Стенограма пленарного засідання

06 лютого 1996

 

                  ЗАСІДАННЯ  СІМНАДЦЯТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  6  л ю т о г о  1996  р о к у

                      16.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.   Я  прошу  депутатів  підготуватися  до

 реєстрації. Вставьте картки, будь ласка, хто забув це

 зробити.

      Отже,  я  так зрозумів, що до перерви домовилися

 ви   ще   про   те,   що  виступить  ще  3  депутати:

 Яворівський,  Семиноженко, Анісімов і будемо приймати

 рішення.    Так?   Ясно.   Ставлю...   іде   поіменне

 голосування,  будь ласка. Поіменне голосування... ой,

 реєстрація.

      Зареєструвалося  350 народних депутатів. Вечірнє

 засідання     оголошується   відкритим.   Слово   має

 Яворівський.  Продовжується обговорення проекту чи Ви

 вже не хочете? Уже відмовляєтеся від слова? Ну, тоді,

 будь ласка, або з  місця... скоріше...

 

      ЯВОРІВСЬКИЙ.

 

      Шановна  Верховна Рада і не менш шановні ті, хто

 нас   вибрав.   Чи   потрібна   Верховній   Раді,  як

 законодавчому органу, Контрольна палата? Переконаний,

 що  не  найдеться  ні  серед  виборців,  ні депутатів

 жодної людини, яка  скаже: ні , не потрібна.

      Інакше,   виконавча   влада,   уряд,  вся  схема

 виконавчої      влади      практично      залишається

 безконтрольною.  Особливо  в  нашій  ситуації. Фактів

 можна  тут  наводити  безліч,  один з останніх, який,

 скажімо, учора обговорювався  на засідання Комісії по

 проведенню   10-ї   річниці   Чорнобиля  про  те,  що

 велетенські гроші бюджетні чорнобильські в кінці року

 були  просто  зняті  з  рахунків.  Люди  не отримують

 доплат,  не  отримують виплат чорнобильських, а гроші

 гуляють,  скажімо,  по...., бюджетні гроші гуляють по

 оцих структурах.

      Отже   потрібно  обов'язково,  інакше  виконавча

 влада залишається безконтрольною в нашій ситуації.

      Крапка.  Мені  здається, ніяких дискусій у нас з

 цього  приводу  бути  не може.

      Інше питання: яка наша сьогоднішня Верховна Рада

 і  якою може бути ця контрольна окмісія. Питання дуже

 складне  при  тому  політичному протистоянню, при тих

 розминках,  які  ми  сьогодні  чули вранці, я думающо

 такий орган для нас може бути просто небезпечний.

       Що  я маю на увазі? Шановні колеги, подивіться,

 скільки   разів   виконавча   влада  намагається  нам

 відрізати  повноваження  від  тих,  які мала Верховна

 Рада,  скажімо,  в  1990  році  до  сьогоднішніх, але

 цілком   зрозуміло,   що   в  нас  завжди  залишаться

 найголовніші        депутатські       повноваження-це

 законотворчість -перше, а друге -контрольна функція.

      Отже  кожен  з  нас, хто прийшов до цієї зали, в

 тій  чи  іншій  мірі,  але несе в собі оці контрольні

 функції.   Я   хочу  просто,  щоб  ми  на  одну  мить

 задумались:  якщо  ми  створюємо таку Контрольну нашу

 палату,  в  якій  буде,  скажімо, 5-6 депутатів у цій

 вершині  піраміди,  які будуть виконувати ті функції,

 які  нам  на  роду  написані,  в  найсвятішому нашому

 правилі   це  контрольна  функція  кожного  народного

 депутата.

      Ще  одне,  на  що я хочу звернути увагу, на таку

 деталь:  подивіться  будь  ласка,  хороша була ідея -

 створити  Інститут  законодавства  у  Верховній Раді.

 Створили! Я хочу запитати вас і себе з-апитати: хто з

 нас  відчув  на  собі  в  своїй  депутатській  роботі

 допомоги  цього  нашого  Інституту  законодавства? Ви

 відчули?  Я , наприклад ,  абсолютно.

      До  чого  ж  я веду? Я хочу попередити і себе, і

 вас  у  тому,  що  якщо  ми  в  такому варіанті, який

 сьогодні  запропоновано, я це підкреслюю, а блискучий

 аналіз  зробив  Носов  всіх тих нісенітниць, всіх тих

 неузгоджень,  некореспондувань, які є в цьому законі,

 якщо  ми  його приймемо, то я переконаний, що рейтинг

 Верховної Ради   і кожного з нас  упаде  ще нижче.

      Перший  варіант:  ми  віддамо верховнорадівським

 чиновникам   свої   повноваження,   і   вони   будуть

 контролювати. Як вони це будуть робити, ми вже знаємо

 як  важко перевірити. Під нами Національни й банк, як

 ми  його  можемо  перевірити.  Це все реальності, які

 сьогодні  є  перед  нами.  Я  уявляю  собі,  якщо  ми

 приймемо  у  першому  і другому читанні цей закон, що

 буде  робитися,  кого  обрати  у  цю  верхівку  нашої

 контрольної палати.

      Через   те,   завершую   тим,   що,  безперечно,

 контрольна  функція Верховної Ради повинна бути більш

 професіоналізована, тобто через контрольну палату.

      Але  оскільки  в  цьому законі так багато всього

 розмитого.  І  кому  ми  віддамо  цю контрольну владу

 конкретно  чи  керівництву  Верховної Ради і вони нею

 будуть  опікуватися,  чи  будуть  якісь механізми, що

 кожен  з  нас  буде  мати до цього відношення. тільки

 тоді,  я  переконанний,  можна цей закон із спокійною

 совістью приймати.

      Сьогодні  я  вважаю  після  такого  інтенсивного

 конструктивного обговорення, яке відбулося, вислухано

 різні  думки,  я  переконаннаний, що цей законопроект

 потрібно   відправити   на   доробку.  Тому  що  його

 правильно,  Носов тут абсолютно правий, доробити його

 або  поправитит  не  можна, його треба просто сісти з

 урахуванням     обговорень...     Одже     Олександре

 Олександровичу я переконанний, що ми не потратили час

 даремно,   ми  все-таки  тут  з'ясували  дуже  багато

 якихось постулатів, скажімо, і правових, і моральних,

 і політичних, яких тільки хочете.

      Я  вважаю,  що  це  буде  найрозумніше.  Тому що

 сьогодні  під  настрій  прийняти  цей документ, після

 цього  до  кінця  нашого  строку ми будем тільки те і

 робитит,  що  постійно розбиратися з оцими помилками,

 які ми сьогодні допустим.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу,  будь  ласка, Семиноженко від

 незалежних депутатів, потім Анісімов.

 

      СЕМИНОЖЕНКО  В.П.

 

      Шановні   колеги,   створення,  безумовно,  саме

 спеціального  органу  парламентського  контролю  слід

 вважати  доцільним  і  про  це  сьогодні  в  багатьох

 виступах  вже  йшла  мова.  Свого  часу в заяві нашої

 депутатської  групи "Незалежні", як ви пам'ятаєте, ми

 пропонували  створення  контрольної  палати, щоб саме

 підняти,  підвищити  наші контрольні функції нашої...

 контрольні повноваження нашої Верховної Ради.

      Є точка зору, і вона розповсюджена і серед наших

 депутатів,   що   сьогодні   цей  Закон  України  про

 Контрольну палату Верховної Ради може розглядатись як

 передчасний.  Ну,  аргументом:  що до прийняття нової

 Конституції. В цьому є логіка, а є ще і інша логіка -

 це,   перш   за   все   (як   сьогодні  багато  разів

 нагадувалось),  наслідки виконання бюджету 1995 року.

 Вже мова йшла про іноземні кредити. Можна ще згадати,

 що  робилося з позабюджетними фондами, і не в останню

 річ  здержано  фондом, який досі не має відповіді: чи

 повернеться  він  після  відомого  рішення  Мінфіну і

 Національного  банку чи ні. І це небезпечно для самої

 науки. Багато прикладів по науці і так далі.

      Тобто,    виконання    бюджету    (ми   вже   це

 підтверджували  багато разів) системно і систематично

 ніхто  не  контролює,  і  тому  є рація в тому, що ми

 розглядаємо  зараз  це  питання  і  пропонували свого

 разу.

      Що  стосується  змісту  законопроекту, то він, з

 одного  боку,  може бити взятий за основу, з другого,

 має  (як  ми  прийшли до висновку на нашому засіданні

 депутатської   групи)  суттєві  вади  і  потребує  ще

 значного доопрацювання.

      Головне  слід  зазначити,  що  він  дуже показує

 таку...  занадто  широкі  повноваження  все-таки  дає

 цьому органу. На нашу думку, (і в цьому нам допомогли

 також  і  фахівці  Академії  правових  наук) треба ще

 переробити   багато   пунктів.   Наприклад,  скажімо,

 надання  консультацій  органам  і  посадовим  особам;

 вишукування  можливостей  і  нових  джерел  залучення

 додаткових  надходжень  до  Державного бюджету. Це не

 власне    органу парламентського контролю і тому буде

 відволікати  від  його  виконання  власне контрольних

 функцій.

      Скажімо,   недоцільним   є   і   покладання   на

 Контрольну   палату   такої   функції  як  проведення

 фінансово-економічного обгрунтування рішень Уряду про

 необхідність  покриття  деціциту  бюджету  за рахунок

 позик.

      Виходить  це  рішення  буде прийматись Урядом, а

 його  обгрунтування  покладається  на  цю  Контрольну

 палату.

      До  того  ж, функції Контрольної палати частково

 збігаються   з  функціями,  і  теж  сьогодні  про  це

 говорилось,  Державної  контрольно-ревізійної  служби

 державного  казначейства нового, Державної податкової

 служби  та  інших  контрольних органів і тому виникає

 проблема  узгодження  заходів,  які  проводяться ними

 стосовно  одних  і  тих же об'єктів з метою уникнення

 дублювання,   а  також  проблема  розмежування  сфери

 напрямків  діяльності.

      Якщо   мова   йде  про  контроль  за  бюджетними

 коштами,  то  з  цим  безумовно можна погодитись і це

 наша  була  пропозиція  і  ми це наголошували в нашій

 заяві.

      В  проекті  не  визначено  кількісний склад цієї

 Контрольної  палати.  Але я хочу звернути вашу увагу,

 що  якщо  ми це не визначаємо, то це може врешті-решт

 привести  до  надмірного  і безконтрольного зростання

 чисельності   службовців   і   кількість  контролерів

 починає  наростати  кількість  цих департаментів і ми

 получаємо  розгалужену і занадто громістку структуру,

 яка  нічим не  обмежена.

      До  того  ж  у проекті цього закону відбувається

 невиправдане ототожнення, власне Контрольної палати з

 її  апаратом. А  це  вже  дійсно  небезпечна річ.

      Багато є інших прикладів. Їх можна перелічувати.

 Наприклад одне, що треба забезпечувати при перевірках

 технічне  обслуговування  і навіть виконання робот по

 ділопроізводству -з якого боку?-з боку тиз керівників

 об'єктів,   яких   перевіряють.   До  чого  це  можна

 привести.

      Про  народних  депутатів.  Ми  підтрумуєм  точки

 зору,  що  ця  Контрольна  палата  повинна  бути  при

 Верховній Раді. Якщо ми тільки означаємо 6 депутатів,

 на  яких  засадах  це  будемо  робити? Счас почнеться

 розмова  про  квоти, про представництво, і дуже важко

 буде домовитись нам.

      Тому,  здавалося  б,  що  цій контрольній палаті

 депутатів  не  було  б.  І,  з іншого боку, є рація в

 тому,   що   впровадження   Контрольної   палати   не

 обмежувало    контрольних   функцій,   які   властиві

 депутатам.   Тобто,  депутатські  запити,  спеціальні

 слідчі  комісії,  парламентські слухання і т. ін. -це

 обмежувати  не  можна.  Можна  зробити  ще один крок,

 скажімо,  зробити  Контрольну  палату  незалежну, яка

 буде   створюватись   Верховною  Радою  за  поданням,

 скажімо,  з  участю  виконавчої  влади, зробити такий

 крок,  як  сьогодні нагадувалось про Сполучені Штати,

 суто  президентська  республіка.  Але треба при цьому

 переглянути  всю  систему контрольно-ревізійних служб

 країни. Може, це доцільно, (..........) але зараз все

 руйнувати, це, ну, потрібен час на це.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Анісімов.

 

      АНІСІМОВ Л.О.

 

      Уважаемые народные депутаты, уважаемый Александр

 Александрович,   ну,  наводит  на  мысль  сегодняшняя

 дискуссия по этому вопросу, и, я думаю, что Верховный

 Совет  принял бы правильное решение, и я буду за него

 голосовать,  что  сегодняшнее обсуждение считать, как

 концепция  рассмотрения  законопроекта  о контрольных

 функциях  или  Контрольной  палаты Верховного Совета,

 или Контрольной палаты в целом в нашем государстве.

      Мы    не    найдем,    наверное,   общей   точки

 прикосновения,  потому  что  звучали  и  с одной, и с

 другой  стороны  предостережения  по  созданию  такой

 Контрольной палаты.

