Стенограма пленарного засідання

23 лютого 1996

 

                  ЗАСІДАННЯ  ТРИДЦЯТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  23  л ю т о г о  1996  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде засідання Перший заступник Голови Верховної

      Ради України ТКАЧЕНКО О. М.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.      Доброго      ранку,     шановні

 народні депутати,  доброго   ранку, запрошені  гості.

 Вставте  картки  і  будемо реєструватись. Увімкніть,

 будь  ласка,  систему.

      Зареєструвалось 305 депутатів. Ранкове засідання

 оголошується відкритим....

      Після перерви ще добавим.

      Надійшли     запитання     народних    депутатів

 М'ясковського   Михайла   Миахайловича  до  Президента

 України  стосовно  використання  власності  колишньої

 Компартії в інтересах держави,

      Гармаша Леоніда Івановича до Президента України,

 Генерального  прокурора  України стосовно невиконання

 наказів   Міністра  оборони  України щодо переселення

 мешканців    аварійного    будинку,   який   належить

 Харківському    гарнізону,   зданого...   із  здачею

 якого зволікаються до сьогоднішнього  дня.

      Я   дані  запити  для  підтвердження  ставлю  на

 голосування. Включіть  систему.

 

      За -

      Приймається.

      Шановні колеги, у нас за ці дні набралось багато

 питань.  Я  хотів  би перед тим, як розпочати роботу,

 оголосити   ті  питання,  які  плануємо  ми  сьогодні

 розглянути  на  сесії.

      Питання  про  проект  Постанови  Верховної  Ради

 України      про      заходи      щодо      підтримки

 сільськогосподарських  товаровиробників  у 1996 році,

 прийняття   постанови,   те   питання,  що  ми  вчора

 розглядали,  про проект Закону України "Про рекламу",

 друге  читання ;

      про  проект Закону України "Про венесення змін і

 доповнень  до Декрету Кабінету Міністрів "Про порядок

 використання  прибутку державних підприємств, установ

 і організацій";

       про   проект   Постанови  Верховної  Ради  "Про

 продовження   строку   розробки   державної  програми

 захисту  Азовського  і Чорного  морів;

      про  проект  Закону  України  "Про деякі питання

 оподаткування    валютного    регулювання   суб'єкрів

 експериментальної   економічної  зони  Сиваш";

        про проект Закону України "Про вибори народних

 депутатів",  нова   редакція;

       про  проект  Постанови  Верховної  Ради України

 "Про  тлумачення  деяких положень Закону України "Про

 оренду   державного    майна".

       Як бачите, питань у нас сьогодні достатньо.

      Є  у  нас  необхідність  гаять  час  на питання?

 Скільки   відведемо   часу?

      10  хвилин. Хто за те, щоб відвести 10 хвилин на

 запитання, прошу  проголосувати.

      За -

      Приймається.

      Запишіться,  будь  ласка.  Виставте  10  хвилин.

 Худомака, Самофалов.

 

      ХУДОМАКА.

 

      Худомака,  95  Новомосковський  виборчий  округ,

 Дніпропертровська область.

      Шановні      колеги,     шановний     Олександре

 Миколайовичу,   я  не  перший  раз  піднімаю  питання

 відносно контрольної роботи Верховної Ради і відносно

 законів і відносно постанов, які ми приймаєм.

      І  ми  с  понеділка будем працювати в округах. І

 нам багато людей буде задавати запитання відносно тих

 рішень,  яки ми приймали на початку січня цього року,

 відносно   відшкодування  заборгованості  працівників

 бюджетних    установ.   Це   стосується   не   тільки

 працівників   бюджетних   установ,   а  і  стосується

 працівників  низових органів виконавчої влади.

      І  мені  дуже хотілося б тут сьогодні, перед тим

 як  ми  поїдем до виборців, від Уряду почути звіт, як

 виокнується  графік  виконання  цього питання, і коли

 будуть  перераховані  заборгованості  цим  категоріям

 наших людей.

      І  ще  одне  питання. Справа в тому, що будучи в

 себе  в  окркгах,  особливо  на  селі, відмічаємо, що

 складується   страшенна  ситуація  по  підготовці  до

 весняно-польових  робіт.  Немає  (...........), немає

 бензину,  немає удобрень, немає ремонтної бази. І всі

 чекають,  коли  ж  таки  Уряд  прийме  міри  до цього

 питання. Справа в тому, що, якщо ці питання не будуть

 вирішені по сільському господарству, нас чекає голод.

 Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Самофалов, Соболєв.

 

      САМОФАЛОВ  Г.  Г.  Я  прошу передать слово члену

 Межрегиональной   депутатской  группы  Рычагову,  316

 округ.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

      РИЧАГОВ

 

      Рычагов, 316 округ.

      Товарищи      офицеры,      солдыты,     матросы

 действительной  службы и запаса! Сегодня 23 февраля -

 День  Советской  армии и военно-морского флота. День,

 который мы традиционно отмечаем, как великий праздник

 воинской   славы,   чысти  и  верности.  Политические

 пристрастия  менятся  быстро,  как мода. Вчера носили

 короткое, сегодня длинное. Красный цвет сменил желто-

 блакитный.   Вечными  остаются  только  сила  духа  и

 мужское достоинство.

      От  имени  Межрегиональной  депутатской группы я

 поздравляю  вас  с  светлым  праздником  - праздником

 мужества,  праздником советского солдата, пережившего

 тяжелейшие  испытания  и  не изменивших своему долгу,

 своей Отчизне, праздником настоящих мужчин.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      С праздником господа офицеры!

      (ОПЛЕСКИ)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я   думаю,  вітання  і  оплесками,

 вигуками :"Ура!" - це достойне вітання.

      (СМІХ І ОПЛЕСКИ В ЗАЛІ)

      Соболєв, Щербань.

 

      СОБОЛЄВ

 

      Соболєв, Запоріжжя, депутатська група "Реформи".

      Шановні  колеги!  На  сьогодні першим поставлено

 питання,  яке  стосується проекту Постанови Верховної

 Ради  про заходи щодо підтримки сільськогосподарських

 виробників.  На  жаль,  узгодженого проекту постанови

 між комісією і Урядом на руки не роздано. Тому у мене

 є  наступна  пропозиція:  оскільки  це  останній день

 роботи  в пленарному режимі в цьому місяці, цілий ряд

 проекті   постанов,   які   підготовлені   Урядом,  є

 можливість  прийняти  в цей міжсесійний час. Питання,

 які     будуть    стосуватися    необхідності    саме

 законодавчого  регулювання  цього  процесу, необхідно

 буде  винести  як  перше  на  засідання  одразу після

 перерви.

      Саме  тому,  в  мене  наступна  є пропозиція. На

 руках зараз роздано, фактично, чотири різних проекти,

 але  жоден  з  них  -це  не  є  узгоджений проект між

 комісією і Урядом.

      Саме тому, у мене прохання розглянути це питання

 в  комплексі, коли буде узгоджений урядово-комісійний

 проект.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Щербань. Довганчич.

      Довганчич,  будь ласка.

 

      ДОВГАНЧИЧ Г.В.

 

      Дякую, шановний Олексадре Миколайовичу.

      По-перше,   значить,   по   порядку  денному  не

 зрозуміло.    Питання    виноситься   про   підтримку

 сільськогосподарських виробників, а проекту постанови

 і  інших матеріалів на руках у нас немає. Як ми маємо

 розглядати  це  питання  зараз?  Якось  воно  мені не

 зрозуміле.

      Друге.  Значить,  по  Чернівецькій області знову

 надійшов тривожний сигнал. Зсув починає свою роботу. Ті

 роботи,  які  мали  провестися  по  запобіганню зсуву у

 минулому  році,  повінстю  не виконані за відсутності

 фінансування.

      Сьогодні треба провести додаткове фінансування і

 не  чекати,  поки  знову,  значить,  будуть розрушені

 будинки, люди залишаться без крову і т.д.

      Я   би  хотів,  щоб  було  записано  протокольне

 доручення    Кабінету   Міністрів,   не   дочікуючись

 прийняття  бюджету і т. ін., виділити необхідні кошти

 для  того,  щоб не создавати труднощі, а потім з ними

 боротися.

      І   за   дорученням  Селянської  партії  України

      поздоровляю  всіх людей, всіх чоловіків і жінок,

 які служили в Радянській Армії, з цим святом побажаєм

 їм здоров'я, щастя і процвітання.

 

      З ЗАЛУ. Соціалісти підтримують.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Лавринович, будь ласка, за

 ним Мостиський.

 

      ЛАВРИНОВИЧ. Прошу Ярославу  Кендзьору передати.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кендзьор.

 

      КЕНДЗЬОР Я. М. Сокаль. Львівщина.

      Шановні   виборці,   шановні   колеги,   народні

 депутати,  я гадаю, що початок сьогодняшнєго робочого

 дня  ми повинні були розпочати із вшануванням пам'яті

 трагедії,   яка   відбудася   52   роки  тому,  тобто

 виселенням  більшовитським,  комуністичним  режимом і

 Радянською   Армією  славною,  героїчною  чеченського

 народу,   а   від   так,   вшанувати   пам'ять  жертв

 комуністичного  режиму  за  всі  роки його існування.

 Всіх, хто шанує ці жертви, прошу піднятися і встати і

 хвилиною  мовчання вшанувати їхню пам'ять.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Сідайте,   будь  ласка.  Не  надо,

 депутат має право, не надо ніяких реплік.

      Мостиський, будь ласка, Марченко.

 

      МОСТИСЬКИЙ.    Шановні    депутати!    Асоціація

 дослідників голоду, геноциду в Україні звертається до

 вас...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Одну...! Одну хвилиночку! Виключіть

 мікрофон!..

 

      ___________. ...з настійним...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Марченко, будь ласка.

 

      МАРЧЕНКО  В.  Р.  Александр  Николаевич, я прошу

 передать слово Витренко Наталье Михайловне.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

 

      Шанонвий Олександ Миколайович! Шановні колеги!

      Дозвольте   мені   від   імені   жінок-депутатів

 поздоровити  вас  з таким світлим і радісним святом -

 Днем Радянської Армії і Військово-морського флоту!

      Ми,  жінки,  які народжуємо дітей, ми народжуємо

 синів  не  для  війни  -ми народжуємо дітей, щоб вони

 росли  щасливій  вільній  країні.  І тому я звертаюсь

 саме  до  вас,  чоловіків-депутатів:  я бажаю вам від

 імені  всіх  нас,  жінок,  і  міцного здоров'я, і тої

 сміливості, якої завжди було досить в нашій Армії, бо

 саме  наша  Армія захистила весь світ від "коричневої

 чуми" -фашизму. А зараз треба захистити нашу Україну.

 І   ми   поздоровляємо  всіх  чоловікв  України.  Хай

 сьогоднішній  день  буде  днем святковим. І хай кожен

 чоловік  дчуває, що саме на нього сьогодні ми, жінки,

 поглядаємо з надією. Ми поглядаємо з надією на те, що

 ви  зможете об'єднавшись подолати оту чорну силу, яка

 сьогодні  руйнує  Україну,  продає  її,  нівечить.  І

 залишить нашим дітям щасливу вільну багату країну. Із

 святом вас, дорогі друзі!

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      (Оплески)

      Шановні   колеги,   депутат  Худомака  підняв  2

 питання.  Одне  питання  -дотримання  графіку  з боку

 уряду  по  виплаті  заробітної  плати.  Ми  дамо таке

 доручення,  і  цей...  по цьому графіку проінформуємо

 депутатів.

      Підготовка  до  весни.  Ми  сьогодні  це питання

 будем   розглядать,  і  я  вважаю,  що  ми  постанову

 приймем,   тому   що,  не  дивлячись  на  те,  що  їх

 підготовлено  2,  3, даже 4 варіанти, ми найдем самий

 оптимальний  варіант,  який  би  дав можливість уряду

 вийти з цього складного становища і допомогти селянам

 провести весь комплекс весняно-польових робіт.

      Соболєв  вніс  пропозицію  про те, щоб перенести

 прозгляд його на пізніше. Неможна цього переносити, я

 вважаю,  шановні  колеги,  тому  що  це  питання,  як

 кажуть, невідкладне. Весняний день рік годує.

      Довганчин  також  підняв  питання  по селу, його

 турбує  те,  що не хватає проектів, я думаю, проектів

 предостатньо.  Ми  ропочнем  роботу  сесеї не з цього

 питання,   а  трошки  з  іншого.  А  зараз  -останній

 варіант,  який  вчора  допізна був доопрацьований, ми

 вам  дамо  на руки -ви зним ознайомитесь. І думаю, що

 раскажу,  що  з  3-4  проектів,  які внесли і Уряд, і

 комісії,  різні  комісії  Верховної  Ради,  ми дійсно

 зробим той проект, який дасть можливість і виконувати

 його,  і  принести  користь  державі  -не  селянам. І

 Довганчин  підняв  питання про те, щоб, не дивлячись,

 що  в  2-му  читання ще в цілому бюджет не прийнятий,

 щоб  дати  доручення Кабінету Міністрів винайти кошті

 для  надання  допомоги тим районам, які потерпіли від

 катастроф    і   те,   що   зв'язано   з   природними

 катаклізмами. Я думаю, що таке доручення ми зробим.

      Решта виступів депутатів були чисто поздоровчого

 характеру.

      А зараз, шановні колеги, дозвольте приступити до

 розгляду  планових питань.  Про проект Закону України

 Про   деякі   питання   оподаткування   і   валютного

 регулювання   суб'єктів  експериментально-економічної

 зони  Севаш,  будь  ласка, Ільїн Віталій Нікіфорович,

 начальник Головної державної податкової інспекції.

 

      ІЛЬЇН.

 

      Шановні  народні  депутати,  шановний Голово, на

 ваш  розгляд  виноситься  проект  Постанови Верховної

 Ради  України  "Про  деякі  питання  оподаткування  і

 валютного регулювання".

      Умови       проведення       експерименту      і

 північнокримській  експериментальній економічній зоні

 Сиваш  розроблені  міжвідомчою  комісією з розгляду і

 підготовки   документів  щодо  створення  спеціальних

 вільних  економічних  зон,  створеної  відповідно  до

 Постанови  Кабінету  Міністрів  України  від 14 липня

 1993  року  ь 533.

      З  метою  створення належних умов для проведення

 експерименту  у  Північно-Кримській експериментально-

 економічній зоні Сиваш, Указом Президента України від

 17  листопада  1995  року  про зоходи щодо проведення

 експерименту  у  Північно-Кримській експериментально-

 економічній  зоні  Сиваш  передбачено  встановити для

 суб'єктів,  зареєстрованих в установленому порядку як

 суб'єкти зазначеної експериметальної зони пільги щодо

 сплати  податків  на добавлену вартість, на продукцію

 власного  виробництва,  податку на прибуток, ввізного

 мита,   акцизного   збору,  а  також  звільнення  від

 обов'язкового  продажу  на  міжбанківському валютному

 ринку  надходжень  в іноземній  валюті.

      Найближчим   часом  до  Верховної  Ради  України

 будуть подані проекти законодавчих актів по в несенню

 змін і доповнень до відповідних законодавчих актів, а

 їх   зачіпається  цими  поправками  три  законодавчих

 актів,   щодо  питжань  оподаткування,  валютного  та

 митного      регулювання     стосовно     особливості

 взаємовідносин  з  державою суб'єктів підприємницької

 діяльності    під    час    проведення    економічних

 експериментів.

      Вказані питання до прийняття відповідних змін до

 законів  України,  на  наш  погляд, можна врегулювати

 Постановою    Верховної Ради  України.

      Прийняття      Верховною      Радою      України

 запропонованого   проекту   Постанови   дасть   змогу

 розпочати   проведення   експерименту   і   Північно-

 Кримський  економічній  зоні  Сиваш,  спрямованого на

 виробління  нових підходів для здійснення економічних

 реформ    в   Україні   та   опрацювання   механізмів

 активізації інвестиційних процесів і управління ними.

      З  метою  активізації  інвестиційного процесу, а

 також   недопущення   відволікання   обігових  коштів

 суб'єктів    експериментальних    економічних    зон,

 запропонованим  на  ваш  розгляд  проектом  Постанови

 Верховної Ради України, передбачається встановити, що

 сировина,  матеріал,  устаткування та обладнення крім

 підакцизних  товарів,  які  ввозяться  в  Україну для

 потреб    власного   вробництва,   зареєстрованні   в

 установленому  порядку  суб'єктами  експерементальних

 економічних зон, що реалізують інвестиційні проекти в

 межах цих зон під час проведння локальних економічних

 експерементів, не підлягають обкладанню ввізним митом

 та податком на добавлену вартість.

      Крім   того,   для  сую'єктів  експерементальної

 економічної   зони   пропонується   зменьшити  ставку

 податку   на  прибуток,  нарахованний  відповідно  до

 законодавства  на  50  відсотків  у разі використання

 цієї  суми  на  реалізацію  інвестиційних  проектів у

 межах експерементальних економічних зон.

      Пропонується  також  звільнити від обов'язкового

 продажу    на    міжбанківському    валютному   ринку

 надходження    в    іноземній   валюті   на   користь

 зареєстрованних  в  установленому  порядку  суб'єктів

 експеремантальних економічних зон у разі використання

 вивільненних  валютних коштів знову ж таки на потребу

 розвитку цих  зон.

      Прогнозні     розрахунки     щодо     проведення

 експеременту  у  Північно-Кримській експерементальній

 зоні Сиваш показують, що введення такого режиму дасть

 змогу    активізувати    інвестиційні    процеси   та

 стабілізувати  роботу  підприємств,  розташованних на

 території  експерементальної зони.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.   Запитання   до  Віктора

 Нікіфоровича  будуть? Будуть. Запишіться, будь ласка.

 Висвітіть. 10 хвилин достатньо.

      Будь ласка, Манчуленко, Сахань.

 

      МАНЧУЛЕНКО.  Григороій  Манчуленко, 435 виборчий

 округ, фракція "Народного Руху України".

      Шановний доповідачу, я порівнюю два проекти, які

 нам  подані  на розгляд від Кабінету Міністрів проект

 постанови  і  від  Комісії  Верховної  Ради  з питань

 фінансів  і  банківської  діяльності проект Закону. І

 тут є певні розбіжності щодо оподаткування суб'єктів,

 які  зареєстрованні  в  єксперементальній  зоні села.

 Значить,  ви  пропонуєте  ПДВ 50 відсотків, а комісія

 пропонує повністю зняти цей податок.

      І  інше  питання  вже, як кажуть, не фінансового

 плану,   іншого   характеру.   Все-таки,  якщо  це  є

 експериментальна  зона,  то як ви давитеся на те, щоб

 було   якось   обмежено   в  часті  діяльність  цього

 законопроекту.    Оскільки    проводиться    все-таки

 експеримент.

      Дякую.

 

      ІЛЬЇН.  Дякую  за  запитання.  По-перше, я

 вовинен  пояснити чому Кабінет Міністрів подає проект

 постанови,  а  не  проект  закону.  Якщо  вносити  на

 Верховну  Раду проект закону, то треба вносити проект

 Закону  про  внесення  змін  до  трьох  законів -це з

 питань  оподаткування, митного регулювання і з питань

 валбтного     регулювання.    Оскільки    провожиться

 екперимент,   то  ми  рахуєм,  що  ці  питання  можна

 врахувати  постановою  Кабінету  Міністрів  і  після,

 скажемо,  випробування, так сказать, тих заходів, які

 намічаються   у   вигляді   експерименту,   тоді  вже

 вносяться  зміну  до  діючого  законодавства України.

 Якщо  вони себе зарекомендують, якщо ці заходи дадуть

 змогу  покращити  інвестиційні процеси, збільшити їх,

 то  тоді  можна  вносити  зміни  до  закону.  Тому ми

 вносили цей проект постанови Верховної Ради.

      Що  стосується  звільнення  податку на добавлену

 вартість? Кабінет Міністрів пропонує встановити такий

 порядок,    що    для   суб'єктів   експериментальної

 економічної   зони   податок   на   товари   власного

 виробництва  зменшується на 50 відсотків, нарахований

 податок   на   50  відсотків.  Комісія  вносить  свої

 пропозиції, це ваше право розглянутти, як встановити.

 Я доповідаю думку і пропозиції Кабінету Міністрів.

      Що  стосується  терміну  проведення екперименту.

 Під  цей  експеримент  сьогодні уже розроблено проект

 постанови  Кабінету  Міністрів  (ось він у мене є), і

 найближчим   часом   цей  проект  постанови  Кабінету

 Міністрів   буде   прийнятий.   Але   прийняття  його

 стримується  тим,  що  остаточно  не визначено, які ж

 будуть  мати  привілегії  ті,  хто  працює  у вільній

 експериментальній    економічній зоні.

      Як  тільки це питання буде вирішено, приймається

 постанова  Кабінету Міністрів, де визначені і строки,

 і  статистична  звітність, і перелік тих підприємств,

 які   затверджуються  Кабінетом  Міністрів,  і  умови

 проведення експерименту.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сахань. Моісеєнко.

 

      САХАНЬ І.Я.

 

      Дякую.

      Шановний   доповідачу   (Сохань,  Хмельниччина),

 скажіть,  будь ласка, в мене питання буде таке.

      По-перше,  чи  прорахували  ви, які наслідки для

 економіки  Криму,  і для України зокрема, для бюджету

 буде введення цих, так би мовити, експерименту?

      І,  по-друге,  я вважаю, що треба проводити любі

 експерименти,  які  будуть  спрямовані  на  зменшення

 податкового  тиску,  тільки чи зможе Уряд узагальнити

 якимось  чином  це і потім, дійсно, запропонувати цей

 механізм для всієї економіки України?

 

      ІЛЬЇН. Дякую за запитання.

      Цей  експеримент  і  проводиться  для  того, щоб

 можна    було    узагальнити    наслідки   проведення

 експерименту і потім розповсюдити і на інші зони, які

 будуть     створюватись    відповідно    до    рішень

 законодавчої, виконавчої влади на території України.

      Тільки  з цією метою і створюються, так сказать,

 умови для того, щоб відпрацювати, так сказать, всі ті

 наробки, які сьогодні є, на експериментальній вільній

 економічній зоні, яка пропонується вашій увазі.

      Що  стосується  наслідків.  По  розрахунках,  по

 розрахунках,  які робились і Міністерством економіки,

 і  міжвідомчою  комісією,  то  наслідки  повинні бути

 тільки  позитивні,  позитивні  в  тому  плані,  що за

 рахунок  збільшення виробництва у вільній економічній

 зоні,  за  рахунок  залучення  для  роботи у цій зоні

 підприємств  і  організацій будуть збільшені доходи і

 відповідно   збільшені   відрахування   платежів   до

 бюджету.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Моісеєнко. Осадчук.

 

      МОІСЕЄНКО  В.  М.

      (Моисеенко, 131-ый, Макеевка, Горняцкий район)

      У  меня  к  вам  один  вопрос,  может быть он не

 столтко  по содержанию документа, сколько по методике

 вообще   рассмотрения   Правительством  такого  плана

 документов. Значыт два года назад Донецкая область, в

 составе  еще ряда областей получила опреленный льготы

 по  налогообложению,  то  есть  тоже  была включена в

 эксперимент  по  поводу  того,  чтобы  основная масса

 поступлений  оставалась  там,  для  сохранения в ней,

 значыт,  экономического  потенциала  и  развития этих

 регионов.

      Сегодня  мы  даем,  вводим  новый эксперимент по

 Сивашу,  не будет ли, не постигнет ли его судьба того

 эксперимента,  который  постиг  Донецкую  область? Не

 получится так, что мы сегодня будем долго говорить об

 этом  эксперименте,  потом,  по цифрам, которые здесь

 нам  приведены, вообщем то получается, что вдоде бы и

 нужное   дело.   Но  не  получится  ли  это,  и  чем,

 собственно  говоря,  вызвана?  Ведь Сиваш не такая уж

 крупная  зона,  а  вот  Донбасс -это вещь серкезная и

 действительно  нужная  и Украине, и государству и так

 далее.

 

      ІЛЬЇН.

      Вопрос  абсолютно  правильный,  значит, я думаю,

 если   все  это  будет  происходить  по  контролем  и

 Кабинета  Министров,  и  Верховного  Совета, то такая

 доля  не  постигнет, поскольку, на сколько я знаю, по

 Донецкой   области   таких   конкретных   решений  не

 принималось и все ограничилось, так сказать, тем, что

 рассматривалась  в  кабинетах,  с  одного  кабинета в

 другой  бумаги  переходили, но окончательного решения

 там и принято и не было по Донецкой области.

      Здесь    наоборот,   принимается   окончательное

 решение, выполнение их берется под контроль, и почему

 взяли  небольшую,  собственно говоря, зону. Для того,

 чтобы на этой зоне отработать все те вопросы, которые

 связаны  с  работой  вильных экономичных зон, а потом

 распростронять ее уже и на другие регионы, покрупнее,

 понимаете.  Мы  привыкли,  как-то,  если мы принимаем

 какое-то решение, сразу на всю Украину, проходит год-

 полтора,  мы  начинаем,  значит, отменять те решения,

 которые  приняты, потому что видим, что не совсем они

 доработаны, отработаны.

      Поэтому  я  считаю  (и  это  лично  мое мнение и

 мнение,  значит, товарищей, которые работали над этим

 документом),    что   направление   правильное:   что

 отработать  на  небольшом,  так  сказать,  регионе, а

 потом этот эксперимент распространить дальше.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Осадчук. Свято.

 

      ОСАДЧУК П. І., група "Державність", Демократична

 партія України.

      Ми   живемо   в  час  великих  експериментів,  і

 маленькицй  експеримент,  звичайно,  на  Сиваші можна

 провести. І прийсмаючи Закон про деякі питання (деякі

 питання!   -підкреслюю)   податкування   і  валютного

 регулювання  суб'єктів  економічної,  значить,.. зони

 Сиваш, ми робимо, очевидно, добре -даєм самостійність

 економічну.  Але  якщо  ці  деякі питання на практиці

 будуть вирішуватися не на користь економічної зони, а

 на   користь   окремих  корпоративних  груп...  Чи  є

 механізми, як це проконтролювати і відрегулювати?

      І  (в  цьому  контексті)  підпитання:  і  як  це

 відіб'ється на бюджеті Криму і на бюджеті України, бо

 пільги - це завжди, вибачте, за чийсь рахунок?!

      Дякую за увагу.

 

      ІЛЬЇН В.Н.     Я   зрозумів...  Я  хочу  ще  раз

 сказати,  що  от  у  мене в руках постанова, яка буде

 прийнята  зразу  після...,  якщо Верховна Рада прийме

 запропоновані  заходи.  І в цій постанові визначено і

 порядок  проведення контролю, і порядок звітності про

 проведення  цього  експерименту  щомісячно, і порядок

 відпрацювання,  так сказать, тих питань, які включені

 в  експеримент  і  т.  д. Тобто всі ці питання будуть

 знаходитись   під   постійним   контролем,   значить,

 виконавчої  влади:  і з боку Криму, і з боку Кабінету

 Міністрів.

      Тепер,  що  стосується бюджету України і бюджету

 Криму.  Бюджет  ви  вже прийняли і ви вже бачили... в

 першому  читанні...,  і  ви  бачили  ті цифри, які є.

 Проведення експерименту не торкається змін до бюджету

 Криму і бюджету України в цілому.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Свято.

 

      СВЯТО В.П., 416 виборчий округ, Хмельниччина.

      Шановний Віталю Никифоровичу!

      Мене   цікавить  таке  запитання:  те,  що  наша

 промисловість,     сільське     господарство,    наше

 виробництво   зараз   знаодяться   в  горизонтальному

 положенні  на  колінах  і  основна  домінуюча причина

 тому  -податковий  тягар,  що його зменшувати треба -

 сумніву в тму немає. І втому плані підтримуавти такий

 експеримент  варто.  Але  наші  закони,  які  ми  всі

 приймаємо   страждають   такою   характеристикою,  як

 мервонароджене  дитя.  А  саме чому? Тому, що ніто не

 несе   персональної   відповідалності   за   наслідки

 введення   того  чи  іншого  закону,  тієї  чи  іншої

 постанови  в  дію.  А  тому  -одна  річ  -це контроль

 Каьінету  Міністрів,  Верховної  Ради,  а друга річ -

 персональна  відповідальність  за наслідки проведення

 такого   експерименту.   Я  пропоную  підтримати  цей

 законопроект, але з другогого боку -поставити питання

 про персональну відповідальність за наслідки введення

 його в дію.

      Дякую за  увагу.

 

      ІЛЬЇН.   Я   підтримую   Вашу  пропозицію.  Є  в

 постанові Кабінету Міністрів і запис хто відповідає і

 хто   здійснює   контроль.   Всі  ці  питання  будуть

 відрегульовані в виконавчій владі.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Слово надається

 співдоповідачу  Горбатову   Валерію Мироновичу, члену

 Комісії з питань фінансів і банківської діяльності.

