Стенограма пленарного засідання

22 грудня 1995

               ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ТРЕТЄ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

     У к р а ї н и  22  г р у д н я  1995  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Доброго ранку, шановні депутати і гості

 Верховної Ради, шановні радіослухачі!

      Прошу депутатів підготуватися до реєстрації.

      Вячеславе Максимовичу, сядьте поперед квітів, бо

 не видно! (Сміх) Всі заздрять: чоловіку 40 років.

      Будь  ласка,  проводиться  поіменна  реєстрація.

 Будьте уважні, щоб другий раз не голосувать.

 

      Зареєструвалося  поки  що  311  депутатів. Ну, я

 розумію,  що  дехто  не встиг і ще підходять депутати

 ті,  що в комісіях працювали зранку, у фракціях. Тому

 що  я  оголошую (наприклад,  учора): 322  депутати  -

 оголосив  вранці.  Фактично було 347. Це так, я роблю

 інформацію для радіослухачів, котрі, мабуть, не мають

 тої  інформації,  котра  в мене є на моніторі і котру

 знають депутати.

      Я  поки  що  оголошу депутатські запити, а потім

 хотів з вами порадиться з приводу деяких процедур.

      Ну,  перша - від  групи депутатів, і підходили в

 перерві керівники фракцій і окремі депутати (зокрема,

 Хмара  Степан  Ількович, от Юхновський звертався, від

 соціалістів   були   звертання)  відносно  того,  щоб

 депутат  минулого  скликання  Леопольд  Табурянський,

 який    знаходиться    зараз    під    слідством    у

 Дніпропетровську, щоб йому замінити форму запобіжного

 затримання.

      Я   думаю,   що   я   з  цього  приводу  підпишу

 відповідний  документ до прокурора, і, можливо, можна

 буде  вирішити  ці питання законним шляхом, так щоб і

 слідство  не припинялося, і не було, не було якихось,

 ну, незаконних дій, небажаних наслідків.

      Були депутатські запити,... є депутатські запити

 від  Попеску  Івана  Васильовича  до Прем'єр-міністра

 стосовно   невиплати   заробітної  плати  працівникам

 бюджетної  сфери  Глибоцького,  Герцаївського  району

 Чернівецької області.

      Група депутатів - Чурута, Сінченко - до Прем'єр-

 міністра по затримці   виплати  заробітної  плати  і

 допомог шахтарям у місті Стаханов, Брянка і Кіровськ.

      Донченка  Юрія Григоровича до Президента України

 і     Прем'єр-міністра     стосовно    незадовільного

 фінансування...........    Українського    державного

 університету.

      Група   депутатів  ( Лобенко,   Севрюков   Крук,

 Немировський, одесити) до Прем'єр-міністра стосовно

 невиконання постанови Верховної Ради, рішення суду та

 протесту   Генерального   прокурора,  пропоновані  на

 роботі   кролишнього   народного   депутата  України,

 колишнього   начальника  Чорноморського  пароплавства

 Пилипенка.

      Степанова  Петра Степановича до Прем'єр-міністра

 України  стосовно роботи Ради у справах інвалідів при

 Кабінеті Міністрів України.

      Алексєєва     Володимира     Геннадійовича    до

 Генерального  прокурора  України  стосовно   порушень

 Львівською   областю   чинного   законодавства   щодо

 відзначення офіційних державних свят.

      Моісеєнка  Володимира Миколайовича до  Комісії з

 питань  законності  та  правовпорядку та Генерального

 прокурора   України   стосовно   порядка  призначення

 першого   заступника   і   заступників   Генерального

 прокурора України.

      Групи     депутатів  -  Осадчук,    Яворівський,

 Омельченко  та інші - до  міністра  оборони  стосовно

 статусу  Львівіського  військового ліцею імені героїв

 КРУ.

      Вітренко  Наталії  Михайлівни до міністра освіти

 стосовно  організації навчального процесу в Київській

 гімназії східних мов.

      Групи  депутатів (Хунов,  Яковенко) до Прем'єр-

 міністра  стосовно  наміру  Мінтрансу та Укрзалізниці

 передати до  комунальної  власності об'єкти житла та

 соціальної сфери.

      Чапюка   Ростислава   Степановича   до  міністра

 транспорту та Міністерства закордонних справ стосовно

 порушення правил проїзду народних депутатів України в

 міжнародних  поїздах,  що  слідують  через  територію

 України.

