Стенограма пленарного засідання

03 квітня 1996

                    ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ  ПЕРШЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и  3  к в і т н я   1996  р о к у

                           10.00 година

 

      Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О. О.

 

      ГОЛОВА.   В  залі  зареєстровано  347  народних  депутатів.

 Ранкове   засідання  оголошується  відкритим.  Для  депутатських

 запитів 1 хвилину, будь ласка.

      Від  Чеботарьова Валентина Павловича до Президента України,

 Прем'єр-міністра  України  в  зв'язку з відсутністю відповіді на

 звернення  стосовно  невиконання  рішення  комісії  за звичайних

 ситуацій Кабінету Міністрів за результатами розслідування аварії

 на  ТЕЦ-3 міста Александрія,

      Хмари  Степана  Ільковича  до  Президента  України стосовно

 підписання  25  листопада  1995  року  Міністром  оборони в Сочі

 угоди,  що виходить за межі її вповноважень і суперечить чинному

 законодавству  та несе загрозу національній безпеці України та з

 приводу  змісту  відповідей  Міністерства  внутрішніх   справ на

 депутатські  запити  і  звернення,  які  демонструють зневагу до

 народних депутатів закону,

      Ніколаєнка   Станіслава  Миколайовича  до  Прем'єр-міністра

 України  у зв'язку з невдоволенням відповіддю Кабінету Міністрів

 України  з  питань  економічної  політики та управління народним

 господарством   стосовно   виконання  постанови  Верховної  Ради

 України щодо розробки до 1 лютого механізму пільгового придбання

 населенням твердого палива,

      Степанюка   Дмитра  Петровича  до  Голови  Верховного  Суду

 України  у  зв'язку  з  невдоволенням  відповіддю  на  звернення

 стосовно   зволікання   розгляду  Черніговським  обласним  судом

 крімінальної    справи   щодо   протиправних   дій   працівників

 Новгородсіверської? митниці.

      Секрітаріат  повідомляє  про те, що відповідно до частини 4

 статті  12  Закону  "Про  статус  народного  депутата" ці запити

 відповідають   вимогам   Регламенту   і   їх  можна  ставити  на

 голосування.

      Ставлю на голосування  питання про  направлення цих запитів

 за адресами.

 

      "За"-

 

      Рішення прийнято.

      Так, запити направляються.

      В  порядку інформації. Учора відбулося засідання керівників

 фракцій,  яке  обговорювало  питання про подальшу процедуру, про

 подальшу   роботу   над   проектом  Конституції.  В  ході  цього

 засідання  група  фракцій  висловила  невдоволення  результатами

 голосування  по  пункту  1  постанови,  верніше,  по постанові з

 приводу   розгляду   в  першому  читанні  на  17  число  проекту

 Конституції  з  урахуванням  тих  зауважень  і  пропозицій,  які

 внесені на розгляд Верховної Ради.

      І  наполягають  сьогодні,  ми  затримались  також  з  цього

 приводу,  затримались  із  засіданням, вони наполягають на тому,

 щоб  дати їм слово для заяви і запропонувати варіант постанови з

 цього   приводу.

      Але... Само  собою. Я...

       ШУМ   У   ЗАЛІ

       Одну  хвилиночку.

      Але перед тим я хочу вас вернути до вчорашної ситуації, щоб

 ви  були  в  курсі, так............ в матеріалі, виходячи із тих

 нюансів,  які  є  предметом  дискусій.

      Вчора  за  приблизно  10  хвилин  до  закінчення вечірнього

 засідання  я  попросив  дати  слово  перед  виступом Осадчука, я

 звернувся  до  залу,  від  "Державності"  він  виступає,  щоб ми

 голосування  провели  сьогодні.

      Осадчук,  виступаючи,  я  не  буду  повторювати  його,  він

 сказав,  що  ми  витрачаємо  час занадто багато на це питання, і

 вніс  ці  варіанти  відносно  розгляду  цього  питання.

      Я   потім,.............  повторюю,  як  і  перед  Осадчуком

 пропоную  ще  раз: може  припинимо  обговорення?

      Наполягають депутати.

      Тоді тут Оробець стоїть, ну, добре, Оробець був оголошений.

      Я  потім  знову  відповідаю  на  репліки депутатів, що мені

 дорікають  тим, що  я дозволяю  всім  виступати.

      Дальше. Оробець виступає, зміст я його не буду посторювати.

      Знову  дякуємо, він виступив за 3 хвилини 6 секунд, дякуємо

 за   лаконічність.

      Є  ще  4  виступи.  Наполягаєте  на виступах, я знов питаю?

 Тоді  давайте  так:  у нас від фракцій ще не виступив Гетьман, а

 решта від себе виступає, бо їхні фракції свою позицію висловили.

      Тоді   пропозиція   дати   слово   Гетьману   і   завершити

 обговорення.  Поставить  на  голосування.  Дати слово Гетьману і

 завершить  обговорення. Ставлю на голосування. Було 196, якщо не

 помиляюся,  голосів.  Процедурне питання я сказав. Пішов Гетьман

 на трибуну. Він виступає, вносить свої пропозиції.

      Після того наполягає Заєць і інші депутати. Ще три чоловіки

 залишається.  Тоді  я  кажу,  я  ще  раз пояснюю, що це відносно

 позиції   виступу   щодо   Карнауха.   Він  виступив   як  автор

 альтернативної  постанови,  не  посилався  на  те,  що  він  від

 "Незалежних".

      Дальше.  Якщо  ви  наполягаєте,  я  відповідаю,  бо я хотів

 припинити  на  цьому обговорення. Ставити на голосування. Тоді я

 всім даю слово.

      Будь  ласка,  Заєць  на  трибуну.  Виступає Заєць. До речі,

 Заєць не зважав на те, що він виступає уже після 18 години. Одну

 хвилину, після 18 години. Після того таким ще правом скористався

 Терещук  і Марковська. Після того я ставлю на голосування. Це не

 викликало заперечень. Я всі варіанти постанов проголосував. Ні в

 кого не викликало заперечень.

      Потім  я  взяв  із  одного  варіанту  зачитав  два  пункти,

 варіант,  який вніс Буздуган. Всі на руках мали цей варіант і ні

 в  кого  заперечень  не  викликало. Проголосували. Теж не набрав

 потрібної  кількості  голосів.  Потім  з  цього  варіанта я взяв

 перший  пункт,  який  зводився  до  проведення у першому читанні

 розгляду  цього  питання. І поставив на голосування. Він одержав

 222 голоси.

      Ні   в   кого  не  викликало  питання.  Засідання  не  було

 припинене.   Воно   було   в   послідовності,   яка  передбачена

 Регламентом. Тому  я підписав постанову з цього приводу. І, будь

 ласка, хто хоче зробить заяву, робіть.

 

      МЕРКУШОВ.

      Шановний  Олександре  Олександровичу! Шановні депутати! Для

 того,  щоб ще раз зробити спробу вирішити це спірне питання, для

 того,  щоб  ввести  роботу  нашої  сесії  в конструктивне русло,

 депутатські  групи "Реформи", "Єдність" і "Аграрники за реформи"

 вимагають зараз зробити перерву на 30 хвилин. Після цього, ми ще

 раз  спробуємо  домовитись  з  усіма,  без виключно, керівниками

 фракція як нам працювати далі, після цього будемо робити заяву і

 приймати остаточне рішення.

 

      ГОЛОВА.  Одне  хвилиночку. Я... Хай Віктор Тимофійович... Я

 пропоную  керівникам  фракцій...  Будь  ласка,  одну хвилинку. Я

 прошу  уваги. Увага, увага! Я пропонував би таким чином зробити:

 нехай би всі керівники фракцій зараз сіли в залі Президії, нехай

 витратять  ці  півгодини,  порадяться  ще  між  собою, чи годину

 навіть.  Ми  тим  часом  будемо  розглядати інше питання... Одну

 хвилинку.  А  потім  зробимо  ту  перерву,  яку просять вони. Ви

 порадитеся потім, свою позицію порадите із фракціями.

      Та  ні,  я  як  варіант  пропоную.  Але то вже ваша справа,

 наполягаєте, бедь ласка. Але я знаю, що за півгодини не вирішите

 питання.

      Тоді  в  мене є пропозиція така. Будь ласка, я прошу уваги.

 Зараз  10. 25.  Об  11-й продовжить засідання сесія, а тим часом

 віднесіть,  скажем, 15 хвилин у фракціях порадьте, порадьтеся, а

 15  хвилин  у  залі  Президії  керівники фракції зберуться.

      Будь ласка.

 

                     П І С Л Я   П Е Р Е Р В И

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Враховуючи  те, що керівники фракцій і груп ще

 працюють  над  узгодженням  питання,  яке  ми  вчора до кінця не

 розглянули...

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Я  прошу  зайняти  місця.  Слухається  питання  про  проект

 постанови  Верховної  Ради  України  про  заходи  щодо залучення

 коштів для забезпечення підготовки та участі спортсменів України

 26  Олімпійських  та  3  Паралімпійських іграх 1996 року. Борзов

 Валерій  Пилипович,  будь ласка. Міністр України з прав молоді і

 спорту.

      Я прошу,  запросіть  ще в зал.

 

      БОРЗОВ В.П.

      Шановний Александре Миколайовичу! Шановні народні депутати!

 Перш  за  все  я  хотів  би подякувати за прийняття рішення щодо

 прийняття  проекту  постанови  за  основу.  Додатково  хотів вас

 проінформувати,  що ми зараз знаходимось на етапі, коли наступає

 час,  термін  для  виконання  наших фінансових зобов'язань перед

 організаційним  комітетом "Атланта-96", а також тих організацій,

 які  допомагають нам виконати програму, яка затверджена декілька

 років  тому.

      Особливості  виконання цієї програми полягає в тому, що для

 якісної  підготовки  наших  атлетів  до  Олімпійських  ігор  нам

 потрібно   пройти   передолімпійську   підготовку   на   теренах

 Сполучених  Штатів  Америки.

      Напротязі  минулого і цього року ми домовились за допомогою

 Української  громади  про проходження таких зборів за 2-3 неділі

 до  Олімпійських  ігор в  4-х  місцях  в передмісті  Атланти.

      Крім цього замовили ми спеціальне обладнання індивідуальне,

 а також оснащення для спортивних баз, які на сьогоднішній день і

 напротязі  цього  місяця  нам  треба  проплатити  і  одержати на

 теренах   України.

      Попередньо   в   цьому   проекті   постанови  враховані  ті

 зауваження,   які  висловлювались  на  президії  Верховної  Ради

 депутатами  при  обговоренні  в  першому  читанні цього проекту,

 окремих   представників   депутатів   і   представників  Комісії

 бюджетної, Комісії з питань фінансів, а також тих депутатів, які

 вносили конкретні пропозиції.

      В проекті Постанови вам представлений додаток 1 і додаток 2

 на  пропозицію  депутатів,  в  якому  визначені  конкретні  види

 обладнання та оснащення.

      Ви   бачите,   що  графік  закупівлі  цього  обладнання  та

 оснащення  для  спортивних  баз  не  витримується за відсутністю

 коштів,  бо він починався з січня місяця, і по-друге в додатку 2

 визначені   конкретні   фірми,   які   погодились   спонсорувати

 олімпійський    комітет    на   спеціальні   рахунки   -"Україна

 олімпійська" в обсязі до 2 трильйонів карбованців.

      Обмежено термін дії цієї постанови щодо спонсорських послуг

 до 15 вересня. Також є обмеження суми спонсорських надходжень -2

 трильйонів карбованців.

      Тому  я  просив  би  з  урахуванням  того,  що виступ наших

 атлетів  буде сприяти підвищенню авторитету нашої держави, і те,

 що  на  сьогоднішній  день треба прийняти рішення за відсутністю

 гарантій  фінансового  забезпечення програми, ми вимушені будемо

 скоротити програму підготовки і працювати в інфарктному режимі.

      Я  просив  би  прозглянути  і  підтримати  дану  постанову.

 Спортсмени  України  віддячать  Верховній  Раді  і всім тим, хто

 прийняв  участь  в  допомозі  нашій  команді, своїми спортивними

 результатами.   І   надіюсь,  що  вони  достояно  виступлять  на

 Олімпійських іграх.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання до Валерія Пилиповича є?

      ШУМ У ЗАЛІ

      Одну  хвилину,  одну  хвилиночку.  Я думаю, шановні колеги,

 давайте  ми  все-таки  це  питання вже розглядали і врахували ті

 зауваження  і  пропозиції.  Є  прохання  таке, щоб Микола Янович

 Азаров  як  голова  комісії  вніс деякі свої думки з урахуванням

 того,  що  7  і  8  пункти  комісія  добавляє  до того проекту і

 проголосуєм.

      Сідайте, будь ласка. Микола Янович.

      Давайте   ми   думать,  що  спортсмени  будуть  прославлять

 Україну.

 

      АЗАРОВ М.Я.

 

      Уважаемые   народные   депутаты,  конечно  я  понимаю,  что

 Ильяшевич  у  нас самый крупный борец за доходы государственного

 бюджета.  Поэтому  я  специально  для  Ельяшкевича  и  остальных

 народных  депутатов,  ни одна, ни одна значит постанова, которая

 давала   нам  какие-то  льготы,  не  нам  вернее,  организациям,

 спонсорам  не готова сейчас с таким количеством ограничений. Но,

 прежде его, мы учтя критику, которая была высказана в адрес этой

 постановы,    дополнили   перечнем   инвентаря   индивидуального

 специального назначения научной аппаратуры та оборудования, якый

 необходимо  для  подготовки  спортсменов.  То  есть  Олимпийский

 комитет  будет  эти  средства  со  специального  рахунка Украина

 олимпийская  будет  расходовать на преобретение этого инвентаря,

 он вам роздан.

      Второе.  Мы  дополнили проект постнановы перечнем тех фирм,

 которые  будут оказаны спонсорские взносы уже сейчас. Это 5 фирм

 и  мы  оговорили  размер  этих взносов, он указан, общая сумма 2

 триллиона.

      Наконец  третье.  Мы  добавили  седьмой  и  восьмой  пункт,

 который   будет   выполнен  и  в  случае  превышения  этих  двух

 триллионов  все  дополнительные взносы будут возвращены в доходы

 Государственного бюджета.

      И  наконец последнее. В пункте пятом, где мы говорим о том,

 чтоб  дать  право  Кабинету  Министров за погодженням з Комісією

 Верховної  Ради  України  з  питань  бюджету та з питань молоді,

 спорту  і туризму на год проведения ХХV Олимпийских Игр та Ш пар

 Олимпийских  Игр, однако не позднее, чем до 15 вересня 1996 года

 устанавливать  тымчасовые пильги резидентам, нерезидентам згидно

 додатку  2,  какие  вносят значни внескы на пидготовку та участь

 сборных  команд  Украины  в  этих  Играх  щодо сплаты податку на

 добавленную  вартисть  мыта и мытных сборов -мы добавляем фразу:

 "...  обсяг наданих пільг не може перевищувать обсяг внесків цих

 резидентів".   Таким   образом,   уважаемый   народный   депутат

 Ельяшкевич,  таким  образом  данная  постанова будет действовать

 строго  в  рамках  тех  средств,  которые  обозначены  в  данном

 постановлении.  И никаких дополнительных втрат до бюджета это не

 произведет.

      Ну,  что  я  могу сказать по поводу тех возражений, которые

 высказывал   Виктор   Иванович   Суслов   в   прошлый  раз?  Да,

 действительно,    данное    постановление,    будем    говорить,

 постановлением  мы  приостанавливаем  действие  некоторых статей

 закона  на  срок подготовки к проведению Олимпийских Игр. Да, не

 совсем  мы  поступаем,  может быть, правильно с точки зрения вот

 четкого  соблюдения  всх  необходимых  мер  и  законов.  Мы  это

 осознаем.  Но  мы  также  осознаем  то,  что  вопрос  проведения

 Олимпийских  Игр  действительно  стоит  для  Украины  под  осень

 серьезным вопросом -действительно, сейчас Государственный бюджет

 не   способен   обеспечить  ритмичное  финансирование,  а  время

 осталось очень мало.

