Стенограма пленарного засідання

17 січня 1996

 

                   ЗАСІДАННЯ  ЧЕТВЕРТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  17  с і ч н я   1996  р о к у

                      16.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.   Прошу   депутатів   вставити   картки,

 підготуватися до реєстрації.

      Проводиться  поіменна реєстрація, будьте уважні.

 Зареєстровано 363 народних депутати. Я Дьоміна рахую,

 який зараз іде.

      Вечірнє    засідання   оголошується   відкритим.

 Продовжується  обговорення  проекту  бюджету  на 1996

 рік.   Слово   має   Депутат   Степанюк  від  фракції

 "Єдність",  за  ним  від  Комісії  з  питань правової

 політики виступатиме  Лавринович.

 

      СТЕПАНЮК.

 

      Степанюк,  місто  Кривий  Ріг,  Дніпропетровська

 область.

      Уважаемый  Президент, уважаемый Премьер и  члены

 правительства,   уважаемые   Председательствующий  и

 депутаты!

      Проанализировавши   предложенный  проект  Закона

 Украины  "О  государственном  бюджете на 1996 год", а

 также    тенденция   работы   предприятий   народного

 хозяйства  Украины,  выполнение  бюджетов за 1995 год

 всего  и в том числе в разрезе областей можна сделать

 вывод,   что  проект  серьезный  труд  правительства,

 однако,  во  многом  оторван  от жизни, от законов. В

 частности,  он  не отвечает требованиям Постановления

 Верховного Совета Украины, закону Украины "О бюджетно

 системе",  не  учитывает  причин,  которые  привели к

 значительному росту расходов уже в 1995 году.

      Кроме   этого,   Правительством   в  1995  году

 практически   не   приняты   радикальные   изменения,

 позволяющие  обеспечить выполнение Государственного и

 местных   бюджетов   в   рамках  принятых  социальных

 программ, сбалансированность формирования бюджетов на

 1996 год, увеличение  доходной  части  бюджетов.

      В  связи  с  этим  хочу сказать ряд соображений.

 Первое.   Условий  для  реально  обоснованного  роста

 доходов   нет,  тогда  как  расходная  часть  бюджета

 значительно   возрастает  в  связи  с  ростом  цен  и

 заработной   платой.   Так   за   1995  год  зарплата

 педагогическим,  медицинским  работникам возрасла в 3

 раза,  тарифы  неа жилищно-коммунальные услуги более,

 чем  в  3  раза  и  так  дальше.  И возникает сегодня

 вопрос:  как  можно  сбалансировать  бюджет  в  таких

 условиях?

      Второе.  Проект Государственного бюджета на 1996

 год рассчитан исходя из индекса инфляции в размере 1,

 7 и расходы по Государственному бюджету увеличиваются

 также по этому коеффициенту по сравнению с 1995 годом

 в 1, 7, а расходы по местным бюджетам всего в 1, 3, а

 по отдельным    областям  вообще о олв 1,2  раза.

      Третье.     Просматривается    пренебрежительное

 отношение    к   регионам,   местным   Советам.   Так

 Государственный  бюджет  на  1996 год предусматривает

 увеличение  централизации  расходов  за  счет местных

 бюджетов.  Если  в  1995  расходы по местным бюджетам

 составляли  около  31%, то на 1996 год планируется их

 долю  в консолидированном бюджете уменьшить до 25%. И

 это  делается  при  расширении  функции  Советов.

      Сворачиваются   региональные   программы.  Такая

 практика  ставит  все регионы в полную зависимость от

 центральных  органов  власти, даже при решении мелких

 местных   вопросов.   Возрастает  роль  бюрократии  в

 центре.

      В  местных  бюджетах,  я  подчеркиваю, в местных

 бюджетах,  совершенно не предусматриваются расходы на

 содержавние   обкектов   социального  быта  и  жилья,

 которые  передаются  в  ведомственную  и коммунальную

 собственность.

      На основании соответствующего указа Президента и

 решения Кабинета Министров.

      На  содержание  только  начавшего передачи таких

 обкектов в 1995 году, каждой области уже требуется от

 двух до четырех триллионов карбованцев.

      Четвертое.  Статья 16 Закону Украины о бюджетной

 системе   предусматривает,  что  из  государственного

 бюджета  Украины  бюджеты  областей  передается часть

 доходов     виде     процентных    перечислений    от

 общегосударственных  налогов  с учетом экономического

 социального     природно-экологического     состояния

 территории.

      Таким  образом этот закон не предусматривает для

 областей   единых   норматив  отчисления.  Тем  более

 минимальных. Закон требует диференцированного подхода

 до   каждой   области   на  основании  представленных

 Верховному  Совету  соответствующих тех экономических

 обоснований     размеров    отчисления    от    общих

 государственных   источников   доходов,   дотаций   и

 субвенций.

      Пятое.  Законом  Украины  о  местно соуправлении

 четко определено право местным Советам самостоятельно

 устанавливать размеры местных налогов и зборов.

      Вместе  с  тем действующие нормативные документы

 сегодня  ограничивают эти права, которым утверждается

 конкретные перечни  размеры налогов.

      В  результате от местных налогов осталось только

 название, что приводит к значительным потерям доходов

 в   местные   бюджеты.   Это   одна  из  причин,  что

 уменьшается    расходы    на    содержание   жилищно-

 коммунального хозяйства, не выплачивается назначенные

 субсидии и так далее.

      Нет  подходов о погашении долгов бюджета за 1995

 год.

      Шестое. При утверждении бюджета на 1995 год было

 сделано  серьезная  ставка  на  увеличение  доходов в

 бюджетов   за   счет  новых  неординарных  источников

 доходов.

      Средства   от   приватизации   госсобственности,

 арендная   плата,   диведенты   начисленные  на  долю

 госсредств акционерные обществах, орднако нормативная

 база   обеспечивающая   своевременное  поступление  в

 полном обкеме указанных доходов неуказана.

      Значит     нет     механизма    привлечения    к

 ответственности  арендаторов за несвоевременною плату

 за   аренду   или   такой  пример  Фонд  госимущества

 самостоятельно  делает  отсрочки перечислений вредств

 приватизации в соответствии в бюджеты до 3-х лет.

      И  седьмое.  Статья  24  принята проекта бюджета

 предусматривает,  что  перерасчет  размера заработной

 платы   учетелям,   медикам   и  работникам  культуры

 проводится  при  пересчете  Госбюджета.  Об  этом уже

 говорилось.  И если учесть, что на практике уточнения

 бюджета  в  течении  года не бывает, то это означает,

 что   будет  возростать  социальная  напряженность  в

 регионах.  И  конечно  этого  допустить  нельзя.  Эту

 проблему   необходимо   однозначно  решать  здесь,  в

 Центре,    принимать   соответствующее  решение,   не

 перекладывать  его на местные Советы, бюджеты которых

 ущемляются в пользу Центра.

      Учитывая   только   эту   часть  замечаний,  уже

 очевидно,  что  представленый  проект бюджета на 1996

 год,   документ  далек  от  совершенства.  Его  можно

 принимать  за  основу  при  соблюдении принципиальных

 подходов, которые заключаются в следующем:

      1. Формирование бюджета вести по принципу: снизу

 до   верху   в   зависимости   от   экологического  и

 социального  развития  регионов  или  пропорционально

 вкладу  регионов  в  создание  валового общественного

 продукта   страны.   Мы   убеждены,   что  это  будет

 стимулировать  одних  -зарабатывать еще больше, в том

 числе и для государства, а других -жить по средствам.

      При  таких  подходах  будут  устранены имеющиеся

 сегодня  в  предложеном проекте бюджета необкективная

 разница  в  расходах  между  областями, расчитаных на

 единицу населения.

      2.   Принципиальный  подход.  Мы  понимаем,  что

 учитываясложность   реализации   названных   подходов

 сегодня,    предлагаем,    как   минимум,   сохранить

 прошлогодние       нормативы       отчислений      от

 общегосударственных источников доходов, что будет это

 и   уступкой   Правительству   уже   второй  раз  при

 формировании бюджета.

      И  последнее.  Абсолютное большинство депутатов,

 комиссий,    фракций,   групп   вносят   существенные

 предложения о формированию доходной и расходной часты

 бюджета,  в  том  числе и группа "Единство". Есть ряд

 принципиальных   предложений.   Сам  проект бюджетов,

 который  нельзя  не  учесть,  они касаются мотивации,

 получении     прибыли    предприятий,    приобретение

 передвижного  состава  на  транспорт, а он изношен на

 Украине  на 80 процентов, компенсация селу за расходы

 по социальному строительству.

      Эту статью видно случайно забыли, а ведь закон о

 приоритетности  села никто не отменял, новых подходов

 через    бюджет    к   энергетике,   чтобы   избежать

 непредсказуемых   осключений  будоражащих  население,

 экономику и так дальше.

      Считаем  что  с  учетом  высказаных  и  поданных

 предложений  данный  проект  бюджета принимать нельзя

 его  нужно  существенно  дорабатывать  и  заслушать в

 средине февраля.

 

      ГОЛОВА.  Дякую,  я дуже прошу депутатів, тих хто

 ще  не  включився в роботу, слухайте що говорять ваші

 колеги   і   робіть  певні  висновки,  бо  вирішувати

 доведеться,  тому  слово  має  зараз  Лавринович  від

 комісії  з питань правової політики і судово-правової

 реформи. Будь ласка.

 

      ЛАВРИНОВИЧ.   Шановний   пане  Голово,  шановні

 колеги, шановні члени Уряду.

      Закон   про   державний   бюджет   безумовно   і

 починається з слова закон...

 

      ГОЛОВА.  Прошу  вибачити, Глух підготуйтеся будь

 ласка.

 

      ЛАВРИНОВИЧ.  Тому  власне  і ставлення до нього

 має  бути,  як  до  закону,  Наша комісія, її основне

 завдання,  опрацювання  правової політики, визначення

 Конституційності  нормативних  актів, які ми готуємо,

 підготовка   тих   нормативних   актів,   які  будуть

 визначати  розвиток  правових  засад  нашої  держави,

 поставилися  до проекту бюджету насамперед з правової

 точки зору.

      Оскільки  ніхто  не може заперечити, що закони в

 нашій  державі мають прийматися таким чином, щоб один

 одного не заперечував, очевидно і Закон про державний

 бюджет  має  бути  в  єдиній  правовій  системі нашої

 держави,  безумовно, що цього року ми отримали проект

 бюджету,   який   по   багатьом   якісним  параметрам

 підготовки  відрізняється  суттєво  в  кращий бік від

 того,  що  ми  мали  рік  тому,  але  при  цьому слід

 звернути  увагу  на  те,  що,  як  і  попередній рік,

 залишилась практика, коли проект закону про Державний

 бюджет   підготовлений  без  дотримання  існуючих  на

 сьогодні    законів   України.   Це   стосується   як

 прибуткової частини, так і витратної.

      Зокрема,   в   прибутковій   частині   приведені

 розрахунки,  які  базуються  по  окремим  позиціям на

 нармативних  актах,  які  не  прийняті ще Парламентом

 України.

      І  тому,  звичайно,  виникає питання, яким чином

 можна вести сьогодні розмову про схвалення документу,

 який  вступить  в  суперечку  з чинним законодавством

 України.

      Це  стосується в значній мірі, можливо навіть, в

 більшій  мірі  витратної  частини.  В  зв'язку  з цим

 Комісія  з  питань  правової  політики  звернулась до

 Кабінету  Міністрів  з  тим, щоб отримати перелік тих

 нормативних актів, які потрібно змінити або скасувати

 в  зв'язку  з прийняттям Закону "Про Державний бюджет

 України  на  1996  рік"  в  тому  вигляді,  який  він

 запропонований.  Я  думаю,  що  ви  розумієте,  що це

 йдеться  про  самі  різні  закони, в яких передбачено

 обов'язковість   виплат   з  Державного  бюджету.  Це

 стосується   і   дуже  великої  кількості  соціальних

 питань,  це стосується також функціонування і органів

 державної  влади,  і  що  стосується роботи державних

 службовців, і суддів і т. ін.

      На  превеликий  жаль, протягом місяця ми поки що

 не  змогли  отримати такий перелік. І я думаю, що при

 прийнятті  закону  ми  повинні  виходити  з  того, що

 прийняття   Закону   про   Державний  бюджет  повинно

 супроводжуватись,   можливо,   зупинкою  дії  окремих

 статей  діючих  сьогодні законів або корегування тоді

 тих позицій, які закладені в Державний бюджет.

      Не зроблені також розрахунки витрат з Державного

 бюджету,  які необхідно було б зробити в разі, якщо б

 ми  виконували  в повному об'ємі закони, які прийняті

 Парламентом   України.  Цей  аналіз  повинно  було  б

 провести  і  співставити  ті можливості, які сьогодні

 випливають  з прибуткової частини Державного бюджету,

 і  ті, які мають здійснюватись відповідно до законів,

 що приймалися в нашому сесійному залі.

       Я думаю, що ніхто з вас не заперечує, що бюджет

 потрібен   нам  для  того,  чоб  ми  мали  ефективний

 суспільний розвиток, який може бути тільки тоді, коли

 дотримані  ті норми, які приймаються в нашій державі,

 і  коли  ефективно  працюють органи державної влади і

 управління.  З  огляду  на  це  потрібно, звичайно, і

 дивитись  з  точки  зору  забезпечення фінансуванням,

 тобто  бюджетними  необхідними  витратами, діяльність

 органів державної влади і управління.

