Стенограма пленарного засідання

22 лютого 1996

 

ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України. 22 лютого 1996 року . 16 година.

 

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Прошу  депутатів  зайняти свої місця і підготуватися до   реєстрації.   Проводиться   поіменна    реєстрація.    Прошу зареєструватися.

 

     У залі   зареєструвалися  344  депутати.  Вечірнє  засідання оголошується відкритим.

 

     До перерви  ми  завершили  обговорення  проекту  Закону  про порядок  прийняття  нової Конституції.  Висловилися всі депутати, які виявили бажання взяти участь в обговоренні проекту.  Вони, на мій погляд,  схиляються до думки,  що проект є недосконалим,  але треба його приймати і серйозно доопрацьовувати.

 

     Заключне слово   надається   голові    комісії,    Стешенку, доповідачу.

 

     3

 

     СТЕШЕНКО О.М.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань державного будівництва,  діяльності Рад  і  самоврядування /Сватівський виборчий округ, Луганська область/. Шановний Голово, шановні   колеги!   По-перше,   дозвольте   подякувати   вам   за відвертість,  щирість,  з  якими  ви  сьогодні розглядали доданий законопроект.  Я ще раз наголошую на  цьому  і  закликаю  вас  до плідної співпраці під час доопрацювання поданого законопроекту.

 

     По-друге, хочу сказати, що з окремими промовцями, які робили зауваження щодо фахового  рівня  підготовки  цього  документа,  я все-таки   не   погоджуюсь.   Якщо   проаналізувати   якість  тих документів,  які подаються на наш розгляд, то небагато з них були завізовані і підтримані юридичним і науково-експертним відділами, Інститутом законодавства Верховної Ради України.  Я щиро  вдячний всім,   хто   з   нами   працював   над   підготовкою   згаданого законопроекту.  А це якраз були працівники названих  відділів  та інституту.

 

     По-третє, мені дуже прикро було почути,  що цей законопроект може призвести до того,  що ми  з  прийняттям  нової  Конституції можемо  опинитись у невизначеному земному вимірі.  Якраз навпаки, якщо  ми  підемо  іншим  шляхом,  то  ми  можемо  повернутися  до Конституції   через   5   років.   Те,   що   викладено  в  цьому законопроекті,  дає нам змогу послідовно рухатися  вперед,  а  це визначить ще один наш крок до прийняття Конституції.

 

     У мене   одне  прохання  -  дати  можливість  далі  над  ним попрацювати і подати на ваш розгляд. Дякую.

 

     4

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги   депутати,   вам   роздано   проект постанови   в  редакції  комісії  і  проект  постанови,  внесений депутатами Марченком і Вітренко.

 

     Згідно з  Регламентом  для  аргументації  проекту  постанови слово надається депутату Марченку. Будь ласка, три хвилини.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комісії Верховної Ради України з питань економічної  політики  та   управління   народним   господарством /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемые депутаты! В аргументации выступающих главным было то, что этот закон как-то урегулирует  процесс  принятия Конституции.  Я хочу обратить ваше внимание на  то,  что  этот  закон  лишит  народных  депутатов  и Верховный  Совет  в  целом  их  исключительного  права  принимать Конституцию.

 

     Я обращаю  ваше  внимание  на  статью  1  законопроекта,   в соответствии  с  которой  только Конституционная комиссия готовит проект Конституции. Следовательно, Верховный Совет устраняется от разработки концепции.

 

     К чему  это  привело?  А  привело  к  тому,  что,  например, нынешняя Конституционная комиссия,  половину  которой  составляют представители   Президента,   подготовила   этот   проект,   и  в соответствии с  этой  статьей  он  будет  проголосован  и  принят Конституционной комиссией. И Верховный Совет не сможет изменить в нем ничего.

 

     А то,  что выступил с концепцией депутат Моисеенко,  который предложил рассмотреть и принять ее Верховным Советом

 

     5

 

     как документ,   который  стал  бы  основой  Конституции,  не принято во внимание.  Даже в соответствии с этим законом, если мы его  примем,  мы  не  сможем  повлиять  на  ход  конституционного процесса.

 

     Далее. Обратите внимание на статью 3,  в которой  говорится, что  если  Верховный  Совет  двумя  третями голосов примет проект Конституции в  первом  чтении,  то  вместо  того,  чтобы  мы  его доработали   и  приняли  в  соответствии  с  нормой  Конституции, приняли,  еще раз подчеркну,  Верховным Советом,  его выносят  на референдум,  то  есть  на  всенародное  обсуждение,  а  затем  он дорабатывается  "з  обов'язковим  урахуванням  результатів   його всенародного обговорення".

 

     Я как   член   Конституционной   комиссии   прошлого  созыва Верховного Совета заявляю:  тогда поступило 45 тысяч предложений. Как   их  учесть?  Это  опять  же  является  барьером  к  участию Верховного Совета в разработке новой Конституции.

 

     Статья 4,   например,   дает   право    Верховному    Совету рассматривать  проект  Конституции по специальной процедуре.  Это опять будет то,  что было с Конституционным договором. А статья 5 вообще   уникальная.  "Конституційні  Збори",  которые  вводятся, вообще не конституционные,  они не соответствуют ни  Конституции, ни    Конституционному    договору.    Более   того,   в   состав "Конституційних  Зборів"  входит  кто  угодно,   кроме   народных депутатов Украины. Это также

 

     6

 

     означает ограничение деятельности депутатов.  Если названные "Конституційні  Збори"   будут   созваны   таким   образом,   как предусмотрено  в статье 5 этого законопроекта,  то люди,  которые будут голосовать за Конституцию,  не имеют никаких  полномочий  и ответственности  за ее принятие нести не будут:  В других странах это делается иначе.  Например,  специально  избираются  люди  для принятия Конституции, соблюдается демократическая норма.

 

     Поэтому, не  отвергая  идеи  законопроекта  в  целом  /такой законопроект может быть/, я повторяю, что содержание статей этого проекта,  и  не  только  тех,  которые я перечислил,  устраняет и депутатов, и Верховный Совет в целом от этого процесса, лишает их полномочий  по  принятию  Конституции.  Такой  закон  не  ускорит принятие Конституции,  а только обострит противоречия как  внутри Верховного  Совета,  так и между Верховным Советом и Президентом. Поэтому  я  поддерживаю   предложение,   которое   внес   депутат Моисеенко: вернуть законопроект для доработки и внести

 

     его еще раз на первое чтение. Спасибо.

 

     7

 

     ГОЛОВА. Дякую  вам  за пропозицію.  Ми завершили обговорення проекту.  Це було обговорення  перед  винесенням  на  голосування проекту постанови.

 

     Виступи і   Володимира  Романовича  Марченка,  й  Олександра Володимировича Лавриновича хоч по суті і близькі,  але  Олександр Лавринович  пропонує взагалі відхилити законопроект,  а Володимир Марченко пропонує доопрацювати його.  Депутат Моісеєнко, до речі, теж  говорив  про  те,  що проект закону треба приймати в першому читанні,  потім доопрацьовувати.  Так чи ні? Отже, в цілому думки сходяться  на  тому,  що  потрібен хороший закон,  але його треба підготувати. Так от давайте приймемо цей проект у першому читанні і  доручимо комісіям,  щоб його доопрацювали.  Проект постанови з цього приводу в редакції комісії у вас є.

 

     Ставлю на голосування пропозицію прийняти проект  постанови, внесений комісією,  за основу.  Прошу підтримати. Тоді можна буде швидше працювати над проектом закону.

 

     "За"- 192. Голосів не вистачило.

 

     Є варіант,  запропонований депутатами Марченком і  Вітренко, про  який  вам  тільки  що  доповів  депутат Марченко.  Ставлю на голосування цей варіант. Він складається а двох пунктів: перший - повернути   на   доопрацювання   законопроект  як  такий,  що  не відповідає Конституції...  Ну,  про Конституцію давайте не будемо говорити.  А  цей  проект  постанови  спочатку  треба прийняти за основу.  Отже,  проект  постанови  з  цього  питання  ставлю   на голосування. Тобто пропонується прийняти його за основу.

 

     "За" - 142.

 

     8

 

     Є ще  такий  варіант.  Я поставив на голосування пропозицію, щоб проект  закону  прийняти  в  першому  читанні.  Тоді  давайте проголосуємо   ще   таким   чином...   Спокійно...   Ну,  давайте проголосуємо за те, щоб проект закону відхилити...

 

     "За" - 94.

 

     Як бачите,  за те,  щоб відхилити, меншість. Очевидно, треба приймати  якесь  рішення,  тому  що  над  проектом  закону  треба працювати. /Шум у залі/.

 

     Одну хвилинку...  Буде й поіменне голосування. Але є ще одна пропозиція.  Я  не  так  поставив на голосування,  як передбачено Регламентом,  у вас є проект постанови,  запропонований комісією. Він  складається з таких пунктів:  "1.  Проект Закону України про порядок  прийняття  нової  Конституції  прийняти  за  основу.  2. Доручити  Комісії  Верховної  Ради  України  з  питань державного будівництва,  діяльності  Рад   і   самоврядування   доопрацювати законопроект  з  урахуванням  пропозицій  і  зауважень,  внесених народними депутатами  України  при  його  обговоренні  у  першому читанні  та  постійними комісіями Верховної Ради України і внести на розгляд Верховної Ради України у другому читанні".

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію,  щоб  проголосувати  цей проект постанови поіменно.

 

     "За" -181.  Проект  постанови  голосуєтьоя поіменно.  /Шум у залі/.

 

     Будь ласка, голосуємо поіменно.

 

     9

 

     Депутате Поровський, сядьте на місце. Я надам вам слово.

 

     "За"- 201. Не прийнято.

 

     Ще який варіант будемо голосувати? /Шум у залі/.

 

     Я Петру  Володимировичу  Шейку   пояснюю:   якщо   оголошено голосування,  то  Регламент не дозволяв нікому ні з якого приводу брати слово.  А ви після  оголошення  голосування  говорите  -  з процедури.  А  депутату Жеребецькому рекомендую думати,  перш ніж говорити... Будь ласка. /Шум у залі/. Так ви ж послухайте, що він теревенить, а потім будете говорити.

 

     Депутат Петренко. Будь ласка.

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  член Комісії Верховної Ради України з питань базових  галузей  та  соціально-економічного  розвитку   регіонів /Перевальський  виборчий  округ,  Луганська  область/.  Александр Александрович,  я  предлагаю  вернуться  к  первому  варианту   и проголосовать  его  поименно.  /Шум  у залі/.  Мы голосовали ваше предложение, а теперь я предлагаю вернуться к первому варианту.

 

     ГОЛОВА. Депутат Шейко. Будь ласка.

 

     10

 

     ШЕЙКО П.В.,  голова Комісії Верховної Ради Україна з  питань регламенту,   депутатської   етики   та  забезпечення  діяльності депутатів /Бобровицький виборчий  округ,  Чернігівська  область/. Шановний  Олександре  Олександровичу,  я  просив  би  вас нарешті дотримуватись Регламенту.  /Шум у залі/.  У нас було три  проекти рішення з цього питання...

 

     ГОЛОВА. А де третій проект? Будь ласка...

 

     ШЕЙКО П.В.  Перший  -  від  комісії,  другий - від депутатів Марченка і Вітренко і третій - від депутатської групи "Центр".  І всі три проекти не набрали необхідної кількості голосів.  І я вас прошу:  не  практикуйте  далі  викручування  рук   парламенту   і протягування якихось рішень,  яких немає у мене на руках.  /Шум у залі, окремі вигуки/. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. В українській лексиці є так багато прекрасних  слів, що  ви  могли  б  обійтися без таких слів,  як "викручування рук" тощо...  /Шум у залі,  окремі вигуки/. Я прошу і тих, хто кричить не своїм голосом з місця, і інших: будь ласка, будьте коректними. Сядьте,  будь ласка,  на місце.  Які будуть  пропозиції?  /Шум  у залі/.

 

     11

 

     Я прошу   уваги.  У  нас  є  Комісія  з  питань  Регламенту, депутатської етики...  Депутат Поровський  не  належить  до  цієї комісії?  Ні.  Будь ласка, покладіть картку на місце і не чіпайте чужих карток.  /Шум у залі,  окремі вигуки/.  Будь ласка.../Шум у залі/.  Я  прошу...  /Шум  у  залі/.  Для цього ж є комісія,  яка повинна за цим слідкувати!  /Шум у залі/. Сідайте, будь ласка, на свої місця. /Шум у залі/. Спокійно... Спокійно...

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Третина залу фальсифікує голосування! Чому ви це підтримуєте?

 

     ГОЛОВА. Сядьте на місце і не кричіть.  По  перше,  -  ви  не маєте права підвищувати голос.

 

     ГОЛОС ІЗ  ЗАЛУ.  А  ви порушуєте Регламент перед цим залом і перед Україною,  фальсифікуєте голосування!  Ви є  фальсифікатор! /Шум у залі, окремі вигуки/.

 

     ГОЛОВА. Ви,   до   речі,   сядьте   на   свое   місце   біля тернопільської  депутації  і   не   ходіть   поміж   херсонськими депутатами.

