Стенограма пленарного засідання

23 березня 1996

                 ЗАСІДАННЯ СОРОК П'ЯТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

    У к р а ї н и  23  б е р е з н я   1996  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Доброго  день,  шановні депутати, члени

 Уряду,   журналісти,  радіослухачі!  Прошу  депутатів

 підготуватися до реєстрації. Вставьте картки на місця

 правильно.   Запрошую   деппутатів   до   реєстрації.

 Зареєструвалося   327   народних  депутатів.  Ранкове

 засідання оголошуєтся відкрититим.

      Вчора    ми   почали   розглядом   питання   про

 патентування      деяких    видів     підприємницької

 діяльності.  Доповідач - Ростислав  Степанович Чапюк.

 Його  і  треба прийняти, але в нас там за Регламентом

 є...  10 хвилин часу. Давайте ви після розгляду цього

 питання, щоб уже не переривать, потім використимо, бо

 просила фракція... чи група депутатська зробити заяву

 коротку,  дамо після  розгляду першого питання.

      Будь  ласка. Чапюк.

 

      ЧАПЮК Р.С.

 

      Шановний  Головуючий,  шановні народні депутати!

 На  ваш  розгляд  виноситься  проект  Закону  в  2-му

 читанні     "Про     патентування     деяких    видів

 підприємницької діяльності".

      Комісія   з   питань   економічної   політики  і

 управління народним господарством рпопонує затвердити

 назву  і преамбулу проекту Закону як закон в поданому

 вам   варіанті.

 

       ГОЛОВА.   Добре.

      Як нема заперечень, то немає потреби голосувати.

      Чи  є  заперечення?

      Будь ласка,  запишіться,   в кого  є  заперечення.

       Одну  хвилинку,  давайте ми подивимось так, тут

 же  є  поправки.

      Відхилена  Чурута,  будь  ласка, він має слово і

 просить  його.

 

      ЧУРУТА.  Уважаемый  докладчик,  я  все-таки хочу

 услышать  мотивированный  ответ,  почему, я предлагаю

 закон  назвать "Про дозвіл на зайтяння деякими видами

 підприємницької   діяльності".

      Ви це не врахували, будь ласка, поясніть, чому?

 

       ГОЛОВА.   Ростислав   Семенович,   будь  ласка,

 поясніть, чому?

 

      ЧАПЮК.    Зрозуміло.

      У запропонованих змінах Михайла Івановича Чурути

 дійсно  є  пропозиції  і  дозвіл, але є патень, він у

 мене  в руках.

      Все-таки Комісія схиляється до того, щоб назвати

 Патентування,  так,  як  це  і  було колись в історії

 нашої об'єднаної держави, коли була приватна торгівля

 до  1928 року. І оце я подивився термін "патент", він

 походить  від  латинського слова "патент", що означає

 "свідоцтво",  свідоцтво  і  на  винахід, свідоцтво на

 торгівлю і  свідоцтво  на  судоходство.

      Пропоную  залишити  "патентування".

 

       ГОЛОВА.  Михайло  Іванович,  ви  наполягаєте на

 вашому голосуванні? Давайте дивитись так: дозвіл -це,

 власне  кажучи, процедура сама, або навіть факт, який

 засвідчує   можливість   здійснювати   підприємницьку

 діяльність. А  патентування - це  вся  процедура.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      Пинзеник нормально відноситься до цього питання.

 Будь ласка, увага.

      Питають  як  ви до цього ставитеся: патентування

 чи дозвіл.

 

 ПИНЗЕНИК.  Шановні  колеги, це не дозвільний закон. У

 нас   врегульовано   окремо   4   статею  закону  про

 підприємництво   лицезування   цієї   діяльності.  Ми

 підтримуєм назвати про патентування.

 

      ГОЛОВА.  Ви  не  наполягаєте на голосуванні? Ні.

 Він згоден уже, добре. Дякую.

      До 1 статті "Загальні положення". Олексєєнко, де

 ваша  поправка?  Номер поправки? Є. 5 поправка. Я даю

 слово вам.

 

      ОЛЕКСЄЄНКО   В.   К.   Дякую.  151,  Марьинский,

 Алексеенко.

      Значит, я по сути закону -це важливий закон. Але

 що  стосується  назви, то тут треба підійти і я хотів

 би, шановні народні депутати, щоб ви послухали.

      Верховна  Рада  вже  в  1993  році прийняла такі

 закони: про охорону прав на сорти рослин, про охорону

 прав на винаходи і корисні моделі, проохорону прав на

 промислові  зразки, в яких використовуються прийнятті

 у   міжнародній   практиці   такі   терміни:  патент,

 патентування.

      Що    стосується    патентування.   Патентування

 винаходів   корисних  моделів,  промислових  зразків,

 сортів  рослин  -це комплекс заходів, направленних на

 одержання  патента.  Вживання цих термінів обумовлено

 тим,  що  вони  використовуються  у тексті Паризської

 конвенції    по    охороні   промислової   власності,

 підписаної  у  1883  році, і членство, у якій Україна

 продовжила  у  1992  році.  Ці терміни вживаються і у

 цивільном  кодексі  України.  Тобто ці терміни набули

 загальної   відомості  і  широко  використовуються  у

 міжнародному і національному законодавстві, а також у

 спеціальній  літературі  з питань охорони промислової

 власності.

      Тому  я  наполягаю, щоб цю назву змінити. І саме

 прикре  те,  що  у  нас  єсть  Держпатент  в Україні,

 державний   комітет,  але  він  ні  одного  листа  не

 завізирував цієї постанови. Не зрозуміло чому Кабінет

 Міністрів обійшов поза увагою цей Державний комітет.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  скоріше все-такі говорити, ви

 більше двох хвилин використали. Ростислав Степанович,

 поясніть.

 

      ЧАПЮК.  Даю  відповідь.  Я  ще  раз повторюю, що

 згідно енциклопедичного пояснення патент видається на

 три види діяльності:

      1. На винаходи -це загальноміжнародне значення.

      2. На торгову діяльнність.

      3. На судохідство.

      І цим треба керуватися. І до 1928 року поки була

 приватна  торгівля в СРР патент широко застосовувався

 якраз,   як   свідотство  для  зайняття  торгівельною

 діяльністю.

 

      ГОЛОВА.  Олексієнко,  ну треба було вам прийти в

 комісію  і суперечки провести там. Ну послухайте, всі

 ж люди зайняті. Дайте Олексієнко ще раз слово.

 

      ОЛЕКСІЄНКО.     Олександр    Олександрович,    я

 вибачаюся.  Ну,  той  же  раз  і  Мовчан  піднімав це

 питання,   і   Пилипчук,   що   патентування   це  не

 відповідає  цій  дійсності.  Ми   пропонуємо назвати:

 "Державне свідоцтво  про надання дозволу на торгівлю"

 і все.

 

      ЧАПЮК.  Термін "патент"  якраз є в переводі

 "свідоцтво". ...........більш міжнародно визнане.

 

      ОЛЕКСІЄНКО. Так нащо ж, це не ............

 

      ГОЛОВА.  Ну  тут  скоріше  мова  йде про порядок

 патентування,    оформлення   йієї   процедури.   Про

 патентування  суть  важливо  не як назвать закон. От,

 наприклад,   ми   приймаємо   Закон   про  власність.

 Прийняли,  він  діє,  але  ж  там  визначення є, що є

 об'єктом, хто є суб'єктом власності і так дальше. Все

 залежить  від  функцій, які виписані в нормах закону.

 Тому  це,  мені  здається, безпредметна суперечка. Ну

 давайте  не будемо юристами більшими ніж нам потрібно

 для практики.

      Нема більше заперечень? Немає.

      1 стаття " Загальні положення".

      ШУМ У ЗАЛІ

      До  преамбули?  Так  ви  ж виступали вже з цього

 приводу. Ну, будь ласка,   дайте Чуруті   ще  слово.

 

      ЧУРУТА

      Уважаемые    народные    депутаты!   Значит,   в

 приамбуле, вы видите, здесь написано "яка провадиться

 з   суб'єктами   підприємницької  діяльності".  Здесь

 потеряны слова "юридична особа".

      Почему  я заостряю именно внимание на этом? Если

 вы  посмотрите  статью  1 часть 2. Здесь сказано, что

 "суб'єкти  правовідносин,  які підлягають регулюванню

 за   цим   законом   є  юридичні  особи  та  суб'єкти

 підприємницької   діяльності,  що  не  мають  статусу

 юридичної  особи".  А  приамбулі  сказано,  що тільки

 "суб'єкти  підприємницької  діяльності".

      Тому  моя  поправка  тутт  стосується, щоб сьоди

 добавити  і  слова   "юридичної  особи".

 

      ЧАПЮК.    Даю    відповідь.   Термір   "суб'єкти

 підприємницької  діяльності" вбирає в себе і юридичні

 особи також.

      І фізичні, і юридичні особи.

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Я  вичерпну  дав  відповідь.

 

      ГОЛОВА.  Я прошу вас. У вас у приамбулі записано

 так у поправках. Я читаю, Михайло Іванович. Записано:

 "Цей  закон  визначає  порядок  отримання  дозволу на

 зайнятття    підприємницької   діяльності   у   сфері

 роздрібної  торгівлі  і  торгівлі  іноземною  валютою

 грального  бізнесу.  Для  цього  закону...  Дія цього

 закону  не  розповсюджується  на  торгову  діяльність

 системи  Укоопспілки  та  торгівлю  товарами власного

 виробництва".     Фірма,     торгівля    вітчизняними

 виробництвами.  Де  тут  є  про  суб'єкти  і юридичні

 особи?

      Наполягаєте на цьому? Я поставлю на голосування.

      Та  почекайте.  Оце  ваша пропозиція. Голосувати

 її?

      ШУМ У  ЗАЛІ

 

      ЧАПЮК. В ході засідання комісії, перед тим

 робочі   групи   погоджено,   що   питання   торгівлі

 Укоопспілки і фірмою торгівлі вилучається з дії цього

 закону.  Послідуючими статтями.

 

      ГОЛОВА.  Значить,  цей  закон  визначає  порядок

 патентування  діяльності в сфері роздрібної торгівлі,

 торгівлі  іноземною валютою, а також надання послуг у

 сфері  грального  бізнесу, яка проводиться суб'єктами

 підприємницької діяльності...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Ну,  суб'єкти  можуть  буть  юридичні  і фізичні

 особи.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я  вашу  підтримав  би пропозицію, щоб завершити

 його   словами:   "окрім...   дія   цього  Закону  не

 розповсюджується  на торгову діяльність Укрккопспілки

 та          торгівлі         товарів         власного

 виробництва,...........................

 товаровиробниками". Це можна було б записать.

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      ЧАПЮК.  Це  в  статтях  передбачено,  Олександре

 Олександровичу.

 

      ГОЛОВА. Є в пункті 3, добре.

      Поправка Чурути ставиться на голосування.

 

      "за"

 

      Не вистачило голосів.

      Назва і преамбула ставиться на голосування. Будь

 ласка. Підтримайте,  будь ласка.

 

      "за"

 

      Дякую.

      Стаття  перша:  Загальні  положення.  Об'єкти  і

 суб'єкти правовідносин. Тут були зауваження. Радченко

 зауваження   відхилено,   вона  погодилася.  А  решта

 враховані.

      Одну   хвилиночку,  Ростислав  Степанович,  будь

 ласка.

      Стаття 2. "Визначення змісту торгового патенту".

      ШУМ У ЗАЛІ

      До першої статті? Яка поправка в вас?

      ШУМ У ЗАЛІ

      З  приводу третьої частини: "Дія цього Закону не

 поширюється  на торговельну діяльність підприємств та

 організацій   системи   Укркоопспілки   та   торгівлі

 товарами   власного  виробництва,  фірмова  торгівлія

 вітчизняними товаровиробниками". Що ви пропонуєте? Де

 ця поправка?

      Терьохіну дайте.

 

      ТЕРЬОХІН С.А.

 

      Шановні   колеги,  якщо  ви  знаєте,  в  першому

 читанні  цього пункту не було, він появився як новела

 з  комісії. Про що ця правка говорить? Що всі торгові

 кіоски,  які будуть належати Укоопспілці, а також, ну

 це  ще як би там не було, а також всі торгові кіоски,

 які будуть належати виробникам всіх форм власності, і

 що  таке  виробник у нас тут не вияснено, вони будуть

 звільнені від цього закону.

      Значить,  я  просив би тоді розбити третій пункт

 на  2  частини.  Перша  -це  є системи Укоопспілки, і

 проголосувати  за  те,  що  вони  звільняються і не є

 суб'єктами цього закону.

      І  друге  -це є фірмова торгівля. Якщо в першому

 випадку  можна ще говорити, що це можливо в сільській

 місцевості,  то  в  другому  -ні в якому разі неможна

 дозволяти,  так звану, фірмову торгівлю звільняти від

 патентування,  бо тоді всі будуть називатися фірмовою

 торгівлею.  І можна цей закон взагалі викидати.

 

      ГОЛОВА.  Ростислав Степанович.

 

      ЧАПЮК  Р.  С.  Це питання як раз під час другого

 читання  і стало каменем спотикання, що Верховна Рада

 його не прийняла. Як раз мова йшла про те, що система

 Укоопспілки і фірмові торгівлю виключити із дії цього

 закону.   На   цьому,  зокрема,  наполягали  настійно

 депутати Чурута, Піменова,  Радченко.

      В ході робочого розгляду...

 

      ГОЛОВА.  Ростислав  Степанович,  він  не  про те

 каже,   він   говорить   про  те,  що  можна  систему

 Укоопспілки  залишати  як  не  суб'єкт або не предмет

 цього в сільській місцевості. А мова йде про те, що у

 функціях подальших, дальших нормах визначити очевидно

 умови    патентування   для   тих,   хто   займається

 реалізацією  товарів власного виробництва. І тоді там

 можна  або  нульові  ставки поставити, або щось інше,

 але  щоб  вони  були,  так би мовити, не вилучалися з

 цього з під контролю держави.

 

      ЧАПЮК Р. С. Фірмова торгівля є фірмова торгівля.

 Це  торгівля власними товарами.

 

      ГОЛОВА.  Так.

 

      ЧАПЮК  Р. С. Це таке, коли підприємство реалізує

 свою  власну  продукцію через свій спеціалізований на

 певного виду продукції магазин, торгову точку.

 

      ГОЛОВА.   Ростислав  Степанович,  ви  виробляєте

 чоботи  і  реалізуєте  їх  через  свою фірму, фірмову

 точку.  Так? А біля цих чобіт ще продаєте там 2 ящики

 горілки  в день, наприклад. Як тоді буть -патентувать

 чи не патентувать?

 

      ЧАПЮК Р.С. Якщо інша  є   торгівля,  безперечно,

 патентувать.

 

      ГОЛОВА.   Ну,   то...  а  тут  же  написано:  не

 підлягають патентуванню...

 

      ЧАПЮК Р.С.  Фірмова торгівля...

 

      ГОЛОВА.  Пинзенику слово дайте.

 

      ПИНЗЕНИК В.М.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 колеги!

      Якщо  ми  зхбережемо  пункт 3 цієї статті, закон

 можна не приймати, тому що підсистему Укоопспілки всі

 кіоски  підуть, під фірмову торгівлю, і податку ми не

 отримаєм.  Тому,  Коопспілка  має  магазини.  Якщо  є

 проблема  з  площею,  давайтек  знизим величину площі

 кіоску  до  15 метрів. Крім того, в проекті в першому

 читанні був перелік товарів вітчизняного виробництва,

 при  продажу  яких  не  треба  купувати патенти. Якщо

 треба  розширити  цей перелік, давайте розширимо. Але

 така  норма звільнення приведе до того, що ми податку

 від цього закону не отримаємо.

 

      ГОЛОВА.  Все-таки...  я  прошу  -Піменовій дайте

 слово.  Тут  треба,  знаєте,  спішить  не  дуже,  щоб

 підметки не загубить...

 

      ПІМЕНОВА    , 42 виборчий округ, Республіка Крим.

      Действительно,  вопрос...  третий,  вот  пункт 3

 статьи  1 был предметом разговора на рабочей комиссии

 и  на  двух  заседании  всей  Комиссии  по управлению

 народным  хозяйством. Мы долго на эту тему говорили и

 пришли  к  выводу  о том, что систему потребительской

 кооперации,    фирменную    торговлю,    производство

 собственных  товаров  освободить  от  патентування из

 действия   этого  закона.  И  я  не  понимаю  Виктора

 Михайловича  Пинзеника, который говорит, что если эта

 третья статья будет действовать в законе, тогда можно

 закон  не  принимать...  Тогда  бы я спросила Виктора

 Михайловича,  если  идеология этого закона направлена

 на  то,  чтобы  охватить те предприятия тех субкектов

 предпринимательской  деятельности,  которые не платят

 налоги,  то  скажите  мне,  хотя  бы  приведите  один

 пример,  чтобы предприятие потребительской кооперации

 хоть  раз  (и  фирменная торговля) не платили налоги.

 Это как раз те предприятия, у которых отлажена четкая

 система,  бухгалтерский  учет и другие виды уччета, и

 система   налогов   здесь   отработна   и   получение

 государством очень четко.

      Если  этот закон, идеология его закона подчинена

 тому,  чтобы  действительно  охватить круг субкектов,

 которые  не платят, так это касается той коммерческой

 торговли   и   тех  индивидуальных  продавцов,  будем

 говорить    так,   которых  действительно  надо  этим

 законом и  патентувать. Это  первое.

      И  второе.  Что касается системы потребительской

 коопперации   в   частности,   есть   Закон   "   Про

 підприємництво",  який  дозволяє....  потребительской

 кооперации    и    есть    специальный    Закон    "О

 потребительской  кооперации", статья 17 и 1-я статья,

 где  указано и разрешенно законом Украины торгивельну

 дияльнисть. Это второе.

      И третье, Виктор  Михайлович...

 

      ГОЛОВА. Я прошу....

 

      ПІМЕНОВА_....  я  прошу  прощения  и  третье.

 Потребительская  коопперация  уже  платит лицензию за

 право  трговать  продовольственными товарами: водкой,

 сигаретами,   парфюмерными,   не  продовольственными.

 Скажите,   пожалуйста,   сколько  надо  еще  патентов

 дополнительных,  чтобы  еще  дозволов иметь для того,

 чтобы  платить...  Я прошу зал учесть, что комиссия к

 згоди,  як  це  называеться,  и  проголосуваты  праву

 колонку в редакции комисии, як запропоновано Головною

 комисиею.  И  это  принималось  не одним человеком, а

 всей комиссией вцелом.

 

      ГОЛОВА.  Давайте  так.  Тут наисано дуже, скажем

 так, на мій погляд точно, якщо равильно читать те, що

 написано,  а  треба,  щоб відповідні органи правильно

 читали.

      Мова  іде  ось  про  що.  Дія  цього  закону  не

 поширюється  на  торгівельну  діяльність підприємств,

 організацій.........     клуб     спілки,    оскільки

 аргументацію виклала тільки що депутат Піменова, вона

 переконлива,  тому що це реєструється, ліцензується і

 тому подібне.

      А    далі:   та   торгівлю   товарами   власного

 виробництва,     фірмова     торгівля    вітчизняними

 товаровиробниками.  Тут  мова  іде... не патентується

 торгівля  товарами,  як вид діяльності, але, якщо той

 же  самий  товаровиробник через фірмовий магазин свій

 торгує   не   власними   товарами,   то   тоді   воно

 патентується,  тоді  все  зрозуміло  і  тоді тут нема

 іяких застережень тоді.

      Тому   я   ставлю  статтю  1  на  голосування  в

 редакції,  яку  дала  Комісія.

 

      "За" -

 

      Дякую.

      Стаття   2   -"Визначення   і   зміст  торгового

 патенту".

      Тут  нема вже заперечень, тому що це є механізм,

 процедура  оформлення.   Немає  зауважень?

      Є,  будь ласка,  Брит.

      До  6  пункту?

      Який  пункт?

 

      БРИТ. 55 пропозиція від екологічної комісії.

 

       ГОЛОВА. Та почекайте, ми до неї ще не дійшли.

 

      БРИТ.  Ну ,  так  це  ж   друга  стаття.

 

       ГОЛОВА. Друга стаття, та вона ж закінчується 27

 пропозицією.

      До  другого,  Чурута,   поправка ь 27.

 

      ЧУРУТА.  Поправка ь 16.

      Тут  сказано:

      "Торговий  патент  ,  який  отримує  підприємець..."

      Не  Підприємець  дотжен отримувать, а отримувать

 за  цим  законом  можно  записать.

      И   почему   только  "суб'єкта  підприємсницької

 діяльності",  як  то  кажуть? Что это за новый термин

 такой    -"структурний    підрозділ"?   Відокремлений

 підрозділ,   і   тут  є  розписано  нами,  щ  о  таке

 "відокремлений   підрозділ".  Це  філії,  тут  є,  на

 сторінці ь2 -"філії, відділення, представництва", уже

 розписано,  що  таке  відокремлений  підрозділ. А тут

 появляется   структурный  еще.

      Поэтому  я  предлагаю слово "структурний" убрать

 отсяда,   и  не  "отримує",  а  "отримується".

 

       ГОЛОВА.   Михайло

      Іванович,  ну,  ви  не проти, якби записали так:

 "Торговий   патент   -це   державне   свідоцтво,  яке

 засвідчує  право  суб'єкта підприємницької діяльності

 чи   його   структурного   вертикального   підрозділу

 займатися    значими    цими    у    законі    видами

 підприємницької  діяльності.  Одну хвилинку. Торговий

 патент  не  є суб'єктом, який освідчує право суб'єкта

 підприємницької    діяльності    на    інтелектуальну

 власність.

      Оскільки  ми раніше визначили, що таке є об'єкти

 і  суб'єкти  я б тут взагалі цю деталізацію пропустив

 взагалі.

