Стенограма пленарного засідання

16 лютого 1996

             ЗАСІДАННЯ  ДВАДЦЯТЬ  ЧЕТВЕРТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  16  л ю т о г о  1996 р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Доброго  ранку, шановні депутати, члени

 Уряду,  журналісти,  гості  Верховної  Ради,  шановні

 радіослухачі!   Прошу   депутатів   підготуватися  до

 реєстрації,  вставте  картки правильно, зосередьтеся.

 Проводиться  поіменна реєстрація.

 

      Зареєструвалося 314 депутатів. Ранкове засідання

 оголошується відкритим.

      В  його  роботі бере участь Кабінет Міністрів на

 чолі  з головою, з  Прем'єр-міністром України Євгеном

 Кириловичем   Марчуком.   Продовжується   обговорення

 питання  про Державний бюджет України на 1996 рік  за

 процедурою  першого  читання  у поданні від Бюджетної

 комісії.

      Оскільки регламентом передбачається, що питання,

 які продовжуються розглядом, не перериваються ніякими

 іншими процедурами і питаннями, тому ми і продовжуємо

 цю роботу. Хвилинку.

      Слово має Пасько, оголошений вчора від Комісії з

 питань охорони здоров'я.

 

      ПАСЬКО

 

      425  Звенигородський  виборчий  округ Черкаської

 області,  секретар Комісії з питань охорони здоров'я,

 материнства і дитинства.

      Дякую,    Олександр    Олександрович.   Шановний

 Олександр  Олександрович, шановний Євгене Кириловичу,

 шановні члени Уряду, шановні депутати і виборці!

      Комісія з питань охорони здоров'я, материнства і

 дитинства відзначає велику роботу, проведену Комісією

 з  питань бюджету над проектом бюджету на 1996 рік та

 врахування   наших   кількох   пропозицій.

      Комісія,  провівши  неодноразові консультації та

 обговорення    бюджету    з   віце-прем'єром   Іваном

 Федоровичем  Курасом,  міністрами  та  ї заступниками

 Міністерства фінансів, економіки та охорони здоров'я,

 дійшла   до  висновку  щодо  необхідності  збільшення

 відрахувань  на охорону здоров'я хоча б на 20%, тобто

 56  трильйонів  карбованців.

      Знайдено ж всього 14, 4 трильйони карбованців за

 даними бюджетної Комісії та 12 трильйонів карбованців

 за  словами  відповідального  за  соціальну  сферу  в

 міністерстві фінансів заступника міністра Матвійчука,

 на хронічно счасливому обличчі якого не видно і ознак

 тривоги   за  жалюгідний  стан  фінансування  охорони

 здоров'я, освіти, культури, науки та мізерні пенсії.

      Не  враховані  також  і  деякі  інші  пропозиції

 Комісії   та   доповнення.   Комісія   наполягає   на

 врахуванні  доповнення  до  статті 6 проекту бюджету,

 щоб  кошти  від  сплати  акцизного  збору на тютюнові

 вироби   та  алкогольні  напої,  а  також  плата  за

 сертифікати  на  право торгівлі цими виробами повинні

 повністю   спрямовуватись   на  фінансування  охорони

 здоров'я,  адже 70-80% цирозів печінки, панкреатітів,

 багатьох  онкохвороб  та  інших захворювань викликані

 саме  вживаннями   цими  виробами.

      На   лікування   цих  хронічних  хвороб  охорона

 здоров'я  витрачає  величезні  кошти.

      Крім  того  треба  залучити  до  бюджету охорони

 здоров'я   і   прибутки   від   реклами  тютнових  та

 алкогольних  виробів,  яка  є  забороненою  в Україні

 згідно чинного законодавства на телебаченні та іншими

 засобами.

      Бюджет охорони здоров'я на протязі кількох років

 забезпечується  на  30-40%  і  на 1 лютого цього року

 борг   охорони   здоров'я   складає   48   трильйонів

 карбованців.

 

       ГОЛОВА.    Я  прошу  хвилинку  зробіть  паузу.

      Я  прошу,  шановні  депутати, ну, схвильовані ви

 тим,  що  завершується розгляд цього питання, одначе,

 спокійніше  трохи.

       Анатолій  Степанович,  сідайте,  ви  закриваєте

 півзалу.

      Будь ласка.

 

      ПАСЬКО. Бюджет  охорони   здоров'я   на   протязі

 кількох років забезпечується на 40-30 відсотків.  І на

 1 лютого борг охорони здоров'я складає  48  трильйонів

 карбованців.  І тому галузь охорони здоров'я уже зараз

 знаходиться за межею  виживання.  Медпрацівники  також

 місяцами   не  отримують  зарплату  і  не  страйкують,

 розуміючи економічні труднощі в державі, і співчуваючи

 нездоленому народові.

      Але  й  не  можуть роками забезпечувати достатнє

 медичне  обслуговування  100  відсотків хворих при 30

 відсотковому фінансуванні.

      Комісія  вважає,  що  бюджет  треба  приймати  у

 першому   читанні.   І  просить  до  другого  читання

 врахувати  пропозиції комісії та Міністерства охорони

 здоров'я,  а  також збільшити бюджет охорони здоров'я

 хоча б ще  на 40 трильйонів карбованців.

      Якщо  ж цього не вдасться досягти і галузь знову

 буде  профінансована  на 30-40 відсотків, то Кабінету

 Міністрів  треба  визначити і пояснити населенню, які

 40  відсотків  пацієнтів  та  при  яких захворюваннях

 гарантовано  буде  лікувати  охорони  здоров'я  і  на

 лікування  яких  хворих чи трамвованих державах гроши

 не виділяє.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Дякую вам за лаконічність перш за все і

 за вашу пропзицію.

      Слово  має  Сирота  від  групи  "Центр",  за ним

 Яковенко.

 

      СИРОТА  М.  Д. Михайло Сирота, депутатська група

 "Центр".

      Шановні   колеги,   ми   вже   з   вами  суттєво

 обговорювали  основні положення бюджету. Витратили на

 це   2   дні.  І  вчора  ми  теж  продовжували  знову

 обговорення,   хоча,   я   вважаю,   було  б  можливо

 доцільніше  зупинитися  на  механізмі його подальшого

 розглядц і прийняття.

      Тому  я  не хотів би зараз зупинятись на якихось

 конкретних  статтях, якоїсь кількості грошах і сум. Я

 хотів   би   зараз   запропонувати,  як  бачить  наша

 депутатська група прийняття цього бюджету.

      Без  сумніву  бюджетна  комісія  проробила  дуже

 значну  роботу,  при  чому  вперше.  І саме тим можна

 пояснити  деяку  недосконалість  і  суперечливість  в

 окремих її статтях щодо чинного законодавства.

      Викликає   певне   зауваження  і  нераціональний

 підхід  регіональний. Коли, скажімо, Донецька область

 виписується  дуже  детально, куди будуть іти гроші, а

 всі інші області не згадуються в цьоіу бюджеті.

      Було  б  дуже  добре, щоб бюджетна комісія также

 ретельно   підходила  і  до  контролю  за  виконанням

 бюджету.   Щоб   ми   могли  щоквартально  отримувати

 об'єктивну  і  повну інформцію щодо доходної частини,

 росходної частини бюджету 1996 року.

      Депутатська  група  "Центр" вважає, що ми можемо

 на сьогоднішній бень погодиться з рамочною концепцією

 цього бюджету і затвердити величину доходної частини,

 росходної частини, а також величину бюджету.

      Ми  вважаємо,  що  можна погодитися із проектом,

 запропонованим   бюджетною  комісією  і  схвалити  її

 роботи,   схвалити   поданий  нею  законопроект.  Тим

 більше,  що  ми  вважаємо,  що це не означає жорстких

 фіксувань  уже  тих  статей,  які  вона  узгодила. Це

 означає просто, що ми рамочно погоджуємся із бюджетом

 і даємо цей проект на суттєве доопрацювання в Кабінет

 Міністрів, в юридичний відділ нашої Верховної Ради. І

 після  цього  через  два  тижні  ми  можемо  починати

 розгляд   Державного   бюджету  в  процедурі  другого

 читання  із  грунтовним  обговоренням  кожної  статті

 запропонованого бюджету.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Дякую вам. Слово має Яковенко Олександр

 Миколайович. За ним Омельченко.

 

      ЯКОВЕНКО О.М.

      Яковенко Александр Николаевич, 124 избирательный

 окуруг, город Енакиево Донецкой области, председатель

 Комиссии по вопросам молодежи, спорта и туризма.

      Прежде  всего,  уважаемые коллеги, абстрагируясь

 от  эмоции политических страстей, обкективно оценивая

 ситуацию  необходимо все-таки признать, что правы те,

 кто  в  этом  здании,  в этом зале говорил о том, что

 бюджет  это  концентрированное  выражение  экономики.

 Какая экономика, такой и бюджет.

      В  свою  очередь, нынешняя ситуация в экономике,

 это результат программы Кабинета Министров, которую я

 не  могу  признать,  как  программу, потому что в ней

 указывается  что  делать,  но  как  делать, кто будет

 конкретно  делать,  когда  будет  сделано,  ничего не

 говорится. Бюджет имеет те же самые недостатки, что и

 программа, и поэтому мы имеем то, что имеем. Мы имеем

 документ, роздираемый, документ, который превратился,

 практически,  из  категории  экономической инструмент

 политики.    С    одной    стороны,   выполняя   волю

 международного  валютного  фонда,  попытка  диктовать

 свои   условия   для   перехода   к   свободному   не

 контролируемому     рынку.     Вместе     с     этеми

 соответствиями неспособность правительства предложить

 четко    механизма    выхода   из   кризиса,   отсюда

 несоответствие  межи  малозабезпеченности минимальной

 зароботной  плате,  пенсиям,  степендиям,  забастовки

 шахтеров  и  игнорирование  перспективы  и общества в

 будущем,  это  укладывание  средств  молодежи.  Это с

 одной стороны.

      С   другой   стороны,   справедливое  требование

 народных  депутатов  сделать  бюджет  более социально

 направленным.   При   этом,   стремление  отстоять  и

 отраслевые  интересы  и  интересы  регионов,  партии,

 интересы   определенных............   При   этом,   в

 большинстве своем, не предлагается конкретного выхода

 из сложившейся ситуации.

      Второй раз комиссия по бюджету Верховного Совета

 пытаеться каким-то образом урегулировать этот вопрос,

 порой  беря  на  себя  не свойственные ей функции, но

 честно.  И  все это на почве не работающей экономики,

 отсутствия     стабильности     и    перспективы    у

 отечественного производства. И это когда, вообщем-то,

 ждут  бюджет  очень  ждут  в  низовом  звене, уровень

 самоуправления  предприятия,  бюджетной  организации,

 пенсионеров и молодежи.

      Что  же делать в этой ситуации? Прежде всего, на

 наш   взгляд,  отказаться  от  навязываемых  догм.  А

 именно,  первое,  отказаться  от  мнения навязываемые

 сенярами  международного  валютного  фонда о том, что

 Украина  единственный  есть  путь к процветанию через

 свободный    не    контролируемый   рынок,   рыночные

 отношения.

      Я думаю, что сегодня все понимают, что это бред,

 который  понятен даже среднему студенту. Нам нужна не

 просто     урегулируемая    экономика,    а    жестко

 регулируемая,     контролируемое    государством    с

 определением  четких  приоритетов.  На  наш взгляд их

 может   быть   три.  Первый,  теплевно-энергетический

 комплекс,  второе,  сельское  хозяйство, третье, все-

 таки,  молодежь.  Да, да, именно молодежь, потому что

 если мы хотим говорить вообще о будущем Украины.

      Второе.   Мы   не   можем   согласиться   с  тем

 положением,    когда    вокруг    дефицита    бюджета

 устраивается  целая политика. Когда в угоду дефициту,

 а  точнее, требованию Международного валютного фонда,

 на плаху положен целый народ.

      Анализ     (..........)    1991-1995-ых    годов

 показывает, что он не соблюдался и периодами вырастал

 3,  а  порой  и в 15 раз. Поэтому, на стоит усложнять

 проблему, тем более если анализ бюджета 1994-1995 -го

 года    показывает,    что,    практически,   бюджеты

 разворовывалися.

      Поэтому, выход десь один и проблема будет снята,

 нужен   жесткий   государственный   контроль  в  этом

 отношении. И мы здесь поддерживаем тех, кто предлагал

 все-таки   подвести   итоги  социально-экономического

 развития  Украины за 1995-ый год уже в 1996 -ом году,

 чтоб это не было в 1997 году, и чтобы мы не подводили

 итоги 1994 года аж в 1996 году.

      Третье.   Отказаться   от  остаточного  принципа

 финансирования   молодежной  политики,  как  будущего

 Украины.    Возьмем   раздел   бюджета   "Удешевление

 стоимости  строительства  жилья,  молодежных жилищных

 комплексов"   (это  поправка  86),  где  отводится  1

 триллион 150 миллиардов.

      Получив все лишь в 1995 году, всего лишь навсего

 на  компенсацию  стоимости  жилья  4% от выполненного

 обкем,   а  МЖК  умудрилися  построить  4,  5  тысячи

 квартир,   общей   стоимостью  300  тысяч  квадратных

 метров.  Это  в  Харькове (вдумайтесь!) 20% от общего

 освоенного  обкема, Киев -6%, Северо-Донецк Луганской

 области -50%. Таких примеров я могу привести много.

      Я  спрашиваю:  выгодно это государству? Конечно,

 выгодно.

      И   второй  вопрос:  а  скольже  же  жилья  дало

 государство  молодежи?  Я  думаю,  не  ошибусь,  если

 скажу, что ничего.

      Из  14  миллионов  семей  сегодня  2, 5 миллиона

 семей  -это молодые семьи. 90% молодых семей живут за

 чертой бедности. Я уже не говорю о жилье.

      Рост  безработицы  среди  молодежи  растет более

 ускоренными  темпами,  чем среди остальных категорий,

 аж в полтора раза.

      Поэтому, растет преступность, растет наркомания.

 Какой  выход в этой ситуации? Мы считаем, что выход в

 одном-единственном: привлечении молодежи к конкретным

 делам.

      Поэтому,  мы предлагаем. Первое: увеличить сумму

 компенсации  на  удешевление  стоимости строительства

 жилья  МЖК до 3 триллионов карбованцев и 27 процентов

 от тех, которые планируется освоить.

      Второй  вопрос,  молодежь  не  просит  жилье,  а

 просит  дать  возможность  укрепить свою материально-

 техническую  базу и построить жилье самим, тем  более

 сегодня  есть  острая  необходимость дать такое жилье

 тем   же  афганцам,  перед  которыми  наш  долг  дать

 действительно  это  жилье. Если мы этого не можем, то

 дадим  такую  возможность,  чтобы они мами построили.

 Поэтому  предлагаем  все-таки выделить 4. 5 триллиона

 карбованцев,     подчеркиваю,     для    кредитования

 предприятий ассоциаций МЖК.

      Третий    принципиальный    вопрос   -с   ростом

 безработицы   возникает   проблема  кадров.  И  здесь

 комиссия  предлагает  следующий  механизм привлечения

 кадров  производства-адресный приоритетный, льготный,

 долгосрочный кредит 20-30 лет молодым семьям на сумму

 6.  5  всего  триллионов  карбованцев, которые, я так

 думаю,  с  успехом окупятся. Мне лично не понятно кто

 надоумил  бюджетную  комисиию предложить передать ПТУ

 на   финансы   местные  бюджеты,  и  именно  передать

 источник финансирования. Это, во-первых, противоречит

 сегодня   и   нынедействующему  закону,  не  известны

 источники  финансирования;  и, второе, я думаю, после

 такой  передачи  мы  можем  поставить крест вообще на

 базе  формирования  нашего  сегодня  рабочего класса,

 формирования нашего производителя.

      Уважаемые  коллеги,  остается несколько дней до,

 вернее  несколько  месяцев  до Олимпийских игр, ну, я

 понимаю,  сложность  ситуации  сегодня  и в структуре

 спорта,  и физической культуры, но если мы сегодня не

 будем  направлять  целевые  средства в эти спортивные

 общества,  товарищества, я уверяю вас, можно поствить

 крест  на  предстоящих  Олимпийских  играх.

      Я  только  приведу  одну  маленьку  цифру. То же

 самое  наше  известное  "Динамо" из 100 спортсменов в

 прошлом  году  принесло  в  нашу страну 14 золотых, 8

 бронзовых... 8 серебряных и 7 бронзовых медалей.

      Я  не могу согласиться со стипендией в 1 миллион

 90  тысяч  карбованцев...  Мы  буквально  3 дня назад

 встречались  со  студентами  Польши, Чехии: стипендия

 студентов в этих странах - 60 долларов.

      И  маленькая  реплика  в заключение по поправке,

 предлагаемой   поправке  74-й.  Уважаемая  Гошовская,

 уважаемые  68  депутатов,  которые  поставили на весы

 сегодня      финансиврование     золото-промышленного

 комплекса...(заканчиваю!).. и будущего нашей страны -

 детей.  Давайте  скажем  большое  спасибо маме, папе,

 дедушке  и  бабушке, что наша детвора смогла выжить и

 сохранить пионерскую организацию, сохранить не только

 себя,  но  и  сохранить жемчужину -"Молодую гвардию",

 пионерский лагерь, где дети могут наши отдыхать.

      И  в  заключение.  Предлагая свои... давать свои

 предложения,  комисия  исходила  из простого расчета:

 беря  деньги  из  бюджета, вернуть их с процентами. Я

 думаю,  те  механизмы, которые я нарисовал, дадут нам

 эту  возможность.  И  олее  того,  наконец наш бюджет

 станет    тогда    не   категорией   политческой,   а

 экономической.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Я  настійно  (чи  настійливо?)  прошу -

 дотримуйтеся Регламенту...

      Слово  має  Омельченко.  За  ним  Філіпчук. Будь

 ласка,  коротко.

 

      ОМЕЛЬЧЕНКО   Г.  О.,  голова  Комісії  з  питань

 боротьби з корупцією і організованою злочинністю.

      Шановні виборці! Шановні колеги-депутати!

      Наша   комісія   декілька   днів  уважно  задала

 питання.  Бюджетне  фінансування,  звичайно,  в першу

 чергу,  правоохоронних  органів,  так як ми прекрасно

 усвідомлюємо:  ті  проблеми,  які  сьогодні  у нашому

 суспільстві;  та страшна соціально-економічна криза і

 всі  ті  негативні явища, які ми сьогодні маємо, все-

 таки ми зможемо їх пережити, якщо втримаємо в державі

 правопорядок,  ситуація  буде підконтрольна державним

 органам влади України і правоохоронних, що дасть

 нам  можливість  більш-менш  зберегти  спокій у нашій

 державі, таким  чином,  врятуавти саму  державу.

      В навіть самі важкі хвилини, які переживала наша

 країна  в рокі Великої Вітчизняної війни, як свідчить

 історія,   в   всіх   соціально-економічних   скрутах

 правоохоронні органи державою забезпечувалися на тому

 рівні,  щоб  можна  було  вести ефективну боротьбу зі

 злочинністю,    забезпечити   правопорядок   хоча   б

 елементарний захист прав людей від злочинних посягань.

      Сьогодні  злочинний  світ фактично об'явив терор

 нашій  державі,  об'явив  війну.  В минулому році від

 злочинців  загинуло 75 працівників Органів внутрішніх

 справ,  понад  1,  5  тисячі  чоловік отримали  різні

 поранення,  стали  каліками. Уже в цьомку році тільки

 за січень місяць 7 працівників правоохоронніх органів

 загинули від рук злочинців.

      Розуміючи  всю  складність і............ науки і

 техніки,  стипендії наше майбутнє студентів, лікарів,

 вчителів,  все-таки  я  просив  би вас прислухатись і

 підтримати   рекомендації,   які   розроблені   нашою

 комісією з урахуванням спеціалістів, яких запрошували

 на  наші  засідання,  і  профінансувати правоохоронні

 органи слідуючим чином.

      І просив би Комісію з питаннь бюджету підтримати

 наші пропозиції.

      І  так,  перше. Ми пропонуємо для фінансування і

 утримання Служби безпеки України на 1996 рік виділити

 їй    23,   6   трильйони   карбованців,   спеціально

 додатково.........  для  підрозділів  по  боротьбі із

 організованою  злочинністю  і  корупцією  додатково 1

 трильйон  900  мільярдів  карбованців.

      Що  торкається  системи  Міністерства внутрішніх

 справ,   ми   просили   б  підтримати  такі  цифри  і

 профінансувати  Органи внутрішніх справ на 1996 рік в

 обсязі  90,  2  трильйони  карбованців.

      І  спеціально  окремо  тільки для підрозділів по

 боротьбі з організованою злочинністю виділити гроші в

 сумі  5  трильйонів   карбованців.

      Органи прокуратури, на уримання на 1996 рік наша

 Комісія   прийшла   до   висновку   про  необхідність

 профінансувати   Генеральну   прокуратуру  і  систему

 прокуратури  в  сумі  10  трильойнів  карбованців,  і

 тільки цільовим призначенням для слідчо-кооперативних

 підрозділів,  які  ведуть  боротьбу  з  організованою

 злочинністю і корупцією 500 мільярдів карбованців.

      Коли  ви  и подивитесь в бюджет, то ви побачите,

 що  взагалі  на  програму  боротьби зі злочинністю не

 виділено  і  копійки.  На фінансування підрозділів по

 боротьбі  із  організованою  злочинністю  передбачено

 лише   1  трильйон  100  мільярдів  карбованців.  Для

 мінімального,  мінімум,  загальна  сума, цільова, яка

 потрібна   на  ці  три  правоохоронні  структури  для

 боротьби з організованою злочинністю повинна складати

 7, 4  трильйона.

      І  ще одне, просив би, щоб нас підтримали ці дві

 ще  пропозиції.  Ми  звернулись до Кабінету Міністрів

 України  розробити  положення  про порядок реалізації

 конфіскованих  матеріальних  цінностей  та  іноземної

 валюти,  а  також  розглянути питання щодо звільнення

 Прокуратури,  Міністерства  внутрішніх  справ, Служби

 безпеки   України,  судів  від  сплати  акцизного  та

 митного  збору, податків за товари, що ввозяться з-за

 кордону   для   матеріально-технічного   забезпечення

 правоохоронних  органів.

      І  ще  одне, було б непагано, якби ви підтримали

 пропозицію  нашої  Комісії проте, щоби валюта, кошти,

 матеріальні  цінності, які вилучаються у злочинців до

 50%  вираховувались  не  в  бюджет,  а  в  підрозділи

 правоохоронних  органів,  які займаються боротьбою зі

 злочинністю.

      І  на  завершення,  бо вже Регламент вичерпався.

 Шановні  колеги!  Рано  чи пізно соціально-економічну

 скруту ми спільним зусиллями з Президентом, Верховною

 Радою,  Кабінетом  Міністрів  переживемо, і вийдемо з

 цієї   скрути.  Але  давайте  забезпечимо  хочаби  по

 мінімальному  мінімуму правоохоронні структури, які б

 змогли  забезпечити  правопорядок в державі, хоч щось

 протиставити сьогоднішньому валу кримінального терору

 і  організованої злочинності, щоб спільними зусиллями

 все-таки   зберегти  нашу  Українську  державу  і  не

 втратити її.

      Дякую за увагу і прошу підтримати ці пропозиції.

 Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Слово  має  голова  Комісії  з  питань

 екологічної  політики,  Філіпчук Григорій Григорович.

 Далі просить для довідки на хвилину Гетьман з місця.

 

      ФІЛІПЧУК  Г. Г.

 

      Чернівці, Григорій Філіпчук, 437 округ.

      Я  хотів би продовжити думку Григорія Омельченка

 і  сказати  таке,  що  справді у державі не може бути

 двох  влад, не може дві політики, і не може бути двох

 бюджетів. І як нам сьогодні не було прикро і як би ми

 не  росходилися  у своїх позиціях, ми мусимо включити

 сьогодні   консолідуючий   фактор   для   того,   щоб

 визначитися   із   ситуацією,   що  склалася  навколо

 бюджету.

      І  перш  чим  це зробити ми повинні подумати, що

 дасться  нам  на  наступні 7 пколінь, як кажуть мудрі

 люди.  І  особливо це стосується проблем екології, де

 немає  сьогодні  великої політики. Але проблема води,

 землі і яким повітрям ми дихаєм сьогодні це є питання

 стратегічне.

      Я  хотів  би  сказати,  що все ж таки ми досягли

 того,  що  баланс  в основному є у бюджеті, різницю 4

 трильйони. Сьогодні від бюджету це 2 і 1 процент, від

 валового внутрішнього продукту - це 1,3.

      Але я гадаю і я звертаюсь до Євгена Кириловича і

 до   шановних   депутатів,  що  ми  найближчим  часом

 змушенні   будем   вноситит   корективи   у  бюджетну

 політику,   оскільки   стосується   це  найскладнішої

 проблеми в Україні -це проблеми питної води. Я говорю

 це  і щодо Дніпра, і що о Дністра, і щодо Сіверського

 Діньця,  і щодо Південного (...........). І ми знаєм,

 що  сьогодні  уже  на  Дніпрі  практично відбувається

 екологічна катастрофа не тільки в силу погодніх умов,

 а     в     силу    нашої    безвідповідальності    і

 безгосподарності.  Я  приведу  один  факт,  що лише в

 районі  крименчужської  ГЕС  і  водосховища  сьогодні

 втрати  уже  13  видів риб на 1 трильйон 183 мільярди

 346  мільйонів.  Це  по передніх оцінках. Я думаю, що

 вони  значно  серйозніші. І це абсолютно стосується і

 Канівського, і Київського водосховища.

      Я,  крім того, хотів би сказати, що незабаром ця

 риба  поплаве  вниз і проблема холери тоді не повинна

 дискотуватися -це буде одна із тих причин, про яку ми

 ще  заговоримо,  і  що  розірве наш і регіональний, і

 Державний бюджет.

      Проблема  друга.  Я  хотів би підкресліти, що ми

 мусимо   найближчим  часом  визначиться  із  статусом

 Чорноморського      флоту,     оскільки     практично

 природоохоронне   законодавство  щодо  Чорноморського

 флоту  не  діє. Сьогодні економічна і екологічна зона

 активно  руйнується, і в Чорному морі із 25 присмових

 риб залишилося лише 5. Ситуація подібна і на Азові.

      Друга   проблема,   яку   я  хотів  би  сьогодні

 зачипити  -це  проблема  науки.  Вчорашнє засідання і

 нарада  це підкреслила. Я гадаю, що тут правильно пан

 Кожушко  вчора мав рацію, що треба все нам прикрити і

 купувати вагони. Це так. Але якщо ми сьогодні почнемо

 наступати  на  науку,  на  освіту,  на  медицину,  на

 культури,   включаючи  і  культурні  наші  громадські

 об'єднання,  то,  власне,  це  не  буде до лиця. Бо 5

 тисяч  вчених,  які  виїхали  за  останніх 4 роки, це

 і сьогодні, будем говорити, така стратегічна диверсія

 по  відношенню  до нашої держави. І наше найперше -це

 захистити  не  просто валюту, а захистити український

 інтелект.

      Я  хотів  би сказати, що ми абсолютно необдумано

 зробили,  але  не  повинні робити надалі, ведучи мову

 про  проблеми пацифістської політики. Ми в результаті

 цього  втратили  військові  ринки. Ми маючи унікальні

 технології  і  маючі  найкові  школи, практично здали

 іншим  сьогодні  військовий  ринок  і  здалі сьогодні

 бюджет  і  наші  мільярдні  заощадження, які ми могли

 мати.

      І  я  хотів  би  лише  один  факт навести, що на

 переспективу  найближче лише Азія повинна отримати на

 340  мільярдів  авіапродукції. І тому це є проблем із

 проблем  для  нашої  Української  держави.  Але науку

 можна  зберегти,  якщо  ми збережемо освіту в школах,

 висококваліфікованих   працівників  в  ПТУ,  якщо  ми

 збережемо  сьогодні  в своїй основі навчальні заклади

 першого-четвертого  ступеня.  Я  хотів  би  сказати з

 приводу     агропромислового     комплексу,     вчора

 пропонувалося  600  трильйонів, 500, але, я думаю, що

 ми  повинні  зосередитись  на  трьох  позиціях в 1996

 році.  Ця проблема ціноутворення, коли 126 бичків, це

 один сьогодні комбайн, це проблема товарного кредиту,

 який  повинен  мати  і  коефіцієнт і можливість, а не

 таку,  як я проаналізував по своєму виборчому округу.

 Півтрактора   на  оне  господарство,  це  і  проблема

 розрахунку,  бо  мій  район,  який я представляю, дав

 Україні   найвищий  врожай  -55  центнерів  з  кругу,

 минулого і цього року. А на виході отримав картотеку,

 180 млрд.

      Я  б  вважав,  що проблема розрахунків товарного

 приорітету   і   ціноутворення,   це  є  першочергові

 завдання,  які  ми  повинні поставити у свою бюджетну

 політику.

      І  я  закінчу, лише ремарка. З чим я не згідний,

 Олександр Олександрович? Я незгідний з тим, що Василь

 Свято  вчора  тут  закликав  говорити,  що  бюджет це

 сьогодні  гірше,  чим Ленінградська блокада. Я думаю,

 що давайте не будемо грішити.

      Я  не  згідний  із  Моісеєнком в тому, що бюджет

 можна   спасти   сьогодні  обов'язково  референдумом,

 обов'язково  наступом на українську мову, обов'язково

 наступом  на  Президента  і  обов'язково  денансацією

 Біловецької   Пущі.   Це   не   є   політика,   це  є

 політеканство. Тут опиралися на Леніна, на Берештейна

 і  на  Маркса. А я б хотів опертися на нашого мудрого

 науковця,   з  яким  я  вчора  балакав,  українського

 слов'янина,  і  він  сказав  так.  152, валоєвих 152,

 продажного роду фулуєвих їх викликала Москва.

      Я  хотів  би  запитати  всіх  сидячих тут, хто в

 парламенті  українському.  Кому  ми служимо: Теавіву,

 Бухаресту,  Москві, чи ми сьогоні знаходимся у центрі

 України,  Києві  і киїському парламенті, і київському

 народу? Спасибі.

 

      ОПЛЕСКИ.

 

      ГОЛОВА.  Я вітаю заклики всіх до неполітеканства

 у  Верховній  Раді, на трибуні, і я не коментую. Але,

 хочу сказати, що і ті виступи, які були вчора і в цій

 частині теж не роблять нам честі.

      Будь ласка, спокійно, спокійно! (Шум у залі)

      Вячеслав  Максимович,  я ж вас не коментував, як

 ви пам'ятаєте. А за Регламентом я зобов'язаний робити

 поправки  тоді,  коли  це  виходить за межі інтересів

 держави у виступах.

      (Шум у залі)

      Будь  ласка, спокійно, Володимир Олександрович,

 спокійно!

       Будь   ласка,  Гетьман  має  слово,  за  ним  -

 Ніколаєнко.

 

      ГЕТЬМАН В.П.

 

      Шановні   депутати,   шановні   виборці,   вчора

 депутатом   Вітренко   в   мій  адрес  був  зроблений

 непристойний випад. Депутат Вітренко заявила, що вона

 і ще дехто вболівають за народ і вимагають встановити

 межу  малозабезпеченості  на  рівні біологічної норми

 людини,  а ось для депутата Гетьмана важливіші гроші,

 йому,  бачте,  жалко виділити на цю мету 5 трильйонів

 карбованці.

      Так ось, дорогі виборці, депутат Вітренко, м'яко

 кажучи,   лукавить,   популістськи   грає   на  ваших

 почуттях. Те, що пропонує депутат Вітренко, коштує не

 5  трильйонів,  а  5  квадрильйонів  карбованців,  що

 перевищує весь бюджет в 1,5 рази.

 

      ГОЛОВА. Горинь Богдан Миколайович, ви ж стримана

 людина!  Будь ласка...

 

      ГЕТЬМАН В. П.... такої великої кількості грошей

 рівнозначний  розігнати  таку шалену інфляцію з п'ятю

 нулями,  яка  зробить весь народ жебраками, і в першу

 чергу,  пограбує  найменш захищені верстви населення.

 Щось  не  в ладах з арифметикою у доктора економічних

 наук Вітренко.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Ніколаєнко.  Будь ласка, Ніколаєнко.

      (Шум у залі)

      Це ви в коридорі зустріньтесь і поговоріть, будь

 ласка. Спочатку.

      Будь  ласка,  як ініціатор поправки, будь ласка,

 коротко.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.

 

      Шановні   колеги,  Комісія  з  питань  науки  на

 народної  освіти  розглянула докладно досить бюджет і

 були  вже  виступи.  Єдине,  я хотів би сьогодні... Я

 розумію,  що  фон  не  зовсім благоприємний такий для

 виступу, але я вас би попросив би спокійніше бути.

      Перше.  Ми хотіли сказати буквально кілька слів.

 Перше  -це  дотримання  графіку,  який  був прийнятий

 постановою   Верховної  Ради  21  січня.  Я  інформую

 депутатів,  інформую  членів  Уряду,  що  цей  графік

 абсолютно   не   виконаний.   Перша   половина   його

 виконувалась,    нині   цей   графік   абсолютно   не

 виконується.  І заборгованість сьогодні по державному

 бюджету,  це  ВУЗи,  профтехучилища  склала  майже 18

 трильйонів  одна  заробітна  плата  і  стипендія,  по

 місцевим  бюджетам  -20  трильйонів,  і  до  сих  пір

 сьогодні   працівники  бюджету,  учителі,  лікарі  не

 отримали  заробітну  плату  в  ряді  регіонів і ще за

 листопад місяць.

      Тепер  конкретно  щодо  поправки.  Комісія  наша

 детально  розглянула  питання, поправку щодо передачи

 професійно  -технічних  училищ  на місцевий бюджет. Я

 буквально  4  моменти, я звиртаюся сьогодні ло Уряду,

 до шановного Євгена Кириловича.

      По-перше,   зараз   указом  Президента  створена

 комісія,  яка  працює  над реформування цієї системи.

 Абсолютно  не  зрозуміло  без висновків цієї комісії,

 чому  саме  чинно прийняте таке рішення, до чого воно

 може  привести?  Я  скажу,  в 1989-93 році 92-му році

 таке  вже  робилось, і в результаті того, що передані

 були  професійно-технічні училища на місцевий бюджет,

 вони   привели   до  разбалансування  обсягу  випуску

 робітників,  і  Верховна Рада 25 березня були змушена

 прийняти  рішення  про повернення на республіканський

 так, як було закрита велика кількість профтехучилищ і

 викинута велика кількість дітей на вулицю.

      По-друге, багато представників місцевої влади (у

 нашої  комісії  є до семидесяти звернень), керівників

 областей,  які  просять  перепрофілювати  професійно-

 технічні  училища і їхні комплекси під оффіси, банки,

 під Національну Гвардію, тюрми, суди і куди вгодно...

 Якщо  ми  передамо, я скажу: завтра послідує слідуюче

 питання  -оддайте  нам  і власність! І завтра не буде

 професійно-технічного   училища  і  100  тисяч  дітей

 перейдуть   в   тюрми  -все  рівно  прийдеться  кошти

 давать!..  Я до чого це кажу? Взагалі там учиться 600

 тисяч  людей,  і тому ми не повинні в кризовий період

 цього  робити!  Росія пішла і втратила, і тепер знову

 відновлює...

      І   останнє.   Я,   користуючись   нагодою,  від

 Херсонської  делегації  хотів би звернутися до Голови

 нашого  уряду, до всіх урядовців. На Херсонщину впало

 страшенне  лихо -лише у Геніченському районі виламано

 всі опори електричних передач, немає сьогодні світла,

 люди  сьогодні  виходять на поїзда, зупиняють рух цих

 поїздів.   Ми   просимо  якось  вивчити  це  питання.

