Стенограма пленарного засідання

06 березня 1996

               ЗАСІДАННЯ  ТРИДЦЯТЬ  ТРЕТЄ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  6  б е р е з н я   1996  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Доброго  ранку, шановні депутати, члени

 Кабінету Міністрів, журналісти, гості Верховної Ради!

 Доброго   ранку,   шановні   радіослухачі!   Я  прошу

 депутатів  підготуватися  до  реєстрації.

      Увімкніть,   будь  ласка,  систему.  Проводиться

 поіменна реєстрація.

      Встигли  зареєструватися  308  депутатів, видно,

 розминки   ще  незробили.  Але  явно  в  залі  більша

 кількість   є.  Давайте  ми  після  перерви  обідньої

 проведемо повторну регистрацію на вечірнє засідання.

      А  зараз продовжується розгляд питання про Закон

 "Про  освіту".

      Будь ласка,   Ніколаєнко  Станіслав Миколаєвич.

      Стаття  17,  30 сторінка, відкрийте, будь ласка,

 свої  схеми. До  неї  ми  дійшли. Чи  ні?

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.  Можна  коментар?

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.     Шановні    колеги,    шановні

 радіослухачі,  шановний  Олександр  Олександрович!  Ми

 всора  зупинились  на  статті  17  і  фактично  всю її

 пройшли.

      Але оскільки там були деякі питання з визначення

 потреби  у  навчальних  закладів  вищих,  середніх, а

 також  професійно-технічних, то після консультації ми

 дійшли до висновку, що в цілому стаття, запропонована

 комісією,     редакція,    запропонована    комісією,

 відповідає  потребам  сьогодення.

      Тому  є  пропозиція від імені Комісії статтю 17,

 якщо  немає  в кого додаткових запитань, поставити на

 голосування, як завжди, поіменно, і рухатись далі.

 

       ГОЛОВА. Отже, Комісія пропонує ще раз поставити

 статтю 17 на голосування. Все голосується поіменно, в

 редакції  Комісії  стаття 17 "самоврядування закладів

 освіти"  ставиться  на  голосування. Будьте  уважні.

      Прошу.

      За -

      Рішення  прийнято.

      Стаття 18 "Умови створення закладів освіти". Які

 зауваження   у   авторів   поправок?   Тут  більшість

 врахована  з  них.  Всього  стаття  складається  із 7

 пунктів.  Немає  заперечень?  До 19 статті "Наукове і

 методичне  забезпечення освіти". Коротка стаття, вона

 зауважень  не  викликала. Стаття 20 "Керівник закладу

 освіти". Є зауваження.

      Тоді  18  і 19 статті ставляться на голосування,

 будь ласка.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      До   20   статті   у   вас  Валентин  Адрійович?

 Яблонському дайте слово.

 

      ЯБЛОНСЬКИЙ В.А.

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 колеги, 253 поправка.

      Одже  я  вважаю, що керівник навчального закладу

 повинен   мати  відповідну  освіту.  Тобто,  якщо  то

 сільськогосподарське  -сільськогосподарську,  якщо це

 технічне  -технічну освіту і мати досвід роботи. А не

 просто  бути  призначенний  без  урахування цих ознак

 характеристики.

      Тому    прошу    253   поправку   поставити   на

 голосування.

 

      ГОЛОВА.  Станіслав Миколайович, будь ласка.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.   Комісія  керувалася  тим, що у

 кваліфікаційних вимогах до посади на заміщення посади

 керівника посади навчального заклада це передбачено.

      Тому  ми  це  не  включили. Хоча по суті воно не

 відміняє   нічого  нового  і  не  протерічить  нашому

 закону. Тому можна визначитись голосуванням.

 

      ГОЛОВА.   Валентин   Андрійович  наполягаєте  на

 голосуванні?  Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

      "За" -

 

      Рішення   не  прийнято.  Але  оскільки  все-таки

 кваліфікаційні    вимоги    передбачають   відповідну

 підготовку, а наші вуза настільки багатопрофільні, що

 тяжко  з'ясувати,  яка  це повинна бути підготовка. В

 університеті  Київському  це  повинен  бути  хімік чи

 філолог,  наприклад, бо так і так... А ще краще, якби

 він був і хімік, і філолог одночасно.

      Ще зауваження до 20 статті.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. Швидкого.

 

      ГОЛОВА. Швидкий, будь ласка.

 

      ШВИДКИЙ

      Швидкий, 256 поправка.

      Шановний Олександр Олександрович! Шановні колеги

 народні  депутати!  Я  вважаю,  що  все-таки в даному

 законопроекті ніяк не враховуються інтереси колективу

 вузу.  Якщо, скажемо, в самоврядуванні... вважати, що

 органом самоврядування є загальні збори, які фактично

 збираються  або  не  збираються,  то якщо вони можуть

 вирішувати?

      Я   через   то  пропоную  оставити  цю  редакцію

 комісію, де керівник закладу освіти першого і другого

 рівня  акрудитації  обирається  за  конкурсом,  а для

 третього і четвертого рівня акредитації пропоную таку

 поправку,  що  "керівник  закладу  освіти  третього і

 четвертого   рівня   акредитації,   що  засновані  на

 загальнодержавній    власності    і    підпорядковані

 Міністерству   освіти   України  обираються  науково-

 педагогічним  колективом  закладу  і призначаються на

 посаду Міністерства освіти України шляхом укладання з

 нимим контракту". Це    дасть  можливість,  з  однієї

 сторони,  врахувати  інтереси  колективу,  а з другої

 сторони,  мати  вплив  міністерства на того чи іншого

 керівника вузу.

      Я прошу підтримати це.

 

      ГОЛОВА. Можна ставить на голосування.

 

      НІКОЛАЄНКО.  Буквально  одна  фраза.  Це питання

 вчора  піднімав  майже  аналогічне депутат Кириченко.

 Комісія,  розглядаючи  цей  момент, признала слушними

 доводи  Міністерства  освіти.  Згідно  Кодексу Закону

 "Про  працю",  де  сказано,  що  в  даний час обирати

 керівника по діючому законодавству мають право тільки

 ті  колективи,  які  повними власниками підприємств і

 так  далі.  І  оскільки  сьогодні є існуючий порядок,

 коли обираються керівники на конкурсній основі, і там

 передбачене   рейтингове   голосування.  Як  правило,

 Міністерство  освіти призначає ту людину, яка набрала

 найбільшу   кількість   голосів.  То  це  є  фактично

 врахування волевиявлення.

      Тому  комісія  відхилила  цю поправку і пропонує

 те, що  пропонує.

 

      ГОЛОВА.  Ви наполягаєте на голосуванні? Швидкий,

 так?  Будь  ласка,  пропозиція  Швидкого  256,  номер

 поправки 256  ставиться  на голосування.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ні, а потім уже це можна додати ще до того. 3, 4

 рівня  акридитація  до  того ще додамо після цього як

 проголосуємо  саму  поправку. Тоді до них додамо ще й

 цю поправку.

 

      "За" -

 

      Не вистачає  голосів.

      Ще   які   поправки?   Глухівський,  прошу.  259

 поправка. Прошу.

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ

      277, (...........) , Глухівський.

      Одже  моя  поправка є 259. Я пропонував у статті

 20  пункт  2,  пункт  3  після  слів  "обираються  за

 конкурсом"   записати   "порядок   проведення   якого

 визначає  статут  закладу". Обраний за таким порядком

 керівник    закладу    буде    мати   вищий   степень

 легітивності,  бо тому що врахує те конкретне, що є в

 даному  навчальному  закладі.

      Я  прошу поставити  це   на голосування.

 

      ГОЛОВА. Станіслав Миколайович,  прошу.

 

      НІКОЛАЄНКО   С.  М.  Оскільки  порядок  обирання

 керівників   за   конкурсами   визначений   Кабінетом

 Міністрів,  то ми вважаємо що потрібно лишити так, як

 комісія  пропонує.

 

      ГОЛОВА.  Ясно.  Ви  наполягаєте  на голосуванні?

 Пропозиція Глухівського -цікава пропозиція -ставиться

 на  голосування. Будь ласка. 259  поправка.

 

      "За" -

 

      Дякую. Ще  поправка? Немає до 20.

      До 21  статті.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      До 20?

      21-а. Психологічна слухба в системі освіти.

      Ви дасте чи Станіслав Миколайович?

      Станіслав Миколайович, поясніть уточнення якесь.

      Вам?

      Будь ласка, Терець, 187.

      Хвилинку, хвилинку, хвилиночку почекайте.

 

      ТЕРЕЦЬ В.М.

 

      Дякую. (187 Токмацький виборчий округ, Терець)

      Я  вибачаюсь, до мене звернулися працівникі, які

 працюють  в  школах, психологічної служби. І хотіли б

 оце  останнє  речення  цієї статті уточнити. За своїм

 статусом практичні психологи належать до педагогічних

 працівників.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.  Значить,  що вони користуються

 всіма пільгами, як і педагогічні працівники.

 

      ТЕРЕЦЬ В.М. Дякую. Це просили уточнити.

 

      ГОЛОВА. Кириченко,  будь ласка.

 

      КИРИЧЕНКО М.О.

      Дякую. (Кириченко, Полтавська область, 329-ий)

      Шановний   Олександре  Олександровичу,  шановний

 Станіслав   Миколайович,   шановний  міністр  і  його

 заступники!

      Я  вважаю,  і  так  до мене зверталися практичні

 психологи  -працівники  психологічної  служби системи

 освіти, що дана стаття не повністю розкриває всю суть

 роботи системи психологічної служби.

      Я  хотів  би  внести доповнення, воно в поправці

 275-ій  викладено. Думаю, що подивіться поправку 273.

 Мене  підтримує  Комісія  з  питань  молоді, спорту і

 туризму.

      А  також 276 поправка. Народний депутат Сизенко.

 Заключається  вона  в  тому,  що  треба  доповнити цю

 статтю такими двома пунктами.

      "Для   організації  психлогічної  служби  органи

 державного   управління   освітою  можуть  створювати

 центри практичної психології".

      До   речі,  скажу,  що  сьогодні  майже  в  усіх

 обласних   центрах   такі   центри   уже   практичної

 психології  працюють.  І  треба  просто  узаконити їх

 діяльність.  При  багатьох  районних  відділах освіти

 такі центри працюють.

      І  ще  одне.  Для  того,  щоб  удосконалити їхню

 діяльність    і    координувати,    записати:    "Для

 організаційної     роботи    і    науково-методичного

 забезпечення   діяльності  практичних  психологів  та

 центрів   практичної   психології   створюється  рада

 практичних  психологів  освіти,  яку  очолює головний

 психолог".    Положення    про   неї   затверджується

 Міністерством  народної  освіти.  Я  думаю, що цим ми

 повністю   відрегулюємо   всі  питання  пов'язані  із

 функціонуванням   психологічної   служби   в  системі

 освіти.

      Прошу    мене    підтримати    і   представників

 міністерства  освіти і Станислава Миколайовича.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.

 

      Шановний  Микола  Олексійович,  ми вважаєм, наша

 комісія,  що  ваша  пропозиція  слушна,  але оскільки

 вона,  дивіться,  не  було  цього положення і система

 психологічної  служби  існувала, то ми вважаєм, що ця

 деталізація,  яка є, повинна бути і вона, домовлена з

 Міністерством  освіти  в  положенні  про психологічну

 службу,  яка  буде більш конкретно розписана, тому що

 іти розписом, то закон не буде мати меж.

      І  друге,  у  нас  немає Федерації доміно, всі в

 доміно  гуляють,  так.  Створимо службу психологічну,

 тому ми вважаємо, що це не норма закону. Ну, дискусію

 ми вели з вами сьогодні на...

 

      ГОЛОВА.  Микола  Олексійович, ви не наполягаєте?

 Щоб проголосували? Ну, навіщо?

 

      ___________. Ну, хоче. Наполягає.

 

      ГОЛОВА.  Я  зрозумів.  Ідем,  будь ласка, хто за

 поправку  275?  275-у, ну, вона шоста тут. Зрозуміло.

 Пропозиція  дуже слушна, потрібна, але вона норма, то

 як  пояснює  комісія, норма положення міністерства, а

 не закону.

 

      "За" -

 

      Дякую. Глухівський.

 

      ___________. Олександре Олександровичу, ми ще не

 проголосували  20  статтю,  а там є моя поправка 268,

 вона  формулюються  так:  статтю 20 доповніти пунктом

 сьомим   у  такій  редакції-керівник  закладу  освіти

 мусить  володіти  державною мовою. Чому я поставив цю

 поправку?   Зрозуміло,  що  якщо  навчпльний  закладз

 українською  мовою  викладання, то це не треба було б

 писати,  але  є  навчальні заклади з мовою викладання

 російською,  польською,  румунською  і так далі. Мені

 здається,   що   мусить  керівник  цього  навчального

 закладу  володіти мовою українською, бо він керується

 інструкціями    різноманітними,   які   приходять   з

 Міністерства  освіти.  Якщо він не буде розуміти цієї

 мови,   він  може  будь-знає  чого  накоїти  в  цьому

 навчальному  закладі.  Я прошу поставити цей пункт на

 голосування.

 

      НІКОЛАЄНКО  С.  М.  Комісія, вважаючи слушною цю

 пропозицію,  все-таки  відхилила цю поправку, тому що

 це  положення  регулюється  Законом про мови. І у нас

 сьогодні  єсть  багато  національних шкіл, де люди не

 встигли оволодіти, і прийдеться сьогодні багато людей

 знімати. Тому комісія відхилила це.

 

      КИРИЧЕНКО     Але  вважаючи, що це -норми, ну як

 це так: керівник державний не знає державної мови?!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.   Але   треба   проголосувати.   Давайте

 проголосуєм, будь ласка.

 

      "За" -

 

      Ну,  я  думаю,...  рішення не прийнято. Оскільки

 воно  врегульовано  Законом  про мови, то це так само

 зрозуміло, як ректору консерваторії треба знати ноти,

 так же? Так що тут немає заперечень ніяких...

      Більш  нема  до  двадцятої. І до двадцять першої

 нема більше зауважень.

      До   двадцять   другої  -"Соціально-педагогічний

 патронаж у системі освіти"? Немає заперечень.

      Двадцять  третя  стаття  "Участь  діячів  науки,

 культури  і  представників  інших  сфер  діяльності у

 навчально-виховній роботі".

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.  Семенюк...

 

      ГОЛОВА.  Тоді  я  просив  би  статті  20, 21, 22

 проголосувати.    Прошу.    Стаття    20-22   включно

 голосується.

 

      "За" -

 

      Приймається   рішення.  22-га,  Семенюк,  прошу.

 Зауваження, поправка яка ваша?

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. До двадцять третьої у неї...

 

      ГОЛОВА.  До 23-ї статті...

 

      СЕМЕНЮК В.П., 159 виборчий округ.

      Шанонвий   Олександре  Олександровичу,  шановний

 доповідачу!

      Я   все-таки   попрошу   підтримати   пропозицію

 Олексєєнка   Володимира   Кириловича   -він   вийшов,

 дозволив  мені виступити від нього -по такому пункту:

 вилучити  все-таки слово "інших сферах діяльності (це

 перший  абзац  статті  23)  діячі  культури... науки,

 культури  та  представники  інших  сфер діяльності за

 рішенням   закладу   освіти   можуть  бути,  приймати

 участь.  Справа  в  тому,  що  якщо ми сьогодні маємо

 багато  різних  організацій,  потрібно  чітко  давати

 трактовку  які  мають  права,  якщо  ми  лишемо слово

 "профільних",  тут  ще  можна  враувати. Зараз є таки

 організації  Любителі  пива,  сала,  то  ще  можна їх

 запрошувати, а інших - ви  мені  вибачте.

      Тому  я  просто просила б цю розшифровочку мати,

 повністю давати трактовку і замініти оце слово.

      Дякую.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.

 

      Міністерство   освіти   підтримує  цю  поправку.

 Комісія відхилила, але Міністерство освіти підтримує,

 я  змушений  так,  як  комісія, але моя власна думка,

 якщо цікавиться, я тоже думаю, що права вона.

 

      ГОЛОВА.  Що  скаже.....  Миайло  Захарович  буде

 говорить? Будь ласка.

 

      ЗГОРОВСЬКИЙ . Шановні....

 

      ГОЛОВА.............   Миайло  Захарович, Міністр

 освіти України.

 

      ЗГОРОВСЬКИЙ .

 

      Шановні  народні  депутати,  ми все-таки просимо

 або  залишити  в такій редакції, або все-таки зробити

 уточнення,  тому  що  тут  з практики слідує те, що в

 закладах освіти  працюють представники промисловості,

 висококваліфіковані      фахівці,      політики     -

 висококваліфіковані фахівці і так  далі.

      Тому,  якщо  ми  просто  знімимо, то це обмежить

 суттєво   участь   висококваліфікованих   фахівців  в

 педагогічному  процесі...

 

      ГОЛОВА. Тобто Ви пропонуєте дать, як комісія...

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.....  або так,  як тут,  або  тоді

 треба уже...

 

      ГОЛОВА.  Валентина Петрівна, ми голосуєм за Вашу

 попраку,   ясно.   Голосується  поправка  Олексєєнка,

 прошу.

 

       НІКОЛАЄНКО С.М. Поправка 283.

 

      "За" -

 

      Не  пройшла  поправка.  Ну,  журитись не будемо,

 треба  всіх  залучати.  Якщо  розумний  діяч, то його

 треба  залучать до навчально-виховної роботи, так же?

 І  Вас теж треба залучать, так? Так... так. І Вас теж

 треба  залучать.

      Будь  ласка,  24  стаття -"Організація медичного

 обслуговуваня в системі освіти". Сизенко, прошу.

 

      СИЗЕНКО.

      Александр   Александрович,  я  просил  дополнить

 статью   23   "Забезпечення   вчителів  першочерговим

 медичним    обслуговуванням   і   санаторнокурортними

 путівками"  -відхилена.  Я  вважаю, що прокоментують,

 але ж  потрібно  було  приймать.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.   Справа  в  тому,  що  я  трьома

 руками,  якби б  мене  були,  проголосував  би  за  цю

 поправку,   але   є  таке  жорстке  правило:  якщо  ми

 пропонуємо якісь пільги,  то потрібно тут же  говорити

 джерела  фінансування.  Ви  не  вкажзєте  і  ми  їх не

 знайшли.

      Тому комісія, ви знаєте, підтримує, але не маючи

 коштів,  що  ми  можемо....

 

       ГОЛОВА.   Ви  наполягаєте  на  голосуванні?

      Ні,  добре.

      Стаття  25,  У вас? Раханському дайте слово. 288

 поправка.

 

      РАХАНСЬКИЙ.

      Шановні  колеги, я прохав би вас звернути увагу,

 що   сьогодні  при  ринкових  відносинах  у  нас  все

 оплачується. Тому  хотів  би, щоб записали:

      "Контроль   за   санітарно-гігієнічним   режимом

 установ,   профілактикою   захворювань   працівників,

 дітей,  учнів  і  студентівздійснюється безкоштовно".

 Це,  я  маю  на  увазі, СПІД, венеричні захворювання,

 екологія,       антинаркотичні,       антіникотиносі,

 антиалкогольні  заходи. Тому що ми можемо привести до

 неприємних речей. Кожен в своєму районі вважає, що це

 можуть   бути  або  оплатні  заходи  або  безоплатні.

 Давайте  запишемо  це  в нормі  закону.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.  Це поправка 287.  Вона абсолютно

 слушна,  але Комісія користувалась точно такими самими

 аргументами, як і по поправці Сизенко. І я, наприклад,

 також  буду  голосувать за вашу поправку.  Але Комісія

 відхилила її.

      Давате  голосувать  за  неї.

 

       ГОЛОВА.  А якщо ми давайте компромісне знайдемо

 рішення:  в  редакцію, яку пропонує Комісія, вставимо

 одне   слово  -"організація  безкоштовного  медичного

 обслуговування   в   системі   освіти  забезпечується

 місцевими  органоми  державної виконавчої влади..." і

 далі за текстом.

 

      НІКОЛАЄНКО   С.   М.  Ну,  це  слушно,  тому  що

 сьогодні,   якщо  студент  іде  і  проходить  медичну

 комісію,  йому  потрібно платить 500 тисяч, а в нього

 стипендія    900.    Він   не   зможе.   Слово   одне

 "безкоштовно".

 

      ГОЛОВА.  Можна так ставить? Тоді є пропозиція до

 статті  24.  Після слова "організація" вставити слово

 "безкоштовного".   А   далі  за  текстом.  Можна  так

 ставити? Ставлю на голосування.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Але перед тим треба вже і 23 проголосувать. А 22

 ми  голосували,  ні?  23  тоді  проголосуємо,  щоб не

 пропустить  її.  Будь  ласка,  23,  вона не викликала

 заперечень.

 

      "За" -

 

      Приймається рішення.

      Стаття  25  "Організація  харчування  у закладах

 освіти".  Багато  було  дуже  зауважень.  Це  питання

 пекуче,  треба  сказать,  особливо  для... Врахованні

 більшість з них.  Чи є в когось сумніви?

      Будь  ласка,  90  округ,  Гуров  прошу Володимир

 Михайлович.

 

      ГУРОВ В.М.

 

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 депутаты, эту статью 25 я думаю просто пропустить как

 все   остальные  нам  не  позволит  сама  обстановка,

 которая  сложилась  в  учебных заведениях, особенно в

 неполных средних школах.

      Обстановка  настолько  серьезная,  что,  если мы

 этот пункт просмотрим, как стандартный, и проголосуем

 "  за",  то  просто очень серьезные поправки, которые

 давали, пройдут мимо.

      Я.  например,  считаю,  что та ситуация, которая

 сложилась  в  этой  отрасли,  в  дальнейшем  приведет

 только  к  полной деградации наших учебных заведений.

 Собственно  говоря,  в  Кривбассе  в  настоящее время

 половину   столовых   уже  закрыто.  То  есть...  Ну,

 минуточку.  Значить,  питание прекратилось. И одна из

 главных  причин, что мы все сделали (и здесь в законе

 опять говорим о том), что все нужно за счет "місцевих

 органів  державної  виконавчої  влади").  А фонды все

 переданы  в  центральну  выконавчу  владу,  то есть в

 бюджет.   В   результате  питание  учеников  идет  по

 остаточному принципу.

      Поэтому  я  вполне  согласен  и  прошу  все-таки

 проголосовать    предложение   Кожушко:   статью   24

 дополнить  словами "і здійснюють за рахунок бюджетних

 асигнувань"  -это  гарантия,  что наше поколение все-

 таки  будет  хоть как-то ассигновано в питании. А то,

 что  мы  все сделали на местные Советы -это очередная

 ошибка.  Будем  иметь  хороший пункт, но он, на самом

 деле, не будет выполняться.

      Тоже самое предложение - это 301, Моцпан.

 

      ГОЛОВА. Я прошу, Володимир Михайловичу, справа в

 тому...

 

      ГУРОВ Я  прошу  на  голосование   поставить   эти

 вопросы.

 

      ГОЛОВА.  Тобто  ви  наполягаєте  на  голосуванні

 пропозиції Кожушко?

 

      ГУРОВ.       Кожушко и Моцпана.

 

      ГОЛОВА.   Це,   до  речі,  не  звільняє  місцеві

 структури  влади,  бо  може бути за рахунок місцевого

 бюджету. Так що, але...

 

      НІКОЛАЄНКО.   Таке   формулювання  це  практично

 вкладається  в  межах  нашого,  тому що ми пишемо: "в

 закладах   освіти   покладається  на  місцеві  органи

 державної  виконавчої  влади".  А  вони платити мають

 право тільки з бюджету. Так що це одне й теж саме.

 

      ГОЛОВА. Можуть бути і позабюджетні фонди, але це

 не в тому справа. Там і міністерства......

      Давайте   так.   Одну   хвилиночку.  Формула  ця

 універсальна.  Вона  стосується і тих закладів, котрі

 фінансуються     централізовано,     наприклад,    як

 проголосували  ми  заклади профтехосвіти і школи, які

 фінансуються з  місцевого бюджету.

