Стенограма пленарного засідання

19 березня 1996

               ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ВОСЬМЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

    У к р а ї н и  19  б е р е з н я   1996  р о к у

                      16.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      Я  прошу  депутатів підготуватися до реєстрації.

 Проводиться      поіменна     реєстрація.     Встигло

 зареєструватися   340  депутатів.  Вечірнє  засідання

 оголошується відкритим.

       Продовжується  розгляд  питання  про  Закон про

 вибори.   Ви  послухали  співдоповіді,  відповіді  на

 запитання,  були  виступи.  Є  потреба  ще виступати?

 Можна підвести риску? З врахуванням того, що треба...

 Ну якщо вам, так поперед  ще 6 чоловік.

      Я  ставлю  на голосування проект, пропозицію про

 підведення  виступів. Будь ласка. З врахуванням того,

 що  ми  четвертий  раз  розглядаємо  це  питання. Про

 підведення риски.

 

      "За"-

 

      Ну, це - процедура, прийнято рішення.

      Будь   ласка,  одну  хвилинку  Ви  одержали  три

 варіанти рішень.

      Перше -  від  комісії  Стретовича,  від  комісії

 Стешенко і від депутата Носова.

      Ще  раз звертаю вашу увагу на те, що принципових

 таких діаметрально протилежних позицій немає у різних

 варіантах.   Одначе...  Стешенко,  я  вашу  постанову

 поставлю   першою   за   основу,  остільки  так  було

 визначено  у  порядку  дня  і  в  дорученні  до, що й

 співдоповідь  їхня  буде, так би  мовити, основна.

      І зміст двох цих постанов зводиться до того, щоб

 схвалити   у   першому   читанні  і  дати  можливість

 доопрацювати,  а я хотів би вам запропонувати, щоб ми

 в  другому  читанні  розглядали це питання, щоб зняти

 оці   всі   суперечки,   розглянути  після  прийняття

 Конституції.

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Або    після   прийняття   в   першому   читанні

 Конституції.  Раніше  воно  і  не  буде.  Короче, є 3

 варіанти  постанови.  З мотивів голосування є потреба

 висловитись?  Запишіться.

      3   чоловіки  вистачить  з  мотивів?  Вистачить.

 Дякую.

      Пронюк, будь ласка.

 

      ПРОНЮК

      205,    Євген   Пронюк,   група   "Державність",

 Українська  республіканська партія.

      Мені  здається,  що  у  постанові  треба  було б

 передбачити   розгляд   цього   закону  після  вступу

 Конституції в дію, а не прийняття в першому читанні.

      Між  першим  читанням  Конституції  і  другим  і

 вступом  в  силу є велика різниця і тому то буде лише

 заважати.  Ми  змушені будем повертаться кілька разів

 до  цього закону.

      І тому я пропоную цей закон розглянути у другому

 читанні після  введення Конституції  в  дію.

 

      ГОЛОВА.  Євген Васильович, я так зрозумів, що це

 доповнення до проекту постанови?

 

      ПРОНЮК. Да.

 

      ГОЛОВА.  Ми  за  основу  можемо проголосувать, а

 потім  ваше  доповнення  до поставим на голосування і

 буде все нормально.

 

      ПРОНЮК. До постанови.

 

      ГОЛОВА.   Будь ласка, Донченко.

 

      ДОНЧЕНКО.  Александр  Николаевич, прошу передать

 слово Черенкову.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

 

      ЧЕРЕНКОВ.

      Александр   Александрович,   ну,  мне  абсолютно

 непонятно    почему   этот   вопрос   связывается   с

 Конституцией?   Ну  ладно,  откройте  конституционный

 договор,  который вы подписывали, посмотрите статью 6

 и  найдете  там,  что  до приняття Конституции нужно,

 необходимо  принять  этот  закон.  Там  записано, что

 выборы  депутатов производятся за смешанной системой.

 Ну,  фракция коммунистов не голосовала за этот закон,

 вы  его  принимали  сами, подписывали Конституционный

 договор,  а теперь вы, нарушая его уже несколько раз,

 пытаетесь увязать  это с Конституцией.

      Давайте  последовательно  идти  и принимать этот

 закон в полном обкеме сегодня.

 

      ГОЛОВА.  Я згоден і з вашою пропозицією теж, але

 проект  цей  постанови, про який я говорив не містять

 цей  зв'язок,  не  передбачає такий зв'язок. Я просто

 хотів би, щоб брали участь у голосуванні ті депутати,

 які  бояться  того,  що  ми  сьогодні,  прийнявши цей

 закон,   якимось   чином  обмежуємо  їхні  права  або

 передбачаєм якісь застереження.

      Анненков, будь ласка.

 

      АННЕНКОВ    245   избирательный   округ,   город

 Лисичанск,  фракция коммунистов, член межфракционного

 обкединения "Рабочая Украина".

      Александр  Александрович, я не пойму, и наверное

 многие  депутаты  здесь не поймут, представители, так

 называемые демократы, все время говорили, что давайте

 закон  о выборах на пропорциональной основе. Но, видя

 настроение избирателей, а они сейчас выступают против

 этого,  кто им щапрещает, чтобы избиратели поверили в

 их идею и голосовали за них.

      И  я  считаю,  что  закон  о выборах должен быть

 принят   сегодня  в  первом  чтении  для  дальнейшего

 рассмотрения.

 

      ГОЛОВА.  Ну,  і я так думаю. Давайте підтримаємо

 вашу пропозицію. Гмиря.

 

      ГМИРЯ.

      Александр   Александрович,   я   все-таки   хочу

 поддержать  депутата  Черенкова по поводу того, что в

 конституционном  соглашении,  в  котором определенная

 часть    депутатов    поставила   выше   Конституции,

 содержится   положение   о   том,   что  до  принятия

 Конституции должен быть принят Закон "О выборах". И в

 этих   условиях,   ну,   вы   говорите,  что  давайте

 пообещаем,  что  вот  во  втором чтении и до принятии

 Конституции принимать не будем. Я не могу обманявать,

 закон,  за  который я не голосовал требует, чтобы был

 принят закон до принятия Конституции.

      Одна группа, я не буду называть какая, заявляла,

 что  будет  голосовать  за  МПА  после бюджета, и что

 получилось? Обманули. Я обманывать не хочу.

      Давайте   все-таки   не   брать  на  себя  такие

 обязательства.

 

      ГОЛОВА.  Сергій  Петрович,  я ще раз кажу:  я не

 наполягаю  на тому, щоб саме так було. Це, як один із

 вариантів  для  тих  людей, хто сумнівається. Давайте

 подивимося,  можливо,  так  можна  проголосувати. Але

 поки-що  в  проекті  постанов  ні  однієй,  ні другої

 комісії  не  передбачає  визначення  строків.  Це  ми

 можемо закласти  цей строк можемо передбачити самі.

      Так,  використаний  час  для  виступів з мотивів

 голосування? Я ставлю на голосування проект, внесений

 Комісією  з питань  державного будівництва.

      Я  прошу...  За  основу  ставиться цей проект...

 Поіменно? Я поставлю на  поіменне, добре...

 

      "За" -

 

      Була   пропозиція   поіменно.  Хто  за  те,  щоб

 поіменно, будь ласка...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Поки  що,  хто  за  те, щоб поіменно голосували?

 Процедурне питання.

 

      "За"-

      Тепер,   проект   Комісії  з  питань  державного

 будівництва   за   основу   ставиться   в  поіменному

 режимі...  Ну,  ви  ж  запропонували  поіменно,  я  і

 поставив,  будь  ласка...  Поіменно  голосується,  за

 основу. Я прошу, підтримайте.Треба руххатись далі.

 

      "За"-

 

      Не вистачило  голосів.

      Варіант, який запропонувала Комісія Лавриновича,

 тобто  Стретовича, прошу  вибачити.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

       Комісія   Стретовича,  я  помилився.  Володимир

 Миколайович,  я  помилився, і як в и помітили, перший

 рах.  Справа  в  тому, що Лавринович був записаний як

 доповідач, тому  так  я помилився.

      Будь  ласка. Комісія з питань п равової політики

 внесла свій варіант Постанови. Він змістом однаковий,

 але  в  основу  кладе  другий  проект,  який теж мало

 відрізняється.

      Я  прошу вас рпоголосувати за основу цей проект.

 Ставлю на  голосування.

       Одну  хвилину. Ініціатор має слово, будь ласка,

 я  помилився  ще  раз,  прошу. Зніміть  голосування.

      Стретович.

 

      СТРЕТОВИЧ.   Шановний  Олександр  Олександрович,

 шановні  колеги! З  мотивів  голосування.

      Всі   ми   багато   говоримо  про  професійність

 парламенту.    Пропорційна    система   якраз   дасть

 можливість  партіям  відрядити до парламенту кращих з

 тим,  щоб  на  наступних виборах залишити за собою ці

 мандати.

      Прийняття   зараз   закону   в  першому  читанні

 дозволить  повільними темпами, розсудливо підготувати

 його   до   другого   читання,   яке   невідомо  коли

 відбудеться. Але це є перше читання прийняття проекти

 за  основу.

      Тому  я просив би в рахувати недоліки підготовку

 Закону    "про    вибори"   1992-1993   року   нашими

 попередниками,   12   скликанням,  і  не  робити  тих

 помилок,  коли  не  буде  Закону  "Про  вибори", і ми

 будемо   підганатя  закон  кожен  під  себе  з  своїх

 позицій.  Треба  думати  про  інтереси  держави,  про

 інтереси  суспільсьва.  І  цей проект такі можливсоті

 надає  сьогодні  всім  партіям,  рівні  можливості.

      І   останнє.   Олександр   Олександрович,   мені

 зрозуміла  позиція  Олександра Миколайовича, але мені

 не  зрозуміло,  чому  цей  проект з'являється на світ

 тільки  17 січня цього року, в той час, як наш проект

 з'являється  6  липня минулого року, і на голосування

 він ставиться  першим. Я прошу  це  враховувати.

      І,  звертаючись  до  вас,  нема  ніякої  загрози

 сьогодні  ні  конституційному  порядку,  ні  перемозі

 ніяких   політичних   сил.  Тому  що  вибори  чергові

 відбудуться  так,  як  їм призначено -у 1998 році. За

 цей  час політичний спектр в Україні може зміститись.

 І не треба боятися загрози панування будь-якої партії

 у майбутньому парламенті.

      Я   прошу  вас  підтримати  цей  законопроект  у

 першому читанні.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Я  ставлю  на голосування цей проект за

 основу.

      Стешенко,  у  вас  щось  з  цього  приводу, будь

 ласка. Він ініціатор.

 

      СТЕШЕНКО О.М.

 

      Дякую.  Шановні  колеги,  я прошу звернути увагу

 все-таки  на  2  розділ Конституційної угоди статтю 6

 частину   4.   Порядок  проведення  виборів  народних

 депутатів   України,  визначення  їх  результатів  та

 визнання   повноважень   здійснюється  відвовідно  до

 Закону   України   "Про   вибори  народних  депутатів

 України".

      Адже  ця  стаття,  це положення, ця частина була

 погоджена  між  обома  гілками  влади  узгоджувальною

 комісією, в якій ми працювали разом.

      Але    все-таки   я   роблю   акцент   Олександр

 Олександрович,     шановні    колеги.    Той    текст

 законопроекту   в   редакції  від  Комісії  з  питань

 правової політики голосувався 17 жовтня. І зараз нема

 ніяких  підстав  його знову ставити на голосування.

      І  зовсім  останнє.  Є  ще одна пропозиція, є ще

 одна  думка,  яка тут була висловлена в цьому залі, я

 її  пропонував  з  трибуни,  щоб  2 пункт постанови у

 редакції  від  нашої комісії доповнити словами "після

 прийняття  Конституції України". Але тут я погоджуюсь

 з своїм колегою, що зупиняти цей процес неможливо. Ми

 похоронили  закон  про  місцеві Ради, ми, мабуть, уже

 похоронили  закон  про порядок прийняття Конституції.

 Дійсно,  ситуація міняється динамічно. Але ми повинні

 працювати    напрацьовувати    той   матеріал,   який

 необхідний.

      Дякую і прошу підтримати.

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилинку,  Сергій  Михайлович, ми

 вашу  ініциативу  уже  розглянули,  проголосували.  У

 данному  випадку  є ініціатори ті, що вносили проекти

 постанови.

      Я  прошу  представників  групи "Центр", вони вже

 згодні,  і групи незалежних депутатів... ні з тим, що

 треба  рухатися далі. Будь ласка, проект, внесений...

 Одну  хвилинку.  Проект  внесений комісією Стретовича

 ставиться за основу. А потім, якщо не вистачить, то я

 поставлю  із  поправкою  Стешенка,  його проект. Будь

 ласка.

 

      "За" -

      Голосів не вистачає.

      Я  просив  би  ще  раз  зочередитися,  подумати.

 Давайте  проголосуємо  проект,  який пропонує депутат

 Носов.   Тому   що   він   внесений  в  установленому

 Регламентом  порядку.  Він  передбачає доручення щодо

 підготовки  проекту для розгляду у повторному першому

 читанні. Проект Носов у вас у кожного на руках.  Там,

 де цей документ.

      Будь  ласка, я зараз ще прочитаю цей проект, щоб

 ви  знали  про  що йдеться. Цей проект охоплює всі ці

 майже  пропозиції, що прозвучали, він говорить от про

 що. Будь ласка.

      "Розгланувши в першому читання проект Закону про

 вибори народних депутатів України, внесений постійною

 Комісією  Верховної  Ради  України  з питань правової

 політики   і   судово-правової   реформи,   а   також

 альтернативні   проекти   законів,  внесені  нароними

 депутатами  України  Костицьким,  Шишкіним та Носовим

 Верховна Рада  постановляє:

      1.  Відповідно  до  підпункту  2  частини  1  та

 частини  3  статті 6. 5. 4 і частини 2 статті 6. 5. 3

 Регламенту  Верховної Ради України доручити постійній

 Комісії  Верховної  Ради  України  з  питань правової

 політики та судово-правової реформи об'єднати внесені

 проекти  законів  в один і доопрацювати його так, щоб

 проект Закону передбачав:

      1.  Забезпечення  рівного  права  громадян  бути

 обраними в особистій якості чи в якості представників

 політичних  партій  або  оргнанізацій  без  будь-якої

 дискримінації.