 

      ГОРБАТОВ.

 

      Уважаемые  коллеги,  мы неоднократно на комиссии

 рассматривали   этот   вопрос,  были,  разные  мнения

 высказывались,  но  в  итоге,  значит,  вышли  стаким

 предложением,  то есть с Законом о некоторых вопросах

 налогообложения,  валютного  регулирования  субкектов

 эеспериментальной зоны Сиваш.

      Этот,  если  вы  заметили,  Закон отличаетс я, в

 принципе,  от  предложения проекта Кабинета Министров

 одним  пунктом,  в  котором  указывалось  о Налоге на

 добавленную  стоимость,  как вот предыдущий докладчик

 сказал.

      "Для  зазначених  об'єктів  податок на добавлену

 вартість    з   товарів,   робіт,   полсуг   власного

 виробництва, що підлягає оплаті, зменшується на 50%".

        В   законе  этого  пункта  нет,  предложенного

 Комиссией,  хотя  в  принципе,  если рассмотреть этот

 вопрос,  то  увеличение на эту сумму налога влечет за

 собой повышение себестоимости товара, и опять же таки

 ложится  на  плечи именно производителя. И поскольнку

 основным  производителем  или  потребителем  является

 промышленный  сектор,  то  опять  же таки это ведет к

 удорожанию  сельскохозяйственной   продукции.

      Кроме  того,  себестоимость продукции становится

 неконкурентноспособной.  Поэтому я лично считаю, что,

 естественно,  нужно  было  бы внимательно рассмотреть

 этот   вопрос,  и  все-таки  поддержавть  предложение

 Кабинета  Министров по вопросам налога на добалвенную

 вартисть,  уменьшив  его на  50%.

      Рассматривая  зону  Сиваш,  я как крымчанин могу

 сказать, я не однократно там побывал, и если в насале

 я   на  Комисси  категорически  не  поддерживал  этот

 экперимент, то побывав там несколько раз, я убедился,

 что единственный выход из создавшегося положения там,

 можно именно найти только в результате принятия этого

 закона  и  проекта  Кабинета  Министров.  Потому  что

 сейчас  очень  большую  роль  играет,  будем говвоть,

 экология.  И  там сейча, практически, тысячу гектаров

 Черного моря уже сегодня вышло со строя. Практически,

 будем   говорить,  несколько  миллионов  тонн  отхода

 производства  сегодня  не  утилизируются и загрязняют

 окружающую  среду.  И  сегодня  уже и тяжелые тяжелые

 металлы,   и   другие  вредные  вещества  попадают  в

 питьевую   воду.   И   буквально,   я,  как  инженер-

 гидротехник,  могу  сказать,  что в течение года-двух

 весь Крым будет питаться этой водой, зараженной этими

 веществами.

      Этот  эксперемент дает возможность, не привлекая

 больших  средств  государственных,  своими  силами за

 счет  именно  вот этого закона-проекта мало того, что

 реконструировать         производство,        создать

 конкурентноспособную   продукцию,   но   и  сохранить

 технологию  и  показать  другим  регионам  и Крыма, и

 Украины, значит, я считаю положительный экономический

 эксперемент.

      Кроме   того,   эта  зона  большое  политическое

 значение.  Она находится в таком месте, которое, я бы

 сказал,  связующим  для  Украины  и  Крыма. И понятно

 вполне,   наверное,  многим  почему  некоторые  будем

 говорить  реакционные силы Крыма не поддерживают этот

 эксперемент.   Вот   здесь  записано,  что  это  зона

 охватывает,  будем  говорить,  я  бы сказал, цент или

 основную  часть  промышленных предприятий. Она именно

 будет подчинятся и руководствоваться со стороны Киева

 Кабинетом Министров Украины в основном.

      Конечно,  это многим, которые имеют другие планы

 политические на счет обустройства или территориальной

 целосности  Украины,  -это  не подходит. Я считаю и в

 политическом   смысле   это  имеет  большое  значение

 принятие сегоднешнего решения.

      Поэтому я поддерживаю и призываю поддержать этот

 проект  закона  постановления  Кабинета Министров и к

 тому  же группа депутатов от Крыма просила дать слово

 председателю,  значит,  эксперементальной  зоны Севаш

 Куницыну  Сергею  Владимировичу,  который находится в

 этом  зхале.  Я  бы  просил представить ему несколько

 минут  слово  для  того,  чтобы  он  рассказал  более

 подробно  по этой зоне. У меня все.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Запитання  до  Валерія  Мироновича

 будуть?  Будуть.  Будь  ласка, запишіться. 10 хвилин.

 Виставте, будь ласка.

      Донченко, Шаланський.

 

      ДОНЧЕНКО

 

      Донченко,    фракция    коммунистов,   Луганская

 область.

      Уважаемый, Валерий Миронович, то, что вы сегодня

 предлагаете,  уже  по  существу  не совсем новое. Был

 указ  Президента  еще  Леонида Макаровича Кравчука по

 поводу   свободной  экономической  зоны  4  областей:

 Луганская,  Донецкая,  Днепропетровская  и, по-моему,

 Запорожская.  Значит,  там этот момент не пошел. И не

 получили    они    льготного,    как   вы   говорите,

 налогообложения.   Теперь   мы   тот   указ   забыли,

 предлагаем  почему-то  крымский  вариант  в то время,

 когда  не  отработан  по  эти  четырем  областям.

      Как комиссия с вашей позиции подходила к решению

 того,  чтобы выполнить все-таки тот указ Президента и

 експеримент  провести на тех четырех областях? Теперь

 мы  то  забыли,  переходим  на новое. Мне бы все-таки

 было  интересно  чем  закончился  тот  експеримент  в

 полном обкеме.

 

      ГОРБАТОВ.  Ну  я  вам  скажу  (здесь  предыдущий

 докладчик  говорил),  что  в  основном все предыдущие

 эксперименты  заканчивались  на уровне разговоров, то

 есть  конкретно  вопрос  не  доходил  до  конкретного

 претворения  в  жизнь, до конкретного принятия именно

 вот  таких  документов, которые мы сегодня видим. Это

 было вообщем-то, будем говорить, в общем охватывались

 эти  вопросы  и,  можна  сказать, пожелания. Комиссия

 конкретно  и  притом  несколько  раз,  как  я сказал,

 рассматривала этот вопрос, для того чтобы практически

 претворить  его  в  жизнь,  чтобы  не  было  подобных

 экспериментов, о которых вы говорили, до сих пор.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шаланський

 

      ГОЛОС З ЗАЛУ     Не чути.

 

      ГОБАТОВ. Ну, мы тот вопрос не рассматривали.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ

 

      Дякую, 226 Шаланський, Кіровоградщина.

      Шановний  доповідачу!  Скажіть мені, будь ласка,

 на  комісії,  коли розглядався перший проект Кабінету

 Міністрів,  законопроект,  так пройшла така думка, що

 під      зменшенням      виробництва,      шкідливого

 виробництва.............   нікелєвому  та  заводу  по

 виробництву  соди,  навколо  будуть  розвиваться інші

 робочі   місця,  ну,  високорентабельних  виробництв,

 будем  так говорить. То як новий законопроект обмежує

 цей   варіант  і  все-таки  дає  яку  мозливість  для

 екологічної  очістки існуючих виробництв і розшірення

 цих виробництв, які, дійсно, існують, і які необхідні

 нашій державі і взагалі регіону.

      Дякую.

 

      ГОРБАТОВ.  Ну,   во-первых,   этот   проект

 конкретно говорит о том, чтобы (и на комиссии как раз

 уделялось конкретное внимание тому, чтобы развитие, в

 первую  очередь, получили те, значит, будем говорить,

 субкекты,  которые реализуют инвестиционные программы

 в  границах  этой  зоны,  именно, конкретно влаживают

 средства  в  развитие  производства в этой зоне. Этот

 закон...     Именно     производство,     химического

 производства,  это  конкретно. Этот закон не касается

 вопросов,    значит,   посреднической   деятельности:

 торговой и т.д. Это все отсечено.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Білоус. Вітренко.

 

      БІЛОУС В.О.

      (Білоус,   317-ий,   Полтава,   Спілка  офіцерів

 України)

      Скажіть, будь ласка, ми детально обговорювали цю

 проблему   на  фракції  "Реформи.  Ви  пам'ятаєте.  І

 підтримали взагалі цю ідею, але є два запитання.

      Перше.  Чи  відповідає  європейським  стандартам

 екологічна   експертиза,  проведена  цією  програмою,

 тобто  чи  не  буде  заважати здоров'ю людей, які там

 населяють,   тому   що   це,   в  основному,  хімічні

 виробництва.

      І  друге запитання. Як це відобразиться на, я на

 маю,    на    покращення    матеріального   становища

 військовослужбовців,  які  дислокуються  на  ваші там

 території?

      Дякую.

 

      ГОРБАТОВ. Ну, я бы сказал, по первому вопросу.

      Значит,   естественно,   все   привязывается   к

 европейскому  стандарту,  чтобы именно Крым оставался

 этим,  будем говорить, Крымом, зоной отдыха, чтобы не

 распространялись, прежде всего, те негативные явления

 в екологическом порядке, которые сегодня имеют место,

 и,  будем  говорить,  в  ближайшие годы (там 2-3 года

 планируется),   чтобы  не  то  что  ликвидировать,  а

 предотвратить   возможность   загрязнения  окружающей

 среды стопроцентно.

      И второй вопрос, значит, по военнослужащим.

      Естественно,  сегодня  это  зона,  которая имеет

 оборудование,   основные   промышленные  предприятия,

 степень  износа  которых до 100%. Конечно, она, будем

 говорить,  оставляет  без  работы  и понижает уровень

 материального благосостояния всего этого региона.

      Естественно,  эксперимент,  будем говорить, даже

 по  самому  минимальному  варианту, в случае, значит,

 его притворения в жизнь, он дает возможность привлечь

 дополнительно  тысячи  рабочих  мест  и, естественно,

 уровень  и  обеспечения,  и  тех  воинских  частей, и

 строительства  жолья, и так далее, буквально вести на

 том  уровне,  который планируется, то есть обеспечить

 как  положено и военнослужащих, и всю население этого

 региона.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітренко. Крандакова.

 

      ВІТРЕНКО Н. М.

 

      Шановний  доповідичу,  скажіть,  будь  ласка, ви

 закладаєте  в цей експеримент, у зоркема в звільненні

 від  ввізного  мита.  В  той  же  час в положенні про

 експеримент  ви  дозволяєте підприємствам здійснювати

 транспортування   через   них   товарів.  Які  заходи

 контролю   є   у   вас,  щоб  не  перетворили  ми  ці

 підприємства  зони, просто як на перевальні бази, які

 будуть безоподатковані товари розповсюджувати по всій

 Україні?

 

      ГОРБАТОВ.

      Я  вже  говорив,  значит, здесь как раз вот и на

 заседании  комиссии  шло  обсуждение,  и  вообщем то,

 несколько  раз,  будем говорить, были очень серкезные

 вопросы,  поднимались,  именно  по  вопросу, чтобы не

 перетворить  эту  зону  просто чисто в посреднеческую

 зону.  Поэтому  предусмотрено,  именно в таком плане,

 что  именно  производство  химической  промышленности

 получает  льготы,  которые  именно будут относиться к

 химической  промышленности, то есть именно конкретно:

 титан,  бромной  и  содовой и так далее, но не другие

 посреднические  организации,  торговые,  они не будет

 иметь этих льгот.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Крандакова. Чеботарьов.

 

      КРАНДАКОВА.

 

      Дуже   інтересна   в   нас  система  запису,  не

 натискала  кнопку, а записали мене, але я дуже дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ви...

 

      КРАНДАКОВА  О.  В...  Я хочу сказати в підтримку

 цього  проекту  декілька слів. Давайте не будемо тими

 обивателями,  які  розсуждають  так:  здохла  у  мене

 корова,  мені  тяжко -хай здохне і у сусіда... Якщо є

 бажання  у  людей  підняти  хоч  в  одній часті нашої

 країни  промисловість (тим більше, в такому тяжкому і

 складному  районі,  як  Красноперекопський),  давайте

 підтримаєм  бажання  цих  людей!  Получиться  у них -

 будемо пробувати  в інших точках...

      Спасибі.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Чеботарьов. Ткаченко. Суми.

 

      ЧЕБОТАРЬОВ  В.  П.

 

      227    виборчий    округ,   місто   Олександрія,

 Кіровоградщина.

      Я  хочу  продовжити те, про що тільки що сказала

 депутат  Крандакова.  Ми  ен  проти того, щоб були ці

 експериментальні  зони, але розглядаючи цей проект на

 Комісії  з  економічної  політики, ми відхилили його.

 Чому?  Тому,  що  з-за відсутності закону України про

 такі  вільні,  або  експериментальні  зони,  який  би

 розглянув  всі  питання  таких  зон  (і  криміногенні

 навіть  теж)  ми  не можемо підтримати пропозицію про

 цей   закон.  Чому?  Ви  впевнені  (я  до  доповідача

 звертаюсь),  чи  впевнені  ви, що оці 4 пункти вашого

 закону вичерпують всі проблеми експериментальних зон?

 Тільки  що було питання про акцизність, мита, податки

 і   т.  д.  -тут  нав'язується  дуже  великий  клубок

 проблем.  І  наприклад  я  не зможу голосувати за цей

 закон,  тому що він не вичерпує всіх проблем. Це дуже

 складне питання, про експериментальні зони! Я б хотів

 би,  щоб  ми,  наприклад,  спочатку  прийняли взагалі

 цілий  закон  про  експериментальні  зони... і вільні

 зони.   А  потім  уже,  на  підставах  цього  закону,

 розглядати  якісь  конкретні проекти, тому що ми ідем

 від конкретного, забуваючи про загальні...

 

      ГОРБАТОВ. Ну, я хочу сказать так: безусловно,

 я   понимаю   вашу  мысльи  вашу  озабоченность  -это

 совершенно   правильно.  Но,  не  имея  наработанного

 оыпта,  приниамть  правильный  закон,  не опираясь на

 чисто  практику  жизни, -это тоже не совершенно... не

 совсем  правильно. И будем говорить так: мы можем еще

 затянуть этот закон на некоторое время. Но сегодня та

 обстановка,  которая есть в этой зоне, в этой зоне -и

 эконологическая, и будем говорить, экономическая -она

 не  позволяет  сегодня  затягивать  с  решением  этих

 вопросов.   И   кроме   того,   будем  говорить  -да,

 безусловно,   все   вопросы   оватить  этим  законом,

 постановление    невозможно   сегодня,   сейчас,   но

 разработчики  и  та,  будем  говорить,  большая група

 специалистов  с Кабинета Министров охватила на данном

 этапе   те  вопросы,  которые  бы  ппозволили  начать

 эксперимент.  И  при  том  он  начинается  с самых не

 рентабельных  2-х предприятий, которые не влияют даже

 на  бюджет  этого  региона,  района,  чтобы от малого

 переходить к большему.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ткаченко, будь ласка...

 

      ТКАЧЕНКО, місто........

 

      В  мене  до Вас єсть таке побажання. Я думаю те,

 що  сьогодні  Ви  пропонуєте,  я думаю, зацікавить не

 лише  економістів,  а  і  також і науковців. Це  буде

 експеримент  саме  для  науковців,  тому  що  апо цим

 результатам   можна   буде   вже  дивитись  наскільки

 відповідають економічні теоріі, напприклад,..........

 Про те про зменшення податків і відповідне збільшення

 відраування   до   бюджету.  І  тому,  я  вважаю,  що

 подібний експеримент........ підтримати.

      Дякую Вам.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Шановні колеги,

 єсть    проання    таке    групи   депутатів   і   до

 співдоповідача,  щоб  надати  слово  Куніцину  Сергію

 Володимировичу,   голові  районої  Адміністрації,  не

 заперечуєте?     Будь     ласка.    Куніцин    Сергій

 Володимирович,          голова          Адміністрації

 Красноперекопського району Кримської області.

 

      КУНІЦИН.

 

      Уважаемые     народные    депутаты,    уважаемый

 Председатель.   Предпринимательство  и  налоги -эти 2

 понятия  всегда  и везде являются антогонистическими.

 Что  для  государства  важнее: полный кошелек сегодня

 или  сильные  предприятия   завтра?  Что  важнее  для

 предпринимателя:  быстрое  развитие  его  бизнеса или

 чпистая  совесть  и  сознание  того,  что государство

 получило  от него то, что потребовало? Заставить  нас

 подойти  к  этому  экспперименту заставила конкретная

 ситуация, сложившаяся   в нашем регионе.

       А  реальность  сегодня такова, что значительные

 рессурсы украинских предприятий находятся в застывшем

 состоянии  на  счетах иностранных банков, несмотря на

 известные законы, Дереты, указы, не принося пользы ни

 предпринимателям  ни  нашему  государству.

       ОДновременно  мы  знаем,  что  часть  рессурсов

 находится    в    теневом    обороте.    Наш   проект

 предусматривает   сождание  благоприятной  среды  для

 организации деятельности субкектов зоны на территории

 экономического     експеримента     в    приоритетных

 направлениях    народного    хозяйства,   а   именно

 химическая  промышленность, агропромышленный комплекс

 и  коммуникации.  С  этой  целью и были предусмотрены

 льготы.

      Уважаемые   депутаты,   я   хочу  обратить  ваше

 внимание,   что   эти   условия   создаются   только

 производственным  субкектом  зоны  исключительно  для

 продукции  собственного  производства  и  только  при

 реализации  проектов  на территории экспериментальной

 зоны,  увердженной  Кабинетом  министров.  Ни речи не

 может  идти  о  даче  льгот  организациям по принципу

 купи-продай.

      Отмечу  принципиально новые идеи нашего проекта.

 Это  локальный  економический  эксперимент на базовом

 административном  уровне  город-район,  имеюций своей

 целью  отработать  условия для формирования отдельных

 точек экономического роста в конкретных экономических

 условиях.

      Зона  Сиваш  не является свободной экономической

 зоной,  поскольку  ее  территрия являетс я таможенной

 территорией  Украины  и  не  имеет  особой таможенной

 границей.  А экономические льготы не распространяются

 автоматически  на  все предприятия, которые находятся

 там.

                         - 41 -

      Главной   особенностью   является  внедрение  на

 территории  трех  административных районов Республики

 Крым  специального экономического  режима.

      Кстати,  решение  о  том,  чтобы  вступить  внаш

 эксперимент,  было  принято  на  сессиях трех Советов

 народых  депутатов.

      Выбор  Северного  Крыма  как  региона проведения

 экономического   эксперимента  обусловлен  следующими

 факторами:   транзитное   положение   на  Перекопском

 перешейке,   который   соединяет  Республику  Крым  и

 континентальную     часть     Украины,    достаточная

 стабильность в регионе, проходжение через регион всех

 коммуникаций   -Крымский   канал,  газопровод,  линии

 электропередач,   транспортные   артерии,  наличие  в

 регионе  крупнейших в Европе залежей природного сырья

 и  промышленных  кадров.

      Нами предложена региональная схема. Мы понимаем,

 что  у  бюджета  государства  нету средств. И поэтому

 минимальные  затраты  сегодня  на начало 1996 года, в

 целом   на   этот  год  предусматривается  всего  176

 миллиардов на то, чтобы начала работать наша зона.

      Реальная  ориентация  этого  проекта  на  подкем

 производства. Я хочу к вам обратиться, как бывший ваш

 коллега  народный  депутат прошлого созыва и сказать,

 что нас заставило сегодня это сделать не дань моде, а

 реальная  жизнь,  кризисная  ситуация,  сложившаяся в

 нашем комплексе.

      Положение  усугубляется  тем,  что  наши бюджеты

 городов  от  65 до 87 процентов формируются за счет 4

 химических  предприятий и хозяйств района. Тяжелейшая

 экологическая  ситуация,  около  12 тысяч работает на

 химических предприятиях.

      По  мнению  экспертов группы Кабинета Министров,

 которая   находилась   в   декабре  месяце  у  нас  в

 Красноперекопске  -это единственный на сгеодня шанс с

 тем, чтобы спасти реальную экономическую ситуацию.

      В  заключение  хочу  сказать  вам следующее. Что

 политические   результаты   могут  буть  таковы,  это

 реальный  пример попытки интеграции экономики Украины

 в    мировую    экономику,   приобщение   Украины   к

 (...........)  технологиям  наиболее актуальное после

 вступления Украины в Совет Европы.

      Это  конкретный повод для перевода диалога между

 Киевом   и   Симферополем,   центор  и  ригионов,  из

 политического  в  экономическое  русло.  Ибо  на  наш

 взгляд  только  политическими методами проблему Крыма

 решить невозможно. Это перспективный политический ход

 по приходу национального капитала и капитала ближнего

 зарубежья в Крым.

      Экономические     результаты     таковы.     Это

 практическая  возможность  подготовить  и представить

 проект,  соответсвующий  стандартам на национальный и

 международный   конкурсы   проектов.   Это  частичное

 оздоровление  финансовой системы за счет вовлечения в

 оборот   дополнительных  средств  и  возврат  прибыли

 предприятий   Украины   за   рубежом,   и  реанимация

 производственного       сектора      экономики      и

 сельскохозяйственного комплекса.

      Я  хочу вам сказать всем напоследок. Обращаюсь к

 вам еще раз как бывший коллега по прошлому Верховному

 Совету,  приобретенный  здесь  мною  опыт  за  4 года

 прошлого Верховного Совета позволил мне глубже понять

 процессы,  происходящие  в  государстве  и попытатся,

 собрав   интересную   команду   единомышленников,  на

 примене небольшого региона доказать, что это возможно

 и что это нужно людям. Мы просим вас дать нам шанс. В

 это  сегодня  поверили  люди,  директора предприятий,

 совхощов и колхозов, находящихся на нашей территории.

 Хуже,  чем  есть  сегодня,  и то, что будет есть, нам

 обеспечено,  даже  если  екперимент не удастся. Но мы

 хотим  использовать  этот  шанс,  беря на себя полную

 ответственность  за его судьбу, и хотим, чтобы вы нам

 в этом помогли.

      Мне  один  депутат  недавно  сказал:" Ты знаешь,

 хлеб не имеет политического вкуса, его одинаково едят

 и  реформаторы, и коммунисты, и все остальные, и хлеб

 всему  голова".  Я прошу вас поддержать наш проект, и

 заверяю вас, что мы его реализуем.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.      Одну     хвилиночку,     Сергій

 Володимирович.  Нельзя  так говорить, що комуністи не

 реформатори,  смотря  в чому реформатори. Як розуміть

 слово реформи.

      Значить,  шановні  колеги, є запитання до Сергія

 Володимировича?  Немає запитань? Сідайте, будь ласка.

 Сергій Володимирович, сідайте. Спасибі.

      Єсть необхідність обговорювать?

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Записані  є,  да?  Висвітіть,  будь  ласка,  хто

 записався.  Записалося  вісім депутатів. Скільки часу

 відведем? Два -за, два -проти? Ну, хорошо, давайте по

 2-3  хвилини,  щоб всім дать, бажаючих вісім чоловік.

      Будь   ласка,  Вітренко,  старовойтова.  По  2-3

 хвилини, я прошу.

 

      ВІТРЕНКО  Н.  М. Шановні колеги! Ми проект цього

 закону  розглядали  на  засіданні  Комісії  з  питань

 економічної    політики    і    управління   народним

 господарством.  В цілому, я хочу підкреслити, що саме

 значення  соціально-економіних  екпериментів, дійсно,

 дуже  велике.  Якщо  ми  з  вами  перечитаємо  роботу

 Петерим  Сорокіна  -найвидатнішого  вченого-соціолога

 світу,  колишнього професора Петербургського, а потім

 Гарвардського   університету,   то   в  своїй  роботі

 "Соціологія  революції"  він  проводить, протиставляє

 революцію  і  контрреволюцію, реформи. І він показує,

 що   реформа  -це  якраз  поступове  покращення  всіх

 процесів,  і  реформа  повинна  обов'язково йти через

 експерименти,   експерименти   на   невеликих   таких

 регіонах,  невеликих  галузях  чи об'єктах. Це канони

 (Сорокін писав), канони реформ.

      І  тому,  коли  при  Кабінеті Міністрів створили

 спеціальний  відділ,  він очолюється Мініним Леонідом

 Васильовичем, для того, щоб проробляти всі пропозиції

 щодо експериментів, це було зроблено цілком вірно.

      Але  мені  було  не  зрозуміло,  чому,  на  якій

 підставі  зарубили  Купянський експеримент, а там теж

 були   дуже   цікаві  пропозиції.  На  якій  підставі

 зарубили севастопольський експеримент.

      І я хочу сказати, що сьогодні настільки боляче в

 Україні  все  відбувається,  що візьмемо кожну зону і

 там  знизимо  зараз  податки  на  50%  і залишимо там

 іноземні   інвестиції,   і  звільнимо  від  ввізного,

 вивізного мита - і там буде покращення.

      Невже це не зрозуміло?

      І  тому,  ми на комісії, по суті, підтримали цей

 експеримент,  але  ми сказали: нам не зрозуміло, чому

 починається  все  з Сиваша, нам не зрозуміло, чому це

 починається  без  закону  про  спеціальну  економічну

 зону.  Потрібен  спочатку  закон.  Закон,  який би ми

 затвердили,  і в законі було б чітко передбачено: оце

 норми,  оце  дозволено, оце контроль і оце -покарання

 за порушення того експерименту, який ми дозволяємо.

      А  тут,  в  тому,  що  нам  запропоновано,  я не

 несподівано   задала   це   питання.  А  якщо  будуть

 підприємства якраз і торгувати продукцією і не своєю,

 бо безмитна, бо вона меншим податком оподатковується,

 тоді  що  ми  зробимо?  Ми  будемо розводити руками і

 кажемо:  ну,  так,  отам  з'явилася  така дірка, куди

 зникають кошти України?

      Тому, я хотіла б закликати вас, колег своїх, щоб

 ми  сьогодні цей закон відхилили і розглядали би його

 тільки після того, як буде внесений проект закону про

 вільну  економічну  зону,  чи  спеціальну  економічну

 зону, і тоді, будь ласка. Це може і Ужгород піднімати

 питання,   і   Одеса  піднімати  питання,  і  той  же

 Куп......,   і   треба  нам  розумно  йти  дійсно  на

 економічні експерименти. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Старовойтова. Чорноусенко.

 

      СТАРОВОЙТОВА.

 

      Уважаемый    Президиум,    уважаемые    народные

 депутаты, (Старовойтова 32 избирательный округ, Крым).

 Это  именно  в моем избирательном округе, мы, вообщем

 то,  решили  попробовать  провести  экспериментальную

 зону,  вопрос касается именно моего округа. Что он из

 себя представляет -многие из вас знают. Те, кто ездил

 в  Крым  летом,  наверное,  помнят  те  выгоревшие на

 солнце   площади,   знает,   видел   коптящие   трубы

 химических   заводов.  Это  именно  этот  регион.  Те

 химические   крупнейшие   предприятия  были  союзного

 подчинения, привязаны они были в Крым, отравляли Крым

 без  достаточной экологической проработки, не хватало

 средств  для того, чтобы сделать очистные сооружения.

 И  что  мы  сейчас  имеем? Они были бюджет образующие

 предприятия,  давали в крымский бюджет много средств,

 в  регион средства практически не попадали, только на

 елементарное  поддержание жизни в регионе. Сейчас эти

 предприятия  лежат,  люди  не  имеют  работы,  мы  их

 превратили   в   челноков.  В  бюджет  они  уже  тоже

 практически  ничего не дают, единственная возможность

 выжить  этим  препдриятиям,  экологически  оздоровить

 район  -это  пойти  на  эксперимент. Практически, там

 оборудование  уже износилось, и для того, чтобы этому

 региону остаться жить (а жить надо -там же живут наши

 люди) нужны средства для того, чтобы реконструировать

 производство,  сделать экологически чистыми. И уже те

 сбросные  ямы, которые есть, в которых вся химическая

 таблица  элементов  Менделеева,  чтобы можно было это

 перерабатывать. Денег в бюджете (вы прекрасно знаете)

 нет,  и  на поддержание этих предприятий, а продукция

 их   крайне   нужна   Украине.   Это   и  титан,  это

 кальцинированная  сода, без которой ни одно, по сути,

 производство у нас (в том числе, аграрное) не живет в

 Украине.  Продукция  карйне  нужна! Так вот для того,

 чтобы   иметь   интерес  Украине  иметь  продукцию  и

 поддержать  население, оторое там живет, нужно искать

 какие-то  средства.  В бюджете нет... И пошли по тому

 пути, что и не просим ничего из бюджета! Не просим...

