Стенограма пленарного засідання

20 лютого 1996

               ЗАСІДАННЯ  ДВАДЦЯТЬ  П'ЯТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  20  л ю т о г о  1996  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.   Доброго   ранку,   шановні   депутати,

 представники Уряду, журналісти, шановні радіослухачі!

 Прошу    депутатів   підготуватися   до   реєстрації.

 Увімкніть,  будь  ласка, систему.

      Зареєструвалося 340 депутатів. Ранкове засідання

 оголошується відкритим.

      Відповідно  до Регламенту,  надійшли депутатські

 запити,   які  потрібно проголосувати.

      Від  Горбатюка  Мирослава Пилиповича до Прем'єр-

 Міністра  України  стосовно реагування на депутатські

 звернення щодо передачі відомчого житла АТ "Київський

 верстатобудівний завод" до комунальної власності,

      Групи  депутатів  Попеску, Довганчина, Лупакова,

 Манчуленка  до  Президента  у  зв'язку  з відсутністю

 реагування  на  їх  звернення  і  запити  до  органів

 виконавчої    влади    у   зв'язку   з   невиконанням

 законодавства  про  оплату праці та Указу Ппрезидента

 щодо погашення заборгованості по зарплаті працівникам

 бюджетної сфери Чернівецької області,

      Паламарчука  Валерія  Олександровича  до  Голови

 Верховної  Ради  стосовно  зволікання  з  приведенням

 чинного  законодавства  у  відповідність з Положенням

 "Про    референта-консультанта   народного   депутата

 України",

      Петренка  Миколи  Івановичадо Президента України

 та  міністра  оборони  у  зв'язку  з  обставинами, що

 виникли  при  знищенні  шахтно-пускових  установок на

 Кіровградщині та відсутність відповідей міністерст та

 відомств на депутатські звернення.

      Аналіз  підтверджує,  що  всі  запити, оформлені

 так,  як  передбачено Регламентом, і підстави для них

 є,  тому я просив би вашої згоди і підтримуки на т е,

 щоби  направити ці депутатські запити за адресами для

 відповдіного  реагування.

      Я  ставлю    на  голосування  цю  пропозицію.

      За - 300

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      Дякую.

      Одностайність похвальна. Шановні депутати, в нас

 сьогодні    до   розгляду, -  це   я   повторяю,   для

 радіосхухачів  перш  за  все,  -в  плані  передбачені

 питання  про  проект  Закону "Про потентування деяких

 видів  підприємницької  діяльності  ", друге читання,

 про проект Закону " Про внесення доповнень до Декрету

 Кабінету  Міністрів  "Про  державне мито";

      про  проект  Закону "Про внесення змін до деяких

 законодавчих  актів щодо установлення ставок і зборів

 у співвідношенні з розміром неоподаткованого мінімуму

 від доходів громадян";

      про  проект  Закону України "Про внесення змін і

 доповнень  до  Закону  "Про  застосування контрольно-

 касових   апаратів   і   товарно-касових   книг   при

 розрахунках   із   споживачами   у   сфері  торгівлі,

 громадського харчування та послуг";

      про  проект Закону "Про запровадження державного

 збору,  який оплачується під час здійснення бартерних

 товарообмінних    операцій    в   галузі   зовнішньо-

 економічної  діяльності";

      про  проект Постанови "Про механізм застосування

 мір  відповідальності  юридичних  осіб, на збереженні

 яких   знаходяться   матеріальні  ресурси  державного

 резерву  за  самовільне їх відчуження, використання і

 реалізацію";

      І  про  проект  Постанови  Верховної  Ради  "Про

 обрання народних депутатів членами постійних Комісій".

      Як  бачите,  переважна  більшість, або майже всі

 документи  пов'язані  із  підготовкою,  прийняттям  і

 введенням бюджету, зв'язанні із економічною ситуацію.

      Тому  я хочу попросити до слова Терьохіна Сергія

 Анатолійовича,   народного   депутата   України,  для

 розгляду  питання  про проект закону про патентування

 деяких видів  підприємницької діяльності.

      Одну хвилиночку, почекайте, я не зрозумів у чому

 справа?   А   я   прошу  вибачити,  так.  І  ще  була

 інформація,   вчора   на   Президії   було  доручення

 прокуратурі  зробить інформацію з приводу, ми зробимо

 теж   протягом   дня.   Чи  зараз  відвести  час,  ви

 передбачаєте.

      Ну,  давайте  так,  тоді ми голосували час, який

 відводиться  на  розгляд  різних  питань,  заяв тощо.

 Давайте  як  виняток зробимо ще 15 хвилин на цей час.

 Можна так зробить? Запишіться, будь ласка.

      Будь ласка,  Юхновський.

 

      ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 депутати,  відносно  порядку денного, який перед нами

 стоїть,  найважливишім  питанням є питання пов'язанне

 із затвердженням бюджету. Бюджет буде через 2 тиждні.

 До  того  часу  ми  повинні  прийняти  всі  закони  і

 постанови,  які  відносятьбся  до  бюджетної  системи

 держави.

      В  зв'язку  з тим від імені парламентської групи

 "Державність"  я  пропоную зняти ті питання з порядку

 денного,   які   можуть  завадити  нормальній  роботі

 Верховної  Ради.  Це  питання  про  проект закону про

 порядок    прийняття   нової   Конституції,   і   про

 ратифікацію  угоди  про  вступ  до  Міжпарламентської

 асамблеї.  Ці питання приведуть до паралізації роботи

 Верховної Ради, і я прошу ці питання відкласти.

 

      ГОЛОВА. Анісімов.

 

      АНІСІМОВ

      178, город Запорожье, Анисимов.

       Все   вопросы   важны   и  все  вопросы  нужны,

 Александр   Александрович,   но   все-таки   я  снова

 позвращаюсь  к  тому,  что  я  говорил на той неделе.

 Вопрос  или  Закон  об аммортизации. Он сегодня очень

 больной.   1995   год   закончился,   начисления   по

 аммортизации   не   определены,   и   они  висят  над

 производственниками. Это одна сторона.

      Мы  уже  работаем  два  месяца  в  этом  году  и

 источник  капитального  ремонта  -самое  значимое  на

 сегодняшний день, тоже не определен. Мы рассматривали

 в   Комиссии   с  базовых  отраслей,  где  приглашали

 представителей  министерства, и есть уже определенные

 подходы  и  Кабинета  Министров,  будем  говорить,  и

 народных депутатов.

      Мы  направили  все  свои  предложения  в комисию

 базовую,   которая  готоли  для  предложения  Тарана.

 поэтому  просиба  все-таки  этот вопрос рассмотреть и

 дать нормально дышать сегодня производственникам.

      Второй вопрос. Сегодня в повестке дня 1, 2, 3, 4

 пятым  пунктом стоит вопрос об распределении и, будем

 говорить,   "запровадження   державного  збору,  який

 оплачується від час здійснення бартерних операцій". Я

 предлагаю,  чтобы  мы  не  тратили  времени ( и уже, я

 думаю, по этому поводу скажет Суслов Виктор Иванович),

 сняли   вопрос   этот   в   рассмотрения.  Ведь  сама

 постановка вопроса о сборах с бартерных операций надо

 посмотреть  суть,  когда  она  появилась.  Что  такое

 бартерная   операция,   почему   они   появились?  От

 отсутствия платежей, от отсутствия оборотных средств.

 Если  мы на сегодняшний день еще попытаемся залезть в

 карман производителя, мы окончательно его разложем на

 лопатках.

      Я    возьму   горно-металлургический   комплекс.

 Кредиторская  заборгованость  на  сегодняшний день по

 1995  году составляет 340 триллионов. О чем можна еще

 говорить?   О  каких  дополнительных  изкятий,  будем

 говорить, из производителя?

      И  вопрос, который мы все потихонечку обходим. Я

 по   этому   поводу  выступал  по  бюджету,  говорил,

 Александр Александрович, и снова все-таки хочу, чтобы

 мы  вернулися.  Он  стоит в перечне вопросов, который

 (если выберется время мы можем рассмотреть) -это все-

 таки   межа   малозабезпечености.  Не  от  того,  что

 применять  и  куда  вводить  эту  сумму,  которую  мы

 определили.  Но  мы  как  законодатели  существующую

 норму  закона,  должны  ее  утвердить.  И  вступает в

 действие  во  втором чтении Закон о бюджете: все-таки

 межа  эта  должна или как маяк, или как ориентир, это

 уже  другой  вопрос  и  другой  подход,  но мы ее как

 законодатели  должны утвердить. Если такая постановка

 вопроса   на   сегодняшний   день   есть,   ее   надо

 рассматривать и ни в коем случае не обходить.

      А,   особенно,   возвращаясь,   заканчивая  свое

 выступление,   вопрос   о  изкятии  10  процентов  от

 бартерных  операций  прошу  поставить на голосование,

 когда   мы   будем   подбивать   итоги,   и  снять  с

 рассмотрения.

 

      ГОЛОВА. Чорновіл.

 

      ЧОРНОВІЛ В.М.

 

      Шановні  колеги, ми вже протягом кількох місяців

 грубо   порушуємо   Регламент:   ми   не   тільки  не

 обговорюємо  порядок  денний  на  тиждень,  але  й не

 голосуємо.  Хоча  глава  друга,  2. 5 пункт 4 вимагає

 голосування  порядку денного. Нам нав'язується те, що

 там    десь    за   лаштунками   придумає   Олександр

 Олександрович з своєю командою.

      Далі.  Друге.  Вчора був безпрецедентний випадок

 на  засіданні  Президії. Нахрапом, нахабно нав'язали,

 користуючись   безпринципністю  прокуратури,  розгляд

 питання  про  те,  що  хтось  там  із влади на місцях

 перечить  отому,  так  званому, референдуму абсолютно

 незаконному.   Замість   розглядати   тих,   хто   це

 організовує,  -представники влади і карати їх, хочуть

 карати  людей,  які  стоять  на  боці  закону.  І  ще

 сьогодні  збираються  про  це  давати  інформацію.  Я

 думаю,  знову  ж  таки,  воодячи  це чомусь в порядок

 денний...

      Я  думаю,  що  ми повинні всі зорієнтуваться. Ще

 раз  закликаю  всіх  наших  виборців,  хто  буде отой

 незаконний   референдум,  там,  агітувати  за  нього,

 беріть за руку і тягніть у міліцію.

      І третє....

      (Шум у залі)

      Якщо  в  державі  немає закону, то ця держава не

 може  довго  існувати.  Закон  у державі повинен бути

 абсолютним.

      Далі.   Третє   питання.   У   суботу  і  неділю

 відбувалася   конференція  Соціалістичної  партії.  Я

 познайомився  із  виступом  Олександра  Мороза на цій

 конйеренції   і  з  його  інтерв'ю,  даного  агенству

 "Інтерфакс",  де  всупереч  тому,  за  що голосував і

 агітував  нас  тут Олександр Мороз, а він голосував і

 за  програму  Президента і Уряду, і за Конституційний

 договір  і  т. д., все це названо антинародним діями,

 антидержавними,  заклики до зміни державного ладу, до

 ліквідації самої форми президентства трьома способами

 і  так  далі.  Це  антидержавні виступи, це може бути

 позиція  знову  ж  таки  голови  партії,  а не голови

 Верховної  Ради,  уже  дзвонять навіть із-за кордону,

 кажуть,   що   Верховна  Рада  пішла  в  опозицію  до

 виконавчої  влади.  Не  треба іменем Верховної, маючи

 меншість  у  парламенті, маючи 14 депутатів Олександр

 Мороз  не може очолювати Верховну Раду, коли він став

 на  такі  позиції. Я пропонував ще тоді, коли обирали

 голову   Верховної   Ради,   коли   я   знімав   свою

 кандидатуру,    оскільки    парламент    наш   нажаль

 безпартіиний  більш  -менш  на половину, його повинен

 очолювати  безпартійний голова і представникі правого

 і лівого крила як заступники.

      Я  думаю, що сьогодні після тих, того інтерв'ю і

 після   того   виступу   на  конференції  ми  повинні

 вернутися,  знову  таки,  до  питання про керівництво

 Верховної   Ради,  а  заодно  і  переглянути,  у  нас

 змінилася  фракція,  змінилась  кількість  депутатів,

 переглянути  весь  склад Президії Верховної Ради, щоб

 він  був  пропорційний  до  складу  сил  у Парламенті

 України. Дякую.

 

      ГОЛОВА. Мармазов, будь ласка.

 

      МАРМАЗОВ     Фракция "Коммунисты Украины".

      Уважаемые  народные  депутаты,  уважаемые  теле-

 радиослушатели,   последнее   время   в   официальных

 средствах массовой информации представителями команды

 Президента      и      националистами      розвернута

 антикоммунистическая    компания.   Министр   юстиции

 Головатый  в  серии  передач  по  телевидению  в ряде

 статей    обвинил    КПУ    в    посягательстве    на

 конституционный  порядок  за  сбор  подписей  граждан

 Украины  о  проведении  всеукраинского референдума по

 основным    положениям   новой   Конституции.   Глава

 администрации      Президента      Табачник     также

 безаппеляционно, что для него характерно, выныл КПУ в

 антиконституционных   антигосударственных  действиях.

 Фракция  коммунистов  Украины  поручила  сделать  мне

 заявление.

      В  общественности  создается мнение, что во всем

 виновата  КПУ.  Причем,  выступить  по  телевидению с

 опровержением  этой  лжи  нам  не  дают  возможности.

 Установлен  драконовский полдитический... цензура для

 левых.  Мы категорически отбрасываем грязные выпады в

 наш     адрес.     Да,     согласно    головатовского

 Конституционного Договора всеукраинский референдум не

 может  быть  инициирован  ни  Верховным  Советом,  ни

 Президентом  без  согласия  друг с другом. Однако это

 положение    не   касается   возможности   проведения

 всеукраинского   референдума   по  инициативе  народа

 Украины,     который     не     является     стороной

 Конституционного   Договора.   Это   что,  неизвестно

 министру  юстиции?!  Не вина КПУ, что Центризбирком с

 испугу не зарегистрировал инициативной группы, суд не

 рассматривает наши протесты, поэтому, к сожалению, не

 собранные подписи не будут иметь юридической силы, но

 они  очень важны и их нужно собрать. Ну, где, в какой

 стране  за  то,  что  спрашивается  у народа, в каком

 обществе    они    хотят    жить,    вешается   ярлык

 "посягательство  на  конституционый  порядок"?! Мы же

 ответ  не  диктуем! Пусть народ сам выскажется!.. Ну,

 что  здесь плохого?! Нет, боятся, что народ скажет не

 то,  что  думают  власти -вот и принимаются все меры,

 чтобы   не   допустить  всеукраинский  референдум  по

 основным  положениям  новой Конституции. Дело доходит

 уже  до  избиения и расправы над членами инициативной

 группы  по  сбору подписей, как это было в Черкассах,

 Ивано-Франковске,  Николаеве...  Раздуются  голоса  о

 запрете КПУ. Это даже смешно! На этот шаг может пойти

 ненормальный  чекловек!  Вспимним, как Ельцин на весь

 мир  заявил,  что с коммунистами в России покончено и

 навсегда...  Что из этого вышло?! Запретить партию по

 нашим законам может только суд за антиконституционную

 деятельность.  А  в  правовых  органах работаю не все

 такие,  как  пан  Гловатый  -там большинство честных,

 преданых закону профессинвалов.

      Кстати,  Головатый,  выдавая  себя за законника,

 сам  является   грубым  нарушителем,  ведь  он не по

 Конституционному  договору,  не  по  Конституции  не

 может   совмещать  свою  депутатскую  деятельность  с

 должностью Министра юстиции. Ппоэтому вся это грязная

 возня  вокругг  партии  -ничто иное, как политический

 шантаж.  Мы выражаем протест и призываем всех честных

 людей к бдительности!

      (Шум в залі)

 

      ГОЛОВА. Вітович.

 

      ІЛЯСЕВИЧ.

 

      Шановні   депутати,  шановна  президія.  Депутат

 Ілясевич   по   прозьбі   Вітовича,   він  вийшов  на

 ххвилинку. Мене тривожить 3 питання.

      Перш за все. Ми заслухали звіт Міністра оборони,

 верніше  не  звіт,  а  інформацію Міністра оборони по

 сочинських  угодах.  Виборці  і  більшість  депутатів

 вважає,  що  треба  заслухати  не  інформацію, а звіт

 Міністра  оборони,  і  звіт  "Про стан Зброєних сил",

 звіт  з обговоренням і про наппрямки воєнної реформи,

 яка  зараз  загрожує Україні. І невиконнаня законів в

 галузі  воєнної  сфери  в тому числі і при підписанні

 міжнародних договорів.

      Такий   звіт   необхідно   заслухати,  як  можна

 скоріше,  поки  ми  ще  маємо  хоч  якісь остатки тих

 Зброєних сил.

      Друге   питання.   Чому  до  сьогоднішнього  дня

 Комісія   соціального  захисту  не  дає  концепцію  о

 пенсійному  забезпеченню  законодавству.  Поки  ми не

 приймемо  концепцію,  які  закони  приймати не зовсім

 доцільно, можна сказати.

      Третє.  Майнові  сертифікати у нас компенсуються

 лише  на  сертифікатні, то єсть, майнові заощадження,

 грошові.............   компенсується сертифікатами, в

 той  час,  коли  людину  нема  за  що  поховати. Тому

 необхідно  розглянути  це питання і відповідно ввести

 зміни,  щоб  можна  було компенсувати також готівкою,

 тому  що  людина,  якщо  утримує сертифікат, вона уже

 потребує   похорон,   поки   його  компенсуєш,  гроші

 переведеш, час пройде.

      І    останнє.    Хотілось   би   сказати   нашим

 представникам  компартії:  та,  люди добрі, згадайте,

 коли  заборонили УНА УНСО, ви тоді в ладошки хлопали!

 Впали  в ту  ж  яму,  яку  крпали.

 

       ГОЛОВА.   Алексєєв.

 

      АЛЕКСЄЄВ.

       Уважаемый  Александр  Александрович,  уважаемые

 радиослушатели,  уважаемые  телезрители!

      Я    прошу   вас   внимательно   выслушать   мое

 выступление,   посколку   речь  идет  о  суверенитете

 Украины  и  самом  ее  существовании.

      Те   несчастья,   которые  сейчас  происходят  с

 Украиной   -дырявый   бюджет,   обвальное   вымирание

 населения,    планируемое    повышение    пенсионного

 возраста,   крах  многих  отраслей  промышленности  -

 некоторые граждане склонны обкяснять промсками извне.

      И  оказалось,  что в этих утверждениях есть доля

 истины.  Недавно днепропетровская "Новая газета" -это

 газета  юга и востока Украины -поместила материал, из

 которого   следует,   что   мероприятия  целого  ряда

 украинских  политических  партий  финансируется из-за

 рубежа.

      Газета  приводит  суммы, израсходованные на уебу

 партийных  активистов, их поездки за рубеж, поддержка

 так    называемых    независимых   средств   массовой

 информации.

     Вы  спросите:  а какие же партии обласканы щедрой

 заграничной  рукой?  Да  те, чьи представители громче

 всех  кричат  о  пятой коллоне и происках иностранных

 агентов.   Оказалось,   что  лидирующее  место  среди

 клиентов зарубежных спонсоров занимает так называемый

 Народный  Рух  Украины  и  патриотизм его пантонирует

 фунтами  стерлингов.

      Я  затребовал  документы,  на основе которых был

 написан  данный  материал, и оказалось, что на оплату

 заграничных  вояжей  руховских  активистов,  присылку

 инструкторов  для  них  на  Украину,  были  затрачены

 десятки  фунтов   стерлингов.

      Не  осталась  без внимания и патрия Христианских

 демократов,  хотя  для  них,  по  ставнению  с Рухом,

 перепали  сущие  крохи,  а  производились  выплаты, о

 которых   идет   речь,  из  Вест-минстерского  фонда,

 финансированного  правительством  Великобритании.

      Во  всем  мире  подобная практика направленна на

 создание иностанного лобби в отсталых государствах, и

 как правило, понесенные спонсорами потери возмещаются

 сторицей.

      Мы   все   видим  какой  ущерб  Украине  нанесла

 деятельность  Народного  Руха.  Я хочу вам напомнить,

 что   в  той  же  Великобритании  ставшие  известными

 фактами   финансирования   английской  компании  СССР

 вызвали  громкий  политический  скандал.  Я  хочу вам

 напомнить,  что в свое время в США был принят закон в

 соответствии  с которым партии, получающие финансовую

 поддержку      из-за     рубежа,     обязаны     были

 зарегистрироваться   как   организации,  занимающиеся

 антиамереканской еятельностью.

      Я   хочу  вам  напомнить,  что  законодательство

 Украины   запрещает   политическим  партиям  получать

 материальную  помощь  из  иностранных  источников.  О

 нарушении  этого  запрета предусмотренны суровые меры

 вплоть  до  принудительного роспуска в соответсвии со

 статьями 22, 28 закона о обкединениях грааждан.

      Я  предлагаю  поручить  Генеральной  прокуратуре

 потребовать  от  Народного  Руха полного отчета о его

 финансовых   и   материальных  связях  с  зарубежными

 организациями   и   фондами.   Я  предлагаю  поручить

 Министерству    юстиции,   возглавляемым   одним   из

 основателей  Руха  Сергеем  Головатым,  дать правовую

 оценку  этого нарушения закона Украины.

      Я   обращаю  ваше  внимание,  что  сегодня  мной

 затронут  вопрос  финансирования  мероприятий руха из

 лишь  из  одног8офонд и только лишь из Англии, а ведь

 есть  еще Германия, Канада, США, Австралия. Учитывая,

 что  приведенные  факты,  свидетельствуют  об  угрозе

 суверенитету  Украины,  я требую провесты всесторонее

 расследование  и предпринять действия направленные на

 защиту  суверенитета  Украины  от  угоды  со  стороны

 Народного Руха.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, хвилиночку, спокійно.

 Час  використанний.  Те,  що потрібно вирішити шляхом

 голосування,  будь  ласка. Пропозиції відносно закону

 про порядок прийняття Конституції. Я роблю зауваження

 депутату Зарудному за крики. Припиняється... Сідайте,

 будь ласка,  сідайте на місце, сідайте.

 

      ГОЛОВА. Сідайте.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Я  роблю  зауваження депутату Чорноволу і іншим,

 сядьте на місце.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Я прошу сісти не місце.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Сядьте на місце.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Леонід  Олександрович  Анісімов,  я звертаюсь до

 Анісімова,  Закон про амортизацію вчора ми розглядали

 на Президії Верховної Ради ...

