Стенограма пленарного засідання

07 березня 1996

                ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ П'ЯТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  7  б е р е з н я   1996  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Доброго  ранку, шановні депутати, члени

 Уряду,  журналісти,  радіослухачі!

      Я  прошу  депутатів підготуватися до реєстрації.

 Вставте   картки.  Проводиться  поіменна  реєстрація.

 Встигли зареєструватися 305 народних депутатів. Решта

 підходять  і  можна буде провести цю процедуру згодом

 ще  раз,  але  тим  часом  я  забов'язаний  оголосити

 депутатські запити.

      Від  Магди  Івана  Івановича до Міністра оборони

 України  в зв'язку з невдоволенням відповіді на запит

 щодо  нестатутних  відносин  в  військовій  частині А

 0680.

       Олексєєнка  Володимира  Кириловича  до Прем'єр-

 міністра   України   стосовно   формального  розгляду

 урядовими  структурами  його звернень щодо формування

 цін на  природний та  скраплений газ.

      Ковтунця   Володимира   Віталійовича,  Омельчука

 Романа   Юстиновича   до   Прем'єр-міністра   України

 стосовно   погашення  інформації  про  хід  погашення

 бюджетної  заборгованості  перед освітянською галуззю

 за  1995  рік, оскільки Міністерство фінансів України

 профінформувало  про  погашення  станом  на 1 безезня

 заборгованості лише по заробітній платі в той час, як

 залишається  заборгованість  по  виплаті стипендій та

 оплаті за харчування в різних закладах освіти.

      Саханя Івана Яковича до Прем'єр-міністра України

 стосовно  невиплати  заробітної  плати...

      (ОПЛЕСКИ)

      Я  для...  Я  прошу,  я для радіосхухачів поясню

 пожвавлення  у сесійному залі. Воно викликане тим, що

 зайшли   до   залу   жінки-депутати,  які  спеціально

 зібрались до сьогоднішнього засідання і доручили мені

 сказати  з  мікрофону Верховної Ради слова вітання до

 всіх  жінок  України  з нагоди завтрашнього весняного

 свята  -  Дня   8  Березня.

      Я хотів би від вашого імені, від імені Верховної

 Ради всіх їх сердечно привітати з цим днем, висловити

 побажання  здійснення  надій  кожнжої жінки -дівчини,

 матері,  коханої,  бабусі, дитини, щоб вони розуміли,

 що  всі  вони  є основою, гарантією майбутнього нашої

 держави,  і  що  ми,  чоловіки,  на  них  надзвичайно

 розраховуємо, інколи більше,  ніж  самі  на  себе.

      (ОПЛЕСКИ)

      Ну,  і  якісь  особливі  слова побажань, мабуть,

 придумати  тут  важко.  Було  б добре, якби всі добре

 побажання.  А  вони можуть бути тільки в жінок тільки

 добрими,  збулися  у  них  так,  як  вони  самі  того

 бажають. Ще раз давайте поаплодуємо їм!

      ( ОПЛЕСКИ.

 

      Анатолій Степанович, не плачте.  Все правильно.

 Саханя  Івана  Яковича  до  Прем'єр-міністра  України

 стосовно  не  виплати  заробітної  плати  за 1995 рік

 працівникам бюджетної сфери Хмельницької області.

      Групи  депутатів: Пасько, Пономаренко, Сирота до

 Прем'єр-міністра  України  стосовно заборгованості по

 заробітній платі працівникам профтехосвіти Черкаської

 області.

      Групи   народних   депутатів:  Заєць,  Червоній,

 Ратушний,  Карнаух  та  інші,  всього  19  чоловік до

 Генерального   прокурора   України   щодо  офіційного

 роз'яснення  у  зв'язку  з  порушенням  норм  чинного

 законодавства  щодо розгляду депутатських звернень до

 Генеральної прокуратури України.

      Охріменко    Константина    Олександровича    до

 Генерального  прокурора  у  зв'язку із незадоволенням

 одержаною  відповідю  на  депутатське  звернення щодо

 розгляду скарги Гайового.

      Михайленко    Сергія   Михайловича   до   Голови

 Верховної  Ради України, Президента, Прем'єр-міністра

 України  у  зв'язку  з незадовільними діями державних

 органів    щодо   забезпечення   повернення   різними

 фінансовими    компаніями,    товариствами   вкладів,

 вкладенних в них коштів громадян.

      Всі  ці  запити  відповідають вимогам регламенту

 тим  положенням, котрі вами і схваленні, і відповідно

 до  регламенту потрібно їх направити за адресатами за

 згодою депутатів сесійного залу.

      Тому   я   ставлю  на  голосування  питання  про

 направлення  цих  запитів  за адресатами. Будь ласка,

 увімкніть систему.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Шановні  депутати!  Оскільки до часу відведеного

 на  запити  і  роз'яснення  тощо,  виступи залишилося

 буквально  3  хвилини, і щоб не втискувати права того

 депутата,  хто  буде  другим  записаний  в  списку, я

 просив  би вашої згоди приступити до розгляду питань,

 що  передбачені  порядком  дня, не відводячи сьогодні

 час. Немає заперечень?

      Слово   надається  Снігачу  Андрію  Прокоповичу,

 голові тимчасової Мандатної комісії з приводу питання

 "Про визнання повноважень народного депутата України,

 обраного  4  лютого  1996  року  по  Старовижівському

 виборчому окуруг ь 72. Будь ласка.

 

      СНІГАЧ А.П.

 

      Шановний  Голово!  Шановні  депутати та виборці!

 Відповідно   до  статті  100  Конституції  -Основного

 закону  України тимчасова Мандатна комісія розглянула

 інформацію  Центрвиборчкому про результати виборів та

 визнання   повноважень   депутата   Германчука  Петра

 Кузьмоиича, Міністра   фінансів  України,  який   був

 обраний  4  лютого  цього  року  то  Старовижівському

 виборчому  округу  ь72  Волинськогої  області замість

 вибулого.

      На   виборах  балатувалися  чотири  кандидати  в

 народні  депутати. Вибори відбулися з першого туру. В

 них  взяли  участь  61,  6  тисяч  виборців,  або  83

 відсотки виборців, внесених до списків. За Германчука

 було  подано  39,  7  тисячі,  тобто  64,  4 процента

 голосів  виборців. За трьох інших кандидатів Капітулу

 і Мілінчука,   Бондарчука  подано  відповідно голосів

 виборців  в  процентах  16,  7;  6, 3; 4, 3 процента.

 Незважаючи   на   таку   велику  різницю  в  голосах,

 одержаних  претендентом, до  окружної  і  Центральної

 виборчої  комісії  надійшли  звернення  кандидатів  у

 депутати Бондарчука і Капітули щодо обставин, які, на

 їх  думку,  мали  місце  під  час  виборчої каманії у

 виборчому окрузі і є порушенням Закону "Про вибори".

      У заявах посилалось на те, що державні виконавчі

 структури  вели  агітацію  такого  характеру: міністр

 допоможе  вирішити  проблеми  з  зарплатою, пенсіями,

 будівництвом       об'єктів,   одержати     додаткові

 кошти. Держслужбовці району і області якоби розвозили

 агітаційні   матеріали.   При  цьому  не  називається

 жодного  конкретного  факту  таких  порушень, жодного

 прізвища    під    час   розмови   Бондарчука.   Було

 запропоновано  назвати конкретних осіб, які допускали

 порушення,  але  він  відмовився. При цьому зауважив,

 що...   про  те,  що  треба  проводити  слідство.  На

 засідання окружної комісії він не з'явився.

      В    зв'язку    з    неконкретністю   викладення

 Бондарчуком  міркувань не можливо було встановити хто

 з  працівників  державних установ проводив агітацію в

 незаконній  формі.

      Були  твердження  про  забезпечення першочергово

 фінансування   виплати   заробітної   плати,  пенсій,

 степендій,  та  інших грошових виплат саме населенню,

 яке   проживає   у   Ратнівському,  Старовижевському,

 Шацькому районах. Зазначені райони входять у виборчий

 округ.   Та   такі   виплати  проведені  у  бюджетних

 установах   місцевого  підпорядкування  з  Державного

 бюджету в січні -лютому  місяці  цього року.

      Завдяки  тому,  що згідно з графіком було надано

 фінансову допомогу місцевим бюджетам усіх без винятку

 областей України в сумі 5, 5 трильйона карбованців. В

 тому числі і бюджету Волинської області 600 мільярдів

 карбованців.

      З  урахуванням зазначеної допомоги та за рахунок

 власних    коштів    Волинська   облдержадміністрація

 виділила   кошти   на   погашення  заборгованості  по

 заробітній  платі  в  бюджетних  установах  не тільки

 Ратнівського, Старовижевського і Шахського районів, а

 й  іншим  районам області.

      При  цьому слід відзначити, що станом на 1 січня

 цього  року  заборгованість по цих районах ставила...

 становила    по   Ратнівському   -18,   7   процента,

 Старовиженському   -19,  9  процента,  Шахському  -25

 процентів.  До  обсягу  бюджету.

      В  той  час  як в цілому по області цей показник

 становив  14,2  проценти.

      І   в  тому  ж  січні  цього  року  цим  районам

 перерахування  коштів з обласного бюджету проводилось

 виходячи  із  реальних  боргів.

      Одже,  пов'язувати грошові ін'єкції для Волині з

 проведенням  виборів у окрузі та з особою кандидита в

 народні  депутати  Греманчуку є   безпідставними.

      З  приводу  публікацій в газеті "Правда України"

 від 6 лютого цього року в статті "Ожирение власти или

 куда ведут страну печерские мудрецы".

      Центральна   виборча   комісія  у  той  же  день

 звернулася  з  проханням  до голови-редактора газети,

 він  же  і  автор  цієї  статті,  надіслати в комісію

 матеріали,  що  послужили  підставою  для наведення у

 розділі   названої  статті,  когда  верстался  номер,

 відомостей,  що виділено 400 мільярдів карбованців на

 будівництво заводу картоплепродуктів у селі місцевого

 типу    Стара    Глизівка   Старовижівського   району

 Волинської   області   та  виплати  заробітної  плати

 працівникам бюджетних установ.

      Редакція  газети  "Правда Украины" до цього часу

 так і не дала відповіді Центральній виборчій комісії.

      За    повідомленням    Міністерства   сільського

 господарства   і  продовольства  України  будівництво

 зазначеного   заводу   розпочато   в   1989  році  на

 консервацію  будова не ставилася. У поточному році на

 будову  виділено  аванс за рахунок бюджетних коштів -

 всього 30 мільярдів карбованців.

      Фактів  зловживань  посадових  осіб підприємств,

 установ, організацій Ратнівського, Старовижівського і

 Шатського  районів  своїм  службовим  становищем  для

 проведення передвиборної агітації на користь одного з

 кандидатів   або   упередженого  ставлення  до  інших

 кандидатів в їх передвиборній агітації не виявлено.

      У  діях кандидата в народні депутати Германчука,

 його  довірених осіб порушень виборчого законодавства

 під час проведення виборчої кампанії не встановлено.

      Таким  чином,  законних та обгрунтованих підстав

 для  задоволення  заяв  колишніх кандидатів в народні

 депутати   та  визнання  виборів  народного  депутата

 України  замість вибулого, що відбулись 4 лютого 1996

 року   у   Старовижівському  виборчому  окрузі  ь  72

 Волинської області не дійсними немає.

      Мандатна  комісія  після  обговорення  за участю

 навообраного   депутата   одноголосно   погодилися  з

 висновками  Центральної виборчої комісії про визнання

 повноважень  народного  депутата  України  Германчука

 Петра Кузьмовича.

      Проект  постанови  у  вас  є.  Ну, і додам, що в

 проекті  постанови,  на  відміну  від  інших проектів

 постанов,  які  ми  приймали  по  визнанню депутатів,

 добавлений  в  новій  редакції  пункт  ь  2,  який за

 наполяганням  більшості  членів  комісії на засіданні

 внесено  його, ним передбачено, що постанова вступала

 в  силу  з  дня  офіційного  оформлення  переходу  на

 постійну  роботу  Верховної  Ради України. Ну, проект

 постанови...

 

      ГОЛОВА.  Чи  є  запитання до Андрія Прокоповича?

 Запишиться, будь ласка, на запитання.

      Будь ласка, Симоненко.

 

      СИМОНЕНКО.  Олександре Олександровичу, я прошу

 передати слово М'ясковському.

 

      ГОЛОВА.  М'ясковський.

 

      М'ЯСКОВСЬКИЙ

 

      Спасибо, (Мясковский, 310,......... Мыхайловский

 округ, Одесчина, фракция Коммунистов).

      Андрей  Прокопович,  у меня такой вопрос, прежде

 чем   утверждать   полномочия   избранного  народного

 депутата  я  бы  хотел  обратить внимание и поставить

 вопрос  о том, сколько уже утвержденных недавно внось

 избранных народных депутатов в соответствии с законом

 о   борах  и  Конституционным  договором  перешли  на

 постоянную  работу  в Верховный Совет. Вы посмотрите,

 вызывающе  топчутся  законы Украины, не кто нибудь их

 топчет,  а  ряд  народных депутатов, ркяных борцов за

 законность,  такых  как  Головатый  -министр юстиции,

 Бутейко  -замминистра иностранных дел, вицепремьеры -

 Дурдинец,   Лазоренко,  Пинзеник,  Шпек,  заместители

 министров  и  другие,  -всего  35 или 37 человек. Это

 дыскредетация   государства   нашего,   ее   законов,

 Верховного Совета.

      Я   предлагаю,   вначале   вновь   вернуться   и

 проголосовать  вопрос  о  лишении  тех  депутатов  их

 полномочий  -тех, кто не перешел на постоянную работу

 в  Верховный  Совет,  а  затем  утверждать полномочия

 нового депутата.

 

      СНІГАЧ  А. П. Дякую, я з вами згоден, і комісія,

 Мандатна  Комісія після розгляду цього питання окремо

 розглянула  це питання, яке турбує, дійсно, і Комісію

 по...   Мандатну   Комісію.  Тому  прийняли  рішення,

 значить,   -у  нас  на  сьогодні  57  депутатів,  які

 займають   посади.   Із   них:   4  віце-прем'єра,  у

 міністерствах      і      відомствах      -12,      в

 держадміністраціях -12 і в установах, підприємствах -

 29. Всього -57. Оце вони там єсть...

      Із   тих,   яких   ми   визначили,  чи  признали

 повноваження (це дані на вчора на 17 годин 00). Вчора

 Комісія    по    Регламенту,    депутатській   етиці,

 забезпеченню    діяльності    депутатів,    виконуючи

 Постанову  Верховної  Ради  від  23 січня, розглянула

 питання  про  не  виконання постанови, пункту першого

 окремими  депутатами (із тиз 13, яких ми призначили),

 і  прийняли  вчора  рішення:  в зв'язку з тим, що всі

 депутати  прийняли  рішення,  вже  оформили і останні

 оформлюють  там  декілька  днів,  а  народний депутат

 Коваленко   Анатолій   Андрійович,  голва  Печерської

 районної   ди   та   Райдержадміністрації,   а  також

 Слободенюк   Сергій   Миколайович,  заступник  голови

 Ужгородської  міської  Ради народних депутатів ніяких

 не  приймають  мір  і  на реакцію комісії, яка 2 рази

 зверталася  в  письмовій формі, не відреагували6 тому

 вчора прийнято рішення -порушити перед Верхоною Радою

 питання  про  дострокове  припинення  повноважень цих

 двох депутатів.

      А   по   останніх  депутатах  вчора  Комісія  по

 Регламенту  теж  прийняла рішення, яким передбачено -

 проект     постанови    Верховної    Ради,    який...

 запропонувати    припинити    повноваження   народних

 депутатів, які не оформили перехід на постійну роботу

 до  Верховної  Ради  України  до 15 квітня 1996 року.

 Такий  проект  підготовили  і в установленому порядку

 буде  на Президії, на Верховній... на сесії Верховної

 Ради, значить, винесений в ближчі дні.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА. Будь ласка,  Мясковського ще...

      (Шум в залі)

 

      М'ЯСКОВСЬКИЙ. Андрей Прокопович, я не согласен с

 тем,   вот  тут  ряд  моих  коллег  говорит,  что  Вы

 связываете?  Вещи  все  связуемые,  я не удовлетворен

 ответом.

      Вы, между прочим, каждый раз, выходя на трибуну,

 все  время  называете сроки. То Вы называли июнь 1995

 года,  до  сентябрь  1995,  декабрь,  а сегодня уже в

 апреле этого года.

      Я  считаю,  что,  между  прочим, и комиссия Ваша

 подходит  к  этому  воппросу  формально и игнорирует,

 между прочим,  как и эти депутаты, закон.

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміло  Ваше  невдоволення. Осадчук,

 будь ласка.

 

      ОСАДЧУК,  206 округ, "Державність", демократична

 партія України.

 

      Шановний  допопвідачу,  я  на відміну від завжди

 незадоволеного  Мясковського, сприймаю з задоволенням

 той  факт,  що Германчука обрали народним депутатом і

 буду голосувати за підтвердження його повноважень.

      Але  в  мене  виникає  таке  делікатне  питання.

 Склалося враження, що десь за останні кільких місяців

 ота    гостра    проблема   позбавлення   повноважень

 депутатів,   що   уходять  до  виконавчихх  структур,

 начебто   відпала   після   такого  тиску,  який  тут

 відбувався і раптом таке затишя.

      Скажіть,  будь  ласка,  чи  не  відбулися  якісь

 переговори,  от,  між  виконавчою  владою і Верховною

 особливо  ппісля  обрання  депутатом  Марчука, чому я

 також  дуже  радий.  Що  ж тут певно є? От, чому таке

 затишя?  Може  Комісія в справах мандату і етики дещо

 знає таке, що осмілилася б нам повідомити?

      Спасибі за відповідь.

 

      СНІГАЧ. Ну, по-перше, я теж задоволений, що і Ви

 задоволені.   А,  по-друге,  дійсно  єсть  і  рішення

 останні, яків нас винесли, таке рішення принято -це 5

 березня. Якісь голосування бюлетенями під час обрання

 членів  колегії  Генеральної  прокуратури  5  березня

 свідчать,  що  велика  кількість  депутатів не змогла

 взяти  участь  у голосуванні в зв'язку з зайнятістю о

 роботі у виконавчих структурах влади.

      Дві кандидатури не обрані у зв'язку з тим, що не

 нбрали декілька десятків голосів. Тому як розцінювати

 неучасть   більше   ста   депутатів,  яке  вирішальне

 значення    мало  для  окремих поважних  людей?

