Стенограма пленарного засідання

17 квітня 1996

                   ЗАСІДАННЯ  П'ЯТДЕСЯТ  ВОСЬМЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и  17  к в і т н я   1996  р о к у

                           16.00 година

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.   Прошу   депутатів  підготуватися  до  реєстрації.

 Проводиться  реєстрація.  Зареєструвалося  361 народний депутат.

      Вечірнє  засідання  оголошується  відкритим.  Відповіді  на

 запитання  депутатів  дає  голова  комісії  Стретович  Володимир

 Миколайович, будь ласка. Будь ласка, Товт.

 

      ТОВТ.

      Дякую.

      Шановний   співдоповідач!   Напевно,   в   принципі,   в  и

 погоджуєтесь зі мною, що права людини гарантовані та декларовані

 Конституцією,  не  можуть  бути  меншими  або вужчими ні ті, що,

 перше,  вже  надані діючим законодавством, що містять у собі вже

 взяті  на  себе зобов'язання Україною міжнародні, а також ті, що

 взяла  на  себе  зобов'язання  при вступі в Європі, що додатково

 візьме на себе зобов'язання в цій галузі. Погоджуєтесь?

      Якщо  погоджуєтесь,  тоді  я  хотів  би  вас  запитати. Чим

 пояснити  ігнорування  авторами  проекту  рамкові  угоди    Ради

 Європи  про  захист   національних  меншин,  яка  вже  підписана

 Україною,  правда  нами  ще не ратифіковна? А також Європейської

 хартії..........   регіонів   і   національних  меншин  та  1201

 рекомендації. Це робиться свідомо по незнанню предмету або на це

 єсть спеціальна установка?

      Дякую.

 

      СТРЕТОВИЧ.  Дякую.  Як  немає межі людському удосконаленню,

 так  немає  межі  удосконаленню проекту Конституції. І для того,

 щоб   залишити   за   вами   право  внести  свої  пропозиції  до

 законопроекту  на  друге  читання,  свідомо  автори  обмежили це

 питання  і  не  включили  до  проекту. Ви включите його в режимі

 другого  читання. Ми його порівняєм всіма ратифікованими, ті, що

 мають   юридичну   силу   для  України,  пактами,  визначимся  з

 зобов'язаннями  України  перед  Радою  Європи  і  неодмінно буде

 включене  на  друге  читання.  Я  думаю,  що  зал підтримає вашу

 пропозицію.

      Коли ж ми готували це безпосекредньо в проекті Конституції,

 то  керувались  статтею  27  пакту. Одну секундочку, я зараз вам

 його  назву,  щоб  ми  вивчали  документи.  Він  називався  так:

 міжнародний   пакт   "Про   громадянські  політичні  права",  де

 зазначено:"У тих країнах, де існують етнічні, релігічні та мовні

 меншості,  особам,  які належать до таких меншостей не може бути

 відмовлено   в  праві  разом  з  іншими  членами  тієї  ж  групи

 користуватись   своєю   культурою,   сповідати   свою   релігію,

 виконувати  її  обряди,  а  також  користуватися  рідною мовою".

 Стаття 11 Коннституції проекту якраз говорить про те, що держава

 забезпечує такі можливості.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Парубок, Піменова.

 

      ПІМЕНОВА

      Пименова, фракция коммунистов, Автономная Республика Крым.

      У  меня  к  вам  2  вопроса.  Первый.  В  преамбуле проекта

 Конституции  красиво  и  правильно  записано, что мы, украинский

 народ  -я  подчеркиваю,  не  Парламент, не Президент, а граждане

 всех национальностей Украины -утверждаем Конституцию. Почему вы,

 как   профессиональный   юрист,  как  один  из  автором  проекта

 Конституции,  для  которого  ничего  не может быть выше закона и

 права, выступаете против права граждан, записаного в действующей

 Конституции главе 1 статья 5 о том, что все наиважнейшие вопросы

 выносятся   на   общеукраинский  референдум;  выступаете  против

 главных  вопросов принципиальных Конституции на референдум и что

 вы   намерены  делать  с  решениями  тех  трудовых  коллективови

 собраний,  которые  не  одобрили проекта Конституции и присылают

 телеграммы, присылают выписки, протоколы своих собраний.

      У   меня  на  руках  собрание  горсовета  Севастопольского,

 собрание  автопредприятий  Евпатории,  много телеграмм, где люди

 требуют  проведения  референдума  по вопросам символики, статуса

 русского  языка,  форм  собственности,  существование  института

 президента на Украине.

      И  второй вопрос. То, что... А прошу вас не перебивать. То,

 что  проект  Конституции Украины, который очень хлеско уже народ

 окрестил как дипломный неудачный проект, декларирует очень много

 прав  для  людей.  И  в  то  же  время  -и  вчера  этот показали

 выступления   депутатов  на  телевидении  -многим  из  нас  всем

 понятно,  что эти права на труд, на жилье полностью нет ни одной

 гарантии государства.

      В  то же время господин Лавринович подчеркнул, что одним из

 завоеваний демократии на сегодняшнем этапе является главнейшая -

 образование  человека...  обращение  граждан  Украины  в суд для

 того, чтобы  требовать  выполнения  своих прав.

      Как  председатель подкомиссии по защите прав потребителя, я

 уже  сталкиваюсь  с тем, как наши трудящиеся их защищают права в

 суде.  Скажите мне, пожалуйста, реально ли будет обращение тысяч

 миллионов  людей  граждан  в суды Украины с тем, чтобы требовать

 гарантии  выполнения  всех  тех прав, которые продикларированы в

 новом проекте Конституции. Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Я дуже прошу всіх депутатів дивіться на табло, ну,

 не  можна  три  хвилини задавати запитання тоді, коли одну треба

 хвилину, будь ласка. Прошу.

 

      СТРЕТОВИЧ.   Дякую,   Олександре   Олександровичу,  я  буду

 відповідати   коротко.   Що   стосується  ролі  суду  в  проекті

 Конституції,  то слід зазначити що вона повинна бути підвищена і

 ті    посилання,   що   всі   дії   держави   і   відношенні   з

 громадяниномздійснювати  напідставі  закону, так всі обмеження і

 всі  ущемлення  прав відповідно тільки за рішенням суду повиинні

 здійснюватись і це необхідно в проект ще додати.

      Що  стосується  першої  частини, що робити з тими трудовими

 колективами,  які не підтримують цей проект, то очевидно на суди

 і  повноважили  тіж  самі  трудові  колективи,  щоб ми тут у цій

 загальній дискусії, яка почалася сьогодні, знайшли ту оптимальну

 модель,  дійшли  тієї  злагоди,  яка  б  влаштувала  всі трудові

 колективи.  І Конституція як суспільний договір була б договором

 громадської  злагоди  і в решті решт поклала кінець протиріччям,

 які у нас сьогодні бутують в суспільстві. Це залежить від нас. І

 ще  додам до цього: той хто має бажання -той шукає можливість, а

 той хто не має бажання - той шукає причину. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Парубок.

 

      ПАРУБОК. Прошу слово передати Роєнко 423.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

 

      РОЄНКО

 

      423 виборчий округ. Фракція комуністів України.

      Віктор Іванович, в мене таке питання. Що ви можете пояснити

 відносно   того,  що  внесений  Президентом  проект  Конституції

 названий Конституцією перехідного періоду? Чи не вважаєте ви це,

 що  це йде фактично завершує конституційного, вважаю, державного

 перевороту?  І як же бути людям, які сьогодні обговорюючи навіть

 цей  антинародний  проект Конституції висловлюються проти нього,

 то  чи  не  пора нам порадитися все-таки з народом, щоб прийняти

 дійсно  такий,  таку  Конституції,  яка б задовольняла абсолютну

 більшість нашого народу. Це перше питання.

      І  друге. Як ви розцінюєте те, що в президентському проекті

 Конституції  в  розділі  номер 9 Місцеве самоврядування повністю

 ігноровано  участь  виборців, тобто народу при фолрмуванні, а не

 виборах,  при  формуванні  саме  так  там написано, а не виборах

 районних  і  обласних Рад. Як це ув'язати з історією, яку ви нам

 яскраво   змалювали  сьогодні,  коли  навіть  козаки,  вибираючи

 кошових   атаманів,  гетьманів,  підкидали  вгору  шапки.  І  по

 більшості шапок обирався отаман або гетьман. Дякую.

 

      СТРЕТОВИЧ.  Дякую.  Зауваження  перше. Мене звуть не Віктор

 Іванович,   а   трошки   інакше.  А  що  стосується  Конституції

 перехідного  періоду,  то  я вам хочу сказати, що хочем ми чи не

 хочем, але Україна в такому стані буде перебувати. Ми закладаємо

 в  проект  Конституції  ту  модель,  яку  ми  будемо  намагатися

 побудувати. Якщо ця модель, якщо ця модель...

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  ще  раз,  Павло Степанович, ви ж можете,

 Сергійович, ви можете потім виступити і сказати все, що думаєте.

      Будь ласка.

 

      СТРЕТОВИЧ.  Якщо ця модель через певний історичний проміжок

 часу  не  відповідатиме,  і  певна  політична  сила,  яка опанує

 суспільством,   буде   взмозі  змінити  Конституцію,  то  проект

 Конституції  передбачає порядок змін і доповнень до Конституції.

 Але  нам  би  хотілось все-таки виписати таку Конституцію, яка б

 була сталою і постійною  на багато років.

      Що   стосується   перехідного   періоду  і  Конституційного

 Договору, то я хочу сказати те, що говорив вже не один раз. Якби

 ініціатори  Конституційного Договору зосередили всі свої зусилля

 з  грудня  1994  року  на  Конституції,  то  ми вже б давно мали

 Конституцію,  а  дехто  вже,  певно,  забув би її положення. Але

 маємо  те,  що  маємо.  І  ми  вимушені сьогодні ці продовжувати

 дискусії.

      Що  формування  районних  Рад  у вибори. Да, така закладена

 модель  по  місцевому  самоврядуванню.  Я  це  говорив,  що саме

 формування,  оскільки  районні  Ради складаються з представників

 населених  пунктів  як  територіальних  громад самоуправління, і

 вони  не вибираються, а формуються безпосередньо цими Радами. Не

 йде питання про вибори всім населенням, як це робиться зараз. Це

 є  один  з  недоліків  проекту,  на  удмку  Раєнка, я можу з цим

 погодитись. Дякую.

 

      ГОЛОВА. Чумак.

 

      ЧУМАК М.В.

      (Чумак,   443-ій   Бахмицький   вбиорчий   округ,   фракція

 "Комуністи України")

      Шановний  Володимир  Миколайовичу,  перш  за все я хотів би

 подякувати   вашому   історичному  екскурсу  по  конституційному

 творінню.  Згадали бувшу столицю України Батурин, де в даний час

 жорстка  вертикаль  виконавчої влади напротязі уже трьох місяців

 держить  моїх  виборців без води. А останні вимучене... вимушені

 за нею ходити до сусідніх сіл.

      А  тепер  по  суті.  Конституційний  Договір,  якщо було...

 кругом   якого   було   стільки   пропагандистського   шуму,  не

 виконується.  Але  в  державі  немає  ладу,  тому  що  закони не

 відповідають  тому  ж  таки  договору... Приймемемо Конституцію,

 потім  -вибори,  потім  -невідповідальність  законів  уже  новій

 Конституції,   потім   (не   дай   Бог!)  верстви  іще  виберуть

 Президентом  України...  Ви  ж  скажете,  що  ця  Конституція не

 відповідає  -давайте нову!.. Скажіть, будь ласка, на вашу думку,

 коли це закінчиться?!

 

      СТРЕТОВИЧ  В.  М.  Дякую  за  запитання.  На  ваше  останнє

 запитання  я  хочу відповісти такою ж загадкою: що було раніше -

 яйце чи курка? І коли ви найдете вирішення цієї вічної проблеми,

 то я думаю, що буде відповідь на це запитання!..

      Тепер  що  стосується  Конституції.  Все-таки  проект, який

 підготовлений, він повинен сьогодні відповідати тим реальностям,

 що є, і мати прогностичну функцію на майбутнє.

      Інша  справа,  інша  справа,  що  може  ми  завелику планку

 беремо,  зависокий ідеал для досягнення цього ідеалу... Але якщо

 такого  сьогодні  ідеалу  не  ставити  і  не  прогнозувати, тоді

 закономірно  виникає  питання  -чого ж ми будемо досягати? що ми

 будемо    намагатися   створити?   Отже,   з   однієї   сторони,

 Конституція   -це  момент  стабілізації,  а  другий  -це  момент

 перспективи,  що  ми  повинні  здійснити.  А  в  зв'язку  з цим:

 Конституція  є  фундаментом,  каркасом,  хребтом  (як завгодно!)

 правової  системи,  і під цю Конституцію відповідно вже сьогодні

 напрацьований  (я  вже про це говорив) проект Цивільного кодексу

 України, що є, по суті, цивільною у відносинах власності; проект

 Цивільно-процесуального  кодексу,  в  цьому  щалі  вже  є проект

 Кримінального    кодексу,    готується    проект    Кримінально-

 процесуального  кодексу  і  тоді  Конституція  буде  тим, так би

 мовити,  осередком,  осілком,  на якому буде будуватися вся наша

 правова  система.  І  тоді  й  буде  законодавчий орган в рамках

 парламентського  контролю  контролювати виконання законів з тим,

 щоб   вони   відповідали,   діяльність   виконавчої   влади   як

 Конституції,  так  і  законам, які будуть прийняті на її основі.

