Стенограма пленарного засідання

18 січня 1996

 

                    ЗАСІДАННЯ  П'ЯТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  18  с і ч н я  1996  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Добрий  ранок,  шановні депутати, члени

 уряду,  журналісти, радіослухачі!

      Прошу  депутатів  підготуватися  до  реєстрації.

 Вставте   правильно   картки.  Проводиться  поіменна

 реєстрація.  Зареєструвалося поки що 325 депутатів. Я

 бачу, що більше є...

      Сьогодні  я  повторю  ще  раз  тезу, котру вчора

 процитував  із Регламенту Носов відносно депутатських

 запитів.  Оскільки  вони  поступили,  я  останній раз

 сьогодні  зачитаю  їх  в тій послідовності як вони є,

 але  на  наступний  раз  прошу розрізняти звернення і

 запити.  Тому, будь ласка, не задавайте зайвої роботи

 собі і Головуючому напевно.... принаймі...

      Запити   від   Горбатюка  Миколи  Дмитровича  до

 Прем'єр-міністра    стосовно   використання   частини

 коштів,  одержаних  від здійснення митних операцій за

 місцем   розміщення  митних  пунктів,  до  Президента

 стосовно   виконання  законодавства  щодо  пенсійного

 забезпечення ветеранів війни та в дію полеглих,

      Карнауха   Миколи  Васильовича  до  Генерального

 прокурора  України  щодо  розслідування  кримінальної

 справи   стосовно   голови  Лубенської  міської  Ради

 Полтавської області,

      Кияка   Тараса   Романовича  та  Попеску  Івана

 Васильовича  до  міністра  фінансів  України стосовно

 порушень  законодавства "Про оплату праці", невиплати

 зарплати працівникам Чернівецького університету;

      Дехтяренка   Григорія   Юхимовича   до  Прем'єр-

 міністра   України  стосовно  виконання  Закону  "Про

 статус,  соціальний захист громадян", які постраждали

 від  Чорнобильської  катастрофи  до  голови правління

 Національного   банку   стосовно   грошово-кредитного

 обслуговування підприємств;

       Сизенка  Юрія  Павловича до заступника міністра

 транспорту  України  Желєзняка  стосовно фінансування

 Запорізького відділку Придніпрвовської залізниці;

      Краснякова   Євгена   Васильовича   до  Прем'єр-

 міністра України стосовно виконання доручень стосовно

 виконання доручень по забезпеченню регресивних виплат

 шахтарям;

      Моісеєнка  Володимира  Миколаєвича до Президента

 стосовно публікації газети "Комуніст" ь47 за листопад

 1995  року  і  до  Голови  Служби  безпеки  з приводу

 публікації  "Тогрговець"  в  газеті  "Комуніст" ь2 за

 січень 1996  року;

      Степанюка    Дмитра    Петровича   до   міністра

 зовнішньоекономічних зв'язків  стосовно врегулювання

 зовнішньоекономічних        зв'язків        комбінату

 "Криворіжсталь";

      Недвиги Гругорія Миколаєвича до Прем'єр-міністра

 стосовно   невиплати   заробітної  плати  працівникам

 дошкільних  закладів  Пузятинського  район Вінницької

 області;

      Юхновського   Ігоря  Рафаїловича  за  дорученням

 депутатської    групи   "Державність"   до   Кабінету

 міністрів  стосовно  невиконання  Закону "Про мови" в

 Україні;

       Безуглого  Анатолія  Григорійовича  до міністра

 сільського   господарства  і  продовольства  стосовно

 фінансування    житлового   будівництва   Каховського

 комбінату    сільгосппродуктів.

       Доручаємо  Секретаріату  направити ці запити за

 адресою.

      Ранкове  засідання   оголошується   відкритим.

      Продовжується   обговорення  проекту  Державного

 бюджету  на  1996  рік.  Слово  має  депутат Сургай,

 прошу. За  ним  виступатиме  Цибенко.

 

      СУРГАЙ.

 

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемый

 Эвгений  Кириллович,  уважаемые члены Правительсьва и

 народные   депутаты  , присутствующие  в  зале!

      С  каким  бы  подходом  к Бюджету мы сегодня  не

 подходили,  мы  не  разделим шкуру неубитого медведя.

      Главной  задачей  является  обеспечение доходной

 части   бюджета.  Как  это  решать?  С  этой  трибуны

 депутаты  неоднократно  да  и вчера отмечали важность

 стабилизации    производства.   Как   отмечалось   на

 экономическом совещании в Киеве, что в порядке потери

 или  снижения внутрешнего валового продукта, около 90

 процентов  вины  топливно-энергетического  комплекса.

 Снижен     уровень     управления    государственными

 предприятиями   и  контроль  за  ценами.  Как  видим,

 установлен  один  с деагнозов плохой работы экономики

 нашей страны. Тогда, давайте ее лечить.

      С  этой  трибуны мне приходилось говорить о том,

 чтобы  получить  деньги для группы "б", мы их обязаны

 заработать  в  группе  "а".  Инными  словами,  ключ к

 решению  проблем  социального, экономического решения

 следует  искать  не  в  распределении  материальных и

 финансовых   ресурсов,   а   исключительно   в  сфере

 производства.  Скажите, мы не рыночники, наоборот, мы

 разбработали  по  заданию  Президента и правительство

 утвердило  программу развития угольной промышленности

 и социальной сферы шахтерских городов до 2005 года. И

 именно  такой  подход  стабилизации работы отраслей и

 развитие   социальной  сферы.  И  движение  к  рынку,

 конечно,  не  монгольским  путем  социализма.  Но эта

 программа  не нашла должного отражения в действиях, а

 кое-кто  ее  игнорирует,  не  строитися новые шахты и

 розрезы,  практически  наобновляются основные фонды и

 особенно  их активная часть. Разваливается социальная

 сфера, идется непрерывная атака на закрытие шахт и на

 наращивание  обкемов  закупки угля за рубежом. А ведь

 это  обкем  добычи,  а это тоже, в конце концов, тоже

 бюджет.

      Понимаю,   не  секрет,  что  ряд  правильных  не

 популярных,    на    первый    взгляд,   технических,

 экономических  и  социальных  предложений сводятся на

 нет  из-за  того,  что  не  компетентные  в  угольной

 отрасли  люди  формируют общественное мнение, которое

 становится   основой  принятия  окончательных,  порой

 неверных   и   вредных   решений.   И  как  пример  -

 либерализация   цен   на   уголь,   изкятие  дотаций,

 разрушительны  е  неплатежи -вот букет, что привело к

 кризису в угольной промышленности и другим тяжелейшим

 последствиям.     Только     сегодня     кредиторская

 задолженность  составляет  134  триллионов в угольной

 промышленности.  Не  выплачивается  заработная плата,

 начисления,    регрессные   иски   и.................

 пособия свыше 60 триллионов карбованцев.

      Я уже не говорю о оборотных средствах. И все это

 надо  выплатить.  Мы  никуда  не  денемся.  Поручение

 Премьер-министра  Евгения  Кирилловича  Марчука от 22

 декабря  этого  года  по этим вопросам практически не

 выполняется,   что   подтвердила   вчерашняя  встреча

 инвалидов-шахтеров  с руководством Верховного Совета,

 которое  уже  нашло  время в третий раз их принимать.

 Правда, насколько я располагаю информацией, и сегодня

 Евгений Кириллович дал подвижку этим вопросам.

      Так  где же брать деньги для развития экономики?

 Отдавая    должное    нефте-газовой   промышленности,

 урановой  промушленности,  энергетике  несколько слов

 скажу   по   угольной  промышленности.  За  ....  год

 недодано   17   миллионов   тонн   или  нереализовано

 продукции  на  86 триллионов карбованцев. Зато купили

 за  границей  свыше  16 миллионов тонн угля, вслед за

 нефтью и газом на сумму 586 миллионов долларов или на

 93   тысячи  триллионов  карбованцев  без  таможенных

 сборов  и  транспортных  расходов. Дошло до того, что

 даже  областные  администрации,  где  остатки угля на

 складах  возросли  на 39 процентов, купили 142 тысячи

 тонн  по  51 доллару. Все это результат того, что еще

 летом 1994 года мы подготовили с группой депутатов...

 (нас   все   критикуют,   что   депутаты   ничего  не

 предлагают). В  июле месяце специальные постановления

 по  развитию угольной промышленности, которые при его

 выполнении   могло  упредить  такое  катастрофическое

 падание в отрасли. Оно не выполнено так же как и в 45

 от  2  февраля,  так же как и 620 от августа прошлого

 года  и, наконец, Верховный Совет з большими усилиями

 принял  от  5  октября  новую  постанову по топливно-

 энергетическому  комплексу  и  она  не  выполняется и

 прежде всего по бюджету на 1996 год и выполнению 1995

 года.

      Возникает  вопрос,  мы  Верховный Совет или нет?

 Правительство  принимает  решения  не выполняет, наши

 решения  не  выполняются,  что  дальше  делать  и  не

 случайно   в   полне   обосновано  вчера  на  Пленуме

 профсоюза  рабочих угольной промышленности, а также в

 открытом  письме  енакиевских  шахтеров этим вопросом

 ставятся справедливые требования.

      В  Донбассе и других регионах угольных сейчас не

 спокойно,  я  знаю  шахтеров  и  верю  в  их разум, и

 терпение и прошу еще раз потерпеть. Но всему приходит

 дорогие товарищи конец.

      Я  обращаюсь к Верховному Совету и правительству

 зделать  все, чтобы эти вопросы решение этих вопросов

 нашли  отражение  в  бюджете  на 1996 год, ну то, что

 народ  Украины  мы сделали самым холодоустойчивым, вы

 знаете  по положению дел в своих округах, дай сегодня

 на     36    процентов    мощностей    бездействующих

 теплоэлектростанций   уголь,  будет  завтра  тепло  в

 каждой хате, свет , заработают все предприятия.

      Значит  пополниться  бюджет. И такая возможность

 сегодня  есть  если  не  по  форме,  а  по содержанию

 выполнить  все  постановления правительства по углю в

 том  числе  и приступить выполнению програмы уголь до

 2005  года. Учитывая отечественный опыт, знания наших

 специалистов  конечно  не  принебрегая  из  Западными

 рекомендациями полезными.

      Возьмем  нашумевшее  закрытие  шахты,  на Западе

 идет  закрытие  шахт  не  только из-за не конкурентно

 способности угля, а из-за того  что нет сбыта.

      Нам  же  топить  нечем,  возьмите свежие данные.

 Шахта  Западной  Германии,  добывшая  3  с  половиной

 миллиона  тонн  угля  в  прошлом  году,  при мощности

 пласта  1, 8 метра, сделала себестоимость фактическую

 260  марок  на  тонну  и  установила  дотацию еще 200

 марок. Значит, даже немцы, и те знают цену углю.

       Уголь,  говорят,  дорогой,  товарищ Масенко. Он

 дорогой , потому что слишком долго был дешевым.

      Уважаемые  депутаты,  наша  комиссия внимательно

 рассмотрела   Бюджет   на   1995   год,  внесла  свои

 предложения.  Мы  считаем,  надо  изменить  идеологию

 подхода  Бюджета  к угольной промышленности, и прежде

 всего,  надо  не играть больше опять в фонд развития,

 который  завел  в  тупик  угольную  промышленность  в

 прошлом году, да и экономику в целом.

      Комиссия предложила, назвала такие цифры, как 33

 на   социальную   сферу,   поддержка   отрасли  -116,

 капитальные   вложения   -95,   регрессы,  возмещения

 ущербов  и  другие,  и  реструктуризация  отрасли -48

 триллионов.  Не  надо  этого  бояться.  Завтра  уголь

 станет  дешевле  и  будет  перспектива.  Это  пзволит

 улучшить   финансовое   состояние   положений  дел  в

 отрасли,   сократит   импорт,   а   значит,  поправит

 положение дел в Бюджете.

      Надо ради справедливости сказать, на наш взгляд,

 что    и    Министерству    угольной   промышленности

 незамедлительно  надо более решительно делать все то,

 что  от  них  зависит,  и  прежде  всего, максимально

 использовать  производственный  потенциал  имеющийся.

 Улучшение    горного    хозяйства,   освоение   новых

 мощностей,       сокращение      малопроизводительных

 (..........),  шахт  и  организованное  закрытие, как

 предусматривает программа "Уголь до 2005 года".

      Бюджет,  дорогие  товарищи,  надо доработать и с

 учетом предложений его вынести на первое чтение.

      Дорогие  друзья,  в  это  трудное время оставить

 людей  без  тепла  и  света  и  не  думать о будущем,

 энергетической  независимости  независимой Украины мы

 не   имеем   права,   народ  нам  этого  не  простит.

 Заработает  село и уголь -тогда точно, я вам заявляю,

 успешно заработает экономика.

      Решение этих вопросов, прошу отнестись Верховный

 Совет  и Правительство по государственному, что будет

 гарантией  необратимости  наших  реформ  и  улучшения

 жизненного   уровня   трудящихся   нашей  республики.

 Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА. Слово має депутат Цибенко від Луганської

 області.  Таки недарма Сосюра був від Донеччини. Будь

 ласка, за ним виступатиме Лук'яненко.

 

      ЦИБЕНКО

 

      Уважаемые коллеги, увжаемые избиратели, около 3-

 х  недель  назад  Украина  вступила в новый 1996 год.

 Каким  он будет? Что нас ждет? Ответы на эти и многие

 другие  вопросы в значительной степени будут зависеть

 от  того,  какой  бюджет  состоится.  Наверное, нужно

 соглашаться  с тем, что бюджет по своему значению, по

 влиянию  на  общество  и  государство, можно сравнить

 только с Конституцией.

      В  начале  о  2-х  моментах, которые касаются не

 содержания  документа,  а  порядка  его  обсуждения и

 принятия,  а  также  сроков  появления.  С  некоторым

 опозданием,  поскольку  идет  второй  день обсуждения

 документа,  тем  не менее, скажу, что, убежден, что с

 учетом  обкема  этого  документа,  его  значимости, а

 также  необходимости детальной проработкиего позиций,

 нельзя  обсуждать  документ,  а  тем  более принимать

 бюджет  только  в  целом. Думаю, что следует выделить

 несколько   ключевых   направлений,  и  обсудить  его

 основательно,  спокойно,  взвешенно  и,  только после

 этого,  ставить  вопрос  на  голосование. В противном

 случае  мы получим не бюджет государства, а "филькину

 грамоту"  или  "тришкин  кафтан"(это  уже  -как  кому

 нравиться).

      Второе.  Меня  удивляет,  что  средства массовой

 информации  с  восторгом  поведали,  будто впервые за

 годы  государственности  Украины  бюджет  вынесен  на

 рассмотрение  Верховного Совета своевременно. Но, во-

 первых,  он  внесен  с опозданием почти в 3 месяца, а

 во-вторых,  в  годы  Советской  власти  это  делалось

 своевременно  всегда,  причем это считалось нормой, а

 не подвигом.

      А  теперь -по сути документа. Совершенно убежден

 в  том,  что  в  том  виде,  в котором бюджет подан в

 Верховный  Совет,  его принимать нельзя даже в первом

 чтении.   Почему?   Во-первых,   идеология  документа

 выстроена  таким  образом,  что  бюджет базируется не

 только  на  действующей законодательной базе, но и на

 целом  ряде  проектов  законов, которые еще предстоит

 принять.  А  если  они  не  будут приняты вообще, что

 тогда?  И  то, что так было в прошлом году, абсолютно

 ничего не меняет.

      Во-вторых,   бюджет   не  нацелен  на  поддержку

 отечественного   товаропроизводителя.  Он  продолжает

 стратегию  бюджета-95, в котором расходы на развитием

 народного  хозяйства были уменьшены в 3 раза. Кому не

 понятно,  что  есть ряд базовых отраслец экономики (и

 прежде  всего,  угольная),  из  которых  мы ничего не

 получим,   не   вложив   туда  определенных  средств.

 Недопустимо, если хотите -преступно приобретать уголь

 за  рубежом  за предоплату и валюту, инвестируя чужую

 отрасль, и гробить отечественную угледобычу.

      В   третьих,  проект  базируется  на  чрезмерной

 централизации  инансвоых  средств  в Государоственном

 бюджете   Украины.   75%  средств  концентрируются  в

 центре,  и  только  25%  -на местах. Такой подход, по

 сути, разрушает местные (то есть районные, городские,

 областные)  бюджеты, а ведь они находятся ближе всего

 к  конкретному  человеку. Возникает парадокс: с одной

 стороны -все больший упор делается на местные бюджеты

 в  смысле защиты конкретного гражданина, а с другой -

 там все ментше остается средств для этого.

      В четвертых, не могу не согласится (не могу и не

 хочу  согласиться)  с  резким сокращением расходов на

 социальную  зацщиту населения. А они уменьшились с 8,

 9  процента  валового  внутреннего продукта в бюджете

 1995  года до 6, 7 процента в проекте бюджета на 1996

 год, тоесть уменьшается  на 2,2 процента.

      Это    значит,   что   государственные   дотации

 малоимущим  гражданам  будут  сокращены?  по газу в 5

 раз,  по  твердому  топливу в 4 раза, по коммунальным

 услугам в 2 раза.

      И  это тогда, когда жизненный уровень малоимущих

 граждан,  а  таких  уже 80 процентов, падает день ото

 дня.  И это тогда, когда президент постоянно заявляет

 о повороте реформ в сторону защиты  человека.

      В   пятых.   Совершенно   недопустимо  урезается

 финансирование  бюджетной  сферы. Скажем, образование

 планируется   профинансировать   на   41  процент  от

 минимальной, подчеркиваю, от минимальной потребности.

      Что  это  значит  на  практике?  Расходы даже по

 статье "Зароботная плата" планируется на уровне 60-70

 процентов.   То   же  самое  касается  стипендии.  На

 организацию   питания   учащихся  планируется  вообще

 мизер.  Большинство  других  статей  не финансируются

 вообще.  Другие  бюджетные  сферы  финансируются  еще

 хуже. Здравохранение -22 процента, культура -27.

      Как  можно  с  этим  соглашаться?  Нам постоянно

 говорят,   что   в   государстве   нет   необходимого

 количества финансовых средств. С этим трудно спорить.

 Но,  с  одной  стороны,  если  не  сделать  акцент на

 развитии   отечественного   производства,   то  такие

 средства никогда не появятся вообще.

      А  с  другой,  коль  средств  не хватает, то тем

 более  не  допустимо появление в бюджете таких статей

 расходов,  которые там просто не  должны  быть.

      А  между  тем,  они  там есть. Скажем к примеру,

 "Всеукраїнське   товариство  "Просвіта"  выделено  23

 миллиарда.  Я  понимаю,  что в обществе есть какая-то

 часть    граждан,   которые   хотели   бы   оправдать

 бандеровщну,  сделать героями вояк ОУН, УПА. А именно

 этим  и  занимается  это  общественная,  подчеркиваю,

 общественная    организация.    Но    причем    здесь

 Государственный бюджет?

      Или   Фонд   "  Незалежна  преса  України"  -150

 миллиардо  карбованцев. Какое отношение имеет пресса,

 а тем более независимая к Государственному бюджету?

      Есть  ли  источники  реального перераспределения

 бюджета  с целью его учучшения. Да, они есть. Скажем,

 вполне  реально  уменьшить  резервный  фонд  Кабинета

 министров  с  50  триллионов до 10-15, тем более, что

 основная  часть  его, во всяком случае использовалась

 нее  по назначению.

      Или    другое:    расходы    на   финансирование

 исполнительной  власти увеличиваются в 5 раз -с 13 до

 60  триллионов .

      Да  и вообще, я вердо убежден, что нам надо уйти

 от   ненужного   дублирования   в   высших   ешелонах

 исполнительной  власти.

      У  нас,  по существу, два правительства: одно из

 них,  как  и положено, предусмотренно Конституцией, а

 второе   выполняет  администрация   Президента.

      Кроме   того,   мы   расплодили  огромную  армию

 чиновникомв,   которая   по   некоторым   о   оценкам

 приближается  к  числу  о  управленцев  всего бывшего

 Советского Сою0за. При чем, и это один из парадоксов,

 их число после каждого сокращения растет. Словом, еще

 раз  подчеркиваю,  резервы  есть,  но  они олявляются

 своего рода священной коровой, которую никто не смеет

 тронуть.

      Существуют    и   более   радикальные   средства

 пополнения доходной части государственного бюджета, в

 том   числе  введение  государственной  монополии  на

 производство   и   реализацию   спиртных  напитков  и

 табачных=   изделий,   введение   монополий   внешней

 торговли, нацинализация  банков  и так  далее.

      Короче     говоря,    я    предлагаю    серьезно

 скорректировать   проект   бюджета  хотя  бы  по  тем

 направлениям,  о  которых  говорилось ранее, и только

 после этого  оставить  его на  голосование.

      И  еще  одно  (буквально крик души избирателей):

 Если  бы  в  обществе  нашлась  бы  какая-то вражина,

 которая захотела бы, задалась бы целью извести народ,

 то  большего  из  того,  что  уже  сделано  властными

 структурами,  по  существу,  сделать невозможно. Ведь

 смотрите:  электричество  отключают, тепла нет, уголь

 купить  невозможно,  заработная  плата  мниимальная и

 пенсия,   но   и   при   том  при  все  выплачивается

 несвоевременно.

      Что   происходит?  У  меня  все  чаще  возникает

 аналогия  с  Иваном Сусаниным. С одной лишь разницей:

 Иван  Сусанин завел в болото врагов своих, а властные

 структуры  наши  сегодняшние  завели  в  эту  трясину

 рыночных  реформ   собственный  народ.

       В  возникшей  ситуации, безусловно, повинны все

 структуры  и  все  ветви  власти.  Но  я убежден, что

 львиная   доля   ответственности   здесь   лежит   на

 Президенте и правительстве.

      Поэтому,   обращаясь   к  Кабинету  Министров  и

 понимия,  что ситуацию эту дальше терпеть невозможно,

 я  убедительно просил бы, если хотите, требовал бы от

 своих  избирателей  и  Евгения  Кириловича  и  членов

 Кабинета  Министров,  принять  любые экстренные меры,

 меры  к  тому,  чтобы поправить ситуацию. В противном

 случае, народ вынужден будет, я подчеркиваю, вынужден

 будет  взяться  за  вилы и тогда власные структуры не

 спасут    не   Национальная   гвардия,   не   высокие

 покровители за бугром. Спасибо!

 

      ГЛОВУЮЧИЙ.    Спасибі!    Лук'яненко,   за   ним

 Панасовський.

 

      ЛУК'ЯНЕНКО

 

      Республіканська  партія.  Шановний  пане Голово!

 Шановні   депутати!  Шановні  члени  Уряду!  Коли  ми

 обговорювали  бюджет  1995  року,  я порахував, що 29

 чоловік,  із  них один говорив, де взяти гроші, п'ять

 говорило, приблизно, наполовину, свого часу, де взяти

 гроші, решта говорили, як поділити гроші. Я думаю, що

 ми,  Верховна Рада, допомогли б нашому Уряду набагато

 більше,  коли  б  ми більше займалися темою, де взяти

 гроші, а не як їх розподілити.

      Той   бюджет,   який   нам   запропонували,  він

 концептуально  неприйнятний,  саму  концепцію бюджету

 необхідно переробити.

      Тому, Республіканська партія виступає за те, щоб

 його   повернути  на  доробку  і  на  повторне  перше

 читання.  Бюджет є одночасно результатом і механізмом

 реалізації   нераціональної   економічної   політики,

 здійснюваної     виконавчою    владою.    Однією    з

 найсерйозніших влад цієї політики є просто вбивча для

 виробництва податкова політика. Саме тому, Українська

 Республіканська  партія  два місяці тому виступила із

 законодавчою    ініціативою    щодо   конституційного

 закріплення  верхньої межі оподаткування прибутку від

 підприємницької діяльності на рівні 25 відсотків.

      Як  перший  крок у цьому напрямку ми розглядаємо

 встановлення  Верховною Радою у бюджеті 1996 нульової

 ставки  податку  на  додану  вартість.  Це  сприяло б

 різкому  зниженню  темпів  інфляції,  подоланню кризи

 неплатежів, відродженню національної економіки. Маємо

 всі підстави розраховувати, що таким чином зменшенням

 податкового   тиску  вдалося  значно  розширити  базу

 оподаткування, тобто джерела для бюджетних надходжень

 за рахунок  залучення до виробництва незадіяних зараз

 виробничих   потужностей  (не  менше  50  відсотків).

 Виходу  із  тіні ще майже 40 відсотків економіки, яка

 зараз  є  нелегальною, прискореного  створення  нових

 робочих  місць  за  рахунок  внутрішніх  і  так  само

 іноземних інвестицій.

      Друге. Дохідна частина бюджету не включає в себе

 великі    суми,   на   які   держава   має   підстави

 розраховувати,  зважаючи на угоду з Росією про продаж

 їй 44 стратегічних бомбардувальників, 48 стратегічних

 ракет,  300  крилатих  ракет, 32 відсотки плавзасобів

 Чорноморського   флоту  і  з  тих  50  відсотків,  що

 належать Україні, оренду Росією морських баз у Криму.

 Мова   тут   іде  за  величину,  рівну  приблизно  50

 мільярдів  доларів,  що  дорівнює  майже  двом річним

 валовим внутрішнім продуктам України. Валовий продукт

 України  1995  року  становив  4 900 тисяч трильйонів

 карбованців  або  чотирьом  обсягам  дохідної частини

 запропонованого бюджету.

      За  ці  гроші  можна  було б два роки платити 20

 мільйонам  пенсіонерам  пенсію у розмірі 100 доларів,

 знявши  тим  самим  величезний тягар з виробників або

 використати   їх,   як  неемісійне  джерело  значного

 підвищення  заробінтої  платні  всій бюджетній сфері:

 вчітелям,   лкіарям,   військовим.   Політика  третя.

 Політика  регулювання зовнішньоекономічної діяльності

 здійснювана Урядом -є просто небезпечною для держави.

