Стенограма пленарного засідання

02 лютого 1996

 

                  ЗАСІДАННЯ  П'ЯТНАДЦЯТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  2  л ю т о г о  1996  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.   Доброго   ранку,   шановні   депутати,

 представники   Кабінету   Міністрів,   журналісти   і

 радіслухачі! Я хочу  запросити  депутатів  прискорити

 підготовку   до   реєстрації.  Будь  ласка,  скоріше.

 Проводиться реєстрація, будь ласка.

      Зареєструвалося  поки що 313 народних депутатів.

 Ранкове засідання оголошкється відкритим.

      В порядку інформації кажу про те, що присутні на

 засіданні    Гурєєв    Василь   Миколаєвич,   міністр

 економіки,   Каскевич   Михайло  Григорович,  міністр

 праці,  Поляков  Сергій Васильович, міністр вугільної

 промисловості,    Матвійчук    Володимир   Макарович,

 заступник    міністра    фінансів оскільки міністр  в

 відряженні,    Олєйнік   Борим   Григорович,   перший

 заступник  міністра  соціального  захисту населення -

 міністр  у  відрядженні,  Кравчук Володимир Іванович,

 заступник    міністра    промисловості   -міністр   у

 відрядженні,   Шостак   Анатолій  Сергійович,  голова

 Держкомрезерву  і  на  чолі  з віце-прем'єр-міністром

 Євтуховим Василем Івановичем.

      Так само, як і Прем'єр-міністр у відрядженні, ви

 знаєте  про це теє.

      Вчора   ми  не  завершили  розгляд  питання  про

 інформацію   з   приводу   незадовільного   виконання

 Постанови  Верховної Ради від 5 жовтня минулого року,

 незадовільного    виконання    Кабінетом    Міністрів

 Постанови  про  роботу  Уряду по виконанню законів та

 постанов  Верховної  Ради України щодо стабілізації і

 фінансового     забезпечення    паливно-енергетичного

 комплексу  і  підготовки  його  до  роботи в осінньо-

 зимовий  період,  в нинішній зимовий період. вчора ми

 послухали  інформацію  віце-прем'єр-міністра Євтухова

 ВАсиля    Івановича,   задали   запитання,   одержали

 відповіді,  співдоповідь  зробив  Татарінов  Анатолій

 Оверьянович, заступник голови Комісії, яка готувала..

 Арефійович,  а  прошу вибачити за неправильно назване

 ім'я.

      Є потреба задати запитання Анатолію Арефійовичу?

      Задавали   вчора,  хто  бажає  задати  запитання

 співдоповідачу, запишіться  , будь ласка.

      Анатолій  Арефійович, будь ласка, на трибуну. На

 запитання, проводиться запис, опублікуйте список.

      Будь ласка, Харламов.

 

      ХАРЛАМОВ.

      У  мене  таке  питання  до вас: чи розглядали ви

 ситуацію  і вихід з цієї ситуації, надання технічного

 кредиту для вугільної промисловості, для того, щоб ці

 лави, які зараз стоять непідготовлені, те виробництво

 непідготовлене,   ожливо  було  запустити  найближчим

 часом.

      Тим  більше  ми  знаєм, що технічний кредит не є

 інфляційним чинником для нашої економіки. Він дається

 під   конкретний   товар,  це  вугілля.  І  він  буде

 віданний.

      Дякую.

 

      ТАРАНОВ.   Спасибо.   Действительно,  не  только

 комиссия рассматривала этот вопрос. А вопрос о выдаче

 технического  кредита принимался Кабинетом Министров.

 Я  вчера  называл. Это распоряжение от 2 февраля 1995

 года  и постановление Кабинета Министров номер 620 от

 9  августа.  И сумма технического кредита должна была

 составлять в обкеме почти 25 триллионов карбованцев.

      Однако,   из-за   того,   что   постановление  и

 распоряжение   Кабинета   Министров   не  выполненны.

 Фактически технический кредит составил 2, 5 триллиона

 карбованцев.  В  связи  с этим мы не смогли оснастить

 порядка  70  (...........),  я вчера называл цифру, и

 потеряли добычи  в 1995 году почти 5 миллионов тонн.

      Поэтому   вопрос   и  нами  рассматривался  и  в

 постановлении  от 5 октября 1995 года мы требовали от

 Кабинета  Министров  выполнить свои же постановления.

 Однако,  эти  постановления  выполненны  не  были.  Я

 считаю,  что сегодня надо решать вопрос, вы абсолютно

 в  правильной  плоскости  ставите, нужно сегодня дать

 угольной   промышлености   технический   кредит   для

 оснащения лав.

 

      ГОЛОВА.  Чапюк.

 

      ЧАПЮК Р.С.

 

      Дякую.  Крім  офіційного  проекту  постанови нам

 роздано  ще  постанови,   котрі  підготували  народні

 депутати  Марченко і Вітренко. Я просив би, щоб після

 відповідей  надати  можливість  одному із співавторів

 цього проекту для виступу.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Швидкий.

 

      ШВИДКИЙ  П.  Є.  Депутат  Швидкий,  276 виборчий

 округ, Львівщина.

      Скажіть, будь ласка, я маю данні про бюджет 1994

 року,  з  якого  слідує:  що в вугільну промисловість

 надано  кредити,  які в два рази перевищували валовий

 внутрішній продукт цієї галузі. І від цього галузь не

 покращилася.

      Як   ви   бачите   вихід   із  становища  зараз?

 Якщо.............. ці кредити, які надамо, вони знову

 не  проїдяться?  Як  ви  на це дивитеся? Як можна так

 вкласти  гроші,  щоб  вони  дали,  ну,  підняття цієї

 галузі?

 

      ТАРАНОВ.   Я   не  знаю  какими  цифрами  вы

 располагаете,  у меня нет даных по 1994 году, сколько

 и какого кредита выдавалось угольной промышленности.

      Сегодня  в  угольной промышленности подготовлено

 порядка  70  лав для выемки угля. Они готовы. Сегодня

 нужно  оснастить забои техникой, ятобы получить уголь

 сегодня.  А  нам  что надо решить? Дотировать разницу

 между  оптовой  ценой  и  себестоимостью  по угольной

 промышленности.  Эта  сумма составляет 120 триллионов

 карбованцев   и  это будет являться дотацией угольной

 промышленности.  Вот  этот  вопрос  нам  нужно решить

 сегодня.

 

      ГОЛОВА.   Це  одне.  А  друге:  треба  порівняти

 витрати  1994 року бюджетні пішли до 1 січня, а ефект

 був   у січні-лютому місяці минулого року, про що  ви

 теж  знаєте, бо інформація з цього приводу була. ТОму

 треба співставляти ці величини.

 

      ТАРАНОВ.     Совершенно     правы,     Александр

 Александрович,   потому   что   деньги,  вложенные  в

 угольную  промышленность,  могут  дать  отдачу только

 через два-три месяца.

 

      ГОЛОВА.Чернявський, будь ласка.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ

 

      Дякую.  Шановний  доповідачу! Шановний Олександр

 Олександрович  і  шановні  колеги!  Я вважаю і багато

 моїх   колег   від  Селянської  партії  вважають,  що

 становище,  яке  склалося  на шахтах України, воно не

 сьогодні  склалося, воно складалося протягом останніх

 років.

      Аналогічний  стан складається на селі. Своєчасне

 невжиття  заходів,  які  б покращили становище з боку

 Уряду,  Уряди  мінялися,  а  відношення  до села і до

 енергетичного  комплексу  залишалось,  на  мою думку,

 однакове.  І  в  результаті  ці  дві  основні  галузі

 держави   доведені   до   такого  стану,  що  шахтарі

 забастували,  селяни...  нема  тут Віктора Пинзеника,

 мого  друга,  який  2  роки  обіцяє  розрахуватися  з

 селянами за хліб 1994 року.

      Але   ж   в   результаті  цих  нерозрахунків  не

 виплачується півроку зарплата селянам, не придбається

 зовсім   техніка,   не   ремонтується   сьогодні,  не

 забезпечується   паливом   сьогоднішня  через  місяць

 посівна.

      До  чого призведе це? Це-не буде вугілля, а коли

 ще й хліба не буде, то я не знаю, хто залишиться поза

 межами  забастовки.

      Тому   я   вважаю  і  вношу  пропозицію,  що  не

 відкладуючи   до  кінця  місяця,  як  ми  почули,  що

 готується  доповідь  Президента з питань соціального,

 так  сказать,  стану  України,  розглянути  це вже не

 пізніше  я  к  наступного  вівторка у повному аспекті

 цього  питання. До чого призведе невжиття відповідних

 заходів взагалі для економіки України. Дякую і просив

 би  вашу  думку з  цього приводу.

 

      ТАРАНОВ.   Мы   всегда   проблемы   угольной

 промышленности  всегда  параллельно  рассматривали  с

 проблемой  сельского  хозяйства.  Да,  одни  и  те же

 проблемы.  И  вчера,  выступая на телевидении, мы вот

 выступали   с  представителем  вашей  тоже  селянской

 фракции и еще раз, так сказать, увязали эти проблемы.

 Потому  что,  не  поддержи сегодня хлеб и не поддержи

 сегодня  уголь, мы останемся голодными или замерзшими

 и   холодными.

      Но  вы  знаете,  самое  главное  что по угольной

 промышленности  принято  очень  много постановлений и

 нормальных  актов и Указов Президента и постановлений

 и  распоряжений  Кабинета  Министров.  И  в 1994 году

 принята и Программма развития угольной промышленности

 до 2005 года.

      Трагедия   в   том,   что   эти   документы   не

 выполняются.  А  здесь  толи  те, кто подписал, то ли

 готовил  эти  документы  не  знает  состояния и дел в

 отрасли,  то  ли те, кому было поручено их исполнять,

 просто  проявили  халатность  или  незнание положения

 дел.  Нужно,  чтобы  эти  документы  были выполнены и

 тогда  мы снимаем прорблему наверное как по сельскому

 хозяйству,   так   бы  они  были  сняты  по  угольной

 промышленности.

      Документов    но    рмативных   подготовлено   и

 существует  очень  много  по  этим  проблемам.  Нужно

 заставить  документы  эти  работать,  чтобы  они були

 исполнены.

 

      ГОЛОВА.  Кризький.

 

      КРИЗСЬКИЙ.

      Спасибо,   Александр   Александрович  (Кризский,

 фракция   коммунистов,  246-ой  избирательный  округ,

 город Первомайск)

      Значит,   одным  из  болевых  моментов  угольной

 промышленности  является  закрытие  шахт.  Ну,  шахта

 имеет  свое  начало  и  конец,  это  каждому  горняку

 известно,  и  здесь  нет никакой трагедии. Но то, что

 произошло  с  закрытием  шахты "Центральная" Ирвина -

 родиной   стахановского   движения  -это  не  то  что

 трагедия, это просто преступление.

      Подготовлено  на  этой шахте на сегодняшний день

 на 10-15 лет еще запасов, которые можно вырабатывать.

 Шахту  закрыли  в  один  момент,  выбросили  людей на

 улицу,  до  сих  пор  не  выплачены  никакие денежные

 средства  из государственной казны на закрытие шахты,

 и люди, 20-тысячный город, обречен на вымирание.

      Поэтому,     обращаясь    к    вам,    Александр

 Александрович,    обращаясь    к    Премьер-министру,

 обращаясь   к  министру  угольной  промышленности,  я

 требую     срочным     порядком     направить    туда

 квалифицированную      комиссию,      которая      бы

 проанализировала  состояние  дел  с  закрытием шахты,

 ошибки,  которые  были  допущены, промахи, обобщила с

 тем,  чтобы не повторять этот эксперимент над людьми.

 Вот  мое такое предложение. Я прошу дать протокольное

 поручение соответствующее.

      Спасибо.

 

      ТАРАНОВ. Ну, вот, так сказать, не отвечая на ваш

 вопрос, а поддерживая вас в этом плане, наша комиссия

 рассмотрела тот проект указа, который был подготовлен

 по  структурной  перестройке угольной промышленности.

 И,  вы  знаете,  наша комиссия приняла решение: в том

 виде, в котором он был подан нам, мы его считали, что

 он  неприемлем  сегодня  для угольной промышленности.

 Просто    сменить    вывеску,    обкединение   назвав

 холдинговыми  компаниями, проблему это не решает. Под

 всякую  перестройку,  под всякую реогранизацию должны

 быть  выделены  необходимые  денежные  средства. если

 этого   не   будет,   то  начинать  перестройку  -это

 бесполезно.   В   том  виде,  в  котором  она  вообще

 намечалась,    она    бы    могла   закончиться   той

 перестройкой,  которую начал Горбачов в 1985-ом году,

 перестраивая  наше  государство.  Мне бы не хотелось,

 чтобы   вот   такая   участь   постигла   и  угольную

 промышленность.

      И  вы  абсолютно  в  этом плане, и, так сказать,

 совмещая  председателя  координационного  совета  при

 Президенте   по  социальной  переориентации  трудовых

 ресурсов,   я   буду   выступать  против  подписания,

 визирования  этого  указа  и  принятия указа, если не

 будет определено, что мы будем делать с зарывающимися

 шахтами  и  куда  мы  обеспечим  людей?  Что мы будем

 делать с поселками, и той социальной инфраструктурой,

 которая  сегодня  сложилась  там. Ведь, у нас сегодня

 шахтерские  города  образуют  только на шахтах и, при

 закрытии  шахт,  этот  город  обречен  на  вымирание,

 на.........,  поэтому  здесь  очень боьшой вопрос, мы

 его  задавали у Президента, вы знаете. Я знаю, что на

 понедельник назначено заседание Кабинета Министров по

 этому  вопросу  с  участием  Президента. И будут этот

 вопрос рассматривать.

 

      ГОЛОВА. Кулінич.

      Відмовивя від слова. Аксененко.

 

      АКСЕНЕНКО

      Скажите,  какие вы видите перспективы по выплате

 регресов?   Потому   что  этот  вопрос  очень  сильно

 тревожит   моих   избирателей,   и,  есть  ли  вообще

 возможность как-то государству выполнить то обещание,

 которое оно взяло перед этими людьми?

 

      ТАРАНОВ

      Вопрос   настолько   серкезен,   он   обсуждался

 неоднократно  и  в Кабинете Министров, и на встрече с

 Президентом.  Вы  знаете, шахтеры абсолютно правы, те

 суммы начислений, а это сумма составляет единоразовых

 выплат  10  триллионов  карбованцев и по текущим, так

 сказать, регресным искам -4 триллиона карбованцев,-мы

 обязаны  выплатить.  Это  определено законом. Есть 11

 статья  об  охране труда, вопрос что нужно менять ее?

 Да, и на мой взгляд, нужно это делать, но сегодня все

 проявляют  нерешительность.  Сегодня, заигрывая перед

 шахтерами,  каждая  структура  или  власть, или ветви

 власти  боится внести эти изменения, но нужно сегодня

 признать  госудпрству,  и,  наверное,  исполнительной

 власти  сказать,  что  сегодня нет таких денег, чтобы

 одноразово  выплатить  эти  деньги.  Нужно  что тогда

 делать?  Или вносить изменения в закон, а начисленные

 суммы  все  равно  мы обязаны и мы их выплатим. То ли

 делать  реструктуризацию  этих  долгов.  Но принимать

 какое-то  решение. Это сумма, как и заработеая плата,

 она   будет   выплачена   и  обязана  быть  выплачена

 шахтерам, которым она уже начислена.

 

      ГОЛОВА. Радько.

 

      РАДЬКО.

      Радько,  351, Сумщина. Шановний доповідачу. Будь

 ласка,  скажіть,  які  на  ваш погляд повинен зробити

 уряд конкретні організаційні заходи, щоб ввести в дію

 проголосовані  і  прийняті  Верховною Радою концепції

 реструктуризації   вугільної  отраслі.  І,  Олександр

 Олександрович,  до вас я теж задаю запитання, тому що

 згідно  з  регламентом  пенкту 3. 4. 1 тим конкретним

 людям,  які  вносять постанову необхідно надати слово

 для  обгрунтування  їх  позиції.  Я піддержую в цьому

 Чап'юка. Дякую.

 

     ТАРАНОВ. Проект указа Президента -это пока проект

 только. Он рассматривался в комиссиях, рассматривался

 в   Кабинете   Министров   неоднократно,   трижды,  я

 участвовал    и    участвовали   депутаты-шахтеы   на

 заседаниях  Кабинета  Министров  его еще нет. Поэтому

 обсуждать  сегодня  готового  документа  -мы  его  не

 обсуждаем.

      Этот      документ      готовится     структурой

 исполнительной    власти    и   этот   вопрос   чисто

 исполнительной  власти.  Свое отношение, свое видение

 этой проблемы, свой  вариант мы подготовили.

      Кстати,  при  рассмотрении  этого указа, проекта

 указа  мы  одновременно рассмативали и проекты указа,

 которые готовили регионы.

      И,         вот,         кстати,         Донецкая

 администрация.............  мы рассматривали проект у

 каза, он на 80 процентов совпадает с теми мыслями и с

 теми,  так сказать, предложениями, которые готовила и

 наша  комиссия.  Поэтому  нужно  соединить  все,  что

 наработанов  регионах, что нараболтала наша комиссия,

 видение,  так  сказать,  этой  прогаммы,  структурной

 перестройки    Кабинета    Министров   и   не   спеша

 подгготовить этот документ, чтобы мы не наделали, еще

 раз  повторяю,  ошибок  и  глупостей.  Чтобы  это  не

 привело к  худшему.

