Стенограма пленарного засідання

26 березня 1996

                   ЗАСІДАННЯ СОРОК ВОСЬМЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

    У к р а ї н и  26  б е р е з н я   1996  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Добрий  ранок, шановні депутати та інші

 учасники   засідання,  шановні  радіослухачі!   Прошу

 депутатів  підготуватися  до  реєстрації. Проводиться

 поіменна  реєстрація.

      Зареєструвалося  318 народних депутатів. Ранкове

 засідання оголошується відкритим.

      Кілька  хвилин  для  повідомлень.  Відповідно до

 статті  4.  2  Регламенту  Верховної  Ради,  інформую

 народних  депутатів  про  зміни в складі депутатських

 груп  та  фракцій.

      Зокрема,  Симоненка  Івана Петровича включено до

 складу фракції Селянської партії України,

      Мельника    Петра    Яковича   та   Райковського

 Броніслава  Станіславовича  до  складу Соціалістичної

 фракції.

      За   рішеннями   уповноважено   Марковську  Ніну

 Степанівну    представляти   Соціалістичну   фракцію,

      Шевченка  Віталія  Федоровича -фракцію Народного

 руху України. Оформлення відповідно до Регламенту є.

      Пропонується  розглянути і прийняти рішення щодо

 депутатських   запитів,  які  надійшли  від Алексєєва

 Володимира   Геннадійовича   до  Президента  України,

 Голови  Верховної  Ради  стосовно  нехтування Головою

 Держтелерадіо      України      Куликом      положень

 Конституційного   Договору   щодо   правової   основи

 діяльності   засобів   масової   інформації,  про  що

 свідчить його  відповідь  на запит депутата,

      Ткаченка  Степана  Кузьмича  до Прем'єр-міністра

 України,  Голови Фонду Держмайна стосовно відсутності

 регування   на   рекомендації  Комісії  законодавчого

 забезпечення   свободи   слова   та  засобів  масової

 інформації   щодо   приватизації  міських  і  районих

 друкарень та майна редакційно-видавничих комплексів.

      Яковенко    Олександра   Миколайовича   стосовно

 незадовільного  виконання рекомендації парламентських

 слухань  щодо  становища  молоді  України  за законів

 України   "Про  сприяння  соціальному  становленню  і

 розвитку  молоді  України",  про  органи  і служби та

 спеціальні  установи  для  неповнолітніх;

      Оформлення   цих   документів  і  обгрунтування,

 підстави  тобто  для  їх    підготовки  є.

      Я   ставлю   на   голосування   проопзиції   про

 відправлення  цих  запитів  за  адресами.

      Будь ласка.

      За -

      Рішення  прийнято.

      Ще  одне  питання такого загального порядку -про

 зміни в складі постійних комісіяй Верховної Ради.

      Фракції і комісії пропонують перевести в Комісію

 з питань судово-правової реформи депутата Костицького

 ВАсиля  Васильовича,  увільнивши  його від обов'язків

 члена  постійної  Комісії  Верховної  Ради  з  питань

 охорони  здоров'я,  материнства  і  дитинства. Василь

 Васильович   зібрав   більше  200  підписів  з  цього

 приводу.  Якби не була вимога тільки шляхом сесійного

 рішення  розглядати  це  питання, то можна було б вже

 вважати   питання   вирішеним,   але  оскільки  треба

 проголосувати  за це рішення, я ставлю на голосування

 цю  пропозицію.

      За -

      Рішення   прийнято,  спасибі.

 Так, що в вас? Яке звернення? У вигляді депутатського

 запиту? Ну, будь ласка, давайте ще 5 хвилин, якщо є в

 кого потреба така нагальна, 5 хвилин максимум.

      Бриту   дайте   слово.   Що   у  вас  за  запит.

 Запишіться.

 

      БРИТ В.П.

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 колеги.  Місяць  тому  на засіданні Міжпарламентської

 Асамблеї  у  Петербурзі  від голови Комітету з питань

 екології   Державної   Думи   Росії   була   отримана

 інформація  з  приводу  того,  що  є  Указ Президента

 Російської  Федерації,  у  якому йдеться про знищення

 хімічної зброї там, где она хранится.

      Комісія  Верховної  Ради  з  питань  екологічної

 політики  звернулась  до  Прем'єр-міністра  України з

 проханням  доручити  відповідним  органам  вивчити це

 питання і проінформувати комісію чи існує загроза для

 населення   та   оточуючого  природне  середовище  на

 території України у разі здійснення акцій по знищенню

 хімічної  зброї  Росією.

      Якщо це буде здійснено в близі, поблизу кордонів

 України,   які   кроки  здійснює  Уряд  України,  щоб

 запобігти  можливим  тяжким  наслідкам  для  здоров'я

 людей і довкіля?

       Ми     отримали     відповіді     чомусь    від

 Держкомкордону,  в  якому йдеться, що Держкомкордон у

 нього  відсутні данні про розташування хімічної зброї

 на   території  Російської  Федерації  у  небезпечній

 близькості  від  кордону  України  і Держкомкордон не

 може   проінформувати   і  визначитись  у  можливості

 загрози   населенню   та   навколишньому   природному

 середовищу  на території України.

      Зрозуміло,  що  Держкомкордон може і не знати чи

 зберігається  хімічна  десь поблизу кордонів України,

 але  ж є інші компетентні органи, які можуть це знати

 і  повинні  це знати. В кінці-кінців можна встановити

 контакт  з  російською  стороною,  щоб  прояснити  це

 питання.

      Тому  Комісія  з  питань екологічної політики не

 може  вважати  цю  відповідь  такою,  що задовольняє,

 вичерпною  і  звертається  ще  раз  до  Уряду УКраїни

 доручити   компетентним  органам  для  того,  щоб  це

 питання   було   вирішено,   і   дана  була  вичерпна

 відповідь.

 

      ГОЛОВА. Добре. Я користуючись нагодою і потребою

 такою,   хотів  сказати,  запросити  депутатів  взяти

 участь,  відвідати  вірніше  виставку, яка присвячена

 10-ій    річниці   Чорнобильської   тригедії.   І   у

 Експоцентрі  на  Львовській  площі  зараз ця виставка

 функціонує.   Вона   складається  з  трьох  розділів:

 екологія,  медицина  і  фармація.  Ми вчора з Василем

 Васильовичем  Дурдинцем  відкривали  цю  виставку.  Я

 настійно   рекомендую  всім  депутатм  її  відвідати,

 подивитися  наскільки  це  важливо,  наскільки великі

 можливості  є  в  Україні  для того, щоб локалізувати

 негативний вплив від аварії на Чорнобильській АЕС уже

 в нинішніх умовах.

      І  тому, я вважаю, що це надзвичайно потрібно. Я

 не  сумніваюся, що наші представники Комісії з питань

 екологічної  політики  і  охорони  здоров'я  і  інших

 комісій  повинні обов'язково взяти участь, подивитися

 цю  експозицію,  бо  це  і  повага  до  роботи, котру

 здійснюють люди і потреба з боку законодавчого органу

 втрутитися в цю справу, разом із Кабінетом  Міністрів

 прискорити   підготовку   тих  матеріалів  і  засобів

 обладнання,   якого   потребують  сьогодні  люди,  що

 проживають, найперше, на  враженій  території.  Я вас

 переконливо   прошу   відвідати   цю  виставку.  Вона

 працюватиме там небагато днів, всього сім днів.

      Сокерчак, у вас інформація яка була?

 

      СОКЕРЧАК

      Прошу передати слово Цшку, 315.

 

      ГОЛОВА. будь ласка.

 

      ЦУШКО

      Депутат  Цушко,  315  Тарутинский  избирательный

 округ, селянская фракция.

      Уважаемый Александр Александрович! В Комиссии по

 финансам  и  банкам  был  рассмотрен  Закон  -полтора

 месяца  еще назад начали работу -о про вывоз крупного

 рогатого  скота.  Була  создана  рабочая  группа, где

 участвовали Минсельхоз, буквально все заинтересованые

 ведомства.   Я  -член  этой  рабочей  группы.  Уже  в

 повестке  дня  более  недели  находится этот пункт...

 этот  Закон.  И сегодня его почему-то опять вытянули.

 Это  очень важный Закон, потому что вывозится скот из

 Украины.

      Там  вообще все вопросы решены так, что в пользу

 производителя   и  в  пользу  государства.  Почему-то

 закона  нету.

      Я прошу, чтоб разобрались в Секретариате -почему

 выкидывается  важнейшие  законы, которые давным-давно

 готовы.  Это  один  вопрос.

      И  второе. От имени тех, кого собираются сегодня

 лишить  полномичий,  прошу  поставить  вопрос первым,

 чтоб  мы не волновались сильно. И решить его сегодня.

 Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Ясно.  Я  прошу. Враховані, беруться до

 уваги  всі  зауваження,  що  прозвучали  тут.  Тільки

 Секретаріат  за  своєю  ініціативою не викидає питань

 ніяких.  Це  треба  звертатися  до  комісії,  котра є

 профільною для цього питання.

      Слухається  питання  про  Кончтитуцію Автономної

 Республіки  Крим.  Володимир... хвилиночку. Володимир

 Миколайович  Стретович.

      А,   поки   він   підійде,   зараз...  Володимир

 Миколайович.  Одну секундочку. Володимир Миколайович.

 У  нас  в  порядку дня стоїть питання про заходи щодо

 залучення   коштів  для  забезпечення  підготовки  та

 участі   спортсменів   і   тренерів  України  у  XXVI

 Олімпійських  іграх  та 3 пан-олімпійських іграх 1996

 року.

      Одне  рішення з цього приводу ми прийняли, а тут

 потрібна...  потрібне  остаточне  рішення. Якщо ви не

 заперечуєте,  давайте проголосуємо...

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Ну,  будь  ласка,  Микола  Янович, коротенько на

 трибуну. Одну секундочку. Микола Янович, я прошу.

 

      АЗАРОВ   М.   Я.  Уважаемые  народные  депутаты,

 значит,  вам  роздан проект постановления, касающийся

 небольших,  незначительных  льгот, представляемых тем

 органам,  организациям,  предприятиям,  которые будут

 добровольные  взносы давать на подготовку олимпийских

 игр.  Олимпийских  игр  и на пар.... игр, проводимых,

 олимпийских  игр,  проводимых  с  участием инвалидов.

 Речь  идет в совокупности об очень небольшой сумме. И

 перечень   спортивного  оборудования,  которое  будет

 ввозиться  на  Украину,  будет утверждаться Кабиентом

 Министров.  Это  очень коротенькая постанова, поэтому

 все  вопросы  о  том,  что это может быть каналом, по

 которому  на  Украину  хлынет  поток  неоподаткованых

 товаров:  водки,  сигарет,  -исключается тем, что мы,

 во-первых,  при  отработке постановы акциз исключили,

 то есть акциз будет взыматься со всех товаров.

      Второе.   Перечень   спортивного   инвентаря   и

 оборудования,   которое   будет   ввозиться,  мы  его

 предлагали  приложить  вот  к  этой  постанове,  но с

 учетом,  что  он  слишком  много позиций занимает, то

 пришли  к  выводу,  что Кабинет Министров этот список

 утвердит, а мы этот список проконтролируем.

      Ну, и последнее, что я хотел бы сказать. Значит,

 у   нас  в  бюджете  предусмотрено  2  триллиона  240

 миллиардов   на   подготовку  наших  спортсменов  для

 участия    в   олимпийских   играх,   чтоб   достойно

 представить   Украину   на   этих   соревнованиях.  К

 сожалению,  тяжелейшее  финансовое  состояние  нашего

 государства   позволило   выделить  по  состоянию  на

 сегодняшний   момент  264  миллиарда,  тобто  10%  от

 необходимых сум. А сроки поджимают.

      Поэтому,  это то постановление, которое позволит

 в  какой-то  степени  мобилизовать  негосударственные

 сейчас  ресурсы  для  участия в проведения Олимпиады.

 Вот  исходя  из  этого,  я предлагал бы в ускоренноим

 порядке,  поскольку дело ясное, вот, проголосовать за

 эту постанову в такой процедуре упросченной.

 

      ГОЛОВА.   Єльяшкевич    запитання  хоче  задать.

 Запишиться на запитання.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ Херсон, депутатская группа "Реформы".

 

      Уважаемые коллеги, ну, для меня здесь совершенно

 ясно,  что  если  мы  примем это постановление, то мы

 сделаем  не  огромную пользу, а огромный вред. Потому

 что в пункте 3 записано, что Верховный Совет передает

 право устанавливать льготы Кабинету Министров Украины

 по  налогу  на  добавленную  стоимость, по пошлинам и

 различным  сборам.  Если  мы  это  сделаем, то все то

 налоговое  законодательство, которое мы здесь с таким

 трудом  здесь  создаем  и в таких тяжелых дискуссиях,

 оно все полностью будет нарушаться.

      У    нас    есть    принцип,    что    налоговое

 законодательство   изменяется  или  вносяться  льготы

 только  в  соответствующие  законы, который принимает

 Верховный    Совет.    Это    постановление,    норма

 постановления    не    может    отменить   требования

 законодательства,  законов  Украины.  Кроме того, это

 постановление  не  рассматривалось  ни  комиссией  по

 финансам  и банковской деятельности, которая напрямую

 занимается  вопросами налогообложения, ни согласовано

 ни  с  Кабинетом  Министров.  Поэтому я бы просил бы,

 этот вопрос сегодня не рассматривать.

      И  хочу  задать  вопрос  Николаю  Яновичу, каким

 образом попадают в повестку дня вопросы, не прошедшие

 всю процедуру?

 

      АЗАРОВ   М.   Я.   Значит,   вопрос  прошел  все

 необходимую    процедуру.    Он   рассматривался   на

 Президиуме  Верховного  Совета, значит, рассматривала

 его  наша  комиссия,  был он в вашей комиссии. И ваши

 боли,  переживания по поводу доходов государственного

 бюджета  представляются по меньшей мере необоснованы.

 С   учетом   того,   что  временное  право  Кабинетов

 Министров  на срок до 15 вересня предоставлять льготы

 только   тем  предприятиям  и  организациям,  которые

 внесут  значительные взносы на проведение Олимпийских

 Игр,  на подготовку нашей сборной. Вот и все! Давайте

 не рисовать страхи там, где их нет...

 

      ГОЛОВА.  Жеребецький.

 

      ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ

      Шановний миколо Яновичу!

      Ні,  ні!  Звичайно,  ніхто  не проти, щоб надати

 нашим  спортсменам  якісь  пільги  для того, щоб вони

 краще   виступили.  Але,  наскільки  я  пригадую,  це

 питання  обговорювалось  на вашій комісії, і там було

 сказано    таке,   що   Кабінет   Міністрів   повинен

 представити  механізм,  а  також  перелік  товарів та

 обсяг   робіт  і  послуг.  І  після  того  лише  буде

 завтверджено  і винесено. Наскільки я розумію, ні цих

 товарів,  які будуть ввозитися без мита і обкладання,

 немає.  Чи ми маєм право зараз голосувати? Ви ж добре

 знаєте,  чим  кінчаються  такі  речі, коли ми надаємо

 Кабінету  Міністрів  пільги  на  експортні і імпортні

 мита...

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Здесь  присутствует председатель

 Спортивного   Комитеа.   Если   уж   так   необходимо

 разворачивать  дискуссию  по  этому вопросу, он может

 подробно   зачитать  перечень,  в  котором  там  есть

 гимнастический  снаряд  там 2 комплекта и т. д. -этот

 перечень там содержит около 500 наименований на 16-ти

 страницах.  Ну,  если  начну  его  перечислять,  этот

 перечень,  то  мы,  наверное,  просто  не  тем  будем

 заниматься, чем положено. Перечень этот имеется, и он

 у   Валерия  Филипповича  Борзова,  видимо,  с  собой

 находится.  Еслиесть  в  этом необходимость, он может

 его  зачитать.  Но я не думаю, что в такой уж степени

 надо народным депутатам не доверять комиссии, которая

 довольно детально рассмотрела этот перечень, не нашла

 в  этом  перечне  (еще раз подчеркиваю!) ни водки, ни

 табака,   ни   автомобилей   (за   исключением   двух

 специальных  автомобилей,  которые  будут обслуживать

 нашу спортивную делегацию -1 автобус, другой, значит,

 медицинский автомобиль). Вот и все.

 

      ГОЛОВА.  Терещук Василь Васильович.

 

      ТЕРЕЩУК В.В.

 

      Дякую,  Олександр  Олександрович. Прошу передати

 слово    Петру    Миколаєвичу    Симоненко,   фракція

 комуністів.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      СИМОНЕНКО.

 

      Уважаемый  Николай  Янович,  ну,  этот вопрос мы

 рассматривали  на  Перзидиуме  -ни у кого не вызывает

 сомнения, что Олимпийская команда Украины должна быть

 подготовленной  и  принимать  участие  в  Олимпийских

 играх   нынешнего  года.  Но  возникает  масс  других

 вопросов  и  совершенно справедливо здесь ппредыдущие

 народные   депутаты   ставиит    и   перед   вами  и,

 естественно, это не к вам даже вопрос, а это вопрос к

 нашим исполнительным властям.

      Если   состав   Олимпийской  команды  всего  300

 человек  и  период подготовки и участие, естественно,

 их  в Олимппиаде требуются определенные средства. Это

 престиж  нашего государства и, естественно, возникает

 воппрос:  неужели  в  государственных наших бюджетных

 асигнованиях , которые должны были бы предусмотрены в

 обязательном  порядке,  не  найдется  тех средств для

 того,  чтобы  именно  через  государственные   органы

 обеспечить   подготовку   Национальной   команды  для

 участия в Олимпиаде?

      И тот разговор, который был на Президиуме, он, к

 сожалению, не внесен сегодня в содержательную сторону

 проекта  постановления. Речь идет о чем? Понятно, что

 кто-то  один, так скажем, туфель спортивный поставит,

 а   целый  год  будет  пользоваться  этими  льготами,

 которые ппредлагаются  здесь.

      Мы  говорили  о том, что надо определить пречень

 фирм, надо определить обкемы, надо оппределить сроки.

 А   так,   в   течение  года  сегдня  этими  льготами

 пользоваться  будут  те,  кто  получат индивидуальные

 лицензии  -здесь  записано.  Как  получают  у  нас  в

 условиях   криминализации   и  корумпированности  все

 вертикали,   как   получают   лицензии   -всем  давно

 известно.  С  какой  целью  их будут использовать, мы

 результаты  имеем налицо. Чем это закончится для нас,

 если  мы будем далее итоги года подводить -тоже очень

 понятно.

      Поэтому,   мне  бы  хотелось  услышать,  Николай

 Янович,   ваше   мнение.   Почему  все-таки  народным

 депутатам   не   предложен   перечень  фирм,  обкемы,

 которые  они  должны  поставлять и те льготы, которые

 они  будут  иметь  от  выполнения  этих  обкемов   по

 поставке  или содержанию нашей Олимпийской сборной по

 подготовке   к  участию  в  Олимпиаде?...  Адресность

 должна быть конкретная...

 

      АЗАРОВ.  Значит,  перечень льгот указан перечень

 Постановлений. Тут предусматривается, какие мы льготы

 будем  давать  тем поставщикам спортивного инвентаря,

 оборудования,  которые будут бесплатно передавать это

 обородудование  для  нашей   олимпийской    сборной.

       Что   касается   перечня  обородувания,  я  уже

 говорил,  оно  есть,  и  Валерий Филиппович может его

 зачитать, и нет смысла его просто сейчас прикладывать

 для   всех. Это перечень.

      Теперь  перечень фирм. В Постановлении тоже, так

 сказазать,  мы  не  указываем  перечень  этих  фирм.

      Я  думаю,  что  Кабинет  Министров определит там

 несколько    этих   фирм,   которые   будут   являтся

 поставщиками  нашего...

      Федер  Николаевич, ну, что касаетс я Джона Дира,

 наша Комиссия, по-моему, первая поставила этот вопрос

 перед  Кабинетом  Министров  и  Верховным  Советом. И

 здесь  поставила  его  по  инициативе  наша Комиссия,

 началась эта раскрутка, уважаемые народные депутаты.

      Что  касается  здесь,  то  в  4  пункте  мы берм

 определенную  ответственность на себя, и говорим, что

 Комиссия   з   пытань   бюджета   вместе  с  Кабмином

 осущиствит  контроль, и уж будьте уверенны, это будет

 выполнено.

 

       ГОЛОВА.  Савченко   Віктор  Григорович.

 

      САВЧЕНКО.   Уважаемый  Александр  Александрович,

 уважаемые  народные  депутаты,  я  бы хотел коснуться

 этого  вопроса.  Почему?  Да  потому  что это больной

 вопрос  сегодня  для  нашего государства, и мне очень

 известна  эта школа, мне очень известна, как никому в

 этом  зале, кроме нашего министра Валерия Филипповича

 Борзова,  подготовка  к  Олимпийским играм, участие в

 Олимпиаде  и других международных мероприятиях.

      Я  что  хотел  бы сказать? Господин Ельяшкевич и

 товарищ  Суслов  нас  с  вами забудут на второй день,

 когда  только  забудутся  фполномочия  парламента,  а

 спортсменов   -олимпийских   чемпионов   мира  -будет

 помнить  весь  мир  все  время. Понимаете?

      И  нам  будет  стыдно,  если  мы,  Украина, наше

 молодое  государство населением более 52 миллионов не

 можем собрать средства для делегации, которая впервые

 участвует,  Украина  впервые  участвует в Олимпийских

 играх,  нас здесь мир заплюет, поверте мне. И давайте

 мы   подумаем  о  наших  детях,  даватйе  подумаем  о

 подростающем   поколении.   Хорошо.  Мы  не  направим

 делигации, так сказать в том составе в котором нужна,

 давайте  пусть пьют водку и занимаются наркоманией. Я

 понимаю так, да?

      Значит, если мы сейчас из бюджета будем урезать,

 вне  бюджета возьмем 630 миллиардов, то эти фирмы, 11

 фирм, которые будут спонсировать олимпийскую команду,

 они  дают  прибыль, дают плюс в бюджет 1 триллион 300

 миллиардов карбованцев. Давайте тогда посчитаем. Ведь

 это  наше  лицо  нашего  государства,  понимаете, это

 пристиж. И поверьте мне каждый дипломат нас поддержит

 и не каждый дипломат так сработает, как наш спортсмен

 на Олимпийских играх и на чемпионатах мира.

      Так  что я думаю, и прызываю народных депутатов,

 это  1  раз в 4 года.  Уважаемые народные депутаты, 1

 раз в 4 года, и всего до сентября месяца.

      Я  прошу поддеражать нашу олимпийскую команду. Я

 прошу    проголосовать    за    за    поддержку,   за

 финансирование  сборной  олимпийской  команды  нашего

 государства.

 

      АЗАРОВ   М.   Я.   Уважаемый  народный  депутат,

 практически  в  вашем вопросе нет вопроса. Но я хотел

 бы  тоже  сказать.  Уважаемые  коллеги,  ну Комисия з

 пытань  бюджета начала с того, что можно ли в бюджете

 сначало  изыскать срочно в первоочередном порядке эти

 средства.  Отвечаю  однозначно,  если  б можно, мы не

 поддерживали  б  эту  постанову,  а мы бы нажимали на

 Министерство  финансов,  на Правительство с тем, чтоб

 обеспечить  финансирование.  Мы знаем, что нас с вами

 сейчас  ожидает. Это и паводок, это и весенне-полевые

 работы,  это  другие  первоочередные  меры, куда идут

 деньги,  не говоря уже о колоссальной задолженности и

 так  далее.

      Олимпиаду   надо   проводить   сейчас.   Мы  еще

 проговорим  2-3  недели,  месяц.  И тогда можно крест

 ставить  и  на  этом  постановлении, и на подготовке.

 Поэтому  давайте я еще раз вас призываю, не будем мы,

 так   сказать,  рисовать  какие-то  страшные  картины

 розворовывания   государства   именно   вот  на  этом

 вопросе.  Уж  поверьте,  что  мы  будем  заниматься и

 контролем  и  так далее. Проголосуем и поддержим нашу

 олимпийскую сборную.

 

      ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

      Валерій Пилипович, у вас є щось сказать?

      Слово  має  Валерій  Борзов,  голова  Державного

 комітету, міністр у справах молоді і спорту.

      Коротко, прошу. Прошу уваги.

 

      БОРЗОВ В.

 

      Шановний    Олександре   Миколайовичу!   Шановні

 народні  депутати! Дійсно, ситуація складається таким

 чином,   що   за   останні  три  з  половиною  місяці

 Національному  олімпійському  комітуту, міністерства,

 ферераціям  треба  буде  прийняти  значні  валютні  і

 карбованцеві  витрати  для виконання того регламенту,

 який передбачено організаційним комітетом.

      Розраховуючи на те, що на сьогоднішній день і на

 сьогоднішню    дату    по   статті   "Підготовка   до

 олімпійських  ігор"  ми  маємо  тільки 45 відсотків і

 перспективи  на одержання бюджетних коштів дуже малі,

 ми  і  вимушені  були внести пропозицію про вишукання

 додаткових  джерел  фінансування  статті "Олімпійська

 підготовка".

      Якщо  говорити  про  цифри,  то від добровільних

 пожертвувань  громадян  може надійти за той час, який

 ми  маємо  (всього  три  з  половиною  місяці),  десь

 трильйон  130,  трильйон 150 карбованців -це витрати,

 безумовно,  за  рахунок можливих поступлень в бюджет.

      Придбання    спортивної    форми,   спеціального

 обладнання   трильйон   480   мільярдів  карбованців.

 Безплатна  передача  від  резидентів та  нерезидентів

 спортивної   форми,  в  тому  числі  за  спонсорскими

 угодами,    очікується   на   сумму   250   мільярдів

 карбованців.    Загальна    сума   призових   нагород

 спортсменам і тренерам, які виграють золоті, срібні і

 бронзові   медалі,  і  будуть  їм  виплачені  призові

 винагороди - десь до 60 мільярдів карбованців.

      Передбачається,  що  надання  Кабінету Міністрів

 право    встановлювати   податкові   пільги   окремим

 спонсорам,  а їх ми за останній час, за той час, який

 залишився,  якщо  знайдемо  дві серйозні організації,

 щоб  вони  внесли  спонсорську допомогу Національному

 олімпійському   комітету   на   спеціальний   рахунок

 бюджетний  (є таких два рахунки -купонний і валютний).

      Під  контролем  Кабінету  Міністрів  і Комісії з

 бюджету  м  будемо  мати  приблизно  до  2 трильйонів

 карбованців.  ТОму  ці  цифри,  які  визначені  в цій

 довідці  моїй,  вони  відповідають  дійсності  і вони

 фактично  створюють  умови  для виконання тих планів,

 які  ми   маємо на  сьогоднішній  день.

      Але часу дійсно обмаль і ми дуже нервуємо з того

 приводу,   що   не   в  змозі  будемо  профінансувати

 обов'язкові проплати до Організаційного комітету.

      Які  проплати?  Перш за все -чартер на літаки: 2

 пасажирських  і  1  вантажний. Вантажний літак коштує

 близько  170  тисяч  доларів.  Крім цього, міжнародні

 федерації    запропонували   обладнення,   яке   буде

 використовуватись  на  Олімпійських іграх інших фірм,

 ніж   ті,   які   ми   використовуємо.   Ми  вимушені

 покупати...   купувати   інвентар  і  обладнання  для

 забезпечення  збірних  команд.  Плюс  один  атлет  за

 олімпійське  селище коштує для Олімпійського комітету

 900 доларів. І якщо ми направимо 220 атлетів, ця сума

 буде теж значною. І проплати ці треба буде зробити за

 останні  3 місяці. Бюджет таких фінансових витрат нам

 надати  не  в  змозі.  Тому  ми просимо підтримати ці

 пропозиції.

 

      ГОЛОВА. Дякую, Валерій Пилипович. Є запитання до

 нього?   Давайте   зосередимо  одне  питання.  Суслов

 задасть запитання  і...  відповідь.