      Проект  бюджету  передбачає витрати на утримання

 законодавчої влади, виконавчої влади і судової влади.

 Якщо  ми  подивимось на тенденцію по фінансуванню цих

 органів,  цих  галузей, гілок влади, ми побачимо, що,

 як  би ми не ставились до того чи іншої гілки владичи

 хто  б  із  нас  як  не  ставився  в цілому до нашого

 Парламенту  чи  до  окремих  його  частин, але проект

 Державного   бюджету   передбачає,   в  меншій  мірі,

 задоволення  необхідних  потреб законодавчого органу,

 ніж  то  предбачено для діяльності виконавчої влади в

 нашій  державі.  Звичайно,  що ми повинні максимально

 заощаджувати   на   своїх   витратах,   дивитись   на

 коштористь  витрат,  які  має  здійснювати  Парламент

 України,  можливо  ефективніше використовувати роботу

 існуючих   тут  підрозділів,  можливо,  непотрібність

 деяких   підрозділів,   які   є,   зокрема,  скажімо,

 є  поважній  сумнів  щодо  значних  витрат,  які  має

 поглинати   інститут   законодавства,  який  існує  в

 Верховнїй   Раді,   але   це   вже   питання   нашого

 внутрішнього  кошторису,  які  ми самі повинні будемо

 визначати.

      Поруч з цим слід відзначити окремо судову владу.

 До   тих  пір,  доки  ми  не  будемо  мати  ефективно

 працюючої  судової влади в нашій державі, сподіватись

 на  те, що наша робота може бути ефективною (так як і

 робота  виконавчої влади), то є марна справа. Якщо не

 буде   органу,   який   буде   суворо  дотримувати  в

 суспільстві   виконання  тих  норм,  які  ми  з  вами

 приймаєм  тут,  у цьому сесійному залі, не можна буде

 говорити  про  те, що ми наближаємось до того, коли в

 суспільстві  були встановлені єдині правила життя для

 кожного  громадянина,  коли будуть створені феективні

 умови  для  розвитку  суспільства в цілому і держави.

 Тому,  якщо  ми  подивимось на підхід до фінансування

 судової  системи сьогодні, у відповідності з проектом

 Державного  бюджету, близько 60% тільки є задоволення

 необхідних  потреб для функціонування судової системи

 в тому вигляді, в якому вона є сьогодні. Такий підхід

 є  неприпустимим.  Наше  подання  з  цього  приводу в

 Комісії   з   питань  бюджету  є  і  розглядалося.  І

 наскільки  я знаю, знайшло в значній мірі розуміння і

 підтримку.  Поруч  з  цим  слід  відзначити, що такий

 проект,  звичайно,  перекреслює  повністю  можливості

 виконання    Зпкону    "Про   статус   суддів",   про

 забезпечення діяльності судів, які приймалися в цьому

 залі.

      Водночас    хочу   зазначити,   що   підхіл   до

 фінансування   гілок   влади   повинен  співпадати  з

 отриманням  принципу розподілу властей. Якщо ми маємо

 окреме  фінансування законодавчої влади і виконавчої,

 ми  маєм...  повинні  мати також фінансування судової

 влади.   Сьогодні   передбачено,   що  Верховний  Суд

 України,  Вищвй  арбітражний суд України мають окреме

 бюджетне   фінансування  -це  передбачено  в  проекті

 Державного бюджету.

      Водночас  суди  I  інстанції  фінансуються через

 виконавчу   владу   і   є   складової   в   кошторисі

 Міністерства  юстиції. Я думаю, що такий підхід також

 є  неправильним,  ненормальним. Так само, як і те, що

 фінансування    всіх    судових    органів    повинне

 здійснюватись  так,  як  і  фінансування  парламенту,

 фінансування  Кабінету  Міністрів  без  волі окремого

 підрозділу,  яким  би поважним він не був (наприклад,

 Міністерства  фінансів)  у  відповідності  з  тим, як

 записано  в  Державному  бюджеті.  Тільки  бюджет  на

 незалежність   суду   зробить   його   по-справжньому

 незалежним  і  дасть можливість всім суб'єктам і всім

 громадянам  України  мати  надійний  захист у вигляді

 судової системи.

      Є   також   питання,  яке  стосується  того,  що

 передбачені витрати на виконавчу владу передбачають в

 собі..............  витрати  на Кабінет Міністрів, на

 міністерства, на Адміістрації  Президента.

      Я  думаю  що,  якщо  ми  підходимо  до того, щоб

 розмежувати всі повноваження, то потрібно передбачити

 окремі позиції фінансування, що стосується виконавчої

 влади   і   позиції,   які  передбачають  витрати  на

 здійснення  функцій Глави держави з тим, щоб у нас не

 було.............  фінансування  в системі виконавчої

 влади однакових функцій.

      І  такий  підхід  мав  би  бути забезпечений при

 внесенні доповнень чи корегуванні бюджету.

      Слід  також  звернуть увагу на те, що в бюджеті,

 проекті   бюджету   збережено   в  цілому  підхід  до

 адміністративної    залежгості    бюджетів    органів

 місцевого  самоврядування від адміністративних рішень

 державних  адміністрацій,  тобто  на  які праціють на

 обласному рівні.

      Такий  підхід також не дасть можливості в повній

 мірі  розвинути  місцеве  самоврядування  в  Україні,

 забезпечети  поєднання  відповідальності  і  права на

 прийняття   рішень.   Чим  більше  ми  будемо  давати

 можливість  людям на нижчому рівні приймати.... право

 приймати  рішення,  тим  більше  відповідальним  буде

 розвиток нашого суспільства.

      І  це  має  бути підкріплено проектом державного

 бюджету.  В  цілому,  підготовлений проект Державного

 бюджету  може  розглядатися  як  основа для подальшої

 роботи.    І    тому    пропонується,    щоб   всього

 запропонованого  комісією  з питань правової політики

 ми продовжили роботи над цим проектом.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Спасибі.

      Глух, "Аграрники   за   реформу".

      За  ним   Шулешко.

 

      ГЛУХ.

      Шановні  колеги, шановний Олександр Миколайович,

 шановні  члени  Президії!

      Ви  знаєте,  ми  теж, наша група в тамані нічого

 доброго не побачила, коли розглядала бюджет. Особливо

 бюджет  1994  року  і  бюджет  1995. І перше враження

 таке,  що  ми  будуємо  державу-мінімум. Ви знаєте, є

 така термінології в політологів: держава-максимум (ми

 її  мали),  а  є  держава-мінімум, чи її ще називають

 держава-сторож, коли вона відмовляється від всього, а

 народ  собі  сам,  народне  господарство  саме  і все

 остальне. Я думаю, що це дуже ризиковано, і так різко

 переходити   до  такої  держави,  скоротивши  все,  і

 державне   регулювання,   це  чревато  великими,  так

 сказать,  катаклізмами.

      Друге  враження  дуже  серьйозне, це відсутність

 контролю  за виконанням бюджету. Особливо, якщо взяти

 1994  рік,  ви  бачили маніпуляції статтями, особливо

 видатки мінялись. І якщо взяти, наприклад, видатки на

 народне господарство, овни виконані там на 115 -120%,

 а  видатки  на соціальну сферу на 76%. І в той же час

 недополучена сфера і медицина, і культура, і наука та

 інші  сфери  недополучили  кошти.

      Разом  з  тим, коли взяти аналіз, можна пошукати

 якийсь  ефект  від  того,  що  в народне господарство

 вкладаються  значні  кошти,  то його, звичайно, нема.

 Тому  що  пріоритетність,  вроді,  всім,  а конкретно

 пріоритетності   якійсь  отраслі,  щоб  був  ефект  і

 аналіз - цього нема.

      Я  приведу  такий приклад: коли случилась біда в

 Одеській   області,  Миколаївській  області  -стихія,

 неврожай,  а в Миколаївській області ще й холера і на

 жаль  хоч  кошти  ці  були  в  бюджеті,  але получити

 область нічого не могла.

      Складується  ще  одне  враження,  враження  якщо

 перефразувати вислів, що МФО робить вид, що нам видає

 кредити,  а  ми  робимо вид, що ми тримаємо дефіцит в

 рамках  6  процентів,  от,  і  обманюємо успішно один

 одного.

      А   ви  подивіться,  візьму  знову  Миколаївську

 область.

      Заборгованість  у  бюджетних  установ  по виплат

 заробітної    плати,   відшкодування   компенсаційних

 виплат,  господарських  виплат, оплата на харчування,

 медикаменти на 01. 01. 1996 року склала 3, 3 мільйона

 карбованця  і  зрпостає  з  кожним  днем.  Що посилює

 соціальну напруженість в регіоні.

      Для     функціонування    об'єктів    соціальної

 інфраструктури,  створення  належних  умов для роботи

 установ  і  організацій,  що  фінансується  з бюджета

 Міністерством    фінансів    України    спрогназовані

 показники   по   видатках   бюджетів   в   області  і

 відображають потребу тільки на 32 відсотки.

      А  частка  регулюючих  доходів, що залишається в

 області по відношенню до контингенту становить лиш 38

 відсотків.

      Значно  занижені  видатковій частині асігнування

 на компенсацію в різниці в цінах на природній газ, що

 відпускається   населенню,  тільки  23  відсотки  від

 потреби.

      Витратино  на  утримання народного господарства,

 на  проведення  робіт  по  благоустройству  населених

 пувнктів,    на   проведення   капітального   ремонту

 житлового    фонду    об'єктів   жидищно-комунального

 господарства, всього 14 відсотків.

      Навіть фінансування молодіжних програм, фізичної

 культури і так дальше.

      Тому  джо  бюджетів  дійсно треба підходити дуже

 серйозно,  а  в  основному  треба і Верховній Раді, і

 Уряду,  звичайно  контролювати всі ті статті, які ми

 забиваємо.

      Наша  група звичайно за реформи, я трішечки хочу

 звернутися до аграрного сектору все-таки.

      Ми  за реформи, но я хотів би сказати і тим, хто

 виріс в селі і знає село, і тим, хто знає село тільки

 по  босоногому  дитинстві, коли до бабушки приїзжав і

 пив  парне молоко, що реформи на селі сьогодні зайшли

 в такий кут, коли реорганізація на місці, зміна форми

 власності  і  другі  реформаторські, звичайно, нічого

 не дадуть без матеріально-технічної бази.

      США  в  50-ті  роки  мала  таку  ж  матеріально-

 технічну  базу,  як  і  ми, і получали десь зернові в

 рамках 17 центнерів.

      Тому  я  хотів  би  звернутись  до Уряду, до нас

 депутатів, що всі ці питання, які касаються аграрного

 сектора,  і  ми  їх  тут вирішуєм, потрібно виважено,

 трезво,  з  тим, щоб була віддача, а не тільки форма,

 що ми знову щось зробили і знову під Валютний фонд.

      Я  хотів  би  привести  і сказати, що все те, що

 говорив  Даниленко  від аграрної комісії, підтримує і

 наша  група  в  цілому.  Повірте,  це  не  лобізм, це

 необхідність,  без  якою  сьогодні  селу не вижити. І

 це...  та  нарада,  яку  провели, на яку було стільки

 надії,  вона  потребує коштів і значних коштів, і цих

 коштів, на жаль, нема.

      Я  все-таки хотів би від нашої групи добавити до

 того, що було вже сказано відносно аграрного  сектора

 і  що необхідно все-таки записати, включити в бюджет.

 Рахуючи  скрутний фінансовий  стан  сільгоспереробних

 підприємств,  сільгосвиробників  у Державному бюджеті

 України   необхідно   передбачити   відшкодування  їм

 власних  коштів,  витрачених  на будівництво об'єктів

 соціально-культурного   призначення.  Це  теж  згідно

 закону і десь составляє 53 трильйона карбованців.

      В  1995  році на будівництво об'єктів соціальної

 сфери    села   освоєно   16   трильйонів   державних

 централізованих    капітальних   вкладень,   з   яких

 профінансовано  лише  8, тут вже ці цифри називалися,

 тобто борг будівельникам складає 8 трильйонів, теж ці

 кошти треба передбачити в державному бюджеті.

      Крім цього в розділі соціальний захист населення

 включити видатки для надання пільгових довгострокових

 державних    кредитів,    індивідуальним    сільським

 забудовникам  в  обсязі 13, 5 трильйонів карбованців,

 що дасть змогу  поліпшити демографічний стан села.

      За  повідомленням  Мінекономіки  загальний обсяг

 державних  централізованих  капітальаних  вкладень по

 державі  в  1996  році  передбачається зменшити з 150

 трильйонів   до   100  в  тому  числі  15  трильйонів

 бюджетних  позичок  до  10  трильйонів  і  відповідно

 зменшення    обсягів    централізованих   капітальних

 вкладень  при  індексі  зростання цін буде десь в два

 рази.

      В  проекті  державного  бюджету  України на 1996

 рік,  як і в попередні роки не задовільняються навіть

 мінімальні    потреби   в   асигнуванні   на   заходи

 передбачені    законами    України   про   пріоритети

 соціального розвитку села, агропромислового комплексу

 в  народному  господарстві  України.  Та також других

 постанов  і  законів  про  племінне тваринництво, про

 насіння, а це дуже важливо.