      Лук'яненко   Левка   Григоровича   до   міністра

 статистики  України у зв'язку з відсутністю відповіді

 на депутатське звернення від 11 квітня.

      Шестакова   Віктора  Петровича  до  Генерального

 прокурора  України стосовно відсутності реагування на

 звернення  щодо зловживань при реалізації військового

 майна  та  до голови Верховного Суду стосовно відмови

 Жовтневого  районного  суду Маріуполя в розгляді заяв

 та дію голови міської Ради.

      Алексєєва  Володимира  Геннадійовича і Болдарєва

 Юрія Олександровича до голови Верховного Суду України

 стосовно  зволікання  Старокиївским  районним судом в

 розгляді   справи   щодо   відповідальності   Мінюсту

 України.

      Групи     депутатів -  Швидкий,    Глухівський,

 Волковецький  та  інші (всього  п'ять  чоловік) - до

 Президента  України стосовно фінансування виробництва

 тролейбусів Львівським автозаводом.

      Кавуна  Василя  Миколайовича  та Кочерги Віктора

 Герасимовча   до   Генерального   прокурора   України

 стосовно втручання Чечельницької райдержадміністрації

 Вінницької  області в статутні відносини колективного

 сільськогосподарського підприємства імені Леніна.

      Недвиги Григорія Михайловича до Прем'єр-міністра

 України     стосовно     матеріального    забзпечення

 працівників міліції.

      Групи депутатів (Білоус, Головко та інші -всього

 п'ять  чоловік)  до  Голови  Верховної  Ради  України

 стосовно  сприяння  виробництву вітчизняних автобусів

 Львівським автозаводом.

      Григорович  Лідії  Степанівні  до  Віце-прем'єра

 Кураса  стосовно  фінансування  національної  програм

 "Діти України".

      Філіпчука   Георгія   Григоровича   до  Кабінету

 Міністрів  щодо  хронічної  затримки заробітної плати

 викладачам Чернівецького державного університету.

      Групи  депутатів (Процев'ят, Лупаков та інші) до

 Генерального   прокурора   стосовно  порушення  вимог

 Кримінально-процесуального   законодавства  генералом

 міліції Паньковим.

      Оробця Юрія Миколайовича до Центральної виборчої

 комісії   по   виборах   народних  депутатів  України

 стосовно порушення законодавства при виборах народних

 депутатів  по  Індустріальному  виборчому   округу ь7

 міста Києва.

      До Комісії законодавчого забезпечення (його ж це

 звернення,   Оробця)    до    Комісії   законодавчого

 забезпечення   свободи   слова   та  засобів  масової

 інформації  щодо  порушень  при наданні ефірного часу

 кандидатам у депутати.

      Кірімова  Івана Захаровича до Президента України

 стосовно   індексації  вкладів  громадян  від  Голови

 Верховної    Ради   стосовно   отоварення   власників

 облігацій   цільових   державних   позик.   Доручаємо

 Секретаріату  направити  ці  запити  для відповідного

 регулювання.

      А  тепер  те,  з  приводу чого я хотів би з вами

 порадитися.  Учора,  коли  ми  приймали  рішення  про

 порядок дня, про режим роботи на п'ятницю, суботу, ми

 виходили  з того, що частину сьогоднішнього засідання

 буде  витрачено  ще  на розгляд питань, пов'язаних із

 бюджетом.  А  оскільки  ми це питання вчора завершили

 розглядом,  я  запропонував  би  вам  ось таку схему.

 Будьте уважні.

      Щоб ми сьогодні розглянули ті питання, без  яких

 ми  не  можемо завершувати сесію, винесені до порядка

 дня  на  сьогодні  і  на  завтра.  Не  робили ранішні

 розминки, і, можливо, на півгоди затрималися ввечері,

 і сьогодні закінчили сесію.