      Але запис такий тут не зайвий. Тому ставиться на

 голосування  доповнення  депутата  Кожушка,  поправка

 ь299,   що   ця   стаття   доповнюється   словами   і

 здійснюється  за рахунок бюджетних асигнувань. Ставлю

 на голосування.

      Михайло  Михайловичу,  я  прошу  вас  голосуйте.

 Михайло Михайлович,  я прошу вас.

 

      "За" -

 

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  прошу...  Не  спрацювала  у  вас?  І у вас не

 спрацювала?  Ну  тоді ставлю ще раз  на голосування.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.  Ну за рахунок Державного бюджету

 ми не можем додати, тому що у нас не...

 

      ГОЛОВА. Не говоріть, не  говоріть.

 

      "За" -

 

      Ну спрацювала  система.

      Так,   інші   зауваження  до  25  статті  немає?

 Ковтунець,  будь ласка.

 

      КОВТУНЕЦЬ

      Шановні  колеги! Хочу звернути увагу на поправку

 297,  але  таке ж зауваження стосується і попередньої

 статті   про  медичне  обслуговування.

      Все,  що  записано правильно тоді, коли мова йде

 про  державні  навчальні  заклади. Але в нас сьогодні

 створюється   швидкими   темпами  мережа  недержавних

 навчальних  закладів.

      І  подивіться що ми робимо. Ми на місцеві органи

 державної    влади    та   місцевого   самоврядування

 покладаємо відповідальність за організацію харчування

 у  недержавному   навчальному  закладі.

      По-моєму,  це  ненормально.  Той,  хто  засновує

 навчальний   заклад,   зобов'язаний   подбати  і  про

 організацію   харчування.

      Тому  я  пропоную дописати до статті 25 речення,

 яке   в   мене   є   в  297  поправці  "харчування  у

 недержавному  закладі  освіти організовує засновник і

 керівник  закладу".

      Не  треба  тягнути  на державу те, за що вона не

 повинна  нести  відповідальності. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Я  думаю,  що  слушна пропозиція. Як ви

 скажете, Станіслав Миколайович?

 

      НІКОЛАЄНКО  С. М. Справа в тому, що комісія наша

 розглядала,  і  я,  в  принципі, також підтримую. Але

 комісія  відхилила,  тому  що  вважала, такий наш хід

 думок  був: оскільки це приватний заклад, я туди йду,

 визнаюсь,  беру  на  себе  відповідальність,  що свою

 дитину  туди направляю, і ми самоуправні, то вони вже

 там  чи  ахрчують,  чи  не харчують -це їхнє право, і

 диктувати їм...

      А  якщо приватний заклад вищий, то це будуть там

 харчувати чи ні?

      Я, в принципі, давайте голосуванням визначимося.

 

      ГОЛОВА. Будем голосувати, так?

      Голосуємо,  будь ласка, 297 поправка.

 

      НІКОЛАЄНКО  С.  М.  Вона  може бути, вона нічого

 тяжкого для нас не робить.

 

      "за"

 

      ГОЛОВА.   Я   прошу:  будьте  уважніші  під  час

 голосування.

      Будем голосувати чи ні?

      Ще   раз   ця   поправка  голосується,  поправка

 Ковтунця 297.

 

      "за"

 

      Приймається рішення.

      Нема до 25-ої більше зауважень?

      26 стаття: "Забезпечення безпечних і нешкідливих

 умов навчання, праці і виховання". Немає зауважень.

      27-а: "Документи про освіту". Теж немає.

      Стаття 26-а і 27-а ставляться на голосування.

 

      "за"

      Приймається.

      Стаття 28-а: "Поняття системи освіти".

      Ну,  тут,  мені  здається,  не  було заперечень.

 Глухівського було зауваження, йому слово.

 

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ.

 

      277, Золо........ , Глухівський.

      Шановний Олександре Олександровичу, моя поправка

 310  знову  відноситься  до  тих  питань,  які  вчора

 підносились   щодо   духовних   навчальних  закладів.

 Поправки  вчора  мої не були прийняті, але я прошу ще

 раз  акцентувати  вашу  увагу на 310 поправці. Я хочу

 сказати,  що  наш  закон  про  освіту повинен творити

 єдине  правове  поле  для  всіх  навчальних  освітніх

 закладів.   Духовні  навчальні  заклади  це  також  є

 освітними,  вони  иедуть  освітню  роботу. Я можу вам

 зачитати  перелік  тих  навчальних закладів, які нині

 склались  на  Україні -це є об'єктивна реальність, це

 Івано-Франківський    духовний   інститут,   Київська

 Академія     Української     православної     церкви,

 Богословський   факультет   Чернівецького  державного

 університету, Львівська богословська академія, Колегі

 патріарха  Мстислава,  -більше  20  найменувань. Це є

 реально   існуючі   заклади,   які  ведуть  навчальну

 підготовку,  врахуємо  наш  історичний досвід, ще від

 часів  Київської  Русі у нас паралельно із світськими

 навчальними  закладами  існували і духовні, вони вели

 велику роботу. Ми можемо зачитати безліч імен, якіими

 гордиться  Україна,  які  закінчили  духовн навчальні

 заклади.

      Я  все-таки це, нагадаю вам Шашкевич, Вагилевий,

 Вербицький,  ну,  маса  інших  імен можемо назвати. Я

 прошу  вас  все-таки уважно прочитати 310 поправку, у

 якій  як  раз  і  вказується  та ніша, в якій поруч з

 нашми  навчальними закладами і приватними навчальними

 закладами можуть зайняти і духовні навчальні заклади.

 

      ГОЛОВА.   Голосується 310 поправка.

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ. Я прошу поставити на голосування.

 

      ГОЛОВА.   Голосується 310 поправка. Голосуйте.

 

      "За" -

 

      Дякую. Нема іншої до 28 зауважень?

      29  стаття  -Структура  освіти. Враховані власне

 всі  зауваження, та тут і не могло буть розбіжностей.

 У вас було зауваження, Кендзьор?

 

      КЕНДЗЬОР Я.М.    ....шістнадцята поправка.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. Повторіть?..

 

      ГОЛОВА.  316-та...

 

      НІКОЛАЄНКО  С. М. Ага, Комісія з питань культури

 й духовністі.

 

      КЕНДЗЬОР Я. М. 316-та поправка -поправка Комісії

 з  питань  культури  й  духовності. Вона відхилена. Я

 прошу доповідача, так би мовити, пояснити, мотивувати

 причини відхилення...

 

      НІКОЛАЄНКО С. М. Шанонвий Ярослав Михайлович, ця

 поправка  -дійсно, слушна, і вона поступила від вашої

 коміісії.  І,  певно,  десь  від  десяти  чи двадцяти

 депутатів...  А також Комісія Чорнобильська надіслала

 нам  її...  Ми  в  подальшому...  ми включили поза...

 включили наступну статтю, де мова йде про позашкільну

 освіту  -початкову  мистецьку освіту. Ми дали цю тезу

 туди,  оскільки  ми вважаємо, що початкова мистеуцька

 освітиа -це є різновид позашкільної освіти, вона не є

 обов'язковою  так, як у нас є середни освіта. Вона...

 у  нас  сьогодні,  вибачте мене, єсть кружок науково-

 технічної  творчості,  який  дає  початкову інженерну

 підготовку,  але ми це включаєм в позашкільну освіту.

 І  в  позашкільній  освіті  ваше  визначення ми дали:

 початкову   спеціальну   мистецьку  освіту  -ми  дали

 повністю цю тезу, цю фразу у позашкільний.

 

      КЕНДЗЬОР  Я. М. І все-таки я вважаю, що доцільно

 було би прийняти...

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. Ну, давайте проголосуємо...

 

      КЕНДЗЬОР   Я.   М....  цю  поправку.  Тоюто,  не

 залишити   поза   системою-структурою  оці  навчальні

 заклади, щоб вони були в єдиній системі...

 

      НІКОЛАЄНКО  С.  М.  Ми її включили як структурну

 частину поза...

 

      КЕНДЗЬОР   Я.   М.   Поставте,  будь  ласка,  на

 голосування!

 

      ГОЛОВА.  Я  поставлю  на  голосування, але ви не

 вважаєте6 що тоді треба в систему управління включати

 Міністерство  культури?!..  Адже  сьогодні ці заклади

 підпорядковані Міністерству культури...

 

      НІКОЛАЄНКО  С.  М.  Ну,  у  нас вони називаються

 "Інші    міністерства,    які    мають    в    своєму

 підпорядкуванні...". Вони єсть...

 

      ГОЛОВА.  Ну,  давайте  так  тоді...  Ну,  власне

 кажучи,  можна... Можна це записати... І Міністерство

 не заперечує. Ставлю на голосування цю пропозицію...

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. Ні, ні - комісія проти, щоб...

 

      ГОЛОВА.  Я розумію, я розумію...

      Будь ласка, 316-та поправка голосується.

 

      "За" -

 

      Вона  не  переконливою  здалася  значній частині

 депутатів.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. Але вона єсть...

 

      ГОЛОВА...  Але  вона  є  в  тексті,  так  що  ця

 сама......

 

      КЕНДЗЬОР.    Прямо ця фраза єсть?

 

      ГОЛОВА. Так.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. Я Вам покажу її.

 

      ГОЛОВА.   30   стаття.   Освітіні   і  освітньо-

 кавліфікаційні   лінії.   Глухівський.   Я   пропоную

 пропозицію  28,  29 статтю проголосувати, будь ласка.

 28,  29  стаття  в  цілому  голосується.  Я  прошу не

 шуміть,  будь  ласка.  Валерій  Івановіч,  я  прошу -

 спокійно.

 

      "За" -

      Прийнято рішення.

      30  стаття.  Освітні  і  освітньо-кваліфікаційні

 заклади. Глдухівський,  прошу.

      325 поправка.

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ. Олександр Олександровичу, це не 325

 поправка...

 

      ГОЛОВА. Бо вона  врахована...

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ...а 320 поправка...

 

      ГОЛОВА. 320, будь ласка.

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ.    У    320    поправці   я   хотів

 запропонувати,  щоб  Ви  після  статті 29 ввести нову

 статтю   і   назвати   її:   Взаємозв'язок  освіти  і

 виховання.  Ми  про це говорили, що це є 2 нерозривні

 частини виховного процесу освіта і вихованння, але ця

 стаття  давала  би  правову  основу для запровадження

 заступників  директорів  з  виховання,  виховників і

 таке інше.

      Я   прошу   уважно   прочитати   ту   статтю   і

 проголосувати за неї.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.  Це питання аналогічне  тому,  що

 задавав на початку сесії депутат Чиж, він також навіть

 пропонував Закон Про освіту і виховання  назвати,  але

 ми тоді б концептуально повністю.....  Це потрібно все

 було робити в 1-му читанні.

 

      ГОЛОВА. Голосується 320 поправка...

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.  Тому ми вважаєємо,  що в законах

 прямої  дії  ми  випишемо?  це.  І  так  домовились  з

 Міністерством освіти.

 

      ГОЛОВА. 320 поправка голосується, будьте уважні.

 

      "За"-

 

      Не  підтримується.  До  30  статті,  Глухівський

 прошу.

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ.  Шановний Олександр Олександровичу,

 це як раз нарешті 325 поправка. Це одна із небагатьох

 моїх  попправок,  яка  прийнята  комісією.

      Але  чому   я  просив  слова?

      Тут   сказано,   що  вона  врахована,  але  якщо

 порівняти  з  правою  колонкою, то ми бачимо, що сона

 тільки  частково  врахована,  тому що те... Олександр

 Олександрович,   ви  ж  не  слухаєте,  що  я  говорю.

 Олександр  Олександрович, я хотів би, щоб ви слухали,

 що я  говорю.

      Так  от я хотів сказати, що ця поправка прийнята

 Комісією,  але  вона  не  ідентична тому, що в рпавій

 колонці   появився   ще   однин   освітній  рівень  -

 професійно-технічна  освіта. Мені видається, що це не

 є  освітній  рівень.  Тому  що  освітній рівень можна

 чітко   розкласти   за   рангом,   так,   як   тут  і

 запропоновано.

      А     професійно-технічна     освіта     дається

 профтехзакладами,  які м ають неповну середню освіту,

 і  мають  повну  середню освіту дають, і навіть дають

 незакінчену   вищу   освіту,  бо  є  деякі  навчальні

 заклади,  які  присвоюють  т  кваліфікацію  молодшого

 спеціаліста.

      Тому  мені  видається, що профтехосвіта -це не є

 освітній  рівень, це   є  кваліфікаційний  рівень.

      І тому я просив би прийняти в такій редакції, як

 я  запропонував.

 

      НІКОЛАЄНКО.     Лев     Йосипович    надзвичайно

 кваліфіковано і уважно в відносить до роботи своєї, і

 ми з ним на цю тему дискутували, але все-таки Комісія

 вважає,  що  оскільки  к  професійно-технічній освіті

 надається  і середня освіта, і кваліфікація робітника

 професійно-технічна,    Комісія    вважає    все-таки

 доповнити   його  325-ту  ще  і  термін  "професійно-

 технічна освіта".

      Тому  ми  так  ,  прийняли  таке  рішення.

 

       ГОЛОВА.   Ви  наполягаєте?

      Голосується,  власне  кажучи,  це  325 поправка,

 вона   виключає   профтехосвіту  із  кваліфікаційного

 переліку. Тому   голосується поправка  325.

 

      НІКОЛАЄНКО.  З  освітніх  рівнів.

 

       ГОЛОВА.   Спокійно.

      За -

       Так,  ще   поправки  є?

      Немає.

      Стаття  30  голосується,  прошу.

      Ще  є? .............. Будь ласка.

      ГЛУХІВСЬКИЙ  Л. Й. Олександре Олександровичу, ще

 є  моя  поправка  328.  Чого  вона  торкається.  Вона

 торкається  освітньокваліфікаційних  рівнів.  І там є

 один  рядок  "спеціаліст  і  магістр".  Вони записані

 одним  рядком  і відокремленні комою. Це орфографічне

 правило,  але воно є дуже важливе. Я б хотів, щоб там

 була  або  крапка  с комою, або окремими рядками, щоб

 воно було записано. Чому це так діє?

      Тому   що   в  деяких  навчальних  закладах  уже

 склалася певна система підготовки магістрів. Магістри

 готовляться  після спеціалістів. А отут, як записано,

 або  або,  або  спеціаліст,  або  магістр, так званна

 паралельна сфера.

      Якщо  ми запишемо через крапку з комою -це дасть

 свободу  робити  або  паралельно, або послідовну, або

 паралельно-послідовну схему.

      Я б просив поставити це на голосування.

 

      ГОЛОВА.  Дякую. Будь ласка, Микола Захарович.

 

      ЗГУРОВСЬКИЙ.

 

      Шановні народні депутати, ми виходимо з того, що

 спеціаліст  -це за традиційною нашою системою інженер

 чи  лікар,  чи  юрист. За своїм рівнем, за сукупністю

 знань   відповідає   західному  рівню  магістр.  Тому

 ставити  магістра  вище  над спеціалістом ми вважаємо

 принципово  не  коректним.  І  поставили разом в один

 рядок.  Можна  розділити,  звичайно, крапкою і комою,

 але не ставити магістра вище.

 

      ГОЛОВА.  Тим  більше  наші спеціалісти кращі від

 їхніх магістрів.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.   Крім  того,  хочу  сказати, що

 Міністерство  освіти  зараз  розробило паралельні дві

 програми.  Після  бакалавра  можна  піти по програмі,

 навчатися  по  програмі  спеціаліста  або по програмі

 магістра  за  вибором, який вважається еквівалентними

 за сумою знань.

 

      ГОЛОВА.   Але  він  має  право  на  голосування.

 Голосується  поправка  Глухівського про те, щоб слово

 "магістр"  написати під словом "спеціаліст". А крапку

 з комою розставити? Добре. Немає заперечення. Зніміть

 голосування.  30  стаття із розділенням між словами і

 спеціаліст, і магістр у пропозицію міністра ставиться

 на голосування із таким уточненням.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.   Комісія  вважала,  що оскільки

 сьогодні в нас...

 

      ГОЛОВА.  Станіслав Миколайович, уже голосується,

 спокійно.

      Підтримуйте, голосуйте.

 

      "За"-

      Мабуть, не зрозуміли про що удеться.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Текст   від   комісії  іде,  тільни  між  словом

 "спеціалісти-магістри"   ставиться  крапка  з  комою.

 Зрозуміло? В одному рядку.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Ставиться на голосування.

 

      НІКОЛАЄНКО. Можна голосувать, нічого страшного.

 

      (ШУМ В ЗАЛІ)

 

      ГОЛОВА. Та нічого не дає. Але, щоб була спрощена

 сертифікація дипломів, то треба записать так.

 

      "За" -

      Тоді  є ще одна пропозиція. Написати: спеціаліст

 в  дужках,  магістр.  Це  потрібно,  тому  що  інколи

 виникає  потреба  співставити дипломи про вищу освіту

 .....

 

      НІКОЛАЄНКО.   Олександр   Олександрович,  ну  ми

 робимо  проблему, де немає проблеми. Ну хочеться мені

 внести,  я  буду  20  раз...  нормальну тут написано.

 Давайте пішли дальше від комісії.

 

      ГОЛОВА. Михайло Захарович.

 

      ЗГУРОВСЬКИЙ.   Олександр   Олександрович,  можна

 залишити так, як в цій редакції, як написано. Воно по

 суті не впливає на...

 

      ГОЛОВА.   Добре.   Залишаємо  так,  як  пропонує

 комісія. Ставлю на голосування в редакції від комісії

 статтю 30. В редакйії від комісії, будь ласка.

      Григорій  Іванович,  голосуєм  тепер  так, як ви

 хотіли. Та ні, та все правильно, ви голосуйте за.

 

      "За" -

      Дякую.

      Бакалавр  і  бакалія  -це різні речі. Так що тут

 дискусія недоречна.

 

      НІКОЛАЄНКО.  Оскільки вступили в Раду Європи, то

 потрібно   ж  нам  сертифіковані  дипломи,  ми  ж  не

 можем... Все нормально там, Олександр Олександрович.

 

      ГОЛОВА.   Стаття   31   "Наукові   ступені".  Не

 викликало заперечень.

      Стаття 32 "Вчені звання". Теж не виклакає.

      34  стаття  "Дошкільні  заклади освіти". Не було

 заперечень.

      35  -"Загальна середня освіта". Нема заперечень.

 Є?  Тоді  статті  31 -34 голосуються в запропонованій

 редакції.

 

      "За" -

 

      Прийнято рішення.

      До  35  статті  "Загальна  середня  освіта"  які

 зауваження? Будь ласка, Ковтунець.

 

      КОВТУНЕЦЬ.  Шановні колеги! Прошу звернути увагу

 на 358 поправку. Мова йде про принципове питання. Є в

 нас  обов'язкова  повна загально-середня освіта, буде

 вона  обов'язковою  чи  не  буде  такою. Те, що зараз

 записано  в  пункті  2  цієї  статті,  власне кажучи,

 виглядає трошки абсурдно.

      Держава   гарантує  право  молоді  на  отримання

 загальної  освіти і оплачує її здобуття. А далі повна

 загальна  є   обов'язковою.

      Треба  сказати,  що  тут  є  2 заперечення проти

 позиції   загальної   обов'язкової  повної  загальної

 середньої  освіти.  Перше  -що  в  тому  формулюванні

 неможливо   проконтролювати   виконання.   Немає   ні

 державних  установ,  ні  інших  закладів,  які будуть

 відповідальні...  нести відповідальність за виконання

 чи    невиконання  цього положення.

      І разом з тим змушувати здобувати середню освіту

 тих,  хто  її  не  може здобути -в силу певних причин

 вчитися  в  10 і в 11 класі -це теж нелогічно і проти

 цього  заперечують  чимало  наших педагогів.

      Тому  розумно  було б гарантувати кожній молодій

 людині  право на здобутття повної загальної середньої

 освіти  і  гарантувати  оплату цього навчання. В тому

 числі  в різних навчальних закладах. Як у школі так і

 в  професійно-технічних  училищах.  Але  не робити це

 обов'язковими.   Просто   не   зможемо   це   реально

 виконувати.

      Не   треба  вписувати  те,  що  не  буде  носити

 обов'язкової  норми.

 

      ГОЛОВА. Станіслав  Миколайович...

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. І тому 358 поправка я прошу ....

 

      НІКОЛАЄНКО  С.  М.  Я просив би операторів перед

 тим,  як  голосувати  поправку, показати таблицю ь 2.

 "Дані    про   терміни   обов'язкового   навчання   в

 загальноосвітніх закладах". Таблиця ь 2: Бельгія -10-

 11  років плюс 2, Данія -9 плюс 2-3 роки, федеративна

 Республіка Німеччини -10-11, Нідерланди -11, Греція -

 10, Іспанія - 10.

      Ми  приїхали,  делегація,  з  Англії.  Дивіться,

 прошу,  на  таблицю.  Делегація  з  Англії. Там існує

 обов'язкова освіта з 5 до 16 років протягом 11 літ.

      І  коли  ми  запитували  в англічан: якщо він не

 хоче,  ми  посилаєм  до  нього  вчителя  і дома з ним

 займаємося, але змушуємо його отримати освіту.

      (Шум у залі)

      Я просив би показати ще таблицю 4 для товаришів,

 які  за кошти питають. Так от, я вам скажу, в таблиці

 4  ви подивитесь: у 1990 році ми мали ні одного учня,

 який  не  був  працевлаштований.  У  1993  році таких

 учнів,  які...  Дивіться,  це  третя  колонка.  Третя

 колоночка:   0  -не  було  в  1990-му,  в  1993  році

 з'явилась  41  тисяча  учнів,  які  вже  були після 9

 класів ніде не пішли, а в 1995 -ому їх 38.

      Тому...

      (Шум у залі)

      Я     нічого,     влаштовує    те,    що    надо

 загальнообов'язкова середня освіта.

      (Шум у залі)

 

      ГОЛОВА. Тут зрозуміло.

 

      НІКОЛАЄНКО  С.  М. Комісія сказала так: оскільки

 ми    будуємо   незалежну   державу,   нам   потрібні

 кваліфіковані  робітники,  спеціалісти,  вчені, ми не

 можемо  піти на те, що існує сьогодні: навчання до 15

 років, коли діти нікому не потрібні.

      Тому ми пропонуємо те, що ми пропонуємо.

 

      ГОЛОВА.    Поправка    Ковтунця...   Хвилиночку,

 хвилиночку!

      Поправка  Ковтунця  ставиться  на голосування. І

 схоже   на   те,   що  тут  відстоюються  позиції  ще

 педагогічних  колективів. Тому що інакше виходить, що

 ми  мусимо тягнуть з класу в клас дитину, яка не хоче

 вчиться.

      Але,  я  розумію, з точки зору інтересів держави

 це потрібно робити.

 

      НІКОЛАЄНКО С. М. Ми не адресуємо це школі. Нижче

 буде  написано,  що  середня  освіта  здобувається  у

 вечірніх,  заочних профтехучилищах, технікумах, ми не

 адресуємо  це  школі  -це  всі  ланки  освіти  будуть

 давать. Тому...

 

      ГОЛОВА.    Поправка    Ковтунця   ставиться   на

 голосування.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.  Більшістю чотири підтримається.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, увага.

 

      "За" -

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. Олександре Олександровичу, була

 поправка   Яблонського  до  пункта  2,  це  ми  чисто

 механічно   в  комісії  виключили.  Держава  гарантує

 молоді  право на отримання повної загальної середньої

 освіти,  тому  що ми пишем гарантує, а повна загальна

 середня освіта є обов'язковою. Там слово повна просто

 виключено, це ми вибачаємось. Редакційна.

 

      ГОЛОВА.   Це   не   редакційна,  я  поставлю  на

 голосування  цю  поправку.  Ще  є  зауваження до цієї

 статті?  Брит.

 

      БРИТ.

 

      Запорізька область. Олександре Олександровичу, я

 гадаю,  що  тут як вилучити 2 слова "право на", то це

 буде  звучать у контексті з тим, що освіта загальна є

 обов'язковою. І так буде, мені здається, краще.

