Стенограма пленарного засідання

02 квітня 1996

 

                ЗАСІДАННЯ СОРОК  ДЕВ'ЯТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

     У к р а ї н и  2  к в і т н я   1996  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні  депутати і гості

 Верховної  Ради!  Прошу  депутатів   підготуватися до

 реєстрації.  Будь  ласка,  включіть  систему.

      Ранкове    засідання   оголошується   відкритим.

 Зареєструвалося 359 народних депутатів.

      Порядок   дня   вам   розданий.   Чи  є  потреба

 скористатися   відведеним   Регламентом  часом?  Будь

 ласка, запишіться... Опоблікуйте список. 20 хвилин на

 запитання,  6  - на  прийняття  рішення.  Будь ласка,

 досить... Довгань.

 

      ДОВГАНЬ.

 

      Шановний    Олександр   Олександрович,   шановні

 народні депутати!

      Ми  всі  з  вами  повернулись  з  округів, і всі

 бачили ту страшну ситуацію, яка склаладається нашій в

 державі  і  в  соціальній  сфері і в сфері соціальних

 відносин.

      Тому я пропоную, сьогодні ми будемо обговорювати

 орієнтовний  графік  розгляду питань на цей тиждень і

 там  запропоновані  питання  дня Уряду, на якому Уряд

 нам  буде  розказувати,  що  гроші  всі пішли і все в

 порядку.

      Така система зустрічі з Урядом, вона неефективна

 тому   я   пропоную   провести   закрите   засідання,

 підготувати   документи   по  забезпеченню  виконання

 постанов   і  Уряду,  і  законів  Верховної  Ради  по

 забезпеченню  виплати  заробітної  плати  працівникам

 бюджетних  організацій  а  також  на виробництві, і в

 Постанові,  яку  ми  будемо приймати з цього приводу,

 треба   все-таки  розглянути  питання  організаційні.

 Тобто  ми  повинні  виявити  недовіру  деяким  членам

 Кабінету  Міністрів тим, які відповідають сьогодні за

 виконання  цих  постанов.  Якщо  ми сьогодні цього не

 зробимо,  то Верховна Рада сьогодні стає заложником в

 тих  справах,  які  сьогодні  веде  керівництво нашої

 держави   в  тому,  щоб  ситуація  не  поліпшилась  в

 економіці,  а  навпаки  вона загострювалась. Це перше

 питання.

      Друге  питання.  Сьогодні ми будемо обговорювати

 порядок  розгляду   Конституції у Верховній Раді.

      Уже   сьогодні   роздано   дуже   багато  різних

 пропозицій.  Я думаю, що сьогодні ми все-таки повинні

 прийняти   за   основу   проект   Постанови  Президії

 Верховної  Ради,  а  потім  обсудити  той пункт, який

 сьогодні  не  задовольняє   деякі  фракції.

      Тому що якщо ми сьогодні почнемо обговорювати ще

 раз  так,  як  вчора  на  Президії Верховної Ради, ми

 втратимо  цілий  день.

      Я  закликаю  прийняти Постанову за основу ту, що

 Президія  Верховної Ради, а потім внести зміни, які є

 в наших   депутатських  фракціях.

 

       ГОЛОВА.   Дякую. Душейко.

 

      ДУШЕЙКО. Прошу передать слово 441 Чумаченко.

 

      ГОЛОВА. Чумаченко.

 

      ЧУМАЧЕНКО.

 

      441   Ніжинський   виборчий   округ,  Чумаченко,

 фракція "Комуністів України".

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 депутати,  у  порядку  денному на тиждень питання, що

 можуть  бути  розглянуті  при  наявності часу, стоїть

 питання  про проект Закону України "Про внесення змін

 і доповнень до земельного кодексу України".

      Як  ви знаєте ми не змогли накласти вето на Указ

 Президента  по  землі  з  відомих  нам обставин. Тому

 закликаю  депутатів  не розглядати цього питання. А 5

 статтю  данного  закону, де йде мова про куплю-продаж

 землі   винести   на  Всеукраїнський  референдум.  До

 проведення  референдума  питання  змін і доповнень до

 Земельного кодексу України зняти з  обговорення.

      Прошу   цю   пропозицію  поставити  на  поіменне

 голосування.

      І  друге  питання.  Я  хотів  би  зачитати лист-

 звернення від виборців мого округу.

      "Шановні   депутати,   у   відчаї  за  теперішнє

 майбутнє  України  звертаються  до  вас  педагогічний

 колектив  Ніженського  ПТУ номер 35. Ми вимагаємо від

 вас  підняти  питання у Верховній Раді України, Уряді

 про   той   надзвичайно   критичний   стан,  в  якому

 знаходиться  зараз  система  професійної освіти.

      Невиплати   на   протязі  3  місяців  заробітної

 плати,   невиплати   стипендії  учням  на  протязі  8

 місяців,  жодної  копійки  на  харчування  -це просто

 знущання над  нездоленним народом.

      Вимагаємо   поставити  питання  про  виконавську

 дисціпліну   Уряду   та  й  у  Верховній  Раді.  Адже

 неодноразово приймалися рішення як Президентом, так і

 Верховною  Радою  про ліквідацію заборгованості перед

 бюджетними організаціями, але все це просто обіцянки.

      Ми  вас  запитуєм  як  може зараз прожити сім'я,

 якщо  батьки  не отримують заробітної платв, яка може

 бути  віра  в  закон,  який ви приймаєте на Верховній

 Раді,  коли  сама  держава  і  втому  числі Президент

 порушують їх.

      Як  ваші виборці, вимагаємо від вас виступити на

 засіданні   Верховної   Ради   і  відкрити  очі  всім

 (............), що народ вже збільше не зможе терпіти

 такого  тану,  вже  обірвався  терпець.  Буде  велика

 біда".

      Лист   підписали  50  педагогічних  працівників.

 Такого       змісту       надійшов      лист      від

 сільськогосподарського коледжу міста Ніжена.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Будь  ласка, Парубок.

 

      ПАРУБОК О.Н.

 

      Шановний     Олександре    Олександровичу!    Ми

 попрацювали   5   днів   на  окрузі,  мені  прийшлося

 встрічатися  з  багатьма  колективами. Дуже тривожить

 те,  що  сьогодні  не  виплачується  заробітна  плата

 педагогам,  медикам і не платиться пенсія. А особенно

 тривожний стан у нас склався у профтехосвіті. До мене

 звертаються,    значить,   працівники   профтехосвіти

 Жашківського  ь38  ПТУ, Уманського ь36, Уманського ь9

 ПТУ,  які  не  получають  з листопада, грудня, січня,

 лютого і березня місяця зарплати.

      Зараз   в   профтехосвіті  майже  передстрайкове

 положення. Але коли міністр виступав, то він  заявив,

 що всі питання, які пов'язані з виплатою зарплати для

 ПТУ майже вирішені.

      То  я  звертаюся до міністра: "Коли ж все ж таки

 вони  будуть  вирішені, щоб ці люди не збунтувалися?"

 Тому  що  підготовка  кадрів ПТУ -це єсть вирішальна.

 нас  ніхто  не  накормить,  якщо  не накормлять люди,

 спеціалісти, які закінчують ПТУ.

      У  мене десь  більше  сотні  підписів  до  цього

 звернення.  Я  прошу  задати, ну, депутатський запит,

 мабуть,  міністру  фінансів.  Все  ж  таки  коли буде

 вирішено це питання?

 

      ГОЛОВА. Дякую. Шеховцов.

 

      ШЕХОВЦОВ

 

      Уважаемые  народные депутаты! Я не знаю как вам,

 мне   уже  стыдно  на  приеме  отвечать  избирателям:

 "Простите,  Верховный Совет ничего не может решить по

 поводу  компенсации  вкладов  в сбербанке и в........

 госстрахе".

      Я  прекрасно  понимаю, что и мои избиратели, так

 же как и ваши, и надеюсь все сидящие в зале понимают,

 что    игра,   в   так   называемые   компенсационные

 сертификаты,  затеянная  по указу Президента, -это не

 более  чем  широкомасштабное  надувательство. Гораздо

 честнее   было   бы  Президенту  вместо  того,  чтобы

 подписывать  такой  указ,  выйти  и  сказать народу:"

 Простите,  пока  денег нет, ждем". Вместо того, чтобы

 заниматься   такой   дорогостоящей   театрализованной

 игрой.

      Что   мы  можем  сделать?  Я  уже  вносил  такое

 предложение.  Мы  можем  принять  решение  о том, что

 компенсационные    сертификаты    являются    ценными

 бумагами,  долговыми  обязательствами  государства  и

 граждане  могут  их  хранить  и  дожидаться  закона о

 выкупе.  А  тот,  кто  хочет, только тот, кто хочет -

 пусть  участвует  в  приватизации.  Для  этого  нужно

 внести  небольшое  изменение  либо  в  Закон о ценных

 бумагах   и   фондовой   бирже,   либо   в   Закон  о

 приватизационных  бумагах.  И  я  такой  проект  даже

 подавал. Когда комиссия Таранова готовила изменения к

 этому  закону.  Но,  к  сожалению,  пакет изменений к

 законодательству   по   приватизации - с   моей  этой

 поправкой -он затормозился, уже год не рассматривает.

 На  сколько  мне  известно,  в комиссии Суслова такой

 проект  готовится. Еще раз подчеркиваю: это небольшой

 законопроет  и  он  может  быть  рассмотрен  быстро в

 апреле.  Но  я  смотрю  повестку  дня  на апрель -нет

 такого  вопроса.

      Время  уходит.  Срок  выдачи  этих  сертификатов

 ограничен. Срок их использования также ограничен. Чем

 позже  мы  примем  такое  решение, тем хуже для наших

 избирателей.  Я вас призываю: давайте... нужна всего-

 лишь  воля,  желание  руководства  Верховного Совета,

 Президиума,   совета   фракций  принять  такое  ясное

 понятное  и нужное для народа решение, которое к тому

 же никаких средств пока не требуют. Их у нас и  нет.

      И  еще  один  вопрос.  По  просьбе  председателя

 Бюджетной  комиссии.  Александр Александрович, есть 2

 вопроса  в  повестке  дня:  про проект Закона Украины

 "Про  ставки  акцизного  збору  та  в'їздного мита на

 спирт",  и  "Про  основні  напрями  грошово-кредитної

 політики в Україні".

      Есть решение Президиума о том, что рассматривать

 эти  вопросы  после  того, как Правительство, Кабинет

 Министров  выскажет  по  ним  свое мнение и возмет на

 себя ответственность как за проведение такой грошово-

 кредитной  политики,  так и за такие ставки акцизного

 збора.

      Вот  председатель  Комиссии  по вопросам бюджета

 просил  вам  напомнить, что было решение Президиума о

 том,  что нужно предварительное мнение Правительства.

 Спасибо  за  внимание.

 

      ГОЛОВА. Манчуленко.

 

      МАНЧУЛЕНКО

 

      Георгій Манчуленко, 435 округ, фракція Народного

 Руху   України.  Прошу  передати  слово  члену  нашої

 фракції   депутату  Лавриновичу.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ЛАВРИНОВИЧ О.В.

 

      (Олександр  Лавринович,  фракція  Народного Руху

 України, Дрогобицький район, місто Борислав)

      Я   хотів  би,  найперше,  сказати  про  те,  що

 рішення,  які ми приймаємо в цьому залі, повинні бути

 спрямовані   на   те,  щоб  ми  окреслювали  напрамки

 розв'язання  проблем,  а  не  тільки їх констатували.

 Зокрема,  хотів  би,  щоб Верховна Рада виконала свою

 контрольну  функцію  стосовно доручення, яке давалось

 Кабінетом   Міністрів:  до  лютого  місяця  розробити

 спрощений  порядок  отримання  субсидій  населенню. Я

 лишає  осторонь взагалі цю проблему щодо ефективності

 для    нашого    суспільства   такого   підходу,   як

 запровадження  цієї системи субсидій, але, принаймні,

 рішення,  яке  було прийнято про спрощений порядок їх

 начислення  і  про  те, щоб люди могли отримувати без

 будь-яких  перешкод ті гроші, які можуть дозволити їм

 сьогодні  зводити кінці з кінцями, є вкрай необхідною

 процедурою.

      Наступне.  Пан  Довгань сьогодні говорив про те,

 що  вчора ми мали більше 5 годин обговорення питання,

 яке  стоїть сьогодні другим в порядку денному. І хочу

 при  цьому  сказати,  що  я  згодний  з тим, що ми не

 повинні витрачати таку кількість часу на питання, які

 мають   чітке   розв'язання,  і  де  є  аргументовані

 пропозиції  щодо  їх вирішення. Але при цьому я хотів

 би  звернути  увагу,  так,  як  і  вчора  відбувалась

 ситуація  на  засіданні Президії Верховної Ради, і це

 раз  по  раз  повторюється  в  сесійному  залі,  коли

 поведінка   головуючого   примушує  втрачати  час,  і

 всупереч   тому,  що  приймається  рішення,  протягом

 тривалого  часу  йде  безперервний  пошук  додаткових

 аргументів   або  просто  зволікання  від  постановки

 питання на голосування для вирішення.

      Крім  того,  вважаю,  що і повинна бути ще етика

 поведінки,  яка полягає в тому, що внесений, скажімо,

 вчора  на  Президію  Верховної  Ради проект від імені

 трьох  народних  депутатів -голів комісій -насправді,

 двома   з   них   був   не   підтриманий  навіть  при

 голосуванні. А готувався цей проект помічником Голови

 Верховної  Ради,  і при цьому повинно, звичайно, бути

 чисто  і чесно поставлено на голосування питання тим,

 хто   його   готує.   І  коли  голосуванням  проблема

 вирішується   не   так,   як  то  подобається  Голові

 Верховної   Ради,  він  має  то  рішення  прийняти  і

 підписати,  а  не  продовжувати  надалі  зволікати  з

 прийняттям   рішення   і   ставити   членів  Президії

 Верховної   Ради   і  народних  депутатів  України  в

 положення,  коли вони змушені довгий час висиджувати,

 шукаючи  поки  воля  голови  співпаде  з тим, що буде

 прийнята на Президії Верховної Ради.

 

      ГОЛОВА.  Сахань.

 

      САХАНЬ.

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 колеги,  я  підтримую повністю мого колегу Шеховцова,

 який  порушив  питання про компенсаційні сертифікати.

 Це  одне з найгостріших питань, які сьогодні ставлять

 люди,   ставлять   гостро,   багато   з   них  просто

 відмовляються   отримувати  ці  папери,  значить,  не

 вірячи  їм абсолютно взагалі. Тому, мені здається, що

 це  питання обов'язково повинно бути повернутись знов

 до  Верховної  Ради  і  ми  повинні його розглянути і

 якимось  чином  шукати шляхи вирішення цієї проблеми.

 Можливо,  навіть,  поетапно, часткове якесь вирішення

 ситуації,   можливо,   скажімо,  люди  похилого  віку

 повинні отримувати сьогодні не ці паперці, якими вони

 не  знають  що  робити,  а,  значить,  реальні гроші,

 можливо навіть в 2 чи 3 етапи.

      Тепер    що    стосується    другого    питання,

 законопроекту  про довірчі товариства. Декілька разів

 це  питання  з'являлося  в  порядку денному і було на

 минулому  тижні  в  порядку  денному,  на цей тиждень

 цього питання немає в порядку денному. Чому так? Адже

 це  дійсно  одне  з  найважливіших  питань  для наших

 людей.  Скільки людей ошукано, скільки людей втратило

 свої кошти в цих довірчих товариствах і трастах. І ми

 знову  відкладаємо невідомо з яких причин. Я пропоную

 внести  це  питання  в порядок денний, завершити його

 розгляд  і  прийняти,  значить,  питання це вирішити,

 значить,  уже  до  кінця, щоб було зрозуміло людям як

 довірчі  товариствадіють,  щоб  вони  діяли  тільки в

 межах  закону  і  не  було вже підстав для ошукування

 людей.

 

      ГОЛОВА.  Таран.

 

      ТЕРЕН  В.  В.

 

      Віктор   Терен,   321   виборчий   округ,  місто

 Кременчуг. Шановні колеги!

      Ми з вами повернулися з округів і були свідаками

 того,  що,  на превеликий жаль, багато заводів або не

 працюють,  або  працюють  в  півсили. В тому ж самому

 Кременчуці, моєму виборчому окрузі, нафтопереробний в

 страшенно  важкому становищі, майже не працюють КРАЗ,

 колісний  і т. п. До чого я звертаюся, що я конкретно

 пропоную?  У  нас  буде День уряду. І якщо у нас буде

 День  уряду, то можна було би запросити представників

 з місць, з регіонів, які би конкретно сказали думку і

 про  наші  закони, і як ці закони працюють на місцях,

 бо  інколи  вони  працюють  зовсім  не так, як би нам

 хотілося.  І  тому  я  би хотів би, щоб це питання не

 випало,  щоб  не  було  так,  що  ми просто про нього

 поговорили  і  все...  Є  ще час, і я наполягав би на

 тому,  щоби  були  представники  з  регіонів,  які би

 внесли  свої  пропозиції, і вони би нам знадобилися і

 до законотворчої діяльності. Це перше.

      І  друге.  Я  наполягав  би на тому, що у нас на

 парламенті  мусить  бути розглянуто питання активів і

 боргів   бувшого   Радянського   Союзу  -так  звпаний

 "нульовий варіант". Нам було якось сказано про те, що

 цього  подання  не дає ніяк уряд. Але я хотів би все-

 таки  звернутись  до  Голови  Верховної  Ради з такою

 пропозицією: щоб наша Верховна Рада теж наполягала на

 цьому,  бо ми знову й знову вносимо питання, скажімо,

 про  Міжпарламентську  Асамблею, подібні політизовані

 питання...   Я  розумію,  що  Голові  Верховної  Ради

 комуністичні  ідеї  часто болять набагато більше, ніж

 ідеї  держави,  але все-таки ми маємо тут настояти на

 тому,  щоб  ми  не  були статистами, щоб поза нами не

 приймав  ні  уряд,  ні  єто  інший якісь рішення, які

 стосуються держави.

      Отже,  ці 2 питання я би пропонував розглянути і

 щоб парламент сказав своє слово про них.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Райковський.

 

      РАЙКОВСЬКИЙ  Б.  С.  Прошу  передать слово члену

 нашей фракции Мясковскому.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

 

      М'ЯСКОВСЬКИЙ М.М.

 

      310 виборчий округ, Одещина.

      Уважаемые   Александр  Александрович,  уважаемый

 коллеги!   Я  считаю,  что  необходимо  нам  еще  раз

 разобраться по той проблеме, которая сегодня звучит в

 средствах массовой информации. Мы уже 3-й день подряд

 сшлышим   сегодня   откровения  белорусского  фашиста

 Зиновия Позняка, который...

      ШУМ У ЗАЛІ

      ...который сегодня

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      ГОЛОВА. Я прошу... Михайло Михайлович

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я  прошу......... від некоректності...

 

      М'ЯСКОВСЬКИЙ....  призывает  народ  Беларуссии к

 вооруженному  восстанию.  Я  считаю,  что  нам  нужно

 сегодня ...

      ШУМ У ЗАЛІ

      ... выразить протест против того, что творится в

 средствах массовой информации...

      ШУМ У ЗАЛІ

      ...Александр Александрович, я думаю, что в таких

 условиях   работать   просто   невозможно.   Поэтому,

 поэтому,  я   предлагаю  заслушать в Верховном Совете

 сегодня  руководителей  средств массовой информации и

 сказать о том, что бы средства массовой информации не

 служили инструментом в руках разжигания международной

 неприязни.

      Спасибо за внимание.

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      ГОЛОВА. Я прошу... я прошу, сядьте на місце, там

 галас  вчинили, будь ласка...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Будь ласка, Білоус...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Немає Білоуса, Кірімов, будь ласка...

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      КІРІМОВ.

 

      218 виборчий  округ, "Державність".

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 колеги депутати, шановні виборці!

      Минулого  року  в  грудні я пропонував Верховній

 Раді   внести   в  порядок  розгляду  Верховної  Ради

 парламентські   читання   з   питань   Чорнобильської

 катастрофи.

      Ця  пропоизція  була прийнята, але парламентські

 читання  не  відбулись  ні в грудні, ні в січні, ні в

 лютому,   ні   в  березні.  На  жаль,  проблеми,  які

 стосуютьюся чорнобильської катастрофи, не зникають.

      Зокрема, останнім часом Мінчорнобиль заборгував,

 зокрема,  Іванківському  раяону  близько 20 мільярдів

 карбованців  за  оплату  пасажирів,  які користуються

 пільгами  чорнобильців.

      І  от  буквально  на  днях  до  мене  звернулись

 буквально   десятки  громадян  Іванківського  району,

 зокрема  мешканець села Розважива Давиденко Володимир

 Карпович з проханням підняти у Верховній Раді питання

 щодо  виплати  Мінчорнобилем цих грошей Іванківському

 району.

      Далі,  відбувались,  продовжується в повній мірі

 байкотування з боку владних структур щодо газифікації

 Іванківського району, а як відомо, опалювати будинки,

 готувати  їжу  місцевим  паливом   заборонено.

      Тому  я  ще  раз  звертаюсь  до  вас,  Олександр

 Олександрович,   особисто   і   до  всіх  колег  моїх

 депутатів,  щоби хоч тепер, у квітні місяці відбулись

 парламенські    читання   з   проблем   чонобильської

 катастрофи.

      Дякую  за  увагу.

 

      ГОЛОВА.   Беруться  до  уваги  виступи  ...

       ШУМ   У   ЗАЛІ

       Зарудний,  будь  ласка,  тихіше  трохи,  бо  ви

 заглушаєте  мікрофон.

      Будь  ласка,  Довгань,  підкажіть, вашому сусіду

 спереду,  що  йому  треба  тихіше  говорити.

      Будь ласка,  спокійно.

       Ті  пропозиції, які висловлював депутат Довгань

 і   ряд   інших  депутатів  що  стосуються,  зокрема,

 ситуації   в   економіці,   найперше   в   сільському

 господарстві,  стосовно  профтехосвіти. До дня Уряду,

 будь  ласка,  готуйте відповідне питання. Час є. День

 визначенний.  Виплата  заробітної  плати  і все інше.

 Готуйте  до  дня  Уряду ці питання, вони будуть, Уряд

 буде давати відповіді на них.

      Відносно   референдуму   по  земельному  кодексу

 передбачено  у травні слухання з цього приводу. Вчора

 Президія  визначилась,  я  думаю,  що  ми це питання,

 розглядаючи  порядок дня на травень місяць, погодимо.

 І   тоді   можна   буде   визначитися   щодо  потреби

 референдуму.  Якщо  ми правильно розглянем це питання

 тут,  то  може  не  потрібно  буде  виноситит його на

 референдум.

      Пропозиція  депутатів Шеховцова і Саханя і інших

 депутатів  стосовно  повернення  вкладів, компенсації

 вкладів   горомадян   надзвичайно   гострі  і  слушні

 питання.  В кожному окрузі ще більше люди ставлять це

 питання.  Я  можу  сказати  із своїх вражень стосовно

 відрядження,  після  відрядження  у  Суми,  у Сумську

 область,  -це  приблизно  половина всіх запитань, які

 ставлять громадяни. Я думаю, що ті два доручення, які

 ми  давали  Кабінету  Міністрів  з приводу подання на

 розгляд    Верховної   Ради   проекту   Закону   "Про

 компінсацію  заощаджень громадян" повинні бути врешті

 реалізовані,  тому що люди не задоволенні механізмом,

 який  запропонованний  відомим  Указом про коефіцієнт

 2200.   Це  абсолютно  не  відповдає  не  можливостям

 держави, не потребі громадян.

      Я  не  буду  коментувати виступ Лавриновича щодо

 докорів  у  мою  адресу,  то  ваша оцінка. Але я хочу

 сказати,  що проект постанови, проти якого голосували

 ініціатори у окремих частинах, погодженний з ними був

 у  ранці.  У  нас  так часто буває у залі, що вносить

 автор  проект у сесійний зал одне, а голосує за інше.

 Так, що це демократія, тут нічого дивного немає.

      Пропозиція  Тарана відносно активів і боргів від

 дня  Уряду. Готуйте ці пропозиції. А відносно активів

 і  боргів,  я також звернувся до Уряду відносно того,

 щоб  вносили цю пропозицію сюди, бо її, справді, пора

 розглядати.  Я  про  це  кажу  вже  шість років. Але,

 нажаль,  свого часу агітували за нульовий виаріант, а

 тепер  пропонується  інший. Тут, до речі, не залежить

 від того хто яку ідею сповідує.

      Відносно  інциденту,  що  трапився після репліки

 М'ясковського,   я   просив  би  кожного  депутата  у

 висловлюваннях своїх бути коректним особливо стосовно

 тих  чинників  політики, які не є нашими громадянами.

 Тому  що  це завжди виходить на міждержавні стосунки.

 Не потрібно цього робити. Краще сказати...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я  ще  раз хочу сказати. Але відносно... чим він

 правий,  що  засоби  масової  інформації  тенденційно

 висловлюють  позицію  стосовно  ситуації  в  сусідніх

 державах.  Мені  здається, зобов'язані засоби масової

 інформації давати ці проблеми такими, як   вони  є, а

 не висловлювати однобічну оцінку цих процесів.