      2.  Детальні  процедури  організації  проведення

 виборів  з метою створення сприятливих, справедливих,

 чесних     умов     для     реалізації    громадянами

 конституційного права бути обраними.

      3. Участь представницьких органів влади у доборі

 кандидатур до складу виборчих комісій.

      4.   Детальне  регулювання  питань  фінансування

 передвиборчої     агітації,    усунення    фінансових

 зловживань, порядок і форми контролю за фінансуванням

 передвиборчої агітації.

      5.  Визначення та заборону недозволених прийомів

 ведення пердвиборчої кампанії, в тому числі і підкупу

 виборців.

      6.   Підстави  і  порядок  зняття  кандидатів  в

 депутати чи партійних списків з балатування у випадку

 порушення  вимог   закону  про  вибори.

      7.  Врахування дійсного волевиявлення виборців і

 народу    при   визначенні   обраних   депутатів   за

 результатами  голосування.

      8.    Критерій    для    визнання   виборів   по

 багатомандатному загальнонаціональному округу такими,

 що не  відбулися.

      9.  Проведення повторних виборів у випадку, якщо

 вибори   по   багатомандатному  загальнонаціональному

 округу  будуть  визнані  такими,  що не відбулися або

 недійсними.

      Друге. Постійній комісії Верховної Ради з питань

 правової  політики і судовоправової реформи врахувати

 під  час  доопрацювання  проекту  закону пропозиції і

 поправки,    внесені   суб'єктами   правозаконодавчої

 ініціативи,   викласти   доопрацьований  законопроект

 закону в новій редакції і подати його на... Верховній

 Раді  на  повторне  перше  читання.

      В зв'язку із тим, що процедура обговорення цього

 питання  увібрала  в  себе  2  варіанти, подані двома

 комісіями, а проект вносила підготований дещо раніше,

 він не врахував цю особливість, тому можна ставити на

 голосування  за основу цей проект, маючи на увазі, що

 і  в  першому  абзаці  і  в  останньому абзаці, або в

 другому  пункті  буде  передбачено  2 комісії, а не 1

 комісія.

      Одну  хвилиночку.

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Я прошу вас. Я прошу. Все правильно написано.

      Оскільки   це  не  перериває  процес  підготовки

 проекту  закону.  Не зв'язує вас зараз зобов'язаннями

 відносно  там  інших питань. Я прошу підтримайте тоді

 цю пропозицію.

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Ну,  за  основу,  а  потім внесете пропозицію. Я

 прошу. Будь ласка. Ставлю на голосування. За основу.

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Я  дам слово потім, "за основу", будь ласка. Все

 голосується все поіменно, ми ж уже визначилися.

 

      "за"

 

      Ну,   все-таки   в   нас   фракційна  дисципліна

 сильніша,  ніж  Регламент.  Це  точно.  Я  дивлюся на

 результати голосування. Та ж  цифра набирається.

      З  процедури,  хто хоче з процедури визначиться,

 запишіться.

      Опублікуйте. 4 чоловіки досить, я думаю.

      Будь ласка, Чиж.

 

      ЧИЖ І.С.

      (Депутат   Чиж,  Летичівський,  414-ий  виборчий

 округ, Хмельницька область, соціалістична фракція)

      Шановні   колеги,   шановні   народні  депутати,

 шановний  Олександре  Олександровичу,  ну,  в мене не

 викликає подиву результат голосування, оскільки ясно,

 що  не  голосують праві фракції, які оголошували себе

 прихильниками     структурування     суспільства    і

 структурування  парламенту.  Не  голосують деякі, так

 звані,  демократи,  і,  безперечно,  ті,  що  йшли  в

 Верховну  Раду  і  подавали,  як  найвище геройство і

 доблесть  свою  позапартійність.  Це  все  зрозуміло,

 безперечно.   Але,   дійсно,   якщо  ми  думаємо  про

 перспективу  політичного  розвитку, перспективи саме,

 скажімо,  розвитку  парламентаризму,  і  про  те, щоб

 Верховна Рада в перспективі формувала Уряд, більшість

 Верховної     Ради,     і    Уряд    працював,    ніс

 відповідальність,  і  Уряд  мав,  якщо  хочете,  знак

 відмінності, що це за Уряд: чи це "правих" сил, чи це

 "лівих  "сил.  Тоді, в такому разі, безперечно, треба

 думати  про  майбутнє  і  голосувати  саме  за проект

 виборчого     закону,     який     закладає    основи

 прокураційності.  Якщо  зважати,  що є ще елемент тут

 мажоритарності, мажоритарної системи, то, безперечно,

 той,  хто  голосує  проти,  свідомо  ставку робить на

 грошові  мішки, бо він прекрасно розуміє, що пройдуть

 сьогодні на виборах ті, хто куплять виборців у своєму

 окрузі,  куди  він  іде  чи то через бензин, чи через

 хліб,   чи   через   шмат...  шмаття  якесь...  Це  ж

 зрозуміло!  Тому  я  просто  закликаю  до  політичної

 виваженості і розуміння перспективи. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Заварзін.

 

      ЗАВАРЗІН  М.  В.,  129 Красноармійський виборчий

 округ, Донецька область, "Комуністи України".

      Спасибо, Александр Александрович.

      Меня  поражает  в  этом  зале  1  фактор  -когда

 ставится    реальный   вопрос   создания   нормальной

 политической   системы  в  государстве,  определенные

 силы,   к   которым   относятся   такие,  как  группа

 "Реформы",  такие,  как  Рух  и  т. д. (это виджно по

 голосованию) блокируют прогрессивный подход к решению

 государственных  вопросов.  И  не  голосуют!  Это -те

 "радетели"   за   народ  (в  кавычках  "за  народ"  я

 говорю!),      которые      уничтожали     нормальное

 демократическое    государство   и   продолжают   его

 уничтожать. Это во-первых.

      Во-вторых.  Значит,  рассматривать  этот  вопрос

 крайне  еобходимо,  и  это  понимает  каждый  здравый

 человек  в  государстве.  И  избиратели  должны четко

 знать  своих  героев. Это те "герои", которые сегодня

 протаскивают  сегодня  антинародную  Конституцию, это

 те  "герои",  которые  сегодня не хотят рассматривать

 экономические  вопросы  и  т. д. Поэтому настоятельно

 необходимо  опубликовать  в газете "Голос Украины" те

 списки  по голосованию, которые не дают нам двигаться

 вперед. Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.  Плющ.

 

      ПЛЮЩ І.С.

      Дякую.

      Шановний    Олександр   Олександрович,   шановні

 депутати!

      Я    в    якійсь    мірі   розумію,   Олександре

 Олександровичу,  як  важко користуваться Регламентом,

 тому  що  це  дійсно складно... І от стаття 6. 2. 12.

 говорить:   "Відхилені  Верховною  Радою  законодавчі

 пропозиції  та  законопроект, або такі, що повторюють

 їх  за  суттю,  не  можуть  виноситься  на тій же або

 наступній  позачерговій  сесії  Верховної Ради даного

 скликання".

      Жодна  з  пропозицій  ні  в  ранці,  ні зараз не

 набрала         потрібного         голосу.         Ви

 вишукуєте................................  в  першому

 пункті  говориться,  що  прийнятий у першому читанні.

 Хто  ж  його  приймав у першому читанні? Розглянутий,

 почитайте,  ну, це ж вже треба, ви знаєте, я розумію,

 коли  азарт, я розумію коли щось треба зробить, але ж

 не так робить.

      І  тому  ж  ніхто,  ніхто  не забороняє комісіям

 працювати  і  дальше над таким законопроектом, який й

 би  був прийнятий. Для чого ж це голосувать, для чого

 винуждать  і вимушувати? Тому, я вас прошу, із самого

 ранку  ми  сьогодні  хочемо показати, хто за народ, а

 хто проти. Но народ уже сам розібрався.

 

      ГОЛОВА.   Іван  Степанович,  я  вдячний  вам  за

 консультацію,  тільки  тут  не написано прийняти, тут

 написано розглянувши...

 

      ПЛЮЩ. У першому читанні.

 

      ГОЛОВА.  Правильно.

 

      ПЛЮЩ. Ну, так цеж треба щоб постанова була.

 

      ГОЛОВА.  А  це  і є процедура розгляду в першому

 читанні   передбачає,  в  тому  числі  постанови  про

 повторний розгляд в першому читанні.

      Будь   ласка,  я  прошу  спокійно,  спокійно.  І

 остання пропозиція Моцпана, будь ласка.

 

      МОЦПАН. 146 амбросиевский избирательный округ.

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 коллеги,  что  мы  сейчас с вами блокируем? Мы с вами

 блокируем   принятие   закона   о   выборах.  Давайте

 расчистим  путь  к  диктатуре,  вполне вероятно такое

 может произойти.

      Я  вижу  положительные  стороны в законопроекте,

 который  предложил,  представил  Александр Николаевич

 Стешенко.    Есть    положительные    моменты   и   в

 законопроекте, которые представил Владимир Михайлович

 Стретович.   Мне,  например,  импонирует  предложение

 комиссии  Стретовича  о  том,  что  выборы  у  нас на

 Украине  нового  парламента  должны  состоятся в один

 день без всяких переголосований повторных, повторного

 голосования  и  повторных  выборов. Я считаю по этому

 пути  нам  надо  ити и приучать к этому избирателей к

 ответственному  отношению  к  избирательной компании:

 кого выбираем, того и будем иметь.

      Я  считаю, что нам надо сегодня уже в 1-м чтении

 принять Закон "О выборах" и выполнить свой долг перед

 избирателями, перед будующем государства.

      Спасибо  за внимание.

 

      ГОЛОВА.   Дякую.  Була  пропозиція  ще  депутата

 Михайленка.  Була ще пропозиція Михайленка про те, що

 оскільки   ми  обговорюваля  тут  варіанти  депутатів

 Костицького,  Шишкіна  і  Носова,  варіанти  законів,

 вилучити  з преамбули ці слова і в такій редакції він

 наполягає  на  тому,  що  він  і  частина   депутатів

 голосували  проти, тому що це не відповідає суті того

 процесу,  який відбувався в залі. Зрозуміло?

      Тому,  ще  раз варіант, який запропонував Носов,

 але без посилання на депутатів Костицького, Шишкіна і

 Носова  ставиться  на  голосування  ще  раз.  Потім я

 запропоную   ще  одну  постанову  і  на  тому  будемо

 завершувати  розгляд цього питання. Будь ласка...

 

      "За" -

 

      Так,  є  ще  пропозиція  внести  це  питання  на

 розгляд   Верховної  Ради,  перенести  розгляд  цього

 питання   після    прийняття  Конституції  в  першому

 читанні, щоб ми знали приблизно, який буде парламент,

 скільки голосувати і тому подібне.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Після   1-го  читання.  Ставлю  на  голосування.

 Перенести розгляд цього  питання після 1-го читання.

 

      "За" -

 

      Тоді  питання знімається з розгляду. І я почекаю

 і  ви  почекаєте,  коли  ті,  хто  сьогодні  блокував

 розгляд  цього  питання  завтра будуть говорити немає

 закону, треба негайно прийняти закон про вибори.

      Про проект Постанови Верховної Ради України "Про

 продовження   строку   розробки   державної  програми

 захисту  Азовського, Чорного морів".

      Філіпчук Георгій Георгійович.

      Одну   хвилиночку.  Я  хочу  запитати  тих,  хто

 піднявся у залі: що завершили розглядом це питання чи

 що.  Сідайте, будь ласка.

 

      ФІЛІПЧУК Г.Г.

 

      Шановні колеги, у травні 1995 року був введенний

 в  дію  закон  про  виключно  морську економічну зону

 України.   І   відповідно   до   цього  пропонувалося

 розробити державну програму.

      Перш  чим до суті перейти я хотів би зробити два

 зауваження.  В  Україні справді сьогодні надто багато

 програм  і  державних, і не урядових, які захищають і

 Азовське  море,  і  Чорне  море.  Тому  ми на комісії

 прийняли  рішення,  щоб  провести інвентарізацію всих

 цих   програм  державних  і  не  державних,  але  які

 стосуються  бюджетних  витрат.  Для  того, щоб правда

 сфокусувати ті невеликі кошти на пріоритетні розробки

 програм,  які  стосуються  данного питання. І справді

 ідей  тут  багато,  але  грошей  мало. Якщо ми бюджет

 розглянули  і зараз, коли б ми розглядали цю державну

 програму, було б простіше.

      Разом  з  тим я б хотів звернути увагу на кілька

 моментів,  які  на  наш  погляд,  на погляд комісії є

 важливі з точки зору прийняття державної програми.

      Ну,  перша основна ідеологія цього документу -це

 припинення   тенденції  на  деградацію  єкосистеми  у

 зазначених  регіонах,  на збільшення біорозмаїття цих

 морів.  І  досить сказати, що два сьогодні факти, які

 сьогодні  повинні  заставити нас робити це. Те, що за

 останні 25 років ми зменшили продуктивність цих морів

 практично в 5 разів.

      І  залишилось  в  Чорному  морі сьогодні 5 видів

 промислових   риб,   якими,  практично,  користується

 сьогодні   Україна.

      Друга проблема в цьому -це і Дніпровсько-Бузький

 регіон,  який сьогодні має в 10 разів більше того6 що

 він   повинен  мати  відповідно  до  норм  фенолів  і

 нафтопродуктів.

      На  кінець,  третя  проблема,  яка сьогодні всіх

 хвилює. Це проблема Криму, тому що там зконцентровані

 е  лише  наші військові чи економічні інтереси, там є

 серьйозні  бальнеологічні  центри,  наші  рекреаційні

 центри  і,  в  принципі,  формується  генетичний  код

 нашого  народу.

      Тому   я   хотів  би  сьогодні  з  цієї  трибуни

 знвернутись,   я  вже  неодноразово  звертався  і  до

 урядових  структур,  і до законодавців в том у плані,

 що ми повинні проблеми базування Чорноморського флоту

 розглядати  і з точки зору економічної політики. Тому

 що  достатньо  сказати  сьогодні, що без відповідного

 дозволу   і   ігноруючи  законодавство  як  попереднє

 Радянського  Союзу,  так  і нинішнє України щоденно 9

 тисяч   кубічних   метрів   скидається  господарських

 феаельних  вод  безпосередньо  у  бухти, де базується

 Чорноморський  флот.