 

      ГОЛОВА.   Це   редакційне.   Тут  правильно  все

 написано, Володимир Петрович. Можна і так, і так, але

 право,  гарантія  права  -це норма закону. Нормально.

 Сизенко, будь ласка.

 

      СИЗЕНКО.

 

      355    поправка,    Олександре    Олександровичу

 (Сизенко, Запорожье).

      Обов'язково........  для  якого  учень може бути

 учнем  середньої  школи  15  років.  Це  дуже просили

 колективи  педагогічні,  тому  що,  ну,  у  нас  дуже

 високий  був  рівень освіти і вважали, що не потрібно

 цього   припинять.   Тому   я   прохаю  поставити  на

 голосування цю поправку.

 

      ___________.   Запис   такий,   який  існував  у

 попередньому  законі,  що  обов'язковий вік, до якого

 учень може бути учнем школи -15 років привів до того,

 що  ми  маєм  щорічно  до 40 тисяч дітей, які ніде не

 вчаться,   не   роблять   і   поповнюють  криміногену

 ситуацію, тому ми не погодились з цією поправкою.

 

      ГОЛОВА.  Ви  наполягаєте на голосуванні? Давайте

 не   будем   голосувати.   Вона  не  зовсім  коректно

 сформульована...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Хвилиночку... Хвилинку...

      Так, тут приказок багато шкільних є -не хочеться

 їх  називати  зараз... Будь ласка... про книжки й про

 інші речі...

      Я   прошу...  я  прошу:  до  цієї  статті  є  ще

 зауваження?  Немає.  Валентина  Петрівна, будь ласка,

 скоріше говоріть, в то мало не пропустили...

 

      СЕМЕНЮК В.П.,  159 виборчий округ.

      Олександре Олександровичу, 429-та пропозиція моя

 на...  до попередніх, але вона тісно переплітається і

 з  цієї  статтею...  Я просто прошу редакційно: повна

 загальна  середня  освіта  в Україні є обов'язковою і

 може   отримуватись   у  таких-то  закладах...  Треба

 добавити:   за  виключенням  положень,  зазначених  в

 статті  40,  в  статті  3. Там особливо стосується це

 спеціальних  закладів,  дітей,  які хворі... Потрібно

 просто  редакційно  уточнити,  тому  що тут ця стаття

 буде протирічити статті 40.

 

      ГОЛОВА. Як ви дивитесь, Станіслав Миколайович?..

 

      НІКОЛАЄНКО С. М. Оскільки ми говоримо про те, що

 у  нас  існує  загальне виборче право, а потім нижче,

 через  5  статей,  кажем:  крім  людей, які не можуть

 голосувати,  то  налично  й  ми  тут пішли. Ми пишем,

 право  єсть,  а  коли  дійшли  до  дітей,  які  мають

 відхилення  в розумову розвитку, ми написали для них:

 спеціальні школи.

 

      СЕМЕНЮК В.П. Так!..

 

      НІКОЛАЄНКО  С.  М....  Тому -тут все врахзовано,

 Валентино Петрівно... Нормально.

 

      ГОЛОВА. Тут немає... юридично це -не протиріччя.

 

      НІКОЛАЄНКО  С. М. Тут задавали питання: якщо він

 не  хоче.  То  ми  написали,  що  є  школи соціальної

 реабілітації,  спеціальні  школи  чи профтехучилища -

 з  тими,  хто  не  хоче  вчитись і робити, з ними там

 займаються...

 

      ГОЛОВА.  Можна  ставити  статтю  на голсоування.

 Ставиться 35-та стаття -"Загальна середня освіта" -на

 голосування. Прошу!

 

      "За" -

 

      Дякую.

      Стаття  36-та: "Середні заклади освіти". Ну, тут

 зрозуміло все і заперечень не викликає...

      Стаття  37-ма: "Заклади освіти для громадян, які

 потребують соціальної допомоги та реабілітації".

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. Це те, що Валентина Петрівна...

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. Це  те, що Валентина Петрівна....

 

      ГОЛОВА.  Так,  так. Немає заперечень. Стаття 38.

 Позашкільна освіта.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.  Оце я  хотів  Ярославу  Кензьору

 сказати,   що   ми   позашкільній   освіти   дали   те

 формулювання, Ви подивіться там, про яке Ви говорили.

 

      ГОЛОВА. Є, є записано. Потім йому скажете, так.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. 39...

 

      ГОЛОВА.  39 стаття. Позашкільні заклади освіти -

 нема заперечень? Нема.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.  Отут   спеціалізовані  мистецькі

 навчальні заклади.

 

      ГОЛОВА.  40  стаття. Професійно-технічна освіта.

 До 40 -ї є зауваження у Вас, так?

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. До 39.

 

      ГОЛОВА.   Будь   ласка,   36-39   ставиться   на

 голосування.

      (Шум в залі)

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. 38...

 

      ГОЛОВА. Потім вернемось до цієї...

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Які в Вас,  Ярослав Михайлович, зауваження?

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. 407, да?

 

      КЕНДЗЬОР      Олександре Олександровичу, ну, це,

 знаєте,  навіть на анекдот не подібно. Після того, як

 проголосована стаття, Ви......

 

      ГОЛОВА. Ви маєте право ........... взять.....

 

      КЕНДЗЬОР.    ...  Ну,  чесне слово. Ви ж бачите,

 що  є  поправка  нашої  Комісії  з  питань культури і

 досить  грунтовна  і суттєва, і Ви не звертаєте уваги

 на те, щоб  повернутися до неї... є .......

 

      ГОЛОВА. Пропустив, будь ласка,   говоріть.

 

      КЕНДЗЬОР. Я прошу надалі такого не допускати.

 

      ГОЛОВА. Добре. Більш не буду  пропускать.

      Стаття   40.   Професійно-технічна  освіта.  Які

 зауваження?  Немає зауважень.

      Стаття  41.  Професійно-технічні заклади освіти.

 Глухівський, прошу.

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ.  Олександре  Олександровичу,  в цій

 статті  пункт  6  пропонується  завершити випускникам

 вищих    професійних    училищ   може   присвоюватись

 кваліфікація  "молодший спеціаліст". Я у поправці 449

 прошу,   щоби   зняти   цю   пприписку   і   написати

 "професійно-тенічні    заклади    освіти   здійснюють

 ідготовку  фахівців з освітньо-кваліфікаційним рівнем

 кваліфікований  робітник".  Чому я це пишу. Сьогодні,

 дійсно,  деякі  заклади  профтехосвіти  мають  дозвіл

 давати  кваліфікацію "молодший спеціаліст", але, якщо

 ми  це  запишемо  в Закон "Про освіту", то я хотів би

 спрогнозувати,  що чи не кожен прфспект-заклад захоче

 мати  таке  право. Я вважаю, що якщо профспект-заклад

 дозрів   до   того,   щоб  своїм  випускникам  давати

 кваліфікацію  молодший  спеціаліст,  то він може бути

 переведенний  яку  вищий  навчальний  заклад  першого

 рівня акредитації і тоді він перестане бути просто як

 закладом.

      Адже  цю  кваліфікацію молодший спеціаліст дають

 вищі  навчальні  заклади першого рівня акредитації. Я

 прошу проголосувати.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.     Шановний    Лев   Йосипович,

 оскільки  в  нас  сьогодні 1200 професійних технічних

 закладів,  а  лише  60  з  них  признанні вищими, які

 готують  із  числа,  скажімо, із 300 учнів одного там

 10 кваліфікованних дітей, які не змогли піти у вуз. І

 дають  кваліфікацію молодшого спеціаліста, добавляють

 рік туди навчання, залучають працівників вищої школи,

 практично відпрацьовують всю програму технікуму.

      То   як   ми   пересвідчилися   на  міжнародному

 досвіду   -це   нормальна   форма.   Але   я   чомусь

 бачу,   що  у  працівників  вищої  школи  єсть  якась

 особлива  любов  до професійно-технічної освіти, тому

 це  свідчення  ще й того, що їх нада було б розділити

 ці дві ланки і е було б питань.

 

      ГОЛОВА.  А інколи з'єднати.

 

      НІКОЛАЄНКО  С.  М.  Комісія вважає, що нормально

 тут, тому що вже праткика така  є.  І не любе училище

 випускає,  а  лише  після ліцензування, акредитації і

 атестації. Ну як же так.

 

      ГОЛОВА.    Давайте,    Глухівський    наполягає.

 Наполягаєте  на  своєму голосуванні? Ну, він пропонує

 вилучити  останні  два рядки. Я ставлю на голосування

 цю   пропозицію.   Була  така  від  інших  депутатів.

 Пономаренко теж це пропонував.

 

      "За" -

 

      Так, не підтримана ця пропозиція.

      Ще  до 41 статті є зауваження? Пономаренко, будь

 ласка.

 

      ПОНОМАРЕНКО    Б.   Й.   422   виборчий   округ,

 (...........), депутат Пономаренко.

      У  мене  є дві такі пропозиції щодо системи пту.

 Звільнити  від оподаткуваня продукцію, виготовленну у

 шкільних  майстернях  пту  у  тій  частині, що йде на

 поліпшення   матеріальної   бази   цього  навчального

 закладу.

      Тут чомусь враховано частково. Як це частково? Я

 не розумію. ені здається, всім зрозуміло, що раз діти

 виробляють  продукцію  своїми  руками,  то  що  ж тут

 оподатковувать,    раз   воно   йде   на   поліпшення

 матеріальної бази училищ?

 

      ГОЛОВА. Але це норма Закону про оподаткування.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.  Олександр  Олександрович,   наша

 комісія  внесла  таку  пропозицію.  Вчора  відбувалося

 засідання  Державної  комісії   по   по   реформуванню

 профтехосвіти,  де Уряду передбачається проектом указу

 Президента внести пропозиції щодо звільнення  закладів

 освіти від оподаткування коштів, які вони отримали

 під  час  учбово-виховного  процесу,  Я  також  за цю

 поправку.  Але  юристи  нам  вилучили,  тому  що вони

 сказали, що це не норма цього закону...

 

      ГОЛОВА.  Ви  не  наполягаєте?  Пам'ятаєте,  ми в

 минулому   році,   розглядаючи  концепцію  податкової

 політики,  передбачили,  що всі податки зведем в один

 Податковий кодекс. Зрозуміло.

      Ще одна? Дайте йому слово.

 

      ПОНОМАРЕНКО

 

      Я  розумію,  мені заперечили, що це поправка теж

 не  норма  цього закону, але я налягаю. Чому? Тому що

 поправка   стосується   такої  норми:  ПТУ  та  іншим

 навчальним  закладам  наділяти  земельні  ділянки для

 вирощування сільськогосподарської продукції на власні

 потреби з земель запасу.

      Я  розумію,  що  це, можливо, не зовсім в прямій

 мірі  норма  цього закону. Але на сьогодні норма така

 існує  в  інших  законах, а земельні ділянки ніхто не

 наділяє.  І  десятки навчальних закладів ПТУ сьогодні

 такої  землі не мають. І немають можливості харчувати

 за  державний  кошт  дітей, то що ж цим дітям робить?

 Скажіть, будь ласка.

 

      НІКОЛАЄНКО. Давайте, коли дійдем там до ...

 

      ГОЛОВА. До цієї статті.

 

      НІКОЛАЄНКО. Там 60 наступна.

 

      ГОЛОВА. Дійдем до статті............

 

      НІКОЛАЄНКО.  До  речі,  комісія  при  формування

 профтехосвіти   також   в   указ  Президенту  вписує:

 державним   адміністраціям,  Держкомзему  передбачити

 виділення  в  межах  норм.  І  там буде це. Але в нас

 сьогодні 30 училищ не мають землі, тому він правий.

 

      ГОЛОВА.  Отже  стаття 40-42 включно ставиться на

 голосування.

      ГОЛОС З ЗАЛУ.      Не чути.

      41, 40-41.

 

      "За"-

      Рішення прийнято.

      А  42 стаття "Вища освіта". А ось вона записана.

 Сторінка 60 "Вища освіта".

      Будь ласка, Микола Олексійович Кириченко.

 

      КИРИЧЕНКО М.О.

      329, Кириченко,  Полтавська область.

      Олександре     Олександровичу     і    Станіслав

 Миколайович!  У  пункті  3  статті 42 записано третій

 абзац  "Навчання  у  вищих  закладах освіти державної

 форми  власності  оплачується  державою"  і дальше за

 текстом. Я пропоную цю само ідею, але більш змістовно

 зробити   запис.  Це  моя  поправка  462.

      А  записати  так: "Здобуття вищої освіти у вищих

 закладах    освіти,   заснованих   на   державній   і

 комунальній     власності,    повністю    оплачується

 державою".  Тому  що  те,  що  стосується комунальної

 власності, це   теж  державні  заклади  освіти.

 

      НІКОЛАЄНКО.    Ми   попередньо   дали...   Микла

 Олексійович,  ви  правий.  Але  ви пропустили, ми вже

 проголосували  заклади  освіти статтю. У нас вже єсть

 визначення,   що   "заклад   освіти,   заснований  на

 державній    формі    власності,   або   комунальній,

 вважається державним закладом". Тому це обсолютно тут

 ідентично.

 

      ГОЛОВА. Вона врахована і ми ще раніше голосували

 про  безкоштовне   навчання.

      Будь  ласка.  До  42  більше  зауважень нема. 43

 "Вищі  заклади...

      Є ще до 42? Будь ласка, Красняков. Красняков.

      Та ні. Красняков, а не Кузнєцов.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. 466 це, да?

 

      ГОЛОВА. Євген Васильович, прошу.

 

      КРАСНЯКОВ Є.В.

      Уважаемые     товарищи!    Красняков,    фракция

 коммунистов.  На комиссии очень долго дебатировался в

 течении  наверное  2  месяцев дебатировался вопрос по

 отношению  все-таки  к  платному образованию в высшых

 учебных  заведениях.

      В  комиссии  было  3 варианта и комиссия сошлась

 все-таки  на втором варианте. Мы в комиссии 5 человек

 отстаивали  позицию,  которая  выложена  и изложена в

 поправке  466 и  я  ее читаю.

      "Держава  створює  умови  громадянам України для

 реалізації права на здобуття вищої освіти. Навчання в

 закладах    освіти    державної    форми    власності

 здійснюється  за  рахунок  держави.  Здобитття  вищої

 освіти   у   вищих  навчальних  закладах  інших  форм

 власності оплачується юридичними та фізичними особами

 по   порядку,   встановленому   Кабінетом   Міністрів

 України".

      Значит, идея одна. Давайте сегодня у нас, уже не

 секрет,  что государственные высшие учебные заведения

 волевым    порядком,   прикрываясь   тем,   что   нет

 государственного  финансирования,  переводят обучение

 на платную основу.

      Давайте  сегодня  определимся  в  законе,  вот и

 предлагается  такая  поправка.  Прошу  ее обязательно

 поставить на голосование.

 

      ГОЛОВА. Це пропозиція і Станіслава Миколайовича,

 дивлюся тут вона записана.

      Міністерство не заперечує проти того?

 

       ЗГОРОВСЬКИЙ    Олександре   Олександровичу,  ми

 просимо  схилитися  до  редакції,  яка  запропонована

 комісією  і  викладена  тут,  тому  що якщо ми просто

 відмінимо,    заперечимо    категорично    можливість

 державним  закладам  навчати  за  кошти, то ми одразу

 відріжемо  усіх  іноземних  студентів,  які  виключно

 навчаються за оплату в наших державних закладах.

      (Шум у залі)

      Я ще не закінчив, я вибачаюся.

      Я  зараз міністерство і Кабінет Міністрів досить

 жорстко  регулює  оце  співвідношення: не більше 20 %

 дозволено   вищим  навчальним  закладам  приймати  на

 платну  форму.  Це  суттєво підтримує заклади освіти.

 Причому,   план   прийому   за   рахунок  бюджету  не

 зменшений,   але   все-таки   заклад  освіти  отримає

 можливість розвивати свою базу.

      Тому,  крім  того,  може  бути  зменшений навіть

 такий   важливий   показник,  як  рівень  освіченості

 населення.   Ми  підраховували,  що  якщо  зняти  оцю

 можливість,  оце  право,  то  замість  того: зараз ми

 маємо 170 осіб на 10 тисяч населення з вищою освітою,

 якщо   ми   це  знімемо,  ми  знизимо  і  цей  рівень

 освіченості населення.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Позиції з'ясовані. Поправка 466

 Ніколаєнка-Краснякова ставиться на голосування.

 

      "За" -

 

      Рішення не прийнято.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Спокійно!..

      Сорок  третя стаття -"Вищі заклади освіти", будь

 ласка.  Григорій Іванович, я прошу вас: "Вищі заклади

 освіти", у вас є зауваження? Нема.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Не увійшли.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Так   і  є  воно.  Зберігається.  Всі  ці  норми

 зберігаються.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Спокійно...

      До 43-ї статті ще зауваження?..

 

      НІКОЛАЄНКО   С.   М.   Я...  одну  секундочку!..

 Оскільки була й моя поправка, я відповім...

      Справа  в  тому, що дійсно, багато перекручень у

 нас  сьогодні  з платною цією освітою. І моя поправка

 була  за  те,  щоб  вона  була  безкоштовною....  Але

 оскільки  знаючи про те, що сьогодні багато порушень,

 ми  вставили там 1 такий пункт, Григорій Іванович, де

 ми  написали,  що  незалежно від джерел фінансування,

 здобуття  освіти  проводиться  на  конкурсній основі.

 Якщо  нам  вдасться це реалізуивати, то практично, ми

 знімем  питання  -щоб  не  поступали грошові мішки, а

 знання...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Але там таке...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  Я прошу: 43...

 

      НІКОЛАЄНКО  С.  М.  Григорій  Іванович,  ну, мою

 поправку я голосував "за" - ви знаєте...

 

      ГОЛОВА.   44-та:   "Напрями   діяльності  вищого

 закладу освіти"...

      До 43-ї Яблонський, будь ласка.

 

      ЯБЛОНСЬКИЙ В.А., 407 виборчий округ.

      173-я  поправка до 43-ї статті. В пункті першому

 записано,  що  вищими  закладами освіти є: технікуми,

 училища,  коледж,  інституі, консерваторія, академія,

 університет  та  інші.  Я  пропоную  "та інші" зняти,

 оскільки  немає  у  нас інших. Під ці "та інші" можна

 підтасовувати  хто що захоче -після "... університет"

 поставити крапку.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  Правльно.  Так же? Нема заперечень? "Та

 інші"...

      НІКОЛАЄНКО С.М..  Правильно, правильно.

 

      ЯБЛОНСЬКИЙ.     Я    перепрошую,   але   як   ми

 обійдемся...........   колегіумом,   цього   нема   в

 переліку, а він один всього.

 

      ГОЛОВА.  Ну,  давайте допишем колегіум, тільки в

 одному  місті.  Там де, ну, є такий, у нас колегіум у

 Києві є. Ну, заклад вищої освіти, і в інших містах, в

 Миколаєві  є. Тому давайте запишем, ну, запишемо, ну.

 Я  прошу  і в Херсоні буде. Вищими закладами освіти є

 технікуми,  училища,  коледжи,  інститути,  колегіум,

 інститут,   консерваторія,   академія,   університет,

 крапка. Так? Можна писать?

      Голосується  ця поправка, прошу. Ще дам поправку

 і  цю  будем голосуати, будь ласка, підтримайте, будь

 ласка.

 

      "За" -

 

      Ну,  тоді  "  та  інші"  залишається. Мається на

 увазі "та інші" - це колегіум. Будь ласка, Черенков.

      І ви візьмете, ну, а як же.

 

      ЧЕРЕНКОВ

 

      Уважаемые  коллеги,  уважаемый  председатель, вы

 откроете  страницу 5 подпункт Чижа, 22 поправку, мы ж

 ее    проголосовали,    в    которой    идет   полное государственное   бесплатное  образование,  туда  ж  и

 включется и понятие высшей освиты, поэтомцу вопрс тут

 нужно принимать, и я считаю, попправку 463, которую я

 внес,  практически  "здобуття    вищої освіти в вищих

 закладах  освіти  різних  типів  повністю оплачується

 державою ".

 

     ЧЕРЕНКОВ       Если  мы  сказали, что в державных

 закладах,  пусть  оно  останется  в державных. Так же

 должно   быть.   Мы   сегодня   принимаем  закон,  он

 бессппорно  нужен.  Уже 2-й день над ним работаем. Но

 параллельно  идут  совершенно  другие процессы. На 30

 процентов   по   моему..........  округу  сокращается

 количиство  бучителей,  и  предлагают директорам школ

 составить  список сокращаемых.

      С  другой  строны,  16  человек  по Беловодскому

 району вводится наш финансовый орган казначейство. Мы

 увеличили  штат работников милиции за счет же того же

 бюджета,  которые отлавливают отсол учащихся, которые

 не получают зароботную плату годами. Годами, я должен

 сказать. Уже не только месяцами, а  годами.

      И  как жк тут можно будет воспитывать детей, тем

 более  сельское  образование,  я конечно, ждал своего

 часа,  когда  настанет  мое  время,  поскольку у меня

 других поправок не  было.

      Так,  вот  в  том плане мы должны кроме принятия

 этого  закона,  еще  ппосмотреть,  как же реализуется

 пправо каждого гражданина на получение образования, в

 частности   в  селе.  Ведь  не  секрет,  что  сегодня

 учителей  там держали в том числи и за счет хозяйств.

 Сегодня мы это  сокращаем...

 

      ГОЛОВА.  Який  номер поправки будемо голосувати,

 будь ласка?

 

      ЧЕРЕНКОВ   463.

      (Шум в залі)

 

      ГОЛОВА. Вона голосована вже.

      (Шум в залі)

 

      ЧЕРЕНКОВ     Нет, эту поправку не голосовали...

 

      ГОЛОВА. Ні, статтю... ми цю статтю проголосували

 вже...

      (Шум в залі)

      Не голосували статтю?

      Ага.  463 попправка Черенкова: ппункт викласти в

 редакції  "  здобуття  вищої освіти в  вищих закладів

 освіти  різних  типів повністю оплачується державою".

 Станіслав Миколайович.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. Шановні  колеги, була аналогічна,

 але  не ця стаття. Ми цю статтю, поправку, дійсно, не

 голосували,   ми   голосували   поправку  Ніколаєнко,

 Краснякова 466.

      Що   я   вам  відверто  сьогодні  скажу.  Ви  це

 прекрасно   знаєте.  У  нас  сьогодні  існує  великий

 прошарок  людей,  які  мають  великі  гроши.  Існують

 сьогодні вищі учбові заклади, які не мають цті гроши.

 От  міністерство  нам  і  пропонує,  щоб не розвалити

 систему   вищої   освіти,  на  перехідний  період  ми

 записали  компромісний  такий  варіант.  До  речі,  я

 вважаю,   що   в   державних   дійсно   повинно  бути

 безкоштовне. Ми так і написали.

      Але, от тепер послухайте логіку мою, в державних

 вищих учбових закладах оплата здійснюється за рахунок

 держави. Ми поставили крапку. Це в нашій статті так і

 єсть  від  комісії.  Але  ми  даємо  право понад план

 вищому  учбовому  закладу  на  тих  же  самих  умовах

 конкурса,  не  так  як  це було до цього, що прийшов,

 гроши приніс і без конкурса пройшов. Ми даєм їм право

 на  перехідний  період,  навіть давайте ми підем так:

 цей  пункт,  це  право  давайте  введем його на рік у

 постанові або на два.

      Ну,  тут Георгій Іванович можна посміхатися, але

 якщо  воно  не  проходить,  то  що  ви.  Ну,  давайте

 проголосуємо всі, і я голосую за також. А що з цього?

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги,  будь  ласка,  шановні

 колеги,  я  прошу. Швидкий, ну чого ви зразу кинулись

 на   Найду.  Так  не  можна.  Спокійно.  Будь  ласка,

 замовкніть, я прошу вас. Помовчіть трохи.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.  Я  навів  вам Георгій  Іванович

 аргументи Комісії  з питань  науки і...

 

      ГОЛОВА.  Станіслав Миколайович, одну хвилиночку,

 я поставлю зараз вашу пропозицію на голосування. Одну

 хвилинку.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.  Я  голосую за поправку...