 

     Надається ще раз слово суб'єктам ініціативи.

 

     Депутат Чиж. Будь ласка.

 

     12

 

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Летичівський виборчий округ, Хмельницька   область/.   Шановні   колеги!  Шановний  Олександре Олександровичу!  Я пропоную ось що:  оскільки ми проголосували за поіменне  голосування,  треба  всі три пропозиції проголосувати в режимі поіменного  голосування.  Передусім  пропозицію,  яка  вже голосувалася,  про  те,  щоб  прийняти  проект  закону  в першому читанні.   У   проекті,   поданому   комісією,    написано    про доопрацювання...   Тому   друга   пропозиція   -   повернути   на доопрацювання,  тобто те,  про  що  тут  говорили  колеги.  Третя пропозиція - відхилити законопроект. Пропоную в режимі поіменного голосування проголосувати ці три пропозиції. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я звертаюся  до  депутата  Марченка:  оскільки  ваша пропозиція   охоплюється   першим   варіантом,  то  я  прошу  вас приєднатися до нього. Це дасть вам необхідну кількість голосів.

 

     Депутат Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.   Я,   действительно,   предлагал,   направить законопроект  на доработку,  но не принимать его в первом чтении. За такое предложение я буду голосовать.

 

     Спасибо.

 

     13

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Депутат Сирота.  Будь ласка. Ваш варіант буде ще голосуватися поіменно.

 

     СИРОТА М.Д., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань екологічної політики  /Придніпровський  виборчий  округ, Черкаська область/.  Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні народні  депутати!  Оскільки  я  не  хочу  порушувати  регламент, оскільки  голосування  уже  відбулося  і  жодна  з  пропозицій не набрала більшості,  я знімаю свою пропозицію.  Ще раз підкреслюю, що я не хочу порушувати Регламент.Дякую.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло, депутат Сирота знімає свою пропозицію.

 

     Депутат Петренко. Будь ласка.

 

     ПЕТРЕНКО А.А.,  голова  підкомісії  Верховної Ради України з питань  агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального розвитку села /Слов'янський виборчий округ,  Донецька область/.  Александр  Александрович!  Я  хочу  обратить  внимание депутатов на тех людей,  которые все время кричат,  что нарушатся Регламент.  Это прежде всего председатель той  комиссии,  которая должна за этим смотреть. Те, которые

 

     14

 

     кричат здесь   о   Регламенте,  вчера  не  регистрировались, сегодня устраивают в зале дебош.  Это  относительное  меньшинство хочет навязать свое мнение Верховному Совету.

 

     Поэтому я  предлагаю  все проголосовать в поименном режиме и распечатать,  чтобы все видели,  кто хочет принять Конституцию, а кто срывает конституционный процесс в Украине.

 

     ГОЛОВА. Так,  усі  три  пропозиції  голосуються в поіменному режимі.  Першим був варіант комісії,  потім  -  пропозиція  групи "Центр" і варіант депутатів Марченка і Вітренко.

 

     Ставлю на голосування варіант комісії. Голосується поіменно. Будьте уважні.

 

     "За" - 192.

 

     Варіант депутатів  Марченка   і   Вітренко.   Є   пропозиція підтримати  його,  тому  що треба ж доопрацьовувати законопроект. Будь ласка, проголосуйте.

 

     "За" - 207.

 

     Пропозиція депутата Сироти.  Він знімає  свою  пропозицію  з розгляду.

 

     Депутат Моісеенко. Будь ласка. Ще була пропозиція?

 

     15

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  заступник  голови  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  державного  будівництва,  діяльності  Рад   і самоврядування  /Макіївськиі-Гірницький виборчий округ,  Донецька область/.  Выступая с трибуны,  я вносил предложение,  чтобы этот документ  был  отправлен  на доработку с последующим внесением на повторное первое чтение.

 

     Я согласен с  теми  товарищами,  которые  высказали  крупные замечания   к  этому  документу.  Уверен,  что  наша  комиссия  в состоянии их изучить и при доработке учесть,  о чем  уже  сегодня говорилось. Такой вариант еще не ставился на голосование.

 

     Прошу поддержать.

 

     ГОЛОВА. Тобто   я   зрозумів   пропозицію   так:   направити законопроект на доопрацювання для повторного розгляду  в  першому читанні.   Ставлю   но  пропозицію  на  голосування.  Голосується поіменно.

 

     "За" -217. Рішення прийнято. Дякую.

 

     Що стосується   регламенту,   то   Регламентом    якраз    і передбачається,   що   всі  пропозиції,  які  вносяться  під  час обговорення питання,  ставляться на голосування. /Шум у залі/. Ще раз  повторюю:  ця пропозиція вносилась під час виступу депутата. Він має право вимагати її голосування.

 

     16

 

     Шановні депутати!  У  вас  є  кілька   законопроектів,   які стосуються економіки. Микола Янович Азаров просив поставити їх на обговорення в тій послідовності,  в якій вони були підготовлені і подані  його  комісією.  Тому,  Миколо  Яновичу,  будь ласка,  на трибуну.

 

     Прошу уваги.

 

     АЗАРОВ М.Я.,  голова Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Петровський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые народные  депутаты!  Три  вопроса  повестки  дня  касаются  нашей комиссии.  Первый  вопрос  -  о  проекте Постановления Верховного Совета  об  утверждении  Положения  о  резервном  фонде  Кабинета Министров  Украины.  Второй  вопрос  -  о  проекте  Постановления Верховного   Совета   об   утверждении   отчета   о    выполнении Государственного бюджета Украине за 1994 год. И третий вопрос - о проекте Закона Украины о внесении изменений и дополнений в Декрет Кабинета    Министров    о    порядке    использования    прибыли государственных предприятий...

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати,  прошу  уваги.  Миколо   Яновичу, хвилинку...Будь ласка,  оголосіть,  в якій послідовності йдуть ці проекти,  і ми почнемо розглядати кожне питання окремо. Але перше питання,  про  яке  ми  домовлялися вранці на пропозицію депутата Гурова і яке включено до порядку

 

     17

 

     денного, вчора було  в  списку,  але  сьогодні  з  технічних причин   не  потрапило,  до  переліку.  Оформлюйте  правильно  це питання, і будемо розглядати.

 

     АЗАРОВ М.Я. По третьему вопросу доложит заместитель министра экономики,  которые здесь присутствует, а мы доложим точку зрения Комиссии по вопросам бюджета, поскольку это касается прежде всего доходов бюджета.

 

     Итак, разрешите   приступить   к  изложению  тех  изменений, которые были внесены в Положение о резервном фонде после  первого чтения...

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, голосніше говоріть, не чути вас.

 

     АЗАРОВ М.Я.    На    ваше   рассмотрение   вносится   проект Постановления Верховного Совета Украины об утверждении  Положения о  резервном фонде Кабинета Министров Украины.  Это очень краткий документ,  состоят из одного предложения:  "Утвердить Положение о резервном фонде Кабинета Министров Украины".

 

     Само положение   мы  рассматривали  на  пленарном  заседании дважды в первом чтении.  20 января Комиссия по  вопросам  бюджета распространила  сравнительную таблицу,  согласовала этот вопрос с Кабинетом Министров.  Никаких письменных замечаний к Положению  о резервном фонде не поступало.

 

     18

 

     В соответствии  с  Регламентом  это  позволяет внести проект постановления на ваше рассмотрение.

 

     Веде засідання  перший  заступник  Голови   Верховної   Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання   до  Миколи  Яновича  є?  Тоді  прошу записатися на запитання.  10 хвилин вистачить? Вистачить. Депутат Мостицький. Потім депутати Чапюк, Петренко.

 

     МОСТИСЬКИЙ А.Б.,  голова  підкомісії  Комісії Верховної Ради України у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  /Ковельський виборчий округ, Волинська область/. Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка,  чи Положення про резервний фонд  Кабінету  Міністрів відрізняється від тих положень,  які мали місце в попередні роки? Адже ви знаєте  про  те,  що  в  попередні  роки  резервний  фонд Кабінету  Міністрів  часто  використовувався  не за призначенням. Скажіть,  будь  ласка,  чи  з  прийняттям  цього  Положення   про резервний фонд Кабінету

 

     Міністрів ситуація  зміниться  на  краще?  Чи резервний фонд буде використовуватися за призначенням, як це передбачає Верховна Рада?

 

     АЗАРОВ М.Я.  Спасибо за вопрос.  Я считаю, что это положение четко регламентирует использование средств

 

     19

 

     резервного фонда.  В этом положении  указывается,  на  какие цели эти средства могут быть израсходованы.  Нерегламентированную часть,  то есть остаток фонда, - тот, что Кабинет Министров может использовать   на  цели,  которые  невозможно  предусмотреть  при утверждении Государственного бюджета,  мы с вами в первом  чтении определили. Я вам напоминаю: она составляет 20 процентов от всего объема резервного фонда.

 

     Если, предположим,  назвать цифру,  то это от 20  триллионов всего 4 триллиона карбованцев,  что даются Кабинету Министров для израсходования на те задачи,  которые не могут быть предусмотрены Государственным  бюджетом  и не относятся к категории расходов на ликвидацию последствий аварий,  стихийных бедствий и  так  далее. Поэтому я надеюсь, что с принятием этого положения в расходовании средств резервного фонда будет наведен порядок.

 

     Петренко. Марченко.

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д. Николай Янович, у меня такой вопрос. Мы знаем, что в 1994 году бюджет составлялся скоропалительно.  Те положения в бюджете,  которые должны  соответствовать  этому  документу,  в основном  не  были  учтены.  Замечания  депутатов  также  не были учтены.

 

     Можете ли вы сегодня  с  гарантией  сказать,  что  расходная часть  бюджета  за  1994  год  фактически соответствует расходной части?

 

     20

 

     АЗАРОВ М.Я.  Прошу меня извинить,  но я сейчас докладываю  о Положении   о   резервном   фонде.  А  следующим  вопросом  будет утверждение отчета об исполнении бюджета за 1994 год.

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д.  Николай  Янович,  прошу  прощения,  еще  раз. Расходная  часть  резервного  фонда  -  это  тоже составная часть бюджета 1994 года.  Можно ли сейчас проконтролировать,  как  этот резервный фонд используется?

 

     АЗАРОВ М.Я.  Конечно,  можно.  Мы  в  комиссии  получили все данные о расходовании резервного фонда в 1995 и в 1994  годах.  В течение  второй половины 1994 года,  когда мы с вами начали здесь работать, и в течение 1995 года мы постоянно докладывали Кабинету Министров о том,  что средства резервного фонда расходуются не на те цели,  на которые необходимо было бы  их  расходовать.  Однако Кабинет Министров нам отвечал, что он действует в соответствии со своим положением.  Когда мы уже порядком устали от этой ситуации, то разработали Положение о резервном фонде и сейчас вносим его на ваше рассмотрение во втором чтении.  Здесь все  регламентировано. Теперь  уже не будет такой ситуации,  чтобы Кабинет Министров мог сказать:  наше положение позволяет нам делать  такие-то  расходы. Здесь  четко  оговаривается,  что  80  процентов резервного фонда должно расходоваться на ликвидацию последствий аварий,  стихийных бедствий и так далее.

 

     21

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марченко. За ним - депутат Лановий.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Уважаемый Николай Янович, уважаемые депутаты! Я  считаю,  что  мы  должны  поддержать  инициативу  комиссии   и утвердить  сегодня  Положение  о резервном фонде,  потому что оно дает нам право контролировать правильное его использование.

 

     У меня к вам, Николай Янович, и к вам, Александр Николаевич, предложение по процедуре. Следующий вопрос -утверждение отчета об исполнении бюджета за 1994 год.  На мой взгляд и по мнению многих депутатов,  его  использование  или  его исполнение проводилось с грубейшими нарушениями Закона о Государственном бюджете в на 1994 год,   а   точнее  сказать  -  преступными  нарушениями.  Внесено несколько предложений по этому вопросу.  Есть и наши предложения. Я   просил  бы  о  следующем.  Когда  Николай  Янович  доложит  о заключении комиссии, касающемся исполнения бюджета за 1994 год, я прошу  разрешить  нам принять участие в обсуждении этого вопроса. Чтобы,  приняв  постановление,  мы  не  позволили   правительству измываться  над  бюджетом  1996  года,  как  это  было  сделано с бюджетом І994 года.

 

     Спасибо.

 

     АЗАРОВ М.Я. Мне нечего ответить на этот счет.

 

     22

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не треба відповідати.

 

     Депутат Лановий. Будь ласка.

 

     ЛАНОВИЙ В.Л.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань бюджету /Русанівський виборчий округ,  м.  Київ/. Шановний Миколо Яновичу, у мене є кілька запитань, і хотілося б почути вашу думку щодо   них.  Перше,  на  мій  погляд,  фонд  треба  назвати  так: "Резервний  фонд   державного   бюджету   України".   Тоді   буде використовувати  цей  фонд  виконавча  влада  за  розпорядженнями Президента України і постановами Кабінету Міністрів.  Не потрібно буде резервного фонду Адміністрації Президента, як пропонувалось, наприклад, у проекті бюджету на 1996 рік.