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Ну  запишіться, будь ласка,  хто  хотів би.

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Та   він   стирається,   після  кожного  епізоду

 стирається, списують. Тому, будь ласка, запишіться ще

 хто  хоче. Суслов - запитання.

 

      СУСЛОВ

      У   меня   не   вопрос.   Но  я  думаю,  министр

 подтвердит,    что   тот   запрос,   который   подало

 Правительство,  в  проекте  о  бюджете полностью нами

 удовлетворен и на цели подготовки олимпийской команды

 выделено более 2 триллионов карбованцев. То есть, эти

 средства бюджетом предусмотрены. А сейчас речь идет о

 том,   что,   прикрываясь  благородными  целями,  нам

 предлагают  дать  льготы коммерческим организациям, и

 эти  льготы  нанесут  дополнительный  ущерб  бюджету,

 причем расчета ущерба бюджету не подано.

      Поэтому,  безусловно, выделенные средства должны

 быть   профинансированы  для  подготовки  олимпийской

 команды,  но  речи  для  того,  чтобы,  о льготах для

 коммерческих  фирм,  причем,  вы обратите внимание, в

 третьем     пункте:    право    Кабинета    Министров

 предоставлять  налоговые льготы здесь не регулируется

 ни  чем, кроме тем, кто "здійснює значні внески". Что

 такое  "значні  внески" и кто будет рассматривать эти

 "внески" как "значні", никто не знает. Таким образом,

 я  считаю,  что  проект  не может быть поддержан, тем

 более,  что заключение профильной комиссии нашей тоже

 отрицательное.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Терьохін.

 

      ТЕРЬОХІН С.А.

      Шановний пане міністре, кажіть мені, будь ласка,

  на Президії, на засіданні Президії ми погодилися, що

 має  бути  узгодження  з  комісією, яка відповідає за

 оподаткування.  Ми  з вами розмовляли про те, що ні в

 коєму  разі  не  можна  приймати  третій пункт в тому

 вигляді,  як  він  є. Коли ви разом з Азаровим будете

 вирішувати,  які комерційні іноземні компанії, давати

 пільги  по товарам, які будуть ввозитися на територію

 України  для  їх  комерційного  продажу.  Ми з вами ж

 погодились, що перший пункт теж не так має виписаний,

 бо   він   не  дає  пільг  реальних  для  благодійних

 організацій,  а  треба написати, що сума нарахованого

 податку зменшиться, тоді це буде реальна пільга.

      Тому  в  мене  є  питання.  Чому  знову  в  залі

 появилася  ні  з ким не узгоджена постанова, ну, хіба

 що  в  паном Азаровим, яка не буде допомагати реально

 вам, а буде допомагати комерційним структурам?

      Дякую.

 

      БОРЗОВ. Я маю відстоювати проект постанови, який

 внесено  Кабінетом  Міністрів  і  підпчсано  прем'єр-

 міністром.   Без  узгодження  з  Кабінетом  Міністрів

 вносити  міністерству правки в опрацьовані документ я

 не можу. Але, я просив би, просто з урахуванням того,

 що  є  доречність  обговорити  це питання і прийняти,

 може пропозиції які у вас будуть по формулюванням або

 по  конкретним  позиціям, пов'язаним з конкретизацією

 постанови, яку внесено. Ви, шановні депутати, могли б

 це зробити зараз.

 

      ГОЛОВА.  Головко.

 

      ГОЛОВКО В. Владимир Головко, фракция "Реформы".

 

      Шановний  пане  міністре,  мені кажеться, що вам

 потрібно  було  цю  постанову  чи  якось  окремо, ви,

 значить, ті підприємства, з якими ви хочете заключить

 соглашеніе і  списком дать це підприємство.

      Конечно    потрібно   підтримувать   олімпійское

 двіженіе. Це престиж України, це престиж держави, це,

 я  би  сказав,  що  для молоді якась перспектива мати

 щось в спорті якісь успіхі і так далі. І для цього, я

 думаю,  що  ми  проголосуємо  за цю постанову якщо ви

 окремо   винесете   чи   список   дадите   всіх   тих

 підприємств,  з  якими  ви  хочете  заключить  це  до

 замови. Дякую.

 

      БОРЗОВ.   Дякую.   Шановні   народні   депутати,

 створилось  певне порочне коло. Фірми не погоджуються

 з нами співпрацювати якщо ми не даємо їм якихось умов

 для,  скажімо, якихось пільгових умов. Тому ми можемо

 працювати  і  знайти  такі фірми, якщо вони, скажімо,

 будуть   розраховувать   на   ті   пільги,   які  тут

 зафіксовані.  Причому,  я  підкреслюю, ми зацікавлені

 мати діло з двома-трьома фірмами і не більше, якщо їх

 внескі,  ну  я  приблизно  скажу,  будуть  більше ніж

 півмільйона  доларів. Бо на інше, воно не вирішує для

 нас  питань.  Такі  списки ми можемо надати комісії з

 бюджету для контролю за цими фірмами і узгодити ці

 питання з митним комітетом.

 

      ГОЛОВА.  Худомака.

 

      ХУДОМАКА

      Шановні   колеги,   шановний  доповідач,  я  теж

 приймав участь у розгляді цього питання, і ви знаєте,

 стає  совісно,  що  така  велика держава -52 мільйони

 чоловік  -не може направити 300 своїх дітей відстояти

 олімпійську  честь цієї держави... Крім того, за отой

 третій   пункт,  про  який  говорив  Віктор  Іванович

 суслов,  він  обмежений  в  часі тільки 15 вересня. І

 постанова  буде діяти 2, 5 місяці всього. Чого ми тут

 ведем  дискусію, ведем розмову?! Це мені нагадує одну

 ситуацію  адвоката  Коні, який розказував на суді, що

 колись  бабуся  вкрала  чайник за 1, 5 копійки, і він

 сказав,  що  Росію  грабували монголи і французи, але

 вона  вистояла.  А  бабуся вкрала чайник і економічна

 могутність Россії рухнула!.. Я пропоную підтримати цю

 постанову,  і таки послати нашу Олімпійську збірну на

 змагання.

      Дякую.

 

      БОРЗОВ В.П.   Олександр Миколайович, тільки один

 додаток:  щойно  було  прийнято  рішення  за підписом

 Євгена  Кириловича  Марчука  про  те,  що залишок цих

 коштів,  які  будуть  сконцентровані  на  спеціальних

 рахунках бюджетних, будуть повернуті в  бюджет.

 

      ГОЛОВА.  Моісеєнко, останнє запитання.

 

      МОІСЕЄНКО

      Спасибо, Александр Александрович.

      Уважаемый  Валерий  Филиппович,  вы были велыким

 спортсменом,   двухкартным   олимпийским   чемпионом,

 олицетворяющим  первый  из  трех  главных олимпийских

 девизов   -"Быстрее,   выше,   сильнее".  Заслуженным

 мастером  спорта  СССР, комсоргом олимпийской сборной

 СССР. Я был вашим болельщиком.

      Скажите,  могли  бы быть такие проблемы сегодня,

 если  бы  мы  жили  в  СССР? Могло бы быть так, чтобы

 сборная  СССР была бы профинансирована на 45% и нужно

 было  бы  обращаться  к ворам-предпринимателям для ее

 финансиврования?!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  предлагаю найти деньги в бюджете и поддержать

 чемпиона  мира,  депутата  Савченко  в  необходимости

 финансирования сборной.

      Спасибо.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      БОРЗОВ  В. П. Спасибі велике за запитання, але я

 хочу  тільки  додати  (я  дякую  дуже  за  те,  що ви

 пам'ятаєте  мою роль в спорті), але хочу нагадати, що

 Радянський  Союз мав контракт з фірмою "Адидас" на 2,

 5 мільйона доларів. І це була достатня сума для того,

 щоб  забезпечити  екіпірування і закуплю спеціального

 обладнання.  До  речі,  з  цих  грошей  і  на Україну

 поступали і обладнання, і екіпіровка.

      Зараз  ми  маємо контракт з "Адидас", він тільки

 екіпірує 24 федерації, але грошові внески дуже малі.

 

      ГОЛОВА.  І  пригадайте,  збірна  СРСР по футболу

 грала   останні  роки   у...  з рекламою  фірми,  яка

 спонсорувала цю команду, на жаль.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я прошу,  Валерій  Пилипович  , сідайте.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Шановні   депутати,  давайте  не  будемо  робити

 проблему там, де її немає.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я  прошу  вас, а Віктору Григоровичу  Савченко я

 прошу:  нехай він принесе 2 пари боксерських перчаток

 для  2-х  голів комісії і для деяких депутатів -нехай

 вони  з'ясують фінансові стосунки за межами сесійного

 залу.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я  прошу...  Вони в одній ваговій категорії, так

 що  це  все  буде в порядку... Будь ласка..., а Шейко

 він,  як  він  в  Регламентній комісії,  просудить цю

 дискусію.  Будь  ласка,  ставлю на голосування проект

 постанови за основу. Ну, будь ласка,  за основу.

 

      "За" -

 

      Голосів  не  вистачає.  Тому,  я просив би, одну

 хвилиночку... Одну хвилинку...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Пропозиція  така:  будь  ласка,  Микола Янович і

 Віктор  Іванович  на вівторок принесіть цю постанову,

 де  буде  той  список,  який ви, який вам ставили, як

 умову    на   Президії.   Я   думаю,   що   деппутати

 підтримують...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Яка  ще  пропозиція? Запишіться, хто хоче внести

 пропозицію.  Виставьте  3  хвилини.  Пропозиції по 30

 секунд вистачить.

      Опублікуйте.

      Терещук.

 

      ТЕРЕЩУК.  Дякую,  Олександр Олександрович, прошу

 передати М'ясковському.

 

        ГОЛОВА.   Будь ласка.

 

      М'ЯСКОВСЬКИЙ.    Спасибо.

      Александр  Александрович, у меня есть конкретное

 предложение,  и  я думаю, что его можно рпоголосовать

 сегодня  и  принять  Постанову, но принять ее. Только

 то,  что записано здесь в проекте на первой странице.

 То  есть, первый пункт и два абзаца первого пункта. А

 также    пункт  4.

       И   мы   можем   его   принять.  Это  абсолютно

 нормально,     что    делается    в    цивилизованных

 государствах.

 

       ГОЛОВА.  Михайло  Михайлович,  я згоден, тільки

 спочатку  треба  зо  основу  проголосувать,  а  потім

 вилучити  зайве.

 

      М'ЯСКОВСЬКИЙ М.М.. Так  давайте ,  предложите.

 

       ГОЛОВА.  Так  я вносив провозицію за основу -не

 підтримали.

 

      М'ЯСКОВСЬКИЙ  М.  М.  А,  нет,  мы предлагаем за

 основу поставить то, что я предлагаю.

 

       ГОЛОВА.   Так  не можна  робить.

      Чивюк.

 

      ЧИВЮК.  Безперечно,  ми повинні зробити все, щоб

 наша    національна    команда    України    достойно

 представила   нашу  молоду  державу  на  олімпійських

 іграх.  Для  того пропоную все ж таки, шановін колеги

 народні депутати, понад 90 чоловік просто не приймали

 участь   у  голосуванні  і  не  приймали  цей  проект

 Постанови  за  основу.  Вважаю  доцільним прийняти за

 основу,  а  потім  в  порядку  голосування по кожному

 пункту  пройти по цій постанові. І деякі пинкти, як і

 дають  можливість  зробити  дирку  у  нас  на Україні

 тягнути,  що  можливо,  просто  їх заборонити. І дати

 можливість  тим  людям,  які  б  удуть  виступати  на

 олімпійських  іграх, щоб їх призові нагороди не булли

 оподатковані,  і прийняті інші моменти, що стосуються

 звільнення  іноземних  спонсорів від продажі валюти і

 такі   інші   проблеми  вирішити.

      Все-таки   закликаю  всіх,  і  тих  90,  які  не

 проголосували,  прийняти за основу і йти по пунктам.

 Дякую.

 

       ГОЛОВА.   Попов.

 

      ПОПОВ.  Александр  Александрович,  я  думаю, что

 коллега  достаточно четко выразился, и действительно,

 надо  повторить  голосование  и  принять за основу, а

 потом по статьям внести те или иные изменения.

 

      ГОЛОВА. Добре. Кожин.

 

      КОГЕН.

      Уважаемые  депутаты,  я  призываю вот это святое

 дело,  которое  сейчас  предложено,  поддержать.  Это

 честь  нашей  страны.  И  вообще  меня  удивляет,  мы

 почему-то  все  время  начали всех подразумевать, что

 все  воры.  так  же  нельзя  к  этому делу подходить.

 Давайте   поддержим.   Нам   доложил   министр,   наш

 известнейший  спортсмен,  чемпион. Ну надо ж доверять

 этим  людям.  Я  просил бы это постановление поименно

 проголосовать еще раз.

 

      ГОЛОВА. Чукмасов.

 

      ЧУКМАСОВ С.О.

 

      Александр  Александрович,  я прошу еще раз слово

 передать  чемпиону  мира,  бронзовому  и серебрянному

 призеру  Олимпийских  игр,  кандидату  педагогических

 наук, нашему депутату Савченко Виктору Григорьевичу.

 

      САВЧЕНКО В.Г.

 

      Благодарю вас за рекламу.

      Уважаемые  Александр Александрович, ну во-первых

 уважаемые  депутаты,  действительно  не голосовали 94

 человека.   И  я  прошу  вас  поставить  еще  раз  на

 голосование, на поименное голосование.

      И уважаемые депутаты, я призываю вас, давайте як

 кажуть  схаменемся.  Ведь  это  действительно  святое

 дело,  это  1 раз в 4 года. Наша Украина, наша ненька

 Украина,  наша  Родина  впервые в истории участвует в

 этих Олимпийских играх. Мы же не можем упасть лицом в

 грязь, уважаемые товарищи.

      Я   прошу   вас  поддержать  это  постановление,

 проголосовать за. Будьте добры. Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.  Дякую. Микола Янович, ну дайте ще слово

 від бюджетної комісії Азарову.

 

      АЗАРОВ М.Я.

 

      Уважаемые  народные депутаты, у нас иногда умеют

 пускать пыль в глаза люди, которые никогда в жизни на

 за что не отвечали.

      Но я вам хочу сказать главное. Это постановление

 продумано  таким  образом, чтоб ни одни карбованец не

 ушел  ни  на лево, ни на право. Создаются специальные

 рахунки,  специальные  олимпийский  счет,  за который

 Борзов несет персональную ответсвенность.

      И  поэтому  тогда,  когда мы начинаем уж на этом

 деле  говорить,  что  там  везде жулики и воры, тогда

 куда мы с вами докатимся.

      Поэтому   я   вас  прошу  поддержать,  причем...

 Александр    Александрович,    мы   согласовывали   с

 господином  Терьохиным  не  один раз. Так. Начинали в

 такое   превращать   постановление,  что  там  ничего

 абсолютно не оставалось.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Я  прошу, Микола Янович, будьте

 все-таки  коректнішими.  У  нас, по-перше, всі вміють

 пиль  в очі пускать. Всі вміють чи хто відповідав, чи

 хто  не відповідав, слава богу цього навчилися. А тут

 треба  проголосувати, підтримати постанову Хто за те,

 щоб поіменно голосувати, я ставлю на голосування?

 

      "За"-

      Проект постанови ставиться за основу на поіменне

 голосування.

      Проект постанови ставиться за основу на поіменне

 голосування.

 

      "За" -

      Дякую.

      Будь   ласка,   Микола    Янович   на   вівторок

 підготуйте   документ   так,   як  це  вимагалося  на

 Президії, і ми його проголосуємо.

      Дякую.

      Слухається  питання  про  Конституцію Автономної

 Республіки   Крим,   доповідає   Стретович  Володимир

 Миколайович.

 

      СТРЕТОВИЧ В.М.

      Стретович,    Немиринсько-Липовецький   виборчий

 округ, фракція "Аграрники за реформи".

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 колеги!    В   п'ятницю   в   першому   читанні   був

 запропонований  проект  тимчасової  Комісії  з питань

 вивчення   політико-правової   ситуації   в  Криму  і

 прийнятий в першому читанні.

      Непоголдужчись   з  мехзанізмом  розгляду,  але,

 погоджуючись  з  прийнятим  рішенням,  за  дорученням

 Верховної  Ради  Комісія  з питань правової політики,

 якій  було  доручено  опрацювати  цей закон спільно з

 тимчасовою   Комісією  з  вивчення  політико-правової

 ситуації  в  Автономній  Республіці  Крим,  вчора  на

 своєму   засіданні  прийняла  таке  рішення.  Причому

 зазначу,   що  голова  Тимчасової  комісії  з  питань

 вивчення  політико-правової ситуації в Криму Кармазін

 на  засідання  не  з'явився.  Але це не завадило йому

 сьогодні   розповсюдити   серед   вас  альтернативний

 документ,  оскільки  наш  проект,  наше рішення ще не

 встигло,  так  би  мовити,  дійти до залу, враховуючи

 його громасткість.

      На  засіданні  комісії  були  присутні  депутати

 Верховної  Ради  Автономної Республіки Крим, депутати

 Верховної   Ради   України  від  Автономії,  а  також

 експерти.  Комісія  рекомендує Верховній Раді України

 запропонувати  Верховній  Раді  Автономної Республіці

 Крим    розглянути   зауваження   постійних   комісій

 Верховної  Ради  України, народних депутатів України,

 висновки  науково-експертного  та юридичного відділів

 Секретаріату  Верховної  Ради та Міністерства юстиції

 України  стосовно  тих  статей Конституції Автономної

 республіки Крим, які зуперечать Конституції і законам

 України.

      В   зв'язку   з  необхідністю  більш  ретельного

 опрацювання   рекомендацій   вважаємо   за   потрібне

 перенести  сроки  розгляду  цього питання у Верховній

 Раді  України.  Це судження грунтується на тому, що в

 ерзультаті   вчорашнього   рішення   нашою   комісією

 підготовлено  порівняльна  таблиця, де проект закону,

 запропонований тимчасовою комісією і схвалений вами у

 п'ятницю,  міститься  у  лівій  колонці і разом з тим

 вибрано    126    зауважень    народних    депутатів,

 депутатських    груп,    комісій   і   фракцій   щодо

 удосконалення  цих  статей.

      Оскільки пунтк 6. 6. 1 Регламенту вимагає, що до

 другого читання документи подаються не пізніше, як за

 12  днів,  а  відносно  Конституційного закону -за 16

 днів  і  ми  не  дотримуємось  вимог  Регламенту  і в

 зв'язку  з  великим обсягом цього документу, який вам

 зараз  недоданий, я прошу вашої згоди про перенесення

 слухання  цього  питання на 1 декаду квітня. Дякую за

 увагу.

 

      ГОЛОВА.  Шановні колеги! Будь ласка, хвилиночку.

 Процедура,   тут   пропонована   зараз   доповідачем,

 приблизно  така.  Що  потрібно...  одну  хвилинку.  Я

 прошу.  Я  прошу уваги. Є пропозиція, ідучі назустріч

 висновкам  від  комісії і враховуючи потребу узгодити

 позицію  в  даному  випадку  і  профільної  комісії і

 комісії, яка працювала постійно в Криму, уже впродовж

 майже  двох  років, перенести це питання розглядом на

 вівторок,  щоб  ми  не  порушували  в  даному випадку

 Регламент,  оскільки принципове питання. Мова йде про

 100 з лишнім, 120, більше 120 зауважень і пропозицій,

 про  два  варіанти документів, хоч, безперечно, ми за

 основу проголосували той, який вніс Юрій Анатолійович

 Кармазін.  Мені здається, що ми за процедурою повинні

 рухатися  і працюючи над цим документом, але не можна

 нехтувати  і позицією профільної комісії. Я просив би

 вашої згоди на те, щоб внести це питання розглядом на

 наступний вівторок.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Можна ставить на голосування?

      ШУМ У ЗАЛІ

      Ну, я зараз поставлю на запис, якщо не попаде...

 Можна   ставити   на   голосування?   Мова   йде  про

 перенесення, не вимагає процедурного обговорення.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Так  я  ставлю на голосування, давайте перенесем

 на  вівторок це питання. Ставлю на голосування. Ну, я

 прошу.  Ставлю на голосування, хвилинку. Тому що його

 відкладать  дальше  не  можна,  за  цей  час  встигне

 комісія підготувать висновки.

 

      "за"

 

      Не приймається рішення.

      Які  будуть  з мотивів голосування виступи? Будь

 ласка, запишіться.

      Слово тим часом має Кармазін, поки йде запис.

 

      КАРМАЗІН Ю.А.

      Я  дякую.  (Кармазін,  299 виборчий округ, місто

                         - 41 -

 Одеса)

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 народні депутати, згідно з вашою волею нашою комісією

 було   прийнято  всі  зауваження  і  пропозиції,  які

 висловлені.  Вони  зведені  в  таблиці.  На  жаль,  в

 зв'язку  з  тим, що було доручено спільно розглянути,

 нам    не    пропонувалось    розглядання    спільно,

 призначалось  засідання  тільки  Комісією  з  судово-

 правової  реформи.  Ніким  не узгоджувалось це. Тому,

 зараз  виступ  мого  колеги  Стритовича  виглядає, по

 меншій  мірі,  ну,  не  солідним,  яб  сказав. Такого

 запрошення  на  спільне засідання і зведення у нас не

 було,  відбувалось, ще раз скажу, тільки рішення цієї

 комісії.

      Що   стосується   тих   вимог   регламента,  які

 вимагають  розгляду  тільки  письмових  пропозицій до

 закону,  який прийнятий в першому читанні, то тут теж

 допущена  некоректність.  Таких  письмових  зауважень

 надійшло  тільки  14,  і інших таких пропозицій нема.

 Разом  з  тим,  шановний  Олександре  Олександровичу,

 розуміючи, що всі ці позиції треба узгодити, я прошу:

 переше,  значить  оскільки наша комісія доповідала це

 питання і поставлена за основу, то думки всіх комісій

 і  шановного  комісії  пана  Стретовича, вони повинні

 бути   враховані,  вони  мають  право  на  ініціативу

 законодавчу.   Але   при  подальшому  розгляді  цього

 питання  це  питання  повинно  вестися до кінця нашою

 комісією. Оце буде виглядати, ви розумієте, як. Хтось

 взяв  за  основу  наше, а потім зробив з нього те, що

 він захотів.

      Тому я просив би вас, і з мотивів голосування це

 зараз  протокольно  так  доручити, це по-перше. І по-

 друге,  погоджуюсь  з  вашою  думкою  про перенесення

 цього  питання розглядом на друге число. Дякую вам за

 увагу і за можливість виступити.

 

      ГОЛОВА.  Поровський

 

      ПОРОВСЬКИЙ    М.   (Микола   Поровський,   група

 "Державність", Українська республіканська партія.)

      Шановний голове, шановні колеги депутати. Я мушу

 заперечити  щойно  виступаючему моєму колеги депутату

 Кармазіну про те, що документи абсолютно підготовлені

 сьогодні до розгляду.

      Перш   за   все,   зверну   вашу   увагу,  що  в

 порівняльній    таблиці    підготовленою   тимчасовою

 комісією   Верховної  Ради  по  вивченню  ситуації  в

 Автономній  Республіці  Крим.  В  лівій колонці немає

 тексту,  який там належить буть в редакції, прийнятій

 в першому читанні, а в правій колонці немає тексту із

 вилученнями, на які посилається в статті 1....? -тут

 просто  перераховано  цілий ряд пунктів, але депутати

 зараз  не мають змоги подивитися текст із вилученнями

 і зробити свої висновки.

      Окрім  того,  я  звертаю  вашу увагу, Олександре

 Олександровичу, на те, що зауваження та пропозиції до

 законопроекту  в  цю  колонку абсолютно не внесені ті

 зауваження,  які  давали депутатські групи, фракції і

 комісії.  Вони,  звісно, давалися до редакції першого

 читання,  але в першому читанні вносилася Конституція

 абсолютно   без   цих   зауважень,  і  вони  ніде  не

 враховані.  Нащо  ж  тоді  працювала Комісія з питань

 оборони  і безпеки, наша (і частина моїх пропозицій в

 рішення  комісії  увійшла),  нащо група "Державність"

 ось  давала  на  трьох  сторінках  свої зауваження до

 проекту  Конституції  Автономної  Республіки Крим? Ми

 хотіли  б,  щоб  вони  були  враховані в порівняльній

 таблиці.  А  справа  депутатів  -погодитися з ними чи

 відхилити.  аким  чином,  я  вважаю, що це питання до

 слухання  огодні,  перш  за  все,  з  технічного боку

 абсолютно   не   підготовлене  і  прошу  вас  ще  раз

 поставити  питання  про  перенесення  рзозгляду цього

 питання  на  інше читання, на пізніший термін. І дати

 доручення  комісії  вроахувати  всі  зауваження,  які

 давали депутатські групи, фракції і комісії.

 

      ГОЛОВА.  Засуха  активно включається в дискусію,

 будь ласка.

      Ви згодні із тим, щоб перенести на вівторок?

 

      ЗАСУХА

 

      Олександре   Олександровичу,  я  прошу  передати

 слово депутату Кірімову, який виступить .....

 

      ГОЛОВА.  Кірімов,  будь  ласка. Але всеодно одну

 хвилину...

 

      КІРІМОВ    ,218 виборчий округ, "Державність".

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 колеги-депутати! Шановні виборці!

      У   мене   таке   зауваження  і  одночасно  така

 пропозиція.  Справа  в  тому, що питання, про яке йде

 мова,  воно  дуже важливе, його потрібно розглядати і

 потрібно  приймати. Але я вважав би, що перед тим, як

 вести  мову  про  Конституцію  Автономної  Республіки

 Крим,  необхідно  прийняти  Конституцію України, щоби

 цей   закон  можна  було  адаптувати  до  Конституції

 України.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Час  використаний  для...  висловив  з

 приводу   голосування.   Ну,  власне  всі  виступаючи

 підтвердили,  що  є  юридична, визначена Регламентом,

 процедкра   розгляду   такого   питання   і  вона  не

 задовільняє поки що більшості з тут присутніх, і тому

 є об'єктивна підстава для перенесення розглядом цього

 питання  на  натупний вівторок. Я прошу підтримати цю

 пропозицію,  вона  не  викликає заперечень ні в кого,

 будь  ласка,  ставлю на голосування.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Та,  ну,  як я можу дать, як записано ще поперед

 вас 30 чоловік... Я прошу: підтримайте.

 

      "За"-

 

      Хтось не зрозумів чи  хоче зараз  розглядать це?

      ШУМ У ЗАЛІ

      Що?

      ШУМ У ЗАЛІ

      Як-як?....   Так   настуний  тиждень  квітень  і

 буде...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Ну,  хіба? Ну, хтось не порахував місяці чи дні,

 я  прошу  вас...  Ну, я не можу дать тому, що поперед

 вас  30  чоловік  записано, ну, будь ласка... Ну, так

 всі ж виступали з мотивів...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Ще   раз  ставлю  на  голосування  на  наступний

 тиждень,  на  вівторок, розглянути цю..., поставити в

 порядок   дня   це   питання.  Перенести  розгляд  на

 наступний тиждень...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Будь ласка...

 

      "За"-

 

      Дякую. Рішення принято.

      Перед  тим,  як  перейти до наступного ппитання,

 я   хотів   би,  щоб  зорієнтувалися  члени  Президії

 найперше і голови відповідних комісій. Ми  сьогодні о

 14  годині  проведемо  засідання  Президії.  А о 12-й

 годині відбудеться спільне засідання 4-х комісій, які

 за  рішенням  Президії  відповідають за першу частину

 підготовки до розгляду Конституції України.

      Тому,  о  12-й годині в 11-й кімнаті відбудеться

 спільне  засідання  чотирьох  Комісій. Я маю на увазі

 Комісію  з  питань  правової  політики,  з державного

 будевництва, із прав людини і бюджетна Комісія.