 

      ГОЛОВА.   Відповідая   на  Ваше  запитання, я до

 депутата   Радька  звертаюсь,  поки  що,  якщо  Ви...

 переконані   в   тому,   очевидно,   що  регламент не

 порушується при розгляді цього питання...

      Відповідно до пункту 4 статті 3. 4. 1 ініціатори

 пропозиції  держать слово перед обговоренням в межі 5

 хвилин.  Тому що розглядати питання, як альтернативну

 пропозицію,  не  можна,  оскільки  воно  не проходило

 через  Президію,  не  має  обгрунтування  відповідних

 комісій  і  розрахунків по бююджету, які повинні буть

 при врахуванні цих пропозицій.

      Є  в  нас кілька пропозицій від групи "Єдність",

 але  це  не  проект  постанови,  від  групи депутатів

 Чупахін   і  іншіх,  і  від  2-х  депутатів  одержать

 всі...., будь ласка,  Чурута.

 

      ЧУРУТА.

 

      Прошу передать слово Еськову.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Єськов.

 

      ЕСЬКОВ, фракція "Комуністи України".

 

      Уважаемый Анатолий Арефьевич, позавчера Премьер-

 Министр  обкявил  о  том,  что  решение по шахтерской

 проблеме найдено. Речь шла прежде всего о составлении

 четкого    графика   возвращения   задолженности   по

 зароботной  плате. Требовала ли комиссия такой график

 у  правительства и не считаете ли Вы обязательным при

 принятии  окончательного  решения  по  этому вопросу,

 чтобы  этот график был внесен в зал Верховного Совета

 с   обязательным  указанием  источников  средств  для

 покрытыя    этой   задолженности?

      Либо  произойдет  следующее:  эти  деньги  будут

 изкяты   у  кого-то,  возвращены  шахтерам,  то  есть

 произойдет  опять  пресловутое перетягивания одеяла и

 сталкивание  лбами отдельных  отраслей.

      Спасибо.

 

      ТАРАНОВ. Это самый сложный вопрос, который вы

 задаете,  над  этим  вопросом  так  сказать, работает

 Правительство,  и  мы  вместе  с  вами, с шахтерами в

 течение  почти  всего 1995  года.

      Вы  знаете,  что  мы  были у Премьер-министра, я

 лично  не  был,  но  были  мои  коллеги -депутаты, -и

 Сурга,  и  Янко,-в  конце  декабря прошлого года, где

 тоже  говорилось  о  том,  что  найден  источник  для

 покрытия  долгов  по заработной  плате.

      В  течение  месяца  из  обещаных  13  триллионов

 карбованцев было найдено немножко больше 3 триллионов

 карбованцев.

      Вообщем-то,  это  не  функция  комиссии  -где-то

 искать деньги, выискивать  и обещать.

      Но  я  думаю, что в сегодняшнем нашем решении, я

 вчера   говорил  об  этом  на  Президиуме  Верховного

 Совета,  надо записать или поставить конкретный срок,

 чтобы Правительство предоставило Верховному Совету, в

 ом  числе  и шахтерам график погашения задолженности,

 чтобы, так сказать, этот документ носил, так сказать,

 характер обязательного выполнения. И за этот документ

 кто-то  отвечал.  Но  я думаю, что это не задача и не

 функция  Верховного  Совета,  хотя  мы  должны  такой

 документ   иметь   и   потребовать  от  Правительства

 составления     такого     графика     или    графика

 реструктуризации долгов, которые сегодня образовались

 перед шахтерами.

 

       ГОЛОВА.    Дякую, сідайте  , будь ласка.

      Шановні колеги, на виступ записалось 16 чоловік.

      Відповідно  до  Регламенту, я спочатку дам слово

 для виступу ініціаторам пропозиції, а потім перейдемо

 до  обговорення.

      Я прошу вашої згоди на такий підхід, або на таку

 процедуру.

      Одну хвилиночку, я прошу групу депутатів: сядьте

 поки  що  на  місце, ви заважаєте вести засідання, ви

 сусідам  заважаєте  слухати.

      Я  прошу,  зосередьтесь  над проектом Постанови,

 прийняти  проект  постанови,  тому  що  питання,  яке

 сьогоні обговорюється, стосується не стільки ситуації

 в  вугільній галузі, а скільки дій Кабінету Міністрів

 по  виконанню Верховної Ради. Бо та постанова містить

 все те, що потрібно сьогодні для вугільной галузі.

      Таким чином, функції свої Верховна Рада виконала

 5  жовтня.  Мова  йде  про невиконання рішення нашого

 виконавчим   органом.  І  тому,  щоб  ні  в  кого  не

 складалося  враження, що ось ми приймаєм якесь окреме

 рішення  котре задоволняє всі ті вимоги, які ставлять

 сьогодні   працівники   вугільної  промисловості.  Ми

 відреагували   на   ці   вимоги  завчасно,  прийнявши

 постанову  5  жовтня.  Сьогодні  ідеться  про позицію

 Кабінета Міністрів і проект постанови повинен на тому

 зосереджуватися. Зрозуміло?

      Тому,  будь ласка, хто від ініціаторів виступає?

 Вітренко, будь ласка. Від другої групи депутатів хто?

 Олександр Миколайович Чупахін, будь ласка. Ініціатива

 5  хвилин,  будь ласка. Я прошу депутатів, ви ще не в

 Кабінеті  Міністрів. Будь ласка, сядьте на місце своє

 в  зал. Поки що не весь Кабінет Міністрів з депутатів

 складається.   Будь   ласка.   Я   прошу,   Володимир

 Макарович,  зараз  до  вас  будуть звертатися, Леонід

 Михайлович.   А  він  же...  Так,  так.  Хто  там  із

 депутатів, сядьте до залу, будь ласка. Говоріть, будь

 ласка.  Я прошу вас.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

 

      Шановні  колеги,  ми  з  Володимиром Романовичем

 Марченко  запропонували  свій  проект  Постанови  для

 того,   щоб   сконцентрувати   увагу   не  тільки  на

 сьогоднішньому  стану галузі вугільної промисловості,

 а взагалі на сьогоднішній ситуації в країні.

      В  своєму проекті ми починаємо з того, що вся ця

 криза,  яка відбувається і поглиблюється в Україні, і

 охопила  вона  і  в тому числі і паливно-енергетичний

 комплекс,   є   закономірним   наслідком  нав'язаного

 Україні курсу економічних реформ.

      І я не буду повторювати, що саме такий сценарій:

 знищення  матеріальної  основи  існування всіх країн,

 куди втручається Міжнародний валютний фонд, ми можемо

 побачити у світі сьогодні хоч і в Латинській Америці,

 хоч у Європі, хоч у Африці.

      Тому Верховна Рада України постановляє:

      1.   З   метою   задоволення   вимог страйкуючих

 терміново    провести    взаємозалік    боргів   всіх

 підприємств  і  галузей.  На  залишок  боргів зробити

 адресну  кредитну   емісію, терміново виплатити борги

 по  заробітній платі і пернсіях, заморозити тарифи на

 житло  і комунальні послуги, ввести фіксовані ціни на

 енергоносії.  Це  треба  робити  терміново,  томуу що

 страйк  в  зимовий  період, дійсно, загрожує в цілому

 безпеці країні.

      Але  це не тільки проблема паливно-енергетичного

 комплексу.    Сьогодні    через   блокування   роботи

 підприємств  всіх  галузей,  через  те, що в програмі

 діяльності  Уряду,  Уряд   Україні заклав ганебну так

 позицію   стимулювання   банкрутства   підприємств  і

 вирішення   проблеми   взаємозаліку   через   введеня

 векселів, які повинні потім скуповуватись комерціними

 банками.    Сьогодні    проблема   розрішення   кризи

 взаєморозрахунків  -це,  в цілому, проблема народного

 господарства.

      А  те,  що  воно  сконцентрувалось  сьогодні  на

 шахтарях, то це підкреслюємо: закономірний результат.

 Коли в Україну  15-28 вересня прибула місія Світового

 банку,  і  після того, що вона зробила дослідження по

 роботі  вугільної промисловості, висновки вона надала

 Урядові.  І  самі  оці  їх  рекомендації  тепер  Уряд

 здійснює.

      Зачитаю  тільки  один  пункт з цих рекомендацій.

 Написано російською мовою:

      "Ввиду   низкой   эффевтивности  централизованно

 запланированых   и  финансируемых  инвестиций  должна

 производиться  политика  самофинансирования  за  счет

 накопленных   фондов   или  кредитов,  инфестиций  на

 развитие  шахт  и  замену оборудования.

      Большинство, если не все, инвестиции на развитие

 шахт,  которые в прошлом поддерживались государством,

 должны  быть остановлены. Программа развития на 1994-

 2005 годы, принятая Правительством в марте 1994 года,

 должна быть также прекращена".

      Саме  ці  рекомендації  виконує сьогодні Уряд. А

 Татаринов  відповів  не  чітко,  ця програма, дійсно,

 була  вже  прийнята,  затверджена  Верховної  Радою в

 березні    1994   року,   і   там   і   передбачалась

 реструктуризація    галузі,   створення   холдінгових

 вугільних  компаній  на  базі виробничих об'єднань по

 видобутку   вугілля   та   виробничих   об'єднань  по

 збагаченню  вугілля  за  участю  суб'єктів виробничо-

 транспортної та соціально-побутової інфраструктури.

      І  ми  бачили проблеми галузі, але їх можна було

 поступово вирішувати.

      Тому,    перший    пункт    проекту   постанови,

 спрямований  на те, щоб терміново задовольнити вимоги

 страйкуючих  і запропонувати заходи, які потрібні для

 народного нашого господарства в цілому.

      І  хочу підкреслити, що якщо сьогодні катастрофа

 з шахтарями, то, почнеться весна, почнуться паводкові

 води     -почнеться    катастрофа    з    комунальним

 господарством,  з  каналізаційною  мережею України. І

 той   Харків,   що   був   восени,   буде  подвоєний,

 подесятиренний   по  всій  Україні.  Це  треба  уряду

 розуміти і термінові заходи зараз прийняти.

      Друге. Другий пункт нашої пропозиції. "Виконуючи

 ратифіковані Україною загальну Декларацію прав людини

 і   Міжнародний  пакт  про  економічні,  соціальні  і

 культурні  права  з  1 лютого цього року ввести закон

 України   "Про   оплату   праці   в  повному  обсязі.

 Мінімальну   заробітну   плату  встановити  на  рівні

 середньої  вартості  набору  із  22-ох  найважливіших

 продуктів харчування, який за цінами на 24 січня 1996

 року  складає  5  мільйонів  112  тисяч карбованців".

 Підкреслюю,  це  не  просто  витівки нашого Уряду, це

 порушення ратифікованих Україною угод.

      Саме  в  Декларації,  загальній  Декларації прав

 людини   (стаття   23,  пункт  3)  записано:  "Кожний

 працюючий  має  право  на  справедливу  і  задовільну

 винагороду, яка забезпечує гідне людині існування, її

 самої   та   її  сім'ї  і  яка  в  разі  необхідності

 доповнюється      іншими     засобами     соціального

 забезпечення".  На  можна  вступати в Раду Європи, не

 можна  показувати  всьому світові, що ми цивілізована

 країна,  якщо  порушуються ратифіковані Україною такі

 важливі міжнародні документи.

      І    третє.   Переглянути   принципи   складання

 Державного бюджету.

 

      ГОЛОВА. Наталія Михайлівна, одну хвилиночку!

 

      ВІТРЕНКО  Н.  М.  Я  закінчую.  "...  Державного

 бюджету  України,  передбачивши  необхідне  дотування

 вугільної   промисловості,  не  допускаючи  закупівлі

 вугілля  за кордоном. Якщо Уряд не знає як це робити,

 треба  йти  у  відставку, сформувати інший Уряд, який

 знає як це розробити.

      Четвертий  і  п'ятий  пункт  -це  визнання  саме

 надлиження  національної катастрофи і ми пропонуємо і

 Президентові  України  в  місячний  термін  подати на

 розгляд  Верховною Ради України програму надзвичайних

 заходів   по  недопущенню   національної катастрофи.

      І дії Уряду по управлінні народним господарством

 ропонуємо  визнати  незадовільними.  Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

      Від  іншої  групи  депутатів  слово  має Чупахін

 Олександр  Миколайович. Будь ласка.

 

      ЧУПАХІН О.М.

      Уважаемые  народные  депутаты! Группа депутатов,

 это  Чупахин,  Лавриненко, Каминских, Чиж, Степанов и

 Брит,  с  учетом  обсуждения рассматриваемого вопроса

 вчера   и   сегодня   вначале   пленарного  заседания

 предлагают свой проект постановления, который, на наш

 взгляд,   охватывает   все  то,  что  прозвучало  при

 обсуждении  этого  вопроса.  И как бы, на наш взгляд,

 подводит  в  целом  итоги  его  обсуждения.

      Мы   приходим  к  тому,  что  за  это  время  мы

 выяснили,  что  выполнение  постановления  Верховного

 Совета   по   обеспечению   стабилизации  финансового

 обеспечения   топливно-энергетического   комплекса  и

 подготовки  его  к  работе  в  осенне-зимний  период,

 неудовлетворительный.

      И  он  не  только  в  этой отрасли, курс которой

 осуществляет          сегодня          правительство,

 неудовлетворительно  не  только в этой отрасли но и в

 целом   во  всем народном   хозяйстве.

      И  мы  это предлагаем  отметить.

      Мы   предлагаем   согласиться   с  предложениями

 ведущей   комиссии   о  том,  чтобы  признать  работу

 Кабинета   Министров   по   усполнению  постановления

 Верховного Совета   неудовлетворительной.

      Учитывая  предложения,  которые  звучали  в этом

 зале,  мы  предлагаем:  обязать  Кабинет  Министров в

 недельный   срок   разработать   действенный   график

 погашения    задолженности    по   зароботной   плате

 работникам   топливно-энергетического   комплекса   с

 указанием   в  этом  графике  источников  поступления

 средств для этих целей.

      Мы согласны с предложениями Марченко, Витренко в

 том,  что  Кабинету  Министров и Комиссии по вопросам

 бюджета   предусмотреть  в  проекте  государственного

 бюджета  на  96-й  год  необходимые  дотации угольной

 промышленности. Об этом говорили вчера и выступающие,

 и  докладчики  тоже  соглашались  с тем, что угольная

 промышленность просто напросто не сможет существовать

 без дотации.

      Мы  согласны  так  же  и  с  тем, что необходимо

 провести    взаимозачет   долгов   всех   предприятий

 практически  во  всех  отраслях, выплатить, в срочном

 порядке  погасить задолженность по заработной плате и

 пенсиям, а также с необходимости заморозить тарифы на

 коммунальные  услуги  и  ввести фиксированные цены на

 энергоносители.

      Однако,   мы   не  считаем  необходимым  в  этом

 постановлении,  как  предлагают  Марченко и Витренко,

 отражать  необходимость,  вот,  сегодняшнего введения

 Закона "Об оплате труда" минимальной заработной платы

 черты  малообеспеченности.  Мы исходим в этом вопросе

 таким   образом   потому,   что  вчерашнее  заседание

 Президиума  Верховного  Совета отметило необходимость

 рассмотрения на следующей неделе вопроов, связанных с

 подготовкой  слушания  в первом чтении Закона Украины

 "  О  проекте государственного бюджета". И речь шла о

 том,  чтобы  эти  вопросы  перед  слушанием  в первом

 чтении Закона "О государственном бюджете на 1996 год"

 необходимо  рассмотреть,  и  все их принять в том или

 ином виде.

      И,   наконец,   это   тоже   звучало  от  многих

 выступающих  и  в  выступлениях,  и  в  вопросах,  мы

 считаем    необходимым   отразить   в   постановлении

 необходимость   обратиться  к  Президенту  Украины  с

 предложением   выступить  с  ежегодным  экономическим

 докладом  уже  в  этом  месяце,  в  феврале месяце, в

 контексте    рассмотрения    вопроса   о   социально-

 экономической ситуации в Украине.

      На наш взгляд, наши пункты проекта постановления

 охватывают  все  то, о чем говорилось в этом зале. Мы

 считаем, что он вполне может быть принят за основу.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Сікалов.  Я  пропонував би всіх

 виступаючих  зосередитись  над проектоами документів,

 котрі  у вас є. У вас на руках проекти, запропоновані

 комісією   профільною,   і   проекти   2  додаткових,

 розроблених  депутатами.  Тому  ви якщо вносите якісь

 пропозиції,  водночас  висловлюйтеся  відносно  того,

 який   проект   брать   за   основу.   потім,  шляхом

 голосування, ми визначимося остаточно. Будь ласка.

 

      СІКАЛОВ  В.  І.,  Горлівка,  Донецької,  фракція

 "Комуністи України", Всеукраїнський Союз робітників.

      Александр  Александрович, я выступаю от Комиссии

 по правам человека, поэтому мне - 5 минут времени.