 Обледеніння було страшне! Автобуси "Ікаруси" з людьми

 заметені...  Ніяк...  І  я  не  хзнаю,  що  там  наше

 керівництво  області,  чи  доповідає  воно нам, але у

 мене телеграмів делега... депутатів -сотні! І взагалі

 ми просимо звернути увагу на нашу Херсонську область:

 вона  експериментом уже не може бути для керівництва!

 Єсть предел всьому!..

      Дякую за увагу.

 

      МАРЧУК Є.К.  Олександре Олександровичу, я прошу

 дати мені буквально хвилину...

      Я  гаряче  підтримую  все те, що сказав народний

 депутат   Ніколаєнко   щодо   профспілкових...   щодо

 профтехосвіти. Саме якраз ми підтримуєм таку позицію,

 і  уряд не був ініціатором постановки питання в такій

 площині.  Тому  це  питання, як кажуть, для вирішення

 самих  же  депутатів,  оскільки  уряд  не вносив цієї

 пропозиції  -ця  пропозиція  була  внесена  народними

 депутатами.

 

      ГОЛОВА.  Так  він  і  підкреслив,  що  це  якраз

 пропозиція.......................     і    пропозиція

 регіонів.

 

      МАРЧУК Є.К.   І друге, що стосується обледеніння

 і   всього  того  лиха,  яке  натворила  природа.  Це

 трапилось   не   тільки   в  Херсонській  області  -в

 Миколаївській  і  особливо  в  Криму натворила багато

 зараз стихія якраз такого характеру проблем. І як раз

 в  цей  час  працював  спеціально  створений  в штабі

 Комісія  з  надзвичайних  сітуацій, яку очоліє Василь

 Васильвич  Дурдинець  і круглодобово як раз працювали

 по розв'язанню тих питань, які нам підкинула природа.

 Так  що,  це  нен тільки знаходилися в полі зору, а і

 зараз  являється предметом нашої роботи і підготовки,

 до   речі,   нам   ще   прийдеться  витратити  немало

 позабюджетних коштів на боротьбу чи на подолання всіх

 проблем, які нам дасть паводок.

      В  цьому  році  по прогнозах ми будемо мати дуже

 багато серьйозних проблем паводкового характеру. І не

 тільки  Дніпро,  а  і  Дунай,  і Дністр, і в багатьох

 інших місцях.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Висупило  в обговоренні проекту бюджету

 33 народних  депутати.

      ГОЛОС З ЗАЛУ.   Не  чути.

      Я  прошу уваги. Наполягає на слові Вітренко, але

 справа в тому, що  регламент визначає таку процедуру:

 якщо  потрібно  уточнення  для  справки,  згаданий  в

 доповіді  чи виступі якийсь депутат, то тоді він  має

 право на  1 хвилину...

      (Шум в залі)

      Я  прошу  уваги.  Ви наполягаєте?  Від "Реформи"

 ніхто не  виступав?

      (Шум в залі)

      Виступить  зараз Лановий.... Я прошу уваги, так,

 Гетьман  скористався таким правом. Я прошу уваги. Так

 от,  регламент  не  означає,  що 2 розумних депутати-

 фахівці   повинні  між  собою  вести  дискусію  через

 мікрофон  Верховної  Ради,  тому  що  в регламенті не

 записано,  що треба тут проводити діалоги на рівні чи

 за   формою   баби   Параски,  баби  Палажки.  Це  не

 потрібно...

      (Шум в залі)

      Йдіть  в  коридор, тим більше,  Гетьман вийшов в

 коридор - з'ясуйте  там обставини, будь ласка...

      (Шум в залі)

      Лановий, будь ласка...

      (Шум в залі)

      Ну, скільки ж можна?

      (Шум в залі)

      Ви ж виступали!

 

      ЛАНОВИЙ.    Шановні народні депутати !

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      Сьогодні  лютий місяць, кожний день затримування

 прийняття бюджету -це нові фінансові диспропорції, це

 нестача  коштів  на  рахунках  бюджетних організацій,

 невиплати    заробітної    плати,   нерозрахунки   за

 електроенергію, вугілля,  і так  далі  і так  далі.

      Чому ми затримуємо прийняття бюджету? Тому що ми

 хочемо  його  покращення.  Які  покращення ми вносимо

 сьогодні?   Ми   збільшеємо   дефіцит   бюджету,   ми

 рекомендуємо емісійним засобом поповнити цей дефіцит.

 Хоча  ми  не  знаємо,  чи  зовнішні  кредити виділені

 Україні  чи  ні? Нам не подали ці документи. Я думаю,

 що  ми  знаємо,  що  договорів  по  наданню іноземних

 кредитів   поки   що   нема,   і   Президент  України

 направляється   для   з'ясування   цього   питання  в

 Вашінгтон.

      Тому  сьогодні  говорити про збільшення витрат в

 умовах,  коли  ми не впевнелись в доповіді, я беру на

 себе  відповідальність так сказати, що макроекномічні

 показники,  економічні  показники  розвитку в Україні

 твердо  гарантують  нам доходну частину бюджету, таке

 рішення  сьогодні,   я  демаю, не  припустиме.

      Пояснюю. В січні м ісяці ціни зросли на скільки?

 на  9, 5%. Заколадається в розрахунки, що за рік вони

 зростуть   на   34%.  Ну,  розумієте,  що  це  зовсім

 неправдоподібно.  Додайте  до  цього,  що ціна на газ

 збільшаться  в  цьому  році  на  60%. Це не поступили

 платежі,   ще   ці   ціни  не  враховані  у  витратах

 відповідних  суб'єктів  господарювання.

      Нам  пропонується,  що  2% емісійного поповнення

 дефіциту  бюджету це 34% інфляції, зростання цін. Але

 ціни  зростають  не тільки від емісійного поповнення,

 вони    зростають    просто   від   адміністративного

 підвищення  заробітної  плати, на паливні ресурси, на

 імпортні  товари,  на житлово-комунальні послуги, які

 закладенні  у  бюджеті.  Тобто всі емісійні зростання

 цін  треба додати до адміністративного підвищення цін

 там,  де вони зростають, чи до зовнішнього підвищення

 цін. Одже розрахунки 34 проценти не реальні.

      Далі.  Можна  погодитись  з  керівником  комісії

 Азаровим,  що  спад  виробництва  буде  від  3  до  9

 процентів  за  різними оцінками. Точніше внутрішнього

 валового   продукту.  Якщо  це  так,  то  ми  повинні

 поставити,  дійсно,  під  сумнів отримання доходів. А

 поки  що  пропонується  збільшити  доходи  бюджету за

 рахунок  прибутку,  за рахунок акцизів в два рази, за

 рахунок  податків  на  доходи  населення  на 1, 3, за

 рахунок збільшення відрахувань  (...........) фонду.

      Одже  питання  щодо  надійності дохідної частини

 бюджету   дуже  сумнівні.  Додайте  ще  одне.  Ми  не

 змінюємо амортизацію в цьому році, поки що. У всякому

 разі  це  не  враховано в бюджеті. Якщо не змінюється

 амортизація,    то   дуже   умовно,   дуже   фіктивно

 зменьшуються    втрати   підприємств,   нема   дійсно

 відновлення  засобів  виробництва.  І  держава  через

 податочні   прибутки  просто  вимиває  амортизації  з

 коштів  підприємств.

      Ще  одне  питання  дуже  суттєве.  Ми  не  маємо

 сьогодні  розрахунків емісії загальної нашої держави.

 Тобто  скільки  буде  випущено  в  обіг  грошей.  Але

 давайте   сьогодні   порівняємо   те,  що  ми  маємо.

 Пропонується  Національним  банком, що облігацій буде

 випущенно   на  330  трильйонів  карбованців.  Тобто

 виручено  обігових  коштів,  розрахункових засобів на

 330 трильйонів карбованців.

      Якщо  зняти те, щго буде повернуто по процентам,

 то  це  204  трильйони  карбованців  буде  витянуто з

 обігу.  Емісія  поки  що  пропонується 150 трильйонів

 через  бюджет.  Невідповідність  явна.  Тобто засобів

 розрахунків  буде  не  доставати.  Не  буде кредитних

 ресурсів   у   банків,  не  буде  обігових  коштів  у

 підприємств.   Централізація  фінансів  здійснюється,

 ціни  зростають не на 30 процентів, а, мабуть, на 70-

 80  процентів,  а  засоби  розрахунків зменшуються на

 відповідну величину.

      Отже    така    фінансово-грошова   політика   і

 концепція,  я думаю, недоречно це збільшить недостачу

 коштів  для виплат заробітної плати для вчітелів, для

 лікарів,  для  вугільщіків  для  всіх,  всіх, всіх по

 відповідним ланцюжкам.

      Ще  одне.  Про  децентралізацію нашії фінансової

 системи.  Ми  її  ще  досі  не  здійснили. Тому що 11

 областей залишаються дотаційними, тобто на себвенціях

 центрального  бюджету. В той же час вони відраховують

 половину  свої  податкових  доходжень  в  центральний

 бюджет.  Київ  залишився 23 трильйони боржником перед

 центральним  бюджетом.  Навіщо нам робити Київ єдиним

 таким,  який  утворить бюджет, а потім перерахує це в

 центральний  бюджет? Навіщо нам гоняти гроші з центру

 ........?

      І  ще  одне. Питання про фінансування сільського

 господарства.   На   мій   погляд,   ми   не  повинні

 централізувати  кошти  для  сільського господарства в

 надзвичайному,   як   це   пропонується.   Нам  треба

 збільшити   ресурси  областей,  тому  що  саме  через

 бюджети  областей іде перерахунок коштів між містом і

 селом,  в містах утворюються прибутки, а інвестиції і

 дотації  повинні йти в сільськогосподарський сектор і

 на село.

      І  ще  на  закінчення. наш бюджет - це не бюджет

 перспективі,  я  вірно  казав  голова  комісії Череп.

 Інвестиції   6   процентів  до  легальних  витрат,  а

 непродуктивні  витрати бюджету, жоча вони обов'язкові

 витрати, - це  погашення  боргів,  оплата  процентів,

 покриття  збитків,  ліквідація  наслідків катастроф і

 тому подібне -це 18 процентів загальних наших витрат.

      Отже...  І  далі,  якщо  ми закладаємо величезні

 борги   в   цьому   році,  величезні  запозичання,  я

 повторюю: 204 трильйони запозичань через облігації на

 внутрішньому   ринку  -це  більше  400  трильйонів  з

 процентами.   Якщо   ми  додамо,  що  у  нас  дефіцит

 торгівельного   балансу  вже  спланований   більше  1

 мільярда  доларів, переведемо все це з процентами -це

 буде 1, 9 мільярдів доларів, тобто разом внутрішній і

 зовнішній   борг   в   цьому  році  зростатиме  на  1

 квадрильйон  карбованців  боргу.  Отже,  ми  сьогодні

 плануємо  і  в  історії  цей  бюджет  може ввійти, як

 бюджет   величезних   податків  і  бюджет  величезних

 боргів. Ми не хочемо держави-банкрута, але давайте не

 робити  держав  підприємство  і населення банкрутами.

 Дякую! Бюджет потрібно переробляти.

 

      ГОЛОВА.  Виступило  34  депутати.  Є пропозиція,

 припинити обговорення.

      Я   зобов'язаний  за  правом  ведучого,  підбити

 підсумки   нашого  обговорення.  Просив  би  з  цього

 приводу  надати  мені  слово  і  після того виступить

 Азаров   ві   комісії   із  заключним  словом.  Немає

 заперечень?    Хто    за    цю    пропозицію,   прошу

 проголосувати?

      (іде голосування)

      Це питання з процедури. Рішення прийнято. Дякую!

      Щоб не було конфліктів з цього приводу і шуму, я

 хочу  сказати,  вчора  депутат,  виступаючи,  зачепив

 іншого   депутата,  зобив  тим  самим,  скажемо  так,

 некоректність  одну, можна сказати простіше, дурницю.

 Інший  депутат  зачипаючи  іншого,  знову робить ту ж

 саму  дурницю. В арифметиці це називається дурниця на

 дурницю  -розумне,  а  в  суспільному  житті - це дві

 дурниці. Не треба цього робити.

 

      МОРОЗ  О.  О.  Шановні колеги! 3 грудня минулого

 року,  Верховна  Рада України отримала від Президента

 проект  державного  бюджету  на  1996 рік. Розпочався

 парламентський процес роботи над вказаним документом.

 Поки  що  ми  пройшли  першу частину свого бюджетного

 шляху.  Проте,  він був таким насиченим, що вже зараз

 можна підвести попередні підсумки.

      Я   хочу   сказати   відверто:  відчуваю  велике

 задоволення  із  змісту  нашої  дискусії  не тому, що

 добрий  бюджет  чи  тому  що  він поганий, а тому що,

 практично, всі або переважна більшість учасників цієї

 дискусії,  як  кажуть,  журналісти  в  предмети, вони

 володіють ситуацією. Це те, чого давно не бачили тут,

 у сесійному залі.

      Насамперед  слід відмітити, що вперше в новітній

 історії  України  процес  розгляду проекту Державного

 бюджету проходив відповідно з нормами, врегульованими

 законом.  А  це дає можливість виділити дві складові,

 два   результати   роботи  над  бюджетом  1996  року.

 Загалом,  саму  практику  роботи над бюджетом, рівень

 законодавчого врегулювання, досвід, прецеденти, тобто

 все те, що пов'язано із бюджетним процесом, як однієї

 з   найважливіших   складових  сучасної  європейської

 системи    управління    державними   і   суспільними

 процесами.

      І  другу  складову:  конкретні результати роботи

 над  проектом  бюджету на 1996 рік. Характерно, що ці

 дві   складові   тісно   пов'язані   між  собою.  Без

 конкретної  роботи  над проектом бюджету 1996 року ми

 не  мали  б  і  більш  узагальнених  результатів ходу

 бюджетного  процесу в державі. Це перша складова, без

 сумніву,   проте,   перша   складова,   без  сумніву,

 надзвичайно  важливою  не  лише  для  нас як народних

 депутатів,    а   й   в   цілому   для   встановлення

 парламентаризму      як     невід'ємної     складової

 демократичної правової держави.

      Нам,  дійсно,  вдалося  поставити хід роботи над

 проектом  бюджету  у  парламенті  в  рамках закону. В

 главі  9.  1  Регламенту Верховної Ради "Затвердження

 Державного   бюджету   України  і  контроль  за  його

 виконанням"    чітко   визначено   порядок   розгляду

 Верховною Радою України проекту Державного бюджету. І

 ми цьому порядку слідували. Це дало можливість досить

 ефективно  організувати  процес  аналізу  та розгляду

 проекту  бюджету  народними  депутатами, комісіями та

 фракціями  Верховної Ради, дозволило залучити до цієї

 роботи фахівців, незалежних експертів, через засоби

 масової інформації привернути увагу громадськості.

      Як наслідок, сьогодні не тільки народні депутати

 набагато  глибше  розуміють значення і суть бюджетних

 проблем,  а  і  в  регіонах,  в  галузях, у державних

 підприємницьких  структурах,  у  суспільтві  в цілому

 значно  зрасла  зацікавленість і розуміння того, який

 вплив  матимуть  рішення, пов'язані із формуванням та

 прийняттям Державного бюджету на соціально-економічні

 та   політичні   процеси   в   державі,   на  реальне

 встановлення   державності,   на   добробут  громадян

 України.

      І  в цьому відношенні досить дивно звучать слова

 про зволікання, несвоєчасний розгляд Верховною Радою

 проекту   бюджету.   Дійсно,  досить  пізній  розгляд

 бюджетних  документів  шкодить нашій економіці, але в

 тому не вина Верховної Ради.

      По-перше,   сам   проект   бюджету  був  поданий

 Президентом    до   Верховної   Ради   з   3-місячним

 запізненням.

      По-друге,    твердження   про   якісь   різдвяні

 канікули  народних  депутатів є, делікатно кажучи, не

 корректними,  і  тому, що Верховна Рада зразу ж діючи

 чітко  в  рамках  закону  ще  22 грудня минулого року

 принйяла Постанову "Про порядок фінансування видатків

 з державного бюджету в 1996 році" до прийняття Закону

 України  "Про державний бюджет на 96рік", а 14 лютого

 Постанову  "Про  порядок фінансування централізованих

 капіталовкладень" і тому, що бюджетна комісія жодного

 дня  після 3 грудня не припиняла роботу над бюджетом.

 Це факт.

      До  речі,  бюджетний  процес в усіх, як ми тепер

 говоримо,  цивілізованих  країнах є досить складним і

 тривалим  в  часі.  Не люблю посилатися на США і інші

 країни,   одначе   там   вироблення   президентського

 варіанту  бюджету  розпочинається  за 9 місяців перед

 тим,  як  цей  варіант  має  бути  поданий на розгляд

 Конгресу,  і  що  найменше  за  18 місяців до початку

 фінансового  року.  То  ж і досвід інших країн, і наш

                         - 41 -

 регламент,  і  власне  саме  суть  бюджетного процесу

 зобов'язують  нас  як законодавців розглядати його як

 нерозривний  і  цільний,  як такий, що складається із

 трьох  етапів:  періоду  до початку фінансового року,

 самого  фінансового  року та періоду після закінчення

 фінансового   року.  На  першому  єтапі  відбувається

 підготовка проекту бюджету виконавчою владою і робота

 Верховної  Ради  над  проетом  бюджета,  на другому -

 виконання  бюджету  і  контроль  за  цим процесом, на

 третьому  -підбиття  підсумків,  прийняття  звіту про

 виконання   бюджету,   і   все   це  має  бути  чітко

 законодавчо  врегульованим,  бо  тільки закон мусифть

 бути  мірилом  істини  в  цьому  важливому державному

 питанні.

      В  той  же  час сьогодні достатньо врегульованим

 нарешті   є  лише  процес  розгляду  Верховною  Радою

 проекту бюджету разом з урядом, поданого Президентом.

 Всі  інші  питання  недостатньо  і  організаційно,  і

 законодавчо    навіть    врегульовані.   Запізнюється

 законодавча  ініціатива,  перш за все, від виконавчої

 влади,     оскільки     саме    питання    підготовки

 Президентського урядового варіанту бюджету і контроль

 за  його  виконанням на сьогодні найменш врегульовані

 законом.

      Є  серйозні  зауваження  від  ряду  комісій щодо

 втручання  Закону  про  бюджет  в поле інших законів.

 Така  ситуація  Верховною Радою України передбачалася

 раніше. Стаття 28 діючого Закону про бюджетну систему

 України  передбачає:  "Якщо  в  проекті  Закону  "Про

 Державний  бюджет  України" не забезпечується в межах

 наявних   ресурсів   фінансування  в  повному  обсязі

 витрат, передбачених законодавством України, Верховна

 Рада  України  приймає  Закон  про  Державний  бюджет

 України,  не  змінюючи  чинного  законодавства. Чинне

 законодавство діє протягом бюджетного року в частині,

 що   не   суперечить   Закону  про  Державний  бюджет

 України".  Це надзвичайно важлива норма і я хотів би,

 щоб ми на неї зважали.

      Коротко  про другу складову бюджетного процесу -

 про  конкретні результати роботи над проектом бюджету

 на  1996  рік. На жаль, знову, як і в минулі роки, за

 межею    бюджетної    дискусії   залишилися   ключові

 макропоказники розвитку економіки України в 1996 році

 і,   насамперед,   показник   валового   внутрішнього

 продукту.  Я  не  хочу, щоб залишилася двозначність у

 коментарях  щодо мого виступу під час представлення в

 Україну  проекту  бюджету,  коли я висловлювався щодо

 невідповідності  між значеннями валового внутрішнього

 продукту,  приведеними  в  одних і тих же документах,

 поданих   Президентом   і   Кабінетом   Міністрів  до

 Верховної Ради України, де різниця складала приблизно

 2   квадрильйони.  Я  одержав  за  підписовм  першого

 заступника  Прем'єр-міністра...  ну.  така...  досить

 такого  змісту  вільного,  як  непорозуміння, чому це

 так - я  вживаю  такі  цифри. Я звернувся до Кабінету

 Міністрів  з  проханням:  давайте посадимо експертів,

 розберемося,  в  чому  справа.  Є розбіжність чи нема

 розбіжності?  Питання  залишилося нез'ясованим, а тим

 часом  коментарі  йдуть від Шпека, від навіть Гуреєва

 Василя  Миколайовича...  Ну, так, дещо з натяками, що

 подивіться,   не  розібралися,  не  з'ясували,  туди-

 сюди...   А   тим   часом   виходять  документи,  які

 підписуються  і  Міністерством  економіки  "Тенденції

 української економіки", місячний бюлетень, який видає

 європейські  центри  макро........  аналізу  з участю

 Міністерсва  економіки  Ураїни,  де  пповторюються ці

 цифри,  що  я  називав. то тоді виникає питання: то є

 якийсь,  хто відслідковуї ці цифри, чи це просто в 1-

 му    місці    для    дискусії    чи   для   полєміки

 використовуються  одні  ппоказники,  а  в  іншому -як

 основа для роботи -інші.

      Тому  я  прошу  -тут  довести  все  до  кінця, я

 пропускаю  цю  частину  свого  виступу,  щоб  він  не

 викликав якоїсь непотрібного заггострення  ситуації.

      Ми  не маємо права допустити ситуацію 1995 року,

 коли  параметри,  проголошених  Президентом і Урядом,

 основних  макроекономічних показників в кінці року не

 відповідали фактичним значенням не на десяті чи сотні

 частки  проценту,  а  не  десятки  і сотні процентів,

 тобто,  не  відповідали  фактичним значенням в кілька

 разів.

      А все -це втрати Державного бюджету підприємств,

 організацій  в  трильйони карборванців, падіння рівня

 життя громадян, дизорганізація української економіки,

 втрата довіри людей до  держави і влади.

      Комісія  з  питань  бюджету,  народні  депутати,

 Секретаріат Верховної Ради під час підготовки до 1-го

 читання  проекту  Державного  бюджету  виконали  дуже

 велику роботу, я б скзав би, колосальну роботу. Немає

 сумніву,   і   з  погоджувалися  практично  всі,  хто

 вивступав  в  обговоренні  проекту  бюджету,  що  він

 якісно    кращим,    більш   реалістичним   і   більш

 збалансовагним,  ніж проект, подани до Верховної Ради

 України 3 грудня минулого року. Про те і він потребує

 доопрацювання,  в  чому...  про  що  говорило  багато

 депутатів.

      Хотілось  би  висловити  деякі  власні конкретні

 зауваження  до  запропонованого  проекту.  я пітримую

 думку  багатьох, що рішення щодо відмови у частковому

 державному  фінансуванні  творчих  спілок  України  є

 помилковим  і  передчасним.  І  Спілка  художників, і

 Спілка   театральних  діячів,  письменників,  і  інші

 творчі спілки потребують державної підтримки.

      Помилковим  і про це відверто говорять керівники

 місцевихх  органів  влади  всіх рівнів було і рішення

 Верховної   Ради,   щодо   віднесення  всіх  місцевих

 ппозабюджетних   фондів   до   складу  бюджету.  Н  а

 зустрічах  із  керівниками  відповідних  рівнів влади

 вони про це постійно повторюють.

      Думаю,   що  слід  передбачить  і  певні  обсяги

 фінансування   галузевих  наукових  закладів, в  тому

 числі, наукових закладів "У...... спілки". 30 ВУЗів і

 технікумів  випали  в  нас  із фінансування -це треба

 поправити,  адже  вони  готують спеціалістів для всіх

 галузей народного господарства.

      В  той  же час є певні сумніви щодо ефективності

 використання   державних   коштів,   які   йдуть   на

 фінансування    деяких   держваних   наукво-технічних

 програм.

      Так за даними Міністерства статистики України на

 виконання   державних   науково-технічних  програм  з

 економічних  проблем  розбудови державность України в

 1995 році було витрачено 13, 3 трильйони карбованців,

 107  мільйонів  доларів  США,  а де ж віддача від цих

 величезних  за сьогоднішніми міркам и коштів? Я знаю,

 що   це   декому   з   економістів   і  науковців  не

 сподобається.  В  той  же час є питання і, мабуть, до

 влади  виконачої  взагалі, і в цьому зв'язку: чи було

 державне  замовлення  на  розробку  ключових  проблем

 економічної політики України, яким науковим установам

 дано  конкретне  доручення  щодо розробки методології

 підготовки  основних  макроеконмічних показників, хто

 і  згідно  яких  рішень займається науковою розробкою

 структурної    перебудови    економіки,    проблемами

 платіжного    і    торгівельного   балансу   України,

 зменшенням  неприпустимо висого рівня енергомісткості

 валового  внутрішнього  продукту  України і структури

 експорту-імпорту   взвгалі?

      І на завершення ще раз про так звану повільність

 Верховної Ради в бюджетних питаннях і про їх вплив на

 економічні    процеси.    Звернемось    до   офіціної

 статистики.  У  січні цього року падіння промислового

 виробництва  становило  9,  5% відносно грудня і 3, 6

 відносно  січня  минулого  року. Рівень інфляції 109,4%,

 падіння  виробництва товарів народного споживання 26,2,

 в  тому  числі непродовольчих 39, 2 відносно вже дуже

 неблагополучного  січня  минулого  року. Є й інші, не

 менш,  так  би  мовити,  показові результати. Мабуть,

 щось  інше,  ніж  так  зване  зволікання з прийняттям

 бюджету   було  головною  причиною  такої  негативної

 ситуації  в  економіці України в січні цього року. На

 мій  погляд,  нам  слід  шукати  причину в конкретній

 економічній   політиці,  яка  проводиться  виконавчою

 владою.

      Погоджуюсь  із попередніми виступаючими, що саме

 провали  в економіці є головною причиною, яка штовхає

 декого  у  виконавчій владі на запровадження цензури,

 пропагандистські   маніпуляції   в   засобах  масової

 інформації, перекладання своєї вини за поганий стан в

 економіці   на   Верховну  Раду.  І  тут  є  над  чим

 замислитись.  Особливо  сьогодні,  коли  ми стоїмо на

 порозі  розгляду  нової  Конституції    України.

      На  жаль, нинішня економічна політика Президента

 і  Уряду,  залежного  від  нього, в практичному плані

 майже  повністю  зосередженма  в другорядних питаннях

 грошово-кредитної  та  валютної політики.

      Щодо     виробництва    промислової    складової

 економічної  політики,  то  вона  на державному рівні

 практично  відсутня  або  про  неї  згадують лише при

 необхідності чергових декларативних закликів.

      В  той  же  час результати досліджень, виконаних

 лідерами сучсної світової економічної науки свідчать.

 Принципові положення економічної політики країни, які

 перебували  у  стані гострої кризи і успішно подолали

 її  були  схожими,  не  зважаючи  на темні націоналії

 історичної відміності, і ця політика мала дві основні

 складові:     грошово-кредитну,     та    підкреслюю,

 промислово-виробничу.

      Є  всі підстави і нам розглядати ці положення як

 найважливіші  при  виборі  шляхів  подолання  кризи в

 Україні,  як  найбільш  ефективні засоби стабілізації

 української економіки та її зростання.

      Про те реалізація цих положень вимагає не тільки

 іншого   розуміння   економічних  процесів  та  зміни

 акцентів в економічній політиці, вона вимагає зміни і

 самої  (...........)  політики  економічного розвитку

 України.  А  це  сьогодні  потребує  хоча  б  більшої

 самостійності  Уряду  на  основі  закону  про Кабінет

 Міністрів.  Це  питанян  політичне  і ми йогоп овинні

 вирішувати разом з Урядом для того, щоб він мав право

 здійснювати власну політику.

      В  широкому  плані треба не на словах, а на ділі

 розвивати  і  поглиблювати  співпрацю  у цих питаннях

 всіх  гілок  влади.  Особливо  між  Верховною Радою і

 Урядом,  який  безпосередньо відповідає за реалізацію

 цих проблем.

      Що  стосується  бюджету,  то треба у повній мірі

 використати   всі   наші  можливості,  щоб  врахувати

 обгрунтованні  зауваження  і  пропозиції  по  дальшій

 підготовці  цього  важливого  закону.  Можливо  краще

 вникнути  зайвої  деталізації,  звести  деякі  статті

 витрат  і  в  тижневий  термін  подати  на  схвалення

 Верховній  Раді,  як пропонують деякі депутати. Можна

 так  розглядати.

      Ми  весь  час  поспішаємо.  Треба  зосередитись,

 вибрати  шлях.  Програма,  нагадайте,  була  прийнята

 Верховною Рдаою ще в червні 1994 року. Ми все одно до

 неї  повернемося. Іношого виходу немає тому, що різні

 філософи  і  тому  подібне.  Економіка  -це конкретна

 справа.  нею потрібно займатися конкретно. І я згоден

 із   тим,  що  свого  часу  говорив  Євген  Кирилович

 відносно впливу на  корекцію економічної політики.

      Є  кілька... нам лише на повернення рівня життя,

 індустріального  потенціалу 1990 року потрібно більше

 10  років.  Треба  готуватися  до  серйозної і тяжкої

 роботи.  І ніхто нехай не агитує за те, що буде через

 2 місяці чи через півроку покращення. Буде дуже тяжка

 праця.  Ми так глибоко, ми бак багато проїли капіталу

 минуло...    Ресурс    вичерпаний,    запасів   нема,

 стратегічні   теж   продані,   розпущено  все.  Треба

 готуваться до тяжкої роботи.

      Є  кілька  варіантів рішень. Основне від комісії

 Азарова,  інші щодо доопрацювання за змістом роботи -

 ці  обоє  рішення  однакові, бо  так  чи інакше треба

 садить   комісію   і  Уряд  доопрацьовувати  позиції,

 узгоджувати   варіанти,   назвати  цифри,  десь  щось

 корекцію чкусь вводити.

      Треба  визначитися  вам.  Я  буду  ставити в тій

 послідовності, як надійшли ці рішення на голосування.

 Я  просив  би дать змогу і Уряду, і комісії працювати

 над  доведенням  параметрів  бюджету  до  завершеного

 вигляду.

      В   будь   якому   випадку  спочатку  ми  будемо

 голосувати  зараз  ті  поправки,  які  потрібно  буде

 обов'язково  проголосувати  від  тих  депутатів  (там

 назвав Азаров, їх 9,   можна  розглянути більше).   Є

 ще  два  проекти постанови від Комісії з освіти і від

 Комісії  з  питань молодіжної політики (там, зокрема,

 щодо    підготовки    олімпйської   команди),   треба

 розглянути  їх спочатку, а потім будемо визначатися в

 цілому.

      І на кінець. Відповідним комісіям Верховної Ради

 і  структурам  виконавчої  влади  вже  сьогодні  слід

 розпочати  роботу  над  проектом бюджету на 1997 рік,

 щоб  в кінці 1996 нам не прийшлося знову говорити про

 рік  втрачених  можливостей,  як  це  сказано про рік

 1995.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Слово має Азаров.

 

      АЗАРОВ М.Я.

 

      Александр  Александрович  и  уважаемые  народные

 депутаты!  В связи с тем, что в выступлении народного

 депутата  Ланового содержалось целый ряд неточностей,

 касающихся  денежно-кредитной  политики,  я бы просил

 бы,  буквально,  минуту  для  справки  дать Владимиру

 Семеновичу, потом я выступлю.

 

      ГОЛОВА.    Будь    ласка.    Заступник    голови

 Національного   банку   України   Стельмах  Володимир

 Семенович.

 

      СТЕЛЬМАХ В.С.

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 депутати!  Шановний  Уряд!  Шановний Прем'єр-міністр!

 Шановні присутні!

      Від  імені  Національного банку, я хотів би дати

 деякі  роз'яснення  відносно  тих питань, які виникли

 вчора,  сьогодні,  особливо,  сьогодні, після виступу

 Ланового.

      Перш   за   все,  що  можна  сказати  з  позиції

 Національного  банку? Вчора і сьогодні ми критикували

 дмещивно  і  навіть лаяли брутально бюджет 1994 року,

 підходи,  його  складення  і  виконання,  і як і коли

 переходяться  помилки  на  цей рік. Але, все-таки, ми

 повинні   об'єктивно  сказати,  що  дало  ці  підходи

 бюджету?  Які загальноекономічні тенденції склалися в

 1995  році?  Головна  та,  що  нам  вдалося  добитися

 уповільнення темпів економічного спаду.

      Я    вам    приведу   приклади.   Так,   валовий

 національний  продукт,  якщо  він  в  1992 році склав

 проти  1991  року на 9, 9 відсотка, реально, я маю на

 увазі, в реальних співпоставинах в цінах. В 1993 році

 14, 2. В 1994 році 23 відсотки, то в 1995 році 11, 8.

 Але,  найбільш  вражують цифри, це різке уповільнення

 інфляційних процесів.

      От  дивіться,  якщо в 1992 році середньомісячний

 темп  інфляції  складав  28, 9 відсотків, в 1993 році

 47 середньомісячні, в 1994 році 14, 4, то за 1995 рік

 склав тільки 9 відсотків.

      Відносно     стабілізації     досягнуто    курсу

 країнського   карбованця.   Опережаючи   темп   росту

 номінальної   заробітної   плати  над  інфляцією.  Ці

 показники  свідчать  про  те,  що  бюджет  1995  року

 працював   на   те,   щоб  застабілізувати  фінансові

 макроекономічні  показники і дати основу для розвитку

 цього  року,  1996 року, щоб вже надолужити падіння і

 вийти  мінімум,  хоча б з падінням реального валового

 продукту  на  2 відсотки. І тому в бюджеті Цього року

 була  змодельована  така  структура покриття дефіциту

 бюджету, яка б в найменшій мірі... чи найбільшій мірі

 стримувала б інфляцію і не давала її розвитку.

      І передбачено було, що, дійсно, загальний оборот

 цінних   паперів   десь   буде  330  трильйонів.  Але

 перехідний    буде    150   трильйонів.   Але   зосім

 недостовірні  цифри  в  зв'язку з цим будуть вилучені

 гроші з обігу. Пан Лановий, напевно, забув, що бюджет

 у  себе  не  зоставляє  гроші, а знову їх повертає до

 народного  господарства.

      Тому, я вам відповідально заявляю, що за цей рік

 при цих всіх показниках, які говорив Лановий, грошова

 маса  буде  збільшена на 280 трильйонів. Тобто, вона,

 якщо  в  процентному  відношенні, вона буде збільшена

 даже  вище,  ніж  рівень  інфляції,  тобто  на  рівні

 дефлятора.  У  нас  валовий  національний  продукт  у

 номінальному  вираженні,  у номінальних цінах зростає

 на  40%,  на  40, 5% зростає грошова маса. І грошово-

 кредитна  політика, і бюджет знову ж таки побудований

 так,    що    грошовими   монетарними   методами   не

 прискорювати інфляцію.

      Але  нас  хвилює  те,  що (Микола Янович в своїй

 доповіді  сказав,  що треба збільшити дефіцит бюджету

 на  37  трильйонів  і  відносно цього, стосовно цього

 збільшити  покриття  цього дефіциту за рахунок прямої

 емісії на 37 трильйонів. Оце нас дуже хвилює. Тоді б,

 дійсно,  якщо  це  буде  так  прийнято, тоді, дійсно,

 виходить, що ми цю інфляцію в 34%, яку узгодили разом

 з  Урядом  для здійснення економічної політики, ми не

 вкладемось.  Інфляці  ябуде  на  10-15%  вища. Оце ми

 хотіли попросити.

      Тому,  ми  просимо все-таки довірити оці джерела

 покриття  дефіциту  бюджету  і  загальний  його об'єм

 дефіциту,  повірити  Уряду  і  Національному банку. І

 просимо внести відповідні корективи. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.   Азаров   Микола  Янович,  будь  ласка.

 Сідайте, будь ласка, сідайте на місце.

      Володимир  Семенович,  не переконуйте депутаів у

 тому,   що   стабільна  грошова  одиниця.  Якщо  спад

 виробництва колосальний, якщо спад всієї продукції, а

 тут  говориться, що зростання реальної зарплати і все

 інше,  воно,  ну,  якось  так людьми не спраймається.