      На   проведення   (.............)   закладів   у

 тваринництві,  діагностичні дослідження профілактичні

 прищеплення,  та  інше,  потрібно  все -таки залишити

 близько   4-5   трильйонів   карбованців,  розрахунки

 здійсненні  з  урахуванням  (..............)  стану в

 Україні.

      А  саме, значно зростає поголів'я тварин і птиці

 в  сільських  господарствах, останнім часом набирають

 поширені  нові  інфекційні  захворювання. почастішали

 випадки  захворювання  спільних  для  людей і тварин,

 сибір, та сказ, грип та інше.

      За  повідомленням міжнародного (...............)

 бюро сусідніх з Україною державах і ті що підтримують

 з  нами  економічні  стосунки  мають  місце  особливо

 небезпечні   захворювання  такі  як  ящур,  буцельоз,

 класична чума свиней та інше.

      Україна   вступила   до   міжнародної  впливової

 ветеринарної   організації,  міжнародне  (..........)

 бюро.    Вона    зобов'язана    чітко   і   ефективно

 дотримуватись   виконання   прототезотичних   заходів

 (..........),  а їх недотримання призведе до ізоляції

 України від світового співробітництва.

      Тому, ці пропозиції, що ми вносим, дійсно, треба

 відразити в Бюджеті.

      Надзвичайно    важливою    ланкою   впровадження

 науково-технічного  прогресу  у  розвиток  сільського

 господарства  є  цільові  програми  селекції, захисту

 рослин  і  тварин,  що  фінансуються з Бюджету. За їх

 рахунок  проводяться часткові відшкодування витрат на

 підвищення  генетичного потенціалу поголів'я тварин і

 птиць,     створення    власної    племінної    бази,

 біотехнологічних  методів відтворення стада, часткові

 відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам,

 (..........)  надбавок за придбане ними елітне зерно.

 і   серед  заходів,  спрямованих  на  найбільш  повне

 забезпечення  внутрішніх та експортних потреб України

 в   зерні,   цукрі,   олії,   продукції  тваринництва

 найбільшим... Закінчую.

      Ми  ці  пропозиції  віддаєм теж разом з Комісією

 аграрною  і  просимо,  дуже  вас  просимо:  це десь в

 розмірах  300  трильйонів  грошей треба знайти коштів

 для  того,  щоб фінансувати аграрний сектор. Сьогодні

 ми  скриваєм, але баланс показує, що якщо продати всю

 продукцію   1996   року,   то   мінус  составить  500

 трильйонів. Давайте думать.

      Дякую   за   увагу.  Наша  група  все-таки  буде

 приймати   Бюджет  в  першому  читанні,  якщо  будуть

 включені ці поправки і пропозиції.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шулежко. За нею Боделан.

 

      ШУЛЕЖКО М.Я.

 

      Шановні  колеги,  шановні  члени  Уряду, фракція

 Селянської  партії  України  доручила  мені висловити

 думку  про  те,  що поданий на розгляд Верховної Ради

 України  проект  плану Державного бюджету на 1996 рік

 без внесення до нього змін приймати не можна. Чому?

      По-перше,  жодна  область  не  може погодитись з

 єдиними нормативами відрахувань від загальнодержавних

 податків   і  зборів  до  бюджетів  областей  і  міст

 республіканського   підпорядкування   та   Автономної

 Республіки  Крим,  запропонованих у статті 6, а також

 із  створенням  у  складі  державного  бюджету  Фонду

 субвенцій  і  дотацій  бюджетам областей -стаття 7. В

 результаті  чого  субвенційними та дотаційними стають

 19  областей  із  24.  Це  зовсім не стимулює регіони

 працювати над забезпеченням доходної частини бюджету,

 замість   господарів   майже  всі  перетворюються  на

 прохачіи  своїх же власних коштів. Ніякої економічної

 доцільності  для  держави  в  цьому  наша  фракція не

 бачить.  А  тому,  вважає  за потрібне прийняти такий

 план  регулювання,  в  результаті якого субвенційними

 були  лише  ті  кілька регіонів, які дійсно не можуть

 поки ще самі себе утримати.

      Друге.   В   проекті  бюджету  зовсім  не  видно

 приоритетних     напрямків     розвитку     народного

 господарства,   адже   не   може  бути  одночасно  83

 приоритеті  в  бюджеті.  Не  видно  тих  пріоритетних

 напрямків  розвитку, що визначенібюджетною резолюцією

 та  програмою  уряду,  прийнятих  Верховною  Радою. Я

 думаю, що в цій залі всі прекрасно розуміють, що якщо

 не   буде   забезпеченна   підтримка  держави  науки,

 паливно-енергетичного  та  аграрного комплексів, якщо

 не буде достатнього фінансування на розвиток, а не на

 закриття геологорозвідувальних робіт з пошуку твердих

 корисних копалин та глибокого розвідувального буріння

 на  нафту і газ, а також геолого-розвідувальних робіт

 з  пошуку  і видобутку золота, то через рік вже ніхто

 не зможе сформувати бюджет на 1997 рік.

      Сьогодні    село   являється   єдиним   реальним

 інвестором  в  економіку  нашої  країни,  адже селяни

 продають  молоко переробним підприємствам по ціні 10-

 12  тисяч  карбованців  за  літр, а реалізується воно

 населенню  в  магазинах уже по 100 тисяч карбованців.

 Теж   саме   можна   сказати   і  про  інші  продукти

 харчування.

      Дезпаритет    цін    між   сільськогосподарською

 продукцією  та пальним, запасним частинами, технікою,

 добривами, засобами захисту рослин і іншою продукцією

 промисловості     привів    до    фінансової    кризи

 сільськогосподарських  товаровиробників.  Так, у 1994

 році  проти  1990  року  ціни на товари, що споживало

 сільське  господарство,  зросли  у 70, 9 тисяч разів.

 Оптові   ціни   на   промисловість,   яка  переробляє

 сільськогосподарську  продукцію -в 41, 2 тисяч разів.

 На  сільськогосподарську  продукцію -лише ж у 8 тисяч

 раз.

      Крім  того,  купівельна  спроміжність  населення

 знизилася  у  4-5  раз.  І  тому  селянам  зовсім  не

 зрозуміло,  чому  в проекті бюджету на 1996 рік, як і

 попередні  роки, не задовольняються навіть мінімальні

 потреби   в   асигнуваннях   на  заходи,  передбачені

 законами   України:  про  пріоритетність  соціального

 розвитку   села   і   агро-промислового  комплексу  в

 народному    господарстві   України,   про   племінне

 тваринництво,  про  насіння і інше. А тому пропонуємо

 передбачити   в   бюджеті   витрати  на  фінансування

 державної  програми  селекціїв  рослинництві в сумі 9

 трильйонів   карбованців  замість  8  передбачених  в

 проекті;  в  тваринництві  -10 трильйонів карбованців

 замість   передбачених   8,  5.  На  створення  фонду

 підтримки   фермерських   та  селянських  господарств

 передбачити 2 трильйони карбованців.

      Згідно   розпорядження   Президента  України  та

 Програми   діяльності  Кабінету  Міністрів,  а  також

 відповідно   до   постанови  Верховної  Ради  України

 розроблена      Національна     програма     розвитку

 сільськогосподарського  виробництва  на 1996 рік. Але

 щоб  ця  програма не перетворилася на програму добрих

 намірів,  їй  потрібна  бюджетна  підтримка.  І  цією

 програмою   передбачено   на   1996   рік,   що  буде

 використано  49  трильйонів  карбованців  на розвиток

 мережі  об'єктів  соціальної  сфери села. З них  20,6

 трильйона    карбованців    піде   на   відшкодування

 господарствам  їх  витрат  на  соціальне будівництво.

 Разом  з  тим  обласними адміністраціями підтверджена

 цифра  витрат  за  1995  рік  на  соціально-культурне

 будівництво  -53  трильйони карбованців. У поданому ж

 проекті    бюджету    коштів    на   це   зовсім   не

 передбачається.   А  тому  пропонуємо  передбачити  в

 проекті     бюджету     кошті     на    відшкодування

 сільськогосподарським   та  переробним  підприємствам

 власних  коштів,  витрачених  на будівництво об'єктів

 соціально-культурного  призначення  на селі в сумі 53

 трильйони  карбованців  і  відшкодувати  їх у першому

 кварталі 1996 року.

      Фракція   селянської  партії  України  підтримує

 попередню  Фракцію  "Аграрники  за реформи" в розділі

 соціального    захисту   населення   передбачити   14

 трильйонів карбованців індивідуальним забудовникам, а

 також    не...   вимагаємо   передбачити   кошти   на

 безпроценту   довготермінову  позику  на  будівництво

 індивідуальних  та  кооперативних будинків в містах в

 сумі  5 трильйонів карбованців. Передбачити в бюджеті

 відповідно   до   Програми   національного   розвитку

 сільського  господарства  створення Лізінгового фонду

 для придбання  сільськогосподарської техніки.

      .................  Враховуючи  ту  катастрофичну

 ситуацію,   яка  склалася  всільському  господарстві,

 пропонуємо  виключити  з  доходної частини Державного

 бюджету  та  обов'язково  внести  до  централізованих

 фондів: перше -надходження податку на додану вартість

 від  сільськогосподарських товаровиробників в сумі 76

 трильйонів карбованців в зв'язку з іх спрямуванням на

 фінансову підтримку галузей тваринництва.

      Зменшення   платежів   бюджет   від   звільнення

 сільськогосподарських   товаровиробників  від  оплати

 прибуткового  податку  з  натуральною частиною оплати

 праці.

      Зменшення   відрахувань   в   Фонд   соціального

 страхування  сільськогосподарських товаровиробників з

 37   до  20  відсотків,  що  становить  43  трильйони

 карбованців.

      Звільнення                 сільськогосподарських

 товаровиробників   віднести  у  Фонд  зайнятості,  що

 складає 5  трильйонів карбованців.

      Для  виконання  Державного контракту на.........

 необхідно   165  трильйонів  карбованців.  В  проекту

 бюджету заплановано лише 81 процент до потреби.

      Ми  пропонуємо  частину коштів взяти з коштів на

 погашення  зовнішнього боргу, і виплати боргу зерном,

 цукром,   соняшником.   І   таким   чином  підтримати

 вітчизняного   товаровиробника.

      В  багатьох  присутніх  в  залі можуть виникнути

 питання:  звідки  ж  може взятись джерело надходження

 коштів? Цим джерелом є сам аграрнопромисловий комплекс.

 Конкретні  джерела  були  названі  голової  Комісії з

 аграрнопромислового   комплексу.

      Я   хочу   лише   сказати,   що  доля  продукції

 агропромислового   окмплексу   становить   30%,  а  в

 розрізному  товарообігу  70%. Все ц е говорить проте,

 яку  роль  відіграє агшропромисловий комплекс в нашій

 державі.   І  разом  з  тим  ще  багатьом  колгоспам,

 радгоспам,   фермерам  не  виплачена  компенсація  за

 закуплений  хліб  в  1994  році.  І  чомусь у проекті

 бюджету на 1996 рік ці кошти вже зовсім не планується

 повертати.

      Всім   відомо,   що   лише   в  агропромисловому

 комплексі    1%    приросту    сільськогосподарського

 виробництва  дає  3-4  приросту валового внутрішнього

 продукту.  Тому  ще  раз  наша  фракція  наполягає на

 забезпечення   в   державному  бюджеті  пріоритетного

 робвитку  сільського  господарства  наряду  з палвно-

 енергетичним  комплексом   та  наукою.

      Дякую  за  увагу.

 

       ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Боделан, за  ним  Пилипчук.

 

 

      БОДЕЛАН.

      Шановні  колеги!  Мабуть,  вам  добре відомо, що

 мені  як людині, яка безпосередньо вирішує питання на

 регіональному  рівні  щодо  розподілу  бюджету.  Дуже

 хотілось  би, щоб бюджет приймався не на початку даже

 року,  а  на  кінці  минулого року, щоб ми мали змогу

 більш   детальніше   його  розглядати  та  вирішувати

 конкретні найболючіші питанян, які сьогодні ми з вами

 переживаємо.

      Тому  я  хотів  би  з самого початку сказати, що

 якщо  ми  будемо  намагатись ділити бюджет по якимось

 признакам  регіонального  чи  других признаках, то ми

 нічого   з  вами  не  доб'ємося  і  не  зможемо  його

 розподілити.

      Бюджет  повинен  формуватися  виходячи  з річної

 програми    розвитку   всього   народногосподарського

 комплексу України.

      Цього  якраз  на  жаль  і  не  робиться.  Про це

 свідчать  і  прогнозні цифри бюджетц, скажімо і нашої

 області на 1996 рік.

      В    умовах   відсутності   прийнятої   методики

 розрахунків  прибутків  та  видатків  погоджено  їх з

 регіонами,  складачі  проекту  бюджету необгрунтовано

 збільшують   розрахункові   доходи   по   областям  і

 скорочують сплановані видатки.

      Діюча   практика  формування  місцевих  бюджетів

 зберегла  колишні  функції  планового  управління,  а

 виконання  бюджетів  здійснюється  в  умовах ринкової

 економікі ,  що розвивається.

      Внаслідок  до  нинішнього  часу  бюджети  різних

 рівней  є  умовними,  де  доходна  і витратна частина

 невідповідають  економіці,  що склалася по соціальним

 програмам, які реалізуються.