      18 бурових об'єктів і морських частин сьогодні в

 рік  скидають 4 мільйони і 800 тисяч кубічних ментрів

 цих  же,  практично  не   очищених  вод.

      В   мулах   Севастопільської  бухти  знаходиться

 сьогодні  20  тисяч  тон  нафтопродуктів.  І гранично

 допустимий коефіцієнт там сьогодні від 50 до 180.

      В зв'язку з цим я хотів би сказати, що ось така,

 абсолютно    бездумна,    негуманна   політика,   яка

 проводилася   і  зараз  проводиться,  вона  практично

 привела до того, що ребогосподарські володіння першої

 категорії...

 

      ГОЛОВА.  Іване Васильовичу, ну в кінці кінців  я

 ж  прошу, сядьте там. По-перше.

      По-друге.  Григорій  Гергійович,  якщо ми будемо

 знімать постанову, то тоді коротше, будь ласка.

 

      ФІЛІПЧУК.  Я тільки ще п'ять хвилин....

 

      ГОЛОВА.  Та  не п'ять хвилин, ну, подивіться, не

 можна, ви вже п'ять хвилин виступаєте.

      Будь    ласка,   якщо   пропозиція   така:   про

 перенесення, то тоді, будь ласка.

 

      ФІЛІПЧУК. П'ять хвилин далі мені, да?

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, ще одна хвилина.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я прошу вас, будь ласка, будьте уважні.

 

      ФІЛІПЧУК. Річ в тому, щзо я хотів би сказати,

 що  ця  державна програма все ж таки повинна отримати

 своє  добро  у  парламенті,  іде мова про перенесення

 термінів, тому що треба враховувати сьогодні проблеми

 фінансові,  кадрові,  ресурсні  і  таке інше, тому ми

 хотіли  сконцентрувати  увагу комісії на ті проблеми,

 які  повинні  бути  закладені  у  цій програмі. Бо це

 проблема   і   Чорноморського   флоту  і  Азова,   це

 накінець  те,  що  сьогодні починається, і ми ще лише

 очікуємо  негативні  результати з точки зору шельфа в

 акваторії   Чорного   і   Азовського  моря,  газово-і

 нафтородовищ.

      Виходячи  з  цього,  все  ж таки ми вважаємо, ми

 вважаємо,  що  дана  програма  вона  повинна сьогодні

 отримати   добро   на   своє   перенесення,  оскільки

 насамперед    проблеми    полягають    у   бюджетному

 фінансуванні   частково   цієї   програми,   і   тому

 пропозиція  -перенести  її  до  1 липня, я вважаю, що

 вона  повинна  бути  підтримана. І дати можливість на

 другу половину 1996 року  її зреалізовувати.

      Я закінчу, тому що у мене так..........

 

      ГОЛОВА.  Нема  заперечень  про  перенесення цієї

 програми?  Я  ставлю на голосування проект постанови,

 який тут визначений за основу.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Дуже  просто.  Питання, це регламентом визначені

 питання    відкладальні   можуть   розглядатися   без

 обговорення.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я  ще  пояснюю: це питання про перенесення. Будь

 ласка.

 

      ФІЛІПЧУК. Можна  я  поясню?

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ФІЛІПЧУК. Я... Дозвольте я поясню ситуацію.

      Справа  в тому, якщо би ми сьогодні обговорювали

 Державну  програму  щодо захисту Чорного і Азовського

 морів,   то   тут  треба  справді  дискусію  включати

 достатньо  серйозну  і можливо не 30 хвилин, а значно

 більше, але  мова  йде  не про те.

      Оскільки  концепція ще не розроблена сьогодні, а

 йде  мова про перенесення термінів, то комісія вправі

 була   нагадати  сьогодні  і  урядовим  структурам  і

 законодавцям,  що  її  треба  відкласти  і, звернувши

 уваги  на  ті  позиції,  на  які ми сьогодні звернули

 увагу.

      Тому дискусія сьогодні власне можлива лише, коли

 буде  обговорюваться  сама  Державна  програма  в цій

 залі.

 

      ГОЛОВА.  Я прошу вас, Володимир Миколайовичу, ну

 це ж не спірне питання. Ми його обговорювати сьогодні

 все  одно  не  будем, навіть як ви будете наполягати,

 тому  що  Уряд  не  готовий до ньогоі комісія вважає,

 що...

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Я  прошу.  Я прошу. Я прошу, будь ласка, з місця

 не  вигукуйте. Не вигукуйте. Візьмете слово. Сідайте,

 Григорій Григорович. Сідайте.  З  місця  говоріть.

 

      МОІСЕЄНКО

      Уважаемые     коллеги!     Моисеенко,    фракция

 "Коммунисты Украины",  Донецкая  область.

      Донецкая  область  непосредственно  примыкает  к

 Азовскому  морю.  Что  это  за  море?  Может быть тут

 сидящие  не  совсем  представляют  что это такое. Это

 море,  которое  имеет  уникальные  рыбные  ресурсы. И

 потенциал  его   продовольственный  колосальный.

      Это  море, которое имеет те возможности, которые

 не  имеет  никакое  другое. Его глубины определяют то

 качество  воды  и  все остальное, что может позволить

 наращивать  массовое    производство  рыбы.

      Причем,  какая  рыба?  От  бычка  до  белуги, от

 тарани  до  осетра. С выпуском шикарнейшей икры и так

 далее  и дак далее. Это все валюта.

      Вот  когда  мы  говорим  о  богатствах сельского

 хозяйства  и  подчеркиваем,  что  у  нас третья часть

 чернозема  мира,  так  я  хочу,  чтоб  вы поняли, что

 Азовское море -это море, которое не имеет себе равных

 по  багатству  в  отношении  рыбы. И горе заключается

 наше в том, что мы угробили это море. И вот здесь вот

 Пожеванов  сидит  подкрикивает  мне под руку, что это

 было,  было.  Конечно,  было,  если  у  нас  в нашем,

 извиняюсь,  Мариуполе  стоит  Азовсталь  и сбрасывает

 циониды  в  это  море.  Дело  даже не в фикалиях, а в

 ционидах, феросплавах и т. д.

      Поэтому   сегодня   идет   преступление   против

 государства,  самое  обычное, затягиваем решение этой

 программы.

      Ко мне обратились экологи нашей Донецкой области

 с  просьбой  оказать максимальное давление и просьбой

 обратить  внимание  на,  нашего парламента на то, что

 такого моря больше нет нигде в мире.

      Я  хочу  обратить  на  это  ваше  внимание. Хочу

 обратить внимание на роль филипчука, который пропадал

 неизвестно где 2 года вот этих, работая председателем

 комиссии,   и  вдруг  вспомнил  о  том,  что  у  нас,

 оказывается,   есть   Донбасс  и  море.  Я  хотел  бы

 посмотреть сейчас в глаза министру Костенко, который,

 извиняюсь, за последних 4 или 5 лет своего пребывания

 в  этом  посту,  практически,  не  был  в Донбассе. Я

 понимаю,  что  руховцам  не  нужно  Азовское море, им

 нужен Донбасс. Но нам, жителям Донбасса, оно нужно. И

 тем,  кто  болтает сегодня языком о валюте, наверное,

 тоже  понимать,  что  икра  -это  валюта,  икра  -это

 валюта, и, наверное, все помнят об этом.

      Хотел  бы  здесь  обратить  внимание  на то, что

 Азовское  море -это проблема не только Украинской, но

 и  Ростовской  области,  потому  что  Дон -крупнейшая

 водная  артерия  -впадает  в  Азовское  море вместе с

 Северским  Донцом.  Что  же  мы  сегодня имеем? Нашим

 опять  же  господам  руховцам  наплевать  на  то, что

 твориться    в    России,    наплевать   на   решение

 Государственной Думы и на все остальное. Естественно,

 им  не  нужны  экономический потенциал и благополучие

 украинского народа.

      Поэтому,  я  настаиваю  на том, чтоб ответ, были

 привлечены   к  ответственности  те,  кто  проволынил

 решение и реализацию этой программы.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги,  будь  ласка. Я прошу,

 Григорій   Георгійович,   я   прошу   вас,   Григорій

 Григорович,  я  вас  прошу, ви не ображайтеся, бо цей

 діалог  ви  і  розпочали.  Тому  що якщо є пропозиція

 Кабінету   Міністрів   про   перенесення,   то  треба

 коротенько  викласти  причину  і  ставить  питання на

 глосування.    Ви   зробили   фактично   співдоповідь

 невелику,  коротку  і тепер визвали ж таку відповідну

 реакцію.

      Я   пропоную   припинити   це  все  обговорення,

 оскільки є постанова про перенесення цього питання, я

 ставлю на голосування проект, який вам розданий, будь

 ласка.

      За основу.

 

      За -

 

      Щось не зрозумів хтось може?

      (Шум у залі)

      Я  ще раз ставлю на глосування проект постанови,

 внесений  комісією  на  пропозицію Кабінету Міністрів

 про  перенесення  розгляду  цього питання до 1 липня,

 тобто  про продовження строку розробки програми, будь

 ласка.

 

      За -

 

      Рішення прийнято.

      Про  проекти законів України про внесення змін і

 доповнень  до  законів  "Про  арбітражний  суд", "Про

 статус  суддів", до арбітражно-процесуального Кодексу

 України, будь ласка, Володимир Миколайович Стретович.

      Я  прошу тихо, тихо, ну, нетреба. Ви будете? Ну,

 будь ласка, ..............

 

      ГРЕЧКОВСЬКИЙ М.П.

 

      Шановні   народні   депутати,   на  ваш  розгляд

 вносяться  проекти законів України "Про внесення змін

 і  доповнень до Закону України "Про Арбітражний суд",

 "Про   внесення   змін  і  доповнень  до  Арбітражно-

 процесуального кодексу України" та "Про внесення змін

 і доповнень до Закону України "Про статус суддів".

      Необхідність    прийняття   цих   законопроектів

 обусловлено   слідуючим:   для   реалізації  положень

 концепції   судової   й  правової  реформи,  що  була

 схвалена  28  квітня  1992  року Верховною Радою, був

 прийнятий  ряд  законодавчих  актів  щодо  формування

 засад судової влади.

      Однак  прийняття цих законів не супроводжувалось

 оперативним  корегування  відповідних норм Закону про

 Арбітражний  суд,  Арбітражно-процесуального кодексу,

 які були прийняті ще в 1991 році, і інакше регулювати

 деякі  принципові  питання  організації  і діяльності

 арбітражних судів.

      Крім  того, в цілій низці інших законів, що були

 прийняті  за  останні 3 роки, містяться положення, що

 стосуються   організаційно-правових  і  процесуальних

 аспектів  функціонування  арбітражних  судів,  які за

 своїм  значенням  мають  бути  відтворені  і в нормах

 Закону "Про Арбітражний суд" та Арбітражному кодексі.

      Отже,  однією  з  цілей поданих законопроектів є

 усунення    наявних   розбіжностей   і   прогалин   у

 законодавчих  актах  про  організацію  і процесуальну

 діяльність арбітражних судів.

      Іншою  метою  цих законопроектів є вдосконалення

 нормативної  бази  про  арбітражні суди у напрямку їх

 формування як спеціалізованих установ, які здійснюють

 правосуддя господарських справ.

      В умовах розбудови ринкової економіки...

 

      ГОЛОВА.  Миколо Павловичу, я прошу хвилиночку!..

 Я  прошу  депутатів: ну, заспокойтеся в кінці кінців!

 Доповідається  важливе  питання,  причому тут не одні

 поправки!... Будьте уважні!

 

      ГРЕЧКОВСЬКИЙ   М.   П....   В  умовах  розбудови

 ринкової    економіки   і   створення   конкурентного

 середовища  в  Україні конче необхідно поліпшити весь

 механізм    господарської    юрисдикції,   який   має

 оптимально   забезпечити   потреби   всіх   суб'єктів

 підприємництва    незалежно   від   форм   власності,

 організаційної  структури і національної належності у

 справедливому і незалежному правосудді.

      У  проекті  Закону  України "Про внесення змін і

 доповнень  до  Закону  України  "Про арбітражний суд"

 пропонуєтся  в  першу  чергу  зкорегувати норми цього

 закону  відповідно  до  положень  Закону України "Про

 статус  суддів", який стосується назви носіїв судової

 влади  і  назви  судів, визначає статус судді, засади

 фінансування,  матеріального  забезпечення  і охорони

 судів.

      Так  пропонується  в тексті закону змінити назву

 "арбітр"  на "суддя", "арбітражна колегія" на "судова

 колегія",   "арбітражний   суд  республіки  Крим"  на

 "арьітражний суд Автономної республіки Крим".

      Зміни, які пропонується внести в розділ 3 Закону

 України  "про  арбітражний  суд",  що визначає статус

 арбітра  арбітражного  суду конкретно це статті 20-29

 обумовлено  необхідністю  приведення  у відповідність

 також   і   з   положеннями   законів   України  "Про

 кваліфікаційну  комісію,  кваліфікаційну  атестацію і

 дісциплінарну відповідальність суддів України", " Про

 органи  судівського  самоврядування",  "Про державний

 захист працівників суду і правоохоронних органів".

      Оскільки   наявні  розбіжності  щодо  визначення

 статусу  судді  між  статтями  20  і  29  Закону "Про

 арбітражний  суд"  та відповідними нормами зазначених

 вище          законів         досить         істотні,

 пропоується..............  статті  20,  22  Закону  в

 новій  редакції,  а  статті  23,  29  цього  закону -

 виключити.

      Запропоновані зміни мають метою визначити статус

 судді  арбітражного  суду  відповідно до вимог Закону

 "Про  статус судді" та інших перелічених в законі і в

 той же час зберегти деякі особливості,  що притаманні

 саме   статусу   суддів,   що  здійснюють  правосуддя

 господарських справ.

      Ті   особливості   стосуються  строків,  на  які

 призначаються  судді  стаття 21, можливості очолювати

 структурний  підрозділ суду судею, певних специфічних

 вимог  до права на зайняття посади судді арбітражного

 суду та інші.

      Зміни  до  редакції  статей  3,  13,  15, 16, 18

 закону,  викликані потребою уточнити і конкретизувати

 окремі  визначальні  аспекти процесуальної діяльності

 арбітражних  судів.