 Краще мавчать.

 

      АЗАРОВ М. Я.

 

      Уважаемые  народные  депутат, если б я знал, что

 владимир Семенович будет использовать эту трибуну для

 продолжения нашего 3-месячного спора о том, сможет ли

 увеличение на полпроцента денежной массы увеличить на

 10  с  половиной  процента  инфляцию  на  год,  я бы,

 честное слово, не просил бы предоставить ему слово.

      Вместе   с  тем,  все-таки  были  в  выступлении

 народного   депутата  ряд  моментов,  на  которые,  я

 считаю, Владимр Семенович очень убедительно ответил и

 дал   нам   информацию,   это   освобождает  меня  от

 обязанности  говорить об этих неточностях. Я хотел бы

 только   на   2   момента  отметить,  поскольку  оно,

 выступление  было  последним,  оно может остаться и у

 вас  в памяти, я бы посоветовал Владимиру Тимофеевичу

 открыть  закон  про  государственный  бюджет, открыть

 баланс   сводного  консолидированного  бюджета  и  он

 убедиться  легко,  что  акцизные  сборы  не  в 2 раза

 повышаются, а всего на 10 триллионов, то есть около 8

 процентов,  что  аммортизация  увеличивается  до  658

 триллионов, то есть в полтора раза. Я мог бы и дальше

 оставаться,  так  сказать, вернее продолжать отвечать

 на  эти  волпросы,  я  просто  хотел  бы сказать, что

 Владимир  Тимофеевич  -вы -член бюджетной Комиссии, и

 на  те  вопросы,  которые  вы  ставили  в  своих, так

 сказать,  в  своем  выступлении, ну там 204 триллиона

 внутренние  займы... Там не 234 облигации погашаются,

 в  оборот  выпускаются,  а 332... Ну и т. д., и т. д.

 Это можно было все эти данные спокойно взять у нас и,

 выходя на эту,...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Поэтому  я  всегда  с  трибуны привожу абсолютно

 достоверные   данные.   Те,   которые   содержатся  в

 документах. И на это обращаю ваше внимание.

      Уважаемые   народные   депутаты,  мне,  конечно,

 понятна   та   озабоченность,   та   тревога  судьбой

 Отечества,   наших   людей,   которая   прозвучала  в

 выступлениях   при   обсуждении   доклада   бюджетной

 Комиссии   Верховного   Совета.  Этим  обкясняется  и

 острота  критики,  и  ее  широкомасштабность,  далеко

 выходящая за рамки предмета обсуждения. Я имею в виду

 вопросы  конституционного устройства, политического и

 экономического   курса.   И   многие  из  критических

 высказываний я разделяю.

      Но  сейчас мне хоотелось бы вернуться к предмету

 обсуждения.  А  наш  предмет обсуждения -это, образно

 говоря,    домашнее    задание    правительству   для

 переработки бюджета. Это домашнее задание подготовила

 бюджетная   Комиссия  в  виде  доклада  на  основании

 предложений,    замечаний    народных   депутатов   и

 постоянных  комиссий.  Оно  оформлено в виде выводов-

 предложений  и  двух постановлений Верховного Совета,

 определеяющих   основные   направления  корректировки

 бюджета.

      Чем  дальше  мы  будем  откладывать  с принятием

 решения,  тем  меньше  у правительства и у нас с вами

 останется времени для исполнения доходной и расходной

 части  бюджета.  То  же  самое  относится и к местным

 бюджетам.  Затяжка  во  времени будет означать только

 одно - принятие еще более худшего варианта!

      Хочу ответить на ряд замечаний. Из более чем 140

 поправок  комиссии, что вызвали критику, примерно 9 -

 принципиальных     замечаний.    Я    предлагаю    их

 проголсоовать и методом голосования определить, то ли

 в этом направлении работать правительству, то ли нет.

 Тем более, что все эти 9 поправок не влияют на баланс

 доходов и расходов консолидированного бюджета.

      Это   касается   таких   спорных  вопросо,  как:

 финансирование     ПТУ     из    местных    бюджетов;

 финансирование   общественных  организаций;  передача

 финансирования  как заказчика (функции финансирования

 как  заказчика) по навигации,....... графии Агентства

 морских исследований Министерства транспорта и связи.

 Фонда   соцстраха   включение   в   состав   бюджета,

 финансирование    учебных   и   научных   организаций

 поребительской  кооперации,  включение  Национального

 банка   по   доходам,   расходам   в  состав  бюдета,

 уменьшение внешнего долга, Резервный фонд Президента,

 внедрение  на  местном  уровне  монополии  на ликеро-

 водочные изделия.

      Прозвучало       также       ряд      замечаний,

 свидетельствующих,    что   авторы   этих   замечаний

 недостаточно  детально  изучили  материал бюджета и ,

 может  быть,  не  очень внимательно слушали и доклад.

 Это  касается  различных  вариантов, кстати, развития

 макроэкономической  ситуации  в  стране, это касается

 общих оценок спада в стране, спада  и стабилизации.

      Первое   и   самое   главное,   на  мой  взгляд,

 замечание, имеющее принципиальный характер -это снять

 с расходов по внешним обязательствам 100 триллионов и

 направить их на финансирование весенне-полевых работ.

 Нравится  кому-то  это  или  не нравится, но я должен

 сказать  о  том, что: первое -эти деньги еще в бюджет

 должны  поступить  в  течение  года,  и  мы должны их

 аккумулировать,  чтоб  расплатиться  по нашим внешним

 обязательствам.  То  есть,  представаление такое, что

 как  буд-то  они лежат в государственной копилке и их

 можно  снять немедленно со счета, отправить, ну, это,

 по меншей мере, неправильное представление.

      Второе.   Выплата   по  этой  статье  -репутация

 государства,   его   способности   платить  по  своим

 обязательствам,    по    своим   долгам.   Отказ   от

 обязательств    по   внешнемуь   долгу   для   любого

 государства  означает  только  одно  -это немедленная

 экономическая изоляция.

      Третье. Реструкторизация долгов, о которой здесь

 много говорили, это длительный переговорный ппроцесс,

 он  требует  согласия не только одной стороны -нас, а

 мы  то, конечно, заинтересованы в этом, но он требует

 согласия  других  сторон.  Я  об этом вчера говорил в

 докладе,    что    правительство,   безусловно,   это

 необходимо  делать.  И, если удасться перевести часть

 наших  валютных  выплат  по  нашим  обязательствам, в

 обязательства по поставке товара, то это, безусловно,

 ппозаолит нам смягчит бюджетный кризис.

      Уменьшение,   некоторые   выступления   касались

 неправомерности  снятия  60  триллионов  с обязатеств

 нашых   по   внутреннему  долгу.  Говорили,  что  это

 повлечет  за  собой, якобы, отказ от политики выпуска

 ценных  бумаг. Так вот, уважаемые коллеги, уменьшение

 на 60 триллионов выплат по внутреннему долгу никакого

 отношения  к  обслуживанию  облигаций, выпускаемых на

 дисконтной основе, то есть, беспроцентной, не имеет.

      Их  96  триллионов  49,  8  миллиарда, которые в

 бюджете    были    запланированы    на   обслуживание

 внутреннего   долга,  и  с  которого  мы  снимаем  60

 триллионов    и    направляем    предже    всего   на

 финансирование  АПК,  социально-культурные  выплаты и

 так     далее,    затраты    на    выкуп    облигаций

 государственного  внутреннего  выиграшного займа 1982

 года  составляют  73  триллиона  972  миллиарда.

      Что   же   касается  погашения  облигаций  1996,

 заложенных в финансирование дефицита государственного

 финансирования  бюджета  на  сумму 150 триллионов, то

 всего  их  будет размещено примерно 332 триллиона, из

 которых   150   пойдет  в  бюджет  на  финансирование

 дефицита,   а   182   пойдет  на  расплату  по  этому

 обязательству.

      Уважаемые  народные  депутаты,  я, конечно, хочу

 сказать,  что  в  процессе  работы  нашей  Комиссии в

 дальнейшем  над  переработкой бюджета, наша Комиссия,

 безусловно,  учтет  те  предложения, которые и сейчас

 прозвучали.   Например,  по  транспорту,  выступления

 народного     депутата    Кожушко,    по    изысканию

 дополнительных  рессурсов  на  проценты  по смягчению

 кредитов  для жилищного строительства и кооперативов.

 Ну  и  ряд других вопросов, мы будем, безусловно, над

 ними  работать.

      Сейчас  я просил бы вас, Алексанрд Алксандрович,

 вас  в соответствии с процедурой рассмотрения доклада

 бюджетной  Комиссии  поставить  на голосование прежде

 всего   Постанову   Верховної   Ради  "Про  одобреніє

 висновків і пропозицій Комісії Верховної Ради України

 з   питань   бюджету"  і  перейти  к  голосованию  по

 сравнительной    таблице    поправок,    поддержаных

 Комиссией  з  питань  бюджету.  Это  ваши поправки, я

 предложил  бы выделить среди них те поправки, которые

 вчера  вызвали возражения, их надо было проголосовать

 за  или  против.  Я  еще  раз подчеркиваю, что они не

 носят характер нарушающего структуро-расходово дохода

 бюджета. И мы могли бы эту таблицу принять как основу

 для корректировки бюджета.

 

      ГОЛОВА. Миколя Янович, як ви дивитися на те, щоб

 спочатку  проголосувати  оці  9  поправок. Може легше

 було б потім...

 

      АЗАРОВ   М.   Я.   Пожалуйста,   моджно  сначало

 проголосовать.

 

      ГОЛОВА. Тоді за процедурою голосування поправок.

 Ви називаете поправку, зміст і будем голосувать.

 

      АЗАРОВ  М. Я. Тогда я попрошу народных депутатов

 открыть  додаток  номер 1, страницу номер 1, поправка

 номер  2.  Я  еще  раз  подчеркиваю, что эту поправку

 вносил   целый   ряд  народных  депутатов  постоянных

 комиссий.

      Поправка  гласит.  "Кабинету  Министров  Украины

 запровадыты   державне   управление   выробныцтвом  и

 торговлею   алкогольных  напоев.  В  основу  покласти

 створення в областях спеціальних органів, яким надати

 право   регулювати   обсяги  виробництва  імпорту  та

 реалізації    алкогольних   напоїв   на   відповідній

 території з одночасним запровадженням регулювання цін

 на   ці   товари   та   сплати  податку  до  місцевих

 бюджетів.".

      Подчеркиваю,  что  это предложение могло бы дать

 на    увеличение   местных   бюджетов   порядка   100

 триллионов.  А  местным  бюджетам  направили  целевым

 предназначением  эти  доходы на финансирование прежде

 всего   социально-культурной  сферы,  здравохранения,

 образования и науки.

 

      ГОЛОВА.  За  скороченою  процедурою  є соперники

 цього пункту.

      Суслов, будь ласка. Я зрозумів так, що раніше...

 Суслов просить слово.

 

      СУСЛОВ В.І.

 

      Уважаемые  народные  депутаты, я еще раз обращаю

 ваше внимание на то, что в декабре 1995 года Верховна

 Рада  Украины приняла Закон "Про державне регулювання

 виробництва   і   торгівлі  спиртом,  алкогольними  і

 тютюновими    напоями",    где    все   эти   вопросы

 урегулированы.

      Приняте  поправки  в  такой форме ломает закон в

 целом.  Тем  более здесь остается большое колличество

 законодательно  неурегулированных вопросов, связанных

 с  созданием  специальных отдельных органов, какой-то

 монополии   на  местах,  непонятные  функции  местных

 органов  и  так далее. Поэтому, с нашей точки зрения,

 эта    поправка    принята   быть   не   может,   как

 противоречащая законодательству.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Віктор  Іванович,  як  ви пам'ятаєте, в

 тому  проекті  закону,  який  ми  тоді голосували, ця

 поправка теж була.

 

      СУСЛОВ   В.   І.   Это  подобная  идея  создания

 специальных орагнов была в проекте закона, но не была

 принята Верховной Радой раньше, но там предполагалась

 целая  система  с  расписанием функций этих органов и

 так  далее.  Там был целый раздел, который не прошел.

 Здесь в таком виде принимать конечно недопустимо.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Уважаемые  народные  депутаты! Я

 согласен  из  этой поправки убрать слово "органы", то

 есть,  самые  местные  власти  на местах разберутся и

 определятся  какие  органы им создавать и что им надо

 делать.  Но я бы призвал вас: все-таки мы очень много

 говорим  о  том,  что  надо  доходы, которые когда-то

 составляли  до 24 процентов доходов местных бюджетов,

 все-таки  изкять  из  рук  тех,  кто  на  этом  имеет

 колосальное  состояние  и  оправить на финансирования

 здавоохранения,   образования,   культуру.   Я  прошу

 поставить на голосование.

      Без органов, да.

 

      ГОЛОВА.    Тобто...    Я    прошу    уваги.   Ну

 захвилювалися, все, заспокойтеся. Я прочитаю цю тезу.

      "Таким  чином  пропонується  Кабінету  Міністрів

 України  запровадити державне управління виробництвом

 і   торгівлею   алкогольних   напоїв.   Надати  право

 регулювати  обсяг  виробництва  імпорту та реалізаціі

 алкогольних   напоїв   на   відповідній  територіі  з

 одночасним   запровадженням  регулювання  цін  на  ці

 товари  та  сплати  спеціального  податку до місцевих

 бюджетів обласним Радам народних депутатів".

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Чи  обласним  державним адміністраціям. Обласним

 державним адміністраціям.

 

      АЗАРОВ М.Я. В этой редакции давайте.

 

      ГОЛОВА.  Я  ставлю цю пропозицію на голосування.

 Потім....

 

      "За" -   193.

      Рішення не прийнято.

 

      АЗАРОВ  М.  Я. александр Александрович, я прошу,

 пользуясь  своим  правом,  поставить  эту поправку на

 поименное  голосованиы,  чтобы наши избиратели  знали

 кто на деле, а кто на словах защищает их права.

 

      ГОЛОВА.  Тоді  я  прошу,  Суслов,  ще  раз.  Він

 уточнить свою позицію.

 

      СУСЛОВ

 

      Уважаемые    депутаты!    Я   прошу,   все-таки,

 проникнуться  с  серьезностью  таких  поправок,  если

 нужно,  то  вынести  и  роздать  вам  еще  раз проект

 закона.  Ведь мы с вами определили плату за лицензии,

 определили,  кто  выдает,  какие  бюджеты  поступают,

 определили,  на  что  вводится  монополия,  где и как

 регулируется.  Теперь,  одной  этой поправкой рушится

 закон  и  ничем  не  заменяется, все отдается местным

 органам,   которые   будут  сами  решать  где  и  как

 действовать.  Тоесть, это разрушение законодательного

 поля,   это   вообще   недопустимо   так  действовать

 законодателям.

 

      АЗАРОВ.

 

      Уважаемый  Виктор  Иванович!  Уважаемые народные

 депутаты!  Мы  принимаем  сейчас  перечень  поправок,

 который  пойдет  к  правительству на доработку. И это

 поправка  в  виде  конкретной  текстовой части закона

 вернется  к нам для окончательного рассмотрения. Но в

 этой  поправке мы закладываем определенную идеологию.

 Дело   правительства   -привести   эту   поправку   в

 соответствии с законодательством.

      Теперь  второе.  Все,  так  называемые лицензии,

 дают  доходов  в  местные и государственные бюджеты 2

 триллиона 883 миллиарда. Это гроши!

      Я  прошу,  Александр Александрович, поставить на

 поименное голосование, проголосовать за это.

 

      ГОЛОВА.    Одну   хвилиночку.   Поставимо   все,

 спокійно.  Будь  ласка,  не  нервуйте.  Мова  йде про

 важливі речі.

      Анатолій Варфоломійович, що у вас там з технікою

 не в порядку? Будь ласка!

 

      30 виборчий округ, РАХАНСЬКИЙ

 

      Шановні  колеги!  Коли  ми  приймали  Закон  про

 державне  регулювання  виробництва  спиртом і лікеро-

 горілчаними   виробами,   ви   пам'ятаєте,  які  були

 дискусії  і  я  про  це  виступаючи  говорив,  що  ми

 втрачаємо 300 трильйонів карбованців на цій операції.

 Тепер  ми  прийняли  закон  і  знову  кажемо, що буде

 деравне управління виробництва торгівлею алкогольними

 напоями. Треба ж передивитись закон, як же можна так,

 вчора  прийняли закон, ми прийняли і сьогодні я кажу,

 що  невірно зробили те, що прийняли. Зробили на 1996-

 1997-ий рік.

 

      ГОЛОВА. Зрозуміло. На 2 роки, правильно.

 

      РАХАНСЬКИЙ. На два роки, ну, як же це так можна?

 

      ГОЛОВА.  Шановні колеги, я прошу заспокоїтися, я

 поставлю   на   голосування,   навіть   на   поіменне

 голосування. Але тут є два підходи, ви самі бачите.

      Одни  підхід  -віддати цей процес на регулювання

 на обласному рівні, тобто на місцевому рівні.

      А  другий, той, що відстоює Комісія фінансова, і

 Раханський  це  підтвердив,  залишити  так,  як є, як

 визначено законом.

      Євген Кирилович,  будь ласка. Як ви хочете?

 

      МАРЧУК. Голосування  "за"  чи "проти" не відміняє

 дію   Закону   від   25   грудня.   Доручення   Уряду:

 доопрацювати,   -ясна  річ,  що  ми  внесемо,  щоб  це

 кореспондувалося законом,  і потім Верховна Рада  буде

 приймати рішення остаточне.

 

      ГОЛОВА. Зрозуміло?

      Таким  чином,  тоді можна ставити питання таким:

 залишити   це   як  документу,  як  норма  документу,

 доручення  Кабінету  Міністрів  чи вилучити цю норму,

 знявши її, оскільки є...

 

      АЗАРОВ  М. Я. Александр Александрович, так, мы и

 вся эта таблица ж пойдет ввиде доручения Уряду.

      (Шум у залі)

 

      ГОЛОВА.  Микола  Янович, я вас прошу дуже емоції

 потихіше.  Спокійно, спокійно! Я не менш зацікавлений

 в тому, щоб було прийнято правильне рішення.

      Поки що голосується дві пропозиції. Будь ласка.

      Одна  -залишити  таке  формулювання,  тільки без

 посилки на органи, спеціальні органи, маючи на увазі,

 що  місцева  влада  розпоряджається  цим  питанням. А

 інша - вилучити цю норму.

      Якщо  ні та, ні інша не пройде, тоді будем третє

 голосувати.

       Будь  ласка,  хто за те, щоб... Я хотів би... Я

 прошу!   Якби   ми   голосували   так:  буть  державі

 незалежній   чи   не   буть,   тоді   треба  поіменно

 голосувать.

 

      АЗАРОВ М. Я. Да, нет, это принципиальный вопрос,

 Александр Александрович.

 

      ГОЛОВА. Та воно все принципове! Але потім будуть

 спекуляції. Це дуже тонка матерія. Ну, не треба цього

 робити.

      (Шум у залі)

      Хто    за   те,   щоб   залишити   в   редакції,

 запропонованій   від  комісії  цю  норму,  ставлю  на

 голосування.

      А  ви один за одним слідкуйте і будете знать, як

 поіменно голосують.

      "За" - 208. Не прийнято.

      Тепер  так, хто за те, щоб вилучити цю статтю із

 тексту?

 

      АЗАРОВ.

       Александр  Александрович, давайте отвергнет зал

 поименно

 

      ГОЛОВА.  Почекайте, якщо не буде результативного

 голосування, тоді будем голосувать. Спокійно.

      Я  ще  раз  прошу,  я попереджаю депутатів, якщо

 буде  такий  шум,  я  просто  припиню  розгляд  цього

 питання.

       Будь  ласка,  хто  за  те, щоб залишити так, як

 передбачено  в  законі,  не  включаючи сюди цю норму,

 будь ласка. Тобто голосується вилучення цієї норми.

      "За" - 81. Не прийнято.

 

      АЗАРОВ.

 

      Александр  Александрович, ну,........... ставить

 поименно  проголосовать.

      (Шум у залі)

 

      ГОЛОВА. Микола Янович,

      (Шум у залі)

       Записати   це   як   норму  доручення  Кабінету

 Міністрів  про  внесення пропозиції, так? Можна Євген

 Кирилович? Ставлю на голосування цю пропозицію.

      "За " -  259. Прийнято.

 

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Рішення   прийнято.   Спокійно.   Я   прошу  тих

 депутатів,  хто  нарешті  появився  в залі, і відразу

 починає  керувати  засіданням,  вести засідання... Ви

 нагадайте  той  анекдот  про  консультації на вулиці,

 тоді  будете  знать, як треба вести засідання... Будь

 ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Друга норма, будь ласка.

 

      АЗАРОВ М.Я. Можно идти дальше?

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Значит,  я  еще раз хочу сказать

 народным  депутатам, что все, что мы сейчас голосуем,

 голосуется  в  виде  доручення  бюджетной  Комиссии и

 уряду   для   доработки   и   для  представления  уже

 окончательного  варианта  бюджета,  чтоб не возникало

 никаких дальше разногласий. То есть то, что мы сейчас

 проголосуем, это не является нормой прямого действия.

 о  вместе  с  тем, все-таки хотелось бы знать, кто за

 что голосует.

      Третья    поправка,    которая   вызвала   вчера

 возвражения,  -это:  "Додайте  нову статтю. Звільніть

 Службу   Безпеки  України  від  сплати  акцизного  та

 митного  зборів  за товари, що ввозяться з-за кордону

 для потреб матеріально-технічного забезпечення Служби

 Безпеки". Я хотел бы слово сказать, что мы не смогли,

 к   сожалению,   найти   дополнительных  средств  для

 увеличения   финансиврования   Службы   Безопасности,

 которая,  тем не менее, нуждается в таких средствах в

 плане материально-технического оснащения и так далее.

 Поэтому  вот  на  комиссии,  когда  мы  слушали очень

 внимательно   руководителей  Службы  Безопасности,  в

 качестве дополнительного источника нашли. Эта сумма -

 всего-навсего  750 миллиардов составляет... Поэтому я

 прошу поддержать комиссию.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА. Суслов. Хто проти? Суслов, ще хто проти?

 Ви  проти? Ви не проти... Ви проти? Так, два проти...

 Хто за буде? Говорун і ще хто? Манчуленко? Будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      А,  ну  давайте...  Скіпальський, договоріться з

 Манчуленко.

 

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемые  народные  депутаты,  в  этом зале уже

 сформировалась  определенная  политика  по  отношению

 налоговых  льгот...  Я  напомню,  что  в  декабре  мы

 проголосовали  постановой,  которой запретили вносить

 изменения  в  Налоговое  законодательство  Законом  о

 бюджете,   что  это  противоречит  также  Закону  про

 систему  налогообложения  в  Украине,  а  кроме того,

 какие потребности у Службы безпеки в возе подакцизных

 товаров? Всем вам известен этот списоки известно, что

 Верховна   Рада   отменила  вообще  льготы  по  ввозу

 подакцизных  товаров для всех. Поэтому лучше выделить

 дополнительные  средства   Службе   безпеки,   но  не

 заставлять  ее зарабатывать на торгговле подакцизными

 товарами.

      Сппасибо.

 

      ГОЛОВА.   Євген  Кирилович,  Ваша  думка.  Євген

 Кирилович,  будь ласка.

 

      МАРЧУК.

 

      Я  підтримую  позицію  Віктора Івановича Суслова

 при  умові,  якщо  дійсно  тоді  фінансування  Служби

 безпеки буде збільшено на  відповідну суму.

      (Шум в залі)

 

      ГОЛОВА.  Спокійно...

 

      АЗАРОВ. Евгений Кириллович,  Вы прекрасно знаете,

 что збильшення финансування по этой статье  не  будет.

 Поэтому,  если уж,  так сказать, Голова Службы безпеки

 бывшей предлагает, я согласен...

      (Шум в залі)

 

      МАРЧУК. Он Мухін просить слова.....

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка... Увага. Шановні депутати,

 ще  раз  попереджаю,  якщо  буде такий шум, я припиню

 розгляд  цього  питання. тому що ніби змагаємося: хто

 один оперед одного вирве. Нема чого рвать. Треба дуже

 уважно  дивитися.  Будь  ласка,  Говорун.... Слухайте

 аргументи.

 

      ГОВОРУН.

 

      Шановні  народні  деппутати,  мова іде, сьогодні

 чітко-чітко   з'ясовано   було  про  те,  що  держава

 сьогодні  не  може пповністю забезпечити фінансування

 правоохоронних   органів,  і  переш  за  все,  Служби

 безпеки,    Органів   внутрішніх   справ.   Якщо   це

 фінансування  було б запезпечено, ніхто б так питання

 і  сьогодні і б не ставив.

      ........враховуючи    такий   стан,   я    прошу

 підтримати  додаток  до....  пункта 3 і підтримати. І

 крім  того,  прошу  дописати  і  ппроголосувати  крім

 Служби безпеки Органи внутішніх справ.

      Дякую  за увагу.

      (Шум в залі)

 

      ГОЛОВА.Скіпальський.

 

      СКІПАЛЬСЬКИЙ.

 

      Олександр  Олександрович,  дякую.  Я   підтримую

 зміст статті, але  приєднуюсь депутата Говоруна, тому

 що   потрібно   включити   Службу  безпеки  і   певні

 підрозділи  Міністерства  внутрішніх  справ,  а також

 розвитку   Міністерства  оборони.  Без  цього  ми  не

 обійдемось,  і  це  принесе користь в першу чергу для

 держави.

 

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

 

       ГОЛОВА.  Сядьте  спокійно,  я  роблю зауваження

 Самохвалову,   я  дуже  прошу  вас,  скільки  я  можу

 просить:  не  шуміть так, не кричіть, не переконуйте.

 Ви  переконаєте  тільки  свого  сусіда,  а треба всіх

 переконати.

      Суслов, будь ласка.

       У   нас   є   визначена  Регламентом  процедура

 скорочена...

 

       СОБОЛЄВ.

      Шановний  Микола  Янович  і  шановні  колеги!

      Навіщо  ми  створюємо  прецеденти, коли потім, в

 самій   же   Службі   безпеки   будуть   створюватись

 підрозділи    по    перевірці    того,   яким   чином

 використовувалось  це  право.

      Я пропоную конкретно: ви визначились, що це сума

 850 мільярдів. Ну, давайте на цю суму, 850 мільйрдів,

 від  акцизів  і  мита,  яке  ви передбачаєте, що вони

 завезуть,  прямою  строкою це включимо саме на Службу

 безпеки.  Навіщо  ми  їх штовхаємо на порушення таким

 чином?  Щоб  далі потім розбирались, на ці потреби чи

 не на ці  потреби   вони  завозили.

      Тому в мене є конкретна пропозиція, є розрахунки

 бюджетно   Комісії,   що   це   850   імльярдів.   Ми

 проголосуємо  за  те,  щоб ця сума була безпосередньо

 направлена  на  фінансування  Служби  безпеки  з  тих

 статей,  по  яких  зараз пропонується зняти, і надати

 пільги  по  факту  виконання.

      Дякую.

 

       ГОЛОВА.  Є  ще  одне  уточнення конфіденційного

 характеру.   Мова   йде   про   основні  засоби,  які

 стосується  тільки  цієї  служби  і виготовляються за

 кордоном.  І  вони  дорожчі  набагато  і будуть, якщо

 таким  чином  передбачити.

      Якщо  ми  це закладемо, то тоді не буде там ні в

 доході  ні  у витратну  частину  не  втручається.

 

      АЗАРОВ.

      Абсолютно   верно,  Александр  Александрович,  и

 поверьте,   что   года  комиссия  рассматривала  этот

 вопрос, она очень детально разбиралась. И уж если она

 вынесла  единственную  льготу  по Службе безпеки, это

 означает,  что  мы,  во-первых,  безусловно, доверяем

 Службе Безопасности. А во-вторых, 800...

 

      ГОЛОВА.   Я   прошу   уваги!   Спокійно.  Микола

 Янович...

 

      АЗАРОВ  М.  Я....  чтобы увеличить, надо сказать

 точно  ткуда  снять,  а  откуда  снять  мы  не знаем.

 Поэтому,  если  вы не возражаете, давайте поставим на

 голосование.   Я   настаивать  не  собираюсь.  Снять,

 значит, снять.

 

      ГОЛОВА.  Значить,  ставиться спочатку пропозиція

 від  Комісії  з  питань  бюджету про те, щоб в тексті

 залишити статтю. Звільнити Службу Безпеки України від

 сплати  акцизного  та  митного  зборів  за товари, що

 возяться за кордону для потреб матеріально-технічного

 забеспечення Служби Безпеки. Ставлю на голосування.

      Говорун не від комісії говорив.

 

      "За" -  162,  не  прийнято.

 

      Друга  пропозиція  -зняти  цю  статтю. Ставлю на

 голосування. То голосуйте, ну.

 

      "За" - 121, не  прийнято.

 

      Але  оскільки  не  пройшла  і  та,  що включити,

 тому...  Спокійно,  ще  раз  прошу.  Ну,  чому ви всі

 обурюєтесь  з  місця.  Натисніть  кнопку.  Запишеться

 система, візьмете слово і скажете, будь ласка. Все.

      Значить,  ця  стаття не включається просто. Уряд

 буде   визначатися.  Ми  до  другого  читання  внесем

 пропозицію.

 

      АЗАРОВ М.Я.   Абсолютно верно.

 

      ГОЛОВА.  Далі.

 

      АЗАРОВ   М.   Я.  Следующая  поправка  номер  6.

 "Включить   до   складу   Державного   бюджету  кошти

 сокціального страхованія".

      Здесь...

 

      ГОЛОВА.  Це 4 поправка.

 

      АЗАРОВ  М. Я. 4 поправка. "Подать окремым рядком

 в  статье  доходов  Державного бюдета надходження вид

 реализации   материальных   ценностей,  конфискованых

 каждым   из   правоохоронных   ведомств  с  наступным

 спрямуванням  коштив  на  пидвыщення  их материально-

 технического  обеспечения понад обсяги, выделенные на

 утримання".  Что значит эта формулировка? Вдумайтесь.

 Она  означает  только  одно:  сейчас  эти  все доходы

 скрываются  в  инших  доходах Державного бюджета, они

 будут   выделены   теперь  окремым  рядком.  И  будет

 показано   сколько   коштив   мы  собираемся  с  вами

 получить.   А   уж   как   их   направить  и  куда  и

 распорядиться  -это  мы  с  вами  будем решать здесь,

 утверждая  бюджет.  Эта норма абсолютно ни один закон

 не  зацепляет  и не сторгается в его компетенцию. Эта

 норма бюджетной классификации, если на то пошло.

 

      ГОЛОВА. За процедурою скороченою запишіться, хто

 хоче взять участь в дискусії: 2 - за, 2 - проти.

      Опублікуйте  список. Бобриньов, ви за, чи проти?

 Бобриньов -за. Горбатюк, за чи проти? Окремо, значить

 нема.  Немировський,  за чи проти? Значить не  будете

 виступать.    Петренко?    За.   Недригайло?   Думає.

 Чернявський?  Проти.  Боделан? За. Тоді два за вже є.

 Суслов? Проти.

      Значить, Чернявський, Суслов -проти; а Бобриньов

 і Петренко - за.

      Бобриньов, будь ласка.

 

      БОБРИНЬОВ

 

      Уважаемые  депутаты!  До  этого года так и было:

 все деньги от продажи конфискованых товаров они шли в

 бюджет  и  потом  шли  на  тоже  самое:  на  оборону,

 пограничников,  МВД.  Но  только в сумме того обкема,

 которых  им  выделялись. А здесь говорится о том, что

 необходимо  больше.  Ну  закладывают заранее, что они

 должны  конфисковать  3  триллиона  или 5 триллионов,

 конечно  нельзя.  Нужно  просто записать, что деньги,

 которые  будут  выручены  от  этих  денег, направлять

 туда,  а  это отдельной статьей нужно сделать. И, по-

 моему, Статья 10, мы и предлагали комиссии по обороне

 сделать так.

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміло.  Микола  Янович, взагалі, то

 слушна   пропозиція,   бо   це   всеодно,   що   план

 автоінспектору доводити. Так же?!

 

      АЗАРОВ.

 

      Уважаемый   Александр  Александрович!  Уважаемые

 колеги!  Да,  мы  планируем  в составе бюджета по так

 называемым  "іншим  доходам",  в  том  числе доходы и

 местные  бюджеты  так  делают, и от штрафов и от всех

 прочих   поступлений.  Мы  это  планируем  исходя  из

 прошлого   года,   факта,  с  учетом  инфляции.  Это,

 абсолютно,  нормальное  дело. Иначе, если мы не будем

 так  планировать,  72  триллиона будут поза бюджетом.

 Странно,  как  это  мы будем планировать конфискацию,

 как  мы будем планировать штрафы госавтоинспекции? Ну

 так во всем мире делается и мы так делаем.

 

      ГОЛОВА. Ясно. Чернявський.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ

 

      Дякую!  Сумщина. Я в принципі не заперечував би,

 якби  я  не  знав,  як  воно получається на практиці.

 Микола  Янович,  я глибоко поважаю вашу комісію, ваші

 пропозиції.   Але,   вважаю,   що   це   на  практиці

 перетвориться  в  план добору. Автоінспектор виходить

 на  лінію, вже знаючи, що він такої суми незабере, то

 йому додому вертаться не можна.

      Я   просив  би  і  вважаю,  що  не  можна  цього

 допустити.

 

      ГОЛОВА. Петренко.

 

      ПЕТРЕНКО

 

      Александр  Александрович!  Прошу  передать слово

 312 округу, депутату Боделану.

 

      ГОЛОВА. Боделан, будь ласка.

 

      БОДЕЛАН

 

      Дякую!  Шановні  колеги!  Я просив би вашу увагу

 звернути на факт, що мова йде не про зібрання якихось

 коштів  автоінспекціями чи іншими підрозділами, а тих

 цінностей,  які  вилучаються  при  арешті,  при інших

 заходах, які правоохоронні органи наші проводять.

      Я добре володію інформацією і знаю, що ці кошті,

 інколи,  по декілька років лежать нерухомі і ніхто їх

 не використовує для вирішення тієї чи іншої проблеми.

 І це факт.

      Тому, я дуже просив би вас цю пропозицію комісії

 підтримати   і  залишити  її  в  такому  вигляді  при

 голосуванні  при затвердженні бюджету в цілому.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Суслов.

 

      СУСЛОВ  В.  І.  Уважаемые  народные  депутаты, я

 призываю  вас  конкретно  задуматься над нормами этой

 статьи.  Естественно, что конфискация, имеется ввиду,

 я   понимаю   только  та,  которая  законодательством

 предусмотрена. Скажем, можно конфисковывать импортные

 алкогольные  напитки  без  акцизных  марок. Они, что,

 должны  пойти  по  потребление  МВД,  которое их буде

 конфисковывать?

      На  таможне.  Право  таможни  конфисковывать при

 ввозе. Но ведь это должно идти в бюджет.

      Занчит,  в  данному случае предложение Бюджетной

 комиссии   состоит  в  том,  чтобы  уменьшить  доходы

 бюджета от конфискованных ценностей, создать стимул у

 правоохоронных  органов  в  своих интересах проводить

 эти  конфискации,  и  тем  самым  породить  ситуацию,

 которая    может    вызвать    криминализацию   наших

 правоохоронных органов.

      Поэтому,   те,   кто   служит   державе,  должны

 оплачиватьс  державой,  они  не должны быть пущены на

 подножный   корм,   на   поиск:   где,  что,  у  кого

 конфисковать,-потому    что   это   будет   приводить

 постоянно   к  нарушениям  прав  граждан  наших.  Эта

 поправка ни в коем случае не может быть принята.

 

      ГОЛОВА. Я ставлю на голосування...

 

      АЗАРОВ  М. Я. Александр Александрович, я позволю

 все-таки  обратить  ваше внимание и внимание народных

 депутатов.