      Відносно   пропозиції   Кірімова.  Ми  вчора  на

 Президії    розглядали    питання    про   проведення

 парламентського    слухання   питань   пов'язаних   з

 Чорнобильською   катастрофою  і  10-ю  річницею  цієї

 події.  Передбачено в проекті порядку дня обов'язково

 цей пункт в порядку дня реалізуємо. Підготовка треба,

 щоб  від  вашої  комісії  була  інтенсивна і від всіх

 інших комісій Верховної Ради.

      Відносно    депутатських    запитів.    Надійшов

 депутаський     запит     від    Білоуса    Вячеслава

 Олександровича   до   Президнета   України   стосовно

 невдоволення  відповіддю  Міністерства  транспорту на

 його    звернення    стосовно    проведення   ремонту

 шляхопроводу   на  325  кілометрі  дільниці  Дарниця-

 Полтава.

      І   до   Прем'єр-міністра  стосовно  відсутності

 відповіді на звершнення від 6 березня цього року щодо

 перегладу   порядку   індексації   вкладів   громадян

 похилого  віку в ощадбанку.

      Оформлений  ці  запити так, як слід. Я ставлю на

 голосування  питання  про  направлення цих запитів за

 адресою. Будь ласка, увімкніть систему.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято. Дякую.

      У нас на порядку дня є 2 моменти, які стосуються

 процедури.  Це  питання, що пропонуються розглянути в

 першочерговому...   вірніше,   перелік   питань   для

 розгляду  на  5  сесії у квітні 1996 року за рішенням

 Верховної   Ради,  прийнятим  30  січня.  Ми  повинні

 затвердити   цей   перелік  питань.

      Це  питання  вчора  детально  обговорювалося  на

 Президії. Я ставлю... Можна ставить на голосування це

 питання?   Є   якісь  зауваження  до  цього  порядку?

 Запишіться, будь ласка. 5 хвилин   буквально.

      Але  перед  тим я хотів би його проголосувать за

 основу,  щоб  можна  було  вносити  зміни.  Можна так

 вирішити?  Я ставлю пропозицію за основу. Будь ласка.

 За  основу перелік питань.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято. Будь ласка,  Смірнов.

 

      СМІРНОВ Є.Л.

 

      Євген  Смірнов,  61  виборчий  округ,  Вінницька

 область.   Шановний   Олександре   Олександровичу!  3

 короткі пропозиції.

      Перша.  У  нас  на  5 квітня п'ятницю призначено

 розгляд питань про проект Закону "Про внесення змін і

 доповнень  до  Закону "Про статус і соціальний захіст

 громадян,  які  постраждали  власлідок Чорнобильської

 катастрофи". І тоді ж -"Про пенсійне забезпечення".

      Їх   не  можна  ставити  на  п'ятницю.  Я  прошу

 поставити перше питання... взагалі за обзягом розгляд

 його  займе дуже багато часу. Я прошу поставити їх на

 четвер. Першими.

 

      ГОЛОВА. Які? Ще  раз повторіть, будь ласка.

 

      СМІРНОВ  Є. Л. Питання про проект закону України

 "Про  внесення змін і доповнень до Закону "Про статус

 і   соціальний   захист   громадян,  які  постраждали

 внаслідок Чорнобильської катастрофи".

      І  друге.  Про  пенсійне  забезпечення.  Я прошу

 поставити їх в четвер першими питаннями.

      Наступна  пропозиція.  Протягом  квітня я прошу,

 нарешті,  розглянути  проект  закону,  який  внесений

 Степаном Ільковичем Хмарою: "Про декларування майна і

 доходів громадян".

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Осадчук.

 

      ОСАДЧУК П.І.

 

      Шановний   Олександре  Олександровичу  (Осадчук,

 206-ий,  "Державність"),  звичайно, перелік питань на

 квітень,  який  ми  проголосували в основу, взяли, це

 добрий   перелік,   але  там  все-таки  малувато  тих

 законопроектів,  які  були  подані ще восени минулого

 року і стосуються нашої економічної реформи.

      І, крім того, я пропоную ввести в порядок денний

 проект  закону  України  "Про  зміни  і доповнення до

 Закону  України  "Про  реабілітацію  жертв політичних

 репресій".   Цей   проект   зареєстровано  в  секторі

 реєстрації     законопроектів.     Він    підтриманий

 Міністерством   юстиції,  генеральним  прокурором,  є

 оцінка Міністерства фінансів. І пора його розглянути,

 тому  що  в нас чиниться велика несправедливість щодо

 жертв   політичних   репресій,   особливо   у   плані

 повернення  їм  свого  часу  конфіскованого майна. Ці

 люди  найбільш  упосліджені і принижені, особливо ті,

 які  боролися за вільну Україну, опинилися, нібито, у

 вільній Україні, але до них ставляться, як до ізгоїв.

 І  тому є конча необхідність ввести уже підготовлений

 і  опробований  проект  "Про  зміни  і  доповнення до

 Закону "Про жертви політичних репресій".

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Ілясевич.

 

      ІЛЯСЕВИЧ Я.М.

      Шановні  колеги-депутати,  в  мене  два питання.

 Перше  питання.  Я  нічого  не  маю проти святкування

 трьохсотріччя  російського  флоту  на  Чорному  морі,

 американського  двохсотліття,  французського і т. ін.

 Але   мене   цікавить   одне   питання:   чому   наше

 Міністерство оборони забуло про багатотисячну історію

 українського  флоту,  хай  уважно  почитає  Геродота,

 "Одісею" і так дальше.

      Друге   питання.  Нам  роздали  велику  "біблію"

 оцю....  "Економічний і соціальний розвиток України".

 Сьогодні   ми   її  слухаєм,  це  настільки  об'ємний

 матеріал, що очевидно доцільно буде надати можливість

 депутатам   задати   запитання   Президенту,  можливо

 виступити  або  ж  перенести на більш пізній термін з

 тим,  щоб  депутати могли вивчити. Такий об'єм праці,

 це  для цілої Академії Наук не на один день роботи, а

 нам тільки сьогодні роздали. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Таран.

 

      ТЕРЕН В.В. Терен, Кременчуг.

      Я  би просив би найти місце і розглянути питання

 про  справді спрощений порядок отримання субсидій, це

 буквально  півхвилини, а зараз я прошу передати слово

 317 округ депутату Білоусу.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу,  треба передавати право, а не

 час.  І  регламент  так  передбачає. Яблонський, будь

 ласка.

 

      ЯБЛОНСЬКИЙ.

 

      Вибачте,  вибачте,  моя  карточка  очевидно сама

 спрацювала, я не  записувався.

 

      ГОЛОВА.  Я прошу сядьте, не заважайте  виступу.

 

      ЗАРУДНИЙ. Я передаю слово Чорноволу.

 

      ГОЛОВА.   Зніміть, будь ласка, Зарудний.

 

      ЗАРУДНИЙ А. А. Зарудний передає Чорноволу.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Чорновіл.

 

      ЧОРНОВІЛ.

 

      Шановні  колеги,  дуже  не  хотілося  Олександру

 Олександровичу   давати  мені  слово.  Я  вважаю,  що

 сьогодні  прийняття  Конституції -це поле боротьби за

 українську   державу.   Я  вже  наперед,  зараз  буде

 розглядаться  це  питання,  але він вже слово мені не

 дасть,  голова  Верховної  Ради. Я закликаю нормально

 працювати   і   підтримати   той  проект,  який  буде

 оголошений  депутатом Сиротою від деяких депутатських

 груп і фракцій.

      Інше.  Тут  прозвучала заява дійсно представника

 фашистської    організації,    комуністичної   партії

 України,   який   білоруських   патріотів   тих,  які

 відстоюють      державність     Білорусії,     хочуть

 звинувачивати в тому, чим вони є насправді.

 

      ГОЛОВА.     Я     прошу     утримуватися     від

 некоректності...

 

      ЧОРНОВІЛ   В.   М...   Сьогодні  підписується...

 сьогодні підписується ганебний договір між Білорусією

 і  Росією.  Текст  його  нам відромий -це повна зрада

 інтересів Білорусії. Це робить психічно хвора людина,

 яка   стала   на   чолі  Білоруської  держави,  агент

 колишньої російської розвідки, от...

 

      ГОЛОВА.   Я   прошу   не   втручатися  в  справи

 міжнародні, в справи Білорусії...

 

      ЧОРНОВІЛ В. М.... І сьогодні комуністи захищають

 справді  фашистів,  бо самі вони такими є! Я закликаю

 взяти активну участь в збиранні...

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, виключіть мікрофон.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я прошу уваги, шановні колеги, відносно проекту,

 винесеного на розгляд. Пропозиції перенести на четвер

 питання  про  статус  чорнобильських... чорнобильців,

 умовно  кажучи,  і  про  пенсійне  забезпечення.  Ну,

 пенсійне забезпечення -там дуже коротке питання, воно

 тільки     стосується,     якщо     не     помиляюся,

 військовослужбовців.   Воно   не   потребує  часу  на

 розгляд,  так  що  воно може встигнутись і в п'ятницю

 розглянути  його.  Тим  більше,  минулої  п'ятниці ми

 прийняли  2 дуже крупних закони, і це ви... можна все

 робити нормально. Але про статус чорнобильців -якщо є

 потреба  така,  давайте  поставим  на  голосування. Я

 ставлю   на   голосування   пропозицію  Смірнова  про

 перенесення  з  п'ятниці на четвер питання про статус

 чорнобильців.  Зміни  до Закону про статус людей, які

 постраждали від Чорнобильської катастрофи.

 

      "За" -

 

      Приймається  рішення  про  перенесення  на... із

 п'ятниці  на суботу. Тобто на четвер, прошу вибачити!

 На четвер!

      Дальше,  про  декларування  доходів громадян. Це

 питання  є  в порядку дня! Але на цьому тижні ми його

 просто  не  встигнемо  розглянути.  Якщо  є  потреба,

 давайте поставим на голсоування.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      На  коли  ви  хотіли?  А,  на  квітень місяць? В

 перелік  питань  на  квітень місяць поставити питання

 про  декларування  доходів  громадян.  У  нас  було в

 першому  читанні  воно  прийнято,  це -друге читання.

 Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

      "За" -

      Приймаєтся рішення.

      Осадчук    просить  включити  в  перелік  питань

 питання  про  статус  жертв політичних репресій. Будь

 ласка,  ставлю  на  голосування  цю пропозицію.... На

 квітень місяць мається на увазі...

 

      "За"-

 

      Я   вношу  пропозицію  через  Комісію  з  питань

 соціальної  політики  і  через  Президію проводить це

 питання   як  слід,  і  воно,  я  думаю,  можна  буде

 додатково   включить.  Одну  хвилинку...  Ілясевич...

 Відносно  доповіді  Президента, я запрошував сьогодні

 голову Парламентської комісії, Регламентної комісії і

 Комісії  з  питань  правової  політики і представника

 Президента.  Я пропоную, щоб ми дали доручення голові

 Комісії  з  питань  Регламенту внести пропозиції щодо

 змін   до   Регламенту,   пов'язаних   із  щомісячною

 доповіддю Президента.

      Оскільки  у  Регламенті  записано,  що президент

 щорічно   виступає   з   доповіддю  про  внутрішню  і

 зовнішню  політику  держави. Те, що ми одержали, є оп

 суті  документ, а навіть так статистичний матеріал за

 минулий  рік.  Тому,  його........  аналізувати,  тим

 більше  це ті дані, які так чи інакше вже аналізовані

 депутаттами, вони були в статистичних матеріалах.

      Що буде говорити Президент, я відверто кажучи не

 знаю.  І тому, я вважаю, що ми повинні чітко записати

 в  процедурі доповнення до Регламенту, де виписати цю

 процедуру   принаймі  хоч  би  такую,  як  вона  є  у

 Сполучених  Штатах Америки  чи в інших державах. Коли

 можна, коли буде, скажем так,  підстава для того, щоб

 вважати  це  програмною  доповіддю  на певний період,

 коли  будуть  визначені  завдання  для  всіх структур

 влади  і  держави  в  цілому і коли можна бути задати

 запитання  і  одержати  відповідді  на  ці  запитання

 депутатами.

      А  поки  щ  о  Регламент  наш ніяк не визначає і

 Коснтитуція,   і   закони   інші   не  визначають  цю

 процедуру.

      За   аналогією,  одну  хвилинку,  ми  керувались

 нормою  такою  раніше:  було дві доповіді Президента,

 одна  з  них  була  не щорічна, а жовтнева, інша була

 щорічна  доповідь,  але вона йшла без обговорення і в

 нас  немає  механізму  для аналізу ні цієї доповіді з

 цього питання.

         Тому  пропозиції  свої  вносьте Комісія Шейка

 Шейка  Петра  Володимировича повинна їх узагальнити і

 внести  зміни  до Регламенту в розділі, що стосується

 щорічної  доповіді   Президента.

      Я  потім  дам  слово  Мусіякі.

      Таран,  про порядок субсидій, давайте ці питання

 до  дня  Уряду. Включайте його як питання, які треба

 підготувати   для   Кабінету   Міністрів,   він  буде

 відповідати.

      Репліка  Чорновола,  вона  ніякого відношення не

 має  до  порядку ня. І тому я правомірно виключив цей

 мікрофон. Це  передбачено  Регламентом.

      А   крім   того,   я   ще  раз  просив  би  всіх

 утримуватись  від  некоректних   висловів.

      Будь ласка.

      Так,  в цілому можна ставити питання про перелік

 питань  із  зауваженнями  і  пропозиціями. Я ставлю в

 цілому   про  затвердження  порядку  дня  на  квітенб

 місяць.

      За -

      Рішення  прийнято.

      З процедури, Мусіяка, будь ласка, і Носов.

 

      МУСІЯКА.  Шановні  депутати,  я просто хочу дати

 довідку,   що   те,  що  роздано  було  сьогодні,  це

 матеріали   до   доповіді.   Я   уточнив,   Олександр

 Олександрович, доповідь сама буде визначена в залі.

 

      ГОЛОВА.   Добре.

      Одну  хвилиночку,  ми  ще  не закінчили питання,

 Носов  з  процедури.

 

      НОСОВ.

 

      Шановні депутати, шановний головуючий. Регламент

 статті  2.  2. 6., правда це торкається першої сесії,

 але  інші  робляться по аналогії, просто більше ми не

 писали.   Що   Верховна   Рада   заслуховує  доповідь

 Президента України про соціальне-економічне становище

 в   Україні.   Це   відподає  Конституції.  Запитання

 доповідачу  і  обговорення  доповіді. Робиться це для

 того,  що  доповідь  -це ж не проповідь. Занаслідками

 доповіді  ми  маємо приймати якісь рішення. Регламент

 говорить,  що  по зазначенній доповіді видів будь-яке

 рішення Верховною Радою не приймається. Вони беруться

 до відома. Тобто в саму доповідь ми змін не вносимо.

      Скажімо,  в  Парламенті  Англії депутати вносять

 поправки  до  тронної  промови  королеви.  Ну,  у нас

 такого  нема.  Але  це  не  означає, що за наслідками

 заслуховування  доповіді  ми  не маємо право прийняти

 постанову про  вжиття якихось заходів.

      Проект  такої  постанови  я  написав  і подаю. І

 можна  приймати рішення, сама доповідь приймається до

 відома,  а  за  наслідками  обговорення  ми  приймали

 постанову,   скажімо,  переорганізувати  законодавчий

 процес, створити якусь комісію для когось іншого.

      Так  що  регламент  передбачає  це  все  інше за

 загальною процедурою.

 

      ГОЛОВА.   Тоді,   у  вас  цей  проект  розданний

 депутатам. Ні, вже роздали його. Значить, я просив би

 взяти  його,  так  би  мовити  в  роботу,  і  тоді ми

 визначимося, коли будем розглядати цей матеріал. Будь

 ласка,    уважно    подивіться,    це    у   порядку,

 передбаченному  регламентом.  І  має право депутат на

 такі пропозиції.

      Ми  не закінчили ще одне питання. У вас на руках

 є пропозиції про внесення... вони вчора розглянуті на

 Президії, про внесення змін до плану проведення сесії

 у  квітні  місяці,  котрим  передбачається  9.   2- 5

 пленарні  засідання.  9  квітня  день Уряду. 9 квітня

 знову  парламентське  слухання  з питань Конституції.

 10-16  робота в комісіях і депутатських групах. 17-19

 теж  саме.  17 передбачено розгляд питання про проект

 Конституції.

      Дальше.  Парламентські  слухання на 18 число про

 10-у  річницю  Чорнобильської  катастрофи. А потім ще

 тиждень ( 23-26) -пленарні засідання, робота в округах

 29-4  травня.  Цей  проект  вчора Президія погодила і

 рада   фрапкцій   підтримала.   Я   просив   би  його

 погодити в Верховній Раді, затвердити.

      Постанова з цього приводу такого змісту:

      "Верховна Рада постановляє:

      Календарний   план   проведення   п'ятою   сесії

 Верховної Ради України в квітні 1996 року схвалити.

      Додається   запропонований постійними комісіями,

 депутатськими  групами і фракціями перелік питань для

 розгляду  на  п'ятій  сесії  Верховної Ради України в

 квітні 1996 року затвердити".

      Ну  це  маи  затвердили.  А  перший  пункт  цієї

 постанови,  і,  очевидно,  її требу тут буде приймати

 окремо.  Я  прошу  проголосувати  за  основу... Зараз

 візьмете  зь  мотивів.... Календарний план проведення

 п'ятої  сесії України в квітні 1996 року схвалити. За

 основу проголосуйте цей пункт. А потім виступите.

 

      "За" -

      Рішення за основу прийняте.

      Я   пояснюю:   вчора   на  Президії  це  питання

 обговорювалося   і   погоджене   це   питання.   Його

 затверджувати  треба на сесії. Я не думав, що якщо  в

 когось  із  членів  Президії не було присутнім, то це

 означає незгоду з його прийняття.

      Будь  ласка,  запишіться  хто  хоче  з мотивів з

 цього  приводу  висловитися.  Будь  ласка,  5  хвилин

 прошу.

      Ковалко.

 

      КОВАЛКО.  Я прошу передати слово Климпушу Оресту

 Дмитровичу.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      КЛИМПУШ О.Д.

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 колеги народні депутати! Я хотів би звернутися до вас

 з   таким   проханням.   В   зв'язку  з  тим,  що  ми

 затверджуємо  порядок  денний  на  квітень місяць і в

 зв'язку  з  тим, що стосовно нашої роботи в Верховній

 Раді   відносно   виконань...  розгляду,  своєчасного

 розгляду  питань,  що  стосуються економічних питань,

 економічної  реформи  є  серйозні  зауваження  з боку

 виконавчою  влади,  мені  здається,  що нам необхідно

 терміново  на  це  відреагувати. І ми повинні зробити

 певний  аналіз:  які  закони за якими комісіями, кому

 вони  передані,  за  якими  комісіями  рахуються  які

 закони,  чому  вони не подані своєчасно на розгляд. І

 перед  тим, як затверджувати на місяць, ми повинні би

 на  завтра  мати  такий документ, таку таблицю: хто і

 яка  комісія  не  розглянула які закони, чому вони не

 розглянуті.  Послухати інформацію таких голів комісії

 і  з'ясувати  для  себе  чому це так. Тому що в нас є

 комісії,  які дійсно затримують і дійсно безпідставно

 затримують ці питання.

      Я  просив би, це пропозиція нашої групи "Центр".

 Я  просив  би  підтримати  і  зробити такий аналіз і,

 виходячи з нього, формувати план на квітень місяць.

 

      ГОЛОВА. Петренко, будь ласка.

 

      ПЕТРЕНКО

 

      Петренко,   255   Перевальский   округ,  фракция

 коммунистов.

      Александр    Александрович,    касательно    Дня

 Правительства,   необходимо  нам  сделать,  что  Днем

 Правительства  не только Правительство отчитывалось и

 расказывало   о  проделаной  работе,  но  и  депутаты

 высказали     мнение     по    направлениям    работы

 Правительства.

      Очень   много   накопилось  вопросов  по  работе

 угольной  промышленности, по топливно-энергетическому

 комплексу, по сельскому хозяйству. И оценка депутатов

 должна  прозвучать  в  этом  на  Дне  Правительства о

 состоянии  дел.

      И  второй  вопрос.  Я  хочу  обратиться  к нашим

 руководителям,  вице-премьеру  Лазоренко, в частности

 Евтухову.  Сейчас  на местах дана команда из Кабинета

 Министров,  чтобы  отключили газ поставщикам, которые

 не  оплачивают  долги.  Больше  касается коммунальных

 услуг, котелен.

      Сейчас   идет   наладка,  подготовка  котелен  к

 остановке  на  осенне-летний период и если это сейчас

 отключить, то практически подготовка на следующий год

 будет  сорвана.  Это  очень серьезный вопрос. Я прошу

 обратить   внимание.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Кияшко.

 

      КІЯШКО С.М.

 

      Спасибо.      (Кияшко,      108-ой,      Донецк,

 социалистическая фракция)

      Александр  Александрович,  когда  в  целом можно

 поддержать   тот   проект,  который  внесла  Президия

 Верховного  Совета  по  порядку  проведения  сессии в

 апреле   месяце,   только   единственное  есть  такое

 замечание. Вот у нас опять работа в округах с 29 по 4

 мая.  Второе  и  первое  числа  -это  выходные дни. И

 получается,  что  для  работы  в  округах у нас опять

 сокращаются  как в апреле, так и в марте, вот эти два

 дня рабочих. Поэтому, надо предусмотреть, может быть,

 сделать работу в округах с 29 апреля не по 4, а по 6,

 допустим,  мая, либо по 7 мая. Тогда мы и захватываем

 и праздники, и захватываем работу в округах.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Кириченко.

 

      КИРИЧЕНКО М.О.

      (329-ий   виборчий  округ,  Полтавська  область,

 Кириченко)

      Шановний  Олександре Олександровичу, я підтримую

 пропозицію   народного  депутата  Шеховцова.  З  цією

 пропозицією я вже неодноразово виступав ще в минулому

 році.  Давайте  все-таки, шановні колеги, включимо на

 квітень  місяць  питання  про розгляд обговорення про

 компенсацію заощаджень громадян, які були знецінені в

 установах Ощадбанку.

      Ви розумієте, що травень-червень, питання будуть

 повністю  присвячені  у  Верховній  Раді  обговоренню

 Конституції.  Там  буде  не  до цього. Я прошу просто

 всіх   своїх  колег:  давайте  це  питання  в  квітні

 обговоримо.  І  підтримують  колеги  про те, що це не

 обов'язково, що ми його повинні вирішувати остаточно.

 Ми  повинні  порадитися  і  дати  відповіді  людям  і

 запевнення,  що все-таки, якщо зараз коштів немає, то

 їхні  кошти будуть, так сказать, повернуті державою в

 майбутньому.

      І  слідуюче.  Олександре  Олександровичу, ми вже

 про День Уряду неодноразово говорили в тому плані, що

 Кабінет    Міністрів    повинен   попередньо   подати

 інформацію  народним  депутатам  по тих питаннях, які

 обговорюватимуться,  не  9  квітня  в День Уряду, а я

 думаю,  принаймні,  в  четвер на цьому тижні депутати

 повинні  мати  повну і об'єктивну інформацію по даних

 питаннях.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Мельник,  будь ласка.

 

      МЕЛЬНИК.   Прошу,   Олександре   Олександровичу,

 передать слово 312 Боделану.

 

      ГОЛОВА.   Боделан.

 

      БОДЕЛАН.

 

      Шановні      колеги,     шановний     Олександре

 Олександровичу,  мені  здається,  що  є  питання, які

 мають  не  відкладне  значення.  Вони  не включені до

 порядку   денного  нашого  обговорення  в  наступному

 місяці  і  наступні  дні,  але  мова  йде  про те, що

 сьогодні,  розглядаючи  бюджети  на  місцях, ми добре

 розуміємо,  що миф не можемо задовільнити всі потреби

 особливо  що  стосується  соціального  захисту нашого

 населення.   Тому   мабуть   було  б  доцільним  дати

 відповідне  доручення Уряду, щоб були внесені негайно

 абсолютно  конкретні  пропозиції  щодо  вирішення  чи

 підходів до тієї чи іншої проблеми. Це треба вирішити

 на  рівні  держави, щоб у нас був єдиний підхід, тому

 що  це викликає абсолютно закономірне обурення нашого

 населення.