 Тому  Конституція для юристів має непересічне значення, як і для

 всіх громадян України - тому що нам буде просто легше працювати.

 На  що  вирівнювати  право... юридичні факти і ті дії, що будуть

 відбуватися в  суспільстві. Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Сідайте,   будь  ласка.  Шановні  депутати,  одну

 хвилинку...  Перед  тим,  як  надати  слово  Стешенку Олександру

 Миколайовичу,  я  просив  би  вашої  згоди  на  вирішення такого

 питання.

      Вранці  вносилася  пропозиція,  але  я  її  не  поставив на

 голосування  про  те,  що  розгляд  Конституції  повинен  іти  в

 гласному  режимі  і  транслюватися на телебаченні повністю всієї

 Конституції.  Тому я просив би поставити проголосувати постанову

 про трансляцію, про повтор на телебачення і передачі про розгляд

 питання  про Конституцію в повному обсязі. Ставлю на голосування

 цю пропозицію.

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      "За"-

      Рішення  прийнято,  дякую.

      Стешенко,  будь  ласка.  Від  Комісії  з  питань державного

 будівництва  як  співдоповідь    про проект Конституції.

 

      СТЕШЕНКО.  Шановні колеги! Мені, мабуть, буде найтяжче. По-

 перше,  тому,  що  я не член Конституційної комісії, а по-друге,

 те, що треба із середньовіччя перенестись у наше сьогодення. При

 цьому  я  не претендую на свою виключність, але згідно статті 3.

 371  Регламенту  прошу  о 30  хвилин.

 

      ГОЛОВА. Ну, ви говоріть, говоріть, менше 20 хвилин не можна

 давать,  а там  будемо  радитись.

 

      СТЕШЕНКО. Шановний Головуючий, шановні народні обранці!

      Сьогодні  на  обговорення  Верховної  Ради  України внесено

 питання  надзвичайної  ваги.  Ми  маємо  розглянути проект нової

 Конституції  України, Основного закону, який, без перебільшення,

 визначатиме  подальшу  долю  нашого  народу,  нашої  держави.

      Гадаю,   що   питання   про  доцільність  чи  недоцільність

 прийняття  нової  Конституції  в  умовах,  які  склались в нашій

 країні,   стояти  не  може.

      Положення  чинної  Конституції,  як  би  кожний  з  нас  не

 ставився до них6 значною мірою є застарілими і об'єктивно вже не

 відповідають  вимогам  і умовам нашого життя. А тому й не можуть

 ефективно  діяти,  що  негативно позначається на розвитку нашого

 суспільства. Висновок може бути один -нова Конституція потрібна,

 і її треба приймати в порядку, визначеному законодавством.

      Питання полягає в іншому: яким має бути наш основний закон,

 які  принципи  треба  покласти  в  його   основу?

      Вважаю,  ні  в  кого не виникає сумніву, що це повинні бути

 загально визнані  демократичні  принципи.

      У письмовому зверненні Президента України до Верховної Ради

 України  від 7 вересня 1994 року досить чітко визначенні засади,

 на яких має грунтуватися розробка проекту нової Конституції.

      Дозвольте   нагадати   їх  вам.  Насамперед,  як  відзначив

 Президент,  це  неухильне  дотримання  принципів  декларації про

 державний  суверенітет України. По-друге, це додержання принципу

 наступнецтва  щодо  положень  чинної  Конституції  України,  які

 виправдовують  себе  на практиці і підтримані народом. По-третє,

 додержання    принципів    європейської   партії   про   місцеве

 самоврядування.

      Далі у своєму зверненні Президент наголошує на необхідності

 закріплення   у   новій  Конституції  принципу  розподілу  влад,

 посилення ролі регіонів у визначенні загальнодержавної політики,

 висловлює  думку  щодо  необхідності  досягнення  компромісів  у

 вирішенні  найбільш принципових питань.

      Переконанний,  що важко непогодитися з цими пропозиціями, а

 тому,  підтримуючи  думку,  у  висловленному,  згаданному  листі

 Президента щодо основних засад нової Конституції можна було хіба

 що  певною  мірою  розширити  та  конкретизувати  деякі  з  них,

 передбачивши зокрема пріоритет прав людини, неухильне додержання

 законності  у  всіх  сферах  державного суспільного і особистого

 життя,  рівність, адекватність важелів стримування та противаг і

 нарешті гарантії дії відповідних норм Конституції.

      А   тепер   давайте   поглянемо,   як  ці  загальновизнанні

 демократичні  принципи знайшли своє втілення у проекті основного

 закону,  поданному  на  розгляд  Верховної  Ради  Конституційної

 комісії.

      Хочу нагадати, що у прийнятій Верховною Радою 16 липня 1990

 року  декларації  про  державний  суверенітет України однозначно

 визначено  декларація  є основою для нової Конституції і законів

 України.  Про  що  ж  саме  говорить  декларація?  Цитую. "Народ

 України   є   єдиним  джерелом  державної  влади  в  Республіці.

 Повновладдя  народу  України  реалізується на основі Конституції

 Республіки  як  безпосередньо,  так  і через народних депутатів,

 обраних  до  Верховної  і  місцевих Рад. Від імені всього народу

 може виступати виключно Верховна Рада (розділ 2 Декларації).

      Що  ж  ми  маємо  в  проекті  Конституції? У статті 5 народ

 дійсно  проголошується  єдиним  джерелом  влади  в Україні. Далі

 відзначається,  що  він  - народ, здійснює владу безпосередньо і

 через органив державної влади. Як відомо, фактично єдиною формою

 безпосередньої  участі народу у здійсненні владних повноважень є

 референдум.

      Проектом передбачена можливість призначення Всеукраїнського

 референдуму  парламентом, Національними зборами лише з питань (я

 це підкреслюю) пов'язаних із зміною теруторію України (статті 84

 та  69),  Президентом  України  лише  щодо  змін Конституції. Що

 правда,  Президент  може  проголосити  Всеукраїнський референдум

 також за народною ініціативою ( стаття 105).

      Однак,   враховуючи   складність,   передбачену    проектом

 Конституції  статтею  68, процедури проголошення Всеукраїнського

 референдуму  за  народною ініціативою та обмеження щодо внесення

 на  референдум  питань з ініціативи парламенту і Президента, про

 які  я  згадав,  волевиявлення  народу  з  найважливіших проблем

 державного та суспільного життя стає проблематичним.

      Що  стосується  місцевих референдумів, то про можливість їх

 проведення  лише згадується у загальному платні у розділі "Права

 і свободи людини і громадянина" (стаття 23).

      Разом  з  тим  у  розділах  3  "Вибори,  референдуми" та 11

 "Місцеве   самоврядування"   про   них   жодної   згадки  немає.

 Тобто, безпосередньо участь народу у вирішенні питань державного

 і суспільного життя у проекті Конституції зведені нанівець.

      Не   6набагато   більшими  є  можливості  участі  народу  у

 формуванні представницьких органів, перед усім Верховної Ради, і

 навіть   органів   місцевого   самоврядування,   впливу   на  їх

 діяльність.

      По-перше.  Прямими  є вибори лише до парламенту, міських (я

 підкреслюю), селищних і сільських рад. Обласні ж і районні ради,

 як   записано  у  статті  139  проекту  Конституції,  формуються

 відповіднми  радами  нижчого  рівня.  Проте,  незрозуміло як і з

 кого. А така модель -це сталінська модель, ми її вже переживали,

 вона уже в нас була.

      По-друге. Вплив виборців на своїх представників у виборчому

 законодавчому  органі влади розпочинається і закінчується у день

 виборів.  Адже  депутати  і  сенатори  не пов'язані імперативним

 мандатом,  стаття 76 частина 1. Якщо ж вести мову про так званих

 представників  населення, а не депутатів, у сільських, селищних,

 міських  радах  -символічно,  що  слово  "ради" пишеться з малої

 літери  -то  в  проекті  Конституції  також не згадується про їх

 підзвітність виборцям, можливість відкликання, тощо.

      І нарешті жодних важелів вливу народу на діяльність органів

 виконавчої  влади  -як  державної,  так  і  місцевої  -також  не

 передбачено.  Навіть  реагування  на колективні та індивідуальні

 звернення   громадян   з   боку   органів   державної   влади  і

 самоврядування  зведено лиш до направнення заявникам мотивованої

 відповіді.

      З  огляду  на викладене, постає питання "Хто на якому етапі

 загубив  народовладдя?"  Тепер дозвольте про додержання принципу

 наступності  щодо положень чинної Конституції України. За браком

 часу  зупиюся  лишена  проблемі  пріоритетності  прав людини. Як

 відомо,  чинна  Конституція  права  людини і громадянина не лише

 проголошено,  але  й  містить гарантії їх реалізації. на жаль, у

 проекті  нової  Конституції  таких  гарантій  немає.

      Більше  того,  продекларовані  нею  права і свободи значною

 мірою   невілюються,   обмежуються  посиланнями  на  закони,  на

 національні   інтереси,   національну  безпеку,  на  моральність

 населення   тощо.   Тобто,   значина   частина   прав   фактично

 встановлюються  не  з основним, а звичайними законами. Гадаю, що

 такий підхід дещо суперечить пропозиціям, висловленим населенням

 при обговоренні попереднього проекту Конституції.

      Згадайте  варіант  проекту  1993  року. Зважаючи на профіль

 нашої   комісії,   а   саме  з  питань  державного  будівництва,

 діяльності  рад  і  самоврядування,  не  можу  обминути проблему

 владних  структур, їх компетенції, взаємовідносин. На вашу думку

 виший  орган  законодавчої  влади  повинна  називатися Верховною

 Радою,  тобто  назва  найбільш  повно  відповідає  змісту,  його

 діяльності,  менталітету  нашого  народу, задайте казацькі ради,

 конституцію  Пилипа  Орлика  тощо,  тут  уже  сьогодні історичну

 справку давали.

      По-друге,   щодо  структури  вищого  законодавчого  органу.

 Хтозна-що   якісь  солідні  аргументи  на  користь  двопалатного

 парламенту,  адже  Україна  не є федеративною республікою, у нас

 практично  відсутні  скільки  небудь  значні регіони, де сукупно

 проживає   населення   не   корінної   національності  та  і  за

 історичними, національно-культурними особливостями нашої держави

 навіть  умовно  важко поділити більш ніж на 2-3 регіони. Поки що

 на  відміну  від  Англії  у  нас  немає  і  лордів. Навіщо ж нам

 двопалатний парламент? Наявність у парламенті двох палат в наших

 умовах   не   сприятиме   його  консолідації,  ускладнюватиме  і

 уповільнюватиме    законодавчу    діяльність    вищого    органу

 законодавчої  влади,  не говорячи вже про необхідність створення

 додаткових  структур,  відповідне збільшення апарату, додаткових

 витрат тощо, але заради  Конституції на що не підешь.

      Коротко  на  розподіл   вад,  компетенцію  різних їх гілок,

 систему  противаг і стримувань. Якщо говорити про Верховну Раду,

 то  її  повноваження  у  проекті  основного  закону порівнянно з

 чинною  Конституцією значно....... Певною мірою це логічно, адже

 діюча  Конституція в основі своїй приймалася, коли не було у нас

 інституту   президентства.  Не  викликає  заперечень  і  те,  що

 першочерговим  завдвнням  Верховної  Ради  має бути законотворча

 діяльність,  разом  з  тим,  не  слід  забувати, що обов'язковою

 ознакою   законодавчого   органу  є  здійснення  ним  установчих

 функцій,  зокрема,  пов'язані  із  формуванням владних структур,

 контрольних  функцій,  а  також  вирішення  найважливіших питань

 внутрішніх і міжнародного характеру.

      Неодмінною  умовою  нормального  функціонування в будь-якій

 державі   різних   гілок   влади   -є  забезпечення  неухильного

 додержання ринципу адекватності важелів, стримувань та противаг.

 Нажаль,  якщо  порівняти  повноваження  парламенту  і Президента

 України,  це  порівняння  буде  не на користь парламенту. Досить

 сказати,  що  на  практиці  Президент  у  разі необхідності може

 заблокувати  будь-який закон, прийнятий парламентом. Останній же

 правом  вето  щодо  актів  Президента не користується. Президент

 досить  легко  може  розпустити палату депутатів Верховної Ради.

 Процедура   ж  застосування  імпічменту  щодо  Президента  надто

 складна і на практиці не здійсненна за будь-яких обставин.

      Президент   одоноособово   приймає   рішення  про  визнання

 іноземних держав, утворює, реорганізує, ліквідує міністерства та

 інші центральні органи виконавчої влади, призначає суддів, окрім

 конституційної  та  Верховного  суддів,  де у цьому процесі бере

 участь  сенат.  Призначає  і звільняє вище командування Збройних

 Сил, здійснює ряд інших повноважень.

      Характерно,  що  призначення  деяких  вищих посадових осіб:

 Прем'єр-міністра,       генерального      прокурора,      Голови

 антимонопольного  комітету,  глав  дипломатичних представництв

 України  в  інших  державах,-здійснюється  Президентом за згодою

 відповідних палат парламенту. А звільнення - одноособове.

      Такий    порядок   формування   владних   структур,   обсяг

 повноважень,   якими  наділяються  різні  гілки  влади,  порушує

 принцип  розподілу  влад,  їх  незалежності. Фактично, всі гілки

 влади у більшій або меншій мірі залежні від Президента.

      Насторожує    й   таке.   Уважний   аналіз   президентських

 повноважень  засвідчує,  що  парламент  не  є  єдиним  суб'єктом

 законодавчої    влади.    За    проектом   Президент   наділений

 повноваженнями у сфері законодавчої діяльності. Крім указів, він

 видає універсали, які на практиці матимуть силу закону.

