Стенограма пленарного засідання

21 березня 1996

                 ЗАСІДАННЯ СОРОК ПЕРШЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

    У к р а ї н и  21  б е р е з н я   1996  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Доброго ранку, шановні депутати і гості

 Верховної   Ради,  інші  учасники  засідань,  шановні

 радіослухачі!  Я  прошу  депутатів  підготуватися  до

 реєстрації.  Будь  ласка,  систему  "Рада" увімкніть.

 Проводиться  поіменна реєстрація.

      Зареєструвалося  339 народних депутатів. Ранкове

 засідання оголошується відкритим.

      У роботі засідання бере участь Кабінет Міністрів

 на  чолі  із  Прем'єр-міністром  Євгеном  Кириловичем

 Марчуком.  На розгляд сьогодні виноситься питання про

 Державний  бюджет  на  1996  рік,  але  ми  перед тим

 повинні закінчити з розглядом питання про Конституцію

 Криму.

      Це   питання  розпочате  розглядом  вчора  і  за

 Регламентом   визначеної   процедури  його  не  можна

 переривати.

      Крім  того,  ми  проголосували порядок роботи і

 режим   роботи   у   сесійні  дні,  тому  слово  для

 співдоповіді надається Юрію Анатолійовичу Кармазіну ,

 йому  можна  буде  задати  запитання,  прошу.  Голова

 тимчасової  Комісії  по вивченню  ситуації в Криму.

      Я  прошу  уваги.  Шановні  депутати, я просив би

 відвести  на  це   питання  до  години.  Регламент це

 забезпечує,  а потім перейти до питання про бюджет. Я

 просив би проголосувати цей Регламент, будь ласка. До

 години. Якщо раніше, то можна і раніше.

      За -

      Рішення  прийнято. Дякую.

      Прошу.

 

      КАРМАЗІН Ю.А.

 

      Шановний  пане Голово, шановні народні депутаит,

 шановні співвітчизники!

      Так  уже  сталось,  що  березень  місяць  став в

 деякій   мірі   історичний   для  України  і  для  її

 автономної  складової  частини   - Криму.

      Рівно  рік  назад,  17  березня  1995  року  ви,

 шановні   депути,  скасували  Конституцію  Автономної

 Республіки   Крим.  Тоді  ж  ми  прйняли  Закон  "Про

 Автономну   Республіку   Крим"   і  своєю  Постановою

 запропонували  Верховній  раді  Автономної Республіки

 Крим   в  термін  до  15  травня  1995  року  приняти

 Конституцію   та   представити   її  на  затвердження

 Верховній  Раді   України.

      За окремі рішення голосували по 318 депутатів.

      Перегортаючи    ті    сторінки    історії,    ми

 спостерігаємо  таку  дивну  для наших часів, але таку

 бажану  для  всіх людей в Україні єюність поглядів та

 дій  Верховної  Ради  України  та Президента України,

 який  підписав  Закон  в день  його  прийняття.

      Із   15   розділів   проекту  нової  Конституції

 України,  який  поданий до Верховної Ради один, це 10

 розділ,  присвячений  автономній  Республіці  Крим.

      Таким   чином,   вирішуючи   зараз  питання  про

 затвердження  Конституції Автономної Республіки крим,

 ми вирішуємо, яким бути одному з розділів Конституції

 України.

      Саме  в  березні  минулого  року  ми  прийняли в

 першому  читанні  зміни  та доповнення до Конституції

 України, що стосуються правового статусу автономії.

      На  жаль,  для  подальшого  розгляду ці зміни та

 доповнення  за  рік  так  і  не були внесені всупереч

 нашому  Регламенту.

      Існують   сумніви  щодо  необхідності  мати  дві

 Конституції  в  державі.  Але  ж  наша  Комісія чітко

 визначає,  що  не  може  бути  порівняння Конституції

 держави з Конституцією адміністративно-територіальної

 автономії.    Тим   більше,   що   саме   Конституцію

 зобов'язала  прийняти  Верховна  Рада України. Більше

 того,   стаття   3   закону   України  про  Автономну

 Республіку  Крим  передбачає затвердження Конституції

 як передумови на буття чиності (...........).

      Світовому досвіду відомо наявність Конституції в

 автономних   утвореннях.   Члени  нашої  комісії,  що

 складається  з  представників  різних фракцій та груп

 постійно  виїзджали  до  Автономної  Республіки Крим,

 знаходяться  там  і  зараз.  Безліч  разів до Києва у

 пошуках  взаємоузгодженних  рішень приїздили депутати

 Верховної  Ради Автономної Республіки Крим, які зараз

 знаходять у цьому залі.

      І тому ми переконанні у особливій вартості слів,

 що  виголошуються  з  цієї високої трибуни, якщо вони

 стосуються такого регіону, як Крим.

      Наведу  тільки  свіжий приклад. Невстигла робоча

 підкомісія      Конституційної     комісії     тільки

 запропонувати   змінити   назви   замість  Автономної

 Республіки  Крим  написати  Автономія  Крим,  замість

 Конституція   Автономної   Республіки   Крим   Статут

 Автономної Республіки Крим, замість закони Автономної

 Республіки  Крим  нормативно  правові  акти Автономії

 Крим,  замість  органи  законодавчої влади Автономної

 Республіки  Крим  являється  Верховна Рада Автономної

 Республіки   Крим  записати  представницьким  органам

 Автономії   Крим   і   Верховна  Рада  Крима,  як  на

 півострові   знову  на  передодні  курортного  сезону

 виникла напруженність. Кому це вигідно?

      На  надзвичайну  сесію  зібрались в неділі, пане

 Соболєв  ну  ви  себе поважайте. На надзвичайну сесію

 зібрались  в  неділю  10  березня депутати Автономної

 Республіки  Крим. Знову розпочалась хвиля недовіри. І

 все  це  із-за  кількох  необережно сказанних слів на

 засіданні комісії.

      Розуміючи  це,  Президент  України  зробив  свої

 зауваження  до  цього  проекту,  зокрема до всього 10

 розділу.  В  деяких  гарячих головах є думки, що якщо

 зараз  назвати  Крим  автономною областю, то від того

 зразу  вирішаться  всі  проблеми. На жаль ні, навпаки

 таким чином може бути продемонтровано непослідовность

 політики  дерпжави, невміння шукати компромісні точки

 зору  при  безумовному  забезпеченні  суверенітету та

 державної  цілосності  України.  І  продемонстрований

 силовий варіант, який  ще ніде до добра не доводив.

      Інша  справа  -зміст  Конституції, підходи до її

 затвердження. Чи бездоганний представлений нам проект

 з   точки  зору  юридичної  техніки  чи  не  має  він

 положень,   що   входять   в   протиріччя   з  діючою

 Кончтитуцією  України,  Конституційною  угодою іншими

 законами України. Наша комісія ствердно відповідає на

 ці запитання.

      Але   разом   з   тим,   таку  ж  оцінку  деяким

 положенням,   про  які  йде  мова,  після  ретельного

 вивчення   і   правового   аналізу,  який  проводився

 спільно, таку ж думку мають і депутати Верховної Ради

 Автономної  Республіки  Крим.  Це  вперше  за  довгий

 період  спільної  співпраці у нас співпадають погляди

 щодо  принципів та механізму затвердження Конституції

 Автономної  Респуюліки Крим щодо кола тих статей, які

 суперечать діючому законодавству України.

      Ми  вважаємо обов'язковим наголосити на тому, що

 запропонований    варіант    Конституції   Автономної

 Республіки  Крим,  є важливим кроком з боку Верховної

 Ради  Автономної  Республіки  Крим в побудові правовї

 бази,   для  органічного  структурування  нормативних

 актів Автономної Республіки Крим в єдине правове поле

 України.

      Разом  з  тим,  наступні  положення  Коснтитуції

 суперечать  законодавству  України.  Офіційна назва -

 автономія  Республіка  Крим (стаття 1 пункт 2), яка є

 типовою  для  незалежної  держав.  Термін "автономія"

 вживається лише один раз у назві Конституції, причому

 пишеться з маленької літери.

      Змістом   глави   4  проекту  передбачено  такий

 інститут   державності,  як  громадянство  Республіки

 Крим.     Термін     "граждане    Ресбублики    Крым"

 використовується  по  всьому  тексту  Конституції, що

 суперечіть  статті 31 Конституції України, відповідно

 до якої в Україні існує єдине громадянство. Громадяни

 України,    кі    одночасно   не   мають   Кримського

 громадянства,  за Конституцією фактично обмежуються в

 правах.  А інколи і прямо прірівнюються до іноземців,

 наприклад, стаття 6а.

      Так    тільки    громадянам    Республіки   Крим

 гарантується      "равенство      в     осуществлении

 конституционных  прав  и  свобод (статья 13), свобода

 передвидения  и  выбора  места  жительства  (в  межах

 території  Автономної Республіки, стаття 21), свобода

 слова  и  беспрепятственное распространение в устной,

 письменной  и  иной  форме своих взглядов и убеждений

 (стаття  23)"  та деякі інші громадянські, економічні

 та соціальні права і свободи.

      Це   суперечить   не  тільки  зазначеній  статті

 Конституції    України,    та    й   ще   статті   18

 Конституційного  договору, відповідно до якої питання

 про права та свободи людини і громадянина регулюються

 виключо законами України, а в конституційній практиці

 інших  європейських держав, які мають в своєму складі

 автономні  утворення  подібно  Криму  така  ситуація.

 Зокрема Конституція Іспанії, вміщуючи спеціальну глав

 про  автономні  співтовариства  і закріплюючи за ними

 досить  широкі  повноваження, не тільки не передбачає

 за  ними внутрішнього громадянства чи якихось переваг

 у  правах  для  жителів  співтовариства,  а  й  прямо

 констатує,  що  всі іспанці, тобто громадяни Іспанії,

 мають  одні  і ті ж права на одні і ті ж обов'язки на

 всій  території  Іспанії (стаття  139).

      Аналогічну позицію займає Конституція Італії, до

 складу  якої  також  входять  області  за спеціальним

 статусом.

      Статтею  18  Конституційного договору визначено,

 що  виключно  законами  України  регулюються  питання

 шлюбу  та  сім'ї (глава 10 проекту "Сім'я"), правовий

 режим  власності, майнові відносини (глава 11 проекту

 "Власність"),     засади     правового    регулювання

 підприємництва  (глава  12 проекту "Підприємництво"),

 засади  охорони  навколишнього  природного середовища

 (глава   13  проекту  "Екологічна  безпека"),  основи

 охорони  здоров'я  (глава  14  проекту  (...........)

 охорони  здоров'я"),  освіти, культури й науки (глава

 15  проекту), діяльність об'єднань громадян (глава 16

 проекту)  та  засобів  масової  інформації  (глава 18

 проекту),   визначення  власної  фінансово-кредитної,

 податкової  та інвестиційної політики (пункт 4 статті

 113) суперечить статті 18 Конституційного договору та

 не  відповідає  статусу  автономних  утворень в інших

 державах.

      Повноваження   Криму   у   відносинах  з  іншими

 державами  і  міжнародними  організаціями  (пункт  24

 статті  98)  визначення власної зовнішньо-економічної

 політики (пункт 3...

 

      ГОЛОВА.  Юрий  Анатолійович,  я  прошу вибачити.

 Шановні  депутати! У вас на руках є кілька документів

 постанов  з цього приводу. Треба буде вам вибирати за

 що    голосувати.   Послухайте   аргументацію.   Вона

 надзвичайно важлива. Будьте уважні. Одесити!

      Я прошу вас.

 

      КАРМАЗІН.    Визначення    власної    зовнішньо-

 економічної  політики,  пункт  третій  статті 113-ої,

 наділення  Голови  Верховної  Ради Криму правом вести

 переговори,  підписувати  договори  та угоди з іншими

 державами,    призначати,    відкликати   повноважних

 представників  Криму  в  інших державах тощо, пункт 5

 статті 166-ої, що фактично може перетворити Автономну

 Республіку  Крим  у  суб'єкт  міжнародного  права. Це

 суперечить  визначеному  Конституцією України (стаття

 75,  прим.)  та  Конституційним договором (стаття 59)

 статусу  Криму  як  автономного  утворення  у  складі

 унітарної держави.

      Повноваження  Криму у військовій галузі, безпеки

 та  оборони,  зокрема  закріплення за Верховною Радою

 Криму  права давати згоду на розміщення воїнських баз

 і інших воєнних об'єктів, формирование новых воинских

 частей  Национальной  гвардии  Украины  на территории

 Крыма.  Пункт  16  статьи 113. А за Головою Верховної

 Ради    Криму   -давати   згоду   на   дислокацію   і

 передислокацію військових частин, частин Національної

 гвардії   України   та   їх  підрозділів,  проведення

 військових навчань на території Криму, пункт 7 статті

 116.

      Зазначені  та  деякі  інші положення Конституції

 Криму,  наприклад,  стаття  113,  по суті, наближають

 військові  формування  в  Україні, які знаходяться на

 території Криму, до статусу іноземних військ.

      Оскільки   Крим  є  автономним  утворенням,  яке

 входить   до   складу   України,  вживання  в  тексті

 Конституції    термінів   "государственный   органы",

 "учреждения",  "должностные лица Республики", статття

 3,  "закон  и  иные  государственные  акты Республики

 Крым" тощо є неприйнятними.

      Саме   виходячи   з  правового  аналізу  проекту

 Конституції  Автономної Республіки Крим, ми вважаємо,

 що  абсолютна  більшість  статей  проекту  може  бути

 затвердженою  без  змін,  за винятком статей (пункт 2

 статті  1, статей 6, 7, 9, 15, 55, 71, частини першої

 статті 98, в пункті 8 та 22 частини другої 98 статті,

 частини  третьої статті 98, статей 99, 102, 105, 111,

 пунктів  з 11 по 18 і 20 статті 113, пунктів 4, 5, 7,

 8  статті  116,  пунктів 7, 8 статті 118, статті 120,

 глави  22 про виконавчу владу, статей 128 та 133 слів

 "включаючи  місто Севастополь" в пункті 4 статті 107.

 По  яким  повинні  бути  внесени  зміни та доповнення

 Верховною Радою Автономної Республики Крим, на основі

 взаємопогоджених  формул,  знайдених  робочою  групою

 депутатів  Верховної  Ради  України та Верховної Ради

 Автономної Республіки Крим.

      Ми  також  вважаємо,  що  в подальшій роботі над

 незатвердженими    статтями   Конституції   необхідно

 врахувати   проблеми,   що   пов'язані   з  реальним,

 підкреслюю,   реальним  відновленням  прав  кримсько-

 татарського  народу,  вірмен, болгар, греків, німців,

 які були департовані з Криму в 1941-1944 роках згідно

 антинародних=  рішень керівництва бувшого Радянського

 Союзу.

      Що     стосується     механізму     затвердження

 Конституції...

 

      ГОЛОВА.   Я   ще  раз  прошу,  черкащане,  можна

 заспокоїться.  Ну,  не  сперичайтесь  так голосно, не

 чуть, що говорить доповідач. Я розумію, що від Черкас

 до Криму далеченько, але все-таки, вам же голосувать,

 будь ласка.

 

      КАРМАЗІН.  Що  стосується механізму затвердження

 Конституції,  то  існувало  кілька  підходів до цього

 питання. Перший заключався в тому, що всі депутатські

 групи  та фракції, постійні комісії, народні депутати

 України    внесли    свої   зауваження   до   проекту

 Конституції.  Всього таких змін і доповнень, оце воні

 зібрані  всі воєдино, до 136 статей було внесено 241.

 Дійшло до того, що сформували 76 статей, тобто тут, в

 Києві,  розробили  Конституцію  Автономної Республіки

 Крим  і  пропонували таким чином пропонувати як любий

 закон  прийняти.  В  цьому  випадку  порушувались  би

 вимоги   нами   сприйнятого   закону   про  Автономну

 Республіку  Крим,  стаття  3 якого прямо говорить, що

 Конституція,  зміни  і  доповнення до неї приймаються

 Автономною  Респулікою  Крим,  але набирають чинності

 тільки після затвердження Верховною Радою України.

      Запропонований комісією Верховної Ради України з

 правової  політики та судово-правової реформи проект,

 яким  пропонується  формула  схвалити  положення, які

 містяться  в 14 статей, прчому в 11 -це тільки пункти

 цих  статей  і  тільки  3  статті  не  несуть  жодних

 правових  наслідків,  не  розв'язує  складний  клубок

 протирічь  і  непорозумінь, які існують між офіційним

 Києвом і Сімферополем.

      І   накінець   третій   варіант,  запропонований

 тимчасовою   Комісією   Верховної  Ради  по  вивченню

 політико-правової  ситуації  в  Автономній Республіці

 Крим.  Ми  пропонуємо  саме затвердження Конституції,

 при цьому пропонуємо редакційно змінити такі назви по

 всьому   тексту  Конституції:  "громадяни  Республіки

 Крим"  на "громадяни України, що проживають в Криму";

 "народ Криму" на "населення Криму"; "Республіка Крим"

 на  "Автономна  Республіка  Крим".  Тобто, повністю у

 відповідності  з  Законом  "Про  Автономну Республіку

 Крим".

      На  наш  погляд  некоректним було вчора згадання

 виступів  шановного колеги Стретовича про те, що наші

 проекти   нічим   не   відрізняються.   Вони  істотно

 відрізняються  -в одному йде мова про затвердження, в

 іншому  про  схвалення  тільки  14-ї  позиції. Саме в

 зв'язку  з  незгодою, принциповою незгодою з підходом

 цієї комісії (і особисто я вийшов з цієї комісії)...

      При цьому ми пропонуємо в Постанові "Про порядок

 введення   дію   Закону   України   про   Конституцію

 Автономної Республіки Крим чітко вказати, що Верховна

 Ради  Автономної Республіки Крим у місячний термін на

 підставі чинного законодавства України повинна внести

 зміни   та   доповнення   до   статей   та   розділів

 Конституції,  що  не  були затверджені, а разом з тим

 Верховна  Рада  України повинна розглянути ці зміни в

 10-денний  термін з моменту подачі до Верховної Ради.

 Така  формула забезпечить взаємну відповідальність як

 Верховної   Ради   України,   так  і  Верховної  Ради

 Автономної Республіки Крим.

      Чи  є  прецеденти у нас затвердження і неповного

 затвердження?  Є.  Конституція  України,  ви  знаєте,

 діючи на цей час, зупинено кілька глав, 20 статей. Ми

 нею  і  керувались  і  керуємось. Аналогічно було і з

 Конституцією  Автономної  Республіки  Крим, травневою

 1992  року,  в  якій  наші  попередники,  а  потім ми

 зупиняли дію ряду статей.

      Розгляд  Кримської  Конституції, шановні народні

 депутати,  -це черговий своєрідний тест для Верховної

 Ради   України.   За  нами  спостерігають  не  тільки

 мешканці  Криму,  а  й  громадяни...  інші  громадяни

 України і  громадяни  інших  країн.

      На   відміну   від   наших  сусідів,  ми  завжди

 цивілізовано вирішували всі протиріччя, які виникали

 в  Україні з  її невід'ємною частиною.

      Час   показав,   що  вами  були  прийняті  вірні

 рішення. Шановні народні депутати, яким буде саме цей

 день   для  нас?...........  злагоди,  чи  навпаки  -

 відшукуванням  чи  загостренням  протиріч,  в значній

 мірі  залежить  збереженням  миру  і  спокою  в цілій

 Україні.

      А  ці надбання -це те небагате чим може пишатись

 наш  народ  і  що  важливіше  навіть за добробут. Для

 забезпечення злагоди члени нашої комісії просять вас,

 шановні   народні    депутати,   прийняти   закон   в

 запропонованому варіанті. Дякую   за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Дякую Вам, я просив би бути лаконічними

 за  тих, хто буде запитання ставити і хто і Вас, коли

 будете  відповідати. Будь ласка, запишіться, хто хоче

 задати  запитання,  якщо  є потреба така. Опублікуйте

 список.  10  хвилин, Драгомарецький.

 

      ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ, Одеса.

 

      Уважаемый  пан Кармазин, скажите пожалуйста, ну,

 понятно,  что любой документ не может дать гарантии -

 это чисто прогнозная вещь. Но все-таки, какие факторы

 стабилизации  ситуации  в  Крыму  Вы  видите  в Вашем

 проекте?

 

      КАРМАЗІН.  Дякую  за  запитання. По-перше, такий

 фактор:  Ви  знаєте,  що  з  прийняттям Конституції в

 Криму  пов'язують  взагалі...  Цце  лакмус, лакмусовий

 папір, як Україна відноситься до Криму.

      По-друге,   всі  чинники,  запобіжники  стосовно

 суверенітету   України  і  так  далі  зберігаються  в

 запропонованому  варіанті.

      По-третє,   ми   забепечимо,   даємо  можливість

 розвитку  економісчним  процесам  на  базі  регіону.

      Мабуть,  всі  зі  мною погодяться, що саме через

 регіони  можна  відродити  державу.  І  в цьому плані

 якраз  йде  і  Указ  Президента  України,  який вчора

 підписаний  щодо цих рпоблем по відношенню к криму, і

 в   цьому   плані   надані   повноваження  Автономній

 Республіці Крим будуть стабілізувати ситуцію, яка там

 є.

      І  це  дуже  важливо,  що  це  напередодні якраз

 курортного  сезону, ви знаєте, це курортний регіон, і

 це  впливало б не тільки на Крим як курортний регіон,

 це  впливало  б, стабілізуючим фактором було б на вся

 Україну.

 

       ГОЛОВА.   Масенко.

 

      МАСЕНКО.  Прошу  передати  слово  Моісеєнку.

 

      МОІСЕЄНКО. Спасибо.

      Фракция "Коммунисты   Украины".

      Я  хотел  бы задать вопрос господину Кармазину

 по  поводу  его законопроекта. Здесь предложено в том

 числе  исключить  статью  71  Конституции  Крыма, где

 сказано:  "Надри,  води,  ліси,  рослини  і тваринний

 світ,   повітряний   простір,  реакриаційні  та  інші

 природні  ресурси,  що  знаходяться в межах території

 континентального шельфу Республіки є надбанням народу

 Криму".

       Не   кажется   ли   вам,   что   это  полностью

 противоречит    вчерашнему   проекту,   предложенному

 Президентом   относительно   частной   собственности,

 гарантированной  на  все,  в том числе и на землю, и,

 естественно,  противоречит воле народа Крыма, который

 хочет  распоряжаться  этим  самостоятельно?

      Как    вы        думаете,    чем   вы   все-таки

 руководствовались    -волей    народа    Крыма    или

 подготовленным   народом   Крыма  или  подготовленным

 антинародным  проектом  Президента  для внесения этой

 статьи  закона.

 

      КАРМАЗІН.  Дякую  за  запитання.

      Я  так  відповім  на  нього.

      Ми   керувались   (це   не  мій  проект,  проект

 комісії),  ми керувалася тим, що в запропонованих тих

 зауваженнях,   які   надійшли,   а  я  скажу,  що  це

 зауваження  Комісії  з  питань  екологічної політики,

 народного    депутата   Шейка,   Комісії   з   питань

 Чорнобильської  катастрофи,  це зхауваження Комісії з

 питань     прав    людини    національних    меньшин,

 міжнаціональних    відносин,    депутатської    групи

 "Єдність",  депутатської групи "Державність", Комісії

 з  питань  молоді  і  спорту  і  так  далі.  Це все 9

 зауваження до цієї статті.

      Всі  зауваження  зводяться  до того, що в цілому

 весь  народ України має право на надра і так далі. Це

 виключне   право   всього   народу  України.  І  тому

 записувати у такій редакції не можливо.

      Тому  ми  запропонували  винести  цю  статтю  як

 неузгоджену  за межи для того, щоб доробити і зробити

 у  відповідності  до  законодавства.  До  речі, я вам

 сказав,  що  наша  комісія врахувала всі зауваження і

 дуже    дякує   народним   депутатам,   представникам

 депутатських  груп  і  фракцій,  особливо  якраз воно

 стосується   тих   фракцій,   які   зараз   тут  були

 перелічені.  І  ми  всі  розглянули кожне доповнення,

 кожне  зауваження  і  там, де найбільше зауважень, ми

 врахували, що  не можливо виносити, тому що ось...

 

      ГОЛОВА.  Старовойтова.

 

      СТАРОВОЙТОВА  Г.  М. Уважаемый Юрий Анатольевич.

 Старовойтова, 32 избирательный округ, Крым.

      В    целом    я    поддерживаю    постановление,

 предложенное  вашей  комиссией. Мой вопрос сводится к

 следующему.

      В   статье  1  Конституции  Крыма  сказано,  что

 Республика  Крым является автономной составной частью

 Украины,  то  есть  это  признается.  В пункте 2 этой

 статьи   сказано:  "официальным  названием  автономии

 является Республика Крым".

      Мы  знаем  примеры того, когда статус и название

 не  совпадают.  Ну, например, из ближайшего зарубежья

 Республика Соха.

      Какую   угрозу  Украине  несет,  если  останется

 название Автономной Республики Крым -Республика Крым?

 Мы  знаем,  что это возникло не сегодня. Это название

 было  закреплено  в  Конституции и изменение названия

 влечет  большие дополнительные затраты. Какой смысл в

 этом? Почему вы предлагаете исключить? Спасибо.

 

      КАРМАЗІН. Дякую за запитання.

      Я  не  бачу,  які  витрати...........  Я не вижу

 какие  расходы понесет или Украина или Крым в связи с

 этим.  Потому  что  везде  и  в Законе "Об Автономной

 Республику   Крым"  везде  идет  речь  об  Автономной

 Республике   Крым.   И   в  Конституцию  мы    внесли

 изменения,  где написано "Автономная Республика Крым"

 в качестве названия.

      Теперь.  Я  сейчас  исходил того, мы исходили из

 того,   что  большинство  груп,  фракций  и  народных

 депутатов предлагали вот в эти предложениях внести по

 всему тексту изменения, и к каждой статье они вносили

 изменения.  Мы  их згрупировали, и поэтому предлагаем

 вам  в проекте закона в пункте втором написали, чт по

 всему тексту изменить.