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Скористайтеся ним, добре. Сядьте, будь ласка.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Будь ласка.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Сядьте на місце, ще раз кажу.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Він  же  вас не згадав там.... Він же вас там не

 згадав.  Кажу:  він  же  вас  не  згадав  там.  А  ви

 зачіпилися з партією, так що?

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Так .........   Я можу спростувать. Нічого.

      Сідайте,  будь  ласка.  Я відповім на запитання,

 яке поставили. Почекайте, сідайте на місце.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Я прошу сісти всіх.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Будь ласка, сідайте, сідайте, спокійно!

      (Шум у залі)

      Сіли  всі  на  місце, прошу. Одесити і львівяни,

 сідайте  на місце! Я бачу, що тема дуже зацікавила. В

 вас  буде  можливість  поспілкуватися в перерві. Будь

 ласка.

      Я користуючись такою ситуацією, надам відповіді,

 проголосуєм деякі питання дещо пізніше, а зараз слово

 має Терьохін, будь ласка.

      Ну,  яка процедура, йде... Він вийде на трибуну,

 почне  доповідать,  а  потім  внесете процедуру, будь

 ласка.

      (Шум у залі)

      Ну, почекайте, сідайте, сідайте.

      Слухається  питання  про  проект  Закону України

 "Про   патентування   деяких   видів  підприємницької

 діяльності",  будь ласка.

      (Шум у залі)

      Одну хвилину.

      (Шум у залі)

      Можна   поставити  на  голосування  питання  про

 затвердження  на  цей  тиждень порядку дня?

      Ставлю на голосування, будь ласка, голосуємо.

 

      "За" - 195

 

      "За", "за" голосуйте.

      Які в кого запитання є до порядку дня?

      (Шум у залі)

      Не  зрозуміло  що? Я ще раз. Голосується порядок

 дня на тиждень,  будь ласка, проголосуйте.

 

      "За" - 201

 

       Не заважайте один одному голосувать.

       Будь  ласка,  одну  хвилинку,  я  прошу вас, не

 заважайте вести засідання.

 

     ІЗ ЗАЛУ  Я маю право  на репліку.

 

      ГОЛОВА.    Візьмете    в    різному   і   будете

 мать.........  Я  прошу вас усіх, шановні колеги, -ми

 не   повинн   перетворювати  Верховну  Раду  у  місце

 з'ясування   політичних  позицій.  під  час  розгляду

 конкретних  питань  -будь  ласка. А просто вести таку

 безплідну   дискусію   -немає  сенсу.  Якщо  він  Вас

 образив    -будь   ласк,   подавайте   в   суд,   він

 відповість...

      (Шум в залі)

      Я  прошу  проголосовати порядок дня на сьогодні.

 Ставлю  на голосування. На сьогодні... поіменно, будь

 ласка.   Хто   за   те,   щоб  поіменно  порядок  дня

 проголосувать, будь ласка...

      (Шум  в  залі)

      Хто за те, щоб поіменно, будь ласка...

 

      "За" -  220

 

      Так...   Голосуєтся   порядок  дня  спочатку  на

 тиждень поіменно, будь ласка...

      (Шум в залі)

 

      "За" - 221

 

       Дякую.   Сідайте,   будь  ласка.  Терьохін,  на

 трибуну, будь ласка...

      (Шум в залі)

      Зараз, зараз... Він  зробить інформацію  , а потім...

 

      (Шум в залі)

      Він  зробить  інформацію,  а потім Ви дасте своє

 слово з процедури... Будь ласка, доповідайте.

 

      ТЕРЬОХІН С.А.

 

      Шановні колеги, на ваш розгляд виноситься проект

 Закону   України   "Про   потентування  деяких  видів

 підприємницької діяльності" в 2-му читанні.

      Цей   закон   розроблявся   Комісією   з  питань

 економічної    політики   з  залученням  спеціалістів

 Комісії  з  питань  фінансів, банківської діяльності.

 Було   обговорено   багато  пропозицій  і  зауважень,

 наданих   депутатами.   Деякі  були  прийняті,  деякі

 відхилені.   Тому   я  просив  би  перейти  зараз  до

 конкретної  роботи  і  від  розмов  про  фантазії про

 зовнішні гроші перейти до конекретних розмов про наші

 українські гроші.

 

      ГОЛОВА.  Номер округа? Номер..?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ТЕРЬОХІН С.А. Це Чурута, по-моєму...

 

      ГОЛОВА.  Чуруту... дайте слово Чуруті, будь ласка.

 

      ЧУРУТА М.І., 251 Стаханівський виборчий округ.

      Уважаемые народные депутаты!

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, увагу! Одну хвилиночку! Одну

 хвилиночку...  Я прошу всіх! Я прошу: заспокойтеся!..

 Говорить депутат. Будь ласка.

 

      ЧУРУТА М. І.... Я хочу к вам обратиться по этому

 вопросу   с   тем,   что   закон  по  второму  чтению

 подготовлен  с  грубейшими  нарушениями Регламентами.

 Мною... вернее, так: 10 октября, когда нам был роздан

 проект, я читаю, кто является автором этого проекта -

 Минфин,   голова   Державної   податкової  інспекції,

 Мінекономіки,   Мінюст.   Я   сделал  соответствующие

 депутатские  запросы  авторам  этого  законопроекта с

 тем,  чтобы  они  дали.................  разкяснение,

 экономическое  обоснование, на основании чего сделаны

 эти   расчеты.   Какие  же  поступили  ответы?!  Вот,

 например,  Главная  налоговая  инспекция  дает ответ:

 Проект   зазначеного   закону  підготовлено  народним

 депутатом  України Терьохіним. Значит, здесь сказано,

 что автором является налоговая инспекция, -здесь дают

 ответ, что автором является Терехин...

      И  дальше:  Головна державна податкова інспекція

 до  підготовки  цього проекту не залучалась, і тому в

 її  розпорядженні  немає  показників,  що прийняті за

 основу  розрахунків  розміріу плати за патент в сфері

 роздрібної  торгівлі, пунктів обміну іноземних валют,

 грального бізнесу.

      Вот что дает Министерство финансов, какой ответ:

      "В  зв'зку з тим, що Кабінетом Міністрів України

 Мінфін  не  був  визначений  виконавцем  по  розробці

 проекту Закону України "Про патентування деяких видів

 підприємницької  діяльності",  тмоу Мінфін не володіє

 вихідними   даними   для   обгрунтування   визначення

 вартості  патенту  в цьому  проекті  Закону".

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      Поэтому  ни  один  из  авторов  этого  закона не

 владеет данными, откуда взялись такие ставки. Даже на

 вопрос  приобсуждении в первом чтении, даже на вопрос

 Гошовской,   как...

 

       ГОЛОВА.  Чого  ви  кричите?  Я роблю зауваження

 депутату    Танюку,   який   появляється   рідко   на

 засіданнях,  але  як  появляється,  кричить весь час.

 Сядьте,  будь  ласка,  сядьте  і  не  заважайте вести

 засідання.

 

      ЧУРУТА М.І.   Коли  народний  дептуат  Гошовська

 задала питання Шановному Терьохіну, звідки взялись ці

 ставки, то він дав таку відповідь: "А як визначали ці

 ставки?  Кабінет Міністрів зробив обстеження (цікаво,

 як  він  це  зробив?  Але  вони  кажить,  що  зробили

 обстеження  по Києву та інших великих містах України,

 де  є заклади грального бізнесу). Визначені приблизно

 грошовий  обіг,  приблизний  прибуток, і запропонував

 такі  цифри,  бюлетень  ь 48."

      То  есть,  никто не давал никаких обоснований, а

 закон  должен  быть  подготовлен  в  соостветствии  с

 Регламентом.  Поэтому  я предлагаю снять этот закон с

 сегодняшнего  дня  с  рассмотрения.

 

      ТЕРЬОХІН С.А. Шановні колеги!  До  цього  закону

 Кабінетом  Міністрів  був  підготовлений  аналогічний

 проект  Указу Президента, де в цьому Указі Президента

 і були  ці  ставки.

      Дійсно,  при  приршій розробці і ідеології цього

 закону  працював Мінстатут (??) над цим законом. Тому

 і написала податкова інспекція, що один з розробників

 Терьохін.

      Але  я  вам  хочу, шановні депутати, розповідсти

 про  те,  що  дептуат  Чурута  був  дуже  активний  в

 обговоренні  цього  закону.  І всі пропозиції депутат

 Чурути  стосувались  в першу чергу грального бізнесу,

 зменшення  податкового  тиску  на гральний бізнес і в

 деяких  пропозиціях,  до  яких  ми  з вами підійдемо,

 навіть  депутат  Черута  пропонував не оподатковувати

 рулетки.

      Тому  я не хотів би нічого казати поганого, може

 він  так  відчуває цей закон. Але все-такиставки були

 розробленні  Кабінетом Міністрів, оформленні проектом

 Указу  Президента.  І  на  підставі  цих  ставок  був

 розроблений  цей закон. Тому я хотів би, що якщо є...

 запропонувати   таке.  Якщо  є  окремі  зауваження  з

 приводу окремих ставок, давайте іти по закону. І якщо

 будуть  інші  пропозиції в депутата Чурути чи в інших

 депутатів, ми будемо їх голосувати.

      Крім    того,    я   вчора   консольтувався   із

 відповідними відділами Кабінету Міністірв знову, вони

 брали  до  уваги не тільки обстеження в Україні тому,

 що   це   є  тіньовий  сектор  економіки,  і  зробити

 обстеження  дуже  важко.  Але  і подивились на досвід

 сусідніх   країн,   які  теж  запровадили  аналогічні

 податки.  І  вивели  на  їх думку оптимальний варіант

 ставок оподаткування.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Шановні колеги, я звертаюся до депутата

 Чурути  для  того,  щоб  зняти  з  розгляду  питання,

 включенне в порядок дня, треба набрати 278 голосів. Я

 можу  поставити  на голосування вашу пропозицію, якщо

 будете    наполягати,    але    мені   здається,   що

 раціональніше буде  йти за сфемою другого читання.

      Справа   в   тому,   що   депутат   як   суб'єкт

 законодавчої ініциативи може навіть без Уряду вносити

 питання.   Іншаь  справа,  що  якщо  в  норми  закону

 втручається,   в   бюджетну   сферу  чи  у  фінасово-

 господарську  діяльність  і  впливає  на  показники у

 фінансовій  сфері, то, безперечно, тут повинні бути і

 висновки Уряду і відповідних комісій.

      От   в   такому   контексті  можна  робити  свої

 зауваження  і  на  них  реагувати.  Тому це і в цьому

 відношенні я якраз і питаю доповідача наскільки у цій

 частині  регламенту  дотримана  підготовка, процедура

 підготовки, співпадає процедура підготовки закону.

 

      ТЕРЬОХІН С. А. Шаноний Олександр Олександрович,

 повністю  співпадає,  тому  що  Міністерство фінансів

 згідно  проектних цифр були обраховані доходу бюджету

 1996  року,  тобто  ці  доходи  плановані.  І якщо ми

 сьогодні   будемо   відхиляти  цей  закон,  то  треба

 вертатися  до  першого читання бюджету на 1996 рік  і

 паратетно змінювати  показники.

      Тим  паче,  що Комісія по фінансам і банківській

 діяльності  дивилися на метод  нарахування ставок або

 вартості  патенту,  і  не має зауважень теж  до цього

 питання.  Тобто,  процедура  була  всіми  фінансовими

 органами   витримани.   Давайте   іти   по  закону  і

 голосувати по окремих статтях.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, ще два запитання з процедури

 і ідемо дальше, це не продуктивно.

      Галина Федорівна, будь ласка.

 

      РАДЧЕНКО Г.Ф.

      442 Прилуцький виборчий округ, Радченко.

      Шановні  колеги!  Шановний  Сергій Анатолійович!

 Якщо  вже  говорити  про  саму  ідеологію  Закону про

 патентування  діяльності  сфери торгівлі, то  давайте

 на  цьому і зупинемося. Скажіть, будь ласка, для чого

 вводиться  патент?  І  перш  ніж ввести патентування,

 потрібно  визначиться,  що таке патентування. В моєму

 розумінні   патент   -це   документ,  який  засвідчує

 фіксовану  ставку суб'єкта підприємницької діяльності

 у сфері торгівлі. Тобто, якщо ми вводим патентування,

 то  мається  на  увазі, що буде сплачувать патент той

 суб'єкт підприємницької діяльності, у якого неможливо

 обрахувать   його   суму  доходу  і  відповідно  суму

 податку,  яку  він  повинен  сплачувати  в  бюджет. В

 такому  випадку  ми  патентування  повинні ввести для

 суб'єкта   підприємницької   діяльності   (а  точніше

 фізичної  особи) у сфері торгівлі, у якої  не потібно

 ні  контрольно-касового  апарата,  не товарно-касової

 книги, а ліше платний  патент.  То ...... зафіксовану

 ставку   податку   даний   суб'єкт   буде   займаться

 підприємницькою  діяльністю  в  сфері  торгівлі. І на

 цьому все закінчено.

      Що     стосується    суб'єкта    підприємницької

 діяльності,   юридичної  особи,  то  юридичній  особі

 повинні  вестися  бухгалтерських  облік, а відповідно

 його  доходи,  а  відповідно всі ті платежні, які він

 повинен  сплачувати  в  бюджет. Це і відрахування від

 прибутку,  це і відрахування в Чонобиль, і податку на

 добавлену  вартість  і  т.  д.  Ваша  думка з приводу

 цього.

 

      ТЕРЬОХІН  С.  А. Я дуже дякую, Галина Федорівна,

 за ваше запитання.

      Справа  в  тому,  що  ідея  цього  закону  була,

 дійсно,  оподаткувати,  так звану, тіньову економіку,

 де   неможливо   визначити  чітко  прибуток  суб'єкта

 підприємницької  діяльності, а не фізичної особи. Для

 фізичної  особи  в Україні існує інший механізм, який

 називається  "промисловий податок", який знімається з

 фізичних  осіб,  які  займаються перепродажем товарів

 несільськогосподарського призначення на ринках.

      Ви  можете  спитати у представників Міністерства

 фінансів.   Фізичні  особи,  які  мають  платити  цей

 промисловий  податок сплачують його дуже і дуже мало.

 Тому що адміністрування дуже важке.

      Іе  саме  з  торгівлею,  валютними  операціями і

 гральним   бізнесом.   Визначити   чітко  податок  не

 можливо,  і  тому... з адміністративної точки зору. І

 тому, всі країни Європи і наші, наприклад, Молодова і

 Прибалтика   (наші   сусіди),  запровадили  фіксовану

 ставку  податку  на  ці  сфери для того, щоб зменшити

 тіньовий  обіг. Я сьогодні нагадую, шановні депутати,

 що  в  нас  знаходиться біля третини грошових засобів

 поза балансами банків, тобто в тіньовому обороті.

      Тому,  тільки  з  цієї  мети і був зроблений цей

 закон:   щоб   зменшити   тіньовий   обіг   суб'єктів

 підприємницької діяльності.

 

      ГОЛОВА.   Шановні   депутати,  це  питання,  яке

 поставила  Галина  Федорівна,  дуже  важливе,  але це

 питання із дискусії з приводу першого читання.

      Зараз ми розглядаємо в другому читанні документ.

 Я прошу...

      Ростислав Чапюк.

 

      ЧАПЮК Р.С.

 

      Дякую.

      Шановні   народні   депутати,   я  хочу  до  вас

 звернутися  від  імені  Комісії  з питань економічної

 політики.   Ми   цей   законопроект,  дійсно,  досить

 емоційно  розглянули  в комісії, і прийшли до єдиного

 висновку,  що  це  легалізація тої економіки, котра в

 нас  називається  на сьогодняшній день в значній мірі

 тіньовою,  і  це  форма  діяльності  тих підприємств,

 котрі  повинні  легалізуватися,  і  йлого прийняття в

 цілому  є  на  користь  суспільства,  держави і наших

 громадян.  Справа  як  ми  його  приймем. То вже буде

 залежати  від  змісту  прийняття,  але  що його треба

 приймати -це безперечно.

 

      ГОЛОВА.  Ну,  так  давайте  будем  приймати, ну,

 слухайте,  давайте  по статтях будем іти. От в кожній

 статті,  якщо  ви  ми  вийдемо на якусь проблему, яка

 суперечить  і  логіці  закону  або  що,  тоді  будемо

 говорити.  Ну,  дивіться,  ми витратили уже 10 хвилин

 часу.

      Я прошу. Пилипчук, будь ласка.

      Останнє запитання.

 

      ПИЛИПЧУК

      Депутат Пилипчук.

      Я  повністю  підтримую  позицію колегі Радченко,

 відносно  того,  що патент є фіксована сума сплати, а

 не  ставка,  бо ставка є податок. В зв'язку з тим для

 тих  суб'єктів  підприємницької діяльності, юридичних

 осіб  встановлюються  ліцензії і сертифікати за право

 зайнятись  тим  чи іншим видом діяльності, і якщо цей

 вид  діяльності,  його доходи не можливо виявити, або

 точно врахувати, то тоді ця ставка збільшується. Якщо

 можливо,  то  тоді робиться ліцензія і сертифікат, те

 що   ми   наробили   вже  сьогодні,  але  окрім  того

 сплачується  ще  податки  на  прибуток і на добавлену

 вартість.

      Для  фізичної  особи, патент - це фіксована сума

 сплати  з  правом  займатись  цим видом діяльності на

 рік.  В  зв'язку  з  цим,  якщо говорити про гральний

 бізнес,  то  вони  повинні  отрамти ліцензію на право

 займатись   і   під  цю  ліцензію  сплатити,  скільки

 вважають за потрібне.

      І  у  мене запитання до пана Терьохіна. Скажіть,

 будь  ласка,  яка  різниця  між патентом, ліцензією і

 сертифікатом?   Тому,  що  ви  сьогодні...  із  вашої

 подачі,   в  тому  числі,  все  це  попроходило...  В

 патент  -це  фізична  особа  з фіксованою сумою, а не

 ставкою.  Ліцензія -це... і сертифікат -для юридичних

 осіб.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка...

 

      ПИЛИПЧУК  В. М.... Ми задушим торгівлю зовсім!..

 І  так само успішно, як положили на сьогоднішній день

 сферу виробництва...

 

      ТЕРЬОХІН  С.  А. Дуже дякую, Я хотів би, шановні

 депутати, пояснити, який економічний сенс вкладається

 в   слово   "патент",   чим   він  відрізняється  від

 сертифікату і ліцензії.

      Згідно   Закону   про   підприємництво  ліцензія

 видається  як  адміністративний  дозвіл  на  зайняття

 окремим видом діяльності. Тобто це є адміністративний

 дозвіл.

      Сертифікат... за це платиться державне мито!

      Сернтифікат  -це  є технічний дозвіл на зайняття

 деякими видами діяльності. І...

      А патент -це є фіскальний дозвіл, тобто... тобто

 іде  мова  про  те,  що якщо  суб'єкт підприємницької

 діяльності  хоче  займатися  окремим видом діяльності

 (наприклад,   валютними   операціями  або  ігровим...

 гральним  бізнесом),  то  він  має  купити  це право,

 заплативши  спеціальну  суму в бюджет. Це не говорить

 про те, що якщо цей суб'єкт буде зауматися торгівленю

 лікеро-горілчаних виробів або тютюновими виробами, що

 він  не  має  купити  окремий дозвіл на зайняття цією

 діяльністю.  Ми  про  це  прийняли  окремий Закон про

 державне регулювання торгівлі виробництва сипрту.

 

      ГОЛОВА.   Я   прошу...   Я   прошу  вас  коротше

 відповідати   і   відповідати   так,   як   ставиться

 запитання. Будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 Ну,  яка  процедура...Людини  на трибуні, та я не маю

 права давать з процедури  питання, Василь Іванович! Я

 Вам слово, будете запитуавать його, ну, будь ласка...

      Я ще раз кажу: регламент передбачає, якщо почато

 розглядом  питання,  з  процедури  ніяких запитань не

 задається...

      (Шум в залі)

      Не  порушена,  Василь Іванович, будь ласка... До

 проекту,  до  назви  Закону зауваження є? Будь ласка,

 Степенко.

 

      СТЕПЕНКО В.І.

 

      Олександр  Олександрович,  я  вам дякую. повірте

 мені,   що   за  останній  час  Верховна  Рада  стала

 працювать дещо організованіше. І я що хочу сказать, я

 розумію,  що  це  декому  не  подобається.  І от такі

 зриви,  які  сьогодні єсть -досадні. Я вже тут другий

 строк,  я  ж вам кажу, і мені якось не зовсім приємне

 це.

      І Олександр Олександрович, у нас єсть процедура.

 розглдядали  це питання в президії, проголосували 221

 чоловік, які можуть бути запитання, взагалі виникатьь

 до  доповідача?  Якщо є твоє  призвище -підніми руку,

 Голова  Верховної  Ради  чи ведучий в нас сесію дасть

 тобі слово і, будь ласка, відстоюй свої позиції.

      Якщо не пролходе та чи інша ппропозиція, якщо не

 проголосована  -відправляється на доопрацювання, тому

 я  вважаю,  що  сьоггодні  порушень  ніяких  з  Вашою

 сторони,  зі сторони Президії не було. Якщо внесено в

 повістку дня, потрібно  просто розглядать питання.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Василь   Ілліч,   спасибі.  Я  теж  це

  говорив,  але Ви сказали краще, спасибі. Будь ласка,

 до  назви  і  приамбули  є  якісь зауваження? Є, будь

 ласка, Піменова.

 

      ПІМЕНОВА,  42  виборчий  округ, республіка Крим,

 Фракція комуністів.

      Только   что   вопросами,  которые  были  заданы

 господину  Терехину,  было  выяснено 1 факт, что этот

 закон  нужен  для того, чтобы патентировать игральный

 бизнес,  а также некоторые виды  прпедпринимательской

 деятельности,   которые   нужно  вывести  из  теневой

 экономики.

      В  связи  с  этим,  хочу  сказать,  что  мы этим

 законом   рубим   сук   и  другой  торговли,  которая

 находится   не   в   тени,   которая   имеет  строгую

 бухгалтерскую статистическую отчетность. Я имею ввиду

 систему   потребительской   кооперации,   и   систему

 государственной торговли.