      Пріцьому  всі  джерела  прибутку  формуються  за

 затверджиними нормативами, а витрати бюджетних коштів

 здійснюється  за  ринковими  цінами  при  відсутності

 окремих  державних  цін  для  бюджетних  організацій,

 наприклад  на  медикаменти,  на  електроенергію, газ,

 послугі і таке інше.

      У  такій  ситуації балансувати доходи і видатки,

 добитися фінансової стабільності ніяк неможливо.

      Так   скажімо,   для  функціонування  соціально-

 культурної   сфери   області  передбачається  24  -38

 відсотків  потреби,  що  забезпечуть  тільки  виплату

 зарплати  з  нарахуваннями,  а  на  всі  інші видатки

 залишається лише 3 - 15 відсотків.

      Абсолютно   не   враховано   заборгованість   по

 бюджетним  організаціям  яка  на  1  січня  1996 року

 склала  понад 6 трильйонів карбованців, а це призведе

 до  того,  що  на  15  відсотків  прибуткової частини

 бюджету  1996  року будуть використанні на розрахунки

 за борги 1995.

      Це повторюється з року в рік.

      Від такого підходу нарешті слід відмовитися.

      Вважаю  не припустимим прийняття Верховною Радою

 однакових   фінансових   нормативів  відрахувань  від

 державних  податків  та  зборів  на 1996 рік для всіх

 областей  України.  Це призведе до того, що області з

 більш   розвиненими  галузями  омисловості  будуть  в

 даному  випадку у виграші. Вони напротязі року будуть

 одержувати відрахування за вставленими нормативами та

 крім  цього  ще  й перевищення доходів над витратами,

 але   велика   частина  областей  буде  сформована  з

 дефіцітом,  який  передбачається перекрити за рахунок

 субвенції з Державного бюджету.

      В   Одеській   області,   скажімо,  субвенції  з

 Держбюджету   плануються   майже   15  відсотків  від

 обласного бюджету.

      Крім  того,  фінансування  видатків  в областях,

 яким   передбачається   виділення   субвенцій,   буде

 залежати   від   своєчасності   і   повноти  передачт

 Держбюджету  від  перевищення  дохордів над витратам,

 так  званих,  областей-донорів.  А  ми знаємо, що, на

 жаль,  деякі  області  у  нас  в цьому питанні далеко

 недисципліновані.

      Сьогодні  законодавчо  слід вирішити питання про

 встановлення      нормативів      відрахувань     від

 загальнодержавних  прибутків,  які б забезпечували, в

 першу чергу, фінансування видатків бюджетів регіонів.

      Але  я  хотів  би  ще  і  підкреслити,  що  я не

 підтримую  думку,  висловлену  тут моїм колегою, який

 сказав, що той, хто більше дає, має право краще жити.

 Скажіть  но,  будь  ласка,  мої колеги: хто повинен в

 тому,    що    інфраструктура,    в   цілому,   нашої

 промисловості   в   державі   спрямована   не  скрізь

 одинаково.   Адже  вона  формувалась  за  кошти  всіх

 громадян  України  і  в  цьому  люди  не повинні. Це,

 мабуть,  аксіома,  яку  треба враховувати також і при

 розподілі бюджету з врахуванням потреб окремих міст.

      Але  тут  є одне дуже серйозне але. І думається,

 що    не    треба    відрахування   враховувати   від

 інфраструктури,  а  треба  те,  що додатково прибутки

 будуть  отримані  за рахунок того, що ми краще будемо

 працювати  в  тому  чи іншому місці, щоб ці прибутки,

 абсолютна  більшість,  залишались  на рівні місцевого

 бюджету.

      У    зв'язку   з   цим   повертаюсь   до   нашої

 неодноразової   постановки  питання  щодо  збереження

 нормативів   від  державних  податків  та  зборів  до

 бюджету  областей  на  1996  рік,  скажімо,  по нашій

 області  такий,  як  податок  на  добавлену вартість,

 прибутковий  податок  не  нижчий,  ніж 100 процентів,

 податок  на прибуток підприємств всіх форм власності,

 крім комунальної не менше, чим 70 відсотків.

      Це    дасть    можливість   фінансувати   тільки

 першочергові   заходи,  заробітну  плату,  степендію,

 комунальні  послуги  та  інше,  порушуючи питання про

 джерела  прибуткової  частини  бюджету,  не  можна не

 вирішувати   питання   про   бартер.  Часто  й  густо

 підприємства  не  в змозі розрахуватися з бюджетом по

 податкам  з пенсійним фондом, по заробітній платі, та

 інших обов'язкових платежах, через відсутність коштів

 на рахунках, що пов'язано з бартерною операцією, адже

 по   більшості   підприємств  та  господарств  бартер

 складає  у  нас  понад  50-70  відсотків,  якщо  нині

 повністю    неможливо   відмовитися   від   бартерних

 операцій, тоді слід законодавчо їх дозволити в обсязі

 скажімо  не менше 30 відсотків від суми угоди, думаю,

 що  сьогодні  треба  чітко  відрегулювати фінансові і

 штрафні     санкції    за    порушення    податкового

 законодавства, безумовно вони повинні бути жорсткими,

 але   не  настільки,  щоб  розоряти  підприємства  та

 установи.

      Який сенс штрафувати бюджетні установи в розмірі

 5  відсотків  від суми не перерахованого прибуткового

 податку   з  населення,  щоденно,  якщо  ця  установа

 фінансується  з бюджету лише на 50-60 відсотків, це ж

 не  просто  перекладання  коштів  з  однієї  кишені в

 другу, а це просто виймаємо з однієї кишені, і в ту ж

 кишені вкладаємо.

      За  думкою  фахівців  штраф  повинен складати не

 більше  ніж  1,  2  відсотки  від  суми  несвоєчасних

 розрхунків з урахуванням реального фінансування, щодо

 фінансових  санкцій  підприємств,  вони  повинні бути

 встановлені   в   розмірах   не   перевищуючих  10-15

 процентів  прибутку  який залишається в розпорядженні

 підприємств і організацій.

      Зрозуміло,   що   бюджет   нинішнього   року  не

 задовольняє   потреби   економічного  та  соціального

 розвитку   держави  і  регіонів,  але  якщо  ми  його

 приймемо  з урахуванням щойно висловлених пропозицій,

 а    головне    забезпечимо   безумовне   надходження

 запланованих     прибутків    та    раціональне    їх

 використання, тоді зможемо розраховувати на виживання

 сьогоднішніх неймовірно скрутних умовах нашого життя.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Пилипчук. Ви, я вибачаюся, по 5 хвилин, да? Ага,

 із Шандрюком.

       Будь ласка. Шандрюк за ним.

 

      ПИЛИПЧУК В.М.

 

      Шановні   колеги,  Бюджет,  який  не  передбачає

 відновлення  економічного потенціалу України, який на

 сьогоднішній день використовується лише на 30%, м'яко

 кажучи,  має  резерви  для  поліпшення  через  те, що

 відсутні   в  економіці  України  об'єктивні  причини

 зниження  обсягів виробництва і реалізації продукції,

 тобто  зниження  валового  продукту  і  національного

 доходу.

      Об'єктивними   причинами   є   наступні.  Перше:

 знищені  основні  фонди  або їх відсутність. В нас їх

 70% простоює, живі і здорові і не знищені.

      Друга     об'єктивна     причина    -відсутність

 кваліфікованої  робочої  сили.  В  нас вона є, і вона

 зараз    на    ринку   стоїть.   Вона   здатна   буть

 реакумульована  в  економіку  народного  господарства

 України, якщо тут буде випуск продукції, заробітки.

      Третя  об'єктивна  причина зниження економічного

 потенціалу -це відсутність матеріальних ресурсів. Але

 в  нас  теж  ця  причина  відсутня  через  те,  що на

 сьогоднішній  день  можна  все,  що завгодно, купити,

 якщо є гроші.

      І   ось   четверта  об'єктивна  причина  падіння

 потенціалу - це відсутність грошей.

      Так  я  вам  скажу,  що в умовах інфляції грошей

 забагато  від потреби економіки, в зв'язку з чим вони

 обезцінюються.  А  обезцінюються  через  те,  що вони

 пускаються  не  по тим економічним каналам, не з тими

 механізмами і не по тій технології.

      Таким   чином,  всі  чотири  об'єктивні  причини

 падіння  валового  продукту  і  виробництва продукції

 економіки  в  економіці  України  відсутні. Присутній

 поганий менеджмент, макроекономічними регуляторами зі

 сторони  Уряду  і  мікроекономічними  регуляторами зі

 сторони деяких керівників підприємств.

      Так   ось,   що  потрібно  для  того,  щоб  наша

 економіка  запрацювала  і дала доходи у Бюджет. У нас

 на   сьогодняшній   день   30   процентів  потенціалу

 використовується,   якщо   створить   макроекономічні

 умови,  то  валовий  продукт може зрости у 3 з лишнім

 рази,  тобто  ми  можем  менше  2,  5 бюджети, а якщо

 зменшим  податки  на  половину,  то  ми можем мати ще

 півтора  бюджету  в доходній частині. Для цього треба

 створити умови для того, щоб первинна ланка економіки

 запрацювала,  для цього треба весь приріст продукції,

 виробництва   і   реалізації   продукції  підприємств

 оподатковувать  за  половинною  ставкою. Таким чином,

 бюджет  отримає  всі  необхідні  поступлення від того

 обсягу  виробництва,  який  на сьогодняшній день є, а

 весь  приріст  оподатковується за половинною ставкою,

                         - 39 -

 таким  чином, кожне підприємство буде стараться щоб в

 нього,  в  обсязі виробництва і реалізації продукції,

 доля  прирощеної  продукції  була  як  найбільшою, за

 таких умов податки будуть виконувать стимулюючу, а не

 тільки фіскальну функцію.

      Друге.   Процентна   і  кредитна  політика.  Нам

 необхідно дозволити підприємствам надавати комерційні

 кредити,  збивши  монополію  банків,  тоді  вільні на

 сьогодняшній день кошти підприємства зможуть надавати

 один   одному   під  нижчі  проценти  і,  тим  самим,

 створювати конкуренцію для зниження процентної ставки

 за кредит.

      Наступне.  Амортизаційна  політика,  яка  у  нас

 відсутня  на  сьогоднішній  день,  в  умовах, коли ми

 хочемо забезпечити пріоритети в розвитку тих чи інших

 галузей  економіки, ми повинні забезпечить регресивну

 норму амортизації. Тобто як створила Японія для своєї

 електронної  промисловості:  перший  рік -60%, другий

 рік -30%, третій рік -10%. Таким чином забезпечується

 оновлення  основних фондів, раніше моральне оновлення

 ніж  фізичне  його  старіння.  Але основна проблема в

 тому,  що  у нас на сьогоднішній день немає бюджетної

 політики, у нас немає розподілу функцій між державою,

 регіонами,  областями  і  базовим рівнем. За державою

 повинно  залишиться  охорона особи, охорона деоржави,

 фундаментальна   наука,   освіта,  культура,  охорона

 здоров'я,  управління  державою  я... макроекономічне

 регулювання.  Під  ці  витрати  повинні у держав буть

 свої податки з прибутку і з продажу.

      Базовий  рівень  повинен (місто і район) повинен

 забезпечувать   комунальне   господарство  і  охорону

 правопорядку,  для  цього  в  них  повинні  буть свої

 податки на майно і на землю.

      Обласний  рівень повинен виконувать функції лише

 ті,   що   делеговані   з   Державного  бюджету,  які

 фінансуються   області   по   державних  програмах  і

 навпаки -делеговані районами у область по міжрайонних

 програмах, в тому числі і підбір і розстановка кадрів

 у  державному  секторі  економіки.  Якщо ми розділимо

 бюджети,  функції,  зобов'язання  і під них податкову

 базу, у нас не буде проблем, які на сьогоднішній день

 виникають   із  перерозподілом  податкових  ресурсів.

 Держава  повинна  забезпечить  основні права -охорону

 особи, держави і культури. На сьогоднішній день (я не

 фахівець  культури,  але  я  повинен сказать, що наша

 культура  фінансуєтьсмя недостатньо). В той час, коли

 фінансується   Спілка  піонерських  організацій  -310

 мільфрдів;   Центральні  профспілки  -587  мільярдів;

 Товариство  Червого Хреста -580 мілярдів, то Просвіта

 лише  має...  20  мілярдів  на 14 газет і 7 журналів.

 Цього  не  достатньо. Ми повинні забезпечить культуру

 України,    ми    повинні   у   бюджеті   забезпечить

 ешеленування  ресурсурсів. Коли ми дамо всім по чуть-

 чуть,   то  наші  об'єкти  будуть  будуваться  на  10

 пролцентів і ми ніколи не відтримуємо отдачі.

      В  зв'язку  з  цим  треба визначить національний

 приорітети.  Із  них є: перше -сільське господарство,

 це  та  сфера, яка здатня дуже швидко дати капітальну

 віддачу,   а  під  нею  треба  технічне  оснащення іх

 технологія і переробка.

      Друге: енергетика, наука, нафта і газ.... нафта,

 газ і вугілля.

      І  третє:  фундаментальні  дослідження  в галузі

 економіки.

      Нажаль,  я  повинен  завершити  і  Шандрюк, будь

 ласка.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. 2,5 хвилини Шандрюк... 2,5 хвилини...

     

      ШАНДРЮК.

     

      Шановний пане Головуючий, шановні члени Кабінету

 міністрів,  шановні колеги депутати! Оскільки... наша

 фракція  в  цейтноті,  я  зразу почну з пропозиції. С

 конкретики.