      То, что происходит сегодня и то, о чем правильно

 говорил  в  этой части наш коллега Стретович, что все

 документы   пока   выходят  от  имени,  так  сказать,

 республики  под  другим именем (и вчера показывал как

 это)  -это  пока  было  нарушение закона. Поэтому я в

 этой  части  стою  на  законе  на  том, что мы с вами

 проголосовали  в первом чтении изменений и дополнений

 к  Конституции  Украины,  где  полностью  приняли всю

 главу   об   Автономной   Республике   крым,  которая

 базируется  сейчас на этом, и там название тоже такое

 же  самое.  Поэтому я не вижу здесь никаких затрат, я

 наоборот  вижу  здесь  четкое сооответствие закону  и

 названию     того    административно-территориального

 образования,  каким  является  Автономная  Республика

 Крым.

 

      ГОЛОВА. Коген Юрій Борисович.

 

      КОГЕН Ю.Б.

      Уважаемый  Юрий  Анатолиевич!  36  избирательный

 округ, Республика Крым, Коген.

      Ответьте  мне на вопрос, пожалуйста. Считаете ли

 вы,  что если мы проголосуем за вот то постановление,

 что    предложила   наша вот, ваша, будем   говорить,

 вами   возглавляемая   временная  комиссия,  если  мы

 проголосуем,  считаете ли вы, что все полномочия этой

 комиссии   будут   исчерпаны   и   ее   работа  будет

 прекращена?  Я  этот задаю вопрос, потому что вот эти

 бесконечные   поездки  в  Крым  и  различные  мнения,

 которые   там   высказываются,  оно  не  способствует

 стабилизации обстановки в Крыму. Будте добры, ответте

 мне.

 

      КАРМАЗИН Ю. А. Уважаемый Юрый Борисович, если мы

 проголосуем  за  предлагаемый  нами  проект  закона и

 постановления,  я  думаю,  что  мы поступим мудро: мы

 сбережем  мир,  мы поступим... пойдем на компромис, в

 известной  степени,  с  Верховным  Советом Автономной

 Республики Крым, мы покажем, что мы научились слушать

 друг  друга.  Это  является  результатом  как раз тех

 поездок, о которых вы говорите членам нашей комиссии.

      Значит,  что  же касается поездок, то я бы хотел

 сказать, что ситуацию в Крыму дистабилизируют поездки

 некоторого  другого  рода, на которые почему-то никто

 не обращает внимание. Хотя мы обращались официально с

 письмом.  Это поездки господина Тихонова с компанией,

 которые,  так  сказать,  взбудоражили  всю ситуацию в

 Крыму.  Вот  такие  поездки,  я  считаю, будоражат, а

 комиссия  Парламента,  так  сказать,  по  вашей  воле

 создавалась. Проголосуют  за то, чтобы она прекратила

 действовать,  значит  она прекратит действовать, если

 большинство  членов  Верховного  Совета... депутатов,

 народных   депутатов   посчитают  такое  возможным  и

 необходимым.  Я  сдесь  подчиняюсь решению Верховного

 Совета   и  выполняю  его   волю.

 

      ІЛЯСЕВИЧ. Бєльський. Останнє  запитання.

      Ільясевич.

 

      БЄЛЬСЬКИЙ В.І.

      Шановний   доповідачу!   В  мене  таке  иптання.

 Очевидно   ви   враховували,   що  зараз  іде  процес

 конституційний на Україні і розробляється Конституції

 України як  держави.

      Чи  не  доцільніше було б розглянути питання про

 Конституцію   Криму   після   прийнятття  Конституції

 України?

      Якщо   ми  цього  не  зробимо,  нам  обов'язково

 прийдеться   негайно  міняти  статті  як  Конституції

 України,  так  і  Конституції  Криму. Знову проводити

 рефепрендуми,  будоражити  суспільне життя, яке й так

 досить  не  стабільне.  І,  крім цього, ви, очевидно,

 чудово  розумієте,  що  ця Конституція просто не може

 бути  прийнята, яку пропонує кримська, ну, депутація.

 Вона протирічить як діючій Конституції України, так і

 проекту Конституції.

      Мені  здається,  що  ми  сьогодні повинні просто

 зняти це питання з порядку денного і його розгляднути

 лише після прийняття Конституції України.

      Дякую за увагу.

 

      КАРМАЗІН. Я дякую за запитання. Я хотів би таким

 чином відповісти вам, шановний пан народний депутат.

      Я  поставив би запитання так: чи варто взагалі в

 цій  залі  було  приймати  хоча  би  один  закон,  не

 прийнявши  Конституцію України нову. Бо всі вони, всі

 норми закону, так чи інакше пов'язані з Конституцією.

 То  так ми договоримось до того, що ми закриємось тут

 і будем тільки приймати Конституцію України. Це перше

 запитання.

      Друге    запитання,   друге   підзапитання.   Що

 стосується узгодження з тим варіантом проекту і т. д.

 В  цій залі ми прийняли з вами в першому читанні і де

 записали   Конституцію  Автономної  Республіки  Крим,

 зміни та доповнення до Конституції. Щодо жодної норми

 поки що Конституції України ми такого не приймали. Це

 вже ваша думка, депутатів, сфокусована туди.

      І   третя   відповідь   вам,  шановний  народний

 депутат.  Третя  відповідь така. Скажіть, будь ласка,

 якщо   ми  приймем,  зараз  затвердим,  почнуть  люди

 нормально  працювати,  буде мир, злагода в частині, в

 частині  нашої  території,  хіба  це нам завадить? Чи

 хіба  потім  хтось буде заперечувати верховеснтво тих

 норм   Конституції   України,   які   буду  прийняті?

 Конституція  -це Основний Закон, і в разі розбіжносте

 Конституція  автономії,  яка  затверджується  простим

 законом,  буде  діяти  Конституція України. Це теорія

 права  і  це  так  і повинно бути, це так діє в любій

 державі таке, відбувається.

      Що  стосується  от  тих думок, які висловлюються

 і  затягування  під приводом того, щоб змінити статус

 адміністративно-територіальної   автономії,   то,   я

 вважаю,  що  це сьогодні по меншій мірі несерьйозно в

 цьому  стані,  який  є,  ми  повинні  враховувати всі

 обставини сьогодні.

 

      ГОЛОВА.  Дякую, сідайте, будь ласка, на місце.

 

      КАРМАЗІН.  Я навіть можу відповісти на запитання

 останнє Зайця з місця.

 

      ГОЛОВА.  Не треба. Час вийшов, сідайте на місце,

 потім  йому  в  перерві  пояснете,  будь  ласка, будь

 ласка. Записалося на виступи, опублікуйте список тих,

 хто  записався.  У  нас  залишилось на обговорення 24

 хвилини.

      Зрозуміло. Мовчан, ви від "Державності" чи самі?

 Тому  що,  бо  від  "Державності"  записаний,  так  я

 зрозумів,   Поровський,  рада  збиралася,  федерація,

 участь?  А  ви  згодні,  якщо  він? Ясно, тоді ви від

 "Державності".  Ясно. Але 3 хвилини все одно, тому що

 часу нема.

 

      МОВЧАН.

 

      Шановний    пане    Голово,    шановні   колеги,

 безперечно,  проблема,  яка  виникла  у нас..........

 сьогоднішня  і  унормувати  стосунки,  які весь час є

 детонатором   небажаним   у   нашій   державі   вкрай

 необхідно.   І   те  запитання,  яке  вчора  виникало

 скоро....... від депутата Безсмертного: чому, мовляв,

 сьогодні  такий загострений момент і загострена увага

 саме  до  цього  конституційного питання Криму. Як на

 мій  погляд,  безперечно  діють  ті, закладені раніше

 вибухівки,  які  були  очевидно  і  з  нашої волі і з

 нашого нездорового глузду у розв'язані цієї проблеми,

 ак   званої,   кримської.  Вона  має  своє  історичне

 підгрунття і, зрозуміла річ, що просто робити вигляд,

 що  нічого  не  відбувається  -це  тільки  посилювати

 напругу.

      На  мій погляд, безперечно, треба було б зробити

 так, щоб на тому півострові (і цей, як ми посилаємося

 ввесь  час  на  сезони, на інші обставини) він був не

 зірваний  -не  це є найважливішою причиною. Ми мусимо

 дійсно поставити цю крапку, яка необхідна у стосунках

 між  регіоном  (в  даному  випадку  я  застосовую цей

 термін  поки  що  неконституційний,  тому що говорити

 можна  чи автономія, чи інші дефініції застосовувати,

 але   крапку  ставити  вкрай  необхідно).  І  я  бачу

 проблему   таким   чином,   розв'язку   її  -можливо,

 найдоречніше  сьогодні  зняти  з обговорення це... цю

 проблему,  це питання. І спільним комісіям узгодити -

 комісія,   яка   працювала   під,  чи  за  дорученням

 Верховної   Ради   під   орудою   (?)   Кармазіна,  і

 Конституційною  комісією,  яка  буде  вступати у нову

 фазу  для того, щоб всі пункти і всі можливі варіанти

 були  узгоджені  у  головному  законі,  у Конституції

 України, а не відчленувати одну проблему від другої і

 все  ставити  навпаки.  Тоді  ми  б  мали  узгоджений

 варіант,  а  не  пошуковували  ще якогось третього чи

 четвертого  компромісного  -він  був єдино можливий і

 єдино прийнятний. І тому я зводжу всю свою пропозицію

 до  одного:  варто  це  перенести на той час, коли ми

 узгодимо всі норми у головному, Основному Законі.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Слово  має  Степанюк  Дмитро  Петрович,

 представник  Президента  в  Криму,  народний депутат,

 який 2 роки працював там за завданням Верховної Ради.

 

      СТЕПАНЮК Д.П.

      Уважаемые народные депуитаты!

      Я  выступаю  от рабочей группы Верховного Совета

 Украины  по  согласованию  Конституции  РК, которую я

 возглавлял.

      Хочу  лишний раз напомнить, что 25 мая 1995 года

 Верховный Совет Украины своим постановлением обязывал

 Верховный   Совет   Крыма  разрабатывать  Конституцию

 Автономной  Республики  Крыма,  а  не  устав. Поэтому

 предложения,    которые    сегодня    вытекают,   вот

 предлагаются  временной  комиссией и рабочей группой,

 они  логиески  вытекают  из  того  постановления. Это

 первое.

      Второе.  В связи с тем, что Конституцию РК нужно

 по    постановлению    Верховного    Совета   Украины

 утверждать,  а  не  одобрять, ....  в Верховный Соывет

 Украины  для  оказания  практической  помощи создавал

 комиссию  -рабочую  группу из 22 депутатов верховного

 совета, которая.... Украины... работала на протяжении

 с   мая   месяца  и,  значит,  координировали...  все

 действия вместе  с Верховным Советом Крыма.

      Шла    творческая   компромисная     работа   по

 доработке  проекта  Конституции  на  2-е чтение. Были

 несколько     вариантов     проектов     Конституции,

 остановились  на  этом, здесь  же  в верховном Совете

 Украины  мы  рекомендовали именно этот текст, который

 они сегодня предлагают нам на утверждение.

      Но,  несмотря  на  все,  вот,  дискусси  поп  20

 статьям,  наша  рабочая  группа,  эксперты  и научные

 консультанты  Верховнго  Совета  Украины,  значит, не

 согласились с теми вопросами, которые там утверждены.

      Значит,  мы  тогда  сказали  и Верховному Совету

 Крыма  -я  выступал,  что  по этим статьям 20-и будут

 серьйозные  возражения,  и  рабочая группа Крыма тоже

 выступала по многим статьям так, как Киев говорил, но

 с  голоса  там очень много принималось. И вот по этим

 статьям,   которые   там  сказаны,  я  их  сейчас  за

 неимением  времени  расшифровывать  не  буду, значит,

 они,  значит, отвергались.

      Значит,  я  хотел бы сказать чем отличается, уже

 сегодня   говорили,   проект  Стетовича  отличаетсяот

 временной  комиссии  и  от  рабочей  групппы тем, что

 комиссия   Стретовича   предлагает   1  статей  всего

 утвердить  из  136.  И  то  -отдельное  положение. Мы

 предлагаем утвердить из 136  не  утвердить только 20.

      И  третье.  Утверждать  Конституцию или Устав -и

 комиссия Стретовича, и рабочая группа предлагает, что

 Конституцию    АРК.    Это    политическое   решение,

 закрепленное   во  всех  законах   и  постановлениях,

 касающееся АРК.

      Четвертое.   Конституцию....  вопрос  такой  был

 здесь,  утверждать  сейчас  или  о  после утверджения

 Конституции Украины.

      Рабочая   группа   Верховного   Совета  Украины,

 эксперты  прделегали и предлагают утверждать сегодня,

 не  ожидая  принятия  Коснтитуциии Украины. По мнению

 рабочей  группы весь анализ специальный, значит, этой

 Конституции,  сегодняшний............. Конституции РК

 за   исключение  указанных  статей,  будет  полностью

 соответствовать  Коснтитуции  Украины,  не  зависимо,

 какой  она  будет   и когда  она будет  принята.

      Кроме  того, Конституция Украины будет иметь все

 равно  верховенство.

       Сегодня  утерджение  Верховным  Советом Украины

 Конституции  РК  в тактическом и стратегическом плане

 будет  правильным.

      Спасибо  за  нвимание.

 

       ГОЛОВА.   Дякую  вам.

      Карпачова має слово від незалежних депутатів.

 

      КАРПАЧОВА.   Автономная   Республика   Крым   28

 избирательный  округ.

      Год  назад  вэтом  зале  260  голосами мы с вами

 ликвидировали Конституцию Автономной Республики Крым.

 Приняли  это  решение в одностороннем порядке вопреки

 Конституции     Украины,     которая     предполагала

 рассмотрение  этих  решений  обоюдно.

      Приняли     это     решение    неконституционным

 большинством,  ибо  Конституция  -это юридический акт

 особого свойства, который обладает высшей юридической

 силой,  идолжен  приниматься  и также ликвидироваться

 при  определенной  специфической  процедуре.

      Прошел год. Те, кто 17 марта 1995 года так рьяно

 рядился   в   одежды   поборников   Украины,  сегодня

 перелицевался  и  оделся  в одежды побборников Крыма,

 защищают,  якобы,  интересы  Крыма.

      На   самом   деле   все   происходит   не   так,

 продолжается   большая  игра,  и  Крым,  как  всегда,

 остается разменной картой в этой большой политической

 игре.

      Я   напомнила   вам   только   об   этом  как  о

 свершившемся   факте,   а   сегодня   надо  думать  о

 констуктивном  решении  и о дальнейшей конструктивной

 работе  и  совместном  продвижении   вперед.

      Мне   представляется,  что  за  последнее  время

 наметились   определенные   конструктивные   шаги  по

 сближению  позиций  и  по  продолжению  того диалога,

 который  постоянно  идет между Киевом и Симферополем.

 Это  очень  важно.  Это  можно сегодня отнести в нашу

 общую    копилку,    расчитаную    на    долгосрочную

 перспективу.

      Вчера  господин  Стротович Владимир Николаевич в

 своем  выступление  подчеркнул,  что именно, учитывая

 особенность  Крыма,  не  смотря  даже  на юридическую

 точку  зрения,  он  считает,  что вопрос о статуте по

 Крыму  может  и  не  рассматриватся  в  перспективе с

 Конституцией   Украины,   за   что  ему  черезвычайно

 благодарна.

      Да,  действительно  с  формальной  точки  зрения

 практически  все  автономные  образования  в  составе

 унитарных  государств  имеют  свои  статуты.  Но есть

 исторически свершившийся факт Крым имел Конституцию и

 должен ее  иметь.

      Поэтому   мне  представляется  сегодня  для  нас

 главным   определится:   будет  ли  иметь  Крым  свою

 Конституцию,  своей  автономии  в составе государства

 Украины.   Это   главный   политико-правовой  вопрос,

 который   мы  сегодня  с  вами  должны  решить  и  на

 перспективу,   и   для   того,  чтобы  опредплится  с

 Конституцией автономии. Это первое.

      Второй  момент.  Сегодня  раздаются  по прежнему

 риторические  вопросы:  а  быть  ли  вообще автономии

 Крым?  Дескать  такого  исторического  опыта  нет.  Я

 поддерживаю господина Кармазина в том, что он пытался

 привести  примеры.  Я  хочу  только  аргументацию эту

 расширить.   Что   в   составе  унитарных  государств

 существуют административно-территориальные автономии.

 Такие   примеры   можем  приводить:  Франция  -остров

 Корсика, Финляндия -Аланские острова, Испания -страна

 Басков,   Каталония,   Андалусия,  Галисия,  Дания  -

 Форерские   острова,  Гренландия,  Италия  -Сардиния,

 Сицилия.  Все  имеют  свой  особый  статус  в составе

 унитраных государств.

      И  так  тем  самым мы отвечаем на второй вопрос.

 Да,   быть   Автономной  Республике  Крым  в  составе

 государства Украина.

      И  последнее.  Обра  проекта,  и проект комиссии

 профильной Владимира Николаевича Стротовича, и проект

 Комиссии  по  изучению  политко-правовой  ситуации  в

 Автономной  Республике  Крым  ественно  до  конца  не

 решают  эту  проблему.  Да,  мы и не можем сегодня ее

 решить.  Начался акктивный конституционный процесс по

 Конституции    Украины.    Важно,   чтобы   произошла

 гармонизация  этих процессов, дабы  не породить новые

 конфликты.

 Поэтому  я  предлагаю сегодня принять в первом чтении

 Конституцию Автономной Ресбулики Крым и доработать ее

 в  соответствии  с Конституцией Украины. Благодарю за

 внимание.

 

      ГОЛОВА. Коген має від МДГ слово.

 

      КОГЕН.

      Уважаемый   Александр  Александрович!  Уважаемые

 депутаты!  Наша  Межрегиональная  депутатская  группа

 обсудила  данный  вопрос  и  считает,  что,  принимая

 сегодня  или  утверждая  сегодня  (пусть  это будет в

 первом   чтении)  Конституцию  Автономной  Республики

 Крым,  мы,  в  принципе,  последовательно вопрощаем в

 жизнь   те   обещания,   которые   давал  кандидат  в

 Президенты  Кучма  Леонид  Данилович в Крыму. Ведь он

 там  получил  большую поддержку и очень много голосов

 только  благодаря  тому, что все время говорил о даче

 как  можна  больше  полномочий,  в частности Крыму, и

 тому подобное.

      Значит,  по-существу вопроса получается так, что

 то,   то   предложила  наша  комиссия  Стретовача,  в

 принципе,   одобрить   положение,   а  остальное  все

 повычеркивали.  Там  и  так  в  этой  Конституции,  в

 принципе,  уже  ничего не пооставалось. А если мы еще

 такой  приймем  постановление,  то  вообще  тогда зря

 будет затрачено время.

      Значит,  больше  конечно  импонирует  нам,  и мы

 договорились    так    в    своей     Межрегиональной

 депутаптской      группе,     все-таки     поддержать

 постановление,   которое  было  выработано  временной

 комиссией   нашей  возглавляемой  в  настоящее  время

 Кармазиным,  и  считаю, и призываю, и прошу депутатов

 поддержать  это постановление. И учитывая то, что уже

 у  нас есть и представитель Президента в Крыму, будем

 говорить   так,   разумный  человек  (вы  выдели  его

 выступение),  и  учитывая  то,  что   нормализовалась

 вообще  обстановка в Крыму, и самое главное -учитывая

 то,  что,  товарищи,  ведь наступает время курортного

 сезона.  Я очень прошу, давайте мы все ж таки приймем

 это,   проголосуем   за  постановление,  предложенное

 временной  нашей  комиссией  с  тем, чтобы все ж таки

 Крым  как-то мог пополнить свой бюджет и существовать

 и    я    вам    скажу,    что    может    быть   это

 поможет(...........)  решить  какую-то  экономическую

 проблему  в  Крыму.  Что будет легче всего для нашего

 государства Украины и безусловно будет способствовать

 миру, спокойствия в нашей стране. Спасибо.

 

      ГОЛОВА.   Шановні  депутати!  Частина  ити,  хто

 записалися  на  виступи, вже виступила. Є записано ще

 13   чоловік,  не  виступили.  Але  ми  проголосували

 закінчити  до  10 години  розгляд   цього питання.

      З'ясовані  по-суті  позиції:  одні -ті, що треба

 приймати  одну  або  другу постанову. Тобто, один або

 другий    варіант,    який    запропонувала   комісія

 Стретовича,  або  комісія Кармазіна. А інший варіант,

 підготовлений   Зайцем  і  (...........),  передбачає

 відкласти  це  питання  після розгляду Конституційної

 комісії. Документ  у вас  є  на руках.

      Аргументації  досить для кожного з цих виступів.

 Я  розумію.  Ну  ви не перші записані. Навіть, якщо я

 і так  говорив.

      Ну   через   одного.   Значить   к  двум  ми  не

 вкладемося тоді  у прийнятті   рішень.

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Само  собою.  Ви шостий записаний. Одну хвилину.

 Значить, я прошу вас, сядьте, будь ласка.

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Та  не  в тому справа, що не можуть. Можуть, але

 мають  всі  однакове  право.

      Я ще раз  повторюю: 13  чоловік.

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Я повторюю...

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Будь  ласка,  я  не  запеерчую.  Я посталю кожне

 слово   на   голосування.  Будь  ласка,  хто  хоче  -

 виступайте.  Але  справа  в тому, що якщо таким чином

 іде,  то ми мусимо ще 2 години. Але перед тим давайте

 відмінемо   рішення  Верховної  Ради  про  припинення

 голосування  за  годину.

      По   хвилині.  Хвилину  ви  можете  використати?

 Значить я не можу тоді виділити, тому що вам...

      По  одній  хвилині,  так?  Будь  ласка, з місця.

 Сідайте. Осадчук. За ним Моісеєнко. Одна хвилина.

 

      ОСАДЧУК П.І.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 депутати  (Осадчук,  206  округ,  Демократична партія

 України)

      Після    денонсації    Державною   Думою   Росії

 Біловезької   угоди   питання  прийняття  Конституції

 Республіки Крим -це надзвичайно важливе питання, і ми

 повинні  до  цього  поставитися серйозно. Якщо йти за

 логікою,  то  Верховна  Рада  України, відмінивши рік

 тому    Конституцію   Автономної   Республіки   Крим,

 доручивши    Автономії   підготувати   проект   нової

 Конституції      регіону,      повинна     розглянути

 запропонований проект.

      Інша справа, коли приймати Конституцію Криму: до

 того,  як  буде  прийнята  і  впроваджена Конституція

 України,  чи пісял того. але досвід 5 років існування

 автономії,  розігрування  кримської  карти в боротьбі

 проти  Української  держави показав: будь-яке рішення

 по Криму не матиме позитивного значення.

      Томуя пропоную підтримати проект, запропонований

 депутатами    Зайцем   і   Ковтунцем,   де   сказано:

 "Інформацію   прийняти   до  відома,  а  питання  про

 затвердження  Конституції  Автономної Республіки Крим

 перенести   на  розгляд  після  прийняття  Констиуції

 України".

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Моісеєнко, одна хвилина, прошу.

 

      МОІСЕЄНКО  В. М. (Моисеенко, фракция "Коммунисты

 Украины")

      Вы   знаете,  я  удивлен,  что  такой  важнейший

 документ  можно  обсудить  за одну минуту, тем более,

 что  вчера  было  представление  Конституции Украины,

 проекта   Конституции,   который   уничтожает  у  нас

 Автономною  Республику  Крым  и  сводит  ее до уровня

 непонятной автономии.

      Значит,  я  хочу напомнить и то момент, что тот,

 кто  ее вчера представлял, то есть Президент, как раз

 нашел одну седьмую своих голосов, будучи Президентом,

 именно в Республике Крым.

      Удивляет  и позиция комиссии Кармазина. Конечно,

 она   обслуживает  заказ  политический,  который  был

 высказан   по   вопросам,  представленным  в  проекте

 Конституции. Я приведу один пример. Зачитываю статью,

 которую исключили, статью 6, из Конституции Крыма.

      "Офіційною    умовою,    мовою   діловодства   в

 Республіці Крим є російська мова, державними мовами в

 Республіці  Крим  є  кримсько-татарська, російська та

 українська  мови".  То  есть,  равноправие  людей без

 всякой   узурпации.   Что   же   предложил   господин

 Президент?  А  он  предложил  только  одну украинскую

 мову.  Поэтому  он  в  очередной  раз  обманул  своих

 избирателей и вопрос этот может быть решен ими.

      В конце своего выступления я хочу сказать, что в

 основе  всех  проблем  решения  вокруг  Крыма  и  ему

 подобных  региональных  обкединений может быть только

 решение    через    воссоздание    Союза    Советских

 Социалистических Республик. Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  одну  хвилину, "Реформи",

 Соболєв.

 

      СОБОЛЄВ.

 

      Запоріжжя, депутатська група "Реформи".

      Зрозуміло,  що  можна  знайти дуже легкі способи

 вирішення  цієї проблеми. На мій погляд, практично не

 можливо    вирішити   питання   основного   документу

 Автономії Крим без вирішення принципового питання, що

 це  повинен  бути  узгоджений  документ між Верховною

 Радою  Криму і Верховною Радою України. Саме тому, на

 мій погляд, будь-які рішення, які пропонують фактично

 перебрати   подальше   право  розглядати  Конституцію

 Автономії   Крим  у  Верховній  Раді  України  будуть

 некоректними щодо автономної Верховної Ради Криму.

      Саме   тому  моя  пропозиція  наступна:  на  мій

 погляд,    треба    об'єднати    суттєві   принципові

 зауваження,  які  є  в  проекті  тимчасової групи і в

 проекті  комісії  з правової політики і запропонувати

 депутатам   з   Верховної   Ради  Криму  доопрацювати

 Конституцію, врахувавши ці зауваження. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Кендзьор, я прошу вас, сядьте на місце,

 будь ласка, не зачіпайте людей. Прошу вас.

      Всі  висловилися уже? Будь ласка хвилину, Заєць,

 будь ласка... Ну, він автор ініціативи...