      Хочу сказать, что сною было внесено ряд поправок

 и  предложения,  господин  Терехин, не знаю, по каким

 причинам  они не рассматривались на Комиссии. Поэтому

 я  бы предложила (да, они были потом раздукованы, так

 сказать,  и  розданы депутатам, не з наю, есть ли они

 на  руках)  поэтому  я считаю, что в связи с тем, что

 возникли  очень  серьезные вопросы, и закон все равно

 прийдется  дорабатывать,  и он не выполнит сегодня ту

 главную  цель, ради которой господин Терехин стоит на

 трибуне,  я  бы  просила  вегодня этот закон все-таки

 снять  с  рассмотрения, перенести его на другой день,

 собраться  всем  тем,  кто  участвовал  в  разработке

 второго    чтения,    пригласить   обязательно   этих

 участников  второго  чтения,  и  до  конца  убрать из

 закона  то,  тчо  сегодня  уничтожит  у  нас сельскую

 тоговлю  на  Украине.

 

      ТЕРЬОХІН С.А. Шановна   колега,  називайте  мене

 громадянином  краще  іншим  разом.

      Я   хочу  сказати,  що  колега  Піменова  подала

 пропозиції про те, щоб взагалі цей закон відхилити. І

 і пропозиції  були  подані   ще  давно.

      Тобто   в  людини  є  позиція,  що  не  потрібно

 оподатковувати  ці  сфері  діяльності.

      Я розумію, чи ми всі розуміємо, що це є тіньовий

 оборот,   який   ми  маємо  оподатковувати.

      Стосовно Споживспілки. Якщо ви подивитесь уважно

 в  текст  Закону,  то ви побачите, що оподатковуються

 так  звані  кіоски і 20 квадратних метрів, не більше,

 як  трибуна,  трошки  більше.  І  скажіть  мені, будь

 ласка,  чи є в Споживспілці кіоски, які розташовані в

 сільській   місцевості,  які  торгують  горілкою  або

 іншими  видами.  Якщо  є,  то  вони  мають сплачувати

 патент,  купувати.  Як  правило, це є і магазини, які

 торгують виробами, які ви знайдете в окремій статті і

 для   яких   видається  окремій  статті  і  для  яких

 видається  бузоплатний  патент  іменно  для того, щоб

 підтримати  систему сільскої торгівлі, а також хлібні

 магазини,  овочеві магазини і так далі, незалежно від

 їх площі.

      Я  б  ще раз дуже просив перейти до постатейного

 голосування.  І колеги я вас закликаю, це дуже важкий

 закон і коштує дуже великих лобіських впливів. Тому я

 просив би сьогодні його обговорити.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви  не  задоволенні?  Піменова,  будь

 ласка, включіть.

 

      ПІМЕНОВА Н. П. Ну, во-первых, Пименова не против

 патентування суб'єктів фізичних особ.

      Я хочу сказать, господин Терехин, что в тех моих

 предложениях, которые я вам дала, да, один из пунктов

 есть  пункт  видхилити  цей закон с тем, чтобы внести

 изменения в закон про пидпрыэмныцтво.

      Однако,  вместе  с этим предложением были даны и

 другие  предложения  для  того, чтобы этот закон хоть

 как-то усовершенствовать.  Это первое.

      Второе.  Вы здесь утверждаете для депутатов, что

 система потребительской кооперации не имеет маленьких

 киосков,  палаток  и  магазинов.  Я вам хочу сказать,

 поскольку  вы  знаете видимо плохо сеть сельскую, что

 сегодня на Украине насчитывается более полутора тысяч

 населенных  пунктов,  где проживает до 100 человек. И

 здесь  нет  торговой сети и обслуживание жителей этих

 сел   ведется   автомагазинами,  к  вашему  сведению,

 развозками.   Во   многих   небольших  селах  имеются

 магазины с торговым залом до 20 квадратных метров или

 палатки и киоски.

      Что  касается,  вы  сказали,  что  есть перечень

 пролдуктов  питания и отдельных товаров, которые дают

 право  безоплатной  торговли.  Так вот я хочу сказать

 еще  и  то,  что  я  дала  также  предложение  по тем

 продуктам  питания  и товарам, которые торгуют в этих

 небольших  автомагазинах  и развозках, и к сожалению,

 они  тоже  не попали. Может быть потому, что комиссия

 их  не  рассматривала.  А автоматически все эти потом

 были сведенны мои предложения в таблицу и розданы для

                         - 41 -

 депутатов.

      Поэтому   я   бы   просила   вас  не  вводить  в

 заблуждение  депутатов.  И  еще  раз  прошу Александр

 Николаевич  в  связи с тем, что видимо у депутатов на

 руках   нет   моих   предложений,   снять  сегодня  с

 рассмотрения  этот  законопроект.  Это  нарушение уже

 моих прав как депутата.

 

      ТЕРЬОХІН  С.  А.  Шановні  народні депутати, з 8

 пропозицій,  які  подала  депутат Піменова, враховано

 або враховано частково 4, тобто половина. Я думаю, що

 це   великий   КПД.  І  якщо  депутат  Піменова  хоче

 поговорити   о  порядок,  про  перелік  товарів,  які

 звільняються,  які  можуть  продаватися  без  купівлі

 патенту,  давайте  дойдемо  до статті ь6 і поговоримо

 про цей перелік. Дискотуючи назву закону, я думаю, що

 не  слід  вже  обговорювати, що треба включати соляні

 балики в цей перелік чи ні.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ще  є  зауваження?  Радченко,  будь

 ласка.

 

      РАДЧЕНКО

 

      Сергій  Анатолійович,  слухаючи  вас,  я повинна

 явам  сказати,  що  самі  собі  супуречите.  З самого

 початку  ви  визначили,  що патент буде вводиться для

 тих  суб'єктів,  доходи яких (а відповідно і податки)

 обрахувать    неможливо.    Що   стосується   системи

 потребкооперації?  Адже там це стабільна  система, де

 вудеться  звичайний  згідно інструкції бухгалтерський

 облік,   де   виконуються   всі   зобов'язання  перед

 бюджетом. Що стосується, я напоминаю, ще  в  фірмовій

 торгілі,   адже   державні  підприємства,  акціонерні

 підприємства  мають свою сітку в фірмовій торгівлі, і

 ведеться   бухгалтерський   облік  в  централізованій

 бехгалтерії.   Так   само  як  і  в  потребкооперації

 бухгалтерський облік ведеться у сільпо, у райко і так

 дальше.  У  магазині  в  торгівій  точці, як окремого

 підрозділу,   ніякого   бухгалтерскього   обліку   не

 ведеться,   товар   там   оприходується  виключно  по

 накладних.  І  обов'язково  повинна  бути етикетка на

 товарі.  Про  які  доходи,  про які патентування цієї

 торгової точки ви говорите.

      Окрім  того  ви зазначаєте дальше в статті 9. Де

 говориться:    "В    тому    разі,    якщо    суб'єкт

 підприємницької   діяльності   займається  декількома

 сферами   діяльності,   то  тоді  сума  патенту,  яку

 ви сплатили по   патентуванню   перебільшуватиме  суму

 прибутку,  яку отримуватиму от доходу, то оцю різницю

 ви  заплатите  за рахунок свого балансового прибутку.

 Про  що  ви  говорите?  Іншими  словами:  "На  городі

 бузина, а в Києві дядько".

      Тому, я пропоную цей законопроект відхилити. Він

 не   узгоджений   ні  з  практичним  життям,  він  не

 узгоджений  ні  з  яким законодавством, ви суперечите

 самі собі.

 

      ТЕРЬОХІН  С.  А.  Шановна  депутат  Радченко,  я

 думаю,  що  ви не вчиталися глибоко в статтю 9, яка і

 каже   про   те,  що  якщо  буде  недостатньо  коштів

 відокремлено  підрозділу,  то за нього може заплатити

 верхня  материнська  структура.  І це правильно. Тому

 що,   якщо   ми   цього  не  скажемо,  то  тоді  буде

 відокремлений підрозділ згідно цього закону закритий.

      Ми  кажемо:  ні,  хай хтось за нього заплатить і

 хай діє.

      Ще  раз:  шановні  депутати, я хотів би, щоб ми,

 Олександре  Миколайовичу,  зосередилися на конкретних

 правках.

      Є  правка  депутата  Радченко,  давайте  за  неї

 голосувати.   Правка   каже   про   те,   що  система

 споживкооперації,  а  також  фірмова  торгівля, тобто

 продуктами  власного виробництва всіх форм власності,

 ні,  приватної  форми  власності  (перепрошую) не має

 бути   контрольована   державою.   Давайте   про   це

 проголосуємо. Пройде -значить пройде. Друга поправка.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  ставлю  на голосування поправку,

 внесену депутатом Радченко.

      (Шум у залі)

      Одну  хвилиночку,  не  надо шуміть! Вона вносила

 поправку при першому читанні, я її поправку ставлю на

 голосування.  Будь ласка, включіть систему.

      (Шум у залі)

 

      "За" - 60

 

      Значить,  шановні  колеги,  одну  хвилиночку.  Я

 думаю,  що  депутат  Чапюк,  виступаючи  перед нами з

 вами,  ще  раз  підтвердив,  що  цей  закон  потрібно

 приймати  в другому читанні. Тому що те, що твориться

 сьогодні  в  цих  питаннях, ми повинні узаконити, щоб

 був якийсь елементарний порядок.

      То  давайте тоді, мабуть, будем по порядку йти в

 регламенті   другого   читання.  Було  поставлено  на

 голосування  спочатку  саму  назву,  тобто преамбулу,

 давайте  ми  її  розглянемо.  Тут  внесли поправки по

 преамбулі   три   комісії   і  депутат  Радченко,  ми

 вислухали  ці  зауваження. Давайте ми проголосуємо, а

 потім   перейде  постатейно:  перша,  друга  і  решта

 статей.

      Але просто час гаємо так, як то будто ми семінар

 тут проводимо по окремих питаннях.

      Я ставлю назву і преамбулу на голосування.

 

      "За" -  120

 

      Давайте  ми  будем  по порядку працювать і все у

 нас стане на свої місця.

      Комісія   з   питань   державного   будівництва,

 діяльності  рад  і  самоуправління,  самоврядування є

 зауваження по преамбулі?  немає.

      Радченко ще раз, будь ласка. 442

 

      РАДЧЕНКО.   Шановні   колеги,   я  прошу  уважно

 почитати  мою пропозицію відносно преамбули, оскільки

 у  цій  пропозиції  саме  в  преамбулі  подальше буде

 вирішуваться,  як кажуть, сама ідея цього закону. І в

 своїй  преамбулі я наголосила про те, що патентуванню

 підлягатимуть   тільки   торговля   приватної   форми

 власності,  тобто  там,  де  не ведеться облік, де не

 можна    врахувати    доходи,   де   не   виконуються

 зобов'язання перед бюджетом.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   В  редакції  депутата  Радченка  я

 ставлю поправку до преамбули у її редакції. Голосуєм!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      "За" - 126

 

      І я прошу запросить депутатів у зал!

      Не набрала поправка ця голосів.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну хвилиночку!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Контрольна  Комісія  з  питань приватизації -хто

 має...?  Єсть  зауваження  від  контрольної  Комісії?

 Драгомарецький. Погоджуєтесь? Питань немає.

      Комісія  з  питань  агро-промислового комплексу,

 земельних   ресурсів  і  соціального  розвитку  села.

 Валентина Петрівна Семенюк, будь ласка.

 

      СЕМЕНЮК В.П. Наша пропозиція врахована!

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ваші  пропозиції  враховані.  Таким

 чином,  я ставлю на голосування в редакції від... яку

 вніс депутат Терьохін.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ми   вашу   ставили   на  голосування  -вона  не

 набрала...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь  ласка,  голосуєм  за  редакції, яка дана в

 тексті в правій колонці.

 

      "За" - 135

 

      Не набрала.

      Преамбулу ми залишаємо і йдем постатейно.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Перша  стаття.  А  тоді  повенемся  в  кінці  до

 цього... Давайте ми...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Піменова? Ну, будь ласка... Надо на комісії було

 так...

 

      ПІМЕНОВА Н.П., 42 виборчий округ.

      Александр   Николаевич,   вот   голосование   по

 преабуле закона показывает, что сама идеология закона

 ведь   заключена   в  преамбуле,  и  мы  дальше  идти

 голосовать не можем!.. Потому, что вся суть заключена

 в  преамбуле...  Я  еще  раз  прошу  вас как ведущего

 сегодняшнее  заседание и этот вопрос: сегодня снять с

 рассмотрения  этот  закон  -он  не  пойдет!  Нам всем

 собраться,  довести, как говорится, отточить его все,

 до  взаемопорозуминня, мы вынесем этот закон так, как

 он полоджен   будет  вынесен.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  То єсть не знять, а перенести...

 

      ПІМЕНОВА.   Перенести,   да.   Это  будет  самое

 разумнное  сегодня решение...

 

      ТЕРЬОХІН С.А. Олександр Миколаєвич...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.     Я     поставлю    сьогодня    на

 голосування...

 

      ТЕРЬОХІН С.А. Дозвольте мені сказать...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка. Анатолій.........

 

      ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні депутати,  я можу сказати,

 що порядок розгляду цього закону,  показує, ну, скаже-

 мо,  не дуже уважне ставлення депутатів до  важливості

 проблеми. Це вже - ганьба, коли ми протягом 4 пмісяців

 ппробуємо пприйняти цей закон,  і він ганьбується  або

 на рівні Кабінету міністрів, або на рівні комісії Вер-

 ховної Ради, а тепер починає блокуватися і в залі.

      Я думаю, що всім зрозуміло які величезні кошти і

 яка  величезна  доля тіньової економіки зацікавлена в

 нерийнятті цього закону.

      І  тому б я дуже просив би все-таки зосередитися

 і піти  по  цьому закону...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку, шановні  колеги...

 

      ____________.... і голосувати поіменно...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Не будем працювать над цим законом?

 Будем.  Я  ставлю  на  голосування.  Хто  за  те, щоб

 голосувати поіменно, будь ласка ....

      (Шум в залі)

      Вцілому,   поіменно...   і   за   приамбулу,   і

 постатейно будемо...

 

      "За" - 119

 

      Яковенко, будь ласка...

 

      ЯКОВЕНКО.

 

      124  виборчий  округ, Фракція комуністів. Сергей

 Анатольевич,  я,  прежде всего, очень вам признателен

 за то, что вы признали свои ошибки.

      Факт  того,  что 4 месяца рассматривался вопрос,

 вот  здесь вот вы не нашли общего языка с депутатами,

 и  ваши  доводы,  которые  сегодня  даются с трибуны,

 извините,  для  меня  лично они просто неубедительны.

 Это первое.

      Второе.   Сам  процесс  голосования  показывает,

 Александр  Николаевич,  что  не  иде  этот  закон, мы

 потеряли  40  минут  бездарного  времени. Я вас очень

 прошу,  давайте  снимем  этот  закон,  перенесем его,

 пусть  они  еще раз, неделю после 4 месяцев согласуют

 все вопросы и с Чарутой, и с Пименовой, со всеми теми

 остальными,  кто  давал конкретные предложения. А вот

 эти  вот  заявки,  которые  вы  говорите  с  трибуны,

 замешан крупный капитал, заинтересованность некоторых

 лиц,   давайте   не   будем   говорить,   потому  что

 (.................).

      Поэтому  я предлагаю еще раз поставить вопрос на

 то,   чтобы   его   перенесли   хотя  бы  неделю  для

 согласования  всех  (............)  и не терять время

 даром.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій  Анатолійович,  не  надо...

       І  депутат  Піменова,  і  депутат  Радченко,  і

 депутат Яковенко просять поставити на голосування про

 перенесення   його   на  тиждень  для  опрацювання  в

 комісіях   з  урахуванням  тих  зауважень,  які  були

 внесені  при  першому  ще  читанні.

      Я   ставлю   цю   пропозицію   на   голосування.

 Голосуємо  про перенесення  на  тиждень.

 

      "За" - 157

 

      Рішення не  проходить.

      Який   виборчий?...

      Будь  ласка.

 

      ЦУШКО

      Уважаемые     коллеги,    уважаемый    Александр

 Николаевич!

      Дело  в  том,  что  все,  когда  избирались, всем

 буквально   наши   избиратели  ставили  вопрос:  люди

 добрые, обагащение теж 10%, которые мы называем, идет

 через  эти  именно операции, через валютные операции,

 через  операции  игрового  бизнеса.  При  чем  же тут

 споживчая    кооперация?   Ну,   идет   же   реальное

 лоббирование!     Надо    закон    рассматривать    и

 поддерживать,   те   стетьи,   где   наткнемся,   что

 действительно    мешаем    той   же   потребительской

 кооперации,  мы  учтем  это,  как  учитывали в других

 законодательных  актах.

      Но  что за отказ? Мы же 4 месяца, действительно,

 не  рассматривался  вопрос, тянется. А фактически это

 идет   попытка   обложить  налогом  тот  оборот,  тот

 капитал,  который  нигде  у  нас  не откладывается. И

 везде  в  мире  не  поставишь  же  за каждой рулеткой

 налогового инспектора, не получается это. Это одна из

 попыток. Пожалуйста, поддержите. Это важный закон для

 поступления  в  бюджет  для того, чтоб справедливость

 была  и все избиратели этого хотели и у меня в округе

 и у вас.

      Ну,  что  за  непонятное  идет...  постатейно  и

 пойдем дальше. Посмотрим. рассматривали две комиссии,

 подали. Нет, начинают то регламент, то остальное.

      Спасибо за внимание. Я прошу  вас поддержите.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Шановні колеги, я думаю, що

 депутат  Цушко  зрозуміло  висловив  свою  думку і ми

 повертаємся   до   розгляду   цього  закону  так,  як

 пропозиція,   внесенна   попередніми  депутатами  про

 перенесення, не набрала кількість голосів.

      Тому  я  ставлю  на голосування в редакції назву

 закону  і  приамбулу, в тій якій подала комісія, будь

 ласка.  І голосуєм поіменно так, як ми проголосували.

 Я прошу  голосувати. Голосуєм. Пилипчук голосуйте.

 

      "За" - 183

 

      Будь ласка, Пилипчук по мотивам.

 

      ПИЛИПЧУК В.М. Депутат Пилипчук.

 

      Я  хотів  би розтавить точки над і, що потрібно,

 дійсно,  патентування  для  грального  бізнесу  і для

 торгівлі  для  фізичних  осіб. Якщо це буде предметом

 розгляду  закону, я буду голосувать за. Якщо тут буде

 вся  торгівля,  то  сьогодні  торгівля  платить всіми

 видами    товарів,    сьогодні    торгівля    платить

 сертифікати,  платила  ліцензії,  які не зарахувались

 вартість у сертифікати, а тепер ще й патенти.

      Тобто,  я  пропоную,  щоб предметом цього закону

 була  торгівля  валютою,  друге  -гральний  бізнес  і

 патенти  для  фізичних осіб в галузі торгівлі. Тоді я

 голосую за, ні -я голосую проти по всіх статтях.

 

      ТЕРЬОХІН  С.  А.  Шановні  колеги!  Я  хотів  би

 звернути  вашу  увагу на те, що суб'єктом регулювання

 цього  закону  є кіоски, не вся торгівля, а кіоски.

      Якщо   ви   подивитеся   на  відповідну  статтю,

 суб'єктом  правовідносин, то ви побачите, що це до 20

 квадратних  метрів. Це ті славнозвісні кіоски, які не

 оподатковуються зовсім.

      Стосовно  фізичних  осіб. Мабуть, депут Пилипчук

 знову  не  уважно  слухав.  В  нас  існує  податок на

 фізичних   осіб,   які   займаються   торгівлею.  Він

 називається: "податок на промисел". Але доля торгівлі

 фізичними  особами незрівнянно мала порівняно з долею

 торгівлі  через  ці  кіоски.  Тому  не  йде  мова про

 патентування  великих  або  середніх  магазанів,  або

 навіть   маленьких   магазинів,   а   йде   мова  про

 патентування іосків і разних палаток.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Юридична особа, яка володіє цим кіоском. Фізична

 особа кіоском не володіє.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.Сергій Анатолійович, спасибі.

      Радченко, будь ласка.

 

      РАДЧЕНКО  Сергій  Анатолійович!  Шановний Сергій

 Анатолійович!  Скажіть,  будь ласка. Єсть кіоск Івана

 Івановича,  Я  за  те,  щоб він патентувався. Но єсть

 кіоск   обувної   фабрики,  есть  кіоск  маслоробного

 комбіната,   есть  кіоск  м'сокомбіната,  єсть  кіоск

 колхоза  і  так дальше. Ми за те говоримо. Оці кіоски

 не    повинні   патентуваться,   поскільки   вони   є

 структурним  підрозділом  юридичної  особи.  А  кіоск

 Івана Івановича буде патентуваться, і ми за те.

 

      ТЕРЬОХІН  С.  А.  Шановні  колеги! Іван Іванович

 кіоск  не  ставить,  ставить ЛТД, яке зроблене Іваном

 Івановичем,  тому що фізично особа не має право мати,

 відкривати  кіоск згідно Закону "Про підприємництво",

 воно має зареєструватися як підприємець.

      Стосовно    кіосків,    які    є    структурними

 підрозділами     сільськогосподарських    виробництв,

 наприклад,  або  масложиркомбінатів,  то  вони теж не

 будуть  нічого сплачувати, якщо вони будуть торгувати

 власною   продукцією,  а  не  горілкою  і  тютюновоми

 виробами.  І  це ви знайдете в статті 6, но для того,

 щоб  це знайти, треба до цієї 6-ої статті дійти, будь

 ласка,  я вас дуже прошу голосувать.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кіяшко.

 

      КІЯШКО.

 

      Спасибо       Олександр      Николаевич,(Кияшко,

 социалистическая партия Украины).

      Уважаемые  депутаты, мы фактически уже подошли к

 обсуждению  вот  этого закона во втором чтении. Хотим

 или  не  хотим,  его  принимать  надо,  потому что, в

 какой-то  ее  части, я не говорю о том, что полностью

 надо   согласиться   со   всеми   статьями,   которые

 предлагаются.  Но  то,  что  из теневого оборота надо

 деньги  забирать,  и  что  бы налоги платили все кому

 положено, наверное, не вызывает сомнения.

      Значит,  я  предлагаю,  Олександр Николаевич, мы

 проголосовали   за   то,   чтобы   голосовать  статьи

 поименно.  Я  хотел,  чтобы вы обратились к тем нашим

 национал-демократам, которые вот сегодня кричали, что

 надо  заниматься  экономическими  вопросами, отбросив

 всю   политику,  хотя  оскорбляли  этим  социалистов,

 коммунистов  и  кого  угодно. А сейчас практически ни

 одного  из  них в зале нет. Пусть фракция обратится к

 своим   депутатам   прийдет   "Державнисть"   и   все

 остальные. Попрошу пригласить их всех в зал. Спасибо.

