

 Мовлення   на   зарубіжну   аудиторію   ведеться  українською  і

 відповідною іноземною мовою".

      Те  ж  саме  в  засобі  інформації - ми  виділили  в окрему

 категорію  щодо  мови  реклами, оскільки вважаємо, що видання чи

 програма,  які  виходять  іншою  мовою  (російською,  угорською,

 руминською  і  таке інше) повинно подавати рекламу тією ж мовою,

 тобто мовою видання.

      На  нашу  думку,  доцільно зберегти мовою оригіналу товарні

 знаки  і  логотипи.  По-перше,  вони  вже  захищені  Законом про

 авторське  право  та  суміжні права. А по-друге, часом буквальне

 відтворення  іноземного  в  українській  транскрипції викликає в

 українського    споживача    швидше   негативне   або,   скажем,

 гумористичне сприйняття, як наприклад, згадаймо ті ж "Віспу", чи

 "блювота" і таке інше.

      Зрозуміло, що особливої уваги потребує стаття 21 - "Реклама

 тютюнових   виробів   та   алкогольних  напоїв".  З  зауваженням

 Президента  ви  ознайомились.  Знову ж таки хочу привернути вашу

 увагу,  що  вона  багато  в  чому  (ці зауваження, маю на увазі)

 збігається  з пропозицією нашої комісії. Оскільки ми пропонували

 дати  дозвіл  на  здійснення  окремих  видів  такої  реклами  зі

 значними   обмеженнями.  Комісія  керувалась,  насамперед,  тими

 мотивами,  що  реклама  -  це є специфічний  вид інформації, а в

 демократичному суспільстві громадяни мають право на забезпечення

 інформацією,  якщо  вона  не є закритою і не становить державної

 таємниці. Зрештою, реклама - це право вибору.

      Економічний  аспект  цієї проблеми також досить вагомий, що

 має  не останнє значення в умовах економічної і фінансвої кризи,

 яку  переживає  наша  держава? Так, тютюнові вирлоби, алкогольні

 напої  -специфічний пролдукт і їх реклама повиннна обмежуватись.

 Немає  сумнівів,  що Україна свого часу обере шлях більш суворої

 заборони,   але,  очевидно,  дещо  пізніше  стабілізувавши  свою

 економіку.

      Комісія   ознайомилась  з  оокремою  пропозицією  народного

 депутата  Сергія  Паська,  секретаря  Комісії  з  питань охорони

 здоров'я   щодо   статті  після  зауважень  Президента.  І  хочу

 висловити  деякі  міркування,  хоча  відверто скажемо -так, ми ж

 розглдаєм  зауваження  Президента,  якщо  виходимо  на повторний

 розгляд,  то  це треба повертатись до тієї таблиці порівняльної,

 яку  ми  вже  з вами проголосували. Але все ж таки, пане Сергію,

 по-перше,  запропонована редакцяіза суттю мало відрізняється від

 тієї,  за  яку  за вашим наполяганням минулого разу проголосував

 зал,   після   чого   Президент  висловив  так  би  мовити  своє

 невдоволення.

      Особливо  це  стосується  пункту  про  стандарти якості. Як

 підтверджено  в  зауваженнях  президента, а тодіт на цій трибуні

 стояв   Валерій   Дмитрович   мішура   і  він,  здавалось  мені,

 переконливо  аргументував на користь нашої позиції, що немає цих

 стандартів.   Тобто  ми  вписуємо  в  закон  норму,  яка  ще  не

 визначена, то яким чином юристи будуть використовувати цю норму?

      Це  підтвердить  в  принципі вам будь-який юрист, такі дані

 вже  містяться  в  статті  18  Закону  України  "Про захист прав

 споживачей",  тож,  можливо, немає сенсу включати в цей закон ті

 відомості.

      По-друге.  В  обгрунтуванні... в вашому обгрунтуванні знову

 звучить  відома теза, що реклама призведе до... реклама призведе

 до  збільшення  захворювань і смертності, але ж, мабуть, не сама

 реклама  приводить  до  цього, а процес паління, процес вживання

 алкоголю.  І я не  збираюсь вас переконувати в чомусь іншому -це

 ваша  особлива  думка,  але  ми,  як  комісія, не брали до уваги

 абсолютно нічого з того, що нам ропонували рекламісти вітчизняні

 чи  н  евідчизняні.  Ми  подивились  на  тенденцію  і статистику

 зарубіжних країн.

      Є   такі   надзвичайно   цікаві   скандинавські   країни  з

 надзвичайно  високим рівнем життя, з протяжністю життя. І от дві

 країни  -Данія і Швеція -немає заборони, Норвегія і Фінляндія -є

 заборона,  десь  з  1975-1977  року  шведи  проводили аналіз про

 збільшення чи зменшення вживання цих самих продуктів. Виявилось,

 що  в  ним  оцей процес при відсутності заборони має регресивний

 характер,  тобто, вживання зменшується, у фінів і норвежців десь

 за   16  років         на  10-% цей    процес    збільшився.

      Відверто  кажучи,  на мою думку, не сама реклама винувата в

 цьому.  Є  в нас такий потужний захід -кожнохвилинні реклами, як

 фільми,  кінофільми,  як  фільми  в  звичайному  кінозалі  і  на

 телебаченні.  Вони  працюють  на  підсвідомість,  вони  зомбують

 маленьких  дітей,  адже  там  кожна  сцена,  кожний  сюжет, який

 завершується  якимось  соціально  чи  іншим  значимим поступком,

 супроводжується  чим?  Або  вживанням  спиртного  або випаленням

 якоїсь  величезної  цигарки.

       А  враховуючи,  що  всі  ці  фільми розраховані на людей у

 віці,  не  більше,  мабуть, як на 10 років, якщо воно, ото дитя,

 кожного   дня  роздивляється  ті  кінофільми,  то  в  нього  вже

 формуєтсья якийсь стереотип діяльності: хочеш щось зробити -бери

 пляшку,  йди  з  нею  і працюй, хочеш ще щось сотворити -цигарку.

 Тобто,  можливо,  тут  і  нашій  Комісії,  але  ще  і Комісії по

 культурі треба уважно цей процес проаналізувати і продивитись.

      Якщо  ми  не  можемо  повністю  подолати це зло -паління та

 вживання  алкоголю,  то можна було б хоча б повернути на користь

 державі  бодай частину, ну, скажемо, того прибутку чи надходжень

 від   реклами  до  казни  держави.

      Ця  частка  користі чи коштів від реклами, які надходили до

 бюджету  і могли бути спрямовані на оздоровлення людей. Але є ще

 одна думка, скажемо так, чи тільки реклама, чи тільки паління, к

 на  мою  думку,  то  більше  шкоди  нашому здоров'юнаносить стан

 гаманця  або  ж  його наповнення. Я думаю так, якби там було все

 гаразд у нас, то і меньше було б бажаючих топити горе чи ще щось

 там  в  склянці  горілки. Але коли у людей не вистачає грошей на

 шматок хліба, то за який стан здоров'я можна вести мову.

      Два  слова про міжнародний досвід. Європейський союз, як ви

 звернули  на  це  увагу, не забороняє рекламу тютюнових виробів.

 Сьогодні існує фактично єдине правило єгс, що до такої реклами -

 це  заборона  реклами на каналах теле і радіомовлення у країнах,

 які приєднались до договору Союзу Євромовлення.

      Починаючи  з  1990 року, пропозиції ввести заборону реклами

 тютюнових вробів, з якими ви звертаєтесь до колег, виносились на

 обговорення  в  Раді  Міністрів  охорони  здоров'я  аж  7 разів.

 Останьогл  разу  вчораь  14 травня відбулося засідання міністрів

 охорони  здоров'я країн членів європейського союзу. Розглядалося

 питання про заборону реклами і в черговий раз ця пропозиція була

 відхилена.

      Наші найближчі сусіди росіяни з 1 січня 1996 року припинили

 таку  рекламу,  але  потім,  мабуть, взнали про інсування нашого

 закона,  і  в  травні-червні взагалі за планами в травні повинні

 розглянути  зміни  і  доповнення, де відміняється ця заборона на

 рекламу тютюну і алкоголю.

      І  на  остаток.  Маємо багато звернень і прохань від спілки

 журналістів  України, засобів масової інформації різного рівня з

 різних  регіонів,  яким  реклама  просто  допомагає вижити у цей

 скрутний  час.  Багато  звернень  таких,  мабуть,  прийшло  і до

 Президента,  що власне і спокунало його до цих зауважень. Нашого

 зважувального  рішення  рішення  чекає  сьогодні,  як  бачимо не

 тільки  промисловість,  не  тільки  соціальна  сфера, яка колись

 називалась   ідеологічною   та,   мабуть,  вона  і  зараз  такою

 залишається.

      Гадаю  ми  взмозі прийнять пропоновану редакцію, а якщо ні,

 тоді   відхилемо,   безумовно.   В  якій  є  і  обмеження  задля

 мінімізації   шкідливих  наслідків  цих  процесів  і  можливість

 забезпечити   право  на  інформацію  і  подбати  про  економічні

 інтереси держави.

      Щодо зауважень з приводу додаткового оподаткування в галузі

 реклами.  Як  раніше, так і зараз ми вважаємо, що це питання має

 бути  вивчене  фахівцями  більш  глибоко і не є предметом нашого

 закону. До того ж воно не співвідноситься з тими зобов'язаннями,

 які  брала  на  себе Верховна Рада у сфері оподлаткування, і про

 які нагадав Президент.