      Ростілав  Степанович, можна б було написать так.

 Торговий  патент...  Це  було  б  грамотно.  Торговий

 патент  -це  державне  свідоцтво, яке засвідчує право

 займатися   зазначеннними   у   цьому  законі  видами

 підприємницької  діяльності.  Торговий  патент  не  є

 патентом,    який   засвідчує   право   суб'єкта   на

 інтелектуальну власність.

      І  оці  всі зайві слова вони просто випускаються

 звідси і зміст не змінюється Хоч я розумію, що це так

 не  потрібно  робить,  бо я можу десь щось пропустить

 якесь  слово.  Але треба, щоб комісія була працювала,

 тут багатослів'я в законі не потрібне.

 

      ЧАПЮК.   У   такому   разі  пропонується

 залишити  так, як ми його приймали у першому читанні.

 "Торговий   патент   -це   державне   свідоцтво:  яке

 засвідчує  право  суб'єкта підприємницької діяльності

 чи   його   відокремленого   структурного  підрозділу

 займатися    зазначеною   у   цьому   законі   видами

 підприємницької   діяльності.   Торговий   патент  не

 патентом,     який     засвідчує    право    суб'єкта

 підприємницької    діяльності    на    інтелектуальну

 власність.

 

      ГОЛОВА.   Будь  ласка,  я  думаю,  що  правильно

 сказано. Не є свідоцтвом, яке засвідчує... Зрозуміло.

 Редакційно правимо...

 

      ЧАПЮК.  Торговий  патент  не  є свідоцтвом, який

 засвідчує.

 

      ГОЛОВА. Добре. Або торговий патент не дає право,

 або  не засвідчує право підприємницької діяльності на

 (............) власність. Значить, торговий патент не

 засвідчує  права  суб'єкта підприємницької діяльності

 на  інтелектуальну  власність.

      Значить,  в  редакції,  яка  є  в лівій колонці,

 тобто прийнято у першому читанні.

      2  стаття  в  цілому...  Ні.  Тільки  цей пункт.

 Ставиться на голосування цей пункт перший у редакції,

 яка   прийнята   у   першому   читанні  з  уточненням

 редакційним, яке вніс Кармазін. Будь ласка, ставлю на

 голосування.   Підтримайте,   будь  ласка.  Активніше

 прошу.

 

      "За" -

      Приймається.

      Яка ще поправка? Чурута, будь ласка.

 

      ЧУРУТА

 

      Поправка  ь22,  которая касается третьего пункта

 на  этой  же  странице: "Торговий патент містить такі

 реквізити:"   і   другий   рексвізит:"   найменування

 володільця  тогового  патенту".  Я  пропоную добавити

 сюди ще і в лапках "прізвище та ім'я по батькові". Це

 буде  для  суб'єкта  підприємницької  діяльності,  бо

 найменування  володільця  торгового  патенту  -це для

 юрибичної особби, це буде назва його фірми там або ще

 щось,  а  якщо це суб'єкт підприємницької діяльності,

 тут повинно бути вписано його прізвище.

 

      ГОЛОВА. Ростислав Степанович, відповідайте.

 

      ЧАПЮК  Р.  С.  Визначиться  зал.  Заперечення, в

 принципі,  немає, але комісія прийняла рішення такого

 характеру:    "найменування    володільця   торгового

 патента".

 

      ГОЛОВА. Спава в тому, що якщо він буде юридичною

 особою,  то  прізвище  буде написано, а якщо він буде

 фізичною  особою,  то буде названо що за підприємець.

 Ну все тут правильно написано.

      Місце  реєстрації,  термін  дії, відмітра органу

 податкової  інспекції,  форма встановлюється Головною

 державною інспекцією.

      Дальше.  Ще  Чурута,  поправка  ваша?  У  третій

 частині   статті   2  вилучити  абзац  шостий  "Місце

 проживання громодянина". Так?

 

      ЧАПЮК. Це недопустимо.

 

      ЧУРУТА.  Ні  це  враховано, це правильно. В мене

 поправка ось ще є.

      Значит,  на  странице  номер четыре самая нижняя

 строчка:  "Назва  операцій   надання  послуг  в сфері

 грального  бізнесу".  Я  прошу пробачити, цю поправку

 вносить Кабінет Міністрів, що це за пропозиція і яким

 вимогам вона відповідає? Поправка ь21? Стаття 4 пункт

 чотр/ири,  там  це зовсім інша стаття і ніякого немає

 відношення  до  грального  бізнесу зовсім. А тут вона

 написана, ще й написано, що враховано.

 

      ГОЛОВА. Ростислав Степанович, поясніть.

 

      ЧАПЮК  Р.  С.  Треба подивитися, хоча проблем не

 виникало до того.

 

      ГОЛОВА.  Що  таке  назва  "операції  з  наданням

 послуг  у  сфері  грального ізнесу"? Як їх фіксувать?

 Той,  що  подає  там  кості,  чи що, якщо в доміно на

 азарт  грають? Чи  як?

 

      ЧАПЮК.  Значить,  гральний бізнес має тоже різні

 види  надання  послуг, різні апарати чи... Ну різного

 характеру  гральні автомати. Про мова й йде. Що точно

 визначити, тому що на різний вид різний патент.

 

      ГОЛОВА.  Ростислав  Степанович,  маю підозру, що

 ви,  як  і  я,  ні  разу  не  були  в гральному цьому

 казіно...

 

      ЧАПЮК. Є така підозра, але я стикувався...

 

      ГОЛОВА. Поясніть, будь ласка, від Уряду.

 

      ШИТРЯ. Шановний Олександре Олександровичу!

 Це  слушна, слушна, так сказать, поправка. Можна було

 б  написати  "назва  надання послуг у сфері грального

 бізнесу". Випустить слово "операції", то воно не дуже

 доречне  тут  операції.   А сказати "назва ...

 

      ГОЛОВА. "Назва виду  послуг  у  сфері грального

 бізнесу".

 

      ШИТРЯ.  Ну  і  це  б воно якраз відображало суть

 того, що ми хочем бачити в цьому законі. Спасибі.

 

      ЧАПЮК.  Я  думаю,  що  доцільно прийняти. Це, до

 речі, поправка була Кабміну.

 

      ГОЛОВА. Підходить. Редакційно.

 

      ЧАПЮК.  "Назва  виду  послуг  у  сфері грального

 бізнесу". Редакційно.

 

      ГОЛОВА. Так. Добре. Ще. Нема вже до цієї статті?

 Чурута,  ви  більше  не  заперечуєте?  Враховані ваші

 зауваження.

      Так. Таким чином я статтю...

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Є,  є.  У нас усе є. Так, дайте ще слово Чуруті.

 27 поправка.

 

      ЧУРУТА

      Страница   5   пункт   4  "Заявка  на  придбання

 торгового  патенту повинна містити такі реквізити". Я

 читаю,   як   тут   записано.  "Витяг  з  установичих

 документів...

 

      ГОЛОВА. Я знаю, є.

 

      ЧУРУТА.... суб'єктів підприємницької діяльності.

 А   у   випадках,   якщо   патент   прибувається  для

 відокремлення   підрозділу,   довідка   органу,  який

 погодили місцезнаходження відокремленого підрозділу і

 зазначень  цього  місця".  Що  це  таке?  Будь ласка,

 поясніть.  В  жодному  законі нема такого поняття, що

 погодження  місцезнаходження.  Що  це таке? І чому це

 тут з'явилося?

 

      ГОЛОВА. Ростислав Степанович, роз'ясніть.

 

      ЧАПЮК.  Що  вам не зрозуміло? Витяг з установ чи

 заявка на придбання торгового патенту повинна містити

 такі  реквізити.  Витяг  з установчих документів щодо

 юридичної адреси суб'єкта підприємницької діяльності,

 а   у   випадку   якщо   патент   придбувається   для

 відокремленого  підрозділу, для структурного -довідка

 органа,   який  погодив  місцезнаходження.  Виконком,

 податкова інспекція.

      ШУМ У ЗАЛІ

      А  це  означає,  що  це  може бути відокремлений

 підрозділ  по  різних районах міста, різних населених

 пунктах району. Це означає.

 

      ГОЛОВА.  Давайте  так.  У нас є деякі тут вирази

 специфічні,  які  не  мають  точного термінологічного

 визначення,  і  ми  даємо доручення нашому юридичному

 відділу,  це  його  обов'язок -під час випуску закону

 норми   редакційного   характеру  вносяться  ним  без

 погодження з Верховною Радою, це він зобов'язаний, це

 передбачено його функціями.

      Тому,  там,  де  написано  "придбавати",  є таке

 слово   українське,  хоч  воно  теж  не  подобається.

 "Владелец", "пользователь" на російській мові, такого

 точного перекладу, на жаль, у нас немає. На "власник"

 немає, бо це "обственник", це зовсім інша категорія.

      Тому,   давайте   ми   юридичній   відділ  потім

 відповідно  до термінологічного словника визначиться.

 А зараз суть його ми передбачаємо.

 

      ЧАПЮК.  І  це  одне  невеличке  зауваження до 26

 пункту  Кабінету Міністрів, не враховано, а відхилено

 комісією, то просто була...

 

      ГОЛОВА.    Можна   третю   статтю   ставить   на

 голосування, тобто другу статтю, я прошу вибачення?

      Ставиться  друга  стаття  на  голосування,  будь

 ласка.

 

      "за"

      Приймається.

      Стаття 3. Порядок придбання торгового патенту на

 здійснення   операцій   з  роздрібної  торгівлі.  Тут

 враховані,   є  чимало  зауважень,  але  всі,  власне

 кажучи,  враховано,  якщо  я  не  помиляюсь. Ні, одна

 відхилена, але вона вже погодилася, погодилася.

      Подивимося  далі.  У  Чурути, одну хвилиночку, і

 вам дам. Чурута, яка, який номер поправки?

 

      ЧУРУТА   Значить, поправка номер 30. Вот.

 

      ГОЛОВА.   У   статті   після   слова  "покупців"

 поставити  кому,  після слова "площі, що не перевищує

 20  квадратних  метрів"  викреслити, далі за текстом,

 будь ласка.

 

      ЧУРУТА.     Значить,   тут   написано,   що

 врахована,   вона  дійсно  врахована,  але:  не  вмер

 Данило,  так  болячка  задавила.  Значить  там,  де я

 предлагал,  там действительно це викреслили, но взяли

 внесли   в  другой  пунк  это  замечание.  Поэтому  я

 настаиваю  на  том,  чтобы  20 квадратных метров было

 убрано и обкясню почему. Значит, здесь речь идет, как

 мне кажется, о монополизации с тем, чтобы убрать всех

 мелких  торовцев  и  сосредоточить торговлю в крупных

 магазинах.  Почему не обкладываются патентом магазины

 типа  "Каштана", "Березок", вот которые имеют площадь

 более  20  квадратных  метров.  ведь  говорят,  что в

 бюджет  нужны  деньги  поступать,  так  давайте пусть

 платят все. Почему же мы душим этих мелких торговцев,

 а крупным даем зеленый свет.

      Поэтому   я   предлагаю   вообще   исключить  20

 квадратных   метров  и  в  третьем  пункте  там,  где

 підпунктами   роздрібного  продажу  товарів  в  цьому

 законі  розуміється:  магазини, -і поставить крапку з

 комою,  і  все.  А  слова  "...  які  займають окремі

 приміщення,  вибудівлі  та мають торговельний зал для

 покупців,  площа  якого  не  перевищує  20 квадратних

 метрів"  викреслити взагалі.

 

      ГОЛОВА.  Ростислав  Степанович,  поясніть,  будь

 ласка.

 

      ЧАПЮК Р. С. Даю відповідь. Значить, ця стаття, і

 в  цілому  як закон спрямоване на те, щоб залучити до

 оподаткування  якогось виду ту дрібну торгівлю, котра

 сьогодні, практично, процвітає і не оподжатковується,

 не  показуючи  прибутків.  Так  що  комісія  це якраз

 розглядувала  і  додатково  просить  залишити в такій

 редакції.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Якраз  мова  йде  про  ту  дрібну  торгівлю,  що

 викликає   такі   неоднозначні  відношення  у  нашому

 суспільстві.

 

      ГОЛОВА.  Справа  в  тому, що ті, що мають більшу

 площу, вони оподатковуються іншим способом.

 

      ЧАПЮК Р.С. Там облік є, там все...

 

      ГОЛОВА.  Правильно  чи  ні? Уряд, скажіть. Дайте

 слово.

 

      ШИТРЯ.

      Олександре  Олександровичу  шановний  і  шановні

 депутати!

      Справа  в  тому,  що от "Каштан" і всі інші такі

 підприємства  -це суб'єкти господарської діяльності -

 мають  баланс, мають облік і є всі підстави для того,

 щоб  визначить їхні обороти і оподаткувати. А те, про

 що  ми  філософію  (як сьогодні правильно казали), ми

 повинні визначити, на що він направлений? Направлений

 на лотки, на маленькі пересувні торгівлі, про що... А

 воно зараз перевищує те, все те, що стоїтьза великими

 магазинами  -вони  пусті,  а вся торговля йде отам...

 Тому...  якщо  ми  викреслим, то ми все перепутаєм...

 Уже  мало того, тоді зовсім всякий глузд... не буде з

 цього.

 

      ЧАПЮК  Р.  С. Можу добавити, що в якійсь мірі ця

 стаття  вирівнює  можливості торгівлі класичних наших

 магазинів і дрібної торгівлі.

 

      ГОЛОВА. Поправка Чурути ставиться на голосування

 (він наполягає).

 

      "За" -

 

      Ще яка поправка є? Номер? Яка? НАступна?

      Тридцять  перша.  Звуцчить  так: "Під роздрібною

 торгівлею  в  цьому  законі  розуміється  торгівля  в

 пунктах  роздрібного  продажу  товарів  за  готівкові

 кошти  ("за  готівку"  треба  сказати так), а за інші

 готівкові платежні засоби, включаючи кредитні картки.

 Ростислав Степанович.

 

      ЧАПЮК.   Це враховано. Пмд роздрібною торгіівлею

 пропонується  комісією  у  цьому  законі  розуміється

 торгівля   товарами,  а  також  виконання  при  цьому

 супутніх робіт, послуг за готівкові кошти, а також за

 інші.....

 

      ГОЛОВА.  Отже  те й написано... Михайло Іванович

 хоче слова....

 

      ЧАПЮК.....  а  також  за інші готівкові платіжні

 засоби, включаючі  кредитні картки....

 

      ЧУРУТА.

 

      Уважаемые  народные  депутаты,  в  той редакции,

 котораы   сейчас  нам  предлагается,  во  2-м  пункте

 заложена  мина  замедленного действия. Прошу обратить

 внимание на слова: в тарой редакции в 1-м чтении, и в

 этой  редакции " а також виконання при цьому супутних

 робіт  та  послуг".  Значит,  мы  сказали,  что  этим

 законом  мы  накладываем  патент  на  киоски, ларьки,

 магазины и так далее. А также "на виконання при цьому

 супутних  робіт".  Вы меня извините, вам разбили дома

 стекло,  вы  куда  идете?  -На  рынок... Куда? -В тот

 киоск  или  в ту забегаловку, где вам нарежут стекло.

 Это  будет  оказание вам услуг и вто же время продажа

 этого стекла. Значит, этот киоск по продаже стекла по

 нарезке  должен заплатить патент 200 долларов. У него

 таких денег нет, он закроется, этого киоска не будет.

 точно  так, не будет таких киосков по нарезке ключей,

 по   заточке   там   ножниц  и  так  далее,  сапожные

 мастерские,  часовые  мастерские. Так что, подумайте,

 что  мы  будем  делать,  если  проголосуем за то, что

 здесь   написано   "виконання   супітних  робіт".....

 мастерские в киосках закроются все....

 

      ГОЛОВА.  Нормально,  він  повинен патентувать цю

 діяльність, а як же?  Це вид послуг....

 

      ЧУРУТА. Нет, правильно....

 

      ГОЛОВА. Це продаж  своїх  послуг, а як же?

 

      ЧУРУТА. Абсолютно верно, я просто говорю в каком

 состоянии  они  сейчас  находятся  и  по 200 долларов

 никто  из  них  не  в  состоянии  будет заплатить. Та

 часовая  мастерская  в  этом  киоске или тот пункт по

 нарезке  стекла  или  в  пункте  приема стеклотары...

 Поэтому.......

 

      ГОЛОВА. Ростислав Степанович....

 

      ЧАПЮК.  Шановний  Михайло  Іванович, скло як раз

 продають,   нарізають його в тому самому кіоску або в

 тому  самому пункті, це як раз патент і на скло, і на

 його  розрізку.  Це ж не буде окремо: одне і друге, і

 третє  патентуватьсмя.  А  це  разом  патентується  і

 торгівля, і надання послуг

 

       ГОЛОВА.  Ви  наполягаєте  на  .............

      Ставиться  поправка   Чурути  на  голосування.

        За -

        Не  вистачило  голосів.

      Ще  є поправки? Михайло Іванович, і вас, і інших

 авторів  поправок,  ви розумієте, не можна створювати

 таку   ситуацію,   ви   розумієте,   ви  маєте  право

 відстоювати  свою  думку на сесії -це правада, але ви

 повинні її були відстоювати, переконати в комісії.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      Та  й  не  в тому справа. Якщо вони б вам довели

 проте,  що  та  редакція  точніше відповідає предмету

 закону,  то  треба все-таки довіряти своїм колегам по

 парламенту.

      Так,  наступна  поправка  33 Чурути. В статті 33

 вилучити   слова   "автомагазини,   лотки,  розвозки,

 прилавки  і  другі  види  торгових  точок,  відведені

 для...  А,  32  поправка.  У  статті  3  передбачений

 диференційований   підхід   щодо  вартості  торгового

 патенту   на   здійснення   роздрібної   торгівлі   в

 залежності від об'ємів реалізації видів товарів.

      Ну,  це  ж  не та, це ж, по-моєму, не норма цієї

 статті.

      Дайте  Чуруті  слово.

 

      ЧУРУТА. Значит, с магазинами мы определились.

      теперь  следующая  поправка: "Кіоски, палатки та

 інші   малі  архітектурні  форми".  Отут  я  пропоную

 поставити  крапку  з  комою,  а  слова  "які займають

 окремі   приміщення,   але   не   мають   вбудованого

 торгівельного   залу   для  покупців".  Есть  киоски,

 которые  имеют  торговый  зал для покупців площадью 2

 метра  на  два  метра.  Это  получается,  что  они не

 попадают  т  уда  и  не будут обкладываться патентом.

 Поэтому  надо  включить все киоски, которые имеют зал

 или  не  имеют.  Поэтому  все  эти слова вычеркнуть и

 оставить  "киоски,  палатки  идругие  формы".

 

       ГОЛОВА.  Ну, ви ж самі пропонували не визначати

 до  20  метрів, а ми визначили до 20-и. Значить, туди

 входить  і  те, що ви пропонуєте. Воно вже враховано.

 Будь  ласка,  ні,  тут треба... Якщо ви наполягаєте я

 поставлю   на  голосування.  Наполягаєте?  Ставлю  на

 голосування.

 

      "За" -

 

      Ще будем? Брит, будь ласка, ваша поправка.

 

      БРИТ В.П.

 

      Шановні колеги, я прошу вас звернути увагу на 55

 поправку  на  10  сторінці  від Комісії з екологічної

 політики.  Тут  викладено  мотивація  нашої поправки,

 тому я не буду її  повторювати.

      Від   комісії   написано,   що  вона  врвахована

 редакційно  і  частково.  Але  вона  не  враховано не

 радекційно,  не  частково.  Наша  комісія  пропонує 6

 пункт цієї статті записати у такій редакції.

      "Не   потребує   патентування   діяльність:   а)

 суб'єкти   підприємництва   з  реалізацією  продукції

 власного  иробнитцва фізичним особам, які перебувають

 у  трудових відносинах". Тобто оцей пункт. І додати 2

 пункт   б)  фізичних  осіб  за  реалізацію  продукції

 виробництва  підприємства,  з яким вони перебувають у

 трудових  відносинах  і  яку вони отримали, як оплату

 праці.

      Бо такі випадки є і непоодинокі.

 

      ЧАПЮК.  Значить,  в  цілому  частково  врахована

 пропозиція  екологічної  комісії. Але те, що ви зараз

 пропонуєте, воно ще деталізує, конкретизує 6 пукнт, 6

 частину.  І  його  треба  висловити,  так сказать, на

 папері.

 

      ГОЛОВА.  Ви  наполягаєте?  Ставлю на голосування

 пропозицію Брита.

 

      "За" -

 

      Не вистачає голосів.

      Будь ласка, дайте ще Чуруті.

 

      ЧУРУТА.  Я  предлагаю оставить третим подпунктом

 "автомагазины",  а  слова  "развозки  и  другие  виды

 передвижной  торговельной  мережи"  выключить. Только

 "автомагазины".  Почему? Слава богу, що еще кое-где у

 нас  остались развозки. Все вы, наверное, помните как

 Тетя  Маша  с  колокольчиком идет по улице, везет два

 бидона  молока, продает, еще остались такие. Хлеб так

 еще  развозят.  И  если  еще на эти развозки, на Тете

 Маше  на  грудь  поцепить таблицу с этими реквизитами

 о  патентовании,  то  это  будет  смешно.  Поэтому  я

 предлагаю оставить только "автомагазины".

 

      ГОЛОВА.  Якщо Тетя Маша несе на собі оце все, то

 це не розвозка.

 

      ЧУРУТА.  Это  развозка считается официально, это

 развозка.   Когда   по  улице  толкает  тачичку  -это

 развозка.

 

      ГОЛОВА.   Ростисла  Степанович,  поясніть,  будь

 ласка, що таке розвозка.

 

      ЧАПЮК  Р. С. До якого це пункту, повторіть, будь

 ласка.