      Перше.  Це до Кабінету міністрів наші побажання:

 передбачити  на  1996  рік  нульову ставку податку на

 добавлену вартість для всіх суб'єктів підприємницької

 діяльності.

      Друге.    Встановити   диференційовання   ставки

 експертного   мита,  які  заохочували  б  експорт  не

 сировини,     а     в     першу     чергу    складної

 високотехнологічної продукції.

      Третє.  Подати до Верховної Ради пропозицію щодо

 демонстрації  невигідних  і  часом просто небезпечних

 торгово-економічних  угод  і  угод  про  кооперацію з

 Російської Федерацією і  Казахстаном.

      Четверте.  Окремою строкою у бюджеті передбачити

 видатки Міністерства оборони на ремонт і модернізацію

 військової техніки.  Це стаття 4 проекту закону.

      П'яте.  Передбачити у Законі "Про бюджет на 1996

 рік"  включення  всіх  надходжень,  а  не  питати  ті

 відсотки  від........... тих дій за кордоном у бюджет

 Міністерства  закордонних справ України. Це стаття 17

 проекту закону.

      Це  що  стосується  конкретних  наших  побажань.

 Остаточна   позиція   нашої   групи,  -я  представляю

 Українську   республіканську   партію,  -доопрацювати

 проект  акону  і  передати  його  на  повторне  перше

 читання  з  урахуванням   позицій  депутатів.

      Тепер  я спробую перейти до більш концептуальних

 проблем.  Ми  критично ставились до тої програми, яка

 реалізовується Кабінетом міністрів, вважаємо, що такі

 л  складники,  як  податкова  політика  і  зовнішньо-

 економічна  політика,  вони  не  тільки  не спроможні

 вивести  нашу  країну  з  кризи, але безальтернативно

 ведуть   нас  просто в  прірву.

      Попередній  промовець  сказав  дещо проподаткову

 політику.  Наші  пропозиції  я  висловив, хочу кілька

 слів   сказати  про  зовнішньо-економічну  діяльність

 нашої  держави. Зверніть увагу: в бюджеті надходжень,

 практично,  по статті "Зовнішноекономічна діяльність"

 не  передбачено, поскільки в нас буцімто уже в нас не

 буде  держзамовлень і  держконтрактів.

      Але  одночасно  підписується  угода  про  продаж

 Російській       Федерації       44      стратегічних

 бомбардувальників,   48   стратегічних   ракет,   300

 крилатих  ракет.  Це  деталізуючи  інформацію  колеги

 Ковтунця,  я  хотів би загострити вашу увагу на тому,

 що  вартість  тільки  стратегічних  бомбардувальників,

 отих  сорока  чотирьох,  становить два річних валових

 внутрішніх   продукти   нашої   держави.   Це  просто

 унікальна  ситуація, коли Уряд при підготовці річного

 бюджету  забуває  про таку  маленьку  деталь.

      Я  не  кажу  про іншу складники тих 26 угод, які

 були  підписані.

      Щоб  зрозуміло  було депутатам і тим, хто слухає

 нас, зараз я скажу, що цих би коштів нам вистачило на

 те,  щоб два роки сплачувати по 100 доларів щомісячно

 20 мільйонам пенсіонерам.

      Ми   би   зняли  взагалі  із  підприємств  і  із

 державного бюджету на 2 ці критичних роки отаку ношу.

      Нехтувати  отакими величинами може тільки мабуть

 наш Уряд.

      Те  саме  я  можу  сказати  про  те, що відсутня

 строка  про  платню за оренду військових баз у Криму,

 інші  держави  також  це  мають  як надійний і вагоме

 джерело валютних надходжень і таке інше. Можна казати

 і  про  шкоду  яку  завдала  нашій  економиці нольова

 експортна  митна  ставка  на  всі  безвиключення види

 продукції.

      Я  прошу  вашої  уваги,  я був свідком напротязі

 останніх  півтора  роки,  у  мене  на  моєму окрузі є

 м'ясокомбінат, є шкіряний комбінат і є зуттєве відоме

 вам підприємство Прогрес.

      Спочатку   став   Прогрес,  бо  шкіра  пішла  на

 експорт,   потім   стала   шкіряне   підприємство  бо

 м'ясокомбінат  почав продавати сиру шкіру на експорт,

 зараз стоїть і м'ясокомбінат бо на експорт іде просто

 худоба.

      Я   дякую   вам  за  увагу,  вибачаюсь  за  тещо

 перебрав час.

     

      ГОЛОВА.  Роман  Васильович,  ви  чуєте,  що  він

 розказує, я прошу, не заважайте нам.

      Так, ну ви ж замітна людина , депутат.

      Я прошу Піхота.

      Слово,   давайте   Терьохін   виступає,   Піхота

 підготується.

      Попередьте його.

      Будь  ласка від групи Реформа виступає Терьохін,

 за ним Піхота від Незалежних.

     

       ТЕРЬОХІН.  Реформы не выступали.

     

      ТЕРЬОХІН

     

      Шановні  колеги,  я  не  хочу  торкатися окремих

 питань видаткової частини бюджету, тут багато уже про

 це  говорили,  не  хочу  ставити  грошові  передумови

 прийняття  бюджету  як  начав  деяких депутатів і або

 мріяти  про те яким чином Уряд має підняти ту чи іншу

 річ, як мрія депутат Вітренко.

      Хотів   би   привернути  вашу  увагу  тільки  на

 економічно-соціальний  зміст  наданого законопроекту.

 Бюджет -це центральний законодавчий акт, який регулює

 економічну  діяльність  Уряду.  Зазначений  закон має

 дати  відповідь  на  такі найпринциповіші питання: це

 розмір   Державного   дифіциту;  механізм  і  джерела

 покриття    цього    Державного    дефіциту;  ступінь

 переросходу   валового  внутрішнього  продукту  через

 консолідовиний   бюджет;   це  принцип  перерозподілу

 коштів    консолідованого    бюдежу   між   бюджетами

 адміністративно-територіальних одиниць різного рівня,

 тобто принцип бюджетного або фіскального федералізму;

 це  фінансові  стосутки  між  Державним  бюджетом  та

 державними    соціальними   фондами:   Пенсійним   та

 Державним   фондом   занятості;   порядок  управління

 коштами   Пенсійного   і  фонду  занятості;  це  доля

 асигнувань  на соціальні витрати в загальних витратах

 Дерджавного   бюджету;  порядок  асигнунь  витрат  на

 економіку;  підстави  і  надання  і  термін бюджетних

 позик   суб'єктам   підприємницької   діяльності;  це

 структура  бюджетних  рахунків;  ступінь  деталізації

 бюджетних витрат; доцільність існування позабюджетних

 фондів;  механізми  консолідації до основного рахунку

 Державного  бюджету  України  і, нарешті, це механізм

 фінансування  державного  контракту  та участь коштів

 Державного   бюджету  у  регулюванні  цін  на  товари

 продовольчої групи.

      Давайте  з'ясуємо  чи  відповідає наданий нашому

 парламенту  проект на ці питання і чи можливо взагалі

 теоретично   приймати  його  в  першому  читанні  або

 розглядати   його   перед   першим  читанням.  Планом

 зведеного  бюджету  передбачається  дефіцит у розмірі

 427 трильйонів  карбованців  або  6 процентів до ВВП.

 Одначе  аналіз  доходної  частини  державного бюджету

 свідчить  про  її  невиправдене  завищення.  Так, при

 збереженні  ставки  ПДВ  на  рівні  20  відсотків  та

 ведення механізму поточного відшкодування різниці між

 сумами сплачених і отриманих ПДВ, а також, виходячи з

 макропоказників  Державної  програми  економічного  і

 соціального  розвитку,  яку ми взяли до уваги на 1996

 рік,  зведені  доходи  від ПДВ не можуть перевищувати

 620  трильйонів  карбованців,  що  на  120 трильйонів

 карбованців  менше,  ніж  нам запропоновано в проекті

 бюджету.

      Завищена   також   загальнаа   сума  прибутку  1

 трильйон  688  квадрильйони,  який планується проти 1

 квадрильйон 225, а при збереженні галузевої структури

 розподілу  прибутку  доходи  від  цього джерела мають

 бути  зменшені  ще на 140 трильйонів, викликає сумнів

 правомірність  включення  в  доходну  частину бюджету

 коштів  одержаних  від  приватизації, ну жодна країна

 світу  не  включає  кошти одержані від приватизації в

 доходи,   включає   куди,   на  фінансування  кредиту

 бюджету,    це   є   перемінне   джерело,   неможливо

 розраховувати  від  цього  джерела виплату соціальних

 асигнувань якихось.

      Зменшення  доходів  тільки  по  цих статтях може

 призвести   до  збільшення  дефіциту  консолідованого

 бюджету  приблизно  до  10  процентів  до  ДВП  і при

 виконанні  плану  бюджетних  асигнувань  призведе  до

 зросту   прямого  монетарного  покриття  дефіциту  та

 зросту споживчих цін.

      Більш   вирогідним   наслідком  стане  виконання

 видаткової частини бюджету лише на 84 -86 відсотків в

 принципі   те,   що  ми  мали  цього  року,  якщо  це

 планується,   давайте   відверто   скажемо,   що   це

 планується, що не буде виконуватися видаткова частина

 бюджету.

      Друге  питання,  Україна  є  однією з небагатьох

 країн світу, яка використовує пряме емісійне покриття

 дефіциту  бюджету,  такі  країни  як  Литва,  Латвія,

 Молдова,  з  1994  року,  Росія з 1 березня 1995 року

 повністю  відмовилися від практими емісійних кредитів

 центральних  банків на покриття дефіциту бюджету .

      Заплановане   емісійне   покриття   призведе  до

 значного    накопичення    інфляційного   потенціалу,

 подорожчення   кредитних   ресурсів   і  уповільнення

 інвестицій, зрозуміло, тому що більш ніж 80 відсотків

 приросту  грошових  засобів запланованих на наступний

 рік  буде  йти  на  покриття бюджету і не попадати до

 підприємств,    покриття    дефіциту    бюджету   має

 відбуватися   за   рахунок   залучення   кредитів  на

 відкритому  ринку  це НБУ, комерційні банки, юридичні

 особи,  а  з  другого  кварталу планувалося і фізичні

 особи,    шляхом    продажу    державних   скарбничих

 зобов'язань, тобто є два джерела покриття бюджету, це

 зовнішні  позики, які ми затвердили на наступний рік,

 і  є  внутрішнє  позичання. І не треба виділяти якісь

 особливі емісійні кредити Національного банку.

      Зрозуміло,  є  деякі  технічні  складнощі почати

 неемісійне   покриття  через  ДКЗ  сьогодні.  Давайте

 домовимося,  що  це буде робитися з другого кварталу.

 Мінфін має вже досвід, протягом більше, ніж 4 місяці,

 він це робить.

      Одним  з  найболючіших  питань  для  українських

 підприємств   і  громадян  є  законодавче  визначення

 загального  розміру  податкових та інших обов'язкових

 платежів   або  співвідношення  фінансів  Бюджету  та

 підприємств.

      Статистичні  звіти свідчать про різке збільшення

 протягом останніх трьох років долі бюджетних видатків

 у   ВВП   за   рахунок   зменшення   обігових  коштів

 підприємств.

      У  1993  році  частка  видатків  консолідованого

 бюджету ВВП становила 41%, в 1994-му -53, в 1995 році

 заплановано  54  без урахування доходів позабюджетних

 фондів,  у  1996  році  планується 52 з половиною без

 урахування   доходів   позабюджетних   фондів.   А  з

 урахуванням - більше 60%.

      Наведені цифри свідчать про загрозливі тенденції

 зниження   ділової  активності  підприємств  України,

 зменшення  долі прямих капітальних кредитних вкладень

 в  економіку,  збільшення  комерціалізації діяльності

 Уряду  та  податкового  пресу.  Закон  про Бюджет має

 встановити   правило,   за  яким  в  1996  році  доля

 бюджетних  видатків,  не  доходів  -видатків, а також

 видатків   будь-яких  позабюджетних  неконсолідованих

 фондів не може перевищувати 45%. Найбільше значення в

 світі  Росія  має. Це 42%, Білорусь має -34, США -26,

 Японія -18. В іншому випадку буде продовжена практика

 втечі  капіталу у більш привабливі з податкової точки

 зору  країни.  Зріст  негативного  сальдо  платіжного

 балансу   та,   як  наслідок,  збільшення  залежності

 економіки  від  зовнішніх  позик,  проти  чого ми тут

 виступали і боремося.

      Проект  бюджету,  рівно, як і Закон про бюджетну

 систему   майже  не  торкається  питань  розмежування

 видатків   і  доходів  бюджетів  різних  рівнів.  Вже

 депутати регіональні про це говорили.

      Взагалі,  доходи  бюджетів  різних  рівнів мають

 бути  максимально автономізовані. Існування бюджетної

 матрьошки,   коли   рада   вищого   рівня  встановлює

 нормативи   податкових   відрахувань   нижчого  рівня

 призводить  до  фактично  знищення  органів місцевого

 самоврядування. Кому це вигідно я не розумію.