      Знімаючи  цей  розділ  з  закону,  в  проекті  постанови ми

 пропонуємо  Комісії  з  питань фінансів і банківської діяльності

 проаналізувати пропозицію (це пропозиції депутата Смірнова були)

 про  додаткове оподаткування в галузі реклами і зробити висновки

 щодо  можливості внесення відповідних змін і доповнень до Закону

 "Про систему оподаткування".

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Запитання єсть до Віктора Івановича?

 Є. Запишіться, будь ласка.

      Все всі записались хто не п'є і не курить.

      Магда, Малєвський. 10 хвилин достатньо?

      ШУМ У ЗАЛІ

      10,  да?  10 достатньо. Будь ласка, виставте 10 хвилин. Хто

 за те, щоб 20 хвилин відвести на запитання?

      Голосуєм. Катерина Семенівна, без вас не буде справи.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Будь ласка, виставте 10 хвилин. Магда. За ним Малєвський.

 

      МАГДА

 

      Шановний Віктор Іванович, ви знаєте, я це послухав вас, так

 мені  так  тепер  треба  йти додому і сказати: "Внуки, куріть на

 здоров'я,   тому  що  бюджет  страдає."  Понімаєте,  ви  так  не

 переконливо  нас  от  зараз все сказали деже непереконливо. Тому

 що,  ви розумієте, що все-таки весь час ви говорили, що здоров'я

 людини  -це на першому місці. А бюджет -на другому. Тому... ну я

 не  хочу,  я  не задаю питань, але я категорично против того, що

 вот ви пропонуєте.

 

      ПОНЕДІЛКО.  Я  зрозумів.  Але  там  є й питання. Здоров'я

 людини  -на  першому  місці, а бюджет -на другому. Якщо порожній

 бюджет, то здоров'я людини залишиться на 10 місці. Це моя думка.

 Але,  зачекайте.  Я  не хочу вас збурювати (...........). Коли я

 приводив  ті, чи інші  аргументи...

      ШУМ В ЗАЛІ

      Коли  я приводив ті чи інші аргументи, я просто показав вам

 наскільки   це  в  принципі  непросте  питання.  Так,  абсолютно

 зрозуміло,  абсолютно  відомо:  той  хто зловживає, той довго не

 протягне.  Але  є  і  такі,  і  такі  данні. І вони свідчать про

 можливість  вибору.  І  я не ставив завдання -взяти і переконати

 переконану  людину голосувати якось  інакше.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Малєвський. Хмельовий.

 

      МАЛЕВСЬКИЙ О.Т.

 

      404,   Херсонщина,   Малєвський.   Віктор   Іванович,  таке

 складується  враження,  що  на  вас був шаленний тиск невідомо з

 боку  кого. Мабуть рекламодавців. Бо ви на прошлому, прошлий раз

 відмовчалися більшість як голова комісії, а хлопці настоювали на

 тому,  щоб ми прийняли, я думаю, правильний закон, і сьогодні ви

 так прорекламували і горілчані, і тютюнові вироби, я не знаю, чи

 ви  мали  на  увазі  і  нашого українського виробника, чи тільки

 іноземного.

      То,  як  же  буде,  який  все-таки дохід, скільки буде мати

 Україна прибутку чи збитків від цієї реклами?

 

      ПОНЕДІЛКО  Так,   я   зрозумів.   Щодо   того,   що

 відмовчався.  Знаєте,  в нас в комісії нема такого правила: одні

 готують,  а  іншим  пам'ятники  ставлять. Я не хочу колег, голів

 комісій  інших образити. Хто вів закон, скажемо, спочатку, той і

 доповідає,  або  за  якихось  обставин... Тому Валерій Дмитрович

 Мішура і доповідав.

      Вирішила  комісія мені доповідати ось після зауважень, то я

 вже доповідаю. Це вже зовсім інша справа.

      Відносно  того: чи збитки, чи прибутки, чи як. Немає у нас,

 з  чим  і як порівнювати. Я задава це питання і на комісії, і ми

 обговорювали.

      Тобто, якби у нас, скажемо, була дозволена реклама, тоді не

 дозволена,  можна  було  би  якимось  чином  оцінити.  Тому  я і

 приводив  вам  дані інші, ті, що в нас немає. От є в тих країнах

 так,  в цих країнах інакше, одні стоять на цих позиціях, інші на

 цих  позиціях.  У нас досвіду, скажем, такого, що ось ми не мали

 реклами,  тепер  маємо  рекламу,  якісь  там міфічні мільйони чи

 мільярди  на  цьому заробили, такого немає. Я не можу сказати цю

 цифру.

      Ну, а щодо тиску - не дуже на мене натиснеш.

      А, то на вас тиснуть, то не на мене.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Хмельовий. Степенко.

 

      ХМЕЛЬОВИЙ А.П.

      (140 округ, фракция коммунистов, Хмелевой)

      Я хотел спросить, Виктор Иванович. Ну, Закон "О рекламе" мы

 приняли,  Президент  наложил  вето.  А в настоящее время реклама

 происходит.  Каким  законом  руководствуются, ну будем говорить,

 средства  массовой  информации?  Я  вообще-то  так на памяти, ну

 может,  слабо  смотрю  телевизор,  но  кроме водки "Распутин", я

 особо  так  и  не  помню,  чтоб какая-то реклама была связана со

 спиртными напитками и "тютюновими виробами".

      И потом, кто просчитал, что мы получим от этого, вот, такую

 сумму.   Нас   все  время  уговаривают,  что  мы  получим  сумму

 сумасшедшую  -400  миллионов.  Для  нашего  бюджета, конечно, не

 маловажно.

      И   как   соизмерить,   вот  если  на  2%  увеличить  число

 курильщиков  и  пьяниц  -это,  будем говорить, соответствует вот

 этой сумме или не соответствует?

 

      ПОНЕДІЛКО.  Ну,  ви  зразу  питань стільки надавали. Яким

 законом  керуються?  Добре  ви  знаєте,  вовчим  законом, вовчим

 законом,  закону  нема  -а  все керується інше. Ось тут, коли ми

 обговорювали  ситуацію  в  телерадіоінформаційному  просторі, як

 аргумент  голова  Держтелерадіо  приводив,  що,  а,  весь  ринок

 реклами  за  минулий рік склав аж, там, близько 18-20 мільйонів,

 але  є оцінки і на 120 мільйонів доларів, тобто кому вигідно які

 цифри  подавати.  Але  ще  треба  врахувати  ці 18-20 чи 120, це

 тільки  вершинка  айсбергу, чи це весь айсберг. Як на мою думку,

 то  це  тільки  вершиночка, тобто це те, що поза тінню ходить, а

 скільки  в  тіні  ходить,  які  скажені гроші, це можливо тільки

 опосередковано  підрахувати. Є такі дані, абсолютно це, я за них

 відповідаю, за останні 5 років ринок реклами у Сполучених Штатах

 Америки  стабільний,  не  зрушується,  це приблизно 20 мільярдів

 доларів  на  рік.  А  в  Європі  -лінійна прогресія, надзвичайно

 височенними   темпами   зростають   інвестиції   в   реклами   і

 розширюється рекламний ринок, в тому числі і в Україні. Але якщо

 Україна  ті,  так  би  мовити, дальнього зарубіжжя, воно якимось

 чином  регулюється  законами,  то  у  нас відбувається абсолютно

 стихійно  і хтось тут із слідчої комісії наводив дані, коли поза

 законом  нашим  телебаченням  рекламувалася,  ніхто  над  цим не

 слідкує. Тому, я вважаю, такий закон потрібен.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Степенко. Дорошенко.

 

      СТЕПЕНКО. Кулакову передайте.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

      КУЛАКОВ

 

      Кобиляцький, 328 Полтавська область.

      Шановний  доповідачу, кому-кому, а нам, народним депутатам,

 дуже  часто приходиться клипати очима і не знаємо як спростувати

 перед виборцями за  цю зневагу до них і за те, що коїться у нас

 з рекламою. І на телебаченні в тому числі.

      Я  хочу  зачитати кілька строчок із листа, який надійшов за

 підписом    багатьох:   "Ви   заслуговуєте   зневаги   мільйонів

 телеглядачів, які проклинають вас, запроданців, що ви відбираєте

 годниу   відпочинку,   подивитись   фільм,  який  ви  перепсуєте

 рекламою, перериваючи через кожні 15 хвилин, яка вже в кожного в

 печінці  сидить,  псує  нервову  систему, доводить до інсульту і

 інфаркту,  особливо рекламою безглуздового ТБЛ та "чусік" і інші

 там,  що  наводить  жах на телеглядача -  здається, бомбити буде

 летюче  страховисько!..  Реклама  потрібна  лише  0, 1% обдирал,

 а  решта  0, 99% проклинають її і вас в тому числі... Телестудію

 перетворили  в  нікому не потрібну рекламу, яка мерехтить своїми

 кліпами  з  ранку  і до ночі, безмірно повторюючи сотню раз, чим

 впливає  негативно  на  стан  здоров'я  телеглядачв, а іноземним

 обдиралам,  яким  ви прислуговуєте за свої............... можуть

 знущатись зі свого народу.

 

       ГОЛОВУЮЧИЙ.  Відключіть мікрофон. Будь ласка.