      Я  не мав змоги з керівниками фракцій порадитися

 з  цього  приводу, переговорив тільки з заступниками,

 вони   підтримують   цю   процедуру.  І  якби  ви  не

 заперечували,  то можна було б сьогодні розглянути ті

 питання,  які  винесено  в  порядок  дня  із  певними

 змінами знявши ті питання, які можуть почекати кілька

 тижнів.  І  одне  з  питань,  замінити  незаконно,  а

 продовжити  дію  відповідної  постанови, це питання у

 вас є тут в порядку дня, Суслов з цього приводу внесе

 пропозицію.  І  розглянемо  ще коротку постанову, яка

 випливає  із  справ  бюджетних.  Цю  постанову  зараз

 підготує  Микола  Янович і дасть на розгляд Верховної

 Ради.  Вона пов'язана, власне кажучи, із продовженням

 дії  на  час  до  прийняття  Закону про бюджет деяких

 законодавчих  актів,  котрі  сьогодні  працюють, і на

 основі  яких  формується  бюджет  і  бюджетні витрати

 регулюються.

      Ось  приблизно  в  такій  послідовності, якщо ви

 згодні,  то  ми  могли десь в 6. 00 в 6. 30 закінчити

 сесію. Немає заперечень?

      Я ставлю на голосування цю пропозицію.

 

      "за"

 

      Рішення  приймається, але я ще хочу сказать: все

 буде  залежати  від  вашої  активності, вашої роботи.

 Оскільки  я  так  само, як і ви, зацікавлений у тому,

 щоб ефективноїї закінчити, то я просив би вашої згоди

 на  те,  щоб  ви  підтримували  деякі мої пропозиції.

 Повірте,  вони  не  будуть  зайвими, якимось чином не

 будуть   розходитися   з  вашими  міркуваннями.  Нема

 заперечень?

      Тому  питання,  яке  наплягали  ви  там  про газ

 транзиту,  щоб  воно  ставилося першим, ми розглянемо

 його  після  12-ої,  о  12.  30,  тому що передзвонив

 міністр  Осика,  який  хоче  з  цього  приводу,  йому

 доручення  Кабінет  робив,  зробити  доповідь.  А він

 зараз  на Кабінеті доповідає з 10 годин, там не можна

 вже було його перенести. От, ми його розглянемо в 12.

 30 , це питання. Не заперечуєте?

      Добре. Тоді я прошу всіх зайняти свої місця.

      Слухається  питання,  яке ви розглядали при моїй

 відсутності,  але перенесли його розгляд голосуванням

 на  сьогодні.  Це  питання  про проект закону України

 "Про приватизацію майна державних підприємств".

      Одну  хвилинку. Я хотів би... Я хотів би, щоб ви

 звернули  увагу  на  висновки юридичного відділу, які

 вам  роздані  сьогодні,  бо  минулого  разу ставилися

 претензії  з  приводу того, що немає оцінок юридично-

 експертного   відділу..   Ви  бачите,  оцінки  цілком

 позитивні.

      І ще, хотів звернуть увагу на одну обставину.

      Ми  досить тривалий час працювали над змінами до

 Закону     "Про    приватизацію    майна    державних

 підприємств".  Вийшли  на  друге  читання,  і ви самі

 відчули,  що  воно  йде  досить  непросто. Тим часом,

 здійснюється   приватизація   на   основі  не  зовсім

 досконалих  норм діючого Закону. Таким чином, нам так

 чи інакше потрібно вносити зміни в цей законопроект.

      Оскільки  в  першому  читанні  ми закон пройшли,

 концептуально  ті  переміни,  що  в  ньому  визначені

 підтримуються  депутатами,  то було б дуже правильно,

 якби  ми  дали  змогу  працювати  над  цим  законом у

 другому  читанні,  тобто  підготувати його до другого

 читання,  враховувавши  кожну  розумну думку, яка тут

 пропонується.

      Я  робив  аргументацію,  пояснював чому, я прошу

 уваги,  будь  ласка.  Чому  і  процедурно  і за суттю

 потрібно було б підтримати той проект постанови, який

 я  вніс на ваш розгляд, стосовно включення до другого

 читання  і  тих  принципових положень, що пов'язані з

 варіантом  запропонованим  депутатом  Коломойцевим, і

 тому  я  хотів  би, тут можна двома шляхами піти, або

 розпочати  широке  обговорення  з цього питання, і ми

 можемо   витратити   багато  часу,  бо  тоді  виникає

 процедура,  то ми будемо в другому читанні розглядати

 варіант  Таранова,  чи  ми будемо приєднавши до нього

 пропозиції   Коломойцева,   на   що   Таранов  згоден

 доопрацьовувати його, підготувати потім за процедурою

 другого   читання   у  січні  місяці,  я  таку  схему

 запропонував би .

      Є інші пропозиції у вас.