      Отже,  виходить,  що  Президент  не  тільки має законодавчі

 повноваження,  але  й взагалі стоїть над законодавчою владою, що

 аж ніяк не відбиває кращий досвід світової практики.

      Вищим,  як  відомо,  є той орган, який примає закони, тобто

 парламент.  Він  керується  лише Конституцією, в той час, як усі

 інші  не  лише  Конституцією,  а  й  законами, який приймає саме

 законодавчий орган, тобто парламент.

      До   речі,   треба   сказати,  що  підготовлена  Інститутом

 законодавства   Верховної   Ради   України  порівняльна  таблиця

 конституційних повноважень Президента України та президентів 20-

 ти  зарубіжних  країн  говорить про те, що Президента України за

 проектом     Конституції     наділено     надзвичайно    ширшими

 повноваженнями,  ніж  його  закордонних колег... При цьому, якщо

 можна  так  висловитися, його підконтрольність, відповідальність

 за свою діяльність значно менша...

      Не  можна обминути питання, що стосується організації влади

 на  місцях,  самоврядування.  На мій погляд, зазначений розділ є

 надслайдкішим  місцем  у  проекті  нової  Конституції.  На жаль,

 система   місцевих   органів   державної   виконавчої   влади  і

 самоврядування  відтворюється майже такою, яка нині визначається

 Конституційним  Договором і вже довела  свою нежиттєздатність.

      Органи  самоврядування  у  державному устрої країни повинні

 відігравати  набагато  більшу  роль,  ніж їм відведено у проекті

 Конституції. Якщо уважно проаналізувати відповідні її положення,

 то  зразу  впадає...  відразу  впадає  в око невизначеність щодо

 формування,  повноважень самоврядних структур, їх залежність від

 органів державної виконавчої влади тощо.

      Зокрема в проекті не передбачено строки повноважень органів

 місцевого самоврядування - ні в розділі, що стосується виборів і

 референдуму    (третій    розділ),   ні   в   розділі   "МІсцеве

 самоврядування"  (11-й  розділ)  не встановлено, якими правовими

 актами  регламентується  порядок  проведення  виборів сільських,

 селищних,  міських  Рад!  Адже  на  принципах, які зафіксовані в

 проекті, вбиори можуть проводитися і за мажоритарною системою по

 виборчих   округах,   як  це  має  місце  зараз,  і  за  логікою

 розробників  проекту -на зборах, тобто сходах громадян. З огляду

 на  це виходить, що кожна Рада має сама визначатися щодо порядку

 її формування. У такому випдаку легітивність Рад буде різною, що

 є  несумісним з положенням про формування ним Рад вищогго рівня.

 Взагалі  ж  питання  складу  і  порядку  формування  районних  і

 обласних Рад залишається на сьогодні відкритим.

      Згадані    Ради    визначаються    як    органи   місцевого

 самоврядування,     проте     вони     наділяються    обмеженими

 повноваженнями,  не  мають  своїх  виконавчих  органів, що прямо

 суперечить Європейській  хартії "Про місцеве самоврядування".

      З  іншого  боку, невластивими їм повноваженнями наділяються

 місцеві   державні   адміністрації.     За  проектом  ці  органи

 забезпечують   виконання   місцевих   програм   економічного   і

 соціального  розвитку  відповідних  територій тоді, як зазначена

 функція  є притаманна виключно в місцевому самоврядуванні. Це не

 що  інше  як  пряме  втручання  у  справи саме органів місцевого

 самоврядування.

      У  проекті  фактично ліквідовується самоврядування в містах

 Києві,  в  Севастополі. Зовсім не згадується про райони у містах

 Ради.   Таким   чином,  конституційні  засади  для  повноцінного

 функцінування  місцевого самоврядування просто відсутні.

      Проект  Конституції  з  багатьох  позицій не узгоджується і

 навіть   прямо  суперечить принципам  Європейської  хартії  "Про

 місцеве   самоврядування".  Перед   усім,   ігнорується  принцип

 народовладдя,  порушується,  передбчанего  статею 3 Європейської

 хартії,  цитую  "право  і  реальна  здатність  органів місцевого

 самлврядування  регламентувати  значну частину державних справ і

 управляти  нею, діючи в межах закону під свою відповідальність і

 в інтересах місцевого населення.

      Фактично  не  беруться до уваги вимоги частини 6-ї статті 4

 та   статті   5   хартії,  щодо  необхідності  консультування  з

 відповідними  органами  місцевого  самоврядування  при вирішенні

 питань,  які зачіпають інтереси самоврядування. Не  враховуються

 і  положення  частини  2-ї  статті 8 цього міжнародного акту, де

 чітко  визначено,  що  будь-чкий  адміністративний  контроль  за

 діяльність  органів  місцевого  самоврядування,  як правило, має

 бути  призначений лише для забезпечення дотримання законності та

 конституційних принципів.

      Прикладів подібної неузгодженості між проектом Конституції і

 положеннями  Європейської  хартії  "Про  місцеве самоврядування"

 можна  продовжити  і  далі.  Звертає  на  себе  увагу  і  те, що

 розробники  проекту,  м'яко кажучи, в деяких випадках далекі від

 реального  життя.  Тільки  цим можна пояснити запропоновану ними

 посаду  Голова  села,  селища, міста. Чи відомо їм, що в Україні

 дві  третини  сільрад  складаються  з двох і більше сіл. Виникає

 питання,  головою  якого села буде відповідна посадова особа? Чи

 може  передбачається  створення  рад  і обрання голів сіл в усіх

 населених  пунктах.  Так тоді постає питання: чи потрібно це для

 України взагалі?

      А тепер дозвольте тезисно висловити наше бачення побудови і

 організації   місцевого   самоврядування   і  органів  державної

 виконавчої  влади  на  місцях.

      По-перше,  органи  місцевого  самовридування,  місцеві Ради

 народних  депуатів повинні діяти на всіх рівнях адміністративно-

 територіальних  одиниць  -в  селах,  сільрадах, селищах, містах,

 районах у містах, районах, областях. Вони мають відповідати усім

 ознакам  місцевого  самоврядування,  які  визначені Європейською

 хартією  про  місцеве  самоврядування,  бути  повноцінними, а не

 декоративними,  як  їх  дехто  хоче  зробити.

      Органи  самоврядування  повинні  мати  повноваження,  які б

 давали   їм   можливість  забезпечувати  вирішення  усіх  питань

 місцевого  життя,  що  випливає  з  колективних потреб громадян,

 безумовно,  з  урахуванням  загальнодержавних  інтересів.

      Ради  народних  депутатів  всіх  рівнів  повинні  мати свої

 виконавчі   органи,   необхідні   їм   для   реалізації  наданих

 повноважень,  бути  справжніми  господарями  на своїй території,

 відповідальними    за   її   комплексний   соціально-економічний

 розвиток.

      По-друге, органи місцевого самоврядування, про що йдеться і

 в  Європейській хартії, повинні мати можливість активно впливати

 на  вирішення  питань  загальнодержавного значення. Вони поряд з

 власними    повноваженнями   мають   наділятись   повноваженнями

 державної  виконавчої  в лади. На моє глибоке переконання, зміст

 та  обсяг  як  власних, так і делегованих державних повноважень,

 повинен визначатись  виключно законом  і  нічим  іншим.

      В межах власних повноважень органи місцевого самоврядування

 мають   діяти   самостійно   під   свою   і   тільки   під  свою

 відповідальність.

      По-третє,  Ради всіх рівнів мають формуватись шляхом прямих

 виборів  депутатів,  які  проводяться  відповідно до Закону "Про

 вибори".  Голови Рад будь-якого рівня повинні обиратись Радами з

 числа їх депутатів і за посадою очолювати виконавчі комітети.

      Голови   Рад,   депутати,  а  також  виконавчі  комітети  в

 обов'язковому  порядку  зобов'язані  регулярно звітуватись перед

 населенням.

      Виборці   повинні   мати  реальну  можливість  впливати  на

 діяльність  рад,  її  органів  у  разі  потреби  у встановленому

 законом  порядку  відкликати  депутатів, які не виправдовують їх

 довір'я.  Оце, мабуть, і буде  дійсно, місцеве самоврядування.

      Що  стосується місцевих органів державної виконавчої влади,

 то їх можна було б зберегти лише на рівні областей, міст Києва і

 Севастополя,   можливо,   в  особі  уповноважених  уряду,  а  не

      представників  Президента. Для того, щоб уникнути двовладдя

 на  місцях,  яке  не  виправдало себе на практиці та забезпечити

 ефективне   функціонування  виконавчих  органів  самоврядування,

 уповноваженні   Уряду  мають  здійснювати  виключно  контрольно-

 наглядові  функції  і  ні  в  якому  разі  не перебирати на себе

 повноваження, властиві органам місцевого самоврядування.

      Інститут  уповноважених, як  свідчить світова практика, має

 представляти Уряд на місцях, контролювати дотримання Конституції

 і   законів   України,   актів  Президента  України  і  Кабінету

 Міністрів,   координувати   з   цих  питань  діяльність  органів

 внутрішніх  справ,  служби  безпеки,  оборони  та  інших органів

 міністерств  та  відомств України, що  діють у регіонах, а також

 органів   місцевого   самоврядування   здійснювать  контроль  за

 реалізацією  останімі   делегованних  їм  повноважень  державної

 виконавчої влади.

      Це,  на  наш  погляд,  ті  основні питання щодо організації

 влади  на  місцях,  які  мали  б  знайти  відображення  в  новій

 Конституції.  Інші  питання  повинні  регулюватись  відповідними

 законами, і на це нема абсолютно ніяких заперечень.

      Підсумовуючи  сказане,  хочу  відзначити, що запропонований

 Конституційною комісією проект Основного закону не буде, не може

 бути  прийнятним  у поданій редакції, оскільки він концептуально

 не  відповідає  основним  демократичним  принципам,  якими  нині

 керується весь цивілізований світ.

      На   сам   кінець   не  можу  не  висловити  обурення  щодо

 пропагандиського  галасу  щиненого  певними колами навколо цього

 проекту   задолго  до  його  розгляду  Верховною  Радою  -єдиним

 органом,  який  відповідно  до   законодавства  може надати йому

 легітивність.  При цьому не береться до уваги, що є кілька інших

 офіційно  зареєстрованих проектів, кожний з яких, маю сміливість

 гадати,  більш  демократичний  ніж той, що сьогодні нав'язується

 народу  усіма засобами. Застосовується метод вже виправданий при

 ухваленні  Конституційного  договору. Зважаючи на це, треба мати

 на  увазі,  що наслідки від прийняття проекту Конституції будуть

 набагато  тяжчими  і  боліснішими, ніж ми маємо нині у зв'язку з

 дією Конституційного договору.

      Тому   пропоную   відхилити   проект   Конституції  поданий

 Конституційною  комісією.  В  крайньому  разі, можна  відправити

 його  на  доопрацювання  з  урахуванням  пропозицій і зауважень,

 висловдених    народними    депутатами,    а    також   положень

 альтернативних  проектів для внесення на повторне перше читання.

 В  обох  випадках Верховна Рада провинна, принаймні, рейтинговим

 голосуванням  визначити  основні  принципи  і  критерії, основні

 положення,   яким   повинен   відповідати   проект  Конституції.

      Доопрацювання  має  здійснювати  створена  на  пропорційній

 основі  з  представників  депутатських  фракцій і груп тимчасова

 спеціальна  комісія  Верховної  Ради,  якій  слід  надати статус

 головної з підготовки проекту для  подальшого розгляду Верховною

 Радою.

      Важливо,  щоб  головна  комісія  мала  достатньо  часу  для

 роботи.  В іншому випадку ми знову одержимо такий самий проект з

 певними   правками,   недосконалий   за  структурою  і  змістом.

 Прихильникам  швидкого  прийняття  Конституції хочу нагадати, що

 Конституції  Сполучених Штатів Америки готувалася понад 10 років

 після   утворення   держави.   Мабуть   і   цим  пояснюється  її

 стабільність.

      Тепер  дещо до тих пропозицій, які лунають сьогодні в залі.

 Я,  шановні  колеги,  абсолютно  підтрумую  ту робочу групу, яка

 зараз  працює,  будем  так  говорити,  на громадських засадах. І

 зовсім  не  драматизую, і зовсім не ставлю питання про те, що їй

 треба  надавати  сьогодні  якогось  особливого  статусу -статусу

 тимчасової спеціальної комісії. І саме чому я хочу вам пояснити.

      Адже,  по-перше,  там  дійсно  є  певні  зрушення у бік тих

 наробок, які сьогодні мають більшість фракцій і окремих народних

 депутатів, які мають право законодавчої ініціативи. Це по-перше.

      По-друге.  Це  на цьому етапі це ітльки політичне вирішення

 цієї  проблеми.  Тому  гадаю було б дуже логічним якби дійсно ця

 група  зкінчила  опрацювання; як суб'єкт законодавчої ініціативи

 подала   цей   документ   на  розгляд.  Ми  заслухали  доповідь,

 обговорили  і  раз...  і  в  разі  схвалення  тоді і тільки тоді

 придали  цій  групі  статус  тимчасової  спеціальної  комісії  з

 опрацювання    проекту  Конституції.

      А  щоб  не  бути  голословним,  у  мене  визначені  і  інші

 організаційні  питання щодо подальшої нашої роботи. Я передаю її

 Голові  Верховної  Ради,  бо  вже  лунають  пропозиції припинити

 доповідь   з  цього  надто  важливого  питання  з  тим,  щоб  їх

 розповсюдили  сьогодні в залі, ми могли визначитись і динамічно,

 але не поспішаючи, рухались разом до своєї заветної цілі. А наша

 ціль  -це  прийняття нової Конституції нашої незалежної держави.