 

      ПОНЕДІЛКО. Я вас абсолютно зрозумів, але гляньте на 12-ту

 статтю.   Час   мовлення,   відведений   на   рекламу,  не  може

 перевищувати  15%  на  кожну годину мовлення для телеорганізацій

 будь-якої   форми   валсності.   Ця  вимога  не  поширюється  на

 спеціалізовані рекламні канали мовлення, яких у нас немає.

      Друге.  Забороняється переривати з метою розміщення реклами

 трансляції   сесії   Верховної   Ради  України,  Верховної  Ради

 Автономної   респуліки   Крим,   офіційних   державних  заходів,

 церемоній  і  т.  д.,  і  т. п. Трансляції концертно-видовищних,

 спортнивних  програм  тривалістю  більше  45  хвилин можуть бути

 перервані для реклами лише 1 раз за повний 45-хвилинний проміжок

 часу.  Не  можуть  перериватись акож кіно-  та телефільми і таке

 інше.

      Тобто,  тут  у  нас  обмежень в законі якраз предостатньо і

 більш, ніж було...

      Що  стосується  зауважень  Президента,  то  вони торкнулися

 тільки  4-го  пункту  цієї  статті,  де  мова  йшла про граничні

 розміри    розцінок   за   рекламу,   що   розповсюджується   по

 заагльнонаціональних   та  суспільних  каналах  мовлення  і  які

 повинні   були   встановлюватись  Національною  радою  з  иптань

 телебачення  і радіомовлення. Президент прти цього виступив і ми

 в  прпинципі  погодились. Це тільки ось цю нову редакцію,цей 4-й

 пункт,  а  все  інше  ми  проголосували  і воно ж записано так в

 принципі,  як  протестують люди  там.

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дорошевський.

 

      ДОРОШЕВСЬКИЙ

 

      34  округ фракция "Коммунисты Украины".

      Уважаемый Виктор Иванович, я так понял, что в вашем докладе

 в  принципе был главный акцент на рекламирование статьи, которую

 мы  в  прошлый раз отклонили -это реклама алкогольных напитков и

 табака.

      Так  вот,  мне  кажется,  поиск  экономических  и этических

 каких-то  преимуществ, согласно которых Президент нас загоняет в

 безнравственную   сферу   увеличния   той   пропоганды,  которую

 правильно вы сказали, в кинофильмах, в видеофильмах и по радио -

 мы его упустили, мы не  уменьшаем.

      Реально  уничтожаем нравсвенность, которая так находится на

 пределе.

      Теперь,  что делаете вы и ваша комиссия? Покорно подчиняясь

 исполнительной  влати,  игнорируя  то  решение,  которое  принял

 Верховный  Совет абсолютным большинством строго в соответствии с

 Регламентом, что  вы пишете? Вы  почитайте.

      Здесь  написано,  статья  21...  Значит,  реклама не должна

 "заоохочувать до непомірного вживання алкогольних напоїв".

      Вы мне скажыте как непомирное отличается от пормирного? Это

 ж блуд? какой-то. І это подает комиссия, которая у нас считается

 аворитной.  Поэтому  я прошу коллег депутатов, если мне слово не

 попадет   ли  в  выступление,  категорически  против  вот  этого

 варианта  и вернуться к  тому , что мы проголосовали.

      Значит, безнравственность у  нас пройти не  должна.

 

      ПОНЕДІЛКО.  Ну,  я так зрозумів, що тут було тільки одне

 питання  як відрізнити непомірне від помірного... експериментом.

 Але ви  почитийте те, що ми пропонуєм.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Ми ж не можем містити ствердження, що по лінії або вживання

 алкоголю  є  важливим  фактором досягнення успіху в спортивному,

 соціальному,  ну  і  т. д. і т. п. вимірах життя. Тобто, ми ж не

 пропонуємо:  пийте,  гуляйте,  ви  ж  уважно  вчитайтесь  в саму

 статтю, ту, що ми пропонуємо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  спасибі,  сідатйе.

      В  нас  записалось  на  обговорення.  Будь ласка, висвітіть

 списки.

       Шановні  колеги,  я просив би, щоб ми 15 хвилин відвели на

 виступи,  а потім  постатейно  ми  все-таки  пройдемось...

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      По  часу?

      Я  дивлюсь  списки, не треба мені підказувать, я дивлюсь, у

 мене  висвітлено.

      У  нас  записалось  від  Комісій  3  і  від фракцій 3. А то

 записались  просто  депутати  від  себе  особисто.

      Скільки  ми відведемо часу? 20 хвилин достатньо? Хто за те,

 щоб  20  хвилин,  прошу  проголосувати.  Ми  взагалі  могли б не

 обговорювать, а перейшли б постатейно. Я просто для того, щоб ми

 з   вами   менше   часу  тоді  постатейно  втрачали,  вислухаємо

 зауваження.  Порівняймо  те,  що  ми  в  березні місяці і те, що

 сьогодні  пропонується.

 

      Смірнов,  Пасько.

      Я просив би оп 3 хвилини, 20 хвилин, виступить 7 чоловік.

 

      СМІРНОВ.

 

      Шановни Олександр Миколайович, шановні народні депутати!

      Мовлячи  про  зауваження  Президента до Закону України "Про

 рекламу",  хотів  би  сказати  наступне. Щодо статті 21 "Реклама

 тютюнових  виробів  та алкогольних напоїв, яка повнітю забороняє

 таку  рекламу.  То  основним аргументом застосування Президентом

 вето  є те, що нібито, цитую: "Подібна забоброна може обернутися

 для  України  великими  збитками,  оскільки  кошти,  які могли б

 надійти  в  економіку України підуть до сусідніх держав, де така

 реклама  дозволяється".  Є  це,  а не те, що ці гроші однозначно

 були   б   поцупленні   вітчизнянними  хабарниками  і  шахраями,

 поцуплять хабарники і шахраї зарубіжні.

      Президент  не  враховує  те,  що  в  1995 році від вживання

 тютюну  в  Україні  померло 18-19 відсотків від всіх померлих на

 Україні.  В абсолютних цифрах -це 90-91 тисяча чловіків та 12-13

 тисяч  жінок.  А  від  отруєння алкоголем 1995 року померло 9114

 осіб. Для порівняння в 1994 році 8412.

      Звісно,  кого  цікавлять  люди,  коли  мова  іде про гроші.

 Аргументацію  застосування  вето  щодо статей 30-31, які нагадаю

 звучать   так.   Стаття   30.  "Розповсюджувач  реклами  спрачує

 додаткові  податки  до Державного бюджету в розмірі 15 відсотків

 усіх  коштів,  одержаних від рекламодавця за розповсюдження його

 реклами.  Розповсюджувач реклами не сплачує додаткові податки за

 розповсюдження реклами державних органів".

      31.   "Кошти,   одержанні   від  додаткового  оподаткування

 розповсюджувача   реклами  надходять  до  Державного  бюджета  і

 призначаються  виключно  для  соціального захисту населення". То

 аргументами  застосування вето такі, що їх незручно читати. Будь

 ласка,  послухайте.  "Встановлення  додаткового оподаткування  у

 цьому  законі  суперечить  чинному  законодавству. Відповідно до

 закону   України   про   систему   оподаткування  види  податків

 встановлюються тільки цим законом.

      По-перше.  Законом  від  26  червня  1991 року "Про систему

 оподаткування"  частиною  першою  статті  1 говориться, зо ваиди

 оподаткування встановлюються відповідно до цього закону та інших

 законодавчих  актів  України. Посилання на пункт сьоми постанови

 взагалі  сміховинний.  Відколи  ця  постанова  може  впливати на

 закон?  Якщо вже мовити про постанову, то треба було б згадати і

 третій  пункт,  якийм  доручено  завершити  розробку Податкового

 кодексу,  який  дійсно  має стати єдиним законодавчим актом щодо

 податків.  А  час  призначений  для цього: до 1 січня 1998 року.

 Отже  що  залишається  від аргументації Президента по відношенню

 30, 31? Аж нічого.

      Не  треба  сприймати  серйозно і от такі, наприклад, листи,

 які  нам  сьогодні  пороздавали підписані головними  редакторами

 газети   "Независимость"   Кулєбою,   газети   "Деловая  Одесса"

 Новицька,  "Бизнес"  Демін  та  інші,  які  пишуть, що прийняття

 закону,  тобто  скасування, подолання вето Президента вдарить по

 кишені  спорживача. Нічого подібного. Якщо це і вдарить по чийсь

 кишені, то тільки по кишені мафії і не більше того.

      То ж застосування. Закон показує...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Смірнов.

 

      СМІРНОВ.... Застосування вето щодо цього закону показує

 хто  є  хто  і  кому  що болить. У матеріалах, розповсюджених до

 цього питання, є згадка одного з авторів така. Він запитує:"Чому

 ми  бідні?"  і  відповідає:"Того,  що дурні". Та ні, ми бідні не

 тому,  що  дурні,  а  ми  бідні  тому,  що  у  нас на шиї сидать

 нахлібники,  злодії  і  шахраї.

      І  дійсно  дурні,  тому  що ми їх терпимо. Їх треба давним-

 давно  скинути і тоді б не було б мови про всі ці речі. Через це

 пропозиція  така:  щодо  статей  21,  30  і  31 -вето Президента

 відхилити  і  відхилити з 5. Пункт 5 в постанові, запропонованої

 комісією. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Я  просив би час дотримувати. Пасько

 від Комісії з питань охорони здоров'я. За ним Гошовська.