 Дайте  нам  возможность на сырье, на запчасти, на то,

 что  идет  в этот район на производство, дайте скидку

 по  налогам.  Только  на это! Речь не идет о том, что

 эти,  значит, товары будут завозиться для последующей

 перепродажи  -это  оговорено  в проекте закона. Дайте

 нам   возможность...   Мои   избиратели  ждут  вашего

 решения!

      Я  вас  уверяю,  что  это  не кучка авантюристов

 просит  вас об этом -об этом просят председатели трех

 исполкомов,  которые  находятся  на  территории этого

 района;  предприятия;  люди, которые работают на этих

 предприятиях.  Об этом просят и аграрные предприятия,

 которые  там  живут.  Мы можем выжить, только если вы

 нам   дадите  возможность  вот  такой  провести  этот

 эксперимент.   Причем   из  бюджета  Украины  затраты

 минимальнаые - речь идет о 200 миллиардах рублей!..

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Слоьзу    не    вибивайте -  всім

 зрозуміло...

      Чорноусенко. Суслов.

 

      ЧОРНОУСЕНКО  О.  І.,  379  виборчий округ, місто

 Харків.

      Шановні  народні  депутати!  Шановна... Шановний

 головуючий!

      В  1992 році в цьому залі розглядався Закон "Про

 економічні  зони", але до цього часу він так і не був

 фактично  прийнятий  і  тим більше реалізований. І ті

 варіанти,  які вже сьогодні тут згадувалися і в інших

 регіонах України, вони  не пройшли з різнихх причин.

      Пропонуємий для розгляду проект Закону Про деякі

 питання оподаткування і валютне регулювання суб'єктів

 спеціальної   економічної  зони  Севаш,  створеній по

 ініціативі    Кабінету    Міністрів   і   підтриманій

 Президетом України, є проривом у  цьому питанні.

      Зона  може стати або полігоном для обробки нових

 економічних  ідей  на  базовому  рівні  або  фактично

 загубить   саму  ідею  створення  економічних  зон  в

 Україні.   Рішення   залежить   від   нас.   Слді   д

 підкреслити,  що  Севаш  не  є  віільною  економічною

 заною,  як  такою,  оскільки  її теріторія є частиною

 митної   терії   Украаїни   і   тому   не  має  свого

 спеціального  митного  кордону.  Економічні  ж пільги

 автоматично    не   поширюються   на   всі   суб'єкти

 господарювання, розташовані на її теріторії, а тільки

 для виробників.

      В   Красноперекопському   регіоні  дійсно  існує

 унікальний   ппромисловий   потенціал   і   сировинні

 ресурси,   які   включають   практично   всю  таблицю

 Менделєєва.

      Тож,   тут  розташовані  4  величезних  хімічних

 підприємства,  які  є  унікальними  в  усьому  СНД. І

 вробляють   конкурентоздібну   на   світовому   ринку

 продукцію. Вона отримала вже кілька престижни світови

 премій,  але  зараз  в  умовах  загальної економічної

 кризи  вони оинились на грані крау. Це особливо тяжко

 в  Криму,  бо  там,  мабуть,  нема  більш  насиченого

 промислового  регтону  і  його стабільність в значній

 мірі є і  стабільністю всього Криму.

      Тому,  якщо  в  Україні  немає достатніхх коштів

 інвестувати  промисловість  в  Криму,  мабуть,  такий

 варіант є найбільш доцільним.

      Не  можу  іакож  не  сказати  і  про  ті важливі

 фактори,  як  проходження  через зону Севаш Північно-

 Кримського  каналу  та  інших  водних  артерій Крима,

 транспортних  та  енергетичних  систем  України,  які

 зв'язують їх  в єдине ціле.

      В  цьому  я  бачу  і  політичний аспект проблеми

 створення економічної зони Севаш, бо через інвестиції

 в  Крим ми можемо закріпити і політичну єдність Криму

 з Україною, що безпосередньо впливає вже і на безпеку

 держави в широкому  розумінні цього слова.

      Експертною   групою   Кабінета   Міністрів,  яка

 прцювала   в   Криму,   вивчались   питання  стосовно

 підготовки  технікоекономічного застосування пільг що

 до   оподаткування  суб'єктів  зони  Сиваш,  вивчення

 видаткі  державного бюджету, пов'язаних з проведенням

 експерименту,  і проведення контролюємої приватизації

 підприємств.     Їхні    висновки    підтрвмані    14

 міністерствами   України   разом   з  правоохоронними

 органами СБУ і МВС.

      Між   іншим,   такої   підтримки  не  мав  жоден

 аналогічний  проект в Україні, і це, мабуть, говорить

 саме  за  себе.

      Повинен  висловити  буквально  кілька  слів  про

 проблему  так  званого економічного протягу, який, за

 думкою деяких депитатів може виникнути в зоні Сиваша.

 Мені  здається,  що це не має сенсу, такі твердження,

 бо,  по-перше, такі товари не мають права і не будуть

 вивозитись  через  Сиваш,  а  тільки  ті,  як  і  там

 виробляються.

      Давайте  і  ми  зробимо перший крок, підтримаємо

 тих   ініцітароів,   яі   стоять   на  чолі  проекту,

 підтримаєсмо  Кабінет Міністрів, Президента, відкрити

 дорогу   для   застосування  передового  українського

 досвіду і в інших регіонах України, покажемо всім, що

 Верховна  Рада здатна підтримувати розумні економічні

 ідеї   і перетворювати  їх в     Україні.

      Пропоную      підтримати      проект     закону,

 запропонований  Кабінетом  Міністрів.

      Дякую  за  увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.

        Суслов,  Мовчан .

 

        СУСЛОВ.

      Уважаемые  народные депутаты, обсуждаемый вопрос

 чрезвычайно  сложен,  и мы не должны сейчас обсуждать

 его в таком аспекте, давать или на давать льготы.

      Обратите  внимание  на  материалы,  которые  вам

 розданы, в них находится Указ Президента Украины "Про

 заходи   щодо  проведення  експерименту  і  Північно-

 Кримській  експериментальній економічній зоні Сиваш",

 где этой зоне дано очень много льгот, как мы считаем,

 и неоправданных, в том числе и освобождение от уплаты

 акцизного  сбора  при  ввозе  в  эту зону подакцизных

 товаров.

      Комиссия   наша   рассматривала   проект  Указа,

 приняла  решение  о  вынесении  вето  на  этот  Указ,

 поскольку      он      противеоречит     действующему

 законодательству,   в   частности,   Коснтитуционному

 договору,  заключенному между Президентом и Верховной

 Радой  Украины.

      Но  предложение  по  вето не было внесено в зал,

 потому  что  Президиум  предписал  нам  поискать пути

 компромисса  с  исполнительной  властью и подготовить

 проект  законодательного  акта.  Такой проект Кабинет

 Министров  подготовил,  как  проект постановления эти

 материалы вам также розданы.

      Комиссия   по  вопросам  финансов  и  банковской

 дейтельности  категорически с проектом постановления,

 поданного  Кабинетмо  Министров,  не  согласна.

      И по следующим мотивам. Обратите внимание, что в

 проекте  Кабинета Министров идет речь не о зоне Севаш

 конкретно.   Там  устанавливаются  льготы  для  любых

 эксперемантальных     зон.    И    благодаря    этому

 исполнительная  власть, получая право создавать такие

 зоны,  сразу же получит право тем самым предоставлять

 суб'эктам  этих зон и соотвествующие льготы.

      Комиссия  пос равнению с проектом, который подан

 Кабинетом   Министров   и   по  сравнению  с  указом,

 дейсвующим сегодня по льготам, предложила свой проект

 закона, где эти льготы весьма серьезно сокращенны.

      Мы  посчитали  возможным  сохранить пункт 1, где

 дается  льгота  по  обложению  ввозными  пошлинами  и

 налогом  на добавленную стоимость при импорте товаров

 при    условии,    если   суб'экты   зоны   реализуют

 инвестиционные проекты.

      Эта  льгота относительная так, как осовобождение

 от  ндс  при  ввозе,  ндс  всегда  ловиться потом при

 реализации товара. Это не  льгота.

      Пункт  2, что касается льготы при инвестировании

 прибыли,  установлении  льготной  ставки по налогу на

 прибыль  -это  льгота,  но  она не нанесет серьйзного

 ущерба бюджету.

      Пункт  3.  Освобождение  от обязательной продаже

 валюты.  Но  сегодня при свободном валютном рынке эта

 льгота  фактически  сводится  к величине коммисионных

 уплачиваемых  банку  при продаже и покупке валюты, то

 есть  2-3  процента,  не более, это не нанесет ущерба

 бюджету.

      И  комиссия добавила 4 пункт, которым определила

 понятие субкектов эксперементальных экономических зон

 и  тем  самым  установила,  что  на  эти льготы могут

 расчитывать  только  те  суб'екты,  которые реализуют

 инвестиционные    проекты,    твердженные   Кабинетом

 Министров  Украины.  Поэтому  я  прошу  вас  обратить

 внимание   на   проект,   поданный   от  комиссии,  и

 проголосовать  за  него,  потому что это тот разумный

 компромис, который решает очень много проблем.

      Представим  себе,  что закон, поданный комиссией

 не   будет   принят.   Это   значит,  что  продолжает

 действовать  указ  Президента, которым даны льготы, в

 том числе при ввозе под акцизных  товаров,  то  есть,

 табака,  водки  и  так  далее. Комиссия конечно после

 этого  внесет  предложение  о наложении вето на указ.

 Но,   судя  по  общему  раскладу  сил,  скорее  всего

 достаточного количества голосов не будет набрано. Это

 значит,  что  указ Президента будет действовать в том

 неоправданном обкеме, в котором он действует сегодня.

 Так  что  мы  должны  подумать  над  этим  и  принять

 решение.  Я  еще  раз  прошу  вас  поддержать  проект

 комиссии.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Мовчан, Гошовська

 

      МОВЧАН

 

      Шановний    Олександре   Миколайовичу!   Шановні

 колеги!  Я,  слухаючи  пані  Вітренко,  згодав  героя

 Гоголя  Собакевича, коли його запитали про людей у Н-

 ському  місцті,  місті Н.  Він  сказав  про те, що "є

 поліцмейстер   у   нас  людина,  да  і  тот  ізрядная

 сволочь".   Це   щодо  того,  як  нас  ставиться,  як

 підходити до... Всі тут злодії. Якщо не дати жозволу,

 якщо не благословити, то всі абсолютно, ну, за однією

 міркою.  Я  вважаю,  що,  якщо ми сьогодні не зробимо

 того  зусилля  на зустріч ініціативній групі, яка вже

 другий, третій рік, можливо, намагається зреалізувати

 те,  що  необхідне  в  Україні, щоб зрушилась с місця

 економіка, якщо не в макро-, то в мікрозонах, то ми я

 не знаю для чого тут сидимо.

      Пригадується  іще одне -це пільги Малінкова, які

 сталися  в  53  році  після  відомої смерті, відомого

 чоловіка,  в  відомій державі колишній. І досі в мене

 на   столі   лежать   квитанції,   де  оподушне  було

 оподатковано   все:   і   кури  оподатковані,  і  дим

 оподатковувався,   і   сад,   і   кожна  яблуня  була

 оподаткована, все вирублено, все доведено до краю.

      Я   думаю,   що   ми   мусимо   відкинутися  тих

 стереотипів, якими ми й досі керуємося.

      Я  хотів би звернути увагу на одне: цей документ

 пройшов уже мученицький шлях -14 відомств. Де в світі

 подібна  експертиза існує? 14 міністерство, включно і

 з СБУ, для того, щоб благословити ту добру справу.

      У  своїй передвиборчій програмі я особисто писав

 про те, що бачу доцільним створення в моєму виборчому

 окрузі  вільної  економічної зони. Тут не йдеться про

 вільну   економічну   зону,   а   специфічну.   І   є

 найважливіший  аргумент: основна ідея ноу-хау полягає

 в   функціональному,  організаційному  фінансовому  і

 технологічному   керуванні   об'єктами   зони  шляхом

 поступового,    органічного    впровадження    нового

 економічного   порядку   на   всій   адміністративній

 території. Даймо-бо їм продихнути!

      І  справа  така, що вони нічого не просять. Якщо

 тут  називається  ця  мізерна  цифра,  яка  там,  400

 мільярдів  чи 300, то я мав розмову із Кунициним, він

 каже:  "Нічого,  головне,  щоб  нам  не заважали". Це

 головний принцип.

      І   ядумаю,   що  ми  мусимо  зробити  сьогодні,

 підтримати  цей  почин.  Якесь  же  мусить  бути десь

 проявлена  добра воля людей і заохочення до праці, до

 тих змін, які необхідні.

      Я  думаю, що ми мусимо (ще раз кажу) відкинутися

 тих   упереженостей,  які  існують.  Йдеться  не  про

 політичні  речі,  йдеться про економіку. І вона вкрай

 необхідна,  бо  якщо  вона зреалізовується на Сиваші,

 вона буде можлива по цілій Україні.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Гошовська. Гетьман.

 

      ГОШОВСЬКА В.А.

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 колеги,  свої  тендітні  аргументи,  що  я  помітила,

 окремі   сьогодні   доповідачі  намагалися  підсилити

 гучними   політичними   гаслами.   І  всіх  тих,  хто

 виступить    проти,   вже   наперед   охрестили,   як

 антидержавників.

      От  я  і  хочу  подивитися  на  цей  проект,  як

 державний,  з  економічної  точки зору. Якщо я одержу

 відповідь  на ті питання, на які суміваюсь, значить і

 мої  сумніви  розвієте, я можу бути прихільником тих,

 хто так гаряче підтримує цей проект.

      Насамперед,  проект  рішення  дискриміную,  мені

 здається,  вітчизнянних  виробників  продукції, бо по

 імпортних  товарах,  не  нараховуються імпортне мито,

 податок  на  добавлену  вартість,  акцизний  збір. За

 аналгічних    вітчизнянних    товарів    ці   податки

 нараховуються, крім ввізного мита. Де тут державники,

 де антидержавники?

      Друге,   не   зрозуміло,   яке   відношення   до

 інвестицій    мають   підакцизні   товари:   цигирки,

 алкоголь,   автомобілі   імпортного  виробництва.  Не

 зрозуміло,    які    потреби   власного   виробництва

 задовільняє  горілка,  цигирки,  тобто готові вироби?

 Для серйозних інвесторів, які не займаються імпортом,

 норма  при  зменшенні ПДВ на 50 відсотків погіршує їх

 фінансовий  стан,  оскільки у них вилучаються обігові

 кошти.

      Питання   пільг  в  оподаткуванні  прибутку  для

 інвестицій  врегульовано у нас чинним законодавством.

 Не  можливо  підрахувати  втарти  бюджету  від  цього

 рішення.  І  от  тут  задавали кілька питань, я їх не

 одержала,  це такі, які ж будуть втрати в державі від

 цього  бюджету.  Оскільки  дає  змогу реєструватись в

 зоні  будь-якому суб'єкту господарювання України, під

 інвестиціі зобов'язання, не сплачуючи податки.

      Відкрита   лазівка   для   ввезення   в  Україну

 імпортних  товарів  без  сплати  податків, і оскьльки

 зона  не  має  митних  кордонів  із  іншими частинами

 України.  Бюджет  втрачатиме  доходи від податкування

 імпорту.

      Якщо   взяти   юридичну   сторону,   то   сплата

 відповідних  податків, передбачена законом. Постанова

 Верховної  Ради  України не може скасувати цей закон.

 Тому,  якщо  я  одержу на всі ці відповіді питання, я

 буду прихильником. Я їх сьогодні не одержала. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, Гетьман. Єльяшкевич.

 

      ГЕТЬМАН  В.  П.

 

      426    виборчий    округ,    депутатська   група

 "Незалежні".

      Шановні колеги!

      Це якраз той випадок, коли оця... оце прислів'я:

 "Ідея  хороша,  а  гріх  великий" якраз до цього може

 віднестись.  Справа  ось  у  чому -що, дійсно, мудрий

 дядя  казав,  що  "Прежде  чем взять, надо положить".

 Значить,   зона   дійсно   потребує,  щоб  туди  щось

 вкласти  -без  цього  зона не відбудеться. Але те, що

 сказала  зараз депутат Гошовська, воно має місце. Для

 того,  щоб  знати,  скільки вкласти, щоб завтра можна

 було  від  цього  взяти,  я  цих  розрахунків  тут не

 бачу...  А  хотів би побачити, інакше (пробачте мені)

 ця,  так  сказать,  епідемія  так  званих зон -одеса,

 Севастополь,  Керч, не знаю, хто наступний -може дати

 таке  розповсюдження,  що  тільки  всі  будуть хотіти

 взяти,  але  ніхто  не  захоче, або не буде мати, так

 сказать, бажання положити державі, щоб вона мала зиск

 від того, що вона вклала...

      Так  ось  я  веду  до  чого?  Що ми вже мали тут

 справу   і   на   минулій   Верховній   сесії,   коли

 Закарпатська   область   хотіла  стати  всією...  вся

 область  економічною  зону.  І це добре -я вітаю любі

 експерименти.   Я  тільки  хотів  би  знати  кокретні

 розрахунки,  коли  держава  отримає від цих зон якусб

 прибавку в тому, що вона сьогодні робить.

      І  наступне. Я можу погодиться і можу підтримати

 3 перші пункти: 1-й, 2-й і 4-й як експеривмент, але я

 ніколи  не  погоджусь і призиваю вас абсолютно, як то

 кажуть,  викреслити  як  надумане  питання про те, що

 надходження    в    іноземній   валюті   на   користь

 зареєстрованих  суб'єктів  не  підлягають обов'язкому

 продажу  валюти. про що йде мова, друзі? Мова йде про

 те,  що любе відволікання коштів в іноземній валюті -

 це  наносить  удар,  перш  за  все,  обіговим  коштам

 суб'єктів  підприємницької  діяльності.  Відволікання

 валюти  на  іноземні  рахунки  в  банки  -замороження

 коштів  інвесторів  і любих. Сьогодні ніякої проблеми

 не  існує купити цю валюту на міжбанківському ринку і

 перетворити  карбованець  у  долар  і так дальше. Але

 ставити  таку  задачу -це занчить развалювати валютне

 законодавство,  яке  в  нас  існує  чітке. Це значить

 підігравати  тим,  то  в  останній  час так багато до

 цього звертається.

      Дивіться,  недавно  вийшов  Указ Президента "Про

 звільнення     від     обов'язкового    продажу    на

 Міжбанківському    ринку    валюти",    так   званої,

 Інвестиційної   державної  компанії,  яку  керує  пан

 Соболєв.  Ми  не прореагували на цей закон, хотя це є

 порушення  нашого  закону.  Недавно  Президент  своїм

 указом  звільним  Служби  СБ від обов'язкової сплати,

 так  сказать,  оцієї частини 50 процентів у, значить,

 на  державний  ринок -ми не прореагували це. Тепер ми

 своїм   рішенням   узаконюєм  цю  акцію  і  вона,  як

 ланцюгова, розповзеться по всім, так сказать, по всій

 країні.

      Я  хотів  би  наповнити  вам  тільки  те,  що за

 останній  рік  зроблено  дуже  багато. Валютний ринок

 України із 400 мільйонів доларів на початок року зріс

 в   грудні  місяці,  одна  хвилина,  до  3  мільярдів

 доларів.  Давайте,  начнем  його  розвалювать і знову

 валюта  піде  працювати  на  іноземні країни, а не на

 користь  України.  Тому  я  категорично  ппроти  3-го

 пункту і буду голосувати проти  нього.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.Єльяшкевич, за ним Юхновський.

 

        ЄЛЬЯШКЕВИЧ.

 

        Увжааемые   коллеги,  мы  рассматриваем  очень

 сложный вопрос, очень словжный потому, что существует

 Указ  Президента,  который  гораздо  хуже внесенногоо

 проекта  Постановления  Кабинета Министров, и который

 действует,  и  который  уже,  на  мой взгляд, наносит

 экономический  ущерб  Украине.

      То,   что   этот   Указ   был  принят  в  полном

 противоречии  с  Конституционным договором, ни у кого

 наверное, из  коллег  не  вызывает    сомнений.

      Но  в  связи  с тем, что мы,  наверное,решаем не

 только  экономическую проблему, но и политическую,мы

 подходим  очено  взвешенно  к  этому  вопросу, и  не

 работаем   в   деструктивном   плане,   а  предлагаем

 конструкривное решение для того, чтобы принять Закон,

 а не постановление, как предлагает Кабинет Министров,

 чтобы   этим   законом  приостановить  дейсвие  Указа

 Президента,    которое    противоречит    требованиям

 Конституционого договора, а с другой стороны, создать

 нормальные    правовые    основы    для    проведения

 эксперимента.

      Поэтому,    я    категорически    против   формы

 Постановления,  которое вносится Кабинетом Министров,

 которое   противоречит   положения   Конституционного

 договора   о   том,  что  любые  вопросы,  касающиеся

 налогообложения  и  льгот  по налогообложению, должны

 регулироваться  исключительно  Законами  Украины.

      Но  в  то  же  время  я  бы предлостерег коллег

 депутатов  от всеобщего одобрения полного текста того

 проекта Закона, который внесла Комиссия по финансам и

 банковской    деятельности.    Его    надо   немножко

 отредактировать,  и  там  существенные, на мой взляд,

 замечания.

      В  певом пункте предлагаемого проекта Комисии по

 финансовой       и      банковской      деятельности,

 необходимо  исключить льготы по налогу на добавленную

 стоимость.  Кроме того, на мой взгляд следует принять

 предлоежние  о  том, чтобы данный закон был ограничен

 его  действие  было  ограничено  во  времени.  Я бы

 предложил,   чтобы   действие   данного  закона  было

 рпспространено до   1 января  1997  года.

      Потом  бы  мы проанализировали, как используются

 льготы,   как  используется  режим  эксперементальной

 экономической  зоны. И если нас бы это удовлетворило,

 то   мы   бы   продлили   действие.   Если   нет,  то

 автоматически эти льготы перестали бы действовать.

      Потому    что,    действительно,    опасение   в

 парвильности  использования  льгот,  когда  у нас нет

 отлаженного  отрегулированного  механизма  по решению

 этих проблем, опасения эти остаеются.

      Но с другой стороны, когда то мы все-таки должны

 начинать,  должны  начинать проведение эксперементов.

 Главное    требование,    чтобы    эти   эксперементы

 осущесвлялись  исключительно  на законных основаниях.

      Поэтому   я   прошу   всех   коллег   поддержать

 предложение   Комиссии   по   вопросам   финансов   и

 банковской  деятельности  в концептуальном плане, что

 это  должен быть закон, а не постановление Верховного

 Совета.  У нас внесенно 2 документа. Ильин докладывал

 постановление,  которое внесенно Кабинетом Министров.

 Комиссия по финансам и банковской деятельности внесла

 проект закона Украины.

      Но  этот  закон  необходимо  либо сейчас принять

 редакционные  правки  к  этому  закону,  о  которых я

 говорил.  Либо  принять  в  первом чтении. Далее идут

 предложения   депутатов   и  принимается  этот  закон

 окончательно.  Тогад  мы  сможем  решить проблему и с

 Указом  Президента,  который  вошел  в противоречие с

 действующим конституционным договором.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юхновський,  за  ним  Азаров.  І на

 цьому завершуєм. Мусіяка.

 

      ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

 

      Шановний    Олександре   Миколайовичу,   шановні

 депутати,   безумовно,  що  в  кожній  справі  справу

 вирішують   люди.   Я   знаю  нашого  бувшого  колегу

 Синіцина,  який  фактично  був ініциатором проведення

 цього  мероприємства.  І хочу характерезувати його як

 дуже  серйозного,  вдумливого  і  порядного чоловіка.

      Безумовно,  зменьшення  податків  мита  і акцизу

 приведе до напливу інвестицій у цей район. Безумовно,

 що  це  промисловий район, район Сиваш, район великої

 хімії.  Єдиний район виробництва соди в нашій державі

 і  експорту  соди  з нашої держави, район виробництва

 титатнової  губки, район великої хімії. І тому наплив

 інвестицій   тут   для   підняття   промисловості   є

 необхідним.  Безумовно,  що  в  зв'язку з тим виникає

 цілий ряд питань.

      По-перше.  На  скільки зменшиться надходження до

 бюджету  ід  утворення  цієї вільної економічної зони

 внаслідок зменшення податків у цій зоні? Виявляється,

 що   це   сягає   цифри,   приміром,   600  мільярдів

 карбованців. Отже це не дуже велика сума.

      Крім  того,  як  виявляється,  зона бере на себе

 повне  утримання  бюджетної  сфери  на території цієї

 зони,   і   це   є   теж  обрий  приклад.  Безумовно,

 залишається  зауваження  депутата Вітренко про те, чи

 зона  не  буде  транзитною  зоною,  через  яку будуть

 проходити  товари до інших місць в Україні: з Криму в

 Україну  і  з  України  в  Крим.  На  це є зауваження

 Синіцина   про   те,   що   тільки   ті  підприємства

 звільняться...  мають полегшення від податків, в яких

 50  процентів  виробництва  находиться  на  території

 зони.

      Отже я вважаю, що ми можем підтримати пропозицію

 Кмісії  з  питань фінансів і банківської діяльності і

 підтримати Постанову про утворення економічної зони в

 районі Сиваш згідно з цією постановою.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Шановні  колеги!  В  залі

 наскільки  шум,  що,  я думаю, не всі чують за що йде

 мова.

      Будь   ласка,   Микола   Янович  Азаров.  Микола

 Антонович, відпустіть Азарова.

 

      АЗАРОВ М.Я.

      Уважаемые   народные   депутаты!   Комиссия   по

 вопросам  бюджета,  так  как  положено по регламенту,

 рассмотрела  вопрос  про  предоставление определенных

 льгот  в  плане  создание экперименталь-экономичесной

 зоны   Сиваш.   Докладчик,   который   докладывал  на

 Верховном  Совее,  докладывал  у  нас  в комиссии. Мы

 детально  разбирались  с  тем,  какие затраты понесет

 бюджет,  в  том  числе  бюджет  Автономной Республики

 Крым,  какие затраты понесет Государственный бюджет и

 какие  предположительные результаты возможны в случае

 возможной реализации этого проекта.

      Ну,  чтоб  не  задолживать  ваше  время,  я хочу

 сказать   главное.  В  принципе,  комиссия  бюджетная

 считает  возможным  поддержать этот эксперимент, и мы

 хотели   бы   поддержать  также  тот  закон,  который

 предлагается  и  вносится  Комиссией  Верховної  Ради

 Украины по вопросам банковской деятельности.

      Я  не  буду  перечислять  эти пункты, этот закон

 можно  было бы принять сразу. Значит, я не думаю, что

 там,  так  сказать,  затяжка с принятием этого закона

 связана  чисто  с  редакционной  правкой  была  бы на

 пользу. А в постановление Верховного Совета о порядке

 введения  в действие этого закона я бы добавил третий

 пункт, так, как мы договорились на комиссии.

      Что  в конце 1997 года, то есть, мы даем полтора

 года на проведение эксперимента, а в конце 1997 года,

 чтоб   администрация   этой   экспериментальной  зоны

 доложила   бы   в   комиссиях   Верховного  Совета  о

 результатах практической реализации.

      Мы  бы  в комиссиях рассмотрели и затем вышли бы

 на   Верховну   Раду  с  предложением  либо  продлить

 действие  этого  эксперимента,  либо модернизировать,

 изменить    определенные    положения,    то    есть,

 предоставить  еще большие права, либо прекратить этот

 эксперимент как неоправдавший себя.

      Я  думаю,  что  срок  -полтора  года -был бы для

 реализации этого положения достаточным.

      Ну,  и  последнее,  что  касается  тех расчетов,

 которые вот нам тут распространили, то есть, конечно,

 там  определенные  отклонения,  но,  в  принципе,  мы

 считаем,   что  тяжелейшие  химические  производства,

 сконцентрированные  в этой зоне, надо поднимать, надо

 поднимать и надо на такие льготы идти.

      Благодарю вас за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      І останній виступ - депута Мусіяка.

 

      МУСІЯКА В.Л.

 

      Шановні  народні  депутати,  ви  знаєте,  що цей

 експеримент почався з видання Указу Президента від 30

 червня   минулого   року   про   те,  щоб  підтримати

 ініціативу про створення цього експерименту Північно-

 кримської  експериментальної  економічної зони Сиваш.