      Тому  цей  приклад,  на  жаль,  не  єдиний  є, і

 свідчить  про одну з причин недостатньої ефективності

 роботи  Верховної  Ради  України.  Тому порядок треба

 наводити  у  самому  вищому  законодавчому органі. Це

 перш  за все відноситься і до віце-прем'єра, міністрі

 юстиції,  які  на  словах  за  порядок,  а на ділі не

 завжди.

 

       ГОЛОВА.   Ващук  останнє  запитання.

 

       ВАЩУК.

       Шановний  доповідачу,  я  звертаюсь  до  вас, а

 заодно  і  до  всіх  колег,  присутніх  в залі: чи не

 вважаєте  ви,  що все-таки сьогдні в Постанові другий

 пункт   записаний,  ну,  якщо  це  стосується  єдиної

 людини   -Германчука   Петра  Кузьмовича,  то  це  не

 справедливо.

      Повноваження всіх депутатів, обраних попередньо,

 ми  затверджували ,  і   не  ставили  цю  умову.

      В  тому  ч  ислі і нещодавно обрану велику групу

 депутатів.

      Інша  справа, що далі Комісія повинна працювати,

 і разом з залом прийняти якесь нормальне рішення, яке

 б забезпечило  виконання  рішень  Верховної Ради .

      Але  сьогодні  тільки  до  єдиного,  обраного за

 першим  разом  народного депутата з великою перевагою

 голосів,  ми  не  маємо  права  цього  записувати. Ми

 ігноруємо  волю  виробців, вони його обирали народним

 депутатом, знаючи, хто  він є  і де  він  працює.

      Тому  я вважаю, що сьогодні на голосування треба

 ставити  лише  перший  пункт,  а  по другому приймати

 рішення  до  всіх  депутатів  народних,  які працюють

 одночасно,   а   не   виділяти   новообраного   Петра

 Кузьмовича.

      Чи  не вважаєте ви, що    це  правильно.

 

      СНІГАЧ.  Я з  вами  згодний.

 

      ВАЩУК. Згодний?  Отак  і  кажіть.

 

      СНІГАЧ.  Щоб  вирішити питання по всіх потрібно,

 значить,  тільки  ж нам 10 голосів не хватило. Ми вже

 декілька раз голосували по всіх.

 

      ГОЛОВА.  Андрій Прокопович, сідайте, будь ласка.

 Дякую.

      Шановні  колеги,  відповідно  до цієї процедури,

 котра  нами  тут встановлена вже, питання з'ясоване і

 зрозуміле   всім,   мені   здається.  Так  же?  Немає

 заперечень?  Запишіться,  якщо  ви  хочете  з мотивів

 голосування,   запишіться.  3  хвилини  відведіть  на

 мотиви. Для трьох  по хвилині, будь ласка.

      Хмельовий прошу.

 

      ХМЕЛЬОВИЙ  А. П. Прошу передать слово Краснякову

 Евгению.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Красняков.

 

      КРАСНЯКОВ Є.В.

 

      Красняков, фракция "Коммунистов".

      Уважаемые     коллеги,    уважаемый    Александр

 Александрович,  я  предлагаю,  что  сегодня  мы должы

 поставить  в первую очередь, поставить на голосование

 проект,  который  предлагает Комиссия по Регламенту и

 этики,  голосовать  его. И мне представляется, что мы

 именно  с  этого начнем навить порядок по отношению к

 тем  депутатам,  которые  сегодня  пытаются сидеть на

 двух,  на  трех стульях. И вообщем-то мешают работать

 Верховному Совету. Дискридитируют сам Верховный Совет

 и саму исполнительную власть.

      Предлагаем   первым  поставить  проект,  который

 предлагает Комиссия по Регламенту и этике.

 

      ГОЛОВА.  Моцпан.

 

      МОЦПАН   А.  Ф.  146  Амросевский  избирательный

 округ, фракция "Социалистов".

      Я   поддерживаю   это  предложение  и  плюс  еще

 следующее.    Уважаемый    Александр    Алексанрович,

 уважаемые  коллеги,  у  меня, как у члена Комиссии по

 борьбе  с  коррупцией и организованной преступностью,

 на  сегоднешний день нет материалов компрометирующего

 характера   относительно  министра  финансов  Украины

 Петра Кузьмича  Германчука.

      В  принципе, я готов за него голосовать. Однако,

 при одном условии. Здесь уже звучали, ну, скажем так,

 сомнения  в  том, на сколько реально было прохождение

 его  в народные депутаты по даному округу, не связано

 ли   с   тем,   что   Министерство   финансов   будет

 дополнительно  финансировать  этот  округ.  Поэтому я

 хотел  бы сейчас услышать заверения нашего уважаемого

 председателя  Комиссии  по  бюджету  Николая  Яновича

 Азорова, что комиссия возьмет на контроль прохождения

 бюджетных  средств  для  этого округа, чтобы все было

 справедливо.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.  Одну хвилиночку. Азаров, будь ласка, що

 ви кажете.

 

      АЗАРОВ М.Я.

 

      Уважемые   народные  депутаты!  Я  думаю,  такая

 постановка   вопроса  некоректна,  поскольку  министр

 финансов должен отвечать за нормальное финансирование

 не  только  своего  избирательного  округа, но и всех

 избирательных  округов  всей  страны в целом. Но если

 сессия проголосует так - за конктерное поручение нашей

 комиссии,  то  мы  возьмем,  безусловно,  под  особый

 контроль этот округ.

 

      ГОЛОВА. Радько.

 

      РАДЬКО. Я прошу передати слово Марченко.

 

      МАРЧЕНКО В.Р.

 

      Уважаемые  депутаты!  Я  поддерживаю предложение

 коммунистов за то, чтобы признать полномочия министра

 финансов, как депутата.

      И  второй  пункт,  чтобы комиссия разобралась. Я

 последовательный   сторонник   того,  чтобы  депутаты

 занимались  и  были,  и работали только на постоянной

 основе.   Однако,   поскольку  Президент  Украины  не

 выполнил   своих  конституционных  обещаний  и  норм,

 которые    записаны   в   Конституционном   договоре,

 Председатель  Верхорвного  Совета  не  выполнил своих

 обещаний,   когда   говорил  о  том,  что  утверждать

 полномочия   только   тогда,   когда  будут  положены

 трудовые  книжки  в  Верховном  Совете, то, я считаю,

 делать   жертвой  одного  человека  Петра  Германчука

 незаконно,  не  положено  и  не соответствует никаким

 нормам.   Поэтому   я   предлагаю   проголосовать  за

 признание   его   полномочий,  а  все(...........)  в

 установленом порядке. Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Дякую.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  прошу  уваги.  Одну    хвилиночку.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  прошу уваги. А в нас немає двох сторін. У нас

 двох сторін немає. У нас є тут 12 сторін. Будь ласка.

 Сядьте, будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну  тому  що в них реакція більша, ви розумієте.

 Краща  реакція.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Спокійно.  Спокійно. Будь ласка. Шановні колеги!

 Я  звертаюся  до  тих,  хто  висловлювався  з приводу

 визнання  повноважень  і  прийняття  постанови з двох

 пунктів.  Сьогодні  прийнятття цієї постанови означає

 таку формулу звільнення міністра з роботи. Я розумію,

 що в нас претензій може бути до різних депутатів, які

 виконують  свої  функції  у  Кабінеті  Міністрів. Але

 звільнити міністра з роботи ми можемо в будь-який час

 і   з  іншої  причини,  якщо  на  це  будуть  реальні

 підстави.

      Мені   здається,   що   в  цьому  відношенні  ця

 кандидатура найбільш невдала щодо звільнення. Тому що

 якраз  він  працює  добросовісно  і,  до речі, в дуже

 тісному  контакті   із Верховною Радою України.

      Одначе,  одначе  мають  слушність і ті депутати,

 які  вважають,  що  не  можливо,  неможливе суміщення

 посад  у  виконавчих  і  законодавчої  структури.

      Як ви пригадуєте, коли ми розглядали це питання,

 я  вносив  один раз пропозицію, що треба визначитится

 найперше  з  урядовцями,  з тими, що після підписання

 Конституційного Договору призначені на посади у вищих

 ешелонах  влади  в  виконавчих  структурах. І  нам, я

 згоден  з тим, що треба повернутися до цього питання.

 Але повернутися до нього таким чином, щоб всі ті, хто

 обраний  депутатом  з  числа  чинних  урядовців, були

 поставлені  в  рівні умови. Тобто, і Германчук і інші

 повинні  бути  поставлені  в    однакові  умови.

      І  тому  я  вважаю, що було б правильно доручити

 Комісії   з  питань  депутатської  етики  підготувати

 проетк    постанови    відповідної,    де    найперше

 визначитися  щодо  цих  представників, а їх буде десь

 там  35-37  чоловік сьогодні, яких, як правило, немає

 назасіданнях, які блокують роботу Верховної Ради. Але

 цю   постанову   голосувати  з  одного  пункту:  "Про

 визнанння повноважень народного депутата".

      Я  прошу  вас  підтирмати  цю постанову. Тому, я

 ставлю  на  голосування  проект  постанови  з  одного

 пункту:   "Визнати  повноваження  народного  депутата

 України   Германчука  Петра  Кузьмича,  обраного  від

 Старовижівського  виборчого  округу  ь  72 Волинської

 області замість вибулого".

      (Шум у залі)

      Перед тим... Я прошу уваги!

      (Шум у залі)

      Я пояснюю: в проекті постанови комісії цей пункт

 записаний, я його читаю.

      По-друге,   голова  або  доповідач  погодився  з

 пропозицією   Катерини   Ващук   про   те,  що  можна

 розглядать питання з одного пункту.

      І,  по-третє, і, по-третє, Сергій Леонідович, і,

 по-третє,  ми розглядали ці питання минулого разу так

 само  і всі попередні рази. Чому ми виключення робимо

 для одного кандидата, для одного депутата?

      Я  ставлю на голосування цю пропозицію, ч прошу:

 підтримайте.  Я прошу: підтримайте цю пропозицію.

 

      "за"

 

      Рішення прийнято.

      (Оплески)

      Я  середечно  вітаю  Петра  Кузьмича із обранням

 його  на  цю  посаду  і  прошу  його  сісти  у  місце

 Волинської області.

      Крім  того,  шановні  колеги...  Я  прошу уваги!

 Сядьте, будь ласка! Я хочу підкреслити ще один аспект

 цієї проблеми.

      Петро Кузьмич Германчук обраний замість вибулого

 у  зв'язку  із  смертю  Василя  Мироновича Корнелюка.

 Василь  Миронович, не дивлячись на те, що не багато в

 працював у Верховній Раді, залишив про себе прекрасну

 пам'ять  як людина, яка йшла на розумні, де потрібно,

 компроміси,  вона  займала  свою  постійно принципову

 позицію  з тих питань, де не можна було б поступитись

 принципами,  він  завжди користувався великою повагою

 і,  я  сподіваюсь,  Петро  Кузьмич пацює ще і в скаді

 Волинської  депутатціі  і в скаді всій Верховної Ради

 буде  достойно  продовжувати  цю започатковану хорошу

 традиціюі  працюватиме  і  на  благо  своїх виборців,

 свого  округу і на благо всієї України. Поздоровляємо

 його і............. повноваженнь.

      Будь ласка, сідайте, будь ласка.

      (Шум у залі)

      Про  проект Закону  України "Про внесення змін і

 доповнень   до   Декрету  Кабінету  Міністрів  "  Про

 страхування".    Друге   читання.   Альошин   Велерій

 Борисович, прошу на трибуну.

      У  нас  з  Кабінетом Міністрів є 2 листи прем'єр

 міністра відносно цього проекту закону. Я переконливо

 прошу  акуратно  підійти  до  його  розгляду.  Всі на

 місця, будь ласка.

 

      АЛЬОШИН.

      Шановні  народні  депутати, шановні представники

 Уряду,  20  червня  1995 року Верховна Рада України в

 першому   читанні   схвалила  законопроект,  внесений

 Кабінетом  Міністрів Про внесення змін і доповнень до

 Декрету Кабінету Міністрів України "Про страхування".

      В  постанові, яка була прийнята з цього приводу,

 зазначалось  про необхідність своєчасного опрацювання

 документу  і внесення його на друге читання. В той же

 час, під час обговорення, висловлювались побажання, і

 це  -загальна  позиція по багатьох законопроектах. Ті

 документи  і  ті правовідносини, які регламентувалися

 декретами  Кабінету  Міністрів,  поступово замінювати

 повнокровними  законами  України.  Саме  таку позицію

 зайняла  Комісія  з  питань  фінансів  і  банківської

 діяльності,    при    доопрацюванні   запропонованого

 законопроекту  і при винесенні його на друге читання.

 При підготовці проекту Закону України про страхування

 були  надані  пропозиції  від  комісій Верховної Ради

 України з питань фінансів і банківської діяльності, з

 питань  паливно-енергетичного комплексу, транспорту і

 зв'язку:  надійшли  пропозиції від народних депутатів

 України,  від  Вищого  Арбітражного  суду  України та

 Національного  банку  України,  були  розглянуті  і в

 основному  враховані  результати експертних висновків

 від  консультативно-дорадчої  ради при Верховній Раді

 України,   Асоціації   українських  банків,  Науково-

 експертного   відділу   Секретаріату  Верховної  Ради

 України,   досить   грунтовно   працювали   над   цим

 законопроектом  фахівці Комітету у справах нагляду за

 страховою    діяльністю,    Міністерство    фінансів,

 Міністерство  економіки.  Були враховані зауваження і

 побажання,    пропозиції    Генеральної   Прокуратури

 України,     Фонду    державного    майна    України,

 Антимонопольного   Комітету,   Національної  Академії

 наук,   Української   аграрної   Академії,  Інституту

 держави і права ім. Корецького. Багато пропозицій під

 час  обговорення і дискусій в комісії при остаточному

 доопрацюванні  цього законопроекту було заслухано від

 безпосередньо учасників страхового ринку.

      При   розробці   законопроекту  був  максимально

 врахований  досвід законодавства європейських країн з

 розвинутим  страховим ринком, зокрема Великобританії,

 Німеччини, Бельгії, Франції.

      Використані    ідеологічні   принципи   деректив

 Європейського    союзу,    що   забезпечує   подальшу

 гармонізацію    страхового    законодавства   України

 законодавством тих країн, які мають досить розвинутий

 ринок.

      В  1995 році розвиток страхової справи в Україні

 супроводжувався,     як    загальними    тенденціями,

 характерними  для більшості країн бувшого Радянського

 Союзу -це зокрема подальша демонополізація страхового

 ринку,     поява     нових    страхових     компаній,

 вдосконавлення    нормативної    бази    страхування,

 включення в сферу ринкови відносин нових суб'єктів та

 об'єктів страхування та інші.

      В  той  же  час,  як ви всі могли дізнатися з 2-

 листів,  направлени  до  Верховної  Ради  з  Кабінету

 Міністрів,  ситуація  в  1995 році арактеризувалася і

 появою    певних   негативних   тенденцій,   зокрема,

 викликаних  саме  тим,  що  робота над законопроектом

 виявилася  досить  складною, досить кропіткою і в той

 же час досить довгою.

      В  1995  році  проект,  запропонований комісією,

 став  уже відомий широкому загалу страховиків і серед

 страхових  компаній почалися певні штучні про процеси

 прискорення банкрутства.

      Як  ви  пам'ятаєте,  з  1-го  обговорення  цього

 законопроекту,  основна  ідеологія запропнованих змін

 полягає в тому, щоб: по-перше, вдосконалити механізми

 і посилити  державний контроль за  страховим  ринком.

      По  -друге:  посилити  вимоги  до страховників і

 посилити гарантії захисту інтересів страхувальників.

      І нарешті, по-третє: створення такої нормативної

 бази,  яка  б  відповідала сучасному стану страхового

 ринку   в  Україні,  а  також  дозволяла  рухатися  в

 напрямку  гармонізації цих правових норм і загальними

 вимогами Європейського Союзу.

 

 

      АЛЬОШИН.  Враховуючи те, що ми маємо справу з

 досить  складною порівняльною таблицею, перед тим, як

 перейти   до   безпосереднього   розгляду  конкретних

 положень  і  конкретних статей законопроекту, я хотів

 би   звернути   увагу   народних   депутатів,   що  в

 запропонованій  вам  до розгляду порівняльній таблиці

 містяться, по-перше, текст Декрету Кабінету Міністрів

 України про страхування від 10 травня 1993 року, який

 чинний  на  сьогоднішній день. Тобто, діючі норми -це

 ліва  колонка.

      Проект  Закону  України  "Про  внесення  змін  і

 доповнень  до  Декрету  Кабінету Мінстрів України про

 страхування,  прийнятий  в  першому читанні 20 червня

 1995  року міститься в другій колонці, і це ті зміни,

 які  були  нагально  необхідні, і тому при розгляді і

 підготовці   законопроекту  про  страхування  Комісія

 зважала  на  можливість  виходу  за  той  текст, який

 прийнятий  в  першому  читанні  і можливість внесення

 змін  і доповнень  до інших  статей  Декрету.

      В третій колонці містяться пропозиції, внесені в

 установленому   порядку   народними   депутатами   та

 постійними  Комісіями  Верховної  Ради України, потім

 висновки,  і  права  колонка -це остаточні пропозиції

 Комісії  як  проект Закону  "Про  страхування".

      Я  завершую  на  цьому  загальну  характеристику

 документу,  з яким ми повинні працюваит, і перейти до

 розгляду   постатейно.

 

       ГОЛОВА.   Я   хочу  привернути  увагу  народних

 депутатів,   що  розглядається  важливий  Закон  "Про

 страхування"  за  процедурою  другого  читання з тією

 особливістю, що мова йде не про нову редакцію закону,

 а  про  заміну законом діючиого Декрету. І тому тут і

 суттєві   і  формальні  деякі  ознаки,  які  потрібно

 враховувати.  По-перше,  потрібно проголосувати назву

 Закону   "Про  страхування"  і  приамбулу  до  нього,

 оскільки    тут   редакційна   зміна   не   викликала

 заперечень. Це перший, такий би мовити захід до всієї

 процедури.

      Я  ставлю на голосування назву і приамбулу цього

 закону про страхування. Будь  ласка, увага. Запросіть

 курців до залу.

 

      "За" -

 

      Я  ще  раз  звертаюся  до  тих,  хто не голосує.

 Оголосіть  терміново,  щоб  всі до залу зайшли. Назва

 закону  і  приамбула  голосується. Зосередилися, будь

 ласка.

 

      "За" -

 

      Я  не  розумію  в чому причина? Так що ви руками

 розводите,  візьміть сусідів своїх, хай сядуть у зал.

 Що,  що?  Ну, будь ласка. Я прошу керівників фракцій,

 розберіться, будь ласка, з своїми депутатами. Я прошу

 всіх до залу швидко.