 

      ГОЛОВА.  Я прошу вас, спокійно.

      З мотивів голосування. Ми визначаємо зараз норму

 закону,  з яким житиме наша система освіти на ближчий

 період,  на  ближчі  роки.  Може записати абстрактно,

 виключно   правильну   норму   і  не  забезпечити  її

 фінансуванням. Що тоді робить?

      А   виходить   так.  Сьогодні  те,  що  пропонує

 Ніколаєнко,  комісія  пропонує  100 процентів потреби

 держави   фінансується  бюджетом  і  реалізується  це

 право.  А  той,  хто  зверх цього плану, має право на

 платній  основі договір підписує заклад освіти і бере

 ці  кошти.  Бо  інакше не тільки буде нічим заплатить

 стипендію,  зарплату  викладачу тощо, а ні за що буде

 купити  комп'ютер,  крейди  і  тому  подібне. Ми ж це

 прекрасно розумієм. Тому можна записати хорошу норму,

 але   врешті  осадити  на  нуль  всі  вищі  навчальні

 заклади. Треба ж думать над цим.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Черенкову дайте ще слово.

 

      ЧЕРЕНКОВ.  62  страница, верхняя колонка, правый

 ряд.  Правая колонка, верхняя строка. "Порядок оплати

 за  навчання  в  вищих  закладах освіти установлюєтся

 Кабінетом  Міністрів".  У нас каждый......... Кабинет

 Министров  в  течении года может менять этот порядок.

 Так же, да? Эту строку нужно убрать. Я согласен, если

 мы  останавливаемся  на  том,  что  в государственных

 учебных   заведениях   высших   идет  государственная

 оплата.   То   можна.  Я  соглашаюсь  и  снимаю  свою

 поправку.......................       Только      для

 государственных.

 

      ГОЛОВА. Ви наполягаєте на своїй поправці.

 

      ЧЕРЕНКОВ.     Да, я наполягаю.

 

      ГОЛОВА.  Голосується  463  поправка, будь ласка.

 463 поправка.

 

      "За"-

 

      До 43 статті є ще зауваження.  Немає.

      Стаття   42,  43  голосується  в  запропонованій

 редакції.

 

      НІКОЛАЄНКО.     Олександр    Олександрович,    я

 вибачаюсь. Під час роботи наших операторів в третьому

 підпункті   випущена   фраза   (це  проголосовано  на

 комісії,  це  не  потрібно  тут як поправку) "в межах

 ліцензованого  обсягу  вищі  заклади освіти державної

 форми  власності  в межах ліцензованого обсягу можуть

 здійснювати  додатковий  прийом  студентів,  навчання

 яких  оплачується  за рахунок власних коштів". Фраза:

 "В межах ліцензованого обсягу".

 

      ГОЛОВА. Ясно.

      Зрозуміло   додаток?   "В   межах  ліцензованого

 обсягу". Себто, контролюється з боку держави.

 

      НІКОЛАЄНКО  С.  М.  Не  скільки  хоче, а скільки

 встановлено від потужностей.

 

      ГОЛОВА. Статті 42, 43 ставляться на голосування.

      (Шум у залі)

 

      "за"

 

      Хочете окремо голосувати?

      Будь ласка, 42 стаття голосується.

      Я  прошу  депутатів:  будь  ласка, не відривайте

 Кабінет Міністрів від роботи!

 

      "за"

 

      43  стаття  голосується.  43 голосується стаття.

 Будь ласка.

 

      "за"

 

      До 42-ої вернемося в кінці засідання.

      Стаття  44:  "Напрями  діяльності вищого закладу

 освіти". Є зауваження?

      Немає.

      45 стаття: "Автономія вищого навчального закладу

 освіти" . Теж немає.

      А,  то  поправка з номером... Помилка з номером.

 46 це.

 

      НІКОЛАЄНКО  С.  М.  "Автономія",  колеги -це 46,

 просто...

 

      ГОЛОВА. Так, 47.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. Єсть в 46 у Кожушко.

 

      ГОЛОВА. А де вони тут?

      "Післядипломна освіта". Спокійно! "Післядипломна

 освіта". Є зауваження? Немає.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Що?  Я  не  чую  що  ви  говорите. Дайте Кожушко

 слово.

 

      КОЖУШКО О. М. 46 статья, 506 поправка. Речь идет

 о финансировании, о переподготовке кадров.

 

      ГОЛОВА. Це післядипломна освіта. Це 47 стаття.

 

      КОЖУШКО О.М. 46.

 

      ГОЛОВА.  Ну  я  ще  раз  прошу.  Там  помилка  у

 номерах.  506  поправка.  Це сторінка 68. Будь ласка,

 ваша  пропозиція.

 

      КОЖУШКО  О.  М.  Так,  как  записано  в редакции

 комиссии, то никакой переподготовки не будет. Поэтому

 я   предлагаю  записать  "Підвищення  кваліфікації  і

 перепідготовки  кадрів  працівників  здійснюється  за

 рахунок  асигнувань,  що  виділяються  в державних та

 місцевих бюджетах  на еті  цілі".

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      НІКОЛАЄНКО  С. М. Справа в тому що післядипломна

 освіта   підвищення  кваліфікації  та  перепідготовки

 кадрів  ми  пропонуємо...  вона дійсно в основному за

 рахунок  бюджету, так. Але й єсть інколи, коли вона й

 за  рахунок підприємств-організацій і власних коштів.

 Коли,    скажімо,   вуз   має...   Скажем   Київський

 університет  кошти  направляє на свого десь викладача

 для  підвищення.  Тут може бути за рахунок і бюджету,

 але і за рахунок і інших. Не тільки бюджету.

 

      ГОЛОВА.  Навіть власних коштів. Якщо людина хоче

 здобути якусь  нову  кваліфікацію ...

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.. Три   десь джерела.

 

      ГОЛОВА. Ще  дайте  слово  Кожушко.

 

      КОЖУШКО.   Учитывая  так  называемый  переходной

 переиод,   к  чему  я,  только  не  знаю,  а  от  что

 переподготовку  необходимо  производить и большинство

 людей   отетих   коштив,   которые   вы   не   имете,

 (...........)    считаю,    что   оно   должно   быть

 гарантировано.

      Тогда   переподготовка  будет  квалификации  как

 положено.

 

      КОЖУШКО.    У нас у правах науково-педагогічних

 і  наукових  в  наступних  статтях  така  гарантія є,

 перепідготовка є, записано.

 

      ГОЛОВА.  І  в попередніх статях ми записала вашу

 поправку,  яка  охоплює  цю  потребу.  Тому, в даному

 випадку,  записувать можна, а можна не записувать, як

 ви скажете. Голосувати вашу поправку?

 

      КОЖУШКО.     У нас є стаття гарантії

 

      ГОЛОВА.  Ставиться  на голосування поправка 506,

 будь ласка, Кожушко.

 

      "За" -

 

      Дальше.  Ще  є  по  цій  статті?  До статті 48 -

 Заклади  після дипломної освіти. Є у вас? Тоді статті

 44 тире 47 включно ставиться на голосування.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято. Заклади післядипломної освіти,

 Кириченко.  Микола Олексійович, прошу.

 

      КИРИЧЕНКО.   Дякую.   329.   Полтавська  область

 Кириченко.   Шановний  Станиславе  Миколайовичу,  тут

 таке,  така  пропозиція.  По-перше, до першого пункту

 цієї  статті,  чому  не  включено  поняття  академія,

 наприклад, на базі українського інституту підвищення,

 Центральний  інститут  підвищення кваліфікації кадрів

 утворюється  Академія  управління освітою, чому закон

 цього не передбачатиме?

      І  до  другого  пункту, Станіславе Миколайовичу,

 одразу. Моя поправка 515 написано-враховано частково-

 про  те,  що  заклади  післядипломної  освіти  можуть

 проводити наукову роботу, але не

 

      КИРИЧЕНКО.   Номер поправки який?

 

      ГОЛОВА.  515.

 

      КИРИЧЕНКО.    515,  а в пункті другому записано,

 що   можуть   вести   науково-дослідну   роботу.   Чи

 включається   понятття   науково-дослідну  в  повному

 розумінні її наукову роботу?

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. Ну, звичайно. Звичайно!..

 

      ЗГОРОВСЬКИЙ Так? Тому що "науково-дослідна" -це

 дещо  термін...  відмінний  від наукового... Включає,

 да, Михайло Захарович?

 

      ___________. Єдине питання: по академії -я хотів

 би...   Міністерство  погоджується,  да...  да...  ми

 просто   не   знали   про   існування   такої...  Раз

 міністерство погоджується, то можна підтримати.

 

      ГОЛОВА.  В  принципі, це не означення -це просто

 назва  і  не  більше.  В  академії може буть інститут

 підвищення кваліфікації. Але хай буде так...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Академії,  інститути...  Згодні  ви з цим? Будем

 вважати,  це  - редакційна  правка.  Тут  не  суттєва

 відмінність.   Доповнюється,   да,   академія.  48-ма

 стаття.

      До  49-ї  статті  -"Самоосвіта  громадян"? Немає

 заперечень.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      До сорок восьмої? До сорок дев'ятої? Будь ласка,

 Цибенко.

 

      ЦИБЕНКО П.С.

      Шановні колеги, я хотів би привернути вашу увагу

 до 529-ї поправки, яка відрізняється від того тексту,

 який запропонований комісією, тільки тим, що мова йде

 про  державні  гарантії.  Тобто  те,  що пропонується

 комісією,  -це декларація (з моєї точки зору). Те, що

 я  пропоную,  це  все-таки державна гарантія на права

 тих  людей,  які  навчаються. Тому я прошу підтримати

 мою поправку, 529-ту.

 

      ГОЛОВА.  Не  зрозумів... Так що треба робить? Не

 голосувати цю статю?..

 

      ЦИБЕНКО П.С. 529-ту поправку...

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. Добавляє: гарантує...

 

      ГОЛОВА.   529-ту?   Пункт   виноситься  в  такій

 редакції:   вихованці,   учні,   курсанти,   слухачі,

 стажисти,  клінічні ординатори, аспіранти, докторанти

 мають  гарантоване  право на... Та це ж не та стаття!

 Це ж 50-та стаття!..

      Стаття 48-49 ставиться на голосування.

 

      "За" -

 

      Прийнято  рішення. 50 стаття. Пропозиція Цибенко

 525.   Він   пропонує:   називається  стаття"Учасники

 навчально-виовного процесу" викласти в такій редакції

 "  вихованці,  учні,  студенти,  курсанти,  слухачі і

 стажисти,  клінічні ординатори, аспіранти, докторанти

 мають  гарантоване  державне  пправо  на навчання для

 здобуття     певного    освітнього    та    освітньо-

 кавліфікаційного рівня".

 

      НІКОЛАЄНКО С.М..  Це  навіть  до  51,  Олександре

 Олександровичу,  то 51 -все правильно тут надруковано.

 50 - воно не стосується. Давайте по 50-й.

 

      ГОЛОВА.  Ага,  50  не  було  зауважень до 50-ї в

 нікого. До 51  це статті, так.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.. От тепер, да.

 

      ГОЛОВА...  Після  1-го "права вихованців, учнів,

 студентів,  курсантів, слухачів, стажистів, кліничних

 ординаторів, аспірантів, докторантів".

 

      НІКОЛАЄНКО С.М..    Петро    Степанович    пропонує

 добавити...

 

      ГОЛОВА. Голосується поправка Цибенка 529.

 

      "За" -

 

      (Шум в залі)

      Тоді  є  пропозиція  така:  пункт  1-й,  я прошу

 уваги.  Тут  є  таке  компромісне  рішення.  Записано

 "вихованці,   учні,   студенти,   курсанти,   слуачі,

 стажисти,  клінічні  ординатори, аспіранти докторанти

 мають  "  вставляється  слово  "гарантовано  державою

 право  на  ",  а  дальше  все  за  текстом. Можна так

 ставить?

      (Шум в залі)

       Валентин  Андрійович, у Вас інша думка? Давайте

 я проголосую оцю, а потім Вашу , так?

      (Шум в залі)

      Ставлю це уточнення ,будь ласка.

 

      "За" -

 

      Будь ласка, Валентин Андрійович Яблонський.

 

      ЯБЛОНСЬКИЙ.  Отже,  пізно після всього говорити,

 але  ця  стаття,  цей  пункт,  написаний  якоюсь і на

 комісії ми поспішили. Не можна одні і ті ж самі права

 давати  вихованцеві, учневі, студентові, курсанту.

      Мусить  бути дефіренційовано. А в нас вийшло, що

 ми  всіх,  починаючи  від  учня 4 класу, кінчаючи там

 професором,  він  має однакові права,  і має однакові

 обов'язки. Наприклад, які має право. Допустим учень 4

 класу.  Має  право  на  додаткову  за  місцем  роботи

 відпустку,  має  право на стажування за кордоном, має

 право на  забезпечення стипендії.

      Оцей  пункт треба допрацювати. Він у такій формі

 не  може  бути  прийнятий.  Тому що люди після будуть

 вимагати,  раз  я  маю  право у 4 чи 3 класі, платіть

 мені стипендію чи ще щось.  Деференцюювати.

 

      ГОЛОВА.   Валентине  Андрійовичу,  є  пропозиція

 таким   чином  вирішити  цю  проблему.  Перед  словом

 "мають"    вставити    слово    "відповідно".   Мають

 (...........) державне право.  Можна так?

 

      НІКОЛАЄНКО  С.  М.  І  законами прямої дії ми це

 розведемо.

 

      ГОЛОВА.   Добре.   Ставиться   уточнення,  слово

 "відповідно"   перед   словом   "мають".   Ставлю  на

 голосування.

 

      "За" -

 

      Приймається рішення.

      Спасибі  Валентин  Андрійович за підказку. Ще до

 цієї статті немає зауважень?

      Стаття    52   "Обов'язки   вихованцев,   учнів,

 студентів,  курсантів, слухачів, стажистів, клінічних

 орденаторів,  асперантів,  докторантів".  І  тут  теж

 треба  вставити  слово  "відповідно",  бо  тут  різна

 відповідальність".   "Обов'язки   вихованцев,  учнів,

 студентів,     слухачів,     стажистів,     клінічних

 орденаторів, асперантів, докторантів відповідно є..."

 Так?   Немає   заперечень?   Тоді   це  сприймаєм  як

 редакційне  уточнення при введенні у відповідность із

 попередньою статею.

      Дальше,  стаття  53 "Додаткові види спеціального

 матеріального забезпечення". У вас тут єсть такі? 53,

 52. Тоді до 52 статті.

      Стаття  49-51  включно ставиться на голосування,

 будь ласка.

 

      "За" -

      Приймається.

      52,   Філіпчук.   Маючи   на   увазі,  що  слово

 "відповідно" вже записано там.

 

      ФІЛІПЧУК.   Дякую.  Олександр  Олександрович,  я

 хотів  до 545 поправки повернутись. Я пропонував, щоб

 була   цей  демократичний,  на  мій  погля,  варіант:

 "можуть  бути направлені" все ж таки був викладений в

 тому,  як  я  пропонував:"направляються  на  роботу".

 Чому?  Сьогодні  треба  розширити  можливості органів

 управління,  а  отже  держави,  тому  що  в  багатьох

 школах,  особливо  в  сільській  місцевості, сьогодні

 працюють і викладають з основ науку вже не випускники

 навіть  середніх (як ми звикли говорить) навчальних і

 не  вузів,  а  винускники і навіть учні шкіл. Тому на

 цей  період  (хай це буде 2, 3, 4 роки) все ж таки ми

 повинні   робити   так,   щоби   направлялися   і  ми

 зобов'язували  (якщо  це  закон  держави)  направляти

 людей   туди,   щоб   вони  нам  кадров  проблеми  не

 свторювали.

      Тому  я наполягаю, що "можуть бути направлені" -

 це  все  ж таки виключити, і враховано не частково, а

 повністю:  "направляються  на  роботу  і  зобов'язані

 відпрацювати  за  направленням",  якщо вони вчилися за

 рахунок  держави.  Якщо  ми  це  зробимо, ми сьогодні

 позбавим   себе  деінлектуалізації  сьогодні  багатьх

 регіонів України.

 

      ГОЛОВА.   Я  прошу  скоріше.  Ви  правильно  все

 говорите......... Будь ласка.

 

      НІКОЛАЄНКО.  Шановний  Георгій  Георгійович,  як

 завжди  правий,  але  якщо  це стосується випускників

 педагогічних навчальних закладів. А в нас сьогодні за

 державний бюджет вчастьбся маса спеціалістів. І тут у

 нас  зіткнулось  дві  проблеми:  бажаного і дійсного.

 Якщо   це  випускник,  скажімо,  інженерного  якогось

 факультету  і  немає йому сьогодні роботи, а ми пишем

 "направляється".

      Давайте  будем  говорити так. Ми ж війшли в той,

 так  званий,  ринок  і  сьогодні  в нас маса людей не

 направляється.  Тому ми, враховуючи те, дали Кабінету

 Міністрів,  міністерству  маневри, якщо є потреба, то

 його обов'язково направляють, а якщо немає роботи, то

 його не направляють.

 

      ГОЛОВА.  Станіслав  Миколайович...  Будь  ласка,

 спокійно!   Цибенко,   опустіть   руку.  Зараз  будем

 голосувати.

      Мова   йде  ось  про  що.  Пропозиція  Філіпчука

 правильна,  тому  що  це  норма закону: держава готує

 спеціалістів  під якісь потреби, вона вправі вимагати

 від цього спеціаліста відпрацювати затрачені на нього

 кошти.  А  категорія  у  порядку, який передбачається

 Кабінетом Міністрів, може передбачити там і пропорції

 відповідні,   і   норми,  і  звільнити  навіть  деякі

 факультети від розподілу за місцем призначення.

      Зрозуміло, так?

      Тому,   пропонується  підтримати  варіант,  який

 вносить депутат Філіпчук.

      Нема   заперечень?   Ставиться   на  голосування

 пропозиція Філіпчука, 545 поправка.

       Будь ласка. Підтримайте,  будь ласка.

 

      "за"

 

      Приймається рішення. Спасибі.

      До 52 статті ще зауваження є?

      Нема.

      До  53  статті, яка називається: "Додаткові види

 соціального  матеріального  забезпечення  вихованців,

 учнів,       студенів,      курсантів,      слухачів,

 стажистів,............    ординаторів,    аспірантів,

 докторантів".

      Нема.

      54: "Кадрове забезпечення сфери освіти". Є?

      Стаття 52, 53 ставиться на голосування?

      У вас до 53-ої?

      Будь ласка, Валентина Андріївна Гошовська.

 

      ГОШОВСЬКА В.А.

 

      Дякую.

      Шановні  колеги, я маю на увазі поправку 552, де

 йде  мова  про  1% формування. Це не реально. 1%... В

 моєму  виборчому  окрузі прошла апробація саме 3%, ми

 сьогодні  податки збираєм різні: на дороги, базарні і

 т.  д. Щоб ця сума була вагома, я вважаю, що потрібно

 мати 3 відсотки.

      І   далі.   Де   ми  говоримо  про  забезпечення

 підвезення безкоштовне учнів на відстані 3 кілометри.

 Значить,  щоб  ця норма не була мертвою і на практиці

 вже сьогодні при тому господарюванні, коли колективні

 господарства  розпадаються,  фермери і нові господарі

 не  мають  можливості  довозити,  значить це потрібно

 записати на тому рівні, що це здійснюється за рахунок

 бюджету  і закладати місцеві бюджети. Іначе це вже на

 практиці  буде: коли довезуть, а коли -ні. І це норма

 буде  мертвою.

      І б просила цю все-таки проголосувати.  Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміло? Станіслав миколайович, ви не

 заперечуєте?

 

      НІКОЛАЄНКО  С.  М.  Я,  да.  По  першій поправці

 комісія відхилила, я також голосував як Гошовська -за

 3  проценти.

 

      ГОЛОВА.   Так.   Пропонується   голосувати.   На

 голосування   ставиться   поправка   Гошовської   552

 відносно  зміни одного на 3 відсотки...

 

      НІКОЛАЄНКО С. М. Відрахувань до фондів загально-

 обов'язкового навчання  учнів.

 

      ГОЛОВА. Так. Зрозуміло. Ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Приймається. І відносно ...

 

      НІКОЛАЄНКО С. М. Це до 3 пункту. Вона пропонує ...

 

      ГОЛОВА.  Відносно   третього пункту...

 

      НІКОЛАЄНКО   С.   М.  Після...  Для  учнів,  які

 проживають в сільській місцевості і на відстані понад

 3  кілометри  від  школи,  забезпечуються безкоштовно

 регулярно  підвезення  до  школи  і зі школи рейсовим

 транспортом,  або транспортом підприємств, установ та

 організацій.   А   також  за  рахунок  бюджету.  Вона

 пропонує.  А також.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Відповідно.

 

      ГОЛОВА.  Шановна  Валентина  Андрієвна.  Я прошу

 звернуть  увагу  на те, що це не контрольована цифра.

 Подумайте.

      Дайте   слово   Валентині   Андріївні   і  дайте

 відповідь.  Це  неконтрольована цифра, її не можна ні

 встановити , ні проконтролювати.

 

      ГОШОВСЬКА.   Ні.  Це  цифра...  Я  розумію,  що

 інфляція  і  так далі.  Буде  неконтрольована.

 

      ГОЛОВА. Ні, не  в  інфляції  справа.

 

      ГОШОВСЬКА      Олександре   Олександровичу,   на

 сьогодні  уже по 3 дні і по 4 у сільських містевостей

 діти  не  доїзжають до школи, до шкіл, тому що немає,

 ніхто не несе відповідальності.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. Викладачі по 4 місяці зарплати не

 получають.

 

      ГОШОВСЬКА      В  різних  населенних  пунктах. Це

 треба записувати.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Косів.

 

      КОСІВ.

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 колеги,  народні  депутати,  я  не знаю, чи ви знаєте

 скільки  категорій наших співвітчизників мають пільги

 на  безкоштовний проїзд у гргомадському транспорті. А

 58  уже,  уже  58,  отже  тому  вони не доїжджають до

 школи,  тому  що  не ходить транспорт, а транспорт не

 ходить  тому,  що він не може навіть купити пальне за

 виручені   гроші   проданих  квитків.  Бо  там,  якщо

 іде  рейсовий автобус, то омже набратися 3-5 чоловік,

 які  купують  квитки, а решту всі -пільговіки. Ну, не

 можна ж безкінця, бо ми розвалили уже цілу галузь.

 

      ГОЛОВА.  Станіслав Миколайович.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М..  Голосувать потрібно.

 

      ГОЛОВА. Станіслав Миколайович, за що голосувать?

      (Шум у залі)

      І  так  не  правильно, і так не правильно. Як ми

 можем законом забезпечити?

      Так, будь ласка, спокійно.

 

      НІКОЛАЄНКО  С.  М.  Ми  вийдем  з  цієї  колізії

 слідуючим   чином:   коли  ми  розглядали,  Валентино

 Андріївно,   тут   думки   розділились...   Коли   ми

 розглядали   з  вами  функції  і  обов'язки  місцевих

 органів  влади, то ми не випадково там написали: вони

 відповідають  за  підвіз  дітей.  І  отам вони будуть

 визначатися. тому що... отам вони будуть визначатися:

 чи  буде  колгосп,  якщо в нього єсть; чи будуть вони

 самі платить... І ми їм записали цю функцію.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Тому що записати сьогодні...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  Тут  є  одна  колізія! Я прошу уваги! Я

 прошу  уваги...  Справа  в  тому,  що  у  цілому ряді

 регіонів   взагалі   немає   державних   підприємств.

 Записати  це у... як норму закону, без посилання, без

 зв'язку   з  місцевою  владою  -ні  в  які  рамки  не

 вкладається!..  Це означає -маршрути треба відповідні

 передбачити  і  т.  д., і т. д. Тому тут можна було б

 записати   тільки   таким   чином:   для  учнів,  які

 проживають в сільській місцевості на відстані понад 3

 кілометри  від  школи,  місцевою  владою або органами

 державної адміністрації забезпечується безкоштовне...