 Потім  був  відомий  указ  від 17 листопада того ж 95

 року,  і  ось  зараз  ми  розглядаємо дві пропозиції:

 постанову  від  Кабінету  Міністрів  і  проект закону

 одній  із  наших  комісій. Я повинен вам сказати, що,

 тому  що тут звучали слова про те, що указ Президента

 відповідає  Конституційній  угоді, відповідає чинному

 законодавству,  я  повинен  вам  сказати, що цей указ

 готувався,  спочатку  проект його був підготовлений і

 направлений  разом з листом Президента, направлений у

 Верховну  Раду  на  ім'я Олександра Олександровича, з

 тим,  щоб  він  розглянув  і,  разом з комісіями, дав

 згоду  на  те,  щоб  почати  цей експеримент виданням

 указу,  тому  що,  він чітко сказав, я розумію, що ці

 всі   речі,  які  відносяться  до  надання  пільг,  є

 прерогатива  Верховної  Ради,  про  це  сказав  прямо

 Президент,  він  розумів, що він входив в прерогативу

 діяльності   Верховної   Ради.   І   була   відповідь

 відповідна,  що  за  згодою  двох комісій бюджетна, а

 потім  комісія  з економічної політики, вони згодні з

 тим,  що б почати цей експеримент виданням указу, але

 разом  з  тим  необхідно, що Кабмін представив проект

 відповідного  закону,  щоб  на  майбутнє,  коли  буде

 проводиться  експеримент,  не  було  колізій з чинним

 законодавством.  Це  я  про  те,  як  вся ця механіка

 робила,  напрацьовувалася,  коли  цей указ видавався,

 але дійсно, він в ряді положень не відповідає чинному

 законодавству.   І  зараз,  коли  мова  йде  про  те,

 приймати  чи  не  приймати  закон,  я  попри  всі  ці

 обгрунтування,  які  тут  приводились  відповідно  до

 того,  що  цей  експеримент приведе до залучки цілого

 ряду  ре..,  інвестицій, дасть можливість більш такої

 розгорнутої    економічної    діяльності   всіх   тих

 підприємств,  кі  там працюють; почати експеримент як

 різновид  вільної  економічної  зони.  Нема у нас, ви

 знаєте,  поки що Закону про вільну економічну зону...

 І  тут  Валерій  Іванович  Череп  якби  був,  він  би

 підтвердив  -ми  вже цю проблему обговорювали із ним,

 тому що у нього є проект закону про вільні економічні

 зони.  І  нам  треба  інтенсифікувати роботу над цим.

 Так,  добрий  проект.  Над  ним треба інтенсифікувати

 роботу,  і  тоді  там  одна...  один із розділів буде

 спеціально  експериментам  присвячений,  і  там  буде

 регламентовано,  як ці експерименти проводяться. Поки

 його  нема, то, звичайно, спеціальний закон цей дасть

 можливість нам почати роботу в цьому напрямку.

      Нема жодної, ви знаєте, вільної економічної зони

 Україні.  Хоча б почати і подивитися, що це таке і чи

 треба нам орієнтуватися на можливість надання оцих...

 створення ономічних зон.

      Тому я вважаю, що коли буде прийнятий цей закон,

 він  вирішить  і  проблему  того указу, тому що 25-та

 стаття,  частина  2 Конституційної Угоди говорить про

 те,  що ці всі укази, які видаються в сфері економіки

 Президентом,   перестають   лдіяти  з  моменту,  коли

 видається  закон  в  цій сфері. Тому не буде проблеми

 накладення вето, і вирішиться ця проблема також.

      Так  що  я  пропоную і підтримую прийняття цього

 закону.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги,  таким чином, ми з

 вами уважно, в деталях розглянули 2 документи: проект

 Закону, який внесла Комісія Верховної Ради фінансів і

 банківської   дміяльності,  і  проект  постанови  від

 Кабінету  Міністрів. Я думаю, що більшість депуаттів,

 які  иймали  участь,  задаючи  запитання  і одержуючи

 відповідь,  і  ті,  хто прийняв участь в обговоренні,

 сходяться  на  одному  -щоб  ми розглянули і прийняли

 закон,  який  вносить  Комісія фінансів і банківської

 діяльності.  Тому  я  ставлю на голосування: прийняти

 проект  закону  за  основу.  Прошу  всім зайняти свою

 робочі місця і проголосувать.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Голосуєм!   Про   прийняття  проекту  закону  за

 основу!

 

      "За" -

      Одну  хвилиночку,  я  ставлю на голосування  про

 прийняття   проету   постанови,   внесену   Кабінетом

 Міністрів за  основу...

      (Шум в залі)

      Ви  мені  не показуйте, Ви голосуйте... Ви рідко

 буваєте, а багато розповідаєте, будь ласка...

 

      "За" -

 

      Тоже  не  набирає  голосів, одну хвилиночку... Я

 Віктору Івоновичу Суслову так, як він голова комісії,

 яка  внесла  даний  проект  закону, надаю слово, будь

 ласка.

 

      СУСЛОВ.

 

      Уважаемые      народные      депутаты.     Есть,

 действительно,  2  проекта.  Проект,  поданый Кабинет

 Министров,   и   проект,   поданый  нашей  комиссией.

 Сравните  эти  проекты,   в них много общего, но есть

 некоторые   принципиальные  различия.  Наша  комиссия

 внесла  проект  закона,  который  относиться только к

 зоне  Сиваш.  Проект Кабинета Министров связан с тем,

 что    льготы    эти    надаются    субкектам   любых

 экспериментальных  экономически  зон,  которые  после

 этого могут быть созданы где угодно без нашего с вами

 ведома.  Я  бы редложил, чтобы мы обкединились вокруг

 какого-то  1-го  проекта  и тогда уже его можно будет

 ставить за основу.

      Может  быть,  провести рейтинговое голосование -

 сколько  депутатов  поддерживают ппроект от комиссии,

 сколько - проект   постановы  от Кабинета Министров и

 тогда, если мы сможем поставить вопрос только тогда о

 голосовании за основу.

      Спасибо.

      (Шум в залі)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Внесена  пропозиція, хто за те, щоб

 поіменне  голосування, прошу.

      За -

      Приймається.

       Я  ще  ставлю  на  голосування  проект  Закону,

 внесений   від   Комісії   по   фінансово-банківській

 діяльності.

      Я прошу  підтримати,  за  основу.

      За -

      Спасибі,    прийнято.

      За  основу.

      тепер,  давайте, будь ласка, запишемось, хто має

 які  доповнення, будь ласка.

      10  хвилин  достатнь,  я думаю.

      Будьл аска,  Єльяшкевич,  Пилипенко.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.   В   своем  выступлениии  я  уже  п

 редлагал  в  нести конкретные изменения в текст этого

 закона.  В первом пункте я предлагаю исключить слова

 в окночании " та податком на добавлену вартість".

      Я   считаю,   что   такая   льгота   не   должна

 предоставляться.  Потому что, если мы ее предоставим,

 имеетси  в  виду  необложение  налогом на добавленную

 стоимость импортных товаров, то, действительно, через

 эту   зону  может  получится  своеобразная  дырка,  в

 результате  которой  будут проходить товары не только

 для  этой  зооны,  но и для всей Укарины, и бюджет не

 досчитаетс огромных средств.

      Поэтому  я  предлагаю такую фразу исключить. Это

 первое  предложение.

      Второе предложение. Дополнить закон Украины этот

 еще  одним пунктов, где написать, що цей закон діє до

 1 січня 1997 року.

      Что   касается,  возвращаясь  к  аргументации  1

 пункта,  здесь  говорят  о том, что записано, что это

 для  реализации  инвестиционных  проектов.  Но  очень

 сложно  будет проследить и проконтролировать, если мы

 не  снимем льготу по налогу на добавленную стоимость,

 куда  пошли эти товары. Поэтому лучше такую льготу не

 предоставлять.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Шановні  колеги, я думаю,

 щов  зрозуміли  за  що йде мова. В першому пункті там

 півтори  строчки  останні дупатат Єльяшкевич пропонує

 виключити.

      Я  ставлю  цю пропозицію на голосування. Давайте

 по порядку.

 

      "За" -

 

      Пропозиція не проходить.

      Друга  поправка,  доповнення,  а точніше, що цей

 закон  діє  до  1  січня  1997  року.  Будь ласка. То

 Єльяшкевичу скажете, він вніс пропозицію. Будь ласка.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ О. С. Ельяшкевич, Херсон, депутатская

 группа "Реформы".

      Я   прошу   ограничить   действие  этого  закона

 временным  промежутком.  Для  того,  чтобы  мы  потом

 вернулись  в  обязательном  порядке к тому, как будут

 использоваться эти серьезные льготы.

      Если  мы  этого  не  сделаем, то в результате мы

 можем    получить    то,   что   наш   бюджет   будет

 недосчитываться  огромных  средств, а пользы от этого

 эксперемента  не  будет.  Поэтому те, кто участвует в

 этом  эксперементе, должны  знать,  что ограничение в

 сроках  существует. И   для  того,  чтобы  дальше эти

 льготы    продолжали    существовать,  надо   реально

 доказать делом, что  эти  льготы  пошли  на  развитие

 экономики Крыма.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Я ще раз говорю: я ставлю

 на голосування другу пропозицію, а точніше доповнення

 до проекту, що цей закон діє до 1 січня.

      Включіть, будь ласка, систему. 1997 року. 1997.

 

      "За" -

      Не набирає.

      Пилипенко, Ратушний, будь ласка.

      Пилапенко, будь ласка.

 

      ПИЛИПЕНКО.  Мое  предложение  идет  в  унисон  в

 предложением Ельяшкевича. Я его поддерживаю.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Ратушний, за ним Кірімов.

 

      РАТУШНИЙ. Прошу передати слово Ігорю Рафаїловичу

 Юхновському.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.. Юхновський.

 

      ЮХНОВСЬКИЙ  І. Р. Замість пропозиції Єльяшкевича

 про  те, щоб до 1 січня 1997 року (за один рік нічого

 не  можна  зробити) я пропоную інший пункт: Верховній

 Раді  повернутись  до розгляду питання про економічку

 зону Сиваш при затверджені бюджету на 1997 рік. Тобто

 пи просто досліджуєм, як воно йде.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я   ставлю   пропозицію   депутата

 Юхновського на голосування.

      Я  вибачаюсь.  Це,  дійсно,  це  до повтанови. Я

 прошу зняти. Я вибачаюсь.

 

      КІРІМОВ

 

      Шановні      виборці!     Шановний     Олександр

 Миколайовичу!  Я вважаю, що пропозиція, яка поступала

 вже  про  те,  щоб  обмежити до 1 січня 1997 року -це

 дуже  мала.  Адже  люди,  підприємці  будуть вкладати

 інвестиції  свої.  Тому  я  вважаю, що період повинен

 бути, як мінімум, 5 років. І я прошу за цю пропозицію

 проголосувать.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Конкретно.  До  2000  року?  Так  я

 зрозумів, Кірімов?

 

      КІРІМОВ     Так, так, я з цим згоден.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Що  це  закон  діє  до 1 січня 2000

 року.

      Я   ставлю   пропозицію   депутата  Кірімова  на

 голосування, що цей закон діє до 1 січня 2000 року.

 

      "За" -

      Не набирає.

      Гетьман. Цушко.

 

      ГЕТЬМАН  В.  П.  Шановні  народні депутати, я, в

 цілому,  підтримую  проект,  і  я  про  це  сказав  з

 трибуни,   але   прошу  вас,  можливо,  непереконливо

 говорив  з трибуни, зрозуміти, що третій пункт -це не

 пільга,  це  відволікання  іноземних коштів іноземної

 валюти  на  іноземні  рахунки  в  банках. Це сьогодні

 ніяких потреб відволікати немає.

      Тому я пропоную: зняти цей пункт, тому що це йде

 орушення законодавства України -раз, по-друге, це дає

 ланцюгову   реакцію   -два,   по-третє,   це  не  дає

 можливості  валюті  України  працювати  на  валютному

 ринку України.

      Пропоную  цей  пункт  зняти,  все остальне можна

 залишити.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Ставлю   на   голосування   пропозицію  депутата

 Гетьмана  про  виключення  пункту  3  даного  проекту

 закону. Голосуєм.

 

      "за"

 

      Поправка не набирає трохи голосів.

      Цушко.

 

      ЦУШКО В.П.

      (Депутат   Цушко,   Торутинский   315-ый  округ,

 селянская фракция)

      Уважаемые коллеги, я предлагаю закон принять. Те

 поправки,  которые  вносят многие коллеги -ограничить

 по  срокам  -это  поравки  к  постанове.  А  закон, в

 принципе, нельзя ограничивать.

      А   в   постанове   я   предлагаю   вернуться  к

 предложению  Азарова,  где  он  предложил,  что перед

 принятием   бюджета  1998  года  заслушать  отчет  по

 результатам, и мы тогда сможем поправить, если что не

 так, законом или постановой эти вопросы.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Повернемся до цього.

      Марченко.

 

      МАРЧЕНКО О.Р.

 

      Уважаемый  Александр  Николаевич, я проголосовал

 "за" этот закон за основу, однако, проголосую в целом

 за него, если будет внесена поправка к постановлению,

 и   поэтому  поправку  мы  вам  положили  с  Натальей

 Витренко,  которую необходимо вот в письменной форме,

 и,  прошу,  если  будет рассматриваться постановление

 дать возможность обосновать эту поправку.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Приймається.  Вітренко. Чи ви разом

 одне питання?

      Шейко. Безсмертний.

 

      ШЕЙКО.         Я   підтримую   пропозицію  Ігора

 Рафаїловича    Юхновського,    колеги   Цушка,   щоби

 обмежатися  терміном  при розгляді бюджету 1998 року.

 Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Безсмертний. Чеботарьов.

 

      БЕЗСМЕРТНИЙ. Олександре Миколайовичу, передайте,

 будь ласка, слово Кужель.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кужель.

 

      КУЖЕЛЬ.

 

      Уважаемые  депутаты, очень близка моя пропозиция

 с  депутатом  Цушко. Цушко, да, но только я предлагаю

 сделать   таким   образом,  поставить  отчет  о  ходе

 выполнения  эксперимента через год, потому что должен

 дейстовать  финансовый  год, чтобы можно было увидеть

 якись   наслидки,  оому  вони  нам  доповидуть,  буде

 доповідь,   які  будуть  результати,  і  ми  приймемо

 рішення  чи  продожувати  цей єксперимент, чи ні. Оце

 таке питання. Через рік, мабуть, у квітні, травні, от

 так от, місяці.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це  до  постанови. Чеботарьов, будь

 ласка.

 

      ЧЕБОТАРЬОВ В. П. 227, Олександрія.

 

      Олександр  Миколайович, я теж хотів дещо сказати

 до  постанови,  можливо,  а  не до суті закону, тому,

 якщо можна, я зараз використаю свій час .

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте ми до постанови перейдем. Я

 ставлю,  я ставлю проект закону, внесений від комісії

 в цілому як закон, будь ласка, прошу проголосувати.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      "За" - 192

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ще єсть якісь зауваження?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я   вибачаюсь,   дійсно,   ми  проголосували  за

 поіменне!.. Я ставлю на поіменне голосування.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  прошу  не  шуміть, а голосувать. А співміщать

 одне з другим: і шуміть, і голосувать...

 

      "За" - 211

      Рішення прийнято. Закон, точніше, прийнятий.

      Тепер що до проекту постанови. У вас він єсть. Я

 ставлю  на  голосування: за основу. І запросіть, будь

 ласка, хто там у кулуарах -хай зайдуть і голосують!..

 

      "За" - 211

      Прийнято.

      Шановні колеги, депутат Цушко, депутат Вітренко,

 Марченко,  депутат  Кужель,  азаров внесли відповідні

 поправки.  Я  хочу  в  такому  порядку, як внесені, і

 надати  слово спочатку депутату Вітренко. Будь ласка.

 Тут єсть письмова їхня подача...

 

      ВІТРЕНКО Н. М. Шановні колеги, я пропоную, щоб в

 першому пункті після слів: "екномічної зони Сиваш..."

 було  б  додано, що "... введення разом з Законом про

 вільну  спеціальну  економічну  зону  України". А для

 великого письменника Мовчана я підкреслюю...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Та не надо!..

 

      ВІТРЕНКО  Н.  М....  що  вже  були  трасти у нас

 створені  якраз тоді, де була щілина в законі. І тоді

 ми потім... досі розбираємся, звідки вони з'явилися і

 як   людей   захистити.  Тому  наполягаю,  закон  вже

 підготовлений,   він   внесений  до  Верховної  Ради,

 давайте  на  місяць  відкладемо,  приймемо  закон.  В

 законі,  як  раз, ми переддбачимо терміни контролю за

 експериментами.  Як це буде відбуватися? Щоквартально

 чи  через  півроку,  чи  кожен рік і ось тоді разом з

 прийняттм  Закону Про вільну і чи спеціальну зону, ми

 відразу   реалізуємо   цю   постанову   і  запускаємо

 експерімент  по Сивашу. Отака наша пропозиція щодо 1-

 го пункту.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги,  я  думаю,  що вам

 зрозуміле  доповнення  до  пункту 1-го. Я ще раз його

 зачитаю,  він  у  мене  єсть письмовий поданий. Після

 слів  "зони  Сиваш"  таке дається доповнення "разом з

 введенням в дію Закону України "Про вільні спеціальні

 економічні зони". Я цю поправку до 1-го пункту ставлю

 на голосування.

      Прошу голосувати.

 

      "За" - 131

      Не  набирає.  Значить,  одну  хвилиночку...  Тій

 проект....  ті доповнення, які внесли депутати Цушко,

 Азаров,  Кужель  -вони співпадають, тільки в одному в

 них   єсть  розбіжність  -в  тому,  що  до  прийняття

 заслуати  інформацію  про  експеримент  нашого нового

 бюджету.  І  депутат  Кужель  внесла пропозиції після

 року,  то  єсть,  щоб  рік  попрацювали,  а потім вже

 подивиться.  Тому  їх  потрібно  мать  чи  спільно чи

 розділити?

      (Шум в залі)

      Через   рік...   Я   ставлю...   Депутат  Азаров

 погоджується, то єсть через рік експерименту.

      Я  цю  попрравку  ставлю  на  голосування,  будь

 ласка, голосуйте.

       Азаров  погодився  з  доповненям  Кужель.

      "За" - 192

      Незрозуміли  щось,  да?

      Значить,  якщо  не  проходить, то тоді ми будемо

 голосувать в  редакції,  яку  подала  Комісія.

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      Одну хвилиночку, ми час відведений використали.

      Я ставлю на голосування, хто за те, щоб поіменно

 проголосувать  за   постанову  по  даному   закону.

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      То  ми  за  закон  поіменно  голосували, а це за

 постанову.

      "За" - 178

      Прийнято.    Голосуємо    поіменно.    Я   прошу

 зконцентрувати  увагу. Голосуємо за Постанову Комісії

   фінансово-бюджетної. В цілому, як    постанову.

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      Поправку?    Ну,   давайте   ще   раз   поправку

 проголосуємо.

      Будь ласка,  поправку,  яку  внесла Кужель, щоб

 через  рік,  я  ставлю  на  поіменне голосування, щоб

 через рік після проведення експерименту заслухать, що

 цей  експеримент  дав.

      Голосуємо  за  поправку  депутата  Кужель.

      Я  прошу,  не  шуміть, а голосуйте, ну, не можна

 зразу  20  чоловік  вислухать ваші  пропозиції.

      За -

      Прийнято.

      А  тепер в цілому, поіменно. Одну хвилиночку, не

 включайте   систему.   Тут   поправка   письмова,   я

 вибачаюсь.   Депутат   Номировський   подав  письмову

 поправку,  але  я  просто  її,  одну хвилиночку. Будь

 ласка, включіть депутата  Немировського.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ    В.   Л.   309   округ,   депутат

 Немировський.

      Учитывая  то, что данный вопрос очень акктуален.

 И  завтра  и послезавтра нам надо четко знать, как он

 будет выполнятся, я считаю, что надо дать в постанове

 пороучение  Кабинету  Министров разработать положення

 про   експеремантальну   зону   і   вынести   ее   на

 рассмотрение сессии Верховного Совета.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміла  поправка?  Я цю поправку

 ставлю   на голосування.

 

      "За" -

      Не проходить поправка.

      Що  таке?  Одну  хвилиночку,  ми  закон в цілому

 проголосували.  Ми  проголосували  за  основу  проект

 постанови.   Ми   вислухали   зауваження  до  проекту

 постанову,   Наталія   Михайлівна.  А  вам  бачте  не

 вгодили.  Ви тоді свою думку висловили.

      Я  ставлю  на  голосування  проект  постанови  в

 цілому,  прошу голосувати. Голосуєм поіменно. Я прошу

 не шуміть, а голосуйте.

 

      "За" -

 

      Цушко, будь ласка.

 

      ЦУШКО.

 

      Уважаемые  коллеги,  было  преложение поддержать

 Азаров.  Я  сказал,  чтобы на 2 года дать отчетность.

 Почему?  Тут идет вопрос об инвестициях. Поймите, что

 если  мы  заранее  закладываем,  что  через год можем

 отменить,  никто  инвестиции вкладывать не будет. Это

 раз.

      И   второй   вопрос.   Надо  поддержать  Наталью

 Михайловну   Витренко.   Третим   пунктом   постановы

 написать:  срок,  за  который  должен быть разработан

 Закон Украюны о свободных экономических зонах.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Азаров.

 

      АЗАРОВ М.Я.

 

      Уважаемые  народный  депутат  Цушко!  Я вовсе не

 говорил о том, чтобы в пункте постановления появилась

 строчка  о  прекращении  эксперимента  через  год.  Я

 говорил  о  том,  что  в  конце 1997 года, то есть по

 истечении   финансового   года   1996    и   к  концу

 финансового  1997  года  мы бы заслушали на комиссиях

 результаты   экперимента.   Если   бы   они  были  бы

 положительнымы,   мы,  безусловно6  продлили  бы  это

 действие. Но а если будет отрицательный результат, то

 извените,   мы   должны   будем   по   отрицательному

 результату  принять меры.

      Но  я  хотел  бы  сказать  все-таки  по  второму

 пункту.  Вот  здесь  в  постанове в порядке  введения

 все-таки надо было бы второй пункт исключить. Почему?

 поскольку мы закон в целом приняли, то действие указа

 Президента  (об  этом  Мусияка говорил -представитель

 Президента)   прекращается.   Поэтому,   постанова  о

 порядке введения должна быть из одного пункта: ввести

 в  дию.  Президент подписывает этот закон и тем самым

 прекращается действие указа.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пропозицію депутат Азарова я ставлю

 на  голосування.  Про  зняття другого пункту. Я прошу

 голосувати.

 

      "За" -

      Приймається.

      В цілому голосуємо.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Одну  хвилиночку.  Вітренко  дайте  слово,  будь

 ласка.

 

      ВІТРЕНКО  Н. М. Олександр Миколайович! Коли нема

 законодавчої  бази, то не можна проконтролювати ніякі

 експерименти,  і  трасти  це вже доказали. Тому, якщо

 депутати... Ну, якось незрозуміло, що це треба додати

 до першого пункту, і тоді ввести одночасно. Цей закон

 про експеримент Сиваша разом із Закон про вільну зону

 давайте  третім пунктом додамо, щоб в місячний термін

 на  Верховній  Раді  розглянути  закон  про вільну чи

 спеціальну економічну зону.

      І  тільки  після  прийняття цього закону вважати

 експерименти  всі  законними.  До  цього ж вони ідуть

 незаконні. Укази Президента не можуть регулювати такі

 відносини.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      І останнє, одну хвилинку. Суслов -автор проекту.

 

      СУСЛОВ   В.   І.  Уважаемые  народные  депутаты,

 конечно,  предложения,  которые вносятся к постанове,

 надо максимально учесть.

      Но  я обращаю внимание ваше на следующее: что 13

 октября  1992  года  Верховна Рада приняла Закон "Про

 загальни    засады    створення    и   функционування

 специальных       вильных      економичных      зон".

 Законодательство  в  этой  сфере существует. Вот оно.

 Оно  уже есть несколько лет. И этот Закон находистя в

 полном соответствии с законодательством.

      Наталия  Михайловна предлагает еще один закон на

 ту  же  тему  принять. Мы можем принять это отдельным

 пунктом,  дать  поручение  Кабинету Министров в какой

 угодно  форме,  если  нужно, разработать и подать еще

 одни закон на ту же тему.

      Но   я   обращаю  внимание,  що  Закон  есть,  и

 действующий закон принимается на основе, предлагаемый

 проект, на основе действующего законодательства.

      Дальше.  Я  бы  поддержал  предложение  депутата

 Немировского  про  положение  о  зоне, и сомнения вот

 эти,  на  какой срок мы даем: будет, пойдет инвестор,

 не  пойдет  инвестор,  -звучали  в зале предложения о

 том,  что  все  эти льготы даются на срок до 1 января

 2000  года  для  того, чтобы гарантировать инвесторам

 стабильность.   Они   звучали   в   выступлении  ряда

 депутатов,   эти   предложения.   Давайте   внесем  в

 постанову тоже.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Значить, шановні колеги, ми давайте

 ще    раз:   я   поставлю   і   пропозицію   депутата

 Немировського. Вона, дійсно, є, ми її вже голосували.

 Вона   не   набрала  голосів.  І  пропозицію  депутат

 Вітренко.

      Одну  хвилинку.  Значить,  я  думаю,  що  то, що

 сказав Голова комісії, з нею погоджуєтесь, Наталія...

      Не  погоджуєтесь?  Я  ставлю тоді на голосування

 пропозицію  депутата Немировського, доручити Кабінету

 Міністрів  України розробити положення про зону Сиваш

 і подати на розгляд у Верховну Раду України.

      Я  ставлю  на голосування як пункт цієї, проекту

 постанови, будь ласка,будь ласка.

      Я прошу підтримайте.

 

      "За" -

 

      Я  ставлю  на  голосування  пропозицію  депутата

 Вітренко.

 

      "За" -

 

      Тоже  не  набрала  голосів. Я ставлю на поіменне

 голосування  проект  постанови  в цілому від комісії,

 без другого пункту, за який ми голосували, знято.

      Суслова  пропозицію, я ж сказав, це від комісії,

 голова комісії  у нас.

 

      "За" -

 

      Ще є зауваження?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Чи ще раз голоуєм?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  ставлю  ще  раз  на  голосування.  Я  прошу -

 проголосуйте і ідем на перерву!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      "За" -

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  вибачаюсь! Одну хвилинку! Виключіть..! Віктор

 Іванович,   ви   домовились,  да?  Включіть  Суслова,

 пожалуйста...  Воно погано, як одні одне лобірують, а

 другі друге... І не розберуть, кого підтримувать...

 

      СУСЛОВ  В.  І.  Уважаемые  народные  депутаты, С

 натальей  Михайловной мы убедились, что реально закон

 есть  и  действует,  только  в  отдельных  пунктах он

 недостаточен  в  части  контроля за работой этих зон.

 Поэтому         формулировка,         я        думаю,

 согласованная..............,       будет       такая:

 запропонувати  Кабінету  Міністрів  в місячний термін

 внести  проект  Закону "Про внесення змін і доповнень

 до  Закону  України  "Про загальні засади створення і

 функціонування спеціальних вільних економічних зон" з

 метою   посилення  контролю,  цільового  використання

 пільг і, так сказать, поглибшення механізму і т.д.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Цю  поправку ставлю на голосування.

 Вадим  Петрович,  голосуйте. Манчуленко голосує, а ви

 не голосуєте...

 

      "За" -

 

      Ну,   у   вас   же  моря  немає  в  Чернівецькій

 області...

      Приймається.

      Тепер в цілому поіменно.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Перший   і   цей   пункт,   який  ми  тільки  що

 проголосували. 2 пункти!

 

      "За" -

      Спасибі.

      Оголошується перерва на 30 хвилин!

 

                         - 98 -

               П І С Л Я   П Е Р Е Р В И

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Про проект постанови Верховної Ради

 України      про      заходи      щодо      підтримки

 сільськогосподарських  товаровиробників  в 1996 році,

 розглядаєм   1  питання  -прийняття  постанови.  Будь

 ласка,  Анатолій Степанович Даниленко, голова Комісії

 по аграрним питанням.

      (Шум в залі)

      Зараз оголошують...

      Про селян ставляться хорошо,  коли  їсти хотять,

 коли голодні, тоді ставляться  хорошо.

      (Шум в залі)

      Га?... А де вони? Підіть у кінозал...

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

       Ідіть  у  кінозал, там  засідає  фракція...

      Я  думаю, що святкувать ще ранувато. Завершимся,

 сесію, тоді  так,  як подобає  христіанам....

      Анатолій  Степанович,  на  трибуну.

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      Будь ласка.