 Нульова   ставка   експорнтного   мита  на  всі  види

 продукції  разом із звільненням від ПДВ експортованої

 продукції  з  одного  боку, з одночаним обкладення 20

 процентів   ПДВ   продукції,   що   реалізується   на

 внутрішньому  ринку  однозначно  ведуть  до згортання

 внутрішньої кооперації і як результат до згортання на

 території  держави  виробництв орієнтованих навіть на

 первинну   переробку  сировину,  не  кажучи  вже  про

 виробництво складної високотехнологічної продукції.

      Якщо  до  цього додати звільнення від імпортного

 мита  продукції,  що  йде  в  Україну  згідно угод по

 кооперації  з країнами СНД, які тобто угоди Верховної

 Ради   ратифікує  без  всякого  економічного  аналізу

 можливих  наслідків тоді стає без альтернативно і для

 нас  така  перспектива,  виробничий  комплекс України

 примітивізується  все  глибше  і більше, бо виживають

 тільки експортери сировини.

      Друге.    Створюються    нездоланні   економічні

 перешкоди   для   створення  замкнених  технологічних

 циклів   виробництва  складної  продукції.  Бо  цінні

 продукції  внутрішньої  кооперації  принаймні  на  20

 відсотки  є  дорожчі  за  рахунок  тільки  ПДВ, а ніж

 продукції імпортованої з країн СНД.

      Третє.     Допускається    обмежений    розвиток

 виробництв  складної  продукції  лише, як ізольованих

 фрагментів  технологічних  циклів  контрольованих  із

 Москви.

      Четверте.  Продовжується  і надалі курс Уряду на

 поглиблення  зовнішнього  боргу  держави,  відатки на

 його  обслуговування  становлять  у бюджеті 96 суму у

 275  трильйонів  872, 5 мільярди карбованців. Тобто 1

 мільярд  226  мільйонів  долларів,  або  приблизно 10

 процентів видаткової частини бюджету.

      Це  більше ніж на соціальних захист населення на

 який  іде  133  трильйони  карбованців з гаком або на

 фінансування  соціально-культурних  закладів, установ

 та  заходів, на що йде 246 трильйонів 592, 2 мільярди

 карбованців або на оборону і національну безпеку. Цей

 борг  створений  і  продовжує збільшуватись штучно за

 рахунок  невідповідності  тарифів  за транспортування

 російських  нафти  і  газу  через  нашу  територію  і

 зберігання  газу  у  наших  сховищах. Світова ціна на

 транзит  газу,  приміром,  дорівнює 2 і 2 з воловиною

 доларів  за  тисячу  кубометрів  на 100 кілометрів, а

 "Росгаз" платить нам лише 1, 73. В результаті держава

 змушена  брати  нові  кредити  для того, щоби платити

 проценти по тих кредитах, які уже узяли.

      Хотів би далі звернути увагу на те, що ставище у

 дійсності не таке безнадійне, як могло б здаватися. І

 все  залежить  від волі нашого Уряду і від волі самої

 Верховної Ради.

      Я  дістав  листа  і  знаю  зараз,  що в багатьох

 місцях України заводи, практично, могли би працювати,

 а  не  працюють  тільки  через  те,  що  є безтолкові

 керівники   районні  і  інших  рівнів,  які,  власне,

 роблять все , щоб ці заводи не працювали.

      Так,  із  Бахмацького  районуя  недавно  отримав

 листи,  де  говорять,  що  м'ясокомбінат  стоїть  уже

 кілька  місяців,  у  той  час, як сировини є, скільки

 хочеш.  Стоїть  льонопереробний  завод, у той час, як

 сировина  є  і можна було б працювати, скільки хочеш.

 Але  ці  керівники,  вони  навмисно  зупинили заводи,

 повиганяли  людей  з  роботи,  для  того щоб створити

 незадоволення,   на   якому   хочуть   показати,   що

 самостійна  країна  -це  гірше  для народу, аніж було

 раніше.

      Отже,   від  волі  Уряду  залежить  навести  цей

 порядок.  Я  глибоко  переконаний,  що  якби наш Уряд

 взявся за оце от виробництво і взявся б звільняти тих

 людей,  які  навмисне  зупиняють  заводи  і виганяють

 людей  із  заводів,  і  роблять їх безробітними, наша

 національна  біда і наша економічна криза була б і на

 багато меншою, і з нею можна було б впоратися.

      Хотів би ще звернути увагу на два факти, шановні

 депутати,    вам    усім   роздана   розробка   члена

 республіканської   партії  Миколи  Поровського,  вона

 показує в якому трагічному становищі знаходяться наші

 Збройні  Сили,  безперечно,  якщо би ми затвердили ті

 фінанси на Міністерство оборони, які запропонував наш

 бюджет,  наші Збройні Сили перестануть існувати, вони

 перетворяться   на   комерційну   структуру,  або  їх

 доведеться  скорочувати  в  сто  раз. Україна не може

 собі цього дозволити, бо як ми хочемо бути незалежною

 державою,  ми  повинні  мати  Збройні  Сили.  Я прошу

 прочитати цю розробку Миколи Поровського.

      Ще один факт. Всі ми добре знаємо, що без науки,

 без  освіти  зараз,  у  двадцятому  столітті,  неможе

 існувати  не одна нація. А що ж ми робимо? Ось у мене

 документ   про  книгодрукування.  Та  необхідно  хоть

 трошки  виділити  на  це кошти, бо ми перетворимося в

 країну  19-го  століття.  Дякую  вам  за  увагу.  Все

 залежить  від  нашої  державницької волі. Господь дав

 нам  добру  землю,  і народ наш роботящий, то ж треба

 наладити  керівництво на нашій рідній землі. Дякую за

 увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, єсть прохання таке:

 ну,    виступаючий   готується,   питання   правильні

 піднімаються     відносно    того    бюджету,    який

 запропоновано і який потрібно нам змоделювати на 1996

 рік.   Але   відчувається  так,  що  в  залі  не  всі

 проявляють  до  цього зацікавленість... Тому прохання

 таке:  давайте  ж  ми,  мабуть,  і  працювать  в тому

 режимі, який потрібно для такого важливого документу,

 як бюджет.

      А  зараз  слово  надається Панасовському, за ним

 буде виступать Кириченко.

 

      ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г., 147 виборчий округ.

      Товарищи депутаты!

      Какие  бы претензии и требования к бюджету мы не

 предкявляли,  бюджет  необходимо  утверждать!  Однако

 такой бюджет нежызнеспособен, ибо:

      1)   Он   не   покрывает   в   требуемом  обкеме

 приоритеты.

      2)  Бюджет  формировался без учета реальных нужд

 регионов, главных доноров бюджета.

      Нынешнему   бюджету  придается  значение  общего

 финансового    документа,    определяющего   силы   и

 возможности    государства.    Следут   исходить   из

 принципа  -бюджетная  и  налоговая  политика не могут

 рассматриваться  раздельно! Закон про Государственный

 бюджет     должен    четко    разграничивать    права

 законодательной      и     исполнительной     власти,

 Государственного   и  местного  бюджетов.  Я  приемлю

 четкую  и  понятную  схему, действующую во всем мире.

 Отказ  от  изжившей  системы  централизации  налогов,

 формирования  бюджета  от  Советов  районов и городов

 областного  подчинения,  распределение  налогов между

 бюджетами  разных  уровней  в  противовес произвольно

 устаналиваемым    нормативам,    придание   областным

 бюджетам   роли  регуляторов  доходности  подчиненных

 относительных  единиц, исходя из принципа минимальной

 бюджетной   обеспеченности   на   каждого  гражданина

 страны.

      Пользуясь  присуствием в зале Кабинета Министров

 в  полном  составе,  я  хочу  задать  вопрос.  В  чем

 провинился  Донбасс  перед Украиной? Регион, вносящий

 неоспоримо  и  несравненно  больший  по  отношению  к

 другим вклад в экономику страны; регион, являющийся

 крупнейшей  угольной,  химической, металлургической и

 сырьевой базой Украины; регион, покрывающий более чем

 наполовину   потребности  державы  в  основных  видах

 продукции.   Регион   с  самой  экологически  вредной

 средой,   средой   не  пигодной  для  жизни  и  имеет

 бюджетные  асигнования,  прихлдящися на одного жителя

 ниже  средней  по  Украине.

       Анализируя     представленный    правительством

 бюджет, полагаю что дефицит 6 процентов -хитрость для

 Международного  валютного фонда и расчет на получение

 валютных кредитов. Уверен, реальный бюджетный дефицит

 многократно  выше.  Уверен,  с  реальным дефицитом мы

 более полгода  не проживем.

      Не  платежи,  спад производства, инфляция -это 3

 фактора  Украинской экономики. В принципе эти факторы

 известны  как  для  других  стран,  так  и для нашего

 государства советского государства перида 30-х годов.

      Успешного    преодоления    их    в   то   время

 способствовало  наличие  решительной  политической  и

 экономической   власти  в  государстве,  знающей  как

 действовать в таких условиях.

      А    обкективность,   необходимость   форминрует

 чрезвычайную   систему   управления.   В   обстановке

 экономического  коллопса  бюджетная  политика  должна

 строится  на  введениии  чрезвычайно  жесткого режима

 сокращения    бюджетных   затрат,   включая   расходы

 на............ и оборону.

      Наступил  момент, когда надо определиться: какая

 армия   необходима   Украине  сегодня  и  перспективу

 в силу своего геополитического положения. В противном

 случае  уже  завтра встанет вопрос: кто умрет раньше,

 армия   или   экономика?   Это   же  относиться  и  к

 Госаппарату.

      Сумеем  ли мы добиться финансовой стабильности и

 стабилизации экономики в целом буде зависить, первое:

 от  способности государства справиться с проблемой не

 платежей предприятий.

      Второе:   от   положительных   сдвигов  в  сфере

 производства.

      Третье:  от  привлечения  теневого  капитала  на

 службу отечества.

      Сегодня  все предприятия производят и отправляют

 свою  продукцию  без  оплаты.  Долги  парализуют  все

 отрасли.  Что  делаем  мы, парламентарии? Мы давим на

 правительство  и  Национальный банк проводит эмиссию.

 Далее следует инфляция, падение производства.

      Путь  к  спасению  экономики лежит возможно даже

 через   банкротство   предприятий.   Бесперспективные

 предприятия   надо   закрыть  или  перепрофилировать.

 Финансовые   долги  надо  заменить  имущественными  и

 создать    базу   для   структурной   перестройки   о

 производства.

      Следует   признать:   либерализация   экономики,

 сопровождаемая  ослаблением  государства  и  правовым

 вакуумом   следала   криминальную   и   экономическую

 деятельность наиболее эффективным и прибыльным делом,

 посколько  государство  не  особо  не утруждало себяы

 контролем  за  деятельностью  коммерческих  банков  и

 приватизационным процессом -квоты, лицензии, валютные

 конвертации,   приватизации,   уголовный   рекет   на

 предпринимательство  стали основными статьями доходов

 криминальных структур, не облагаемых налогами.

      Кто  определял  разность  доходов от легальной и

 нелегальной  деятельности?  По  очень приблизительным

 подсчетам  экспертов  неплательщиками  в нашей стране

 является   более  половины  неработающего  населения.

      Ситуацию  на  Украине  нельзя  понять, используя

 классические  экономические теории. При крайне низком

 уровне  потребления  произошло  гигантское накопление

 капиталов.  По  теории  это  должно вызвать настоящий

 экономический  бум, но этого не произошло.

      Обхяснение  может быть только одно: этот капитал

 находится  за  границей  на  банковских  счетах  и  в

 недвижимости.  Наш  национальный  доход  и  зарплата,

 которую  недополучает народ, перекачивается за рубеж.

 По  оценкам  различных  специалисто  -от  банкиров до

 правительсьвенных  экспертов  -на  зарубежных  счетах

 ныне   содержиться   более   20   миллиардов  кровных

 украинских   долларов.   Мы  вкладываем  колоссальные

 средства  в  экономику  стран  запада.

      Итак,  ситуация  ныне  складываетс  я следующая:

 пока  не  изменится  система налогообложения капиталы

 будут  продолжать  утекать  из  стратны с нарастающей

 скоростью,   производство  будет  продолжать  падать,

 здравоохранение  и  наука, образование ветшать, армия

 голодать   и   разлагаться,  преступность,  напротив,

 крепчать и прибирать к рукам д власти.

      Но   налоги  остануться  прежними  -это  выгодно

 слишком многим: чиновникам госаппарата, на содержание

 которого  налоги  идут  в  первую очередь, зарубежным

 производителям,  захватывающим наши рынки, преступным

 группировкам,  подбирающим  то,  что  плохо  лежит  -

 контроль   и   упраление   экономикой,   стремительно

 перетекающими    в    теневой    сектор,   политикам,

 предпочитающим   видеть   свой  народ  голодным  ради

 достижения  собственных  классовых  устремлений.

      Необходимо  межправительственное  соглашение  на

 установление  наших  физических  и  юридических  лиц,

 вкладывающих   капитал,  имеющих  анонимные  валютные

 счита     за     границей     для    соответствующего

 налогообложения.

      Лучшим  вариантом  в  этом  ситуации,  я считаю,

 лигализацию   теневого   капитала  и  вовлечение  его

 экономику.   Для   этого   нужны   четкие  инструкции

 Национального банка и закона стороны, защищающие тех,

 кто  имеет  средства за границей и готов связать свою

 судьбу  с Украиной. Президенту и СБУ необходимо взять

 под  колпак  должностных  лиц,  которые по роду своей

 работы  контактируют  с крупными бизнесменами и имеют

 доступ к распределению финансовых ресурсов.

      Товарищи  депутаты, в том, что перелом экономики

 Украине   возможет  только  при  условии  возрождения

 национальной   экономики,   сегодня   уже   никто  не

 сомневается.  Бюджет  страны  должен  формироваться в

 условиях     снижения    налогового    давления    на

 товаропроизводителя  и  облагать  налогом доходы тех,

 кто  больше потребляет. Опыт подтверждает, увеличение

 налогового   пресса   не  дает  увеличения  бюджетных

 поступлений.  Статистика  убеждает, за последние годы

 Украина  поплатилась за неразумную налоговую политику

 более,    чем    40-процентным   падением   обегового

 производства     и    ростом    теневого    капитала,

 перевышающего 30 процентов.

      Считаю,  что  Закон  о  государственном  бюджете

 должен  предусматривать  снятие с государства тяжести

 убытков  от  финансово-денежных  предприятий, которые

 стремятся  покрывать  собственные  действия  за  счет

 бюджета.   Считаю,   что   Закон   о  бюджете  должен

 предусматривать   варианты  розкединения  финансов  и

 предприятий, и государства.

      Товарищи  члены  правительства!  Крупной ошибкой

 при  определении всей стратегии экономической реформы

 и  бюджетной политики является недоучет особенностей,

 отсутствие    в    Украине   экономического   базиса,

 отсутствие   собственных  энергоносителей  и  ценовой

 политики  на  них,  базовыми даными на ни для рассчет

 бюджета должны непременно быть цены на энергоносители

 и    электроэнергию,    ибо   топливно-энергетический

 комплекс   является   стержневой   основой  экономики

 любого     государства.     Необходимо     немедленно

 восстановить  первоочередность платежей, рассчетов за

 отпущенную   электротеплоэнергию   и  энергоносители.

 Только изменение порядка платежей существенно изменит

 финансовое состояние предприятий ТЭКА, положит начало

 стабилизации  работы промышленности страны, обеспечит

 поступление   средств  в  бюджет,  снимет  социальную

 напряженности в обществе.

      Вопрос       требующий      немедленного      на

 правительственном  уровне  решения.  Считаю: массовые

 неплатежи   возникли   как   реакция   экономики   на

 воздействие   поспешных  и  недостаточно  продуманных

 "реформаторских"   акций   в   налоговой  политике  и

 изменения порядка платежей.

      По  степени  значимости  должны  быть определены

 приоритеты  и  перечень  дотасованных  производств. В

 несомнений приоритетами являются АПК и ТЭК.

      И   последнее.   Проект   бюджету  на  1996  год

 предусматривает  создание  фонда  ТЭК  в  размере 108

 триллиона  карбованцев.  Это  недостаточно. Учитывая,

 что  значительная часть этих средств будет направлена

 на  финансирование структурной реорганизации угольной

 промышленности,  необходимо  в  обязательном  порядке

 отдельной    строкой    в    бюджете    предусмотреть

 финансирование на условиях возвратности и платности:

      1.  Целевые  средства  в  размере  60 триллионов

 карбованцев для создания госрезерва топлива на зимний

 период  на  электростанциях, закачки газа в подземные

 гранилища, проведение работ по ремнту энергетического

 оборудования, обеспечения населения топливом. Кстати,

 с этим предложением, с депутатским запросом вышли 102

 нардепа.

      2.  Расходов  на  обеспечение  агропромышленного

 комплекса машиностроительной продукцией и ГСМ.

      3.  Расходов  на  оказание  поддержки экспортно-

 ориентырованных    производств.

      Что   характерно,   Федеральный   бюджет  России

 статьей 34 предусматривает такие расходы.

      Выражая  мнение  большинства народных депутатов,

 просим   сохранить   на  1996  -1998  годы  нормативы

 отчислений,  соответствующие  1995 году. Это упростит

 прогнозирование,  собеннл по индустриальным  областям

 Донецко-Днепровского  экономического  района с учетом

 предполагаемых  решений  и корректировок бюджет можна

 принять.

      Благодарю за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Давайте порадимся. У

 нас  від  коміій,  від  груп  і  фракцій  виступили в

 регламенті  по  10  хвилин.  Зараз  ідуть виступи від

 оластей.  У  нас  записалося 77 депутатів на виступи.

 Виступило  вже  сьогодні  з  вчорашнім  днем 37 йдуть

 повторення,   і   в  той  час  йдуть  пропозиції  від

 депутатів,  і  група  депутатів підписала до Президії

 таке прохання можливо ми перейдемо на режим 5 хвилин,

 щоб більше хватить і дати можливість виступити.

      Ну, давайте 5, 6 хвилин такий режим візьмемо, не

 заперечуєте я ставлю на голосуваня.

      5,6 хвилин, да по конкретніше.

 

      ЗА -

      Рішення прийнято.

      Будь  ласка  Кириченко, ну ми вже Кириченку, щоб

 дати можливість, як кажуть не міняти йому, а остальні

 хай  готуються  в  такому  режимі,  а Кириченко ми ще

 дозволимо  10  хвилин,  тому  що  він  не  встиг,  за

 Кириченком , буде Дронь.

 

      КИРИЧЕНКО.

 

      Шановний  Олександр Миколайович! Шановні народні

 депутати! Члени Уряду!

      Кириченко   29   Лохвицький   округ,  Полтавська

 область Соціалістична фракція.

      Новий   Уряд   сформований   Президентом  влітку

 минулого  року  проходить  сьогодні  перший серйозний

 екзамен  і як показує другий день обговорення бюджету

 Верховна  Рада  в особі вже виступивши вже близько 40

 народних    депутатів    дає   оцінки   в   основному

 незадовільні,  рідко  хто  оцінив  бюджетну  політику

 Уряду на 3 - це моя особиста думка.

      Це мабуть про щось повинно сказати Президенту чи

 знову  всі  гріхи  будуть  валитися  на  законодавчий

 орган.

      Хотів  би  розпочати  свій  виступ  не з аналізу

 проекта  бюджету,  а з проблеми відношення до нього в

 нашій державі.

      Біда  в  тому,  що,  як свідчить практика бюджет

 1996  року може знову бути лише папірцем при порочній

 практиці  його виконання, що склалася в останні роки.

 І  на жаль не змінилася до цього часу, коли Закон "Про

 бюджет  для  Уряду  не  законом  у повному розумінні,

 законом  в  прямому, закону прямої дії і не ухильного

 виконання,    адже    фактично    бюджетні    витрати

 безнаказанно здійснюються з принциповими відхиленнями

 від  затверджених показників. Це, на превеликий жаль,

 уже   входить  у  практику  як  норма,  і  від  цього

 становить страшно.

      Яскравим  прикладом  підтвердження  сказанного є

 звіт  про  виконання  бюджету  за  1994  рік. З нього

 чітко видно, що Уряд у своїй діяльності не переймався

 межами   Закону   про  Бюджет,  а  дуже  вільно  ними

 маніпулював.  З  такою хибною практикою нам необхідно

 негайно  покінчити.  І  всі,  хто хоч на йоту порушив

 основний  економічний закон держави, тобто Закон "Про

 Державний    бюджет",   повинні   нести   персональну

 відповідальність і зміщуватися із займаних посад.

      Саме   такий   підхід   підтверджений  практикою

 розвинутих  держав  світу  дасть  змогу нашій державі

 швидче  перейти  в  якісно  новий етап свого життя, в

 першу чергу, бюджетно-економічного.

      Нікого  не  потрібно  переконувати, що Державний

 бюджет -це основний економічний закон держави на рік.

 Бо   саме   він   визначає   головні  напрямки  руху,

 пріоритети  соціального  та економічного розвитку, а,

 конкретно,  реально  впливає  на життя кожної людини,

 кожного громадянина.

      Зважаючи  на  це,  хочу  зразу  після детального

 вивчення,  поданого  Президентом  проекту  Державного

 бюджету на цей рік, заявити, що його в такому вигляді

 приймати  не  можна.  І  це  думка більшості тих, хто

 виступив.

      По-перше,  він  будується  на  тій же помилковій

 ідеології,  що  і  Бюджет  минулого  року,  який,  як

 більшість громадян відчули на собі, провалився. То чи

 будемо   ми,   народні  депутати,  за  рекомендаціями

 Президента наступати на ті ж самі граблі, вже не

 перший  рік  підряд повторювати знову і знову ті самі

 помилки?

      Складається    враження,    що    Бюджет   знову

 підготовлений  під  диктовку  міжнародних  фінансових

 організацій, по вказаному в минулі роки курсу.

      Про  це  кажу тому, що Бюджет знову не підтримує

 виробника    продукції,   не   забезпечує   нормальне

 функцонування  в  державі  освіти,  науки,  культури,

 охорони  здоров'я,  не забезпечує належний соціальний

 захист тих категорій людей, які його потребують. Я це

 значить, що Президент свідомо чи не свідомо підтримує

 подальший  відхід  держави  від  соціального  захисту

 населення,    від    відповідальності   за   розвиток

 соціальної  сфери,  освіти,  науки, охорони здоров'я.

 При  всьому  тому,  що  нашу  державу, яку ми будуємо

 називає  соціальною.  Про  це  свідчать  хоча  б такі

 цифри:   долю   бюджетних   коштів,  передбачених  на

 соціальний захист населення пропонується скоротити до

 тридцяти  і дві, і вісім десятих відсотка з тридцяти,

 майже  з  37,  що  предбачав бюджет минулого року. Це

 ніщо  інше,  як  подальше  зубожіння малозабезпечених

 верств   населення.  Але  куди  їм  дальше  зубожити?

 Виникає запитання. До голоду і холоду більшості людей

 ми   хочемо  закласти  на  цей  рік  процеси  масової

 смертності,  або, скажемо, за передбачувану відміну з

 другого  кварталу 96-го року дотацій на природний газ

 без   передбачуваного  зменшення  податків  та  росту

 зарплати.    Як   ви   розумієте,   це   унеможливить

 користування газом  для більшості населення держави.

      Край  низькими  залишаються  видатки на освіту і

 медицину,  про  що вже тут неоднорозово говорилося, і

 це  означає  їх  повну деградацію. Адже до цього часу

 десятки   тисяч  працівників  цих  важливих  сфер  не

 отримали  зарплату  х  вересня, жовтня минулого року,

 немає коштів навіть на жалюгідні стипендії студентам,

 та на харчування дітей в школах і дошкільних закладах.

      Я  не  знаю  в  історії  жодної країни, яка б за

 рахунок нищення освіти, науки, здоров'я підростаючого

 покоління,  вийшла  з  економічної кризи. То чи такий

 нам потрібен закон про державний бюджет на цей рік.

      Інша  сторона  проблеми,  що розглядається. Всім

 уже  набила  оскому фраза-аксіома, що без активізації

 власної  економіки  українського  виробництва не може

 бути  в  державі  нормального  бюджету,  а  значить і

 нормального  розвитку.  Чи  передбачає проект бюджету

 підтримку  власного  виробника?  Багато з виступаючих

 задавалися  цим сакраментальним запитанням... Ні і ще

 раз  ні!  І  я  в цблм впевнений... Наведу лише деякі

 цифрф  і  факти  з  проекту:  на  державну  підтримку

 галузей    народного    господарства   передбачається

 направити  лише 7, 5% валового внутрішнього продукту,

 що, фактично, означає відхід держави від інвестування

 і  підтримки  власного  товаровиробника. Або візьмемо

 агро-промисловий  комплекс: основна ідеологія бюджету

 в   цій   галузі   народного  господарства  (як  мені

 показується) - розвалити колективні сільськогосподар-

 ські  підприємства,  відмовитися від виконання Закону

 про     пріоритетний    розвиток    агро-промислового

 комплексу.  Інакше  як можна пояснити те, що основним

 постачальником  і  виробником  сільгосппродукції є на

 сьогоднішній  день (комусь хотілось чи не хотілось би

 це...) колективні сільськогосподарські підприємств, а

 витрати,  пов'язані  з  поданням допомоги і часткових

 сплат процентів по виданих кредитах для них -у 2 раза

 менші,  ніж  підприємцям  і майже в 4 рази менші, ніж

 фермерським    господарствам.   Ви   знаєте,   частка

 сільгосппродукції,   вироблена  фермерами,  становить

 лише декілька відсотків...