 

      ЗАЄЦЬ І.О.

 

      Я хотів би, шановні депутати, все-таки відкинути

 цей  міф,  що  у  діючій...  що у проекті Конституції

 України  зліквідована  Кримська  Автономія.  Згадайте

 березень 1995 року, де ми тут приймали рішення навіть

 конституційною    більшістю:    -була    зліквідована

 Конституція  Автономної  Республіки Крим як така, яка

 суперечила   українському  законодавству  і  на  якій

 розігрувалися сепаратистські рухи.

      Отже, тепер зі статус Автономної Республіки Крим

 визначає:  Конституція  України  і  Закон  Автономної

 Республіки Крим, закон України і укази Президента. За

 цим  статусом  зберігається  у  Криму:  Верховна Рада

 Автономної    Республіки,    уряд.    Прем'єр-міністр

 призначається  Верховною  Радою Автономної Республіки

 Крим   хза  погодженням  із  Президентом  України.  У

 проекті  Конституції,  який  вчора було представлено,

 сказано, що статус Автономної Республіки... автономії

 Крим  визначає  Конституція  України  і статут Криму.

 Тобто, і власне, це те, що ми прийняли минуклого року

 у   березні   місяці.   Там   так  само  сказано,  що

 зберігається   верховна   Рада   і   уряд  Автономної

 Республіки  Крим,  що  Прем'єр-міністр  призначається

 Верховною   Радою   Автономної   Республіки  Крим  за

 погодженням  із Президентом України. І т. д., і т. п.

 Тобто ви бачите повну тотожність між реально існуючим

 статусом еспубліки Крим нині і тим проектом, який був

 вчора представлений. То для чого ж збурювати зараз ...

 

      ГОЛОВА.  Виключіть мікрофон!..

 

      ЗАЄЦЬ  І.  О....  ситуацію  в  Криму?! Якщо Крим

 цілий рік працював...

 

      ГОЛОВА.    Виключіть    мікрофон!..    Я   прошу

 дотримуватись регламенту -ви попросили хвлиину, а вже

 ви говорите дві...

      Будь ласка... Так, так, да...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Так,  ну  що  ви?.. Ну, перестаньте, ну що ви -я

 даю вам слово...

      Будь ласка, є 3 варіанти... одну хвилинку!.. є 3

 варіанти   постанови,   документу.  Я  пропонував  із

 мотивів  голосування....  не  з  мотивів голосування,

 вірніше,  для  того,  щоб  узгодити позиції -спочатку

 провести по трьох варіантах рейтингове голосування, а

 потім поставити за основу 1 з варіанті. Можна так?

      Але перед цим варто було б знати, одну хвилинку,

 і   думку   кримчан.  Голова  Верховної  Ради  Криму,

 оскільки  в  нього  картки  немає,  то  він  вийде на

 трибуну   на   1   хвилину   теж.   Супрунюк   Євгене

 Володимировичу,  будь  ласка...  Ну,  там  більше  не

 треба...  Скільки  треба,  стільки він скаже, але....

 прошу  уваги.  Як  би  він  вважає,  як розробник, як

 людина, яка представляє суб'єкта законодавчості.... і

 розробника  проекту Конституції. Як би краще було для

 цього процесу, для авторів, для Верховної Ради криму,

 будь ласка.

 

      СУПРУНЮК.

 

      Уважаемые    товарищи   народные   депутаты,   я

 обращаюсь  к вам и мы обратились к вам в связи с тем,

 что  мы  обеспокоены  той  ситуацией,  которая сейчас

 сложилась  в Крыму не только в Верховном Совете, но и

 на всей территории Автономной республики Крым.

      Я  вчера  попытался в своем коротком выступлении

 довести   до  вас  ту  ситуацию,  которая  сложилась.

 Конечно  же,  обсуждая  ту проблему в этом сессионном

 зале,  мы  понимаем,  что  любой Верховный Совет -это

 стресс общества  в котором мы  живем.

      Но я думаю, что в любом обществе самое главное -

 не  допустить  конфликтов.  И  не  дай бог, чтобы эти

 конфликты  переросли  такие как в Чечне или подобным,

 которые есть на территории Европы.

      В  связи  с  этим,  конечно,  бы  нас  устраивал

 вариант   только   утверждения   Конституции,  но  мы

 понимаем, и мы идем навстечу, и мы просим, чтобы и вы

 пошли нам  навстечу  - нас устроит, как компромиссное

 решение,    вариант   временной   комиссии,   которую

 возглавляет Кармазин.

      Спасибо.

 

       ГОЛОВА.   Дякую.

      В  порядку,  визначеним  Регламентом,  ставиться

 перша    на    голосування    пропозиція,   яка   має

 сенс..............  Тобто пропозиція Зайця спершу рпо

 відкладення  цього  питання ставиться на голосування.

 Будь ласка.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

       Проект    Постанови.

                         - 46 -

      За -

      Вона не одержала необхідної кількості голосів.

      далі варіант Стретовича, який поступив першим за

 основу,   варіант   Комісії,   яку  очолює  Володимир

 Миколайович   Стретович,  ставиться  на  голосування.

 Рейтингове  голосування.

      За -

      138 голосів.

      Варіант,   який  запропонував  Кармазін  і  його

 тимчасова    Комісія,    ставиться    на   рейтингове

 голосування. Будь ласка.

      За -

      Найбільшу кількість голосів одержав цей варіант.

 Тому   я   буду   ставить   його   на   результативне

 голосування.   Давайте  так,  як  це  передбачено  за

 процедурою.

      Будь ласка.

      Ставиться у вигляді закону. Проект цього Закону,

 оскільки  він  внесений  так,  як  це  і  передбачено

 Регламентом,  ставиться  на  голосування.

      Зміст  його  такий,  прошу  уваги.

      "Закон  и  про Конституцію Автономної Республіки

 Крим.

      Стаття   1.  Затвердити  Конституцію  Автономної

 Республіки  Крим, прийнятц Верховною Радою Автономної

 Республіки Крим за винятком пункту 2 Статті 1; статей

 6,  7, 9, 15, 55, 71; частини 1 статті 98; пунктів 8,

 22  частини  2 статті 98; частини 3 статті 98; статті

 99,  102,  115,  111; пунктів 11, 18 і 20 статті 113;

 пунктів 4, 5, 7, 8 статті 116; пункт 7, 8 статті 118;

 стаття  120 глави 22; статті 128, 133 слів, включаючи

 місто Севастополь пункту 4 статті 107.

      Стаття 2. Редакційно змінити такі назви в тексті

 Конституції.    Громадянин,    в   дужках   громадяни

 Республіки  Крим, на громадянин громадяни України, що

 проживають  в  Криму. Народ Криму на населення Криму.

 Республіка Крим на Автономна Республіка Крим.

      Стаття 3. Конституція Автономної Республіки Крим

 є органічною складовою частиною законодавства України

 і  діє  на  всій  території,  не  може бути змінена в

 іншому порядку, ніж передбачено  цим законом.

      Стаття 4. Закон України про Автономну Республіку

 Крим  є  чинним  в  тій  частині,  що  не  суперечить

 затвердженним статтям цієї Конституції та діє на ряду

 з Конституцією Автономної республіки Крим. Зрозуміло.

      Я ставлю цей закон на голосування, будь ласка. Я

 прошу  підтримайте,  а  потім  мотиви висловите. Будь

 ласка, я прошу підтримайте.

 

      "За" -

 

      Які  пропозиції будуть ще? Я прошу по Регламенту

 це  не  до мене. З Регламенту зауваження, будь ласка,

 Соболєв.

 

      СОБОЛЄВ  С.  В.  Соболєв, Запоріжжя, депутатська

 група "Реформи".

      Я   хочу  все-таки  повторити  свою  пропозицію.

 Подивіться на проект, який запропонованний тимчасовою

 комісією.   Ми   фактично   вносимо   зміни  в  текст

 Конституції,    який    схвалений   Верховною   Радою

 Автономної  Республіки  Крим.  Це  є  неприпустимим і

 некорекстним. Вони, можливо, не погодяться з цим.

      Саме  тому  в  мене  наступна  є  пропозиція.  Є

 заувадження    конкретні   по   статтях,   перелічені

 тимчасовою   комісією.   Є   зауваження,   перелічені

 Комісією  з  питань правової політики. Ми повинні всі

 ці  зауваження  затвердити  Верховною Радою України і

 передати  Верховній  Раді  Крими  для  того, щоб вона

 прийняла   рішення,   і  сама  визначилась  щодо  цих

 зауважень, сама це рішення прийняла.

      А  так  виходить:  ми, ніби, взяли цей текст, за

 них  його  виправляємо.  Вони  потім  скажуть: "Ми не

 погоджуємося  з  цими  зауваженнями". Це повинен бути

 спільний процес узгодження.

      Тому   я  повторюю:  ми  повинні  ці  зауваження

 передати  Автономній республіці Крим у Верховну раду,

 щоб  вони  самі  проголосували свідомо за ці зміни. А

 далі ми будемо голосувати тут в залі.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  одну хвилиночку уваги. У мене

 запитання до Юрія Анатолійовича.

      Юрій  Анатолійович Кармазін! Стаття 2, посилання

 в  ній  на  ті  чи  інші  норми  передбачені в пункті

 першому, в статті 1? Передбачені. Ні?

      ШУМ У ЗАЛІ

      Тоді  одну  хвилиночку.  Те,  що сказав Соболєв,

 суттєво.  Тому  що  не  наша  справа  переписувати за

 Верховну Раду норми відповідні, це вони самі зроблять

 не  гірше  за  нас.  Мова йде про те, що якщо у нас є

 зауваження  з  цього приводу, то давайте їх запишемо,

 як перелік статтей або слів у першому пункті, а решту

 вони виправлять самостійно.

      Одну  хвилиночку,  Кармазіну дайте слово. Уважні

 будьте.

 

      КАРМАЗІН. Дякую.

      Олександр    Олександрович!    Шановні   народні

 депутати!  Справа  в тому, що по всьому, майже у всіх

 статтях  іде громадяни, народ, Республіка Крим -назви

 такі. Тому, в інших статтях такі слова теж є. Тому ми

 саме  і  запропонували  другим  пунктом це зробити. І

 нічого  тут  страшного немає, ніяких змін не вносимо,

 про   які   зараз   говорить   пан   Соболєв.   Тому,

 перераховувати  перелік статей, в яких є ці назви, ми

 не вважали за необхідне. Тому саме ми і запропонували

 частину  другу  такого змісту. Бо там набагато більше

 цих  статей.  Якщо ми їх всіх перерахуєм, то там буде

 90 їх.

 

      ГОЛОВА. Ясно. Я зрозумів. Тоді в мене є прохання

 таке  і  пропозиція.  Я  прошу  уваги.  Хвилиночку. Є

 пропозиція  така. Пункт другий цього закону, остільки

 він  редакційно  не є, а скоріше нормою постанови. Бо

 він  дає доручення, а закон може не давать доручення,

 він  констатує  норму.  Тому... Чи фіксує норму. Тому

 пропозиція  така:  пункт  2  перенести у постанову як

 продовження пункту 2 постанови. Зрозуміло?

      Таким  чином  із  закону  вилучається  стаття 2.

 Розумієте?

      Ні,  ні.  Це  доручення  в постанові. Стретовичу

 слово  дайте.

      Одну хвилинку. Я... Хвилинку.

 

      СТРЕТОВИЧ    Шановний Олександре Олександровичу!

 Шановні колеги! Я, виступаючи на трибуні, не вдавався

 до  конкретизації  критики  з  точки  зору  юридичної

 техніки,   запропонованого  проету  закону.  Зверніть

 увагу  на статтю 3. Коснтитуція Автономної Республіки

 Крим  є  органічною  складовою частиною законодавства

 України,  діє  на  всій  її  території,  не може бути

 змінена в іншому порядку і з передбачено цим законом.

      А  де  порядок  зміни  Конституції  цим  законом

 передбачається  чи ні?

      Подумайте,  за що ви голосуєте! Навіщо каміння в

 наш  город,  який  і  так  достатньо кидається в нашу

 сторону?

      Це закон недосконалий. І не можна його приймати.

 Подумайте  перед  тим.  Задумайтесь хоча б над третім

 пунктом.  Де  порядок  зміни  Конституції,  за який в

 збираєтесь  голосувати?

 

      ГОЛОВА.  Є  пропозиція  така.  Будьте  уважні. Я

 думаю, вона всіх влаштує. Будь ласка. Я прошу уваги.

      По-перше,  проголосувати  у  першому читанні цей

 закон, вилучивши статтю 2, давши змогу комісіям нашим

 і  тимчасовій  цій  підготувати  його і на наступному

 тижні  у  вівторок  дати  нам на розгляд, щоб ми його

 остаточно проголосували.

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Ні,   я   маю   на   увазі,   що   цю  категорію

 запропонувати   цю   термінологію.   Ми  у  постанові

 запишемо.

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Я  прошу  уваги.  Все.  Соболєв  свою пропозицію

 висловлював  так:  щоб  не  писати  закон, а написати

 запропонувати  Автономній  Республіці  Крим прийняти,

 врахувавши те-то, те-то, те-то". Але ми тоді юридично

 займаємо  позицію  занадто  нейтральну.  Ми нічого не

 говоримо  про  Конституцію автономії, а вона сьогодні

 влаштувує  такий  варіант,  для  того  щоб можна було

 працювати дальше, узгоджуючи позиції між...

      Одну  хвилинку,  хвилиночку. Давайте, я поставлю

 на  голосування  пропозицію  свою,  одну  хвилинку, у

 першому   читанні   без   статті   2.   А  тоді  вони

 доопрацюють.

      Ставлю  на  голосування проект: "Прийняти закон,

 запропонований групою депутатів, комісією Кармазіна в

 першому  читанні  без  статті  2  і  дати  можливість

 доопрацювати  і  винести на розгляд Верховної Ради на

 наступний вівторок". Ставлю на голосування, ставлю на

 голосування.

 

      "за"

 

      Рішення прийнято. Дякую.

      ОПЛЕСКИ.

      Отже...  Я  прошу  уваги,  я  прошу уваги. Отже,

 закон, прийнятий в першому читанні без другої статті,

 комісії Стретовича і Кармазіна доопрацюють його разом

 з депутатами Верховної Ради Криму і іншими залученими

 до цього спеціалістами, до цієї справи спеціалістами,

 і  винесуть  на  наш  розгляд  у  наступний вівторок.

 Постанова   тоді   буде   прийнята   після  прийняття

 остаточної редакції закону.

      Будь  ласка,  ще  раз  я поставлю на голосування

 пропозицію  Соболєва, вона була озвучена. Будь ласка,

 дайте  Соболєву  слово,  він  ще,  я поставлю й це на

 голосування.

 

      СОБОЛЄВ  С.  В. У мене є пропозиція конкретна. В

 першій статті, і під це можна тоді підключати і другу

 статтю,  бо  вилучивши  другу статтю, виходить, що ми

 взагалі  таких  зауважень не робимо щодо Конституції,

 сформулювати    наступним    чином:   не   затвердити

 Конституцію,    а    запропонувати   Верховній   Раді

 Автономної  Республіки  Крим, перелік статей є повний

 тут,  до  цього  перелік статті 2, виправити це все і

 внести  на Верховну Раду суцільний текст Конституції.

 Ось   в   чому  полягає  моя  пропозиція.  А  так  ми

 вихоплюємо  окремі  сегменти  Конституції,  не  робим

 ніяких суцільних зауважень. Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Ставлю   на   голосування   пропозицію

 Соболєва,   вона   була   оголошена   відповідно   до

 регламенту.

 

      За-

 

      Пропозиція  звагалі  то  правильна,  але вона не

 набрала потрібної кількості голосів.

      Будь  ласка,  переходимо до розгляду питання про

 бюджет.  Одну  хвилинку,  з процедури з цього приводу

 слово  має  Шейко, оскільки питань вистачить. Я прошу

 уваги,  ми  постанову  не  приймаємо  під час першого

 читання. Ми прийняли постанову про перше читання.

      Постанова приймається про введення.

      Слово по процедурі має Шейко.

 

      ШЕЙКО.

 

      Шановна   Президія,  шановні  народні  депутати,

 шановні  члени  Уряду. 16 лютого цього року Парламент

 прийняв в першому читанні державний бюджет України на

 1996  рік.  Прцедура  першого  читання була витримана

 повністю  так, як це говорить регламент і ми сьогодні

 маємо  його  розглянути у варіанті другого читання. Я

 хотів  би  буквально  коротенько  вам  нагадати,  яка

 процедура передбачена регламентом.

      Кабінет  Міністрів подає проект бюджету на друге

 читання   і  воно  починається  з  доповіді  міністра

 фінансів,   якщо   Кабінет   Міністрів  подає  проект

 бюджету,   в  якому  передбачено  дефіцит  державного

 бюджету,  то спочатку затверджується граничний розмір

 цього дефіциту.

      Після  затвердження  граничного розміру дефіциту

 державного   бюджету  Верховна  Рада  приймає  проект

 закону  про  державний  бюджет  постатейно, але тут є

 невеличка  особливість.  При цьому обговорення статей

 не  проводиться, якщо Верховна Рада в першому читанні

 обговорювала   і   голосувала   поправки,   відхилені

 постійною  комісією  з питань бюджету. Ви пам'ятаєте,

 що  ми  такі поправки окремі проголосували в варіанті

 першого  читання  достатньо серьйозні були тут дебати

 по  цьому  питанню  і  ми  з  вами приймали конкретні

 рішення.   Дозволяється   (в  цьому  плані,  коли  ми

 обговорюємо  постатейно,  так як я сказав перед цим),

 то  дозволяються тільки виступи з мотивів голосування

 щодо циз статей.

      Під  час  постатейного  голосування  до  проекту

 бюджету,  якщо не було внесено істотних змін, Кабінет

 Міністрів  може  запропонувати  нам сьогодні прийняти

 Закон про Державний бюджет в цілому.

      Якщо  після  обговорення  і  прийняття  поправок

 уряду   досягнуто,   затверджено  граничного  розміру

 дефіциту   бюджету,   Верховна  Рада  голосує  проект

 бюджету  в  цілому (я вам говорив). Якщо у нас будуть

 якісь недоречності відносно дефіциту, уряд може взяти

 невеличку   переву  сьогоні,  порадитися  з  головною

 комісією,  з  народними  депутатами і сьогодні ж таки

 запропонувати узгоджений варіант по дефіциту.

      Якщо дефіцит бюджету перевищує граничний розмір,

 то  Верховна  Рада  розглядає питання про пропорційне

 скорочення всіх статей видатків, крім захищених.

      У   разі   прийняття   рішення  про  пропорційне

 сокрочення  статей видатків Верховна Рада за поданням

 уряду   затверджує   перелік...   затверджує  перелік

 захищених   статей   бюджету   і  процент  скорочення

 видатків  по  всіх статтях. Після цього проект Закону

 про  Державний  бюджет  голосується  в  цілому. І тут

 важливо, що якщо Верховна Рада не приймає рішення про

 пропорційне  скорочення  статей  (якщо  у  нас будуть

 зауваження)  видатків, проект бюджету передається для

 доопрацювання  в простійну Комісію з питань бюджету і

 потім буде розглядатися у варіанті третього читання.

      Якщо   ми  сьогодні  досягаємо  згоди  і  будемо

 голосувати  за бюджет в цілому, то тоді Верховна Рада

 приймає Постанову про введення в дію цього Закону про

 Державний  бюджет,  проект  якого  готується урядом і

 поширюється  серед  депутатів  разом з матеріалами до

 другого читання.

      Оце    та   процедура   другого   читання,   яка

 передбачена Регламентом.

 

      ГОЛОВА. Чи всім зрозуміло, як вести обговорення?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Запитання  є  до  Петра Володимировича на основі

 бюджету?  Будь ласка, запишіться. Пле, будь ласка, за

 3-5 хвилин максимум! Прошу.

 

      ШЕЙКО П.В. Поправки не будуть голосуватись.

 

      ГОЛОВА.  Прошу.  Ну, пепрше запитання: Регламент

 визначає  вимогу  -5  днів  роботи  над бюджетом, але

 комісія   і  Уряд  просили  розглянути  скоріше,  тим

 більше, що не так багато там змін внесено.

      Будь   дласка,   5   хвилин......  Аннеков...  Я

 прошу...  не  Анененков,  а  хто  перший? Терьохін. З

 процедури розгляду  цього питання.

 

      ТЕРЬОХІН.

 

      Шановний  доповідачу,  а  поясніть  ще раз, будь

 ласка.  Якщо опдавалися поправки до статей після 1-го

 читання,   і   ці   поправки  не  враховані  в  тексті

 остаточної   редакції   бюджету  -як  буде  проходити

 процедура   відхилених поправок по і... без наявності

 в  порівляльній  таблиці?

 

      ШЕЙКО.  Частина  2,  статі  9.  1.  6 Регламенту

 говорить  про  те,  щзо  після  затвердження, верніше

 друге  читання  починається  з  доповіді,  кя  я  уже

 говорив,  в якому ппередбачено дефіцит, який спочатку

 затверджується.           Після          затвердження

 граничного..........   дефіциту   Державного  бюджету

 парламент    приймає    постайно   цей   закон.   При

 цьомуобговорення статей не проводиться, якщо Верховна

 Рада   в   1-му  читанні  обговорювала  і  голосувала

 поправки,  які  були  відхилені  постійною комісією з

 питань  бюджету. Тобто, ми до 1-го читання мали змогу

 з  вами  подавати  всі поправки, вони узагальнювались

 Головною  комісією і ми тут з вами їх проголосовували

 Варіант 2-го читання поправки, які були проголосовані

 парламентом,  вони тільки можуть бути обговорюваться,

 але з мотивів голосування іде це обговорення.

 

      ГОЛОВА.  Мова йде про те, що він говорить, якщо

 були  поправки, проголосовані в 1-му читанні, а до 2-

 го  читання відхилені, так я зрозумів? Так. Анісімов,

 прошу.

 

      АНІСІМОВ, 178, город Запорожье.

 

      Ну,   я   продолжаю  заданный  вопрос,  Аександр

 Александрович,   потому   что   Вы   всем  нам  тогда

 расказали,  когда мы принималя во 2-м чтении бюджет и

 зачитали  как  его  идет  принятие.  Тут можна с этим

 согласится.

      Но   все-таки   я  хочу  спросить,  стоящего  на

 трибуне:  действительно  были  внесенные определенные

 поправки,   они  не  прошли,  будем  говорить,  и  не

 включены  в  бюджет  на  сегодняшний  день после 1-го

 чтения -как быть в этом случае?

      Или  при  рассмотрении постатейно можно отстоять

 или  не  отстоять  ту  или  другую,  что вы предложили

 норму,  а  если  будем  говорить  статья  и  норма не

 включена  во  второе  чтение, где ее зафиксировать? В

 Постановлении или введение новой нормы в бюджет?

 

      ШЕЙКО.  Державний бюджет, ви знаєте, є особливим

 законом,   і   процедура  його  прийняття  спеціально

 виписана в Регламенті.

      Зрозуміло,  що  це  досить складне питання, воно

 доленосне  для будь-якої держави, і якщо ми, скажімо,

 почнемо  проголосовувати  всі  поправки  депутатів  у

 варіанті  першого  читання,  у  варіанті  другого,  у

 варіанті третього читання, цей процес безконечний.

      Тому  варіант  першого  читання передбачає собою

 розгляд всіх поправок народних депутатів, пропозицій,

 зауважень, зміст  статей  і так  далі.

      І  коли  ми  з  вами  прийняли  закон  у першому

 читанні,  ми  визначили головні параметри, в середині

 яких  ми можемо обговорювати тепер державний бюджет у

 варіанті   другого  читання.  І  тільки  і  тут  якраз

 виписана  процедура дефіциту. Тобто, можна у варіанті

 другого  читання перекидати статтю, скажімо, з галузі

 в  галузь,  але  ми  уже  діємо  в межах затвердженої

 доходної,  затвердженої  видаткової частини і проекту

 дефіциту  бюджету.

      От  навколо  цього  дефіциту  ми сьогодні мусимо

 говорити  разом  з  Урядом.

 

      ГОЛОВА. Петро Володимирович,  що робить, говорив

 Терьохін,  і  я  ще  раз  повторюю,  що робить з тими

 статтями,  які не були передбачені в першому читанні,

 а  з'явились  як новації в другому читанні. Регламент

 про це нічого не говорить. Як розглядати ці статті?

 

      ШЕЙКО.  Якщо  про  це,  ну,  дійсно,  тут

  в Регламенті і варіанті другого читання не виписано.

 Логіка,  скажімо, розгляду могла би бути такою: в нас

 є визначені в першому читанні параметри, якщо вносять

 Урядом, скажімо, окремі статті бюджету, які серьйозно

 коригують  доходну і видаткову частину, парламент міг

 би в процедурі............, тобто одноразово приймати

 рішення, яким   чином  поступати  в цьому  випадку.

      Конкретно  відповіді  на це питання Регламент не

 дає, на жаль, -  варіант  другого  читання.

 

      ГОЛОВА. Значить, ви пропонуєте тоді, що все таки

 відповіді  і  запитання, якщо вони викликають сумніви

 депутатів.

 

      ШЕЙКО.  Ну,  звичайно, якщо Уряд вніс якись нові

 абсолютно,   ну   скажімо   статті,   які   не   були

 передбаченні у варіанті першого читання, ми можемо по

 одноразовій  процедурі  обговорювати їх і приймати по

 ним рішення.

 

      ГОЛОВА.  Левченко.

 

      ЛЕВЧЕНКО А. І. Прошу передать слово Марченко.

 

      ГОЛОВА.  Марченко.

 

      МАРЧЕНКО В.Р.

 

      Уважаемый   докладчик,   вы  пояснили  процедуру

 принятия  постатейного  бюджета,  то  есть  внутренюю

 процедуру   принятия   документа.  Однако,  есть  еще

 решение   Верховного   Совета   об   общей  процедуре

 рассмотрения  и  утверждения бюджета на  1996 год.

      Вы  хорошо  знаете,  а  я постараюсь напомнить о

 том, что мы утвердили следующее.

