Стенограма пленарного засідання

22 грудня 1995

              ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

     У к р а ї н и  22  г р у д н я  1995  р о к у

                      16.00 година

     

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

 МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.   Прошу   депутатів   підготуватися   до

 реєстрації.  Проводиться  поіменна  реєстрація.  Будь

 ласка.

      Зареєстровано  326  народних  депутати.  Вечірнє

 засідання оголошується відкритим!

      Перд  тим, як перейти до розгляду питань порядку

 дня,  я хотів би до вас звернутися з кількома словами

 з  такого приводу.

      В  обід  підходили  депутати в зв'язку з тим, що

 від'їжджають завтра  там  в  округ тощо, ну і, певною

 мірою,  питання  пов'язані  там із.... як раз в часті

 заробітної плати тощо.

      Я  хотів запропонувати вам одну справу. Як ви на

 те  б  подивилися?  Справа  в  тому,  що наближаються

 Новорічні  і  Різдвяні  свята.  І хоч сьогодення наші

 сьогодні  нелегкі  і  сповнені  багатьох проблем, все

 одно в кожні родині, кожній хаті буде відзначатися це

 свято як свято світле. І це теж зрозуміло.

      Але  є  в  нас  категорія,  представники  нашого

 суспільства  (я  маю на увазі дітей і підлітків), які

 не мають сімейного тепла і ласки батьків.

      Йдеться  про  дітей-сиріт і дітей-інвалідів, які

 живуть  і  виховуються  в  дитячих будинках і школах-

 інтернатах.  Турботу  про  них на себе взяла держава:

 виданий  відповідний  Указ  Президента про проведення

 новорічних свят, ми прийняли відповідну постанову про

 зняття оподаткування для виділення коштів на іграшки,

 на подарунки новорічні.

      Але ми будемо, мабуть, терба буть відвертими, що

 наш  бюджет не витримує сьогодні цієї турботи в такій

 мірі,  як  потребують ці діти, які позбавлені всього,

 що  мають навіть у тих сім'ях, що живуть сутужно, але

 все  ж таки батьки, якась допомога, підтримка і увага

 о цих дітей.

      Мені  здається, що можна було б, аби кожен з нас

 зробив би власний, хай навіть і символічний вклад для

 того,  щоб  цих  дітей  якимось  чином  підтримати. В

 системі  Міносвіти  налічується  85 дитячих будинків,

 шкіл-інтернатів   для   дітей-сиріт   і   дітей,  які

 залишаються ез піклування  батьків.

      Міністерство   соціального   захисту   населення

 опікується    61   будинком-інтернатом   для   дітей-

 інвалідів.  Я  хотів  би  запропонувати, якщо б ви не

 заперечували,  ну, наприклад, перерахувати одноденний

 заробіток   депутата  для  того,  щоб  можна  було  б

 закупити  до  свята  хоч би для двох дитячих будинків

 тут,  у  Києві  є 220 дівчаток у Святошинському і 290

 хлопчиків  ще.

      Тому  якби  ви не заперечували, бо це не питання

 порядку дня, я скажу в нашій бухгалтерії, будь ласка,

 зможете  залишити  там,  в  кінці  кінців це невеликі

 витрати.

      Але   після   того,   що  тут  би  і  працівники

 Секретаріату,    Управління    справами    до   цього

 підключились  теж  так  само,  і  ми могли би, так би

 мовити, зробити те  , що  потрібно. Так?

       (ШУМ  В ЗАЛІ)

      Так,  ні... Дводенного? Ну, будь ласка, хто хоче

 дводенно,  то  й буде дводенно. Це суттєвого значення

 не має. Ми тоді ще подумаємо, що там можна зробить.

      І  ще  одне.  Я  дуже  вдячний за те, що ви, ну,

 навіть   скоріше   пішли   назустріч,   ніж я про це

 розраховував.

      Вірніше, ніж я хотів там...   ще там пропонувати

 питання...  до того, що, може, проголосувати... немає

 потреби голосувати.

      Власне, руками можна проголосувати -хто за саму

 ідею таку.

      Одну хвилиночку.

      Давайте за таку ідею , прошу опустити.

      Хто проти?

      Всі за!

      Спасибі велике.

      Ще таке.

      У  нас  між  четвертою  і п'ятою сесію буде пару

 тижнів перерви, тому що у нас тут буде тиждень роботи

 в  округах  і  там  справді  буде два тижні перерви і

 якраз   співпадають  оці  Різдвяні  свята,  Новорічні

 свята, і буде 6 місяців потім роботи сесії.

      То ми проголосуємо зараз...

      Тому  я  ще  просив  би:  у  середньому у кожній

 області  є  таких  про  які  я  говорив  5  -10  шкіл

 інтернатів,  є  в мене списки, но я думаю, що ви самі

 знаєте,  ви  проходили  в своїх округах і треба було,

 щоб  там  на  місці  і обласні Ради і адміністрації і

 підприємства  відповідні,  щоб вони теж якимось чином

 відреагували на потреби цих дітей.

      Крім  того  було  б дуже не погано, якби під час

 новорічних  канікул  шкільних  ви  депутати хоч би по

 разу  відвідали  ці  будинки. Подивилися, які в них є

 проблеми,  ви б прийшли б туди і це для дітей було б,

 знаєте, привітання добре і знак поваги до викладачів,

 довихователів,   які  там  працюють,  тим  патче,  що

 названі в першій категорії дитячих будинків там майже

 половина  дітей,  які  не  мають можливості рухатися,

 тому  це  теж  надзвичайно  така  болюча проблема для

 нашого суспільства.

      Тому  я  думаю, що це можнабуло б звести в кінці

 кінців у такий своєрідний адрес патранаж Рад народних

 депутатів над такими будинками на перспективу.

      Я  би  хотів,  щоби  і  комісії Верховної Ради в

 першу  чергу  з  питань охорони здоров'я, материнства

 дитинства;  з  питань  молоді,  спорту  і  туризму; з

 питань  науки  та  народної освіти подумати, що модна

 зробити  ля  цієї категорії населення у законодавчому

 порядку.   Можливо,   ми   могли  б  найти,  прийняти

 спеціальну  постанову,  закон тощо, щоб відрегулювати

 всі   ті  питання  (це  й  пов'язано  з  законом  про

 благодійництво,  і система молодіжна законів тощо). Я

 гадаю,  що  оскільки  ця  тема,  ну,  досить  така  і

 хвилююча  відверто  кажучи  про  неї  говорити  якось

 тяжко,  не  просто,  то  я  думаю, що це можна було б

 передбачити, навіть, і під час розгляду бюджету тощо.

      А   тільки   що   підходив  Вячеслав  Максимович

 Чорновіл,   він   пропонує,  щоб  це  не  було  якось

 вибірково,   ми  просто  можемо  зараз  проголосувати

 доручення     бухгалтерії,     нехай    зробить    те

 перерахування,  про  яке ми тільки що говорили. Немає

 заперечень? Немає.

      Тому  я ще раз... Давайте руками так проголосуєм

 ще раз.

      Хто   за   таке   доручення  бухгелтерії?  Прошу

 опустить.

      Хто проти?

      Утримався.

      Приймається одноголосно. Дякую.

      Ліля Григорович, що хотіла сказати? Будь ласка.

     

      ГРИГОРОВИЧ Л.

      Дякую, шановний Олександр Олександровичу, за те,

 що сьогодні на передодні Різдвяних свят і Нового року

 ми  говоримо  про  дітей, і я би хотіла ще продовжити

 вашу думку в тому плані, що нам, дійсно, було би дуже

 добре  у  цей непростий перехідний період законодавчо

 забезпечити   захист   найменш  соціальнозабезпечений

 баготодітних,  сиріт,  напівсиріт, було би дуже добре

 все  х  таки,  щоб мої бухгалтерсько дуже насторожені

 крайньо-праві   і  крайньо-ліві  колеги  все  ж  таки

 проголосували   за   створення   національного  фонду

 порятунку материнства і дитинства (ми вже зібрали 160

 підписів, не так багато лишилося), тому що коли зараз

 є  сім дітей з гострою формою лейкозу, які перенесені

 на  наступний  рік, 1997, по лікуванню лейкімії, коли

 28  дітей,  яким  ми  не  можемо зробити операції, ми

 переконані,  що  в цей непростий час ми іншого виходу

 знайти не можемо.

      Ще  одна пропозиція. Я би дуже просила, щоб ми в

 такий,  дійсно,  завершаючий  день старого року взяли

 шевство   над   одиим  із  Київських  будинків  нашої

 Верховною  Радою,  щоб  це  було  не голослівно: день

 року,  а  щоб це було постійно, і ми будемо ближче до

 нужд нашого  дитинства.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Лілія Степанівно, я прошу і вас, і всіх

 присутніх, давайте це вже дещо інша площина. Я думаю,

 що   підтримуються   ваша  пропозиція,  вона  внесена

 відповідно  до  процедури порядку в порядку в комісії

 чи Президії прийдемо, ми займемо цим питанням, але це

 вже  діяльність  структури  громадської.  Яка повинна

 відповідати  законам. Тому я просив би, давайте ми це

 трохи пізніше розглянемо це питання, я думаю, що воно

 буде вирішено позитивно.

      Я  просив  би,  якщо можна, давайте не будемо...

 Будь ласка, Моісеєнко, Кириченко і Яковенко і досить.

 По одній хвилині, будь ласка.

     

      МОІСЕЄНКО,    фракція    "Комуністів   України",

 Гірняцький, 131 Макіївський виборчий округ

     

      Спасибо Александр Александрович.

      Вы  знаете,  я  целиком  и полностью поддерживаю

 идею  того,  что  перечислить  однодневный  заработок

 народного депутата. Но я бы, все-таки поставил вопрос

 о  том,  что  может быть народные депутаты согласятся

 перечислить однодневный доход свой.

      Дело  в  том,  что  у нас есть депутаты, которые

 имеют  тысячи  долларов  дохода  в  день. И тогда при

 такой ситуации, наверное дети бы сумели отпраздновать

 значительно лучше этот светлый новогодний праздник.

     

      ГОЛОВА.  Володимир  Миколайович,  я  знаю, що ви

 мабуть  правильну  пропозицію внесли, а я на жаль, не

 зміг  почути,  але  цифра  була така симпатична, тому

 давайте ми вернемося до вашої пропозиції пізніше.

      Кириченко,  будь ласка. І Яковенко закінчуємо. І

 переходимо до питань.

     

      КИРИЧЕНКО, 329 Лохвецький, Полтавська область

     

      Олександр Олександрович, дякую.

      Я  підтримую  все  те,  що  пов'язано  із опікою

 дітей,  а  хотів  би,  оскільки  ми  зараз процедурні

 питання  обговорюємо,  поставити  питання  Олександре

 Олександровичу.

      Перелік   тих   питань,   які  ми  повинні  були

 розглянути  на  четвертій  сесії,  він дуже великий і

 перелік  тих  обов'язкових  питань, ми його мабуть не

 встигнемо розглянути.

      І я пропоную, що на слідуючому тижні, ми могли б

 працювати включно до четверга, продуктивно і прийняти

 цілий  ряд  законопроектів, які важливі і повинні вже

 стати нормою і правовим полем нашої держави.

      І  тому  я  пропоную,  що  ми  все-таки сьогодні

 мабуть  не  закінчимо  і  навіть не розглянемо навіть

 того порядку.

     

      ГОЛОВА. Закінчимо.

     

      КИРИЧЕНКО  М.  О. Хотів би, щоб ви поставили мою

 пропозицію   на   голосування:  до  четверга  включно

 працювати в сесійному режимі.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.   Я   прошу,   я   поставлю  пізніше  на

 голосування  цю  пропозицію, пізніше, але поки що ми,

 воно йде за процедурою інші питання.

      Яковенко.  Остання  пропозиція  і  переходим  до

 порядку дня. Все.

     

      ЯКОВЕНКО   О.  М.,  фракція  комуністів,  Голова

 Комісії з питань молоді).

      Уважаемые коллеги, поскольку мы сейчас коснулись

 очень   приятной  темы,  хотелось  бы  на  этой  ноте

 предложить    вам    все-таки    проголосовать   наши

 рекомендации,  которые  мы подработали, учитывая ваши

 все   предложения  в  результате  слушаний  по  делам

 молодежи,  и  сейчас проголосовать, чтобы в этом году

 закончить  очень  важную  и  нужную  тему, от которой

 можно  было  бы  оттолкнуться: работать как комиссии,

 так и молодежи по всей стране.

     

      ГОЛОВА. Ці рекомендації роздані?

      Власне  кажучи,  в  вас усіх на столі в руках ці

 рекомендації.  Вони  враховують  всі  пропозиції, які

 були   висловлені  в  цьому  залі  під  час  слухання

 молодіжної проблеми.