      Розрахунки  поданого бюджету показують, що обсяг

 імпортних  поставок  досягне  в  цьому році більше 13

 мільярдів   доларів   СЩА,   або   42%  від  валового

 внутрішнього  продукту. Тобто, фактично зрівняється з

 видатками Державного бюджету. Все це разом з намірами

 і  надалі  брати  позики  від  міжнародних фінансових

 організацій    завершить    уже   розпочаті   процеси

 перетворення  України  в колонію... Про це свідчить і

 безперервне   зростання   витрат   на  обслуговування

 зовнішнього  боргу  України  -як ви знаєте, в проекті

 він  передбачається  в  сумі,  більше  275 трильйонів

 карбованців,  що  в  цілому  більше,  ніж  витрати на

 освіту,  хорону здоров'я, науку, культуру в 1996 році

 разом узяті...

      Особливо  гостро турбує людей-виробників питання

 штучного  зиження  частки  оплати  праці  у  вартості

 вироблюваної  продукції.  Ви  знаєте,  що  вона у нас

 набагато менше ніж в інших країнах.

      Вважаю,   що  Верховна  Рада  повинна  поставити

 принципову  вимогу  Перзиденту і уряду. До того часу,

 поки  не  буде  введено в дію закон в повній мірі про

 оплату  праці  і  не  ігноруватиметься постанова щодо

 межі   мадозабезпеченості,   нормального   бюджету  в

 державі не може бути.

      А    те,    що    виконавча    влада    постійно

 намагається   спекулювати  фразою:  у  державі  немає

 коштів,  а вподаному проекті Державногобюджету на цей

 рік  намагаєтьмя  перекласти  весь  тягар  так званих

 реформ   на   виробників,   робітників  і  селян,  не

 наваюжиючись зазіхнути на прибутки багатію.

      Хто  відповість  мені  і  моїм  виборцям на такі

 запитання:  чому  з метою збільшення доходної частини

 бюджету  Президент  не  вніс пропозицію щодо введення

 додаткових  податків  на  побудовані палаци і царські

 села,   на  автомобілі  підвищеної  комфортності,  на

 валютні рахунки в банках і набагато чого інше?

      Адже  за  повідомленнями  преси  тільки  в Києві

 більше  1000  громадян мають у приватній власності по

 10  і  більше  легкових автомобілів. Ви ж розумієте в

 основному шикарних іномарок.

      Купка  спритних ділків заробляє мільйони доларів

 на   операціях  з  нафтопродуктами,  метилими,  іншою

 сировиною.

      Чому  не  введено  до сих пір декларація доходів

 громадян?  Чому  Президент  не  передбачив  в проекті

 бюджету,   обіцяного?   в  минулому  році  скорочення

 управлінського апарату, який неймовірно розбухлий?

      А  знову  хоче узаконити не конституційний орган

 управління  -Адміністрації  президента,  передбачивши

 кошти на їх фінансування майже в такому розмірі, як і

 на  весь  уряд. Але функції уряду відомі іпередбачені

 Конституцією.

      І    ще    одна    сторона    проекту   бюджету.

 Співвідношення  державного  і  місцевих  бюджетів  та

 розподіл  податків між ними.

      Я  підтримую  тих,  хто виступав і говорив, що в

 статті  8  і  9 проекту бюджету повинні бити зняті. І

 ті,  хто  дає  гроші  з тих регіонів, не повинні жити

 гірше ніж тим, кому дають.

      На закінчення хочу скзати, що Президенту разом з

 урядом  серьйозно  потрібно проробити проект бюджету,

 посиливши його соціальну спрямованість, орієнтацію на

 власне   виробництво,   на   ріст  доходів  більшості

 громадян     на     основі    принципів    соцілаьної

 справедливості.  А  також  урахувавши  ті  пропозиції

 народних    депутатів,    які   висловлені   в   ході

 чьогоднішнього обговорення.

      Головне  -підтримати власного товаровиробника, а

 не  інвестувать  іноземну  економіку  через так звані

 підприємницькі  структури.  А це значить, що потрібно

 кардинально змін3ювать ідеологію державного бюджету в

 інтересах  громадян України. Всякий інший шлях веде у

 безвихідь до поглиблення кризи. Дкую за увагу.

 

       ГОЛОВА.  З  цього  виступу  ми  розпочинаємо по

 новому   часу.

      Дронь, Чернігів. За  ним   Чемерис, Львів.

 

      ДРОНЬ.

 

      Шановні   колеги, шановні   члени  Уряду!

      Я  перший переходжу на п'ятихвилинний регламент,

 тому  змушений скоротитись, і зупинюсь тільки на двох

 питаннях.

      Обговорюючи  найголовніше  на сьогодні питання -

 проект   Державного   бюджету  на  поточний  рік,  ми

 вислухали  представників комісій, депутатських груп і

 фракцій,   які   представили   нам   широкий   спектр

 політичних,  професійних,  галужевих підходів до цієї

 проблеми.

      Але,  на  мій  погляд,  недостатньо аналізувався

 представлений   документ   з  точки  зору  врахування

 інтересів, умов і особливостей наших областей і міст.

      У  нас  нема зараз двопалатного парламенту, нема

 сенаторів,  які  представляли  виключно  регіони,  і,

 мабуть, не потрібно.

      Але   і   ми   можемо  спромогтися,  щоб  проект

 Державного  бюджету  був  максимально збалансованим і

 справедливим   по  відношенню  до  наших   регіонів.

      Впевнений,   що  участь  керівників  областей  в

 обговоренні     цього     питання     була    б    на

 користь.............  Але,  на  жаль,  ми  в  залі не

 бачимо  сьогодні  їх.

      Тепер   по   суті  обговорюємо  документ.  Роділ

 "Регіональна    політика   і   соціальнол-економічний

 розвиток  регіонів  "  державної програми на 1996 рік

 містить   аналіз   роботи  промисловості,  сільського

 господарства  окремих  областей,  прогноз на поточний

 рік. А самою суті регіональної політики, я тут, в цих

 документах,  не  побачив  і проект державного бюджету

 відповідно  її  не відображає. Про це говорили з цієї

 трибуни  деякі  мої колеги і я можу підтвердити це на

 прикладі  моєї  Чернігівської  області, області, якої

 торкнулося  Чернобильська  трагедія,  область, яка не

 багата на поліські угіддя, але за розміром вона друга

 в  нашій  державі  область,  де  половина населення є

 непрацездатною,  область  прикордонною.

      До   речі,   три   моїх  райони:  Городнянський,

 Щорський,   Ріпкинський,   безпосередньо,  межують  з

 Білорусією  і  Росією.  Ці та ряд інших особливостей,

 звичайно,   повинні   бути  враховані  при  складанні

 доходної  та  видаткової  частини державного бюджету,

 але  цього,  на  мій  погляд,  не  зроблено.  Так, за

 розрахунками,  видатки  бюджету  Чернігівщини  в 1996

 році  складуть 91, 5 трильйонів карбованців. Тоді, як

 доходи  при  умові  з  рахування до обласного бюджету

 частини  загально-державних  податків  за нормативами

 новими  Мінфіну  складуть  15,  9  трильйонів. Тобто,

 дефіцит   складе   75  трильйонів  80-відсотків.

      При   встановленні   нормативів  відрахувань  до

 обласного   бюджету,   не   врахована  заборгованість

 державних   установ   за  минулий  рік.  Необхідність

 прийняття  на баланс місцевих Рад чи місцевих органів

 360 відомчих житлових будинків, необхідність покриття

 різниці  в  цінах  на  тверде паливо для населення, а

 також фінансування багатьох інших соціальних проблем,

 реалізація яких покладено зараз на місцеві влади.

      Область    пропонує,    щоб    до   їх   бюджету

 зараховувалось  100  відсотків від загально-державних

 податків  і зборів, що значно зменшило б дотування їх

 з державного бюджету.

      До   речі,   запропоновані   Мінфіном  нормативи

 відрахувань від прибуткого податку громадян в розмірі

 50  відсотків  суперечить закону про бюджетну систему

 України.

      Взагалі    слід    було    залишити    нормативи

 відрахувань,  які  були  не  встановлені  на 1995 рік

 інакше  декларація  відносно  посилення  регіональної

 політики  залишиться  тільки  декларацією.  В мене її

 інші конкретні розрахунки і пропозиції в області. І я

 їх   передав  Мінфіну  і  нашій  комісії,  просив  би

 врахувати.

      І  ще  на  одній загальнодержавній проблемі хочу

 зупинитися,  проблемі, проекту бюджету, всього кілька

 рядків   присвячено   житлу,   тут   бачимо   мізерне

 фінансування     житла    для    військовослужбовців,

 чорнобильців,  витрати  на  здешевлене будівництво за

 рахунок   коштів   населення,   молодіжних   житлових

 комплексів,   за  рахунок  державних  централізованих

 капіталовкладень   передбачається  ввести  407  тисяч

 квадратних  метрів  загальної площі -це менше 8 тисяч

 квартир, при черзі в 2, 5 мільйони сімей, які чекають

 державного    житла.    На   мій   погляд   в   цьому

 прослідковується    недооцінка   вирішення   житлової

 проблеми,    як    засобу   соціально-політичного   і

 економічної    стабілізації   суспільства,   а   може

 вважається   головним   не   визначеність   напрямків

 вирішення цієї проблеми в сучасних умовах.

      Але я нагадаю, що Президент України півтора року

 тому,  заявив,  що до кінця 1995 року буде розроблено

 Урядом  і  подано  Верховній  Раді програма вирішення

 житлової проблеми в Україні.

      І   в   минулому   році   розглядаючи  концепцію

 державної  житлової  політики, одну хвилину, я прошу,

 ми   теж   зобов'язали   Уряд  це  зробити,  але  рік

 закінчився , такої програми немає.

      І  ми  говоримо,  що  передбачено  в  1996  році

 фінансувати   85   державних   програм  з  державного

 бюджету, але житлової програми її в природи не існує,

 тому не передбачається її фінансувати.

      Я  вважаю, що це становище потрібно виправити на

 жаль.  Я  не зміг розкрити цю тему змушений закінчити

 конкретні  пропозиції  я  подавав  і  подам ще Уряду.

 Хотів   би   на   звершення   сказати,  що  достатньо

 прозвучало  і  ще,  я  думаю, прозвучить пропозицій з

 цієї  трибуни.  Сподіваюсь,  що вони будуть враховані

 Урядом  і  в  систематизованому вигляді запропоновані

 будуть нам на розгляд в найближчий час.

      А сьогодні я пропоную прийняти проект Державного

 бюджету   в  першому  читанні  як  основу  для  нашої

 подальшої  роботи.  Всі  ми  розуміємо, що ідеального

 документу сьогодні не може бути.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Чемерис. За ним - Марковська.

 

      ЧЕМЕРИС   В.   В.   (Володимир  Чемерис,  Львів,

 Українська республіканська партія)

      Давайте  подивимось  на  Бюджет, як на документ,

 який визначає економічну політику держави. На відміну

 від  декларативних  програм  Президента, Бюджет якраз

 має  реальне  відношення  до економіки. Отже, давайте

 проаналізуємо,  як  запропонований Бюджет позначиться

 на  таких  показниках,  як рівень виробництва, рівень

 цін інфляції і рівень життя.

      Вихідною   точкою   такого   аналізу  має  стати

 ідеологія   структури  Бюджету.  Порівняння  структур

 Бюджету  з  1994-го  до грудня 1995-го року, які були

 прийняті цією Верховною Радою за цього Президента дає

 можливість зробити висновок, а також порівняти його з

 виконанням  Бюджету  за 1994 рік та за 9 місяців 1995

 року,  можна  зробити висновок: у проект Бюджету 1996

 року  закладена та ж ідеологія і та ж структура, що і

 в  1994-1995-му  роках.  Наслідки  виконання  Бюджету

 будуть аналогічні, і в Україні буде продовжуватись та

 є   економічна   політика   без   кардинальних  змін.

 Зупинимось   на  конкретних  наслідках  такого  стану

 речей.

      Перший наслідок -нереальність виконання Бюджету.

 Говорилося   вже   тут,   що   розрахунки  на  основі

 макропоказників,  визначених  Урядом, дають дещо інші

 результати   багатьох   статей   надходжень,  але  із

 порівняння  структур  так  само  випливає, що доходна

 частина  завищена  і,  очевидно, для того, аби звести

 дефіцит  Бюджету до 6 %, як вимагає МВФ. Так зробили,

 до  речі,  минулого  року,  але  все  одно,  Уряд  не

 дотримав   визначених   МВФ   показників  -і  виникли

 проблеми.

      Думаю, цього року такий підхід, тобто спеціальне

 завищення або заниження показників вже не виправдані.

 Можна,  навіть,  по  аналогії  вказати ті статті, які

 будуть не виконані.

      Другий  наслідок  -соціальний.  Він  випливає  з

 першого,   коли   під   кінець  року  виникає  все  ж

 необхідність дотримуватись надзвичайно жорстких умов,

 і  бюджетникам  не платять зарплату, в квартирах стає

 холодно,  бо  з  такого  бюджету  неможливо  створити

 стабілізаційний фонд паливно-енергетичного комплексу,

 чи щось подібне.

      Третій    наслідок   -спад   виробництва.   Уряд

 предбачає   спад   ВВП   на  1,  8  відсотків.  Росту

 виробництва   не   буде,   продовжуватиметься   стара

 податкова  політика  і не виключено, що, як і у 95-му

 році   Президент  своїми  указами  спробує  збільшити

 податки, аби закрити не виконання бюджету. Небезпечно

 те,  що  спад виробництва у машинобудіванні, галузях,

 що  виробляють  наукомістку  продукцію,  більше ніж в

 інших.   Політика   спаду  виробництва  -це  політика

 перетворення України в сировинний придаток або Росії,

 або   індустріального   Заходу.   Вихід  один  -треба

 застосувати  політику  бюджетного  заохочення  до тих

 галузей,   які  при  відносно  невеликому  бюджетному

 вливанні,   на   виході  дадуть  пропорційно  більший

 продукт,  і  до  тих галузей, які є приоритетними для

 економічного  майбутнього  України.  Таке  збільшення

 видатків  не  призведе  до  збільшення  дефіциту,  бо

 збільшить адходження від податків.

      Четвертий   наслідок   залежить   від  структури

 покриття  дефіциту.  Є  три джерела -кредитна емісія,

 зовнішня  і  внутрішня  позика.  Минулого  року  уряд

 планував  покрити  майже  150  трильойнів дифіциту за

 рахунок   зовнішніх   кредитів,   але  виявилось,  що

 покривається  на вереснь тільки 52 трильйона, і, тому

 довелося  кредити  НБУ збішити до 244, а в результаті

 їх  виявилось 294. Цього року планується така ж сама,

 закладається  таж система, що і на початку 95-го року

 і, тому можна гарантувати, що нам доведеться протягом

 року,   напевно,  кілька  разів  переглядати  розміри

 кредитів  Національного  банку України, До речі, якщо

 ми беремо кредити сьогодні, то треба пам'ятати, що ми

 збільшуємо   дефіцит   бюджету  наступних  років,  бо

 кредити доведеться віддавати з бюджету. І тут доречно

 нагадати  приклад Болівії, яка в 70-х роках потрапила

 у  кризу якраз через необхідність виплати зовнішнього

 боргу.

      Ще    один   наслідок   -це   крах   соціального

 забезпечення, науки, освіти, охорони здоров'я (про це

 вже  говорилось),  я хочу тільки додати одне, що сама

 суть  бюджету  в  тому,  щоб пеперозподілити кошти на

 користь  цих  галузей, які необхідні для життя нації,

 але   в  силу  певних  причин  не  можуть  себе  самі

 фінансувати.    Без   науки   і   освіти   неможливий

 економічний  прогрес  України  і неможливе наповнення

 бюджету майбітніх років.

      І  сьомий  наслідок  -підсумковуючий.  Бюджет не

 просто   не   відбиває  реформаторські  підходи  -він

 антиреформаторський, бо реформи -це не монетаризм, не

 підвищення   податків   Президентськими  указами,  ен

 промислово-фінансові  групи,  не спад виробництва, не

 падіння  рівня  життя,  а  зміна виробничих відносин,

 відносин  власності, структурна перебудова економіки.

 Зокрема,  рівень перерозподілу національного продукту

 через  бюджет  планується  майже за нормами класичної

 соціалістичної    країни   -47%.   бюджет   продовжує

 економічну  політику  попередніх  років,  яа  веде до

 побудови   економічної  моделі  латино-американського

 типу (так само, як і Проект Конституції, запропонова-

 ний  президентською  робочою  групою) веде Україну до

 політичної моделі латино-американського типу.

      Отже,  що  робити  з  проектом  бюджету?  Думаю,

 парламент  зробить помилку, якщо схвалить бюджет саме

 в  такому вигляді... Сподіваюсь, що в уроки 1995 року

 будуть   парламентом   враховані  і  ніякий  тиск  на

 парламент  цього  разу  успіху  не  дасть.  Не  дадть

 результату  заяви Президента, що не прийняття бюджету

 гальмує  реформи,  бо  реформи  гальмує  якраз  такий

 бюджет...  Ніхто  не  повірить,  що це -найреальніший

 бюджет, бо це бцло минулого року... Сподіваюсь, що не

 вплинуть  і заяви Віце-прем'єра, що якщо приймемо цей

 бюджет,  то  буде покращення в кінці року, бо це, так

 само, було минулого року, такі заяви. неправдою є те,

 що   якщо  не  схвалимо  бюджет,  то  не  відкриється

 фінансування    з    початку    року    -фінансування

 відкривається, це врегульовано законодавством.

      Найбільш   руйнівна   дія   -це  не  неприйняття

 бюджету,  а якраз прийняття саме такого бюджету. Якщо

 ми  приймемо  його  в  перщому читанні, то спеціальна

 процедура, визначена Регламентом для другого читання,

 залишає  дуже  вузькі  межі  для  внесення поправок і

 зводиться, практично, тільки до перестановки цифр.

      Тому   єдиний   вихід:   відправити   бюджет  на

 доопрацювання  уряду ще до 1-го читання з урахуванням

 зауважень,   висловлених   сьогодні   і   вчора.   Це

 пропозиція   депутатів   від  УРП.  Я  думаю,  що  її

 підтримує більшість виступаючих.

      Дяку за увагу.

 

      ГОЛОВА. Марковська. за нею Брит.....

 

      МАРКОВСЬКА,  47  виборчий  округ, місто Вінниця,

 Соціалістична фракція.

      Шановний   Олександр   Олександровичу,  шановний

 уряде6   шановні   колеги.  Однією  із  найважливіших

 соціальних функцій держави є охорона   здоров'я народу.

      Медицина-це  дзеркало, на якому відбивається всі

 негаразди радикальних реиорм, які проводяться в нашій

 державі в останні роки.

      Наслідком  такої  хибної  політики  є  вимирання

 свого  народу,  про  що  свідчать  неймовірно високий

 рівень  смертності населення. Так, тільки за 1994 рік

 Україна втратила 280 тисяч своїх громадян.

      Хочу  нагадати,  що  Херосимі  під  час атомного

 бомбардування  загинуло  140  жителів. Тобто 1994 рік

 дав  Україні  2  Херосими.  А це як зрівняти, це одна

 четверта  мільйона населення.

      Якщо  ми  будемо  іти  такими  темпами,  то  хто

 залишиться  на Україні?

      Значно  зросла  загальна  захворювань?  особливо

 серед  осіб працездатного віку. Збільшилась кількість

 хворих  на  соціальни  хвороби,  такі  як алкоголізм,

 наркоманія,   токсикаманія,   туберкульоз,   сифіліс,

 психічні хвороби.

      Неухильно  зростає  кількість  випадків суіциду,

 люди покінчують життя самогубством.

      Підаючи    аналізу    зазначених   даних,   всає

 запитання:  для  кого  існує  держава?  Та які заходи

 планується   зхдійснюваьи,  щоб  покращити  життя  та

 здоров'я нашого народу?

      Представлений   на   розгляд  парламенту  проект

 бюджету   України  на  1996  рік  яскраво  засвідчив

 глобальний тупик  досягнення мінімального дефіциту

 бюджету  будь-якою  ціною.  А  також, підкреслюю, усі

 вади   урядової.....   бюджетної  політики,  особливо

 соціальної сфери. Я зупинюсь зокрема на проблемах, що

 стосуються   бюджетного  фінансування  сфери  охорони

 здоров'я.  Хочу  звернути увагу на звіт про виконання

 бюджету  на  1994  рік,  поданий  урядом  одночасно з

 проектом Бюджету на 1996 рік.

      Фінансуванян  охорони  здоров'я  становило 17, 3

 %,   тобто  на  1,  3  трильйона  карбованців  галузь

 постоянно  недофінансована.

      Ще   складніше   катрина  стоїть  в  1996  році.

 Ховріють   всі   -і  члени  профспілки  і  не  члени

 профспілки,  члени  партії і позапартійні, і молоді і

 старі, і розумні і не дуже. Тільки не ховріють автори

 даного проекту. Тому що в поданому на розгляд Бюджеті

 України  на  1996  рік  видно,  що витрати на потреби

 охорони  здоров'я  покриваються  лише  на 21, 8 %. Це

 говорить  про  те,  що  галузь приречена на жебрацьке

 існування   і   підтвердженням  скажаного  є  те,  що

 овидатки  покладаються,  головним  чином, на місцевий

 бюджет.   Фінансування   охорони  здоров'я  місцевого

 бюджету  складать 82,5 %.

      Крім   цього   звертаю   увагу   на   недостатнє

 врахування  регіональних  особливостей при формуванні

 Держанвого  бюджету.,

      Зокрема,  Вінницька  область переважно аграрна і

 знаходитьс в переліку тих областей, які знаходятьс на

 дотації.  За  показниками  бюджету  на  1996  рік  за

 податками  в області забирається тільки 16 трильйонів

 карбованців,   а   розмір  дотацій  складає  лише  14

 трильйонів    карбованців.   Виникає   опитання:   чи

 потрібний   такий   підхід   до  принципу  формування

 бюджету?

       Користуючись  нагодою,  я звертаюсь до Прем'єр-

 міністра  з  проханням підтримати звернення депутатів

 від  Вінницької  області  про  те,  про фінансвування

 нашої    охорони  здоров'я.

      Сумарні  витрати  на  охорону  здоров'я  держави

 становлять  3,  7% відсотки від валового внутрішнього

 продукту.  Тоді  як  згідно  оцінкам...........  вони

 повинні   становити  не  менше  6% ВВП.

      Таким  чином,  зазначеної суми вистачить лише на

 заробітну   плату   працівників   галузі.   Але   для

 здійснення  лікувального  процесув,  який  є основною

 складовою   частиною   необхідно   ще  і  витрати  на

 медикаменти.  Заплановано в бюджеті 25 трильйонів при

 потребі 240 трильйонів, харчування хворих заплановано

 30  трильйонів  при  потребі 59, о придбання медичної

 апаратури  заплановано 4 трильйони при потребі 14, 2,

 придбання      імпортної     лікувально-діагностичної

 апаратури зовсім не заплановано (потреба складає 30)

      І  в  апофеоз  сказаного  є  один із заголовків,

 тільки вслухайтесь. "Скорочення асигнувань на охорону

 здоров'я  з  метою зменшення дефіциту бюджету України

 до  6  відсотків". А чи не занадто дорого платить наш

 народ   України   за  такий  дефіцит.  Слід  особливо

 підкрислити  значну розпиленість коштів по споживачах

 з   основних   статтей.   Так,  освіта  -63,  охорона

 здоров'я -16, наука -56. Це при тому, що Міністерство

 охорони здоров'я фінансується лише на 43. 2, Академія

 медичних  наук  -13, 7, Національна Академія наук -25

 відсотків  від мінімальних потреб. В багатьох країнах

 світу  існують загально-національні фонди здоров'я. В

 ці   фонди   поступають   надходження   від   продажу

 алкогольних   та   тютюнових   виробів  від  1  до  3

 відсотків.

      Одержання   коштів   витрачається  на  утримання

 медичних закладів, приведення профілактичних заходів.

 Що  був  не  використаний цей досвід і незастувати за

 загально-державний фонд розвитку охорони здоров'я і в

 нас   в  Україні.  На  слід  братського  фінансування

 соціальної  сфери вражає зростаюча кількість відомств

 Україні.    Нагадаю,   що   за   часів   командування

 адміністративної    системи,    загальна    кількість

 міністерств  і відомств в СРСР складала 70, а зараз в

 Україні  нараховується 78. До чого яскравим прикладом

 є дублювання в нас двох Урядів, це Кабінет Міністрів,

 який  фінансується,  а  також  Апарат Президента. При

 чому  на 1996 рік, цей Апарат Президента запропонував

 в 2, 5 рази більше асигнувань.

      Взагалі я хочу сказати, враховуючи вище сказане,

 рахую,  що даний бюджет повинен відхилити і в першому

 читанні його тільки приймати.

 

      ГОЛОВА.   Слово   має   депутат   Брит,  за  ним

 Костицький.

 

      БРИТ

 

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 коллеги.  Представленный  Кабинетом  Министров проект

 бюджета  на  1996 год отражает не столько и не только

 наши   возможности   и   интересы   народа,   сколько

 требования   Международного   валютного   фонда.  Это

 относится  и  к  дефициту  бюджета  любой ценой и его

 социальной   направленности.   Так  в  Госбюджете  на

 социальную  защиту  населения  предусмотренно 133, 65

 сотых  триллиона  карбованцев  или  4,  4 процента от

 общего итога.

      В то время как уточненном бюджете на 1995 год 3,

 7  процента  казалось бы хорошо, но что реально будут

 иметь  наши  граждане.  Сведено  в бюджете Украины на

 социальную  защиту  предусмотрен расход в размере 12,

 76  процента  от  общего итога. В то время как в 1995

 году  17, 14 сотых, резко сокращаются государственные

 дотации   на   гас,  твердое  топливо  для  населения

 жилищно-комунальные услуги и так далее.

      В 255, 8 триллионов в 1995 году до 153, 4 в 1996

 году  или  9,  6  до  4,  1  процента от общего итога

 сведеного  бюджета.  Это  говорит во-первых о том, на

 сколько  будут  обескровлены  местные бюджеты за счет

 которых  и производится в основном и те дотации и что

 за  этим стоит. За этим стоят дальнейшие сварачиванья

 социальных    программ,   ликвидация   льгот   многим

 категориям населения, и дальнейшее обнищание народа.