      (Шум у залі)

      Попрошу пригласить их всех в зал.

      Спасибо.

      (Шум у залі)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку.

      Депутати  в  залі  єсть  з  усіх  фракцій,  вони

 працюють.  Я  просив  би  не політизувати це питання.

 Питання  всім  зрозуміле,  питання  зрозуміле, що нам

 його треба розглянуть і закон прийнять.

      І  я  просив би: давайте працювать і визначатись

 шляхом  голосування  свою  позицію  по  тій  чи іншій

 статті.

      Значить,   я  просив  би  ще  раз  закінчити  цю

 полеміку  і  пояснення одне одному тих простих істин,

 які  всім  відомо.  Одним -більше, другим -менше. Хто

 торгівлею   займається,   безперечно,   воно   глибше

 зрозуміло.   Хто   користуюється   тільки   торговими

 точками,  тим  менше,  безперечно.  Але  питання всім

 зрозуміле.  Воно  ясне.  І  ми  повинні  прийняти цей

 закон, щоб упорядочить. І в бюджет поступали кошти із

 фізичних,  юридичних  осіб,  виходячи з цього закону,

 який ми повинні прийнять.

      Я   ставлю   на  голосування  ще  раз.  Голосуєм

 поіменно.  Голосуєм  назву і преамбулу в тексті, який

 подано комісією.

       Будь   ласка.   Семінари  треба  устраювать  на

 засіданні  комісій,  спільних  засіданнях,  а  не  на

 сесії.

 

      "За" - 185

 

      Я ще раз ставлю на голосування...

      (Шум у залі)

      ...пропозицію,  внесену  депутатом  Радченко  по

 преамбулі   на   персональне   голосування,  поіменне

 голосування.

      Я прошу сісти і не шуміть.

 

      "За" - 172

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я,  шановні колеги,... Суслов, будь

 ласка. Ви заставляєте мене, мабуть, зробити той крок,

 коли  на табло, щоб ми по фракціях подивились, як хто

 голосує...

 

      СУСЛОВ   В.   І.  Уважаемые  народные  депутаты,

 вопрос, конечно, важен, но я думаю, мы снова приходим

 к  необходимости  обоснования  его  принятия... Нужно

 перенсти,  подать дополнительную информацию, как, чем

 и  кем  на  сегодня у нас облагается торговля, потому

 что действуют еще и указы Президента -там сертификаты

 известные...  Мы  ввели  целый  ряд новых налогов, то

 есть  новых  лицензий, связанных с торговлей табаком,

 алкоголем и т. д. Сегодня явно закон не идет -давайте

 информационные материалы подберем, поработаем еще над

 текстом,   учтем   замечания  депутатов,  которые  не

 учтены.   И   я  бы  просил  вместе  с  Комиссией  по

 экономической политике дать поручение и нашей, потому

 что  по-настоящему  мы,  конечно, этим проектом (наша

 комиссия) не занималась.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю пропозицію на голосування -

 про перенесення із урахуванням доопрацювання його.

      Пилипчук, голосуйте. Ковтунець, голосуйте...

 

      ТЕРЬОХІН   С.   А.   Я  розумію  -ваші  інтереси

 порушується!.. Я розумію...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Про перенесення!

 

      З ЗАЛУ. Александр Николаевич, опять.............. ........... ......................

 

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ТЕРЬОХІН С.А Ці доходи в бюджеті вже...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція Суслова голосується!

 

      "За" - 203

 

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Соболєв.

 

      СОБОЛЄВ  С.  В.,  Запоріжжя,  депутатська  група

 "Реформи".

      У  мене  є  наступна  пропозиція, яким чином нам

 вийти  зараз  з  цієї  ситуації.  Фактично,  в  цьому

 проекті закону є 2 принципових моменти. Один з яких є

 найбільш принциповим -тобто перелік суб'єктів, на які

 розповсюджуються   ці   правовідносини.   У   мене  є

 пропозиція:  оскільки  всі  стверджують  (і  ліві,  і

 праві),  що  вони  не  проти  того, щоб йшло фактично

 патентування  діяльності  саме от цієї, визначеної, я

 пропоную  іти  по  статтях.  А  принципову статтю, де

 визначено   перелік   суб'єктів,  залишити,  можливо,

 навіть на повторне друге читання, де ми отримаємо всі

 матеріали,  які стосуються переліку цих об'єктів, які

 підлягають саме патентуванню.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Но  ми  ж  немож рухатись

 веред, нен проголосувавши ще де про преамбулу.

 

      ТЕРЬОХІН С.А.  Олександр Миколаєвичу, дійсно єсть

 сенс пропозиції депутата Соболєва,  який полягає в то-

 му, що найбільша дискусія з з боку депутата Радченко і

 Піменової,  точиться про те чи має... не оподаткова, а

 купувати цей патент Споживспілка  чи  немає.  А  також

 фірмові  магазини  державної форми власності чи не ма-

 ють?

      Я   просив  би  тоді  пройти  по  цьому  закону,

 пприйняти  основні   принципи  продажу цього патенту,

 але  поті  вернутися  до  преамбули і виизначити: або

 хоче  зал,  щоб  всі були в рівному юридичному полі в

 Україні, або зробить якісь вийнятки, пов'язані з цими

 випадками.   Тому,   давайте,  все  -таки  продовжимо

 обговорення   самого   сенсу   закону,   а  суб'єктів

 визначимо  наприкінці, або віднесемо це визначення на

 2-ге  читання.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ця  пропозиція вже була. Давайте ми

 підем   о цьому шляху. Погоджуємся ? Га?

      (Шум в залі)

      Ну,    ви   розумієте,   шановні   колеги,   про

 перенесення:  не  набираєм  голосів,  по преамбулі не

 набираєм  гголосів,  по...  залишить  преамбулу і іти

 постатейно - тоже не набираєм голосів.

      (Шум в залі)

      Одну  хвилиночку...  Якщо  ми  з вами просто час

 даремно   гаємо,   я   просив   би  ще  раз:  давайте

 проголосуємо  про  перенесення  на  тиждень  і  через

 тиждень  повернемося до розгляду  цього законопроекту

 в  2-му  читанні.  За  цей  час доопрацювати. Я прошу

 проголосувати   і   підтримати  цю  пропозицію,  будь

 ласка..

      (Шум в залі)

      ...А в комісіях -там дійсно попрацювать над цими

 зауваженнями  і пропозиціями.

      Я  прошу  голосувати, про перенесення на тиждень

 розгляд  цього закону.

 

      "За" - 226

 

      Сідайте, будь ласка,  спасибі.

       Не  будем  один  одного  мучить.

        З мінюста є представник? Є. Слуєається питання

 про  проект Заокну "Про внесення доповнень до декрету

 Кабінету  Міністрів   України "Про державне  мито".

      Хайдурін  Микола  Іванович,  заступник  міністра

 юстиції.

 

      ХАЙДУРІН.

      Шановний головуючий, шановні народні депутати!

      На    ваш   розгляд   вносить   проект   Заокну,

 розроблений  Міністерством  юстиції,  який передбачає

 звільнення  громадян  від  сплати державного мита при

 звернення  до  суду  із  позовами  про  відшкодування

 звитків,   завданих  неправомірними  діями  юридичних

 осіб,  які  залучили їх кошти та майно для здійснення

 статутної   діяльності.

      Як  ви  знаєте,  діючим  законодавством,  статею

 Закону  "Про  державне  мито"  передбачається  сплата

 державного мита в розмірі 5% від заявленої суми.

      Зараз до судів звертається багато громадян, як і

 потерпіли  від  довірчих товариств, але вони не мають

 коштів   для   сплачення  державного  мита.  І  це  є

 перешкодою для прийому цих позовних заяв судами.

      Тому  потрібно зсільнити цих громадян від сплати

 державного  мита   при  пред'явленні  таких  позик.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас все, да? Запитання є до Миколи

 Івановича? Одну  хвилиночку,  є  запитання.

      Будь ласка.

 

      МАТКОВСЬКИЙ.

      Шановний  доповідачу,  звичайно, цей закон, який

 заставляє  сплачувати  мито з позивача до суду, він є

 досить таким посильним в поповненні державної казни.

      Я  розумію  ситуацію,  яка  склалася  в  данному

 випадку.  Але чому так ставити питання категорично? Я

 за  е,  щоб звільнити цих людей. Але чому піздніше не

 віднести,   так   сказати,  строк  того  стягнення  і

 піздніше   з  винного  стягнути  те  мито  в  корість

 держави.   А  не  використовувати  цей  випадок,  так

 сказати можна,  в корість  того, хто наніс ту шкоду.

      Тобто  так категорично, на мою думку, ставити це

 питання не можна.

      Матковський,  339 виборчий округ.

      Як ви дивитесь на  цю проблему?

 

      ХАЙДУРІН. Шановний народний депутат,  річ у тому,

 що у цей час до судів не мають змогу звентутися  мало-

 забезпеченні версти населення.  І виникла велика проб-

 лема по цьому питанні.  Я вам так скажу,  якщо вони не

 звернуться до суду, то це мито, і вон не сплатять того

 мита і вони не отримають можливість судового  захисту.

 Все  одно вони не сплатять ці гроши і вони не попадуть

 у доход держави.

      Те, що ви пропонуєте, воно не передбачено законо

 і  ніяким  законом  не  передбачено,  щоб  можна було

 звільнити,  а потім, як ви кажете, цього громадянина,

 а потім стягнути...

      Значить, цей... Тут так получається, що, дійсно,

 громадянин  при  подачі  позову  звільняється, але це

 мито стягується потім з відповідача, воно стягується,

 дійсно,  воно  з  відповідача  стягується.  Коли  вже

 постановлюється   рішення  суду  про  стягнення  суми

 відповідної  і  потім  мито з відповідача стягується,

 так   воно   стягується,  але  не  з  позивача,  а  з

 відповідача.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Анісімов, за ним Кияк.

 

      АНІСІМОВ Л.О.

 

      Уважаемые   народные   депутаты,   я   думаю  за

 последнее    время    это    одно    из   предложений

 Правительства, которое мы должны поддержать. Даже это

 не   выходи   в   народных   депутатов,   выходит  из

 исполнительной  власти.  Поэтому  на сегоднешний день

 искать  то,  что  сказал  предыдущий мой товарищ, кто

 виноват -это можна потом определить только через сед.

 А перед этим надо обратиться в суд.

      Поэтому    я   прошу   народных   депутатов   не

 втягиваться   в   полемику,   поддержать  предложение

 Правительства,   и   все-таки  наших  людей,  которых

 ограбили,   которые   имеют   право,   как   человек,

 обратиться  в  суд,  не  изымать эту пошлину, которая

 была  наброшена  на  каждого  живущего  на территории

 Украины.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я бачу, що всі погоджуються з такою

 пропозицією.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Я Кияка оголосив, будь ласка, і закінчуємо.

 

      КИЯК

      Дякую. Кияк, Чернівці.

      Набравши   гіркого  досвіду  праці  з  довірчими

 товариствами,  їх  єкспертизі,  я  прошу  всіх  колег

 підтримати  обов'язково  цю  суттєву  поправку.  Вона

 слушна.  Але,  мені здається, що не всі важливі форми

 не  банківських  фінансових  структур  тут враховані.

 Дуже  вагомо  тут  доповнити  після  переліку також і

 недержавні  страхові компанії. Їх чимало. В Чернівцях

 відома  компанія  "Карат", що лопнула. Як ви дивитесь

 на це?

 

      ХАЙДУРІН. Значить,  стаття сформульована так,  що

 вона  зачіпає круг юридичних осіб,  які залучили кошти

 та майно для здійснення статутної  діяльності.  Тобто,

 входить і ваша недержавна страхова компанія у ці уста-

 нови.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Я  ставлю на голосування,

 прошу     підтримати.    Олександра    Володимирівна,

 голосуйте, будь ласка.

 

      "За" - 234

 

      Спасибі.

      Сідайте, будь ласка.

      Слухається питання про проект Закону України про

 внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів  щодо

 установлення  ставок  і  зборів  у  співвідношенні  з

 розміром  неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

      Будь ласка Микола Іванович.

 

      ХАЙДУРІН М.І.  Міністерством  юстиції  розроблено

 проект Закону "про внесення змін до деяких  законодав-

 чих актів України" щодо встановлення ставок і зборів у

 співвідношенні з розміром неоподатковуваного  мінімуму

 доходів громадян. І відповідно до цього, ці законопро-

 ект внесено на розгляд Верховної  Ради  Кабінетом  Мі-

 ністрів України.

      Законопроектом   передбачається  встановити,  що

 ставки  і збори, які обраховуються у співвідношенні з

 розміром  мінімальної заробітної плати, обраховуються

 у   співвідношенні   з   розміром  неоподатковуваного

 мінімуму доходів громадян.

      При  подготовці  проекту  закону  враховано,  що

 визначення  зазначених  сум,  виходячи  з мінімальної

 заробітної  плате,  не відповідає сьогодняшнєму рівню

 доходів  населення,  місцеві  бюджети втарають значні

 суми   доходів,   які   можуть   бути  спрямовані  на

 підтримання соціальної сфери.

      Розмір   неоподатковуваного   мінімума   доходів

 громадян    регулярно   коригується   відповідно   до

 офіційних  змін  рівня  заробітної  плати  і  тому  є

 оптимальною базою для визначення зазначенних сум.

      Пропонується  внести зміни до таких законодавчих

 актів:  у Арбітражно-процесуальний кодекс України, до

 законів України "Про приватизацію невеликих державних

 підприємств,  малу  приватизацію",  "Про  аудиторську

 діяльність", "Про вибори депутатів і голів сільських,

 селищних,   районних,   міських,  районих  у  містах,

 обласних  Рад",  при  цьому  враховано,  що Верховною

 Радою  України  11  липня 19995 року внесено зміни до

 Декретів Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993

 року номер 7. 93 "Про державне мито" і від 17 березня

 1993  року  номер 24. 93 "Про податок на промисел" та

 інші законодавчі акти.

      Проект закону погоджено з Міністерством фінансів

 України,     Міністерством     економіки     України,

 Міністерством     праці     України,    Міністерством

 соціального   захисту  України,  Головною  податковою

 інспекцією  України, Верховним Судом України та Вищим

 Арбітражним Судом України.

      Хочу  добавити,  що  ці  нові  збільшені платежі

 будуть  платити  в  основному  юридичні  особи,  а не

 громадяни.

      Прошу підтримати.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Запишіться,   будь   ласка.   Бато

 бажаючих задати запитання. 10 хвилин достатньо?

      Виставіть 10 хвилин, висвітіть.

      Спасибі. Свято, Анісімов.

 

      СВЯТО В.П.

 

      Дякую,  Олександре  Миколайовичу  (Василь Свято,

 416-ий виборчий округ, Хмельниччина).

      Шановний Микола Івановичу, ми донедавна, на тому

 тижні, змінили розмір мінімальної заробітної плати, а

 саме: 60 тисяч до півтора мільйони.

      Тому  чому  ж,  якщо  ставити  збори і податки в

 плані оподаткування тих чи інших видів діяльності, то

 не  перев'язувати  оцієї мінімальної заробітної плати

 нововведеної? Чому тут некоректність? Чому податковий

 тягар повинен домінувати по відношенню до мінімальної

 заробітної плати?

      Дякую за увагу.

 

      ХАЙДУРІН М.І.    Законопроектом    передбачається

 встановити,   що   ставки   і   збори,   які    раніше

 обраховувалися,   виходячи   з   мінімального  розміру

 заробітної  плати,  будуть  визначатись,  виходячи   з

 неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

      Якщо    ви   візьмете   Арбітражно-процесуальний

 кодекс...  Значить,  річ  рпо  що йде, мова. Річ, іде

 мова  про  санкції,  які  вживаються до відповідачів,

 якщо  вони  невчасно  відповідають на претензію, якщо

 вони невчасно подають документи до арбітражного суду,

 без  чого арбітражні суди не можуть розглянути справу

 по  суті.  А  якщо  справа  по  суті  із-за  цього не

 розглядається   або  її  розгляд  затягується,  то  в

 зв'язку  з  інфляцією,  ви  знаєте),  то  ці  позивні

 вимоги,   ви   знаєте,   об'єктивно  зменшуються.  Це

 направлено  на  скоре проходження справ арбітражних у

 судах, і в цьому зацікавлені, мабуть, будуть юридичні

 особи,  які  звертаються до арбітражних судів. Це те,

 що   стосується   змін  до  Арбітражно-процесуального

 кодексу.

      Це   стосується  і  про  аудиторску  діяльність.

 Тобто, якщо взяти мінімальний розмір заробітної плати

 і  ті кратні розміри, ви знаєте, то вони зараз зовсім

 маленькі   і   вони,   мабуть,   не  можуть  повністю

 відшкодувати  ті витрати, які несе і арбітражний суд,

 і сторони у зв'язку з розглядом цих справ.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Анісімов. Донченко.

 

      АНІСІМОВ Л.О., 178 виборчий округ.

      Значит,  я хочу, чтоб вы более четко ответили на

 вопрос,  который  задавал  и  мой  коллега Свято -вы,

 наверное,  не уловили, о чем шла речь... Мы Верховным

 Советом  сегодня  приняли  решение,  что  минимальная

 заработная плата составляет 1,5 миллиона.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Василь   Петрович,  слухайте  -вас

 підтримують...

 

      АНІСІМОВ   Л.  О.  Полтора  миллиона  составляет

 минимальная  заработная плата. Если идти той логикой,

 о  которой  вы  говорили,  по всей вероятности, закон

 готовился, когда минимальная заработная плата была 60

 тысяч.  Да, он имеет, будем говорить, право сегодня -

 утвержден  был на Верховном Совете. Но сегодня уже 1,

 5  миллиона,  и  в преамбуле было записано следующее:

 что     минимальная     заработная    плата    должна

 пересматриваться каждый квартал и приближаться к меже

 малозабезпеченности,   которая  на  сегодняшний  день

 составляет   6   миллионов   800.   Поэтому   у  меня

 предложение  к  вам  такое,  что,  наверное,  по всей

 вероятности,  надо посмотреть и этот закон отозвать и

 скоординировать  его  с  принятым  решением Верховным

 Советом на той неделе. И не разламывать ту структуру,

 которая  установилась,  потому что по законодательным

 актам  везде  мы  привязаны на минимальную заработную

 плату.   А  на  минимальный  минимум,  о  котором  вы

 говорите,  мы  привязывались  в  связи с тем, что эта

 планка была очень малой. Ваш подход, пожалуйста.

 

      ХАЙДУРІН М.І.    Ну,    дійсно,    тут   ситуація

 змінилась...  І коли готовили  законопроекти,  дійсно,

 був  мінімальний розмір заробітної плати низький.  Але

 ви знаєте,  що прийнято  ряд  законоів,  на  які  я  й

 послався,   у  які  заложено  неоподаткований  мінімум

 заробітної плати.  Уже є такі  закони  і  такі  закони

 діють.  І не оподаткований мінімум,  він постійно, теж

 постійно корегується і над цим... в цій ситуації

 можна    подумати...   Да,   можна,   якщо,   дійсно,

 мінімальний  розмір  змінився,  можна, ну, розглянути

 питання в такому плані.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Донченко, Степанов...

 

      ДОНЧЕНКО. Уважаемый Николай Иванович, я полностью

 присодиняюсь  к тем высказываниям,  которые сказали до

 меня народные депутаты Свято и Анисимов в плане  того,

 что  минимальная  зароботная плата сегодня изменилась,

 изменилась в большую сторону и стала 1, 5 миллиона.

      Но    минимальная    зароботная    плата    -это

 законодательный  акт,  не  оподаткованый минимум -это

 Указ  Перзидента  и определяется указами  Президента.

 Так,  таким  образом, получается, что мы сегодня Уазы

 Президента  ставим  выше,  чем  законодательные акты,

 если мы идем на  оподаткованый  минимум.

      Прокомментируйте,  пожалуйста,  чем  вызвано то,

 что  Указы  Президента  Вы  сегодня ставите выше, чем

 законы. Закон сегодня отрегулирован и то, что сказал

 Анисимов, будет корегироваться ежеквартально.

      Не   считаете   ли   Вы  нужным,  действительно,

 отозвать    данный   законоппроект   и   перейти   на

 минимальную зароботную плату?

      Спасибо.

 

      ХАЙДУРІН М.І. Значить, речь у тому, що ви знаєте,

 що не  оподаткований  мінімум  заробітної  плати,  він

 існує уже не 1 рік. І то, що ви прийняли тиждень тому,

 законопроект розроблявся декілька місяців тому, ну, що

 Ви...  Ви  посилаєтесь  на  те,  що  не  оподаткований

 мінімум встановлюється указом Ппрезидента.  То в цьому

 я не бачу і...  ніякої суперечки між актами виконавчої

 і актами законодавчої влади.

      Ви   знаєте,   що  виконавча  влада  може  більш

 своєчасно  реагувати  на ті зміни, які відбуваються в

 тих чи інших сферах економічної та іншої діяльності.

      І  мені  думається,  що тут ніякої суперечки між

 актами  законодавчої  і виконавчо влади не можна, але

 коил Верховна Рада прийняла таку постанову, що кожний

 квартал  буде мінімум заробітної плати переглядатись,

 то  можна і такий підхід. Ви знаєте, що раніше такого

 підходу  не було.

 

       ГОЛОВУЮЧИЙ.   Степанов,  Мішура.

 

      СТЕПАНОВ.   Александр   Николаевич,  пожалуйста,

 передайте Валентине Петровне Семенюк, 159 округ.

 

      СЕМЕНЮК В.П

      Шановний  доповідачу,  скажіть мені, будь ласка,

 не  краще  би було відповідно до попередніх рішень, у

 нас  є  Центральне  стіатистичне управління, визначає

 рівень   інфляції   щомісячно.   Не   краще  би  було

 мінімлаьну   заробітну  плату,  прийняти  одну  єдину

 постанову, умножати на індекс інфляції, а не постійно

 займатись  перегляданням  цих відповідних законів. Це

 перше  питання, І, звияано, воно було набагато краще,

 і  спрощення.  Ви  вибрали  б  усі  закони, які мають

 мінімальну   заробітну   плату   умножили  на  індекс

 інфляції,  і  відповдіно до прийнятого одного рішення

 можна  було би приймати такий шлях визначення розміру

 неоподаткованого  мінімуму і розміру штрафу. Це перше

 питання.