      Тому, я думаю, що це абсолютно не зобов'язує, не

 робить  ніяких  навантажень  для  Бюджету  тощо,  але

 визначає,  ну, напрямок тієї молодіжної політики, яку

 повинна Верховна Рада відстоювати через свої функції.

      Тому,    давайте...    будь    ласка,    давайте

 проголосуємо   ці   рекомендації,  щоб  завершити  те

 питання,  яке  розпочате  було раніше. Воно йшло не в

 сесійному  режимі,  я маю на увазі. Зверніть увагу на

 ту обставину.

       Будь   ласка,  підтримайте  цей  текст.  Зараз,

 зараз...   Будь   ласка,  підтримайте.  Я  ставлю  на

 голосування. Проголосуйте, а тоді скажете.

     

      "за"

     

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Гетьман,  будь  ласка,  ви  вже, мабуть, там від

 певних  структур  хочете перерахування зробити якісь.

 Будь ласка.

     

      ГЕТЬМАН В.П.

     

      Шановні  колеги, шановні народні депутати, вчора

 Комісія  з  питань  фінансів і банківської діяльності

 ввечері  працювала  над  тим, щоб перед канікулами ми

 могли  зробити  невеликі поправки до Декрету Кабінету

 Міністрів  про  податок  на  добавлену  вартість. Цим

 самим, в інтересах юридичних, фізичних осбі поставити

 податкові  органи в належні юридичні рамки, щоб ми не

 могли    авансувати    сьогодні   бюджету,   створити

 можливість  запровадження  вексельного  механізму при

 імпортних операціях.

      У   вас   сьогодні   документ   на   руках.  Він

 надзвичайно   простий,  просьба  включити  в  порядок

 денний  на  10  хвилин послухати Терьохіна і прийняти

 цей надзвичайно важливий документ.

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги.  Я  можу  поставити на

 голосування  цю  пропозицію,  але  до  мене в перерві

 підходили з тим же проектом і пропозиціями і Суслов і

 інші депутати.

      Справа  ось  у  чому,  його  треба за процедурою

 пропустити  через  Президію, включити потім в порядок

 дня  з одного боку. З іншого боку треба, щоб, це дуже

 серйозний    документ    треба    обговорення    його

 організувати.

      Ми  тільки що проголосували постанову до бюджету

 яка  має безпосереднє відношення, тому так чи інакше,

 якщо  ми  приймемо в першому читанні будь ласка, якщо

 ми  в  першому читанні приймем, то ми не зупинемо дію

 тих законодавчих актів, які сьогодні працюють.

      Тому,  якщо  ви будете наполягати, я поставлю на

 голосування  безперечно,  про включення в порядок дня

 сьогодні  цього  питання,  але  треба  зважити на всі

 обставини. Зрозуміло? Так.

      Що, що? 30 секунд Біласу. Будь ласка Біласу.

     

      БІЛАС І.Г.

     

      Шановний   Голово.  Шановні  колеги,  навіть  ті

 пропозиції,  які  зараз  надходять  від  наших  колег

 безспірно  всіх  ставлять  перед  очевидиним,  що нам

 необхідно працювати.

      Три  тижні  ми не маємо  права  залишити в такій

 ситуації  Верховну  Раду,  суспільство,  а  наступний

 тиждень  працювати,  я підтримую пропозицію народного

 депутата  Кириченко,  і  прошу  поставити на поіменне

 голосування.

     

      ГОЛОВА. Я поставлю , обов'язково. Вітренко.

      Говоріть будь ласка.

     

      ВІТРЕНКО Н.М.

     

      Шановний  Олександр  Олександрович, в кінці того

 року,   народ   України  вже  отримав  подарунок  від

 Верховної  Ради.  28  грудня 1994 року у напівпустому

 залі був прийнятий закон про податок на прибуток.

      І  Терьохін,  і  Гетьман  вже свою ідею провели.

 Тепер  всі  не можуть тільки розхлібати цю ідею. Тому

 ця  пропозиція  Вадима  Петровича Гетьмана про те, що

 сьогодні  включити  в  порядок  денний і за 10 хвилин

 провести  оці  поправки  до  Закону  про  податок  на

 добавлену  вартість ні в якому разі не можна ставити.

 Це перше.

      Олександр Олександрович. Це перше.

      І   по-друге,   я  дійсно  підтрумую  пропозицію

 Кириченка  -треба  працювати  на  наступному тижні. І

 депутати  повинні знати, що те, що зараз ми зіграли в

 ялиночку  і  дали свій одноденний заробіток дітям. Це

 не  вирішення проблеми. Вирішення проблеми -це закони

 про пенсійне забезпечення, про оплату праці і інше.

     

      ГОЛОВА.  Наталя  Михайлівна, я прошу. Я прошу. У

 кожній  справі  є, знаєте, лицьова і тіньова сторона.

 Це діалектика. Тут нічого не дивного нема. Важливо на

 чому робити акценти.

       Так   от   я   хотів   би,  щоб  всі  всі  були

 діалектиками. Ви  розумієте? Дякую  вам.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Нас  же  це  і  стосується. Для  нинішніх умов.

      Я  ставлю на голосування пропозицію Гетьмана про

 включення   питання  до порядку   дня  на  сьогодні.

     

      "За" -

     

      Не підтримується.

      Пропозицію   Кириченка,   Біласа  про  роботу  в

 пленарному  режимі  у  вівторок  і  середу наступного

 тижня  ставлю на голосування.

     

      "За" -

     

      Дякую. Не приймається.

      Філіпчук, будь ласка.

      (Шум в залі)

     

      ФІЛІПЧУК, 437  виборчий округ , місто Чернівці.

     

      Дякую, Олександр Олександровичу. Ви знаєте я, як

 колишній   начальник   обласного   Управління  освіти

 усвідомлюю,   що    то   значить   в  зимку  проблема

 інтернатів,  дошкільних закладів і закладів закритого

 типу.

      Але  я  дуже  вас прошу, мої колеги, і Олександр

 Олександрович  Вас,  як  Голову,  щоб  ми  звернулися

 сьогодні до обласних і районих адміністрацій. Люди не

 отримують  заробітню  плату  3,  5 місяці. І як би ми

 сьогодні   не  наполягали  на  порядку,  на  те,  щоб

 утримати  від  критичних різних варіантів ці заклади,

 ми  повинні  знайти сьогодні можливості для того, щоб

 перед новим роком хоча би дати людям на прожиття.

      Якщо  ми  цього  не  зробимо  ми просто, знаєте,

 психологічна  ситуація  настільки  складна,  що  я не

 хотів  би  її драматизувати, але в всякому випадку це

 було би не етично.

      Все ж таки, народні депутати при всій складності

 сьогодні,   зарабітню   плату   отримають   і  завтра

 отримають. А вчителям, вихователям треба зробити, щоб

 вони могли отримати  хочаби за жовтень місяць.

      Я дуже  дякую.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  Григорія  Григоровича зробіть

 текст   листа,   я   його   підпишу   і  до  обласних

 адміністрацій.  Це  буде  реакція на вашу пропозицію.

 Але  тут обговорюювати питання просто немає проблеми.

 І  Міністерство  фінансів  в  порядку  інформації, як

 повідомляє Олег Олексійович, була розмова з Міністром

 фінансів,  вони  повертають фінансування те, яке було

 припинено   відповідно,  пам'ятаєте,  була  телеграма

 Міністерства    фінансів   і   Національного   Банку,

 здається.

      Тому  це  фінансування  повертається.  Я  про це

 кажу? Чи  ви хечете щось інше говорити?

       Я  просив би, шановні колеги, є питання порядку

 дня.  Я прошу... Ну, погляньте, 8 рук піднято в залі.

 Є  пропозиція  слухати питанян, а потім я пізніше вам

 дам  слово.

      Про  зауваження  Президента  України  до  Закону

 України  "Про  внесення  доповнень  до  Закону  " про

 заставу". Чечетов Михайло Васильович, будь ласка.

     

      ЧЕЧЕТОВ М.В.

       Уважаемые    коллеги,   мы   с   вами   приняли

 инициированные  Кабинетом  министров  и поддержавнные

 Комиссией  по  экономической  политике  и  управления

 народным   хозяйством   и   финансам   и   банковской

 деятельности  две поправки к Закону "О залоге". Затем

 с голоса  проголосовали   еще третью   поправку.

      Затем   эти   поправки  эти  три  поправки  были

 направлены  Президенту.  Президент возвратил назад, в

 Верховный  Совет  ол  эти  поправки,  не соглашаясь с

 третьей     поправкой.     Аргументация    приведена,

 аргументация сводится к тмоу, что эта третья поправка

 вступает   в   противоречие   с  отдельными  статьями

 действующего  Закона  "О  залоге".  И  то, что данная

 поправка,   она   как   бы   суживает  оперативный  и

 финансовый    маневр    предприятиями,   препятствует

 интеграциями  частного  и  государственного сектора и

 так далее.

      В  чем  суть  этой  третьей  поправки? Суть этой

 поправки, которая была принята нами, сводится к тому,

 что   этой   поправкой   запрещается  госпредприятиям

 отдавать  в залог  свое  имущество.

      Хотя  я  должен сказать, что в Законе "О залоге"

 выписаны  четко те моменты или те случаи, когда можно

 госпредприятиям  сдавать  имущество  в залог, а когда

 нельзя.

      Ну,  вч  частности,  действительно,  в четвертой

 статье    этого    закона    четко    выписано,   что

 государственное  имущество  не  может  быть предметом

 залога  на  тех  предприятиях,  которые  не  полежат

 приватизации,   или   на  тех  предприятиях,  которые

 находятся в процессе корпоратизации. Статья 11 гласит

 о  том, что те предприятия акционерные, где все акции

 принадлежат государству, то же самое, не подлежат, не

 может   быть  имущество  этих  предприятий  предметом

 залога.

      Но  в  то  же  время  здесь  оговорено,  что,  в

 принципе,  те предприятия хозрасчетные, где имущество

 полностью  находятся  в их введенья, они могут давать

 залог  отдельное  имущество, за исключением целестных

 имущественных комплексов и структурных подразделений.

      Поэтому   предложение   комиссии   сводитьтся  в

 следующему.

      Чтобы   принять,   согласиться   с   зауваженням

 Президента  и принять закон в редакции Президента, то

 есть  те две поправки, которые вносил те и принять. И

 отдать этот закон на подпись Президента.

      А  что  касается  вот третьей поправки, то здесь

 нам   нужно   определиться   и  дать  соответствующее

 поручение  протокольное  комиссии,  то здесь зал тоже

 разделилися  на  две части депутаты. Одни считают так

 говорят  о  том,  что если госпредприятие будет иметь

 право  сдавать  в  залог  свое имущество, может пойти

 серытая приватизация по заниженым ценам.

      То  есть  будет браться, допустим там, кредит на

 10  миллиардов  а  в  залог  сдаваться  имущество или

 оборудование   на   20   миллиардов   и   кредит   не

 возвращается  и оборудование стоимостью 20 миллиардов

 передается  за  10  миллиардов  и  происходит скрытая

 приватизация по заниженым ценам.

      Поэтому  если,  вродыьбыв, если и стоять на этой

 позиции,  то  есть,  дать возможность госпредприятиям

 имущество   в   залог   сдавать,   то   тогда   нужно

 предусматреть механизм оценки залогового имущества по

 рыночным ценам , а не  позаниженным.

      другая часть депутатов, те стоят на позиции, что

 вообще     категорически    запретить    предприятиям

 государственным   сдавать  имущество  в  залог,  хотя

 я  повторяю,  здесь  тоже  так  сказать,  вот  нельзя

 однозначно  трактовать,  ну  к  примеру предприятие с

 одной  стороны может вродибы продатиь машину, которая

 ему  не  нужна,  но  в  тоже время оно не может взять

 кредит под стоимость , чтобы гараж для машины сделать.

      Поэтому предложение следующее. То есть  первое.

      Принять  закон  в  редакции Президента, то есть,

 принять закон в редакции, которые учитывает замечания

 Президента,  то  есть,  те две статьи, которые были и

 отправить  закон  Президенту, а затем принять решение

 нам в зале на  какой позиции мы останемся.

      Если  мы будем считать, что будем придерживаться

 той  позиции,  что предприятия может сдавать в залвог

 имущество,   но   оценено  должно  быть  по  рыночной

 стоимости,   то   тогда  предлагается  такой  вариант

 протокольно  поручение  двум  комиссиям:  "Поручить в

 трехнедельный   срок   Комиссиям   по   экономической

 политике и упрлению народным хозяйством и по финансам

 и  банковской  деятельности  с  целью  воспрепятствия

 скрытой  приватизации  госсобственности  по заниженым

 ценам  при  залоге  внести на рассмотрение Верховного

 Совета  поправки  к  действующему Закону "О залоге" в

 части реальной рыночной оценки залогового имущества".