 

      ДАНИЛЕНКО.             Шановний       Олександре

 Миколайовичу, шановні народні депутати, шановні члени

 Уряду,  згідно  рішення  Верховної  Ради при розгляді

 данного  питання  вчора робоча комісія в складі  якії

 працювали  народні  депутати  від  Комісії  з  питань

 бюджету, від Комісії з питань фінансів та банківської

 діяльності   від   інших  комісій.  А  також  активно

 працювали  народні  депутати  від селянської фракції,

 від  депутат  сільських  виборчих  округів, працювали

 представники  Кабінету  Міністрів,  Віктор Михайлович

 Пинзеник,  Павло  Іванович  Гайдуцький, Мурєєв Василь

 Миколайович, Петро Кузьмич Гермачук.

      Вчора  піздно  у  вечері  вночі  і  по суті діла

 постанови,  яка  б сьогодні дала можливість активного

 надходження   фінансових  та  матеріальних  кредитних

 ресурсів  в  агропромисловий комплекс, такого проекту

 постанови робоча група на данний час не підготовила.

      Але   є  сноровки,  які  потрібно,  як   сказали

 представники  Кабінету  Міністрів, необхідно узгодити

 на  засідання Кабінету Міністрів. Сельянські фракції,

 а  також комісії з питань агропромислового комплексу,

 виходячи   з  того,  що  декілька  місяців  назад  ми

 прийняли  Конституційну угоду і щоб надати можливість

 більш  активно працювати нашому Кабінету Міністрів по

 фінансовому      і     матеріальному     забезпеченні

 агропромислового   комплексу,   що  дасть  можливість

 нормально  провести  комплекс весняно-польових робіт,

 на   ваш   розгляд  виносить  проект  рішенн,  проект

 постанови,  який,  як  я  сказав,  і  сьогодні гостро

 дискотувався  у  наших  селянських  фракціях, а також

 серед народних депутатів.

      Ми   у  першому  пункті  вносимо  пропзицію:  до

 прфняття  бюджету,  як  закону -Основного закону 1996

 року,     дати    можливість    Кабінету    Міністрів

 профінансувати  в повному обсязі проведення комплексу

 весняно-польових  робіт.  В  повному  обсязі, тому що

 не можна сіяти на 60 процентів чи не можна посіяти на

 50,  потрібно  чітко,  злагоджено  провести  комплекс

 весняно-польових  робіт.  Якраз те, що просив Кабінет

 Міністрів,  в проекті постанови в першому пункті це і

 записано.

      Виходячи  з  того, що працювала робоча комісія і

 потрібно  прийняти  целий  проект законодавчих актів,

 які     б     регламентували     нормальну     роботу

 агропромислового  омплексу, ми в другому пункті і те,

 що  напрацювала,  і те, що пропонує Кабінет Міністрів

 (але  воно ще в сирому виді), ми пропонуємо: Кабінету

 Міністрів  до  6 березня відповідно подати на розгляд

 Верховної Ради ці всі законопроекти, документи, які б

 сприяли розвитку агропромислового комплексу.

      Слудуючий  пункт.  Третій.  В  зв'язку з тим, що

 сьогодні   заблоковані  рахунки  із-за  того,  що  на

 рахунках  господарств  немає  фінансів,  коштів   і в

 зв'зку  з  тим,  що  сьогодні  єсть першочерговість у

 відрахуванні  певних  сум  в  бюджет,  розрахунки  за

 електроенергію,  ми  в  цьому  записуємо  рішення про

 першочерговість  розрахунків  за  ту продукцію, за ті

 енергоресурси, які потрібні для нормальної роботи при

 проведенні посівної компанії.

      Четвертий  пункт.  Ми  знаєм,  що за 1995 рік як

 будто  би на потреби агропромислового комплексу пішли

 біля  900  мільйонів  доларів валюти, яка  надійшла в

 нашу  країну для потреби агропроммислового комплексу.

 Ми  хочемо (і  комісія цього вимагає і наші фракції)

 про  те,  щоб  Кабінет Міністрів дав повну інформацію

 про  використання  валютних кредитів, які надійшли до

 нас в Україну.

      У  п'ятому  комплексі  ми  просимо,  вірніше, не

 просимо,   а  вносимо  пропозицію  разом  із  робочою

 групою,  як  я  раніше сказав, підготувати у місячний

 термін   пакет   проектів  законів  щодо  недопущення

 дискримінації  в  законі,  дискиримінації вітчизняної

 продукції  на  внутрішньому  ринку.  Він  у нас єсть,

 проект  цього  закону,  але  він  ще не узгоджений на

 засіданні Кабінету Міністрів.

      Заборонити за рахунок бюджетних коштів закупляти

 сільськогосподарську  продукцію,  яка  виробляється в

 Україні.  Тобто, ви знаєте, що ми мали випадки в 1995

 році,   коли   свою   сільськогосподарську  продукцію

 бюджетні    організації,    бюджетні   установи,   ну

 наприклад,  армія,  там, інші структури, закупляли за

 кордоном, а наші сільськогосподарські товаровиробники

 цю  продукцію  продавали  за  безцінь  і  не могли її

 продати.

      Я  думаю,  що  треба  покласти  край, тому що це

 наші бюджетні гроші, які ми сплачуємо.

      Слідуючий  пункт  ь7:  "Пролонгувати до 1 грудня

 1996  року  сільськогосподарських підприємств, рибних

 господарств  та  риболовецьких колгоспів, колективних

 риболовецьких    підприємств,    заводів   сільського

 машинобудування,  всіх підприємств незалежно від форм

 власності та господарювання, всі боргові зобов'язання

 перед бюджетним станом на 1 січня 1996 року".

      Тобто,  пропонується,  виходячи  з  того, що всі

 рахунки  заблоковані і немає в господарств коштів для

 закупівлі  енергоносіїв,  інших запасних частин, борг

 перед  бюджетом (і це погоджено, хочу вам сказати, що

 погоджено. От у мене в руках проект постанови, яку я,

 про  яку я вам довповідаю. Міністр фінансів і міністр

 економіки  відсутні, але їхні візи тут є. Ми узгодили

 з  ними і цю позицію). Тобто, віднести до 1 грудня ці

 платежі, щоб розблокувати рахунки.

      Але  тут допущена невеличка неточність, от такий

 пункт:  "Встановити,  що з 1 січня списання будь-якої

 заборгованості по платежах до бюджету забороняється".

      Цей пункт наша комісія і група депутатів просить

 рахувати,  як  за те, не брати його до уваги. Я хотів

 би  просити  і  шановних  депутатів, і вас, Олександр

 Миколайович,   що  сьогодні  ми  маємо  розглядати  у

 пакеті,  у  пакеті такий документ, запропонований від

 комісії  з  питань фінансів та банківської діяльності

 проект   закону  про  порядок  погашення  просрочених

 банківських       позичок       сільськогосподарським

 товаровиробникам  у  1996  році,  тобто  мова йде про

 списання    тої   заборгованості   господарств,   які

 пострадали  від  стихійниго  лиша, тобто від засух та

 повенів, щоб його розглянути у компленксі.

      Я  думаю,  головний  пункт  у цій постанові, яку

 запропонувала  наша  комісія,  виходячи  з  того,  що

 матеріали,  які  ми  вчора працювали вдень і вночі, і

 Кабінет   Міністрів   винесе  буквально,  як  ми  тут

 пропонуєм,  до  6 березня на розгляд Верховної Ради в

 пакеті, які стосуються агропомислового комплексу, тут

 головне  ми повинні відмітити, що Верховна Рада надає

 можливість Кабінету Міністрів, виходячи з того, що ми

 прийняли  першому читанні бюджет, розпоряджатися цими

 коштами  і  направити  їх на потреби агропромислового

 комплексу,  тобто  те,  що  сьогодні  стримувало,  ми

 сьонгодні,  при прийнятті даної постанови, як кажуть,

 дамо  можливість  запрацювати активно нашому Кабінету

 Міністрів,  хоча,  як  що  по  суті,  то це вирішення

 питань  завтрашенєго  дня.  Я  думаю,  що сьогодні, і

 Віктор Михайлович сказав, і в ранішній сьогодні нашій

 роботі,   в   ранішній   розмові,  що  сьогодні  буде

 відповідна  ще робота в засіданні Кабінету Міністрів,

 і  в  першу  чергу,  як би б ми не крутили, щоб ми не

 робили, що б ми не придумували, але, якщо ми сьогодні

 не направим фінансові ресурси в АПК, якщо ми сьогодні

 не  профінансуємо, не профінансуємо держконтракт, то,

 звичайно,  ми  поставими, верніше, Кабінет Міністрів,

 якщо  не  профінансує,  то  ми  поставим  під загрозу

 формування  продовльчих  ресурсів 1996-1997 року. от,

 по  суті, Олександре Миколайовичу, те, що нам вдалось

 напрацювати на протязі цих суток.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ніяких  питань!  Сідайте,  будь  ласка. Зараз ми

 підойдем до... Ми вчора набалакалися... Південь через

 тиждень  сіять  буде,  а  ми одне питання один одному

 задаєм.

      Я  прошу  зареєструватись,  скільки у нас у залі

 єсть  депуаттів.  Ті,  хто  дійсно  вболіває  за стан

 справ.  А ті, хто повикрукували зранку, розбіглися...

 Зато їх почули... А коли вирішувать потрібно питання,

 їх  немає!..  І  я  прошу  із  балкону теє спуститься

 голосувать, а інтерв'ю тоді будете давать, пізніше!..

      Ми  розглядаєм, шановні колеги, проект постанови

 не  по  селу,  а  по  нашій державі, бо хліб їдять не

 тільки на селі... Тому що ми всі ведем розмову, що це

 селу  дають.  Ніхто  селу нічого не дає -ми самі собі

 повинні дать!

      Будь     ласка,     зареєструмось.    Я    прошу

 зареєструваться. Поіменна реєстрація!

 

      Йде поіменна реєстрація.

 

      336.  Я  думаю,  достатньо,  щоб  і  поправки до

 Конституції приймать...

      Шановні  колеги, у нас з вами на руках 2 проекти

 постанови.  Один  проект  постанови  -від  Комісії по

 аграрних фптаннях. Другий - од Селянської партії.

      Різниці  в  одному...  між  одним і другим майже

 немає.  За  виключенням, що в комісії єсть уточнення.

 Уточнення,  які  йдуть по пункту 7, то єсть доручення

 Кабінету Міністрів просто розписується.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я просив би, щоб ми прийняли 1 з них за осноу, а

 потім   пройшлись.  Я  ставлю  на  голосування,  одну

 хвилиночку... Я думаю, що тий проект хороший, але він

 тут... Нема питань...... нема питань.

      Значить,  я  ставлю  в  порядку  надходження цих

 документів  для  прийняття  за  основу. Але перед цим

 вноситься    пропозиція,    щоб   провести   поіменне

 голосування.   Хто   за  те,  щоб  провести  поіменне

 голосування,  прошу  проголосувати...  Оробець, я Вас

 приглашав   сісти  на  своє  місце  і  голосувать,  а

 інтерв'ю після сесії...

 

      "За" -

      Прийнято.  Хто  за  те,  щоб  прийняти за основу

 проект  постанови,  внесений  від  Комісії  аграрної?

 Голосуєм. Поіменне голосування.

 

      "За"-

      Приймається.

      До  преамбули є зауваження? Що?

      (Шум в залі)

      По   першому   питанню   по   першому  пункту  є

 зауваження,  будь ласка, Сас... Давайте голосувать...

 Це є процедура, будь ласка...

      (Шум в залі)

      Ви сядьте. Так як ви читали регламент, сядьте на

 місце і не  шуміть...

      (Шум в залі)

 

      САС, 231 виборчий округ,  Кіровоградщина.

 

      Шановні  Олександр Миколаєвич, шановні присутні.

 Ми   пропонуємо   1-й  пункт,  значить,  запписати  в

 редакції,  запропонованої  Селянською  фракцією.  От.

 Перший  пункт,  який запропонований Комісією з питань

 АПК  говорить  про  слідуюче:  доведення в дію Закону

 України  "Про  державний  бюджет України на 1996 рік" дозволити  Кабінету  Міністрів  України профінансувати

 проведення  комплексу  весняно-польвих робіт в обсязі

 не  менше  60%.

      Виникає  питання: а що, інші 40% площ на Україні

 сіятись  не  буде?

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      Тому  ми  пропонуємо  пункт  в такій  редакції:

      "До  введення в дію Закону "Про Державний бюджет

 України   1996  року"  дозволити  Кабінету  міністрів

 України  профінансувати проведення комплексу весняно-

 польових  робіт  в повному обсязі і подати пропозиції

 щодо   коригування   окремих  статей  проекту  Закону

 України "Про Державний бюджет України на 1996 рік".

      Як   відомо,   на  останній  селекторній  нараді

 Президент  України однією з причин нефінансування АПК

 до   проведення   комплексу   весняно-польових  робіт

 визначив  причину, за якою село не фінансується тому,

 що не прийнятий Державиний бюджет. Цією Постановою ми

 дозволяємо  в  рамках  Конституційної угоди дозволити

 Кабінету  Міністрів  фінансувати проведення комплексу

 весняно-польових  робіт  в повному  обсязі.

      Спасибі.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ще   по  першому  пункту.  Шановні

 колеги,  по першому пункту ще є? Катерина Тимофіївна,

 будь ласка,  вас   чути.

 

      ВАЩУК.

      Шановні   колеги,   тут  просто,  я  так  думаю,

 опечатка, не зрозуміло, що це 60% у першому пункті.

      Я   все  слухала  добре,  це  не  60%  комплексу

 весняно-польових  робіт,  то  60%  від  вартості того

 зерна,  яке  ми  заклали  в  бюджеті.  Ми заклали 135

 трильйонів.   Значить,   60  %  вартості  цього  буде

 направлено   зараз   у   село   для   того,  аби  під

 держконтракт як авансування державного контракту.

      І  тому  це  не  60%  від  кількості  коштів  на

 весняно-польові  роботи,  а  малась  на увазі саме ця

 сума, тут одна  строчка  випала.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колгеи,  ви пам'ятаєте, що

 під  державний  конт.... в проекті бюджета по пам'яті

 там закладено 70 трильйонів карбованців, 70.

      Для  проведення  весняно-польових  робіт у цьому

 комплексі   по  розрахункам  Міністерства  сільського

 господарства, тут міністр присутній, єсть  розрахунки

 на 357 трильйонів.

      Тому   депутат  Цушко  вносить,  щоб  в  повному

 обсязі,  я  думаю,  що,  мабуть,  з  цього і потрібно

 виходити. Скільки посієм, стільки і одержим.

      Я  ставлю на голосування пропозицію, внесенну по

 пункту  1  депутатом Цушко, в редакції від Селянської

 партії.  Я  ще  раз повторюю текст. Я прошу до уваги.

 "До  введення  в  дію  Закону  України "Про державний

 бюджет  на  1996  рік"  дозволити  Кабінету Міністрів

 України профінансувати  проведення комплексу весняно-

 польових  робіт у повному обсязі і подати пропозицію,

 (...........)   реагування   окремих  статей  проекту

 Закону України "Про державний бюджет на 1996 рік"".

      Я думаю зрозуміло. Голосуєм.

 

      "За" -

      Голосуєм поіменно.

      Азаров,   будь  ласка,  Микола  Янович.  Шумлять

 (...........) і аграрники.

 

      АЗАРОВ М.Я.

 

      Уважаемые  народные депутаты, я в рабочей группе

 говорил  и  сегодня  хочу вам сказать. Мне  непонятна

 фраза 60 процентов или та фраза, которая предлагается

 в проекте постановления Селянской фракции.

      Надо  писать  одно. Мы с вами приняли в 1 чтении

 проект  Государственного  бюджета.  Там  установленны

 обкемы  финансирования  и держконтракта и всех прочих

 статей   расходных,   связанных   с   финансированием

 агропромышленного комплекса.

      Поэтому  записать  надо  в  постановлении только

 одно:  до введення в дію Закону України про Державний

 бюджет  дозволити  Кабінету  Міністрів  профінасувати

 проведення   комплексу   весняно-польових   робіт   в

 соответствии  принятым  в  первом  чтении Законом про

 Державный бюджет. Все.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  зрозумів.  Я  думаю, що, шановні

 колеги,   я   повинен   поставити  цю  пропозицію  на

 голосування,   но  я  не  можу  погодитись,  не  можу

 погодитись   із  пропозицією  Азарова,  і  думаю,  що

 більшість  не  погодиться,  тому  що  для  того,  щоб

 одержать   осінню   урожай,  потрібно  дати  стільки,

 скільки  це потрібно. Ми з вали прийняли і затвердили

 план  соціально-економічного  розвитку,  і там чістко

 поставлена    задача   перед   Міністром   сільського

 господарства:   якою   продукцією,  в   яких  об'ємах

 виростить, не дивлячись на бюджет.

      Тому  я  просив би... Я поставлю на голосування,

 але   врахувати   цю  позицію.  Я  ставлю  пропозицію

 депутата Азарова на голосування.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Одну  хвилиночку, дам вам... Поставим же Азарова

 на голосування. Вадим Петрович, дам вам пропозицію...

 

      "За" -

      Не набира голосів.

      Гетьман, будь ласка.

 

      ГЕТЬМАН

 

      Шановні   народні   депутати!   Вчора  за  вашим

 дорученням Комісії, в якій був Уряд, був Міністерство

 фінансів,  був  Національний  банк, були представники

 аграрної  Комісії  агропромислового  комплексу,  були

 представники  з  Комісії  по  фінансам  і банківській

 діяльності.    Обговорили   можливості   держави   по

 фінансуванню  на  цей  період всього комплексу робіт,

 зв'язаних  з агропромисловим комплексом. І винесли на

 ваше рішення зважене, зважені можливості держави, які

 дають  можливість  не  розкрутити  інфляцію  в  нашій

 країні   і   зробити   все   можливе  для  того,  щоб

 агропромисловий  комплекс  вижив.  Тому  що,  в першу

 чергу,    страждає   агропромисловий   комплекс   від

 інфляції.

      Тому,  я  прошу проголосувати за зважене рішення

 комісії, яка вам запропонувала і є в вас на руках.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Мішура.

 

      МІШУРА В.Д.

 

      Дякую. (22-ий, Кировоградщина............)

      Шановні  товариші,  на  сьогоднішній день настав

 той  момент,  коли  необхідно не оцінювать можливість

 бюджету,  а  подивиться на осінь сьогоднішнього року,

 коли  той бюджет нікому не буде потрібний. Знайдуться

 кошти,  повірте  мені,  у  серпні,  у  вересні місяці

 закупить  і  хліб,  і  м'ясо  за кордоном. Знайдуться

 безінфляційні,  беземісійні  -які  ви  хочете. Але ті

 гроші прилипнуть комусь до рук.

      Я  ще  раз  прошу  вас дуже уважно подивитись на

 пункт,  запропонований  Селянською  партією. Це єдино

 вірний механізм. Якщо ми прислухаємося до слів Миколи

 Азарова,  Миколи  Яновича,  то це говорить, що із тих

 крох,  які  виділені на сільське господарство в цьому

 році,  бюджет  може  профінансувать  якусь  частинку.

 Цього  недостатньо,  і  ми  залишимся  без  посіяного

 майбутнього врожаю.

      Я  вас  прошу: підтримайте пропозицію Селянської

 партії,  ну,  не можна ж теоретично считать практичні

 речі!   Я   вас  ще  раз  прошу!  Не  кожне  четверте

 господарство  сьогодні  банкрут  у  державі, а кожне,

 оскільки  затрати,  понесені в 1994 році повинні буть

 відшкодовані  в  1996 -ому. Задумайтесь над цим. Це ж

 прямий маніпуляція...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Цушко. А тоді Манчуленко.

 

      ЦУШКО В.П. Спасибо.

      Уважаемые коллеги, смысл этого пункта в том, что

 мы  разрешаем  Кабинету Министров, не вмешиваясь и их

 функции,   которые   мы  отдали  по  Конституционному

 договору,   разрешаем  профинансировать  полностью  в

 обкемах,  которые  не  посчитают  в бюджете, и дальше

 пишем,  что  готовы  рассмотреть корректировку статей

 бюджета.  Что  еще  надо?  Мы  же  не вмешиваемся, не

 называем   ни   проценты,  ни  суммы  и  т.  д.  Есть

 Правительство,   которое   должно   управлять,  пусть

 решает:   отсеятся  надо.  Вот  главный  смысл  этого

 постановления.

      И дальше, пожалуйста, голлеги из правых фракций,

 из  Центра,  посмотрите,  пожалуйста,  мы  ж нигде не

 ставим  и  не начинаем командовать и не берем функций

 Кабмина  на  себя,  мы  просто  предлагаем,  что надо

 урегулировать   законы   и  пусть  подадут.  Поэтому,

 коллеги,   Гетьман  прав,  когда  подадут  закон,  мы

 рассмотрим,   а   сейчас   просто   развязываем  руки

 Правительству.

      Пожалуйста, поддержите.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Манчуленко.

 

      МАНЧУЛЕНКО  Г. (Георгій Манчуленко, 435 виборчий

 округ,  Чер........  область, фракція "Народного Руху

 України")

      Шановний Олександре Миколайович, тут, на першому

 пункті, значить, перехрестили списи, але, я би просив

 звернути  увагу  на пункт другий, який розв'язує, так

 би  мовити, проблему із першим пунктом, тобто Кабінет

 Міністрів  до  6  березня має проінформувати Верховну

 Раду про механізм фінансування робіт. Це перше.

      А  друге,  я  хотів би повернутися до преамбули.

 Ну,  по-перше,  Конституцімйна  угода, Конституційний

 договір  -це  одне.  А  друге  -характерт питань, які

 згідно   Конституційної   угоди  повністю  входить  в

 компетенцію   виконавчої   влади,  якщо  це  повністю

 входить  до  них,  то  хай вони це все і роблять, або

 треба це викунити звідси як зайве, просто-напросто.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Поровський, будь ласка.

 

      ПОРОВСЬКИЙ    М.   (Микола   Поровський,   група

 "Державність") .

      Шановні  колеги-депутати,  я  вважаю, що головна

 причина дискусії, яка виникла тут, в залі -це в тому,

 що розбіжність в проекті комісії (це пропонується 60%

 від  проекту  бюджету), а фракція Селянської партії -

 проведення    комплексу    весняно-польових    робіт,

 фінансування в повному обсязі.

      Я   гадаю,   щоь   і   один,   і   інший  проект

 зорієнтований  на  конкретну  цифру:  скільки  троеба

 виділити   коштів,   щоб   проавансувати   проведення

 весняно-польових робіт. Це робиться в цілому світі. І

 ми, парламент, повинні взяти на себе відповідальність

 (принаймні політичну) за виділення певної суми коштів

 на  проведення  весняно-польових робіт і за наслідки,

 так би мовити, які складуться в полі грошового обігу,

 цін і т.п.

      Тому  я  пропоную,  щоб  тут,  в  постанові була

 визначена   конкретна  сума  на  проведення  весняно-

 польових робіт, і за неї проголосувати.

      І  ще. Щоб я не брав друге слово для пропозції,

 я  пропоную, щоб із цієї суми була виділена конкретна

 величина   безпоспередньо   Міністерству   сільського

 господарства  для закупки палива і паливно-мастильних

 матеріалів   по   оптовій  ціні.  Якщо  ми  тільки-но

 виділимо  кошти для закупки дизтоплива, бензину, і це

 буде  здійснюватися  на  рівні  району,  це  буде....

 пальне  неминуче буде куплено в тих самих комерційних

 структурах...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Масенко.

 

      ПОРОВСЬКИЙ М.І...  але  вже  за ціною різничною,

 набагато  ищою.  тому,  щоб  Міністерство  сільського

 господарства   нехай  в  натурі  передасть  колгоспам

 бензин   і  дизтопливо  в  тій  частині,  в  якій  ми

 визначимо  тут  саме  для закупки топлива на весняно-

 польові роботи...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі,  Микола  Іванович. Ну, щоб

 міністерство  це  робило,  то  не надо було ломать ту

 структуру,  яку воно мало раніше... А зараз поламали,

 а  тепер  хочем  те мать... МІністерство -осьо сидить

 міністр. Він не має матеріальних ресурсів.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Да, він згоден...

      Масенко,  будь ласка, а потім, в кінці -міністр.

 І будем голосувать...

 

      МАСЕНКО О.М., 330 виборчий округ.

      Олександре Олександровичу... Я...

      Олександ Миколайович, я вибачаюсь!..

      Ппо-перше, я хотів би зробити зауваження за вашу

 неточність  у тому плані, що ви сказали: проголосуємо

 проекти  постанов  у  порядку їх надходження. Зранку,

 кроли  ми  реєструвалися,  то було тільки 2 проекти -

 проект  від  Селянської  партії і поданий мною. А від

 комісії  надійшов  значно пізніше. Так що це вже було

 порушення.  Це одне, а ппо-друге: хто мені скаже оце,

 щоб із впевніністю проголосувати за цю постанову, яка

 за  проекту.....  запропонований  комісією,  що  він,

 дійсно, дасть якийсь подих у село.

      Ну,  ніхто не дасть такої гарантії. Ось говорить

 Анатолій  Степанович,  виступає все, щоб пролонгувати

 ту  заборгованість, яка склвалася на 01. 01. 96 року

 перед  бюджетом.  А  та,  яка  складається вже, ну, в

 процесі  1996  року,  що  вона  не  заблокує  раунок?

 Заблокує  в  повній  мірі, це ж не виід з положення -

 невже  не зрозуміло нікому. Чого не подивитися на той

 пункт,  який  я пропоную, щоб повністю звільнити поки

 на     певний     термін    від    сплати    податків

 сільскогосподарськи  пдпприємства і відрахувать?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Тодт надо бюджет мінять...

 

      МАСЕНКО. Мінять, так .....

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ...    а   ми   ж   його   в   першому

 читанні........

 

      МАСЕНКО...  якщо  ми  турбуємося  про  село,  то

 потрібно мінять...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.     Павло    Іванович    Гайдуцький,

 міністр... Я проу до уваги...

 

      ГАЙДУЦЬКИЙ.

 

      Значить,   я   так  зрозумів,  що  і  інформація

 Анатолія    Степановича    підтримувалася    редакція

 профінансувати  в повному обсязі. Питиння таке стоїть

 в  повному  обсязі  потреб під весняно-польові роботи

 фінансових  ресурсів,  яи  в  повному  обсязі коштів,

 ппередбачених  у  бюджеті?  Звичайно, ми за те, щоб в

 повному   обсязі   потреб,   али  ми  знаємо  реальні

 можливості  бюджету в цьому відношенні. Тут треба вже

 визначатись...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Я думаю, шановні колеги, що

 всі  сидячі  в  цьому  залі  розуміють, що 1-й пункт,

 внесений  від Селянської партіі, іменно веде розмову,

 а  точніше висвітлює до повної потреби. Ми прийняли з

 вами   План   соціально-економічного   розвитку,   де

 визначили  38,  5 тонн зерна одержать... То що будемо

 одержувать  повну  потребу  зерна  чи половину? Чи 60

 процентів? 35 мільйонів цукрових буряків -що будем 60

 процентів? А дехто сидить так сміється -давайте так і

 будем   примать   рішення.  Тоді  будем  кого  думать

 звинувачувать. Ми цифри з вами затвердили.

      Тому  я  ставлю  на голосування за перший пункт,

 редакцію  я  ще  раз  зачитаю.

      "До введення в дію Закону України "Про Державний

 бюджет  на  1996  рік"  дозволити  Кабнету  мІністрів

 України     профінансувати    проведення    комплексу

 веснянопольових  робіт  у  повному  обсязі  і  подати

 пропозиції  щодо  коригування  окремих  статей Закону

 України "Про Державний бюджет на 1996 рік". Голосуємо

 поіменно.

      І  це  думка  міністерства  теж  така.

      За -

      Спасибі,  прийнято,  235.

      Ну,  другий пункт, я думаю, тут зауваження нема,

 тут  просто  підтримується. Єсть?

      По другому пункту Петренко Анатолій Андрійович.

 

      ПЕТРЕНКО.

       Уважаемый   Александр  Николаевич,  я  все-таки

 предлагаю,  и  мы рассматривали так на фракции о том,

 чтобы  ограничится в Постановлении этим одним пунктом

 и  дополнить его такими словами о том, что информацию

 о  финансировании  сельскохозяйственных  работ в 1996

 году  заслушать  5  или  6  марта.  И все, и больше в

 другие  углубляться  нельзя.  Потому что мы впадаем в

 определенную   коллизию,   когда  Кабинет  Министров,

 который  должен  был  представить  нам на сегодняшний

 проект  Постановления, практически от этого отказался.

 А мы натягиваем на себя ответственность за дальнейший

 ход  работ.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо?

      Поіменно   голосуємо  пропозицію  в  скороченому

 вигляді,  інформувати  Кабінету  Мінстрів інформувати

 Верховну  Раду  до  6  березня. Будь ласка.

      За -

      Приймається. 227.