 

      ГОЛОВА.  До  статті  3,  під пунктом роздрібного

 продажу товарів, до пункту 3: "Магазини, які займають

 окремі.....",   сторінка   шоста:"  будівлі,  кіоски,

 палатки,   автомагазини,   розвозки   та   інші  види

 пересувної тоговельної діяльності".

      Та  я  розумію,  та  зараз  можна  на прицепі до

 жигулів  таку  розвозку зробить. Подивіться, до міста

 всіх свиней возять  зараз на таких розвозках.

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      ЧАПЮК  Р. С. Значить комісія пропонує залишити в

 тій редакції, що запропонована. То не ручні розвозки,

 це  все  на  механічній  тязі,  це  то  стаціонарного

 харатеру, що можна з одного місця взяти, перевезти на

 інше.  І  цієї  торговлі у нас сьогодні у всіх містах

 вистачає.

 

      ГОЛОВА.   Послухайте.   Ми   ж   патентуємо  вид

 діяльності.  Якщо  згадана вами Тетя Маша пече хліб і

 продає,  має  на  те  право,  то  це її особистий вид

 діяльності,   він   не  патентується.  А  якщо  через

 розвозку   здійснюється   той  вид  діяльності,  який

 підпадає  під  статті,  що вимагають патентування, то

 треба  патентувать,  хоч  би він його на руках носив.

 Навіщо ми одне до другого, одне з другим зв'язуємо.

 

      ЧУРУТА.  Тим  більше,  що  ми  в попередній

 статті визначили, що треба і для транспортних засобів

 марку  транспортного  засбу  і  його  номер із мар...

 

      ГОЛОВА. Наполягаєте на своєму... Голосуйте, будь

 ласка, поправку Чурути.

 

      "За" -

 

      Не  вистачає  голосів.

      Сахань,  ваша  є  поправка?  Та, ну ви правильно

 говорите.  Ну  якщо  нема  поправки,  то  навіщо  час

 затримувати?

      ШУМ У  ЗАЛІ

      За правки -правильно. Дайте слово Саханю.

 

      САХАНЬ

      Шановні  колеги!  Ми  з вами певний час приймали

 раніше,  як  форму  продажу  і  податок  накладали на

 роздрібну  мережу  торговельну  по  продажу  бензину,

 паливно-мастильних  матеріалів, які завозяться.

      В   даному   випадку   в  нас  не  входить  сюди

 автозаправочна станція, як форма роздрібної торгівлі.

 То  в  даному випадку ми тоді не знаємо: де роздрібна

 торгівля  по  бензину  здійснюється ч и по дизельному

 паливу. Тобто,  це   враховано    просто...

 

      ГОЛОВА.  Микола Олексійович. Хвилиночку. Уряд що

 скаже  з  цього приводу.

 

      ШИТРЯ.  Я вважаю, що це правильна поправка

 і  десь  мабуть сказати про це, якщо викликає сумнів.

 Тому  що  це  відноситься до роздрібної торгівлі, всі

 наші ...

 

      ГОЛОВА.   А   чого   ж  ви  не  записали  цього?

 Запишіть...  Скажіть, як записать. Проголосуєм зараз.

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Та  справа  в  тому, що не в каністрі, цистерні.

 Скільки  на  дорозі  стоїть  машина, продає бензин із

 цистерни.  І  якби  він мав патент на те -будь ласка,

 продавай.  А  інакше  це  мабуть  кваліфікувати треба

 інакше.  І,  до  речі, ніякої ні заправки там, ніякої

 технічної  мови не   дотримується ....

      Як  записати?

 

      ШИТРЯ.  Та  заправочні  станції, які торгують за

 "налічность". Я так...

 

      ___________.  За готівку.

 

      ГОЛОВА.  За  готівку.

      ШУМ У ЗАЛІ

      І  пересувні, і стаціонарні, на всіх, воно всім,

 тому  що  і  пересувні, і такі, да. Вони зараз можуть

 буть всякі.

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      ГОЛОВА.  Треба  написать так: паливо... як вони,

 не заправочні, як?

      ШУМ У ЗАЛІ

 

 

      ШИТРЯ.   Шановний   Олександре   Олександровичу,

 автозапровочні  станції,  слово  "готівку"  не треба,

 тому  що  ми  в  перших статтях сказали, там і картки

 можуть бути, і талони, і все таке інше. Тому не... Це

 не  треба  казати,  що  за готівку, а просто назвати,

 що...

 

      ЧАПЮК...............................

 включаючи пересувні.

 

      ГОЛОВА.    Так,    записуємо:    "Під   пунктами

 роздрібного    продажу   товарів   у   цьому   Законі

 розуміються  магазини, кіоски, автомагазини, далі там

 лотки  і паливозапровочні станції і пункти, включаючи

 пересувні.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Та,  ну мастильні, ясно. Вони називаються так, а

 там же і мастило і що вгодно може бути.

      Зрозуміло? Можна ставити всю статтю?

      Дайте Бриту ще слово.

 

      БРИТ  В. П. Олександре Олександровичу, тут треба

 уточнити,  а як хтось уїжджає машиною десь на трасу з

 десятком каністрів і продає цей бензин.

 

      ГОЛОВА. Тут написано: "включаючи пересувні".

 

      БРИТ В.П. Це ж не станція пересувна!

 

      ГОЛОВА.  Так  не  в  тому...  Станції  і пункти,

 включаючи пересувні.

      Будь ласка, стаття 3 ставиться на голосування...

 Що? Бобриньов ще є поправка?

      Радченко дайте слово, Радченко слово дайте.

 

      РАДЧЕНКО Г.Ф.

      Прилуцький виборчий округ.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 колеги.  Справа  в  тому,  що  стаття  3 і її пункт 4

 являється  мабуть  ще  однією,  головною або основною

 статєю  цього  закону.  Я  вважаю,  що зовсім буде не

 вірно,  життєво  не  вірно  підходити  однозначно  до

 визначення  ставки вартості патенту, тобто якщо ми до

 всіх  суб'єктів  підприємницької діяльності примінемо

 одну   єдину  ставку  плати  за  патент  -160  екю-це

 невірно.  Якщо  торгувати  у ларьку, якщо торгувать у

 магазині  і якщо торгувать під дощем, під снігом, то,

 я  важаю,  що  це будуть різні доходи, а відповідно і

 різні  ставки  податку.  І потрібно ще зважити на те,

 якщо  я  буду  торгувать  зубною  пастою, а ви будете

 торгувать  куртками  з натуральної шкіри, то це також

 будуть  різні  доходи,  і  одна ставка податку, такий

 однозначний  підхід  до визначення плати за патент до

 всіх суб'єктів підприємницької діяльності -це життєво

 в  корні  невірно.  Я  вважаю,  що  цю  статтю  треба

 обгрунтувати,  пристосувати  її до реалій життя. Адже

 нашими  курсом  економічних  реформ  ми змусили наших

 людей, в тому числі пенсіонерів...

 

      ГОЛОВА.    Галина    Федорівна,    будь   ласка,

 пропозицію, ви вже 2 хвилини...

 

      РАДЧЕНКО.  Тому  я  пропоную, вважаю так, коли я

 пропонувала  37  пропозицію  і  свої  ставки плати за

 патент  оптову  торгівлю  я вичеркую, а що стосується

 роздрібної   торгівлі   в   магазині  і  безмагазиної

 торгівлі, вони більш реально пристосовані до життя. Я

 хочу їх зачитати.

 

      ГОЛОВА.  Галина  Федорівна,  вони є в депутатів,

 але ви поясніть мені, я взяв патент і торгую сьогодні

 пастою,  а  завтра  достав  куртки  на шкірі і продаю

 тепер..., а патент маю.

 

      РАДЧЕНКО Г.Ф.     Трудно...      Але     суб'єкт

 підприємницької  діяльності  один  одному  -рознь. не

 можна однозначно підходити...

 

      ГОЛОВА. Адже у нас торгівля - неспеціалізована!

 

      РАДЧЕНКО Г.Ф. Цей закон не відповідає реальності

 життя!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  Ну, будь ласка,  Ростислав Степанович.

 

      ЧАПЮК Р. С. Значить, шановні колеги, це питання,

 дійсно,   в  комісії  (і  в  робочій  комісії,  і  на

 засіданні   комісії)   розглядали...   В   зв'язку  з

 неможливістю  тіпізувати  такого  характеру торгівлю,

 зійшлись  на  тому,  щоб  відхилити,  тому що дійсно,

 патент  є  -сьогодні  можна  торгувати  одним, завтра

 другим, післязавтра третім. І обсяги, і ............

 торгівлі   контролювати   і  нормалізувати  практично

 неможливо!

 

      ГОЛОВА.  Це  треба,  щоб було контролерів більше

 ніж продавців.

 

      ЧАПЮК Р. С. Так... Патент видається, якщо людині

 не буде вигідно, вона...

 

      ГОЛОВА.  Хвилиночку,  ростислав  Степанович, але

 вона має право -вона розробила систему, шкалу, вона у

 вас  є  на сторінці 7, де передбачається діапазон від

 100  до  300  доларів,  залежно від обсягів торгівлі,

 видів  товарів  і  т.  п.  І  я  пропозицію  депутата

 Радченко ставлю на голосування.

 

      "За" -

 

       Галина   Федорівна,   тут   скоріше   не   вашу

 пропозицію  підтримали,  а  вас... Але виявилося мало

 все-таки голосів. Будь ласка. Розумна пропозиція, але

 її треба деталізувати. Да.

      Бобриньов, будь ласка,  номер? Номер поправки?

 

      З ЗАЛУ. Нема.

 

      БОБРИНЬОВ.

      Уважаемые    депутаты!    Уважаемый    Александр

 Александрович!

      Мы  разрабатываем  закон  Украины.  И вдруг сюда

 вводим  валюту -сначал доллары, потом экю... Экю -это

 вообще  безналичка,  и скоро эта "семерка" в 1997 уже

 начинат  эвро  разрабатывать  -давайте  эвро. А я вот

 помню,  в Индийском океане есть племя, где на каури -

 давайте  за  каури...  Я  предлагаю  приравнять это к

 необлагаемому  минимуму.  Это  будет  20 необлагаемых

 минимумов.  у что это такое? Экю... Что такое экю?!..

 Ну, вы поймите...

 

      ГОЛОВА.   Ні,   ми   пишемо   еквивалентно  екю,

 еквивалентно  можна,  тому  що, ну, скажем пів Європи

 торгує  зараз  за  екю і нормально виходять. Ми можем

 прирівняти,  а,  якщо....  за  що  в нас торгують, то

 пождивіться  на  вулицях чим торгують. Я думаю, що...

 як ми через еквивалент...

 

      БОБРИНЬОВ....      Оно     ппереходит     уже

 на............,   Вы,   наверное,   уже  читали  уже,

 новую....

 

      ГОЛОВА. Так, так...

 

      БОБРИНЬОВ.....      Давайте     уже     будем

 вбивать.......

 

      ГОЛОВА.Ростислав Степанович, будь ласка.

 

      ЧАПЮК.   Значить,   це  розглядувалося  комісією

 уважно.  До  речі,  Кабінет  Міністрів  пропонував  в

 доларах,  але, враховуючи, щоб не займати чужу валюту

 і,   враховуючи,   що   ми   не  маєм  своєї  валюти,

 приминились   до  європейської,  загальноєвропейської

 вимірної...   І   все   переводиться  у  нині  діючий

 платіжний  засіб  по  курсу  Національного Банку. Хто

 буде цікавиться  патентами, той завжди .......

 

      ГОЛОВА.  Бобриньов правий, але наша економіка не

 доросла  ще  до  вимог  Бобриньова, давайте так. Є ще

 потреба?

      ШУМ У ЗАЛІ

      До   3-ї   статті   в  Вас?  Будь  ласка,  дайте

 Терьохіну. Номер поправки.

 

      ТЕРЬОХІН.

 

      Шановні колеги, я проршу заернути увагу на пункт

 6-й,  який  на  жаль, в другому читанні випав. Про що

 йдеться    мова?    Про    те,   що,   якщо   суб'єкт

 підприємницької      діяльності     торгує     такими

 соціально значущими товарами, як хліб, борошно, сіль,

 молоко  і  так далі. Ліки чомусь випали, треба додати

 ще  ліки.  То тоді йому видається безоплатний патент.

 якщо  цього  не  зробити,  то  можете собі уявити, що

 завтра   маленькі   хлібні  магазинчики  або  молочні

 магазинчики  мають платити ці кошти. Я б наполягав на

 тому,  щоб 6 стаття була прийнята вредакції, яка була

 прийнята  в  1-му  читанні.  То  є  просто соціально-

 амораольно   накладати   додаткові  податки  на  такі

 соціально значущі товари.

      Дякую.

      6-й пункт.

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      ГОЛОВА. Віктор Михайлович.

 

      ПИНЗЕНИК.

      Шановні  колеги, абсолютно правильна пропозиція,

 це  соціально  значимі товари, вони відносно невелику

 рентабільність  мають,  тому їм треба видавати патент

 безоплатно.

      І  наша  пропозиція: зберігти редакцію, яка була

 проголосована в 1-му читанні.

 

      ГОЛОВА.     Ростислав    Степанович,    Ви    не

 заперечуєте?

 

      ЧАПЮК.   Даю  відповідь.  Я  даю  відповідь  від

 комісії

 

      ЧАПЮК.    Ми    дійсно,    в   першому   читанні

 проголосували  таку редакцію, як зарпопонував депутат

 Терьохін,  але комісія з питань АПК, депутат Радченко

 обгрунтували  вилучити, враховуючи тим, о виробництво

 сільськогосподарське,  де  виробляються всі соціально

 значимі продукти, до єдиного, обкладаються податками,

 а уже обіг, торгівля цими продуктами...

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      ...   обкладається,   починачи   з   землі,  све

 обкладаєтсья  податками.

       Ось   з  цих  міркувань  Комісія  погодилась  з

 Комісією АПК і Радченко Галиною Федірівною упустити 6

 пункт  повністю.

 

       ГОЛОВА.  Ростиславе  Степановичу, можливо, мені

 здається, що це не зовсім переконливо це звучить, або

 ви   зовсім  неправильно...

      Радченко  дайте   слово.

 

      РАДЧЕНКО.   Шановні   колеги,   торговий  патент

 видаєтсья безоплатно, як запропоновано в пункті 6 для

 продажу товарів хліба, борошна, мила і так дальше.

      Якщо  ми  визначлились  в  тому,  що  не  будемо

 патентувать  фірмову  торгівлю,  якщо  ми визначили в

 тому,  що  не  будемо  патентувать торгову діяльність

 Укркоопспілки,  то скажіть, будь ласка, знайдіть мені

 магазин,   який   торгує  виключно  молоком,  найдіть

 магазин,   який   торгує   виключно  милом,  пральним

 порошком, олією і так дальше. Такий магазинів бути не

 може,  можуть  бути  тільки  магазини  фірмові,  як і

 торгують  товарами  власного  виробництва.  Всі  інші

 магазини   будуть  торгувати  товарами  повсякденного

 попиту.  Поряд  із  милом  і  пральним  порошком буде

 масло,  мед,  ковбася,  м'ясо  і так  дальше.

      Тому  я  вважаю,  а  хто займаєтьс перепродажем,

 якщо  торгуватиме  олію, муку, цукор і так дальше, то

 це  вже  торгова  діяльність -  перепродає.

      Все  інше  буде  фірмова  торгівля  або  взагалі

 торгівля.

 

      ГОЛОВА. Я прошу не перегукуйтеся один до одного,

 ми  поки  ще  нічого  не  продаємо. Будь ласка, можна

 голосувати статтю?

      Пропозиція   Терьохіна   голосується.  Хвилинку.

 Пропозиція   Терьохіна  голосується.  Одну  хвилинку.

 Треба раніше вести роботу у комісії, будь ласка.

 

      "За" -

 

      Не вистачило голосів.

      Так, Чурута, будь ласка. Номер поправки.

 

      ЧУРУТА М.І.

 

      Я  прошу  прощения.  Давайте  ити по порядку, не

 прыгать.   Мы   рассматривали   4  пункт  о  вартости

 торгового патенту и так...

 

      ГОЛОВА.  Михайло  Іванович,  одну  секундочку, я

 звертаюся у кого є поправки. Ви промовчали у той час.

 Я  дав  Бриту. Одну хвилинку. Тому, якщо йти за вашим

 принципом,  то  давайте ви ставайте на трибуну, бо це

 виходить,  що  весь закон треба через вас пропустить.

 Так же?

 

      ЧУРУТА   М.  І.  Значить,  я  пропоную,  значіт,

 сначала  определиться  с  4  пунктом.  4  пункт  надо

 разбить   на   две   части,   так  сказать,  для  нас

 голосовать.  Во-первых,  я  настаиваю  на  том, чтобы

 здесь у нас не было никакой иностранной валюты. Такая

 поправка  у  меня  есть.  Она на странице 17, 81. Там

 предлагаю убрать вообще всю инвалюту и понятие.

      Поэтому  достаточно  определится  в чем мы будем

 выражать:  в  инвалюте,  в долларах, в экю, в марках,

 там  или  еще в чем-то. Или я, например, предлагаю не

 облагаемость  минимума  доходов  граждан.  Это первый

 момент.

      А  второй момент. Уже определить колличественно.

 Поэтому  я прошу вас Александр Александрович, сначало

 поставить  на  голосование  вот  этот момент. В какой

 валюте мы будем определяться. И когда мы определимся,

 то  это  будет  в  марках,  в долларах, в экю, либо в

 необлагаемых минимумах.

      А  второй  момент  мы  определим колличество уже

 (............) 10, 20, 30.

 

      ГОЛОВА.  Номер поправки вашої скажіть?

 

      ЧУРУТА М.І.  Номер поправки 40.

 

      ГОЛОВА. 40 поправка. Я читю її. Вартість дозволу

 на здійснення роздрібної торгівлі становить суму в 10

 неоподаткованих   мінімумів   доходів   громадян   за

 календарний  місяць.  Темін дії дозволу на здійснення

 роздрібної торгівлі становить 12 календарних місяців.

 Ставлю а голосування.

 

      "За"-

 

      Можна  ставить 3 статтю на голосування? Ставлю в

 цілому  3  статтю. Хвилинку, тоді.... поправкам будем

 вводить.  Це просто неможливо, треба писать своєчасно

 закон. Ну хіба так можна.

      До пункту шостого. Візьміть слово ще Пинзеник.

 

      ПИНЗЕНИК  В.  М.

      Шановні  колеги!  Я  просив уважно подивитись на

 пункт  шостий,    де  безоплатно  видається  торговий

 патент:  хліб, борошно, сіль, цукор, молоко і молочна

 продукція, яловичина та свинина, картопля, комбікорми

 для  населення,  періодичні видання, проїздні квитки,

 вугілля,   продукти    дитячого    харчування,   мило

 господарське.  В  нас  є  кіоски,  які  тільки хлібом

 торгують,  якщо ми завтра на них введемо податок цей,

 підніметься  ціна хліба -це соціально значимі товари.

 І це в наборі може продаватись. Є прохання підтримати

 цю пропозицію.

 

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      ГОЛОВА. Пропозиція Пинзеника голосується.

 

      "За" -

      Не вистачило голосів.

      Спокійно. Будь ласка.

      3 статтю в цілому можна голосувати?

      ШУМ У ЗАЛІ

      Ростислав Степанович, скажіть в чому справа?

 

      ЧАПЮК Р.С. Значить, шановні...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Шановні колеги! Нічого не проізойдьот.

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      ГОЛОВА. Я прошу вас, чому ви кричите з місця? Ви

 свою пропозицію вносили? Ну тоді мовчіть.

 

      ЧАПЮК  Р.  С.  Це  якраз  комісія  з  АПК внесла

 пропозицію,    тому    що   можна   торгувати   мукою

 кілограмами,  а  можна  торгувати  мішками  і це тоже

 здійснюється, і хай бере патент і торгує.

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      ГОЛОВА.  Анатолій Федорович, сядьте, будь ласка.

 Сядьте,  спокійно.

      Я вам слова не дам. Є поправка в кого ще? Галина

 Федорівна ще раз. Будь ласка.

 

      ЧАПЮК.

      Шановні  колеги!  Я  прошу  вас  підтримать  мою

 пропозицію   і   вилучити   безоплатні   патенти.  На

 перепродажу,    які   буде   заніматься   скопкой   і

 перепродажой товаров.

      Якщо   ви   боїтеся,   що   я  вирощу  в  своєму

 господарстві  картоплю  і  вивузу на базар, то у мене

 буде  довідка  від сільської Ради, яка стверджуватиме

 про те, що це моя власна картопля. І так далі.

      ШУМ У  ЗАЛІ

 

      ГОЛОВА. Ростислав Степанович...

 

      ЧАПЮК.  Позиції  дві.  Вони  і  одна і друга має

 певні  підстави.  Треба визначитись нам голосуванням,

 якщо говорить.

 

      ГОЛОВА. Уже визначилися. Дайте Кузнєцову слово.

 

      КУЗНЕЦОВ. Уважаемые  депутаты!

 

      ГОЛОВА.   Ну   почекайте.  Говорить  же  людина,

 колега...

 

      КУЗНЕЦОВ.... подготовке этого законопроекта и

 поэтому хочу обратить ваше внимание на следующее.

      Если  мы не проголосуэм список, вот тот, который

 предлагался  в  первом  чтении и о чем говорил Виктор

 Михайловисч.

      Мы уничтожим бывшие ларьки Союзпечати. Закроется

 вся  торговля  печатными изданиями, вот теми, которые

 туда  продаются.  И  мне не понятна позиция комиссии,

 которая  взяла это и вычеркнула. А некоторые депутаты

 просто этого не понимают. Завтра останемся без газет,

 вот   всего  лишь навсего.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги.  Одну хвилинку. Галина

 Федорівна.  Будь  ласка,  увага.  Подивіться за що ми

 суперечку  завели.  Патентується  з  нульовою  ціною.