      І  друге  митання.  Ви  ставите  у Постанові про

 внесення змін до Закону "Про аудиторську діяльність".

 Сьогодні   одна   година   роботи  аудиту  коштує  45

 мільйонів  карбованців.

      Скажіть  мені, будь ласка, чи це не багато буде,

 якщо  ми  сьогодні  ще  і проіндесуємо?

      І  мені  кажеться,  Олександре  Миколайтвичу, цю

 зміну  потрібно  вилучити  тільки з-за того, що в нас

 зараз  в  даний  час  в  комісії  з питань управління

 знаходиться   зміна   до   Закону   "Про  аудиторську

 діяльність",  яка  врегулює  всі  ці  питання. Тому я

 попрошу  цей  пункт  вилучити.

 

      ХАЙДУРІН М.І. Я вважаю, що цього робити не можна,

 і потрібно приймати зміни в закон у такому вигляді,  в

 якому вони, оскільки раніше був прийнятий ряд законів,

 де санкції прив'язані до неоподаткованого мінімуму.

      Якщо  брати  загалом,  то  є  багато законів, ви

 знаєте,  що є і адміністративно-процесуальний кодекс,

 є  і  інші закони, де закладенні мінімальні заробітні

 плати.  То  можна  говорити  загалом  про  приведення

 законодавства,  про  його переробку там, де є штрафні

 економічні санкції до мінімального розміру заробітної

 плати.

      Якщо  ми  не приймемо цей закон, бюджет втратить

 дуже  багато коштів. Пройде багато часу для того, щоб

 переопрацювати   не  тільки  ці  закони,  а  потрібно

 переопрацювати   всі   інші  закони.  Я  вам  кажу  і

 адміністративно-процесуальний дкодекс і інші санкції,

 указанні  мінімальні  розміри  заробітної  плати.  Це

 пройде  дуже  багато часу для цього, для підготовки і

 для  опрацювання  в ваших комісіях і тут на сесії цих

 законопроектів.

      Тому  цей  законопроект  у  такому вигляді можна

 приймати, він нічого (...........).

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Мішура.

 

      МІШУРА   В.   Д.  225  виборчий  округ,  фракція

 "Комуністів".

      Шановний  Микола  Івановичу, я згоден з вами, що

 дуже   багато   тут  роботи.  Але  все-таки  мені  не

 зрозуміло оцей вибірковий такий принцип.

      У нас дуже багато законів, які справді базуються

 на   неоподаткованому  мінімумі  громадян.  То  чому,

 скажімо,  от  закони  про  вибори,  ви взяли тут, так

 сказать,  лише  вибори  місцевої  влади.  У нас, ми ж

 обирать  повинні  і народних депутатів, і Президента.

 Невже  для  цього потрібно, скажем, дуже багато часу,

 про  який  ви говорите, щоб хоча б більше законів, не

 3-4  закони,  а більше законів привести до цього. Щоб

 ми кожен раз, так сказать, не розглядали ці питання.

      І,  дійсно,  я згоден з вами, більше тоді піде в

 бюджет.  А  так,  як сьогодні лише 3, завтра ще один,

 післязавтра... Давайте більше.

 

      ХАЙДУРІН М.І.  Ну,  з  вами  можна погодитись.  Я

 прошу вас прийняти  цей  законопроект.  На  приведення

 всіх  законопректів  до  мінімуму...  це  пройде  дуже

 багато часу, пройде. А цей закон нада приймать.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Чиж.

 

      ЧИЖ  І.  С. Депутат Чиж, Литичівський 414 округ,

 Хмельницька область,  Соціалістична фракція.

      Шановний    доповідачу!    Шановний    Олександр

 Миколайовичу!  Я  хочу  нагадати,  що неоподаткований

 мінімум  з'явився від того цей термін, що в нас два з

 лишнім  роки  не  діяло  таке значення, як мінімальна

 заробітна  плата.  А загалом у всіх законах якраз цей

 норматив  закладений  ж,  проводиться  до мінімальної

 заробітної   плати.   Якщо   ми  повернулися  (тут  я

 підтримую  попредніх колег) до мінімальної заробітної

 плати,  значить  треба  приводити  до цього значення.

 Інашке,  якщо  ми  будемо  щось  вводити  подвійне: в

 одному  випадку  неоподаткований  мінімум,  в  іншому

 мінімальна  заробітна  плата,  то  наробимо  каші. Це

 перше.

      Друге.  Я  згоден  з  тим,  що  вибірковість  не

 повинна  діяти  тут.  От дивіться, в нас зараз бюджет

 розглядали:  не  маємо  грошей,  щоб  утримувати  тих

 людей,   що   в  тюрмах  сидять.  Мішок  цукру  хотів

 вкрасти  -сидить  чоловік за як особливо злісний і за

 державний  злочин,  тому  що  мінімальне  значення 60

 тисяч  пересадить  всю  Україну. Справжні злодії вони

 трошки   по   іншому,   вони   дещо   на  свободі  на

 "Мерседесах" іздять багато з них.

      Тому  я вважаю, що треба цей закон відправити на

 доопрацювання  з  врахуванням  того, що треба вводити

 мінімальні  значення  заробітної  плати.  І  щоб  цей

 механіз діяв. І тут не докір саме вам, як доповідачу,

 розробникам,  бо  ви тоді відпрацьовували, коли ми ще

 не  вводили мінімальне значення. Тут нема вам докору.

 Ви  відпрацювали  добросовісно. Але треба повернутись

 до того, що є реальністю зараз.

      Дякую. Така моя пропозиція.

 

      ХАЙДУРІН М.І. Значить, я хочу вам відповісти. Що

 11   липня  1995  року  у  цьому  сесійному  залі  ви

 проголосували  за  внесення  змін до Декрету Кабінету

 Міністрів   України  від  21  січня  1993  року  "Про

 державне  мито". І там теж закладений неоподаткований

 мінімум  заробітної  плати.  Не  кажучи  вже про інші

 законопроекти.

      То  я  думаю, цей законопроект можна прийняти. А

 якщо  йде  мова  про  переробку  і  приведення всього

 законодавства   до   або   неоподаткованого  мінімуму

 заробітної   плати,   або   до  мінімального  розміру

 заробітної плати над цим надо ще і подумати. Можливо,

 ерез   деякий   час   мінімальна  заробітна  плата  з

 врахуванням певних обставин буде..., незважаючи на її

 збільшення,  буде  такою  ж  малою,  якою  вона була,

 скажемо,  рік  назад,  а неоподаткований мінімум, він

 може корегуватись виконавчою владою більш  оперативно

 і  це  принесе  більше  користі  і  доходів більше, і

 будуть  відповідні  санкції, і те про що ви кажете: і

 квалііфікація відповідна, злочинів та інше.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Уточнення Чиж,будь ласка.

 

      ЧИЖ.

 

      Шановні    колеги,    Олександре   Миколайовичу,

 шановний  доповідачу,  справа  ось яка, для того й ми

 повинні   закласти   мінімальне  значення  заробітної

 плати, щоб не було, що знов колись комусь надумається

 заробітну  плату знову відкинути кудись, а регулювати

 якиимись   іншими,   навіть,   ну,  скажімо  так,  не

 економічними  категоріями,  якісь  неоподатковуваними

 мінімумами  і  так  далі,  -от для цього треба. Закон

 буде  працювати,  так  як це потрібно, якщо будуть ці

 значення - це одне.

      І,  до  речі, ми сьогодні можливо повернимось до

 пункту 3 постанови, яку ми проголосували. Я думаю, що

 все-таки  треба  було  нам  узгодити  Верховною Радою

 мінімальну,    оце    неоподатковуваний   мінімум   і

 мінімальну  зарплату  привести  до одного знаменика -

 мільйон  700. Тоді все б було нормально, ми тут би їх

 поєднали  і дальше вони б вже діяли, так би мовити, в

 унісон. Дякую.

 

      ХАЙДУРІН М.І.

      Я   вам  скажу,  що  неоподатковуваний  мінімум

 заробітної  плати він завжди буде більший мінімальної

 заробітної  плати,  і  він  буде  більш дієвим, більш

 реальним  буде  як  з  врахуванням  інфляції та інших

 процесів.  І  ви  самі  це  розумієте, тут просто йде

 суперечка по якимось іншим позиціям.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Микола  Іванович,  спасибі.  Час ми

 вичерпали,  але я хотів би від комісії щоб слово своє

 сказав депутат Кочерга, будь ласка.

 

      КОЧЕРГА  В.  Г..  (122-ой  избирательный  округ,

 Кочерга, Комиссия по законности и правопорядку)

      Я   все-таки,   уважаемые   коллеги,   хотел  бы

 поддержать  докладчика,  так как в нашей комиссии уже

 наработано,    наверное,    больше    двух   десятков

 законопроектов, где пересмотрены санкции и принято за

 норму  необлагаемый минимум. Такая тенденция началась

 и уже после того, как в прошлом году мы приняли, если

 вы  помните,  Закон  "О  бюджете",  где  статьей 7-ой

 определили,  что все сборы, штрафы и т. д., взыскания

 надо исчислять от необлагаемого минимума. И вот такой

 отказ,  что  ли,  от сегодняшнего предложения Минюста

 может в дальнейшем привести опять нас к разнобою.

      Вот,   некоторые  боятся  того,  что  это  будет

 значительный  размер  штрафа,  но ведь можно, скажем,

 исчислять  не  обязательно  в  полном обкеме, значит,

 необлагаемый минимум, можно, скажем, и 0,5 минимума.

      Поэтому,  я  считаю, что предложение заслуживает

 внимания Минюста и вношу предложение проголосовать за

 даннный законопроект.

 

      ХАЙДУРІН М.І.  Я хотів би додати до цього, що тут

 в  цих  законопроектах  іде  мова про стягування сум з

 юридичних,  не з громадян, а з юридичних осіб. Так що,

 подумайте   і   над   цим.   Граждане   від  цього  не

 постраждають,  а бюджет від цього постраждає,  якщо ви

 не приймете таке рішення.

      І,  крім того, буде підготовлено, дійсно, більше

 двох  десятків  законопроектів.  Якщо їх направити на

 переробку,  то  пройде ще півроку або рік, поки ви їх

 приймете.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, цей проект, внесений

 Кабінетом  Міністрів,  розглянуто  у  всіх  комісіях.

 Комісія  з  фінансів  і  банківської діяльності також

 підтримує.  Я  просив  би:  давайте  ми  поставимо на

 голосування і підтримаєм ці зміни і доповнення.

       Будь   ласка,   включіть   систему.   Я   прошу

 голосувати.

 

      "За" - 207

 

      (Шум у залі)

      Я  прошу,  там, біля дверей стоїте: проголосуйте

 або - або.

 

      "За" -  241

 

      То Віктор Іванович счас...

      Спасибі, прийнято. Сідайте, будь ласка.

      Оголошується перерва на 30 хвилин!

                         - 86 -

               П І С Л Я   П Е Р Е Р В И

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухається питання про проект Закону

 Укарїни "Про внесення змін і доповнень до Закону "Про

 застосування  контрольно-касових  апаратів,  товарно-

 касових  книг  при розрахунках із споживачами в сфері

 торгівлі,  громадського  харчування та послуг". Друге

 читання,  Суслов  Віктор  Іванович,  голова Комісії з

 питань фінансів, банківської діяльності.

 

      СУСЛОВ В.І.

 

      Уважаемые   народные   депутаты,   Комиссия   по

 вопросам финансов и банковской деятельности вносит во

 2-м чтении проект Закона Украины "Про внесення змін і

 доповнень   до   Закону   України  "Про  застосування

 електроних  контрольно-касових  апаратів  і  товарно-

 касових  книг  при розрахунках із споживачами в сфері

 торгівлі, громадського харчування та послуг".

      Очень  кратко  о  доработке после 1-го чтения. Я

 хочу   вам   напомнить,  что  проблема,  связанная  с

 внесением,  необходимостью внесения изменений в закон,

 была  в содержании 3-й статьи закона, в соответствиии

 с которой, могли накладываться и в ряде накладывались

 чрезмерно высокие штрафы за нарушение в использовании

 кассовых  аппаратов.  Для  некотрых  предприятий  они

 достигали десятков миллиардов карбованцев.

      Однако,   после   1-го   чтения   были  внесены

 некоторые   другие   изменения.   В   частности,   по

 предложению  депутата  Старовойтовой  эти предложения

 обсуждались  еще  при  1-м  чтении,  Верховный  Совет

 посчитал  необходимым ввести вилку штрафов и, значит,

 особый  порядок  взимания  этих штрафов за нарушения,

 связанные  с  использованием  кассовых аппаратов, был

 введен  порядок  административной  ответственности  и

 административеных  комиссий.

      Далее,  наша комиссия вынуждена была рассмотреть

 и  разрешить  окончательно  спор  между  Национальным

 банком  Украины  и  Главной  налоговой инспекции по

 вопросу   об   использовании  электронных  контролно-

 кассовых  аппаратов  в  пунктах  обмена валюты, что в

 соответствиии  с  законом  в  пунктах  обмена валюты

 используются      электронные     контрольно-кассовые

 аппараты,    Национальный    банкт    настаивал    на

 использовании  компьютерных  систем.

      Внесенным изменением мы установили, что контроль

 а   работой   обменных   пунктов  ведет  и  налоговая

 инспекция,   и  Национальный  банк,  и  в  нмх  могут

 использоваться    в    обязательном    порядке   либо

 электронные    контрольно-кассовые   аппараты,   либо

 компьютерные  системы  в  соответствии в техническими

 возмоностями  использования  тех  или  иных  систем.

      Ну, и  мы  внесли  некоторые другие уточнения по

 тексту.  Таблица  у  вас  находится  сравнительная на

 руках.  Две недели вы имели возможность эти уточнения

 проанализировать.

      Кроме  того,  первоначальная  редакция  закона с

 точки  зрения юридической техники была несовершенной.

 Как  вы  видите,  по  левой  колонке  статьи не имели

 названия.  В  виду  того,  что Комиссия при доработке

 была  вынуждена  вносить  ряд изменений, мы посчитали

 нужным  по  согласованию  с  юридическим отделом дать

 статьям  названия,  которые отражают содержавние этих

 статей    просто    потому,   что   так   принято   в

 законодательстве,  и  таким образом мы вносим на ваше

 рассмотрение новую редакцию закона в целом, в которой

 даны  азвания  статьям, внесены увазанные замечания и

 предложения.

      Кроме того, я хочу обратить ваше внимание на то,

 что  на  странице  4, здесь была техническая ошибка в

 розданной вам таблице. После слов "чи товарно-касової

 книзі"    пропущено   слово   "порушення   проведення

 розрахунків  в  касах",  вот  эту  слово "порушення "

 должно  быть  вставлено.  И  в первом пункте статьи 7

 сместо    слов    первый    пункт    протокола   "Про

 административне  правопорушення, передбачене статею 6

 цього  закону  мають  право  складати  службові особи"

 вместо   "державних  податкових  інспекцій"  записать

 "контролюючих   органів   в   віду  того,  что  кроме

 державних  податкових інспекцій в соответствии с этим

 законом контроль за использованием кассовых аппаратов

 имеет  право  осуществлять  и другие  органы.

      Но  сейчас  нам нужно определиться по процедуре.

 Дополнения  нужны.  Многие  из  них имеют технический

 характер.  Безусловно,  я  думаю,  что наверное закон

 надо  было  бы  рассмотреть постатейно с учетом того,

 что это второе чтение.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.  Шановні  колеги,  я  так

 зрозумів, що у вас єсть на руках текст і до приамбули

 зауважень  немає.  Ні  від  редакції закону від, ні в

 редакції  від  комісії.  Я  прошу  проголосувати  про

 приамбулу.

 

      "За" -  180

 

      Хмель. Малувато голосів.

      Це ви мене питаєте, чи я вас? Запросили. Шановні

 колеги,  я  прошу  сконцентруватись  і проголосувать.

 Включіть,  будь  ласка,  систему. Валентина Петровна,

 Цушко.

 

      "За" -  211

 

      Стаття      1.     Застосування     електронних-

 контрольнокасових апаратів і товарно-касових книг.

      Є зауваження. Радченко.

 

      РАДЧЕНКО  Г.  Ф.  Шановний  Віктор  Іванович,  я

 пропоную у статті 1 вилучити із списку "та громадяни,

 суб'єкти  підприємницької діяльності". Я маю на увазі

 фізичні  особи. І фізичні особи ніколи не можуть мати

 контрольно-касового      апарата.     Вони     будуть

 патентуваться,  про  що  ми наголосили. Взагалі ж, на

 базарі контрольно-касовий апарат не установиш.

 

      СУСЛОВ В. І. Значит, важаемые народные депутаты!

 Если    гражданин    зарегистрирован,   как   субкект

 предпринимательской  деятельности, и ведет реализацию

 за    наличные    деньги,   то   в   соответствии   с

 законодательством конечно же он должен иметь кассовый

 аппарат,  вести учет и выдавать чек за проданый товар

 или оказаную услугу. В данном случае это обязательно.

      Если  мы  приймем  Закон  о  патентовании такой,

 который     действительно    будет    предусматривать

 освобождение  при  покупке  лицензии  от  учетта  или

 патента  от  учета, уплаты налогов и так далее, тогда

 мы в том законе можем предусмотреть, естественно, что

 в  этих  случаях  использование  контрольно-кассового

 аппарата  не является обязательным. Но пока мы такого

 не приняли.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Раханський, Чернявський.

 

      РАХАНСЬКИЙ

      30 виборчий округ, Євпаторія, Раханський.

      Я пропоную в статті 1 четверте реченн, де "вести

 журнал   використання   контрольно-касового  апарата,

 складати   звіт   з   операцій..."  Тут  написано"...

 здійснюваних  на  цьому апараті" треба замінити, що "

 здійснюються на цьому апараті". Це перше.

      І   друге.   Слідуюче   речення  "забезпечувати"

 написати     "запезпечити    збереження    зазначених

 документів протягом строку".

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.. Ну це чисто редакційне.

 

      РАХАНСЬКИЙ.       Редакційне.

 

      СУСЛОВ  В.  І.  Уважаемые  народные  депутаты! Я

 прошу  обратить  ваше  вниманеи на то, что закон нами

 год  назад  был принят, и он действует. И вот то, что

 сейчас   депутаты  предлагают  с  места  внесты  -это

 изменения  к  действующему  закону.  Все это есть и в

 левой   части   таблицы.   Без  необходимости  и  без

 специальной  подготовки  вносить  вот так изменения в

 действующую  часть  законе  не  нужно. Вы видете, что

 тоже  само  содержавние  просто  разбито  на  части и

 редакционно  лучше  виписано.  Там,  где были внесены

 изменения,   вы   видите  из  сравнительной  таблицы.

 Давайте  приймем  решение: либо мы тогда уже будем по

 всему тексту закона заново его перерабатывать, причем

 в  зале,  тогда ясно, что мы не закончим и решение не

 примем,  либо  рассмотрим все-таки изменения, которые

 внесены и проголосуем их специально.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Погодився  Анатолій Варфоломійович.

 Чернявський, будь ласка.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.

 

      Дякую  Олександр  Миколайович,  шановні  колеги,

 шановний  Віктор Іванович, значить, я пропоную от тут

 у  статті  тоже  першій  після  слова  "про  готівку"

 зробити таку добавку: за вийнятком окрім об'єктів, що

 розташовані  у  сільській  місцевості. Аргументується

 тим,  що  у  сільській  місцевості невеликий магазини

 сьогодні  в  більшості своїй не мають зовсім товарів,

 якщо   придбати   косові  апарати,  то  по  споживчій

 кооперації  треба  сьогодні 8 трильйонів карбованців.

 Де їх можна взяти за таких умов, що сьогодні немає на

 світло?  Тим більше касовий апарат належного ефекту в

 селі  не дасть по одній єдиній причині -ви знаєте, що

 він  не буде працювати, коли немає світла, тому як це

 можна буде тоді вести торгівлю, або холодно, а вони в

 більшості  своїй не опалюються, і касовий апарат і за

 цих умов не працює. Тому я пропоную таку добавку, яку

 я запропонував. Дякую.

 

 

      Значит,  уважаемые  народные  депутаты,  обращаю

 ваше  внимание,  в  частности на пункт 2 статьи 1-ой,

 ведь   закон   предусматривает   использование   либо

 электронных   контрольно-кассовых   аппаратов,   либо

 товарно-кассовых   книг.   Причем   полномочия,   что

 используются кассовые аппарты или кассовая книга, это

 все в полномочиях нашего Правительства. У вас указано

 Министерство    финансов,    то   есть   Министерство

 экономики, которое эти вопросы и решает.

      Поэтому,  там,  где  не  нужно  их использовать,

 Правительство  может принять решение. Мы с вами здесь

 всех  конкретных  случаев  не  предусмотрим.  Большой

 магазин, маленький магазин, большой населенный пункт,

 маленький и т.д.

      То  есть, я еще раз подчеркиваю, что мы начинаем

 сейчас обсуждение вести не то, что нужно.

      Скажем,  стать1.  Дано  название статье 1. Можно

 проголосовать:   приемлемо  это  название  или  будет

 предложено   другое.   В   этой   первой   части  все

 соответствует тому, что действует на сегодня, вносить

 изменения  не  нужно.  Если нужно, то, конечно, не из

 зала  и  не как мнение депутатов, которое должно быть

 проголосовано. Давайте все-таки следовать процедуре.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Степенко. І на цьому завершуємо. Ну,

 погодився...

 

      СТЕПЕНКО В.І.

 

      Віктор   Іванович,   у  мене  до  вас  конкретне

 запитання, я прошу, щоб ви мені конкретно відповіли.

      Ну,  по-перше,  стаття  перша,  де  ви говорите,

 дійсно,  у  другому  пункті  передбачено тут, що якщо

 немає  можливості,  то  застосовуються товарно-касові

 книги. Форма і порядок і т.д. написані.

      Я  два  питання  вам  задаю.  Перше:  якщо ми це

 приймем, то чи буде це відноситься, я б хотів, щоб ви

 роз'яснили  людям  тим,  що  індивідуально займаються

 торгівлею,  наприклад, на ринку сільськогосподарською

 продукцією,  як  їм  буть  у  цьому  разі. Колективні

 сільськогосподарські      підприємства,      виїжджає

 автомобіль, він не має контрольно-касового апарату, є

 накладна,  відповідні  документи, тобто там іде облік

 чіткий і там не можуть буть ніяких порушень. Це перше

 питання: як це буде до них відноситись.