 

      ПАСЬКО

 

      Дякую, Олександре Миколайовичу. Від комісії 5 хвилин можна?

 Депутат  Сергій  Пасько,  від Комісії з питань охорони здоров'я,

 материнства і  дитинства.

      Шновні народні депутати! Комісія з питань охорони здоров'я,

 материнства  і  дитинства погоджується з зауваженнями Президента

 України  з приводу  Закону "Про  рекламу".

      Вірно,  що  з забороною реклами алкоголю та тютюну, люди не

 перестануть   палитиі   пити,   але,   згідно   наукових  даних,

 відсутність  реклами буде сприяти зменшенню вживання цих товарів

 та пов'язаних з ними шкідливих наслідків. Особливо серед молоді.

 Саме  тому  наша комісія і виступає за заборону реклами алкоголю

 та тютюну.

      Прибічники  реклами  говорять,  що  захищають  вітчизняного

 виробника.  А  самі  в  своїх  економічних  аргументах  незмінно

 використовують документ анонімних радників міжнародної тютюнової

 індустрії,  які  вимірюють  нашу  землю  акрами і називають наші

 колгоспи   фермами.

      Аналіз їх аргументів показує, що кошти від реклами тютюну в

 загальнодержавному   масштабі   мізерні.  Прогноз  цих  радників

 спирається,  наприклад,  на  припущення, що виробництво тютюну в

 Україні  повинно  збільшитися  в 4 рази і тільки тоді до бюджету

 України  попаде  всього  5 мільйонів доларів. І кожній людині 10

 центів  на рік.  Або   18 тисяч  карбованців.

      За  оцінками  Світового  банку  втрати  від тютюну набагато

 більші   і  складають  200  мільярдів  доларів  на  рік.  прості

 розрахунки  показують,  що  для України такі втрати становлять 2

 мільярди  , або  40  доларів  на кожного жителя України.

      Сила і вплив тютюнового лобі яскраво демонструється тим, що

 навіть  Президент України підписав невірну інформацію щодо того,

 що  кошти,  які  могли  б надійти в економіку України, підуть до

 сусідньої  держави,  де  така  реклама  дозволяється  з  певними

 обмеженнями   і   здійснюється  на  території  України,  зокрема

 телекомпанією  ОРТ.  Адже  за  даними самих лобістів і Всесвітня

 організація охорони здоров'я реклама алкоголю і тютюну д озволена

 тільки  у турків і молдаван. Мас-медіа цих країн мають незначний

 вплив на Україну.

      У  більшості  наших  близьких  сусідів:  поляків, словаків,

 угорців,  білорусів  і  в  росіян,  -реклама  тютюну заборонена.

 Порівняйте,  як  поращилось  ОРТ  після  того, як з нього зчезла

 гидка горілчана реклама з котами, чортами і вампірами.

      Мрія  про  те,  що  Державна  Дума  Росії,  де  є переважна

 більшість  лівих депутатів, дозволить рекламу тютюну і алкоголю,

 не здійсненна.

      Стан   фінансування   наших   засобів   масової  інформації

 надзвичайно  низький.  І ми повинні максимально допомагати їм. І

 досвід  Норвегії  показує,  що,  не зважаючи на заборону реклами

 тютюну   в   1975  році,  прибутки  засобів  масової  інформації

 зростали.

      Тож  інакші  мас-медіа можуть з успіхом рекламувати " Юпі",

 "Зануссі"  та центри "Дар" та "Надія", які на місяць, а, може, й

 на  рік позбавлять нас від алкогольної або тютюнової залежності.

 Ми  повинні  встановити  в  кінці  кінців  жорсткий контроль над

 ринком алкоголю та тютюну.

      Згідно  статистичних  даних  експорт цигарок у нас набагато

 перевищує  імпорт. Але ж будь-який хлопчик, а не те, що міліція,

 може легко встановити, де бабусі, що торгують біля метро, беруть

 імпортні цигарки без акцизних марок.

      За   останні   2  роки  більше  третини  горілки  та  пива,

 вироблених  на  державних  заводах  України,  не  було продано в

                              - 46 -

 торгівлі і на експорт. Майже 300 мільйонів літрів горілки...

      Я від комісії...

      Прислухаючись  до  зауважень  Президента,  комісія пропонує

 нову   редакцію   статті   21-ої,  якою  встановлюються  розумні

 обмеження  реклами  за взірцем Євросоюзу, де 4 роки, бо тютюнове

 лоббі  і  там  надзвичайно  сильне,  розглядається директива, що

 дозволить  рекламу  тютюну  виключно  в  закритих спецмагазинах.

 Реклама на телебаченні там заборонена кілька років. Це дозволить

 споживачам   отримувати   інформацію   і  захистить  молодь  від

 шкідливого впливу реклами.

      Як  зауважив  Президент,  реклама  алкоголю  та тютюну, уже

 заборонена  на  Україні. Зокрема, основами Законодавства України

 "Про  охорону  здоров'я". І не дарма. Адже в 1995 році за даними

 ВОЗ  від пов'язаних з тютюном хвороб в Україні померло 107 тисяч

 осіб,  від  алкоголю  -40  тисяч осіб. Смертність від алкоголю і

 тютюну   збільшується   із  року  в  рік  і  набагато  перевищує

 смертність   від  СНІДу,  наслідків  Чорнобильської  катастрофи,

 наркотиків  і  злочинності, то чому ж нам лізти поперед батька в

 пекло  і  дозволяти рекламу тютюну і алкоголю, коли вона є тричі

 заборонена  в  Україні,  а також в переважній більшості сусідніх

 держав.  Тому,  шановні  народні  депутати, прошу вас проявити в

 черговий  раз  мудрість,  бачу  ваш  настрій  і проголосувати за

 запропоновану комісією з питань охорони здоров'я редакцію статті

 21,  яка  враховує  зауваження  Президента  і встановлює розумні

 обмеження  реклами  тютюнових і алкогольних виробів. Відповідним

 чином треба буде переробити і проект постанови. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Гошовська від селянської партії, за нею Косів.

     

      ГОШОВСЬКА.

     

      Дякую.  Шановний  Олександре  Миколайовичу, шановні народні

 депутати,   мабуть   кожному   зрозуміло,   що   визначальним  у

 запропонованому  проекті  закону  України "Про рекламу" є стаття

 21  -Реклама  тютюнових  виробів  та алкогольних напоїв. Мене аж

 ніяк  не дивує той бурхливо-моральний тиск на народних депутатів

 з  боку  багатьох засобів масової інформації, магнатів тютюнової

 індустрії  аби  дозволити  практично  ні чим не обмежену рекламу

 такого  виду,  адже мова йде про величезні матеріальні прибутки,

 що  вони  хочуть  отримати.  Мене  спонукає  замислитися  мотиви

 комісії  відповідної  Верховної  Ради  з  питань засобів масової

 інформації,  її  позиція,  я  перед  тим  хотіла  вияснити: хтож

 конкретно  вніс  таку  ініціативу в комісію? І всі мені говорили

 індивідуально,  що  ніхто, всі проти цього, але є загальна думка

 комісії.  Ну,  після  виступу  Віктора  Івановича мені все стало

 зрозуміло.

      Значить,  я  думаю,  що  ті  ілюзорні 400 мільярдів доларів

 видрукувані,  якими  нас  заманюють на такому якісному папері, і

 всім  роздані,  це  чергове золото полубатка, ми вже таке таке з

 вами  знаємо,  але це сотні тисяч хворих і загиблих наших дітей.

 Сьогодні   буквар   коштує  біля,  як  ви  пам'ятаєте,  мільйону

 карбованців,  зате пляшку горілки ми можемо з вами купити за 200

 тисяч,  та  плюс  реклама.  Зрозуміло,  що  цівілізовані  країни

 сьогодні  відсувають  тютюнову  індустрію  із своїх держав, то ж

 чому  б  їм  не  знайти і рекламу, і ринок, і сировину як раз на

 території України.

      Я  хочу лише... не говорити тут багато про сльози матерів і

 жінок,  а вони дійсно є... про те, що сьогодні у нас тяжкий стан

 матеріальний  охорони  здоров'я -не може надати відповідну; що в

 школах  і  вузах  не  існує на сьогодні виховної антитютюнової і

 антиалкогольної   відповідної   програми...   Я  хочу  лише  вам

 нагадати,  що  всі  ми,  народні депутати, у своїх передвиборних

 програмах  обіцяли  якось  сприяти  тій антиморальщині в засобах

 масової  інформації.  Те, що у нас діється сьогодні -це і є така

 наша позиція.

      Тому  я  пропоную  вам  голосувати  поіменно  з відповідним

 опублікування у "Голосі України".

      Я хотіла б ще дозволити звернути увагу вас і на те, що якщо

 ми  приймем  цю  статтю  21, то ми відповідно повинні вилучити з

 чинно  діючого  законодавства ті норми, які забороняють рекламу.

 Мова  йде  про  статтю  31  Закону  України  про  телебачення та

 радіомовлення,  таттю  32  основного  законодавства  України про

 охорону   здоров'я  та  указ  Президента,  який,  здається,  був

 підписаний  ще у грудні 1994 року "Про недобросовісну рекламу та

 її припинення".

      У  мене  і  від  комісії,  і від фракції, тому я прошу одну

 хвилинку.

      Тому  ми,  законодавці,  вже  вкотре  будемо  руйнувати  те

 правове  поле, яке самі створюємо. Тому нічого дивного немає про

 те, що нам і будуть говорити про правовий нігілізм.