      Просив  би  це  врахувати  і дати таке доручення

 Уряду. Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Дякую.   Давайте   те,   спочатку   що

 стосується  порядку  дня,  верніше,  внесення змін до

 плану  проведення  сесії  на квітень місяць. За якими

 законами,   які   комісії  відповідальні?  Пропозиція

 Климпуша  Ореста  Дмитровича  від  "Центру",  ми таке

 доручення   дали  вчора  на  Президії,  аналіз  такий

 ведеться в загальному вигляді, особливо враховуючи ту

 не зовсім коректну репліку, яка звучала від Уряду до,

 на  адресу  Верховної  Ради на з'їзді промисловців, в

 цьому  контексті  попередній  аналіз  зроблений,  він

 зараз здійснюється поглиблено. Мова йде про те, що не

 зовсім  відповідає  ті... перелік тих документів, які

 пропонував  Уряд  до  розгляду   у  Верховну  Раду  у

 розвиток   для   забезпечення  економічних  реформ  і

 виконання  плану  дій Уряду і з тими документами, які

 подаються  нам  на  Верховну  Раду.  Одначе  є чимало

 і  прикладів того, що в роботі в комісіях знаходяться

 недосконалі   документи,  які  так  чи  інакше  треба

 доопрацьовувати.  Тому  вчора  дано доручення головам

 комісій  проаналізувати  стан підготовки тих чи інших

 документів,  і  якщо  є  ці  недосконалі, то не треба

 намагатися  самотужки  їх дотягувати до рівня такого,

 який  здатний  для  прийняття, а повернути авторам на

 доробку,  щоб  не було з цього приводу непорозумінь і

 претензій  -це  в  ключі  вашої пропозиції, а загалом

 аналіз   буде   зроблений  такий,  який  ви  вважаєте

 потрібним.

      Тепер відносно Дня уряду. Тут кілька пропозицій,

 в  тому  числі  Кириченка  і Петренка щодо завчасного

 підготування документів на розгляд Верховної Ради ддо

 Дня  уряду.  Даємо доручення Секретаріату підготувати

 лист.  Сьогодні  підпишу ще одне нагадування Кабінету

 Міністрів про те, що треба завчасно дати інформацію з

 приводу  тих  питань,  які  винесені на День уряду. Я

 сподіваюся,  що  ми  на четвер одержимо цей матеріал.

 Ну, принаймні, на п'ятницю... Час у нас там є.

      Дальше.  Пропозиція  Боделана. Також я звертаюся

 знову ж таки з дорученням до Секретаріату: сьогодні ж

 підготуйте  лист уряду щодо пропозицій, пов'язаних із

 підходами до місцевих бюджетів - до їх формування, до

 співвідношення,    скажімо,   обласних,   місцевих...

 обласних, районних і міст... бюджетів міст. Це слушне

 питання.  Разом  із  комісією  Азарова визначено це в

 Законі  про бюджетну систему, але, очевидно, практика

 підтверджує,  що  не все ще там з'ясовано. Тому, будь

 ласка,  підготуйте  такого  листа,  я  відправлю його

 сьогодні.

      Пояснення  Кіяшку  відносно  29.  04.,  що  це -

 вихідні дні. Ну, у вихідні дні теж треба зустрічатися

 із  виборцями.  Мається  на увазі те, що якщо ми 5-го

 числа,  5-го,  6-го,  7-го -3 дні... 4 -і восьмого -4

 дні  можливості працювати в сесійному режимі, так, як

 визначено  розпорядком.  Якщо  ми перенесемо це, тоді

 ламається  весь  травневий  графік.  І  я  просив  би

 підтримати  все-таки  остаточно  цю  пропозицію,  яка

 вноситься  Президією.  Ставлю  вцілому на голосування

 проект  Про  календарний  план  проведення  5-ї сесії

 Верховної Ради  в квітні 1996 року.

      ШУМ У ЗАЛІ

      За, так? Хвилинку, висловитися зараз? Я сталю на

 голосування, будь ласка...

 

      "За"-

 

      Соболєву дайте слово.

 

      СОБОЛЄВ, Запоріжжя, депутатська група "Реформи".

 

      Олександр Олександрович, Ви чудово знаєте, що на

 Президії   поімненним   голосуванням  було  бприйнято

 рішення  замість   парламеннських  слухан    провести

 ппо  повному режиму обговорення проекту Конституції в

 сесійному   залі.   Це  голосування  було  проведенов

 поіменному   режимі,  тому  парламенські  слухання по

 проетк Конституції випали.

      Зараз  в  цьому  проекті, який Ви подаєте чомусь

 від  президіїзнову  вони  з'явилися. Саме тому в мене

 проання,   щоб   було   виконано   рішення  Президії,

 документи подавались в тому вигляді, як вони прийняті

 були  на Президії.

      Більше  того,  всі чудово знають, що організація

 парламенських слухань відбуваєтьяс досить тендиційно,

 тим більш оп такому питанню дуже важливому, як проект

 обговорення Конституції. Саме тому, Президія прийняла

 рішення:  обговорити  проект  Конституції  по повному

 графіку,  кя це закладено в Регламенті Верховної Ради

 в  пленарному режимі.

      Тому  я  прошу, щоб проголосовано було без цього

 пункту.

 

      ГОЛОВА.  Це  він,  Соболєв  говорить  правду, що

 Президія  не  набрала  потріної кількості голосів для

 того,   щоб   винести   це  питання  на  парламенські

 слухання.   Потрібно  20  голосів,  було  19.  Будьте

 уважні.

      Одначе,   це  воля  Верховної  Ради.  Ви  можете

 приймати так чи інакше... Я ще раз кажу...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я  прошу... Будь ласка, не голосуйте. Я пояснюю:

 звідки воно було вчора і на Президії подано. Тому...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Спокійно,   не галасуйте.

      Будь ласка.

      Тому ваша воля, визначатись так чи інакше.

      Мені,  відверто кажучи, трудно пояснити, тому що

 це  вчора  розмножений матеріал. Я відповідаю так, як

 є.

       Я прошу, сядьте, будь ласка. Ви знаєте, я роблю

 зауваження депутату, яки й робить постійно зауваження

 мені  з  місця. Будь ласка, робіть зауваження, взявши

 слово.  За  Регламентом  ви  не  маєте  права з місця

 вигукувать. Будь ласка.

      Жеребецький,  я  вам  роблю  зауваження.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

       Так,  спокійно.

      Крім  того,  питання,  пов'язане  із  слуханням,

 абсолютно  не закриває необхідності повністю провести

 розгляд в першому читанні Закону проекту Конституції.

      Тим  більше, що наполягають на тому виборці. Хто

 в   тому   сумнівається,  читайте  почту,  бувайте  в

 округах.

      Одначе,  ми  за основу проголосували проект, але

 тут   є  пропозиція  цілком  слушна.  Він  має  право

 наполягати  на  тому,  про  вилучення  з  9  квітня з

 парламентських   слухань з  питань  Конституції.

      Будь  ласка. Я ще раз прошу, ми проголосували за

 основу  документ.  Я ставлю на голосування пропозицію

 Соболєва   не     передбачати  в  ньому  парламенські

 слухання з питань Конституції. Ставлю на голосування.

      За -

      Одну  хвилинку.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      Будь  ласка,  Шейку  дайте слово. Ну, він голова

 регламенської Комісії.

 

      ШЕЙКО.

 

      Шейко, 444 Бобровицький округ.

      Олександре  Олександровичу,  ну я хотів би перед

 розглядом  таких важливих питань, щоб ми не збурювали

 зал.  Ну, дійсно, вчора голосування було поіменне про

 включення  в  порядок розкладу парламентських слухань

 із  проекту  Конституції.  Не  набрала  ця пропозиція

 голосів.  Тепер  вона  появляється  в проекті. То я б

 хотів,  щоб  ми просто персонально сьогодні вияснили,

 хто   цим   шахрайством   займається.  І  ви  повинні

 поставити   питання  таким  чином,  хто  за  те,  щоб

 включити це питання у порядок денний, а не виключити.

 Ви  зробили просто тактичну помилку. І не треба цього

 робити я думаю.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Так  от  вам,  як  голові  регламентної

 комісії,  доручається  виясніть,  будь ласка, і дасте

 відповідь  на  це  питання.  Одне. Я роблю зауваження

 Кендзьору  за  його  вигуки  і некоректні і не зовсім

 розумні,  будь ласка. Сядьте, будь ласка, я звертаюся

 до вас. Дам. Візьмете і дам. Спокійно.

      Тепер,  будьте уважні. В мене є пропозиція така.

 Питання   про   парламентські   слухання  є  один  із

 варіантів,  чи є один із пунктів або нормою постанови

 про  процедуру розгляду Конституції. Тому я просив би

 зараз  на  цьому  питанні  не  зосереджуватися. А при

 розгляді  цієї  постанови вияснити ставлення до цього

 питання в процесі розгляду. Зрозуміло так?

      Тому... я прошу Кендзьора, я попрошу вас звільнити

                         - 50 -

 приміщення,  якщо  ви  будете ображати головуючого. Я

 прошу ще раз депутат Кендзьора заспокоїтися. Ви видно

 хвилюєтеся.  Я  звертаюся  на  репліку,  яку  вигукує

 Кендзьор,  і  хочу  сказати,  кому  де  сидіть  закон

 визначить.   І   в  данному  випадку  закон,  який  є

 Регламентом, передбачає, що я тут маю поки що сидіти.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Так  от...  А ви там засиділися. А де інша, то я

 просив  би зважити на це. Якщо ви хочете, я можу дать

 аргументацію  до того, що я кажу. Так що ви помовчіть

 краще.

      Будь  ласка,  спокійно. Тому я пропоную все-таки

 затвердити  зміни до плану проведення сесії, зважаючи

 на  те,  що  ми  питання  про  парламентське слухання

 уточнемо під час прозгляду постанови.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Не  зрозуміло.  Хто ще хоче обміняться думками з

 цього приводу, будь ласка. Запишіться, 5 хвилин.

      Манчуленко, будь ласка.

 

      МАНЧУЛЕНКО

 

      Георгій    Манчуленко    435   виборчий   округ,

 Чернівецька область, фракція НАродного Руху України.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Депутат

 Соболєв  сказав,  що  на  Президії було проголосовано

 питання  про  розгляд  проекту  Конституції по повній

 процедурі. Значить згідно регламенту, ви повинні були

 включити  проект  в  порядок  роботи Верховної Ради в

 квітні  місяці.  9  квітня  саме  це  питання,  а  не

 парламентські   слухання.   ТОму   це   питання   про

 парламентські слухання повинно бути знято і виключено

 з  порядку  роботи Верховної Ради України як таке, що

 не   відповідає  дійсності,  тому  що  воно  не  було

 підтримано  Президією Верховної Ради України. Інакше,

 в   противному   разі,  ми  не  можемо  конструктивно

 працювати і не треба колотити залом тут і депутатами,

 і  намагатись  якимось  чином це питання протягнути в

 ефір.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Будь   ласка,  подивіться  у  словнику

 української мови до чого стосується слово "колотити".

      Дальше, Камінський, прошу.

      ШУМ У  ЗАЛІ

 

      КАМІНСЬКИЙ.  Прошу  (...........) 117 Черепкову.

 Олександре Олександровичу, передайте слово Черепкову.

 

      ГОЛОВА. Черепков, будь ласка.

 

      ЧЕРЕПКОВ

 

      117 округ, город Артемовск, фракция социалистов.

      Уважаемый   Александр  Александрович!  Уважаемые

 народные  депутаты!  Дело в том, я предлагаю включить

 на   поименное  голосование  вопрос  о  парламентских

 слушаниях  по  Конституции.

      Дело в том, что мы видим, что все время сужается

 круг  людей,  которые  работают  над Конституцией: то

 группа,  то  групка и так далее. В средствах массовой

 информации  вопрос  сейчас  поднимается не содержание

 Конституции,  а  все  время нагнетается вопрос о том,

 что  она  не  будет  принята  Верховным Советом и что

 будет  вынесена  на  референдум.  Народу уже задурили

 голову   разными   подходами   и   поэтому  вчера  на

 Президиуме...   во-первых,   я  предлагаю  размножить

 список  -почему  именно  демократы боятся, чтобы люди

 послушали сущность этого разбора. И поэтому я еще раз

 повторяю: поименно предлагаю рассмотреть этот вопрос,

 чтобы  люди  знали  о чем суть дела, знали суть новой

 Конституции,  которую  предлагают  принять  не  через

 двери  и  через   трубу.

 

      ГОЛОВА. Мулява.

 

      МУЛЯВА. Прошу слово передати депутату Мовчану.

 

      МОВЧАН

 

      Шановний пане Голово! Шановні колеги-депутати! Я

 вчора  був  присутній  на  засіданні  Президії і можу

 навести  ті  дані при обговоренні і голосуванні цього

 питання  про пленарні парламентські слухання з питань

 проекту Конституції України.

      22   голосами   було  відхилено...  22  голосами

 відхилено  саме  ці пленарні слухання і була винесена

 зовсім  інша  пропозиція.

      Мене  дивує,  задля    чого збирається Президія?

 Якщо  вона формує порядок денний на тиждень, на день,

 на  місяць  і  всі  ці питання вчора проговорювалися,

 проголосувувалися   досить  таки  тривало,  то  чому,

 Олександре  Олександровичу, виникає питання, чому при

 пропозиціях,    які   лунають   тут   з   місць,   ми

 проголосовуємо,  і  поіменно  проголосовуємо  інколи.

 Чому  це  питання  було  закрадене,  можна  так м'яко

 сказати,   до  порядку  денного  і  не  проголосовано

 окремо,  як  те,  яке  вийшло  не  схвалене Президією

 Верховної Ради?

      Саме тому я пропоную повернутися до цього пункту

 і  поставити  так  питання,  як  воно  було  вчора на

 Президії:  про  порядок  включення  цього  питання  у

 графік   нашої   роботи  на  квітень  місяць.  Чи  це

 визначить  сесійний  зал,  як ми говорили, але мусить

 бути  подання.  Якщо  було  ваше  власне,  Олександре

 Олександровичу,  то, будь ласка, ви так і скажіть: "Я

 просив  би  включити  в  порядок  денний  ці пленарні

 слухання".

      Прошу вас.

 

      ГОЛОВА. Добре. Я ще раз... Мухін,  будь ласка.

 

      МУХІН В.В.

       Самое главное -это думать надо. Здесь ты сидишь

 и думаешь.

      Александр  Александрович, я говорю, что до такой

 степени вести себя, ну, просто невозможно в Верховном

 Совете.  В  конце  -концов,  мы будем работать или мы

 будем здесь ругаться?

      Буквально  вчера  Кабинет  Министров  заявил  по

 поводу того, что у нас 60 здесь законов, над которыми

 мы  не  работаем,  что  нам здесь поданы 300 законов,

 которые мы не проводим. Ну, до каких... Это, на самом

 деле,  неправда,  потому  что  мы вчера выяснили, что

 всего  9 законов. Ну, до каких пор вот это безобразие

 будет  продовлжаться?!  Либо  мы  работаем,  в конце-

 концов,  либо  не  работаем.  Ну, чего здесь... Зачем

 поднимать   все   эти   самые   произносить?  Давайте

 работать.

 

      ГОЛОВА. Давайте.

      Значить,  оскільки  питання  поступили  і  треба

 приймати  рішення  відносно  них,  вчора на засіданні

 Президії   пропонувалося   розгляд   Конституції   за

 повноцінною  процедурою,  яка  визначена Регламентом.

 Власне,  це  питання  і не обговорювалося, бо воно не

 дискусійне.  Це  передбачено  Регламентом.  Окремо це

 питання  не  обговорювалось.  А  цей  момент  (я кажу

 Мовчану   депутату)  ми  не  голосували  "проти",  ми

 голосували "за", він набрав 19 голосів. Більше я його

 не  ставив  на голосування. Я скажу відверто, я читаю

 цей  документ, це може вам не повіритись це, але я на

 цей текст,  очевидно  він розмножений був вчора ще до

 розповсюдження,  я поставив його на голосування таким

 як  він  є. Хай Шейко з'ясує чому пропозиції Президії

 Верховної  Ради тут не враховані, він дасть відповідь

 на це питання.

      Одначе    ігнорувати   і   пропозицію   депутата

 Черепкова  відносно  того,  щоб залишити це питання у

 порядку  дня  і  передбачити  для цього день у режимі

 квітневому.  Теж  нехтувати цією пропозицією неможна.

 Тому  я  це  питання  окремо  хотів  би  поставити на

 голосування, щоб зняти його як протирічне.

      Хто за те, щоб поіменно прошу проголосувать.

 

      За -

 

      Рішення прийнято.

      Про...  питання  так, про парламентське слухання

 про   проведення   парламентських  слухань  з  питань

 Конституції   9   квітня,   9   квітня.   Ставлю   на

 голосування. Поіменно.

 

      За -

 

      Рішення не приймається.

      Тепер  я  ставлю  на  голосування  весь  порядок

 внесення  змін  до  плану  проведення  сесії у квітні

 місяці без цього питання, будь ласка, проголосуйте.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Слухається питання про включення порядку денного

 пленарних   засідань   Верховної   Ради   України  та

 організації  підготовки  до  першого  читання проекту

 Конституіцї  україни.  Доповідач -Стретович Володимир

 Миколайович,   голова   Комісії   з  питань  правової

 політики, судово-правової реформи. Будь ласка.

 

      СТРЕТОВИЧ В.М.

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 колеги! Вельмишановні радіослухачі!

      Верховна  Рада  України  приступає  до  розгляду

 доленосного  документу  в  історії  нашої  держави, а

 саме  -проекту  Конституції України. Цьому передувала

 значна  робота,  яка  тривала  з  липня  1990 року по

 березень  1996  року, яка сьогодні ще не закінчена, і

 доопрацювання проекту Конституції триває.

      Колись, коли ми були ще молодими, і кожен з нас,

 обдумовуючи  своє  буття,  формуючи  свій  світогляд,

 задумувався  над  словами класики про те, що чекістом

 можна  бути  лише тоді, коли маєш гаряче серце, чисті

 руки  і холодну голову. Сьогодні наступає той момент,

 коли  кожен  з нас повинен, перш за все, мати холодну

 голову,  гаряче  серце  і  чисті руки для того, щоб з

 цими підходами підійти до прийняття Основного Проекту

 нашої держави.

      Мені  доручено  поінформувати  вас  про  рішення

 Президії,  яке  відбулося  вчора,  і проект постанови

 Верховної  Ради,  о підлягає вашому затвердженню, вам

 розданий.

      Засідання  Президтї  Верховної  Ради  вчора було

 непростим,    складним   неоднозначним,   тривало   і

 обговорення  цього  питання  близько  5,  5 годин 7 В

 решті-решт  спільними  зусиллями  родився проект, зва

 який  бпроголосували  28  членів  Президії  і,  таким

 чином, ми найшли узгоджену позицію.

      Мвається  на  увазі: включити до порядку денного

 пленарних  засідань  Верховної Ради України 17 квітня

 1996  року  питання  про проект Конституції України і

 розглянути його в цей день в  режимі 1-го читання.

      При  цьому  наголошую, що ми постійно намагались

 користуватись   Регламентов   і   дотримуватись   тих

 термінів  і строків, які передбачені в Регламенті при

 розгляді  законопроекту.

      Так,  пункт  6.  1.  1  Регламенту  говорить, що

 розробка законів здійснюється за дорученням Верховної

 Ради.   В  даній  ситуації  це  доручення  було  дано

 постійній комісії, вона його підготувала, свою роботу

 виконала,  як  змогла, і в результаті проект поступив

 на розгляд  Верховної Ради.

      Після   цього,   на   протязі   15   днів  після

 надходження законопроекту, як того вимагає Регламент,

 Верховна Рада повинна поставити це питання до порядку

 денного.  Сьогодні  іде  13  день  перебування  цього

 законопроекту  у стінах Верховної Ради, і ми приймаєм

 рішення про слухання  його 17  квітня.

      Для  підготовки до 1-го читання у Верховній Раді

 України   узгодженого   проекту  Конституції  України

 пропоується  утворити відповідно до статей 4. 6. 1 та

 6.  4.  2  Регламенту  тимчасову  спеціальну в дужках

 назва  та узгоджувальну комісію, хочу зазначити, що в

 Регламенті  такого  терміну  "узгоджувальна  комісія"

 немає,   сформовану   за  представників  депутатській

 групі,   фракції   в   Верховній   Раді   Україна  на

 пропорційній основі.

      Відразу зауважу, що сьогодні, коли ми отримували

 ці матеріали, одночасно з проектом постанови Президії

 з'явилось  ще  5  проектів,  які я не можу.... тільки

 побіжно   прокоментувати,   оскільки   для  глибокого

 вивчення  їх часу відповідно  години не вистачило.

      При  цьому  ставилось  на  голосування  вчора на

 Президії  питання   про  необхідність  делегування до

 складу тимчасової спеціальної комісії, використовуючи

 пропорційний  принцип,  оп  2 представники від кожної

 депутатської  групи  і фракції. Це питання не набрало

 більшості,  воно  так,  як і питання про парламенські

 слухання   набрало   19  голосів,  але  оскільки  тут

 вноситься   постанова,   запропонована  депутатськими

 групами   і   фракціями,   знову  є  цей  пункт  щодо

 пропорційності  і  представництва  у  цій  тимчасовій

 спеціальній  комісії,  то  відповідно  ми  повинні це

 проголосувати і таким чином визначитись остаточно.

      пропонуєтьс  я в третьому пункті взяти за основу

 для  підготовки до першого читання проект Конституції

 України,    підготовлений   Конституційною   комісією

 України  разом  з  зауваженнями і пропозиціями членів

 Конституційної  комісії.  Цей  пункт набрав більшість

 вчора  на  Президії,  і  ми  повинні підтвердити його

 сьогоні своїм голосуванням, що це так повинно бути.

      Тимчасовій  спеціальній  комісії  винести проект

 Конституції,  погоджений  з  Президентом  України  на

 розгляд  Верховної  Ради України в першому читання 17

 квітня 1996  року.

      Ця  норма  постанови  вчора  піддавалась гострій

 дискусії,  але в решті решт і вона набрала більшість.

 Не    все    однозначно.    Одна   частина   Президії

 поголджувалась    з   таким   постулатом,   інша   не

 погоджувалась,  і  сьогодні  тільки  остаточно  після

 прийняття  цієї Постанови ми зможемо стверджувати, що

 вона  буде  діяти  в цій  редакції.

      Погодитись   з   пропозицією  постійної  Комісії

 Верховної   Ради   України   з   питань   Регламенту,

 депутатської   етики   та   забезпечення   діяльності

 депутатів,     про     створення    супроводжувальної

 регламентної  групи  по  розгляду проекту Конституції

 України,  затвердити цю групу в такому складі: голови

 Комісії  з  питань  Регламенту  і  депутатської етики

 Шейка,  а  також  Коліушко,  ДОрошевського,  Носова і

 Шеховцова.

      Ця   група   створюється   для  того,  щоб  вона

 слідкувала   за  проходженям  проекту  Конституції  у

 Верховній Раді з дотримуванням норм Регламенту.

      Оцей   проект   Постанови   виноситься  на  ваше

 обговорення.

      Відповідно  я  не буду коментувати Постанови, що

 вносяться  народними  депутатами Лавриненком, Бритом,

 Марковською, Черепковим і Чижом. Є юлизька за текстом

 і  за  змістом проект Постанови, о вноситься народним

 депутатом  України Буздуганом, два проекти Постанови.

 Один  під  гаслом  вноситься  депутатськими групами і

 фракціями,   а  другий,  що  вноситься  депутатськими

 групами   і   фракціями  з  їх  переліком,  практично

 кореспондують  один  з  одним  з  добавленням  одного

 пункту. Я думаю, що суб'єкти законодавчої ініціативи,

 а  в  даному  випадку  депутатські  групи і фрацкції,

 безпосередньо  рпопонуючи  свої проекти, ми їх будемо

 тут  проголосовувати  і  таким чином визначатись щодо

 остаточної  редакції  Постанови.

      Є  проект постанови Верховної Ради України, який

 вноситься  народним  депутатом Смірновим і передбачає

 терміни розгляду Конституції. Так, наприклад, пункт 5

 говорить, що винести проект на повторне перше читання

 4  червня  1996  року, а пункт 7 говорить, що винести

 проект на друге читання рівно у ціх строки. очивидно,

 тут  автор  допустився  якоїсь  неточності,  тому  що

 фізично це зробити не можливо.

      Що стосується тимчасової спеціальної комісії, то

 на   моє  глибоке  переконання  вона  повинна  пройти

 процедуру  затвердження  по  персональному  складі  у

 відповідності  з дотриманням вимог регламенту, а саме

 тих  положень, зокрема статті 4. 6. 2, де в постанові

 по   створенню   тимчасової  спеціальної  комісії  ми

 повинні  визначити  назву  комісії, завдання комісії,

 кількісний  склад  комісії,  обраного Верховною Радою

 голову  або  співголів  комісії,  якщо  виникне  така

 потреба,  персональний  склад  членів комісії, термін

 діяльності    комісії,   додаткові   права,   наданні

 Верховною Радою цій комісії, а також обсяг коштів.

      Вчора  на  Президії я задав це питання, оскільки

 вважаю, що ми повинні дотримуватись вимог регламенту,

 але  пролунала  репліка про те, що ніхто цього робити

 не  буде,  а  кожна  фракція  делегує  і вони повинні

 робити.

      Якщо ми хочемо придати легітивність  діяльності

 цій  тимчасовій спеціальній комісії, то ми повинні її

 і  (............),  тобто  надати  їй законний статус

 постанови  Верховної Ради, яка може бути прийнята уже

 в  четверг  після  завтрашньої дискусії, де керівники

 депутатської    групи    фракцій    визначать   квоту

 представництва.  А  якщо  ми  проголосуємо сьогодні у

 постанові,  яка  це  буде  квота,  то  відповідно  це

 чисельна   норма  буде  установлена.  І  таким  чином

 визначиться  з  головою, ми затвердимо її постановою,

 спеціальними  уповноваженнями і будемо тоді визначати

 тимчасову    спеціальну   комісії   як   головну   по

 доопрацюванні  і  проходженню  проекту  Конституції у

 Верховній Раді.