      По  3  пункту є зауваження? Георгій Георгійович,

 будь  ласка. То вже іхня справа. Міністр на то єсть і

 міністр. Філіпчук.

 

      ФІЛІПЧУК  Г.  Г.  Дякую Олександре Миколайовичу.

 Георгій Філіпчук,  Кисненський виборчий округ.

      До   мене   вчора   напередодні  прийняття  цієї

 постанови  зврнулися  керівники сільськогосподарських

 колективів. Ось що я пропоную. Воно могло відноситься

 і  до другої, і до третьої і до іншого пункту. Щоб ми

 механізми  фінансування  робіт,  які зазначенні в цій

 постанові,    порядок    черговоості   платежів   для

 сільськогосподарських  товаровиробників за проведення

 сільськогосподарських     весняно-польових     робіт,

 обов'язково  врахували проведення розрахунків. Хай це

 буде  впродовж  двох  чи трьох місяців господарствам,

 яким  держава заборгувала величезні гроши  сьогодні.

      І  треба  уникнути нам цієї зрівнялівки, коли ми

 сьогодні  вимагаємо  від  держави,  власне враховуємо

 ніби те, що ми постійно просимо і дайте.

      Ми  повинні  сьогодні  поставити  перед державою

 питання,   що   ті   колективні   і   не   колективні

 господарства,  які  заробили  чесно гроши, зокрема за

 насіння   гібридної   кукурудзи.   Це  14  трильйонів

 карбованців.  Ми  повинні  повернути  цим колективним

 господарствам,   сільськогосподарським  виробникам  і

 занести обов'язково це в пункт. Він може бути окремим

 пунктом,  він може бути внесенний в 3 пункт. Але якщо

 ми  це  не  зробимо,  ми  практично  будемо проводити

 наругу  над  людьми,  які  заробили  чесні гроші і не

 можуть повернут иїх власне від держави.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  думаю,  що  Григорій Григорович,

 дійсно,  має  сенз  в цьому питанні. Але я просив би,

 Григорій Григорович, тут воно трошки з третім пунктом

 не  співпадає, хоч... Ви, будь ласка, відредагуйте, і

 ми тоді його внесем. Я прошу ...

      ГОЛОС З ЗАЛУ            Ну чути.

      Шалансьткий, Шаланський.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ

      Дякую, 226, Кіровоградщина.

      Олександр   Миколайович!   тільки   що   ми   за

 пропозицією   Алексєєва   допустили   досить  солідну

 помилку.     Ми     зупинились     на     розгялді...

 Ой,............,   я  пробачаюсь.  Ми  зупинились  на

 першому  пункті,  а  дальше серйозні питання, які нам

 необхідно ввести в постанову і законодавчо визначить,

 ми   їх  опускаєм.  Це  і  5  пункт,  і  4  постанови

 Селянської  партії.  Тому я пропоную, ну, вдумайтесь,

 люди  добрі, давайте повернемось і пройдем по пунктах

 до кінця.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  думаю,  що  там  все правильно і

 чітко  казано.  Ну,  не  можна  ж  в популярній формі

 Кабінету  Міністрів, як кажуть, розсказувать, що йому

 робить. Він проінформує, який механізм, яким порядком

 фінансування - це справа його. Ну, що нам...

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Цушко, будь ласка.

 

      ЦУШКО

 

      Уважаемые коллеги! У нас и 3 пункт, и пункт 4, и

 5,  и  7  пункт. Мы же просто даем поручение Кабмину,

 Кабмин и Нацбанк решает вопрос очередность платежей.

      Следующее.  Пункт  7,  про  то,  что  можна дать

 хозяйствам,  каждое хозяйство сегодня имеет картотеку

 по  бюджетным  платежам.  Можна отнести как бюджетный

 кредит.  Это опять в компетенции Правительства, и оно

 может   решить.   Мы   только   предлагаем.   Это  не

 популяризация.

      И  следующее. Тоже предложил коллега Манчуленко.

 Все  правильно,  коллега. Вы очень хороший вопрос для

 села.  Вчера наш коллега Кендзьор, выступая с трибуны

 депутатской,  он  сказал,  что мы вмещиваемся вечно в

 дела исполнительной власти.

      Поэтому,  если  будет  подан такой пакет, мы его

 примем.  А  сейчас  постанову надо поддержать до семи

 пунктов, полностью как подала комиссия.

      Мы  первый пункт поправили, и так, как предложил

 Даниленко: прошу , проголосуйте давайте в целом.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Значить, вноситься така пропозиція,

 що пункт 3, 4, 5, 6 проголосувати.

      Голосуєм поіменно. Голосуєм.

      Григорій Григорович, голосуйте.

 

      "за"

 

      Прийнято.

      Одну  хвилиночку:  тут  доповнення єсть, депутат

 вніс.  "Провести  розрахунки  (я  прошу  до  уваги!),

 провести   розрахунки   напротязі   трьох  місяців  з

 господарствами,  яким  держава заборгувала за насіння

 гібридної кукурудзи 1995 року".

      (Шум у залі)

      Ви   розумієте,   питання   правильне.   Але  це

 доручення  Кабінету  Міністрів.  Я вважаю, що його ми

 дамо як доручення.

      Павло Іванович, як ви вважаєте?

 

      ГАЙДУЦЬКИЙ. Нормально.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Доручення да?

 

      ГАЙДУЦЬКИЙ. Доручення.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      По  7-ому  пункту.  По  7-ому пункту Ващцк, будь

 ласка.

 

      ВАЩУК К. Т. Я хочу одне речення сказати...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви  мені  вибачте, я в першу чергу,

 даю  все-таки  "аграрникам"  із-за  того, що, мабуть,

 вони   все-таки   докінця   і  глибоко  розуміють  цю

 проблему, а не просто по наслушці.

 

      ВАЩУК  К.  Т.  Шановні  колеги,  я,  підтримуючи

 колегу  Цушка  і  говорячи про корисність пункту 7-го

 сьогодні,  не дивлячись на те, що колега Масенко, він

 має  рацію,  що  в нас і далі будуть платежі в бюджет

 придушувати.  Але  це  на  нинішній  день є вихід.

 Більше  не може зробити на сьогодні Уряд, то нам, все

 одно,   7-ий  пункт  треба  підтримати,  хоча  б,  як

 тимчасову міру.

      Але,  звертаючись  до  всіх  депутатів і до вас,

 шановний    Олександре   Миколайовичу,   я   все-таки

 пропоную,  коли  ми  вчора  відправляли  постанову на

 доопрацювання,  створили робочу комісію, запросили до

 роботи   депутатів,  де  билу  усі  колеги  з  своїми

 пропозиціями? І зараз ми 10 разів будем зупиняться на

 пунктах,    вихолистемо    весь   той   зміст,   який

 опрацьований, прорахований у проекті комісї і взагалі

 у нас постанови не получиться того, що ми хотіли.

      Тому    я   пропоную,   все-таки   проголосувати

 постанову, запропоновану комісією, з тим доповненням,

 що  від  другого  проекту Селянської партії в цілому,

 от,  і воно справді якусь допомогу дасть. Ідей багато

 і пропозицій буде безмежно.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Шановні  колеги, по 7-му,

 Масенко, пожалуйста, Масенко.

 

      МАСЕНКО.

 

      Шановний Олександ Миколайович, шановні депутати,

 якщо вже так трапилось, якщо мій проект не пройшов, я

 все-таки  наполягаю  на  тому,  щоб ви обсудили оце і

 можна  доповнити  оцей  7-й  пункт  тим,  що Кабінету

 Міністрів    вирішити    питання    про    проведення

 взаємозаліку   сум  заборгованності  товаровиробників

 перед    державним    бюджетом    і   держави   перед

 товаровиробниками  і  за здану сільхозпродукцію, і по

 відшкодуванню   сум,  витрат  на  соціально-культурне

 будівництво  на  селі.  Це в певній мірі погасить оцю

 напруженість,    де   буде   картотека   чи   рахунки

 загружаться  після 1 січня 96 року. Ну, такеж питання

 можна вирішити.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я   зачитую   пропозицію  депутата

 Масенко.  У  відповідності  із  Законом  України "Про

 преоритетний   розвиток   села"   Кабінету  Міністрів

 України  до  1 березня 1996 року вирішити питання про

 проведення    взаємозаліку    сум,    заборгованності

 товаровиробників  перед  державним бюджетом і держави

 перед  товаровиробником, по відшкодуванню сум, витрат

 на  соціально-культурне будівництво на селі. Такий же

 механізм взаємозаліку застосувати і при відшкодуванні

 витрат  товаровиробників  від  несвоєчасно проведених

 розрахунків    за    закуплену   сільськогосподарську

 продукцію  по  Держконтракту  у  1994-1995  рр.  Я цю

 пропозицію   ставлю   на  голосування  -як  пункт  до

 постанови. Будь ласка, голосуйте.

 

      "За" -

      Я прошу голосувати!

      Спасибі, приймається.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      По сьомому...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну  хвилиночку!..  По  сьомому пункту... счас,

 одну хвилиночку...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Значить,  депутат  Даниленко Анатолій Степанович

 вніс  таку  пропозицію, щоб в цьому останній абзац як

 помилку   виключити.   Не  заперечуєте?  А  в  цілому

 прийнять...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Прийняти   сьомий  пункт  в  тій  редакції,  без

 останнього абзацу. Ставлю на голосування.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я вибачаюсь, одну хвилиночку!.. Одну хвилиночку!

 Заступнику,    першому    заступнику    міністра   по

 сільгоспмашинобудуванню      Кравчуку      Володимиру

 Івановичу.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну   хвилинку!   Значить,  Володимир  Іванович

 вносить  таку  пропозицію  (я  прокоментую те, що він

 сказав).  Значить...  я  прошу  до  уваги!.. Кому там

 весело так?!..

      Кабінету Міністрів пролонгувати до 1 грудня 1996

 року    сільськогосподарських   підприємств,   рибних

 господарств  та  риболовецьких колгоспів, колективних

 риболовецьких     підприємств     та    заводів    по

 сільськогосподарському  машинобудуванню незалежно від

 форм   власності   та   господарювання,  всі  боргові

 зобов'язання  перед  бюджетом  станом на 1 січня 1996

 року.

                        - 131 -

      Разо  з Комісією Верховної Ради України з питань

 агро-промислового  комплексу,  земельних  ресурсів та

 соціального   розвитку  села  розглянути  по  кожному

 господарству   причину  виникнення  заборгованості  і

 внести  пропозиції  до  1  липня  1996  року по цьому

 питанню.

      На цьому 7-й пункт закінчується.

      Голосуєм! Голосуєм... Шевченко, голосуй...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      "За" -

     

      Степанов,   пожалуйста,  а  тоді  Шевченко.  ну,

 Шевченко замість Поровського.

     

      СТЕПАНОВ.........., 257 округ.

     

      Александр  Николаевич, я не знаю до каких пор мы

 уже  будем  вывчать...  до 1 лыпня. Мы в прошлом году

 уходили  в  отпуск, нам дали задание привести каждому

 по  своему  району  эту  самую задолженность, чтоб ее

 изучить.  Ппривезли  мы все, изучали. Сколько ж можно

 изучать?   Давайте   все-таки   напишем,  чтобы  "не

 розглянути",  а  "зписать заборгованість"... Нет, ну,

 нельзя так вот. Вот такое мое предложение, потому что

 сколько можно вывчать уже?  Год вычаем.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Кравченко. Ви слово хочете?

 Кравчук  Володимир  Іванович,  а  потім  Шевченко,  я

 прошу: не шуміть...

     

      КРАВЧУК.  Дякую  Олександр  Миколаєвич.  Шановні

 колеги,  у  цій  постанові  пункт  7  має надзвичайно

 велике значення....

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, Володимир Іванович, шановні

 колеги,  ви  ж  не  чуєте,  що говорять -це вперше за

 останні    4    роки    створена   галузь   нова   по

 сілгосмашинобудуванню,   як   галузь.   То,   давайте

 послухаєм - це наш колега.

     

      КРАВЧУК.       Шановні  колеги, що по відношенню

 до  пункта  7  -це я говорю від імені робочої  групи,

 яка  вчора  опрацьовувала  це в принципі погоджено із

 Кабінетом  Міністрів  із  групою  Кабінета Міністрів.

 Сьогодні    треба    відстрочити    пролонгувати   ці

 задовженості  до бюджету,  тому що треба дати поштовх

 для  початку  роботи всіх  підприємств, а ці копійки,

 які  ми  запланували  в  1-му  пункті, вони практично

 тільки  підуть на погашення всіх тих долгів, які є. А

 тоді  не  залишиться  не  закупити  чим  матеріально-

 технічні ресурси.

      Аналогічно це положення відноситься і до заводів

 тракторного і сільськогосподарського машинобудування.

 Сьогодні  всі вони стоять 4 місяці, не працюють, тому

 що  всі долги, практично все, що поступає, списується

 на  борги.

      Через   те  може  статись  ситуація,  яка  через

 місяць-два    колгоспи    схочуть    купити    машини

 сільськогосподарські,  но  їх не буде, їх не можна за

 ніч  зробити.

      Я  прошу всіх депутатів-аграрників, всіх, в кого

 є    сільськогосподарські    машинобудівні    заводи,

 проголосувати  цей пункт, тому що це прозьба сьогодні

 маса звернень до нас по, щоб вирішити це питання.

      Дякую  за   увагу, прошу  підтримати.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шевченко,   Поровський.   А   тоді

 Семенюк, і завершуємо.

     

      ШЕВЧЕНКО.

      Шановні   колеги,   я  прошу  уваги.  Прошу  теж

 підтримати  те, що сказав Кравчук, але нам дуже треба

 сьогодні  прийнять  Постанову,  але  ми  її настільки

 хочемо   прийнять   женемо   з  голосуванням,  що  ми

 досягнемо  абсолютно зворотнього  ефекту.

      Вдумайтесь   навіть   над   формулюванням  цього

 пункту:   пролонгувати   до   1   грудня   1996  року

 сільськогосподарських підприємств, рибних господарств

 і  так  далі.  Хто  що-небудь  може зрозуміти, де тут

 думка   в   нього  закладена?  Не  можа  таким  шалом

 проганяти  пункти.

      Звертаю  вашу  увагу.  Ну,  от  що ми приймаємо?

 Заборонити  закупляти сільськогосподарську продукцію,

 яка  виробляється  на  Україні  за  рахунок бюджетних

 коштів  за  кордоном.

      Та  от кожний зараз може скзаати, що от вибачте,

 за  бюджетні  кошти  за  кордоном  ми нічогісенько не

 виробляємо і тому це не поширюється на закупівлю цієї

 продукції.  Ми проголосуємо -він йтиме абсолютно мимо

 цей  пункт,  він  абсолютно  не  спрацьвує.

      За  що  ми  проголосували?  Зверніть  увагу,  ми

 проголосували  за  норму прокредитувати все в повному

 обсязі.  Хто  встановлює  ту  суму, що таке в повному

 обсязі?  Йдеться  про десятки трильйонів карбованців.

 Ми по бюджету тут сперечаємось за нещасні мільярди, а

 тут  йдеться  про  трильйони, ніхто їх не встановлює.

 Хто їх встановлює, вибачте, міністр установлюватиме?

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

      Я  прошу,  шановні  колеги,  одну хвилиночку, не

 надо,  ми  один  одного  умиовляєм.  Питання піднімає

 депутат  Шевченко правильне і зрозуміле всім. Це його

 думка  особиста.  А я вам ще раз кажу, думка особиста

 ще й друга єсть.

      Якщо  в  минулому році взять експорт сісльського

 господарства  і скільки треба, то це 30 процентів те,

 що  вертається селу. Це право ваше. Я вашу пропозицію

 поставлю.

      Поровський, будь ласка,  за ним Семенюк.

     

      ПОРОВСЬКИЙ М.І.

     

      Шановні  колеги  депутати,  я особливо підтримую

 поправку  до  7 пункту проекту щодо про (...........)

 до      1      грудня      заборгованості     заводів

 сільськогосподарського машинобудування.

      Але  після  цього  формулювання,  тобто заводів,

 треба  ключити  і  ремонтно-транспортних підприємств.

 Ремонтується  техніка.  Сьогодні ремонтно-транспортні

 підприємства,   які   ремонтують  сівалки,  комбайни,

 трактори,     не     зможуть     завершиіти    ремонт

 сільськогосподарської   техніки,  оскільки  виділенні

 кошти,  згідно  цієї  постанови, одразу повернуться у

 бюджет. Адже вони зараз на картотекі.

      Тому  я  вношу  пропозицію, обов'язково, і прошу

 проголосувати  обов'язково,  що після у цій постанові

 після  заводів сільськогосподарського машинобудування

 було  включено  ремонтно-транспортних  підприємств. У

 нас   80   відсотків  старої  техніки,  яка  потребує

 ремонту. І ця техніка повинна бути відремонтована.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Семенюк  Валентина Петрівна, а тоді

 Кондратюк.

     

      СЕМЕНЮК   В.  П.  159  виборчий  округ,  депутат

 Семенюк.

      Шановні  колеги  народні  депутати,  перш за все

 перед  тим, як вист упать, я нагадую ту Всеукраїнську

 нараду,  яку  проводили в грудні 1995 року. Тоді всім

 представникам  роздали цілу пачку законопроектів, які

 будуть   прийняті.   Там  же  передбачалося  і  Укази

 Президента і все інше. Що із того вийшло? Нічого.

      Відповідно до статті 24 Конституційної угоди наш

 Президент очолює систему органів державної виконавчої

 влади.  Президент відповідно до статті 25 видає Укази

 з  питань  економічного  реформування, ну і дальше, і

 дальше,  і  дальше.

      Ми  з  вами затвердили бюджет в першому читаннІ.

 Проголосували   перший   пункт,  де  дали  можливість

 Кабінету   Міністрів   виконати   свої  функціональні

 обов'язки,  які  сьогодні  закладені в Конституційній

 угоді. І я тому, шановний Олександре Миколайовичу, ми

 проголосували  1  і  2  пункт,  все  решта це функція

 Кабінету  Міністрів,  це  функції  цієї  вертикалі. І

 давайте  не будемо втягувати Верховну Раду в посівну,

 все інше. Ми дали право Кабінету Міністрів, підписали

 Конституційну   угоду,   у   нас  є  Президент,  який

 проводить  селексторні  наради,  і  нехай  несе повну

 відповідальність за дії свого Уряду.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кондратюк, будь ласка.

     

      КОНДРАТЮК

      Кондратю, Вінниця.

      Шановний  Олександр  Миколайовичу!  Катерина Ваш

 =щук  не  права. Я давав у комісю спеціально письмово

 пропозицію до пункту 7. Цю є пропозицію я дав і Павлу

 Івановичу -міністру сільського господарства. Там єсть

 відповідні  розрахунки  по  двох  районах  Вінницькій

 області, по Хмельницькому і по Калиненському. Я вношу

 пропозицію:       звільнити      сільськогосподарські

 підприємства  від  сплати  штрафів, які нараховані за

 простій нафтопродуктів під митним контролем у другому

 півріччі  1995  року,  і  які вже давно витрачені для

 проведення  осінньо-польових робіт. Це суми значні. І

 я прошу поставить цю поправку на голосування.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.  Тепер,  шановні  колеги,

 давайте   ми   пройдем...  Мовчан  Павло  Іванович  і

 Гошовська завершим.

     

      МОВЧАН П.І.

      Шановний Олександр Миколайовичу! Шановні колеги!

 Як  кажуть,  добрими  намірами  вимощується дорога до

 пекла.  всі  розуміють однозначно, що допомогти треба

 сьогодні селу і зробити те, що необхідне для держави,

 щоб  наші  засіки  були повними. Але чи не зробимо ми

 те,  від  чого  застерігав  нас  Азаров.  Що інфляцію

 розкрутимо  ще  більше. І тому я просив би в 7 пункті

 чи  в  9, можливо, неодмінно записати те, що Кабінету

 Міністрів  і  Національному  банку  прозвітувати  про

 використання, не тільки про виконання цієї постанови,

 використання.  Тоді  можна  було  б  передбачити  всю

 можливість проходження цих коштів.

      Ми ж уже не один раз у цьому залі, і я пригадую,

 як  плакав  Дем'янов-колишній  віце-прем'єр  з питань

 агропромислових,  він  плакав,  благав:  "Давайте нам

 кошти!"

      Що,    вони    дійшли?   Ми   знаєм,   як   вони

 прокручувались  по  різних  банках. І давайте ми все-

 таки  запишемо  зобов'язуючу норму про використання і

 звіт.  Це тоді ми можем хоч якимось чином передбачити

 можливість дійсного доходження.

      Я просив би, щоб ця була... Де тут немає.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Гошовська.

     

      ГОШОВСЬКА В.А.

      Дякую.

      Шановні   колеги,  я  була  якраз  одним  з  тих

 чотирьох  авторів  проекту,  який  вносить  Селянська

 партія  України.  І хоча мені жаль розлучатися з цими

 пунктами,  але  не  можу  не  підтримать  Петренка  і

 Семенюк  в  тому плані, що якщо ми говорим з вами про

 законодавче  забезпечення  цієї постанови і вирішили,

 нарешті,  згідно Конституційного договору віддати, як

 і  належить, всі функції виконавчій владі, то давайте

 ж  будемо  послідовними докінця і залишимо так, як ми

 спочатку  і проголосували, перший пункт. Ми цим самим

 законодавчо  дали можливість втрутитися до Державного

 бюджету.

      Другий. Те, чого ми боїмося, щоб не було якихось

 зловживань   і   не   було   невиконані   роботи,  ми

 запропонували,  що  повинні  прослухати  (і  поправка

 правильна Анатолія Андрійовича) до 5 березня.

      І, я думаю, що ми все-таки ж таки повинні третій

 ще з цієї постанови прийняти пункт останній, що все ж

 таки  Кабінету Міністрів України, Національному банку

 України прозвітувати про виконання даної постанови до

 1 травня, де будуть розглянуті всі ці питання.

      Ми  дуже  довго  будем  зараз бавитися і гратися

 піками  метафор і образів (ми тут навчилися робити) і

 зможем   знову  поїхати  на  тиждень  і  не  прийняти

 постанову, а від цього, ясно, що хто програє.

      Давайте,  щоб  нас  не звинувачували і працювати

 політичними  методами, нарешті, як належить Верховній

 Раді.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Попов, пожалуйста.

     

      ПОПОВ.

     

      Спасибо.  Александр  Александрович,  я  бы хотел

 обратиться   к  вам,  и  к  членам  Правительства,  к

 депутатам  особенно.  Я думаю, что некоторые не знают

 положение   дел  сегодня  в  сельском  хозяйстве.  На

 сегодняшний   день   более   5   миллионов   гектаров

 невспахано.   Сегодня   ужзе   практически  не  будет

 проведена  подкормка  озимых,  то есть, я к чему веду

 разговор,  что  рассматривая  это  постановление, его

 надо  принимать  только  сегодня,  потому  что уже 30

 процентов  урожая не будет собрано, и это касается не

 сельського  хозяйства,  это касается практически всех

 граждан  Украины. Поэтому, я бы хотел спокойно, чтобы

 сегодня все взвесили, выбросили сегодня все амбиции и

 политические,  и  другие.  Поэтому  сегодня  то,  что

 предлагает комиссия, я считаю, что надо проголосовать

 спокойно  в  целом,  хотя  бы дать шанс нашим, нашему

 сельскому  хозяйству на выполнение того обкема работ,

 оно себя конечно окупит.

      Поэтому,  я хотел бы призвать всех, и фракций, и

 движений  проголосовать за этот 7 пункт с невнесением

 в    нем   добавления   по   части   включения   сюда

 машиностроительных заводов. Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Давайте по порядку, шановні

 колеги, одну хвилиночку.

      Значить,    пропозицію    Володимира   Івановича

 Кравчука ми підтримали, вона війшла в сьомий пункт.

      Шевченко,  депутат  Шевченко  вніс пропозицію (а

 точніше,  поправку) про те, щоб розшифрувати, що таке

 "пролангувати  до  1  грудня"...  Я  думаю, це справа

 розібратись  виконавчої  структури,  так  як тут було

 сказано:   в  першу  чергу,  Міністерства  сільського

 господарства. І у міністра достатньо знань і апарату,

 щоб, мабуть, чітко розібратись і в Кабінеті Міністрів

 все поставить, як кажуть, по своїх місцях.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Тому  я  думаю,  що тут не надо драматизувати це

 питання...

      Поровський  вніс  пропозицію: добавити, що поряд

 із   заводами  машинобудування  включити  і  ремонтні

 підприємства.   Мається   на  увазі  -бувшу,  колишню

 точніше, спецмайстерні Агротехсервісу. Так?

     

      З ЗАЛУ. Так!.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  ставлю цю пропозицію Поровського

 на голосування. І Бортник підтримає...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Бортник,  голосуй,  голосуй,  бо  там же нема де

 карточку  вставить...  Я  прошу: поправку Поровського

 голосуєм!..

     

      "За" -

     

      Не набирає голосів... Депутат Кондратюк...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну  хвилиночку,  ви мішаєте працювать, товариш

 Ківшик!.. Сідайте, будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Депутат Кондратюк...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Вам  надо  частіше  бувать  тут,  коли  готовили

 матеріал, і там свій голос і енергію вкласти туда!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я   прошу...   депутата   Кондратюка   включіть.

 Сформулюйте,  будь ласка, бо у вас почерк такий, що я

 не хочу...

     

      КОНДРАТЮК А.О., 55 виборчий округ.

      А, ну я скажу...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ....  неточності допустити. Я прошу до

 уваги!

     

      КОНДРАТЮК   А.  О.  Я  вношу  пропозицію  такого

 змісту.    До    пункту    7    дописать:   звільнити

 сільськогосподарські підприємства від сплати штрафів,

 які  нараховані  за  простій нафтопрдуктів під митним

 контролем  в  2-му півріччі 1995 року і які витрачені

 на проведення осінньо-польвих робіт.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю  поправку...

     

      КОНДРАТЮК. Справа в чому? Справа .....

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Все  зрозуміло,  не надо. Ставлю на

 голосування  це  доповнення  до пункту 7... І Міністр

 сільського     господарства    ппдтримує...    Віктор

 Михайлович підтримує тоже.

     

      "За" -

     

      Не набирає. До пункту 7, одну хвилингочку... Ну,

 шановні  колеги,  внесена іще одна поправка: включити

 до  ункту  7  після  слів"пролангувати  до  1  грудня

 сільськогосподарську... ну, це вже війшло. Все. Ну, і

 останнє,   одну   хвилиночку...   Семенюк   Валентина

 Петрівна   внесла   пропозицію,   щоб   взагалі   нам

 зупинитись   на   11-му   і   2-му   пункті,  які  ми

 проголосували  з вами і 3-й... Решту, я вибачаюсь, її

 ппропозиція  була,  решту  викинути,  тільки останній

 ппункт  9,  який  тут  записано  Кабінету  Мінрстрів,

 Національному банку і по тексту...

      (Шум в залі)

      Єсть  необхіднсть попвертатись? Немає. Я ставлю

 пункт  7 на голосування з урауванням тих поправок, по

 яких ми голосували,  будь ласка... Голосуєм...

      (Шум в залі)

      Проголосуєм -  тоді Вам слово дам...

      Я прошу голосувати.

      У Полтаві тоже  хліб сіють.

     

      "За" -

     

      Будь ласка, ..........

     

      КІВШИК.

     

      Олександр    Миколаєвич,   питання,   яке   вніс

 Кравчкук, надо поставить на  голосування.  В чому тут

 питання?  Ринок єсть, внесена пропозиція Масенка: там

 же  написано  чітко -провести звірку заборгованості і

 її зарахувати за взаємозалік.

      Для    чого......   це   пріоритет   Мінітесртву

 сільського мушинобудування? Ми будемо шукать каждому,

 і   на  хміль,  і  на  всі,  хай  працюють  у  ринку,

 качествену продукцію, виробник розрахується з ним.

      Ми    говорим    за    переробника,    а   даємо

 міністерствам.

      Перобнику  дано  це  право.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Одну  хвилиночку,  депутат ківшик і

 прав   і   не  прав.  По-перше,  у  нас  Міністерства

 сільського   машинобудування  немає,  а  по-друге,  я

 думаю6  що  ту  пропозицію,  яку вніс дупутат Кравчук

 Володимир Іванович, яку ми проголосували, і ми за неї

 набрали  голосів.

      Тому  не  надо.

      Будь ласка, Анатолій  Петрови  Петренко.

      Потом Хмара добавичть, в сільскому господарстві ...

     

     

      ПЕТРЕНКО.

       Уважаемый  Александр  Николаевич,  мы  нарушили

 хронологию  голосования.

      Было  мое  предложение,  затем  его  подтвердили

 Семенюк  и  гошовская,  о  том,  чтобы остановится на

 первых  трех  пунктах  и  не  голосовать.  И оно было

 проголосовано.