      Хочу  обратить ваше внимание, уважаемые коллеги,

 на статью 24 проекта бюджета на 1996 год, в 1995 году

 в   соответствии   с   законами  Украины  проводилось

 ежемесячная      индексация      зароботной     платы

 педагогическим   работникам   школ   средних  учебных

 заведений медицинским работникам и так далее, выплата

 индексированной  зароботной  платы на пример учителям

 осуществлялось   за   счет   местных   бюджетов,  без

 компенсации  увеличения  расходов местных бюджетов из

 госбюджета  как  и  такая  компенсация  предусмотрена

 статье   34   Закона  Украины  про  внесення  змин  и

 доповнень  до  Закону  Української  РСР  про бюджетну

 систему  Української РСР, это ставило местные бюджеты

 вкрай  тяжелое  положение  вело  к  задержке  выплаты

 зарплаты  педагогам  и  другим работникам на два, три

 месяца  .

      Теперь  правительство решило исправить положение

 и статье 24 отменило фактически индексацию зароботной

 платы   в   указанной   категории   работников,   нет

 индексации, нет проблемы.

      Статьей     проекта    бюджета    предусмотрено,

 перерахунки  посадових  окладів  і розміри заробітної

 плати   педагогічним,   медичним,   науково-техничним

 працивныкам,  та  працивныкам  культуры  осуществлять

 одновременно с уточнением госбюджета. Это фактически

 означает замораживание зароботной платы на длительные

 срок.  Тем  более, что уточнение бюджета производится

 крайне   нерегулярно,   а   цены  растут  практически

 ежедневно.

      И  еще.  Статья 4 предусматривает финансирование

 затрат,   связанных   с   предоставлением   помощи  и

 частичной  оплаты  процентов  по  выданным  кредитам:

 предпринимателям  -  500    миллиардов;    селянским,

 фермерским хозяйствам -950 миллиардом и коллекстивным

 сельскохозяйственным  предприятиям  -250  миллиардов.

      При  этом  нет нет расчета финансирования помощи

 предпринимателям и непонятно откуда взялась цифра 500

 миллиардов.  А  в  расчет  затрат  на  финансирование

 помощи    фермерам    включены    три    пункта,   не

 предусмотренные   Законом   Украины   "О   селянском,

 фермерском хозяйстве".

      И   таким   образом,  размер  финансовой  помощи

 фермерским  хозяйствам  в  4  раза  превышает  помощь

 коллективных  сельским хозяйственным редприятиям, что

 свидетельствует    о   продолжении   целенаправленной

 политики  ежима  на  ликвидацию коллективной наиболее

 эффективной формы хозяйствования на селе.

      И  еще. Для эффективного существования в 1996  и

 последующие годы мероприятий по охране и восссозданию

 природных    ресурсов,   предотвращение   загрязнения

 окружающей   природной  среды  необходимо  достижение

 баланса  между  поступлением  платы  за использование

 природных   ресурсов  и  расходами  на  их  охрану  и

 воссоздание.

      Что в этом плане предполагает проект Госбюджета?

 Обкем  ресурсных  платежей в соответствии с расчетами

 Минфина      и.................  в 1996 году составит

 13,   54   триллиона  карбованцев.  А  предполагаемый

 проектом  Госбюджета  на  1996 год расходы по разделу

 охраны  окружающей  природной  среды  составит  9,  2

 триллиона.  На  коренное  улечшение  земель  проектом

 бюджета  планируется  1,  5  триллиона карбованцев. О

 каком  улечшении  земель,  тем  более коренном, может

 идти речь при таком выделении средств?

      Проектом   бюджета  предусмотрено  гипсование  1

 миллиона  433 тысяч гектаров кислых почв и гипсование

 227  тысяч  гектаров  вторично  засоленных. Но, кроме

 этого,    на   Украине   имеется   8   миллионов   га

 эродированных   почв,   требующих,   как   говорится,

 срочного  лечения  и коренного улучшения. Что будет с

 этими  грунтами? Если не принять меры к их защите6 то

 эрозия будет продожаться.

      Уважаемые  коллеги,  считаю,  что представленный

 Кабиентом  Министров  проект Государственного бюджета

 Украины  на 1996 год требует серьезных концептуальных

 изменений. И в таком виде, как он представлен, принят

 быть не может.

 

      ГОЛОВА.  Слово має Костицький. За ним -Шейко від

 комісії.

 

      КОСТИЦЬКИЙ.

 

      Шановний   Голово,   шановні  народні  депутати,

 шановні  члени Уряду, аналіз поданого проекту Бюджету

 на  1996  рік показує, що цей проект має вищий рівень

 розрахунків,    ніж   попередні.   Широкі   допоміжні

 матеріали  дозволяють  проаналізувати наміри Уряду на

 1996 рік. І тому, звичайно, з цим проектом було легше

 працювати, ніж з поперднім.

      Разом з тим, до цього найважливішого документу є

 ряд  серйозних  зауважень.  Тут  у  виступах багатьох

 депутатів давався аналіз проекту Бюджету з точки зору

 макроекономічних  підходів. Інші депутати аналізували

 його  з  мікроекономічних позицій, з точки зору життя

 окремого підприємства.

      Я   хотів   би   зупинитися   на  характеристиці

 внутрішньої  логіки проекту Бюджету, зосередити увагу

 на бюджетній технології, якщо так можна виразитися. І

 доцільно  тут  згадати  про необхідність вироблення і

 дотримання  певних  принципів  при складанні Бюджету,

 перш   завсе,   програмний   підхді   до   формування

 видаткової частини.

      Спроба   така,   звичайно,   є,   але   чи   всі

 найважливіші програми враховані? З виступів видно, що

 ні.

      Наступне.  В  такій  ситуації  виникає потреба в

 реалізації    принципу    вибору    пріоритетів   при

 відсутності  достатніх  коштів  на видаткову частину.

 Такі    пріоритети,    як    сільське   господарство,

 мікроелектроніка,  машинобудування. Чи можна говорити

 про   металургію?   Мабуть,   що  ні.  Один  кільграм

 високоякісної  сталі  дає  прибуток  9  центів США, 1

 кілограм  ваги  автомобіля -7 доларів США, 1 кілограм

 ваги  літака типу АН-70 дає прибуток 350 доларів США,

 а   в   літаку   70%  приладобудування  і  електронна

 продукція. От, і треба думати про вибір пріоритетів.

      Наступний  принцип  -захист внутрішнього ринку і

 стимулювання   українського   виробника.  Український

 ринок  наводнили другосортні товари, хоч, звичайно, є

 високоякісна    продукція.    Акцизи    на    порядок

 відрізнялися  для  імпортних та внутрішніх товарів -в

 результаті  намітився  різкий  спад  в певних галузях

 промисловості (лікеро-горілчаній, радіо-електроніці).

 Раніше Україна випускала 3 мільйони штук телевізорів,

 і  більше  700  тисяч  -тільки  зі Львівського заводу

 відправлялися  на  експорт. А за 9 місяців цього року

 випущено тільки 52 іисячі телевізорів...

      Приведу  для  прикладу  Китай, де акцизи і митні

 збори на телевізори і іншу радіо-електронну апаратуру

 у розмірі 80-130% в якійсь мірі допомогли Китаю стати

 одним з світових виробників у цій галузі.

      Настипний    принцип    -раціональна   податкова

 політика  на противагу фіскальному підходу: зменшення

 податків,   очевидно,   дозволило  б  збільшити  масу

 надходжень  (і про це тут уже було сказано). Звичайо,

 фіскальний  характер  треба  зберігати  щодо  товарів

 низкьеої  якості,  і  вірно  піднімалося  питання про

 неоправдане     кредитування    Україною.    Зокрема,

 виробництво   автомобілів   в  Росії  -автомобілів  з

 низькоякісної   і   недовговічної   сталі   та  інших

 комплектуючих     замість    розширення    надходжень

 європейських авто.

      Наступний принцип -чіткість бюджету, доступність

 його.  Боюся опуститися до популізму, але читаєш одну

 сторінку   і   хочеться   сміятися,  на  наступній  -

 плакати...   От   і   виходить   сміх  крізь  сльози.

 Наприклад,   іноваційний   фонд  претендує  на  6,  2

 трильйона карбованців, і в тому числі на зарплату -аж

 30%.   Тобто,  той  фонд,  який  мав  би  забезпечити

 фінансування нової техніки.

      Тут не можу не сказати про охорону навколишнього

 природного середовища, на яку передбачається виділити

 всього  9 трильйонів карбованців, і на зарплату -25%.

      Звичайно,   нормально   для  бюджету  держави  з

 ринковою   економікою,  багатої  держави,  коли  вона

 фінансує    громадські   організації   і   комерційні

 структури для виконання суспільно-важливих робіт (ну,

 наприклад,  в  сфері  культури, соціального захисту),

 але  важко  зрозуміти,  чому  громадяни України мають

 утримувати  не  тільки піонерську організацію, про що

 йшлося, але ще, скажем, Укоопспілку, якій виділяється

 587   мільярдів   карбованців,   в   тому  числі  278

 карбованців на утримання апарату, на заробітну плату!

 Це  хіба  міністерство?!  Чому в цей час Мінекономіки

 Мінекономіки  виділяється  тільки  497  мільярдів,  а

 Міносвіті  -93,  а просвіті, яка видає 120, яка існує

 125  років і видає 14 газет, виділяється 23 мільярди,

 "Робітничій  газеті",  не  знаю  за які заслуги, -250

 мільярдів.   Таких........   виникає   багато,   тому

 наступне  питання:  соціальний  захист,  -це  одна  з

 найважливіших  функцій  держави. Звичайно, держава не

 може  бути відділом соціального забезпечення, але, як

 рядовий платник податків, хочу сказати, якщо держава,

 як  апарат влади не може допомогти хворим, інвалідам,

 багатодітним, то треба якісь шестерні в цьому апараті

 влади мінять.

      Відношення  соціальних  витрат  до капвкладень в

 проекті   бюджету   планується  значно  нижче  ніж  в

 попередньому  році.  В  95-му році один до двох цілих

 п'ять   десятих,   у   96-му   -один   до   чотирьох.

 Некдосконалість  соціальної  політики, тп відсутність

 реального  механізму  соціального  захисту  вразливих

 частин   населення   -це  одна  з  причин  того,  які

 заставили  Християнсько-Демократичну  партію України,

 яку я тут представляю, перейти в опозицію.

      Наступний  принцип  -об'єктивність бюджету, його

 справедливість.  Це  ж  цей  принцип  витриман  не до

 кінця.  Приріст  населення по всій Україні очікується

 тільки в Івано-Франківській області, але фінансування

 на  введення  нових  потужностей соціально-культурної

 сфери  тут  значно  нижче,  ніж  в  тих  областях, де

 забезпеченість цими закладами значно вища.

      Звичайно  тут............  я  дуже важливу річ -

 надмірну централізацію бюджету.

      І   ще  1  принцип.  Я  вже  закінчую,  шановний

 Олександр  Олександровичу.  Очевидно  слід рахувати і

 законодавчі  забезпечення  бюджету.  Тут  неможна  не

 згадати  про  Закон  "Про  статус сільських населених

 пунктів", який звичайно треба профінансувати.

      І  останній  принцип.  Це...  з тих, що я всигаю

 назвати,  це  стабільність  бюджету.  Я  не  можу  не

 згадати  про  те,  що ми вносили зміни в бюджет уже в

 грудні  цього....  минулого року. А тим не менш, коли

 аналізують   результати  1995  року,  ми  бачимо,  що

 навітть  ці цифри не були витримані.

      Тому,  я думаю, що є реальним розглядати питання

 про  зміну  бюджетного  року можливо з 1 жовтня або 1

 листопада,  тоді  всі  інші  календарні плати і такий

 бююджет   могло   б   вирішувати   ті  проблеми,  які

 виникають.

      тому  загальний висновок може бути такий. Бюджет

 з  точку  зору його технології, внутрішньої логики не

 збалансований,    не    узгоджениий.   Очевидно,   не

 доопрацьований і після доробки може бути розглянутий.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Слово   має   від   Комісії  з  питань

 регламенту  і  депутатської етики Петро Володимирович

 Шейко6 за ним виступатиме Чернявський....

 

      ШЕЙКО.

 

      Шановний   Олександр   Олександровичу,   шановні

 народні  депутати,  шановні члени уряду. У всіх у нас

 були  сподівання  і великі на те, що врешті-решт уряд

 запропонує нам реальний бюджет-бюджет безманіловщини.

 Чи олтримали  ми  бажане?  Гадаю,  що ні.

      Слухая   наш  пересічний  виборець  дискусії  по

 Державному  бюджеті  очевидно  неможе збагнути про що

 йде  мова,  що  то  за квадрельйони такі? Яким чином,

 хоч.......  зореєнтуватися куди хилить уряд, чи вірна

 позиція  його традіційних опонентів-членів парламенту

 і  насамкінець, чи краще від того буде жити народові?

 І  чується  в цьому залі переважно таке: треба додати

 туди,  а ще туди і туди, і мало хто говорить навпаки:

 звідки  взяти. Словом,  як  завжди.

      Не  так  уже  і давно бюджет України вимірювався

 зовсім іншими показниками, тепер квадрільйонами. А що

 ж  далі,  скільки  ще  нулів  треба  додавати, аби на кінець  вибрати правильну філософію розробки бюджету?

      Іголовне,  щоб  громадянин наш свідомо зрозумів,

 що  ж  діється  з економікою, фінансами, податковою і

 банківською  системами,  яким  буде соціальний захист

 найменш  забезпечених  верств   населення?

      Словом,  і  ми,  і вони повинні усвідомити, що ж

 відбувається  із  самою державою: чи овна занедужала,

 можа  в  неї  більш  серьйозна патологія, а може вона

 взагалі    безнадійно   хвора?   На   ці    абсолютно

 закономірні  запитання  відповіді  може дати не якась

 там  чергова  програма  до  2100  року  чи запевнення

 лідерів  держави,  що  все  буде  о'кей, тільки треба

 трошки почекати, а саме Державний бюджет, на розробку

 і   прийняття  якого,  слава  Богу,  с  останні  роки

 серьйозно взялись Президент, Уряд і парламент.

      І  хоч  не розписаний наш бюджет по 15, скажімо,

 20  тисяч паказниках, як це робиться в інших країнах,

 але  і  ті  900  показників -це солідний матеріал для

 уявлення  фінансової  ситуації в Україні, які прозоро

 вимальовують    концепцію    уряду    для   подальшої

 стабілізації   економіки.

      Правильна  вона чи ні? На мій погляд, не зовсім.

 Не   набере   з  таким  бюджетом  необхідних  обертів

 економіка, не краще стане жити нашим громадянам.

      Причина  в  значній  мірі  полягає  втому, що не

 навчились   ми  ще  формувати  бюджет,  не  навчились

 просто.  Давить на нас усіх споживацька ментальність,

 бажання  від дірявої ковдри відхопити якомога більший

 клапоть  і  зостатись  задоволеним,  що  поділять цей

 клапоть  з  таким гонором і розрахунком, що не тільки

 своїм, але і чужим дістанеться рагний шматок. хіба не

 так?

      А  згадаємо,  як  виконувався  бюджет у 1994 або

 1995   роках?  У  багатьох  голова  боліла  лише  про

 витратну частину, про те, як її підсунути поближче та

 достойніше  розподілити.  І  доділилися,  що Верховна

 Рада  вимушена була доручити Генеральному прокуророві

 розібратись, де ж поділісь кровні наробітки шахтарів,

 металургів,  селян,  вчених, і чому нам доводиться ті

 кошти   шукати  не  тільки  в  ближньому  і  далекому

 зарубіжжі,  а  навіть  у  Африці?

      Не  хочеться, щоб так було з бюджетом 1996 року.

 А  для  цього  найважливіше на кінець визначитись, на

 які  педалі  треба  натискати, що треба забезпечувати

 фінансами  в  першу  чергу, де зекономити, за рахунок

 чого реально поповнити бюджет. І чесно сказати людям,

 на  що ж нам не хватить тих грошей, на який період це

 розтягнеться.

      Абсолютнор  очевидно,  що збалансованого бюджету

 не  буде  і  на  цей  раз.  Тому отреба визначитись у

 пріоритетах. На  мій  погляд, вони  такі.

      Перше.  Агропромисловий комплекс, від сировинної

 бази, від якого залежить розвиток легкої і переробної

 промисловості.   Якраз  тут  поки  що  концентрується

 половина   експортного   і   валютного  потенціалу  в

 державі.

      Друге. Паливно-енергетичний комплекс. Ми повинні

 зрозуміти,  що  з  метою  підняття  цього  комплексу,

 зменшиться політичний тиск на Україну з боку близьких

 і далеких партнерів.

      Третє.  Соціальний  захист населення і утримання

 на   належному   рівні   соціальної   інфраструктури,

 особливо  на  селі.  Я  вже  не  буду про компенсацію

 населення  вкладів, які вони втратили. Про соціальний

 захист  малозабезпечених  пенсіонерів-інвалідів.  Про

 військовослужбовців і т.д.

      І  накінець,  наука.  Тут  просто  не до жартів.

 Настав  час спасати створений потенціал держави, який

 достойно сьогодні формує її авторитет у світі.

      Отже,   приорітет   агропромислового  комплексу.

 Ситуація  в цій галузі стає просто не контрольованою.

 Держава сюди не вкладає навіть того, що вже стабільно

 досягнуто.

      Для  мене  незрозуміло,  чому  в  бюджеті  немає

 коштів  на державний контракт, принаймні 10 млн. тонн

 хліба.  200-250 млн. тонн олії, 7-8 млн. тонн молока,

 2, 5-3 млн. тонн м'яса. Це ж наші стабільні виробничі

 показники  і  закупки  ще  зовсім  недавно.  А  це  ж

 розрахунки  за  газ, нафту, енергоносії, це монополія

 накінець  держави  на стратегічну продукцію. Давайте,

 нарешті,  себе  шанувати,  не  гоже  нам  шукати свою

 продукцію  і  гроші  теж  за  кордоном.  Але, селянин

 просто   в   безвиході   сьогодні   знаходиться,  він

 залишився  сам  на  сам  з своїми проблемами і просто

 вимушений  за безцін продавати продукцію кому попадя.

 Причому,  в  однаковій ситуації опинився, як селянин-

 консерватор,   так  і  селянин-реформатор.  Причиною,

 практично,   гине   соціальна   сфера   на  селі.  Не

 виконується  бюджетом  закон  про соціальний розвиток

 села.

      Але  ж  я  хотів би нагадати колегі, як говорять

 сучасні греки: "Закони інколи сплять, але вони ніколи

 не помирають", і ми всерівно їх повинні виконувати.

      Ви  знаєте,  що  Мінсільгоспрод  сьогодні  можна

 назвати  без  помилки Міністерством охорони здоров'я,

 Міністерством  молоді і спорту, Комітетом по житлово-

 комунальному  господарству, тому що це міністерство в

 одній  особі,  без грошей виконує функції, забезпечує

 селянина першим цим необхідним.

      От  характерний  приклад.  На  селі  прожіває 17

 мільйонів  населення -30 процентів населення України.

 Валовий національний внутрішній продукт формується за

 рахунов  АПК,  ну,  скажімо, на 40 відсотків. І от на

 розвітов,  скажімо,  спорту  в  бюджеті  виділяється,

 значить,   певна  цифра  для  Міністерства  молоді  і

 спорту.  І  от  на таких параметрах щорічно десятками

 років   Міністерство   молоді  і  спорту  виділяє  на

 розвиток  спортивної бази на селі 4 відсотки. Все йде

 на  якусь  стратегію,  олімпійську  і  так далі. Гине

 соціальная  фера  на  селі, і ми повинні серйозно над

 цим задуматись.

      Я  вимагаю:  із  асигнувань  по  міністерствах і

 відомствах   передбачити   у   бюджеті   Міністерству

 сільського  господарства  і продовольства асигнування

 на   утримання   міжколгоспних   здравниць  -це  ціла

 система;    на    розвиток   бази   упсількомунгоспу;

 Українському     спортивному    товариству    "Колос"

 пропорційно   чисельності   сільського   населення  і

 внутрішнього валового продукту по АПК.

      І  нарешті  ще  одне  питання,  яке  я  не можду

 обійти,  як голова комісії. Мова йде про фінансування

 Верховної  Ради.  Шановні  колеги!  Ще  не  народився

 проект   Державного   бюджету,   а   гострі  на  перо

 журналісти   зробили   сенсацію:   парламент  вимагає

 неможливого.  І,  до  речі,  ні  слова не сказали про

 владу  виконавську.  Ну, скажімо, були публікації, що

 Верховна Рада хоче утримати в належному стані будинки

 Верховної   Ради,   вона  претендує  на  якихось  там

 санаторії  в  Криму.  Ми  вже вами отримуємо зарплату

 більше  100  мільйонів  і  так далі. Впевнений, що ці

 сенсації  не спрацювали. Адже люди розуміють, що мова

 йже  не  про,  начебто, подвійні апетити чи то Голови

 Верховної Ради чи народних депутатів, а про авторитет

 держави в особі її вищого  законодавчого органу.

      І  засохлі  ти дерева і газони  порослі бур'яном

 біля  адміністрації  чи  резиденції  Президента  або,

 скажімо,  біля  парламенту або сам обшарпаний будинок

 того   парламенту   ви,   зрозуміло,   що  не  робить

 авторитетові  нашій державі. І платню депутат отримує

 не  більше  державного  службовця,  і двічі на рік не

 відпочиває  в  кримських  санаторіях.  А  забрати  ці

 санаторії  під  юрисдикцію  Верховної Ради -це спроба

 зберегти  ці  унікальні  заклади для України і для її

 народу,  а  не  просто  продати  за безцінь з молотка

 закордонним  багатіям, що так хочуть зробити сьогодні

 як  наші,  так  і  чужі  можновладці.  І,  насправді,

 виходить,  що  для  забезпечення  Верховної  Ради  та

 організацій,  які  входять до її майнового комплексу,

 необхідно  14,  3  трильйони  карбованців, що в цінах

 грудня  1995  року  збільшено  на  46%,  тоді,  як по

 проекту Бюджету на утримання виконавчої влади на 1996

 рік  видатки  збільшуються  у півтора рази. Ось і вся

 арифметика.

      Тому пропоную: затвердити на 1996 рік автономний

 бюджет   Верховної   Ради  в  сумі  не  менше  14,  3

 трильйонів  карбованців,  і  щоби він в подальшому не

 залежав   від   волі   будь-якого  чиновника,  навіть

 рядового:  чи  то  Мінфіну, чи то Кабінету Міністрів.

 Вважаю,  що  Бюджет у нас уже й так не в тому вигляді

 сьогодні  виглядає,  як  він  був  нам  поданий. Тому

 потрібна  серйозна  корекція з урахуванням пропозицій

 народних депутатів перед поданням до першого читання.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Дякую.

      Слово  має  депутат  Чернявський від Сумщини. За

 ним виступає від Луганська депутат Борзих.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.

 

      Дякую.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 колеги,  шановні  міністри,  я звертаюсь до себе і до

 вас.    Чи,    прийнявши   цей   Бюджет,   який   нам

 запропонований  Урядом, через рік, через два ми будем

 краще  виглядати  із  цієї  трибуни,  а  особливо,  в

 народі?

      Думаю,   що   даний   проект   на  це  запитання

 відповідає негативно. І чому?

      Тому  що  мій  попередник  говорив про виконання

 законів   багатьох,  в  тому  числі  і  закону,  який

 прийняла  попередня  Рада,  чи  не  один із основних:

 Закон "Про пріоритетний розвиток села".

      Чому я зупиняюсь саме на виконанні цього Закону?

 Багато   попередніх   промовців  говорили,  що  треба

 виділити  пріоритетні  розвитки  чи напрямки розвитку

 держави  на  нинішній  і наступний роки. Люба країна,

 яка    починала   розвиватися,   вирішувала   питання

 забезпечення  населення  продовольством.  Якщо  ми не

 вирішим   цього   першоважливого   питання,   то  про

 існування  навіть  незалежності  держави не може бути

 мови. Хто дав право Мінфіну при складанні цього плану

 бюджету  не врахувати, один із найважливіших закон, я

 маю на увазі про пріоритетній розвиток.

      Я  думаю, ні Верховна Рада, ні Президента такого

 дозволу не давали.

      Тому  я  просив би, і як депутат буду голосувати

 до  того  часу проти поки не будуть враховані позиції

 цього  закону.  Ви  дивіться,  що  мізерна капітальні

 вкладення  в  соціальну  сферу села, які виділялися в

 1995 році зовсім ще перекроєні на 1996 рік. Хіба може

 нормальний  стан  коли  школи  і  інші  так сказати і

 медицини  і  так  далі  в  тому  стані,  в якому вони

 сьогодні є.

      Я   вважаю,   що  виробництво,  як  першочергова

 частина  забезпечення  бюджету  над  цим  бюджетом  і

 можливо  не  повині  навіть  Міністерства  фінансів я

 думаю, що галузеві міністри зробили не все, для того,

 щоб  забезпечити  фінансову, фінансові надходження, в

 цьому  питанні  і  я вам можу тільки сказати таке. Де

 візьметься       бюджет?       Якщо       виробництво

 сільськогосподарської    продукції-основи    бюджету,

 основи  споживання тут називали цифри на 70 процентів

 зменшилися у два рази.

      Ми  втратили не тільки зовнішній ринок для нашої

 сільськогосподарської  продукції,  ми  втрачаємо  все

 коли   називали   цифри  до  60  відсотків  імпортної

 продукції.

      Ну, дивіться харчова промисловість безалкогольні

 напої   дала  вже  9,  7  процентів,  подивіться,  що

 робиться в магазинах де візьметься бюджет, не збирана

 продукція, молочна продукція одна із основ харчування

 наших   людей,  20  відсотків  від  1990  року  тобто

 зменшилось  у 5 разів.