      Давайте 3 хвилини по хвилині на інші пропозиції,

 будь ласка запишіться, хто хоче їх висловити.

      Будь ласка Шандрюк.

 

      ШАНДРЮК   О.,  266  виборчий  округ,  Українська

 Республіканська партія.

      Я  підтримую пропозицію Головуючого і наголошую,

 що  це  питання  надто актуально для нашої економіки,

 для   нашої  держави,  бо  справді  приватизація  йде

 найгіршим з можливих шляхів, я заклика всіх депутатів

 активно   попрацювати   і  підтримати  запропонований

 порядок роботи. Дякую.

 

      ГОЛОВА. Дякую , Кириченко .

 

      КИРИЧЕНКО

 

      Олександр Олександрович, Марченку передаю слово.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Уважаемые  депутаты!  Я хочу обратиться, знаете,

 вот к вашей профессиональной чести и совести. Давайте

 не  будем позволять манипулировать нашими голосами. Я

 вважаю   тот  проект,  который  подготовил  Александр

 Мороз. Однако  посмотрите, что в нем заложено.

      Первое.     Вопросы     приватизации,    которые

 действительно  идут  не  в  том русле, как положено и

 действительно    способствуют    развалу   экономики,

 необходимо  законодательно  согласовать и решить так,

 чтобы   было на  пользу экономики.

      Депутат Коломойцев имеет все права передать свои

 предложения  в  нашу комиссию. И мы, и они переданы и

 мы  их имеем право и обязаны рассматривать также, как

 и  предложения кождого из вас и выводы соответственно

 комиссия  доложит  и  тогда можна принимать участие в

 аргументации  по  каждому  из  этих положений.

      А   что   предлагает   Александр  Александрович?

 Смотрите.  "Доручити  комісії,  передбачивши  в цьому

 принципові...  або  ми  уже...  принципові  положення

 проекту, розроблені   депутатом Коломойцем".

      И  тут  еще  группа законов, которые уже заранее

 обязывают   комиссию   все   предложения  Коломойцева

 включить  в  законопроект.

      Это  нарушение и процедур и полномочий. То есть,

 уже  Коломойцев  руководит полностью нашим залом. Это

 выходит  из Постановления.

      Я  поддержу вот эти предложения и эту процедуру,

 если  так  настаивает  Александр александрович только

 при  одном  условии:  если  будет  один  пункт  здесь

 добавлен, что проект Конституции новой, который будет

 рассматриваться  на  Украине  и в этом зале не выйдет

 для  рассмотрения без моего личного согласования. Вот

 это  будет  отдельный разговор.

      А  Александр  Александрович,  я  прошу  -не надо

 заниматься     вот  такими ...

 

      ГОЛОВА.   .........

 

      ___________.  Я  прошу  передать  слово Витренко

 Наталии...

 

      ГОЛОВА.   Будь ласка.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Шановний  Олександр Олександрович! Мене цікавить

 питання  -куди  поділось з порядку денного вчора звіт

 про  виконання  Державного бюджета за за 1994 рік. Ви

 вчора,  перекрутивши всю процедуру це питання скинули

 замість   того,   щоб  створювати  слідчу  комісію  і

 розслідуватя  як  можна  було за місяць так знівечити

 весь бюджет.

      Замісто   того,   щоб  Верховна  Рада  займалась

 найважливішими  питаннями  для  держави  Ви  сьогодні

 знову  пропонуєте той проект Коломойцева, про який ми

 вели  мову вже місяць. І ми довели, що, будь лакса, є

 робоча  група в комісії, будь ласка, відведемо окрему

 колонку   Коломойцеву,   його  пропозиціям  і  будемо

 розглядати, не порушуючи процедури, поважаючи кожного

 депутата.  Бо  таким  чином  кожний депутат тоді може

 втручатися   в  законадавачий  процес  і  ломати  оті

 закони, що готуються.

      Тому,  Олександр  Олександровичу, дайте  мені  с

 початку  відповідь  про  вчорашній  день і про бюджет

 1994  року,  а по-друге, давайте знімемо це питання з

 розгляду і будемо на наступній сесії розглядати Закон

 "По  приватизації",  як воно і положено розглядати, у

 повной відповідності до регламенту  Верховної Ради.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Дякую,  використаний  час,  дякую.... Я

 розумію, треба записатися, як би дали Вам слово... Ще

 правильно,  вот  вас  раз, два, три, чотири чоловіки,

 атоді ви будете говорити, будь ласка.