 а далі він вже дивиться: коли на позабюджетних коштах

 компенсується     підприємствами,     коли     просто

 підприємства  самі  на  спонсорських умовах працюють,

 коли  це  державні  (за  рахунок  бюджету).  Іншого я

 просто не бачу тут варіанту.

 

      НІКОЛАЄНКО  С.  М.  Ми це вже раз записали, коли

 записували функції органів місцевого самоуправління і

 державних   органів.   Ми   їх  там  уже  записали  в

 попередній  статті  цю...  цей  обов'язок. то тоді не

 треба - тоді можна вилучить зовсім...

 

      НІКОЛАЄНКО  С.  М. Але це -право учнів. Там це -

 завдання  місцевих  влади,  а  це  -право  учнів.  Це

 різноплощинні  поняття!  Тому  тут  все нормально, не

 надо переживать!

 

      ГОЛОВА.   Значить,  я  тоді  ще  раз  ставлю  на

 голосування  пропозицію. Я прошу уваги! Будь ласка! Я

 ставлю на голосування таку пропозицію: для учнів, які

 проживають у сільській місцевості на відстані понвд 3

 кілометри   від   школи,   органами   місцевої  влади

 забезпечується  безкоштовно  регулярне  підвезення до

 школи  і  зі школи рейсовим транспортом і т. д. Можна

 так записувать?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ставлю на голосування.

 

      НІКОЛАЄНКО  С.  М.  Надо  лишити так, як комісія

 заппропнувала. Це не правильно.

 

      ГОЛОВА.  Ну,  не  правильно,  так  голосуйте, як

 хочете.

 

      "За" -

 

      Не примається.

      Ставлю  на  голосування цей пункт в редакції від

 комісії, в  редакції комісії.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.   Дайте  аргумент, якщо можна.

 

      ГОЛОВА. Не треба, давайте, голосуємо.

 

      "За" -

 

      Приймається  рішення,  тим  більше,  що  воно не

 змінюється  відпповідно  до діючої статті закону. Так

 чи ні?

 

      НІКОЛАЄНКО С.М..  Ні, нормально все. це так, як і

 було.  як  би  виключили,  то   ми   б   виключили   б

 господарство з цього процесу...

 

      ГОЛОВА.  До  цієї  статті  більш нема зауважень,

 немає. 52,53 ... Я проу вас, Марковська, будь ласка.

 

      МАРКОВСЬКА.

 

      Дякую.  567 поправка..... Я прошу дати пояснення

 чого її відхилили.

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка.  557 Філіпчука "Для учнів,

 які  ппроживають в сільській місцевості............ 3

 кілометри від школи.....

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. 567...

 

      ГОЛОВА. А 567.

 

   НІКОЛАЄНКО С.М.  Тут   пропонується   "випускники

 професійно-технічних  училищ та вищих закладів освіти,

 які навчались за Державним контрактом,  мають право на

 перше   місце   роботи,   яке  їм  забов'язані  надати

 відповідно    держава,     підприємство,     установа,

 організація.  Вони користуються правами, пільгами, які

 встановлені для молодих фахівців.

      Справа   в   тому,  що,  ну,  по  -перше,  перша

 частина   -те,   що   ми    проголосували  пропозицію

 Філіпчука   і   комісії   -це   вже   направлення.  А

 перше місце  роботи  -по-моєму,  тут,  хай  підкажуть

 мені  закон  "Про  молодь", там уже гарантуєм їм таке

 право.

      Ну,  тут єсть комісія. От говорять, що воно єсть

 в  тому  законі.  То норма закону Про права молоді, і

 тому ми не хотіли.....

 

      ГОЛОВА.   То   що?   Знімається,   будь   ласка,

 Селіфонтьєв.

 

      СЕЛІФОНТЬЄВ.

 

      Шановний,    Олександре    Олександровичу,   563

 поправка.  Тут  Ніколаєнко,  я разом з ним подавав цю

 поправку  стосовно  того,  враховуючи нинішнє скрутне

 становище  з фінансуванням профтехосвіти, передбачає,

 що з учнів професійно-технічних училищ, які отримують

 стипендію   і   безкоштовне   харчування  за  рахунок

 держави,  під час виробничої практики до 50 відсотків

 заробітку  може  направлятись  на  рахунки училищ для

 організації  соціального  захисту  учнів,  культурну-

 спортивну діяльність та зміцнення учбово-матеріальної

 бази.

      Це  надзвичайно  важлива  поправка на данний час

 вона дасть можливість...

 

      ГОЛОВА.  Ясно. Станіслав Миколайович.

 

      НІКОЛАЄНКО  С.  М. У бюджеті передбачено на 1996

 рік  така  поправка,  якщо  ми тут її підтвердимо, то

 буде  нормально.  Але  комісія незначною більшостю не

 погодилася  з цим.

 

      ГОЛОВА.  563  поправка ставиться на голосування,

 будь   ласка,   увага.   Будь  ласка,  563  поправка,

 позитивно чи раціонально. Підтримайте її.

 

      "За" -

 

      Приймається.

      52,   53   статтю   в   цілому   ставляться   на

 голосування.

 

      "За" -

 

      Спасибі.

      54   "Кадрове   забезпечення  сфери  освіти".  Є

 зауваження?   Немає.  Стаття  наступна  55.  На  якій

 сторінці? На сторінці 78. Так, є. "Права педагогічних

 та     науково-педагогічних    працівників".    Немає

 заперечень.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Уточнення? Шаланський, будь ласка.

      До 55 статті.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ

      Дякую. 226, Кіровоградщина, Шаланський.

      Мене  цікавить  така  ситуація. Райентрові школи

 дуже  часто  в  райцентрі 4-5 середніх шкіл.І одне, в

 кращому  випадку 2 господарства, на цій території. Як

 забезпечить натуроплатою на рівні членів колективного

 підприємства   всіх   педагогічних  працівників,  які

 розміщені  в  райцентрі, адже це сільська місцевість.

 Ну,  не надо, не надо -це сільська місцевість по всіх

 категоріях  вчителі  отримують комунальні послуги. Де

 взять натуроплату, щоб забезпечить їх? В колективному

 підприємстві  не  вистачить.  Ми  вписуєм  норму, яка

 наперед не може бути виконана.

 

      НІКОЛАЄНКО.  Справа в тому, що, дійсно, тут було

 десь  15  чи  20 пропозицій, щоб цю норму зберегти, і

 поступила  це одна пропозиція -не зберегти. Ніхто вас

 не  зобов'язує.  На  рівні - мається  на увазі по ціні

 такій.  А  ви ж все рівно менше даєте. Але якщо ми це

 виключимо   сьогодні,   то   в  сільській  місцевості

 сьогодні   прожити   без   центнера   зерна   взагалі

 неможливо. І будем казати: це те, що хочемо.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Ну, хай буде записано законодавчо.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Анатолій  Миколайович, конкретно стаття і пункт,

 і що ви пропонуєте, бо це побажання, ви ж розумієте.

 

      ГОЛОВА. Дайте ще раз Шаланському.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ. Дякую. Я ні в якій мірі не заперечую

 про  те,  що  у  селі,  де є школа, і де є колективне

 підприємство,  там  все це абсолютно правильно. Я маю

 на  увазі,  що  таку  пільгу  забезпечити  (це  на 79

 сторінці,  права  колонка, верхній абзац): "одержання

 натуральної  плати  в  сільській  місцевості на рівні

 працівників  сільського  господарства". Скажіть мені,

 будь  ласка,  вистачить у того господарства зерна? НЕ

 вистачить. А законом передбачено.

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилиночку.

      Я  пригадую,  коли  ми  дискутували  цю  норму у

 минулому  складі Верховної Ради, це питання, ця норма

 записувалася  і передбачалася не для того, щоб ми тут

 заклали   гарантію  якимось  чином,  претензії  права

 вчителя  на  одержання  цієї  оплати  натуральної або

 додатку  до  свого  доходу,  а остільки надаючи право

 представникам   господарств   розпорядитися  в  такий

 спосіб своєю продукцією.

      Але...  Одну хвилиночку, але з того часу пройшло

 багато, багато чого змінилося.

      Тому,  тут  є  пропозиція така. Не записувати на

 рівні   працівників  сільського  господарства,  а  на

 одержання  натуральної оплати в сільській місцевості.

 Крапка з комою, і все.

      (Шум у залі)

      Це  стосується,  ще  раз повторюю, тільки селищ,

 райцентрів, селищ міського типу, які не є селами. А в

 містах  цього  права  взагалі  не  існує,  хоч  там є

 господарства теж.

      (Шум у залі)

 

      НІКОЛАЄНКО   С.  М.  Керівники  господарств,  не

 проявляйте свій лобізм. Тут нормально все написано.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Михайло Григорович.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.     Олександре    Олександровичу,

 шановні народні депутати, я не проти того, щоб вчитель

 у  сільській місцевості мав зерно.  Чому?  Тому що він

 оплату у районо отримує грішми.  А справа  в  тім,  що

 якщо  йому  колгосп чи господарство колективне виділяє

 зерно чи по пільговій ціні,  чи по іншій  -це  ж  інша

 справа!  Тут  не  може йти мови про оплату праці чи на

 рівні,  чи не на рівні.  Це допомога.  Люди добрі,  не

 можна,  це не зарплата. Він зарплату в грошах отримує.

 А сільськогосподарський виробник, він може й в

 натуральній оплаті, в натурі отримувати плату.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. Шановні колеги, одну фразу.

      Ця  пропозиція,  ця пропозиція дає законне право

 керівнику  господарства  при наявності цієї продукції

 видавати цю продукцію. Вона його не зобов'язує.

      (Шум у залі)

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу всіх сісти! І тих, хто кричить

 голосніше,  все одно, це не є підставою для того, щоб

 брати слово. Спокійно.

      Хто вносив поправку до цієї статті?

      Філіпчук, дайте слово Філіпчуку.

 

       НІКОЛАЄНКО С.М.. Ну давайте Філіпчука послухаємо.

 

      ГОЛОВА. Спокійно. Опустіть  руки.

 

      ФІЛІПЧУК Г.Г.

      Дякую,  Олександре  Олександровичу.  Я  хотів би

 власне оцю конфліктну ситуацію трохи зменшити. Справа

 в  тому,  що 591 поправку, яку я вносив, я справді не

 мав  на  увазі,  бо  щойно виступав міністр і справді

 проблеми  натуральної  оплати  треба  зняти.  Але ми,

 зважаючи  на  те,  що відкидаємо пільги щодо проїзду,

 щодо  паювання  землі  і  щодо  інших,  вважали би за

 потрібне сьогодні залишити повністю цю поправку і для

 працівників   освіти  за  цінами,  установленими  для

 працівників   сільського   господарства  виділяти  ті

 товари,  які можна виділяти. Бо якщо тих товарів олії

 чи  цукру  немає, то  вони  і  не  будуть  виділені.

      Але  якщо  сьогодні категорія у 3 рази більше за

 ціною  виділяється сільському вчителю, то власне це є

 не  питання,  яке  не  треба на це реагувати. Давайте

 проголосуєм за  цю попрвку.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги. Шановні депутати, будь

 ласка,  не  списуємо  з  усіх законів усі норми в цей

 закон.   Закон  про  колективне  сільськогосподарське

 підприємство  передбачає  право  господарств виділяти

 певну  суму  своїх  одержаних  фондів  -в  тому числі

 натуральних   -для   допомоги   працівникам   освіти,

 культури  і  працівникам  соціальної сфери. Незалежно

 від  того  чи  це  в  селі,  чи  в місті навіть як де

 розміщено господарство.

      Крім   того,  те,  що  говорить  зараз  Григорій

 Григорович,  відрегульовано Земельним кодексом. І там

 точно   записано   на   кого  поширюється  право  при

 виділенні земельної ділянки, частки, тощо. Записувати

 сюди  ще  раз це -по-перше, це буде неточно, бо треба

 повністю розписувати ту норму. А по-друге, це не буде

 уточнення  діючою  норми.

      Я   пропонував  би  цю...  цей  абзац  зняти  із

 редакції.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Тільки тому що він нічого не... за ним нічого не

 стоїть.

      Можна?

 

      ГОЛОВА.  Я ставлю пропозицію Філіпчука спочатку,

 номер поправки 591, ставлю на голосування.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.  про продукти харчування,  не про

 землю. Можна підтримати.

 

      "За" -

 

      ФІЛІПЧУК.      Це краще, ніж нічого.

 

      ГОЛОВА.  Ставлю  на  голосування  пропозицію про

 зняття цього абзацу.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.  Одержання натуральної плати, да?

 У сільській місцевості на рівні  працівників.  Комісія

 проти зняття.

      Філіпчука ще раз.

 

      "За" -

 

      ГОЛОВА.  Який  номер поправки Філіпчука? Давайте

 Філіпчука   ще  раз.  591,  так.  Придбання  основних

 продуктів харчування вчителям загальної освіти шкіл і

 вихователям    дошкільних    закладів    за   цінами,

 установленими      для     працівників     сільського

 господарства, так?

      Можна ставити? Ставлю на голосування.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.  І сільськогосподарських  учбових

 закладів,   бо   є  радгоспи  технікумів,  є  сільські

 училища.

 

      "За"-

 

      ГОЛОВА.  Ну,  хто турбується відносно протиріччя

 між  правом  і  його  реалізацією,  то  це протиріччя

 завжди існує, будь ласка. 12.30 - перерва, до 12.30.

               П І С Л Я   П Е Р Е Р В И

 

      ГОЛОВА.   Будь   ласка,   займайте  свої  місця.

 Станіслав Миколайович, на  трибуну.

      Стаття 55. М и цю норму пройшли, по-моєму? Так?

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. Права ми пройшли, так.

 

      ГОЛОВА. Так, як пропонував Філіпчук. Да, замість

 нашої від комісії, пройшла пропозиція Філіпчука.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. Філіпчука, так.

 

      ГОЛОВА. Ще до 55 статті є зауваження? Нема.

      (Шум в залі)

      Та,  ні.  Ми  тільки  поправку....  Ми  її ще не

 голосували, я тільки питаю: чи ще є? Яблонський, будь

 ласка, Валентин Андрійович.

 

      ЯБЛОНСЬКИЙ.  Шановний Олександре Олександровичу,

 шановні колеги! 574 ппоправка не проскочила моя. Отже

 про  що  ідеться?  Що  зараз  в новій редакції прийом

 педагогічни працівників на роботу здійснюється згідно

 трудовогоо договору, тоді, як весь час, в вищій школі

 була   демократична   традиція   -шляхом  обрання  за

 конкурсом,   це  дозволяє  кращі  кадри  підбирати  і

 підтримається  той демократизм, а то так, якщо лишемо

 ми  дамо  право  ректору договір заключати, отже, той

 суб'єктивізм не виключений.

      Я    просив   би,   щоб   мою   поправку,   574,

 проголосувати    і   прийняти,   підтримати   в   тій

 демократичній  традиції,  які  були все життя в нашій

 вищій школі.

 

      ГОЛОВА. Ну, це.... яка поправка?

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.. 574...

 

      ЯБЛОНСЬКИЙ. 574, сторінка 77.

 

      ГОЛОВА.   Так  це  ж  не  та  стаття.  Ми  ж  цю

 голосували вже.

 

      ЯБЛОНСЬКИЙ. Ні, а вона проскочили, проскочили...

 В  нас швидкі темпи були...

 

      ГОЛОВА.  В  нас  нічого  не  проскакує, Валентин

 Андрійович..

 

      ЯБЛОНСЬКИЙ. Буває і таке...

 

      ГОЛОВА.  Значить,  чітко  визначити питання щодо

 прийому на роботу педагогічних,  науково-педагогічних

 працівників  на основі конкурсного   відбору.

      Станіслав Миколайович, що там було?

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.  Підпункт  3-й,  я  б  хотів   би

 закликати колег до змін олсвіти, щоб вони коментували.

 Підпункт 3-й на  сторінці  77  останнє  речення  каже:

 "прийняття  на  роботу  зазначених  пррацівників  може

 здійснюватися на основі конкурсного відбору"

      (Шум в залі)

      "Педагогічні  і  науково-педагогічні  працівники

 приймаються  на  роботу  шляхом  укладання  трудового

 договору,   в тому  числі    за   контрактом.

      Прийняття  на роботу зазначених працівників може

 здійснюватись  на  основі  конкурсного  відбору. Може

 тому,  що  тут  є  у нас педагогічні, а це стосується

 лише  науково-педагогічних.

       Давайте  думку  Міністерства  освіти.

 

       ГОЛОВА.   Що  скаже  Михайло  Захарович?

 

      ЗГОРОВСЬКИЙ. Ми не  заперечуємо  проти  поправки,

 яку вносить депутат Яблонський.

 

      ГОЛОВА.  Але  тут  в  такій  редакції  це будуть

 взаємовиключаючі позиції.

 

      ЗГОРОВСЬКИЙ.         Так  тоді   надо  добавить:

      "Прийняття    на   роботу   науково-педагогічних

 працівників   здійснюється   на   основі  конкурсного

 відбору",  бо   в  школі  не  здійснюються  такі....

 

      НІКОЛАЄНКО С.М..  Так,  так...

 

       ГОЛОВА.  Тоді за що будемо голосувать, скажіть,

 будь ласка,  ще  раз?

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.   Поправка    Яблонського  574.

 

      ГОЛОВА.   Та   ні,   там  поправки  немає,  там

 побажання,  поправку   зачитайте   так,    як  будемо

 голосувать.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. Підпункт 3:

      "Педагогічні  та  науково-педагогічні працівники

 приймаються  на  роботу  шляхом  укладання  трудового

 договору.

      Науково-педагогічні працівники..."

      А,  вибачаюсь,  "  в  тому числі за контрактом".

 Крапка,  перше   речення  йде  в  чистому  виді.

      Друге  речення:  "Прийняття  на  роботу науково-

 педагогічних   працівників   здійснюється  на  основі

 конкурсного відбору".

 

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

 

       ГОЛОВА.  То  тоді треба з першої фрази вилучити

 "науково-педагогічний".

 

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

 

       НІКОЛАЄНКО С.М.  Там  може бути,  скажімо,  з-за

 кордону приїздить спеціаліст,  його  шляхом  контракту

 беруть, обирають.

 

      __________. Так, як Станіслав Миколайович говор?

      Ще   раз   прочитайте,   і   будемо  ставить  на

 голосування.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.      Повністю  третій  підпункт.

      "Педагогічні  та  науково-педагогічні працівники

 приймаються  на  роботиу  шляхом  укладання трудового

 договору,  в  тмоу   числі  за  контрактом.

      Прийняття    на    роботу   науково-педагогічних

 працівників   здійснюється   на   основі  конкурсного

 відбору".

 

       ГОЛОВА.   Тобто,   відбор,   а  потім  контракт

 укладається, так?

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.  Контракт  як  кінцева  форма.

 

       ГОЛОВА.  Ставиться  на голосування ця норма. Як

 уточнення до проголосованої 54 статті. Будь ласка.

 

      "За" -

 

      Станіслав  Миколайович,  ви не повинні говорити,

 бо  ви  збиваєте  тим  самим  депутатів. Що ви хотіли

 сказать?

 

      НІКОЛАЄНКО  С.  М.  Справа  в  тому  тут задають

 питання,  так  що всі конкурсним шляхом? Ні, тут мова

 йде   про  те,  що  інколи,  коли  спеціаліст  тільки

 прийшов,   його   не  знають,  ректор  його  бере  по

 контракту  на рік на два. Потім його можуть і обрати.

 І  так,  і так. Тому що людину взагалі не знають, він

 приїхав   з   іншої   місцевості   і  так  далі.  Щоб

 суб'єктивізму  не  було. Так, Михайло Захарович. Тому

 це нормально.

      Задали питання, Олександре Олександровичу, то що

 всі працівники: асистент, викладач, старший викладач,

 що всі обов'язково обираються.

 

      ГОЛОВА.  Тоді  треба додати до цього таку фразу.

 Порядок  проведення конкурсного відбору і призначення

 на роботу, прийняття на роботу визначається Кабінетом

 Міністрів.

      Тому   що   тут   повинно   бути  співвідношення

 права  забезпечення.  Одне  і  друге тут не контактує

 воно, не зовсім контактує. Як ви дивитеся?

      Я  пропоную  так,  цю норму Валентин Андрійович,

 беріть на замітку після проголосування цих статей, ви

 поки  що пропдумайте, підійдіть до міністра, сядьте і

 продумайте   як   це   записать,  щоб  було  все  тут

 з'ясовано.

      Ідем дальше. 55 стаття. Ми її уже проголосували,

 зауваження   вони   підтримані.   Можна   ставити  на

 голосування  в цілому 55 статтю? Вона не викликає вже

 заперечень після того, як проголосували одну норму за

 пропозицією Філіпчука.

      Ставлю на  голосування 55 статтю. Увага.

 

      "За" -

      Прийнято рішення.

      56  стаття  "Обов'язки  педагогічних та науково-

 педагогічних працівників".  Зауважень немає.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. Давайте голосуєм.

 

      ГОЛОВА. Ставлю на голосування 56 статтю.

 

      "За" -

      Прийнято рішення.

 

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. 57 стаття на сторінці 80 внизу.

 

      ГОЛОВА. Сторінка 80. 57 стаття "Гарантії держави

 науково-педагогічним  працівникам та іншим категоріям

 працівників  закладів освіти".

      Кожушко, будь ласка.

      606 поправка.

 

      КОЖУШКО.  Уважаемые  коллеги! Суть моей поправки

 заключается    в    том,   чтобы   ликвидировать   ту

 несправедливость,  которая существует уже давно между

 учителями  и  государственными служащими. Вы помните,

 что  любой  работник райкома партии, райисплолнкома и

 так  выше  всегда  считался государственным служащим.

 Сейчас  любой  работник  администрации тоже считается

 вплоть до секретаря государственным служащим. Учитель

 не  считается  государственным  служащим.  Поэтому  я

 прошу  статью  57 записать в таком выражении:"Держава

 надає     науково-педагогічним     та    педагогічним

 працівникам статус державних службовців відповідно до

 чинного  законодавства".  И  прошу  поставити  его на

 голосование.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

 

      ГОЛОВА. Що скаже Кабінет Міністрів?

 

      НІКОЛАЄНКО.   Шановні  колеги!  Дайте  я коротку

 інформацію зроблю, а тоді ...

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, говоріть.

 

      НІКОЛАЄНКО.  Тому  що це питання так уривчато не

 можна  розглядать.  Шановні  колеги!  Дійсно,  багато

 науково-педагогічних      педагогічних     колективів

 поставили  питання  про  прирівняння  їхніх прав щодо

 матеріального  їхнього  забезпечення  -це  доплат  на

 лікування,  пенсійні,  а  потім питання з доплатою за

 стаж -до державних службовців.

      Крім того поступило і ще було багато прохань від

 депутатів,  конференцій  районних  педагогів, рад про

 індексування  заробітньої  плати інженерно-технічному

 персоналу,  який  робить  сьогодні  в  нас  в учбових

 закладах  і  на  мізерних  зарплатах  сидить.

      Ми  зробили  ці  розрахунки,  які...  ну тут уже

 Кабінет  Міністрів  виступить. Ми робили їх десь на 1

 грудня,  на  момент  подання  закону. То встановлення

 середніх    (...........)    і    посадових   окладів

 обслуговуючому   персоналу  на  рівні  не  нищому  із

 середньої  зарплати  в народному господарстві вимагає

 додатково   42 трильйони  на рік.

      Дальше.     Виплати     педагогічним    науковим

 працівникам   за   вислугу  років,  щомісячно  там  у

 відсотках    -31   трильйон.   Надання   педагогічним

 працівникам  щорічної  грошової нагороди в розмірі не

 менше  одного  окладу -9 трильйонів. Виплата допомоги

 на  оздоровлення  -10  трильйонів.  І  всього  на той

 період,  коли  ми  рахували -128 трильйонів.

      І   те,   що   пропонував   Кожушко,   практично

 охоплюється  цими  пільгами.  Тому  що  сьогодні єслі

 розібратися,   то   статус  державного  працівника  і

 вигідний  і  невигідний  вчителеві. Тому що він після

 вузу  має  право  на 48 днів відпустки і ненормований

 робочий  день.