      Если  же  зал  будет  стоять...  Если  мы с вами

 будем  стоять на позиции, которая будет категорически

 против того, чтобы госпредприятие сдавало имущество в

 залог,  в  этой  ситуации  сделать такое протокольное

 поручение  опять таки этим комиссиям вышеназванным по

 экономической   политике,   финансам   и   банковской

 деятельности,  суть  которой  сводится  в  следующем:

 поручить опять таки в трехнедельный срок Комиссиям по

 экономической   политике,   финансам   и   банковской

 деятельности  и управлению народным хозяйством внесты

 на   рассмотрение   Верховного   Совета   поправку  к

 действующему  Закону  "О  залоге"  о  полном  запрете

 передачи   в   залог   государственного  имущества  и

 соответствующие изменения к другим статьям указанного

 закона,   вступающим   в   противоречние   с   данной

 поправкой.

      Вов в чем суть предложений комиссии.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Запитання    єсть    до   Михайла

 Васильовича? Нема запитань? ТОді сідайте, будь ласка.

 А, виступи єсть, да? Михайло Васильович, сідайте.

      Хто на виступ, запишіться, будь ласка.

      Шановні  колеги!  Записалося  10 депутатів. Всім

 дамо, да? По 3 хвилини. Нема заперечень?

      Будь ласка, Драгомарецький, за ним Пилипчук.

     

      ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д.

      Уважаемые   коллеги!   Тот  вопрос,  который  мы

 сегодня   обсуждаем,   и  позиция,  которая  вынесена

 комиссией, -это очень актуальная позиция, потому что,

 к   сожалению,   мы  сталкиваемся  с  этой  проблемой

 ежедневно. Я представляю Одесский округ, Ильичевский

 и  вы  знаете, сколько мы мучались с "Бласко". И дело

 дошло  в  конце-концов до того, что возникла проблема

 заставы судов. Притом перед кредиторами из-за рубежа.

      По-существу, здесь  мы  сталкиваемся  с случаями

 конфискации  государственного  имущества  по большому

 счету или  репорации.

      Поэтому   очень   своевременное   и   правильное

 решение,   ибо  в  противном  случае  наши  должноки-

 предприятия   перед   зарубежнымы   партнерами  могут

 оказаться  в  ситуации,  когда надо будет раздать все

 это госмайно вообще.

      Поэтому  я предлагаю, поддержать проект, который

 вынесла комиссия.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Філіпчук. Кузьменко.

      Кузьменко, будь ласка. А за ним Осташ.

      Кузьменко є? Осташ.

     

      ОСТАШ

     

      Прошу передати слово Єльяшкевичу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., м.Херсон,   депутатська   група

 "Реформи"

     

      Уважаемые коллеги!

      К   сожалению,  то  решение,  которое  поддержал

 Верховный  Совет  о том, чтобы в залоге не находилось

 государственное  имущество, на него Президент наложил

 вето.

      Да,   действительно,   я   согласен  с  доводами

 Президента,  что  это не стыкуется с другими статьями

 этого  Закона  о  залоге.  Однако, вместо того, чтобы

 привести  в  соответствие с нашим решением те статьи,

 которые  все-таки разрешают государственное имущество

 выставлять  в  качестве залога, комиссия пошла на тот

 вариант,   что   отклонила  эту  принципиальную  нашу

 поправку,   проголосованную   здесь   очень   большим

 количеством депутатов.

      Дело  в том, что залог имущества -это совершенно

 нормальная практика, даже государственного имущества.

 Однако, когда у нас проходит массовая приватизация, и

 когда  у нас нет реальной оценки стоимость имущества,

 если  мы  допустим,  эту практику, когда в залог идет

 государственное  имущество, то фактически тогда будет

 не  так,  как  говорил  коллега Чечетов, что в залоге

 будет   имущество   в  два  раза  выше  по  стоимости

 кредитных ресурсов, а в десятки и даже сотни раз.

      Поэтому,  я бы просил уважаемых коллег-депутатов

 поддержать  наше  прежнее  решение и не согласиться с

 выводами   комиссии,   тем   более,   что   когда  мы

 разговаривали  с  коллегой  Чечетовым с Председателем

 Фонда  Госимущества,  Юрий Иванович Ехануров приводил

 конкретные    примеры    того,    как   на   практике

 реализовываются  те опасения, о которых я говорил. То

 есть, мы на сегодняшний день, если не запретим, то мы

 не  создали  механизма,  который  бы  мешал вот такой

 ненормальной   совершенно   практике  "прихватизации"

 государственного имущества.

      И  поэтому,  есть  еще  одно предложение. Сейчас

 этот  вопрос  отложить и рассмотреть его тогда, когда

 мы  и  другие  статьи  Закона  "О  залоге" приведем в

 соответствие с принципиальной нормой, проголосованной

 нами.  Если  же  мы  это  не сделаем, то, конечно же,

 Президент   по   тем   двум   поправкам   согласится,

 безусловно,  оно войдет в силу. Однако, самая главная

 принципиальная   поправка,   которая   не   вносилась

 исполнительной   властью,   а   вносилаьс  депутатами

 Верховного   Совета,  конкретно  нашей  Комиссией  по

 вопросам  финансов  и  банковской деятельности, так и

 зависнет  в  воздухе.  И  чем  дольше  мы  будем этот

 процесс   продлевать,   тем   больше  государственное

 имущество будет приватизированно таким способом.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. М'ясковський. Судницин.

     

      М'ЯСКОВСЬКИЙ   М.  М.,  310  Великомихайлівський

 округ, Одещина.

      Спасибо.

      Уважаемый    Александр   Николаевич,   уважаемые

 коллеги,   я  думаю,  что  коллега  Ельяшкевич  здесь

 предлагает,   как  будто  бы,  резонно,  однако,  мне

 думается,  что  мы  должны  сегодня  видеть и то, что

 государственные  предприятия,  не  имея этого закона,

 сегодня  поставлены  в  неравные  условия с обкектами

 другой,   другого   вида   собственности.  Попробуйте

 сегодня,  чтобы  предприятие взяло кредит. Вы знаете,

 что  сегодня  в  такой  ситуации, в которой находится

 Украина,   сегодня  кредит  дают  только  под  залог,

 поэтому мне думается, я поддерживаю здесь предложение

 коллеги   Драгомарецкого,  что  предложение,  которое

 здесь огласил коллега Чечетов можна принять, спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Судницин. Немировський.

     

      ___________.  Квятковському.

     

     КВЯТКОВСЬКИЙ.  Я хотів би не погодитися з колегою

 М'ясковським,  бо  до  тих  пір,  поки  чітко не буде

 прописаний   механізм  передачі  державного  майна  в

 заставу, доти взагалі не потрібно заставляти державне

 майно.  Бо створиться маленька конторка, і яка просто

 прихватизує,  чи  Азовсталь, чи будь-яке наздзвичайно

 велике  підприємство,  якщо  б  у нас була агенція по

 банкрутству, якщо чи віддавати в заставу майно, чи не

 віддавати, вирішувала агенція по банкрутству, то інша

 справа,   бо   якщо  вона  віддала  майно  державного

 підприємства  під  заставу,  а  потім,  якщо державне

 підприємство  не  може  розрахуватися,  виставило  на

 відкриті  торги  це  майно,  то  інша справа, а цього

 механізму у нас немає.

      Тому  ні  в якому разі не можна погоджуватися на

 те,  що  державне  майно, майно державний підприємств

 передавалося в заставу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Таким  чином  я  зрозумів,  що  ви

 підтримуєте      пропозицію     Драгомарецького     і

 М'ясковського.

      Шулежко, Немировський будь ласка.

     

       НЕМИРОВСЬКИЙ. Уважаемые коллеги, дело в том, что

 сегодня  мы  не  учитывем  одну деталь, сегодня мы не

 учитываем   одну  деталь,  у  нас  есть  производство

 государственных предприятий, которое имеет длительный

 цикл  производства,  и в данной ситуации без кредитов

 обойтись   нельзя,   можна   навести   сегодня  много

 примеров,    это   и   судостроение   и   авиационная

 промышленность и другие отрасли машиностроения.

      И  если  мы...  а кредиты от комерческих банков,

 ведь  других  сегодня  нет, можно получить только под

 залог  имущества.  Я думаю, що это плохой тот хазяин,

 который будет закладывать завод под кредит полностью.

 А  для  того,  щобы  выйти в сезон работ или в период

 технологической  из  положения, чтоб можно приобрести

 было  оборотные  средства,  необходим   кредит.

      И поэтому эта поправка, считаю, целесообразно ее

 принять  и  она необходима. Иначе мы, если не примем,

 то  мы  приводим  тем  самым  к  развалу  практически

 государственных   предприятий.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ..................,     будь    ласка.

 Нема.........? Чечетов, будь ласка.

     

      ЧЕЧЕТОВ М.В.

      Уважаемые  коллеги,  я  прошу просто внимательно

 послушать.  Дело  в том, что Ельяшкевич слово в слово

 повторил то, что я сказал. Как будто я не говорил.

      О  чем  идет речь, еще раз. Значит, что касается

 первых  двух  поправок  Президента,  то  здесь мнение

 однозначно.   Мы   и   тогда   проголосовали  "за"  и

 сейчас.........      правильно     подпись     закон,

 пусть...................

      Теперь  речь  идет  о  3  поправке, которая была

 высказана  из  зала  и  где  разделился  зал  пополам

 сейчас:  одни  говорят так, другие говорят так. О чем

 идет  речь?  Речь  идет  о  том,  что может мы должны

 определиться с вами и решить именно по 3 поправке без

 Президента.  Он  свои там пусть подписывает. Может ли

 государственное   предприятие   сдать   в   залог  не

 целостный  имущественный  комплекс,  об  этом речь не

 идет,  здесь  заперщено в законе. Не структурное, это

 запрещено в законе. А часть оборудований и так далее.

      Так  вот  одна  позиция идет о том, одна позиция

 прозвучавшая  из уст Драгомарецкого о том, что может,

 но   в   том   случае,  если  мы  определим  механизм

 установления   реальной   рыночной   цены  залогового

 имущества  ,  станка  этого.

      А  другая  позиция состоит в том, Ельяшкевича, в

 том,  что  вообще  категорически запретить, поскольку

 идет   разбазаривание .

      Поэтому  мы  должны  принципиально здесь решить:

 или  разрешить  по  реальной  рыночной цене сдавать в

 залог  часть имущества. Я повторяю, не весь целостный

 имущественный  комплекс  и  структурные подразделения

 запрещены категорически..............................

 действующих  законов  или  нет? И вот в связи с этим,

 поскольку  комиссия  не  могла  определиться,  а зная

 полярность  мнений  зала,  она  подготовила 2 проекта

 поручения нашим комиссиям.

      Вы...... пожалуйста, послушайте и давайте какой-

 то из них проголосуем.

      Первое касается той позиции, если мы поддерджим,

 что  можно  давать  залог, но с условием его реальной

 рыночной   оценки.   Значит,   поручить  Комиссии  по

 экономической   политике   в  3-х  недельный  срок  и

 финасово-банковской      деятельности     с     целью

 воспрепятствия открытой приватизации госсобственности

 по заниженным ценам при залоге внести на рассмотрение

 Верховного  Совета  поправки к действующему Закону "О

 залоге"  в  части реальной рыночной оценки залогового

 имущества. Это одно поручение комиссиям в том  случае

 если мы будем за то, чтобы можно залог отдавать.

      А,  если  мы  будем  отстаивать  позицию ту, что

 нельзя,  тогда 2-е поручение предлагается. Опять таки

 поручить  этим комиссиям в этот же 3-х недельный срок

 внести  на  рассмотрение Верховного Совета поправку к

 действующему  Закону  "О  налоге"  о  полном  запрете

 передачи   в   залог   государственного  имущества  и

 соответствующие изменения к другим статьям указанного

 закона к вступающим в противоречие с данной поправкой.

      Поэтому  давайте мы определимся: какое поручение

 2-ум  комиссиям  дать,  проголосуем  и  за  3  недели

 комиссии  подготовят  соответствующие,  так  сказать,

 поправки. Или-или да.

      Но    по   тем   двум   позициям,   которые   мы

 проголосовали,     за     те     попраки,     которые

 проголосовали..........    Президент,    мы   давайте

 поддержим и отдадим: пусть Президент подписывает.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  вибачаюсь.............., Михайло

 Васильович, запитання до Михайла Васильовича? Свято у

 вас.  До  Михайла  Васильовича? Будь ласка, включіть.

 Депутат Свято. Мішура тоже?