 

      ГОЛОВА.  Список  опублікуйте, будь ласка. Добре,

 будь ласка, 5 хвилин. Я прошу відвести на... оскільки

 у  нас  16 чоловік записалося... ну, очевидно, не всі

 виступлять...  по  5...  вірніше  так:  півгодини  на

 внесення опозиції до голосування. Можна так?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      СІКАЛОВ В.І. ... Уважаемые  товарищи  депутаты!

 Уважаемые избиратели!

      Мы   сегодня   пытаемся   рассматривать  вопрос,

 который  возник  не  сегодня  и  не вчера... С чем же

 связан   данный  вопрос?  Ответ  один  -он  связан  с

 бездумной   политикой   государства  по  отношению  к

 базовым  отраслям экономики. Вспомните, сколько раз в

 этом  зале  поднимался  вопрос  о положении в базовых

 отарслях  промышленности,  сколько  звучало  умных  и

 правильных   предложений,  сколько  принято  решений,

 предназначенных для спасения экономики Украины...

      Как   слова   предостережения  прозвучали  слова

 председателя   парламента  о  том,  что  складывается

 впечатления,  что угольная отрасль и люди, работающие

 в   ней,   просто   стали   не   нужны   государству.

 Согласитесь - горькие правдивые слова...

      Вместе  с  тем  на встрече с Президентом Украины

 делегация   депутатов   от   уголных  регионов  снова

 услышала   слова  (цитирую.  Я  не  буду  говорить  о

 приоритетности  угольной промышленности -я скажу даже

 больше...):    "Угольная    промышленность   -будущее

 Украины".   Где   же   истина?  Где  реальная  оценка

 ситуации? А ее и быть не может, потому что, начиная с

 1992  года,  когда был провозглашен политический курс

 так называемых реформ, вся наша промышленность, в том

 числе  и  угольная,  пошла  под откос. Отрасль начало

 лихорадить,   ситуация   накалялась  с  каждым  днем.

 Создается    впечатление,   что   все   эти   реформы

 преследовали 1 цель: уничтожить угольную отрасль, что

 автоматически  приведет к развалу всей экономики. Так

 оно  фактически  и  получется,  потому  что  реформы,

 которые  проводит сегодня Президент и правительство в

 жизнь  под  диктовку  Международноговалютного  фонда,

 нужны   не   народу   Украины,  а  нашим  заокеанским

 хозяевам.

      Уважаемые  товарищи,  я  представляю в Верховном

 Совете  город, в котором  находится 10 угольных шахт.

 Депутаты  угольных  регионов  наиболее  остро ощущают

 проблемы угольной промышленности, так как большинство

 наших избирателе, люди так или иначе связаны с углем,

 его добычей и переработкой.

      Необходимо   сегодня  признатть,  сто  состояние

 угольной    промышленности    карховое.   Харктеризуя

 этосостояние, не обойдешся без цифр. Если в 1991 году

 былл  добыто  130 миллион угля, то в 1995 -только 83.

 Это  говорит  об  обвальнем  падения угля. До предела

 изношена    материально-техническая   база.   Шахтеры

 работают    с    нарушением   всех   правил   техники

 безопасности,   окуда   большой   травматизм.  Уходят

 молодые кадры. Само государство, или точнее, политика

 этого  государства  толкает  людей  на грязный рынок,

 превращает   молодых,   физически  здоровых  людей  в

 лавочников и спекулянтов. Поэтому уходят люди с шахт.

 Почему  уходят  люди с шахт? Ответ прост: хронические

 неплатежи  за  уголь,  отсюда несвоевременная выплата

 зароботной   платы,   которая   на  сегодняшний  день

 составляет 4 месяца по отдельным обкединениям.

      Еще  хуже  обстоит  дело с шахтерами-инвалидами,

 особенно 1-й и 2-й группы, где невыплата регрессов, я

 приведу  пример  по  своему обкединению "............

 уголь"  тольк  ежемесячных  пехлестнуло уже 6 месяцев

 единовременных долее полугода.

      Извините,  на  какие  средства  человек  сегодня

 должен  лечиться,  содержать  семью,  в конце-концов,

 платить квартплату? Больно смотреть на этих людей, не

 говоря  уже  о ттм, что нынешняя политика государства

 обрекает  их  на  вымирание.  А  ведь эти люди  отали

 здоровье, чтобы могло  существовать это государство.

      понимая  все  это,  люди  пошли на крайние меры,

 такие  как,  массовые  голодовки, в которых принимают

 участие женщины, жены инвалидов.

      Куда   только   не  обращались  эти  люди  -и  к

 Президенту,   и  к  Правительству,  и  к  руководству

 Верховного  Совета  -сдвигов нет. Люди прямо говорят:

 "Вы  передайте Президенту, пускай возле Киева откроют

 новый  Бабий  Яр,  потому  что  жить так дальше мы не

 можем!

      Задумайтесь,   товарищи  депутаты,  таких  людей

 только по одному обкединению "Артемуголь" 12 тысяч.

      Поэтому   естественно,   что  терпение  шехтеров

 лопнуло,  и  если  в  течение недели ни Президент, ни

 Правительство  не  примет  мер - будет  беда.

      Вот   тут-то   и   хочется  ответить  на  вопрос

 "незалежно    поміркованим":   утеря   энергетической

 независимости   именно   и  есть  утеря  политической

 независимости, особенно если учесть, что финансово мы

 уже   зависим  от  Международного валютного фонда.

      И  как  бы  вы,  уважаемые паны, не кричали бы о

 независимости,  вы своими действиями толкаете Украину

 в   политическую   зависимость  от  Польши  и  других

 угледобывающих  стран.

      Поэтому  нам  надо  понять  одно: ни шахтеры, ни

 какие-то  политические силы не повинны в том, что 109

 шахт  остановились,  104  прекратили отгрузку. Правда

 такова,    что    Президент,    Правительство   своей

 разрушительной  политикой реформ, своим бездействием,

 невыполнением   своих  собственных  и  наших  решений

 привели   к  обсстрению  ситуации.

      В   последнее   время   из   уст   ответственных

 работников Кабинета Министров звучат утверждения, что

 руководители    обкединений    так    безответственно

 разбазаривают средства на зарубежные поездки, покупку

 автомобилей,   престижных   иномарок,   строительство

 коттеджей  и так  далее.

      Возникает  вопрос: в каком государстве мы живем,

 если  Президент,  имея в своем подчинении все силовые

 министерства,  не  принимает  никаких мер, тем более,

 что  власти  после конституционого переворота 18 июля

 1995  года  у  него  больше, чем у Президента США или

 Франции,  возникает  вопрос: кто будет отвечать за те

 безобразия,   которые   сегодня  происходят  в  нашем

 государстве.

      Предлагаю  проект,  одобряю  решение Комиссии по

 топливно-энергетическому  комплексу, предлагаю проект

 решения  дополнить следующими  пункрами:

      1.  Рекомендовать  Кабинету  Министиров провести

 контроль   на   ревизионную  проверку  обкединений  и

 отдельных  шахт.

      2.  Обратиться в Генпрокуратуру в ходатайством о

 возбуждении   уголовного   дела   по  факту  геноцида

 Президента,   главы  Администрации  Табачника  против

 собственного народа и потери управлением государства,

 а также с просьбой привлечь к уголовной ответсвености

 главных   идеологов   реформ  Пензеника  и  Шпека  за

 антинародные  курсы  реформ и за разрушение экономики

 Украины.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.    Степанов.   Я   прошу   дотримуватися

 регламенту. Михайло Володимирович Степанов, Луганська

 область. Прошу.

 

      СТЕПАНОВ М.В.

 

      Уважаемый  председатель,  уважаемые  депутаты, в

 информации Вице-премьера Евтухова я не услышал ответа

 на  главный  вопрос, на который ждут сейчас бастующие

 шахтеры, в том числе мои избиратели в городе Кировске

 и  Славяносерском  районе  Луганской  области.  Когда

 будет погашена задолжность по зарплате?

      Я не понимаю как член правительства такого ранга

 может  в серьез говорить о том, что уже пропалчено 2,

 5 триллиона. Это из долга так 70. Рассуждать о каком-

 то   графике,  когда  нужно  принимать  и  немедленно

 черезвычайные  меры.  Впрочем  и  на график погашения

 было  бы  любопытно  взглянуть,  если  проплачивать в

 неделю  по  2,  5  триллиона, то работы Вице-премьеру

 хватит как раз до сентября месяца.

      Мы   можем   занять,  и  это  нужно  отразить  в

 постановлении,  только  одну позицию.  Шахтеры деньги

 заработали  и  эти деньги нужно отдать. Срок не более

 месяца.  И  не  надо  нам задавать вопросы, где брать

 деньги.    Это   вина   правительства.   Потому   что

 образовалась     такая    задолжность,    у    любого

 правительства  хоть  при  плановой, хоть при рыночной

 экономике одна задача организация производства.

      Не   умеете   рабоатьь   по  рыносчным  методам,

 заводите   госплан,   но   выполнять   свою  функцию,

 организовуйте  производство.  И  я не согласен с тем,

 что  в  постановление  упомянута фамилия только Вице-

 пермьера  Евтухова,  там  должны быть еще две фамилии

 Вице-премьера  Пензеныка  и  Шпека. Потому что именно

 они отцы нашей реформы. И не мог один Евтухов отрасли

 розвалить  за  5  месяцев.  И  здесь нужно занять нам

 такую  позицию.  Если какие-то члены правительства не

 выполняют    главную    функцию,    не   организовуют

 производство,  пусть  идут  на Крещатик и торгуют там

 бананами.

      НО  отдать заработанные уже деньги -это полдела.

 Принимать   стратегическое   решение:  что  делать  с

 отраслью;  или  мы  датируем угольную промышленность,

 отражаем  это  в бюджете, или стогнация и гибель. Все

 полумеры,  которые  предлагались,  в  том  числе и на

 совещании   у  Президента,  только  отстрочат  агонию

 отрасли.

      Например,  предлагается  передать всю социальную

 сферу  местным  бюджетам. Доригие наши урядовцы! Пора

 уже  знать,  что  местные бюджеты -это понятие скорее

 теоретическое,  чем  реальное.  И  залповая  передача

 социальной  сферы просто ее погубит. Передавать надо,

 но  постепенно.  Сделать  там  капитальный  ремонт, а

 потом уже передавать это все местным Советам.

      Такое  "благодеяние"  только ударит рекошетом по

 самой  отрасли.  Шахтер, который прийдет из холодного

 дома  с  текущей  крышей в забой, после передачи этой

 сферы  он  там  работать  не будет в полную силу.

      Или вопрос о статье 11 Закона "Об охране труда",

 здесь  вопросы  простого  рабочего,  который  там под

 землей, расходятся с интересами  угольных генералов и

 это нужно понимать.

      И   в   эти   предложения,  которые  внесены  по

 изменению   статьи   11  -это  фактически  в  10  раз

 уменьшить   единовременные   выплаты   по   селикозу.

 Конечно,  можна  об  этом  говорить,  но  не  в таких

 размерах  меньшать,  и  прежде всего нужно отдать тот

 долг, который накопился, и не так этот долг уже ввели

 14  триллионов,  а  потом  уже  рассуждать о каких-то

 изменениях статьи 11.

      И  в завершение. Беды угольной отрасли -это беды

 всей  нашей  экономики.  И  поэтому  я  еще  раз хочу

 повторить  предложение,  чтобы  Президент  выступил с

 неочередным   докладом   по  социально-экономическому

 положению  страны,  что реформы, так называемые, пора

 уже  корректировать  не  фальшиво, а корректировать в

 действительности.     Если    нынешний    режим    не

 откорректирует   свою   экономическую   политику,  то

 граждане   Украины,   в   свою  очередь,  этот  режим

 откорректируют  и  дадут  ему  оценку. И до этого уже

 ждать осталось недолго.

 

      ГОЛОВА.   Дякую.  Слово  має  Панасовський  Олег

 Григорович. За ним  Петренко.

      Будь  ласка.  Плюс  30  секунд  додайте до того.

 Заново  поставте.

 

      ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.

      Товариши     депутаты!     Профессиональный    и

 гражданский долг обязывают нас, Комиссию по топливно-

 энергетическому   комплексу,   транспорту   и  связи,

 доложить депутатскому корпусу и вооружить достоверной

 информацией  всех,  кто  наблюдает  за  работой нашей

 сессии  и  о положении дел в отраслях (...........) и

 проблемах,  связаных  с ним.

      Как    представитель    директорского   корпуса,

 непосредственно  соприкасающегося  с производственно-

 экономической   реальностью,   заявляем,   что   наше

 утвержение,  прогнозы и выводы базируются на глубоком

 знании  реальной  экономической ситуации и преследуют

 (...........)  государственные интересы. К сожалению,

 каждый  раз,  когда мы с этой акцентируем внимание на

 истинное   положение   дел,  возможных  последствиях,

 необходимости  принятия Правительством неотложных мер

 с    целью    недопустить    паралича   экономики   и

 неконтролированого  развития  событий  в  стране, мсы

 ощущаем   и   испытываем   ту   степень  непонимания,

 невосприятия  проблем,  которая  не  дает возможность

 принять правильное  решение  по  ВТЭКу  в целом.

      вынужден   констатировать:  сегодня  ситуация  в

 отраслях  ВТЭКа  сопоставима  разве  лишь  с периодом

 военного    времени.    Ситуация   грозит   развитием

 общенациональной катастрофы и это неприувеличение.

      Авторы   этого  проекта  знали,  что  разрушение

 агропромышленного      и     топливно-энергетического

 комплекса  -это, по-существу, разрушение государства,

 и хорошо поработали над его реализацией.

      Выдаю  информацию для размышление. Сегодня из 34

 миллионов  киловат  установленных  мощностей тепловых

 электростанций более половины находится в резерве из-

 за   отсутствия   топлива.   Остальные   генерирующие

 мощности,  находящиеся  в  работе  эксплуатируются  в

 режимах,     запрещенных     техническим    условиям.

 Практически,  на  всех  работающих  тепловых станциях

 эксплуатационные    запасы    топлива    (..........)

 сработаны.  На многих электростанциях наличие топлива

 на  двое,  максимум  -на  6  суток,  работы на нижнем

 техническом  пределе.  Отгрузка  угля от Минуглепрома

 снизилась  до  50  тысяч тонн в сутки при потреблении

 110  тысяч  тонн,  и  со  вчерашнего  дня по неполным

 оперативным данным прекратилось полностью. Страна без

 угля.

      Устойчивость   единой   энергетической   системы

 снижена  до опасного предела. Поразительно, но даже в

 такой      критической     ситуации     Правительство

 устанавливает  нереальные сроки заключения контрактов

 на   поставку   природного  газа  за  газоснабжающими

 структурами,  грозя  в случае не исполнения директивы

 пректатить подачу газа на электростанции до 5 февраля

 этого  года. К тому имеется препятствие по заключению

 договоров   в  регионах.  я  об  этом  принформировал

 Президента  на  встрече,  состоявшейся в среду. Этого

 нельзя    допустить.   Баланс   энергопотребления   и

 генерация   достигнут   критической   границы,  далее

 следует  неуправляемый  процесс  при  таком  развитии

 событий,   а   угроза   весьма   реальна.  Произойдет

 крупномасштабная   авария   с   непредсказуемыми  для

 Украины последствиями. Хватит ли мудрости и сил этого

 не допустить?

      Напоминаю:  сегодня 2 февраля, ситуация зреет на

 5  февраля.  Уместен  вопрос:  могла бы ситуация быть

 иной.  Безусловно,  да. Это последствие непродуманных

 действий  конкретных  лиц, отвечающих за (..........)

 бывшего  и  нынешнего  Кабинета  Министров. Драматизм

 нашего  положения  и  причин  кризиса  надо  искать в

 непоследовательности   экономической   политики   как

 Парламента, так и Правительста. Надо признать, за все

 предстающие  после  развала  годы,  ни  нынешним,  ни

 предыдущим  Правительством  не  реальзовано  ни  одно

 решение,   которое   существенно  могло  бы  изменить

 ситуацию в отрасли вцелом, так и страны. Я не вправе,

 и  не в моей компетенции давать оценку Правительству,

 я  пытаюсь  понять его действия. Отрасль -энергетика-

 преднамеренно,       осознанно      поставлена      в

 дискреминационное    положение.   Все,   вышедшие   в

 последнее  время  постановления  Кабмина, узаканивают

 действия  Укржилторга по прекращению подачи топлива в

 адрес  электростанций,  газосбытовых  организаций  по

 прекращению  подачи  газа на предприятия отрасли, пез

 предварительной    оплаты   железнодорожного   тарифа

 природного  газа и транзита, получение оборудования и

 материалотехнических  ресурсов для обеспечения работы

 электростанций.    При   этом   обязывают   Минэнерго

 обеспечить  энергией  практически  всех потребителей,

 неплательщиков, санкционируя этим неплатежи.

      По  сути,  сегодня потребители не расчитались за

 величину   2-месячного   потребления   электрической,

 тепловой энергии. Сегодня 30 процентов электроенергии

 и  70  процентов тепла отпускается бесплатно. Это уже

 государственный произвол.