      Значить,    я    прошу...   я   дам   відповідь,

 зачекайте... зараз. Я подам відповідь на ті претензії

 і ті запитання,  які були.

      По  закону  вчорашньому:  де він зник. Цей закон

 зник  на  протязі  того  тижня,  коли  Верховна  Рада

 мусила.........  тут  замість  того, щобпрацювати над

 документами.  І  тому в нас не було часу вчора окремо

 його   за  повної  процедурою  розглянути.  Він  буде

 внесений  протягом...  на...  в  січні  місяці і буде

 розглянутий....    1996   року   в   січні.   Наталія

 Михайлівна.  Звіт  про  виконання бюджету за 1994 рік

 буде   в  порядку  дня  у  січні  1996  року  і  буде

 розглянутий. І якщо ви будете наполягати на створенні

 слідчої  комісії,  то  тоді ми її створимо і включимо

 вас,  ви будете працювати над виясненням тих чи інших

 питань.

      Тепер   відносно   пропозиції   щодо   процедури

 розгляду  питання, в зв'язку з варіантом Коломойцева.

 Я  звертаюся  найперше,  до найбільшої нашої фракції,

 щоб ви уважно вдумалися до чого вас дехто закликає.

      По-перше,  те що говорить Володимир Марченко -це

 правильно,  тільки  є  одна  особливість,  до другого

 читання  підготований  проект  Закону,  над  яким  ви

 працювали,  але  який  при тому всьому дає можливість

 повністю  розграбувати державне майно. І щоб включити

 зміни  до цього Закону, щоб передбачити всі нормальні

 форми  контролю  державного,  в  тому числі, потрібно

 через  сесію  провести. Бо сесія прийняла рішення про

 підготовку  до  другого питання і за процедурою чітко

 так  як  це  передбачено  комісія Таранова пропонує і

 вона  має на те підстави відстоювати і відхилити інші

 пропозиції, бо вони невчасно подані.

      З   об'єктивних  причин  Коломойцев  надав  свої

 пропозиції  рпізніше.  Ще раз повторюю, з об'єктивних

 причин. І тут пояснення це не потребує.

      Тому  для  того,  щоб  і вони були враховані при

 підготовці  до другого читання і запису в тій колонці

 про  яку  говорить  зараз  Наталія  Михайлівна, треба

 прийняти  відповідне  рішення  Верховної  Ради.  Дати

 доручення,  щоб його пропозиції були введені, і потім

 розглянути  комісією,  винесені  на розгляд Верховної

 Ради,  і ми тоді будемо за процедурою другого читання

 визначатися,   котрі   з   них  підходять,  котрі  не

 підходять.

      А  заперечення,  які  сьогодні  йдуть  від  двох

 депутатів,  це  чисто  суб'єктивні  заперечення, вони

 абсолютно  ніякого  відношення  до  змісту  документу

 немають.

      Тому  я ще раз прошу і Сергія Драгомарецького, і

 вас,   шановні  колеги,  це  ну,  власне,  процедурне

 несуттєве  питання,  ми  повинні  дати,  дати  змогу

 повинні  підтримати ініціативу депутата який серйозно

 працює над документами, чому ми відхиляємо це.

      Я  дуже  прошу,  не  треба брати обговорювати це

 питання.

      Якщо  ви  не підтримаєте зараз ви не думаєте, що

 ви  зробите  принциповий крок. Ви зробите, ну знаєте,

 крок такий зневажливий по відношенню до свого колеги,

 депутата,  який чесно працює над законопроектами і ви

 підтримуєте власне кажучі амбіцію двох депутатів, які

 б  хотіли  із цього зробити якусь історію і небільше,

 бо   тут   іншого   нічого  нема.  Не  Регламенту  не

 порушується,   ні   змістом   не  порушується  проект

 розробленого  закону,  тому я просив би вас поставити

 це питання на голосування.

      Не  пройде, нуц що ж так і буде, тоді за робочою

 процедурою  буде  працювати комісія, опустіть руки не

 треба вже , все я своє слово сказав.

      Я  прошу  3  хвилини,  3 хвилини Коломойцеву, як

 ініціатору  і  я поставлю на голосування більш нічого

 не треба.

      Дякую.