      Я хотел бы сказать и коллеге Яворивскому, что мы

 не отдаем здесь свои контргльные функции как народные

 депутаты,  а, наоборот, выстраиваем систему контроля,

 которой  так не хватает сегодня и в Верховном Совете,

 и  в нашем государстве. Ведь (..........) контрольные

 функции,  которые  выполняли,  начиная  от  народного

 контроля  и  ниже,  были,  наверное,  не  случайно. И

 тогда,  подразумевая,  что  мы строим новую систему и

 новое государство, здесь же, в этом зале, принимались

 решения   еще  предыдущими  народными  депутатами,  а

 оказалось  это дело пагубным на сегодняшний день. Как

 увидеть  где, и убедиться в правильности этого закона

 на  сегодняшний  день?  Нет обратной связи, как закон

 срабатывает   внизу.  Как  увидеть,  где  блокируется

 принятый  закон,  в данном случае в Верховном Совете,

 мы  тоже  этого  не  можем  проследить и как народный

 депутат  иногда  пишем  депутатские  запросы,  но нет

 системы  отработанной,  я говорю Контрольной палате и

 функциях   именно  такого  органа,  а  не  такой  как

 сегодня, например, нам предлагается в пункте номер 7.

 Не определив систему самого контроля и подхода, мы не

 определимся.

      Я  предлагаю  конкретно,  если мы на сегодняшний

 день   концептуально  определимся,  что  ж  мы  хочем

 создать:    или   контрольный   функции........   дав

 Контрольной  плате  при  Верховном  Совете,  или  дав

 контрольные  функции  органу  новому,  создаваемому в

 нашем  государстве. Если органу, создаваемому в нашем

 государстве,  я  тогда  предлагаю,  ибуду настаивать,

 когда мы будем принимать это в первом, втором чтении,

 что  все существующие контролирующие функции, которые

 сегодня  несут государственные организации, начиная -

 налговая  инспекция,  КРУ,  аудит и так далее, и тому

 подобное,  -упразднить  или  перевести  в  ранг этого

 контролирующего  органа. Мы ж контроль над контролем,

 и все, будем говорить, из государственного бюджета, и

 все  с  налогоплательщика, и все с того хозрасчетного

 подразделения,      которое     пополняет     сегодня

 государственную   казну.  Поэтому  этот  подход  надо

 определить.  Я  предлагаю,  Олександр  Олександрович,

 если  концептуально  определяться,  проголосовать  по

 некоторым   конкретным  мотивациям,  и  поддержат  ли

 народные   депутаты  или  не  поддержат?  Контрольная

 аплата  при Верховном Совете, которая будет выполнять

 функции  контроля за изданными законами и их действия

 на   территории   Украины?  Или  Контрольная  палата,

 которая  перечислена  в пункте N 7, которая несет все

 те перечисленные сегодня функции, которые выполняют и

 Налоговая  инспекция,  и  КРУ, и Минфин и т. д., и т.

 п.? Один пункт...

      Какие   функции   мы   должны  определить  этому

 контрольному  органу  -то, что я уже скзаал выше, или

 мы  определимся,  что  это будет только при Верховном

 Совете  и  контролировать законодательный орган? Если

 мы  не  определимся  концептуально,  я  думаю,  мы не

 создадим  этот  сегодня  и не примем его сегодня ни в

 первом, а потом и во втором чтении...

      Поэтому  я  считаю:  всек  предложения,  которые

 сегодня  выскзааны,  дать  комиссии,  которая вносила

 данный    законопроект.   Это   концептуально   будет

 определено  и потом будем говорить уже: решить вопрос

 о создании такого контролирующего органа.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати, трапилося так, що ви

 проголосували  перед  перервою,  що  дасте  ще  трьом

 виступити  і підведемо риску... Я був неточним -я дав

 слово  не  так,  як  були  -підря, а дав від фракції:

 Яворівський ("Державність") виступив, Семиноженко від

 "Незалежних"....  І  тому  принцип  порушений  був, а

 виявляється,  що  стояли Моцпан, Поровський -перший і

 другий,  і вони не одержали слово... В такому разі...

 І  Степанов  далі  (третій),  Товт  і Свято... або ми

 даємо  всім  виступити,  або даємо ще двом виступити,

 або зараз припиняємо обговорення.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ...  Тому  я  просив би: визначайтеся самі... Ще

 двом можна дати?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Чи всім? Давайте так:...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну,   я   ставлю   -двом,   дальше   -слово  для

 виступів...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      "За" -

 

      Прийнято реішення. Це процедурне питання...

      Будь ласка,  Моцпан.

 

      МОЦПАН А.Ф., 146 виборчий округ.

 

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 депутаты.   Как   известно,  Украина  сегодня  строит

 правовое  государство.  Известно так же, что одним из

 основных  принципов  правового  государства яявляется

 разделение  властей на законодательую, исполнительную

 и судебную. Подписав Конституционный договор 7-8 июня

 1995   года   с    Президентом,  Верховный  Совет  по

 собственной   воле,   воле   тех  депутатов,  которые

 подписали   этот   договор,   существенно  ограничили

 контролирующие  функции.  И  тем  более я в настоящее

 время   вижу   крайнюю   необходимость   в   создании

 Контрольной  палаты.

      Поддерживая   предложение   уважаемого  депутата

 Носова    Владислава    Васильевича    о   том,   что

 концептуально  нужно  изменить  подход в формировании

 Контрольной  палаты,  она  должна быть, действительно

 государственным органом, контрулирующим использование

 государственных  средств  и  собственности,  деньгги,

 имущество, предприяия государственные и так далее.

      Я    считаю,   что   предложенный   законопроект

 Комиссией  по  финансам  и  банковской  деятельности,

 нужно  принять  к... не в 1-м чтении, а с доработкой,

 подготовкой на 11-е чтение.

      В  этом  случае  не  только лишь Носов, но и все

 остальные   демутаты   смогут  внести  принципиальные

 изменения  дополнения  к  1-му  чтению  предложенного

 законопроекта.

      Уважаемая     депутат      Кужель     Александра

 Владимировна    усомнилась   вообще  в  необходимости

 создания контролирующего органа такого масштаба. Надо

 ль  нам  вообще  создавать такой орган, если у на уже

 столько контролирующих оргпнизаций?

      Я  приведу короткие примеры из своей депутатской

 деятельности,  свидетельствующие  о  том,  что  такая

 Контрольная   палата,   как   государственный  орган,

 полномочный   проверять   все   и  вся,  необходим  в

 государстве.

      21   декабря   прошлого  года  у  нас  был  День

 правительства.  Мне стало известно, что распоряжением

 Кабинета   Министров  за подписью уважаемого Премьер-

 министра   Украины  Марчука  Игоря  Кирилловича  было

 предписано  Министерству финансов профинансировать 1,

 95  триллиона  карбованцев на приобретение 35 вагонов

 для  Днепропетровского метрополитена.

      И  по-человечеки  и с иных позиций я считаю, что

 трудовой  Днепропетровск заслужил иметь метро, вполне

 заслужил.   Только  у  меня  напрашивается  следующий

 вопрос,  который  я задал  Премьер-министру:

      "Согласно  вашему распоряжению, -цитирую, -от 13

 декабря  1995  года  ь  762  Минфин  обязан  выделить

 Днепропетровской  облгосадминистрации 1, 95 триллиона

 карбованцев  из  Государственного  бюджета Украины на

 1995  год  для  приобретения  35  вагонов  подвижного

 состава  Днепропетровскому  метрополитену.

      Если  резервный  фонд  Правительства и расходная

 часть бюджета исчерпаны, то откуда средства, из каких

 статей  бюджета?"

      Подписал  это  вопрос  я  и  уважаемый  народный

 депутат Украины Семенюк Валентина Петровна. Ответа не

 получил.

      А  таком  случае  я  имею  право полагать, что в

 нашем  бюджете  помимо  утверджения статей доходных и

 расходных  имеются  некоторые  моменты,  не  учтенные

 нами.   И   таким  образом  Правительство,  Президент

 Украины   могут  беспрепятственно  из  тех  или  иных

 секретных или как угодно считать статей финансировать

 те  ли  иные  мероприятия.  А  все  это  должно  быть

 подконтрольно.

      Вот   поэтому   я  выступаю  за  создание  такой

 контрольной  палаты,  которая соответствует концепции

 народного депутата Носова Владислава Васильевича.

      Спасибо за внимание.

 

       ГОЛОВА.    Останній   виступ   ПоровськийМикола

 Іванович, будь ласка.

       Мається  на увазі не Поровського остання, в цій

 дискусії.

 

      ПОРОВСЬКИЙ.

      Шановні   колеги  депутати,  ідея,  закладена  в

 проекті   закону,  цілком  раціональна  -контролювати

 державний  бюрократичний  апарат.  Але  в який спосіб

 пропонується   здійснення   цієї,  на  перший  погляд

 корисної  і потрібної   ідеї?

      Звісно,  що  створенням ще одного бюрократичного

 органу, який буде  контролювати  решту  бюрократів.

      Давайте  згадаємо,  скільки  в  нас  є  сьогодні

 контролюючи   органів,   які  перевіряють  здійснення

 законодавства  у  сфері господарської діяльності і не

 тільки.    Це    аудиторська   перевірка,   податкова

 інспекція,      Контрольно-ревізійне      управління,

 Прокуратура,  Управління  по  боротьбі із злочинами у

 сфері     господарської     діяльності     управління

 Міністерства внутрішніх справ, представники Верховної

 Ради  в  областях,  які,  до  речі,  також були, ідея

 подавалася,  що  начебто  вони повинні здійснювати на

 рівні  областей контроль за виконанням законодавства.

 А  на  ділі це перетворилося в те, що голови обласних

 організацій  і  соціалістичної  партії утримуються за

 рахунок   держави  всупереч  законодавству.  І  це  й

 контрольний орган ні до чого не привів.

      Але  фактично  у  нас  дуже  слабо  здійснюється

 контроль за  провадженням   законів.   Хто   їх   має

 здійснювати?   Якщо   той   чи  інший  закон  вносить

 відповідна   комісія   Верховної   Ради,   то   нехай

 відповідна   комісія  і  здійснює  контроль  за  його

 запровадженням,  за  недоліками.  А  тоді  ця комісія

 Верховної   Ради,   яка   вносила  закон  на  розгляд

 Верховної  Ради,  проводила  через Верховну Раду буде

 знати де допущенні  недоліки.

      А  то вийде так, ми утворимо ще один контрольний

 орган.  Цей контрольний орган буде писати відповідній

 комісії  Верховної Ради про недоліки в законодавстві,

 про   необхідні   поправки   будемо   мати  величезну

 переписку.

      Якщо   ця  структура  контрольно-ревізійна  буде

 утворена  при  Верховній  Раді, то, дійсно, вона буде

 відповідати   або  направлятися  певними  політичними

 силами.  А хто ж тоді перевірить наскільки достовірна

 інформація  про  те,  що Верховна Рада на 2 трильйони

 замовила  мебельних гарнитурів фабриці на Закарпатті,

 як це пишуть газети? Правда це чи ні?

      Отож,  я вважаю, оцей принцип "хотіли, як краще,

 а   виходить,  як  завжди"  в  данному  законопроекті

 втілено   один   до  одного.  Ми  хочемо  боротися  з

 бюрократизмом,    з    запровадженням    ще    одного

 бюрократичного  органу.  Да,  скільки  ж витримає наш

 робітник і селянин податків над собою.

      Сьогодні  в  мене  виборчому  окрузі тільки одне

 управління   поскаржилося,   що   протягом  місяця  8

 перевірок.  Буде  ще 9 перевірка і що це дасть? Нехай

 депутати  і  голови  комісій,  і  члени  Президії  не

 складають з своїх плечей відповідальності по контролю

 за  запровадженням  законодавства.  І  нехай працюють

 народні   депутати,  мають  інформацію,  і  це  буде,

 дійсно, внесок  законодавству.

      Дякуюь за увагу.

 

      ГОЛОВА. Ми закінчили обговорення. І в нас такий,

 справді,  цікавий регламент: коли мене можна зачіпати

 як завгодно, а я не маю права нічого сказать.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Тому  я  хотів  би узагальнити перед голосування

 дискусію -це мій обов'язок. А відносно репліки Миколи

 Івановича, я хочу сказати: якщо якийсь дурень написав

 в  газеті про два мільярди там гарнітуру, то не треба

 це  повторять.  Тому  що,  я скажу так: у конкретному

 місці,  де  я  сплю,  я сплю на ліжку, на якому Борис

 Євгенович, видно, спав ще молодим, коли був (я маю на

 увазі Патона). Тому ці видумки, мені здається, цілком

 з  певною метою поширюються в газетах. Так що давайте

 аби  в  того,  хто спить і хто пише голова не боліла.

 Так?  А  відносно  там,  хто  зарплату де одержує, то

 давайте  продивимося  (от  якби  була така Контрольна

 палата,  та щоб  вона подивилася, і Мінюст подивився,

 яка  партія  за  рахунки яких коштів живе, то вам би,

 як..................  свого  часу  не  було  б що тут

 говорить).

      Тому  давайте  ми  не  будем про це говорити, бо

 жоден   керівник   обкому  Соцпартій  не  одержує  ні

 копійки,  він  на  громадських засадах працює. Але то

 деталі.

      Тепер відносно загальної дискусії. Чому ...

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Чому  до  цих пір всі вносять цікаві пропозиції,

 яка  повинна  бути  Констрольна  палата, але протягом

 більше  року  або  майже року після прийняття рішення

 Верховної   Ради   з  цього  приводу,  яке  ніхто  не

 заперечував,  тільки  за  ініціативою  двох депутатів

 розроблений  цей  документ  і  вам запропонований, як

 законодавча ініціатива. Тепер ми всі його критикуємо,

 він не такий, він повинен бути кращий і тому подібне.