       А  о  14  годині буде засідання Президії. сесія

 сььогодні  працюватиме за режимом передвихідного дня,

 тобто  до 14  години.

      Зрозуміло,  так?

       Далі. Є пропозиція, користуючись, мабуть, такою

 необхідністю,  користуючись тим, що сьогодні 26 число

 і  рівно  місяць  до  відзначення  річниці катастрофи

 чорнобильської, я просив би, якби ми звернулись зараз

 до   відповідних   установ  і  організацій  із  таким

 коротким  зверненням,  зосередивши увагу цих структур

 влади і господарського життя України до підготовки до

 цієї  дати.

      А  якщо  ви  не  бутете  заперечувати, я коротко

 зачитаю   цей   проект  звернення,  і  ми  його  тоді

 приймемо.

      Суть  його  зводиться до  такого змісту.

      "Звернення Верховної Ради України до української

 громадськості  з  приводу  наближення десятої річниці

 чорнобильської  катастрофи.

      Залишається місяць до трагічної дати -10 річниці

 чорнобильської  катастрофи,  яка за своїми масштабами

 та  наслідками  не  має  аналогів  у  світі. Тільки в

 Україні  постраждало понад 3 мільйони чоловік, в тому

 числі  біля  одного   мільйону  дітей.

      За  минулі  роки  чимало зроблено для ліквідації

 наслідків  аварії,  але,  на  жаль, реальні потреби в

 декілька  разів  вищі.

      Сьогодні  ми знову привертаємо увагу української

 та  світової  громадськості  до  страждань людей,які

 зазналі   і  продовжують  зазнавати  вплив  радіації,

 погіршується  стан  їх здоров'я,  особливо,  дітей.

      У  цих  умовах потрібні додаткові заходи, і тому

 населення   України  з  почуттям  глибокої  вдячності

 сприймає  наукову,  технічну  і гуманітарну допомогу,

 яку   надає  світове  співтовариство.

        Верховна    Рада    України   звертається   до

 міністерств   і  відомств,  дрежавних  адміністрацій,

 керівників  підприємств  і  трудових  колективів всіх

 форм    власності,   ділових   та   фінансвоих   кіл,

 громадських  організацій  України, всіх, кому близькі

 та  зрозумілі  біль та страждання людей, зробити свій

 внесок  у благодійну справу допомоги постраждалим від

 ядерної  катастрофи".

      От  такого приблизно змісту, як звернення до тих

 установ,  структур  влади,  підприємств, організацій,

 які  протягом  останього  місяця  до  підготовки,  до

 відзначення  цієї  трагічної  дати могли б зосередити

 свої зусилля, завершити будівництво тих об'єктів, які

 зараз   зводяться:   поліклініки,   центри,  лікарні,

 будинки  відпочинку  тощо,  щоб  можна  було все-таки

 використати  той час, який ще залишився на підготовку

 до цієї дати.

      Можна  таке звернення прийняти? Я просив би, хто

 за   те,  щоб  включити  питання  про  розгляд  цього

 звернення  у  порядок  дня,  прошу проголосувати. Про

 включення цього питання у порядок дня.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято. Я ставлю за основу цей проект,

 будь ласка. За основу.

 

      "За" -

 

       Є  пропозиція  доручити Президії Верховної Ради

 редакційно   доопрацювати  цей  документ  і  сьогодні

 прийняти  його  від імені Верховної Ради на засіданні

 Президії. Немає заперечень?

      Ставлю  на голосування це доручення.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Попросимо Миколу чи Олега Олексійовича нехай він

 бере  під  контроль  цю  роботу і разом з Володимиром

 Михайловичем   Яценком  і  другими  членами  Президії

 підготує цей документ, він вважається прийнятим.

      Про  проект  Закону  України про внесення змін і

 доповнень  до  Закону "Про аудиторську діяльність" та

 про  внесення  змін  до Постанови Верховної Ради "про

 порядок  введення  в  дію  цього  закону".  Доповідає

 Кужель  Олександра  Володимирівна,  заступник  голови

 Комісії  з питань  економічної політики та управління

 народним господарством.

 

      КУЖЕЛЬ О.В.

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 народні   депутати!   Відповідно   до   протокольного

 доручення  Президії  Верховної  Ради  України  від  9

 жовтня  1995  року  Комісія  Верховної Ради України з

 питань  економічної   політики та управління народним

 господарством за результатими аналізу практики аудиту

 в України, проведеного спільно з Спілкою аудиторів та

 Аудиторською   палатою   України  підготувала  проект

 Закону  України  про  внесення  змін  та доповнень до

 Закону України " Про аудиторську діяльність".

      Проект   був   внесений   комісією   на  розгляд

 Верховної Ради України в жовтні 1995 року. За цей час

 до комісії надійшло багато зауважень і пропозицій від

 народних  депутатів  України, комісій Верховної Ради,

 міністерств та відомств.

      Для  доопрацювання  проекту була створена робоча

 група  у  складі народних депутатів, членів Комісії з

 економічної    порлітики   та   управління   народним

 господарством,  інших  комісій  за  участю депутатів:

 Немировського,    Кузнєцова,    Вітренко,   а   також

 спеціалістів Кабінету Міністрів, вчених.

      Були  також  враховані  пропозиції, розглядались

 робочою   горупою   пропозиції   народного   депутата

 Семенюк.

      В  процесі  роботи робочою групою був врахований

 факт  прийняття нашої держави до членів Ради Європи і

 необхідність   приведення   нашого   законодавства  у

 відповідність з вимогами європейських стандартів, які

 регулюють   діяльність   господарюючих   суб'єктів  і

 викладені   в   директивах   ЄС.  Сутьність  основних

 положень   цих   директив  полягає  в  обов'язковості

 аудиту,    як   основного   гаранту   прав   найманих

 робітників,  службовців, інвесторів, всіх тих, на чий

 добробут впливає діяльність господарюючих суб'єктів.

      Нак думку комісії, запропонований проект змін та

 доповнень  максимально відповідає міжнародним вимогам

 директив  членів  ЄС в частіні обов'язковості аудиту,

 професійної компетенції аудиторів та відповідальності

 уадиторів  та  аудиторських  фірм за результати своєї

 діяльності.   При   цьому   враховує   всю  специфіку

 економіко-правових відносин нашої держави.

      Одним із принципових питань, які були привнесені

 із змін та доповнень до закону стояли: обов'язковість

 аудиту   річної   звітності   державних  підприємств,

 колективних     сільськогосподарських    підприємств,

 селянських,  фермерських  господарств,  господарських

 товариств,   а   також   аудиту   в   процесі   малої

 приватизації.

      Друге. Ціноутворення при обов'язковості аудиту.

      Третє. Структурна перебудова органів управління,

 координація і контролю за уадиторською діяльністю.

      І   четверте   -це   посилення  відповідальності

 аудиторів та  аудиторських  фірм.

      Вирішити  ці  питання  робоча  група і Комісія з

 економічної    політики    та   управління   народним

 господарством  пропонує  наступним чином. По-перше, з

 обов'язкового  аудиту  річної  звітності пропонується

 повністю  виключити  колективні  сільськогосподарські

 підприємства,   фермерські   господарства,   споживчі

 товариства,  приватні  підприємства,  а  також малі і

 середні    господарські    підприємства    з   річним

 господарським  оборотом  до  100  тисяч  екю. Це, без

 налога   на   НДС   і   акциз,  десь  25-24  мільярди

 карбованців.

      По-друге.     Обов'язовий     аудит    державних

 підприємств  буде  проводитись  тільки  з  ініціативи

 органів,  уповноважених державним майном. Це є органи

 міністерства.  Ми  цю  пропозицію  влаштовували,  які

 давали  галузеві міністерства.

      Третє.   Проект   повністю  враховує  пропозицію

  абінету   Міністрів   України,   подану  на  розгляд

 Верховної  Ради  щодо відміни обов'язковості аудиту в

 процесі  малої приватизації.

      Комісія  просить пробачення за допущену технічну

 помилку,  в  результаті  якої  в  проекті в 10 пункті

 залишився    пункт    щодо    обов'язковості   аудиту

 підприємств     з    консолідованою    бухгалтерською

 звітністю.  Це питання обговорювалось на робочу групу

 і  було  виключено  з  цього проекту.

      З   метою  встановлення  державного  регулювання

 вартості   обов'язкового   аудиту  робочою  групою  і

 комісією  опрацьовувалися  декілька  варіантів такого

 регулювання  в  залежності від затрат на оплату праці

 облікового  апарату  замовника,  від  активів балансу

 замовника,   від  господарського  обороту  замовника.

 Найбільш  доцільним  та  ефективним вирішенням такого

 регулювання  проектом  пропонується обмежити вартість

 обов'язкового   аудиту   на  підставі  узгодженої  із

 замовником   калькуляції,   складеним   аудитором  чи

 аудиторською  фірмою, яка не може перевищувати одного

 відсотка  річного обороту господарюючого суб'єкта, що

 перевіряється.

      Таке обмеження дозволить замовникам в цих рамках

 на підставі тендеру вибирати на найбільш вигідних для

 нього   умовах   аудитора  чи  фірму  для  здійснення

 обов'язкового  аудиту.  Законодавче забезпечення умов

 розвитку  аудиторської  діяльності  в  Україні сприяє

 створенню   нових   аудиторських  фірм  і  встановлює

 належну   конкуренцію   між   ними.  Наслідком  такої

 конкуренції  вже  сьогодні  є  помітне зниження цін т

 підвищення якості аудиту.

      Законом   заборонено  аудитору  отримувати  інші

 доходи,  окрім  аудиту.  І це також треба враховувати

 при  вирішення  питання ціни на цей вид діяльності.

      В   частині   структурної   перебудови   органів

 аудиторської діяльності пропонується існування єдиної

 професійної  організації -аудиторської палати України

 з  контрольними  функціями з аудиторською діяльністю.

 Членами   палати  будуть  всі  практикуючі  аудитори.

 Діяльність  таких  органів  аудиторської  палати,  як

 кваліфіційний  комітет,  комісія  з  етики,  науково-

 методологічна,  дисциплінарний  комітет, дадуть змогу

 встановити   ефективний   контроль   за   дотриманням

 аудитором  вимог  даного  закону,  норм та стандартів

 аудиту,   а   також  ввести  додаткову  дисциплінарну

 членську  відповідальність  аудиторів за результатами

 своєї роботи.

      З  метою  встановлення  безпосередньої  майнової

 відповідальності   аудиторів   по   закону   проектом

 вводиться  доповнення,  згідно  якого визначаються не

 дійсні будь-які положення договорів з аудиторами чи з

 аудиторськими  фірмами,  які  сформовані  на повне чи

 часткове звільнення аудитора від встановленої законом

 відповідальності.

      Робочою  групою повністю враховано пропозиції по

 боротьбі  з  корупцією  та  організованою злочинністю

 щодо    посилення   відповідальності   аудиторів   та

 аудиторських    фірм    шляхом   введення   в   закон

 субсидіарної     відповідальності     аудиторів    та

 аудиторських фірм.

      Комісія   з   питань   економічної  політики  та

 управління    народним   господарством   вважає,   що

 запропонований  проект  змін  та  доповнень до Закону

 України   "Про  аудиторську  діяльність"  законодавче

 врегульовує  всі  питання щодо аудиту як професійного

 виду  діяльності,  здатного належно захистити майнові

 права  найманих  робітників,  службовців, акціонерів,

 інвесторів,   всіх   тих,  на  чий  добродут  впливає

 діяльність господарюючих суб'єктів України.

      В  контексті свого виступу, хочу зробити наголос

 на  тому  факті,  що  обов'язковий  аудит як складова

 частина  економіко-правових  відносин  існує  у  всіх

 країнах   з   ринковою   економікою,   як  об'єктивна

 реальність.  І наші сусіди Росія, Молдова, Казахстан,

 Білорусія    також    уже    законодавчо   встановили

 обов'язковість  аудиту  для господарюючих суб'єктів в

 залежності від їх господарського обороту та кількості

 акціонерів.    Якщо   ми   не   зможемо   законодавчо

 забезпечити   умови  і  розвинути  свій  національний

 аудит, до нас прийде аудит іноземний, значно дорожчий

 і  далекій від наших проблем, який буде в першу чергу

 захищати інтереси закордонних фірм.

      Уже    сьогодні    в    Україні   почали   діяти

 представництва  багатьох  іноземних аудиторських фірм

 ".........",         "        Артур        Андерсен",

 "..............",  "......", "............." та інші,

 які,    до   речі,   використовують   найману   працю

 українських  спеціалістів.  За  аудит  для  одержання

 іноземного   кредиту,  один  із  наших  металургійних

 комбінатів  заплатив  фірмі  "Єрсентьян" 1, 5 мільони

 доларів США. Всі ці валютні кошти будуть працювати на

 розвиток  іноземної  аудиторської фірми, на економіку

 іншої  держави. Це також про щось говорить...

      Якщо  ми  в  найкоротший  термін  не створимо на

 території  України свій національний аудит, який буде

 відповідати міжнародним стандартам, наша держава буде

 переплачувати  чужим аудиторам. Щоб цього не сталося,

 комісяія  пропонує  прийняти  даний  проект  змін  та

 доповнень   в  першому  читанні  і  доручити  комісії

 доопрацювати  його в двотижневий термін з урахуванням

 поданих вами пропрозицій.

      Тепер,   шановні  депутати,  до  постанови,  яка

 додається  і  йде  разом з законом в першому читанні.

 Шановні  депутати,  в  жовтні минулого року нами була

 прийнята  постанова  про  продовження  строків  здачі

 аудиторських  висновків  господарюючими суб'єктами до

 31 березня 1996 року.

      Приймаючи  таке  рішення, ми виходили з того, що

 до кінця 1995 року Верховина Рада зможе розглянути та

 звтвердити вище згадані зміни та доповнення до Закону

 "Про  аудиторську  діяльність",  якими  ми з вами тут

 визначили  коло  суб'єктів  господарювання,  для яких

 щорічний  аудит  є  обов'язковим.  Разом  з  тим сама

 важливість  нових  положень,  змін  та  доповнень  до

 закону  та підвищена увага та відповідальність з боку

 майже всіх комісій Верховної Ради, Кабінету Міністрів

 та  Фонду  державного  майна України до цього питання

 потребували  на  узгодження  всіх  пропозицій  значно

 бтльше   часу,   як  це  передбачалось.  Це  створило

 ситуацію,  при  якій частина господарюючих суб'єктів,

 які   більш   складають   державні   підприємства  та

 колективні сільськогосподарські підприємства, чекаючи

 вирішення цього питання, так і не пройшли аудиторські

 перевірки   по   результатах  фінансово-господарської

 діяльності  за  1994 рік. Враховуючи вище сказане і з

 метою  уникнення  зворотної  дії  закону,  Комісія  з

 питань  економічної  політики  та управління народним

 господарством  пропонує  внести  зміни  до  пункту  7

 постанови Верховної Ради від 22 квітня 1993 року "Про

 порядок   введення  в  дію  Закону  "Про  аудиторську

 діяльність"   і  запровадити  обов'язково  проведення

 аудитогосподарюючих     суб'єктів    за    наслідками

 фінансово-господарської   діяльності   1995  року,  я

 підкреслюю,  з  урахуванням тих змін і доповнень, які

 будуть нами з вами пприйняті у новому читанні закону.

 То єсть, та норма буде діяти вже по новому закону.

      Дані  зміни  до постанови ми пропонуємо ввести в

 дію з  дня  її приняття.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Запитання до Олександри Володиміровни є?

 Запишіться,  будь  ласка, на запитання. Ричагов, будь

 ласка.

 

      КУЖЕЛЬ О.В. Немає його...

 

      ГОЛОВА. Безсмертний...

 

      БЕЗСМЕРТНИЙ, 220 виборчий округ.

 

      Шановна   Олександра   Володжимирівна,   лише  1

 питання.  Якою  ви  бачите роль Аудиторської палати у

 створенні  єдиної  структури  підготовки ліцензування

 аудиторських служб на Україні?

      Дякую.

 

      КУЖЕЛЬ  О. В. Я дуже дякую вам за  запитання, бо

 то   є  - велике   питання  сьогодні  в  аудиторській

 діяльності,   бо   відкрилось   дуже  багато  фірм  і

 маленьких    фірмочок,   які   займаються   навчанням

 аудиторів  і  бухгалтерів,  і видиють такі бумажки, і

 називають,    що    це   свідотство   про   одержання

 спеціальності аудитор. І ми не маємо ніякої взмозі на

 це повпливати,  тому і стоворюється така організація,

 яке  членство  в  неї  є  обов'язковим.  Є можливість

 створити  реєстр всіх фірм, є можливість контролювати

 і  є  можливість  вліяти,  бо за ти 2 роки, що працює

 Аудиторська  палата  в  такому  виді, в  якому є - ні

 одного  питання  немає порушення про вирішення питань

 лишення  ліцензій,  знятя  дозволу на право займатись

 цим  видом  діяльності.  Це  велике  питанян,  і тому

 встало питання про структуруювання змін у професійній

 організації аудиторів.

 

       ГОЛОВА.   Бойко.

 

      БОЙКО.  Шановна  Олександр Володимирівна!

      Ви  називали  цифри  плати  за послуги іноземних

 аудиторських  фірм,  які здійснюють свою діяльність в

 і. Це  дійсно  величезні  цифри.

      Фактично,  мова йде не плата за послуги, а плата

 за  право  отримати  міжнародний  кредит, оскільки ці

 фірми свою репутацію ставлять під цим підписом.

      В  зв'язку  з тим чи не вважаєте ви за необхідне

 обмеження  якісь  ввести  для  таких зверхприбуткових

 виплат при діяльності іноземних аудиторських фірм.

      І друге -примусовість аудиту, ваше ставлення.

 

      КУЖЕЛЬ.  Дуже  дякую  вам  за  запитання.

       По-перше,  основна  проблема  в  тому, що от до

 мене  звертався  наш  депутат  Ландик,  каже, що мені

 потрібно  взяти  кредит.  Але іноземний банк потребує

 тільки  заключення іноземної аудиторської фірми. Це є

 монополія.

       В  нашому  законі ми захистили наших аудиторів,

 кажучи6  що на території України має право заключення

 силу   тільки   аудиторської   фірми,   яка  створена

 громадянами   України.

      Але  що  вони роблять? Вони наймають українських

 спеціалістів,  фірми  такі, які я назвала, але беруть

 свої  кошти.  Є  питання,  яке  зараз, працює над цим

 і  Спілка  аудирорів  і аудиторська палата. По-перше,

 коли  вони  нас  признають  -це  тільки тоді, коли ми

 будемо  працювати  по  міжнародним  стандартам.

      Сьогодні  вже  4 стандарти, ми прицюємо зараз із

 шотландським  інститутом,  це  стандарти  про  подачу

 заявлення  і відповідальність. Поки не буде вирішення

 відповідальності,   будуть  ті  питання,  які  багато

 піднімали  депутати,  що  підписують  і  чисті бланки

 свої,  і дають  некачественні  вимоги.

        І  тому  в  законі  я  підкреслила:  по-перше,

 введене  таке питання, що який би не був договор, які

 би  питання там не ставились, бо дуже багато ставлять

 такий   договір,   відповідальність   50   процентів,

 відповідальність 10. Йому ліш би, щоб він получив цей

 висновок.  А  ми  ставимо,  які  б  не  були  умови в

 договорі  та  аудиторська  фірма,  яка  підписує свій

 висновок, вона несе 100 процентну відповідальність.

      Якщо  прийшла податкова інспекція і оштрафувала,

 то  аудиторська  фирма,  яка  підписала висновки, 100

 процентна  потребує,  щоб  вона  відшкоджувала  цьому

 підприємству.

      А    друге    питання.    Моє    відношення   до

 обов'язковості  аудитів.  Я прошу вас обратити мненіе

 ваше   на   таке   зауваження.   По-перше,   ми  коли

 розмовляємо   з   народними  депутатами,  кажемо  про

 обов'язковість  аудиту.  Ну  хтось  каже  я  проти. Я

 питаю.  А  банки  проти?  Ні,  не проти, бо там кошти

 громадян.  А  страхові  компанії проти? Ні, не проти,

 ббо там кошти громадян. А трасти проти? Ні, не проти.

      Бо  питання  стояло  тільки  два: підприємства і

 тільки   господарства.   Чому  ми  ушли,  дали  змогу

 сільським  госопдарствам  не  проходити  обов'язковий

 аудит. Це не є лобування і це не є просто така здача.

      Згідно       закону       про       комесійність

 сільськогосподарського  підприємства та діючий статус

 ксп,  членами  цих  госпоадарств  є особи, які беруть

 безпосередньо  участь у діяльності, тобто перебувають

 у тридових відносинах.

      Чи  може  акціонер,  ну наприклад "Укррічфлоту",

 яких  по  всій Україні проконтролювати як виділяються

 дивіденти. Сьогодні дуже багато є звернень в тому, що

 іде   приховування  дивідентів.  Нікто  не  контролює

 встановлення  розміру  дивідентів  в в залежності від

 кількості  акцій  і  так  далі.  Є  питання  в кожній

 страні. Є питання,  які  держава ставить.

      Я  як  держава  захищаю  своїх  громадян. В яких

 питаннях?  Там,  де є частка громадян. І ці питання з

 нами.  Це  буде  голосувати  зал  по  всім, по кожній

 строчке  10  статті.  В  другому  читанні буде багато

 пропозицій.  І  по кожній строчке в другому читанні я

 предлагаю, щоб зал голосував.

 

      ГОЛОВА.  Олександра Володимирівна, ви так цікаво

 розповідаєте, але, якщо можна, коротше. Будь ласка.

      Ні,  у  вас  дуже  хороший  діалог  вийшов.  Ні,

 Богдан...  Я прошу, будь ласка, у перерві потім з нею

 поспілкуєтесь.

      Будь  ласка,  Марковська.  Ну не можна ж, тільки

 два  чоловіки за 10 хвилин задали запитання. Прошу. А

 в перерві підійдіть до неї, з'ясуйте.

 

      МАРКОВСЬКА.  У  мене  декілька  питань  відносно

 аудиту.  Наскільки  я  розумію,  що це створюється ще

 одна структура -фінансова структура. Так?

 

      КУЖЕЛЬ О.В. Ні.

 

      МАРКОВСЬКА.  Якщо  ні,  то  чим  буде  займатися

 Міністерство      фінансів,      контрольно-ревізійне

 управління? Чи це не є дублювання вашого аудиту с цим

 управлінням?  І  скільки  коштує одна година аудиту у

 вас,  і як ці кошгти розподіляються?

      Дякую.

 

      КУЖЕЛЬ  О. В. Дуже дякую вам за запитання. Ніяка

 нова   структура   не  створюється.  Сьогодні  працює

 Аудиторська  палата  України, працює Спілка аудиторів

 України  -це  є  такі організації, які спілкуються на

 собственному  хозрасчете.  Бо Аудиторська палата вона

 існує на тих видатках, які платять аудитори при здачі

 екзаменів  та отримання ліцензії. Тому ніяких заходів

 по   створенню......   Це  є  реорганізація.  З  двох

 організацій образується одна не дві.

      По-друге.  Ніякого  перекреслення  фуцнкцій  між

 Міністерством   фінансів   та  Констрольно-ревізійним

 управлінням  у  нас  немає.

      Я  зачитую  вам  головні  завдання  Констрольної

 ревізійної  служби:  є здійснення державного контролю

 за  витраченням  коштів  і  здійснення  державних  та

 матеріальних  цінностей,  їх  збереженням,  станом  і

 достовірністю   бухгалтерської   звітності  тільки  в

 бюджетних установах.

      А  Закон  "Про  аудиторську діяльність" каже, що

 вони можуть проподити незалежний аудит крім бюджетний

 установ. То єсть, зовсім різні функції виконування.

      Дуже вам дякую.

 

      ГОЛОВА. Кириченко.

 

      КИРИЧЕНКО

      Дякую. 329, Полтавська  область, Кириченко.

      Шановна  Олексапндра  Володимирівна! Дуже багато

 запитань  виникає  при розгляді даного законопроекту.

 Ну   перше,   якщо   загальтне  -це,  на  мою  думку,

 недостатній  контроль  закон  передбачає  за  роботою

 аудиторів   і   гласність   у   їхньоїроботи.   Немає

 фінансового      обгрунтування,     науковоїюридичних

 висновків.

      Але   конкретно.  Тут  ви  називали  цифри,  вже

 попередні  виступаючі  давали  запитання  про  те, що

 сьогодні   іноземні  аудиторські  фірми  хочуть,  так

 сказать,  завоювати  ринок  цієї діяльності і надання

 цих  послуг.  Чи  не вважаєте ви за нормальним коли в

 Законі  будуть  встановлені  критерії платежів чи  по

 наданню   послуг   за   надання  аудиторських  послуг

 іноземним  фірмам?  Чи  було  б  це нормально і чи не

 порушувало   б,   ну,  принципи  демократії,  які  ми

 сповідаємо?

      Друге.   Я   не   згоден  і  хотів  би,  щоб  ви

 обгрунтували:   чому  обов'язково  ми  заганяємо  під

 обов'язковий     аудит     державні     підприємства,

 господарські  товариства і так дальше. Це мабуть, ну,

 не досить  демократично.

      Ну  і термін чинності сертифікату та ліцензії не

 може  перевищувати  5  років.  Я  вважаю,  що не може

 перевищувати   як   в   більшості  країн,  ви  знаєте

 законодавство, трьох років треба записувати.

      Я   б   хотів,  щоб  ви  дали  відповіді  на  ці

 запитання.

 

      КУЖЕЛЬ.  Я  дуже  вам   дякую за запитання.

      По-перше,  закон  в  першому читанні іде, але на

 сьогодні  є  по  ньому, ще коли було доопрацювання, і

 зауваження  нашого  експертного  юридичного відділу і

 вони    вираховані.   Є   зауваження   і   пропозиції

 Міністерства фінансів, Антімонопольного, Міністерства

 юстиції,   Фонду  держмайна  і  багато  пропозицій  і

 зауважень  депутатів.  Багато  з  них  вже  в першому

 читанні  враховані,  але  на друге читання ми просимо

 всіх  вас  на  містах  врахувати  і дати нам на друге

 читання і ми  будем  дуже вдячні.

      По-друге.  Питання  регулювання ціни є і тому на

 обов'язковий  аудит  ми  вводимо  обмеження,  а не на

 обов'язковий  аудит то є питання, які ми відносимо до

 компетенції   аудиторської  палати  і  вона  потребує

 захищати інтереси України і ставити таке обмеження, я

 вас   тут  дуже  підтримую.

      І по-третє.

 

      ГОЛОВА. Цушко. Останнє  запитання. Будь ласка.

 

      КУЖЕЛЬ. Третє ще запитання. Дозвольте. Це третє,

 дуже  важливе  запитання.  Я  підкреслюю: нема аудиту

 державних  підприємств.  Я  прошу  вас  дуже  чітко і

 подивитись,   що  записано  в  Законі.  Там  записано

 "державні  підприємства",  але  тільки  з  ініціативи

 міністерства.  Це  може бути єдиними, єдиний завод по

 згоді міністра. Наприклад, є запитання, що міністр не

 хоче підпусувати угоду з директором заводу, в нього є

 звернення  працівників,  що там не щось в порядке. То

 міністр має змогу заказати, щоб це не було з прибутку

 підприємств.   Це   залишилось   тільки  по  згоді  з

 галузевими  міністерствами.  Нам це не потрібно. Якщо

 ваше  рішення  буде,  що  це  буде  не  потрібно,  ми

 викреслимо. Там немає аудиту державних підприємств. Я

 прошу звернути увагу.

      По   акціонерним   товариствам.   Я  прошу  всіх

 депутатів   на   це   звернути  увагу.  Основна  ціль

 обов'язкового   аудиту   -це   захист  майнових  прав

 власників,  які  відділені  від  свого  майна. Такими

 власниками, в першу чергу, є сотні тисяч акціонерів -

 громадян України, які вклали свої майнові сертифікати

 та гроші державних підприємств.