 

     Друге. Я думаю,  що в складі витрат, на які використовуються кошти   фонду,   не   треба   вказувати:   "інших   заходів,   не передбачених..."  і  так  далі.  Адже  підпункт  1   -   "витрат, пов'язаних  з  надзвичайними ситуаціями",  -вичерпує певністю всі інші заходи,  не пов'язані з використанням коштів,  спланованих у бюджеті.

 

     І трете, останнє. У пункті 5 записано: "Контроль за цільовим і своєчасним використанням...  кошів  резервного  фонду  здійснює Міністерство фінансів України".  Але погодьтеся,  що Міністерство фінансів не може контролювати Президента і Прем'єр-міністра. Тому моя  пропозиція така:  контроль здійснює Комісія з питань бюджету Верховної Ради України.

 

     Дякую.

 

     23

 

     АЗАРОВ М.Я.  Что я могу сказать? Что касается переименования названая  резервного  фонда  Кабинета Министров на резервные фонд государственного  бюджета,  то  тут  действительно  есть   смысл, поскольку  он входит в состав государственного бюджета.  С другой стороны,  это все-таки резервный фонд исполнительной  власти.  Но сейчас,   Владимир   Тимофеевич,   уже  на  стадии  выхода  этого документа,  наверное,  не  стоит  менять  это   название.   А   в дальнейшем,  может  быть,  действительно  есть  смысл  подумать и изменить это название.

 

     Что касается резервного фонда Президента. Ведь идея Комиссии по вопросам бюджета,  о которой она вышла,  состояла в том, чтобы нормализовать   нынешнюю   ситуацию,   когда   Президент   отдает распоряжения,  касающиеся  резервного фонда,  а Кабинет Министров вынужден эти распоряжения выполнять.  Вы сами понимаете,  что это создает   определенную   коллизию,   создает,   я  бы  сказал,  и определенную безответственность в расходовании средств резервного фонда.  То есть отвечает за использование резервного фонда, вроде бы, Кабинет Министров, а распоряжения отдает Президент. Вот когда мы по итогам 1995 года с этой ситуацией разобрались,  то и решили выделить   отдельно   резервный    фонд    Президента,    создать соответствующее  положение,  чтоб  Президент  действовал строго в рамках положения о своем резервном фонде. Тогда будет разделена и ответственность.  Президент  как глава государства отвечает перед избирателями и перед

 

     24

 

     народом за свой резервный фонд, а Кабинет Министров отвечает за   резервный   фонд,  находящийся  в  составе  государственного бюджета.

 

     Что касается  контроля  /ваше  третье  предложение/,  то   в принципе  можно  с  ним  согласиться,  потому  что  так или иначе комиссия осуществляет контроль за всем бюджетом, в том числе и за использованием резервного фонда.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Свято.

 

     СВЯТО В.П.,  заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань  ядерної  політики  та  ядерної  безпеки  /Чемеровецький виборчий   округ,   Хмельницька   область/.   Дякую,   Олександре Миколайовичу.  Шановний Миколо Яновичу,  у мене  такі  запитання. Зараз  вся  економіка  України  знаходиться у надзвичайно важкому стані.  Все, як кажуть у народі, дише на ладан. Виходячи з цього, запитую, чи доцільно скорочувати резервний фонд, що було зроблено при розгляді проекту бюджету у першому читанні,  з 50  трильйонів до  20 трильйонів карбованців?  Вважаю та недопустимим.  Це перше запитання.

 

     І друге - пов'язане з використанням резервного фонду  тільки для ліквідації наслідків стихійних явищ,  аварій. Шановні колеги, набагато  легше   і   дешевше   прогнозувати,   запобігати,   ніж ліквідовувати. Виходячи з цього, Положення

 

     25

 

     про резервний  фонд  повинно бути триєдиним:  прогнозування, запобігання,  або упередження,  і як крайній випадок - ліквідація наслідків.

 

     І тепер   останнє   запитання.   Якщо   буде  створено  фонд Президента,  то  де  ті  гарантії,  що  резервний  фонд  Кабінету Міністрів, який буде у складі державного бюджету, при зміні назви не буде використовуватися так, як це було раніше?

 

     Дякую за увагу.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Я начну с последнего вопроса о резервном  фонде Президента.  Мы с вами,  обсуждая в первом чтении проект Закона о Государственном  бюджете,  определились,  то  есть  мы   его   не проголосовали  и  он не включен в проект.  Поэтому говорить о нем сейчас нецелесообразно.  Если мы не вернемся к этому вопросу  при обсуждении  проекта закона во втором чтении /а мы уже не вернемся к нему,  поскольку отклонили это в первом чтении/,  то и говорить не о чем. Его нет, и в 1996 году его не будет.

 

     Теперь что  касается  прогнозирования и предупреждения.  Я с вами   на   100   процентов    согласен,    что    целесообразнее прогнозировать,   проводить   профилактические  мероприятия,  чем ликвидировать последствия.  Но все то,  что  вот  вы  относите  к предупреждению,   может   проходить   по   определенным   статьям государственного бюджета и никакого отношения к резервному  фонду не имеет.

 

     26

 

     И, наконец,   ваше   мнение  о  том,  что  нельзя  сокращать резервный фонд.  Мы с вами вынуждены были это сделать, потому что перед  нами,  перед  Верховным Советом стояла проблема - выделить приоритеты финансирования.  И мы,  учитывая,  кстати, предложение самого  Кабинета Министров до сокращению своего резервного фонда, постарались снять все с тех статей расхода,  где это  можно  было сделать, и усилить приоритетные направления, я уже о них говорил. Это АПК, топливно-энергетический комплекс, социальная защита, это наукоемкие производства - вот те четыре направления, которые мы с вами усилили в бюджете.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі,  Миколо Яновичу. А зараз приступаємо до обговорення згідно з процедурою другого читання...

 

     АЗАРОВ М.Я.   Александр   Николаевич,   я  уже  сказал,  что письменные замечания не поступали.  Поэтому  можно  приступать  к голосованию.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми  підійшли до цієї процедури дещо поіншому,  з урахуванням того,що деякі

 

     27

 

     пропозиції, які були враховані, у вас є на руках, крім того, депутати  ще  й  сьогодні  висловили  свої зауваження,  були дані роз'яснення з того чи іншого питання.  Але ми маємо додержуватися процедури.

 

     Отже, зачитаю   заголовок:  "Положення  про  резервний  фонд Кабінету Міністрів України". Щодо назви немає зауважень? Немає.

 

     Пункт 1. Депутати Носов, Степенко...

 

     Резервний фонд державного бюджету?

 

     АЗАРОВ М.Я. Так, было предложение изменить название...

 

     Тоді я спочатку поставлю на голосування пропозицію  комісії, а   потім   поправку   депутата   Ланового.   Голосується  назва, запропонована комісією. Прошу проголосувати.

 

     "За"- 156.

 

     28

 

     Ставлю на голосування пропозицію депутата Ланового: "Резервний фонд державного бюджету".  Голосуємо в такій редакції. Будь ласка.

 

     "За" - 173.

 

     Незрозуміло.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Николаевич,  я не сразу нашелся,  что ответить...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перепрошую. Запросіть депутатів у зал!

 

     АЗАРОВ М.Я.  Проект  Положения о резервном фонде готовился в соответствии с Законом о бюджетной системе Украины. В этом законе есть  специальная  статья  /если  мне память не изменяет - статья 14/, которая называется так: "Резервный фонд Кабинета Министров". И если мы сейчас этот фонд переименуем,  тогда надо будет вносить изменения  в  закон.  Поэтому  давайте  все-таки  остановимся  на прежнем  названии:  "Резервный фонд Кабинета Министров".  А потом подумаем, и если внесем изменения в Закон о бюджетной системе, то одновременно проголосуем и изменения к положению.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Ще  раз  ставлю на голосування назву  фонду  в  редакції  комісії:  "Резервний   фонд   Кабінету Міністрів". Прошу підтримати.

 

     "За" - 212. Спасибі.

 

     29

 

     Пункт І. Зауважень немає.

 

     Пункт 2.   Пропозиція  депутата  Степенка  врахована.  Немає зауважень.

 

     Пункт 3.  Були пропозиції Комісії з питань охорони здоров'я, депутатів Степенка і Носова. Немає зауважень.

 

     Ставлю на голосування пункти 1, 2, 3.

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     До пункту  4  були  пропозиції  депутатів Носова,  Степенка, Процев'ята, Рябченка... Немає зауважень.

 

     До пункту 5 /пропозиції вносили депутат Носов  і  Комісія  з питань  фінансів  і  банківської діяльності/ немає зауважень.  До пункту 6? Немає.

 

     Ставте пункти 4,  5,  6...  /Шум у залі/.  Одну  хвилиночку, депутате Лановий,  тут немає ваших поправок.  Голосуемо пункти 4, 5, 6.

 

     "За" - 224. Прийнято.

 

     Ставлю на голосування проект положення в цілому.

 

     "За" - 232. Прийнято.

 

     Ставлю на  голосування  проект  Постанови  про  затвердження Положення  про  резервний  фонд Кабінету Міністрів.  Він з одного пункту,  тому ми вважаємо,  що голосувати його  за  основу  немає потреби... За основу? Гаразд, голосуємо за основу.

 

     "3а" - 228.

 

     Прийнято.

 

     Які є поправки?

 

     Будь ласка, депутате Товт.

 

     30

 

     ТОВТ М.М.,  голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань  прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних відносин  /Берегівський  виборчий  округ,  Закарпатська область/. Дякую.  Шановний доповідачу,  були пропозиції -  і  від  Кабінету Міністрів,  і від окремих депутатів - включити в проект постанови про прийняття цього  положення  пункт  приблизно  такого  змісту: "Дозволити  Кабінету  Міністрів,  як виняток,  протягом 1996 року фінансувати із резервного фонду будівництво об'єктів  соціального і культурного призначення, які є пусковими в 1996 році і протягом попередніх  років  фінансувалися  з  резервного  фонду   Кабінету Міністрів".

 

     Ці об'єкти  у  зв'язку  з прийняттям нашого,  на мій погляд, правильного  закону,  залишаються  без  джерел  фінансування  під завершення.

 

     Дякую.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Я с вами не могу согласиться.  Более того, наша комиссия будет категорически возражать.  В течение 1996  года  мы вместе  с  Кабинетом  Министров  отрабатывали  проект Положения о резервном фонде. В Кабинете Министров прекрасно знали, что в 1996 году    никакие    объекты    по    капитальному    строительству финансироваться из  резервного  фонда  не  будут,  и  фонд  будет целиком использоваться по назначению.

 

     Поэтому сейчас   на   рассмотрении   Министерства  экономики находится уточненный  перечень  объектов,  в  том  числе  имеющих степень готовности 85-95 процентов, и есть все основания

 

     31

 

     ожидать, что    будут   выделены   лимиты   для   завершения строительства тех объектов,  которые  раньше  финансировались  из резервного  фонда.  А допускать и впредь этот беспредел,  который был в прошлом и позапрошлом годах,  - нельзя.  Если будет принята оговорка  "как  исключение",  тогда  теряет смысл все Положение о резервном фонде.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Моісеєнко.  Я так зрозумів,  що  депутат Товт задоволений відповіддю.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.    Николай   Янович!   При   голосовании   не рассматривалась поправка 11.  Она вносилась и нашей Комиссией  по вопросам  государственного строительства,  деятельности Советов и самоуправления.

 

     В проекте положения сказано, что резервный фонд используется на финансирование:  "інших заходів, які не передбачені і не могли бути  передбачені  під  час  затвердження   Державного   бюджету, передбачивши  розмір коштів на такі цілі не більш як 20 відсотків від  загального  обсягу  резервного   фонду".   Получается,   что Верховный  Совет  теряет  контроль  над  этими  20  процентами из резервного фонда и над тем,  как ими распоряжаются.  Вот  поэтому наша комиссия и вносила предложение отклонить этот подпункт.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Владимир   Николаевич,   мы   очень   детально рассматривали этот вопрос.  Народный депутат Владимир  Тимофеевич Лановой  предложил  дополнить  пункт  постановления  положением о контроле: возложить контроль за расходованием

 

     32

 

     резервного фонда на бюджетную комиссию.

 

     Контроль будет,  но связывать руки Кабинету Министров, когда речь  идет  о  4  триллионах  карбованцев в год,  и предназначать резервный фонд исключительно для  ликвидации  аварий  мы  считаем неправильным.  Я могу привести сотни случаев,  не предусмотренных Законом о государственном бюджете,  когда  требуется  оперативное вмешательство Кабинета Министров. И 4 триллиона на фоне наших 2,5 квадриллиона карбованцев расходов - это не та  сумма,  о  которой нужно  говорить.  Поэтому  у Премьерминистра,  Кабинета Министров должна  быть  возможность  распоряжаться  этими   средствами   /в пределах 20 процентов/ под контролем Верховного Совета.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Останнє   зауваження.  Антоне  Антоновичу,  будь ласка.