      Голосується  назва і преамбула закону. Увімкніть

 систему, будь ласка.

 

      "За" -

 

      До    першого    розділу   стаття   1   "Поняття

 страхування"   було   два   зауваження.  Одне  з  них

 враховане.  Семиноженко  не  протестує чи не пропонує

 дотримання  свого повного. Нема зауважень інших?

      Стаття  2  "Страховики", визначення страховиків.

 Враховані зауваження.

      Стаття   3  "Страхувальники",  тех  не  викликає

 заперечень.

      4  "Об'єкти  та види  страхування". Співпадає, в

 основному, з нормами декрету. Заперечень не викликає.

      Стаття   5   "Форми   страхування".  Всі  чотири

 зауваження враховані.

      Стаття  6  "Види обов'язкового страхування". Тут

 вносили   зауваження  Комісія  з  питань  фінансів  і

 бінківської діяльності і інші. В основному, враховані

 всі зауваження.

      У вас є зміни? Будь ласка.

      1-5   стаття  голосується  включно,  1-5  статті

 голосуються включно.

 

      "За" -

      Приймається.

      До   6   статті,  Михайленко,  ваше  зауваження,

 поправка ваша?

 

      МИХАЙЛЕНКО

      Михайленко, 76,  Днепропетровск.

      Уважаемый    Председатель!   Уважаемые   коллеги

 депутаты! При обсуждении этого проекта окончательного

 варианта   вносилось  предложение  мной  и  депутатом

 Рябченко  о включении в обязательные виды страхования

 всех работающих.

 

      ГОЛОВА. Всіх - що?

 

      МИХАЙЛЕНКО.  Всех  работающих.  То  есть,  есть

 похожее  предложение  у  депутата  Магды.  Тут есть і

 "страхування    ризикових    професій   у   народному

 господарстві  від  нещасних   випадків".

      Можна   проголосовать   и  за  это  предложение.

 Скажем,  депутата Магды,  которое тут   записано.

 

      ГОЛОВА.  Валерій  Борисович,  будь  ласка,  ваша

 інформація.

 

      АЛЬОШИН.   Шановні  колеги!  Щодо  змісту  6

 статті,  я хотів би деякий коментар надати. По-перше,

 як  відомо всім присутнім, дуже різними документами в

 україні  вводилося  обов'язкове  страхування.

      І   для  того,  щоб  якимось  чином  врегулювати

 взагалі  уяву різних видів обов'язкового страхування,

 їх доцільність, ми підійшли до формування тексту цією

 статті  таким  чином.  Ми  зафіксували  практично всі

 існуючі  види  обов'язкового страхування в Україні, а

 також   ввели   як   побажання,   як,   скажімо  так,

 перспективу   найближчу ще 2  види  страхування.

      Щодо  обов'язкового  страхування всіх працюючих,

 то  це  дійсно  істотне доповнення. На мою думку і це

 співпадає   з   думкою  комісії,  що  до  цого  треба

 повернутись,  проаналізувати взагалі всі інформаційні

 матеріали  з  цього  питання,  проаналізувати можливі

 потенційні  наслідки  і  в  зв'язку  з тим, якщо буде

 позитивне   рішення   по   цьому   конкретному   виду

 страхування, внести доповнення до цієї статті.

      А  зараз  пропозиція  -проголосувати за редакцію

 від  комісії.

 

      ГОЛОВА.   Одну   хвилиночку.   Та  які  питання?

 Пропозиція. Якщо є поправка.

      Одну  хвилиночку.  Є  пропозиція депутата Магди,

 підтримана  депутатом  Михайленко,  про  те, що треба

 передбачити   один   пункт:   страхування,   що  види

 обов'язкового  страхування...  страхування  ризикових

 професій    народного   господарства   від   нещасних

 випадків,  а  далі  смінити номера цих пунтів. Ну, це

 ясно.

      "Страхування.    Обов'язковим    повинно    бути

 страхування  представників  ризикових професій". Мені

 здається,  тут  не  можна  заперечувати  проти  цього

 пункту.

 

      АЛЬОШИН. Тут  питання полягає також і в

 тому6  що  ми  не  маємо  чітко  визначеного  поняття

 ризикових  видів  професій. Тому, в зв'язку з цим, це

 питання  не  може  зараз  розглядатися  саме в такому

 контексті.  Коли  ми  будемо  мати  якусь більш чітку

 конкретизацію  цієї  вимоги,  я думаю, що ми матимемо

 можливість   повернутися  і  поставити  питання  щодо

 прийняття додаткового...

 

      ГОЛОВА.     Олександр    Борисович...    Валерій

 Борисович,  так,  можливо, повинно далі йти. Потрібно

 записати  цю  норму,  а  потім  визначити перелік тих

 професій:        будівельник,       електромонтажник,

 електромонтер.  Так  же? Шахтар, в кінці-кінців, і п.

 п.  Це  все  зрозуміло,  що  це  ж  є цей перелік цих

 категорій.

 

      АЛЬОШИН.  Олександре  Олександровичу,  я  ще раз

 хотів   би   попросити   поставити   на   голосування

 пропозиції від комісії. Це перше.

 

      ГОЛОВА. Я поставлю, Валерій Борисович.

 

      АЛЬОШИН.  І,  по-друге, я хотів би, щоб надавали

 слово  все-таки  тим,  хто  вносив  доповнення до цих

 пунктів.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу.  Відповідно  до процедури при

 розгляді   питання   в  другому  читанні  голосуються

 спочатку  поправки,  а  потім  статті. Поправка Магди

 внесена  в  установленому Регламентом порядку. І тому

 вона   ставиться  на  голосування.  Я  прошу:  будьте

 уважні.

      Передбачається записати в цій статті обов'язкове

 страхування  представників ризикових професій. Ставлю

 на голосування.

 

      "за"

 

      Рішення прийнято. Суслов , прошу.

 

      СУСЛОВ  В. І. Уважаемые депутаты, мы очень долго

 анализировали   вопрос:   что   должно   относится  к

 обязательным видам страхования. Четко нужно понимать,

 что  в случае вот принятия таких решений в целом всех

 ризиковых  профессий, не определено законом каких, не

 определено  законом  это  дополнительные  расходы  из

 бюджета   будут   на   страховые   взносы   либо  это

 обязательные  новые  начисления  на  предприятия, что

 равнозначно  введению налогов. Надо очень осторожно к

 таким  вопросам  подходить,  как введение поголовного

 страхования  особенно когда не стахуемый платит, а по

 обязательным  видам  за  него  обязаны  платить  либо

 государство,  либо  прептриятия.  Поэтому  тут  очень

 большие   деньги  и  без  проработки  таких  вопросов

 включать   их   нельзя,   поэтому  наша  комиссия  не

 поддержала. Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Зрозуміло. я думаю, що ми тут цей момент

 врахуємо   тим,   що   доручемо   комісії   терміново

 підготувати   ерелік   професій,  що  відносяться  до

 розряду  ризикових.  І  тоді це беде все з'ясовано як

 слід.

      Ще  до  цього пункту є? Редакційний даст........

 відділу чи авторам, вони редакційно внесуть зміни.

      До   6-ї  статті  інших  зауважень  немає,  так.

 Швильовий, у вас до 6-ої, будь ласка, я маю на увазі,

 поправки  ваші  є.......  Та нетреба заперечувать, ми

 вже проголосували. Зрозуміло, до 6-ої нема.

      До   7   статті  -Страховий  ризик  і  страховий

 випадок.  Визначення,  воно  зберігається в редакції,

 яка   була  в  Декреті,  заперечень  і  зауважень  не

 викликала.

      8  стаття -Страхова сума, страхове відшкодування

 і  франшиза.  Перше  чую  це  слово,  відверто скажу,

 хочеться    його   запам'ятать.   Враховані   тут   2

 зауваження,   були   і  відхилено  одне  Черенков  не

 наполягає на його переголосуванні.

      Стаття 9 -Страховий платіж, страховий тариф. Теж

 визначення,   враховані   всі  три  зауваження  трьох

 комісій.  Зпівстрахування  -тут  не  було зауважень і

 редакція зберігається.

      Стаття 11 - "Перестрахування...

      "Перестраховування"! Теж не було зауважень.

      Стаття 12 -"Об'єднання страховиків" -враховані 2

 зауваження Комісіюї з питань банківської діяльності.

      Стаття  13 -"Товариства взаємного страхування" -

 була пропозиція Альошина, вона врахована. Не викликає

 заперечень?

      Стаття   14   -"Страхові   агенти   і   страхові

 брокери" - теж пропозиція була одна врахована...

 

      АЛЬОШИН.  Олександре Олександровичу, до цієї

 статті  у  мене  є  одна  маленька поправочка -там по

 технічних причинах ...

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилинку!..  Стаття  6-13 включно

 ставиться  на  голосування. 6-13 включно ставиться на

 голосування!

 

      "За" -

 

      Прийнято рішення.

      Будь ласка, Валерій Борисович.

 

      АЛЬОШИН.    В   останньому   абзаці   правої

 колонки  -там  по  технічних причинах випало 2 слова:

 "посередницька   діяльність   страхових   агентів  та

 страхових  брокерів  на користь іноземних страховиків

 на  території  України  не допускається, якщо інше не

 передбачено міжнародними договорами України".

 

      ГОЛОВА.  Тобто,  "...  страхових агентів та...",

 так?  Слова "агентів та"... 2 ці слова... Не потрібно

 переголосувати  -це  редакційне  технічне доповнення,

 яке  він міг оголосити з самого початку, що воно є...

 Нема заперечень?

 

      АЛЬОШИН.   І  наступний  -теж  випало  чисто

 технічно - розділ другий: якщо порівняти...

 

      ГОЛОВА.   Стаття   15  -"Договір  страхування"..

 Враховані  зауваження  і  Магди,  і  Комісії з питань

 паливно-енергетичного  комплексу,  і  Альошина,  і ще

 кілька зауважень.

      Стаття 15. Правила страхування. Немає заперечень,

 враховане 1 зауваження.

      Стаття  17.  Укладання  і  ппочаток дії Договора

 страхування.  Врахована  пропозиція  Комісії з питань

 фінансів   і   банківської  діяльності  і  Комісії  з

 питань.... 2 пропозиції цієї комісії.

      Стаття   18.  Валюта  страхування.  Не  викликає

 заеречень,  враховане 1 зауваження.

      Стаття  19.  Обов'язки  страховика. 3 пропозиції

 враховані.

      Стаття  12.  Обов'язки  страхувальника.  Не було

 зауважень.

      Стаття  21.  Зміна  страхувальника-громадянина в

 Договорі страхування. Було 1 зауваження чи пропозиція

 Комісії з питань   фінансів, вона  врахована.

      Стаття  22.  Наслідки втрати страувальником прав

 юридичної  особи.  Не  було зауважень, верніше 1 була

 поправака,  а ... це  до 23 статті.

 

      АЛЬОШИН. Там  без змін.

 

      ГОЛОВА.     Стаття     23.    Наслідки    втрати

 страхувальником-громадянином  дієздатності. Враховане

 1 зауваження Комісії  з питань фінансів.

      Було  2  поправки  до Статті 24. Порядок і умови

 виплати  страхових   сум  і страхового відшкодування.

 Вони враховані, навіть 3  поправки - всі враховані.

      Стаття... у Вас до цієї статті зауваження?

      Немировський  просить   слова,  але  перед  тим,

 давайте проголосуємо Статті 14-23 включно.

      Статті 14-23 включно ставляться на голосування.

 

      "За" -

      Стаття  24  -"Порядок  і умови виплати страхових

 сум  і страхового  відшкодування.

      Немировський,  будь ласка.

 

         НЕМИРОВСЬКИЙ.

 

          У меня возник вопрос к этой статье в связи с

 тем,  что  мы  имеем  случай,  когда страховые взносы

 населения,  предыдущие, будем говорить, до 1990 года,

 сегодня   обесценились   и   сгеодня   они  абсолютно

 материально  не  имеют   никаого  значения.

      Поэтому   законом  должна  быть  п  редусмотрена

 защита  страховых  взносов от инфляции. Данная статья

 этого  не   предусматривает.

      Я  считаю,  что  здесь необходимо внести степень

 защиты  страховых  взносов   от  обесценения.

 

       ГОЛОВУЮЧИЙ.    Валерій   Борисович.

 

      АЛЬОШИН.  Володимир  Лукич, у вас, в принцпі,

 була  можливість  при  обговоренні  цього документу в

 Комісії  вносити  пропозиції,  і  я  думаю,  що  таку

 можливість  ви  не  змогли  використати,  тому  що те

 завдання, яке ви ставите, це досить складне завдання.

 Тут  йде  чисто  технічно  порядок  і  умови  виплати

 страхових   сум  і  страхового  відшкодування.  Чисто

 норматиино, як воно робиться, в якому порядку.

 

       ГОЛОВУЮЧИЙ.    Немировський  погодився.

      До  статті 25 -"Відмова у виплаті страхових сум,

 страхових відшкодувань". Всі поправки враховані.

      Стаття   26   -"Перехід   од   страхування  прав

 страхувальника    щодо   особи,   відповідальної   за

 заподіяні  збитки.

      Тут  не  було  зауважень.

      27     Стаття    -"Припинення    дій    договору

 страхування". Всі  зауваження  враховані.

      Таким  чином,  24-27, другий розділ, я ставлю на

 голосування.

 

      АЛЬОШИН.  Ще  28  давайте.

 

 Я   вибачаюсь   28   стаття.  (...........)  договору

 страхування.  Тут  не було ніяких зауважень. Я ставлю

 ці всі статті 24-28 на голосування. Прошу голосувати.

 

      "За" -

 

      Єсть  питання якись? Михайло Васильйович, вашого

 голосу,    по-моєму,    не    доставало.    Я   прошу

 проголосувати.  І  запросіть у зал людей. Будь ласка,

 голосуєм.

 

      "За" -

 

      Прийнято.

      Розділ    3    "Забезпечення   платоспроможності

 страховиків,    стаття    29    "Умови   забезпечення

 платоспроможності страховиків". Зауваження, які були,

 всі  враховані. Єсть зауваження? Магда, будь ласка.

 

      МАГДА І.І.

 

      Були  в  мене на комісії... 64 поправка відносно

 розміру  статутного  фонду.  Тут  його пропонують 100

 тисяч  екю.  Але  сьогодні  дуже багато діє страхових

 компаній,  які  мають  значно  меньші статутні фонди,

 вони  розваляться.  А як вони розваляться, то значить

 ті  люди, які там страхували, вони теж понесуть якісь

 втрати.

      Тому  я  хотів, щоб оставити той статутний фонд,

 який  був  написанний 5 тисяч доларів, ну чи може там

 більше,  но не  100 тисяч, дуже багато 100 тисяч.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Валерій  Борисович.

 

      АЛЬОШИН.  Якщо прокоментувати цю пропозицію,

 то  комісія  не  підтримує  її, тому що ця пропозиція

 фактично  руцйнує  ту  ідеологію змін в законодавстві

 про  страхування,  яке закладене всіма поправками -це

 по-перше.

      По-друге.  Вона  не  озволяє стимулювати процеси

 централізації та концентрації капіталу в цій сфері.

      По-третє.  Якщо  проаналізувати  стан страхового

 ринку  в  Україні і порівняти його з іншими країнами,

 то  таких вимог до статутного капіталу, які містилися

 в  Декреті  Кабінету  Міністрів про стахування, ми не

 знайдемо  ніде.  Це  надзвичайно ліберальні вимоги. 5

 тисяч  доларів  -це  фактично, ну, я не знаю з чим це

 можна  порівнювати.  В  багатьох  країнах  вимоги  до

 страхової  компанії  -це мінімально мільйон доларів і

 таке інше.

      Ми  зараз  збільшуємо вимоги до статутного фонду

 страховика. В той же час ми даємг в проекті постанови

 час  на збільшення статутного фонду. І я думаю, що це

 буде під силу багатьом страховикам.

      В  той  же  час  ті  страхові  компанії,  які не

 зможуть  наростити  обсяги  статутного  фонду, можуть

 перетворитися    в    страхових    брокерів,    тобто

 в посередників на страховому рикнку.

      Я  думаю,  що  вимоги, які закладає комісія щодо

 збільшення  розмірів  статутного  капіало, аналогічні

 тим   тенденціям   і  тому  законопроекту,  який  був

 прийнятий  Верховною  Радою  щодо вимог до статутного

 капіталу   банків.   І  я  думаю,  що  це  нормальний

 правильний підхід і правильна тенденція.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Магда погодився.

      Голосувать?  Я ставлю пропозицію депутата Магди,

 точніше поправку.

      Я думаю, що менше буде мілких страхових компаній

 або солідних компаній.

 

      "За" -

      Трохи недобрали  голосів.

      Залишається  в  редакції від  комісії.

      Ще  єсть по 29?  Немає.

      По  30  статті.  Сторінка  у  нас  яка  тут? 26.

 "Страхові резерви". Єсть, да?

      Я  ставлю  на  голосування  29  статтю. Счас, 29

 проголосуєм, потім перейдемо до 30. Ну в комісії... у

 нас  нема  ваших  зауважень.  Я прошу -голосуєм за 29

 статтю.

 

      "За" -

 

      Прийнято. 30 - "Стахові резерви". Будь ласка.

 

      МИХАЙЛЕНКО

      Михайленко,    76,   Днепропетровск.   Уважаемый

 председательствующий!   Уважаемые   коллеги-депутаты!

 Здесь была внесена поправка депутатом Сусловым о том,

 что  еще,  скажем,  дозволяется  страховым  компаниям

 кредитовать.   Но  есть  в  конце  такая  фраза  этой

 поправки:  "стаховикам забороняється здійснення інших

 видів  кредитної діяльності".

      Я  хотел  бы  обратить  ваше  внимание,  что  те

 страховые  резервы,  которые, и прочие суммы, которые

 размещают  страховые  компании,  скажем, в банках под

 процентные  ставки  в итоге, когда они выходят в виде

 кредитов, то эта кредитная ставка увеличивается почти

 в 2  раза.

      Если   бы   страховые   компании   могли   прямо

 кредитовать, скажем, долгострочные проекты, то ставки

 этого  кредитования  были  бы  намного  ниже, чем они

 существуют сегодня в других финансовых структурах.

      Поэтому я хочу все-таки предложить вот эту фразу

 насчет "заборони іншої кредитної діяльності" убрать.

 

      АЛЬОШИН.   Комісія   з   таким  підходом  не

 погодилася  і  принципово  наполягає  на тому, щоб ми

 все-таки   стимулювали  спеціалізацію  саме  срахової

 діяльності  і тенденцію поступової заборони страховим

 компаніям   займатися   кредитною  діяльністю.