      І  ще  хочу  нагадати,  що не пізніше, як позавчора Зіновій

 Кулик   говорив,   що   Україна  має  приєднатися  до  Конвенції

 транкордонного  телебачення.  Але  ж  відомо, що цією конвенцією

 така  реклама  заборонена.  Тобто до нас ітиме інформація, ми не

 зможемо  надати  відповідну інформацію про свою державу там... в

 ті  країни,  де  буде  підписана  конвенція.  Зате  до  нас така

 інформація  йтиме!  І  тобто  й  оті  ілюзорні мільярди також не

 потраплять ні до нашого бюджету, ні на рахунок телебачення.

      Тому  я  вас пропоную... пропоную все-таки подивитися на ту

 зважену конструктивну компромісну модель, яку пропонує Комісія з

 охорони   здоров'я,   вона   надзвичайно  розумна  пропозиція  і

 проголосувати  саме  цю  редакцію  в  їх  статті.  Дякую.  В  їх

 редакції. Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Косів, за ним Марковська.

     

      КОСІВ.

      Шановні  колеги  народні  депутати,  я  виступаю  від імені

 Комісії з питань культури. Наша комісія активно співпрацювала із

 розробниками   проекту   закону,  ще  коли  він  був  на  стадії

 підготовки, затвердження в попередньому нашому варіанті.

      Зокрема,  ми  працюавали  над  статею  6 і цілком для вас є

 зрозуміло  і  7-ю.  Бо це статті, які стосуються мови реклами. Я

 був  дуже приємно, значить, ну, не то що здивований, а мені було

 просто   приємно,   що  нашупозицію  підтримали  і  дуже  багато

 представників   інших   фракцій.  Зокрема,  і  "лівих"  фракцій,

 зокрема,  пропозиція,  з  якою  я виступав, повністю збіглася із

 пропозицією Валентини  Петрівни   Семенюк. І вона  пройшла.

      Тут  пропнується накласти вето на той текст, який ми з вами

 прийняли. І, повірте мені, що йдеться зовсім не про лінгвістичні

 речі. Йдеться не про філологію, йдеться на спрвді не про мову, а

 йдеться  про  те, про що ви всі говорите -про рекламу товарів. А

 поза  як  це  реклама  товарів  є  рекламою  товарів іноземних і

 іноземних  фірм, то звичайно тут повинна бути і іноземна мова. І

 в цьому хтось, та не хтось, а цілком конкретні люди зацікавлені.

      А  тому,  коли ми ще донедавно так радісно співали "Як тебе

 не  любити  Києве мій", то тепер, коли пройти вулицями Києва, то

 та тотальна шопізація , якою піддані наші вулиці...

      ОПЛЕСКИ В ЗАЛІ.

      ...  і  будинки  є  просто  обурливою  і недопустимою. І ми

 будемо абсолютно необачливими людьми, якщо ми з цим погодимося і

 далі.

      А  для  того  нам  потрібно  залишити  ту редакцію, яка є в

 нашому  законі,  вона  цілком  є  нормальною,  є віддана належна

 данина   державній   мові,   є   віддана  належна  данина  мовам

 національних  меншин  і  мові тих національних груп, для яких ця

 мова є абсолютно прийнятною на даній території. І я думаю, що ми

 цю  мозицію  маємо  відстоювати.  Оце  єдине,  з чим я вийшов на

 трибуну,  і  я дуже дякую, що ви мене розумієте і підтримуєте. Я

 далі   вас  агітувати   не  буду ,  а  скорочу  10  секунд.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Марковська,  Шевченко.

     

      МАРКОВСЬКА.  Шановний Олександр Миколайович, шановні колеги

 народні депутати!

       Я хочу сказати, що Верховна Рада приймає дуже багато речей

 і  постанов  і  законів,  і  самий  розумний  закон прийняла -це

 заборону  реклами  алкогольних  та  тютюнових  виробів  в  нашій

 державі,  коли казав так: в своїй хаті своя правда, свій розум і

 воля.  Як  ми  дбаємо  за  н аши майбутнє, а не те, щоб от зараз

 наповнити  камани,  і  я  дуже  дивуюсь, як це можна казати: щоб

 поліпшити  наш  бюджет,  треба продавати горіку та тютюн. Звідки

 таке  пішло?

      Можливо,  дійсно,  як  казав  Смірнов, що бюджет мафії буде

 поповнений  -так  це  дійсно.  Але  бюджет дрежави -наше основне

 багатство,  наші  діти,  які  є  майбутнє  нашої  держави,  буде

 загублене.

      Тому   я  пропоную  підтримати  ту  редакцію  Комісії,  яку

 запропонувала Комісія охорони здоров'я, як ми дійсно дбаємо наше

 майбутнє,  саме  в тій  редакції,  або  зовсім  не  голосувати.

      Дякую  за  увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

      Шевченко,    за  ним  Новіков.

     

      ШЕВЧЕНКО.  Шановні  колеги, повернулись ми до цього питання

 тому,  що ми зараз переконуємося як буває, коли ми на митинговій

 хвилі  чи  на емоціях приймаємо поправки. Адже ми повертаємся до

 того, що пропонувала в першому випадку комісія. Абсолютно ясно з

 статею 30. Про неї мало і говориться. Про додаткове оподаткувння

 розповсюджувача  реклами, коли ми внесли 50 процентів додаткових

 коштів,   наклали  ними  пресу,  які  вона  могла  отримати  від

 рекламодавців.

      Я  вже  не  кажу  про  те,  що ми порушили свої обіцянки не

 робити  якихось спонтанних ходів в нашій податковій політиці. Ми

 зробили  те,  що ці всі додаткові 15 відсотків лягли б додатково

 на  собівартість  продукції, зробили б більш дорогою нашу пресу,

 про яку ми дбаємо і зрештою від цього пострадав би споживач.

      Очивидно  найбільше, звичайно, проблем виникає із статею 21

 про  рекламу тютюнових і горільчаних виробів. Давайте без емоцій

 розберемося в цій справі. Я називаю країну, де реклама дозволена

 або  на  ці  товари,  або  з  маленькими  обмеженнями:  Австрія,

 Бельгія,  Чехія,  Данія, Німеччина, Франція, Угорщина, Ірландія,

 Японія,  Люксембург,  Нідерланди,  Польша,  Іспанія,  Швейцарія,

 Великобританія, Штати, Росія.

      Повірте,  вони,  мабуть,  господарювати  можуть не гірше за

 нас.  У  всьому  світі  є  лише  25 країн, деповністю так, як ми

 хотіли  зробити,  заборонена  реклама на ці види товарів, і то в

 багатьох випадках із едеологічних або релігійних міркувань.

      Я  прошу  система  Рада  показати  схему.  Подивіться, будь

 ласка, там, де дозволена реклама, і там, де вона заборонена. Які

 результати  споживання  цих тютюнових виробів на душу населення.

 Абсолютно  ротилежне  проти  того,  що ми хотіли. Згадайте, будь

 ласка,   Сполученні   Штати,   де  досить  широко  все  це  діло

 пропагується  в рекламі і яка першою може стає країною, де майже

 не  курять.  Згадайте  нарешті Фінляндію, де повністю заборонена

 реклама  у  1977  році,  а в 1993 році, подивившись на наслідки,

 Міністерство  охорони  здоров'я цієї країни мусило визнати, що в

 Фінляндії  доля людей у віці до 16 років, що палять кожний день,

 вище  ніж  в  будь-який інший європейській країні, де вивчається

 паління серед молоді.

      Так  одже  ж  Швейцарія  всенародним референдумом відмінила

 заборону повну, Туреччина, Аргентина -накладено вето Президента,

 Угорщина до цього йде цього року, Фрація, де сурові обмеження, в

 березні  цього  року  прийняла  м'якіший режим, Італія, де повна

 була  заборона, дозволена вже багатьом фірмам, нарешті Литва, це

 зараз  ось  буквавльно,  говорить  про те, як цю рекламу зробити

 нормальною   і   прийняти.   Зрештою  давайте  зважати  на  наші

 українські реалії, чого ми часто не робимо.

      Вибачте,  в  нас, в  усьому  світі  знають  добре  що  таке

 "Мальборо",  що  таке коньяк "Наполеон", його й куритимуть, а ми

 маємо  погані  сурогати.  Нащо ми туди пригували інвестиції, для

 того щоб  без реклами ми не дізналися про цю нашу продукцію.

      Нарешті друге.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я буквально два аргументи називаю, от, і завершую.

      Нарешті   друге.   Коли   ми  прийняли  цей  закон  із  нас

 "Комсомольська   правда"   висміялася,   коли  на  всю  сторінку

 продавала  в  наших кіосках рекламу сигарет "LM". Давайте робити

 щось   одне   або   нормальні   кордони,   а  не  природні,  або

 орієнтуватися, що  економіно робиться в наших сусідів.

      І  нарешті  третє.  Ми  споживаємо  сурогати  лише  завдяки

 розвиненому  ринковому  середовищі  нас споживач зможе правильно

 обирати  продукцт і споживати так, що хоч трошки його врятує від

 цих сурогатів. Будьмо реалістами.

