Стенограма пленарного засідання

20 лютого 1996

               ЗАСІДАННЯ  ДВАДЦЯТЬ  ШОСТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  20  л ю т о г о  1996  р о к у

                      16.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Проводиться  поіменна  реєстрація. Будь

 ласка.

      Зареєструвались   депутати   в   кількості   350

 чоловік.

      Слово   для   співдоповіді   надається  Рябченку

 Олександру  Володимировичу -заступнику Голови Комісії

 з питань фінансів і банківської діяльності.

 

      РЯБЧЕНКО О.В.

 

      Уважаемые депутаты, Комиссия по вопросам банков,

 финансовой   и   банковской   деятельности  на  своем

 заседании    рассмотрела    предложенный    Кабинетом

 Министров  законопроект  и  предлагает  отклонить его

 Верховному Совету.

      Основания  для отклонения следующие. С принятием

 указанного  законопроекта  был  бы  введен  новый вид

 налогов,  который  не предусмотрен Законом Украины "О

 системе налогообложения".

      Второе.  Как  новый  вид налогов, этот вид, этот

 налог  не уплачивался бы предприятиями с иностранными

 инвестициями, и национальные предприятия оказались бы

 в  худшем  положении,  чем предприятия с иностранными

 инвестициями.

      Третье.  Часть  предприятий,  в том числе многие

 сельскохозяйственные,  сегодня  функционируют  только

 лишь  потому,  что  выполняют бартерные сделки. И при

 введении   этого   налога   эти   предприятия   также

 остановятся, как и те, которые уже стоят.

      Ряд технических деталей. Мы считаем, что если бы

 такой   налог  был  введен,  то  невозможно  было  бы

 освобождение  специально  уполномоченных  предприятий

 Кабинета  Министров,  освобождение  от  уплаты  этого

 сбора.

      И  в  целом,  мы считаем, что этот вопрос, как и

 любое  введение  нового налога, должен быть тщательно

 экономически  проработан, должен быть сделан вывод не

 только,  сколько  денег  поступит в бюджет, если этот

 новый  налог  будет  существовать,  но и каково будет

 состояние  тех  предприятий, которые этот налог будут

 уплачивать,   и   чем   это  обернется  в  целом  для

 производственной отрасли Украины.

      Поэтому    мы   предлагаем   этот   законопроект

 отклонить,   если   в  дальнейшем  Кабинет  Министров

 сделает  технико-экономический  анализ  при  введении

 этого  или какой-то другой ставки обязательного сбора

 при  осуществлении  бартерных  операций, то это будет

 рассмотрено.  На  сегодняшний  день  такого  нет и мы

 просим  сессию  поддержать наше предложение отклонить

 законопроект.

 

      ГОЛОВА.  Чи є запитання до доповідача? Степенко.

 

      СТЕПЕНКО.

 

      Ну,  перш  за все, я думаю буде обговорення там,

 скажу,  Олександре  Олександровичу, я хочу підтримати

 комісію,  і в мене до вас, до комісії таке запитання:

 от  ви  дивиться на нашу повістку дня, коли дивимось,

 страхування,  патентування,  мито,  додаткові збори,-

 таке  враження  складається,  що  ми  від  отих  усіх

 поборів  піднімем  економіку  держави.  Не займеємося

 тим,  що  піднімати  виробництво і тільки виробництво

 може  нас  спасти,  а  займаємося ми от цими, ну, так

 сказать,   зборами  із  виробника,  який  ледве-ледве

 дихає.  Яке  ваше  враження  от  цього  чи  небажання

 піднять виробництво, чи дійсно нерозуміння справи, чи

 немає  фахівців  там  у Кабінеті Міністрів в кінці то

 кінців.

 

      РЯБЧЕНКО.  Я  думаю,  что  условия  для создания

 нормального функционирования производства -это и есть

 принятие  экономических  законов.  Поэтому то, что на

 сегодняшний  день  стоит 6 экономических законов -это

 очень  хорошо.  То,  что  не  все тексты этих законов

 такие,  как  мы  хотели  бы,  так  на  то мы с вами и

 депутаты  и примем те, которые нужны. В том числе вот

 по ьартерным, я считаю, что мы отклоним, а по госмыту

 мы приняли (то, что касается граждан).

 

      ГОЛОВА.  Ще  запитання  є?  Будь ласка, Кожушко.

 Тоді,  будь  ласка, запишіться, бо я думав, що більше

 не  буде  запитань,  а  оскільки  є, то запишіться на

 запитання.  Будь ласка. Опублікуйте список. 10 хвилин

 вистачить, я бачу, так? Безсмертний , будь ласка.

      Але ж Кожушко вже оголошений... Почекайте... Ну,

 потім Кожушко...

 

      БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П., 220 виборчий округ.

      Олександре   Володимировичу,   в   принципі,   я

 погоджуюся з вашим твердженням...

 

      ГОЛОВА.  Ви говоріть...

 

      БЕЗСМЕРТНИЙ  Р.  П....  з вашим твердженням щодо

 поданого   законопроекту.   Але   все-таки,  все-таки

 бартеризацію    і   саму   процедуру   цю   необхідно

 регулювати...  В іншому випдаку процес бартеризації -

 він  просто паралізує органи влади, до бюджетів яких,

 фактично,  не  надходять  кошти...  Ви ж знаєте, що є

 окремі  райони,  де підприємство одне обслуговує весь

 район. В таких умовах підприємство, переходячи на 90%

 обігу товарів бартером, воно фактично не надає жодної

 копійки   до  місцевого  бюджету.  Чи  не  бачите  ви

 вирішення     цієї     проблеми,    скажімо,    через

 оподаткування?   Податком   на  додану  вартість,  чи

 податком   на  прибуток  оцієї  процедури  бартерного

 обігу?

 

      РЯБЧЕНКО.  Я  б  погодився з вами, що довести

 систему  оподаткування  до бартерних операцій -це має

 більш  економічного  сенсу, ніж введення спеціального

 державного  збору  з бартерних операцій. Але зараз ми

 обговорюємо   питання,   чи  вводити  чи  не  вводити

 державний збір. То ми пропонуємо не вводити!

 

      ГОЛОВА.  Задоволені відповіддю, так?

      Кожушко - він оголошений був...

 

      КОЖУШКО О.М.

      Я просил бы ответить на такой вопрос. О том, что

 формой    расчета    бартерной    операции   является

 первобытно-общинные   формы,   то   нет   ли  анализа

 правительства   или  вашей  комиссии  вот  с  момента

 организации такого расчета? Сколько злоупотреблений

 и    какие    убытки   нанесены   государству   из-за

 недобросовестного  составления этих бартерных сделок.

 Или не пора нам (..........) этот закон и принять его

 в  какой-то форме, определится, назначить такую дату,

 когда  (...........)  будет минимальная, форма обмена

 валютных  операций.

 

      РЯБЧЕНКО.  Я  с вами могу согласиться, Александр

 Михайлович, но, к сожалению, введение силовое какого-

 то  конечного  срока,  когда  мы  запланируем вывести

 бартер из хозяйственного оборота, для нас невозможно.

 Это   связано   с  отсутствием  оборотных  средств  у

 предприятий.

      Когда   эти  оборотные  средства  у  предприятий

 будут, то, конечно, бартер будет вытеснен нормальными

 хозяйственными  сделками.

      Но  на  сегодняшний  день,  елси  мы даже примем

 решение,   через  месяц,  через  два,  через  три,  у

 предприятий  других возможностей, кроме бартера, нет.

 Это вынужденная  яорма  действия.

      А   вот   что   касается   первого   вопроса   -

 злоупотребления,  то  я  думаю,  Григорий Емельянович

 имеет   эти   материалы,  ан  е  наша  комиссия.  Это

 Омельченко, по борьбе с организованной преступностью.

 

       ГОЛОВА.    Олександр   Михайлович   задоволений

 відповіддю?  Ну,  ви  не задоволені, але сьогодні вам

 більше  відповіді,  мабуть, ніхто не  дасть.

      Будь ласка,  Радько.

 

      РАДЬКО.

      Я прошу  передати  слово Вітренко.

 

      ВІТРЕНКО.

      Шановний  доповідачу, чи співдоповідачу! Нам тут

 майже півгодини лекцію читав Мітюков, але він стільки

 ереплутав  в  цій  лекції!  Він  переплутав причину і

 слідство.  Я  думаю,  може,  хоч ви розкажете правду,

 чому  зростає  бартеризація економіки, в чому причини

 цього?  Бо  коли ми з'ясовуємо причини, тоді ми маємо

 змогу  їх  подолати.

      І,  будь  ласка,  як працюючи в групі, комісії з

 банківської  діяльності,  будь ласка, підкресліть, що

 бартеризація   економіки  почав  Леонід  Кучма  своїм

 декретом  "Про валютне регулювання", який він прийняв

 весною  1993  року  і  цим  нанів збитки Україні в 27

 мільйонів  доларів, а от звідси, скажіть, будь ласка,

 що  нам робити, щоб знизити ступень бартерізації, але

 не таким чином, щоб наказати невинних, а таким чином,

 щоб виправити стан в екноміці, будь ласка.

 

      РЯБЧЕНКО.  Наталья  Михайлівна, от, я впевнений,

 що  основний принципп від чого пішла бартерізація -це

 нестаток  обротніх  коштів  підпприємства,  коли нема

 оборотніх коштів, то звичайно це буду товарний обмін.

 Ну,  це  бартер,  так, найбільш рийнятна форма такого

 обміну.

      Те, що стосується відкіля воно пішло, я б так не

 оцінював  однозначно, що це від цього декрета, це від

 цього декрета, а взагалі, як з цим боротися, то треба

 відійти  від макроекономічних показників і перейти на

 аналіз  праці  підприємства  при кожному економічному

 законі,  як  воно буде вігнукнеться на підприємстві і

 зробити  аналіз.  От  держава,  от  підприємство,  як

 зробити  так, щоб і в державі було достатньо податків

 в  бюджет і так, щоб підпримство могло працювати і ці

 полдатки  сплачувати. Одесь в оцій рівновазі, оце і є

 економічний  сенс  політики  Уряду,  я вважаю, що так

 воно овинно  бути. І тоді не буде бартерних  сдєлок.

 

      ГОЛОВА.  Задоволені  відповіддю? Завдоволені....

 Волковецький.

 

      ВОЛКОВЕЦЬКИЙ.

 

      Івано-Франківщина.

      Загально  відомо  і тут уже було сказано про те,

 що  бартерізація  завдає  значних  збитків в бюджет і

 особливо   місцевому  бюджту.  Значить,  я  хотів  би

 запитити  чому  немає  точки зору Кабінету Міністрів?

 Мені   здавалося,   що   Кабінет   Міністрів  мав  би

 висловитися  і  я  маю  на  увазі те, що цей закон чи

 проект закону потрібно розглянути вже тепер. Оскільки

 чим  швидше  ми  його  розглянем,  тим  будуть меньші

 збитки  і  тим швидше буде поповнюватися бюджет. Нема

 сенсу  його  відтягувати  далі.  Кожен  день відтяжки

 завдає, повторюю, певних збитків, значних збитків. До

 речі, сума яких до сих пір не оцінена.

      Ваша думка.

 

      РЯБЧЕНКО   О.   В.  Те,  що  стосується  позиції

 Кабінету  Міністрів,  то я вважаю, що сам представник

 Кабінету висловить цю позицію.

      А  те,  що  стосується втрат бюджету, то так, то

 великі втрати бюджету, але я б не хотів, щоб ми зараз

 прийняли  спробу, щоб усі ці кошти в бюджет стягнути,

 бо  це  призведе  до того, що підприємства взагалі не

 будуть  їх сплачувати. Вони зупиняться і не будуть їх

 сплачувати  ніяких  коштів в бюджет, ніяких податків,

 ні  цього  податку,  ні  податку з прибутку. Ніхто не

 виграє  з цього. Розумієте, тут перемоги не буде, тут

 буде взаємна поразка у всіх.

      Оце і єсть проблема знайти оцю розумну серидину.

 Її  треба  шукати  сумісно  з  Верховною  Радою,  і з

 Урядом,  і  з  Адміністрацією  Президента.  От  де та

 розумна  риска, з якої ми маємо брати податку, а вище

 якої ні. Оце ми її і шукаємо, коли була постанова про

 основу  податкової  політики  в  Україні  прийнято  в

 першому  читанні. Це не просто знайти, повірте. Як би

 було  просто,  то  уже  б  знайшли,  чи вони, чи ми б

 знайшли вже.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Анісімов.

 

      АНІСІМОВ Л.О. 178, город Запорожье.

      Я Александр Александрович утром говорил по этому

 поводу.  И  мы уже как раз подошли к этому моменту. Я

 поддерживаю  позицию  комиссии. Вопрос с рассмотрения

 надо  снять.  Появляется  дополнительный  налог. Мы с

 вами,  помните, принимали когда налоговую политику, я

 не  случайно  вносил  предложение:  давайте  все-таки

 зафиксируем  30  процентов  с  прибыли и не больше. А

 потихонечку  Правительство  подкезжает  то  слева, то

 справа,   и  на  сегодняшний  день  получается  такая

 картина.

      И  отвечая  своим коллегам, процесс бартеризации

 не  начался в 1993 году, он начался в Советском Союзе

 в  1989-1990  год,  когда,  действительно,  оборотные

 средства  начали  вымываться у предприятий. И сначала

 устанавливалась  определенная  квота, потом эта квота

 была  снята  и  так  далее.  Поэтому  я думаю, что на

 сегодняшний   день   нельзя  дополнительный  налог  и

 налоговое   бремя  ложить  на  предпринимателя  и  на

 промышленника.    Если    кто-то   думает,   что   мы

 дополнительно  получим  налог,  мы  вообще  ничего не

 получим,  мы  его  разложем  на лопатки. Потому что в

 металлургическом комплексе эта сумма составляет 70-80

 процентов  от  всех  операций,  которые  они  сегодня

 выполняют.

      Поэтому  я  поддерживаю  комиссию,  прошу вопрос

 этот поставить на голосование и снять с рассмотрения.

 

      ГОЛОВА. Дякую.

      Пронюк,   останнє   зауваження   чи   запитання,

 вірніше.

 

      ПРОНЮК

      Тисменецький,    205,    Євген   Пронюк,   група

 "Державність", Українська республіканська партія.

      Шановний  доповідачу!  На  жаль,  захищаючи свій

 погляд,  ви  не  назвали  жодних  цифр,  як це зробив

 доповідач  попередній,  захищаючи  цей  проект.  Тому

 відчувається  брак  аргументацій  в цій справі.