 Все  правильно.  Тільки де ж ми всі були раніше тоді,

 коли  розроблявся  цей  документ?  А  він пройшов, до

 речі,  серйозну  експертизу.  В тому числі міжнародну

 експертизу.   І  експертизу,  до  речі,  в  інституті

 законодавства, про діяльність якого не знає Володимир

 Олександрович. Не в тому річ.

      Так  от,  є  2  концепції. Одну пропонує депутат

 Носов. Вона цікава, вона слушна.

      І друга. Ініціаторами цього законопроекту, я маю

 на увазі найперше, Немировським Володимиром Лукичем.

      Чи  є  протилежність  або  протиріччя  між  цими

 концепціями? Звичайно є. З одного боку є.

      Справа  в тому, що те, що пропонує Немировський,

 передбачає здійснення контрольних функцій з Верховною

 Радою   з  допомогою  органа  при  ній  створеного  і

 торкається  ця  перевірка  лише  центральних  органів

 державного  управління  і тому не передбачає великого

 штату, про що і видно із проекту документу.

      А   те,  що  пропонує  Владислав  Носов,  цікава

 концепція.  Але  она  передбачає створення державного

 органу,  який  пронизує  всі  структури  влади зверху

 донизу,  передбачає  відповідний  апарат і безперечно

 має  перебрати  на  себе деякі контрольні функції тих

 органів, які сьогодні вже діють у державі.

      Таким  чином,  це можна створювати, але сьогодні

 це  означає  цілу  ломку  велику  ломку  або переміну

 структур  державного управління. Це складна справа. З

 одного боку.

      З  іншого боку, це великі фінансові витрати само

 собою зрозуміло.

      А  третє -це те, що від концепції Немировського,

 якщо  ми  створим такий орган, до концепції Носова це

 позитивний  розвиток.  ми  можемо  трансформувати  цю

 службу    в такій... у такій формі.

      Таким  чином, тут немає протиріччя. Це може бути

 перший етап до створення такої Контрольної палати.

      Крім  того,  ми  говоримо про те, що треба після

 Конституції   приймати.  У  проекті  Конституції  уже

 передбачено  створення  такого  органу  при Верховній

 Раді.  Ми можемо, адже дискусія показувала, що є дуже

 багато  думок, ми можемо прийняти в першому читанні і

 доопрацювати  її  таким  чином,  щоб, можливо, навіть

 визначимо:  будемо після Конституції приймати. Але це

 органічний закон, його треба приймати, інакше не буде

 функціонувати,    не   будуть   функціонувати   норми

 Конституції  в  повному  обсязі, як це стосується, до

 речі, не тільки цього закону, а цілого ряду інших.

      Тому,   мені   здається,   що   треба  сьогодні

 визначатися  й  дать  можливість  ініціаторам і іншим

 комісіям  працювати.  Тому  що  ми  агітуємо, щоб всі

 думки були враховані, але чогось думок не густо тоді,

 коли   треба  працювать  над  документом.  В  кожного

 знаходяться  свої конкретні справи по профілю комісії

 і не враховується така загальна потреба.

      Тому,  я  прошу  вибачення,  я  ще не дав Носову

 слово,  він  має  право  на  одну  хвилину  репліки з

 приводу   свого   законопроекту.  Але,  в  цілому,  я

 пропонував   би  все-таки  проголосувати  сьогодні  в

 першому  читанні цей запропонований проект. Це було б

 зваженим,  розумним рішенням, яке б і не заперечувало

 те, що пропонує Носов.

       Будь ласка, Владислав Васильович.

 

      НОСОВ  В.  В.  Оскільки я був співдоповідачем, я

 буквально  одну, півтори хвилини хотів би використати

 для заключного слова співдоповідача.

      Мені  прикро,  що  деякі  депутати не розуміють,

 навіщо цей орган створюється. Він не повторює функцій

 ні  КРУ,  ні  ревізійних,  ні податкових органів. Він

 створюється  для  контролю  саме  над  тими органами,

 шановний  депутате  Анісімов.  Це  орган для контролю

 іншої  гілки  влади. Це треба зрозуміти. Це якраз і є

 елемент  противаги  між  гілками  влади, а не підміна

 внутрі них.

     І  депутат  Поровський  теж  не  може,  на  жаль,

 поїхати   зараз   і   перерахувати   всі  рахунки  по

 (..........) видаткам, він не може бути ревізором, бо

 він має сидіти в залі і тут працювати.

      Вам  подали  на  затвердження звіт про виконання

 Бюджету  на  1994-ий  рік.  А  ну,  хто скаже: чи тут

 правдива  вся  інформація  чи вона тут є повна. То ви

 самі  знаєте, що вона не правдива і не повна. А ну-ка

 перевірте, дайте це доручення чи КРУ, чи прокуратурі.

 КРУ-є  органом Президента, який вніс вам цей звіт. Що

 воно  вам  відповість? От саме для того світ і дійшов

 до  висновку,  що  є парламентський контроль повністю

 незалежний. І контролює саме виконавчі органи.

      Далі.  Я  хочу  сказати,  що оскільки це питання

 принципове,  оскільки  потім  воно  нам буде вилазити

 боком,  і  тіж  депутати,  які зараз його завалять на

 примітивний  рівень  вирішення, будуть кричати, як це

 так сталося, що державу розграбували і нема контролю.

 То  я  прошу  проголосувати  наші  ці  пропозиції, що

 бюджетна  комісія  подала,  це  не моя вигадка, це не

 Носов  подав,  а бюджетна комісія, 8 пунктів по нашій

 пропозиції  прошу  проголосувати  поіменно. І коли ми

 отримаємо    результати,   зробивши   через   навпки,

 отримаємо результат звідти, то буде видно, хто це все

 спроектував. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Зрозуміло. Як і передбачив регламентом я

 спочатку,  прошу  уваги, одну хвилиночку. Я спочатку,

 як   передбачено  регламентом,  суб'єкт  законодавчої

 ініціативи,  доповівши  свій варіант, і піддавши його

 обговоренню   у   сесійному   залі,   має   право  на

 голосування  по  тій  схемі, яка ним запропонована, а

 після   того,   я   буду   голосувати   альтернативну

 пропозицію  Носова,  якщо  ми  не визначимось з цього

 приводу.

      Таким   чином,  Віталій..........,  будь  ласка,

 Віктор Іванович  Суслов, голова комісії профільної.

 

       СУСЛОВ  В.І.

 

      Уважаемые  народные депутаты, я попросил слово в

 связи с тем, что докладчик от нашей комиссии -депутат

 Немировский  -к  сожалению  сегодня отсутствует, и от

 комиссии защищать проект вроде как  некому.

      Значит,  я  прошу принять во внимание следующее,

 время, которое мы можем выделить на обсуждение любого

 самого  важного законопроекта ограничено. Этот проект

 мы  обсуждаем  уже  в  третий  раз! По итогам первого

 обсуждения была составлена сравнительная таблица -она

 вам  роздана:  "Проект  закона от комиссии". Время мы

 вытратили  полностью  на  обсуждение  закона в первом

 чтении.

      Значит,  если  мы  хотим  учесть  дополнительные

 предложения  и  замечания депутатов, я бы просил все-

 таки  принять закон в первом чтении. Если он не будет

 принят  в  первом  чтении,  я  бы  просил снять его с

 рассмотрения  вообще...  Потому,  что Верховный Совет

 непродуктивно  тратит  время,  обсуждая один и тот же

 проект,  заставляя учитывать каждый раз новые и новые

 выступления   депутатов   при  подготовке  к  первому

 чтению,  не выполняет таким образом всей процедуры...

 Если  считается,  что  не  нужен  проект, давайте его

 снимем - у нас очень много других проектов...

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Таким чином, ідучи назустріч пропозиції

 Носова,  все  голосується  поіменно.  Я  поставлю  на

 голосування.  Хто  за те, щоб поіменно голосувати цей

 проект? Будь ласка.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Значить, я поставлю...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ...одну  хвилинку!  Я  поставлю  на  голосування

 поіменно  проект, поданий Немировським, з урахуванням

 уже   тих  зауважень,  які  внесені  депутатами  були

 раніше, до підготовки його вже на перше читання (це ж

 третій  розгляд  уже  цього законопроекту)... І прошу

 вас  підтримати  його  в  першому  читанні. Ставлю на

 голосування. Голосування поіменне!

 

      "За" -

 

      Рішення не прийнято.

      Тепер поіменно голосуються поправки Носова -так,

 як це передбачено у варіанті, котрий він запропонував.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Бюджетної Комісії! Прошу вибачити...

      Перший  пункт. Відповідно до частини 3    статті

 6.5.4  регламенту  Верховної  Ради розглянутий проект

 закону  має  бути  доопрацьований з урахуванням таких

 положень,      щодо.........     засад та   структури

 законопроекту:  перше - Контрольна  палата  Верховної

 Ради  України  є.  Зліва,  ви бачите, варіант Комісії

 зпитань  фінансів,  той,  що  Немировський  пропонує.

 "Постійно   діючим   органам   фінансово-економічного

 контролю,  який  утворюється? Верховної Ради Украюни,

 підзвітний їй.

      А   варіант   Носова   -другий.  "Постійнодіючим

 державним    органам   парламенського   контролю   за

 фінансово-економічною    діяльностю   держави,   який

 утворюється  Верховною  Радою  України,  діє  від  її

 імені,  безпосередньо  їй підпорядкований підзвітний,

 діє   самостійно  і  незалежно  в  межах,  визначених

 законом".

      Я  прошу  вас  таким  чином  визначитися. Будьте

 уважні.  Ми  проголосуємо і 1, і 2-й варіант, а тоді,

 якщо  трапиться так, що не прийнятий буде ні один, ні

 інший  варіант,  то  ми  будемо  голосуавти  потім ту

 схему,  яка  набере  більшу кілдькість голосів, тобто

 рейтингове голосування. Зрозуміло, так?

      Мірошниченко,  що  у  Вас,  будь  ласка... Дайте

 слово Мірошниченко.

 

 

      МІРОШНИЧЕНКО.

 

      Так,  треба  в  лівій колонці, де варіант перший

 записати  так,  це  є  тут  помилка:  "постійнодіучим

 органом   вищого   державного  фінансово-економічного

 контролю,    який    утворюється    Верховною   Радою

 України"....

 

      ГОЛОВА. В тексті так у Вас?...

 

      МІРОШНИЧЕНКО... Так повинно....

 

      ГОЛОВА. .......... Ще раз будь ласка....

 

      МІРОШНИЧЕНКО..."вищого   державного   фінансово-

 економічного контролю"

 

      ГОЛОВА. Зрозуміло......

 

      МІРОШНИЧЕНКО. Так в варіанті....

 

      ГОЛОВА.  Так в варіанті. Ще раз ставлю, значить,

 голосується  варіант  перший.  Будь  ласка,  поіменне

 голосування.....    Від   розробників   закону,   від

 фінансової комісії, будь ласка...

 

      "За" -

      Другий  варіант  ставиться  на голосування.

      За - 163.

      Другий  пункт:  "  Контрольна  палата  має право

 контроолювати   фінансову   і  економічну  діяльність

 органів   місцевого   самоврядування,   оскільки   ця

 діяльність  пов'язана  з  використанням  коштів,  які

 держава  залишає  цим  органам  у  вигляді податків і

 зборів,   а   також   за   використанням  комунальної

 власності".

      Ну,  ви  відчуваєте, що це норма, яка виходить з

    другого  варіанту,  тому  що  це функція державної

 структури.    Одначе,   наполягає   Владіслав   Масол

 голосувати, я ставлю на голосування цю норму, прошу.

      За -  137.

       Третій   пункт:   "Контрольна   палата  в  разі

 необхідності може мати свої регіональні відділення та

 своїх    постійних    працівників    при    державних

 підприємствах,  установах і організаціях". Виплаває з

 попереднього   пункту.

      Ставлю на  голосування цю  пропозицію.

      За -

       "Верховна  Рада,  -четвертий  пункт,  -здійснює

 контроль  за  діяльністю Контрольної палати Верховної

 Ради  України".  Абсолютно правильна норма для любого

 варіанту,  для  будь-якого  варіанту  підходить.

      "  Верховна Рада здійснює контроль за діяльністю

 Контрольної  палати   Верховної Ради ".

      Варіант перший. Перший варіант. Через 6 народних

 депутатів,  які обираються Верховною Радою України до

 складу колегії Контрольної палати з правом ухвального

 голосу  при прийнятті рішень колегії.

      І другий варіант. Комісія с питань бюджету через

 надання  контрольних  повноважень  у законі постійної

 комісії,    визначеної   Верховною   Радою   України.

 Зрозуміло?

      Ставлю  на  голосування  варіант  перший,  де  6

 депутатів. Будь ласка. Ліва колонка, будь ласка.

 

      "За" -

 

      Другий  варіант.  Ці функції надаються Комісії з

 питань,  ну  власне,  мабуть,  з питань бюджету або з

 фінансів,   ну,   це   вже  визначить...  Відповідній

 комісії, так.  Ставиться на голосування.

 

      "За" -

 

      5  пункт.  Регламент  Контрольної палати повинен

 визначати    лише   внутрішні   питання   організації

 діяльності   Контрольної   палати.  Форми  і  порядок

 здійснення  контрольних  повноважень  щодо  зовнішніх

 суб'єктів   повинні  бути  визначені  в  розглянутому

 проекті  Закону. Зозуміло? Ставлю на голосування. Це

 не суперечлива для обох варіантів норма.