      Я  пропоную  в  цілому підтримати цей запропонований проект

 постанови, а постатейно ми   можемо  поговорити  включно  і щодо

 мовного режиму з чим я погоджуюсь з депутатом, колегою Косівим.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я думаю, шановні колеги, що депутату виспутати

 і  називать  свою  продукцію сурогатом недоречно. Я думаю, що ті

 колоніальні товари, які завозять - то сурогат.

      Будь ласка, я прошу до уваги.

 

      НОВІКОВ.

      Уважаемые  депутаты!  Я думаю, что никто из вас не поверит,

 что  Кулик  там или Президент зделали мне заказ на рекламы после

 вчерашнего.  Так  вот...  Да,  позавчерашнего.  Так  вот я здесь

 послушал  наших  выступающих.  У  нас, когда выступления идут по

 бюджету или как поднимать производство -их нету. А тут, ну прямо

 я  сидел  -ну  чуть  не заплакал. Ну так они бедные защищают наш

 народ.  Я  только  вот единственное что вспомнил, что мы уже так

 делали  один раз: когда сухой закон вводили, виноградники рубили

 и  так  далее.  Насмеялся  над нами весь мир, так сказать. Бог с

 ним,  я не знаю, может быть у них там багатые такие регионы, так

 сказать, что у них избиратель умирает от коньяка "Наполеон" и от

 табака  -у  меня  от  голода  умирает.  Вот.  И от того, что нет

 лекарств. А не от этого.

      Списывать  на  табак.  Я еще не видел ни одного пенсионера,

 который  бы  ко  мне пришел на прием и который бы жаловался, что

 ему  на  табак не хватает. Понимаете, на хлеб не хватает. Нечего

 тут придуряться и списывать на таба то, что у нас народ мрет.

      Поэтому  давайте не будем путать. Реально о том, в чем суть

 вообще этого вопроса. Без эмоций, без ничего.

      Ну  во-первых.  Рекламируется  вся  эта продукция и вопросы

 рекламы  не  то  -будут  пить  или  нет -это вопрос наркологов и

 врачей,  а  вопрос  в  том  -чью  продукцию  будут  пить. И чьей

 продукцией будут пользоваться. Это проблема рекламы. Только это.

 Кто  будет  владеть нашим  рынком.

      И  теперь  я  вам расскажу как будут захватывать наш рынок,

 как  будут обходить наш Закон. Через международные соревнования.

 Вы  знаете (...........) (...........) и так далее, и так далее.

 На  всех  гоночных  машинах,  все  спортивные  соревнования, все

 рекламные    щиты.   Могут   наши   произодители   выходить   на

 международные соревнования, помещать там свои щиты? Покажите мне

 такого  производителя.  Нет! Не  смогут.

      Теперь   использование,  так  сказать,  логотипов  двойного

 назначения.  Когда  одна  и  та же фирма выпускает продукцию там

 какую-нибуть, будем так говорить, мирного назначения и те же там

 спиртные   и   табачные   изделия.  Он  говорит:  "Я  рекламирую

 совершенно не табачные изделия. Я рекламирую совершенно другое."

 И логотипы двойного назначения -это как-раз и было придумано для

 обхождения этого механизма, так  сказать, защиты.

      Следующий механизм. Я вам расскажу как будет преодолеваться

 наш  закон,  который  мы  примем. Завтра здесь выйдет самая наша

 красивая  там  кинозвезда и будет давать интервью -воспоминания,

 что  первый мужчина ее угостил сигаретой и коньяком "Наполеон". И

 все  это  ей  так  понравилось,  что  она теперь не знает что ей

 больше  понравилось... или "Наполеон". Она просит своих зрителей

 попробовать  и  то,  и другое, и третье, и сказать, что будет. И

 вот так вот над нами будут смеяться.

      Дело в том... В чем вся проблема, почему я вышел. Не потому

 что...  Я  вообще,  кстати,  не пью и не курю. Так вот, вопрос в

 том, что (и меня эта проблема мало беспокоит)... Я вышел сказать

 нам, потому что мы были и являемся крупнейшими производителями в

 Союзе.  Мы  производили  до 70% спиртного. И не забудьте про наш

 Крым, про его, так сказать , винное хозяйство и все остальное.

      Так  вот,  мы  должны дать возможность нашему производителю

 рекламировать  свою  продукцию, потому что он не будет продавать

 даже  в  нашей стране. На Запад его уже давно не пускают. Россия

 ввела  повышающие барьеры таможенные. Так давайте мы дадим нашим

 людям  хотя  бы  заработать.  И  поверьте  мне, что они не будут

 заработанные  деньги тратить на водку, на табак, они будут детям

 покупать что-то.

      Кроме  того,  вы  ж почитайте закон, защитники, там как раз

 введены  такие  жесткие  нормы,  что  запрещается  до  10 часов,

 запрещается  возле  школ,  запрещается  использовать  под  видом

 медработников,  то,  что  у  нас сегодня делается. Когда выходит

 какой-то  красавец  в  белом халате и рекламирует нам черт знает

 что.

      Так  вот,  мы  в  этом  законе,  почитайте  статьи,  мы это

 запрещаем.  Если мы сейчас этого не принимаем, нам под эту марку

 будут как раз вот все это и продавать.

      Поэтому,  я  вас прошу поменьше заниматься популизмом. Есть

 люди,  которым  по должности положено заниматься популизмом, они

 умрут -будут этим заниматься, потому что им, так сказать, за это

 зарплату платят.

      Я   советую   все-таки  защитить  нашего  производителя  на

 территории   нашей   страны,   хотя   бы.  И  не  запрещать  ему

 рекламировать и далее. Потому что наши рекламные агенства должны

 принимать заказы для рекламирования за рубежом. Вот, о чем я вас

 прошу.

      Поэтому  я  прошу  подходить не из популизма, а из здравого

 смысла  в  защиту  интересов своего производителя. Если мы имеем

 крупнейшего  производителя,  так мы должны дать ему работу, а не

 лозунги  ваши.  Потому  что  он  уже  тогда будет от безработицы

 умирать.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович.

      Шановні колеги, я прошу взяти в руки проект.

 

      ПОНЕДІЛКО

      ....чому  я  вийшов  тепер, бо було б абсолютно некоректним

 підставлять  когось іншого під цей шквал критики і таке інше. Ви

 прекрасно  розумієте,  що  як  раз  наша комісія не агітує ні за

 збільшення  вживання  алкоголю,  ні  за пління і прочее, прочее.

 Якщо  ми  кого  і  лоббуємо, то тільки інтереси наших масс-медія

 нічого  іншого.  І  я  можу  погодитись,  скажімо, з пропозицією

 Сергія  Пасько,  з його варіантом обмежаної реклами, можна з цим

 погодитися, але ж тоді за умови якщо наша преса буде рекламувати

 "Юпі"  і  "Снікерси"  чи  ще  щось  там  таке інше, то отй тягар

 страшезний  з  додатковим оподаткуванням що, я знову ж таки хочу

 наголосити  на  тому,  що  це  не  є предметом регулювання цього

 закону,  то  всі  ці  наши  потуги нічого не дадуть. Тому 30, 31

 статтю  я  би  все-таки просив вас обміркувати і віднести, це не

 те,  що  ми  відкидаємо,  хай  Віктор Іванович Суслов поміркує в

 комісії  куди все це можна вписати, в який закон, якщо в цьому є

 якась доцільність.

      І   ще,   якщо   вже   ви  візьметесь  голосувати  варіант,

 запропонований  комісією охорони здоров'я чи Сергієм Пасько, тож

 зверніть  увагу  тут  декілька  статей,  вони просто-напросто не

 вписуються,  ну, для прикладу, 5, не стаття, а пункт 5: будь-яке

 безкоштовне  розповсюдження  тютюнових  виробів  та  алкогольних

 напоїв  з  метої  їх  реклами забороняється. Безкоштовне з метою

 реклами  не  може  бути,  бо  рекламу ми з вами визначили як вид

 діяльності,  направлений  на отримання прибутку, це мабуть норма

 діє  закону  про  благодійну діяльність і таке інше. І все-таки,

 пане  Сергію,  пане  Пасько!  Я  просив би вас все-таки звернути

 увагу  і  ще  раз  можливо погодитись зі мною, все-таки якщо вже

 будете  голосувати,  наполягати  на цьому, ту норму, де ви вміст

 смол  і  прочее, прочее, прочее. Якщо тютюн завозиться, в кожній

 партії,  в  кожній  торбі,  перепрошую, там різний вміст, уявіть

 собі  оці  всі  аналізи  і  друкування  цього...  То я боюся, що

 навіть...  навряд  чи  хто  потягне  це все, відверто кажучи,...

 зробити це все.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович, ви завершили?

     

      ПОНЕДІЛКО.  Ну, здається і все з зауважень. Да, дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Значить,   ми начнем  з  6-ї статті  -  "Мова

 реклами".

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будем постатейно йти?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну хвилиночку!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Значить, не за основу...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      М'яковський, будь ласка,  по процедурі.

     

      М'ЯСКОВСЬКИЙ М.М. Дякую, Олександре Миколайовичу.

      Я  вже....  тут  вже  хтось каже, що давайте за основу... Я

 думаю, що... чи не чув, про що річ йде?!..

      Я  пропоную:  ми  тут  чули,  що виступаючи з трибуни, крім

 деяких,  які не курять - не п'ють, але мені здається, що роблять

 щось третє...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ...і  я  думаю,  що  сьогодні можна поставити питання, щоби

 вето  це  було...  по-російськи: преодолено! Давайте поставим на

 голосування.   Зразу!  І  я  думаю,  що  ми  наберемо  необхідну

 кількість голосів.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Михайлович Кожушко. Кожушко!