      Але  я  хотів  вас  спитати  ось  що.  Чому  би,

 скажімо,   потім   не  відрегулюємо  поки  в  нас  не

 розвинуться   економічні   відносини  і  перейдуть на

 справді  ринковий  шлях,  який  належить,  це  так би

 мовити,..............?  Чому  нам  не  ввести  зараз,

 невтручаючись хоча би, ну, тимчасово, маючи на увазі,

 що  ми  можемо через півроку повернути, подивитися як

 він   буде  працювати  і  скасувати?  А  поки  що  я,

 наприклад,  бачу просто втратим величезні для бюджету

 в цій справі.

      Так що треба щукати оптимального варіанту.

 

      РЯБЧЕНКО.  Я  так  вважаю, що коли ми введемо

 оцей  державний  збір,  то ми повернемось до цього не

 через  півроку, а через два місяці, коли підприємства

 металургійного  комплексу  зупиняться.  І  буде  дуже

 гостре  питання:  що нам зробити, щоб відновити працю

 всіх  підприємств. Тоді ми знову, скажемо... Це треба

 відмінити  державний  збір,  то  навіщо його вводити,

 коли ми бачимо, що це зупинить підприємство? Не треба

 вводити,  треба  шукати інші інструментарії отримання

 грошей  в  бюджет,  а  не  через  державний  збір від

 бартеру.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Сідайте,  будь ласка.

      Чи є потреба брати участь в обговоренні?

      З  процедури  Антон  Антонович  Коропенко,  будь

 ласка.

 

      КОРОПЕНКО А.А.

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 народні обранці, в мене є пропозиція: не обговорювати

 і можна було і питання не задавати.

      Олександре    Олександровичу,    є    пропозиція

 профільної  комісії, тому я просив би поставити зараз

 на голосування і розійтися миром. Тому що обговорення

 буде ще півгодини, а результат буде один.

      Я  дуже  просив  би  поставити  на голосування і

 відправити його на доопрацювання.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.   У   нас   є  записаних  на  виступи  7

 депутатів.    Анісімов   вже   свою   думку   сказав,

 Чернявський,   здається,  його  теж  підтримує.  Одну

 хвилиночку, зараз.

      Будете виступать ще, да?

      Тоді, можливо, враховуючи те, що специфіка така:

 комісія  розробляла, вносить пропозицію відхилити цей

 законопроект,   то,   може,   давайте  за  скороченою

 процедурою: два - за, два- проти. Можна так?

      Ну,  давайте  тоді: хто за те, щоб за скороченою

 процедурою     розглядати     це    питання,    прошу

 проголосувати.

 

      "за"

 

      Прийнято рішення.

      Будь  ласка, Анісімов буде проти цього... Да, за

 проект постанови, так? За відхилення, так.

      Чернявський   ви  будете  "за"  чи  "проти"?  За

 відхилення чи за прийняття?

      Степенко? Проти чого? А, ну це, значить, "за".

      Чупахін? Теж проти закону цього, да?

      Ну,  зрозуміло.  Тоді, будь ласка, Чернявський і

 Анісімов.

      (Шум у залі)

      Так  може  давайте  будем голосувать відразу, а?

 Ні,  ні,  я  спочатку  Анісімов в будь-якому випадку.

 Тоді давайте... А ви будете підтримувати проект?

      Олександр  Михайлович...  До  постанови, то тоді

 давайте  так,  якщо немає заперчень, то можна проект,

 який  вносить  комісія,  проект  постанови, комісія з

 питань   банківської   діяльності,  проголосувать  за

 основу. Можна?

      Ставлю на голосування цей проект.

 

      "За" -

 

      За  основу  прийнято.  Зауваження до постанови у

 вас. Чернявський, будь ласка.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.

 

      Дякую,  Олександр  Олександрович, а вам, колеги,

 тоже  за увагу. Я приєднуюсь до того, що тут уже було

 сказано, але хотів би зробити такі зауваження.

      Перше, що таке бартер і чому він у нашій державі

 набрав  поширення? Ми знаєм всі з вами, що це ще оті,

 що по деревах лазили, начинався там бартер. Нас довів

 Кабінет   Міністрів,   я  не  буду  говорить,  що  ці

 міністри,  і  попередні  також  довели до того, що ми

 змушені   чуть   не  на  дерева  вилазить,  тепер  же

 приймається     закон     протів     бартера.     Ми,

 сільгоспвиробники,  три  роки  жили замість грошей не

 одержували нічого, мали цукор. Подивились, подивились

 не   годиться,   в  минулому  році  задавили  цукрову

 промисловість  України  -у нас цукор уже не бартерний

 продукт.   Я   вважаю,   що   ми,  сільгоспвиробники,

 категорично  проти  введення  цього  закону, але б ми

 були  підтримали  б його в разі, як би держава взяла,

 щоб  не призводила нас до необхідності цього бартеру.

 Ну,  ви  дивіться,  що робиться -селяни все частіше і

 частіше  на  свою  працю  не  бастують,  нічого,  але

 отримують комбінацію з трьох пальців (вибачте емні на

 слові!)...   Ви  розумієте,  в  чому...?  І  вчорашня

 "Радіо-няня" (я вибачаюсь, що так її назову) все оте,

 що отут говорив міністр сільського господарства -воно

 ж  не  підтвердилось  матеріальними,  так  сказать  і

 фінансовими  розрахунками...  Сказали  нам, і тут оця

 трибуна  пам'ятає...  Я  в  минулому  році  в цей час

 приблизно  сказав:  да,  30-34 мільйони тонн хліба на

 Україні  може  буть.  Підтвердилось  один к одному...

 Сьогодні  я  повинен  сказати, що дії уряду по цьому,

 так  що  як  ще  і бартер, оцей ми закон приймемо, то

 сьогоднішньої  дії  ми  вже  30  мільйонів  хліба  не

 наьерем! Тому, що добрива сказали, що будуть -я побув

 в  суботу  в  Сумському хімкомбінаті, який забезпечує

 фосфорними  добривами  пів-України. Вибачте! Отам те,

 що  я  називав  -комбінація,  там  тоже таке саме! На

 сьогоднішній  день  не те що добрив нема -сировини, з

 якої   зробить  ці  добрива  і  умови  закупівлі  цих

 фосфоритів-апатитів   поки  що  державою,  урядом  не

 розроблені... То хіба це не, так сказать, позор і для

 нас, сільгоспників, і для держави і т. д.

      Тому  я  ще  раз  хочу  сказати:  де кряд був? Я

 поважаю  Ігора Валентиновича -може, ви не причетні...

 Де  був  уряд, коли 84% шкір-сировини в минулому році

 вивезли   за   кордон?!..   Коли   ввезли...  счас  я

 закінчую!..  коли  ввезли  шерсть  і  знищилі  власне

 вівчарство?! Ви знаєте, що сьогодні 48% овець? У 1948

 році, після війни і голоду було більше...

      Все, я вважаю, що на цьому буду закінчувать...

 

      ГОЛОВА.  То яка поправка, Олексій Пилипович?

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ  О.  П....  Вважаю,  що  цей  проект

 відхилить  -ні  в  якому разі його приймать на даному

 етапі не можна!

 

      ГОЛОВА. Олексій Пилипович, то яка ж поправка? Ви

 ж взяли слово для того, щоб внести якесь уточнення...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ  О.  П.  Я  взяв  поправку  таку, що

 відхилити повністю, без ніяких зауважень! Дякую.

 

      ГОЛОВА.   У Чупахіна є зауваження, будь ласка.

      Зараз,  зараз...  До  проекту постанови! Олексій

 Пилипович... Олександр Михайлович, будь ласка.

 

      ЧУПАХІН О.М., 481 виборчий округ.

      Александр   Александрович!   Уважаемые  народные

 депутаты в констатирующей части постановления, вот, у

 нас  идет  4-й  и  5-й абзацы, обратите внимание, "не

 можливо  не  сплачувати  державний........  "  в  4-м

 абзаце  и  " неправильно взімати державний збір". Они

 чисто   редакционно   не   сооответствуют   контексту

 принимаемых   документов.   Исключать   их  полностью

 нельзя,  но  нужно  сделать  необходимую редакционную

 правку.  Допустим,  "не  правильно взітмати державний

 збір за контрактну вартість товарів, робіт, послуг, а

 не............

 

      ГОЛОВА. тобто Ви пропонуєте як, скажіть.. як....

 

      ЧУПАХІН.   Допустим,  "взимання  державного

 збіру за контрактну вартість товарів, робіт, послуг",

 а   не.........  вид  бартерных  оераций  протирічать

 діючому законодавству...

 

      ГОЛОВА. Ідіть сюди на трибуну.......

 

      ЧУПАХІН....    А    потім   "не   неможливе   не

 сплачувати",    а    "   неможливість   несплачування

 державного збору"...

 

      ГОЛОВА. Будь ласка,  Олександр Володимирович...

 

      РЯБЧЕНКО. Це не змінює суть постанови...

 

      ЧУПАХІН. Не змінює, так

 

      РЯБЧЕНКО. ... А редакційно...

 

      ЧУПАХІН. А редакційно...

 

      РЯБЧЕНКО. Так, це вірно, ми......... потрібно...

 

      ЧУПАХІН. Так, так...

 

      ГОЛОВА.   Так   краще  приймать  це  зауваження,

 редакційне  зауваження  Чупахіна,  так?  не заперечує

 ніхто? Одну хвилиночку, зараз... зараз Степенко давно

 вже руку підняв ... і записаний...

 

      СТЕПЕНКО.    Олександр    Олександрович,   я

 пповністю   підримую   комісію  і  не  хочу,  я  дуже

 підтримую Чернявського, який сказав все це правильно,

 якщо  бачуть,  що  надо розвалить колгосппи повністю,

 ну,  не  получається.  От  єсть такі, що зараз якось,

 знаєте, живуть, тоді кажуть: а чого вони живуть? Тощо

 міняють  там,  хотя  їх  обдурюють  там сьо... Давай,

 знаєш,  каже на те, що міняють ще наложим податок, то

 вже задавим точно. Тому я  ще хочу добавить.........

      Олександр  Олександрович,  Ви розбираєтесь в цих

 ділах,  Олександр  Миколаєвич,  поставьте питання або

 протокольно   сюди   допишіть,  що  доручити  ще  раз

 Кабінету  Міністрів  прискорити  розробку  Закону Про

 єдиний податок за землю.

      Це єдине, що дасть можливість сільгоспвиробнику,

 який  може  і хоче працювати, нормально працювати. Ну

 про  це  ж говорить Президент, про це говорить Кбінет

 міністрів,  про це ми говоримо. Я просто хочу, щоб ще

 раз підсилити цю справу, але це все, що тут написано,

 зачеркнути,  і забути, що  ми  все  це  дивились.

      Дякую.

 

       ГОЛОВА. Олександр Володимирович, будь ласка.

      Якщо Олександр Володимирович вважає, що тут нема

 на  що відповсти, то це  првида.

      Те, що ви наполягаєте, ми вже прийняли Постанову

 з цього приводу  на тому  тижні.

      Ні,  ні,  ну,  якщо  від  того,  щоб п'ять разів

 написати,  суть  не  міняється. Це  по-перше.

      І    по-друге,    ви,   підтримуючи   Олександра

 Пилиповича, теж праві, тільки що він дарма вибачався,

 коли   про   пальці  говорив.  Там  не  було  про  що

 вибачатись.

      Будь ласка,  леонід  Олександрович  Анісімов.

 

      АНІСІМОВ.

       Я   конкретно   по   Постановлению.  Все  здесь

 выступали   и   говорили   за   отмену  предложенного

 документа  правительством.  Но  это  мы  столкнулись,

 будем  говорить, со  следствием.

      А  причина,  как  уже  выяснили,  это отсутствие

 оборотных  средств.

      Предлагаю отдельным пунктом Постановления ввести

 Кабинету  министров  разработать  механизм пополнения

 оборотных  средств  предприятий и до 1. 04. 96 внести

 на рассмотрение  Верховного  совета.

 

       ГОЛОВА.   Олександр Володимирович.

 

      РЯБЧЕНКО.    Я    б    погодився   пропозиції,

 предложения, не  механизм.

 

       ГОЛОВА.   Пропозиції   щодо.   Так,   зрозуміла

 пропозиція  Анісімова?  Дуже толкова, тільки треба на

 українську  мову перекласти. Це не так тяжко зробити.

 Будь  аска,  ще  раз  російською  зачитайте,  а потім

 сказете.

 

       АНІСІМОВ.   Кабинету   министров  разработать

 предложения  пополнения оборотных средств предприятий

 и до 1. 04. 96 года внести на рассмотрение Верховного

 Совета.

 

       ГОЛОВА. Кабінету міністрів розробити пропозиції

 щодо    поповнення обігових коштів підприємств, і до

 1.04. 96  року  внести  на  розгляд   Верховної Ради .

      Зрозуміло,   так?   Ставлю   на  голосування  ці

 пропозиції.

      Не  так?  Найді  дайте  слово.

 

      НАЙДА.

      Я  дополняю  просто. Не просто дать предложения,

 потому  что  у  нас  везде  уже  есть законопроекты и

 положения,  что  не менее 10% в прибыли направлять на

 поправление оборотных средств.

      Поэтому мы должны, записывая здесь, указать, что

 не  менее  25 процентов прибыли на оборотные средства

 потому,  что  нас  просто  обманут  очередной  раз  1

 апреля.  Этобудет  очередная шутка. Нам дадут теже 10

 роцентов, которые кругом сейчас вертяться.

 

      ГОЛОВА. Григорій Іванович, ще немає норми про 10

 процентов, ще  не принято, то тільки пропозиція.

 

      НАЙДА. ... она в обороте

 

      ГОЛОВА.  Так  от  Уряд  внесе  пропозиції, ми їх

 розглянемо.

      Будь ласка, зараз. Єльяшкевич.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ О. С. Ельяшкевич, Херсон, депутатская

 группа "Реформы".

      У   меня   конкретное   предложение   по  тексту

 постановления Верховного Совета Украины.

 

      ГОЛОВА.  Олександр  Сергійович,  давайте  так. Я

 думав, що де цього ж пункту. Ви візьмете зараз слово.

      Пропозиція  Анісімова  ставиться на голосування.