 

      "За" -

 

      Порядок   діяльності  Контрольної  палати  і  її

 посадових осіб викласти у відповідних главах так, щоб

 зміст  норм  цих  глав  відповідав  назві глав. Ну, я

 думаю, що це голосувати не треба, це і так зрозуміло.

      Ще раз повторюю: "Порядок діяльності Контрольної

 палати,  її  посадових  осіб  викласти  у відповідних

 главах  так, щоб зміст норм цих глав відповідав назві

 глав".  Безумовно,  тут  ніякого  заперечення бути не

 може. Ставлю  на голосування.

 

      "За" -

      Приймається так норма.

      7.  Усунути  повтори    у    змісті  статей,  що

 визначають  статус,  завдання,  функції, повноваження

 Контрольної  палати.

      Ну,  я  думаю,  що  це теж норма. Наполягаєте на

 цьому?

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Голосуємо за цю норму. Давайте. "Усунути повтори

 у  змісті  статей,  що  визначають  статус, завдання,

 функції,   повноваження  Констрольної  палати".  будь

 ласка, голосуйте.

 

      "За" -

 

      Ну це в роботі, я думаю... Я прошу уваги.

      8.  Доповнити  законопроект  главою "Контроль за

 діяльністю Контрольної палати".

      Ставлю  на  голосування  цей  пункт. Не викликає

 заперечень, будь ласка.

 

      "За" -

      207,   ну   я   думаю,   що  тут  треба  було  б

 проголосувати. Якщо ваши там не голосували, давайте я

 ще   раз   поставлю   на  голосування.  Спокійно.  Не

 нервуйте,  будь  ласка.  Голосуйте  ще  раз.  Ще  раз

 поставте на голосування.

 

      "За" -

 

      То  там  просто  автоматика  вибила нуль замість

 одиниці.

      Таким   чином,   ми   проголосували  вісім  оцих

 поправок.   Що   з  того  слідує?  Що  поправки,  які

 стосуються  Регламенту Контрольної палати, порядку її

 діяльності  і контролю за роботою Контрольної палати,

 треба виписати так, як пропонує Носов, а концепція, в

 принципі,  збігається  з  варіантом,  який пропонував

 Немировський із цими  уточненнями.

      Тому  я  попросив би вас проголосувати в першому

 читанні   із   урахуванням  проголосованих  поправок,

 уточнень,  які  вносив Носов. Будь ласка, голосується

 проект  Закону,  внесений Немировським або Комісією з

 питань   фінансової   діяльності   разом   із  трьома

 поправками,  які  вже  проголосовані  в  редакції від

 Комісії  бюджетної.

      Ставлю на голосування. Голосування  поіменне.

 

      "За" -

 

      Рішення  прийнято. Дякую.

      Тепер   потрібно   проголосувати   ще  2  пункти

 доручення  Комісії  постійної  з  питань  фінансів  і

 банківської  діяльності  доопрацювати  законопроект з

 урахуванням   зауважень.   Ну  це  власне  ми  вже  і

 проголосували   цю   норму.   І   Постійним  комісіям

 Верховної  Ради  України  в  двотижневий строк подати

 свої   пропозиції   та   зауваження   до  зазначеного

 законопроекту  Постійної  комісії з питань фінансів і

 банківської діяльності.

      Я  наголошую  саме  на цьому -за 2 тижні подайте

 свої  пропозиції. Тому оці пункти 2, як доповнення, я

 прошу  проголосувати  окремо.  Будь  ласка. Ставлю на

 голосування.

      Само собою і пропозицію  депутата.

 

      "За" -

 

      Є  пропозиція  в цілому проголосувати постанову.

 Ставлю на голосування в цілому.

 

      "за"

 

      Рішення  прийнято.  Дякую  і  розробникам і всім

 депутатам.

      Шановні  депутати,  до  Верховної Ради звернувся

 представник   Президента  у  Верховній  Раді  Мусіяка

 Віктор  Лаврентійович  відносно,  з приводу озвучення

 звернення Президента до Верховної Ради.

      Він  звернувся,  підійшов до мене вранці з цього

 приводу.  Я  поцікавився  змістом  звернення і хотів,

 попросив його, щоб я переговорив ще із Президентом до

 того,  як  прозвучить  цей  текст,  оскільки,  на мій

 погляд, в ньому є певні неточності.

      Одначе,   вранці   не   вдалося  переговорити  з

 Президентом,  тому  що він був в Академії управління,

 зустрічався  з  слухачами.  І в перерві зараз він там

 проводить  переговори  міжнародні,  і  теж  я  не мав

 можливості   з   ним   переговорити.   А  оскільки  у

 Адміністрації   є   дисципліна   й  треба  виконувати

 розпорядження  Президента,  то,  я  думаю,  ми надамо

 Віктору   Лаврентійовичу  зараз  слово,  а  ви,  будь

 ласка...  Одну хвилиночку, одну хвилиночку... Та, яка

 тут процедура?!

      Передбачено положенням, і ми проголосували це на

 Президії  теж,  якщо  є  така потреба, то він одержує

 слово. Одну хвилиночку, я не можу так...

      Тому,  слово  має Мусіяка Віктор Лаврентійович -

 представник Президента.

      (Шум у залі)

      Я прошу вас: це і не потрібно розмножувать.

                         - 38 -

       Будь ласка.

      Є  пропозиція  така:  він  виступить, а потім ми

 розмножимо і роздамо ще депутатам. Суть ви... Ми ж не

 обговорюємо нічого! Ну що, справді!

       Будь ласка, Віктор Лаврентійович, прошу вас.

     

      МУСІЯКА В. Л.

 

      Звернення   Президента   України   до  депутатів

 Верховної Ради України.

      Шановні  народні  депутати,  другий  рік Україна

 просувається непростим суперечливим і болісним шляхом

 економічних   реформ.   Процес,   що  відбувається  в

 економіці,   отримує   неоднозначні,   часто  полярні

 оцінки.  Зрозуміло,  говорити  про радикальні зміни в

 народному  господарстві передчасно, відчутних бажаних

 результатів,   особлио   у   соціальній   сфері,   не

 відбулося,  та  не могло відбутися за такий обмежений

 період.  Чи  не  найболючіша проблема -неплатежі, які

 тягнуть  за  собою  затримки  з  виплатою  заробітної

 плати,  але  не помічати прояви окремих позитивних, і

 що  особливо  важливо, нових для нас тенденцій теж не

 можна.

       Є  підстави вважати, що певні зрушення на краще

 у житті внаслідок здійснюваних перетворень цього року

 відчують  більшість наших громадян. Ми не маємо права

 допустити  загальної  втоми  від  реформ,  і  це наше

 спільне завдання виконавчої та законодавчої влади.

      Вперше у 1995 році середньомісячне зростання цін

 вимірюється  однозначним  числом: біля  9 відотків на

 місяць.   Нам  вдалося  зламати  негативну  тенденцію

 попередніх  років,  коли  темпи інфляції перевищували

 приріст  заробітної  плати.  Так, з грудня 94-го року

 середня   заробітна  плата  у  народному  господарсті

 зросла  у  3.  7  раза при рості споживчих цін у 2. 8

 раза, тобто реальна заробітна плата збільшилась на 30

 відсотків.     Україна    вперше    майже    повністю

 розрахувалась  за поставки енергоносіїв, більше того,

 частково  погашено  борг 94 року. Уповільнилися темпи

 падіння   виробництва,   за   попередніми   даними  у

 промисловості  вони склали 11. 5 відсотка проти 27. 3

 відсотка у 94-му році. Однак, економічного росту поки

 що  не  досягнуто. Це ще раз підтверджує необхідність

 концентрації  зусиль у напрямі структурної перебудови

 економіки, зокрема вугільної промисловості.

      Ви добре знаєте, у 1996 році нас чекоють нелегкі

 відповідальні    завдання:    вдосконалення   системи

 адресної    допомоги   малозабезпеченим   громадянам;

 відновлення    інвестиційної   активності   на   базі

 зміцнення   фінансової  стабілізації,  прискорення...

 приватизації та структурна перебудова економіки.

      Проте  зараз  я  не  хотів би зосереджуватисб на

 конкретних   шляхах   її   розв'язання  і  тим  самим

 упереджувати  щорічну  доповідь  Президента Верховній

 Раді  України,  з  якої  ви  отримаєте всю відповідну

 інформацію...

      Причина    цього    звернення   до  вас -  вкрай

 незадовільний стан законодавчого забезпечення реформ.

 На   жаль,   у   нас   і   досі  не  врегульовані  на

 законодавчому   рівні   суттєві   принципові  моменти

 суспільного  буття.  Це  вносить неприпустимі моменти

 дезорганізації,    хаотичності   та   невизначеності.

 Насамперед - у сфері виробництва.

      Безумовно,  головним  законодовчим актом повинна

 стати Нова Конституція України - саме вона має надати

 усій    структурі   законодавства   узгодженість   та

 стрункість. Я постійно підкреслював і наголошую зараз

 на   необхідності  прискорення  роботи  над  проектом

 Основного  Закону.  Хоча  зрозуміло - наявність Нової

 Конституції  не  зробить  одразу  наше  законодавство

 необхідно повним та розвиненим...

      Водночас   я   глибоко переконаний  (і  глибоко

 переконаний),  що  значні  прогалини  у  ньому  можна

 заповнювати  за  умови нашої плідної взаємоузгодженої

 роботи,  проте  її стан та результати, вважаю, нікого

 задовольнити не можуть... Хоча й приймалися погоджені

 рішення  на рівні Президії Верховної Ради та Кабінету

 Міністрів    України    про    терміни    опрацювання

 законопроектів.

      Не  може  не  турбувати той факт, що із внесених

 Кабінетом  Міністрів  України  станом  на січень 1996

 року   62-х  проектів,  які  забезпечували  виконання

 Програми діяльності уряду, ухваленою Верховною Радою,

 прийнято  лише  3,  пройшли перше і друге читання 11,

 решта  законопроектів не  розглянуто...  Серед  них -

 законодавчі  акти з вкрай важливих питань: пенсійного

 забезпечення,    приватизації,   фінансово-бюджетної,

 грошово-кредитної,  податкової   політики,  банків  і

 банківської діяльності, іноземного інвестування.

      Особливо   непокоїть  стан  справ  з  прийняттям

 Державного  бюджету  України на 1996 рік. Відсутність

 законодавчого  врегулювання найважливіших економічних

 питань  змушує Президента України видавати відповідні

 укази.

      На  жаль,  Верховна  Рада  України часто замість

 прийняття  законопроектів щодо здійснення економічної

 реформи   займається   накладанням   вето   на  укази

 Президента  щодо  цих  питань. Однак добре відомо, що

 навіть   і   не  досить  досконале,  але  прийняте  в

 необхідний  момент  рішення,  є більш ефективним, ніж

 найкраще,  але  прийняте  із  запізненням!.. І у мене

 немає  суініву,  що  дія  закону або указу Президента

 (навіть  в  чомусь недосконалих) є меншим лихом, аніж

 відсутність правового регулювання взагалі.

      Наприклад,  протягом минулого року ми керувалися

 Указом  про  заходи  щодо забезпечення приватизації в

 1995   році,   майже   1,   5  року  діяв  Указ  "Про

 вдосконалення валютного регулювання". Якщо б не вони,

 то, можливо, ще й досі народне господарство працювало

 б    заумовно    наявності   2-х   валютних   курсів,

 адмінічстративного розподілу валюти, залишалось майже

 від 100-відсотковою державною власністю.

      За  приблизними  розрахунками Кабінету Міністрів

 України  втрати  Державного бюджету через відсутність

 належного правового забезпечення обчислюються сотнями

 трильйонів карбованців.

      Скажімо,  прийняття  лише  неприйняття  лише 3-х

 законів  "Про  податок  на  добавлену вартість", "Про

 патентування деяких видів підприємницької діяльності"

 і "Про заставу"? позбавляє Державний бюджет понад 150

 трильйонів карбованцев на рік.

      Про  ці та інші факти також йшлося 10 січня цьоо

 року  у  листі  Прем'єр-Міністра  до  Верховної  Ради

 України.

      Впевнений,  що вас також турбує така ситуація, а

 от    же    треба   суттєво   покращити   законодавче

 забезпечення   реформ,   підвищити   якість   чинного

 законодавства.

      У  тому  числі  шляхом  об'єднання наших зусиль,

 удосконалення  координації  діяльності  виконавчої  і

 законодавчої влади.

      Розраховую,  що   моє звернення знайде розуміння

 і   підтримку   серед  більшості  народних  депутатіи

 України,  із  свого  боку  хочц  повідомити,  що мною

 доручено   Кабінету   Міністрів   України  оперативно

 погоджувати   проекти   законів,  в  першу  чергу,  з

 економічних  питань, у відповіднях комісіях Верховної

 Ради України.

      Запевнений   у   більшій   відданості  інтересам

 народу,  висловлювання  особливогозанепокоєння  долею

 України,  які  лунають  з  різних  трибун, аж ніяк не

 недостатньо.  Час для з'ясування відносин між гілками

 влади вичерпано.

      Я надаю особливе значення 5-ій сесії, погоджуюсь

 зі  словами  Олександра  Мороза,  що  саме вона стане

 перевіркою  працездатності  Верховної  Ради  України,

 адже потрібно розглянути визначальні законодавчі акти

 з  питань розвитку  нашої держави.