      Поэтому,  учитывая  то,  что  Государственный  комитет  по,

 значит,  который  возглавляет  Валерий  Филипович  Борзов, такие

 разговоры  с  будующими  спонсорами  провел  договоры,  что есть

 возможность  мобили  зовать  дополнительные  финансовые ресурсы.

 Учитывая  то,  что 2 комиссии, не одна, а две комисии Верховного

 Совета  будут  осуществлять  контроль  за  этим,  наша  комиссия

 считает  возможным рекомеендовать вот это постановление с учетом

 дополнений   пункта   7-8  и  также  того,  что  я  зачитал  для

 утверждения Верховным Советом.

      Спасибо за  внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Мовчан. Запитання Манчуленка і все.

 

      МОВЧАН, 198 виборчий   Коломийський округ.

      Шановий  Микола  Яновичу,  немає сумнівів щодо необхідності

 участі  наших  спортсменів в Олімпмйських іграх і тут я не знаю,

 хто міг би голосувати проти  цього.

      Але  моє питання зводиться до одного. Як проконтролювати ті

 межі  на  пільги,  які  будуть  надані  цим  фірмам?  І хто буде

 здійснювати  дійсний  обраунок  цих  пільг  на податок на додану

 вартість?

 

      АЗАРОВ  М.  Я. Ну, мы с вами приняли соответствующую статью

 Закона  "О  государственном бюджете", в котором весь контроль за

 этими  ильгами  будет осуществлять как и само надання пильг, все

 это   будет   проходить   под   контролем  Мытного  комитета.  А

 специальная  статья,  35 статья Закона "Про державный бюджет" об

 этом гласит.

      Поэтому,   Мытный  комитет,  мы...  я  лично  разговарил  с

 председателем  этого комитета Деркачем Леонидом Васильевич, мы с

 ним  договорились,  что  по  этим  5 фирмам будет установлены их

 взносы  и в межах этих взносов будет определена льгота.

      Выбрав  все,   до  свидания,  так  сказать  и действие этой

 льготы  будет  прекращено.  Мытный комитет, он один у нас, ему ж

 предоставляются  все сведения о прохождении товаров, о ввозе, об

 уплате  мытных сборов, мыта, ПДВ и так далее и так  далее.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Манчуленко, будь ласка.

 

      МАНЧУЛЕНКО,  435 виборчий  округ,  фракція  Народного  Руху

 України.

      Шановний  доповідачу, загалом підтримуючи підхід по наданню

 допомоги   нашим   спортсменам   для  участі  в  олімпійських  і

 панолімпійських  іграх  цього  року,  я  все-таки  хотів  би вас

 запитати:  як  ви  дивитесь,  щоб  це  питання врегульовувати не

 постановою,  а  законом,  а в постанові рпо введення в дію цього

 закону зазначити, що він діє до 15 вересня цього року.

      Дякую.

 

      АЗАРОВ  М. Я. Ну, вы задали, в принципе, трудный вопрос для

 меня.

      В  принципе,  конечно,  это  норма  закона,  но проходжение

 закона  через Верховный Совет имеет свою процедуру определенную.

 Это персове чтение, второе, дополнения и так далее и так далее.

      Но  мы  считаем,  что  возможно  отрегулировать эти вопросы

 постановлениями.  И,  кстати  сказать,  уже  делали  таки вещи в

 прошлом году и позапрошлом году не раз.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колени,  давайте ми так домовимся, ще

 будуть запитання?

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      Зрозумійте,  ми  ніби  якусь таке питання, яке нарушіть наш

 бюджет.  Навпаки,  питання те виноситься, щоб не порушувать і ті

 кошти,  яких  в  бюджеті не хватає, знайти їх і допомогти нашому

 Олімпійському   комітеті,   нашій  збірній,  і  підготуватись  і

 виступить.

      Ми  починаємо  шукать  якісь.

      Скільки відведемо часу? 10 хвилин. Запишіться, будь ласка.

      Сідайте,  будь ласка.

      Знайшли питанян, навколо якого час тратиться.

      Виставте  10  хвилин.  ДОстатьньо 10  хвилин?

      Від  Комісії  по   молоді  і спорту  Черепков.

      За  ним  буде  Волковецький,  потім  Кочерга.

 

      ЧЕРЕПКОВ В.Ф.

 

      Уважаемые  коллеги  народные  депутаты, уважаемый Александр

 Александрович.

      Я  говорю то, о чем я говорил на Президиуме, если бы страна

 имела возможность одеть, обуть, снабдить спортсменов, то этот бы

 вопрос никогда не стоял бы на сессии Верховного Совета.

      Но  положение  таково  к  стыду общему, что нельзя защищать

 честь государства, не имея нормального спортивного оборудования,

 достаточного  финансирования  и других условий.

      Мы  целую  историю  вокруг  этого вопроса поднимаем уже две

 недели.   На  сегоднешний  момент  финансирование  выполнено  по

 графику,  утвержденному Министерством финансов, на 45 процентов.

 Мы  с  вами знаем как сейчас это выполняется график по погашению

 задолженности  зарплаты  в бюджетной сфере. Если мы еще протянем

 неделю  или  две, тогда давайте принимать решение, что мы вообще

 не поедем на Олимпиаду. Это во-первых.

      Здесь  поднимался  вопрос,  а  не  лучше ли законом, нормой

 закона?  Да, лучше нормой закона. Но дело в том, что я полностью

 согласен  с  Азаровым,  как он ответил на этот вопрос о том, что

 пока   этот  закон  пройдет  уже  Олимпиада  закончится.  Но  мы

 договорились,   и   Борзов  Валерий  Филипович  знает  об  этом,

 закончится  олимпиада, да, миинстерство выйдет с законопроектом,

 чтобы  на  все  последующие  Олимпиады  снова не поднимались эти

 вопросы.

      На  прошлом  рассмотрении  говорили  дайте додатки, то есть

 дайте  расчеты  и  какие фирмы и какое обородувание и так далее.

 Да,  дали  сейчас  уже  эти  расчеты.  Есть какие-то подозрения.

 Возможно и есть. И поэтому я еще раз говорю, если надо контроль,

 давайте  в  постанове  принимать, а там этот пункт есть. И когда

 закончится  Олимпиада,  давайте  послушаем  Олимпийский комитет,

 затем  комиссию Азарова, нашу комиссию. Мы отчитаемся за то, как

 прошел этот вопрос.

      И  поэтому  здесь  спорить  можно  долго. Я еще раз говорю:

 через  две  недели  этот  вопрос  уже не будет нужен, потому что

 уже поезд ....... уехал, прийдется сокращать программу.

      Вы   посмотрите:   три   недели  председатель  Олимпийского

 комитета  вместо  того, чтобы заниматься конкретным делом, сидит

 здесь  в  ложе,  ждет,  никак  не дождется, когда рассмотрят эти

 вопросы.

      Поэтому  я  обращаюсь  к вам, это вопрос и гордости страны,

 вопрос  чести.  Спортсмены -это дипломаты мира. Оращаюсь к вам с

 просьбой:   ваынести   это  на  поименное  голосование,  принять

 политическое   решение   Верховного   Совета  -поддержать  наших

 спортсменов,   пожелать   им  успешной  подготовки  и  успешного

 выступления на Олимпиаде.

      И  поэтому  прошу сократить время на обсуждение и поставить

 вопрос  на  поименное  голосование.  И  еще раз прошу поддержать

 положительно решение этого вопроса.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні   колеги!  Може  ми  прислухаємся  до

 представника комісії? Я ставлю на голосування...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Одну хвилиночку. Одну хвилиночку. Ну давайте ми будем... Ми

 таке  питання  розглядаєм,  що,  мені  кажеться,  кожному навіть

 стидно в душі за те, що ми отак навколо нього ведем розмову.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Хто  за  те,  щоб  поставить на поіменне голосування, прошу

 голосувать? Голосуйте, будь ласка. Я Суслова хорошо бачу.

 

      "За"-

      Рішення прийнято.

      Я  ставлю на поіменне голосування: прийняти внесений проект

 із поправками від Комісії по бюджету 7 і 8 пункт і поправка до 5

 пункту за основу. Будь ласка.

      Михайло  Васильович,  голосуйте,  будь  ласка.  Це  комісія

 ваша...

 

      "За" -

 

      Спасибі.

      Будуть ще  поправки? Я  ставлю  в цілому.

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Я  прошу голосувати.

 

      "За" -

 

      Одну  хвилиночку. Запишіться.

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Ми поправки до постанови. Я дам вам слово. Я розумію, що ви

 ніяк  з  Миколою  Яновичем  не  помиритесь.  Нам  постанову нада

 приймать,  а не  спори  розводить.

      Скільки хвилин відведем? 5 хвилин. Хто за те, щоб 5 хвилин,

 прошу проголосувати.

      Ми, по-моєму,  себе ставим  в  смішне положення.

 

      "За" -

 

      Будь ласка,  Вітренко,  Вітович.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Шановний  Олександр Миколайович, я проголосувала "за", коли

 ставилось  питання  прийняти  за  основу.  Тому що я розумію, що

 треба  підтримати нашу олімпійську збірну. Хоч і хочеться бачити

 там  дійсно  не  представників корумпованих тіньових структур, а

 тих наших спортсменів, які можуть виборювати і доказувати всьому

 світу  на  що  вони здатні. Але я відмовилась голосувати, коли в

 цілому, тільки за те, що ви надали слово Суслову.

      Я розумію, що в цьому залі йде розправа над депутатами, які

 не  угодні  керівництву  Верховної Ради. Але це вже слово просив

 голова  комісії.  І  ви не мали права не дати йому слова, голова

 Комісії по банкам і фінансовій діяльності, а це питання грошове.

      І тому, Олександр Миколайович, я прошу вас не брати приклад

 з  Олександра  Олександровича  Мороза, який робить те, що хоче в

 залі.  Виконувати  Регламент і надавати слово тим депутатам, які

 просять слова.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. За рекомендації спасибі. Я буду мати свою думку

 після цього, після цього.

      Будь ласка, Вітович, Радько.

 

      ВІТОВИЧ О.В.

 

      Шановні  депутати  і доповідач, мене цікавить таке питання:

 де гарантії, що, виділивши їм, що, виділивши їм оці гроші...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюсь, Вітович.

 

      ВІТОВИЧ. Вітович, Вітович.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Відключіть,  будь ласка, відключіть.

      Радько, Алексєєв.

 

      РАДЬКО В.І.

      Олександр Миколайович, я прошу передати слово Суслову.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Суслов.

 

      СУСЛОВ В.І.

      Спасибо.

      Уважаемый  Александр  Николаевич, я настаивал на том, чтобы

 мне  дали  слово,  только  потому, что было поручение Верховного

 Совета  и  нашей  комиссии заниматься этим вопросом. И не только

 бюджетной.

      Поэтому,  сразу,  нарушая  Регламент,  одной  комиссии дать

 слово,  а другой -не дать, ну, так не делают в верховном Совете.

 Или не должны делать, хотя делают, к сожалению.

      Теперь,  вам,  депутатам,  было  роздано  заключение  нашей

 комиссии  по  этому  проекту, на руках у вас оно есть, во многом

 поданый  бюджетной комиссией проект просто дублирует действующие

 нормы  законодательства.  Есть  один  принципиальный  момент, по

 которому  трудно  договориться.  Это  пятый пункт постановления,

 которым   предлагается   дать   право   Кабинету   Министров  по

 согласованию  с Комиссией по вопросам бюджета и молодежи, спорта

 и   туризма   давать   льготы.   Это  противоречит  всем  нормам

 законодательства  и  здравому смыслу тоже. Давать льготы, хотя и

 уважаемым фирмам, занятым поставкой нефтепродуктов, но мы должны

 понимать,  что  это  же  колосальные деньги в бюджет. Здесь есть

 угроза  того,  что мы потеряем десятки триллионов карбованцев на

 этих  импортных поставках топлива. Поэтому все можно принять без

 пятого пункта.

      И  конкретное  предложение:  либо проголосовать по пунктам,

 либо  снять  пятый пункт, остальное, посмотрите, первый пункт он

 дает  ведь  право  всем за счет прибыли и доходов вносить это на

 нужды  Олимпийских  Игр  не  только  этим  5  фирмам, а всем кто

 пожелает,  и  сумма  там может быть вполне достаточна. Поэтому с

 учетом  того,  что  мы  более  2  триллионов рублей, карбованцев

 выделии  на  эти  цели  за счет государственного бюджета, как вы

 помните,  поэтому давайте достигнем компромисса, снимем 5 пункт,

 все остальные льготы оставим. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Я думаю, Віктор Іванович, ну, не надо

 звинувачувать того, хто головує на сесії. Ну, якщо вашій комісії

 було  дано  доручення,  то  внесли б цю поправку, хіба б я її не

 зачитав  би тут депутатам. Ну ми ж... внесла комісія Азарова, ми

 її,  я  її  зачитав. Є давайте обязательно з голосу, щоб навколо

 чогось поговорили.

      Прийняли пропозиції. Алексеєва я оголосив, будь ласка.

 

      АЛЕКСЄЄВ.

      Спасибо,   Александр   Николаевич,   я  первым  делом  хочу

 высказать   свое  недоумение  таким  ведением  сессии.  Депутаты

 требуют   слова,  игнорируется  и  ставится  на  голосование.  Я

 понимаю, что надо провести вопрос, и я вообще-то проголосовал бы

 за   то,  чтобы  помочь  нашим  спортсменам  принять  участие  в

 Олимпийских  Играх,  и  проголосовал я против только потому, что

 проигнорировали мое право выступить.

      А  теперь  по  сути,  конечно  же  государство  находится в

 беднейшем  положении, конечно спортсменов надо поддерживать, но,

 я  посмотрел  вот  это постановление, и там где 5 пункт, конечно

 эти  компании  дадут  нам  какие-то  деньги,  но  льготы получат

 огромные.  Дадут  на копейку, а бюджет после этого не получит на

 сотню.  И  когда у нас сидят пенсионеры и учителя без зарплат, а

 мы так вот бросаемся бюджетом только потому что нам говорят, что

 надо  для  Украины  это сделать. Нет, простите, это надо сделать

 исходя  из  интересов  наших избирателей. Так вот, я поддерживаю

 предложение  Суслова,  поддержать,  но  кроме  5 пункта, который

 будет использован во вред нашему бюджету, нашим доходам.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Таким чином, чином, шановні колеги, ну

 давайте -час ми використали...

      Я  ставлю пропозицію, внесену Сусловим, про виключення 5-го

 пункту і підтриманого Алексеєвим, Азаровим...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну,  будь  ласка,  давай, Азаров. Счас ми дві комісії будем

 перетягувать...

 

      АЗАРОВ   М.  Я.  Уважаемые  народные  депутаты,  я  обращаю

 внимание,  что  мы как раз о том, что говорил Суслов и Алексеев,

 как раз и думали, когда писали пятый пункт. Еще раз обращаю ваше

 внимание,  что  обсяг наданных пильг не может перевыщувать обсяг

 внескив  цых  резидентов. Ну, неужели это не ясно, что ту сумму,

 какую они внесут, вот на такую сумму они получат пильги...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну, давайте ж не будем спекулировать тем...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Это первое.

      Теперь,  когда  говорят:  а  как  установить  контроль?  Но

 если...   важный   вопрос   контроля,   но  если  мы  не  можем,

 государство,  даже  вот этот пункт проконтролировать, то тогда о

 чем  мы вообще говорим в нашем государстве?!.. То есть, конечно,

 контроль за исполнением этого пункта (я ведь не случайно говорю,

 что  это  постановление  в  таком ключе готовится впервые -таким

 количеством  предостережений и т. д.)... Что происходит, если мы

 с  вами  исключаем  этот  пункт?  Остаются  только  добровольные

 пожертвования,  и  никаких немедленных взносов в Фонд подготовки

 Олимпийской команды не будет!.. Поэтому давайте твердо себе, так

 сказать,  представлять,  что  под  лозунгом  боагим  мы из этого

 постановления  выбрасываем  тот  пункт, который даст возможность

 мобилизовать средства сейчас. Сейчас! Вот в чем вопрос весь!