 До   неї   доповнення.  Давайте  тоді  проголосуєм  і

 доповним  ще її. Будь ласка. А тоді до неї доповнення

 зробим,   будь   ласка.   Підтримайте,   будь  ласка,

 доручення    Кабінету   Міністрів   щодо   підготовки

 пропозиції.

 

      "За" -

 

      Ну,  я  ще  раз  прошу.  Не  зрозуміло очивидно.

 Ставиться  доручення  або  пропонується Урядом внести

 свій варіант поповнення обігових коштів підприємств і

 до  1  квітня  внести  на розгляд Верховної Ради. Ну,

 всім зрозуміло.

      Ну,  давайте  тоді з доповненням Пилипчука, може

 тоді воно точніше пройде.

 

      ПИЛИПЧУК  В.  М.  Шановні колеги, питання стоїть

 таким     чином.    Чи    частина    прибутку    буде

 оподатковуватись,  а потім направлятись, чи навпаки -

 буде направлятись і зніматись з бази оподаткування. І

 для    підприємства,   звичайно,   вигідніше   робить

 інвестиції  після...  спочатку  робить  інвестиції  з

 поповнення  оборотних коштів, а залишок прибутку тоді

 підлягає оподаткуванню.

 

      ГОЛОВА.  Ну,  це  нехай  Уряд  внесе, а ми будем

 дивиться потім.

      Давайте все-таки редакція Анісімова залишається,

 вона   не   доповнюється   поки  що.  Я  прошу,  одну

 хвилиночку.  Давайте  пропозицію  Анісімова, яка всім

 подобається   і   всі  вважають,  що  вона  потрібна,

 підтримуєм  голосуванням.  Ставлю  на  голосування цю

 пропозицію. Пункт... окремий пункт, другий пункт цієї

 постанови. А потім ви візьмене слово.

      Будь ласка.

 

      "За" -

      Дякую.

      Грабар   уточнення  робить?  Зараз,  Пономаренко

 потім.

 

      ГРАБАР

      176, Микола Грабар, Хуст, фракція "Реформи"

      Олександр  Олександрович!  Тут, мабуть, доцільно

 було б записати такі слова "щодо механізму та порядку

 поповнення  обігових  коштів". Бо  інакше складається

 враження, що Кабінет Міністрів десь має взяти кошти і

 кожному роздати.

 

      ГОЛОВА.    Ми    написали   універсально,   тбто

 правильно.  Ми  написали:  "щодо",  не  розписуючи чи

 механізм,  чи  прядок.  Внесе  Кабінет Міністрів, там

 буде "механізм і порядок".

      Будь ласка, Пономаренко.

 

      ПОНОМАРЕНКО

 

      Шановний  Олександр Олександрович! Я також проти

 того,   щоб   оподатковувати   бартер,  поскільки  це

 сьогодні  не  відповідає стану економіки України. Але

 хотів би просто зробити зауваження щодо самого тексту

 постанови   Верховної  Ради.  Трошки  непідготовлений

 він  вийшов  у  нас. І про це сказав депутат Чупахін,

 просто, очевидно, його не зовсім зрозуміли.

      От  дивіться.  Навіть  таке  от:  "Закон створює

 умови  для  вкладання бартерних угод однією стороною,

 яких..."  і  так  далі.  Ну,  нема в українській мові

 такого "однією стороною".

      Далі  читаєм. "Неможливо не сплачувати державний

 збір ..." і далі. Ну, дуже кострубато воно вийшло.

      Далі    читаємо.   "Не   правильно   взимати..."

 "взимати", мабуть, "вилучати державний збір..." і тад

 далі.  Розумієте? Дуже вже кострубата сама постанова,

 я  думаю,  що  вже  просто  треба готувати більш, ну,

 старанно такі речі.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.   Броніслав  Йосипович,  вони  врахують,

 безперечно,  а  ми дамо, попросимо Секретаріат і дамо

 доручення юрвідділу, щоб разом з комісією редакційно,

 не змінюючи суті підкоректував цей запис.

      Єльяшкевич, тепер, будь ласка.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ

      Ельяшкевич,     Херсон,    депутатская    группа

 "Реформы".

      У    меня    конкретное   предложение,   которое

 существенно   дополняет  констатирующую  часть  этого

 проекта  постановления.  Здесь  записано:  " Вказаний

 закон  негативно  вплине  на  підприємства сільського

 господарства ..." і дальше по тексту.

      Надо  все-таки  поставить  шире: "Вказаний закон

 негативно  вплине  на  платіжний  баланс  держави, на

 фінансовий  стан підприємств, в тому числі сільського

 господарства...",-и  дальше по тексту. Потому что это

 касается  не  только предприятий сельского хозяйства.

 Это первое дополнение.

 

      ГОЛОВА. Я думаю, підтримаємо пропозицію.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. И второе. И второе дополнение.

      Здесь  записано,  что  "закон  створює умови для

 укладання  бартерних  угод, однією стороною яких буде

 виступати    спільне   підприємство".   Не   "спільне

 підприємство",    а    "підприємство   з   іноземними

 інвестиціями". Це юридично грамотно.

 

      ГОЛОВА. Немає заперечень проти цих зауважень?

      Два  доповнення, уточнення Єльяшкевича ставиться

 на голосування. Я прошу підтримати їх.

       Будь ласка. І будемо голосувати в цілому.

 

      "за"

 

      Ну,   є   пропозиція,  оскільки  це  редакційне,

 уточнення,  які посилюють формулювання, із поправками

 Єльяшкевича  в  цілому  ставиться проект постанови на

 голосування.  Будь  ласка. І проголосованою поправкою

 Анісімова.

      Ставлю  на  голосування  в  цілому із поправками

 Єльяшкевича.

 

      "за"

 

      Дякую. Рішення прийнято. Сідайте,  будь ласка.

      Я  гадаю,  що надзвичайно важливо, ну принаймні,

 відповідно  до  ситуації  в цій постанові відображена

 потреба  підготовки  механізму від Кабінету Міністрів

 щодо  обігових коштів. Це основне в тому розгляді, що

 сьогодні ми завершили.

      Тепер.  "Про  проект  постанови  Верховної  Ради

 України     "Про     механізм    застосування    міри

 відповідальності  юридичних  осіб, на збереженні яких

 знаходяться  матеріальні  ресурси державного резерву,

 за    самовільне    їх    відчуження,   використання,

 реалізацію".

      Слово  має  Ямковий  Іван Олексійович -заступник

 Голови  Державного  комітету  України по матеріальних

 резервах, народний депутат України.

      Будь   ласка.   Ви   поясніть  чи  ми  вже  його

 розглядали.

 

      ЯМКОВИЙ І. А.

 

      Шановний    Олександр   Олександрович,   шановні

 народні  депутати,  на  виконання Постанови Верховної

 Ради  України  номер  130  "Про введення в дію Закону

 "Про  державний  бюджет  України на 1995 рік" пункт 5

 було  підготовлений постанова, підготовлена Постанова

 Верховної   Ради   "Про  механізм  застосування  міри

 відповідальності   юридичних   осіб   за   самовільне

 відчуження,   використання,  реалізацію  матеріальних

 ресурсів     державного    резерва"    Державний    і

 мобілізаційний  резерв  призначений  для забезпечення

 оборонних  і мобілізаційних потреб України, виконання

 першочергових  робіт  по  ліквідації налідків аварій,

 стихійних  бід, катастроф, послаблення залежності від

 зриву    поставок,    особливо   паливно-енергетичних

 ресурсів   в  зимовий  період  і  імпортних  поставок

 окремих  видів  ресурсів.  І  державний  резерв,  він

 створений за рахунок бюджетних коштів і всі кошти від

 випуску  матеріальних  цінностей  також  поступають у

 державний  резерв.

      І   от   сьогодні   всі   матеріальні   цінності

 знаходяться    біля    5   тисячах   підприємств,   і

 підприємства сьогодні міняють форму власності, стають

 і акціоновані, державні і приватні, і в той же час ці

 підприємства,  маючи відсутність оборотних коштів, за

 частую використовують матеріальні цінності державного

 резерву самовільно, а це тільки на перевірених у 1995

 році    150-ти    підприємствах    сума    самовільно

 використаних  матеріальних ресурсів становила біля 43

 трфльйонів карбованців. Вдумайтесь у цю цифру!..

      Тому,  щоб  навести  в  цій  важливій  державній

 справі порядок і необхідно і прийняти цю постанову.

      Тепер хочу доповнити, що тільки 12 лютого, цього

 місяця прийнята урядом постанова про надання реальної

 допомоги   сільському   господарству,   виділяючи   з

 державного   резерву   124  тисячі  тонн  цукру,  які

 напрвляються (а це -майже 11 трильйонів карбованців в

 цінах  сьогоднішнього  дня)  на  підготовку  цукрових

 заводів  і  колгоспів  до весняно-польових робіт і до

 підготовки до нового сезону.

      І   крім  того  (тут  тільки  що  говорили),  що

 виділяється  також 1, 5 мільярда кубічних метрів газу

 хімічним  заводам, які виробляють мінеральні добрива,

 і  ці  мінеральні  добрива  будуть  також  направлені

 сільськогосподарським підприємствам під посівну.

      Тому    необхідність   збереження   матеріальних

 цінностей  державного  резерву  -це  велика  державна

 справа.  І от тому на ваш розгляд і виноситься проект

 Постанови   про   механізм  застосування.

      Зазначений   проект   постанови  розглядався  на

 бюджетній  Комісії, а також розглядався на Комісії по

 фінанснам і банківській діяльності. І інших комісіях.

 Він  схвалений.  Тому  я  вас  прошу проголосувати за

 прийняття цієї постанови.

      Проект  цієї  постанови  розданий вам був ще 29.

 11.  минулого року. Ви, може, коротко призабули, то я

 вам прочитаю повністю проект цієї постанови.

 

      ГОЛОВА.  Іван  Олексіфович, ви нагадайте, що він

 вносився  на  розгляд  Верховної  Ради  вже в залі, в

 сесійному,   і   були  зроблені  деякі  доповнення  і

 уточнення,  і вони відображені в новій редакції, тому

 ми  не  випадково, не просто його пізно розглядаєм, а

 тому,   що   були   серьйозні  зауваження,  котрі  не

 враховані....

 

      ЯМКОВИЙ.   Да,  він  був  поданий  ще  5  червня

 минулого  року  з  Кабінетом  Міністрів  за  підписом

 Ппрем'єр-Міністра  Марчука,  був  доопрацьований  і в

 доопрацьованому варіанті з урахуванням зауважень

 комісії  він  був  розглянутий  і  схвалений  уже  на

 президії,  і на комісії, тому це вже практично на ваш

 розгляд  пподаний  з  урахуванням  зауважень комісії,

 доопрайцьований  новий варіант.

 

      ГОЛОВА.  Іван  Васильович, читать його не треба,

 він  у всіх є на руках... Зауваження є до доповідача?

 Немає зауважень...

 

      ЯМКОВИЙ. В Анісімова питання....

 

      ГОЛОВА.  Сідайте, будь ласка,............ Свято,

 будь ласка, у Свято запитання. Василь Петрович Свято,

 Хмельниччина.

 

      СВЯТО, 416 виборчий округ, Хмельниччина.

      Дякую,  Олександр  Олександрович. Шановний Іване

 олексійовичу,  мене  цікавить  таке  питання. Ми зарз

 знаходимося в стані глибокої економічної кризи. Чи не

 надзвичайний   це   стан  в  нашій  державі?  А  якщо

 надзвичайний  стан в нашій державі, а з другого боку,

 резерви  ті матеріальні, які ми маємо, як раз цільове

 їх  призначення  для  використання  в   надзвичайному

 стані,  то  я ставлю питання: то яку відповідальність

 по   відношенню  до  тих  осіб,  які хочуть врятувати

 виробництво,  підтримати в тій безвиході, в якій вони

 знаходятьмся, то чому вони повинні відповідати?

      Дякую за увагу.

 

      ЯМКОВИЙ.  Якщо...  Я  відповідь  таку  Вам  дам.

 Спасибі  за  питання.  Що, дійсно, вони предназначені

 для   виконання   робіт  в  надзвичайний  стан.  тому

 потрібно,  наприклад,  для  того,  щоб  зимою  робила

 нормально  наш паливноенергетичний комплекс, то треба

 заготовити   запаси   вугілля   і   газу   літом.   А

 використовувати в зимовий період.

      Друге,  повинні  на  шахтах  лежати запас тих же

 кабелів,  труб, вентиляторів, тому що якщо аварія, то

 не   шукати,   а   зразу   направити  на  ліквідацію.

 Обледеніння   он   було,   поломало   стовби,   лінії

 електропередач у Криму. Треба -от і направили, от для

 цих  цілей.  Тому  також,  враховуючи, що нема коштів

 оборотних,  а  готовити  треба  цукрові заводи, бо не

 посієш   весною,   осінню  нічого  буде  збирати,  то

 виділені  як  матеріальні  цінності -той же цукор. Це

 реальна  допомога, це не інфляційні гроші, а реальні.

 Так  що оце, но потрібен в цій справі порядок. Ніхто,

 а  з доволу і рішення Уряду, а не хаотично кожний сам

 залазить в карман державі. Ціього не повинно бути.

 

       ГОЛОВА.    Зрозуміло. Анісімов.

 

      АНІСІМОВ.  Я  буду,  в  принципе,  поддерживать,

 проект  Комиссии, поддержу проект комиссии, но дело в

 том,  что меня интересует вопрос: вы интересовались в

 Кабинете  Министров,  и давали ли вам такие данные, в

 связи  с  резким  падением  обкемов  производства,  а

 берется  за  отправную точку запасы, которые еще были

 сделаны  в  1990  году,  стоит  ли  такое  количество

 запасов  неприкосновенных удерживать на производствах

 в    связи    срезким    падением    производства   и

 необеспеченностью    труда?

 

      ЯМКОВИЙ. Враховуючи, що мобілізаційний запас був

 розроблений  ще  при  бувшому Союзі під розрахунковий

 1986 рік, і враховуючи інтереси сьогоднішньої держави

 і   її  оборонну  доктрину,  то  є  рішення  Уряду  і

 Президента про перегляд, щоб мінімальна потреба була,

 а не лежало те, що необхідно.

      Доручено     Мінекономіки,    міністерствам    і

 відомствам  і вони працюють в цьому направленні. І до

 цього  ще  готуються  і підготовлений прект закону по

 цьому  питанню.  Білорусія  і  Росія  прийняли,  а ми

 відстали  трохи.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Іван Захарович Кірімов.

 

      КІРІМОВ І.З.