      Почему  мы  пошли  дальше?

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Воно  не  було  проголосовано.

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      Воно не  набрало,  по-перше,  голосів.

     

      ПЕТРЕНКО.  227  голосов.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  то  набрали  227  голосів за другий

 пункт, що  в мене  записано.

      Хмара,  будь ласка.

     

      ХМАРА.  Шановні народні депутати, я просив би ще

 раз  уважно  віднестись  до  доповнення,  яке  вносив

 депутат   Кравчук   стосовно,  і  Микола  Поровський,

 стосовно        заводів        сільськогосподарського

 машинобудування і   вервісних  підприємств.

      Я  розумію,  що  ті,  хто  хоче  закуповувати за

 кордоном  продукцію  машинобудування  і  таким  чином

 повністю  паралізувати  роботу  наших  машинобудівних

 заводів, я кі випускають, я би сказав, майже не гіршу

 продукцію,  ніж ми часом закуповуємо за кордоном, але

 в  5-10 разів дорожче. Повністю хочуть зруйнувати цей

 комплекс.    Я    прошу    віднестися    з    великою

 відповідальністю і проголосувати.

      Олександре    Миколайовичу,    прошу   об'єднати

 доповнення  депутат Кравчука і Поровського або можете

 в такому формулюванні: "Заводи сільськогосподарського

 машинобудування  і  об'єкти сервісного обслуговування

 сільськогосподарської техніки".

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми ставили на голосування і одержали

 167 голосів.

      Давайте   тоді  об'єднаєм  пропозицію,  внесенну

 Кравчуком  Володимиром  Івановичем  і Поровським. І я

 ставлю  на  голосування.  Я  прошу  підтримати. Ну, я

 прошу  не  шуміть.  А  тоді  Пустовойтовському  я дам

 слово.

     

      "За" -

      

      Пустовойтовський, будь ласка.

     

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ.

     

      Уважаемые  коллеги,  я  прошу обратить внимание,

 что  вот  так  вот  походя,  без всяких расчетов, без

 всего,   наслух   начинаем   принимать   колоссальные

 решения.  Мы  разрушим все, что только можно вот этой

 поспешностью и непродуманостью.

      Я  подерживаю  предложение  Гашовской,  Семенюк,

 Петренко  о том, тчо надо ограничиваться 2 пунктом по

 предложению  Селянской  партии  и  6  в конце. И дать

 возможность  Кабинету  Министров работать и выполнять

 свои  функции  так,  как  ему положено исполнительной

 властью.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Від  комісії Даніленко і щас будемо

 голосувать.

     

      ДАНИЛЕНКО.

      Я   дякую,  Олександре  Миколайович,  за  надану

 можливість  сказати.  Але  я  повертаю всіх до пункту

 сьомого. Коли я коментував пункт сьомий, то я сказав:

 з     включенням     заводу    сільськогосподарського

 машинобудування.   А   тому   я   не   хочу,  щоб  ми

 дускутували, тому що ми його проголосували, прийнявши

 проект  Постанови  за  основу.

      Слідуюче.  Я  дуже  хотів  би просити, щоб ви не

 нагружали  цю  постанову  і принйли от так, як уже ми

 запропонували   і   обговорили.   І  даючи  відповідь

 депутату Володимиру Семеновичу те, що ми тут винесли,

 узгоджено  (я  показую  підпис  міністра Германчука і

 міністра  Герєєва. Так що Володимир Семенович, це все

 узгоджено.  Я  хотів  би попросити народних депутатів

 сьогодні  ще  розглядати можливість Віктору Івановичу

 Суслову  вийти  від  комісії,  розглянути  Закон  про

 списання тих боргів, про які ми так багато говорим, і

 про які сьогодні говорив депутат Степанов. У нас дуже

 мало  часу.  Нам  потрібно  ці сьогодні два документи

 прийняти.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.   Шановні  колеги!  Ми  7

 ставлю  на  голосування  без  тих  поправок,  які  не

 пройшли  в  редакції від комісії. Я прошу голосувати.

 За  виключенням  остеннього  пункту,  який ми зняли з

 вамі голосуванням.

      Одну хвилиночку.

     

      "За" -

     

      Я  ще  раз  зачитую,  будь  ласка,  до уваги. До

 уваги!

      7 пункт "Кабінету Міністрів України пролангувати

 до   1   грудня   1996   року   сільськогосподарських

 підприємств,   рибних   господарства,   риболовецьких

 колгоспів,   колективних  риболовецьких  підприємств,

 незалежно    від    форм   власності   господарювання

 всі  боргові  зобов'язання перед бюджетом станом на 1

 січня  1996  року.  Разом  з  Комісією Верховної Ради

 України    з   питань   агропромислового   комплексу,

 земельних   ресурсів,   соціального   розвитку   села

 розглянути по кодному господарства причини виникнення

 заборгованості  і  внести  пропозиції до 1 липня 1996

 року по цьому питанню".

      Ставлю на голосування.

      Я прошу голосувати.

     

      "За" -

      Я  не  знаю, що доцільно, що недольно.  Я тільки

 друге думаю, що ті, хто кричить недоцільно на поле не

 піде  тоді,  коли  борони надо опускать. А ми шумимо:

 доцільно чи не доцільно.

      (Шум у залі)

      Коли  вчора, шановні колеги, ввечері сиділи люди

 до   11   годин,   готували   ці  документи,  то  всі

 розбіглися. Сьогодні з голосу всі...

      (Шум у залі)

      Сьомий  пункт  в  тій  редакції, якій я зачитав,

 погоджений з Урядом.

      Я   прошу,   Павло   Іванович,   Павло  Іванович

 Гайдуцький.

     

      ГАЙДУЦЬКИЙ П. І. Значить, в тій редакції, в якій

 ви  читали,  дійсно, погоджено з Урядом і без рішення

 Верховної Ради Уряд не зможе ці питання вирішити.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, повірим міністру?

      Я ставлю на голосування.

      (Шум у залі)

      Пинзеник більше знає, ніж міністр, я розумію.

      Я   ставлю   на   голосування   пропозицію,  яка

 погоджена,  і  Міністерство  сільського  господарства

 підтримує.

      Будь ласка. Я прошу голосувати.

     

      "за"

     

      Ви розумієте, коли...

      (Шум у залі)

      Коли  вимагать  з  села,  є кому, коли допомогти

 селу - нема.

      (Шум у залі)

      Я  вибачаюсь,  у  нас  235  сільських округів. А

 голосує 174 за село. А де ж решта 70?

      Манчуленку дайте,  будь ласка.

     

      МАНЧУЛЕНКО Г.М.

      (Георгій    Манчуленко,   435   округ,   фракція

 Народного Руху України)

      Олександре  Миколайовичу,  я  думаю, що ми зараз

 знімемо  протиріччя,  яке  виникнуло  навколо сьомого

 пункту,  тому  що  тут  написано  неграмотно  і треба

 зробити  невелику  редакційну  правку  і  тоді колеги

 погодяться  і  проголосують. Всі боргові зобов'язання

 треба поставити після 96 року.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, то редакційно, так.

     

      МАНЧУЛЕНКО.

     

      Тому,  якщо  так  читати,  то виходить абсолютна

 дурниця.  Треба  написати:  пролонгувати  до  першого

 грудня  96  року  всі  боргові зобов'язання і далі по

 тексту.

      А  в  6  пункті,  якщо повинно бути грамотно, то

 перед закордоном поставити кому.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я  ставлю  доповнення  до  першого

 пункту  сьомого,  до  пункту  7 першого розділу, який

 вніс  депутат  Манчуленко, всі боргові зобов'язання і

 далі по тексту.

      Я прошу підтримати.

     

      "За" -

     

      Не   проходить.  Одну  хвилиночку,  ще  Катерина

 Тимофіївна внесе ясність, будь ласка, с трибуни.

      Сергій   Васильович,   ви   заставте   там  всіх

 голосувать.

     

      ВАЩУК.

     

      Шановні  колеги, сьогодні на великих емоціях, на

 якихось  дрібних  обідах  ми завалемо те, що все-таки

 прораховувалось  і  напрацьовувалось.

      Я  згодна з тими депутатами, хто говорить, що це

 повинна  була  зробити  виконавча  влада.  Ну вона не

 зробила!  Ми  їдемо  в  округи. Ми з'їдемось тут аж 5

 березня.  А  5  березня  в Криму може вже людям треба

 буде  йти  в  поле!.. З усієї цієї постанови є цінних

 усього    (давайте    будем    уважні!   Давайте   не

 звинувачувати один одного! Давайте знайдем вихід!)...

 З  оцієї  всієї  постанови, крім того, що зобов'язати

 Кабінет  Міністрів (ми їх зобов'язуєм регулярно...) є

 2 цінних моменти.

      Перший момент -оце про "Віддати авансом за зерно

 кошти",   які   дадуть   нам   можливість   розпочати

 проведення    весняно-польових    робіт.    Ми   його

 проголосували. То - перший пункт.

      І  сьомий  пункт,  за  який  ми тут сваримось...

 Шановні  колеги,  що  це  значить?  На  сьогодні  всі

 рахунки в банках господарств заблоковані. Заблоковані

 чим?  Тим,  що  заробітна  плата  не  платиться,  але

 картотека  на  платежі  в  бюджет  росте.  З місяця в

 місяць. І рахунки просто заблоковані. Господарства не

 користуються  банком,  не  можуть  проплачувати ні за

 що... І так буде продовжуватись до безконечності...

      Вчора   з   урядом  ми  найшли  спільну  мову  і

 домовились  про  те,  що  всі платежі в бюджет, тобто

 борги  бюджетні,  які  склалися по 1 січня 1996 року,

 переносяться (пролонговуються) до 1 грудня 1996 року.

 Це  дає можливість розблокувати рахунки, звільнити їх

 для платежів.

      І   ще,   шановні   колеги!   Я   хочу,   щоб  і

 радіослухачі,  і ми всі тут, у залі, хто менше працює

 з  селом,  знали, що цією постановою уряд селу не дає

 ніяких  подачок! Тут тільки зобов'язано розрахуватись

 з  селом,  дати наперед, авансом за те, зерно, яке ми

 віддамо, і пролонгувати наші борги. Тобто нема ніяких

 особливих навантажень на бюджет...

      Дорогі  колеги,  я  ще  раз  звертаюсь  до  вас!

 Залишим   усякі  різні  негаразди  і....  приймем  цю

 постанову.   Хай   вона,   справді,   дасть   селянам

 можливість посіяти.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуєм.

      (Шум в залі)

      Голосуєм.

      (Шум в залі)

      Я думаю... Сідайте, Віктор Михайлович, сідайте.

 Надо тоді помагать селу коли треба.

      (Шум в залі)

      Катерина  Тимофіївна,  сідайте,  будь ласка.

      (Шум в залі)

      Пинзенеку, будь ласка, дайте слово.

     

      ПИНЗЕНИК.

     

      Шановні  колеги,  7-й пункт постанови, дійсно, в

 нас  був  погоджений. Але ми наполягаємо на тому, щоб

 був   останній   пункт.  Ми  робимо  дуже  серьйозний

 прецедент,   який?  Ми  фіксуєм  заборгованість  пред

 бюджетним  станом  на 1 січня 1996 року, але, якщо ми

 не  запишемо,  що надалі ніяких звільнень не буде, то

 треба  забути про бюджет  взагалі.

      Тобто  в бюджеті не буде доходів  цього року, ми

 зафіксували  і  не  можем  зписати   всім борги, бо 1

 колгосп  платив,  другий  не  платив  і десь, можлво,

 гроші  є.  А  ми  в кожному конкретному випадку будем

 розбиратись.

      Тому  наша  проппозиція  і я буду голосувати за.

 Проголосувати   в   такій   редакції,  яка  початково

 показана 7 пункт для............ АПК....

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зачитаю...

     

      ПИНЗЕНИК... тобто  включаючи останній абзац...

      (Шум в залі)

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ведеться  розмова,  шановні колеги,

 одну хвилиночку...

      (Шум в залі)

      Іде  все  по тексту і депутат Віктор Михайлович

 Пинзеник   пропонує   те,   що  ми  з  вами  зняли  -

 встановити...  що  з 1 січня 1997 року зписання будь-

 якої   заборгованості.......  бюджету  забороняється,

 тобто далі не розповсюджується.

      (Шум в залі)

      

      ПИНЗЕНИК.  Олександр Миколаєвич -це мова іде про

 нинішній бюджет. Якщо не буде записано  з 1996 року...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   З   1996   року,   я  вибачаюсь...

 Голосуємо вцілому? Ставлю на голосування.

      За -

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      По 8, 9 єсть? Одну хвилинку. По 8-му? Який? 354,

 бублик, будь ласка.

     

      БУБЛИК.  Шановинй Олександр Миколайович, шановні

 колеги,  я  пропоную  до  8  пункту  таке  після слів

 Кредитування  в  агропромисловому комплексі добавити:

 "А  також  який  би  передбачив  перегляд  податків і

 відрахувань   у   різні  фонди  сільськогосподарських

 товаровиробників.

 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  ставлю  на  голосування

 

      За  -

      Поправка до  8  пункту  не п роходить.

      По 9  є зауваження?  Нема.

      Тоді  ставлю на голсоування постанову в ц ілому,

 з тими змінами і доповненнями, я кі ми прийняли.

      Голосуємо.

      За -

      Якби  такий  азарт учора  був.

     

      За -

      Спасибі,  246.

      Будьл аска  Душейко.

     

      ДУШЕЙКО.

      Підождіть, зараз  усім  дадуть слово.

      Шановін колеги депутати, прошу не розходиться, і

 послухайте   уважно.   Справа  в  тім,  що  прийняття

 постанови  ще  не  означає,  що  кошти,  які  не були

 передбачені  бюджетом, підуть  на  село.

      Ще  раз прошу  послухати. Прийняття постанови не

 означає, що кошти підуть на село.

      Тому  я  вношу  такий  пункт.  Прошу  послухати.

 Доручити   Кабінету   Міністрів   України  спільно  з

 відповідними  комісіями  Верховної  Ради  України,  в

 першу чергу бюджетної, внести прпоозицію провключення

 витрат, передбаченних данної постановою до бюджету на

 1996  рік, як таких, що прийняті в першому читанні. І

 дозволити    Кабінету    Міністрів    проводити    її

 фінансування.

      Те,  що  в  1  пункті  є,  то  те, що внесенні в

 бюджет. А в нас окремі пункти перейняли, які в бюджет

 не  внесені.  І Кабінет Міністрів може не фінансувати

 їх.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.   Шановні   колеги,  єсть

 необхідність.  Масенко,  а  ну  не шуміть. Ви глушите

 всіх.

      Єсть  необхідність  зачитати  тепер повний текст

 те,  за  що  ми  проголосували,  246  голосів.  Немає

 потреби. Все.  Ми її надрукуємо у "Голосі України".

      Слухається  питання  про  проект  Закону України

 "Про  внесення  змін  і доповнень до Декрету Кабінету

 Міністрів  України "Про порядок використання прибутку

 державних   підприємств,   установ  і  організацій"".

 Даниленко   Анатолій   Іванович,  заступник  міністра

 економіки, будь ласка.

     

      ДАНИЛЕНКО     А.    І.    Шановний    Олександре

 Миколайовичу, шановні народні депутати.

      Внесенний на розгляд сесії Верховної Ради проект

 Закону  України  "Про  внесення  змін та доповнень до

 Декрету Кабінету Міністрів "Про використанню прибутку

 державних   підприємств,   установ   і  організацій""

 ставить  преед  собою мету поповнення обігових коштів

 підприємств.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Одну хвилиночку. Шановні колеги, ми

 сесію  не  завершили.  Я  розумію,  що  всі збудженні

 прийняттям  такої  хорошої постанови, але я хотів би,

 щоб  ми  завершили  нормально  сесію. Будь ласка. Нам

 потрібно ще голосувать.

     

      ДАНИЛЕНКО.    Ще  раз  повторюю, що даний проект

 ставить  перед  собою мету поповнення обігових коштів

 підприємств,  оскільки  аналіз  свідчить,  що саме їх

 недостатність   стала   причиною  швидкого  зростання

 дебіторсько-кредиторської заборгованості. Станом не 1

 січня  1996  року  сума дебиторської заборгованості в

 народному господарстві України  склала 2 квадрильйони

 286   трильйонів   карбованців,   а кредиторської  -3

 квадрильйони  242  трильйони  карбованців.  При цьому

 сума прострочених платежів підприємств та організацій

 на  1  січня  1996  року  становила 1 квадрильйон 134

 трильйони карбованців і зросла за рік у 6,7 рази.

      Нагадаю, що індекс оптових цін за весь 1995 рік,

 як  грудень  до  грудня, склав 2, 9 рази. В св'язку з

 цим  дебітори  на  кінець минулого року виросли до 50

 відсотків   суми   обігових   коштів  підприємств  та

 організацій,  що  практично  свідчить  про  фінансову

 неспроможність   до   відтвореного   процесу  великої

 кількості підприємств України.

      Для  вирішення  поставленої  задачі пропонується

 внести  до  Декрету Кабінету Міністрів України від 10

 травня   1993  року  ь48  "Про  порядок  використання

 прибутку    державних    підприємств,    установ    і

 організацій" такі зміни і доповлення:

      а)   у   статті  1  після  слів  "...  і  нового

 будівництва" доповнити словами "... та на попоавнення

 власних оборотних коштів";

      б)  доповнити декрет Кабінету Міністрів статтями

 3  і  4  такого  змісту:  "Норматив відрахувань   від

 прибутку державних підприємств, установ і організацій

 до 1 січня 1997 року, які спрямовуються на поповнення

 власних  оборотних коштів, повинні становити не менше

 10   відсотків   суми   прибутку,  що  залишається  у

 розпорядженні   державних   підприємств,   установ  і

 організацій після сплати ними обов'язкових платежів";

      г)  установити,  що  державні  підприємства до 1

 січня  1997 року у першочерговому порядку спрямовують

 10   відсотків  балансового  прибутку  на  поповнення

 власних  оборотних коштів, прибуток спрямований на цю

 мету    у    визначених    межах   звільняється   від

 оподаткування.

      Вказаний  проект  схвалено  на Президії Кабінету

 Міністрів  України по погоджено з комісіями Верховної

 Ради  з  базових галузей промисловості та з бюджетною

 комісією.

      Які  можливі  наслідки  від  прийняття подібного

 рішення?  Розрахунки, проведені в цілому по народному

 господарству  України,  як по підприємствам Мінпрому,

 Мінмашпрому    і   Міненерго   показують   можливість

 реального  поповнення  коштів  державних підприємств.

 Всього  на  їх  поповнення  буде  спрямовано  до  17%

 балансового  прибутку  1996  року,  що  кладен в сумі

 близько 205 трильйонів карбованців.

      Теоретично    втрати    платежів   із   прибутку

 підприємств  повинні  були  скласти 2-3 % балансового

 прибутку, або близько 27 трильйонів карбованців.

      Однак,   в   результаті  очікуваного  скорочення

 дебюторсько-кредиторської    заборгованості    втрати

 бюджету,  як  показали  розрахунки,  будуть  повністю

 компенсовані  за  рахунок  прискорення розрахунків за

 відвантажену продукцію.

      Розрахунки,  які  надійшли  з місць, підтвержили

 реальність   компенсації   втрат  бюджету.  Додаткові

 надходження до бюджету податків з прибутку та доданої

 вартості  за  рахунок збільшення бази оподаткування в

 середньому  в2,  3  рази  перекривають початкові його

 втрати  від  пільгового  оподаткування  цієї  частини

 прибутку.

      Наприклад, спеціалісти Запоріжсталі вважають, що

 в   разі  прийняття  такого  законопроекту  вірогідні

 втрати    бюджету    становитимуть    365   мільярдів

 карбованців.

      В   той  же  час,  в  результаті  зміни  порядку

 розподілу   прибутку   оборотні   кошти   підприємств

 поповнюються на 2 трильйони карбованців.

      Одночасно   за   рахунок   можливого  скорочення

 дебіторьскої   заборгованості   на   суму  близько  8

 трильйонів карбованців додаткові надходження прибутку

 можуть   скласти  півтора  трильйони  карбованців,  а

 надходження від прибутку до бюджету -440 мільярдів та

 ПДВ - 245 мільярдів карбованців.

      Аналогічна  картина  і  по інших підприємствах і

 галузях.

      Внесені пропозиції, на перший погляд, потребують

 зміни Декрету Кабінету Міністрів України "Про порядок

 використання  прибутку державних підприємств, установ

 і організацій", внесення відповідних змін до базового

 Закону    України    "Про    оподаткування   прибутку

 підприємств".

      Проте, враховуючи, що мова йде про виключення на

 1996  рік,  а  базовий  Закон є носієм постійної дії,

 пропонується прийняти вказані зміни через поправку до

 Закону  "Про  Державний  бюджет  на  1996  рік",  або

 прийняття окремої постанови Верховної Ради України.

      Шановні   народні   депутати,   приняття   цього

 законопроекту   буде   серьозним  кроком  в  напрямку

 подолання  кризи  неплатежів  у народному государству

 України. Спасибі за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.     Спасибі,    запитання    будуть?

 Запишиться,  будь  ласка. Я просив би тільки давайте,

 ну,  так,  бо часу у нас небагато, ми це питання все-

 таки розглянули сьогодні. 10 хвилин на запитання.

      Кірімов. Байрак.

     

      КІРІМОВ     217 виборчий округ, "Державність".

     

      Шановний   доповідачу,   в   мене  до  вас  таке

 запитання.  Я  розумію, що треба сплачувати своєчасно

 податки  і від цього буде збагачуватись казна країни,

 але  я  не розумію одного, може ви дасте відповідь, а

 як  же  можна  сплачувати  вчасно податки, якщо немає

 виробництва? Дякую.

     

      ДАНИЛЕНКО.

     

      Саме  для  того,  щоб  було  виробництво,  ми  й

 пропонуємо збільшити обігові кошти за рахунок частини

 прибутку,  яка  сьогодні  вилучається  до  бюджету, а

 також  більш  цілеспрямовано  використає  прибутку за

 рахунок  прибутку,  що  залишається  в  розпорядженні

 підприємства.

 

      БАЙРАК.

     

      Шановний    доповідачу,   (Байрак,   83,   місто

 Дніпродзержинск).

      Скажіть, будь ласка, чи не було б верніше, як би

 ми  прибуток  замінили на дохід, тому що прибуток -це

 вже гроші, які пройшли очищення податкове і все інше,

 і  якби  ми  залишили 10% від доходу підприємства, не

 брали  з  нього  ніяких  податків  і  дали  право  на

 використання,  то я думаю, що це була б більш суттєва

 підтримка для наших виробників. Дякую.

     

      ДАНИЛЕНКО.   Ви знаєте, що на сьогоднішній у нас

 опродатковується  прибуток, а не дохід. І тому згідно

 цих  діючих  на  сьогодні законів, ми звільняємо саме

 прибуток.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Магда. Піменова.

     

      МАГДА І.І., 98 виборчий округ.

      Швановні  депутати!  Шановні Анатолій Іванович і

 Олександр Миколайович!

      Це  не  менш  важний  закон,  як  ми  тільки  що

 приймали     рішення    про    допомогу    сільському

 господаоству.  І я б просив би, щоб ви запросили всіх

 до   залу,   тому   що  я  бось,  що  голосування  не

 відбудеться...   Але...  але  закон,  оці  зміни  для

 промислових  підприємств сьогодні вкрай необхідні, то

 що  ви  знаєте,  які  сьогодні  ті  обігові кошти -їх

 практично  нема!  Ми  не можем відновити основні свої

 фонди... І якщо ми сьогодні не приймемо цей закон, то

 це  ще  погіршить  становище  в  Україні.  Я не задаю

 питань - я прошу без обговорення його...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

     

      МАГДА І.І. ...проголосувать.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Зрозуміло.  Я  тільки  хотів  таку

 репліку:    що    ми   не   сільському   господарству

 приймали..............    надання    -ми   проведення

 весняно-польових  робіт  на Україні...! Розумієте?!..

 Тому що давайте ми викинем це з лексікону!

      Піменова, Радченко.

     

      ПІМЕНОВА Радченко прошу передать слово, 442...

     

      РАДЧЕНКО Г.Ф., 442 ПРилуцький виборчий округ.

      Шановний Анатолій Іванович, на мій погляд, статя

 4  суперечить статті 3. І суперечність заключається в

 тому,  що  в  статті 3 ви передбачаєте: на поповнення

 обігових   коштів   спрямувати   10%   прибутку,   що

 залишається   в   розпорядженні   ппідприємства  псля

 спплати  платежів  в  бюджет7  тобто 10 процентів від

 розрахункового  прибутку, а в Статті 4 Ви зазначаєте,

 що   спрямуватьна   поповнення   обігових  коштів  10

 прцентів  балансового  прибутку,  а  це різні речі, і

 Ваша   різниця  заключається  на  плюс  43  трильйони

 карбованців  обігових  коштів  і  мінус 15 трильйонів

 карбованців на втрати платежів із бюджету.

     

      ____________.  Тут  немає  протиріччя.  справа в

 тому,   що  тут  є  евна  позиція,  щоб  урівноважити

 нагрузку  і  на підприємство і на  бюджет.

      Коли   ми  беремо  10  прорцентів  відсотків  до

 оподаткування,   це   чисте  вилучення  10  процентів

 балансового  прибутку  на,  скажем, 2 квадрильйони 50

 трильйони  прибутку.  Це, якби всі 100 процентів були

 державні підприємства, було б 200 трильйонів зразу до

 на поповнення обігових коштів. А потім, я вам ппокажу

 розраунки,  ці всі розраунки є -можете їх подивитися.

 но,  крім  того,  після  всіх розрахунків з бюджетом,

 залишається    та    частина,    яка   використується

 безпосердньо підприємствами.

      Але  сьогодні,  нажаль, не.... одинокі  випадки,

 коли  ідприємства,  не  дивлячись  на те, що обігових

 коштів  немає,  не  використовує  їх   на  поповнення

 обігових коштів.

      І  із  цієї частини теж береться ще 10 частин...

 10   процентів.   Тому  загальна  сума  прибутку,  що

 використовується   на   поповнення  обігових  коштів,

 становить  17, а  не 20 відсотків.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Безсмертний, Селіфонтьєв.

     

      ____________. Ну, я  покажу розрахунки...

     

      БЕЗСМЕРТНИЙ, 220  виборчий округ....

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, Радченко зайде, тоді Ви...

     

      БЕЗСМЕРТНИЙ.

     

      Шановний   Анатолій  Іванович,  ну,  існує  така

 істина  в  принципі,  що прядок платежів абсолютно не

 впливає  на функцінування  підприємств. Тому що я теж

 саме  можу сказать, що змінюється та частина, яка іде

 в Фонди споживання, ну, і відповідно тут закручується

 той  ланцюг. Тому питання таке: з яких статей бюджету

 ви  пропонуєте зняти частину тих видатків, про які ви

 говорили. А це сума, на жаль, не мала. Це перше.

      І    друге.    Відповідно   до   регламенту   ті

 законопроекти, які вносяться на подібну тему, повинні

 містити одночасно і поправки до статей бюджету.

      Ви  цього не .........

      Дякую.

 

      ДАНИЛЕНКО.  Ми зробили розрахунки, самі робили в

 цілому     розрахунки    по    окремих    підгалухях,

 міністерствах,  по  окремих  підприємствах.  Справа в

 тому,  що  ніяких........... бюджету не буде. Тому що

 та  сума  додаткових  обігових коштів, а це на кінець

 1996  року 205 трильйонів карбованців, вона дозволить

 нам     якби    розширити    дебіторсько-кредиторську

 заборгованість.

      Кожний  карбованець сьогодні в середньому обігає

 10 разів. Якщо взяти 60% державних підприємств, то ми

 прикинули,  що це десь повинно рішитись до кінця року

 800   трильйонів  чи  один  квадрильйон  дебіторської

 заборгованості. За рахунок того, що в нас вилучиться,

 прискоритсья   реалізація,  в  нас  будуть  додаткові

 надходження  прибутків  платежів до бюджету і податку

 на  добавлену  вартість,  на  яку  сьогодні в хвостах

 сидять.

      В  нас  сьогодні  на  три  з  линім квадрильйони

 обігових    коштів,    приблизно    50%   це   товари

 відвантажені,  близько  20%,  30% майже -дебітори. Це

 кошти, які завантажені, вони "омертвленные средства",

 так  сказать.

      Тому   ця   пропозиція,   вона   переслідує  цих

 допомогти підприємствам....................., тому що

 в  нас  на  3  квадрильйона просрочених кредиторських

 заборгованостей  1  квадрильйон.  Це  вже  просрочена

 кредиторська заборгованість. Підприємства неспроможні

 сплатити  нічого.