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги,  у  вас  на  руках єсть роект

 постанови. До першого пункту єсть зауваження?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Немає. Єсть до першого? До першого пункту?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      До другого пункту?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Немає.

      До третього пункту?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Немає.

      До четвертого пункту?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Є до четвертого. Будь ласка, Поровський.

      Да, давайте ми тоді за 1-3 проголосуєм....

 Зараз Микола Іванович, одну хвилинку...

 

      "За"-

 

      Прийнято.

      Будь ласка, по 4-му пункту Поровський.

 

      ПОРОВСЬКИЙ М.І., група "Державність".

 

      Шановні  колеги депутати! Я в цілому  підтримую постанову і

 буду  голосувати за, але я пропонував би до 4-го пункту включити

 доповнення,   щоб   Кабінет  Міністрів  розглянув  питання  щодо

 виготовлення    спортивного    обладнання,    інвентаря      для

 Олімпійської збірної на підприємствах України.

      Я  ознайомився  із  переліком  того  інвентаря,  який  буде

 закуповуватися  в  іноземних  фірмах  і мушу сказати, що такі як

 автомобіль-буксурувальник, автобус, куртка, штанга, ну, можливо,

 штанга  можна  виключити,  може  там  вона  якась  із особливого

 металу,  але  цілий  ряд  цього  обладнання, яке коштує в одному

 випадку  десятки  тисяч  доларів,  в  іншому випадку сотні тисяч

 доларів   цілком  можна  виготовити  і  на  наших  заводах. Може

 виготовити  Львівський  завод автобус, можуть пошити куртку і це

 буде  реклама  нашим  підприємтсм  і  це  буде, як кажуть, їхній

 престиж,  що  наші  спортсмени,  що  наші спортсмени виступають,

 одягнені в   вітчизняне взуття і вітчизняне  обаднання.

      І  останнє. Я був здивований в тому, що по базах підготовки

 Олімпійської   команди  так  розпорошені  кошти.  Наприклад,  на

 базу........... 80 тисяч доларів. Я прекрасно знаю цю базу, вона

 в  такому запущеному стані, що 800 тисяч доларів на цю базу буде

 мало  для  того,  щоб  привести  її  в  стан,  де  може  жити  і

 тренуватися Олімпійска  збірна.

      Тому  я  і  пропоную,  щоб  ті кошти були централізовані на

 кілька  баз,  які  можна  було  б  цільово вкласти і щоб ця база

 функцінувала і в цьому році і в наступному, і далі. А то куплять

 обладнання  в базу, яка без даху, все це пропаде обладнання там,

 і через рік знову постане питання виділення коштів. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я,  шановні  колеги,  думаю,  що це побажання,

 побажання,  безперечно,  хороше.  Но враховуючи те, що часу д ля

 підгтовки до Олібпійськіх Ігор небагато, і коли ми виробляємо це

 обладнання  і одяг, це чи будемо виробляти -це час потрібен. Тут

 питань  нема,  Микола  Іванович, це, безперечно, так. Але ведемо

 розмову, що сьогодні потрібно.

      Будь ласка,  Петро  Володимирович Шейко.

      Ми вашу пропозицію враховужмо, але вона не до 4 пункту.

 

      ШЕЙКО.  Шановний  Олександр Олександрович і автори проекту,

 по  4  пункту,  де  мова  йде про одержавння призових нагород за

 участь  в Олімпійських Іграх, я прогнозую собі такий варіант: не

 оподатковується  та медаль, яка, скажімо, переможцю Олімпійських

 Ігор будуть вручатись в України. Але значна частина спортсменів,

 і особливо тих, хто навколо спортсменів, буде отримувати грошові

 нагороди у вигляді, скажімо, конвертованої валюти там, де будуть

 проходити Олімпійські Ігри. І 4 пункт, ясна річ, там не спрацює.

 Тому  там  заберуть  і  опдатки,  які  ми  будемо фінансувати дл

 обслуговування  нашої олімпійської команди, там заберуть все, що

 треба в доларах.

      А  тут  ми  позбавляємо їх оподаткування, скажімо, на певні

 незначні суми.

      Тому  я хотів би прояснити для себе, що включає 4 пункт -чи

 оподаткуванян  всього циклу проведення олімпіади і за кордоном і

 тут,  чи  тільки тут, що буде отримувати спортсмен і той тренер,

 або,  скажімо,  обслуговуючий  персонал. Це дуже небезпечна, між

 іншим, позиція по 4 пункту.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  думаю,  шановні  колеги...

      Валерій  Пилипович, сядьте.

 

 

      БОРЗОВ. Що стосується 3 пункту, не 4, а 3.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Четвертого, третій ми проголосували.

 

      БОРЗОВ.  Що  стосується  призових  винагород.  Ідеться  про

 бюджетні  кошти,  які  визначенні  постановою Кабінету Міністрів

 щодо  призових нагород за Чемпіонати світу, Європи і Олімпійськи

 Ігри. Проплати будуть провадитись на Україні.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Савченко, будь ласка.

 

      САВЧЕНКО.

 

      Спасибо Александр Николаевич.

      Уважаемый    Александр   Николаевич,   уважаемые   народные

 депутаты.

      Я  взял  слово  не  для того, чтобы вас агитировать, не для

 того,  чтобы вас просить. Уважаемые народные депутаты, мы с вами

 все  живые  люди.  Поверьте  мне, что на Олимпийских Играх будут

 принимать  участие  от  нашего  государства наши дети с вами, за

 которых мы будем болеть, за которых мы ответсвенны.

      Вчера  в  докладе  Президента Президент упомянул инвалидов.

 Так  вы  не  забывайте,  что на... Олимпийских играх также будут

 участвовать инвалиды. Они обижены судьбою, они... людей постигло

 большое горе. И мы сейчас с вами лишаем их той изюминки, которая

 у  них  в радость, единственная. Давайте повернемся лицом к этим

 людям, уважаемые товарищи.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Я  ставлю  4  пункт  у  редакції від

 комісії.

 

      "За" -

 

      Прийнято.

      По  5 пункту була пропозиція вилучити із проекту постанови.

 Я  цю пропозицію ставлю на голосування. Пропозицію вніс  депутат

 Суслов як голова комісії і підтримав депутат Алексєєв.

 

      "За" -

 

      Не набрали голосів.

      Таким чином, ця стаття залишається.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Одну  хвилиночку,  ну   подождіть. В редакції залишається в

 тій, яку подала комісія.

      До 5 пункту ще єсть поправки?  Єсть поправки?

      Будь   ласка,   Ілясевич  і  Сергій  Володимирович,  Сергій

 Анатолійович Терьохін. Єльяшкевич.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., Херсон, депутатская группа "Реформы".

      Именно  из-за 5 пункта и разгораются такие страсти. В таком

 виде  его  принимать  категорически  нельзя.  Днло  в  том,  что

 Верховный  Совет  дал  задание подготовить согласованный вариант

 нескольким   комиссиям.   То,   что  докладывал  Николай  Янович

 согласованным вариантом по 5 пункту не является.

      5 пункт противоречит действующему законодательству Украины,

 потому  что  изменение  в  налоговое  законодательство  мы можем

 только законами делать.

      Поэтому,  в  связи  с  тем,  что  он  не прошел юридической

 экспертизы,  а  юридическая  экспертиза  дала  бы  отрицательное

 заключение,  и в связи с тем, что это не согласованный пункт, то

 я  просил  бы  поставить  все постановление на голосование без 5

 пункта. Экономический ущерб от того, что этот 5 пункт будет все-

 таки  осуществлен, будет огромный. Потому что да, действительно,

 средства  пойдут на олимпийское движение, и фирмы, которые здесь

 указаны,  эти  средства,  наверное,  предоставят, но еще большее

 количество денег в бюджет не попадет.

      То  что  говорил Николай Янович о равном количестве сумм, к

 сожалению, только благие пожелания, потому что ответственности в

 законодательстве за невыполнение своих обязательств у этих фирм,

 к  сожалению,  нет. А их уставные фонды гораздо меньше тех сумм,

 которые   проставлены   здесь.   Нет  уставного  фонда  у  фирмы

 "Витал........" в размере 1 триллион 160 миллиардов. Поэтому она

 не  сможет отвечать своими средствами за предоставленные льготы,

 если нарушит условия, о которых говорил Николай Янович.

      Поэтому   я   просил  бы  поставить  все  постановление  на

 голосование без пункта 5.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.. Терьохін, будь ласка.

 

      ТЕРЬОХІН С.А.

 

      Шановні  колеги!  Як  ви  розумієте, є питання, пов'язані з

 фінансуванням з Державного бюджету програми Олімпійських Ігр. І,

 коли  ми  розмовляли  з  міністром, він жалівся, що в Державному

 бюджеті  зараз інші пріоритети є. Хоча там є ці 2 трильйони, яки

 ми  прийняли,  які  хочеться  забрати  від тих компаній. Давайте

 замість 5 пункту в цій редакції напишемо, що "Кабінету Міністрів

 здійснити   першочергове   фінансування   витрат,  пов'язаних  з

 Олімпійськими Іграми" і поставимо крапочку. І це буде введення в

 пріоритетне  фінансування  оцих  витрат.  І  при  цьому  давайте

 приймемо оцю постанову.

      Замість  5  пункту  в  цій  редакції...  п'ятю компаніями і

 поставити...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо. Дві пропозиції. Я ставлю на голосування

 спочатку  пропозицію  Ільяшкевича  про  те,  щоб  поставити  всю

 постанову  без  всякого  пункту на голосування. Будь ласка.

      Голосуєм  за  всю  постанову  без 5-го пункту по пропозиції

 депутата  Ільяшкевича.

 

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      Пропозиція  Терьохіна.  Будь  ласка,  ще  раз  сформулюйте.

 Надати    право  Кабінету Міністрів... Будь ласка, Терьохін.

 

      ТЕРЬОХІН  С.  А.  Шановні депутати! Замість п'ятого пункту,

 який  є  в цій редакції, написати: "Кабінету Міністрів здійснити

 першочергове   фінансування,   котре   пов'язане  з  проведенням

 Олімпійських Ігор за рахунок коштів Державного бюджету". Крапка.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  ставлю  на  голосування. Одну хвилиночку. Я

 ставлю  пропозицію Терьохіна  на голосування.

 

      "За" -

      Будь ласка, Азаров.

 

      АЗАРОВ М.Я.

      Александр  Николаевич!  Уважаемые народные депутаты! За что

 вы  проголосували?  А  что,  выплата  заработной  платы, пенсий,

 долгов  по  заработной  плате  не  первоочередные  в  бюджете? А

 расплата  по  внешним долгам не первоочередная? За что мы с вами

 проголосовали? Если бы деньги в бюджете были, никаких заданий по

 первоочередным,  там,  платежам  не было бы. А посмотрите, какие

 сейчас...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Сергей  Анатолиевич,  но кто бы, кто бы, но вы-то прекрасно

 знаете  эту  ситуацию.  Поэтому  пункт абсолютно пустой. Мы его,

 конечно, коль он проголосован, включим. Но я хотел бы, Александр

 Николаевич,  чтоб  вы дали слово Валерию Филипповичу Борзову. Он

 вел  эти  переговоры,  он  отвечает  за  это  дело.  И  пусть он

 прокомментирует этот пятый пункт.

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Пилипович,  будь ласка.

 

      БОРЗОВ В.П.

      Спасибі, Олександр Миколайович.

      Справа в тім, що...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу: до уваги!

 

      БОРЗОВ  В. П. Шановні народні депутати, справа в тім, що ви

 приймали  і допомагали нам прийняти постанову Верховної Ради про

 обов'язкове фінансування з статті "Олімпійська підготовка", там,

 де по бюджету проходить 2 трильйони 350 мільярдів.

      Вже  після  постанови  бюджет  виконується  на  45 %. І це,

 безумовно,  заганяє  нас  в  погодження цих додаткових витрат до

 бюджету  з  всіма  структурами,  які  до  цього  мають  діло,  з

 Кабінетом Міністрів, і Міністерством фінансів.

      Я  знову 2-3 неділі витрачу на те, щоб погодити це питання.

 Відповідь   буде   одна:   бюджет  затверджено,  будь  ласка,  в

 відповідності до Закону про бюджет використовуй бюджетні кошти.

      Чому  з'являється це питання у нас? Вимушена ситуація, якщо

 п'ятого  пункту  не  буде,  все останнє для нас не має, скажімо,

 стратегічної мети.

      Тому  я  просив би, якщо потрібно контроль комісії депутата

 Суслова, можна запросити його, щоб він також контролював разом з

 Комісією  з  питань  бюджету  і  конкретно  будь-якими народними

 депутатами.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Савченко.

 

      САВЧЕНКО В.Г.

 

      Уважаемые  народные  депутаты, я вполне согласен с Валерием

 Филипповичем  и немножко не согласен с Терехиным. Почему? Потому

 что  он  сказал,  что  "фінансувати  з бюджету". Якби він сказав

 "додатково до бюджету, який виданий на Олімпійські Ігри", тоді

 друге діло.

      Але  в мене є ще пропозиція. Я думаю, що ми з вами прийдемо

 до  здорового  глузду  і  проголосуємо  ще  раз  цю постанову, і

 проголосуємо  за,  дорогі  народні  депутати.  А,  я  думаю, что

 штангист Єльяшкевич он в этой ситуации глубоко не прав.

      (Шум у залі)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги, ми з вами проголосували за ту

 пропозицію,  яку вніс депутат Терьохін і 240 голосами затвердили

 ту пропозицію, яку вніс депутат.

      До шостого пункту є зауваження?

      До  п'ятого, до шостого пункту є зауваження? Черепков, будь

 ласка, від комісії.

 

      ЧЕРЕПКОВ

 

      Уважаемый  Александр  Николаевич  и  народные депутаты. Во-

 первых,  голосование  по  поправке Терьохина нарушает Регламент,

 потому  что  уже  за основу было проголосовано 217 и надо теперь

 голосовать  только  за  вылучення, а за вылучення вже не прошло.

 Это во-первых.

      А   во-вторых,   давайте  не  позориться  на  всю  Украину,

 Александр   Николаевич.   Александр   Николаевич,   давайте   не

 позориться  на  всю  Украину,  а  если  что-то  снимем вопросы и

 откажемся вообще от участия в Олимпиаде.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я думаю, шановні колеги, я думаю, що ми з вами

 мали  б  можливість після Олімпійських Ігр якби би закінчили все

 так,  як  слід  заслухати  і  прийняти  відповідне  рішення. Але

 підготовку  до  Олімпійських,  проведення  їх  ми  повинні  дати

 Міністерству чи Комітету молоді і спорту.

      Ми  з  вами  навколо  чого  ведем  розмову, Я розумію, що у

 кожного  сьогодні  болить  голова  за  кожну  копійку  в  нашому

 бюджеті, хвата чи не хвата, но, давайте, хоч на цьому питанні ми

 найдем якийсь спільний підхід і розуміння.

      Я ще раз питаю: до шостого нема зауважень?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну хвилиночку, ну подождіть...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      До  п'ятого пункту, після виступу міністра... після виступу

 депутата Савченка, бедум ми за нього голосувать?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Хто  за те, щоб переголосувать цей пункт? П'ятий пункт... З

 урахуванням  того,  що  після  Олімпійських  Ігр ми повернемся і

 заслухаєм звіт...

 

      "За" -

 

      Кіяшко, до шостого пункту, будь ласка.

 

      КІЯШКО  С.  М.,  Донецьк, 108 виборчий округ, социалістична

 фракція.

      Спасибо.

      Александр  Александрович,  во-первых,  по  процедуре мы уже

 голосовали  за  исключение  пятого  пнукта  и  исключение это не

 прошло.  Поэтому  в  постановлении  должно  остаться.  Поэтому я

 считаю,  что  если  мы  к шестому пункту добавим, что Комисси по

 вопросам  бюджета  и  т.  д. обеспечить контроль, а по окончании

 всех  вот  этих  закупок  к  Олимпийским  Играм отчитаться перед

 Верховным  Советом за использование средств. Тогда и пятый пункт

 работает, и шестой спокойно работает.