      Сподіваюсь,   що  Верховна  Рада  України  гідно

 витримаї    цю    перевірку    створенням   належного

 законодавчого   забезпечення   економічних  реформ  і

 прокладе  законодавчий  шлях  для  перетворення,  які

 дозхволять  врешті-решт  піднести  рівень життя наших

 співвітчизників.

      З повагою, Леонід Кучма, 5 лютого 1996 року.

     

      Я  прошу  Олександра Олександровича розповсюдити

 це  звернення  Президента  і  думаю,  що  це технічно

 нормально.

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги.  Інформація,  вірніше,

 звернення...

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      Я   прошу   уваги.  Звернувся  Президент,  а  не

 представник  Президента,  і запитання будемо задавати

 Президенту, коли він прийде сюди з річною доповіддю.

      Я прошу уваги... Будь ласка, дозвольте два слова

 сказати  з цього  приводу.

      Поза всяким суінівом, ми поділяємо стурбованість

 Президента  змістом і ходом реформ. І, очевидно, його

 турбота   торкається   і  уваги  і  душі  всіх  наших

 депутатів.

      Одначе  я хочу сказати, що схоже, що автори, які

 готували Президенту таке звернення, якраз виходили із

 принципу  розгортання  якогось  протистояння.  Це  не

 потрібно абсолютно.

      А  мова йде от про що: ми запам'ятали цифру -30%

 зростання    реальної   заробітної   плати.   Давайте

 подивимось,  яка  цифра  буде  названа  Міністерством

 статистики  і  яка  цифра  названа  у річній доповіді

 Президента. Тому що статистика говорить про те, що за

 10 місяців таке реальне зростання було в межах семи з

 невеликим   процента  при  падінні  дальшої  реальної

 зарплати  в останні  два   місяці.

      Це така справа: хто готував -той і відповідає.

      Відносно    фінансово-промислових    груп.    Ви

 пам'ятаєте,  як  важко  йшов  цей  законопроект через

 сесійний   зал?   Тому  що  потрібно  було  відстояти

 позицію,  яка  підписана  була  Президентом,  і група

 "Реформи  " виступала проти, маючи свої обгрунтування

 з цього приводу. Але, однак, Верховна Рада підтримала

 лінію   Президента.  Я  не  розумію,  чому  тепер  це

 ставиться  в докір Верховній Раді. Ми зробили так, як

 потрібно.

      Крім того, відносно законодавства: 62, -ми цифру

 маємо,  -62  законопроекти  вніс  Кабінет Міністрів у

 січні  місяці.  Я  цього  не відхиляю, це може бути і

 так.

      Одначе,  є  один  документ  Кабінету  Міністрів,

 Постанова   ь911   від  15.11,    якою  передбачалось

 підготувати.  Законопроектів  111,  в  тому  числі  в

 січні-лютому  82.  Подано  до  Верховної  Ради із цих

 законопроектів  50.  Розглянуто  Верховною  Радою 19.

 Прийнято  остаточно  5.  В  першому читанні із них 9,

 повернуто на доопрацювання 4, відхилено 1.

      І  тому  я  не  для  обговорення,  а  в  порядку

 інформації  звернення  і  теж  в  порядку  інформації

 відповідь.

      І  відносно  бюджету.  Я  думаю,  що  ми повинні

 серйозно   працювати  над  бюджетом.  Це  передбачено

 регламентом  нашим.  Це передбачено всією процедурою,

 якої  дотримується  сьогодні  і  Кабінет  Міністрів і

 Верховна   Рада.   Я   не  звинувачую  зараз  Кабінет

 Міністрів,  але  я  тим  більше не можу звинувачувати

 Верховну  Раду  в  тому,  що  на  3  місяці  піздніше

 надійшов бюджет.

      Тому  давайте  працювати  зараз разом, не шукати

 крайніх,  хто  винен  в  тому, що так сталося. І мені

 здається  це  буде  найкращою  відповідю і на турботу

 Президента і на турботу народних депутатів.

      Тепер,  слухається питання про ратифікацію угоди

 між   Україною   і  Естонією,  так  називається, "Про

 ратифікацію   угоди   між   Україною   та  Естонською

 Республікою  про  вільну  торгівлю". Слово має Гладуш

 Віктор Дмитрович, будь ласка.

     

      ГЛАДУШ В.Д.

     

      Шановні  депутати,  шановний  Голово,  24 травня

 1995  року  Президентами  України і Естонії підписано

 угоду  між  Українською та Естонською Республікою про

 вільну торгівлю.

      Угодою    передбачається,    що   сторонами   не

 застосовуватиметься   мито,   податкові   збори,   що

 мають  еквівалентну  дію на експорт і імпорт товарів,

 що походять з митної  території  однієї  з  сторін  і

 призначенні  для  митної  території  іншої сторони. А

 також  кількісні обмеження або еквівалентні їм заходи

 на експорт або імпорт товарів у рамках цієї угоди.

      Вкладення     зазначеної     угоди     викликане

 необхідністю   створення   умов   для   розвитку   та

 диверсифікації  двосторонній  торговельних  відносин,

 поглиблення      комерціного      та     економічного

 співробітництва   галузях,   що  становлять  взаємний

 інтерес.

      Ця   угода  формує  довгостроковий  стратегічний

 напрямок розвитку торговельно-еономічних відносин між

 Україною  та  Естонською  Республікою.  А  також  дає

 можливість  зміцнювати  та  гармонізувати двосторонні

 зовнішньо-торговельні  відносини, а також здійснювати

 розрахунки та всі форми господаської діяльності.

      Угоди  є  свідченням  того,  що  між Україною та

 Естонською    Республікою    створюються   сприятливі

 політичні    умови    для    розвитку    повноцінного

 взаємовигідного      двостороннього      торговельно-

 економічного   співробітництва,  яке  грунтується  на

 принципах   взаємної   довіри   та   підтримки.  Таке

 співробітництво   об'єктивно   обумовлено  прагненням

 України  до  відновлення  та  поглиблення  зовнішньо-

 економічних зв'язків з Естонією, наявність перспектив

 співпраці   в   напрямках,   що  становлять  взаємний

 інтерес.

      Згідно   зі   статей   17  Закону  України  "Про

 міждержавні  договори  України"  така  угода  разом з

 національними     законодавчими     актами    України

 регулюватиме  торговельні  відносини  між Україною та

 Естонською     Республікою,    сприятиме    зміцненню

 зоовнішньо-торговельного обороту між обома країнами.

      Запровадження   режиму   вільної   торгівлі  між

 Україною    та   Естонською   Республікою   сприятиме

 зменшенню платежів підприємців України за імпортовану

 продукцію, збільшення обсягів виробництва та експорту

 товарів і відповідних надходжень до бюджету України.

      Враховуючи  прагнення  України  до інтегрування,

 Європейський  союз  з  введенням  в дію угоди України

 запроваджується  нова форма сертифікації і погодження

 товарів   європейського зразку.

      Виконання  угоди  з  української сторони повинні

 забезпечувати    Міністрество   зовнішньо-економічних

 зв'язків,    Міністерство   економіки,   Міністерство

 фінансів,   Держмитком,   Торгово-промислова   палата

 України.

      Угода,    погоджена    зі   всіми   відповідними

 міністерствами,  пропонується  ратифікувати угоду між

 Україною   та   Естонською   республікою  про  вільну

 торгівлю.

      Проект Постанови  у вас  на руках.

     

      ГОЛОВА.  Які  є  запитання  до  доповідача? Будь

 ласка, запишіться, хто хоче запитати.

      Будь   ласка,  Єльяшкевич.  Скільки?  10  хвилин

 ідведем? 15?  15  хвилин. Будь ласка.

      Треба  з'ясувати  всі,  потому що є різні думки.

 Тому  треба  з'ясувати  всі обставини.

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ

      Эльяшкевич,     Херсон,    депутатская    группа

 "Реформы".

      Уважаемый    докладчик,   скажите,   пожалуйста,

 касается   ли   это  соглашение  льгот  на  налог  на

 добавленую  стоимость и подакцызных товаров? Если да,

 то  какие  обкемы  продукции  ввозятся  и  облагаются

 налогом  на  добавленую  стоимость облагались ранее и

 акцизом, и какие потери из-за этого понесет Украина?

     

      ГЛАДУШ.  Нет.  Это  касается  только импортных и

 экспортых пошлин. Это не касается подакцызных товаров

 и не касается налогов, которые являются внутренними и

 рассматриваются как внутренние.

     

      ГОЛОВА. Хмельовий.

     

      ХМЕЛЬОВИЙ А.П.

      Хмелевой,  фракция коммунистов. Уважаемый Виктор

 Дмитриевич,    значит,    тут   2   у   нас   проекта

 постановления.    Вторым    проектом    постановления

 предлагается   -не   ратицицировать   этот   договор,

 поскольку,   значит,  не  обеспечиваются  гаржданские

 права    украинской    (...........)    в   Эстонской

 республике.

      Поэтому,  сколько  этих людей в Эстонии и как их

 права  там  обеспечиваются, в этой Республике? Почему

 они не имеют гражданства в этой стране?

     

      ГЛАДУШ. Ну, я бы ответил на этот вопрос так, что

 это   соглашение   ни   в   коей   мере  не  касается

 поставленного   вопроса.   Это   чисто  экономическое

 соглашение,  которое,  ну, на мой взгляд, не зависимо

 от   политических   препятствий,  которые,  возможно,

 существуют  еще  между  нами  и  Эстонией,  они очень

 выгодные  и  той,  и  другой  стороне,  особенно той,

 которая Украиной называется.

      (Шум у залі)

      Нет, ну, я видел проект постановы, где написано,

 что  не ратифицировать угоды пока в Эстонии будет все

 в  порядке  с  правами  человека.  Вы знаете, кто это

 определяет, как в Эстонии обстоят права человека. Они

 также приняты к Совету Европы, как и мы. Они являются

 членом Совета Европы. Вот это подтвердит Борис Иллич,

 комиссия   которых   рассматривала   и  рекомендовала

 ратифицировать это соглашение.

 

      ГОЛОВА.  Соболєв.

     

      СОБОЛЄВ  С.  В. (Соболєв, Запоріжжя, депутатська

 група "Реформи")

      Скажіть,  будь  ласка,  яка інформація по сальдо

 торгівлі:   у  нас  вона  позитивна  чи  негативна  з

 Естонією?

      І   друге  коротке  питання:  наскільки  відомо,

 Естонія має договори відповідні про вільну торгівлю з

 скандинавськими країнами. Яким чином це дає вихід нам

 на ці країни? Чи це не стосується?

     

      ГЛАДУШ.       Значит,   торговый  оборот  с

 Республикой  Эстония  составил в 1994-ом году 122, 8.

 Эстонская   Республика,   1993-ий,   называю,   всего

 торговый оборот -26 в миллионах долларов США, в 1994-

 ом  -58, в 1995-ом-ожидаем (точных подсчетов нет) 59,

 3.  Значит,  положительный  экспорт составлял у нас в

 сумме по 3-м годам, могу по каждому году назвать, 103

 миллиона,   импорт  из  Эстонии  -163.  Отрицательное

 сальдо  для Украины, импорт превышал экспорт в восемь

 с половиной, экспорт, простите, пожалуйста, экспорт в

 95-м   году   превышал   импорт  на  8.  5  миллиона.

 Абсолютные  цифры  таковы:  33.  9  -экспорт, 25. 4 -

 импорт, в долларах США.

      Значит    какая    группа   товаров   составляет

 экспортные и мипортные?

      Импорт-из   Эстонии:   значит,  рыбные  продукты

 составили   12.   36  процента,  то  есть  меньше  13

 процентов;     по     крупнгому,     консервные     и

 консервированные  продукты,  тоже  из  рыбы  -13.  65

 процентов  их удельный вес; нефтепродукты, из Эстонии

 на  Украину  -10.  27.  Далее пошли более мелкие, ну,

 например, шпалы деревянные 3.15 процента.

      Структура   нашего  экспорта:  наибольшую  часть

 экспорта  в Эстонию составляет сахар -17 процентов, и

 20   процентов  составляет  группа  черных  металлов,

 которую  мы  отправляем  в  Эстонию.  Но мы по каждой

 группе товаров, они со мной, дать вам ответ.

     

      ГОЛОВА. Пронюк.

     

      ПРОНЮК.  Я  прошу  передати  слово моєму колезі,

 пану Петру Осадчуку.

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

     

      ОСАДЧУК

     

      Шановний доповідачу, я підтримую цю угоду і хочу

 нагідно  заспокоїти  авторів  проекту,  де  воні  так

 стурбовані  правами української громади в Єстонії. Як

 раз  права  цієї  громади там задовольняється, і, дай

 Бог,   щоб  у  деякіх  інших  сусідніх  державах  так

 визнавали   національні   меншини,   як   визнають  у

 Естонії...

      І  ще один аспект. Угода про вільну торгівлю між

 Естонією  і  Україною,  звичайно,  вигідна для нас, і

 буде помагати в нашій цій скрутній ситуції в той час,

 коли   деякі  наші  сусіди  такої  угоди  про  вільну

 торгівлю   не   хочуть   підписувати,  а  наполягають

 підписувати   митний  союз...  Скажіть,  будь  ласка,

 Естонія  підписує  (чи збирається підписувати) митний

 союз?

      Дякую за увагу.