      Серкезным     профессиональным     экономическим

 просчетом   Парламента   является  изменение  порядка

 платежей.  Речь  идет  о  поправке к статье 16 Закона

 Украины  "  Про  государственный бюджет на 1994 год",

 поправка    должна    быть    немедленно    отменена,

 восстановлена  переочередность платежей, рассчетов за

 отпущенную    электроэнергию    и   теплоэнергию,   и

 энергоносители.  С этим мнением на предыдущей встрече

 согласился  и  Президент. это одна из основных причин

 того,   что   на  данный  момент  долги  потребителей

 достигли  153  триллионов  карбованцев  и  выросли за

 прошедший  год  почти в 10 раз. Минэнерго практически

 кредетует  весь народнохозяйственный комплекс страны,

 разрушая энергетичесий потенциал государства.

      Ситуация,  как  видите, очень сложная. Основными

 причинами  такого  положения  в  энергетике являются:

 несовершенство  системы  ценообразования,  сохранение

 льготных   тарифов,   неплатежи   за   использованную

 электро  -,  теплоэнергию;  разрушительная финансово-

 кредитная  политика,  то  есть  вопросы,  находящиеся

 исключительно в компетенции правительства и требующие

 незамедлительных государственных решений.

      В  заключение  выскажу  мнение  по ТЭКу в целом.

 Время должно коренным образом изменить наше поведение

 и  реакцию  на  быстроменяющуюся  ситуацию в стране и

 мире.   Не   требует   доказательств   -ТЭК  является

 стержневой   основой  экономики.  Государство  должно

 определить   приоритеты   и,  не  распыляя  средства,

 сконцентрировать  финансовые  ресурсы на приоритетных

 направлениях.  Такими  являются  АПК и ТЭК. Нам нужна

 энергетическая   независимость.   Следовательно,  нам

 нужна  концепция  на  сохранение  и  продкем угольной

 отрасли  -следует  возобновить  дотирование  отрасли,

 новое    шахтное    строительство   осуществлять   по

 государственной  программе,  за счет централизованных

 источников. Это - стратегия.

      Что   касается   текущего   периода,  реальность

 такова:   неплатежи   парализовали   работу   ТЭК   и

 промышленности   страны  в  целом.  Главная  причина,

 которая  приведет нас к трагедии -это неплатежи. Если

 не   осуществить  срочные  правительственные  меры  -

 трагедии не избежать! Необходимо срочно провести:

      1. Взаимозачеты между предприятиями Минуглепрома

 и  Минэнерго,  не связанных прямыми поставками угля и

 электроэнергии.

      2.  Провести межотраслевые взаимозачеты в рамках

 всего народнохозяственного комплекса страны.

      3. Амнистировать долги.

 

       4.   Установить  строгие  карательны  санкции  к

 неплательщикам.

      5.  Предусмотреть  в бюджете на 1996 год целевые

 средства  в  60  триллионов карбованцев на возвратной

 сонове на пополнение оборотных средств для накопления

 эксплуатационных   запасов  топлива  для  прохождения

 осенне-зимнего максимума.

      Поддерджите  нас в этом и будет снята проблема с

 проведением    непопулярных    мер    принудительного

 ограничения  энергопотребления  народного хозяйства и

 населения  и  своевременных  расчетов  за отгруженный

 уголь   с   предприятиями   Углепрома,  решит  вопрос

 топливообеспечения топливом электростанций.

      6. Оказать немедленную финансовую помощь ТЭКу

 под конкретные обязательства.

      7.  Считаю  наступил  момент  введения  в  стане

 чрезвычйного  экономического  положения  на  перид до

 полной    экономической   стабилизации   в   Украине.

 Разработать   четкий   механизм  ввода  чрезвычайного

 поожения.  Наложить  запрет на все виды забастовок во

 всех отраслях народного ххозяйства страны.

      И  последнее.  Высказываю  мнение, мудрое мнение

 опытнейшего   горняка   Сургая   Николая  Сафоновича:

 вывести  отрасль  из экономического   тупика, значит,

 увести   ее   от  политических  спекуляций,  которыми

 занимаются  на  шахтерах  многие  партии  и движения.

 Очень   верно  сказано,  давайте,  выплатим  шахтерам

 зарплату.

      Что  касается постановления Верховного Совета, я

 не  согласен с пунктомм 2 постановления про недоверие

 к Вице-Премьеру Евтухову Василию Ивановичу.

      Будем   обкективны,   ТЭК   разваливался   всеми

 предыдущими правительствами, будем долее гумманными и

 дадим  право Президенту определить прямых и косвенных

 виновников развала ТЭК.

      Пункт     2    постановления     должен    иметь

 рекомендательный  характер. Кстати,  есть предложение

 из  2 постановлений сделать 1. Прекрасное предложение

 внесла    группа    народных    депутатов   Чупахина,

 Лавриненко, Каминского, Чижа, Степанова , Брит.

      Значит,   вместо   пункта   2  дополнить  нашего

 постановления,  дополнить  почти  всеми  пунктами это

 постановление.

      Благодарю за  внимание.

 

      ГОЛОВА.   Ще   раз   прошу   дотримуваться  всіх

 регламенту.  Петренко має слово з Луганської області.

 Дмитро Дмитрович, так? За ним виступатиме Цибенко ...

 

      ПЕТРЕНКО.

 

      Уважаемые    коллеги,    сегодня    рассматривая

 постановление  от  5  октября,  ход  выполнения этого

 постановления,  я  пришел  к  выводу  такому, что все

 постановления,  которые реально влияют на экономику и

 реально   могуи  изменить  состояние  в  экономике  к

 лучшему,   блокируются   или  игнорируются  Кабинетом

 Министром.

      Второй   вывод.   Почему   же   это  происходит?

 Происходит  только  потому,  что все, любое улучшение

 нашей промышленности, оно иде вразрез макроэкономики,

 идет   идет  вразрез  тем  программам  экономическим,

 которые     находятся     в    распоряжении    нашего

 правительства.

      И  в  этом,  к  сожалению, виноваты и мы с вами,

 депутаты,  когда  мы  принимали наш знаменитый доклад

 "Шляхом  радикальних  реформ",  особенно те, которые,

 уже  поняв  через  год-полтора, что это это тупиковый

 период,    начали    отзывать    свои    подписи   от

 Конституционного соглашения.

      Я   также   хочу   сказать  по  вопросу  анализа

 состояния дел в угольной промышленности. В корне я не

 согласен  с  Правительством,  которое  указывает, что

 недостатки  работы  угольной  промышленности  кроются

 веками в низах и уходят куда-то в советское прошлое.

      Это  прямая  вина  сегодняшних исполнительлей, и

 предже   всего  тех  экономических  макроэкономистов,

 Пинзеныка  и  Шпека,  те,  которые четко следят: если

 улучшение промышленности наступает, значит нельзя это

 проводить  в  действие.  И как бы хотят провоцировать

 Верховный  Совет  на  отставку  Правительства.

      И  вывод отсюда следует другой: не Правительство

 нам  нужно  менять,  нам  нужно  менять экономический

 курс,   экономический   курс,   который   сознательно

 угобляет  нашу  угольную  промышленность.

      Теперь    о   профессионализме.   Заметил   тоже

 интересный   вывод:   как   только   в  Правительстве

 появляется  человек,  который  имеет сове собственное

 мнение,  опираясь  на  свой  богатый профессиональный

 опыт,  он  сразу  становится  неугодным.  Это человек

 работает   есколько   месяцев,   и   ему  оказывается

 недоверие  или  путем нажима силового, или подставляя

 его  Верховному  Совету,  как сегодня, сот, допустим,

 поставляется  Василий  Иванович.

      Поэтому  нужно  нашему  Правительству,  принимая

 людей  на  работу  или  заключая  с  ними контракт на

 высокие   должности,  прежде  всего  обращать  не  по

 принципу  "ты  согласен  с  проводимыми реформами, ты

 реформатор;   или   ты   не   согласен,   значит,  ты

 косерватор. Опираться  только на  профессионализм.

      Многие  выступающие,  и я с ними согласен, четко

 определили  пути  выхода  угольной  промышленности из

 кризиса.

      Первый   выход   -это  в  сложных  экономических

 ситуациях  государство должно взять на себя полнейшую

 обязанность  и  ответственость  за  состояние  дел  в

 угольной промышлености. Но эти лозунги, что приоритет

 углю  и все, они останутся лозунгами до тех пор, пока

 не   будет  четко  определен  политический  момент  в

 отношении  угля.  И  это  мы  заостряли  внимание  на

 встрече  с Президентом. Угольная промышленость как во

 всех   странах   мира   должна   быть  датирована.  И

 датирована  настолько,  чтобы  угольная промышленость

 обеспечила   нашу  энергетику,  нашу  экономику  всем

 необходимым.

      В  заключении  хочу  сказать,  что  предложенные

 проэкты   постановления  в  основном  правильные.  За

 основу  предлагаю  взять  проект  Постановления  тот,

 который         разработан        Комиссией        по

 топливноэнергетическому комплексу. И часть пунктов от

 предлагаемой  группой депутатов во главе с Чупахиным,

 Лавриненко,  группа депутатов Марченко, Витренко. Все

 это должно в проекте обсуждения принятся.

      И последнее свое предложение, именно потребовать

 от    Президента   и   Кабинета   Министров   принять

 политическое   решение   по  развитию  и  дальнейшему

 существованию угольной промышлености.

 

      ГОЛОВА.   Цибенко, за ним Янко.

 

      ЦИБЕНКО   П.   С.   Цибенко,   249  Свердловский

 избирательный округ, фракция "Коммунистов".

      Уважаемые  наши  избиратели,  уважаемые коллеги,

 уважаемые горняки.

      Вопрос,   вынесенный   сегодня   на  обсуждение,

 черезвычайно   акктуален   сам  по  себе.  Но  особую

 акктуальность  ему  придает то обстоятельство, что мы

 вынужденны   слушать   его  в  обстановке  начавшейся

 забастовки   шахтеров,   которая   при   определенном

 развитии   ситуации   событий  может  превратиться  в

 межотраслевую,  а  может  быть и всеукраинскую акцию.

 Это  уже  будет  настоящий страшной бедой, из которой

 выйти будет очень и очень сложно.

      Убежден,  что  гараздо  лучше  было  бы, если бы

 вопрос   расматривался   в   другой,  то  есть  более

 спокойной  обстановке.  Но  теперь  об  этом говорить

 поздно.

      А   теперь   по   сути.   Обстановка  в  отрасли

 чрезвычайно сложная. Очередной раз упал обкем добычи.

 В  прошлом  году  он  составил  82  миллиона  тонн. В

 отрасли  нет необходимых средств для того, чтобы, как

 говорят  горняки,  зарядить,  то  есть  оснастить сто

 подготовленных к работе лав и начать получать от туда

 уголь.    Задолженность   по   заработной   плате   с

 начислениями   и   регрессными  выплатами  составляет

 порядка 82 триллионов карбованцев. Вот на эту цифру я

 хотел  бы  особо  обратить  внимание.  Ведь в проекте

 бюджета  на  1996  год  на  поддержку всего топливно-

 энергетического закладывается 108 триллионов, то есть

 речь  идет  о  том,  что  по-существу  этой суммой мы

 сможем погасить только долги 1995 года. С чем входить

 в год 1996?

      Все это и многое другое  является промежуточным,

 я   подчеркиваю:  промежуточным  итогом  невыполнения

 Правительством   своих   прямых   обязанностей  перед

 горняками.  Как  политики  мы  должны  понимать,  что

 конечным  результатом такого отношения к работе одной

 из базовых отраслей станет ее полное уничтожение.

      Я  уже  говорил  о  том,  но вынужден повторить:

 возникла  парадоксальная  ситуация.  По большом счету

 Министерству угольной промышленности сегодня вроде бы

 никто  ничего  не  должен.  Вместе с тем, невыплачена

 заработная  плата  горнякам,  а ведь они сделали свою

 работу   очень  часто голодными и с холодных квартир,

 подчас  пешком они шли на шахту и делали свою работу,

 делали   свое   дело,   а   государство   с  ними  не

 рассчиталось. Так быть не должно. И вот эта  разница:

 33  триллиона  -это  и  есть  та  сумма,  которая по-

 существу  должна  была  на добытый уголь дотироваться

 государством.

      Я  представляю  здесь округ, в котором находится

 производственное  обкединение  Свердловантрацит.  Оно

 насчитывает  восемь  шахт и множество вспомагательных

 предприятий.  Люди  не  получили  зарабоную  плату за

 октябрь,  ноябрь,  декабрь.  А сегодня в учетом того,

 что  2  февраля  на  календаре, мы можем говорить и о

 том,  что  и  за  январь  месяц.  Как  можна  в  этой

 ситуации   жить и работать? Ведь от того, что в каком

 положении  находится  производственное обкединение (а

 там  75 процентов выплат в бюджет, от этого ситуация,

 соответствующая ситуация и в городе.

      Поэтому  сегодня  нам срочно необходимо решать 2

 задачи.  Задача  тактическая:  срочно,  в  кратчайшее

 время   погасим  задолежность  по  заработной  плате.

 Любыми   путями,  любыми  средствами  это  необходимо

 сделать.

      И вторая задача -задача стратегическая: заложить

 в  бюджет  1996года  такие  средства,  чтобы мы через

 месяц,  через 2 опять не возвращались к этой ситуации

 и не оказались  опять  в таком  же положении.

      И еще одно, самое последнее. Несчастный мы народ

 и  несчастная  страна.  У  нас  постоянно  не хватает

 денег. Причем не хватает денег именно для народа.

      Не  хватает не только потому, что плохо работаем

 и экономика в упадке. Хотя и это имеет место. Главное

 же  происходит  это  из-за  того,  что  они постоянно

 разворовываются.

      На  днях  в газете прошла очередная информация о

 двух  тоннах  долларов  Ефима Звягильского. А сколько

 таких  Звягильских  у нас гуляет по миру. Так вот, до

 тех  пор,  пока  мы  не  создадим надежный заслон для

 разворовывания народных денег, ситуация принципиально

 не изменится. Так будем гадать: кто сбежит следующий,

 в какую страну и  с какой суммой.

      Поэтому  я  еще  раз готов поддержать тот проект

 постановления,    который    вносится   комиссией   с

 ужесточением  отдельных  положений,  взяв  их из двух

 альтернативных  проектов.  Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Я  просив  би  у виступах користуватися

 провіреною інформацією все-таки.

      В  даному  випадку,  не  торкаючись  суті,  хочу

 сказати, що інколи в газетах таке публікують, що воно

 купи  не  тримається.  То  ми  5  років шукали золото

 Полуботка,  тепер  ми  будемо  шукати вагони з грішми

 Звягільського.

      ну  треба  ж  думати  про  те, що там написано у

 газеті.  Воно  ж  повинно спиратися на реальні факти.

 Якщо...  чи  на  реальні  докази.  Тому  я просив би,

 депутати не повинні опускатися до рівня... я додам...

 будь ласка.  Кочерга. За ним Моісеєнко.

 

      ЯНКО

      Уважаемые  народные  депутаты!  Здесь  уже  было

 достаточно  много  сказано  о  той  тяжелой ситуации,

 которая сложилась в отрасли. Повторяться я не буду. Я

 хочу  сказать  одно:  если  бы  были выполненя все те

 документы,  которые  принимались  в течение 1994-1995

 годов, сегодня мы бы с вами этот вопрос не обсуждали.

      Постановление Правительства ь 463 от 8 июля 1994

 года.  Если бы оно было выполнено, 100 миллионов тонн

 угля в этом году было бы.

      Постановление  Правительства  от 2 февраля ь 45,

 если  бы  было  выполнено  и Постановление 620-ое, о

 котором  здесь  говорил Анатолий Орефиевич Татаринов,

 положение  сегодня  было бы в угольной промышленности

 совершенно  другое.

      Верховный  Совет  понимая,  что  не  выполняются

 решения правительственные, более того, не выполняются

 распоряжения   Президента   о   выделении  средств  в

 угольную   промышленность,  был  вынужден  5  октября

 принять свое Постановление.

      Я  абсолютно согласен с Председателем Верховного

 Совета  о  том,  что  если бы было выполнено в полном

 обкеме    это    Постановление,    сегодня   угольная

 промышленность  поднялась  бы  с  колен. Вместе с нею

 поднялось  бы сегодня все народное хозяйство Украины.

 И  мы  считаем,  что сегодня неважно искать виновных,

 кто  виновен  в  том,  что сегодня произошло. Сегодня

 важно  все-таки  найти  решения,  которые бы более не

 позволяли  доводить  угольную  промышленность  и  всю

 экономику до того состояния, в котором она оказалась.

      Правильно  говорили народные депутаты: здесь два

 момента.  Момент  тактический, который сегодня должен

 быть  решен,  а  это  погашение  задолженности  перед

 шахтерами  по заработной плате, по разовым выплатам и

 по  реграсам.  Решение должно быть найдено. И решение

 это есть.

      И  второй  стратегический  момент:  должна  быть

 изменена и деология, идеология формирования Бюджета в

 отношении   угольной   промышленности.  Да,  угольная

 промышленность   должна  дотироваться.  Этого  слова,

 этого  термина  мы не должны бояться. Дотация -это не

 300  триллионов,  о которых здесь говорили, дотация -

 это  разница  между  себестоимостью  добытой  тонны и

 отпускной  ценой.  Дотация  учитывает  всю  сложность

 горной   геологии,   в  которой  работают  украинские

 шахтеры.

      Дотация -это 100-120 триллионов карбованцев. Все

 остальное  -это  то, что необходимо просто для жизни.