     

      СВЯТО В.П.,  416 виборчий округ,

     

      Дякую,  Олександр Миколайовичу. Шановний Михайло

 Васильовичу, шановні  колеги  депутати.  З точки зору

 того,  чи  можна,  чи  неможна під застави? давати. 2

 боки одной і той самої медалі.

      З  точки  зору -віддавати, але по яких цінах? Чи

 по   тих  занижених,  а  значить,  скочуємось  в  яму

 прихованої приватизації, чи по ринкових цінах?

      А   я   поставлю  питання  ширше:  Підприємства,

 доведені межі глибокого банкрутства, загнані в глухий

 кут,  удуть  здавати під заставу по ринкових цінах, а

 віддати  не  зможуть.  Чи  не  призведе  це  до більш

 швидкого  збанкрутіння виробника як такого? Справа не

 в  тому,  що він вийде з цього положення, заполучивши

 під  заставу якісь гроші, а справ а в тих радикальних

 змінах,  які  треба  провести в економічних питаннях,

 зокрема  податкової політики як такої. А тому повинна

 бути  однозначна  постановкал  о  питання:  на  цьому

 перехідному  етапі,  коли не вирішені ці питання, пді

 заставу  віддавати   не можна.

      Дякую  за  увагу.

     

       ЧЕЧЕТОВ.  Спасибо,  вы  просто выразили одну

 позицию. Мы должны  определится  и проголосовать.

      Спасибо.

     

       СЕВРЮКОВ  .

      важаемый  докладчик,  у  меня такой к вам вопрос

 принципиальный: мы очень часто принимаем... уважаемый

 господин Квятковский, дайте, пожалуйста сказать!

      Мы  очень  часто  принимаем  законодательство  и

 многие   постанволения  Кабинета  министров,  которые

 касаются  собственности  государственных предприятий,

 но  совершенно  не  думаем  о транспортном комплексе,

 как, например Украина имеет три морских и одно речное

 пароходство.  Оценка  основных  фондов аудиторская -3

 миллиарда  долларов.

      Нашим законодательством, если сейчас введем одну

 из  поправок,  запрецаем,  и  до  сих пор, кстати, не

 используем,  залог этих судов на территории Украины и

 получения    кредита   под   залог   нашими   банками

 украинскими  на территории  Укарины.

      Вместе  с  тем  мы имеем механизм рефлагирования

 нашего флота украинского государственного и получения

 кредита   за   рубежом   иностранными  банками.  Наши

 судовладельцы  неоднократно  ставили вопрос: мы хотим

 закладывать флот здесь. Национальном банке.

      Сейчас  этой  поправкой,  которая  если пройдет,

 запретить это все, мы накладываем вето на залог здесь

 на  территории  Украины  нашего  Отечественного флота

 получения  оборотных  средств,  но там мы по прежнему

 продолжаем  разрешать  закладывать,  как  это  было в

 Белоруссии и так далее , и так далее.

      Как быть.

     

       ЧЕЧЕТОВ.   Поэтому  спасибо.  Вы,  выразили

 вторую  позицию,  если  вы  скажете  какую  позицию я

 поддерживаю,  я  поддерживаю позицию вашу, чтобы дать

 возможность    госпредприятиям   отдавать   в   залог

 имущество   за  исключением  целестных  имущественных

 комплексов  и  структуры подразделений, но оценено по

 реальной  рыночной  стоимости, нужно дать возможность

 госпредприятиям   развязать   руки  для  оперативного

 финансового  маневра,  они  не в равных условиях, так

 сказать, в этих руки связаны и берет другие структуры

 частные  получастные,  там руки розвязанные, в разных

 условиях  да.  Но оценка должна по реальной стоимости

 быть.  Поскольку  предприятия  может  продать с одной

 стороны  оборудование,  а в кредит под залог взять не

 может.  Тут парадокс , да.

      Единственная   опасность,  чтобы  реальная  была

 оценка , поэтому давайте  дадим поручение такое.

      Моя позиция   с вашей схожа.

       Но   решать   должен   зал.  Комиссия  на  себя

 ответственности такой не  взяла.

     

      ГОЛОВА.  Спасибо.

      Сідайте будь ласка , у вас до Чечетова.

      Будь ласка Наталія Михайлівна.

     

      ВІТРЕНКО Н.М.

     

      Шановний  Михайло  Васильович, ви ж не можете не

 знати, що якраз развал України розграбування почалося

 з  того,  що призупинилу другу главу Конституції. Про

 державну власність.

      І  тоді  воно і почалося розтягнування державної

 власності.

      Якщо   сьогодні   підтримати  вашу  і  Севрюкова

 позиції  тобто  прийняти  першу поправку, то сьогодні

 всі державні підприємства майже всі, вони чи банкроти

 чі напівбанкроти вони будуть здавати під заставу своє

 майно.

      Це  не  їх майно, це майно держави, власникам є

 держава  під  заставу можна давати тільки своє майно.

 Колективна    власність,   приватна   власність   оце

 власність яка моаже йті під заставу.

      Тещо  є  порушення  у  флоті, що сказав шановний

 Севрюков, так це ж маса порушень, треба карати там де

 порушення,  а  не  враховуючи  порушення і йти їм на

 зустріч.

       Тоді  ми і Бласко повинні сприйняти і все -таке

 інше.

      Тому  я пропоную залу підтримати другу поправку:

 про неможливість під заставу давати державне майно. А

 хай  весь  останній  механізм нам буде запропонований

 комісіями через два тижні.

     

      ЧЕЧЕТОВ.  Я думаю, наверное, надо ставить на

 голосование.   Позиции  ясны  здесь:  или - или.  Да.

 Но    прежде   всего   проголосовать   первый   пункт

 постановления,  принять  закон  в  редакции,  которая

 учитывает   замечания  Президента,  то  есть  те  две

 поправки   принять,   а  затем,  как  поручение  двум

 комиссиям,  первое и второе проголосвать. ТО есть два

 голосования сделать.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Єльяшкевич, пожалуйста.

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., Херсон,   депутатская    группа

 "Реформы".

      Уважаемые коллеги! Брать кредиты государственное

 предприятие  сможет,  даже если оно не сможет сдавать

 свое  имущество  в залог. Оно будет брать кредиты под

 гарантии  государства,  собственник  государства, под

 ценные  бумаги  государства,  но  там  идет  реальная

 оценка,  реальна  стоимость.  То  есть дается кредит,

 например,  на  триллион  и  гарантия на 1 триллион. А

 если  же  государственное  предприятие, от  его имени

 директор  вступает  во  взаимоотношения  с  банком, с

 любой  другой  организацией  и закладывает имущество,

 реальная  стоимость  которого  гораздо  выше,  чем те

 суммы,  которые он берет, и в результате невыполнения

 обязательств  это  имущество перезодит потом (как вот

 здесь   правильно   говорил   Севрюков)   иностранным

 компаниям,  оно  происходит  только  потому, что ныне

 действующий Закон "О залоге" дал  такое право.

      Поэтому  мы и говорим о том, что на этапе, когда

 проходит   массовая  приватизация,  нельзя  допускать

 имущество   государственных  предприятий  в  качестве

 залога.  Это  совершенно  не  означает  невозможности

 взятия  кредита  государственными предприятиями. Надо

 просто,    чтобы    эти    кредиты    гарантировались

 государством.  Чтобы  государство контролировало, как

 использование  средств  государственным предприятием,

 так  и  вообще  взятие кредитных ресурсов. Потому что

 предприятие  -это  собственность государства. Здесь я

 полность согласен с Натальей Михайловной Витренко.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кузьменко. Ще одне запитання.

     

      КУЗЬМЕНКО,   фракція  "Комуністи  України",  м.

 Запоріжжя

     

      Я  хотів  би нагадати своїм колегам шановним, що

 це  лукава гра та оцінка по ринкових критеріям, по їх

 вартості, то лукава гра. Тому що якби не було ціни на

 майно     підприємства,     всерівно,    якщо    воно

 використовуєтьс  як  залог,  ніколи  ніхто  не  дасть

 ніяких  грошей  під цю суму залога. Завжди залог буде

 більший ніж тот кредит, який отримують взамін. Тобто,

 там  вже  закладена можливість отримати майно по ціні

 меншій, ніж воно того варте.

      Я вважаю, що це абсолютно недопустимо.

     

      ГОЛОВА. Валентина Петрівна, будь ласка.

     

      СЕМЕНЮК      , 159 виборчий округ.

     

      Шановні колеги!

      Я  перш  за все хотіла звернути увагу про те, що

 сьогодні  ми не маємо основного, на мою увагу, закону

 про  передачу портфелів від одного чивника до іншого.

 Сьогодні   фактично   управляють   державним   майном

 чиновники,  які  не несуть ніякої відповідальності за

 дії з тим майном.

      Тому,  я  пропоную,  все-таки  підтримати  другу

 позицію,  яку  висловив наш доповідач. І крім того, в

 постанову  записати  до 15 лютого розробити Закон про

 передачу портфелів, включаючи і Президента. Це перше.

      Друге. Прискорити розробку Закону про управління

 державним  майном.  Де  чітко  виписати  всі  правові

 аспекти  тих  чиновників, які несуть відповідальність

 за збереження і цінність державного майна.

      Крім  того,  потрібно  поставити питання комісії

 про   відновлення  дії  статті  номер  2  Конституції

 України.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, Михайло Васильович.

     

      ЧЕЧЕТОВ   М.   В.   Значит,   есть  предложение,

 поскольку   позиции   мы  уже  определили,  первое  -

 проголосовать:  принять  закон  в  редакции,  которая

 учитывает  замечания  Президента.  Эти  две  поправки

 проголосовать,   а   затем   проголосовать   отдельно

 поручение  комиссиям: можно в залог брать или нельзя.

 Тут  дважды  надо  проголосовать. Первое -это принять

 закон   в   редакции,   которая  учитывает  замечания

 Президента.  То есть, речь идет о тех двух поправках,

 которые  нами  были  проголосованы, которые мы уже не

 обсуждаем.

     

      ГОЛОВА.  Тобто  можна  поставити  на голосування

 проект   закону   з   поправками,   двома  поправками

 Президента,  так?  Нема  заперечень?  Квятковський не

 заперечує?

      Ставлю  на  голосування цей проект так, як подав

 його  Михайло  Васильович,  тобто  подала  комісія. І

 більшість  підтримала.  Ставлю  на  голосування. Будь

 ласка, увага! Увага! "За" голосуйте.

     

      "за"

     

      137 депутатів не зрозуміли, як треба голосувати?

 Голосуйте  -"за".  Будьте  уважні.  Ну,  ніхто  ж  не

 заперечував! Так, так.

       Будь ласка, наполягають ще раз проголосувати. Я

 прошу вас! Тільки ноги не зламайте.  Будь ласка.

     

      "за"

     

      Я  не  розумію,  не розумію тих сотню депутатів,

 які  сумніваються,  чому  треба сумніватися? Всі за і

 сумніваються.

      Хто  -проти? Запросіть до залу, хто курить десь,

 чи палить (українською мовою). Хвилинку.

      Віктор   Лаврентійович,   ви  що,  проти?  Дайте

 Мусіяці слово.

      Він  складе  потім. У мікрофон не чути, говоріть

 тихо. Сядьте за другий стіл.

      Говоріть,  кнопку  натисніть.  Ну  сядьте  на це

 місце. Ну будь ласка.

     

      МУСІЯКА В.Л.  Шановні народні депутати, мова йде

 про вето Президента, Президент накладає вето, якщо не

 приймаються  його  пропозиції,  ця  пропозиція,  тому

 мається   на  увазі,  якщо  не  погоджуєтеся  з  тією

 пропозицією,  яку пропонує комісія, то тоді треба 270

 голосів , щоб відкинути вето Президента.

      Але  я  хочу  добавити  до  того, про що говорив

 колега.  Діло  в  тому, що ми тут дуже часто говоримо

 про  те,  що  необхідно стояти на законі, але в цьому

 випадку ми на законі будемо стояти тоді, коли ми такі

 ж  точно  права  дамо і власності державній, як іншим

 видам   власності,   власності  приватній,  власності

 колективній.

      Представники  власності  колективної і приватної

 мають  право  закладати  своє  майно,  а представники

 власності,  права власності державної, не мають права

 цього робити.

      Зараз ми говоримо, Закон "Про власність" урівнює

 всі   форми   власності.   Суб'єкти  права  власності

 державної і приватної, колективності рівні, і тому ми

 повинні,  якщо  стоїмо  на законі визнати таке право,

 але тут є теж, я розумію, чому дехто виступає проти.

      Тому  що  під  час  того,  коли здають в заклад,

 можна тут маніпулювати, але вибачте, йде приватизація

 і ми теж бачимо, немало є можливостей маніпулювати, є

 звичайні  угоди  купівлі-продажу  і  так  далі,  і  є

 можливості  маніпулювати.  Є  звичайні угоди купівлі-

 продажу і так далі і є можливості маніпулювати. Треба

 це   робити  по  Закону  і  треба,  щоб  органи,  які

 слідкують за тим, як використовується право власності

 і   об'єкти   права  власності  держави  теж  за  цим

 слідкували.