      Це   пов'язано   із   практикою   і  минулого  і

 позамунулого  року,  коли  багато  страхових компаній

 опинилися    в    ролі   неплатильщиків:   не   могли

 забезпечити, виконати свої обов'язки в зв'язку саме з

 тим,  що  вони  видали  кредити  і ці кредити не були

 повернуті.   Таких,   таких  прикладів  можна  знайти

 декілька.  Фактично,  це  було приховане кредитування

 через  угоди  про  спільну  діяльність,  про участь в

 різних проектах і т. ін.

      Тому, комісія наполягає на тому, щоб прийняти 30

 статтю   в   тій   редакції,   яка  запропонована,  з

 урахуванням  поправки  народного  депутата  Суслова в

 повному обсязі.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кузьменко. Потім - Суслов.

 

      КУЗЬМЕНКО С.Л.

      Спасибі. (Сергій Кузьменко, "Комуністи України",

 Запоріжжя)

      Я  знову  повертаюсь  до  того  зауваження,  яке

 зробив   колега   Немировський  відносно  відсутності

 коштів  для  компенсації інфляйційних, так би мовити,

 явищ.  От підійшла вже і 30 стаття -"Страхові резерви

 "_  знову ми тут не маємо цих коштів ніде. тобто, від

 інфляції  ті,  хто  вклав  кошти  в  страхування,  не

 захищені.

      Тому  я  пропоную  30  статтю перенести на третє

 читання   і  доручити  комісії  до  третього  читання

 розробити  тут  механізм,  який  би захищав володарів

 цих  коштів  і  від  інфляції. А до цього, я закликаю

 своїх  колег,  в  першу  чергу  з  лівих  фракцій, не

 голосувати за 30 статтю.

 

      АЛЬОШИН.  Олександр Миколайович, ну, по-перше, я

 не розумію, на якій підставі ви все-таки надали слово

 депутату  Кузьменко,  тому  що  його пропозиції серед

 тих,  які  були розглянуті комісією, не було. Це, по-

 перше.

      А,  по-друге, гарантії від інфляції не може дати

 жодна  страхова  компанія,  тому що інфляція так само

 діє і страховиків, як і на страхувальників.

      В  той  же  час,  30  стаття  містить вимогу, що

 страхові  резерви повинні розміщуватись з урахуванням

 безпечності,     прибутковості,     ліквідності    та

 диверсифікованості   і   повинні   бути  представлені

 активами  таких  категорій.  Ось цій вимозі 30 статті

 фактично  ми  стимулюємо  пошук страховиками найбільш

 безпечних, найбільш прибуткових напрямків діяльності.

 І  це  єдина  можливість  захистом  від  інфляційного

 знецінення   цих   страхових   внесків,   які   несли

 страхувальник.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Суслов.

 

      СУСЛОВ.

 

      Уважаемые  депутаты,  тезис  о запрете страховым

 компаниям    заниматься    кредитной    деятельностью

 принципиальный.   У   нас   была  большая  борьба  со

 страховыми компаниями, которые естественно настаивали

 на  этом  праве.  Но почему это нельзя делать? Должна

 быть специализация финансовых учреждений, во-первых.

      Во-вторых,  если  кредитная  деятельность  банка

 подклнтрольно   Национальному   банку,  то  кредитная

 деятельность    страховых    компаний    никому    не

 подконтрольна.

      Таким  образом, смешивая банковскую деятельность

 кредитную  и  деятельность  страховых  компаний  мы в

 итоге    создаем    условия    для    очень   больших

 злоупотреблений. Возможности для размещения страховых

 резервов  здесь  у  компаний достаточны, кроме того в

 целях     стимулирования    кредитования    жилищного

 строительства    мы    здесь   предлагаем   разрешить

 кредитование   жилищного   строительства,   но,   что

 касается  запрета занятия, так сказать, осуществления

 инших    видов   кредитной   деятельности,   то   это

 принципиальный  пункт  и,  я прошу его проголосовать.

 Потому   что,   если   этого   мы   не   сделаем,  то

 эффективность  закона резко будет понижена.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще э зауваження? Будь ласка.

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ.

      Я   хотів   би   сказати,   що  страхування  -це

 збереження   активів,  а  кредитування  -це  ризикові

 операції.  Ми  ні  в  якому разі не повинні руйнувати

 збереження   активів   якимось   кредитуванням.  І  я

 повністю  підтримую  пана  Суслова,  бо тоді страхові

 компанії     Національним     банком     не    будуть

 спостерігатися,   і   ми   знову   будемо   допускати

 банкрутство страхових компаній. Спасибі.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова, будь ласка.

 

      ЯКОВЕНКО І.В. Я   хочу   відповісти   народному

 депутату  Кузьменку з приводу захищення від інфляції.

 Справа  в  тім, що коли вже береться страховий платіж

 від  страхувальника,  то  страхова  компанія враховує

 тут,  що,  можливо, буде інфляція. Тобто, бере трошки

 більше на випадок, якщо інфляція виросте і треба буде

 більше  платить.  Це якраз враховано в цій статі "Про

 порядок  розрахунку  резервів  страхового  платежу, а

 саме   те,   що   резерви   технічні  і  визначаються

 математично.  Тобто,  математично,  на  основі теорії

 ймовірності  визначаються -це є дуже великі методики,

 і   ми  їх  затверджуєм  для  страхового  ринку,  щоб

 математично  визначити і майбутнє зростання інфляції.

 Це по-перше.

      А   по-друге,  ті  страхові  резерви,  які  вони

 вкладають  в  то...  і  в житлове будівеництво (от як

 каже  Віктор  Іванович),  і на депозити в баках -вони

 приносять інвестиційний дохід, тобто з банка він бере

 не  просто те, що вклав, а більше, разом з процентом.

 І  якраз  оцей процент і покриває майбутні витрати на

 інфляцію.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Голосуєм  в  редакції від

 комісії,   тому  що  ті,  хто  задавали  запитання  і

 пропозиції,  погодились.  Будь  ласка,  30-та  стаття

 голосується.

 

      "За" -

 

      Ще зауваження єсть?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  прошу  запросить  людей....  Я зараз скажу...

 поки  люди  сходяться,... це депутати сходяться, була

 пропозиція  Кузьменка  еренести розгляд 30 статіті на

 3-є  читання,  доопрацювавши з тими зауваженнями, які

 були  внесені.  Я  цю  пропозицію  депутата Кузьменка

 ставлю на голосування.

      Віктор    Івановаич,   давайте   проголосуєм...

 потім...

 

      "За" -

 

      Не проходить ця пропозиція... Я ще раз ставлю на

 голосування   в   редакції   від   комісії.  Я  прошу

 сконцетрувати увагу, розслабитись і голосувать.

 

      "За" -

 

      Які  ще зауваження єсть? Михайленко...

 

      АЛЬОШИН.  Ось  люди  підійшли, ще раз можна

 поставити...

      (Шум в залі)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Розглядаєм   31,   а  тоді  до  30

 повернемося.

      Значить,   28   сторінка   31  стаття.  Прибуток

 страховика. Зауваження враховані.

      32 стаття. Фонд страхових гарантій. Враховано.

      33  стаття.  Особливості ведення бухгалтерського

 обліку   та   та  звітності  страховиків.  Зауваження

 враховані.

      34   стаття.   Публікація   страховиками  різних

 балансів...

 

      АЛЬОШИН. Річних  балансів...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ....  Річних   балансів.  Тут  не було

 зауважень, в редакції прийнято.

      Я  ставлю  на голосування Статті 31, 34 включно.

      Миколай   Іванович,   голосуйте,  вашого  голосу

 якразх  і  не  буде  доставать.

      За -

 

      Спасибі.

      Я  тоді ставлю на голосування і 30 статтю, прошу

 голосувати.

      За -

      Розглядаємо  35  статтю  -"Державний  нагляд  за

 страховою  діяльністю.

      Зауважень  немає.

      36  -"Функції  Комітету  у  справах  нагляду  за

 страховою  діяльністю".

      Тут не  було    зауважень.

      37  Стаття -"Права Комітету у справах нагляду за

 страховою  діяльністю", зауваження враховані.

      38 стаття -"Ліцензування страхової діяльності".

      Я  ставлю  на  голосування  34 -37  включно.

      За -

      Прийнято.

      Будь ласка,  Немировський.

 

        НЕМИРОВСЬКИЙ.

        Дело  в  том,  что  вызывает  сомнение  второй

 подпункт   и  третий.

      Второй подпункт называется так: "Страховики, які

 отримали  ліцензію  на  страхування  життя,  не мають

 рпава  займатись  іншими  видами страхування". Четко,

 ясно  и понятно  сказано.

      Дальше,  продолжение  идет:  "Страховики,  як  і

 отримали   ліцензію  на  здійснення  ризикових  видів

 страхування,  не  мають  права займатись страхуванням

 життя."

      Я считаю, что 3 подпункт вообще излишний. Второй

 пункт дает полную ясность этой статьи, и третий пункт

 необходимо  исключить,  потому  что  здесь  возникает

 путаница:  що таке ризиковий, що таке не ризиковий, и

 кто  имеет  право, кто не имеет право. Они друг другу

 просто противоречат.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Борисович.

 

      АЛЬОШИН. Вони не стільки суперечать один

 одному  ці  пункти,  скільки доповнюють. Щодо поняття

 ризокових  видів  страхування,  як  з'ясувалося  у 29

 статті  діючого  Декрету Кабінету Міністрів містеться

 таке поняття як ризикові види страхування.

      Я  думаю,  що  варто  залишити  у  редакції  від

 комісії і  прийняти 38 статтю саме таку.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Немировський,  ви  настоюєте, щоб 3

 пункт  знять?  Я  ставлю  на  голосування  пропозицію

 про виключення 3 пункту 38 статті.

 

      "За" -

 

      Не   проходить   ця   пропозиція.  Більше  немає

 зауважень.

      39  "Відмова  у  видачі  та  розгляд  справ щодо

 відкликання    ліцензій   на   проведення   страхової

 діяльності".  Тут  не  було зауважень, а те, що було,

 воно враховано.

      40   стаття   "Дотримання  комерційної  таємниці

 страхування  службовими  особами  Комітету  у справах

 нагляду    за   страховою   діяльністю".   Зауваження

 враховане.

      41   "Взаємовідносини   страховика  і  держави".

 Зауваження було від комісії, воно теж враховано.

      42  стаття  "Гарантії прав та законних інтересів

 страховиків". Тут не  було зауважень.

      43    "Ліцензія    реорганізації    та   санація

 страхування". По якому? по 43.

      Тоді ми голосуєм до 43 включно. Одну хвилиночку. Ви сказали по 42-й чи по 43? По 42-й чи по 43-й?

      По 42-й включно голосуємо.

      ГОЛОС З ЗАЛУ      Не чути.

      Одну    хвилиночку,    не   включайте   систему.

 Мясковський, будь ласка. У вас по 38-й статті?

 

      МЯСКОВСЬКИЙ

 

      Дякую.  Олександр  Миколайович,  у  мене  є така

 пропозиція: 38 окремо проголосувати, а потім 39 і 42,

 до яких не було заперечень, разом.

 

      АЛЬОШИН. Шановні колеги! Я хотів би звернути

 вашу  увагу, що поправка депутата Немировського по 38

 статті не є суттєвою, не є суттєвою. Вона...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку. Альошин. Не надо...

 Поправка  не пройшла, ну нащо ви сносите сумятицю? Ми

 проголосували, набрали 160 голосів. Не надо.

      Значить,  ми  голосуєм 38, 39, 40 і 41, 42. будь

 ласка, голосуєм.

 

      "За" -

 

      Немировський,  будь ласка. Одну хвилиночку, ми ж

 голосували за поправку, вона не пройшла.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ.   Я   прошу   прощения.  Докладчик

 сказал,  что  этот  третий  пункт  не  несет  никакой

 суттевой,  как  говорится,  ответственности.  В таком

 случае можна снять эту поправку и проблем не будем. И

 проблем не будет.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я   38  статтю  ставлю  окремо  на

 голосування.

 

      "За"-

  Я  ставлю  38 статтю з урахуванням поправки депутата

 Немировського.

 

      "За" -

 

      Проходить  з поправком Немировського.

      Тепер 39-42  включно.

 

      "За" -

 

      Прийнято.

      43  стаття, сторінка 37 "Ліцензія, реорганізація

 та санація страхування".

 

      АЛЬОШИН. Ліквідація.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Ліквідація,   да.   Будь   ласка.

 Володимир Михайлович Яценко.

 

      ЯЦЕНКО

      Дякую.  Я  хотів  би  звернути увагу на останній

 абзац  першої  частини. Щодо примусової санації.

      Там  вводиться ну без пропозиції нова норма, яка

 торкається статутного фонду страховиків, які приймали

 ліцензії  на  право страхування життя. Вводиться інша

 норма -49 відсотків, замість 50 відсотків.

      Погодьтесь,   що   в   якій  мірі  тут  є  певна

 нелогічність,  оскільки,  скажімо,  там  одна  справа

 страхування майна підприємців або, скажімо, перевозки

 майна підприємців, інша справа -страхування життя при

 нинішньому, скажімо,  рівні  життя  населення.

      Я  думаю, що все-таки інший вид страхування саме

 життя  потребує саме  сьогодні підтримки.

      Можливо  я  помиляюсь.  Для цього потрібні якісь

 пояснення  більш  ретельні.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Валерій  Борисович.

 

      АЛЬОШИН.  Мається  на  увазі,  що збільшення

 долі   іноземного   учасника   в   статутному   фонді

 страховика  до  50  відсотків у випадках санації може

 здійснюватися  лише тоді, коли вони займаються іншими

 видами страхування, крім страхування життя.

      В  зв'язку  з тим, що страхування життя -це все-

 таки,  так скажімо, довготермінові кошти, в зв'язку з

 тим,  що  цей  процес  бажано  б  контролювати з боку

 національних страховиків і тримати його під контролем

 більш детально, запропонована та норма, яка міститься

 в правій колонці.

      Я думаю, що в такому вигляді пояснення, можливо,

 не  повністю  зрозуміле, але все-таки я хотів би, щоб

 проголосована  була  саме така поправка: "Розподілити

 можливості  іноземних  учасників  в сфері страхування

 життя і в сфері інших видів страхування".

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, ...................

 

      ЯКОВЕНКО І.В.  Я хотів би підтримати поправку

 Яценка Володимира Михайловича.

      Справа  в  тім, що що дає ця норма? Ця норма дає

 те,  що  зараз є бажаючі з боку іноземних страховиків

 розрахуватись  от з тими людьми обдуреними страховими

 компаніями,  і  тим  самим  отримати  не  контрольний

 пакет,   а   тільки   50%.  І  якщо  ми  зробимо  для

 страхування  життя  49%,  то  ми  не  дамо можливість

 санаторам   -іноземним   страховикам   розрахуватись,

 допомогти  вирішити  оцю  болючу  проблему людей, які

 постраждали  від,  ну, і трастів, но в даному випадку

 від   страхових  компаній  тех.  Тобто,  є  іноземці,

 бажаючі на 50% долі зробити розрахунки з людьми. І це

 такі  бажання  уже висловлюються. А ми їх, тим самим,

 обрізаємо   49-тю.  А  навіщо  по  тим,  хто  страхує

 вантажі,  50%,  тут  логіки не дуже, бо тут і в нас є

 сильні  компанії  і  запускать сюди іноземців, ну, не

 так уж і варто.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Я  ставлю поправку, внесену депутатом Яценко, на

 голосування. По 43 статті.

      Підтримає комітет, я думаю, давайте підтримаєм.

 

      "За" -

 

      Суслов, будь ласка.

 

      СУСЛОВ.  Уважаемые  депутаты, в данном, в данной

 поправке  речь  идет  о  роли иностранного инвестора.

 Почему  мы  ограничили  долю  по  страхованию  жизни?

 Потому  что  страхование  жизни  -это,  как  правило,

 долгосрочное  накопительное страхование, если мы даем

 иностранному  инвестору, вообще надо отметить по пыту

 восточных    стран,   что   весьма   опасно   пускать

 иностранца,   особенно   к   контрольному   пакету  в

 финансовой   сфере.   Значит,  поскольку  страхование

 накопительное  -есть  угроза утечки капитала, поэтому

 мы предложили здесь ограничить 49 процентами. Значыт,

 надо  определиться  по этому пункту, я бы просил все-

 таки поддержать здесь более жесткую позицию комиссии,

 потому что эта позиция, так сказать, поддержки нашего

 внутреннего  страхового  рынка и попытка предовратить

 возможную утечку капитала.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  ставлю  43 статтю в редакції від

 комісії.   Голосуєм.  Катерина  Тимофіївна,  Катерина

 Тимофіївна, голосуйте, Крандакова, не буде хватать.

 

      "За" -

 

      Як  раз Крандакова пішла. Я, Михайло Васильович,

 Михайло Васильович, ну, завтра поздоровити, ну, що ви

 сьогодні. По прозьбі трудящих, будь ласка.

      Включить систему.

      Голосуєм в редакції від комісії.

 

      "За" -

 

      Спасибі.

 Стаття  44-та.  Немировський?  Будь ласка. Ну, тут не

 було  зауважень,  я не знаю, чому виникло... Тут нема

 зауважень! Ну, будь ласка.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.

      Дело  в том, что в последнее время в печати и по

 российскому  телевидению,  и по другим информационным

 каналам  идет  разговор  о  том, что одно страхуетсяв

 нескольких  странах  сразу.  И возникает потом работа

 для  Интерпола. Поэтому пункт, безусловно, нужен. Но,

 возможно,  внести  возможность  поправки:  проведение

 международного   аудита   по...,  который  подтвердит

 отсутствие овторного страхования.

 

      АЛЬОШИН.    Ця    поправка,    запропонована

 депутатом Немировським, є предметом 44-ї статті.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Немировський погодився.

      По  45-й  статті  -"Розгляд спорів" -тут не було

 зауважень.

      46-та   стаття   -"Міжнародні   договори"  -тоже

 зауважень не було.

      І 47-ма стаття -"Заключні положення". Зауваження

 враховано.

      Я ставлю 44-47 на голосування.

 

      "За" -

 

      Прийнято.

      Ми  повертаємся  до  30-ї статті. ви пам'ятаєте,

 була  пропозиція  депутата  Кузьменка  перенести її і

 доопрацювать, і в третьому читанні потім окремо.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      АЛЬОШИН.   І   взааглі  просив  би  депутата

 Кузьменка зняти свою пропозицію...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  хотів би, щоб Кузьменко, можливо

 за  цей  час,  дійсно,  передумав  і  хоче  зняти  цю

 пропозицію.