      Зокрема  пропонується серед принципів здійснення

 правосуддя    закріпити    принцип   змагальності   і

 рівноправності  сторін.

      Цей   принцип   є  універсальним  для  позовного

 рпоцесу.  До  статті  15,  16, 18 Закону пропонується

 зміни,  спрямовані  на розширення участі Генерального

 прокурора   України   в   судовому   процесі   Вищого

 арбітражного  суду  відповідно  до  його повноважень,

 передбачених    статею    42   Закону   України   про

 прокуратуру.

      Зміни  до статті 35 Закону "Про арбітражний суд"

 визначає    фінансування    та    матерільно-технічне

 забезпечення     арбітражних     судів     обумовлені

 необхідністю    уточнення    джерл   фінансування   і

 забезпечення  судів  та створення додаткових гарантій

 їх  матеріальної  незалежності,  зокрема від місцевих

 органів  влади.

      Пропозиція  про  виключення з тексту Закону "Про

 арбітражний  суд" статті 36 викликана тим, що остання

 суперечить  положенням  Закону "Про державну службу",

 який по-іншому визначає порядок аттестації службовців

 суду.

      В  проекті  Закону  України "Про внесення змін і

 доповнень    до   арбітражно-процесуального   кодексу

 України"  пропонуються зміни, обумовлені необхідністю

 реформації  арбітражного процесу і наближення його до

 класичної   судової  процедури,  але  із  збереженням

 рпоцесуальних      інституців,     властивих     саме

 господарській  юрисдикції.

      Зміни    до   статей   Арбітражно-процесуального

 кодексу   мають  широкий  спектр,  але  стосуються  у

 переважній    частині   розділів   про   доарбітражне

 врегулювання    спорів.    Визначення   підвідомчості

 господарських  справ та компетенція арбітражних судів

 щодо   їх   розгляду   та   деяких  інших  інститутів

 арбітражного  процесу.

      Ці   зміни   також  в  значній  мірі  обумовлені

 необхідністю  приведення  кодексу відповідно до вимог

 законів  про  статус  суддів,  про  прокуратуру,  про

 банкрутство,  про  судову  експертизу, про міжнародні

 договори  України,  про банкіі банківську діяльність,

 про  державну  владу  і  місцеве  самоврядування, про

 Автономну Республіку Крим.

      В  кодексі  пропонується  значно  розширити коло

 спорів,   на   які  не  поширюється  вимоги  щодо  їх

 обов'язкового до арбитражного врегулювання.

      До  таких спорів пропонується віднести спори про

 визнання  не дійсними договорів, спори про звернення,

 стягнення  на  заставлене  майно,  а  також спори про

 стягнення заборгованості та опротестування векселям.

      Вимоги  щодо  арбітражного  врегулювання  спорів

 фактично  і за логікою речей не можуть бути виконанні

 щодо двох перших і  зазначенних  категорій спорів.

      Визнання   недійсними   договорів   є  виключною

 прерогативою (...........), а тому спір щодо цього не

 може  бути  врегульовий  сторонами. А до арбітражного

 врегулювання   спору   про   звернення  стягнення  на

 заствалене  майно  не можливо в силу статті 20 закону

 України   про   заставу.  Що  стосується  спорів  про

 стягнення  заборгованості запротестованими векселями,

 то  запропоновані  доповнення до статті 5, а також 69

 кодексу  відповідають  вимогам  Женевської  конвенції

 1930  року  про  вексельний обіг учасником яких стала

 Україна в якості правонаступниці бувшого Союзу.

      Важливі  новели в кодексі стосуються змін і змін

 о    компетенції    Арбітражних   судів.   Вбачається

 доцільним,  виходячи  з  їх  природи, з (...........)

 правосуддя   в   економіці  розширити  їх  юридикцію.

 Пропонується   віднести  до  їх  компетенції  розгляд

 спорів  за  участю  громадян підприємців статті 1, 2,

 28,  54.  Спори  про  визнання  недійсними усіх видів

 акцій   в   державних   та   інших  органів,  які  не

 відповідають   законодавству   і  порушують  права  і

 охоронні  законом інтереси підприємств і організацій.

 Судова  практика також виявила необхідність уточнення

 норм  кодекса  про предметну родову підсудність ланок

 арбітражних    судів.    Пропонується,    щоб   Вищий

 Арбітражний  Суд України розглядав у першій інстанції

 справи  виключно  важливого  значення, оскільки зараз

 він розглядає широке коло спорів.

      У назві і статтях розділу 3 Кодексу пропонується

 дифереєнцювати інститути підвідомчості і підсудності.

 В   статті   16   також  пропнується  розширити  коло

 виключної  підсудності  за  рахунок спорів про захист

 прав  власності  на  майно. В новій редакції ця норма

 дозволить  більш ефективно захишати права вітчизняних

 власників   у   спорах   з   іноземною   стороною   -

 відповідачем.

      В     статті     15     уточнюється     критерії

 теритеріальності   ідсудності  спору,  якщо  юридичну

 особу   представляє   її  уповноважений  відособлений

 підрозділ.  Ця  новела  викликана  необхідністю більш

 ефективного  захисту  широко  розгалужених  суб'єктів

 підприємництва,  які здійснюють свою діяльність через

 філіали, агенції тощо.

      Запропоновані  зміни  до статті 20 Коденсу мають

 метою  заповнити прогалини інституту відводу арбітра-

 судді,  які виявлені судовою практикою. Зміни до цієї

 норми більш детально регламентують умови допуску суді

 до розгляду справи.

      В       цілій       низці      норм      Кодексу

 пропонується............  необхідні для їх узгодження

 з положенням Закону "Про прокуратуру", які визначають

 повноваження органів прокуратури у судовому процесі.

      Ряд  запропонованих  змін і доповнень до Кодексу

 мають  метою  вдосконалювати його окремі процесуальні

 інститути.  Це  новели  до  статей  63,  82.  А також

 пропозиції  до  виключення  до  Кодексу  статті  4 із

 значком один, яка уточнює форми арбітражного процесу,

 а  саме основне -провадження і впровадження справ про

 банкрутство.

      В статтях 9, 83, 111 Кодексу, і які встановлюють

 штрафні  санкції  про  порушення  вимог  арбітражного

 процесу, пропонується зміни  викликані зміною порядку

 обрахування   розміру   санкцій   у  вигляді  штрафів

      - 42 -

 відповідно до вимог пункту 4 постанови Верховної Ради

 України  від  7  квітня  1995  року  проведення в дію

 закону про Державний бюджет на 1995 рік.

      Це  мінімальна заробітна плата і неоподаткований

 мінімум.

      Зміна  порядку  обрахування і штрафних санкцій у

 зазначених  статтях Кодексу має підвищити привентивну

 дію  цих  норм  і  сприяти  дотриманню процесуального

 режиму  і  авторитету  суду.

      І  нарешті. В проекті закону України про внесеня

 змін   і  доповнень  до  закону  про  статус  суддів,

 пропонується  внести  зміни  до  статей  9,  10,  які

 регламентують порядок формування судівського корпусу.

 Необхідність  зміни  редакції  цих  норм  випливає із

 статті  42  Закону  України  "Про  державну  владу  і

 місцеве   самоврядування",  яка  установлює,  що  усі

 судді,  крім  сіддів  Верховного суду України, Вищого

 арбітражного  суду  та  Конституційного суду України,

 призначаються.

      Крім   того,  виникла  проблема  узгодити  текст

 (...........)  суддів,  де  йде  мова  про судівський

 (...........)   Республіки   Крим   з   назвою   цієї

 республіки,  згідно  Закону "Про Автономну Республіку

 Крим".

      Реалізація    цих   законопоектів   не   вимагає

 додаткових   бюджетних   асигнувань,  або  проведення

 якихось   організаційно-правових заходів.

      На  підставі  того,  що указані зміни випливає з

 діючого  уже  діючого  законодавства  країни  і  є, в

 основному,  суто  технічними,  Вищий  арбітражний суд

 просить  обговорити  питання про можливість прийняття

 цих   законопроектів  в  цілому.

      Тут  повністю  враховані  поправки і зауваження,

 які   були  під час  підготовки  цих проектів.

     

      ГОЛОВА.   Микола   Павловичу,   були  зауваження

 навколо    експертого    відділу,   який   пропонував

 (...........)  Що ви скажете?

     

      ГРЕЧКОВСЬКИЙ. Так. Я відповідаю. Були зауваження

 навколо  експертного  відділу.  Вони  є в матеріалах.

 Вони  в  основному  враховані  і  з ними погоджені за

 виключенням   того,  що  експертний  відділ  пропонує

 ввести   про   ведення   протоколів   в   арбітражних

 судочинствах.  Однак,  сьогодні  це треба мінімум 600

 секретарів,  і  ці  новели, ми домовились, будуть при

 розробці    нового    господарського   процесуального

 кодексу.

     

      ГОЛОВА. Запитання є до Миколи Павловича?

      Запишіться,  будь ласка, запишіться.

      Будь ласка, опублікуйте список.

      Матковський. 10 хвилин виставте.

     

      МАТКОВСЬКИЙ О.Б.

     

      Шановний  доповідачу,  скажіть,  будь  ласка, ці

 пропоновані  зміни,  які  розробив  ваш безпосередньо

 орган,   який   має  право  законодавчої  ініціативи,

 скажіть,  будь ласка, яким чином він якісно покращить

 розгляд  справ?  Адже ми знаєм, що сьогодні настільки

 процесуально  затягнуто  це в формі волокіти і т. п.,

 що  роками, а, може, інколи і більше розглядаються ці

 справи. Дасть він сьогодні якісь результати чи ні?

     

      ГРЕЧКОВСЬКИЙ. Так, я відповідаю таким чином. По-

 перше,  в  нас немає роками, в нас якщо в арбітражних

 судах  роками,  то це сьогодні ми можем назвать одну-

 дві  справи.  Ну, це... І вона там суто специфіка є в

 цьому.  В  нас  процес  розглядається,  розглядаються

 справи  в арбітражних судах напротязі двох місяців. І

 ще 2 місяці дається на їх перегляд. Ми не користуємся

 сьогодні    тими    термінами,    які   в   Цивільно-

 процесуальному  кодексі,  закріпляються  ці норми для

 загальних  судів.  І, дійсно, це все дасть, по-перше,

 багато  те, що є в основному це те, що вже закріплено

 у інших законодавчих актах, які були після того. А ми

 вносим    для    того,   щоб   відповідно   почистити

 законодавство.

     

      ГОЛОВА. Моісеєнко.

     

      МОІСЕЄНКО В.М.

      Николай Павлович (Моисеенко, фракция "Коммунисты

 Украины"),   вы   знаете,   мне   часто   приходилось

 сталкиваться  в  свое  время,  работая  руководителем

 предприятия,    с   арбитражной   схемой,   с   судом

 арбитражным.  И мне пришлось видеть эти сложности. Но

 это   было   в   те  годы,  когда  еще  не  наростали

 коммерческие  структуры,  кооперативы,  частные формы

 собственности  и  так  далее,  с  тех  пор увеличился

 обкем,  на  мой взгляд, арбитражных спорных процесов,

 наверное  в  десятки-сотни  раз.  Большинство  из них

 сегодня  разрешается методом рекета, то есть приходят

 ребета, заламывают руки, набивают, мягко говоря, лицо

 тому,  который не хочет расплачиваться и так далее, и

 так далее. Вы все это прекрасно знаете.

      Вот  у  меня  вопрос такой, читая то, что мы уже

 получили  от  Президента  записку о 5 власти, которая

 вступила  полностью  во  владение  на Украине, вопрос

 такой.  Как  изменение  в  законе об арбитражном суде

 все-таки,     ну,    устраняют    обкективную    базу

 существования   рекета   в   нынешних   хозяйственных

 отношениях? Как решить проблему такую, чтобы даже тот

 же предприниматель, я уже не говорю о государственном

 предприятии,  обращался все-таки в арбитражный суд, а

 не  нанимал  держиморд,  убийц для того, чтобы решать

 свои проблемы.

      Я  поверте, почему задаю этот вопрос, потому что

 мне    больше    нравится    социалистическая   схема

 хозяйствования   государственная,   когда   все   это

 обходилось как-то без бандитизма.

     

      ГРЕЧКОВСЬКИЙ.   Ну,   я  не  знаю,  смогу  ли  я

 полностью удовлетворить ваш ответом своим ваш вопрос.

 Конечно, все это зависит, арбитражному суду с рекетом

 бороться  не  дано его природой, и вряд ли мы сможем.

 Но  если  все  вместе,  то  сможем,  я уверен. Но все

 зависит  от  того,  идет  ли  или  не  идет  истец  в

 арбитражный  суд.  Это  его добровольная воля, боится

 он,   значит  не  идет,  не  боится  -он  идет  и  он

 выигрывает,  если  он  правильно  в  законном порядке

 ставит вопрос.

     

      ГОЛОВА.  Анісімов.

     

      АНІСІМОВ

 

      178, город Запорожье

      У  меня  несколько  вопросов.  И  я, в принципе,

 поддерживаю   вынесенный   сегодня   законопроект   и

 поправки,  потому  что  это  идет  на усиление работы

 Аробитражного суда, но ответьте на такие вопросы.

      Поданные  заявления  для  рассмотрения и сколько

 сегодня    не   рассмотрено   (если   ведется   такая

 статистика), какие суммы возвращены государству, если

 государство  обращалось в арбитражный суд субкектами.

 Следующее.  Какие  суммы  возвращены  личностями  или

 проживвающими  на  территории  Украины,  в контакте и

 какая  сумма  оплаты.... хозрасчетного подразделения,

 если   обращается   в  арбитражный  суд  для  дела  и

 дичности, просто граждане.

 

      ГРЕЧКОВСЬКИЙ.   Ну,  вам  скажу,  что  личности,

 просто  гражданину  у  нас не бывает. Мы толко сейчас

 вносим  изменения  и  для того, чтоб физическое лицо-

 предприниматель  был  субкектом  в  нашем арбитражном

 споре. Безусловно, сказать вам сегодня на те вопросы,

 какаие  суммы  государству  возвращены,  ну, я просто

 затрудняюсь  вам назвать эту сумму. Но, если сравнить

 с   периодом,   когда   в   основном  государственные

 предприятия..........,  то  это  где-то одна треть, а

 то,  может  быть,  одна четвертая. В основном сегодня

 спорят    коммерческие    и   финансово-бизнесменские

 структуры.