      Первое.   Утверждаем   межу  малозабезпечености.

 Следующим  этапом   принимаем закон о доплате труда в

 полном обкеме. Вносим эти основные моменты в бюджет и

 становятся  основой для этого бюджета. Мы кроме этого

 утверждаем  отчет  по  бюджету 1994 года. И Верховный

 Совет создал комиссию, которая должна исследовать все

 преступления по бюджету 1994 года.

      В  результате  определенных  махинаций  эта  вся

 общая   процедура,  утвержденная  Верховным  Советом,

 нарушена.   И   поэтому  межа  малозабезпечености  не

 утверждена.  Заокн  об оплате труда не утвержден. Они

 не  стали  основой  этого  бюджета.  И  в  результате

 получается,  что  пенсионеры  наши  и  рабочие  будут

 продолжать    нищенствовать.   А   таким   урядовцам,

 депутатам   и   Президенту  уже  принято  решение  по

 повышению зароботной плате.

      Не  считаете ли вы, что первым и главным сегодня

 нужно  либо  отменить то решение Верховного Совета об

 общих   принципах   рассмотрения   бюджета   и  тогда

 переходитьк   внутренним  постатейным  рассмотрениям.

 Либо,   значит,  это  рассморение  в  нашей  нынешней

 процедуре не является действительным, как идет против

 решения Верховного Совета.

 

      ШЕЙКО.  Дякую Володимир Романович. І я, до речі,

 як  народний  депутат  теж, скажімо, дуже хвилююсь за

 долю  своїх  виборців,  особливо  пенсіонерів по межі

 малозабезпеченості в тому числі.

      Але  по  тих  проблемах,  про  які  ви говорили,

 Верховна   Рада  приймала  разові  рішення.  Вона  не

 вимальовувала  загальну процедуру розгляду цих питань

 у  варіанті  бюджет.  Тому  це  скоріше  запитання до

 міністра  фінансів  чи  до  Голови  Уряду, які будуть

 доповідати  бюджет.  Я  вважаю,  що  логічно  було б,

 скажімо,   ті   прийняті   раніше   постанови,  Уряду

 врахувати  було при доробці варіанту бюджету і подачі

 його на парламент друге читання.

 

      ГОЛОВА.  Я хочу нагадати, Володимире Романовичу,

 що  рішення про бідвищення заробітної плати депутатам

 не  приймалося. Так що, якщо ви так вирішили собі, то

 тримайте поки що при собі.

      Будь ласка. Сідайте, будь ласка.

      Слово має Германчук.

      Я   прошу   не  кричіть  з  місця,  будь  ласка,

 спокійно.  Слово  має Петро Кузьми Германчук, міністр

 фінансів.

 

      ГЕРМАНЧУК П.К.

 

      Шановний Олександре Олександровичу!

 

      ГОЛОВА.  скільки  вам  треба? Хвилин? Та ні, вам

 можна до півгодини. Тому, будь ласка, 25 хвилин.

 

      ГЕРМАНЧУК   П. К.         Шановний    Олександре

 Олександровичу!  Шановний  Євгене Кириловичу! Шановні

 народні депутати! Тут, якщо ви будете уважно слухати,

 так  тут буде відповіді на ті питання, які щойно були

 задані.

      Перше. Відповідно до...

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу.  Увага!  Я прошу всіх слухати

 уважно.  Моцпан,  попрсіть  сусідів своїх, що вони не

 шуміли, буль ласка.

 

      ГЕРМАНЧУК   П.   К.   Відповідно  до  Регламенту

 Верховної  Ради  України  від  16  лютого  цього року

 розглянуто  проект Державного бюджету України на 1996

 рік  в  першому  читанні,  про  що  щойно говорили.

      І постановою від 16 лютого ь50 схвалила висновки

 та  пропозиції  Постійної  комісії  з  питань бюджету

 відповідно   до   який   Кабінет  Міністрів  здійснив

 доопрацювання  бюджету.  Я  підкреслюю:  висновки  та

 пропозиції   Постійної   комісії  з  питань  бюджету.

 Сьогодні цей доопрацюваний бюджет подано, підкреслюю,

 проект бюджету подано на ваш розгляд і им сподіваємся

 на    затвердження.

      Перш   ніж   перейти   до   конкретного  аналізу

 врахування   у   даних   вами   матераалах  поправок,

 висновків,  підтриманих  Верховною  Радою  в  першому

 читанні,   дозвольте  коротко  зупинитись  на  самому

 процесі доопрацювання, щоб у нас не виникало ніяких з

 вами  непорозумінь.

 

      ГОЛОВА.  Петро  Кузьмич, ще раз прошу. Посідайте

 на  місця.  Дайте можливість висловитись і почути, що

 говорить міністр.

 

      ГЕРМАНЧУК  П. К. Значить, основною метою для нас

 було  максимальне  врахування  всіх ваших пропозицій.

 Як   офіційно,   підкреслюю,  як  офіційно  схвалений

 Верховною  Радою,  так  і  тих,  що надійшли протягом

 всього   періоду   обговорення  бюджету.

      З  метою  виконання  цієї  роботи, була створена

 додаткова   група   з  фахівців  -в  тому  числі  від

 регіонів   -фахівців   міністерств-відомств   і  вона

 розглянула   всі   ваші   79   пропозицій,  які  були

 направлені  комісією Верховної Ради з питань бюджету.

 Частина з яких врахована -я про них скажу -а частина,

 в  зв'язку з відсутністю наявних фінансових ресурсів,

 не могла  бути  врахована.

      Тим більше, що багато питань, які мають тривалий

 період  опрацювання реалізації та потребують внесення

 змін  до законодавства не тільки до бюджету, а й змін

 до  законодавства  податкового, змін до законодавства

 по    закону    про   бюджетну   систему   і   іншого

 законодавства.

      На   кожне  з  поставлених  питань  підготовлені

 відповідні  відповіді.  І  вони  сьогодні  по кожному

 питанню є, ми можемо   вам  їх вручити.

      На жаль, я вже підкреслив, що не все з того було

 б висловлено і можливо застосувати і реалізувати.

      Було  розглянуто  також  кожну  з пропозицій, що

 надійшли після обговорення бюджету в першому читанні.

 Я  вам  називаю  їх  кількість: більше 250 пропозицій

 стосовно бюджетної і податкової політики.

      Доопрацьований   проект   Державного  бюджету  5

 березня  цього  року  було  розглянуто  на  засіданні

 Кабінету   Міністрів   за  участю  багатьох  народних

 депутатів, які тут присутні, представників Автономної

 Республіки Крим, областей, міст Кєива, Севастополя, і

 в  основному,  схвалене. Визначено обяг його доходів,

 видатків та граничний розмір дефіциту.

      За   пропозиціями   членів   Уряду,   керівників

 місцевих  адміністрацій, народних депутатів здійснено

 уточнення   окремих   статей  проекту  та  показників

 бюджету в межах визначеного його дефіциту.

      Проект   Державного  бюджету,  що  розглядається

 сьогодні,   є   наслідком  плідної  співпраці  Уряду,

 постійних  комісій Верховної Ради та окремих народних

 депутатів.  І  ми  вважаємо, що в нас є всі підстави,

 щоб він був сьогодні затверджений.

      Зазначу,  що  ми  щоденно...........  працювали,

 контактували  з  Комісією  з  питань  бюджету з метою

 відпрацювання  і  відхилення всіх спірних питань, які

 виникли при розгляді його в Кабінеті Міністрів.

      На  засіданні  комісій  у вівторок 19 березня її

 члени висловились на підтримку поданого бюджету також

 з   участю   багатьох   народних   депутатів.  Згідно

 постанови   Верховної  Ради  України  "Про  схвалення

 висновків  і  пропозицій Комісії з питань бюдежту" до

 проекту закону України "Про Державний бюджет" в цьому

 залі  було  проголосовано  145  поправок.  З  них 124

 пропозиції однозначно підтримані, 9 відхилено, а інші

 або  враховані  частково,  або  було  доручення Уряду

 визначитись щодо окремих питань.

      Відповідно до підтриманих висновків і пропозицій

 доходи зведеного бюдежту було запропоновано збільшити

 на  108,  5  трильйони карбованців, а видатки -на 146

 трильйонів   карбованців   і,  таким  чином,  дефіцит

 зведеного  державного  бюджету  збільшився  на  37  з

 половиною  трильйонів  карбованців, які пропонувалось

 покрити  за  рахунок  емісійних кредитів Центрального

 банку  -це  один  з  головних, я підкреслюю, правових

 моментів,  який  змінить певною мірою як цінову так і

 грошову політику, закладених у програмі дій Уряду.

      В кінцевому розрахунку потрібно буде збільшувати

 видаткову  частину  бюджету  і  вишукувати  кошти для

 соціального   захисту   населення.   Уряд  спільно  з

 комісією   розглянули   це   питання,  це  саме  було

 дискусійне  питання  і  саме тяжке, яке потрібно було

 його  вирішити,  тому були вжиті заходи, того шукання

 не............ джерел фінансування, збільшення обсягу

 дефіциту  бюджету,  про  що  я  детально  остановлюсь

 нижще.

      По  доходній  частині  які зміни. Я вже говорив,

 пропонується  збільшити на 108 трильйонів карбованців

 доходи  бюджету.  На  погляд  Уряду, і це питання уже

 вирішено   в   Уряді,  ми  повністю  підтримуєм  таку

 пропозицію   нарождних   депутатів,   яка  підтримана

 комісією  з  питань  бюджету  про  збільшення доходів

 бюджету  на  цю  суму.  Це,  перш  за все, обумовлено

 змінами  валового  внутрішнього  продукту  в цілому і

 його   складових   частин   на  96  рік.  Виходячи  з

 попередніх  підсумків, їх виконання за минулий рік та

 прогнозних індексів оптових і споживчих цін.

      Я вам нагадаю, що валовий внутрішній продукт при

 розгляді   бюджету   в  листопаді  місяці  складав  7

 квадриліонів   140   трильйонів   карбованців   після

 уточнення,  на  базі якого складено доходну частину і

 видаткову  частину бюджету, він складає 7422, тобто 7

 квадриліонів 422  трильйони карбованів.

      Збільшення    обсягів    валового   внутрішнього

 продукту викликано, в першу чергу, зрозтанням розміру

 очікуваного  прибутку  з  1  688 до 2 квадриліонів 50

 трильйонів карбованців. Це дасть можливість збільшити

 надходження  податку  на  прибуток  підприємств на 97

 трильйонів   карбованців,   з   яких   30   відсотків

 відповідно  до  Закону "Про бюджетну систему України"

 зараховано  до Державного бюджету, а по підприємствах

 комунальної  власності  ці  платежі  в повному об'ємі

 надійдуть до місцевих бюджетів.

      У  зв'язку із змінами структури Фонду заробітної

 плати,  збільшенням неоподаткованого мінімуму доходів

 громадян, уточнено прогнози надходження на 1996 рік з

 прибуткового податку громадян. Це теж пропозиція, яка

 була  проголосована  в  цьому залі. Передбачається це

 зростання  на  55  трфльйонів, з яких згідно з чинним

 законом  21,  7  трильйони  карбованців зараховуються

 Державного бюджету.

      Із  підвищенням неоподаткованого мінімуму від 1.

 400  до  1  мільйона  700  тисяч карбованців уточнено

 податок  з  власників транспортних засобів та місцеві

 податки   і   збори,  що  запроваджжуються  місцевими

 Радами,  відповідно на 2, 087 і на 2, 962 мільярда...

 трильйона карбованців.

      Збільшення  акцизного  збору  на  11  трильйонів

 карбованців  пояснюється,  є  результатом  врахування

 ввведення в дію з 1 січня цього року Закону про деякі

 питання  оподаткування  підакцизних  товарів. Законом

 передбачено  скасування  пільг  щодо сплати акцизного

 збору  при  ввезенні  на  митну територію підакцизних

 товарів.

      Включення   надходжень   від   реалізації  марок

 акцизного  збору  на  алькогольні  та тютюнові вироби

 відповідно   також  збільшили  надходження  на  4,  3

 трильйони карбованців.

      Відрахування   на  геолого-розвідувальні  роботи

 обраховані відповідно до нових нормативів відрахувань

 на  ці  роботи,  що  виникають  за рахунок Державного

 бюджету  згідно  з каназом Міністерства економіки від

 20  грудня  1995  року  (підкреслюю,  а  ми бюджет ми

 поадли в листопаді місяці).

      Надходження  до  Державного  іноваційного  фонду

 збільшено   на   суму   надходжень   до  регіональних

 відділень  цього  фонду, який відповідно до статті 19

 Закону  "Про  Державний  бюджет  України на 1996 рік"

 централізується  у  Державному бюджеті із збереженням

 цільового його напрямку використання коштів.

      Уточнено    на    розрахунки    надходжень   від

 зовнішньоекономічної  діяльності  та  відрахувань від

 перевищення    поточних    доходів    над   видатками

 Національного   банку  на  1,  5  і  6,  9  трильйони

 карбованців.   Поряд   з  цим  зменшено,  підкреслюю,

 заплановані  суми  надходжень  податку  на  добавлену

 вартість  у  сумі  83,  4  трильйони  карбованців. Це

 виникло  неприйняттям  рішення про скасування пільг з

 податку    на    добавлену   вартість   на   вугілля,

 електроенергію,   вугільні   брикети   та  ряд  інших

 товарів,  що було передбачено ще у проекті бюджету на

 1994 рік.

      Стосовно  податку  на  добавлену  вартість, слід

 також  зауважити,  що в поданому Президентом  проекту

 закону,   пропонувалось   здійснювати   з  Державного

 бюдджету відшкодування податку на добавлену вартість,

 сплаченого постачальниками за виконені роботи, надані

 послуги,   придбані   матеріальні   ресурси,  паливо,

 вартість  яких  віднесено на собівартість виробництва

 експортованих  товарів,  робіт,  послуг  за  іноземну

 валюту.

      В  зв'язку із зміною порядку регулювання доходів

  в  місцевіх  бюджети та втановлення диферинційованих

 нормативів  від  рахувань  від  податку  на добавлену

 вартість це також  прийнято було в Верховній Раді тут

 шляхом голосування.

      Значне  відшкодування  враховано  в  розрахунках

 його  надходжень  до  місцевих бюджетів та державного

 бюджету пропорційно цим відрахуванням. Тому стаття 22

 проекту  закону,  поданого на 1-е читання, виключена,

 безперечно,  щоб  це  було  краще  відшкодовувати  із

 державного  бюджету,  але,  якщо  ми  з вами вирішили

 такий  порядок, не роблячи, як закріплений податок на

 добавлену  вартість  за  Державним  бюджетом,   то ми

 змушені  були  внести  такі  корективи  і  Уряд на це

 погодився.

      Надходження  від  акцизного  збору  з  імпортних

 підакцизних     товарів    передбачається    повністю

 зараховувати  до  Державного  бюджету - це  стаття 9:

 Бюджет України на 1996 рік.

      Також,  виходячи  з  підтриманих Верховною Радою

 пропозицій  до  переліки підприємств, що звільняються

 від   сплати   земельного  податку,  включені  гірно-

 металургійні  підприємства, по  земельних ділянках на

 яких  знаходяться  відвали і............... Це стаття

 23 цього закону, вона уточнена.

      Теж  закон  доповнений  новою  статею  -31,  яка

 передбачає  зарахування до Державного бюджету України

 дивідендів,  одержаних від акцій, що належать державі

 у   акціонерних   товариств,   створених   в  процесі

 приватизації     і     корпоратизації     підприємств

 загальнодержавної  власності.

      Ці  кошти будуть спрямовані на покритття витрат,

 пов'язаних   із  здійсненням  уповноваженими  особами

 функцій   в  управлінні  акціями  і  паями,  частками

 господарськи     товариств,    що    перебувають    у

 загальнодежавній  власності -  тільки  по  цих.

      На  наш погляд, не треба, це треба підтримати, і

 Кабінет  міністрів підтримав з тим, щоб мати реальний

 вплив  на  процеси,  що відбуваються у нас сьогодні в

 акціонерних  товариствах.

      Крім  того,  що  проекту  закону включено ще раз

 статті,    спрямовані   на   забезпечення   бюджетних

 надходжень,  зокрема,  від  транзиту  газу територією

 України,  Стаття 32.

      З  метою  вжиття  заходів  до  подоолання  кризи

 неплатежів,       пропонується      реструктуризувати

 заборгованість   підприємств  перед  бюджетом  шляхом

 надання   відстрочок   по  платежам  для  підприємств

 окремих  галужей до 1 грудня 1996 року, це Стаття 34.

 Це  дуже  важливо,  оскільки  на  сьогоднішній день я

 назву   вам   цифри,  і,  до  речі,  це  дуже  багато

 пропозицій  народних  депутатів  ми  врахували,  крім

 того,  пропозиції директорів підприємств і таке інше.

 Хоча   нам  було  дуже  тяжко  це  робити.

      На сьогоднішній день, я назву, щоб ви зрозуміли,

 в  чому  річ,  недоїмка  по  платежах  до  Державного

 бюджету  на  1. 01 складала 54 трильйона карбованців,

 то на 1. 03. 96 року вона вже склала 142, 1 трильйона

 карбованців.  Фактично, криза неплатежів, відсутність

 обігових коштів не дає можливості розраховуватись як

 з   Державним,   так   і  з  місцевими  бюджетами,  і

 відповідно  ми  не  виконуємо  своїх  зобов'язань  по

 бюджетному фінансуванню, і в тому числі по заробітній

 платі.

      І  це  обумовлено тим, що закінчення 1. 01. 1996

 року  діє  відстрочок  і надстрочок у сплаті платежів

 державі,  які надавались згідно з законом України про

 державний  бюджет  на  1995  рік,  а  також дію Указу

 Президенту   зумовило  збільшити  обсяг  несплаченних

 платежів як до всіх фондів і до бюджету.

      У наслідок проведенних перерахунків від фактично

 одержанного  прибутку  за  1995  рік  також недоємка.

 тільки  (...........)  на прибуток зросла і становить

 48  трильйонів,  вона  зросла  на третину. Так робити

 аналіз можна по кожному виду податку.

      Наприклад,  на  добавлену варість вона становить

 сьогодні  53  трильйона  карбованців або 37 процентів

 загальної  суми  недоємки.  Сума несплачених штрафних

 санкцій   (...........)   встановленних   строків  по

 експортно-імпортних  операціях  зросла проти січня на

 14   процентів.   І   становить   5,   6   трильйонів

 карбованців.

      Найбільші      суми      неплатежів     допущені

 Дніпропетровською  областю,  Донецькою,  Харковською,

 Полтавською,  Луганською. Сума несплачених бюджету по

 платежах,  які по цих областях становять 66 процентів

 від загальної суми недоїмки.

      Відволікання     власних     обігових     коштів

 підприємства,  дебіторскої заборгованості і тим самим

 обмеження  коштів  платників,  які  могли  б  бути на

 правленні  у розрахунки з бюджетом, призвело у лютому

 до несплати бюджету 60,6 трильйонів карбованців.

      Особливо критична ситуація склалась знов же таки

 в   Донеській,   Полтаській   областях,  Херсонській,

 Чернігівській, Житомерській, Луганській.

      Такий  стан  справ  не  сприяє  вирішенню кризи,

 (...........)  платежів. І станом на 1. 03 залишилось

 невиконаними  установами  банків  і  думати,  що суму

 України, доручень підприємств і організацій загальної

 суми  1 квадрильйон 414  трильйонів карбоиванців.

      Це  ті зміни, які є по 3 статтям, на які звернув

 увагу  Терьохін, і направленні для того, щоб вирішити

 кризу  неплатежів  в  промисловому  секторі оскільки,

 якщо не буде виробництва, не буде реалізації, не буде

 обігових  кошті,  то  і  коштів бюджету не буде. І ми

 будемо  говорити  з  вами  тут тільки про недоїмку по

 сплаті бюджетних видатків.

      Це, по суті, сві зміни стосовно доходів бюджету.

 Хоча  хотілося  б звернути ще на такий факт увагу, що

 передбачені  бюджеті на 1996 рік надходження податків

 обов'язкових платежів розраховані, виходячи з діючого

 законодавства  про  оподаткування та допущення (хотів

 би просити вас), що допущення будь-яких відхилень від

 податковогг   законодавства   і   особливо  прийняття

 рішень,   при   наданні  оподаткових   пільг  окремим

 суб'єктам  підприємницької  діяльності або по окремих

 товарах, робота........... без відповідного вишукання

 джерел  покриття  просто недопутима. Взагалі, надання

 будь-який  пільг  для  окремої  юридичної чи фізичної

 особи  є  не ще іншим, як дискримінація по відношенню

 до інших платників.

      Зміни   у   видатковій   частині   в   основному

 випливають  із пропозицій, підриманих Верховною Радою

 в   першому   читанні.   Так,  на  92,  6  трильйонів

 карбованців   збільшено   видатки  соціальний  захист

 населення   -це  обумовлено  уточненням  Мінекономіки

 обсягів   дотацій   на  державне  регулювання  цін  і

 тарифів.

      Видатки   на  фінансування  соціально-культурних

 заходів  збільшено  в  цілому  на  5  трильйонів  -це

 абсолютно   підтримано   і  Урядом,  в  основному  це

 стосується місцевихбюджетів.

      Асигнування  на  науку пропонується збільшити на

 18, 5  трильйонів  карбованців.  Але  хотів   би тут в

 видатках  бюджету  привести  ще  й  такий приклад. Що

 неймовірно  сьогодні є складною дисципліна витрачання

 бюджетних   коштів.  Тільки  за  минулий  рік  тільни

 службою   ревізійною  державною  вилучено  незаконних

 видатків   на   115   трильйонів  карбованців.  Можна

 приводити  масу  прикладів. Приведу тільки... Ми весь

 рік  говорили  про  недостаток коштів на фінансування

 науки.  Приведу  такий  тільки приклад один. Фактично

 заробітна  плата  в  її  установах  і самих академіях

 перевищила   до   4  разів  оплату  праці  міністрів,

 керівників  відомств.  Це  зразу  в  двічі  збільшило

 потребу   в   коштах   і   сьогодні  Уряд  займається

 регулюванням  цього  питання  і,  я  думаю, те, що ми

 домовились  зараз  з  Ігорем Рафаіловичем, можна буде

 внести в відповідну статтю уточнення і сьогодні.

      Окремо   слід   сказати   про   асигнування   на

 централізовані   капітальні   вкладення.   Згідно   з

 пропозиціями Верховної Ради вони зменшуються на 35, 5

 трильйонів   карбованців.   У   тому  числі  бюджетні

 позички - в  5.

      В  одночас  у  Державному  бюджету  це зменшення

 становить   59   трильйонів   карбованців,  внаслідок

 передачі   фінансування  централізованих  капітальних

 вкладень,  де замовниками є місцеві держадміністрації

 на  місцеві бюджети.

      Враховуючи   загальнодержавне  значення  окремих

 будівництв   -таких  як  посольств  -їх  фінансування

 пропонується все-таки залишити в Державному бюджеті.

      При   цьому   важливо   зауважити,  що  пеердача

 фінансування  капіталу вкладень на місцеві бюджети не

 означає,  що  адміністрації  може  змінювати  перелік

 об'єктів,  які  будуються.  Зазначена передача є лише

 зміною  джерела  фінансування,  а  порядку планування

 визначання  пріоритетів  держави.

      З   метою   забезпечення   цільового   характеру

 використання  цих  коштів на кімісії 19 березня також

 було внесення доповнення до Державного бюджету однією

 статтьою  з  тим,  щоб  була  ефективність витрачання

 таких  коштав.

      Урядом  також розглянуто питання щодо можливості

 збільшення    обсягу   фінансування   централізованих

 капітальних вкладів до 150 трильйонів карбованців, як

 була пропозиція   Володимира  Івановича Черепа.

      Проте  ми не змогли вишукувати необхідних коштів

 при   умові  дотримання  визначеного  рівня  дефіциту

 бюджету.

      В  той  же  час  слід  зауважити,  що  в проекті

 бюджету  обсяг капіьальних вкладень складає понад 170

 трильйонів  карбованців.  І це причому без урахування

 46  трильйонів карбованців, переданих на фінансування

 капітальних  вкладень  з  місцевих  бюджетів. Тому що

 інші   кошти  на  фінансування  капітальних  вкладень

 включені  до  інших  витрат.  І приведу вам приклади.

 Фінансування        будівництва        жтла       для

 військовослужбовців   -15  трильйонів,  придбання  за

 кородоном у власність України риміщень для розміщення

 дипломатичних    представництв    -4,   5   трильйони

 карбованців,    кошти   капітального   характеру   по

 Чорнобильській    катастрофі    -32,    5   трильйона

 карбованців,  будівництво  житла  за  рахунок  коштів

 населення   -1   трильйон   карбованців,  компенсація

 будівництва            об'єктів           соціального

 призначення............ 25 трильйонів карбованців, це

 також видатки капітального характеру.

      Окремим   рядком   у   бюджеті   виділяється  27

 трильйонів      на     реструктуризацію     вугільної

 промисловості, а також півтора трильйона на придбання

 рухомого    складу    залізничного   транспорту   для

 пасажирських    перевезень.    Видатки   на   народне

 господарство  в  цілому  збільшено  на  58 трильйонів

 карбованців,  основна  їх  частина  спрямовується  на

 надання     бюджетних     позичок,    для    закуівлі

 сільгосптехніки,  запасних  частин  -15, 8 трильйонів

 карбованців,  створення  зимових  запасів  палива  на

 підприємствах  Міненерго-8 трильйонів карбованців, на

 підтримку   державних   підприємств   -10  трильйонів

 карбованців.

      У   пропозиціях   народних  депутатів  постійних

 комісій,   схвалених  у  першому  читанні,  ставилось

 питання,  що надання фінансової допомоги Харківському

 авіазаводу  та  Чорноморському суднобудівному заводу.

 Ми  вважаєм,  що  ці питання можуть бути вирішені, ми

 підтримуєм, за рахунок цих 10 трильйонів карбованців.