 

     КОРОПЕНКО А.А.,  голова підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань молоді,  спорту і туризму /Заводський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Дякую, Олександре Миколайовичу.

 

     Шановний Миколо Яновичу!  Із  відповіді  шановному  депутату Товту я зрозумів, яка участь чекав на моє місто Дніпродзержинськ. Два роки тому через зсув почали  руйнуватися  будинки.  Мешканців двох  будинків відселили,  кошти з резервного фонду давав Кабінет Міністрів. А треба відселяти

 

     33

 

     людей іще з кількох будинків.  Василь  Васильович  Дурдинець під  час  нашої  розмови  запевнив  мене,  що фінансування буде з резервного фонду.  Ви тепер кажете,  що нічого такого не буде. То як  це  розуміти?  Буде фінансуватися чи не буде?  Це ж стихійний випадок.

 

     АЗАРОВ М.Я. Давайте рассуждать так. Два года тому назад было стихийное  бедствие.  Два  года  назад!  Пора бы уже от аварийной ситуации  на  этом  объекте  перейти  к  планомерной   ликвидации последствий стихии, то есть заложить эти расходы в бюджет города, в бюджет области, в государственный бюджет, наконец, если местным бюджетам   эти   расходы   не   под  силу.  А  продолжать  дальше финансировать последствия двухлетней давности... /Шум у залі/.

 

     Я понимаю.  Это   должно   быть   в   лимитах   капитального строительства.   Такая   программа   должна   быть  предусмотрена Минэкономики отдельной строкой. Это то, о чем вы говорите.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Миколо Яновичу.  Ставлю проект постанови на голосування в цілому.  "За" - 212.  Прийнято. Тепер про проект Постанови  Верховної  Ради  України  про   звіт   про   виконання Державного  бюджету  України  за  1994  рік.  Будь ласка,  Миколо Яновичу.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые народные депутаты!  Я хотел бы кратко обосновать   решение   бюджетной   комиссии   по   этому  проекту постановления.

 

     34

 

     Комиссия несколько раз рассматривала  вопрос  об  исполнении Государственного  бюджета  за  1994  год  с  участием руководства Министерства финансов.  В соответствии с протокольными  решениями комиссии   Министерству   финансов   было   поручено  представить обстоятельные разъяснения, касающиеся отклонений от утвержденного Закона  Украины о Государственном бюджете Украины на 1994 год как по доходам, так и по расходам.

 

     Структуру расходов в отчете об  исполнении  Государственного бюджета   Украины   предусмотрено   привести  в  соответствие  со структурой,  утвержденной в Законе о Государственном  бюджете  на 1994 год, представить справку об использовании средств резервного фонда Кабинета Министров в 1994 году с обоснованием необходимости их использования, предоставить информацию о возвращении кредитов, выданных из государственного бюджета Украины в 1994 году.

 

     Во исполнение   решения   комиссии   Министерство   финансов представило  дополнения  к  отчету об исполнении Государственного бюджета  за   1994   год.   В   частности,   структура   расходов Государственного  бюджета приведена в соответствие со структурой, утвержденной Законом о Государственном бюджете  Украины  на  1994 год. Представлены: информация об использовании средств резервного фонда   Кабинета   Министров   Украины,   возвращении   кредитов, предоставленных    из    государственного    бюджета,    перечень постановлений Кабинета  Министров  о  поручении  правительства  в части  предоставления  целевых  кредитов,  а  также  дополнения к пояснительной записке к  отчету  об  исполнении  Государственного бюджета Украины за 1994 год.

 

     35

 

     Анализ отчёта об исполнении Государственного бюджета за 1994 год  и  анализ  дополнительно  представленных  Министерством финансов  материалов  позволяет  сделать  вывод,  что  исполнение бюджета осуществлялось с грубейшими нарушениями Закона Украины  о Государственном  бюджете Украины на 1994 год.  Так,  при внесении изменений и дополнений к Закону Украины о Государственном бюджете Украины на 1994 год /декабрь 1994 года/ не были учтены результаты исполнения бюджета даже за 9 месяцев,  в результате чего в  отчет включены не предусмотренные законом расходы.

 

     В соответствии  с  постановлением  Кабинета  Министров  от 7 февраля 1994 года  выделен  правительственный  кредит  финансовой стабилизации  экономики  в  сумме  14  триллионов  938 миллиардов карбованцев,  который в поправках к бюджету не  был  отражен.  За 1994   год  было  погашено  только  4  триллиона  989  миллиардов карбованцев.  В итоге в отчет об исполнении бюджета включается не предусмотренная  законом  расходная  статья  на  9 триллионов 949 миллиардов карбованцев - остаток непогашенного кредита.

 

     То же произошло и с кредитом на приобретение топлива в сумме 11  триллионов  карбованцев,  который  был выдан в соответствии с постановлением Кабинета Министров Украины от 26 июля 1994 года  N 510;  остаток  непогашенного  кредита  составил  8 триллионов 921 миллиард карбованцев.

 

     В соответствии    с    поручением     Премьер-министра     в августесентябре  1994  года  были  выданы  целевые  кредиты  на 2 триллиона 800 миллиардов карбованцев /остаток долга -

 

     36

 

     2 триллиона 300 миллиардов карбованцеву, которые также не бы были учтены при уточнении Государственного бюджета в декабре 1994 года.

 

     В результате  только  по  этим  трем   позициям   в   отчете проявились  не  предусмотренные  законом  затраты более чем на 22 триллиона карбованцев.

 

     Из других не предусмотренных законом расходных статей  можно согласиться  только  с  затратами  на  сумму  7  триллионов 502,4 миллиарда карбованцев на оплату РАО "Газпром" за  газ,  поскольку эти  затраты были осуществлены в соответствии с договором за счет средств,  полученных лишь в декабре 1994 года /речь идет о займе, который Украина получила от США только в декабре 1994 года/.

 

     Отдельные статьи   расходов   финансировались   в   объемах, значительно превышающих  предусмотренные  законом.  Особенно  это проявилось   при  выделении  кредитов  различным  предприятиям  и организациям.  Всего было выделено кредитов на 10 триллионов  900 миллиардов   карбованцев   вместо   9   триллионов   карбованцев, предусмотренных бюджетом, или 121 процент.

 

     При этом без учета кредитов  на  финансирование  капитальных вложений  предприятиям,  организациям,  обществам  было  выделено кредита в два раза больше,  чем предусматривалось бюджетом. Всего предприятиям,  организациям и обществам было выделено кредитов на 6 триллионов 473,7 миллиарда карбованцев,  а  срок  их  погашения растянут до 2000 года.

 

     37

 

     Кроме того,   местным   бюджетам   выделены  так  называемые краткосрочные  ссуды  в  сумме   1   триллион   355,3   миллиарда карбованцев, которые Законом о Государственном бюджете

 

     Украины на   1994  год  вообще  не  были  предусмотрены.  Не учитывались  они  и  при  внесении  уточнений  в  Государственный бюджет.

 

     К этой же категории нарушений можно отнести и финансирование затрат по обслуживанию внешнего долга, которые превысили плановые более  чем  в  полтора  раза /при плане 8,5 триллиона карбованцев фактически  профинансировано   13   триллионов   149   миллиардов карбованцев, или 154,7 процента/.

 

     Значительную часть  этих  расходов  -  более  123  миллионов долларов США - составили выплаты под  гарантии  правительства.  И хотя  Минфин  предупредил  должников  об  их  ответственности  за погашение  задолженности  до  конца  1995  года,  долги  не  были погашены, а должники банкротами не объявлены.

 

     О крайне  неудовлетворительной бюджетной дисциплине и низком качестве  уточнений  бюджета  свидетельствует   тот   факт,   что отдельные   статьи   расходов,   по   которым   в   течение  года финансирование не осуществлялось,  так и  не  были  исключены  из бюджета при его уточнении в декабре 1994 года.

 

     Так, в  течение 1994 года не обеспечивалось финансирование в соответствии  с  Указом  Президента   о   неотложных   мерах   по финансово-кредитному          обеспечению         государственных продовольственных  ресурсов  1994-1995  года   и   Постановлением Верховного  Совета  Украины  о преодолении кризисного состояния в агропромышленном комплексе /4 триллиона карбованцев,

 

     38

 

     а также  частичное  покрытие   просроченной   задолженности, которая  создалась  в  1994  году  в капитальном строительстве по агропромышленному  комплексу  /   1   триллион   600   миллиардов карбованцев/.

 

     Для финансирования  этих  статей не было средств,  поскольку Минсельхозпродом и Госпищепромом  из  полученных  72,7  триллиона карбованцев  для  заготовки  сельхозпродукции  по  госконтракту в бюджет было возвращено менее 2 триллионов карбованцев  вместо  17 триллионов карбованцев. Кредиты не погашались, а расходные статьи в бюджете так и остались, хотя к декабрю 1994 года было ясно, что они не будут профинансированы.

 

     Не нашлось  средств  и для некоторых других статей,  которые так и не были исключены из бюджета,  в том числе: на мероприятия, предусмотренные    Государственной   программой   противодействия злоупотреблению  наркотическими  средствами  и   их   незаконному обороту  /150 миллиардов карбованцев/,  на выкуп государственного целевого  беспроцентного  займа   1990   года,   государственного внутреннего   займа   1982   года,  государственных  казначейских обязательств Советского  Союза  и  сертификатов  Государственного банка СССР /2 триллиона карбованцев/.

 

     В уточнении  к бюджету не предусматривалось также исключение статьи  расходов  на  строительство  мощностей  по   изготовлению собственной валюты /З19 миллиардов карбованцев/,  хотя фактически это строительство в  течение  года  финансировалось  Национальным банком Украины.

 

     39

 

     Отчет об исполнении бюджета за 1994 год свидетельствует, что в  течение  года  не  были  урегулированы  взаимоотношения  между государственным и местными бюджетами.  В соответствии с Законом о внесении   изменений   и   дополнений   к   Закону   Украины    о Государственном  бюджете  Украины  на 1994 год Кабинету Министров было  поручено  провести  в  1994  году  взаимные  расчеты  между государственным  бюджетом и бюджетами Автономной Республики Крым, областей и городов Киева и Севастополя.  При этом были  исключены статья 5 "Субвенции местных бюджетов" в сумме 16 триллионов 533,8 миллиарда карбованцев и статья 6 "Поступления из местных бюджетов в  государственный  бюджет"  в  сумме  4 триллиона 19,1 миллиарда карбованцев.

 

     Однако эти статьи включены в  отчет.  Причем  поступления  в госбюджет из местных бюджетов предусмотрены в сумме 13 триллионов 305 миллиардов карбованцев, а фактическое их исполнение составило лишь  2 триллиона 944,1 миллиарда карбованцев,  или 22,1 процента от суммы.

 

     Кроме того,  в доходной  части  предусматриваются  средства, направляемые местным бюджетам в сумме 3 триллиона 968,4 миллиарда карбованцев со знаком минус.  Все эти арифметические  операции  с цифрами позволили выйти на утвержденную уточненным бюджетом сумму доходов 350 триллионов 844,5 миллиарда карбованцев.

 

     Аналогичная картина   и   по   расходной   части    бюджета. Предусмотрены  средства  для передачи местным бюджетам в сумме 14 триллионов 642,6 миллиарда карбованцев /при

 

     40

 

     исключенной статье 5/. Исполнение составило 16 триллионов 813,5 миллиарда  карбованцев,  или  114,8 процента.  А расхода по взаиморасчетам предусмотрены в сумме всего лишь  540,5  миллиарда карбованцев,  в  то  время  как  их фактический объем составил 10 триллионов 460,4  миллиарда  карбованцев,  что  почти  в  20  раз больше.

 

     Все это   обеспечило   предусмотренные  уточненным  бюджетом расходы в  сумме  468  триллионов  103,6  миллиарда  карбованцев. Приведенные  данные  свидетельствуют  о нарушениях,  допущенных в ходе  исполнения  Государственного  бюджета.  Поэтому   на   ваше рассмотрение   вносится   проект   постановления   с   достаточно серьезными   выводами.   В   частности,    предлагается,    чтобы соответствующие  органы провели проверку,  установили,  кто давал такие распоряжения,  и мы,  получив всю  необходимую  информацию, снова   вернулись   бы   к   рассмотрению  отчета  об  исполнении Государственного бюджета за 1994 год.

 

     Таким образом,  комиссия предлагает:  до рассмотрения  этого вопроса  соответствующими  инстанциями,  в  том числе и Кабинетом Министров,  отчет об исполнении Государственного бюджета за  1994 год  не  утверждать  /в  соответствии  с Регламентом мы имеем две возможности:  утвердить и не утвердить/.  Но  в  конечном  итоге, когда  нам представят все материалы,  мы должны будем рассмотреть отчет еще раз и сделать соответствующие выводы.

 

     Это официальное решение комиссии. От себя добавил бы: в 1994 году Верховный Совет предыдущего созыва принял

 

     41

 

     бездефицитный Государственный      бюджет,      то      есть сбалансированный.  То,  что  это  была  абсолютнейшая   неправда, наверно, было ясно и бывшему министру финансов, и всем, кто такой бюджет составлял.