     

      ГОЛОВА.  Поровський.

     

      ПОРОВСЬКИЙ М.І.

 

      Микола Поровський,  групв "Державність".

      Українська республіканська партія.

      Шановний доповідачу. В своєму виборчому окрузі я

 зіткнувся з такою колізією, коли рішення арбітражного

 суду обласного не має кому виконати в розумінні того,

 що   немає  судових  виконавців,  які  б  забезпечили

 виконання  рішення  арбітражного  суду.  Тому  як  ви

 пропонуєте розв'язати цю проблему. Тому що якщо  суд

 не  буде  мати механізму виконання своїх постанов, то

 що ж це за суд.

      І     стосовно    вашого    бажання    потрафити

 росіськомовним   запитувачам   до   вас,  то  я  хочу

 зауважити  вам як представникові судової влади: треба

 дотримуваться  Закону  про  статус...  Оце  намагання

 потрафить в тон запитання, то це дає підставу казати:

 деякі  хахли,  оні ж самі на своєй мові не говорят...

 Питаются  потрифіть  каждому,  кто к нім заговоріт...

 Якщо  ми  не  будем  її  шанувати,  то  хто? Росіяни,

 амеріканці,   інші  будуть  шанувати  нашу  мову.  Ви

 приклад  повинні  показувати  тим,  які  нею нехтують

 демонстративно...

     

      ГРЕЧКОВСЬКИЙ.  Повірте,  пане  Поровський,  що я

 ніяк  не  хочу  їм  підіграть. Я не підігрую а це так

 мабуть  пішло  механічно,  на якій мові запитують, на

 такій я відповідаю.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я  перепрошую,  відповідь не відносно виконання,

 да,  дійсно, арбітражний... система арбітражних судів

 не  має  механізму  виконання  своїх  рішень.  Не  по

 всіх...  відносно....  як... зовсім нема її, але коли

 мова йде про стягнення в сумах грошей, то на підставі

 наказів арбітражних судів ці накази виконують банки і

 банки списують гроші.

      Коли  мова  йде  про  виконання  рішення  суду в

 передачі   в  натурі  майна  або  якогось  виселення,

 звільнення  приміщень, ці рішення виконуються так, як

 і   рішення   загальних  судів,  і  це  покладено  на

 виконавців,  судових  виконавців  загальних судів або

 Міністерство юстиції.

      А   взагалі,  щоб  удосконалить  і  зробить  цей

 мехханізм,  то  давно  ще  торічного року розроблений

 проект  Закону Про державну виконавчу службу, який ми

 з надією і з великим чеканням чекаємо його прийняття.

     

      ГОЛОВА. Хомич. Хомича немає, Пронюк.

     

      ПРОНЮК.  Я  прошу  передати  слово  представнику

 дружній фракції пану...

     

      ГОЛОВА. Костицькому...

     

      ПРОНЮК... Костицькому...

     

      ГОЛОВА.Будь ласка......

     

       ГОЛОВА.   Костицькому  дайте  словов.

     

      КОСТИЦЬКИЙ.  Шановний  Миколо  Єгоровичу, я все-

 таки  просив  би  вас  проекоментувати, які конкретно

 зміни  в  правовому статусі суддів ви плануєте за цим

 проектом  і в порядку  призначення.

     

      ГРЕЧКОВСЬКИЙ. Ну, в порядку призначення, по-перше,

 сам термін призначення, бо є і обрання і призначення.

 А  в  нас  йде призначення в Законі про статус суддів

 про  обрання  і рпизначення.

       В   Конституційному   договорі   йде  мова  про

 призначення.  Ми  просто  ліквідуємо  двойне  поняття

 одного  і того ж   і закріплюємо  його в законі.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      Обов'язково  він  є,  він  є,  і  так  само  він

 залишається  так,  як по  Закону  "про  стату  суддів".

      Він   принятий.

     

       ГОЛОВА.   Райковський.

     

      РАЙКОВСЬКИЙ.   Уважаемый   докладчик!   Скажите,

 пожалуйста,   что   в  вашем  законе  предусматривает

 повышение  роль  арбитражного  суда?

      Вот вы говорите, что принимаются поправки о том,

 что  стороны  будут  равные в судебном рпоцессе, так?

 Ну,  в  связи с этим, вот какая ответственность будет

 на сторону, если она не явилась в судебное заседание?

 Потому что если этот принцип должен о равности сторон

 быть,  если одна сторона не явилась в суд, суд должен

 выяснить, почему сторона не явилась в суд. Значит, по

 уважительной  причине или по неуважительной, получила

 ли  она  повестку  в  суд?  А,  фактически,  суд,  не

 выслушав  другую  сторону, принимает решение. Вот как

 вы  видите. Потому что, действительно, наверное, если

 есть   такой  принцип,  необходимо,  чтобы  были  две

 стороны.  А  где,  так  сказать,  гарантия в том, что

 сторая  сторона  заблаговременно  получила повестку в

 суд,   или,  так  сказать,  ее,  может  быть,  кто-то

 заинтересованный и не пригласил эту сторону в суд для

 того,  чтобы было исполнено или было удовлетворено то

 исковое заявление истца.

     

      _ГРЕЧКОВСЬКИЙ. Зрозуміло. В законі передбачено

 відповідальність  за неявку суду, за непредоставлення

 суду   матеріалів,   які   необхідні  для  того,  щоб

 розглянути у повноті справу. І це в законі є.

      Рівність  сторін теж закріплена. Але приводиться

 у  відповідність для того, щоб не було розбіжностей у

 законах   інших.   Наприклад,  немає...  Ми  сьогодні

 вводимо  новели до процесуального кодексу у зв'язку з

 прийняттям закона про банкрутсво і яким процесуальним

 кодексом  ще  не  прийняті. То треба... І розглядають

 сюди  ці  справи  за  тою  процедурою, яка записана в

 законі  про  банкрутство. Але в цьому законі записано

 ряд роцесуальних норм. І ці процесуальні норми просто

 ми  переносимо  у  арбітражно-процесуальний кодекс. А

 відповідальність   така  є  і  відповідальність  таку

 несуть.

      Відносно  до квітанції, до того, що не є явився.

 Да,  дійсно,  ми  посилаєм ухвали, але в суді завжди,

 коли не явився, відкладається розгляд справи на інший

 день  і  потім перевіряється. А якщо він декілька раз

 не  являється в суд, наприклад відповідач чи позивач,

 то тоді вирішується по матеріалах справ. Без кінця не

 можна ж відкладать справу.

     

      ГОЛОВА.  Найда. Ну, я вже оголосив, тільки, будь

 ласка коротко.

     

      НАЙДА  Г. І. Уважаемый Николай Павлович. Фракция

 "Коммунистов", Херсон, Найда.

      Полтора-два  месяца  назад  в  Арбитражном  суде

 рассмотрен спор между городскими властями и районными

 в  городах.  Принято  вами  решение  на самом высоком

 уровне:   город  не  прав,  город  Херсон,  городские

 власти.  Полтора  месяца  никто  не  выполняет.  Идет

 формирование  нового бюджета. До сих пор не выплачены

 даже  вот  эти  маленькие  вознаграждения  к 50-летию

 победы  в  Великой  Отечественной  войне,  потому что

 забраны   районные  бюджеты,  а  списка  находятся  в

 районах.  Скажите,  как  вы видите, кто должен сейчас

 заставить  городские власти выполнить решение Высшего

 Арбитражного Суда Украины?

     

      ГРЕЧКОВСЬКИЙ. Мова йде про стягення коштів?

     

      НАЙДА. Нет.

     

      ГРЕЧКОВСЬКИЙ. Про визнання недійсними?

     

      НАЙДА. Надо вызнано недейсвительным.

     

      ГРЕЧКОВСЬКИЙ. Недействительным. Тобто ...........

     

      НАЙДА.   Та   не  стесняйтесь  по-русски,  можно

 говорить на русском языке.

     

      ГРЕЧКОВСЬКИЙ. Тільки...  Я  вже буду казать і на

 російській  і  можу  повторить  на російській. Тільки

 органи  виконавчої,  судово-виконавчої  влади,  а  це

 сьогодні Управління юстиції.

     

      НАЙДА.    Отказались   эти   органы   выполнять.

 Говорять: "Нет имущественного спора".

     

      ГРЕЧКОВСЬКИЙ.  Якщо відмовився обласне управління

 чи   судові   виконавці,   треба   щоб   міри   вжило

 Міністерство юстиції.

     

      ГОЛОВА.   Сідайте,   будь   ласка.  Будь  ласка,

 сідайте.

      Стретович  є,  нема?  Тут  треба  доповідать?  А

 Шишкін є. А Віктор Іванович.

     

      ___________.  Але Стретович і Шишкін сказали, що

 більше нема чого доповідать.

     

      ГОЛОВА. Що тут все зрозуміло.

     

      ___________. ........... все повністю.

     

      ГОЛОВА.  Так.  Ну,  власне, тут був передбачений

 Стретович,  як  доповідач, маючи на увазі, що питання

 цілком зрозуміле.

      Будь   ласка,   хто   хочу   взятіь   участь   в

 обговоренні, опублікуйте список.

      Степенко  Висиль  Іванович, будь ласка. Сідайте,

 будь ласка. Кочерга. Можете говорити. За ним Свято.

      Я  прошу вибачити, це я помилився, не той список

 оголошую. Чапюк. Немає.

      Гармаш,  прошу. Можете з місця, буде скоріше. За

 ним Кулаков.

     

      ГАРМАШ

      375, Орджоникидзевский, город Харьков, Компартия

 Украины.

      Александр    Александрович,   в   принципе,   те

 поправки,  которые  вносятся  в закон, надо признать,

 что   они  целесообразно  необходимы.  Я  депутат,  я

 предлагаю  поддержать их с точки зрения там, где есть

 смысл законодательно, так сказать, урегулирования тех

 проблем, которые сущуствуют.

      Однако  я  бы  хотел обратить внимание в который

 раз. В правоохранительных органах, в судебных сегодня

 сложная  ситуация  в  таком  плане, что лицо, которое

 обращается   в   суд  преобрести  адвоката  и  другие

 процедурные моменты в этом деле, очень сложны.

      Поэтому  я хотел бы, чтоб мы четко взяли себе за

 правило   привести   комплексно   рассмотреть   даные

 проблемы с  другими проблемами.

      В  даной  ситуации  прокуратура.  Каким  образом

 прокуратура   имеет  право,  как  надзирающий  орган,

 вмешиваться  в  ту деятельность суда, которая сегодня

 есть. И арбитражного  и  высшего  суда.

      И  особо  хотел  бы обратить ваше внимание на те

 противоречия,  о  которых  мы в Президиуме Верховного

 Совета мы вчера говорили. О заработной плате, которая

 там   также  лежит.  Нарушается  закон  о  госслужбе.

 Поэтому  надо  привести  и  заработную  плату  и  все

 остальные   позиции   с  законодательством.  То  есть

 комплексно. Тогда наверное можно.

      Я  предлагаю  согласиться,  но хорошо поработать

 над этим  документом.

     

      ГОЛОВА.  Ясно.  Кулаков.  Будь  ласка.  Анатолій

 Андрійович.

     

      КУЛАКОВ А.А.

      Кулаков, (...........) Полтавська область.

      Шановні  народні  депутати! Основним поданим нам

  Вищим  арбітражним  судом проекті є безумовно проект

 про зміни і доповнення до Арбітражного процесуального

 кодексу.

      Хочу  звернути  увагу  колег-депутатів на те, що

 цей   проект   є   єдиною  пропозицією  про  зміни  і

 доповнення  до  АПК,  яка  надійшла  до  нас з Вищого

 арбітнажного  суду  за  4  роки  після прийняття нами

 цього   кодексу.

      І  тому  логічно  було  б сподіватись, що автори

 проекту запропонують доповнення, які б усували всі ті

 явні прогалини і недоліки, які за 4 роки проявилися в

 арбітражному  процесі.  Точніше кажучи: в арбітражній

 процедурі,  оскільки  слово "процес" можна прикладати

 сюди  лише  з  великим  застереженням.

      Однак   сподівання   ці  марні.  Ознайомлення  з

 проектом  свідчить,  що  автори  намагаються вирішити

 лише те, що потрібно арбітрам, і всіляко відмахуються

 від  тих  проблем, які необхідно вирішити в інтересах

 сторін  процесу  тих  організацій, які вирішують свої

 проблеми   через   арбітражний  суд,  а  в  кінцевому

 підсумку -в інтересах правосуддя і законності в нашій

 країні.

      Спробую  пояснити,  на  чому  грунтується  такий

 висновок.  Основний етап всякого судового процесу -це

 судове   засідання,   розгляд   справи   судом   є  в

 присутності сторін. В арбітражному процесі це позивач

 і  відповідальник. Однак, чинний процесуальний кодекс

 побудований на, прямо скажемо, зневажливому ставленні

 саме  до  судового  засідання,  до процедури розгляду

 справи  судом.  Є  можливість  розглядати,  в лапках,

 справи  за відсутності обох сторін, тобто у випадках,

 коли  в  суді  немає  ні  позивача, ні відповідача. І

 немає в нас ніякого змагання сторін, ніякого розгляду

 справи.  Причому,  зауважте,  можна розглядати справу

 навіть в тому разі, коли ні позивач, ні відповідач не

 мають,    не   знають,   що   справа   сьогодні   має

 розглядатися.  Бо немає сьогодні в кодексі норми, яка

 б зобов'язувала суд завчасно поставити обидві сторони

 до  відома  про  місце  і  час  розгляду  справи. І з

 пропозицією,   про  яку  відомо,  науково-експертного

 відділу  про  внесення  такої  норми  автори  проекту

 чомусь  не  погоджуються.  Від  так порушується перше

 право  всякого учасника судового процесу право вчасно

 знати,  коли, де і який суд розглядає їх справу. І ця

 прогалина проектом не виправлена.

      Далі.   Хід   всякого   судового  засідання  має

 фіксуватись.  Звичайно  це  робиться  шляхом  ведення

 протоколу,   про   що   Олександр  Олександрович  мав

 відповідь   представника  арбітражного  суду.  Чинний

 процесуальний кодекс ведення протоколу не передбачає.