     

      ГЛАДУШ.  Спасибі.  Значить,  Естонія собирається

 підписувати  митний союз... вначале из Скандинавскими

 странами,    а   потом   вступыты   до   Европейского

 таможенного союзу. До таможенного союза тройственного

 Эстония вступати не собирається...

     

      ГОЛОВА.  Свято.

     

      СВЯТО В.П., 416 виборчий округ, Хмельниччина.

      Дякую, Олександре Олександровичу.

      Шановний   доповідачу,   мене   цікавлять   такі

 питання,  а  саме:  з  якими ще державами Україна має

 угоди про вільну торгівлю?

      І  друге  питання:  як  кореспондується політика

 вільної  торгівлі  з  податковою  політикою  експорт-

 імпорт    в   плані   захисту   внутрішнього   ринку,

 вітчизняного виробника і вітчизняного споживача?

      Дякую за увагу.

     

      ГЛАДУШ.  Вибачте,  будь ласка, я не все почув...

 Но...

     

      ГОЛОВА. З якими країнами Україна має договір про

 вільну торгівлю?

     

      ГЛАДУШ.  Значить,  Україна...  пока що введена в

 дію  Угода про вільну торгівлю з росією, но Росія має

 виключить   з  Угоди  про  вільну  торгівлю  десь  на

 сьогодні 180 груп товарів. Це такі товари, як: нафта,

 нафтопродукти,  ліс, лісоматеріали, цвітні метали. То

 єсть  ця  вільна торгівля працює не в повному режимі.

 Ми підписали і ви ратифікували режим вільної торгівлі

 з Литвою. Вона введена в дію ось-ось в лютому місяці.

 І ви ратифікували про вільну торговлю з Узбекістаном,

 вона на протязі  цієї неділі   буде введена.

      І  ще  не  ратифікована  в  нас,  вони подані на

 ратифікацію,  у нас угода про вільну торгівлю з 5 -ми

 країнами.  Це  Молдовою,  це  Грузією,  це Арменією і

 Казахстанська  угода  про вільну торгівлю була готова

 до ратифікації, але в зв'язку з вступом Казахстану до

 Таможеного союзу, вога була відозвана і пока з Митним

 союзом  тройствєним ми не согласуєм свої дії, вона не

 буде вам подаваться  до ратифікації.

 

      ____________. І  ще щось було там...

      

      ГОЛОВА.   Свято   задоволений  відповіддю?  Будь

 ласка,  ще  й  Свято  дайте  секунду...  10  секунд -

 максимум.

     

      СВЯТО.   Як   кореспондується  політика  вільної

 торгівлі  з захистом внутрішнього ринку, вітчизняного

 виробника і вітчизняного  споживача?

      Дякую  за увагу.

     

      ГЛАДУШ.  Я  Вам  відповім,  що  у  нас, в нашому

 чинному  законодавстві експортних пошлін немає. Ми їх

 ліквідували,  ми  ліквідували  другіє  не  тарифні  і

 тарифні огранічєнія, які у нас були. Тоєсть, у нас на

 сьогодні   нічого   не   квотується   і   нічого   не

 ліцензується.  У нас квотується і ліцензується тількі

 дорогоцінні  метали,  ну,  це  я кажу, що це скрізь і

 завжди.  І  у  нас  є суб'єктні огранічення до цілого

 ряду груп і товарів, це таких товарів, які потребують

 спеціального дозволу і повноважень Кабінету Міністрів

 до  того,  щоб получити право торговать. Це касається

 урану,    це    касається    цвітних    металів,   це

 рідкоземельних металів.

      У  нас  є  імпортні пошліни. Вот режимом вільної

 торгівлі,  ми  їх  знімемо,  імпортні пошліни. В тому

 числі все те, що я кажу про Естонію.

      Яка  у нас політика сейчас і ви їїї розглядали і

 сьогодні, і у вас опять буде Закон "Про ізмєнєнія ілі

 надання  прав  Кабінету  Міністрів ізмєнять імпортние

 пошліни  в  целях  защіти  внутреннєго  ринка.

       Будет   вам   предложено,  я  знаю,  готовится,

 увеличить  импортные  пошлины  на  групу товаров, это

 сирі  шкіри,  це будуть товари легкої промисловості і

 машиностроітєльного   комплекса.   Там   прєдлагаєтся

 увелічити  імпортні  пошліни.

     

       ГОЛОВА.   Шейко.

     

      ШЕЙКО.

      Віктор   Дмитрович,   власне,  цей  договір  між

 Україною і Естонією я пропонує депутатам ратифікувати

 і  не  розглядати  альтернативний  проект,  який не є

 ормою даного обговорнення.

      В  мене  запитання  таке: чи готовий договір між

 Україною   і   Естонією  о  взаємній  виплаті  пенсій

 громадянам,   ому   що   по  цьому  питанню  до  мене

 звертається  багато  моїх  виборців.  Яка перспектива

 цього оговору,  скажіть, будь ласка.

     

      ГЛАДУШ.  Про  такий  договір  була,  наскільки я

 обізнаний,  і розмова при зустрічі сьогодні, ще вчора

 і   сьогодні   перебуває  міністр  іностранних  справ

 Естонії, і таки вопрос буде винесений на розгляд.

      Сьогодні підготовлений документ, який можна було

 б  подати  вам  на  ратифікацію, про взаємне пенсійне

 забезпечення  з Естонією  немає.

     

       ГОЛОВА.   Камінський.

     

      КАМІНСЬКИЙ.

      Дякую,  Олександр Олександрович .

     Шановний доповідачу, я повинен вам зразу сказати,

 що   ви   кажете,  суто  економічне  питання,  це  не

 економічне питання. Бо немає економічного питання без

 політики, це також і політичне питання. Я повинен вам

 сказати,  що  ті  питання,  які вам задавались в тому

 контексті  чи  розглядали  ви це з точки зору захисту

 прав  українців, росіян. Повірте, я інтернаціоналіст.

 Українців,  росіян  і інших народів у странах Балтії,

 бо це звісно відомо, що там порушуються права людини.

 Ну, то добре так.

      От  в мене таке питання. Скажіть, будь ласка, чи

 прораховували   хто   ж  буде  мати  зиск  від  цього

 договору?  Бо як звісно ми зараз прямуємо до сирового

 придатку  як  сирьова  країна,  а Естонія як, звісно,

 немає  сировини.  То кому ж буде тут краще чи Естонії

 отримувати  від нас сировину, чи може нам буде якийсь

 зиск  звідтілля.  То якщо нам, то ми звідтілля тільки

 можем отримувати товари, які захист зараз поставляє в

 Естонію,  а  не їхні товари. От на таке питання прошу

 дати відповідь.

     

      ГЛАДУШ. Ну, на жаль, Естонія, Республіка Естонія

 в   колишньому   Радянському   Союзі   не   считалась

 високорозвиненою Республікою. І її головна експортний

 потенціал  якраз  ісланців  і  лісу, деровини, і риби

 состоїть. І отнють не состоіт із електроннікі, легкой

 промишленості  і  такого  іншого. Це я могу прочітать

 вам все це, що ми маємо з Естонією. І найбільшу часть

 ілі питома вага імпорту естонського до України, я вам

 зачитав,  це  нафта,  нафтопродукти,  лісоматеріали і

 риба в виді сирої риби та консервірованої риби.

      Так  що якщо ми колись і станем чиїмсь придатком

 сирьйовим, то не Естонії.

     

      ГОЛОВА.  Дякую.  Сідайте,  будь  ласка.  Шановні

 колеги,  перед  тим як ви висловитесь, хто хоче взяти

 участь  у  обговоренні.

      Євген Вікторович, Євген.

      Я  прошу  Павло, Павло........., спокійно. Перед

 тим,  як  ви  будете брати участь в обговоренні цього

 питання...

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Я  знаю,  я прошу уваги. Хмельовий, Хмельовий! Я

 прошу  уваги!  Я прошу уваги! Перед тим, як ви будете

 брати  участь  в  обговоренні,  я  б хотів би, щоб ви

 зосередилися  на темі суті договору, економічної суті

 договору,  тому що у проекті, який пропонує відхилити

 ратифікацію  цього  договору або зняти з ратифікації,

 названа  причина  політична. Ми не маємо  підстав для

 того,  щоб  так  розглядати  питання. Якщо розглядати

 так,  то  треба його спочатку в такому саме контексті

 окремо   розглянути,  а  інакше  це  своєрідна  форма

 втручання  у  внутрішні  справи  суверенної  держави.

 Цього   неможна   робити.   Я   тому  вважаю,  що  це

 некоректність, яка була, можлаво, через необізнаність

 або  через неточність допущена деякими із депутатів і

 розробниками.  Я  просив  би:  не треба аргументувати

 таким  чином  питання  про  необхідність зняття цього

 питання із обговорення. Ми ...

      Почекайте  з порядком ведення. Я дуже вас прошу,

 зважте  на  цю обставину, тому що ми втручаємося, ну,

 досить   неделікатно   у   тонку  справу  міжнародних

 відносин.  Якщо  є  підстави економічні, для того щоб

 зняти,  будь ласка, немає проблем, ми можемо зняти це

 питання з обговорення.

      Слово Олійнику з співдоповіддю, будь ласка.

     

      ОЛІЙНИК Б.І.

      190 Запорізький.

      Шановні колеги! Я вимушений категорично ...

     

      ГОЛОВА. Будьте уважні.

     

      ОЛІЙНИК Б.І. Я вимушений категорично ...

     

      ГОЛОВА.  Борису  Іллічу,  я  вас прошу, ідіть на

 трибуну.

     

      ОЛІЙНИК Б.І.

     

      Шановні    колеги!   Я   вимушений   категорично

 відгорнути  друге  звинувачування, яке не хочу навіть

 оголошувати.  І  не  тільки як політик, котрий, я к і

 ви,  має  берегти імідж і міжнародний авторитет своєї

 держави, а й не допускати образи другої держави.

      Я  говорю  це  не з підрядників, не з чуток, а з

 орігіналу.  Ми нещодавно повернулися з парламентською

 делегацією,  де  відвідували  Естонію разом з колегою

 Костицьким (він  десь вийшов) і  Алексєєвим.

      Ми  побували у всіх парламентських структурах, а

 на  сам  кінець  зустрілися  з  представниками  нашої

 діаспори.

      Я  вам  повинен  сказати, що якщо було ставлення

 таке  до  нас,  меншин,  і  зокрема до українців як в

 естонії, то це було б майже взірцевим.

      Зрозуміло,  що  ідеалу  немає.  Очевидно є якісь

 проблеми  окремі.  Але  естонська сторона завжди йшла

 назустріч  українській діаспорі. Тільки-но відбув від

 нас  міністр  закордоннихсправ  Естонії  і  ми  з ним

 домовилися,   що   навіть  офіс,  колишнє  посольство

 України   в   Єстонії   буде   переданий  українській

 діаспорі.  Так  що  майте  на  оці,  що  я  говорю  з

 оригіналу.  І  такі речі недопустимі в політиці, якщо

 навіть вони  інколи   й  бувають.

      Тому  що  нас  так  само  можна  звинуватити,  а

 знімати  треба   з  ефіру. Це  ефір.

      Прошу. Прошу.

     

      ГОЛОВА.  Запитання  до  Бориса  Ілліча  є?  Будь

 ласка,  запишіться хто хоче запитати.

      Ще  раз  прошу -будьте коректні в висловах і під

 кожним  словом...  розумієте,  що  за  ним стоїть, за

 кожним  словом.

      Радько, будь ласка.

      10 хвилин.

     

      РАДЬКО

      Шановний  Олександре Олександровичу! Я записаний

 на виступ. Я хочу передати слово Марченко.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, Марченко.

     

      МАРЧЕНКО

      Уважаемый    Борис    Иллич!    Вы    выступаете

 содокладчиком  и  как руководителю комиссии, которая,

 вот,  является содокладчиком, я задаю один вам вопрос

 по процедуре подготовки вопроса рассмотрения.

      Где  документы  у  нас  на руках, у депутатов, в

 которых  указаны  условия  этой  свободной торговли с

 Этонией,  чтобы  мы  могли  рассмотреть, обосновать и

 сделать    выводы   о   экономической   необходимости

 ратификации,    к    которой    призывает   Александр

 Александрович?

      Нам   предложена   одна   фраза:  ратифицировать

 условия  или договор о свободной торговле. Это первый

 вопрос.

      И второй вопрос. Назовите, пожалуйста, хоть одну

 страну  в  мире  в  любой период, которая бы вышла из

 кризиса  путем  свободной  торговли  или... да, путем

 свободной торговли?

      Спасибо.

     

      ОЛІЙНИК Б.І. Так,  я  взявся  відповідати  на

 політичний    аспект   справи,   оскільки   профільна

 комісія  -Таранова,  і  вам  тут  доповідав  Гладуш з

 приводу  тих  матеріальних  здобутків і видатків, які

 маються  при  підписанні такого типового договору. Це

 типовий  договір,  який  уже  був підписаний з іншими

 країнами.

      Я   відповідаю   в  тому  плані,  що  ставити  в

 залежність  прийняття  цього  договору  в  зв'язку  з

 пунктом другим просто не допустимо.

     

      ГОЛОВА. Дякую.

      І  в  доповнення, і в доповнення я хочу сказати,

 що  я  не  закликаю  до  ратифікації  цього договору,

 Володимире   Романовичу.   І   якщо,   то   підніміть

 стенограму,  де  я  це робив сьогодні, принаймні. А я

 закликаю   вас   не  робити  невиважених  кроків,  не

 голосувати за те, за що не можна голосувати, не маючи

 ніяких підстав. Це я звертаюся і до тих, хто іронічно

 дивиться,  зараз  маючи,  нібито,  такі  підстави. Їх

 немає. І вибраний хід дуже невдалий, некоректний.