 Дякую  вам за   увагу.

 

      ГОЛОВА. Запитання до Олександра Миколайовича є? Будь ласка,

 запишіться.

 

      СТЕШЕНКО.  Я  ще  одне  не  сказав, я вибачаюсь. Шановні

 колеги, я вибачаюсь, це дуже суттєво.

      При  утворенні  тимчасової  спеціальної  комісії я хотів би

 збагнути  на  одну  обставину,  я  абсолютно не проти щоб Сирота

 Михайло  Дмитрович врівноважена людина, яка вболіває за державу,

 очолив  цю  групу,  але у нас серед усіх депутатів є два фахівця

 вищої  кваліфікаціїз  питань  конституційного права. Цими людьмя

 являються  Ольховський  Борис  Іванович,  який перейшов до нашої

 комісії  і Шишкін Віктор Іванович. Так от, саме після політичних

 розв'язань  питань  тією  робочої  групи, яка саме працює мабуть

 тимчасову  спеціальну  повинні  б очолити, саме ці фахівці, тоді

 все буде нормально.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка,  Пасько.

 

      ПАСЬКО.  Дякую, Олександре Олександровичу, я прошу передати

 слово депутату Пономаренко 422 виборчий округ.

 

      ГОЛОВА.   Прошу.

 

      ПОНОМАРЕНКО

 

      422 виборчий округ.

      Шановний Олександре Миколайовичу, ви справедливо кажете, що

 запропонований Конституційною комісією проект має багато вад хоч

 він,  Конституційна комісія і створена з представників усіх груп

 і  фракцій куди входять звичайно і комуністи, тобто ті люди, які

 співпрацюють з вами. Ви вказуєте і на те, що робоча група робить

 корисну  справу,  то  чому  ж  ваша фракція вперто відмовляється

 співпрацювати сьогодні з цією групою?

      І, я повторюю, ви справедливо сказали, що тут має цілий ряд

 вад  запропонований  проект, а чому ви впевнені, що проект вашої

 фракції,   який   носить   Конституція   Української  Радянської

 Соціалістичної Республіки, яка сьогодні не існує, багатовдаліший

 і вад таких не має. Дякую за увагу.

 

      СТЕШЕНКО.  Я  дякую  за  запитання,  я  дуже  шкодую, це

 особливо моя думка, я особливо із завтрашнего дня приймаю участь

 у роботі цієї групи, якщо сам не можу бути там усі дні весь час,

 а  це дійсно дуже корисно, склалася така ситуація в комісії, але

 співпрацювати  ми  будем  особливо  з  тих  розділів,  які треба

 напрацювати,  про які я саме говорив і які є наробки. Я можу вже

 сьогодні  передати  цілий  розділ  для  того,  щоб ця спеціальна

 робоча група їх розглянула. Це перше.

      Що  стосується  проекту  Конституції,  який  внесла фракція

 комуністів.  Я  хочу  послатися на порядок денний сьогоднішнього

 нашого  засідання,  а  саме, він говорить про те, що ми сьогодні

 обговорюєм  той проект Конституції, який внесений Конституційною

 комісією  з  зауваженнями.  Але  я  з  самого початку виступав і

 виступаю,  і  на  цьому  наголошував  на  засіданні Президії, що

 кожний суб'єкт права законодавчої ініціативи повинен представити

 цей  документ. Отже, і той документ, який напрацьований фракцією

 "Комуністи  України", повинен теж бути виголошений і обговорений

 у цьому залі.

 

      ГОЛОВА. Сластьон.

 

      СЛАСТЬОН  Ю.  Ф.  Прошу  слово передати Найді. Найді, Найді

 слово передайте.

 

      ГОЛОВА. Я кажу: Найда.

 

      НАЙДА Г.І. (396 округ, Херсон, фракция коммунистов, Найда)

      Уважаемый  Александр Николаевич, я вернулся из округа, идет

 обсуждение  проекта  Конституции.  Насколько  я знаю, у нас есть

 ноябрьский  вариант,  февральский и мартовский. Скажите, есть ли

 между  ними  существенный  разницы,  и какой сейчас обсуждают по

 команде   Президента   на   местах   проект?  Потому  что,  если

 "одобрямс",  кто не читал совсем, ну, как руховцы: все не читали

 и  одобряют сейчас. Есть и "не одобрям", те, хто хотят да открыл

 эту Конституцию, все не одобряют.

      Поэтому, какой проект огбсуждается на сегодняшний день?

      И  второе.  Я  не  знаю,  кто готовил проект про "тимчасову

 спеціальну комісію по доопрацюванню проекту Конституції", но уже

 у  знакомых нам лиц, те, кто должности получил: Головатый, Емец.

 там  и  т. д., -их уже здесь нет. Есть другие кандидаты по посты

 куда-нибудь. Не делаем ли мы ошибку, что формируем вот такие вот

 группы здесь?

      Спасибо.

 

      СТЕШЕНКО.  Ну,  розумієте, мені дуже складно відповідати на

 такі запитання, тому що ви, фактично, саме на них відповіли.

      Що  стосується того, що відбувається обговорення на місцях,

 я це дуже добре знаю. Принаймні, знаю і не тільки це. Я знаю те,

 що  в  кожній  області,  кожному  районі  виділили, так сказать,

 найбільш

 висококваліфіковані  фахівці  щодо  роз'яснення  проекту.  І я б

 підтримав  би цю ідею, якщо б вони дійсно займалися роз'ясненням

 саме  суті  проекту  Конституції,  а  не те, що робиться счас на

 місцях   -на  місцях  роз'яснюють  одне:  необхідність  похапцем

 прийняти  Основний  Закон.  Оце  в  цьому,  мабуть,  дуже велика

 небезпека!  І  цим  би,  мабуть,  повинен  зайнятись Генеральний

 Прокурор разом зі своїм апаратом, бо це дещо нагадує 1991 рік...

 

      ГОЛОВА.  Глухівський.

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ

      Я прошу передати слово народному депутату  Кендзьору.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

 

      КЕНДЗЬОР Я., Сокаль, Львівщина.

      Шановний Олександру Миколайовичу!

      Той,  хто  уважно  слухав  вашу  майже півгодинну доповідь,

 звичайно, не міг не зауважити плач по радянській Конституції, по

 тому,  що  у  новому  проекті  фактично  ліквідовується  система

 радянської   влади,  і  це  найбільший  недолік  нового  проекту

 Конституції...

      Ви  зупинилися  дуже довго на от системі референдумів, ніби

 це...   референдум  є  одна  чи  не  найважливіша,  єдина  форма

 народовладдя...   Адже   обираєютья   Ради  відповідних  рівнів,

 депутати,  Президент  всенародним  голосуванням...  Так  що мені

 здається, що ця ваша аргументація не є переконливою. І взагалі -

 коли,  даруйте мені за таку вже репліку, коли комуністи говорять

 і  апелюють  до  демократії, мені це нагадує, коли (вибачайте за

 такий   вислів)   рафінована   куртизанка  враз  заговорила  про

 цнотливість!..

      Дякую.

 

 

      СТЕШЕНКО  О.  М. Ну, знаєте, ви відразу говорили про все...

 Але   я   хочу   повернутись   тільки   до   проблеми  місцевого

 самоврядування.  Якщо ви уважно слухали (а я думаю, що ви уважно

 слухалив)  і  якщо  у  вас  іще  буде  бажання,  то  я  передпам

 відповідний   11-й   розділ,  що  стосується  органів  місцевого

 самоврядування,   щоб  тут  довго  не  дискутувати,  і  ви  самі

 переконаєтесь  в  цьому. В двомісячної давності інтерв'ю я чітко

 висловив    позиції    щодо    організації   органів   місцевого

 самоврядування і тих критеріїв, на яких вони повинні базуватися.

 Для  нас  сьогодні, якщо наша держава вступила в Раду Європи, то

 орієнтир  на Європейську хартію "Про місцеве самоврядування" -це

 є  головним.  І,  вибачте мене, не треба натягувати те, про що я

 мабуть не говорив, а ви про це саме думали.

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      ГОЛОВА.Лантух.

 

      ЛАНТУХ. Прошу передати слово депутату Краснякову.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка. Прошу... Красняков...

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      КРАСНЯКОВ,

 

      фракция комунистов

      Уважаемый   Александр   Николаевич,   мы  сегодян  от  2-их

 выступающих  слушали  о  том, что второй раздел "Права и свободы

 граждан  Украины"  -это  один  из самых лучших, хорошо выписаных

 демократических  разделов. Одна треть всей Конституции посвящена

 именно правам и  свободам граждан.

      Статья,  в  частности  статья 19, она сегодня цитировалась,

 что  каждый  человек,  каждый  гаржданин  Украины  имеет права и

 свободы  и  они  равны  перед законом, независимо от социального

 происхождения,  рассы  и  так  далее.  Скажите,  не является это

 декларацией,  если  мы  в этом зале от высокопоставленного лица,

 Главы  государства,  слышали,  что  уже прошло то время, когда с

 1917  по  1991 год в стране правили "кухаркины дети". Не кажется

 ли  вам,  что 19 статья как раз -это просто декларация и в плане

 вот  тех  разгорворов,  которые  тут  ведуться,  это просто, ну,

 вообщем-то брошенное что-то и ничего не гарантировано.

 

      СТЕШЕНКО.  Я,  занєте,  коли  лунають, ну, оцінки, ну, мені

 якось  не доречно вмішуватись саме в таку діяльність свою, брати

 на  себе таку місію, адже, ну, працював цілий колектив -це наші,

 будем  казати, та не будемо, а так воно і є, колеги по Верховній

 Раді і, мабуть, вони змогли реалізувати те, що змогли.

      Я  можу тільки одне сказати, що там продекларовані, дійсно,

 найкращі  наміри, які треба одягнути в відповідні юридичні норми

 прямої  дії.

      Якщо  так  проаналізувати  загалом  не тільки цей розділ, а

 взагалі рпойтись по Конституції, то в мене здається враження, що

 для  того, щоб вона діяла, нам треба прийняти принаймні ще 50-60

 законів. Вона   має  таку   декларативну  форму.

      Але  це моя тільки суб'єктивна точка зору. Мабуть, фахівці,

 які працювали від початку до кінця, вони, як кажуть, в матеріали

 вони вжились, хоча я намагався неодноразово з ними працювати.

 

      ГОЛОВА.    Швидкий.

 

      ШВИДКИЙ.  Прошу  передати  слово  Михайлу   Ратушному.

 

      РАТУШНИЙ.  Товаришу  доповідачу,  от  я  тримаю перед собою

 листівку    Свердловського  горкома  КПУ. Вона  написана  так:

      "  Товарищ,  скажем "нет" антинародной Конституции, ибо она

 лишает  нас  надежды на обкединение с российским народом, лишает

 нас   права  на  труд".

      Це,   до   речі,  ваша  Луганська  область.  Надрукована  в

 державній  типографії.

       Я  хотів би знати, допоки ви не будете справді ховатись за

 маскою  всяких  там  юридичних аргументів, а перестанете брехати

 українському   народу  хоча  б  під  тим  кутом,  що  в  проекті

 Конституції  Стаття 35 якраз гарантує це право на працю, а тут у

 вашій  листівкі  низових  організацій  чітко  говорять,  чому ви

 блокуєте  цей  проект   Конституції.

     

      СТЕШЕНКО.  А  я  дуже  чітко вам, щоб не брехати, відповім:

 якби   ваша  згода,  а  моє  бажання,  то  я  б  зараз  вніс  би

 Конституційний  закон, в який би одягнув 155 статтю того проекту

 Конституції, який у вас є, щоб не давати права спекулювати будь-

 кому,  не  гаяти  даремно  часу,  а  конструктивно працювати над

 проектом Конституції.

      А  те,  що  десь робиться в якомусь регіоні, там, мабуть, є

 свій  народний  депутат,  і  він  у  змозі   розібратись.

      Знаєте, я б вам не радив би в чужий монастир лізти із своїм

 уставом.

     

      ГОЛОВА.   Дякую,  сідайте   ,  будь  ласка....

       Шановні  колеги,  щоб  не виникало.... Михайло Михайлович.

      Ну,   будь   ласка,  Швидкий.  Ну,  ви  ж  один  одного  не

 переконаєте.   Там   треба  поставити  стіну  поміж  Одеською  і

 Львівською  областю.  Будь  ласка, спокійно. Щоб не виникало там

 тлумачень  різних  і різних читань проекту више норм регламенту,

 Петро   Володимирович,   як   відносно   буть   пропозиції  щодо

 неприйнятності  і  альтернативних  проектів.  Шейку дайте слово.

 Увага.

     

      ШЕЙКО П.В.

     

      Шановні   колеги   депутати,   серед  тих  пропозицій,  які

 поступили  у  Парламент  від народних депутатів і узгоджувальних

 комісій   різних,   є   пропозиція,  скажімо,  проект,  поданний

 депутатами  Вітренко  і  Марченко,  "Про неприйнятність розгляду

 проекту Конституції і невідповідність його акту про незалежність

 України і декларацію".

      Ну,  наскільки  складне  питання саме по собі по процедурі.

 Воно  ов'язано  з  діяльністю попередньої Конституційної комісії

 Парламенту   12  скликання.  Я  хотів  би,  щоб  данну  ситуацію

 прокоментував  народний депутат Носов. Я просив би йому передати

 слово.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка.