 

      АЛЬОШИН...   зняти   цю   пропозицію,  дати

 можливість прийняти закон в цілому...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Не   знімає?   Ну,   будь   ласка,

 Квятковський.

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ.

 

      Я   хотів  би  сказати,  що  ми  вже  цілий  рік

 розглядаємо  закон  до  2-го  читання.  Я  вас просто

 запевняю, що досі діє така система, яка дійсно нам не

 дозволяє  забезпечити  інфляційні  повернення  коштів

 тим,  хто  страхується. Отут вже є механізм і якщо ми

 зараз  це  не  приймемо,  то  досі  буде  ошукання  і

 обдурення наших  громадян.

      Тому  я  прошу  депутата  Кузьменка дійсно зняти

 свою проппозицію, бо Ви просто більш чітко вже нічого

 не випишете

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Суслов , будь ласка.

 

      СУСЛОВ.  Уважаемые  народные  депутаты, осталась

 единственная   непроголосованная   статья.   Все   вы

 прекрасно  понимаете,  что  от  инфляции  страдают не

 только страховые взносы, страдает зарплата, банкоские

 вклады,  любые  денежные  средства  обесцениваются  в

 результате  инфляции.  Тормозить  принятие  закона  в

 целом  из-зи  того, что именно в этой статье, причем,

 на  другую  тему,  о размещении страховых резервов не

 решается  вопрос  гарантированной защиты от инфляции,

 ну,  нельзя, тем более, что сейчас мы его не решим, и

 когда  будем  готовить,  если  не будет проголосована

 статья, конечно, мы в другом законе должны это решать

 и  иначе,  но  это  проблема,  которая  пока  еще,  в

 сущности, не решена нигде. То есть, здесь постановка,

 но  должен  депутат  Кузьменко согласиться, не совсем

 корректна.

      В  данном  случае  я бы предложил дать поручение

 комиссии  в  постанове  про  введення  в  дию  и кому

 угодно,   потому   что  проблема  эта  известна,  это

 общемировая  проблема -защита от инфляции. И будем мы

 работать.  Но  не  введенный в действие закон не даст

 нам   возможность  урегулировать  действие  страховых

 компаний  и  будут  продолжаться все те же негативные

 явлиния,  которые  были.

      Поэтому я прошу закон поддержавть, а в постанове

 про  введення  в  дию  речь  идет  о  поручении, дать

 поручение   Кабинету   Минстров,   Нацбанку  и  нашей

 Комиссии   и     такой  механизм  разработать.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасібі, Кузьменко  майже, майже....

       Голова   комітету.

 

      __________.   Я  пропоную  врахувати  пропозицію

 народного депутата Кузхьменко в реченні останньому 26

 сторінки:     "Величина    резервів    довгострокових

 зобов'язань, математичних резервів, то, що я говорив,

 обчислюється..........  окремо  по  кожному  договору

 згідно   з  методикою  страхування  життя  визначеної

 статті з урахуванням темпів зростання інфляції.

 

       ГОЛОВУЮЧИЙ.    Місто Розмірів?

 

      ЯКОВЕНКО.   Після   слова   "закону   ",  "  з

 урахуванням  темпів   зростання  інфляції".

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Зрозуміло,  і питань  немає.

      Я   ставлю  30  статтю  з  поправкою,  яку  вніс

 Кузьменко   і   Комітет   підтримав.   Будь   ласка,

 голосуєм. 100 процентів Кузьменко погодився. Мудрість

 єсть мудрість.

 

      "За" -

 

      Спасибі. Прийнято.

      Я ставлю  в цілому  закон.

 

      "За" -

 

      Я прошу голосувати в цілому.

      Прийнято.

      Я  ставлю  проект  постанови за основу. Голосуєм

 проект постанови за основу.

 

      "За" -

 

      Прийнято.

      Які  зауваження єсть? Будь ласка, Михайленко, за

 ним Манчуленко.

 

      МИХАЙЛЕНКО С. М. Михайленко, 76, Днепропетровск.

 

      Уважаемый   докладчик,  скажите,  пожалуйста,  в

 пункте   2   постановы   написано:   "Встановити,  що

 страховики,  які були створенні для набуття чинногсті

 цього  закону,  зобов'язанні  привести  свої статутні

 фонди  відповідно з вимогами статей 2-29 цього закону

 до 31 березня  1997 року".

      Почему   именно  до  31  березня  1997  року.  Я

 предлагаю  до  1 января 1997 года. Почему до 31? До 1

 сичня 1997 року.

 

      АЛЬОШИН.  Ну,  ми виходили з того, що це

 31  березня, це можливо буде орієнтовно чи близько до

 року  на прийняття закону, і рік надається.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну,  мається  на  увазі, щоб почати

 знову  (...........)  року.  Валерій Борисович, як ви

 дивитесь.  Це  в  принципі  пропозиція,  скажімо так,

 формально вона непагана, а по суті не прийнятна, тому

 що  вона  не дає можливості, вона значно скорочує час

 набрання  того  статутного  фонду,  які  визначені  в

 законі. Це не на користь страховим компаніям.

 

      ГОЛОВА. Суслов Віктор Іванович.

 

      СУСЛОВ  В.  І. Уважаемые народные депутаты! Есть

 еще  другое  соображение.  Дело  в  том  год у нас 31

 декабря  закончился.  Мы  даем  первый квартал на то,

 чтобы  основатели этих компаний решили куда и как они

 будут  направлять  прибыль, в том числе на увеличение

 уставных  фондов  страховых  компаний. Поэтому первый

 квартал  следующего  года  еще  нужен для того, чтобы

 нарастить  минимальный  размер уставного фонда. Можна

 конечно   поставить   и   более  жесткие  требования,

 например,  1  якваря,  но  тогда  просто эта проблема

 будет  решаться тяжелее, а чтобы подчеркнуть значение

 проблемы,  обратите  внимание,  что  сегодня  минимум

 уставного  фонда  5 тысяч доларов, а мы вводим 140. И

 поэтому...  и  у  нас 750 страховых компаний. Поэтому

 наращивание  уставных  фондов  требует  поределенного

 времени.

      Спасибо. Как и перерегистрация тех компаний. Еще

 одно  соображение.  Бальше  устанавливается 31 марта,

 также,  как мы сделали и для банков, контрольный срок

 проверки  соответствия  реально  оплаченого уставного

 фонда  нормативу.  Таким  образом по состоянию на эту

 дату ежегодно будет контролироваться выполнение этого

 норматива   и   мы   будем  тем  самым  стимулировать

 постоянное  пополнение  капитала  страховых компаний.

 Вот поэтому предлагается эта дата.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ..   Михайленко   не  погодився,  будь

 ласка,  ще включіть депутата Михайленка.

 

      МИХАЙЛЕНКО. Уважаемый Виктор Иванович, я не вижу

 большой  принципиальной  разницы: дадим мы 12 месяцев

 или  10  месяцев.  Но  есть  такой  аргумент, что это

 начало   нового   финансового  года,  во-первых.  Во-

 вторых  -это  такой  большой  срок,  за который у нас

 опять начнут лдопаться страховые компании. неужели вы

 не  понимаете?  Те,  кто  не смогут дотянуть до этого

 уставного  фонда,  они  просто  будут  обкявлять себя

 лжебанкротами. Мы хотим создать такую ситуацию?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Я    ставлю   поправку   депутата

 Михайленка...  Одну  хвилиночку.  По  цьому,  да?  По

 другому пункту? По другому пункту?

      Я  ставлю поправку, внесену депутатом Михайленко

 на  голосування,  де вноситься зміна не до 31 березня

 1997  року,  а  до  1  січня  1997  року. Я ставлю на

 голосування   цю поправку.

 

      "За" -

 

      Не  набрала  голосів. Будь ласка,  Манчуленко.

 

      МАНЧУЛЕНКО

      Георгій Манчуленко, 435 округ, фракція Народного

 Руху  України.

      Шановний   доповідачу,   моя   пропозиція  також

 перегукується   з  пропозицією  депутата  Михайленка.

 Прикро,  що  вона  не  підтримана, тому що все-такиїї

 фінансовий  рік  і  треба  від цього відштовхуватися,

 коли  ми приймаємо такі рішення.

      Але  мене  цікавить  пункт 1. Чому такий великий

 термін  дається -до січня 1998 року? Це перша річ. На

 мій  погляд  можна  було  б і обмежиться 1 січня 1997

 року.

      І   у   пункті   2  четверта  частина.  Тут  уже

 фіксується,    що    надалі    перевірка,    значить,

 відповідності сплаченого статутного фонду страховиків

 буде  перевіряться  комітетом  щорічно  станом  на 31

 березня.  У  всіх  буде  фінансовий  рік  з  1  січня

 починатися,  а  у  страховиків так виглядає, що із 31

 березня.  Це  абсолютно є незрозуміло. І пункт 4 тут,

 де  доручається  Кабінету  Міністрів  у  двухмісячний

 термін   подати  пропозиції.  Йдеться  про  створення

 авіаційного і  морського  страхових  бюро.

      Чому    окремі   структури   повинні   займатися

 страхуванням   авіаційних   і   морських  перевезень,

 скажімо.  Чи не стануть вони монополістами, коли вони

 будуть тільки тим займатися? Дякую.

 

      АЛЬОШИН.  Ну  в  своїх  поясненнях  я  хотів  би

 зазначити  наступне.  Щодо  останнього  зауваження  -

 створення   морського   страхового   бюро.  Це  не  є

 специфічні  страховики.  Це  є  специфічні  асоціації

 страховиків,    які    займаються    певними   видами

 діяльності.

      За  аналогією  з моторним транспортним бюро, яке

 здійснює  певні функції у сфері страхування цивільної

 відповідальності  власників  транспортних  засобів  в

 різних країнах, і у нас це може бути також.

      Далі.  Щодо  31  березня.  Ну, не зрозуміло чому

 все-таки   депутатам   так  хочеться  все  прив'язати

 виключно  до 1 січня. Якщо подивитися на те, що будь-

 який   учасник   страхової   компанії   планує   свою

 діяльність  і  ось  він уже, фактично, спланував свою

 діялбьність  на  1996  рік, і у нього в цих планах не

 стояло,  не  стояли витрати щодо збільшення статутних

 фондів  страхових  компаній,  де  він є учасником, то

 даючи,  переносячи цей термін до 31 березня, ми якраз

 допомагаємо  йому нормально вийти з цієї ситуації, не

 вносити   ніякі   зміни   в  плани  своєї  фінансової

 діяльності.  А  перенести ці виплати, ці нові витрати

 для  нього  на  наступний фінансовий рік. І вон може,

 знаючи  цю  перспективу,  просто  мати  на  увазі це,

 формувати  відповідні  кошти  і  зафіксувати  ці нові

 розміри  статутного  фонду  на  1  березня  чи  на 31

 березня  1997 року. Він, звичайно, підкорегує їх, але

 вс-таки, але все-таки...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. По першому пункту депутат Манчуленко

 вніс  пропозицію: чому до 1 січня 1998-ого, а не до 1

 січня 1997-ого.

 

      АЛЬОШИН. Я хотів би зазначити наступне.

      Як   уже   було  тут  неодноразово  сказано,  на

 сьогодні діє вимога щодо обмеження статутного фонду -

 5 тисяч, ми вносимо інші. А обмеження щодо діяльності

 заборони   страховикам,   які  отримали  ліцензію  на

 страхування  життя  до набуття чинності цього закону,

 займатися  іншими  видами  страхування  -перший пункт

 постанови  -це  питання  пов'язано  з  тим,  що зараз

 компанії,   які   мають   одночасно   ліцензії  і  на

 страхування  життя  і  на інші види страхування, вони

 мусять  в  перспективі  спеціалізуватись,  тобто вони

 мусять  фкатично  розділитися.  І це значно збільшує,

 ну,  по крайній мірі двічі збільшує вимоги до іхнього

 статутного фонду по відношенню до тих, які заявлені в

 законі.  І  в  зв'язку  з  цим їм продовжений термін,

 можливості   здійснення   страхової   діяльності   на

 підставі існуючих ліцензій до 98 року.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Я    так   зрозумів,   Манчуленко

 переконали. Голова, будь ласка, комітету.

 

      ЯКОВЕНКО І.В.  Я  хочу  відповісти  на  запитання

 народного депутата Манчуленка...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я  поставлю  на  голосування  вашу

 пропозицію.

 

      ЯКОВЕНКО.  Я  постараюсь пояснити деякі речі.

 Справа  в тім, чому такий довгий термін розводу життя

 і   ризикових  видів.  Уже  є  в  багатьох  компаніях

 довгострокові  договори, у цих компаній спеціалізація

 ризикова, але є договори довгостроковіі для того, щоб

 вони  не  зірвались  треба  більш довгий термін. Крім

 того, це процес не простий розділу компаній, особливо

 утворення  дочірних,  тут  спішити  не  варто, навіть

 згідно   третьої   директиви   ЄЕС,   оце  розділення

 відбувалось  на  протязі 5-6 років, дали європейським

 країнам час для того, щоб розділити страхування життя

 з ризиком.

      Щодо створення бюро і резервних фондів по авіа-і

 морським ризикам. На сьогоднішній день це є ті сфери,

 де  українські  гроші  упливають  разом з ризиками за

 кордон, або улітають. І на сьогоднішній день потрібна

 якась  централізація  (може, тимчасово) для компаній,

 які пов'язані з цим видом страхування, щоб нагляд був

 більш  дієвий  -щоб  вони  об'єднані,  щоб були чіткі

 гарантійні    резерви,    щоб   можна   було   навіть

 фільтрувати   -не  кожен  туди  міг  попасти  шахрай,

 принаймні, в такі види страхування.

      Я   вам  скажу,  що  на  сьогоднішній  день  все

 Азовське   море   страхується  не  Україною,  тому  є

 необхідність  створення  таких  от  органів.  І більш

 централізації  навіть,  може, в протиріччя з ринковою

 економікою,    але    централізація   по   цим   двом

 страхування.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Спасибі.    Терьохін.   І   будем

 завершувать.

 

      ТЕРЬОХІН С.А.

      Шановні народні депутати!

      Я   повністю   підтримую   пропозицію   депутата

 Манчуленка  про  те,  що  нам  треба  скоротити строк

 зміни вимог до статутних фондів, і ось чому.

      Якщо   ви   пам'ятаєте,  ми  нещодавно  прийняли

 постанову   про   зміну  вимог  до  статутних  фондів

 комерційних  банків.  Страхові  компанії  -це  одні з

 фінансових   посередників,   які  накопичують  внески

 юридичних   або   фізичних   осіб,   і   після   того

 використовують   на   фінансововму  ринку.  Ми  маємо

 уніфікувати   вимоги   до   статутних   фондів   всіх

 фінансових  посередників,  включаючи  банки, страхові

 компанії,  трасти,  кредитні  спілки  і  т. д. Тому я

 думаю,  що  немає абсолютного сенсу посилатися на те,

 що  вже  заключені  якісь  довгострокові договори про

 страхування  життя.  Хай вони діють, але компанія має

 до  1  січня  наступного року наростити капітал, який

 пропонується.

      Для  того,  щоб  підтримувати ліквідність нашого

 ринку  страхових  зобов'язань;  для того, щоб уникати

 можливості маніпулювання грошами громадян і юридичних

 осіб, я пропонував би підтримати проппозицію депутата

 Манчуленка і зменшити цей строк до 1 січня 1997 року.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.   Шановні  колеги,  таким

 чином,  по  1-му  пункту   проекту постанови, який ми

 прийняли  за основу, внесена ппопправка в кінці цього

 пункту:  не  до  1 січня 1998 року, а до 1 січня 1997

 року.

      Я  цю  поправку  ставлю  на голосування. Я прошу

 голосувать.

 

      "За" -

 

      Поправка  прийнята.

      Поправка  по  другому не  пройшла, вона набрала,

 ви пам'ятаєте, 195 голосів.

      Таким чином я ставлю ппостанову в цілому... Одну

 хвилиночку. То єсть, ви настоюєте ще раз поставить на

 голосування?

      До 1 січня (в 2-му пункті) 1997 року, а не до  1

 березня 1997. Будь ласка, голосуєм. Другий пункт, щоб

 вже  синхроні  була і 1-й і 2-й пункт,  але 2-й пункт

 буде більш жорсткіший.

 

      "За" -

 

      Я   ставлю  в  цілому  постанову  з  цими  двома

 поправками.

      Петро Григорович вас агітує, щоб ви голосували.

 

      "За" -

      Спасибі,  постанова  прийнята.  Спасибі  вам  за

 підготовку  і  прийняття закону. Оголошується перерва

 на 30 хвилин.

     

               П І С Л Я    П Е Р Е Р В И

     

       ГОЛОВА.  Я  прошу  всіх  депутатів зайняти свої

 місця.

     

      ..........

     

      Це перед тим, як ми перейдемо до інших питань.

      У понеділок, як ви знаєте, відбудеться засідання

 Конституційної  комісії. На мій погляд, Конституційна

 комісія має всі підстави для того, щоб схвалити там у

 ізному вигляді чи з різною трактовкою схвалити проект

 Коснтитуції, котрий розроблявся робочою Комісією.

      А  далі  це  буде найважливішим предметом роботи

 Верховної Ради.

      В  такому  концептуальному вигляді, гадаю, що ми

 маємо   всі   підстави,  щоб  розглянути  і  прийняти

 КОснтитуцію  у Верховній  Раді.

      На   мій  погляд,  для  суспліьства  це  було  б

 надзвичайно важливим кроком, і підтвердження того, що

 в  нас  є  все-таки  надія  на  засади демократії, на

 можливість  працювати  конструктивно.  При чому це на

 стільки  було  потрібно  для самої Верховної Ради, чи

 для  структур  влади  в  Україні,  як це потрібно для

 всього громадянства в Україні.

      Тому  що  подавати  на  референдум  той чи інший

 варіант  Конституції  чи  два  якихось  варіанти  -це

 означає  ставити перед виборцями часом такі завдання,

 які за складностю їм просто не під чилу.

      Я  чому  так  кажу,  тому  що я не відкриваю тут

 великої  таємниці.  Олександре  Миколайовичу, Зараз я

 попереджую,  що  трансляції  немає  на  радіо.  Я  не

 відкриваю  великої таємниці з того, що значна частина

 депутатів самі ще не читали Конституцію.