      На  моє глибоке переконання, о це могла б робити

 і  Комісія  з  питань  правової  політики  і  судово-

 правової   реформи   у   складі  якої  працює  значна

 кількість  фахівців-юристів,  і  які  є  підкомісія з

 питань    конституційної    реформи.   Але   оскільки

 депутатські  групи  і  фракції  вирішили  внести таку

 пропозицію,  то це відповідно їх воля, їх законодавча

 ініциатива. І ми повинні підтримати  цю ініциативу.

      Я  ще пропоную, щоб ми у відповідності з пунктом

 6.  4.  5  додали  до  цієї  постанови,  це  моє таке

 побажання,    про    визнання   проекту   Конституції

 невідкладним  проектом.  Це........  віповідність дає

 нам  можливість  скорочувати  терміну  розгляду,  які

 зазначені в Регламенті, але не більше ніж в два рази.

      В   протилежному   випадку   ви  повинні  суворо

 дотримуватись   вимоги   Регламенту  з  тим,  щоб  не

 поспішаючи, але якомога швидкими   темпами,  прийняти

 Основний закон нашої держави.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.   Чи   є  запитання  до...  Будь  ласка,

 запишіться  на  запитання.  Я тим часом хочу звернути

 увагу  тих  депутатів,  які  зараз  неуважними  були.

 Розглядається одне з найважливіших питань за два роки

 нашої  діяльності.  Тому  що  від  процедури розгляду

 Конституції залежить її зміст і форма прийняття. Тому

 я просив би бути надзвичайно серйозними і використати

 своє право для вирішення цього питання.

      Скільки  хвилин  треба відвести, я спеціально...

 20 хвилин, давайте. Ставлю на голосування. Хто за те,

 щоб 20 хвилин виділити на запитання?

 

      "За" -

      Приймається рішення за процедурою.

      Будь ласка, Жовтяк. Жовтяка немає, Таран.

 

      ТАРАН (ТЕРЕН)

      Віктор Терен, місто Кременчук.

      Шановний  доповідаче!  Яу  ви  особисто вважаєте

 подальший    хід   і   подальший   процес   прийняття

 Конституції?  Чи  це буде перше читання, чи потім, на

 вашу думку, має бути друге читання, як ви це  думаєте

 із  термінами?  Я  розумію,  що  вам на це дуже важко

 відповісти,  але все-таки у вас є якась думка з цього

 приводу,  як  голови  комісії. Чи вважаєте ви справді

 можливим,   що  наш  цей  дуже  політичний...........

 парламент  зможе  набрати  комуністичну...   Вибачте,

 будь  ласка.  Може  набрати  комуністичну... вибачте,

 будь ласка, може набрати конституційну більшість і ми

 зможемо...

      ШУМ У  ЗАЛІ

      ...і  ми  зможемо  прийняти  цю  Конституцію. Чи

 конституційної  більшості цієї не може бути, все-таки

 буде  референдум?  Яка  на вашу думку, буде процедура

 прийняття?  Вибачте.

 

      СТРЕТОВОЧ.  Оскільки ви запитуєте мою особисту

 думку,  то я вам повідомлю, що 407 народних... 417...

 416  сьогодні  народних депутатів, що зараз обрані до

 Верховної  Ради  392 в своїх передвиборних матеріалах

 показали,   що   вони   як   за  найшвидше  прийняття

 Коституції.  Цебто,  вони  пообіцяли  своїм  виборцям

 докласти  всіх сусиль, щоб це було прийнято Верховною

 Радою.

      Ця  поляризація  сил,  що  зараз є в Парламенті,

 наштовхує  на  думку, що це зробити архіскладно, але,

 при  умові  виваженості  позицій  і  їх  узгодження в

 тимчасовій спеціальній комісії, досягти конценсусу по

 300  питаннях можливо. І ми сьогодні для того, щоб не

 збурювати ситуацію, щоб зекономити народні кошти, які

 сьогодні   не  (...........)  на  соціальні  виплати,

 повинні  докласти  всіх  зусиль, щоб це зробити. Інша

 справа   - як  це нам вдасться.

      Що  стусується  строків. 17 квітня ми розглянемо

 проект Конституції у першому читанні і було б бажано,

 щоб  ми  вийшли 17 на кінець дня (в крайньому випадку

 на  18) про прийняття її в першому читанні. Це було б

 бажано.   У   іншому   випадку   наслідки  тоді  буде

 прогнозувати  дуже  важко.

      Згідно  з  Регламентом,  за  2 тижні після цього

 повинно  відбутись  друге  читання.  Це  попадає на 1

 травня.   Ми   можемо   провести   його  6-7  травня,

 відповідно,  виключно в  випадку 11.

      Для   всіх   ясно,  що  проект  Конституції,  як

 важливий  документ,  може  прийматися  в режимі трьох

 читань   для   узгодження   тих  позицій  остаточного

 проекту.  Таким  чином,  якщо буде вимальовуватись та

 консолідована більшість конституційна, яка погодиться

 переступити  десь  через  себе,  наступити  на  горло

 власній  пісні і таким чином приняти цей документ, ми

 можемо  на  кінець  травня  місяця, на початок червня

 мати   Конституцію.   Але   при   це...  з  волі  тих

 консолідуючих моментів, які будуть бажати цього.

      Якщо ж відповідні політичні сили цього не будуть

 бажати, всіляко затигувати, провокувати, зупиняти, то

 відповідно  ми можемо мати Основний закон Конституції

 через   той   механізм,   який   передбачений  діючим

 законодавством, але не в ці терміни, які я сказав.

 

      ГОЛОВА. Кіяшко.

 

      КІЯШКО С.М.

      Спасибо. (Кияшко, социалистическая фракция)

      Прошу передать мое слово Чижу.

 

      ГОЛОВА. Чиж.

 

      ЧИЖ І.С.

       Володимир  Миколайович,  мене  чути?  Володимир

 Миколайович,   прошу  відповісти  на  питання  такого

 змісту.  Поясніть,  будь  ласка,  що  означає  термін

 "узгодити"?   Це   йдеться   про  основні  положення,

 структуру,     принципи,     запропоновані    членами

 Конституційної  комісії  і  народними  депутатами, як

 того  вимагає  Регламент?  Чи  це  йдеться про повний

 текст проекту? Це перший момент.

      Другий.  Що буде винесено тимчасовою комісією на

 перше   читання:   узгоджені   основні  положення  чи

 узгоджений  новий текст проекту? Бо там не дуже чітко

 в вашому проекті.

      І  третє в зв'язку з тим. Якою нормою Регламенту

 передбачене  узгодження  законопроекту, опрацьованого

 головною   комісією  з  Президентом  України?  Чи  не

 вважаєте  ви,  що  це є, певною мірою, відхилення від

 Регламенту  і  це  треба передбачати? І це відхилення

 треба врегульовувати двома третинами.

      Просив  би  відповісти,  бо  це  в одному пакеті

 узгодження.

      Дякую.

 

      СТРЕТОВИЧ.  Відповідаю, Іван Сергійович, на ваше

 запитання.   Що   стосується   узгодження,  тимчасова

 спеціальна   комісія   створюється   для  опрацювання

 проекту  законодавчого,  проекту,  я  повторюсь, який

 надійшов  до  Верховної Ради. І її мета -узгодити всі

 позиції  для внесення її на перше читання. Регламент,

 Регламент   передбачає   створення  такої  тимчасової

 спеціальної комісії.

      Друге   запитання.  Що  буде  внесено  на  перше

 читання?  Я думаю, і та тимчасова спеціальна комісія,

 певно,  з  цим  погодиться,  що це буде внесено текст

 проекту   Конституції,  який  пропонується  взяти  за

 основу,    норми    якого    будуть   узгоджені   між

 депутатськими  групами  і  фракціями  для  того,  щоб

 набрати  просту більшість, необхідну для прийняття її

 в  першому  читанні.  Це  не  буде  той  проект, який

 поступив  в  Верховну  Раду. Він буде видозмінений, і

 цього  ніхто  сьогодні не заперечує із учасників тих,

 хто  буде  працювати  в  цій  спеціальній  тимчасовій

 групі.

      Що  стосується погоджений з Президентом України,

 то  я  вважаю,  що  це більше політичний момент а ніж

 юридичний.   Регламент   цього   не   передбачає,   я

 виступаючи на телебаченні у п'ятницю сказав, що цього

 робити  на  мою  думку не слід, я свою думку висловлю

 особисту,   якщо   ви  задаєте  мені  це  питання,  а

 працювати  через  тих  депутатів,  які  представляють

 сьогодні    виконавчу   і   президентську   владу   в

 Парламенті,  а сьогодні її в Парламенті достатньо для

 того,  щоб  впливати  на  прийняття  того  чи  іншого

 рішення.

 

      ГОЛОВА.  Горбатюк.

 

      ГОРБАТЮК

 

      16 округ, місто Київ.

      Шановний  Володимир  Миколайовичу,  я  хочу  вас

 запитати  таке.  Узгоджувана  комісія попередньо мала

 складатися   пропорційно,   не   пропорційно,   а  із

 представників кожної фракції по 2 представники. Зараз

 такий   проект  змінений,  такий  підхід  змінений  і

 планується  пропорційний  склад  комісії. Я прошу вас

 аргументувати  таку позицію, адже тут представляється

 думка  кожної фракції, а не спроба фракції пересилити

 кількісно свою діяльність узгоджувальної комісії.

      І   друга   частина  питання.  Яка  роль  і  яка

 необхідність  створювання супроводжувальної комісії і

 чому  вона,  в  якому відношенні вона регламентується

 існуючими нормами регламенту Верховної Ради . Дякую.

 

      СТРЕТОВИЧ.  Відповідаю  на  перше  запитання. Що

 стосується попереднього рішення, то рішення такого не

 було,    був    проект,    який   внесений   дев'ятью

 депутатськими  групами  і  фракціями,  де зазанчалась

 така  норма.  Відповідно  статі  4.  6.  3  тимчасова

 спеціальна   комісія   обирається  з  числа  народних

 депутатів,   і   мінімальний  склад  комісії  повинен

 забезпечити  представництво  не  менш,  як  по одному

 депутату від кожної комісії. Мова йде про мінімальний

 склад. Максимальний склад такої комісії не визначено.

 Розглядаючи  це питання вчора на президії, прийшли до

 висновку,  щоб  створити  цю  комісію на пропорційній

 основі.  Це  не означає, що може бути 2, чи може бути

 3,   чи   може   бути  5...  Але  обов'язково  -квота

 пропорційності,   як  це  передбачає  Регламент (щодо

 створення  постійних  комісій,  вибір  голів  і інше)

 повинна  бути  присутня.  президія вчора погодилась з

 цією  пропозицією. А що стосується того, що фіксувало

 положення  відносно  двох  -воно  існувлао  тільки на

 папері,  но  існувало в проекті. Я думаю, що ми зараз

 голосуванням визначимося щодо цієї норми. Я абсолютно

 не   заперечую,  що  від  всіх  фракцій  по  дві  при

 нормативі  в  25  осіб,  а  чисельність  перевищує цю

 норму,  відповідно  ця  квота  -2  особи від двадцяти

 п'яти чоловік.

      Друге -яка роль і необхідність супроводжувальної

 групи?  Для  того,  щоб  працювати  у відповідності з

 Регламентом і аргументовано чути нам, як ми діємо при

 прийнятті  цього проекту, відповідно створюється така

 група.  Це  питання  вчора  -не  моя  пропозиція,  це

 обговорювалось на Президії, Президія її підтримала, я

 її  тільки  озвучую.  Врешті-врешт, чи передбачено це

 Регламентом,  Верховна  Рада може прийняти постанову,

 яка  набере  терміну  тимчасової  дії,  і  вона  буде

 узаконена рішенням Верховної Ради.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Чобіт.

 

      ЧОБІТ Д.В.

      Шановний   Володимир   Миколайович,   мені  дуже

 сподобалась   ваша   сентенція  стосовно  сталінських

 чекістів   при   розгляді   питання   про  Українську

 Конституцію...  Але у мене до вас запитання таке: ви,

 між   іншим,   сказали,   що  Верховна  Рада  повинна

 затвердити     персональний     склад     спеціальної

 узгоджувальної    комісії   по   виробленню   проекту

 Конституції  України.  У  зв'язку з цим у мене до вас

 таке  запитання.  Чи  вважаєте  ви,  що ця спеціальна

 комісія  у  стислий строк підготує кращий проект, ніж

 його  протягом  півтора  року  готувала Конституційна

 комісія?  Між  іншим,  створена  теж  Верховною Радою

 України...

      І  друге  питання.  Чи  підтримає  висновки цієї

 комісії Президент України як сторона, що готує проект

 Конституції?

      І  в  зв'язку  з  тим,  третє запитання. Чи не є

 пропозиція  по  створенню  спеціальної узгоджувальної

 комісії спробою взриву прийняття Конституції України?

 Дякую.

 

      СТРЕТОВИЧ.   Дякую.   3   запитання,  почнемо  з

 останього.  На  мою  думку, не є спробою, оскільки це

 узгоджується  із  пропозицією  9  депутатських груп і

 підтверджується постановою Верховної Ради, з проектом

 постанови  Верховної  Ради  з цього приводу, оскільки

 визначено  дату  проведення  засідання  для  слухання

 проекту  Конституції  в  режимі  1-го  читання, то ця

 тимчасова  спеціальна комісія повинна бути, закінчити

 цю  роботу  до  цього чсу. А, якщо бути коректним, то

 зазделегідь,   щоб   депутати  могли  ознайомитись  з

 запропонованими  текстами,  а і вони не роздавалися в

 день розгляду цього питання.

      Друге.  Чи  не  є  це  спробою підготувати інший

 проект,   ніж   те,   що   пропонувала  Конституційна

 комісія?  -Ні,  це спробою не буде, тому що вернемося

 до термінів, у ці терміни неможливо підготувати інший

 проект.    Є   пропозиція   тільки   узгодити   певні

 пположення, оппрацювавши ппевні частини, не порушуючи

 цілісності і  структурної побудови цього проекту.

      І  третє.  Що  стосується  чи  погодиться  з тим

 Президент.  Це  требазапитати  Президента,  але, коли

 йшлось    засідання    Конституційної    комісії    і

 висловлювались критичні зауваження на адресу проекту,

 що  поступає в Верховну Раду і береться за основу, то

 сам  Леонід  Данилович  погоджувався з тим, що окремі

 пункти  цього  ппроекту  треба  узгодити. І друге, не

 одноразово  лунає,  і  ми  чуємо  із  засобів масової

 інформації,  що  Президент  теж не зовсім задоволений

 підготовленим  проектом,  а  саме тому, для того, щоб

 узгодити   ці  позиції  і  створюється  узгоджувальна

 група,   і  цей  проект,  я  думаю,  найде  підтримку

 більшості  в залі і буде прийнятий тут.

 

      ГОЛОВА. І  перше питання.... про цитату...

 

      СТРЕТОВИЧ. А що стосується цитат, то кожен з нас

 вибирає  цитату, яка йому до вподоби. І я, наприклад,

 можу  вам, так би мовити, прикинуться тим, що не знаю

 кому вона належить, і сказати, що я не знаю кому вона

 належить,   але   погодитися  з  тим,  що  вона  була

 справедлива.

 

      ГОЛОВА.  Слова  Дзержинського,  але він помер не

 сталінські  часи,  він   у  1921  році  помер...

       ШУМ   У   ЗАЛІ

       В  1926  році?

 

      СТРЕТОВИЧ.  І не дожив до тих моментів, про які

 згадується.

      Мішура.

 

      МІШУРА.  Прошу  ,  передайте  слово  Мармазову.

 

      МАРМАЗОВ.  Владимир  Николаевич,  у  меня  к вам

 такие   вопросы.   Первый  вопрос.  Мы  22  марта  на

 верховном   Совете   приняли  решение  поручить  трем

 комиссиям   подготовить   проект   постановления   по

 организации  підготовки до першого читання. Сейчас мы

 уже рассматриваем вариант Президиума, составленный на

 основе  девяти  фракций. Мы что, не доверяем тем трем

 комиссиям,  которые  готовили проект пОстановления? И

 почему  мы  не  возвращаемся к рассмотрению своего же

 решения.  Это п ервый  вопрос.

      Второй  вопрос.  Конституция -это не компромисс,

 это  не  Конституционный  ДОговор,  и  она  не должна

 согласовываться  с  Президентом.  Президент  принимал

 участие  в  работе  Конституционной Комиссии, вариант

 передан  в  Верховный  Совет. Теперь Верховный Совет

 должен  работать  над  Конституцией.

      Кроме  того, известно по требованию Конституции,

 что  она  должна  приниматься  Верховным  Советом.

      Где   в   Регламенте  записано,  что  мы  должны

 согласовывать  с  Президентом? Этого нет. И насколько

 мне  известно,  если это не заложено в Регламенте, не

 предусмотрено, то нужно голосовать за включение двумя

 третями  народных  депутатов.

      Я  попрошу,  чтобы на этот вопрос ответил Носов,

 каким  колическом  голосов мы должны проголосовать за

 погодження    з   Президентом,   поскольку   это   не

 предусмотрено  в Регламенте?

 

     СТРЕТОВИЧ.   Я   почну   з  другого  запитання,  якщо

 дозволите.

      Відповідаючи  на репліку, що пролунала тут, а як

 же    бути    з    Конституційним    ДОговором?   Так

 Конституційний Договір говорить буквально: " Верховна

 Рада  приймає  Конституцію України. У випадку, якщо у

 Верховній Раді не буде досягнуто згоди, то узгоджений

 після   цього  проект  Конституції  и  з  Президентом

 виноситься   на  всеукраїнський   рефефрендум".

      Я  думаю, що від погодження проекту Конституції,

 що  буде  вноситься  у  Верховну  Раду з Президентом,

 великої  шкоди  проекту  завдано  не  буде.  Мені так

 хочеться, щоб це так було.

      А  що  стосується  регламентної  норми, то я вже

 відповів, враховуючи сьогоднішню політичну реалію,  і

 на вимогу більшості членів комісії в проект постанови

 цей  пункт  включено. І в цьому нічого судного немає.

 Врешті-решт  ми  голосуванням визначимося чи буде цей

 пункт  постанови, залишиться в осточному варіанті, чи

 не буде.

      Що   стосується  трьох  комісій.  Вибачте,  будь

 ласка,  я  відповідаю  на  запитання,  на  репліки не

 реагую.  Що  стосуєтьяс  трьох  комісій,  це  рішення

 приймала Президія Верховної Ради для підготовки цього

 питання  до  слухання.  Комісії виконали свою роботу,

 провели   спільне   засідання  і  запропонували  свій

 механізм.    Комісії    є   суб'єктами   законодавчої

 ініциативи, і депутатські фракції, і депутати.

      Вчора  на  засіданні  комісії, оскільки мова іде

 про постанову Верховної Ради, було прийнято більшістю

 голосів  пропозиція  щодо  того  проекту,  який зараз

 перед вами. І це демократизм нашої системи.

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка, до Носова було запитання з

 цього приводу, Вячеслав Володимирович. Питання такого

 змісту.   Будь   ласка,   одну   хвилиночку.  Він  же

 переадресував  його  і  має на те право. Мова іде про

 те,  що погодження процедури розгляду, вірніше тексту

 Конституції,  змін  до  неї регламентом не передбачає

 включення  на таке погодження Президента. Це новація.

 Треба якоюсь кількістю голосів голосувати цю новацію.

 Це  відхилення  від  регламенту.  Будь  ласка.  Звуку

 немає,  будь  ласка.  Ну,  ви  підготуйтесь,  а потім

 відповісте окремо.

      Будь ласка, Бублик.

 

      БУБЛИК    Ю.   Т.   Олександре   Олександровичу,

 передайте слово Марченко.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Марченко.

 

      МАРЧЕНКО В.Р.

 

      Уважаемый  Александр  Александрович!  Есть такая

 просьба к вам. Нет сначала к вам. Депутаты в разминке

 вносили   предложения   свои.   В  частности  депутат

 Кириченко  поставил  вопрос  о  том,  чтобы мы в этот

 месяц  включили  вопрос о вкладах населения. И как-то

 получилось, что вы не поставили на голосование. Это я

 рошу как-то решить.....

 

      ГОЛОВА.   Я   поставив   на   голосування.  Воно

 проголосовано. Будь ласка.

 

      МАРЧЕНКО   В. Р.  И    теперь  вопрос,  Владимир

 Николаевич,   к  вам.  Вы  сейчас  внесли  проект  от

 Президиума   докладываете,   где  по  второму  пункту

 практически    дается   возможность    согласительной

 комиссии  изменить  текст  Конституции.  А  пунктом 4

 вносите редложение, чтобы этот текст был согласован с

 Президентом  и  обязываете пунктом четвертым. Я хотел

 бы узнать, а если Президент не согласится?

      Второй  момент.  Вы  говорите, что надо работать

 через   депутатов,   которые   представляют  интересы

 Президента.  Такая  группа  не  оформлена.  Президент

 является   субкектом  законодательной  инициативы.  И

 поэтому  без  него  в  соответствии с Конституционным

 договором, без его подписи мы этот договор или проект

 Конституции  не  внесем.  Вот  это противоречие между

 пунктом два и четыре я хотел бы, чтобы вы ответили на

 него.  Как процедурно это будет выполнено? Это первый

 момент.

      И второй момент по Регламенту. У нас Регламентом

 есть  пункт 3. 5 глава:"Про неприйняття і віддладання

 документів".   Сегодняшний   проект   отклоняется  от

 главного  -Декларации о государственном суверенитете,

 который   согласован  или  утвержден  на  референдуме

 народом.  Поэтому  как  вы предлагаете согласительной

 комиссии    отценить    концепцию    Конституции   на

 соответствие с декларацией, и что вы думаете лично, и

 как  вы длумаете нам выйти из ситуации, что когда эта

 декларация    отличается    от   концепции,   которая

 согласована?   И   выводы   по  этому,   опять  же  в

 соответствии   с   Регламентом,   сделаны   комиссией

 базовой. Как быть сдесь? Что вы предлагаете?

 

      СТРЕТОВИЧ.   Дякую.   Що   стосується  другого

 запитання,   я  думаю,  що  узгоджувальна  група або,

 правильно,тимчасова  спеціальна  комісія врахує ваше

 зауваження, що подається. І ви можете виголосити свої

 слова,  сказані  нині,  посилаючись на главу 3. 5 при

 обговоренні проекту Конституції в першому читанні.

      Сьогодні  ми  говоримо  про  процедуру  розгляду

 цього питання в Верховній Раді.

      Що  стосується співвідношення між пнктами 2 і 4,

 то  відповідно  в  другому  пункті  треба  записати в

 кінці,  після  "на  пропорційні  й  основі" додати "і

 визначити   її   головною   при  проходженні  проекту

 Конституції  у  Верховній  Раді".  І тоді всі питання

 будуть зняті.

      Хочемо  чи  ми  -не  хочемо,  але,  якщо діяти у

 відповідності   за   регламентом,   ми   повинні   ці

 повноваження  і  надати  і класти відповідальність на

 проходження Регламенту... цього проекту в Парламенті.

 Після  цього  усувається  від діяльності всі комісії.

 Комісія  з  питань правової політики може виступити з

 співдоповіддя,  якщо  така  потреба  виникне. Але всі

 обов'язки  по  проходженню цього проекту покладаються

 на  Тимчасову  спеціальну  комісії і всі питання тоді

 будуть  звертатися  безпосередньо  до  неї. Вона буде

 опрацьовувати  зауваження,  що  надійшли  від  членів

 Конституційної  комісії,  від  народних дептатів і її

 обов'зок   буде  -включити  і  узгодити  позиції,  що

 вноситься  суб'єктами    законодавчої  ініціативи.

 

      ГОЛОВА.  В  мене  є пропозиція така. Оскільки до

 закінчення...  до перерви залишилося 12 всього хвилин

 і  починати  обговорення  навряд чи доцільно, тому що

 багато  бажаючих висловитися, є пропозиція продовжити

 запитання-відповіді і... А, одну... Зараз Носов скаже

 своє,  а  потім  зробити  перерву  в  розгляді  цього

 питання  для  того,  щоб  відвести  час  для щорічної

 доповіді  Президента. Так?

      Я  просив  би  спочатку  погодити  цю процедуру.

 Прошу  проголосувать. Нє, Володимир Миколайович.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Носов,  будь  ласка,  відповість,  а  потім буде

 Лавриненко запитувать.

 

      НОСОВ   В.   В.   Шановні   депутати!  Президент

 Верховної Ради має право законодавчої ініціативи.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, увага.

 

      НОСОВ  В.  В.  Він вносить цей проект, і він уже

 узгоджений.  Це  ж  з  ним погоджений проект. Він має

 самостійне  право  на окремий розгляд цього проекту і

 наполягати  на ньому. Але зараз пропонується трошки ж

 хитріша процедура. Не розглядаючи, не вносячи його на

 перше  читання, хочуть створити ще якусь комісію, яка

 буде його доробляти, і на перше читання подати вже не

 цей  проект, а інший. Регламент такого не передбачає.