       Будь ласка, Кіяшко.

      (Шум у залі)

      Які  в  вас  аргументи,  щоб  записувать  таке в

 постанові?

      (Шум у залі)

     

      КІЯШКО С.М.

     

      Борис Иллич, у меня вопрос следующего плана.

      Вот вы побывали в Эстонии, посмотрели, как живет

 наша  диаспора.  Смогли  бы  вы  ответить  на  вопрос

 следующего  плана,  который  волнует, наверно, многих

 депутатов   сегодня.  Значит,  то,  что  украинцев  в

 Эстонии проживает достаточное количкество, все знают.

 Значит,  сколько  из  наших  граждан,  имеется  ввиду

 украинского   происхождения,   не   имеет  эстонского

 гражданства,  и  соответственно не имеют определенных

 прав  по эстонскому законодательству? И каким образом

 эстонское  правительство  и  Парламент  Эстонии будет

 решать,   либо   будет   пытаться  решать  вопрос  по

 гражданству для нашей вот этой дисапоры?

     

      ОЛІЙНИК.  Я вам можу сказати, що єстонський Уряд

 і Парламент дещо обпелися на перших порах про надання

 громадянства,  зараз  переглядається  концепція і йде

 пришвидчення  здобуття громадянства -це я вам даю так

 само, абсолютно з оригіналу.

     

      ГОЛОВА. Пилипенко.

     

      ПИЛИПЕНКО. Передаю слово Мясковскому.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка.

     

      М'ЯСКОВСЬКИЙ

     

      Дякую.  Шановний  Борис Ілліч, я думаю, що ви не

 маєте  право так заявляти з трибуни, що не коректно і

 таке  інше.  Вам  треба,  ви  нас тут звинувачуваєте,

 авторів  проекту,  в  тому,  що ми не доказово це все

 викладаєм.  Нажаль, ви теж не були доказові. Я хотів,

 щоб  ви  назвали  цифру  скільки сьогодні із 45 тисяч

 українців,  які  проживають в Єстонії, скільким з них

 надано громадянство? Цифру, процент, і більше нічого,

 і  це все буде ясно, а то. що будуть переглядати, хай

 переглянуть, а ми вернемося.

     

      ОЛІЙНИК.     Михайло     Михайловичу,    Михайло

 Михайловичу,  справа  в  тому, що існують національні

 закони як в Єстонії, так і у нас. Ви знаєте, що у нас

 здобути  громадянство  не  так  легко.  Так само вони

 переглядають  цей  закон  у  бік пом'якшення. Взагалі

 перші  почали  литовці  -так  що "біда навчить!" І їх

 треба  в  цьому  підтримувати.  І я хотів би, щоб мої

 колеги, які були зі мною, сказали, як іде цей процес.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я нікого не звинувачую, але я просто прошу, що у

 таких випадках деякі, скажімо, блоки не вживаються...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ГОЛОВА.  Кожевніков.

     

      ОЛІЙНИК Б.І.... та процент ...

     

      ГОЛОВА.   Кожевніков.   Потім...   процент  тоді

 пізніше він вам назве. Будь ласка.

     

      З ЗАЛУ. Он передает слово Болдыреву.

     

      ГОЛОВА.  Круцик,  я прошу... А, Болдирєв є? Будь

 ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Болдирєв! Болдирєв, а потім...

     

      КРУЦИК

      Круцик, 202 виборчий округ...

     

      ГОЛОВА.  Одну хвилину! Ну, Болдирєву передали...

 одну хвилиночку!

     

      БОЛДИРЄВ Ю.О., 112 виборчий округ.

      Уважаемый  Борис  Ильич,  у  меня  есть друзья в

 Эстонии.   Правда,   не  в  сельской  местности,  где

 традиционно  находится опора эстонского национализма,

 а  в  городах - в  Таллинне  и  в Тарту. Это -эстонцы

 стопроцентные. Они относятся к их собственному Закону

 о  гражданстве,  как к идиотизму, который достался им

 как  бы в наследок от тоталитарной системы Советского

 Союза,  только  со знаком минус... И поэтому я думаю,

 что,  может  быть,  нам следует помочь здравомыслящим

 эстонским    гражданам.    И,    может    быть,   нам

 действительно,  можно  найти  такой  путь  влияния на

 эстонский   парламент,  на  эстонскую  исполнительную

 власть  для  того,  чтобы  закон  был  изменен  и  те

 граждане...  вернее,  те  лица,  которые  проживали в

 Эстонии   на   момент   обретения  ею  независимости,

 получили  эстонское  гражданство  в соответствии с их

 желанием, а не так, как было сделано у них. ведь наш,

 укаринский  закон  (вы  сказали,  что  у  нас  трудно

 получить   гражданство),  наш  украинский  закон  дал

 гражданство   всем,  кто  проживал  здесь  на  момент

 обретения независимости?!

      Считаете  ли  вы,  что  нератификация нами этого

 соглашения будет способствовать давлению на эстонскую

 власть     с    целью    дачи    гражданства    нашим

 соотечественникам,  которые  желают получит эстонское

 гражданство и которые проживали там постоянно.

     

     ОЛІЙНИК.

     

      Колега  Болдирєв,  я вживатиму інший пойнятійно-

 категоріальний апарат в оцінці законів Естонії, але я

 перед  цим  Вам  сказав, що вони самі вже дійшли того

 висновку,  що  і Ви, але в м'якшій формі. Так що вони

 переглядають ці закони. Не ратифікацій, безперечно не

 сприятиме вирішенню питання громадянства, я це стояв,

 коли  був  прийом Росії в Раду Європи, не прийняття і

 відгортання  завжди  викликає..........  Тому  ми  ми

 маємо  іти,  ми  -цивілізована  країна,  маємо іти на

 зустріч тій державі, яка теж іде на зустріч нам.

     

      ГОЛОВА. Круцик.

     

      КРУЦИК,  202 Роготинський виборчий округ, Івано-

 Франківщина.

     

      Я  Борис  Ілліч,  хочу  підтримати  Вас,  бо теж

 зовсім  недавно  був в Естонії і бачив як живуть наші

 українські  громади,  і  я,  як  для загалу? для залу

 хотів би сказати, що десь співроку тому назад звучало

 питання  у комуністів росіян в Естонії, але як тільки

 довелося добробут покращився і сьогодні ніхто не хоче

 відти  їхати.  І  нормальні  там  закони, і нормально

 живуть   і  росіяни,  і  українці.  І  є  передачі  і

 українські,  і  російські і по телебаченню, по радіо.

 Це просто   невдала політична заготовка "лівих"?

     

      ОЛІЙНИК. Я не хотів би давати теж оцінок: справа

 чи  зліва, але те, що естонська сторона помйкшує свої

 закони  щодо громадянства, подтверджує їхня практика.

 Так  що  вони самі дійшли тієї згоди, їх треба просто

 підтримати на цій лінії. А пойняттю прекрасного немає

 меж, ми всі прагнемо до ідеалу.

     

      ГОЛОВА. Вітренко.

     

      ВІТРЕНКО.

     

      Шановний   Борис   Ілліч,  Ви  сказали  так,  що

 економічну характеристику Ви давати не будете, ну, це

 можна  зрозуміти.  Але чому наша Комісія з еконмічної

 політики,  ну,  ніяк  не  причетна до ратифікації, до

 укладення  цих  договорів?  Як  можна  вносити  в зал

 документ,  коли депутати не знають, дійсно, що за цим

 стоїть?  І  ви  на  себе берете відповідальність, щоб

 лобірувати  зараз  цей  договір?

       Будь ласка.

     

      ОЛІЙНИК.  Наталія  Михайлівна,  я ж не винен, що

 немає  тут  Олега  Івановича  Таранова,  через  якого

 пройшла ця угода?

      ми  в  установленому порядку заслухали експертів

 усіх,  послухали  Гладуша,  і, мабуть, з дргої подачі

 благословили  проиільні  комісії.  Профільна  комісія

 виставила...  Ви  не  смійтесь, тому що я можу навіть

 реготати,  але   я  стримую  себе.

     

       ГОЛОВА.   Будь ласка,  сідайте.

       Якщо хто хоче висловитись, я думаю, що ви маєте

 на  те  право.  Я  ще  раз  привертаю  вашу  увагу до

 необхідності  такої.  Прошу  вас,  не  торкайтесь тої

 теми,  яка  не аргументована, по-перше, не стосується

 предмету  договору,  на  останнє  звертаю  увагу  -не

 стосується    предмету   договору.   Пригадайте,   із

 скількома   державами  ми  підписали  і  ратифікували

 угоди,  де є в міжнародному порядку визнані порушення

 прав людини, де ведуться бойові дії і тому подібне?

      Тому    я    ще   раз   прошу   до   ініціаторів

 альтернативного   проекту   звертаюсь   з  проханням:

 зніміть  зараз свою пропозицію, оскільки аргументація

 не відповідає суті документа. А голосуйте, як хочете.

      Зрозуміло.

      Відносно  змісту,  коли ми розглядали договір, і

 що  в  одному  пакеті  із скількома державами там, де

 була  і  Естонія,  то  тоді  я в порядку аргументації

 говорив,  і  у  всіх  депутатів на руках був договір,

 підписаний з Литвою аналогічного змісту. Всі депутати

 цей  договір  мали  на руках.

       Наполягаєте  на  обговоренні?

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      Я  мушу  звернутись до депутатів: хто за те, щоб

 не  обговорювати  це  питання  окремо,  тільки шляхом

 голосування визначитись, ставлю на  голосування?

      Сядьте, будь ласка, Віктор Дмитрович, сядьте.

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято.

      Я  ставлю  на голосування Закон "Про ратифікацію

 договору   між   Україною   і   Естонією  про  вільну

 торгівлю".  Будь  ласка,  проект  Постанови  у вас на

 руках і закон, текст закону у вас на руках. Ставлю на

 голосування.

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято. Дякую.

      Тепер  я  прошу  вас  розглянути  питання, а для

 цього  його треба включить в порядок дня, про обрання

 народних депутатів України Славова і Федорина членами

 постійної  комісії  Верховної  Ради України. Славов і

 Федорин  прошу  уваги,  будь  ласка. Славов і Федорин

 депутати  нового...,  які  дообрані тільки но, хочуть

 працювати  у  постійній  Комісії  з  питань  паливно-

 енергетичного   комплексу,   транспорту   і  зв'язку,

 фахівці  відповідної  галузі. Я просив би вашої згоди

 включити це питання до порядку дня на сьогодні.

      Ставлю  на  голосування  питання  про  включення

 цього питання  до порядку дня. Прошу.

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято.

      Ставлю  проект  Постанови  з  цього  приводу  на

 голосування  "Про  обрання народних депутатів Славова

 та  Федорина членами постійної Комісії Верховної Ради

 України  з  питань  паливно-енергетичного  комплексу,

 транспорту та зв'язку". Ставлю на голосування.

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято. Дякую.

      Шановні  депутати!  Ранком ми домовилися про те,

 що  питання  про  режим  іноземного інвестування буде

 розглянутий  після 16 години. Але в зв'язку з тим, що

 доповідач  з  поважних  причин, мабуть, протягом двох

 тижнів  не буде присутнім тут, ми сьогодні розглянути

 це питання не можемо.

      Є пропозиція (якщо ви не заперечуєте): на завтра

 передбачено  у  нас  різне півгодини. Але завтра ми ж

 проголосували   про   те,   що   треба  розглянути  в

 першочерговому порядку податкові деякі законопроекти,

 тому є пропозиція: використати сьогодні 15 хвилин  на

 різне.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Прошу проголосувати про це. Запис на різне там в

 Секретаріаті  є.  Будь ласка, я ставлю на голосування

 цю пропозицію.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Різне я кажу.

     

      "За" -

      Процедурне питання. Рішення прийнято.

      Я  прошу,  шановні депутати, перед тим як надати

 слово,  хай  дадуть  на  монітор записаних в різному.

 Перед  тим  я  хочу  попередити  вас  ось  про що: ви

 одержали зараз роздруковку матеріалів до завтрішнього

 засідання, і, враховуючи ваше голосування, туди  ...

      Спокійно.    Будь    ласка.    Враховуючи   ваше

 голосування,  там  передбачено  більшістю  закони, що

 стосуються  податкової  системи.  Але там питання два

 про пенсійне забезпечення, які були сьогодні включені

 до  порядку  дня,  в  зв'язку  з тим зняті. Одначе, я

 прошу  вас,  візьміть  ці  документи  на  завтра "Про

 пенсійне  забезпечення",  тому що їх далі відтягувати

 неможна,  оскільки мова йде про формування Пенсійного

 фонду  на  цей  рік. І це питання було включено ще на

 тому тижні до порядку дня. Зрозуміло, так?

      Будь ласка, одну хвилинку.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Кризський, прошу. За ним Осадчук.

      Я  не можу оголошувати питання з процедури, коли

 йде обговорення питання.

     

     

      КРИЗСЬКИЙ

      Спасибо, Александр Александрович.

      Уважаемый  коллеги!  Сечас  только  мы заслушали

 обращение  Президента,  в  котором  было сказано, что

 насколько у нас  много положительных  сдвигов.