 Капитальное   строительство   -это   же  не  дотация.

 Затраты, которые нам нужно определитьдля шахтеров для

 выполнения  своего  закона об охране труда по разовым

 выплатам    -это    же    не   дотация.   Деньги   на

 реструктуризацию,   которую  мы  затеяли  в  угольной

 промышленности  -это  же  не  дотация.  Что-то ж надо

 вложить  для того, чтобы шахтеров освободить, закрыть

 шахты,  дать  им  рабочие  места,  перепрофилировать,

 нужны же средства. Разве же это дотация?

      Поэтому  мы  говорим,  что  отрасль должна иметь

 полнокровную государственную  поддержку.

      Мы считаем, что эта полнокровная государственная

 поддержка,  я  эту цифру хочу повторить, она не менее

 300    триллионов    карбованцев,   дотаия   -100-120

 триллионов. Если мы этого не сделаем, если сегодня мы

 не  найдем  эти средства, мы отрежем пути к решению и

 первого  впроса о заработной плате для Правительства,

 для  Президента, для всех правительственных структур.

 Здесь  вопрос в том бюджете, который мы с вами должны

 будем  принять.

      И  сегодня  в  связи с этим наша комиссия внесла

 проект  Постановления,  мы  поддерживаем  свой проект

 Постанволения,  хотя  я  считаю,  что  вице-премьер в

 данном  случае  не  является одним человеком, котоырй

 виновен  отвечает  за все то, что произошло в стране.

      Мы   предлагаем   второй  пункт  изменить  этого

 Постановления,   записать   его   следующим  образом,

 Премьер-министру,  определить  круг  лиц,  виновных в

 невыполнении   Постановлении   Верховного   СОвета  и

 принять  соответствующие  меры.

      Что  касается того проекта, который здесь внесли

 депутаты  и  о чем говорил мой коллега Панасовский, я

 считаю,  что  он  отличный  идолжен  дополнить своими

 пунктами  проект Комиссии по топливно-енергетическому

 комплексу.

      Спасибо  за   внимание.

 

       ГОЛОВА.   Дякую.

      Зараз  я оголошу  наступного  виступаючого,  але

 перед  цим  треба  буде  порадиться.

      По-перше,  в  кількох  постановах  є  пропозиції

 відносно  дотації.  Я  в  загальному вигляді хотів би

 сказати, що це п итання Уряду  перш  за  все.

      А  крім  того, якщо дотації, то треба визначати,

 в  нас  механізм дотації здійснюється до затверджених

 оптових  цін.  На  вугілля немає затверджених оптових

 цін.

      Тому  можна  визначати  дотацію, скажемо, до цін

 світових.  Це  теж складе приблизно 80 трильйонів. Це

 цифра  така,  з  якою може Уряд працювати, я думаю, о

 вона  радикально не  вплине  на зміну  ситуації.

      Але це, знову ж таки, повторюю, це справа Уряду,

 а не Верховної Ради. Хай вносять нам пропозиції такі,

 ми  їх  підтримаємо.

      Далі.  Ми  працюємо,  обговорюємо це питання вже

 більше  години. На  виступах  є  ще  11  депутатів. Я

 оголосив виступ Моісеєнка... і є пропозиція, депутати

 підходять,  пропонують  підвести риску під виступами.

 Алея  не  можу втручатися в право депутатів, з іншого

 боку,  я не можу і втручатися в право сесії визначати

 перід  само-собой, потім.... Одну хвилинку. Можемо ми

 ще  і тим більше, що це питання принципове, я розумію

 прекрасно.  Тому  ми  можемо  іти,  якщо іти за таким

 загальним шляхом, то ми цілий день сьогодні витратимо

 і  не підійдемо до тих питань, тому що..... закритого

 засідання  о  13 годині, котре ми тут маємо провести,

 відповідно до розпорядку дня сьогоднішнього.

      тому  я  все-таки  просив  би  визначиться  і не

 використвувати  сьогодні  цю  ситуацію, у яку повинен

 втрутитися  уряд,  безперечно,  прийняти  постанову з

 цього  приводу,  давши  доручення  від  сесії,  а  не

 висловлювати     позицію    окремої    фракції    або

 що............  сьогодні розбіжностей не буде ніяких.

 Всі  розуміють, що треба вугільній промисловості, щоб

 уряд займався.

      Тому  слово надається Моісеєнко... дальше я буду

 звертатися до вас за порадою...

     (Шум в залі)

 

      МОІСЕЄНКО.

 

      Уважаемые товарищи....

 

      ГОЛОВА. Одну хвилиночку... Володимир Миколаєвич,

 ще  1  хвилинку.  Репліки  до змісту, що 5 комуністів

 виступило.... не я складав список, складали депутати.

 Я  не  винен,  що  шахтарські колективи рекомендували

 комуністам  бут  у  Верховній  Раді. Будьте ви, і все

 буде в порядку...

      (Шум в залі)

      Вас оберуть? і буде так, як  слід.

 

      МОІСЕЄНКО.

 

      Уважаемые   коллеги,   присутствующие   в  зале,

 уважаемые   товарищи,  понимающие  проблемы  угольной

 промышленности  и  уважаемые  уже  демократы,  котрые

 убегают  из  зала,  а  потом  кричат, что им слово не

 дают.  Уважаемые  члены  временного  правительства и,

 наверное,  заканчивающий  свое  правление  Президент,

 который  сегодня  уже  полностью дискредитировал себя

 отношением к угольной промышленности...

      Сегодняшняя   проблема  заключается  значительно

 шире.  Речь  идет  об  отношении  власти  к  угольной

 промышлености.  Я  хочу обратить ваше внимание на то,

 что угольная промышленость является одной из тех двух

 китов,  одним из тех двух китов, на котором держиться

 вся   экономика   Украины.  Первый  кит  -это  уголь,

 второй   -это   село.  Сегодня  мы  говорим  об  этой

 проблеме.

 

      ГОЛОВА.  Володимир Миколайович, одну секундочку.

 Я,  по-перше,  прошу  вас  до  коректності вислова, а

 потім   прошу   не  заважати  мені  вести  засідання,

 особливо  тим  депутатам,  котрі появляються тільки в

 (...........)   на   сесії   і   починають   керувати

 засіданням. Будь ласка, сидіть на місцях, а ви будьте

 коректними  у висловах.

 

      МОІСЕЄНКО.       Уважаемый       Александр

 Александрович,  я  более  чем корректный. Потому что,

 если  я  повторю  то,  что  говорят  о  Президенте, о

 Правительстве  мои  избиратели  шахтеры  на  встречах

 моих,  то  поверте  мне здесь прийдется искать стенки

 уже,  а не слова подбирать. Поэтому я еще раз говорю,

 я более чем корректен.

      Речь  пойдет сейчас об отношении структур власти

 к  углю  и  о  том,  какие  задачи ставит перед собой

 власть.  Сегоднешний  правящий  режим поставил задачу

 лишить   Украину  незалежности.  Я  подчеркиваю  это,

 экономической независимости.

      Уничтожение  угольной  промышлености это как раз

 один  из  главных этапов в этом процессе. не случайно

 трудящиеся  Украины  начали  сбор  подписей именно по

 этому  вопросу,  по  вопросу социально-экономического

 устройства,  форм  правления и так далее. Меня в этом

 полностью   убедила   и   встреча  с  Президентом.  Я

 полностью  подтверждаю  то,  что  уже  говорил вчера.

 Крупные  бизнесмены  пришли туда, чтобы делать деньги

 на  горе угольной промышлености. Я повторяю именно за

 этим  пришел туда Щербань, именно за этим туда пришел

 на эту встречу Бабич.

      так неужели мы сегодня дадим им делать деньги на

 обнищании   трудящихся.   Вот   заказ   и  конкретное

 правительство и Президент выполняют этот заказ. И это

 подтвердил  Президент.  Потому что его заинтересовало

 именно предложение Щербаня.

      Второй  вопрос. Как же выйти из этой ситуации? И

 здесь  я хотил бы обратить внимание на нарушиние прав

 человека  на  Украине.  Нарушается элементарное право

 человка -высказать свое отношение к власти. Население

 начало  сбор  подписей, и ему незаконно запрешают это

 сделать, более того, подключают силовые структуры для

 того,  чтобы помешать этому. Народу -не помешаешь. Вы

 поймите,   я   еще   раз   обращаюсь   к   временному

 Правительству,   февраль   уже   пришел;  до  октября

 осталось  недолго,  я  думаю,  что октябрь наступит в

 июле,   а  может  быть  и  раньше,  после  выборов  в

 России... Задумайтесь! Я вчера на Президиуме вот этих

 вот,  Господи  прости, защитников народа предупредил,

 что ваше время закончилось!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ...Отвечать придется...

      Поэтому  в конце я хотел бы высказать конкретные

 предложения по пунктам постановления.

      Первый   и   второй   я   предлагаю   взять   из

 постановления предложенного комиссией; второй, третий

 и  четвертый  -с  предложения  Марченко (с небольшими

 редакционными  правками); и первый, второй, третий...

 четвертый   пункт,  значит,  из  предложения  четырех

 депутатов, от которых выступал Чупахин.

      Единственное,  что  я хотел бы добавить от себя:

 срок  исполнения  постановления,  которое  мы сегодня

 обсуждаем  по  угольной промышленности... Наверное, 1

 марта  -это  последний срок. После этого надо ставить

 вопрос   однозначно   об  отставке  правительства  за

 неисполнение   его.   И,  наверное,  уже  хватит  нам

 разговаривать  о  правах  Президента -пора, наверное,

 рассмотреть  тот вред, который принесло его правление

 народу Украины и начать процедуру импичмента, то есть

 расследования этого преступления!..

      Я прошу, чтоб это было проголосовано. И я думаю,

 что нас народ в этом поддержит...

       Спасибо за внимание....

      (Оплески)

 

      ГОЛОВА.  Я прошу Вячеслава Максимовича Чорновола

 весь  час  не  коментувати те, що говорят на трибуні.

 Те, що говорите ви на інших трибунах і тут, якби його

 прокоментувати,  то, мені здається, що вистачило б на

 дві  сесії.  Не  треба  про  це говорити. А то так на

 словах підтримють Президента, коли  обирають   його -

 голосують   проти   нього.   Тоді  ніби  підтримують,

 виступають в інших місцях -засуджують, коли корисно і

 все.  Не  потрібно цього робити. Я прошу. Я прошу. Не

 треба  цього  робити,  це виглядає не зовсім красиво.

 Будь ласка.

      Я  просив  би, шановні колеги, оскільки в нас на

 вистууп  за  процедурою, яка передбачена регламентом,

 записалося  ще три працівники від фракцій, треба дати

 слово  представникам від фракцій. І на томуу підвести

 риску.  Я  ставлю  на  голосування цю пропозицію: три

 виступи від фракцій, підвести риску.

 

      "За" -

      Процедурне питання, рішення прийнято.

      Будь  ласка,  Федорин,  народний депутат України

 від  фракції  РУХ, перший виступ на трибуні Верховної

 Ради.  Другий,  я  прошу..., тоді це при мені перший.

 Дякую.

 

      ФЕДОРИН Я.

      Ярослав Федорин, Київ, 4 виборчий округ, фракція

 Народного Руху України.

      Шановний Голово! Шановні члени Президії! Шановні

 члени  Уряду! Шановні народні депутати! Ось вже п'ять

 років   Україну   потрясають  шахтарські  страйки.  І

 становить  нас,  Верховну  Раду,  Уряд,  Президента в

 ектримальну   ситуацію.  І  в  проблемі  українського

 вугілля  сконцентровано  все:  тут  і політика, тут і

 економіка,   тут  і  кокретні  долі  тих  людей,  які

 проживають в цьому регіоні. І вчера в своємуу виступі

 по  телебаченню  я  зазначив ще таке: чи потрібне нам

 українське  вугілля?  Бо  вже,  як  ми  знаємо,  маса

 комерційних  структур завозять вугілля із-за кордону,

 яке  є  дешевшим.  І  на  це питання можна однозначно

 відповісти тільки: "Потрібне".

      Тому що це єдине джерело, енергетичне джерело на

 Україні, яке Україна має в достатку, яке Україна може

 забезпечити  енергетично.

      Більше   того,   програма   Сполучених   Штатів,

 енергетична   програма  на  майбутнє  тисячоліття  чи

 століття  вона  будується  на вугіллі. Вона будується

 саме на вугільній  енергетиці.

      Але  якже  вирішити цю проблему так, щоб це наше

 вугілля стало із збирника з бюджету стало додатковим,

 стало прибутковим. І можна  це  зробити.

      Аналіз  цієї  ситуації  в Державній думі України

 під керівництвом академіка Ігоря Юхновського показав,

 що  це  можна  зробити  і  для  цього  треба виконати

 декілька  умов.

      Головні   із   них  це,  по-перше,  оптимізувати

 видобуток  вугілля  на  українських шахтах. Для цього

 треба  чітко  дослідити,  що  є  іде  в затрати цього

 вугілля;  що  треба  виключити  із  цього;  які шахти

 закрити.  Безсумнівно, що треба закрити ті шахти, які

 є   нерентабельними.   Ті   шахти,   які   ще   можна

 модернізувати,   треба  модернізувати  і  нехай  вони

 стають рентабельними і дають українське вугілля. І ті

 шахти,  які  зараз  рентабельні,  нехай  вони успішно

 працюють.

      Треба  зняти  соціальну  сферу  з навантаження з

 вугільної   сфери   для   того,   щоб  вугілля  стало

 рентабельним.

      Друге.  Нам  треба  обов'язково об'єднати, як це

 робиться  в усьому світі, об'єднати видобуток вугілля

 із  виробутком  елоектроенергії.  Аналіз  показує, що

 якщо  об'єднати  в  єдині  структури вугільні шахти і

 електростанції...  теплові  електростанції  і  почати

 виробляти  електроенергію,  то ця електроенергія буде

 рентабельна  і  стають  в такій схемі рентабельними і

 шахти.

      Третє.    Нам    треба   підключити   комплексне

 видобування   енергетичних  ресурсів  в  Донбасі.  Ми

 знаємо, що за оцінками наших фахівців і американців є

 іггантські   поклади  метану  в  вугільних  родовищах

 Донбасу.  Приблизно  за  оцінками -біля 27 трильйонік

 метрів   кубічних   газу  -метану.  Підключити  треба

 видобуток  цього  метану  і  це  здешевить  видобуток

 українського вугілля.

      Все це треба нам робити і щоб нарешті українське

 вугілля   стало  рентабельним.

      Тепер відносно цієї ситуації, яка склалася. Мені

 здається,  що  треба  зараз  вишукати всі беземісійні

 шляхи  для  того,  щоб  все-таки  виплатити  шахтарям

 зарплату.   Люди   страждають,   і   треба  виплатити

 зарплату.

      Але  для того, щоб розібратися саме в цій сфері,

 в  вугільній  галузі,  я  пропоную  створити  змішану

 парламентсько-урядову комісію із залученням сюди сюди

 науковців  для  того, щоб розібратися в цій ситуації,

 підійти  стратегічно  до  цієї  проблеми  і  винести,

 нарешті, цю проблему сюди, на Верховну Раду, на Уряд,

 на   рішення   Президента,   щоб   покінчити  з  цією

 проблемою.

      І  ще  я  хочу  ще  раз  закинути.  Ми  простими

 емоціями  шахтарську  проблему  і проблему енергетики

 України  не  вирішимо.  Нам  треба  підійти  до  цієї

 проблеми  зважено,  з  розумом,  з чітким аналізом, і

 тільки тоді ми вирішимо цю проблему.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Дякую вам.

      Слово   має   Іоффе  від  фракції  МДГ,  за  ним

 виступатиме     Юхновський,     будь    ласка,    від

 "Державності".

      Юлій Якович Іоффе, Луганська область. Прошу.

 

      ІОФФЕ Ю.Я.

 

      Уважаемые  коллеги,  сегодня  мы  в  который раз

 рассматриваем  вопрос,  который  мог бы быть решен. И

 сегодня  люди  задают один вопрос: неужели нужно было

 создать  вот  такие катаклизмы для того, чтобы решить

 вопрос  выплаты  вот  этой  заработной  платы. И, тем

 более,  хочу сказать, что выплата заработной платы не

 решает  кардинально  этого  вопроса,  она  не решает.

 Через  месяц  будет  то  же  самое, если мы не примем

 соответствующую  постанову,  в  которую включим, хотя

 вот   Александр  Александрович  сейчас  говорил,  что

 дотации  -это  дело  Уряда. Зто и наше дело. Мы можем

 предложить   Уряду  включить  это  дело  в  программу

 Бюджета. И, я думаю, мы это должны сделать.

      Я очень благодарен вам, Александр Александрович,

 что    вы    вспомнили    вчера   про   Комиссию   по

 реструктуризации    угольной    промышленности    при

 Президенте, хотя при этом нарушен немножко Регламент,

 прокомментировав мой вопрос Василий Иванович.

      Действительно,  такая  комиссия  на общественных

 началах   была   создана,  и,  я  думаю,  если  б  ее

 рекомендации  были  выполнены, сегодня мы этот вопрос

 бы в зале не обсуждали.