     

      КОЖУШКО О. М. Уважаемые коллеги, рассматриваемый вот сейчас

 вопрос,  он имеет очень большое, на мой взгляд, и принципиальное

 значение.  Я  на  300%  согласен  с товарищем Косив, который вот

 здесь  выступал,  и  не  согласен  с  теми, которые говорят, что

 разрешение  рекламы  повысит  нашу промышленность, наши табачные

 фабрики.  Они  не  поэтому  стоят,  я не один раз не увидел, что

 Прилуцкую  фабрику  этот,  значит,  в пример ставили, ее реклама

 была.

      Поэтому  я прошу вас, товарищи, отклонить это вето. Давайте

 мы  подумаем о той рекламе, которая будет способствовать Украины

 и  украинской  вот  мове, о которой мы говорм. и я согласен этот

 Крещатик, когда я иду, мне уже стыдно ходить по этому крещатику,

 что  там  есть.  Вы  пойдите  по  Парижу, найдете вы такое? Нет.

 Поэтому,   уважаемые   коллеги,   я  прошу  вас  проголосуйте  и

 поддержите   предложение   тех   коллег,  которые  считают,  что

 необходимо    принять   то   положение,   в  котором  был   этот

 законопроетк  нами   уже подписан, проголосован.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги,  ми.....  час втрачаєм просто

 даром.  Я думаю, всім зрозуміло за що мова йде. Якщо не всім, то

 подавляючій   більшості.   І,  я  думаю,  давайте  ми  все-таки,

 враховуючи,  що у нас сьогодні в залі заразна вечірнєм засіданні

 335   депутатів,   ми  поставим,  давайте,  на  голосування  про

 відхилення  вето. Якщо у нас не пройде, ми тоді підем потсатейно

 те, що запропонувала нам Головна комісія. І давайте не будем час

 гаять.

      Тому  я  ставлю  на  глсування  про відхилення вето і прошу

 голосувати. Прошу  зайняти місця.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Включайте  систему,  голосуєм.  Болдирєв,  голосуйте... Про

 відхилення вето.

     

      "За"-

    Рішення не  набрало  достатньої  кількості  голосів.

       Хто за те , щоб  поіменно  голосувать?

      Я  прошу, не  шуміть.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      За -

      Рішення прийнято. Голосуємо поіменно за  відхилення  вето.

      Голосують  Дніпропетровські  депутати  теж.

      За -

      Голосуємо  постатейно.

      Стаття  6 "Мова реклами". Я ставлю на голосування редакцію,

 внесену  від   головної  комісії.

      Стаття 6. "Мова  реклами".

      "Мова   реклами  визначається  Законом  України  "Про  мови

 України",  "Про  інформацію",  "Про  засоби масової інформації і

 пресу  в  Україні",  "Про  телебачення  і радіомовлення", іншими

 законодавчими   актами   України   в   цій  сфері,  міжнародними

 договорами  та  угодами.

      Зареєтровані   в   установленому   порядку  товарні  знаки,

 логотипи  можуть  наводитись  мовою  оригіналу".

      Я  ставлю  на  голосування.

      За -

      Тоді, якщо це не голосується, я ставлю на голосування стару

 редакцію.  Ну, її не нада ставить. Вона залишається.

      Берем  статтю  7 "Принципи рекламної діяльності". Основними

 принципами   рекламної   діяльності   є:  законність,  точність,

 достовірність,  використання  державної  та інших мов відповідно

 законодавства  України,  використання  фон  та  засобів,  які не

 завдають   споживачеві   рекламної,   моральної,   фізичної  або

 психічної  шкоди".

      Я  ставлю  на  голосування від основної комісії. Я прошу не

 шуміть. Ми ж на сесії. Голосуєм.

     

      "За" -

      Приймається.

      Я,  шановні  колеги,  думаю  так,  якщо ми доручали комісії

 разом   з   вами  на  попередньому  розгляді  в  березні  місяці

 доопрацювати,  комісія  врахувала ваші зауваження. А зараз отако

 шумимо,  один  одного  в  чомусь переконуємо, знаючи, що всі по-

 своєму  праві.  І  ні  за  це,  і ні за це. Значить, залишаємо у

 старій редакції.

      12  стаття  "Реклама  на телебаченні і радіо". Час мовлення

 відведенний  для  реклами  не  може перевищувати 15 відсотків на

 кожну  годину  мовлення для телерадіоорганізацій будь-якої форми

 власності.  Ця  вимога не поширюється на спеціалізовані рекламні

 канали  мовлення".  Ну,  тут ціла сторінка іде. Зачитувать її цю

 сторінку? Голосуєм? Голосуєм.

     

      "За" -

      Віктор Іванович, будь ласка, Понеділко.

     

      ПОНЕДІЛКО  В. І. Шановні колеги! Скажіть, будь ласка, що ми

 голосуємо, ми ж вето не відхилили? Якщо не відхилили вето, то що

 залишається?  Пропозиції Президента. Що ми далі голосуємо? Тобто

 за  реглдаментом,  мабуть, треба іти і слідувати так, як воно є.

      Тому визодить таке: вето не відхилили, статті не голосуємо.

 Що  залишається! Залишається  те,  що  було,  на  що наклав вето

 Президент.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Совершенно  правильно. Шановні колеги! Якщо ми

 з  вами  згідно Регламенту не відхилили вето, не набрали голосів

 207,  ми  йдем  по тих поправках, які внесла комісія. Якщо ми по

 цьому не набираєм, то за що ми мову ведем? Віктор Іванович прав.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Носов, будь ласка.

     

      НОСОВ.

      Шановні  депутати!  Я ще раз звертаю вашу увагу, що коли ми

 заключали цю Конституційну угоду, я вас проси ретельно розписати

 процедуру  вето.  І там треба було розписувати, що якщо прийняті

 поправки  Президента,  якщо  вони  приймаються,  то  приймаються

 простою  більшістю.  Якщо не приймаються, то тоді вето долається

 2/3.  На  жаль,  зараз  стаття  23  Коснтитуційної  цієї   угоди

 говорить,  що  якщо  під час повторного розгляду Верховною Радою

 України  більшшістю  2/3  голосів від фактичного її складу знову

 схвалить   цей   закон,  Пркезидент  України  зобов'язаний  його

 підписати. Значить голосування в цілому щодо закону знято. Закон

 в  цілому  не  проголосовано,  значить  він  відхилений взагалі.

 Мордувалися,  мордувалися три чи чотири місяці,і пішов він тепер

 у корзину, та і все на цьому.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Жеребецький.

     

      ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. Шановні колеги, ми потрапили...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу : до уваги.

     

      ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.

      ( Жеребецький, 270 ...................округ)

      Ми  потрапили в ситуацію, при якій закон, який ми прийняли,

 Президент наклав вето, а ми вето не змогли подолати. В зв'язку з

 тим ми опинились в ситуації, коли нема ніякого закону.

      Значить,  нам  лишається  одне,  скажімо,  доручити комісії

 протягом   тижня   дати  комісії  ще  раз  свої  поправки,  тоді

 попрацювати   з  усіма  депутатами  і  або,  накінець,  вето  це

 подолати,  або  приймати цей закон з поправками. Тобто, ситуації

 іншої  нема.  Але це треба робити з досить, ну, термін -тиждень,

 там, максимум - 10 днів.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що можна погодитись.

      Віктор  Іванович,  Віктор  Іванович,  вам  достатньо тижня?

 Достатньо?

      Хто  за  те,  щоб  надати  комісії  тиждень  доопрацювати з

 урахуванням  тих зауважень і потім повернутись до його розгляду.

 Прошу проголосувати.

     

      "за"

      Прийнято. Спасибі.

      Я  думаю,  що ми через тиждень повернемся, поставим його на

 ранішньому засіданні першим, і ми наберем голосів.

      Шановні  колеги,  у  вас  є  на  руках проект постанови про

 створення спеціальної комісії Верховної Ради України по вивченню

 ситуації,  що  склалася  в  зв'язку із заборгованістю пов иплаті

 заробітної   плати,   пенсій,   стипендій,  та  затвердження  її

 персонального складу.

      21  числа,  ви  знаєте,  що Прем'єр-міністр буде доповідати

 тут,  і  треба  було  б,  щоб  комісія  попрацювала  і,  мабуть,

 виступила з цього приводу.

      Склад  комісії  у  вас  є:  Суслов, Альошин, Найда, Пєхота,

 Пустовойтовський, Стоян, Степанов, Семиноженко, Яковенко.

      Я  ставлю  на голосування цю постанову. І з її персональним

 складом  комісії.  Цей  проект  подала  Комісія  по  фінансам  і

 банківській системі.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      У нас ще єсть 10 хвилин на різне. Будь ласка, запишіться.

      ШУМ В ЗАЛІ

      Є  список? Висвітіть.

      Я  прошу,  шановні  колеги,  сядьте  на  місце. Ми сесії не

 завершили.

      Костицький  Василь  Васильович.  Нема?  Степенко. Горбатюк.

 Єсть Горбатюк?

      ШУМ В ЗАЛІ

      Діхтяренко.  Кожин.

      ШУМ В ЗАЛІ

      Діхтяренко  хай  підійде  сюда  поблище. Я вам  дам слово.

     

      КОЖИН

 

      Фракція Народного Руху України, 203 виборчий округ.