      Але  я хотів би сказати думку із цього приводу і

 членів  Уряду, оскільки 1994 рік, про який так багато

 розказують,  цей  рік  був  пов'язаний  із бюджетними

 позичками, коли вони надавалися через бюджет.

      Моя особиста думка, що це повинно бути фінансова

 допомога  цільова  конкретна  під  перелік з тим, щоб

 уникнути    якихось   непорозумінь   між   стосунками

 Верховної  Ради  і  Уряду.  А  кредитувать повинен не

 бюджет, а банківська установа.

      На   10   трильйонів   карбованців  збільшуються

 бюджетні  кошти  на  закупівлю  сільськогосподарської

 продукції за державним контрактом.

      У   розданих   вам   матеріалах   передбачається

 виділити    окремим    рядком    25   трильйонів   на

 відшкодування    витрат   на   будівництво   об'єктів

 соціально-культурного призначення на селі. Це питання

 теж   дуже   детально   розглядалось   з  урахуванням

 доручення   Верховної   Ради,  яке  висловив  депутат

 Парасолька щодо збільшення цієї суми до 53 трильйонів

 карбованців,  а  також  того  моменту, що, я, цю суму

 Уряд,  в такому розмірі не зможе, не зміг знайти. Він

 знайшов  за  можливе  все ж таки врахувати пропозицію

 комісію  з  питань  бюджету і дещо збільшити цю суму,

 проте, вона була, ви знаєте, 21 потім стало 25. Проте

 Уряд   вважає   за   необхідне   змінити  умови  такі

 відшкодуваннь,  починаючи  принаймні  з 97 року. Якщо

 потрібно  щось будувати на селі, то давайте будемо це

 передбачати  капітальні  вкладення,  це було б дійсно

 державною   підтримкою   щодо  села  і  сприяло  його

 комплексному розвитку.

      Крім   того,   звертає   на  себе  увагу  значна

 кількість порушень, які є у витрачанні цих коштів при

 таких   підходах,   при   компенсаціях   за  фактично

 витрачені   роботи,  тим  більше  визначити  вартість

 практично   стає   неможливим,  і  не  всі  ці  кошти

 отримають,   тому  тут  дуже  тяжко  сказать,  що  це

 державна підтримка для всіх сільгосптоваровиробників.

 Я  вам  назову цифру тільки виборочною перевіркою цих

 об'єктів  в  цьому році незаконні витрати склали біля

 400 мільярдів карбованців.

      Суттєві  зміни  після  першого  читання  проекту

 бїюджету  внесені  до  обсягу  видатків  на утримання

 органів  виконавчої влади та обсягів резервного фонду

 Кабінету   Міністрів.   Видатки  на  виконавчу  владу

 скорочуються  на  5 трильйонів карбованців, при цьому

 місцеві    державні    адміністрації   передбачається

 утримувати  за  рахунок  місцевих  бюджетів,  Уряд за

 погодженням з Президентом це також узгодив.

      Щодо  загального  скорочення видатків, то воно є

 дуже  значним,  і  необхідно  буде  вижит  додаткових

 заходів   до   подолання   удосконалення  чисельності

 апарату   управління,   зменшення   витрат   на  його

 утримання.

      Стосовно резервного фонду Кабінету Міністрів, то

 воно Верховною Радою запропоновано скоротити йонго на

 28  трильйонів  карбованців, Кабінет Міністрів в свій

 час  пропонував  на  20,  довівши  його  обсяг  до 22

 трильйонів  карбованців. Це становить 0, 8% до обсягу

 видатків  Державного  бюджету. Закон же передбачає до

 2%,  або  обсяг  його  повинен складати 56 трильйонів

 карбованців.   тобто,   фактично,   вдвічі   зменшено

 Резервний  фонд  Кабінету  Міністрів,  а  ви  знаєте,

 скільки на сьогодні бід звалилось на уряд в зв'язку з

 такою  тривалою  зимою,  в  зв'язку  з  тими снігами,

 паводками,  в зв'язку з аваріями, які трапились уже в

 цьому  році.  Фактично на сьогоднішній день із тих 22

 трильйонів   карбованців  ми  вже  на  стихійні  лиха

 (підкреслюю,  тільки на стихійні лиха, так, як ви тут

 прийняли   у  відповідній  постанові,  де  затвердили

 порядок  формування  й  використання Резервного фонду

 виборчий   округ.   Кабінету   Міністрів)  більше  13

 трильйонів  карбованців.  тобто  резерву  фактично  у

 Кабінету  Міністрів ніякого не залишилось. А звернень

 (в  тому числі, від депутатів) дуже багато. Там, де є

 дійсно  катастрофа,  та  є  дійсно  стихійне  лихо. І

 дійсно,    ми   з   Резервного   фонду   повинні   це

 компенсувати.  Тому  я просив би, щоб ви підтримали в

 цьому  плані  уряд про збільшення на 5... хоча б на 5

 трильйонів   карбованців   Резервний   фонд  Кабінету

 Міністрів.

      Ще  хотів  би  зупинитесь  на  окремих  суттєвих

 змінах,  що містяться у доопрацьованому бюджеті. Уряд

 проаналізував  стан,  який  склався  у Збройних Силах

 України.   Зокрема,  щодо  їх  матеріально-технічного

 забезпечення, оснащення технікою та зброєю. Визначено

 за  доцільне  запропонувати  збільшення  видатків  на

 зазначені цілі на 3 трильйони карбованців. Я до вашої

 уваги  хотів  би дати вам таку інформацію: видатки на

 національну  оборону  в процентах в...... або на душу

 населення  в  доларах. Укарїна......-1, 85, в доларах

 на  душу  населення 12 доларів. росія -2, 36, на душу

 населення  76  доларів.  Я  не  кажу  ві  Франції 607

 доларів, в США -973 долари, Німеччина -396 доларів.

      Є   на  сьогоднішній  день  заявка  Міністерства

 оборони та, яка могла б задовільнити і якось виживати

 нашій   армії   складає   40  трильйонів  карбованців

 додаткових  коштів. Ми ж в бюджеті враховуєм тільки 3

 трильйони.  Також  збільшено видатки Службі безпеки в

 зв'язку  з тим, що не прийнята поправка, стосовно, ви

 знаєте акцизу, це коштує 1, 5 трильйони карбованіців,

 і   Міністерству   внутрішніх    справ  відповідно  3

 трильйони   карбованців.  В  вас  в  таблиці  ец  все

 звфіксовано.

      Думаю,  не  потрібно  зайвий  раз  зупинатись на

 проблемах........... ситуації криминогеної ситуації і

 довоти  необхідність зміцнення цих служб, зокрема, що

 стосуюється  їх в першу чергу матеріально-теххнічного

 забезпечення.

      Необідно  пояснення  і  обгрунтування щодо інших

 змін, пожданих в листі Верховної Ради, який ви... вам

 розданий разом  з проектом закону.

      З  метою  збалансування   доходів  і  видатків з

 урахуванням  внесенних  змін  та  граничного  розміру

 дефіциту,  Уряд пропонує частково скоротити  намічені

 до  збільшення  видатки на надання бюджетних позик та

 деякі інші видатки по народному господарству, а також

 підтримати пропозиції щодо переведення митних органів

 на  фінансування за рахунок отриманих ними доходів по

 фіксовано визначеній сумі.

      Ми  прагнули  також максимально врахувати і інші

 пропозиції,  схвалені  в 1-му читанні, що стосувались

 зокрема    виділення    певних    видатків   окремими

 рахунками.  Це зроблено частково в законі, а частково

 в   додатку   до   закону,  де  приведеі  видатки  по

 міністерствах,  відомствах,  по кожному міністерству,

 відомству,   яке   сьогодні   є  суб'єктом  бюджетної

 діяльності  визначені видатки ітак, як було прийнято,

 зафіксовано ліміт фонду заробітної плати.

      Враховано  також  зміни, запропоновані в першому

 читанні  щодо тексту закону. Зокрема, відн доповнений

 і  схваленими  статтями,  а  також  розширено  виклад

 відповідних статей із Закону "Про Державний бюджет на

 1995  рік",  термін дії якого був рподовжений на 1996

 рік.  Тому  з'явилось  дуже  багато нових статей, які

 рпосто  пролонговані  і це також схвалено вами з тим,

 щоб  ми  уже розшифрували безпосередньо в Законі "Про

 Державний бюджет" ці  статті.

      Хочу  зазначити, що більш детально кожна внесена

 поправка   розглядалась,  підкреслюю,  на  Комісії  з

 питань  бюджету  19  березня.  Членами  Комісії  були

 висловлені  окремі  зауваження,  що  не носять такого

 пордяку,  щоб не розглядати бюджет у другому читанні.

 І  вони,  практично, будуть враховані при остаточному

 реагуванні   уже  безпосередньо  самого  закону.

      Тому  я б не хотів би зупинятись зараз конкретно

 на  кожній  із  145 поправок. Я ще раз підкреслюю: ті

 поправки,  які  проголосовані,  вони  всі враховані в

 проекті   Державного   бюджету   з   тими  чи  іншими

 незначними поправками, які були спільно розглянуті на

 Кабінеті Міністрів, які були ще раз уточнені Комісією

 з  питань  бюджету, оскільки вона подає ці поправки і

 вона  законодавчо  визначена  оцінювати  ту  чи  іншу

 поправку.

      А   що   стосується   пов'язаних   поправок   із

 фінансуванням   капіталовкладень,   то   вони  будуть

 враховані   в  програмі  економічного  і  соціального

 розгляду,  яка буде розглянута і де буде перелік всіх

 тих об'єктів, які йдуть по капітальним вкладенням.

      Якщо  когось із депутатів   цікавить   конкретна

 поправка,   ту,  що  він  вносив,  або  Комісія,  або

 фракція,  група,  то  я готовий, можу дати пояснення,

 обгрунтування по  кожній  з них.

      Але  недоцільно  було  б  зараз стягувати процес

 розгляду   в   дискусію  щодо  кожної  пропозиції.  Я

 підкреслюю:   250,   154   і  плюс  69  -оце  стільки

 пропозицій.  Ну,  я  не  кажу,  що  це  більше  2,  5

 квадрильйонів   карбованці   додаткових   видатків  і

 скорочення більше  ніж на  300  мільярдів доходів.

      Уряд  зробив,  на  мій  погляд,  все важливе для

 того,  щоб  допрацьований  бюджет  відображав позицію

 Верховної  Ради, викладене нею при розгляді бюджету у

 першому  читанні  і  відповідало  бюджетної резолюції

 закону, який ми з вами прийняли про бюджетну систему.

      Окремо    хочу   зипитись   на   взаємостосунках

 Державного та місцевих бюджетів...

 

      ГОЛОВА.  Петро  Кузьмич, скільки ще вам потрібно

 часу? Хвилин 10. Шановні колеги, давайте ми 10 хвилин

 ще, а тоді зробим   перерву.

 

      ГЕРМАНЧУК.  На засіданні Кабінету Міністрів було

 підтримано      пропозицію      щодо     встановлення

 дефірінційованих нормативів відрахувнь від податку на

 добавлену вартість до бюджету в Автономної Республіки

 Крим  областей,  міст Києва, Севастополя. В зв'язку з

 цим   немає   потреби   у  створенні  окремого  фонду

 (...........)  і дотацій у складі Державного бюджету,

 які також вилучено з відти.

      За  рахунок  збільшення  видатків  на соціальний

 захист населення, соціально-культурні заходи, надання

 бюджетних   позичок   на   придбання  сільгосптехніки

 запасних частин до неї, на фінансування окремих видів

 з  державного  до  місцевих  бюджетів.

      Розрахунковий  обсяг місцевих бюджетів збільшено

 на  190  трильйонів  карбованців. Це дасть можливість

 місцевій  владі  мати  більше  бюджетних  ресурсів  у

 своєму   розпорядженні   для   вирішення   соціально-

 економічних проблем.

      У    результаті    проведенних   уточнень   щодо

 взаємрозрахунків  з місцевим бюджетом загальний обсяг

 дотацій  по  11  областях  і  в  тому  числі по місту

 Севастополю  складає  81,  1  трильйона  карбованців.

 Одночасно  передбачена  передача  коштів  з  бюджетів

 таких  областей,  як  Заоріжська,  Полтавська,  міста

 Києва  і  Автономної Республіки Крим у загальній сумі

 47, 3 трильйона карбованців.

      При чому статею 8 закону передбачається механізм

 та  осягнення  заборгованості  з  місцевих бюджетів у

 разі  несвоєчасних  розрахунків з державних бюджетів.

 Пропонується   надати  право  Кабінету  Міністрів  чи

 Міністерству    фінансів    тимчасово   встановлювати

 стовітсоткове   зарахування  до  Державного  бюджету,

 загальнодержавних  податків,  зборів,  що находять на

 території  областей-боржників.  На  сьогоднішній день

 борг  наших  областей  складає  більше  29 трильйонів

 карбованців.

      На  думку,  Уряду  недопоможе  вирішити проблему

 взаєморозрахунків    між   державним   та   місцевими

 бюджетом,  яка  надзвичайно  сьогодні  є акуальною. В

 цілому  вважаю, що в запровадженому проекті досягнута

 певна  узгодженість між бюджетних взаємовідносин. Але

 хотів би ще звернути увагу на таку річ. Ті цифри, які

 я  назвав,  в  зв'язку  з тим, що значна сума доходів

 Державного   бюджету   перейшла   доходи  відповідних

 регіонів, то, безпечерно, маленькі коректи з тим, щоб

 збалансувати  по  доходах  і  видатках бюджет в плані

 регулювання.

      Якщо у вас будуть конкретні питання, будь ласка,

 я відповім.

      Виходячи   з   вищезазначеного   Уряд   пропонує

 затвердити  Державний  бюджет  України на 1996 рік по

 доходах  в  сумі  2  квадрильйони  390 трфльйонів 864

 мільярди   карбованців   і   видатках   у   сумі  202

 квадрильйони 852 трильйони 610 мільярдів  карбованців

 з  граничним  розміром  дефіциту бюджету 461 трфльйон

 745, 4 мільярда карбованців -це складає 6, 2 відсотки

 до     валового     внутрішнього     продукту.     Це

 тоже,.............  сума,  яка  схвалена,  тобто Уряд

 вклався в суму граничного розміру дефіциту Державного

 бюджету.

      Підкреслюю,  що дефіцит у Державного бюджету, по

 місцевих  бюджетах  дефіцит  не платується. При цьому

 розмір   дефіциту   збільшився  проти  врахованого  в

 проекті  бюджету  на 34, 6 трильйонів карбованців. Це

 збільшення   пропонується   покрити   не  за  рахунок

 емісійного  кредиту  Центрльного  банку, а за рахунок

 джерел  фінансування,  зокрема, кредиту Ексімбанку, я

 підкреслюю:  фінансового  кредиту  Японії  у сумі 150

 мільйонів   доларів   США,  яка  еквівалентна  34,  6

 трильйонам  карбованців.  Про надання якого підписана

 угода 28 грудня.

      Ці  кошти  можливо  буде  одержати у 1996 році і

 спрямувати  на  покриття збільшення обсягу дефіциту і

 не  залучати (...........)  джерело.

      На   завершення   свого   виступу  хочу  ще  раз

 наголосити на тому, що Уряд при доопрацюванні проекту

 бюджету  для  внесеня  його  на  друге  читання  дуже

 ретельно і детально розглянув всі ваші пропозиції. Ми

 намагались  у  межах  загальних напрямків економічної

 політики,  проголошеної  у програмі діяльності Уряду,

 максимально  їх    врахувати.

      Ця   робота   проводилася   разом   з  комісіями

 Верховної Ради. Всі спірні питання погоджувались і ми

 прагнули  знайти  компроміс  та  взаємопорозуміння  і

 найти  спільні рішення.

      Це  дає  мені  підстави  просити  Верховну  Раду

 затвердити   сьогодні   бюджет   тим,  що  ми  почали

 працювати, маючи чітко окреслені цілі, ресурси для їх

 досягнення.

      Крищим  бюджет,  повірте, вже зробити неможливо.

 Тому   будь-яке   затягування   цього   процесу  лише

 поглиблювати  економічні  проблеми  і  в  свою  чергу

 погіршувати загальну  ситуацію.

      Якщо  хтось  хоче  це  попробувати,  будь ласка,

 запрошую   вас  у  Міністерство  фінансів.  У  нас  3

 вакансії   заступників  міністра,  ну  і  інші  можна

 зробити.

      Як міністр фінансів і член Уряду, я закликаю вас

 схвалити  поданий  Урядом  Державний  бюджет,  а  всі

 пропозиції   і   зауваження,   що  будуть  висловлені

 сьогодні,  ми  разом  з  Комісією з питань бюджету їх

 розглянем   і,   якщо   це   не   виходить  за  рамки

 збалансованості  бюджету,  а  в  поправках  їх  можна

 вирішити.  Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі   Петро  Кузьмич.  Шановні

 колеги!  Я  думаю,  що  ми  запитання  після  перерви

 задамо. А зараз оголошується перерва   на 30 хвилин.

               П І С Л Я    П Е Р Е Р В И

     

 ГОЛОВА.  Продовжується  розгляд  цього  питання. Чи є

 запитання  у  депутатів  до...?  Є?  Запишіться, будь

 ласка. Запишіться,  будь ласка.

      Поки  йде  запис  і  опублікуєте  всіх  бажаючих

 задати  запитання,  я  просив  би  на  такі запитання

 відповісти, Петро Кузьмич, Петре Кузьмичу.

      То  все-таки  позабюджетні  кошти  місцевих  Рад

 нейтралізуються   чи   залишаються   в  розпорядженні

 місцевих органів влади?

     

      ГЕРМАНЧУК  П. К. Позабюджетні кошти місцевих Рад

 не централізуються.

     

      ГОЛОВА. Не централізуються.

      Друге.   Чи  можна  доповнити  Закон  нормами  у

 варіанті "Асоціація міст України". Ви, очевидно, мали

 це...

     

      ГЕРМАНЧУК П.Е. Я маю ці пропозиції. Ми...

     

      ГОЛОВА. Згодні ви з ними, можна їх записати?

     

      ГЕРМАНЧУК  П.  К. Їх можна записати, протокольне

 рішення.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Значить,      асоціація      міст      обласного

 підпорядкування   написала  своє  звернення  стосовно

 врегулювання стосунків між бюджетом обласного рівня і

 бюджетом міст обласного підпорядкування.

      Згідно  з  Законом  про  бюджетну  систему, який

 прийнятий  в  цьому залі, який вступив в дію з 1. 01.

 1996  року,  всі  бюджетні стосунки всіх рівнів йдуть

 через   обласний   бюджет.   І  чітко  зафіксовано  є

 закріплення   доходів,   про   які  йде  мова  в  цій

 доповідній  записці  стосовно  того,  сільська рада -

 стільки  має, районна рада -які має і місто обласного

 підпорядкування -які має. Регулюючи державні податки,

 податок  на  добавлену  вартість, прибутковий податок

 громадян,     податок    з    прибутку    підприємств

 загальнодержавної   власності,  акцізний  збір,  вони

 безпосередньо регулюватись через місто не можна. Діло

 в том, що у нас 166 міст обласного підпорядкування, а

 тепер, якщо вже виконувати по місцях, так треба взяти

 у  нас  же  до  базового рівня відноситься і сільські

 ради.  Тоді  давайте  з сільської ради будем починать

 постройку  нашої  бюджетної  системи, але, ми думаєм,

 найдем компроміс стосовно того, щоб впорядкувати саме

 не  зменшення  надходжень  не  за счет міст обласного

 підпорядкування. Це я згоден.

     

      ГОЛОВА. І останнє як до депутата запитання, будь

 ласка.   Ми   у   першому   варіанті  проекту  закону

 передбачили  на утримання Верховної Ради приблизно 60

 процентів   від  потреби   реальної,  скоротивши  всі

 можливі  витрати,  в  тому  числі на відрядження, які

 оплачуються  тільки  один  тиждень на місяць, а після

 того  ще  десь  на  18-20  процентів ви скорочуєте ці

 витрати.  Чим  це викликано? І як до депутата, до вас

 звертання,    чи    не   варто   було   б   відновити

 позиції.......... першому читанні.

     

      ГЕРМАНЧУК.   Ну,  що  я скажу, діло в том, що є

 рішення  скорочення  видатків на органи управління на

 20  відсотків.  Ми  його, не тільки ми, а і комісія з

 питань  бюджету  і  всі  ці  питання  розглядались не

 тільки,  так сказать, міністерством фінансів. Я єдине

 можу  провести такі цифри: якщо питома вага на проект

 96   рік  штатна  чисельність  Верховної  Ради  -1370

 чоловік.  Всього  витарати  склали  5100,  на  одного

 працівника -3720. В Адміністрації Президента -3188, в

 Кабінеті  Міністрів  -2199.  Я  розумію,  що  функції

 різні,   розумію,   ну,   я,  це  не  моя  ініціатива

 скорочувати витрати по органах управління тим більше,

 що ми коли формували бюджет у листопаді місяці, то ми

 вже  врахували  20-процентне  скорочення. Тепер ми ще

 скоротили  на 5 трильйонів карбованців, до речі, там,

 Олександре  Олександровичу,  незначно  скорочено, там

 основне    пішло    на    органи    на   місцяц:   на

 держадміністрації, на Кабінет Міністрів і таке інше.

     

      ГОЛОВА.  Ну, я думаю, що ви самі відповіли на це

 питання,  якщо  некоректне  порівняння,  тому що одна

 справа   призначений   на  посаду  чоловік  сидить  у

 кабінеті,  і  друга  справа  депутат,  який  живе  на

 колесах весь час.

     

      ГЕРМАНЧУК. Так я не порівнюю...

     

      ГОЛОВА.  Так.  Ні,  ні,  я...  ну,  ви  самі  це

 зрозуміли,  і,  очевидно,  тепер,  виконуючи  функції

 депутата,  ви  побачите,  що  це не так повинно бути.

 Тому   я  вас  закликаю  до  того,  щоб  ми  все-таки

 відновили цю норму.

     

      ___________. Хорошо...

     

      ГОЛОВА....  Я  думаю,  що  ми  це зробим з вашою

 допомогою, так?

      Будь ласка, запитання. Омельчук.

     

      СКІПАЛЬСЬКИЙ, 66 виборчий округ.

      Дякую Омельчуку, що надав мені слово.

      Шановний   Петре   Кузьмичу,  на  великий  жаль,

 розглядаючи  зміни  до  бюджету  в другому читанні, я

 повинен  ствердити  про те, що і Кабінет Міністрів, і

 Комісія   Верховної   Ради   з  питань  бюджету  щодо

 розрахунків,  пов'язаних  з  обороною, правоохоронною

 діяльністю,  безпекою  держави провела, м'яко кажучи,

 не  на досить висококму рівні. А якщо інакше сказати,

 то по принципу: прав той, хто має більше прав...

      Я  задаю вам запитання: чи зроблені розрахунки в

 порівнянні  з  тими  цифрами,  які  ви  приводили, що

 достатньо  коштів  для утримування Збройних Сил, СБУ,

 на  утримування  прикордонних  військ  і  МВС?  Треба

 зробити  чіткий аналіз, на мій погляд. Такого аналізу

 немає,  і  ніхто  мені  не  може  сказати,  чи можуть

 існувати   Збройні  Сили  чи  не  можуть  при  такому

 фінансуванні..

      Мені...   Друге   питання   в  цьому  контексті.

 Подивіться,  хто  розрахував  хоча  б  з карандашом в

 руках,  скільки кощтів потрібно на одного військового

 службовця?    Получається    дещо   цікава   картина:

 віськовослужбовці   Міністерства  оброни,  які  мають

 танки, літаки мають на 1 000 військовослужбовців 0, 4

 трильйона.  В  той же час ті, хто їздять на джипах на

 1  000  мають  1 мільфрд. Де логіка елементарна?! Хто

 розраховував?..  Мені  смішно,  коли  ми затверджуємо

 такий  бюджет  в  таких  розрахунках.  Поясніть, будь

 ласка.

     

      ГЕРМАНЧУК  П.  К.  Я  вам  пояснюю.  Ви, мабуть,

 неуважно слухали мій виступ, тому що я сказав, що для

 того,   щоб  повно  задовільнити  нашу  Армію,  треба

 додатково принаймні ще 40 трильйонів карбованців. Але

 їх сьогодні в природі не існує. Якщо ми з вами будемо

 хорошо   ппрацювати,  будемо  уточнювати  бюджет,  то

 безперечно треба переглядати кошториси цих установ.

      Точно  так  же  по  СБУ.  принаймі, щоб воно хоч

 більш-менш  існувало  в  технічному  рівні, так треба

 добавити  7  трильйонів  карбованців  -ми  ж добавили

 тільки  1,  5  і так дальше. Точно также по МВД. Алеє

 мероприємства  стосовно  цього,  я  маю  на  увазі  і

 постанови  Кабінету  Міністрів,  і Указ Президента, і

 Верховної  Ради,  і  Закон "Про бюджетну систему", де

 він   говорить  про  впорядкування  чисельності  всіх

 органів.

      Я розумію, що це зробити в 1 день чи в 2 роки, 3

 роки  неможна,  але  бюджетна дісципліна повинна бути

 для всіх одинакова.

      Тому  розрахунки у нас є. По розрахунках, ви тут

 в  залі  чудово  чули  наші розраунки, у нас вони для

 того,  щоб задовільнити всіх, хто сидить в цьому залі

 і  всі  прохання  всіх наших установ складають плюс 2

 квадрильйони  800 трильйонів карбованців. Але під них

 немає реальних доходних істочників.

     

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, Мармазов.

     

      МАРМАЗОВ,  Кіровоград,  234............ виборчий

 круг.

     

      Петр  Кузьмич,  у  меня малениких два вопрроса к

 Вам.   Первый  воппрос:  какая  судьба  вот  тех  вот

 обкектов,  которые  были  утверждены  при  1-м чтении

 строительства  важных обкектов, ну, все ли они учтены

 или  там,  значит, Кабинет Министров выборочно к этим

 обкектам    подходит    -что    финансировать,    что

 финансировать?   Нас   особенно  интересует  вот  всю

 Кировоградскую     область    водовод    Светловодск-

 Кировоград,  за чего он будет финансироваться, потому

 что  вопрос  здесь большой, и мы несколько раз на вас

 выходим,  а  решения  окончательного  нет. Это первый

 вопрос.