      І тому нам з вами тут в залі треба буде прийняти

 рішення  і  нести  за  нього  відповідальність. Як ми

 приймемо,  так і буде. Ви скажете, що не потрібно, ми

 не  будемо  проводити. Але нам потрібно знати, які це

 понесе  наслідки,  бо і сьогодні вже є звернення і до

 вас  наших виборців, тому що дурять їх, не начисляють

 дивідендів, вони не можуть отримати ніяку інформацію.

 Тому, як ви з вами вирішимо, так і буде.

 

      ГОЛОВА. Останнє запитання. Цушко,  будь ласка.

 

      ЦУШКО В. П. (Депутат Цушко, 315 округ, Селянська

 фракція)

       Уважаемая  Александра  Владимировна, во-первых,

 по  моему  мнению,  статья  10  -это предмет не этого

 закона.  Статья  10  должна  быть предметом закона по

 каждой   отрасли  отдельно,  по  предприятиям  каждой

 отрасли.  Но  если  даже вы докажете, что это предмет

 этого  закона, вы сказали, что освобождаются колхозы.

 И  фермеры  и т. д. "Господарські товариства з річним

 господарським  оборотом  більше  100 тисяч єкю", сюда

 попадают    все   коллективные   сельскохозяйственные

 предприятия.

      И  следующее.  В  ашем  законе  нету ограничений

 произвола   аудиторских   фирм.  Вы  помните  скандал

 прошлого  года,  чем  он  поднялся.  Потому  что ваши

 аудиторские   фирмы,   которые,   ну,   не   ваши,  а

 аудиторские   фирмы,   начали   устанавливать   такие

 расценки  и  просить  наличными  у каждого колхоза. И

 люди,  которые  работали даже в управлениях сельского

 хозяйства,    оформлялись   аудиторами   и   начинали

 требовать  с колхозов, которые не имеют этих денег, и

 картотеки. Спасибо. Пожалуйста, ответьте.

 

      КУЖЕЛЬ О.В.    Я   вам   очень   благодарна   за

 запитання,  але  я  прошу вашої уваги і подивиться на

 закон.

      По-перше,  обов'язковість  аудиту  -це  є вимога

 директиви  ЄС  і  вона  входить  тільки  в закон "Про

 аудит".  Це  підтвердження держави, свого тавлення до

 тих   підприємств,   які   вона   контролює,  захищає

 власників. Це по-перше.

      По-друге,       ніяке       сільськогосподарське

 підприємство     не    входить    по    закону    про

 сільськегосподарське   підприємство  довідношення  до

 акціонерних  товариств, а господарюючі товариства -це

 є   Закон  "Про  господарські  товариства",  вони  не

 проходять.

      Нема  питань?  Я ще раз підкреслюю, нема питань.

 Якщо  в  другому  читанні  зал  вирішить,  що  це  не

 потрібно,  давайте  викрислемо  -це  ваше право, ваше

 рішення  і  можемо  його  викреслити. Це питання, яке

 пройша   робоча   група.   Чому  це  питанн,  я  дуже

 перепрошую,  це 25 мільярдів оборот без НДС і акцизу.

 Нема питань. Ви скажете, що це потрібно 50 мільйонів,

 давайте,  як вирішимо чи мільярди, так і буде в залі.

 Це питання, яке буде вирішуватись голосуванням в залі

 в другому читанні.

 

      ГОЛОВА.   Олександра   Володимирівна,   в  цьому

 тексті...

 

      КУЖЕЛЬ О.В. І про цінообразування дозвольте...

 

      ГОЛОВА.  Зараз,  секундочку. В тому тексті, який

 стосується  10 статті про що сказав депутат Цушко, як

 би  в  тому  пункті,  що,  де  написано господарським

 товариствам з річним господарським оборотом більше як

 сто   тисяч   екю,  якби  після  слова  госпадарських

 товариств в дужках написать крім сільгосппідприємств.

 

      КУЖЕЛЬ  О.  В.  Підтримую.  Я підтримую, це дуже

 розумно,  я  підтримую  і  хай буде в стенограммі, бо

 таке рішення наше було.

      Я   ще   підкреслюю   по  цінам,  що  ви  задали

 запитання, тому і встала проблема про внесення змін і

 закону, і я виступала багато перед аудиторами що була

 вакханалія  цін. І це не тому, що то був обов'язковий

 аудит  для банків чи страхових компаній, а тому що не

 було  такої  організації,  яка  би це контролювала. І

 тому  це  багато  і реально ми тут прицювали над тими

 змінами, бо не може бути такої вакханалії цін, і самі

 аудитори   (отут   що   звучало,  Валентина  Петрівна

 сказала)  -у  час 48 мільйонів. Мені телефонувала вся

 Україна  і  каже: спитай у неї, де такі гроші дають?!

 Ми  туди  поїдемо... Бо таких грошей ніхто не мав. Не

 можна  так теж бросатись такими цифрами. Але проблема

 є.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.

 

      КУЖЕЛЬ  О. В.... І в цьому законі ми питались її

 вирішити.

 

      ГОЛОВА.  Олександра  Володимирівна,  дякую  вам.

 Сідайте, будь ласка, сідайте.

 

      КУЖЕЛЬ О.В. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Є  бажаючі висловитися з цього приводу?

 Запишіться, будь ласка.

 

      КУЖЕЛЬ О.В. Там записано, є список є.

 

      ГОЛОВА.  А,  є  список? Опублікуйте, будь ласка,

 список.

      Будь   ласка,   слово   має   Семенюк  Валентина

 Петрівна. 15 хвилин вистачить нам на обговрення? Мова

 йде  про  розгляд  у  першошму  читанні  проекту.  І,

 власне,  уряд  звертався  з  приводу  того,  щоб його

 невідкладно  розглянути,  це питання. Ми могли б його

 розглянути,  і  Президія  визначала,  що можна було б

 його   розглянути  за  скороченою  процедурою.  Тобто

 позиція комісії зрозуміла. 2 "за" -2 "проти". Давайте

 так, може, подивимось? Нема заперечень?

      Тому, ви будете "за"?

 

      СЕМЕНЮК В.П.

      Тут, напевне, ніхто й не виступав проти...

 

      ГОЛОВА.  А, то ви "за"?

 

      СЕМЕНЮК В.П. Я за!..

 

      ГОЛОВА.   Добре.   А   хто  проти?  Із  тих,  що

 записалися?  Марковська, Хвильовий, Вітренко, Пудрик,

 Немировський...?  Ну,  давайте  ви  "за"  гоовріть, а

 тоді будем шукать, хто проти...

 

      СЕМЕНЮК В.П.

      Шановні    колеги-народні    депутати,   шановні

 виборці, представники засобів сасової інформації!

      Запропоновані  зміни і доповнення до Закону "Про

 аудиторську  діяльність",  то  вимога,  перш  за все,

 вимога  наших  виборців.  І,  зокрема,  я  хотіла  б,

 виступаючи   сьогодні   від   комісії,   -це   вимога

 колективних сільськогосподарських підприємств.

      Будучи   на   окрузі,   часто  задають  питання:

 скажіть,  будь ласка, де є така держава, щоб сьогодні

 щоб здати в Державну Податкову інспекцію колективному

 сільськогосподарському  підприємству потрібно найняти

 приватний  аудит,  заплатити  йому відповідно кошти і

 тоді   можна   здати  відповідний  звіт  у  Податкову

 інспекцію? Не дивлячись на те, що дана норма контролю

 закладена  у  Законі  про  підприємство  і Законі про

 податкову службу... Відповіді ми часто не могли дати.

 Скористувавшись...  тому,  я  думаю,  що  і  всі.....

 сьогодні  край  необхідні  і  повинні  ми все-таки їх

 провести.

      Скористувавшись  ситуацією, певна група особисто

 зацікавлени  людей,  жонглюючи інорземними термінами,

 які  є,  було  і  слово  "аудит", що фактично означає

 бухгалтерську    ревизію,    нав'язало    нам   майже

 безпрофесійної    експертизи,   оцінки  руйняний  для

 економіки Закон про так звану Аудиторську діяльність.

      Чому  я  це  кажу?  Якщо  ми збираємось будувати

 цивілізовані  ринкові  відносини,  то я думаю, що нам

 слід  звернути  на таку пракитку, яка існує в країнах

 розвинутого   ринку   економіки,   в   тому  числі  і

 контрольно-ревізійної бухгалтерської служби.

      В   умовах,   коли  в  нас  була  100-відсоткова

 державна   економіка,  коли  в  нас  регламентувалася

 законодавча    база    і   господарська   діяльність,

 будувалась  виключно  на  принципа  публічного права,

 який  захищав  інтереси  державної власності, ми мали

 відповідну  структуру.  Тому  в країні в нас існувала

 міцна система господарсько-фінансової діяльності всіх

 суб'єктів     економічних     відносин,     державних

 підприємств, установ і організацій.

      Ми мали надійну систему бухгалтерського обліку і

 контролю,  на  чолі  якої  було  КРУ  Мінфіну  і  КРУ

 галузевих міністерств.

      Спочатку    ринкового    безладдя,   контрольно-

 ревізійна  система  руйнувалась  також злочинно, як і

 сама    державна    загалоно-національна   економіка.

 Реалізація   принципу:   дозволено   те,   що   і  не

 заборонено, - дало  нам  фактично  те, що ми сьогодні

 маємо.

      Суттєво,   як   то   кажуть,   внесок   навмисне

 спотворення,  я  ще раз повторюю, сповторення, вніс і

 Закон про так  звану аудиторську діяльність.

      По-перше,   про  що  йде  мова?  Замість  чіткої

 державної  системи фінансово-бухгалтерського контролю

 із фактично не професіоналів, створюється система так

 званого "незалежного приватного аудиту", який набуває

 статус  публічності. Тобто, бере на себе функції, які

 в  жодній  країні цивілізованої ринкової економіки не

 може  присвоїти  приватна контора -я ще раз повторюю,

 приватна контора.

      Про  що  говорить  світовий  досвід?  Незалежний

 приватний  аудит  не  є  складовою  частиною  системи

 державного  контролю.  І  йому  ні за яких обствин не

 можуть бути делеговані обов'язки державних фінансових

 контрольно-ревізійних  органів. Об'єктами незалежного

 аудиту  є  приватні  акціонерні товариства відкритого

 типу, що зобов'язані публікувати для своїх дійсних та

 майбутніх   акціонерів   річні   звіти   щодо   своєї

 діяльності.  Це  робиться  за вимогою акціонерів, щоб

 правління акціонерної компанії тієї чи іншої не могло

 зловживати  своїм  положенням,  і  як кажуть, тримати

 своїх  акціонерів  в  дурнях.

      Друге.  Об'єктами  незалежного  аудиту  також  є

 приватжні   і  акціонерні  товариства,  де  перевірки

 фінансвого    стану   вимагають   їх   партнерів   по

 підприємницькій  діяльності,  це  те, що записано і в

 декларації,  щодо  того,  як  в  них  йдуть фінансові

 справи.

      Ось   за  таких  умов  використовуються  послуги

 висококваліфікованого  фахівця приватного аудиту, які

 ж  до  того  кожного  разу  складають  присягу  своїм

 замовникам  стосовно  якості  і чесності ревізій, які

 вони будуть  проводити.

      Але  в  жодній  країні  світу немає обов'язкової

 аудитьрської    перевірки    всіх    без   виключення

 господарської  діяльності. Це я кажу для того, щоб ми

 розуміли,  що  нам  потрібний  не псевдозакон про так

 звану  аудиторську  діяльність,  а два чіткі закони -

 Державного   аудиту,   який   повинен  будуватись  на

 призципах   публічного   права  і  захищати  інтереси

 держави,  і...............  всі  державну контрольно-

 ревізійну  службу.

       Олександр  Олександрович, я попрошу, ми з Ніною

 Степанівною  Марковською,  вона  передає  мені свої 3

 хвилини.

      І   другий   Закон  -"Про  державну  контрольно-

 ревізійну  влужбу",  до речі, який в нас сьогодні є і

 потрібно  внести  туди  тільки  відповідні  зміни  по

 контролю   за   приватизацією.   І   це   буде  иітко

 контролюватись  зокрема, особливо всі ті процеси, які

 проходять   в  приватизації.

      А  тепер  конкретно  по самому закону я хотіла б

 висловити  свої  зауваження.

      Стаття    4,    абзац    4    потрібно   виучити

 обов'язковість   аудиту   і   віднесення   затрат  за

 проведення  аудиторських  послуг. Повинно відноситись

 не    на   собівартість   продукції   і   послуг,   а

 компенсуватися  з арахунок прибутку, що залишається у

 розпорядженні  (............) суб'єкта.

      Статтю  9  потрібно  залишити в старій редакції.

 Стаття  10  потрібно  вилучити,  так  як данна стаття

 протерічить статті 32 закону про підприємство, закону

 про     власність    і    закону    про    колективне

 сільськогосподарське    підприємство,    закону   про

 споживчу  кооперацію,  який сьогодні регламентується.

 Стаття 17 взагалі викликає здивування. Скажіть в якій

 державі  приватні контори, приватний аудит обирається

 і  керують  найвищим  органом,  зокрема  аудиторською

 палатою.

      Тому я пропоную названну статтю 16 зміщену на 17

 залишити  у старій редакції і вилучити пункт 2, і 10,

 і  9.  Статтю 17-18 старої редакції і статтю 18 нової

 редакції   вилучити,  тому  що  повноваження  з'їздів

 регламентується  законом  про громадські об'єднання і

 затверджує їх статут.

      Статтю  19  абзац 4 вилучить, так як протерічить

 закону про підприємства. Стаття 20, 6 абзац вилучити.

 Стаття  29  вилучити,  так  як протерічить закону про

 підприємство,   про  колективне  сільськогосподарське

 підприємство, о власність.

      І   на  закінчення,  Олександре  Олександровичу.

 закон можна приймати у першому читанні за виключенням

 статті 4, 10, 17, 18, 19, 20 і 29.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Із самого закона мається на увазі чи як?

 Я   прошу  Валентина  Петрівна  і  всіх  виступаючих,

 давайте    коротше,    меньше   витрачати   часу   на

 обговорення, на виступ. Ви маєте право за регламентом

 свої  пропозиції  дати  в  Секретаріат,  вони  будуть

 долученні  профильною комісією до другого читання, до

 матеріалу другого читання.

      Хвильовий  є?  Вийшов  готуватися.  Кудрик, будь

 ласка.  Будь  ласка,  стислов. Ви за чи проти будете?

 Взагалі  за.  Так,  тоді готуйтеся два проти.

      Ні,  так  чого  ж  зал був у першому читанні. Та

 того  немає.  Такого нема. Спокійно доповідайте, будь

 ласка.

 

       ПУДРИК

      Уважаемые     коллеги!    Уважаемый    Александр

 Александрович!  Уважаемая  Александра Владимировна! В

 целом  этот Закон "Об аудите", я считаю, что он нужен

 сегодня  и без него в цивилизованном государстве жить

 просто невозможно. И я не согласен здесь с Валентиной

 Петровной,  выступавшей передо мной, о том, что нужно

 делить  аудит на государственный, приватный. Я думаю,

 что  приватный  аудит  все-таки  даст  нам больше чем

 государственный.

      Но  как  рукодитель-хозяйственник  на сегодня, у

 меня  есть  определенные  зауваження до двух статтей:

 джо  10  и  до  20.  Значыть вот вы знаете о том, что

 сегодня    хозяйственные    предприятия   проверяются

 Констрольно-ревизионным отделом, КРУ Райфин, Минфин и

 кто только нас не проверяет. И теперьб нас еще должны

 в обязательном порядке проверять аудиторские фирмы.

      И  в данном случае в статье 10 пункт 1 записано,

 что  на  предприятия государственные могут аудиторами

 проверятся с подачи вышестоящих организаций, то есть,

 министерства    и    ведомства.    В   этом   случае,

 предположем, если я неугодный руководитель, то всегда

 найдется   какой-нибуть   чиновник   в  министерстве,

 который  даст  согласие  на проверку аудита, а дальше

 выводы  ясны.  В  этом  случае,  в  статье  10, я бы,

 например,   записал  так,  что:"обязательным  аудитам

 подвергаются  те,  которые  публикуют свой финансовый

 годовой  отчет  и  те предприятия, трасты и компании,

 которые   рекламируют   себя   в  средствах  моссовой

 информации". И на этом бы поставил точку.

      Что  касается  статьи  20?  Значит  в статье 20,

 здесь  статья  20  4  пункт: о том, об оплате аудита,

 приватного   аудита.   Здесь  бы  я  написал:"...  по

 договаривающимся  сторонам". То есть, вы хотите аудит

 или  вы  обязаны  согласно вот этого закона проводить

 аудит,  вы  договариваетесь с аудиторской конторой  в

 какой сумме будет оплата.Договорились - договорились,

 не  договрились  -не  договорились.  Это  что касется

 закона.

      И  что  касается постановы Верховной Рады. У нас

 прошлая   постанова   была:  обязательное  проведение

 аудита,  за  1994 год. Дабы, так сказать, мы, если вы

 помните, приняли  постановление  до 1 марта отсрочить

 это  дело,  до  31  марта. Теперь в новой редакции, в

 новой   редакции   постановы  написано:  "Обов'язкове

 проведення  аудіта  відповідно дго пункту 1 статті 10

 (о  которой  я  говорил) закону запровадити в повному

 обсязі  за 1995 год". Я бы здесь написал так:: "после

 второго чтения". То есть, когда мы с вами определимся

 какие  предприятия  подвержены  обязательному аудиту,

 только после этого -это будет во втором чтении -нужно

 их,  нужно  у этих предпритяий провести аудит за 1995

 год.

      А  если  этого  не  происходит,  то  смысла пока

 сейчас  нет.  Вот.  Отстрочить до второго чтения. Вот

 такие у меня поправки к этому закону. В целом я закон

 поддерживаю,  считаю,  что его нужно принять в первом

 чтении.

 

      ГОЛОВА. Немировський  не наполягає на виступі.

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Дудченко      -проти?      Добре.     Олександра

 Володимирівна,  сядьте,  будь ласка. Дудченко -проти.

 Виступає,  будь  ласка,  стисло. Квятковський, ви теж

 проти? Хто ще проти? Бандурка. "За". Тоді все ясно.

      Степенко теж "за".

      Тепер,   після   того,   як   у  джки  поставили

 сільгосппідприємства,  він  -"за".  Говоріть,  Микола

 Петровичу.

 

      ДУДЧЕНКО.  Уважаемый  Председатель! Уважаемые

 депутаты!   На  мой  взгляд,  проект  Закона,  точнее

 сказать  проект  изменений  и дополнений к Закону про

 аудиторскую деятельность заложен неправильный принцип

 и  неправильная  концепция.  Одним добавлением словов

 "формулирование  аудита"  -формула аудита -весь аудит

 превратили  в  обязательный  и  независимый. То есть,

 теперь все вынуждены, в случаях обязательного аудита,

 пользоваться  только услугами независимых аудиторских

 предприятий.

      На мой взгляд, это... Есть. Есть. Посмотрите....

 На мой взгляд, это неправильно. Попробую обосновать.

      Существует   несколько  видов  и  целей  аудита.

 Например,  проверяются полнота и достоверность данных

 о  финансово-хозяйственной деятельности хозяйствующих

 субкектов,       которые      представляются      для

 налогообложений.

      Эту  работу  проводит  налоговая  инспекция. Эта

 проверка  обязательна  и  здесь  независимый аудит не

 нужен.   Это   дело   государства,  которое  защищает

 интересы  всех  граждан  и которое формирует доходную

 часть   бюджета.

      Второй   вид  проверки  -это  проверка  баланса,

 проводимая  с целью своевременного установления факта

 банкротства.  Это  делается  тоже  в  инетерсах  всех

 людей,  и  такую проверку тоже должен проводить орган

 государственного управления. Сегодня это слабое место

 в  нашем  законодательстве.  У всех на памяти, как мы

 недавно  разбирались  с  деятельностью  доверительных

 обществ  и  трастовых компаний. Работала комиссия. По

 результатам  работы этой комиссии в поисках находятся

 многие  нарушители,  но  не  один  министр не пошел в

 отставку.  В  любой стране было бы немедленно сделаны

 выводы  по  соответствующему  органу государственному

 управлению, он у нас, к сожалению, не установлен.

      Третий вид аудита -это проверка производственно-

 хозяйственной     деятельности     на    соответствие

 действующего   законодательства.   Это   тоже  забота

 государства,   и   она  проводится  сегодня  органами

 государственного  управления. Здесь независимый аудит

 тоже не нужен.

      Четвертая   форма-это,  и  самая  тяжелая  форма

 аудита,   это   анализ   эффективности  хозяйственной

 деятельности  хозяйствующего  субкекта.  Эта проверка

 проводится  всегда  по  инициативе  собственника. Она

 тоже не должна быть обязательна.

      Таким  образом, есть несколько видов аудита, где

 нужен  независимый  аудит,  это  в  основном там, где

 возникает  конфликт  между  государством  и субкектом

 права.   При   установлении   факта   банкротства   и

 независимый аудит нужен при принятии решения о выдаче

 кредита  или  о  предоставлении  инвестиций.  Там он,

 действительно, необходим. Но он должен проводиться по

 инициативе собственника.

      Таким     образом,     существует    обкективная

 необходимость  разделения всего аудита на необходимый

 государственный и независимый.

      Мне  сдается,  что  единственной  целью, которую

 преследовали    разработчики    закона,   -это   было

 законодательно установить рынок услуг для аудиторских

 фирм.  И  поэтому  я предлагаю проект закона в первом

 чтении  снять,  направить  на  доработку, его в таком

 виде  принимать  нельзя,  он  не  решает тех проблем,

 которые   стоят  перед  государством,  решает  только

 проблемы аудиторских контактов. Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА. Дякую, я хотів би щоб ми всі враховували

 те, що мова йде не про прийняття нового закону, а про

 зміни діючого закону. Якщо ми цих змін не вводимо, то

 буде діяти гірший закон, гірший варіант. І тому на це

 надо важати.

      Всі виступаючи, а я опитавши всіх, хто бажав би,

 хто  записався  на  виступи, ніхто не хочу голосувати

 проти,  агітувати  проти,  тобто всі виступають за. Я

 зобов'язаний  дати  Олександрі  Володимирівній  слово

 для,  так би мовити, заключне слово, але воно буде як

 завжди коротким. Так? Будь ласка.

 

      КУЖЕЛЬ  О. В. Шановні народні депутати, я ще раз

 підкреслюю,  якщо ми не приймемо зміни і доповнення в

 першому   читанні   буде  діяти  старий  закон,  який

 викликав   стільки   незадоволень  в  цьому  залі.  Я

 підкреслюю,  всі  питання,  які  будуть,  я підтримую

 депутата  Пудрика,  в  постанові  можна записати з 95

 року  при  прийнятті  змін  та  доповнень  і  це буде

 правильно,  щоб  по новому закону діяла ця постанова.

 Але  всі,  кожна  строчка 10 статті буде голосуватись

 тут    в   залі,   нема   тут   сільськогосподарських

 підприємств,   ми   з  вами  вирішили.  По  державним

 підприємствам,   як   проголосує  зал,  так  і  буде.

 Валентина  Петрівна  дуже гарну річ сказала, що треба

 всі    акціонерні   товариства,   які   публікуються,

 Валентина  Петрівна,  я  теж  за  це,  але  депутати,

 відіте,  кажуть  що  ні,  це  не  потрібно. Я вас тут

 підтримую.

      Але   такі   питання  про  контрольну  службу  і

 податкову,  я  ще  раз  вас перепрошую, це дуже різні

 речі.  По-перше,  контрольно-ревізійна  служба -вона,

 дуже  грамотні  спеціалісти і вона контролює бюджетні

 організації.  Налогова  інспекція  теж  дуже  порядні

 люди,   але   у   них  є  завдання  по  закону  -вони

 контролюють    здійснення    дотримання   податкового

 законодавства  за  правильнісю обчислення і сплати до

 бюджетів налогів.

      Іще  раз,  будь  ласка,  подивіться  50  статтю:

 "Підтвердження    річного    фінансововго   стану   і

 достовірності  його  відображення  в  бухгалтерському

 обліці". Це не є підтвердження балансу -це аналіз, це

 є  аналіз діяльності підприємства, це можливість йому

 підказати, що там ... чи є змога до банкрутства.

      Але,  шановна  Валентино Петрівно, ви кажете, що

 не кваліфікаційні працівники -так не можна казати про

 отрасль,   бо  дуже  багато  податкових  інспекцій  і

 працівників     Контрольно-ревізійного     управління

 працюють зараз в аудиті.

      Я  дуже  дякую  і  дуже  прошу  вас підтримати в

 першому  читанні,  щоб  розробити  і  внести зміни по

 вашим зауваженням в другому читанні.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Дякую. Сідайте, будь ласка,  сідайте.

      Шановні   колеги,   всі   виступаючі  майже,  за

 виключенням Микола Петровича, наполягали на тому, щоб

 в  першому  читанні  цей  проект  приймати.  Я не маю

 підстав не підтримати цю пропозицію.

      Галина  Федорівна,  ви,  я знаю, що ви "за"... і

 ставлю   на  голосування  за...  пропозицію...  тобто

 проект постанови про прийняття цього закону в першому

 читанні.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      З   поправкою  там  про  те,  що  не  стосується

 сільгосппідприємств.

      Будь ласка, будь ласка.

 

      "За" -

 

      Хтось не зрозумів, чи що? Я прошу вас...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Валентина петрівна, одну хвилинку!

      За  процедурою  першого читання треба голосувати

 так...   Давайте  тоді  проект  постанови,  який  вам

 розданий,    про   прийняття   в   першому   читанні,

 проголосувати за основу, а тоді внести ті зауваження,

 які  ви  пропонуєте. Валентина Петрівна, скажем, інші

 депутати...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Можна так поставити?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Так?   Галина   Федорівна,  ви  підтримуєте  це?

 Підтримуєте...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Так.    Галина    Федорівна,   ви   підтримуєте?

 Підтримуєте.  Значить,  тоді  я ставлю на голосування

 проект постанови Про прийняття закону в 1-му читання,

 в тому варіанті, який поданий комісією,  за основу, а

 потім внесемо  відповідні доповнення. Будь ласка.

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      "За"-

 

      Я  не  в  тій  послідовності, як каже Бобриньов,

 поставив.  Треба спочатку закон голосувать за основу.

 Але  справа  в  тому,  що так можна голлосувати, якщо

 приймається  закон  у  2-му  читанні  чи  поправки до

 закону.  А  постанова  Про  прийняття  закону  в 1-му

 читанні  -і  є  як  раз  висновком,  щодо доцільності

 його.....

      Ну,  дайте  Галині  Федорівні..... Все-таки одна

 жінка  підняла руку... Дві жінки, одна виступала вже.

 Але  ви вже 7 хвилин  виступали, Валентина Петрівна.

 

      РАДЧЕНКО.   Шановний   Олександр  Олександрович,

 шановні   колеги!   Я   бувший  працівник  фінансово-

 контролюючи   органів.   Особисто  я  не  стою  перед

 ділемою: потрібен чи не потрібний цей закон. Потрібно

 чи   не   потрібно  приймати  його  в  1-му  читанні?

 Однозначно цей закон сьогодні і потрібен і необхіден,

 і   він  на  часі.  Тому,  я  прошу  вас:  однозначно

 підтримать у 1-му читанні цей закон.

      Що  стосується  наших  колгоспів, аграрники тут,

 ну,   піклуються  про  те,  що  аудитор  буде  їм  не

 помічником,  а  навпаки знижувати їх фінансовий стан,

 то  я  повинна  вас  переконати -аудит завжди в любих

 випадках,  особливо в веденні бухгалтерського обліку,

 по  звітності  перед податковою інспекцією, виконанні

 забов'язень  перед  бюджетом  -це буде ваш помічник в

 усіх  питаннях,  як  державних  структур,  так  і  не

 державних    структур,    суб'єктів   підприємницької

 діяльності -аудит буде помічником.