 

      Дякую,  Олександре Олександровичу. Я розумію і я

 підтримую   цей  законопроектк  комісії,  його  треба

 прийняти  сьогодні.  Але  в  мене  до  вас  ось  таке

 запитання.

      Що     механізм     застосува.....     в    мірі

 відповідальності юридичних осіб -це нормальне явище і

 це  треба  теж вирішувати. Але скажіть, будь ласка, а

 чи буде в механізмі закладено кому, як, коли потрібно

 буде  надавати  ці матеріальні ресурси. Тому що можна

 всім підряд їх видавати.

 

      ЯМКОВИЙ.   Значить,  цей  механізм  готується  і

 підготовленний   вже.   Він  знаходиться  в  Кабінеті

 Міністрів.  І  десь  до  кінця  цього  кварталу  буде

 поданний  Верховній  Раді  проект закону. І в проекті

 заокну про державний матеріальний резерв є і механізм

 про те, що ви питаєте.

 

      ГОЛОВА.  Ще  є запитання? Сідайте, будь ласка. Є

 бажаючі  взяти  участь  в  обговоренні цього питання?

 Немає. Можна голосувати? У вас проект Постанови  "Про

 механізм застосування міри відповідальності юридичних

 осіб,  на  зберігання  яких  знаходяться  матеріальні

 ресурси державного резерву, за самовільне відчуження,

 використання реалізації".

      За  основу  можна ставить на голосування? Ставлю

 на  голосування цей проект постанови за основу.

 

      "За" -

 

      Якись   доповнення   є?   В  цілому,  ставлю  на

 голосування в цілому.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Я  прошу  тільки  комісію  з  юридичним відділом

 погодьте  заголовок  і  в тексті... "міри чи заходи",

 подивіться...  і  там  інші  слова, щоб не було таких

 підстрочних перекладів з російської мови.

      Добре.  Наступне  питання  про  проект Постанови

 Верховної Ради України про обрання народних депутатів

 членами постійних комісій Верховної Ради.

      (Ні, то само собою)

      У вас на руках проект документу з цього приводу.

 Мова  йде  про  обрання Дороботова Анатолія Івановича

 членом  постійної  Комісії  Верховної  Ради  з питань

 економічної    політики    та    управління  народним

 господарством,   а   Коваленка  Анатолія  Андрійовича

 членом  постійної  Комісії  Верховної  Ради  з питань

 бюджету.

      Є  оформлені  відповідно  заяви і інші матеріали

 для того, щоб вирішувати це питання.

      Можна  поставити  на  голосування цю пропозицію?

 Проект  Постанови Верховної Ради про обрання народних

 депутатів   Дробова  І  Коваленка  членами  постійних

 комісій.  Ставиться на голосування. Щоб дати змогу їм

 працювать.

 

      "За"-

 

      І,  нарешті,  є  ще  пропозиція обрати народного

 депутата  України  Майбороду Сергій Федотовича членом

 постійної  Комісії  Верховної  Ради з питань правової

 політики  та  судово  правової  реформи.  Погоджено і

 комісіями відповідними, заява є теж. Нема заперечень?

 Я ставлю на голосування цей проект.

      

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Побажаємо   депутатам:   Майбороді,   Дроботу  і

 Коваленку успіхів в роботі в комісіях.

      Тепер   звернулася   до  нас  Комісія  з  питань

 соціальної політики і праці  на основі листа Кабінету

 Міністрів за підписом Прем'єр-міністра від 15 лютого

 з  приводу прийняття нами 15 лютого 1996 року рішення

 про  вилучення  з  абзацу  першого пункту 3 Постанови

 Верховної  Ради  України  "Про порядок введення в дію

 статтей  10, 33, 34 Закону України "Про оплату праці"

 та встановлення мінімального розміру пенсій за віком.

 Ми  вилучили  з  цієї  постанови  абзац цілий там, де

 потрібно  було  вилучити  тільки  три слова. І, таким

 чином,  наслідки  застосування  цієї статті будуть не

 те,   що   не   прогнозовані,   а  просто  ведуть  до

 невиправданого,  невиправданої перевитрати видатків з

 бюджету.

      Тому,  я просив би вашої згоди сьогодні включити

 питання  до порядку дня, бо треба випускати постанову

 про  розгляд  нової  редакції абзацу першого пункту 3

 Постанови   Верховної   Ради   України  "Про  порядок

 введення в дію статтей 10, 33, 34 Закону України "Про

 оплату  праці"  та  встановлення мінімального розміру

 пенсій за віком.

      Я просив би проголосувати за включення в порядок

 дня  цього  питання сьогодні, щоб його розглянути, бо

 стримується випуск постанови.

      Голосуйте "за", треба вирішить це питання.

 

      "за"

     

      Прийнято рішення.

      Степанов  Михайло  Володимирович, будь ласка, на

 трибуну.

     

      СТЕПАНОВ М.В.

     

      Уважаемый   Председатель,   уважаемые  депутаты,

 сегодня  состоялось  два  заседания  Комісії з питань

 соціальної  політики  та  праці,  которая  розглянула

 подання  Кабінету  Міністрів  щодо поновлення частини

 першої пункту 3 Постанови Верховної Ради України "Про

 порядок  введення  в  дію  статтей  10, 33, 34 Закону

 України    "Про   оплату   праці"   та   встановлення

 мінімального  розміру  пенсій  за віком". І вважаю за

 необхідне  підтримати  запропоновану  Урядом редакцію

 зазначеного абзацу.

      Значит, документ вам был роздан утром. Вот такой

 листочек.  Я прошу вас посмотреть, в чем заключается,

 в чем заключается, что предлагает нам Правительство.

      "Встановити,  що до внесення відповідних змін до

 чинного  законодавства  виплати,  тарифні  ставки  та

 оклади,  розраховані на основі мінімальної зарабітної

 плати здійснюються у розмірах, які діють за станом на

 переше лютого 96 року."

      Единственная   комисия  сюда  предлагает  внести

 писля  слова  "выплаты"  крим  пенсий.  Для  чего это

 нужно?  Для  того, чтобы продублировать первый пункт,

 где  мы установили, во-первых, минимальную заработную

 плату  в  розмере  1  миллион 500 тысяч карбованцев и

 минимальную  пенсию за виком в розмере 1 миллион 500,

 чтобы  не  было  никаких  разногласия,  что мы пенсии

 четко отделяем от других выплат. В чем необходимость?

 Дело  в  том,  что  на  минимальную  заработную плату

 завязано   масса  выплат,  и  по  пенсиям,  и  детям,

 допустим,  и  здесь же, и по чернобыльскому закону, и

 масса  других  выплат,  и  все это несбалансированное

 принятие,  ну,  конечно,  не  в  25  раз, как говорит

 Кабинет  Министров,  несколько  меньших,  потому  что

 сейчас  действуют абсолютные цифры для каждой выплаты

 Кабинет  Министров устанавливает абсолютные цифры.

      Но  принятие,  вернее,  если  мы  не согласимся,

 фактически  это сорвет всю ситуацию и с бюджетом, и с

 этими выплатами рассчитаться Правительство не сможет,

 поэтому   комиссия   предлагает  в  том  тексте,  что

 предложил  Кабинет  Министров  убрать  з  1 березня и

 будет  до  внесення  видповидных  змин, и после слова

 выплаты,  крим  пенсий. Вот это все, что мне поручила

 донести до вас наша комиссия.

     

      ГОЛОВА.  Запитання  до Михайла Володимировича є?

 Будь ласка, Найда.

     

      НАЙДА 396 округ, фракція Комуністів, Херсон.

     

      Мыхаил   Владимирович,  уважаемый,  скажите,  вы

 предлагаете  слово не принимать, ну, вот эти 3 статьи

 по  оплате труда и по пенсии за виком. Скажите, а что

 сейчас  действует? Зачем мы тогда играемся, мы с вами

 недавно проголосовали, чтобы мы навели порядок, ввели

 наконец-то  свой  закон,  нами  же  принятый закон об

 оплате  труда,  принятый  абсолютным  большинством  в

 действие... Что, это не было известно правительству?!

 Было  известно...  Почему  не брали в расчеты -это их

 вопрос!..

      То  же  самое  по  пенсиям.  Что мы заигрываем с

 народом   своим?!   Снова:  до  1  березня,  писля  1

 березня... Мы, практически, не решаем... Нам лучше не

 поднимать  уже  эти вопросы -люди не хотят уже нас не

 то,  что  слышать,  видеть  уже не хотят!.. Что же мы

 делаем?!

      Поэтому  я  предлагаю:  с  вашим предложением не

 согласиться.  Давайте вы его проработаете. В 25 -не в

 25,  но  надо выходить на какие-то реальные рубежи. И

 работающие  предприятия,  вместо  того, чтобы дать им

 возможность  все-таки зарабатывать, чтоб наши рабочие

 на тех предприятиях, где работают, чтобы получили -мы

 их  режем  по фонду оплаты труда фондом регулирования

 своим,  который  мы  вводим;  не даем пенсии, которые

 сегодня  все  коммунальные  услуги,  если  все честно

 заплатить, сегодня не остается ничего у человека. Что

 ж  мы делаем?! Зачем мы вот это дело -занимаемся этой

 игрой?!

     

      СТЕПАНОВ. Хорошо, я отвечу.

      Значит дело в том, что я не собираюсь отстаивать

 позицию  правительства  -я  не  беру  на  себя  такую

 ответственность.  Я  сейчас  вам  представляю решение

 нашей  комиссии -то, что она предлагает. И здесь я не

 могу  с  тем  согласиться,  что  мы  что-то отменяем.

 Наоборот  -если  мы не примем эту поправку, мы просто

 уже  принятое  наше решение заблокируем, оно не будет

 действовать...  В  чем  суть?  Мы  не отказываемся от

 минимальной  заработной  платы в 1 миллион 500. Мы не

 отказываемся  от  пенсии.  И тем более, наконец-то мы

 сдвинули  этот  вопрос  -вы  помнитея,  что мы с 1994

 года,  с  сентября месяца мы пытаемся его сдвинуть...

      Наконец-то  мы  ушли  от  этих заколдолванных 60

 тысяч,  вот...  120. Но! Вы же вспомните: любой закон

 (любой!) -хоть пенсионный, хоть по чернобыльцам, хоть

 про  выплату  по семьям с детьми -там же масса выплат

 завязана  на  минимальную  заработную плату!.. Сейчас

 этого  никто  -60  тысяч  -не  платит.  Правительство

 устанавливает  абсолютные цифры: 1, 5 миллиона; 2 там

 и  все  прочее...  Мы  сейчас  все  это оставляем. Не

 заработную  плату минимальную, не минимальную пенсию,

 а  эти выплаты, которые давным-давно ушли уже от этой

 минимальной.  Давным -давно нарушился между ними этот

 ббаланс,   мы   просто   им  оставляем  "до  внесення

 відповідних змін до чинного законодавства" и все.

      Поэтому я, как говорится, уважаю Ваше мнение, но

 тем  не  менее  я  продолжаю  настаивать  на том, что

 предлагает наша комиссия.

     

      ГОЛОВА.  Ну, Грігорій Іванович уже згоден з тим,

 що   Ви,  Ваша  аргументація  достатня.  Чи,  Михайло

 Григоровивич,  там  було 2 зауваження, що він сказав,

 редакційних.

     

      КАСКЕВИЧ.   Олександр   Олександрович,   шановні

 народні депутати, я думаю, що можна погодиться з тими

 поправками, які зробила....

     

      ГОЛОВА. Комісія...

     

      КАСКЕВИЧ....  комісія,  я  прошу  ппідтримати це

 рішення.

     

      ГОЛОВА. тому можна підтримати?... У Вас є думка,

 Вітенко, будь ласка..

     

      ВІТРЕНКО.  Дякую.  Ще  голосувався оцей закон, я

 вже  по  ньому  виступала,  про  нього повторювати не

 буду.  Ми тоді казали, що невирішення питання з межою

 не  дає змоги нормально реформувати заробітну плату і

 пенсію.  І тоді у цьому 3 -му пункт, ось дивіться, що

 було  записано "довнесення доповідних змін до чинного

 законодавства",  тобто  весь цей закон розтягує зміни

 до  жовтня.  Значить до жовтня зміни до законодавства

 вводитись  не  будуть  і  зараз  нас Уряд просить: не

 чіпайте,  будь ласка, навіть цю міінімальну заробітну

 платку  і пенсію.

      Тобто,  що  вони  встановили, що зараз мати, яка

 має дитину і не має чоловіка і вона отримує 500 тисяч

 на  місяць  -абсолютні  цифри, як Ви сказали, дійсно,

 абсолютні.   Воно   навіть   не  буде  прив'язано  до

 мінмальної  цієї  заробітної  плати,  навіть до цього

 воно  не  буде  прив'язано. Тобто ми залишаємо, змогу

 даємо   Уряду,   щоб   вони  самі,  що  захотіли  -те

 встановлювали до відповідних змін законодавства.

      Я  тоді  підкреслювала,  що це неможна робити, і

 зараз  підкреслюю -цього робить неможна. Всі виплати,

 всі  посібники,  все,  що  виплачується, повинно бути

 прив'язано  до мінімальної заробітної плати. Ми ввели

 мільйон  пятьсот  і  до цього повинно прив'язуаватись

 все, а не відкладувати до змін до законодавства.

     

      ГОЛОВА. Михайло..........

     

      СТЕПАНОВ.  Уважаемая Наталья Михайловна, ну, как

 вы прекрасно знаете, что Правительство уже 2 года что

 хочет,  то  и делает. И это впервые мы н ачинаем хоть

 какую-то  устанавливать  грань  вот этому хотению. Мы

 уже  установили  1  500  мнимальную  пенсию,  это уже

 ограничители.

      Да, конечно, неувязка с межой тут есть, и вопрос

 по меже будет слушаться здесь, в Верховном Совете, во

 всяком  случае ,  он  внесен, насколько  я знаю.

      Да,  действительно, эти все выплаты мы оставляем

 без  змін.  Но  если  мы  на  это не соглашаемся, мне

 тяжело,  понимаете,  я  сейчас  оказался в интересной

 ситуации,   защидая  Правительство.  Нет,  я  его  не

 защищаю.  Я говорю, что давайте мы сделаем первый шаг

 в  направлении  того,  чтобы  не давать Правительству

 делать  то,  что  оно хочет, как вы говорите, а потом

 уже  второй   шаг  следать.