      Тобто  не вирішивши питання цього виробництва ми

 не  вирішимо  питання  бюджету  і  хотів би сказати з

 цього  приводу,  що  треба  тут  значно внести значні

 поправки  в запропонований бюджет, хіба ми можемо тим

 радуватися,  що  зібрали  в  минулому  році  якоби не

 поганий урожай який становить лише 60 відсотків до 90

 року. А погодні умови збирання були не середньорічні,

 якби  не  такі умови то ми багато продукції втратили,

 що запропоновано в бюджеті для створення відновлення

 матеріальної   бази  села,  для  того  щоб  ми  могли

 стабільно забезпечувати хотя би той рівень продукції.

 Чи  ми  будем мати новий комбайн в найближчий час? Ми

 вже  на  70  процентів маєм відпрацьовані матеріальні

 ресурси.  Сьогодні  ціновий паритет на нашу продукцію

 забезпечує  лише,  не  лише на зарплату і відновлення

 матеріальних ресурсів, він сьогоденні наші витрати не

 забезпечує  для  того,  щоб  придбати  не основні вже

 фонди, а ті, які сьогодні необхідні для безпосередньо

 для виробництва.

      Я  думаю,  що  такий бюджет не може нам дати і в

 подальшому  якись  певні зрушення. Я підтримую ті, що

 треба привести до відповідальності тих, хто зруйновує

 наше господарство. Без війни ми знищили птахівництво,

 яке,  галузь, яка була на рівні світової нас, і ніхто

 на  має  нічого,  відповідальності,  а  це  ж  значні

 бююджетні надходження. Я не говорю за те, що сьогодні

 в  нас руйнується практично наука, невиділені належні

 асигнування,   і  в  цьому  проекті  бюджету  взагалі

 йде.........  про  що  говорилось,  в  тому числі про

 аграрну. От.

      Я не можу не сказати, Олександре Олександровичу,

 напевно,  із  нашої  подачі,  нам  треба  до бюджета,

 потому  що  ми  оце  висловимось,  потім підійде час,

 треба  приймати  той бюджет, який хотя би є. Но як ми

 можемо   прийняти,   якщо   на  будівництво  на  селі

 виділяється  програмою,  бюджетом  22 трильйони, а на

 такий фонд зайнятості -38 трильйонів, в тому числі на

 будівництво  у  цій... у цьому фонді -5, 1 трильйони,

 7,  6  -взагалі  невідомо,  на  які  витрати  у цьому

 записані.  Ітого  12,  7.  Фонд  зайнятості невже має

 рівні паритетні, так сказать,... значення у народному

 господарстві,  як  сільське  господарство?!  Це я вже

 говорю  про  те,  що  нам  не тільки треба прибуткову

 частину   бюджету  подивитися  і  переглянути  в  бік

 збільшення надходжень, але і видаткову переглянути.

      Я не хочу ні до кого в кишеню залазити, але ж не

 можна так: коли військовики наші пишуть до нас слізні

 пісьма...   Ми   говоримо   тут  про  нашу  військову

 доктрину...  Да  вони  по  чотири  дні  єсть хліба не

 куштують!..  Про  яку  мову,  так  сказать?.. Давайте

 ми...  коли  американського фермера (тут делегація є)

 запитували:  скільки ти тримаєш худоби? -Скільки єсть

 кормів.  Ми  що  хочемо  з вами, нічого не бачити, що

 робиться в країні?

      Я  думаю, що і по Сумські області... я думаю, що

 наші   питання   ті   ми  розглянули  у  Міністерстві

 фінансів, не може тоже таке бути, що Сумщина, яка дає

 в  бюджет  41  трильйон,  а  витрати  на  1  людину в

 Сумській  області, яка і найхолодніша, і найстаріша -

  на  27-му місці... Я повинен... при плануванні, я маю

 на увазі... Я думаю, що треба це питання врахувати.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Олексій Пилипович, і найкраща добавте!..

 І  найкраща,  але...  але  не  дають,  так...  Але  в

 регламент всеодно треба вкладаться... Я прошу вас...

      Борзих   від   Луганської   області,   Олександр

 Іванович Борзих, депутат 12, 13 скликання.

 

      БОРЗИХ О.І.

      Уважаеымй   Александр  Александрович!  Уважаемый

 Кабинет Министров! Уважаеыме народные депутаты!

      Рассмотрев  расчетные  показатели  к  бюджету на

 1996  год,  исходя  из  которых  исчислены  нормативы

 отчислений  общегосударственных  налогов  и  доходов,

 народные   депутаты   Украины  от  Луганской  области

 отмечают  следующее:  прогноз  бюджета  составлен  по

 прежнему    методу   -не   претерпела   существенного

 реформирования   ни   расходная   часть  бюджета,  ни

 действующая   система   налогообложения.  И  об  этом

 отмечали  практически  все  выступающие  депутаты.  И

 большинство  из выступающих перекладывали эту вину на

 исполнительную  власть  в  лице  Кабинета  Министров,

 Министерства   финансов.

      Но,  я  думаю,  мы  эту  ответственность  должны

 прежде  всего  взять  на  себя, потому что правило...

 формирования бюджета, я имею ввиду Закон "О бюджетной

 системе"  принимаем  мы  и  мы  в  июне прошлого года

 приняли такой закон, по которому в отдельных статьях,

 исходя...  отклоняясь  от  этого  и был принят проект

 бюджета  на  1996  год. И, на мое глубокое мнение, мы

 уже  сегодня  должны  подумать  о  бюджете следующего

 года,   а   для   того,  чтобы  ее  составлять  нужно

 существенные  изменения  внести  в Закон "О бюджетной

 системе".

      По  прежнему  наблюдается  устойчивая  тенденция

 жесткой  централизации  доходов и расходов бюджета на

 центральном   уровне  при  условии,  что  на  регионы

 возложена   задача   по   удовлетворению  большинства

 социально-экономических   потребностей  населения.  В

 областях  предлагается  оставить  всего  лишь  23,  9

 процентов  доходов,  оккумулирующих  государство и 25

 процентов расходов.

      К   примеру,   в   застойном   1980  в  регионах

 оставлялось   35   процентов  финансовых  ресурсов  и

 буквально   каждая   область   выступала  и  об  этом

 говорила.

      Предлагаемый        вариант       разограничения

 общегосударстенных    налоговых    сборов    ухудшает

 финансовое состояние регионов, сравнимых с 1995 годом.

 Только  бюджет  Луганской  области за счет уменьшения

 норматива   отчисления   от   налога  на  добавленную

 стоимость теряет 34 процента доходов.

      Неубедительным выглядит предложение по изкятию в

 фонд...........   дотаций  50  процентов  подоходного

 налога  с  населения.  Кроме... не допущено нарушение

 Закона  Украины "О бюджетной системе Украины" больших

 нареканий со стороны регионов это не даст возможность

 отрегулировать бюджеты сельский  районов, поселковых,

 сельских   Советов   народных  депутатов.  Отсутствие

 асигнований   на  укрепление  материально-технической

 базы   и  развитие  жилищно-коммунального  хозяйства,

 городского   общественного   транспорта,   социально-

 культурной   сферы   остаточный   принцип   выделения

 ресурсов  на  эти  цели  приводит к старению основных

 фондов, их обветшанию, к резкому увеличению затрат на

 поддержание  их  в  работоспособном состоянии. Срыв в

 работе  этих  отраслей  приводит  к  росту социальной

 напряженности  на  местах.

      В   проекте   бюджета  не  определены  источники

 финансирования   ведомтвенного   жилья,   которое   в

 соответствии  с  Указом  Президента  украины подлежат

 передаче   в   коммунальную   собственность   органам

 местного  самоуправления.

      В    области   предусматривается   закрытие   17

 неперспективных   угольных   шахт,   на   содержавние

 социальной  сферы которых необходимо 27, 6 триллионов

 карбованцев,  что  составляет  более  55%  от  обкема

 предлагаемой  области  бюджета.

      Учитывая   изложенное,   народные   депутаты  из

 Луганской   области   обращаются   к   вам,  народные

 депутаты  -наши  коллеги.  При  рассмотрении  проекта

 Государственного  бюджета  на  1996 год и определения

 норматива  учесть  по  Луганськой  оббласти следующие

 вопросы.  И мы это просим, потому что принимая бюджет

 в  шестой раз на моей практике, я могу привести такой

 пример,   что   практически   эти   6   лет   области

 промышленные -Луганская, Донецкая, Днепропетровская -

 по сути цфинансируют весь б юджет государства. Так за

 счет    отчислений   Донецкой   области   содержаться

 полностью  вооруженные  силы  Украины.

      В    нашей    истории    было   много   периодов

 послевоенных,   когда   западные   области   помогали

 восстанавливать Донбасс. Затем был большой отрезок, и

 он    продолжается,   когда   сегодня,   практически,

 финансирование  государственного бюджета, в основном,

 осуществляется    за   счет  промышленных областей.

      И такой подход к формированию бюджетной системы,

 а  также налоговой, привел к тому, что и даже области

 эти  пришли,  ну,  как  говорится, к своей точке, где

 дальше  просто  не должно опускаться.

      И  мы  просим  поэтому  внимательно  отнестись к

 этому  всех народных  депутатов.

      Я   знаю,   что   трудности   есть   в  областях

 сельськохозяйственного  назначения,  но поверьте, что

 живя в сельской местности, в том же регионе Донбасса,

 я  вижу,  насколько  разительно  и  при  той мизерной

 зарплате,   все-таки  в  сельской  местности  гораздо

 сегодня  легче  выжить  тем, кто живет на селе, чем в

 тех   городах,   и   особенно   Шахтерске,  там,  где

 закрываются    шахты.

      Мы  предлагаем, учесть такие наши предложения. С

 целью   обеспечения   своевременного   финансирования

 первоочередных  неотложенных расходов по всем уровням

 бюджета,  внести  на  утверждение  Верховным  Советом

 народных депутатов среди не имеющих в настоящее время

 под собой законодательной базы, а именно:

      отмена  льгот  по  оплате  налога на добавленную

 стоимость предприятиям и организациям Минуглепрома;

      увеличение в 1,45 раза ставок платы за землю;

      увеличение   в   полтора   раза   ставок  налога

 владельцев  транспортных  средств и других самоходных

 машин;

      увеличение  в 3 раза действующих ставок платы за

 специальное использование пресных, водных ресурсов.

      Статья  24 проекта закона о том, что перерасчеты

 должностных   окладов   в  размере  зароботной  платы

 педагогическим,    медицинским,    научно-техническим

 работникам     и    работникам    культурной    сферы

 предусмотрены соответственно с законом об образовании.

      Учитвая   дефицит  источников  финансирования  и

 расходов   на   поддержание   в   рабочем   состоянии

 предприятий  и  организаций  комунального  хозяйства,

 создать    специальный    фонд    развития   жилищно-

 комунального  хозяйства  за счет обязательных взносов

 предприятий      и     хозяйственных     организаций,

 осуществляемых             производственно-финансовую

 деятельность  или  коммерческую в размере 2% от фонда

 потребления  с  отнесением  затрат  на  себестоимость

 продукции,  а  также за счет распространения обкектов

 обложений    комунальным   налогом,   предусмотренные

 Декретом Кабинета Министров.

      2%-ное отчисление от фонда потребления субкектов

 хозяйственного  вести  за  счет сокращения отчисления

 код  социального страхования и в государственный фонд

 зайнятости населения.

      Предусмотреть в Законе Украины о государственном

 бюджете   на   1996  год  отдельной  статье. Целевые

 средства  за счет фонда для осуществления предприятий

 по  ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы и

 социальной  защиты  населения  на строительство жилья

 для   инвалидов  в  следствии  ликвидации  аварии  на

 Чернобыльской АЭС и граждан первой категории. Спасибо

 за внимание!

 

      ГОЛОВА.    Слово   має   Драгоморецький   Сергій

 Дмитрович, від своєї комісії.

 

      ДРАГОМОРЕЦЬКИЙ С.

 

      Председатель  контрольной  комиссии  по вопросам

 приватизации.

      Уважемые  колеги! Когда мы рассматриваем бюджет,

 то  вечный вопрос, чтобы наши возможности совпадали с

 нашими потребностями.......................

      Поэтому    я   не   хочу   повторять   отдельные

 предложения  своих  коллег,  хочу остановиться на тех

 предложениях,   которые  наша  комиссия  вносит,  для

 пополнения  доходной  части  бюджета.  Для того чтобы

 жестко  с  деления одеяла в расходной части несколько

 уменшилось.

      Первое.  Необходимо  Законом  про бюджет на 1996

 год  внести изменения в Декрет Кабинета Министрив "Об

 акцизном  сдоре" и установить единый поряд исчисления

 акцизмых   сборов   для   отечественных  и  импортных

 товаров.  Ибо в настоящене время статья 4, указанного

 декрета,  устанавливает  различный  порядок обложения

 акцизным  сбором отечественных и импортных товаров. В

 результате  чего,  отечественные  товары  облагаються

 значительно  большим  акцизным  сбором чем импортные,

 что   ведет  к  тому,  что  украинские  производители

 поставление   в  худшие  условия,  чем  производители

 зарубежных  товаров.  Это положение нужно изменить, и

 наша миссия необхократно об этом говорила.

      В  этой  ситуации, с  одной стороны, мы получаем

 дополнительные  начисления  в виде акцизных сборов, с

 другой   стороны,   повышает   конкурентноспособность

 национального    производителя,    а    следовательно

 увеличиваем    доходы    предприятия   и   базу   для

 налогообложения.

      Второе.  Есть еще один важный источник бюджетных

 доходов,     особенно    местных    бюджетов,    -это

 государственные  пошлины,  уплачиваемые  при  продаже

 акций  акционерных  обществ  и других ценных бумах. В

 настояшее  время  (обратите  внимание) из более чем 4

 тысч   акционерных  обществ,  образованых  в  процесе

 приватизации  госпредприятий,  акции своим акционерам

 выдали  не  более  20  из  них. То есть, менее одного

 процента,  что  является грубейшим нарушением законов

 Украины  и  действующих нормативных актов. Фактически

 более   6   миллионов   граждан  Украины  является  в

 настоящее  время  ограбленными при   активном участии

 органов исполнительной власти.

      Немедленная    выдача    акционерам    акций   и

 организация  оборотов на вторичном рынке ценных бумаг

 дадут  значительное  поступление  в местные бюджеты в

 результате  уплаты  госпошлины.  По  данному  вопросу

 готовится обращение нашей комиссии к Генпрокуратуре.

      Третье. Еще один источник бюджетных доходов -это

 доплата,  которую должны внести хозяйственные обкекты

 за    госимущества   незаконно   приватизируемые   по

 заниженным ценам.

      Соответственную   работу  должны  провести  Фонд

 Госиммущества    и   Минэкономики,   и   Министерство

 финансов.  Речь  идет  в  первую  очередь об арендных

 предприятиях,  которые  были  выкуплены  за  безценок

 после  первого  01.  1993 года в результате того, что

 они  вопреки  Закону  не  провели  договора  аренды в

 соответствии   с   законодательством   Украины.  Этот

 источник  дасть доход в бюджет не менее нескольки сот

 миллионов долларов.

      Четвертое.   Болезненный   вопрос.  Приватизация

 земли,   необходимо  законодательно  установить,  что

 частная  собственность на земельные участки наступает

 только  при  купле и продаже земли, участок за деньги

 по цене не ниже кадастровой.

      Сегодня  я  хочу  проинформировать,  что частная

 собственность  на землю наступает при приватизации не

 завершенного  строительства,  садовоогородных, дачных

 участков и под бензоколонки.

      Надо прекратить розбазаривание земельного фонда,

 путем  безплатной  раздачи  его  всем желающим., если

 кто-либо   хочет   продать   землю,   он   должен  ее

 предварительно  выкупить,  а  средства  направить  на

 социальное  развитие,  потому,  что вся возня, вокруг

 приватизации   земли  по-существу  сводится  к  тому,

 отдайте  землю  мне  безплатно,  а  завтра  я ее буду

 спекулировать.

      Пример Польща кстати говорит именно об этом. Как

 только  были  выведены  реальные  цены  на  земельные

 участки,  психоз  вокруг  земельной проблемы исчез. И

 остудил головы прихватизаторов земельных участков.

      У  нас.  И  следующий  момент.  У  нас в бюджете

 финансированых    государственных    органов   власти

 осуществляется        последующим        приоритетам,

 законодательная власть, исполнительная власть, суды и

 прокуратура,  каждый  из  них финансируется исходя из

 своих   функций,   а   следовательно  соответствующих

 затрат.

      Вместе  с  тем  законодательная  власть, то есть

 Верховный   Совет   странным   образом   и  вынуждена

 подчеркиваю,   вынуждена   берет   на   себя  функции

 исполнительной власти.

      Например.  У  нас есть правохранительные органы,

 прокуратура, СБУ, а парламент реагируя не бездействие

 этих   организаций,  создает  временные  следственные

 комисси.  По  БЛАСКО,  по  трастам,  по гривне, и так

 далее,    так    может   быть   сократить   бюджетное

 финансирование этих структур.

      Например.   Мы   поручали   СБУ  было  доручення

 Верховної   Ради  дати  інформацію  по  тем,  кто  же

 осуществил подлог по печально известному в декрету по

 трастам, где ответ? Ответа до сих пор нет.

      Самоустраняется    от   расследования,   повести

 которое  ей  поручал  Верховный Совет, по-существу. О

 чем  в  комиссии  имеются  соответствующие материалы,

 притом,  в  случае  с трастами -это не первый случай.

 Прошлый  Верховный  Совет поручал то же самое сделать

 СБУ   по  Декрету  об  акцизных  сборах.  Ответ,  по-

 существу,  такой:  чтобы все было хорошо, надо, чтобы

 все было хорошо.

      Еще  один острый момент. Антимонопольный комитет

 и   Фонд   госудасртвенного  имущества  финансируется

 (..........)  исполнительной власти. Законами Украины

 статус  этих  органов определен, как самостоятельных.

 Поэтому,  в  соответствии с Конституционным договором

 (статья  18,  часть  третья)  исключительно  законами

 определяются      основные      положения     органов

 исполнительной власти.

      Поэтому,   при  утверждении  Бюджета  необходимо

 упразднить  пункт известного Постановления Верховного

 Совета  1993  года  о  кризисном  состоянии экономики

 Украины,  в  котором  Фонд государственного имущества

 Украины и антимонопольный комитет вопроки Закону были

 переданы и подчинены Кабмину.

      Кстати,  это  Поставление  нельзя  даже  найти в

 системе права Верховного Совета Украины.

      Еще одно общее замечание к проекту. Для покрытия

 дефицита  Бюджета  привлекается  привлечь  внутренних

 займов  на  сумму  порядка  800  миллионов  долларов.

 Хочется   узнать,   существуют  ли  подтверждения  со

 стороны   Национального   банка,   что  хозяйствующие

 субкекты  Украины и физические лица располгают такими

 свободными   средствами.   Иначе,  может  повториться

 история  1995 года со статьей доходов о приватизации,

 которая была выполнена всего на 10%, а потом мы будем

 искать   виновных  и  обвинять  стрелочников  в  этой

 ситуации.

      Расходы    консолидированного   Бюджета   должны

 возрасти на 41% по сравнению с 1995 годом, а инфляция

 составить  51%.  То есть, в Бюджете заложено снижение

 почти   на   20%  обкемов  финансирования  социальных

 програм  и  бюджетной  сферы, которое фактически, это

 снижение,  будет  больше,  ибо  средства  от  займов,

 убежден, получены не будут.

      Еще  одна  мысль  в экономию время. Я думаю, что

 Бюджет  в  таком состоянии принимать нельзя. Это, во-

 первых.

      И,  во-вторых,  надо  со всем мужеством сказать,

 что  результат  провала  бюджетной  политики является

 политика  тотальной  капитализации страны. Еще никому

 не  удавалось  стать  моложе,  если  общество  у  нас

 сегодня    находится   на   стадии   государственного

 монополистического    капитализма,   то   возврат   к

 архаичным   капиталистическим   формам  производства,

 кроме  кризиса, обнищания, нищеты, ни к чему привести

 не    может.   Это   безперспективная   экономическая

 политика.

      И, последнее, уважаемый Левко Григорьевич, никто

 не  должен обладать монополией на власть, на истину и

 на  собственность. Никто не может обладать монополией

 на  любовь  к  Родине.  Поэтому я хочу сказать вот от

 имени  своих товарищей, которые........ сидят там. Мы

 не   можем  никак  с  вами  согласиться,  что  райнни

 керивники,   администраций,   директора  промышленных

 предприятий  злоумышленно  останавливают предприятия,

 чтобы похоронить  независимость Украины.

      Левко  Григгорьевич,  мы всегда будем игрушкой в

 игре  стихийных  сил,  если не будем видеть за каждым

 поступком интереса. Да, предприятия останавливаються,

 но не для того, чтобы похоронить Украину, а для того,

 чтобы  осуществить  шаровую  приватизацию, -вот в чем

 суть  проблемы,  за  которой,  кстати,  вы  так долго

 ратовали. Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.  Оголошується  перерва до 12. 30. Першим

 виступає Марченко. Прошу не запізнюватися!

                     ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВА.  Продовжуємо ранкове засідння. Слово має

 Марченко, будь ласка. За ним виступатиме Степанов.

 

      МАРЧЕНКО.

 

      Уважаемые  депутаты,  мне проще других выступать

 по проекту бюджета на 1996 год, проще с аргументацией

 его  не  поддерживать так как данный бюджет планирует

 ухудшение  дел  в  экономике  и  развал  в социальной

 сфере.

      Что   предопределено   обкявленным   Перзидентом

 курсом   радикально экономических  реформ, программой

 правительства  и   бюджетом на 1995 год. По всем этим

 документам  я голосовал против и как мог предупреждал

 о  неизбежной  катастрофе  после  и  в  течение  их в

 реализации.

      Так   же   я  голосовал против  Конституционного

 договора,  который  породил  чуму  в  государстве.  А

 именно,    бесконтрольную    испольнительную   власть

 безответственного  Президента и беспомощный Верховный

 Совет.

      К    сожалению,    худшие    мои   предположения

 оправдались,  и  к  сожалению, власть соответствующих

 выводов не сделала.

      Сегодня при рассмотрении бюджета главную задачу

 нашу  вижу  не  в  распределении  скудной  его части.

 Главная  проблема  в доходной части. И здесь главное:

 будет ли работать промышленность, сельское хозяйство.

 А  вот  это  кака раз вопросы Министерства экономики,

 прогаммы  правительства. Как могли мы или могли ли мы

 повлиять на это? Считаю, что могли, если бы Александр

 Александрович  не  обкединил  в 1 вопрос рассмотрение

 бюджета  или  отчета  за  бюджет 1994 года, программу

 социально-экономического   развития  на  1996  год  и

 проект  бюджета на 1996 год, мы бы процедурно могли б

 повлиять и на бюджет  нынишний.

      Да  еще,  при  рассмотрении  вот этих документов

 было поставлено все с ног на голову, а именно: бюджет

 1996   года   необходимо   было  рассматривать  после

 утверждения     Программы    социально-экономического

 развития  на  1996  год,  где  мы  утвердили основные

 макропоказатели,   приоритеты,   социальные  гарантия

 населения и после этого приняли бы бюджет.

      И  здесь  мы, в частности, могли бы не допустить

 дальнейшего  падения жизненного уговня населения, что

 в  этой программе предусмотренно, а с принятием этого

 бюджета  будет  узаконено.

      Если  этот  бюджет  будет утвержден, то это буде

 продолжением  узаконенного  развалал  промышленности,

 сельского хозяйства.

      Армия  и  правоохранительные  органы  при  такой

 заработной  плате,  да  и  со  сбоями  по ее выплате,

 неизбежно превратятся  в государственный  рекет.

      Коррупция    чиновников    станет    еще   более

 вызывающей.

      Наука,   образование,   культура  и  медицинское

 обслуживание  продолжат  свой  развал.

      Положение   усугубится,   если  останется  такое

 соотношение регион-цент, где 78% поступлений в центр,

 а  потом  через  чиновником   подачки на  места.

      И  Сумская область, и Роменский городской Совет,

 и  Роменский  городской  Совет не соглашаются с такой

 постановкой  вопроса,  да  и  Европейская  хартия  по

 метному  самоуправлению  и  всемирная  декларация  по

 местному   самоуправлению   говорит,   что  бюджетная

 политика в этом должна быть другой, а именно в пользу

 регионов.

      Можно  ли  изменить положение дел? Да, для этого

 нужно  изменить  курс  экономических реформ, и прежде

 всего    разблокировать   производство   и   защитить

 отечественного    товаропроизводителя,    оздоровить

 финансовую  сыстему  и  немедленно  провести денежную

 реформу  конфискационного   типа.

      Тогда и бюджет получит необходимые постепления.

      Есть  ли предложения, как это сделать? Да, они в

 альтернативной   программе  недопущения  национальной

 катастрфы,    предложенной    Верховному   Совету   и

 правительсьву народным депутатом Натальей Ветренко.

      Если говорить о разблокировке производства, то в

 течение  двух месяцев необходимо осуществить комплекс

 изучаемых экономических мер, а именно: принять единый

 налоговый  кодекс,  где  было бы не более 45% от всех

 налогов  от  прибыли  на  товаропроизводителя, решить

 проблему    взаиморасчетов   предприятий,   и   путем

 взаимозечета  и перевода в кредитную эмиссию остатков

 долгов  осуществить  индексацию  оборотных  средств.

      В  этот  же  период  необходимо  резко  повысить

 покупательную   способность   населения,   повышением

 уровня  зароботной  платы  и  пенсии  и,  безусловно,

 минимальную  зароботную  плату  и  пенсию  необходимо

 сделать   такой,   чтобы  она  покрывала  минимальные

 физиологические     потребности,    а    максимальную

 зароботную плату ограничивать сверху.

      Можна  ли рассчитывать, что нынешний Президент и

 правительство  изменят  курсы  экономических  реформ?

 Убежден,  нет.  Да  и  хозяин  в  лице международного

 валютного  фонда  и  мирового  банка  им не позволит.