     

      НОСОВ В.В.

     

      Шановні  депутати,  я  прошу  хвилинки  уваги,  тому що тут

 питання,  дійсно,  дещо  тонкіше.  Справа  в  тому,  що згідно з

 Регламентом  є  стаття 6. 1. 3, яка говорить, коли Верховна Рада

 доручає  розробку  якогось законопроекту, вона повинна визначити

 завдання цієї комісії. До доручення чи замовлення Верховної Ради

 на  розробку  проекту закону, його структурної частини додаються

 завдання на розробку проекту закону.

     

      ГОЛОВА. Одну хвилинку. Я прошу уваги, тому що потім почнуть

 голосувать  так,  як  кому  заманеться  або  як  сусід  голосує.

 Слухайте уважно, що говорить...

     

      НОСОВ  В. В. Я просив би зосередитися, бо питання далі буде

 дуже таке тонке юридично.

      І рішення Верховної Ради з питань, зазаначенних у статті 6.

 4.  4,  якщо  такі  є.  Стаття  6.  4. 4 говорить, що, доручаючи

 розробку  якогось  законопроекту, Верховна Рада може, а згідно з

 статею 6. 1. 3 повинна визначити, яким він повинен бути. І треба

 було  дати доручення комісії: чи однапалатний парламент написати

 чи  з  Президентом  чи  без  і  інші основні положення. На жаль,

 Верховна   Рада   цього   скликання   цього  не  зробила.  Зараз

 посилаються на Декларацію про державний суверенитет.

      Я змушений сказати, що Декларація про державний суверенитет

 прималася  в  1990 році, коли стаття Конституції 97 говорила, що

 Верховна   Рада   приймає   тільки  закони  і  постанови.  Тобто

 декларації  не  були  передбачені.  Зараз вже це передбачено. Це

 внсена  зміна пізніше, тоді не було. Таким чином, який юридичний

 зміст  тої  декларації.  Декларація виражала намір тої Верховної

 Ради діяти в певному напрамку. Вона не мала ніяких зобов'язуючих

 таких  повноважень чи як це висказатись щодо інших субйєктів. Це

 був намір тієї Верховної Ради.

      Коли  створили  Конституційну комісію в минулому скликанні,

 цій Конституційній комісії... Ви послухайте. Це питання тонкіше,

 ніж  ви  собі  уявлояєте.  Цій  Конституційній комісії було дано

 доручення   на   розробку   проекту  Конституції.  Це  доручення

 виглядало  у  вигляді концепції. Була окрема постанова Верховної

 Ради,  а  постанови  передбачалися  Конституцією, і там, якщо ви

 прочитаєте,  сказано,  що  проект Конституції повинен виходити з

 Декларації   про   державний   суверенітет.   Тобто   вона  була

 легалізована  через  постанову  декларація.  І далі йшов перелік

 вимог до проекту Конституції.

      Минула   Конституційна   комісія  відповідно  до  доручення

 розробила  проект,  подала у Верховну Раду. Верховна Рада там на

 референдум  винесла.  Ще  раз  опублікувала  для ознайомлення, в

 першому   читанні   не   прийняла.   Згідно  з  Регламентом  цей

 законопроект  вважається  відкликаним.  Раз  він  не прийнятий в

 першому читанні минулою Верховною Радою, він відкликаний.

      Ну депутати мають право його внести за підтримкою. Буздуган

 цим  скористувався. Але вимагати від нинішньої комісії, щоб вона

 робила  згідно  саме  с  Декларацією  про державний суверенітет,

 важко.

      На  що  посилаються  Марченко  і Вітренко. Вони говорять...

 Вони  говорять,  ставлячи  питання  про  неприйнятність,  що акт

 проголошення  незалежності  України  включає  в  себе згадку про

 декларацію  ро  державний  суверенітет.  Я зараз зачитаю, що там

 сказано.  Значить,  він був схвалений народом і треба було проет

 розробляти   згідно   з   цим   актом.  Дійсно,  якщо  будемо...

 витлумачимо  так, що це текст акту проголошення незалежності був

 спрямований  на  нову Конституцію, то дійсно так і є. Я хотів би

 вам зачитати цей такст, бо по пам'яті його не пам'ятаю.

     

      ГОЛОВА.  Я  ще раз прошу, не вигукуйте з місця. Будь ласка,

 говоріть.

     

      НОСОВ.  Виходячи...  Якщо  вам  не цікаво, то вийдіть, будь

 ласка.  Що  ви заважаєте вести засідання. Я хоч і не головуючий,

 але надоїдає в кінці кінців.

      Виходячи   із...

      "Акт  проголошення  незалежності  України.

       Виходячи  із  смертельної  небезпеки, яка нависла була над

 Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991

 року,   продовжуючи   тисячолітню   традицію  державотворення  в

 Україні,  виходячи  з  права  на  самовизначення,  передбаченого

 статутом   ООН   та   іншими  міжнародно-правовими  документами,

 здійснюючи   декларацію   про   державний   суверенітет  України

 Верховної  Ради  Української  Соціалістичної Республіки урочисто

 проголошує..."

      Тобто,  це  була  приамбула і в такому смислі згадувалася б

 декларація.

      Ще   раз  повторюю.  Здійснюючи  декларацію  про  державний

 суверенітет  України,  Верховної  Ради  Української РСР урочисто

 проголошує.  А  далі  йшов  сам  текст  акту.  Це:  незалежність

 України та сворення самостійної української держави України.

      Далі.  "Територія  України  є неподільною і недоторканною."

 Далі.  "Віднині  на  території  України  мають чинність виключно

 Конституція і закони України."

      "Це акт набирає чинності з моменту його схвалення." Він був

 схвалений  на референдумі.

      От   і   виника  питання  -чи  можна  тлумачити  оцю  фразу

 "здійснюючи  декларацію  про  державний  суверенітет України" як

 зобов'язання   Конституційної   комісії   розробити  відповідний

 проект?

      Я   не  знаю.  Мені  це  важко  сказати.  Тому,  якщо  буде

 проголосовано питання про неприйнятність одною третиною голосів,

 що  передбачається  статею  3.  5.  5,  то тоді висновок з цього

 питання  має  дати  наша  комісія,  до повноваження якої входить

 питання  Конституції.  Тобто,  комісія Стретовича і там ще треба

 дивитися,  хто в Регламенті. Виходячи з того висновку можна буде

 розглядати  чи  годиться,  чи  не  годиться  це.  Але  є і інших

 конструктивний  хід,  я  хочу  на нього сказати і звернути увагу

 Марченка  і  Вітренка  на  наступне:  за  наслідками обговорення

 проекту  Конституції  Верховна  Рада  по  статті  6.  5.  4 може

 прийняти  рішення,  передати  законопроект  на  доопрацювання  з

 встановленням  строку  доопрацювання  і повторне подання його на

 перше читання, тобто не приймати в першому читанні спрямувати на

 доопрацювання.  Далі  включається  частина  2  цієї  статті:  за

 наявності  на  першому читанні питань про неприйнятність, стаття

 3.  5.  1,  які  вони ставлять, при єдиціальних чи відкладальних

 питань  щодо  законопроекту  або його структурних частин приймає

 відповідні рішення. Це раз.

      І  друге. У разі направлення законопроекту на доопрацювання

 Верховна  Рада  відповідно  до  статті  6.  4.  4 може визначити

 основні  положення,  ринципи, критерії, яким повинен відповідати

 доопрацьований законопроект чи його структурні частини, тобто за

 наслідками  цього обговорення є сенс скласти постанову, в якій я

 б   теж  вважав  що  її  треба  спрямувати  на  доопрацювання  і

 перерахувати,  що доопрацьований проект має відповідати таким-то

 вимогам  і  вже  туди  можна  вписати першим пунктом, що він має

 відповідати   концепції  нової  Конституції  України,  прийнятою

 Верховною  Радою  минулого  скликання.  Тому  що те доручення ті

 комісії  автоматично  на цю комісію не поширюється, ми можемо це

 вписати  і  таким  чином  легалізувати  декларацію про державний

 суверенітет,  оскільки  вона  іменується  в  тій концепції, вона

 поіменована.  Так  що  є 2 виходи: або голосувати і спрямовувати

 розглядати окремо питання про неприйнятність, а потім знову його

 через  якийсь  час  розглядати,  або  відразу на цьому засіданні

 вирішити  основні  положення,  критерії  і  прямо  послатись  на

 декларацію.  Я  гадаю, що цей другий варіант самий продуктивний.

 Дякую за уагу.

     

      ГОЛОВА. Та процедура зрозуміла, я... Одну хвилинку, якщо не

 зрозуміло,  то  почитайте,  будь ласка, спокійно. Як би я все це

 пояснював, то вважали що я щось видумую так же? Ну, короче я був

 би  крайній  тоді,  винен,  а  так  я  звернувся до регламенту і

 комісії  -це  їхнє питання. Носов -розробник регламенту, він дав

 пояснення.

      Тепер.  Тут  є один нюанс, на який він не звернув увагу. Ми

 розглядаємо  сьогодні  відповідно  до  Постанови  Верховної Ради

 України  не  просто  проект,  а  проект  разом  з зауваженнями і

 доповненнями  членів Конституційної комісії. А в тих зауваженнях

 і  доповненнях, і пропозиціях, там є посилання на Декларацію про

 державний   суверенітет,  і  на  всі  інші  норми,  які  з  того

 випливають.  Так  що, говорити про те, що ми це питання, взагалі

 воно, так би мовити, воно не відповідає і розглядати питання про

 неприйнятність його, не доводиться.

      Інша справа, якби ми створили комісію, тимчасову спеціальну

 комісію  так,  як це і передбачено Регламентом, і так, як я... І

 вносили  пропозицію  тут  група  депутатів,  і я в тому числі. Я

 прошу: послухайте, я кажу вам, що і вам не зайве воно. Те, що ви

 хочете...

      Так от, якби ми створили ту комісію, то ми б насьогодні вже

 могли  розглядати  не  просто  оцей  конгломерат документу, який

 передала  нам  Конституційна комісія, а могли розглянути проект,

 який  врахував  би  всі  ці нюанси. І тому ми, так чи інакше, ми

 стоїмо перед вибором: доручення створення тимчасової спеціальної

 комісії  і  доручення  і  доопрацьовувати  і  той  проект,  який

 поступив  з  урахуванням  зауважень  членів,  пропозицій  членів

 Конституційної  комісії, і тих зауважень, які тут висловлені вже

 до  цього  моменту  і  пізніше  будуть висловлені у залі. Я таку

 запропонував  би  схему роботи надалі. Іншого просто... Причому,

 ця  пропозиція  збігається  із  варіантом  постанови,  який вніс

 Карнаух, з варіантом постанови, який вніс Стешенко, із варіантом

 постанови,  який  вносили  інші  депутати. Я думаю, таким шляхом

 треба йти.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Таким  чином,  щоб підвести риску під цим епізодом розгляду

 питання...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Так,  що  ви  -ініціатори,  я  знаю,  це ж всі знають. Будь

 ласка!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

       Будь ласка... Тому...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      я  ще  раз  прошу:  будь  ласка, не кричіть! Не кричіть....

 Сядьте на місце, будь ласка,  на місце сядьте, будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну, почекайте, я... Тоді просто чекайте...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Просто Носов краще ніж ви і я знає Регламент...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Так...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Так,    будь    ласка,    заспокойтеся...   От,   Володимир

 Олександрович,  повірте,  що я все-таки не гірше знаю Регламент,

 ніж ви... Повірте мені.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Так.

      Будь  ласка,  Марченко,  якщо  ви  переконані  в тому, що є

 підстави   для   розгляду   неприйнятності   вашого   документу,

 аргументуйте.

     

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Уважаемый Александр Александрович, увжааемые депутаты!

      Обстановку с подготовкой проекта Конституции я хорошо знаю,

 участвуя  в  работе Конституционной комиссии. И поэтому в рамках

 Регламента  мы внесли 2 предложения. И, Александр Александрович,

 я  прошу вас дать возможность выступить мне и Наталье Михайловне

 Витренко   по   двум  проектам  постановления,  которые  взаимно

 дополняют друг друга.

      Первое.  Для  того,  чтобы  ответить  на  вопросы,  которые

 поставил  Владислав  Носов.  Так  вот я Владиславу Носову и всем

 депутатам   зачитаю   концовку  Декларации  про  государственный

 суверенитет. Здесь написано, что "Декларація є основою для нової

 Конституції,  законів  України",  и  это  проголосовано  Актом о

 независимости  Украины.  То есть люди проголосовали за створення

 независимости  Украины на принципах Декларации о государственном

 суверенитете как основа новой Конституции.

      Поэтому   в   соответствии   с   1-й   статьей   Закона  "О

 Всеукраинском  и  местных референдумах" это решение имеет высшую

 силу   над   всеми   законами,   которые   приняты  на  Украине.

 Следовательно,  отменить  этот  референдум,  решение  это  можно

 только референдумом и закон этот, статья 45 также регламентирует

 каким  образом  можно  это  сделать,  а  именно внести вопрос на

 рассмотрение Верховного Совета. Если Верховный Совет 2/3 голосов

 откажется  или  анулирует  результаты Референдума 1 декабря 1991

 года, то тогда это решение выносится на Всеукраинский референдум

 и,  если  оно  тогда найдет свое подтверждение, то только в этом

 случае решение Всеукраинского референдума от 1 декабря 1991 года

 потеряет свой смысл.