      Если мы все эти выплаты сейчас пустим и привязем

 к минимальной заработной плате, это будет, ну, рпосто

 хаос, потому что вы знаете, около 150 законов увязано

 на  эту  минимальную  заработную плату и все штрафы и

 все  остальное.

      Поэтому  я  не согласен с тем, тчо Правительство

 будет делать то, тчо оно хочет. Наоборот, если мы это

 примем,  оно  уже  хотя бы часть того, что оно хочет,

 оно  вынуждено будет и с нами согласовывать, и как-то

 прислушиваться   к   нашему  мнению.

      Не  согласимся, будем  делать    по  прежнему на

      100%.

 

       ГОЛОВА.  Чупахін.

     

      ЧУПАХІН.

      Александр   Александрович,   уважаемые  народные

 депутаты,  я  полностью  согласен  с тем, что выплаты

 можно  оставить  в тех размерах, которые сущестуют на

 сегодняшний  день.  Они  действительно  не исходят из

 минимальной   заработной   платы,   а     значительно

 превышают расчеты от минимальной заработной платы.

      А   что  касается  тарифных  ставок  и  окладов,

 понимаете,   я   вижу  здесь  только  лишь  нежелание

 Правительства  в  кратчайший  срок провести работу по

 перерасчету  тарифов и окладов, исходя из минимальной

 заработной   платы.

      Всем нам известно, что сегодня никто минимальную

 заработную   плату   не   получает.   И   минимальная

 заработная  плата  по первому разряду рабочего, любой

 категории,  на  давно  уже  превышает  эту заработную

 плату  в 10  и более раз.

      Поэтому  я  считаю,  что вполне возможно принять

 такое постановление, исключив из него "тарифні ставки

 та   оклади,   розраховані   на   основі  мінімальної

 заробітної  плати",  и  принять  2  пункт:  "доручити

 Кабінету  Міністрів  провести  перерахування тарифних

 ставок   та   окладів   із   розрахунку   нової  межі

 мінімальної  заробітної  плати..."  допустим теж до 1

 березня чы до 1 квітня.

     

      СТЕПАНОВ. Ну, если говорить о 2 пункте, конечно,

 я  бы  например  с  этим  согласился,  я  не знаю как

 отнесутся  к  этому народные депутаты. Но дело в том,

 что тарифные ставки и оклады, да, конечно, надо бы их

 ускорить.   Но  мы  уже  приняли  постановление,  где

 расписали  Кабинету  Министров  и до 1 травня, и до 1

 жовтня, и до 15 вересня.

      Так  что  можем мы где-то здесь, тогда уже нужно

 касатся всего постановления, а не 3 только 1 абзаца 3

 пункта.  Потому  что,  если мы сейчас сразу же пустим

 тарифные   оклады   и  ставки  по  межи,  то  есть  я

 извеняюсь,  по минимальной заработной плате, закон мы

 просто-напросто  не  введем.  Он останется на прежнем

 уровне.  Мы  заинтересованы  в  том,  что  как  можна

 быстрее  ввести  закон  об  оплате  труда,  как можно

 быстрее    розблокировать   положение   с   пенсиями,

 привязать их наконец-то к минимальным пенсиям, а не к

 тем,  что нам вот то 400 тысяч, то до 800 увеличивают

 минимальную  пенсию  и показывают, что это величайшее

 достижение Кабинета Миинистров.

      Поэтому   я  все-таки  соглашаюсь,  допустим,  с

 дополнением, не согласен с тем, что тарифные ставки и

 оклады  нужно  сразу же менять. Просто давайте, я еще

 раз говорю, я не свое личное мнение, это мнение нашей

 комиссии, давайте  сделаем мы первый шаг.

      Потом  по  результатам  1  квартала,  как мы тут

 говорили,  Правительство  обязано  будет подать новые

 вообще расчеты. Давайте по результатам 1 квартала уже

 будем делать шаг второй.

     

      КАСКЕВИЧ. Якщо можна, Олександре Олександровичу,

 якщо  можна  я  доповню по тарифним ставкам. Ніхто не

 забороняє   на   підприємстві,   виходячи   з  нового

 мінімуму,   півтора   мільйони,  переглядати  тарифні

 ставки  і  оклади.  Але  там  різниця  всього  між  1

 розрядом  і  останнім  3-3,  5  рази в залежності від

 галузі. Там немає трагедії. Мова йде про те, що тут у

 державних службовців і інших, не буде вводитися зразу

 це  все,  де 18 разів, 20 і так далі і так далі. Мова

 йде  тільки про цю категорію. А виробництво має право

 робити   вже   на   основі   цього   нового  мінімуму

 перерахунок тарифних ставок......

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, Марченко.

 

      МАРЧЕНКО В.Р.

     

      Уважаемый  Михаил  Владимирович!  Не считаете ли

 вы,  что  рассматривать  эту  поправку  стоит сегодня

 отложить.  Почему?  Потому  что  вот мы проголосвоали

 постановление,  где  ввели  и  минимальную заработную

 плату и пенсию и практически это касается абсолютного

 большинства   или  затрагивает  интересы  абсолютного

 большинства наших избирателей.

      Проголосовали    это    постановление    нарушив

 нормальные  процедуры  и  решения  Верховного Совета,

 которые  мы  приняли  здесь,  а  именно: прежде всего

 рассмотреть  межу  малозабезпечености, ее привязать к

 минимальной  заработной  плате  и пенсии, после этого

 рассмотрень  бюджет,  и  тогда  эта нормальная логика

 сработала  бы.  И, безусловно, ввести в полном обкеме

 Закон по оплате труда.

      А  если мы приняли это постановление, после него

 сразу  на  следующий  день  изменения.  Сейчас второе

 изменение, и вопрос кординально не решается. Может мы

 все-таки  вернемся  к  тому,  что до принятия бюджета

 1996  года  рассмотрим комплексно этот вопрос и тогда

 решим  все,  как  положено,  и  наши  люди получат не

 фикцию  ввиде постановы, котору разработал Пензенык и

 Чыж, а нормальное решение вопросов.

      Спасибо.

     

      СТЕПАНОВ.  Уважаемий  Владимир  Романович,  ну я

 себя  не считаю бошим знаком процедуры, может быть, с

 вами  можна  было  бы и согласиться, и конечно и межу

 надо  принимать  до  бюджета,  с  вами я тут полность

 согласен. Но сейчас мы реально имеем Закон про оплату

 праці, который у нас уже больше года здесь фигурирует

 в  Верховном  Совете.  Никак  мы его не можем принят,

 вот.  Это постановление открывает дорогу для принятия

 этого закона. Ну что ж, я конечно, можут быть, вам не

 нравится   вот   то,  что  здесь  так  наша  комиссия

 поработала,  ну, что ж, наша комиссия всегда открыта,

 у  нас  всего  13 человек, и я приглашаю вас и других

 депутатов  прийти  и  поработать  и  помочь нам лучше

 сделать  эти  законы.  Потому  что  советчиков всегда

 много,  но  когда  нужно  что-то конкретно делать, мы

 остаемся -13 человек -и больше нету.

     

      ГОЛОВА. Вернигора.

     

      ВЕРНИГОРА     Л.    М.    Шановний    Олександре

 Олександровичу, я хотів саме розпочать словами, якими

 закінчив доповідач.

      Уже  цілий  місяць  ми то вводим, то виводимо ці

 чотири  рядочки.  Ми  запрошували  усі  фракції,  усі

 комісії  прийти  і  ознайомитись  з розрахунками, які

 робили  не  тільки  в Мінпраці, в Кабміні, а і у нас.

 Ніяких  секретів  немає.  Оце,  що  вводимо ми, окрім

 пенсій, правильно: можна не викликать вовка з лісу і,

 взагалі,  не  вставлять  цих  двох слів. Бо пенсійний

 розрахунок  діє  зовсім  по  іншому  закону,  а не по

 цьому, що ми сьогодні вводимо -півтора мільйонні один

 і другий, зовсім.

      Нам   можуть  задать  питання:  чому  в  першому

 випадку  ніхто  не знає, хто вивів 19 статтю, Михайло

 Григоровичу,  а хто тепер її механічно вводить. Можна

 задать  таке  питання.  Але  ж  абсолютно сьогодні не

 впливає  на наші півтора мільйонів ні перші, ні другі

 оці  два слова. І я б краще їх не вводив їх туди. Але

 для  роз'яснення не стільки пенсіонерам, скільки тим,

 хто нараховувать буде, щоб не путали соціальнозахисні

 категорії: компенсація, виплати, надбавки і пенсія як

 зовсім окрема категорія.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Ясно. Дякую.

     

      СТЕПАНОВ.  Ну, я единственное хочу отметить, что

 все-таки  поправка  "окрім пенсій" была проголосована

 на   комиссии,   о   чем   коллега  прекрасно  знает.

 Единственное,  я  прежде,  чем  будет  голосование, я

 попрошу,  Александр  Александрович,  еще раз зачитать

 то, что, вот, предлагает наша комиссия.

     

      ГОЛОВА.  Комісія пропонує таке: встановити, що з

 1 березня...

     

      СТЕПАНОВ.  Дайте  я  лучше  зачитаю сам. Значит,

 Комиссия предлагает вот в таком варианте.

      "Встановити,  що до внесення відповідних змін до

 чинного  законодавства  виплати, крім пенсій, тарифні

 ставки  та  оклади, розраховані на основі мінімальної

 заробітної  плати  здійснюються у розмірах, які діють

 за станом на 1 лютого 96 року.

     

      ГОЛОВА.   Можна  голосувать.  Останній  Чиж  від

 комісії.

     

      ЧИЖ.

     

      Шановні колеги, я хочу чому, сказати чому ми так

 довго  навколо  цієї  проблеми  товчемося,  і сказати

 прямо,  тому що коли була кілька днів робота над цим,

 над  проектом  цієї  постанови  в комісії, були члени

 Уряду,  а  головну  фігуру  представляв  віце-прем'єр

 Пинзеник. Так от, після того, як ми вже тут Верховною

 Радою  прийняли  рішення,  виявилося, що він фактично

 відмовився від тих домовленостей, які були в комісії,

 і замість того, щоб писати, скажімо, прем'єру про те,

 що  комісія  начебто винна чи Верховна Рада, то треба

 було  справжнього  винуватця,  тому що те, що помітив

 Олександр Михайлович Кожушко, а я доказував з трибуни

 Верховної  Ради,  що  це  не так, насправді виявилось

 дійсно  так.  Тому що у нас урядовці два пишем сім на

 ум  пішло, як по Райкіну зробили, і коли ми вияснили,

 потім мали контакт з міністром, з Міністром фінансів,

 з  Міністром праці, з Міністром соціального захисту і

 зрозуміли,  що виконувати постанову Верховної Ради не

 будуть, тому колізія от ця виникла.

      Я   хочу,  щоб  ви  підтримали  все-таки  от  цю

 пропозицію, тому що нам реально треба з 1 березня щоб

 пішли пенсії, часу вже немає, і вони  таки підуть.

      Я хочу нагадати, що за підсумками 1 кварталу -це

 буде буквально на початку квітня, ми переглянемо нові

 розміри   мінімальних   значень  заробітної  плати  і

 пенсій,   можливо   ми   їх   встановимо  і  на  межі

 малозабезпеченності,  може  у  нас так економіка буде

 нормально  працювати,  але зараз треба підтримати то,

 що  реально  пенсію  треба дати. І в цьому  випадку я

 вважаю,  що  не  досить,  так сказать, коректно, знак

 рівності  між  Пинзеником  і  Чижом, алее то вже інша

 справа.  Я тільки хочу запросити всіх депутатів, якщо

 ви   будете   з  урядом  працювати,  то  дуже  будьте

 обережні,   дуже  обережні,  особливо  з  Пинзеником.

 Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Дякую.  Я  прошу,  голосувати  можна? В

 редакції  від  комісії проект уточнення, або редакція

 першого  абзацу  пункту  3  постанови  Верховної Ради

 ставиться на голосування. Будь ласка. Голосуйте!

     

      "За" -

      Дякую, рішення прийнято. Спасибі. Сідайте.

      Шановні  депутати, є ще прохання подібного виду,

 яке стосується.. ну, скажем так: подітичного питання.

 Мова   йде...   будьте   уважними!...  мова  йде  про

 уточнення  однієї з статей Закону... статті 48 Закону

 України  про  вибори  народних  депутатів.  19 лютого

 (себто  вчора) розданий матеріал від Комісії з питань

 правової  політики,  і  є  проект  закону,  який  має

 абсолютно  точний  короткий  вираз -про статю 48, про

 доповнення  статті  48  Закону  України  "Про  вибори

 народних депутатів України". І йдеться тут про те, що

 статтю   48   Закону   України  про  вибори  народних

 депутатів України доповнити частиною 5 такого змісту:

 "Повторні  вибори  за  рішенням  Центральної виборчої

 комісії  можуть  не  проводитись  протягом року, якщо

 вони  двічі  визнавались такими, що не відбулися".

      Цю  пропозицію  вносить наш Відділ з питань Рад,

 Комісія   з   питань  правової  політики,  Центральна

 виборча  комісія.  раніше, як ми втручалися у виборчу

 процедуру,  то  ми  приймали  таке  рішення Верховною

 Радою   відносно   фінансування...   ну,  безнадійних

 виборів. Витрачаються колосальні кошти, а люди просто

 не  йдуть  на  вибори...  То,  очевидно, треба дати в

 окремих  випадках  на  розгляд  Центральної  виборчої

 комісії,   щоб  вона  визначалась  з  цього  приводу.

 Зрозуміло?  Тому для того, щоб розглянути це питання,

 я  прошу  його  включити у порядок дня. Проект Закону

 України "Про доповнення статті 48 Закону України "Про

 вибори   народних   депутатів   України".  Ставлю  на

 голосування.   Про  включення  в  порядок  дня  цього

 питання. Будь ласка, підтримайте.

     

      "За" -

      Рішення  прийнято. Я прошу, Лавринович, доповідач

 від  комісії,  на трибуну. То я вже доповів, він може

 щось  додасть до того, що я  не сказав, будь ласка...

     

      ЛАВРИНОВИЧ.

     

      Шановний  пане Голове, шановні народні депутати,

 вноситься на ваш розгляд дуже коротка пропозиція, сут

 якої  полягає  в  тому, що ми законодавчим чином маєм

 вирішити питання, які ми вже вирішували минулого року

 своєю постановою і таким чином до певної міри зробили

 колізію,  коли  постановою  втрутилися в компетенцію,

 яка належала до Центральної виборчої комісії, коли ми

 призначали чи зупиняли проведення повторних виборів.