 Слишком большая повязка.

      Вот  и  международный  валютный  фонд, кто вчера

 смотрел  "Новости",  предупредил,  что если в течение

 двух  месяцев  не  будет принят этот бюджет, не будет

 четвертого кредитного транша.

      Предложение.   Бюджет   не   принимать,  принять

 комплекс    чрезвычайных    экономических    мер   по

 недопущению  национальной катастрофы и после этого, в

 новых  экономических  условиях  принять  и  утвердить

 бюджет  1996 года. А первый квартал 1996 года жить по

 пропорциям и нормативам бюджета 1995 года. Спасибо!

 

      ГОЛОВА.  Дякую  за  розумний виступ. Будь ласка,

 Степанов, прошу.

 

      СТЕПАНОВ

 

      Уважаемый    Президиум,    уважаемые    народные

 депутаты!!  Александр  Александрович,  я понимаю, что

 премьер-министр  наверное  очень  занят,  но  хотя бы

 министр финансов присутствовал.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу уваги. Зараз віце-прем'єр буде

 на  місці,  він  є тут, до речі, і міністр, хоч зараз

 іде  з російської стороні делегація, ідуть переговори

 в  Кабінеті  Міністрів, прем'єр просив дозволу на те,

 що  не  присутнім  бути  на засіданні. І там працюють

 віце-прем'єри,  але  один  з  них  віце-прем'єр  буде

 обов'язково тут.

      Ну  так,  ви  ж  бачили його в коридорі, підіть,

 покличте.

 

      СТЕПАНОВ

 

      Уважаемые народные депутаты, я коснусь еще оного

 вопроса  бюджета,  это о приоритетных программах. И в

 программе  Правительства,  и в выступлении Президента

 было  не раз подчеркнуто, что экономику Украины можна

 вытащить  только приоритетными программами. При нашей

 нищете  невозможно  все  сразу вытащить, только более

 эффективными могут быть приоритетные программы.

      Ну   посмотрите:   в   бюджете  85  приоритетных

 программ.  И  по копейке, буквально, каждую программу

 финансируется:   150,   200  миллиардов  карбованцев.

 Какой эффект может быть при нашем вот таком нищенском

 положении  85  программ  выполнить?  Мне кажется, что

 самое  большее  может  быть  -10-15  программ. Я буду

 говорить то, что хорошо знаю.

      Речь  идет  о подвижном составе железнодорожного

 транспорта.  В  этой отрасли сложилось крайне тяжелое

 положение.  Еще  хуже  обстоят  дела  с  пригородными

 перевозками.  Ежедневно  в рабюочие дни потребность в

 перевозках  испытавает  полтора  миллиона пассажиров,

 предвыходные   и   выходные   дни   -  2, 5  миллиона

 пассажиров. Имеющийся парк расчитан лишь на перевозку

 примерно  полтора  миллиона  человек.  При  этом надо

 учесть, что 35 процентов дизельпоездов и 45 процентов

 электропоездов   уже   выработали   свой  нормативный

 ресурс.

      Железным  дорогам Украины ежегодно требуется 600

 единиц   пригородного  подвижного  состава,  вагонов,

 дизельпоездов     примерно    120    штук;    вагонов

 электропоездов постоянного и переменного тока -по 240

 штук. Для закупки этого количества вагонов за рубежем

 требуется  не  менее  100  миллионов  долларов в год.

 Учитывая  важное   положение  с  подвижным  составом,

 Минмашпром      утвердил      программу      развития

 железнодорожного транспорта.

      В   июне  1994  года  Кабинет  Министров  принял

 постанову   "Об   организации   производства  вагонов

 дизель- и электропоездов". Программу приняли, но надо

 сказать,  что  о  ней забыли, и в бюджете ни слова об

 этой программе не говорится.

      Создание  дизель- и электропоездов было поручено

 производственному  обкединению  "Лугансктепловоз".  И

 предусмотрено было соответствующее финансирование.

      В   прошлом   году  800  миллиардов  карбованцев

 льготного кредита и порядка 300 миллиардов с бюджета.

 Но  получили всего-навсего 10 часть, и завод вынужден

 был  из  своих  средств  создать  в  прошлом году два

 опытных  образца  дизельпоездов.  Это поставило и так

 крайне  тяжелое  финансовое положение завода вообще в

 тупик.  Из-за  нехватки  средств  работы  в настоящее

 время  по  созданию  дизель-поездов приостановлено, а

 создание электропоезда только в проекте.

      И  еще хочу сказать, было решение о производстве

 трамваем  на  производственном  обьединении  Луганск-

 Стекло...  в настоящее врям порядка 15 вагонов бегают

 в  Донецкой области, в Луганск, но тоже за отсутствия

 финансирования эти работы приостановлены.

      И  здесь,  что  произходит,  не имея практически

 средств  мы  не  производим  у  себя,  а  покупаем за

 границей,    и    тепловозы,   и   электропоезда,   и

 дизельпоезда,   у   нас   в  бывшем  Советском  Союзе

 монополистом дизельпоездов был Рижский завод.

      И  сейчас  являясь  монополистом  по средствам в

 пространстве,  этот  завод  взвинчивает  цены  и один

 дизельпоезд стоит порядка одного миллиарда рублей или

 40 миллиардов карбованцев.

      И  значит  мы  находим  свои,  из  своих скутных

 средств  валюту находим покупать за рубежом, покупаем

 дизельпоезда,  электровозы, трамваем покупаем в Праге

 и  потом  трамваи  образца  38  года,  а свои, а свое

 производство останавливаем.

      Кто  же нас умным после этого назовет? Я считаю,

 что  в  бюджете обизательно это должно было учтено. Я

 запросил  Министерство  по внешнеэкономическим связям

 структуру  и  экспорта, и импорта, так и месяц прошел

 эти данные я не смог получить.

      Нам  надо проанализировать, что мы покупаем, что

 мы  продаем  и  что  можем производить сами. И особое

 внимание  я  хочу уделить по приоритетным программам.

 85 програм не может быть в настоящее время в Украине,

 и  в Бюджете должно быть предусмотрено, как максимум,

 10-15 програм.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА. Дякую.

      Слово   має   Симоненко  Петро  Миколайович  від

 фракції комуністів. За ним виступатиме Хмара.

 

      СИМОНЕНКО П.М.

 

      Уважаемые  народные депутаты, в связи с тем, что

 детальные  выводы  по  проекту  Бюджета  на  1996 год

 аргументированы и всесторонне изложены в выступлениях

 членов  фракции коммунистов, остановлюсь на некоторых

 характерных,  на наш взгляд, проблемах и предложениях

 Правительству.

      Первое. Обоснованно вызывает сомнение реальность

 доходной части Бюджета. Министерство экономики трижды

 рассчитывало  обкем  валового  внутреннего продукта и

 трижды  давало  разные  цифры.  При этом, расхождения

 составляли  и  25,  и  30%. Мы не разделяем оптимизма

 разработчиков   Бюджета,   заявляющих  об  увеличении

 производства    промышленной,    сельскохозяйственной

 продукции и обеспечения на этой основе предполагаемой

 в проекте Бюджета базы налогообложения.

      В  условиях  глубокого системного экономического

 кризиса,  ограниченности финансовых, энергетических и

 сырьевых  ресурсов  и  возрастающей  роли Бюджета как

 единственного,  пожалуй,  на  сегодняшний день рычага

 воздействия    на    экономику,   такие   расхождения

 представляют серьезную угрозу.

      Второе.  Серьезной опасностью является и то, что

 абсолютное   большинство   доходов  Госбюджета  -эсть

 прямые  и  коссвенные налоги на потребителей, граждан

 Украины.   И   только   около   2%   доходов  Бюджета

 обусловлены      эффективностью      производственной

 деятельности.

      Мы  могли бы привести массу примеров, при этом я

 назову только некоторые. Совершенно отсутствуют такие

 статьи  доходов,  как дивиденды от доли государства в

 активах  приватизированных  предприятий, дивиденды от

 участия   государства   в   банковской  деятельности:

 Проминвестбанка,   Укрсоцбанка,   банка  "Украина"  и

 Сбербанка,    Эксимбанка,    -оплата   процентов   по

 выделенным бюджетным займам для предприятий всех форм

 собственности.  И этот перечень можно продолжить.

      Третье.  Проект  подтверждает,  что продолжается

 наглая, неприкрытая политика экономического диктата и

 шантажа  в  абсолютно  понятных политических целях со

 стороны Международного Валютного Фонда, определяющего

 дефицит   уже  нашего  Бюджета,  механизм  реализации

 которого,    по    его    мнению,    заключается    в

 бесприкословном   сокращении  льгот,  предоставляемых

 различным  слоям населения государством, прежде всего

 рабочим,    селянам,   пенсионерам,   многодетным   и

 малообеспеченным  семьям,  конечно,  если возникающий

 бюджетный   дифицит  напрямую  покрывается  кредитной

 эмиссией Нацбанка, а сама эмиссия поступает населению

 в  виде  доходов,  то  инфляция,  конечно, неминуема.

 Однако,  опыт  многих стран мира свидетельствует, что

 не  нужно  бояться  увеличивать дефицит бюджета, если

 правильно трансформировать его в инвестиции.

      Четвертое.   Проект  бюджета  не  дает  никакого

 ответа  на  очень серкезный вопрос, о грозящей утрате

 экономической  независимости Украины. Кто и чем будет

 расчитываться  за  огромные  долги?  В  96-м году при

 имеющемся   государственном   долге  8,  3  миллиарда

 долларов,    обязательства    Украины   по   расчетам

 составляет  сумму,  эквивалентную 1, 2 миллиарда. Это

 около    9    процентов    всех    расходов.   Обкемы

 конкурентноспособной   продукции   при   этом   резко

 сокращаются,  что  представляет  золотой запас -мы не

 знаем,  если  он  вообще  существует, а мы продолжаем

 закладывать  новые  кредиты  от  США и Международного

 Фонда, под которыми нет никаких договоренностей.

      Наконец, бюджета, вернее, государство совершенно

 не  предусматривает  компенсации  долгов вкладчиков в

 сбербанки, финансирование долгов, которые возникли по

 исполнению  бюджета  95-го  года, власть действует по

 принципу кому я должен -всем прощаю.

      Перечень  недостатков можно продолжить, но, один

 из   нюансов,   как   можно   сегодня   финансировать

 Министерство обороны, если Украина не имеет целостной

 военой доктрины.

      Хочу  обратить  внимание  на  то,  что в бюджете

 закладывается  очень  опасная  центробежная тенденция

 разрушения   государственности   Украины   -средства,

 практически,   закладываются   на  социальную  защиту

 населения   и   финансирование   социально-культурных

 организаций, что резко ограничит финансовую регионов.

 Причем  в  Донецкой  области -из расчета 17 миллионов

 карбованцев  на  1  человека;  во  Львовской  -18, 7.

 Различие   экономических   потенциалов.  Справедливое

 требование  жителей.  Усиливает давление губернаторов

 на Центр в поисках справедливости. А вернее, в больше

 степени  -с  целью полной личной свободы действий при

 условии,  что  в  целом ряде регионов к власти пришли

 ставленики криминальных мафиозных структур с неуемной

 жадностью   к  собственностью  и  ее  грабежу.  Можно

 предположить,   что  они  сделают  все  для  усиления

 противостояния регионов.

      Бюджет  -инструмент  политики, а не наоброт. Те,

 кто  сегодня  говорят  о необходимости его скорейшого

 утверждения,        стремятся        законсервировать

 обанкротившийся курс.

      Мы сегодня, уважаемые народные депутаты, почему-

 то   боимся   сказать,  что...  хотя  каждый  из  нас

 понимает,  что  баланс  между  доходной  и  расходной

 частями  бюджета  -это  уже  баланс  между  жизнью  и

 смертью  огих  граждан  Украины...  Поэтому, говоря о

 бюджете6  надо, прежде всего, говорить (и поддерживаю

 мнение  тех,  кто  правильно  ставит акцент, что надо

 утвердить   вначале   план   социально-экономического

 развития и обсудить программу 1996 года.

      Способствует    ли   она   разрешению   коренных

 вопросов, коренных проблем? Нет! А именно: неплатежи,

 задолженности  в  бюджетной  сфере  зарплат и пенсий,

 обеспеченность  продовольством  и  т.  д.  Только  ее

 серьезное обсуждение поможет вскрыть истинную картину

 и  истинную  цену  так  называемой стабилизации. Кому

 сегодня    не    понятно,   что   экономика   Украины

 агонизирует?!   Более   чем   по   20-ти  показателям

 состояния   общества   Украина  поехала  на  "красный

 свет"...   Положение   катастрофично.  Энергетика  на

 пределе, хлебных запасов нет, начинает свирепствовать

 безработица,   остановлены  целые  отрасли...  Ресурс

 земли, мы уже говорили о том, что он исчерпан. Печень

 народа  Украины  не  выдерживает спаивания: 1 бутылка

 водки   -5  булок  хлеба  сегодня...  Преступность  и

 бандитизм  контролируют  целые  области. Вместе с тем

 финансовая   политика   (и   в   том   числе,  сейчас

 закладывается в программу!) построена на 2-х нехитрых

 уловках.

      Во-первых,  на  эффектиивных  методах  борьбы  с

 инфляцией,  когда  трудящимся  просто  не выплачивают

 зароботную  плату за выполненную работу, переводя тем

 самым открытую инфляцию в скрытую, в более опасную.

      Во-вторых,  на  явном  преувеличении успеха этой

 борьбы и формирование необоснованнных оптимистических

 прогнозов, кладущихся в основу проекта.

      Попытка  любой  ценой удержаться в рамках ложных

 прогнозов   вновь   ведь   породят  фиктивные  методы

 снижения  инфляции,  что  уже  безусловно не выдержат

 производства  с высокими технологиями: оброна, наука,

 культура,   образование,  здравохранение,  социальная

 защита.

      Программа,   к   сожалению   подтверждает,   что

 продолжается    деиндустриализация    и   деградация

 экономики.  Массовая  остановка  предприятий, крупных

 структурообразующих производств.

      Очень   опасно,   что  из  ситемы  общественного

 воспроизводства   выведены   почти   все  направление

 машиностроения,          авиа-и         судостроения,

 сельскохозяйственного   машиностроения. И  по  нашему

 глубокому   убеждению   реализация   программы  будет

 сопровождаться  углублением  инвестиционного кризиса,

 узкой  направленностью  экспорта,  обвальным падением

 производительности   труда,   преступным  отсутствием

 контроля  за  происхождением  и  движениемкапитала со

 стороны государства и криминализации  экономики.

      На чем же тогда основывается наш бюджет сегодня?

 Фактически      программа      продолжает      череду

 безответственных,     нереальных    не    обоснованых

 обещаниях,   не  отвечающих  большинству  трудящихся.

 Главное  содержание или параметрами, я хотел бы здесь

 привлечь  ваше внимание, уважаемые народные депутаты,

 план,   а   не   прогамма.   Тоесть  обязательного  к

 выполнению  документа  должна стать 2 взаимосвязанных

 момента. Это то, что здесь говорилось. Стимулирование

 отечественного  товаропроизводства  и  товарооборота,

 при  этом социальная поддержка малоимущим должна быть

 обеспечена.

      И    второе,   это   законодательно   установить

 параметры сегодня миимальной потребительской корзины,

 привязать  к  ней размер зароботной платы, стипендии,

 всех   видов  социальных  пенсий,  а  самое  главное:

 государственной   гарантии  цен  на  предметы  первой

 необходимости:   хлеб,   молоко,   детское   питание,

 квартплаты, почтовых и транспортных тарифов.

      В   сложившейся   ситуации  еще  раз  предлагаем

 правительству  разработать  двух-трехлетнюю программу,

 государственную  программу  восстановления  экономики

 Украины,   утверждаемую  законом,  и  который  должен

 включать  целый  перечень параметров. Это и поддержка

 АПК,  восстановление  порушенных  связей,  подчинение

 импорта  иностранного  капитала,  товаров, технологий

 потребностям  развития  общественного производства и,

 безусловно, мы должны сегодня отказаться от того, что

 иностранный     капитал    для    неко/торых    наших

 руководителей   и   для  президентской  команды  стал

 "священной  коровой" обкектом мистического поклонения

 реформаторов.

      Мы  должны  опираться  на  силу  и  волю  своего

 народа,  на  его  разум  и  его возможности.

      Мы  предлагали  неоднократно   (я могу еще раз

 зачитать,   что   составляет   суть  этой  конкретной

 программы   или   передадим   в   комиссии).  Сегодня

 необходимо     совершенствование     государственного

 управления   экономикой,   дожны   мы  способствовать

 созданию  на  базе  Миэкономики уже государственного,

 планового  комитета Украины, упорядочение министерств

 и     государственного    аппарата,    восстановление

 снабженческо-бытовых связей и между предприятиями.

      Программа  не  отвечает  на вопрос, в какой мере

 исполнительная  власть  исполняет функции, присущие и

 обязятельные  для  любого  государства: планирование,

 учет, распределение и контроль. А это уже качественно

 новая  ситуация,  ведущая  к  глобальному банкротству

 экономического базиса  Украины.

      Необходимо  немедленно  отказаться  от лозунга и

 принципа    "Больше   рынка,   меньше   государства".

 Коррекция  курса,  к  сожалению,  уважаемые  народные

 депутаты,    для    исполнительной   власти   сегодня

 понимается  как свобода от контроля и ответственности

 от  своего  народа.  Для преступников -это свобода от

 наказания,   для   трудящихся  -это  освобождение  от

 рабочих  мест  и  заработной  платы.

      Фракция    коммунистов   не   собирается   через

 законодательство   обслуживать   команду  могильщиков

 народного  хозяйства  Украины,  постоянно заявляющих,

 что  нынешнему  курсу нет альтернативы. Альтернативы,

 господа,   действительно   нет,   только  нет  ее  на

 кладбище.

      Поэтому   научное  обоснование  нынешней  власти

 только  одно  -ворократия.  Те,  кто  оседлал сегодня

 полудохлую   клячу   шоковых   реформ,  потерпел  уже

 позорный  и закономерный провал. Гапоновская политика

 примирения  ограбленных с новыми украинцами привела к

 колоссальному  расслоению  общества.  Сегодня  только

 смена  политического  и  экономического  курса  может

 обеспечит   защиту   интересов   трудящихся  Украины,

 реальность    бюджета    и    независимость    нашего

 государства. Благодарю за внимание!

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Хмара, за ним Симоненко.

 

      ХМАРА С.І.

 

      Шановні народні депутати! Аналіз запропонованого

 проекту бюджету дозволяє зробити висновок, який можна

 охарактеризувати  одним словом "катастрофальний". Бо,

 якщо  б  цей бюджет реалізувався, то в нас приречення

 на  повну деградацію, сфера культури, науки, освіти і

 екологічне середовище.

      Далі.  Це  вже  загроза  існування нації. За цим

 бюджетом  передбачено  розвал  і параліч Збройних Сил

 України,    Служби    Безпеки.    Без   повнокровного

 функціонування   цих   структур   існування   держави

 неможливо.

      І  далі.  Немає  чітко  визначених  приорітетів,

 політики  щодо  виробництва,  бо  без підтримки таких

 галузей,    як    вугільна    промисловість,   нафто-

 газодобувна,    агропромисловий   сектор,   легка   і

 переробна.  Наша економіка згине і ми перетворимось в

 якусь незрозумілу колонію.

      Нам  часто  заявляють,  зрозуміло,  що при такій

 системі,  яка  зараз існує, податкова система, а вона

 спрямована  на те, щоб остаточно задушити тих, хто ще

 виробляє  і хоче виробляти продукцію. Основне джерело

 прибутки,  і  поступлення до бюджету. Але, скільки ми

 говоримо  про  нашу  податкову  систему і це все ніби

 якійсь  глухій  внутрішній  посудині, ніхто нічого не

 прислухається.

      Далі.  Саме  Уряд  був одним з основних сил, які

 блокували    прийняття    повноцінного   Закону   про

 декларування  доходів  і  майна.  Ви знаєте, що такий

 проект   був,  і  він  передбачав  виведення  з  тіні

 економіки,  і  це  було  б  нормальне  функціонування

 нашого виробництва, і було би одне з  основних джерел

 поступлення до бюджету.

      Ну  кажуть,  що  нема  що  розподіляти,  бо нема

 грошей.  Надіємось  на іноземні кредити -це неправда.

 Давайте глянемо, де наші джерела. Якщо проаналізувати

 спад  виробництва,  порівнюючи  з  1990 роком, то він

 більше   ніж   наполовину.   Імпорт  газу  в  Україну

 зменшився   всього   на  18  відсотків.  А  це  сотні

 мільйонів  доларів.  І  я  думаю, що невипадково досі

 немає  облікової  станції,  і ми досі точно не знаємо

 скільки   Україні   було  потрібно  газу,  і  скільки

 насправді імпортувлося, і скільки розкрадалося і йшло

 десь  просто  транзитом в інші держави. Я підкреслюю:

 це сотні мільйонів доларів.

      Далі.  Ми  кажемо,  і  кожна  країна розуміє, що

 треба   проводжити  політику  розуму  протукціонізму,

 захищаючи  свого  виробника.  Бо тільки в ньому є, як

 кажуть,  заложена  основа  розвитку  економіки  і,  в

 цілому, суспільства.

      Але ж що ж діється? Я хочу проілюструвати тільки

 на  одному  прикладі.  Кабінет  Міністрів  28  грудня

 минулого  року, приймає постанову номер 10/54 за якою

 дозволяє  пільгове ввезення є перелік машин в Україну

 в   тому   числі   пільгові   завезення   в   Україну

 Американських  самохідних  оприскувачів ціна яких від

 50  до  60  тисяч  доларів  в  той  же час аналогічні

 оприскувачі  самохідні виробляються на заводі" Львів-

 сільмаш", який до речі минулого року на експорт таких

 же  оприскувачів  вивіз  42  відсотки, і ціна їх 6, 5

 тисяч  доларів,  але є така фірма "Агротех", яка дуже

 хоче   чомусь   завозити   і   давати   робочі  місця

 американцям,   брати   кредитів,   а   потім   будуть

 розплачуватися  за  безцінь  вивозити  олію, цукор, і

 іншу   сировину   і   все   це  ляже  знову  на  наше

 суспільство,  а  наші  люди  будуть  безробітні  і ті

 заводи,  які  ще  працюють, які ще можуть працювати і

 вдосконалювати    своє   виробництво   вони   повинні

 загинути.  В даному випадку "Львів-сільмаш" -це якраз

 дуже  важливі  підприємства машинобудування для нашої

 Агропромислового сектору.

      Можна  було і інші приклади провести, наприклад,

 більше  року  на митницях Західного регіону я не знаю

 чи  на  всіх,  але  на  основних,  давно є змонтоване

 електронні ваги, які сточністю до півторакілограма на

 вість  при швидкості руху автомобіля 50 кілометрів на

 годину  дають  похитку  всього  півторакілограма, але

 чомусь вони не вводяться.

      Давайте  проаналізуйте,  які  є  нормативні акти

 нашого  митного  комітету, які дуже часто суперечать,

 чинному  законодавству  і  не  на  користь  інтересам

 держави,  якщо би наш Уряд зглагоджено діяв і в цьому

 всьому  навів порядок, то у нас би сьогодні не було б

 такого  сумного  і  гострого критичного розгляду саме

 цього  найважливішого  питання  -питання  Бюджету.  Я

 думаю,  що  не  може  бути  навіть мови про прийняття

 цього  Бюджету.  Уряду  і  керівництву  держави треба

 зробити  дуже  серйозні  висновки,  і  нарешті, хтось

 повинен  відповідати  за ту безвідповідальність. Бо я

 не  розумію,  чиї  інтереси  захищає  нині  наш Уряд,

 подаючи  такий  Бюджет.  Не  знаю, чиї, але тільки не

 інтереси    Української    держави,    не    інтереси

 українського народу.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Симоненко. За ним - Кризський.

 

      СИМОНЕНКО.

      (Симоненко, на всякий случай, город Одесса).

      Уважаемые  коллеги,  я  думаю,  что  вы  со мной

 согласитесь,  что  корни будущего всегда в прошлом. И

 сегодня  я хочу напомнить вам судьбу Государственного

 бюджета 1995 года. Судьба которого аналогична судьбам

 государственных   бюджетов  предыдущих  лет:  полного

 краха и полного провала.

      Бюджета  1995 года, как заверяли многие, сидящие

 в этой ложе и в других местах, с самого реального, со

 дня существования независимой Украины.

      Я   убежден,   что   та   же  судьба  ожидает  и

 рассматриваемый  проект  Бюджета  на  1996 год. И вот

 почему.

      Что   такое   сегодня  Бюджет?  Это  планируемые

 абстрактные  доходы  и  расходы  никак не связанные с

 обкективной    логикой    развития   производства   и

 социальной  сферы  государства с его реальной жизнью.

 Иначе   говоря,   Госбюджет   ни   в  какой  мере  не

 основывается  на  программе  социально-экономического

 развития страны. Более того, он может формироваться и

 исполняться  при  полном  отсутствии  таковой.  Разве

 кому-нибудь  что-либо  известно  о  программе, либо о

 плане  социально-экономического  развития  Украины на

 1995  год,  его формирования, утверждения, тем более,

 исполнение, я убежден, никому не известно. Между тем,

 Госбюджет   должен   логически  вытекать  из  годовой

 программы,  плана,  то  ли  он  директивный, то лы он

 селикативный,   то  ли  он  индикативный,  но  плана,

 заземления всех тех стремлений, которые описываются в

 программе.   Вот   почему   сначала,   вообще,   надо

 формировать,  утверждать такую программу или затем, а

 затем   лишь   утверждать  бюджет,  иначе  все  будет

 повторяться как в знаменитой сказке про белого бычка.

 А   безконечные   стихийные   выплаты   из   бюджета,

 принимаемые на основе чисто субкективных решений, и в

 то же время, манипулирование заранее запланированными

 статьями   расходов,   становится   нормой,  системой

 государственного управления бюджетными средствами.