      И   второй.   Как  в  бюджете  учтено  погашение

 задолженнойтей,  которые  образовались  в  областях в

 результате недофинансирования бюджета 1995 года? Вот,

 допустим,  по  той  же  Кировоградской  области, долг

 составляет  почти  9  триллионов, и если погашать за

 счет бюджета 1996 года, то этого бюджета хватит на 6

 месяцев.

     

      АЗАРОВ.  Я  розумію  це  питання.  Перше питання

 стосовно капітального будівництва. Дійсно, в Кабінеті

 Міністрів  розглядається  перелік об'єктів державного

 значення  з  тим,  щоб  впорядкувати направлення туди

 коштів.

      Такий  перелік поки-що не існує. Є загальна сума

 бюджетних  асигеувань,  але  я  вам  не можу сьогодні

 сказати по цьому переліку чому?

      Я в доповіді сказав, що  ці кошти  вперше у нас розподілено   на   кошти   централізоване   капітальне

 вкладення, які фінансуються безпосередньо із місцевих

 бюджетів,  так  схвалили  і так прийняли. І оставшася

 сума та, яка по загальнодержавних бюджетів.

      Тому  з  цього  питання  вам  треба  дати, може,

 міністр  економіки  сидить,  якщо  в нього перелік є,

 тому   що   я   пам'ятаю   таке   будівництво,   воно

 планувалось, що будуть виділятись на нього кошти.

      І  в  частині  заборгованості,  яка  виникла  по

 бюджетній  сфері, да, дійсно, вона є, вона виникла не

 тільки  тому,  що  невиконані  доходи,  а  й тому, що

 керівники  бюджетних установ не виконали вимоги, я ще

 раз  підкреслюю,  ні Постанови Кабінету Міністрів, ні

 Указів  Президента,  не  впорядкували  свої  бюджетні

 установи  в межах тих наявних коштів, тих кошторисів,

 які  у  них  є.

      Тому  на  рпотязі  1996  року ми будемо погашати

 таку   заборгованість,   але   за  рахунок  додатково

 мобілізованих  коштів.

     

       ГОЛОВА.  Моісеєнко.

     

      МОІСЕЄНКО.   Спасибо, Александр Александрович.

      У  меня вопрос такой. Вы знаете о том, что у нас

 в    проекте    бюджета    шло    финансирование   на

 исполнительную   власть   в   следующем  соотношении:

 Кабинет   Министров   -2   триллиона  37  миллиардов,

 Администрация Президента -1 триллион 981 миллиард, то

 есть плюс 56 миллиардов в пользу Кабинета Министров.

      Сейчас  в  проекте, который нам выдан после всех

 проработок,   Кабинет   Министров  -1  триллион  737,

 Администрация  Президента Украины -1 триллион 888. То

 есть  минус  144  миллиарда  в ползу   Президента.

      Мне  интересно,  как  это  можно по обкему работ

 сопоставить,  по  роли в управлении государством и ак

 далее?

      Я  почему  задаю этот вопрос? Было ли учтено мое

 предложение  в  ходе  обсуждения  о том, чтобы вообще

 прекратить финансирование Президента как такового?

      И второй вопрос, тоже такой небольшого звучания.

 У  нас "зовнішньополітична дияльність" финансируется,

 вот в бюджет ООН и органов спецустанов системы ООН 25

 триллионов  632  миллиарда,  международных финансовых

 организаций   4   триллиона  600,  368  милиардов.  А

 междержавных  установ  СНГ  только  525 милиардов, то

 есть  одна  50  к  тому, что например мы вкладываем в

 ООН.

      Неужели    это   отражает   наши   экономические

 интересы?

     

      ГЕРМАНЧУК.   Значит,  по  первому  вопросу  було

 прийнято рішення стосовно витрат і дійсно по Кабінету

 Міністрів  і  сьогодні  Валерій Павлович сидить тут і

 обіжається, що ми зняли з нього відповідну певну суму

 коштів.

      Повірте,  що  не  у Президента, що ні в Кабінеті

 Міністрів   їх   не   вистачає.   А   те,  щоб  зняти

 фінансування   Президента,   я   вас  категорично  не

 підтримую.

      Значить,  стосовно  зовнішніх  наших  стосунків.

 Діло  в  тому,  що  починаючи  з  1991  року, коли ми

 розпочали  вступати  в  різні  зовнішньо-економічні і

 зовнішньо-політичні організації, на сьогоднішній день

 уже  борг  по них у нас складає по порядка більше 100

 мільйонів  доларів. Ми не дофінансовуємо їх. Тому там

 нема  завищенних  коштів. Є договори на підставі яких

 це  повинно  робитись і є організації, які повинні це

 робити.

      Стосовно  питання  про СНГ. Так у нас там не так

 багато організацій як міжнародних.

     

      ГОЛОВА.  Кузнєцов.

     

      КУЗНЄЦОВ П.С.

     

      Александр  Александрович, я прошу передать слово

 депутат Янко.

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

     

      ЯНКО С.В.

     

      Уважаемый   Петр  Кузьмич,  Комисссия  топливно-

 энергетического   комплекса,   транспорта   и   связи

 неоднократно  подавала свои замечания к предложенному

 проекту  бюджета.  Однако  ни  одно из этих замечаний

 учтено не было.

      депутаты,   представляющие  шахтерские  регионы,

 считают,  что  то  вариант  бюджета,  который сегодня

 представлен, если он будет принят, приведет к полному

 развалу  угольной  промышленности  Украины.  Когда мы

 голосовали   за   проект  бюджета  в  первом  чтении,

 депутаты  угольных регионов проголосовали за него при

 условии, что Премьер-министр Евгений Кирилович Марчук

 обещал  рассмотреть  дополнительно вопрос о выделении

 отрасли  дополнительно  к  тому варианту, который был

 представлен,  около  70 триллионов карбованцев. Этого

 не  было.  Это  сделано  не было в этом представленом

 проекте.

      И  второе.  Мы  голосовали  за  этот  бюджет при

 условии,  что  буде найден реальный механизм создания

 фонда топливно-энергетического комплекса в обкеме 108

 триллилонов.

      Отсюда  у  меня  вопрос. Почему не учтено в этом

 проекте бюджета этот дополнительный обкем средств для

 отрасли? Первое.

      Второе. Гарантируете ли вы, что 108 триллионов в

 доходной  части.......... будет создано и они прийдут

 к   отрасли?  И  самый  главный  вопрос.  Он  у  меня

 адресован  к министру угольной промышленности Ураины.

 Если  будет  принят  этот  бюджет, каковы перспектывы

 угольной  отрасли  и  всего энергетического комплекса

 страны на 1996 и последующие годы?

      Спасибо.

     

      ГЕРМАНЧУК  П.  К.  Ну,  ви  знаєте,  що є окрема

 строчка   в   бюджеті  -реструктуризація,  там  є  27

 трильйонів карбованців. Да, 70 ми не змогли знайти.

      Стосовно...   До   речі,  ми  за  рахунок  фонду

 паливно-енергетичного  комплексу  вже  профінансували

 сьогодні 19 трильйонів карбованців.

      Що?  Профінансували.  Да.  Значить стосовно 108.

 Даю  чи  я  гарантію  чи  зберемо  ми  108 трильйонів

 карбованців?

      Ми   зараз  зробили  суцільну  перевірку.  Да  є

 затримка,  є суб'єктивні причини те, що январь місяць

 тільки  стосунки  між  підприємствам, договори, що не

 були  вкладені  і  не  було  руху ні товарів, ні руху

 коштів і не було відповідних відрахувань.

      Але  саме погане, що ми перевірками встановили -

 це  те,  що від 90 до 50 процентів в кожному окремому

 випадку  платників  просто  не сплачували в цей фонд.

 Зараз  мова  йде  про  жорсткі  штрафні санкції, і ми

 беремо  кожне  підприємство платника в кожній області

 це  від  60  до  100 платників, які будуть під особим

 контролем  Державної  податкової служби і Контрольно-

 ревізійної служби.

      Але я хочу звернутись ще з таким одним моментом.

 Щоб  ви  запам'ятали, що сьогодні... сьогодні бюджету

 тільки  за  2  місяці  не  доплатили  200  трильйонів

 карбованців.

      І   в  першу  чергу  це  за  рахунок  знов  таки

 платіжної  кризи.  Те,  що підприємства наші не мають

 обігових  коштів  і  не можуть розраховуватись як між

 собою,  так  і  сплачувати  до  різних фондів, в тому

 числі до цього, відповідні суми.

      Зараз  підготовлений  і  Указ  Президента  і, до

 речі,  тут  записано дуже багато хороших пунктів, які

 дають  змогу  поповнювати  обігові  кошти. Ми недавно

 прийняли  постанову  і  погодили з Урядом стосовно 10

 відсотків від прибутку  на  обігові кошти.

      Ми  за  те,  щоб  зробити  і  переглянути  норми

 відрахувань  амортизаційних  відрахувань  з  тим, щоб

 тоже  направити на поповлення обігових коштів. До тих

 пір,   поки  підприємства  не  будуть  мати  обігових

 коштів,  будуть  не  мати і бюджет і фонди безперечно

 розрахунки  між  собою  підприємств тоже будуть тяжко

 іти.

      Стосовно ...

     

      ГОЛОВА. Я  прошу  скоріше.

     

      ГЕРМАНЧУК_....  де  винайти  кошти по вугільній

 промисловості в тій ж сумі, якій ми обіцяли, я думаю,

 що  по  півріччю  ми  все-таки  будем  і ми знаєм, що

 вугільну промисловість треба фінансувати. Повірте, що

 ніхто даже... ні в кого нема ніякого в цьому сумніву.

 Але, якщо ми профінансуєм даже в межах 108 і виконаєм

 ті   зобов'язання,  які  Євгеній  Кирилович  підписав

 щоденне  фінансування,  то  нам на півріччя хватить і

 цих   коштів   і   тих   27,   які   повинні  йти  на

 (...........)зацію.

      Але  з  іншої сторони -півслова ще -сьогодні всі

 пішли     звернення.     Агропромисловий    комплекс.

 Відстрочити  платежі і відсточити, взагалі списати 39

 трильйонів.   Вугільна   промисловість.   З   августа

 минулого  року  не  платить  жодної  копійки  і  знов

 повтавлене питання 38, 6 трильйони списати.

      Практично  кожна галузь ставить сьогодні питання

 списати кошти і не сплатити до бюджету і кожна галузь

 ставить  питання  про  витрати, які вана хоче взяти з

 Державного  бюджету.  Так  не  буває. Гроші з неба не

 падають.

     

      ГОЛОВА. Пасько.

      

      ПАСЬКО.

     

      Дякую,    Олександре   Олександровичу.   Депутат

 Пасько, 425 виборчий округ Черкаської області.

     

      Шановний   Петре  Кузьмичу.  Дякуєм  за  те,  що

 врахована  наша  пропозиція  щодо  виділення  окремим

 рядком  компенсації  додаткових витрат на будівництво

 житла  за  рахунок  коштів  населення.  Але  дуже вже

 мізерна   сума.   Держбюджету   всього   1   трильйон

 карбованців,   тобто   40  мільярдів  карбованців  на

 область. Зрозуміло, що ці гроші тільки можна покласти

 кілька рядків цегли на одному з семи ЖДК в Черкаській

 області.  То  може міністерство фінансів порекомендує

 як  краще  використати ці кошти? Може добудувати один

 кооператив,  наприклад, в моїй області, Звенигородки,

 житлово-будівельний  кооператив  номер  5.  Це  перше

 питання.

      І  друге.  Нажаль  не  врахована наша пропозиція

 щодо  передбачення  коштів  на  бюджетні  позички для

 кредитування    кооперативного   та   індивідуального

 будівництва  в  сумі  30  трильйонів карбованців. А в

 умовах,  коли  державне  житлове будівництво сьогодні

 практично  припинене,  як  держава  думає забезпечити

 право людини на власне житло?

      І  закінчуючи,  скажу,  що не враховані повністю

 пропозиції  комісії  з  питань  охорони здоров'я щодо

 збільшення фінансування охорони здоров'я на 1996 рік,

 а  це  не  дасть змоги забезпечити адекватне достатнє

 фінансування...

     

      ГОЛОВА.  Якщо ви  візьмете

     

      ПАСЬКО.  Забезпечення охорони здоров'я населення

 в 96 році. Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Я  дуже  прошу,  1  хвилину,  ви ж самі

 встановили цей регламент. Дотримуйтесь його.

     

      ГЕРМАНЧУК. Я буду коротко відповідати.

     

      ПАСЬКО.    Ну,   ви   ж   говорили,   Олександре

 Олександровичу, в той час, коли я почав говорити і ви

 не давали сказати, я трошки взяв більше.

     

      ГЕРМАНЧУК.  Я  коротко  відповідаю. Рекомендації

 міністерства  фінансів,  якщо  нема  грошей,  так  не

 будувати. Це перше.

      Стосовно 30 трильйонів вони просто не могли бути

 враховані,   тому  що  нема  джерела,  я  вже  5  раз

 підкреслюю,  де взяти, з кого зняти, усім сьогодні не

 хватає, у всіх сьогодні скрута.

      Стосовно житлово-молодіжних кооперативів, то тут

 буде  одна  пропозиція,  я  її цілком погоджую, зараз

 виписують  її  як  протокольне  доручення. Там є дещо

 вихід  з цього положення через кредитування зарахунок

 коштів,  які  є  в  відповідних  фондах. Це, я думаю,

 розумна  пропозиція.  І  ми питання через протокольне

 рішення вирішимо.

     

      ГОЛОВА.  Вінський.

     

      ВІНСЬКИЙ Й.В.

     

      Шановний  Петро Кузьмич (Вінський, соціалістична

 фракція),  як  відомо, по Регламенту роботи Верховної

 Ради,  Кабінет  Міністрів  повинен  був протягом двох

 тижнів   доробити   прийнятий   в   першому   читанні

 законопроект  і  подати  його  Верховну  Раду.  Ви  ж

 доробляли   цей   законопроект   більше  місяця,  чим

 поставили  знову  Верховну  Раду  у  таке пікантне...

 пікантну   ситуацію...   Тим  більше,  що  вже  зараз

 появились бажаючі знову ж таки перекинути всю вину за

 те, що ми затягуємо з бюджетом, на Верховну Раду.

      І  я  би  хотів знати, як ви відноситесь до цієї

 ситуації?  Хто  винен в тому, що все-таки затягується

 прийняття  бюджету?  І як ви вважаєте, які ми повинні

 прийняти заходи, щоб у подальшому цього не допускати?

      І   ще   одне   питання.  Ми  проголосували  при

 прийнятті  першого читання рішення, що на компенсацію

 на соцкультпобут агропромисловий комплекс одержить 53

 трильйони.   В   цьому   проекті  ви  нам  подали  25

 трильйонів,  тобто  в  2  рази меншу суму... З чим це

 зв'язано? І чия це ідея?

      Дякую.

     

      ГЕРМАНЧУК  П. К. Значить, перше питання -чому на

 протязі  двох  неділь  не розглянуто бюджет Кабінетом

 Міністрів. Ми отримали бюджет офіційно... а, до речі,

 у  мене з собою єсть... 1 березня від Верховної Ради,

 цього  року.  5  березня  Кабінет  Міністрів  уже  на

 розширеному засіданні розглянув всі пропозиції (я вам

 називав, скільки цифр і скільки пропозицій)...........

 Мінфіном  не платить з-за того, щоб цю роботу зробити

 чисто  фізично.  Але  все-таки,  не зважаючи на це, 5

 березня  ми  вже  розглянули  на  Кабінеті  Міністрів

 бюджет.  Потім  ми  повинні  були  погодити  його  із

 Комісією   з  питань  бюджету.  19  березня  ми  його

 погодили  з  комісією  у двонедільний термін. Коли ми

 визначаєм  термін, безперечно, хтось повинен думати і

 про  значний  об'єм  роботи, тим більше, ми вперше...

 вперше  столкнулись  з  такою  ситуацією,  коли такий

 об'єм  роботи  повинні були зробити -бюджет ніколи по

 такій  процедурі,  ви знаєте, ми не складали. Тому на

 майбутнє просто треба враховувати реальний термін...

     

      ГОЛОВА.  Петре  Кузьмичу, до цього питання (я не

 хочу  втручатися в нього), але все-таки: якщо це так,

 і  ви  це  самі розцумієте, що великий обсяг робіт, а

 Реглмент...  а він законом визначений строго, то тоді

 відсікайте всі ті безпідставні звинувачення Верховної

 Ради  в  тому, що вона зволікає з бюджетом, тому що у

 нас  були жорсткі терміни, і ми їх дотрималися. А те,

 що   потрібно   Кабінету   Міністрів   зробити   -теж

 дотримуйтеся,  тому що не один і на місяць і 2 дні, а

 передбачено  2  тижні. Значить, треба ставити всіх на

 своє  місце і робить те, що потрібно з бюджетом. Будь

 ласка.

     

      ГЕРМАНЧУК.   Олександре  Олександровичу,  але  в

 цбому році ніхто нікого не звинуватив........... тому

 що.....

     

      ГОЛОВА.     Ні-ні,    та............    не    Ви

 звинувачуєте,  але  в  пресі вже іде цілком, значить,

 запланована компанія на звинувачення Верховної Ради.

     

      ГЕРМАНЧУК. І друге питання в частині 25 і 53. Ви

 знайшли   коштів  сьогдгоні  тільки  25.  У  нас  уже

 прийняте  Ваше рішення, є рішення Кабінету Міністрів,

 є  Указ  Президента  стосовно  забезпечення  весняно-

 польових  робіт.  Нам  треби  в  цьому... принаймі ми

 повинні   вже   насьогодні   були   перерахувати   40

 трильйонів карбованців.

      Ми  розрахували, що ці 40 трильйонів карбованців

  -це........  інформація 1, 5 мільярда кубів газу, це

 23,  6  трильйони прямого фінансування під Дкержавний

 контракт   через   фінансові  органи  -14  трильйонів

 карбованців.  І крім того, 7 трильйонів карбованців -

 це операційні витрати. Поки-що Кабінет Міністрів своє

 слово  стримав.  Але,  повірте,  що  коштів настільки

 обмаль,  що дуже тяжко направити щи на стихійні лиха,

 чи на весняно-польві роботи  і все це треба.

     

      ГОЛОВА.  Дякую,  сідайте,  будь  ласка.  Азаров,

 прошу  до  слова.  І...  але  перед цим Поляков, будь

 ласка,  Міністр вугільної промисловості, відповідь на

 запитання депутата... Янко. Будь ласка.

     

      ПОЛЯКОВ.   Уважаемый   Александр  Александрович,

 уважаемый Евгений Кмриллович, уважаемые депутаты. Тот

 вопрос,   который   задали,  он  действительно  стоит

 настолько  сегодня остро, что я хочу проинформировать

 об  этом.

      При  рассмотрении  и подготовки Указа Президента

 проходили   неоднократные  заседания  -был  Президиум

 Кабинета  Министров  в  присутствии Президента, также

 было  совместное заседание двух Призидиумов -Кабинета

 Министров и  Верховного  Совета.

      Затем   неоднократные   совещания   у   Премьер-

 министра,  где  везде  ставился вопрос о том, что для

 выполнения  Указа  одним  из  пунктов  было  записано

 декларирование   цены,   то   есть,   новый  механизм

 ценообразования,   необходима   финансовая  поддержка

 государственная.

      На  сегодняшний день во в тором чтении мы эхтого

 не  видим,  хотя  Премьерминистр  на  совещании давал

 прямое указание, чтобы это было. Выступали и говорили

 об  этом  депутаты.

      Я   хочу  сказать  следующее,  что  Министерство

 рповодит   сегодня   ограмную   работу  за  несколько

 месяцев,  и  в  регионах, где было проведено со всеми

 обкединениями,  каждой  шахтой  была встреча, где был

 сделан  глубокий анализ по цене, по себестоимости, по

 непроизводственным  доходам  и так  далее.

      Но  если  вся  эта  работа не будет подтверджена

 бюджетом  и  поддержкой  на  сегодняшний день, я могу

 сказать следующее: сегодня угольная отрасль оказалась

 технически   разоруженной,   а   не  вооруженно.  Нам

 необходимо  сегодня  зарадять  хотя бы 40 лав, которые

 могут дать тысячу, две и три тысячи тонн в сутки.

      На  это  необходимо  17 триллионов -такой график

 Премьер-министр  подписал,  к  сожалению,  пока он не

 выполняется.

      Я  хочу  сказать  следующее,  что  если не будут

 приняты   кардинальные   меры  в  отношении  угольной

 промышленности,  то  не  далее  как  к  осни угольная

 промышленность  как  таковая прекратит существование.

 Следующая за ней ляжет энергетика, а дальше я не хочу

 вам  ничего  продолжать.

      Поэтому  я  вас  прошу все-таки при рассмотрении

 сейчас   во   втором   чтении   учесть   по  угольной

 промышленности  те  моменты,  о  которых  здесь  было

 сказано,  без  этого она   просто не  выжевет.

     

      ГОЛОВА.   Тоді   в   мене   є  пропозиція.  Одну

 хвилиночку,   шановні  депутати.  Малесеньке  зробимо

 відхилення  від  регламенту  (ні,  ви  сідайте,  будь

 ласка)  від регламенту, воно не є власне відхиленням,

 оскільки  в  нас 3 Віце-прем'єра депутати. Вони мають

 право брати участь в обговоренні.

      Тому  я пропоную таким чином. Зробити зараз свою

 частину доповіді, а дальше на ші Віце-прем'єри, котрі

 є  народними  депутатами,  скажуть  їх  влаштовує цей

 бюджет  чи  ні. Тому що те, що сказав міністр Поляков

 дуже  гарно  звучить:  ви вирішіть, то буде працювати

 тоді  галузь.  Чого  ж  ви  на  Кабінеті Міністрів не

 відстояли  цю  пропозицію  і  не  внесли  до  другого

 читання  ці  зауваження у сесійний зал. Ви ж повинні,

 так  би мовити, керуватися аналізом, який готуєте для

 затвердження у Верховній Раді.

      Тому    я    просив   би   Віце-прем'єрів,   які

 відповідаютьза  відповідні  напрямки,  депутатів,  ви

 після  голови  комісій  встанете  і  скажете  нас цей

 проект  влаштовує, ми спокійно проголосуємо за нього.

 Зрозуміло? Нема заперечень? Немає.

      Будь  ласка,  Микола Янович на трубуну. Я маю на

 увазі  Шпек,  Пензеник  і Євтухов, і Дурдинець, прошу

 четвертий.

     

      АЗАРОВ М.Я.

     

      Увжаемые   народные  депутаты,  уважаемые  члены

 правительства  по регламенту, и этот как раз ответ на

 тот вопрос, который поставил Александр Александрович,

 проект  закона  о  Государственном бюджете Украины на

 1996   год   представляет   правительство.   И   коли

 правительство  представило,  то  отдельно  его  члены

 должны  либо  пидтрымать  этот проект,  либо выйти из

 состава  правительства.  Иначе  у  нас  на  Верховном

 Совете  будет дисскусионный клуб, а не Верховна Рада,

 которая принимает бюджет.

      Поэтому в своем выстеплении я остановлюсь только

 на   тех  моментах,  по  которым  у  правительства  и

 Комиссии  Верховной Рады по вопросам бюджета остались

 опредленные разночтения.

      Прежде     всего     это    касается    дефицита

 Государственного    бюджета    и    источников    его

 финансирования.   Как  видно  из  представленных  вам

 документов,   правительство  согласилось  с  цифрами,

 утверждленными     в     первом    чтении    дефицита

 Государственного  бюджета  -6, 2 процента от валового

 внутреннего продукта.

      Однако  финансирование  его  за  счет  раширения

 эмиссионого   кредитования   вызвало   возражение  со

 стороны    Национального   банка.   И   правительство

 согласилось с этим мнением Национального банка.

      Комиссия  з  пытань бюджета, являясь также как и

 Национальный  банк,  и  правительство  категорическим

 противником   расширения   эмиссионного  кредитования

 финансирования  бюджета,  вместе  с  тем считает, что

 необходимо  реально смотреть на финансовую ситуацию в

 стране. Исходить при принятии решений не из желаемой,

 а из реально существующей ситуации.

      Мы  считаем,  что  Правительство  на специальном

 заседании   обязано   рассмотреть   вопросы  денежно-

 кредитной  политики,  увязать  их  с целым комплексом

 вопросов   характеризующих   состояние  экономики.  В

 Государстве   в   условиях   тяжелейшего   социально-

 экономического    кризиса   не   может   существовать

 изолировано  и  независимо  друг  от  друга  денежно-

 кредитная   политика  Национального  банка,  бюджетна

 политика    Правительства    и   налоговая   политика

 Верховного Совета.

      Этот глобальный вопрос жизни государства выходит

 за  рамки  проблемы  бюджетного  дефицита.  Исходя из

 этого  Комиссия  поддержала решение Правительства при

 условии,  что  по  итогам  полугодия   мы  к нему еще

 возвратимся.

      Среди   других   замечаний  комиссии  необходимо

 отметить,  что  Правительство  за этот месяц так и не

 сумело  разобраться  с  доходами  от  поступлений  по

 экспорту,  например,  военной  техники  и вооружений.

 Между  тем, по данным комиссии в 1995 году, не считая

 Министерства   обороны,  поступило  3  триллиона  952

 миллиарда  карбованцев,  из  которых 1, 358 потрачено

 Министерством  обороны  по сметам, а 2, 593 миллиарда

 после  издания  Заклона Украины "Про Державный бюджет

 Украины на 1995 год" перечислено на бюджетный счет, а

 затем   израсходовано:   на  приобретение  жилья  для

 военнослужащих    -729    миллиардов;    материально-

 техническое  обеспечение  научное  исследование  -420

 миллиардов;  на  содержание  войск  -2  триллиона 280

 миллилардов; на денежное довольствие -749 миллиардов;

 на оплату продовольствия -1 триллион 201 миллиард; на

 коммунальные услуги - 300 миллиардов.