      Закон  має  чітко встановити прив'язані постійні

 доходи  до  органів місцевого самоврядування базового

 рівня.   Така   ціль   досягається  спрямуванням  100

 видсотків  прибуткових податків юридичних та фізичних

 доходів   до  регіональних  та  місцевих  бюджетів  з

 фіксованим  процентом  розподілення  цих податків між

 такими    бюджетами.   Для   вирівнювання   нормативу

 мінімальної   бюджетної   забезпеченності   на  рівні

 області   має   бути   створений   фонд   регулювання

 доходності   адміністративно-теріторіальних  одиниць.

 Нажаль  ці  абеткові  істини  десь  поділися  в плані

 бюджету.     Теза    про    збільшення    економічної

 самостійності  регіонів  повністю  руйнується законом

 про  бюджет  96-го  року.  Проект  фактично закріплює

 повну  централізацію  коштів  консолідовано бюджету в

 Києві,  розширюючи  маневри  Міністерста  фінансів за

 рахунок введення голодного пайку для регіонів.

      Порівняльний   аналіз   співвідношень   видатків

 центральних  федеральних  бюджетів  ми  зробили, і що

 получилося.  Наприклад, Франція має місцеві бюджети -

 62  відсотки,  центральний  -28;  Росія -43 -місцеві,

 центральні  -47;  Україна  має  18  -місцеві  і  82 -

 центральний  бюджет.  Міністерство  фінансів  пояснює

 таку    надмірну    централізацію   двома   головними

 причинами:     нездібністю     регіонів     займатись

 фінансуванням   бюджетних   програм   у   зв'язку   з

 багаторічним використанням місцевих бюджетів в якості

 транзитної  ланки  для розподілення загальнобюджетних

 асигнувань,  і адміністративно-територіальним устроєм

 України як унітарної, а не федеральної держави.

      Але    є    вам   приклад:   Франція,   яка   по

 територільному  устрою  близька Україні, має лише 28%

 центрального  бюджету,  і  Росія, яка є спадкоємницею

 такої  ж  самої  бюджетно  системи,  як  Україна, має

 тільки  47  центрального  бюджету,  і 43 -це регільні

 бюджети.

      Я  подав  офіційно  до  Комісії з питань бюджету

 чіткі пропозиції з розрахунками, яким чином підвищити

 доходність   місцевих   бюджетів,   але   яким  чином

 перенести стійкі і видатки до місцевих бюджетів.

      Треба,   щоб   регіони   вирішували   соціально-

 економічні  питання  на  місцях,  а не в Києві добрий

 дядя вирішували, що треба будувати цю школу або ні.

      Друге   питання:   ми   вчора  говорили,  почали

 розмову,   що   не  треба  консолідувати  податок  на

 добавлену    вартість    у    Центральному   бюджеті.

 Необхідність  консолідації  ПДВ  у  складі Державного

 бюджету  неодноразово  доводилось до Уряду. У випадку

 використання  цього податку як розподільчого забудьте

 колеги  про  те,  що  в  нас  є  ПДВ,  в  нас не буде

 відшкодування    негативних   різниць,   переплачених

 різниць  по податку на добавлену   вартість.

      Є  багато  інших  питань,  які  є  концептуально

 невирішені цим проектом бюджету. Тому я пропонував би

 залу,   і   моя   фракція  пропонує  залу  теоретично

 визначитись,   чи   психологія,  філософія  цього  ло

 бюджету  підходить до нашої країни, що вона співпадає

 з  філософією нашої  Верховної Ради .

      Якщо  ні,  то треба прийняти тимчасовий порядок,

 як  це  ми зробили Постановою Верховної Ради касового

 виконання   бюджету,  треба  розповсюдити,  на  жаль,

 тимчасово,   стосунки   між  регіонами,  які  були  в

 минулому   періоді,   і   доручити  ще  раз  Уряду  з

 використанням  досвіду  обговорення  в Верховній Раді

 переглянути  ідеологію  цього  документу,  подати нам

 нормальний,   економічно   змістовний   документ.  На

 сьогодні, власне, наша фракція не згодна з концепцією

 подання бюджету до Верховної Ради України.

      Дякую дуже.

     

      ГОЛОВА.  Слово  має  депутат Пєхота, від фракції

 "Незалежних". За ним виступатиме Іоффе і Степанов від

 МДГ.

     

      ПЄХОТА  В.  Ю.,  374  виборчий  округ.,  фракция

 "Незалежні".

      Олександре  Олександровичу, тут від "Незалежних"

 виступали, тому я вважаю, що я виступаю незалежно від

 "Незалежних"...

     

      ГОЛОВА.  Ну, всеодно виступайте...

     

      ПЄХОТА В.Ю.      Уважаеыме  депутаты,  конечно,

 обсуждение   бюджета,   проекта   бюджета  и  проекта

 Государственного  плана, вызвало неоднозначную оценку

 во  всех  наших  комиссиях.  И  наша  комиссия многие

 вопросы, которые рассматривали, тоже считает, что они

 доработаны  не  в том плане, как сегодня требуется от

 нас.  И  вместе с тем, мы подходим таким образом, что

 сегодня,  сегодня  есть  разная практика -  практика,

 когда  в  этом  зале  бюджет  вообще не принимался, а

 принимался  в  конце  года; были случаи, когда бюджет

 принимался  поквартально,  и вы помните, к какому это

 привело  плачевному результату... Поэтому большинство

 нашей  все-таки  группы "Незалежных" пришло к выводу,

 что данный бюджет и данный план может служить сегодня

 основой  для обсуждения. А то, что касается концепции

 и  подходов - мы  эти  вопросы  рассматривали,  когда

 рассматривали    бюджетную    резолюцию,    Закон   о

 составлении бюджета. И там все те промахи, которые мы

 заложили,  они  сегодня  дают  о  себе знать. Поэтому

 можно сегодня в этом винить и исполнительный орган, и

 винить  нас,  когда мы не очень внимательно подошли к

 этим  основным  длокументам,  которые сегодня, может,

 сняли бы ряд вопросов.

      В  этот  раз,  слава Богу, что нам хоть передали

 бюджет  вместе с Государственным планом... Поэтому мы

 имеем  возможность,  мы имеем возможность смотреть не

 только   на  доходную  и  расходную  часть,  а  также

 анализировать,  откуда  эти  составляющие  могут быть

 взяты.

      Мы даем себе сегодня отчет в том, что в условиях

 кризиса   экономики,   снижения   жизненного   уровня

 населения, отсутсвия стабильности сегодня, если б нам

 дали  такой  бюджет,  который  удовлетворил бы всех и

 законодателей  и  исполнителей,  и  производителей  и

 потребителе,  наверное  такого  сегодня  получить или

 добиться нельзя.

      Но наш взгляд, надо создать оптимальный вариант,

 который   бы   не   просто  фиксировал  наши  скудные

 возможности      социальной     защиты     населения,

 финансирования  государственных  расходов,  а главное

 стал  бы  регулятором  экономики и  об этом выступали

 депутаты,  подчеркивали,  что  сегодня  бюджет должен

 стать  инструментом, регулятором экономики. Он должен

 стимулировать  труд,  стимулировать творчество и тому

 подобное.

      К  сожалению,  для того, чтобы это было сделано,

 на  мой  взгляд,  надо,  чтобы  бюджет  прежде  всего

 гарантировал  стабильность основных налоговых ставок.

 Если  мы  в  течение  года  мы будем менять налоговые

 ставки,  никто не будет верить в наш бюджет и никогда

 этот   бюджет   не   будет   стабильным  и  не  будет

 выполняться.

      Надо,  чтобы  все  наши  законы и постановления,

 которые  принимает  Верховный  Совет и Кабмин в части

 увеличения  расходной  части  бюджета  вводились не в

 течение  года,  а  только  с наступлением финансового

 года.

      Надо   чтобы   система  контроля  за  исполнение

 налогов    гарантировала    их    сбор    не   только

 законопослушных,   но   и   со   всех  юридических  и

 физических лиц.

      Надо  чтобы те идеи, которые декларировались и в

 программных  документах  Президента, правительства, в

 Законе   о  бюджете,  бюджетной  резолюции,  там  где

 закладывались     идеи    разширения    экономической

 самостоятельности   регионов,  все  это  было  не  на

 бумаге, а в действительности.

      То,  что говорит нам Терехин, вот выступая перед

 мной,   это   значит,   что   люди  сегодня  стоят  в

 домоуправления   в   соцобеспечения   в   очереди  за

 дотацией,  а  все  главы администрации будут стоять в

 очередь к министру финансов за помощю и ни к чему это

 хорошему не приведет.

      Поэтому  надо  реально рассмотреть экономическую

 ситуацию  регионов  и  определить показатели, которые

 давали бы возможность региону творечески работать.

      А не так, чтобы они стали все нахлебниками и все

 были переведены на субвенции.

      Вы   все   знаете,  что  главная  идея  рыночной

 экономики   это   подчинить   интересы   государства,

 интересам людей.

       И  если  это  так,  то почему наше Министерство

 экономики   при   расчете   плана   экономического  и

 социального  развития  на  1996  год расходные данные

 берет    только    ресурсное    обеспечение,   а   не

 потребительскую   корзинку   товаров   и   услуг  для

 обеспечения  фиксированного  минимального  среднего и

 более высокого уровня жизни людей.

      Именно  такой подход в прямой заинтересованности

 в  результатах  труда  позволил многим странам Европы

 после  разрухи выйти с экономического кризиса и стать

 сегодня   темы   странами,   которые  диктуют  и  нам

 экономическую политику.

      Интересы  семьи  и  людей  должны  совпадать  с

 интересами   государства.  И  механизм  решения  этой

 задачи  давно  уже  известин  и сегодня подменять его

 только  системой  адресной  дотации,  то  есть,  всех

 поставить в очередь за то, чтобы они получили помощь,

 это создает только громоский бюрократический аппарат,

 который  сам  большую  часть  этой дотации и поедает.

 Поэтому  я  считаю,  что  эта  идея требует ревизии и

 уточненной  проверки.  И  вообще  как было бы хорошо,

 если  бы  все  наши  идеи, предложения на табло здесь

 сразу высвечивали, к камим результатам и последствиям

 приводит,  или  к положительным, или к отрицательным,

 потому что вроде бы мы вносим хорошие идеи, принимаем

 хорошие законы, а экономика валится и валится. Хватит

 обвинять   друг   друга.   Сегодня   требуеься  очень

 детальный расчет, расчет каждого показателя налога.

      Вот  выступал  Терьохин  и  говорил  о процентах

 налоговых  ставок. А был в Институте кибернетики, где

 мне  показали,  что  несмотря  на  то, что мы сегодня

 приняли   ставку  налог  на  прибыль  предприятия  30

 процентов,  фактические  собирается  20,  3. Налог на

 добавленную стоимость собирается где-то в пределах 11

 процентов. Это значит то, что тот, кто платит налоги,

 на того ложится налоговый пресс. И все наши воззвания

 к   сокращению   давления   налогового   пресса  пока

 положительного   результата  не  дали.  Поэтому  этот

 вопрос  тоже требует очень внимательного рассмотрения

 с рассмотрения проекта бюджета.

      Большинство   из   нас  депутатов  выступает  за

 социальную   защиту   населения.   Я  проанализировал

 показатели  1992  -1995  годов.  Если  в 1992 году на

 социальную   защиту   направлялось   14, 8   процента

 бюджетных  средств,  то  в  1995  их уже вроде бы 17.

 Формально  все  решено  правильно: расте удельный вес

 средств, которые передаются на социальную защиту. И в

 тоже время резко падает реальные доходы населения  и,

 кроме того, что конечно является одной    из  причин,

 значительно   сократились  ассигнования  в  поддержку

 народного хозяйства: с 13, 8 процентов в 1992 году до

 7,  3  в  1995  году.  И как результат обвальный спад

 производства     со    всеми    вытекающими    отсюда

 последствиями.

      Отсюда  напрашивается  вывод, если мы не изменим

 инвестиционную   политику,   не  будем  вкладывать  в

 развитие,   то   надо   хотябы   вспомнить  восточную

 пословицу,  что  из  пустого  кувшина  может напиться

 только наивный чудак.

      В  проекте  бюджета на 1996 год предусмотрено на

 капитальное строительство 150 триллионов карбованцев,

 или  это  составляет  2,  1  процента  от совокупного

 валового   продукта,  тогда  когда  мировая  практика

 говорит,   что   для   рааазвития   необходимо  11-13

 процентов,  а хотябы поддержание определенного уровня

 надо  7  процентов,  если мы закладываем уже заведома

 такой  спад,  не закладываем в развитие производства,

 то что мы будем здесь делить, сколько бы мы не делили

 и  как  бы  мы  его  не  кроили  ничего мы с этого не

 получим,  первичное  все-таки  заложено  в экономику,

 поэтому  я бы считал, что нам сегодня никто не даст и

 не  подарит  новых  средств,  однако я согласен здесь

 выступали  депутаты,  давайте тогда сузим фронт наших

 приоритетов.

      То  что  нам  предложили 85 приоритетов и на это

 выделяется   всего   79,  9  триллионов  карбованцев,

 никакой  задачи  для  экономики  Украины не решается,

 поэтому  сужение  фронта  и доведение до конца хотябы

 один  приоритет  который  повлиял  бы на экономику, я

 считаю  это могло бы дать результаты.

      И в заключении, наша группа считает, что процесс

 принятия  бюджета, кому бы это нравилось не нравилось

 прерывать  нельзя,  у  нас  могут  быть  разные точки

 зрения,  разные  подходы, однако в соответствии с тем

 же  законо  о  бюджетной системе мы должны довесты до

 конца  и принять бюджет со всеми возможнымы реальнымы

 поправкамы  и  изменениями, которые вносятся, спасибо

 за внимание.