      Я  прошу не выдавать желаемое за действительное.

 А  действительно  написано  в  тексте  этой  поправки

 только  одно: "подати окремим рядком у статті доходів

 Державного  бюджету".  Вот  и  все.  А далее идет: "з

 наступним  спрямуванням". Это как мы с вами затвердим

 бюджет.  Потому  что никто просто так вот, как Виктор

 Иванович  говорит:  конфисковали  ящик водки и отдали

 внутреннее    потребление,    -извините   меня,   это

 профанация.  Этот ящик водки должен быть оприходован,

 показан   в  доходах  бюджета,  а  затем  уже  бюджет

 будет...

      Ну,  я  вынужден опускаться до такого уровня, на

 каком делается замечание.

 

      МАРЧУК. Я   хотів   би,  якщо  можна,  Олександре

 Олександровичу,  два слова буквально,  підтримавши те,

 що говорить Микола Янович.

      Слово  "конфісковані  цінності"  передбачає,  що

 кофіскація тільки за вироком суду.

 

      АЗАРОВ. Це абсольно верно.

 

      МАРЧУК.

 

      І  потім оприходування, оцінення і так далі, так

 що це трошки не те, про що  говорив Віктор Іванович.

 

      ГОЛОВА.   Я  Микола  Янович,  я  вас  прошу,  не

 ображайте своїх колег. Спокійно.

 

      АЗАРОВ М. Я. Александр Александрович, давайте ми

 

      ГОЛОВА.  Стриманіше,  ще  раз  прошу, стриманіше

 відповідайте  трибуні,  будь  ласка.  Я зобов'язую не

 робить таке зауваження.

      Хвилиночку,  є  ще  одна  пропозиція,  яка  всіх

 влаштовує,   мені   здається.  Записати  так,  подати

 окремим  рядком у статті Доходи державного бюджету на

 96   рік   надходжень   від  реалізації  матеріальних

 цінностей,   конфіскованих  кожним  з  правоохоронних

 відомств.

      (Шум у залі)

      Я просив би, ще раз роблю зауваження Самофалову,

 будь  ласка,  не вискакуйте, не говоріть з місця поки

 вам не дадуть слово.

      Ставлю пропозицію від комісії повністю, пункт 4,

 будь ласка.

 

      АЗАРОВ. Конечно надо поддерживать.

 

      ГОЛОВА. Голосуйте.

      За поправку від комісії, в редакції від комісії

 

      "За" -   206.

 

       Не прийнято.

 

      АЗАРОВ. Давайте еще раз переголосуем

 

      ГОЛОВА. Давайте проголосуєм те, що я пропонував.

 Крапка, поставить по середині. Ставлю на голосування.

 

      "За" -   245,   прийнято.

 

      Дякую.

      Наступна, Микола Янович.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Шестая  поправка  Народного Руху

 Украины:   "Включить  до  складу  Державного  бюджету

 України кошти Фонду соціального страхування".

 

      ГОЛОВА.  Це як є поправка?

 

      АЗАРОВ М.Я. Шестая поправка, страница N 2...

 

      ГОЛОВА.  Так,  запишіться, хто хочу висловитися.

 Опублікуйте список.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  А  потому,  что по пятой не было

 возражений...

 

      ГОЛОВА.  Це передбачається Регламентом.

      Ратушний, ви "за" чи "проти"?

      Квятковський? "Проти" чи "за"?

      Соболєв?     Піменова?    "Проти"    Піменова...

 Шаланський?  "Проти"... Ви можете, хто сумнівається в

 аргументації  своїй,  можете передати своє слово, але

 записано:   2  "за",  2  "проти"...  А  можете  слово

 передать, кому вважаєте потрібним...

      Будь ласка, Ратушний. Ратушний...

 

      РАТУШНИЙ М.Я.

      Хоча  я не належу до фракції Народного Руху, але

 вважаю,  що  їхня  пропозиція  доволі  слушною в тому

 плані,  що  Фонд соціального страхування (хоча ввести

 його  кошти в Державний бюджет, як вже мотивація була

 попередніх  пропозицій)  -це  дасть  можливість краще

 контролювати    надходження    в   Фонд   соціального

 страхування і зменшити зловживання використання цього

 фонду.  Що  має  місце...  мало  місце і має місце до

 теперішнього дня, бо він, фактично, є державним...

 

      ГОЛОВА.  Піменова.

 

      ПІМЕНОВА Н.П.

 

      Я прошу слово передать Донченко.

 

      ГОЛОВА.  Донченко, прошу. Юрій Григорович.

 

      ДОНЧЕНКО  Ю.  Г.,  259  виборчий  округ, фракція

 комуністів.

      Уважаемые народные депутаты!

      Никто   не  будет  возражать  против  того,  что

 сегодня   фонды   государственного  страхования  есть

 государственными.   И   вопрос,   связанный   с   его

 контролем,  о котором сейчас сказал депутат Ратушный,

 так не должен ставиться.

      Давайте  посмотрим  другой момент: как только мы

 одали   Пенсионный   фонд,  отделили  от  социального

 страхования,  сегодня  уже  в  эти деньги государство

 вмешивается.    Вы    поссмотрите   -730   триллионов

 надходження, а 120 (Пенсионный фонд я имею ввиду) уже

 сегодня выделяется на "межу малозебезпеченості" не из

 бюджета,  а  из  этого  фонда.  Как только мы сегодня

 предоставим  право  государству  право ппользховаться

 средствами  Фонда социального страхования, эти деньги

 не пойдут на проплату больничных листов, оздоровления

 и  так дальше трудящихся. Они будут использоваться по

 другим   статьям   бюджета,   поэтому   сегодня  Фонд

 социального страхования надо оставитьб в таком, каком

 виде он есть.

      А  что  касается  контроля,  я  абсолютно  здесь

 поддерживаю  всех  депутатов.  Сегодня  в Комиссии по

 социальной  политике  будет  рассматриваться  закон о

 социальном  страховании,  и  там все моменты контроля

 будут отрегулированы согласно того закона, но сегодня

 давать на расходования средств в бюджет нельзя.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.   Юрій   Григорович,   не  сприйміть  за

 коментар, Ви там були там трошки неточні. мова іде не

 про  відсутність  контроля,  а  мова  іде про те, щоб

 з'єднати  бюджет.....  ну, отак от... він проти того,

 щоб з'єднувати бюджет і Фонд соціального стракування.

 Квятковський, прошу.

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ. Прошу передати слово Соболєву.

 

      ГОЛОВА. Соболєв.

 

      СОБОЛЄВ. Запоріжжя, депутатська група "Реформи".

 

      Я  хотів  би  уточнити  колегу Донченко. Нажаль,

 насьогодніФонд    соціального    страхування   не   є

 державним,  я  це  хочу підкреслити. І подивіться всі

 нормативні  документи.  На  сьогодні  Фонд соціалного

 страхування,  в  який відрахування ідуть, і це Микола

 Янович  підтвердить,  так само, як ідуть відрахування

 по податках -це обов'язкові платежі -не є держєавним.

      Саме  тому,  я  хотів  би підтримати не в такому

 вигляді  ппоправку  Фракції Народного Руху України, а

 саме   поправку   про   створення   Державного  фонду

 соціального  страхування.  Те,  що стосується порядку

 контролю за цим фондом і порядку використання коштів,

 це  є дуже важливим, томцу я підтримую пропозицію про

 включення Фонду соціального страхування в бюджет, але

 саме  у  вигляді,  як державного фонду. Але для цього

 Уряд  повинен  подати  поправки про переведення цього

 фонду  із  того  вигляду  в  якому він зараз є саме в

 Державний фонд соціального страхування, оскільки це є

 обов'язкові  платежі,  незалежно  від  того,  чи є ми

 членами   профспілки   чи   ні,  всім  нам  надаються

 лікарняні,  надаються  виплати  по уходу за дитиною і

 так  далі  і  так  далі,  тому  це є дуже принциповий

 момент.

      Мені  б  хотілось почути, до речі, думку Уряду з

 цього приводу.

 

       ГОЛОВА.  Шаланський,  а потім думка Уряду. Уряд

 підтрумає  вашу  пропозицію, будь ласка.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ.   Я прошу передати  слово Говоруну.

 

      ГОВОРУН.

      Шановні  народні  депутати! Я підтримую позицію,

 яка висловлена депутатом Донченко. Дякую за увагу.

 

       ГОЛОВА.  Яким  депутатом?  А,  Донченко.  Євген

 Кирилович,  підтримуєте.

      Буздуган,  оскільки  це  його комісії стосується

 повністю.

 

      БУЗДУГАН.

      Шановні  колеги,  є  багато  зауважень  до Фонду

 Соціального страхування, зараз більшість не знає, йде

 така неоголошена війна між декількома фондами.

      Але  я  хочу  сказати:  до  цих пір всім справно

 виплачуються  лікарняні,  до  цих  пір  проблем з цим

 фондом  не  було.  Забрали пенсійний фонд у бюджету -

 зразу  виникнуть  проблеми.  Ви  хочете створити те ж

 саме?  Не робіть дурниць.

 

      АЗАРОВ.

       Я позволю  себе  ответить.

      Учитывая,  что  на  заседании комисси разгорелся

 тоже  спор не менее жаркий, чем здесь, я лично считаю

 как  председатель  бюджетной  Комисиии,  что передача

 этого  фонда  и создание державного фонда социального

 страхования   в   составе  Державного  бюджета  -это,

 уважаемый,  Юрий Алексеевич, лишняя головная боль для

 бюджета  и  для  Правительства.   Чтобы  вы  знали.

      Но в принципе, если депутаты проголосуют против,

 я не буду  возражать.

 

      ГОЛОВА.  Так, будь ласка, поправка 6 в редакциї,

 яка  запропонована  Комісією  про включення до складу

 Дрежавного бюджету кошти Держанвого фонду соціального

 страхування,  так  я  зрозумів  да?  Будь  ласка,  не

 підказуйте,  я  сказав  так,  як сказав Соболєв, будь

 ласка,  ставиться  на голосування.

 

      АЗАРОВ.   6   поправка,   про  Фонд  социального

 страхования.

 

      "За" - 183,  не прийнято.

 

      ГОЛОВА.  Не підтримується. Значить, виключається

 з цієї поправки. Ще яка поправка?

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Поправка аналогичного содержания

 номер 25. Ряд депутатов народных, в том числе депутат

 Квятковский,   выступали   за   то,  чтобы  исключить

 пенсионный фонд из состава Государственного бюджета.

 

      ГОЛОВА.  Який номер поправки?

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  25.  А прошу прощения, не 25, 18

 поправка. 18 поправка, сторинка номер 3.

 

      ГОЛОВА. Збільшити на 14 трильйонів з половиною...

 

      АЗАРОВ  М.  Я. Я прошу у депутатов прощения. Это

 поправка  стоит 25 сторока "надходження до пенсійного

 фонду   України".  Она  Квитковським  высказана  была

 вчера. Поэтому в таблицу естественно не попала.

 

      ГОЛОВА.  Ви скажіть який номер поправки?

 

      АЗАРОВ  М.  Я. Александр Александрович, ее здесь

 нет,  она  между 17 и 18, касается пенсионного фонда.

 Писменнных  предложений  в  комиссию не поступило, но

 вчера    народный    депутат   Квятковский   высказал

 возражение. Поэтому я об этом доложил сессии.

 

      ГОЛОВА.   Ви  наполягаєте  на  своїй  пропозиції

 Квятковський? Так.

 

      АЗАРОВ М.Я.  Голосуется по регламенту.

 

      ГОЛОВА.  Пропозиція  Квятковського  ставиться на

 голосування.  Ви  хочете  аргументацію,  будь  ласка,

 дайте слово Квятковському.

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ І.С.

 

      Ми  весь  час  ці  проблеми  розбираєм  на нашій

 фінансовій  комісії  і  просто бачимо, коли починаємо

 розкручувати  куди  і  коли  пішли  гроші  на виплату

 пенсій,  то  до  адресатів, тобто до пенсіонерів вони

 попадають  десь  через  3-4  місяці.  І саме тому, що

 пенсійний фонд включається в Державний бюджет.

 

      ГОЛОВА. Через 5 рук. Я кажу через 5 рук. Так от,

 ви пропонуєте, що виключити?

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ  І.  С.  Тому я пропоную підтримати

 мою поправку.

 

      АЗАРОВ. Значит,  я хочу вот только несколько слов

 сказать, уважаемые народные депутаты.

      Пенсионный   фонд,   точно   также  как  и  фонд

 соцтраха,  он  в  состав бюджета включен по доходам и

 расходам  абсолютно  одинаково.  То  есть, кроме как,

 действительно,   головной   боли   в   виде   дотаций

 Пенсионному фонду из бюджета, так, он не дает.

      Теперь  что  касается...  Ну я попрошу внимания.

 Что  касается замечаний уважаемого народного дерутата

 Квятковского.  Значит,  контрольная группа Комиссии з

 пытань  бюджета  детально изучила расходование средст

 Пенсионного  фонда  за  6 месяцев прошлого года 1995.

 Там  действительно  выявлено очень большое количество

 нарушений.  Но  смею  вас  уверить,  что  если мы его

 исключим  из  состава  бюджета, нарушений, количество

 нарушений только увеличится.

 

      ГОЛОВА. Петро Кузьмич, сідайте, так не зручно.

 

      ГЕРМАНЧУК.    Шановні  народні  депутати! Діло в

 том,  що  Пенсійний  фонд  не має... Він у нас іде по

 обліку  абсолютно  окремою строчкою, абсолютно окрема

 організації   -Пенсійний   фонд,  як  юридична  особа

 займається  забезпеченням фінансових виплат пенсії. І

 бюджет  в  карман  Пенсійного  фонду  ніколи  не може

 залізти,  тому  що  це окремий рахунок в центральному

 банку, і ці рахунки є аж до обласної ланки. Тому... Я

 розумію.  Як  для  мене, як для Міністра фінансів, до

 речі,  якщо  ви  виведете Пенсійний фонд з Державного

 бюджету,  то  практично Державний бюджет не несе тоді

 відповідальності  за несвоєчасну виплату пенсій. Тому

 вирішуйте.

 

      АЗАРОВ   М.  Я.  Давайте  голосовать,  Александр

 Александрович.

 

      ГОЛОВА.   Таким   чином...   Можна   ставити  на

 голосування?

 

      АЗАРОВ М.Я. Поправку Квятковского...

 

      ГОЛОВА.  Ну,  спеціалісти  давайте ще. Не будете

 заперечувати,  якщо  Донченко  візьме,  він  знає  цю

 проблему. Будь ласка.

 

      ДОНЧЕНКО

      Донченко, фракция коммунистов.

      Я  бы  не согласился сейчас с министром финансов

 по  одной  простой  причине.  Если вы возьмете второй

 додаток  и  посмотрите  в первом чтении, что нам было

 представлено  депутатм бюджет, то вы увидете, что да,

 действительно,  выдатки Пенсионного фонда написано (я

 называл  эту цифру) 730 триллионов. Но переворачиваем

 на другую страничку и смотрим, "... з них видатки для

 запровадження     окремим     групам...    до    межі

 малозабезпечених".  А  это уже называется втручання в

 дияльнисть  пенсионного  фонда.  Когда мы им говорим,

 что вы столько соберете, а отсюда дайте до межи. А не

 государство  гарантирует  межу. Это уже не держава, а

 это уже гарантирует пенсионный фонд.

      Поэтому, я просил бы, или 120 триллионов отдайте

 с державного бюджета, и оставьте как оно есть, или же

 тогда,  давайте  выводить  отдельной  строчкой  и  не

 залазить его расходами. Спасибо!

 

      АЗАРОВ.       Ну то решение, которое мы приняли,

 позавчера,  оно  потребует  дополнительных  вытрат из

 бюджета,   если   пенсионный  фонд  будет  в  составе

 бюджета.  Если  же пенсионный фонд не будет в составе

 бюджета,  то  эти  вытраты должен понести на себя сам

 пенсионный  фонд,  за  счет  увеличения  видрахувань.

 Поэтому,  уважаемый  товарищ  Донченко, немножечко вы

 тут неправы.

      Александр Александрович, давайте.

 

      ГОЛОВА. Спокійно, ненервуйте.

 

      АЗАРОВ.         Давайте   проголосуем   поправку

 Квятковского.

 

      ГОЛОВА.  Квятковський наполягав, щоб вилучити цю

 статтю,   так?   Залишити?  То  навіщо  ви  піднімали

 питання, вона і залишена була.

 

      АЗАРОВ. Он  поднял   исключить,   я   так   понял

 Квятковского.

 

      ГОЛОВА.  Є  така приказка "не викликайте вовка з

 лісу", Микола Янович. Ви, якби промовчали, було б все

 так. А тепер будемо голосувати.

      Тому,  я  змушений  тепер ставити на голосування

 поправку,   не  поправку,  а  рядок  25  порівняльної

 таблиці   "Пенсійний  фонд  України"  730  трильйонів

 включається до бюджету, так. Пропозиції про те...

 

      АЗАРОВ. Нет,  Александр Александрович, пропозиции

 бюджетной  комисси  нет   по   этому   вопросу,   есть

 предложение народного депутата Квятковского,  его надо

 поставить на голосование.  А раз он снял,  значит идет

 дальше. Если он снял, идем дальше, такая процедура. Не

 снял,   давайте    значит    голосовать    предложение

 Квятковского.

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилинку,  я  не  можу голосувати

 зняти,  я  можу  ставити  на  голосувати  затвердити.

 Тобто, включити.

      Так у вас же записано тут, вже готові цифри.

 

      АЗАРОВ. Поправки  у нас нет,  поэтому мы начали с

 того,  что сбились. Она находится между 17, 18. Устная

 поправка, которая вчера была высказана.

 

      ГОЛОВА. Ще раз Буздугану слово, це його питання.

              Спокійно!

 

      БУЗДУГАН Ю.О. Дякую.

       Шановні  колеги, я звертаю вашу увагу, що зараз

 Пенсійний   фонд,   так   чи   інакше,  включений  до

 Державного   бюджету.  Я  не  розумію,  чому  депутат

 Квятковський   вніс   свою  пропозицію:  вона  і  так

 реалізована.

      Я  хочу  сказати.  Я,  не  тільки  я,  вся  наша

 комісія, є прихильниками вилучення Пенсійного фонду з

 Державного  бюджету.  Петро  Кузьмич,  мабуть, забув,

 скільки мільярдів доларів вони викачали в 1994 році з

 Пенсійного фонду. Да, мільярдів доларів.

      В  1995  році,  да,  Державний  бюджет допомагав

 Пенсійному   фонду,   але,   в  той  же  час,  давали

 звільнення  від  відрахувань  в  Пенсійний фонд. І ці

 звільнення  були  більші,  ніж  та допомога, яка була

 Пенсійному фонду.

      Тому,  не  треба  говорити,  що  якось допомагав

 бюджет  Пенсійному  фонду.  В  цьому році ми все одно

 нічого  не  зробимо,  хай  буде  так,  як  є.  Але  в

 резолюції,  ка  була  подана комісією Суслова йдеться

 про  вилучення  Пенсійного  фонду в наступному році з

 Державного  бюджету.  Я це підтримую. А поки давайте:

 хай буде, як є.

 

      ГОЛОВА.  Є  пропозиція  така: оскільки Комісія з

 питань  соціальної  політики,  зважаючи на ту реальну

 практику,  що  є  внас сьогодні, вважаю, що можна так

 залишити,  але передбачити в інших законодавчих актах

 про  те,  щоб  наступного  року  цієї помилки не було

 допущено, не голосувати цю поправку зараз.

      Можна так іти? Приймається.

 

      АЗАРОВ М. Я. Следующая поправка, которая вызвала

 принципиальное    возражение    у   многих   народных

 депутатов.  24-ая поправка, страница ь 4. Ну, не было

 по  20-ой.  Комиссия  видхилила  это предложение, она

 перенесла...

      Уважаемый    народный    депутат   Анисимов,   в

 соответствии   с   Регламентом  голосуются  поправки,

 предложенные,  одобренные  Бюджетной  комиссией. Ваша

 поправка  в части снятия полтора триллиона превышения

 фонда  споживания, мы сняли это с Державного бюджета.

 Поэтому, она удовлетворена. Что голосовать-то?

 

      ГОЛОВА. Анісімов.

 

      АНІСІМОВ Л.О.

      (178, город Запорожье, Анисимов)

      Я  неоднократно  выступал  в этом зале и еще раз

 обращаюсь  к  премьер-министру, который сидит в ложе.

 725  постановление  заморозило заработную плату, если

 сегодня  посмотрим по отраслям, то заработная плата в

 машиностроительном   комплексе   и  другие,  не  буду

 перечислять,   даже   в   некоторых  металлургических

 предприятиях  составляет  9  миллионов  в среднем. Мы

 говорим  о  меже  6.  800 для неработающего человека.

 Поэтому,  даже вытупая Президент здесь сказал, что ни

 в  коем  случае нельзя тормозить, морозить заработную

 плату.

      Нарушен закон 19 статьи госпредприятий, поэтому,

 я прошу народных депутатов меня еще раз поддержать. я

 внес  конкретное  предложение  20 поправки: внескі до

 бюджету  суми  від  перевищення фонду споживання 1. 5

 трильйона    карбованців   вилучити.   Вы   написали:

 враховано,  а  ниже  пишите,  что эту сумму все равно

 будуть  изымать,  но  только  не в бюджет государства

 перечислять,  а будут перечислять в местный бюджет. А

 какая  разниза  хозрасчетному  подразделению  куда ее

 перечислять,  по  большому  счету,  она излучается из

 прибыли 30 процентов фонда потредления. Поэтому прошу

 народных депутатов меня в этом плане поддержать.

 

      АЗАРОВ .

 

      Леонид   Александрович,  прибыли  получили  наши

 промышленные предприятия 1 квадриллион 30 триллионов.

 Полтора   триллиона   от   одного   квадриллиона   30

 составляет, ну, если посчитать 5 сотых процента. Если

 это  такая  большая  сумма,  давайте проголосуем вашу

 поправку, я вас поддерживаю.

 

      ГОЛОВА.   Микола   Янович,   в  сумі,  справа  в

 принципі,   бо   тут   закладається  обмеження  фонду

 споживання.

      Правильно. Тому

      (Шум у залі)

 

      МАРЧУК.

 

      Олександре   Олександровичу,  я  хотів  би  дати

 пояснення,  а  то  не  зовсім  депутат Анісімов точно

 сказав.  720 постанова не заморозила зарплату, а вона

 прив'язала  фонд споживання до обсягів виробництва по

 результатах господарської діяльності, а не заморозила

 зарплату. У нас немало фактів, коли зменшується обсяг

 виробництва,  а фонд споживання збільшується, ось рпо

 що  йде  мова.  При  збільшенні  виробництва обмежень

 потім ніяких немає.

 

      АНІСІМОВ.    Евгений Кириллович, я говорю вам, а

 потом   говорю  всем  народным  депутатам:  те  люди,

 которые     рекомендовали     вам    подписать    725

 постановление,   вас   обманули.   Мы   сегодня   уже

 констатируем,   что   в   январе   месяце  идет  спад

 производства,   о  чем  говорил  Мороз,  Председатель

 Верховного  Совета, к какому производству в кризисном

 отношении  можно  было  привязать? А вторая норма? На

 процент  инфляции  заложено  в  постановлении  только

 давать  помощь,  но  0, 8. Разве можно прикрыть, если

 сегодня  неплатежей,  и  отсутствие,  будем говорить,

 денег  у  людей,  будем говорить, морозить заработную

 плату?  Это  же  невозможно! Как можно на сегодняшний

 день это сделать?

      Поэтому  я  еще раз настаиваю, ведь эта норма не

 потому,  что  полтора  триллиона, как говорит Николай

 Янович,  а  она  дает  право  Правительству выпустить

 следующее  постановление,  и, может быть, внести туда

 не  30,  а  80%  за превышение фонда потребления. Это

 просто    норма.   Потому   что   мои   обращения   к

 Правительству,  к  прокурору  были  ссылкой  на одно:

 Правительство   поступило  правильно,  потому  что  в

 бюджете  1995  года  статьи 2 пункта 8 было записано:

 "Разрешить     Правительству     регулировать    фонд

 потребления".  Вот  и  все. Вот поэтому принцип, елси

 она  останется здесь, она будет как норма, на которую

 будет  ссылаться  Правительство и под любым предлогом

 морозить  заработную  плату,  что  сегодня  в кризисе

 недопустимо.

 

       ГОЛОВА.   Шановни   депутаты,   перед  тым,  як

 поставыты  на голосування, може ми згодимось на такий

 варіант:  якщо  Уряд  вважатиме  потрібним прив'язати

 заробітну  прату  до  інших  показників  ефективності

 виробництва,  він  внесе нам проект закону, і ми його

 приймемо.

      А  зараз,  щоб  не  було посягань на фонд оплати

 праці   і   фонд   споживання,   давайте  підтримаємо

 пропозицію   Анісімова,   проголосуємо   не  так,  як

 пропонує   Комісія,  вилучити  з  доходів  Державного

 бюджету, а в бюджеті на 1996 рік вилучити: "Внески до

 бюджетних   сум  і  перевищенян  фонду  споживання  з

 півтора  трильойни".  Тому  що для бюджету це ніщо, а

 для  закону,  для  фонду і в цілому це відкритий шлях

 для його обмеження. Тому я прошу пропозицію Анісімова

 проголосувати.

      Ставлю на голосування.  Азаров не заперечує.

 

      "За" -  204,  не  прийнято.

 

      Ну, ще раз на голосування як виняток.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Александр  Александрович, дается

 поручение     Уряду,    правительству.    Но    пусть

 правительство  нам ко второму чтению предложит другую

 редакцию этой статьи.

 

      ГОЛОВА.   Я   зрозумів.   Микола   Янович,   теж

 наполягає,   як   виняток,   будь  ласка.  Ставлю  на

 голосування.

 

      "За" - 203, не  прийнято.

 

      Я  прошу депутатів, 15 хвилин можете перекурить.

 Але  15  хвилин  і  заходьте до залу одразу. Тих, хто

 взяв  квітки, я попереджаю, 48 чоловік, реєстраці я в

 режимі  поіменного  голосування  буде проведена після

 розгляду бюджету.

     

               П І С Л Я   П Е Р Е Р В И

 

      ГОЛОВА. Я прошу уваги. Займіть свої місця, перед

 тим,  як  ми  продовжимо роботу, я  скористаюся  цією

 паузою, яка викликана  технічними  причинами. Але тим

 часом   виконаю   регламентну   норму,   оголошу  про

 створення   нової   депутатської   групи  "Соціально-

 ринковий  вибір",  в  яку  увійшло 31 депутат, очолює

 групу...  депутатську  групу народний депутат Щербань

 Володимир   Петрович,  заступниками  обрані  Новіков,

 Дмитренко, Анісімов, Ампілогов, Чоботирьов, Васильєв.

      Відовідно до Регламенту оголошую: группа вступає

 в  свої  права.  Тут  створилася  проблеми для  інших

 деяких  фракцій, відповідно до Регламенту у вас є час

 вирішити ці проблеми, будь  ласка.

      Список вам?

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Я   прошу  списки...  Секретаріату  розповсюдьте

 серед депутатів, будь ласка.

 

      АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты!

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, увага!

 

      АЗАРОВ  М.  Я. Значит, в перерыве ко мне подошло

 ряд   народных  депутатов  в  плате  поправки  20  об

 исключении  взносов  до  бюджета  сумм от перевыщення

 фонда споживання 1, 5 триллиона. нам не хватило всего

 там  2  голоса,  по-моему,  чтобы переголосовать. Для

 бюджета   эти   1, 5   триллиона  значения,  конечно,

 особенного    не   имеют,   безусловно.   Поэтому   я

 поддерживаю    этих    народных    депутатов,   прошу

 переголосовать, Александр Александрович.

 

      ГОЛОВА. Ви зрозуміли? Мова йде про те, що Микола

 Янович,  я так почув, він підтримує Анісімова Леоніда

 Олександровича   і  просить  іще  раз  переголосувати

 поправку  Анісімова про те, щоб в слові, яке пропонує

 враховане  від  комісії  з доходів Державного бюджету

 виключити   і   так  дальше.  Проголосувати  поправку

 Анісімова:  у  бюджеті  на  1996  рік вилучити перший

 пункт  "внески  до  бюджету сум від перевищення фонду

 споживання 1,5 трільйона карбованців". Ясно.

      Зрозуміло?   Я   ставлю   на   голосування.   За

 наполяганням  доповідача  я  зобов'язаний  це робити.

 Голосуйте .............

 

      "За" - 153, не  прийнято.

 

      Ну  це  причина  вже технічна, а не суттєва, я б

 сказав  так. Давайте віднесемо це до другого читання,

 там буде видно. Я думаю, що буде враховано.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Я  думаю, что комиссия бюджетная

 поддержить это предложение.........

 

      ГОЛОВА.  Наступна  поправка,  будь ласка, Микола

 Янович.

 

      АЗАРОВ М. Я. Следующая поправка, которая вызвала

 очень  серьезные  возражения  народных депутатов, это

 поправка   24:"Передбачить   окремій  рядок  видатків

 Національного  банку  України  в  сумме  23 миллиарда

 карбованце".   Значит,  если  мы  сейчас  снимем  эту

 статью  соответственно  с доходов Державного бюджета,

 снимется   соответствующая  статья,  станется  только

 привышение доходов от расхода Национального банка.

      Позиция   комиссии,   номер   24,   страница   4

 "передбачити окремо рядок видатки Національного банку

 України  в розмірі 23 трильйони карбованців". Если мы

 сейчас  исключаем,  то  соответственно  исключается и

 статья в доходной статье бюджета. И в доходной статье

 бюджета   останется  только  привышение  доходов  над

 расходами Национального банка.

      Я    выслушал   много   замечаний   в   процессе

 обсуждения,  и  я  считаю,  чтобы не вызывать больших

 споров  вокруг  всего комплекса проблем, связанного с

 бюджетом,  считаю необходимым, скажем, исключить, а в

 дальнейшем  будем  думать  над  этим.  Так что, из-за

 того,  для того, чтобы компромисс был достигнут, то я

 предлагаю исключить.

 

      ГОЛОВА.  Якщо  це  так,  то  ви можете її просто

 викреслити рукою і не треба її голосувати. Так чи ні?

 

      АЗАРОВ. Ну  если  у депутатов нет возражений,  то

 так.

 

      ГОЛОВА.  Та  комісія  знімає, значить голосувати

 непотрібно.   А  він  вчора  обговорював  в  комісії,

 вирішили  так.  Я  ж  про  що  кажу, він виступав від

 комісії. Дякую!

      Ідемо   далі.  Але,  тоді  в  іншій  статті  теж

 зніміть.

 

      АЗАРОВ.  Уважаемые  народные  депутаты! Согласно

 регламента,  комиссия  имеет  право снять поправки из

 текста,  предложенного  перечня  поправок.  Следующая

 поправка   касается   ПТУ.  Она  36,  она  еще  в  38

 содержиться.    Это    поправка   касается   передачи

 финансироания  ПТУ  на  средства мисцевых бюджетов. Я

 тоже думаю, что это вызвало все. Мы ее снимаем.

 

       ГОЛОВА.   Знімається,  залишається  в  Дежавному

 бюджеті.  Це  я  кажу  на  радіо,  щоб не хвилювалися

 директори  профтехучилищ.  Ці  витрати відносяться на

 централізований бюджет, так що ніхто в вас не забирає

 ніяких приміщень і т.п.

       Будь ласка.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Точно  так же комиссия снимает с

 поправки  40-ой  (это,  кстати, не наша поправка) все

 общественные организации.

 

      ГОЛОВА. Так, далі.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Выступал председатель Комиссии з

 пытань  транспорта,  а  также  народный депутат Крук,

 который   высказывал   предложение   о   том,   чтобы

 навигацию,  гидрографию  та  поправки...  ее тут нет,

 поскольку  это  с выступлений. Ее нет, уважаемый Петр

 Васильевич, этой поправки, но я должен сказать сессии

 о  том,  что  есть  предложение, оно аргументировано:

 сохранить финансирование навигации, гидрографии через

 Министерство  транспорта. Комиссия пидтрымуе, поэтому

 нет необходимости голосовать это.

      Поправка ь 90. Комиссия добавляет к поправке 18-

 ой (а, мы еще не дошли, прошу прощения, статья 18)

      Поправка  90.  Значит,  тут  поправка Комиссии з

 пытань  обороны,  державної безпеки, Комісії з питань

 фінансів і банківської діяльності. Значит, собственно

 говоря,   есть   такая   формулировка:   рекомендация

 Комиссии  з  пытань  бюджета. "Передбачити в місцевих

 бюджетах   фінансування   продовольства  та  речового

 майна,  що  дасть  можливість  покращити  продовольче

 забезпечення".

      Речь идет о том, что 24 триллиона...

 

      ГОЛОВА. Будьте уважні: важлива дуже норма!

 

      АЗАРОВ  М. Я.... которые наша армия расходует на

 приобретение  продовольствия  в  порядке эксперимента

 сосредоточить  с  передачей соответствующих доходов в

 местных  бюджетах.  Эта  норма  сейчас изложена таким

 образом,     чтобы     Кабинет    Министров    зделал

 соответствующие   рассчеты   и   ко   второму  чтению

 представил нам эту норму для окончательного решения.

      Поскольку   она  вызывает  споры:  одни  за  эту

 поправку,  другие  -против,  я  думаю,  что сессия не

 будет  и  не  должна  выступать против порученческого

 характера   этого   пункта.  Ну,  если  это  вызывает

 возражения, давайте

 

      ГОЛОВА.   Микола   Янович,   шановні   депутати,

 керівники   ряду   областей  звернулися  з  проханням

 підтримати   цю  пропозицію.  Оскільки  сьогодні  всі

 видатки  закріплюються  за  центральним  бюджетом,  а

 можна   з   меншими   втратами  з  місцевих  ресурсів

 забезпечити   її   в   кращому   обсязі,  забезпечити

 військові   частини   там   харчуванням,   тощо,   то

 прикріпленням  до  на  місцеві  бюджети цих витрат не

 зайве  було  б  там,  де є для цього можливість. Я ще

 раз,  я  кажу  про  те, з чим я говорив, з Шаповалом,

 наприклад,  Петром  Дмитровичем  і  з іншими головами

 обласних рад. Вони наполягають на тому, все вигідніше

 для  місцевих  бюджетів,  і  вигідніше для військових

 частин.  Тим  більше,  давайте  пригадаємо  попередні

 часи,  хіба створення запасів, наприклад, для кінноти

 було централізоване? Були інтендантські служби, бо це

 ж  не  можна  було скирту тягнуть за дивізією кінною,

 так же? Кавалеріською.

 

      АЗАРОВ.

 

      Комиссия просит поддержать такую редакцию, такой

 порученческий  пункт,  имея в виду,  что  5  областей

 (такие, как:   Львовская,   Донецкая,   Черніговская,

 Сумская,  Полтавская)  выразили  готовность  взять на

 себя   эти   расходы,   если  им  в  доходах  оставят

 соответствующие  доходы. Этот, это предложение носит,

 еще  раз подчеркиваю, порученческий характер Кабинета

 Министров     ко     второму    чтению    представить

 соответствующую норму.

 

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      АЗАРОВ  М.  Я. В какой области? Ну, Винницу... в

 Виннице мы не будем этого делать.

      Можно   написать:   в   порядке  эксперимента  в

 некоторых областях Украины.

       Это  Кабинет  Министров,  Министерство  обороны

 вместе с администрацией определятся, в каких областях

 это можно сделать.

 

      ГОЛОВА.   Можна   записати  так:  передбачити  в

 місцевих   бюджетах  фінансування  частини  областей,

 фінансування  продовольства  та  речового  майна,  що

 дасть      можливість      покращити      продовольче

 забезпечення....