      Шановні  депутати,  прийняття  закону  України  про  статус

 іноземних  військових формувань є нагальною потребою для України

 у  контексті  її  національної незбпеки, бо Україна є суверенною

 державою,  її  суверенітет  і  недоторканість  корднів  захищені

 нормами  міжнародного  права  і  гарантовані меморандумом про не

 розповсюдження   ядерної   зброї.   Прот,   дбаючи  про  надійне

 забезпечення   національної   безпеки,  Україна  повинна  своїми

 власними   законами   розв'язувати  не  лише  внутрішні,  але  і

 зовнішньополітичні проблеми. Одне із них є тимчасове перебування

 іноземних  військ  на  теренах України. Світовий досвід свідчить

 про  те,  що  цю ситуацію Україна повинна регламентувати окремим

 законом.  Більш  того,  прийняття  закону  є  не  суто політичне

 питання,   а  стосується  важливих  фінансових,  економічних  та

 соціальних аспектів.

      Виходячи  з  миролюбної політики України, її безядерного та

 позаблокового  статусу,  з  розвитком демократичних інститутів і

 ринкових  реформ  вважаю,  що  настав час чітко визначитись щодо

 статусу іноземних військ...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, я прошу зайняти свої місця. У

 нас продовжує роботу сесія, будь ласка.

     

      КОЖИН.  Це питання необхідно відрегулювати прийняттям

 відповідного  закону,  такий  крок  дозволить  зняти  напругу  в

 суспільстві і окремих регіонах України. В законі України повинно

 бути  закладено  норми, що твердо захищають національні інтереси

 щодо   основних   засад  закону.  По-перше,  термін  перебування

 іноземних  військ  на  теренах України не повинен перевищувати 4

 років.

      По-друге,  на  іноземних військових мають розповсюджуватись

 норми законодавства України.

 По-третє,  за  право  тимчасової  дислокації  своїх  військ інша

 країна-власник  повинна  сплачувати Україні певну суму (скажемо,

 300   екю)  щодобово  за  кожного  військовослужбовця,  а  також

 оплачувати  оренду  землі і необхідні інфраструктури по світовим

 цінам.

      4.  Всі  збитки,  завдані  Україні  згаданими  формуваннями

 (насамперед,............-екологічними)   мають   бути   повністю

 відшкоджені.

      І  нарешті,  має  бути встановлений контроль з боку органів

 державної   влади   України   над  діяльністю  цих  формувань  і

 заборонена будь-яка їх антидержавна, антиукраїнська діяльність.

      Лише  дотримання  цих  умов  сприятиме захисту національних

 інтересів і забезпечить її державну безпеку.

      Вважаю,   що   така   позиція  знайде  підтримку  більшості

 політичних  сил,  яким  не  байдужа  доля незалежної української

 держави, а також найде підтримку і всього народу України. Дякую.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Діхтяренко. За ним Жеребецький.

     

      ДІХТЯРЕНКО Г.Ю., Золотоноша.

      Шановний Олександре Миколайовичу, шановні колеги!

      Я  привертаю  вашу увагу до того, як на всіх рівнях держави

 вводяться  в  дію закони, які приймає Верховна Рада. Складається

 враження,  що  структури виконавчої влади забезпечують виконання

 лише  тих  законів  або їх статей, які вважають, на свій розсуд,

 доцільними.

      Зокрема,  у  грудні  минулого  року  прийнято  закон,  яким

 впорядковано,   внесено  суттєві  зміни,  доповнення  до  Закону

 України  "Про  статус  ветеранів  війни, гарантії їх соціального

 захисту".  12  січня  цього  року  закон  опублікований у пресі.

 Законом  впорядковано  статті  щодо визначення учасників бойових

 дій,  щодо  дій  громадян  у  партизанських загонах тощо. Але до

 сьогоднішнього дня (і хоч інформація тут була) все-таки закон на

 місцях  не діє, бо всі управління чекають від Кабінету Міністрів

 ще  28 інструкцій, роз'яснень тощо. Військкомати чекають наказів

 із  Міністерства  оборони. П'ятий місяць ветерани війни ходять з

 кабінету  в  кабінет  і відповідь скрізь одна: "Чекайте!". Але ж

 зміна  статусу  ветеранів  дає  пільги  щодо  сплат  за житлово-

 комунальні  послуги,  тощо!..  Правда,  це  поки  що  нікого  не

 цікавить...

      В той же час постанова Кабінету Міністрів від 10 січня 1996

 року   "Про   зміни   розмірів  шкодування  населенням  вартості

 житловокомунальних  послуг" виокнується з такою лихвою, що треба

 вникнутц   в   цю   справу   міністерству  економіки,  державним

 інспекціям контролю за цінами.

      Відповідно  постанови  Кабінету Міністрів роздрібна ціни на

 вугілля  повинні зрости на 24 відсотки, тарифи на електроенергію

 на  29 відсотків, газ  природній - на 34.

      Фактично  на  місцях  обстановка  зовсім  інша.  Тому вношу

 пропозицію    заслухати    інформацію   Уряду   щодо   виконання

 підпорядкованими  йому  міністерствами, комітетами постанову від

 10   січня   стсовно  розмірів  шкодування  населенням  вартості

 житлово-комунальних  по.......,  фактичних  цін  на енергоносії,

 тепло, які відпускаються населенню. Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Жеребецький.

     

      ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ

 

      270 виборчий  округ,  місто Червоноград.

      За  1-й  квартал  1996  року шахтами Виробничого об'єднання

 "Ухрзахідвугілля" видано нагора понад 1 мільйон тонн вугілля, що

 складає 85 процентів  від запланованого.

      Однак,  починаючи  з грудня 1996 рорку вугільним колективам

 не  виплачена  заробітна  плата  у  сумі  понад 1 трильйон і 800

 мільярдів  карбованців.  Станом на 10 квітня 1996 року міненерго

 заборгувало   "Укрзахідвугіллю"  526  мільярдів  карбованців,  а

 заробітна  платня  працюючим  шахтарям  не виплачується з лютого

 місяця.  Доходить до того, що шахтарі, які щодня опускаються під

 землю  на  важку і небезпечну працю не мають за що навіть купити

 хліба  дітям, не  кажучи  вже про тормозок для  себе.

      На  шахтах об'єднання накопичилось вже понад 270 тисяч тонн

 вугілля6  яке  починає  самогорятись.  Онак,  через  відсутність

 коштів залізниця   відмовляється  перевозити  вугілля.

      Крім    того,    традиційні   споживачі   Червоноградського

 вугілля.................  ГРЕС відмовляються від поставок нашого

 вугілля, однак, купують   вугілля польське.

      Так, за  нашими    даними,   в квітні місяці ..............

 ДРЕС  закупила  в  Польщі 33 тисячі тонн вугілля. Якщо врахувати

 те, що зольність, калорійність і ціна нашого вугілля таке ж як і

 польське,  однак  віддаль  до  Вроцлава  10-15 кіломентрів, а не

 декілька  десятків  кілометрів,  то  ситуація  в нашому паливно-

 енергетичному  комплексі  нагадує  прямий і неприкритий саботаж.

 Кожний   день   Укрзахідвугілля   може  відвантажувати  5  тисяч

 концентрату,  а зимою, коли була біда, ми давали по 12, 5 тисяч.

 Але його внас зараз не беруть.

      Зараз  ми винні залізниці 700 мільярдів карбованців, які не

 заплатили  нам  енергетики, в той же час за транспорт польського

 вугілля  заплачено     на  декілька  місяців  наперед.

           Останніми  днями  на  голову  нашим несчасним шахтарям

 звалилась  ще  одна  напасть:  через  брак  коштів  на  бензин і

 дизпаливо  немає  чим  завезти  робітників  на роботу, і кожного

 ранку добирання на роботу перетворилось на суцільну муку.

      У  зв'язку  з  сказаним постає     ряд питання, найм'якше з

 яких наступне: а чи є в цій державі Уряд, якщо є, то на кого він

 працює,   коли  припиниться  це  цілеспрямоване  і  систематичне

 знищення  власного   робітника?

      Профспілковий  комітет  Укрзахідвугілля  попереджує, що сам

 почне  наводити  порядок  у  вугільній  галузі,  і  для  початку

 заблокує   прикордонні  переходи.

      З  сьоготднішнього дня в Укразахідвугіллі почався загальний

 страйк, і шахтарі починають блокувати імпорт вугілля з Польщі на

 прикордонних  переходах.

      В  зв'язку  з  цим  я прошу терміново провести в Чорнограді

 виїздне  засідання  нашої  постійної  комісії  з питань паливно-

 енергетичного   комплексу  за  участю  керівництва  Міненерго  і

 мінвуглепрому,  дати  депутатам  вичерпну  інформацію про імпорт

 вугілля  з  Росії  і  Польщі,  ну,  і  на кінець, знову потрібно

 включити  в  порядок  денний  питання про стан справ у вугільній

 промисловості, і зокрема про імпорт вугілля за кордоном. Дякую.

     

        ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні   колеги,   ми,   коли   голосували

 постанову,  там  ініціали,  ім'я та побатькові Степанова, там не

 Олександр  Петрович,  а  Петро Степанович, я вибачаюсь, це чисто

 редакційно  в комісії.

      На  цьому  вечірнє  засідання  Верховної  Ради  свою роботу

 завершило. На все краще. Завтра розпочнемо роботу о 10 годині.