      Але зараз, в даному випадку, я думаю, що в нас є

 всі  підстави.  Законні  підстави.  Якщо ми стоїмо на

 Законі,   проголосувати   за  пропозицію  Президента.

 Інакше  треба  вето  це  переборювати  270  голосами.

 Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Ну  ви розумієте прекрасно, що що думає

 Президент і говорить представник Президента. Так же?

     

      ЧЕЧЕТОВ. Я хочу, чтоб выступление ...

     

      ГОЛОВА. Одну секундочку. михайло Васильович, але

 за  змістом  воно  не  суперечить  тому,  що я сказав

 Михайло  Васильович  Чечетов. Тобто, треба підтримати

 пропозицію  комісії  із  тими  поправками  двома, які

 зрозумілі і  підтримуються. 2  поправки. 2.

      От   і   Наталя   Михайлівна  теж  підтримує  ці

 пропозиції.

      Будь ласка, тільки не спішіть, якщо говорите.

     

      ЧЕЧЕТОВ.  Просто  чтобы  не было опять... не

 внесло немножко сумятицу.

      ......  предыдущее выступление здесь было как по

 двум  позициям.  С  одной стороны -поддержать то, что

 предлагалось,   принять  Закон  в  редакции,  которая

 учитавет  замечания  Президента. То есть 203 голосами

 те 2 поправки, которые были ранее нами проголосованы.

      А  дальше  -просто...  коллега выступил в защиту

 одной  позиции  в  аргументацию  одной  позиции. Ну а

 дальше  мы  определимся.  Я  еще  раз  зачитаю  те  2

 поручения   и зал  определит   согласованием.

      Поэтому   давайте   прежде   всего   проголосуем

 принять...

     

      ГОЛОВА.  2 поправки.

     

      ЧЕЧЕТОВ.   Первое.   Да.   Принять  Закон  в

 редакции,  который учитывает замечания Президента. То

 есть,  речь  идет о первых 2 поправках, которые ранее

 нами   были   проголосованы.   Чтобы   выйти  с  этой

 юридической  колизии с Президентом. И отправить Закон

 ему на подпись.

     

      ГОЛОВА.  Зрозуміло.  Я...

      Михайло  Васильович, я прошу все-таки повільніше

 говорить,  бо  ви коли хвилюєтеся то тоді дуже швидко

 говорите.

      Навіть скоріше, ніж я. Тому я ще раз прошу вашої

 уваги,  зосередьтеся  і  проголосуйте  за  пропозицію

 Михайла  Васильовича  Чечетова від комісії, яку ніхто

 принципово  не  відхиляє.  Прошу.  Увага. Будь ласка,

 голосуйте, не агітуйте. Робиться так, як ви кажете.

      Будь ласка.

      Голосуйте.

     

      Свято, голосуєм "за", проголосуйте, будь ласка.

     

      "За"-

     

      ЧЕЧЕТОВ.  Спасибо.  А  теперь  я прочитаю 2

 редакции протокольного поручения 2-ум комиссиям и нам

 надо определить по голосованию.

      Первый  вариант. поручить в 3-ех нредельный срок

 Комиссии  по  эконномической политике и по финансовой

 банковской   деятельности   с   целью  воспрепятствия

 открытой  приватизации госсобственности по заниженным

 ценам  при  залоге  внести на рассмотрение Верховного

 Совета  попраки  к  действующему  Закону "О залоге" в

 части  реальной рыночной оценки залогового имущества.

 Тоесть,   это   первый   варинт,   который  учитывает

 возможность   залога   госсобственности  по  реальной

 рыночной стоимости.

      А   2-ой  вариант,  который  запрещает  отдавать

 залог.  Второе  поручение  или  2-ая  рендакция, 2-ой

 вариант.  Поручить в 3-ех недельный срок Комиссиям по

 экономической    политике   и   управлению   народным

 хозяйством,  по  финансам  и  банковской деятельности

 внести  на  рассмотрение Верховного Совета поправку к

 действующему  Закону  "О  залоге"  о  полном  запрете

 передачи   в   залог   государственного  имущества  и

 соответствующие изменения к другим статьям указанного

 закона с вступающим в противоречие с данной попракой.

      Давайте   проголосуем  или  за  первое,  или  за

 второе.

     

      ГОЛОВА. Єльяшкевичу дайте слово.

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ  О.  С.,  місто  Херсон,  депутатська

 група "Реформи"

     

      Происходит  совершенно  подмена  понятий.  Мы не

 говорим  о  государственном  имуществе,  мы говорим о

 имуществе  государственных  предприятий.  Это  разные

 вещи. Государство, как собственник, находится точно в

 таких  же  равных  правах вместе с остальнымы формами

 собственности.  Но  нельзя  давать  право  директорам

 предприятий от своего имени заключать договора залога

 иначе получится то, о чем говорил коллега Севрюков.

      И  поэтому второе предложение некорректно. Мы не

 о  том  говорили, когда принимали -мы говорили о том,

 что предметом  заставы не може бути майно та майнові

 права державних підприємств.

      Ми  вже прийняли це рішення, і тому я прошу, щоб

 ми зараз проголосували за доручення комісіям привести

 у  відповідність  це  положення  з іншими положеннями

 цього закону.

     

      ГОЛОВА.  Ну,  це норма постанови, про доручення.

 Це  норма  поставнови , а не закону.

     

       ЧЕЧЕТОВ. Нет. Ну, здесь, в принципе, позиция

 одна и та же, просто по-другому сформулирована, можно

 голосовать,  как  сказал............,  то  есть, речь

 идет  о  запрете  госпредприятиям имущество сдавать в

 залог.

     

      ГОЛОВА.  Сформулюйте,  як ставить на голосування

 ще аз.

      Увага, потім. Спокійно.

      Будь   ласка,   прочитайте,   за  що  ми  будемо

 голосувать.

     

       ЧЕЧЕТОВ.    Коллега............   предлагает

 лдследующее:

      "  Предметом  застави  не  можуть  бути майно та

 майнові права державних підприємств, або частки, паї,

 акцій,  що  налезать  державі  в  майні господарських

 товариств спільних  підприємств.

      І  дать комісії доручення двом комісіям привести

 в   соответсвие  противоречащие статьи  закона.

     

      ГОЛОВА.  Воно  в  вас  на  руках  є,  це пункт 1

 статті,   закону,   який   вже  був  прийнятий  нами.

 Голосуйте за.

      Це   я  не  всім  кажу,  це  Свято  кажу  Василю

 Петровичу.

      За -

      Василь Петрович, ви заперечуєте? Ну, дайте слово

 Свято.

     

      СВЯТО В.П.

      Шановні  колеги  депутати,  ми  все тут говоримо

 задержавне  майно,  за державну власність, за те, щоб

 заборонити на перехідному етапі. Так я за це говорив,

 і   підтримую   цю   думку,  запрошую  до  того,  щоб

 підтримати  цю другу  позицію.

      Але я хочу сказати більше: а чому ми забуваємось

 за  колективну власність, за колгоспну власність, яка

 здається  в  заставу? І чим це закінчиться? То треба,

 можливо, розширити цей другий пункт?..

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.   Ну  так,  Василю  Петровичу,  під  час

 розгляду  поправок  до закону і за процедурою другого

 читання   не  можна  користуватися  російською  мовою

 кажучи,  сослагательных  виражений,  треба  конкретну

 норму  пропонувати  і ми будемо його голосувати, якщо

 вона   буде  роздана  своєчасно,  розглянута  і  тому

 подібне.

      Це  невідкидає  вашої  пропозиції,  але то інша

 норма   іншого   можливо   і   цього,  але  додаткова

 пропозиція,  будь  ласка  готуйте  її  як законодавчу

 ініціативу і тоді ьбудемо її розглядати.

      Квятковський будь ласка , а потім .........

     

      КВЯТКОВСЬКИЙ

     

      Я  зараз  хотів  би підтримати, колегу, опоненка

 Кузьменка і не підтримати свого товариша Мусіяку.

      Бо  буде  віддавати  не власник, а директор по -

 перше.

      І  по-друге,  всім  міжнародним  нормам вартість

 заствленого   майна   повинна   щонайменше   в  двічі

 перевищувати вартість кредитів, що ми робимо.

      Ви ж подумайте просто і все.

     

      ГОЛОВА. Так правильно, люди, тобто, депутати все

 правильно  розуміють,  просто  треба  ще  8 депутатів

 розуміли  тещо  зрозуміли  195.  Уже  всі  зрозуміли,

 Немировський уже можна голосувати.

      Немировстькому  дайте 30 сікунд. Він перший руку

 підняв просто.

     

      НЕМИРОВСЬКИЙ

     

      Буквально  несколько  секунд.  Я  прошу в первом

 предложении  поменять срок двух недель на три, потому

 что это не реально две недели.

       По  тому розпорядку как мы работаем. Сейчас две

 недели не реально подготовки этого материала.

     

       ЧЕЧЕТОВ.  Я  просто  оговорился, там трех и

 было , да, спасибо.

     

      ГОЛОВА.  Будь  ласка  Михайло  Васильович ще раз

 прочитайте , ви не проти ...

      Будь ласка.

     

       ЧЕЧЕТОВ.  Предметом  застави не можуть бути

 майно  та  майнові  права  державних  підприємств або

 частки,  паї,  акції,  що  належать  державі  в майні

 господарських   товариств   спільних   підприємств  і

 поручыть комиссии привести ....

     

      ГОЛОВА.  Будь  ласка  проголосували за підтримку

 цієї пропозиції. Тепер всім зрозуміло , будь ласка

      Прошу підтримати.

     

      "За" -

     

      Дякую. Ну, що означає толкове роз'яснення...

      Все  чи ні по цьому закону? Михайло  Васильович,

 спасибі вам за таку уважну роботу.

      Тепер  останнє  питання, яке сьогодні до порядку

 дня  внесено:  це  про внесення доповнень до статті 4

 Закону    "Про   підприємництво".   Є   пункти   щодо

 ліцензуванн  діяльності, пов'язаної з профорієнтацією

 населення  посередництвом  у  влаштуванні на робот, в

 тому  числі  за  кордоном, тобто наведення державного

 порядку  в  цьому  відношенні,  бо  появилося  багато

 посередників,  які  заяймаються  казна чим. Я не хочу

 відривати ваш час, ви розумієте про що йдеться.

      Щодо   видобування   бруштину  -це  дорогоцінний

 камінь,  який  є  в  Поліссі  нашої  України.  Причом

 цінність має дуже велику, яле я не хочу говорити речі

 фантастичні,   щоб  не  вийшло  так,  як  із  золотом

 ..........

      І третє. Щодо надання послуг по охороні об'єктів

 ержавної  власності.  Це теж ліцензування такого виду

 діяльності.

      Я   просив   би   вашої  згоди  за  ці  всі  три

 пропозиції,  доповнення  проголосувати разом. Вони не

 викликають сумнівів.

      Ясно.    Сідайте,    будь   ласка.   Ставлю   на

 голосування,  прошу.  Я добре зрозумів, тому і ставлю

 на голосування, будь ласка.

      Валентин Михайлович, голосуйте.

     

      "За"-

     

      Ну  я  прошу,  що  поіменно голосувати? Ну це не

 годиться.  В  мене  є  ще  процедура: треба оголосить

 же... Ще раз ставлю на голосування.

      (Шум в залі)

      Не заважайте Олександру Миколайовичу голосувать,

 я  прошу  вас,  не  треба,  сядьте там на місце. Будь

 ласка.

      Тут  є  закон, будемо вводити, він відмінить цей

 закон.  Це  нормально.  Якщо  буде введений закон він

 відмінить  ту  постанову.  Нічого не рушиться, закону

 немає,    а    люди    здійснюють   таку   діяльність

 неліцензовано,  треба  щоб  був  порядок державний. Я

 прошу підтримати це. Ставлю на голосування ще раз.

     

      "За" -

      Дякую. Рішення прийнято.

      Шановні  депутати,  згідно  з процедурою... Будь

 ласка,  Єльяшкевичу  слово.  Доручення Верховної Ради

 комісії   Суслова,   інформує   від   імені   комісії

 Єльяшкевич, будь ласка.

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,м.Херсон,   депутатська   група

 "Реформи"

     

      Уважаемые коллеги!