      Комиссия  считает, что  в  1996  году  сумму в 4

 триллиона  модна  было бы реально учитывать в доходах

 от   реализации   военного  имущества  с  последующим

 целевым    использованием   на   нужды   Министерства

 обороны.

      Мне  не  зотелось  бы  отвечать  здесь на упреки

 Скипальского,  что  комиссия  недостаточно обосновано

 подошла к военному расходу. Мы чрезвычайно обосновано

 подошли  к  этому  вопросу  и сделали все возможное в

 пределах  бюджета, чтобы найти средства, в том числе,

 как  вы видете, проанализировали доходы от реализации

 военного имущества.

      Правительству в  период  подготовки  бюджета  ко

 второму  чтению  не  удалось  решить  вопрос  (на это

 всегда  обращал  внимание  депутат Мармазов) по учету

 бюджетных  долгов  1995  года в расходах бюджета 1996

 года.

      К  сожалению,  эта  проблема  обостряется прежде

 всего  из-за  целого  комплекса  причин,  главной  из

 которых  является  значительное недополучение доходов

 за  первые  2  месяца.

      Мы   (...........)   считаем,  что  несмотря  на

 определенное   сокращение   расходов   на  содержание

 исполнительной     власти,    аппарата    управления,

 Президент,    как    глава    исполнительной   власти

 и   Правительство,   недостаточно   уделяет  внимания

 проблеме  расбухающего  государственного  аппарата  и

 соответственно  сокращения  бюджетных расходов на эти

 цели.

      Приведу  только  несколько цифр, характеризующих

 остроту  этой  проблемы.

     

      ГОЛОВА.  Микола  Янович,  одну хвилинку паузи. Я

 прошу  всіх.  І  я  звертаюся до всіх членів Президії

 Верховної   Ради,  де  вони  є.  Може  вони  -так  на

 російській   мові   "снизойдут"  -до  розгляду  цього

 питання  і будуть присутні тут у залі сесійному. А до

 членів комісії, відповідних комісій постійних я прошу

 вас,  ви  розгляньте це питання і в себе на комісіях.

 Розглядається  бюджет,  де кожна галузь відстоює свій

 інтерес в тому числі.

      Будь ласка,  продовжуйте.

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  Приведу  только  несколько цифр,

 характеризующих  остроту этой проблемы, которая, если

 откровенно    признаться,    удивили    даже    меня.

 Относительно   недавно   созданная   структура  -Фонд

 государственного  имущества  -по состояние на 20. 03.

 1996 года насчитывает 4 тысячи 590 человек. А затраты

 на  его  содержание  достигли  уже  один триллион 200

 миллиардов  карбованцев.  Или  расходного  содержания

 Государственного   комитета  по  земельным  ресурсам,

 превышающего 2, 2 триллиона карбованцев, Министерство

 статистики -3 с половиной триллиона, кстати, готовясь

 к  егодняшнему докладу на сессии Верховного Совета, я

 запросил   статистические  данные  по  итогам  работы

 промышленности,    так    и    не   ответили   за   2

 месяца......... Ответили, что они будут готовы лишь в

 апреле.  Кому  же  нужна  такая  статистика,  хочется

 задать вопрос. Спрашивается, антимонопольный комитет,

 его  содержание  потянуло  уже  на  317 миллиардов. Я

 обращаю  ваше внимание, превышает расходы на Минпром,

 Минтранс  и  Минуглепром  вместе  взяты. Или кошторыс

 Национального  банка, который вдвое превышает расходы

 некоторых   областей.  Я  мог  бы  назвать  и  другие

 парадоксы  сегодняшнего  дня.  Комиссия  считает, что

 средств,  предусмотренных  на  профилактику, борьбу с

 эпидемией,    туберкулезом,    холерой    и   другими

 проблемами, выделено явно не достаточно.

      Комиссия  приняла  к сведению, что Правительство

 по  мере  стабилизации  финансовой  обстановки  будет

 принимать дополнительные меры в этом направлении.

      Недостаточно      обеспечено      финансирование

 железнодорожного       транспорта,       поддержание,

 строительство автомобильных дорог.

      Констатирую,   что   в  условиях  ограниченности

 бюджетных   расходов   не   удалось  решить  проблему

 увеличения   капитальных   вложений,   вместе  с  тем

 приходится  в который раз отметить, что Правительство

 и в 96 году планирует нерационально использовать даже

 те  небольшие  средства,  которые  имеются. Только по

 решительному  настоянии  сессии, я имею в виду первое

 чтение,   значительно   увеличено  финансирование  на

 завершение строительства двух атомных электростанций,

 гидрокоммулирующей  и гидроэлектростанции, то сделана

 попытка    сконцентрировать   средства   на   решение

 энергетической проблемы. В остальном же, к содалению,

 продолжается политика распыления средств.

      Не  решается проблема капитального строительства

 в      угольной      промышленности,     металлургии,

 энергосберегающих отраслях и так далее. Совершенно не

 рационально   используются   капитальные  вложения  в

 сельском   хозяйстве.  Продолжаем  при  простаивающих

 мощностях  стоить  молокозаводы и мясокомбинаты и так

 далее.

      Не    решена   проблема   наделения   оборотными

 средствами  на  условиях  хотя  бы бюджетного кредита

 вновь  вводимых  мощностей. Не в полном обкеме решена

 проблема   финансирования   государственных   закупок

 сельскохозяйственной  продукции,  а  если говорить по

 крупному,   то   проблема  рационального  дотирования

 сельского хозяйства.

      К  таким  же крупным проблемам, которые в полном

 обкеме  тоже  не  удалось  решить в законе, относится

 проблема  дотации  угольной промышленности. Созданы в

 конце     95    годаФонд    стабилизации    топливно-

 энергетического    комплекса    исключительно   плохо

 исполняется.  Дополняется финансовыми ресурсами, и мы

 требуем  от Президента и Правительства принятие самых

 жестких   мер   к   галавам  администраций  областей,

 практически, не занимающимися этими вопросами.

      Чем   можно   обкяснить,   что  за  2  месяца  в

 Николаевской  области собрано всего лишь 28 миллионов

 карбованцев?  В  Винницко-45 миллионов карбованцев. В

 Одесской -92 миллиона. Также вызывает большую тревогу

 наполняемость  такого  источника доходов бюджета, как

 рентные платежи за нефть и газ. Я так коротко говорю.

 К слову сказать, если Правительство серьезно, жестко,

 требовательно  не  займется  доходами бюджета, то нас

 уже в ближайшем будущем ожидает совершенно... ожидают

 серьезные   социальные   потрясения   и,  разумеется,

 выполнение бюджета будет под большим вопросом.

      Далеко не в полной мере бюджетом обеспечены меры

 по социальной защите населения.

      Словом, серьезных претензий к проекту Закона про

 бюджет  предкявить можно очень много, и все они будут

 обоснованы.

      Возникает главный вопрос, на который Комиссия по

 вопросам  бюджета в течение четырех месяцев, итсекших

 с  начала  работы  над  бюджетом  1996 года, пыталась

 найти  ответ  -можно  ли  при  нынешней экономической

 обстановке,      финансовом      состоянии      нашей

 промышленности,  сельского  хозяйства,  при  нынешней

 законодательно-нормативной базе сделать бюджет лучше,

 оптимальнее  представленного Президентом варианта? Мы

 считаем,  что  все  те  изменения,  которые Верховный

 Совет  внес  в Закон, причем, значительные изменения,

 сумели  изменить  его  в  более  оптимальную сторону.

 Напомню только основные кардинальные изменения. И это

 ответ   на  вопрос  депутата  Винского,  чего  ж  так

 правительство  вместе  с  комиссией  долго занималось

 представлением  бюджета  на  2-е  чтение. Значительно

 более,   чем   на  100  триллионов  усилены  меры  по

 социальной   защите,  значительно  в  пользу  местных

 бюджетов    перераспределены    финансовые   ресурсы,

 значительно  введены  новые статьи расходов, решающие

 конкретные  проблемы  сельскогго  хозяйства, угольной

 промышленности, конверсии.

      Увеличены расходы на зравохранение, образование.

 Хотя  опять  же необходимо констатировать, что многие

 расходы  бюджета  являются  кризисными,  то  есть  не

 обесппечивают  функционирование  системы в нормальном

 режиме.

      Несколько  слов  об  изменении  текстовых частей

 закона  о постановления о введение в действия закона.

 Сатья  9  вводит порядок зачисления акцизного сбора с

 импорта подакцизных товаров в Госбюдет.

      Статья   8  предусматривает,  что  в  случае  не

 своевременного  поступления  средств  от  областей  в

 Госбюджет  правительство  имеет  право  устанавливать

 100-е     зачисление     в     Госбюджет    сумм    в

 общегосударственных  налогов,  которые  поступпают на

 соответствующие территории.

      Статья  31  зачисляет  в  Государственный бюджет

 девиденты,  полученняе  от акций, которые принадлежат

 государству акционерных обществ, созданных в процессе

 приватизации      предприятий     общегосударственной

 собственности.

      Статья  32  устанавливает  размер  отчисления от

 платы   за  транзит  природного  газа  трубопроводным

 транспортом через  территьрию Украины.

      Статья     34     предоставляет     предприятиям

 промышленности,     транспорта,     агропромышленного

 строительного  комплекса  отстрочки до 1 декабря 1996

 года  поп  уплате  налогов  в  бюджет и вне бюджетные

 фонды, которые  не уплачены  на 1 января  1996 года.

      И  оценить  значение  этой  статьи для народного

 хозяйства трудно, она практически расчищает расчетные

 счета предприятий   по долгам.

      Статья  36  предусматривает  взимание  штрафа за

 самовольное   отчуждение  использования  материальных

 ресурсов государственного резерва.

      Стаття   37   создает   в   составе   Госбюджета

 государственный  целевой фонд развития промышленности

 на основе отраслевого фонда финансового регулирования

 Министерства промышленности.

      Статья   38   устанавливает,  что  в  1996  году

 взимание,  контроль  за правильностью осуществления и

 своевременность    уплаты   налога   на   добавленную

 стоимость,   акцизного   сбора   с  товаров,  которые

 импортируются  в  Украину, осуществляются таможенными

 органами.

      Комиссия рассмотрела проект постановы приведения

 в  действие закона о бюджете на 1996 год и предлагает

 сессии  поддержать  решение  комиссии  со  следующими

 изменениями.

      В   пункте   4  проекта  постановы  добавлено  2

 подпункта,  поручающих  Кабинету  Министров  в первом

 полугодии  1996  года изучить практику сдачи в аренду

 нежилых   помещений   предприятиям   и   организациям

 жилищно-коммунального    хозяйства    и    бюджетными

 учреждениями.  Состояние  расчета  за  таку  аренду и

 разработать     соответствующие     предложения    об

 упорядочении арендных взаимоотношений и увеличение на

 этой   основе   доходов   бюджета,  в  месячный  срок

 разработать   и  утвердить  порядок  погашения  долга

 товаропроизводителей    перед    Госбюджетом    путем

 закладывания    в..........   резерв   продукции   на

 сумму.......... Госбюджета.

      Изменена    редакция   пункта   11,   предложено

 оставлять  в  бюджетах  Автономной  Республики Крым,

 областей,  города  Киева  50%  суммы  поступления  на

 добасленную  стоимость,  акцизного  сбора и налога на

 прибыль        предприятий,       находящихся       в

 оббщегосударственной   собственности  сверх  размеров

 контингента,  учтенных  в  нормативах  отчислений  от

 общегосударственных  налоговых  сборов, сделан первый

 реальных  шаг  к тому, чтобы заинетересовать области,

 местные   бюджеты в  повышении  доходов  бюджета.

      Добавлен   пункт   14,  который  восстанавливает

 порядок   использования   средств  различных  фондов,

 которые  мы,  в  общем-то  в  попыхах  очень серьезно

 нарушили  своим  Постановлением  от  13  декабря 1995

 года.  Эта  статья  гласит, что установить с 1 января

 1996  года на основной счет Украины, Государственного

 бюджета   а   также  местных  бюджетов  всех  уровней

 зачисляются  средства  от  целевых  бюджетных  фондов

 кроме  персионного фонда, государственного.... фонда,

 фонда    охраны    труда,    Чернобыльского    фонда,

 предлагается   также   добавить   соцстрах,  а  также

 специальных  фондов, которые созданы в министеррствах

 и ведомствах, концернах для финансирования отраслевых

 научно-исследовательских  работ.

      Средства   указанных   фондов  входят  в  состав

 длоходов   и   расходов   соответствующих   бюджетов,

 учитываются  на  отдельных  счетах  и  используются в

 соответствии  с их  целевым  назначением.

      Добавляестя  пункт  15 -установить, что начиная,

 ну  тут разные редакции есть, вот предлагают депутаты

 с  мая  1996,  в нашей редакции с 1997 года средства,

 поступающие   в  Государственный  бюджет  Украины  от

 уплаты  за  специальное  использование пресных водных

 ресурсов,    от   предприятий   жилищно-коммунального

 хозяйства,  направляются  на  ремонт  и реконструкцию

 аварийных сетей водоснабжения и канализацию городских

 населенных  пунктов   Украины.

      Министерство       Финансов,       Минэкономики,

 минэкобезопасности   совместно   с   Госжилкомунхозом

 внести   соответствующие   изменения   в  действующий

 порядок   формирования   раздела   Госбюджета  охрана

 окружающей  среды  и ядерная  безопасность.

      Хочу  обратиться  к  народным  депутатам. Самыми

 большими критиками закона о Державном бюджете на 1996

 год  без  приувеличения  является  наша  комиссия. Мы

 отчетливо,   видим   и   понимаем  несовершеннство  и

 недостаточность   многих  его  статей  и  сторон.  Мы

 считаем  исполнить  его  трудно,  напряженно. Но если

 Правительство  и  все  его  члены,  администрация  на

 местах  со  всей  ответственностью  подойдут  к этому

 вопросу, одновременно с решением главного и коренного

 вопроса   стабилизации  работы  народного  хозяйства,

 получение отдачи от каждого вложенного карбованца, то

 задача достижима и реальна.

      В  заключение  хочу  рассказать  одну  притчу. К

 мудрецу  пришли  три  барата,  которым  в  наследство

 одсталось  одна  красивая  фарфоровая ваза. "Вот скажи

 мудрец  как нам резделить е ена три части", -спросили

 они  его.  "Очень просто" -ответил мудрец, -"разбейте

 ее".

      Конечно,  можно увеличить расходы на ту или иную

 отрасль,  конечно,  можно,  сняв  с какой-то отрасли,

 добавить на какую-то отрасль и так далее. Но тогда не

 будет    бюджета   как   целосного   сбалансированого

 документа, он не будет сбалансирован с возможностями,

 финансовыми    потребностями    государства.    Тогда

 останутся осколки от разбитой вазы.

      Спасибо за внимание.

     

      ГОЛОВА.   Чи  є  запитання  до  Миколи  Яновича?

 Регламентом   передбачено  це?  "Передбачено",  -каже

 керівник регламентної групи. Комісії запишіться, будь

 ласка,  на запитання. Опаублікуйте список.

      Будь    ласка,   20   хвилин   вистачить,   так?

 Мірошниченко.

     

      МІРОШНИЧЕНКО.

     

      Спасибо  Александр  Александрович. И прошу слово

 передать Поживанову, 135 округ.

     

      ГОЛОВА.  Поживанов.

     

      ПОЖИВАНОВ   М.   О.  Уважаемый  Николай  Янович.

 Поживанов, 135, город Мариуполь, Либиральная фракция.

      Я  давал  предложение  по  закреплению  расходов

 бюджетов для городов, районов, областного подчинения.

 Вы  говорили,  что  они  будут учтены. На сегодняшний

 день  эта проблема опять остается. Опять мы позволяем

 или оставляем вопрос распределения бюджетов по уровню

 только государственному и областному. И то, что здесь

 говорил  министр  финансов,  что  это  нарушает якобы

 Закон  о  бюджетной системе, но это нарушает и Законы

 о  доходном налоге и о налоге на прибыль предприятий,

 где  запичано, что эти налоги в 100 процентном обкеме

 должны  оставаться  в  бюджетах  базового  уровня, то

 есть  -город,  поселок,  село. Почему этот закон все-

 таки не учитывается вами?

      Спасибо.

     

      АЗАРОВ М. Я. Комиссия получила ваше  предложени

 и  считает,  что  ваше предложение  якляется  нормой

 Закона  о  бюджетной  системе.  Я  могу  вам  сказать

 однозначно, что в ближайшее время мы будем вносить на

 розгляд Верховной Рады изменения к Закону о бюджетной

 системе,   в   какой   постараемся   учесть   и  ваши

 предложения.

      В   тоже   время   постановление   пункт  10  мы

 достаточно   категорично   говорим:   "Верховній Раді

 Автономної   Республіки  Крим,  обласним   Київській,

 Севастопольській  міським  Радам  осуществлять в 1996

 году  розмежування часті загальнодержавного податків,

 зборів     та     інших     обов'язкових     платежів

 Міжреспубліканським  бюджетом  та  бюджетами районів,

 міст  обласного  підпорядкування ісходя із розрахунку

 середньої  мінімальної обеспеченості на одного жителя

 Автономної Республіки Крим, області, міста".

      Тем   самым  мы  вводим  законодательную  нормы,

 которыя   в  какой-то  степени,  в  какой-то  степени

 подчеркиваю,  устраняет производство стороны (если он

 есть   конечно),   производство   стороны   областных

 Советов.

     

      ГОЛОВА. Тіхонов.

     

      ТІХОНОВ.. Прошу передать Селифонтьеву, 86 округ.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка.

     

      СЕЛИФОНТЬЄВ  С.І.

      Шановний Микола Яновичу, маю слідуюче запитання.

 По-перше,  стаття  27.  Було  таке велике прохання її

 залишити  в  тій  редакції,  якою ми пропонували її в

 свій   час.  Тому  що  так,  як  вона  записана...  і

 проголосували.  Тому що так, як змінена редакція вона

 записана, вона зовсім міняється суть всієї статті. Це

 можна  взяти  стенограми.  Якщо треба, я дам вам суть

 цієї редакції.

      тим більше, що таким записом ми відмінюєм ті дії

 тих  відповідних  законів,  які діють і ще й тих, які

 будуть прийняті. Це й закон по освіті, 57 стаття.

      Тому велике побажання до цього.

      І   інше   таке  запитання.  Мінітерство  освіти

 зменшено  знову фінансування і я (...........) в мене

 є  матеріали за рахунок того, що фонд організовується

 для  підтримки програма "Діти України". Я розумію: це

 дуже  важлива  програма,  але  ж  Міністерство освіти

 займається  цим   дійсно.

      Якщо  по  інших  міністерствах це розкидано і не

 входить  сюди,  то  тут  у  нас  отака склалася зараз

 ситуація. Будь ласка, відповідь мені на це.

     

      АЗАРОВ   М.   Я.   В   статье   27   редакционно

 переставлены местами ссылка на 52 статью, она у нас в

 вашей редакции, которую вы предлагали, стоит в начале

 текста,  мы  ее,  так  сказать, переставили во второй

 абзац  этой  статьи. В принципе, в принципе, если так

 ставится  вопрос,  смысл  этой  статьи  в  том, чтобы

 выдатки   проводить  в  соответствии  с  утвержденным

 Фондом оплаты труда. Вот смысл этой статьи.

      Что  касается... То есть, я говорю, что если так

 сессия  проголосует,  мы так ее изменим, оставим ее в

 первоначальной  редакции.  Да.  Ну, я в первом чтении

 проголосовал.   Да,   Кабинет  Министров  редакционно

 изменил  эту  статью.  Если вернемся к первоначальной

 редакции, значит, вернемся.

     

      ГОЛОВА.   Поставим   на   голосування,  під  час

 розгляду поставим на голосування.

     

      КІВШИК П. А. Прошу передати слово Вернигора, 332

 виборчий округ.

     

      АЗАРОВ  М.  Я. На самом деле, никакого зменшення

 нет,  там  просто  идет пересчет по отдельным статьям

 расходов.

     

      ВЕРНИГОРА.  Шановний  Микола Янович, у постанові

 про бюджет, який ви подали на розгляд Верховній Раді,

 у  пункті  14  трапилася  або  прикра помилка, або за

 недоглядом  написали  ви:  "Встановити,  що з 1 січня

 1996   року  на  основний  рахунок  бюджету  України,

 Державного бюджету..., а також місцевих бюджетів всіх

 рівнів   зараховуються   кошти  цільових  бюджетів  і

 фондів,  крім пенсійного, державного...." і т. д. А у

 нас раніше в постановах після пенсійного фонду завжди

 стояв  фонд  соціального  страхування...  Так  як  це

 трапилось?

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  Ну, тут я скажу... Вы помните ту

 дискуссию,  которая была, -включать ли фонд соцстраха

 в  состав  бюджета,  не  включать... Проголосовали не

 включать.  А раз не включать, так мы, естественно, не

 учитывали его в своем 14-ом пункте.

      Давайте  опять  же,  вопрос  такой, что, значит,

 проголосуем  включить,  значит,  включим.  Я  не буду

 возражать. Я не возражаю!.. И комиссия тоже.

     

      ГОЛОВА.  Кириленко.

     

      КИРИЛЕНКО

      

      Шановний   Олександре  Олександровичу,  шановний

 Миколо   Яновичу!   І  я  звертаюсь  до  всіх  колег-

 депутатів!

      Ви   в   своєму   виступі,  в  якому,  до  речі,

 торкнулися  і  проекту постанови вже, навели вражаючі

 цифри  надходів  до місцевих бюджетів -21 мільйон, 14

 (ваші  цифри)  і  т. д. Чи не здається вам, що стимул

 заробляти   бюджет,   а   отже   підвищувати   рівень

 виробництва  на  місцевому  рівні  просто  немає?! Що

 пропонується:  до  пункту 11 постанови (її торкалися,

 тому  я...  враховуючи те, що слово дали)... "З метою

 розширення   фінансово-бюджетної  бази  місцевих  Рад

 установити,  що  у  1996  році у бюджетах областей та

 міста  Києва  залишається..."  -не  50%!,  а  -"... в

 повному  обсязі  суми надходжень податку на добавлену

 вартість,   акцизного   збору,  податку  на  прибуток

 підприємств,   які  перебувають  у  загальнодержавній

 вартості, і прибуткового податку громадян". Що ми цим

 досягаєм?

      По-перше, ми стимулюємо регіони заробляти бюджет.

      По-друге,  ми повертаємося лицем до регіонів хоч

 невеликим, але компромісом.

      По-третє,   ми   стимулюємо   регони   займатися

 виробництвом  незавлежно  від  форм власності (а це -

 головне для бюджету!).

      І четверте -ми закладаємо норму, при якій бюджет

 повинен    бути    виконаний,   адже   річ   іде   за

 перевиконання,  щоб  залишилось  на  місцях. Яке ваше

 відношення?

      А   депутатів   прохаю  підтримати,  коли  будем

 голосувати постанову.

     

      АЗАРОВ   М.   Я.  Ну,  мое  отношение  -частично

 положительное,  а  частично  отрицательное. Значит, а

 если говорить так более ясно отвечать на этот вопрос,

 то  давайте  ж мы не будем забывать о государственном

 бюджете, все-таки сводном бюджете страны 65 процентов

 расходов     ведется    и    начисляется    расходами

 государственного  бюджета. Это один аргумент в пользу

 того, что нельзя все, что сверх оставлять на местах.

      Второй  момент  и  очень  важный,  о  котором мы

 думали   на   заседании   комиссии,  в  том  числе  и

 представители  нашей области говорили, мы расчитываем

 контингент  и все остальные параметры бюджета, исходя

 из   определенного  уровня  инфляции.  Но  может  так

 случиться,  что уровень инфляции будет выше, чем тот,

 который  мы  ожидаем.  В  таком случае доходы бюджета

 всех  уровней  будут  выше  не  за  счет титанической

 работы   областей,   а   за   счет,  будем  говорить,

 монетарного  фактора.  И  на  этой  стадии,  когда мы

 записывали  этот  пункт, думали как-то увязать, но не

 нашли  соответствующего  решения,  и пришли к выводу,

 поскольку   у  нас  бюджет  должен  пересматриваться,

 корректироваться  с  учетом  результатов полугодий, 9

 месяцев,  то к этому времени мы на основе анализа как

 работает эта норма прийдем к соответствующему выводу.

 Может быть будет тогда и рассмотрено ваше предложение

 по поводу 100 процентов.

     

      ГОЛОВА.   Тітенко.

     

      ТИТЕНКО.

     

      Уважаемый  Николай  Янович,  я  хочу  вам задать

 вопрос  ни  как  председателю  комисси бюджета, а как

 известному специалисту угольной промышленности.

      Знаете  ли  вы,  что участие всегосударственной

 поддержки  в  угольной  промышленности в оптовой цене

 еще  в  1993  году  составляло  82. 2 процента и было

 снижено  за  этот  период в 95 году до 6. 9 процента.

 Знаете ли вы, что в 1991 году за счет централизованых

 источноков  финансоровалось 46 с половиной триллионов

 рублей  капитальных  вложений.  В  92 это было уже 22

 триллиона, в 93-м это было 29, в 94-м это было уже 20

 триллионов,  в  95-м  -всего 10 триллионов, а на 1996

 год мы и этого не видим в бюджете. Мой вопрос: как Вы

 считаете,  как  специалиств  угольной промышленности,

 может  ли  такая  энергоемкая  отрасль,  как угольная

 промышленность,  при такой политике государственной в

 отношении     угольной     промышленности,     вообще

 существовать?

     

      АЗАРОВ. Ну, с точки зрения капитальных вложений,

 я  уже  в  своем докладе сказал, что комиссия считает

 политику    правительства   в   плане   распределения

 капитальных   вложений,   как   политику   распыления

 средств.  Я  уже  неоднократно говорил: здесь, в этом

 зале,    на   заседении   Кабинета   Министров,   сто

 правительству   необходимо   в   плане   планирования

 капитальных вложений определиться с приоритетами. Ито

 Топливно-энергетический комплекс должен быть одним из

 приоритетов.  То  есть,  те  2,  8  триллиона, котрые

 сейчас пока еще планируются, совершенно недостаточно.