      Спасибо.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  ставлю  поправку до шостого пункту депутата

 Кіяшко на голосування.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну  хвилиночку!  Я прошу слухать... Це ту пропозицію, яку

 він  вніс,  що після завершення Олімпійських Ігор повернутись до

 цього питання та заслухати звіт про використання тих коштів, які

 направлені на підготовку і проведення Олімпійських Ігор, так?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь ласка, включіть систему.

 

      "За" -

 

      Ще до ... Суслов,  будь ласка, потім Азаров.

 

      СУСЛОВ  В. І. Уважаемые депутаты, чтобы снять вопрос о том,

 достаточны льготы или нет, давайте вот сейчас спокойно прочитаем

 1-й   пункт.   В  1-м  пункте  написано:  "Установити,  що  сума

 нарахованого   податку   на  прибуток  підприємств  або  доходів

 громадян, щзо ппідлягає сплати за рнезультатами попередніх і так

 далі...   зменшується   на  суму  коштів,  перерахованих  такими

 юридичними  або  фізичними особами на еті счета. Что это значит?

 Это  значит,  что  этот  пункт  позволяет  всю прибыль народного

 хозяйства  перевести  на эти счета и также весь подоходный налог

 граждан перевести на эти счета.

      Ну,  неужели  этого не достаточно? Почему мы боремся еще за

                              - 39 -

 налог  на  добавленную  стоимость пошлины и мытные сборы по 5-му

 пункту?  Я  еще  раз  прошу:  подумайте, где предел даже первого

 пункта?  Эта  сумма  и  перекроет  эти 2 триллиона, потому что в

 данном  случае плательщику, если он заинтересован поддержать, он

 ту   же   самую  сумму  платит  либо  в  бюджет,  либо  на  счет

 Олимпийского  комитета.  Гражданин получает выбор либо в бюджет,

 либо на счет того же министерства. Куда еще больше льгот?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Азаров.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Уважаемые  народные  депутаты!  Значит, во-

 первых,   статья   1   данной  постановы  дублирует  действующее

 законодательство.    Уже    в    действующем    законодательстве

 добровольные  пожертвования освобождены и так далее и так далее.

 И  никто  что-то  не  раскошеливается  на  то,  чтоб  поддержать

 немедленно олимпийские движения. Это первое.

      И  второе.  Виктор  Иванович,  ведь эта статья в певой вот,

 первая статья подана комиссией в вашей редакции. Редакция Сергея

 Анатольевича  Терехина.  Мы  согласились с ним, хотя мы считаем,

 что  вот  тот  1-й  вариант,  когда  мы  говорили  об  авансовом

 прибутке,  более выгоден для бюджета, чем нарахованый, чем сумма

 нарахованого податка.

      И, наконец, главное. Я предлагаю в 5-м пункте добавить "под

 контролем  комисиё  з  пытань бюджета, потом туризма, и добавить

 Комисию  з пытань банкив и финансовой деятельности. Неужели трех

 комиссий  Верховного  Совета  будет недостаточно для того, чтобы

 разобраться  с перечнем  тех  льгот, которые  мы  даем?

      И наконец дополнить ту постанову пунктом 9, в котором после

 окночания  олимпийских  игр  заслушать  полный  финансовый отчет

 Правительства   о   средствах,   израсходованых   на  проведение

 олимпиады  а також тех пильг, которые были наданы нерезидентам и

 резидентам.

      Таким  образом, мы с вами устанавливам, с одной сторсоны, я

 прошу  не кричать, таким образом мы с вами устанавливаем с одной

 стороны  возможность  проведения  тех  игр,  физические, то есть

 добавочные   средства   устанавливаем,   а   с   другой  стороны

 устанавливаем  такой  жесткий контроль, который мы за бюджетом с

 вами  не  осуществляем.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

      Шановні  колеги,  до  6  пункту ще є зауваження? Немає. Я 6

 пункт  в редакції  від  Комісії  ставлю   на  голосування.

      За -

      Прийнято.

      Сьомий,  у  вас  є  на руках доповнення? Я його зачинаю від

 комісії  по  бюджету.

      Пункт  7.  Залишки  коштів на спеціальних рахунках "Україна

 олімпійська",  створених  для  підготовки та участі олімпійської

 збірної  України  Міністерство України в справах молоді і спорту

 та  Національного  олімпійського  комітету  України повинні бути

 повернуті не пізніше 1 жовтня 1996 року до Державного бюджету.

      Нема   зауважень?

      Восьмий   пункт.   За   умов  обмеженості  коштів  бюджету

 фінансвування  витрат  на  підготовку  і  участь  спортсменів та

 тренерів  в  Олімпійських  і  Параолімпійських Ігор 1996 року за

 рахунок   бюджетних   асигнувань   не   обхідно   здійснювати  з

 врахуванням  фактичних  надходнь  на спеціальні рахунки "Україна

 олімпійська",   Міністерство   у  спарвах  молоді  і  спорту  та

 національного  олімпійського комітету. Єсть до цього зауваження,

 до 8? Немає.

      Я   ці   два   пункти  ставлю  на  голосування.  Счас  одну

 хвилиночку.  7  і  8  став...  Ми  6 проголосували -220 голосів.

 Степан Ількович, я ж питав до 7. Ну, включіть Хмару до 7 пункту.

 Ну, будь ласка, включіть. Депутат Хмара.

 

      ХМАРА С.І.  Хмара, 261 виборчий округ.

 

      Я   вважаю,   що   7   пункт   недоцільно   включати,  адже

 Олімпійськими  Іграми  не  завершується  розвиток нашого спорту.

 Якщо  будуть  спонсорські  кошти  на  рахунках  міністерств  для

 Олімпійських   Ігр,  то  їх  потім  можна  використати  цільовим

 спрямуванням,  скажімо,  на розвиток спортивної бази, підготовки

 (............)  і так дальше, уже після Олімпійських Ігр. А ні в

 якому разі  не  забирати бюджет, щоб потім люди з одною метою їх

 жертвовали.  А не відомо куди з бюджету, на які цілі вони будуть

 використані.

      Я  вважаю,  що  це  така форма підготовки, як сьогодні  пан

 Азаров  пропонує,  приводить  до  таких  помилок.  Отак знаєте з

 повітря  зачитали і роздали...

      І  ще  одне.  Я хотів би заперечити депутатові Кияшку, який

 говорив,  що  5 пункт залишився в постанові. Ні. Ні, шановні. Ми

 проголосували  спочатку, прийняли за основу постанову і потім по

 всіх   пунктах   проходили.   Спочатку   голосування   ставилося

 (............)  5  пункту.  Він не набрав більшості. Але 5 пункт

 теж  не  набрав  бідльшості.  І  замість  5 пункту проголосована

 поправка,  замість  5  пункту,  депутат  Терьохіна,  щоб не було

 плутанин  і  щоб  потім  ми  не  побачили  дуже  дивну постанову

 прийняту.

      Так  що  5  пункту  шановні  нема.  І  пан Азаров, пора вже

 кінчати це. Ви сьогодні дезорганізуєте роботу Верховної Ради.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Відключіть мікрофон.

      Шановні  колеги! Пропозиція внесна така, що в 7 пункт, яким

 передбачається  кошти  на  спеціальних  рахунках, які залишаться

 після проведення Олімпійських і  Паралімпійських Ігор  повернути

 до бюджету.

      Депутат  Хмара  вносить  пропозицію:  цей пункт вилучити. А

 кошти,  які  залишаться на спецрахунках, використати на розвиток

 фізкультури і спорту в цілому даного державного комітету.

      Одну хвилиночку. Степан Ількович, я правильно вас зрозумів?

 Правильно  зрозуміли  всі  депутати? Я пропозицію депутати Хмари

 ставлю на голосування: про виключення 7 пункту.

      Ну  подождіть. Ви кажете "нельзя", а другий депутат каже...

 Його пропозиція, я повинен поставити, як і вашу, на голосування.

 Будь ласка, включіть систему.

 

      "За"-

      Не набрала голосів.

      Я ставлю 7 і 8 пункти на голосування.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Та   я   ставлю   на   голосування,   подождіть,  Олександр

 Миколайович.  Олександр  Миколайович,  сідайте,  я  зрозумів.  Я

 розумію  все.  Якщо  більше  зауважень  до 7 і 8 пункту немає, я

 ставлю на голосування.

      Голосуєм за 7 і 8 пункт.

 

      "За" -

      Прийнято.

      Була  внесена  пропозиція  по  9  пункту,  що по завершенню

 Олімпійський і Паралімпійських Ігор, заслухати на сесії звіт про

 виконання  залучення коштів на проведення цих міроприємств. Єсть

 необхідність 9 пункт голосувать?

      Микола  Янович,  ви  не  настоюєте?  Це пропозиція депутата

 Азарова.  Я  так зрозумів, що ви не настоюєте. 9-ий пункт. Що по

 завершенню ... Зрозуміло.

      Шановні  колеги! Я ставлю проект постанови в цілому... Одну

 хвилинку. Без  п'ятого пункту.

      Ну давайте ми поставимо спочатку з 5 пунктом, а потім без 5

 пункта.

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Я  ставлю  на  голосування  в  цілому без 5-го пункту. І не

 шуміть. Олімпійці.

 

      "За" -

 

      Я ставлю на голосування в  цілому з 5  пунктом.

      ШУМ У  ЗАЛІ

      А  потім  те,  що  вніс  Терьохін.  В  нього  ще  була одна

 пропозиція.

 

      "За" -

 

      Я ставлю на голосування в цілому з поправкою по 5 пункту, а

 точніше з редакцією Терьохіна, депутата Терьохіна. Будь ласка.

 

      "За" -

 

      Постанова прийнята.

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто в нас по аудиторській? Ви будете, да?

      Слухається  питання  про  доповнення до Постанови Верховної

 Ради  України від 26. 03. 1996 року "Про внесення змін до пункту

 7  Постанови  Верховної Ради України "Про порядок введення в дію

 Закону України "Про аудиторську діяльність".

      Шановні  колеги, ми по часу не можем перерву з вами робити,

 тому що в нас була перерва. Да, я просив би: давайте працювать.

      Будь ласка.

 

      УГАРОВ Г.Ю.

      (Геннадий Угаров, Мелитополь, 186 избирательный округ)

      Уважаемые    коллеги,    нами   26   числа   было   принято

 соответствующее  постановление  Верховного Совета, в которой был

 упущен  чисто  процедурный  вопрос.  Касается  воторого  пункта,

 который  говорит,  что  "Постанова  набуває  чинності  з  дня її

 прийняття",  то  есть  не  меняется смысл документа, на меняются

 условия  принятия,  не  меняется  текст -просто уточняется время

 введения этого постановления в действие.

      Я могу сказать, чем это обусловлено. Уважаемые коллеги, это

 достаточно   серьезный   финансовый   вопрос,   поэтому  просьба

 послушать.

      Дело  в  том,  что  обусловлена  подача, подача аудиторских

 заключений до 1 апреля. Постановление этот вопрос урегулировало.

 Но  так,  как оно не было введено до 1 апреля, то пошли штрафные

 санкции,   в   частности   по   Харьковской  области  достаточно

 значительные.

      Поэтому  предлагается  уточнить второй пункт, что постанова

 "набуває чинності з дня її прийняття", и тем самым приостановить

 процесс наложения штрафных санкций.

      Я  еще  раз  подчеркиваю,  что...  Да,  чтобы приостановить

 процесс обязательного аудита, как это мне подсказывают.

      Значит,  я  еще  раз  подчеркиваю,  что текс постановления,

 текст  постановления  не  обсуждается, потому что он уже принят,

 тот  пункт,  который  уже есть. Обсуждается только время, второй

 пункт.

      Поэтому  просьба  поддержать  и  решить  это  в оперативном

 порядке.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку, запитання будуть?  Голосуєм?

      Я  ставлю  на  голосування про внесення постанови Верховної

 Ради про внесення змін до пункту 7 Постанови Верховної Ради "Про

 порядок   введення   в   дію  Закону  України  "Про  аудиторську

 діяльність".  За основу.

 

      За -

 

      Запросіть, будь ласка, депутатів.

      Кому щось не зрозуміло? Будь ласка, Марченко.

 

      МАРЧЕНКО.

      Уважаемый  Александр  Александрович,  Александр Николаевич,

 мне  представляется  несколько  голосов недобрано только лишь по

 одной  причине,  что  не  четко вы поставили вопрос. Здесь не за

 основу   пункт   нужно   принимать,  а  полностью  принять  одно

 предложение,  которое  звучит  таким  образом: постанова набуває

 чинності з дня її прийняття. То есть это пункт принимается не за

 основу,  а  просто  принять  этот  пункт, этот пункт нормальный.

 Постановление снимает обязательность аудита и за него нужно, и я

 обращаюсь к депутатам, проголосовать "за". Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Голосуєм?  Ставлю  на  голосування.  Я  прошу

 голосувать.

 

      За -

      .........прийнято.

      Про  проект  Закону  "Про  оренду землі", Губарєв Володимир

 Сергійович.

      Губарєв  єсть? Давайте ми тоді розглянем питання про проект

 Закону  "Про  визнання  такими,  що  втратили  чинність,  деяких

 декретів  Кабінету  Міністрів".  Гладуш Віктор Дмитрович, перший

 заступник міністра зовнішньоекономічних зв'язків.

 

      ГЛАДУШ     В.     Д.,     перший     заступник     міністра

 зовнішньоекономічних зв'язків.

      Шановний Голово, шановні народні депутати!

      В  травні 1995 року уряд надіслав на розгляд Верховної Ради

 проект  Закону  "Про  визнання  такими,  що  втратили  чинність,

 декретів  Кабінету  Міністрів  України" від 26. 12. 1992 р. "Про

 встановлення  спеціального  режиму експорту деяких видів товарів

 та  пункту  1  частини  1  Декрету  від  20.  05.  1993  р. "Про

 лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності".

      Метою   прийняття  цих  декретів  було  захист  економічних

 інтересів  держави  за  рахунок  надання повноважень здійснювати

 експорт  деяких стратегічно важливих товарів окремими суб'єктами

 господарської    діяльності.    Зазначені    заходи   державного

 регулювання   було   запроваджено  за  умов,  коли  собівартість

 виробництво  зазначеної  в  переліку продукції була значно нижча

 цін  світового  ринку  і  існування Інституту спецекспортерів не

 давали  можливості посередницьким структурам безконтрольно грати

 на різниці внутрішнього та зовнішнього ринків продажі товарів за

 демпінговими цінами.

      Виробництво вказаної продукції на Україні є обмеженим, тому

 для   забезпечення   потреб  внутрішнього  ринку,  ця  продукція

 повністю  підпадала  під  режим квотування і ліцензування, тобто

 мали місце кількісні обмеження.

      Ввезення   цих   товарів   за   межі   України   спеціально

 вповноваженими  на  суб'єктами  зовнішньоекономічної  діяльності

 здійснювалось  лише  після  реєстрації  контрактів в...... торзі

 Украіїни  та  в межах, встановлених квот. Це давало можливість в

 короткі  строки  здійснювати  необхідну  методологічну  допомогу

 експортерам   проводити   їх   контракти   у   відповідність  до

 міжнародних   стандартів,   що   дозволено   набути  українським

 суб'єктам  зовнішньоекономічної діяльності необхідного досвіду у

 зовнішній торгівлі.

      Враховуючи  те,  що  на час прийняття декретів, в країні не

 діяла комплексна система контролю за поверненням валютних коштів

 по  експортним  операціям,  цілком  природньо, що запропонований

 вказаними  декретами Інститут спецекспортерів, був доцільним для

 забезпечення    контролю    з   боку   держави   за    експортом

 високоліквідної  продукції цінами та поверненням валютних коштів

 за  кордону.  Він  деякий  час  виконував  стабілізуючу  роль  в

 експорті стратегічно важливих для України сировигнних товарів.