 

      КОЛОМОЙЦЕВ

 

 

      Добрый  день  уважаемые  депутаты,  добрый  день

 уважаемый Председатель, уважаемый народ Украины, речь

 идет  о том, что свои предложения я подал в комиссию,

 но  они не были включены, так вот для того, чтобы они

 были   включены   я   прошу   вас  поддержать  проект

 постановления предложений Александром Александровичем

 Мороза .

      Речь   идет  о  том,  что  сегодня  уже  сегодня

 начинает  действовать схкема дикого ограбления народа

 Украины,   это  ограбление  заключается  в  том,  что

 имущественные  сертификаты  нуменала  50  миллиолнов

 скупаются за 10 долларов.

      Либо за 2 миллиона у людей.

      А  далее,  вот  я  кто  нечитал,  прошу прочесть

 статью  у Всеукраинских ведемостях у одного из членов

 комиссии,  которая  называется  политические  игры  у

 приватизациию  от  15  декабря, далее схема рабатоает

 таким  образом:  именные прыватизационные сертификаты

 предлагается    сделать   безымянными.   Кординальное

 отличие  предложенного  мной  законопроекта  от  того

 законопроекта,     который     предложен    комиссией

 заключается в целях приватизации.

      Цели  приватизации,  вытекающие  из действующего

 закона,   заключаются   в   том,   что  собственником

 имущества становится инвестиционный посредник за счет

 того,  что ваучеры у людей он забирает по 2 миллиона,

 а   потом  будет  делать  их  безымянными.  Допустим,

 имущество  стоит  1  триллион  карбованцев -имущество

 госпредприятия,  инвестиционный  посредник  выкупит у

 людей  ваучеры  за  2  миллиона -20 тысяч ваучеров, и

 затратит  40 миллиардов. И за вот эти ваучеры заберет

 имущество стоимостью на триллион. А что дальше? Он не

 может  управлять  этим заводом. Его цель -перепродать

 этот  завод  и заработать на перепродаже. Перепродать

 либо авшорной фирме без предоставления декларации для

 юридических  лиц  (а  я  категорически  против  этого

 выступаю,  и в законе введено понятие "декларации для

 юридических лиц) либо перепродать. Кому? Государству.

 Каким  образом?  Вот  вы увидите, что через некоторое

 время  пойдет  волна,  так называемого, общественного

 мнения,    что   приватизированные   предприятия   не

 работают и нужно их национализировать.

      Так  вот,  национализация  бывает двух типов: за

 деньги  и  без денег. Без денег нам никто не позволит

 сзелать  национализацию  то,  что  было  в 17-м году.

 Значит нужно будет за деньги делать национализацию. А

 что значит: за деньги? Значить государство из бюджета

 заплатить  владельцу  -инвестиционному  посреднику, 1

 триллион,  хотя  он  затратил  40 миллиардов на выкуп

 имущества.  Вот  такая дикая схема сегодня и начинает

 работать.

      Именно  поэтому, чтобы немедленно прекратить вот

 этот  грабеж...  Да. А где же возьмутся деньги на эту

 национализацию? Они возьмутся из бюджета, уверяю вас,

 там  найдутся. А на бюджетную сферу не найдется. И мы

 потом  пойдем  к  валютному  фонду за кредитами, чтоб

 хоть как-то сверстать баланс.

      Так  вот,  для  того,  чтобы  как  можно  скорей

 прекратить  вот  этот грабеж, который начинается, эту

 национальную    трагедию    приватизации,   я   прошу

 поддержать  постановление  Александра  Александровича

 Мороза,  я прошу поддержать здравомыслящих депутатов,

 которые,   с   которыми   я   сталкивался  из  разных

 депутатских групп и фракций: это и Гетьман, и Суслов,

 и  Семиноженко,  -со  всеми,  с  кем  я обсуждал этот

 Закон.     И     проголосовать,    одно-единственное,

 проголосовать   постанову,  которая  обяжет  комиссию

 включить мои предложения действущий Закон. То, что не

 было  сделано  при  втором  чтении, когда я подал эти

 предложения, а они были депутатом-докладчиком убраны.

 Поэтому я прошу поддержать постанову Мороза.

 

      ГОЛОВА.   Таранов,   Таранову   слово  дайте.  І

 поставим  на  голосування. Тому що ви обговорювали це

 питання. Все,   будь ласка.