 Упорядковується  і люди нічого не платять зайвого, не

 відбувається  ціновартості продукції.

      ну  в чому справа?

      Я  прошу  ліву  колонку шостого пункту ставлю на

 голосування.

 

      ЧАПЮК.  Ну  давайте  підтримаєм  6 пункт в лівій

 колонці. Тільки дружно.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, там же нульова ставка.

 

      "за"

 

      Можна третій пункт в цілому ставити?

      Байрак.

 

      БАЙРАК М.В.

 

      Шановні  депутати,  я хотів би повернутись ще до

 четвертого  пункту  і  таки  підтримати  нашу  колегу

 Радченко  в  тому,  що,  ну,  не  можна  так  огульно

 підводити  всіх  під  200  доларів  в  місяць,  це 40

 мільйонів  з точки з любої. Давайте ми подивимось. Ми

 ж  з  вами  похоронимо  все,  а, по-друге, все одно і

 ліцензування,  і  патентування,  воно піде на нас, на

 нас   ти,   хто   буде  купувати  у  цих  людей.  Ну,

 подивіться, чи в селі є можливість. Палатка, скажемо,

 там. Сьогодні хто працює там?

 

      ГОЛОВА.   Я   прошу,   я  голосував,  ставив  на

 голосування  цю пропозицію, вона набрала 138 голосів,

 будь  ласка,  підіть ще загітуйте всіх депутатів, а я

 потім ще раз поставлю.

 

      БАЙРАК  М. В. Ну, я хотів до того, як голосувати

 всю  статтю  в  цілому, щоб ми зрозуміли: не можна її

 приймати тільки із-за цього пункту, не можна...

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      ЧАПЮК.   Даю   відповідь.   Все,  що  стосується

 сільської   торгівлі,   ми   ж   вже  вилучили.  Крім

 Укоопспілки.  Ми  вже  ввели норму видачі безплатного

 патенту, ну, щоб був документ-свідоцтво про торгівлю.

 Все вже охвачується.

 

      ГОЛОВА. Пинзеник ,  будь ласка.

 

      ПИНЗЕНИК В. М. Шановні колеги, це не означає, що

 всі  торгові точки будуть платити одинаковий податок.

 Це  мінімальна  ставка  податку.  Він  кореспондує  в

 податок  на  прибуток.  Якщо  податок з прибутку буде

 більшим,  то платиться не 200 доларів, а 300, 400 або

 500.   Це   ставка   мінімальна.   І   тому  прохання

 проголосувати  зберегти  в  такому  варіанті,  як є в

 проекті закону.

 

      ГОЛОВА.  Чурута.  Ми голосували четвертий пункт,

 будь ласка.

 

      ЧУРУТА  М.  І.  Уважаемые  депутаты,  мы  сейчас

 сделали, проголосовав 219 голосов "за", очень большую

 ошибку. И хочу вам пояснить почему.

      Мы   проголосовали   шестой   пункт,  в  котором

 приведен  перчень  продуктов, торговля которыми будет

 выдаваться,  за  торговлю  которыми  будут выдаваться

 бесплатный  патент.  А  теперь внимательно прочитайте

 этот перечень. Здесь сказано, на примере вам приведу,

 яловичина  та свинина. А вы мне скажите, а если будут

 торговать курями? Что патент уже покупать?

      Мясо  домашних  животных  и  птицы уже не попало

 сюда. Кроли, куры, утки, сало...

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  вас.  Де  поправка?  Допишемо

 зараз.

 

      ЧУРУТА. Ні, в мене поправка є, тут є.

 

      ГОЛОВА.  Ну  так  тоді говоріть про те, що треба

 проголосувати цю поправку.

 

      ЧУРУТА. Нет, я как раз хочу сказать, что вы

 сделали  большую ошибку и переголосовать, убрать этот

 бесплатный  патент.  Ешё  раз  обкясняю  почему он не

 нужен, бесплатный патент.

      Значит,  мы  говорим,  что этим законом мы хотим

 изкять теневые деньги, которые якобы имеют киоски, мы

 это  признаем  и вводим этот закон. И вто же время мы

 сейчас   даем  бесплатный  патент  этим  же  киоскам,

 которые будут торговать мукой. Это будет монополия и,

 подумайте, в чьих руках она будет? Монополия на муку,

 на сахар и на масло.

 

      ГОЛОВА.  Ростислав Степанович, пояснюйте і йдемо

 дальше.

 

      ЧАПЮК.  Дійсно  52  пункт пропозиція Чурути було

 відхилено  тому,  що  в  цілому  патент безплатний не

 давався,  якщо  ми  зараз проголосували за безплатний

 патент, є пропозиція 6 пункт цієї статті добавити

 після  яловичина,  свинина,  а також жир, сало, м'ясо

 домашніх тварин і птиці.

 

      ГОЛОВА.    Піменова    дайте.   Хвилиночку,   не

 заважайте, будь ласка.

 

      ПІМЕНОВА.

      Уважаемые депутаты, я хочу ещё раз обратить ваше

 внимание,  что мы сегодня дали право, проголосовав за

 6  статью  в  том  виде,  в  котором  она есть, право

 торговать  спекулятивно и, я уже на своём округе это

 знаю, с машин мешками: мукой без патента, сахаром. Мы

 можем  пойти  на  компромисс. Какой? Сало, мы сегодня

 мясников  освободили  то  патента,  то  есть  мы даем

 право  и это в Крыму особенно четко торгуют, забирают

 у крестьянина. Здесь Заяц сказал, если я, крестьянин,

 вырстил  и  не  могу  никуда сдать! Во-первых, у меня

 есть  справка.  Но  тот,  кто приехал ко мне, купил у

 меня  для  продажу  дальше  на рынке, он извлекает из

 этого   доход,  а  коль  получает  доход,  должен  (и

 большой!)  платить  прибыль.  Поэтому  я  предлагаю в

 шестой  сатье,  если  уже  принять,  то  освободить и

 бесплатные   патенты  исключительно  тем,  кто  будет

 торговать  хлебом, хлебо-булочными изделиями, солью и

 молоком.  И  больше  ничего не освобождать. Ничего не

 освобождать!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Товарищи  депутаты,  подумайте  внимательно  -вы

 даете   сегодня  разгул  спекулянтам,  которые  будут

 торговать  с  молотка мешками муки, сахара.. Обратите

 на это внимание! И прошу переголосовать.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Шаланський.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ, 228 виборчий округ, Кіровоградщина.

      Я вам вдячний.

      Я абсолютно розумію, що ми боїмось за тих людей,

 які  на  чужій  праці  наживуть  гроші. Але, з іншого

 боку, ми роззорили заготконтору... Куди діне людина в

 селі  оте  м'ясо,  якщо  вона...  оцей  перекупщик не

 приїде і його не забере?!.. Куди бабуся його діне?!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Тому  скажіть  мені,  будь  ласка,  за  кого  ми

 стоїмо:  а  того,  хто  придбає, чи за того, хто... у

 кого обдерти, щоб дорожче продав?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ТОму  оцей пункт, як ми й проголосували, хай він

 так  залишається  -ми повинні думать про споживача, а

 не про те, куди гроші підуть!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Це  на  м'ясі  і  на  картоплі  багато грошей не

 зробиш!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.   Я   статтю   3   в  цілому  ставлю  на

 голосування.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      "За" -

 

      Враховуючи   і   поправку,   яку   ми  внесли...

 Враховуючи  і поправку, яку ми внесли до пункту 3 про

 автозаправочні станції - це всі з тим погоджувалися.

      Михайло Іванович, будь ласка,  Чурута.

 

      ЧУРУТА.   Александр   Александрович,   я   прошу

 прощения.  Значит, в третьей статье (я ж держу руку!)

 у меня есть еще 60-я поправка, а вы уже поставили всю

 статью на голосование...

 

      ГОЛОВА.  Яка вона?

 

      ЧУРУТА. 60-я поправка.

 

      ГОЛОВА.  Тариф на прдбання дозволу на здійснення

 операції......

 

      ЧУРУТА. Да ,   это первое.....

 

      ГОЛОВА.  Хвилинку, "для міст з населенням більше

 мільйона  чоловік,  вартісь...........  буде складать

 100  процентів       суми,  зазначеної  в  законі.  З

 населенням  від  500  до  мільйона -80 процентів, для

 міст  з  населенням  від  200  тисяч до 500 -60 і так

 дальше.  Диференціація.  Що  із  цього  приводу  каже

 комісія?

 

      ЧАПЮК. Відхилила.

 

      ГОЛОВА. Чому?   Поясніть, будь ласка.

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      ЧАПЮК.  Значить, тому що немає в принципі

 значення  розмір  міста  для  обсягів  торгівлі.  Для

 обсігів  тогівлі  окремої,  скажем,  палатки окремого

 магазинчика.   то  буде  залежити  кількість  їх  для

 обслуговування.   Ось   з   тих   міркувань   комісія

 відхилила.

 

      ГОЛОВА. В Алушті, на березі, в місті маленькому,

 на   березі   моря,  можна  поставити  кіоск  і  мати

 реалізацію  більшу,  ніж  у  2-х мільйонному місті на

 Хрещатику, на приклад, у Києві.

      Тому,  давайте, не будемо все це диференціювати,

 тому  що ми в кожну щілину не влізимо із контролером,

 із  нормувальником  абощо.  Це буде вимагати ще армію

 людей,  які  будуть  ходити  із  патентами,  да. Будь

 ласка.  Чуруті ще слово дайте...

 

      ЧУРУТА.  В  стенограмме 1-го чтения, когда было,

 значит,  такое предложение высказывал депутат Товт. И

 Вы,   Александр   Александрович,   сказали,   что  в"

 постанові  є  таке  доручення  и  воно  повинно  бути

 обов'язково   враховано".   Мотивация   комиссии   не

 убедительная,     не     убеждает    меня.    Депутат

 Гошовская.......  спрашивала, ведь доходы магазина на

 Хрещатыку  и  где-нибудь  в  селе  Причепиловка  -это

 совсем разные доходы, но платить все будут одинаково.

 

      ГОЛОВА.  Та  не  будуть,  ми село зняли. Село ми

 зняли...

 

      ЧУРУТА... я условно говорю...село.

      Это  один  момент.  Поэтому я прошу все-таки мою

 поправку  поставить  на голосование. Это первое.

      И  второе.  Мы сейчас проголосовали за 6 пункт с

 перечнем товаров. Уважаемые народные депутаты, я хочу

 сказать,  давайте мы сейчас переголосуем, потому что,

 посмотрите,  там не включенм рабы и рыбопродукты, это

 значит,  на  рыбу цены поднимуться, здесь не включены

 ягоды,  виноград,  клубника.  Сейчас  пойдет  сезон и

 посмотрите,  какие будут цены, потому что за них надо

 платить. Здесь  включены  лекарства,  за  лекарства.

      Поэтому  мы  сделали  очень  большую ошибку, что

 написали  вот  такой перечень. Если уж писать его, то

 его  надо  сделать  вот таким.

 

       ГОЛОВА.  Я прошу ще р аз: ми в Законі не можемо

 написати  отак,  ви  розумієте?  Та не в тому справа,

 треба  в рядочок  писати,  і в статтю  голосувать.

      А нема цього н аписаного. До 4 статті прошу, які

 зауваження?  Порядок  придбання  торгового патенту на

 здійснення  операцій у торгівлі готівковими валютними

 цінностями.   Ну,   тут   все   розписано,  здається,

 правильно.   Враховані   зауваження?  Нема  зауважень

 інших.

      Стаття  5  -"Порядок придбання торгового патенту

 на  здійснення  операцій  з  надання  послуг  у сфері

 грального  бізнесу".

      Ну,    тут    великийм    спеціаліст   Ростислав

 Степанович.  Він врахував  всі  зауваження.

 

      ЧАПЮК.  Ну,  тут було було, шановні колеги,

 три пропозиції.

      Була  перша прпоозиція Кабінету Міністрів. Після

 першого  читання поступили зауваження, в тому числі і

 нашого  колеги  Терьохіна.  Після  цього комісія дала

 запит,  бо  там  буквально  в 10 раз зменшилась плата

 запит у Кабінет Міністрів, Кабінет Міністрів надіслав

 нам   нову   відповідь,  і  ми  її  за  основу  взяли

 визначення вартості патентування грального бізнесу.

       Є    прохання   такого характеру  прийняти.

 

       ГОЛОВА.  Дякую.

      Стаття  6 -"Порядок розподілу коштів, одержавних

 від продажу  торгового  патенту".

      Мені здається, тут все правильно, так чи ні?

      У вас  до   6  Статті?

      Дайте  Чуруті  слово.  Сторінка 18, 93 поправка.

 Пропонує  статтю  5  викласти  так. Під час придбання

 патенту  юридична  особа  або суб'єкт підприємницької

 діяльності   вносить   одноразову   плату  у  розмірі

 половину  вартості  патенту  за  1  місяць.  На суму,

 сплачену   під  час  придбання  патенту  зменьшується

 розмір  плати  за  патент,  який  підлягає внесенню в

 місяці дії.

      Ростіслав Степанови поясніть.

 

      ЧАПЮК.  Зараз.  Значить, прийнято пропозицію, що

 патентувати  кожен  місяць наперед. Це висловлювали і

 суб'єкти  підприємницької  діяльності такого харатеру

 пропозиції і це взято за основу.

 

      ГОЛОВА.    Чуруті    на    хвилину   слово   для

 обгрунтування своєї позції, будь ласка.

 

      ЧУРУТА М.І.

 

      Уважаемые   народные  депутаты,  здесь  вкралась

 небольшая  ошибка. Посмотрите. Пункт 5 на 18 странице

 говорит о том, что оплата стоимости торгового патента

 совершается  ежемесячно.  А следующий подпукнт пишет,

 что  оплата  за  три  месяца и дальше. Концовка самое

 интересное.  На  суму,  сплачену  під  час  придбання

 торгового   патенту   зменьшиться   розмір  плати  за

 торговий  патент,  який  підлягує внесенню в останній

 квартал його дії.

      Он  платит  помесячно.  Поэтому  вот  квартал на

 слово мисяць треба замінити.

 

      ГОЛОВА.    Пропозиція    Чурути   ставиться   на

 голосування.

 

      "За" -

 

      Не вистачає голосів.

      Ще   є?   Терьохін  ваша  поправка.  Яка?  Номер

 поправки?

 

      ТЕРЬОХІН С.А.

 

      Олександре  Олександровичу, мої поправки це все,

 що в лівій колонці, якщо ви знаєте. Тому...

 

      ГОЛОВА.  Не  знаю,  не знаю, але назвіть всетаки

 який пункт, на якій сторінці.

 

      ТЕРЬОХІН С.А.  Пункт 5, сторінка 13.

 

      ГОЛОВА. Сторінка  13, пукнт 5.

 

      ТЕРЬОХІН С. А. Значить, що малося на увазі, коли

 писалося,   що   плата   вартості  тоговорго  патенту

 здійснюється   щоквартально.   Валютні   кіоски   -це

 стаціонарні  пункти, які нікуди не можуть подінутися,

 тому  що заборонені пересувні валютні кіоски. Тому ми

 можемо  їх  проконтролювати,  і  тому  була  таке при

 першому  читанні  рішення прийняте, що валютні кіоски

 оподатковуються,  мають  платити на квартал вперед, а

 казіно, ігральні місця -на рік вперед.

      На  жаль, і там і там пройшла поправка в комісію

 Чурути,  який  сказав,  що  щомісячно треба шукати чи

 сплатив  він  чи  не  сплатив  він вартість торгового

 патенту. От уявіть собі, яка армія контролерів треба,

 щоб  кожного  місяця,  по  кожному  валютному  кіоску

 присилати  податківсця, щоб він перевіряв або сплатив

 він патент, або не сплатив патент.

      Тому  я  дуже  просив би проголосувати за те, що

 валютні  кіоски мають платити на квартал вперед, а не

 щомісячно   купувати  тей  патентик.  Адміністративні

 видатки  будуть  надзвичайно  великі. Я хотів ьи, щоб

 податкова інспекція щось з цього  сказала.

 

      ЧАПЮК.    Шановний    Олександр    Олександрович

 підтримується.

 

      ГОЛОВА. Підтримується. Тобто із п'ятого пункту з

 лівої   колонки   на  сторінці  13  "Оплата  вартості

 торгового  патенту  здійснюється  щоквартально  до 15

 числа  місяця,  що  передує  звітному  кварталу"  -це

 важливо дуже.

      Будь  ласка, підтримайте: перенести його у праву

 колонку  треба.  Ставлю  на голосування. Підтримайте,

 будь ласка.

 

      "За"-

      Прийнято.

      Стаття  4  в  цілому  і  5 в цілому ставиться на

 голосування. 4,5 статті ставляться на голосування.

 

      "За" -

      Дякую.

      До   6   статті:   "Порядок   розподілу  коштів,

 одержаних від продажу торгового патенту".

      ШУМ У ЗАЛІ

      До ієї статті? Дайте Терьохіну слово.

 

      ТЕРЬОХІН С.А.

 

      Олександре  Олександровичу! В логіці того, що ми

 проголосували   про   щоквартальну  сплату  валютними

 кіосками,  був  такий  самий  5 пункт на сторінці 18,

 який  казав  про  казіно.

      Якщо  ми залишимо в редакції... якщо ми залишимо

 в  редакції,  запропонованій паном Чурутою, то казіно

 має  буде сплачувати щомісячно, а податкова інспекція

 і  Кабмін  пропонували, щоб на рік вперед сплачували.

 Уявіть  собі  знову, що кожного місяця податківець до

 казіно  буде  заглядувати.

      Хай платить на рік вперед. Я просив би, щоб те ж

 саме було зроблено на 18 сторінці п'ятий пункт.

 

      ГОЛОВА. Рядок  який  це буде?

 

      ТЕРЬОХІН.  Але не щомісячно, бо це є нонсенс.

 Ми ніколи не проконтролюємо цей гральний бізнес.

      Я   хотів  би  знову,  щоб  податкова  інспекція

 сказала    з   цього приводу.

 

      ГОЛОВА.  Під  час  придбання  торгового  патенту

 суб'єктами    підприємницькими   діяльності   вносить

 одноразову  плату    в розмірі  вартості ...

      Де   ця   тези?

      Оплата  вартості  торгового  патенту проводиться

 щорічно до 15 числа місяця, що передує звітному року.

 Року.  Зрозуміла поправка?

      Сумніви  є  якісь?  Чурута, будь ласка. Таранову

 дайте  слово.

 

      ТАРАНОВ.  Від  комісії  ми  пропонуємо  залишити

 термін "квартал".

      Бо  місяць  дійсно це дуже важко, а квартал буде

 самий  раз.  Бо  за  рік  весь  податок.  Податок там

 немалий.  То казіно  не  зможе  заплатить.

      Так  як  і  по  кіосках  валютних. Так. Залишить

 квартал. Щоб для всіх була норма "квартал".

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  вас.  Я прошу. Увага. Чурута,

 будь  ласка.  З  цього пункту, мається на увазі. Будь

 ласка.

 

      ЧУРУТА.  Уважаемые  народные  депутаты!  Наверно

 только  слепой  в  этом  зале  не  увидит  -кто здесь

 дирижирует.  Виктор  Михайлович,  мы  знаем, что этот

 закон  написали  вы  с  господином Терьохиным в своих

 интересах.

      Поэтому...  Это  первое.  Второе.  Я  просил,  я

 просил   официальными   депутатскими  запросами  дать

 экономический  расчет  относительно ставок и терминив

 сплати  цих податків, патентування. Никто из Кабинета

 Министров мне таких ответов не дал.

      Уважаемые  народные депутаты, я вчера говорил, в

 тот  раз,  когда  мы  отстранили  этот  закон:  дайте

 экономические  расчеты, сколько, во что это выльется.

 Кабинет  Министров,  господин  Пынзеник не дают таких

 расчетов.    Говорят,    что   они   есть,   но   они

 сверхсекретные,    составляют   коммерческую   тайну.

 Невожно  даже  проконтролировать, сколько вы получите

 денег, если вы будете...

 

      ГОЛОВА.  Михайло Іванович, я прошу вас, я прошу,

 Михайло  Іванович,  я прошу вас, Одну хвилиночку. Ну,

 навіщо  ви  ведете  дискусію  першого  читання зараз?

 Давайте ми приймемо закон, а в проведенні в постанові

 передбачимо,    після    обгрунтування,   кономічного

 обгрунтування.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я  кажу,  ввести  закон  цей  можна  буде  після

 економічного  обгрунтування.  Будь  ласка, япрошу, не

 треба   зараз   блокувать  розгляд  самого  механізму

 патентування.  Адже  справа в тому, що ми копійки від

 цього зараз не маємо.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Так, хтось має, а держава нічого не має.

      Пропозиція  Таранова  про  те,  щоб  на  гральне

 казино  розповсюдити  порядок  той,  що  є на валютні

 кіоски,  ставлю  на голосування. Будь ласка. Вона є в

 правій  колонці,  це  пропозиція комісії. Будь ласка,

 увага, підтримайте!

 

      "за"

 

      Прийнято.

      Стаття  в  цілому  ставиться п'ята. А, ми її вже

 проголосували! Так, це до неї додаток дойшов.

      Тепер   стаття  6:  "Порядок  розподілу  коштів,

 одержаних від продажу торгового патенту". Дуже просто

 і не викликає заперечень.

      Стаття 7: "Порядок використання..."

      Що? 90 яка?

      ШУМ У ЗАЛІ

      Вона до цього пункту? То тож до 7 пункту, тож до

 8 статті? До 7 статті. Порядок використання торгового

 патенту. Є зауваження Терьохіна.

 

      ТЕРЬОХІН.