     

      ГОЛОВА.  Слово має від групи МДГ депутата Іоффе,

 5 хвилин. І за ним  - Степанов, теж 5 хвилин.

      Прошу.

     

      ІОФФЕ Ю.Я.

     

      Уважаемые      коллеги,      уважаемые     члены

 Правительства!

      Выступаючщие    до    меня   коллеги   в   своих

 выступлениях  оценивали представленный проект бюджета

 от  полного  неприятия  до полного принятия. Я думаю,

 одним    из    важнейших   недостатков   сегодняшнего

 рассмотрения   является   то,   что   к  существующим

 параметрам  и данным аппарат Верховного Совета мог бы

 предоставить  нам  аналитические последствия введения

 или невведения каждой из статей на базе прошедших лет

 и  на  базе прогнозов. У нас различная с вами степень

 подготовки в оценке различных и восприятия различных,

 будем  так  говорить,  вот  этих  статей  и различных

 отраслей  и,  будем  говорить, различных пунктов этой

 программы.   И   я  думаю,  должен  быть  обкективный

 прогноз, что будет, если мы примем в таком обкеме эту

 статью, и что будет, если мы ее не примем.

      Я  уже  выступал  с  таким  предложением  с этой

 трибуны.  Пока  мы  в  этом  плане не работаем. У нас

 имеется  аппарат в Верховном Совете, но если у нас не

 хватает, как говорится, аналитических умов, вплоть до

 того,  что  это,  наверно, нам стоит потратиться и их

 нанять для вот этих прогнозов, а не принимать решение

 только на эмоциях.

      Во  всем мире, собственно говоря, тут говорили о

 том,  что  мы  должны  жить совим умом, но я все-таки

 думаю,  что  надо учиться на чужих ошибках. И во всем

 мире   существует   практика  того,  что,  собственно

 говоря,  нам  в сфере производства и сфере социальной

 защиты   надо  соблюдать  два  параметра:  надо  дать

 возможность  работать тем, кто может работать и может

 зарабатывать,  и  защитить  тех,  кто  это сделать не

 может. В этом свете мы должны рассматривать всю сферу

 производства и сферу социальной защиты.

      Здесь  звучали  различные  мнения,  но в мировой

 опять же практике существует дотация только двух сфер

 произовдства:  это угольная промышленность и сельское

 хозяйство.   В   свое   время   мы  приняли  Закон  о

 приоритетном  развии села. Это были благие намерения,

 и все мы его голосовали еще в прошлом парламенте этот

 Закон.  Сегодня мы видим заложенные в Бюджет средства

 на  нем,  но  у  меня  на  округе есть сельский район

 Криминской.  Эти средства-то, они доходят. Нет правил

 игры.  А,  наверное, было бы правильно, если мы хотим

 что-то стимулировать, нужно давать дотацию на единицу

 продукции  и  не  ожидать, когда кто-то... произойдет

 лоббирование этого и куда-то в район или в город, или

 в  деревню  притащят  какие-то  средства. Сегодня это

 проихсходит именно так.

      Особо  я  хотел остановиться на статьях бюджета,

 которые  финансируют угольную  промышленность. С этой

 промышленностью  мы  вообще должны сказать четко, что

 мы хотим в этом плане. Если взять последнии цифры, то

 можно  сказать  следующее,  что  в 1990 году угольная

 промышленность  Украины  добывала 169 миллионов тонн.

 Последний,  92-ой  год  135; 93-ий год -115 миллионов

 тонн,  значит,  94-й  -95  и  прошлый год -это 83 600

 миллионов тонн при прочих равных постоянных расходах.

 Явно, что уголь дорожает. Безусловно, за это же время

 за  прошлый  год было куплено около 17 миллионов тонн

 угля  и, надо сказать прямо, если учесть все накрутки

 и параметры -это было куплено по цене гораздо дороже,

 чем это стоит украинсуий уголь.

      Сегодня мы закладываем различную помощь угольной

 промышленности, в том числе и стабилизационному фонду

 угольной  промышленности в бюджете. Но, по-моему, его

 не  было в этом году и ни у кого нет уверенности, что

 он  будет  в  96-м  году.  Поэтому  мы  должны  прямо

 сказать,  что  мы  хотим, и, опять же, расписывая эти

 деньги  на  различные  мероприятия  мы  опять  же  не

 стимулируем добычу угля!

      Мы  должны  признаться  сами  себе,  что во всем

 мире,   кроме   Австралии   и   Соединенных   Штатов,

 датируется производство угля на единицу произведенной

 продукции.  Произвел  -получи дотацию, нет -нет. А не

 вообще  -растранжириваются  деньги, как мы собираемся

 это делать...

      Я  могу  дать  сегодня  прогноз  (и  можете  его

 записать),  что если вот будет бюджет принят, в таком

 плане,  как есть, несмотря на то, что сегодня имеются

 подвижки  в  самом...  в самой отрасли, и руководство

 отрасли  пытается  реформировать  ее,  без  поддержки

 добыча  угля в этом году будет 60 миллионов тонн. При

 прочих  дохо...  при прочих равных параметрах (я буду

 говорить),  при  постоянных расходах при тех же... То

 есть еще больше возрастет цена угля.

      Поэтому я думаю, мы должны прищзнаться себе, что

 мы  хотим. Если мы хотим это и закупать... и закупить

 в  этом  году  40  миллионов  тонн  угля за рубежом и

 стимулировать   угольную   промышленность   Германии,

 Польши,   России,  значит  мы  должны  принять  такой

 бюджет.  Если  мы  хотим  другое  решение,  значит мы

 должны принять его другое и доработать в этом плане.

      Я думаю, что все-таки мнение нашей группы о том,

 что бюджет нужно... процесс принятия бюджета основлен

 быть  не  может, но он требует вот этих доработок. Мы

 должны   признаться   себе   в   вопросах   сельского

 хозяйства,   что   мы   должны   дотировать   единицу

 продукции, и то же самое - в вопросах угля.

      Большую   тревогу  в  группе  вызвало  нарушение

 (буквально  секунда  -предложение группы!)... Значит,

 вызвало   то,   что  у  нас  нет  ответственности  за

 исполнение   бюджета.   По  предложению  группы  МДГ,

 фракции,   группа   МДГ  предлагает,  значит,  внести

 соответствующим  комиссиям,  внести  в течение меясца

 Закон  об  ответствнности  за  неисполнение  бюджета,

 вплоть до уголовного. Вот при разработке этого закона

 от  нашей  от  фракции  готов  принять  участие  Юрий

 Болдырев  -у  него  имеются  на эту тему определенные

 наработки.

      Благодарю за внимание.

     

      ГОЛОВА. Степанов, будь ласка. Від групи МДГ теж.

     

      СТЕПАНОВ

     

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 коллеги!  Наша  группа поручила мне заострить внмание

 еще раз на науке образования. Мои коллеги по комиссии

 Семиноженко,   Гошовская   уже   достаточно   глубоко

 проанализировали.

      Я  лишь остановлю ваше внимание на одном, с моей

 точки    зрения,    обобщающем   показателе.   Анализ

 многофакторной  модели  существования  науки  в нашей

 стране  показывает,  что  к  2000 году действенный ли

 дееспособный  потенциал  нашей  науки  академической,

 прикладной   и  ВУЗовской  составит  15  от  силы  20

 процентов  сегодняшнего потенциала. А к 2005 году эти

 показатели  придут  к  нулевой  отметке,  если  мы не

 изменим  сегодня наше стратегическое поведение к этой

 судьбоносной  отрасли.  Ибо  в 21-ом веке наша страна

 может  остаться  цивилизованной  и  мощной только при

 использовании  на  новом витке развития общества этих

 факторов всоего роста.

      Мы  много говорим о том, как поделить бюджет. Но

 сегодня  проблема  как  его  консолидировать, как его

 создать?  Доходная часть бюджета по 1995 году лишь не

 многим превышает 50 процентов. И именно здесь кроются

 все неприятности, которые мы  обсуждаем в этом зале.

      Да,   действительно,  впервые  и  с  большой,  я

 считаю,   заслугой   Верховного   Совета   мы  смогли

 реализовать формулу проведения и рассмотрения бюджета

 в  парламенте.  Мы  принимали резолюцию, мы принимали

 целый  ряд других сопровождающих нормативных актов. И

 сегодня  мы реализуем процедуру рассмотрения бюджета.

 Но  надо  думать  как  раз  о  тех  формах реализации

 доходной части.

      Имея  случай  представления  в  нашем парламенте

 сегодня   Правительства,  нам  хотелось  бы  сказать:

 уважаемые  руководители  Правительсвта, сегодня нужно

 использовать   всю  совокупность  методов  управления

 нашим   обществом   -и   административные  методы,  и

 экономические, и  социально-психологические.

      Да,  мы  сегодня создали вертикаль власти, но ее

 нужно в конце концов запускать для того, чтобы мы вот

 эту доходную часть бюджета могли четко реализовывать.

      Еще  два аспекта, касающиеся сферы производства.

 Именно  сфера  производства  может  давать нам доход.

 Первый     -политический    аспект.    Да,    сегодня

 определяющим,  и,  может быть, главным фактором в той

 трагической  ситуации,  которая  складывается в нашей

 экономике,     является     результирующий     вектор

 внешнеполитического  воздйствия  на  нашу  социально-

 экономическую ситуацию, и какой-то внутренний фактор.

      Вчера  в  конце  концов  наш  Президент  смог, я

 думаю,  немного  сдвинуть  вот тот внешнеполитический

 вектор  в  сторону  нашей  экономики.

      Второй   -структурный   аспект.   Прежде  всего,

 эффективная   экономика  будет  реализована  за  счет

 использования, ну, скажем, тех методов, которые мы не

 использовали.   Те  же  транснациональные  монополии,

 кторые  ыдолжны создавать, тот уровень специализации,

 который   мы  должны  восстановить  на  уровне  пост-

 пространства,  уровень  кооперации.  Без  этого мы не

 сможем решить вот ту как раз доходную часть бюджета.

      И   в  заключение  я  хотел  бы  привести  такой

 маленький  пример:  действительно,  и  у нас в стране

 есть  те точки эффективного функционирования, которые

 можна   сегодня   назвать  -это  Инвестиционный  фонд

 государственный.

      Действительно  за  4  года  Инвестиционный  фонд

 сегодня  работает  примерно  в 40 раз эффективние чем

 аналогичные фонды Соединенных Штатов.

      Да,  мы израсходуем в этом фонде заделы, которые

 сделаны 5 -10 лет назад, но сегодня это действительно

 очень эффективна форма.

      Всего  28  человек  государстве  управляет  этой

 формой, но там есть законодательная база, нормативная

 база,  там  всего 28 человек используя информационные

 технологии,  действительно  двигают  прикладную науку

 вперед.

      В   заключение   я  хочу  сказать,  что  процесс

 обсуждения  бюджета  мы должны продолжать, его нельзя

 прирывать,   единственное,   что  нужно,  конечно  ни

 неделю,  а  хотябы  недели две дать и правительству и

 комиссии  нашей  и  после  этих двух недель заслушать

 доклад  и принять соответствующее решение, спасибо за

 внимание.

     

      ГОЛОВА.  Від  позафракційних  просить Степенко і

 Хмара , я так зрозумів. Так.

      Степенко, будь ласка.

     

      СТЕПЕНКО

     

      Дякую.

      Шановні  товариші,  я зразу вам скажу, що я буду

 голосувати проти цього бюджету і проголосую в першому

 читанні  пріумові,  якщо  будуть включені ті питання,

 які я хочу сьогодні підняти  і на їх наголосити.

      Ми  сьогодні  весь  час,  хто  тут не виступає і

 каже, пріоритет розвитку села.

      Відбулась  нарада у Президента з питань розвитку

 агропромислового сектору.

      Ну моя особиста думка, що ця нарада провалилась,

 вона ніякого рішення не прийняла і не могла прийняти,

 тому  що  село  потребує  конкретної  допомоги,  а не

 взагалі  і  по  цьому  сценарію  який був проведений,

 нарада,  пройдуть  ці  наради  в областях, в районах,

 повірте  пройдуть  на  ура,  будуть  виступаючі,  які

 будуть  казати,  що  влада дуже багато увагі приділяє

 селу, уже все відремонтовано, насіння є, завтра сіять

 почнемо.   Куди   сіяти,   в  неорану  землю.  Будуть

 виступати,  ті  хто  будуть казати, що ми підтримуємо

 реформи. Яхочу сказать: що влада сильна правдою. Хотя

 правди  і  влади  ніхто  не  любить. І давайте правду

 скажем  один  одному.  За..........  реформа,  що  їх

 підтримують? Коли по року не платять за ту продукцію,

 що  забрали  у селян, коли по шість разів відключають

 електроенергію,  коли  за  сойіальну  сферу  ніхто не

 виплатив і копійки? І це ми називаем реформами.

      Шановні  товариші!  Ми  або  якось заграєм з цим

 народом  нашим  нещасним  українським,  або говорять:

 будуть  укази  відповіднь,  будуть постанови Кабінету

 Міністрів  по  селу.  Не потрібно указів, не потрібно

 ніяких   постанов.   Раді   бога,   я   звертаюсь  до

 адміністрації  Президента,  до Кабінету Міністрів: не

 мучте  Президента  і  не  мучте Кабінет Міністрів, не

 займайтесь   інтелектуальною   розминкою   над   цими

 законами і постановами, давайте в бюджеті передбачимо

 і  все.  Навіщо  тут  щось  ще  видумувать і щось там

 робить?