      В  этой  связи,  например,  уже  сегодня  выступил  один из

 депутатов и говорит о том, что ему уже не нравится Декларация "О

 ГОсударственном  суверенитете",  потому  что  она принималась во

 аремя  социалистической  Украины,  да  еще  и  коммунисты  были,

 Головатый  говорит,  что  коммунистической.  Если встать на этот

 путь,  то  мы  тогда или следующий Верховный Совет отменитьт все

 решения  нынешнего  только  потому,  что здесь сидел Головатый и

 руховец  Черновил.  разве  это норма правового государства? Нет,

 следовательно,  правовое государство требует правового подхода к

 решению  проблем,  а  он  заключается  в  следующем. Если приянт

 вопрос   с   референдумом,   закон   референдумом,   то   только

 референдумом можно его  отменить.

      Поэтому  мы  вносим 3 таких 2 предложения. Первое, а это...

 первый  пункт -это тем, кто трусит открыто поставить вопрос, что

 они  отказываются  от  принципов  Декларации  "О Государственном

 суверенитете".  Вот, пожалуйста, в поименном режиме проголосуйте

 за  то, "щоб відмінити рішення Всеукраїнського референдуму від 1

 грудня  1996  року.  Якщо  в цьому залі наберуть 2/3 голосів, то

 тоді,  згідно  Закону "Про Всеукраїнський референдум" ми повинні

 винести це питання на затвердження Всеукраїнського референдума.

      Тому  пропонується  провести  всеукраїнський  референдум  у

 жовтні  1996  року   по  таких  питаннях:

      1.  Скасувати  рішення  всеукраїнського  референдуму від 1

 грудня   1991  року.

      2. Затвердити основні принципи нової Конституції України.

      І  я рпошу, Олександр Олександрович, поставити цю постанову

 на  поіменне  голосуванян, а депутатів призываю не голосовать за

 то, тчобы отменить Декларацию о говударственном суверенитете, не

 будет  набрано две трети голосов, и в этой связи Конституционная

 комиссия, которые будут создаваться............, они будут иметь

 ехническое  задание  на  разработку  новой  Конституции.  И  эти

 принципы  как  раз  будут  соответствовать волеизкявлению нашего

 народа.

      Поэтому,  Александр  Александрович,  я  прошу  как  депутат

 поставить мое предложение на голосование поименное в этом зале.

      И  после этого, если будет принято это решение, рассмотреть

 следующий  вопрос  о  непринятности  этого  проекта Конституции,

 который  принят,  или предложено рассматривать за основу в этом

 зале.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА.    Я    прошу  уваги     ,  будь ласка.

      Я  зобов'язаний  реагувати  на пропозицію депутата. Він має

 право  висловлювати   свою  думку.

      Але  мова  про те, що стаття 375 Регламенту "Розгляд питань

 про   неприйнятність  приідециальних  та  відкладальних  питань"

 говорить  про  те,  що в ході обговорення резолюцій, пропозицій,

 законопроекту  та  його  структурних  статей  депутати,  а  щодо

 законопроекту,  то  і  інші  особи  та  органи,  які мають право

 законоадвчої ініціативи, в будь-який час можуть порушити питання

 про  їх   неприйнятність   з   таких   підстав:

      1. Їх невідповідність ратифікованим міжнародним договорам і

 угодам.

      В нас аргументація  щодо   цього  не  пред'являлась.

      2. Їх невідповідність Конституції або чинним законам, іншим

 актам  Верховної  Ради,  якщо Верховною Радою не приймалось інше

 рішення  згідно  статті  3.5.6.

      Справа  в  тому, що це мова йде про зміну Конституції, тому

 цей  аргумент  теж  не  підходить.

      3. Їх прийняття не входить до компетенції Верховної Ради.

      Входить    в компетенцію    Верховної Ради .

      4.  Вони  виходять за межі законоавчого регулювання взагалі

 або  даного  законопроекту  зокрема.

      Це  теж  норма  не  підходить.

      5.  Наслідком їх прийняття буде неузоджене з Урядом України

 скорочення  надходжень  або виникнення чи збільшенн я видатків з

 Державного або місцевих бюджетів. Це теж не аргумент для данного

 випадку.

      Друге.  У  разі порушення кількох питань про неприйнятність

 їх  обговорення  здійснюється  одночасно  і  на голосування вони

 ставляться у порядку їх викладення так, як передбачено в частині

 першій.  Тобто  ми  не  находимо  зараз  тих  аргументів,  які б

 говорили про те, що неприйнятність цього питання є.

      Дальше.  Депутати  щодо  законопроектів  і  інші  особи  та

 органи,  які  мають  право  законодавчої  ініциативи, до початку

 обговорення  і  в  ході його можуть поставити (............) або

 відкладальне  питання  стосовно  обговоренного питання і порядку

 денного  документу,  законопроекту  чи  їх  структурної частини,

 пропонуючи не розглядати його взагалі або відкласти його розгляд

 чи  прийняття  остаточного рішення щодо нього до настання певних

 обставин  чи здійснення певних дій. У ході обговорення постанови

 зазначенних питань, постановка зазначенних питань здійснюється у

 письмовій   формі   на   ім'я  головуючого  на  засіданні  після

 припинення   обговорення  слово  для  постановки  цього  питання

 надається за усним зверненням.

      Рішення  з приюдиціальних і викладальних питань приймається

 більшістю  голосів  депутатів  від  їх  фактичної  кількості  за

 винятком випадків, зазначенних регламентом.

      Ну,  і  так  дальше.  Тобто тут можна сперичатися, можна не

 сперичатися. Пропозицію вносили, вони так розуміють автори цього

 варіанту.  Але  тут  є  ще  один  нюанс,  про який я говорив, ще

 починаючи  розгляд  цього питання 2 квітня, навіть... да, саме 2

 квітня,  що  треба  створити  тимчасову  спеціальну комісію, яка

 приймає  рішення  щодо відкладальності тих чи інших питань, щодо

 структури  документу,  щодо  змісту  його і так далі. Це функція

 комісії.  От  якщо  комісія  та своїм складом, якщо третина цієї

 комісії,  створенної  Верховною Радою вважає, що це справді таке

 питання,  тоді  воно  розглядається  Верховною  Радою і по ньому

 приймається рішення.

      Ми  не  пішли  таким  шляхом.  Тобто ми регламентну норму у

 цьому відношенні відхилили. Віжхилили, ну, скажем так, я не буду

 зараз  звинувачувать  тих  чи інших, не прийнято таке рішення. І

 сьогодні  можна  або  так:  безпосередньо  за  усним  зверненням

 депутата,  як прийняти рішення по цій постанові. Я думаю, що так

 було б і простіше. Я можу поставити на голосування цю постанову,

 яку  вносять  Марченко  і  Вітренко,  про правову основу проекту

 нової  Конституції  України,  маючи  на  увазі,  що у проекті не

 пишеться:   голосування  провести  поіменно,  це  як  пропозиція

 просто, не як зміст постанови.

      Ні,  це   питання  виходить з порядку дня з обговорення, як

 варіант.  Я  тільки  що прочитав. За усним зверненням депутатів.

 Якщо більшість депутатів проголосують за таке рішення, тоді воно

 буде  вважатися  прийнятим.  Про неприйнятність..., про праавову

 основу...

      ГОЛОС З ЗАЛУ.       Не чути.

      Одну  хвилинку.  Котра  ваша про неприйнятність? А, вважати

 неприйнятним.  Хвилинку.  Я  бачу.  Вважати неприйнятним поданий

 Конституційною комісією проект нової Конституції України.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Та  ні,  ви  не пропонуєте, ви пропонуєте відмінити рішення

 референдуму.  Так  слухайте: рішення референдуму Верховною Радою

 відмінить  не  можна.  Воно має остаточне значення і обов'язкове

 для  всіх.  І  пропонувать,  я  навіть  ставить  не  буду  це на

 голосування. Не можна ставить.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я   ще   раз   повторюю:   питання   про   відміну  рішення

 референдуму  -це  не  предмет  Верховної  Ради.  Я  його не буду

 ставить  на  голосування,  я  не  маю  права. А ми не маєм права

 голосувати проти нього.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Будь  ласка.  Будь  ласка,  другу  постанову. Це питання ми

 з'ясували, воно не голосується.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Говоріть, будь ласка.

     

      ВІТРЕНКО Н.М.

     

      Шановні  колеги!  Я  була переконана, що, дійсно, відмінити

 рішення  рнеферендуму  Верховна Рада не зможе, ну просто рука не

 підніметься   у  народних  депутатів  відмінити   рішення  свого

 народу, який голосував за цей акт і за цю декларацію.

      Якщо це так, то тоді, дійсно, в декларації вже визначено, і

 народ  своє вже слово сказав, щоб нова Конституція базувалась на

 декларації.   Ось   це   повинно   стати   технічним   завданням

 Конституційної  комісії.  Вже  основа  визначена. Отепер давайте

 будувати Конституцію.

      Але  Конституційна комісія зробила так, як їй заманулося. І

 якщо ми згадаємо голосування в Конституційній комісії за те, щоб

 нова   Конституція   базувалась  на  Декларації,  то  співголови

 відмовились  від  цього  і Конституційна комісія побудувала свій

 проект  зовсім  інакше.

     

      ГОЛОВА. Виключіть на  хвилину  мікрофон. Будь ласка.

     

      ВІТРЕНКО Н. М. Тепер вся Верховна Рада в ситуації...

     

      ГОЛОВА.  Я  ще  раз  прошу,  Наталя Михайлівно, оскільки 20

 разів  з'ясовано вже було про те, що на засіданні Конституційної

 комісії  співголова  -себто  Голова Верховної Ради -наполягав на

 тому,   щоб  посилання  на  Декларацію  було  передбачено  і  це

 підтверджують  багато  членів  Конституційної  комісії, а ви все

 твердите,  що відмовилися від того. Тому, або ви будете говорити

 об'єктивно, або я вас позбавлю слова просто. Будь ласка.

     

      ВІТРЕНКО  Н.  М.  Так.  Я  хочу  сказати,  що Конституційна

 комісія, якщо подивитись спокійно на проект, нам запропонований,

 відмовилась  від  Декларації.  Бо  в Декларації -народовладдя, в

 проекті його нема.

      В   Декларації  -загальнодержавна  власність  на  землю.  В

 проекті   його нема.  І інші  позиції.

      Тому  ми вносимо свій проект потсанови Верховної Ради. Якщо

 депутати  Верховної  Ради  підтримують  нашу  пропозицію  -тобто

 проголосують  -про неприйнятність цього проекту Конституції, він

 не відповідає Декларації. А ми з вами відмінити її не можемо. Бо

 для  нас Конституція може тільки базуватись на референдумі. Нема

 іншого   механізму.   Тоді  ми  голосуємо  за  неприйнятність  і

 комісіям  -тут  переліковані які комісії -доручаємо всі проекти,

 які  будуть  постипати  в  Верховну  Раду  і  хай президентський

 проект,  проект  комуністів,  і  проект Шишкіна, і християнських

 демократів,  ле  ці  комісії повинні перевірити на відповідність

 Декларації.  І  ось  ще  хочу додати. Після виступів наших колег

 мені  хочеться,  щоб в цю постанову ми додали ще й третій пункт:

 доручити Генеральному прокурору України розслідувати і доповісти

 Верховній  Раді  України  хто  і  на  якій  підставі  зобов'язав

 державних  службовців  нав'язувати трудовим колективам, місцевим

 орагнам   влади  ідею  схвалення  реакційного,  не  підтриманого

 Верховної  Ради  проекту  Конституції. Пршу вас, шановні колеги,

 підтримати  нашу  пропозицію і проголосувати в поіменному режимі

 за цей проект постанови. Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Дякую.  Сідайте,  будь ласка. Я прошу не заважайте

 вести,  будь  ласка,  сядьте на місце. Сядьте на місце, я ще раз

 кажу,  не  заважайте вести засідання. Ви вже говорили, я вам дав

 слово.

      Я  роблю  зауваження  депутату Марченко, не заважайте вести

 засідання,  сядьте,  будь ласка. Пояснюю, Наталья Михайлівна, те

 що  ви  пропонували у вашому проекті постанови не все є, частина

 є,  а  якщо  ви пропонуєте щось інше, вносьте пропозицію, будемо

 розмножувать.  Так,  будь  ласка.  Мені  здається,  простіше  це

 питання розв'язати таким чином, я поставлю на голосування проект

 постанови   про   розгляд   проекту   нової   Конституції,  який

 представила Вітренко і на тому, будь ласка.

      Я  прошу вас, сядьте, будь ласка, ну, не... Я ще раз прошу,

 сядьте  місце.

      (Шум у залі)

      Я  прошу.  Увага.  Не  звертайте увагу, ну, кожен по-своєму

 реагує,  то  така  справа,  будь  ласка.  Хто за те щоб поіменно

 голосувать?

     

      За -

     

      Так.   Поіменно   йде   голосування,   будь  ласка.  Проект

 постанови,   зміст   якого   зводиться   до   пункту:   "Вважати

 неприйнятним  поданий  Конституційною  комісією  України  проект

 нової Конституції". Голосується. Проект Марченко-Вітренко.

     

      "за"

      Рішення не прийнято. Спасибі.

      Я   тільки   що   зачитав,   що   рішення  про  відкладання

 предиюціальні питання приймаються простою більшістю.

      А  ваше не буду ставити, бо я... А ваше не буду ставити, бо

 я  не  настільки  не досвічений у юридичних питаннях чловік, щоб

 ставити  на  Верховну  Раду  питання про відміну референдуму. Це

 взагалі не .............  будь ласка.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Рішення  референдуму  є  остаточним і обов'язковим для всіх

 структур влади в державі.  Будь ласка.