      Когда  на  прошлой неделе в пятницу мы принимали

 Закон   Украёны   "Про  визнання  таким,  що  втратив

 чинність   Декрет   Кабінету   Міністрів  про  сплату

 девідендів   суб'єктами  підприємницької  діяльності,

 створеними   за   участю   державних  підприємств  та

 організацій",   сессия   Верховного   Совета  Украины

 приняла  Постановление  о  том, чтобы добавить пункты

 связанные   с   проверкой   деятельности  предприятий

 совместных   с   участием   госпредприятий,  с  долей

 государственных предприятий.

      И  поэтому,  группа депутатов подготовила проект

 Постановления Верховного Совета пункты 2 и 3, я хотел

 бы  обратить особое внимание на эти пункты, он роздан

 вам,  проект,  который  вносится народными депутатами

 Магдою,   Процевятом  и  Самофаловым,  где  записано:

 "Доручити   Кабінету   Міністрів   України   разом  з

 Постійною Комісією Верховної Ради з питань фінансів і

 банківської  діяльності,  з  питань  бюджету провести

 розрахунки   втрат   бюджету   України   та  прибутки

 державних     підприємств,    засновників    спільних

 підприємств  та  доповісти  Верховній Раді України до

 лютого  1996 року. А також визначити шляхи повернення

 цих коштів до бюджету України".

      И пункт 3: "Доручити Кабінету Міністрів України,

 Генеральній  прокуратурі  України  разом  з Постійною

 Комісією  Верховної  Ради України з питань боротьби з

 корупцією   та   організованою  злочинністю  провести

 вибіркову  комплексну  перевірку законності створення

 державними  підприємствами  спільних  підприємств, їх

 діяльності  і  зменшення  дольової  частки  державних

 підприємств   у   спільних   підприємствах,   та  про

 результати  доповісти  Верховній  Раді  України  до 1

 березня 1996 року".

      Я  просил  бы  коллег-депутатов  поддержать  это

 решение, потому что, когда было обсуждение вопроса об

 отмене  этого  Декрета,  высказывались  факты  о том,

 каким   образом   доли  государства  и  в  банковских

 учреждениях,   и   в  совместных  предприятиях  резко

 падали, и надо эти вопросы проверить.

      Поэтому, я прошу коллег-депутатов поддержать.

     

      ГОЛОВА.   Таким   чином,  після  розгляду  цього

 питання   і  голосування  його,  цієї  постанови  "за

 основу",   ви   пам'ятаєте,  було  доручення  комісії

 доповнити  цей  проект  постанови  тим  пунктом, який

 зараз  зачитав  Єльяшкевич.  Тобто, сумнівів відносно

 виконання  і  правильності  цього  рішення  ні в кого

 немає. Його треба оформити шляхом голосування.

      Я   прошу   підтримати   цю  пропозицію.  Василь

 Петрович, ви -"за", я знаю. А потім... Давайте ми "за

 основу", а потім доповните.  Будь ласка.

      "За основу" я ставлю на голосування проект, який

 прочитав Єльяшкевич, "за основу". Це постанова.

     

      "за"

     

      Яке  доповнення  ви...  Свято,  будь  ласка. Чи,

 може,  в цілому ви будете пропонувати? Святу дайте 30

 секунд.

       Будь ласка.

     

      СВЯТО  В.  П.  Дякую,  Олександре Олександровичу

 (Василь свято, 416-ий виборчий округ)

      Шановні    колеги-депутати,    я   пропоную   не

 відбіркову перевірку, а повну перевірку.

     

      ГОЛОВА. Як, як?

     

      СВЯТО  В.  П.  Не  вибірково  провести  провірку

 спільних підприємств на...суцільну.

     

      ГОЛОВА. Ну, це дуже, ви розумієте, це статистику

 треба. Василь Петрович, зніміть це питання. Там, де є

 потреба,  треба робить перевірку, а де потреби немає,

 то  навіщо  ж  витрачать  на  це кошти? Це ж державна

 перевірка.

      Добре?  Знімає він свою пропозицію. Є пропозиція

 "в  цілому".  Ставлю "в цілому " на голосування. Будь

 ласка.

      Віктор Іванович...

     

      ЗА -

     

      ГОЛОВА. Хвилинку, почекайте, рішення прийнято.

      Я  ще  прошу пробачення, з закону ми не, по двох

 поправках  Президента,  які  ми  проголосували, треба

 проект  постанови  проголосувати, який у вас розданий

 комісією підготований.

      Я  ставлю  на  голосування цей проект, це просто

 технічна  моя  помилка.  Будь ласка, проект постанови

 ставиться на голосування, в цілому можна, так?

      Ми   детально   розглянули,   в   цілому  проект

 запропонованої комісії.

     

      ЗА -

     

      ГОЛОВА.   У   нас  із  переліку  визначеного  на

 сьогодні  лишилося  одне буквально питання, постанова

 по другому пункту порядку дня на сьогодні.

      Віктор  Іванович  Суслов  будь ласка. Інформація

 дуже  коротка, це що стосується операції з імпортними

 товарами, увага.

     

     

     

      СУСЛОВ В.И.

     

      Уважаемые   народные   депутаты,  наша  комиссия

 сегодня   вносила   три  проекта.  Один  из  них  уже

 голосовался,  я  хотел просить внести также в порядок

 дня    и  специально  проголосовать  очень  маленький

 вопрос   про  проект  Закона  Украины  "Про  визнання

 такими,  що  втратили  чинність, деяких  законодавчих

 актів  з  питань  оподаткування". Мы приняли закон, в

 котором льготы по подакцизным товарам ликвидировали и

 постановою Верховного Совета поручили комиссии внести

 конкретный  перечень,  в  каких законодательных актах

 эти льготы перестают действовать с 1 января.

      Для  того, чтобы вопрос урегулировать, надо было

 бы   этот  перечень  проголосовать. Если  вы  с  этим

 согласитесь... Если  нет,  то  с  1  января  остаются

 вопросы...

     

      ГОЛОВА. Зрозумілі пропозиції, можна поставити на

 голосування  проект  постанови? За основу. Будь ласка

 підтримайте,  все  продумано, зроблено так, ях хочуть

 депутати, ставлю на голосування, увага.

     

      "За" -

     

      Можна  в цілому   поставити?

     

      СУСЛОВ.  Нет. Александр Александрович, если

 это было не за включение в порядок денный, а сразу за

 основу,  то  доработка  Юротдела здесь такая: каждому

 пункту  вот  этих положений дописать для ясности, что

 действие   этих   пунктов   прекращается  в  "частині

 звільнення  від сплати мита, митних і акцизних зборів

 і   податку   на  добавлену  вартість  з  підакцизних

 товарів,  що  імпортуються".

      Хотя  это  и сказано в самом тексте закона, но в

 додатку  Юротдел посчитал необходимым в каждой статье

 такое  уточнение сделать, чтобы не було противоречий.

 Это правильно...

     

      ГОЛОВА.   Можна   і   від  Юрвідділу  в  цілому.

 Враховуючи   зауваження  Юрвідділу,  проголосувати  в

 цілому. Так?  Ставлю на голосування.

      Проголосувати  в цілому, з урахуванням зауважень

 Юрвідділу.   Вірніше,  Суслова,   який  посилався  на

 зауваження  Юрвідділу.

     

      "За" -

     

      Дякую. Сідайте, будь ласка.

     

      СУСЛОВ В.І.  Теперь  вопрос,  который  стоит  в

 повестке   дня  по  "внесенню  змін  і  доповнень  до

 законодавчих  актів  з питань оподаткування імпортних

 товарів".

      По  этому вопросу вам роздан не проект закона, а

 проект  постановы  "Про  внесення змін і доповнень до

 Постанови Верховної Ради від 31 травня 1995 року "Про

 застосування  статті 28 Закону України "Про Державний

 бюджет  України  на 1994 рік".

      В  документах,  розданых  вам  есть  копия этого

 Постановления.

      Пункт  2  -вы видите -"встановити що у 1995 році

 до  прийняття  відповідних законодавчих актів України

 застосовується  механізм.....  правляння  податку  на

 добавлена  вартість  та акцизного збору, передбачений

 статтею 28".

      Значит,   если  мы  с  вами  сейчас  не  проблим

 действие  этого  механизма,  то  выяснится,  что  с 1

 января  1996  года  мы  должны будем вернуться к тому

 механизму, который действовал 2 года назад.

      И...  это  делать  не  стоит,  так  как  система

 налажена,  поэтому  предлагается  внести  изменения в

 постановление  наше  "встановити що до введення в дію

 відповідних      законодавчих       актів     України

 застосовується   механізм   вправляння   податка   на

 добавлену  вартість  та акцизного збору, передбачений

 статтею  28  Закону  України  "Про  державний  бюджет

 України  на  1994 рік" зостасуванням ставки податку в

 розмірі 20  процентів".

      Далее.  К  сожелению,  в  применении статьи 28 в

 этом году были определенные сложности.

      У  вас  есть  заключение  юротдела,  из которого

 следует,  что статья от 31 мая у нас "набула чинності

 з  19  червня  1995  року".  В  связи с этим возникла

 проблема,  связанная  с  правильностью  уплаты налога

 до...   налогов,   акцизного   сбора   и   налога  на

 добавленную стоимость на период до 19 июня 1995 года.

      Налог  этот  мы  обязали  взыскать  и  налоговая

 инспекция   налоги   б   взыскала,  но  3-им  пунктом

 постановы  предлагается  "  не застосовувати з грудня

 1995  року пеню и штрафні санкції за несплату податку

 на  добавлену вартість та акцизного збору".

      Ну,    этот   пункт   имеет   в   большей   мере

 политическое,  чем  практическое  значение и связан с

 тем,  кстати,  это  предложение правительства. Здесь,

 по-моему,  начальник  податковой  инспекции есть. Это

 предложение Главной податковой инспекции, под которым

 подписалось   Министерство   финансов,   Министерство

 экономики,     Министерство     внешэкономсвязей    и

 Министерство юстиции.

      Мы  дожны  это  сделать  хотя  бы  затем,  чтобы

 обкявить  эту  амнистию  по санкциям, которые реально

 могут быть изкяты с самого начала года еще до момента

 вступления  нашего  постановления  в  действие.

      И   четвертым   пунктом  по  импортным  товарам,

 реализованным   "підприємствами   за  цінами,  розмір

 надбавки до яких за виключенням витрат на виробництво

 перевищував   розмір   ставки  податку  на  добавлену

 вартість   о   підакцизних  товарів,  ірозмір  ставки

 акцизного  бору, непрямі податки повинні вплачуватись

 в агально  встановленому  порядку".

       Это   означает,   что   независимо   от   того,

 освобождались    ли    предприятия   с   иностранными

 инвестициями  или  нет,  от  уплаты  налогов  в  этот

 период, если у них торговая надбавка была больше, чем

 размер  налога, который ло подлежал к уплате, они эти

 налоги должны  уплатить.

      Вообщем,   в  этом  суть  постановления,  просим

 поддержать.

     

      ГОЛОВА.  Віктор  Іванович,  я  прошу  не спішити

 тоді, коли  ми  розглядаємо  ті  чи  інші  питання.

      Ми  тільки що проголосували проект Постанови про

 проект   Закону   України,   вірніше,   рпоголосували

 Постанову  з  приводу  проекту  Закону  України  "Про

 внесення  змін  і  доповнень  до законодавчих актів з

 питань   оподаткування   імпортних   товарів.  Це  ми

 проголосували.

      Тепер ви пропонуєте в порядку дня, де це питання

 було?

     

       __________.  В  порядке  дня  этот вопрос стоит

 вторым  -про проект Закону України "Про внесення змін

 і    доповнь   до   законодавчих   актів   з   питань

 оподаткування імпортних товарів.

     

      ГОЛОВА.   Ну, то  це  ми   проголосували.

     

       __________.   Нет,   мы  проголосовали  другое,

 почему я и просил включить его в порядок денный.

      Мы   включили  проект  Закону  и  "Про  визнання

 такими,  що  втратили  чинність  деяких  законодавчих

 актів  з питань оподаткування.

       Закон,  суть  которого  своділась к тому, что в

 соответствіі  з  прийнятим  нами  законом  про  деякі

 питання  оподаткування  підакцизних товарів, Верховна

 Рада    визнала   такими,   що   втратили   чинність,

 законодавчих актів України в частині звільнення...

     

      ГОЛОВА.  Віктор Іванович, так не можна, я ще раз

 кажу,  для  того, щоб проводити голосування з приводу

 того  чи  іншого  питання,  його  треба в порядок дня

 включити.

     

      СУСЛОВ  В.  І. Так я ж і предлагал включити, я с

 этим выступал.

     

      ГОЛОВА.  Ну,  так  ми  не  голосували  ще  цього

 питання,  ми  проголосували поки що одне питання -те,

 що  в порядку дня другим записано, з чим ви підходили

 до   мене,   що   стосується   змін  і  доповнень  до

 законодавчих  актів  з питань оподаткування імпортних

 товарів.