      Я  не  собираюсь ни коментировать это заявление,

 ничего.  Единственное  -я  хочу  зачитать документ, с

 которым  обратились  ко  мне мои избиратели. Цитирую:

 "Президенту   Украины.   От  пенсионерки  Томофеевой,

 проживающей  в  Луганской  области, город Перовмайск,

 улица   Островского 453. Завление.

      Медаль,  которую Вы нам подарили, я хочу вернуть

 Вам. Повесть ее на себя, у нас уже нет сил ее носить.

      Пенсия  у меня и у всех остальных пенсионеров -1

 миллион  880 тысяч, дотаций нет, ее хватает только на

 хлеб  и  на  1 литру подсолнечного масла. Мы во время

 войны  и  то  жили: покупали бутылку кефира-молока, а

 при  Вас мы ее не видим.

      Просим  вас:  меньше  летайте  за  границу.  При

 Сталине  что  нажили -все посносили уже. Рекламы ваши

 нам не  нужны. Дайте нам  умереть  по-человечески.

      Участники войны и шахтеры пенсию получают только

 на хлеб и  воду.  За  квартиру  платить  нечем."

      Здесь  еще  под  этим  заявлением  подписалося 6

 человек.  Медаль  эту они мне отдали. Она находится у

 меня  в  руках.

      Я вынужден, как депутат от своего избирательного

 округа,  как  человек,  который  выполняет волю своих

 избирателей  передать  эту  медаль  Президенту  нашей

 страны. Вот  все, что  я  хотел сказать.  Спасибо.

     

      ГОЛОВА. Осадчук.

      Я  прошу.  Я  не  буду  передавать, ви передайте

 самі. Будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ОСАДЧУК

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 депутати!  Я 3 січня цього року звернувся з листом до

 Адміністрації  Президента  в  зв'язку тою несприятною

 ситуацією,  яка склалася в торгівлі у моєму виборчому

 окрузі.

      На  моє  депутатське  звернення досі не надійшла

 відповідь.  Хоч  минуло  місяць часу, ія змушений цей

 текст  повторити  тут, перед вами з трибуни Верховної

 Ради.

      "Склалася   несприятлива   ситуація  в  торгівлі

 внаслідок застосування на практиці деяких нормативних

 документів, виданих Президентом України, Кабінетом

 Міністрів,  які  стосуються ліцензування торговельної

 діяльності  щодо  реалізації  продуктів харчування та

 харчових   добавок,   предметів  гігієни,  санітарії,

 косметично-парфумерних   виробів,  товарів  побутової

 хімії    і    сертифікатів   на   право   провадження

 торговельної діяльності.

      Це  проявилося в моєму окрузі ь 206, в чому мене

 переконала  конкретна ситуація, документи і розмова в

 Державній Адміністрації.

      Точніше,  конкретніше. Указом Президента України

 від   11   липня   1995  року  ь  603  "Про  державне

 регулювання  відносин  у сфері торгівлі" встановлено,

 що  починаючи  з  1  жовтня  1995  року,  торговельна

 діяльність  здійснюється суб'єктами підприємництва за

 наявності  в  них  сертифікатів  на право провадження

 торговельної  діяльності.  А ліцензування передбачено

 Постановою  Кабінету  Міністрів України від 17 травня

 1994 року ь 316.

      Частина підприємців як юридичних, так і фізичних

 осіб,   за  відповідну  плату  одержало  ліцензії  та

 сертифікати   на   право   провадження   торговельної

 діяльності.  Однак,  на  даний  час видача ліцензій і

 сертифікатів   не  проводиться  через  відсутність  у

 зазначених  документах  встановленої  законом форми і

 міри  відповідальності  за  здійснення  торгівлі  без

 ліцензій і сертифікатів.

      В   (..........)  районі,  можливо,  і  в  інших

 районах    України    виникло    непорозуміння    між

 підприємцями,   в  тому  числі  фізичними  осбами,  і

 органом,  що  видає  ліцензії і сертифікати, в даному

 разі, управлінням економіки райдержадміністрації.

      Підприємці,  які  одержали  ліцензії-сертифікати

 вимагають  повернення плати за них, мотивуючи тим, що

 Указом  Президента і Постановою Кабінету Міністрів не

 передбачено відповідальності за торгівлю без ліцензій

 і сертифікатів, і не на кого не покладено контроль за

 здійснення    такої    діяльності   без   відповідних

 задокументованих   санкцій.  Тим  часом  ті,  хто  не

 одержав    ліцензій   і   сертифікатів,   продовжують

 торгувати  без  них,  що дискредетує органи державної

 виконавчої   влади,   не   дає   можливості  залучати

 додаткові кошти до місцевого бюджету.

      Прошу  Президента  України  та Кабінет Міністрів

 України,   кінчаю,  внести  доповнення  до  указу  та

 постанови  про матеріальну відповідальність суб'єктів

 підприємництва  за здійснення торговельної діяльності

 без ліцензії і сертифікатів. І ввести норму про право

 контролю з боку місцевих органів державної виконавчої

 влади  і  державної  податкової служби за здійсненням

 відповідної  діяльності.  Це,  на  мій  погляд,  дуже

 важливо. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Глухівський.

     

      ГЛУХІВСЬКИЙ   Л.   Й.   (277   виборчий   округ,

 Глухівський, .............. що на Львівській області)

     

      Шановний  пане голове, шановні народні депутати,

 у  нас  недавно  розпочалася 5 сесія, ми обговорювали

 порядок  дений  і,  коли ми роз'їжджалися на канікули

 різдв'янні,   нам   були   роздані  ті  питання,  які

 пропонувались заслухати на 5 сесії, і я зустрічався з

 своїми виборцями, і одне питання хотів би підняти ось

 тут,  на  сесії. Воно торкається змін і доповненнь до

 закону  України  "  Про реабілітацію жертв політичних

 реперсій" .

      Планувалося,  що  цей  закон  буде  винесений на

 лютий  місяць,  я про це говорив своїм вборцям і вони

 дуже зраділи, повірте, це такий виборчий округ, де по

 окремих селах від політичних репресіи потерпіла кожна

 друга  чи  третя  сім'я.  І  їх треба зрозуміти, і це

 питання  уже  було  в  порядку  денному, а от коли ми

 приїхали, коли почали розглядати оцей перелік питань,

 який  новий появився, то це питання чомусь вже було з

 лютого  місяця  викреслено,  і  попало  у перелік тих

 питань,   які   можуть  бути  розглянуті  тільки  при

 наявності  часу.  Було це питання підняте, поставлене

 на  голосування,  і  на  велику мою прикрість, чомусь

 депутати  цього не зрозуміли і відкинули це питання і

 знову  перевели  його в перелік тих питань, які можна

 розглянути тільки за наявністю вільного часу...

      Я  би  дуже  і дуже просив від своїх виборців ще

 раз  повернутися  до  того  питання  і  ще  раз  його

 переголосувати.   Цей   законопроект   є  готовий  до

 розгляду - він пройшов через комісію, він пройшов всі

 погодження, його можна розглядати. Повірте, цей закон

 є  дуже  недосконалий.  У  ньому  зовсім не зачеплено

 реабілітацію     дітей    політв'язнів,    малолітніх

 політв'язнів.  У  цьому  законі  є просто сміхотворні

 відшкодування  за  те майно, яке було націоналізоване

 більшовиками,  коли  репресували  цих  наших нещасних

 жителів Західної України.

      До  мене  на  прийом  прийшла  одна родина, вони

 дітьми  були вивезені разом з батьками. У них забрали

 досить  велике  майно -як по сьогоднішніх мірках це є

 добра  селянська господарка фермерська -це є стодола,

 це  є,  значить,  стайня,  це  є  великий шмат землі,

 декілька  пар  свиней,  коней і т. д. А нині їм за це

 пропонують  4  мільйони  карбованців... Ну, це просто

 смішно  є!..  І  в  цьому законі, який пропонується -

 зміни  й  доповнення  -воно є відрегульоване вже. Там

 пропонується   якраз   відшкодовувати  цей  майно  за

 нинішньою ціною. І це зовсім є нормально.

      Тому  я  дуже  вас  прошу  ще раз повернутися до

 цього  питання і ще раз проголосувати за це, щоб його

 поновити.

      І  друге,  що  я  хотів би зачепити, ось тут нас

 дуже  всіх  переконували, що питання надання субсидій

 вже  є  відрегульоване  і  що, буцім-то, зовсім немає

 ніяких   ніяких  труднощів  з  оформленням  субсидій.

 Шановні  панове депутати, не вірте цьому! Я на своєму

 виборчому   окрузі   переконався,   що  инні  надання

 субсидій  -це  є  дуже тяжка праця!.. Це треба обійти

 мільйонні   черги,  це  треба  отримати  масу  всяких

 довідок...  Стільки  тих чиновників, котрі видають ці

 довідки...  Я би дуже просив, щоб все-таки це питання

 ще раз і ще раз унормувати, тому що сьогодні субсидію

 нормально одержати неможливо.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.   Я   звертаюсь   до  Комісії  з  питань

 соціальної   політики,  Буздугану.  Подивіться,  будь

 ласка,  стан підготовки Закону про реабілітацію жертв

 репресій  -мова  йде  не про окремий регіон, мова йде

 про всю Україну. Це стосується багатьох людей і треба

 подивитися, справді... Якщо за законом нині діючим (а

 він  приймався  декілька років тому) були встановлені

 норми  відшкодування  за  нанесені  збитки,  то бвони

 зараз  просто  не витримують не те, що критики, а про

 них   соромно   говорити.  Тому  треба,  справді,  це

 подивитись.

      Будь  ласка,  Буздуган Юрій Олексійович, візміть

 це на замітку і,  Секретаріат, теж  проконтролюйте.

      Анісімов.

     

      АНІСІМОВ.

     

      Уважаемые народные депутаты, уважаемый Александр

 Александрович,  я  сегодня уже поднимал вопрос и хочу

 снова  обратить  на это внимание, что нам как никогда

 све-таки  надо  первоочередным  рассмотреть вопрос об

 амортизации.

      Я  говорю это не случайно. Износ основных фондов

 Металлургическом   комплексе  сегодня  составляет  80

 процентов.  Поэтому, не пиняв этого закона, мы лишаем

 предприятие  хотя бы частично направлять ассигнования

 для их восстановления.

      В    соответствии    с    Законом   Украины   "О

 налогообложении"    прибыли    предприятия,   который

 мы............  и  правилами применения этого закона,

 источником  покрытия затрат по капитальным ремонтам с

 1   января   1995   года   являются   амортизационные

 отчисления   на   капитальный  ремонт   от  стоимости

 основных   производственных   фондов,  исчислены   их

 балансовой  стоимости в соответствии с установленными

 нормами.  Из-за  отсутствия, Александр Александрович,

 до настоящего времени норм амортизационных отчислений

 на  капитальные  ремонты  в  этом  плане  сегодня  не

 производятся. А то, что сделано в 1995 году по старой

 схеме  начислены  амортизационнве  отчисления сегодня

 зависли  на  этих  предприятиях порядка 60 триллинов.

 Поэтому вопрос этот надо решить.

      Второй вопрос, который сегодня хочу поднять -это

 вопрос  отмены  потсановления  Кабинета  Министров, и

 надо  рекомендовать  и  читать......, как депутатский

 запрос    725   постановления,   которое   заморозило

 заработную плату.

      Здесь   много   говорили  и  письмо  Президента,

 которое  читали  здесь, где идет ссылка на то, что мы

 подняли определенным моментом заработную плату, но на

 сегодняшний  день  зарабтная  плата  и  та  схема  ее

 увеличения не подходит. Идет привязка к производству,

 а  оно  сегодня у нас падает, на 0, 8 процента только

 увеличивается заработная плата к проценту инфляции. И

 сегодня  нет  ни на одну норму ссылки, так как раньше

 была  норма  ссылки  на бюджет 1995 года, сегодня все

 эти законы ушли в прошлое.

      Поэтому  я  обращаюсь  и  к  Марчуку, и к людям,

 которые    работают   в   этой   сфере:   пожалуйста,

 рассмотрите и отмените сегодня незаконно принятое 725

 постановление, которое замораживает заработную плату.

       И  снова  о  заработной  плате: я хочу обратить

 особое  внимание  и Президиума, и народных дептутатов

 Верховного  Совета,  мы  только  сегодня  не погасили

 огонь,  который  разгорелся  в  угольных регионах. Не

 случайно я об этом говорил, и еще раз повторяю с этой

 трибуны.  С  1 января 1996 года вносится рекомендация

 Национального   банка,   что  бартерные  операции  не

 всчитывать  в  реализацию продукции. И первоочередные

 нужды,   где  брало  каждое  предприятие  10%,  чтобы

 выплатить  аработную плату, отпустить людей в отпуск,

 отправить  в  командировки,  полностью лишаются этого

 источника.

      Поэтому  нам  легче  упредить  все  это. Поэтому

 прошу  моим депутатским запросом Национальному банку,

 конкретно  Ющенко,  изкять  этот  документ. Сегодня в

 кризисном  состоянии экономики, где 50-60% ложится на

 бартерные  операции,  такое  решение  и  такой, будем

 говорить,  ход  документа,  это  полностью разложить,

  будем говорить, на лопатки, производство и полностью

 сделать  всплеск  эмоций  и  всплеск  политический  в

 трудовых  коллективах.

      Спасибо  за  внимание.

     

       ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  наступне засідання

 відбудеться вранці о 10. 00. Прошу не запізнюватися.