 Це   інший   проект,  буде  альтернативним  тоді.  Бо

 Президент   наполягає  на  цьому,  комісію  ми  можем

 створити, вона може взяти цей за основу або всі інші,

 або   скласти   свій  текст  новий.  Депутати  подали

 альтернативні    проекти.    Тобто,   це   вже   буде

 підготовлений альтернативний проект.

      Далі.  Якщо  комісія  буде  далі  узгоджувати по

 четвертому   пункту,   то,   дійсно,   Регламент   не

 передбачає  ніякої  процедури,  крім,  як Президент є

 особою,  що  має  право  законодавчої ініціативи, і в

 загальному  порядку, передбаченому в Регламенті, його

 представник  з'являється на засідання комісії і т. д.

 Є  виняток,  аж  на  третьому  читанні,  на  третьому

 читанні  Регламент  передбачає, що після постатейного

 голосування  ми  спрямовуємо  Президенту документ, ну

 закон,  Конституцію,  щоб він подав свої зауваження і

 пропозиції перед третім читанням. На третьому читанні

 розглядаються  в  обов'язковому  порядку пропозиції і

 зауваження Президента. Це робиться для того, щоб йому

 не доводилося класти вето.

      І   тому,   пропозиції  депутатів  перед  третім

 читанням  подані можуть розглядатися, а можуть, і ні.

 А  от  пропозиції  Президента  прийдеться  розглядати

 обов'язково,   бо   в   нього  є  право  вето.  Тобто

 узгодження  це  може  виплисти  нам  аж  на  третьому

 читанні.  А  зараз  фактично  треба  вносити декілька

 законопроектів.  Я  просив би не економити час, дати,

 там,  по  20 хвилин тим, хто вніс свої альтернативні.

 Це буде коротше. Заслухаємо, відхилимо, візьмемо один

 за основу і підемо далі. Якщо ми цього не зробимо, то

 ці  люди,  які внесли альтернативні, переколотять нам

 весь  розгляд.  Ну,  одну годину посидимо, послухаємо

 їх, відхилимо і підемо собі далі.

 

      ГОЛОВА. Дякую.

      Лавриненко, запитання.

 

      ЛАВРИНЕНКО М.Ф.

      Шановний  доповідачу,  чому  в проекті постанови

 від  Президії,  який  ви  представляєте, не визначена

 головна  комісія  по  проекту  Конституції?

      Чи  слід  вважати  такою  і  записати  про  це у

 постанові    тимчасову    спеціальну    комісію?   Чи

 підтримуєте  ви пропозицію, яка була подана в проекті

 постанови   на   розгляд  президії  від  трьох  голів

 правових  комісій, в  тому  числі  і  від вас, але не

 одержала  підтримки  Президії.  Я  маю  на  увазі про

 необхідність  окремого розгляду питання про створення

 тимчасової   спеціальної  комісії  як  це  пердбачено

 частиною 3 статті 4.6.1 регламенту. Дякую.

 

      СТРЕТОВИЧ. Я вам відповів на друге запитання, що

 вважається   тимчасова   спеціальна  комісія  повинна

 створюватись  на  засадах  регламенту, що регулюється

 главою  4.  6.  А  що стосується другого пункту, то я

 відповідаючи  на запитання Марченко, сказав, що після

 слова   на   пропорційній  основі  і  визначити  його

 головною  по  підготовці  проекту до слухання. І тоді

 всі запитання будуть до головної комісії.

      Відповідаючи  на репліку, що лунає із залу, а як

 же  бутиз  Конституційною комісією, нагадаю вам, що в

 Конституційній комісії працювало 15 представників від

 Верховної  Ради  України,  які на пропорційній основі

 представляли  Верховну  Раду.  Якщо цим 15 і сьогодні

 особам   на  пропорційній  основі  знову  включити  в

 тимчасову  спеціальну  комісію,  які  мають,  так  би

 мовити,  повне  входження  в  матеріал  Конститції  і

 доручити  доопрацювання  цього  тексту,  то  я  думаю

 користі   від   цього   буде   набагато  більше,  ніж

 створювати їх участь спеціальну комісію для того, щоб

 вона  опрацювувала  і  узгоджувала ці позиції. Це моя

 особиста думка.

      Ми  сьогодні  маємо  у Верховній Раді тих людей,

 тих   депутатів,   які  безпосередньо  працювали  над

 проектом Конституції починаючи з листопада 94 року. І

 на мою думку це спростить проходження цього документу

 в Парламенту і зробить дискусію плідною і змістовною,

 і  з  найменшими  втратами  для того тексту, що зараз

 поданий   для   Верховної   Ради,   збереженням  його

 структури,   методології,   але  зміни  його  окремих

 концептуальних положень, які треба виписувати заново.

 Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Терещук.

 

      ТЕРЕЩУК В.В., Маріуполь фракція комуністів.

      Дякую, Олександре Олександровичу.

      Шановний  доповідач,  відпосте,  будь  ласка, на

 таке  запитання. Я хотів би апочути відповідь на таке

 запитання.  Фактично  до  Верховної  Ради  на розгляд

 внесено  2  проекти:  1  -Конституційною  комісією, а

 другий  внесено  більш ніж сотнею депутатів Верховної

 Ради  України.  Як  бути  з  цією  ініціативою?  І чи

 можливо    інший,    альтернативний   проект   просто

 розглядати  як  набір  поправок до основного проекту,

 все-таки  це  є  певний  цільний документ? І чи може,

 згідно  з Регламентом, ця депутатська ініціатива бути

 задоволена під час розгляду проекту Конституції?

 

      СТРЕТОВИЧ  В.  М.  Дякую,  Василь Васильович, за

 запитання.

      Хочу  вам  повідомити,  що  проект, внесений від

 групи   125-ти  депутатів  внесений  безпосередньо  в

 сесійний  зал  без дотримання Регламентної процедури.

 Але є проекти, які пройшли Регламентну процедуру. І я

 називаю,   перш  за  все,  це  -проект  Християнсько-

 демократичної артії України. Вчора на Президії голова

 Соціал-демократичної  партії  України,  Буздуган (а я

 хочу  вам  підкреслити,  що сьогодні в Україні є одна

 Соціал-демократична    партія    України,    оскільки

 Міністерством  юстиції скасовано запис про реєстрацію

 Соціал-демократичної  партії  під керівництвом Василя

 Онопенка),   і   коли   подібні  політичні  фігури  з

 являються  в  телебаченні  і  створюють  блоки,  то я

 вимагаю  з  цієї  трибуни  відповідних правоохоронних

 органів,  щоб  вони вжили відповідних заходів до тих,

 хто    здійснює    таку    антизаконну    діяльність.

 Зліквідовано  свідоцтво київської організації Соціал-

 демократії  (я  відповідаю на вамше запитання, от). І

 тому  ці альтернативні проекти на протязі двох тижнів

 після  внесення в порядок денний питання про слухання

 Конституції  в  цьому  залі  можуть  бути  внесені  і

 розглянуті відповідно з Регламентом.

      Регламент  передбачає,  пункт 6. 5. 2. говорить,

 що  при  підготовці  законопроекту до першого читання

 головна  комісія  (а  я  вам сказав, яку слід вважати

 після   створення  головною  комісією)  бере  один  з

 текстів  законопроекту  за  основу, або складає інший

 текст, або включає відповідні блоки з тих текстів, до

 проекту що пропонуються на перше читання.

      Пункт   6.  5.  3  говорить,  що  Верховна  Рада

 обговорює  в  1-му  читанні  всі законопроекти, то що

 говорив Носов, в тому числі і альтернативні і приймає

 рішення  про  те,  який з проектів, що розглядається,

 взяти за  основу. Така регламентна норма.

      Я   думаю,   що   після   створення   тимчасової

 спеціальної  комісії,  вона в відповідності з діючими

 нормативними  приписами  вирішить  всі  питання, щодо

 внесення проекту  в зал.

      Але  Президія вчора більшостю голосів установила

 взяти  за  основу проект, внесений постійною комісією

 разом  з зауваженнями членів постійної комісії і його

 треба  сьогодні голосуванням затвердити.

 

      ГОЛОВА.Будь ласка,.......... уточніть.

 

      ТЕРЕЩУК.

      Шановний доповідачу,  я б хотів би уточниіи таку

 справу. Дійсно, уже в проекті постанови, яка роздана,

 пункт   про   те,   щоб   взяти   за   основу  проект

 Конституціної  комісії  і  разом  із зауваженнями уже

 записан. Але виодить так, що він потрапив в постанову

 до   того,   як   він   був  проголосований  у  цьому

 депутатському залі.

      У  той же час проект Конституції, який висунутий

 фракцією  комуністів  і  набрав  125  підписів, і теж

 ппройшов  ту  необхідну  процедуру.  Він не попадає в

 проект  постанови, і тому, мені здається, що до того,

 як    включати   в   постанову,   потрібно   було   б

 проголосувати е у  пленарному залі засідань.

      Дякую.

 

      СТРЕТОВИЧ.   Я   ще   раз   наголошу,   що  в

 відповідності   з   Регламентом   законопроект,  який

 готується   альтернативно,   може  бути  внесений  до

 сесійного  залу  після  включення  цього  питання  не

 пізніше, ніж за  2 тижні.

      Тепер  таке  право  надано.  Що стосується інших

 проектів,  офіційної  основи інши проектів, то проект

 Християнської  демократії,  наприклад, внесений в цей

 зал,  ще  в  вересні  1994  року і за рішенням голови

 комісії відправлений  в Конституційну комісію.

      Якщо    ви    будете   вивчати   уважно   проект

 Конституції   України,  підготовлений  Конституційною

 комісією,  ззначна  кількість  положень  звідти взята

 саме з  цього проекту.

      Що  стосується  проголосування,  саме  так  -авш

 проект приймається до уваги, яскажу, що ще з'являться

 альтернативні  проекти:  є проект Конгресу українськи

 націоналістів,   є   проект   соціалістичної   партії

 України,  всі  ці   проекти  є.  Вони опрацьовувались

 Конституційною  комісією.

      Для  того, щоб визначитись відповідно, які треба

 брати   за   основу,   я   думаю,  що  Верховна  Рада

 визначиться   голосуванням.   Але  ці  проекти  зараз

 передаються  в  тимчасову  спеціальну  комісію,  вона

 своїм   голосуванням   приймає   рішенян,   над  яким

 првацювати далі.

      Але що стосуєтсья норми, закладеної в Постанову,

 то  на цьому зійшлись 9 фракцій. 9 фракцій -це більше

 половини  парламенту.  На їх пропозицію для того, щоб

 цю   процедуру  облегчити,  записано,  що  за  основу

 прийняти  проект  Конституції  України, підготовлений

 Конституційною  комісією.

        Бо   інакше   виникає   питання,   що   робила

 Конституційна  комісія  на  протязі  півтора року, по

 суті, щоб нівелювати всю ту роботу, яка напрацьована.

      Повірте,   це  дуже  не  легка  робота,  кажуть,

 тягнути  із  болота  бегемота.  І дуже нелегка робота

 працювати  над  Конституцією,  виписуючи кожну норму,

 щоб  вона  повинна  відповідати.

 

      ГОЛОВА.   Дякую. Відайте , будь   ласка.

      Я  хочу  попередити членів Президії, підкреслюю,

 членів  Президії,  лише  їх,  про  те,  що  о  15. 30

 відбудетьс  засідання   Президії.

      Зараз  перерва  на  півгодини.  Після  того буде

 доповідь   Президента.

 

                    ПІСЛЯ   ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВА.   Продовжується   ранкове  засідання.

      У  роботі  сесії беруть участь Президент України

 Леонід  Данилович  Кучма  і  Прем'єр-міністр  України

 Євген   Кирилович   Марчук.   Весь   склад   Кабінету

 Міністрів.  Також  беруть участь голови обласних Рад,

 обласних  адміністрацій,  слухачі  курсів  підвищення

 кваліфікацій керівників місцевих Рад і заступників.

      Слухається    питання   про   щорічну   доповідь

 Президента України з питань зовнішньої та внутрішньої

 політики   держави.   Слово   має   Президент  Леонід

 Данилович Кучма.

 

      КУЧМА   Л.  Д.  Дорогі  співвітчизники,  шановні

 народні депутати!

      Я,  як Президент України, звертаюсь до Верховної

 Ради  із  щорічною  доповіддю. Враховуючи  що і текст

 народні  депутати  отримали,  дозвольте зупинитись  у

 виступі  лише  на  деяких  питаннях  життя  держави і

 суспільства,   ключових   проблемах,   що  потребують

 осмислення і невідкладного розв'язання.

      Насамперед вважаю за необхідне зазначити, якими б

 фарбами  не  малювали  картину  сьогоденної  України,

 реальністю  є  те, що ми стверджуємось, як держава, і

 реформуєся, як суспільство.

      Україна  пройшла  точку  історичного  повороту і

 повернення  назад вже не буде. Проте небезпека спроб

 до  цього  не  виключена, більше того, вона реальна з

 урахуванням внутрішніх і зовнішніх чинників. А відтак

 ми  тим  більше  не  повинні знову порушувати питання

 вибору:   "Якою   державою  бути  Україні?"  Він  уже

 зроблений.  То  ж  треба відкинути будь-які сумніви і

 хитання:  а чи зможемо забезпечити сучасний рівень їй

 економічного,   соціального   та  політичного  буття?

 Інакше  знову  будемо  приречені на черговий болісний

 експеримент   у   безплідних   пошуках   примарливого

 світлого майбутнього.

      Позаду  провалля руйнівного відступу, а він може

 бути лише таким, Україна просто не витримає. З огляду

 на  це вкотре хотів би наголосити, що зараз як ніколи

 вкрай   нагальною   є   необхідність   у  зваженій  і

 неупередженій оцінці нашого загальнодержавного стану,

 усвідомленню    перший    паростків   та   позитивних

 напрацювать   в  організації  життя  за  нових  умов,

 запебпечння   її   приживлення........   українському

 грунті.  Адже  ніхто  і  ніколи ще не виходив з кризи

 шляхом самої кризи.

      Щонайперше      об'єктивність..........,     які

 вимагають   відмови   настою   катастрофізму,  так  і

 немотивованого  оптимізму  чи  загального розпачу, що

 автоматично   збуджує  атмосферу  недовіри  і  пошуку

 ворогів,  повинні  демонструвати представники органів

 влади, політиків та політичних сил.

      Вимушений концентрувати на цьому увагу, оскільки

 на  цих  рівнях  показник збудженності і агресивності

 значно    вивищується   над   суспільною   ситуацією.

 Безкінечні  політичні  розбирання вносять небезпечний

 розлад,   генерують   напруження   і  протистояння  в

 Україні.

      Нам треба раз і назавжди видійти від популізму у

 всіх   його   виявах,  який  для  багатьох  став  уже

 професією,  переорієнтуватись  на  важку і виснажливу

 працю  по  будівництву  держави,  облаштуванню нашого

 житітя  на  цивілізованих  засадах.  Загальна  відома

 істина,  але її варто нагадати:"Мрії і прагнення щодо

 цього   кожного   з   нас   повинні   реалізовуватися

 консолідованими зусиллями і практичною роботою".

      Щоб   розділити  суспільний  пиріг,  його  треба

 спочатку  приростить. А відтак, час нарешті кожному

 з  нас дати чесну відповідь: хто він в політиці і для

 чого  прийшов  в політику. Як повноважний представник

 народу,  чи  репрезентант  групових і вузькопартійних

 інтересів.

      Як   розуміти,   що  ми  закликаємо  до  великих

 перемін, вони ще далеко, і впадаєм в лихоманку при їх

 наближенні  та  шукаємо  винних,  коли  перетворення,

 нарешті, починають здійснюватися.

      Як   розуміти,   що  дехто,  твердячи  про  своє

 служіння  державі,  водночас  готовий відмовитись від

 неі і нерідко шукає, кому здатися? Клянеться в любові

 та  прихильності  до народу і вперто не хоче розуміти

 об'єктивну  зумовленість непопулярних рішень для його

 ж   врятування,   а   тим   самим   розтягує   період

 невизначеності   і   хаосу?   Прославляє  свободу  та

 демократію,  але  мало робить для їх утвердження, діє

 здебільшого   методом   силового   тиску   і   навіть

 політичного  шантажу,  прагне передбачити майбутнє, а

 фактично  крокує  назад. Розвінчує непослідовність, і

 водночас,    поступає   далеко   не   кращим   чином,

 розраховуючи   на   поразку   реформ   для   власного

 самоствердження.  Визнаємо  чесно:  ми  не раз давали

 підстави  для  цих  та  інших,  далеко не риторичних,

 питань.  Це  перша  і  найголовніша проблема, на якій

 вважав за необхідне акцентувати увагу. Вона серйозна,

 гальма   поступу  утворення  держави  та  будівництва

 громадянського  суспільства.  Ми  маємо  усі підстави

 віднести  до  найвагомішого нашого здобутку утримання

 громадяського  миру  і  спокою  в державі, збереження

 цілісності  України,  вагомість  його  як  неодмінної

 передумови   утворення   нового   життя   стає  більш

 зрозумілою   при   співставленні   з   процесами,  що

 відбуваються    на   пострадянському   просторі,   де

 конфлікти,  в  тому числі і силового характеру, стали

 майже невід'ємною рисою перехідного трансформаційного

 етапу.

      Значною    мірою    політична   стабільність   є

 результатом  мудрості  та  виваженості нашого народу,

 хоча   вони   стихійно  і  цілеспрямовано  піддаються

 випробуванням  і  соціально-економічними процесами, і

 різнонаправленими політичними впливами. Це не може не

 позначатись на суспільних настроях.

      Тому сьогодні особливо гостро постає питання про

 доповнюючі,   консолідуючі   дії  усіх  гілок  влади,

 політичних сил та громадськості загалом.

      Зараз  вкрай необхідно зібрати політичну полю та

 діяти    максимально   узгоджено.   Ві   цього,   без

 перебільшення,   залежить   наше   майбутнє.  Про  що

 конкретно йдеться?

      По-перше,         необхідність        формування

 узгоджувального   консенсусу   щодо   фундаментальних

 цінностей.  Ми  повинні  розпочати врешті-решт рух не

 від  того,  що  розмежовує,  а від того, що об'єднує.

 Визначати   точки   співпадіння   в  поглядах  різних

 світооглядних  орієнтацій  для досягнення політичного

 компромісу.

      По-друге,  треба  створити умови для відкритості

 історичної   творчості,   відмови   від   заздалегідь

 спланованого.......  спроб  чергового пошуку простого

 вирішення  складних  проблем.  Його  просто не буває.

 Слід шукати фундаментальні ціності розвитку у світому

 досвіду та власній українській політичній культурі, а

 не     в     абстрактному    ідеалі    відійти    від

 сппрощеного...........      агресивного     розуміння

 національної ідеї.

      Переконаний,  майбутнє  України вирішуватиметься

 сьогодні  не  на  шляху  виборів  вперед чи назад, її

 стабільний  розвиток, можливі заумови зміщення центру

 ваги  суспільної дискусії і сфери ідеології соціалізм

 чи  капіталізм  на  аналіз  природи  вже  створених і

 зароджених   демократичних  інститутів,  нових  засад

 життєдіяльності  України  та  народу.  Це актуально з

 огляду  на  те,  що відкритість політики викликало до

 життя багато претендентів на    авторство в ній.

      Звідси,  важливість бачення і розуміння того, що

 складає   сьогодні  головні  підсумки  нашої  роботи.

 Вважаю,  що  1995  рік  увійде  в  історичний літопис

 України,   як   загалом   успішний,  не  вважаючи  на

 економічну кризу та соціальний  скрут.

      Ми  стали  більш  передбачені  в  економічному і

 політичному    розвиткові.   Нам   вдалося   уникнути

 найстрашнішого  -політичної  кризи, її переростання в

 загрозливе  протистояння, конфоронтацію виконавчої та

 законодавчої  гілок влади. Конституційний договір між

 Верховною Радою і  Президентом України дозволив вийти

 із  глухого  куту,  в який завела нас пролонгація дії

 Конституції Української  Радянської республіки.

      За    історичні    межи   існування   радянської

 республіки,    започаткувати   цілісність   державної

 політики   на  основі  ппринципу  розподілу  властей,

 стимулювити новітній Конституційний процес.

      Ми  зуміли  здолати побоювання перед реформами і

 зрушити  їх  з  місць,  закласти  підвалини  ринкової

 економіки,  не  дивлячись  на  помилки,  іноді  через

 непрофесійність  та  знову ж таки боязнь   відмов від

 старого.   Утримаємо  під  контролем  становлення  на

 ринкових   механізмів,   загальний   стан   справ   в

 економіці.

      Отримала   подальший   розвиток   демократія   в

 політичній  сфері,  зроблено  істотний крок утворення

 громадянського   суспільства.   Замість  ідеологічної

 монополії утверджується принципп плюралізму.

      Переважно   в   цивілізованих   рамках  вдається

 вирішувати  питання  соціального партнерства, надійно

 підтримується    стабільність    в    міжнаціональних

 стосунках  удалеко  не  простих умовах забезпечується

 міжконфесійний  мир.  Держава  не пішла з уманітарної

 сфери,  більше  того,  започатковано реформи майже на

 всіх   його   напрямках,  в  основному  збережено  її

 потенціал. Визнання та збереження України у світовому

 співтоваристві  набуло якісного виміру. Найважливіший

 показник  цього  -входження до Ради Європи, що в свою

 чергу   підтвердило  реальність  вибору  європейської

 моделі нашого розвитку.

      Проте,   мені   добре  відомо,  наскільки  важко

 даються ці здобутки. Життя більшості людей далекі від

 того,  щоб  вважати  його  стерпним.  соціальна  ціна

 реформ    надзвичайно  висока.

      То  ж ведучи мову про позитивні риси минулого та

 негативні  від'ємні  результати, а вони, повторюю, на

 превеликй  жаль,  значно  вагоміші  зробленого, маємо

 брати  до уваги брати не лише це, але і ряд факторів,

 які  ще  не  ставали  предметом  аналізу.

      Перше.   Процеси,  що  відбуваються  сьогодні  в

 українському  суспільстві,  це значною мірою наслідок

 балансу  сил та орієнтації в органах державної влади.

 Загалом  в  політичному  спектрі  країни, а це в свою

 чергу,  відповідні  дії  та  результати.

      Друге.  Нам  доводиться  діяти в нових умовах за

 наявністю    опозиції,   причому,   не   в   загально

 прийнятному  розумінні,  а  з  позиції антисистемного

 характеру,  представники  якої  виступають  з позицій

 непримиренних  політичних  противників,  як,  власне,

 проти  держави  України,  так  і  створюваних базових

 суспільних  цінностей.

      Третій  фактор  пов'язаний  з  неоцінкою глибини

 кризи,  що  дісталась  нам  у  спадок. Тоді як на моє

 переконання  ми  не  повинні усувати недалеке минуле,

 звад нинінього дня, інакше суспільство не буде здатне

 до   глибокого   усвідомлення  причин  усього  нашого

 падіння.

      Нарешті,   четвертий  фактор  лежить  у  площині

 настрою людей, які мало брались до уваги, і які можна

 характеризувати  як  синдром  завищених очікувань від

 незалежності.

      Прагнення    до    позитивного   результату   на

 референдумі  в  грудні  1991 року, по-перше, багато в

 чому    підірвало    можливості   адекватної   оцінки

 перспектив  здійснення перетворень.

      По-друге.  Посіяла ілюзії необтяжливості реформ,

 можливості  у короткий термін розв'язання проблем, що

 накопичувались  протягом  тривалого періоду.

      По-третє.  На  цій основі сформувалось уявлення,

 що  влада  може легко розв'язувати будь-які завдання.

 Тим  самим  була розставлена пастка для представників

 влади.   Важко  приймати  непопулярні,  але  критично

 важливі  для  країни,  рішення,  оскільки  це веде до

 втрати    довіри  з  боку людей.

      А  оскільки чудес не буває, наростає ідеологічна

 самоінтексація   суспільних   настроїв,   з'являється

 феномен  втрачених  надій,  туга  за  минулим з усіма

 наслідками,  що  з  цього  випливають. Особливо серед

 людей    старшого    покоління,   яке   опинилось   у

 найскладніших  умовах.  До  того  ж погіршує ситуації

 погане    виконання    державою    своїх   соціальних

 зобов'язань.

      Зрозуміло, що жодний серйозний та відповідальний

 політик  не може не рахуватись з цими настроями. Але,

 в    одночас,   вважаю   за   необхідне   наголосити:

 безвідповідально  і  аморально  вибудовувати на цьому

 політику,    тлумачити    справедливо    невдоволених

 прорахунками   та  помилками  в  процесі  реформ.  Як

 взагалі  відмови  від них та несприйняття української

 державності.

      В   тім,   наші   опоненти   мають  рацію,  коли

 стверджують: "Майже половину суспільства ще не готово

 до  перетворень".  Але  не будем забувати головного -

 більшість вже  готово до них.

      Основний бар'єр на шляху реформ -неускладності з

 прийняттям  нових  ідей,  а  у труднощах з відмов від

 уставлених  догм.