 

     Вы знаете  экономическую  ситуацию,  которая  тогда  была  в стране,   темпы   инфляции.   Поэтому  когда  мы  с  вами  начали разбираться детально,  то пришли к  выводу,  что  нам  необходимо заслушать  и  пересмотреть  бюджет  с тем,  чтобы более или менее привести расходы государства в соответствие с доходами.

 

     В декабре 1994 года правительство имело уникальную,  на  мой взгляд, возможность внести все необходимые изменения и дополнения в закон,  обосновать их,  и тогда,  я думаю,  отчет мог  бы  быть принят   Верховным  Советом  без  особенных  разногласий.  Однако пренебрежительное отношение к Государственному  бюджету,  которое только  сейчас  преодолевается,  в  1994 году было еще достаточно сильным,  и правительство,  на мой взгляд,  несерьезно подошло  к корректировке Закона о Государственном бюджете.

 

     Вот все   эти  обстоятельства  и  привели  к  тому,  что  мы вынуждены предложить такое решение.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   давайте    порадимося.    Ви пам'ятаєте,  що  21  грудня  1995 року міністр фінансів Германчук вистилав з доповіддю про виконання бюджету  за  1994  рік  і  про Закон  про  бюджет  на 1996 рік.  Йому ви ставили запитання,  він відповів, але обговорення питання про

 

     42

 

     виконання бюджету  за  1994   рік   ми   не   проводили.   Є необхідність  обговорювати  це  зараз  чи  підтримаємо пропозицію комісії?

 

     У нас є два проекти:  один - від комісії,  другий -депутатів Вітренко та Марченка. Вони збігаються по всіх пунктах, але проект комісії повніше розкриває суть питання.

 

     Думаю, потреби в обговоренні немає,  але це справа ваша.  Ми маємо прийняти рішення з цього питання.

 

     Будемо обговорювати  чи  підтримаємо  пропозицію  комісії?.. Тоді давайте домовимося так: поставимо запитання депутату Азарову і перейдемо до обговорення.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Я  отвечу на вопросы,  только хотел бы добавить несколько слов,  Александр Николаевич. После рассмотрения проекта на заседании Президиума мы связались с Генеральным прокурором,  и он нам сказал, что в постановлении должно быть четко указано, что конкретно  должна  будет  рассмотреть  прокуратура.  Поэтому  наш проект постановления как раз в этой части и дополнен.  В  пункте, касающемся   прокуратуры,   мы  указали  позиции,  в  которых  мы усматриваем нарушение Закона о Государственном бюджете.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 хвилин на запитання достатньо?  /Шум у залі/. Десять?  Виставте  десять  хвилин.  Слово  має  депутат  Лановий. Наступний - депутат Судницин.

 

     43

 

     ЛАНОВИЙ В.Т.  Шановний  Миколо  Яновичу!   Шановні   народні депутати!  Хочу  звернути вашу увагу на те,  що у звіті показаний дефіцит бюджету 1994 року в сумі  132  трильйони  карбованців,  і уряд  пропонує  нам  списати  цю  суму,  яка  була профінансована Національним банком, на державний борг України. Але відомо, що не може  держава  позичати  гроші самій собі.  Тобто ніяких боргових зобов'язань тут не утворюється.  Коли ці суми були профінансовані Національним  банком  /це  викликане  було  зростанням  цін/,  то держава фактично вийняла гроші з кишень наших громадян.

 

     Тому в мене є пропозиція: повернути ці гроші населенню. Яким чином?  Оформити  державний борг у сумі 132 трильйони карбованців як  боргові  забов'язання  уряду  перед  Ощадбанком   України   й визначити термін його погашення. Цей борг не обов'язково має бути погашений  протягом  одного  чи  двох  років.   Погашення   можна передбачити  частинами в бюджетах майбутніх років,  щоб ми хоча б започаткували нормальну економічно грамотну практику фінансування боргу держави перед своїм населенням.

 

     Будь ласка, Миколо Яновичу, ваша думка щодо моєї пропозиції.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Уважаемый   Владимир   Тимофеевич!   Уважаемые народные депутаты!  В проекте постановления не содержится никаких положений в части списания долгов.

 

     Я с вами абсолютно согласен: ни разу за период существования независимой Украины государство не оформляло

 

     44

 

     законом свои внутренние долги.  В повестке дня у  нас  стоит этот вопрос.  Мы должны, наконец, принять закон о государственном долге,  в котором будут учтены все обязательства  государства  не только за 1994 год, но и за 1992, 1993, 1995 годы.

 

     Такой законопроект   рассматривается.  Поэтому  сейчас  этот вопрос не стоит  обсуждать,  поскольку  мы  предлагаем  отчет  не утверждать  и  требуем,  чтобы компетентные органы разобрались во всех   нарушениях   Закона   о   бюджете   и   представили    нам соответствующие материалы.  Тогда мы вернемся к обсуждению отчета и рассмотрим конкретные вопросы.

 

     Что же касается конкретного предложения по Сбербанку,  то  я на сто процентов согласен: надо нормально проиндексировать вклады людей.  Кажется,  я уже высказывался по этому поводу на заседании комиссии:  надо  нормально оформить долг государства перед своими гражданами по внутренним обязательствам Сбербанка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ.Слово має  депутат  Судницин.  За  ним   -депутат Заварзін.

 

     СУДНИЦИН Ф.С.,  член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності   /Шевченківський   виборчий округ,Запорізька   область/.   Прошу   передати   слово  депутату Єльяшкевичу.

 

     45

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Єльяшкевич, будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і банківської діяльності /Дніпровський виборчий округ, Херсонська область/. Депутатская группа "Реформы". Николай Янович,  в  своем  выступлении  вы  сказали,  что  в невыполнении бюджета за 1994 год  и  в  составлении  проекта  бюджета  виноват бывший   министр  финансов.  Позвольте  вам  возразить.  Нынешний министр финансов Германчук возглавил это министерство  во  второй половине   1994   года  /с  июля/,  а  до  этого  работал  первым заместителем  министра  финансов,   поэтому   он   должен   нести персональную  ответственность как за составление проекта бюджета, так и за выполнение закона о бюджете.  Почему, Николай Янович, вы не хотите об этом сказать?

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый народный депутат, в своем выступлении я  избегал  всяческих  обвинений,  и,  пожалуйста,  не  надо  мне приписывать,   что  я  кого-нибудь  обвинял  -  бывшего  министра финансов Пятаченко или нынешнего.  Как  вы  знаете,  мы  поручили Кабинету   Министров   /бюджетная   комиссия  -  не  следственная комиссия/ и  Генеральной  прокуратуре  подготовить  обстоятельные материалы  и  установить степень ответственности всех должностных лиц,  которые были причастны как к разработке проекта бюджета  на 1994  год,  так и к исполнению закона,  о бюджете,  и когда такие материалы нам представят,они будут рассмотрены в нашей

 

     46

 

     комиссии и  во  всех  других  комиссиях,  и  мы   выработаем конкретные предложения. В этом смысл данного проекта

 

     ПОСТАНОВЛЕНИЯ.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Гадаю,  у проекті постанови це питання враховане.

 

     Слово має депутат Моісеєнко. За ним - депутат Бєльський.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Николай Янович, я записался на выступление и хотел бы задать вам вопрос, касающийся одного аспекта.

 

     В приложении   к   отчету   дан   перечень   предприятий   и объединений,  которые получали  из  бюджета  кредиты  в  связи  с временными  финансовыми  трудностями.  Меня насторожили вот такие цифры.  Южному машиностроительному заводу,  которым в свое  время командовал  Леонид  Данилович  Кучма,  выделяется  200 миллиардов карбованцев - и безвозмездно. А донецкой производственно-торговой фирме "Контур",  которая производит высококачественную обувь,  то есть то, чего у нас не хватает, дали почему-то лишь 50 миллиардов карбованцев  и  под  150  процентов.  А  если взять нашу угольную промышленность /о которой  мы  постоянно  говорим/,  то  для  нее выделено 1 триллион 890 миллиардов, но под 30 процентов.

 

     Не кажется   ли   вам,   что   здесь   проявляется  какой-то субъективный подход к установлению процентов?

 

     47

 

     АЗАРОВ М.Я.   Уважаемый   Владимир   Николаевич!   Уважаемые народные   депутаты!  Комиссия  по  вопросам  бюджета  специально рассматривала вопрос выделения бюджетных кредитов в 1994 году.

 

     Я не хотел бы забегать вперед - думаю,  мы еще  дадим  этому должную оценку,  - но могу сказать одно:  никакого экономического обоснования  решений,  касающихся  процентов,   сроков   возврата кредитов,   в   документах   Кабинета   Министров  установить  не представлялось возможным. В силу этого в

 

     1995 году  мы  потребовали  от  правительства  представления Верховному  Совету  предварительной  информации  об использовании бюджетных кредитов.

 

     И, надо сказать,  в 1995, году эта практика была прекращена. Что  же касается 1994 года,  то меня это так же возмущает,  как и вас. Думаю, мы еще дадим этому оценку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Бєльський. За ним - депутат Мухін.

 

     БЄЛЬСЬКИЙ В.І., член Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та соціального розвитку села /Василівський виборчий округ,  Запорізька область/. Шановний  Миколо  Яновичу!  Протягом 1994 року щомісячно швидкими темпами зростала інфляція. І я з вами цілком згоден і прошу своїх колег  підтримати  вашу  пропозицію  не  затверджувати  звіт  про виконання бюджету

 

     48

 

     за 1994 рік.  Ми будемо  затверджувати  звіт  про  виконання бюджету  за  1995  рік,  і думаю,  там буде така сама картина.  І проект бюджету на 1996 рік,  який ми будемо незабаром розглядати, також не вирішує проблем наших виборців, не полегшує їх життя.

 

     Тому я   пропоную,   щоб  разом  із  тими  документами,  які стосуються бюджету 1994 року, нам паралельно були надані висновки компетентних органів, Генеральної прокуратури.

 

     Також підтримую  пропозицію  депутата Ланового і прошу,  щоб вона була врахована при затвердженні звіту про виконання  бюджету за 1994 рік.

 

     Дякую.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Спасибо.  С вашими предложениями я согласен.  И хочу  добавить  несколько  слов  к  тому,  что   сказал   депутат Моисеенко.   Кредиты  предоставлялись  для  пополнения  оборотных средств  и  для  решения   конкретных   вопросов   реконструкции, технического  перевооружения  и  так  далее.  По нашему поручению Контрольно-ревизионное управление проверило,  как  использовались кредиты, и установило ряд фактов нецелевого их использования.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Мухін. За ним - депутат Довганчин.

 

     МУХІН В.В.,  голова  Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Київський виборчий округ, Харківська область/.  Николай  Янович!  Вы  нам сейчас рассказали о страшных вещах, и это прозвучало на всю нашу страну.

 

     49

 

     Только представить себе:  22 триллиона  карбованцев  в  1994 году  было  истрачено  не по назначению!  В то время как в том же году  не  было  средств  для  поддержки  промышленности  того  же Харькова,  Донецка,  других городов.  И кто же за все это понесет ответственность?

 

     Я могу сразу  предположить,  как  дальше  будут  развиваться события:  передадут  это  дело  прокуратуру,  прокуратура изучит, придет к заключению,  что кто-то  что-то  нарушил,  но  не  очень существенно,  так  сказать,  и  выводов  никаких  не надо делать. Поэтому я совершенно согласен с решением комиссии,  что отчет  об исполнении  бюджета за 1994 год не надо утверждать.  Надо сделать соответствующие выводы,  чтобы в дальнейшем никому из  чиновников не повадно было нарушать законы Украины, и освободить виновных от занимаемой должности.

 

     В связи с этим у меня такой вопрос.  Вы прекрасно понимаете, какие    выводы   сделает   Генеральная   прокуратура.   Комиссия предполагает рекомендовать правительству освободить этих людей от занимаемой должности?

 

     АЗАРОВ М.Я. Как только мы получим все необходимые материалы, то  рассмотрим  этот  вопрос  и  тогда  будем  выносить  решения, соответствующие степени нарушения закона.

 

     Что касается   тех  22  триллионов  карбованцев,  то  они  в совокупности  были   истрачены   на   подготовку   к   зиме,   на финансирование агропромышленного комплекса и так далее.

 

     50

 

     Другое дело, что они истрачены не в соответствии с законом о Государственном  бюджете.  Правительство  не  имеет  права   само определять,  что  финансировать:  то  ли  закупку топлива,  то ли оборону,  то ли культуру,  то ли еще что-либо. Вот эту линию мы с вами начали проводить и, думаю, доведем ее до конца.

 

     И если   правительству  необходимо  вносить  изменения,  оно должно обратиться в Верховный Совет. Мы с вами рассмотрим, примем поправки,  изменения к Закону о Государственном бюджете, и только тогда эти затраты приобретут характер законных.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  оголосив  депутата  Довганчина.  А  потім   - депутат Моісеєнко, він не задоволений відповіддю.