      Вот  сегодня здесь с трибуды говорили, и звучали

 вопросы  о " Мерседесах" для администрации, о продаже

 или  покупке  военной  техники,  вы  извините меня, я

 считаю,  что  это просто шалости, по сравнению с теми

 расходами,  которые, допустим, всепрелюдно обкявили о

 том,  что ввели в Днепропетровске метро. Великолепная

 вещь!   А  за  счет  чего  его  ввели,  где  источник

 финансирования?  Это  что, источник финансирования за

 счет  пожертвований  или это какая-то инвистиция? Это

 наши госбюджетные, это бюджетные средства. Но разве в

 какой-то стране при такой экономической ситуации эти,

 такие    программы,    с    таким    обкемом    могут

 самопроизвольно,   спонтанно  решаться,  а  не  через

 высшие  законодательный  орган нашей страны?

      Все,  без  всякого  сомнения,  что  и  в проекте

 бюджета  на  1996  год  вновь резервируется возможная

 такая ситуация -правостихийных, бесконтрольных выплат

 из  него. А иначе просто и невозможно оценить наличие

 таких  безавторских  статей  расхода: "прочие расходы

 народного  хозяйства",  "прочие  расходы  бюджета"...

 Сюда   же  можно  отнести  и  резерв  фонда  Кабинета

 Министров,  где-то  под 100 триллионов карбованцев! И

 это  при том, что на поддержку фермерства планируется

 выделить менее 1 триллиона...

      Другой  драматический  момент при формировании и

 реализации  бюджетных...  бюджетов последних лет -это

 чисто  их  фискальный  характер, никак не связанный с

 какой-либо  серьезной  и долговременной экономической

 политикой.  В  самом  деле,  формирование Госбюджета,

 покрытие    его   дефицита   рассматривается   не   в

 динамическом плане, в качестве важнейшего инструмента

 развития  экономики, а в чисто статичном разрезе, как

 некую    гигантскую,    общенационального    масштаба

 приходно-расходну-кассовую     книгу!..     Это     -

 принципиальное  заблуждение.

      Самое  удивительное,  что ни разу при обсуждении

 Госбюджета,  правительственных  программ  не ставился

 даже  вопрос о таком эффективном средстве погашения и

 покрытия  дефицита  Госбюджета,  как  портфельные или

 прямые  инвестиции, о реинвестировании в национальную

 экономику доходов от таких инвестиций...

      Надо    заметить    (или    подчеркнуть),    что

 инвестиционная  оставляющая  всерьез  отсутствует  не

 только  при  рассмотрении  вопросов покрытия дефицита

 Госбюджета,  но  и при формировании бюджетпа в целом.

 Из  года  в  год  игнорируется то обстоятельство, что

 постоянно   истощается   источник   инвестиций,  идет

 деиндустриализация  народного  хозяйства. Не случайно

 поэтому,  что  за  1991-1995  год  у  нас  инвестиции

 уменьшились  практически на 80%. А если учесть, что в

 1996  году  на рост ВВП всего лишь запланирован 1, 9%

 от  предполагаемого  ВВП  -7,  8  квадрильона, то это

 слишком  маленька,  мизерная  (по  любым стандартам -

 критическая   масса)   для   позитивных   сдвигов   в

 дальнейшем обкеме и структуре ВВП. Мы что, собираемся

 жить  только  завтра, только в 1996 году, или мы все-

 таки до 2000 года собираемся прожить в нашей стране?!

 Она  должна  быть,  эта масса увеличена как минимум в

 2,5, в 3, а то и в 4 раза...

      В  данном случае, идеологи проекта бюджета -1996

 зафиксировали внешнюю каритину современного состояния

 экономики,  не  выделив  и  не  сформировав  при этом

 коренную,   глубинную   проблему,  источники  и  пути

 структурной пересройки производительных сил.

      Именно  эта  проблема, как ни какая, должна быть

 жестко  и  комплексно  увязана с бюджетом страны. Что

 получается  из года в год? Нерешенность из года в год

 этой  важнейшей  проблемы  сразу  же  после  принятия

 бюджета того или иного года делает бюджет не реальным

 по  стуктурно-балансовым соотношениям.

      Ведь     продолжая     углубление    структурных

 диспропорций   рост   и   энерго-и  материалоемкостей

 конечного продукта, падение выпуска товарно-народного

 потребления  сразу же, через 2 недели,... через месяц

 максимум,  взламывают  все цифровые выкладки и статьи

 бюджета и бюджет  становиться не реальным.

      Убежден,   что  бюджет  -1996  есть...  если  не

 учесть  то,  о чем говориться, ожидает точно такая же

 судьба.

      Пасивный учетнораспределительный характер присущ

 и  доходной  части  бюджета. почему мы никак не можем

 выйти  из  противоречий?  Что  при  огромных  налогах

 неизменно  остается  полупустой...  полупустая казна.

 Дапотому   что  сами  налоги  никакого  стимулирующей

 нагрузки не несут и прежде всего для производства.

      Взять  налог на добавленную стоимость. Ведь он у

 нас  превратился  в  налог на любой вид деятельности,

 вообще  потеряв  свой  первоначальный основной смысл.

 Это уже не налог, а какой-то доисторический спрут. По

 оценке экспертов в прогнозном расчете НДС на 1996 год

 только  65,  максимум  67  процентов  -это показатели

 этого  налога.  Остальная  часть,  составляющая  базу

 налогообложения,...............  отчисления, акцизный

 сбор,   платежи,  целевые  фонды  не  имеют  никакого

 отношения к добавленной стоимости.

      Помимо    всего    этого,    подобное    двойное

 налогообложение  одних  и тех же сумм утежеляет обкем

 ВВП  ровно  на 300 триллионов карбованцев, что именно

 такой суммой мы искусственно подстегнем инфляцию.

      Говорили   об   этом  и  неоднократно,  зато  мы

 преуспели  в обратном. Доля казенных затрат в целом в

 валового продукта продукта по Украине составляет один

 из самых высоких в мире, если не самый высокий.

      В  развитых странах этот показатель колеблется в

 пределах 22-25%  ,  а  у  нас  от 33.

      В России     всего лишь  16.

      Я,  уважаемые  коллеги, говорить об этом можно и

 нужно.  Так  задается  вопрос:  так что же делать? Мы

 считаем,  что  на  сессии  Верховного  Совета надо не

 прослушать  лекцию  или  ликбез,  а  обсудить  цели и

 задачи  развития  экономики  страны  на  1996 год, их

 показатели,   четко   определить   их   приоритеты  и

 утвердить    решением   сессии   Верховного   Совета.

 Рассмотреть   граничную   черту   внутреннего  долга,

 источники  его  обслуживания,  сегодня  уже  об  этом

 говорили,  установить граничную черту государственных

 займов,   внешних   государственных   займов,   чтобы

 обеспечить  в будущем экономическую и государственную

 безопасность.  Рассмотреть  и  установить эмиссионный

 потолок  для Национального  банка.

      С   учетом   высказанных   замечаний   имеющихся

 альтернативных   проектов   бюджета   скорректировать

 методологию    и  подходы   к  его  решению.

      И последнее: мы с вами все прекрасно знаем, чтоб

 бюджет    -это   есть   концентрированное   выражение

 экономической  политики  любого  государства. Сегодня

 нас  заставляют  тасовать  и  переставлять  цифры.  В

 Одессе  у  нас  говорят,  что  в этом случае не цифры

 перетасовать  и  переставлять,  а  надо экономическую

 политику  менять.

 

       ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кризський, за ним  Свято.

 

       КРИЗСЬКИЙ.

 

       Уважаемые   избиратели   и   граждане  Украины,

 уважаемый       председательствующий,       уважаемые

 представители    Кабинета    Министров!    Я   говорю

 "представители",  потому  что,  как  я помню, Кабинет

 министров  составляет  около 40 человек, здесь где-то

 человек 12 вместе с депутатами, которые подсели туда.

      Так  вот,  второй  день мы в этом зале обсуждаем

 согласованность  с  Международным  валютным  фондом о

 бюджет  нашей  страны, то есть Международный валютный

 фонд  дал  нам  добро.  Каждый  выступающий  пытается

 защитить  то  направление,  за  которое  он отвечает,

 которое  близко  ему    по  роду  деятельности.

      А  я  хочу задать вопрос, от кого мы защищаемся:

 от  Президента, от правительства. Ведь это их взгляд,

 их  точка  зрения,  изложены  в проекте антинародного

 бюджета.   Зачем   же   тогда   нашему  народу  такое

 руководство  страны,  от  которого ему постоянно надо

 защищаться?! Кто хозяин у нас в стране: международный

 валютный фонд или его прислужники, или народ Украины?

 Почему,  я, народный депутат Украины, должен защищать

 перед  главнокомандующим  Вооруженными Силами Украины

 бюджет,  выделенный  на  содержание целевых структур.

 Комиссия   по   вопросам  обороны  и  государственной

 безопасности два дня пыталась встретиться по вопросам

 бюджета   с   Президентом   Украины.  Дважды  заранее

 назначалось  время,  в конце концов, нас так никто не

 принял.  Перед  народными депутатами Украины никто не

 извенился за то, что мы потеряли два дня, в то время,

 когда должны были работать в округах.

      Уважаемые  народные  депутаты!  Вы ознакомлены с

 газетой  "Прикордонник  України".  Вот  она  у меня в

 руках,   это   действительно   "крик   души".  Такого

 отношения  к  своим  сыновьям, к своим подчиненным со

 стороны   главнокомандующего,   со  стороны  державы,

 которую  они охраняют, уверен, мировая цивилизация не

 знает. Интересно, читает ли эту газету Президент? Или

 ему   дозированную  информацию  представляют,  такую,

 чтобы   ласкало  слух?  Ознакомывшысь  с  содержанием

 данных  материалов,  наврядли,  вернее,  мужественный

 человек   в   подобной   ситуации  должен  рапорт  об

 отставке.

      Уважаемые  народные  депутаты!  Кто не читал эту

 газету,  возьмите,  почитайте  и  только  после этого

 голосуйте.    Голосование   я   предлагаю   проводить

 поименно,  чтобы  все  засветились  в этом зале. И по

 результатам  было  видно,  кто  действительно патриот

 Украины,  а кто агент межданародного валютного фонда.

 Уже  три  года  при  розработке  госбюджета,  в части

 относящиеся   к   содержанию  погранвойск,  Кабинетом

 Министров  не  берется  во внимание, что в конце 1992

 года  протяженность  госграницы  Украины  увеличилась

 почты  в три раза, численность погранвойск возросла в

 2,  7  раза,  из 52 пунктов пропуска открыто за время

 независимости  157.  Резервы материально-технического

 снабжения,  которые  были у нас, полностью исчерпаны.

 На   сегодня  обеспеченость  погранвойск  составляет:

 вооружением  -на  70  процентов, боеприпасами -на 60,

 автотехникой  -на  70,  средствами связи -50, вещевое

 имущество -8, ГСМ -аж на 18 процентов.

      Хочу  обратить ваше внимание, уважаемые народные

 депутаты и члены Правительства, что в 1995 году мы не

 дали ни одной копейки пограничникам:

      1. На содержание техники.

      2. На приобретение техники вооружения.

      3. На научно-исследовательсткие работы.

      В  1996  году  по этим же статьям расходов опять

 ничего не предусматривается -ноль или прочерк стоит в

 бюджете.   Более   того,   к  тем  названным  статьям

 добавилаль еще одна: на приобретение, значит, горюче-

 смазочных материалов не предусматриваются расходы.

      Автотранспорт   не   ремонтируется.  Ограниченно

 используется   авиация,   корабли,  катера  стоян  на

 приколе.  А  теперь  представте  такое положение, что

 захваченный дудаевскими террористами корабль пошел бы

 не   в   Турцию   (а   как  говорил  здесь  уважаемый

 Симомененко)  на  всякий  случай в нашу Одессу. Каким

 образом мы смогли бы перехватить на подступах к нашим

 территориальным водам? А разве не смогут теже боевики

 Дудаемва  пересечь  нашу  сухопуную границу при таком

 финансировании.

      Пограничники  круглосуточно  несут  свою службу.

 Даже  Национальная  гвардия  может провести командно-

 штабные чения на картах. Пограничник должен и в снег,

 и  в дождь реально выходить на дежурство. Его надо не

 условно  одеть и обуть, накормить, а реально. Сегодня

 не  по вине командования погранвойск, а потому что им

 просто не дали денег, погранвойска не выполнели планы

 по заготовке картофеля, овощей, приобретение топлива.

      Пограничникам на 96 год дали только 40 процентов

 от  потребного количества, так что и спрашивать будем

 с них занисения службы только лишь на 40 процентов, я

 выступаю от комиссии.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре виступайте.

 

      КРИЗСЬКИЙ.  Исходя  из  такого  положения  дел

 Украина  должна  будет  ограничить,  а  на  отдельных

 направлениях  и  прикратить  использования  в  охране

 Госграницы автотранспорта, авиации, кораблей, катеров

 и  другой  техники.  Поскольку  подчеркиваю  денежных

 средств  на  приобретение....  и  запасных частей для

 ремонта  техники по предложенному Кабмином бюджету не

 предусмотрено.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилинку, Кризький, вчора Мухін

 від Комісії виступав, він Голова комісії.

      Вчора Мухін виступав.Ну, ще дві хвилини.

 

      КРИЗСЬКИЙ.  Я  на 4 сессии не разу не выступил. У

 меня три направления таможня, Национальная гвардия.

      Уважаемые товарищи депутаты!

      У  меня  три  направления  таможня, Национальная

 гвардия и погранвойска.

      Я прошу поставить вопорос на голосование.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Добавимо ще дві хвилини?

 

      КРИЗСЬКИЙ. В 1995 году на содержание, товарищи,

 я  вам  назову интересные сейчас факты и цифры в 1995

 году    на содержание мыткому Украины было утверждено

 4, 5   триллиона,  фактически  они     получили  2, 1

 триллиона,  а  далее прибыли в бюджет государства -34

 триллиона  дали  прибыль  государству,  значит в этом

 году эти показатели будут гараздо выше один таможеник

 дает  ежемесячно  прибыли  нашему  государству  23, 9

 миллиарда карбованцев в месяц. Конкретное предложение

 поэтому вопросу с целью усиления контроля за доходами

 в  Госбюджет  денежных средств, считаю целесообразным

 Закон  Украины  "О  Госбюджете  Украины"  функции  по

 удержанию,    перечислению   в   Бюджет   налога   на

 добавленную  стоимость  и  акцизный  сбор при импорте

 возложить на таможенные органы.

      Второе. Кроме этого, с целью уменьшения дефицита

 Госбюджета, повышения эффективности работы таможенных

 органов  я  предлагаю, значит, учитывая необходимость

 строительства  и  обустройства  госграницы  в порядке

 эксперимента   перевести   органы   на   новую  форму

 финансирования. А именно, полностью перевести таможню

 на самофинансирование. Это даст возможность уменьшить

 дефицит  Бюджета засчет исключения из расходной части

 Бюджета   затрат,   предусмотренных   на   содержание

 таможенных   органов   в   сумме   6,   5   триллиона

 карбованцев.  Деньги,  которые  высвобождаются  таким

 образом, я предлагаю использовать на дотацию угольной

 промышленности.     Потому     что    мы    принимали

 Постановление,    никто   никому   не   давал   права

 Постановление  от  5  октября,  где  черным по белому

 записано,  что  обязательно  угольная  промышленность

 должна быть дотированная.

      То  же  самое,  насегодня  у  нас  в подвешенном

 состоянии  до сих пор находится Национальная гвардия.

 Люди  там  находятся  наши  с  вами.  А мы этих людей

 бросили на произвол судьбы.

      Я   считаю,   нужно   поддержать  предложение  и

 фракции...

      (Шум у залі)

      И   поставить  точку  на  этом  вопросе.  Что  я

 предлагаю?  Я заканчиваю, буквально три пункта. Что я

 предлагаю?

      Первое.  Вернуть  предоставленный проект Бюджета

 на  доработку,  как не отвечающий реальному положению

 дел    в    экономике    и   промышленности   страны.

 Рекомендовать  Комиссии  Верховного Совета и Кабинету

 Министров  с  учетом  всех  замечаний  и  предложений

 разработать   и   подать   на   утверждение   бюджет,

 приемлемый для народа Украины.

      Третье.  Незамедлительно создать две независимых

 экспертных  комиссии  по изучению реального положения

 дел   в   экономике  и  промышленности  и,  с  учетом

 полученных  данных, разработать конкретный план. Лиц,

 виновных    в   подготовке   антинародного   бюджета,

 освободить   от   занимаемых  должностей  в  связи  с

 служебным несоответствием. Благодарю за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колегі,  я думаю, що ми не

 затвердили  з  вами  час. Сідайте, будь ласка. Я буду

 відключати   після   6-ої  хвилини,  буду  відключати

 мікрофон. Будь ласка, Свято, за ним Моісеєнко.

 

      СВЯТО

 

      Василь Свято. 416 виборчий округ. Хмельниччина.

      Шановний Олександре Миколайовичу,

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу уваги.

 

      СВЯТО

      Шановні  члени  уряду,  шановні колегі, виборці.

 Уважно  слухаючи обговорення бюджету, аналізуючи його

 до  обговорення,  я  хотів би привести думку, а саме,

 Україна,   економіка  України  в  руїнах.  Аналізуючи

 проект бюджету, бачу, що і на слідуючий 96-й рік, він

 веде  до  подальшого  зубожіння народу. Куди далі? До

 подальшого   розвалу   нашого  виробництва.  А  тому,

 виходячи  з цього, я ставлю питання: чи це випадково,

 чи  закономірно?  Це  є  закономірно.  І причина тому

 всьому,  шановні,  що  ми  живемо на своєю головою, а

 чужим   розумом.  Причина  -в  стратегічних  підходах

 економічної  політики,  а саме: курси лібералізації в

 економіці  при відсутності ринкових відносин. З точки

 зору  формування  бюджету  -це  нав'язана Міжнародним

 валютним фондом фіксація дефіциту бюджету.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 ...Виходячи  з цього, я поставлю питання так: чого ми

 так  боїмося  і  чому  ми  так прив'язуємося, шановні

 колеги, ановні члени уряду, до тих магічних чисел -7%

 дефіциту  бюджету,  6%  дефіциту  бюджету...  Боїмося

 інфляції,   шановний   романе  Васильовичу?  Так  от,

 виходячи  з  цього,  я  дам відповідь! Прорахуйте хоч

 раз,  розфіксуйте бюджет і прорахуйте, як це робиться

 у  цивілізованих  державах  світу. А саме: на засадах

 соціального  захисту  народу,  на  засадах  оживлення

 виробництва   як  основи  соціального  захисту.  Буде

 великий дефіцит бюджету? Так, буде більший, чим він є

 зараз.   Але   поняття.................   бюджету   з

 необхідністю  приведе до найстрашнішого -до крові, до

 соціального вибуху!

      А  тепер  -з точки зору, чим покрити той дефіцит

 бюджету,  який буде навіть більший. Є звідки покрити,

 шановні колеги! Оці джерела доходу. Перший крок, який

 треба  зробити  в  тому  -повна  монополія держави на

 обмін  валют  фізичними  і  юридичними особами як той

 важіль, який розмахує інфляція в нашій державі.

      Друге.  Введення гривні як національної одиниці,

 але не як національної валюти. Чому? Знаєте...

      Оцих  2  кроки  -це ті, які треба зробити зараз,

 нагально!   Вони  дадуть  можливість  проконтролювати

 грошову    масу    нашого    бюджету    державою,   а

 проконтролювавши  грошову  масу  (тому, що буде обмін

 однієї  одиниці на іншу) ми можем залучити ці гроші у

 обіг -як національну одиницю, так і іноземну валюту -

 шляхом мудрої податкової політики. Щоб вигідніше було

 гроші (вибачте за слово!) не в панчосі тримати, не на

 посилах  банків, а в кредит державі надавати. А саме,

 податки  більші  тих  кредитеих ставок, під які банки

 надають   кредити   тим   чи   іншим   суб'єктам,  що

 заполучають ці кредити.

      От     де     великі     суми.    Оподаткування,

 зокрема,.........  внутрішніх  банків,  оподаткування

 іноземних......... у нас гуляють великі гроші, валюта

 порядку 10 мільярдів в державі.

      Гуляє  поза державою біля 20 мільярдів. Ці гроші

 можна    залучити    таким   способом.   А   де   той

 диференційований  податок  на  нерухомі........ майно

 громадян, грошей......... від підакцизних товарів, що

 споживаються заможними громадянами? Шановні, а зброя,

 ядерні  бойоголовки?  Я,  як заступник гоови комісії,

 десятки мільярдів доларів за ядерні бойоголовки, а ми

 їх  за безцінок віддаєм. Мені заявляють, що..........

 не   буде   за   що  купити,  алеті  бойоголовки  уже

 закінчуються,   а   чим   ми   тоді   будемо  платити

 за..........? Яким способом будем виробляти тих понад

 40 відсотків електроенергії, що приходяться на атомну

 енергетику?

      Ми   ріжемо   танки,  ми  ріжемо  наші  есмінці,

 прикладаючи  до  голови.....  до пустої голови руку і

 заявляючи,   що   рапортуючи,   що  ми  розброюємося.

 Торгівля  зброєю  з  точки  зору ВПК, замикання ВПК в

 замкнутий.......  в  межах України і виготовлення тої

 чи    іншої   зброї.........   і   торгівлі,   а   не

 руйна.............    військового   комплексу   велкі

 надходження будуть.

      Я  вам  ще скажу одне... нас лякають тим, що 700

 мільйонів  доларів  надасть  нам Міжнародний валютний

 фонд.  Порівняйте ці гроші з 15 мільярдами доларового

 еквівалентами  Державного  бюджету.  Та  це  крапля в

 морі!  Переживають  за ці гроші ті, хто хоче покласти

 їх  до  власної  кишені.  Для  державного  бюджету це

 нічого  не  означає.  Тільки  підписання вироку нашій

 державі, нашому народу.

      Для  того,  щоб  провести  економічні  реформи в

 нашій   державі   згідно  моїх  розрахунків  потрібно

 порядку 250 мільярдів доларів. То за що ж ми продаємо

 нашу   Україну?

      Дякую  за  увагу.

     

       ГОЛОВУЮЧИЙ. Моісеєнко, за ним Поровський.

     

       МОІСЕЄНКО.

      Уважаемые    коллеги,    уважаемые   избиратели!

      Рассматривая    представленный    правительством

 проект  бюджета, нельзя не вспомнить слова известного

 французского  философа  восемнадцатого  века  Бласта,

 очень  богатого  человека, о том, что люди, считающие

 деньги,  способны на все. И сами способны все сделать

 за деньги.

      Выполняя   заказ   буржуазии,   международной  и

 доморощенной,    Правительство    сделало   все   для

 отстаивания   ее  интересов.

      Я  неоднократно  говорил  с этой трибуны: деньги

 сегодня  -это  реальная  власть.  Именно поэтому этот

 бюджет  и  позволяет богатым становится еще богаче, а

 всему народу   Украины   -  беднее.

      Больше  3 лет действует Декрет "О декларировании

 доходов  граждан".  А  в  бюджете  я  так  и  не наше

 лополнительных  поступлений  в  Госбюджет от жесткого

 контроля   за  доходами  "толстосумов".  Более  того,

 обкемы  подоходного  налога  почти  не  изменились.

      Но   ведь  кардинально  изменилась  классовая  и

 имущественная структура общества. Уверен, как показал

 опыт   нашей   Донецкой   области,   что   никто   из

 составителей   Бюджета  даже  не  знает,  сколько  же

 богачей  и  высших  чиновников составили декларации о

 доходах  в  1995  году.

      Пока   без  ответа  остался  и  мой  декабрьский

 депутатский вопрос по этом у поводу на имя Марчука.

      Второй     вопрос:     структура     внутреннего

 государственного  долга.  Я опять не увидел в ней тех

 же  уже  24  квадраллионов крб., с учетом индексации,

 которое  наше государство содрало со сбережений наших

 граждан  Украины  в  сберкассах с 1992 года. Подсунув

 цифру   в   320   млрд.,  сравните  320  млрд.  и  24

 квадраллиона.   Да,   прав   был   Буаст,   все  наше

 правительство может сделать за деньги.

      Третий  вопрос.  Главными потребностями человека

 является   еда,   одежда   и  жилье.  Остановлюсь  на

 последнем.   В  шахтерских  регионах  жилье  угольных

 обкединений   состовляет   от   50-100%.   Это  жилье

 миллионов  граждан  Украины.  Сегодня  оно поставлено

 этим  бюджетом  на грани разрушения. На передачу всей

 социально-культурной    сферы   угольщиков,   местным

 советам,   правительство   выделило   25  триллионов,

 подчеркиваю,   это  не  только  на  жилье,  но  и  на

 больницы,  детские  сады,  дома  культуры  и  т. д. А

 только  в  Донецкой  области,  исключительно на жилье

 необходимо  более 40 триллионов. Да и по Луганской не

 меньше 30.

      Новый   министр   для  угля  сказал,  что  будет

 передавать  только то, что будет профинансировано. Но

 это же хорошая мина при плохой игре. Шахтеры не могут

 выдать   зарплату,   куда   уже  там  финансирование,

 передаваемое  в  будущем,  а  значит,  уже  ненужного

 угольной элите социальной сферы.

      Сказанного  достаточно,  чтобы  спросить. Кто же

 это  все  делает?  Кто  отнял  и  не  возвращает  эти

 сбережения?  Кто  не  дает  работать  и  зарабатывать

 деньги?   Кто   разрушает  жилье?  Кого  представляет

 правительство,    внесшее    этот   проект   бюджета?

 Оглянитесь  вокруг  и згадайте  некрасовское "Кому на

 Руси  жить хорошо?". Буржуазии, товарищи. Этим жирным

 котам,   которые  обманом  посадили  на  трон  своего

 Президента,  он  сформировал правительство и задобрил

 большую часть Верховного Совета Украины.