      Після   прийнття   Урядом  рядом  постанов  були  скасовані

 кількісні  обмеження  ліцензування і квотування вище зазначеного

 переліку  продукції.  З  кінця 1994 року координально  змінилася

 ситуація  з цінами внутрішнього ринку по відношшенню до світових

 цін.

      Якщо  раніше  ціни  внутрішнього ринку на кольорові метали,

 вугілля,  нафтопродукти  тощо були значно нижчі цін на зовнішніх

 ринках,   то зараз  ціни  внутрішнього  ринку  на  цю  продукцію

 перевищують світові.

      На  даний  час  Урядом України впроваджено комплекс заходів

 щодо  більш  жорстокого  контролю за поверненням валютних коштів

 резидентів  до  України  від   експортної   діяльності.

      Спецільно  уповноважені  суб'єкти.......... за три роки дії

 декретів  набули  значного досвіду в зовнішній торгівлі. До того

 ж,  як показують розрахунки, питома вага продукції, що підпадала

 під  дію указаних декретів, в 1994-1995 роках не перевищувала 5-

 7%  у  загальному   обсязі  експорту  українських  товарів.

      Крім того, українські експортери цієї продукції закріпились

 а  зовнішньому  ринку.

      У  відповдіності  до  Постанови Кабінету Міністрів за ь 159

 від   4   березня  1993  року  цілий  рад  спецрежимних  товарів

 знаходяться  під  подвійним  контролем.............  і урдядової

 комісії  з  екпортного  окнтролю.  Це  різкісні та рідкоземельні

 метали  а  також  деяка  продукція  кольорової    металургії.

      По вказаним товарам дрежавний контроль за експортом не буде

 втрачено  в рязі  скасування  вщезазначених  декретів.

      Враховуючи те, що скасування режиму спецекспорту є однією з

 головних умов надання Україні в 1996 році, в тому числі і позику

 в  світовому  банку,  та  те,  що  інститут  спеціального режиму

 експорту  окремих видів товарів зараз фактично не відповідає тим

 цілям,  що  були  покладені  на  нього на час прийняття згаданих

 декретів,  вважаємо  за  можливе розглянути питання про визнання

 такими,  що  втратили  чинність  Декретів Кабінету Міністрів рпо

 встановлення  спеціального режиму експорту окремих видів товарів

 від  26.  12.  92  року  та пункту первої частини первої Декрету

 Кабінету   Міністрів   про   лібералізацію  зовнішньоекономічної

 діяльності.

      Але  зважаючи  на те, що окремі групи товарів, щ підпидають

 під  загальні  декрети, є високоліквідними на світових ринках та

 їх  експорт з України залишається стійким, а також те, що окремі

 з  них  знаходяться  під  дією  чи входять в групу ризику, що до

 можливості  введення  антидемпінгового  чи інших обмежень з боку

 іноземних  держав. Доцільно було б продовжити ціновий моніторинг

 та  валютний  контроль  стосовно  експорту  зазаначенних товарів

 через  використання  механізму,  передбаченого Указом Президента

 України  за  номером  659  від  7. 11. 1994 року щодо реєстрації

 обліку зовнішньо-торговельних договорів та контрактів.

      Шановні  депутати,  проект  щодо  цього  закону  у вас є на

 руках.  Прошу  відмінити  цей  декрет. Напоминаю, що ще в травні

 місяці прошлого року із-за того, що тут не було повністю в залі,

 цей  декрет  не  був  відмінений.  Я  можу  сказати  вам, що всі

 суб'єкти зовнішньо-економічної діяльності просять, щоб ми цю дію

 сьогодні вчинили.

      Спасибі.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   До   Віктора   Дмитровича  будуть  запитання?

 Запишіться, будь ласка. І відведем 5 хвилин. 5 хвилин достатньо,

 да?

      Осадчук, Марченко.

 

      ОСАДЧУК.

 

      Шановний  доповідачу,  ми часто відміняємо Декрети Кабінету

 Міністрів, різні законопроекти. Очивидно, це пов'язано з тим, що

 вони  потруднюють  економічну реформу або навіть завдають якоїсь

 матеріальної шкоди нашій державі.

      Скажіть, будь ласка, оцей документ, який ми відміняємо, яку

 він  зіграв  негативну  чи  позитивну роль? Чи може він з самого

 початку   був  не  потрібний?  В  кількох  словах,  будь  ласка,

 обгрунтуйте.

      Дякую.

 

      ГЛАДУШ. Спасибі. Значить, ці декрети ми вводили, ви знаєте,

 коли  були  дані  такі  повноваження  Кабінету  Міністрів.  І ці

 декрети  зіграли  свою  роль,  коли  у  нас, як я вам зазначив в

 докладі,  була  велика  різниця  між  внутрінніми  і  зовнішніми

 цінами.   Тоді   у   нас   ціни,  скажем,  на  кольорові  метали

 відрізнялися  дето  в  три, в чотири раза. І такі запретительные

 меры свою роль сыграли.

      Теперь,  что  дас  нам  отмена? Я сказал, что половина этих

 запретных товаров, на которые должны быть уповноважени Кабинетом

 Министров   спецэкспортеры,   вот,   они   у  нас  просто  и  не

 производятся  на  Украине, мы их не имеем. Поэтому их запрет или

 отмена  не  играет  никакой роли. Но пять процентов из товарного

 оборота  -это  там,  где  действуют  эти  запреты.  Отмена  этих

 запретов  по  мнению  МВС позволит расковать наших экспортеров и

 даст возможность увеличить в два-три раза увеличить экспорт этой

 продукции.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Марченко, Ткаченко.

 

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Передайте, пожалуйста,  слово Радько, 351 округ.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Радько, будь ласка.

 

      РАДЬКО

      Дякую. Радько, 351, Сумщина, франція "Комуністи".

      Шановний  Олександре  Миколайовичу! У мене перше питання до

 вас.  Яка  комісія  Верховної  Ради  займалася цим проектом, щоб

 перевірити доцільність відміни цього декрету?

      А  тепер  у  мене  звернення  до  депутатів Верховної Ради.

 Шановні   депутати   Верховної   Ради!   Декрет,  який  сьогодні

 пропунуєтьсчя відмінити Кабінетом Міністрів -це той декрет, який

 ще  стримує  пограбунок  держави, тобто встановлює контроль щодо

 експорту.  Свої  слова я підкреслюю тим, що до цього декрету був

 наданий  перелік  товарів,  які  експортуються.  Начинається цей

 перелік  із  руд  кольорових  металів,  дорогоціонного  каміння,

 рідкоземельних  металів  і  закінчується сирою нафтою. Тобто, ми

 сьогодні відкриваємо двері, якщо відміним цей декрет, відкриваєм

 двері для вивозу усього нашого, як говорим, багатства України.

      Я   хочу  до  доповідача  задати  таке  запитання.  Чи  він

 турбується за нашу країну, за нашу державу -Україну? Чи будем ми

 дальші  не  стримувати,  а  пограбовувати нашу державу? Дякую за

 увагу.

 

      ГЛАДУШ. Можна  відповідати?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

      ГЛАДУШ.  Значить,  перше.  Що  касається  про що турбується

 депутат. Ну если говорить об этом декрете, то в первую очередь о

 Украине, а не о людях, які живуть на Україні, а не про державу.

      Тепер,  що  касається  того, що містить цей список, который

 подвержен  спецекспортерам. То, что касается драгметаллов и лома

 драгметаллов  и  ценных  камней,  драгоценных камней, этот режим

 лицензирования   остается   у   нас  и  он  не  отменяется.  Это

 установлено другим  законом.

      Что  касается  спецрежима на спирт, мы его отменили раньше,

 месяц  назад здесь на Верховном Совете. Теперь, какие товары вас

 интересуют,  попадают  на спецрежим? Если мы сегодня конечно его

 не отменим. Это кольорові метали і сировина для їх виробництва.

      Ви  знаєте,  що ми обмаль виробляєм кольорових металів і це

 тільки  ті  метали, які ми з брухту робимо. От. Другіе ми тільки

 завозимо.  Кольорові метали.

      Также  це  касається  і руд кольорових металів. Ми не маємо

 руд  кольорових  металів.  Поетому  тут  нам захищати нічого. Ми

 боремся за те, чтоби всі інші країни отмінили експорт на ввоз до

 нас  цієї  сировини. В том  числе  і з  Росією.

      Що  касається  вугілля.  Вугілля, шахтарі довго ставлять це

 питання,  і  воно  зовсім  зізріло  пілся  того,  як  іздан Указ

 Президента  о  корпоратизації  угольной промишлєнності. То есть,

 нам  каждый  должен или получить право спецэкспортера -250 шахт,

 или  его  просто  отменить. Смысла в том, что мы на уголь введем

 спецрежим,  аж никакого. Наш уголь, к великому нашему сожалению,

 дороже,  ем  уголь,  который  мы  завозим. Это вы знаете, и этот

 вопрос рассматривался здесь ни раз.

      Дальше.  Нафта сира. Ми не експортуєм сиру нафру, і одна із

 причин того, що ми її добуваємо, всього 3, 7 мільйона тон, ми її

 тільки завозимо. Смисл в тому, що спецрежим на нафту, хоть ви її

 давайте, хоть не давайте, вона не вивозиться.

      Вот   і   весь   перчень.  Еще  газ  і  нафта,  вуглеродні,

 газоподібні,  ви  тоже  знаєте,  що  ми газ не експртуємо. І тим

 паче,  зжижені  вуглероди тоже не експортуємо. Електроенергію ми

 трохи експортуємо, але це удільний весь її не великий.

      Потому  здесь  вы  должны  понять,  что  мы... захищати тут

 нічого.  Ця міра тільки, ну, порождає всякі бюрократичні лазейки

 для того, щоб комусь дати або не дать.

      Спасібо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  оголосив Ткаченко з Запоріжжя, я йому надам

 слово. Хоч час завершить.

       Будь ласка.

 

      ТКАЧЕНКО С.К.

      (192-ий, Мелітополь, Ткаченко)

      І   все-таки,   Вікторе   Дмитровичу,  попереднє  запитання

 прозвучало  не даремно, тому що ми розширяєм все-таки можливості

 експорту,  а  відтак,  чи  є  в  вас  механізми захисту все-таки

 вітчизняного  споживача  і товаровиробника, тому що ми вже маємо

 приклади,  коли,  скажімо,  один  товар  вивозиться,  щедро десь

 реалізується, а ми в іншій країні той же самий товар купляємо, і

 дуже раді тому, що купляємо значно якіснішим. Дякую.

 

      ГЛАДУШ.  Значит у нас органичений в ввиде экспортных пошлин

 не существует давно, с конца 93 года, то есть наш бюджет за счет

 нашего   экспорта,  в  том  числе  и  того,  что  я  назвал,  не

 пополняется.  Это имело место субкектное ограниечение, тобишь мы

 не  каждому  разрешали  экспортировать,  скажем,  уголь. Поэтому

 здесь ничего в этом плане не изменится.

      В  отношении того, что вы сказали как нам защищать все-таки

 и  какие  товары  остаются  пид  захистом. Я сказал, это то, что

 касается  драгоценных  камней,  золота,  платины  и  драгоценных

 камней,  оно  было,  и  я  думаю,  останется  до  тех  пор  пока

 существует  государство. И введен закон о валютном регулировании

 и  колличественном  ограничениях,  связанных  с  теми  товарами,

 против  которых  возбуждены  антидемпинговые процедуры. То есть,

 например,  наши  феросплавы, на наш чугун в Северной Америке и в

 странах  ЕЭС возбуждены антидемпинговые процедуры, поэтому такие

 при   экспорте  товаров  в  эти  страны  мы  даем,  регистрируем

 контракт,  в  котором  обуславливается  количественная и ценовая

 часть.

      Мы  еще  со  ссылкой  на  тот  указ,  который я вот назвал,

 регулируем  возврат  валюты из-за границы, но он руководствуется

 тем  законом, который называется закон о валютном регулировании.

 И  этим законом мы еще даем возможность, скажем, не оставлять за

 границей  валюту  нашу  в  том  числе  и она подпадает и под эти

 товары.

      Что   еще   у   нас  осталось  под  режимом?  Это  двойного

 применения,  это регулирует комиссия, которую я назвал и Комитет

 экспортного  контроля и вооружения. Вот это все то, что остается

 под ограничением.

      Что  такое двойного назначения? Ну, например, то, что может

 быть  использовано  под...  для изготовления ядерного оружия или

 химического оружия. Там множество кодов, но они написаны не так,

 как  здесь  было просто написано, скажем, жароупорная сталь -там

 написано,  что  это сталь, которая содержит никеля выше 40%. Вот

 эти   все  товары  по-прежнему  имею  ограничительные  меры.  Ее

 контролирует   Комитет   экспортного   контроля   при   Кабинете

 Министров. Ну, и плюс вооружение, вы поняли...

      Спасибо.

 

       ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі,  сідайте, будь ласка.

      Шановні  колеги,  у  нас  є  записані депутати на виступ по

 даному  питанню.  Висвітіть,  будь ласка, скільки у нас чоловік.

 Моцпан, Шишкін. Я думаю, що ми по 3 хвилини. Не заперечуєте?

      Моцпан, будь ласка,  за ним - Віктор Іванович.

 

      МОЦПАН А. Ф. 146 Амвросиевский избирательный округ, фракция

 социалистов,   он   же   -представитель   группы  34-х  народных

 депутатов,   обратившихся   с  заявлением  "Народ  и  Украина  в

 опасности!",  о  чем  вчера нас попытался цитировать не в полном

 обкеме наш уважаемый Президент.

      Уважаемый Александр Николаевич, уважаемые депутаты!

      Уважаемые   коллеги,   вчера   в  докладе  Президента  было

 отмечено:  за  1995 год удалось вернуть аж 45 миллионов долларов

 из-за  границы.  Но  почему  при этом наш уважаемый Президент не

 сказал, что в результате отмены монополии государства на внешнюю

 торговлю  свыше  30  миллиардов долларов оказалось за границей?!

 Это  пенсия  наших  нищих избирателей сегодня!.. Это трехэтажные

 особныки,  которые вытсроились в различных районах нашей страны!

 Это вояжи за границу и т. п... А мы сегодня решаем вопрос отмены

 спец...  уполномоченных  спецэкспортеров...  Что  даст  в  конце

 концов  эта  мера?  Да  ничего!  Поезд давно ущел... Мы отменили

 монополию  государства  на  внешнюю  торговлю и дали возможность

 грабить  наше  государство. Как можно вообще ставить было вопрос

 об  отмене монополии государства на внешнюю торговлю, если мы не

 имеем конкретного реального собственника?!..

      Обкявите  директора  предприятия,  заезжего коммерсанта или

 мафиози:  первое,  второе  и  третье  для меня одно и тоже будет

 конкретным  собственником,  против чего я категорически против и

 тогда  открывайте  все шлюзы. Отменяйте монополию государства на

 внешнюю  торговлю.  Я  считаю,  что  это есть преступление перед

 народом и государством.

      Мы  говорим  о  каких-то ограничениях. Мне, например, стало

 известно   недавно,  что  усилиями  Чопской  таможни,  а  точнее

 раьотником  Закарпатского  СБУ,  при  накотором  содействии  СБУ

 Амвросиевского  районного отдела Донецкой области была пресечена

 акция  по  вывозу  120  тонн меди, обратите внимание. Примерно в

 тоже время в россии пытались вывезти 300 тонн меди и шум подняли

 на   всю   Россию,   а   у  нас  это  все  спокойно.  Кстати,  и

 предположительно   200   тонн   меди   все-таки  успели  вывезти

 коммерсанты.      Незаконный     вывоз,     путем     оформления

 фальсифицированного  транзитного  груза через территорию Украины

 сопредельного  государства  и  дальше  за  границу,  в  Западную

 Европу.

      Уважаемые коллеги, я глубоко убежден, представляя группу 34

 народных   депутатов  -без  введения  монополии  государства  на

 внешнюю  торговлю,  как  одно  из  условий выхода из кризиса, мы

 проблемы  не решим. И я убежден, если мы сегодня, в этом году во

 всяком  случае,  не  решим  все  вопросы, народ вправе поставить

 вопрос об отставке и Президента, и всего Верховного Совета.