 

      Шановні  колеги,  я дуже здивований, що тут така

 дирка  податкова  в  нас виникла. Подивіться останній

 абзац   статті   7.   Уявляється   якщо,  якщо  це  є

 автопересувна   мережа,  то  я  можу  на  цій  мережі

 безконтрольно мандрувати по всій Україні. Якщо в мене

 точка  стоїть на території органу, який видав патент,

 я  плачу в цей орган. А якщо на пересувній мережі, то

 можу  їздити де захочу. Я просив би цю новелу комісії

 останній   абзац  виключити,  він  є  безмістовний  і

 порушує цю логіку закону. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Ростислав Степанович.

 

      ЧАПЮК. Не бачила комісія в цьому

 

      ГОЛОВА.   Якщо  він  узяв  патент  на  пересувну

 торгівлю,  то чи він сьогодні пройде в цьому селі, чи

 в  райцентрі,  чи  в  столиці?  Яка  різниця?  Він же

 заплатив за вид діяльності?

      Дайте ще Терьохіну слово.

 

      ТЕРЬОХІН.   Логіка   нашого   закону   така,  що

 платиться  патент за, тому органу, на території якого

 здійснюються   ці  види  підприємницької  діяльності.

 Уявіть собі, Київ навидава патентів автоперевізникам,

 а  вони торгують в Дніпропетровську, на Одещині або в

 інших місцях України. Ті органи влади місцевої влади,

 на  території  яких  він  торгує,  нічого  не  будуть

 отримувати. Тому я просив би, щоб зняти це й пункт бо

 платиться,   торгівля   має   здійснюватися  лише  на

 території  того  органу, де заплачений був патент. Ми

 задескримінуємо інші регіони. Дякую.

 

      (Шум у залі)

 

      ЧАПЮК  Р.  С.  Значить,  я  хочу  сказати,  що в

 кожному  моменті  є  спірні,  але треба приймати щось

 оптимальне.

 

      ГОЛОВА.   Ставлю   на   голосування   пропозицію

 Терьохіна про вилучення останнього пункту.

 

      "За" -

 

      Не вистачає голосів.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Стаття     8     -"Відповідальність    суб'єктів

 підприємницької   діяльності   за   порушення   вимог

 закону". Ну, тут все ясно. Приведено до кодексу.

      Дев'ята    -"Заключні    положення"   -теж   все

 зрозуміло, враховані всі зауваження.

      Статті 6-9 включно ставляться на голосування. 6-

 9 включно!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      "За" -

       Ще   раз   повторюю,  6-9  включно,  ставлю  на

 голосування!

 

      "За" -

 

      Дякую.

      Можна в цілому ставить на голосування?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Не можна? Дайте Петру Григоровичу слово.

      Душейко...

 

       ДУШЕЙКО.

      Шановні колеги-депутати, тут все-таки давайте...

 ось  в  чому  виникла  і  затримка  з  голосування і,

 Олександре Олександровичу, ви повинні зрозуміть...

      Дійсно,  якби  у  нас  усі...  сплата або кошти,

 отримані   від  продажу  торгового  патенту,  йшли  в

 Державний  бюджет, то цей останній абзац статті 7 хай

 би  він  працював.  Але  оскільки 70 процентів іде до

 місцевого  бюджету  за місцем реєстрації, то все-таки

 потрібно  повернуться  до  пропозиції  Терьохіна. То,

 дійсно,  в  1-му  місці  нареєструють  торгові точки,

 місцевий  бюджет  забере,  а  той бюджет не доотримує

 кошти.  Оце таке можливість отримання коштів місцевим

 бюджетом.

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      ГОЛОВА.  Спокійно. Давайтемо розберемося, а тоді

 проголосуєм. Воно звучить гарно, але сенс втрачається

 у  розвізній  такій торгівлі, якщо вона прив'язується

 до місця тільки. Ну, давайте так, от ми у райцентрі в

 одному   видали   цей   патент,   так,  на  торгівлю,

 наприклад,  кофточками  трикотажному  цеху колишнього

 Побуткомбінуту.  Він  її не може реалізувати, він має

 патент  на  право  такої торгівельної діяльності, але

 він  мусить  висти  в  сусідній  район,  бо там немає

 такого  трикотажного цеху. ...

      ШУМ У ЗАЛІ

      А  як же його взять тоді? А він раз там провезе.

 Він шукає, де можна реалізувати цю продукцію. Він, де

 виробляється,  де  взяв ппатент, то бюджет одержав це

 все.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Дайте Терьохіну слово.

 

      ТЕРЬОХІН.  Шановні колегі, я хотів би, що ще раз

 всі уважно подивилися закон. Якщо ця людина купує для

 роздрібної  торгівлі  в  одному  райцентрі товари, їй

 патент  не  потрібний.  Якщо  вона  буде  продавати в

 сусідньому райцентрі-от там вона має сплатити патент.

 Тому,  уявіть собі знову, Київ навидає патентів і всі

 райцентри  навколо  Києєва  будуть....  не  отримують

 жодної копій чини, тому що видасться все під київську

 казну.  Патент  платиться тільки по місцю реалізації,

 поїде  в  інший  райцентр -має там придбати патент, і

 хай працює.

 

       ГОЛОВА.  Будь ласа, як пратить, поясніть ще. Як

 платить? Він приїхав раз у рік там і у цей час продав

 там  10  якихось  виробів.

 

      ТЕРЬОХІН. Тому у нас для торгівлі у нас раз на

 місяць  платиться  патент. Тобто він може вирішувать,

 що  цей  місяць  я буду торгувати в іншому райцентрі.

 Хай  собі  купує -  і все.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

        ГОЛОВА.   Попову д айте  слово.

 

       ПОПОВ.  Уважаемые депутаты, давайте успокоимся.

 Я думаю, что в проекте Комиссии написано правильно, и

 не  надо  возвращаться  к этому вопросу, южные районы

 специализируются  на  рпоизводстве винограда, овощей,

 других  фруктов.

      Их  необходимо реализовать за пределами Одесской

 области  и только.

      И  если  я  завтра  приеду  в Киев и буду искать

 патент покупать, то никогда я не приеду..........

      Поэтому  у  нас  уже  это было о том, что патент

 приобретаетс  я  по  м  есту  жительства.  И  не надо

 сегодня   усложнять   и   отталкивать   продавцов   и

 покупателей  в  том  числе.  Я считаю, что в Комиссии

 записано   правильно   и  переголосовывать  не  надо.

 Кассовые  деньги  остаются  в  том  регионе,  где  он

 реализует.

 

       ГОЛОВА.    Ставиться    закон   в   цілому   на

 голосування.

      За -

      Радченко дайте слово з мотивів голосування, вона

 має  право.

       Будьте  уважні.

 

      РАДЧЕНКО.  Шановні  колеги,  мета  нашого закону

 полягала   в  тому,  що  потрібно  було  легалізувать

 тіньовий  капітал.

      Якщо  ми, не проголосувавши пункт 6, де вилучили

 безплатний  патент, тим самим ми тіньовий капітал, як

 кажуть,  узаконили.

      Тому  я  прошу,  звертаюся до вас повернутися до

 пункту  6  і  проголосувать  його так, як пропонувала

 профильна   комісія,   тобто   безплатний  патент  на

 перепродаж вилучити.

 

      ГОЛОВА.   Давайте   так,  шановні  колеги,  одну

 хвилиночку.   Ми   хочемо   упорядкувати   один   вид

 суспільної  діяльності.  Ми підійшли до цього проекту

 зважено,  дали  змогу  спеціалістам  і  представникам

 Кабінету  Міністрів  над  ним попрацювати. Давайте ми

 повернемося  до нього через 304 місяці, подивимся, що

 буде  на  практиці.  Одну  хвилинку.  І  тоді внесемо

 відповідні зміни.

      Справа  в  тому,  що  в  такій  специфічний  вид

 діяльності  у  нас  законодавство ніколине займалося.

 Законодавчий орган та й в цілму влада не займалася.

      Тому треба хоч якись би досвід добути і потім не

 буде  втрат  більшин,  ніж  ті  втрати, які ми несемо

 сьогдні, не врегулювавши цей вид діяльності.

      На  мій  погляд,  треба було б зважити на те, що

 фактор  часу треба враховувати ще.

      Дайте слово Піменові.

 

      ПІМЕНОВА Н.П.

 

      Уважаемые  депутаты,  я еще раз вам напоминаю те

 слова, которые сказал Радченко и еще хочу сказать. Мы

 с  вами вот здесь говорил о вывозе фрукто, ягод и так

 далее.  Мы  узаконили  спекуляцию  в  государственном

 маштабе   и   дали  возможность  бесплатно  машинами,

 самосвалами   без   всякого  поступления  последующих

 налогов  в  государственную  казну  вывозить  из села

 картофель  и  другие  сельскохозяйственные  продукты,

 муку, мясо, сало, олию.

      Я  хочу  сказать, что сегодня все эти товары  не

 получит   ни  система  Укрспилкы,  а  заготовительные

 организации  есть. Поэтому я вас прошу, вас Александр

 Александрович,  всех  депутатов.  Многие подходили ко

 мне  и  сказали,  что не поняли за что голосовали, не

 выдавать    бесплатного    патента,    не   возводить

 спекулянтов   в  ранг.  Они  нас  будут  благодарить,

 смеяться   с  нас.  Вы  только  представте:  женщина,

 которая   вывезала   носки,   платье - 200  долларов,

 точильщик  ножниц  платит  200  долларов  в  месяц  и

 спекулянт,  который перекупил машинами, тоннами муку,

 ничего  не платит, чем это завтра обернется для наших

 покпателей,  для  наших передприятий, магазинов и для

 бюджета  Государственного.  Мы не можем найти копейки

 на   то,  чтобы  межу  малозабезпечености  утвердить,

 пенсий не можем, субсидии эти несчатные......

 

      ГОЛОВА.  Два  слова  ще.  Шаланський і Пинзеник,

 будь ласка.

 

      ПІМЕНОВА.  Прошу  вас вернуться  в  статье 6,

 отменить ее, к пункту 6.

 

      ГОЛОВА.   Я  ще  раз...  хвилинку,  будь  ласка.

 Шаланський.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ.

      Я  вам  вдячний Олександр Олександрович. Я хотів

 би роз'яснить лобіську позицію Піменової.

      Справа  в тому, що відстоюється не той, хто буде

 куплять  кінцевий  продукт,  а той, хто створює умови

 аби  він  до нього прийшов і створив йому матеріальні

 блага. Я ж говорю, що на муці, на картоплі, на ягодах

 ніхто мільйонів не сколотив. Якщо я виростив помідори

 у себе на грядці і не можу їх довести до базару, то я

 ж  їх  задаром не віддам, так точно як і м'ясо, яке я

 виростив.

      Тому   хай   потребкооперація  відновить  роботу

 заготконтор,  пунктів загоітвлі сільськогосподарської

 продукції  і  поконкурує із оцими заготівельниками. І

 все стане на свої місця.

 

      ГОЛОВА.    Причому   цей   вид   діяльності   не

 патентується.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ. Абсолютно вірно.

      Я  прошу  нічого не мінять, ми приняли нормальне

 рішення.

 

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  Шановні  колеги!  По-перше,  я

 підтримую те, що сказав депутат Шаланський.

      По-друге.  Яка мета була цього закону? Заставити

 платити  ті  сектори, які унікають від оподаткування.

 На  хлібі  у нас не було уникнення від оподаткування.

      Третій  мотив,  третій  мотив. Цей пробаж хліба,

 м'яса   буде   оподатковуватись   через   податок  на

 прибуток.  Але  повторюю: чому ми їх звільнили, чому?

 Тому  що  тут не було зловживань. Вони податок будуть

 платит відповідно до того, який вони отрамають.

      Але,  шановні  колеги, в першому пункті статті 3

 ми  допустили все-таки дірку. Через фірмову торгівлю,

 і  от  тут  требе  було  б, Галина Федорівна, боятись

 того:  через  фірмову  торгівлю  зараз багато кіосків

 зможуть   уникати   від   оподаткування.   І   просив

 повернутись  і  викласти  цю статтю у такій редакції.

 Дія  цього пункту не поширюється на пункти роздрібної

 торгівлі    підприємств    і    організацій   системи

 Окоопспілки,  розташованій  на  території в сільських

 населених пунктів.

      В  місті,  якщо  в Києві Споживспілка має пункт,

 доходи  тут будуть дуже  великі.

 

      ГОЛОВА.  Ну  нехай  будуть. То будуть доходи для

 Укоопспілки.  То  не біда теж. Будуть іти як оборотні

 фонди,  будуть  використані,  вони і в село перейдуть

 чуть потім через інші товари.

      Так,  колеги.  Проголосований  закон  в  цілому.

 Відповідно    до   процедури   обговорення   тут   не

 проводиться.  Мова  йде  про  постанову.  Але  Чурута

 вносив  пропозицію: приймати постанову після того, як

 буде   економічне обгрунтування  цього закону.

      Будь ласка,  що  ви можете  сказать?

 

      ПИНЗЕНИК.  Шановні колеги! Ми ніколи тоді цей

 закон  не приймемо. Чому? Якщо ми сьогодні подивимось

 документи  казино,  то  там  податок  нуль. Там існує

 система  втечі  від оподаткування, який би ми податок

 не  встановили.  Тому ідеологія, яку шановний депутат

 Чурута  пропагує,  це є ідеологія не ввести цей закон

 ніколи.

      Ми  робимо  першу  прикид(...........) якісь там

 доходи  отримують.  Ці  доходи  сьогодні втікають від

 оподаткування.

      Тому    наша   пропозиція   -прийняти   сьогодні

 Постанову про  введення  закону.

      ШУМ У  ЗАЛІ

 

      ГОЛОВА.  В  мене  є пропозиція така. Ми приймемо

 постанову, а в цій постанові запишемо пункт: Кабінету

 Міністрів   через   півроку  доповісти  про  наслідки

 введення  цього закону.

      Можна   так   зробити?   Так.  Проект  постанови

 ставиться  за основу.

 

      "За"-

 

      За   основу  приймається.

      Давайте  відразу  пункт,  додатковий пункт, що я

 пропоную.   Кабінету   Міністрів  доповісти,  скажем,

 проаналізувати ефективність використання застосування

 цього  закону  і  до 1 жовтня проінформувати Верховну

 Раду.  Можна  так  поставити?

 

      ПИНЗЕНИК. І ще одне.

 

      ГОЛОВА.   Будь   ласка,   давайте   спочатку  це

 доповнення проголосуємо. Будь ласка.

 

      "за"

      Уже  цей один запис говорить про те, що не можна

 перейменувать   Верховну   Раду,   бо  не  буде  кому

 доповісти.

      Так,  будь ласка, Ростислав Степанович.

 

      ЧАПЮК.   Є   пропозиція,  шановні,  у  названому

 проекті  постанови  другий  пункт постанови: Кабінету

 Міністрів  не  до  1  квітня,  а  до 1 травня, бо вже

 осталося дуже мало фізічного часу.

 

      ГОЛОВА.   Ясно.   Згода.   Нема  заперечень?  Це

 редакційно.

      Пинзеник.

 

      ПИНЗЕНИК  В. М. Ми пітримуємо цю пропозицію, але

 в  зв'язку  з  цим  і  перший  пункт ввести в дію з 1

 червня.

 

      ГОЛОВА.  З 1 червня. Зрозуміло, по одному місяцю

 додати  туди  і туди, інакше просто не можна буде, бо

 це  ж  складна  справа.  І  патенти ці підготувати, і

 видати, і все інше, реєстрацію провести.

      Нема  заперечень  про  зміну  цих дат? Хто за ці

 дати,  названі  як доповнення, прошу проголосувати. 1

 червня, 1 травня.

 

      "за"

 

      Приймається.  Ще  які пропозиції? Можна в цілому

 ставити?

      Чуруті дайте слово.

 

      ЧУРУТА М.І.

      Уважаемые   народные  депутаты,  при  подготовке

 этого  закона  ко  второму  чтению  я  заговорил, что

 запрашивал,  делал  депутатский  запрос  о том, чтобы

 предоставить сведения и даные. Так вот, и на комиссии

 я  спрашивал и хочу сейчас спросить в присутствии вас

 у   Виктора  Михайловича  Пынзеника.  Вот  во  втором

 пункте,  вернее,  подпункт  третим пунктом. "Виділити

 Головній   державній   податковій  інспекції  України

 додаткові кошти".

      Я  хочу спросить, сколько и откуда, почему никто

 не дает ответа? Это, во-первых.

      Во-вторых.  Я сразу хочу, пользуясь тем, что мне

 предоставили  слово,  сказать  нашему  населению, что

 после   принятия  этого  закона  цены,  как  минимум,

 поднимутся  в 2 раза. И кто будет виноват, я не знаю.

 я  говорю,  что  я  голосую  против. Поэтому я с себя

 лично такую ответственность снимаю.

      И  третий момент, значит, я не устану повторять,

 что мы сделаи большую ошибку, проголосовав за 6 пункт

 там, где перечень товаров определенный написали.

 

      ГОЛОВА. Дякую, ви знову до суті закону, я прошу,

 щось до постанови ви маєте. Байрак.

 

      БАЙРАК.

      Спасибі,  Олександре  Олександровичу, Я хотів би

 сказати,  щодо  постанови треба добавити, що ми ввели

 такий  внебюджетний  податок ще один фактично. Кошти,

 вони  не передбачені в бюджеті і ми не знаємо де вони

 будуть  витрачатись.  І  ви  знаєте,  я вам скажу, що

 мабуть  вони  підуть  на створення ще одного апарату,

 тому  що  патентування  -це,  ви побачите, які будуть

 черги скоро за цими патентами. Тобто вже буде реакція

 на цей закон страшена.

      Я  вам  скажу  так, що давайте ми в цю постанову

 напишемо,  що  кошти,  які  отримані  за патентування

 повинні  піти  на  якійсь  нормальні чи на соціальний

 захист,  чи ще кудись. Бо ми знову оцим всим з людей,

 з   себе  витягнем  гроші  і  вони  підуть  знову  на

 утримання  апарату  такого великого. Давайте його хоч

 людям віддамо, гроші, якщо ми з них познущалися.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Ростислав Степанович.

 

      ЧАПЮК  Р.  С. Шановні колеги, в прийнятому вчора

 законі  про  бюджет постановиу нас є другий пункт, де

 передбачено,  що  кошти  які  прийдуть  додатково від

 прийнятих  законів  на поповнення бюджету спрямувати,

 як правило, на соціальний захист населення.

      Цеж як раз... Ну, я по пам'яті говорю. Тільки по

 пам'яті говорю.

      Сільське будівництво, підказують.

 

      ГОЛОВА. Я прошу Байрака і інших уважно прочитати

 статтю  6,  яку  ми  проголосували. Порядок розподілу

 коштів, одержаний від продажу  торгового патенту.

      Кошти,  одержані  від  продажу торгового патенту

 зараховуються до державного бюджету України в розмірі

 30%  загальної суми надходжень; до місцевих бюджетів,

 за  місцем  плати  за патент, у розмірі 70% загальної

 суми надходжень". От і все!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      А  куди  ж  іще?!  А використання надходження -а

 використання ми вчора записали в Законі "Про бюджетну

 систему" куди використовуються гроші...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      В цілому за постанову ставлю на голосування.

      Володимир Кирилович, ну подивіться...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Зніміть голосування. Дайте Олексеєнко слово.

      Говоріть, говоріть...

 

      ОЛЕКСЕЄНКО В.К., 151 виборчий округ.

      Дякую.

      Олександре  Олександровичу, я десь пропустив ілі

 немає...   Надо   доручити  Кабінету  Міністрів,  щоб

 встановити форму і затвердити цю форму патенту.

 

      ГОЛОВА.  Там записано, у нормах закону...

 

      ЧАПЮК Р.С. Там є, є...

 

      ГОЛОВА.  І  в  постанові  до  1  червня  все  це

 передбачено.

      В цілому ставлю на голосування!

 

      "За" -

 

      Рішення   прийнято,   закон   введено.  Спасибі,

 Ростисла   Степанович,  тепер  ви  будете  відомий  в

 Україні спеціаліст в гральному бізнесі і т.д...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Прошу  уваги,  хвилинку!  До  перерви 5 хвилин і

 ми  не  встигнемо  розпочати  Закон  зараз  про... не

 встигнем Закон "Про освіту".

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Але він сам, власне кажучи, на 5 хвилин, да?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Як, як?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      А, давайте... одну хвилинку! .. у нас там є ...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ні, ні ви за 5 хвилин не встигнете...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну,  давайте  5 хвилин, а потім... Одну хвилину!

 Спокійно!    Спокійно...    Спокійно,   не   говоріть

 зайвого...

      Закон "Про освіту", третє читання, 2-3 поправки,

 вірніше...

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.

      Шановні   народні   депутати!   Шановні  колеги,

 виборці!  Шановний  Олександр  Олександровичу!  Як ви

 знаєте,  2  неділі  назад  ми  розглядали  Закон "Про

 освіту"  у 2-му читанні і 64 статті цього закону били

 однозначно   прийняті   депутатами   і   вони  будуть

 слугувати  для  нашої  держави,  для наших дітей, для

 наших......... колективів.

      Було  не  приййнято  2  статті:  стаття  57, яка

 стосувалась     соціальних    гаранітій    інженерно-

 ппедагогічних     працівників,   науково-педагогічних

 працівників,   а   також   стаття  42,  яка  визначає

 діяльність,  регламентує  діяльність  вищих  закладів

 освіти.

      Наша  комісія  провела  численні  консультації з

 Урядом,   в   яких   прийняли  участь  віце-прем'єри,

 працівники  Міністерства  освіти, працівники Кабінету

 Міністрів,  Міністерства фінансів і запропонувала вам

 проект  постанови  і  таблицю,  яка  мається у вас на

 руках.

      Ми  пропонуємо  розпочати розгляд цього закону і

 статті 67. Я прошу вибачення, з 57....