      Я,  как  коммунист,  предлагаю сегодня одуматься

 трезво  мыслящей части депутатов, подписавших угоду с

 Президентом,  и  поддержать  мое предложение о полном

 прекращении финансирования президентских структур.

      Сегодня  мы ненаберем 300 голосов за упразднение

 временного поста Президента. Но нам с вами, уважаемые

 коллеги,  по  силам поступить, как поступили депутаты

 Верховного  Совета  Крыма,  прекратив  финансирование

 Президента  Крыма, что сразу устранило конфликт между

 исполнительной  и  законодательной  властью. Кроме 30

 триллионов  экономии средств, 2 триллионов в Центре и

 28  триллионов  на местах от сокращения президентских

 администраций,  а  32 миллиардов на представительство

 Президента  в  Крыму  -это дворцы что ли в Крыму. Что

 составляет  незначительную  сумму,  позволит добиться

 главного  -действительного поворота государства лицом

 к   народу,   а   не   к   жирным  котам,  прекратить

 противостояние  между Президентом и Верховным Советом

 Украины, Правительсовм и народом.

      В   завершение  хочу  обратиться  с  призывом  к

 трудящимся  Украины.  Сколько  вы  будете работать на

 них,  не  получая  даже  нищенской  зарплаты, где это

 видано,  чтобы  человек  работал даром? Посмотрите: в

 декабре    1995    года    не    выплатив    зарплату

 государственным служащим Соединенных Штатов Америки и

 они  сразу  же  прекратили  работу.  Только усилилась

 социальная  проблема  во  Франции,  два  с  половиной

 миллиона    французов    на   улицы,   и   забастовка

 продоолжалась  три  недели.  Почему  же  вы, граждане

 Украины,  не  получаете  зарплату и работаете? Почему

 ваш  дармовой труд присваивают капиталисты и правящий

 режим, а вы молчите?

      Вчера  пленум  профсоюза шахтеров Украины принял

 решение о бессрочной забастовке 17 марта 1996 года. Я

 призываю  всех,  хто  сегодня не получает зарплату, я

 подчеркиваю:  не  получает зарплату, в первую очередь

 из  бюджета, поддержать шахтеров. И тогда вы увидете,

 что Государственный бюджет Украины резко измениться.

      Спасибо за внимание.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.Отключить микрофон.

      Поровський, Шкрабак за ним.

     

      ПОРОВСЬКИЙ

      Микола  Поровський,  Українська  республіканська

 партія, депутатська група "Державність".

      Передусім  я хочу замість Головуючого звернутися

 до  Комісії  з  депутатської етики, щоб вона звернула

 увагу   на   відверто  хамський  виступ  попереднього

 депутата,  який  виступав  з  цієї трибуни, на адресу

 президентської  влади, котрий, до речі, присвоює собі

 знак  депутата  минулої  Верховної  Ради, я маю право

 носити  той знак, і критикувати Закон, який прийнятий

 минулою Верховною Радою, а не ви, шановний колего.

      А тепер по суті.

      Після    ознайомлення    з    проектом   бюджету

 напрошується єдиний висновок, що він має по-перше, не

 стимулюючий  в  цілому  економіку  України фіскальний

 характер.

      Проект  бюджету  абсолютно повторює минулорічний

 бюджет,  і  ті  помилки, які будуть допущені при його

 формуванні.

      По-друге.  Не  залишається  сумніву,  що дохідна

 частина  бюджету  при  існуючій нині системі збирання

 податків яких є понад 20 буде вирішено, виконано десь

 на, в найкращому випадку на 40 відсотків, а отже буде

 провалено так , як бюджет минулого року неминуче.

      Тільки  це  дасть  ще  гірші  наслідки чим нині,

 наприклад  в  моєму  виборчому окрузі по Рівеньському

 району   заплановано  минулого  року  централізованих

 капіталовкладень   29   мільярдів   карбованців,  але

 фактично  виділено  6  мільярдів, тобто 20 відсотків,

 але робіт було виконано на 46 мільярдів.

      Заборгованість  організаціям  поруджує лавину не

 платежів у державі в цілому. Бо теж саме відбувається

 шановні  колеги  депутати  у  ваших виборчих округах,

 найпершим   заходом  формування  бюджету  цього  року

 належить  створення  чіткої  системи  формування його

 дохідної частини.

      Слід   запровадити   єдиний  податок  з  обороту

 платіжних засобів, що при кожній банківській операції

 платежу  стягувався  одночасно  державний  податок  в

 наповнення  бюджету  і  теж  саме  здійснювати  і при

 проведенні  бартерних  операцій  стягуючи  податок із

 грошового еквіваленту бартеру .

      Сільському господарству, слід запровадити єдиний

 податок  на  землю  і  тільки тоді до бюджету в часно

 будуть    надходити    кошти   -це   по-перше.   Буде

 запроваджена проста схема, яка усуває роль чиновника,

 а отже можливість корупції .

      Слід   ввести   до   дохідної   частини  бюджету

 надходження   від  оподаткування  не  рухомого  майна

 громадян, особливо розкішних особняків, дач, і тут ми

 не  доопрацювали  з  вами  шановні колеги депутати, в

 другому   читанні   не  прийняли  закон,  запровадити

 високий податок на автомобілі імпортного виробництва,

 предмети  розкошу,  запровадити,  ввести  до дохідної

 частини  дохід від оплати Росії за стоянку військових

 кораблів  у Севастополі. При нагоді, мушу сказати, що

 підписання договору про роздільне базування флотів є,

 по  суті,  державною зрадою, а це зараз відбувається,

 судячи  з  інформації, судячи із інформації в радіо і

 телебаченні.  Роздільне  базування  флотів  -це здача

 Севастополя  і,  фактично,  утворення військової бази

 Росії на території України.

      Наступне.   В   проекті  Бюджету  передбачається

 дефіцит  бюджету  427  трильйонів карбованців, із них

 100   трильйонів   -це,   значить,   кредитні   кошти

 Національного   банку,   тобто   порожні  гроші.  40%

 Бюджету,  дефіциту  Бюджету  планується  погасити  за

 рахунок   іноземних   інвестицій.  Але,  куди  будуть

 направлені ці інвестиції?

      Водночас,   проект  Бюджету  передбачає  падіння

 об'єму  інвестицій  на 70% в порівнянні з 1992 роком.

 Із  трьох квадрильйонів державних капіталовкладень на

 розвиток  галузей,  структурну  перебудову  економіки

 передбачається    всього-навсього    150    мільярдів

 карбованців.  А  саме  звідси  йде джерело формування

 бюджету 1998-го, 1999-го і до 2000-го року.

      Відомо,  що  64% промисловості економіки України

 було  мілітаризовано.  І  саме  сюди  треба направити

 належні  кошти  і  передбачити  це  в Бюджеті, інакше

 Бюджет  1998-1999-го  року буде ще гірший, ніж Бюджет

 нинішнього.

      Проект Бюджету не забезпечує виконання того, про

 що  5  років  йде  мова в цьому залі: паритету цін на

 сільськогосподарську  промислову продукцію. Держава в

 особі    міністерств    і   відомств   є   найбільшим

 монополістом,   і   не  тільки  стримує  встановлення

 паритету цін на сільськогосподарську продукцію, але й

 вчасно не розраховується за отримане.

      Я  говорив з цієї трибуни, що при такому підході

 до  сільського  господарства, як є, закладено в цьому

 проекті Бюджету, в наступному році збір зерна буде не

 29  мільйонів  тон,  як  цього  року,  а  десь  20-22

 мільйони  тон,  і  Україна  перетвориться в імпортера

 зерна і сільськогосподарської продукції.

      Реформа сільського господарства необхідна, але в

 її  здійснення  треба вкладати кошти, і зокрема, один

 мільярд   на  підтримку  фермерства  -це  профанація,

 профанація реформ.

      І,  останнє,  чим  я хочу закінчити свій виступ,

 якщо Збройні Сили будуть не здатні захистити тих, хто

 поповнює   бюджет,  хто  його  витрачає,  то  взагалі

 Україна не матиме бюджету, як не матимуть ії держави,

 не  мають,  не мала ії попередня держава. Виходячи із

 завдань,  які вирішуються Міністерством оборони, я як

 член  комісії з оборони і державної безпеки, заявляю,

 що  сума  з  урахуванням  всіх  невирішенних проблем,

 реальна  потреба  Міністерства  оборони  на утримання

 Збройних Сил України в грошових асигнуваннях, складає

 півтора  квадрильйона карбованців. Про те, враховуючи

 економічний  стан  держави  сьогодні  реальні потреби

 Міністерства  оборони, наймінімальніші, складають 270

 трильйонів  карбованців. Зазанчена сума з урахуванням

 росту цін і тарифів не перевищує обсягів фінансування

 Збойних   Сил  України,  про  це  депутатська  група"

 Державність"   в   письмовому   зверненні  до  вас...

 зверталася і я пошу підтримати.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі, Шкрабак, Чолоков.

     

      ШКРАБАК

     

      Уважаемый    Александр   Николаевич,   уважаемые

 товарищи  депутаты  и  уважаемые члены правительства.

 Вот  уже  второй  день  заканчивается  как  мы  ведем

 дискуссию,  анализируя поданный Правительством проект

 бюджета   на   1996-й   год.   Я  внимательно  слушал

 выступление  практически  каждого  депутата  и за это

 время    не    услышал   ни   одного   одобрительного

 высказывания   в   пользу   проекта,   наоборот,  все

 выступающие    говорили    о    тяжелом    положении,

 сложившемуся  в  отраслях народного хозяйства, носили

 интересные  преджложения по увеличению доходной части

 бюджета,   по   рациональному  его  распределению.  В

 расходной части -по улучшению благососотояния людей.

      Уважаемые  товарищи,  нет  смысла говорить вам о

 том,  что  бюджет государства -это основной закон его

 существования.  А  законы  нужно соблюдать, уважать и

 выполнять.

      В своем выступлении я хочу коснуться именно этой

 стороны  вопроса.  Возьмем,  к  примеру,  бюджет 1994

 года.  В  сессионном зале Верховного Совета вносились

 предложения    о    создании   специальной   комиссии

 парламента  для анализа формирования и выполнения его

 за 1994 год.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 И  у  депутатов есть основания для этого утверждения,

 потому  что  часто  нарушались  основные  положения в

 Законе о бюджете. то же самое происходит в 1995 году,

 который  только  что закончился. Кто же их допускает,

 эти  нарушения? В первую очередь, те, которые обязаны

 по  своему долгу следить за его четким выполнением...

      На  протяжении  1995  года на подпись президенту

 были  поданы  изданные  указы  (несколько  указов) об

 организации   различных   дополнительных   комитетов,

 инспекций   и   т.   д.   Если  это  -государственная

 необходимость  я нашего государства, для их создания,

 то  есть  определенный путь: если мы считаем, что это

 правовое   государство   -обратиться   надо   было  к

 соответствующим   документом   в  Верховный  Совет  с

 внесением  изменения  в бюджет этого года, и все было

 бы  в  порядке. Но этого, товарищи, не произошло. И я

 думаю,  что  и  не бло смысла дополнительно создавать

 всевозможные комитеты, инспекции и т. д. Я думаю, что

 Верховный  Совет  (если  бы  Президент обратился, или

 структуры  Президента)  пошел  бы  навстречу  в  этом

 вопросе.

      Еще один момент, хочу определиться. Расходование

 средств  резервного  фонда.  Уже  сегодня  ясно, и мы

 имеем  такие  данные, что около 80% этих средств было

 расходовано  не  на  цели,  предусмотренные Законом о

 резервном  фонде,  который  был  отмечен в бюджете на

 1995 год.

      И    когда    всал   вопрос   о   финансировании

 мероприятий,   связанных   с   холерой,   с   другими

 природными  катаклизмами, то оказалось, что средств в

 резервном фонде нету. Правительство их расходовало по

 своему  усмотрению,  а  ведь  в законе четко сказано:

 куда эти средства могут быть использованы.

      То  же  самое  происходит и сегодня в 1996 году,

 который  только  начался всего 20 дней. Около 20 дней

 прошло  1996  года  и есть уже о чем говорить. Мне не

 понятно, почему прекращено финансирование капитальных

 вложений. Если бюджет не утвержден по старым порядкам

 и  законам  на  1996  год,  то  финансирование должно

 продолжаться   в   том   же  обкеме,  в  котором  оно

 проводилось  в  1995году.  Этого  на сегодняшний день

 нет.

      Считаю,  что  правительсво,  идя на этот шаг, не

 улучшает  и  до  того тяжелое экномическое состояние.

      Многи депутаты в в своих выступлениях говорили в

 каком   сосотоянии  наша  промышленность  и  сельское

 хозяйство.    Я    не    буду    останавливаться   на

 промышленности,  а  по  сельскому  хозяйству,  как  я

 специалист, могу сказать, что оно на сегодняшний день

 в Украине погублено.

      По сводкам Минсельхоза не вспвхано на Украине на

 сегодняшний  день  5  миллионов  гектар. Это страшная

 цифра.  Но  еще  страшнее,  что  у  этой  цифры  есть

 гектары,  которые  уже  не  пашуться  по  3-4 года. И

 которые....  и  эта  земля, и эти гектары практически

 выведены? из всего оборота.

      На  Украине  появились  хозяйства,  в которых на

 сегодняшний    день   по   полгода,   по   году   нет

 руководителей.

      Кадровая политика, товарищи, привела к тому, что

 сегодня  некого  поставить  на должность руководителя

 хозяйства.  Эти  хозяйства,  конечно,  никто  уже  не

 восстановит, я  считаю  так.

      Вместе   с   тем,  приезжаешь  к  Правительству,

 говоришь,  что  нету  средств  (в проекте Бюджета эти

 средства не запланированы, а если запланированы, то в

 очень малых количествах).

      Основное: наша сельсхокозяйственная просьба была

 такая,  чтобы  хотябы возврат за соцкультбыт -и этого

 не  запланировано. Приезжаешь в округ и смотришь, что

 же  делается  в округе, где стоят строительные краны?

 Это  в  первую  очередь,  где  строятся банки, вторая

 очередь    -налоговые   инспекции,   третье   -служба

 занятости.  Товарищи, откуда они деньги берут? Это же

 наши  налогоплательщики  дают  эти  деньги.  Зачем им

 строить  эти  все дворцы? Хватает им достаточно места

 сидеть, где они сидели раньше. Это же надо, наверное,

 товарищи,  посмотреть  на  это  всче  дело. Поэтому я

 считаю,   что   в   доходной   части  бюджета,  и  на

 сегодняшний   день,   который   бюджет   предоставлен

 Правительством, нельзя, конечно, государству жить без

 бюджета, но и утверждать такой бюджет тоже, товарищи,

 сложно.

      Поэтому  я  предлагаю  3 всего варианта. Если бы

 сегодня   исправить   бюджет,   что  я  предлагаю?  Я

 предлагаю     Президенту     обкявить    чрезвычайное

 экономическое  состояние  сегодня   в нашей  стране;

      второе: взять   под  контроль  работу  банков;

      Третье:  взять  под  контроль  и  взять  на себя

 ответственноть     обеспечением     горюче-смазочными

 материалами,  обеспечение  техникой все наше народное

 хозяйство   и   максимально  ужесточить  контроль  за

 выполнением  норм  бюджета,  которые  будут приняты в

 1996  году.

      Спасибо  за  внимание.

     

       ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чулаков,  Терець.

 

      ЧУЛАКОВ.

      Шановний  Олександр Миколайович, шановні народні

 депутати, шановні   члени  Уряду!

      В світі традиційний розподіл країн на  розвинуті

 і країни третього світу йде за принципом фінансування

 науки.  Розвинуті  витрачають  на  цю мету два, п'ять

 відсотків  внутрішнього  валового продукту, від сталі

 0,  3-0,  7 відсотки. Фінансування науки в нас в 1995

 році  в  розмірі  0,  6%  від  валового національного

 продукту  проти  3,  1  в  1990  році  привело  її до

 критичного    стану.    Наука   перестала   працювати

 ефективно,  а  кількість  науковців  за  п'ять  років

 зменшилась  у  два  рази. Для порівняння скажу, що на

 одного  дослідника  затрати  держави  в  рік склали в

 Південній  Кореї 65 тис. доларів, в Сполучених Штатах

 Америки 180 тис. доларів, в Україні, як свідчать дані

 Центру  досліджень  ім.  Доброва,  в цей же період на

 одного науковця держава витрачала лише 700 доларів. І

 це  при  тому,  що  витрати виробництва на науку і за

 економічний  скрут  за  цей  час  зменшились  в п'ять

 разів.

      Більш   того,   Кабінетом   Міністрів,  Віктором

 Михайловичем    Пинзеником    вноситься   пропозиція,

 ліквідувати   галузеві  інвестиційні  фонди,  в  разі

 прийняття   такого   рішення,   галузева  наука  буде

 остаточно  зруйнована.  Розрахунки  показують, що для

 збереження  української  науки  і  створення умов для

 плідної   роботи   дослідників,   вже   в  1996  році

 мінімальне  фінансування науки повинно бути в розмірі

 від  900  млн.  до  1  млрд. крб. на одного науковця.

 Досягнення такого рівня фінансування можливо лише при

 умові  виконання Постанови Верховної Ради України від

 1 липня 1994 року.

      Всі   пам'ятають,   коли   ми  слухали  доповідь

 шановного    Бориса    Євгеновича    Патона,    палко

 обговорювали,     прийняли     постанову.    Сьогодні

 запланували  в  тричі менше, ніж записано в Постанові

 Верховної Ради рік тому.

      Якщо   говорити   про  аграрну  науку,  то  вона

 опинилась   ще  в  гіршому  стані.  В  минулому  році

 Українська  академія  аграрних наук недополучила 2, 2

 трильйони  карбованців або третину запланованого. Тут

 затримується  виплата заробітної плати на 2-3 місяці,

 наукові    установи    та    дослідні    господарства

 відключаються    від    енергоносіїв,   водопроводів,

 каналізацій,  гинуть  досліди.  Витрати  на утримання

 соціальної  сфери  складають  майже  чверть затрат на

 науку.

      Отже, без належних заходів по підтримці аграрної

 науки  більшість  наукових установ, і в першу чергу в

 провідних,  фактично  припинять  своє існування вже в

 наступному році.

      На  думку нашої комісії для врятування аграрного

 наукового отенціалу необхідно:

      1.  Надати  йому державну підтримку, виділивши в

 1996   ріці  асигнування  в  сумі  14, 6   трильйонів

 карбованців.

      2. Забезпечити фінансування капітальних вкладень

 тільки  по  перехідних  об'ектах  на  поточний  рік в

 розмірі 8,5 трильйонів карбованців.

      3. Передбачити асигнування по державній програмі

 підтримки   селекції  в  тваринництві  не  менше  945

 мільярдів  карбованців,  замість  414 мільярдів. І по

 напрямку     державна     прідтримка    селекції    в

 рослинництві   -в   сумі   3  трильйони  замість.....

 мільярдів, як це намічено в проекті бюджету.

      І  останнє. Пострібно терміново вирішити питання

 про  передачу  соціальної  сфери  наукових  установ у

 комунальну власність. Загальна ж сума, що не вистачає

 для   виконання   всіх   заходів   по  проекту  плану

 Української  академії  аграрних наук в поточному році

 складає 18 трильйонів карбованців.

      Тому  пропонуємо на вказану суму внести поправку

 до проекту Закону про Державний бюджет.

      Говорячи  про  витратну  частину  бюджету,  хочу

 застерегти  проти таких витратних коштів, без яких на

 мою думку можна було б обійтися, зокрема на зменшення

 всяких  перенайменувань  міст, сіл, районів, вулиць і

 підприємств.

      За   розрахунками  науково-дослідного  інституту

 Мінекономіки  на  таку  роботу  потрібно витрачати на

 перенайменування    однієї   вулиці   -334   мільйони

 карбованців,   міста   -55   мільярдів   карбованців,

 адміністративного району міста -7 мільярдів, району в

 межах міст області - 32 мільярди  і таке інше.

      Всі    знають,   що   згадане   перенайменування

 проходить  по  ряду  регіонів  країни, подивіться, що

 робиться  в  місті Києві, або навіть навкруги будинку

 Верховної  Ради.  Ту  за останній час з'явилися назви

 вулиць  такі, як Банкова, Грушевського, Інститутська,

 Лютеранська,  Шовковична,  Павла  Орлика,  Липська та

 інше,  за  ощаджені кошти від всієї роботи можна було

 направити  на  розвиток  науки  і  це  не політика, а

 сутоекономічне  питання,  бюджет треба доопрацювати з

 урахуванням пропозицій депутатів і приймати в першому

 читанні. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ . Терець.

     

      ТЕРЕЦЬ

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  прошу  до  уваги, ми один одного

 закликаємо  до  порядку, ну давайте і дотримуватися і

 на трибуні , і в залі, будь ласка.

     

      ТЕРЕЦЬ.

 

      187   Токмацький   виборчий   округ  Запорізська

 область Терець Валерій.

      Шановні виборці! Шановний Олександр Миколайович!

 Члени Уряду! Шановні народні депутати!

      Я  глибоко усвідомлюю важливість бюджету 96 року

 і того року який ми з вами розпочали .

      Я   переконаний   в  тому,  що  в  тих  складних

 економічних  умовах  в  якому  формувався цей Бюджет,

 нелегко  ні  Уряду,  ні нам як законодавцям, щоб його

 прийняти.

      Я   представляю   запорізький   регіон,  і  тому

 виступаю  від запорязької делегації в плані підтримки

 розвитку  регіональної  політики,  яка закріплена і в

 президентських  виступах,  і в Програмі Уряду. Але ті

 підходи   до   формування   Бюджету  1996  року,  які

 покладені в основу Бюджету 1996 року, вони є невірні.

 І тому хочу висловитись з цього моменту.

      Попередні  депутати висловлювали з цього питання

 багато.  Я  хотів  би  конкретизувати  по Запорізькій

 області.

      Наша   область   Запорізька  є  однією  з  п'яти

 дотаційних  областей,  які,  донарських областей, які

 формують  Бюджет  нашої держави. Але ті підходи Уряду

 до  формування місцевих регіональних бюджетів, на мою

 думку, є невірними і пагубними.

      Аналізуючи  проект  Бюджету  1996  року,  з  цих

 позицій  можна  зробити  висновок,  що  централізація

 фінансів  в  центральному бюджеті складає більше 70%,

 тоді  як  регіонам залишається не більше двадцяти. Це

 означає,  що  на місцях залишається не більше третини

 від потреби тих коштів, які потрібні. Але, як же тоді

 розуміти  заяви  Президента  і Уряду в тому плані, що

 концепція  розвитку країни, вихід з тих кризових явищ

 буде проходити через регіони.

      Світовий  досвід  формування бюджетів розвинутих

 країн балансується на підході надання регіонам від 40

 до  60%  коштів, які залишаються на місцях. Це дає їм

 змогу  самостійно вирішувати всі питання забезпечення

 життя  і  розвитку регіонів. А в нас принцип збирання

 коштів   в   центральний   бюджет,   а   потім   його

 перерозподіл і відрахування на регіон. Тому, теза про

 збільшення    економічної    самостійності   регіонів

 повністю руйнується проектом бюджету 96-го року.

      Хочу  привести  конкретні  цифри  по  Запорьзьій

 області.  Проектом консолідованого бюджету України на

 96-й  рік  розрахований  із  збільшенням  його обсягу

 порівнянно  з  обсягом  на поточний рік в 1, 37 рази.

 Місцеві  бюджети  інших областей та республіки Крим в

 1, 29, але для нашої  області він складає 1,24.

      Обсягі   місцевих  бюджетів  області  визначався

 Мінфіном   України,   виходячи   з  його  очікуваного

 виконання  за  95-й  рік, -35 трильйонів карбованців,

 майже  не  враховуючи зростання видатків на заробітну

 плату 1,53, а інших видатків на 1,56.

      За розрахунками Мінфіну України видатки місцевих

 бюджетів  області  передбачаються  в  розмірі  39,  1

 трильйони      карбованців.      За      розрахунками

 облдержадміністрацій  мінімальні видатки на майбутній

 рік повинні складати 59, 53, 9 трильйони карбованців.

 Окрім  того  до  обсягів  видатків необхідно включити

 відшкодування   кредиторської   заборгованності,  яка

 досягає  10  трильйонів карбованців. Тому потреба для

 області   мінімальна   повинна  складати  мінімум  65

 трильйонів карбованців. для цього необхідно виконання

 затвердження  нормативів  відрахувань хоча б на рівні

 1995  року.  З  цим  питанням  формування  бюджету ми

 досить  детально  займалися в області, а також досить

 тісно   співпрацювали   в   Комісії  з  бюджету.  Тут

 присутній  Микола Янович, він може підтвердити, що ті

 розрахунки,  які  були  зроблені  нашою  областю  для

 регіонального  розподілу  бюджету,  вони є слушними і

 заслуговують  на  увагу  при  формуванні бюджету 1996

 року.

      Хотілося  б  зазначити  ще  ось  що. Шановні мої

 колеги,  якщо  порівняти бюджет і поступання коштів в

 бюджет,  то  у нас в 1993 році було 50% областей, які

 давали щось бюджету, а 50 були дотаційними. Зароаз же

 залишилося  всього  5...  Тому хочу запропонувати ось

 що:  я вважаю, що такий бюджет з таким підходом, який

 запропонований  урядом,  приймати  не можна. Але і не

 врахувати  тієї титанічної роботи, яку зробив уряд по

 підготовці цього бюджету, також неможливо.

      Я  гадаю,  що  необхідно бюджет переглянути, всі

 пропозиції,  які були надані депутатами, врахувати. І

 особливу  увагу привернути в цьому бюджеті, в бюджеті

 1996  року,  це  розподілу... регіональному розподілу

 бюджету за 1996 рік.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Шановні  колеги,  ранішнє

 засідання  ми  завершуєм.  Оголошується перерва до 16

 години.

      Після  перерви  першим  буде  виступать  депутат

 Чечетов.

      До 16-ї години!