      І  мені  дуже  подобається стаття  25 закону, де

 аудиторська  фірма бере на себе  повну 100-прооцентну

 відповідальність за якість  своєї  перевірки.

      Я  прошу  вас  підтримати,  і  вважайте, що наше

 рішення буде  вірним.

 

       ГОЛОВА. Ну, вже переконливіше я б не сказав.

      Можна  ставить  на  голсоування?

      Не  можна?  Чому не можна? Так обговорювались же

 питання,  вносились  різні  пропозиції.

      Дайт е  ще  Семенюк  влово,  вона  підтримає і ...

      Семенюк,  будь ласка.

 

      СЕМЕНЮК. Перш за все я хочу нагадати, відповдіно

 до  статті  32 Закону "Про підприємство" повноваження

 контролю    за   діяльністю   підприємств   і   звіту

 покладається на     податкові  інспекції.

      І  якщо  говорити ще сьогодні, порівнювати Закон

 "Про   власнітьс",   то   сьогодні  у  колективном  у

 підприємстві   чи   в  тому  акціонерному  товаристві

 порушувати  Закон  "Про власність" статтю 6 нікому не

 дозволено,  в тому  числі   і приватному  аудиту.

      Тепер    конкретно   до   Постанови.   Олександр

 Олександрович,   я   виступала   і   пропонувала,  що

 законопроект  можна  приймати  в  першому  читанні за

 виключенням  статті  4  абзац  46  статті 10, 17, 18,

 статті 19 абзац 4, статті 20 абзац 6, і статті 29.

      Я    попрошу    поставити   цю   пропозицію   на

 голосування.

      Дякую.

 

 

       ГОЛОВА.  Я  прошу уваги всіх. Я поставлю зараза

 на голосування.

      Тільки  тих,  хто сумнівається, я хочу нагадати,

 що  за діяючим законом, якщо ми не приймемо цей новий

 варіант  і  в  першому  читанні в тому числі, то до 1

 квітня  всі колгоспи повинні здати обов'язкові внески

 на  аудиторську  перевірку.

      І  визикає  питання:  навіщо  це робити, якщо ми

 можемо,   так  би  мовити,  правильно  розв'язати  цю

 проблему?

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      Спокійно,  будь ласка, не нервуйте і не агітуйте

 один  одного!

       Я  прошу  ще  раз  поставити на голосування і я

 сподіваюсь,   що  ви вирішите  це  питання без...

      За  основу  проект  Постанови,  будь ласка.

 

      "За" -

 

      Давайте  поки  що... Одну хвилинку. Та не в тому

 справа,   що   з  мотивів  голосування,  треба,  коли

 розпочинається  обговорення,  бути  в  залі  і  брати

 участь в обговоренні.

      Дякую.  Є пропозиція така. (............) такий.

 Тимчасово,  можливо  до, враховуючи нинішню ситуацію,

 записати  так:  "Ввести  зміни  до пункту 7 Постанови

 Верховної  Ради  України  "Про порядок введення в дію

 Закону   України   "Про   аудиторську   діяльність"",

 виклавши його у такій редакції.

      Обов'язкове  пролведення  аудиту  відповідно  до

 пункту  1  статті  10  закону  запровадити  у повному

 обсязі   і   за   наслідками   фінансовогосподарської

 діяльності 1995 року.  Це тимчасове рішення.

      Так,  я тоді пропоную ще одну постанову. Комісія

 профильна  у  особі  Олександри Володимирівни Кужель,

 Валентина Петрівна, що в там пропонували, будь ласка,

 ваші  пропозиції інші викладіть у проекті постанові і

 дайте  депутатам  на голосування остаточний документ,

 який   врахує   ці   пропозиції.  І  я  поставлю  без

 обговорення на  голосування у вівторок.

      А зараз намагатися переконати один одного в тому

 чи  іншому,  я  вважаю,  що цього робити не можна Або

 давайте  сьогодні  о 14 годині поставлю це питання на

 голосування. Так? Я прошу  вибачити о 12.30.

      Дальше.  Прошу  уваги.  Я  прошу  хвилинку. О 12

 годині  в  11  кімнаті засідають 4 комісії, але це не

 означає,  що  о 12. 30 не буде продовження засідання,

 бо  дехто  зорієнтувався  так,  що  не буде засідання

 сесійного.  Значить, о 12. 30 буде продовження сесії.

 Оголошується перерва на півгодини.

                         - 96 -

               П І С Л Я   П Е Р Е Р В И

 

      КУЖЕЛЬ О.В....................................

 ...................................................

 менш штрафних санкцій.

      По-друге.  Про  які  питання  Валентина Петрівна

 просить  вилучити  з  закону, я прошу вас прийняти по

 цьому рішення.

      1.   Щоб   затрати   по   обов'язковості  аудиту

 відносити  не  на  собівартість, а на прибуток. Що це

 за собою потягне? Прошу вас залучити на це питання.

      По-перше.  З  прибутку виплачують дивіденди. І в

 банках,  і   в   страхових   компаніях  ці  дивіденди

 виплачуються громадянам. Якщо це йде на собівартість,

 ми   не........   суму   прибутку,  яка  начисляється

 дивіденди.  Тому  не  можна  робити це. І це є норма,

 мірова норма закону.

      По-друге.  Є пропозиція про вилучення статті 10.

 Але  зараз  з  Валентиною Петрівною ми розмовляли. Що

 вона  має на увазі? Вона не має на увазі, що не треба

 проводити   банкам,   страховим   компаніям.   Але  я

 підкреслюю:   в   статті   10   нема   ні   державних

 підприємств, ні  сільських  господарств,  ні частних,

 приватних  фірм,  тут є тільки, підкреслюю: ми будемо

 10  статтю  з  вами  в  другому читанні голосувати не

 статтею,  а по строчці,  по  кожному  напрямку,  який

 вирішить зал.

      Стаття  17,  18.  Валентина  Петрівна  предлагає

 вилучити.  Що  в  цій  статті?  Це є орган управління

 всіми  аудиторами.  Це  є  громадська  організація  з

 обов'язкуовим членством.

      Скажіть,   будь   ласка,   хто   буде   сьогодні

 контролювати  аудиторів,  крім  аудиторів?  Хто  може

 провести аналіз та провести дисціплінарну комісію, та

 методологічне...  Це їх... Вони здають на це внески і

 саме  це роблять. І це нормально, це так і у юристів,

 і у адвокатів, це мирова приктика.

      19  стаття пункт 4. Валентина Петрівна предлагає

 вилучити:"Забороняється       займаться      наданням

 аудиторських   послуг   органам  виконавчої  влади  і

 державним  контрольно-ревізійним  установам". Якщо ми

 це вилучимо, завтра податкові  інспекції, контрольно-

 ревізійні  управління  будуть  створювати аудиторські

 фірми   і   працювати,   а   не  виконувати  державні

 замовлення і ті функції, які на них потребують. Це не

 можна вилучати. Це дуже..., ну, не можна.

      І останній пункт, який вона просить вилучити -це

 вартість  проведення обов'язкового аудиту визначаєься

 на  підставі узгодженої з замовником калькуляції. Але

 не   більш   одного   відсотка.  Це  була  пропозиція

 депутатів. Це було прийнято робочою групою. Ми можемо

 корегувати   цю  цифру,  але  це  питання  було,  яке

 потребувало  змін.  Якщо  є обов'язковість, треба щоб

 держава  регулювала ціну. Яка ціна буде -вирішить тут

 зал. Або регулювати її дуже потрібно.

      Тому  я  дуже прошу вас послухати і, ну не можна

 так  вилучати  агульно  ці  всі  питання.  Я вас дуже

 дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧУЙ.  Шановні колеги! Думаю, давайте так:

 поки  редагуються  і  друкуються  ті  зміни  в проект

 постанови,  які  у  вас єсть і ті, які роздасться вже

 після  правок і друку, ми повинні перейти до розгляду

 іншого  питання.

      Севульський є Миколай Іванович? А? Нема? Ну був.

 Як  у  анекдоті  було.

      Значить,   виноситься  на  розгляд  питання  про

 проект  Закону України "Про внесення змін і доповнень

 головний   до   Закону   України   про  (...........)

 медицину".

      Достоєвський  Павло Петрович, головний державний

 інспектор (...........) медицину України. Будь ласка.

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Ну це ви собі покажіть. Там. І я тоже на місці.

      Счас  4 комісії -ви самі знаєте -засідають, вони

 сюди  вернуться.  Да,  декілька хвилин  пройде.

 

      ДОСТОЄВСЬКИЙ П.П.

      Шановний  Олександр Миколайович! Шановні народні

 депутати!   Шановні   присутні!   Закон  України  про

 ветеринарну   медицину,   прийнятий  Верховною  Радою

 України  минулого  скликання  в 1992 році. За час, що

 минув,   пройшли  значні  реформи  і  зміни  в  нашій

 державі.     Ситуація,    що    склалася,    потребує

 якнайскорішого       законодавчого      врегулювання,

 забезпечення  правових,  організаційних  і соціальних

 основ    діяльності    ветеринарної   медицини   щодо

 забезпечення  благополуччя  в  галузі  тваринництва в

 умовах різних форм власності і ринкових відносин.

      Діяльність  ветеренарної  медицини спрямована на

 контроль   виробництва   якісних,  екологічно  чистих

 продуктів   харчування   та   дотримання  переробними

 підприємствами    необхідних    вимог   до   сировини

 тваринного  походження  та  попередження  інфляційних

 хвороб  спільних для тварин та людей, вимагає єдиного

 підходу  до  законодавчого забезпечення вирішення цих

 питань.

      Переважна    більшість   колгоспів,   радгоспів,

 переробних та інших сільськогосподарських підприємств

 за  останній  час  змінили форму власності. При цьому

 спеціалісти  ветеренарної  медицини,  що  працювали і

 продовжують    працювати    в    цих   господарствах,

 колективних    сільськогосподарських   підприємствах,

 стали  їх співвласниками. А це означає, що положення

 про  відповідні служби ветеренарної медицини втратили

 юридичну  силу.  Отже, вони, практично, випали із-під

 державного    контролю.    Створились    труднощі   з

 проведенням    єдиної    політики   щодо   здійснення

 проти...................     заходів,     а     також

 ветеренарно-санітарні  експертизи  харчових продуктів

 тваринного та рослинного походження.

      В  останні  роки  зросла кількість малотоннажних

 підприємств,  що  займаються  заготівлею,  переробкою

 тварин  та  виготовленням  харчових продуктів. Проте,

 юридична   невизначеність   та  особиста  матеріальна

 зацікавленість   спонукає  деяких  підприємців  грубо

 порушувати  технологічні  та  ветеренарні  вимоги, що

 призводять до переробки хворих тварин та виготовлення

 непридатної  харчової продукції.

      Йде  процес  створення  підприємств  різних форм

 власності  по  виробництву  засобів захисту тварин, в

 тому  числі спільних з іноземними фірмами, діяльність

 яких   вимагає   постійного  державного  контролю  та

 відповідно   удосконалення  чинного  законодавства  в

 частині   забезпечення   якості   та  асортименту  як

 імпортних препаратів, так і власного виробництва.

      Надзвичайно   важливим  для  держави  є  питання

 підтримання   стійкого  контрольованого  епізотичного

 благополуччя  тваринництва.  Особливо  це  стосується

 експортно-імпортних  операцій  із живими тваринами, з

 харчовими  продуктами,  кормами  для  тварин  і тощо.

 Зростання  цих операцій як внутрішніх так і державних

 потребує чітко законодавчого забезпечення.

      Наявні......   з   різними   формами  власності,

 збільшення  поголів'я  худоби у користувнні громадян,

 зростання    міжгосподарських    зв'язків   вимагають

 проведення   профілактичних   заходів   в  оптимальні

 терміни.  Тільки  це  може дати можливість попередити

 виникнення карантинних захворювань тварин.

      В  умовах  ринкових  відносин  є необхідність по

 уточненню   повноважень   на   здійснення  державного

 ветеринарного  контролю  за  діяльністю  фізичних  та

 юридичних   осіб,   що   володіють,  користуються  та

 розпоряджаються тваринами.

      Потребує   більш   чіткого  визначення  прав  та

 обов'язків  садових  осіб,  які  здійснюють державний

 ветеринарний  контроль,  а  також  прав та обов'язків

 юридичних   та  фізичних  осіб  власників  тварин  на

 забезпечення   ветеринарного   благополуччя   ступеню

 адміністративної  та кримінальної відповідальності за

 свої дії.

      Є   нагальна  потреба  в  посиленні  деражавного

 ветеринарного  контролю  за роботою спеціалістів, які

 здійснюють  підприємницьку  ветеринарну  практику  чи

 працюють      по      договору      в     колективних

 сільськогосподарських    підприємствах,    а    також

 організацій,  підприємств,  установ  щодо  дотримання

 ними   вимог   чинного  ветеринарного  законодавства,

 потребують більш чіткого розмежування прав та функцій

 установ  державної  ветеринарної  медицини, діючих на

 рівні району, області та держави.

      Вищі   та   середні  навчальні  заклади  України

 готують  достатнью  кількість  фахівців  ветеринарної

 медицини.  Разом  з  тим  низький  рівень  заробітної

 плати,   не   вирішені  питання  соціального  захисту

 призвели     до     великої     плинності    найбільш

 кваліфікованих,    а    також    молодих   енергійних

 спеціалістів    ветеринарної    медицини    в   більш

 оплачувальні сфери діяльності.

      З   метою  залучення  спеціалістів  ветеринарної

 медицини   для   роботи   в   сільській   місцевості,

 заохочення   їх  праці,  створення  належних  умов  у

 проживанні   іІнструкцією  про  порядок  забезпечення

 безплатними  квартирами  з  опаленням  і  освітленням

 педагогічних,  медичних,  ветеринарних  та культурно-

 просвітних працівників, яка затверджена 2 вересня 1988

 року    відповідним    міністерствам   і   відомтсвам

 передбачені   пільги,   що   позитивно   вплинули  на

 закріплення спеціалістів на селі.

      Однак,  в  даний  час підготовлений і проходить

 погодження проект Закону Про відміну  всіх цих пільг.

 Якщо  так  трапиться,.........  кадрів  збільшиться і

 по............ ветеринарне забезпечення тваринництва.

      Стосовно    інших    пільг,    порівняльно    із

 працівниками   гуманої   медицини,   то   спеціаліста

 ветеринарной   медицини  не  передбачено  і  вони  не

 отримують  відповідних доплат, зокрема, за розширення

 зони  обслуговування,  за  стаж  роботи,  за  почесні

 звання, за роботу в нічний час, за квтегорійність, за

 завідання   установами  та  значно  менші  тільки  24

 відсотки   прготи   100  відсотків  фахівцям  гуманої

 медицини  за  небезпечні тп особливо небезпечні умови

 праці.

      Шановні  народні  депутати!  Зазначені  та  інші

 причини,  викликали  необхідність  внести відпповідні

 зміни,  доповнення  та  уточнення  ряду  положень  до

 діючого закону.

      Зокрема,    державного..........,   встановлення

 карантину     тварин,     ліцензування     діяльності

 спеціалістів   ветеринарної   медицини,  ліцензування

 юридичних    та    фізичних   осіб,   що   займаються

 заготівленням....  переробкою  тварин,  виготовленням

 харчових  продуктів із сировини тваринного походження

 та їх  реалізації.

      Заборона торгівлі харчовими продуктами у місцях,

 не  відведени  для цієї мети органами місцевої влади.

 Відповідальність   адміністрації   ринків,  власників

 торгівельних  об'єктів  та  продукції  за  продаж без

 ветеринарно-санітарної   експертизи.   Регламегнтацію

 імпорту  засобів  захисту  тварин і кормових добавок,

 приватизацію    закладів    державної    ветеринарної

 медицини,  встановлення  заробітної плати працівників

 установ   державної  ветеринарної  медицини  на  рівн

 середньої  заробітної  плати працівників по народному

 господарству.

      Шановні  народні  депутати,  вищесказане виклало

 необхідність    подати   пропозиції   щодо   внесення

 відповідних  змін  та  доповнень  до  чинного  Закону

 України  "Про  ветеринарну  медицину", який прийнятий

 майже  4  роки  назад.  Ми уважно вивчили зауваження,

 висловлені  на  засіданні  Президії  Верховної  Ради,

 зауваження   науково-експертного   відділу,  а  також

 окремих  депутатів.  Щиро  вдячні  ним  за  це і вони

 послужать   дальнійшому   покращенню   цього  закону.

 З  Більшістю  пропозицій і зауважень ми згідні і вони

 будуть  враховані при доопрацюванні проекту закону до

 2-го читання.

      В  повсякденій праці і підготовці проекту закону

 допомогали,   приймали   активну  участь  сеціалісти-

 керівники Міністерства юстиції, Міністерства фінансів

 ,  Мінекономіки,  Мінпраці,  Генеральної прокуратури,

 профспілок,  Академії  аграрних  наук,  Національного

 аграрного університету, інших міністерств і відомств,

 за що ми їм дуже вдячні.

      Проект  Закону узгоджений також з рядом обласних

 і державних  адміністрацій.

       Висловлюємо    глибоку    вдячність    народним

 депутатам  за  внесені  завуження, доповнення, зміни,

 які  ми,  те,  що вже врахували6 і будемо враховувати

 при доопрацюванні  в  другому  читанні.

      шанвоні  народні  депутати!  ПРосив би вас закон

 прийняти  в першому  читанні. Дякую  за  увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, чи є запитання до Павла

 Петровича? Я  прошу,  запишіться,  будь ласка.

      Опублікуйте.

      Будь    ласка,   давайте   домовимось,   скільки

 відведемо.  10  хвилин?   5  хвилин, добре.

      Кирімов,  будь   ласка.

      Давайте  так,  я  бачу,  багато  записалось,  10

 хвилин.

 

       КИРІМОВ. Шановний доповідачу! Як відомо, левова

 частка  ветеринарного  вектора припадає на село, тому

 що саме ветеринари працюють в сільській місцевості.

      Але  я  хотів  би  знати,  чи буде якимось чином

 принятий   закон,   про   який  піде  мова  сьогодні,

 забезпечувати   підготовку  кадрів  ветеринарних  для

 сільського  сектора.

      Справа в тому, що в більшості сільських районів,

 сільськогосподарських  районів  України в даний час є

 великий  дефіцит  кадрів  ветеринарних.  Дякую.

 

      ДОСТОЄВСЬКИЙ. Дякую.

      Питання  дуже  важливе.  Я  вам скажу так: у нас

 проблеми............. є, практично, скільки ще кадрів

 нема.  Ми  1 250-1 300 ветлікарів щорічно одержуємо з

 вузів і 2, 5 тисячі фельдшерів від медицини середньої

 освіти. Так  що  практично  рахуйте  3 600.

      Але  проблема  є дійсно в умовах їх праці, я вже

 про  це  сказав,  в  оплаті  праці  і  в забезпеченні

 особливо сьогодні медикаментами.

      Що   ми   робимо   по  обслуговування  худоби  у

 населення. Це дуже болюче питання. Сьогодні ви знаєте

 працюють  тільки одні ве теринарні аптеки в райцентрі

 і  де ще єсть філіали. Сьогодні ми поставили завдання

 для  того,  щоб  більше сервісно обслуговувати худобу

 населення,  треба відкривати при всіх наших дільничих

 лікарнях  або дільничах ветеренарні аптеки. Їх правда

 ми  відкрили  вже  в  минулому році півтори тищі, але

 цього замало.

      Сьогодні  ми вносимо пропозицію в селищні Ради і

 сільські  вводити  спеціально  в  штати  спеціалістів

 ветмедицини  по  обслуговуванню  худоби  у населення.

 Также       рекомендуємо       сісльськогосподарським

 підприємствам,  де  є  дуже  багато  худоби, сьогодні

 зростає  худоба  ви  знаєте  всих  видів у населенні,

 (............)   окремого   спеціаліста   від  лікара

 медицини для обслуговування худоби у населення.

      Так  що,  дійсно,  -це є сьогодні проблема. І ви

 повинні  знати,  і  ви  це  ро розумієте, що найбільш

 складніше  сьогодні обслуговувати худобу у населення,

 бо  вона  розміщенна,  як  кажуть,  по дворах і треба

 ходити.  Там, де на фермі тища голів, чи три тищі, чи

 п'ять  можна обробити любу, як кажуть, ваксенакцію за

 один  день  за півдня. А по населенню треба ходити по

 дворах.  Так що це є сьогодні проблема. Тому що, я ще

 раз  повторюю,  збільшується  кількість  худоби  усіх

 видів.   І   над   цим   питанням  ми  працюємо.  Але

 спеціалістов  у  нас  досталь.  Треба  просто  їм, як

 кажуть,   умови   робити   нормальні  і  вони  будуть

 працювати.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Чернявський.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.

 

      Дякую  Олег  Олексійович  за  можливість  надати

 запитання,  а вам Павло Петрович за вашу роботу і над

 законом, і над справою.

      Я  думаю,  що  колеги вас підтримають у прийняті

 цього  закона,  але  хотів би деякі уточнення з цього

 приводу.

       Ви   заявили   Павло   Петровичу  -спеціалістів

 ветеринарної  служб  досить.  І  самі собі ж в якійсь

 мірі  заперечили  тим,  що  в селах, в багатьох селах

 жодного  ветеринарного  спеціаліста немає, немає ні в

 колективному господарстві, ні в індивідуальному.

      Тому  я  хотів  би  уточнити  це  запитання,  що

 задавав  попередник.  Ви  знаєте,  що  з  нового року

 навчального  підготовка  спеціалістів покладається на

 тих,   що  виступають,  то  єсть  на  безпосереднього

 господарства, в яких коштів немає. Так от чи ви вже

 законом  передбачили  цю обставину? Що нам все рівно,

 враховуючи  оце, що бідність колективних господарств,

 що  без спеціалістів ветеренарної служби -надзвичайно

 важлової  служби,  госувати  ще  поки  що  за рахунок

 державних коштів. Дякую.

 

      ДОСТОЄВСЬКИЙ. Дякую за питання. Я з вами згноден.

 Дійсно, указ є і, на жаль, знову ж таки АПК, значить,

 по  цьому указу в найгіршому стані. Тому що у нас 95-

 94  відсотки  випускників  вузів  ідуть  працювати  в

 колективні.......................    І   тільки   5-6

 відсотків  в  державну  службу.  Тому  по цьому указу

 получається  так,  що держава готує фахівців гуманної

 медицини,  кульпрацівників,  вчителів,  всі  за кошти

 держави,  бо  вони  йдуть  працювати  100 процентно в

 державні  установи, а у нас питання, дійсно, так. Так

 що це дуже велике питання.

      І,  звичайно,  коли  розглядалося  на  сесії про

 підготовку  безкоштовно  за рахунок держави, я маю на

 увазі,   що   це   будуть  включаться  і  спеціалісти

 ветеренарної   медицини   хоча   б  у  вищих  учбових

 закладах.  Якщо  не  дай  бог  це  траписться,  що за

 рахунок сільськогосподарських підприємств, фактично в

 цьому році  набора в інтитути не буде.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Осадчук.

 

      ОСАДЧУК

 

      Шановний  доповідачу!  Ви  знаєте,  що  зараз  у

 колективних   господарствах   на   селі  скорочується

 поголів'я  худоби. Її вивозять за кордон і, певно, це

 не   без   допомоги   тої   експертизи,   яку  робить

 ветеринарна  служба.  Чи  достатньо  ведеться нагляд,

 щоби   цей   стихійний,  я  б  сказав,  потік  трошки

 відрегулювати?

      І  ще  одне. Що робить зараз ветеринарна служба,

 щоб  у  нас  не  сталося  те  з худобою, що сталося в

 Англії?  Які  убезпечення  зараз здійснюються, щоб не

 було цієї хвороби?

      Дякую за увагу.

 

      ДОСТОЄВСЬКИЙ.............  Значить  по  експорту

 худоби.  Я  приймаю участь у наробці всіх документів,

 які  йдуть  із.....  сільгоспроду по експорту худоби.

 Дійсно,  сьогодні  займається... Ну, по нашому обліку

 76  фірм,  які  експортують худобу. (...........), ви

 знаєте,  вивезли 254 тисячи і порядка тут у нас нема.

 Але  є  уже  прийнята  постанова Кабінет Міністрів 15

 січня  1996  року  "Про упорядження експорту худоби".

 Ми...   От   вона   у   мене.   Ми   пропонуємо   від

 Мінсільгоспроду  встановити  вивізне мито на худобу і

 живу вагу.

      М  ипропонуємо  не  менше  380-400 кілограм. Але

 поки  що  з  нами  не погоджуються -встановлюють 220.

 Цього допустити  не можна. Це  перше.

      Друге.   Чи  не  ми  цьому  не  допомагаємо?  Не

 допомагаємо.    Чому?    Суть   роботи   спіціалістів

 ветеринарної   медицину  заключається  в  тому,  щоби

 ходоба  пішла на експорт здорова. І сьогодні ми за це

 відповідаємо  і  ми не маємо  ні одної  рекламації.

      А  останнє.  Пільги,  льготи, ціни, ліцензії. Це

 справа   не державної   ветеринарної  служби.

      І  друге  питання.  Про Англію. Дійсно, ми маємо

 інформацію,    Україна    є    членом    Міжнародного

 епізотичного  бюро  в Парижі. Я являюсь представником

 Уряду України в цій організації. Ми маємо інформацію,

 ми  знаємо,  що  в  Англії є інфекційна енцифалопатія

 рогатої   худоби.   Або,   якщо  кажуть,  псевдосказ,

 значить,   сказ.  Ми  з  Англією  не  маємо  ніяких,

 значить,   торговельних   відносин.  Ми  від  них  не

 завозимо  ні  м'ясо,  ні  сімя,  ні  ембріони і ми не

 підписуєм з  ними ніякого договору.

      Так  що  Україна  і(...........) повинні бути по

 цьому ,  значить, по  цьому  спокійні.

      Єдине,  єдине,  значить,  що  треба  ще  вивчити

 питання.  Вони  до  цього часу не вивчені наукою ні в

 Англії,  ні  в  світі і причини на сьогодні невідомі.

 Раз невідомі, тобто і немає  ніякої профілактики.

      Але у нас яловичини-м'яса -я офіційно говорю -по

 тим каналам, які ми контролюємо, крім дипломатичної і

 там  і,  вибачте,  контрабанди,  значтиь, у нас цього

 нема.

 

      ГОЛОВУЮЧУЙ.  Павло  Петрович,  локанічніше, будь

 ласка.  Пилипенко, будь ласка.

 

      ПИЛИПЕНКО

      Мой   вопрос  идентичен  был  вопросу  Осадчука,

 поэтому  я получил  ответ.

 

      ГОЛОВУЮЧУЙ. Добре. Кочерга.

 

      КОЧЕРГА В.С.

 

      Уважаемый  Павел  Петрович,  уважаемые  народные

 депутаты  (122  округ, Доброполье, Донецкой области),

 действительно,   закон   очень  важный.  И  от  того,

 насколько  он  будет  реализован,  будет  зависеть  и

 качество   продуктов,   которые   мы  употребляем,  и

 здоровье наших людей.

      Я   хотел   бы,   Павел   Петрович,  у  вас  как

 государственного  мужа  спросить, как в новом законе,

 который   вы   предлагаете,   будет  обеспечена  роль

 государства   в  регулировании  ветеринарной  службы.

 Какие  рычаги  для  этого  есть?  Меня, прежде всего,

 интересуют     вопросы,     связанные    с    борьбой

 с...................     которые     имеют    большое

 распространение  пока  еще  в Украине, как бруцеллез,

 туберкулез  и  другие,  или,  не  дай Бог, еще какое-

 нибудь, там, скажем, лихо. Насколько вы остро ставите

 эти  вопросы  и  эти  вопросы  реализуются  через тот

 закон, который вы предлагаете? Как государство сможет

 маневрировать:  или выделять там средства для борьбы?