      Це питання вирішено.

      Так, як було записано...

      А, не проголо...

      Я   прошу  Секретаріат:  дайте  мені  стенограму

 швиденько цей   матеріал,  будь  ласка.  Документ  ви

 вважаєте   підготовленим   до  розгляду  питання  для

 оподаткування імпортних товарів, так?

     

      СУСЛОВ  В.  І.  Ну,  проект  постановления.  Про

 внесення змін і доповнень до постанови від 31 травня.

 О сути этого документа я рассказал.

     

      ГОЛОВА. Тоді я прошу вважати недійсним проведене

 останнє  голосування,  оскільки  слово  давалося  для

 розгляду  питання  другого  порядку  дня, а фактично,

 проголосовано  питання,  яке не внесено відповідно до

 процедури до порядку засідань Верховної Ради.

      Віктор  Іванович, сідайте, будь ласка, на місце,

 дякую.

      Одну хвилинку! Не треба... це питання не внесено

 в  порядок дня в основному порядку, тому воно не може

 розглядатися. Все.

      Все.  Спокійно.

      І  останнє голосування зніміть як результативне,

 тому  що  воно введено в порядок, воно розглядалося з

 порушенням...

     

      СУСЛОВ  В.  І.  То , что  внесено, тоже  не будем

 голосовать.

     

      ГОЛОВА.   Те,   що   внесено,   теж   не  будемо

 голосувати. Все!

      Я  зобов'язаний оголосити запити депутатів, будь

 ласка увага.

     

      Довганчина,  відносно  до Голови Верховної Ради,

 відносно доручення Міненергетики вирішити питання про

 невідключення  сільськогосподарських  підприємств від

 електромережі  від  25 грудня по 15 січня, щоб селяни

 могли  в  ці  святкові дні плідно працювати і вільний

 час  разом  з  усіма  громадянами держави переглянути

 телевійзійні  передачі, організувати відпочинок дітей

 і  олоді села. Це все так. Я розумію прекрасно, що це

 питання  не  доручення  Міністерству  енергетики, але

 виникає  цілий  ряд  проблем:  коли  підприємства  не

 прицюють,    навантеження   для   мережі   немає,   а

 відключають  у  вихідні  дні,  в  суботні дні. У кого

 виключають?  У  споживачів  у сельській місцевості ті

 підприємства, які дають продукцію, які, до речі, не є

 боржниками у Міністерства енергетики.

      Тому,  я  думаю, листа з цього приводу я підпишу

 для  міністерства,  хоч  я  розумію,  що  воно не має

 нормативної  сили.  Але  все-таки  привернуть увагу і

 Кабінету    Міністрів,  і  міністерства, безперечно,

 потрібно.

      До  Прем'єр-міністра України депутатський запит,

 я  так  розумію,  Кулініча.

      Я  хочу  просити депутатів писати свої призвища,

 бо я не всі підписи знаю.

      Про підписання контракту від 19 грудня 1991 року

 ь6г з доповненням ь1 між  АТ Газпром та РАО Газпром.

      Депутатський  запит до Голови Верховної Ради від

 Чумака,  депутата  Чумака  відносно  повідомлення про

 фінансування засобів масової інформації з-за кордону,

 що  не  може  не  привести  до  втрати нашою державою

 інформаціоного суверенітету.

      Депутатський    запит    Моісеєнка    Володимира

 Миколайовича  до  Голови  Верховної  Ради  з  приводу

 запиту   на   ім'я   Прем'єр-міністра   України  щодо

 декларування  доходів  громадянами України відповідно

 до     декрету     Кабінету     Міністрів  ь 1312 від

 26. 12 1992 року.

      І  депутатський запит Віталія Шевченко до Голови

 Верховної  Ради  і до генерального прокурора відносно

 судової  справи  щодо  голови  міської  Ради.  Ну так

 написано.

      Передаю  ці  депутатські  запити  для реагування

 відповідно до процедури.

      Я прошу, сідайте, будь ласка, спокійно.

      У  зв'язку  із  завершенням розгляду питань, які

 винесені  сьогодні до порядку дня, я просив би кілька

 хвилин для такого підсумкового слова, щодо закінчення

 четвертої сесії.

      Шановні   народні  депутати!  Шановні  громадяни

 України!

      Завершує  свою  роботу  четверта сесія Верховної

 Ради  на  порозі  нового  1996  року.  Очевидно, буде

 правильним   підбити   підсумки,  попередні  підсумки

 зробленого   і   водночас   визначити   орієнтири  на

 майбутнє.

      Можемо  констатувати,  що хоч за тривалістю, цей

 сесійний період був досить коротким, за інтенсивністю

 він не поступався попереднім сесіям, а по кількості і

 складності   поданих  законопроектів,  що  стосуються

 ключових   проблем   державного   життя  і  економіки

 України,  четверта  сесія є найвагомішою, і це робить

 честь   парламентарям  і  в  цілому  Верховній  Раді.

 Свідчить   про   зрослий   професіоналізм  переважної

 більшості депутатів, кращої організації законодавчого

 процесу  в  комісіях  Верховної  Ради, активізації їх

 взаємодії з урядом.

      Дозвольте   коротко   проаналізувати   кількісні

 показники  і  пріоритетні  напрями  роботи  четвертої

 сесії Верховної Ради.

      За  цей  період відбулося 58 пленарних засідань,

 на  яких  розглянуто  більше  220  питань.  Остаточно

 прийнято  64  закона.  Крім  того,  17 законопроектів

 прийнято у першому читанні.

      Я  не  буду  робити  порівняльний аналіз, я хочу

 сказати,   що  за  рівнем  напруженості  і  значенням

 прийнятих   документів  це  досить  вагомий  показник

 інтенсивної роботи.

      До  найважливіших  подій  в  житті нашої держави

 слід  віднести  те,  що Україна прийнята була до Ради

 Європи як рівноправний член. Це визнання європейським

 співтовариством  внутрішньої  і  зовнішньої  політики

 нашої  держави,  її  демократичного курсу на розвиток

 добросусідських  відносин  з  усіма  країнами  як  на

 Сході, так і на Заході.

      В   період   Четвертої   сесії   Верховна   Рада

 продовжувала  шукати  шляхи  більш тісної співпраці з

 виконавчою  владою,  адже  лише  спільними  зусиллями

 законодавчої  і  виконавчої  влади можливо прискорити

 законодавчий  процес,  більш  раціонально  вирішувати

 проблеми  економічного  і  соціального  розвитку.

      До  позитивних наслідків можна віднести і те, що

 відпрацьовано положення про чіткий механізм провдення

 днів  Уряду у Верховній Раді. За цей час їх відбулося

 3. І надалі вони будуть проводитися щомісячно.

      Започатковано   проведення   спільних   засідань

 Президії  Верховної  Ради та Кабінету Міністрів. Така

 практика    дозволяє    оперативно   обговорювати   і

 вирішувати  питання організації законотворчої роботи,

 домовлятися по особливо спірних законопроектах.

      Аналізуючи  хід  виконання  плану  законотворчої

 роботи на друге півріччя цього року, слід наголосити,

 що  основну  увагу  Верховна  Рада приділяла питанням

 соціально-економічного    розвитку.    На   пленарних

 засіданнях  розглянуто  56  законоджавчих актів цього

 економічного блоку. Прийнято із числа цих документів,

 я   б  назвав,  звичайно,  і  Програму  діяльності  і

 Кабінету   Міністрів,  яку  Верховна  Рада,  детально

 обговоривши,  схвалила,  хоч висловила при тому цілий

 ряд   серйозних   зауважень,   які  доопрацьовувалися

 Кабінетом Міністрів згодом.

      Прийнято  такі важливі економічні закони, як про

 операції   з  давальницькою  сировиною  в  зовнішньо-

 економічних   відносинах,   про   акцизний   збір  на

 алкогольні  напої та тютюнові вироби, про особливості

 приватизації  майна в агропромисловому комплексі, про

 деякі  питання оподаткування підакцизних товарів, про

 промислово-фінансові  групи  в  україні, про державне

 регулювання  виробництва і торгівлі спиртом етиловим,

 коньячними   і   плодовими  алкогольними  напоями  та

 тютюновими виробами і ряд інших питань, що стосуються

 ситуації в економіці.

      Дуже  важливо, що нам вдалося прийняти в першому

 читанні  основні  положення  податкової  політики,  і

 податкової  реформи в Україні, і взагалі ми приходимо

 до   висновків   про  необхідність  своєрідної  такої

 цільової  роботи,  цільової  комплексної  роботи  над

 законодавчими  актами,  які стосуються галузей права,

 зокрема  до  такої  галузі  слід  віднести  податкове

 законодавство,  і  мабуть  буде  правильним,  якщо ми

 поставимо  це  питання  і  перед Кабінетом Міністрів,

 попердньо  воно  вже  погоджено,  про  те, щоб єдиним

 суб'єктом,  або  джерелом  законодавчої  ініціативи з

 приводу   податкового  законодавства  виступала  наша

 комісія з питань фінансів і банківської діяльності.

      Тоді  не буде розбіжності у нормах законів, і не

 буде  різного трактування, або фрагментарного підходу

 до цього процесу.

      Дуже важливо, щоб нам вдалося прийняти в першому

 читанні, я підтверджую це ще раз, я підтверджую це ще

 раз,  стосовно  податкової  реформи.  Не дивлячись на

 виключно  тяжкий  стан  нашої  держави, Верховна Рада

 робила  все  можливе для вирішення пинань соціального

 захисту населення.

      Я  розумію,  що не всі ці постанови і документи,

 які  ми  приймали согодні ефективно працюють, але те,

 що  правове поле відкрите, і працюючи над бюджетом, і

 продовжуючи  цю  роботу,  і  Уряд і Комісії Верховної

 Ради  будуть  працювати  відповідно  аби  забезпечити

 реалізацію  тих  нормативних  актів,  котрі  прийняті

 Верховною   Радою,  я  маю  на  увазі  постанову  про

 величину  вартості межі малозабезпеченості, про зміни

 і  доповнення до Законів "Про статус ветеранів війни"

 гарантії  їх  соціального захисту, про основні засади

 соцільного захисту ветеранів праці, та інших громадян

 похилого віку.

      Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, в

 першому читанні прийняті зміни і доповнення до Закону

 України  про статус і соціальний захист громадян, які

 постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

      Я    хочу   підкреслити   і   привернути   увагу

 радіослухачів,  до  того,  що це надзвичайно складний

 закон,   одни   з   найскладніших  законів  над  яким

 працювала  Верховна Рада на четвертій сесії, і щоб ні

 в  кого  не  склалося  враження,  бо  дехто  хотів би

 поспекулювати  стосовно  того,  що  ми хочемо якимось

 чином  обійти увагою тих людей, що потребують захисту

 з  боку  держави.  Мова  йде  про впорядкування цього

 закону,  і  про виділення конкретної допомоги для тих

 громадян,  які  її  справді  потребують. От суть цією

 роботи  і  я  думаю, що вона збігається і з позиціями

 громадських  організацій, котрі займаються проблемами

 Чорнобильської катастрофи.

      Надаючи  виключно  важливого значення зовнішньо-

 економічним  відносинам Верховна Рада лише за 4 сесію

 ратифікувала  понад  30 міжнародних договорів, угод і

 конвенсій.  Причому  значинй  блок розглянутих питань

 стосується   проблем   удосконалення   кримінального,

 цивільного   та  адміністративного  законодавства.

      Особлива   увага   приділялась   законопроектам,

 спрямованим на боротьбу з організованою злочинністю і

 корупцією.  Серед  прийнятих:  Закон  "Про боротьбу з

 корупцією",  а  також ряд законів про внесення змін і

 доповнень      до     кримінального,     кримінально-

 процесуального  кодексу  Закону  про службу безпеки в

 Україні  і так  дальше.

      Я  ще раз підкреслюю, що всі ці законодавчі акти

 і  особливо ті, що стосуються ратифікації, розглянуті

 прискіпливо,  не  формально  і я ще раз повторюю: той

 підхід,   який   висловлювався   тут   і  підтриманий

 Верховною  Радою  про необхідність залучення комісією

 Верховної     Ради    до    підготовки    відповідних

 ратифікаційних  документів,  що  на стадії підготовки

 договорів між урядами нашої держави і інших держав.

      Я  думаю,  що ця цей підхід буде реалізовуватися

 на  5  сесії,  бо  у  нас  уже на стадії розгляду вже

 внесено  у  Верховну  Раду,  підготовано  до розгляду

 більше  30  таких,  знову ж, документів, які потрібно

 буде розглядати в сесійному залі.

      Прийнято  8  законів  про  приєднання України до

 Європейської   конвенції   з   питань   кримінального

 судочинства   та   взаємну  допомогу  в  кримінальних

 справах,  що  має  надзвичайне значення в боротьбі із

 злочинністью.