 

     ДОВГАНЧИН Г.В.,  секретар Контрольної комісії Верховної Ради України з  питань  приватизації  /Кельменецький  виборчий  округ, Чернівецька область/. Прошу передати слово депутатові Манчуленку.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  /Заставнівський  виборчий округ,  Чернівецька  область/.  Фракція  Народного  руху України. Шановний доповідачу!  Безперечно,  аналіз,  на підставі якого  ви подали цей проект постанови, є досить детальним і наводить нас на сумні роздуми.

 

     51

 

     Є свідчення не тільки того, що Закон про Державний бюджет на 1994 рік порушувався центральними органами виконавчої влади.  Він порушувався і місцевими Радами народних депутатів.  І хотілося б, щоб  Генеральна прокуратура розбиралася й на місцях,  тому що там також є конкретні порушення цього закону.

 

     Саме безконтрольність,  безкарність  призвели   до   великих розкрадань,  скажімо,  у  Державній  пробірній палаті України /10 тонн платини, золота, срібла,10 тисяч каратів природних алмазів і так далі/. Це за останні два роки.

 

     Тому хотілося б,  щоб звернули увагу і на місцеві бюджети. І взагалі,  щоб Генеральна прокуратура детально розібралась у  всіх зловживаннях, пов'язаних із бюджетом 1994 року.

 

     Дякую.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Спасибо.  В  отношении  местных бюджетов я хочу сказать  одно.  Мы  в  комиссии  уже  второй  год   рассматриваем исполнение   местных   бюджетов.   Безусловно,  бюджеты  областей исполняются   с   гораздо   большим   числом   отклонений,    чем Государственный  бюджет.  Это  однозначно.  Но  есть же бюджетные комиссии областных Советов  народных  депутатов,  есть  бюджетные комиссии   городских   Советов.  Они  должны  пользоваться  своим законным правом контроля за  исполнением  местных  бюджетов.  Эта работа  должна проводиться не только на государственном,  но и на местном уровне.

 

     52

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Моісеєнко, будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Спасибо,  Александр Николаевич.  Я не совсем удовлетворен  ответом,  потому  что  не  успел дополнить основной вопрос.  Вот,  к примеру,  раскрываем дополнения на странице, где идет   речь   о  капитальных  вложениях  в  наш  агропромышленный комплекс:  все выполнено.  Но ведь мы же знаем,  что это не  так. Абсолютно  не  так!  У  нас  в  округах есть сельскохозяйственные предприятия, и там совоем другая картина.

 

     Другой пример.  Мы говорим о социальной  защите  всех  слоев населения.  Смотрим  пункт  2  расходов:  учреждения  образования получили  на  1  триллион  менее   запланированного;   учреждения культуры  -  только  одну  треть  того,  что  было запланировано; учреждения здравоохранения,  физической культуры и  спорта  -  на одну треть меньше и так далее.

 

     Прежнее правительство мы отправили в отставку, но в нынешнем оказались фактически те же люди. Так где же наше правительство? В зале его нет,  и мы почему-то спрашиваем с Николая Яновича, будто он несет ответственность за неисполнение бюджета.

 

     Я понимаю,  что не в его силах было применить какую-то более высокую  степень контроля,  потому что то,  прежнее правительство Верховный Совет отправил в отставку,  а Президент его сохранил. Я спрашиваю:  где  то  правительство,  которое  должно отчитываться здесь вместо Николая Яновича?

 

     53

 

     АЗАРОВ М.Я.  Владимир Николаевич, позвольте вас поправить, Я не отчитываюсь, а излагаю мнение бюджетной комиссии и обосновываю проект постановления,  который мы внесли.  Поэтому вопросы,  надо бы,  по  логике  вещей,  задавать  по сути проекта постановления, который мы предложили.

 

     Я понял,  что у вас нет возражений по поводу  этого  проекта постановления.  Мы  предлагаем  отчет не утверждать и вернуться к его рассмотрению после получения всех необходимых  материалов  от Генеральной прокуратуры.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. З  цього  питання  ми  зустрічалися  з урядом 21 грудня.

 

     Спасибі, Миколо Яновичу.

 

     Шановні колеги,  є   пропозиція   прийняти   постанову   без обговорення.  Немає  інших  думок?  Хто  за цю пропозицію?  Прошу проголосувати./Шум у залі/.

 

     "За" - 233. /Шум у залі/.

 

     Будемо обговорювати?..  Зрозуміло. Деякі депутати записалися на обговорення. Висвітіть, будь ласка, список.

 

     На обговорення записалося дев'ять депутатів. Миколо Яковичу, сідайте, будь ласка.

 

     Скільки часу відведемо на обговорення? Щоб усі виступили.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Так  у  нас  же   еще   положение   о   прибыли предприятий... /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо    Яновичу,    сідайте.   Десяти   хвилин вистачить? Відводимо десять хвилин.

 

     Будь ласка, депутате Лавриненко. За ним - депутат Стененко. /Шум у залі/.

 

     Немає? Депутате  Пустовойтовський,  будь  ласка.  За  ним  - депутат Моісеенко.

 

     Прошу більше не записуватися.

 

     54

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.  С.,  заступник голови Комісії Верховної Ради  України  з  питань  бюджету  /Первомайський виборчий округ, Харківська область/.  Уважаемые коллеги!  Я  считаю,  что  вопрос исполнения  бюджета  за 1994 год был достаточно освещен в докладе министра финансов и в выступлении Николая Яновича. Поэтому, чтобы сократить    время,    предлагаю    ограничиться   тремя-четырьмя выступающими и принять  постановление,  подготовленное  бюджетной комиссией. Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Моісеєнко. За ним - депутат Білоус.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция "Коммунисты Украины". Когда я взял в руки этот отчет об исполнении бюджета,  то, честно говоря, сердцу стало больно за наше государство.

 

     Почему? Потому что воруют. Просто воруют - и все. Возьмем, к примеру, такую статью, как подоходный налог с граждан. Сегодня об этом никто не говорил, я поднимаю этот вопрос по крайней мере уже два года.  О чем речь? Треть доходов по этой статье не поступило. А в то же время,  как мы знаем,  наши граждане, имеющие настоящие дворцы и все  прочее,  которые  прячут  у  себя  в  мошне  многие триллионы,  уклоняются от декларирования доходов /о необходимости чего  мы  говорили  здесь  уже  неоднократно,  по  крайней  мере, коммунисты этого требуют/ и от уплаты подоходного налога.

 

     55

 

     Вот об  этом  почему-то  никто  не сказал ни в отчете,  ни в докладе.  А я знаю это точно из практики Донецкой области,  где у нас правит крупнейший бизнесмен,  возглавивший сейчас либеральную фракцию нашего Верховного Совета,  - Щербань  Владимир  Петрович. Мне было бы интересно узнать, сколько он получил за это время.

 

     Далее. Все  когда-то  говорили  о  том,  что  золота - а это валюта - у  нас  в  Украине  не  хватает,  что  у  нас  есть  его месторождения и необходимо развивать его добычу.  Что же мы видим в отчете? Выполнение по этой статье составляет всего 63 процента. А  речь  идет  о  капитальных  вложениях в добычу стратегического сырья,  об  экономической  самостоятельности  государства  и  так далее.

 

     Не выделены   из   бюджета   в  полном  объеме  и  средства, запланированные на содержание налоговой инспекции, нашей таможни, органов  внутренних  дел  и так далее,  а это структуры,  которые борются с мафией.  Интересное получается у  нас  государство.  Мы говорим  о  том,  что  должны  все  это контролировать,  наводить порядок в стране, и делаем ее наоборот.

 

     Я хотел бы  сказать  больше,  учитывая,  что  документ  этот объемный  и  есть  о  чем говорить,  но за неимением времени хочу закончить только одной фразой: воровству и грабежу в Украине пора давать оценку и прекращать его.

 

     21-го числа,  как вы знаете,  прошли массовые мероприятия. В моем округе,  например, в течение часа не работали школы, на всех шахтах  прошли  митинги.  Все  высказали  однозначное отношение к правящему  режиму.  Этот  правящий  режим   сохранен   фактически преступным руководством государства.

 

     56

 

     Поэтому я    убедительно   прошу   дополнить   этот   проект постановления  пунктом  о  персональной   ответственности   главы государства за то, что делается у нас в стране.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Білоус. За ним - депутат Буздуган.

 

     БІЛОУС В.О.,  член  Комісії  Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Київський виборчий округ, Полтавська область/.  Спілка офіцерів України.  Шановні колеги!  Інформація, яка прозвучала у  доповіді  Миколи  Яновича,  наводить  на  сумні роздуми.  Я отримав документи від віце-прем'єр-міністра Шпека, це він повідомляє,  що за цей період в Україні було вкрадено 10 тонн платини і 20 тонн золота. На жаль, це не набуло розголосу.

 

     Факти, наведені  в  інформації  Миколи Яновича,  і те,  що я сказав,  свідчить,  що в державі  немає  контролю  за  виконанням бюджету.  І  тому  оцей  проект  постанови  Верховної  Ради  я не підтримую,  тому  що  Генеральна  прокуратура  повинна   провести розслідування зловживань, які є в нас при виконанні бюджету.

 

     Закликаю вас  теж не голосувати за цю постанову,  бо якщо ми затвердимо звіт про виконання  бюджету  за  1994  рік,  так  само трапиться  і  зі  звітом  про  бюджет на 1995 рік,  і надалі.  Ми повинні покласти край зловживанням на рівні Кабінету Міністрів та інших державних структур.

 

     57

 

     Цей звіт  не  можна  затверджувати.  Ми  маємо звернутися до Генеральної прокуратури,  щоб вона провела перевірку  й  доповіла Верховній Раді.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ.Депутат Буздуган...   Депутате   Вітренко,   будь ласка. За нею - депутат Лановий.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики  та управління народним господарством /Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область/. Шановні  колеги!  Розгляд звіту про виконання бюджету за 1994 рік для  нас  має  особливе  значення   саме   тепер,   коли   нашому Президентові  Леонідові  Кучмі у Вашингтоні підкреслили:  якщо до квітня Державний  бюджет  1990  року  не  буде  затверджений,  то четвертий  транш  Україна не отримає.  І тепер буде робитися все, щоб швидше -швидше затвердити цей бюджет.

 

     А бюджет 1996 року будуть виконувати,  як тут сказали,  ті ж люди,  які  виконували бюджет 1994 року.  Ви пам'ятаєте,  у США в кінці 1995  року  Клінтон  відправив  на  місяць  у  неоплачувану відпустку  680  тисяч  службовців,  тому  що  конгрес не дав йому коштів на їх утримання.  Було сказано: нема коштів у бюджеті. Ось що таке бюджет!  І у всіх країнах світу тільки вищий законодавчий орган вирішує питання бюджету,  тільки він.  Ось чому для нас має принципове значення, що сталося з Державним бюджетом у 1994 році.

 

     58

 

     Усе, що сказав Микола Янович,  я цілком підтримую.  Але ми з депутатом Марченком вийшли зі своїм проектом  постанови.  У  чому його   особливість?   Дивіться:   у   проекті  постанови  комісії зафіксовано порушення виконання бюджету 1994 року,  але  не  всі. Взагалі  це детективна історія.  Бюджет приймається в лютому 1994 року,  це перше.  2 грудня 1994 року він змінюється повністю,  це друге.  І  за  один  місяць  -  за грудень 1994 року -з 29 статей дохідної  частини  бюджету  порушуються  28,  а  з   122   статей видаткової  частини  порушуються  105.  Ось як виконувався бюджет 1994 року.

 

     Тому я не можу погодитися з тим,  що пропонується в  проекті постанови від Комісії з питань бюджету. Те, що не затверджувати - це зрозуміло. Усім розумним людям зрозуміло, що цей звіт не можна затверджувати.

 

     Але пункт  3:  "Генеральній  прокуратурі  України перевірити порушення Закону України про Державний бюджет України на 1994 рік і  в  травні  1996  року  /у  травні!/  доповісти  Верховній Раді України".

 

     У квітні нами буде затверджений Державний бюджет 1996  року, транш  піде,Україна  знову отримає цей наркотик,  пан Гетьман /де там він,  мій дорогий?/ буде гратися ним на міжбанківській біржі, а ми будемо знову розглядати виконання бюджету 1994 року.

 

     І далі,   пункт   4:   "Рекомендувати   Президенту   України розглянути питання про персональну відповідальність членів  уряду та  інших  посадових,осіб,які  винні в невиконанні Закону України про Державний бюджет України на 1994 рік та  порушенні  бюджетної дисципліни".

 

     59

 

     Вибачайте мені,   яку  перевірку  треба  робити  Генеральній прокуратурі?  Є Закон про бюджет, він порушений. Повторюю: із 122 статей видаткової частини,  порушено 105. Тому... /я закінчую, не заважайте жінці/.  /Сміх у залі/. Тому ми вважаємо, що пункти 1 і 2 не потрібні,  бо все одно ми всіх порушень тут не перелічимо. А от  пункт  3  слід  викласти  в  такій   редакції:   "Генеральній прокуратурі  України  притягнути  до  відповідальності осіб,  які порушили Закон України про Державний бюджет,  і до 1 квітня /до 1 квітня.!/  доповісти Верховній Раді про виконання доручення".  Ще раз підкреслюю:  ми з вами повинні проголосувати,  щоб Генеральна прокуратура притягла до відповідальності.