 Это первое.

      И   второе.   Закон  предусматривает  и  частную

 ветеринарную  медицину  и государственную. Не боитесь

 ли  вы,  что те, которые частные, в ту сферу перейдут

 лучшие  специалисты,  и  мы,  таким  образом, лишимся

 кадров,  хороших,  настоящих кадров, которые преданны

 ветеренарному делу.

      Спасибо.

 

      ДОСТОЄВСЬКИЙ.    Вибачте,  я  хочу поправити. У

 нас  20  років  на Україні нема бруцельозу ні рогатої

 худоби,  ні  овець, ні свиней. Це одна із республік в

 бувшому  Союзі, а тепер держава, яка вільна від цього

 захворювання.   А  з  туберкульозом  проблеми  є,  12

 областей  вільні,  а  в  13 єсть, значить, з лейкозом

 теж.

      Що  по  коштам?  Дійсно,  з  коштами дуже велика

 біда,   сьогодні   я  говорив  з  першим  заступником

 міністра фінансів. Ми фінансуємся дуже погано, але ви

 проголосували за 5, 9 трильйона карбованців у проекті

 бюджеті  на  1996 рік. Якщо це буде, це буде біля 40%

 забезпеченість    по    боротьбі    із   інфекційними

 захворюваннями.  Так  що, тут є дуже велика проблема.

 Тому  ми  шукаємо ще кошти з місцевих бюджетів і дещо

 заробляємо  по  позабюджетних. Тому, сьогодні заявити

 на  Верховній  Раді,  що  ми забезпечені повністю для

 того, щоб профілактувати всі інфекційні захворювання,

 які  є  в  світі,  і  тим більше в наших сусідів, ми,

 звичайно не можемо, нажаль ми не можемо. Це перше.

      Друге. По лізенціям. Сьогодні уже діють три види

 ліцензії,   ми  видаємо:  на  приватну  практику,  на

 відкриття  аптеки  і  на виробництво засобів захисту.

 Чому  ми  не  боїмось?  Ми  видаємо ліцензії з правом

 ліквідації цієї ліцензії, якщо він не буде виконувати

 положення.

      Сьогодні   йде   такий  процес,  що  ми,  служба

 державної   ветеринарної  медицини,  не  можемо  бути

 ізольовані  і  не можемо не йти назустріч бажаючим це

 робити. Є постанова Кабінету Міністрів, є наш наказ і

 ми три види діяльності даєм.

      Чому  ми  хочем контролювати як державна служба?

 Ми  хочемо,  щоб ліцензії сьогодні на м'ясокомбінатах

 всі     начальники     оптовика    стали    практично

 співвласниками       м'ясокомбінатів       і      він

 підпорядковується директору. Тому функції контроля за

 якістю  продукції  у нього вже випадає, не так гостро

 як  було  раніше.  Тому,  я  хочу.  щоб  цим  законом

 видавати  ліцензію державної ветеринарної служби, які

 будуть  виконувати повністю технологічні і контрольні

 функції,  і  якісні  будуть  продукти, то хай працює.

 Якщо  він цього не виконує, то ліцензію треба забрати

 і віддати тому чолдовіку, який буде виконувати вимоги

 державної  служби,  чому  я  і  прошу  ці нові пункти

 добавити і їх зробити.

      Так   же  само  і  ліцензії  видавати  ан  право

 діяльності   на   малих   переробних   підприємствах.

 Сьогодні  хто  хоче  -заготовляє  худобу,  яку хоче і

 переробляє  на  що  хоче  і  реалізує.  Без  ліцензії

 навести порядок державної контрольної служби неможна,

 а  дати  ліцензії і потім контролювати або забрать цю

 ліцензію, от такі ричагі ми плануємо. І я дуже просив

 би це врахувати і прийняти.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так,  час  у  вас закінчився, Павло

 Петрович,  але  у нас декілька депутатів настоюють на

 запитанні,  тому  я  хочу погодитись з залом. Давайте

 іще  додатково  дамо  5  хвилин запитання, я бачу тут

 Савченко,   Степенко   і   Тихонов   настоюють.  Нема

 заперечень? Будь ласка, Степенко.

 

      СТЕПЕНКО В.І.

      Дякую.

      Павло Петрович, я з усієї сили буду підтримувать

 цей  закон,  тому  що  кожний  день стикаючись із цим

 страхіттям,  я  просто  не  уявляю,  як  вам вдається

 відвернути лихо від нашого тваринництва. Ну, я думаю,

 вже по Англії дехто поняв, що це таке...

      У  мене  конкретно  таке  питання.  От  я уважно

 вивчив закон, і мені не зовсім зрозуміло таке питання

 (ви  на  нього  не  відповів):  приватна  медицина  і

 медицина    державна   ветеринарна   -мабуть,   варто

 вичеркнути  взагалі  приватну, тому що не буде єдиної

 політики   ветеринарної!   Ви  розумієте,  за  зщо  я

 говорю...

      І   друге.  Чи  не  кажеться  вам,  що  все-таки

 недостатня  відповідальність  передбачена в законі за

 дотримання   ветеринарних   норм   і   вимог   і   за

 добросовісне виконання обов'язків ветпрацівниками.

      Дякую.

 

      ДОСТОЄВСЬКИЙ. Дякую, Василь Іванович.

      Ну, давайте будем радиться: якщо приймем рішення

 заборонити  приватну  діяльність, то для мене це буде

 закон,  і  я буду його виконувати. Поки що, я сказав,

 що  вже  він  у  нас  діє  -3  види діяльності я уже,

 значить, сказав.

      Я згоден, чому я і сказав, зса відповідальність.

 Нам   треба  продумати,  і  в  законі  це  єсть,  про

 відповідальність  державних  ветеринарних інспекторів

 на  рівні району і області. Василь Іванович, я з вами

 згоден.  І, значить, те, що ми маємо право і в законі

 ми  пропонуємо  і  в  новому,  і  в старому, у нас є,

 значить, свої, як кажуть стягнення і ...............

 там  накладення  штрафів і т. д., але ми рахуємо (і в

 законі  це  написано)  і  підвищити  вимогливість  до

 державних  ветеринарних  інспекторів  різних рівнів -

 областей і районів. Так що я, Василь Іванович, з вами

 згоден!

 

       ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

      Тихонов, 101.

 

      ТИХОНОВ     , 101 виборчий округ.

      Я сам тоже ветеринарный врач по специальности -я

 окончил  Львовский зооветеринарный институт -и у меня

 в  руках  сейчас  находится  экспертиза  Харьковского

 института     экспериментальной     и     клинической

 ветеринарии. Эта экспертиза проведена по.............

 ............, поступившему из Соединенных Штатов.

      Так вот, у меня вопрос есть конкретный. Отвечает

 ли  ветеринарная  служба  Украины  не только за вывоз

 животных,  сырья  и  тому  подобное,  но  и за ввоз в

 Украину,  и  кто  будет  отвечать  вот  а эту следку,

 которая  проведена  нашими министерствами и Кабинетом

 министров.

      И   скажите   пожалуйста,  неужели  нельзя  было

 сделать     экспертизу     загодя    и    установить,

 что патулин     в этом корме в 42 раза больше, чем по

 норме?

 

      ДОСТОЄВСЬКИЙ.   Спасибі.

      Відповідаю.       Коли       був       завезений

 соєвий   шрот          із Сполучених Штатів Америки і

 він  розвантажувався  в Іллічьовську в Одесі, держава

 незалежна      лабораторія     міжнародного     класу

 держстандартно  провірила  цей  соєвий  шрот,  і  всі

 стандарти  були  по  госту.

      Але,   дійсно,  в  науково-дослідному  інституті

 ветерани  кліничної  медицини,  місто  Харків,  перші

 партії дослідили і знайшли патулін -це токсин, інорма

 його 0, 5, а було в 40, у 50, у 60 раз більше норми.

      Ми  були  дуже  стривожені  цим,  тому  взяли ці

 дослідні   партії   і  дослідили  незалежно  в  трьох

 лабораторіях   -Центральній  лабораторії  ветмедицини

 Мінсільгосппроду,  Науково-дослідному інституті нашої

 ветеринарної  медицини  у  Києві, і декілька областей

 ввозили   і  в  Києв,  і в Харків.

      Получалось так: у Києві патуліну нема -у Харкові

 є.

      Тоді  ми  приняли рішення: звели всі дослідників

 трьох  -з  Харкова,  з  Києва,  дослідної лабораторії

 інститута  в  одне  місце  і перевірили всі партії, і

 сьогодні  я  офіційно  заявляю,  я підписав в Кабінет

 Міністрів  Інформацію  -ніякого  патуліну  в  сої  із

 Сполучених  Штатів  Америки  нема. Є Уріазооофермент,

 який  трохи більше норми -там  0,1-0,2  дозволяється,

 у  нас  є  0,  28, але то не біда, треба просто уміти

 соєвий  шрот  цей  застосовувати,  а,  на жаль, ми не

 можемо  цього  робити,  бо  там треба добавляти корми

 тваринного  походження,  добавляти  метіонін,  бо там

 багато   лізіну,   добавляти  вітаміни  групи  "В"  і

 добавляти  мікро і  макроелементи.

      Тому патуліна нема, і соєвий шрот нетоксичний. я

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь   ласка,   Савченко   і  все,

 закінчуємо.

 

      САВЧЕНКО.

 

      Уважаемый Павл Петрович. Ну, вы сейчас говорили,

 что  у Украины нет договора, контрактов с Англией ппо

 вопросу   говядины,   которая  заражена.  А,  скажите

 пожалуйста,  какая  судьба.....  почти 700 тысяч тонн

 говядины,  которую  Украина  закупила  в  Англии? Или

 это.....

 

      ____________. Ну,  по-перше,  ні 700, а 70.

 

      ДОСТОЄВСЬКИЙ.  Так  передало  телебачення. Я дав

 розпорядження,  значить, нашій Державній ветеринарній

 інспекції  і  сьогодні, коли йшов на сесію, мені дали

 дані офіційно, легально, через не 1 кордон, де є наша

 служба на кордоні державно-ветеринарного контроля, ні

 одної тонни яловичини в Україну не завезли.

      Я...  якщо  вона є, то це так: або дипломатичний

 груз - почта,  або  контробанда.  У  нас  офіційно не

 поступило.  Я  таких  даних не маю. Якщо вони є, тоді

 прошу мені дати  і будем проводити розслідування.

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      ДЬОМІН.  Дякую  Павло  Петрович,  сідайте,  будь

 ласка.

 

      ДОСТОЄВСЬКИЙ. Дякую.

 

      ДЬОМІН.  Від  комісії  Чулаков Євген Родіонович,

 голова підкомісії, будь ласка.

 

      ЧУЛАКОВ Є.Р.

 

      Шановні   народні   депутати,   шанровний   Олег

 Олексійович,  пройшло  майже 4 роки, як був прийнятий

 Верховної Ради Закон "Про  ветеринарну медиціну".

      До  речі,  я  хочу  зразу  дати відповідь деяким

 депутатам, що ветеринарна медиціна, як галузь, в усіх

 країнах світу є предметом законодавчого регулювання і

 охоплена законодавством.

      Це  дозволило  в надзвичайно складних соціально-

 економічних  умовах  та  фінансовій скруті утримувати

 контрольований..............  стан в державі, тримати

 на   належому   рівні  якість  продуктів  і  сировини

 тваринного     походження    у    ветеринарному    та

 радіологічному  відношенні.  Здійснювати  заходи щодо

 захисту  населення  від  хвороб спільних для тварин і

 для людей.

      Організація    вітчизняно-регіональної    служби

 Державного ветеринарного контролю на транспорті та на

 всьому   протязі   кордону,   забезпечила  здійснення

 постійного контролю за переміщеннями,

 експортом,  імпортом  тварин,  сировини  і  продукції

 тваринного  оходження:  кормів  та  інших засобів. Що

 дало   змогу  попередити  (............)  інфекційних

 хвороб тварин з інших держав.

      Проводиться    постійна   робота   по   розробці

 національних    нормативних   документів   з   питань

 ветеринарної  медицини. Практично з нуля організовано

 і  спішно  зараз  працює  власна  хімікофармацептична

 промисловість.  Зростає  асортимент  випуску  засобів

 захисту   тварин   з  арахунок  власного  виробництва

 біологічними   фабриками   і   створиними   спільними

 підприємствами.

      Організована   система   контролю  веетеринарних

 перпаратів, приладів, контрольних інструментів як при

 імопорті,  так і власного виробництва. Разом з тим за

 час,  що  минув після прийняття закону проветеринарну

 медицину, умови сільськогосподарського виробництва та

 ринкових  відносин вимагають деталізації ряду полжень

 діючого  закону  та законодавчого регулювання окремих

 питань,   які  виникли  з  розвитком  підприємницької

 діяльності, зміни форм власності та з введенням в дію

 інших законодавчих актів нашої держави.

      Є  необхідність ввести новий розділ про карантин

 тварин.    Сьогодні    іде   реформування   власності

 державних,   колективних   господарств,   створюються

 фермерські господарства, малі переробні підприємства.

 Спеціалісти   ветеринарної   медицини,   які   в  них

 працюють,  стають  акционерами, співвласниками майна.

 Правові   положення   про   ветеринарні   служби  цих

 господарств   або  втратили  силу,  або  вони  зовсім

 відсутні.

      Ці  спеціалісти  випадають  з  під  контролю  та

 управління, а тому немає можливості здійснювати єдину

 політику   в  Україні  щодо  проведення  плану  проти

 епізотичних заходів.

      Останнім  часом  значно  збільшується  кількість

 підприємств  різних  форм  власності,  що  займаються

 переробкою тварин, виготовленням харсових продуктів і

 сировини   тваринного   походження.   Стали   частими

 випадками, коли керівники чи властики цих підприємств

 заготовляють  і  переробляють  тварин  і сировину, не

 дотримуючись   ветеринарних   вимог,   використовують

 непридатну  сировину,  що  загрожує  здоров'ю  людей.

       Названі   та  багато  інших  питань  потребують

 невідкладного  ирішення  і законодавчого регулювання.

 Все  це  передбачено  в проекті закону, який внесений

 від комісії на ваш розгляд.

      Крім  того,  пропонуємо  з  врахуванням  змін  і

 доповнень  прийняти закон в поданій редакції. Разом з

 тим.,  на  нашу  думку,  цей  варіант  проекту  ще не

 повній  мірі  визначає  правові  аспекти ветеренарної

 медицини.

      Сподіваємось,  що  при  розгляді проекту закону,

 депутати   внесуть   відповідні  пропозиції.  Комісія

 пропонує прийняти закон в першому читанні.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Чи   будуть  запитання  до  Євгена

 Радіоновича? Нема запитань? Є запитання?

      Будь  ласка,  бавайте  запишемся. Чернявський? І

 все? Ну давайте Олексій Пилипович.

 

      ЧУЛАКОВ. Я  може окремо дам йому відповідь?

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.

 

      Дякую,  Олег  Олексійович.  Шановний доповідачу!

 Дякую  за те, що ви правильно відповісте. Я підтримав

 від  імені депутатів Сумщини цей закон. І думаю, що і

 Павло  Петрович  знає  чому.  Тому  що це служба, яка

 поставлена  і має бути державною і на високому рівні.

 Чому?  Ви  самі  знаєте,  що  якщо  виникло...  Це як

 пожежа.  Якщо худоба заразилась в одному регіоні чи в

 одному  навіть приватному господарстві, то ніщо її не

 втримає, цю хворобу, на весь регіон.

      Я думаю, що ми повинні в законі передбачити, щоб

 от  такі  протіво............  заходи виконувались за

 рахунок  бюджету  саме  в  інтересах  і  приватних  і

 загальнодержавних  виробників.  Як ви дивитесь на це?

 Це перше питання. Друге. Багато звинувачують...

 

      ГОЛОВУЮЧУЙ.   Коротше,   будь   ласка.   Олексій

 Пилипович.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.    Счас,    я    закінчую.   Багато

 звинувачують,  в  тому числі і ветеринарну службу, за

 те,  що худоби вивозять за кордон. Не визначивши ціну

 тут,     в    середині    країни,    нормальну    для

 товаровиробника,  ми самі створюєм умови для цього...

 роботи.  То  як  ви  дивитесь, не можна іншим шляхом?

 Шляхом дотації, не знищуючи своє сільськогосподарське

 виробництво,  а підтримуючи, забезпечити, щоб менше в

 нас  було  іншої  продукції  на  внутрішньому  ринку.

 Дякую.

 

      ЧУЛАКОВ. Дякую, Олексій Пилипович. Вже Павло

 Петрович  відповідав  на  це запитання і частково про

 те,   що   в  бюджеті  передбачено  5,  9  трильйонів

 карбованців.  Це небагато грошей. Це 40 відсотків від

 того,   що   потрібно  для  проведення  цієї  великої

 іважливої  роботи, але ж ви знаєте, який наш бюджет і

 віце-прем'єр  дооповідав  нам  про  що ніхто сьогодні

 бюджетом  незадоволений.  Більше  грошей знайти ми не

 змогли.

      Щодо  експорту  продукції. то найближчим часом в

 нас  підготовлений  проект постанови Верховної Ради з

 цього   питання,  ми  його  розглянемо  і  тоді  дамо

 відповідь на всі ці питання, які ви ставите, шановний

 Олексій  Пилипович.

 

      ГОЛОВУЮЧУЙ. Дякую. Ще Тихонов. Тоді давайте так:

 тоді   давайте   запишимся  -відведемо  5  хвилин  на

 запитання і будемо, згідно за регламентом, працювати.

      Будь  ласка.  Опублікуйте,  будь ласка. Бажаючих

 запитань  більше,  чим  до  доповідача. Так, 5 хвилин

 відвідим. Згодні?  Будь ласка, Костицький.

 

      КОСТИЦЬКИЙ.

      Скажіть,   будь   ласка,  як  ви  вваєжаєте,  як

 вдосконалити   і   це  передбачити  в  законопроекті,

 діяльність  низових  ланок  ветеринарної  служби, які

 максимально наближені до людей? На практиці часом так

 буває,  що  ці  підрозділи  є  гальмом  до  розвитку,

 скажем, в приватному секторі тваринництва і, скажімо,

 контролю   за   ветеринарними   службами   на  нижніх

 ділянках,  на  нижніх  ступенях, практично, немає. Як

 покращити,  вдосконалити  контроль  за  цими  нижніми

 ланками ветеринарної державної служби?

      Дякую.

 

      ЧУЛАКОВ. Дякую.

      Ну,  це питанн складне. Виступав Василь Іванович

 Степенко  і  ставив питання щодо того, що ветеринарні

 працівники    повинні   обслуговувать   в   основному

 суспільний  сектор.  Ви  ставите  питання,  що низові

 ланки  ветеринарних працівників позитивно відносяться

 до  особистого складу. Тому, якщо ви уважно почитаєте

 закон,  то  ми  передбачаємо і одну, і другу сторону.

 Якщо ви знайдете вихід із цього становища, коли в нас

 сьогодні  такі форми існують і будуть існувати, то ми

 з  повагою  до ваших пропозицій віднесемося і другому

 читанні ваші пропозиції будуть враховані.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тихонов, будь ласка.

 

      ТИХОНОВ Ю.Т.

      Уважаемый  Евгений  Радионович,  у  меня  к  вам

 вопрос    такого   порядка.   Не   все   ветеринарные

 специалисты   госсети,   я   имею   ввиду,   районных

 ветеринарных    лечебниц,   участковых   ветеринарных

 лечебниц  являются  госслужащими. Хотя они работают в

 государственной сфере обслуживания ветеринарии.

      Не  считаете  ли  вы  необходимым  все-таки этих

 специалистов перевести в госслужащие?

 

      ЧУЛАКОВ. Спасибо. Спасибо, Иван Васильевич.

      Значит    мы    ставили   вопрос   перевести   и

 ветеренарных  работников, мы ставили вопрос перевести

 и  работников  семеноводческой  службы очень важной в

 отрасли    растеневодства.    Я   думаю,   что   наши

 последователи  это  сделают,  потому  что  это основа

 развития как растеневодства, так и животноводства, но

 сегодня  средств  в  бюджете  нет  и  эти  вопросы, к

 сожалению, пока еще не решаются.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Роєнко.

 

      РОЄНКО.   Прошу   передати  слово  депутату

 Парубку.

 

      ПАРУБОК.  Євген  Радионович,  я  знаю, що ви

 довго  знаєте  сільське  господарство,  я  вас мабуть

 не... однозначно як і для мене наше тваринництво, яке

 сьогодні  знаходиться  в дуже складному стані, в дуже

 складному  стані,  тому що ми його вбиваєм, вирізаєм,

 але  ж  на  ряду  із  тим ми сьогодні знаєм, що у нас

 більше,  значить,  десь  процентів  30 з нашої тварин

 гине  від  того,  що  ми  не  можем  сьогодні  надати

 кваліфікованої  допомоги, тобто лікування. І сьогодні

 стоїть  питання  про прийняття закону. Як ви думаєте,

 якби ми прийняли закон, і щоб в законі було записано,

 що   наша   ветеринарна   служба   не   там,  не  при

 Міністерстві   сільського   господарства  чи  ні  при

 Кабінеті Міністрів, а щоб це була отдельна структура.

 Ми  ж  Мінздрав  маємо?  Маємо. Мінпром маємо? Маємо.

 Другі служби маємо? Маємо. Чому ми так відносимося до

 наших тварин? А це і сільське.... і часний сектор -це

 і  фермери,  це  і  громадське  твариництво.  Ми його

 просто кидаєм сьогодні ну на вітку. Якщо ми будем так

 далі відноситися, то, мабуть, у ближчі 3-4 роки ми не

 зможем   сьогодні   прокормити  наше  населення,  яке

 щитається,  що 52 мільйони, і з таким різким падінням

 животноводства,  я  дивлюсь,  що для нас це буде дуже

 трудно.

      А в цьому законі дуже багато єсть питань, які ми

 должни піддержати.

 

      ЧУЛАКОВ.   Дякую.   Я   з   вами  повністю

 погоджуюсь,  що  сьогодні  твариництво  у  нас в дуже

 складному  стані.  Ми  позбавилися великої кількості,

 зараз  перераховувати  не  буду,  і  великої  рогатої

 худоби,  і  свинарстві, і знищили птахівництво і таке

 інше.

      Щодо лікування, то сьогодні в нас єсть вже ліки.

 Повірте.  Ліки  є,  але немає ні в колективних формах

 органзації праці, ні в особистих, ні в фермерів немає

 сьогодні коштів для придбання цих ліків. Це по-перше.

      І  по-друге.  Я  думаю,  що ви парвильно ставите

 питання.  Сьогодні  у нас вже створенний департамент.

 Він  уже  називається департаментом. Коли ми приймали

 вперше  закон про ветеринарну медицину, це було з тим

 складом  Верховної  Ради,  ще тоді стояло питання про

 те,   щоб   відокремити   ветеринарну   медицину  від

 Міністерства сісльського господарства.

      На  мою  думку,  вона  повинна керуватись, і нам

 треба створити департамент при Кабінеті Міністрів для

 того, щоб була ефективна робота цього департаменту.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Час завершився. Спасибі. Висвітіть,

 хто записався на обговорення по данному питанню.

      Яблонський, Степенко. Будь ласка, Яблонський.

 

      ЯБЛОНСЬКИЙ

      Шановний    Олександре   Миколайовичу,   шановні

 колеги,  шановний  Павле  Петровичу і вся ветеринарна

 корпорація!

      Здавалося    б,   із   дня...   часу   прийняття

 попереднього  Закону про ветеринарну медицину пройшло

 не  так  багато часу. Але за цей час відбулися значні

 зміни   і   в  економіці  нашої  країни,  і  в  стані

 тваринництва,   в  його  ветеринарному  благополуччі.

 Відбулися  зміни  також  і  в  стані  тваринництва. В

 Європі,  про  що  має  можливість чути, бачити і отже

 необхідна нова редакція закону.

      Слід  підкреслити,  що авторський колектив, який

 працював над запропонованим нам проектом, віднісся до

 своєї  роботи  досить  серьйозно, кваліфіковано і нам

 запропонований,  справді,  кваліфікований закон, який

 послужить   на   справу   вдосконалення   організації

 ветеринарної медиціни.

      Оцінюючи позитивно запропонований проект, тим не

 менлше,  я  хочу  зробити  деякі  зауваження  з метою

 покращення цього закону.

      По-перше. В поданому проекті визначення пойняття

 "ветеринарна    медиціна"    є   невдалим.   Пропоную

 сформувати    його,   виходячи   із   енциклопедичних

 принципів  і  записати в такому вигляді. "Ветеринарна

 медиціна    -це    система   загальнобіологічних   та

 спеціальних  наук, що вивчає нормальні та патологічні

 процеси   в   організмі  тварин  і  розробляє  методи

 діагностики  лікування та профілактики їх захворювань

 раціональні  методи  годівлі,  догляду,  утримання та

 експлуатацію тварин".

      Друге.  В  проекті  допущені  деякі  неточності.

 Вільна  поведінка з пойняттями, термінами. Наприклад,

 до переліку тварин сільськогосподарської, домашньої і

 таке  інше,  віднесено  також  ембріони,  інкубаційні

 яйця,.......................   сперму.   Їх  доцільно

 виділити з окремого абзацу, як  біологічні об'єкти.

      Третє.  В  статті  6  записано, що відповідно до

 Закону "Про освіту" випускникам коледжів ветеринарної

 медиціни     присвоюється     кваліфікація    "лікаря

 ветеринарної   медиціни".  поки  що  це  не  так,  їм

 присвоюється кваліфікація "ветеринарного фельдшера".

      В статті 7 "магістра" визнано науковим ступенем.

 Поки  що  -це  також  нке так. І це всього-навсього -

 кваліфікаційний рівень.

      У  статті  8 термін після диплома навчання часто

 підмінюється терміном позадипломне навчання. Потрібно

 користуватися  одним  "післядипломне навчання", як це

 прийнято  в практиці.

      Є  недоречності  і в інших статтях, наприклад, в

 статті 25. Цитую, записано:

      "Відповідні     державні    органи,    установи,

 організації,  юридичні  та  фізичні особи зобов'язані

 безплатно  надавати в користування органів управлінян

 і  установ державної і ветеринарної медицини слуєбові

 приміщення, необхідне  обладнання".

      Щось тут, очевидно, пропущено, не зрозуміло, про

 що  йдеться,  потрібно  попрацювати.

      Наступне. В статті 29 дуже великий ліміт розміру

 штрафів.  Наприклад,  для посадових осіб від 6 до 100

 неоподаткованих  мінімумів,  для громадян від 1 до 30

 неоподаткованих  мінімумів.  необхідно  якось  знайти

 золоту  серединку.

      також  хотілось  би,  щоб  в  законі було більше

 приділено уваги ветеринарному забезпеченню перевезень

 тварин,  на  що  сьогодні  у  світі дуже велику увагу

 звертають.  Також  більш  глибше показати про зв'язки

 ветеринарної         медицини        України        з

 міжнародним.............    миром    і    з    іншими

 міжнародними  ветеринарними  організаціями.

      В  статті,  на  жаль,  немає соцільаного захисту

 прцівників   ветеринарної   медицини,  а  дуже  часто

 бувають і профеійні захворювання, і процельоз, і інші

 хвороби.

      Отже  потрібно  це  підкреслити.

      Але,  тим не менше, підкреслюю, тут цілий ряд є,

 я  виписав,  зробив,  я  передам  їх  в Комісію, щоби

 покращити  закон.

      Вважаю,     що     запропонований    проект    є

 кваліфікованим,  є  солідним  документом,  і пропоную

 прийняти  його  в прешому  читанні.

      Дякую  за  увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Степенко   Василь  Іванович,  будь

 ласка.

 

       СТЕПЕНКО.  Шановний головуючий, шановні колеги!