      А  якщо  він  стає  держслужбовцем,  то  в нього

 відпустка лише 24 робочих дня і він повинен працювати

 у вихідні,  як  скажем,  директор  і так  далі.

      Тому тут якби ціни (...........), що я прочитав,

 взяли,  то  й  був би держслужбовець. Але в Кабміна є

 суттєві    зауваження.    Ми   б   хотіли   послухати

 представника.

      Щас,  хай  він скаже,  а потім...

 

      ГОЛОВА. Ще  Кожушк, будь ласка.

 

      КОЖУШКО.  Уважаемые  коллеги! Я считаю, что ваши

 обоснования  не  являются  достаточно убедительными и

 просил  бы  поставить  это,  как  мы  весь  закон, на

 поименное голосование. Потому что этот вопрос не мой.

 Это  вопрос  тех избирателей, которые отдали голоса и

 считают,    что   необходимо   эту   несправедливость

 ликвидировать. Она все время существует.

 

      ГОЛОВА.   Будь  ласка,  хто  буде  говорить  від

 Кабінету?  Михайло  Захарович,  будь  ласка.  Михайло

 Григорович Каскевич.

 

      КАСКЕВИЧ  М. Г. Шановні народні депутати, в мене

 є  така пропозиція взагалі по 57 статті. Розумієте, в

 чому справа, що чесно кажучи, от в такому вигляді, як

 вона   зараз   вималювалася,   вона   буде  коштувати

 додатково 192 трильйони карбованців.

      І  справа  навіть  не  в  тім,  що 192 трильйони

 карбованців,  яких  немає  ні  в проекті бюджету 1996

 року,  навряд чи воно, як кажуть, далі буде. А справа

 в  тім,  що  декілька місяців назад до Верховної Ради

 Урядом  внесені  пропозиції  по впорядкуванню взагалі

 системи  оплати  праці  в  бюджетній  сфері.  Тому що

 вибачите, сьогодні який розрив між... в тій же освіті

 між  працівниками  основних професій і обслуговуючим,

 так  званим,  персоналом. Значить, цього далі вже, як

 кажуть, не можна терпіти.

      Тому,   це   є  питання  окремо.  І  я  пропоную

 наступний  сценарій, що практично уже одна стаття є в

 нас,  яка  вийшла  на  третє читання: дати змогу ще в

 комісіях  попрацювати  над цєю 57 статтею в контексті

 взагалі  систематизації  оплати праці і наведення там

 порядку  в бюджетній сфері, а потім повернутися до 57

 статті.

 

      ГОЛОВА.  Михайло  Григорович,  я  просив, щоб ви

 дали,  прокоментували  саме  цю  поправку,  а  ви про

 статтю говорите.

      Відносно   статуса  державного  службовця,  будь

 ласка.

 

      КАСКЕВИЧ  М. Г. Практично, якщо... Обгрунтування

 те,  яке  я  казав, воно, практично, пов'язано з цим.

 Державним   службовцем  можна  признавати,  не  можна

 признавати,   це   можна  дискутувати.  Але  якщо  ми

 наведемо   взагалі   у   бюджетній  сфері  порядок  і

 закономірність  і різницю між, як кажуть, відповідною

 кваліфікацією  і  підготовкою,  посадою і прирівняємо

 практично до відповідних осіб у дрежавних службовців,

 то  ми тим самим вирішим цю проблему. Але в комплексі

 треба,  не  можна  освіту  одну сьогодні витягувати з

 контексту всіх проблем, як і є у бюджетній сфері.

 

      ГОЛОВА.   Так.

 

      КАСКЕВИЧ     На голосування.

 

      ГОЛОВА.  Я поставлю на голосування, тільки, будь

 ласка,  спокійніше,  спокійніше. Є пропозиція Кожушка

 про   прирівнювання   вчителя,   працівника  науково-

 педагогічного...   Візімете   з   мотивів.   Є   ваша

 пропозиція тут? Одну хвилиночку, хвилину.

      Поправка  Кожушка  ставлю  на  голосування.  Ну,

 чому, чому, хто сказав, що немажна?

 

      "За" -

 

      Я   роблю   зауваження  депутату  Бойко,  це  ви

 бездумно  голосували,  бо я голосував правильно, будь

 ласка, Косів, прошу.

 

      КОСІВ.   Олександре   Олександровичу  і  шановні

 народні  депутати,  я  домагався  слова для того, аби

 нагадати вам, що це питання виникає в цьому залі не в

 перше.   Більше  року  тому,  коли  ми  розглядали  і

 приймали  закон  про бібліотекі і бібліотечну справу,

 теж саме питання виникло, хто такі бібліотекарі, вони

 державні службовці чи не державні службовці? Цеж саме

 питання  виникло,  коли ми приймали закон про музеї і

 музейну справу. Я думаю, що ніхто із нас не скаже, що

 бібліотекарі в державі виконують менш важливу функцію

 ніж   вчителі.   Отже   треба,  ви  тоді,  Олександре

 Олександровичу,  погодилися  на тому, і ми всі, що ми

 даємо   протокольне   доручення   Кабінету  Міністрів

 розробити   положення  про  всі  ці  категорії  наших

 працівників.

      Це  можна  робити  навіть не обов'язково у плані

 Закону  про  державного  службовця  -це  можна робити

 навіть  через  систему  тарифних ставок оплати праці,

 відпусток  і  таке  інше, і всяких інших пільг. тобто

 тут  треба  навести порядок. Але не обов'язково через

 той  чи  той  видовий  закон.  З  приводу цього треба

 прийняти якісь окремі нормативні акти.

 

      ГОЛОВА.  Я  вношу  пропозицію  таку. Будь ласка,

 одну   хвилиночку.   Пропозиція   така5   норми   які

 передбачені, закладені в цьому законі, власне кажучи,

 покривають  всі  ті  переваги  чи  пільги,  які мають

 державні    службовці,   і   розповсюджують   їх   на

 представників  освітянської  сфери. Тому є пропозиція

 така   -цю   статтю  проголосувати,  і  проголосувати

 окреме   доручення   Кабінету  Міністрів  підготувати

 проект  змін  до Закону про державну службу для того,

 щоб розповсбдити (якщо визнає Верховна Рада) на цілий

 ряд    категорій    працівників    статус   державних

 службовців.  тоді  це  було  б  правильно.  Була б за

 адресою  ця норма. Бо через кожен закон зачіплюватися

 за  категорію  державного  службовця буде з юридичної

 точки  зору  неграмотно. А права тут закладені, в цій

 статті...  Мені  здається,  цілком достатні для того,

 щоб  якщо буде в бюджеті достаньої можливості закрити

 права   чи   покрити   права...   забезпечити   права

 представників освітянської сфери. Так чи ні?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Кабінет Міністрів іще що думає?

 

      ПИНЗЕНИК В.М.

      Шановний  Олександре  Олександровичу  і  шановні

 колеги!

      Я  хотів  би  інформувати про наслідки прийняття

 цього  рішення. І ми весь час, останній час знаходили

 з вами нормальні компромісні рішення, які тут звучали

 в залі, і пропозиції.

      Прийняття  законом потребує негайного збільшення

 витрат   в   розрахунку   на   рік   190   трильйонів

 карбованців.  Не  найдем  ми  таких  сум  сьогодні  в

 бюджеті!..

      Друге.  Сьогодні ми маємо борги перед освітянами

 на 2 місяці -будем мати борги на 5-6 місяців!.. Тому,

 що доходами ці суми не забезпечені...

      Третє.  Прийняття  цієї статті породжує серйозні

 диспропорції в заробітній платі. Наприклад, за даними

 січня лаборант або бібліотекар повинен отримувати 11,

 4 мільйони карбванців -це оклад.

      Середня  заробітна  плата  в  січні  в сільскому

 господарстві  5, 4 мільйони, лаборант або бібліотекар

 ппромисловості  сьогодні  отримає  3-4  мільйони, таж

 сама  посада, серьйозні соціальні конфлікти в зв'язку

 з рівнем заробітної плати.

      Четверте. Уряд немає при такій статті можливості

 впливу  на  заробітну  плату, а ми вам наводили дані,

 коли   реальна  заробітна  плата  деяких  працівників

 складає 200 мільйонів карбованців.

      Тому  ми  пропонуємо все-таки цю статтю сьогодні

 не  голосувати,  відкласти  на  3-є  читання  і найти

 компромісне рішення.

      (Шум в залі)

      Я  говорю  запис цієї статті означає, ця стаття,

 яка  записана сьогодні, що ми негайно повинні підняти

 оклади тих працівників до середньої по промисловості.

 Тому  наше  прохання:  віднести  на  3-є  читання  57

 статтю.

 

      ПИНЗЕНИК В.М.  До  речі,  Росія  в  Законі  "Про

 освіту" це все врахувала і так же записала, як  і ми.

 

      ГОЛОВА.   Так,   так...   Одну   хвилинку,  є  2

 пропозиції,  прошу  уваги.  Я  ще  раз  прошу...  Є 2

 пропозиція:  1-а  віднести  на  3-є  читання, друга -

 приймати зараз.

      З   мотивів  голосування:  2-"за",  2-"проти"  -

 запішітся з цього пприводу - 2 "за", 2 - "проти".

 

      ПИНЗЕНИК В.М.     Що     ж     поправки,    якщо

 вцілому..........   ця   стаття.  Попправка  не  піде

 концепція....

 

      ГОЛОВА.   Терьохін,   Ви  за  прийняття?  Проти.

 Немировський,   за?  За.  Лук'яненко?  Тлумачення  не

 треба,  "за" чи "проти"? Проти. Ратушний? Проти. Тоді

 Лук'яненко   залишається.  Шейко,  "за"  чи  "проти"?

 Кожушко,  "за",  так?  Таким  чином,  Терьохін,  будь

 ласка.

 

      ТЕРЬОХІН.

      Шановні  колеги, це питання не тільки стосується

 закону  цього.  Ми  маємо  неврегульоване  питанян  в

 Законі "Про оплату праці. Є інші категорії населення,

 кі  теж  потребують  таких  самих  норм. Ви знаєте, і

 технічні  працівники,  і  не  тільки  освітяни,  а  і

 культура,  скажемо,   і  так  далі.

      Тому  є дійсно пропозиція: для того, щоб в цьому

 одному акті не годити цю норму, не узгоджену з іншими

 методами  заробітної  плати,  віднести  це  на  тратє

 читання,  її  треба  вирішуваит цю норму, правда, але

 вирішувати в комплексі з усіма іншими законами.

      За  інформацією  міністра праці, вони провели цю

 роботу і зможуть це підготувати до третього читання.

      Тому   я   просив   би  сьогодні  цю  статтю  не

 голосувати ,  а  віднести  на  третє  читання.

 

       ГОЛОВА.   Немировський.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ.

      Данную статью, я считаю, что необходимо принять.

 Но есть спорное положение, это пункт 4. Там последний

 абзац  идет  в  противоречие  с поправкой, которую мы

 принимали   по   земельному   кодексу.   И   по  всей

 вероятности,  вот  здесь и камень преткновения.

      А   то,   что   надо  регуларовать  отношения  в

 педагогической  сфере,  это не  вызывает  сомнения.

      Остаток  временя я передаю  Краснякову.

 

       КРАСНЯКОВ.

      Уважаемые  коллеги,  закон  и  изменения к этому

 закону  уже рассматривается в Комиссии более года. Мы

 встречались,  и был замминистра финансов. И министр в

 тесном   сотрудничестве   работали   с  Министерством

 образования. Вроде бы тогда мы находили общий язык, и

 говорили,   что   57  статья  нужна,  что  необходимо

 регулировать  заработную  плату  и  обратить внимание

 все-таки  на педагогических работников, в том числе и

 на  технический  персонал,  и  когда  сегодня  уже мы

 доходим  до  57  статьи  сегодня, выдим очень большое

 представительство  Кабинета  Министров,  и сегодня мы

 говорим  о том, что давайте будем сегодня откладывать

 и так  далее.

      Мы   таких   на   комиссии,  таких,  вообщем-то,

 взаимоотношения,  мы  находили  более  тесный контакт

 работы  был. Сегодня мы просто пытаемся заблокировать

 вот  эту  статью  работы.  Поэтому  ее  рассматривать

 сегодня   надо,   и  хотели  бы  слышать  предложение

 Кабинета   Министров   как   эту   статью  обеспечить

 финансирование.

 

      ГОЛОВА.  Кожушко.

 

      КОЖУШКО.  Уважаемые  коллеги, мы принимаем закон

 не  на  сегодня  и  не на месяц, а принимаем закон на

 долгое  время.  Поэтому  очивидно у вас ни у кого нет

 сомнения  в  том, что эта категория работников должна

 быть  приравняна  к  тем же службовцам. А в отношении

 того вводить или не вводить, мы можем в постановлении

 записать, и думая, что наша страна все будет катиться

 вниз.   Мы   же   имеем   положение,  что  будет  она

 подниматься,  появятся  деньги и люди начнут получать

 по  этому  постановлению.  Можна  такое... о том, что

 будет вводится таким-то порядком эта статья.

 

      ГОЛОВА.  З'ясували  позицію. Два депутати, прошу

 уваги чи один виступив? А Ратушний проти, будь ласка.

 

      РАТУШНИЙ.

 

      Я  власне  такого  ж  як  працівник  в  минулому

 освітньої галузі і вчитель, я за те, щоб вчителі були

 державними  службовцями. Питання полягає в тому, якщо

 ми  зараз  проголосуєм  за  це  в  данний  момент. Чи

 справді   ми   зможемо   з  цього  бюджету,  який  не

 виконується,  з тої зарплати, яка вже не виплачується

 Міністерством  фінансів  і  не виконується три місяці

 вчителям,  чи  ми  справді  зможемо  забезпечити  той

 рівень вчителям оплати працівникам освіти.

      Я  прихильник того, щоб працівники культури були

 прирівненні   до  цього,  не  забезпечити  їм  статус

 реальний, не лише формальний як державного службовця.

 Саме  під  цим  кутом,  я вважаю, що справді доцільно

 звернутися  до  цієї  статті  тоді,  коли  ми реально

 забезпечимо їм статус державного службовця.

 

      ГОЛОВА.  Таким  чином  ми з'ясували позиції. Два

 депутати  пропонують  зняти  з  розгляду  цю статтю і

 віднести   її  до  третього  читання,  узгодивши  всі

 позиції з Кабінетом Міністрів і тому подібне.

      Два  депутати  наполягають  на тому, що треба її

 голосувати,  маючи  на  увазі, що більшість норм цієї

 статті,  як  передбачено  в  проекті  постанови, буде

 вводитися із 1997 року.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Давайте,    якщо   не............   інше,   тоді

 компроміс    будемо    шукати.    Чи    відразу    ви

 хочете............. узгоджує.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Ну,  дайте ще слово... Ніхто не буде...........,

 тому що вже 10... пропонують компроміс. Все.

      Ставиться  спочатку  те, що внесено від комісії.

 Ставиться   на   голосування  стаття  57  в  редакції

 комісії.

 

      "За" -

 

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Ставиться   на   голосування   пропозиція   двох

 депутатів:   про  віднесення  цієї  статті  на  третє

 читання.

 

      "За" -

 

      Чечетов, будь ласка, ваша пропозиція.

      Чечетов, будь ласка.

 

      ЧЕЧЕТОВ

      Уважаемые  коллеги!  В  самой 57 статье есть две

 ключевых    позиции,   которые   нужно   оставить   и

 проголосовать,  а остальное можна, так сказать, пойти

 на  компромис  и отбросить. Ну, например, может можна

 отбросить,   что  "надання  педагогічним  працівникам

 щорічної  грошової  винагороди  в  різмірі не меншому

 одного  посадового  окладу  за сумлінну працю", можна

 наверно в 57 статье отбросить "виплату педагогічним і

 науково-педагогічним    працівникам    допомогу    на

 оздоровлення  в  ромірі місячного окладу при виході у

 відпустку". Вот придет время -и это будем платить. Но

 что  касается  позиции установления зарплаты учителям

 не ниже средней по промышленности, а в вузах -не ниже

 двойной,  если  мы  хотим  сохранить интелект нации и

 думаем  о  будущем  Украины, здесь надо проголосовать

 сегодня обязательно.

      И  это  от результатов голосования будет видно -

 кто  думает  о  том,  чтоб  была Украина у нас. Будет

 интелект -будет Украина. Не будет интелекта -не будет

 Украины.

      Если эти 2 позиции мы не проголосуем, говорить о

 перспективе просто безсмысленно. Спасибо.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  Так. Я прошу уваги. Поступила... будьте

 уважні.  Будьте  уважні,  спокійно. Спокійно, поки що

 нема з чого платить. Спокійно.

      Мельник. Я...  я прошу уваги.

      Ну будь ласка,   спокійно.  Одну хвилинку.

      Пропозиція  Чечетова  така -у статті 57 залишити

 такі  норми: на сторінці 83 внизу і на сторінці 84...

 будьте  уважні.  Михайло  Васильович. Відпустіть його

 від  себе, будь ласка.

      Вадим  Петрович,  спокійно.  Я  оголошую  те, що

 пропонує  Михайло  Васильович.  Будьте уважні. Стаття

 57,   сторінка   83.   Ті  пункти,  що  тут  записані

 звучатимуть  так:  "встановлення  середніх  ставок  і

 посадових  окладів  педагогічним  працівникам у вищих

 закладах освіти першого та другого рівнів акредитації

 та  інших  закладів  освіти  на  рівні не нижчому від

 середньозаробітної  плати працівників промисловості".

 І   далі,  друге.  "Держава  забезпечує  встановлення

 середнього   розміру   ставок   і  посадових  окладів

 навчально-допоміжному  та обслуговуючому персоналу на

 рівні  не  нижчому  від  середньозаробітної  плати  в

 народному   господарстві".  А  решта  відноситься  на

 підготовку потім... Його ж пропозиціє така ж, не менш

 важлива, ніж ваша!

 

      НІКОЛАЄНКО  С.  М.  Але не можна і перший пункт,

 тут нормальний: "Перепідготовка..."

 

      ГОЛОВА.    Пропозиція   Чечтова   ставиться   на

 голосування.

 

      "за"

      Не підтримується.

      Моцпан,  будь ласка.

 

      МОЦПАН  А.  Ф.  (146 Амвросиевский избирательный

 округ)

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 коллеги,  я  глубоко убежден, что нам нужно сохранить

 норму  52 статьи Закона об образовании, который у нас

 был  принят  в  свое  время.  И, действительно, нужно

 выводить  заработную  плату работникам образования на

 среднюю по промышленности.

      Но  второй  пункт,  вы  обратите  внимание, мы и

 техперсоналу,   лаборантам  тоже  выводим  заработную

 плату среднюю по промышленности. Мы бросаем...

 

      ГОЛОВА. По народному господарству.

 

      МОЦПАН  А. Ф. По народному господарству, я прошу

 прощения. Мы из одной крайности в другую.

      Я  приведу  вам  конкретный пример. 15 лет назад

 заработная плата начанающего учителя была 100 рублей,

 зарплата  технички-70  рублей,  две  третьих. Сегодня

 учитель может получать 10 миллионов, 15 миллионов, 16

 миллионов, а у технички полтора миллиона. Вы обратили

 внимание, какой мы сделали разрыв?

      Поэтому  у  меня  есть  конкретное  предложение,

 дальше... Я ожидал, что проголосуют. 70% должностного

 оклада  начинающего учителя должна составлять сегодня

 заработная плата технички, тогда будет справедливо.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА. Де ваша поправка? Номер? Номер поправки?

 

      МОЦПАН  А.  Ф.  640.  Сейчас  я скажу, какая моя

 поправка. 640 поправка, страница 86.

 

      ГОЛОВА. 640 поправка.

      (Шум у залі)

      ГОЛОВА.   Пункт   перший   статті  57  доповнити

 частиною  у  такій  редакції:  встановлення посадових

 окладів  технічним працівникам на рівні не нижчому 70

 відсотків посадового окладу педаггогічного працівника

 стажу  роботи до 3 років або нижчої категорії. Ставлю

 на голосування цю пропозицію.

      Спокійно.  Ще  раз  прошу  спокійно.  Так як раз

 регламент передбачає. Голосується 640 поправка, автор

 якої Моцпан Анатолій Федорович.

 

      "За" -

 

      Не  вистачає  голосів.  Є  пропозиція  статтю 57

 розглянути  після закінчення всіх статей, будь ласка,

 все, дякую.

      58,   сторінка  90  -Заохочення  педагогічних  і

 науково-педагогічних працівників. Немає зауважень.

      Стаття  59 -Відповідальність батьків за розвиток

 дитини. Немає заперечень.

      Стаття 60-Права батьків. Збережена норма діючого

 закону.

      Стаття   61  -Фінансово-господарська  діяльність

 закладів  освіти та установ, організацій, підприємств

 системи  освіти.  Немає  зауважень. Є? Будь ласка, 58

 тире 60 включно ставиться на голосування.

 

      "За" -

      61 стаття, будь ласка, Ніколаєнко.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. Алексєєнко, я так думаю...

 

      ГОЛОВА.  Кириченко Микола Олексійович.

 

      КИРИЧЕНКО М.О., Полтавська область.

      Олександре Олександровичу, дякую.

      В  мене  поправка  -стаття 58-ма, ви не звернули

 просто  уваги -я руку тримав, я вибачаюся... Поправка

 номер  670,  сторінка  90-91.  Я  хотів  би,  щоб  ми

 проголосували  цю  поправку. Вона поліпшує статтю 58-

 му.  Я  за...  щоб  не  займати час -перед всіма є ця

 поправка... Сторінка 90-91, поправка 670.

      Я  хотів  би  проголосувати і просив колег своїх

 підтримати її.

 

      ГОЛОВА.  Це  проголосована вже стаття, слухайте,

 Микола  Олексійович...  Ну,  я  прошу: не галасуйте з

 місця!  Я  ж  не  можу  прослідкувати за тим, якщо ви

 кричите з місця і вимагаєте, щоб всіх голосувало!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      НІКОЛАЄНКО  С.  М.  Та ми перенелси цю статю про

 землю...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  Микола олексійович, статтю 58 доповнити

 першою  частиною в такій редакції: за сумлінну працю,

 зразкове  виконання  трудових  обов'язків, досягнення

 високих    результатів    в    навчанні,    вихованні

 педагогічних   і   науково-педагогічних   працівників

 щорічно видається грошова нагорода в розмірі не менше

 2-х  посадових  окладів. Наявний текст вважати другою

 частиною.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. Це ми перенесли в 57-му...

 

      ГОЛОВА.   Це   в   57-мій   статті,   вона  буде

 розглядаться  окремо.  По-перше...  А  потім,  як  ви

 складали  коли  смєту  на  рік, то тоді прикиньте, як

 його визначати...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      НІКОЛАЄНКО  С.  М. Це все, Микола Олексійович, у

 відсотках  до основного фонду зарплати складається, а

 не в... з .........................

 

      ГОЛОВА.  Так, 61-шу ми проголосували?

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. У 61-й було запитання...

 

      ГОЛОВА. 61: "Фінансово-господарська діяльність".

 У кого запитання до 61-ї? Немировський, будь ласка.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.

      Здесь   имеется   поправка   Шевченко,   и   она

 кардинально  изменяет  суть  этой статьи. Дело в том,

 что главным недостатком...

 

      ГОЛОВА.  Одну хвилиночку! Масенко!

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ  В.  Л..... Дело в том, что главным

 недостатком    сегодня    -это   как   осуществляется

 финансирование  на  места.  Местные бюджеты не всегда

 имеют деньги и возникает очень много проблем....

 

      ____________. Не имеют денег...

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.   Да,   не   имеют   денег.   И

 необходимо,  чтобы финансирование образования было  за

 счет   Государственного   бюджета.   А  соответственно

 регулирует  расходы  местный   бюджет,   направить   в

 Государственный  бюджет,  чтоб  это было независимо от

 того , имеет деньги местный бюджет или нет.

 

      ГОЛОВА. Станіслав  Миколаєвич...