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Не  можна?  Микола Янович, давайте тоді вилучимо

 це все питання із переліку.

 

      АЗАРОВ М.Я.  Я не знаю, почему...     абсолютно

 разумная  норма  в виде поручения народным депутатам,

 она   отрабатывалась   на  2  заседаниях  комиссии  с

 участием    представныков    Министерства    обороны,

 областей. Почему  мы должны вот так, импровизировано?

 Потому, что  кто  то вот сейчас из народных депутатов

 думает,  что  это  не  так,  я  вам могу разложить по

 каждой   области  какая  это  сумма,  как  она  будет

 обеспечена.  И  мы это даем в виде поручения Кабинета

 Министров.

 

      ГОЛОВА.  Ну,  давайте 2-м генералам слово даємо.

 Самофалов,   Пилипчук...   Будь   ласка,  запішіться,

 запішіться. Самофалов найголоснше кричав і перший, то

 він візьме перший слово, а потім побачемо. Запішіться

 хто  хоче.  Спокійно.  Ну,  не  нервуйте.  Ще поки-що

 нікому  нічого не віддали. Тим більше не дуже єсть що

 давать.  Вітренко,  ви  будете  "за"  чи "проти" цієї

 норми?  Вона  буде  "за".  Олійник,  "за" чи "проти"?

 Будете   "за"   чи   "проти"?   Буде   "проти".  так.

 Марковська?  -"проти", а Філіпчук? "За" чи "проти"? -

 "Проти" -значить, не будете мать слова. Немировський,

 "за"  чи "проти"? Не буде слова вже. Юхимчук? "Проти"

 теж.  Кто  ще  "за"  із  тех,  що названі, я дивлюся.

 Самофалов "за", так.

      Таким  чином,  вітренко,  будь ласка. вітренко і

 Самофалов "за", Олійник і Марковська "проти". Ласкаво

 прошу.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

 

      Олександр  Олександрович, в зв'язку з тим, що Ви

 так  хворобливо  реагуєте  на  мої  виступи,  я прошу

 передати  слово народному депутату  Чернявському.

 

      ГОЛОВА.  Це  ж  тільки люб'язно, ну, що Ви? Будь

 ласка... Чернявський.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.

 

      Дякую.   Шановні   колеги,   шановний  Олександр

 Олександрович,   наша   Сумська  депутація  разом  із

 адміністрацією  області  це  питання  обговорювали  в

 комісії,  і  ми погоджуємось на це. Але я просив би і

 уряд,  і комісію при розгляді цьогопитання делегувати

 відповідну  частину  бюджету для забезпечення, щоб це

 не  перетворилося  на  продовольчий  налог  з  тих же

 колгоспів, радгоспів і так далі.

      А  в принципі  ми  підтримуємо  це.

 

       ГОЛОВА.   Олійник,   проти  , будь  ласка.

 

       ОЛІЙНИК. Б.І.

 

       Як принцип шефства, я за, але як вводити модель

 в  принципі, це чи не поворот до територіальних армій

 20-х  років.

      Тому  тут єсть  якась  ситуація.

 

       ГОЛОВА.  Так,  ясно.  Філіпчук,  ви проти, будь

 ласка.

 

      ФІЛІПЧУК.

      Я  хотів  би  сказати,  що  вчора ма в розмову з

 керівниками  з  Чернівецької  області  окремо,  і,  в

 принципі,  ми  готові  свою  армію  годувати, але хай

 держава  знає,  що  треба  в централізованому порядку

 забезпечити  фінансування  харчування,  а  той  кусок

 масла  і  хліба білого, то ми в додачу будемо давати,

 але  ніяким чином не йти на сегрегативні підходи щодо

 такої   верьйозної   структури,  як  армія.  Тому  що

 політичні  емоції,  вони  дуже  можуть  нам коштувати

 дорого на    перспективу.

      Дякую.

 

       ГОЛОВА.  Це  ж  ви  майте на увазі, що в деяких

 областях це можна, вигідніше для деяких областей. Але

 в   принципі   це   наслідок  того,  що  не  треба  в

 держбюджеті  закладати  кошти  на  закупівлю  зерна і

 всього   іншого,   бо,  мов,  самі  розберуться.  Оце

 виходить  боком потім, нема з чого, нема чим годувати

 свою армію. А є закономірність: не годуєш свою, будеш

 годувать   чужу.

      Будь ласка,  Самофалов.

 

      САМОФАЛОВ.

      Александр Александрович, я в этот раз не кричал,

 но  надо  было  кричать,  потому  что  я председатель

 подкомиссии  по  военному  бюджету.

 

       ГОЛОВА.   Тоді  ясно, приймається.

 

      САМОФАЛОВ.

       Уважаемые  коллеги,  в этом зале не звучали две

 цифры, я их назову: в прошлом году расходу на оборону

 составили  1,  8% от валового внутреннего продукта, в

 этом  году  1, 9. То есть, есть увеличение. Вот в той

 ситуации,   которой   мы   сейчас   ищем   выходы  по

 пенсионерам,   врачам,   учителям,   это  явление  не

 нормальное.

      В  то  же  время  я  вижу  и  считаю, что армия,

 которая    получает   8   процентов   от   потребного

 финансирования  -это  на  сегодня не армия. Я опускаю

 примеры с воспитанием солдат. У меня сегодня есть все

 расчеты по каждой области, кому что нужно.

      Я   считаю,   что  надо  поддержать  предложение

 комиссии.   Почему?  Потому  что сегодня единственная

 возможность   чуть-чуть   поддержать  армию  теми  24

 триллионами,  которые  заложенны здесь. Другого у нас

 пути, вы видели, сегодня  просто нет.

      Поэтому   я   предложил   бы   проголосовать   и

 Правительство     с    Министерством    (...........)

 просчитает   и   доложит   ко   второму  чтению  свое

 окончательное предложение.

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміло.  Хвилиночку.  Хто за те, щоб

 норму  від  комісії  передбачити  у  проекті бюджету,

 ставлю на голосування.

 

      "За" -  97,  не  прийнято.

 

      Не підтримується норма, явно не підтримується.

      Я  прошу  фракцію "Реформи" засідання провести у

 перерву.  Будь  ласка,  сядьте  на місця. Я прошу вас

 сядьте на місця.

 

      АЗАРОВ. Уважаемые народные депутаты, кончено я не

 успел  сказать  слово.  Мы   иногда   руководствуемся,

 конечно,  и  я  прекрасно  понимаю  так  же  как  и вы

 необходимость централизованного финансирования армии.

      Но  мы  ее  так, к сожалению, плохо финансируем,

 что  мы  пытаемся  найти  какие-то  подходы,  которые

 смогли    бы реально     улучшить     прежде    всего

 продовольственное  обеспечение  наших  войск. Поэтому

 раз проголосовали, то проголосовали.

      Следующая поправка номер 11, высказывал народный

 депутат Ростислав Чапюк по поводу...

 

      ГОЛОВА.  Степанов,  оскільки  вас  3  в залі, то

 ви...  то  не  знають  виборці  кого це я критикую. Я

 прошу тихіше.

 

      АЗАРОВ. Предложение    комиссии     предусмотреть

 резервный   фонд   Президенета   України   в  сумме  2

 триллиона.  Поправка  номер  111,  страница   19.   Он

 предлагал  исключить это из перечня поправок бюджетной

 комисссии.  Ну,  я  уже  высказывал   аргументацию   в

 докладе, если депутаты не поддерживают это, значит, мы

 исключим эти 2 триллиона и оставим их в резервом фонде

 Кабинета Министров.

 

      ГОЛОВА.  Є заперечення в когось?

 

      АЗАРОВ М.Я. 111, страница 19.

 

      ГОЛОВА. Та ні, 119 поправка, сторінка ...

 

      АЗАРОВ М.Я. 111 поправка, страница 19.

 

      ГОЛОВА. Тобто, Комісія з питань бюджету пропонує

 зменшити  на  30  трильйонів  резервний фонд Кабінету

 Міністрів  та  передбачита резервний фонд Президента.

 Ну  це  ж подивіться, ви ж не про те говорите. Микола

 Янович.

 

      АЗАРОВ  М. Я. Я говорю абсолютно про то. На счет

 сокращения резервного фонда все абсолютно комиссии (у

 их нас 29 предложений): сократить резервный фонд.

      Кроме     того,    есть    письмо    подписанное

 председателем     Кабинета     Министров     Евгением

 Кирилловичем  Марчуком,  в  котором  он  согласился с

 уменьшением   на   30   триллионов  резервного  фонда

 Кабинета     Министров.     Однако,     в    процессе

 рассмотрения...

 

      ГОЛОВА.  Микола  Янович,  я  прошу ще раз уваги.

 Бандурко   і   Дем'ян,   не   невже   ви   не  можете

 наговоритись, ви вже два роки сидите там поряд?

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Будь ласка.

 

      АЗАРОВ   М.   Я.   Вместе   с  тем,  в  процессе

 рассмотрения  этого  вопроса  на бюджетной комиссии с

 участием руководителей Администрации Президента и так

 далее,  Министерства финансов, Минэкономики, когда мы

 рассматривали  те  вытраты,  которые производились по

 указанию Президента, мы посчитали необходимым, чтоб у

 Президента  был  резервный  фонд,  которым  он бы мог

 распоряжаться  в  течении  года в составе бюджета. То

 есть, который был бы подконтрольным и так дале, и так

 далее.

      Если у депутатов (я даже не хочу аргументировать

 по  этому...) есть другие мнения, давайте мы поставим

 на  голосование.  Нет? Мы исключаем 2 триллиона и все

 дела.

 

      ГОЛОВА. Я прошу уваги, спокійно.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  И  добавляем  на  резервный фонд

 Кабмина.

 

      ГОЛОВА.   Микола  Янович,  ще  раз.  Ви  повинні

 лаконічніше   пояснювати   суть   питання.  Ніхто  не

 заперечує проти зменшення на 30 мільярдів карбованців

 резевний фонд Кабінету Міністрів. І Кабінет Міністрів

 це підтримує. Мова йшла вчора під час дискусії тільки

 про  те,  що  не потрібно створювати спеціальний фонд

 Президента,   тим   більше,  що  він  розроряджається

 резервним фондом за положенням.

 

      АЗАРОВ. Эта  норма  позволит все-таки узаконить и

 нормальное  расходование  средств  резервного   фонда,

 прежде всего, Кабинета Министров. Если этого кто-то не

 понимает, то я говорю это так.

 

      ГОЛОВА.  Так за що голосувати ви, Микола Янович,

 хочете?

 

      АЗАРОВ. За  резервный фонд Презиента Украины.  За

 выделение  в   составе   бюджета   отдельной   строкой

 "резервного  фонда Президента Украины".  Если депутаты

 сейчас голосованием не поддержат это.

 

      ГОЛОВА.   Зрозуміло.  Ставиться  на  голосування

 пропозиція   про  створення  резервного...,  я  прошу

 уваги,  ви  зараз  будете  питати,  за  що голосуємо.

 Віктор  Лаврентійович,  я прошу вас, розійдіться поки

 що. Опустіть руку, на кнопку ставте руку.

      Ставиться  на  голосування пропозиція, яка вчора

 дискутувалась,  Валентин Костянтинович, спокійно, про

 створення  резервного  фонду  Президента  в  обсязі 2

 трильйони крб. Ставлю на голосування цю пропозицію.

      Ви  з  цього  приводу?  От  зараз проголосуємо і

 висловитесь. Будь ласка!

     За - 100,  не  прийнято.

      Не підтримується ця пропозиція.

      Олексанр  Миколайович, ви хочете висловлюватись?

 Не хоче вже.

 

      АЗАРОВ. 113 на странице этой же самой 19.

 

      ГОЛОВА. Яка сторінка?

 

      АЗАРОВ. Страница   19,   порядковый   номер   152

 "Видатки   пенсійного   фонда"   мы   уже    с    вами

 проголосовали.

 

      ГОЛОВА. Так.

 

      АЗАРОВ. Мы  с  вами пенсионного фонда уже провели

 голосование.

 

      ГОЛОВА. Значить, перекидаємо далі. Спокійно!

      Микола Янович, наступна поправка.

 

      АЗАРОВ М. Я. Следующая поправка касается, ее нет

 в  тексте,  это  возникло  из  выступления  народного

 депутата    Гурова.    Добавка    к   статье   18-ой.

 Формулируется она следующим образом.

 

      ГОЛОВА. Сторінка яка?

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Сторінка  25, стаття 18, но она,

 статья эта, переходит и на страницу 26-ую.

      Так  вот,  добавить  после  "підприємство", идет

 перечисление:     авиационное,    ракетнокосмическое,

 судбобудивное   и   т.   д.,   -добавить  после  слов

 "(..........)  небезпечних виробництв...", после этих

 слов     продолжить     их:     "гірничо-металургійні

 підприємства,     де     зберігаються    відвали    і

 хвостосховища".

       Комиссия    поддерживает   эту   поправку,   ее

 голосовать не надо.

 

      ГОЛОВА.  Хто проти цієї... доповнення цього, хто

 проти,  будь ласка, візьміть слово. Хто проти.

      Магда,  будь ласка.

 

      МАГДА І.І.

 

      Шановні      колеги,     шановний     Олександре

 Олександровичу, шановні члени Уряду, введення цієї...

 Сьогодні    підприємства   металургійного   комплексу

 загрязняють своїми сховищами великі території. І якщо

 взять  ті території, за які говорить, ті заводи, які,

 про які говорить Гуров, так це велика кількість землі

 і їх потрібно відновлювати. Як можна зменшувати на це

 податки? Це перше.

      А  друге: ми тільки ж приймали недавно в першому

 читанні закон, і там є зовсім другі цифри.

 

      ГОЛОВА.    Микола    Янович,   ініціатори   цієї

 поправки...  через  пітори  тижні  ми  розглядаємо  в

 другому  читанні закон "Про плату за землю" Там можна

 врахувати цю норму.

      Елементарно? Ні, я не погоджуюся. Одну хвилинку,

 зараз.

      Микола Янович, прошу.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Ну,  почему комиссия... Комиссия

 довольно    детально    рассматривала.   Почему   мы,

 собственно   говоря,   не   внесли?   тоже  такие  же

 аргументы,  которые  высказывал  Магда  и  т.  д.

      Но,    вместе    с   тем,   уважаемые   коллеги,

 металлургический комплекс -это единственный комплекс,

 который  в  нашей стране еще работает более или менее

 надежно.  И  поэтому надо сделать все для, того чтобы

 этот  комплекс  не  ухудшил  показатели своей работы,

 поэтому мы и поддерживаем добавление вот этих вот.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги,  шановні  колеги, Іван

 Іванович, ви вже сказали правильний аргумент.

      (Шум у залі)

      Ну, якщо хочете, то можете.

 

      МАГДА.

 

      Дійсно,   може   потрібно   гірничому  комплексу

 оказати  помощь, але за счет плати за землю в містах.

 Там  дійсно  можливо,  а  за счет, за рахунок землі в

 селі  ніяк неможливо.

 

      ГОЛОВА. Це дещо не так. Гуров, будь ласка.

 

      ГУРОВ В. М. (Кривбасовський, 90, Гуров)

      Уважаемые   депутаты,   вопрос,   который  здесь

 поставили,  он  не  такой большой для того, чтобы мы,

 вот,  много  о  нем  говорили. Суть заключаетсяв том,

 что,  ну,  будем  говорить,  прошлое  наше,  допустим

 Кривбасс,  допустим Донбасс, десятки лет, десятки лет

 еще   не   было   никаких  законов  и  нас  депутатов

 складировала   история  этих........  хранилищ,  так?

 Теперь  мы  плотим  за  это  огромные деньги. Поэтому

 считаю  то,  что уже сделано и не по нашей вине, надо

 убрать.  Другое  дело то, что новое будет делаться от

 это  надо  железом,  нельзя  это  делать,  а  то, что

 случилось,  надо  пойти  на  уступки.  Другого просто

 выхода   нет,  потому  что  на  горнометаллургический

 комплекс  выделено всего 1 триллион на весь комплекс.

 А  то  вы говорите о курице и яичке, дойная корова, а

 когда  надо......  отдать  немножко  -все "против"...

 Поэтому   я   прошу   все-таки   здоровый   глузд   и

 проголосовать за эту небольшую поправочку!

 

      ГОЛОВА.   Я прошу уваги! Шановні колеги...

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Мы разбирались, уважаемый Михаил

 Васильевич...

 

      ГОЛОВА.  Микола  Янович,  комісія  підтримує  цю

 пропозицію. Навантаження на бюджет тут незначне.

 

      АЗАРОВ М.Я. Незначное абсолютно...

 

      ГОЛОВА....     але    збільшення    собівартості

 металургійної   продукції,   неконкурентність   її  і

 підрізання   експортного  потенціалу  від  того  буде

 великим.  А  причина...  ні,  а причина -в попередніх

 роках,     які     раніше...    ці    території    не

 оподатковувалися.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Тому   я  розумію,  що  "як  тимчасовов",  а  ми

 приймаємо  через  кілька  днів  Закон  про  плату  за

 землю - врахуємо на майюутнє ці питання...

 

      АЗАРОВ   М.   Я.   Абсолютно   верно,  Александр

 Александрович, я вас поддерживаю, эту позицуию...

 

      ГОЛОВА.  Тому, якщо немає заперечень, давайте ми

 не  будем  голосувати -записується просто і так... Це

 пропозиція від комісії, вона не відхиляється.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  140-я  поправка, которая вызвала

 серьезную критику....

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Так мы ее оставляем! Что голосовать?!..

 

      ГОЛОВА.   Ясно, так?

 

      АЗАРОВ М.Я. Страница 27-я...

 

      ГОЛОВА.  Сторінка?

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Сторинка  27-я, поправка 140-я -

 народных   депутатов   от   Днепропетровской  области

 (Гаманюу первый стоит та инши).

      Статью  24-ю я прошу очень внимательно прочитать

 ее   текст,   поскольку   внесено   такое  изменение:

 "Установити,  что  перерахунки  посадових  окладів  і

 розмірів  заробітної  плати  педагогічним,  медичним,

 науково-технічним    працівникам    та    працівникам

 культури..."  выьрасываем  слова "передбаченої діючим

 законодавством"        выбрасываем,       зачеркиваем

 "здійснюються  тільки  в  межах  затвердженого  Фонда

 оплати  праці"  добавляем  слова  "які розраховуються

 відпвідно до Статті 52 Закона України "Про освіту" та

 другими законодавчими актами".

      Я  думаю,  что данная компромисная формулировка,

 она задовольняет практически все предложения народнях

 депутатов.  И, если нет возражений, то голосование по

 ней проводить нет смысла...

 

      ГОЛОВА.  Ну,  я  ж  не  можу за всіми разом.... Я

 прошу.... вибачайте. Ну,  це не можливо....

 

      АЗАРОВ. Хорошо.... Следующее...

 

      ГОЛОВА. Я прошу уваги. Микола Янович....

 

      АЗАРОВ. Да...

 

      ГОЛОВА....   Так  що  Ви  пропонуєте?  Підтрмати

 пропозицію Гаманюка.

 

      АЗАРОВ.  Підтримать  як  пропозицію  Гаманюка, а

 также   Ниеколаенко   и  прочих  депутатов  народных,

 которые  внимательно меня сейчас слушали, добавить...

 И  все  согласились  -вот  подсказывают  мне добавить

 слова  "які  розраховуються відповідно до Статті 52".

 Ведь  смысл  этой  попраки  к  статье был в том, чтоб

 сохранить действие 52 статьи. Мы ее  сохраняем...

 

      ГОЛОВА.  Тобто  комбінація буде від того тексту,

 що ви даєте і того, що додає Гаманюк, так?

 

      АЗАРОВ. Да.

 

      ГОЛОВА. Немає заперечень...

 

      АЗАРОВ.... И сам автор поправки....

 

      ГОЛОВА. Віктор Іванович ...... Суслов...

 

      СУСЛОВ.

 

      Уважаемые   народные   депутаты,   ну,  если  мы

 сохраняем  52-ю  статью,  то  зачем  поправка? Я хочу

 обратить  внимание  еще раз, давайте не будем на ходу

 вносить  изменения  во  все  подряд законодательство.

 Налоговое  там  трудовое и прочее. У нас есть законы,

 которые  действуют,  давайте  работать на их основе и

 будем  обсуждать только то, что относиться к бюджету.

 Кстати,  пропущена  очень важная часть по внутреннему

 долгу, я бы просил к ней вернуться.

 

      ГОЛОВА.  Вернемося.  Ви замітьте собі, вернемося

 пізніше. Я ... Микола Янович?

 

      АЗАРОВ. Да.

 

      ГОЛОВА....... Гаманюк, дайте, будь ласка, слово.

 Ініціатор має  право...

 

      АЗАРОВ. Ну, это ж ппоправка его,поэтому он.

 

      ГАМАНЮК, 84 виборчий  округ.

 

      Ми  вчора  працювали з комісією, з деппутацією і

 внесли  цю  зміни  в раніше подану поправку і просвмо

 депутатів  підтримати  добавку,  що фонд оплати праці

 розраховується відповдіно до статті 52 Закону України

 "Про  освіту" і другими діючими законодавчими актами.

 Це  буде  справедливо.  Вона  сьогогдні  діє,  але  з

 розрахунку  того,  що ми вносили, вона як-то вроді би

 випадала.  Ми  підтримуємо  і  просимо  депутатів нас

 підтримати.

 

       ГОЛОВА.   Є хтось проти цього?

      Донченко.

 

      ДОНЧЕНКО.

      Александр   Александрович,   уважаемые  народные

 депутаты!

      Моя  поправка тоже касалась 24 статьи, когда шло

 обсуждение  этого вопроса, она, к сожалению, здесь не

 отображена,  но  я  предлагал  полностью исключить 24

 статью.  Потому  что  она,  то,  о чем говорил сейчас

 Виктор Иванович Суслов, она вмешивается в действующее

 законодательное  поле как Зкона "Про основи державної

 політики  в сфері науки, науково-технічної діяльності

 "  і  так  далее. То есть, там не толька овита, там и

 наука, там и  культура  и так  длаьше.

      Убрать    ее    -и    все.    Есть   действующее

 законодательное поле, почему мы влазим этим законом в

 действующее   законодательное   поле?   Исключить  24

 статью - и на   этом  конец.

 

      АЗАРОВ. Уважаемые   народные  депутаты,  еще  раз

 обращаю ваше внимание:  вы читайте то, что написано, а

 не  то,  что вам кажется.  Написано только одно в этой

 статье,  что   все   преесчеты   должностных   окладах

 осуществляется в межах утвердждаемого фонда оплаты

 труда.

      Вот    и    все!   Никаких   других   втручаний,

 вмешательств  в  этой  норме  нет.  А  как  же  иначе

 пересчитывать заработную плату, если не в межах фонда

 оплаты  праци?  Скажите , пожалуйста.

 

       ГОЛОВА.   Микола  Янович,  тут  трошки  не  так

 сказано:  закінчується  і  здійснюється  одночасно  з

 уточненням    Державного    бюджету,   а   ті   норми

 передбачають  щомісячне  утовнення.

 

      АЗАРОВ.  А  мы же сейчас поправляем же поправкой

 Гаманюка  эту норму! И говорим, что установите статью

 24   выкласти   в  такой  редакции,  установить,  что

 перерахунки  посадовых  окладов  и розмиру заработной

 платы  педагогичных,  медичным  та  науково-техничным

 працивныкам  культуры  здийснюються  только  в  межах

 затвердженого фонду оплати праці, який розраховується

 відповдіно до статті 52 Закону України "Про освіту" И

 другі законодавчі акти.

      То  есть  смысл  это  нормы заключается только в

 одоном,   что  персчеты  зароботной  платы  посадовых

 окладов  осуществляются  в  межах фонда оплаты труда.

      Вот и все.  Да я согласен давайте исключим.

     

 

      ГОЛОВА.  Ну,  хто за те, щоб цю редакцію так, як

 пропонує  Гаманюк...  Я  ще  раз прошу вас, чому саме

 так. Запишимося, візьмето слово, будете говорить. Ну,

 піднято 8 рук, кому давать слово, ображаються.

      Дайте   слово  Косіву,  бо  це  стосується  його

 комісії.

 

      КОСІВ М.В.

 

      Я  хочу  сказати  від  імені  Комісії  з  питань

 культури.  Микола Янович, ну треба ж тут лукавити, бо

 тут  всі  мудрі.  Якщо ви кажете в межах відведенного

 фонду  оплати  праці, то тим самим ви стверджуєте, що

 всі  ці статті і 52 закону про освіту і 28 закону про

 культуру  і  77  закону  про  охорону здоров'я будуть

 порушуватися.  Звичайно, що будуть. А як же ж інакше.

      Але  я  хочу  з приводу цього сказати ще й інше.

 Зараз  в  усі  ці  три  профильні  комісії направлено

 проект  закону  про  систему  тарифної  оплати  праці

 працівників   бюджетної   сфери.  Давайте  почекаємо,

 значить,  до  утвердження  уцього  закону  і  тоді ці

 статті,  про які ви говорите, відпадуть самі собою. А

 зараз приймати цю поправку не можна.

 

      ГОЛОВА.  Микола  Янович,  оскільки  ив правильно

 сказали,  що  закон  тут не порушується, то навіщо це

 записувать взагалі.

 

      АЗАРОВ   М.   Я.   Значит,  уважаемый  Александр

 Александрович, значит, первоначальная редакция статьи

 24,  которая  была внесенна правительством, содержала

 только  один  смысл,  что все затраты, все расходы, в

 том  числе  и  по  пересчету  зароботной платы должны

 осуществляться только в межах бюджета. Вот и все.

      Эта  норма,  безусловно,  очень жесткая.

      Поправка   Гаманюка   привела  к  тому,  что  по

 существу как было, так и будет.

      Поэтому  24 статью можна, в принципе, снять. Это

 приведет к тому, к чему и привело в  прошлом   году -

 многочисленным перерасходам фондов заработной платы и

 так  далее.  Но  если  депутаты считают, что так надо

 делать, давайте. Я возражать не буде.

 

      ГОЛОВА.   Будь   ласка,   я   буду   ставити  на

 голосування,   враховуючи   ще   й  те,  що  поправка

 Гаманюка...  Одну  хвилиночку.  Поправка Гаманюка дає

 змогу обмежити неконтрольовані виплати окремим людям,

 які виходять за меді фонду оплати праці.

 

      АЗАРОВ М.Я.  Оплата праци, от и все.

 

      ГОЛОВА.  Тому  в  нас  є  приклади  зараз, що по

 мільярду  одержують  керівники таких закладів, у яких

 підстав для того немає. Тому так, як пропонує Гаманюк

 і  як  доповнення,  уточнення  до  статті  24  дальше

 продовжується: "...на основі статті  52 .............

 

      АЗАРОВ   М.   Я.   Конечно,   и  всех  остальных

 действущих норм.

 

      ГОЛОВА. Ставлю на голосування, прошу підтримати.

      Треба   підтримать,   я  не  агитую,  але  треба

 підтримать.

 

      "За" -

      Дякую. Прийнято рішення.

      Білоус є? За - 220.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Значит  142  статья  на  этой же

 сторинке. Про фонд Президента мы уже приняли.

      И  далее  на  28  странице  новая  статья. Новая

 статья   на   28   странице.  28  страница.  Я  прошу

 открыть.....

 

      ГОЛОВА.  "Встановити,  що  доходи  Національного

 банку  УКраїни зараховуються до Державного бюджету та

 фінансування...

 

      АЗАРОВ  М. Я. Александр Александрович, мы ее уже

 выкинули.

 

      ГОЛОВА. А, ми вже це ваирішили тут, так.

 

      АЗАРОВ  М.  Я. Мы ее выкинули. Новая статья выше

 чуть:

      "Створити  надзвичайний фонд державної підтримки

 агропромислового  комплексу  та  включить   до складу

 доходів,  видаткі  Державного  бюджету  України кошти

 цього  фонду.  Встановити,  що до надзвичайного фонду

 державної    підтримки   агропромислового   комплексу

 зараховуються відрахування в розмірі 10 відсотків від

 прибутку  комерційних  банків,  що  залишаються  в їх

 розпорядженні   після   сплати  податків,  кошти  від

 розміщення  облігацій  довгострокової позики розвитку

 сільського господарства.

      Кабінету  Міністрів  України розробити Положення

 про порядок та умови розміщення облігацій цієї позики

 серед  юридичних  та  фізичних  осіб. Суми податку на

 добавлену  вартість  сільськогоподарських підприємств

 незалежне      господарювання,     які     реалізують

 сільськогосподарську  продукцію  власного виробництва

 та продукцію переробки на внутрішньому ринку України.

 Кошти  від  аукціонів, на право довгострокової оренди

 до  50  ділянок,  придатних  для  забудови.  Кабінету

 Міністрів  визначити  ділянки  землі  для  передачі в

 довгострокову   оренду  та  розробити  положення  про

 порядок   та   умови  оренди  земельних  ділянок  для

 проведення аукціонів.

      Кошти  від  підвищення  вивозного експортного, в

 скобках,  мита,  на  сільськогосодарську  сировину  і

 матеріали.

      Уважаемые  колеги!  Статья  эта  не  общитана по

 доходам   сейчас   соответственно   не   общитана  по

 расходам,  не  влияет  на  баланс доходов и расходов,

 содержит  поручение.  Мы  с  вами  во вторник, как мы

 знаем,     будем     рассматривать     вопросы    про

 законодательное     обеспечение     агропромышленного

 комплекса.   Если   мы   какие-то   решения   примем,

 безусловно,  они должны быть учтены в государственном

 бюджете.  Мы ее можем, в принципе, проголосовать, как

 постановочно  перед правительством для общета, во что

 это все выльется.

 

      ГОЛОВА. Як доручення.

 

      АЗАРОВ. Как доручення, абсолютно верно.

 

      ГОЛОВА. Микола Янович, можна зробити комплімент?

 Справа  в тому, що Микола Янович, як читав статтю, ви

 помітили,   який   в   нього  вишуканий  літературний

 український акцент. А раніше цього не було. Так що це

 все-таки теж заслуга.

 

      АЗАРОВ. Спасибо, Александр Александрович, у

 вас учусь.

 

      ГОЛОВА. Віктор Іванович Суслов, будь ласка.

 

      СУСЛОВ В.І.

 

      Уважаемые   народные   депутаты!   Во-первых,  в

 документах  или  законопроектах,  которые розданы, по

 положению  там наших селян, у нас подобные идеи есть.

 И  я  просто  ну еще раз повторяю одно и то же. Опять

 несколькими  тезысами  здесь  затрагивается  налог на

 добавленную   стоимость,   вводятся   новые  принципы

 формирования и т. д. То есть, опять рушится налоговое

 законодательство, которое есть.

      Когда  мы называем "відрахування" там зачислить,

 у  нас  нет законодательства про "відрахування". Что,

 куда,   как   будет.   Давайте  вносить  изменения  в

 соответствующие налоговые законы. Если такая практика

 у Верховного Совета будет продолжаться, это не только

 чехарда  в  налоговом  законодательстве,  это  развал

 вообще всего народного хозяйства.

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміло.  Ставиться на голосування ця

 пропозиція.  Будь  ласка,  про  залишення  її тексті.

 Спокійно: про залишення її в тексті.

 

      АЗАРОВ   М.   Я.  Как  поручение,  да,  Кабинета

 Министров.

 

      ГОЛОВА. Поки що про залишення її в тексті.

 

      "за"

 

      Вона не... Не вистачило голосів.

      Давайте   проголосуємо   за   неї  як  доручення

 Кабінету    Міністрів   розглянути   цю   пропозицію,

 обрахувати   і   запропонувати   Верховній  Раді,  як

 варіант.

       Будь ласка, ставлю на голосування. Прошу уваги:

 як окреме доручення Кабінету Міністрів, не зв'язане з

 текстом Закону про бюджет.

       Будь ласка.

 

      "за"

 

      Прийнято рішення.

 

      АЗАРОВ  М. Я. Уважаемы коллеги, все поправки, на

 которых  было  высказано  замечание,  так  сказать, я

 отразил.  Виктор  Иванович  Суслов,  выступая, просил

 вернуться к внутрішньому боргу. Я, в принчипе, почему

 не считал необходимым вернуться: потому что замечания

 по внутреннему боргу свидетельствовали о том, что те,

 кто их делал, недостаточно четко прочитали тот раздел

 розрахунков   Державного   бюджета,  который  касался

 расходов на обслуживание внутреннего долга.

      Я  уже  сказал,  что  говорили  о  том,  что это

 повлияет  на  выпуск  ценных бумаг. Я в своем докладе

 сказал, что никакого отношени до выпуска ценных бумаг

 это не имеет.

      Но  если,  так  сказать,  настаивают, давайте мы

 вернемся. Это сейчас я найду.

 

      ГОЛОВА. Зараз вернемось.

      Який  номер...  Віктор  Іванович...  Дайте  йому

 слово, він скоріше знайде. Суслову дайте слово.

 

      СУСЛОВ  В. І. Уважаемые народные депутаты, мы не

 будем  обмениваться,  конечно,  мнением  кто  как что

 читал,   но   в   данном   случае  на  60  триллионов

 карбованцев сокращается статья расходов.

      Поэтому,  возникают  два  вопроса. Первый -какие

 именно   статьи,  первоначально  планировавшиеся,  не

 будут   профинансированы   на  сумму  60  триллионов,

 Николай Янович ответит, и почему.

      И, второй вопрос, за счет какой статьи конкретно

 будут   выплачиваться   проценты  по  государственным

 облигациям,  которые будут реализованы в этом году. Я

 напомню,  что  мы  планируем  в  этом  проекте на 150

 триллионов  карбованцев получить дохода от реализации

 облигаций  и заплатить по ним проценты. Пусть Николай

 Янович   укажет   кокретно   за   счет  какой  статьи

 государственного бюджета будут выплачены проценты и в

 какой сумме? Спасибо.

 

      АЗАРОВ.  Поправка  ь  116,  страница 20, я прошу

 открыть  всех, страница 20, поправка ь116 звучит так:

 зменшити  на 60 миллиардов карбованцев, 60 триллионов

 карбованцев. Пока народные депутаты ищут, в очередной

 раз  повторяю,  что никакого отношения к обслуживанию

 облигаций  внутреннего  займа  96  года эта статья не

 имеет.  На 60 триллионов уменьшаются расходы, которые

 Правительство  предусматривало осуществить, я это уже

 в  5  раз  повторяю, на обслуживание выкупа облигаций

 1982  года, 3-процентного. Я попрошу уважаемого Петра

 Кузьмича дополнить для депутатов эту информацию.

      Теперь,  куда  эти  60  триллионов, естественно,

 снимая,     мы     предусмтриваем    на    увеличение

 финансирования    здравоохранения,    на   увеличение

 финансирования  образования,  на частичное увеличение

 расходов  на агропромышленный комплекс, -вот куда эти

 60  триллионов.  Мы  понимаем, что хорошо бы выкупить

 облигации 82 года, но помимо облигаций 82 года  долги

 нашего    государства    перед    своими   гражданами

 исчесляются  квадрилльйонными  суммами.  И это  долги

 прежде всего за обесценивание наших сбережений  и так

 далее, и так далее, вкладов населения.

      Поэтому выделять среди этой многочисленной суммы

 долговых обязательств держава перед своими гражданами

 только   облигации   1982  года.  Комиссия  с  учетом

 дефицита    колоссальнейшего   ресурса    финансоваго

 посчитала нецелесообразным. Петр Кузьмич я вас прошу.

 

      ГОЛОВА.  Петро Кузьмич... одну хвилиночку. Петро

 Кузьмич займіть нормальну позу, будь ласка.

 

      ГЕРМАНЧУК.  Я  хочу доповнити інформацією такого

 змісту, що крім облігацій 1982 року, займу 1982 року,

 ще  є  у  нас товарні облігації 1990 року під товари,

 які ми повинні були віддати у 1993 році.