      І  уявіть  собі, що навіть прочитавши цей текст,

 ви  не  все зрозумієте з того, що може бути предметом

 дискусії. Яким чином співідносяться права і обов'язки

 тих  чи  інших  структур  влади,  як  співвідносяться

 обов'язки  між  структурами  влади,  як  організована

 місцева  влада.  У  кожного  різний досвід, у кожного

 різне  бачення  цієї проблеми і кожна зміна в кожному

 елементі  організації  влади  передбачає  зміну цілої

 концепції.  Це  надзвичайно складана проблема. І тому

 ставити  таке завдання перед кожним громадянином, щоб

 він  підтримав  або  не підтримав проект Конституції,

 це,   на   мій   погляд,  не  зовсім  справедливо  по

 відношенню  до  них.  А  з іншого боку їх дискредитує

 (...........),  адже вони довірили нам виконання цієї

 функції.

      Буде  дуже  багато залежати від позиції фракції,

 груп, від позиції багатьох депутатів. І на мій погляд

 у  нас  є  всі  підстави  і  потреба  перш  за  все є

 домовитися  тут  у  сесійному  залі  відносно  змісту

 Конституції.

      Знаю,  що  в ній багато норм, котрі для тих, хто

 глибоко  розбирався з цим матеріалом, не подобається,

 вони  з  цим  не  можуть  згодитится.  Є  норми,  які

 передбачають  вирішення якихось політичних варіантів,

 політичних  питань.  Але  мені здається, що треба тут

 найти  ту  серердину,  яка  б  визначалася категорією

 демократичності,    європейського    парламентаризму,

 необхідності  організації  сильної  влади  в  усіх її

 проявах  у  нашій  державі.  Можливості для того є. І

 тут,  мені  здається, сходятся тут позиції і лівих, і

 правих,  умовно кажучи, лівих, умовно правих і умовно

 предтавників   центральних   політичних   структур  у

 Верховній Раді.

      Але   треба  ще  раз  я  прошу,  щоб  ви  і  вже

 наступного  тижня  під  час  роботи  в комісіях, дуже

 уважно   підійшли   до   всіх  тих  норм,  що  будуть

 викладені, що викладені і роздані уже зараз у фракції

 з приводу змісту Конституції.

      Просив  би,  щоб ви, розглядаючи всі ті питання,

 що  є  в порядку  дня роботи комісії, все-таки уже на

 наступному   тижні  уважно  ознайомилися  із  текстом

 Конституції.  Можливо,  нам  доведеться,  якщо  ви не

 будете   заперечувати,  і  якщо  буде  результативним

 засідання   Конституційної   комісії,  один  день  на

 нступному  тижні  провести  своєрідні  слухання тут в

 сесійному  залі, для того, щоб різні думки прозвучали

 без  трансляції на республіку, а просто для того, щоб

 можна  було  б задати запитання, щоб послухати одну і

 іншу   думку,   подивитися   яким   чином   ці  думки

 співвідносяться  одна до другої, і щоб кожен для себе

 робив висновок, яким чином тут діяти.

      Ну,  і  ще одне. Звичайно, позиція фракцій, груп

 тощо   має   велике   значення  і  спрацьовує  фактор

 своєрідної    корпоративної   дисципліни,   партійної

 дисціпліни,   але  я  хотів  би,  щоб  кожен  із  нас

 присутніх  тут депутатів і тих, що мають брати участь

 в  засіданні,  в розгляді змісту Конституції, щоб він

 виходив  найперше  із  свого  власного розуміння цієї

 проблеми,  із  совісті,  із  того,  що  цей  документ

 приймається  для  держави  на багато років для нашого

 суспільства.

      Тому  я  і розраховую на те, що наступного тижня

 ми зможемо в такій послідовності провести цю роботу.

      Далі.  У нас передбачено на вівторок День Уряду.

 Так   як   і   сплановано   це  тим  режимом,  котрий

 проголосований  із самого початку цієї сесії на тижні

 роботи  в  комісії  у  вівторок  відводиться  для Дня

 Уряду.

      Ми  там  передбачаємо  2  питання:  одне  з  них

 надзвичайно  важливе, яке всіх турбує -це иптання про

 енергозабезпечення народного господарства України про

 ті  всі  приклади  відключення енергії, про... Мабуть

 тут треба було поставити й питання про те, яким чином

 сьогодні енергорозподільчі організації і підприємства

 так, у таке окреме себе становище поставили порівняно

 з  іншими  структурами  народного  господарства  і що

 проявляється  найперше  в  зарплаті, в системі оплати

 праці, тощо.

      Я  думаю,  що  ці  всі  запитання  можна  буде і

 (...........), міністру енергетики задати, і прем'єр-

 міністру   ч   и   віце-прем'єру,  котрі  будуть  тут

 присутні.

      Хотів  би  ще  раз нагадати вам про необхідність

 підготовки  запитань від фракцій, груп, але строк для

 відповіді,  для  підготовки  відповідей  на  них  уже

 пройшов.  Тим  не  менше  можна  було  б, якщо є такі

 запитання  вже  сьогодні,  та навіть і ще в понеділок

 зранку  подати  їх,  щоб  хоч  би  за  день  могли ці

 представники  Кабінету  Міністрів, котрі будуть брати

 участь  у  засіданні, щоб вони могли на них грунтовно

 відповісти.

      Адже День Уряду транслюється на республіку... на

 державу.  І  ті питання, що будуть порушуваться, вони

 цікаві   для  всіх наших виборців.

      От  приблизно в ті питання, які будуть ключовими

 мабуть наступного   тижня.

      Крім  того,  у  комісіях  -я  про  це  із  такою

 тривогою  кажу, бо частина депутатів, ну, незважає на

 те,  що  основна  наша  робота  -це все-таки робота в

 кімісіях  -треба  підготувати  всі  ті  питання, щодо

 порядку   дня   на   наступнім   тижні  п'ятої  сесії

 передбачені  і відносяться до компетенції відповідних

 комісій,   треба   ці   питання   все-таки  грунтовно

 розглянути  у  сесійному  залі. Щоб потів, під час їх

 розгляду  тут  уникнути  тієї  ситуації, котра інколи

 виникає,  що...  Я не можу зробити зауваження під час

 засідання  відносно  того,  о депутат, я бачу, вперше

 читає   законопроект,   але  активно  бере  участь  в

 обговоренні.

      Тому...  А  оскільки  всі  ми  знаходимося перед

 бар'єром оцієї загальної інформаці і перед дзеркалом,

 я  б  сказав,  суспільним, то я мовчу, а сприймається

 так,  що  ніби  от глибоко людина володіє питанням. І

 він не знає, що, наприклад, через 2 статті про те, що

 він  говорить,  там  написано,  але він до того ще не

 дочитав.  От  він  тоді  пропустить  ще  3 статті і з

 четвертої  прочитає  щось,  знов  задасть  запитання,

 зіславшись на ту чи іншу позицію.

      Тому  я прошу вас дуже, я розумію, що не за один

 раз   це   все   робиться,   але  зосереджуйтеся  над

 підготовкою  документів  під  час  роботи в комісіях.

 Серйозно працюйте, це надзвичайно потрібно.

      Це  те,  що,  так би мовити, не пов'язане було з

 порядком  дня.  Але  і  в  перерві,  і  сьогодні, і в

 попередні  дні  депутати  зверталися з цього приводу.

 Якщо  ви не заперечуєте, я хотів би, щоб ми, скажемо,

 о  15  годині, не о 15-ій, а о 13-ій годині завершили

 сьогодні  роботу,  оскільки  все-таки  передсвятковий

 день.  І  щоб  ми  наступного  тижня, сесійного тижня

 розпочали  своє  засідання з розгляду все-таки закону

 про  вибори,  наступного  сесійного  тижня у вівторок

 першим розпочали роботу із Законом про вибори.

      (Шум у залі)

      Сесійного   так.   Чому   я   так   кажу?  (Одну

 хвилиночку!)

      Я вазалі-то поставив би це питання сьогодні, але

 я  боюся, що ми можемо не зібрати потрібної кількості

 голосів,   а  там  треба  все-таки  рухатися,  уважно

 ознайомившись  із  варіантами, які підготувала одна і

 друга   комісія.   Хочу   сказать,   що  вони  обидва

 пристойні.   Обидва   пристойні   документи.  Було  б

 непогано,  якби  ми, можливо, ці документи і як би до

 доповіді   уже   голови   комісій  сказали,  що  вони

 доповідають.  Один  варіант.  Але  так  уже навряд чи

 трапиться.  Там  ми  будем визначатися. Ну, все одно,

 дальше відтягувати це питання не можна Так чи ні? Але

 сьогодні,  одну хвилиночку, а сьогодні я б просив вас

 все-таки  проголосувати статтю 48 додакту, закону про

 вибори народних депутатів, який підготувала комісія з

 питань   судово-правової   реформи,  бо  відбуваються

 вибори  7  числа,  а  наступні  за  ними знову ж таки

 вибори  йдуть.  Це  дуже  дорога  справа і треба дати

 право  законом  визначення  для  Центральної виборчої

 комісії не проводити там вибори, де вони двічі підряд

 з  неповажної причини не відбулися. Тому що це просто

 в  трубу  летять  бюджетні кошти, а ми знаємо природу

 цього  явища,  ви  пам'ятаєте  як  вибори проводилися

 минулого 94 року, скільки було зроблено для того, щоб

 вибори  зруйнувати,  щоб  вибори не відбулися, одначе

 вони  відбулися.  І тому не треба нас вважати такими,

 знаєте,   сімімісячними,   а   ми  все-таки  працюємо

 нормально,  тільки  що,  тільки  що  доокомплектувати

 тепер Парламент дуже тяжко, тому там де немає потреби

 або  немає перспектив не таке доокомплектування, трба

 дать    можливість   Центральній   виборчій   комісії

 самостійно   на  основі  закону  приймати  відповідне

 рішення.  Так  можна  розглядати це питання? Ну, якщо

 можна, то давайте ми проголосуємо цю коротеньку зміну

 до закону. Нема...

      (Шум у залі)

      У  вас  на  руках  є  проект Закону України "Про

 внесення  змін  і  доповнень  до  Закону  "Про вибори

 народних  депутатів  України"  прийнято  18. 11. 1993

 року  і тут пропонується: до статті 48 додати частину

 п'яту:  повторні  вибори  в  округах,  де  вони двічі

 визнавались такими, що не відбулися, не призначаються

 протягом року з дня осатннього голосування.

      І друга: частина 4-та статті 48 викласти в такій

 редакції:  вибори  депутатів  замість  тих, що... які

 вибули,  де  вони  двічі  визнавались  такими,  що не

 відбулися,  не  призначаються  протягом  року  з  дня

 останнього      голосування.     Тобто     редакційно

 відпрацьовується   ця   норма.   Можна   ставити   на

 голосування?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я ставлю на голосування цю норму. прошу.

     

      "За" -

     

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну,  я  ще  раз... ще раз ставлю в порядку... як

 виняток.  Як виняток! Зосередьтесь, будь ласка. У нас

 у  залі  людей стільки -можна Конституцію приймать!..

 Будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я не встиг!.. Будь ласка.

     

      "За" -

     

      Так, приймається рішення.

      Вадим  Петрович,  у вас до цього закону? Ну, цей

 закон  прийнятий...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну  хвилиночку,  зараз...  Тут ще вернемося до

 одного... до однієї проблеми. За пропозицією депутата

 Омеліча...  я  прошу уваги!.. за пропозицією депутата

 Омеліча підготована... вірніше, ним же й підготовлена

 своєрідна  анкета,  яка  визначає  ставлення депутата

 конкретного  до тих чи інших норм Конституції. На мій

 погляд,....  Ну, не всі погоджуються з цією позицією,

 але,  на мій погляд, дуже розумна зроблена... внесена

 пропозиція   і   хороша   проведена   підготовка.  Ви

 одержали,  одержали  варіанти анкет. Але я знаю, що в

 кількох фракціях ці анкети не роздані депутатам, чим,

 мені   здається,   дискредитується   роль   депутата,

 порушується  його  право.  Тому  я  хотів  би,  щоб у

 фракціях визначилися з цього приводу і довіряли своїм

 депутатам:  хай  висловляться так, як є. І потім, щоб

 можна  було  узгодити у порядку, який ми погодились з

 представниками  фракцій,  узгодили... узагальнили цей

 аналіз. Він буде корисний під час обговорення проекту

 Конституції.

      (Шум в залі)

      Такого  ще  не  було, ну, що Ви. Такого не було.

 Які   в  кого  є   пропозиції,  зауваження,  я  прошу

 записатися на  виступ.

      (Шум в залі)

      Так... Я зараз  за  списком... Ви держите слова,

 але...  оскільки  в нас наступні питання всі, що були

 винесені   до  ппорядку  дня,  дуже  такі  об'ємні  і

 принципові,  я  боюся,  що  там  тяжко  буде  набрати

 потрібну  кількість  голосів.  Але в нас було питання

 про  обрання  народних  депутатів  членами  постійних

 комісій  Верховної  Ради, можливо, дамо змогу, щоб ці

 люди працювали вже  в комісії.

      Давайте проголосуємо цей проект постанови. Він у

 вас на руках і не  викликає ні  укого заперечень.

      (Шум в залі)

      Так  це  докумет великий, я можу його поставить,

 але він  же  великий.

      (Шум в залі)

      Будь  ласка,  я  ставлю  на  голосування, проект

 постанови у  вас  на  руках  "Про  обрання   народних

 депутатів    України   членами   почстійних   комісій

 Верховної Ради".

      (Шум в залі)

      Ну, відкрийте, подивіться...

      (Шум в залі)

     

      "За" -

     

      Дякую. Рішення прийнято.

      Віктор  Іванович  Шишкін просив слова, що Ви...?

 Та  ні, тут така справа - я за  те, щоб розглянути це

 питання,  але  я боюся, що в нас на нього немає, це ж

 закон у другому читанні.

      А?

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      Ні, то ми зробимо наступного разу. То доповідь з

 цього  питання,  5-7  хвилин  буквально,  це  ж друге

 читання.

      Будь ласка,  Семенюк.

     

      СЕМЕНЮК.

      Шановний    Олександр   Олександрович,   шановні

 народні депутати,  шановні   представниці  жіноцтва!

      Дозвольте  мені  щиро  привітати  всіх  жінок із

 святом ,  яке  наступає,  із  святом  8  березня.

      низький  вам  уклін, шановні жінки, за мудрість,

 за  терпіння,  за  красу,  за  ту  ніжність  серця  і

 невтомність ,  яку  проявляєте   ви.

      Сьогодні  нелегко,  в  нелегкий  час  живе  наша

 Україна,  але  сьогодні  жіноцтва  на Україні 52%. Це

 значить,  ми  живвемо,  ми  будемо  жити.

      Дозвольте   побажати   від   всіх   жінок,   які

 представляють  сьогодні парламент, щіро привітати вас

 із  святом.

      Крім того, Олександр Олександрович, сьогодні нем

 в   залі,   десь   на   секунду   вийшов,   Олександр

 Миколайович,  його день народження. Я надіюсь, що він

 чує.  Дозвольте  його  також  привітати з цим святом,

 побажати  мійного  здоров'я  і нехай же ж зерно добра

 він  завжди  сіє. Ми  вітаємо  його  з  цм  святом.

      (ОПЛЕСКИ)

     

      ГОЛОВА.  Я  думаю, що він чує, але не чують наші

 радіослухачі.  Тому  ми  домовимось,  що ми проводимо

 засідання  не  те,  що  в закритому режимі, а те, щоб

 порадитись  з тих  чи  інших  питань.

      Тут  підійшли,  я  дам  зараз  слово,  хвилинку,

 підійшли депутати з пропозицією такою, щоб можна було

 сьогодні   Закон   "Про   вибори"   почути   доповіді

 відповідні  про  них,  відповідсти,  щоб  можна  було

 подумати  до  вівторка,  але  я  боюсь,  що  це  буде

 неефективно, бо не всі братимуть участь у цьому.

      Магда, будь ласка.

     

      МАГДА І.І.

     

      Шановний Олександре Олександровичу, я б не хотів

 би  брати  слово,  але  мені  було  прикро  чути  ось

 сьогодні   в  последній  заяві,  що  ви  сказали,  що

 енергетики  якось особливо себе ведуть і не правильно

 себе ведуть. Ну, так ви виразились.

      Я  пропрацював  в  енергетиці  40  років, і я не

 пам'ятаю,  щоб ми переживали таку кризу в енергетики,

 як  вона  сьогодні.  Я  не  проти  того,  щоб слухати

 енергетиків. Їх треба слухати, але не для того, що їх

 відключають,  а  для  того, що їм допомогти сьогодні.

 Тому  що,  коли розглядається бюджет і коли ми знаєм,

 що   у   нас   енергії   хватає.   То  єсть  теплових

 електростанцій  досить для того, щоб вижити нашій, не

 тільки  нашій  республіці,  а  ще  ми  можем  десь 30

 мільйрдов   кілова   годин  передавати  на  Захід.  А

 сьогодні  ми  не  можем,  тому  що  немаєм  палива на

 електростанції.

      Так  в  цьому  питанні треба було б допомогти. Я

 врахував,  що  ви розумієте енергитику, а ви сказали,

 що  вот  вони  себе  та  й зарплати у них, Олександре

 Олександровичу,  1 відсоток від їх прибутку.

     

      ГОЛОВА. Іване Івановиче, ви мене не зрозуміли. Я

 казав  про  те,  що  депутати висловлюються з приводу

 того     і     виборці     висловлюються     відносно

 несправедливості  тощо.  Тому,  це добре, що ви зараз

 взяли слово, це, мабуть, і буде певним орієнтиром для

 розгляду  цього  питання, коли Кабінет Міністрів буде

 тут  доповідати.  Тут  ніяких  заперечень  немає, тим

 більше, що в мене особисто з енергетиками завжди були

 найтепліші  контакти.  Тим  більше, що в мене дома не

 газова плита, а електрична, так що я повністю від них

 залежний. Так що немає ніяких сумнівів.

      Будь ласка, Карнаух.

     

      КАРНАУХ.

     

      Прошу  передати  слово голові депутатської групи

 Вадиму Гетьману.

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Гетьман.

     

      ГЕТЬМАН В.П.

     

      Шановний  Олександре Олександровичу, ви сказали,

 що  на  наступну неділю першим повинен бути закон про

 вибори.  Я  хотів  би звернутись до вас з тим, щоб ви

 були   послідовними   своїх   рішення,   тому  що  ми

 домовилися,  що  наступна  неділля і майбутня неділля

 повинна  бути  присвячена  виключно  питанням бюджету

 (друге читання) і Конституції. І тому я пропоную, щоб

 ця  неділля,  та  неділля була посвячена виключно цим

 питанням.

      Що стосується Закону "Про вибори", то по-вашому,

 як  завжди,  влучному  виразу  "не  треба  нас робити

 семимісячними",  комусь дуже хочеться його поставити,

 як-то кажуть, "віз попереду кобили". Давайте приймемо

 Конституцію,  визначимо  ког  ми  повинні вибирати, а

 потім  будемо  Закон "Про вибори" робити: чи сенатора

 того,  чи  якогось депутата в Національні збори. Тому

 Закон  "Про вибори" треба зняти, його, я думаю, що ми

 не  підтримуємо і зачати з Конституції і бюджету.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА. Чейпеш. Немировський.