      Тому  наші  очікування,  що  ми,  скажемо,  щось

 отримаємо,  якщо  не буде неплатежів, це ілюзорно. На

 жаль, ні.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Селіфонтьєв,  Свято.

     

      СЕЛІФОНТЬЄВ.

     

        Шановний  доповідачу,  Анатолій  Іванович,  я

 підтримую,  безперечно,  цей  закон, і, розуміючи, що

 він  для  ниших  підприємств  що  свіжа  кров, будемо

 кажати так, тому що тромби, які склались в результаті

 неплатежів,  і  іншого  шляху  вирішити  це  питання

 ми  немаємо.  Але  на  мій  погляд  10  відсотків -це

 надзвичайно  малий  відсоток  для  того, щоб повністю

 вирішити  цю проблему. Спілкуючись в себе на окрузі з

 керівниками    промислових    підприємств    гірничо-

 металургічного  комплексу  були  такі побажання, якщо

 ожливо  прийняти цей і збільшити цей відсоток хоча би

 до 15-20. Дякую.

     

      ДАНИЛЕНКО А.І.     Я   тільки  що,  відповідаючи

 шановному  депутату  із  Черниговщині,  казав,  що  в

 середньому  це  буде  18  відсотків  з  урахуванням 2

 частин прибутку.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Свято, Рябченко.

     

      СВЯТО  В.  П.  Дякую,  Олександре  Миколайовичу,

 Василь Свято,  416 виборчий округ, Хмельниччина.

      Шановний  Анатолію  Івановичу,  це дуже розумний

 крок   ія   закликаю  всіх  депутатів  до  того,  щоб

 підтримали  цю  прпоозицію, але він дуже не сміливий.

 10  відсотків  -це  занадто мало. А чому я так ставлю

 питання.  Податок  на  додану  вартість, як такий, це

 можна  сказати,  авансом  податок на прибуток першому

 грубому наближенні.

      І  от, виходячи з того, що цей податок на додану

 вартість  своєчасно не повертається виробнику і лягає

 паралельно  не  тільки  на  плечі  споживача,  а й на

 виробника, виникає проблема подвійного податкування.

      А  тому,  шановний  Анатолію Івановичу, я ставлю

 питання  таким  способом.  Чи  ви задумувалися ви над

 тим,   я   (...........)   це  питання,  щоб  взагалі

 звільнити     товаровиробників     товарів     першої

 необхідності  від  податку на прибуток? Оце дасть той

 кисень  оживлення  виробництва  і  вирішення  питання

 номер    1    социаільного    захисту    народу    як

 найважливішого.

      Дякую за увагу.

     

      ДАНИЛЕНКО  А.  І.  Ну, це було б ідеально, як би

 могли  ми  звільнити  від податкування виробників. На

 жаль,  такої  змоги  немає.  Ви  розумієте,  що  є ще

 бюджетна сфера, яку треба підтримувати.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Рябченко, будь ласка.

     

      РЯБЧЕНКО О.В.

     

      Анатолий  Иванович,  скажите  вы  как  экономист

 поддерживаете   различия  налогообложения  по  формам

 собственности государственной и негосударственной?

      И   второй   вопрос.   Если   у  нас  определена

 очередность платежей по расчетным счетам предприятия,

 мы  можем  надеятся,  что  эти деньги, действительно,

 станут оборотнымы средствами?

     

      ДАНИЛЕНКО.      Значит,    если    вы   обратили

 внимание...    Ну,   на   первый   вопрос   на   счет

 економического... Действительно, в идеальном варианте

 надо  было  бы  освободить от этого, дать возможность

 создать дополнительно оборотные средства предприятиям

 всех форм собственности. Но если бы только одну часть

 задевали.  Мы  задеваем  две части. Вторая часть -это

 собственность   уже   предприятий.   И   мы   трогаем

 государственные   предприятия   только,   потому  что

 государственные  предприятия  имеют  непосредственное

 отношение,  все другие формы собственности они имеют,

 так  сказать, свое авторитарное влияние и право на ту

 часть  прибыли,  которая  остается в из распоряжении.

 Поэтому эту часть мы и не затрагивали.

      Теперь  то,  что  касается...  Простите,  вторая

 часть   вопроса?   А?  Картотека.  Вы  если  обратите

 внимание   там  написано  в  этом  постановлении  там

 "першочергове  спрямування"  написано слово, в законе

 "першочергове    спрямування".    Поэтому    мы   это

 предусматривали,  что  модет быть такое  и именно для

 этого  записали  это  слово "першочергове спрямування

 прибутку на поповнення обігових коштів".

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Анатолій Іванович, сідайте,

 будь ласка.

      Пустовойтовський       Володимир      Семенович,

 співдоповідач, заступник голови Комісії бюджетної.

     

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.

     

      Уважаемые  коллеги!  Бюджетная  комиссия приняла

 решение   поддержать   проект   Закона   про  порядок

 використання  прибутку державних підприємств, установ

 і  організацій.  Комиссия исходила в своем решении из

 следующих  соображений.  Да, существует опасность для

 бюджета - потери   27  триллионов  карбованцев,  если

 последствия от введения закона неверно определены. Но

 мы  знаем, что недостаток оборотных -страшный бич для

 нормального функционирования предприятий, нормального

 функционирования    кредитно-финансовой   системы   и

 является  главной  причиной  неплатежей. Многие сотни

 предприятий,  десятки  тысяч  рабочих мест сегодня не

 функционируют  по  этой причине, по этой же причине -

 из-за недостатка оборотных средств.

      Предлагаемый   закон   в   течение  года  должен

 посодействовать,  пусть  не  большому, но все же 205-

 триллионному  пополнению  оборотных средств. Это само

 по  себе  должно  дать  толчок,  который  для бюджета

 начнет ярче ощущаться не в первом, а только во втором

 полугодии,  когда  произойдет определенное накопление

 этих средств.

      В  целом, расчет предполагает, что при ожидаемом

 функционировании  этого  закона  в  бюджет прийдет 62

 триллиона  карбованцев.  Даже если ошибка в расчетах,

 прогнозах  на  перспективу  в  2 раза, то 31 триллион

 карбованцев  се-таки  будет, и тогда бюджет не должен

 потерять ни копейки, а только найти.

      И   если  мы  получим  более  стабильную  работу

 предприятий, если появятся засчет этого новые рабочие

 места,  то  добавятся  еще  поступления  в  бюджет от

 начислений   на   зарплату,   от   налога  на  доходы

 населения, уменьшаться затраты фонда занятости.

      Нам   представляется,   что  здесь,  как  нигде,

 уместен риск.

      И  поэтому, я прошу поддержать решение Бюджетной

 комиссии о принятии этого закона.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Запитання    є    до   Володимира

 Семеновича?

      Єсть,  да.  Запишіться,  будь  ласка. 3 хвилини.

 Будь ласка. З урахуванням часу давайте 3 хвилини.

      Чумак. Кочерга.

     

      ЧУМАК М.В.

     

      Шановний  доповідачу,  ви,  напевне,  знаєте, як

 можна   скорегувати  прибуток  підприємства  і  якими

 чинниками.

      Сьогодні прозвучала така пропозиція, що все-таки

 відрахування  до  оборотних  коштів  проводить  не  з

 прибутку, а все-таки з доходу підприємств.

      Як ви до цього відноситесь?

      Дякую.

 

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ. Спасибо.

      Существует   действующее  законодательство.  Оно

 работает.  Если мы начинаем считать с каких-то других

 параметров, то надо менять и эти параметры.

      Наиболее  лаконичным  будет  то решение, которое

 предлагается Кабинетом Министров, на мой взгляд.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кочерга. Райковський.

     

      КОЧЕРГА. Олександре Миколайовичу, прошу передати

 слово Гурову, 90 округ.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Гуров,будь ласка.

     

      ГУРОВ.

     

      Уважаемые  депутаты (Гуров,  Кривбасовский,  90,

 город Кривой Рог).

      Значит, я  присутствовал на заседании Президиума

 Кабинета  Министров,  когда обсуждался этот вопрос. Я

 вам  хочу сказать, товарищи депутаты, что уже то, что

 Кабинет  Министров  вынес  не рассмотрение Верховного

 Совета этот вопрос нам с вами не стоит уже так сильно

 и  кропотливо подходить как мы пытаемся сейчас ловить

 на  каждой  цифре,  на  каждом блоке и искать то, что

 нечего здесь искать.

      Значит,  вопрос  очень  серкезный. Я вам приведу

 отдельные    цифры    для   и   аграрников,   и   для

 промышленников. Вот посмотрите по состоянию на 1. 01.

 96  годаобкем  кредиторской задолженности предприятий

 металлургического   комплекса  Украины  составил  375

 триллионов,  в  том числе за потребление материально-

 технические  ресурсы -227 триллионов, бюджету -28, по

 внебюджетным  налогам  -89. Кроме того, задолженность

 предприятий  по  полученным  кредитам  составляет  49

 триллионов     карбованце,     краткосрочные     -26,

 догосрочные  -22.  Таким образом, общая задолженность

 предприятий   металлургического   комплекса  достигла

 уровня  450  триллионов карбованцев. Вдумайтесь в эту

 цифру.  А  вы  знаете, мы целую неделю с вами брали 3

 процента  от промышленности на сельское хозяйство, 10

 процентов  от  бартерных,  так  сказать,  в правую, в

 левую  сторону  доходной  части бюджета, так что ж мы

 тогда  делаем.  Промышленность  лежит,  и  то, что мы

 сейчас  рассматриваем  этот  вопрос, ну, хотя бысамый

 маленький  10 процентов прибыли не облагать налогом и

 пустить  на  оборотные средства. Это уже закон, я вам

 хочу  сказать,  на полгода опоздал. Уже поздно! поезд

 ушел...  Но  хотя  бы на поседнем этапе надо все-таки

 вскочить  в последний вагон. Это -что-то.. Не столько

 материально,  сколько  хотя бы психологически, потому

 что  на  последней  коллегии Минпрома, когда собрался

 директорский корпус, говорит: ну, Верховный Совет, ну

 вы  хоть  ничего  не помогаете, ну хоть не мешайте...

 Поэтому  я прошу все-таки, товарищи депутаты, принять

 эту  поправку Кабинета Министров. Это даст моральный,

 ну   и   неменожко   материальный   сдвиг   в   нашей

 промышленности. Спасибо за внимание.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.         Володимир         Семенович,

 сідайте.......................

      Єсть необхідність обговорювать?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Голосуєм...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ковтунець з місця і всьо...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      І голосуєм!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну хвилиночку! Будем обговорювать?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Хто   за   те,   щоб   не  голосувати?  Той,  не

 обговорювати  -я  вибачаюсь...  Я вже заговорююсь....

 Прийняти без обговорення...

     

      "За" -

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь  ласка,  Ковтунець. 3 чоловіки... Ну, нехай

 по хвилині, з місця...

     

      КОВТУНЕЦЬ  В.  В.,  333  виборчий  округ,  місто

 Рівне, фракція Народного Руху України.

      Шановні колеги-депутати!

      У пропоновані проекті є 2 положення.

      Перше  стосується  суто  державних  підприємств,

 нормативів  обрахування  на оборотні кошти. Звичайно,

 це  положення  треба приймати. Гірше того, якщо якісь

 керівники  державних  підприємств за рахунок прибутку

 не  поповнюють  оборотні  кошти,  то я думаю, Кабінет

 Міністрів   досі   мав  би  визначитися  і  ппосилити

 керівництва? таких підприємств.

      Друга позиція стосується пільги на... по податку

 на  прибуток.  Я  вважаю,  що  оця пільга позитивного

 ефекту  не  дасть.  Оскільки  сьогодні значна частина

 підприємств  приватизовані і вони не попадають під цю

 піпльгу.   А  отже,  оті.......  неплатежів,  коли  в

 тенологічному  ланцюжку  зав'язані як державні, так і

 приватизовані    підприємства,   ці   тромби   будуть

 розв'язані ці проблеми  не будуть.

      І тому пункт 4 приймати ні в якому разі неможна.

 Оскільки  це має ще й деякий політичний смисл. Наиіщо

 завтра  іти  на  приватизацію  колективу  підпиємства

 свого,  якщо  державні  не приватизовані підприємства

 мають  кращі можливості, мають податкові пільги краще

 ніж підприємства приватизовані.

      Таким   чином   виходить,   що  Уряд  тоді  буде

 виконувати  дещо іншу програму економічну ніж ту, яку

 він нам тут  сьогодні проголосив.

      Моя   пропозиція:   за  пункт  3  проголосувати,

 відносно  ункту  4  -повернутися  до цієї пропозиції,

 коли ми будемо розглядати Закон "Про Державний бюджт"

 і, якщо вводити, то вводити для всіх підприємств усіх

 форм власності.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      (Шум в залі)

      Га?

      ГОЛОС З ЗАЛУ. Не чути.

     

      ЧЕБОТАРЬОВ, 227, Александрія Кіровоградської...

     

      Я  хотів  продовжити  про  що  говорил тільки що

 депутат  Ковтунець  ще  наголосити  вашу  увагу от на

 чому.  Зараз є вже підприємства акціоновані і в них є

 теж  державна  часка  власності.  то,  якщо цей закон

 тільки  працює  на  державні  підприємства, то чому ж

 тоді  держава  не  відсвятковує свої інтересів в оцій

 частці  акціонованих підприємств?....... Або треба це

 розповсюджувати  на  всі   підприємства,  на всіх хто

 працює в нашій економіці, обо, якщо ми відсвятковуємо

 лише державні  підприємства, то обов'язково врахувати

 і  цю  державну  частку  власності  в проакціонованих

 товариствах.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Лановий.

     

      ЛАНОВИЙ.

      Шановні  народні  депутати,  я  хочу  вас трошки

 принизити  до  землі.

      Я    категорично   проти   такого   відходу   до

 використання  прибутків  державних підприємств і щодо

 методів     оподаткування     прибутків     державних

 підприємств.

      Ну,  перше,  ми  робимо пільги, що підприємства,

 які  фінансують  з  прибутку власні обігові кошти, не

 платять  з  цієї  суми  податки. Але тільки державний

 сектор. Питання:  чому  тільки  державний  сектор?

      Якщо  ми  хочемо фінансувати обігові кошти, яких

 не   вистачає   в   країні,   то  давайте  цю  пільгу

 розповсюдимо для всіх підприємств всіх форм власності

 всіх  галей  народного  господарства.

      Але  інша  думка мене теж тривожить. Уявімо собі

 ситуацію,   коли   підприємство-банкрут   має  багато

 боргів,    набрало   багато   матеріальних   запасів,

 омертвило  свої,  дійсно,  грошові  обігові  кошти  в

 матеріальних  запасах,  і воно обов'язково з прибутку

 відфінансує  ще свої обігові кошти в той час, коли ці

 підприємства,   скажімо,   не   мають   збуту   своєї

 продукції.  А  ми в обов'яковому порядку зобов'язуємо

 всі    підприємства    без   розбору, -   перспективно,

 неперспективно,  -фінансувати  власні обігові кошти і

 омертвляти  в  запасах тих підприємств продукцію, яка

 нікому  не  потрібна.  Ось що значить концепція цього

 підходу.

      Я  думаю,  що  моя  пропозиція  -переробити  цей

 закон,  можливо,  сформулювавши  головну  тезу  цього

 закону  таким  чином,  що  на  період оцей наш, такий

 скрутний,  фінансування  з  прибутку  обігових коштів

 підприємств   всіх   форм   власності  не  підлягають

 оподаткуванню  -все.  І  не  зобов'язувати обов'яково

 відраховувати   ці  кошти.  Вже  власник,  держава  є

 власник,  без  наших  законів повинна дивитись, якому

 підприємству 50% прибутку направити на обігові кошти,

 в  якому 50% на технічні потреби, в якому 50% на інші

 якісь   потреби   підприємства.   Це   держава  -вона

 міністерство,  в  тому  числі  Міністерство фінансів,

 економіки   повинно   дивитися   на  фінансові  плани

 державних  підприємств  і  таким чином контролювати і

 ефективно використовувати прибутки державного сектору

 економіки. А не законами зрівняльними для всіх.

      От  така  в мене пропозиція. Зараз відхилити, не

 поспішати,  не  наводити такої зрівнялівки неясною. І

 омертвіння,  я  скажу, обігових коштів, яке виникне в

 цій  ситуації. І розробити тільки норму, яка б давала

 змогу  не  оподатковувати прибутки, які направляються

 на обігові кошти підприємств і форм власності.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Який ви?  133, Шевченко.

     

      ШЕВЧЕНКО В.І.

     

      Уважаемые  депутаты,  ну  сейчас,  что  я  хотел

 сказать,   значит,  по  этому  вопросу.  На  Комиссии

 базовых    отраслей    этот   вопрос   рассматривался

 соответсвующими министерствами.

      Задавать   вопрос   в   каком  положении  сейчас

 находятся  большинство  предприятий, смысла нет. И об

 этом сказал уже Гуров, о той задолжености, а точнее о

 дефиците   оборотных   средст   на   прежприятиях.  И

 государство,  Кабинет Министров очивидно бы не подали

 в  наш  зал  на  рассмотрение народных депутатов этот

 вопрос,  если  бы был, существовал хотя бы какой-либо

 другой выход.

      Вы  же посмотрите, в бюджете, в законе о бюджете

 на  1996  год  в  графе  "Капитальное вложение"  и  в

 подграфе   "Бюджетні   позички"   государство   нашло

 возможным  всего-навсего выделить аж 10 триллионов на

 всю  нашу промышленность. То есть другого выхода нет.

 И   это  еще  вопрос: сможет  ли  каждое  предприятие

 направить   свою   прибыль  на  пополнение  оборотных

 средств.  Это еще очень и очень большой вопрос.

      Поэтому,  уважыемые  депутаты, я хочу внести вот

 пункт  3,  4  изменения,  для  того,  чтобы не стояло

 вопроса  о  каких-то  пильгах,  о  каких-то  льготах.

 Всего-навсего  в пункт 3 надо внести такое изменение.

 Вот   по   тексту  читаю:"Нормативи  відрахувань  від

 прибутку державних підприємств, установ і організації

 до 1 січня 1997 року, які спрямовуються на поповнення

 власних  обігових  коштів, повинні становити не менше

 10  відсотків..." и вот здесь вот не "суми прибутку",

 а  "  суми  балансового  прибутку"  и поставить здесь

 крапку на этом.

      А  4  пункт оставить его в редакции "Установити,

 що  державні  підприємства  до  1  січня  1997 року в

 першочерговому порядку спрямовують..." оці ж  "... 10

 відсотків  булансового прибутку на поповнення власних

 обігових коштів" и поставить крапку.

      И ни о каких тогда льготах не будет иты речи.

      Я   прошу   вас   поддержать   это  предложение,

 уважаемые депутаты.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Плющ.

     

      ПЛЮЩ І.С.

      Шановний Олександр Миколайович! Шановні коеги! Я

 вважаю,  що  нам  поданий  цілісний  проект  закону і

 опробований   в   наших   комісіях.   Ми  його  можем

 проголосувать   або   в   першому   читанні  і  потім

 відправить  на доопрацювання, або прийняти, як закон.

 А  якщо  ми  почнем  міняти  редакцію,  пункти  і так

 дальше, то це те, що робилося до цього.

      Тому  є  пропозиція  до  вас:  поставить його на

 голосування,  який  внесений від Кабінету Міністрів і

 підтриманий  комісіями.  Прийняти  в першому читанні,

 якщо ми не готові прийняти його, як закон.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Голосуєм?  Шановні колеги! Я ставлю

 на  голосування:  проект закону прийнять за основу. А

 потім ми з вами опреділимось.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Поіменно?   Хто   за  те,  щоб  поіменно,  прошу

 пропголосувать. Я прошу, підтягніть людей з кулуарів.

     

      "За" -

      Хто  за  те,  щоб  прийняти цей проект закону за

 основу.

      В першому читанні? Так, як внесено?

      Голосуєм:  хто  за  те,  щоб  прийняти в першому

 читанні.

     

      "за"

     

      Прийнято.

      Одну хвилиночку! Ставлю на голосування в цілому.

     

      "за"

     

      Одну хвилиночку! Тоді давайте... Одну хвилинку!

      Була   пропозиція   Ковтунця,   який  вніс  таку

 поправку,  щоб  третій  пункт  залишить,  а четвертий

 виключить.

      Так, Ковтунець? Так.

      Валерій Іванович,  будь ласка.

      Одну  хвилиночку!  Давайте  так:  або розглянемо

 його  докінця,  або  ми  його  відправимо  в  першому

 читанні на доопрацювання.

     

      ЧЕРЕП В.І.

      (Депутат Череп, .......опілля)

      Депутат    Ковтунець    логічно   вірно   вносив

 пропозицію,  що  треба розповсюдити дію закону на всі

 форми   власності,   але,   але   логічно,   якщо  ми

 подивимось, що ми сьогодні приймаємо з вами.

      Ми   приймаємо   з  вами  про  внесення  змін  і

 доповнень  до Декрету Кабінету Міністрів "Про порядок

 використання прибутку державних підприємств, установ,

 організацій",  тобто  ми  не  можемо з вами змінювати

 назву  і  суть Декрету. Ми поправки тільки вносимо до

 нього.

      Тому,  якщо  хтось  хоче,  щоб дія цього Декрету

 розповсюдилась  на  всі  форми  власності  -це зовсім

 друга  норма закону. Давайте підготуємо і потім будем

 приймать,  а сьогодні, я просив би вас, з урахуванням

 того,  що  тут  всього  4  пункти і він повинен діяти

 сьогодні,  а  не  в  першому  читанні,  колись, через

 півмісяця,  проголосувати  його  як  закон.  Дякую за

 увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставлю на гоосування цю пропозицію.

 Голосуєм як закон.

      Голосуєм як заком в цілому.

     

      "За" -

     

      Приймається.   Тепер   нам   потрібно   прийняти

 постанову,  про  введення,  про введення в дію Закону

 України  "Про  внесення  змін  і доповнень до Декрету

 Кабінету Міністрів Про порядок використання прибутків

 державних  підприємств, установ і організацій" ввести

 в  дію Закон України "Про внесення змі і доповнень до

 Декрету   Кабінету   Міністрів  України  Про  порядок

 використання  прибутку державний підприємств, установ

 і організацій" з дня його опублікування.

      Друге,  Кабінету Міністрів України в межах своїх

 повноважень  прийняти  рішення, що випливають з цього

 закону.

      Голосуєм? В цілому голосуєм.

      Я прошу голосувати.

     

      "За" -

      Я прошу голосувати!

      Спасибі, прийнято.

      Шановні    колеги,    одну    хвилиночку!   Одну

 хвилиночку...  У  нас декілька хвилин єсть... К нас в

 пакеті  по  питанням  підготовки  до весни єсть іще 1

 невеличкий  закон.  Я  просив би Віктора Івановича...

 Воно  йде  в цьому єдиному пакеті. Декілька хвлиин -і

 проголосувать.  І депутат-голова Комсії по Регламенту

 Шейко  тоже  вносить  тут невелику поправку до нашого

 положення, щоб ми проголосували. І на цьому завершим.

 Будь ласка.

     

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемые  народные  депутаты,  Комиссия  по  по

 вопросам финансов и банковской деятельности ...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу уваги!

     

      СУСЛОВ  В.  І....  вместе.... в пакете с другими

 законопроектами,  нацеленными  на улучшение положения

 сельськохозяственных  производителей,  подала  проект

 Закона    "Про    порядок    погащення   прострочених

 банківських       позичок      сільськогосподарськими

 товаровиробниками у 1996 році". О чем идет речь? Дело

 в  том,  что  мы  должны подумать, что будет с нашими

 сельскохозяйственными произвоодителями к концу года и

 после  уборки  урожая.  На сегодня значительная часть

 сельскохозяйственных  предприятий  имеет просроченную

 задолженность  по  кредитам  (у вас приложена справка

 банка  "Украина по величине этой задолженности), и по

 этой     просроченной    задолженности    начисляются

 повышенные   проценты   и  санкции.  По  действующему

 законодательству  вначале гасятся проценты и санкции,

 потом  -основная сумма долга. При тяжелом фминансовом

 положении   сельскохозяйственных  производитплей  они

 могут  без  конца  уплачивать  проценты  и  не гасить

 кредиты.

      В  данном  случае  предлагается изменить порядок

 погашения    кредитов    по   просроченным   позычкам

 комерцийных  банков  станом  на  20  лютого 1996 року

 перед  погашенням  видсотков  за их корыстування. Это

 значит,   что   в  первую  очередь  гасится  основная

 задолженнгость,    потом    -сумма    процентов.    В

 совокупности  это уменьшает общую величину погашаемых

 сумм сельскохозяйственным предприятиям и банкам.

      Одновременно  закон  устанавливает, что штрафные

 санкции   в   том   числе   повышенные   проценты  за

 пользование   такими   кредитами  не  пприменяются  к

 селькохозяйственным  производителям  до 1 января 1997

 года   и  также  вводятся  ограничения,  что  по  ним

 начисляются   проценты   не   выше   учетной   ставки

 Национального   банка   Украины   за  соответствующий

 период.

      Если говорить о том кто б выиграет, кто потеряет

 в итоге -выиграют сельскохозяйственные производители,

 будут  некоторые  потери  у коммерческих банков из-за

 того6 что общая сумма начисленных процентов и санкций

 окажется  меньше.  Будут  некоторые небольшие ппотери

 Государственного  бюджета  в  связи  с  тем,  что  не

 допполучив  по процентам банки соответственно уплатят

 меньше   прибыли  в  Государственный  бюджет.  Но  мы

 считаем,  что  потери  бюджета с лихаой окупятся тем,

 что  эти  предприятия  смогут,  так сказать, получить

 допполнительные  источники  для  проведения  весенне-

 полевых работ  и сбора урожая.

      Просим поддержать проект.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Є  запитання  до Віктора Івановича?

 Нема  запитань.  Віктор  Іванович, сідайте на місце -

 будем  голосувать. Голосуєм? Я ставлю на голосування.

 У  вас  на  руках,  я тільки зачитаю, щоб знали за що

 голосуєм...

      Закон України "Про порядок погашення просрочених

 банківських       позичок       сільськогосподарським

 товаровиробникам  в  1996  році"  -перше.  Встановити

 термін  до  1  січня  1997  року пешочерговий порядок

 погашення  просрочених  позичок  комерційних  банків,

 наданих  сільськогосподарським товаровиробникам стану

 на 20 люте 1996 року перед погашенням відсотків за їх

 користування.  Штрафні  санкції  за  просрочку  таких

 банківських  позичок в тому числі підвищенні відсотка

 за     користування     банківською    позичкою    не

 застосовується до першого січня 1997 року.

      Відсотки    по    цих    банківських    позичках

 нараховуються  згідно  з  заключеними  договорами про

 надання   позички,   але  не  вище  облікової  ставки

 Національного банку України за відповідний періою.

      Друге,  цей  закон  набирає  чинності з дня його

 опублікування.

      Ставлю на голосування.

      За -

      Спасибі.

      Шановні  колеги,  перед тим, як закрить сесію, я

 хотів  би зробить  таке  оголошення.

      Я  прошу  не  шуміти.

      Вам розданий орієнтовний перелік порядку денного

 на пленарне засідання сесії, так як наступний тиждень

 ми  працюємо  у  виборчих  округах,  я  просив би, ви

 одержали   його,   уважно  подивіться,  і  дати  свої

 зауваженні на протязі тижня, щоб ми вже їх врахували,

 як  кажуть, послідовно, по днях. Від п'ятого по сьоме

 березня.

      Це  перше.

      Друге,  у  понеділок, тобто 26 лютого о 9 годині

 30  хвилин зал засідань Верховної Ради буде проведена

 нарада з представникам и депутатських груп і фракцій,

 яким  доручено  взяти  участь  у  роботі  над текстом

 проекту  Конституції.

      Я  пофамильно назву, просив би, щоб забезпечили,

 щоб   ці   люди  працювали  тут.  Гмиря,  Пейгалайнен,

 Лавринович,  Заєць, Лавріненко, Плющ, Товт, Дудченко,

 Стретович,   ну,   Стретовича,  його  трудно  знайти,

 Соболєв,  Головатий,  Омеліч,  Безсмертний,  Степанов,

 Карнаух, Новіков.

      Я просив би на 9. 30 в понеділок в зал засідання

 Президії.

      А  зараз,  Олександр  Михайлович, ми на цьому не

 закриваємо,  але  я просив би відключити трансляцію і

 розглянути  таке невеличке подання, яке ми з вами вже

 розглядали,  ми  його з порядку дня не виключали. Але

 тоді  Комісія  по  регламенту  просила,  щоб  ми його

 розглянули. Значить, я назву. Відключили, да?