 Отже,   ніякі   заяви,   клопотання,   подання  нових

 документів  і  інші процесуальні дії сторін в суді не

 фіксуються.  Їх,  ніби, і немає. Наглядова інстанція,

 навіть  якщо  б  і хотіла перевірити якісь обставини,

 пов'язані  з  діями  сторін  в  суді,  не  може через

 відсутність  протоколу  це  зробити. Отже, проведення

 судового  засідання втрачає всякий зміст. Його слідів

 не залишається.

      Можна придумати багато аргументів, щоб доводити,

 що  протоколювання не потрібне, що вчасно повідомляти

 учасників  процесу  також не потрібно і т. ін. Однак,

 якщо  арбітри вважають, що нормальне судове засідання

 за участю сторін з протоколюванням їм не потрібне, то

 законно буде поставити питання: чи є по суті своїй ця

 установа  судом,  і  чи  є те, що роблять ці установи

 правосуддям.  Мабуть  слід подумати за таких умов, чи

 не   ватро   взагалі   переглянути   судовий   статус

 арбітражів?

     

      ГОЛОВА.  Дякую.

     

      КУЛАКОВ.  І  на  завершення  скажу таке, якщо ми

 зараз      не      проявимо     принциповості,     не

 справимо..........   цілком   достойною   метою,   то

 проблеми,  про які я сказав, залишаться похованими на

 довгий  строк. Я не дарма підкреслював, що навіть цей

 закон  з'являвся  аж  4  роки.  Скільки  ж треба буде

 чекати,  якщо  ми  зараз  цей проект пропустимо такий

 яким він є.

      З  іншого  боку, видно, що Вищий Арбітражний суд

 дуже  зацікавлений в деяких положеннях цього проекту.

 Тому   пропоную   не   приймти  цих  положень  зараз,

 повернути  проект  на  доопрацювання  і запропонувати

 авторам подати у Верховну Раду не тільки  законодавчі

 пропозиції, які і зручні для арбітрів, але і ті зміни

 в закон, які необхідні, щоб із напівадміністративного

 органу, яким зараз залишається арбітраж, зробити його

 нормльним  повноцінним судом, в якому б дотримувалися

 хоча б елементарні права учасників процесу. Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Дякую.  Ті,  хто записалися, виступили.

 Була .................., Микола Павлович.

      Як  бачите,  є дві пропозиції: в першому читанні

 схвалити. І друга пропозиція - відхилити. Прошу.

     

      ГРЕЧКОВСЬКИЙ. Я досить вибачаюсь і мені склалось

 таке   враження,  що  депутат,  який  зараз  останній

 виступав  і так казав, що він навіть і не дивився те,

 що роздано депутатам.

     

      ГОЛОВА.  Микола Павлович, ви, будь ласка, оцінок

 не...

     

      ГРЕЧКОВСЬКИЙ. По-перше,

     

      ГОЛОВА.  Микола  Павлович,  ви  не робіть оцінку

 депутатам, ви робіть

     

      ГРЕЧКОВСЬКИЙ.   Я   вибачаюсь.  Але  протокол  не

 ведеться,  але  ж  якщо  подивиться  і знать, щоб хто

 небуть був у нашому процесі письмові пояснення і одної

 і  другої  сторони  завжди  є  в  справі. Якщо це жєє

 позов,  обов'язково  є відзив другої сторони, і

 якщо  його,  не явився він засідання є потім письмове

 пояснення. Да,  дійсно,  протоколу  нема,  бо сьогодні

 треба  600 секретарів для того, щоб посадить в судове

 засідання.  Но  це  ж  не арбітражні суди завели таку

 процедури  -це ж в процесуальному кодексі записано! А

 ми  внесли  ці  зміни ще 8 серпня 1994 року, і 4 рази

 комісія їх розглядала, і до цих пір попали вони сюди.

      По-друге,  я  перепрошую,  однак  мені здається,

 що...  можливо,  я  не  ясно  якось доповів... Всі ці

 зміни,  які ми сьогодні пропонуєм, вони витікають уже

 з  діючого законодавства, яке напрацьоване вже за цих

 4  роки... Як і в матуріальному смислі права, так і в

 процесуальному.  Уже  з  діючого законодавства нічого

 нового  ми  не вносимо -ми просимо зафіксувати. А те,

 що   Експертний  відділ  говорить,  і  з  чим  ми  не

 погодились...  Ми  погодились.  І правильно -це треба

 робить!  Але  це  тільки  буде  тоді,  коли буде нове

 законодавство,  коли  збережеться  суд, коли він буде

 господарський суд і коли буде прийнятий Господарський

 процесуальний   кодекс.   Сьогодні   не   можна  його

 переробити в цілому!

      Я  прошу  прийняти  нашу пропозицію і суто із-за

 технічних  внесення  цих  змін, прийняти в цілому цей

 закон.

     

      ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

      Шановні  колеги,  мова йде про те, що ми повинні

 прийняти  в  першому читанні поправи до двох законів.

 Причому  один...  одну  з  поправок,  яка носить суто

 редакційний  характер  і зв'язана з тим, що вводиться

 категорія  і  призначення окрім обрання суддів, можна

 було  б прийняти остаточно, а другу прйняти в першому

 читанні.   Але  у  вас  є  проект  постанови,  я  кий

 стосується  обох  законопроектів,  поправок  до  обох

 законопроектів  чи законів верніше і тому я просив би

 підтримати   за   основу  цей  проект,  тобто  проект

 постанови взяти за основу -він стосується прийняття в

 1-му читання цих двох змін проектів законів Про зміни

 до   діючого   законодавства.  Зрозуміло?  Ставлю  на

 голосування  проект, який у вас роздани, за основу...

 Який  вам  розданий  за основу. Я прошу, підтримуйте.

 зосередилися,  увага,  увага  -голосування  іде...  І

 комісія,  і  законодавці, суб'єкти ініциативи просять

 підтримати... За основу...

     

      "За"-

     

      Хто  не зрозумів  щось?

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я  прошу,  покличте  до залу швидко всіх, хто...

 дарма витрачає зарплату на паливо... на куриво...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Сідайте...

      ШУМ У ЗАЛІ

      За основу проект ставиться, будь ласка...

      ШУМ У ЗАЛІ

     

      "За"-

     

      Якісь доповнення є?

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я  прошу...  у  Леоніда Івановича, будь ласка...

 Гармаш.

     

      ГАРМАШ.

     

      Александр    Александрович,    я   бы   попросил

 разработчиков,  чтоб  все-таки  те,  кто выступал, их

 пригласили   на   заседание,  когда  будут  документы

 работать... ...  готовы  участвовать. В первой части,

 Александр  Александрович, и во второй части мы видели

 сегодня  с  утра  какой  был полный зал, а в вечернем

 заседании,  братите  внимание как нас мало. Александр

 Александрович, я к этому....

     

       ГОЛОВА.   Ні,  ні,  я  так  і  розумію,  що  ви

 пропонуєте  свою  участь  у підготовці цього рпоекту.

 Ну,  це  не  треба  записувать,  і так вас покличуть,

 немає  сумнівів.

      Микола  Павлович,  ви зрозуміли, про що йдеться.

 Будь ласка, залучайте Леоніда Івановича, він допоможе

 вам  підготувати  проект.

       Тепер  відносно  Закону  України  "Про внесення

 змін  і доповнень до Закону "Про статус суддів". Якщо

 можна   цей   закон   остаточно  прийняти,  він  там,

 буквально  три  сторінки  редакційні  поправки.

      Остаточно, можна так ставили, Микола Павлович?

      Будь  ласка, в цілому Закон України "Про внесення

 змін  і  доповнень  до Закону "Про статус суддів". Це

 редакційні  тільки  правки. Ще  раз  прошу.

       На  одній  сторіночці, ось, погляньте. Мова йде

 про  те,  що  в  тексті  словосполучення,  наприклад,

 Республіка  Крим  замінити  на  Автономна  Республіка

 Крим,  обрання  і  призначення  суддів  -додати після

 слова  "обрання"  словом "призначення". І так дальше.

 Так, як  чинним  законодавством      передбачено.

      Ставлю  на  голосування  про  те, щоб цей проект

 Закону  прийняти  як  закон. Прошу.

      За -

      Рішення   прийнято.  У  зв'язку  з  тим,  що  ми

 проголосували  таку  поправку,  то  тепер  до проекту

 постанови  із  проекту  Постанови,  яке  ми  взяли за

 основу  треба  вилучити слово що стосується до Закону

 "Про  статус  суддів"  і  залишити в першому читанні,

 схвалити,  змінивши тільки редакцію, де пропускаються

 слова, що стосуються Закону "Про статус суддів".

      Зрозуміло, да?

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      Та  я  розумію,  так  тільки  один. Мова йде про

 зміни  рпо  один.

      Тобто  про  проект  Закону України "Про внесення

 змін  і  доповнень до Закону України "Про арбітражний

 суд",  про  внесення  змін і доповнень до Арбітражно-

 процесуального   кодексу  України.  Крапка.  Тому  що

 останнє,  тому  що  зміни  і  до  Закону  "Про статус

 суддів"  ми  прийняли  остаточно.

      Зрозуміло?

      Ставлю   в  цілому  на  голосування  цей  проект

 постанови,  вилучивши  звідти посилання на Закон "Про

 статус  суддів".

      Будь ласка.

      За -

     

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Тепер  є в мене, оскільки це питання пов'язане з

 тим, що я хочу вам запропонувати. І у вас на руках ці

 документи  є, і є в переліку питань, призначенних для

 розгляду при наявності часу, а мова йде про Постанову

 Верховної   Ради  "Про  внесення  змін  до  Постанови

 Верховної  Ради  від 15 грудня 1992 року "Про порядок

 введення в дію Закону України "Про статус суддів"".

      Мова  йде про те, що у цій постанові в 1992 році

 ми  пропустили  сьогодні  є у державі 289 суддів, які

 працювали  більше 20 років, і через те, що вони перед

 виходом  на  пенсію, ще десь попрацювали чи за станом

 здоров'я,  чи  за  іншими обставинами тепер на них не

 поширюютьс  норми закону про статус судді.

      І   оскільки   це   несправедливість  до  цілком

 заслуженної категорії людей, котрі мають всі підстави

 скористатися  нормами  цього  закону,  то, якщо ви не

 заперечуєте,  то  давайте ми включимо це питання. І я

 прочитаю проект постанови і за неї проголосуємо.

      Мова  йде  ось  про  що.  Будь ласка, увага. Про

 внесення змін до Постанови Верховної Ради України від

 15  грудня  1992  року  "Про  порядок  введення в дію

 Закону України "Про статус суддів"".

      Верховна Рада України постановляє. Абзац 2 пункт

 1   постанови   Верховної   Ради   України   від   15

 грудня  1992  року "Про порядок введення в дію Закону

 України   "Про   статус   суддів"  викласти  в  такій

 редакції.

      Встановити,  що  право  на отримання щомісячного

 довічного  грошового  утримання передбачено статею 43

 Закону України "Про статус суддів". Поширюється також

 на суддів, які до введення цього закону в дію, вийшли

 на пенсію з посади суддів за віком по інвалідності за

 вислугою років з іншої роботи, на яку вони перейшли з

 посади   суддів   у   зв'язку  з  закінченням  строку

 повноважень   або   за   власним  бажанням  за  умови

 наявності  у  них  стажу  роботи,  що  дає  право  на

 відставку  судді  та  отримання щомісячного довічного

 грошового   утримання.   Суддям,  яким  не  присвоєні

 кваліфікаційні  класи,  розмір  щомісячного довічного

 грошового   утримання   обчислюється   з  врахуванням

 посадового  окладу  суді,  який працює на відповідній

 посаді в даний час, премії, надбавки за вислугу років

 та  їнших  надбавок. Це погоджено комісією, погоджено

 всіма  суб'єктами законодавчої ініціативи, і зроблени

 розрахунок,  що  на рік це коштуватиме для держави 44

 мільярди    карбованців.    Стосується    менше   300

 суддів..........  навіть  зараз меше ніж 289, тому що

 за цей час, поки готувалося це питання вже кількох не

 стало.

      Можна  включити  в  порядок  дня  ............ Я

 ставлю про включення цього питання в порядок дня.

      У вас є на руках цей розрахунок.

 

      "За" -

     

      Тоді   можна   за   основу  ставить  цей  проект

 постанови? Ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      В  цілому можна ставить? Найда хоче інакше, будь

 ласка.

     

      НАЙДА

      396 округ, Херсон, фракция коммунистов, Найда.

      Уважаемые  коллеги,  Александр  Александрович! Я

 хочу   знать,   какая   сегодня   пенсия  у  нынешних

 арбитражных  суддей, вот этих 300 человек, потому что

 пожизненное   содержание,   которое  мы  сегодня  ему

 выделим  плюс работа в коммерческих структурах, итого

 выйдет  за  100  миллионов.  Это  вроде  и немало для

 одного  человека.  Я понимаю, что красиво жить нельзя

 запретить  и  правильно  поступают.  Но  насколько мы

 поступаем  в этом случае правильно. Я хотел бы знать,

 ну, обоснование этого вопроса.

      Все  мы знаем, что юристы перешли в коммерческие

 структуры.   Прокуроры,   получающие   пенсии  по  20

 миллионов,  работники  милиции по 15, по 20 получают,

 все работают сегодня в коммерческих структурах.

     

      ГОЛОВА.   Я   пояснюю.   Зараз  Микола  Павлович

 (...........) дасть відповідь на це питання. А я хочу

 сказати,    що    арбітражний   -це   стосується   30

 пенсіонерів,   які  раніше  працювали  в  арбітражних

 судах.  По  Україні.  А  він  відповідь дасть на ваше

 запитання. Будь ласка. Прошу.

      

      ГРЕЧКОВСЬКИЙ.  Я  перпрошую.  Мова  йде... зараз

 розглядається  це  про тих, які раніше пішли, але які

 мають  стаж  роботи  більше  20  років, які пішл и на

 пенсію  на  загальну  пенсію,  але  получають  тих  4

 мільйони.

      Значить  про  Закон  "Про  статус  суддів", який

 майже одинаковий як Закон "Про державну службу". Мова

 йде що має право суддя, який попрацював 20 років і...