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. Справа в тому, що таких попправок

 було дуже багато і коли б велася дискусія, що до того,

 щоб утримання закладів освіти було взагалі взагалі  на

 Державному   бюджеті,   і  відсвятковувалося  по  всім

 місцевостям незалежно від того,  чи є в Донецьку,  а в

 Тернополі  нема чи в Херсоні нема.  То така попправка,

 дійсно,  була.  Але  під  тиском,  під   аргументацією

 Кабінету Міністрів,  представників Міністерства освіти

 вона не пройшла на комісії.

      До  речі,  і  я навіть вносив таку поправку і ви

 навіть згоджувались до того, що тільки зарплату взять

 хоча  б  на  контроль. І буле таке формулювання, що в

 разі   відсутеності   мінімально   необідних   коштів

 місцевих  бюджетів,  держава  дотує до ціх. Єсть така

 поправка і ми  можемо  її найти.

      Тому  комісія все-таки не ідтримала, але розумна

 пропозийція.

 

      ГОЛОВА. Ви  наполягаєте  на  голосуванні?  Номер

 поправки. 690? Одну  хвилину,  690 поправка?

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. 690.

 

      ГОЛОВА. Ставиться на голосування поправка 690.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. Сторінка 93.

 

      "За" -

 

      Таким  чином, поправка 690, яка говорить про те,

 що   слова  "коштів  відповідних  бюджетів"  замініти

 "коштів Державного бюджету". Так  чи ні?

      Ще  поправки які до цієї статті? Філіпчук.

 

      ФІЛІПЧУК.  Дякую.  Я щодо 702 поправки. Тут вона

 відхилена,  тому  що  це  норма іншого закону. І йшла

 мова проте, що треба давать пільги тим підприємствам,

 які  створюють  умови для професійнотехнічної овіти і

 освітньої діяльності.

      Я тут буду погоджуватись, але справа в 5 пункту,

 я  би  просив  доповнити одну позицію: для здійснення

 освітньої наукової оздоровчої с спортивної діяльності

 треба обов'язково дописати "видавничої діяльності".

      Шановні колеги, в нас сьогодні така ситуація...

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.  Це ж і є  освітня.

 

      ФІЛІПЧУК.    Ні,  ні, так от якраз є прецеденти:

 вона не попадає в освітню, вона не попадає в наукову,

 і  практично,  ми сьогодні  величезні  платимо....

      Це 95 сторінка права колонка, 5 пункт.

 

       ГОЛОВА. 702 поправка? Ставиться на голосування.

 

 

      ФІЛІПЧУК      702,   але   в  п'ятому  отут,  де

 остаточна   редакція...

 

       ГОЛОВА. 702 поправка ставиться на голосування.

 

       НІКОЛАЄНКО С.М. Одне слово -"видавнича діяльність

 " він ......

 

      За -

 

       ГОЛОВА.   Не  вистачає  голосів.

      Ще   поправки  які?

      немає.

      Так, 61  статтю  пройшли.

      62 стаття -"Фінансування наукових досліджень".

      Я  прошу  звернуть  увагу, що тут більшість норм

 закону   ті,   що  діють  сьогодні,  а  тільки  зміни

 вносяться  певні.  Тому я рпосив би зауваження робить

 головним чином до змін. І відповідно до тих поправок,

 котрі  внесені  були  вами.

       До  62  є  у  вас  зауваження?  61 ставиться на

 голосування.

      За -

      Прийнято. До 62, будь ласка,  Олексєєнко.

 

      ОЛЕКСЄЄНКО   В.  К.  Алексеенко, 151  Марьенский

 избирательный округ.

      В  62  статье другим пунктом записано: "Земельні

 ділянки   закладів  освіти  та  утсанов,  організацій

 державної   системи  передаються  без............  Це

 визначено земельним  кодексом.

      Дальше іде...

 

      ГОЛОВА.    Я    прошу   почекайте.   62   стаття

 "Фінансування наукових досліджень"

 

      ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  Так, це 62, я за 62.

 

      ГОЛОВА.  Ще  раз говорю подивіться номер статті,

 це  інша  норма.  Я прошу уважніше бути, ну так же не

 можна.  Ще  у  кого є пропозиції до 62? Немає. До 63?

 Будь ласка, Олексєєнко.

 

      ОЛЕКСЄЄНКО  В.  К.  До  63 статті, це 2 пункт. І

 написано:  "Заклади  освіти  та установи, організації

 державної  системи  освіти  відповідно  до  нормативу

 користуються  землею безкоштовно. Які це нормативи? Є

 нормативи  бгто,  гто  і  прочєє.  А  ми  пропонували

 записати,   що   користування   земельними  ділянками

 регулюються земельним кодексом. І поставить крапку.

 

      ГОЛОВА.  Я  пропоную  другий  пункт  цієї статті

 знять  повністю,  оскільки  це  повністю врегульовано

 законодавством діючим, земельним кодексом.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. Олександре Олександровичу, таке

 зауваження   зробили   нам   і   юристи.  І  тому  ми

 відреагували.   І   потрібно   тут  земельні  ділянки

 закладів освіти, установ та організацій систем освіти

 передаються  їм у постійне користування. Але оскільки

 працівники, було таке прохання від освітян повторити,

 тому  щго  учитель  і  директор не користуються всіма

 законами.   Ми   деякі   таких  буде  багато  питань.

 Повторили для того, щоб люди знали.

 

      ГОЛОВА.   Тут   треба,   щоб   голова  сільсради

 користувався  законом. А закон один для всіх і тому я

 вважаю,  що  не  можна  та ще з відхиленнями від норм

 діючого   закону  закладати  розбіжності.  І  тому  я

 пропоную все-таки 2 пункт цієї статті зняти, оскільки

 она врегульована чинним законодавством.

      Ставлю на голосування цю пропозицію, будь ласка,

 зняти цю норму.

 

      "За" -

 

      Комісія  не  проти  того,  щоб  зняти? Станіслав

 Миколайович?

 

      НІКОЛАЄНКО  С.  М. Олександре Олександровичу, ми

 приведем її... привели зараз тут замість безстрокове,

 безоплатне ми пишем "постійне користування " і дальше

 просто  дублюєм.  Ну  нічого  страшного нема.

 

      ГОЛОВА.  Тодіє  пропозиція  таке.  Другий  пункт

 викласти  в такій редакції "Земельна ділянка закладів

 освіти  та  установ,  організацій  державної  системи

 освіти  передаються  їм  у  постійне  користування на

 основі Земельного  кодексу".

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Можна  так? Ставлю на голосування.

 

      "За" -

 

      Дякую. Інші абзаци знімаються.

      Так,  таким  чином  до 62 і 63 статті більш нема

 зауважень.

      Стаття    64   "Міжнародне   співробітництво   у

 державній системі освіти". Нема зауважень.

      62, 63  статті  ставляться на  голосування.

 

      "За" -

      Прийнято. 64,  Філіпчук.

 

      ФІЛІПЧУК  Г. Г. Дякую. Я щодо 720 поправки на 98

 сторінці.   Я  просив  би  депутатів  підтримати  моє

 доповненя  щодо  того,  що  які не суперечать чинному

 законодавству України.

      Оскільки  сьогодні в освітньому просторі України

 є  підприємства освітні з обмеженою відповідальністю,

 є  спільні  заклади,  які  фінансуються  не державним

 бюджетом   із-за   кордону   юридичними   особами   і

 корпораціями  і  власне  виходять  за  рамки освітніх

 стандартів  і  державних інтересів сучасної України і

 народ.  Я  би просив, щоби ми регулювали все ж таки в

 законодавчому  полі і відповідальність люди ті несли,

 які  підписують  договори і які працюють в освітньому

 просторі сьогодні на теренах України.

      Я   просив   би  всеж  таки,  щоб  ми  до  цього

 поставилися  відповідально.  Я  не  хотів би приклади

 приводити, їх надто багато сьогодні.

 

      ГОЛОВА.  Тобто,  доповнити словами, які, власне,

 не погіршують цю статтю, але роблять певні обмеження,

 словами: "... які не суперечать чинному законодавству

 України".  "Установити.... системи освіти.. науковими

 установами    системи    освіти    зарубіжних   країн

 міжнародними  організаціями,  фондами  тощо,  які  не

 суперечать чинному законодавству України".

      Не заперечує комісія? Ні.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.Тим більше, в другому пункті це є.

 

      ГОЛОВА.  А в другому пункті про це і говориться.

 Тому,   я   думаю,   давайте   підтримаємо   поправку

 Філіпчука.  Ставлю  на голосування уточнення це. Будь

 ласка.

 

      "за"

      Прийнято рішення.

      Більш нема зауважень до цієї статті? Коліушко?

      Ковтунець.

 

      КОВТУНЕЦЬ  В.  В.  Я  прошу  вибачення,  я прошу

 повернутися,   шановні   колеги,   до  поправки  690,

 внесеної нами до 701 статті.

      Ми   проголосували   за   те,   що   вся  освіта

 фінансується з Державного бюджету.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу вибачити: до 64 статті у вас є

 зауваження?

      Немає.  Можна  64 статтю ставить на голосування?

 Ставлю на голосування.

      Я прошу вибачити, 65 теж -немає, і 66-теж немає.

      Тоді, 64-66 ставляться на голосування.

 

      "за"

 

      Рішення прийнято.

      В  мене  є пропозиція така. У нас залишилося три

 норми  спірні,  дискусійні,  скажем так. Є пропозиція

 прийняти  проект закону в другому читанні і направити

 на  третє  читання,  щоб через 2 тижні винести його з

 усіма  необхідними  обгрунтуваннями.  Я  прошуми, ну,

 будьте  уважні.  Тут  є  дві спокуси. Перше -прийняти

 закон  в  цілому  і  нібито  добре щоб це було, а по-

 друге, прийняти закон -друга спокуса-такий, який буде

 працювати. Тому для того, щоб він працював треба дать

 змогу ці статті дотягнути, грубо кажучи.

      Станіслав  Миколайович,  як  комісія дивиться на

 це?

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.  Ну,  ми  не  радилися  по  цьому

 питанню, чи друге, чи третє читання.

 

      ГОЛОВА.  Як ви думаєте?

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.  А я думаю так, що дві ті статті,

 зокрема 57  і  стаття,  пов'язана  з  платністю  вищої

 освіти,  да,  в принципі про платність,  я думаю, ми б

 найшли зараз тут спільну мову,  а по фінансуванню ніяк

 ми не найдем цю спільну мову.  І на третє читання може

 тільки одну статтю.

 

      ГОЛОВА.  Та немає значення дві чи три статті.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.  Оці статті можна муло б на третє

 читання.

 

      ГОЛОВА.       Тому,       давайте       все-таки

 віднесем............. два тижні.

      Можна ставить на глосування цю пропозицію?

      (Шум у залі)

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.  Та не приймемо ми зараз рішення,

 ну, вже ж люди дійшли до

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилинку,  зараз.  Одну хвилинку,

 будь  ласка,  досвід  нашої  роботи  підтверджує,  що

 ефективніше  буде  тоді, коли ми всі ваші зауваження,

 пропозиції  в  комісії  погодимо  і  вийдемо на третє

 читання з трьома статтями, ніж ми спробуємо зараз всі

 разом  написати  ці  три  статті.  Це  буде  дуже  не

 ефективно.

      Я  прошу  вас,  давайте  підтримаємо  пропозицію

 таку, приймаємо у другоми читанні і відносим на третє

 читання,  ні,  доручимо  комісії  через  два тижні чи

 через три тижні винести його на  третє читання.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Тим   більше,  що  закон  діє  сьогодні,  є  -це

 поправки  до  закону,  він  всеодно  був  введений не

 раніше 1997 року...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Можна ставить на голосування?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Які  з  мотивів  голосування?  3  хвилини,  будь

 ласка,  запишіться,  хто  хоче  висловиться. По одній

 хвилині.

      Опублікуйте. 3 хвилини - 3 пропозиції. Горбаль.

 

      ГОРБАЛЬ.   Я   вважаю,  що  треба  погодитись  з

 пропозицією  головуючого, оскільки, дійсно, закон діє

 і  опрацьовути  його можна тільки в третьому читанні,

 це кілька статей. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Плющ.

 

      ПЛЮЩ І.С.

      Дякую, Олександре Олександровичу.

      Я  вважаю,  що  пропозиція  віднесення  на третє

 читання  в короткий строк -вона більш продумана, тому

 що  не  можна  вступати  в  конфлікт  сьогодні із тим

 здоровим  шлуздом, який називається бюджет. Ми завтра

 підійдем джо бюджету, і будем знову над цими статтями

 повторювать...  Тому,  враховуючи  те,  що  ми  зараз

 плідно  працюєм  над  бюджетом, це 2 неділі нічого не

 дає. Я підтримую пропозицію Мороза.

 

      ГОЛОВА.  Дорошевський. Драгомарецький.

 

      М'ЯСКОВСЬКИЙ

      Уважаемый  Александр Александрович, я думаю, что

 сорок  вторую  статью  можно  и  нужно  рассматривать

 сегодня.  Здесь  речь идет об очень остром вопросе -о

 платности  образования в высших учебных заведениях! Я

 думаю,  что  каждый  депутат,  который бывает у своих

 избирателей, встречается с тем, что на первый семестр

 хватило  денег  (продал  корову или еще что-то), а на

 второй  семестр  оплачивать учебу уже денег нету... Я

 лично  столкнулся  в  своем  округе -это очень часто.

 Поэтому   мне   думается,   я  понимаю,  что  платное

 образование   может   быть   -пусть  оно  развивается

 параллельно  с  государственным, но в государственных

 высших  учебных  заведениях должно образование высшее

 гарантироваться  за счет государства! Поэтому я прошу

 поставить  эту  поправку, которую сделал Николаенко и

 Красняков,  я  только  что-то  коллега  Николаенко не

 отстаивает   ее  активно.  Это  номер  поправки  466.

 Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Шановний... будь ласка. Шановний Михайло

 Михайлович Драгомарецький, я... так-так, я прошу Вас,

 ми   зараз  обговорюємо  ппроблему  таку  чи  на  3-є

 читання, чи ні. А Ви говорите про конкретну статтю. Я

 теж  буду  підтримувать  цю позицію, коли будем ми її

 обговорювати,  а  зараз я прошу все-таки поставити на

 голосування   пропозицію.   Прийняти   такий  ппроект

 постанови, схвалити в 2-му читанні проект Закону "Про

 зміни  до  Закону  "Про  освіту"  і  винести  його на

 обговорення в 3-му читанні....

 

      НІКОЛАЄНКО С.М. Так що, всі  тільки 42, 57?

 

      ГОЛОВА.   Одну   хвилинку.   От   у  Вас  завжди

 компроміс,  а  він  не  голосується. Давайте....... У

 березні цього року, у березні цього року.

      (Шум в залі)

      До прийняття бюджету, будь ласка.

      (Шум в залі)

      Ну,  давайте  в  березні  місяці  року -ну, це ж

 нормально.

      Ставлю  на голосування цю пропозицію.

      (Шум в залі)

      Ставлю на голосування.... Та нормально записано,

 воно рааніше не буде.

 

      "За" -

 

      Рішення  прийнято.  Подякуємо  комісії за плідну

 роботу  і хочу сказати, тут ще такий коментар зробити

 невеликий.  Я  не коментую виступи, а всю нашу роботу

 мається на увазі.

      Ми  маємо дрібно набраний текст на 100 сторінках

 і   коли   хтось   закидає  Верховній  Раді  відносно

 повільності  чи  повільної роботи над законопроектом,

 то  я  хотів  би  посадити будь-кого, щоб хто скоріше

 напписав  99  сторінок такого тексту, 720 поправок. І

 ця...  за  кожною  з  цих  поправок стоїть пропозиція

 конкретних   людей,   суб'єктів   навчально-виховного

 процесу.

       Вчора  ми  одержали,  не  вчора, а 29 числа, ми

 одержвли  перший  том законодавства України прешого в

 идання  за  всю  історію  України.  Подивіться на цей

 закон,  це книжка, яка охоплює процедуру законодавста

 тільки  ще   1991  року.

      І  якби  такі документи писали літератори просто

 чи  юристи навіть окремо, то побачли б, яка б це була

 титанічна  праця.

      Ось  цей  орган,  який пише ті документи, як для

 деражви потрібні. і інших не існує, от в чому справа.

 Тому  я  думаю, що ми маємо повну підставу подякувати

 комісії   за   підготовку   цього   законопроекту,  і

 попросити  їх,  щоб  вони  до третього читання окремі

 норми    підготували   ретельніше,   врахувавши   всі

 обставини,  в тому числі фінансове забезпечення цього

 закону.

       (ШУМ У ЗАЛІ) Протокольне доручення? Яке?

      Будь ласка,  Яворівський.

 

      ЯВОРІВСЬКИЙ.

      Шановні  колеги,  я думаю, що ми в четвертому, в

 третьому   читанні   знайдемо   нормальні  підходи  і

 приймемо. Але в нас залишається, я користуюсь тим, що

 є  зараз  присутній  міністр праці, пане Каскевич, не

 тікайте,   і   є   міністр   освіти,   насм  все-таки

 залишається невирішена проблема технічних працівників

 освіти.  Люди отримують мільйон 700 купонів сьогодні,

 вони  за абсолютною межею бідності. Це не норма цього

 закону,  але я пропоную дати протокольне доручення до

 третього  читання, щоби і міністр освіти, ось хай він

 послухає,  і  міністр  праці, все-таки це птиання нам

 треба  розв'язати  -по  технічних  працівниках школи,

 обов'язково.

 

       ГОЛОВА.  Будь  ласка,  вони внесуть пропозицію,

 якщо  це  потребуватиме  втручання Верховної Ради, ми

 проголосуємо. Спокійно.

      Каскевичу  слово.

 

 

      КАСКЕВИЧ.  Шановні народні депутати, ця проблема

 є  дійсно, і її треба вирішувати. І я би просив, що в

 Комісії  Буздугана  є  відповідні  пропозиції, Урядом

 внесені, і треба прискорити їх розгляд.

 

       ГОЛОВА.   Спокійно.

      Про  проект  Закону України "Про внесення змін і

 доповнень  до   Кримінального  кодексу України статті

 148.   4  і  148.  8.  Штанько  Олександр  Федорович,

 заступник міністра внутрішніх справ.

      За   пропозицією   комісії   ці  поправки  можна

 голосувати  за  скороченною  процедурою,  будь ласка.

 Олександр  Федорович, будь ласка, коротко дуже. Прошу

 уваги.

 

      ШТАНЬКО О.Ф.

 

      Шановний Голово, шановні народні депутати, як ви

 знаєте   одним   із   видів   контрольної  діяльності

 являється   кримінально   (...........)   проводження

 процесу  випуску  та  обігу цінних паперів студентами

 підприємництва не державної форми власності.

      Нині  діюча стаття 148 з значком 8 Кримінального

 кодексу  України  "Порушення порядку у випуску цінних

 паперів"   передбачає  відповідальність  громадян  та

 службових  осіб, суб'єктів підприємницької діяльності

 за  випуск  цінних  паперів  у  формі  їх  відкритого

 розміщення   без   реєстрації,  реєстрації  емісії  в

 установленому  порядку.  А також за внесення завідома

 недостовірної  інформації документа, що подаються для

 реєстрації емісії цінних паперів.

      Зазначена    норма   відіграє   свою   позитивну

 профілактичну  роль.  З  моменту  її  введення  в дію

 органами   внутрішніх  справ  виявлено  вже  5  таких

 злочинів, по яких проведено розслідування та прийнято

 відповідні рішення.

      У  той  же  час  на практиці виявляється чи мало

 випадків надходження в обігу підробленних недержавних

 цінних паперів. Поява підробленних недержавних цінних

 паперів  призводить  до  ускладення ситуації на ринку

 цінних  паперів, визиває навіть недовіру до всіх них.

 Це  може також призвести до падіння довіри до органів

 державної влади.

      Про   те   відповідальність   за   такі  дії  не

 встановлена.   Хоча   безпосереднім   їх  об'єктом  є

 кредитно-фінансова    система   України.   А   емісія

 підробленних  цінних паперів може створити загрозу її

 підриву і поглибити інфляційні процеси держави.

      Запропонованним   законопроектом  передбачається

 внести  зміни  до статі 148 с значком 8 кримінального

 кодексу  України. Зокрема пропонується дещо розширити

 перелік   дій   злочинного   характеру,  що  зумовить

 кримінальну  відповідальність. Змінити назву статті і

 викласти  її  у  такій  редакції:  "Порушення порядку

 випуску,  -у дужках емісії -та обігу цінних паперів".

      Ця   стаття   доповнюється  спеціальною  нормою,

 частиною   3,   яка  передбачає  відповідальність  за

 виготовлення  з  метою  збуту,  збут, чи використання

 іншим шляхом підроблених недержавних цінних паперів.

      За   ці  злочинні  дії  пропонується  встановити

 відповідальність  у вигляді позбавлення волі на строк

 від   3   до   7  років  з  конфіскацією  майна  і  з

 позбавленням  права займати певні посади чи займатися

 певною діяльністю на срок до 5 років.

      Доцільно  також  доповнити статтю 148 значком 8,

 частиною   4,  яка  передбачає  кваліфікований  склад

 такого  злочину.

      При    цьому,    враховуючи    досвід   протидії

 кримінальним  проявом  сфери приватного підприємства,

 вважаємо  за  необхідне в якості кваліфікованих ознак

 визначити  скоєння  вказаного  злочину  повторно, або

 організованою групою, атакож такі, що завдали великої

 матеріальної шкоди інтересам держави, іншим юридичним

 особам, або громадянам.

      За  такі  дії  передбачити  покарання  у вигляді

 позбавлення  волі  на  строк  від  5  до  10  років з

 конфіскацією  майна  і  з  позбавленням права займати

 певні посади або займатися певною діяльністю на строк

 до 5 років.

      Під  повторним  слід  розуміти  злочин, вчинений

 особою,  яка  раніше  вчиняла  будь-який із злочинів,

 передбачених  частинами  3  і 4 статті 148 значком 8,

 або  статею  78  -"виготовлення  або збут підроблених

 грошей  чи цінних паперів".

      Для   врегулювання  цього  питання  пропонується

 доповнити статтю 148 значком 8 відповідною приміткою.

 Доповнення до статей... також треба внести доповнення

 до  статей 7 значком прім. поняття тяжкого злочину та

 статті 186 -"Приховування злочину", викликані тим, що

 злочини,  передбачені частиною 4 статті 148 значком 8

 Кримінального  кодексу  являють  підвищену  суспільну

 небезпеку, про що я говорив.

      Необхідність    таких   доповнень   зумовлюється

 багатьма     факторами.     Насамперед    підвищенням

 інтелектуалізації  злочинної  діяльності, розширенням

 способу   і   посягання  на  власність,  використання

 новітніх   технічних   засобів  з  метою  заволодіння

 власністю.

      Поява   акціонерних   товариств,   інвестиційних

 фондів,    та    інших    суб'єктів   підприємницької

 діяльності,  які  випустили чи будуть випускати цінні

 папери,  створюють об'єтивну загрозу поширення такого

 виду  злочину,  як виготовлення підробних недержавних

 цінних   патерів,  що  закономірно  викликає  потребу

 прийняття вказаної кримінально-правової норми.

      Даний  проект  закону підготовлено Міністерством

 внутрішніх  справ  разом  із  Міністерством юстиції,

 Генеральною  прокуратурою,  Верховним Судом України у

 взаємодії  з Комісією Верховної Ради України з питань

 законності, прав та правопорядку.

      Додаткових  витрат  з  Державного бюджету він не

 потребує. Прошу підтримати нашу пропозицію.

 

      ГОЛОВА. Чи є запитання до Олександра Федоровича?

      Будь ласка, запишіться. 5 хвилин.

      Опублікуйте список.

      Анісімов.

 

      АНІСІМОВ Л.О. (178, город Запорожье, Анисимов)

      У  меня  такой  вопрос.  Скажите, пожалуйста, вы

 прекрасно  сегодня  знаете,  что  именные сертификаты

 запрещены   законом   на   перепродажу.   Какая  мера

 ответственности лиц, которые скупают эти сертификаты?