 

     А якщо Президента... Ми з вами вже звернулися до Президента, щоб у лютому він зробив свою щорічну доповідь у  Верховній  Раді. Лютий   закінчується,   і   ніхто  не  збирається  робити  ніякої упереджувальної щорічної доповіді.  Тому звертатися до Президента тут  не  потрібно.  Ми  - вищий законодавчий орган,  і вирішувати повинні ми/.

 

     Пропоную підтримати  проект  постанови,  внесений  народними депутатами Вітренко і Марченком.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Виступає  депутат  Лановий.  За  ним  -  депутат Ковтунець.

 

     ЛАНОВИЙ В.Т.  Шановні народні депутати!  Це дуже  добре,  що бюджетна  комісія  проявила принциповість при оцінці і діяльності уряду, і виконання бюджету органами виконавчої

 

     60

 

     влади. Треба справу довести до кінця,  як і повинно  бути  у правовій державі. Генеральна прокуратура, має провести відповідне розслідування.   Ніякої   додаткової    інформації    Генеральній прокуратурі   не   потрібно.   У   неї  можуть  бути  експерти  з фінансово-економічних питань,  які пояснять слідчим,  які  статті Закону про Державний бюджет ким і як були порушені.

 

     Далі у  мене таке доповнення.  Треба дати доручення Кабінету Міністрів розробити й запропонувати механізм урахування державної заборгованості   1994  року  в  сумі  132  трильйони  карбованців /мабуть,  було б доцільно оформити цей борг у вигляді  фінансових боргових  зобов'язань  перед  Ощадбанком  України/  і  подати нам проект   погашення   цієї   заборгованості   в   наступні   роки, передбачивши  відповідне фінансування в бюджетах 1997-1998 років, а можливо, й у бюджеті 1999 року.

 

     І ще один висновок.  Нам треба не ховати голову в  пісок,  а точно  враховувати  в  бюджеті всі обов'язкові об'єктивні витрати держави.  У 1994 році був прийнятий бездефіцитний бюджет, а потім він  був  перевиконаний  за  витратами більш як на 60 процентів в абсолютних сумах.  І тепер ми не звертаємо уваги,  що  в  проекті бюджету    на    1996    рік   не   передбачається   фінансування житлово-комунальної сфери.  Витрати  на  цю  сферу  скорочуються, знімаються  дотації  з  цін  і  в той же час не збільшується сума субвенцій  громадянам  України,  які  будуть  із   своєї   кишені сплачувати за житло,  послуги й електроенергію.  Отже,  ми просто залишаємо цю сферу без фінансування. Вона не зможе існувати через збитки, і ми потім будемо відшукувати кошти для того,

 

     61

 

     щоб покрити ці збитки. А це - додаткові витрати з бюджету, і баланс бюджету на 1996 рік може бути порушений. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  час  вичерпаний...  Та  ми  вже повторюємося!  Ну що ще можна додати? /Шум у залі/. Я перепрошую. Будь ласка, депутате Ковтунець. Я його вже оголошував.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету Вересневий виборчий округ,  Рівненська область/.  Шановні колеги народні депутати!  Для вас і для наших виборців я  нагадаю деякі цифри,  які демонструють,  як закінчилось виконання бюджету 1994 року...  Освіта з державного  бюджету  замість  запланованих 17,5  трильйона  карбованців  отримала  16,7  трильйона;  охорона здоров'я замість запланованих  8,3  трильйона  -  3,4  трильйона; наука   замість   запланованих  7  трильйонів  отримала  менше  6 трильйонів карбованців.  Ось звідки починаються наші негаразди  й проблеми в соціальній сфері, які не можемо вирішити по сьогодні.

 

     Ці величезні  суми спрямовані нібито в народне господарство. Але досі не можна зрозуміти:  а який  ефект  від  тих  фінансових вливань?  Як  спрацювали цільові кредити для так званої підтримки пріоритетних галузей і в чиїх кишенях вони осіли?

 

     Мабуть, не варто наводити цифри,  їх уже сьогодні  наводили. Але варто нагадати, що 1994 рік був роком останньої

 

     62

 

     неконтрольованої емісії  в  нашій  фінансовій  системі,  яка призвела до обвального падіння курсу українського карбованця.  Як наслідок скорочення обігових коштів підприємств і чергове падіння виробництва.  А всьому  цьому  передували  гарячі  дискусії,  які влітку  1994 року велися тут навколо того,  як треба підтримувати наше сільське господарство та інші галузі.  І чим усе скінчилося? Врешті-решт,   для   повноти  картини  треба  назвати  імена  тих прем'єрів,  які керували урядом 1994 року,  імена наших же колег: Звягільського   і   Масола,  які  /особливо  Віталій  Андрійович/ відповідальні за те, як виконувався бюджет 1994 року.

 

     Через це  мені  абсолютно   не   зрозумілі   пасажі   колеги Моісеєнка.  Він,  очевидно,  не зрозумів,  кому,  яким керівникам треба адресувати його крицеві більшовицькі фрази.  Адже вони  тут добивалися того,  щоб оці люди й несли відповідальність за те, що вони  творили.  Даруйте,  відповідальність  мають   нести   перші керівники уряду.

 

     Я кажу про це не для того,  щоб комусь докоряти.  Безумовно, кожен має право на свої власні переконання,  має право виконувати свою  економічну  програму.  Але  й  за помилки треба відповідати сповна.  Треба довести розслідування до кінця,  щоб помилки  1994 року  -грубі,  страшні,  які  валили  нашу  економіку,-  не  були повторені в 1996 році.

 

     Дякую за увагу.

 

     63

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутате  Шевченко,  будь  ласка.   Одна хвилина.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,   член   Комісії   Верховної   Ради   України законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів  масової інформації   /Фастівський   виборчий  округ,  Київська  область/. Фракція Народного руху.  Шановні колеги!  Я,  здається,  виступаю останнім.  І те,  що сказав мій колега Ковтунець,  позбавляє мене необхідності зупинятися на деталях.  Я хотів би наголосити ось на чому.  Мені.подобається  не  формальний,  а  критичний  тон  цієї розмови.  І добре,  що  цей  критичний  тон  задали  представники фракцій, які опонують моїй фракції.

 

     Найбільші бюджетні   порушення   пов'язуються  з  діяльністю уряду,  особливо на рівні виконання місцевих  бюджетів  по  лінії вертикалі   виконавчої  влади.  Я  звертаю  вашу  увагу  на  таку обставину.  Про бюджет якого року йде мова? Про бюджет 1994 року. Чим  особливий  цей  рік?  Це - перший рік,  відколи ми починаємо нести відповідальність за наслідки нашої діяльності в цьому залі, коли  говоримо  про  порушення уряду і всієї вертикалі виконавчої влади.

 

     Так от,  шановні  колеги  і  передусім   шановний   товаришу Моісеєнко,  нагадую вам,  що коли ми тут лобами билися,  обираючи Прем' єра,  який півроку керував і зводив  кінці  з  кінцями  при такому бюджеті, ми бюлетені голосування забрали з собою,

 

     64

 

     про що  сказали  своїм  виборцям.  Поїдьте  й скажіть,  будь ласка,  шахтарям,  на яких ви посилаєтесь, що ви й ваші колеги по фракції агітували в цьому залі й доводили, що кращого Прем'єра та кращого уряду бути просто не може.  То оце і  є  той  уряд,  який робив  останні  емісійні  кредити  в сільське господарство,  який півроку зводив статті бюджету,  в результаті  чого  ми  маємо  ті наслідки, які маємо.

 

     Я вас  прошу:  давайте,  оскільки  ми вийшли на 1994 рік,  з цього моменту нести політичну відповідальність за наслідки  своєї діяльності як народних депутатів.  Пропоную таке /підтримуючи, до речі,  і вас,  тільки правильно адресуйте свої претензії/.  Нехай прокуратура   все  перевірить,  і  десь,  можливо,  в  травні  ми повернемося до розгляду цього звіту  і  до  наслідків  діяльності того уряду, який ви так ревно пропонували Україні.

 

     Дякую за увагу. /Оплески/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Це  аплодують на підтримку уряду,  я так розумію?

 

     Заключне слово. Миколо Яновичу, будь ласка.

 

     65

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые  народные  депутаты!  Ход  обсуждения показал,  что  к проекту постановления,  который внесла бюджетная комиссия,  существенные  изменения  предложила  только   народный депутат  Витренко.  Если в нашей редакции Генеральной прокуратуре предлагается осуществить проверку и  в  мае  доложить  Верховному Совету, то у нее более категоричное предложение, которое дословно звучит    так:    "Генеральной     прокуратуре     привлечь     к ответственности"...

 

     Но позвольте,  мы  с вами не можем командовать прокуратурой, уважаемая  Наталья  Михайловна.   Прокуратура   обязательно   это сделает,   если  усмотрит  в  деяниях  должностных  лиц  признаки преступления, злого умысла и так далее.

 

     На заседании нашей  комиссии  в  присутствии  представителей прокуратуры   эти   вопросы  тоже  дебатировались.  Формулировка, которую мы внесли  на  ваше  рассмотрение,  юридически  абсолютно правильна.  Если  признаки состава преступления будут обнаружены, прокуратуре не потребуется команда, она по своему статусу обязана возбудить  дело  о  привлечении к ответственности соответствующих должностных лиц.

 

     И о сроках.  Уважаемые народные  депутаты,  сегодня  уже  22 февраля.  Чтобы  прокуратура  до  1  апреля  рассмотрела  все эти материалы - это просто нереально. Надо записывать реальные сроки.

 

     Поэтому я  предлагаю  проголосовать  проект   постановления, внесенный бюджетной комиссией, и принять, наконец, решение.

 

     66

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, сіпайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!   Ставлю  на  голосування  проект  бюджетної комісії за основу.

 

     "За" - 188. Одну хвилиночку. Ставлю на голосування за основу проект постанови, внесений депутатами Марченком і Вітренко. Він у вас є. Чи зачитати? Зачитую.

 

     "Про звіт про виконання Державного бюджету України  за  1994 рік. Верховна Рада постановляє:

 

     1. Відзначити, що при виконанні Державного бюджету України в 1994 році були допущені порушення практично  всіх  статей  Закону України про Державний бюджет України

 

     на 1994 рік.

 

     2. Комісії Верховної Ради України з питань бюджету подати на розгляд  Верховної  Ради  України  та   Генеральній   прокуратурі інформацію про відхилення фактичного виконання статей бюджету від затверджених Законом розмірів.

 

     3. Генеральній    прокуратурі    України    притягнути    по відповідальності  осіб,  які порушили Закон України про Державний бюджет України на 1994 рік і до 1 квітня доповісти Верховній Раді про виконання доручення.

 

     4. Звіт  про  виконання  Державного  бюджету  за 1994 рік не затверджувати".

 

     Ставлю цей проект на голосування за основу.

 

     "За" - 167. Теж не проходить. /Шум у залі/

 

     Одну хвилиночку.  Я тоді на ваше прохання ще раз  ставлю  на голосування за основу перший проект - той, що подала

 

     67

 

     комісія. /Шум  у  залі/.  Та  навіщо поіменно?  Голосуємо за основу проект бюджетної комісії.

 

     "За" - 232. Прийнято.

 

     Які є зауваження? /Шум у залі/. У цілому?

 

     На прохання депутатів ставлю на голосування проект комісії в цілому.

 

     "За" - 212. Спасибі. Прийнято.

 

     Шановні колеги,  я думаю,  що на питання,  які ми ще повинні розглядати,  залишилось обмаль часу.  Але  є  проект  Закону  про ратифікацію Угоди між урядом України і урядом Китайської Народної Республіки про морський транспорт, який ми можемо прийняти.

 

     Ставлю його на голосування.

 

     "За" - 233, Прийнято.

 

     Розгляд решти питань потребує часу.  З урахуванням того,  то на  завтра  ми плануємо годину відвести на "Різне",  пропоную оці сім хвилин, що залишилися, використати для "Різного".

 

     Будь ласка,  запишіться  на   виступи.   Є   вже   записані? Висвітіть, будь ласка, список.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Перед   тим  як  перейти  до  процедури  виступів  у "Різному",  я  просив  би  керівників  фракцій   залишити   своїх представників   на   понеділок.  Завтра  в  робочому  порядку  ми опрацюємо схему роботи.  Я маю на увазі, що Олександр Миколайович завтра весь час буде на місці, зустрінеться з

 

     68

 

     керівниками фракцій   або   їх  представниками,  адже  треба готуватися  до  прийняття  Конституції,  опрацьовувати  варіанти. Протягом  того  тижня йтиме робота в округах,  а наступний за ним тиждень у сесійному режимі буде неповний,  оскільки  там  випадає свято.

 

     Робочий текст уже,  власне,  готовий,  з усіма порівняльними таблицями тощо, і представникам фракцій /кому фракції доручать цю справу/ треба сідати й працювати над нормами Конституції.