 піти  у  відставку  і  йому виплачується пожиттєва...

 як?... довічне  утримання.

      Якщо  він  попрацював  30 і більше років, то там

 може буть за каждих 3 роки ще якийсь відсоток.

      Таким  чином,  получається,  що  на  5  чи  на 6

 відсотків  він  може...  суддя,  який  30 попрацював,

 получити  більше,  чим  80.  Як  державний службовець

 відповідного рангу.

      Але  прошу  тоді,  коли  приймався цей закон про

 статус суддів, то було ясно судді попрацювать 20 і 30

 років  повірте, що  це   не так  легко.

      ШУМ У  ЗАЛІ

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу.  Я  прошу зробіть розрахунок,

 Григорій  Іванович.  У вас тут таблиця є. Це складе -

 приблизно   я   так   прикидаю  -12-13  мільйонів  на

 чоловіка   за  місяць.  Пенсія  буде  для  того,  хто

 працював   30  років суддею.

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Так чи ні?  Будь ласка,  сідайте.

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Ще  пропозиції...  Уточнення хочете? Найді дайте

 слово. Він   хоче  уточнить.

     

      НАЙДА

      396  округ, город Херсон.

      Уважаемый   Александр  Александрович!  Уважаемые

 коллеги! Я не возражаю против этих 30 или 300 человек

 и буду поддерживать. 12 миллионов тоже сегодня -будем

 говорить   -не   деньги.  Но  у  нас  есть  работники

 банковские и все. Смотрите, что мы делаем. По очереди

 то  одной категории добавили, то другой категории. То

 30  человек, то 40 человек, то 300 человек. Мы как-то

 должны тогда принять одно решение в целом по Украине.

 Сегодня  приняли  для  300 человек, завтра рассмотрим

 банковских  работников, которые в госслужбе работали,

 работников  советских  органов,  которые тоже ушли на

 пенсию  и  сегодня  получают 4 миллиона. А рядом ушел

 через год буквально, плучает уже 12.

      Давайте  тогда  кому-то  дадим поручение, чтоб у

 нас была какая-то система в работе.

     

      ГОЛОВА.  Григорій Іванович, таке доручення через

 Комісію  з  питань  соціальної політики дано Кабінету

 Міністрів,   і   ми,   це  Постанову  Верховної  Ради

 прийняли,  доручення: підготувати зміни до пенсійного

 законодавства,   де   врахуваться   повинні   всі  ті

 зауваження, про які ви говорите.

      Дякую.

      Кочерга, ви записувались на виступ.  Будь ласка.

      Але  ж  вас  не  було  в залі, я вам давав слово

 навіть.

 

      КОЧЕРГА   В.   С.   (122   избирательный  округ,

 Добропульский,  Донецкая область, фракция "Коммунисты

 Украины")

      Я,  уважаемые коллеги, прошу вас поддержать этот

 проект  постановления, потому что я, я являюсь членом

 Комиссии  арбитражный  судей,  знаю, что то небольшое

 количество    рабитров    государственных,    которые

 длительно,    десятки    лет    проработали,   сейчас

 действительно находятся в бедственном положении. Я не

 хочу  называть  фамилии,  но  я  знаю  и по Донецкому

 государственному  арбитражу,  и  здесь я общаюсь, так

 сказать,  с  членами Высшего арбитражного суда. Такая

 помощь   нужна  обязательно  с  нашей  стороны,  это,

 действительно,  люди,  которые  были  преданны  этому

 делу. И прошу поддержать.

     

      ГОЛОВА. Я прошу. Мова зараз в даному випадку йде

 не  стільки  про те, що це така категорія, якій треба

 допомогти.  Мова  йде  про  ту  несправедливість, яка

 випадково трапилася після введення цієї норми.

      Уже  я вам давав слово, будь ласка, вас не було,

 вас у залі не було, вибачте мені.

      Можна в цілому проголосувати?

      Ставлю  в  цілому  на голосування, а потім я вам

 дам слово. В цілому.

     

      "за"

     

      ШУМ У ЗАЛІ

 Я  прошу  не  заважайте один другому голосувать, будь

 ласка, в цілому. В цілому ми, є, а як же.

      Ще раз ставлю на голосування, будь ласка.

      Ми ж за основу вже проголосували, в цілому.

     

      За -

     

      Прийнято рішення. Спасибі вам.

      Та ні, у нас ще є час. Будь ласка, Мозер Георгій

 Едуардович,  про  проект  Закону  України  "Про режим

 іноземного інвестування". Друге читання.

     

       МОЗЕР Г.Е.

     

      Уважаемые     коллеги,    уважаемый    Александр

 Александрович,  я  без  всяких  вступлений  предлагаю

 приступить  у  обсуждению  во втором чтении Закона "О

 режиме иностранных инвестиций".

      

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги,  будь  ласка. В режимі

 другого   читання   розглядається  Закон  "Про  режим

 іноземного інвестування".

      До   назви  закону  було  зауваження,  але  воно

 відхилено. Залишається преамбула, назва і преамбула -

 про  режим іноземного інвестуванн. Цей закон визначає

 особливості   режиму   іноземного   інвестування   на

 території  України,  виходячи  з  цілей,  принципів і

 положень законодавства України. Немає змін.

      До   розділу  першого  -"Загальні  положення"  -

 визначення   термінів,   що   вживаються   в  законі.

 Враховані  зміни  і,  верніше,  одна  врахована, одна

 відхилена,    дві    враховано,    одна    відхилена.

 Узгоджується.

      Так, яка ваша поправка Вітренко. Номер поправки?

 Будь ласка, які в Вас зміни........., будь ласка.

     

      МОЗЕР.   Я   не   слышал,  сто  сказала  Наталья

 Михайловна....

     

      ГОЛОВА.Дайте Вітренко слово .

     

      ВІТРЕНКО.

     

      Дякую.   В  першому  читанні  було  таким  чином

 записано  по  статті  5,  ми йдемо ж за статею 5, так

 чи?...

     

      ГОЛОВА........ми за першу.......

     

      МОЗЕР. Ну, ми за першу статтю мову ведемо...

     

      ВІТРЕНКО. Знімаю, до статті 5 я буду...

     

      ГОЛОВА. Будь  ласка,  які  ще  є.... немає інших

 зауважень.

      Стаття  2. Види іноземних інвестицій. Враовані і

 відхилені   поправки,  не  наполягають,  в  основному

 враховані.

      До   статті   3.   Форми   здійснення  іноземних

 інвестицій.  Немає зауважень. Далі. Стаття 4. Об'єкти

 іноземного інвестування. Немає зауважень.

      Стаття,........... назва, преамбула і стаття 1-4

 ставиться  на  голосування.  зпочатку  до  4-ї статті

 включно, будь ласка, зосередилися. Увага.

     

      "За"-

     

      Кому  щось не зрозуміло? Я до тих 100 депутатів,

 які бояться голосуавти -голосуйте! Ви повинні або за,

 або    проти    голосувати,   або   утриматься,   але

 голосувати...   Візміть   свою  картку  теж.  Ще  раз

 нагадую:  заголовок,  преамбула  і статті 1-4 включно

 ставляться  на  голосування. Хочете поіменно, давайте

 поіменно, але я вважаю, що немає потреби... Ставлю на

 голосування.

      За -

      Хто  за те, щоб поіменно, будь ласка, пропозиція

 така  була, я не  можу.

      За -

      Будь ласка,  рішення  прийнято.

      Стаття 174 включно і назва з преамбули ставиться

 на голосування.

      Та  вже  оголосили.

       За -

      До  5  статті  є  нова  сторінка.  Вітренко, вам

 слово.

     

      ВІТРЕНКО.  Дякую.

      В  першому читанні в 5 статті, перший абзац було

 таким   очином   записано:  "Іноземні  інвестиції  та

 інвестиції українських партнерів, включаючи внески до

 статутного  фонду  підприємств оцінюються в іноземній

 конвертованій   валюті   та   у   валюті  України  за

 домовленістю  сторів на основі цін міжнародних ринків

 або  ринку   України".

       В  другому  читанні знято "або ринків України".

 Це  зовсім невірно. Ми не можемо переходити на оцінку

 іноземних  інвестицій  тільки  за  цінами міжнародних

 ринків.  У нас заробітна плата, у нас вся система цін

 здійснюється сьогодні за нашим ринком України. І якщо

 зняти  ці слова, то всі іноземні інвестиції отримають

 зовсім  іншу  оцінку  і буде  програвати   Україна.

      Тому   я   пропоную   проголосувати   повернення

 редакції  цього абзацу, як було в першому читанні, із

 словами "або  ринку   України".

     

      МОЗЕР.   Наталья   Михайловна,  я  не  вижу

 большого  принципиального, так сказать, различия. Но,

 во-первых,  разговор идет об иностранном инвесторе. И

 он  вносит  и  оценка  идет  действительно по оценках

 международных рынков.

      Но,  если  вы,  мы  с Кабинетом Министров  когда

 обсуждали этот вопрос, если вы настаиваете, чтоб и по

 украинским,  я совершенно не возражаю. Можем оставить

 это так, как  было в первом чтение.

     

      ГОЛОВА.  Я прошу підтримати пропозицію Вітренко,

 оскільки тут мова йде про те, що можна або, або... на

 основі  договору. Але враховувати і мати на увазі, що

 присутній  весь  час  фактор внутрішнього ринку треба

 безперечно.

      Я   ставлю  на  голосування  цю  пропозицію  про

 збереження  редакції  у  першому читанні у цій нормі.

 Будь ласка, підтримайте.

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято.

      Ще до 5 пункту немає більше поправок? Немає до 5

 статті.

      Стаття... Я прошу одну хвилиночку.  Будь ласка.

     

      ГОЛОВА.  Я внесу ясность сейчас. Дело в том, что

 были   дважды  розданы  сравнительные  таблицы.  Я  в

 прошлый  раз,  когда  начал  докладывать, сказал, что

 нужно   руководствоваться   обкединеной  вместо  той,

 которая  была выдана в декабре месяце. Вот мы раздали

 новую вот такую, где начало от 5 статьи.

      Мы  учли замечания комиссей практически всех. Но

 буквально  в  четверг или в пятницу пришли заключения

 Комиссии  по  финансам  и банкам. У меня есть с собой

 эти  замечания. Их нельзя было учесть, потому что они

 не   внимательно   почитали   постанову   и   сделали

 замечания. А новая постанова исключает их замечания.

     

      ГОЛОВА.   (...........)  Едуардович,  у  старому

 варіанті, в тому, що ви доповнили його новою ставкою,

 є  ті  статті,  яких  тут  немає в правій колонці. Це

 означає, що старі, стаття 6, наприклад, голосується у

 попередній редакції. Зрозуміло.

      Стаття 6 не викликає заперечень? " Законодавство

 про інвестиційну діяльність іноземних   інвесторів на

 території  України".  Ну  тут  про  те,  що на основі

 міжнародних договорів і законів України.

      Стаття  7  в  доповненні новому " Правовий режим

 інвестиційної  діяльності". Враховані зауваження. Тут

 їх чимало. Всі враховані.

      Стаття  8 "Гарантії у разі зміни законодавства".

 Тут не було заперечень.

      Стаття  9  "Гарантії щодо примусових вилучень, а

 також   незаконних   дій   державних  органів  та  їх

 посадових осіб". Теж не було зауважень, приймається в

 тій редакції, як і прийнято в першому читанні.

      Стаття  10  "  Копменсація відшкодування збитків

 іноземним    інвесторам".    Тут   частина   поправок

 враховані, частина відхилені. Не наполягають депутати

 на них.

      Стаття   11   "   Гарантії   в  разі  припинення

 інвестиційної діяльності". Не було зауважень.

      Стаття  12 "Гарантії переказу прибутків, доходів

 та   інших  коштів,  одержаних  внаслідок  здійснення

 іноземних інвестицій". Поправок не було.

      В  новій редакції стаття 13 "Державна реєстрація

 іноземних  інвестицій".  Враховані зауваження. Їх тут

 було немало, але всі враховані. Немає заперечень.

      Стаття  14  "  Відмова  в  державній  реєстрації

 іноземних інвестицій". Нема зауважень.

      Стаття  15  "Статистична  звітність про іноземні

 інвестиції". Тут поправок не було.

      Стаття     16    "Організаційно-правові    форми

 підприємств  з  іноземними  інвестиціями".  Була одна

 поправка.   Вона  врахована.  Від  Комісії  з  питань

 економічної політики.

      Стаття  17  "Установчі  документи  підприємств з

 іноземними  інвестиціями".  Теж  врахована.  Поправка

 комісії  економічної.

      18  стаття  в  новій редакції. У ас в додатку є.

 "Обкладання  митом".  Тут  багато  поправок. Суттєві.

 Вони враховані, крім однієї. І не наполягають автори,

 вони   вже   згодні.

      Стаття  19  "Умови  реалізації  продукції  робіт

 послуг". Враховані зауваження.

      Стаття   20  "Оподаткування".  4  поправки,  всі

 враховані.

      Стаття  21  "Права інтелектуальної власності". 8

 поправок. Всі  враховані.

      Стаття   22   "Концесійні  договори".  Враховані

 поправки.

      Стаття   24   в   новій   редакції  "Регулювання

 господарської  діяльності за договорами-контрактами".

 В  доповнені  у  вас є? Враховані тут зауваження всі,

 крім  одного. Але  автор не наполягає.

      25  стаття  "Регулювання  іноземних інвестицій у

 спеціальних  вільних економічних зонах". Тут поправок

 не  було.

      Стаття   26   "Поряд   розгляду   спорів".   Теж

 погоджений.  Він  юридично  універсальний. Тобто, він

 підходить  усім.

      І  стаття  27  "Заключне  положення"  в новій, в

 доповненні,   де   є  посилання  чи  відсилка  на  ті

 нормативні  акти, котрі втратили чинність в зв'язку з

 цим законом.

      В    зв'зяку    з    тим,   що   можна   ставити

 наголосування... Та почекайте. Від... хвилинку. 5 -27

 стаття  включно  ставиться на голосування. А потім ви

 візьмете. До якої статті у вас?

      ШУМ У ЗАЛІ

      Ну,  послухайте,  я ж оголошував всі статті, вже

 27-а.  Ну,  вибачте  мені,  це  неправда.  Ви могли б

 сказать  те,  що  зараз є. Ну, що ви говорите?! Я вам

 дам слово, а потім ще окремо поставлю на голосування.