      Я  хочу  вернуться  к  1994  году, в то время, к

 ноябрю, падение добычи за год составляло 20 миллионов

 тонн  по  отношению  к 93-му году, и рпи этом дотация

 была.   Вот   тогда,  наша  эта  комиссия  подала  на

 рассмотрение  Президента и Правительства предложения,

 которые решали этот вопрос на основании, ну, мы взяли

 для  примера одно обкединение, обсчитав все процессы,

 с  приростом  добычи  угля.  Это  было  направлено  в

 Правительство, это не было принято. Но тогда еще было

 другое положение, и была дотация. Затем, дотация была

 не  дана,  скольжение  вниз,  падение в пропасть этой

 отрасли  ускорилось,  -это просто ускорило, оно было,

 но   оно  просто  ускорилось  и  в  марте  года  наша

 комиссия,  в которую входило ряд депутатов такие, как

 Янко,   Татаринов  подало  предложение  Президенту  и

 Правительству  три  этапа  выхода из кризиса угольной

 промышленности.  Это дело было за подписью Президента

 направлено   Правительству,   где  умерло.  Одним  из

 пунктов была тоже дотация.

      Сегодня  мы четко и ясно, да, но тогда стоимость

 этих  преобразований  была следующей, если взять март

 месяц:   разница  между  кредиторской  и  дебиторской

 задолженностью  была  30  триллионов, -и каждый месяц

 она  увеличивалась  на  4 триллиона, то есть это была

 стоимость  вот  этой программы. Сегодня разница между

 кредиторской   и   дебиторской   задолженностью  -132

 триллиона   каждый   месяц  она  увеличивается  на  8

 триллионов.  И  мы  четко и ясно должны понимать, что

 будет  дальше,  если сегодня в этом зале мы не примем

 мер.  Через  месяц,  выплатив зарплату, мы вернемся к

 тому,  что  имели  сегодня.  То есть, нужны серьезные

 меры     в    бюджетном    отношении    с    угольной

 промышленностью. И это надо сделать сегодня.

      Я  не  буду  повторять  то,  что  говорили  мои,

 значит,  коллеги (Панасовский... депутат Панасовский,

 депутат  Янко,  депутат  Татаринов),  но я согласен с

 ихними  положениями  и предложениями.

      Я  хочу  сказать, что мы еще раз должны думать о

 том,  что  будет  завтра!  Отбросив.............. как

 говорится,   межконфесионные   взаимоотношения  между

 горняками,  сельским  хозяством  и  металлургами,  мы

 четко  должны понимать - существует мировая практика:

 во  всем  мире дотируется на единицу продукции только

 уголь  и  сельскохозяйственная  продукция.  Только на

 единицу  продукции!  Больше  ничего.  Остальное  -это

 могут    быть    только    программы    и   различные

 государства...

      Мы  не должны валить все в кучу. И понимать, что

 вот  эти две отрасли находятся в фундаменте экономики

 Украины!  Мы  это  тоже должны четко понимать. И если

 мы   сегодня   это  не  решим,  то  мы  должны  четко

 спрогнозировать, что будет дальше и с экономикой, и с

 углем, и со всем остальным...

      Я  вообще  предлагаю, чтоб мы дополнили вот это,

 то, что внесли... я абсолютно согласен с предложением

 Янко,  депутата  Янко  с  тем,  чтобы  дополнить нашу

 резолюцию...   вернее,   постанову   нашей   комиссии

 постановой  вот этой, которую внесли депутаты Украины

 Чупахин, Лавриненко, Каминский, Чиж, Степанов и Брит.

 И,  собственно  говоря,  отдав  (корректно  отдав) на

 рассмотрение   Президента   вопрос   о  вице-премьере

 Евтухове. Я думаю, это будет правильно.

      Это   будет  правильная  позиция.  Но  вопрос  о

 дотации мы должны решить о рекомендации правительству

 внести  и  о  сумме  примерной, а еслит будет другая,

 давайте,  пусть кто-то положит на стол здесь прогноз.

 Что  произойдет?  Я  думаю,  это надо решать сегодня.

 Благодарю.

 

      ГОЛОВА.  Дякую  вам за точність, особливо. Слово

 має депутат Юхновський від фракції "Державність" і на

 тому завершується обговорення.

      Я  прошу, ми проголосували,... для.. я... список

 у    мене,    що    поданий    Секретаріатом...    ми

 проголусували.... Дякую. І майте на увазі, в нас ще 8

 фракцій   не   брали   участь   в   обговоренні,   не

 можна......... прецедент, що....

      Свої  пропозиції висловити до проекту постанови,

 дякую. Ігор Рафаїлович, говоріть. За Вами.......

 

      ЮХНОВСЬКИЙ.

 

      Шановний   Олександр   Олександровичу,   шановні

 депутати!  За  некороткий  час  змінився  3-й Міністр

 вугільної  промисловості.  І,  як  він  розказував на

 зібранні  керівників  фракцій, то видно, що ця людина

 починає  розбиратися з тими проблемами, які існують в

 Доекцьку,  і  Верховна  Рада повинна допомогти новому

 міністрові.

      Ми  не  повинні допустити до того, що кожний раз

 відбувається  міністерська чехарда, думаючи, що новий

 керівник,  який  прийде  на  зміну  поперпедньому, за

 короткий строк зробить то, що не вдавалося зробити на

 протязі  десятиліть.

      Ви  знаєте,  що  ще  за радянських часів не було

 програми  розвитку  Донецькгго  басейну  через те, що

 були видкриті поклади вугілля, які відкритим способом

 добувалисяі,  які  були  дуже  дешеві.  Тому проблема

 Донбасу   існувала  завжди,  тому  в  Донбасі  почали

 будуватися  нові  виробництва  для  того, щоб зайняти

 людей. І от цю  трнудністьми повинні чітко розуміти.

      Зокрема,   якщо   виманається  кредит  в  10,  5

 трильйонів  карбованців  для  того,  щоб поставити до

 ладу  високозавантажені,  підготовлені  до  видубутку

 забої,  безумовон,  ми  повинні  це  зробити.  Але  я

 вважаю,  для  того,  щоб розв'язати проблему вугілля,

 треба робити промислово-фінансові  групи в Донбасі.

      Нами  підраховано, що серед всіх електростанцій,

 які   працюють  в  Україні,  найбільш  рентабільні  є

 теплові  електростанції.  Собівартість  1000  кіловат

 годин  -18 доларів, в той час, як у світі, в теплових

 електростанціях  собівартість  1000 кіловат-годин -30

 доларів.

      Це  означає,  що  12  доларів  -це той проміжок,

 частина  якого  має  бути  передана  шахтам.  Тому  я

 глибоко    переконаний,    що    утворення   розумних

 промислово-фінансовихх    груп   електростанція-шахта

 допоможе  витягнути  значну  кількість  наших шахт із

 прірви.

      Тепер відносно самих шахт. Безумовно, є вугілля,

 є   забої,  але  є  і  значна  кількість  людей,  яка

 знаходиться   на   поверхні.   Кількість  людей,  які

 обслуговють шахту повинна бути дуже тісно пов'язана з

 тим,  скільки  вугілля  ця  шахта  може  видати.

      Ми  до цього часу не знаємо чіткої політики, яка

 повинна  бути  в державі відносно Донецького басейну,

 відносно   шахт  Донбасу,  відносно  шахт  Львівсько-

 Волинського   басейну.  Я  вважаю,  що  повинна  бути

 створена   спеціальна   парламентська   комісія,  яка

 слідкує  за  питаннями  вугільної промисловості. Адже

 вугілля насправді єидине і основне дежерло енергетики

 в  Україні.

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      Хай  ця комісія. І ця комісія повинна періодично

 давати  нас  звіт  про  те,  як йде витрата бюджетних

 коштів  на  вугільну промисловість.

      Відносно  соціальної  сфери. Ми весь час говорим

 про  передачу  соціальної  сфери,  що  вона вісить на

 шахтах.  Але  ми  до  цих  пір  толком  не знаємо, що

 означає соціальна сфера: чи ці люди платять за тепло,

 за  електрику,  за газ, за каналізацію, за окмунальні

 послуги  самі,  чи  за них платить шахта і скільки це

 виникає.

      І  в  зв'язку  з цим виникає проблема заробітних

 плат  в державі.

      Шановні  друзі!  ми  повинні в кінці кінці чітко

 знати,  скільки  товарів  є в нашій державі, товарів,

 які  потребують  для інших галузей виробництва, і які

 потребує   населення.  І  під  ту  кількість  товарів

 повинні  бути  видані  гроші.  Тобто,  грошова маса в

 державі  повинна  відповідати масі товарів. Той факт,

 що  населення  не  має ніякої спроможності купляти, в

 зв'язку  з  тим  не  має  ніяких  обігових  коштів. У

 підприємств  виникає,  що рішноваги між пропозицією і

 попитом  в середині  держави  не  існує.

      І ця задача ложиться, безумовно, на Міністерство

 економіки.

      І  на кінець останнє. Крім фактору об'єктивного,

 езумовно,   існує  ще  і  ідеологічний  фактор.  Мені

 здається,  що  у  вугільній  промисловості  має місце

 обвальне падіння виробничої дисціпліни. І навіть наше

 обговорення   на  Верховній  Раді  сприяє  подальшому

 падінню цієї виробничої дисціпліни.

      Тому   я   пропоную   шаг  в  питанні  вугільної

 промисловості.  Зараз Верховна Рада має бути повністю

 солідарна   з  Урядом  для  того,  щоб  разом  з  ним

 витягнути вугільну промисловість із прірви.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Дякую  і  вам.  Завершенно  обговорення

 цього   питання.   Ми   повинні  прийняти  постанову.

 Прівертаю  вашу  увагу до того, що у вас на руках три

 проекту   постанови.  Але  більшість  із  виступаючих

 говорила   про   те,  що  потрібно  взяти  за  основу

 постанову,  прийняту, запропоновану Комісією з питань

 базових  галузей і потім її доповнити іншими пунктами

 і як саме, визначаться депутати.

      Хочу при тому нагадати теж, що у новій постанові

 ми не повнні приймати тих пунктів, які передбаченні у

 постанові  від  5 жовтня. Тому що, ну, пам'ятаєте уже

 пройшло  14  років  як  один  досить відомий всім вам

 знайомий   чоловік   сказав,  що  не  можна  приймати

 постанову  з того питання, яке вже раз приймалося. Ви

 пам'ятаєте,  Юрій  Володимирович  Андропов так колись

 говорив.  І,  до  речі,  він  в  цьому відношенні був

 правий.

      Я  думаю,  що  ми  повинні  зараз  наполягати  в

 основному  на  тому,  щоб  Уряд виконав рішення від 5

 жовтня, а там ці всі норми передбачені.

      Олександр   Михайлович  Кожушко  з  місця,  будь

 ласка,  від комісії після обговорення.

 

      КОЖУШКО О.М.

 

      Уважаемые   коллеги,   я   хочу   обратить  ваше

 внимание,    что   комиссия,   когда   готовила   эти

 постановления,  она  исходила из законодательных прав

 нашего  органа.  И ни в коей мере она не претендовала

 вмешиваться в исполненительную власть.

      То,  что здесь выступали товарищи по колличеству

 денег  выделить в бюджете и тому подобное, то это все

 решается  в законе о национально-регитицкой программе

 Украины.  Там четко выделенно сколько выделять денег.

 Мы  его  приняли в первом чтении. Вот если мы приймем

 его  во втором чтении, с тем согласны уже все: и наши

 ученые,   и  оппоненты,  которые  торпедировали,  как

 говорится,   этот   закон,   опять   же  из  клановых

 интересов.  Тогда  мы вправе с Правительства спросить

 именно за выполнение того закона.

      Поэтом  мы  предлагаем:  первый пункт постановы,

 где   увказывается,   что   работу  Правительства  по

 выполнению   постановы,  считать  незадовильною.  По-

 моему, все с этим вопросом согласились.

      Второй   вопрос.  Так  проголосовала,  товарищи,

 комиссия там: выразить недовиру. Но это не говорит  о

 том, что снимается, это рекомендуется Президенту.

      Мы сейчас советовались с комиссией. Я подходил и

 вносим   предложение,   что   предложить  Президенту:

 привлечь  должностных  лиц,  виновных  в невыполнении

 постановления Верховного Совета от 5 октября. Об этом

 позавчера,  Премьер-министр выступая, он предложил те

 же  самые  варианты: что зарплату необходимо выдать и

 найти средства о том, что необходимо регрессы выдать,

 найти    средства   (а   мы   предлагали   в   пункте

 там..........  в  дальнейшем   узаконить их), то есть

 этот  пункт... Виновные лица есть, пусть они отвечают

 за выполнение постановления.

      Третий  пункт.  Мы предлагаем, товарищи: не надо

 постанову  на  постанову  другуую  давать.  Если было

 бы  выполнено  постановление,  никакого  бы  страйка,

 никакого падения не было.

      В подтверждения этого я вам хочу сказать: в 1994

 году    (где-то    осенью)   сложилось   чрезвычайное

 положение,   и  мы  выдали  кредиты  тогда  шахтерам:

 январь, февраль и март. Добыча пошла за 110 миллионов

 тонн,   а   дальше   поддержки  никакой  не  было,  и

 результат, как видите, плачевный.

      И  четвертым  пунктом.  Учитывая то, что учетеля

 вот  стоят  возле Верховной Рады, шахтеры стоят возле

 Кабинета  Министров,  то  есть  положение в экономике

 критическое.

      Как  его решить необходимо? Я, например, считаю,

 что  предложить  Президенту  ни когда-то, а в феврале

 мецясе,  не  позже,  выступить  на сессиии Верховного

 Севета с годовым отчетом о положении дел в экономике,

 а  мы  с  вами,  законодатели, вот здесь должны после

 этого принять этот курс направления или не принять. А

 то мы так делаем: сюда и туда кричим, а больше ничего

 не делаем.

      Вот  с четырех пунктов постановление. Оно, я вам

 должен  сказать,  не  будет вовлекать законодательную

 власть  в те процессы, к которым мы не имеем никакого

 отношения.   Мы   отдали  всю  власть  исполнительной

 власти,   они  взяли  власть  -пусть  и  руководят  и

 отвечают.

 

      ГОЛОВА. Зрозуміло.

      Одну  хвилинку.  Я дам слово. З процедури... тут

 процедура  чітко визначена Регламентом. Відповідно до

 цієї процедури я дам слово для внесення пропозицій як

 доповнень  до   проекту постанови.

      Але  зараз  я  запропонував  би такий варіант...

 такий варіант: за основу взяти проект, запропонований

 комісією  без  другого пункту. Я так зрозумів?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Без  другого пункту. А ви сформулюйте як його, а

 потім  ще окремо проголосуємо.  Зрозуміло.

      Проект,  внесений  комісією  без  другого пункту

 береться   за   основу.  Зараз  вона  сформулює  свої

 пропозиції,  а потім я дам слово тим, хто хоче внести

 ще   доповнення.

      Я   ставлю   на   голосування  проект,  внесений

 комісією, без пункту 2 за основу.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято. За основу прийнятий проект.

      Ви можете зараз прочитать другий пункт? Читайте,

 будь ласка.  І  четвертий  прочитайте.

      Будь ласка, слухайте.

      Можна,  я  сформуюю  його сам?

 

      КОЖУШКО. А, пожалуйста.

 

      ГОЛОВА.   Пункт   такий:   рекомендувати...  або

 запропонувати  Президенту  вжити заходів до посадових

 осіб,   відповідальних   за   невиконання   постанови

 Верховної  Ради.

      Можна  так  ставити  на  голосування?  Ставлю на

 голосування.

      Це другий пункт цієї постанови.

 

      "за" -

 

      Дякую.

      Четвертий пункт - ваш.

      У   третьому   пункті  вказати  дати.  "Кабінету

 Міністрів вжити необхідних заходів щодо...

 

      КОЖУШКО.  Согласовать  ее  с Кабинетом Министров

 сейчас".

 

      ГОЛОВА.  "...  про  роботу  Уряду  та  виконання

 Постанови Верховної Ради та доповісти проце Верховній

 Раді до..."

      Василь  Іванович,  коли  це  ви б могли зробити?

 Василь  Іванович, дату виконання третього пункту цієї

 постанови. Відьміть мікрофон.

 

      ЄВТУХОВ.   Шановні   депутати,   дата  виконання

 третього  пункту,  вона  залежить  від  дати розгляду

 Бюджету.  Це  ж  фінансова  підтримка  галузі,  це  ж

 взаємозв'язані  речі.  То  я  не  можу  однозначно...

 Скажіть  мені,  коли  буде прийнятий Бюджет... через,

 там дві неділі...

 

      ГОЛОВА.  Василь  Іванович,  я  вас  прошу:  ми ж

 другий   пункт   зняли  не  випадково.  А  ви  знову,

 значить...

      Оскільки   ми   там   прийняли   Постанову  "Про

 погашення заборгованості по виплатах заробітної плати

 до   15   лютого"   (ви   пам'ятаєте),  тому  давайте

 поставимо,  щоб  Уряд  проінформував  про  це  до  20

 лютого.

      Можна?  І, мається на увазі, не з розглядом тут,

 у  сесійному  залі,  а  щоб  дав  на  руки  депутатам

 інформацію про це. Підходить це?

      До 25 лютого. Можна так записать?

      Ставлю на голосування.

 

      "за"-

 

      Рішення прийнято.

      Я  хочу,  щоб  ви  не  сумнівалися в тому, що це

 правильно.