      Шановні  народні депутати! Я розпочав саме з цих

 питань  не  випадково. Бо твердо переконаний, що вони

 визначальною   мірою   пливають   на  наш  поступ.  І

 насамперед  -у головні сфери економіки. Вона сьогодні

 знаходиться  на  відповідально критичному етапі свого

 розвитку, що треба усвідомлювати, аналізуючи існуючий

 стан суспільних  відносин.

      За  своїм  змістом  економічна  криза в Україні,

 складне   переплітіння   різних   за  своєю  природою

 процесів.  Нагадаю  лише  деякі  з  них.  Об'єктивний

 економічний      спад     виробництва     спричинений

 трансформаційним  переходам  до  ринкової  економіки.

 Цілком   очевидно,   що   навіть   за   умови  вибори

 оптимальної  стратегії  і  тактики будь-яке масштабне

 перетворення   економічних   відносин   не   може  не

 супроводжуватись падінням виробництв.

      Далі.  Руйнування  двох величезних геополітичних

 об'єднень   Радянського  Союзу  та  Ради  економічної

 взаємодопомоги,  яке співпало у часі, в наслідок чого

 ставсь   обвальний   розрив   економічних   зв'язків.

      Структурна  криза  народного господарства Союзу,

 яка  виявила  себе  ще  в 70 рокі і поглиблювалась до

 його   розпаду.   Успадкоємлена  технологічна  криза,

 затримка відновлення технологічної бази виробництва в

 70  та  80-ті роки призвела до необхідної екстреності

 заміни практично усієї виробничої бази країни.

      Енергетична     криза    викликана    вероломним

 зростанням   цін  на  енергоресурси,  більшість  яких

 імпортується,  та  енерговитратним  характером нашого

 виробництва.

      Довелось   також   сплатити   високу   ціну   за

 зволікання  з економічними реформами. Україна зазнала

 набагато  глибшого  економічного спаду ніж ті країни,

 які при наймні своєчасно намагались розпочати ринкові

 перетворення.

      Таким  чином,  природа  сьогоденньої економічної

 кризи  має багатоскладовий зміст і не слід зводити її

 лише   до   наслідків   ринкових   реформацій.  Через

 відсутність  влесне  активної  політики  жив..... тню

 історію   Україна  зазнала  величезного  економічного

 спаду. Тривалий час перебувала у стані гіперінфляції,

 її економіка була гостро дефіцитною, країна споживала

 більше   іж   виробляла,   ввозила   енергоносіїв  та

 продуктів  набагато більше ніж поставляла на експорт,

 накопичувався зовнішній борг.

      Інвеститційний голод в економіці призвів значною

 мірою  до  проїдання національного багатства, причому

 практично  не існувало емісійних доходів для покриття

 цих   дефіцитів.   Зростали   проблеми,  пов'язані  з

 відсутністю    джерел    обслуговування    зовнішньої

 заборгованості.

      Попередній  уряд  України  свідомо чи під тиском

 обставин  шли  на  видання  дешевих  кредитів та друк

 зайвих  грошей,  маючи  на  меті  досягнення у стислі

 строки   злами  динамиці  виробництва.  Такий  підхід

 передбачав,   що  виробництво  за  рахунок  емісійних

 впливань  відчує  деяке пожвавлення, тимчасово зросте

 реальна  зарплата,  а  товарний  дефіцит,  зумовлений

 посиленням    державного    контролю    над    цінами

 компенсуватиметься імпортом.

      Просування  таким шляхом дало відомий результат.

 Тимчасове   відчуття   економічного   піднесення,  що

 стимулювалось    не   реальним   платеспроможним,   а

 інфляційним  попитом,  швидко вивітрилось. Натуральні

 обсяги  виробництва  відставали  від  зростаючої маси

 надрукованих    грошей,    вони    не    могли   бути

 компенсованими   імпортом  у  зв'язку  з  відсутністю

 валютних  ресурсів.  При цьому поставала необхідність

 запровадження   більш  жорсткого  цінового  контролю,

 заморожування  зарплати та введення адміністративного

 встановлення   обмінного   курсу.   Це,  врешті-решт,

 вимагало    нових    податкових    пільг,   жорсткого

 протекціонізму   у   зовнішньоторговельній  політиці,

 посилення державного регулювання виробництва.

      Нарешті  відродження  централізованого практично

 планування,  централізації  та одержавлення розподілу

 продукції  і  фінансових  ресурсів,  і  як наслідок -

 неминуче   підвищення   інфляції   у   відкритій  або

 прихованій  формах  через  виникнення сталих товарних

 дефіцитів.

      Наростання    інфляції    доповнювалось   течією

 капіталів за кордон, призвело до підриву національної

 грошової  одиниці,  на  заміну  якої почали приходити

 вільно  конвертовані  валюти  та бартер із зникненням

 джерел   формування   бюджету.  Спроба  стабілізувати

 ситуацію  зростаючими  субсидіями остаточно підривала

 Державний  бюджет. Падіння реальних доходів населення

 набувало   масового   характеру.  Кому  був  вигідний

 подібний    розвиток   подій?   Насамперед,   частині

 комерційних   структур.   У   тому   числі,  новітніх

 комерційних  банків,  які  заробляють  на  фінансовій

 нестабільності    та   інфляції,   мають   можливість

 лобівати  свої  інтереси  в  органах державної влади.

 Вигідно  це  також неефективним підприємствам, які не

 бачать   своєї   перспективи  у  нормальній  ринковій

 економіці,  не  здатні до конкуренції, в тому числі з

 іноземними  товаровиробниками.  Лише пільгові кредити

 та інші форми державної підтримки дають їм можливість

 вижити.

      За   таких  умов  країна  швидко  посувалась  до

 прірви...  Можливостей для маневру вже ми не мали, як

 і безболісних варіантів розвитку. Нам залишалося лише

 стати на шлях реформ. Ми це зробили.

      Однак,  і  досі на найвищих рівнях розробляються

 та  розповсюджуються  проекти, які можна поєднати під

 гаслом   запобігання   не   більше   не   меньше,   а

 національної катастрофи.

      Так  про  що вже казати, коли схвалено Верховною

 Радою України і підтримано світовим  співтовариством.

 Основні  засади  економічної  та  соціальної політики

 держави,   а  також  програма  дій  Уряду  піддаються

 політичним   нападкам  та  соботажу  з  боку  окремих

 високих  державних  діячів. Ярлики на (............),

 правляча  верхівка чи антинародний режим не останні в

 їх ряду.

      Після  опублікування  в  газеті  Верховної  Ради

 заяви  34  захисників  вітчизни справді відчуваєш, що

 країна  і  народ в небезпеці. Хто-хто, а депутат, які

 підписали,    малиб    усвідомлювати,    що   чергова

 націоналізація  майна, конфіскаційно-грошова реформа,

 вже  не кажучи за запропонований арешт всього цінного

 майна,  не  що  інше,  як провокування громадянського

 вибуху. Компромісам, узгодженності та взаєморозумінню

 протиставляється  відкрита політична конфронтація -це

 треба    розглядати    не    інакше,   як   намагання

 дестабілізувати   політичне   життя   та  недопустити

 позитивних змін в економіці.

      Не  можна  постійно на високому державному рівні

 ставити  під сумнів зміст реформ. За таких умов марно

 сподіватись  на  їх суспільну підтримку. Закономірно,

 що    під    дамокловим    мечем   націоналізації   і

 експропріації  приховуватимуться доходи, ухиляння від

 податків   набуватиме  масових  маштабів,  зростатиме

 тінізація економіки, капітал разом з........ тікатиме

 за кордон.

      Наведення  явищ,  які ми звикли характеризувати,

 як  негативні,  природня  реакція хворого суспільного

 механізму.  Нас  закликають  застомсувати авторитарні

 методи  боротьби з ними, проте ми добре усвідомлюємо,

 що  насамперед  треба  боротись  не з наслідками, а з

 причинами.

      Останнім  часом прихильники помірної інфляції та

 обережних  реформ  переконують:  економічна  криза  в

 Україні   має  свої,  свою  неповторну,  національну,

 природу.  А  тому  і  просуватись шляхом економічного

 одужування  можна лише унікальним способом -без будь-

 якої допомоги ззовні.

      Згоден лише з тим, що немає двох однакових країн

 та  двох  однакових  антикризових програм, а сам шлях

 ніхто  замість  нас  не  здолає.  Однак,  стратегічні

 заходи  щодо  подолання  трансформаційної економічної

 кризи   в  постсоціалістичних  країнах  мають  багато

 спільних рис, і не враховувати це -абсурдна політика.

 Більшість  з  них успішно здолала свої труднощі, якщо

 не  шукала  якогось  особливого  шляху, а наполегливо

 здійснювала реформи.

      Нам    докоряють,   що   впровадження   ринкових

 механізмів відбувається при усуненні ролі держави, що

 в основу економічної покладено жорсткі методи шокової

 терапії,  що штучно розмірвані господарські зв'язки і

 зруйновано    єдиний    економічний   простір.   Так,

 необхідність  політики  підтримки економічного росту,

 сприяння   прибутковим   підприємствам,  забезпечення

 макроекономічної        стабільності,        розвитку

 підприємництва,  конкуренції, демобілізації економіки

 та  залучення  інвестицій очевидно для нас. Ми завжди

 вітали  конструктивні пропозиції щодо загальних засад

 економічної політики і враховуємо їх. Разом з тим, ми

 не  можем  не  звертати  уваги  на  деякі неприйнятні

 вимоги:   накласти   обмеження   на   рух  капіталів,

 контролювати     ціни     та    зарплату,    обмежити

 зовнішньоекономічну   діяльність,  зобов'язати  банки

 кредитувати збиткові проекти тощо. За цим -знецінення

 національної    грошової   одиниці,   адміністративне

 регулювання валютного курсу і не це тільки.

      Виробництва   повинні   тримати  державу,  а  не

 навпаки.  Інакше соціалізм довів би свою перевагу. До

 того  ж,  екскалація  державного інтерн..............

 зму  у  виробництві.  У  нас сьогодні просто відсутні

 достатньо ресурси.

      Не   можна  нехтувати  і  новими  демократичними

 тенденціями. Вже самі люди не дадуть безвідповідально

 втручатися  в  економіку чиновникам, які ризикують не

 власним   добробутом,   а   лише   коштами  платників

 податків.

      Загально  відомо,  жорстка кредитна та фінансова

 політика    України,    що    знаходиться   в   стані

 гіперінфляції   -50%  щомісячно  та  вище  тоді  стає

 шоковою, коли темпи приросту грошової маси знижуються

 до 30% на рік. В Україні приріст грошової маси в 1993

 році  склав  понад  1  800  %, за 1994 рік майже 600,

 1995   -понад  150  %.  Річна  інфляція  вимірювалась

 приблизно  тими  ж  величинами, а в 1993 році була на

 півпорядку  вищою.

      Розвинені  країни мають показник приросту грошей

 менше  10%  за  умови  сталої  і розгалужної ринкової

 інфраструктури.

      Разом з тим процеси наведення порядку в будь-які

 країні,  яка втягується гіперінфляцією, спрямовані не

 на    демократизацію   економіки,   а   навпаки,   на

 встановлення авторитарного режиму. Отже, треба робити

 вибір:  або  запрацюють нормальні гроші, або потрібен

 диктатор.    Принагідно    декому   нагадати   вислів

 Володимира  Леніна :

      "не   існує  більш  тонкого  та  вірного  методу

 руйнування  існуючої  основи  суспільства, ніж розвал

 грошової  системи".

      Приборкання інфляції залишатиметьс я безперечним

 пріоритетом  нашої  політики.

      Країни    Східної   Європи,   звільнившись   від

 тотального    одержавлення,    започатквали   ринкові

 економічні  перетворення  ще  наприкінці  80-х років.

 Заплативши   за   структурну   перебудову  тимчасовим

 падінням виробництв і життєвим рівнем населення, вони

 сьогодні вже вступили в стадію економічного росту.

      Цікавим  є  з  точки  зору  впливу на економічні

 перетворення  і  перехід  до  влади  в них лівих сил.

 Бажаючи  того чи ні, але вони вимушені підпорядкувати

 свої  дії  економічній  логіці.

      Для  боротьби  з бюджетним дефіцитом знижуютьтся

 соціальні  витрати.  Завданням номер один залишається

 залучення    іноземених    інвестицій.  Їх    досвід

 переконливо   доводить,   необхідний   певний  час  і

 витримка   для   досягнення   відчутних   результатів

 перетворення.  Наприклад,  навіть,  при  реформуванні

 економіки   у   східних   землях  Німеччини..........

 величезних  щорічних капіталовкладень. Ви знаєте, від

 100  до  150 мільярдів німецьких марок з федерального

 бюджету  протягом  останніх  5  років набагато кращих

 стартових  умов...........  на конвертованій грошової

 одиниці,  розвинуної та досконалої законодавчої бази.

 Процес реформування там ще й досі не завершен.

      Тобто,   можна   стверджувати : вибір  варіантів

 розв'язання  проблем  перехідного періоду не залежить

 від  політичної  орієнтації,  якщо її не ставити на 1

 місце, а виходити з економічної доцільності.

      У  1995 році Україна здійснила принципові заходи

 щодо     ліберізації    економіки,    макроекномічної

 стабілізації  та  приватизації. Практика попереднього

 року,   протягом  якого  практично  завершено  процес

 ліберізації    цін,   дозволила   визначити   реальні

 можливості   держави   відносно  регулювання  певного

 переліку цін  і тарифів.

      З  розширеннням сфери вільних цін ситуація стала

 більш  керованою.  На  це  указує  хоча  б  те, що ми

 уникнули   уже   харекторного   для  останнього  часу

 бурхливого зростання цін наприкінці року.

      У   грудні  ріст  оптови  цін  та  інфляції  був

 найнижчий.    Життя   наочно   довело   недоцільність

 тотального адміністрування цін і в 1-шу чергу там, де

 вже  діє  ринковий  принцип їх визначення під впливом

 попитів , пропозицій.

      Тому  і  було  прийнято  рішення  щодо обмеження

 державного  регулювання  цін тільки природних та ряду

 штучних   монополій,  які  в  силу свого становища на

 ринку можуть диктувати цінові вимоги.

      Єдиним    винятком,   коли   лібералізація   цін

 здійснювалась  поступово,  були критично важливаі для

 життєвого рівня народу, товарів і послуг, комунальних

 тарифів   (зокрема,  квартплати,  енергоресурсів  для

 населення), громадський транспорт.

      Подальше розширення сфери вільного ціноутворення

 здійснюватиметься  по мірі демобілізації економіки та

 створення конкурентних умов.

      В наслідок того, що Україна мала цілу низку дуже

 різних  обмінних  курсів,  величезні державні дотації

 потрапляли  до  тих,  хто  найменьше  їх  потребував.

 На плечі інших лягав додатковий тягар.

      Сьогодні   обміний   курс   уніфікованний,   він

 визначається  ринком.  Так  що  більше  ніхто не може

 діставати   зиск   завдяки  сприятливому  доступу  до

 дешевої твердої валюти. Імпортери отримали можливість

 легально   купувати   іноземну   валюту  за  ринкової

 ціновою.  Експортерам більше не треба ховати її через

 страх, що вони не зможуть обміняти свої карбованці.

      Україна  прийшла  до  надзвичайного лібірального

 імпортного режиму без жодної кількості обмежень. Щодо

 імпортних  тарифів,  то  в  середньому  їх  рівень не

 перевищує   5   відсотків.  Здійснено  широкомаштабну

 лібералізацію   експорту,   зокрема   скасовано   усі

 єкспортні  квоти та ліцензії. Останні з яких квота не

 експорт  зерна  втратили  чинність  на  прикінці 1995

 року.   Окрім   того,   що   цього  року  ліквідована

 реєстрація   експортних   контрактів  та  індекативно

 цінних,   оскільки  вони  виявились  гальмивними  для

 експорту.

      Разом  з  тим  у своїх діях ми завжди керувалися

 принципом:  лібералізація зовнішньої торгівлі аж ніяк

 не  означає  повного  усунення держави від впливу над

 процесом в ній.

      Враховуючи   кризовий  стан  промисловості,  нам

 треба поступово, але послідовно запроваджувати заходи

 помірного    протекцианізму    по    відношенню    до

 потенційного  конкурентнозадтних  товаровиробників. У

 цьому   напрямку   ми   працюємо   неефективно.   Для

 виправлення   становища   слід   обмежити  насамперед

 найкритичній  імпорт  шляхом  гнучкої акцизнотарифної

 політики, яка ще  тільки зароджується.

      На відміну  від  попередніх  з  кінця 1994 року

 здійснювалися   пслідовні   і   наполегливі  кроки  у

 фінансовій  сфері.  Для  того, щоб дефіцит бюджету не

 перевищував   7   відсотків  валового  продукту,  нам

 довелося різко скоротити усі дотації підприємствам, а

 також  цінові  субсидії і державні капіталовкладення,

 зменьшити усі інші витрати.

      Ці  зусилля  дали  певні  позитивні  результати.

 Однак,  вони  були  досягнуті  здебільшого за рахунок

 касового виконання бюджету, а не продуманої бюджетної

 політики.

      Здійснено   надто   багато   видатків,   які  не

 передбачались  бюджетом,  зокрема: дотації та цільові

 кредити  великим  промисловим  підприємствам, тоді як

 витрати на соціальний захист не були профінансовані в

 повному обсязі.

      Наше  спільне  завдання:  забезпечити  жорсткого

 контролю  за  використанням коштів видаткової частини

 бюджету.  У  цьому  зв'язку  хочу наголосити: виплата

 заробітної  плати,  спитендій  та  пенсій,  всі  інші

 необхідні  соціальні  витрати  в  повиному  обсязі  -

 завдання   першочергової   ваги   Уряду  і  державних

 адміністрацій.

      Проблема   з   проблем  -податки.  По-перше.  Не

 дивлячись  на  всі  зусилля,  держава ще не навчилась

 ефективно  виконувати  свою  головну функцію -збирати

 податки.

      По-друге.   Самі   податки   залишаються   надто

 високими,  а  звідси  -ухиляння  від  їх  сплати.  Як

 наслідок  -частина  економіки  України  пішла в тінь.

 Повернути їх до світла можна лише за умови проведення

 фундаментальної   податкової   реформи,  яка  повинна

 передбачити,  зокрема,  зниження  податкового тягаря,

 спрощення  системи  та розширення бази оподаткування.

 Це наша обопільне невідкладне завдання, бо 1998 року,

 на   який   Верховною  Радою  заплановано  зовершення

 податкової  реформи,  більшість підприємств просто не

 дочекається.

      Загалом жорсткою була кредитна політика. Вона не

 могла  увінчатись  повним  успіхом  сама  по собі без

 відповідних   бюджетних   обмежень.   Майже  не  були

 перевищені квартальні стелі кредитування, при тому що

 в  межах  кварталів грошова емісія розподілялась дуже

 нерівномірно.

      Протягом   більшої  частни  року  підтримувалась

 реальна ставка на зваженому позитивному рівні. Коли ж

 інфляція   почала     знижуватись,  вдалось  зменшити

 ставку   рефінансування  на  дві  третини,  водносчас

 зберігши  її  позитивне  значення в реальному вимірі.

 Прозрушення  на  краще  вказує  початок  на  емісійне

 фінансування  бюджетного  дефіциту за рахунок продажу

 облігацій внутрішньої позики.

      Протягом  1995  року  обмінний курс національної

 валюти   був   вільноплаваючим,  і   його   коливання

 згладжувалось  без  будь-яких  значних інтевенцій. ЗА

 винятком  хіба  що  серпня,  коли трапилось тимчасове

 стрімке падіння обмінного курсу. Нижчий від зростання

 цін   зменшення   обмінного   курсу.  Засвідчую:  про

 підвищення  реального  курсу  карбованця.  Це  ознака

 відродження та зміцнення економіки.

      Завдяки  стабілізаційним заходам рівень інфляції

 знизився  з  72  відвотків на місяць у листопаді 1994

 року   до  4,  6  в  травні  1995.  Однак  подальшого

 уповільнення  інфляції  досягти  не  удалось.  Більше

 того, у вересні вона стрімко зрослася, шагнувши 14, 2

 відсотки.  Після чого знову почалося її зниження. І в

 грудні  1995 року  вона склала  4,6 відсотків.

      Хоча  загалом у 1995 році 183 відсотковий рівень

 інфляції  був  набагато нижчим, ніж у 1994 році, коли

 він  перевищував 400 відсотків. Але і цей рівень є ще

 набагато  високим і   дестабілізуючим чинником.

      Відповідне   завдання   на  цей  рік  полягає  у

 досягненні   твердої  та  постійної  контрольованості

 інфляційних процесів.

      Одне  з  ключових  питань  реформи приватизації,

 постійне   відкладення   її  проведення,  нескінченні

 суперечки,  що  спричинили  появу  великої  кількості

 неузгоджених    нормативних    актів,    ускладнювали

 здійснювання приватизації  багатьох  аспектів.

      Проте,  завдяки  рішучим  заходам, минулого року

 вдалось  приватизувати  більше  підприємств, ніж за 3

 попередні  разом  взяті.  Найбільша  проблема -велика

 приватизація.  Не  може не викликати занепокоєння те,

 що  Верховна  Рада  України  виключила з приватизації

 щонайменше  6 тисяч підприємств. Адже з досвіду інших

 країн  відомо,  що  докорінна  структурна  перебудова

 навряд чи  можлива   без приватизації.

      На наш погляд, саме останнє покликано повести її

 за   собою,  сприяти  створенню  ефективних  малих  і

 середніх  підприємств.

      Зважаючи  на  це,  сподіваюсь, що ви переглянете

 своє   рішення.   Щодо   малою  приватизації,  то  її

 завершення на 90 відсотків планувалось в 1995 році.

      Однак цей процес набув прискорення лише з другої

 половини  року. А всього за рік було приватизовано 11

 тисяч  50  малих підприємств. Я не виступаю за масово

 компанійський  підхід,  а  за  зважений  і  вивірений

 поступ  на  цьому  визначальному напрямку економічної

 реформи,  кінцева  мета якої-отримання підприємствами

 ефективних власників та залучення інвестицій.

      Основоположні питання для перехідної економіки -

 її  оціальне облаштування. Вирішальною мірою сталість

 в    економіці   надає   соціальна   стабільність   у

 суспільстві.  Вона  є  необхідною умовою економічного

 прогресу. Якщо наші зусилля на реформування усіх сфер

 життя   і   такої   визначальної,  як  економіка,  не

 підтримають  люди,  марними  будуть намагання будь-що

 зробить.  А  якраз  на  соціальному напрямку ситуація

 найболючіша.    Наростають    майнова    поляризація,

 приховане   та   відкрите  безробіття,  загострюється

 проблема бідності. Необхідно відверто визнати, що тут

 багато  в  чому ми рухаємося у фарваторі подій. Часто

 реагуємо   лише   на   відкриті   вияви   соціального

 невдоволення.  Пружину,  як  то  кажуть,  стиснуто до

 краю. Якщо продовжувати і надалі тиснути на неї, вона

 може розпрямитись з великою руйнівною силою. В тому і

 незадоволення  людей, згрожує тим, що може переважити

 мудрість і витримку.

      Тому,  більш ніж очевидно, щоб витримати курс на

 демократичні  перетворення  і  не викликати соціальні

 конфлікти в суспільстві, не допустити поворот України

 до  минулого, необхідно практичними діями радикальним

 чином  підсилити  соціальну  політику.  Але робити це

 потрібно  не за рахунок популістських гасел, які лише

 здатні  остаточно  зруйнувати  економіку, а нарощуючи

 заходи   по   її   реформування,   що   призведе   до

 стабілізації і зростання.

      Активна  соціальна  політика  не  антагоністична

 політиці   економічної   стабілізації.   Навпаки,  її

 відсутність  призводить  до  низького  рівня реальних

 доходів,  обмежує потенціал стабілізації економічного

 росту.   Разом   з  тим,  ця  політика  повинна  бути

 виваженою,     відповідальною     та    грунтуватись,

 насамперед, на реальних можливостях держави. Потрібно

 формування    системи    особистої   відповідальності

 громадян  за  своє соціальне забезпечення. Зрозуміло,

 що   це   досить   тривалий   процес,   який  повинен

 здійснюватись потупово без надмірного форсування.

      Уряду    належить    розробити   чітку   систему

 соціального  забезпечення,  спрямовану на підтримку і

 захист  саме  тих,  хто сьогодні справді потребує. Ми

 змушені,  просто  зобов'язані  виходити  з  того,  що

 навантаження   соціального   захисту   та  пенсійного

 забезпечення  має  свою  межу. З одного боку, неможна

 збиватись на порожні обіцянки, гарантувати більше ніж

 є  можливість  виконати, загравати з окремими групами

 людей  особливо  похилого  віку.  А з іншого, неможна

 миритись з тим, що держава сьогодні фактично залишила

 наодинці  тих,  хто  фактично все своє життя віддавав

 працю за ради неї.

      Наш  обов'язок  зробити  все можливе, щоб якоюсь

 мірою   повернути   ті   борги,   зокрема,   Уряду  і

 Національному   Банку   при   проведенні   майбутньої

 грошової  реформи  слід  розглянути можливі механізми

 повернення  заощаджень  тим,  хто  може не дочекатись

 дивідендів  від  сертифікатів,  що компенсують втрати

 від   знецінення   інфляцією   вкладів  ощадбанку  та

 Укрдержстраху.