      Я  просто  хочу  сказать, коли ми будем говорить

 правду, то ми пованні сказать: чи ми погасимо вклади,

 яких  ми  пограбували,  чи  буде  відшкодована речова

 лотарея і так дальше, тобто, ті питання, які хвилюють

 кодного громадянина на Україні сьогодні. Якщо погаси,

 скажем: так, якщо ні, скажем: ні. І люди поймуть нас,

 тому  що  ми  людям  скажем правду. А коли ми кругами

 ходим, знову реформи.

      Полтавський  політехнічний  коледж три місяці не

 получає  зарплати  викладачі,  два  роки не получають

 студенти  стипендію.  тут, знаєте, надзвичайно сила і

 непереможність максизма-ленінізма в тому, що ці  люди

 на  ньому  виховані  і  кажуть:  "Не  будуть  платить

 зарплати  ще  три роки, будем все рівно преподавать".

 Чого?  Бо  ця  мололь  піде і поповнить кріміногенний

 отой весь контингент. За які ж тут мова іде реформи?

      І слідуюче питання. Я не знаю, Роман Васильович,

 може  ви  не в курсі дела по тому другому питанню, що

 теоретично  не  їде.  Ну, от смотріть: перебачено 250

 мільярдів підтримки селу, я хочу сказати, хто не знає

 за що йде мова.

      Сьогодні щоб обуть тракток Т-150, купить 4 скати

 треба  600  мільйонів  карбованців,  це ми одінимо чи

 обуємо   400  тракторів,  наше  господарство  за  рік

 реалізувало  продукції  на  163  мільярди  за які 250

 мільйони  підтримки  і  кому,  навіщо  це смішити, не

 треба   підтримки   селу,  дайте  селу  те,  що  воно

 заробило,  заплатіть  селу  за  продукцію  і не треба

 видумувати ніяких підтримок.

      Наступне питання, податки.

      Я податок на землю говорив і він в цьому бюджеті

 не передбачений, але відкрийте розділ сторінка 25 том

 2,  додатки  написано,  "місцеві податки і збори", 15

 місцевих податків, 15 йде безпридел.

      Взяти    справку,    піти    получити   юридичну

 консультацію,  за  все  платити,  якщо бабуся, в мене

 лист,  ніколи  читати,  це  я  зустрівся на виборчому

 окрузі,  70  кілометрів  від  райцентру для того, щоб

 заповісти  будинок,  мазанку  ту,  що построїна на її

 поті,  крові,  сльозах  треба  10  раз їхати в район,

 везти  представника,  щоб  він оцінив, наймати таксі,

 коли все це закінчиться Роман Васильович?

      Селянин  везе продукцію продавати державі, плати

 за в'їзд на ринок, плати за дозвіл на торгівлю, плати

 за  аналізи,  за  все плати, конкретно, в Києві, ми ж

 всі   кажемо   везіть  продукцію,  в  Києві  нехватає

 продукції, щоб торгувала машина яблуками місяць треба

 30 мільйонів заплатити за дозвіл на торгівлю.

      Торгує  в  снігу, на вітрові, просто серед неба,

 на  дощі,  і за те, що він торгує це й плати, ну хіба

 це...

      Що  ж  це  за  політика  у  нас  така, і останнє

 питання.  Я  вважаю,  що  це не податкова політика на

 місцевому  рівні, це товаріші податковий бандитизм, і

 якщо  держава не візьме це в свої руки, повірте мені,

 що  люди  нам  цього  просто  не  простять,  я ще раз

 повторюю, йде безпридел на місцях і тут Верховна Рада

 ні при чому.

      І   останнє   питання.   Затрати   на  утримання

 управлінського   персоналу.   Читаєм:  "Згідно  Указу

 президента....   скорочено   на   20%  або  60  тисяч

 чоловік". Кого ми дурим?

      А  до загального підсумку: у 2 рази збільшується

 відсоток  витрат  на  виконавчу  владу.  Ну, невже ми

 думаєм,  що  народ цього не понімає? Я вважаю, що тут

 потрібно   почати   з   Верховної   Ради.   Олександр

 Олександрович  говорив:  "Та, ви знаєте, це не великі

 затрати,  це просто політичний курс акцій піднімать".

 Нєт, це дасть право Верховній Раді, якщо ви начнете з

 Верховної  Ради,  скоротить  на  50%  затрати і дасть

 право  затвердити  Бюджет  і  Президенту,  і Кабінету

 Міністрів,  і  на  місцях. І не повинно буть, я вношу

 пропозицію,  ніяких  позабюджетних коштів.

      Зустрічаюся  на  місцях:  три  місяці не платять

 зарплату.  А  де  ви взяли гроші на покупку іномарки?

 Каже:  "Це  позабюджетні  кошти". Що це взагалі таке,

 треба  розібраться,  позабюджетні кошти? Вони повинні

 спрямовуватися   на  соціальний  розвиток,  допомогти

 пенсіонерам,   інвалідам,   хворим  людям,  а  ми  це

 використовуєм, хто як думає, як захоче.

      І  в  заключення  я  вношу  пропозицію:  все  це

 передбачить  в  бюджеті і, Олександре Олександровичу,

 щоб  не  було спекуляцій, що Верховна Рада не приймає

 цього  бюджету,  що  вона  комусь  мішає.  Це  вже ми

 проходили, ми це знаєм. Його ж не можна приймать.

      Тому,  до тих пір, поки ми не розглянемо питання

 це, я пропоную ніякими іншими питаннями не займатись.

 Давайте  чітко  оприділим строки, розберемось у цьому

 ділі  і,  дійсно,  приймем бюджет, який би відповідав

 вимогам сьогоднішнього дня. І якщо не буде розділу, я

 дуже  підтримую  тут  Іоффе,  якщо  не  буде прийнята

 відповідна    постанова   про   відповідальність   за

 порушення  бюджету,  над  ним взагалі не потрібно нам

 працювати.  Але  я  опитміст,  я вірю, що ми знайдемо

 розумні рішення, бюджет буде прийнятий після того, як

 він , дійсно, буде бюджетом на 1996 рік.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА. Василь Іванович, спасибі за добрі слова,

 правда  я  такого  не  говорив,  як  ви  сказали, але

 нічого, все одно, спасибі.

      (Шум у залі)

      Нічого,   я,   коли  мова  йшла  про  постанову,

 доручення  Кабінету Міністрів, то я говорив там і про

 бюджет, і в тому числі кошти. Сьогодні проект бюджету

 Верховної  Ради  наполовину  тільки покриває потребу,

 навіть  проек,  я вже не кажу про інше, але, спасибі,

 що  згадали,  а  то б сказали, що головуючого нема на

 засіданні.  Або  зараз, або першим завтра вранці буде

 виступати  Сургай, а, одну хвилиночку, одну хвилинку,

 справа   втому,   що  на  початку  засідання,  Василь

 Іванович, дайте... Василь Іванович, та Чобіт давно не

 був  на  сесії,  і він просто не в курсі. Будь ласка,

 сідайте на місце.

      Ми   вранці   домовились  з  вами,  що  приймемо

 документ, який буде нашою реакцією на ту ситуацію, на

 ту подію, яка трапилась минулої ночі, чи минулого дня

 на  Чорному морі. Вашій увазі пропонується така заява

 Верховної Ради України. Будьте уважні.

     

      Верховна   Рада  України  стурбована  тривожними

 фактами  порушення  прав людини, громадських свобод і

 загрози   життю   їх,  їх  життю  на  територіях,  що

 прилягають  до  кордонів  України,  розвитком  подій,

 жертвами  яких  стають  мирні  люди,  не  причетні до

 ситуації, що сталася в Кавказькому регіоні.

      Як    стало    відомо,    внаслідок   захоплення

 терористами  16  січня  1996  року російського парому

 "Аврасія"   в   турецькому   порту   Трабзон,   серед

 заручників опинилися мирні громадяни декількох країн,

 зокрема України.

      Висловлюючи  занепокоєність  долею  цих невинних

 людей,   Верховна  Рада  звертається  до  керівництва

 Турецької     Республіки,    Російської    Федерації,

 відповідальних осіб Чеченської Республіки з проханням

 докласти   всіх   необхідних   зусиль   для   мирного

 врегулювання проблеми і якнайшвидшого звільнення всіх

 заручників, в тому числі громадян України.

      Верховна  Рада  України  заявляє, що вона рішуче

 засуджує   міжнародний   тероризм  у  будь-яких  його

 проявах  і  виступає  за  вирішення  всіх конфліктних

 проблем мирними засобами шляхом переговорів".

      Можна прийнять за основу?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ставлю   на   голосування  про  прийняття  цього

 проекту за основу.

     

      "За" -

     

      За   основу  прийнято.  Які  будуть  доповнення,

 уточнення?  Немає.  В  цілому.  Ставлю  в  цілому  на

 голосування. В цілому!

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято. Дякую вам за...

      З процедури Носов просить слово, будь ласка... І

 Вінський.

     

      НОСОВ В.В.

      Шановні     депутати,     шановний    Олександре

 Олександровичу!

      Ми починаєм засідання з зачитування запитів, але

 я  хочу  сказати,  що в Закон про статус депутатів ми

 внесли   зміни,   і  тепер  запити  є...   Запит - це

 наступне: "Депутатський  запит - це  вимога народного

 депутата  України, яка заявляється на сесії Верховної

 Ради   України  до  підконтрольних  і  підзвітних  їй

 органів  і  посадових  осіб дати офіційну відповідь з

 питань,  віднесених  дл  їх компетенції". І добавочка

 (ми  внесли):  "...  якщо  його попередні депутатські

 звернення  до них не були задоволені". І тому запитів

 зараз у нас  не  може  бути - депутати  нехай  пишуть

 депутатське  звернення,  і  тільки коли його надурять

 або не відповідять ... або дадуть

 неналежно,   тоді   він   оформляється   депутатським

 запитом,  який  буде розглядатися на сесії: чого його

 надурили або там інше...

     

      ГОЛОВА. Так так...

     

      НОСОВ...  так  що  я  прошу  це  врахувати  і  в

 депутатів.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка який номер статті цій?

     

      НОСОВ. Це стаття 11.

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка, всіх депутатів прошу ще раз

 уважно прочитату статтю 11, тому що справді звернення

 звичайного  порядку, я так би сказав, ідуть в вигляді

 запитів.  Це  займає колосальну частину часу і в мене

 пошта  отака,  що  це просто неможливо...... які я ще

 буду  читати  відповіді  на  звичайні звернення, то в

 мене, треба ще додати хоч  би 20 годин часу на добу.

      Я  прошу вас. Будьте уважні. Звернення вирішуйте

 у звичайному порядку, якщо немає реакції відповідної,

 то  тоді  ви  готуйте  депутатські  запити. Вінський,

 прошу.

     

      ВІНСЬКИЙ,  Соціалістична фракція.

     

      Шановні  народні  депутати,  я  думаю,  що в тій

 ситуації,   яка   склалась   в   зв'язку  з  захватом

 заручників  і в тому числі українців, ми не зовсім до

 кінця прийняли рішення.

      То  що  ми  звертаємось  до уряду Росії, Турції,

 Чічні  -це  одна  справа,  але  в  нас є Міністерсво,

 значить,  іноземних  справ,  Служба  безпеки,  є інші

 державні  інституції,  які  повинні захищати інтереси

 наших громадян.

      Тому   я   вважаю,  щоби?  прийняти  протокольне

 доручення  відповідним  службам  в  Україні, щоб вони

 прийняли   невідкладні  заходи  по  звільненню  наших

 людей, які  попали в заручники.

     

      ГОЛОВА.  Спасибі, Йосипу Вікентійовичу. Я вранці

 мав   розмову  з  Президентом  з  цього  приводу,  із

 керівником  Служби  беззпеки.  Вони  вживають заходи,

 передбачених  їхніми функціональними обов'язками. Тут

 не треба їм нагадувать -вони будуть робити. А в заяві

 доручення  не  дається, ми звертаємось, то само собою

 зрозуміло,   ми   звертаємось  до  органів  влади  за

 рубежем.

      Будь  ласка,  я  прпошу,  Яворівський,  ще  одна

 хвилина, останній  виступ, прошу.

     

       ЯВОРІВСЬКИЙ.

      Шановні     колеги    і    шановний    Олександр

 Олександрович,   я  справді  хочу  гаряче  підтримати

 Носова,  і  о  справді  цей ритуал наш початковий є -

 зачитується цей список, вінн справді нам не потрібен.

 Ми  повинні  справді,  може ми трохи забули про певні

 якісь  певні  свої  повноваження,  до  нас дуже часто

 приходять   формальні,  абсолютно  зневажливі  навіть

 відповіді. І я думаю, що, Олександр Олександрович, ми

 повинні  взяти  один-два  таких приклади і нам статус

 дає  можливість обговорити це питання про статут за о

 5  хвилин.  І  я  думаю,  що  від  цього користі буде

 набагато більше.

      Дякую.

     

       ГОЛОВА. Все, дякую.

      Завтра   засідання  розпочнеться  о  10  годині,

 першим  виступає  Сургай.