      І  друге  коротеньке.  Ви собі представляєте оцю

 процедуру,  ось  у  другому  пункті  у  вас написано:

 "Перелік  окремих  форм  діяльності у сфері торгівлі,

 громадського  харчування  та  послуг,  специфіка яких

 дозволяє  здійснювати  розрахунки  із споживачами без

 застосування електронних контрольно-касових апаратів,

 з  використанням товарно-касових книг..." Вдумайтесь,

 я  зроблю  паузу:  "...  затверджується Міністерством

 економіки  України  за  погодженням  з  Міністерством

 зовнішньоекономічних  зв'язків і торгівлі в Україні і

 Міністерством фінансів України".

      Я   вважаю,  що  це  взагалі,  Віктор  Іванович,

 абсурд!   Єслі   надо   десь,   що  немає  можливості

 використать   апарат,   і   потім   нужно   у   трьох

 міністерствах  согласовувать  -а  це  для  того,  щоб

 загубить цю справу.

      Якось  ви  роз'ясніть,  або,  може,  я  щось  не

 зрозумів...

      Дякую.

 

      СУСЛОВ  В.  І.  Значит, это -общий перечень, где

 можно  без  электронно-контрольно-кассовых аппаратов.

 Кстати,  здесь вам правительство может дать ответы по

 торговле   на   рынках:   что   да,  там  может  быть

 предусмотрен  порядок,  который,  в  том числе, и при

 торговле   машин,   электронные  контррольно-кассовые

 аппараты  не  используются.  Но  я опять-таки обращаю

 ваше  внимание  на  то,  что  это не новая норма -это

 норма,  которая  была  принята  и  сегодня действует,

 находится   в   дейстующем  законодательстве.  И  эта

 норма  -правильная.  Поэтому  Министерство  экономики

 просто   должно  опубликовать,  в  каких  случаях  не

 обязательно   использование  электронных  контрольно-

 кассовых  аппаратов  и погодження, естественно, все с

 Министерством торговли и Министерством финансов будет

 вести Министерство экономики, а не тот, кто торгует.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Пономаренко. Я вибачаюсь.

 

      ПОНОМАРЕНКО.  У мене є питання? Я вибачаюсь...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

      ПОНОМАРЕНКО.

      Шановний доповідачу, ставити всіх в рівні умови,

 очевидно,  буде сьогодні недоцільно, тому що особливо

 сільська   торгівля,   дуже  багато  тих  підприємств

 торговельних, які сьогодні ледве-ледве стягують кінці

 з  кінцями,  ми  ставим в ті умови, в такі ж умови, в

 яких   перебувають   сьогодні   великі   підприємства

 торгові,  які  знаходяться  в  столичних  місцях. Тут

 абсолютно  не  може  бути  підходу однакового. Тому я

 пропоную все-таки розмежувати.

      І   стосовно   тих   торгових  підприємств,  які

 працюють  о  селах,  застосовувати  хотя би тимчасово

 лише   касові  книги.  Записувати,  звичайно,  треба,

 але... розмежовувати обов'язково потрібно.

      Дякую.

 

      СУСЛОВ В. І. Уважаемые народные депутаты, я ведь

 отвечал   на   этот   вопрос...   То  есть  закон  не

 определяет,    где   обязательно   использовать   -он

 определяет, что могут быть либо аппараты, либо книги.

 Перечень  устанавливается  правительством.  Вы можете

 ставить  вопрос, если вы хотите его поставить, иначе:

 что  не  правительством устанавливается перечень, где

 можно   без   аппаратов,   а   народными  депутатами,

 допустим, в каждом конкретном случае, то есть тот или

 иной  гражданин  будет  нам  с вами подавать заявку и

 доказательство, что он должен без апарата торгговать.

 тогда  мы  только  и  будем  заниматься, что выдавать

 разрешения на торговлю без апппаратов. Понимаете, вот

 этот  принцип,  который  нами  принят -он правильный,

 перечень:  где,  когда,  почему  можно  торговать без

 кассового  аппарата,  пусть  определяет  Министерство

 экономики.

 

      ДОВГАНЬЧИН.

 

      436............ виборчий округ Дякую.

      Шановний   Віктор  Іванович,  ніхто  з  Вами  не

 суперечить, все, що в законі записано, все вірно. Але

 на місцях в податковій інспекції читають наш закон по

 всоєму  і  говорять,  що  потрібні  касові  книжки, і

 ппотрібні    касові    аппарати.    І   я   підтримую

 Чернявського,  Пономаренка  -в  сільській місцевості,

 значить,  не  можуть  діяти  касові апарати, особлимо

 взимку  і  коли  виключають  електроенергію  оп 10-12

 ггодин на  добу.

      Тому  я  пропоную  записати  "касові апарати або

 книжки, контрольні книжки " і буде все зрозуміло всім

 і  ніхто не буде порушувати.

      Дякую.

 

      СУСЛОВ В.І.      Если позволите, я так и прочитаю.

 Вот читаем  2-й  пункт  статьи:  "При  відсутності або

 при   неможливості     використання       електронного

 контрольно-касового апарата суб'єктам підпприємницької

 діяльності    тимчасово   дозхволяється   здійснювати

 розрахунки   споживачам   із  використанням  товарно-

 касової книги".

      То,  что  Вы  говорите,  в  законе уже есть. Это

 дозволяется.

      (Шум в залі)

      Тымчасово  это  значит,  что до тех пор, пока не

 будет  всех  возможностей  использования  контрольно-

 кассового  апппарата. Понимаете, уважаемые коллеги, я

 понимаю,  что  у  многих  на  округах  эти ппроблемы,

 неправильно  трактуют  налоговые инспекции. Подходя в

 каждом   конкретном  случае,  может  быть,  где-то  и

 ошибаются, но мы с вами все конкретные случаи здесь с

 вами  не предусмотрим и не  решим.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Шановні   колеги,   давайте,   ми

 порадимся все-таки. У нас іде процедура 2-го читання.

 Якщо  ми  будемо  так перетворювать, я розумію, що не

 всі  могли  поучаствовать  при  доопрацюванні до 2-го

 читання  після  першого,  але ми тоже не можемо так з

 вами  порушувать  Регламент.

      Тому  я вважаю, що ті поправки, які вносились, і

 Віктор Іванович дав відповідь на їх, погодились.

      Одну  хвилиночку, по   процедурі.

      Я  думаю,  що  процедуру  ми  зва  ми  правильно

 дотримуємось,  і  я  просив  би, щоби поставити першу

 статтю  на  голосування.

      Я  прошу  голосувати.

 

      "За" - 205

 

      Ще,  я  вибачаюсь,  так  я  к  Радченко приймала

 участь, я  ще  їй  слово  надаю.

      Депутат  Радченко.

 

      РАДЧЕНКО.    Шановний   Олександр   Миколайович,

 шановний  Віктор  Іванович,  шановні  колеги!  Завжди

 ціниться  той  закон,  який  пристосовний  до  реалій

 життя,  завжди  легко  виконувати  той  закон,  норми

 закону  якого  чітко  визначені,  і  де  ніколи немає

 підтексту.

      Якщо  судити  про  цей  закон  -як  норма -так і

 підтекст,  як норма так немає чіткості6 як норма -так

 і сумніви.

      Тому я вважаю, Закон "Про патентування " і Закон

 "Про  контрольно-касові  апарати  " потрібно приймати

 одночасно.  Визначитись  по  цьому закону, а потім по

 тому   закону.   В   такому   разі   наш  закон  буде

 пристосований  до  життя.  В противном у разі коли ми

 цей  закон  пустимо  в дію, він виконуваться не буде.

 Справа  в  тому,  що  ніхто  не  може  зрозуміти,  де

 контрольно-касовий  апарат, де патентування? Хто буде

 вводить,  які  штрафні  санкції?

      Люди добрі, давайте робить такі закони, щоб вони

 були приємними для життя. Одне в мене таке питання.

 

      СУСЛОВ.  Уважаемый  народные депутаты! Я еще раз

 напоминаю  вам,  что  закон,  в  который  мы пытаемся

 внести   поправки,   был   принят  во  втором  чтении

 окончательно  и введен в дію Верховным Советом в июне

 прошлого   года.   Он   действует.   Сейчас  мы  были

 вынужденны  дать  новую  редакцию  в связи с тем, что

 дали  название статей, дали разбивку по пунктам, дали

 более  четкое  изложение  и  внесли некоторые правки,

 которые     как    раз    в    интересах    субкектов

 предпринимательской деятельности предприятий, которые

 упорядычивают,  наводят порядок во взымании штрафов и

 так далее.

       То  есть,  если  мы  сейчас все это не приймем,

 значит,   остается   просто-напросто   и   продолжает

 действовать   прежняя   редакция   закона.   И   сама

 постановка   вопроса,   вместе  с  каким  другим  его

 принимать,  она  не  правильна.  Закон действует уже.

 Либо  мы  его  улучшим,  приймем  в  новой редакции с

 существенными  дополнениями, о которых я сказал, либо

 не  приймем,  и он останется и будет действовать так,

 как он принят на сегодня.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуєм, будь ласка, за 1 статтю. Я

 прошу голосувати.

 

      "За" - 230

 

      Спасибі. Стаття 2.

 

      СУСЛОВ  В.  І.  Статья  2  -это  новая для этого

 закона.   Она   наводит  порядок  в  использовании...

 касовых апаратов в пунктах обмена валюты...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ....  або  ком'ютерних  систем пунктах

 обміну валюти.

      Голосуєм? Ставлю на голосування.

 

      "За" - 224

 

      Третя стаття.

 

      СУСЛОВ В. І. Статья 3. Сертификация  электронных

 контрольно-кассовых аппаратов  и компьютерных систем,

 в  которые  вводятся  обязательная  сертификация этих

 аппаратов,  как  отечественного  производства,  так и

 импорта.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставлю  на голосування. Закінчим, а

 тоді буде процедура.

 

      "За" - 211

 

      Спасибі. Четверта стаття.

 

      СУСЛОВ  В.І.  Статья   4 "Регистрация элекронных

 контрольно-кассовых    аппаратов    и    компьютерных

 систем". Здесь устанавливается, что "Державний реестр

 електронних контрольно-касових  апаратів,   положення

 про Державний реестр визначається Кабинетом Міністрів

 України  за поданням Міністерства економіки України і

 Міністерства фінансів. Ведення реестру сертифікованих

 комп'ютерних   систем   здійснює   Національний  банк

 Україии".

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуєм.

 

      "За" - 238

 

      Стаття 5.

 

      СУСЛОВ  В.  І.  "Контроль за додержанням порядку

 застосування електронних контрольно-касових апаратов,

 товарно-касових  книг  і  комп'ютерних систем". Новое

 положение в этой статье следующее.

      Пункт  второй  "Контроль за проведенням обмінних

 операцій  в  пунктах  обміну  валюти  з використанням

 елекстронних    контрольно-касових    апаратів    або

 комп'ютерних   систем   здійснює   Національний  банк

 України   і   Головна  державна  податкова  інспекція

 України та їх органи на місцях.

      Порядок  перевірки  роботи пунктів обміну валюти

 встановлюється     Національним     банком    України

 запогодженням   з   Головною   державною   податковою

 інспекцією".

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуєм? Будь ласка.

 

      "За" -  238

 

      Прийнято. Стаття 6.

 

      СУСЛОВ  В.  І.  Стаття  6  "Відповідальність  за

 порушення  цього  закону".  Именно ради этой статьи и

 вносились   изменения  в  закон  в  целом.  Изымается

 основное  -величина  штрафа,  которая была  не меньше

 среднемесячного   приибутку   за  попередній  звітний

 квартал.  И  это приводило к чрезмерным штрафам. Этой

 статьей   водится   вилка   штрафов   от  10  до  100

 необлагаемых минимумов, решение о конкретной величине

 штрафов  принимается  административной  комиссией   в

 случае   перевого   нарушения.   И   от   10  до  200

 необлагаемых    минимумов    в    случае   повторного

 нарушения -это в пункте первом.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вітренко.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Дякую.  Я  спочатку з приводу процедури, а потім

 по  цій  статті.  Дивіться,  у нас був закон, комісія

 його  переробила,  тому що він мав недоліки. Що зараз

 за  процедура  розгляду нового практично закону? Чому

 ми  порушуємо,  таким  чином не даємо змоги по кожній

 статті  депутатам  внести свої пропозиціїї, що бачити

 за що голосується.

      Дивіться  за  що ми проголосували в стааті 5, не

 можна   сьогодні  перевірку  за  роботою  контрольно-

 касових   апаратів   давати   і   Головній  державній

 податковій  інспекції,  і  Комітету у справах захисту

 споживачив,  і  місцевим,  і  внкірішнім  органам,  і

 органам  на  місцях.  Не  можна  цього  робити, треба

 закріпити тільки за Головною державною інспекцією.

      Тепер  стосовно  цієї  статті 5, 6-ої статті. Що

 зроблено   комісією?  Комісія  зробила  кормушку  для

 чиновництва,  якщо не встановлено розмір штрафу, якій

 буде  штраф,  що  таке  ця вилка? Дивиться, від 10 до

 100,  далі,  від  20  до 200 і далі від 10 до 50. Хто

 буде  вирішувати  кому  10, а кому 100? Кому 20, кому

 200?   Такого  робити  неможна,  треба  встановлювати

 тільки   чітку  ставку,  давати,  якщо  треба  більше

 тлумачення, за які порушення, але не треба голосувати

 тепер  за  статтю,  яка  дає змогу чиновництву і далі

 продовжувати  корупцію.  Тому  я  би  просила змінити

 процедуру розгляду цього питання. Дякую.

 

      СУСЛОВ В. І.  Уважаемая Наталья Михайловна, что

 касается вашего замечания по 5 статье. Норма, которую

 вы  считаете  как  предложенную впервые, посмотреть в

 левой колонке, она действует в действующем на сегодня

 законе. И никто из депутатов не вносил предложение по

 изменению редакции этой действующей нормы, она просто

 оставлена в неизменном виде. Это первое.

      Что  же  касается  вот  этой  вилки  и  взымание

 штрафов  -то ведь предложение депутата Старовойтовой,

 которая  специально  здесь  была поддержана в зале, и

 было  поручение  комиссии,  и  мы  это ввели в закон,

 потому  что  за  это  выступила Верховна Рада, за это

 выступила  комиссия.  И  кстати,  замечания юротдела,

 которые  приложены,  возражения, сводятся к тому, что

 они  против  этой  вилки.  Но  логика,  когда вводили

 вилку,  состояла в том, что нельзя взымать одинаковый

 штраф  с  любой  покупки  за невыданный чек, с булки,

 хлеба  и  "Мерседеса",  грубо  говоря, штраф не может

 быть  одинаковый. Вина может быть различна, почему не

 выдан   чек,   там,   неисправность   аппарата,  вина

 продавца,  сбыт  левого товара. А решать, какой будет

 штраф,  будет  административная  комиссия,  а не одно

 должностное лицо.

      И  поэтому,  когда  депутат Старовойтова вносила

 это   предложение,   она  аргументировала,  что  цель

 состоит  в том, чтобы не допустить злоупотреблений со

 стороны    отдельных    должностных    лиц,   которые

 осуществляют  проверку, что административная комиссия

 разберется  в  обстоятельствах дела и примет решение,

 кто виноват и в какой обкеме несет ответственность.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Чотириста...

 

      ДОВГАНЧИН Г.В.

      Дякую. (Довганчин, 436-ий)

      Шановний   Вікторе   Івановичу,   все  ви  вірно

 говорите,  лише  тут закрадається один сумнів: перший

 раз  -від  10  до  100, другий раз -від 20 до 200. То

 можна перший раз заплатити суму штрафу більшу, ніж за

 другий раз. Напевно, було би краще перший раз -від 10

 до  50  чи до 100, як ви настоюєте, а другий раз -від

 тої  мінімальної  і  до  200,  щоби не було вилки для

 того, щоб були лазейки.

      Дякую.

 

      СУСЛОВ  В.  І. Здесь нет лазейки, потому что эти

 дела  будут рассматриваться индивидуально комиссиями.

 И может оказаться, что первый раз будет штраф 200 из-

 за  того,  что продавец, не выдавая чек, реализовывал

 еще  и  "левый" товар впридачу, а во второй раз будет

 20  использовано,  потому  что  он по какой-то мелкой

 технической  погрешности не выдал чек, либо выдал его

 не на полную сумму покупки. Поэтому, это правильно.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуєм?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Голосуєм. Будь ласка, включіть систему.

 

      "За" - 207

 

      Голосу не хватило Пономаренка...

      Пономаренко, будь ласка.

 

      ПОНОМАРЕНКО Б.Й., 422 виборчий округ.

      Цю статтю я пропоную доповнити слідуючим: у разі

 кількох    порушень   чинного   закону   у   суб'єкта

 підприємницької  діяльності  за  рішенням  суду  може

 вилучатись  ліцензія. Бо нелогічно буде, якщо суб'єкт

 підприємницької  діяльності постійно буде порушувати,

 платити штрафи і займатись тим самим.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сейчас ми... Поправку...

 

      СУСЛОВ В.І.  Достаточная санкция - это штраф...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович...

 

      СУСЛОВ В. І.... Вы видите, что штрафы достаточно

 большие.  И  когда будет установлен за невыданный чек

 при многократных нарушениях, комиссия будет принимать

 решение в размере 200 необлагаемых минимумов, неужели

 кто-то  из  вас  считает это недостаточной санкцией?!

 Это  очень  большая  сумма!..  Мы  посчитали, что эта

 санкция достаточная...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуєм.

 

      "За" -  224

 

      Степенко, в послідуючу статтю внесе тоді...

      Спасибі.

      Сьома стаття.

 

      СУСЛОВ   В.   І.   Седьмая   статья   -"Упорядок

 рассмотрения  дел  о нарушениях этого закона". Ну вот

 здесь  как  раз и устанавливается порядок составления

 протоколов  про  административные нарушения и то, что

 эти протоколы будут рассматривать и принимать решения

 административные    комиссии    при    исполнительных

 комитетах сельских, поселковых, районных, городских и

 районных в городах Советов.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Єсть... 246, будь ласка, Кризський.

 

      КРИЗСЬКИЙ.

 

      Фракція комуністів України. Александр Николаевич,

 благодарю Вас за внимание.

      Уважаемый Виктор Иванович, я Вам лично подавал 3

 листа  зауважень  по этому закону, но, к сожалению, в

 поривляльний  таблыци  эти  зауваження  не враховани.

 При    непосредственном   применении    этого  закона

 работниками   налоговой  инспекции,  возникает  очень

 много коллизий, которые этим законом не урегулированы.

      Например,   не   установлен   определенняй  срок

 устранения  нарушени закона после его выявления в 1-й

 раз.  В  законе  не указан срок когда можно проводить

 повторную  проверку,  а  ее можно проводить буквально

 через 2 дня.

      На  мой  взгляд,  в законе нужно установить срок

 устранения нарушения ппо выявленому закону, и, если в

 течение   этого    времени   кассовые   апппараты  не

 установлены,   то   подвергать   еще  раз  финансовым

 санкциям  вплоть  до ликвидации этой торгговой точки.

 Это первое.

      Второе.   В   законе  нет  четко  разработанного

 механизма     закрытия     торговой    точки.    Надо

 конкретизировать  механизм взыскания штрафных санкций

 вплоть    до    наложения    ареста   на   имущество,

 принадлежащее   руководителям,  учредителям  торговых

 точек,   а   также   на   имущество  торговых  точек.

 Необходимо   налагать   арест   на  личное  имущество

 учредителя  или  руководителя,  его  недвижимость  и,

 если,  скажем, в течение 1-2 месяцев не будут внесены

 деньги  в  бюджет за нарушение закона, то тогда нужно

 реализовывать это имущество на рынке, а вырученные от

 этого деньги вносить в бюджет.

      Далее. Штрафные санкции можно применять к каждой

 торговой  точке,  а  не просто к какому-то, допустим,

 отдельному   предпринимателю,  потому  что  у  одного

 предпринимателя,   допустим,  20  торговых  точек,  у

 другого  предпринимателя 1 торговая точка, они разный

 получают  доход  от этих торговых точек, а санкции мы

 как-то  налагаем одни, по крайней мере это определено

 законом.

      И  мне  не понятно, почему в таблице дана старая

 редакция закона, и тут же дана новая редакция закона,

 а  где  же  поправки, дополнения и изменения народных

 депутатов.   Мы   должны   каждую   поправку  вегодня

 голосовать,   и   говорить,   врахована  она  или  не

 врахована.

      В целом, безусловно, очень важный и нужный, и мы

 одлжны   его   принимать.  Но  мне  не  понятна  сама

 процедура  этого принятия.

 

      СУСЛОВ В.І.   Хорошо.

      Что  касается  определений,  какое нарушение там

 первое,  повторное  и  так далее, у вас на странице 4

 внизу  есть  определение и достаточно четкий порядок,

 что  считать посторным, что считать на одном и том же

 обкекте,   не   на   одном,   то  есть,  это  законом

 урегулировано.

      Что  касается  предложений  по  введению жестких

 санкций, конфискаций и так далее. К сожалению, это не

 может быть предметом данного закона, это предмет уже,

 скарее,  уголовного законодательства. Мы считаем, что

 нарушения,  связанные  с  использованием  электронных

 кассовых  аппаратов,  эти  санкции  здесь  достаточно

 жесткие,  и  не  нужно  здесь  вводить ни конфискацию

 имущества,  ни смертную казнь, никаких других, потому

 что   это   будет   порождать  только  дополнительные

 коллизии.

      Что  же касается техники, так сказать, редакции,

 я  в  конце,  здесь  есть  справка, какие предложения

 подавались  и  что  учтено,  но  в  данном случае, я,

 честно  говоря,  не могу сходу ответить, почему мы не

 рассмотрели   или  рассмотрели  все  замечания.  Если

 замечания  депута Кризскова сводились к тому, что это

 не  предмет  этого  закона,  то, действительно, мы их

 могли  не  включить  сюда.

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  прошу,  Наталія  Михайлівна,  не

 надо,  ми ж не на кухні, ми в Верховній Раді. Давайте

 так  себе  і  вести,  а не  з  місця  шуміти.

      Кризський, будь ласка.