      В   цьому   році   ми,  дійсно,  ви  пам'ятаєте,

 прийняли,  в  1995  році прийняли рішення по окремому

 переліку товарів ми розпочали розплачуватись згідно з

 індексацією,  яку ми провели з урахуванням інфляції і

 виплатили  десь  порядка  18 трильйонів карбованців в

 1995 році.

      Враховуючи   ту  скруту  з  доходами  бюджету  і

 відсутністью   джерел   фінансування,   да,   дійсно,

 зменьшили по статті обслуговування внутрішнього боргу

 на  суму,  яка  передбачалась,  коли  ми представляли

 бюджет  для  погашення  облігацій  1990  року  і  для

 погашення облігацій 1982 року.

      Але,  частково...  уточнили  просто перелік, але

 видається  нам це доручення, ми ще раз дуже уважно, і

 я  абсолютно розумію стурбованість Віктора Івановича,

 і  тоже  вона  в мене є, не дай бог, і розділяю думку

 Гетьмана  в  плані  тому, що не дай бог, якщо ми хоть

 один  раз  на  один  день  запізнемся  із  виконанням

 зобов'язань,  урядових  наших  зобов'язань,  урядових

 цінних паперів.

      Тому,  ми  про цуе думаєм, Віктор Іванович, і ми

 розпишемо по кожній...

 

      ГОЛОВА.   Не   так  ставилось  питання  -пояснює

 Комісія з фінансів. Квятковський, будь ласка.

 

      ГЕРМАНЧУК П.К. Да, пожалуйста...

 

      ГОЛОВА.  Будьте уважні!..

 

      КВЯТКОРВСЬКИЙ  І.  В. І пан Суслов, і я говоримо

 про   одне,   а   нам   пан  Ахзаров  і  пан  Гетьман

 відповідають зовсім інше! Германчук!..

      Маленьке  пояснення  і уточнення. Справа в тому,

 що  ми  випускаємо  короткострокові  облігації  -на 3

 місяці.  Їх  потрібно ввесь час буде погашати. Тобто,

 ми  в запропонованому у бюджеті не бачимо, за рахунок

 чого  буде погашення процентів! Навіть процентів... А

 проценти  складають щонайменше 100%, тобто тиж же 150

 трильйонів.  За  рахунок  чого?!  Нам  відповісти  не

 можуть. Якщо цієї статті не передбачено в бюджеті, то

 все6 що тут говориться, це просто... перший же випуск

 короткострокових  наших зобов'язань ми вже не зможемо

 погасити.

 

      ГЕРМАНЧУК. Ну, я Вам відповідаю на ваше питання,

 якщо  Ви хочете -Ви послухайте. А то Ви так сразу....

 Якщо  Ви  хочете подивиться наші розрахунки, у нас по

 кожному   випуску,   у  нас,  до  речі,  випускається

 трьохстрокових   облігацій.  це  тримісячні,  шести-і

 дев'яти.  У  нас  імітовано вже багато в 1995 році за

 рахунок слідуючої емісії левова доля іде на сплачення

 процентів і на забов'язання ті, які виникають у нас в

 1996  році.  Тому,  якщо  ви хочете подивитись графік

 погашення  і  джерела -будь ласка, прийдіть, я вам це

 все покажу, а потім Ви будете... Я розумію, в бюджеті

 є стаття "Обслуговування внутрішнього боргу"...

 

      ГОЛОВА.  Ще...  Так,  останній  виступ Суслова з

 цього  привода.  Я  буду  ставти на голосування, будь

 ласка... Питання принципове?

 

      СУСЛОВ.   Уважемые   депутаты,  вопрос  простой.

 только  что Министр финансов нам сказал, что проценты

 должны    платиться    по    Статье   "Обслуговування

 внутрішнього  боргу",  так?  Так,  которую  мв сейчас

 уменьшаем на 60 триллионов.

      Если  имеется  ввиду, что мы такой статьи вообще

 не  иметь  выплаты  процентов,  а  будем  выплачивать

 проценты за счет выппуска новых и новых облигаций, то

 мы  должны сказать, что мы мы строим из Минфина нечто

 подобное "МММ".

      Если  мы  платить  эти  проценты,  то  мы должны

 предусмотреть  статью.  Мы  просто  хотим  видеть эту

 статью и сумму,  и все...

 

      ГЕРМАНЧУК.  Віктор Івановіч, я вас розумію, але,

 якби  Ви  це  мені  сказали,  що  ми хоч жодного разу

 порушили  свої  забов'язання  по  цих  облігаціях, на

 маючи статті в 1995 році в тому числі, а в цьому році

 ми  маємо.  Інша  справа  -як  ми  позкладемо  ці  60

 трильйонів. Я прошу просто вас, якщо ваша комісія має

 сумнів6 я прийду в комісію, покужу....

 

      ГОЛОВА.  Ні-ні.  Не так він ставить питання. Яка

 стаття бюджету комппенсує оце  скорочення, будь ласка.

 

      ГЕРМАНЧУК. Я вам  ще раз......

 

      СУСЛОВ. В Статье 16, прочтите, пожалуйста...

 

      ГЕРМАНЧУК.   Значить,   Стаття   16   Установити

 загальний   обсяг  позик  в  сумі  332,  9  трильйони

 карьованців  в  тому числі з прямуванням на погашення

 позик  1995-1996  року,  виплату доходу по них у сумі

 128,  4  трильйонів  карбованців,  випуск  внутрішніх

 державних позик здійснюється на дисконтній основі.

      Тому  давайте,  Вікторе  Івановичу, ми можемо цю

 дискусію  продовжити у вашій комісії, у нас для цього

 ще буде  час.

 

       ГОЛОВА.  Таким  чином...

 

      АЗАРОВ.   Я   еще  раз  прошу  открить  народных

 депутатов  статью номер 16, страница 25, которая дает

 детальный  ответ на замечания Квятковского и Суслова,

 детальнейший ответ.

 

       ГОЛОВА.   прочитайте   його.   Ну,   давайте  я

 прочитаю, щоб скоріше  було.

      "Установити загальний обсяг внутрішніх державних

 позик   на   1996   рік   у  сумі  332,  9  трильйона

 карбованців,   в   тому   числі  із  спрямуванням  на

 погашення позик 1995 і 1996 років і виплату доходу по

 них суми у розмірі 128 трильйонів карбованців. Випуск

 внутрішніх державних позик у 1996 році здійснювати на

 безвідсотковій  дисконтній   основі.

 

       АЗАРОВ. Я вижу, уже Владимир Семенович обкяснил

 Виктору  Ивановичу.  Если какие-то непонятные моменты

 остались,  то  давайте  я  еще раз обкясню. На 332, 9

 триллиона  будут выпущены ценные бумаги, то есть, 332

 триллиона  поступят.  Из них 150 триллионов пойдут на

 финансирование  дефицита  Державного бюджета, то есть

 на здравоохранение, ВПК, и так далее и так далее.

      Оставшиеся  пойдет  на  выплату дохода, из них в

 сумме  128, 4 и на выкуп этих облигаций на дисконтной

 основе. Ведь ну, как Божий же день, все ясно.

 

       ГОЛОВА.     Не  наполягаєте   на  голосуванні?

      Так,   банківська   комісія   не   наполягає  на

 голосуванні, тому  залишається  все  без  змін.

      Всі  поправки    враховані?

 

      АЗАРОВ.

      Все  поправки, да.

 

       ГОЛОВА.  Наполягаєте?

      Я   зрозумів,   тоді   наполягає   116  поправку

 голосувати,  чи  ввійде  вона  чи  не увійде в текст.

 Відносно   зменшення   на  60  трильйонів  карбованців

 видатків  по  обслуговуванню  державного внутрішнього

 боргу.

 

      АЗАРОВ.

       Я только одно попрошу, народные депутаты, когда

 мы будем голосовать эту поправку, если мы ее вдруг не

 проголосуем,    она   абсолютно   сбалансирована   (и

 Правительство   подтвердило),  то  мы  тут  же  будем

 вынуждены с вами 60 триллионов снять или с АПК, или с

 образования, или с здравоохранения.

 

      ГОЛОВА. Останнє зауваження Суслова: все-таки тут

 треба точно знати... Не хвилюйтеся, будь ласка.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Так  вы считаете, что я не точно

 знаю, Александр Александрович?

 

      ГОЛОВА.  Та  ні.  Ви точні, але, ну інша сторона

 має право на уточнення.

 

      СУСЛОВ  В.  І.  Уважаемые  депутаты!  По этим 60

 триллионам  стало,  по-моему, всем предельно понятно.

 Правительство  и  Президент в проекте бюдежта вносили

 предложение:   погасить  с  индексации  задолженность

 населению   по  ценным  бумагам,  включая  целевые  и

 другие.  Верховный  Совет  предлагает  отказаться  от

 выплаты  населению компенсации по ценным бумагам. Вот

 и все.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Только  1982 года, по вещевым ни

 копейки   не   снимается,  по  вещевым  и  по  прочим

 выплатам,  передбаченым, так сказать, постановлениями

 нашими не снимается ни копейки. Только 1982 год.

 

      ГОЛОВА.  Ставиться  на  голосування поправка 116

 від  Комісії  з питань бюджету про зменшення видатків

 по обслуговуванню державного внутрішнього боргу на 60

 трильйонів карбованців. Ставлю на голосування.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Надо  обязательно за голосовать,

 потому  что  это  дисбалансирует  бюджет.  Ну  против

 голосуют те, хто хотят завалить его, Это однозначно.

 

      "За"

      ГОЛОВА. Рішення не підтримане.

      Є   пропозиція...   Будь  ласка.  Є  пропозиція:

 сформулювати  це  як доручення КАбінету Міністрів про

 підготоку  пропозиції щодо зменшення на 60 трильйонів

 карбованців цієї статті.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Александр Александрович, значит,

 это как раз тот пункт...

 

      ГОЛОВА. Разом з Комісіями бюджетною і фінансової

 діяльності.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Это как раз тот пункт, который я

 прошу   еще  раз  проголосовать  и  убеждаю  народных

 депутатов   поддержать  этот  пункт,  потому  что  60

 трилллионов   у   нас  масса  обязательств.  Не  надо

 спекулировать на этом, уважаемые коллеги. У нас масса

 обязательств  державы  по раличным долгам еще бывшего

 Советского  Союза. Сейчас на Украину взвалилось таких

 обязательств непомерное количество.

      И  то,  что  мы... Да, население... Те облигации

 трехпроцентного  займа,  которые  выпускались  в 1982

 году,  только  от  них Комиссия по вопросам бюджета и

 другие   народные   депутаты,  которые  подавали  эти

 предложения,   предлагают   уменьшить.   Но,  эти  60

 триллионов,  мы  уже  ж  распределили.  В расходах на

 другие    статьи    бюджета,   на   образование,   на

 здравоохранения, на культуру и т. д. Поэтому, давайте

 не будем на этом спекулироать.

 

      ГОЛОВА. Я прошу, спокійно. У зв'язку з тим, що в

 нас  є  багато джерел-боргів, я б так сказав, держави

 перед  населенням,  із  кожного  цього  приводу можна

 вести   так   або  інакше  спекуляції,  то  не  треба

 голосувати  поіменно.  Бо  тоді  можна сказати, що не

 віддали  по  позиках  1982  року,  через  те,  що так

 проголосували.  А  інші  скажуть, якщо інакше, то по-

 інших  позиках.  Залежно  від того, з ким спілкуються

 депутати. Не треба цього робити.

      Питання  загально  державної ваги, правильно. Ви

 наполягаєте   голосувати.   Я   ще  раз  поставлю  на

 голосування.   Але,   визначається   депутати   кожен

 самостійно.   Я   прошу   не  тиснути  думкою  одного

 депутата, на позицію іншого.

 

      АЗАРОВ.    Я    просто   говорю,   что   сначала

 высказывалась   аргументация,  что  это  повлияет  на

 внутренние  взаймы. Когда стало ясно, что это никакие

 внутренние  взаймы  не повлияют, вытаскиваются другие

 аргументы.

 

      ГОЛОВА.  Я ставлю ще раз 116 поправку в редакції

 від комісії на голосування. Увага!

      (іде голосування)

      Рішення прийнято.

      Залишається  в  тексті  ця  редакція.  Одначе, я

 просив  би  до другого читання чи до іншого варіанту,

 якщо  буде  повторно друге читання, будь ласка, дайте

 розрахунки  конкретно стосовно випуску цінних паперів

 способу погашення і всього іншого.

 

      АЗАРОВ.   Александр   Александрович!   Уважаемые

 народные  депутаты!  Таким  образом,  мы  с  вами  не

 сделали   самого   главного.  Мы  ненарушили  баланс,

 который   приведем  в  высновках  комиссии  з  питань

 бюджета.   Это  дает  нам  возможность  проголосовать

 постанову  Верховноё  Ради  про  схвалення висновків,

 пропозиції комісії Верховної Ради України.

 

      ГОЛОВА.  Одну хвилинку, Микола Янович. Ще багато

 рук  піднято.  Невраховані  чиїсь  зауваження,  котрі

 дискутувались тут?

      Так,  Піменова,  Донченко,  Магда,  Селіфонт'єв,

 Нимировський,  Драгомарецький. Немировський навіть не

 виступав вчора? І Моцпан, Семенюк.

      Ну, так що, знову будемо бюджет обговорювать?

      (Шум у залі)

      Спокійно!

      Магда,  будь ласка. Коротко.

 

      МАГДА  І.  І.  Вчера  от  нашей  группы выступал

 депутат   Селифонтьев,   и  вон  вносил  предложения,

 которые,   на  которые  сегодня  не  ответил  Николай

 Янович.

      Прежде   всего,  68-ую  поправку.  Он  предлагал

 поменять...  Тут без внесения, так сказать, изменений

 в доходную часть и расходной, 8 и 15 триллионов, вот,

 "бюджетна     позичка     на     створення    зимових

 експлуатаціонних запасів" топлива для предприятий и

 системы  Минэнерго  поставить 15, а бюджетную позычку

 на підтримку державних підприємств - 8. Чому це так?

      Тому що, якщо буде знову така зима, як і в цьому

 році  і  ми  знову  опинимось  в  тій  ситуації,  яка

 сьогодні,   де   підприємства   не   працюють   із-за

 відсутності електроенергії, то це можна оставити так,

 як  є.  А  якщо ми хочем, щоб покращилось положеніє з

 енергозабезпеченням, треба змінити. Це перше.

      Друге  питання.  Закона про амортизацію немає до

 цього  часу.  Значить,  минулий  рік ми пропрацювали,

 відремонтували  всі  підприємства.  Отут  сидять  всі

 представники промислових підприємств, понесли затрати

 на капітальні ремонти. Вони ніде не відображені: ні в

 звітності,  ні  віднесені  на собівартість. Як буде в

 слідуючому році?

      Той  же  Селіфонт'єв пропонував статтю 26-у, щоб

 визначити,  як  бути  з  амортизацією,  конкретно він

 давав положення.

      І,   третє,   те,   що   ви  внесли,  Олександре

 Олександровичу,  я  звертаюсь  до  вас,  те, що ви не

 проголосували,    внесли    металургійний   комплекс,

 звільнили  їх  від  сплати  за землю, вам дуже будуть

 вдячні   виборці   тих  районів,  де  хвостосховищами

 повністю  витіснена  вода,  значить,  в районі. Взять

 Широківсьсий район Днепропетровської області. Я хотів

 би, щоб ви проголосували.

 

      ГОЛОВА.   Виключить   мікрофон.  Я  прошу  Іване

 Івановичу,   або   вивносьте   пропозицію,  що  треба

 голосувать, а не виступайте в обговоренні бюджету. Це

 було в першому читанні треба було так говорить.

 

      АЗАРОВ.  Значит,  уважаемый  Иван  Иванович,  вы

 понимаете, что чрезвычайно трудно все те предложения,

 которые  народные  депутаты  высказывали,  особенно в

 плане  увеличения  расходов,  удовлетворить.  Поэтому

 регламент  четко  говорит  о  том, что на голосование

 выносятся  только  сбалансированные  поправки. Вот вы

 предлагаете  что?  На  8 увеличить, поменять местами,

 правильно.  Но  ведь  расходы  на  державну пидтримку

 пидприемств    бюджетного..........    15,   она   же

 обсчитывалась,  исходя  з  конкретных  программ,  как

 можно  так  поменять  местами?  Поэтому  комиссия  не

 пидтримует   и   голосовать   это   нельзя,  судя  по

 регламенту.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу,  шановні депутати, я прошу не

 кричить  з  місця -перше. А, по-друге, у нас багато є

 варіантів,  є багато пропозицій. Процедура розгляду в

 першому  читанні передбачає голосування тих поправок,

 ініціатори  яких  у  процесі  дискусій  наполягали на

 відстоюванні своїх позицій.

 

      АЗАРОВ М.Я. Да,  мы их все проголосовали...

 

      ГОЛОВА.  Ви  можете  послухать,  поки  я закінчу

 думку?..  Тому  ми пройшли всі пропозиції. Якщо якась

 із   тих,   дискутованих   вчора   пропозицій  ще  не

 проголосована,  то ми зараз уточнимо, і я поставлю її

 на  голосування. А далі будемо йти, будемо голосувати

 проекти  постанов  з  цього  приводу.  Цих постанов є

 декілька.    Всі    вони    будуть   голосуватися   у

 послідовності, визначеній Регламентом: від комісії, а

 дальше   -за  ініціативами  окремих  суб'єктів  цього

 процесу. Зрозуміло?

      Тепер.  Хто  вчора  брав у дискусії від комісію,

 тощо -окремі депутати брали участь в дискусії, і його

 поправка ще не проголосована?

 

      АЗАРОВ  М.  Я. То есть называйте номер поправки,

 какой конкретно не проголосован...

 

      ГОЛОВА. Моісеєнко, будь ласка, номер поправки?

 

      МОІСЕЄНКО В.М. 18-я...

 

      ГОЛОВА.  18-та поправка, будь ласка, ...

 

      АЗАРОВ М.Я.  Ну, попраки 18-й вашей нет...

 

      ГОЛОВА.  Тут нема вашої поправки...

 

      МОІСЕЄНКО  В.  М. Александр Александрович, я как

 раз  хочу  по  процедуре  выяснисть. Мы какую таблицу

 обсуждаем?  Дело  в  том,  что  есть  2  таблицы, нам

 сегодня   выдали.   Та,   с   которой  не  погодылась

 комиссия...  и  я  спокойно сижу и жду, учтена или не

 учтена...  А  сейчас  разговор  о  том, что мы мейчас

 голосуем  первом  чтении  и  все!..  У  нас еще 200 с

 лишним поправок, которые не учтены комиссией....

 

      ГОЛОВА.  Ще раз повторюю...

 

      АЗАРОВ М.Я. уважаемые Владимир Николаевич...

 

      ГОЛОВА.  Микола Янович,... ще раз пояснюю:...

 

      МОІСЕЄНКО   В.   М....   и  там  есть  моя  18-я

 поправка!..

 

      ГОЛОВА....  Регламент передбачає під час першого

 читання голосувати ті поправки, які внесені в таблицю

 відповідно  до,  знову  ж  таки,  Регламенту, під час

 подання  бюджету,  протягом  двох  тижнів, і відносно

 яких  є  позиція комісії. Якщо ваша... якщо ініціатор

 поправки  заперечує  таке рішення, тоді він наполягає

 на  його  голосуванні окремо. Якщо такого заперечення

 не  було,  то це не голосується, бо це означає, що ми

 за рік (ну, принаймні, місяців 3) -не проголосуємо ці

 статті...   Це   -специфіка   розгляду   питання  про

 Державний бюджет.

 

      АЗАРОВ М.Я. Бюджета как документа сбаланси...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Уважаемый  товарищ  Моцпан,  все те предложения,

 которые  сожержатся  во второй части, комисиия, может

 быть,  зря  это сделала, но она взяла на себя большую

 работу   проанализировать   и   не   сбалансированные

 поправки.  И  все эти поправки будут соответствующими

 постановлениями  отправлены  Кабинету  Министров. Она

 врахована  в  том  плане, что Кабинету Министров дано

 доручення  подготовить  высновки  и  пропозиции, вот,

 Владимир.............,  вкаком  она плане поддержана.

 Но  онп носила не сбалансированный характер и поэтому

 на будующее мы так делать не будем.

      (Шум в залі)

 

      ГОЛОВА.  Значить,  я даю слово вам, Ви називайте

 номер  поправки. Моісеєнко, будь ласка.

 

      МОІСЕЄНКО.

 

      Уважаемые товарищи, я вчера в ходе вывступпления

 выссказал несколько позиций, которые не вошли почему-

 то  в  эти,  значит, в эту поривняльну таблыцю. В том

 числе  от  комиссии. Например, о, значит, минимальной

 ппенсии   и  зарплате,  о  прекращении  финансировани

 президентских структур.....

 

      ГОЛОВА.   Називайте   номер   поправки,  я  буду

 голосувать зараз...

 

      МОІСЕЄНКО.  Да  они  не  включены...  Я  не могу

 понять, как может так быть... Как может так быть?

 

      ГОЛОВА. Микола Янович, будь ласка...

 

      АЗАРОВ.

 

      Уважаемые  коллеги,  регламент определяет особую

 процедуру  рассмотрения  и  прохождения  бюджета.  Он

 касается  только  сбалансированых  поправок  народных

 депутатов  постоянных комиссий, которые гворят о том,

 чт  с  такой  статьи  расходов надо снять, на таку-то

 добавитб. но  баланс должен  учитываться.

      Предложение  народного депутата Моисеенко, как и

 многих  народных  депутатов,  комиссией  изучены и не

 видхылени,  а даны пропозыции Кабинету Министров дать

 пропозиции  до  2-го  чтения.  Они  сведены в большую

 таблицу,  там  350  поправок, не имеющих и не носящих

 характер  сбалансированых.  Кабинет  министров должен

 изучить  и  дать  нам  свое  предложение. 78 поправок

 сгруппированы  в  тот  перечень, который носит, будем

 говорить,  общий  характер.  Это предложение, которое

 улучшает  и  бюджетное законодательство, и налоговое,

 но  которые  нельзя рассмотреть в рамках рассмотрения

 нашего   бюджета  сегодня,  потому  что  они  требуют

 издания     законодательных     актов,     длительные

 законодательные   работы.  Могут  буть  рассмотрены  и

 предложены  в  течение,  положим,  целого длительного

 промежутка времени.

      И,  если  мы  пойдем по такому принципу, который

 сейчас  вот  предлагает Владимир Николевич Моисеенко,

 это мы отступим от процедуры, отступим от Регламента,

 и растянем обсуждение на неопределенный срок.

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

 

       ГОЛОВА.   Чому  ви  кричите?

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      Ну,  і я не з годен, так давайте я буду кричать,

 перебивать його! Сядьте, будь ласка.

      Селіфонтьєв,  вашу  поправку  не враховано? Будь

 ласка,  яка? Номер  поправки.

 

      СЕЛІФОНТЬЄВ.

      Шановний  Олександр Олександрович, склалось так,

 що  наша  група подавала цю пропозицію, але її тут не

 було.

      Я  вчора прохав, щоб на неї звернули увагу тому,

 що  всі  підприємства  зараз  ждуть  цього.

      Я  стосовно  чого  йде мова? До прийняття Закону

 України    "Про    амортизацію    і    амортизаціонні

 відрахування на капремонт основних фондів відображати

 у  звітовості  підприємств  ці  затрати  по фактичних

 затратах, видатках. Оце треба нам записати цей пункт.

 Оце  треба  записати  нам  цей  пункт,  інакше  ми ці

 підприємства  залишимо без  цих  фондів.

      І  вона  не була  чомусь сюда  вписана.

 

      АЗАРОВ.

      Уважаемые  народные  депутаты,  но  вот  если бы

 вдумались     в     то,    что    говорит    народный

 депутат  Селифонтьев,  вы  четко  почуяли, что это не

 норма  бюджетного  даже   закона.

      Дано    соответствующее    поручение    Кабениту

 Министров,    он   здесь   присутствует,   мы   будем

 рассматривать    в   ближайшее   время   Закон   "Про

 аммортизацию",    и    пусть   это   будет   идти   в

 соответствующем... Почему  вы .....

 

 

       ГОЛОВА.  Я  пропоную  депутату Селіфонтьєву: ви

 продумайте   зараз  доповнення,  додаток  до  проекту

 постанови.  Цей  пункт,  і ми його приймемо Постанову

 якусь  за  основу,  а  туди  в той пункт дапишемо те,

 що...........

 

      АЗАРОВ.

      Можно,   абсолютно   верно,  можно  в  постанову

 записать.

 

       ГОЛОВА.  Нема заперечень?

      Свято,  ваша  поправка  якась не врахована? Будь

 ласка.

      Номер  поправки.

 

      СВЯТО.

      Дякую Олександр Олександрович.

      Шановний  Микола  Яновичу,  я  вчора  з  трибуни

 говорив  за  поправку ь 130, сторінка 21. Це внесена

 Комісією   з   питань  ядерної  політики  та  ядерної

 безпеки.  А саме: включити та виділити окремим рядком

 в  бюджеті  18  трильйонів  198 мільярдів карбованців

 централізованних  капіталовкладень, зазначивши в тому

 числі для Держкоматому. З них, позиція третя, -2, 480

 трильйони   на  добудову  Запоріжської  АЕС,  0,  648

 трильйони  на  добудову Південо-Української АЕС, 0, 6

 трильйона   для  створення  виробництва  з  переробки

 золотоносної   руди   на  придніпровському  хімічному

 заводі.  Це  те,  що  не  було  включено  і складає в

 порядку 6 трильйонів  878 мільярдів карбованців.

      Атомна  енергетика є домінантової переспективи у

 плані  майбутнього  для  вироботку  електроенергії. Я

 звертаюся   у  тому  плані,  що  написано  "враховано

 частково",  ніяких  доручень  Кабінету  Міністрів  не

 дано.

      Тому  прошу  поставити  питання про те, щоб були

 данні  відповідні доручення Кабінету Міністрів і була

 врахована  сума повністю -18, 198 тисяч (...........)

 трильйона карбованців.

 

      АЗАРОВ  М.  Я. Уважаемый народный депутат Свято,

 откройте,   пожалуйста,  страницу  10  этой  таблицы,

 обратите  ваше внимание на поправку номер 58, которая

 заключается  в  том, я читаю: "включить, это выделить

 окремим  рядком в бюджете 18 трильйонів 198 мільярдів

 централізованних  капіталовкладень, зазначивши в тому

 числі  для  Держкоматому  з  них".  Написано висновки

 комісії,    враховано    частково.   Блок   номер   2

 Хмельницький  АЕС,  блок  номер  4  Рівненська  АЕС в

 полном обкеме выделенны средства.

      По    остальным    пунктам,   которые   вы   тут

 перчисляете,  к  сожалению  полностью  эти  обкемы не

 враховани  потому, что нет таких финансовых ресурсов.

 Но   частково  по  всем  этим  позициям  Уряду  данны

 соответсвующие пропозиції.

      Поэтому  что-что,  а вот эта поправка нашла свое

 отражение в тексте.

 

      ГОЛОВА.  Свято, ну  ви ще не задоволені?

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  А  полностью  удовлетворить это.

 Понимаете,  что заявки всех депутатов и комиссий на 2

 квадриллиона  плюсом. Ну поймите ж, уважаемые.

 

      ГОЛОВА.  Ви  наполягаєте  на  голосуванні  вашої

 поправки?  Дайте  Свято  ще  30  секунд,  будь ласка.

 Тільки все не говоріть, тільки те, що.....

 

      СВЯТО

      Шановні   колеги  депутати!  Я  вас  дуже  прошу

 відносно цією поправки, яка під ь58 на сторінці 10, а

 саме,  там,  де  сказано  3  трільйони 515, вірніше 3

 трильйони  150  мільярдів  карбованців  для  Східного

 гірничо-збагачувального   комбінату   на   здійснення

 гірничих   капітальних   робіт   на  діючих  уранових

 рудниках, от, виходячи з того, що якщо ми не виділемо

 ці  капіталовкладенно,  то буде ставиться мова про ту

 саму  консервацію  мокру,  і  не буде перспективи для

 атомної енергетики.

      Тому,   шановні   колеги  депутати,  прошу  мене

 підтримати,  хоча  б  в  цій частині: 3 трильйони 150

 мільярдів.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Поправка Свято ставиться на голосування.

      Він має право.

 

      "За" -

 

      Так. Ще. Косів. ь поправки?

 

      КОСІВ

 

      Олександре Олександровичу, я хотів би дві:

      Перша  коротка.  Щоб ви особисто підтвердили, що

 40  поправка, про яку й ви теж говорили сьогодні, яка

 стосується творчих спілок, знята. Так? Знята.

      І  друга.  Тут немає її, але ми дали вам рішення

 нашої  комісії  про структуру бюджетної класифікації,

 де виставили... Немає, не ввійшла вона. Я просто хочу

 попросити  Миколу Яновича, щоб при підготовці бюджету

 до  другого  читання, щоб ви це рішення нашої комісії

 врахували обов'язково.

 

      АЗАРОВ  М.  Я. Спасибо, Михаил Васильевич. Я вам

 скажу   одно.  Мы  ваше  замечание  до  классификации

 бюджетно   получили.   Мы  будем  в  ближайшее  время

 бюджетную   классификацию   вносить  на  рассмотрение

 Верхвоной   Рады   и   тогда,   когда   эта  бюджетна

 классификация будет утверждена Верховной Радой, тогда

 мы   приведем  безусловно  бюджет  в  соответствии  с

 бюджетной   фальсификацией.   Спасибо,  у  вас  очень

 ценного замечание.

 

      ГОЛОВА.  Спочатку.  40  стаття, в частині зняття

 функціонування творчих спілок.

 

      АЗАРОВ. Снимается.

 

      ГОЛОВА. Підкреслюю, творчих спілок. Ставиться на

 голосування.

 

      АЗАРОВ.   Та   нет,   мы   ее  сняли,  Александр

 Александрович.

 

      ГОЛОВА. Уже зняли ми її? Тоді немає питань. Все?

 Моісеєнко,  118  поправка? Та комісія має право, вона

 згодна  з тим, що можна зняти. А раз вона не вносить,

 значить...  Будь  ласка,  спокійно.  Моісеєнко, номер

 поправки?  86, 18.

      86, будь ласка, включіть Моісеєнка.

 

      МОІСЕЄНКО

 

      86   касалась   проблем   молодежного  жилищного

 комплекса.  Но  я  хочу сказать о другом. Кроме того,

 что  этот документ не учел эти поправки. Вы знаете, я

 совсем  не  понимаю, 18 января я высказывал с трибуны

 Верховного  Совета  целый ряд поправок, которые вчера

 были  поддержаны моей комиссией. Я выскажу их снова и

 снова.

      Вчера  Николай  Янович,  отвечая  на мой вопрос,

 который   мне  передала  возможность  задать  Наталья

 Петровна, говорит, "если вы наполягаете, мы будет его

 дополнительно обсуждать и рассматривать". Я зачитываю

 стенограмму,  эти  документы  не  учтены  ни  в какой

 таблице.   И   мне   сегодня   не   дают  возможность

 высказаться.  Я  хочу  еще раз сказать о том, что ряд

 вопросов,   которые  вчера  были  освещены  мною  уже

 повторно   и  поддержаны  комиссией.  Это,  в  первую

 очередь, вопрос о снятии финансировании с Президента,

 вопрос   о   проведении   референдума   по   основным

 конституционным    положениям,    они   должны   быть

 профинансированы.  Как  же  так  можно?  Мы уже знаем

 точно,   что  референдум  состоится.  Миллионы  людей

 подписи  уже  поставили  под  этим делом. Так что, мы

 закрываем  глаза,  у  нас  что,  нет  на  это средств

 запланированных?

 

      ГОЛОВА.  Володимир  Миколайович,  я ще раз кажу,

 якщо ви хочете обгрунтувати 86 статтю, то будь ласка.

 А  гроші на проведення референдуму, наперед у бюджеті

 не   закладаються.   Вони  вирішуються,  питання  про

 виділення  цих коштів вирішується Президією Верховної

 Ради.  Коли  буде  прийнято  таке  рішення, тоді буде

 профінансовано.

      (Шум у залі)

      Будь  ласка, ще раз, 86-а стаття. Проголосуємо і

 ту поправку, ну а як же!

      Давайте так: яку будем голосувать поправку?

 

      АЗАРОВ  М.  Я. Александр Александрович, поправок

 Моисеенко нет в тексте таблицы, пидтрыманых Бюджетной

 комиссией. В соответствии с процедурой Регламента...

      (Шум у залі)

      Уважаемый  Владимир Николаевич... Ну, я не знаю.

 Можно  поставить на голосование, что угодно, но я еще

 раз подчеркиваю: мы поламаем...

      (Шум у залі)

      Ну,  это,  кстати,  относится,  прежде  всего, к

 расходной части.

 

      ГОЛОВА. 18-а поправка, як ви сказали, стосується

 збільшення  на  14 трильйонів Державного іноваційного

 фонду.

      (Шум у залі)

      Ну, я не знаю тоді, ми не може голосувати...

 

      АЗАРОВ  М.  Я. Откройте Регламент и почитайте, в

 котором  содержиться  четко,  что  на  Верховную Раду

 выносится  перечень  пидтрыманых  Бюджетной комиссией

 поправок.  Я  зделал  ошибку  методическую,  больше я

 никогда  не  повторю.  Никакие  поправки,  не носящие

 збалансированного  характера,  больше  выноситься  на

 розгляд Верховной Рады не будут.

 

      ГОЛОВА.   Спокійно,   Пєхота,   спокійно.  І  не

 зарікайтесь,  будь ласка.

 

      ПЄХОТА В.Ю

 

      У   мене  по  48-ій  поправці,  це  сторінка  9,

 сторінка  9-а.  Цю  поправку  вносили я, Шейко і інші

 депутати.  Мова  не йде про збільшення або зменшення,

 мова йде про адресність фінансування.

       Тому,  так,  як  записав Кожушко, записувати не

 можна.  Ці  клуби  не  відносяться  до Міністерства в

 справах  молоді  і  спорту,  "Динамо"  відноситься до

 Міністерства внутрішніх справ, "Колос" відноситься до

 міністерства сільського господарства. Я пропоную, або

 зняти   цю  пропозицію  Кожушка,  або  записати  так:

 розглянути Уряду. От так, а не так , як записав

 

      АЗАРОВ.  Уважаемы  Владимир Юрьевич, прочитайте,

 пожалуйства,  висновки комиссии: враховано, в скобках

 доручити    Кабінету    Міністрів   передбачити   при

 подготовке  проекта  закона  до другого читання, если

 Кабинет  Министров  посчитает, что то что вы говорите

 целесообразно, он соответвенно подаст предложение. Мы

 ж на комисии обуждали, но я, Александр Александрович,

 не заперечую, давайте исключим его да и все.

 

      ГОЛОВА.  Значить ви від комісії можете виключити

 її, так?

 

      АЗАРОВ. Да, я от комиссии

 

      ГОЛОВА. Значить вона не голосується, все.

 

      АЗАРОВ. Не голосуется.

 

       ГОЛОВА.   Ну   комісія   виключила,  а  Кожушко

 наполягає щоб була.  Будь ласка, дайте слово.

 

      АЗАРОВ.  Ну,  если  Кожушко  наполягає,  давайте

 проголосуем.

 

      КОЖУШКО.  Уважаемые  коллеги, было постановление

 Правительства  о  государственной  поддержке железных

 дорог.  В проекте бюджета ничего не предусмотрено. Мы

 внесли поправку и нашли эти средства, 186 поправка 35

 страница,  имеется  ввиду вновь созданная организация

 морская,  которая раньше занималась, это Министерство

 морского флота, военные министерства и Академия Наук.

 Это параллельная организация и никому не нужна, там 7

 триллионов. Я и прошу их внести для развития железной

 дороги.

 

      АЗАРОВ  М. Я. Уважаемый Александр Александрович,

 уважаемый Александр Михайлович!