      Мова йде, найперше, про видачу заробітної плати.

 Не  треба  чекать  Бюджету,  треба  віддать зароблені

 людям гроші. Причому тут Бюджет?

      Одну  хвилиночку,  доповнення Єськов, потім, а є

 зараз, зараз.

 

      ЄСЬКОВ В. А. (241 Антацитовский округ)

 

      Уважаемые   народные   депутаты,   я   не  стану

 настаивать на своем выступлении, но обращаюсь к вам с

 убедительной просьбой, нас сейчас слушают все шахтеры

 Украины,  у  нас  на  подходе нашего сессионного зала

 находится председатель Центрального комитета профоюза

 угольщиков,  той  организации,  которая на себя взяла

 руководство  забастовкой шахтеров, и его слова сейчас

 бы  и  к бастующим, и к Правительству, и к Верховному

 Совету не были бы лишними, поэтому, я прошу вас, дать

 ему несколько минут для выступления.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  вас, шановний депутат Єськов,

 ну,  по-перше,  такі  питання  не в процесі прийняття

 постанови вирішується, а завсачно, - це перше.

      А,  по-друге,  я  з  великою повагою ставлюся до

 голови  профспілки  Держака, він бачить, він це знає,

 але  в  даному  випадку,  ми  самі для себе створюємо

 прецедент,  коли  Верховна Рада весь час буде слухати

 запрошених  сюди для чи пікетування, чи представників

 страйкуючих  колективів,  те,  чим займалася Верховна

 Рада  минулого  скликання  не одін раз. Цього неможна

 робити,  тому  всі  ті,  хто  виступали тут, я маю на

 увазі  шахтарів,  вони ж представляють теж шахтарські

 колективи,  депутати  із  Луганської  області, і Янко

 тільки  що  виступав, і інші. Якщо сесія визначить це

 голосуванням, я не буду заперечувати -то ваша... ваше

 право,  але  це  не  предмет  дискусії.  Я  ставлю на

 голосування пропозицію Яськова відносно надання слова

 на  трибуні  Держаку,  голові  профспілки працівників

 вугільної промисловості.

       (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      "За" -

 

      Це   не   процедура....   Процедура  -якщо  вона

 стосується депутатів, тому я просив би... ну, він...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ...він... я думаю, що ми могли б...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Почекайте хвилиночку! Я просив би...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  прошу вас послухати, що я скажу, а то з місця

 кричать,  не  дають  слова  сказати!.. Мабуть, більше

 було    б    ефекту,    якби    ми    звернулися   до

 Держтелерадіокомітету, щоб голова профспілки виступив

 на   лебаченні   сьогодні.   Тоді...   тому  я  прошу

 проголосувати  доручення  таке держтелерадіокомітету,

 щоб  дали  йому слово, і він виступив на телебаченні.

 Ставлю  на  голосування  цю  пропохзицію. Будь ласка.

 Підтримайте, будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      "За" -

 

      Прийнято  рішення.  Дякую.  Ще  які  пропозиції?

 Володимир Михайлович Яценко.

 

      ЯЦЕНКО В.М.

 

       Дякую.    Шановний   Олександр   Олександрович,

 шановні коллеги. Я абсолютно підтримую 3-й пункт, але

 щоби  так  не  трапилося,  що  ми  сьогодні займались

 перекладанням   коштів   з   однієї  кишені  в  іншу.

 Сьогодні,    доречі,    за    грудень    місяць    із

 Чорнобильського фонду із'ято більше 8 трильйонів крб.

 за  січень  місяць  виплати  склали  трохи  більше 50

 відсотків  ві  д  того,  що надійшло в Чорнобильський

 фонд.   За  рахунок  інших  фондів  вирішуються  інші

 проблеми.  І  цілий  ряд регіонів не одержали пільг і

 компенсацій  чорнобильці.  Починаючи з вересня місяця

 минулого року.  Ситуація така сама  нагнітається .

      Я  думаю, щоб цього не повторювалось, ми повинні

 доповнити  пункт:  "при  виплаті  боргів не допускати

 відволікання в Пенсійному і Чорнобильському фондів".

 

      ГОЛОВА.   Ставлю   на   голосування   пропозицію

 депутата   Яценка,   але   її   треба   сфолрмулювати

 редакційно  точніше.  Це вже право юридичног відділу,

 дякую. Ставлю  на голосування.

 

      "За" -

 

       Рішення не прийнято.

      Володимире  Михайловичу,  в уряді люди розуміють,

 як  це  все  робити  і,  я  думаю,  що  не  треба  їм

 нав'язувати  нашу позицію в цьому  відношенні.

      Одну   хвилинку,   у  вас  на  руках  є  пункти,

 запрпоновані  і  обгрунтованітут в виступах, зокрема,

 звучав  це,  як  4-й  пункт, у Олександра Михайловича

 Кожушка,  будь  ласка,  будь ласка, в Кожушка і група

 депутатів  на чолі з Чупахіним вносила цю пропозицію:

 звернутися   до   Президента  України  з  пропозицією

 виступити щорічно..... економічною доповіддю в лютому

 місяці  в  контексті  розгляду питання про соціально-

 економічну  ситуацію в Україні. Я підкреслюю саме це,

 щоб  мова  йшла  не про тільки доповідь Президента, а

 розгляд  цього питання широко.

      Ставлю  на  голосування  цей  пункт,  як окремий

 пункт  постанови.  Будь  ласка. Про це говорили майже

 всі виступаючі.

 

      "За" -

 

       Рішення прийнято.

      Одну  хвилиночку, почекайте. З мотивів не треба.

 поки що пропозиція... Марченко, будь ласка.

      (Шум в залі)

      Зараз...

 

      МАРЧЕНКО.

 

      Олександр     Олександровичу,    готуючи    свої

 пропозиції і свою постанову, наши підходи із Наталією

 Вітренко  дещо  не  співпадали  з  підходами комісії.

 Чому?  Коли  голова  комісії сказав, що ми не повинні

 втручатися в дію уряду, то ми вважаємо, що це -хибний

 підхід.  Тому що Конституція, 97 стаття до виключного

 права  Верховної  Ради пункт  6  дає  нам таке право.

 Зазначення  засад державного регулювання економічного

 і    соціального    розвитку   України,  затвердження

 найважливіших  загальнодержавних програм економічного

 і  соціального  розвитку.  Тому  не  втручатись в дію

 уряду ми просто не можемо, виходячі  з наших функцій.

      Тому   я   хотів  би,  щоб  були  поставлені  на

 голосування   пропозиції   наші,  які  підтримувались

 депутатами  при обговоренні проекту постанов. А саме,

 ми  пропонуємо поставити на голосування другий пункт,

 щоб затвердити ставку мінімальну заробітну плату. Це,

 до  речі,  вимоги  не тільки шахтарів, а й інших. Він

 якраз  з першого лютого ввести в дію Закон про оплату

 праці,  це і вимоги шахтарів і  інших галузей.

      Тому    другий    пкнкт   прошу   поставити   на

 голосування.   Далі.  Ще  принципове  питання.  Ми...

 відрізняється   від   того,  що  запропонувала  група

 Чупахіна   і   інших.   Ми  пропонуємо  запропонувати

 Президенту   в  місячний  термін  подати  на  розгляд

 Верховної   Ради  прошраму  надзвичайних  заходів  по

 некдопущенню нгаціональної катастрофи. Чому. Тому що,

 якщо  Президент  виступить  з доповіддю, вона не буде

 мати   конкретних   вирішень  питань  і  у  вугільній

 промисловості і в інших, які теж на грані кризи. Тому

 саме   таке   конкретне,  така  конкретна  пропозиція

 зобов'яже і адміністрацію Президента, і уряд подати нам

 на розгляд у відповідності вимог і до наших прав саме

 конкретну програму дій.  І останнє.

      Олексндре Олександровичу...

 

       ГОЛОВА.    Я прошу  , одну хвилиночку.

      Ви,  По-перше, повинні за хвилину все сказати. Я

 тому  на  голосування поставлю зараз ваші пропозиції,

 зокрема   те,  що  стосується  програми  надзвичайних

 заходів  додати  до  того  пункту,  що  ми  тільки що

 проголосували,  пункт  такий:  "Та  в місячний термін

 подати  на  розгляд  Верховної  Ради України програму

 надзвичайних  заходів  для  недопущення  національної

 катастрофи".

      Ставлю на  голосування  цю  пропозицію.

 

      "За" -

 

      Почекайте,  сядьте, будь ласка. Ну, не кричіть з

 місця.  Я  роблю  зауваження  депутату за те, що  він

 кричить  голосніше, ніж передбачено регламентом. Будь

 ласка, увага.  Секундочку. Секунду, спокійно.

      Я ставлю ще раз на голосування цей пункт.

 

      "За" -

 

      Доповнення  прийнято. Тепер я прошу вашої уваги.

 Пункт,  про  якій  говорив  Марченко, другий пункт. Я

 хотів  би,  щоб ініціатори погодилися з тим. Вчора на

 Президії  розглядали  ми  це  питання.  І  спеціально

 включене  на  наступний тиждень питання про закон про

 оплату   праці.   Його   треба  всебічно  розглянути.

 Оскільки в постанові за регламентом передбачено, якщо

 вона  втручається  в  бюджет  і бюджетну сферу, то ми

 повнинні давати обгрунтування і розрахунки.

      Ні  в кого не викликає сумніву, що треба вводить

 цей  пункт,  тобто вводити в повному обсязі закон про

 оплату праці. Але оскільки він зв'язанний з бюджетом,

 то    перед    його   розглядом   ми   повинні   дати

 обгрунтування  тут.  Я  посив би вас не наполягати на

 цьому,  враховуючи також і те.

      Марченко, будь ласка,  ще раз. Я дам вам слово.

 

      МАРЧЕНКО В.Р.

 

      Уважаемый     Александр    Александрович,    это

 предложение,  которое  в  любом  случае  и во времени

 будет   решено   Верховным  Советом,  это  требование

 международных документов, которые ратифицировало наше

 государство.  Это  принципиальный  момент имеет перед

 определением  бюджета.  Если оно будет проголосовано,

 здесь   конкретная   цифра,   которая  имеет  уровень

 минимальной  межи  забезпечености.  Именно, исходя из

 него  будет  строиться  и  расходная  часть бюджета и

 пенсионная, и заработная плата и так далее.

      Поэтому  я все-таки просил бы...

 

      ГОЛОВА. Ви наполягаете на голосуванні?

 

      МАРЧЕНКО В. Р. Да. Просим на голосование и прошу

 поименно...

 

      ГОЛОВА.   Я  ставлю  на  голосування  пропозицію

 Марченко, будь ласка.

 

      "За" -

      Дякую.

      Філіпчук. Хвилинку.

 

      ГОЛОС З ЗАЛУ.          Не чути.

 

      Я  не  буду ставити поіменно цей пнкт, тому що я

 не  хочу  щоб поіменно люди показали хто з них погано

 знає регламент.

      Це питання не можна ставити на голосування, тому

 що  під  нього немає розрахунку,  а ми це зобов'язані

 зробити.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Так от мова йде про те, щоб подали до...........

 Ми  це  проголосували  питання.  ТО  чому  ми  ще раз

 повинні сюди записувати?

      Філіпчук, будь ласка.

 

      ФІЛІПЧУК Г.Г.

      Шановний    Олександр   Олександрович!   Шановні

 депутати!

      Георгій Філіпчук, Чернівці.

      Все ж таки, я думаю, що в цих умовах ми знайдемо

 той  оптимальний  варіант,  який  би  дав  можливість

 сьогодні  прийняти  і адекватне рішення. І при цьомуу

 ми   звернулися   і   до  Президента,  при  цьому  ми

 проголосували  і  за  телеефір,  для  того щоб надати

 сьогодні керівникам...

 

      ГОЛОВА.   Я   прошуу   пропозиції   до   проекту

 постанови.   Це   не   в   проекті  постановити......

 доручення.

      Будь ласка.

 

      ФІЛІПЧУК  Г. Будь ласка. Ми звернулися для того,

 щоб дати телеефір, в зв'язку із тим, щоби ситууація в

 державі  стабілізувалася,  але  я  би  просив, щоб ми

 сьогодні   могли   виглядати   і   перспективніше  на

 найближчий  час крім всього того, що ми підтримуємо і

 те,  що  вносять сьогодні частина депутатів, ідемо на

 зустріч вугільній промисловості і шахтарям.

      Я  би  просив,  щоб  ми  поставили,  як  один із

 пунктів,  можливо,  в  кінці,  щоб  ми  звернулися до

 профспілки    вуугільної   прломисловості,   щоб   ми

 звернулися  до  шахтарів  з  приводу  того, щоб ми не

 допустили продовження і розкручування страйку.

      Вчора  була  зроблена заява окремими політичними

 керівниками  держави,  що  ми готові включитися таким

 чином,  щоб  страйк  цей  став загальнонаціональним і

 включити   всі  сфери,  виробничі  і  невиробничі,  в

 Україні.

      Я  вважаю,  що  це є диструктивна позиція і тому

 наполягаю,  щоби  цей  пункт ми могли відредагувати і

 дати  на  голосування як останній після того, коли ми

 задовільнимі  всі  ті  пропозиції, які ставилися щодо

 задоволення   інтересів   вугільної  промисловості  і

 шахтарів.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу депутатів використовувати час,

 відведений  для внесення пропозицій, для формулювання

 пункту,  якщо  потрібно обгрунтування, в межах однієї

 хвилини  і  голосування. А брати участь в обговоренні

 не  потрібно, Григорію Григоровичу. Я... Розумні ваші

 пропозиції.   Так   ви   сформулюйте.  Звернутися  до

 профспілки  з тим-то і  тим-то.

      Тоді  ми  будем  ставить  на  голосування. А так

 просто  - ну  це   просто не  годиться.

      Кравчук Леонід Макарович, будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Та  хіба ви тільки один підняли руку? Так от, ви

 з  претензіями,  а...  ви не тільки на мене дивіться.

 Дивіться   ще  й  на зал.

 

      КРАВЧУК Л.М.

      Олександре    Олександровичу,   в   мене   якраз

 перехватив  ініціативу  депутат  Філіпчук. Але я хочу

 сформулювати.

      Доручити  Президії  Верховної  Ради  підготувати

 звернення   до   шахтарів,   в  зв'язку  з  страйком,

 враховуючи обговорення, яке склалося в Верховній Раді

 прийнятою постановою.

 

      ГОЛОВА.   Дякую.   Ставлю   на   голосування  цю

 пропозицію.

 

      "За" -

 

      Є  пропозиція  розглянути  його не як пункт цієї

 постанови, як окреме доручення Президії.

      Ставлю  на  голосування саме як окреме доручення

 Президії. Доручення  Президії.

 

      "За" -

 

       Протокольне рішення  приймається.

      Йоффе, будь ласка.

 

      ІОФФЕ  Ю.  Я.  Я  предлагаю, и говорил об этом с

 трибуны,  внести  в  постанову  два пункта из проекта

 постановы  Чупахина,  Лавриненка,  Каминского,  Чижа,

 Степанова и Брыт. Это третий пункт и четвертый.

 

      ГОЛОВА. Третій, четвертий.

      "Кабінету  Міністрів  та  Комісії..." -а, це від

 тої.

      (Шум у залі)

      Хвилиночку.  "Кабінету  Міністрів  та  Комісії з

 питань  Бюджету  в проекті Державного бюджету України

 передбачити     необхідне     дотування     вугільної

 промисловості,   не   допускаючи  закупівлі  його  за

 кордоном,   не   допускаючи   закупівлю   вугілля  за

 кордоном".

      І   четверте.   "З   метою   задоволення   вимог

 страйкуючих  терміново  провести  взаємозалік  боргів

 всіх підприємств і галузей, на залишок боргів зробити

 адресно-кредитну    емісію,    терміново    виплатити

 борги..." і т. д.

      Я  просив би третій пункт, оскільки мова йде про

 пропозиції,  ще  можна  проголосувати.  Четвертий -це

 конкретна дія Кабінету Міністрів. Нехай займається, і

 ми йому не повинні... потім брати відповідальність за

 те, що він буде робити.

      (Шум у залі)

       Будь ласка , Євтухов.

      Спокійно,  спокійно, не піднімайте руки. Я зараз

 поставлю на запис внесення пропозицій. Хвилину.

 

      ЄВТУХОВ  В.  І.  Тут  багато пропозицій. Якщо це

 стосується,  не  допускаючи закупівлі за кордоном, то

 це  справа  уже  Уряду.  І,  дійсно,  треба ефективна

 підтримка.   Це  треба,  можна  проголосувати.  А  не

 допускаючи  того  і  далі, далі, є баланс і з балансу

 треба  виходити.  І  це  інші  механізми,  оце  слово

 викреслити.  Якщо з цією корективою, то можна...

 

      ГОЛОВА.  Як  ви  пропонуєте  проголосувати? А ми

 порадимося з депутатами.

 

      ЄВТУХОВ  В.  І.  Справа  в  тому,  що в мене тут

 багато пропозицій.

 

      ГОЛОВА. Третій пункт Чупахіна, умовно кажучи.

 

      ЄВТУХОВ В.І. Є, Чупахін... Третій.

      "Зобов'язати  Кабінет Міністрів в тижневий строк

 розробити...", - а, це другий.