 Законопроект,   безумовно,   потрібний.  І  сьогодні,

 повірте   мені,  я  кожний  день  спілкуюсь  із  цими

 органами,  робота чітка, тільки базується і держиться

 на самовідданій роботі таких людей, як Достоєвський і

 колег,  які  біля  нього там  знаходяться.

      Тому що сьогодні ця служба, як і взагалі все, не

 потрібно  нікому  в державі .

      Я   перехожу   конкретно,  і  хочу  внести  такі

 пропозиції.

      Щоб  більш  чітко була виклеслена єдина політика

 ветеринарних  вимог.  Ветеринарний  лікар  повинен не

 лікувати   в   більшій  своїй  частині,  а  займатись

 профілактикою   лікування,   особливо  коли  сьогодні

 стільки  йде  різного  заморського  мотлоха,  який ми

 називаємо  "корма".  Повірте,  що  ніхто нам путнього

 нічого в нашу країну не привезе. І якщо в нас не буде

 відповідних   служб,  нас  чекають  (ну,  я  не  хочу

 говорити),  але  дуже  неперспективні  часи  в  цьому

 питанні.

      Друге  питання.  Я  б  хотів  звернути увагу -це

 приватна   і   державна  ветеригнарна  медицина.  Тут

 Євгеній  Радіонович  не  зовсім  вірно мене зрозумів,

 Євгеній Радіонович, я не говорив, що повинні державні

 лікарі   лікувати   ветеринарні   тільки   худобу   в

 державному  секторі.  Це  абсолютно не так. Ви просто

 менен не зрозуміли.

      Я  мав  на  увазі,  що  мати  або  одну державну

 ветеринарну   медицину,  якщо  і  буде  приватна,  то

 ліцензію  видавать повинні тільки структури державної

 медицини,  і  коли проводяться масові протиепізодичні

 міроприємства,  вказівки  державних  лікарів  повинні

 бути  обов'язковими для тих, хто займається приватною

 власністю.

      Ви мені повірте, і ви знаєте це краще мене, якщо

 ми  дозволимо  давати  давати  заключення  на імпорт-

 експорт  худоби приватному сектору, якщо ми дозволимо

 давати  заключення  на  імпорт-експорт  цих  же самих

 добавок  і,  так  називаємих, кормів, то ми крім біди

 тут  нічого не отримаєм. Тому це чітко повинно бути в

 законі оговорено.

      І  ще  одне.  Недостатня  відповідальність, як з

 однієї  сторони, так і з другої: господарників за те,

 що  не дотримуються вимог, а ветеринарних працівників

 за  те,  що  не  виконують  так, як слід, свої прямих

 функціональних обов'язків.

      І  ще  одне. Торгівля на ринках. Я уже може цією

 справою  надоїв, але я вважаю, що там повинна буть ще

 чіткіше  поставлена  ця  служба,  я  стикався  це і в

 Полтавській  області,  і  мав розмову із ветеринарним

 інспектором  Полтавської  області.  Ви  знаєте  Павло

 Петрович.......... -людина порядна, самовіддана. Я ще

 раз  говорю:  але  нада  встановить все-таки межу цих

 поборів  за  всі ті єкспертизи, які робляться під час

 реалізації, особливо населення нашої України.

      Я   думаю,   це   не   закон.  Але  в  постанові

 передбачить   все-таки,   що   повинна   буть   якась

 відповідальна  межа,  щоб  ми не відбили людям охоту,

 щоб  йому  не  було  краще  виростить, чим продать на

 ринку.

      І  ще  одне - це умови  для молодих спеціалістів.

 Шановні   колеги,  сьогодні  ми  обов'язково  повинні

 прийняти  впершому  читанні  ці доповнення до закону,

 але  якщо  ми  не  створимо належних умов, сьогодні є

 багато    населених   пунктів,   сіл,   де   відсутні

 кваліфіковані     ветеринарні    лікарі.    І    тому

 першочерговими  потрібно  зробити.  Це  одни із самих

 важливих  спеціалістів, я вважаю, на селі. Тому вношу

 конкретну  пропозицію  підтримати  в  цьому питанні і

 розробити.  Якщо  в господарстві не достатньо коштів,

 то  повинні  відшкодуватись  ці затрати із Державного

 бюджету.

      Шановні  друзі!  Ви  знаєте,  в народі говорять:

 коли  лікар лікує людину, то ветеринарний лікар лікує

 людство. Давайте підтримаємо цей проект і проголосуєм

 за  нього одноголосно.  Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧУЙ.  Спасибі. Якщо це ваш вислів, то він

 ввійде    в   історію   безперечно.   Тому   що   він

 справедливий.

      Шановні  колеги!  Я  думаю,  що тут нема в цьому

 залі  жодного депутата, який би не розумів про що йде

 мова.  Тому  що кожен з нас тричі на день, сідаючи чи

 за сніданок, чи за обід, чи за вечерю, завжди мабуть,

 якщо  не  дає  оцінку,  то розуміє -що він вживає для

 того,   щоб  підтримувати  свою  особисту  енергетику

 людську.

      Я  думаю, що ми з вами прекрасно розумієм, що за

 цей  період -останні 4-5 років -пройшло багато змін в

 законодавчому  полі.  Змінилися виробничі відносини і

 міняються  вони  далі.  Міняється форма власності, не

 лише  в  агропромисловому  комплексі,  а  всі галузі.

 Міняються форми імпорту і експорту. І саме головне: в

 нас  залишаються  лише наші вітчизняні спеціалісти. І

 технікуми  і  вузи,  які  їх  готують, і ті люди, які

 самовіддані   працюють   у   цій   важливій   галузі,

 забезпечуючи   -і  це  Василь  Іванович  підтримав  -

 здоров'я  кожного з нас. Кожного громадянина. З самих

 перших,  як  кажуть,  днів  народження, коли потрібно

 дитині  молоко.  Тому,  я  думаю,  що  сьогодні  наша

 ветеринарна медицина лише на 40 процентів забезпечена

 власними  фармацевтичними  препаратами.  І  на  60% -

 імпортними.

      Тому  ми  з  вами,  розглядаючи (я впевнений, що

 приймем  цей  закон), потрібно, мабуть, закласти таку

 базу  законодавчу,  щоб  дати  можливість,  щоб  наша

 ветеринарна  медицина  виконувала,  дійсно, зповна ті

 всі завдання і зобов'язання, які на неї покладаються.

      Внесено   2  пропозиції.  Перша  пропозиція  від

 комісії  -про  введення в дію і прийняття відповідної

 постанови  про  введення  в дію цього закону. І друга

 пропозиція, яку внесли і в запитаннях, і в виступах -

 це  прийняти в першому читанні. Я вважаю, що, мабуть,

 ті зауваження, які тут були внесені і в запитаннях, і

 в   виступах,   дійсно,   вони  ставлять  перед  нами

 завдання,  щоб  ми  сьогодні  проголосували в першому

 читанні дати можливість комісії разом з спеціалістами

 доопрацювати цей закон і потім в другому читанні його

 прийняти  через  дві  неділі,  так, як це передбачено

 Регламентом.

      Є необхідність ще обговорювати?

      Немає.   Ставим   тоді   на   голосування   одну

 пропозицію:  прийняти  в першому читанні. Голосуєм. Я

 прошу     зібраться     з     силами.    "Аграрники",

 проконтролюйте,  будь ласка.

 

      "за"

 

      Анатолій Андрійович... Спасибі.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Спасибі  і  розробникам, і ми надіємося, що вони

 за 2 неділі доопрацюють і ми його винесемо на...

      Шановні колеги, розглядаючи питання про внесення

 змін  до  пункту  7  Постанови  Верховної  Ради  "Про

 порядок   введення   в   дію   Закону   України  "Про

 аудиторську   діяльність",  вам  роздали  на  руки  з

 урахуванням тих зауважень, які були запропоновані.

      Можна ставить на голосування?

      Ставлю на голосування.

      Валентина Петрівна, добавте.

      За -

      Спасибі, прийнято.

      А  закон  перенесем  в середу в першому читанні.

 Так,  домовились,  в  середу  в  першому читанні тоді

 винесем на розгляд. Не надо пробовать.

      (Шум у залі)

      Шановні  колеги,  слухається  питання про проект

 закону  України  про ратифікацію угоди про позику між

 Україною,  що діє через Міністерство фінансів України

 та   експортно-імпортний  банк  Японії  щодо  надання

 експортного кредиту в сумі еквівалентной 50 мільйонам

 доларів  США на надання незв'язанного кредиту в сумі,

 еквівалентній   150   мільйонам   доларів,  які  були

 підписані   28   грудня   95  року.  Доповідач  Козор

 Володимир     Григорієвич    -заступник    начальника

 управління  обслуговування  зовнішнього боргу Мінфіна

 України.

      Будь  ласка,  сідайте,  будь  ласка,  чоловік на

 трибуні.  Ну йдіть сюда, будь ласка.

 

      КОЗИР.

      Шановні депутати, значить, я вибачаюсь за те, що

 Микола  Іванович Сивульський не зміг зараз доповідати

 це  питання, але його терміново викликали до Москви і

 він зараз з прем'єром поїхав до Москви.

      (Шум у залі)

      Дуже  важливі  будуть  питання обговорюватися по

 Чорноморському  флоту.  Значить,  чому...  чому  така

 нагальна необхідність доповісти....

      (Шум у залі)

 

       ГОЛОВУЮЧИЙ.  Одну хвилиночку!

 

      _КОЗИР.  Ну, може, я не так висловився...

 

       ГОЛОВУЮЧИЙ.   Петро   Григорович,  ви  слухайте

 доповідача...

 

      КОЗИР.   Значить,   чому   така   нагальна

 необхідність   заслухати   питання   про  ратифікацію

 договорів  з  Японією?  Тому,  що у нас строк вибірки

 японського кредиту -до 31 березня 1996 року. Ми... ми

 домовилися  з  японським "Ексімбанком", що якщо угода

 буде  ратифікована  пол  японському  кредиту, то вони

 нададуть відстрочку по виборці цього кредиту. Якщо до

 31  березня ця угода не буде ратифікована, то взагалі

 ставиться під сумнів надання цього кредиту.

      Значить,  японський  кредит  -він,...  фактично,

 ратифікація  цього кредиту є процедурним питання, бо,

 шановні  депутати,  ви  фактично  проголосували Закон

 "Про  Державний  бюджет  1996  року".  тому,  що  150

 мільйонів  доларів США, тобто фінансова частина цього

 кредиту,  вона  передбачила  як  джерело  зовнішнього

 фінанснування   дефіциту   Державного  бюджету.  Вона

 погоджена з Міжнародним валютним фондом, вона звучала

 в  меморандумі економічної політики уряду, крім того,

 виплата   процентів   по  фінансовому  кредиту,  вона

 передбачена в  розходній частині  бюджету на 1996 рік.

      Загальни   сума  кредиту, який  надає  нам  Уряд

 Японії...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, ви чуєте за що мова

 йде в  залі? Думаю, ні.   І я не чую. Будь ласка.

     

      КОЗИР.  Загальна  сум кредита, який надає

 нам  Уряд  Японії  в лиці Ексімбанку Японії становить

 200  мільйонів доларів США. Цей кредит розподіляється

 на   2   частини.   150  мільйонів  доларів  США  -це

 фінансовий,  не зв'язаний кредит і 50 доларів США -це

 експортний  товарний кредит.

      Дуже  прийнятні, дуже такі вигідні для нас умови

 надання  цієї  позики. Фінансовий кредит надається на

 термін  15  років, 5-річний пільговий період, коли ми

 не  платимо,  не  виплачуємо суму основоно боргу, а а

 виплачуємо  тільки відсотки по кредиту.

      Дуже  пільгова  ставка  по  цьому  кредиту. Вона

 визначена  процентною  ставкою, яка не дається Урядом

 Японії  для  фінансування інвестиційних заходів. І на

 протязі   останнього року  вона  не  перевищила  5-и

 процентів річних.

      Умови  товарного  кредиту,  значить  такі: 5 він

 надається  на  5 років, процентна ставка така ж сама,

 кя і для фінансового кредиту, і обов'язковою умовою є

 15-процентна     передопплата    частки   українським

 експортером.  То єсть, по кожному контракту надається

 85   процентів  кредиту  японського  і  15  процентів

 повинен надати  сам імпортер.

      Значить,   рішення   про  доцільність  включення

 контрактів  українських  імпортерів до цієї кредитної

 лінії   у   кожному  окремому  випадку  приматиметься

 Кабінетом  Міністрів  України,  відповідно до чинного

 законодавства.

      Значить, була проведена велика робота в комісіях

 Верховної Ради. Ці питання заслухувались і на Комісії

 з  питань  фінасів  і банківської справи і на комісії

 Бориса  Олійника,  і  на  Комісії  з  питань бюджету.

 Значить,  доповідали  там,  значить, дійсно, на рівні

 замміністра, визивали тих  позичальників по товарному

  кредиту,  які  пердбачені  і  які  запропоновані  до

 участі  у  цій  кредитній  лінії. По кожному окремому

 позичальнику  прослухували  пропозиції,  прослухували

 матеріали.  Всі  позичальники,  вони  розглядалися на

 валютно-кредитній  раді, щодо доцільності їх участі у

 цьому товарному кридиту.

      Я  закликаю  дуже  відповідально  віднестись  до

 цього   питання,   оскільки  ц  е  дуже  важливо  для

 України,  -ратифікувати  кредитну  угоду  з Японією і

 отримати для фіненсування дефіциту Державного бюджету

 України 150 мліьйонів доларів США Японського кредиту,

 який  закладено в усіх розрахунках по бюджету. Інакше

 просто   всі   наші   розрахунки,  вони  рухнуть,  як

 картковий  будиночок.

      Дякую  за  увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

      Запитання будуть до ВОлодимира Григоровича?

      Скільки  хвилин  відведемо? 5  хвилин.

      Ковтунець  20  хоче.

      Я думаю, давайте  10  хвилин  , достатньо.

      Запишіться,  будь ласка.

      Лучше  б  ми  Постанову по Олімпіаді прийняли, а

 зараз. Я думаю, може ми в кінці ще подумаємо з вами.

      10  хвилин  виставте,  будь ласка.

      Поки  записуються,  коли на Олімпіаді виграється

 медаль золоаа, виконується державний гімн, я думаю, що

 було бкожному приємно громадянину, а ми сьогодні так

 по-любітельські  підійшли,  а не  професіонально.

      Радько,   Сушко.

     

      РАДЬКО. Олександр Миколайович, у мене спочатку до

 вас запитання. Я розумію, що депутатів уже дуже багато

 народних  сидить  у міністерських кріслах. І, мабуть,

 ми  вже  доживемо  до  того,  що  ми не тільки завзав

 якогось  відділу  будемо слухати, а просто працівника

 Кабінету  Міністрів.

      А тепер  у мене  запитання до  доповідаючого.

      Ви  сказали,  що  вам  сьогодні поставили умову:

 якщо до 31 березня ми не ратифікуємо цю угоду, то нам

 не  дадуть кредиту. ЦЕ у вас там у Кабінеті Міністрів

 така,  як  це,  уже  пішло,  кожний  раз,  у традицію

 війшло,  що  нас  ставити в такі умови, що дійсно вже

 послідній день виноситься нам на розгляд.

      Друге   питання.  Ви  сказали,  що  погоджено  з

 Міжнародним  валютним  фондом. Дуже дякуєм за тье, що

 ви сказали на всю Україну.

      І останнє питання. Скільки доларів все-таки буде

 коштувати  нашим  дітям  оця  угода, цей кредит, якщо

 все-таки  Україна  не  розрахується за проуенти за 15

 років.

      Дякую за увагу.

     

      КОЗИР.  По-першій  частині  питання.  Умови  про

 надання  японського  кредиту вони визначились під час

 офіційного  візиту  Президента  України до Японії, 25

 березня 1995 року.

      І, на жаль, процедура підписання цієї угоди вона

 затягнулася  до 28 грудня 1995 року, тому що спочатку

 не  було  можливості  послати  офіційну делегацію для

 підписання  такого  рівня,  як  це потребує процедура

 підписання.  В  кінці-кінців  28 грудня ця угода була

 підписана послом України в Японію.

      Таким  чином,  дуже  оперативними  службами була

 проведена  уже такими технічними, вся технічна робота

 по  оформленню  кредиту, всі переговори з оцим банком

 Японії,   всі   переклади   документів,   узгодження,

 переговори.

      Так  що  я  не  можу прийняти таке зауваження на

 Міністерство  фінансів,  що  ми  неоперативно  це все

 оформили.

      І  до  того  проведена була робота по наповненню

 цієї   японської  кредитної  лінії.  Наповнення  воно

 проводиться   з   затвердженими   процедурами,   воно

 проводиться     галузевими    міністерствами,    воно

 проводиться  Ексімбанком  України,  воно  проводиться

 Міністерством   фінансів   України   і  Міністерством

 економіки України.

      Всі  ці  структури  вони мали інформувати і мали

 залучати  до цієї кредитної лінії позичальників. Крім

 того,  дуже  жорсткі, значить умови -це те, що кожний

 позичальник повинен мати майно, яке можна закласти на

 суму,  яка  є  130  відсотків  від  суми  надаваємого

 кредиту.  А  також  кожний  позичальник  повинен мати

 змогу  заплатити  15 процентів від суми кредиту, який

 він бере на себе.

      Таким  чином така робота також була проведена, і

 вибрані    позичальникі,    які   цим   умовам   вони

 відповідають.

      Ну, по тому, що наші діти будуть розраховуватися

 через  15  років  і  віддавати  кредит.  Ну  що можна

 сказати?  Ми  маємо зараз дефіцит бюджету. І ми маємо

 зовнішнє   джерело   фінансування  бюджету  на  таких

 пільгових умовах. Було б просто неможливо відмовитися

 від  нього.  І  я  не  думаю, що зовнішній борг -це є

 норма  для  кожної  держави,  є  такі  критерії, коли

 зовнішні  позичання  уже  становляться  опасними  для

 держави.  Значить,  ми  зараз  ще  цих  нормативів не

 перевищили. І тому, я вважаю, що це нормально і що це

 правильно   взяти   японський   кредит,   як  джерело

 зовнішнього  фінансування  дефіциту  бюджету.  Ми  не

 маємо  других пропозицій, і ця пропозиція дуже добра,

 дуже гарна.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир Григорович, одна допущена

 ремарка  у вас ще. Нада було як зразу одержали, зразу

 її  бігом  нада  було нести, а ви додержали (сьогодні

 двадцять... Яке? Шосте).

      Будь ласка, Цушко, за ним Кириченко.

     

      ЦУШКО

      Прошу передать слово Петренко, 153.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Петренко, будь ласка.

      Анатолій Андрійович.

     

      ПЕТРЕНКО А.А.

      Уважаемый  начальник  Управления  будущий!  Наша

 комиссия очень внимательно занималась этим контрактом

 и  договором  на  эти  50  миллионов  и практически в

 настоящее   время  сельское  хозяйство  остается  без

 пестицидов  и  гербицидов группы производства Японии,

 который вкрай  нужны.

      Вы  мне  скажите, почему Кредитно-валютный совет

 рассмотрел заявку сельскохозяйственных потребителей с

 опозданием  на 15 дней. И вместо 25 декабря заявка на

 Кредитно-валютном совете была рассмотрена 10 декабря,

 что  является тяжелым препятствием для получения этих

 пестицидов  по группе.  10  января.

     

      КОЗИР. Можно отвечать?

     

      ГОЛОВУЮЧУЙ. Да.

     

      КОЗИР.  Значит.  Ну це питання скоріше для... до

 Валютно-кредитної  ради  і  до її голови -пана Шпека.

 Значить,  ну  по  процедурі  затвердження  заявок  на

 Валютно-кредитну   раду  потрібно  узгодження  цілого

 ряду,   значить,  органів.  При  цьому  цю  процедуру

 затверджували депутати наші. Ну на мою думку, просто

 сільгоспвиробники  і  імпортери  сільгосппродукції, в

 часності  пестицидів,  вони  просто не встигли мабуть

 підготувати   і   пройти   всі   ті   процедури,  які

 передбачені   законодавством   по  представленню  для

 отримання кредиту(...........) (...........)

     

      ГОЛОВУЮЧУЙ.  Ви  скажіть, будь ласка, що коли на

 Валютно-кредитну  раду виносили такі питання, то нада

 врахувать - хто і  яке  питання там (...........) .

      Розумієте? І коли попада питання, яке стосується

 агропромислового  комплексу,  то  його  відкидають на

 останнє.   Все,   решту  пропускають  впереді.  І  по

 остаточному принципу тоді розглядають питання. Тому й

 питання  вам таке задано.

      Кириченко.  Поровський.

     

      КИРИЧЕНКО

      329    виборчий   округ,   Полтавська   область,

 Кириченко.

      В мене дуже багато запитань є, але я їх сьогодні

 задавати  не  буду.  Я  звертаюся  до  вас,  шановний

 Олександр  Миколайович,  і  звертаюся до своїх колег-

 народних  депутатів.  Я нічого не маю проти шановного

 доповідача  -заступника  начальника  Управління, але,

 шановні    колеги,    якщо   ми,   дійсно,   найвищий

 законодавчий  орган,  то  ми,  в першу чергу, повинні

 поважати  себе.  В  нас  є два віце-прем'єри з питань

 економічних  в Уряді, є міністр фінансів, є в нього 5

 і   більше  заступників  міністра  фінансів,  і  якщо

 сьогодні  буде  у Верховній Раді доповідати заступник

 начальника  Управління,  то  завтра  ми будем слухати

 тут, мабуть, спеціаліста першої категорії.

      Я  пропоную.  Давайте  ми  це  питання  сьогодні

 перенесем, буде відповідний рівень від представництва

 від  Кабінету Міністрів, представить документ той, що

 потрібно, і ми будем тоді його розглядати.

      Я  ще раз кажу, що нічого не маю проти шановного

 заступника  начальника Управління, який стоїть на цій

 трибуні.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  думаю,  я дозволю собі відповідь

 просто дать, не коментуючи.

      Справа  в  тому,  що  перший  заступник міністра

 фінансів  тут працював разом з нами. Він зараз улетів

 разом з Прем'єр-міністром. Ви самі бачили, що він був

 присутній з 10 години. Це перше.

      А,   по-друге,   ви   розумієте,   що   ми  його

 переносить,   якщо  вже  розглядать,  то  розглядать.

 Слідуючий  вівторок  -це 2 квітня. Йде розмова: до 31

 березня   цього  року.  Ну,  давайте  ж,  мабуть,  не

 повторяти,   що   ми   знаєм   з   вами,  як  кажуть,

 досконально.

      Будь ласка, Поровський.

     

      ПОРОВСЬКИЙ М.І.

      (Микола    Поровський,    група   "Державність",

 Українська республіканська партія)

      Шановний доповідачу, в мене є два запитання.

      Перше.     Скажіть,     будь     ласка,    через

 кореспондентський  рахунок якого банку буде проведена

 зазначена сума кредиту. Це 50 мільйонів, 200 і 150.

      І  друге запитання. 150 -це не зв'язаний кредит,

 а також товарний... І частина іде на товарний кредит.

 На   які  саме  товари,  закупку  яких  товарів  буде

 спрямовано ці кошти? Чи не повториться відома історія

 із  комбайнами "Джон-дір", коли за йі комбайни на 60-

 70  тисяч  доларів  на  кожному,  на  кожній  одиниці

 переплачено відповідно до існюючої ціни.

      На   яку   конкретно   програму,   програму,   в

 сільському   господарстві,   в  промисловості  будуть

 спрямовані ці кошти?

     

      КОЗИР.

      Питання  зрозуміле.  На  першу  частину питання,

 значить,  кредит в розмірі 150 мільйонів доларів США,

 який  іде  на  фінансування дефіциту держбюджету, він

 піде  на  Національний банк України. Значит, товарний

 кредит,    він    буде    технічно    обслуговуватися

 Укрексільбанком.   Украексільбанк   проводить  тендор

 серед  американських банків на обслуговування кредиту

 з  американчької  сторони  і по тим умовам найкращим,

 найліпшим,  які  будуть, ну, надані американцями буде

 вибраний  банк,  який  з  американської  сторони буде

 партнером  по  обслуговуванню  цього кредиту. Причому

 там  є такі вимоги досить жорсткі, щоб це був відомий

 банк  по  статутному  фонду, по його значимості серед

 списку найкращих банків світу і так далі.

      По  другому, по другій частині питання. Значить,

 валютна кредитна рада розглянула такі пропозиції щодо

 наповнення  кредитної  лінії  японської. Це три гоки,

 гірничо-збагачувальні  комбінати,  які  придбають  за

 рахунок цього товарного кредиту обладнання і техніку,

 демодернізація  виробництва,  яка  дозволить зменшити

 собівартість  продукції.  Це  закупівля Міністерством

 охорони  здоров'я  машин швидкої допомоги, а також це

 закупівля    Українською    державною    телевізійно-

 радіомовною     компанією    японського    обладнання

 професійного  для  того,  щоб  якість  програм нашших

 українських   піднялося,   підтягнулося   до  якогось

 прийнятного  рівня.  І, крім того, ви знаєт, що у нас

 таке  горе  було  з  пожежею,  фактично  паралізована

 робота   цієї   компанії.   А   також  це  пропозиція

 "Південмаш",   заводу  "Південмаш"  про  організацію,

 значить,   товарів   виробництва   товарів  народного

 соппживання  з імпортних комплектуючих на потужностях

 цього заводу...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Ну,  якщо  ви  були  на Комісії Азарова з питань

 бюджету,  то  там був доповмідачем заступник міністра

 охорони  здоров'я.  Я  теж  був  присутній  на  цьому

 обговоренні,  значить, причина така, що Україна зараз

 не  має ні по якості машини, ні по кількості. Не може

 забезпечити  ті  потреби, які є в автомобілях швидкої

 допомоги.

      ГОЛОС З ЗАЛУ.    Не  чути.

     

       ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну , чого  ви шумите?

      ШУМ У ЗАЛІ

     

      ____________. Значить,...

      ШУМ У ЗАЛІ

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Одну   хвилиночку...   Ну,  людина

 відповідає..................., зам. начальника Главка

 в виду його... з такою претензією наче це він купляє.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Він  виконавець,  а яку будуть куплять яку марку

 там,  ті  єсть  хто  виносить.... на валютно-кредитну

 Раду. Причом  ..... чоловіка звинувачуєте?

      Сідайте, будь ласка, спасибі. Сідайте. Сідайте.

      Бо     в     цьому     залі     часто    звачать

 комбайни..................  "Домінатор"  і так далі і

 при  том  з уст тих людей, які їх в вічі не бачили. І

 стараются  дать  їм  характеристику. Давайте, хай вже

 виступають  ті, хто в цих питаннях дійсно досконально

 розбирається.  Ну,  безперечно,  тоді буде об'єктивна

 оцінка.  А ми так, якби пошуміть...

      Шановні колеги, єст бажаючі виступить?

      ШУМ У ЗАЛІ

      Єсть. Будь ласка, запишіться.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Від  комісії,  будь  ласка,  Вадим Петрович. Від

 комісії, а  потім Анатолій Андрійович.

     

      ГЕТЬМАН.   Шановні  колеги!

      Питання   зовнішньої   заборгованості  -впитання

 величезної   національної  і  дережавної  ваги,  і  я

 вззагалі  вважаю,  що такі питання не можна слухати в

 полупустому  залі в кінці засідання Верховної Ради, в

 кінці  неділі.

      Тому  питання повинно розглянути, на мій погляд,

 ширше.  Я  б  вам  хотів би дещо сказати, що на погли

 нашої Комісії зростання нової заборгованості є досить

 в  исоким  -до 8 мільярдів доларів США на кінець 1995

 року,  оскільки  обслуговування  цього  боргу створює

 величезну  нагрузку на  наш  бюджет.