      Поручение    можно    дать   протокольное   -нет

 возражений.  Но я просто хотел сказать, что говорить,

 что  какое-то министерство, которое сейчас называется

 (мое) Агенство там по морским дослидженням, никому не

 нужно  и  т.  д.,  я бы не стал. А тем более, не стал

 шляхом голосования определяться, нужно какой-то обкем

 финансирования  по  этому  министерству или не нужно?

 Сожержится  поручение  Кабинету Министров изучить эту

 пропозыцию, ко второму чтению дать предложение.

 

      ГОЛОВА.  Ще  раз повторюю: будь ласка, не ведіть

 загальних  політичних  дискусій!  Конкретна абсолютно

 пропозиція  -Комісія  з  питань трансполрту і зв'язку

 наполягає передбачити фінансування... фінансування не

 окремих  спортнивних  клубів  і  товариств,  а тільки

 Міністерства  в справах молоді і спорту за рівнем, що

 відповідає сьогоденним можливостям держави, а Пєхота,

 Даниленко  і інші вважають, що цього робить не можна,

 оскільки різного відомчого підпорядкування ті чи інші

 спортинві клуби.

      Комісія  вважає  можливим вилучити це із тексту.

 тобто  не  визначати тут окремо, а в робочому порядку

 вже  загальні витрати для потреб молоді і спорту, які

 будуть    визначатися,    тоді   буде   відповідна...

 відповідне  корегування. Мені здається, треба зважать

 на позицію комісії -вона профільна тут. От і все! Тим

 більше,  тут  не  визначаються  гроші -це тільки таке

 побажання!..

      Нема заперечень?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Валерій Іванович, Череп. Він виступав...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Так не треба голосувать!..

 

      ЧЕРЕП В.І., Білопіл'я.

      Шановні колеги, я просив би хвилинку уваги! Дуже

 важлива  стаття 65-я, поправка 53-я... Це на сторінці

 10. Вчора більшість депуаттів від фракцій і комісій і

 окремі  депутати  вносили  багато пропозицій відносно

 капітальних  вкладень,  будівництва житла, соціальної

 сфери  і  реконструкції  більшості  галузей народного

 господарства. Запписано було 150 трильйонів, в той же

 час,   Комісія  бюджетна,  не  дивлячись  на  те,  що

 більшість  комісій  базових  подали заяви на пітримку

 цієї  цифри  150  трильйонів,  зменшує цю цифру на 60

 трильйонів.

      Я  думаю,  що в цій ситуації, в якій знаходиться

 економіка  України  сьогодні,  це ми робимо величезну

 помилку.  Це  інвестиції, це капітальні вкладення, це

 всі  галузі  народного  госпподарства тим паче, що на

 сьогоднішній  день  будівельникам  за  минулий рік за

 виконані   роботи   борги   складають  десь  біля  93

 трильйонів.

      Що  ми робимо? Куди ми зараз заганяємо економіку

 України?  Я  просив  би цифру 150, яка буде закладена

 Урядом,   на   1-му   етапі   підтримати   капітальні

 вкладення. Повторюю  поправка 53 на 10-й сторінці.

      Дякую  за увагу.

 

      АЗАРОВ.

 

      Уважаемый  Валерий Иванович, Вы прекрасно знаете

 позицию   комисии  и  мы  хотели  бы  Вас  пидтрымать

 безусловно,  но, во-первых,  из чего складываются вот

 эти  60 и 308. Они складываются из тех 40 триллионов,

 которые   само  же  правительство  своим  письмом  за

 подписью  Премьер-Министра напрвило в Верховну Раду и

 сняло  в связи с тем, что нечем сейчас финасировать и

 отсутствуют  средства  на финансирование АПК и прочих

 бюджетных  статей. Это первое.

      Что касается 24 триллионов, то они на самом деле

 не   снимаются  с  капитальных  вложений,  а  они  по

 существу передаются из Державного бюджета на мисцевые

 бюджеты.  Речь  идет  о  тех  капитальных  вложениях,

 которые  финансируются по областным администрациям...

 

      ГОЛОВА. Микола Янович...

 

      АЗАРОВ...  поэтому  есть  предложение, Александр

 Александрович,  баланс  доходов  доходов  и  расходов

 сбить  до  единого  карбованца.  И  просто так сейчас

 методом   голосования   уменьшить  или  увеличить  60

 триллионов, это значит поставить крест на  бюджете.

      Поэтому    поддерживая    предложение    Валерия

 Ивановича  в том, что ко второму чтению Правительство

 максимально     изыскать    возможность    збильшення

 капиталовкладень   -раз,   и  второе,  о  чем  я  уже

 говорил   -протокольное   поручение   -это   изыскать

 возможность   частичного   погашения   процентов   по

 пильговым    кредитам  для  строительства  жилья.

 

       ГОЛОВА.  Є  пропозиція, Валерій Іванович, як ви

 дивитесь на те, щоби ми в проекті постанови записали:

 Кабінету  мінітсрів  доручит и до слідуючого розгляду

 цього  питання  відновити  розміри капіталовкладень у

 межах   150  трильйонів  карбованців.

 

      АЗАРОВ.

      Протокольне  доручення - согласен.

 

 

       ГОЛОВА.   Можно  так  голосувати?  Будь  ласка,

 Валерію  Івановичу  ще  слово.

 

      ЧЕРЕП.

      Дякую,  Микола  Янович,  що  ви  підтримали  мою

 проопзицію,  і  дякую  за  те,  що ви пропонуєте, щоб

 Уряду  було  доручення  на  другому читанні знайти ці

 кошти для  фінансування.

      Але  я  хотів  би, щоб ви знали, що в загальному

 плані  капітальні  вкладення  повинні складати ВВП не

 менше  6%.  Ми  сьогодні вже  до  відсотка   дійшли.

      Тому  я ще раз настоюю, що все-таки погоджуюсь з

 тою пропозицією, яку дає Олександр Олександрович, щоб

 цю статтю  53  ми  сьогодні  не приймали.

 

       ГОЛОВА.   Давайте   проголосуємо  за  доручення

 Кабінету  Міністрів.

 

      ЧЕРЕП.    Доручення    Кабінету   міністрів   -я

 погоджуюсь.

 

       ГОЛОВА.   Давайте   проголосуємо   за  дручення

 Кабінету   Міністрів.  Ставлю  на  голосування,  будь

 ласка,  підтримайте  всі.

      Якщо   немає   капітального  оновлення  основних

 засобів, то це ще раз підтвердження деградації повної

 еокноміки.

      За -

      Прийнято доручення.

      Бобриньов,  будь ласка.

      Я тільки  даю  слово  тим ,  хто  виступав.

 

      БОБРИНЬОВ.

       Уважаемый        Александр       Александрович,

 уважаемый Николай  Янович, уважаемые  депутаты!

      Когда  здесь  Николай  Янович говорил, что здесь

 все сбалансировано, конечно, он у руля, секретарь там

 тоже  из  Донецка,  поэтому  поступает  поправка  54.

 Посмотрите   на  странице  10,  капитальные  вложения

 отдельно    идут    на    строительство   для   семей

 воеенослужащих.  Что в Севастополе и в другой области

 нет  семей  военнослужащих? Есть, наверное.

      Капвложения,  насколько я известно, сейчас то же

 самое в Днепропетровской пойдут массовые наплывы. Там

 хотели  один мост поперек строить, сейчас два и вдоль

 хотят  строить,  хотели  две станции ввести, сейчас 6

 вводить.  Конечно,  так  и  будет,  но  нельзя же так

 делать  в  открытую,  Николай  Янович, хоть бы как то

 немножко  там  прикрыли.  Вы  посторите,  что  здесь.

 Ремонт  обкектов социальной сферы 1, 2. Можно ставить

 только  на  водоснабжение  и канализации. Я согласный

 здесь  должны идти централизованные. Но все остальное

 за счет местного бюджета наверное должно идти.

 

      АЗАРОВ   М.   Я.   Уважаемый   народный  депутат

 Бобринюк,   капитальное  вложение,  в  том  числе  по

 поправке   54   продолжает   те   обкемы  капитальных

 вложений,  которые финансировались в прошлом году. Но

 здесь отсутсвует, то есть они в прошлом году были и в

 этом  году идут. И меется в виду строительство канала

 Днепр-Донбасс,  который  уже 10 лет строится. И оно и

 будет   строиться  потому,  что  канал  Днепр-Донбасс

 обеспечивает   водой   не   только   Донецкую,  но  и

 Луганскую, Харьковскую область.

      Но  я  хотел  бы  вот  что,  уважаемые  коллеги,

 обратить ваше внимание. Ну, давайте не будем отдельно

 выбирать  пунктом  54.  Я  обращаю  ваше  внимание на

 поправку  55,  которая  касается строительстваметро в

 Харькове.  Я  обращаю  ваше внимание на поправки 118,

 которая  касается  Севастополя, обращаю вашу внимание

 на 119, которая касается Киева, 120, которая касается

 Черновцов,  121, которая касается (...........) район

 Чернивецкой области, 122, которая касается пропозыции

 Львовской  держадминистрации,  123 -выделить кошты по

 Николаевской  области,  124  -по  Луганской,  125 -по

 Ривненской,   126   -по   Кировоградской,   127   -по

 Херсонской,   128   -по  Ивано-Франковской,  129  -по

 Кировоградской

 

      ГОЛОВА.  Виключіть трибуну.

 

      АЗАРОВ М.Я.  ...130 по

 

      ГОЛОВА.  Микола Янович, я для того, щоб зупинить

 вас   виключив  мікрофон.  Будь  ласка.  Тому  що  це

 нагадує,  пам'ятаєте,  коли  в святцах повторюють. Не

 треба цього робити.

      Коротше  кажучи,  те,  що  потребувало особливої

 державної  уваги.  В окремих випадках, ну, на щастя в

 Чернівцях,  наприклад,  і в інших місцях: Суми і тому

 подібне, передбачається окремим рядком.

      Наприклад,       фінансування       Софіївського

 заповідника,  реконструкції Софіївського заповідника,

 якому  виповнюється 200 років. Якщо ми не закладемо в

 бюджет,  то  Умань його ніколи, ще 200 років буде той

 заповідник,  і  забудуть,  що  він там і був. Тому це

                        - 191 -

 треба  передбачати в бюджеті. Ніхто... Не викликає ні

 в кого заперечень. Так?

      Микола    Янович,    вже    не   будете   дальше

 продовжувати.

      Будь ласка.

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  Александр Александрович, я вношу

 предложение, по существу повторяется обсуждение снова

 бюджета. Давайте проголосуем, чтоб припинить внесение

 поправок  и  прекратим  этот  процес. У нас еще будет

 немало  времени,  для  того  чтобы в процессе второго

 чтения рассмотреть все предложения во всех постоянных

 комиссиях.

     

      ГОЛОВА.    Будь    ласка,    Піменова.   Швидко,

 закінчуємо    три.   Піменова,   Парасунько   і   ті,

 хто виступали.

     

      ПІМЕНОВА Н.П.

       Пименова,     Симферопольский    42,    фракция

 коммунистов.

      Комиссия  по  бюджету  согласилась с тем,  чтобы

 исключить  из  расходной  части  бюджета  средства на

 оплату  заработной  платы  преподавателям и стипендии

 учащимся  кооперативных  учебных  заведений средних и

 высших в сумме 587 миллиардов карбованцев.

      Я  вчера  выступала  по  этому поводу. Тем более

 хочу еще довести до сведения всех депутатов, что есть

 согласованность    с    Министерством   экономики   и

 Министерством финансов, чтобы в 1996 годы...

      Марченко, не мешайте, пожалуйста, Председателю.

 ...  чтобы  в  этом году сохранить дейстующую и ранее

 финансирования  учебных заведений Укоопсоюза. Поэтому

 я  прошу  сохранить  эту  статью  финансирования и не

 соглашаться  с  позицией  комиссии,  которая  вынесла

 решение:  дать  поручение  Кабинету  Министров  найти

 позабюджетные  якись джерела, а если таких источников

 финансирования   не   будет,   то   решить  вопрос  о

 сокращении учебных заведений.

      Я  хочу  довести  до сведения депутатов, что уже

 проведено   сокращение   учебных   заведений  системы

 Укоопсоюза  и  дальше  сокращать  нечего,  потому что

 завтра  народное хозяйство (а в первую честь сельские

 труженики    и   часть   городских)   останется   без

 обслуживания  специалистами как среднего звена, так и

 высшего.

      Прошу меня поддержать.

     

      ГОЛОВА. Абсолютно правильна пропозиція.

     

      АЗАРОВ   М.   Я.   Уважаемая   народный  депутат

 Пименова!   Об   этом   я   в   вступительном  слове,

 характеризуя   те  поправки,  которые  мы  в  рабочем

 порядке  рассмотрели, и сняли с предложений бюджетной

 комиссии. Поэтому зачем еще раз к этому возвращаться?

 Мы  сняли уже эту поправку, касающуюся сокращения 512

 млрд. на финансирование.

     

      ГОЛОВА. Назвіть номер поправки?

     

      АЗАРОВ.  Я  не помню этот номер поправки, но там

 речь идет о том, что...

     

      ГОЛОВА.    Одну   хвилиночку,   Микола   Янович.

 Піменова,   назвіть   номер   поправки  і  він  зараз

 підтвердить.

     

      ПІМЕНОВА

     

      Значит,  это  вторая таблица, поправок депутатов

 внесенных, поправка номер 96.

     

      АЗАРОВ.    Вторую    таблицу    мы   вообще   не

 рассматриваем.

     

      ПІМЕНОВА  Николай Янович, дайте мне, пожалуйста,

 сказать.  Я вчера по этому поводу лично к вам подошла

 и  спросила,  что значит "враховано частково"? Вы мне

 сказали, комиссия согласилась с тем, что нужно искать

 другие  источники и здесь ненадо вот так меня ставить

 в  такое  неловкое  положение. Есть и сохраняется эта

 статья    расходной   части   бюджета.   Спасибо,   я

 удовлетворена!

     

      АЗАРОВ. Именно это я сказал в самом начале.

     

      ГОЛОВА. Парасунько.

     

      ПАРАСУНЬКО   Дякую,   Олександр   Олександрович!

 Шановний Микола Янович! Я вчора від імені комісії АПК

 і   двох  аграрних  фракцій  вносив  пропозиції,  які

 обраховані. Перше, це по надходженнях.

     

      ГОЛОВА. Номер поправки?

     

      ПАРАСУНЬКО  301  трильйон карбованців за рахунок

 залучення   зерна   до   продовольчого   забезпечення

 населення  і  через  переробку  його  на муку, крупу,

 спирт, комбікорми. Таким чином, утримується в бюджеті

 доходи.

      І   по  видаткових  позиціях.  Поправка  25,  це

 відшкодування........  виробникам,  згідно  закону  і

 документів,  які  вже  прийняті,  обраблені областями

 районів  -52  трильйони.  Поправка 31, це виділення 5

 трильйонів  на  будівництво  молодим сім'ям сільських

 забудовників,  тому  що  в містах виділено молодежним

 кооперативам  житло. І поправка 81, це на відновлення

 виноградорства  3  трильйони, на встановлення рибного

 комплекса,  який ми утворили і завдання 7 трильйонів,

 суттєво     підтримку     фермерства,    як    новому

 товаровиробнику 2 трильйони і 82 поправка, заготівля,

 значить...

     

      ГОЛОВА. Давайте по поправках пройдемося...

     

      ПАРАСУНЬКО...   баланс.   І,   таким  чином,  ми

 пропонували  301  трильйон  доходів  і  270, значить,

 трильйонів  видатків.  Я  прошу  також погодиться, що

 доручити все-так Уряду врахувати. І ми маєм матеріал,

 розрахунки з областей з усіх і... працювати.

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Микола Янович.

     

      АЗАРОВ  М.  Я. Уважаемый Михаил Васильевич, мы с

 вами на эту тему дискутировали большое количество раз

 и  времени.  Я  не  возражаю:  записать  протокольное

 поручение  Уряду  разглянути  питання  про увеличеине

 доходов   бюджета   на   300  триллионов  карбованцев

 засчет...  Протокольное  поручение Уряду, пожалуйста,

 мы   разглянем,   но   мы  довольно  детально  сейчас

 рассматривали  вопрос  о  том,  это  буквально вчера,

 сколько...

     

      ГОЛОВА.  Я прошу депутатів до мене не підходить,

 я  не  маю змоги слухать, коректувать, давать голоси,

 слухать, що говорять з трибуни, і вести засідання. Не

 підходьте  до  мене,  будь ласка! Ну, це ж не можливо

 так  працювать! Ви посадіть себе на моє місце, а тоді

 скажете,  що  вкінці  хочеться  сказать  одне  тільки

 слово.

     

      АЗАРОВ  М.  Я. Я, правда, вот иногда не понимаю,

 Александр  Александрович,  может быть, я скажу что-то

 лишнее,  но  я иногда, народные депутаты, не понимаю:

 неужели у нас сейчас в зале вот такое настроение, что

 бюджет  нужен  не  нам, а кому-то нужен? И что вдруг,

 если  мы  сегодня,  сейчас проголосуем, завтра пойдут

 деньги  куда-то  там,  на  все  вот  эти сферы. Это ж

 длительный  процесс,  мы  с  вами  будем  не один раз

 возвращаться к этому документу.

      Теперь,   что   касается   конкретного   вопроса

 финансирования  АПК. Вот вчера мы, буквально, вечером

 смотрели,  что  же можно сделать сейчас. Вот говорят:

 300  тысяч  тонн  зерна.  Да,  оказывается,  в  наших

 державных  резервах 200 тысяч пшеницы третьего класса

 не хватает для того, чтобы обеспечить продовольствием

 сейчас...

      Вот,   уважаемый  Михаил  Васильевич,  124  тонн

 сахара...

     

      ГОЛОВА.  Микола  Янович,  навіщо,  навіщо оце ви

 говорите?! Конкретна пропозиція. Ви відхиляєте її, не

 відхиляєте, підтримуєте, ні, враховується вона...

      Михайло    Васильович,    ви   задоволені   його

 відповіддю?

     

      АЗАРОВ. Но я говорю это вот почему

     

      ГОЛОВА. Конкретна пропозиція, ви відхиляєте її -

 ні,   підтримуєте   -ні.  Враховується  вона,  Микола

 Михайло  Васильович,  ви  задоволені його відповіддю?

 Він не заперечує. Михайло Васильович Парасунько, якщо

 ви  будете  наполягати,  то  тоді,  будь ласка, номер

 поправки я ставлю на голосування.

     

      ПАРАСУНЬКО.  Спасибі,  я не особисто, Олександре

 Олександровичу,  від себе, це дві аграрні фракції, це

 36  чоловік  членів  постійної  комісії,  це люди 235

 депутатів із сільських округів.

     

      ГОЛОВА. Михайло Васильович, якщо ви один -це вже

 досить

     

      ПАРАСУНЬКО.   Я   за  те,  щоб  ви  включили  на

 голосування

     

      ГОЛОВА.  будь ласка, номер поправки.

     

      АЗАРОВ.    Значит   Михаил   Васильевич   вносит

 предложение

     

      ГОЛОВА.  Я  ще  раз  прошу не беріть слово самі.

 Михайло Васильович, який номер поправки?

     

      АЗАРОВ. Номер поправки -25.

     

      ГОЛОВА.   25   поправка,   відкривайте   всі  25

 поправку.

     

      ПАРАСУНЬКО......                              на

 відшкодування........................      витрачених

 коштів на будівництво соціальної сфери, стоїть 21, ми

 пропонуємо 52 трільйони.

     

      ГОЛОВА.  Чим  вона  балансується?...............

 регламент  вимагає.  Баланс  який?  Чим балансується,

 врівноважується?

     

      ПАРАСУНЬКО. Ми дали першу пропозицію -за рахунок

 залучення продовольчого зерна до державних ресурсів і

 його   використання   через   переробку,  через,  так

 сказать, податковий механізм 301 трильйон. Так це

     

      ГОЛОВА.   Здається   поправка   внесена,   номер

 поправки?

     

      ПАРАСУНЬКО. Першу статтю, де доходи, ну.

     

      АЗАРОВ.    Олександре   Олександровичу,   Мыхаил

 Васильевич   предложил  протокольное  поручение  дать

 Правительству  разобраться вот в этой доходной статье

 бюджета.

     

      ГОЛОВА. Анатолій Степанович, Михайло Васильович!

 Микола  Янович! Я прошу підтримати доручення Кабінету

 Міністрів    розглянути    питання   про   можливість

 передбачити фінансування у видатковій частині бюджеті

 53   трильйонів   карбованців  на  погашення  витрат,

 понесених   господарствами   на  розвиток  соціальної

 сфери.  Але  оскільки  ці  поправки,  ці уточнення не

 збалансовані  у.. у лівій і правій частині таблиці...

 одну    хвилинку!..,    я...    оскільки    вони   не

 збалансовані  -тільки  у видатках передбачено, тому и

 сьогодні  розглянути  його не можемо. Регламент цього

 не  дозволяє!  А  доручити Кабінету Міністрів можемо!

 Тому  я  ставлю  на  голосування  доручення  Кабінету

 Міністрів з цього приводу. Все! Будь ласка.

     

      "За" -

     

      Приймається як доручення.

      Я   ще   раз   повторюю...   Чорноусенко,   ваша

 пропозиція  не  врахована?  Від  комісії ви виступали

 вчора,  будь  ласка.  Або  Мухіну  віддайте,  якщо  є

 потреба в тому... Ви є з однієї комісії...

     

      ЧОРНОУСЕНКО О.І.

      Шановний Микола Янович, мене взагалі вражає ваше

 відношення  до  пропозицій  комісій -всіх, взагалі, і

 особливо нашої комісії... Вона має такі ж права, як і

 ваша.  І ті пропозиції, які ми подавали комісією в 29

 чоловік,  вони  повинні  були  внесені туди і повинні

 були б голосуватися... Це по-перше.

      А  по-друге.  Пропозиція  відносно  фінансування

 Служби    Безпеки   і   Прикордонних   військ   -вона

 залишається  від  нашої  комісії,  і  ми настоюємо на

 тому, щоб її голосували зараз. Справа в тому, що вона

 віднесена  в  другу таблицю, і... Або давайте зробимо

 доручення   нашому   Кабінету  Міністрів,  або  якось

 розглянемо  це питання. Тим більш, що Євген Кирилович

 (всі  в  цьому залі чули) вже сказав, що таке питання

 може бути вирішене.

     

      ГОЛОВА.  Номер поправки, будь ласка?

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  Нет  этой  поправки  -оно носило

 несбалансированный  характер,  поэтому  (как и многие

 другие) ...

     

      АЗАРОВ.  А  какой  номер поправки? Все, что наша

 комиссия предложила...

     

      ГОЛОВА.   Ще   раз,   будь  ласка:  з  місця  не

 вигукуйте!

     

      АЗАРОВ   М.  Я.  Уважаемый  Владимир  Васильевич

 Мухин,  ваша....

     

      ГОЛОВА.  Дайте слово Чорноусенку ще!..

 

      АЗАРОВ  М.  Я....  комиссия  внесла  предложения

 увеличить  расходы  на  оборону  до  270  триллионов.

 Увеличить расходы на...

     

      ЧОРНОУСЕНКО.  Микола  Янович,  я зараз не про це

 кажу...

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  Нет,  я  просто  рассказываю это

 предложение...

     

      ЧОРНОУСЕНКО.  Я  прошу,  будь ласка, вислухайте

 уважно...

     

      ГОЛОВА. Номер поправки, будь ласка...

     

      ЧОРНОУСЕНКО.  це  поправка  235  в 2-ій таблиці,

 вона віднесена з 1-ї...

     

      ГОЛОВА. Ага... Зрозуміло, Микола Янович....

     

      АЗАРОВ.   Я   согласен   с   народным  депутатом

 Черноусенко   дать   протокольное   доручення   Уряду

 розглянуты....

     

      ГОЛОВА. Немає заперечень  інших?

     

      АЗАРОВ. Нет...

     

      ГОЛОВА. Ставлю  на голосування,будь ласка...

     

      "За"-

     

      Так,  Вітренко,  у  Вас  по проекту постанови чи

 номер поправки  ? Будь ласка...

     

      ВІТРЕНКО.

     

      Шановний   Микола   Янович,   Ви,  ваша  комісія

 використала  такий ганебний досвід Верховної Ради про

 спеціальну   процедуру   розгляду  питання.  Ви  наші

 пропозиції  не внесли до таблиці і ми зараз не можемо

 їх  видстоювати. Але, давайте розглянемо хоч депутата

 Лавриненка  -це мторінка 11, яку ви записали, що вона

 врахована.  Те,  що  бюджет  повинен забезпечити межу

 малозабезпеченості   4,  8  мільйони  карбованців  та

 введення Закону "Про оплату праці" в повному обсязі.

      Ви  пишите,  що  це  враховано.  Якщо вже навіть

 взяти  4,  8,  хоч це не покриває сьогодні мінімальні

 витрати   населення  і  покласти  це,  як  мінімальну

 заробітну  плату  і  пенсію в основу закону, про що я

 казала,  а  не  підтримувати закон Чижа, Пинзеника, а

 ввести  нормальний Закон "Про оплату праці" в повному

 обсязі, то....

     

      ГОЛОВА. Я прошу....

     

      ВІТРЕНКО...  то  це змінить бюджет держави. Тому

 поясніть,  будь  ласка:  як  Ви  в  бюджеті врахували

 пропозицію  депутата  Лавриненка  і  нашу пропозицію,

 проголосовану Верховною Радою? Щоб межа була в основі

 бюджету, будь ласка.

     

      АЗАРОВ. Уважаемая Наталия Михайловна, какой номер

 поправки в таблице?

     

      ГОЛОВА.  Номер  поправки,  будь ласка... 65-й...

 65 поправка це Бородіч, Бандурко, їх поправки.

     

      АЗАРОВ.  Наталья  Михайловна, там дано поручение

 Уряду  ко  второму чтению вся вторая таблица содержит

 поручение  правительству  рассмотреть  тот  или  иной

 вопрос.

      Поэтому  давайте мы все-таки идти по Регламенту,

 по  таблище ь1.

     

       ГОЛОВА.   Ясно, з'ясоване  питання.

      Не  голосували  пропозицію  Бобриньова, яка була

 оголошена.

      Ще  раз  дайте  слово  Бобриньову,  він виступав

 вчора.

     

      БОБРИНЬОВ.

       Уважаемые  депутаты, я предлагаю из 54 поправки

 Комиссии  по  бюджету по Донецку оставить на обкекты

 водоснабжения   и   канализации,   на   строительство

 метрополитена -ездить, наверное, надо, а вот жилье на

 семей воеенослужащих в Киеве в районе дается офицерам

 запаса 2-3 квартиры, я узнавал. Здесь стоят по 5 лет,

 а там сразу на 170 квартир в год, в Донецке. Что, там

 больше  офицеров запаса? Я не думаю, что больше. И на

 обкекты  социальной сферы 1, 2, и эти 1, 9 миллиардов

 перенести  в  статью  65,  где  Бородич  предполагает

 отдельно  финансирование  жилья для воеенослужащих. И

 это там  добавить - пограничникам  там...

     

       ГОЛОВА.  Микола Янович, ви не проти вилучити ці

 дві  позиції  із...?

      Не  проти.

      

      АЗАРОВ.

       По   военнослужащим  по  Донецкой  области,  я,

 честное  слово,  сам  первый раз это вижу. Конечно, я

 сам  это  первый  раз  вижу.  Конечно,  я не возражаю

 перевести    в  65  поправку.

      Я же, уважаемые коллеги, не мог же все абсолютно

 поправки,  вси  абсолютно,  до каждого словца... Я не

 возражаю, Александр Александрович.

     

       ГОЛОВА.  Комісія не заперечує, щоб 0, 7 і 1, 2,

 в сумі 1,9  трильйонів    звідси  зняти.

 

       АЗАРОВ.    Но   ту   же   встанет,   наверняка,

 представитель  Донецкой  области, который скажет, что

 120 триллионов...

     

       ГОЛОВА.  Він  не  встане  зараз, тому що він не

 виступав  вчора.

     

      АЗАРОВ.  Ну, не  сказет, все,   переносим.

     

       ГОЛОВА.    Дякую  вам.

      Знімається.

      Яковенко.

     

      ЯКОВЕНКО.

      Комиссия  по  делам  молодежи.

      Александр  Александрович,  я  вас  очень  прошу

 тогда  Президиум.... Александр Александрович, мы люди

 терпеливые,   конечно,  но  я  очень  прошу,  садите,

 пожалуйста,     Президиум    вот    туда,    оставьте

 Суслова................  потому что вынуждены будете

 к  нему  обращаться.  А  (...........)  потому что он

 большой, вы в любом случае увидите.

      Ну,  а  теперь  по существу. 86 поправка, вторая

 схема,   страница   14.   Мы  в  корне  не  согласны,

 принципиально  не  согласны  с  комиссией, которая не

 внесла наше предложения, которое озвучивал Моисеенко.

 Почему?

      Я,   выступая   с  трибуны,  говорил,  да,  этот

 маленький   нюанс,   который  дается  компенсация  на

 удешевление  жилья молодежи -это возможность получить

 жилье.  Мы  закладываем  комплекс,  все  4  пункта из

 расчета,  чтобы была у молодежи возможность построить

 жилье.  Принципиально меняет суть, ведь видимо в этом

 есть  ошибка  комиссии, которая сегодня согласовывала

 цифры,  но  не  находя  вообщем-то  механизм  решения

 проблемы.

      Мы  предлагаем  механизм.  Поэтому  и настаиваем

 все-таки,  чтоб  эти  все  4 пункта были внесенны в 1

 таблицу, а затем Кабинет Министров вместе с комиссией

 и  с  нами тем более, раз наша комиссия, согласовывал

 вопросы   по   цифрам,   когда  должны  будем  ввести

 (...........) ситуацию во втором чтении.

      Поэтому  прошу  прогоолсовать,  чтоб  все пункты

 были внесенны.

     

      ГОЛОВА.   Микола Янович.

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  Я  не  возражаю  ка протокольное

 доречення  Кабинета  Министров.  Мы  так и сделали во

 второй таблице. Мы не отклонили, мы дали протокольное

 доручення. Потому что, если мы здесь...

      

      ГОЛОВА. Олександр Миколайович, хоч я і не почув,

 що  ви  там спочатку говорили, але, якщо прислухатися

 до  цієї  поради,  то  воно буде, реакція буде. Ну, а

 якщо проголосуєм і не вистачить  голосів, тоді що?

      Ще раз дайте слово Яковенко.

     

      ЯКОВЕНКО  О.  М.  Я  еще раз повторяюю. Комиссия

 настаивает  на  внесении в первую таблицу всех этих 4

 пунктов.  А  финансовую  сторону  цифры согласовывать

 будем  по каждому пункту во втором чтении. Потому что

 права, видимо, Ветренко, когда говорит, что процедура

 в   данной   ситуации  используется  к  механизму  не

 пропустить.

     

      ГОЛОВА.   Ставлю   на   голосування   пропозицію

 Яковенко   і   прошу   її   підтримать.   Голосується

 пропозиція   Яковенко.   Прошу  підтримать  її.  Вона

 розумна, як завжди.

     

      "За" -

     

      Тоді  голосується пропозиція... Одну хвилинку.

      Я  прошу вас, голосується пропозиція Азарова про

 доручення   Кабінету   Міністрів   з  цього  приводу,

 відносно  пропозиції  Яковенка. Ставлю на голосування

 доручення Кабінету Міністрв.

     

      "За" -

      Приймається.

      Будь  ласка,  Симоненко.  Він  виступав з місця.

 Будь ласка.

     

      СИМОНЕНКО

     

      Александр  Александрович,  ответьте, пожалуйста,

 на  один  вопрос:  "Чем  мы  сейчас  занимаемся?" Вот

 давайте вдумаемся.

     

      ГОЛОВА.  Вивключіть  мікрофон,  я відповім. Будь

 ласка.  Включіть  йому  ще  раз, будь ласка, по суті.

 Номер   поправки   є   у   вас?  Те,  що  передбачено

 спеціальною  (яка  комусь  не подобається) процедурою

 Регламенту,    яку   ми   проголосували,   як   норма

 Регламенту. Ганебна вона чи не ганебна, вона є.

     

      СИМОНЕНКО

      Александр Александрович, вот я могу вам сказать,

 что абсолютно вы не правы.

      Азаров  сказал  два с половиной часа тому назад,

 когда   вы   выступили  с  заключительным  словом  по

 обсуждению   бюджета   в  первом  чтении...  Товарищи

 говорить или господа, я сейчас внесу восемь поправок,

 которые  мы  быстренько  проголосуем,  которые  якобы

 повлияют  на  структуру  бюджета.  Вы уже голосуем 52

 поправку   без  какой-либо  системы,  без  какой-либо

 подготовки,  юридического обоснования, экономического

 обоснования.

      И  у  меня  такое  впечатление,  что  вы лично с

 Азаровым  выступаете  в  качестве кота-баюна, которые

 укатывают зал, для того чтобы принять нужное решение.

     

      ГОЛОВА.  Ну, мені здається, що якщо я ще похожий

 на цього персонажа, то Азаров зовсім не схожий.

      Тому  я  прошу  уваги. Будь ласка. Відповідно до

 Регламенту...  Будь  ласка, опустіть руки. Відповідно

 до Регламенту голосуються ці поправки, які

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  Підтримані  бюджетною комісією и

 носят сбалансированный характер.

     

      ГОЛОВА.  Микола Янович, я ще раз прошу, які були

 предметом  дискусії, які впливають на баланс бюджету.

 Далі.  Норма регламенту передбачає, після голосування

 їх,   голосуються   поправки,   на  яких  наполягають

 учасники   дискусій,   які   вносили  свої  поправки.

 Проголосували  ми і їх. Звичайно, більшість депутатам

 неподобається,  що  це вимагає багато часу, але, не я

 один  приймав  регламент,  а  всі ми разом. Тому, ми,

 будь ласка, дотримуємось цих норм.

      Питання вичерпано в цій частині розгляду. Микола

 Янович, сідайте на місце, будь ласка.

      Прошу уваги, у вас на руках є декілька постанов,

 я їх зараз оголошу. Будь ласка, спокійно.

      Перше.   Перша   постанова   від   комісії,  яка

 вноситься  комісією  з питань бюджету. "Про схвалення

 висновків і пропозицій комісії Верховної Ради України

 з  питань  бюджету,  до  проекту  Закону  України про

 державний бюджет на 1996 рік".

     "Заслухавши   доповідь   комісії  Верховної  Ради

 України  з  питань  бюджету  Верховної  Ради  України

 постановляє: схвалити висновки і пропозиції комісії з

 питань   бюджету   до   проекту  закону  України  про

 державний бюджет України на 1996 рік і направити його

 Кабінету Міністрів України на доопрацювання".

      Мається  на  увазі,  що  з урахуванням зроблених

 Верховною  Радою  уточнень тоді, треба писати, але то

 тоді в доповненнях.

      Друге. Кабінету Міністрів України, протягом двох

 тижнів,   доопрацювати   проект  закону  України  про

 державний  бюджет  України на 1996 рік. Відповідно до

 схваленої   доповіді   комісії  з  питань  бюджету  і

 поправок,   підтриманих  Верховною  Радою  та  подати

 доопрацьований   проект  у  Верховну  Раду  на  друге

 читання.

      Тепер.   Є   проект  постанови,  який  вноситься

 комісією   Верховної   Ради   з   питань  фінансів  і

 банківської діяльності. Такий його зміст.