 

      КРИЗСЬКИЙ  Ю.  О.  Благодарю. Виктор Иванович, я

 понимаю, что предела совершенствования закона нет. Но

 почему  вы  дали, я еще раз обращаю ваше внимание, не

 дали   поправки,   замечания  и  дополнения,  которые

 вносили   конкретно  каждый  депутат,  в  порівняльну

 таблицю.  Почему  вы  не  отобразили, ага, Кризский и

 голосуем    эту   поправку.   Не   применяется   она,

 отклоняется, не набрала голосов. Вы дали две таблицы:

 закон  старый  и закон, запропонованний комісією. Это

 никакое ни второе чтение.

      Я  считаю,  что  в  данном вопросе нужно снять с

 расмотрения  этот закон и в ближайшее время вернуться

 к  нему,  когда  все  будет  сделано  по правилам, по

 процедуре.

 

      СУСЛОВ  В. І. Значит, уважаемые коллеги, если уж

 по  процедуре,  тогда  давайте  по  процедуре. Скажем

 прямо,   что   никто  из  вас  и  не  мог  вносить  в

 сравнительную таблицу предложений и изменений в целом

 по закону. Потому что на 1 чтение вносились изменения

 только по 3 статье, по величине санкций. И все.

      Потом  были  предложения депутата Старовойтовой,

 при  первом же чтении высказанные и поданные, они все

 сюда   вошли   по   этой  статье.  Другие  статьи  на

 обсуждение  и  не  вносились. Мы вынужденны были дать

 полный  текст  по  одной  причине  потому, что старый

 текст   пришлось  пересмотреть  и  изложить  в  новой

 редакции  с  сохранением всего содержания предыдущего

 закона.

      Поэтому,  если хотите вносить изменения по всему

 закону,  мы  должны  принять решение, что действующий

 ныне  закон  не  действует и как-то... Понимаете, как

 вносить изменения к действующему закону. Мы не можем,

 он  действует, мы его не можем принять в 1 чтении, он

 уже окончательно принят опубликован и действует.

      Чисто  техническая  была  выполнена по остальным

 статьям,    кроме    тех,   о   которых   я   сказал,

 юридическая  работа  по  технике. Даны названия, даны

 подпункты,  дана  другая  разбивка,  то  есть то, что

 делал в основном юр. отдел.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віктор  Іванович спасибі. Пилипчук.

 Останнє запитання.

 

      ПИЛИПЧУК В.М.

 

       Слід    розрізняти   суб'єкти   підприємницької

 діяльності  і  суб'єкти як правопорушника. От виникає

 така  колізія, коли в магазині одін продавець може це

 зробити  і підвести весь колектив, весь магазин. Чому

 повинен  відповідати  весь колектив або його власник,

 якщо  це  зробив  окремий  працівник?  От  тут  треба

 розмежить: в яких випадках відповідає працівник, який

 допустив,  а  в яких випадках санкції накладуються на

 підприємство,   тому   що   може   буть  людина,  яка

 посварилась,   наприклад,   із   акціонерами   чи   з

 керівництвом,   і   вона  п'ять  порушень  зробить  і

 розорить фірму.

 

      СУСЛОВ В. І. Уважаемый Владимир Мифодиевич! Если

 прочитаете  вы  статью  6,  особенно  пункт 2, теперь

 статью   8,   вы   увидете,   что   этот  механизм  и

 предполагает   установление   индивидуальной  вины  и

 санкций  и  разграничение  ответственности  субкектов

 предпринимательской  деятельности  и должностных лиц.

 То есть то, что вы высказали, в этой редакции учтено.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування статтю 7.

 

      "За" - 217

      Прийнято. 8 стаття, будь ласка.

 

      СУСЛОВ  В.  І. Статья 8 "Застосування фінансових

 санкцій  до  суб'єктів підприємницької діяльності". В

 пункте  1  этой  статьи устанавливается, что в случае

 осуществления субкектами "підприємницької діяльності

 торгівлі   товарами  або  іншими  товарно-матеріальни

 цінностями,  які  неоприбутковані по обліку, вартість

 цих   товарів   підприємств,  установ  і  організацій

 незалежно  від  форм  власності стягуються за рішення

 државних  податкових інспекцій до місцевого бюджету в

                        - 119 -

 бесірному  порядку". То есть это уже не подпадает под

 решение административной комиссии.

      И   второе.  "В разі  невстановлення  суб'єктами

 підприємницької  діяльності  цінників  на  товар,  що

 продається, прейскурант на послугу, що надається, або

 використання  цінників  на товари і прейскурантів, що

 містять  ціни і товари в іноземній валюті або в інших

 одиницях,  які не є валютою України, якщо це суб'єкти

 підприємницької    діяльності   не   мають   ліцензій

 Національного  Банку України на здійснення операцій з

 іноземною  ваолютою, застосовується фінансова санкція

 в   розмірі  5  неоподатковуваних  мінімумів  доходів

 громадян  за  кожний  не виставлений цінник на товар,

 прейскурант  на  послугу,  або  виставлений цінник на

 товар в іноземній валюті, або в інших одиницях.

      Значит,  здесь внесен то предложение, у комиссии

 следующее  предложение:  раньше  было 10 необлагаемых

 минимумов,  но  не  было  установлено  что  за каждый

 ценник, это порождало определенную неразбериху. Здесь

 устанавливается  в  случае  невыставления ценника или

 использование ценника в иностранной валюте, когда или

 нет  лицензий  на  торговлю,  платится 5 необлагаемых

 минимумов.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Степенко. Один. Одне запитання.

 

      СТЕПЕНКО.  Дякую  Олександр  Миколайович,  що ви

 мені  на  шосте  не дали, воно пов'язалось із восьмою

 статтєю. От дивиться, шановні колеги, Віктор Іванович

 прошу    вдуматись    у    цю    справу.   6   стаття

 Відповідальність  за  порушення  цього  закону,  8  -

 Застосування    фінансових   санкцій   до   суб'єктів

 підприємницької  діяльності,  тобто  2  раза ми як би

 підходим,  щоб  притягти до відповідальності. Давайте

 вчитаємось,   коли   була  перше  стаття  5,  я  тоді

 виступав, вносив пропозицію і я дуже підтримую те, що

 раніше  не знають, я прошу в цілому закон підтримать,

 коли  було ще хтось поришив, то за квартал виймалась,

 виймав  прибуток.  Тепер  тут порядок вроде наведено:

 було   написано   за   порушення  порядку  проведення

 розрахунків  з  споживачами,  -раніше  була редакція,

 тобто  вона  була  абсурдна  до  того,  що  стаття  6

 существовала і там написано, що такі відповідальність

 за порушення.

      Тепер   дивіться,   що   ми   пишем.   "..   які

 неоприбуткові  по  обліку  товари".  Що це мається на

 увазі?  Це  "лівий"товар, тобто товар-контрабанда. Це

 вже   абсолюнто   не  стаття  цього  закону,  це  вже

 кримінальна  справа. Причому тут застосування касових

 апаратів  чи книг касових до того, що товар абсолютно

 неоприбуткований.  Я  вважаю,  що  цю статтю потрібно

 взагалі  із  цього  закону  виключити,  так  як шоста

 стаття передбачає у нас відповідальність за порушення

 цього  закону,  тобто повністю все вона охоплює. А ця

 стаття   вже   зовсім   другого,  так  сказать,  поля

 діяльності.  Це  вже  тут  пішли  кримінальні справи,

 тобто товар продається, який не оприбуткований, якого

 вгазалі,  ну,  немає  в  цього  чоловіка,  який  його

 продає, невідоме його походження, цього товару.

      Дякую.

 

      СУСЛОВ  В. І. Уважаемые народные депутаты, в чем

 различие  между  шестой  и  восьмой  статьей и почему

 здесь разные санкции? В шестой статье устанавливается

 административная  ответственность  и  там перечислено

 все  то,  что  связано  с  вилкой  штрафов,  принятия

 решений административной комиссией.

      В  восьмой  статье  это  называется  "финансовые

 санкции", которые взымаются в бесспорном порядке и не

 требуют  решения  административных комиссий. То есть,

 здесь,  допустим,  если реализуется товар, который не

 учтен,  эта  статья устанавливает право изкятия этого

 товара, и записано: "стягується за рішенням державних

 податкових   інспекцій   до   місцевого   бюджету   в

 безспірному  порядку".  То  есть,  здесь  и заседания

 проводить не надо.

      То  же саме в случае не выставления ценников или

 использование  ценников  в  иностранной  валюте.  Вот

 поэтому  здесь  разграничено:  в одной статье то, что

 предполагает   административную   ответственность,  в

 другой  -то,  что  делается налоговыми инспекциями по

 закону в безспорном порядке.

      Но   замечания  по  поводу  предложения  изкятия

 товара, который не учтен, значит, это не обязательно

 контрабанда, это может быть какой-то другой товар, на

 котрый  нет  документа.  Контрабанда это или нет, это

 еще нужно доказывать.

      В  данном случае предложение это было и оно есть

 в  действующем  законодательстве.  Здесь  оно  просто

 остается .

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуєм за восьму статтю.

 

      "За" -  189

 

      Радченко, будь ласка. Одну хвилинку! Радченко.

 

      РАДЧЕНКО Г. Ф. Шановний Віктор Іванович, шановні

 колеги!  Що  стосується  статті  8 другого пункту, де

 передбачено   штрафні   санкції   приміняти   в  разі

 відсутності   цінників.   У   мене  таке  щзапитання.

 Контрольно-касові   апарати   -з  якою  метою  ми  їх

 запроваджуємо?   З   тією   метою,  щоб  обліковувать

 повністю виручку. Одне питання.

      Друге  питання. Цінник. Скажіть, будь ласка, при

 лібералізації  цін,  коли  немає фіксованих державних

 цін,  коли немає контролю за цінами і ціноутворенням,

 яку  роль  сьогодні  грає цінник? Адже часто-густо на

 ціннику  буде стоять виключно стартова ціна... Часто-

 густо  сам  продавець може домовлятися з покупцем про

 ціну...   То   сьогодні   сам   цінник  втратив  свою

 актуальність  і  значимість як контрольної функції за

 цінами  ціноутворенням.  Я  не проти, щоб був цінник,

 але треба визначить, де повинен буть цінник, а де він

 не  повинен  бути.  І штрафувать за це не потрібно -у

 мене  є  контрольно-касовий апарат, де буде зазначена

 вся сума виручки.

 

      СУСЛОВ  В.  І.  Уважаемые  депутаты, значит, эта

 норма  (я  повторяю)  действующего на сегодня закона:

 должен  быть  ценник  на  товаре или нет. Представьте

 себе,  чтот ценников нет, а покупатель договаривается

 с продавцом, сколько платить. Вы понимаете, что это -

 дорога  к  обману  покупателя со стороны продавца и к

 самым  широким  злоупотреблениям!  И если окажется...

 Да,  оно  пройдет  через  кассовый  аппарат, но через

 кассовый  аппарат  пройдет,  допустим,  не  та сумма,

 которая  на  самом  деле  должна  быть  заплачена,  а

 больше  -это  значит,  что  продавец  без  ценника  и

 прейскуранта,  завышая просто-напросто цену торгует с

 покупателем,  разницу  в  виде товара будет изымать в

 свою  пользу -только и всего. Поэтому наличие ценника

 обязательно.    Точто    также,   как   и   запретное

 использование ценников в иностранной валюте, если нет

 права  на  торговлю за иностранную валюту, если мы кж

 хотим укреплять национальную единицу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Я  думаю, що роз'яснення,

 воно  стосується  і  оптовій  торгівлі,  і роздрібної

 тргівлі. Це всі розуміються. Будь ласка, голосуємо за

 8 статтю у  редакції  у комісії.

      (Шум в залі)

      Голосуйте.

 

      "За" - 203

 

      Пилипчук,  будь  ласка.  Ну, уж я Пилиппчуку дав

 слово.

 

      ПИЛИПЧУК.  Шановні колеги, ви знаєте, що в ринку

 дійснює   договірні   ціни,  таке  як  казала  колега

 Радченко.   От   випадок  такий.  коли  людина  бере,

 наприклад,  один  товар, одиницю товарв, тоді ціна та

 стабільна.  А  коли  бере  5-6,  то  фірма  має право

 знизити  ціну  на  товар,  напприклад,  гна  2,  3, 5

 відсотків.

      Як  в  такому  випадку це передбачається? Це ж в

 інтересах  покуців,  і  в інтересах підприємців, якщо

 більше  куппують,  то  ціна знижується пропорційно. В

 даному  випадку  видається  наказ  по фірмі, що, якщо

 покупець купляє, наприклад, не 100 грамм ковбаси, а 4

 килограми,  то  тоді  ціна  на 5 процентів нижча. Яку

 роль  тоді,  дійсно, буде відігравать цінник? І тоді,

 якщо  ми так заппишем. То ми забороним знижувати ціну

 у випадку, коли купляють, так скзать, мілким оптом.

 

      СУСЛОВ.  Значит,  уважаемые коллеги, я пояснения

 дал  и  других  здесь  не  нужно.  Я  думаю,  что все

 понимают,   что  отказ  от  обязательных  ценников  в

 торговле,  когда продавец сам будет называть эту цену

 покупателю,  я не знаю, может быть, и есть где-нибудь

 магазины,  где  продавцам  дано  право  хозяином  или

 организацией   самостоятельно  устанавливать  цену  и

 торговать.  Я,  честно  говоря,  не знаю, может быть,

 какие-то частные магазины, где продавец и хозяин одно

 и то же лицо, но...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ну,   Віктор   Іванович,  не  надо

 пояснювать,  хто за кордон їзде, то там, дійсно, так,

 як  каже  Пилипчук.....

 

      СУСЛОВ. Но ми не может отказиваться от них.....

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.... і цінник міняється, безперечно.

      Я ставлю 8 статтю... Ну, ми як дожівемо до того,

 то теж  переглянемо.

      Я  ставлю  8  статтю на  голосування.

 

       "За" -210

 

      Рішення  прийнято.

      Я ставлю на голосуввння  в цілому.

 

      "За" -230

 

       Рішення  прийнято.

      Тепер  ставлю  на  голосування закон, " Верховна

 Рада   постановляє...", там один  пункт.

 

      "За" -229

 

      Спасибі,  сідайте.

        (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      До  чого доповнення?

       Та  вже  проголосували  за...

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      Ви  маєте  ....

       Слухається   питання   про  проект  Закону  про

 запровадження  державного збору, який оплачується під

 час здійснення бартерних операцій в галузі зовнішньо-

 економічної діяльності.

      Подолєв   Ігор  Валентинович,  перший  заступник

 міністра зовнішньо-економічних зв'язків.

 

      ПОДОЛЄВ  І.  В.

 

      Шановні  Олександре  Миколайовичу, шановні члени

 Президії, шановні народні депутати.

      Кабінет Міністрів виносить на ваш розгляд проект

 Закону  України  "Про запровадження державного збору,

 який   сплачується   під   час  здійснення  барторних

 товарообмінних    операцій    у   галузі   зовнішньої

 економічної діяльності".

      І ви знаєте, що я розумію, що на мою долю випало

 дуже  важке  завдання:  представляти  чи презентувати

 проект цього законодавчого акту.

      Справа  в  тому  і  це  цілком  закономірно, що,

 наприклад,   інтереси   держави  в  цілому,  а  через

 державний  бюджет  суспільство  в  цілому  і  окремої

 людини,  часто  не співпадають з інтересами суб'єктів

 господарювання,  а  також  трудових  колективів. І це

 природно, це нормально.

      Справа  в  тому,  що інколи буває така ситуація,

 коли  треба  зробити  остаточний  вибір, користуючись

 приматом  інтересів.  А примат це повинні  бути все ж

 таки  інтереси держави.

      І  я і сам особисто знаю дуже багато аргументів,

 які,  я вибачаюсь шановні народні депутати, мені може

 треба  ще  громче  кричати,  но  це  справа,  дійсно,

 зачипляє  інтереси національної безпеки держави. Тому

 я  вибачаюсь,  але я дуже просив, щоб ви вислухали ті

 слова, які йдуть і від серця, а не тільки від бумаги.

      Справа   в   тому,   що   можна  навести  багато

 аргументів,  які  кажуть,  що  сьогодні  ситуація і в

 промисловості, і в селі платіжна криза така, що, якщо

 перекрити   кіслород   бартерних   операцій,   то  це

 практично закрите виробництво. Є такий аргумент? Є.

      Но  з  іншого боку є і інші речі. Справа в тому,

 що  якщо  не  регулювати цей механізм, я піздніше вам

 наведу  аргументи,  що  сьогодні держава практично не

 має  важелів,  до того були адміністративні важелі, а

 сьогодні  чисто  фіскальних, исто економічних важелів

 не існує. ТО якщо цю трубу розшити до безмежності (як

 це  у  нас  було  особливо в 1994 році), то держава і

 Державний  бюджет і всі ми в з вами, ми маємо шаленні

 збитки.

      Я  можу навести вам тільки декілька цифр. У 1994

 році   практично  2  мільярда  доларів  -це  імпортна

 частина   бартерних  операцій,  яка  не  повернулась.

 Тобто,  це  ті  кошти,  які не працювали на економіку

 України.  Вони  працювали в інтересах економіки будь-

 яких держав, але не  власне  української економіки.

      Я хочу сказати, що напротязі 1995 року виконавча

 влада  предпринімала багато зусиль, щоб якось зробити

 керованим   цей   процес.   Я  міг  би  навести  там,

 принаймні,   три  укази  Президента,  майже  там  сім

 постанов  Верховної  Ради,  КАбінету  Міністрів, але,

 враховуючи обмежене поле для прийняття управлінського

 рішення   (перш   за   все  це  викликано  зовнішніми

 обов'язками),   сьогодні   цю   проблему   без  вашої

 допомоги,  без  вирішення  її  в площені законодавчої

 влади, вирішити неможливо.

      І  ще я хочу сказати, що навіть скрутна ситуація

 з  обіговими  коштами, на жаль, завдяки тому, що наша

 економіка  на  сьогоднішній  день -це багато в чому є

 віддзеркалення  кривого  дзеркала,  і  це  не є також

 остаточним аргументом.

      Я  пропонує  вам  маленький  екскурс  в історію.

 Взагалі,  ми переживали декілька хвиль бартерних, про

 яку, до речі, в цьому залі багато казали. Перша хвиля

 була наприкінці 1991 і перша половина 1992 року, коли

 бартер виріс практично з декількох відсотків до майже

 25  відсотків.  І  саме  тоді  Верховна Рада в травні

 місяці  прийняла  постанову,  якою  було введено саме

 такий  механізм,  а  по окремих товарних позиціях вже

 тоді  були  40  і 43 відсотка. Тобто, в 92-мй році, я

 підкреслюю,  згідно, ну, попереднім складом Верховної

 Ради  постановидіяла  ця система про сплачення зборів

 під  час  бартерних  операцій.  Вона  діяла  тільки 7

 місяців,  і  після того, дев'яносто четвертий, п'ятий

 рік  не була пролонгована, але за ці 7 місяців рівень

 бартерних операцій скоротився до 19. 6 відсотків.

      Ну,  далі  ви все знаєте, був введений в 93 році

 фіксований  курс  і  практично, коли ввели фіксований

 курс, то рівень бартера з 19. 6 відсотків виріс більш

 як до 40 відсотків. От це плата за  фіксований курс.

      Безумовно,  що  обігові  кошти  за  таких умов у

 підприємства були стислі, вимушені були йти в бартер.

 Це  і  був  той  поплавок, який їх утримав в цій дуже

 паганій  фінансовій  скрутній  ситуації. Але зверніть

 увагу,  після  відміни  цього  фіксованого курса, ну,

 якщо класичні монетаристи тут вам виступали б, вони б

 сказали,  що  відміна  курсу повинна була привести до

 природнього, закономірного зменшення частки бартерних

 операцій.  І  в нормальної економіці, якщо б там була

 нормальна  податкова  система  і таке інше, так, то і

 відбулося.  У  нас  відбулося  навпаки.  У  нас після

 відміни  фіксованого  курсу  на  грудень 1994 року ми

 підійшли  до  рівня бартерних операцій, який становив

 практично  70  відсотків, причому по окремих товарних

 позиціях, по ліквідах були місяці коли, наприклад, по

 чорних металах було 93 і 95 відсотків.

      Я хочу сказати, що це означало. Це означало, по-

 перше, по-перше, те, що бюджет хронічно не дотримував

 податків.  По-друге,  що  руйнувалась  і продовжувала

 руйнуватись наша власна монетарна система, бо вона не

 має   підпитки   за   надходженням   валбюти  завдяки

 бартерним   операціям,   ну,  у  виразі  національних

 грошей, безумовно.

      Саме тому ми пропонуємо, і тут ми чітко виходимо

 з  відомого  вислів'я  Енгельса, що все в суспільстві

 розвивається  по  спіралі.  Той  механізм,  який  вам

 пропонується,  це,  практично,  повернення до вашої є

 постанови  1992  року,  тільки  трохи більш в м'якому

 режимі.

      Про  що  йде  мова?  Безумовно,  що ми не можемо

 допустити  того,  Уряд не може допустити, щоб завдяки

 застосуванню  цього механізму ми інтенсифікували ріст

 внутрішніх  цін, перш за все, у товаровиробників, які

 здійснюють бартерні операції для власних потреб.

      І  зверніть,  будь ласка, увагу, шановні народні

 депутати,   на   проект   закону.   Саме   тому   там

 пропонується,   що   з   привезених  еквівалентні  за

 вартістю сировини, матеріально-технічних ресурсів,

 комплектуючих  виробів,  техніки та інших товарів для

 власних    потреб,   сплата   державного   збору   не

 провадитиметься.

      Тобто,   якщо,  наприклад,  колгосп  по  бартеру

 обмінює  цукор  чи олію чи ще щось інше які товари на

 енергоносії  чи  на обладнання, чи на запчастини, все

 це  не  підлягає,  не  є  об'єктом застосування цього

 збору, тобто тут нуль.

      Чи  інший  приклад з галузі промисловості. Якщо,

 наприклад,  промислове підприємство вивозить метал, а

 замість  завозить  газ,  теж саме ці поставки повинні

 бути,    цей   збір   в   таких   випадках   теж   не

 застосовується.

      Крім  того,  в цьому проекті закону пропонується

 також поставити нуль, тобто не застосовувати збір при

 виконанні  міждержавних  угод.  Відразу пояснюю чому.

 Справа  в  тому, що за міждержавними угодами більш як

 90%, що ми сюди заводимо, це енергоносії. Тоюто і тут

 діє саме такий механізм.