      Я  хотів  би вам напомнити, що вже в цьому році,

 подивіться,    відкрийте   бюджет,   який   ми   щойно

 затвердили,  обслуговування  зовнішнього боргу складе

 275  трильйонів  карбованіів,  а  це десь близько 150

 мліьйонів  доларів.

      Потрібно також враховувати, що в наступному році

 закінчується  термін дії реструктуризації російського

 боргу,  який  підписано  було  в  Росії, і наступають

 платежі, які маже дорівнюють сумі отриманих кредитів.

      Тому я хотів би поставити це питання дещо ширше.

 Пропоную  в  нашому  рішенні  зобов'язати Уряд в ході

 очікуваної   зустрічі  Президентів  України  і  Росії

 порушит   питання  про  реструктуризацію  російського

 боргу  на  умовах,  що  надала Росії Лондонський клуб

 кредиторів,  а  там 25 років і 7 рокі в канікулярного

 періоду,  а також очікується в найближчий час рішення

 Паризького     клубу     кредиторів,     де    будуть

 реструктуризовані  остальні  50  мільярдів боргів, де

 сидить   наш  так  званий  нульовий  варіант,  де  ми

 відмовились  від  своїх  16 %.

      Так якщо Захід йде на реструктуризацію і на таку

 величезну  допомогу  Росії,  чому  у  нас  не виникає

 бажання,   сили   волі  і  політичної  мудрості,  щоб

 поставити     питання     на    таких    же    умовах

 реструктуризувати  російський  борг? Тим більше, що в

 цей  час  (я  не  знаю, знаєте ви по пресі чи ні), що

 Захід  надає  надзвичайно  велику  допомогу Росії під

 виборну   кампанію   -недавно   відбулося   засідання

 німецького   Консорціуму  банків,  і  після  відомого

 візиту Колля Росії надається кредит у сумі 4 мільярда

 марок,  із  них 3 мільярди не зв'язаного кредиту -це,

 практично,  допомога  відомо  кому...  Ви  знаєте, що

 Валютний  фонд прийняв рішення надати Росії крім того

 10  мільярдів доларів кредиту на, так сказать, на цей

 рік.   І   разом   із  рішенням  Паризького  клубу  і

 Лондонського  клубу кредиторів це створює надзвичайно

 велику, так сказать, економічну таку, будем говорить,

 залежність  України  від того, що наш північний сусід

 отримує  надзвичайно  велику  допомогу.

      Тому  я  ставлю  питання так: по-перше, у нашому

 рішенні   записати,   щоб   це  питання  пов'язати  з

 необхідним,  так  сказать,  переговорним  процесом по

 реструктуризації  російського боргу, раз; по-друге, з

 винесенням  у  наш  зал засідання нульового варіанту,

 тому  що  нульовий  варіант  передбачає  також  певні

 зобов'язання  з  боку  Росії.  І третє -що стосується

 цього  боргу,  чи  цього кредиту, за який ми сьогодні

 гвооримо,  то  я  хотів  би,  щоб ми з вами поступили

 просто мудро, тому що в тому рішенні, яке ми прийняли

 по  бюджету (відкрийте ваші, так сказать, матеріали -

 там  записано,  що  уряд  пропонує затвердити дефіцит

 бюджету  в  сумі  461  трильйон карбованців). ми його

 затвердили.  І більше того, при цьому, враховуючи, що

 Угода   Україні   кредиту   Ексімбанком  в  сумі  150

 мільйонів доларів була підписана тільки 28 грудня, ці

 кошти можна одержувати зараз, щоб не... як то кажуть,

 не  нажимати  на печатний станок Національного банку.

 Тому  ми  вимушені сьогодні (я звертаюсь до вас) піти

 на  те, щоб сьогодні надати можливість уряду отримати

 цей  незв'язаний  кредит,  тому що інакше -це емісія,

 дальше нам затвердити межу зовнішньої заборгованості,

 яка  можливо,  так сказать, граничить із національною

 безпекою держави.

      Друге. Записати у нашому рішенні те, що я сказав

 про  те,  що  доручити  Уряду  провести переговори по

 реструкторизації боргу.

      І  третє.  Записати, щоб в зал цей був внесенний

 нульовий  варіант.  Дчякую за увагу. При цій умові, я

 вважаю,  ми повинні проголосувати за це рішення.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.     Спасибі.    Петренко    Анатолій

 Андрійович.   Від   якої   комісії?   Жеребецький  за

 Петренко.

     

      ПЕТРЕНКО.

      Уважаемые     коллеги,    наша    Комиссия    по

 агропромышленному  комлексу вынуждена была заниматься

 кредитом  Японии  в связи с тем, что из намечаемых 50

 миллионов  долларов  для  нужд сельского хозяйства не

 было выделено ни копейки.

      Когда  Президент  Кучма  заключал предварительно

 договор, то разговор был о том, что приблизительно 50

 процентов  этого  кредита  должны  были представленны

 именно сельскохозяйственному производству.

      Дйствительно,  Министерство  сельского хозяйства

 подало  заявку  на  27  миллионов.  Кредитно-валютный

 Совет   рассмотрел   все   остальные  заявки,  принял

 отсельскохозяйственного  производства только на 10, 3

 миллиона  долларов.  Это  под  пистециды  и гербициды

 очень  такой  нужной  группы  для обработки садов. 17

 миллионов   долларов   были  отклоненны  те,  которые

 предназначались   для   закупки  сельскохозяйственной

 техники по внесению гербицидов и пестицидов.

      В   настоящее  время  подошли  строки  внесения,

 подходят строки внесения этих гербицидов. И гербициды

 уже стоят в Бельгии и ждут наших потребителей.

      Поэтому,  учитывая  все  эти нюансы о том, что в

 основном  эти  кредиты товарные и будут направлены на

 горно-обогатительный комбинат, для сферы медицинского

 обслуживания, для телевизионщиков.

      Мы,  аграрная  комиссия  и  фракция считаем, что

 этот   договор   именно  в  плане  товарного  кредита

 необходимо  ратифицировать.  А  также то, что говорил

 Вадим  Петрович Гетьман, что касается для поддержания

 бюджета  150 миллионов  долларов, ну, это я думаю, мы

 к этому пришли, голосуя за бюджет.

      Поэтому  убедительная  просьба: сконцентрировать

 силы и дать силу ратификации этого договора.

      Спасибо за внимание.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Симоненко,   ну   ви   ж   мішаєте

 працювать. Ну зайдете після сесії поговорите.

      .................вам   що  нема  чим  займаться?

 Діяльність показуєте.

      Жеребецький, будь ласка. За ним Чукмасов.

     

      ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ

      Шановний Головуючий! Шановні колеги! Якщо можна,

 я   коротко  викладу  суть  справи.  28  грудня  була

 підписана  угода для надання кредиту на загальну суму

 200  мільйонів доларів. Кредит цей був наданий нам на

 дуже  вигідних  умовах.  І,  безумовно, що його треба

 брати. 15 років ми не виплачиємо кредит і 5 років так

 4, 2 проценти, здається, проценти.

      Єдиною   умовою   кредиту  було  те,  що  на  50

 мільйонів  -це  зв'язаний  кредит,  ми  купуєм на них

 товар.   І   от   коли,   значить,   до  нас  прийшли

 представники   Міністерства   фінансів,  Міністерства

 зовнішніх економічних зв'язків на Комісію закордонних

 справ, а пізніше на Комісію по бюджету до Азарова, їм

 звернули увагу, що сумнівів щодо того, що треба брати

 150  мільйонний  кредит  нема  ніяких.  Це   йде   на

 покриття  бюджету.

      Томість товарний кредит викликав масу зауважень.

 Ну,  зокрема,  така  картина.  Значить,  Міністерство

 охорони здоров'я виклало заявку на те, щоб купити 717

 атомобілів  "Тойота" на 11 мільйонів доларів. Коли ми

 спитали:" А скільки у вас взагалі районів є, районних

 лікарень?" Вияснили, що 214.

      Значить,   спитали:  "А  що,  вам  діагностичної

 техніки  не  треба,  чи  медікаментів?" Значить, і на

 одній, і на другій комісії рішення не пройшло. Тобто,

 щодо 50 мільйонів оцього зв'язаного кредиту.

      Тому  формально  ми  взагалі  не  маєм  права це

 питання   розглядати,   бо   одна   і  друга  комісія

 відхилила.

      Натомість ми вже прийняли рішення про те, що 150

 мільйонів оцього незв'язаного кредиту вже закладені в

 бюджет.  І в зв'язку з тим, ми поставлені в абсолютно

 (...........) ситуацію і вимушені голосувати.

      Натомість я хочу звернути увагу, що 2 тижні тому

 Міністерство    зовнішньоекономічних    зв'язків    і

 Міністерство  фінансів,  знаючи про те, що це питання

 треба  вирішити  до  31  числа,  палець  о  палець не

 вдарило,  знаючи,  що  після  того  як  ми прийдемо в

 бюджет,  то  ми  вимушені  будемо  робити те, що вони

 хочуть.

      Розумієте? Це є вершина цинізму і всякої зневаги

 з  боку  виконавської  влади. Я вважаю, що це повинні

 бути  засідання  окремих  президій і це питання треба

 поставити, щоб вияснити  хто за  цим стоїть.

      Що стосується сьогоднішньої ратифікації, ну, по-

 перше,  ми  вимушені  голосувати  через  те,  що  150

 мільйонів   вже  закладені  в  бюджет.  Інакше  треба

 включати станок.

      Натомість  я  пропоную,  тут в мене є... в нас є

 Комісія  фінансові.  Хай  би  поправили другий пункт.

 Тобто,  суть  цього -цю постанову можна приймати лише

 при   умові,  що  надання  товарного  кредиту,  тобто

 товарне  наповнення  оцього  50-мільйонного  кредиту,

 кожне    окреме   рішення   повинно   затверджуватись

 Верховною   Радою.   Тільки  при  такій  умові  можна

 говорити.  От  Терьохін  хай  скаже.

     

      ГОЛОВУЮЧУЙ.   Спасибі.   Чукмасов.  Від  базових

 галезей. За ним Селіфонтьєв. І Григорович. І на цьому

 закінчуємо.

     

      ЧУКМАСОВ

      Я  немножко  приободрю  докладчика  и  отвечу на

 вопрос  Поровского.  К сожалению, иногда специалист 1

 категории  может  чаще  бывает  умнее  вице-премьера.

 Поэтому не нужно особенно обижать сегодня докладчика.

 Что   касается  темы,  которая  сегодня  обсуждается,

 действительно   самый   больной  вопрос  это  сегодня

 наполнение   товарных   кредитов.   Я  был  вместе  с

 Емельяновым,  зампредседателя  комиссии,  на комиссии

 Николая  Яновича,  когда  рассматривался этот вопрос,

 задавали  мы и Министерству здравоохранения, и нашему

 телевидению,    которое    закупает   аппаратуру.   К

 сожалению,  везде  нарушается эелементарная вещь, как

 Указ  Президента,  который  сегодня  не  отменен. Это

 товарный  кредит  свыше  100  тысяч  долларов. Должен

 обязательно  проходить  тендер  -товарное  наполнение

 этого кредита. Сегодня этот Указ нарушается не только

 по  этой  линии,  но и по другим кредитным линиям. И,

 конечно, этому нужно поставить определенный заслон со

 стороны  Верховного Совета. Я согласен с предложением

 предыдущего  выступающего, что должен Верховный Совет

 смотреть   и   пересматривать   перечень   того,  что

 наполняет  этот  товарный кредит. Но для того, чтобы,

 конечно,  уже  время  не терять, нам нужно поддержать

 тот кредит, который дается, действительно, льготный и

 нужный  сегодня Украине. В постанове есть предложение

 записать,  чтоб обязательно было отражено, что каждое

 наполнение  товарного  кредита: кто по Минздраву, что

 по   телевидению   или   по  другим  отраслям  должно

 проходить  через  тендер,  через  конкурс.  Это  даст

 возможность  и  сэкономить  сегодня цены и выиграть в

 ценах,   и  в  качестве  того  оборудования6  которое

 получит Украина.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасібо.

      Селіфонтьєв,   Григорович.   І  запросіть,  будь

 ласка, депутатів в зал, ми будем голосувать.

     

      СЕЛІФОНТЬЄВ С.І.

     

      Шановний  Олександр Миколайович, шановні колеги,

 я  розумію,  що  всі  вже  ми  зморені,  але  питання

 настільки   важливе.   Чому   важливе?   Я  хотів  би

 наголосити на декількох питаннях.

      Я  чудово  розумію,  що,  можливо,  не  в  такій

 послідовності   і   не   так,  як  би  нам  хотілося,

 затверджувався  цей  валютний кредит. Але зараз, коли

 ми підійшли до цієї межі, ми бачимо що і в бюджет він

 закладений.  І вже на цей валютний кредит мають певні

 розрахунки    і    Міністерство    промисловості,   і

 підприємства.  Я  тільки  хочу  сказати  вам стосовно

 гірничо-рудного  Кривбасу.  Зараз  там  чекають  дуже

 надходження  цього  кредиту,  тому що на цей товарний

 кредит   будуть   закуплені   запасні   частини   для

 автомобілей.....................,    без   чого   наш

 гірничо-рудний Кривбас не може сьогодні працювати. Ми

 бачимо,  що  в  бюджеті  вже ці розрахунки враховані.

 Тому  є  дуже  велике  прохання. Прийняти постанову і

 ратифікувати  цю  угоду з тами зостереженнями, що тут

 були  висловлені.  Але  б  хотілося  би, якщо є якісь

 зостережання до окремих позицій, які маються тут, щоб

 вони  не  зачіпили  ті  позиції, які узгоджувались на

 протязі   дуже  довгого  часу,  які  є  безпосередньо

 узгодженими  до самого кінця. Тому в мене дуже велике

 прохання   підтримати  цю  пропозицію,  затвердити  і

 прохання  те, що стосується гірничо-рудного Кривбасу,

 задовільнити  в  одну  із  перших  черг  це становить

 інтереси  всієї нашої економіки, всієї нашої України.

 Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Григорович.

     

      ГРИГОРОВИЧ.

      Шановний  Олександр Миколайович, шановні колеги.

 При  всій  оперативності  даного  процесу і входження

 даного  законопроекту  у Верховну Раду ми розглядаємо

 сьогодні  практично  в останній день. І тим не менше,

 висока  мудрість  наших  законодавців  і виступи всіх

 попередніх  моїх  колег  підказують  одне: так, даний

 законопроект  треба  приймати  і  даний  кредит треба

 ратифікувати.

      Буквально  минулого  тижня  ми всі голосували за

 бюджет  і  особливо  фінансовий  кредит,  частина 150

 мільйонів  доларів зобов'язує нас прийняти і товарні.

 Але,   буквально   сьогодні   зранку   головуючий  на

 вранішньому   засіданні   Верховної   Ради  виголосив

 звернення,  бо  сьогодні  26  березня і, через місяць

 буде   26   квітня,   тобто   буде   сумна   роковина

 Чорнобильської катастрофи.

      Так,  нам  потрібні  японські автомобілі, навіть

 якщо вони є і реанімаційні. Але окрім того всього нам

 потрібно  ще багато чого, що забезпечить найголовніше

 багатство  -здоров'я  наших  дітей  і всіх тих, котрі

 народилися після 1986 року.

      Я   би   хотіла  сказати,  що  щорічний  приріст

 лейкемій в Україні становить 2 тисячі випадків на все

 населення.  Приблизно 800 з них потребують пересадки.

 Така  операція  коштує 100 тисяч доларів! І помножити

 на 800, це виходить 80 мільйонів. Але нам не вистачає

 2 мільйони для того, аби обладнати Центр по пересадці

 кісткового  мозку  у  місті  Києві,  і 2 мільйони для

 того,  аби  навчити наші кадри. Ми сьогодні шукаємо і

 просимо   допомоги   у  світі.  Відомо,  що  японська

 апаратура  і техніка (я не говорю про медикаменти!) є

 чи  не найкращою -нам би вона дуже знадобилася саме в

 цьому наукоио-дослідному центрі.

      Так,  нам  потрібні  японські фібро-гастроскопи,

 нам  потрібна  апаратура  по виходжуванню недоношених

 дітей   у  кожній  обласній  клінічній  лікарні.  Нам

 потрібні  апарати  УЗД  із  датчиками  до  щитовидної

 залози.  ам  потрібні  ядерно-магнітні  резонатори  і

 кольорові   доплери  (?).  Тому  в  контексті  нашого

 нинішнього звернення стосовно 10-ї роковини Чорнобиля

 я  погоджуюся із запропонованою постановою, кличу вас

 підтримати  її,  особливо в частині другій про те, що

 використання  зазначеного кредиту вирішується окремою

 постановою Верховної Ради України. А я сподіваюся, що

 вони будуть співзвучні із 10-ю роковиною і з .......

 нинішньою постановою-зверненням.

      Дякую.

     

       ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Шановні  колеги,  я і ви

 зрозуміли з виступів, що всі одностайні у першій -про

 ратифікацію,  і  в  другій частині ті, що внесено від

 комісії  пункт  такий  (я  зачитаю,  ви,  будь ласка,

 прослухайте): "Закон України...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну  подождіть,  ну  я  вибачаюсь...  Ну,  що  ви

 осаждаєте все время?..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Нема   чим   заніматься?!   Сядьте  на  місце!..

 Закінчим сесію, будете тоді...

      Закон  України"Про ратифікацію угоди" про позику

 між   Україною,  що  є  через  Міністерство  фінансів

 України  та  Експортно-імпортним  банком Японії, щодо

 надання  не  зв'язаного кредиту в сумі, еквивалентній

 150 мільйонам  доларів  США.

      Верховна Рада постановляє: Угоду "Про позику між

 Україною,  що є через Мністерство фінансів України та

 Експортно-імпортним  банком  Японії  щодо  надання не

 зв'язаного   кредиту   в   сумі,   еквивалентній  150

 мільйонам доларів США",  яка була підписана 28 грудня

 1995  року в Токіо, ратифікувати.

      Друге.    Використанн    язазначеного    кредиту

 вирішуєтся   окремими   постановами   Верховної  Ради

 України.  Іде такий? Я ставлю на голосування це....

      ШУМ У ЗАЛІ

      Голосуєм...  Василь  Петрович, Ви теж голосуйте,

 сідайте,   будь   ласка...  Голосуєм...  Зібраться  з

 мислями, ми вже 15 хвилин поза Регламетом працюємо.

     

      "За" -

     

      Одну хвилиночку, 5 хвилин тоді, Азаров...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Азаров,  потім Череп і Яворівський, і голосуєм..

 Будь ласка...

      ШУМ У ЗАЛІ

     

      АЗАРОВ.

     

      Уважаемые народные депутаты...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу до уваги... М'ясковський, Ви

 сьогодні  10 раз уже виступали...

     

      АЗАРОВ.... в  постановлении ...

      ШУМ У ЗАЛІ

      в   постановлении   нельзя  указывать  там,  что

 использование  150  триллионов  пойдет  оп отдельному

 постановлению  Верховного  Совета. Эти 150 триллионов

 записаны  у  нас  в  статье  номер  один и определяют

 финансирование  дефицита державного бюджета. То есть,

 они  будут финансироваться Минфином в статье расходов

 Государственного   бюдета   на   здравохранение  там,

 образование, социальные и так далее, так далее, туда,

 куда   предназначено  бюджетом,  который  мы  с  вами

 утвердили.

      Втора  я часть связанные 50 -там, действительно,

 надо  ратифицировать,  ратифицировать с  последующим,

 будем  говорить,  рассмотрением  в  рабочем   порядке

 Верховным  Советом.  Вот  какая-то такая формулировка

 должна  быть, вот.

      Александр Николаевич.

      Уважаемый  Александр  Александрович,  я  просто,

 чтобы  вы  слышали. Значит, первая часть несвязанного

 кредита -150 триллионов, она входит в составную часть

 финансирования  дефицита.  И  никакими  определенными

 соглашениями  она  не  определяется.

      Вторая   часть,  ее  тоже  надо  ратифицировать,

 потому   что   кредит   общий  -200  -общий,  но  его

   ипользование   должно  быть  рассмотрено  Верховным

 советом  в  порядке  контроля.

     

       ГОЛОВУЮЧИЙ.    Череп, буь ласка.

 

      ЧЕРЕП.  Шановні  колеги!  Я,  як і 40 депутатів,

 входить в депутатську групу "Японія-Україна", тому ми

 в   себе   на   засіданні   Комісії  базових  галузей

 розглядали  це  питання.

      Ми  могли  сьогодні не проголосувати ратифікацію

 угоди,  якби  ми  не знали про те, що без цього ми не

 обійдмось,  а ратифікувати через 10 днів -це вже буде

 пізно  і не  потрібно.

      Я  підтримую,  і  в  той  же час я поділяю думку

 багатьох  депутатів, які сьогодні говорили про те, що

 і Міністерство фінансів і служби другі підготували це

 питання  дуже  і некоректно до парламенту і не зовсім

 кваліфіковано.

      Але  я  просив  би вас підтримати думку і виступ

 Гетьмана  депутата і Чумасова і Азарова в тому плані,

 що   ми   повинні  контролювати  парламентом  оці  50

 мільйонів  доларів через тендер Постановами Верховної

 Ради.

      Тому   я   просив   би   проголосувати  зі  цими

 зауваженнями  і  пропозиціями,  які  подали депутати,

 яких  я  назвав.  Я  просив би рпоголосувати. У нас в

 цьому   плані,   їй  Богу,  другого  виходу  нема  на

 сьогоднішній день. Дякую  за  увагу.

     

       ГОЛОВУЮЧИЙ.   Яворівський.

     

      ЯВОРІВСЬКИЙ.    Шановні    колеги    і   шановні

 представники  Уряду!

      Ну,  цілком зрозуміло чому не набрало це рішення

 наше  не  набрало  голосів і чому в нас усіх викликає

 певний  спротив  у цій постанові. Я б дуже хотів, щоб

 ви  для  себе  зафіксували,  що  це вже не вперше, не

 вдруге виконавча влада ставить нас перед фактом, коли

 в нас практично вибору ніякого немає.

      Ось  і  в данному випадку частина цих грошей уже

 закладена   в   бюджет.  І  звичайно  нам  нічого  не

 залишається,  бо  тепер ми будем перші вороги народу,

 які  не  проголосували  за  це рішення. Я просто хочу

 наголосити на тому.

      Ця  історія  з комбайнами. Ви пригадуєте скільки

 тут  Ткаченко  тягали за те, що комбайни були куплені

 по  120  тисяч. На наших очах сьогодні закуповують по

 250 тисяч комбайн. Верховна Рада мовчить. А ми з вами

 великі  борці за щастя народу. Чому ми мовчимо? У нас

 є  контрольна  функція  наша,  яку нам народ, виборці

 наші дали.

      Через  те я дуже хотів, щоб це було зафіксовано.

 Хто  радився  чи  потрібно сьогодні стільки цих машин

 купувати. Ці машини попрацюють на наших дорогах. Так,

 вони  потрібні  сьогодні, але через 2 роки вже тільки

 колеса  від  них  залишаться.  А гроши потім потрібно

 повертати.

      Може справді те, що Григорович сказала, закупити

 сьогодні  центр  по  пересадці  кісткового  мозгу. То

 давайте  ви державні мужі, якщо ми ліземо в борги, то

 давайте  будем  контролювати,  щоб ці борги нормально

 виконувалися.

      Я  закликаю  зараз  проголосувати.  Але  давайте

 скажемо  собі.  Останній  раз нас, як ваньок-встаньок

 ставлять  перед  фактом,  коли  нам уже робити більше

 нічого.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Так,  мені,  Олександр Миколайович мене

 проінформував,  що  домовлено  про  те,  що дають три

 депутати висловлюються, а потім голосуємо.

      Я  прошу уваги. Ми інколи забуваємо, що сьогодні

 всі  машини  швидкої допомоги імпортні і за всі треба

 платить  валюту.  Так  що наших поки що немає. А ми в

 Луцьку бачили розробки, там машини ідуть, але вони ще

 будуть  випускаться,  то  хто  знає,  туди  теж треба

 валюту.  Треба  використовувать  ці  можливості. Тому

 тільки  мова  іде  про  те,  що  треба голосувати два

 документи:  закон  України про ратифікацію угоди, про

 позику   між  Україною,  що  діє  через  Міністерство

 фінансів   України   та   Експортно-імпортним  банком

 України,  щодо  надання  незв'язанного кредиту у сумі

 еквівалентній 150 мільйонів доларів США. Цей проект у

 вас є на руках.

      І  друге.  Закон  теж  по  50  мільйонів. Тому я

 ставлю  перший  закон  на голосування. Він у вас є на

 руках.  Ставлю  на  голосування  про  150.  Угоду про

 позику  між Україною ратифікувати, яка була підписана

 і   так  далі.  Текст  у  вас  на  руках.  Ставлю  на

 голосування. Прошу активно підтримати

     

      "За" -

      Дякую.

      І  другий  проект, який у вас на третій сторінці

 документів,  на  четвертій сторінці, "Про ратифікацію

 угода   "Про  позику  між  Україною",  що  діє  через

 Міністерство  фінансів України та Експортно-імпортним

 банком Японії щодо надання експортного кредиту в сумі

 еквівалентній  50  мільйонів доларів США. Він із бвох

 постанов,  тут  є  норма про ратифікацію і про те, що

 використання зазначеного кредиту вирішується окремими

 постановами Верховної Ради.

      Ставлю на голосування. Ну закон це ж, закон  або

 в   першому   читанні,  або  голосується.  Голосуйте.

 За, щоб не помилиться.

       Голосуйте, голосуйте, потім я розскажу.

     

      "За"-

      Рішення прийнято.

      Дякую. Жеребецькому дайте доповнення.

     

      ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ

     

      Шановні  колеги!  Я  хочу,  щоб ви знали ще один

 важливий  момент.  Річ в тому, що до 31 числа японцям

 також  треба  дати  і  товарне  наповнення оцього 50-

 мільйонного  кредиту.  Ну,  я вважаю, що Президія хай

 розгляну,  бо  Комісія  закордонних  справ  і комісія

 Азарова  не  пропустили  товарне  наповнення, і нам в

 такому вигляді подали на ратифікації, тобто поставили

 нас  до стіни. Тепер хай Президія розгляне це товарне

 наповнення, бо і товарне наповнення подається японцям

 до 31 числа. Це дуже важливо.

      Протокольно. Хай... доручити це Президії -хай...

 це дуже важливо...

     

      ГОЛОВА.  Президія... Я прошу. Хвилинку. ну, будь

 ласка, не керуйте підряд всі. Не треба, тому що...

      Де  Савченко?  Розведіть  їх,  будь  ласка. Будь

 ласка.  Я прошу. Так, спокійно. Одну хвилиночку. Одну

 хвилинку.  Я... будь ласка.

      У вас на руках є орієнтований перелік питань для

 розгляду  на  пленарних засіданнях Верховної Ради 2-5

 числа.  Я  просив  би,  щоб ви визначилися щодо цього

 порядку в своїх комісіях.

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Ну, я почекаю. Я вас прошу. Ви пам'ятаєте, як ми

 приймали   закон   чи   постанову   про   Запорізький

 автозавод.  Пам'ятаєте? Скажіть мені, всі були згодні

 з   вашою   пропозицією?  Ні.  Але  підтримували,  бо

 розуміли,  що  треба так вирішить питання. А тут інша

 ситуація.

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Або   по   Севастополю,   пам'ятаєте   як  було?

 Запитайте  Олександра Васильовича.

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Я  прошу.  Цей  документ у вас на руках. Я прошу

 головам   комісій   в   кімісії  визначитися,  щоб  в

 понеділок  його розглянути і  схвалити. Так?

      Зараз   розпочне  засідання  Президія  Верховної

 Ради.   Для  членів  Президії,  учасників  засідання,

 представників, тобто керівників фракцій.

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Вже   проголосовано.   Будь  ласка,  перерва  до

 наступного   понеділка,   до   10  години  ранку.  До

 наступного   вівторка,   до   10   години  ранку.  До

 побачення.