      Удосконалюючі форми і методи, прагнучи підвищити

 ефективність діяльності Верховної Ради, частіше стали

 проводитись  спільні  засідання  постійних комісій та

 виїздні  засідання  комісій  в областях. Це позитивна

 риса  для  нашої  Верховної  Ради, для її структур. Я

 хотів би, щоб вона розвиток одержала під час 5 сесії.

      Посулюються  контрольні  функції Верховної Ради.

 За  час роботи Верховної Ради нинішнього скликання на

 контроль   було   взято   більше   300   постанов   і

 протокольних  дорішень Верховної Ради та її Президії,

 що  містять 430 доручень постійним комісіям, Кабінету

 Міністрів,  міністерствам  і  відомствам України щодо

 підготовки  і  внесення  на  розгляд  Верховної  Ради

 проектів   закондавчих   актів,   інформації,   інших

 документів та вирішення окремих питань.

      За  цей  період  виконано  344  доручення,  88 в

 процесі реалізації. Крім того, виконано 52 доручення,

 дані Верховній Раді  України минулого скликання.

      Підвищилась   роль  Президії  Верховної  Ради  в

 організації   законотворчої  роботи,  її  чисельність

 істотно  зросла  за  рахунок  введення  до  її складу

 керівників   фракцій   і   груп.  І  при  тій  певній

 громізькості   в   роботі   Президії   сьогодні,   що

 безперечно не могло позначитися.... не позначитися на

 її   роботі,  це  між  тим,  поліпшило  і  прискорило

 орієнтування народних депутатів, щодо законопроектів,

 які  вносяться на розгляд Верховної Ради.

      І    це    дало   можливість   дещо    скоротити

 дискусії...........   на   пленарних   засіданнях   і

 сьогодні  це,  до  речі, теж проявлялося, бо Президія

 ширше  розглядала, конкретніше це питання і, я думаю,

 що це  теж   дає відповідний ефект.

      З  цією  ж  метою  вже  війшло  в добру традицію

 проведення  щотижневих  засідань  погоджувальної Ради

 депутатських  груп і фракцій. Причому я вважаю, що це

 важливий  фактор для стабілізації роботи парламенту і

 треба   користуватися   ним  не  тільки  в  загальній

 процедурі, а із приводу розгляду тих чи інших окремих

 питань,  які вносяться в сесійний зал.

      Звичайно,  організація  роботи нашого парламенту

 ще далека від ідеалу. Я був би не щирим, якби говорив

 щось  протилежне.  Ще недостатня результативність, ще

 багато  часу витрачається на політичні дискусії, яких

 можна  було  б  уникнути інколи. А інколи не треба їх

 уникати,  тому  що  як вони не тут виникають, то вони

 десь інакше виникають. А втому нічого протиприродного

 немає.

      Крім  того,  страждає  рівень дісциплини. Окремі

 народні   депутати  дозволяють собі рідко відвідувати

 не  лише  засідання  комісії, але і, навіть, пленарні

 засідання.

      Нажаль,    ще   є   прикрі   випадки   порушення

 депутатської  етики.  Були такі факти, ну що ж, і цим

 теж була характерна 4 сесія.

      Ми  власне  працюємо  у реальному правовому і...

 моральному полі і тому тут нічого нема. Ми такі, як і

 є,  які  нас обрали. Так що, якщо хтось має претензію

 за  сутички,  котрі  тут  відбувалися,  то  майте  ті

 претензії до  свого депутата.

      От  ви дивитесь, як він себе вів у тій ситуації,

 як  він себе проявив себе, ото лице буде і виборців -

 кому довірили, так він і здійснює свої повноваження.

      Над   усуненням  всіх  цих  недоліків  нам  слід

 серьйозно  попрацювати.  Я  запропонував  би все-таки

 комісії  з  питань  Регламенту  і  депутатської етики

 внести   на   розгляд   Верховної  Ради  поправки  до

 Регламенту,  Шейко  зараз  у  відпустці,  щоб  це  не

 виникало  питання,  не  використав відпустку літню. І

 щоб  посилити  права Верховної Ради щодо вимогливості

 до  депутатів. Внести відповідні зміни до закону. А я

 тут  стою  аж  до  порушення  питання про позбавлення

 депутатських повноважень тих, хто не хоче працювати у

 Верховній  Раді. А таких  приклади, на жаль, теж є.

      (ОПЛЕСКИ)

      Вам  розданий  орієнтовний  перелік  питань  для

 розгляду   5   сесії  Верховної  Ради  України,  який

 складено  за пропозиціями постійних комісій, Кабінету

 Міністрів та інших суб'єктів законодавчої ініціативи.

 Цим пропонується до розгляду в першочерговому порядку

 237   питань,   це   з  тих  370,  які  пропонувались

 комісіями і  Кабінетом МІінстірв.

      І  з  цього переліку 182 проекти законів, це вже

 скорочений  варіант  з 237.

      Переважна  більшість  з  них, як і на попередніх

 сесіях  -це питання економічні і соціальної політики,

 85     проектів    документів,    значна    кількість

 законопроектів   -53.  Стосується  питань  державного

 будівництва  і  оборони,  законності  і правопорядку,

 судово-правової реформи.

      Хочу  також  привернути  вашу увагу до важливого

 напрямку  роботи  Верховної  Ради під час 5 сесії -це

 адаптація  нашого  законодавста  до вимог міжнародних

 конвенцій,: договорів у зв'язку входженням України до

 Ради Європи. Треба буде на це, безперечно, зважити, і

 особливо велике навантаження в зв'язку з тим буде для

 комісій, котрі працюють у полі конституційного права,

 і  органічних  законів конституційних. Я маю на увазі

 комісії   Стретовича.,   Жира  і  інших,  міжнародної

 політики  і  так дальше. Зовнішніх зв'язків, я маю на

 увазі, Бориса  Олійника.

      Хотів  би підкреслити, що на сьогодні у комісіях

 опрацьовується  близько  150  законопроектів,  значна

 частина з яких практично готова до розгляду в першому

 чи другому читанні.

      На   превеликий  жаль,  через  затримку  подання

 урядом  програми  соціально-економічного рпозвитку та

 державного  бюджету України на 1996 рік Верховна Рада

 не  мала можливості прийняти ці документи у поточному

 році.

      Велике значення має реальність макро показників,

 що закладається в основі розробки державного бюджету.

      Вчора  ми  дуже  детально обговрили це питання і

 мені  здається ми прийняли правильне зважене рішення,

 давши   можливість   уряду   і   комісіям   додатково

 опрацювати ці документи і внести на розгляд Верховної

 Ради в  січні місяці.

      Не можна безперечно допустити того, що сталося в

 1995   році,   коли  прогназовані  значення  основних

 макроекномічних   показників   передбачені  державною

 програмою     економічно-соціального    розвитку    і

 відповідно  покладені  в  основу розрорбки державного

 бюджету  суттєво  відрізняються від фактичних. Тому я

 закликаю  всіх  до конструктивної роботи над проектом

 державного  бюджету  і  проектом закону про державний

 бюджет.

      За   дорученням  Верховної  Ради  уряд  разом  з

 відпорвідними комісіями найближчим часом внесе зміни,

 внесуть  зміни  і доповнення до цих документів, я маю

 на увазі , що пов'язані з бюджетом.

      Тому  уже  з  перших  днів  нового року народним

 депутатам, постійним комісіям, Секретаріату Верховної

 Ради слід тічно співпрацювати з урядовими структурами

 над  доопрацюванням  програми  соціально-економічного

 розвитку  і державного бюджету України на 1996 рік, а

 ткож   інших  законопроектів,  які  опрацьовуються  в

 комісіях.  З тим, щоб до відкриття пленарних засідань

 всі ці документи були ретельно відпрацьовані і готові

 до розгляду.

      Не  можна  невідзначити  ітого,  що значна увага

 приділялася пожвавленню конституційного процесу, який

 на  жаль,  невиправдено  затягнувся.  Депутати багато

 зусиль   докладають,  щоб  його  прискорити,  існують

 розбіжності  в  поглядах  на  проект  Конституції, це

 закономірно,  але  однозначно те, що Конституцію слід

 писати   не   під   посадові   особи,  як  сталося  в

 розглянутому  місяць  тому  проекті,  а  під майбутнє

 правової демократичної держави України.

      Це   означає,   що   слід  узаконити  повноцінну

 законодавчу, виконавчу і судову владу, надійні засади

 регіонального  та  місцевого  самоврядування.  Бо  за

 вивірним   світовим   досвідом   лише   вони   гарант

 справжньої демократії.

      І на закінчення, користуючись нагодою, від імені

 Верховної  Ради  України хочу привітати народ України

 із  наступаючим  Новим  роком  і  Різдвяними святами,

 побажати всім доброго здоров'я, щастя і благополуччя.

      Сподіваюсь,  що  наступний  рік,  нарешті, стане

 переломним  в  нашому  житті, що нам вдастся зупинити

 еконмічну  кризу,  відновити  виробництво,   на основі

 якого тільки і можна досягти позитивних зрушень, дати

 можливість людям працювати, заробляти на життя.

      Я  хотів  би  ще,  крім того, звернутися до всіх

 вас,  шановні  депутати,  через  вас передати вітання

 членам  ваших  сімей,  які  рідко  вас бачать, багато

 приділяють  до  вас претензій і, можливо, як правило,

 закономірно, але вони повинні зрозуміти, що специфіка

 вашої  роботи  вимагає  частої відсутності від сім'ї,

 бути  десь не поряд із близькими. І, я думаю, що коли

 ви йшли на такий хліб, то члени вашої сім'ї розуміли,

 на  що  ви  йдете.  Можливо,  не  всі розуміли, перер

 бачать. ле вже так сталося, вже тут нічого змінити не

 можна, тому, я гадаю, що вони потерплять і будуть все

 робить  для  того, щоб за вас виборці віддали голоси.

       Але  я хотів би, щоб це трапилося не раніше ніж

 через два роки, коли закінчиться........... нинішньої

 Верховної  Ради.  А  від  себе особисто знову ж таки,

 можливо,  перетворюючи  на  банальну свою фразу, своє

 право   вітати   вас,   як  справжній  Дід  Мороз  із

 наступаючим Новим роком...

      (ОПЛЕСКИ)

 ...Новим  роком,  хочу  передати  найщиріші побажання

 всім  вам,  вашим  сім'ям і, сподіваючись на те, що з

 новими  силами  ми  приступимо  до  роботи  на п'ятій

 сесії.

      Крім  того,  я  хочу  зняти  відразу  там деякі,

 знаєте,  можливості щодо спекуляції відносно того, що

 ось на три тижні перервала роботу свою Верховна Рада.

 То  ж  майте  на  увазі,  що за порядком, розпорядком

 затвердженим  четвертий  тиждень  кожного  місяця -це

 робота у округах.

      Таким чином, мова йде лише про те, що із 2 по 16

 січня,  себто  два  тижні,  буде перерва в засіданнях

 Верховної  Ради.  Примочу комісії в цей час, Президія

 працюватиме готуючи ті документи, ми сьогодні винести

 на  розгляд  Верховної  Ради повністю підготованих 35

 законопроектів.

      Крім  того, з 16 січня без перерви Верховна Рада

 працюватиме приблизно по 16 липня. Це теж мабуть одна

 із  ознак  напруженості  в  роботі,  щоб ні в кого не

 викликало  спокуси  поспекулювати на тому, що депутат

 буде  в  своєму  окрузі,  де  він  одержав окрім того

 побажання  і  цілий  ряд  завдань,  щодо  зустрічей з

 виборцями  і тому подібне. І скажемо, в новорічну ніч

 буде у себе вдома, а не сидітиме в цьому залі.

      Я думаю, що тут ніяких претензій бути не може. Я

 щиро  бажаю  вам  успіхів  і  в  ці дні теж, а ви щоб

 компенсували  свою  активною  роботою  ту  коротеньку

 перерву між сесією.

      Крім  того,  були  тут  побажання  від депутатів

 Сергія  Терьохіна  і  від депутатів Мовчана, Круцика,

 щоб  теж  привітати  з  Новим  роком. Я приєднуюся до

 ваших побажань.

      Я  ще  раз  оголошую  про  закінчення  четвертої

 сесії.  Успіхів  і доброї підготовки до п'ятої сесії.

 Всього доброго вам!

      (О П Л Е С К И)

     

      Одну  хвилинку!  Хочу  вибачитися  перед Сергієм

 Дмитровичем  Драгомарецьким  за  своє зауваження щодо

 того,  що  він  не  читав закон. Він читав закон, але

 об'єднав  це  із тим, що він вів себе некоректно. Він

 визнає,  що  він вів некоректно... Так що я вибачаюся

 перед ним. Будь ласка.