      А  что касается данного закона, то я просто воздержусь. Я в

 эти игры не играю.

      Спасибо за  внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ......  Шишкін Віктор Іванович... Немає? Бажаючих

 більш  прийнять  участь  в  обговоренні, я так розумію, немає...

 Магда, будь ласка, включіть. Депутат Магда.

 

      МАГДА.

 

      Уважаемые  товарищи, я хотел как раз поддержать докладчика,

 поскольку  в  свое  время  я  был и членом этой Межведомственной

 комиссии  и мы занимались этим спецэкспертом, и я скажу, что это

 только  было  во  вред   производителю сделано этот декрет. И он

 много  принес  вреда  и  сегодня,  хорошо, что он вынесен на то,

 чтобы   он  был  отменен.

      Я  поддерживаю и прошу всех депутатов поддержать и отменить

 этот  декрет.

 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги!  Вноситься  на  ваш  розгляд  для

 голосування. Від  Комісії  Тарана,  будь  ласка.

 

      ТАРАНОВ.   Комиссия   рассмотрела   этот   вопрос  очень

 внимательно. Дело в том, что сегодня, отменяя спецэкспортера, мы

 не  вносим никаких изменений в возможности экспорта. Только была

 система  при действии этого декрета, были белые, и были, скажем,

 черные,  кому-то  по  определенным  условиях  давали возможность

 экспортировать,  экспорт  был.

      Поэтому сгеодня, убирая этот декрет, мы, фактически, ставим

 всех  в нормальные       равные   условия.

      Я просил   бы  поддержавть  эту  позицию.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас на руках є Закон України про визнання такими,

 що  втратили  чинність  дейякі  з  Декретів  Кабінету  Міністрів

 України.

        Верховна  Рада    постановляє:

       Декрет  Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року

 ь  16  "Про  встановлення  спеціального  режиму експорту окремих

 видів товарів", відомості "Верховної Ради" за 1993 рік, сторінка

 30,

 пункт  1  статті 1 Декрету Кабінету Міністрів від 20 травня 1993

 ь   54    "Про  лібералізацію  зовнішньоекономічної  дійльності"

 "Відомості   Верховної Ради  України"  від  1993  року  ь 28.

      Друге. Цей закон набуває чинності з дня його опублікування.

      Я  ставлю  закон  на  голосування.

      Я  прошу  голосувати.

      За -

      Трохи  не  добрало  голосів.

      Шановні  колеги,  я хотів з вами порадитись, враховуючи те,

 що час ще зайнятий, частина керівників фракцій та груп.

      Є  прохання  таке,  щоб  ми перейшли до розгляду слідуючого

 питання.  А  перерву  зробить  о  13.  30.  І на 2 години зробим

 перерву,  а  розпочнем тоді о 15. 30, щоб цей час... Або давайте

 будем працювать до 14 години. Працюєм, да?

      Слухається  питання  про  проект Закону "Про оренду землі".

 Губарєв Володимир Сергійович, перший заступник голови Державного

 комітету по  земельних ресурсах, будь ласка.

 

      ГУБАРЄВ В.С.

 

      Шановний    Олександре    Миколайовичу,   шановні   народні

 депутати.

      Земельна реформа стала однією з головних ланок формування і

 розвитку  аграрної  політики  на сучасному етапі. Яка передбачає

 докорінну   перебудову   земельних   відносин,   спрямована   на

 роздержавлення    земель,    зміну    землевласників    і   форм

 господарювання.

      Верховна  Рада України у жовтні 1994 року в цілому схвалила

 основні  положення  доповіді  Президента  України  "Про  основні

 засади   економічної   та  соціальної  політики",  рекомендувала

 визначити перелік відповідних законодавчих актів для внесення їх

 до Верховної Ради.

      Виходячи з цього, підготовленні проекти Закону України "Про

 оренду  землі"  та Постанови Верховної Ради "Про введення його в

 дію", який пропонується на ваш розгляд.

      Діючим  земельним  кодексом  України правові питання оренди

 землі регламентуються лише в загальному вигляді, що ускладнює їх

 практичне  застосування  і  потребує  оптимальної систематизації

 чинних положень про оренду землі в окремому законі.

      При    підготовці   данного   проекту   Закону   врахований

 вітчизнянний   та   зарубіжний   досвід   правового  регулювання

 земельних   орендних  відносин,  а  також  особливості  переходу

 економіки нашої держави до ринкових відносин.

      Проектом   цього  законодавчого  акту  визначено:  правові,

 організаційні   та  економічні  відносини  між  орендодавцями  і

 орендарями,   пов'язанні   з  наданням  землі  в  оренду  та  її

 господарським икористанням.

      Об'єкти   оренди  - земельні  ділянки,  які  перебувають  у

 державній,   колективній  і  приватній  власності,  орендодавців

 земельних    ділянок    відповідні    місцеві   Ради;   державні

 адміністрації  та  власників землі; перлік фізичних та юридичних

 осіб,  які  мають право на одержання земельних ділянок в оренду;

 терміни оренди землі у короткострокове користування до 3-х років

 і  довгострокове  -до  50  років з переважним правом орендаря на

 поновлення  оговору  оренди  після  закінчення терміну його дії;

 умови  і порядок укладання договору оренди землі; розмір, форми,

 терміни  і  умови  внесення  орендної  плати  за  землю; права і

 обов'язки  орендарів  і орендодавців; відповідальність сторін за

 невиконання  обов'язків  за  договором  оренди  землі;  умови та

 правові  наслідки  припинення  або  розривання  договору оренди;

 захист  прав  орендарів на орендовану землю та порядок вирішення

 спорів,  пов'язаних  з  орендою землі, а також порядок укладання

 міжнародних договрів, пов'язаних з орендою землі.

      Запропонований  проект  Закону  України  про оренду землі є

 логічним  кроком  на шляху до створення належної юридичної бази,

 регулювання земельних відносин в умовах ринку.

      Щодо  зауважень  Комісії  Верховної  Ради  України з питань

 агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів та соціального

 розвитку  села, висловлених при розгляді даного законопроекту, я

 можу  сказати  слідуюче: проект закону розроблявся з врахуванням

 зауважень  і пропозицій, що були подані до проект Закону України

 про  внесення  змін і доповнень до Земельного кодексу України і,

 виходячи  з  цього,  була визначена компетенція місцевих Рад.

      Це стосується і визначення розміру орендної плати за землю,

 кий  відповідає  проекту  Закону  України  про  внесення  змін і

 доповнень до Закону України "Про плату за землю".

      Статтями  6  та  7 проекту закону визначений повний перелік

 фізичних  та  юридичним  осіб, які мають право на оренду землі і

 визначення  термінів  оренди  землі,  без  посилок  на Земельний

                              - 66 -

 кодекс.

      А  в  статті  14  та  16  щодо прав та обов'язків орендарів

 земельних  ділянок  дають  тільки  посилки  на відповідні статті

 Земельного кодексу.

      Стосовно   врегулювання   порядку  здачі  в  аренду  земель

 прородоохоронного,   оздоровчого,   (...........)  та  історико-

 культурного призначення, то статтями 72, 73, 74 та 75 Земельного

 кодексу на цих землях діяльність, яка може негативно впливати на

 якісний  стан  цих  земель,  або  буде суперечувати їх цільовому

 призначенню  суворо  забороняється.

      Питання   надання   земель  в  аренду  іноземним  державам,

 міжнародним   організаціям,   спільним  підприємствам,  народним

 об'єднанням  і  організаціям,  іноземним  юридичним  та фізичним

 особам   врегульована  законодавчо  статтею  7...  8  Земельного

 кодексу.  І визначена  у  статті 6 даного  проекту  закону.

      Названі суб'єкти мають всі права на аренду землі в Україні.

 За  винятком  обмеження  їх дії стосовно того, що вони не можуть

 придбати  арендовані  землі  у власніть.

      Прошу  підтримати  законопроект  та схвалити його в першому

 читанні. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Володимир Сергійовичу.

      Запитання  до Володимира Сергійовича будуть, я так розумію.

 Будь ласка, запишіться.

      Скільки  відведем  часу?  10  хвилин достатньо? Будь ласка.

 Безуглий. Радько.

      Виставте 10  хвилин.

     

      БЕЗУГЛИЙ

      Шановний  доповідач!  (...........)  округ,  місто Каховка.

 Анатолій  Безуглий.

      Шановний  доповідач!  Я по оренді землі згоден з тим, що ви

 викладали.  Але  зараз  багато таких випадків, що в оренду землю

 беруть  і на цій землі працюють другі, а сам орендар, який взяв,

 на  цій землі не працює. То я вважаю, що в законі це передбачено

 повинно. Раз.

      І  друге.  Я  вважаю,  що  ті налоги, які сьогодні на землю

 дають,  треба  в законі, щоб була одна ціна на 1 гектар. Скільки

 там  буде  вирощувать той кожний господарник і яку продукцію -це

 вже  його  буде  праця,  і він заінтересован буде. А в оренді на

 землю,  я  вважаю, що треба ввести ціну в залежності від регіону

 на кожний гектар і передбачить це. Спасибі.

     

      ГУБАРЄВ.Дякую.

      У  відповідності  до  проекту  закону  "Про оренду землі" у

 статті  п'ятій  і  статті  шостій визначено, хто в нас являється

 орендодавцями, і хто є орендарями.

      Орендарями    землі    можуть   бути   громадяни   України,

 підприємства, установи і організації...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Сергійович, не потрібно цього читать.

 Ви скажіть, що ми повинні в закон закласти заборону суборенди. І

 все.

      

      ГУБАРЄВ.   Я   згоден  повністю,  Олександре  Миколайовичу.

 Фактично,  у  нас  тільки  в статті третій написано, що право на

 оренду  земельної  ділянки  несільськогосподарського призначення

 може  бути  продана, подарована, успадкована. А так, це повністю

 регулюється законодавчими актами, які...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Суборенда заборонена законом?

     

      ГУБАРЄВ.  Ну,  суборенда  в відповідності до статті 8 цього

 закону нашого, який зараз діє, практично, не наборонена.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так  от,  надо  заборонить. І надо цю поправку

 внести.  То  тоді  не буде латифундистів земельних, а будуть ті,

 хто може на цій землі працювать.

      І друге питання - за ціну на землю.

     

      ГУБАРЄВ.  У  нас  визначено  розмір орендної плати, не може

 бути  меншим від розміру земельного податку за земельну ділянку,

 що орендується. У відповідності до діючого законодавства, Закону

 України  "Про  плату  за  землю",  який  зараз  діє,  значить, і

 проектом  закону  про  бюджет  України,  який збільшено в 1, 45,

 мінімальний  розмір  орендної плати не може бути меншим, ніж 530

 тисяч,  530 тисяч карбованців на 1 гектар. 530 тисяч карбованців

 за один гектар.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я думаю, шановні колеги, вдумайтесь в цю ціну.

 Коли  ми  з  вами готуєм закон про ціновий механізм на землю, то

 переш  -є  податок  на  землю,  є  ціна землі. Це різні речі. Це

 перше.

      І  друге.  Ми  повинні  враховувати,  що орендна мінімальна

 плата  повинна  бути  та,  скільки  урожай  виносить  із  землі,

 вартість  в  еквівалентному перерахунку на НТК. Оце повинна буть

 мінімальна  ціна, щоб ми могли що? Відтворювати родючисть замлі,

 це  закон  такий  природи.  Плюс 10-15 процентів що? Щоб держава

 одержала  в  бюджет.  Тому  з  цього  і  потрібно  виходить  при

 розробці.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Радько, Ратушний.

     

      РАДЬКО.

     

      Дякую. Радько 351, Сумщина, фракція "Комуністи".

      Я  підтверджую те, що уже давно необхідно навести порядок в

 аренді  землі: хто її орендує, хто на ній працює, хто відповідає

 за  її обробку. Але у мене є запитання до доповідаючого таке. Ви

 в своїй допоіді наголосили, що орендар не має право на придбання

 орендованих  ділянок.  Але  як тоді розуміти статтю 15: право на

 придбання,  викуп  у  власність  орендованої  земельної дільнки,

 орендарі  мають  переважне право на придбання, викуп орендованих

 земельних  ділянок  у  власність  згідно з чинним законодавством

 України.  Тобто  чи  ви  плануєте  дальше продати їх, чи вже цим

 законом   установлюєте  право  на  викуп  орендованої  земельної

 ділянки. Дякую.

     

      ГУБАРЄВ. Значить, у відповідності до діючого законодавства,

 тобто  статті  8  Земельного  кодексу  "Оренда  заемлі" орендарі

 земельних   ділянок   сільськогосподарського  призначення  мають

 переважне  право  на  одержання  орендованих земельних ділянок у

 власність.  Тобто  у  нас  стаття 15 -Право на придбання, викупу

 власність  орендованої  земельної ділянки теж написано, що мають

 переважне   право  на  придбання,  викуп  орендованих  земельних

 ділянок  у  власність згідно з чинним законодавством України. То

 тут не порушене чинне законодавство України.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      

       ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну,  згідно  чинного  законодавства... Воно й

 сказано.  Тобто,  та  зесмля,  яка  вже орендується, разом з ним

 працює інший орендар, то перевагу має той, хто вже працює на цій

 землі. Тут я думаю, зрозуміло...

      Будь ласка, Ратушний, Мостицький.

     

      РАТУШНИЙ М.Я., Конгрес українських націоналістів.

      Шановний доповідачу!

      Я  вважаю,  що, без сумніву, те, що ми регламентуєм нарешті

 законодавчо питання оренди землі, це є нормальний процес, бо там

 є  багато  неврегульованих  речей.  Я  хотів спитати: цей проект

 закону,  який  ми  виносимо на перше читання, в якій частині він

 вступає  суперечніть:  1) з Земельним кодексом, який діє, раз. І

 друге  питання  -з Законом про вермерське сільське господарство.

 Це...

     

      ГУБАРЄВ. Значить, діючим Земельним кодексом України правові

 питання  оренди землі регламентуються лише в загальному вигляді.

 Як  я  вже  говорив, що це ускладнює їх практичне застосування і

 потребує  оптимальної  систематизації чинних положень про оренду

 землі в окремому законі.

      Якраз  був  розроблений  проект  Закону  України про оренду

 землі,, починаючи від загальних положень, орендодавці визначені,

 орендарі,  договір  оренди землі у умови договору оренди землі і

 т. д. Тобто все чітеко визначено, що як має бути.

     

       ГОЛОВУЮЧИЙ. Ратушний мав на увазі не це. Він мав на увазі,

 що яка послідовність, якщо ще ми не внесли в Закон про Земельний

 кодекс відповідних поправок і змін, сьогодні приймаємо Закон про

 оренду  землі  -що  первинне,  що  вторинне, як кажуть? Чи можна

 сьогодні  це  приймать  вторинним, якщо первинне ще не вирішено?

 Ось що має на увазі... Я так зрозумів, Ратушний?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ГУБАРЄВ.  Значить, відносно Закону про селянське фермерське

 господарство  -те  ж  саме:  проект  Закону  про оренду землі не

 протирічить Закону про селянське фермерське господарство.

     

     МОСТИСЬКИЙ

 ....Закону  "Про  оренду", я хотів би вас: чи не дуже жорстко ми

 сьогодні забороняємо іноземним інвесторам входити на Український

 ринок? Адже ви знаєте, що сьогодні інноземні інвестиції ідуть на

 Україну,  в  тому числі і тому, що іноземний інвестор не знає на

 чиїй землі буде розташований його завод, фабрика, готель чи щось

 інше, яке він хоче збудувати.

      Тому,  ми  повинні  створити  такі  умови,  щоб зацікавити,

 зокрема, і цим  законом іноземні інвестиції  до України.

     

      ГУБАРЄВ.  Дякую. У відповідності до проекту Закону Про

 оренду  землі,  орендарями  і     повторюю ще землі, можуть бути

 громадяни України,  підприємства, установи, організаціі, а також

 міжнародні   об'єднання  і  організації з  участю українських та

 іноземних  юридичних  осіб. А також іноземні держави, міжнародні

 організації  на  землі,  юридичні  та  фізичні особи і особи без

 громадянства.