      Зараз  пропонується,  щоб  ми цю практику просто

 узаконили,  внесши  відповідну  зміну  до  Статті  48

 Закону "Про вибори народних деппутатів". Ця стаття не

 вносить координальних змін до прядку обрання народних

 депутатів,    а    тільки    додатково    регламентує

 технологічний   процес,  який  не  вппливає  на  суть

 виборчої  системи  і  на подальше проведення виборчої

 компанії...

     

      ГОЛОВА.    Чи    є   запитання   до   Олександра

 Володимировича? Запишіться на заппитання. Ну, не всім

 ясно...  Опоблікуйте  список.  Будь  ласка, 6 хвилин.

 Піменова 5 хвилин.  Будь ласка.

     

      ПІМЕНОВА. Я прошу  Моисеенко.

     

      ГОЛОВА. Моісеєнко, будь ласка...

     

      МОІСЕЄНКО, фракція комуністи України, Комісія по

 державному будівництву діяльності.........

      Мы  рассмотрели  этот вопрос у себя на заседании

 комиссии  и были категорически против. Почему? Потому

 что,  на наш взгляд, здесь нарушаются основные права,

 конституционные   права   наших   избирателей.  Право

 избирать  и  быть  избранным,  поэтому  на Президиуме

 Верховного  Совета  я  выступал  и говорил о том, что

 необходимо  рассматривать  изменения  к  Конституции,

 которую мы сеггодня  должны былы бы рассмотреть.

      Я  хотел  бы  узнать  мнение  Лавриновича, как в

 данном  случае, нарушается статья Конституции о праве

 граждан  свободно избирать и быть избранным, или нет,

 ограничивается     их право    этим  или  нет?

     

      ЛАВРИНОВИЧ.   Цією  статею  Закону  "Про  вибори

 народних    депутатів   України" ніяким   чином   не

 порушується  стаття  Контституції, яка гарантує право

 обирати  і бути обраними. Вона конкретизує технологію

 проведення  виборчих  кампаній.

      Кожний  громадянин  України  у  відповідності  з

 Конституцією  може  приходити  на  виборчі дільниці і

 голосувати  при проведенні загальних виборів, виборів

 замість  вибулого  депутата, при проведенні повторних

 виборів,  але  якщо  повторні вибори відбуваються два

 рази,  три або чотири, як у нас вже відбулися підряд,

 і жодного разу не обирається в цьому виборчому окрузі

 депутат,   Центральна   виборча   комісія  має  право

 протягом одного року не проводити ці повторні вибори,

 щоб  потім  через рік призначити їх знов. І знову так

 само  реалізовувати  права всіх громадян України бути

 обраними і обиратись.

 

       ГОЛОВА.   Безсмертний.

     

       БЕЗСМЕРТНИЙ.

      Шановний  Олександр  Олександрович, я насамперед

 до   вас  прошу,  давайте  поставимо  це  питання  на

 голосування, і не продовжувать дискусію, це абсолютно

 зрозуміло.

     

       ГОЛОВА.  Ну,  вам  зрозуміло, а іншим ні. А всі

 мають днакові  права. Роман  Федорович,  я прошу.

      Будь ласка,  Дем'ян.

      Якби  було  всім  зрозуміло, тут би...

 

      ДЕМ'ЯН.

      Шановний допопвідачу, шановний пане Голово, щодо

 оцього  питання, то, мабуть, тут не знайдеться такого

 депутат,  який би рпоти того протестував, і думаю, що

 його   оцей  законопроект  свалять.

      Але  я  хотів  звернутись  до  вас,  пане Голово

 Верховної  Ради, у зв'язку з тим, що ви знову, як і б

 агато разів раніше, спеціально не хочете бачити, коли

 частина  немилих  вам  депутатів  просить слово.

      Ось  таке  питання  я  хотів запропонувати. Наші

 виборці  не  дають нам спокою із такої проблеми, яка,

 на  жаль,  стала проблемою, хоч її не повинно бути. Я

 не  буду  її  обгрунтовувати.  Тільки  запропоную, що

 варто  було  б  ухвалити.  Щоб кожний голова комісії,

 кожний  голова  фракції  чи  депутатської групи, коли

 виступає   із   проектом   закону   того  чи  іншого,

 виголошував   його   українською  мовою.  Це  не  так

 страшно,  це  можливо. Повірте, що там є багато таких

 термінів,  які  далеко  не вдається швидко перекласти

 навіть досвідчинем філологам.

      Я  думаю,  що  якби  наша Верховна Рада прийняла

 таку ухвалу, хто доповідає закон повинен виголошувати

 його  українською  мовою. І ви б зроб или добрий крок

 для дальшої консолідації нашої  нації.

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу  депутата  Дем'яна,  по-перше,

 дотримуватися  регламенту.  На  запитання  1 хвилина.

 Будь  ласка,  і  те,  що,  якщо  ви  турбуєтеся за цю

 сторону  справи, будь ласка, вносте пропзицію, проект

 постанови,    ми    будем   розглядать.   Але   зараз

 розглядається інше питання.

      Будь ласка,  Найда.

     

      НАЙДА  Г.  І.  396  округ, фракция"Коммунистов",

 Найда, город Херсон.

      У  меня  такой  вопрос. Это, если мы проголосуем

 сегодня  за, не касается апрельских наших выборов или

 касается?

     

      ЛАВРИНОВИЧ.  Це  поправка  до  закону, вона

 набуває чинності хз моменту його опулікування. Вибори

 7  квітня  уже  призначенні.  І  ніхто немає права їх

 скасувати.   Це,  звичайно,  не  стосується  виборчої

 компанії, яка завершиться голосуванням 7 квітня.

     

      ГОЛОВА.  Дайте Найді слово.

     

      НАЙДА Г. І. Да, нет, Александр... вы можете как-

 то  понятно сказать, да или нет. Я не буду как Демьян

 говорить за то, что ему абсолютно не нравиться. Я мог

 бы   долго,   долго   тоже   рассказывать.  7  апреля

 назначенны  выборы... Мы принимаем, вступает в силу с

 дня  опубликования.  Состоятся выборы, где уже 2 раза

 не состоялись, да или нет.

     

      ЛАВРИНОВИЧ.  7 квітня вибори будуть відбуватися.

 Відбудуться вони чи ні залежить від виборців. Але те,

 що  ми  зараз приймаєм не має ніякого відношення до 7

 квітня до виборчої компанії.

     

      НАЙДА. Я тебя спрашиваю да или нет, а ты так...

      (СМІХ В ЗАЛІ)

     

      ГОЛОВА. Грабар.

     

      ГРАБАР

      176,   Микола  Грабар,  фракція  реформи,  Хуст,

 Закарпаття.

      Шановний доповідачу? Я хотів би почути відповідь

 на  таке  питання.  Ви  пропонуєте надати Центральній

 виборчій комісії право не призначати. А скажіть, будь

 ласка,   а   ця   виборча   комісія  Центральна  буде

 користуваться  своїм  правом,  то  можна так, а можна

 інакше  вирішити?  Чи можем ми це зробим, як правило,

 законом,  як обов'язок: не призначати? І випишем таку

 формулу в законі, щоб автоматично, якщо двічі  підряд

 не  відбувались,  щоб  ці  вибори  протягом  року  не

 відбувались.  Тоді  ніякого  суб'єктивізму  у рішенні

 Центральної виборчої комісії, яка шляхом  голосування

 як  колегіальний  орган, має приймати рішення по тому

 чи іншому виборчому округу.

      Дякую.

     

      ЛАВРИНОВИЧ.   Ваше питання, безумовно, має сенс.

 В   даному   випадку   робиться   пропозиція,  яка  б

 мінімально  взагалі  вводила  якусь  новацію. Один до

 одного,  слово  в  слово,  така  позиція  існує в цій

 статті,  де  стосується  49  статті,  яка  стосується

 виборів замість вибувих депутатів. І для того, щоб не

 вводити  нову  норму,  нову  новацію  в  цей закон, а

 максимольно  використати  ті положення, ті норма, які

 вже  є  в ньому, ми запропонували такий варіант. Хоча

 варіат  то, що  категоричного тлумачення чи визначення

 що  вибори не проводяться, теж є можливим і реальним,

 звичайно.  Але  ми  пропонуємо ту норму, яка сьогодні

 вже застосована в діючому законі.

     

      ГОЛОВА.   Сідайте,  будь  ласка.  Чи  є  потреба

 обговорювати.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      В  Секратаріаті  опублікуйте  хто  записався  на

 виступ.  Один хто? Він відмовляється від слова. Треба

 записуваться в Секретаріаті.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Будь ласка.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Хто  хоче  виступить  в обговоренні, запишіться,

 будь ласка, з місця. Опублікуйте список.

      Скільки  на обговорення відведем часу: 10 хвилин

 вистачить? 10 хвилин.

      Моісеєнко - перший, він записаний в списку.

       Будь ласка. З місця.

     

      МОІСЕЄНКО В.М.

     

      Уважаемые  коллеги, уважаемые избиратели, дело в

 том,  что  сейчас  стоит  вопрос  о  том,  кто  будет

 назначать  выборы  в  недообранных  округах депутатов

 Верховного Совета Украины.

      Мы  очень  тщательно  рассмотрели этот вопрос на

 заседании  Комиссии по государственному строительству

 и деятельности Советов и самоуправлении.

      Комиссия  однозначно  признала  здесь  грубейшее

 нарушение  прав  наших  избирателей  избирать  и быть

 избранными.  В  любом  случае,  здесь  идет вопрос об

 ограничении  этих  прав,  причем  по  воле  далеко не

 органа, который представляет , значит, народ Украины.

      Скажу  больше  того,  в этих, в этом предложении

 есть целый ряд аспектов, есть политический аспект,

 который  преследует сегодня определенные политические

 силы,  в  первую  очередь  те,  которые  теряют  свой

 авторитет  в массах и боятся проведения выборов. Есть

 аспект юридический, то есть то, что этот предлагаемый

 закон  противоречит  основным  положениям Конституции

 Украины.

      Я   на  Президиуме  предлагал,  чтобы  комиссия,

 которая   представляет   этот   законопроект,  внесла

 вместе   с   данной  поправкой  Закона  о  выборах  и

 соответствующую  поправку в Конституцию Украины. Там,

 где  бы позволила себе ограничить права избирателей и

 права...  избирателей  избирать  и тех людей, которые

 желают выдвинуться, выдвигаться в этих округах.

      Все разговоры о том, что у нас в этих округах не

 состоялись  выборы  только  потому, что есть, значит,

 общая  пассивность  населения,  в  данном  случае  не

 выдерживает простой критики уже хотя бы потому, что в

 других  округах  (415  с  лишним  округах,  где  были

 избраны     народные    депутаты)    это    полностью

 опровергается.

      Есть    полное   основание   для   того,   чтобы

 предполагать (и это показывает участие в предвыборных

 кампаниях),  в  том  числе  моей  лично... мое личное

 участие  в  предвыборной кампании в Подольском арйоне

 города Киева, где, кстати, выборы состоялись и прошел

 Славов...  Есть  все  основания предполагать что там,

 где люди хотят избирать и быть избранными, там выборы

 состоялись.

      Здесь  необходимо  обратить  внимание и еще и на

 тот  факт,  что  органы  власти  (о чем, например, на

 комиссии  высказал  свое  мнение Иван Стапнович Плющ)

 сегодня   не   заинтересованы,   местные   власти  не

 заинтересованы  в проведении этих выборов. И зачастую

 отсутствие  степени ответственности за это приводит к

 тому  (имеется  в  виду -ответствиенности конкретного

 председателя  районного Совета, главы администрации),

 ведет к тому, что делается все для снятия необходимой

 пропагандистской    боты   в   пользу   необходимости

 пополнения  главного законодательного органа державы.

 Вот  эти  все  основания  плюс те, о которых я просто

 сейчас  не успел сказать, привели к полному пониманию

 комиссии   в   том,   что   этот  документ  не  может

 проголосован.   Я   хочу  запомнить  еще  и  то,  что

 Президиум  тоже  не определился, насколько я знаю, на

 том   заседании,  где  я  выступал  -это  позапрошлое

 заседание  -в этом вопросе. Поэтому от имени комиссии

 вношу предложение снять этот документ с рассмотрения.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА.  Недригайло.

     

      НЕДРИГАЙЛО. ............слово Грабару.

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

     

      ГРАБАР  М.  Ф.,  фракція "Реформи", 176 виборчий

 округ, Хуст, Закарпаття.

      Шановні колеги!

      Я  просив  би,  щоб  ми до цього віднеслися дуже

 відповідально... В принципі, я підтримую саму ідею, і

 дійсно,  нам давно пора було визначитись стосовно тих

 округів,  де виборець пасивний і не йде на вибори, бо

 це  -прямі  бюджетні  витрати.  Але  в  цій ситуації,

 мабуть,  доцільніше  було  б  (і  це  не така складна

 робота),  може,  доцільно сьогодні прийняти за основу

 це,  в  першому  читанні.  І,  врахувавши пропозиції,

 переробити сам механізм непризначення цих виборів.

      То  я  пропоную,  щоб  це  прямо  в  законі було

 записано,    що   якщо   двічі   підряд   вибори   не

 відбуваються,  визнаються такими, що не відбулись, то

 тоді  наступні вибори проводяться не раніше, як через

 рік.  І  тоді  не  треба записувати, що право комісії

 призначати   або   не  призначати  після  таких  двох

 випадків,  а  обов'язок  комісії через рік призначити

 нові  вибори. От така схема, вона є об'єктивна і вона

 була б прийнятна, я думаю. Дякую

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу  вас  ви тим часом напишить це

 формулювання,  може ми його справді проголосуємо і не

 будемо  потім  надавати надзвичайні права Центральній

 виборчій  комісії,  а  законом  відрегулюємо  правові

 відносини. Правильно. Климпуш, будь ласка.

     

      КЛИМПУШ.  Шановні  колеги, я хотів би підтримати

 депутата,  позицію,  я  ку  щойно висловив наш колега

 депутат  Грабар і внести як раз саме таку зміну. Тоді

 ми  і  збережемо  кошти  і  для бюджету, і встановимо

 законодавчо  ситуацію,  яка  не буде мінятися залежно

 від якихось кон'юнктурних питань.

     

      ГОЛОВА.  Це,  я  так  гадаю, думка Закарпатських

 депутатів.

      Будь ласка, Швидкий.