 

      ГОЛОВА. Не хвилюйтеся, будь ласка.

 

      НІКОЛАЄНКО....  і  з  того  варіанта,  який  є

 фактично  внесений нашою комісією, він у вас розданий

 так, депутатами Селіфонтьєвим, Пшеничною, Ніколанко і

 так далі, і так далі.

      Це   просто  одна  помилка -це фактично варіант,

 проголосований  комісієй. він називається "Пропозиції

 до  статті  57  проекту  Закону  "Про внесеня змін до

 Закону "Про освіту".

      Я  коротко його прокоментую.

 

      ГОЛОВА.   Ви   прочитайте   і   буде  зрозуміло.

 Прочитайте цей  закон.

 

      НІКОЛАЄНКО.  Прочитати...  Перша частина цього

 закону   повністю  відповідає  тому,  чому  ми  вчора

 проголосували  при...  введенні статті 27 Закону "Про

 бюджет".   Я   його   зачитую.

      "  Держава  забезпечує  педагогічним та науково-

 педагогічним працівникам належні умови праці, побуту,

 відпочинку,    медичне   обслуговування,   підвищення

 кваліфікації   не  рідше  одного  разу  на  5  років,

 правовий    і    соціальний    рпофесійний    захист,

 компенсації, встановлені законодавством в разі страти

 роботи  у  зв'язку із змінами організації виробництва

 праці,  призначення  і  виплату  пенсії відповідно до

 чинного законодавства, встановлення підвищених ставок

 і  осадових  окладів  за  наувкові  ступіні  і  вчені

 звання,  виплати  педагогічним і науково-педагогічним

 працівникам  надбавок за вислугу років щомісячно... "

 Тут було "щомісячно", ми пропонуємо, там інша формула

 єсть.

      "..у  відсотках  до тирифної ставки і посадового

 окладу  залежно від стажу педагогічної роботи у таких

 розмірах:

      понад  три  роки  - 10%;

       понад  10  років - 20%;

      понад  20 років - 30  %".

      Щомісячно тут  правильно.

      "Надання   педагогічним   працівникам   щорічної

 грошової   винагороди   в  розмірі  не  менше  одного

 посадового   окладу,   ставки  за  сімлінну  п  рацю,

 зразкове виконання службових  обов'язків.

      Виплату   педагогічним   і  науково-педагогічним

 працівникам   допомоги   на  оздоровлення  в  розмірі

 місячного окладу при виході у відпустку, встановлення

 середніх   ставок   і   посадових   окладів  науково-

 педагогічним  працівникам  вищих закладів освіти 3, 4

 рівня   акредитації   на  рівні  подвійної  вередньої

 заробітної     плати    працівників    промисловості,

 встановлення  середніх  ставок  і  посадових  окладів

 педегогічним   працівникам   вищих   закладів  освіти

 першого  та  другого рівня, технікуми, акредитації та

 інших  закладів  освіти,  в  тому числі школи, ПТУ на

 рівні,  не  нижчому  від  середньої заробітньої плати

 працівників  промислововсті.

      Перегляд   заробітної   плати   педагогічним  та

 науково-педагогічним  працівникам провадиться так, як

 ми  вчора  проголосували  -двічі  на рік щоквартальну

 індексацію  з урахуванянм  рівня  інфляції.

      Затвердження     посадових    окладів,    ставок

 заробітної  плати  педагогічним інауково-педагогічним

 працівникам   та   підвищення   індексацій  посадових

 окладів  просводять у порядку встановленому Кабінетом

 Міністрів  України.

      Друге.  Держава  забезпечуж  встановлення  оплат

 спеціалістам освіти -це бухгалтерам, інженерам і таке

 інше,  -до  рівня  середньомісячної  заробітної плати

 працівників  в цілому   по  народному  господарству.

      Встановлення   середнього   розміру   ставок   і

 посадових окладів обслуговуючому персоналу відповідно

 до схеми посадових окладів, ставок, заробітної плати,

 що визначені  Кабміном.

       Перегляд   рівня  заробітної  плати  навчально-

 допоміжного   обслуговуючого   персоналу  проводиться

 також  двічі  н  а  рік  з щоквартальною індексацією.

 Таким   чином  тут  задавали  питання  по  технічним,

 практично  там  у  два раза виростає зарплата. У разі

 захворювання  педагогічного  і  науково-педагогічного

 працівника, яке не можливе виконання ними професійних

 обов'язків    обмежує    перебування    в   дитячому,

 учнівському,  студентському  колективах або тимчасове

 переведення  до тих чи інших обставин на іншу роботу,

 забезпечується виплата їх допомоги у межах заробітку.

       Ну, це існуюча норма старого закона.

       4.  Педагогічним  працівникам,  яік  працюють у

 сільській  місцевості  і  селищах міського типу також

 пенсіонерам,   які   раніше  працювали  педагогічними

 працівниками  і  проживають в них, держава відповідно

 до   чинного   законодавства   забезпечує   безплатне

 користування   житлом,   запалення  освітлення  межах

 установленних норм.

      Вони   мають   право   на   одержання  власності

 земельної   ділянки  у  розмірі  середньої  земельної

 частки   відповідно   до  чинного  законодавства.  Це

 визначення   взято   дослівно   з  закону  земельного

 кодексу.

      Педагогічним та науково-педагогічним працівникам

 за рахунок власних коштів може надаватись матеріальна

 допомога для вирішення соціально-побутових питань. Це

 стаття 6 земельного кодексу, пан Олексєєнко.

      Тепер по постанові шановні колеги. Вся ця стаття

 пропонується  до  введення  з  1 січня. І ми другу її

 частину  уже ввели вчора. Лише пункт, який стосується

 виплати  двух  окладів,  пов'язанних з лікувальними і

 приміальними,   він   вводиться   трошки  пізніше.  І

 постановою   це   передбачено,   тому   що  Уряд  був

 категорично  роти у зв'язку з відсутністю бюджета. Це

 об'єктивно.  І  вводиться  цей  момент з 1 січня 1998

 року. Доплати за стаж з 1 січня 1997 року.

      І  наступний  попередній  закон  також  вводився

 поетапно.  Тому  давайте будемо сьогодні підтримувати

 цю статтю, оскільки мов йде про майбутнє. Не можна як

 кажуть  з  одного  моменту все одномоменто це ввести.

      Тому   пропонується   прийняти  статтю  у  такій

 редакції.

 

      ГОЛОВА.   Немає  заперечень.  Комісія  працювала

 серйозно  над цією статею.

      Є пропозиція тільки така.

 

      НІКОЛАЄНКО.  Значить,  по  обрахункам  задали

 питання.

      Колеги! Індексація ту, про яку ми говорили, вона

 передбачена  бюджетом, вчора проголосована. Оклади ці

 два,  я  вам  скажу  таким  чином: ми дивилися і єсть

 розрахунки вас, вони приложені. Ми рахували, значить,

 ви  можете  подивитися.  На них всього це, ніби, буде

 стояти   приблизно,   якщо   я   не   помиляюсь,  170

 трильйонів.  Але  у  нас  випадають,  ми не індексуєм

 до.........,   технічок  не  індесуєм,  промисловість

 випадає.   І  тому,  приблизно,  якщо  взяти  нинішні

 ставки,-30  трфльйонів,  приблизно,  -це  буде ці два

 оклади  27  трфльйонів до 30 і 30 трильйонів -це буде

 приблизно надбавки за стаж. Зараз Уряд буде говорити,

 що  я  не  так кажу. Чому? Тому що, коли розраховував

 педперсонал, скажімо, вищу школу, він взяв там ставку

 31  мільйон 756, а на цей рік, нині діюча, -19, 5. Ми

 брали нині діючу -19, 5. Я вам називаю в цифрах цього

 року.

      Якщо  брати  спрогнозувати  аж  1998  рік, то то

 цифри Уряду. Тому я думаю, що якщо ми на 30 відсотків

 за три наступних роки збільшим заробітню плату, а при

 цьому  призупинили  фактично частину 52 статті, то це

 одне компенсує, це буде справедливо і чесно.

 

      ГОЛОВА.  Ну  призупинили, а порядок застосування

 дещо інший. Зрозуміло?

      ШУМ У ЗАЛІ

      Одну хвилинку. Можна у першому пункті, дивіться:

 Держава  забезпечує  педагогічним працівникам........

 підвищення кваліфікації не....... разу на п'ять років

 вивести  як  окремий  рядок,  бо  інакше виходить, що

 медичне   обслуговування   теж  раз  у  п'ять  років,

 подивіться.

 

      НІКОЛАЄНКО. Нема заперечення, правильно.

 

      ГОЛОВА.  Значить,  окремим рядком показать. Так.

 Запитання до цієї статті?

 

      НІКОЛАЄНКО.  Ну  скільки  ж  відповідать  на ці

 запитання? Ми третій день відповідаємо на ці питання.

 

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      ГОЛОВА.  За  процедурою  третього  читання  і  в

 другому  читанні це передбачається, якщо є сумніви  з

 мотивів  голосування,  не запитання, відповіді. Це не

 перше читання, це вже третє читання. Якщо є з мотивів

 голосування, будь ласка, запишіться.

      2   -"за",  2  -"проти".  Ткаченко,  як  будете?

 Ткаченко. Його немає.

      Дудченко, ви  будете  "за"  чи "проти"?  За.

      Костицький?  "За"  теж.

      Два  "за" є. Хто буде "проти"? Нема нікого? Тоді

 давайте   всі   будем   голосувать  "за".  Ставлю  на

 голосування. Будь ласка. А, Уряд "проти"? Будь ласка,

 дайте.   А   чому   от  вас,  якщо  "проти",  то  вас

 виставляють?

      ШУМ У  ЗАЛІ

 

      НІКОЛАЄНКО. Володимир Макарович, він позитивний

 чоловік, але точно -весь час, да.

 

      ГОЛОВА.   Ну   це   випадково   мабудь.   Віктор

 Михайлович,  ви  ж  самі  відповідайте.  Ну ви ж його

 виставили  поперед  себе.

 

      МАТВІЙЧУК.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 народні   депутати!   Така   доля   моя.  Оскільки  я

 відповідаю  в  Міністерстві фінансів за всі соціальні

 виплати і за фінансування соціально-культурної сфери,

 тому  я повинен сказати, що не по трьох позиціях, які

 не погоджені комісією з Урядовою стороною, це виплата

 надбавки педагогічному персоналу за стаж, це введення

 грошової  винагороди  і  виплати на оздоровлення буде

 коштувати для  держави  94  трильйони  карбованців.

      Станісла  Іванович,...  Миколайович ніколи ніхто

 не  звинуватив  і  не  доказав,  вірніше, того, що ми

 неправильно  складаємо  розрахунки. Це буде коштувати

 94   трильйони  карбованців.

      Профінансувати   такі   додаткові  витрати  і  в

 поточному  році  і  в  наступному році ми не зможемо.

 Тому   є  така  пропозиція.  Що  стосується  грошової

 винагороди   річної  і  на  оздоровлення,  у  нас,  в

 принципі,  це  питання  законодавчо  вирішено.  У нас

 сказано  уже,  що,  виходячи  з  можливостей того, чи

 іншого  бюджету на преміювання працівників, може бути

 встановлено  не  менше  3  відсотків від фонду оплати

 праці.  Тобто,  якщо є кошти для цього, все може бути

 це  зроблено  в  межах  чинного  законодавства.

      Тому все-таки єсть прохання  ,  значить,   оці

 три  пункти  зняти  і  розглянути  їх  при  складанні

 бюджету  на  1997 рік. Ми можемо в залі проголосувати

 за  10  хвилин  встановлення  любої  доплати  і любої

 додаткової виплати, і ми це питання розглянемо...

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Володимире Макаровичу, справа в

 тому, що це не протягом 10 хвилин, а вже йде протягом

 півроку.  І  дискусія ця ведеться постійно, і комісія

 працювала.  Це  вже  третє читання в цьому законі, ви

 знаєте, ви ж самі стояли тут на трибуні.

      Тому,  будь  ласка,  що скаже комісія, Станіслав

 Миколайович.

 

      МАТВІЙЧУК.  Шановний  Володимир  Макарович,  нам

 зрозуміла  позиція  Міністерства  фінансів, і якби ми

 змінилися  з вами місцями, то я б те казав, а ви тут.

 Але оскільки ми, реально оцінюючи ситуацію в державі,

 йдем  на те, щоб, дійсно, частину перенести з 1 січня

 1997  року, а іншу з 1998 року, практично, на 2 роки.

 І  давайте  будем  казати  так: невже ми за 2 роки не

 зможемо  на  20  чи  на  30 відсотків збільшити? Ми ж

 програми   приймаєм   державні,  Уряд  прийняв  гарну

 програму.  Буде  збільшення.  А якщо не буде, то тоді

 при бюджеті будем корегувати. Але завідомо писати, що

 ми  вже нічого не зробимо, цього вже не можна робити.

 Тому, ми просимо проголосувати...

 

      ГОЛОВА. Нє, тоді в бюджеті призупинено пункт цей

 цієї статті.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Одну  хвилиночку, одну хвилинку, зараз Володимир

 Макарович,   але   Станіслав....  Будь  ласка,  Павло

 Сергійович, утримайтеся від слова.

      Станіслав  Миколайович,  якби  ми у цьому пункті

 написали:  надання  щорічної  винагороди  за сумлінну

 працю,  зразкове виконання службових обов'язків не не

 менше  одного  посадового,  а  до  одного  посадового

 окладу.  Тому  що  якщо  не  менше, то жоден керівник

 установи,  рука не підніметься його, когось позбавити

 цієї винагороди. А буває так, що людина не заслуговує

 її    в   такому   повному   обсязі.   Повинна   бути

 диференціація.  Один  займається і навчально-виховною

 роботою, а інший тільки уроки читає ходить.

 

      НІКОЛАЄНКО.  Я  дивлюсь  реакцію залу, вони

 погоджуються.

 

      ГОЛОВА. Давайте запишемо: "до одного". І тоді це

 зкоректує оці............ з розмірами.

       Будь ласка.

 

      НІКОЛАЄНКО.  Олександре  Олександровичу,  ми,  в

 принципі, з Степаном Миколайовичем говорим про одне ж

 і   те.  Я  говорю,  що  розглянути  це  питання  при

 складанні  проекту бюджету на 97 рік, і не будоражити

 народ. Ми зараз щось вроде би даємо і нічого е даємо.

 Значить  ми його зараз не приймаємо, а даєм доручення

 Кабінету  Міністрів  внести  пропозиції  при  поданні

 проекту бюджету на 97 рік.

      Аналогічні заяви були при прийнятті, відновленні

 дії   статті   52-ої  рік  назад.  Але  це  дало,  ми

 підтягнулися до промисловості і хоть трішечки, коли у

 нас  було  22  тисячі вакансій вчителів, їх стало цих

 вакансій 5 тисяч. Тому говорити, що нічого не дасть.

      Значить  ставить  задачу  законодавчий  орган, а

 Уряд працює над її виконанням. Прошу підтримати.

 

      ГОЛОВА.  Володимир  Макарович,  а  якщо як би ви

 подивилися,   якщо   ми  тоді  запишемо  щоквартальну

 індексацію.

 

      МАТВІЙЧУК.  А  в нас, Олександре Олександровичу,

 ми  вчора  при  розгляді проекту бюджету вже записали

 це,  що  ми,  щоквартально  індексуємо  з урахуванням

 інфляції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів.

 

      ГОЛОВА.   Ясно.   Зрозуміло.   Пропозиція  Уряду

 зрозуміла, пропозиція комісії теж зрозуміла. Мова йде

 про  те, що порядок введення передбачає ці статті, ці

 пункти  вводити  на  наступний бюджетний рік, а перед

 тим  ми  будемо  розглядати проект бюджету і якщо, не

 дай  боже,  там  виявиться,  що потрібна корекція, то

 тоді ми будемо зважати на таку потребу. Тоді в Законі

 "Про  бюджет"  втдкорегуємо  це все діло. Але... одну

 хвилинку...  ви  самі прекрасно розумієте, що якщо ми

 будемо  визодячи  з  бюджету ставить, то у нас завжди

 освіта  і  культура була в залишковому варіанті, і ми

 ніколи нічого туди не виділимо. Треба записувать так,

 а я знаю, що ви прибічник освіти і науки, і культури,

 і охорони здоров'я...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я ставлю 57-му статьтю...

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.  Пропозиція поіменно!

 

      ГОЛОВА.  57-ма стаття ставиться на голосування.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. Прошу підтримати.

 

      "За" -

 

      ГОЛОВА.  Прийнята.

 

      НІКОЛАЄНКО  С. М. Шановні колеги, у нас лищилася

 стаття  42,  яка  також  викликає не менше суперечок.

 Вона  називається  "Вища освіта". В чім тут проблема?

 Уряд  запропонував  слідуюче  формулювання  (і  Євген

 Кирилдович представив такого листа). Вони пропонують:

 здобуття  вищої освіти у вищих закладах освіти різних

 типів   може   повністю   або  частково  оплачуватись

 державою.  А також юридичними або фізичними особами у

 поярдку, встановленому Кабінетом Міністрів.

      Якщо  ми тільки... А комісія -це одна ця фраза -

 комісія  запропонувала  після іще двотижневих дебатів

 таке  формулювання (до речі, я вам скажу, що зійшлися

 на  цьому формулюванні і представники "Дерджавності",

 і   представники  Руху,  і  представники  комуністів,

 соціаоістів,  МДГ і т. д., і т. д.): "Держава створює

 умови  громадянам України -це пункт 3, другий абзац -

 "Держава   створює   умови   громадянам  України  для

 реалізації   їх   права  на  здобуття  вищої  освіти.

 Навчання  у  вищих  закладах  освіти  державної форми

 власності  оплачуються  державою.  У  вищих  закладах

 освіти  інших форм власності -юридичними та фізичними

 особами.  Прийом  громадян  до  вищих закладів освіти

 провадиться   у  порядку,...  на  конкурсній  основі,

 незалежно від форм власності закладу освіти та джерел

 фінансування"  повністю  кореспондується  із рпоектом

 Конституції,   який   представила  нам  Конституційна

 комісія,  в  якому написано, що професійна освіта (не

 професійно-технічна, а професійна) безоплатна.

      Тут  будуть  говорити, що ми лишаємо таким чином

 права  вищих  учбових  закладів  взяти кошти у тих, у

 кого  вони є.

      Я  на  це  відповім  слідуючим аргументом. Прошу

 відкрити  на  сторінці  31  матеріалів,  які  ми  вам

 роздали  статтю  61. Вона...

 

       ГОЛОВА.  Одну  секунду,  Станіслав Миколайович.

 Будь  ласка, увага, подивіться до 42 статті. Її треба

 проголосувати  зараз.  Одну  хвилинку,  вона сьогодні

 гарантує нормальні умови для того, щоб дитина чи...

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      Одну  хвилиночку,  одну  хвилинку.  Спокійно, не

 заважайте,  я  ж  теж  такий  депутат,  до речі, як і

 Заєць,  і  маю  право  інколи  на  слово.  Тому, будь

 ласка...

 

      НІКОЛАЄНКО.  Іван  Олександрович,

 

       ГОЛОВА.   І  я  записаний  на  виступ  з  цього

 приводу.

      Тому тут мова йде про гарантії для вузів ля тих,

 хто  мають  бажання і мають підготовку дл я одержання

 вищої   освіти,  наприклад.  Тобто  рівні, і  держава

 гарантує  безплатну  освіту.

      А от тоді дискусія йшла, що таким чином не можна

 взяти і вуз залишиться без допомоги н а договорах для

 підготовки  і тому подібне, ну, щоб готовити кадри на

 договірних  умовах.

      Так  ото  норма  в  61  статті  передбачена   як

 фінансова  допомога,  чи умови фінансового існування,

 фінансового  забезпечення  вузів.

     Тому  я  хотів  би, давайте ми 42 рпоголосуємо, а

 тоді  61.

      Ну,  давайте  тоді  разом  будемо голосувать.

 

      НІКОЛАЄНКО.  Ні,  61  вже  проголосована.  Я  її

 тільки нагадаю.

      Шановні колеги, щоб зняти ті сумніви, які колеги

 мої  (дійсно, хто не сумнівається -той не думає), так

 що  зняти  сумніви,  чи  не  відріжемо ми цією статею

 право  учбових  закладів,  якщо  них  є кадри, вільні

 площі,    додатково    набирати    людей,    госувати

 спеціалістів,  то 61 стаття вже проглосована, пункт 4

 каже:

      "Додатковими  джерелами  фінансування  є  кошти,

 одержані  за  підготовку,  підвищення кваліфікації та

 перепідготовку.    Тобто    весь    процес   навчання

 переподготовки  відповідно  до  вкладенних договорів.

 Указ Президента регламентує цю норму, виписано, що 20

 відсотків  він  має  право  зверх взяти і готувати ці

 кадри. Тому ми абсолютно не обмежуємо тут право вищих

 учбових  закладів,  професійних  училищ,  технікумів,

 якщо   в  них  із  (............)  кадри,  набрати  і

 надати... інший пункт, дивіться.

      Має  право здійснювати додаткові освітні послуги

 за кошти. Тому це все тут нормально і не потрібно тут

 піднімати. До речі Росія точно зробила такий запис.

 

      ГОЛОВА.   З   мотивів   голосування  запишіться.

 Опублікуйте.

 

      НІКОЛАЄНКО.  От  колега  Костицький працівник

 вищої  школи,  я знаю, що він буде підтримувати, ми з

 ним  обговорювали. І однозначно прийшли, що вірне тут

 формулювання.

 

      ГОЛОВА.  Так, за цю норму статі 42 Заєць буде за

 чи  проти?  З  мотивів  голосування? Ви будете проти.

 Соболєв  буде  проти.  Костицький за. Добре, Соболєв,

 Костицький.  Юхимчук?  За.  Ратушний?  За. Тоді ви не

 будете  виступать,  бо вже Соболєв... Ну, проти ми ще

 тоді найдем кому.