      "Заслухавши   доповідь   постійної  комісії",  я

 тільки  постановчу частину зачитую, "Перше. Перенести

 голосування  до  проекту закону України про державний

 бюджет  України  на  1996 рік в першому читанні на 22

 лютого  1996  року.  Друге.  Комісія  Верховної  Ради

 України   з  питань  бюджету,  за  участю  юридичного

 відділу  Верховної  Ради  України,  провести юридичну

 експертизу   проекту  Закону  України  про  державний

 бюджет   України   на   1996  рік",  скласти  таблицю

 розбіжностей  проекту з нормами чинного законодавства

 і  вручити  народним  депутатом України не пізніше 20

 лютого 1996 року разом з проектом закону України "Про

 Державний  бюджет України на 1996 рік", складеного за

 пропозиціями Комісії з питань бюджету.

      Третє.   Комісіям   Верховної   Ради   з  питань

 економічної   політики   та   з   питань  фінансів  і

 банківської   діяльності  підготувати  висновки  щодо

 відповідності  проекту  закону України "Про Державний

 бюджет України на 1996 рік", запропонованого Комісією

 Верховної  Ради  України  з  питань бюджету, програми

 діяльності   Кабінету   Міністрів  України,  що  була

 затверджена  Верховною Радою України.

      Четверте.   Встановити,   що  видаткова  частина

 Державного   бюджета  України  підлягає  затвердженню

 Верховною   Радою   України  в  абсолютних  цифрах  і

 відсотках  до  загального  обсягу  видатків.  У  разі

 неповного  надходження  коштів  до Державного бюджету

 України    видатки    фінансуються    відповідно   до

 затвердженої долі у загальному обсязі видатків".

      Далі. Комісія, яку вносить Вітренко-Марченко.

      Перше:   "Відхилити..."   Спокійно!   "Відхилити

 проект  закону  України "Про Державний бюджет України

 на 1995 рік.

      Друге.  До  23  лютого  1996 року Верховній Раді

 України  розглянути  і прийняти рішення з питань межі

 малозабезпеченості  і  звіту про виконання Державного

 бюджету за 1994 рік".

      Проект, який вноситься Комісією з питань молоді,

 спорту і туризму.

      "Постановляє...  Верховна  Рада постановляє: (Це

 окрема постанова, ми її пізніше проголосуємо, вона не

 всього бюджету, а одної статті тільки стосується)

      І  витяг  із  рішення  Комісії з питань освіти і

 науки,  він  проголосований.  Тому голосувати його не

 потрібно.

      Ще  був проект, внесений Квятковським. Постанова

 такого змісту:

      "Перше.   Відхилити  у  першому  читанні  проект

 закону  України "Про Державний бюджет України". Ну, у

 першому  читанні,  тут  не  пишеться, якщо відхилити.

 Просто: відхилити.

      "Друге.  Зробити  законодавчу експертизу проекту

 закону "Про Державний бюджет України на 1996 рік.

      Третє.   Висловити  недовіру  міністру  фінансів

 України  Германчуку". Ну, тут є уже колізія нова, він

 депутат  ще,  крім  того  всього.  А це -звільнення з

 роботи.

      Так,  спочатку  ставлю  на  голосування  проект,

 внесений від комісії.

      (Шум у залі)

      Опустіть  руки  і  голови  дивиться  на кнопки і

 голосуйте,  щоб  правильно  натискали на свою кнопку.

 Ставлю  на  голосування  цей  проект,  будь ласка. За

 основу.

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято.

      Прошу  уваги,  доповнення  які  є?  Ті,  ми  вже

 проголосували  два  доповнення,  будь  ласка, Черепа,

 Піхоти,       Панасовського.      Ну,      почекайте.

 Пустовойтовського і  Парасунько. Проголосовані вже, в

 тексті   у   нас  є  вони  визначені  як  доручені  і

 перекласти   в   постанову,   зрозуміло.   Не   треба

 голосувати?

      Тепер Селіфонтьєв, ваша пропозиція яка була?

      Я  всі  поставлю  проекти  постанови,  всі, будь

 ласка.

      СЕЛІФОНТЬЄВ.  В  мене таке до постанови включити

 ті  пропозиції,  які  вчора  звучали,  по-перше,  все

 перевиконання  бюджету,  яке  буде на місцевому рівні

 залишати на місці. Це перша пропозиція.

      І   друга,   до  прийняття  закону  України  про

 амортизацію і амортизаційні відрахування на капремонт

 основних    фондів,    що   належать   підприємствам,

 обчислюються   та   відображаються   у  звітності  по

 фактичних  витратах  за  звітній період. Доручити, це

 доручення

     

      ГОЛОВА.   Тобто   передбачити...  норма  така  -

 передбачити,  що...  а  далі  за  текстом,  те, що ви

 пропонуєте.

     

      ___________.  Да, да. Оце ці мої пропозиції.

     

      АЗАРОВ     М.     Я.     Уважаемый     Александр

 Александрович,...

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка...

     

      АЗАРОВ  М. Я. Уважаемые народные депутаты, то, о

 чем     говорит    Селифонтьев...    во-первых,    мы

 проголосовали  уже  в виде протокольного доручення, и

 виторое,  самое, пожалуй, основное -нам еще предстоит

 с  вами принять постанову "Про заходи щодо поліпшення

 бюджетного  процесу",  так? Мы еще с вами протокольно

 проголосуем  за  то,  чтоб  вся  большая таблица была

 отправлена   правительству   для   опрацювання.   Там

 содержится   много...   множество   поручений.  И  та

 постанова, которую мы сейачс за основу проголосовали,

 она  составлена в строгом соответствии с Регламентом,

 поэтому добавлять ей что-либо - это...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ГОЛОВА.  Ми вже проголосували 4 поправки. Микола

 Янович,  будь  ласка,  -це  не  норма...  Ми в проект

 постанови можем записати те, що вважають депутати.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Тому  те,  що  стосується амортизації, що вносив

 Селіфонтьєв, воно не заперечень не викликає ні в кого

 з   депутатів.  Я  наполягаю,  щоб  проголосувати  цю

 поправку.

     

      АЗАРОВ М.Я. Давайте проголосуем...

     

      ГОЛОВА.  Це  -доповнення  до  проекту постанови.

 Ставлю на голосування.

     

      АЗАРОВ  М. Я. Давайте в виде отдельной постановы

 проголосуем!..   Нет,   я   не  поддерживаю...  Я  не

 поддерживаю... Этого нельзя делать...

     

      "За" -

      

      ГОЛОВА.  Із  94-х  я  прошу  двох  проголосувати

 "за"... Будь ласка. Ще раз ставлю на голосування. Ну,

 це - важлива дуже пропозиція, ну що ви?..

     

      АЗАРОВ  М.  Я. Александр Александрович, ну она ж

 протокольного    характера!..   Почему   она   должна

 содержаться в постанове!..

     

      ГОЛОВА.  Микола  Янович, Микола Янович, коли йде

 голосування - не говоріть... Підтримуйте...

     

      АЗАРОВ М.Я. Та я готов підтримати...

     

      "За" -

     

      Прийнято рішення.

      Іще яка? Селтфонтьєв, будь ласка.

     

      СЕЛІФОНТЬЄВ С.І.

      Була  ще  одна пропозиція -що все перевиконання,

 по всім статтям місцевих бюджетів, залишати в місцеві

 бюджети. Це стимулює їх.

     

      ГОЛОВА. І норми... і позабюджетні фонди? Так там

 голосувалося... теж...

     

      СЕЛІФОНТЬЄВ  С.  І.  Все, яке йде переконання по

 доходах, по доходах місцевих...

     

      ГОЛОВА.     Ми    це    проголосували,    Миколи

 Янович.......  хвилиночку...  Це проголосовано, ми не

 можеамо  постановою  такі  речі  голосувать... Будьте

 ласкаві... Будь ласка, будьте стримані....

     

      АЗАРОВ.  Уважаемые  народные  депутаты,  если вы

 слушали  внимательно  мой доклад, то там будет в само

 законе бюджетном такая норма предусматриваться, но мы

 сейчас   еще  оппределяемся  вместе  с  Министерством

 финансов, а, если выполнение, перевыпполнение бюджета

 будет   основываться   на   увеличении   инфляционных

 показателей, то тогда как быть? То есть, есть вопрос.

 И  то,  что  мы  проголосовали  Протокольне доручення

 Уряда -это очень правильно.

     

      ГОЛОВА. Донченко.

     

      ДОНЧЕНКО. Фракція  комуністів.

     

      Спасибо.  Уважаемые народные депутаты, уважаемый

 Александр      Александрович,     уважаемые     члены

 правительства!

      Александр  Александрович,  несколько  непоннятно

 мне   как   сочетаются   1-й   и   2-й   пункт  этого

 постановления?  И  вчитайтесь,  вдумайтесь, каждый из

 народных депутатов.

      11-й  пункт  говорит  о том, что мы отравляем на

 доопрацювання,  а  2-й заканчивается другым чытанням.

 так  мы  приняли  сегодня  документ  в  1-м чытанни и

 переводим его на 2-й или не  приняли?

      Если   мы   его   не   приняли,   отправили   на

 доопрпацювання, тогда я просил бы откорректировать 2-

 й  пункт  и поставить попсле " у Верховну Раду " слов

 точку  и вилучити останні 3 слова "на 2-ге читання" и

 тогда все  вписывается в нормальное русло...

     

      АЗАРОВ.  Уважаемый  народный  деппутат Донченко.

 Спасибо за ваше очень, так сказать, ценное замечание.

 Но  я  хотел  бы обратить Ваше внимание на регламент.

 Ппроцедура   1-го   чтения   -это  означает  принятие

 постановы,  котрое мы сейчас только что проголосовали

 за основу, она состоит всего из 2-х пунктов. Первое -

 схвалити    висновки,   второе   Кабинету   Министров

 доопрацювать  с  учетом  поправок.......    котрые мы

 сейчас  проголосовали. Вот процедура 1-го чтения.

      (Шум в залі)

      

      ГОЛОВА.   Я  прошу,  будь  ласка.  Тут  є  певні

 тафтологічні  тонкощі, не будем на це звертать увагу,

 тут все зрозуміло. Будь ласка...

      (Шум в залі)

      На  чому? Зняти... він... Будь ласка... Донченко

 наполягає  в  1-му  абзаці 2 слова "на доопрацювання"

 зняти,  оскільки вониє в 2-му пункті...

      (Шум в залі)

      Наталья   Миколаївна,   я   краще  чую,  що  він

 говорить,  бо........  він  говорить коли в мікрофон,

 так на місці  не чуть. Я там сидів, знаю.

      Дайте  ще  раз  Донченку, я поставлю ще раз його

 пропозицію  на  голосування.

     

      ДОНЧЕНКО.

      Уважаемый  Александр  Александрович, может, я не

 правильно  высловил,  не правильно меня поняли. Мы не

 проголосовали за первое чтение, мы приняли то, что мы

 отправляем  на доопрацювання.

      Поэтому  во  втором пункте последние тры слова -

 "на  друге чытання" надо исключить его. И я настаиваю

 на  том,  чтобы  мы  сегодня  второй  пункт закончили

 такими   словами:  "Підтриманий  Верховною  Радою  та

 поданий  доопрацьований  проект  у ВЕрховну Раду ". И

 точка.

     

       ГОЛОВА.  Юрій Григорович, я ще раз повертаю вас

 до Регламенту. Регламент передбачає, що після першого

 итання  голосується  Постанова, ка складається з двох

 пунктів.  Перший  пункт -схвалити. Там не пишеться, в

 першому  читанні чи не  в  першому.

      Після,  погляньте,  Петро Кузьмич вивчає бюджет,

 це дуже добре, чи Регламент, бюджет він вже  вивчив.

      Після   обговорення   доповіді   на  голосування

 ставиться   Постанова   про   схвалення  висновків  і

 пропозиції  постійних  Комісій  з  питань бюджету.

      Якщо  така  постанова не підтримується, Верховна

 Рада   приймає   рішення   або   про   поверення   на

 доопрацювання у постійну Комісії з питань бюджету, або

 про розгляд на пленарному засіданні всіх поправок, що

 надійшли  до постійної  Комісії.

      А  оскільки  ми  вже  проголосували,  це роботва

 комісії  з  Кабінетом  Міністрів.  Дається  доручення

 Кабінету Міністрів, як і передбачено Регламентом.

      Ви  зняли  свою  проопозицію, спасибі.

      Кочерга.

     

      КОЧЕРГА.

       Увжааемый Александр Александрович  и коллеги!

      В ряде выступлений народных депутатов прозвучали

 претензии,  что  их  предложения  не были учтены ни в

 одной  таблице,  ни  в другой таблице, в том числе по

 крупным, важным  вопросам.

      Поэтому  я  хотел  бы  предложить  в этот проект

 постановления   дополнить  еще  пункт  порученческого

 зарактера   о   том,   чтобы   комиссия   внимательно

 проанализировала  предложения, которые были высказаны

 входе   обсуждения   вчера   и   сегодня,   а   также

 возвратилась   еще  раз  к  тем  материалам,  которые

 поступили  в  комиссию  после  обсуждения 18 января и

 прделожить  даже  народным  депутатам повторно что ли

 настаивать    на   тех   предложениях,   которые   не

 обсуждались и не голосовались.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА....  депутата Кочерги. Доручити Комісії з

 питань   бюджету   разом  з  суб'єктами  законодавчої

 ініциативи,   котрі   вносили   свої   пропозиції  за

 процедурою  до розгляду у 1 читанні, розглянути разом

 з  Кабінетом  Міністрів ці пропозиції і по можливості

 їх врахувати.

     

      АЗАРОВ  М. Я. Александр Александрович, значит, я

 посоветовал бы...

     

      ГОЛОВА. Микола Янович, да не заперечуйте, будете

 розглядати разом, бо все одно будуть приходить до вас

 із цим питанням.

     

      АЗАРОВ   М.   Я.   Александр  Александрович,  ну

 подождите,  я  не могу понять почему робота бюджетной

 комиссии,    которая    предлагает   Верховной   Раде

 постанову,  которую  Виктор  Герасимович  не  захотел

 почему   то   прочитать,   а  она  есть  в  комплекте

 документов,     которая    называется    "розглянувши

 зауваження  і  пропозиції, внесенные субкектами права

 законодавчей  ініциативи  під  час  розгляду  проекту

 державного  бюджету України на 1996 рік Верховна Рада

 України постановляє:

      Первое.  Кабінету  Міністрів  України розглянути

 прпоозиції,  внесенние  суб'єктамі права законодавчей

 ініциатіве,  які спрямованні на поліпшення бюджетного

 процеса  в Україні згідно з додатком, где содержиться

 356 замечаний народных  депутатов.

      До  1 березня 1996 року подати до Верховної Ради

 України висновки щодо зазначенних пропозицій, а також

 в   проекті   законодавчих  актів  про  вдосконалення

 бюджетного   роцеса   та  податкового  законодавства.

 Врахувать   зазначенні   пропозиції   прпи  уточненні

 Державного бюджету України на 1996 рік.

      Уважаемые  коллеги,  сделана ж проведена работа.

 Давайте  мы  закончим  одной  постановой,  перейдем в

 другую,  так  передбачає  регламент,  так  передбачає

 бюджетний процес.

     

      ГОЛОВА. Так, це буде інша постанова. Та я про що

 й кажу. Тоді давайте подивимся...

     

      АЗАРОВ М.Я.  Давайте с одной закончим.

     

      ГОЛОВА. Микола Янович, спокійно. Є ще доповнення

 до   цієї  постанови?  Хто  хоче  внести  доповнення,

 запишіться.  5 хвилин. До  постанови це інше питання,

 регламент це не визначає.

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  Регламент  вызначает, что должно

 содержаться в постанове.

     

      ГОЛОВА.  Подождіть.  Спокійно. Манчуленко, що ми

 там ще  не врахували.

     

      АЗАРОВ М.Я.  Давайте время отведем тогда...

     

      ГОЛОВА.  5 хвлин, будь ласка.

     

      МАНЧУЛЕНКО Г.

      Григорій Манчуленко, 435 Заставнівський виборчий

 округ,  Чернівецька  область,  фракція Народного Руху

 України.

      Шановний Олександр Олександрович! Я ще 1 вересня

 подавав  свої  пропозиції  в Адміністрацію Президента

 щодо  виділення  окремим рядком фінансування діаспори

 української,  в  першу  чергу,  в тих державах, які є

 суміжні  з  Україною.  І  ця  проблема  є надзвичайно

 гострою,  і  закривати  очі  на це ми не маємо права.

 Але,  на   жаль,  воно  не  було враховано. Хоча ще 1

 вересня вона була подана.

     

      ГОЛОВА.  Виключіть  мікрофон.  Це  не до проекту

 постанови.

     

      МАНЧУЛЕНКО Г. Якщо ми виділяємо кошти....

     

      ГОЛОВА.   Яценко,   будь   ласка.   А  Яценко  у

 відрядженні. .

     

      ___________. Прошу передать 159, Семенюк.

     

      ГОЛОВА. Кочерга. Будь ласка.

     

      КОЧЕРГА В.Г.

      Уважаемый  Николай  Янович!  Я не принимаю ваших

 упреков   в  части  того,  что  я  не  ознакомился  с

 проектом.  Мы  говорим  о  том,  что  были в комиссию

 поданы   по   крупным  блокам,  по  крупным  вопросам

 предложения, которые не рассматривали мы сегодня. Они

 не   включены   ни   в   первую,  ни  во  вторую,  не

 обсуждались. Есть такие.

      Об  этом  говорил  и  Моисеенко,  и  Пименова, И

 Ветренко,   и   Марковская   говорила.  Поэтому  есть

 такая...  Я  понимаю, что был огромный обкем работы у

 вас.  Пусть  эти  народные депутаты подойдут, тот кто

 имеет  претензии,  еще  раз  вам  выскажут,  а  вы их

 учтите.

     

      АЗАРОВ  М. Я. Виктор Герасимович, спасибо. У нас

 после  26  января,  после  того,  как  мы  приняли на

 рассмотрение почти 550 предложений, поступило еще 36.

 Эти  36  предложений  постоянных  комиссий и народных

 депутатов  будут  обязательно  разглянуты комиссией в

 перерыве  между первым и вторым чтением. Обязательно,

 я подчеркиваю. Да и стенограмма проработали, хотя это

 не требует от нас Регламент.

     

      ГОЛОВА. Чернявський.

     

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ

      Дякую. Чернявський, Сумщина.

      Шановний   Олександр   Олександрович!   Шановний

 Микола  Янович!  Я  вважаю ( тут  уже  хтось із колег

 пропонував  таке),  щоб  більш ретельно переглянути і

 внести ще..., переглянути виступи народних депутатів,

 коли  ми  обговорювали  і  вчора,  і  раніше,  і  щоб

 недопустити  пропусків. Тому що я не впевнений, що ті

 мої  пропозиції, кі були внесені з тієї трибуни, вони

 відображені  в  поправках.  Я  їх  не  всі знайшов, я

 думаю, що це є врешті в колег. Дякую!

     

      ГОЛОВА. Микола Янович.

     

      АЗАРОВ.  Спасибо.  Мы  готовы  до взаимоработы с

 каждым  народным  депутатом. В перерыве между первым,

 вторым   чтением,   пожалуйста,   приходите   в  нашу

 комиссию,  когда  этот материал будет отрабатываться.

 Черновой материал посмотрите. Но тогда, когда в тираж

 отдается  эта  таблица,  в  тираж, приходят, начинают

 возмущаться. Вот почему мое предложение не учтено. Но

 потому   что  вовремя  непопала,  не  рассмотрено  на

 комиссии.

      Уважаемые  народные  депутаты! Поверьте, каждая,

 вот  здесь  сидят  члены бюджетной комиссии, из ваших

 предложений  рассматривалось  с участием специалистов

 Министерства    финансов,   Министерства   экономики,

 профильных   министерств  и  ведомств,  на  заседании

 комиссии.

      Поэтому,   если  не  успел  какой-то  процесс  к

 рассмотрению, то это не из-за неуважения к вам, а из-

 за того, что времени просто нехватило.

     

      ГОЛОВА.  Не  треба  голосувати?  Буздуган,  будь

 ласка.

     

      БУЗДУГАН

     

      Олександр   Олександрович,   я  чудово  вислухав

 аргументацію Миколи Яновича і міністра фінансів, але,

 все-таки,  я  наполягаю, щоб пропозиція Донченка, про

 вилучення останніх трьох слів була проголосована.

     

      ГОЛОВА. Як?

     

      БУЗДУГАН    Пропозиція    Донченка,    він    її

 висловлював.  Вилучити останні три слова. Вилучити їх

 з постанови.

     

      ГОЛОВА. У першому пунктів чи в другому?

     

      БУЗДУГАН  В  другому пункті. Останні три слова з

 другого пункту.

     

      ГОЛОВА. Микола Янович, будь ласка.

     

      АЗАРОВ.  Нельзя  это  исключать,  посколько  это

 отвечает регламенту, в котором дословно из регламента

 записано:   "Підтримано   Верховну   Раду  та  подати

 доопрацьований   проект  у  Верховну  Раду  на  друге

 читання".  Это  соответствует  слово в слово к нашему

 регламенту собственному.

     

      ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосування? Та ми вже

 раз голосували.

      

      АЗАРОВ. Голосовали, не прошло.

     

      ГОЛОВА.  Юрій  Олексійович, зніміть, будь ласка,

 цю пропозицію. Бо якщо ви наполягаєте, я мушу ставити

 на голосування. Микола Янович, будь ласка.

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  Нельзя  ставить  на  голосование

 предложение,  не  соответствующее Регламенту, но если

 здорово хочется, то можно.

 

      ГОЛОВА. Ще Буздугану дайте.

     

      БУЗДУГАН  Ю.  О.  Шановні колеги, я звертаю вашу

 увагу,   вибачте,  як  голова  Комісії  з  соціальної

 політики   та   праці,   що   вартісна  велчина  межі

 малозабезпеченості  нами  до  сих пір не прийнята. Ми

 домовилися,  що  ми  не  будемо  приймати  в  першому

 читанні  до  тих  пір,  поки  не  встановимо вартісну

 величину ежі малозабезпеченості.

      Тому,  ми ввійшли в колізію. Ми або так, або так

 порушуємо Регламент і свої рішення.

      Тому,  я  пропоную  вилучити  оці три слова, щоб

 зняти, принаймні, одне протиріччя.

     

      ГОЛОВА. Так, ставиться на голосування пропозиція

 депутата    Буздугана,    слушна,    треба   сказать,

 пропозиція,  вона  виходить  з нашого Регламенту, про

 те,  щоб  три слова у другому пункті постанови зняти.

 Ставлю на голосування.

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  Александр  Александрович,  этого

 нельзя делать.

     

      ГОЛОВА. Микола Янович, голосування йде, мовчіть!

      Микола Янович, мовчіть, ще раз повторюю.

 

      "за"

      

      Дякую.

      Є  пропозиція  із  тими  п'ятьма проголосованими

 пропозиціями  Черепа,  Парасунька,  Пєхоти, Кочерги і

 Селіфонт'єва проголосувати в цілому.

      Ставлю на голосування.

      В цілому.

 

      "за"

     

      Рішення прийнято.

      Микола Янович, сідайте,  будь ласка.

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  Так,  еще  одну  постанову  надо

 проголосовать.

     

      ГОЛОВА. Ще яку постанову? Яка постанова?

      Будьте уважні.

     

      АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты...

     

      ГОЛОВА. Почекайте... (Шум у залі)

      Я  прошу...  Проголосовано,  там передбачається,

 комісія  доопрацьовує  і  Регламентом  передбачено до

 другого  читання  голосування розглядається юридичним

 відділом  обов'язково.  Так  це  в  регламенті,  нащо

 голосувати. Це ж в законі записано.

     

      АЗАРОВ М. Я.

     

      Уважаемые     народные    депутаты,    следующей

 постанова,  касающаяся  всех тех поправок, на которых

 вот   сейчас   настаивали  народные  депутаты  на  из

 рассмотрении   и   так   далее,   она  законодательно

 оформляет  поручение  Кабинета Министров рассмотреть,

 устанавливает   сроки,   я   ее  зачитал  уже,  может

 Александр Александрович получше еще раз зачитает.

     

      ГОЛОВА. Дайте Я голосніше прочитаю.

       Кабінету     Міністрів    України    розглянути

 пропозицію,  внесену  суб'єктами  права  законодавчої

 ініціативи,  які  спрямовані на поліпшення бюджетного

 процесу  в Україні згідно з додатком. А додаткі у вас

 на руках.

      До  1  березня  96 року подати до Верховної Ради

 України  висновки щодо зазначених пропозицій, а також

 в   проеті   законодавчих  актів  щодо  вдосконалення

 бюджетного процесу та податкового законодавства.

      Врахувати  зазначені  пропозиції  при  уточненні

 державного  бюджету  України  на 96 рік за наслідками

 його виконання за звітній період.

      За основу ставиться на голосування.

      Ставиться за основу.

     

      МАРЧУК. Олександре Олександровичу, я прошу

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

     

      МАРЧУК. До 10 березня я хотів би попросити, тому

 що величезний

     

      ГОЛОВА.  Це за основу, тоді внесем уточнення. За

 основу голосується. Ще раз повторно.

      Прошу уваги. За основу.

      (Шум у залі)

      Та, ясно не працює, бо виключили, чи вимкнули.

       Голосується за основу проект постанови.

     

      "За" -

      

      Техніку не обдуриш!

      Так, за основу прийнято.

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  Уважаемые  народные  депутаты, я

 считаю, что...

     

      ГОЛОВА.   Пропозиція   Прем'єр-міністра  -до  10

 березня.

     

      АЗАРОВ М. Я. Да, абсолютно правильно, потому что

 это постановление готовилось 2 недели тому назад...

     

      ГОЛОВА.    Комісія    підтримує.    Ставлю    на

 голосування: до 10 березня, будь ласка.

     

      "За" -

     

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      "За"  -299.  Будь  ласка,  які  ще  уточнення до

 цієї?.. Будь ласка, Марченко.

     

      АЗАРОВ М.Я. В целом!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      МАРЧЕНКО В. Р. Олександре Олександровичу, я свою

 пропозицію внесу українською мовою...

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка...

     

      МАРЧЕНКО В. Р.... щоб ви все ж таки її поставили

 на голсоування!

      До  другого  пункту,  коли до 10 березня дається

 допручення   уряду,   щоб   він  врахував  пропозиції

 депутатів  і  комсіії  по  вдосконаленню  бюджету,  я

 пропоную   додати  і  пропозиції,  які  були  внесені

 проектами  постанови.  Зокрема,  і  нашою  з  Наталею

 Вітренко. Чому?

      (Шум у залі, окремі вигуки, пожвавлення)

      Тому,  що Верховна Рада проголосувала вже за те,

 щоб  затверджувати  бюджет  тільки  при розгляді межі

 малозабезпеченості.   А  як  відомо,  ми  його  зняли

 незаконно з розгляду. Це перше.

      Друге.  Щоб  ми  розглянули  звіт  за  виконання

 бюджету  1994 року, і після того тільки затверджували

 бюджет 1996-го...

      І останнє. Олександре Олександровичу, все ж таки

 бюджет  -це  другий  по значимості документ у державі

 після  Конституції.  І тому таке голосування потрібно

 робити   поіменно.   І  не  потрібно  використовувати

 своє... свою посаду для того, щоб...

     

      ГОЛОВА.  Виключть мікрофон!

     

      МАРЧЕНКО В.Р. Ну, понятно... Спасибо!..

      (Шум у залі, окремі вигуки, пожвавлення, оплески)

     

      ГОЛОВА.  Я  думаю,  що  всі  ваші пропозиції (за

 виключенням останніх слів) слушні. Вашу... ваш проект

 постанови,  поважаючи його, я взагалі окремо поставлю

 на  голосування     як  проект  постанови.

      А  хочу  сказати, що у вас на руках розданий, ви

 прочитайте  уважно,  проект плану роботи на наступний

 тиждень,  там  звіт   - одне  з  перших  питань.

       Так що ми його обов'язково розглянемо і все, що

 там.

      Так,   дальше.   Причому,  це  все  голосувалось

 поіменно.

      Про  включення  питання до порядку дня, про звіт

 за  виконання  бюджету ...

      Ясно,  а  вашу  постанову  окремо  я поставлю на

 голосування.

      Буздуган.

     

      БУЗДУГАН.

      Дякую.   Шановні   колеги,   тут  буди  декілька

 зауважень,  що  були  пропозиції  депутатів,  які  не

 увійши  в  цю  порівняльну таблицю, в тому числі одна

 моя, вчасно внесені, але які не увійшли в порівняльну

 таблицю, таку  добавку.

     

       ГОЛОВА.  Коли  голосуються  поправки до проекту

 постанови,  то  вони  формулюються  чітко,  як  норми

 постанови, а не побажання. Будь ласка, назвіть, за що

 треба  голосувать.

     

      БУЗДУГАН.

      Якби  ми мали перед собою цю постанову, я назвав

 би.

 

       ГОЛОВА.  Ясно,  раз  немає,  не  називається.

     

       БУЗДУГАН.

      Ну, так  а  що ж  ми  голосуємо....

     

       ГОЛОВА.  Ну, а що ж я можу зробити, я не можу з

 голосу  ставить.

      Семенюк. Остання  пропозиція.

     

      СЕМЕНЮК.

       Шановний   Олександр   Олександрович,  шановний

 Микола  Янович,  так  як  з порівняльної таблиці була

 вилучена  пропозиція бюджетної Комісії про визначення

 окремим  рядком видатків Національного банку України,

 і  так як ми перед новим роком затверджували кошторис

 Національного  банку  і  бачили, що всі фінансування,

 які йдуть, в основному затверджуються тим кошторисом.

      До  другого  читання  я  прошу  подати  кошторис

 Нацоінального Банку, щоб ми могли порівняти, чи в нас

 є  держава  і  державі -Національний банк, і які його

 витрати.  Щоб  ми  разом  розглянули  із  бюджетом на

 другому  читанні.

      Дякую.

     

      МАРЧУК.  Олександр  Олександрович,  можна я одну

 фразу?

      Шановні  народні депутати, я хотів би довести до

 вашого відома один порядок, який в Кабінеті Міністрів

 є.  Незалежно  до  того, яке ви приймете рішення щодо

 того, що говорив народний депутат Буздуган, ми беремо

 стенограму,  і всі пропозиції, незалежно від того, чи

 занесені  вони  чи  не  занесені,  ми  їх обов'язково

 виділяємо  окремо, вони виписуються по такій же самій

 таблиці,  і  ми внесемо вам офіційно так, як і по тій

 таблиці.

     

      ГОЛОВА.  Дякую.  Можна  в  цілому проголосувати.

 Ставлю на голосування  проект постанови  в цілому.

     

      "За" -

      Так, рішення прийнято.

      Дякую, Микола Янович.

      Є потреба голосувати інші проекти постанови?

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Є.  Будь  ласка. Ні, ви сідайте на місце, Микола

 Янович.

     

      МАРЧУК. Олександре Олександровичу!

     

      ГОЛОВА. Будь ласка.

     

      МАРЧУК.  Дякую.  Я  хотів  би  подякую всіх

 народних депутатів за плідну роботу і над завершенням

 першої  частини  і  сказати  від  імені  Уряду, що ми

 досить  серйозно  із всіма, як кажуть, концентраціями

 свіх  зусиль  будемо  працювати разом з комісіями над

 підготовкою проекту бюджета до другого читання. Дякую

 всім.

      (ОПЛЕСКИ)

     

      ГОЛОВА. Одначе...

      СМІХ В ЗАЛІ.

      Я прошу уваги! Зверніть увагу.

      (ОПЛЕСКИ)

      Я  вважаю  можливим передати цю фігуру Комісії з

 питань бюджету. Микола Янович!

      (ОПЛЕСКИ)

      Будь  ласка.  Це скоріше всього бочка-полуботка,

 так  же?  тут  Мовчану  її взагалі треба віддать, він

 знатиме де золото тепер, бо чотири роки вони з Драчем

 тут   розіграли   комедію,   а   ми   мали   з   того

 спекуляцію.....

      СМІХ В ЗАЛІ.

      Микола  Янович,  ваша,  ну  як  же. Я прошу вас,

 ідіть сюди. Спокійно. Будь ласка.

      (ОПЛЕСКИ)

       (Шум в залі)

      Ну,  була  воля  фракції,  так  що тут нічого не

 зробиш.   Я   прошу  уваги..  серьйозно.  Взагалі  за

 регламентом, я прошу уваги...

      Якщо   Верховна  Рада  прймає  постанову,  котра

 виключає   інші   варіанти   постанов,   то  інші  не

 голосуються.  і тоу я хотів би звільнити із суб'єктів

 законодавчої  ініціативи і себе, і всіх вас від такої

 процедури. Не треба цього робить зараз.

      Дальше.  Я хочу сказати, що ми прийняли сьогодні

 у   1-му   читанні  вперше  за  історію  Українського

 парламенту  бюджет відповідно до Закону "Про бюджетну

 систему" і до регламенту.

      Немає   сумніву  ні  в  кого  і  обговорення  це

 показало6  що  недосконалий  бюджет поки що, можливо,

 він підтягнеться  трошки до 2-го читання.

      Причин   для  того  є  чимало  об'єктивних,  які

 полягають  втому,  найперше,  що  держава  насьогодні

 відсвятковує  лише  частину економіки, контролює лише

 частину  економіку  і в тому найбільша сьогодні біда.

 Тому  можна  сподіватися на те, що будуть певні якісь

 порушення    встаттях,    але   та   частина,   котра

 відслідковується   в  параметрах  Кабінету  міністрів

 скорегована  сьогодні комісією і  депутатами.

      Вона,  як  пропозиція, як бачення Верховної Ради

 надається  кабінету  Міністрів з збільшенням видатків

 на  капітальне будівництво, на соціальну сферу і тому

 подібне.

      Ми    ппросимо    Кабінет   Міністрів   із   цих

 співвідношень  не відійти, принаймі можна збільшувати

 в  цих  статтях  і врахувати ті 5 доповнень, котрі ми

 проголосували,   особливо   на  об'єкти  капітального

 будівництва,   тому   що  це  - перспектива  розвитку

 держави.  І  я  думаю,  що  державі  в  цілому, Уряду

 найперше  треба  розповсюджувати  свою сферу впливу і

 брати  під  свій  конроль  ту  частину економіки, яка

 сьогодні  або в тіні, або сіра економіка, бо без того

 контролю  ми  весь час будемо натикатися, що ми своїм

 бюджетом  обслуговуємо  всю  економіку,  і ми... наші

 питомі    показники,    про  я говорив,    наприклад,

 енергозатрати  тому  такі  високі,  бо  ми рахуємо на

 обсяг  той,  що  контролюється,  а  витрати  фактично

 йдкуть на все те, що діється в нас у державі. Ми так,

 не  будемо  існувати,  не мєм перспектив, як держава.

 тому  це конкретне колосальне завдання для Уряду.

      Тим  часом  ми  не можем розглянути сьогодні вже

 інші  питання.  Час  вичерпанний. Я дякую всім вам за

 конструктивну  роботу.  Перерва  до  вівторка  до  10

 ранку.

     

      Прошу  вашої уваги. Сядьте на місце, будь ласка,

 на   одну   секунду.   Я   оголосив  про  те,  що  ми

 проголосуємо  окремо  постанову,  будь ласка, Валерій

 Павлович,  Євген  Кирилович, підтримайте голосуванням

 це.  Катерина Тимофіївна, будь ласка, сядьте із своєю

 карткою і проголосуйте.

      Мова  ось  про  що йде. У нас влітку відбудуться

 олімпійські  ігри.  Видатки  треба  понести з бюджету

 тепер,  до  прийняття  в  другому читанні бюджету. Бо

 інакше  не можна купити ті матеріали, що потрібні для

 підготовки олімпійської  команди.

      Тому,  є  проект  постанови,  внесений  комісією

 Верховної Ради з питань молододі. Зміст якої означає,

 Кабінету   Міністрів  України  забезпечити  своєчасне

 фінансування  заходів,  пов'язаних  із підготовкою та

 участю  збірних  команд України у 26 олімпійських і 3

 олімпійських   іграх   1996   року   до  затвердження

 державного  бюджету на 1996 рік у межах, передбаченою