      Второй    вопрос.    Государственная   поддержка

 угольной  промышленности.  Ну,  я  до того, как стать

 Председателем  бюджетной  комиссии,  всегда  и  вежде

 выступал    за   государственную   дотацию   угольной

 промышленности, выступаю за нее и  сейчас.

      Прекрасно   понимаю,   что  без  государственной

 дотации,    угольная   промышленность   обречена   на

 ликвидацию.  Те  средства,  которые сейчас в бюджете,

 определены,    как    средства   Фонда   стабилизации

 Топливоно-энергетического    комплекса,    а    также

 несколько  других источников, как раз и являются теми

 средствами,  которые  направлены  на  государственную

 поддержку  угольной  промышленности.

      У  меня есть 2 записки, Александр Александрович,

 позвольте мне ответить  на них.

     

      ГОЛОВА. Мостиський.

     

      МОСТИСЬКИЙ, 67 виборчий  округ.

     

      Шановний   доповідачу,   я   хочу   Вам   задати

 запитання, яке очевидно і Вам задають виборці -маю на

 увазі  питання  збалансування  доходів  і  видатків з

 Державного  бюджету.  Якщо  до  доходів  до бюджету в

 результаті  скорочення  виробництва  в  останні  роки

 скорочуються,  то видатки з бюджету, зокрема я маю на

 увазі  бюджетну сферу, зростають. А чи відомо Вам, що

 в місті, в районі бюрократичний апарат зріс в 3, в 5,

 а  то  і більше разів? Це люди бачать і коли ми їм на

 зустрічах,  і  на  прийомних  днях пояснював, що нема

 гошей  на  виплату заробітної плати, яку затримали на

 4  -5  місяців, то вони нам показують, подивіться, що

 всі кабінети зайняті, і що цей апарат все розбухає, і

 озбухає, і розбухає.

      Зокрема,  є фінвідділи, є податкова інспекція, є

 КРУ,   зараз   ще  створюється  Казначейство  і  тому

 подібне. Що в проекті бюджету ця проблема, яка у всіх

 на  виду,  яка,  можливо,  сьогодні  вже переростає в

 політичну,  чи вона вирішується якось, чи ми і надалі

 будамо  говорити людям, що немає заробітної плати, не

 будемо  в  иплачувати  людям  заробітну  плату за 3-4

 місяці,  а полодити   нові  бюрократичні  структури.

     

      АЗАРОВ.  Ну,  если  вы  внимательно  слушали мой

 доклад,   то   я  на  этом  вопросе  остановился,  и,

 наверное,  нет  смысла  повторяться,  что  Кмиссия по

 вопросам  бюджета  очень  критично  относится, я даже

 слова,  по-моему,  употребил, к разбухающему аппарату

 государственного    управления.   И   мы   собираемся

 Президенту    и    Правительству   представить   свои

 соображения на это счет. Я знаю, что народный депутат

 Гармаш   также   занимается  этой  проблемой,  собрал

 достаточно    интересные    данные,   характеризающие

 увеличение  этой структыры аппарата. Это надо делать,

 только  не надо думать, что вопрос сбалансированности

 бюджета  и  выхода  их бюджетного кризиса заключается

 только     за    счет    сокращения    расходов    на

 административноуправленческий  аппарат.

      Главная  проблема сбалансированности бюджета -эт

 стабилизация  работы народного хозяйства.

     

       ГОЛОВА.    Сохань.

     

      СОХАНЬ.  Дякую,  Олександр Олександрович .

      Я,  шановні  колеги,  пропонував  би  підтримати

 проект  Бюджету,  бо у нас він сьогодні просто кращим

 не  може  бути  в  цих  умовах  -в умовах економічної

 кризи.

      А  слово  для  запитання  прошу передати депуату

 Свято.

     

      СВЯТО.  Дякую,   Іване  Яковичу.

      Шановний   Микола  Янович,  мене  цікавить  таке

 питання:  з точку зору чи можна вірити бюджету і кому

 вірити?  І  конкретизую  у  вигляді  конкретних цифр.

 Перше    чинання   -представлений   Кабміном   проект

 бюджету   -валовий   продукт   5   квадрильйонів  124

 мільярди. Мінекономіки -5 квадрильйонів 293 мільярди,

 трильйони.  І розрахунки, які взяті у нас для проекту

 бюджету 1996 року -4 квадрильйони 900 трильйонів.

      Аналізуючи   уважно  ці  цифри,  макропоказники,

 заниженні обсяги валового внутрішнього продукту на 10

 відсотків,   замість  12  на  22,  приходжу  до  дуже

 цікавого   висновку,   а  саме:  про  приховування  в

 доходній  частині  бюджету  дуже значної суми. Якщо в

 теперішніх  індексах  -це  393  трильйони,  а  якщо в

 індексах інфляції 1996 року - це 546,7 трильйона.

      То я ставлю питання.  Чи можна вірити бюджету?

      І  ще  одне  питання. З точки зору оптимальності

 другого читання бюджету. Сказано Кабмін...

     

      ГОЛОВА.  Василь Петровичу, я вас дуже прошу...

     

      СВЯТО В.П.  Ще одне питання задам.

     

      ГОЛОВА.  Так  ви  його  зразу ставте, а то вже 3

 хвилину   говорите.   Микола   Янович,   будь  ласка,

 відповідайте.

     

      АЗАРОВ   М.  Я.  Уважаемый  Василь  Петрович,  в

 условиях  такой достаточно большой инфляции, которая,

 к  сожалению,  продолжает иметь место в нашей стране,

 ошибка   в  рассчетах  ввп,  в  обкеме  10  процентов

 находится  в  пределах  точности  счета.

      Поэтому  ваши упреки в том, что при розрахунках,

 когда вы бюджет 1995 года рассматривали, было 4, 900.

 Тогда  в  начале  сентября  правительство  первый раз

 обсчитало  ввп  в  обкеме 5, 124. А через... когда мы

 выходили  на  первое  чтение, в феврале месяце, цифра

 была   уточнена  -5,  294.  Они  относятся  просто  к

 динамике подсчетов.

      И никакой там, будем говорить, необходимости или

 совершенно      необосновано     приказ,     положем,

 Правительству  в том, что он сознательно занижает эти

 цифры.  Хотя  конечно,  безусловно,  можна говорить о

 необходимости повышения точности расчетов и так далее

 и так далее.

      Уже,  положем,  при подготовке бюджета 1996 года

 мы с вами столкнулись, что в сентябре мы просчитывали

 ВВП  в  обкеме  7,  124,  сейчас  мы  вышли  на цифру

 валового  внутреннего продукта -7, 492. Более того, я

 думаю,  что  эта  цифра  будет несколько выше за счет

 того,  что  в  январе  и  феврале мы уже превысили те

 значения   инфляции,   на  которые  делались  расчеты

 бюджета.

      Ну,  что касается там каких-то тайных счетов, то

 хочется  надеяться,  что их нет, хочется надеяться на

 то,  что  вновь  создаваемая  система казначейства, а

 также  контрольные  органы, в том числе и Контрольная

 палата, позволят нам осуществлять контроль.

      И  одну  только  маленькую  реплику  я добавлю к

 работе  нашей контрольной группы Комиссии по вопросам

 бюджета,   которая  отмечает,  что,  положем,  анализ

 еффективности    целевого   использования   бюджетных

 средств  за  9  месяцев и за год, за 12 месяцев, що с

 появлением  труктуры  казначейства,  явно  наметились

 положительные  тенденции  в  плане,  будем  говорить,

 устранения   определенных  недостатков  использования

 бюджетных  средств.  Ну  и  будем  вести дело к тому,

 чтобы практически не было.

     

      ГОЛОВА. Татаринов.

     

      ТАТАРИНОВ. Прошу передать слово Алексееву.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка.

     

      АЛЕКСЄЄВ

      Алексеев, 369, город Харьков.

      Спасибо. Николай Янович, у меня к вам вопрос. ТО

 что  мы  рассматриваем  бюджет с грубейшим нарушением

 регламента  -это  понятно. Нам должны були его выдать

 за  пять дней, а выдали позавчера вечером. Вчера было

 дергание  нас  с  Конституцией,   а сегодня с утра мы

 рассматриваем.  Его  не то, что изучить, прочитать не

 было  времени.  Но  я  не полинился и полночи читал и

 выписывал  бюджет. Выписал полторы страници вопросов.

 Задам  вам  всего  лишь  один.  Вот  я  держу, бюджет

 открываю   на   странице  11  статья  5.  "Установити

 розподіл   видатків   Державного  бюджету  України  в

 розрізі  міністерств  і  відомств,  а  також граничне

 асигнування на оплату праці згідно з додатком ь1".

      Я   листаю   бюджет   и   он  заканчивается,  он

 заканчивается на странице 26. А страница 27 -"Додаток

 ь2".

      Простите, где додаток ь1? Бывает, что голосуем с

 голоса,  не видя документ, но слыша. Но голосовать за

 документ не то, что не видя, но и не слыша о нем -это

 что-то     принципиально     новое     в     практике

 парламентаризма.

      Как  можно  голосовать  за  статью  ь5? Ответьте

 пожалуйста.

     

      АЗАРОВ  М. Я. Ну что касается вашего вопроса, то

 этот   додаток   определяет   расределение   расходов

 Государственного   бюджета   в  соответствии  с  теми

 цифрами,  которые устанавливаются в законе, в разрезе

 министерств и ведомств. Он должен быть соответственно

 представлен   народным  депутатам  Правительством.  Я

 думаю,  что   он  есть.

      Что   касается  вопроса  от  народного  депутата

 Степанова  -куда делся перечень приоритетных программ

 финансированых  из  бюджета,  который  был в варианте

 первого  чтения.  Ну  я  думаю,  что надо внимательно

 посмотреть  проект  закона  про Державный бюджет и те

 приоритетные  программы,  о  которых вы говорите, они

 тут есть.

      Что   касается  бюджета  Пенсионного  фонда,  вы

 пишете  о  том,  что  на  91, 7 триллиона меньше, чем

 необходимо, то бюджет пенсионного фонда расчитывается

 изходя  из принятого нами законодавтельства и расчето

 фонда  оплаты  труда  и так  далее.

      Какой   планируем   фонд   оплаты  труда  -такой

 получается   пенсионный   фонд.   Мы  эти  2  вопроса

 относительно,    Александр   Александрович,   тут   в

 письменном  виде    поданы.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка.

     

      АЗАРОВ   М.   Я.   Они   касаются  действительно

 серьезного  вопроса  средств на возможность получения

 льготных  кредитов   для  строительства  жилья.

      Значит,  одна  из статей бюджета предусматривает

 900   миллиардов   карбованцев  для  компенсации  тех

 строек,  которые  были  начаты  в связи с удорожанием

 строительства.

      Мы  этот  вопрос  после  первого чтения детально

 разбирали,  я помню, что несколько народных депутатов

 задавали  его,  но, к сожалению, найти средства ни на

 льготные   кредиты,  ни  на  компенсацию  средств  не

 представляется возможным сейчас.

     

      ГОЛОВА. Відповіли на обидва запитання?

      Терьохін,  будь ласка.

     

      ТЕРЬОХІН С.А.

      Микола   Яновичу,   я  з  задоволенням,  великим

 задоволенням  почитав  закон, і ще більше задоволення

 получив   від   проекту   постанови,  внесеної  вашою

 комісією.  Я хотів би, щоб ви відверто так відповіли:

 чи   серйозно   ви   пропонували  разом  з  Кабінетом

 Міністрів,   наприклад,   зробити  таке  речення,  як

 перевести,  скажімо, митницю на госпрозрахунок, може,

 суди  доречно це перевести теж на госпрозрахунок. Або

 запропонувати   схему,   схему   відстрочення  сплати

 податків  для  тих,  хто  їх  не  платив, і нічого не

 запропонувати,  а  підприємства......, які сплачували

 ці податки вчасно і не допускали податкових порушень.

      Чи  як  можна  пояснити  пропозицію  про  те, що

 Кабінету  Міністрів буде доручено керувати акцизами і

 ввізними митами в цьому році. Ми, по-моєму, Верховною

 Радою вирішували зовсім інше.

      Що   значить,   що   джерелом  заробітної  плати

 державних  службовців  є  Державний  бюджет  та  інші

 джерела? Можна розкрити, які інші джерела?

      Далі.  Ви казали, що пропозиція, пропозиція мера

 Маріуполя  зараз не може бути врахована, тому що вона

 стосується  іншого  закону. Але й питання регулювання

 позабюджетних  фондів  теж  в  принципі це не питання

 державного  бюджету  України.  І тому, ви бачите, ось

 ви,  наприклад, разом з Кабміном робите доповнення до

 закону  про  державну  службу  бюджетом,  чому  б  не

 зробити  доповнення  до  прямо, чітко от так, як було

 роздано в залі до закону про бюджетну систему?

      І  останнє,  хотілося  б  спитати,  а  які фонди

 залишаються  такими,  що  мають  бути  зараховані  до

 основного  бюджетного рахунку. Я подивився перелік, а

 там  всі фонди, там більше нема. Всі фонди виводяться

 знову   з   бюджетного   регулювання  і  міністерство

 починають іми керувати як, в принципі, їм завгодно.

      І  останнє  питання.  10 відсотків Національного

 Банку щоквартально емісії.

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу,  ну,  вкладайтесь  в хвилину,

 можна ж поставити це питання коротше, будь ласка.

     

      ТЕРЬОХІН.  Олександре  Олександровичу,  в такому

 разі я дуже просив би по статтях, які є новелами і не

 були  при  першому  читанні  проголосовані,  провести

 спеціальне обговорення. Дякую.

     

      АЗАРОВ.  Ну,  я б не стал с иронией относиться к

 решениям  Кабинета  Министров  по  переведению митных

 органов на......... хозрасчет, значит, в определенной

 степени сравнивать митние органы с судами и с прочими

 инстанциями,  наверное, не корректно по меньшей мере,

 это   позволяет   нам  6.  3  триллиона  расходов  на

 содержание    митных   органов   снять   с   расходов

 государственного  бюджета  и  направить  на  расходы,

 скажем   так,   социального   плана   и   социального

 характера.  И  можно  сколь  угодно иронизировать над

 этим, и я бы охотно поменялся с вами местами и, может

 быть, тоже б поиронизировал... Но вместе с тем именно

 жестокая    финансовая    ситуация   заставляет   нас

 поддерживать (я имею в виду бюджетную Комиссию) такое

 решение.  Вместе  с тем мы думаем, что правительство,

 разрабатывая конкретное положение о порядке перевода,

 предусмотрит  и сделает все возможное для того, чтобы

 устранить возможные недостатки в этом плане.

      Что  касается  прощения долгов так называемое...

 Ну, во-первых, правительство должно разработать, и об

 этом  в  Постановлении  как  раз  прямо  и говорится,

 дифференцированный  подход  к тем, кто на сегодняшний

 день  имеет  задолженность  перед  Государственным  и

 мисцевыми бюджетами.

      С  другой  стороны,  мы  прекрасно понимаем, что

 сколько  ни  требуй, предприятий, к сожалению, многие

 находятся  сейчас  в  таком финансовом положении, что

 они эти долги не отдадут и эту ситуацию, так сказать,

 наша пеня, штрафы и т.д. - только усугубит ситуацию.

      Не понимаю также вашей иронии по "Іншим джерелам

 формування  заробітної  плати для..." государственных

 служащих.   Государственные  органы  могут  выполнять

 различные хозрасчетные работы и получать за это из...

 за это заработную плату соответствующую.

      Я, по-моему, на все вопросы ответил...

      Что касается, да, фондов еще. Так вот тот упрек,

 который   сделали   в   адрес   комиссии,   я  бы  ее

 переадросовал  вам,  поскольку  нельзя  с голоса было

 принимать   решение   об   изменении  порядка,  будем

 говоприть,  зачисления  средств  и  тех  фондов  -это

 привело   к  тому,  что  многие  фонды  остались  без

 зарплаты,  не  выплачивают и не перечисляют средства,

 которые  должны  были переплачивать... То есть нельзя

 принимать  быстро и поспешно очень серьезные решения,

 касающиеся  (без  преувеличения!)  сотен  тысяч наших

 трудящихся.  И  на  комиссии специально один из наших

 членов комиссии достаточно детально разбирался с этим

 вопросом   с  участием  и  Министерства  финансов,  и

 Министерства  экономики, и представителей тех фондов,

 и    вот   тот   пункт   постановления,   я   считаю,

 сбалансированным и оправданым.

     

      ГОЛОВА.  Дякую,  сідайте,  будь  ласка.  Шановні

 депутати,  перед  тим,  як  підете  ви  на перерву, 2

 повідомлення.

      По-перше, одну хвилиночку... розповсюджена заява

 групи   народних   депутатів   з  приводу  підвищення

 заробітної  плати  в  березні.  Я хочу сказати: тут є

 певні  некоректності,  я  хотів  би  на  них звернути

 увагу.   За..............   зарплату   депутатам   до

 вирішення до... зняття заборгованості перед бюджетною

 сферою  не  так,  як тут напписано результатом нашого

 обурення, а за результатом рішення Президією, за моєю

 ініціативою     на     засіданні    Президії,    тому

 обурювайтеся  -це  вашет  прва,  ви можете це робити,

 але було саме так. Це перше.

      Друге.  Ті,  хто обурюється і тут написали через

 тиждень   прийшли  із  петиціями  про  те,  що  треба

 відпустити  заробітню  плату  працівникам  апарату. І

 сьогодні  працівники  апарату  зарплати  їх  мало чим

 відрізняються  від заробітної плати депутатів. Це теж

 правда.

      Далі, я на минулому тиждні дав доручення зробити

 розрахунки   по   заробітній   платі  і  якщо  будемо

 вкриватися  нормами, визначеними Кабінетом Міністрів,

 і  дав  доручення  розглянути це питання на Президії,

 щоб  визначитися  з  цього  приводу. І тому піднімати

 хвилі  зараз  отакі  -це  просто некоректно і дешево,

 досить  дешево.  Я  просив би тих, хто записав оці...

 підписав,   будь   ласка,   відкличте  свої  підписи.

 Перходьте  на  Президію,  я не буду зачитувать, бо це

 просто не  солідно...

      ШУМ У ЗАЛІ

      ...Переходьте на Президію і  будете говорить....

      ШУМ У ЗАЛІ

      Це  перше  чи  друге, верніше... третє. Я просив

 би,  шановні  колеги, я просив би, після 16-ї години,

 будьте уважні, після 16-ї години виступлять першими в

 порушення,  не в прушення, а як у порядку обговорення

 Віце-прем'єри...     чотири     Віце-прем'єри,    які

 відповідають  за відповідні галузі. І їхня відповідь,

 одну  хвилиночку,  і  відповідь  їхня  буде зводиться

 приблизно   до  такого...  чи  виступ...  Ми  просимо

 депутатів   підтримайте  це  й  бюджет,  бо  він  нас

 влаштовує,  а  якщо  не  влаштовує,  то відайте, будь

 ласка, в сесійний зал і критикуйте бюджет дальше.

      Тому що тут не може бути так, що виноситься ідея

 така:  ви,  будь  ласка,  прийміть,  а ми будемо тоді

 працювать,  а якщо щось не приймете, то будемо шукати

 винних  -оце  вони  не  прийняли,  то  ми  не  можемо

 працювати.

      Я  думаю, що це буде цілком слушно, і Прем'єр ще

 підтримає  теж,  бо ...

     

      МАРЧУК.  Якраз  я  не  підтримую,  Олександр

 Олександрович,  я  просив  би,  якщо можна, два слова

 сказати з цього приводу. Я просив би не робити цього,

 Олександр  Олександрович,  з  однієї причини -в Уряді

 немає  жодного члену Уряду, хто задоволений бюджетом.

 І  саме  якраз  через  те,  що  потреби  і  намагання

 профінансувати  не  співпадають,  потреби  в два рази

 більше,  ніж  можливості бюджету.

      Я  щше  раз  підкреслюю: ні я, ні жоден з членів

 Уряду  не  задоволені  бюджетом з точки зору того, що

 він  не задовольняє потреб фінансування, які хотілось

 би   провести.

      Друге,  я хотів би, щоб Олександр Олександрович,

 не  такий  післяобідній механізм чи сценарій, який ви

 пропонуєте,  щоб  він  ще  не  створив нам рпоблему в

 Уряді,  тому  що 7 раз бюджет на Президії на Кабінеті

 Міністрів  розглядався -під час підготовки до першого

 читання і до другого читання. І в тому числі приймала

 участь  величезна кількість народних депутатів, і тут

 ніхто  не  скаже,  що  я  не дав можливості будь-кому

 виступити на засіданні Кабінету Міністрів чи Президії

 Кабінету  Міністрів.

      І  під час цих обговорень у нас самих було дуже

 багато складних дискусій, непогоджень, але ми прийшли

 до  висновку  такого,  що  ми  повинні з цим бюджетом

 погодитись, тому що можливості і баланси такі, які ми

 бачимо  зараз  як  оптимальні,  вони не задовольняють

 жодного з нас і мене в тому числі. Це просто вибір із

 5  можливих негативних, чи можливих, чи зол, як можна

 сказати,  найменше.

      І  якщо ми зараз, чи після обіду почнемо слухати

 віце-прем'єрів,  а  це перетвориться знову у слухання

 віце-прем'єрів,  я можу заздалегідь сказати, що жоден

 з  них, вийшовши, чесно скаже, що він не задоволенний

 бюджетом і пояснить чому.

      Але  це  той  оптимум,  на  який ми зараз можемо

 піти.  І  коли  ми  Урядом  його  запропонували, то я

 просив  би  не робити, щоб потім ще ми в Уряді почали

 створювати  свої  фракції, значить, свої підкомісії і

 так далі. Я просто благаю цього не робити.

      І  останнє.  Я  просив  би  ще  також  врахувати

 шановні, Олександре Олександровичу, народні депутати.

 Бюджет,   як   всім   відомо,   являється   одним  із

 фундаментальних елементів державності після території

 кордону  армії і органів демократично вибраних влади,

 бюджет  являється  основним.  Немає бюджету, немає по

 суті  держави.  Всі  знають,  що СССР розвалився не в

 Біловіжській  Пущі.  Ще  був Гормачов, ще було багато

 дуже  амбіцій,  були  всі  інституції. Почав валитися

 бюджет,  розвалився  Радянській  Союз.  Це  абсолютно

 логічно.

      І  я  звернувся  б  з проханням. Звичайно він не

 оптимальний.  У  нас  самих  дуже  багато претензій і

 кредичних  поглядів  на  бюджет.  І  все, що сьогодні

 говорилося  абсолютно  правильно. Але зверніть увагу,

 всі  до єдиного виступи були головним чином націленні

 на збільшення витратної частини. Жоден із виступів, і

 по-житєйські  це  зрозуміло, не був націленний на те,

 як збільшити доходну частину бюджету.

      Виходячи  з  цього,  я  не  хочу  говорити чи це

 пагано  чи хорошо, життя я розумію вимагає і тисне на

 кожного  з  народних  депутатів  ставити саме питання

 так.   Але   це  ще  являється  одни  свідченням,  що

 збільшення  доходної  частини  ми не бачимо. Витратна

 частина  ми  бачимо  можливість  її  збільшувати дуже

 серйозно і дуже багато.

      Тому я  б просив би, так як це іде по регламенту

 розглядати  бюджет  і  не  заслуховувати знову  Віце-

 прем'єрів, тому що я ще раз кажу, я за Віце-прем'єрів

 відповідаю  і  за  весь  Уряд, ми не задоволенні самі

 бюджетом.  Але  кращого  зараз  бюджету ми скласти не

 можемо.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.    Шановний    Євгене   Кириловичу,   не

 заважайте, будь ласка. Шановний Євгене Кириловичу, це

 добре,  що  ви  захищаєте  Віце-перм'єрів,  але  я  з

 повагою  ставлюся  до такої позиції, але я тоді хотів

 би, щоб ніхто із них і інших представників виконавчої

 труктури  не  кидали весь час доків Верховній Раді на

 зразок того, що от бачте та не платили, так бюджет не

 прийнято  Верховною  Радою.  Ми  б все робили, так не

 можна.  Ми  давали дозвіли всі, ми зробили корективи,

 ми  наперед  прийняли відповідні статті, які тільки в

 проекті    бюджету    передбачені.    Але   знову   ж

 продовжується  ця сама лінія. І тоді виходить так, що

 виступає  Віце-прем'є  у  пресі і говорить про те, що

 реальна  заробітна плата зросла на 28 процентів, а ми

 знаємо,  що  справді  вона  не  виросла,  тому  що це

 нарахована,  а не видана заробітна плата. І все інше,

 що з тим зв'язано.

      Тому,  я  думаю  так,  ми  дамо  зараз доручення

 Шейку,  як  голові Комісії регламентній. Нехай він на

 основі   тих   всіх   пропозицій,  які  надійшли  від

 депутатів  під  час запитань і відповідей і процедури

 початкового  розгляду,  внесе чітку послідовність, як

 це  визначено  Регламентом,  і  ми з 16 години будемо

 розпочинати цю роботу.

     

      МАРЧУК.  Олександр Олександрович, одне слово для

 завершення, якщо можна з моєї сторони завершення.

      Ви  ніхто  не  скаже,  що почули від мене чи від

 Уряду,  як  такого,  що  хтось  інший там винувати чи

 Верховна Рада, чи депутати як такі, тому що важко йде

 бюджет.  Від Уряду і від Прем'єра ви цього не чули, і

 я  не  знаю,  хто  там  з Віце-прем'єрів звинувачував

 Верховну Раду в тому, що йде погано бюджет.

     

      ГОЛОВА. Ви ж зрозуміли, що я не в докір вам кажу

 абсолютно,  не  в докір, ви це добре все розумієте. Я

 просто кажу про те, що є сьогодні справді.

      Перерва до 16 години.