      Названі  суб'єкти мають всі права на оренду землі в Україні

 за вийнятком обмеження їх дій і стосовно того, що вони не можуть

 придбати орендовану землю у власність.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. То єсть, на 50, на 100 років це...

     

      ГУБАРЄВ.... Ну. тільки не у власність...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Да,   від   імені,  да...  Дуже  правильно...

 Сппасибі. Лупаков, будь ласка.

     

      ЛУПАКОВ. Прошу передати слово  Манчуленко.

     

      МАНЧУЛЕНКО.  Шановний  доповідачу,  мене  цікавить декілька

 запитань.

      Перше.  Як  врегульовуєтсья  тут питання з дідизни, тому що

 дуже  часто  люди  піднімають  ту рпоблему, і вона стосуєтсья не

 тільки Західних областей України, іа і в цілому по Україні. Тому

 що  збереглись  документи,  і  чи могли б вони мати першочергове

 право на оренду цієї дідизни?

      Друге.  Проводячи, віддаючи в оренду землю, мені видається,

 що  треба було б провести детальну інвентаризацію земельну. Тому

 що  є  багато  випадків, коли землі гуляють, і ніхто ні на якому

 обліку  їх не тримає.

      Яка конкретна відповідальність орегдаря за те, що він може

 погіршити  стан  землі  своїм  господарюванням?

      Мені  видаєтсья також, о суборенда повинна бути заборонена.

 Яка  вартість  конкретно  треба  платити при оренді, скажімо, за

 один  актр?

      Дякую.

 

      ГУБАРЄВ. Шановні депутати, як ви знаєте, у відповідності

 з  Постановою Верховної Ради Україн від 18 грудня 1990 року, яке

 б  уло  зобов'язано  місцеві  РАди  народних  депуатів  провести

 інвентаризацію  земель.

      На  сьогоднішній  день виявлено і включено до земель запасу

 зростаючим  підсумком  1.  01.  91  року  більше  6,  5 мільйони

 гектрарів.

      Із  цих  земель  запасу  (я  не буду називати цифри, надано

 громадянам  для  ведення  вільянсько-фермерського  господарства,

 особистого       підсобного      господарства,      садівництва,

 дачного,  гаражного  будівництва,  тобто,  інвентаризація земель

 запасу  проведена.  І  у  відповідності,  мається  на  увазі  до

 існуючих   на   цей   час   державної   статистичної   звітності

 форми...........  це в Державному комітеті по земельним ресурсам

 ці  дані  повністю  є.

      ЩОдо попередніх землекористувачів, то, наприклад, більше 2,

 3   мільйона   гектарів   надано   оредндодавцями  орендарям  за

 договорами.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Всього землі прередано 2, 4 мільйона гектар. Орної

 землі.  Це  дві  області  по  об'єму.

      Сідайте,  будь ласка,  спасибі.

     Ну  ще  одне  питання,  Манчуленко, ви не  відповіли.

      Манчуленко, повторіть, будь ласка, третє питання.

     

      МАНЧУЛЕНКО  Г.  М.  Григорій Манчуленко, 435 округ, фракція

 "Народного Руху України".

      Я  задавав  ще  декілька питань. Конкретна відповідальність

 орендаря,  якщо  він  погіршив стан землі, невдало господарюючи,

 заборона суборенди. І конкретно скільки треба орендареві платити

 за один аркуш?

      Дякую.

     

      ГУБАРЄВ.   Дійсно,  у  нас  у  відповідності  до  статі  40

 Земельного  кодексу  і  у  відповідності  до  проекту закону про

 оренду   землі   визначенні   обов'язки  орендарів  щодо,  будем

 говорити,  земельних  ділянок.  Так,  вони повинні забезпечувати

 використання   землі   відповідно   до   цільового  призначення,

 здійснювати  комплекс  заходів  щодо  охорони  земель, своєчасно

 сплачувати орендну плату, не порушувати право власників та інших

 ділянок  і  дотримуватися  режиму  санітарної зони території, що

 особливо   охороняється.   Ну,  я  вже  не  говорю,  що  повинні

 обов'язково додержуватись правил добросусідства.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Відповідальності... Таким чином, Манчуленко не

 задоволенний,   тому  щови  не  відповіли.  Відповідальності  за

 нанесення, як кажуть, збитку природної родючості землі орендатор

 по  цьому  законі  не  несе.  Тому при доопрацюванні це потрібно

 врахувать.  Так, зрозумів? Так.

      Ну, будь ласка, ще одне запитання. І завершим. 101 виборчий

 округ.

     

      ТИХОНОВ Ю.Т.

      Шановний  доповідач, у мене до вас є таке запитання. Я дуже

 уважно прочитав проект закону. І от мене турбує стаття 7.

      Сьогодні  є  випадки,  коли  сільські  Ради видають землю в

 оренду  на  1  рік.  І  на  тій  землі  сіють сорго чи сонячник.

 Получають  еликі  гроши і тікають з цієї землі. А потім ця земля

 допередається  колгоспу чи радгоспу.

      Так,  от  у  мене  є  така пропозиція, щоб оренду землі для

 сільськогосподарського  використання  обов'язково  була надана в

 оренду  не  менше 5, 6, 10 років, не менше. Щоб людина знала, що

 якщо  вона  взяли  цю  землю,  то  вона повина використать її по

 призначенню  на  довгий  строк  і  буде  відповідати  за  те, що

 не використовує по призначенюю. Це одне запитання.

      І хотів би, що все-таки в цій же статті орендар мав  право,

 не тільки орендар мав право купити цю землю, але і спадкоємець.

      І  ще одне. Стаття 23. В 23 статті "Захист прав орендарів".

 Я  хотів  би,  щоб  все  ж  таки...  У  нас в державі дуже часто

 міняються закони, я хотів би, щоб зміна законів України не могла

 бутьи підставою для припинення чи зміни тексту договору. Оце два

 питання.

     

      ГУБАРЄВ.  Дякую..........  відповідності  до  статті  7

 проекту  Закону про оренду землі дійсно визначено, що земля може

 надаватися  в тимчасове користування на строк до 3 років, до 3-х

 років.  Ну  а  це,  як  мається на увазі, і один рік. Я саме, як

 кажуть,  цілком  згоден,  що,  можливо,  тут треба....... більше

 років. Ну практика  застовування Земельного  кодексу практично в

 нас,   як   кажуть,   з   90-х,   70-х  років,  що  у  тимчасове

 короткострокове користування до 3-х років.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я вибачаючь. Значить, ТІхонов мав на увазі, що

 таку  культуру,  як  соняшник,  якщо  рік посіять, то на це поле

 можна  вернуться  тільки  на сьомий рік. А якщо він вернеться на

 третій, то він не тількі соняшника не получить, а він взагалі не

 дасть  можливості  культури вирошувать у майбутньому. Осі він що

 мав на увазі.

     

      ГУБАРЄВ.  Я  зрозумів,  Олександ Миколайович. Тут у нас

 була для........., але чітко........

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.. То єсть, потрібно дотриматись ротації і за цим

 повинен  буть  строгий  контроль з боку відповідних органів, які

 називаються Державний комітет  по земельних ресурсах.

 Будь ласка, друге питання. Все. Це ж не семінар. Це сесія.

      Про  ціну  на землю  і захист  орендаря.

     

      ГУБАРЄВ.  У  відповідності  до статті 3 право на оренду

 земельної  ділянки  не  сільськогосподарського  призначення може

 бути успадкована, обмінена, заставлена чи передана відповідно до

 договору   оренди  землі. Так що тут  практично враховано.

      Щодо   захисту...   Зараз....  захисту  прав  орендарів  на

 орендовану  землю,  то  орендар...... забезпечується повністю за

 договором  оренди  землі  всі  його права, які установлені зараз

 існуючим нашим  законодавством.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Сідайте.  Олексєєнко. Співдоповідач,

 заступник голови  Комісії по аграрним   питанням.

     

      ОЛЕКСЄЄНКО

      151 Маринский выборчий округ, Олексеенко.

      Шановний  Олександр  Миколайович!  Шановні  колеги -народні

 депутати  та  виборці! Сьогодні вашій увагі подано проект закону

 про  оренду  землі -один із принципових законодавчих документів,

 що  має  велике  значення в реалізації невідкладних заходів щодо

 прискорення   земельної     реформи.

      Тому  комісія,  виходячи  із  цих  основних  положень,  при

 розгляді  на  своєму  засіданні  виходила перш за все з того, що

 прийняття  цього  закону є конче необхідним. У загальній системі

 правового  забезпечення  регулювання земельних відносин в умовах

 переходу  до рин.....

      Однак,    враховуючи    загальні   вимоги   до   формування

 законодавства,     особливо     Земельного     кодексу,    зміст

 запропонованого  законопроекту, дублювання в ньом в значній мірі

 положень Земельного кодексу. Це статті 6, 7, 14, 15, 16 з одного

 боку.  А з іншого боку внесено ряд таких положень, що суперечать

 Земельному кодексу  України.

      Комісія одностайно прийшла до висновку повернути зазначений

 законопроект  на  доопрацювання.  Причому  ми  цей  законопроект

 розглядали  тричі  на  своєму засіданні. З урахуванням висновків

 щодо вказаного законопроекту з боку інших комісій, а ми давали і

 на    експертизу    окремим    інститутам,    де    є    кафедри

 землевпорядкування,  землеустрою,  які  проводять. Вони нам дали

 свої заключення.

      Комісія  вважає  за необхідне при доопрацюванні зосередити,

 перш  за  все,  увагу  на  врегулюванні  таких питань щодо здачі

 питань  в  оренду спільним підприємствам, те, що задавав колега,

 один   із   народних   депутатів   по   спільним  підприємствам,

 міжнародним  організаціям  і об'єднанням, іноземним юридичним та

 фізичним особам.

      Потрібно визначити, яким буде порядок здачі в оренду земель

 природоохоронного,      рекреаційного,      історико-культурного

 призначення, земель лісового та водного фондів.

      Прикро,  але  зазначений  законопроект навіть не торкається

 цих  питань,  хоча  загальна  згадана  проблема  реально існує і

 потребує законодавчого врегулювання.

      Комісія  вважає  також  причасним  в статті 3 вносити норми

 продажу,   дарування,  успадкування,  обміну,  права  на  оренду

 земельних ділянок та передачі як внеску до статутних  фондів.

      Львівський  сільськогосподарський інститут взагалі в своєму

 висновку  написав, як можна внести право на оренду до статутного

 внеску. Це що: кошти, або що це?

      Тому,  я  вважаю, такі факти ми повинні чітко розграничити,

 щоб не було суперечності. А якщо ми допустим ці суперечності тут

 у Верховній Раді, то на містах їх буде ще більше.

      Необхідно  також  зваженіше  підійти  до  визначення строку

 передачі  земель  в  оренду.  І  сьогодні  це  питання  і в залі

 задавали  особливо у випадках, коли це право надається державній

 адміністрації.

      Ви  посудіть самі, якщо надається в оренду довгострокову на

 50 років, а голову райадміністрації змінили через рік-через два,

 то які будуть взаємовідносини між орендарями і орендодавцями. Це

 викликає   певні  заперечення  і  треба  це  чітко  визначити  в

 законодавстві.

      Крім  того,  вважаємо  доцільним  зазначити  терміни оренди

 земель  сільськогосподарського  призначення з урахуванням строку

 ратації  культур у........., це те за що ми вели мову, а не так,

 що  три  і  п'ятдесят.

      Більш  чітко  треба  визначити  механізм  щодо  компенсації

 проведених   затрат   у  разі,  коли  орендар  здійснив  корінне

 поліпшення   орендованої  замлі.  Нажаль,  але  в  законопроекті

 простежується  надмірний захист прав орендаря, а не орендодавця.

 Ну  от  зокрема, в статті 22 останній абзац є вкрай дискусійним.

 Наприклад,  орендар,  взявши  землю  в оренду на 50 років провів

 відповідні   меліоративні   роботи   в  наслідок  чого  підвишив

 продуктивність землі. Якщо через 50 років він повертає цю землю,

 то  чому орендодавець повинний компенсувати орендарю всі затрати

 без  врахування  частки  їх, яка вже забрана ним з урожаю? Тут є

 дуже  серьйозне  питання  і  його  треба вирішувати законодавчим

 шляхом.

      Було  би  доцільним також в переліку істотних умов договору

 оренди передбачити відповідальність між орендарем і орендодавцем

 за ризик при оренді земель сільськогосподарського призначення.

      Комісія  пропонує  цілий  ряд ще доповнень до змісту самого

 договору оренди. Зокрема, передбачити треба найменування сторін,

 цільове  призначення  орендованих  земель,  графічне  зображення

 орендованих  земель, земельної ділянки, склад земельних ділянок,

 їх  якісна  характеристика,  строки  оренди,  розмір  та порядок

 внесення  орендної плати, умови заохочення в покращанні якісного

 стану   угідь,   матеріальна   відповідальність   орендатора  за

 погіршення якісного стану земель.

      Члени  комісії  вважають  за  доцільне...  за недоцільне (я

 вибачаюсь!)  нотаріальне  посвідчення  договору  оренди  у  всіх

 випадках,  оскільки значна частина їх буде укоадатисьв сільських

 та  селищних  Радах,  а  це, згідно Закону України про нотаріус,

 входить  в  їх компетенцію. Це вже визначено, тому дублювать іще

 раз, я рахую, не потрібно...

      Необхідно  більш  чітко  визначити  послідовність  дій  при

 укладенні договору про оренду. Таким чином, комісія, підьримуючи

 уряд щодо необхідності вдосконалення законодавчої бази земельних

 відносин  та  прийняття  Закону  про оренду, визнає, що не треба

 приймати  закон  для  закону,  дублюючи  вже  прийняті  норми, а

 врегульовувати в суспільстві, які потребують.

      І  останнє,  що  я  б  хотів  прокоментувати.  Тут задавали

 питання  відносно  прийняття  і  прискорення  відпрацювання  над

 Земельним   кодексом.   Ми   Земельний  кодекс  відпрацювали.  У

 понеділок  його  розглядали  іще раз на Президії Верховної Ради,

 але,  на жаль, цей, значить, законопроект не одержав підтримки і

 знову  його,  значить,  було прийнято рішення, що треба провести

 спеціальне  парламентське  читання  по Земельному кодексу, а уже

 після того приймати в остаточній редакції.

      І  крім пропозицій від комісії я хотів би від себе особисто

 додати  і  погодиться  із пропозицією депутата Шевченка Віталія,

 який  вносить,  що  відправляти  не  уряду  на доопрацювання цей

 цей  законопроект,  а  просто  доручити  комісії разом з Урядом,

 робочій групі доопрацювати і внести на ваш розгляд. приймати цей

 законопроект  у  1-му  читанні, я вважаю, недоцільним. Дякую зва

 увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.   Запитання   будуть до   Володимира

 Кириловича?   Будуть.   Запишіться,   будь  ласка.  Відведем  10

 хвилин...   15   хвилин   достатньо?   Будь   ласка,   Вінський,

 Райковський.

     

      ВІНСЬКИЙ,  Соціалістична  фракція .

     

      Володимир  Кириллвич,  наскільки я пам'ятатю, ми на комісії

 робили спробу домовитись з Кабінетом Міністрів, щоб цей документ

 до того, як піти в зал Верховної Ради, був відповідно змінений і

 доведений до прийнятної форми.

      Як ви пояснюєте, чому Кабінет Міністрів не пішов на зустріч

 до  нашої  комісії  і  чому  таки  серьйозний документ явно, так

 сказать, з пробєлом юридичним, внесено в зал Верховної Ради?

     

      ОЛЕКСЄЄНКО.  Дякую за запитання. Я рахую, в той час, коли

 відпрацьовувався цей варіант Закону "Про оренду землі", працював

 віце-прем'єром Саблов. В нього є своя точка зору і ця точка зору

 була нав'язана, і  ця точка зору  викладена в цьому документі.