      Не    слідж    забувать,   що   значна   частина

 працездатного населення опинилась серед його найбільш

 вразливих  верств.  І  це,  на  мій погляд, є не менш

 серьйозною  проблемою.  Важливо  забезпечити  основні

 умови  та  гарантії життєдіяльності народу. Це і буде

 найдієвішим соціальним  захистом.

      Статистичні дані щодо реальних доходів населення

 є  одним з найменш надійних через те, що значна часка

 приватних   доходів   ніяк   не  реєструється.  Однак

 спостерігається   позитивна   все-таки  тенденція  до

 зростання  заробітної реальної зарплати, що дає надії

 поки  що  на підвищення життєвого рівня. Але оскільки

 її  ріст  розпочинається  з  низького  рівня,  то для

 багатьох  він  маловідчутний.  Тим  більше, що набула

 гостроти  проблема своєчасної виплати зарплати, і для

 її   розв'язання   (як  вже  зазначалось)  ми  будемо

 зосереджувати  основні зусилля. Зокрема, і посилювати

 контроль за витрачанням бюджетних коштів.

      Разом  з  тим непропорційне зростання заробітної

 плати  і доходів працівників за умови падіння обсягів

 виробництва  сьогодні  є  одним  із основних чинників

 розкручування     інфляційних     процесів.     Існує

 невиправдана  диференціація заробітної плати у різних

 галузях національної економіки. Подальше зволікання з

 реформою   заробітної   плати,   спрямоване   на   її

 упорядкування,     відновлення     міжгалузевих     і

 міжпосадових  співвідношень  у  рівнях оплати праці і

 єдиної   тарифної   сітки   призводить  до  зростання

 видатків   бюджетів,   не  забезпечених  відповідними

 надходженнями,  а також зростанням собівартості. Тому

 здійснення   реформи   заробітної   плати,   а  також

 пенсійної    реформи   -наше   спільне   першочергове

 завдання.

      Соціальна   справедливість  повинна  полягати  в

 тому, щоб відійти від зрівнялівки -у диференційованій

 оцінці   внеску  кожної  людини  у  загальнодержавний

 розвиток.

      Щодо  безробіття,  то  за офіційними даними його

 рівень   незначний   -  0,4%.  Реально  ж  безробіття

 перевищує  5%.  Не можна не помічати зрослої практики

 неповної зайнятості, коли підприємства намагається не

 звільняти, однак при цьому майже нічого не виробляють

 і  не  платять  зарплату.  Люди  ж тримаються завдяки

 роботі  за  сумисництвом  та  побічними  доходами,  а

 багато   хто  живе  за  рахунок  особистих  земельних

 ділянок.  Так  що  нам є над чим прицювати і на цьому

 напрямку.

      Коротко про інвестиційну політику. Ми пов'язуємо

 її  із  створенням  національного  ринку капіталів на

 основі   прискорення   формування   фондового  ринку,

 використанням   грошових   коштів  від  приватизації,

 зниженням  процентних  ставок  по  кредитам внаслідок

 приборкання   інфляції,   зниженням  дестабілізуючого

 впливу  різких  коливань  валютного  курсу, розвитком

 іпотечного   кредитування  (насамперед,  у  житловому

 будівництві),   залученням  іноземних  інвестицій  та

 кредитів.

      На  їх  здійсненні позначився не лише нетривалий

 післягіперінфляційний    період    та   неусталеність

 фінансової     стабілізації.     Інвестори     пильно

 придивляються  до  нашої  нормативної  бази. Вона ж у

 свою  чергу  зумовлює  низький  інвестиційний рейтінг

 України   в  світі.  Наприклад,  багато  в  чому  він

 пов'язується  з  невизначеністю  можлваості створення

 фінансово-промислових  груп.  Законодавчі і виконавчі

 влади тут, як то кажуть, не поступились в принципі.

      Застосувавши   право   вето   зпочатку  на  Указ

 Президента  України,  потім  на  вихолощений  варіант

 закона  України.  Постраждав же виробник, який більше

 року  не отримав жодного нормативного рішення з цього

 питання.

      Найбільше  потерпуває  від нестачі інвестицій як

 раз  ті  галузі  національної економіки, від розвитку

 яких     залежить     соціально-економічне    почуття

 суспільства.   Це   в   першу  чергу  Агропромисловий

 комплекс,  видобувна  промисловість  та енргетика. Ці

 галузі завжди були редметом прискіплової уваги з боку

 держави.   Але   тільки   рішення   останнього   часу

 дозволяють  зробити  перший  реальний крок у напрямку

 ринкових перетворень тут.

      Зрозуміло,  що  потрібні  наполегливі послідовні

 зусилля  для  того,  щоб  розраовуавти  на більш-менш

 відчутні  результати.  Якщо,  скажемо, хоча б частину

 енергії  від  розмов довколо проблем села напправляти

 на  забезпечення  посівної компанії, результати в АПК

 були б  відчутнішими.

      Катастрофа нам може загрожувати не через повінь,

 а  через  порожні балачки та...... розміркування  про

 реформи.   Пожвавленю   ж  в  інвестиційному  процесі

 повинні   сприяти   застосування  кредитних  важелів,

 концентрація     банківського    капіталу,    надання

 податкових   стимулів   для   процесів   виробничного

 нагромадження, прискорення амортизації, централізації

 процесів,   індексації   основних  фондів  з  темпами

 інфляції   та    урахуванням    вимог   приватизації,

 реструктуризації    минулих    боргів,   встановлення

 оптимальної  черговості  платежів.

      Комплекс    таких    заходів    був    предметом

 професійного  обговорення  на з'їзді УСПП, який щойно

 завершився.

      В  проекті,  ряді  актів  Президента,  Уряду  та

 Національного банку знайшли підтримку його учасників.

 Найближчим  часом  вони  будуть  прийняті.

      Здобутки  минулого  року  мають  багато  в  чому

 перспективний характер, проте їх можна втратити, якщо

 започатковані    зусилля   не   дістануть   логічного

 продовження.

      Головними  завданнями  на 1996 рік є одночасно з

 приборканням   інфляції  і  фінансової  стабілізації,

 пошук  та  здійснення  усіх  можливих і нетрадиційних

 заходів  щодо  розв'язання  платіжної  кризи.

      Здійснення   цієї  політики  повинно  не  тільки

 відбуватись  у  динаміці макроекономічних показників,

 але   і   доходити   до   мікрорівня,   відчувати   з

 підприємствами.

      Стрктурна   побудова   економіки   при  поєднані

 галузевих  міністерств,  кредитної підтримки, заходів

 приватизації, зміцнення фондового ринку, реформування

 податкової політики, яе повинно забезпечити нормальні

 умови  роботи  та зхахист товаровиробників, надати їм

 можливість   здійснювати   розвиток   вриобництва  за

 рахунок  перевжно  власних  коштів.

      разом  з  тим, надання податкових пільг має бути

 всебічно обгрунтованим та його наслідки розрахованими

 та  прогнозованими. Подальше здійснення приватизації,

 проведення   активної  зовнішньоекономічної  політики

 спрямоване, зокрема, на повернення традиційних ринків

 збуту  рподукції  українських  виробників, подальший

 розвиток    торгівельно-економічних    зв'язків    із

 зарубіжними  країнами,  зокрема  СНД  і  насамперед з

 Росією.

      Решта -похідні з цих завдань, що складають собою

 передумови стійкого  економічного  зростання.

      Шановні колеги, ви очевидно, погодитесь зі мною,

 о  нейчутливішим барометром загального стану держави,

 рівня  духовності,  цивілізованості  і  згуртованості

 народу,    важливим   суспільним   стабілізатором   є

 гуманітарна   сфера.   Особоливо   у.................

 умовах,  які  неодмінно  супроводжуються  серьйозними

 соціальними деформаціями і масовими болісними змінами

 цінносних  орієнтацій.

      Принципові  установки  Президента щодо роботи на

 цьому  напряму  та  процес  її  удосконалення  були і

 залишаються      застереження      від      надмірної

 революційності,  націленність  на  таке реформування,

 яке б не привело до втрат напрацьованого і перевірено

 нашим та світовим життям досвіду от вічних цінностей.

      Відверто кажучи, я не можу прийнять і голословні

 закиди, що тут ми маємо одні провали, займаємось тим,

 що  руйнуємо  зроблене.  Інша  справа, що гуманітарна

 сфера   сьогодні   залишилась,   як   і  раніше,  без

 достатньої    державної   підтримки.   А   спроби   і

 комерцелізації   в   багатьох   випадках   обернулись

 натиском бездуховності.

      Усе  це  вимагає  від  нас докорінного посилення

 уваги:  правової,  організацінної  та  економічної до

 фізичного  та  морального  здоров'я суспільства, його

 культурного і інтелектуального розвитку.

      На  перше місце сьогодні треба поставити охорону

 здоров'я.   Ми   не   маємо   права   і  надалі  лише

 констатувати   зростаючий   негативний  демографічний

 баланс,   зниження   тривалості   життя  людей,  ріст

 показників захворювань та смертності.

      Активно впровадженні принципи багатоукладні щодо

 надання  медичної  допомоги  має  стати магістральним

 шляхом  перебудови  системи охорони здоров'я. Але при

 цьому  ми  повинні, зобов'язанні зберегти доступність

 основних   медичних   послуг   для   усіх   категорій

 населення.  Вважаємо  єдине  в  тому,  що  це  велике

 соціальне і олітичне питання.

      Не  можу  не сказати про забезпечення населення,

 медичних  закладів  ліками  та  медичною технікою. Не

 дивлячись  на  те,  що  вітчизняна  промисловість уже

 освоїла  випуск  понад  100  припаратів,  які  раніше

 іпортувались,   витрати   на  цю  статтю  залишаються

 астрономічними  -380  мільйонів  доларів  Сполученних

 Штатів Америки.

      Відсутність  єдиної  державної  політики у сфери

 медакаментозне    забезпечення    та    ціноутворення

 призводить не лише до невиправданних і нераціональних

 витрат бюджетних коштів, але і створює сприятні умови

 для безконтрольної діяльності посередніцьких фірм.

      У  свою  чергу  висока  вартість більшостю ліків

 робить  їх  недоступними  для  людей.  До  того  ж їх

 номенклатура не відповідає потребам.

      Останнім   часом   Урядом   вжито   заходи,  щоб

 розірвати  це  зачароване коло буде проскорено роботу

 над   національною   програмою   "Охорони  здоров'я",

 вирішення правових аспектів цієї  проблеми, сприятиме

 прийняття  Закону  України про лікарські засоби, який

 пройшов перше читання у Верховній Раді.

      безпосенредньо  на  стан  здоров'я нації впливає

 той   факт,  що  останніми  роками  занедбана  масова

 фізична  культура особливо там, де вона завжди була в

 повазі: у підлітковому та юнацькому середовищі. Через

 це ми отримали окрім усього інший комплекс соціальних

 негараздів.  Прикриваючись розмовами про брак коштів,

 дефіцит    кричущої   відповідальності   та   совісті

 демонструють  у цьому відношенні відповідні відомства

 та........  місцеві  керівники.  Тому  є необхідність

 спеціального обговорення цієї проблеми, що найближчим

 часом Уряду треба зробить.

      Сьогодні  ми  маємо всі підстави сказать, що нам

 вдалось   не   лише  домогтись  відчутних  зрушень  у

 суспільній  свідомості,  що назріли......... в галузі

                        - 131 -

 науки, але розпочати практичні кроки. Працює державна

 комісія  з  питань  реорганізації  науки,  вперше  за

 багато  років  проведено  Всеукраїнску  нараду  з цих

 проблем, реалізуються відповідні заходи.

      Головна  ж  практична  робота попереду. А тому в

 цьому  відношенні  нинішній  рік був дуже напружений.

 Продовжується   процес  реформування  всіх  складових

 освіти:   загальні,   професійно-технічні   та  вищі.

 Безпосередньо     Президенту    України    доводиться

 втручатись  для  забезпечення  сталого функціонування

 цієї  найбільшої  і  найважливішої  галузі,  а інколи

 підміняти Уряд.

      Взяти  хоча  б питання підручників. В нинішньому

 навчальному  році  школи  вже  забезпечені ними на 90

 відсотків  проти  33  у  попередньому.  Я розумію, що

 ефективність   усієї   цієї   роботи  знівельовується

 неритмічністю  та  недостаніми обсягами фінансування.

 Більш  того,  вони  дискредитують  нововведення. Уряд

 намагається  змінити  ситуацію  і хотів би, щоб ми не

 вносили   дотаткову   нервозність   та  напруженність

 закликами   та   рішеннями   про  підвищення  зарплат

 освітянам,  представникам  бюджетної  сфери  загалом,

 нерахуючись з реальними можливостями держави.

      ........................................ наявних

 економічних  можливостей  держави  -небезпечне явище.

      Будівництво  держави та економічні перетворення,

 особливо    на   її   початковому   етапі,   неминуче

 позначається  на  культурі та мистецтві. І Україна не

 виняток.  Проте  втрати  тут  значно менші, ніж могли

 буть.  Нам вдалось в основному зберегти, а подекуди і

 розширити творчу, матеріально-технічну і кадрову базу

 культури.

      Ці  питання  постійно  перебувають  у  полі зору

 Президента.   Ми  маємо  плідні  контакти  з  діячами

 творчого  цеху,  мистецької  молоді.  На  об'єднаному

 пленумі  творчих  спілок  визначено  основні напрямки

 нашої співпраці  з  цим загоном  інтелігенції.

      Велика    робота    ведеться    по    завершенню

 капітального    ремонту    і    реставрації   будинку

 Національної   філармонії,  спорудження  Українського

 культурного  центру  в Москві. Здійснюється докорінна

 реконструкція  палацу  культури "Україна". Днями буде

 підписано указ про реконструкцію Одеського Державного

 академічного  театру  опери та балету, який давно вже

 перебуває  в катастрофічному стані. Вживаються заходи

 для   збільшення   закупівлі   творів  образотворчого

 мистецтва,   драматургії і музики.

      Як  вам  відомо,  посилено  увагу до відродження

 втраченої   історико-архітекруної  спадщини.  Зокрема

 передбачено  відтворення видатних пам'ятників історії

 та  культури. В першу чергу -комплекса Михайлівського

 золотоверхого   монастиря   та   Успенського   собору

 Київсько-Печерської  Лаври.  Багато  робиться у цьому

 плані   в   регіонах.   Символи   нашої   пам'яті  та

 духовність, оберіг нашої душі треба повернути народу.

      Зазначене  аж  ніяк  не  означає,  що  Президент

 схильний   до  ідеалізації  ситуації  в  гуманітарній

 сфері.

      Держава  поки  що не в змозі подолати залишковий

 принцип  її  фінансування і  це  головне.

      Але   згадаймо,  чи  мала  вона  колись  справді

 золотий  вік  у цьому плані? Ні, такого не було. Тому

 хотів  би застерегти тих, хто намагається використати

 негаразди  в цій найчутливішій галузі для організації

 людей  на весняні   чи (...........)

      Переможців  у  них  не буде, а програють народ і

 держава.

      Оскільки  в основі нашої діяльності повинно бути

 відповідальність  на  наше  майбутнє дітей, вважаю за

 необхідне загострити увагу на проблемах їх виховання,

 навчанні,   охороні   здоров'я,  а  також  соціально-

 правового   захисту.   Тим   більш,   вони  набувають

 політичного  забарвлення, починають впливати на імідж

 держави. Свідчення цьому-публікації у засобах масової

 інформації про непривабливе дитинство в Україні, які,

 на жаль, не  далекі від істини.

      Лише протягом останніх трьох років зменшилось на

 1,  3  тисячі  кількість  дошкільних закладів, на 600

 тисяч  скоротилась  чисельність  в них дітей. Майже в

 половині  населених  пунктів зовсім немає шкіл. Кожна

 п'ята   сільська   школа   малокомплектна.   Складною

 залишається      проблема     забезпеченості     шкіл

 педагогічними кадрами. Половина освітянських закладів

 потребує  реконструкції,  капітального  ремонту.  15%

 школярів  навчається у другу зміну.

      Особливо  проблема  з станом їх здоров'я. Рівень

 смертності  малюків  в  Україні  більш,  ніж у тричі,

 перевищує  аналогічні показники у Японії, і в двічі в

 Австрії,  Канаді, Франції та Швеції. Лише кожна 8-ма,

 десята  дитина визначається здоровою на час вступу до

 школи, і тільки  одна із двадцяти , закінчуючи її.

      Занепокоєння   і  тривогу  викликають  негативні

 тенденції   в  організації  дозвілля,  культурного  і

 фізичного  виховання та відпочинку дітей. Порівняно з

 1990  роком  кількість дитячих таборів та чисельність

 оздоровлених в них дітей зменшилась утричі. А тому, я

 прийняв спеціальне розпорядження з цього приводу.

      Найболючіше  питання  -діти-інваліди. А їх у нас

 більше   115  тисяч.  Наявна  мережа  спеціалізованих

 установ,  а також груп та класів в дитячих дошкільних

 закладах  і  школах  не  повною  мірою  задовольняють

 потреби в їх вихованні, навчанні та реабілітації.

      Вимагають  законодавче,  організаційне вирішення

 проблеми  професійного  навчання  та працевлаштування

 дітей-інвалідів.  Переважна більшість сімей, що мають

 дітей-інвалідів,   відчувають   матеріальну   скруту,

 пов'язану     з     медичним    обслуговуванням    та

 оздоровленням.

      Не    достатньо    здійснюються    заходи   щодо

 соціального,  правового  захисту дітей, створення для

 них  необхідних  умов  виживання  і  розвитку. Зросла

 кількість батьків, які ухиляються від виховання своїх

 дітей.   Нині  нараховується  51  тисяча  дітей,  які

 залишились без їх піклування, та дітей-сиріт.

      Позбавлені постійної батьківської опіки діти все

 частіше  потрапляють  в  сферу інтересів кримінальних

 осіб,  стають  бомжами  і  жебракують.  Минулого року

 неповнолітніми  та за їх участю скоєно понад 40 тисяч

 злочинів. вже лише ці приклади вказують на важливість

 національної   програми   Діти  України,  невідкладна

 необхідність   мобілізації   всіх   ресурсів,  всього

 суспільства на їх реалізацію.

      У  квітні  цього  року  буде проведено за участю

 керівників   відповідних   міністерств  та  відомств,

 обласних   державних   адміністрацій  та  громадських

 організацій  нараду  з цього приводу. Ми попередили і

 про  необхідність  готуватись  до  серйозної розмови.

 Запрошую  вас до участі в ній і, попереджаючи можливі

 закиди звинувачувального характеру, скажу: виникла ця

 проблема  не  вчора  і  не сьогодні, просто її так не

 хотіли помічати.

      Ведучи   мову   про   засади  нашої  політики  в

 гуманітарній  сфері  неможна  обійти  увагу релігійну

 проблематику. Усі ми свідки того, що церкви в Україні

 активно   відроджуються,   розширюється  віросповіний

 спектр,  у  тому  числі  і  за  рахунок новітніх і не

 традиційних  для  нас культів. Нині в країні офіційно

 діє  понад  17  тисяч  громад,  70  конфесій, течій і

 спрямувань.

      На  нещодавній  зустрічі  з  Президентом України

 керівників  релігійних організацій підтвердили, що ми

 йдемо  шляхом  забезпечення повного правового статусу

 всіх  легалізованих  конфесій.  Визнання  їх рівності

 перед   законом  та  реальне  гарантування  права  на

 свободу  совісті.  На  підтримку їх пропозицій та для

 здійснення   послідовної   державної   політики  щодо

 релігії і церкви створено Державний Комітет України в

 справах релігії.

      Завершено  розробку концепції державної політики

 України  в  галузі  церковного  життя,  організаційну

 підготовку  до  утворення всеукраїнської ради церков.

 Уряду,  місцевим  державним  адміністраціям  доручено

 опрацювати пропозицію щодо передачі церков, культових

 приміщень,   виділення   земельних  ділянок,  надання

 податкових пільг та звільнення їх від сплати податків

 за  користування  землею  тощо.  Сподіваюсь, Верховна

 Рада   підтримає   виконавчу   владу   з  питань,  що

 потребують законодавчого врегулювання.

      Ми високо цінуєм подвижницьку діяльність Церкви,

 проте  вона  сьогодні  значною  мірою знівельовується

 багатобічним  міжцерковним  конфліктом.  Він серйозно

 загрожує  підвалинам  громадянського спокою в країні,

 шкодить  її  міжнародному  авторитетові.  Безперечно,

 міжконфесійна  злагода  -справа  насамперед церковних

 їєрархів,..........................   Разом   з   тим

 держава готова підтримати і, безперечно, підтримувати

 їх  кроки  на  досягнення  єдності,  миру  і спокою в

 церковному  середовищі.  Але  Церква  не повинна бути

 інструментом   в   руках  політиків,  а  тим  більше,

 світської  влади.  Держава  не  повинна привласнювати

 собі  функції  Церкви,  а  Церква не повинна брати на

 себе  владні повноваження. Інакше і держава, і Церква

 втрачають своє призначення.

      На  моє  переконання,  держава повинна виступати

 оборонцем  і  опорою  незалежної  Церкви,  а Церква -

 духівником  і  оберігачем  держави та її народу. Наша

 політика  і  надалі  полягатиме  у  створенні Церквам

 рівних   умов   для   виконання   пасторської  місії,

 забезпеченні неухильного дотримання законодавства про

 свободу  совісті та релігійної організації. Невздовзі

 вам  будуть подані пропозиції щодо його вдосконалення

 та доповнення. Просив би їх невідкладно розглянути.

      Шановні  народні  депутати,  предметом постійної

 уваги  Президента  є  питання,  пов'язані  з безпекою

 держави   та   її   громадян.  Насамперед  мене  (як,

 переконаний,  і вас) дуже турбує проблема боротьби із

 злочинністю. Відкритість кримінальної інформації, яка

 донедавна суворо дозувалась, у простої людини створює

 сьогодні враження повної бездіяльності правоохоронних

 органів,  немочі  держави.  І  я далекий від намагань

 малювати   картину   нашої   протидії   криміналітету

 рожевими фрабами. Хоча б тому, що постріли на вулиці,

 тобто   на   очах  людей,  нерідко  нагадують  бойові

 операції,  на  них  вчиняються  кожний другий грабіж,

 кожний четвертий розбійний напад та хуліганство. Так,

 слабкість  держави,  перехідні  процеси  в  економіці

 змінять    цінність   міжсуспільних   орієнтацій   та

 зовнішніх  впливів,  далеко..................  роботи

 правооороних  органів  визначальною мрою позначається

 на ефективності боротьби з цим соціальним злом.

      Однак,  не  можна  не  помічати,  що робиться на

 цьому  напрямку,  а  тим більше замовчувати зроблене.

 Інакше   буде  посилюватись  суспільство  з  невірою,

 утверджуватиметься  впевненість, так званої 5-ї влади

 всою  безкарність.  Ми  маємо  підстави стверджувати,

 цільоспрямовнішим   став   нвступ   на   організовану

 злочинність. Дещо стабілізоно криміногенну обстановку

 в  ряді  регіонів.  Взагалом нам вдалося стримати вал

 злочинності, ...... утримати ситуацію під контролем.

      на 24 відсотки більш розкрито злочинних проявів.

 Вперше   за   останні   роки   зменшились   кількість

 зареєстрованих     розбійни     нападів,    грабежів,

 згвалтувань та шахрайств.

      Лише  минулого  року  до  суду  направлено понад

 тисячу  кримінальних  спправ на організовані злочинні

 группи. Знишкоджені понад 50 бандитськи формувань, ще

 понад 200 завершується  ліквідаційна робота.

      Дещо  зроблено  по  наведенню  порядку  в  сфері

 економіці.  У 1995 році Україні повернуто 43 мільйоні

 доларів  США6 що не законно знаходились за її межами.

 За  порушення  термінів розрахунків в валюті або умов

 бартерної частини контрактів........... нараховано 8,

 4  трильйони карбованців по них. Вже в цьому році 614

 суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності пред'явлено

 позив на 102 мільйони доларів.

      полрушено  понад 200 кримінальних справ стосовно

 зловживань   у   банківській   системі,  поппереджено

 вкладання економічно невигідни для України контрактів

 на   суму   200   мільйонів  доларів.  А  завдяки  їх

 своєчасному  зкригуванню  ще  на 27 мільйонів доларів

 збільшені валютні  надходження до України.

      За  наслідками комплексної перевірки довірчих та

 акціонерних  товариств,  страхових  компаній і фондів

 порушено  більше 100 кримінальни справ. І сьогодні на

 Раді  регіонів  це питання буде всебічне і принципово

 розглянуто.   Ми   маємо   тверді   наміри   жити   в

 найсуровіших  заходах,  щоб  не  було допущено чогось

 подібного  майбутнього.

      Розглядаються   можливі   варіанти   компенсації

 громадянам.  Серйозна  робота  ведеться  по очищенню

 рядів  правоохоронних органів, вживаються заходи щодо

 зміцнення  їх  матеріально-технічної  бази, хоча вони

 все ще не вирішують ці проблеми.