 

     У Законі  про  порядок  прийняття  нової  Конституції  треба визначити  принципові  позиції,  розуміючи,  що  Конституцію  має прийняти Верховна Рада.  Мені здається,  можна записати й запасні варіанти про всяк випадок,  але в основному слід орієнтуватися на те,  щоб Верховна Рада прийняла Конституцію. А це означає, що нам треба домовитися з багатьох передбачених там позицій  і  створити документ,  який буде універсальним,  дасть змогу відстоювати свою політичну   позицію,   бачення   організації   державної   влади, організації  місцевої  влади  тощо.  Щоб  це  було гарантовано на багато років наперед, незалежно від того, яка сьогодні людина при владі,  який  склад  парламенту тощо.  Щоб ми одержали нормальний інструмент для управління  демократичною  державою,  як  це  в  в Європі, принаймні, чи у світі. І саме тому дуже багато залежатиме від позиції комісії,  від позиції фракцій і від  нашої  здатності слухати  один  одного  при  розгляді  цих  питань,  Тому я ще раз звертаюся до голів фракцій:  найперше - продумайте,  чи  ви  самі будете братися за цю роботу, чи

 

     69

 

     доручите своїм  представникам,  які  добре  обізнані  з  цим питанням і виражають волю фракції,  щоб вони мали змогу  говорити від  імені  своїх  колег  і  після  того,  як  між фракціями буде досягнуте  якась  домовленість,  переповісти  своїй  фракції  про результати. Зрозуміло?

 

     Тому я  просив  би  до  завтра  визначитися,  завтра  ж буде призначений час,  і в понеділок ми починаємо  працювати  в  цьому напрямі.

 

     Щодо підготовки тексту.  Поки що є /принаймні, я бачив/ лише два  примірники  підготовлених  порівняльних  таблиць  і   всього матеріалу.  А  з  цього можна видрукувати текст робочого варіанта Конституції.  Але я  просив  би,  щоб  іще  до  розгляду  його  в Конституційній   комісії   туди   було  передано  думку  фракцій, визначену під час таких консультацій.  Простіше буде розглядатися варіант тут,  у залі, якщо він частково буде вже погоджений. Тому переконливо прошу вас дуже серйозно підійти до цієї справи.

 

     Хто ще хотів виступити в "Різному"? Хто записаний?

 

     Депутате Білоус, будь ласка.

 

     БІЛОУС В.О.  Шановний   Олександре   Олександровичу!   Прошу передати слово Шейку Петру Володимировичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     70

 

     ШЕЙКО П.В.  Шановний Олександре Олександровичу! Ми тут добре знаємо, який ви великий майстер говорити і не сказати суті. Тому, я знаю...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть,   будь  ласка,  мікрофон...  Ви  подумайте спочатку,  про що говорити.  Я таких узагальнень ні  до  кого  не допускаю.  Те,  що  я  кажу,  я  кажу відверто і відразу по суті. Думайте, будь ласка.

 

     А поки що слово  депутату  Степанову.  Будь  ласка.  /Шум  у залі/. Я потім дам вам слово.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці  /Слов'яносербський виборчий   округ,   Луганська   область/.   Уважаемый   Александр Александрович!  Мы почему-то постоянно  устраиваем  в  парламенте гонку и не возвращаемся к тем вопросам,  которые уже рассмотрели. Я имею в виду прежде всего

 

     71

 

     вопрос о выплате заработной платы бюджетникам. Как известно, мы определили срок выплат до 15 февраля.  Сегодня уже 22 февраля, а мы к этому вопросу не возвращаемся, хотя в графике, который нам дали /думаю,  только проформы ради/ указано 25 февраля. А это уже нарушение со стороны правительства.

 

     Я помню,  как  вице-премьер  Евтухов  обещал  нам  составить график,погашения   задолженности  по  зарплате  шахтерам.  Такого графика я не видел, да и мои коллеги, у которых я спрашивал, тоже ничего подобного не видели.

 

     Поэтому я  предлагаю  или  завтра,  или  буквально  с начала следующего месяца вернуться к  этому  вопросу,  потому  что  идет масса  нарушений  -  и  по  выплате  бюджетникам,  и  по  выплате шахтерам.

 

     И надо  рассмотреть  конкретно  выплату   задолженности   по объединениям, потому что есть любимчики и есть такие, кому до сих пор не перечислили денег на зарплату в полном размере.

 

     Спасибо.

 

     72

 

     ГОЛОВА. Відповідач на ваше запитання;  Міністерство фінансів щопонеділка  дає  інформацію  про  хід  виплати заборгованості по заробітній платі в бюджетній сфері.  Кожного понеділка відповідно до  нашого  рішення  Президія  одержує таку інформацію,  і голови комісій та керівники фракцій повинні  знайомити  з  нею  народних депутатів.

 

     Будь ласка, депутате Шейко.

 

     Я вас  прошу не ображатися.  Я ж стосовно до вас узагальнень не роблю, і ви не робіть їх стосовно до мене, будь ласка.

 

     ШЕЙКО П.В.  Шановний Олександре  Олександровичу.  Я  всетаки хочу  з'ясувати  одне  питання,  яке  цікавить мене й депутатську групу "Центр".  У понеділок до  Верховної  Ради,  наскільки  мені відомо,  прибував  голова  Державної думи Росії Селезньов і лідер фракції комуністів Державної думи Зюганов,  а з ними, очевидно, й інші члени делегації.

 

     Мені хотілось би знати, хто запрошував цю офіційну делегацію до нашого парламенту?  Чому про це запрошення  не  знає  Президія Верховної  Ради,  не знають народні депутати?  Яке передбачається процедура цих  переговорів,  які  будуть  прийняті  рішення,  які напрацьовані матеріали?

 

     Мене це дуже цікавить, бо я вважаю, що все-таки представники Державної думи Росії  -це  наші  колеги,  парламентарії.  І  мені хотілося   б   знати,   на   основі   яких   вихідних  матеріалів відбуватимуться ці переговори.

 

     Дякую за увагу.

 

     73

 

     ГОЛОВА. Відповідаю.  Скажіть тоді мені,  будь  ласка,  Петре Володимировичу,   коли   вам  за  два  роки  нашої  діяльності  в парламенті було відомо про те,  які вихідні дані були  при  наших зустрічах із делегаціями парламентів інших держав? Якщо приїжджає парламентська делегація з іншої держави,  то це треба  вітати.  І якщо  ця  Дума  тільки  сформувалася й приїжджає,  щоб встановити нормальні контакти з нашим парламентом, то це теж треба вітати.

 

     А крім того,  для участі в переговорах  із  цією  делегацією запрошуються всі фракції Верховної Ради.  Всі про це попереджені. /Шум у залі/.Я прошу уваги.  Спокійно.  Усі попереджені.  Чим  ви незадоволені,  не розумію?  Вас треба запросити?  То давайте й ви приходьте.  Роз'їжджаються чи не  роз'їжджаються?  Так  справа  в тому,  що не ми ж визначаємо можливість приїзду.  Це погоджується найперше тією стороною,  яка  приїздить.  Я  був  на  чолі  нашої парламентської  делегації в Росії в червні 1994 року,  і тоді там не було пленарних засідань.  Але ж  це  не  означає,  що  то  був неуспішний  візит,  або  не  було  встановлено контактів.  /Шум у залі/.  Хто запрошував?  У чому проблема,  я не розумію?  /Шум  у залі/.

 

     Ви хочете,  щоб  не приїздили делегації чи що?  Якщо це так, то,  будь ласка,  працюйте.  Від групи "Центр",  будь  ласка,  ви запрошуйте. /Шум у залі/.

 

     74

 

     Приїздить повноцінна  делегація  на чолі з головою Державної думи.  В  її  складі,  якщо  не   помиляюсь,одинадцять   чоловік. Представники  всіх  думських  фракцій.  Я  запрошував  як  Голова Верховної Ради,  поздоровляючи з обранням  Селезньова  на  посаду керівника  Думи.  І думаю,  що правильно зробив,  а як же інакше? /Шум у залі/.

 

     Мене дивує, що раптом виникає таке питання. /Шум у залі/.

 

     Наступне засідання завтра о 10 ранку.

 

     75

 

     ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  правової  політики і судово-правової реформи /Глухівський виборчий округ,  Сумська область/.  Уважаемые народные  депутаты! Вопрос,  который мы сейчас обсуждаем, чрезвычайно важен, и я хочу выразить в связи с этим как свое  личное  мнение,  так  и  мнение нашей  Социалистической  фракции.  Его  я высказывал на заседании Комиссии  по  вопросам  правовой  политики   и   судебно-правовой реформы, где преобладал иной подход к данной проблеме.

 

     Поддерживая все  то,  о чем докладывал депутат Чиж,  я и мои товарищи по фракции считаем,  что надо обязательно принять закон, который  определил бы порядок принятия новой Конституции Украины. Необходимость в этом есть,  она фактически  доказана  как  Иваном Сергеевичем,  так и выступавшими здесь "за" и "против". Речь идет ведь об Основном Законе страны,  который принимается не на год  и не на два, и поэтому у нас нет права на ошибки.

 

     А с  другой  стороны,  вспомните,  как в этом зале отдельные депутаты два созыва подряд восхищались  Конституцией  США.  Тогда подчеркивалось,   что   президенты   там  приходят  и  уходят,  а Конституция все та же на протяжении более чем двух столетий.  Так почему же так радикально изменился подход к данной проблеме?

 

     76

 

     Если мы будем исходить из принципа: появился новый Президент

- даешь новую Конституцию,  то уважения к  ней  как  к  Основному Закону никогда не будет, ибо не будет в нем основательности. Не с колена, не в спешке это закладывается.

 

     И еще  одно  замечание.  Коль  мы  хотим  быть  похожими  на цивилизованные    страны    /а   такое   желание   здесь   многим подчеркивалось не раз/,  то надо  и  действовать  соответствующим образом.   Законодательство   многих   стран   исключает  вольное обращение с конституцией даже самих  законодателей.  Например,  в ФРГ даже конституционное большинство парламента не может изменить основополагающие статьи конституции.  Почему же это не замечается и не принимаемся за образец у нас?

 

     Я участвовал   в   совещаниях   и  симпозиумах,  на  которых большинство  ведущих  в  Украине  ученых-правоведов   не   только поддерживали  идею  законодательного определения порядка принятия Конституции,  но и давали этому научное  обоснование.  Кстати,  в печати  есть соответствующие публикации специалистов.  Я полагаю, что оппонентам это  известно,  ведь  не  только  себя  одних  они читают.

 

     Таким образом,  Закон  о  порядке принятия новой Конституции Украины нужен,  и я прошу коллег  народных  депутатов  поддержать предложенный проект.

 

     Вместе с тем я вынужден также дать опровержение спекуляциям, которые кладут начало кампании  по  обвинению  социалистов  и  их лидера  А.Морова  в срыве конституционногопроцесса.  Хотя цель ее прозрачна: направить недовольство населения результатами реформ в другое русло.

 

     77

 

     Обвинения в    том,    что    левые,   дескать,   нелогичны, непоследовательны и против Конституции - беспочвенны и  абсурдны. Напомню,  что  в  предвыборной  платформе Социалистической партии изложено все,  что мы сейчас  отстаиваем.  Может  быть,  было  бы целесообразно  опубликовать в "Голосе Украины" эти документы,  то есть то,  с чем представленные в Верховном Совете Украины  партии шли на выборы в 1994 году. А когда измышления о социалистах,как о противниках принятия новой Конституции, исходят из президентского окружения, то я вправе поставить вопрос: Леонид Данилович, неужто и у вас тот же синдром,  что и у Бориса Николаевича? Неужели и вы сочли  "не  царским  делом" помнить высказанные мною лично вам на ряде  встреч,  начиная   с   декабря   1994   года,   предложения сосредоточить  совместные усилия на разработке новой Конституции, не подменяя ее известным законом?

 

     Но тогда вы возразили: "Якщо ми й приймемо нову Конституцію, то  тоді  доведеться йти на нові вибори як Верховної Ради,  так і Президента" - и склонили представителей фракций  /не  без  помощи С.Головатого/  к той работе,  которая завершилась Конституционным договором.

 

     Позицию Социалистической  фракции  я  отстаивал  открыто   и честно,   не  нарушая  правил  политической  этики.  Поэтому  мне непонятно,  как с точки зрения порядочности можно обвинять нас  в том, чего не было и даже не предполагалось?

 

     78

 

     Вчерашняя пресс-конференция Д.Табачника, которая проводилась в  том  же  ключе,позволяет   сделать   вывод,   что   не   глава Администрации Президента выражает его мнение, а совсем наоборот.

 

     И последнее.  Господа демократы, вы опять лукавите, отвергая данный  проект  закона  и  надеясь  принять  Конституцию  простым большинством,  как  обошлись с Законом о государственной власти и местном   самоуправлении   -   так   называемым   Конституционным договором.  Демократию  таким  образом  не  обретают,  а  теряют. Одумайтесь и согласитесь с нами.

 

     79