      Тому  ми  не могли найти той спільной мови і щоб в робочому

 порядку  на  цей раз, як ви відносили, щоб уже відпрацювати, нам

 це не вдалося. Треба, мабуть, по-іншому доопрацювати нам самім.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Райковський, Радько.

     

      РАЙКОВСЬКИЙ.  Уважаемый  докладчик,  я с вами согласен, что

 этот  закон,......  в  таком видении нельзя принимать, так. Но я

 вот  хотел  бы  задать  несколько  вопросов.  Вот,  в  законе не

 определено,  я  с  вами  согласен, порядок субаренды. Я понимаю,

 если  земля  принадлежит  частной  собственности,  там маленький

 земельный участок, его можно передавать в субаренду.

      А  если говорить о том, что это земля государственная, кто-

 то  может  взять  землю,  и,  так сказать, несколько лиц, и, так

 сказать,  субарендаторам  передавать    эту землю.

      И    второй    вопрос:    скажите,   где   же   он   должне

 регитсрироваться, этот  договор  аренды  земли?  Поскольку, ну,

 будем   говорить,  сегодня  уже  на  Украине  есть  уже  частная

 собственность на землю, и, насерное, если человек сдает там свой

 зеельный  участок  или  там гараж под застройку, землю под гараж

 или  под  садовооргодническое  товарищество, наверное, он должен

 платить  со  своей  аренды  и доход. Он, безусловно, должен этот

 договор  аренды  где-то  регистрироваться, чтобы потом налоговая

 инспекция  в  конце  года  могла с того или иного гражданина или

 организациё  взыскать, ну, будем говорить, с этой прибыли какую-

 то  часть налога для того, тчобы могли пойти эти деньги в бюджет

 и  в  государство,  так  сказать,  распределило  эту землю между

 гражданами.

     

      ОЛЕКСЄЄНКО.  Щоб  довго  не відповідати вам за субаренду, я

 вас  скажу,  що  в Земельному законодавстві ми вже все те, що ми

 перепрацьовуємо,  томи  скрізь  викинули  суборенду. Тому що від

 суборенди      будуть   наживаться  окремі  ділки.

      А  якщо  діє,  я  знаю  такі факти, діє ще суборенда, що це

 проходить,  як  правило,  нечесним  путьом,  і  обманються  і ті

 орендодавці  і володільці  землі.

      Що  стосуєтсья  іншого  права регистрації, то відповідно до

 Гражданського права і Земельного законодавства, по-перше, все це

 буде  проходить  через  місцеві  Ради народних депутатів, це по-

 перше.  А  то,  що  якщо  ви  кому-то  продали  і  оформляєте  в

 естановленому  порядку , що  передбачено  Цивільним   кодексом.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Радько, Дем'ян.

     

      РАДЬКО.  Олександр  Миколайович,  я  прошу  передати  слово

 Чернявському.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Чернявський, будь ласка.

     

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.

     

      Дякую Радько і вам Олександре Миколайовичу.

      Моє  запитання буде до Володимира Кириловича слідуюче. Я не

 згідний  із  статтями  3, 6, 7, 8, 9. Я не буду і не маю часу їх

 всі  цитувати. Ви їх добре знаєте. А чому не згідний? Тому що ми

 в  цьому  залі  вже були наприймали багато дуже хороших законів,

 але вони не діють.

      Ну, для прикладу. Закон про фермерство, який м передбачено,

 що  будуть  землі використовуватись раціонально. Але сьогодні ми

 знаємо,  що  на  одну  тону зерна в цілому по Україні фермерські

 господарства  ають меньше, мають півкорови на 100 гектар землі і

 так  дальше. Тобто земля використовується варварськи. І ми  ніде

 ніякого   фермера  не  притягли  до  віпдвовідальності  за  таке

 небажане використання  землі.

      Як  ви  дивитесь  на  те,  що у цьому навіть законі на очах

 написано...  Скажу чому я не згоден. У статті 3 написано: "Право

 на  оренду  земельної  ділянки  може  бути  продано, подаровано,

 обміняно,  завтавлено  та  іншим  (ще й підкреслюється) законним

 способом".

      Де  в  якому  законі  передбачено,  передано  відповідно до

 договору оренду землі? Як ви можете це пояснити?

     

      ОЛЕКСЄЄНКО.  Я  ж  того  і  пояснюю,  що це сирий закон,

 особилво  3 стаття. Ми чого і комісія тричі розглядала на своєму

 засіданні і одностайно сказала, що його нада  доопрацювать.

      Тим  паче  я  скажу,  що  в земельному кодексу ми паї часто

 землі передбачаєм тільки у дальнійшньому успадкуванні, без права

 продажи,  застави  і  прочєго,  прочєго.  Це  просто спекуляція,

 нікому  не  потрібна.  Тільки  я  ж кажу буде для окремих жирних

 громадян да і все.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. За виключенням присадібних  участків.

     

      ОЛЕКСЄЄНКО.  Да,  присадібних,  садових,  під гаражами і

 прочєє. Ці мелкі там, де єсть можливість...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Чернявський незадоволений відповіддю.

      Включіть, будь ласка, Чернявського.

     

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.  Навпаки,  Олександр  Миколайович  і Володимир

 Кирилович,  я  задоволений  відповіддю,  але  від  іменів  всієї

 депутації  Семщини  я  незадоволений   діями  Уряду,  який  може

 ігнорувати  рішення  комісії вищого законодавчого органу. Тому я

 пропоную, раз вони так поступили, відправити даний проект закону

 на доробку.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Дем'ян, Ямковий.

     

      ДЕМ'ЯН

      Дякую.  Григогій  Дем'ян,................. виборчий округ ь

 281, "Конгрес український націоналістів".

      Прошу  передати  моє  право  на  виступ  депутатові від 277

 виборчого округу  Левко Глухівському.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Вже половину ви часу затримали.

      Глухівський, будь ласка.

     

      ГЛУХІВСЬКИЙ

      277, Хлухівський, ................. виборчий округ.

      Шановний  доповідачу!  Перед  тим,  як  задати запитання, я

 хотів  би  сказати,  що  я  підтримую  цей  законопроект,  він є

 потрібний,  оскільки він врегульовує земельні відносини і сприяє

 земельній реформі.

      Але  моє  запитання  буде  таке.  Як ви ввважаєте, чи право

 здати  в  оренду  свою  ділянку  матиме тільки власник земельної

 ділянки, а чи також той, хто має право на земельний пай? В першу

 чергу,  я хочу сказати, що це торкається інтересів пенсіонерів в

 колгоспі.  Баця  вже  не  може  працювати  у  колгоспі, вона має

 земельний  пай, то чи могла б вона здати його в оренду і не бути

 залежною  від  того чи голова колгоспу подарує з свого барського

 плеча  там  мішок  зерна,  а  чи вона зможе отримати на законних

 підставах, маючи такий орендний договір.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Цього   й  чекають  те,  що  ви  задали,  щоб

 паї........

     

      ОЛЕКСЄЄНКО. Я в своїй доповіді привертав вашу увагу на те,

 що  якщо  ми  суборенду  залишим, то будуть всякі нечисті  ділки

 наживатися,  а  правди  ж  ніхто  ж ніколи не доб'ється. Якщо та

 бабця  пенсіонер,  і получить і отримає той пай, то, будь ласка,

 хай  вона  в  колективі  в  том  же залишається, працює -це буде

 колективне,  яке-то, відповідальне усім, якщо то буде порівну. А

 так:  один  дав  пряника,  другий  дав......., а третій конфетку

 тільки показав. Так що це більш чесніше буде. Ну то її право, як

 вона буде використовувать свій пай.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хоча...  Глухівський має рацію, що потрібно це

 передбачить.  Тому  що бажаючих зібрати паї пенсіонерів, а потім

 найняти  людей,  які  б працювали, на них спину гнули, найдеться

 немало.  А  от  землю  залишить,  цю пай залишить у колективному

 господарстві тут, мабуть, ценз заложений більш розумніший те, що

 сказав Володимир Кирилович.

      Будь ласка, Ямковий. Немировський.

     

      ЯМКОВИЙ. Ямковий  передав  слово  Кондратюку.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кондратюк.

     

      КОНДРАТЮК

      У  мене  єсть  таке  питання, Володимир Кирилович. Стаття 5

 "Орендодавці"  не  відповідає  Закону  про місцеві Ради народних

 депутатів.

      Так,   наприклад,   пункт   "у  містах  Києві,  Севастополі

 орендодавцями  єсть  районні державні адміністрації. І за межами

 населених   пунктів  теж  районні  державні  адміністрації".  Це

 абсолютно   не  відповідіє  Закону  про  місцеві  Ради  народних

 депутатів.

     

      ОЛЕКСЄЄНКО.  Я  з вами згоден. Правильне питання. тут єсть

 нонсенс.  Як  це  так: якщо я одержав державний акт на володіння

 цієї  землі,  а  районна  рада,  або  районна адміністрація буде

 розпоряджаться? В мене  є  документ   на  цю землю.

      Або колектив  має  на  цю  землю   вже документ.

      На  якому праві  вони  буде розглядати цей  закон.

      Я счітаю, що це  ... Я здоровий  вопрос поставив.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир Кирилович, колектив першочергово має

 право.  Немировський,  Садько.

     

      НЕМИРОВСЬКИЙ

      309  округ, Одещина, Немировський.

      Владимир   Кириллович,   пожалуйста  обкясните  одну  такую

 ситуацию.  Что  вы считаете нужно вперед: Земельный кодекс, чтоб

 мы  отрегулировали, а потом решали вопросы аренды, или аренда, а

 потом  Земельный  кодекс.

      Ведь это друг  другу  протоворечит.  Это  один  вопрос.

      И второй вопрос. Обкясните, пожалуйста, ситуацию вот такого

 порядка.  Вот у меня на округе городской совет располагает земли

 (...........) около 5 тысяч гектаров. Что, эти земли будут потом

 со временем   передаваться  в   чью-то  собственность?

     

      ОЛЕКСЄЄНКО.   Ну  відносно.  Перше  питання,  будь  ласка,

 напомніть  мені.

      ШУМ У ЗАЛІ

      А,  я все поняв. Значить, це дуже, дуже цікаве питання, і я

 з вами, конешно, якби щоб було нормально законотворченство і щоб

 потім  не  виникало  після  того, як ми прийняли який-то закон і

 кажем:  а  чого він не працює. То потрібно сначала відрегулювати

 все  в  Земельному  кодексі.  Земельний  кодекс -це повинна бути

 земельна  конституція.  І  я  уже  декілька  разів  уже  тут, як

 голосують  і  затрагують питання по землі, ну от, про освіту ми.

 Там  записали  так некоректно записали відношення, що кожний має

 право.  Та,  немає  цього  в  Земельному  кодексі,  такого права

 Земельний  кодекс  не  надає.  Або,  допустимо,  коли розглядали

 Водний  кодекс. Там получився один нонсенс: хто працює на землі,

 той добре знає, що якщо я, керівник господарства або спеціаліст,

 або   ще   хтось,   вирішили   провести   якісь   протиревізійні

 міроприємства, створили якийсь ставочок, то зразу після того, як

 створили,  цей  ставок повинен перейти в державну власніть. Но в

 мене  вже  є  документ  на  колективну власність. І получається,

 виникають отакі колізії.

      Або,  ви  дивіться,  ще  одне  питання.  Колгоспники колись

 садили  ліси. І ми зараз, допустимо, бачим, що тут, на цій балці

 треба  залісить її, хай там ліси ростуть. Не надо її розорювать.

 Хай,  треба  зберегти  те  плодороддя, яке є. Але якщо ми тільки

 залісим,  воно зразу переходить до лісного, до державного фонду.

 Це,  звичайно,  протиріччя. І тому, коли в залі, от другий раз я

 заперчую  це, то ви, я би просив в порядке агітації, щоб ви мене

 підтримали.  Не  можна  поступаться  перед  Земельним  кодексом.

 Повинно  там  все  записано,  а потім уже распространять на інші

 закони.

      Що  стосується  іншого  закону,  то  я  вже  з цієї трибуни

 неодноразово  казав  за  те,  що в Міністерстві оборони потрібно

 повторна  інвентарізація.  Те  що  вони зробили в93 році, то так

 вона,  як  кажуть,  для  галочки  зроблена. Я настаював, коли ми

 обсуждали  кандидатуру міністра оборони, я йому особисто задавав

 це  питання, він со мною і погодився, но два роки пройшло, а воз

 по  нині  там.  Особенно це стосується Криму, Одещщини от там по

 Львівській  області,  в Закарпатті є такі землі, що треба отдать

 хай  там  люди  хазяйнують  і  одержують який-то доход, а не для

 того, щоб це були заповедникі і прочее, прочее.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Садько.

     

      САДЬКО.  Дякую,  Олександр  Миколайовичу,  я прошу передати

 слово Тихонову 101 виборчий округ.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Тихонов.

     

      ТИХОНОВ   101 виборчий округ.

      Володимир Кирилович, ну, цілком зрозуміло чому появився цей

 закон.  Ви  ж  чудово розумієте, що комісія наша погіршує кодекс

 про  землю  той,  що  існує на сьогодняшній день і тому вимушені

 були в Кабінеті Міністрів пропонувать цей закон. Ви ж розказуйте

 так як воно є.

     

      ОЛЕКСЄЄНКО.

      Дякую.  Ну,  я  не знаю, що відповідать. Ми добре в комісії

 ці  питання  обговорювали,  а  для всіх інших депутатів я скажу,

 конечно  ми  вступили  в  таке  протиріччя,  вот,  і  ми тода не

 погоджувались  тому,  що  підход  до земельної реформи є  всегда

 повинен  бути  окремий.  І  я іще раз повторюю: отут виступав по

 Земельному  кодексу і по земельній реформі голова і казав, каже,

 що,  люди  добрі,  ви  пам'ятайте,  що  межа  нарізається сапою,

 сокирою і з кров'ю. І не дай Боже, щоб ми до цього дожили...

     

       ГОЛОВУЮЧИЙ.   Сахань, будь ласка, останнє запитання.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Сахань.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ви  не  записалися...  Я з задоволенням Харківській області

 даю слово, но не записалися... Ну, немає... Значить, перелік...

     

 

      З ЗАЛУ. Дайте мені!

     

       ГОЛОВУЮЧИЙ.  Бережний після обіду виступить.

     

      ОЛЕКСЄЄНКО. Після мене. До мене підійдете...

     

       ГОЛОВУЮЧИЙ. Сахань, будь ласка. Нема Саханя?

      Бережний, будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      БЕРЕЖНИЙ. Олександре Миколайовичу, я хотів би піддержати

 рішення нашої комісії - цей законопроект надо на опрацювання.

      А   друге   хотів  сказати  -перший  доповідач  сказав,  що

 інвентарізація  землі проізошла... І я би просив, щоб у Верховну

 Раду  предоставили  цей  документ  інвентаризації землі: скільки

 порушень,  скільки  чого...  ну,  всіх  із'янів. І хай покажуть,

 скільки ж бур'яном заросло земі на Україні.

      Все.

     

       ГОЛОВУЮЧИЙ. Списибі. Сідайте, Володимир Кирилович.

     

      ОЛЕКСЄЄНКО. Це не до мене питання...

     

       ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я думаю, що ми звами ось уже 2

 дні   розглядаєм   питання   процедури   винесення   розгляду  у

 Конституції.   І  це,  безперечно,  правильно.  Но  питання  про

 Земельний кодекс, питання про оренду землі, питання про ціну (чи

 плату)  за землю -це не менше, чим Конституція України... А якщо

 по важливості, то це основна Конституція нашої держави України -

 це  Конституція, яка називається Земельний кодекс. Тому ми після

 перерви  з  вами  будем,  чи  приступим  до  обговорення  даного

 проекту,  який  поданий по питанню оренди землі. Я хотів би, щоб

 уважно  підійшли  до  цього,  підготувалися.  І  дійсно прийняли

 виважене  рішення.  Я  рахуючи,  що  час  ми  з вами використали

 пленарного засідання, оголошую перерву до 16-ї години.