      Закінчується   робота   над  концепцією  судово-

 правової   реформи   держави,   розроблено  концепцію

 боротьби з тероризмом, захисту прав і свобод громадян

 від зазіхань, пов'язаних із терористичною діяльністю.

 Фактично,  готовий  для  розгляду  у  Верховній  Раді

 проекти   Кримінального,  Кримінально-процесуального,

 Кримінально-виконавчого    та    цивільного   кодексу

 України.

      Вважаю,  нам  разом належить нарощувати зусилля,

 щоб   насамперед   позбавитись   правовх   норм,  які

 створюють   живильне   середовище   для  злочинності,

 визначити  правові  важелі  для активної і ефективної

 протидії.

      Звертаюсь   до   вас,   шановні  законодавці,  з

 проханням  прискорити опрацювання законопроетів, я кі

 тривалий час ще знаходяться на нашому розгляду.

      Сучасні  і  нові  реалії  диктують  необхідність

 зміцнення обороноздатності країни. Сьогодні практично

 закінчено  розробку державної програми будівництва та

 розвитку   Збройних   Сил   України.   Передбачається

 здійснити  її  належне  воєнно-політичне,  військово-

 економічне  обгрунтування      та   експертизу.

      Значна  увага  приділяється  визначенню основних

 цілей  і  напрямків  реформування  збройних  сил.  Ця

 робота викликала чималі політичні пристрасті, домисли

 і здогадки, а тому хочу внести ясність і заспокоєння.

      Головна    мета   воєнної   реформи,   створення

 боєздатної армії, здатної виконувати завжання захисту

 країни  і не бути надмірним  тягарем  для  неї.

      Саме    з   урахуванням   цього   передбачається

 оптимізувати структуру, склад та чисельність Збройних

 Сил,    здійснюватимуться   заходи   щодо   зміцнення

 цивільного контролю та воєнно-кадрової політики в них

 та  інших  військових  формуваннях   України.

      Прийнято   відповідне   рішення  і  здійснюється

 опрацювання   проблем   фінансування  сфери  оборони,

 мобілізаційної    підготовки    України,    а   також

 вробництво,  озброєння  та  військової  техніки.

      Зрозуміло,    що    це    вимагає    відповідної

 законодавчої   бази.   Центром   реформ   мають  бути

 військовослужбовець  від  солдата  до  генерала, його

 патріотизм  і  професійні  якості,  підвищення  уваги

 держави  до  армії  людини  у погонах.

      Зважаючи  на  вкрай  важку ситуацію у військово-

 промисловому   комплексі,   мною  дано  доручення  на

 створення    державної   комісії   для   напрацювання

 концептуальних     засад    військово-технічної    та

 промислової  політики,  пропозиції  по  удосконаленню

 законодлавств   координації,  контролю  і  діяльності

 органів державної виконавчої влади у цій сфері.

      Шановні   колеги,  стабільний,  передбачуванний,

 зовнішньо-політичний  курс  України, як демократичний

 позаблоку   України,   що  послідовно  виконує  взяті

 зобов'язання,  в тому числі і в такій чутливій сфері,

 як  дерне розброєння, знайшло розуміння і підтримку у

 Європі та світі.

      Важливо,  що  вона де далі більше сприймається у

 світі,   як   важливий  чінник  загально-європейської

 безпеки  і  розвитку.  Нам  необхідно закріплювати цю

 тенденцію.

      Україна активно працює над дефірсіфікацією своїх

 зовнішніх   зносин  та  підвищення  їх  ефективності.

 Виходячи   з   діелектичної  єдності  економічних  та

 політичних  нтересів  України,  вже  зроблено  кілька

 релаьних  кроків.  Можна  цілком  певно.... визначити

 тенденцію розширення і розвитку інтеграції у Європі.

      Наша стратегія полягає у наближенні до загально-

 європейської  структури з двумя паралельними курсами.

 Безпосередньо так через членство Центральна Східна та

 Південно-Європейських    інституцій.   Інтеграцію   в

 Європу - це наш свідомий і стратегічний вибір.

      Одночасно   хотів   би   ще  раз  зазначити:  ми

 послідовно   иступаємо   за   розвиток  інтеграційних

 процесів  у  рамках співдружності незалежної держави,

 які   базувалися   б   на  засадах  взаємної  вигоди,

 рівноправності без будб-яких обмежень для учасників.

      Ми   розглядаємо   співдружність   як   важливий

 механізм  підтримання у нових умовах рівноправного та

 взаємовигідного   співробітництва   між   незалежними

 державами.  Але  вважаємо і твердо стоїмо на тому, що

 спроби   реанімувати   Радянський   Союз   не   мають

 історичної   перспективи   і  лише  шкодять  розвитку

 нормальних інтеграційних процесів.

     

      ОПЛЕСКИ.

     

      Незмінною  залишається наша лінія на стратегічне

 партнерство,  рівноправні  добросусідські відносини з

 Росією.  І  не  двялчись  на  те, що візит Президента

 Російської  Федерації  Єльцина  в Україну перенесено,

 діалог   сторін  продовжується.  Ми  сподіваємся,  що

 шарокомаштабний договір буде укладено.

      Необхідно   зазначити   також,  що   принциповим

 підходом  у  нашому  зовнішньому  політичному курсі є

 забезпечння       його       збалансованості       та

 багатовекторності.  Ми  будемо продовжувати розвивати

 торгівельно-економічні,  політичні, науково-технічні,

 культурні  зв'язки  з державами таких різин регіонів,

 як   Північна   Америка,  Західна  Європа,  Латинська

 Америка,  Близький,  Далекий  Схід, Азіатський, Тихо-

 океанський регіон та інші.

      Головний  напрямок нашої діяльності -поглиблення

 співробітництва   з   тими   державами,  з  якими  ве

 встановлений  тісний продуктивний діалог, пошук нових

 партнерів,   розвиток   відносин,   з  якими.........

 забезпечення  національних інтересів України.

      Трошки заспокойтесь.

     

      ГОЛОВА. Я прошу уваги, будь ласка. Зосередьтесь.

     

      КУЧМА Л. Д. Шановні законодавці! Щоб забезпечити

 вихід  України  на..........  траєкторію розвитку нам

 будь-що   треба   утримати   політичну  стабільність,

 спрямовуючи   політичну   і   громадську   енергію  в

 цивілізоване  русло.  На  скільки  буде  витрамана ця

 лінія   залежить  від  узгодженості  дій  Президента,

 Уряду, Верховної Ради, причому в межах конституційної

 компетенції кожного  з гілок влади.

      У  зв'язку  з  цим  вважаю за необхідне порушити

 питання про цілісність державної політики і висловити

 свою принципову точку зору щодо цього.

      Ми  згаяли  багато часу і суттєво затримались із

 здійсненням   реформ,   зокрема,  не  тому,  що  наша

 державна  політика  -результат  дій значної кількості

 політичних   суб'єктів,   а   тому,   що  вони  мають

 хаотичний,   а   головне   рідко   позаконституційний

 характер.  А  це  марна  трата  зусиль  виконавчої та

 законодавчої    державної   влади   тут   у   Центрі,

 невпевненості  та  невизначеності  позицій політичної

 влади  на  місцях.  В  решті-решт  це  невизначеність

 відповідальності усіх і кожного окремо.

      Кажу  відверто  і однозначно. Мене не  влаштовує

 як  Президента  України,  що  державна політика ще на

 стадії    формування   розпорошується   між   гілками

 законодавчої та виконавчої влади. Вона повинна і буде

 формуватись  одним  -конституційно визначеним органом

 державної влади і реалізовуватимесь усіх її гілками.

      Таким  конституційно  визначеним  органом є саме

 Президент України.

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Причому (...........)

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Послухайте   кінця,  майте  хоть  раз  витримку,

 шановний  товариш  Моісеєнко.

      Прицьому  я  хочу   підкреслити...

      ШУМ У  ЗАЛІ , ОПЛЕСКИ

      ...я   готовий  до  співпраці  з  усіма  гілками

 державної влади і политичними силами України на етапі

 розробки  головних засад державної політики. Розробки

 головних  засад  державної  політики  Парламента. Але

 коли  вони  легітивно  визначені  -ще раз підкреслюю,

 вами легітивно в тому числі визначені -конституційний

 обов'язок  кожної  із  них діяти у її межах. Якраз на

 таких засадах і надалі будуватимуться мої стосунки із

 Верховною  Радою  Ураїни,  із Кабінетом Міністрів, із

 місцевими   державними   адміністраціями.   Тому   що

 безладдя у нас в державі не від розподілу влад, а від

 уже  уста...........  бажання формувати і здійснювати

 свою власну  державну  політику.

      Не  буду звертатись до конкретних прикладів, щоб

 не  додавати  нервовості.  Навпаки,  моя  мета інша -

 внести  заспокоєність  і  впевненість в усі структури

 влади щодо  їх статусу  та  діяльності.

      Суспільство   має   відчувати   стале   державне

 управління. Наголошую на цьому з урахуванням того, що

 останнім   часом   почастішали   спроби  дискридувати

 Конституційни   й  договір,  визначити  його  часовим

 (...........).  А  тому  рекомендував  би тим, хто це

 робить,  уважніше почитати цей документ і усвідомити:

 спроба обмежити строк Конституційного договору іншими

 обставинами  чи  перешкодити  його  дію  в  будь-якій

 частині   буде  розцінено  мною  як  грубе  порушення

 конституційного  поля.  Як  глава держави, я змушений

 буду  вжити  усіх  передбачених  Законом  заходів для

 недопущення   беззаконня.

      ШУМ У  ЗАЛІ, ОПЛЕСКИ

      Краще, шановні, краще, шановні, і перспективніше

 спрямувати  енергію  на  прискорення  конституційного

 процесу, реалізацію правової з вами домовленості щодо

 створення,  підкреслюю,  щодо  створення разом з вами

 належних умов для прискорення та успішного завершення

 його  з  тим, щоб прийняти нову Конституцію України в

 строк  не  пізніше  1  року  з  дня  підписання цього

 Договору.

      Якщо    довіряти.....................   і   його

 історії  Риму,  ще  засновник  "вічного"  міста Ромов

 стверджував,   що  народи  він  може  об'єднати  лише

 законом. Так ось, ми підійшли до такої межі, коли нам

 для   об'єднання   конче   потрібен  Основний  Закон.

 Причому,  об'єднання  через закріплення в Конституції

 нашої  державності та необоротності курсу на побудову

 суспільства  в інтересах людини, інтеграції України в

 світове співтовариство.

      Моя  позиція  щодо  переданого до Верховної Ради

 проекту та перепетій довкола сценарію його розгляду і

 прийняття  вам  відома.  Тож,  висловлю  лише  окремі

 міркування. І, насамперед, що найбільш мусованої тези

 про антинародний характер напрацьовано Конституційною

 комісією, створеного Верховною Радою проекту.

      Для  початку  нагадаю.  Третина  статей  у ньому

 присвячена  правам  і  свободам  людини. Таким чином,

 проблема  не  в  антинародності,  а  в  намаганні під

 прикриттям  цього  гасла знову повернути своє місце у

 майбутній  політичній  системі,  чи  хоча  б отримати

 серйозні   гарантії   політичного   виживання   після

 прийняття Конституції. В іншому випадку -не допустити

 її прийняття.

      Аналіз   дає   підстави   для  прогнозів,  що  в

 українському    політичному    середовищі   приховано

 намагається  формувати  інтерес щодо збереження хаосу

 влади,  причому  з  таким прицілом, щоб він переважав

 необхідність    проведення    власне   конституційної

 реформи. Окремі заяви, коментарії, виступи дозволяють

 стверджувати,    що   прийняття   Конституції   дехто

 розглядає   через   призму   саме   виживання.  Прямо

 заявляю  -у  багатьох  випадках  за  різними заумними

 схемами  і  пропозиціями проглядається одне: зберегти

 свої  владнї  позиції  або утвердити проведення свого

 варіанту.  Чи не тому практично всі варіанти розвитку

 подій,  що  пов'язують  з  прийняттям  Конституції  в

 українських    засобах   масової   інформації   мають

 песимістичний  характер.  В їх основі конфліктогенний

 принцип   відмінність   варіантів   стосується   лише

 сценарію аспектів хто-кого, а від так закономірно, що

 суспільству  хочуть  нав'язати  думку: Конституційний

 процес  -це  початок повномаштабної політичної кризи,

 адже усі мотиви для неї були витеснені на другий план

 Конституційним  договором, який зробив боротьбу гілок

 влади без глузду і без достатнього на це приводу.

      Я  ж відстоював і буду відстоювати такі позиції.

 Прийняття  Конституції  -логічний  і  адекватний крок

 політичних,   економічних   і   соціально-структурних

 зрушень останніх років, які вимагають своє оформлення

 та закріплення не лише на політико-ідеологічному, а й

 конституційно-правовому   рівні.   Утвердження  нової

 Конституції  фактично означатиме підведення риски під

 етапом  невизначени  де  політичні  сили,  партійного

 групування.   Представники   влади  мають  можливість

 практично   безконтрольно  розпоряджатись  політичним

 простором,і багато в чому на свій розсуд, економічним

 потенціалом держави.

      Конституція     повинна    закласти    правовий,

 легітимний  фундамент  в новому конструктивному етапу

 розвитку    України,    символізувати   не   оборотнє

 утвердження  української  державності, надію на краще

 життя,   засвідчити   остаточне  подолання  небезпеки

 повернення  України  до  авторитарних  і тотолітарних

 форм   державного   устрою,   утвердження  порядку  і

 стабільності, завершенні виснажливої боротьби у вищих

 ешелонах  влади.  Вже  не  буде  жодних  зачипок, щоб

 міряти,  хто  головніший.  Ми з вами несемо політичну

 відповідальність   за   будь-які   спроби   стати  на

 перешкоді  конструктивного завершення конституційного

 процесу.  Сподіваюсь,  ви поділяєте мою думку, що для

 подальшого   розвитку   реформ   необхідні  стабільні

 політичні  та  економічні  правила  гри,  для усіх...

 встановлення яких можливо що в рамках єдиної правової

 системи, закріпленої у Конституції. А відповідно буде

 робити все і для якнайшвидшого прийняття.

      Відрадно, що розуміння невідкладної необхідності

 нового  Основного  Закону  утверджується в суспільній

 думці,   знаходить  підтримку  впливових  громадських

 об'єднань  та  політичних  сил. Ось чому сьогодні, на

 мій  погляд, сприятливий момент для узгодження на цій

 основі   позиції   і   консолідації   зусиль   влади,

 громадськості  і політичних структур, зрештою, всього

 народу, виходячи з розуміння того, що всі ми прагнемо

 відродження    України,   піднесення   економіки   та

 покращання   життєвого   рівня.

      Загальнонаціональні  інтереси  можуть  і повинні

 стати      тієї      основою     для     забезпечення

 загальносуспільного   порозуміння.   Переконаний,   в

 інтересах України, її майбутнього компроміс можливий.

 Втім,  іншого  варіанту  просто бути не може, якщо ми

 справді  хочемо досягти того, що проголошуємо! Навіть

 з огляду на різне бачення шляхів нашого розвитку, яке

 набуло  форм  патріотизму,  державності,  соціалізму,

 соціал-демократії  та лібералізму і матеріалізованого

 вигляду відповідних політичних формувань.

      Як  позитивне  явище  в політичному житті країни

 слід   відзначити  прагнення  українських  партій  до

 об'єднання.  Зважаючись  на  те,  що  ці інтеграційні

 тенденції  і  процеси  вносять  у  суспільство  більш

 рельєфну  структурованість,  можна  також  вітати  їх

 кроки   до   узгоджувальних   позицій   з  глобальних

 доленосних  для  держави  проблем.  Зокрема,  і  щодо

 завершення конституційного процесу України.

      Зі  свого боку Президент прагнув до забезпечення

 діалогу  політичному  житті,  утверодженню  простої й

 очевидної      істини   -   політика     конфронтації

 недалекоглядна  і  безперспективна.  Але  не можна не

 бачити,  що намагаються все гучніше заявляти про себе

 окремі   політики  та  сили,  які  не  зацікавлені  в

 суспільній  стабільності.  Найбільш радикальні із них

 в    своїй    напористоті    безцеремонної    позиції

 демонструють   готовність   до   застосовування   вже

 апробованої їх попередниками практики. З одного боку,

 це  свідчення того, що нашому суспільству ще належить

 засвоїти  політичну  культуру;  з  іншого, -додаткове

 підтвердження   важливості   якнайшвидшого  прийняття

 Конституції,  щоб  Україна  та  її народ були надійно

 захищені від політичного авантюризму.

      Прикметним  1995  рік  став  також  і зростаючим

 значенням профспілок.

      Як  на  мою  думку,  воно стало можливим завдяки

 змінам,    які    відбуваються   в   них.   А   саме,

 переорієнтація від активності її лідерів для власного

 самоутвердження,  до усвідомлення ролі профспілкового

 руху в суспільному житті соціально-трудових відносин.

 Вияв    цього,   налагодження.............   процесу,

 перенесення  акцентів  на  співпрацю  і  компроміс  в

 загальнодержавних   інтересах.   Зроблено   конкретні

 зустрічні  кроки для утвердження  системи соціального

 партнерства,  яка  як  показує світова практика і наш

 власний   досвід   є   цивілізованою   альтернативною

 руйнівною конфронтацією  соціально-трудової сфери.

      За  дорученням  Президента розроблено та внесено

 на  розгляд Верховної Ради законопроект Про соціальне

 партнерство.  Маємо  надію, що з його прийняттям буде

 створено  надійну  сучасну правову базу для вирішення

 багатьох  проблем   у  стосунках  між   працівниками,

 роботодавцями та  державою.

      Шановні   представники  законодавчої  влади,  на

 нинішньому  етапі  розвитку  України ключого значення

 надбуває  питання  не  що  робити, а хто буде робить.

 Відома  формула,  що  будь-яка  кухарка може керувати

 державою,  пройшла випробування нашою історією двічи.

 Після  1917  і  1991  років    наочно засвідчила свою

 абсурдність.

      Сьогодні   ми  знову  повинні згадувати практику

 залучення    специалістів,    налагоджувати   систему

 навчання та  перепідготовку  державних службовців.

      Зокрема,  Указом Порезидента України затверджені

 Програма  кадрового  забезпечення державної служби та

 Програма  роботи з керівниками державних підприємств,

 установ  і  організацій. Відкрито Українська академія

 державного  правління  при  Президенті України та її

 інститут  підвищення  кваліфікації  кадрів,  створено

 філіал академії в Одесі, Харкові, Львові.

      Від   нас  з  вами  багато  в  чому  залежить  і

 ефективність її роботи, вже навіть з огляду на те, що

 представники  депутатського  корпусу, шановні, широко

 залучаються до спілкування і слуахачами.

      Ми  хотіли  б, щоб воно використовувалось не для

 демонстрації   політичних   поглядів   та   партійної

 агітації,  опозиційності відносно виконавчої влади, а

 для  спільного пошуку шляхів і засобів цивілізованого

 будівництва  держави.

      Кадрова  політика, помножена на відповідальність

 і   професіоналізм   -це  сьогодні  ті  чинники,  які

 визначальною   мірою   впливатимуть  на  ефективність

 перетворень,  наш  загальносуспільний  поступ.  Ми не

 можемо  і  надалі  компенсувати  брак професіоналізму

 нарощуванням   органів   державного   управління   та

 чисельності    рацівників.    Потрібні    компетентні

 інститути  і  компетентні кадри. Під таким кутом зору

 необхідно   провести   адміністративну  реформу,  щоб

 забезпечити    якнайповнішу   реалізацію   потенціалу

 виконавчої     влади,    піднести    відповідальність

 креівників   всіх   рівнів,   сприяти   залученню  до

 державних   органів  фахівців,  які  підготовлені  до

 роботи  в умовах  ринкової  економіки.

      Кабінет Міністрів дещо оптимізував сво внутрішню

 організацію...............      питання     взаємодії

 Адміністрації  Президента і апарату Кабінет Міністрів

 України. На черзі підвищення статусу відповідальності

 міністерств та міністрів. ЩО нас тут не задовольняє?

      Багато  в  чому  констатаційний підхід до оцінок

 ситуації  в  галузі,  відсутність  аналізу  допущених

 помилок  та бачення конкретного шляху виходу з кризи,

 неперсоніфікованість,     безадресність     критичних

 виступів,    широка    практика  апеляцій...

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      ...   до   держави,   споживацькі  настрої,  які

 підтверджуються   уже   ритуальними   посиланнями   на

 необхідність    збільшення    фінансових    видатків,

 відсутніх у багатьох випадках, аналізи роботи низових

 ланок   галузі,   глибоких   узагальнень,  позитивних

 зрушень,    пошуку   резервів,   нових   підходів   з

 урахуванням  сьогодення.

      Це  та інше, на нашу думку, вказує, що в частині

 1   керівників  галузі  притуплена  відповідальність,

 вимоги  до  себе  і  апарату,  вкорінюється ебезпечне

 почуття   тимчасовості,   що   накладає   відповідний

 відбиток на організацію життя країни.

      Кабінету  Міністрів  доручено розглянути питання

 (............)   керівництва   персонально   з   боку

 міністрів   та   керівників   державних  комітетів  з

 відповідними     організаційними     висновками     і

 пропозиціями.

      Треба   визнати,   залашалось   не  розв'язанним

 завдання,  яке  ставилося  у попередній доповіді щодо

 структури   Уряду.  І  досі  немає  системи  Кабінету

 Міністрів, яка була затвердженна Президентом.

      Вкрай   мало   зроблено   для  переорієнтації  з

 галузевого   на  функціональний  принцип  управління.

 Звісно,   це   справа   непроста,   але   можна  було

 визначитись хоча б відносно поетапності такої роботи.

      Загально  відомо,  що  демократія -це насамперед

 відповідальніст.  А  тому у вільному суспільстві, яке

 поважає   і   заохочує,  є  багато  варіантів  думок.

 Десиденство у власних структурах є неприпустимим.

      Кажу про це тому, що з декяих питань члени Уряду

 дозволяють  собі  триматись  протилежних  позицій вже

 після     прийняття    відповідних    рішень.    таке

 вільнодомство,  за  яких  збельшого  амбіцій,  дорого

 обходиться країні і більше терпіти його ми не будемо,

 бо   скажемо  наявність  на  одному  рівні  декількох

 центрів  прийняття  рішень,  особливо  з  економічних

 питань, означається на якості довгострокових програм,

 дезорієнтує  виконавців,  не  кажучи  вже про широкий

 загал.

      Взагалі  хочу  наголосити,  якщо людина працює в

 органах   державної   влади   на  всіх  рівнях  і  не

 погоджується  з  державним курсом, вона повинна піти,

 зайнятись  публічною  політикою  і  намагатись  таким

 чином щось змінить. Але працювати у структурах влади,

 користуватись   її  можливостями  для  (............)

 критики цієї самої влади або проведення осібної лінії

 з    метою   забезпечення   реалізації   далекосяжних

 особистіх  планів. Це не те, щоб не припустимо, але і

 просто не порядно.

      Сьогодні Україна і народ потребують не пророків,

 а слугових людей.

      Дорогі співвітчизники! Шановні народні депутати!

 На  завершення:  ми  зробили  свій  вибір,  визначили

 орієнтири нашого розвитку і, власне, розпочали велику

 та важку роботу. І сьогодні маємо чи не останній, але

 найреальніший   шанс   з   забезпечити   необортність

 перетворень   для   утвердження  гідного  майбутнього

 України  та  її  народу.  Наше спільне завдання, наша

 спільна  відповідальність  полягає  в  тоому, щоб цей

 шлях   було  пройдено  ячкнайшвидше  і  з  найменшими

 втратами  для  суспільства  і  кожного громадянина. Я

 вірю, що із всім народом ми з честю виконаємо величну

 місію творення держави, ім'я якій - Україна.

      Дякую за увагу.

     

      ОПЛЕСКИ

     

      ГОЛОВА.  Дякую.  Я  прошу уваги. Беручи до уваги

 щорічну   доповідь  Президента,  депутат  Носов  вніс

 пропозицію  зробити доручення Кабінету Міністрів, які

 випливають  із  цієї  доповіді. А саме: запропонувати

 Кабінету   Міністрів   подати   в  3-місячний  термін

 до   Верховної  Ради  України  розгорнуту  структурну

 систему   законодавства   України  з  виділенням  тих

 нормативних  актів,  які потребують розробки. А також

 подати   перспективний   план  законопроектних  робіт

 Кабінету  Міністрів України  погоджених з Президентом

 України.

      І   другий   пункт.  Привернути  увагу  Прем'єр-

 міністра   на   необхідність   невідкладної  розробки

 проекту  закону України про антикризове регулювання в

 економіці згідно з дорученням передбаченим Постановою

 Верховної  Ради України про введення в дію Закону про

 Державний бюджету України на 1996 рік.

      Ця  пропозиція  розповсюджена.  Я  просив би вас

 підтримати її. Я ставлю її за основу на голосування.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Це  підтримка.  Це  те,  що випливає з доповіді.

 Потрібно розробити законодавчі акти ті, що ви повинні

 прийняти. Я ставлю за основу   на голосування.

     

      "За" -

      Оголошується перерва  до  16  години.