 

      ГОЛОВА. Третій, на другій сторінці.

 

      ЄВТУХОВ  В. І. Крапку поставити після "вугільної

 промисловості". Поставити крапку.

 

      ГОЛОВА. Згоден Чупахін, і Іоффе теж згоден, тому

 що тут є ж закупівля не від держави залежить.

 

      ЄВТУХОВ  В.  І.  "Необхідне дотування, необхідну

 фінансову підтримку".

 

      ГОЛОВА. Зрозуміло.

      (Шум у залі)

      Почекайте хвилину, ну чому...

      (Шум у залі)

 

      ГОЛОВА.  Я  роблю зауваження депутату Болдирєву,

 ви   не   повинні   шуміти   в  процесі  голосування,

 відкрийте..........  Візьмете  слово  зараз.  Сядьте,

 будь ласка. Сядьте, ще раз прошу. Я кажу сядьте, будь

 ласка.

      Пропозиція  депутата Іоффе підтримана Чупахіним,

 є  в проекті постанови Чупахіна. Підтримана депутатом

 Євтуховим в даному випадку, комісією теж

 

      ЄВТУХОВ. Необхідну фінансову підтримку

 

      ГОЛОВА.  Щоб  Кабінету  Міністрів  та  Комісії з

 питань  бюджету  в проекті державного бюджету України

 на  96  рік передбачити необхідне дотування вугільної

 промисловості.

 

      _____________

 

      Необхідну фінансову підтримку.

 

      ГОЛОВА. Я  ставлю на голосування цю пропозицію.

      (Шум у залі)

 

      За -

 

      Є    пропозиція,   одну   хвилиночку,   прийняти

 постанову, потім оголосить перерву, так?

       Я   прошу,   не   кричить.   Слухайте,  що  вам

 пропонується.  Продовжити  роботу  сесії до прийняття

 постанови, а потім зробити перерву. Згодні з цим?

      Я чому ж ви кричали "ні"?

      (Шум у залі)

      Відвести  на  це  ще 10 хвилин. Згодні з тим.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      10  хвилин.  А  для того, щоб внести пропозиції,

 запишіться  тепер,  протягом  десяти хвилин хто внесе

 пропозиції.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Тут всі ініціатори в даному випадку! Будь ласка.

      Будь ласка, Юхимчук. Увага!

 

      ЮХИМЧУК А.П., Жмеринський виборчий округ N 50.

      Дякую, Олександре Олександровичу.

      Олександре  Олександровичу,  я  хочу послатися в

 суто редакційному такому порядку.

      Одного  разу було сказано дуже влучно вами, що у

 нас  не може бути нерозумних пропозицій, так як у нас

 єсть   розумні   і   надто   розумні!..  У  нас  було

 обговорення   вочра.   У   нас   відбулось   сьогодні

 доповнення до постанови - є 3 прекрасних варіанти. Ми

 в  цьому визначилися. Ми не можемо сьогодні із голосу

 різати  кожний  пункт постанови, тому я пропоную (під

 обговорення   були   влучні   пропозиції):   сьогодні

 редакційно  відпрацювати і дальше просто не глумитися

 над цією постановою...

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Тобто  іншими  словами:  щоб прийняти в

 цілому  постанову  з  поправками, і на тому закінчити

 обговорення.

 

      ЮХИМЧУК А.П. Безперечно...

 

      ГОЛОВА.  Кризський.

 

      КРИЗСЬКИЙ Ю.О.

      Спасибо.

      Уважаемый Александр Александрович!

      Первое   мое  предложение  -  это   я  предлагаю

 поставить  на голосование вопрос о том, чтобы то, что

 мы  сегодня  рассматриваем, была полная трансляция в

 субботу, в удобное для всех время.

      И  второе - я прошу передать слово (у меня время

 еще осталось) депутату Степанову, 257 округ.

 

      ГОЛОВА.  Ще  раз  повторюю: передається право на

 слово,  а  не  час.  За  Регламентом. Я Степанову дам

 слово зараз, а ви для себе висновки зробіть...

      Потім: якщо ми приймаємо рішення про трансляцію,

 то тоді виникає ситуація така, що ми розірвали -вчора

 розпочинали  одне,  а сьогодні -частина питання... То

 давайте   чи   сьогоднішнє,   чи   все   це   питання

 розглядати...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Все   питання?  У  суботу  повторити?  Зрозуміла

 пропозиція  депутата  Кризського?  Щоб  у  суботу,  в

 зручний  для  телеглядачів  час все питання про... це

 питання, з учорашнім і сьогодні обговоренням.... дати

 на    телебачення.    Ставлю    на   голосування   цю

 пропозицію...  Знову  ж таки, як окреме доручення, як

 окрема постанова...

 

      "За" -

 

      Рішення не прийнято.

      Ідем  дальше.  Пронюк.  Нема його... Чеботирьов.

 Степанов, я прошу вибачення.

 

      СТЕПАНОВ.

 

      Уважаемый   Алесандр   Александрович,   я   хочу

 вернуться к проету Чупахина и предложить поставить на

 голосование  пункт 2 "Забов'язати Кабінет Міністрів в

 тижневий  строк  розобити  дійовий  графік  погашення

 заборгованості".  Потому  что  нам часто говорят, что

 будут   графики,   а  графика  такого  нет.  Давайте,

 проголосуем.    Это    не   противоречит   и   нашему

 постановлению.

      И  втторое.  Все-таки вернуться к голосованию по

 пункту  3,  исключив слова " не допускают і закупівлю

 за кордоном". Нужно проголосовать за то, что угольная

 промышленность    должна   датироваться.   Это,   как

 прдложение  должно  пойти.  Вот 2 предложения. Второй

 пункт  и  третий проекта, предложенного Чупаххиным, я

 предлагаю   поставить   на  голосование  и  внести  в

 постановление....

 

      ГОЛОВА.  Я  ставлю  на голосування 2-ий пункт із

 проекта Чупахіна, який обгрунтував зараз Степанов. Ві

 звучить  так" забов'язати Кабінет Міністрів України в

 тижневий термін розробити дійовий графік, ну, дійовий

 пропустимо  -це  загальне  слово,  графік   погашення

 заборгованості   по   заробітній   платі  працівників

 Паливо-енергетичного комплексу, підкреслюю, це те, що

 Дудченко  добивався,  та  зазначення  в  ньому джерел

 надходження коштів для цих цілей".

      (Шум в залі)

      Ставлю на голосування.... Хвилину почекайте

 

      "За" -

 

      ГОЛОВА.  Я звертаюсь до депутатів: 20-25-го Уряд

 повинен  прозвітувать про свою роботу. Якщо він цього

 не  зробить,  то йому ні з чим звітувать буде, це по-

 перше.

      По-друге,   я   прошу   Михайла  Володимировича:

 давайте   ми  не  будемо  голосувати  доповнення,  ми

 втручаємось  не  в  свої  справи.  У  нас є сьогодні,

 погляньте,  ми  широко  записали, у нас є обов'язкові

 поставки   з-за  кордону  вугілля  певних  сортів  на

 кооперацію  з  Росією тощо. У нас є і по кооперації з

 Ровією  і  на рівні спільних підприємств, і з Польщею

 теж,   до  речі,  які  ми  в  ці  процеси  не  будемо

 втручатись, там держава ніякого відношення до того не

 має. Але записавши так, ми припиняємо і такі зв'язки.

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      Я  прошу,  да  в  кінці  кінців, можна потерпіть

 трохи?  Ще  раз,  я  прошу  не  наполягати  на  тому.

 Механізм дотування може врахувати і цю обставину.

      Болдирєв, будь ласка.

      З   цього   приводу,   а   не  тому  що  він  не

 записувався.

 

      БОЛДИРЄВ.

      Уважаемый  Председатель, уважаемые  депутаты!

      В  этом  пункте  содержиться  несколько  слов  о

 недопущении закупок  угля   за  рубежом.

      Так  вот,  дело  в  том,  что это может касаться

 энергетических  углей, но коксовых углей это не может

 касаться,  потому  что  если мы будем добывать больше

 коксового  угля  на  Украине, нам нужно будет ввозить

 больше   углей   из-за   границы.  Дело  в  том,  что

 украинские  коксовые  угли  высокосерные,  и их нужно

 разбавлять   низкосерными   углями   по   импорту.  В

 противном  случае  эта  сера будет высокой в шихте, в

 коксе,  и наконец в металле. Это вопрос в технологии,

 а  е  вопрос политики, не вопрос защиты своего рынка.

 Без    импортных   коксовых   углей   наша   коксовая

 промышленность не в  состоянии  функционировать.

 

       ГОЛОВА.   Дякую.

      Ми  ще раз переконались в тому, що Юрій Болдирєв

 знає вугільну промисловість. Спасибі. І він підтримує

 правильность проголосованого.

      Чеботарьов, будь ласка.

 

      ЧЕБОТАРЬОВ.

      В   доповнення   тільки   що  сказаного  я  хочу

 запропонувати   підтримати   3   пункт   Постанови  з

 обов'язковим      словом     "Дотування     вугільної

 промисловості",  а  не  "фінансова  підтримка", як це

 Василь Іванович   пропонував  тільки  що.

      Тому  що  це  принципово і це стратегічне слово,

 від  якого весь  час  Уряд  наш  відходить.

      Якщо  ми зараз це запишемо, буде вже ясно, що це

 це повинно бути. Перше.

 

      ГОЛОВА.  Ми це вже проголосували саме так, як ви

 говорите.

 

      ЧЕБОТАРЬОВ. Цього ще ми не проголосували.

      І  друге.  (...........)  закупівлю  за кордоном

 треба  виказати  не  лише з тих аргументів, що сказав

 Болдарєв, а ще й тому, що наша вугильна промисловість

 у  сьогоднішньому стані не зможе дати стільки вугілля

 скільки  потрібно Україні.

      Спасибі.

 

      ГОЛОВА.  Ще раз повторюю. Ми проголсували фразу:

 "Кабінету  Міністрів  та  Комісії  з питань бюджету в

 проекті  державного  бюджету  на 1996 рік передбачити

 необхідне    датування    вугільної    промисловості.

 Проголосували.

      Ставлю ще раз на голосування.

 

      "За" -

 

      Дем'ян.

 

      ДЕМ'ЯН   Г.   Д.  Григорій  Дем'ян,  Торковський

 виборчий   округ   номер   281,  Конгрес  українських

 націоналістів.

      Шановні  депутати,  я  би  запропонував  до цієї

 статті,  до  цієї  постанови  останнім пунктом додати

 таке.   Попросити  Міністерство  економіки  та  інших

 відповідних   інституцій   нашого   Уряду  повідомити

 наскільни    знизився   рівень   життя   українського

 населення в результаті оцих страйків.

 

      ГОЛОВА.   Ставлю   на   голосування   пропозицію

 Дем'яна.

 

      "За" -

 

      (...........).    Будь    ласка,   ми   здається

 використали   час  відведенний.  Дудченко.  Дудченко.

 Дудченко.   Дудченко  кажу,  чого  ви...  ви  сядьте,

 натисніть на кнопку. Та он ваш голос.

 

      ДУДЧЕНКО

      Дудченко,  408 Славутский избирательный округ.

      Есть   редакционная  правка  к  пункту  третьему

 предложения Чупахина, он уже проголосован.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Там,   где   написано   " передбачити  необхідне

 датування  вугільної  промисловості"  добавить  слова

 "датування     державних     підприємств    вугільної

 промисловості".  Дотации  в  приватный  сектор нельзя

 давать.

 

      ГОЛОВА. Ясно, Зрозуміло, так?

      "Кабінету  Міністрів та Комісії з питань бюджету

 в  проекті Державного бюджету на 1996 рік передбачити

 необхідне  дотування  державних підприємств вугільної

 промисловості". Крапка, так? Ставлю...

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Так   я   ж   сказав   "державних".   Ставлю  на

 голосування.  Хто  за те, щоб поіменно голосувать цей

 пункт?

 

      "За"-

      Будь  ласка,  ще  раз:  хто за те, щоб поіменно?

 Перегрілася система, будь ласка. Спокійно.

 

      "За" -

      Ставиться    на   голосування   поіменно   пункт

 прочитаний Дедченко і мної повторений. Дякую.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

 

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      Ставиться  в  цілому постанова на голосування, в

 цілому поіменно.

      Не працює система. Ще раз.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Яка  не проголосована  пропозиція?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну хвилиночку. Ми все проголосували.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Та  я  прекрасно  знаю,  що  на  тонну продукції

 дотування проводиться. Не я ж писав ці пропозиції.

      Записано   правильно.   "Передбачити   необхідне

 дотування...".   А   там   буде  записано  "на  тонну

 дотується...".  Ну  і так дальше. Ну про що ви... всі

 знаєте.  Ще раз  ставлю...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  роблю зауваження депутату Дудченко і ще групі

 депутатів,  які ведуть себе не стримано. Сядьте, будь

 ласка.  Сядьте.

      Ще  раз  ставлю  пункт  3 в редакції Дудченка на

 поіменне  голосування. Будь ласка.

 

      "За" -

 

      Рішення не прийнято.

      Роблю  зауваження  депутату  Терьохіну.  Під час

 голосування  ніхто, і  головуючий, і депутати не мають

 права  викрикувати, агітувати "за" чи "проти".

      Це передбачено Регламентом.

      Який пункт  не врахований? Вітренко.

 

      ВІТРЕНКО Н.М. Дякую, Олександре Олександровичу.

      Не  врахований  перший  пункт.  Я  пропоную його

 поставити  на  голосування,  тому  що  під  час нашої

 бесіди  з  Президентом  я переконалася 2 дні тому, що

 він    не   знає   механізма   -як   подолати   кризу

 взаєморозрахунків.

      Коли  ми  готували  нашу  пропозицію,  в  нашому

 пункті отут після "заморозити тарифи" пропущено слово

 "на  житло".  А  потім,  коли  Чупахін  і група з ним

 робили  плагіат  і взяли наш перший і третій пункт до

 свого,  вони  теж  повторили пропущене це слово. І от

 якщо  це  слово  пропущене, то думають, що заморозити

 які  тарифи:  тарифи на житло і комунальні послуги. І

 тоді,   весь   цей   перший   пункт,  він  економічне

 навантаження  має:  яким  чином сьогодні задовольнити

 вимоги страйкуючих. Інакшого механізму нема.

      Я прошу поставити на голосування.

 

      ГОЛОВА.   Будь   ласка,   ми  з  самого  початку

 проголосували принцип: не втручаться в дію виконавчої

 влади,   прийняти   ту   постанову,   яка  стосується

 Верховної Ради. А з'ясовуйте стосунки з депутатами не

 через  мікрофон  і через всю Україну, а до того. Будь

 ласка.

      До  речі,  пропозиції  Чупахіна із цього приводу

 поступили сюди на стіл раніше від ваших пропозицій.

      (Шум у залі)

      Вчора, вчора, раніше від ваших пропозицій.

      Ставлю  на  голосування постанову в цілому. Будь

 ласка, в цілому.

 

      "за"

 

      Рішення прийнято. Дякую.

      Зараз  12.  30, о 13-ій годині закрите засідання

 Верховної  Ради, але (одну хвилинку, одну хвилинку) у

 нас буде півгодини на перерву. Тому є пропозиція ще 5

 хвилин   зараз   закінчити   одне  питання,  а  потім

 півгодини перерва, а потім закрите засідання.

      Сідайте  всі  на  місце.  Будь  ласка, в нас є 5

 хвилин.

      Мова іде ось про що. Ми не повинні бути осторонь

 тих питань, до яких звертаються до нас, щоб нас потім

 не  звинуватили,  не звинуватили в тому, що ми ніяким

 чином не відреагували на пропозиції прокуратури.

      Я  не  хотів  би  формувати  вашу  думку з цього

 приводу,  але є звернення Генеральної прокуратури про

 згоду     про     притягнення     до     кримінальної

 відповідальності  народного депутата Сичова, депутата

 минулого скликання.

      Є   у   вас   пояснення   групи  депутатів,  які

 з'ясовували    обставини    цього    притягнення   до

 відповідальності. І я хочу звернуть вашу увагу на те,

 що  цей чоловік сидить уже півтора року в тюрмі, а до

 нас  тепер  звертаються -дайте згоду на притягання до

 відповідальності.

      Тому,  я  вважаю, що це в нас оце таке ставлення

 до  закону  тих,  хто  підписував  і хто  підписував,

 давав  санкцію на арешт людини. Якщо вони таким чином

 діяли,  то  нехай  працює  далі,  а тоді вже пояснять

 наскільки  це правочинно і все інше. І я зобов'язаний

 поставити   цю   постанову   на   голосування,  я  ви

 визначайтесь, я к вважаєте потрібним.

      Прокт,   який  вносить  Генеральна  прокуратура,

 ставлю на голосування, будь ласка.

 

      "За" -

 

      Поки   що   підтримку   не   одержали,  депутати

 намагають,   щоб   прокурор,  заступник  Генерального

 прокурора   зробив  інформацію  з  цього  приводу.  Є

 заступник,  будь ласка.

      Він   на   час   дня  запрошений.  Значить  тоді

 домовимось  так  будь  ласка,  ми  проведемо у режимі

 відкритому,  з'ясовуючи  це питання, а потім відкрите

 засідання.

      Перерва.