      Тепер,   відносно  подальшого  розгляду.  Де  Шейко?  Петро

 Володимирович, я знаю що... Так.

      Зараз  у  нас  за  Регламентом  передбачається  обговорення

 проекту,    але    обговорення,   крім   того,   супроводжується

 представленням   альтернативних   проектів,   як   і   визначено

 Регламентом.  Тому,  я  просив  би  в такій послідовності. В нас

 записалося  кілька  десятків,  ну,  майже  сотня  депутатів  для

 виступів.  Я  хотів  би  так,  щоб  ми  діяли відповідно до норм

 Регламенту,  даючи перевагу представникам від комісій і фракцій.

 Але і паралельно просувався загальний список.

      Крім   того,   в   першу   десятку,   скажем,  виступаючих,

 безперечно,  попадуть і ті суб'єкти законодавчої ініціативи, які

 вносили  варіанти,  свої  варіанти  Конституції. Або структурних

 змін  до  неї.  Ось  у  такій  послідовності.  Слово для виступу

 надається депутату Буздугану. Будь ласка.

     

      БУЗДУГАН Ю.О.

      Все-таки ж у мене не виступ, а співдоповідь...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Олександре  Олександровичу, я пепепрошую, у мене не виступ,

 а співдоповідь. Я прошу поставити 20 хвилин.

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка, ставте.

     

      БУЗДУГАН  Ю. О. Олександре Олександровичу, я прошу поміняти

 те, що  світиться - 5 хвилин.

     

      ГОЛОВА.  Та поміняють, поміняють, ви говоріть поки що.

 

      БУЗДУГАН Ю.О. Дякую.

     

      ГОЛОВА.  По-перше,  5  хвилин  нікому  не  ставте,  тому що

 Конституція  обговорюється  за  повним  Регламентом -не менше 10

 хвилин,   а  співдоповіді  (і  в  тому  числі  з  альтернативних

 проекті) - 20 хвилин ставте. Прошу.

     

      БУЗДУГАН Ю.О. Шановні колеги!

      Перше,  що  я  хотів  би почати сьогодні,... ну, дуже важко

 говорити, коли спини депутатів...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  скажу...  І  перше,  що  я  скажу  вам сьогодні -Христос

 воскрес,  народні  депутати! Христос воскрес, запрошені! Христос

 воскрес, вся Україна!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я хрещений...

      По-друге, я хотів би подякувати...

     

      ГОЛОВА.   Юрій   Васильович,   я   прошу  хвилинку!..  Юрій

 Олексійович... Михайло Васильович, ну невже треба цілуваться, як

 він сказав: Христос воскрес?!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Болдирєв...  Я  прошу:  заспокойется...  Спокійно... Ну, не

 влаштовуйте  дискусії...  Та  не...  сідайте,  будь ласка. Прошу

 вас!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ми голосували за Регламент! Спокійно... Говоріть... Я прощу

 уваги! Закарпатці!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      БУЗДУГАН. Дякую, шановні колеги. Я таки продовжу.

      ШУМ У ЗАЛІ

      В'ячеславе Максимовичу, я перепрошую, я жодного разу вас не

 перекрикував...

     

      ГОЛОВА.  Я  ще  раз прошу, я роблю зауваження Чорноволу, не

 кричіть, будь ласка, спокійно, говоріть... Давайте, говоріть....

 Говоріть...

      ШУМ У ЗАЛІ

     

      ГОЛОВА.  Я  ще  раз  прошу,  я  роблю  зауваження депутатам

 Чорноволу і Головатому: не заважайте вести засідання. Спокійно.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Головатий,  заспокойтесь.  Говорить  автор  альтернативного

 проекту,  будь  ласка, Буздуган, говоріть. Спокійно... Я додам 3

 хвилини.

          ШУМ У ЗАЛІ

 

      БУЗДУГАН...  Я розумію, Олександр Олександрович, дуже важко

 говорити,  коли  тут  двоє  під боком сидять і кричать, ну, дуже

 важко,  ну,  повірте, ну, повірте... Головатий, ну, я вас прошу,

 ми вийдемо в коридор і поговоримо з ваму на цю тему...

      ШУМ У ЗАЛІ

      ...  Ради  Бога,  ну,  ви  -міністр юстиції, я вас прошу...

 Прошу, просто  прошу, як  християнина прошу...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я вас поцілую , якщо треба  для цього...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Дякую...  Шановні  колдеги, я перепрошую, всі ми стомилися,

 питання  політичне,  дуже гостре, дуже важливе, Боже мій...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я  розумію,  але  все-таки  я  хотів  би  з чогось сьогодні

 почати,  я  хотів  би  подякувати  депутатам  від  Християнсько-

 демократичної  партії  за  той подарунок, який вони зробили всім

 нашим  депутатам.  Я  думаю,  більшість має Біблію, але все одно

 отримати  подарунок  після  Воскресіння Христового такий чудовий

 подарунок,  я думаю,  це все-таки  свято для кожного  із нас.

      А тепер, якщо дозволите, я перейду, власне, до доповіді.

      Я  хотів би почати з вибачення. Шановні колеги, оцей проект

 Конституції,  який  вам був розданий, це не є проект Конституції

 народного депутата Буздугана. Це проект Конституції, розроблений

 Конституційною  комісією  1993  року.

      Просто  депутат Буздуган як суб'єкт законодавчої ініціативи

 відповідно  до  статті  6.  2, 11. 6 може внести цей документ із

 змінами  чи  без  змін за своєю письмовою підтримкою. Про це вже

 говорив  депутат  Носов.

      А  тепер  до діла. Стосовно проекту Конституції. Тут чудово

 виступав  депутат Стретович і розповідав про литовськи привілеї,

 про..............  Степана Батурія. Це чудова наша традиція, але

 змушений  сказати,  що  головною  нашою  традицією є відсутність

 будь-яких  традицій. Тому  що  ці  традиції  не  зберігаються.

      Ну,  я  розумію,  Україна  і в десятому сторіччі, при князі

 Ігорі, і в 13 сторіччі -за татаро-монголів, і в сімнадцятому -за

 БОгдана  Хмельницького,  була  на  перехресті. Набіжали татари -

 попалили,  і  втікли,  і  все  відбудовується зпочатку. І це вже

 в'їлось  нам  в  кров -і завжди ми починаємо зпочатку. Нікуди не

 дінешся, зараз українці навіть найбільші більшовики в світі.

      І  зараз  цим  конституційним  процесом  ми знову починаємо

 зпочатку.

      Я  все-таки  вважаю,  що ми повинні будувати далі те, що до

 нас  було  зроблено.

      Стосовно  Конституції.  Існує  4 основних типи Конституцій.

 По-перше,   це   так  звані  еволюційні  типи  Конституцій.  Це,

 наприклад,  Конституція Великобританії або, скажімо, Конституція

 п'ятої  республіки  Франції,  які  поступово  випрацюовуються  і

 напрацьовуютсья,  тобто  евооолоюціонують.

      Другий  варінт  -це так звані ідеалістичні Конституції. Ну,

 за  приклад  можна  взяти Конституцію Сполучених Штатів Америки,

 коли  Джеферсон,  коли  отак  Конгрес  пересварився, як ми зараз

 пересварились,  за  три  дні написав Конституцію -200 років вона

 працює.

      Існую 4 тип Конституції-кон'юктурні конституції, коли певне

 угрупування  приходить  до  влади.  Він хоче зберегти цю вигідну

 політичну  кон'юктуру. І він готує лігітамізацію свого довічного

 панування.

      І   4,   так  званний,  маскуючий  тип  конституції,  коли

 конституції  власне  не  відповідають реаліям того життя, яке є.

 Ну,  найкращий  приклад  -це  конституція  1936 року Радянського

 Союзу.

      Які   ми  зараз  маємо  конституції?  Ми  маємо  4  проекти

 конституції,   офіційно   внесенні  на  розгляд  Верховної  Ради

 Конституційною комісією 1996 року. Ну, це однозначно кон'юктурна

 конституція.  Я  розумію  клан Кучми зараз на горі. І він хоче і

 далі  бути  Президентом.  Він  розуміє, що далі Президентом його

 ніхто  не  обере.  І  він  хоче  собі  зробити  все,  щоб і далі

 залишитися. Ну, то його право, ми  будем  розглядати.

      Друге.  Конституція  комуністів і хрестиянських демократів.

 Вибачте,  це  найкращий  приклад ідеалістичної конституції. Люди

 виходили  з  певних  ідей, з певних принципів, то їхнє право. Як

 казав Вальтер: "Я не поділяю ваших поглядів, але готовий віддати

 своє  життя  за  ваше  право  їх  відстоювати".  Ради  бога, хай

 вносять, теж будемо розглядати.

      І  конституція,  підготовлена  Конституційною комісією 1993

 року. Це якраз отой приклад еволюційної конституції. І саме оцей

 проект конституції я вам пропоную сьогодні розглядати.

      Які  є  основні  вимоги до проекту? По-перше, є дві основні

 вимоги.  По-перше,  це  забезпечення  гарантій  і,  по-друге, це

 створення системи відповідальності.

      Стосовно забезпечення гарантій. Чи відповідає цей проект, я

 говорю  про  проект 1993 року, гарантій природних прав, гарантій

 громадянських  і  політичних  прав, соціальних прав? Посилаю вас

 відповідно  до  глави  2  "Права  свободи  і  обов'язки людини і

 громадянина",  особливо  розділ  2  глава  5  "Гарантії  прав  і

 свобод".  От  чого  немає  в  кучмівській  конституції  це  саме

 гарантій.  Окремої  глави  стосовно  гарантій  цих прав немає. Я

 вважаю, е має обов'язково бути. В цій Конституції це вже є.

      Далі.   Стосовно   створення  системи  відповідальності.  Я

 відсилаю  вас  до  глави  18  бюджету  "Фінансовий контроль" -це

 статті  128,  129, 130, розділу 6 "Президент України" статті від

 134 до 142, розділу 7 "Кабінет Міністрів України" -це статті 143

 і 146, розділу 8 "Судова влада" - це статті із 158 по 161.

     

      ГОЛОВА.  Я  ще  раз  прошу уваги всіх. Білоус, скажіть, щоб

 сусіди вам не заважали слухать.

      Прошу уваги. Будь ласка.

     

      БУЗДУГАН.  В  цих  статтях  якраз  і  забезпечені  оті самі

 гарантії,  про  які  я  зараз  говорив,  і забезпеченї механізми

 відповідальності  влади  перед  своїм  народом.  Ну  що ми зараз

 маємо?    Не    виплачується    заробітна    плата.   Хто   несе

 відповідальність?  Виходить  міністр фінансів, розводить руками:

 нічого не можу зробити. Ну не можеш зробити -йди.

      Форма  управління.  Друге  питання. Яку форму управління ми

 маємо взяти собі за основу? Ну є п'ять основних форм управління:

 парламентська,   яка  може  бути  парламентська  республіка  або

 парламентська       монархія,       змішана,      президентська,

 суперпрезидентська  або  режим бонапартиського типу і монархічна

 форма правління.

      Ну,    парламентські    форми    правління,   парламентські

 республіки:  Німеччина,  Австрія,  ну,  найкращий  приклад -наші

 сусіди  під  боком.  Парламентська монархія -це Швеція, Бельгія,

 Норвегія.  Ну  я  думаю,  нам все-таки до них ще далеко. Змішана

 форма  правління  серед  розвинутих країн є........ лише в одній

 країні  -у  Франції.  Правда  хочу  сказати,  що більшість країн

 Центральної Європи та країни Балтії взяли собі за основу саме цю

 модель.  До  речі,  саме ця модель запропонована в цьому проекті

 Конституційної комісії 1993 року, яку я вам, соціал-демократична

 партія України зараз вам пропонує.

      Президентська республіка. Є єдиний приклад -Сполучені Штати

 Америки.  В  будь-якій  іншій країні спроба створити таку модель

 приводила тільки, вибачте, до кривавої бані. До рострілів, ну до

 страшних    речей.   Більше   нормальних...   більше   прикладів

 демократичних  президентських  республік  не  існує  в  світі. Є

 суперпрезиденстські    республіки.    Ну   вони   були   раніше.

 Бонапартиський  режим  -це  не  тільки Наполеон III. Наполеон I.

 Наполеон III -це якраз теж приклад бонапартиського режиму.

      На   жаль,   більшість   бонапартиських  режимів  нічим  не

 відрізняються.  Це  те,  що ми маємо зараз в Росії, це те, що ми

 маємо в Казахстані, в Узбекистані, в Киргизії.

      Вибачте,  ну  не  знаю...  І це якраз те, що пропонується в

 Конституційній комісії від Конституційної комісії 1996 року.

      Питання форми -це питання вибору шляху, по якому ми підемо.

 Якщо  ми  голосуємо за варіант Конституційної комісії 1996 року,

 треба  бути  свідомим.  Ми  йдемо  на схід. Ми йдемо в Росію. Ми

 йдемо в Казахстан, в Узбекистан. Ради бога, будемо визначатися.

      Треба  розуміти, що це є реальністю. Президент відверто про

 це сказав. Коли він доповідав проект Конституції, він сказав, що

 Верховна Рада не буде вищим  представницьким органом.

      Якщо  ми  не  маємо...  До  речі,  хто не вірить, підніміть

 стенограму.  Це є. Якщо в країні не буде вищого представницького

 органу,  значить  в  країні не буде демократії. Тільки і всього.

 Значить,   ми  відмовляємося  від  демократії.

      Проект 1993 року - це шлях  до   Європи. Вибирайте!