      Будь ласка, Соболєв. Єльяшкевич проти. Добре. Ви

 краще  не  говоріть  проти,  а  виступить  Єльяшкевич

 проти.

 

      СОБОЛЄВ  С.  В.  Соболєв, Запоріжжя, депутатська

 група "Реформи".

      Я  не за і не проти. У мене конкретна пропозиція

 щодо  цієї  статті  з  обгрунтуванням.  Я  проти того

 формулювання,  яке  тут  викладено.  І ось чому. Я на

 протязі хвилини це сформулюю.

      Фактично,  в  такому  формулюванні  стаття  42 і

 стаття 61 є взаємно протилежним. Оскільки в статті 42

 чітко  записано,  що  не  можна  в державних закладах

 навчатися.  Це  ми  можемо  визначити, що понад якись

 норматив  можна  навчатися  за  гроши. А стаття 61 це

 дозволяє.

      Саме  тому моя пропозиція наступна. Більше того,

 у   проекті  Конституції,  на  яку  посилалися  чітко

 записано,   що   в   державних  закладах  навчання  є

 безоплатним  на  конкурсній основі. Але і це я вважаю

 некоректний  запис  бо  ті, хто гроші за гроші теж на

 конкурсній  основі  повинні  вступати. Тому цей запис

 теж в Конституції не зовсім коректний.

      Саме  тому  я  пропоную  в  статті 42 саме в цій

 частині:"Навчання  у  вищих закладах освіти державної

 форми  власності, оплачуючі державою у вищих закладах

 освіти  інших  форм власності юридичними та фізичними

 особами..."    сформулювати   це:"   понад   державне

 замовлення".   Тобто   якщо  це  іде  понад  державне

 замовлення,   будь   ласка,  за  гроші  за  конкурсом

 вступайте    в   державні   заклади.   Ось   в   чому

 формулювання.

 

      НІКОЛАЄНКО. Це формулювання Кабінету Міністрів.

 Воно є тут.

 

      ГОЛОВА. Так, Костицький. Думка Костицького.

 

      КОСТИЦЬКИЙ В.В.

      Шановний   доповідату!   Шановні   колеги!  Мені

 здається,  що  тут просто вийшло недорозуміння, бо ця

 частина,  про  яку  йдеться, із статті 42, я думаю, є

 цілком  коректна.  Адже написано, що навчання у вищих

 закладах    освіти    державної    форми   власності,

 оплачується державою. Тобто тут немає небезпеки.

      Ми попередньо обговорювали з колегою Ніколаєнком

 ці  питання,  і  я  думаю,  що  стаття  61  і  ця  не

 суперечать.  А мені здається, взаємно доповнюють одна

 другу.  Я  думаю,  що ми просто неспроможні зараз по-

 іншому   ставити   питання   про  навчання  у  вузах.

 Абсолютно...   Дуже  невеликий  відсоток  людей  може

 оплатити навчання.

      Я   закінчую,   Олександр   Александрович.  Якщо

 йдеться  про  те,  який  відсоток  може  навчатися за

 кошти,  який відсоток дітей може навчатися в вузах за

 кошти,  ну  якзо  є  проблема, давайте збільшим його,

 скажемо,  від 20 до 30 відсотків. Але по-іншому... Це

 як  уже  крайній  варіант.  Але,  я  думаю,  що  це є

 коректна постановка питання. Але давайте проголосуємо

 і все.

 

      НІКОЛАЄНКО.     Тим    більше,    що    Соболєв

 пропонував...  Тут  є.  В  н нашій редакції записано:

 "Прийом громадян до вищих закладів освіти проводиться

 на  онкурсній  основі незалежно від форм власності та

 джерел оплати за навчання". Це є ваша пропозиція.

 

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Уряд. Хвилиночку. Хвилинку.

 

      БОГОМОЛОВ.  Шановні народні депутати! Справа в

 тому,  давайте  ми  ж  вдумаємося  в такі цифри все ж

 таки.  У  нас  сьогодні  навчається у державних вищих

 навчальних  заклодах  14 відсотків студентів за кошти

 недержавні.  Це  не значить, що за свої власні кошти.

 За   власні   кошти   навчається   дуже  мало  людей,

 розумієте,  немає  такого  платоспроможного  попиту у

 людей.  Хвилинку.  Це за кошти юридичних осіб. Тобто,

 якесь підприємство замовляє і т. ін. То чому ж ми цей

 платоспроможний  попит  каналізуємо в бік недержавних

 навчальних   закладів,  а  державним  це  забороняємо

 робити.

      Тепер,  посилання  те, яке Станіслав Миколайович

 каже,  що  є  Указ  Президента. Нехай працює під Указ

 Президента  вся  вища  школа.  У  нас же верховенство

 закону  в країні. Якщо буде прийнятий такий закон, то

 цей Указ треба буде скасувати.

 

      ГОЛОВА.  У  нас  в  Українів  ерховенство  права

 спочатку,   і   законність,  і  рівність  всіх  перед

 законом. Почекайте, 61 стаття дає вам дозвіл...

 

      БОГОМОЛОВ.  Не  дає  такого  досвіду, не дає. Бо

 вона каже, що може залучати кошти не за навчання, ну,

 ви ж знаєте, багато навчальних закладів...

 

      ГОЛОВА. Ще раз прочитайте, уважно слухайте, будь

 ласка, ви не дуже дочитали ці норми.

 

      БОГОМОЛОВ.  Я  зачитую  статтю  61,  пункт 4. Ця

 стаття  називається:  "Фінансова  діяльність закладів

 освіти".

      "Додатковими  джерелами  фінансування  є  кошти,

 одержані  за  підготовку,  підвищення кваліфікації та

 перепідготовку кадрів відповідно...." Яворівський, ну

                        - 121 -

 що ви  в самому...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Давайте нпишемо: "за навчання, підготовку".

      ШУМ У ЗАЛІ

     

      ГОЛОВА.  Хвилиночку,  хвилиночку! Я прошу уваги,

 спокійно!  Сядьте,  будь  ласка,  всі! Швидкий, я вас

 прошу!  Я  прошу вас! Віктор Лаврентійович, спокійно!

 Василь Васильович! Сергій Владиславович! Я прошу вас,

 одну хвилиночку!

      Якщо  є потреба, давайте ми в 61 статтю вставимо

 ще  одне  слово  "навчання,"  а  дальше  "підготовку,

 перепідготовку" і все інше.

      Нема заперечень?

      Стаття  61  ставиться  ще одне слово "навчання",

 ставлю на голосування.

     

      "За"

      Приймається. Знято  питання.

      Ц  е  зняли  вже поправку, внесли поправку. Так,

 Юхимчук.   Ну   записаний,   я  даю  тим  слово,  хто

 записаний.

     

      ЮХИМЧУК

      Дякую   Депутат   Юхимчук,   Вінницька  область.

 Шановний  Станіслав  Миколайович, я хочу звернути вас

 до  того,  що все-таки Закон пишеться у нас і повинен

 писатися  на перспективу і враховуватися у всі реалії

 сьогоднішнього часу.

      Скажімо те, що сказали представники Міністерства

 освіти,  що  сьогодні  14  відсотків  приватних  осіб

 тільки  може  платить за навчання. Я вас розумію, але

 сьогодні уся сільська місцевість, наші діти з вами не

 зможуть  платити  за  навчання.  Тому то, що пропонує

 комісія  профільна,  те  що, якщо єсть вільна площа і

 єсть  можливості  в  тій чи іншій установі таку форму

 навчання  давать,  хай  воно  залишається. Тому треба

 врахувати  сьогодні  і  можливість юридичних осіб. не

 кожне   підприємство,   не  кожне  господарство  може

 сьогодні  платить   за  навчання  своїх  учнів.

      Ми  сьогодні  в сьогоднішній день залишилися без

 фахівців,   тому  що  можливості  економічної  у  нас

 сьогодні  немає.  Тому  давайте  ми сьогодні цю норму

 залишимо,  запишимо  її  і  закон повинен все-таки це

 забезпечити.

      Тому   я  повністю  підтримую  комісію  в  цьому

 напрямку.

     

      ГОЛОВА.  Ще 1 виступ "проти" Єльяшкевич. А потім

 я ставлю на голосування. Це за процедурою. Хвилинку.

      2 - "за",  2 - "проти".

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ

      Єльяшкевич,     Херсон,    депутатская    группа

 "Реформы".

      Уважаемые  коллеги!  Я  против  только  по одной

 причине,   что   действительно   государство   должно

 оплачивать   обучение  в  высшых  учебных  заведениях

 государственной   формы   собственности   в  пределах

 государственного  заказа.  И  поэтому  в  этом тексте

 необходимо  записать  так.  Навчання у вищих закладах

 освіти державної форми власності оплачується державою

 в межах державного замовлення і далі по тексту.

      Если  это  не  будет,  мы  изначально  ставим  в

 неравные условия высшие учебные заведения разных форм

 собственности.  Надо  же  все-таки  подумать  о  том,

 лучшая материально-техническая база находиться именно

 в  государственных высших учебных заведениях и лучщие

 кадры  там находятся. А если этого не будет, не будет

 этой  записи,  то  фактически  та  плата за обучение,

 которую  могут  вносить  те, кто имеет деньги, она бы

 пошла,  кстати,  и  за обучение тех, которые не имеют

 возможности  платить.  Поэтому  если  мы  это  так не

 запишем,  то  мы поставим в неравные условия, и тагда

 те   высшие   учебные   заведения,  которые  получили

 лицензии,  но  не  имеют  соответствующих  помещений,

 кадров  и  так  далее  просто переманит к себе лучших

 преподавателей.   И  тогда  качество  обучения  резко

 уменьшится  и  мы  будем  иметь  громадные проблемы с

 системой    государственного    в    высших   учебных

 заведениях.

     

      НІКОЛАЄНКО.

      Шановний   Олександр   Сергійович,  саме  якість

 навчання  в  приватних учбових закладах є сьогодні ще

 досить  слабкою. Тому що ні один приватний заклад, ну

 моде  один-два  на  Україну,  не має своєї бази. Вони

 сьогодні  не  мають ні одного квадратного метра, вони

 сьогодні  при  ВУЗах, при якихось учбових закладах. І

 те,  що  ви  говорите,  ні  один, навіть той, хто має

 сьогодні  кошти, ви кажете, що якийсь багатий чоловік

 відправить  свою дитину в приватні. Ніхто в приватний

 не  відправить,  тому  що  якість  знань сьогодні там

 надзвичайно все не суттєво.

      А  те,  що  ви  говорите в межах держзамовлення,

 комісія,  комісія  дискутувала  6  місяців.  Що  таке

 держзамовлення?    Скільки   це,   ви   можете   мені

 відповісти?  Чи  5  відсотків  вид загального випуску

 дітей, чи 60?

      (Шум у залі)

      Так  от,  о,  правильно.  Таким  чином,  держава

 визначає.  Таким  чином,  завтра  кожний п'ятдесятий,

 сьогодні   попадає   30%,   а  завтра  попаде  кожний

 п'ятидесятий і т. д. Тому наше формулювання -найбільш

 коректне.  Тому  що  держзамовлення  -воно... Скільки

 сьогодні державних підприємств? 40%. Але держава бере

 із  приватного власника кошти і готує для всіх -і для

 приватних, і неприватних, і державних, і комунальних.

     

      ГОЛОВА.    Уточнення    Носова,    будь   ласка,

 процедурне.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      А він не записаний, так і не даю...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ні, не записаний...

     

      НОСОВ В.В.

      Шановні депутати, я хочу...

     

      ГОЛОВА.  Вірніше, ви записані п'ятим, п'ятим...

     

      НОСОВ  В. В.... я хочу зробити тільки уточнення!

 Я  хочу  зробити  уточнення:  і в проекті Конституції

 треба  буде внести, і в закон записати: на конкурсній

 основі  відповідно  до  здібностей.  Тому  що конкурс

 можна  організувати -і об'єм грудей там, і хто більше

 заплатить... А тут саме - до здібностей.

     

      НІКОЛАЄНКО С.М. Погоджуємось!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ГОЛОВА.  Нема заперечень?

     

      НІКОЛАЄНКО   С.   М.  Нема  заперечень  -розумна

 поправка...

     

      ГОЛОВА.  Нема.  Я  можу  ставить  на голосування

 Носова? Можу ставить на голосування.

      Із  поправкою  Носова  стаття  42  ставиться  на

 голосування, будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      "За" -

     

      НІКОЛАЄНКО  С.  М.  Дкмаємо про майбутнє, не про

 сьогодні...

     

      ГОЛОВА.  Рішення  прийнято. Я хотів би поставити

 всім  нам риторичне запитання: а де ми вивчилися всі?

 і  коли  бюджети були бідні?.. І коли...? І все було,

 виявляється,  нормально... І коли голодні ходили по 5

 років, але знали, що все-таки це -освіта, це потрібно

 і...  і...  і  держава  платила за підготовку... А це

 раптом   тепер   хочемо,  знаєте,  сепарацію  зробить

 відповідну...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь ласка...

     

      НІКОЛАЄНКО.         Шановний         Олександре

 Олександровичу...

     

     

      ГОЛОВА.  Одну  секундочку,  секунду!  ДОповнення

 Стретовича до цієї статті. Доповнення! Прошу.

     

      СТРЕТОВИЧ

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 колеги!

      Через  декілька  місяців  країна буде втягнута у

 вступні  іспити,  і якщо ми заклали в пункті 3 абзаці

 5,  що  на  конкурсній  основі,  то,  очевидно, треба

 встановити, що такий контроль може бути здійснений за

 цією  конкурсною  основою. І для того, щоб можна було

 допустити  до тих автономних, національних, державних

 закладів  органи  відповідні, щодо пперевірки встуних

 іспитів     і     утвердити    принципи    соціальної

 справедливості,  коли  талоновиті діти з села, але не

 маючи  зеленої  маси,  не  зможуть  вчитися  в  вищих

 закладах,  я пропоную доповнити цю статтю абзацом 7-м

 такого  змісту:  "Контроль  за  дотриманням принципів

 соціальної  справедливості  та  законності при рийомі

 громадян   до   вищих  закладів  освіти  здійснюється

 органами, уповноваженими цим законом".

      Які   це   органи?.............  підпорядкування

 Міністерства  освіти,  правоохоронні органи в випадку

 надходження     інформації    про    зловживання    і

 Парламентській  комісії,  можна допустити і Комісію з

 питань   науки   і   освіти,   яка   може   вибірково

 пперевірити  стан  вступних іспитів певних навчальних

 закладів. прошу підтримати мою пропозицію.

     

      ГОЛОВА.  Підтримуємо  чи  ні? Михайло Захарович,

 будь ласка...

     

      ЗГУРОВСЬКИЙ.   Ця  пропозиція  вірна,  але  вона

 передбачена  іншими статтями цього ж закону. Можна її

 повторити, але це вже є.

     

      НІКОЛАЄНКО. Стаття, якщо я не помиляюсь, 12-а,

 вона повністю контроль за діяльністю закладів освіти.

 Єсть така  стаття у нас.

      ШУМ У ЗАЛІ

     

      ГОЛОВА. Стретовичу ще слово.

     

      СТРЕТОВИЧ.  Я  наполягаю  на  тому,  щоб це було

 після  абзацу  про  вступ  на конкурсній основі. Саме

 контроль  при  прийомі громадан до вищих закладів, не

 за   закладами,   а  саме  цю  процедуру,  щоб  могли

 вповноважені  державою  органи  здійснювати  контроль

 вступних іспитів.

      ШУМ У ЗАЛІ

     

      ГОЛОВА.  Я  ставлю цю пропозицію на голосування.

 Будь  ласка,  це - доповнення. Він сказав відповідний

 орган  - це   правильно,  а  там  же  є  закони,  які

 регулюють таку діяльність, такий контроль.

     

      "За" -

      Можна  весь  закон  проголосувати?

     

      НІКОЛАЄНКО.  Олександр Олександрович, зауваження

 ще  було.

      Михайлу  Захаровичу.

     

      ЗГУРОВСЬКИЙ.   Шанвний  Олександр  Олександрович,

 шановні  депутати,  я  просив  би  повернутись,  якщо

 можна,  до  статті  10,  де  вводитьс  я  вона  назва

 Міністество   освіти.  Вводиться  назва  Міністерство

 народної  освіти.

      В   принципі,   вся   система   і   міністерство

 відповідають цьому терміну -освіта народна. Але зміна

 назви  призводить  зараз  до  дуже  великої  роботи і

 великих видатків -це декілька трильйонів карбованців.

      Якщо   можна,   то   ці  видатки  можна  було  б

 спрямувати  безпосередньо  на  потреби   освіти.

     

      ЗГУРОВСЬКИЙ. Шановні колеги, одну секундрочку, ми

 зараз  проголосували  надзвичайно  важливі 42 і 57, і

 Комісія,  коли  в  душі  підтримуючи те, що було, але

 погодилась, щоб підтримати Міністерство освіти в цьому

 питанні, щоб додаткових витрат. Тільки з-за цього.

     

       ГОЛОВА.  Ну,  в  принципі, давайте так, давайте

 порадимось.

      Ми ж не називаємо Міністерство народної оборони.

 І   тому  все  зрозуміло.  Чи  Міністерство  народної

 медицини.  Якщо народна медицина, то це вже така вона

 якась  неофіційна  або  що.

      Давайте    підтримаємо    пропозицію    Кабінету

 Міністрів,  маючи  на увазі, що вона все одно народна

 за  суттю.

      З   мотивів   голосування  є  якісь  пропозиції?

 Запишіться, будь  ласка.

      Не треба  голосувать?

      Давайте  за підтримку Кабінету міністрів в цьому

 пункті. Ставлю на  голосування.

      Визначайтесь  голосуванням. Підтримайте. Ну, хто

 хоч раз меняв печатку або штамп, скажуть, що це таке.

      За -

      Дякую.

       ЩО  за  61 статтю,  будь ласка.

     

      ЗГУРОВСЬКИЙ.  Шановний Олександр Олександрович, у

 пункті 1 статті 61 було проголосовано, що всі заклади

 освіти  та  установи  і  організації  системи  освіти

 фінансуються  з  державного  бюджету.  Практично,  це

 зробити  не  можливо.  Вони  в нас в основному сейчас

 фінансуються   з  місцевих  бюджетів.  Ми  не  можемо

 сьогодні взяти на фінансування з державного бюджету.

      

      ГОЛОВА. Слово пропустить "державне" з бюджету.

     

      ЗГУРОВСЬКИЙ. Написати просто за рахунок коштів

 відповідних бюджетів. Прошу підтримати.

     

      ГОЛОВА. Немировському слово.

     

      НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.

     

      Уважаемые  коллеги,  дело в том, что сегодня мы,

 если   будем  с  мисцевых  бюджетив,  этим  самым  мы

 распределим  образование в зависимости от возможности

 того или другого региона. Значит, если это аграрники,

 то  там  будет  начальная школа, 2 класса или 1. Если

 это   Лесечанск,   значит,   там  можно  университеты

 строить.

      И вконечном счете независимо от того пишем ли мы

 государственные  или  местные, сумма вытрат на освиту

 не  меняется.  Только  дисциплинирует и выплачивается

 тажа  самая  сумма.  Вопрос  стоит  не за 1996 год, а

 вопрос стоит с 1997 года, чтоб сделать соответсвующие

 коррективы  на  уровне местных бюджетов и вынести нам

 государственных   бюджетов,   где  образование  будет

 государственное. Это один доводов.

      Другой.  Все  пункты,  где мы голосовали с вами,

 что начальное образование -государственное, среднее -

 государственное,  высшее -государственное. Простите а

 почему  ж  тогда  местячковый  подход  должен  быть к

 госудаственному  образванию,  основа  нашего будущего

 нашего государства.

     

      НІКОЛАЄНКО.   Комісія  повторно  за  поданням

 Кабінету  Міністрів  розглянула  це  питання.  І,  як

 кажуть,   підтримуючи   в   основму   те,  що  сказав

 Немировський,  але  з  огляду  на  те, що сьогодні 45

 тисяч   учбових  закладів  фінансуються  з  місцевого

 бюджету,  то вважаю таким чином: повернутися до цього

 питання під час наступної поправки до цього закону.

      М ирозуміємо, що Володимир Лукіч правий, тому що

 сьогодні в мене в окрузі сидять люди по 6 місяців бе-

 зарплати,  а  в  Донецьку платять. Але з огляду на цю

 ситуацію.  Ну,  в  Херсоні  в місті платять, в самому

 місті, м'якший приклад.

       Тому, ми   комісія,  незначною  більшістю,  але

 більшістю  проголосувала  все-таки підтримать Кабінет

 Міністрів,  щоб не руйнувати тут систему і Закон "Про

 місцеві Ради і місцеве самоврядування".

     

      ГОЛОВА.  Пропозиція Кабінету Міністрів ставиться

 на голосування.

     

      "За" -

      Немировський, будь ласка.

     

      НЕМИРОВСЬКИЙ

     

      Дело  в том, что если поправка была принята, при

 повторном голосовании мы должны набрать 2/3 голосов -

 270. Это может подтвердить Носов.

     

      ГОЛОВА.  Носову  дайте  слово, будь ласка. Це не

 зовсім так. Закон ще ж не прийнятий.

     

      НОСОВ

     

      Шановні депутати! Якщо текст був проголосований,

 а потім жо нього вносяться зміни, то вони змінюються,

 йде тою ж більшістью, що і закон в цілому. Це є в нас

 не  коституційний  закон.  І навіть в цілому ми потім

 його не переголосуємо.

     

      ГОЛОВА. Він щн не голосувався в цілому.

     

      НОСОВ. Якщо текст не  голосувався, то   простою

 більшістю. Ми ж не конституційний закон приймаємо.