     

      НЕМИРОВСЬКИЙ

     

      Уважаемые     коллеги!    Уважаемый    Александр

 Александрович! Я по отношению анкеты. Дело в том, что

 анкета,  она  имеет  очень высокую ответственность. И

 Констытуций  -это  даже  нельзя  сравнить  ни с каким

 сложным  законом.  И  для  того,  чтобы  отвечать  на

 вопросы,  которые поставлены в анкете, надо не только

 свою мысль отражать там, а и мысль своих избирателей,

 посоветоваться в коллективах, поработать.

      Поэтому,  я лично считаю, что постановка анкеты,

 ее   заполнение,  не  этично  по  отношению  к  нашим

 избирателям.

     

      ГОЛОВА.  Ні,  ви  помиляєтеся. Я... розміщується

 дискусія, ви помиляєтеся чому? По-перше, давайте ми з

 вами  зайдем в дві аудиторії. В першій аудиторії ми з

 вами   вдвох   станемо   і   доведемо,   що  потрібен

 двопалатний  парламент,  і  аудиторія  скаже:  "Треба

 двопалатний  парламент".  В  наступній аудиторії ми з

 вами  зайдемо  і скажем:" Треба, щоб був однопалатний

 парламент".     І    аУдиторія    скаже:"Однопалатний

 парламент".

      Не можна ставити складні завдання для виборців і

 радитися  з  цього  приводу,  з тих питань, на які ви

 повинні  давати відповідь. А тут некоректності якоїсь

 до  депутатів  немає.  Адже кожен має свою думку, він

 буде відстоювати її тут.

      Тихонов.

     

      ___________.   (...........)  немає.  Омеліч  за

 Тихонова.

     

      ГОЛОВА. Омеліч.

     

      ОМЕЛІЧ  В.С.

      Шановний  Олександре Олександровичу! Питання про

 вибори,  які  передбачається розглянути на наступному

 тижні.  Я  згоден підтримати Гетьмана з тим, що з ним

 треба  було  б  трохи  вирішити  це  питання про його

 розгляд пізніше, після того, як ми визначимось хоч би

 концептуально  по  тим питанням, які будуть вибори на

 наступний...  наступні  вибори.

      Потім уже вирішувати ці питання тут в залі.

      І я думаю, що не тільки в цьому справа. А справа

 в  тому,  що  дуже  багато  буде різних думок з цього

 питання.  Я боюсь, що якраз перед Конституцією, перед

 її розглядом ми вже можемо тут роз'єднатись в залі, а

 нам зараз треба якраз наближатися і консолідуватись.

      Тому  чисто з тактичних таких поглядів. Я думаю,

 що  треба було б подумать над цим. Я знаю, що це дуже

 важливий  документ, його треба приймати. Але з часом,

 коли треба, треьа було б нам ще зважити і подумати.

     

      ГОЛОВА.  Ну давайте ми на Президії порадимося ще

 з  цього  приводу.

      Шановні колеги! Одну хвилинку. Я прошу уваги.

      Стешенко, голова комісії, цілком слушно, я прошу

 уваги.

      Михайло  Антонович,  Олена  Василівна.  Я  прошу

 уваги.

      Стешенко, голова комісії, Олександр Миколайович,

 дуже  слушно  зауважив про те, що у проекті постанови

 про    обрання    народних    депутатів    Кириленка,

 Слободянука і Франчука членами постійних комісій, був

 пропущений  Ольховський,  рішення  щодо якого комісія

 приймала  і на Президії це питання розглядалося і теж

 позитивне  рішення  є. ТОму я просив би вписати у цей

 проект   постанови   за  вашою  пропозицією  депутата

 Ольховського   Бориса  івановича  як...  що  стосовно

 прийнятття її членом постійної комісії Верховної Ради

 з  питань  державного  будівництва,  діяльності  Ради

 самоврядування, до речі, спеціаліст у цій галузі.

      Можна поставити на голосування?

      Я ставлю на голосування цю пропозицію.

     

      "за"

     

      Дякую. Рішення прийнято.

      Тепер  у  мене  є  ще  одна  пропозиція, я такий

 своєрідний  режим організував засідання, тому що, ну,

 сумніви   були   відносно  кількості  депутатів.  Ну,

 оскільки ми є, а питань дуже багато, давайте ми до 14

 годин попрацюєм, як в сесійному режимі. До 14 години.

 Давайте проголосуємо.

      Хто   за   те,   щоб  до  14  години  продовжить

 засідання,   будь  ласка.  І  розглянемо  Закон  "Про

 арбітражний  суд",  те,  що  потрібно,  все одно його

 треба розглядати.

      Вірніше,...  є доповідач і є співдоповідач... Як

 тільки ми розглянемо, тоді припинимо засідання.

     

      "за"

     

      Ну, це ж процедурне питання.

      Так, Шевченко,  будь ласка, що ви хотіли сказать.

     

      ШЕВЧЕНКО.

      Я,  шановні  колеги,  я  за  те,  щоб,  справді,

 попрацювать.  Але  я  записувався  ще тоді перед цією

 пропозицією.

      Ми  говоримо  про  День  Уряду.  Свого  часу  ми

 затверджували  положення  про  День Уряду. Воно в нас

 якось химерно вийшло, що ми його затвердили і казали,

 що потім в редакційному порядку всі пропозиції будуть

 внесені.

     

      ГОЛОВА. Ні, ні, так не  було.

     

      ШЕВЧЕНКО. Було так.

     

      ГОЛОВА. Ми затвердили його остаточно.

     

      ШЕВЧЕНКО.  Олександре Олександровичу, було, тому

 що  я  тоді  виступав  і  назвав  багато  речей,  які

 зважили,   що   то   принципово   і  сказали:  "Потім

 допрацюється".  Так  само,  як,  до  речі,  вчора  із

 журналом "Віче" статуту вийшло.

      В  мене  є  пропозиція.  Давайте, щоб побачити у

 остаточному  вигляді,  роздати депутатам це положення

 про  День  Уряду,  бо то процедурний документ, щоб ми

 ним могли користуватися.

      І   ще   одне.   Якщо   лишатиметься   час,   ми

 працюватимемо, лишатиметься час, от, можливо, ми хоча

 б  кільком  людям  дали  у  різному запланованого. Бо

 ніколи  не  доходить  до  цього  час,  а  бувають  же

 питання,   які  через  Президію  не  проходять,  вони

 важливі ніколи не опиняються в порядку денному.

     

      ГОЛОВА.   Власне  можна  відкрити  трансляцію  і

 зробити   різне,   але   воно  після  паузи  не  буде

 сприйматися, по-переше, а без трансляції прямої різне

 ссенс  втрачає.  Депутат.........  7 всьому виборчому

 округу, що без нього не вирішили. Так, ви розумієте.

      Як, як?

      Про  внутрішні? Так от я і даю слово Манчуленку,

 зараз скаже.

     

      МАНЧУЛЕНКО.  Дякую Олександре Олександровичу, за

 надану   можливість,   але  я  прошу  передати  слово

 депутату Лавриновичу.

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка, будь ласка.

     

      ЛАВРИНОВИЧ.

      Шановні  колеги,  я  звичайно  підтримую  те, що

 голова  сказав  стосовно  виборчого  закону, про його

 необхідність, і ви знаєте, що уже протягом року у нас

 є рішення, прийняте в цьому залі, що ми підготували і

 розглядали,   вже   минуло  півроку  після  того,  як

 розданий  проект після другого доопрацювання, але є 2

 обставини,   які   складаються,  скажімо,  збігаються

 наступний  пленарний  тиждень,  одна з них -це дійсно

 те,   що   записано   в   регламенті  і  необхідність

 завершення  питання  з  бюджетом,  а  друга  саме цей

 тиждень  я  буду відсутній тут, в сесійному залі хоча

 я,  скажімо, провадив роботу в організації підготовки

 цього  проекту.  Я думаю, що буде правильно, якщо цей

 законопроект  буде  через  тиждень  розглянуто,  а не

 наступного пленарного тижня.

     

      ГОЛОВА.   Ви вже двічі переносимо це питання...

     

      ЛАВРИНОВИЧ.  Ми  переносимо  його  не двічі, ми

 переносимо його вже в якийсь 201 раз.

     

      ГОЛОВА.   Ні,   не   в  201,  вдвічі  тільки  за

 погодженням  з  вами.  Двічі  тільки за погодженням з

 вами.    Манчуленко,   а   вже   сказав   Манчуленко.

 Райковський.

      Райковський      вже      не     хоче     нічого

 говорить............  Є ............? Лупаков.

     

      ЛУПАКОВ.  Ратушному передайте.

     

      ГОЛОВА. Ратушний.

     

      РАТУШНИЙ.

     

      Олександре Олександровичу, раз в нас така вільна

 дискусія  відбувається  в  силу  певни обставин, я би

 хотів,  щоб,  да  навіть,  що  це  не  чути для  всіх

 радіослухачів,  все-таки розібраться зі станом справ,

 який  склався  в  і  в  пропускній системі в Верховну

 Раду, і в ситуації тій, що вже деяким дорученням дані

 вказівки    деякім    охоронцям    віддавати    честь

 високопоставленням   працівникам   Управління   справ

 Верховної    Ради,   Секретаріату   Верховної   Ради.

 Ситуація,    яка   складається,   що   деяких   людей

 пприймається   рішення   не   допускати   їх  в  евні

 приміщення Верховної Ради.

      Я   надсилав   з   группою   депутатів  надсилав

 депутатські  звернення  до Вас, де показав, як власне

 ппроцедура  допуску  в  парламент  прийняті  в  інших

 державах,   коли  за  підписом  встановлюється  певна

 квота  і за підписом конгесмена чи Сполучених Штатів,

 чи  парламентаря,  члена  парламенту  Верховної  Ради

 України  за 1 підписом може спокійно дозволить людині

 зайти в кабінет, робочій кабінет до депутата.

      А  в  нас  складається ж тут керує хто кого хоче

 впустити  або  не  пустити, більше керує не деппутат,

 який вибраний народом, а керує апарат Верховної Ради,

 який  безпосередньо  підпорядковується  Вам  чи  тамо

 умовно Президії.

      Я  думаю,  що  оця дискримінація, яка склалася і

 так  непомітно  Вами  весь  час посилюється, її треба

 покласти   край.  Я  знаю,  Ви  любите  говорити  про

 демократію, давайте її справді наведемо в Парламенті,

 бо то вже  стає  просто не стерпним.

     

      ГОЛОВА.  Михайло  Ярославович, я з Вами повністю

 згоден.  Я  знаю,  що  частина  вартових віддають Вам

 честь і я приємно....

     

      РАТУШНИЙ.  Ні,  я  ще  не  є  працівник  апарату

 Верховної Ради ,  я говорю про іншу.....

     

      ГОЛОВА.... А відносно того, що хтось працівникам

 апарату  віддавав  честь,  то я, повірте, це для мене

 новина,  але, якщо він віддає, то то його справа. Ну,

 мало  чого... людина привикла...

      (Шум в залі)

      Та  дуже  просто,  якщо  людина  поважає другу і

 таким  чином  вітається,  ну, то скажіть йому, щоб не

 віддавав.

      Ну, де це? Я що комусь розпоряджався....

      (Шум в залі)

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

       Так  я  серьйозно  і  пояснюю.

       Кому  це  віддається?

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

       Ну, та  це  смішно, люди  добрі!

      Так скажіть, щоб не віддавали бішльше.

      Ну, я прошу. Жінкам віддається? Ну, це добре, що

 жінки  не  віддають,  все  в порядку.

      Я  рпошу,  не  робіть із  цього  проблему.

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

       Ну, якщо люди не служили в армії, не знають рпо

 те.

      А  відносно  того,  що  Михайло сказав, відносно

 режиму  рпопускного,  абощо,  ну,  я не знаю, Михайло

 Ярославович,   якщо   вас   так   вільно  у  Конгресі

 пропускають,  то мене як Голову Верховної Ради так не

 рпопускають  там. І  режим...

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      Андрій  Прокопович,  я прошу, я відповідаю на те

 питання, що  ви задали.

      А  відносно того, випадку, який трапився, ну, на

 мій погляд, дикий випадок, який трапився позавчора, я

 не  знаю,  як  на  нього інакше можна реагувати. Адже

 можна   було   б   елементарно  це  все  оформляти  і

 передавати  на  15 діб посадить чоловіка. Ну, це було

 взагалі  непристойно,  некоректно  по  відношенню  до

 представників апарату і Верховної Ради в цілому.

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      Ну, я ж знаю, що за тим ви стоїте зацікавлені, я

 не  хотів  би, щоб  це  так  було.

      Будь ласка,  Гетьман.

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

     

      ГЕТЬМАН.  А  я не знаю, я тільки що сказав, я

 тільки  що,  Олександр Олександрович, ви приймаєте ту

 пропозицію, яку я запропонував відносно порядку нашої

 роботи,  знявши  питання про Закон "Про вибори", тому

 що  він  сьогоні  абсолютно  сьогодні  некоректний по

 відношенню  до  Конституції.

      І  друге,  Олександр  Олександрович,  я знаю, що

 багато  народних депутатів підписало звернення до вас

 включити  в  порядок  денний  питання про ратифікацію

 нульового  варіанту.

      Чомусь хтось, якісь сили постійно тиснуть навіть

 на   парламент,   щоб  ми  це  питаня  не  роглянули,

 відсунули   його  в  довгий  ящик,  поки  Росія  свої

 питання  повністю  вирішить, тоді поїзд піде. Я прошу

 вас  знайти  можливість  прискорити  вирішення  цього

 питання в Парламенті.

     

      ГОЛОВА.  Будь  ласка, проконтролюйте це питання,

 тому   що  в  мене  не  затримується  жодногодня  всі

 законодавчі  ініциативи,  вони...  данні  доручення з

 цього  приводу,  я зацікавленний особисто в тому, щоб

 це  питання ближчим часом, як найскоріше розглядають.

 А  відносно  закону,  строків закону розгляду законів

 про  вибори,  давайте  ми  неа Президії визначимося з

 цього  приводу.  Президія  і  фракції,  Рада  фракцій

 визначають це питання.

      Безсмертний.

     

      БЕЗСМЕРТНИЙ.   Я   знімаю  своє  слово.  Мовчану

 передайте, будь ласка.

     

      ГОЛОВА.  Мовчан, будь ласка.

     

      МОВЧАН.

     

      Шановний   пане   Голово,   шановні  колеги,  це

 прекрасно,  що  ми відзначили дві історичні дати, але

 ми  забули  про  те,  що  9  березня виповнюється 134

 річниця Тараса Григоровича Шевченка.

      І   я  хотів  би,  щоб  Олександр  Олександрович

 якимось чином це, як кажуть, надолужив. Прошу.

     

      ГОЛОВА.  Ви  розумієте, як би це йшла трансляція

 на радіо, то я б сказав. Но я подумаю, як це зробить.

 Бо справді подія визначна у всьому культурному, і я б

 сказав, духовному та й більше того навіть у загально-

 державному  значенні  цієї  постаті  у нашій історії.

 Тому   я  думаю,  що  постраємось  якимось  чином  це

 відзначити  від  імені  Верховної  Ради, так, всіх із

 річницею... Подумаємо.

      Будь ласка, Мовчан.

     

      МОВЧАН.  Всіх,  хто  може  прийти  до пам'ятника

 Шевченка пошанувати його пам'ять 9 числа о 13 годині,

 просимо  вас  о 13 годині. А 10 я вас запрошую всіх о

 15   годині   у   концертному  залі  "Золоті  ворота"

 Всеукраїнське   товариство  "Просвіта"  відзначає  цю

 дату.  О 15 годині прошу вас.

     

      ГОЛОВА.  Ну,  як  щоб  не повторятися інший раз,

 сьогоні  ви  знаєте  о  16  годині  урочисті  збори у

 оперному  театрі  з  приводу  жіночого  дня. І багато

 депутатів одержали запрошення. Я просив би приходьте,

 будь  ласка, не запізнюйтеся, бажано с жінками, краще

 зі  своїми, щоб, ну, все-таки не було такої ситуації,

 коли розпочинається, а потім виявляється, що в залі є

 вільні  місця.  Так  не  зовсім  гарно.  От  учора ми

 поїхали,  хто їздив в зал концертний органної музики,

 я   думаю,  той  не  пошкодував.  Це  було  прекрасне

 дійство,  і  якщо  зробити  ще  поправку: якби не так

 холодно було, то було б взагалі чудесно.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      У органний зал? А, в оперний театр. Депутати, ви

 самі заходьте, вас ... Можна, місця будуть.

      Черенков.

     

      ЧЕРЕНКОВ

      Александр Александрович, я хотел бы, чтобы мы на

 дне  Уряду  заслушали информацию министра. Я понимаю,

 что  это  возможно  сложно,  но  рассматривать  ее на

 Президиуме  Верховного  Совета  в  понедельник. Очень

 большое   сокращение   учителей   сельских   школ  по

 Луганской  области,  в  частности,  до  30 процентов.

 Невозможно  там  это  делать, в тоже время мы создаем

 (ну,  я  вчера  говорил  и  сегодня) казначейства. 16

 человек   в   каждом   районе,   здания,   помещения,

 автомобили и так далее -из того же бюджета. Разве так

 можна поступать? Тем более подвоз школьников, детей в

 такие холода, ну это очень сложно, и некому возить, с

 одной   стороны,  и  наполняемость  класов...,  нужно

 обкединять  теперь,  получится  четыре класса в один.

 Они  там  поставили, именно увеличивают наполняемость

 класса.  Раньше  там шесть человек было и разрешало в

 сельской  местности  иметь учителя отдельно. А теперь

 это... величину  увеличивает  существенно.

      Пусть  для  информации  хотя бы скажут людям как

 это происходит и для чего. 10 минут хотя бы.

     

      ГОЛОВА.  Підніміть  це  питання  на  дні  Уряду.

 Задайте  запитання  Кабінету  Міністрів,  я думаю, що

 можна буде зробить.

      Поровський. Не хоче вже говорить?

     

      ПОРОВСЬКИЙ

     

      Ні,  ні. Шановний Олександр Олександрович! Дякую

 за  надане  слово.  Депутатську  групу  "Державність"

 особливо  турбує  зараз  той стан, що в нас практично

 постійно  (кілька  разів  в  день)  в  Верховній Раді

 фальсифікуються   результати  голосування.  Депутати,

 маючи   чужі  картки,  голосують  за  двох  і  більше

 депутатів. Навіть  при запису сьогодні на голосування

 записались  за  Биченка  і  інших  депутатів,  які  є

 відсутні в залі.