     

      ШВИДКИЙ. Шановні колеги, я вважаю, що дійсно те,

 що говорить Моісеєнко не має місця, тому що люди, які

 приймають  кілька раз участь у виборах, то вони мають

 якійсь інших статус, ніж ті люди, які одразу вибрали,

 тому  що  кінець  кінцями,  ну,  вони  ж  по  5  раз,

 припустимо  їм  назначаються вибори на виборчий округ

 їм  приходить.  От скаажімо на моєму виборчрму окрузі

 один раз були вбори. Це значить, це ніяких прав людей

 ця поправка не ущемляє.

      З другої сторони, якщо подивитись скільки грошей

 було  витрачено навіть на останні вибори грудневі, то

 це  ппоказує,  що  все-таки  ми ж повинні дбати і про

 бюджет.  І  я  сно,  що  така поправка дає можливість

 якимсь   чином   тих  людей,  які  навіть  і  пасивні

 підштовхнути  для  цього,  що  вони будуть знати, що,

 якщо  вони вже зараз не прийняли участі в виборах, то

 вже через ріктільки будуть право... це... Я думаю, що

 треба цих 2 речення, які є фактично підтримати. Ну, а

 відносно  того, що сказав депутат Грабар, то там є як

 от  підказує  мені  депутат  Лавринович, там є... твм

 тоді  будуть  розбіжності з існуючим законодавстовом.

 То  треба поговорити якось так, щоб воно дійсно булдо

 узгоджено.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Вітренко.

     

      ВІТРЕНКО.

     

      Шанговні  колеги, я прошу вас підтримати рішення

 Комісії   державного   будування,   рішення   комісії

 Стешенко.   Чому?   Тому   що  ми  відмовляємось  від

 виключного  права  Верховної  Ради самім призначати і

 з'ясовувати  всю  процедуру  виборів. Якщо це буде за

 рішенням Центральної виборчої комісії, то ми віддаємо

 чиновництву вирішувати долю наших майбутніх колег. Це

 перше.

      По-друге.  Я  хочу  привести  приклад  Сум, де 5

 разів  балотується  і  5  разів отримує більше чверті

 

 голосів  Леонід  Мордовець  і  весь час блокує вибори

 місцева   Адміністрація.   Я   розумію,  що  Анатолій

 Єпіфанов,   який  робить  всій  бізнес  на  спирту  і

 ювілірних  виробах  не потрібні депутати, не потрібен

 ніякий     контроль,    потрібна    тільки    жорстка

 Президентська  вертикаль,  щоб   ділитися  між  собої

 тільки. І тому він, на протязі 5 разів блокує вибори,

 тому я пропоную для економії державних коштів, а це -

 дійсно проблема є, дві такі пропозиції вношу.

      Перша  пропозиція:  якщо  5  разів  балотаєтьс я

 людина  і набирає більше чверті голосів, то якщо і не

 хватає 2-3% до 50-тивизнавати її повноваження. І тоді

 вибори  проводити  не  потрібно.

      І   по-друге,   якщо   встановлено,  що  місцева

 організація  блокує  вибори,  не виступає сама ані по

 телебаченню,   ані   проводить   роботи  з  виборчими

 комісіями,  то  покривати  збитки  за  проведення цих

 виборів,   конфіскуючи  майно  адміністрації,  в  них

 сьогодні  є  що  конфіскувати,  і тим самим покривати

 збитки  бюджету.  І  ні в якому разі не йти на поводу

 пропозиції  Лавриговича.

      І останній прийклад, це те, що почалась розправа

 а  Сумщині  з  вже  незавгодними  Єпіфанову  головами

 райрад.  Вже  Біловол,  соціаліст   Біловол, сьогодні

 решенням   колегії   звільнений,  тому  що  Єпіфанову

 народні   обранці   не   потрібні,   їм  потрібні  не

 соціалісти,  не  комуністи,  а  тільки  ті,  хто буде

 виконувати  їх  особисте  розпорядження.

      Я  дуже  прошу  вас  підтримати  рішення комісії

 Стешенка. Дякую.

     

       ГОЛОВА.    Манчуленко.

       Відмовився  від слова. Мовчан.

     

      МОВЧАН.

      Шановні  колеги, я закликаю вас проголосувати за

 ту  поправку,  і мої  аргументи  ось  які.

      Справа  в  тому,  що найближче до нас ті округи,

 які  оточують  нас  тут,  столицю  України. Абсолютно

 безглузда ситуація, коли із року в рік повторюютьс ці

 вибори  і дійсно честь причини тої низької активночті

 через  втручання  інших, можливо, факторів, які діють

 на  цей  виборчий  процес. Вони не відбуваються, і це

 дійсно  спалюваня  і  людей   і коштів.

      Тим  паче,  що  помічено ще один інший синдром -

 мандати почали купувати, купуватись. І сюди приходять

 і  прийдуть  тільки  багатенькі люди,  як на добір на

 останній. То треба   припинити   цю  купівлю  мандатів.

       Дякую.

      Я   дозволю   собі   30   секунд  чи  40  секунд

 підсумувати  наше  обговорення.

      Воно  зводиться  власне  до  того,  що треба тут

 порядок  наводити  і в більшості випадків депутати це

 розуміють.

     

      Якщо  наперед  відомі  умови  виборів, наперед в

 законі  передбачено,  що  якщо  двічі не відбулися на

 дільниці  вибори, то вони вже переносяться на рік, то

 це  не  утиск  права громадянина, бо зрозуміле право.

 Скористайся   ним   тоді,   коли  для  цього  законом

 визначенні  строки. Тобто тут немає утискування прав.

 А  відносно  того, я справді знає, що прекрасно  йшов

 Леонід  Мордовець  на  виборах  і  він достойний бути

 обранний.  Але  це  норма  іншої статті, це не до цеї

 статті відноситься.

      А  сьогодні ми не можем внести зміни, бо ми тоді

 на  різній легітивній основі будуть обрані ті чи інші

 депутати.  Хотілося  б,  щоб Мордовець був серед нас.

 Одначе,  на  жаль,  недосконалий  такий  закон. Треба

 закон  вноситься,  це інша норма, будь ласка, готуйте

 цю пропозицію будем розглядать.

      А  відносно  конфіскації  там і тому подібне, це

 взагалі  не  до  цього  закону.  Давайте  ми  його не

 будемо.

      Сьогодні     наше    законодавство    передбачає

 відповідальність за перешкоджання виборам і втручання

 у  процедури  і  тому  подібне.  Я  думаю, що тут все

 з'ясовано.

      Тому  в  мене  запитання  до  Лавриновича.  Ваша

 комісія  не  заперечувала  проти  тої  редакції,  яка

 пропонується  закарпатцями,  зокрема Грабаром, такого

 змісту:  "Встановити...",  тобто  абзац записати так:

 "Встановити,  що  повторні  вибори народних депутатів

 України не призначаються протягом року з дня останніх

 виборів  у  випадку,  якщо  вибори  двічі визнавались

 такими,  що  не відбулися. Центральна виборча комісія

 призначає   вибори   народних   депутатів  України  у

 виборчих округах, де вибори двічі визнавались такими,

 що не відбулися, через рік  після останніх виборів".

      Тільки  що  тут  замість  слова  треба не писати

 слова "встановити". В законі не треба. Просто.

      Будьте  уважні.  Стаття  48. 3 абзац доповниться

 такою  нормою.  "Повторні  вибори  народних депутатів

 України не призначаються протягом року з дня останніх

 виборів  у  випадку,  якщо  вибори  двічі визнавались

 такими, що не  відбулися.

      Центральна   виборча  комісія  призначає  вибори

 народного  депутата  України  у  виборчих окургах, де

 вибори  двічі  визнавались  такими,  що не відбулись,

 через рік після  останніх виборів".

      Двірі  під  ряд.  Я прошу пробачення: "двічі під

 ряд". Зрозуміло? Можна ставити за основу? Ставлю будь

 ласка.

      А Лавриновичу слово, я ж просив відповісти.

     

      ЛАВРИНОВИЧ О.В.

     

      Шановний  пане  Голово!  Шановні  колеги!  Суть,

 звичайно,  підтримується, тут немає ніяких проблем. Є

 дві  технічні проблеми. Одна з них полягає в тому, що

 у  нас  є  стаття, яка регулює вибори замість вибулих

 депутатів. І там норма сьогодні діюча передбача право

 Центральної виборчої комісії на непризначення виборів

 протягом  року  замість  виболих депутатів, якщо вони

 двічі не відбувались.

      Тому ми можемо прийняти такий підхід і перенести

 тоді  (окрім  статті  про  повторні),  статтю  також:

 вибори замість вибулих депутатів.

      І  окрім  того,  потрібно встановити тоді, що не

 через  рік  Центральна  виборча комісія призначає, бо

 процедура  передбачає  для  повторних  виборів чотири

 місяці,   потім   кампанію,  а  для  виборів  замість

 вибулих:  скорочена  процедура,  яка  передбачає  три

 місяці.

      Тому  потрібно просто універсалізувати ці норми,

 як  для  повторних  виборів,  так  і  виборів замість

 вибулих  депутатів.  Суть  може  бути  і  такою, вона

 абсолютно,  ну, збігається з цією пропозицією, тільки

 вона    моє   юути   з   юридичного   боку   виписана

 більш........

     

      ГОЛОВА. Тобто ви, впринципі, не проти?

     

      ЛАВРИНОВИЧ. Абсолютно.

     

      ГОЛОВА. Значить, було ще уточнення Чернявського.

 Мені здається, воно слушне. І Кузьменка.

      Я прошу уваги, будь ласка.

      "Повторні  вибори  народних депутатів України не

 призначаються  ротягом  року з дня останніх виборів у

 випадку, якщо вибори двічі підряд визнавались такими,

 що не відбулися.

      Центральна   виборча  комісія  призначає  вибори

 народних  депутатів  України  у  виборчих округах, де

 вибори   двічі   підряд  визнавались  такими,  що  не

 відбулись,  через  рік  після  останніх виборів..." А

 Чернявський  додає  ще пропозицію:"... але не пізніше

 ніж за рік до загальних виборів". Зрозуміло?

      (Шум у залі)

      Одну  хвилиночку!  Потім.  Я  давайте  в першому

 читанні, а тоді доповнення зробим.

      Я  ставлю  на  голосування в першому читанні цей

 проект.

       Будь  ласка, я прошу, підтримайте, ну розумна ж

 пропозиція.   Володимир   Миколайович,   ви   ж  самі

 говорили, що хороша пропозиція.

     

      "за"

     

      Які ще уточнення є?

      Є   пропозиція   така:   доручити  комісії,  яка

 готувала    цей    законопроект,   відредагувати   ці

 пропозиції   таким   чином,   що   ми  її  могли  без

 обговорення потім  проголосувати.

      (Шум у залі)

      Із   вашою  комісією  разом.  Я  маю  на  увазі,

 комісія...

      Так, ви - це ще ж не комісія! Я прошу!

      (Шум у залі)

      Ну, одначе, я ж теж маю право на пропозицію.

      Я  вношу  пропозицію  таку:  доручити комісіям з

 питань  правової політики і місцевих Рад доопрацювати

 проект  змін  до закону і внести на розгляд Верховної

 Ради на наступному тижні. Можна проголосувать?

      Ставлю на голосування.

     

      "за"

     

      Рішення  прийнято. Я прошу: на наступний тиждень

 внесіть  з  урахуванням цих зауважень чітку редакцію,

 яка б дала змогу... На наступному тижні, я так маю на

 увазі.

      Значить,  через  півтори  тижні.  На  наступному

 сесійному тижні, мається на увазі.

      Шановні депутати, у нас на завтра передбачається

 різне,  а в різному вже є близько 30 депутатів, які б

 бажались   висловиться.  Я  прошу  дати,  опублікуйте

 список  записаних, і ми могли б сьогодні 15 хвилин, і

 решту, скажем, завтра 45 хвилин.

      Будь ласка, Швидкий. З місця, будь ласка.

     

     

      ШВИДКИЙ.

      ШВИДКИЙ

      Шановні народні депутати, шановний головуючий. Я

 хотів  би  підняти  такі  організаційні  питання.  От

 давайте  подивимось  скільки у нас законопроектів є в

 кожного,  і  як  ми  їх  розглядаємо  стопками  там в

 полицях,  щоб їх знайти якось там і............. Якщо

 ми  поглянемо  як, який заголовок цих законопроектів,

 то  він  губиться  в  основному  тексті цього, що тут

 написано.  Я  би хотів, щоб все-таки Секретаріат, або

 ті  служби, які готують законопроекти, якось виділяли

 назву  цього законопроекту, щоб вона зразу кидалася в

 вічі, коли ми його підбираємо . Це перше питання.

      Друге    питання.    Це    стосується   методики

 опрацювання  законопроектів.  Ви знаєте, я давно хоті

 це  питання  підняти,  і піднімав його не раз депутат

 Анісімов   про   те,  що  все-таки  ми  повинні  мати

 відпрацьовану   методику   прийняття  законопроектів.

 Насамперед  повинна  бути  завжди насамперед прийнята

 концепція тої чи іншої, тої чи іншої напрямку закону.

 Дальше   цю   концепцію   наповнюється   відповідними

 законодавчими   актами.   От,   і   це  повинно  бути

 розроблено, у нас є інститут спеціально створений при

 Верховній  Раді,  повинна  бути  розроблена  методика

 прийняття  законопроектів  і розписані оці всі пункти

 цього... цього прийняття.

      Ну  і  третє  питання,  яке  я підіймаю, бо я не

 знаю,  чи мені там вдасться, відносно нашого бюджету.

 Шановні,  даватйе не будем шукати в тих причинах, які

 зараз  заставляють,  скажем  уряд  десь  там збирати,

 розумієте,  ті  гроші  в  кінці  року,  а потім їх не

 назбирати,  і вони губляться... тут, централізовано в

 Києві.   Будем   шукати   такий   механізм,  який  би

 забезпечив поступлення грошей безпосередньо до тих...

 ну,  до  тих  суб'єктів,  яким  вони належать. Ну, є,

 наприклад,   у   нашої  Комісії  ядерної...  політики

 ядерної безпеки було роздруковано і представлено всім

 депутатам  9не  знаю,  чи  вони звернули) спеціальні

 такі  пропозиції,  які б гарантували те, щоб бюджетна

 сфера  не  повинна залежати від виробничої сфери -щоб

 бюджет  ділить  на 2 частина: одну, яка формується ща

 рахунок  лише  податків;  а  друга, яка формується за

 рахунок   надходжень   від  державних  підприємств  в

 результаті їх господарської діяльності.