      И  второе.  Я  делаю  предложение. Все-таки идет

 ужесточение   борьбы   с   таким   злом,  которое  на

 сегодняшний   день   нам  проинформировали.  Прошу  и

 народных   депутатов   поддержать   предложенные  нам

 поправки и проголосовать "за".

 

      ШТАНЬКО             Хоча   ваше   запитання   не

 стосується якраз цієї статті, мова йде про недержавні

 цінні  папери, але все-таки в нас є, дійсно, випадки,

 коли   сертифікати   використовують  не  так,  як  це

 передбачено  нашим  законодавством  і  ми  порушуєм і

 розслідуєм кримінальні справи.

      Така   справа   кримінальна   зараз  порушена  в

 Полтавській  області  проти,  так званої, комерційної

 структури "Кінто-Полтава", де там дійсно встановлено,

 коли  ця  комерційна  структура залучала сертифікати,

 потім ці сертифікати вкладала в підприємства, в різні

 організації,  але  вже не від особи, на ім'я якої був

 виданий сертифікат, а від свого імені.

 

      ГОЛОВА. Горбатюк.

 

      ГОРБАТЮК.   Дякую,   Олександре  Олександровичу.

 Передайте моє слово Чапюку.

 

      ЧАПЮК Р.С.

 

      Дякую.

      Шановний  Олександре  Федоровичу, ви сказали, що

 виконання  цих  змін  не  потребує  додаткових коштів

 бюджету.  Я  з  вами  не можу погодитись, так як ваше

 міністерство направило у комісію з питань економічної

 політики листа, що треба на утримання заарештованих в

 цілому в'язнів додаткові кошти на утримання тюрем.

      Чи  не  було  б доцільно передбачити при першому

 читанні   такого   характеру   злочинів   на  тюремне

 ув'язнення,   а   більш   високий   рівень  грошового

 покарання,   а   тому,  я  пропонував  би  підтримати

 пропозицію комісії Кочерги. Сьогодні прийняти закон у

 першому  читанні  з  тим,  щоб у другому читанні його

 прийняти  більш отшліфовано в цьому напряімку. Дякую.

 Дайте відповідь.

 

      ШТАНЬКО.

 

      Дійсно  на  утримання  органів  Внутрішніх справ

 передбачені кошти, які сьогодні не влаштовують органи

 Внутрішніх  справ, і це вам зрозуміло, це ви знаєте і

 пояснювати  тут  зайве, тільки забрати ваш час. В той

 же  час  я  хотів би сказати, що дійсно, значить, по-

 перше,   я   чому   говорю  що  не  треба  спеціально

 витрачувати  кошти для цього закону, спеціальні кошти

 тут ми не передбачаємо. Ми  вводимо додаткову частину

 в   цю   статтю   відповідальність   за  виготовлення

 підроблених  цінних  паперів  і  за  їх збут. Тобто я

 відповів  би  на  це  запитання от таким чином, що не

 вдарятися   до  того,  які  ми  сьогодні  матеріально

 забезпечені.

 

      ГОЛОВА.   Ткаченко.

 

      ТКАЧЕНКО В.  (347)  Володимир   Ткаченко,   місто .......

 

      Олександре  Федоровичу,  я  думаю  тут більшість

 депутатів  сьогодні  преконані,  що  дані  поправки є

 необхідними,   тому  що  питання  цінних  паперів  не

 настільки сьогодні урегульовані, щоб ми не втручалися

 у   цю  сферу.  Тому,  я  переконаний,  що  більшість

 депутатів буде голосувати саме за те, щоб це питання

 ...  щоб  це  питання  сьогодні вирішити. Але все ж я

 хотів  би  звернути  увагу  на те, що ви говорили, що

 дійсно  не  потребує  особливих  затрат  для  держави

 введення цієї статті.

      А  чи  могли  б  ви  сьогодні спрогнозувати, які

 введення  цієї  статті...  які  дасть відрахування до

 Державного  бюджету?  На скільки це може збільшити?..

 Саме в цьому аспекті...

      Спасибі.

 

      ШТАНЬКО      Я  думаю...  Ви  розумієте, в чому

 справа:  мова  йде  про  те, щоби попередити навмисну

 провокацію  поглиблення  інфляції в державі. Мова йде

 про це. Тобто ця стаття буде спрацьовувати на те, щоб

 не  допустити  поглиблення  інфляції,  яка навіть при

 об'єктивному   розвитку   наших  законів  економічних

 появляється...   А   якщо   її,   цю,   навмисне   ще

 кримінальним чином поглиблювати, цю інфляцію, то буде

 зрозуміло,  що  це треба реагувати на це Кримінальним

 законом,  про що ми і внесли пропозицію.

      Якщо  казати,  які  будуть  від цього доходи для

 держави,  це дуже важко сказати... Але ми передбачаєм

 тут (я вам казав), що за ці злочини... за ці злочинні

 дії   пропонується   встановити   відповідальність  у

 вигляді  позбавлення  волі на строк від трьох до семи

 років  з  конфіскацією  всього  майна  і позбавленням

 права  займати  певні  посади,  чи  займатись  певною

 діяльністю на строк до п'яти років.

      В цілому стаття 48 із значком 8 (я вам доповів):

 в   минулому   році  було  виявлено  всього  5  таких

 злочинів. Тобто все-таки вона спрацьовує, ця стаття.

      Я вам повинен (якщо є час в мене), то я вам можу

 назвати  приклад. Значить, в Кривому Розі Цегельнику,

 працюючому  заступником  начальника  СЦБ (бухгалтерії

 центральної)   комбінату   "Криворожсталь"  заснував,

 зареєстрував  у  виконкомі  Криворізької міської Ради

 народних  депутатів  акціонерний  фонд  "Восход",  не

 зареєструвавши  емісію  цінних  паперів у фінансовому

 органі  і  таким чином, фактично, не маючи дозволу на

 їх  випуск,  в  період  1993-1994  роках випустив 373

 відкриті акції на цінні папери, по ціні 100-150 тисяч

 карбованців  в той час за одну акцію. Цегельников був

 виявлений,   як   злочинець,  йому  пред'явлено  було

 обвинувачення,  кримінальна справа була направлена до

 суду  і  суд  наклав  на  нього  штраф  в  розмірі  6

 мільйонів  карбованців.  Оце вам така в нас практика,

 тобто   6   мільйонів  карбованців  пойшло  в  бюджет

 держави.

 

      ГОЛОВА.  Дякую, Олександр Федорович, будь ласка,

 сідайте.  Дякую  за  інформацію  і  за  відповіді  на

 запитання. Чи  є потреба обговорювати  це..........

      (Шум в залі)

      Га?      Від     комісії     кочерга     Віталій

 Герасімович....... з місця, будь ласка, сідайте, будь

 ласка, на місце, Олександр Федорович.

 

      КОЧЕРГА, 122 виборчий  округ, Комісія...........

 

      Уважаемые  народные  депутаты,  кто внримательно

 слушал   нашего  докладчика,  понял  насколько  важно

 введение  этой  нормы в Уголовный кодекс. Дело в том,

 ято,   как   вы   обратили   внимание,   подделка  не

 государственных   ценных   бумах  сейчас  приобретает

 массовый   характер.  Естественно,  нам  нужны  такие

 действия такие  преступления пресекать.

      Вы  еще  обратите  внимание  на  то,  что данное

 прпеступление     предлагается    к    числу   тяжких

 преступлений,   то   есть,   ввести   соответствующую

 ппоправку к норме Уголовного  кодекса к статье 7.1.

      Поэтому   комиссия  в   целом  поддержала  такой

 законопроект и предлагает вас проголосовать.

      То,  что  касается  наших  сомнений,  мы  просто

 велиразговор  в  комисии о том, что, может быть, было

 бы неправильно в качестве санкций имущественных брать

 за   стартовый   отчет   это,   значит,   минимальную

 зароботную  плату  или  не  облагаемый минимум. Вот в

 этом плане у нас  были разногласия.

      То,  что  касается  содержательной части статьи,

 комиссия поддерживает  и просит вас проголосовать за

 эту  норму.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, відповідайте.

 

      ШТАНЬКО       Я   хотів   би   на  це  запитання

 відповісти,  мені дуже приємно, що ви підтримуєте, ми

 з  вами  розробляли  цей  закон.

      Але  я  повинен вам сказати, що зараз розроблено

 законо  в  цілому, який внесений на розгляд Верховної

 Ради   називається   "Про  внесення  змін  до  деяких

 законодавчих    актів    України    щодо    посилення

 кримінальної  відповідальності  у вигляді  штрафу".

      І  там  це  все  передбачається,  тобто  замість

 мінімальної      заробітної      плати      вводиться

 неоподаткований мінімум. Це закон в найближчий час ви

 удете,  напевно,  розглядати.

 

       ГОЛОВА.  Моцпан  записаний.

      Я поставлю на голосування, але не спішіть. Перед

 тим  є  ще  одне  питання від фракції "Реформи", будь

 ласка. Коротеньке  запитанян,  30  секунд.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.

      Нас  очень  волнует,  почему не сказано о ценных

 бумагах ,  которые  обращаются  в электронном  виде?

      То   есть,   яактически   скоро  основная  масса

 движения  щенных  бумаг будет электронном виде, и там

 возможны массовые злоупотребления.

      Кроме того, какова ответственность за заменители

 ценных  бумаг, сертификатов и так далее? У нас еще не

 достаточно, к сожалению, развита еще база для издания

 ценных  бумаг. И об этом хотелось бы услышать, потому

 что  это  правильно  вопрос мы сегодня ставим, но, на

 наш  взгляд,  в  очень  узком  аспекте.

 

      ШТАНЬКО      Ви,  дійсно, кажете, що за останній

 час   в   нас  появились  злочини,  які  скоюються  з

 використанням  електронної техніки, тобто компьютерів

 і  таке  інше,  тобто  передбачений,  розроблений ряд

 законів  розроблений зараз проектів з цього приводу і

 вони  будуть  внесені  на розгяд Кабінету Міністрів і

 Верховної Ради.

      Разом з тим я повинен вам сказати, що якраз мова

 йде,  ви  сказали,  що  при підробленні сертифікатів.

 Якраз мова йде про те, якщо сертифікат підроблений, а

 це  дрежавний  цінний  папір,  то  за неї передбачена

 кримінальна    відповідальність    за    статею    79

 Кримінального   кодексу   України.   Тобтокримінальну

 відповідальність   за   держвні   цінні   папери  вже

 визначена.

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміло,  так?  Моцпан, ви пропозицію

 від   фракції   хотіли   внести?  Запитання?  А  тоді

 Олександр  Федорович,  сідайте, будь ласка, на місце.

 Моцпан з місця, будь ласка.

 

      МОЦПАН.  146  Амбросевский  избирательный округ,

 фракция "Социалистов".

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 коллеги,  однажды  амереканская  радиостанция свобода

 дала  на редкость, я считаю, удивительную информацию,

 а  именно.  Провели  в  Соединенных  Штаттах  Америки

 социологические  исследования  на  предмет, кто может

 быть  потенциальным  бизнесменом  и кто может достичь

 успеха  в  бизнесе.  Какие требуются качества  прежде

 всего?

      И   что   вы   думаете?   Исследования  показали

 требуются  прежде  всего 2 основополагающие качества:

 наглость и жадность.

      Так вот смею вас уверить, уважаемые коллеги, что

 наш  уголовный  кодекс в условиях рыночной экономики,

 будь  она не ладна, эти факторы как раз не учитывает.

 К чему веду разговор?

      К  вашему  сведению статья 148 со значком 8 была

 принята  в  нынешней  редакции всего-навсего два года

 назад  в  январе  1994 года нашими предшественниками.

 Это говорит о том, как мы не успеваем за изменяющейся

 ситуацией.  Это  говорит о том, что теоретики, авторы

 рыночной экономики должны с упреждением были работать

 в   правовом  поле.  Принимать  более  жесткие  нормы

 наказания  за  фальсификацию в области цен и бумаг, о

 чем  у  бидительно  привел  на  своих  примерах  зам.

 министр внутренних дел Штанько Александр Федорович.

      Поэтому   я   прошу   вас   уважаемые   коллеги,

 действительно   нужно   принимать   эти  изменения  в

 уголовный кодекс, ужесточать ответсвеность на порядок

 выше. Действительно так.

       И   еще   хотел   бы  обратить  ваше  внимание,

 уважаемые коллеги, в папке у каждого из нас депутатов

 немало есть законопредложений, касающихся изменений в

 уголовном    и    административном    кодексе.    Они

 незначительны.  И  почему-то  мы  по 2 по 3 месяца не

 рассматриваем.

      Я   считаю,  что  это  наша  ошибка,  мы  должны

 оперативно  в этом отношении работать, в особенности,

 что  касается ответственности в области экономических

 преступлений.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.  Є пропозиція прийняти постанову з цього

 приводу.   Проект  постанови  у  вас  на  руках.  Про

 прийняття  проекту закону у першому читанні ставиться

 за основу  проект постанови. Почекайте.

 

      "За" -

 

      Чи є зауваження якісь? Можна в цілому?

      Ставиться в цілому постанова.

 

      "за"

 

      Була пропозиція як закон прийняти остаточно.

      (Шум у залі)

      Не можна? А?

      Є  така  пропозиція.  Ставлю  на  голосування цю

 пропозицію: в цілому як закон прийняти.

 

      "за"

 

      Рішення прийнято. Дякую.

       Яценко Володимир Михайлович. Слухається питання

 про концепцію радіаційного захисту населення. В нього

 7 хвилин.

 

      ЯЦЕНКО   В.   М.   Шановні  колеги,  на  розгляд

 Верховної  Ради  України  винесений  проект концепції

 радіаційного    захисту    громадян   у   зв'язку   з

 Чорнобильською катастрофою.

      Проект    концепції    розроблений    згідно   з

 Розпорядженням  Президента України від 30 листопада і

 схвалений  на  засіданні  Президії Кабінету Міністрів

 України.

      Хочу   підкреслити   неабияку  значимість  цього

 документу, оскільки на ньому базуються закони України

 "Про    режим   територій",   заборонений   внаслідок

 Чорнобильської   катастрофи,   і   "Про   статус   та

 соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

 Чорнобильської катастрофи". І суттєва зміна концепції

 існуючої  автоматично потягне за собою зміну, суттєву

 зміну цих законів.

      Як  ви  бачите,  комісія  пропонуєвідхилити нову

 концепцію,  і  для  цього,  вважаємо,  у нас є вагомі

 підстави.

      Я  хотів  би,  щоб  ви взяли документ і звернули

 увагу  відразу  на  подання,  де є фраза: "Підготовка

 проекту  нової  концепції  обумовлена  тим, що за час

 після аварії на ЧАЕС змінилося наукове бачення шляхів

 її впливу на організм людини і екосистему".

      Я хотів би звернути увагу на деяку некоректність

 постановки такої питання оскільки реальність така, що

 наукове бачення цих проблем не змінилося, а змінилася

 суттєво  тільки  економічна  ситуація,  коли  в  1992

 роцмі,  в  1993  році  коштів на ліквідацію наслідків

 аварії  вистачало  і соціальний захист, а сьогодні не

 вистачає.   І  саме  цим  зумовлена  підготовка  цієї

 концепції.

      Далі. Припинення практики обов'язкового масового

 переселення   громадян   з  радіоактивно  забруднених

 туриторій.  Ми навряд чи зможемо сьогодні відмовитись

 від  цієї  ідеї,  хоча  б поки незавершено відселення

 Поліського.............   і   цілого  ряду  населених

 пунктів,    де    ідуть   уже   процеси   незворотні,

 розруйнована   соціальна   база  і  проживання  людей

 дальніше може бути неможливо.

      Далі.  За роки, що минули після аварії, вже щодо

 самої   концепції,   а   ціни   на  індивідуальні  та

 колективні  дози  опромінювання  населення,  ну і так

 далі по тексту.

      Знову   таки   некоректна   постановка  питання,

 оскільки  оцінка  індивідуальної  дози  опромінювання

 окремо  взятої людини -це питання залишається науково

 не   вирішеним.   Є   тільки   два  шляхи  визначення

 справжньої   дози  опромінювання  населення  -це  або

 аналіз зубнї емалі, або аналіз печінки.

      Далі.  В основу конценції покладено такі засади.

 Як   ступенем   радіаційного  ризику  є  пропорційний

 сумарній  ефективний  дозі. Знову таки посилання не є

 етичним,  оскільки  жоден  сьогодні науковець і жодна

 наукова  школа  не  може  однозначно стверджувати про

 пропорційність  зв'язку  впливу радіації на  організм

 людини в залежності від отриманої ним дози.

      Хотів  би  особливо  звернути  увагу  на  розділ

 "Статус    території,    що    зазнала   радіаційного

 забруднення  внаслідок Чорнобильської катастрофи". За

 умови  проживання береться один............ на рік. І

 тут  є  найвирішальним  те, що знімається верхня доза

 накопичення,  7  бер  за  диття.  Тобто  береться для

 окремо   взятої  людини  допустима  доза  накопичення

 радіонуклідів  за один рік. І враховується все те, що

 накопичила  людина  за  роки проживання в забрудненій

 зоні.  І це на фоні, коли проблема реконструкції дози

 в науковому плані не вирішена.

      Комісія   з   питань  Чорнобильської  катастрофи

 провела   систему   оцінку   зауважень   до   проекту

 концепції,  отриманих(...........)  наукових установ,

 фахівців  у  сфері  радифіційного  захисту населення,

 обласних  державних адміністрацій, науково-експертної

 ради  Верховної  Ради  України  і  на  підставі такої

 оцінки  було  визначено:  після  переходу  на  базові

 (...........)     концепції     визначення    дозових

 навантажень ілквідуються зода посиленого екологічного

 контролю  практично  повністю,  суттєво  скорочується

 зона обов'язкового відселення, оскільки розрахунковий

 рівень колективної дози населених пунктах, скажімо, 4

 зони,    результатами    паспортизації    нище,   ніж

 1 мілізіверт  на рік.

      Проте   методіка   визначення  середнього  рівня

 колективної    дози   дає   таке   ж   уявлення   про

 індивідуальні  дози, що отримує населення, як середня

 температура  хворих  по  лікарні.

      Таке визначення для нас не може бути прийнятним,

 оскільки  мова йде про захист конкретної людини, а не

 імперичних  людських  мас.

      Тому(...........)       ретельно      розроблена

 методологія    (...........)    індивідуальних    доз

 опромінення  населення  з  часу  аварії на ЧАЕС і без

 визначення    потенційного    ризику    такого   дози

 навантаження  здоров'я  людей  залишати  без контроля

 майже  2  мільйона  населення, ми не маємо права.

      Далі.  Сучасні  наукові рекомендації та принципи

 радіоаційного   захисту   покладено   в   публікаціях

 Міжнародної     комісії     радіоаційного    захисту,

 Всесвітньої     організації     охорони     здоров'я,

 Міжнародного  агенства  з атомної енергії і наукового

 комітету  (...........) проблем дій атомної радіації,

 на  які йде посилання в частині 3 розділу 1 концепції

 цілком   придатний  для  розробки  національних  норм

 безпеки,  спрямованих  на  (...........)  недопущення

 перевищення  дозових  (...........),  а  не концепції

 радіаційного  захисту  громадян,  для  яких ці дозові

 межі перевищені внаслідок Чорнобильської катастрофи.

      Четверте.  Засади,  покладені в основу концепції

 викликають  попередження стосовно терміну "прийнятний

 радіаційний    ризик".    Оскільки    не    визначено

 об'єктивного  мерила  прийнятності, я хочу тут окремо

 підкреслити,  оскільки  дійсно об'єктивного мерила не

 існує і тому такі висновки покладення (...........) в

 основу концепції знову-таки не є науковим підходом.

      П'яте.   Оскільки   в   Україні  не  впроваджені

 національні  норми  радіаційної безпеки, користуються

 тимчасовим,  незрозуміло яким чином можна забезпечити

 відповідність  дозових  рівнів  втручання  неіснуючим

 нормам.

      На   сонові   вищеприведеного   Комісія   робить

 висновок,   що  внесений  Кабміном  проект  концепції

 радіоційного   захисту   в  зв'зку  з  Чорнобильською

 катастрофою,    по    суті   не   відповідає   своєму

 призначенню  -захисту  постраждалих  -і  не може бути

 прийнятий   без  попередньої  розробки,  затвердження

 слідуючих   нормативних   актів:   Національних  норм

 радіацйної  безпеки,  нормативів  міст  радіонуклідів

 продуктів   харчування,  знову  такі  тимчасові  досі

 норми,   методики  ретроспективного  обрахування  доз

 отриманих  населенням  з  часу аварії на АЕС, система

 бапобіжних   і  захисних  проти.........  заходів  та

 заходів,  спрямованих  до  компенсацій  реалізованого

 радіаційного ризику.

      Саме  тому, прошу вас, шановні народні депутати,

 проголосувати    зрозданий   вам   проект   постанови

 Верховної  Ради  України  в  редакції  запропонованій

 комісії  і  цим ми стимулюємо Уряд і наукові установи

 на роботу, спямовані на захист насеення від наслідків

 найбіьшої  радіаційної  аврії,  а  не  імітацію такої

 роботи, як передбачені внесені проектом концепції.

      І  ще  я  використую наданий мені час з тим, щоб

 оголосити  рішення комісії відносно прокту бюджету на

 1996  рік.  Наближається  10  річниця  Чорнобильської

 катастрофи,  все  люство  визначатиме  цю дату. Сесія

 Генеральної   Асамблеї  ООН  в  прийнятій  20  грудня

 резолюції оголосила 26 квітня Міжнародим Днем пам'яті

 10  річниці  аварії на Чорнобильскій АЕС. будь ласка,

 Украа також готоється до цієї дати.

      Ае  вирішення проблем, які нарожені катастрофою,

 останнім   часом   загальмувалися.   Значна   частина

 населення   не  відселена  з  забруднених  територій,

 затримується виплата компенсацій учасникам ліквідації

 аварії,  інвалідам,  недотатньо  фінансується  дитяче

 харчування  в  забруднених  районах,  не  виконується

 програм  оздоровлення  населення, насамперед дітей. В

 той  же час практикується відволікання значних коштів

 із  Чорнобильського  фонду  на  інші  справи,  які не

 пов'язані   з   літквідацією   аварії  та  соціальним

 захистом  населення.

      Винні    в    цьому    посадові   особи   ніякої

 відповідальності не несуть.

      І головне -поданий Президентом до Верховної Ради

 України   проект   Державного  бюджету  на  1996  рік

 передбачає   фінансування   заходів   по  соціальному

 захисту    громадян,    які   постраждали   внаслідок

 Чорнобильської  катастрофи,  лише на 39%. Це означає,

 що   замість  підвищення  рівня  соціального  захисту

 ліквідаторів   аварії   і   постраждалих,   фактисно,

 планується   планується   руйнування  налагодженої  і

 законодавчо   закріпленої   системи   в   соціальному

 захисту.

      В  першому  читанні проект Державного бюджету на

 1996 рік -пропозиції нашої комісії про 100-відсоткове

 фінансування  чорнобильських  проблем  -не враховані.

 Ситуація складається так, що і в другому читанні вони

 будуть   відхилені.   Ситуацію  можна  змінити,  якщо

 Президент   України,  Леонід  Данилович  Кучма  внесе

 поправки  до свого проекту Державного бюджету України

 на   1996   рік,  які  б  гарантували  100-відсоткове

 фінансування  чорнобильських  проблем. Це буде дійсно

 головним, найбільш дійовим заходом по відзначенню 10-

 ї річниці Чорнобильської катастрофи.

      З цим ми й звертаємося до Президента України.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Шановні колеги, відповідно до Регламенту

 концепція внесена Кабінетом Міністрів, доповідачем по

 цій    концепції   призначено   міністра   з   питань

 Чорнобильської катастрофи Холош Володимира Івановича.

 Тому ми дамо йому змогу виступити після 16-ї години з

 інформацією, а потім будемо приймати рішення. Позицію

 комісії   ми   бачимо   -вона  була  розглядалася  на

 Президії,  підтримана  як  така, що теж має під собою

 основу.  Про  відхилення  цієї  концепції. А уряд має

 іншу думку.

      Будь ласка, о 16-й годині продовжимо засідання!