      Регламент   (я   можу   назвати   норму  діючого

 Регламенту)  забороняє  голосування за... голосування

 за  сусідів  не своєю карткою і... зараз... це стаття

 3.  8.  6.,  яка  значить,  що до депутата, винного в

 чинені    дій,    спрямованних    на    фальсифікацію

 голосування,   порушення   особистістого   характеру,

 застосовуються заходи впливу, встановлені в статті 1.

 4. 1. 9.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      І  ви,  і  Комісія з депутатської етики постійно

 вдає,   що   не   помічає,  що  в  залі  відбувається

 надзвичайне грубе порушення Регламенту -фальсифікація

 голосування.   Я   розумію,  що  це  можливо  во  імя

 порятунку,  але  ми вносили пропозицію, щоб депутатам

 картки   для   голосування   видавалися   тільки  при

 поіменній  реєстрації  взамін  за  здане  депутатське

 посвідчення.

      Тоді депутат не зможе віддати свою картку, а сам

 іти  в  міністерство  і  тому  подібне, тому що всюди

 треба  депутатське   посвідчення  пред'являти.

      Але  вами  особисто  з  цього  приводу  постійно

 робиться  вигляд,  що  ви  не  бачите, що ця проблема

 існує.  І  постійне  фальсифікавання.

      Я  ще  раз  прошу вас дати протокольне доручення

 Комісії  з  питань  регламенту  і  депутатської етики

 запровадити такий режим голосування, який виключав би

 можливість  фальсифікації голосування.

     

      ГОЛОВА.   Дякую.  Я  даю  таке  доручення.  Дуже

 важлива  пропозиція,  між  іншим.  І  хто  це  більше

 помічає,  ніж  я, то я не знаю хто більше від мене це

 помічає.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я прошу.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Так,  так.  Ні.  Мова  не  про  те. Я прошу. Але

 сказати  про те, що я не помічаю порушень Регламенту,

 то   я  б не сказав.

      Микола   Іванович,   вас   більше  не  буває  на

 засіданнях,  ніж  буває.  А  я весь час відчуваю вашу

 присутність.  Повірте  мені.

      Тому  тут  так.  Я все бачу, що робиться в залі,

 повірте,   не  гірше,  ніж  хто.  Але  я  просив  вас

 підтримати  зміни  до  регламенту і статус Закону про

 статус  депутата,  які  б  дали  право Верховній Раді

 визначатися  стосовно тих депутатів, які байдикують і

 не   беруть   на   себе  відповідальності  за  роботу

 Верховної Ради.

      Давайте  поставимо  на голосування і побачите як

 зміниться  відношення  до  своїх  обов'язків.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Оце  вже  питання  до реєстрації. Так. Марченко,

 будь ласка.

     

      МАРЧЕНКО.

      Уважаемый   Александр  Александрович!  Уважаемые

 депутаты!  Я  хотел  бы  обратить  ваше  внимание  на

 процесс подготовки   Конституции.

      Вы   хорошо  знаете,  слушая  средства  массовой

 информации,  о  том,  что этот проект, который принят

 или за основу проголосован Конституционной комиссией,

 пропагандируется, как цивилизованный, как нормальный,

 как  соответствующий  нормам и историческим традициям

 нашего народа.

      На   самом  деле,  если,  а  я  уверен,  что  вы

 ознакомлены    с    другими    конституциями   других

 государств,    с   традициями   формирования   именно

 демократического общества, то этот проект Конституции

 закрепляет  приход  к  власти  криминалитета, никаких

 принципов   демократического  государства  в  нем  не

 закладывается.  И,  я думаю, если он будет принят, то

 это будет трагедия для нашего народа.

      Я   просил   бы,  и  просил  бы  вас,  Александр

 Александрович,  чтоб противопоставить этому, принятию

 этой    Конституции   можно   только   публично   его

 рассмотрение на Верховном Совете.

      Мы  несколько  раз обращались, и Верховный Совет

 проголосовал,     чтобы     рассмотреть     концепцию

 Конституции.  Концепция -это та норма, в соответствии

 с   которой   конституционная  комиссия  должна  была

 работать.     Нынешняя    конституционная    комиссия

 отклонилась и от концепции, проголосованной Верховным

 Советом,    и   от   Декларации   о   государственном

 суверенитете.

      Поэтому, я просил бы. Решение Верховного Совета,

 Александр   Александрович,   принято,   начало   было

 рассмотрено.   Может,   там   кто-то  не  согласен  с

 позициями  Моисеенка  по каким-то вопросам, но это не

 значит,   что   мы   должны   снять   этот  вопрос  с

 рассмотрения. Проект нам выдали на руки. Мы можем его

 оценить.  И  именно рассматривая на Верховном Совете,

 мы     можем    показать    нашему    обществу    как

 представительный   орган,  что  заложено  в  нынешнем

 проекте Конституции.

      Поэтому, я просил бы этот вопрос поставить одним

 из первых.

      И  второе.  Александр Александрович, хорошо, что

 выключено  радио,  что  не  слышит  вся  Украина. Мне

 представляется,   простите  за  откровение,  если  вы

 будете  дальше вести с нарушением Регламента, значит,

 заседание  Верховного  Совета,  то  будет  ускоренный

 развал и Верховного Совета, и государства в целом.

      Я  прошу вас соблюдать нормы Регламента. В нем..

 И  скажем,  вы вызываете лично меня на грубости. я не

 хочу   ни  грубить  ни  вам  лично,  ни  депутатам  в

 частности,  но  я  прошу  (и  депутаты  обязаны  быть

 заинтересованы),   чтобы   права   каждого   депутата

 соблюдались в соответствии с Регламентом. Ни больше и

 ни  меньше.  Когда мы даем предложения, давайте мы их

 поставим  на  голосование. Давайте мы их обговорим. А

 то,    получается,    второстепенные    вопросы    мы

 обговариваем длительной процедурой, а главные -или за

 5  минут  до  закрытия  заседания там, обедного и так

 далее, и так далее. Я понимаю, что некоторые депутаты

 не  знают трагедии прошлого Верховного Совета, потому

 что  они  еще,  ну,  может не почувствовали механизма

 развала Верховного Совета изнутри. Я считаю, что если

 мы  хотим  сохранить  истоки  демократии  и принципы,

 которые именно в нашем Верховном Совете сегодня есть,

 то  надо  его  сохранять,  а это можно первым шагом и

 главным, соблюдать Верховный Совет, то есть регламент

 Верховного Совета.

      Я  убедительно обращаюсь к вам и обещаю, если вы

 будете соблюдать Регламент, с моей стороны никаких там

 криков,  никаких  там оскорблений не будет, а если уж

 не  будет,  простите, я вынужден буду принять условия

 другие.

     

      ГОЛОВА.  Ви всі чули?

      (Шум у залі)

      Значить  я,  я зобов'язаний тут відповісти на цю

 пропозицію.  Я  повністю  згоден  із  тим,  що сказав

 Володимир  Марченко,  є  одна обставина. Розумієте, в

 моїх  діях інколи справді відчувається така своєрідна

 нервозність,   я  намагаюсь  прискорити  законодавчий

 процес.  Чому?  Не  тому,  тільки  що  це передбачено

 Конституцією, законом і положенням, моїми обов'язками

 про  те, що я маю захищати честь Верховної Ради тощо.

 Але  справа  в  тому,  що ви бачите як цілеспрямовано

 ведеться   шальмування  Верховної  Ради  як  один  із

 аргументів   вибраний   такий:   роздано  на  розгляд

 Верховної  Ради стільки то важливих законопроектів, а

 скільки то прийнято.

      Людщина,  яка  читає  газету, мало розуміє в цій

 справі,   і  якщо  проаналізувати  початок  нинішньої

 сесії,  а  ми  щодня  приймали,  щодня  закон,  то це

 наскільки    продуктивна   робота,   що   її   уявити

 продуктивнішою   просто   не   можна,   тому   що  це

 надзвичайно  важко. Ну, от вчорашній закон про освіту

 наскільки  і  той  перший,  що  ми  розглядали,  та і

 сьогодняшній  закон  про страхування і так дальше. Ми

 вчора   тільки   3   закони  остаточно  прийняли.  Це

 надзвичайно  складна  процедура  і сам по собі процес

 складний,  і  тому  я  намагаюся  в  тих питаннях, де

 визначення  вже  є, де працювали комісії, де суті для

 Верховної  Ради мало. Я хотів би, щоб вони прискорено

 розглядалися,  тим  більше,  що  Президія  і  фракції

 значили ці питання як такі, що можуть розглядатися за

 скороченою  процедурою.  І  тоді  саме  виникає буває

 бажання  висловитися з цього чи іншого приводу, якісь

 домисли  зробити  абощо...  І  вчора  виник конфлікт,

 абсолютно   не   потрібний...  Тому,  що  (я  пояснюю

 Володимир Романович, послухайте уважно!), вчора Шейко

 Петро  Володимирович  приходить  на трибуну і показав

 мені  перед тим, каже: "Оце ми погодили, подивіться".

 Я  так,  подивився,  причому  мені на вухо один хтось

 говорить  збоку,  і  ще якась пропозиція з місця... Я

 просто...  я  не міг зрозуміть, про що йдеться в тому

 документі  -він став, доповідає з трибуни... А в мене

 на руках 2 проекти. Я зобов'язаний ставити те, що є в

 депутатів,  адже  те,  що він зачитав, його ні в кого

 нема. І після...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ні, та, ваша пропозиція була! І я, відповідно до

 процедури,   хотів   поставить   це,   і  на  другому

 наполягав.  А  вийшло  так,  що  ніби  я... підійміть

 стенограми,   і  ви  побачите,  що  я  відповідно  до

 процедури   точно  діяв!..  А  тому  я  приймаю  ваші

 зобов'язання,   і   взаємно  теж  беру...  Я  вас  не

 зачіпаю!..  Але  прошу  вас:  я  Регламент  майже  не

 порушую  ніколи!..  І  прошу  вас  теж  дотримуваться

 Регламенту - з місця не кричать! Все!

      І  ще  Свято,  будь  ласка, з Хмельниччини слово

 взяв. І Яблонський. І на тому закінчуємо!

     

      СВЯТО В.П., Хмельниччина.

      Дякую, Олександре Олександровичу.

      Я буквально кілька слів і попрошу передати слово

 Снігачу. Але буквально кілька слів!

     

      ГОЛОВА.  Снігач, будь ласка.

     

      СВЯТО В.П. Шановні колеги-депутати, ...

     

      ГОЛОВА.  Снігач, прошу.

     

      (Пожвавлення у залі, сміх)

     

      СНІГАЧ А.П.

      Дякую, Олександре Олександровичу.

      Олександре    Олександровичу,   я   дуже   рідко

 виступаю, але ж прошу все-таки врахувати мою думку...

      Ну,   по-перше,   я   просив   би  вас,  щоб  ви

 спланували,  щоб  ми щомісяця хотя би не менше години

 відводили  для  обміну  думками по організації роботи

 Верховної Ради.

     

      ГОЛОВА.  Я згоден!

     

      СНІГАЧ А.П. І давати:

      1.   щоб   ми,   Комісія   наша   по  Регламенту

 депутатаської  етики, щоб ми давали узагальнений звіт

 листів,  які  поступають від виборців відносно роботи

 наших  народних  депутатів.  Я  декілька  тільки  вам

 назву.

      По-перше,  значить,  ну  ми на засіданні комісії

 вчора  приняли  рішення,  що  на  слідучій  неділі  з

 вівторка   до  п'ятниці  включно  всі  члени  комісії

 побувають   на  засіданнях  в  наших  всіх  постійних

 комісіях 25.

      В  зв'язку  з  тим, що ми отримали інформацію за

 роботу  комісії в прошлому році і деяких депутатів по

 3-4   місяці   не  було  в  Верховній  Раді,  а  вони

 відмічені,  що  присутні  були, отримали ппреміальні,

 голови  комісій  підписали за премію, а їх не було. І

 сьогодні виявляється, що деякі дуже-дуже далеко були.

 це одне із  питань.

      Друге.   Поведінка   окремих   депутатів   і  їх

 референтів.  Ведь  те,  що  вчора відбулося, до нас в

 комісію   надійшло   13  заяв  відносно...  починаючи

 від  міністерств, Центрвиборчкому, Кабінету Міністрів

 і  працівників  Верховної Ради за поведінку одного із

 референтів-консультантів,  я в нашому закритому кругі

 скажу,  що  це  Соболєва, значить, референт Костенко,

 який, до речі, оце позавчора там усроїв дебош і Вас.

      Всі люди, значить, ну, в комісії єсть рішення, я

 думаю, що питання, яке там відносно, ми доповімо. Але

 ж  не  надо  для слухачів і для нашої України це дуже

 велика     честь     буде     для     тих      людей,

 щоб........................

      Третє.  Сьогодні  депутати  деякі вислолвились в

 незадоволені,    що   відключили   телефоні   апарати

 відносно   міжміських   переговорів.   Комісія  вчора

 прийняла  рішення,  щоб  підключити,  але  відключити

 міжнародні...  Вчора,  дійсно, наш працівник із нашої

 комісії,  значить  ось єсть факти, що один не понятно

 хто  зайшов сюди в Верховну Раду, півгодини розмовляв

 ппро продаж  цвітів із-за кордоном..........

      Тому,  по-перше  виникає  питання:  якщо  це для

 депутатів,  то  депутати повинні користуватись, але ж

 зловживаючи  положенням,  і  тому  ж пропускний режим

 повинен  бути  і  порядок,  хто  б сюди заходить і як

 використовує   можливості   для  депутатів,  потрібно

 навести порядок.

      І   ще   декілька   питань.   Поведінка  окремих

 депутатів.  Я  скажу,  що в нас сьогодні є прецедент,

 депутат,  який  три  місяці  не  був  жодного  дня  у

 Верховній  Раді,  нарахована  заробітна  плата,  йому

 видали,  зараз  відрахування бухгалтерія нараховує по

 рішенню комісії, але ж ці факти, ну, через підставних

 депутатів, які там якоби зареєструвались. Я думаю, що

 і  ці  ми  фамілії  назвемо,  і  щоб не було подібних

 фактів,  я  думаю,  що  треба  наводить  порядок.

      Тому  я  прошу, закінчую, оце наше таке взаємне,

 Олександр   Олександрович,   оце  наше  таке  взаємне

 зауваження,  які  висловлюють,  значить,  в закритому

 режимі, щоб  ми  все-таки  проводили  кожного дня.

       Ну,  і  по  Плоткіну вчора ми прийняли рішення,

 дійсно, заяву він вже подав про добровільне складання

 повноважень, і  ми  вже    дали  такі  проекти, що...

     

       ГОЛОВА.  А  відносно телефонів відключених, ну,

 не  можна,  ми  заплатили  за  рік  більше,  так,  як

 повідомило   Управління  справами,  більше  трильйона

 карбованців.   Це  просто  жахливо.  Є  режим  роботи

 депутата,  є  план  роботи  депутата, якщо є потреба в

 міжміських,  навіть міжнародних переговорах, йдіть до

 себе в комісію, у вас там є телефони, і працюйте.

      Ні,  та  це,  ви знаєте, зробіть, щоб у Конгресі

 Америки  дзвонили  звідти  в  Україну. Є супутниковий

 зв'язок   у   кишенях,   є   у   багатьох  депутатів,

 користуйтесь ним, а якщо немає, то, будь ласка, йдіть

 у  комісію до себе, або якось інакше. Но платити такі

 кошти  за рахунок бюджету Верховної Ради просто немає

 можливості.

      Це рішення не моє, це рішення Президії Верховної

 Ради.

      І, нарешті, Яблонський останній записаний.

     

      ЯБЛОНСЬКИЙ.

      Дякую, Олександр Олександрович, я підтримую вас,

 що  нам  потрібно конкретніше наполеглівіше працювати

 із  проектами законів. Але прохання, щоб не змінювали

 порядку  дня,  як вийшло з законом про рекламу. Що ми

 тут  на ходу читали або не мали на руках. Розданний у

 п'ятницю,  його  не  було у порядку денному, а опісля

 з'явився.  І  тому  навіть  я попрацювавши дома з цим

 проектом, а тут не міг нічого сказати. Це перше.

      Друге. Я підтримую також прохання депутата Павла

 Мовчана,  щоб  си  вшанували  пам'ять Шевченка, але і

 вибачаюсь  за  допущену ним помилку. 9 березня не 134

 річниця  з  дня  народження Шевченка, а 182 річниця з

 дня  народження  Шевченка,  а  10  березня  135 з дня

 смерті.

     

      ГОЛОВА.  20 секунд М'ясковському дайте.

     

      М'ЯСКОВСЬКИЙ.  Шановний  (...........), дякую. Я

 хотів  би  звернути  ось  на що увагу. Дали по одному

 екземпляру  проекта  Конституції,  яку  робоча  група

 відпрацювала.  Але  ж  дивіться  ми  можемо взяти цей

 проект,  ні  щоб  почитати, ну не можуть всі депутати

 взяти.  Ви  ж дивіться, а сьогодні в "Правді України"

 надруковано  цей  проект.  Ну,  хоча  б тоді не всі ж

 купують  "Правду  України". Ось нам не зрозуміло. Ось

 зараз  ми поїдимо там до дому чи хто буде в Київі. Ми

 над цим проектом, хай він буде в першому приближенні,

 але  працювали.  Ну, я думаю, це ж просто не доречно,

 якщо  він  на  правах  секретного  документу  у нас в

 комісіях і публікується у "Правді України".

     

      ГОЛОВА.    Я    прошу    Леоніда    Георгійовича

 розберіться,   будь   ласка.   У  нас  немає  проекту

 Конституції.  Проект  Конституції  набирає статусу як

 проект  після  розгляду  у  конституційній комісії, а

 поки що це робочій варіант  незна чий.

      Так  от  я  прошу,  коли  ми  збиралися  на Раді

 представників  фракцій,  що займаються, яким доручили

 фракції  займатися  підготовкою Конституції, дискусії

 по  Конституції.  Ми визначилися стосовно того, що не

 цей проект треба друкувати, а варіант робочої справді

 з  зауваженнями  всіх  представників  там,  які  були

 висловленні.  І  Буткеич  зараз  працює  над тим, щоб

 роздати  саме такий варіант, тоді буде конструктивною

 дискусія.

      Я думаю, що так ми зробимо обов'язково.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Так.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      А?  Я  прошу,  закінчено наше засідання. Спасибі

 вам.  Ще  раз  із  святом  наступаючим,  успіхів вам,

 всього доброго.