      До речі, хочу сказати стосовно репліки пана Чорновола. Щось

 він  покричав  і десь   пропав.

      ШУМ В ЗАЛІ

      Те, що він сказав сьогодні зранку. Все відживше має вмерти.

 Да,  все  відживше  має  вмерти.  І то, що нам пропонується -оце

 мертве  і  відживше -  воно  все-таки    має  вмерти.

      Ради  бога,  я не виключаю можливості, що так чи інакше цей

 варіант  останній  1996  року  буде  протягнений. Ну і що? За 26

 років Франзузської революції було прийнято -якщо не помиляюся -5

 Конституцій. Не  остання.

      Все-таки,  я  думаю,  народ  України  вибере собі отой, оту

 кращу... чи... Якою  ціною  це  буде  зроблено?

      Стосовно  процедури  прийняття.  Я перепрошую, але... немає

 Стретовича,  я  здивований від нього почувши таке, що головне це

 узгодження  між народом і структурами виконавчої влади. Вибачте.

 Я  звертаю  вас  до основ, я не заню, до класикі конституційного

 процесу,  до  Локка,  до  Руссо,  до  Монтеск'є,  до того ж таки

 Джеферсона.  Вибачте,  суспільний  договір  -це  договір  самого

 народу,  самого  суспільства,  а  не  суспільства  і структурами

 виконавчої   влади.  І  на  основі  цього  суспільного  договору

 створюються  вже,  після  цього створюються структури виконавчої

 влади і ніяк інакше.

      Тому,  коли говорять про узгодження з Президентом, вибачте,

 да, треба узгоджувати з Кучмою як з громадянином України, але не

 більше.  Той  же варіант, який ми зараз маємо цей варіант є, він

 93  року  -він  є  найбільш  лігітимним.  Чому?  Він вже пройшов

 всенародне  обговорення,  вибачте,  те  що  зараз  робиться не є

 всенародним обговоренням і я не говорю про те, як воно робиться,

 Було прийнято спеціальне рішення, Верховною Радою проголосовано,

 винесено  на  всенародний  розгляд,  цей всенародний розгляд був

 досить  такі  тривалий  час,  вносилися  зміни  до цього проекту

 Конституції.  Я  зразу  хочу  сказати,  я не... в мене є суттєві

 зауваження  до  цього проекту Конституції, якщо ми приймемо його

 за  основу,  я сподіваюсь, що все-таки здоровий глузд переможе і

 ми  його приймемо за основу, я буду вносити до нього правки. Але

 все-таки як основу ми можемо його взяти.

      Далі.  Що ж робити далі? Я буду закінчувати, от бачете, так

 голосували  20  не  20 хвилин, я вже завершую. Що я хотів би вам

 побажати?  Я  хотів  би  вам  побажати миру, злагоди і добра. Ми

 тільки   що   пережили   Великдень,  велике  свято.  Зрозумійте,

 суспільство стоїть на, дійсно на розколі. Зараз ми можемо дійсно

 зруйнувати те, що було зроблено до нас, ну, як татари попалили і

 все починати будувати з самого початку. А можемо покласти другий

 камінчик  на  той  камінчик,  який  вже був зроблений до нас. По

 якому  шляху  ми  підемо?  Чому  Москва виграла оці змагання між

 іншими  князівствами?  Як  правило,  говорять про те, що там був

 патріарх,  але, вибачте, забувають ще про одну обставину. Коли в

 черговий  раз  татари  прийшли і попалили всі міста, то Дмитрій,

 наступний  вже  Дмитро  Донськой  почав  будувати  не  з  дерева

 фортецю,  а  з каменю. І після того вже ніхто не міг змагатися з

 Москвою.

      Давайте   будувати   свою  Конституцію  з  каменю.  Давайте

 поступово,  еволюційно  йти  до  того реузльтату, який ми хочемо

 отримати.  Я  розумію,  дійсно, зараз переходять до дуже не, ну,

 некрасивих  методів  боротьби,  купують  депутатів.  Десь пропав

 депутат,  віце-прем'єр  з  питань  прийняття  нової Конституції.

 Загрожують  депутатам. Вибачте, мені особисто загрожували -вбити

 мене. Мене і мою дружину. Це є правда, тут є свідок , сидить.

      Я  хочу  сказати:  я не боюсь, я не боюсь. Я тобі не скажу,

 Ваня.   Зрозумійте,   примирити   нас  може  тільки  цей  проект

 Конституції.   якщо   зараз   почнеться  конфлікт  між  проектом

 Конституції, внесений комуністами...

     

      ГОЛОВА.  Юрій  Олексійович.

      Я вас прошу, я не називаю ваше прізвище. Я ж знаю, що ви не

 читали ні той проект, про який говорить Юрій Олексійович, ні той

 проект  останній, а кричите на весь зал. Да заспокойтесь в кінці

 кінців!

       Будь ласка, говоріть.

     

      БУЗДУГАН Ю.О. Власне, я вже завершив.

      Чим  я  хочу  завершити.  Колеги,  я вірю в ваш колективний

 розум.  Зупинимося,  дійсно,  на  грані прірви. Давайте виберемо

 щось   компромісне   і  не  будемо  починати  "до  основания,  а

 затем...",  а  давайте  продовжувати будувати те, що будували до

 нас.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Сідайте,  будь ласка. Сідайте.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Справа  в  тому...  заспокойтеся!..  Справа  в тому, що від

 Конституційної  комісії представлялися документи. Представлялися

 і  роздані  вони  вам  для  роботи.  Так  само  -і альтернативні

 варіанти   для   роботи  і  представлені  тут.  Тут  запитань  і

 відповідей немає потреби... ні задавати, ні роботи. Більше того,

 те,  про  що  зараз  наполягають  окремі  депутати -це є функція

 тимчасової   спеціальної   комсіії:  розглядатви  їх,  структуру

 розглядати,  пропозиції  вносити, відкладальні питання визначати

 тощо.  А  зараз,  оскільки  не  підтримана  була  пропозиція про

 створення  своєчасно  тимчасової  комісії,  то можемо тільки йти

 таким  шляхом:  пропозиції, представлення проектів, а вони у вас

 є для роботи.

      Будь ласка, Карнаух, прошу.

     

      КАРНАУХ

      Безумовно, важко виступати в кінці робочого дня...

     

      ГОЛОВА.  Прошу уваги!..

     

      КАРНАУХ...   Але   я   зроблю  спробу  і  буду  максимально

 стислим...

      Шановні колеги-народні депутати, шановні виборці!

      Ми  вважаємо  за самозрозумілі істини, що всі люди створені

 рівними,  що  Творець обдарував їх певними невід'ємними правами,

 до  яких  належить  життя,  свобода  і  здобуття щастя. Що уряди

 встановлюються  людьми  саме для того, щоб забезпечити ці права.

 Якщо   ми   поглянемо   на  проект  Конституції,  запропонований

 Конституційною  комісією, то у кожного неупередженого депутата і

 громадянина  виникне така думка і переконання, що ця Конституція

 твориться е для людей, не для того, щоб забезпечити їхні права і

 право на здлбуття щастя, свободу, гідні умови життя, а для того,

 щоб забезпечити умови для функцінування влади, при тому влади не

 відповідальної  перед  населенням  і  народом.  Тому  я,  так би

 мовити, тримаючи руку на пульсі констиуційного процесу і прийшов

 до вивсновку, що, безумовно, Конституційна комісія відхилила це,

 як  і  Декларацію  "Про Державний суверенітет", як від концепції

 новой  Конституції,  як  від тексту тексту проекту Конституції в

 редакції від 26 жовтня 1993 року і тому...

      Але  такий  стан  речей  на  сьогодні  не  є  безвихідним і

 трагічним  і  з  будь-якої  ситуації  єсть  єдиний вихід, який є

 вірним.  Саме  такий  вихід  і пропонується сьогодні вам мною, а

 ваше  право,  і  вже,  як  кажуть,  ваша воля оцінювати чи він є

 вірний  і  підходящий для нас, чи він дасть змогу мати Україні в

 найближчий час нову демократичну Конституцію, чи ні. Я звертаюсь

 до  кожного  із вас, до вашої мудрості, а ви такими людьми є, до

 вашої гідності і високої відповідальності.

      Ви  всі  маєте на руках варіант викладання мною 4, 5 і 6-го

 розділів  проекту  Конституції,  це....  розвиток  і  стосується

 парламенту,  Президента,  Кабінету  Міністрів  і  інших  органів

 виконавчої  влади. Ви також маєте на руках ті зміни і доповнення

 до  наступних  і  попередніх  розділів  проекту Конституції, які

 викладені,   значить,   в   зв'язку   із  запропонованеими  мною

 варіантами.

      Тому на них я зупинятись не буду. Сьогодні, не дивлячись на

 оці  всі  бурливі  пристрасті,  які  панують  в  Верховній Раді,

 навколо  Верховної  Ради ми все-таки, я вважаю, твердим поступом

 ідемо  вперед  до  прийняття  Конституції. І ми її приймемо, я в

 цьому переконаний.

      А   для  цього  необхідно  зробити  слідуюче.  Вашій  увазі

 запропонована,    верніше,   запропонований   проект   постанови

 Верховної  Ради  за  наслідками обговорення проекту Конституції,

 підготовленої Конституційною комісією в першому читанні.

      Я   пропоную  н  а  підставі  Конституції,  Конституційного

 довговору,   Регламенту,   за   заслідками  обговорення  проекту

 Конституції  прийняти  рішення про відправлення цього проекту на

 доопрацювання   і   встановити   термін,   який  пропонується  в

 Постанові.

      Але   також,   відправивши  на  доопрацювання,  ми  повинні

 зкористатись  наданим  нам  правом  статею  6. 4. 4 Регламенту і

 затвердити  Верховною  Радою  концептуальні положення, на яких і

 має  вже  бути  доопрацьований проект Конституційної комісії. Не

 Конституційну  комісію,  а  тимчасову  спеціальну  комісію.

      Скажу  вам більше, що ота нелегальна депутатська група, яка

 робить святу справу, вона вже максимальну кількість цих положень

 узгодила.  Але  їх необхідно зараз закласти в правове русло. І в

 отой другий пункт запропонованої мною Постанови і вкласти.

      Таким чином, ми недосконалий проект Конституційної комісії,

 в  цьому  немає  ніяких сумнівів, ми законним шляхом, як кажуть,

 перетворюємо  у вже такий варіант, який буде демократичним, який

 буде  відповідати  інтересам  наших  виборців.  І  ніхто  нас не

 звинуватить, що ми пішли незаконним, неправовим шляхом.

      А тому поряд із затвердженням концептуальних положень, яким

 має  відповідати  доопрацьований проект Конституції, ми сьогодні

 повинні,  зобов'язані,  або  завтра,  ну, тобто після закінчення

 обговорення  в першому читанні, прийняти Постанову про створення

 тимчасової спеціальної комісії. Варіанти цих Посстанови, першою,

 як другою, мною, як іншими депутатами, поширені в з алі.

      А  тому я закликаю всіх народних депутатів, не дивлячись по

 політичні переконання і погляди, взаємні симпатії і антипатії, з

 повною  відповідальністю, і я б сказав, наполегливістю працювати

 над   Конституцією.

      Ну, мені соромно дивиться в зал, коли ми почали обговорення

 Конституції, і багато депутатів пішли з залу. Я це розцінюю так,

 що,  якби  робітник  залишив своє робоче місце біля станка, якби

 солдат-часовий  чи  вартовий  залишив  свій  пост.  Не можна так

 безвіповідально працювати. Це, як кажуть, не робить нам честі.

      А  тому  я  пропоную  проект постанови, який підготовленний

 мною, який називається "Про передачу проекту Конституції України

 в опрацьовану Конституційну комісію на доопрацюбвання та порядок

 підготовки   його   до   повторного  читання,  першого  читання"

 підтримати   його,   проголосувати.  А  також  прошу  підтримати

 постанову,  якщо  не  мою,  то  інших  депутатів  про  створення

 тимчасовою   спеціальної   комісії   по   доопрацюванню  проекту

 Конституції.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА. Спасибі і вам. Шановні депутати, будь ласка, я хочу

 зробити  зауваження  загального  порядку стосовно і процедури, і

 самої  ситуації  при  розгляді  проекту.  Я  звертаюся до деяких

 депутатів,  які  вважають  важливішим  у  час, коли доповідає їх

 колега свій проект або проект, який йому доручили чи через кого,

 як  через  суб'єкта  законодавчої ініциативи реалізується той чи

 право законодавчої ініциативи.

      Все-таки  вважаю важливішим в цей момент обмінятися якимись

 коментарем  із якогось приводу із сусідом при чому незалежно від

 того  чи  сусід  поряд  з  ним сидить, чи сидить із протилежного

 кінця залу.

      Якщо  ви  не  поважаєте  доповідача, поважайте себе вкінці-

 кінців  Юрій  Олексійович, поважайте себе. Мені не зручно робити

 зауваження таке, но ситуація вимагає.

      Завтра ми продовжимо обговорення цього питання. Я просив би

 не   запізнюватися,  маючи  на  увазі,  що  після  обіду  в  нас

 парламентські   слухання   по   чорнобильскій   проблемі.   Так,

 Володимире  Михайловичу.

      І  тому...  О  15  годині,  так.  І тому залежить від того,

 наскільки  ви  активно  будете  завтра  працювати.  Чи ми завтра

 приймемо рішення якесь відповідне, чи мусимо ще потім перенести,

 продовжити  розгляд  цього  питання.  Перерва до 10 години ранку

 завтра.