      На   що  ми  можемо  сьогодні,  шановні  народні

 депутати,  розраховувати? Ну, по розрахунках фахівців

 економічного   блоку   міністерств  застосовування  і

 прийняття   цього   закону   тільки  фіксовано  дасть

 приблизно  Державному  бюджету в цьому році, до кінця

 цього  року суму, еквівалентну 220 мільйонів доларів.

 Це, так сказать, фіксований розмір.

      Але   я   хочу   сказати:   я  особисто  був  як

 професіональний  економіст дуже вражений рівнем вашої

 обізнаності,  коли  ви  розглядали тут проект бюджету

 Державного  в  першому  читанні, бо як в арифметиці є

 вища  математика, так в економіці вищою математикою є

 саме  бюджет.  Тому  ви  чітко...  вам  повинно  бути

 зрозуміло,  що  ці 200 мільйонів, про які я казав, це

 не  є  остаточним  показинкомя, яке позитивно... який

 позитивно  відіб'ється  на  Державному  бюджетові, бо

 кошти  не  стоять  на  місці  -вони  рухаються і вони

 працюють, і в залежності від кількості оцих обігів ця

 сума,  принаймні, вдвічі, а можливо, і втричі повинна

 (неминуче  повинна)  зрости.  Тобто ціна, по великому

 рахунку,  цього  закону  складає  вже  1,5   мільярда

 доларів!  Це  і  вирішення  соціальних  потреб,  це і

 вирішення  села,  це  і  частково, можливо, вирішення

 проблем нашої вугільної промисловості.

      Ось  все  те,  що я хотів, вельмишановні народні

 депутати, дуже коротко довести ту аргументацію з боку

 уряду,  якою  ми  користувались  при  розробці  цього

 проекту документу.

      І  ще,  якщо ви дозволите... Я хочу разом з вами

 підрахувати:  а експортерам ці 200 мільйонів много це

 чи  мало?  Можна  таке  питання  задати?  Я  вам хочу

 сказати,  що до березня 1995 року ще існував механізм

 обліку,  державного  обліку бартерних контрактів. Так

 от,  тільки  по 69 контрахтах, запомніть, будь ласка,

 цю  цифру:  69  контрактів, які вибірково на ппротязі

 січня, лютого 1995 року були опрацьовані відповідними

 фахівцями  і були повернуті на доопрацьовування, ціна

 експортна,  тобто  в  інтересах  нашої  держави, ціна

 експортна  по  цим  контрактам  була  збільшена на 71

 мільярд    доларів....   мільйон...   Співставьте....

 мільйонів,   71   мільйон   доларів,   я   вибачаюсь,

 співставьте  це  з 10-ками тисич бартерних контрактів

 1995  року  і  сопоставьте  цей  показник  з тима 200

 мільйонами   доларів,   які   ми  сьогодні  фіксовано

 розрахуємо.

      Закінчуючи,  я хочу сказати, що Уряд був би дуже

 вдячен,   шановні   народні   депутати,   якщо  б  ви

 підтримали   пропозицію  його і  прийняли цей закон в

 1-му  читанні, тим більше, що, враховуючи ваш досвід,

 ваші  знання практичного життя і в галузі  сільського

 господарства  і  промисловості,  ви будете мати змогу

 дооппрацювати сам по собі механізм. Він і юридична, і

 економічно-фінансово, він  не дуже важкий.

      Ну, наприклад, можна взагалі звільнити від цього

 податку  продукцію  високого  ступеня   приробки, яка

 дуже  важко,  який  виходити  на  зовнішні ринки, ну,

 наприклад,  продукцію  машинообладнання.  Можливо, ви

 якийсь  інші  ще  механізми  при  доопрацюванні цього

 проекту  зможете знайти, але те, що держава більше не

 може    оставатись    тільки    спостерігачем    цієї

 бартерізації економіки, тут у Уряду сумнівів нема.

      Я  дуже  вдячний  вам за ту увагу, і якщо будуть

 якісь  питання,  в  міру  можливості я буду пробувати

 відповідати. Дякую.

 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  давайте відведемо 15

 хвилин, і прошу записатись.

      Включіть  запис, будь ласка.

      Шановні колеги, давайте порадимось, я думаю, що

 в  зв'язку  з  тим,  що  записалось  багато  бажаючих

 депутатів,  до перерви дамо запитання, а після переви

 обговоримо  і приймемо   рішення.

      Будь ласка,  Тихонов,  за  ним   Вернигора.

 

      ТИХОНОВ.

      Шановний  доповідачу,  в  законі  не передбачено

 контролю реальної ціни товару, яка буде участвовати в

 бартері.  І  тому  я  було  б нам все ж таки в законі

 передбачити,  щоби  експортний  товар  мав  ціну,  що

 склалась на ринку в Україні і імпортному товару ціна,

 що  склалась  на  міжнародному  ринку.

 

      ПОДОЛЄВ. Я дякую за це запитання. Дуже коротко.

      Формально кажучи, це інша проблема, яка виходить

 за  площину  саме  цього  закону.  Але  що стосується

 застовування,  ну,  ви  розумієте, що на сьогоднішній

 день  ми,  дійсно,  розробляємо  індикативні  ціни, і

 таким  чином  контролюємо  при наймні 10-12 відсотків

 експорту,  який  проходить чи по тих товарних групах,

 де у нас є антидепорнові процедури, чи є односторонні

 наші  обмеження,  ну  наприклад, в наших торгівельних

 зв'язках з країнами ЄС чи Сполученних Штатів, чи коли

 це  стосується реекспорту товарів. Всіх інших зараз у

 нас немає.

      Але я хочу сказати відповідно до останього Указу

 Президента,   можливо   2   тиждні   тому  його  блуо

 підписано,  вже  створюється спеціальна державна така

 агенція,   яка   буде  розробляти  по  дуже   широких

 товарних  переліках  індикативні  ціни  і  крім  того

 робити   короткою   середньо-термінові   прогнози  по

 окремих   світових   товарних   ринках.   Тобто  наші

 експортери  будуть  мати  вичерпну інформацію з цього

 приводу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вернигора, Драгомарецький.

 

      ВЕРНИГОРА Л.М.

 

      Шановний   доповідачу,   ось   така  складається

 ситуація:  по  бартеру  вивозиться  за  межі України,

 скажімо,  бартерний товар. Приймаюча сторона, скажімо

 бартерологічна  лабораторія  його  бракує, розрахунки

 ідуть  при  вивезенні,  а потім при поверненні товару

 товаровиробникові  пишеться:  "повертається таможні",

 повертається товар виробнику.

      Він через 3-4 місяці отримує від таможні рахунок

 на  сплату  повної вартості того товару за те, що він

 при  поверненні знову не оформив таможенні збори. Так

 це правильно, чи це так і повинно бути?

 

      ПОДОЛЄВ  І.  В. Ну, моя особиста думка, що це не

 правильно.   На  жаль,  в  зв'язку  з  недосконалістю

 існуючого  законодавства  у  нас  є  окремі пробої. З

 цього  приводу  ми звернемось до митно-тарифної Ради,

 до  компетенції  якої  це  знаходиться, вона розгляне

 обов'яково це питання.

      Але  все  ж  таки  це питання знов таки до цього

 закону безпосереднього  відношення не має.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Драгомарецький, Кочерга.

 

      ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д.

      Прошу слово передати Сокерчаку,  314.

 

      СОКЕРЧАК

      Дякую. Сокерчак, 314, фракція комуністів.

      Шановний  доповідачу!  Скажіть,  будь  ласка, як

 бути   сьльськогосподарському   товаровиробнику   при

 прийнятті   цього  закону,  коли  держава  з  ним  не

 розраховується  за продану продукцію? Існує величезна

 проблема неплатежів. І якщо ми оподаткуєм ще сьогодні

 оцю  бартерну товарообмінну операцію, то наскільки це

 буде  сприяти  розвитку сільського господарства. Адже

 ви   самі   розумієте,  що  сьогодні  перед  весняно-

 польовими  роботами  селянин не може собі допустити і

 думки  про  те,  щоб  не  посіяти, хоча немає в нього

 сьогодні  і  палива  і  так дальше, і запасних частин

 немає.  То  чи  не вважаєте ви, що це буде додатковим

 пресом  на  сільськогосподарського товаровиробника, в

 першу чергу?

      Наша  комісія це питання розглянула і вважає (це

 Комісія   з   питань   фінансів   і  банків),  що  це

 надзвичайно, значить, небезпечний закон і церез то не

 підтримує.

 

      ПОДОЛЄВ В.І.   Я   ще   раз,  шановний  народний

 депутат, хочу навести ті аргументи, які я вже в своїй

 короткій  доповіді  наводив.  Ви  самі протирічите до

 себе.  Я вже казав, що все, що заводиться для власних

 потреб:  енергоносії,  запчастини, готові машини, які

 будуть  бігати  по  полях там, посівний матеріал, там

 нуль   буде   стояти.   Можливо,   ви   на  засіданні

 банківської  комісії  не  дуже  уважно почитали текст

 указу,  а  сама  по  собі  назва  вже  вас так трошки

 розстроїла. Там  цього нема.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кочерга, Ратушний.

 

      КОЧЕРГА

      Кочерга, 88 виборчий округ, місто Кривий Ріг.

      Шановний  доповідачу!  Хотілося б почути від вас

 відповідь   на   таке  питання.  Чому  сьогодні  наші

 підприємства  ідуть на бартерні операції? Це витікало

 із вашої доповіді тому, що сьогодні у них не вистачає

 оборотних   коштів,   обігових   коштів.  І  чому  ви

 встановили   цей   відсоток   налогу   у  розмірі  10

 відсотків,  чому  не  9,  чому  не  11, вот? І що від

 ціого, так сказать, чи покриває це доходи держави, то

 есть,  чи  покриває  це  ті втрати, які несе сьогодні

 держава. Дякую за увагу.

 

      ПОДОЛЄВ.   Дуже   важкий   і   дуже   комплексне

 запитання.  Як  на  нього  відповісти?  Що стосується

 розміру, то це бралось, виходячи з світової практиці.

 Ви  знаєте не ми перші і не ми останні, які боремся з

 бартеризацією, практично всі країни, які потрапляли в

 стан   кризи  такої  глибини,  як  у  нас,  проводили

 антибартерні  заходи,  багато  країн.  І розмір цього

 податку  він коливався в межах від 5 до 15 відсотків,

 тут  ми  не  розробляли нового велисипеду, а взяли ту

 норму,  яка  діяла  в вашій постанові 92-го року, але

 наші  фахівці  вважають, що вона більш-менш коректна,

 но  ваше право підкоригувати її в ту чи іншу сторону.

 Це перше.

      По-друге,   що   стосується   причин   бартерних

 операцій. Тут я можу і погодиться у відношенні тільки

 окремих  експортерів,  тобто,  коли само підприємство

 виробляє  і  само одночасно воно є експортером, тобто

 продавцем.

      Но,  шановні народні депутати, а ви знаєте, що з

 10 бартерних контрактів, приблизно, 5-6, інколи буває

 4,  а  інколи буває 8, -це контракти, які укладаються

 не товаровиробниками, а посередниками.

      І,   будь   ласка,   у  всіх  ваших  економічних

 обміркуваннях виходьте, принаймні, з цього. Але, якщо

 це  буде  нормальний контракт і там буде доказано, що

 навіть  за  допомогою  посередник  буде  брати тільки

 відсоток,   а,   фактично,   юридичною   особою  буде

 виступати  той  же колгосп, і в тому випадку, якщо це

 буде нафта для проведення збиральних робіт, там все ж

 таки буде стояти нуль.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Валентинович, шановні колеги, я

 думаю, що Кочерга не задоволений відповіддю.

      Справа  в  тому,  що  в світовій практиці до 10%

 валової  продукції  дозволяється  використовувати  на

 бартер. Це перше.

      А  друге.  Якщо втрачається державне замовлення,

 то  давайте тоді... А якщо в нас ліквідували державне

 замовлення,  взамін  нічого  не  дали,  і пустили, як

 кажуть,  на  самоплив.  І  розвиток, і виробництво, і

 кінцевий    результат.   А   тоді   сьогодні   носять

 пропозицію.  Забули  і спутали грішне з праведним, як

 тут  уже  говорили.  Ну,  ми не будем дискутувать. Це

 хотіли  -це  одержали.  А  тепер давайте ми будем, як

 кажуть, на товаровиробнику відіграваться.

 

      ПОДОЛЄВ  Ні,  ні,  навпаки.  Олександр

 Миколайович,   я,   навпаки,  хочу  сказати,  шановні

 народні  депутати, тут Олександр Миколайович, дійсно,

 правий.  За  останні  5  років  питома вага бартерних

 операцій  в  світовій економіці, дійсно, коливалась в

 межах  10-12%.  Це нормальний, оптимальний вважається

 рівень.   У   нас,   я  вже  вам  наводив,  в  цілому

 середньозважений  показник за 1994 рік, він майже 47%

 складав,   завдяки   зусиллям  Кабінету  Міністрів  і

 Адміністрації  Президента ми його знизили в 1995 році

 до 33%. І це позитивно.

      Але,  на  жаль,  одночасно  з  цим  питома  вага

 високоліквідних  видів  продукції  зросла. Тобто наше

 завдання  сьогодні не орієнуватись навіть на 10-12% -

 це  в  наших умовах неможливо! І податкова система, і

 держконтракт, і я ще можу навести 20 факторів, які не

 дозволять цього зробити. Но вийти на рівень 20% ми не

 тільки можемо, ми повинні. Повірте...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Це називається антиреформи...

 

      ___________. Ні...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, Ратушний. Брит.

 

       З ЗАЛУ. Нема!

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Брит.

 

      БРИТ В.П.

      Прошу  передати  слово  колезі  Марковській Ніні

 Стапнівні.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь  ласка,  Марковська,  за  нею

 Сизенко.

 

      МАРКОВСЬКА Н.С.

      Дякую. Шановний доповідачу!

      Скажіть,  будь  ласка,  у  нас  зараз,  коли  ви

 говорили:  в  1991  році,  у 1994 роках, коли йшло по

 бартеру весь метал нашої країни, тоді не виставлялись

 ніякі податки. Тепер наша країна і підприємства -вони

 деякі  (дуже багато взагалі) живуть тільки за рахунок

 бартеру.  То  як  буде  вижити цим підприємствам, які

 зараз  живуть за рахунок бартеру, ще встановлювати їм

 отаку ціну податку? Це перше питання.

      І  друге.  Які  товари  ідуть  на бартер в нашій

 державі? Зараз, останні роком.

 

      ПОДОЛЄВ.  Дякую  вам за запитання -воно, дійсно,

 важливе...

      Ну,  по-перше,  це якиі товари йдуть... Ну, я не

 знаю, перелічувати вам? Якщо по аграрному сектору -це

 і  м'ясо,  і  молокопродукти, і цукор, і кондитерські

 вироби,    олія,    і    багато   що   іншого.   Якщо

 промисловість    -це    і   руда,   шлаки,   продукти

 неорганічної хімії, каучук, чорні метали, вироби. Є у

 нас  ще  3  групи  машиноюудівної  промисловості. Ну,

 допустим,  реактори ядерні -7, 1% по бартерах йшла. Є

 електричні  машини  і  устаткування, засоби наземного

 транспорту  -там  коливалось  в невеликих межах 3-4%.

 Але  я  вже казав, що саме ця група, це м оя особиста

 думка,  що  саме  машинобудівну  продукцію  це ж те ж

 треба було прирівняти, як поставити в режим, як завоз

 для  власних потреб, бо це дуже важка продукція з нею

 дуже важко виходжити на зовннішній ринок. Це перше.

      Що  стосується  проблеми,  як  працювати, ну, ви

 знаєте,  якщо вже виходити з макроекономічної оцінки,

 так   невиконання  Державного  бюджету,  це  ж  те  ж

 породжує ланцюг непплатежів. І, якщо іти по ланцюжку,

 можна  дойти  і  до  будь-якого конкретного виробник.

 Тобто,  на  цю проблему можна з одного боку дивиться,

 що  це  погіршує  трошки  ситуацію  з торгівлею, а, з

 другого  біку,  що,  якщо  це  дає  більші  доходи до

 Державного  бюджету,  воно  буде розшувати ці тромби,

 які є сьогодні в фінансовій системі. Це перше.

      І  є  ще  друге.  Ви  розумієте  справа  в чому?

 Нажаль, наші бартерні контракти, якщо б вони принаймі

 був  паритет, тобто 50 відсотків продукції, ми переше

 поставляли  50  відсотків  наші зарубіжні контрагенти

 перше  поставляли.  Це  б  ще  більш-менш  можно було

 казати,  ну,  про  нормальну  ситуацію.  Хоч,  я хочу

 сказати,   що  наші  продукти,  а  враховуючи,  що  в

 загальному  обсязі  бартери  високоліквіди становлять

 більше  80  відсотків,  їх  продати значно проще, ніж

 машини чи  ядерні котли.

      Тобто  тут вже є певна диспропорція. В зв'язку з

 цим  треби більше все-таки використовувати фінансовий

 нормальний  торгівельний..........  Це  одна строна.

      І  друга.  Шановні  народні  депутати,  я вже не

 хотів  торкатись, як то кажуть, розжигати пристрасті.

 А  ви не задумувались, в скількох бартених контрактах

 навіть  при нормальній ціні експортній б ула занижена

 ціна  імпортна,  і що це на практиці і для Держанвого

 бюджету  і  для всього іншого означає. Тобто, даже це

 буде  стимулювати,  подумати,  чи  треба  за бартером

 робити  по  деяких  товарних  групах.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ігор  Валентинович,  та це ж робили

 ті,   хто   цього  хотів,  щоб  накопичити  первинний

 капітал  на  друняк.

       Сизенко, прошу.

 

      СИЗЕНКО.

      Уважаемый  д окладчик, я из ваших ответов уловил

 мысль,  конечно, помочь государству чегодня хоть как-

 то закрыть   дыру  в  бюджете.

      Но  в то же время я должен сказать, что вот есть

 уникальные   производства,   в   частности,   сказем,

 Запорожский  электровозоремонтный  завод, который имел

 специализацию   по   ремонту   чешских   пассажирских

 электровозов  на  всей  бывшей  территории Советского

 Союза.

      И   эта  кооперация  еще  сохранилась,  и  часть

 запчастей  мы  получаем и из России, и из Белоруссии,

 из   других   мест   для   ремонта  наших  украинских

 электровозов.   Но   зачастую   неплатежи  заставляли

 обращаться  к  бартерной  системе.  И,  к  сожалению,

 неплатежи не только на Украине, они и в Белоруссии, и

 в Казахстане,  и    в  России.

      И  вынужден  завод  сегодня  для  того, чтобы не

 сокращать  производство так необходимого для железной

 дороги Украины в частности, вынужден прибегать к этим

 операциям.

      Как  быть  ему  сегодня  в сложившейся ситуации,

 ведь  если, я, допустим, как депутат понимаю важность

 этого  принимаемого закона, проголосую за него, я тем

 самым  подрублю  такой  же  коллектив, как мой, и те,

 которые есть на железных дорогах Украины и поставлю в

 очень  тяжелое  положение. А  это беда  для  нас.

 

      ПОДОЛЄВ І.В.  Спасибо   большое.   Вы  абсолютно

 экономически  правильно  говорите.  Но  я только хочу

 единственное,  на что обратить внимание, тут есть два

 момента.

      Первое.   Если  вы  завозите,  исходя  из  этого

 закона,  для  осбственных внутренних производственных

 потребностей  комплектующие  узлы  и  детали  (я  уже

 говорил  три раза, и четвертый повторю), вы не будете

 платить  этот  сбор,  ноль  будет.  Но более того, по

 большому счету вы по думайте, если вдруг вы примете в

 первом  чтении  и будете его дорабатывать, может быть

 еще   раз   наукоемкие   высокотехнические   изделия,

 учитывая специфический цикл их производства, учитывая

 абсолютно  не  те  условия  для  выхода на рынок, как

 скажем   там   с   прокатом  черных  металлов  или  с

 минудобрениями.

      Возможно      надо     исключить     в     целом

 машиностроительную    группу,    вывести   из   сферы

 действия  этого  закона,  но надо считать. Но так при

 первом на слух возможно даже это. Это ваше право. Тем

 более,  что...  Я  еще  раз  хочу  сказать,  если  вы

 выведите   группу   машиностороения,   я  может  быть

 ошибусь, к сожалению, мы таких расчето вне делали, но

 по   удельному   весу,  который  занимает  вот  такие

 контракты   в  общебарторных  контрактов  вы  из  200

 миллионов  потеряете  18  миллионов,  ну  15,  врядли

 больше,   ну  25  от  силы.  То  есть  они  не  имеют

 значительного влияния.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Безсметрний.

 

      БЕЗСМЕРТНИЙ    Р.   П.   220   виборчий   округ,

 Безсмертний, "Державність".

      Шановний   Ігоре   Валентиновичу,   я   зваживши

 вчорашнє  прохання  глав  адміністрацій обласних, яке

 прозвучали на селах в (...........) по цьому питання,

 ми   всі  звернули  увагу  на  це,  про  необхідність

 прийняття такого рішення.

      І  досить  серйозні аргументи комісії фінансової

 проти.  Мені  здається,  що  питання  слід розв'язати

 через  зміну механізму.

      Як ви дивитесь на те, щоб ми пішли таким шляхом.

 Регулювати  об'єм  бартерних  операцій  через частину

 об'ємів   продукції,   яке  виробляє  підприємство  в

 залежності  від  ліквідності  цієї продукції, скажімо

 (...........) процес?

      Дякую.

 

       ПОДОЛЄВ  І.  В.  Я,  на жаль, шановний народний

 депутат  не  можу  погодитись  з цієї пропозицією. Ви

 знаєте  справа  в  тому,  що  саме  поняття  ліквідна

 продукція  це  є  в  значній  мірі  умовна категорія.

 Змінюється   коньюктура   ринка   і   у  вас  товарне

 наповнення, яке в цьому році ви включали до ліквідної

 продукції, може змінитись. Це, по-перше.

      По-друге, той механізм, який вии пропонуєте, він

 потребує    попередньої   зміни   багатої   кількості

 законодавчих  актів,  тобто  вирішення  цієї проблеми

 на  багато  місяців  буде об'єктивно відвинута. А цей

 підхід  його  можна  доопрацювати  за місяць і знайти

 золоту середину.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Янко.

 

      ЯНКО С.В.

 

      Спасибо,  Александр Николаевич. Я на свой вопрос

 ответ уже получил.

 

      ПОДОЛЄВ І.В. Спасибо вам, что не задали.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Оголошується перерва до 16

      години.  Після  перерви  буде обговорення, прошу

 записатись.