      Ну,  будь  ласка.  Ну,  дайте Пронюку слово до 8

 статті.  Він пропустив своє зауваження. Подивіться, 8

 стаття.

     

      ПРОНЮК  Є. В. (Євген Пронюк, 205, "Державність",

 УРП)

      Мене  цікавить  таке  питання.  Ось  у  8 статті

 гарантії у разі зміни законодавства. Значить, коли ми

 приймали  перший  закон  ще  минулий  склад Верховної

 Ради, ми розглянули................ явно давали певні

 пільги  і  захист.  Зараз  до  них  виставлені ці всі

 податкові   зміни,   які   ми  ввели,  до  них  зараз

 поставляються.   І   вони   починають  рвати  з  нами

 стосунки.  Я  хочу,  щоб...  Я  в  цій  8  статті  не

 відчуваю,  значить, гарантій для них, яких хто вперше

 з нами вкладав ці угоди.

     

      МОЗЕР. Ви знаете, что по предыдущему закону и по

 Декрету,  действительно,  были  для  всех иностранных

 инвесторов  льготы.  И  когда  мы  принимали  Закон о

 налоге  на  прибыль,  а  там  была льгота, именно они

 освобождались  на  5  лет  от  налога  на прибыль. Мы

 оставили  им  эту льготу до истечения 5 лет на момент

 заключения договора о создании совместных предприятий

 или об иностранных инвестированиях. Сейчас мы пишем в

 этом   законе,  что  при  смене  законодательства  мы

 гарантируем  им защиту, потому что льгот нет никаких.

 Национальный  режим  закладывается  в нашем законе, а

 гарантии мы им гарантируем напротяжение 10 лет.

     

      ПРОНЮК  Э.  В.  Тобто,  ми зберігаєм ті свої, що

 мали при вкладенні.

     

      МОЗЕР.  Ті,  кто  имел  по тому закону льготу на

 прибыль на 5 лет, они ее сохраняют.

     

      ГОЛОВА.   Ви  задоволені  відповіддю?  Ну,  будь

 ласка, тепер голосуйте.

      Стаття 5- 27 включно ставиться на голосування.

      Увага!   Стаття   5-27   включно   ставиться  на

 голосування.

     

      За -

     

      Прийнято.    Закон   ставиться   в   цілому   на

 глосування. В цілому.

     

      За -

     

      Прийнято.

      Проект  постанови  у  вас  на  руках. Редакційне

 уточнення,  будь  ласка,  сядьте  на  місце  прем'єра

 скажіть.  До  13 статті міністерство просить. Станьте

 там, будь ласка.

      Прошу   уваги,  13  стаття  він  хоче  уточнення

 редакційне внести.

     

      ДАНИЛЕНКО.

     

      По  13 статті вноситься редакційна поправка. Там

 написано,    що    державна   реєстрація   інвестицій

 здійснується   урядами  і  областями  протягом  трьох

 рабочих  днів після фактичного їх внесення в порядку,

 що  визначається  Кабінетом  Міністрів.  Но  справа в

 тому,  що може бути розрив між внесенням інвестицій і

 зверненням  з документацією необхідною. І ми в ці три

 дні не отримаємо.

      Через це пропонується в основному тексті, який в

 вас  розданий  на  руках,  ви  викрислите протягом 3-

 робочіх  днів,  а  напписати  окремо  "вище зазначені

 органи  здійснюють  реєстрацію  іноземних  інвестицій

 протягом 3-х робочіх днів з моменту подачі необхідних

 для цого документів".

     

      ГОЛОВА. Я Вас прошу: можна так записать, а можна

 послаться  на  те,  що  там записано "у порядку, який

 визначається   Кабінетом   Міністрів".   Там  же  так

 запписано,  ми  проголосували. От і в цьому порядку і

 запішіть  цю процедуру і все буде в порядку. Можна чи

 ні так?

     

      ____________.Можно-можно, конечно.

     

      ГОЛОВА.  Немає  потреби  голосувать? Немає. тоді

 вцілому  ставиться  на  голосування.  Весь  закон.  А

 ми........ Я прошу вибачити, я пропустив. Будь ласка,

 проект постанови за основу ставиться  на голосування.

     

      "За"-

     

      Прийнято.

      В вас......... доповненні. Це остаточний варіант

 останови,  Ви  розумієте  про  що.....  йдеться.  Які

 доповнення   будуть?   Є?   Будь   ласка,   Валентина

 Петрівна... Семенюк.

     

      СЕМЕНЮК, 159  виборчий  округ.

     

      Шановний,   Олександр   Олександрович,  шановний

 Георгій  Едуардовичу,  відповідно до пропоззиції 17 в

 порівляльній   таблиці   я  давала  пропозицію  більш

 конкретно  казати  для  яких  інвестиційних  проектів

 залучуються  іноземні  інвестиції. Відповідно до тієї

 моєї  пропозиції,  у постонову було введено 3-й пункт

 Кабінету  Міністрів  України  розглянути питання щодо

 створення  Національного  агенства сприяння іноземних

 інвестицій в Україні.

      В   мене  тоді  таке  питання.  По-перше,  прошу

 вилучити цей пункт і обгрунтовування. Сьогодні ми вже

 штат  управління  Кабінету  міністрів  збільшили в 15

 раз - це перше питання.

      Друге,   сьогодні   на   міністерство  покладені

 повноваження  управляти  відповідними  галузями,  які

 управляють.....  те  чи інше міністерство.

      Крім   того  йде  приватизація.  Невже  сьогодні

 іноземному  інвестору  якась відповідне мінітсерство,

 коли  я  власник  відповідного майна, може вказувати,

 куди   направляти   інвестиції?   Це  вирішує  вланик

 безпосередньо.   І   створювати  відповідну  ще  одну

 структуру   немає   доцільності.   Це  буде  ще  одна

 надструктура у відповідному міністесртві і у Кабінеті

 Міністрів.

      Тому  я прошу  вилучити  даний  пункт.

     

      МОЗЕР. Уважаемая Валентина Петровна, я не могу с

 вами  согласиться. Агенство или комитет по п оддержке

 иностранных  инвестиций  создается не для того, чтобы

 распоряжаться чьим-то майном. Я вам хочу сказать, что

 на рпотяжении...

      Вопрос  привлечения  иностранных инвестиций -это

 вопрос  самый  больной во всех странах СНГ. И поэтому

 уже  в течение трех раз на рпотяжении последнего года

 в   Стамбуле   в  рамках  Организации  экономического

 сотрудничества  проводилось  совещание  по  рамочному

 закону.  Последнее совещание было 8 числа в Стамбуле,

 где  было  предложено, и все страны СНГ согласились с

 этим,  что очень слабые тут инвестиции инужно создать

 орган,  который  будет  сопровождать  эти инвестиции.

 Инвестор  сегодня,  приезжая  к  нам  в  Борисполь  и

 простояв  три часа за визой, и заплатив самую дорогую

 цену  за  визу  -150  долааров,  развернется  и уедет

 вдругое  место.  Не  говоря  о  всех  бюрократических

 перипетиях, которые он должен пройти у нас в стране.

      Поэтому  я  считаю,  что  агенство  по поддержке

 иностранных    инвестиций должно быть.

      Другой  есть вопрос. На этот вопрос сегодня, так

 сказать, нужно   еще  дискутировать.

      Создана   государственная  Кампания  Держинвест,

 которую возглавляет Борис Владимирович Соболев. Часть

 функций , очевидно, перейдут   к   ней.

       Я бы все-таки просил бы вас, уважаемые коллеги,

 оставить  этот  пункт в Постановлении, и дальше, елси

 это вопрос Кабинет Министров рассмотрит как-то иначе,

 не создавая новую структуру, тогда нас рпоинформируют

 об  этом. Вот  такое мое  мнение.

     

       ГОЛОВА.  Я  прошу. Валентина Петрівна, оскільки

 цю   норма   має   рекомендаційний  характер,  ми  не

 зобов'язуємо   Кабінет   Міністрів   створювати  таке

 агенство, а рекомендуємо, подивіться, якщо є потреба,

 то   створіть.   Я   хотів  би,  щоб  ви  зняли  свою

 пропозицію. Вона зняла свою пропозицію.

      Будь ласка,  Єльяшкевич.

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ О. С. Ельяшкевич, Херсон, депутатская

 группа "Реформы".

      Уважаемые  коллеги, я прошу обратить пристальное

 внимание  на  пункт  2  постановления. Я его зачитаю.

 "Надати     право    Кабінету    Міністрів    України

 встановлювати   пільгові   умови   інвестиційної   та

 господарської   діяльності   для  реалізації  окремих

 інвестиційних проектів" - і далі по тексту.

      Если мы этот пункт 2 проголосуем.

     

      МОЗЕР.   Вы  не  тот  проект  читаете  уважаемый

 Александр Сергеевич.

     

      ГОЛОВА. Я прошу вас... його немає, цього пункту,

 у цій редакції, що запропоновано, немає цього пункту.

 Він знятий.

      Можна   в   цілому   ставити?  Ставлю  в  цілому

 постанову на голосування.

     

      "За" -

      

      Рішення прийнято.

      Георгій  Едурадович,  спасибі вам за підготовку.

 Хвилиночку.  Філіпчук,  будь  ласка,  він  просив для

 довідки хвилину. А потім я зроблю оголошення ще одне.

 Будь ласка.

     

      ФІЛІПЧУК Г.Г.

     

      Дякую, Олександре Олександровичу. Справа в тому,

 що хотів би нагадати депутатам, що абсолютно немаю на

 меті  дискутувати  із  Моісеєнком,  тому що це власне

 нижче  моєї  депутатської  честі.  Але  хотів би лише

 нагадати  одне,  що  я втішився кожним його виступом,

 тому  що  цей виступ гідний цієї організації, яку він

 представляє.  І  комуністичну  партію власне не треба

 (...........),  вона  сама  розвалиться  в результаті

 таких  достойних синів, які вона сьогодні представляє

 тут  у  парламенті.  Але  я би просив вас, Олександре

 Олександровичу,  надалі  не порушувати Регламент і не

 давати  3,  5  хвилини  людям  виступати  з абсолютно

 безконструктивними  пропозиціями, в яких голова давно

 забита СНД, МПА, Советським Союзом і фекаліями.

     

      ГОЛОВА.  Виключіть  мікрофон. Будь ласка. Все. Я

 прошу    вас,   шановні   колеги,   з'ясовуйте   свої

 стосунки.............. за межами сесійного залу.

      А  зараз...  Одну хвилиночку. Прошу уваги. Прошу

 уваги.  У  вас  на  руках,  оскільки  в  нас завтра і

 післязавтра і наступні дні... Прошу ваги.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Будь ласка. Я прошу вас. Оскільки у вас є проект

 Постанови про перехід трьох депутатів у комісію, прол

 оформлення  їх  в комісіях, погоджено в установленому

 регламентом  порядку і треба, щоб ці люди працювали в

 комісіях...  Бо  я розумію так... Тримайте їх у себе,

 що я можу зробити. Тому я зобов'язаний, у мене просто

 іншого немає, Президія вносить цю пропозицію, комісії

 і  фракції  пропонують про обрання народного депутата

 Костицбкого   Василя   Васильовича  членом  постійної

 Комісії  Верховної  Ради  з питань праової політики і

 судово-правової    реформи,   увільнивши   його   від

 обов'язків  члена  постійної Комісії Верховної Ради з

 питань  охорони  здоров'я,  матуринства і дитинства і

 Агафонова   Анатолія   Вікторовича  членом  постійної

 Комісії   Верховної   Ради  у  закордонних  сравах  і

 зв'язках  з  СНД,  увільнивши  від  обов'язків  члена

 постійної  Комісії з питань регламенту і депутатської

 етики,   і   Михайленка   Сергія  Михайловича  членом

 постійної  Комісії  Верховної  Ради з питань правової

 політики  та судово-правової реформи, увільнивши його

 від  обов'язків  члена  постійної  Комісії  з  питань

 боротьби з організованною злочинністю і корупцією.

      Я  цей  проект  постанови ставлю на голосування.

 Разом. Ставлю в  цілому, обов'язково, оскільки ми всі

 приймали в цілому, списком.

     

      "За" -

      Не приймається рішення.

      Дякую. Працюйте ще над документом.

      Тепер  відносно завтрашнього дня.

      У нас залишилося нерозглянутими сьогодні питання

 і  вона  автоматично переносяться на завтрашній день.

 Одну   хвилиночку.   Про   величину   вартості   межі

 малозабезпеченності,  про  проект постанови Верховної

 Ради  "Про  тлумачення  деяких  положень  Закону "Про

 аренду  державного майна".

      Питання  не  складні відносно. Тим більше, що ми

 їх  розглядали  вже  не перший раз.

      Дальше. У вас також є проект, не проект, перелік

 питань,   які   в  порядок  дня  на  завтра.  Я  хочу

 попередить вас про те, оскільки тут треба викликати і

 запросити  деяких  гостей.  О  16  годині відбудеться

 спільне  засідання комісій Верховної Ради з порядку..

 Я  ставив  на  голосування інші пропозиції, а поки що

 вноситься  пропозиція  та, яка йде від Президії. О 16

 годині   спільне   засідання   комісій,  де  протягом

 протягом  години,  я  сподіваюся  не  більше, подання

 проекту Конституції на розгляд Верховній Раді.

      Далі.

      ШУМ У  ЗАЛІ

      От  приблизно,  не  приблизно,  а точно те, що я

 хотів вас, про що я хотів вас попередити.

      ШУМ У  ЗАЛІ

      Але...  Одну  хвилиночку,  ще  раз  прошу уваги!

 Володимир  Васильович,  Володимир Васильович, я прошу

 уваги!  Ще  раз прошу. Завтра, не дивлячись на те, що

 ці  два питання переносяться, першим буде йти питання

 про  Конституцію  Криму,  оскільки ми викликали на це

 засідання  представників  Верховної  Ради  Автономії.

 Тому,  завтра  буде  йти  це перше питання, так, як і

 передбачено  за Регламентом, за порядком дня, потім і

 що винесені на, що залишилися від сьогоднішнього дня,

 а о 16 годині спільне засідання комісій.

      Будь ласка,  до побачення, до завтра.