     

      ГОЛОВА.   Я   прошу,   Володимир  Лукич...  Одну

 хвилиночку.   Володимир  Лукич.  Сьогодні  діє  норма

 діючого  закону,  по  суті  кажучи,  це норма діючого

 закону.  Я  розумію, що тут те, що ви говорили, я сам

 агітував  теж за те, що треба щоб був централізований

 бюджет  в цьому відношенні, із Державного бюджету щоб

 фінансування  йшло.  Але  практика  така,  що ми тоді

 підрізаємо   фінансування   в  багатьох  школах,  які

 сьогодні   в   районах,  ну,  скажем  так,  де  влада

 відповідально   ставиться  до  цих  закладів  освіти,

 одержують своєчасно заробітну плату. А в інших... Да,

 на пальцях можна порахувать. Але з Державного бюджету

 переведем їх, то буде тоді по всіх державі теж саме.

     

      НІКОЛАЄНКО.   Це  ми  повернемося...  зміни  до

 Закону про бюджетний, про бюджет України.

     

      ГОЛОВА. Довганчин, що у вас, будь ласка.

     

      ДОВГАНЧИН

      Дякую.   436   Кіровоградський  виборчий  округ,

 фракція селянської партії.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 члени  Уряду! Шановні колеги! Звичайно можна було б і

 погодитися   і  на  цей  варіант,  що  фінансувати  з

 місцевих бюджетів, але це дуже легко буде жити нашому

 Уряду.

      І пан Матвійчук на Дні Уряду проінформував, що з

 вчителями,  з  бюджетною  сферою  розраховано за 1995

 рік.

      На   сьогодні  по  Чернівецькій  області  графік

 Мінфіна  був  800 мільярдів карбованців перерахувати.

 Перерахували   380.

      На  моєму  окрузі  учителі  не  одержали  ще  до

 сьогодні  за  грудень  місяць  заробітну плату. Тому,

 якщо  навіть  іти  на  цю поступку, то написати: не з

 відповідних  бюджетів,  а  з консолідованого бюджету,

 щоб і центральний бюджет був підпертий, значить, цими

 бюджетами.

      Я  прошу  проголосувати.

      

      НІКОЛАЄНКО.  Оскільки  сьогодні в мене в окрузі

 за    листопад   отримали   вчителі,   але   й   учні

 профтехучилищ   ще  тільки  за  жовтень  стипендію  і

 викладачі за той же самий листопад, то переведення із

 дірки  в  дірку -дві дірки буде. Розумієте? На даному

 етапі.

     

      ГОЛОВА.   Я   прошу   уваги.  Ще  раз  Володирим

 Макаровичу слово і ставлю на голосування в цілому.

     

      МАТВІЙЧУК.  Шановні  народні  депутати!  У нас

 взагалі    на    сьогоднішній   день   немає   такого

 законодавчого  визначеного поняття, як консолідований

 бюджет.

      У  нас  єсть таке поняття як зведений бюджет. Що

 це  значить? У нас Верховна Рада затверджує Державний

 бюджет,  а  кожна  місцева  Рада  -там  на  місцях  -

 затверджує  місцеві  бюджети.

      Тому так  взагалі  записати   не можливо.

      Значить,  і  друге.  Я  так розумію, що проблема

 ставиться   в   зв'язку   з   тим,   що   несвоєчасно

 виплачується зарплата ,  несвоєчасно  фінансується.

      В  цьому проблема.

      Переведення з одного бюджету в другий не вирішує

 проблеми  наповнення  бюджету  по  доходах.  У нас це

 робиться  лише тільки в зв'язку з тим, що не вистачає

 доходів.

      Тому проблема не в тому, з якого фінансується, а

 проблема  в  тому,  що  в  нас  недостаньо  доходів у

 бюджеті.

     

      ГОЛОВА. Ставлю Закон в цілому на голосування.

      З  мотивів  голосування?  Запишіться, хто хоче з

 мотивів висловиться.

       Будь ласка, Григорович.

     

      ГРИГОРОВИЧ  Л.  С.  Так.  Прошу  передати  слово

 Василю Костицькому.

     

      КОСТИЦЬКИЙ   В.   В.   Я  хочу  запитати  колегу

 Ніколаєнка.

     

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  не заважайте, будь ласка,

 говоріть.

     

      КОСТИЦЬКИЙ  В.  В.  Я  вас  прошу  не  заважати,

 шановні   колеги-сусіди.  Я  передаю  слово  депутату

 Соболєву.

     

      СОБОЛЄВ С.В.

      (Соболєв,     Запоріжжя,    депутатська    група

 "реформи")

      Я  все-таки хочу, колеги, вже все проголосовано,

 проголосована  поправка  Носова,  але  залишається не

 вирішеним  одне  питання.  Це  питання  42  статті. Я

 просив  би  все-таки повернутись до цієї статті. Якщо

 буде  запис:  "в межах державного замовлення", -то це

 означає.  Щороку  ми  з  вами  голосуємо за бюджет. В

 цьому  бюджеті  є конкретні кошти, які виділяються на

 утримання  вищої школи. Все, що зверх цих коштів, має

 право  вуз  набрати  на тих же площах додатково зверх

 цієї норми. А так, дивіться, ми штовхаємо вузи на те,

 що  вони почнуть здавати це в оренду приватним вузам,

 ті  будуть  заробляти на оренді приміщення, на оренді

 лабораторій  державних вузів, а кошти ці будуть іти в

 приватні вузи. Навіщо ми це робмо?

      Тому  в  мене  прохання:  в  42  статті "в межах

 державного замовлення". І це знімається питання.

     

      ГОЛОВА.   Пропозиція   Соболєва   ставиться   на

 голосування.

     

      "за"

      Не вистачило голосів. Можна в цілому голосувать?

 Віктор Лавретійович, представник Президента.

     

      МУСІЯКА.

     

      Шановні  колеги,  ця  стаття  42  вона  все-таки

 імперативна  в такому вигляді, як вона там викладена.

 Інакше  кажучи, тільки за державний бюджетнеобхідно в

 державних   закладах   учбових   виконувати  оті  всі

 завдання.  Але  тут  є можливість все-таки зв'язати з

 діючим, ну,  з цим же законом.

      Так,  за  виключеннями, передбаченими статею 61.

 От   так  сказати  і  уже  можливість  буде  все-таки

 залучати ті кошти. Вона буде говорити, що за державні

 кошти,  але  за  виключенями,  передбаченими 61, вона

 говорить,  якщо  по  договорам, то можна, будь ласка,

 залучайте.

     

      НІКОЛАЄНКО.

      Віктор Лаврентійович, абсолютно стаття 61, кожна

 стаття,  яка діє в законі, вони рівноцінні. І це само

 собою  зрозуміло, що вона робить виключення, оскільки

 вона навіть і пізніше стоїть, і чітко говорить...

     

      ГОЛОВА. Та він доктор юридичних наук, звідки він

 це   знає?   Давайте,   давайте,  якщо  нема...  Одну

 хвилиночку,  тоді  сформулюйте, Віктор Лаврентійович,

 будь  ласка,  а  ви,  Володимир  Макарович,  поки  що

 формулюйте, подумайте над формулюванням.

     

      МАТВІЙЧУК.

     

      Шановні   народні  депутати,  я  прошу  все-таки

 звернуть  увагу  на  те, що говорить депутат Соболєв.

 Хочу підтвердити...

     

      ГОЛОВА. Одну хвилиночку, ви говоріть про те, що

     

      МАТВІЙЧУК....   що   при   визначенні  обсягів

 асигнувань на освіту...

     

      ГОЛОВА.  Виключить  мікрофон.  Будь  ласка, будь

 ласка,  спокійно.  Ви  говоріть те, що говорив Віктор

 Лаврентійович,  якщо  відносно  цього, томожна, а так

 ні.

      Ми  проголосували  вже  5  разів,  ну, скільки ж

 можна голосувать.

     

      МАТВІЙЧУК.

      Я  хочу  ще раз підтвердити в цьому залі, що при

 визначенні   обсягу   асигнувань  на  освіту,  ми  не

 враховуєм доходів, які отримують державні заклади те,

 що  вони  получають  плату  за  навчання.

      Якщо  ми  так  проголосували,  що ми не можемо в

 державних   закладах  навчати  за  плату,  ми  завтра

 повинні звільнити оцих 14% із цих державних закладів.

 Тому  я  просив би ще раз повернутися до цієї статті.

 Все  там  визначено  нормально!  Зверх  того,  що  ви

 проголосуєте  у  залі  при  розгляді  проекту бюджету

 скільки   ми   будем   навчати  за  рахунок  бюджету,

 державний  заклад  хай  собі  навчає  за плату. Це ви

 вирішуєте в цьому залі, скільки за рахунок бюджету...

     

      ГОЛОВА.   Володимир   Макарович,  я  прошу  вас:

 спокійно...

      Віктор Лаврентійович, читайте тезу свою...

     

      НІКОЛАЄНКО.  Я відповім Володимиру Макаровичу.

 Одну секунду!..

      Виникає  дивна  ситуація,  якщо  послухаєш отакі

 заяви...  Такого  формулювання  в попередньому законі

 взагалі   не   було,  і  готували,  і  ніхто  14%  не

 викидав...  Зараз  ми  записали,  узаконили,  зробили

 більш  м'який,  розумніший  закон  -уже  хтось когось

 викидає!..   Це  просто  голі  слова!  Не  можна  так

 безкінечно доїти корову...

     

      ГОЛОВА.  Слів голих не буває...

     

      НІКОЛАЄНКО.  ...як у неї голову відтяли...

     

      ГОЛОВА....-за  ними  завжди щось передбачається,

 якщо це - норма закону.

      Будь ласка, Віктор Лаврентійович, слово вам.

       Увага, спокійно!

     

      МУСІЯКА  В.  Л.  В  пункті  3 статті 42, частина

 друга цього пункту: "Навчання у вищих закладах освіти

 державної  форми  власності  оплачується державою (за

 виключенням,    передбаченим    статтею    61   йього

 закону)..."  і  далі по тексту -"... у вищих закладах

 освіти юридичні особи..." і т.д.

      

      ГОЛОВА.  Не  за  виключенням,  а  з урахуванням,

 може...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Давайте  так: за винятком випадків, передбачених

 у статті 61.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Так?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      За винятком випадків, передбачених...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ДДайте ще раз Місіяці слово.

     

      МУСІЯКА  В. Л. Якщо ми скажемо "за винятком", то

 тоді  не  можна буде залучати по договорах оці кошти.

 На   договірній   основі.   Якраз   передбачає  61-ша

 можливість по договорах залучати...

     

      НІКОЛАЄНКО. Ну, й нормально...

     

      ГОЛОВА.  Давайте  так: як сформулював Мусіяка як

 поправка. Із цією поправкою 42-га стаття ставиться на

 голосування.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Давайте   поправку   окремо.   Давайте  поправку

 Мусіяки. Голосується поправка. Спокійно!

     

      "За" -

      Прийнято.

      Вцілому  42 стаття  голосується.

     

      НІКОЛАЄНКО. Та вона  ж проголосвана.

     

      ГОЛОВА.  А  проголосована   ця  поправка, до неї

 проголосована.   Все  одно,  стаття  42  з  поправкою

 голосується. Спокійно... Не хвилюйтесь.

     

      "За" -

 

       Весь закон вцілому ставиться на голосування.

     

      "За"-

     

      Ставиться  на  голосування проект постанови "Про

 введення цього закону за основу".

     

      "За" -

     

      Доповнення...  Одну хвилиночку. Ми предбачили до

 57 статті було доповнення в нас, так? Голосується той

 додаток,  що  у  вас  є  на руках, розданий комісією.

 Голосуєм...    Будь    ласка,   зачитайте   Станіслав

 Миколайович.

     

      НІКОЛАЄНКО. Ввести в дію Закон України, пункт 1-

 й  проекту  постанови  Верховної  Ради  України  "Про

 внесення  змін  і доповнень до Закону Української РСР

 "Про  освіту",  дати  в такій редакції. "Ввести в дію

 Закон  України  "Про  внесення  змін  і  доповнень до

 Закону  "Про  освіту"  з  дня  його  опубліковання, а

 абзац  7, те, що я говорив, 8-й частини 1 Статті 57 з

 1 січня 1997 року, а абзац 9 частини 12 статті 57 з 1

 січня  1998.  Там  1997  року,  а  то  1998.

      Це віднесення те, що ми обговорювали з вами.

     

       ГОЛОВА.   А  абзаци  не  помінялися тут?

      Не  помінялись.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

       Ні, то не абзац, там же підпункт в абзаці.

     

      НІКОЛАЄНКО.   Я   чітко   скажу,   щоб  не  було

 плутанини.

      ДОплати  за  стаж вводяться з 1 січня 1997 року,

 два  оклади  на лікування з 1 січня 1998 року. ЦЕ вже

 простіше  простого.

     

       ГОЛОВА. ОДну хвилиночку.

 

      НІКОЛАЄНКО. Прочитать про технічний персонал?

     

       ГОЛОВА. Одну секундочку, Станіслав Миколайович,

 тут  змінився  один  абзац,  точно,  осташ  говорить,

 оскільки    ми    тоді    проголосували    підвищення

 кваліфікації  не  рідше  одного  разу  на  5  років в

 окремий   абзац,  то тепер  абзац  пересунувся  на...

     

      НІКОЛАЄНКО.   Але   я   вам  назвав  натурально,

 прочитав  суть цих поправок, які є в стенограмі, вони

 чітко  зрозумілі.

     

       ГОЛОВА. Тоді добре, проконтролюйте, щоб це було

 правильно  відкоректовано.

      Будь ласка, ще.

     

      НІКОЛАЄНКО.  Технічний  персонал.  У  нас  є два

 види  -у  нас  є  допоміжний персонал, значить... По-

 перше,  є  в  освіті  ще  спеціалісти -це бухгалтери,

 інженери,  завідуючі  майстернями, то їм індексується

 зарплата   до   середньої   до  рівня  ереньомісячної

 заробітної  плати  працівників  в цілому по народному

 господарству.

      Вона  працює,  ця   норма,  вона  діє.

      Встановлення   середнього   розміру   ставок   і

 посадових  окладів  обслуговючому персоналу, про кого

 ви  задаєте  питання,  відповідно  до схеми посадових

 окладів,  вона  в нас роздана, ця схема, що визначені

 Кабінетом  Міністрів. Якщо сьогоні це 2 мільйони 200,

 то  в  схемі     вже  стоїть  4 400, 4 800.

      З моменту прийняття. А перегляд цього всього, що

 я  сказав,  навчально-допоміжному  і  обслуговуючому,

 провадиться  двічі  на рік щоквартальна індексація на

 рівень  інфляції.

 

       ГОЛОВА.   Шевченко  слово.

 

      ШЕВЧЕНКО.

      Шановні   колеги,   в  мене  є  пропозиція  щодо

 запропонованого   формулювання.

      Справа  в  тому, що я із практики знаю, зверніть

 увагу,   тут   іде   спільне  формулювання,  а  потім

 посилання на абзаци: 8, 9. Ми маємо випадок де не два

 три  абзаци.  І  на  практиці  буває,  що  потім люди

 починають  сідати  і  сперичаються про який абзац іде

 мова, про ту норму чи не про ту норму.

      Тому  я пропоную тут, де називається який абзац,

 розкрити дужку і написати  щодо того, щодо того.

     

      ГОЛОВА.  Згодні. Правильна пропозиція. Володимир

 Макарович, будь ласка.

     

      МАТВІЙЧУК.

      Шановні   народні  депутати,  я  прошу  все-таки

 значить  рийняту  таку  пропозицію.  Після слів з дня

 його опублікування викласти у такій редакції. А строк

 введення  в  дію  абзаца  6  і  7  чатини 1 статті 57

 розглянути  при  затвердженні  Державного  бюджету на

 1997  рік,  а  абзацу  8  відповідно при затвердженні

 бюджету на 1998 рік.

     

      ГОЛОВА.   Ми  це  голосували  вже,  будь  ласка.

 Поправками  тоді  будем проводить. Анатолій Іванович,

 будь  ласка. Москалекно, я сказав, Анатолій Іванович,

 будь ласка.

     

      МОСКАЛЕНКО А.І. Дякую.  104 округ.

     

      Олександре  Олександровичу,  не треба це робити.

 Ми,  коли  розгядаємо бюджет і тоді дивимся, що в нас

 єсть  у  державі,  які  кошти  і тоді призупиняємо ті

 статті,   які   не  дають  можливість  їх  підкрипити

 фінансуванням. Не треба туди нічого писати.

      І  заодно,  щоб  уже  не  брати слово, я хочу по

 постанові  одну  пропозицію. Сьогодні ми всі декілька

 раз   чули,   що   в  нас  відбувається  у  приватних

 навчальних  закладах.  Тому  або  в  постанову, або в

 протокольне   доручення  я  пропоную  записати  таке.

 Доручити Міністерству фінансів провести інспектування

 приватних   учбових   закладів   щодо   відповідності

 матеріальної  бази,  кадрового  потенціалу  та якості

 підготовки   фахівців.   За   результатами  перевірки

 вирішити  питання  щодо їх подального функціонування,

 інформувати  громадскість  про  якість навчання та їх

 наукову діяльність. Дякую.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка.

     

      МОСКАЛЕНКО.  Просто не Міністерство фінансів, а

 освіти.

     

      ГОЛОВА. Спільно. Згодні.

     

      МОСКАЛЕНКО.     Згодні.    Але    є    Державна

 акредитаційна комісія, якій  це  доручено. Тому, може,

 їй...

     

      МАТВІЙЧУК.   Давайте   напишемо   Міністерству

 освіти  спільно  з  Міністерством фінансів, Державній

 акредитаційній    комісії.    Є    указ    Президента

 відповідний,  де  написано:  все перевірити і, які не

 відповідають, закрити. Допишемо, давайте, так.

     

      ГОЛОВА.      Так,     пропозиція................

 ставиться на голосування.

     

      "За" -

      Приймається.

      В цілому постанова ставиться на голосування.

     

      "За" -

      Дякую. Точно в 5 хвилин не вклалися, як обіцяли.

     

      НІКОЛАЄНКО.   Я   дякую   всім, депутатам  всім

 виборцям.

     

      ГОЛОВА. Вам спасибі.

      З цього приводу? Будь ласка, Краснякову слову. З

 мотивів голосування. З мотивів. Сидіть на місцях всі.

     

      КРАСНЯКОВ

      Красняков, фракция коммунистов, член Комиссии по

 народному образованию.

      Я  хотел  бы, Александр Александрович, высказать

 неудовлетворение   от   имени  большинства  депутатов

 Донецкой  области по поводу приняти 42 статьи, котору

 мы проголосовали, которую мы утвердили, потом перешли

 к 57 статье, и вдруг мы даем Соболеву слово, и, когда

 он  уже выступал с мотивов, и мы снова возвращается в

 42  статье  и  принимаем  решение.  Потом  даем слово

 Мусияке и так далее.

      Я просто ну возмущен тем, что, если мы принимаем

 решение по какой-то статье, мы к ней просто не должны

 возвращаться. И сегодня произошло вот такое давление,

 которое трудно было просто выдержать. И многие люди в

 зале  не поняли сути предложения Мусияки, которое это

 было  сделано  со  слов  и  мы  в  общем-то 42 статью

 полностью  уничтожили.

     

      ГОЛОВА.   Євгене  Вікторовичу,  я  приймаю  ваше

 зауваження.  Одначе  мої  дії  не  виходять  за  межі

 Регламенту.

      42  стаття... Я прошу, ну чому ви перебиваєте. Я

 ж відповідаю на запитання. А ви мене перебиваєте.

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Я  пояснюю,  що ми розглядали в третьому читанні

 42,  57  статті.  При  розгляді  в  третьому  читанні

 передбачена  процедура. Вона виписана в Регламенті, я

 її  не порушив. І має право те ж саме і один і другий

 депутат  взяти  слово  з  мотивів голосування під час

 розгляду.  Я  включав табло і брали... А якщо, а якщо

 потрібно  було  переконати в чомусь іншому, то ви, як

 член    комісії,   могли   зіслатися   на   Станіслав

 Миколайовича і з його допомогою викласти.

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Тому  що...  Пояснюю ще раз. Тому що Регламентом

 передбачено в такому випадку з мотивів голосування за

 скороченою  процедурою  давати 2 -"за", 2 -"проти". 2

 "проти"  були тут, висловились. А "за" 2 висловились:

 Костицький і  я  забув  ще  хто з  депутатів.

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Будь  ласка,  якщо  ви  вважаете,  давайте  даєм

 доручення   Шейку.   Петро...   Петро  Володимирович,

 проаналізуйте  розгляд  цього  питання.  Якщо буде на

 комісії -я згоден дати відповіді на це питання.

      Одну  хвилинку.  Посідайте всі на місця. Чому ви

 встали?

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Та  він  же  по комісії питає. Він же... Я прошу

 уваги.  Володимир  Олександрович...  Одну хвилиночку.

 Спокійно.  Я  пояснюю.  Ваша  претензія  безпідставна

 абсолютно. Тому що ви давали... ви брали слово з того

 пункту, який проголосували за іншою пропозицією. І ви

 руку  опустили , я не давав  слово тому.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Будь ласка. Та бачу я всіх!

      ШУМ У ЗАЛІ

      Ви  одержали на руки перелік питань на понеділок

 і  вівторок.  Будь  ласка, візьміть документи, що тут

 передбачені,  і  до  тих  документів, які сьогодні не

 встигли  розглянути,  візьмете  на  цю  роботу,  Буде

 уточнений   порядок  на  Президії.  Президія  засідає

 сьогодні о 14 годині.

      Доповідь президента буде другого числа.

      Все,  перерва  до  вівторка  до  10-ої ранку, до

 понеділка, я прошу вибачити, о десятій ранку. О 14-ій

 Президія, ще раз нагадую.