      Друге.   Щоб   було   визначений   процент.   От

 наприклад,  ми  (я  не  даром  задава вам, Олександре

 Олександровичу,  питання  відносно того проценту), бо

 там  сказано: щоб визначити кількість, або процентний

 вміст  в  бюджеті  таких  пріоритетних напрямків, як:

 наука,  освіта,  культура, охорона здоров'я, сільське

 господарство,  соціальний захист... Ми ж цього... Нам

 би  набагато  було легше приймати такивй бюджет, якби

 ми,  скажем,  якби  в  бюджетній  резолюції  вже було

 записано,  що,  скажем,  на  науку  8%  Чи  на освіту

 стільки  само і т. д. Оці я вважав би пропозиції все-

 таки  варто  якось  їх зібрати і щоб на другий рік (а

 вже  над бюджетом ми вже повинні починати працювати),

 щоб їх можна було використати.

     

      ГОЛОВА.  Шановний  петре  Євдокимовичу, Інститут

 законодавства  передав  на  розгляд  у  Верховну Раду

 Закон   про  нормативні  акти  і  Закон  про  порядок

 проходження   законодавчої   ініціативи.   Їх   треба

 розглянути  і  скоріше  прийняти  як нормативні акти.

 Будь ласка, Дем'ян.

     

      ДЕМ'ЯН  Г.  В.,...............  виборчий округ N

 281, Конгрес українських націоналістів.

      Шановний  пан  Голово, шановні народні депутати,

 брати   українці,   мою   пропозицію,   яку  я  почав

 висловлювати  30  січня 1996 року з цього приводу, то

 дійсно............,   як   звичайно   це  вже  стало,

 обірвав.  У  зв'язку  з  тим  я  змушений сьогодні це

 повторити.

      У   нашому  парламенті  вже  майже  2  роки  іде

 своєрідне  соціалістичне  змаггання саме тих сил, які

 придумали  цю  назву.  Оскільки  ж  ще  досі ніхто не

 ппідсумував   їхньої  бурхлваої  діялності,  пропоную

 створити  незалежну  від  учасників названого процесу

 сеціальну  депутатську  комісію,  яка  б у визначений

 термін  підрахувала  і доповідала українському народу

 про  те, яких моральних і матеріальних, внутрішніх  і

 міжнародних  втрат нашій Батьківщині завдали ті сили,

 котрі  майже безерервно за відвертим сприянням Голови

 Верховної  Ради та цого першого заступника виступають

 ппроти   реформування   економіки,   науки,   освіти,

 культури  в  тому числі книговидавничої справи, преси

 періодичної, радіолмовлення і телебачення, провалюють

 прийняття  потрібних  законів  і проштовхують нерідко

 такі,   що   зберігають   давно  збанкрутілу  систему

 господарювання.   Через  всоїх  ставлеників  з  числа

 колдишньої  номенклатури  вперто іпослідовно руйнують

 промисловість і сільськен господарство, науку, освіту

 і  культуру.  Прикладом  цього  став  останній страйк

 шахтарів.    Застосовуючи   неоднократно.............

 газетках   пораду   Адольфа   Гітлера,  висловлену  в

 його...........   про   те,   що   добре  налагоджена

 пропаганда  за  короткий  час  може  створити в людей

 враження  про рай, що це пекло, і навпаки, безугавним

 істеричним   криком  через  парламентські  мікрофони,

 виступів в передачах і преед людьми, силкується сіяти

 зневіру, відчай, безпорадність, і навіть закликати до

 бунтів.

      Згадаймо  виступи  Петра  Симоненка,  Володимира

 Моісеєнка  та  інших.

      Немало  звучить  тут  і  відвертої українофобії,

 спроб  настроювати  мешканців  одного  регіону  проти

 іншого.

      Отже,  треба  визначити  переможців  і оголосити

 усім  громадянам  нашої держави.

     

       ГОЛОВА.  Велике  спасибі  вам  за  монолог.  Ви

 правильно   кажете,   що   наша   діяльність   ще  не

 підсумована, але  ваша  вже -  це наша  дійсність.

      Будь ласка,  Білоус.

      Немає  Білоуса. Брит.

     

      БРИТ. Я прошу передати слово депутату Кияшко.

     

      КІЯШКО.

      Спасибо, Виктор Петрович.

      Уважаемые  коллеги,  уважаемые радиослушатели, я

 хотел  бы сегодня сказать несколько слов о той лживой

 информации,  которая  прошла сегодня утром по ОРТ, то

 есть по первому каналу Останкино, по итогам вчерашней

 встречи  руководителей  фракций с Президентом Украины

 Леонидом  Кучмой.

      В  этой  информации  было  расповсюжено,  что  в

 результате  руководители  фракций осудили выступление

 Александра  Мороза  на  3  общепартийной  конференции

 Социалистической  партии  Украины.

      Я  хочу сказать, что такого осуждения не было, и

 разговор шел в нормальном конструктивном варианте.

      Поднимался   вопрос   об   итогах   деятельности

 партийной конференции Социалистической партии Украины

 и   о  тех  выводах,  которые  партийная  конференция

 сделала.

      Я почеркиваю, что действительно, Президент точно

 очертил,    что   Социалистическая   партия   Украины

 проанализировала  состояние  экономического  кризиса,

 происходящег  на  Украине,  и  сказала, что результат

 этого   в  том,  что  ведется  нне  та  экономическая

 политика,  которая не направлена на социальную защиту

 населения.

      Мы  подчеркнули,  что  действительно  для  того,

 чтобы  изменить  положение к лучшему, надо менять тот

 курс, который идет. И Социалистическая партия Украины

 предложила  механизм конституционного изменения этого

 варианта.

      Когда Леонид Данилович кучма задал вопрос: каким

 путем  и  как  это  может  меняться,  то  мы отвечали

 следующим  образом.  Есть  3 конституционных пути, на

 которых   мы   стоим:   это   через   принятие  новой

 демократической      Конституции      и      принятия

 демократическим    путем,    это   второй   пункт   -

 использование  конституционного  соглашения,  которое

 сегодня  позволяет  лишить  власти  и  Президента,  и

 Верховный  Совет,  если в этом будет необходимость, и

 третий  путь,  на мой взгляд и на взгляд партии более

 приемлемый   -это   через   выяснение  мнений  нашего

 населения   и   черпез   народовластие,  которое  они

 (...........) при выборах.

      И  когда  поднималась пролема, что, если слушать

 наше  население,  слушать  тех  шахтеров  бастующих и

 бедных  учителей,  которые приходят, то и Президент и

 практически   все  наши  фракционеры  за  исключением

 отдельных  пришли  к  выводу,  что  с населением надо

 считаться  и  Социалистическая  партия  на  этом пути

 стоит четко.

      Я  хотел бы подчеркнуть, что всякие обвинения со

 стороны  исполнительной  власти  о  том,  что наличие

 Предсдателя  Верховного  Совета на посту Председателя

 партии мешает работе Верховного Совета 6 не имеет под

 собой  основания.  И  я  благодарен  Вадиму Гетьману,

 Сергею  Довганю  и Петру Симоненко, которые вместе со

 мной  отстояли  позицию  Верховного  Совета, защитили

 нашего  Председателя  и  сказали, что Верховный Совет

 работает конструктивно и делает все то, что нужно для

 нашего  населения,  принимая те экономические законы,

 которые нормально готовятся и нормально принимаются.

      Вот та информация, которую я бы хотел довести...

     

      ГОЛОВА.   Я  просив  би,  щоб  не  було  якихось

 двозначностей   у   цій  інформації  з  приводу  цієї

 інформації.  Мені  здається,  що тут може дещо акцент

 зміщенний  тому,  що  від  Президента  не  треба було

 Голову  Верховну Раду захищать. Голову Верховної Ради

 може  змістити  або  призначити тільки цей зал, тобто

 сесійний  зал Верховної Ради, і ніхто інший.

      А  щоб не було теж спекуляції довкола тексту або

 мого  виступу  на конференції, я міг би запропонувать

 вам:   давайте   запропонуємо,  хай  "Голос  України"

 опублікує цей текст і не буде тут ніяких спекуляцій.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Правильно   чи   ні?   Давайте   я  поставлю  на

 голосування  цю  пропозицію:  опублікуватя  в "Голосі

 України"  текст  виступу  на  конференції,  щоб зняти

 всілякі спекуляції.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Ставлю   на   голосування.  Це  була  пропозиція

 Чорновола, до речі, зранку.

      Будь ласка.

     

      "За"-

     

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Степанов.

      Ну,  зрозуміло,  перенесем голосування на другий

 раз.  Так  що  не  зачіпайте  цю  тему,  бо  все-таки

 повтавим  на  голосування,  а  потім проголосують. Ви

 розумієте,.......

     

      СТЕПАНОВ

      Уважаемый  Председатель!  Уважаемые  депутаты! В

 прошлом году широкий резонанс имели  события - авария

 на..................  сооружениях  в городе Харькове.

 Однако,   эти   события  сказались  и  на  территории

 Луганской  области. В частности, осенью прошлого года

 началась   эпидемия   вирусного   гепатита  в  городе

 Кировске  луганской  области,  которая охватила более

 900 человек. Так ято событие это далеко неординарное.

      Как   было  установлено,  заражение  происходило

 через   питьевую   воду,  которая  подавалась  как  в

 открытых  водозаборах  на реке Северский Донец, так и

 из скважен  ..........Северского Донца.

      Сейчас  город,  ну, фактически за свою историю в

 городе нет водопроводного узла, нет накопителей воды,

 и    весь    город    фактически   висит   на   одной

 трубе  с  Лесичанского  водозабора.  Для  того, чтобы

 эпидемия  не  повторилась  и  в этом году, необходимо

 ввести в действие первую очередь водонапорного узла в

 городе,   для   чего   необходимо   как  минимум  450

 миллиардов карбованцев. И городской Совет Кировский и

 я  как  народный  депутат неоднократно обращались и в

 Кабинет  Министров,  и  в  Министерство экономики, но

 пока  мы  слышим  только один ответ, что этот вопрос,

 возможно, будет решен после утверждения бюджета.

      Я   считаю,  что  мы,  конечно,  кто-то,  может,

 скажет,  что  я  пытаюсь  вырвать какие-то деньги для

 своего  округа,  но  этот  вопрос  -это эпидемия. Это

 нужно подойти более серьезно и взвешенно.

      Поэтому, я просил бы дать поручение протокольное

 Кабинету   Министров   рассмотреть   этот   вопрос  и

 рассмотреть  вопрос  о выделении необходимых средств,

 потому  что  эта  эпидемия  может  перекинуться  и на

 соседние города. Тот же Стаханов и Первомайск, потому

 что  это  очень густая сеть городская. Я полагаю, что

 это   вопрос   не   местного,   даже   не  Луганского

 областного, а общеукраинского значения.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА. Дякую.

      Шевченко  Віталій  Федорович  -нема. Пронюка теж

 нема. Смірнов... Немає Смірнова.

      Степенко   Василь   Іванович  відмовляється  від

 слова.   Костицький   Василь  Васильович  -так  само.

 Горбатюк - теж немає. Діхтяренко...

      А,  Костицький,  дайте  слово  Костицькому.  Він

 іншим    разом   скористається.   Іншим   разом   він

 скористається.

       Будь ласка, Кожин.

     

      КОЖИН Б.Б.

     

      Шановні  депутати,  аналіз  стану справ Збройних

 Сил  України  за 4 роки існування свідчить про те, що

 розбува  Збройних  Сил  іде  надто повільно. Є багато

 недоліків,   які   впливають   на   процес  створення

 національних  збройних  сил, а саме: нестача офіцерів

 ротного  звена,  падіння  престижу військової служби,

 недосконалість  законів,  -потребує переробки воєнних

 доктрин України, концепції національної безпеки.

      Величзною   проблемою,  насамперед,  залишається

 соціальний захист військовослужбовця, 75 тисяч з яких

 не  мають  житла,  не  вистачає коштів на будівництво

 кораблівдля військово-морських сил України.

      До   речі,   за  4  роки  Збройні  Сили  України

 фінансувалися   лише   на   20   -30   відсотків  від

 мінімальної  потреби.  Не  є вийнятком і 1996 рік, на

 який заплановано 30 відсотків на Збройні Сили України

 з  державного  бюджету.  Ця  цифра  означає  руйняцію

 Збройних  Сил,  а  без  армії не буде і держави. Ясно

 одне,  не  будемо  забезпечувати  свою  армію, будемо

 годувати чужу.

      Дуже  турбує  стан справ з військовопатриотичним

 міркуванням    військовослужбовців,   збереженням   і

 розвитком   націанальних   військових  та  історичних

 традицій.

      Серьозна  проблема  в  Збройних  Силах України -

 боротьбв    з    причиною    винекнення    дедовщини.

 Якщо........  не  говорити українською мовою, то воно

 не   є   українським,  якщо  війська  не  підтримують

 традиції історичного українського війська, то воно не

 має  духовних  коренів  з  українським народом є йому

 чужим.   Якщо   війська   не   користуються  найвищим

 досягненням  науки  і техніки, зокрема військової, то

 вона  слабе військо, але військо не може бути сильним

 без  відомості  національної  ідеї,  без  наповненням

 націанальним духом.

      Всі  ми  мусемо  дбати  про  українську армію, і

 електроніку,   і   ракетний  кмплекс,  і  авіацію,  і

 військово-морські сили, і при.............. склад -це

 наша спільна справа.

      Першочерговими    заходами   повинен   стать   і

 поетапний  Збройних Сил України на професійну основу.

 100%  фінансування  забезпечення  мінімальні  потреби

 Збройних  Сил  з  Державного  бюджету.  Вдосконалення

 законів   Збройних   Сил   України  на  основі  нової

 демократичної    Конституції   України.   Затверодити

 державну  програму  забезпечення  військовослужбовців

 житлом  як  з  Державного  бюджету,  також за рахунок

 позабюджетного    інвестора.   Реалізувати   програму

 соціального     захисту     військовослужбовців     з

 компенсацією  60%  витрат  на  оренду  житла. Надійна

 опора  командирів та командуючих Збройних Сил України

 повинна  стати  Спілка  офіцерів  України.  Розробити

 конкретну  програму  реалізації військово-патетичного

 виховання  військовослужбовців,  виховання  пошани до

 державної української мови, символіки і прапора.

     

      ГОЛОВА.  Дякую.

      Наступне   засідання  відбудеться  завтра  о  10

 годині ранку!