 

      ТАРАНОВ О.В.

 

      Уважаемые  коллеги,  ситуация в том, что сегодня

 не  только комиссия рассматривает Закон и готовит его

 ко  второму  чтению.  Создана  решением сессии группа

 рабочих,   которую   возглавляет  зампред  Верховного

 Совета - Демин Олег Алексеевич.

      Поэтому, все предложения всех депутатов, которые

 есть,  естественно,  и  сейчас  принимаются  и  будут

 учитаны и учитываются.

      Значит,  господин  Коломйцев,  к  сожалению,  не

 своевременно  подал  свои  предложения перед тем, как

 Закон рассматривался в первом чтении, в первом втором

 чтении.  Значит,  и  поэтому  они  были  частично  не

 включены,  хотя,  по  сути дела, Закон Коломойцева на

 90%  соответствует  тому  закону, который разработала

 комиссия.

 

      ГОЛОВА. Ну, так тим більше!

 

      ТАРАНОВ   О.   В.   Александр  Александрович,  я

 убедительно   прошу:  для  того,  чтобы  не  вызывать

 сегодня  колизию в зале, давайте примем постановление

 из   одного   пункта:   учесть   замечания   депутата

 Коломойцева при доработке закона. Это будет абсолютно

 справедливо.  Может  быть, без деталировки, так как в

 любом случае деталировку будет производить зал.

 

      ГОЛОВА. Так, дякую.

      Ще  раз  ви  почули інформацію про те, а Наталія

 Михайлівна  з  місця  прокричала  про  те,  що на 98%

 співпадає. Якщо це так, то в чому ж проблема тоді?

      Каже   Володимир  Романович,  що  тут  доручення

 відносно законів. Про індексацію вкладів населення -є

 Постанова  Верховної  Ради  з  цього приводу, в плані

 навіть ця робота є.

      Про реприватизацію. Рік назад Прийнята Постанова

 Верховної    Ради    про   розробку   цього   закону,

 необхідність  законів  випливає з тих пропозицій, які

 вносять  депутати,  так  в  чому ж питання. А питання

 тільки   в   тому,  що  формально  ніби-то  процедура

 порушується.

      Павло Сергійович, будь ласка. Будьте уважні.

      Так тим більше, де він - він внесений на розгляд

 Верховної Ради.

      Сідайте, будь  ласка. Я ще раз прошу, я прошу не

 кричіть,  тим більше, що Закон про реприватизацію вже

 розроблений  і  внесений  на  Кабінет  Міністрів, щоб

 через  Кабінет  Міністрів  відповідно до законодавчої

 процедури, ввійшов на розгляд Верховної Ради.

      Де ж тут є, скажемо порушення, підходів, або що,

 тому я пропоную, ставлю на голосування ще раз, проект

 постанови , яка внесена вам на розгляд.

       Василь   Васильович   я   прошу,  проголосуємо,

 значить відкриємо роботу над цим законом і знімемо те

 блокування, яке сталося на сьогоднішній день, якщо не

 проголосуєте,  ну що будемо голосувати за протокольне

 доручення,  щоб  були враховані ці ж самі пропозиції,

 іншого  виходу просто немає. Дайте Кузнецову, чому не

 можна це робити, будь ласка чому.

 

      КУЗНЕЦОВ.   Уважаемые   депутаты,   уважаемый

 Александр  Александрович,  я  хочу  напомнить решение

 Верховного  Совета  по поводу внесенного закона еще в

 мае   месяце,   о   реприватизации  и  национализации

 иммущества Украины.

      Закон   этот   в   соответствии   с   поручением

 Верховного  Совета  разработан,  он  уже  доработан и

 единственное  в  чем причина почему мы до сих пор его

 не  вынесли  и  до  сих  пор не можем в первом чтении

 рассмотреть,  месяц  Кабмин  не  дает  заключение  по

 поводу   этого  закона,  месяц.  Нарушает  все  сроки

 исполнения   поручения   Верховного   Совета,  теперь

 всплывает закон, которые господин Коломойцев придумал

 по  поводу  реприватизации,  еще один закон, для того

 чтобы погасить волну, нужно погасить встречную волну.

 Что  делает  господин Коломойцев. А мы идем у него на

 поводу.

 

      ГОЛОВА. Ну ви хоч прочитали проект Коломойцева?

 

      КУЗНЕЦОВ.  Та все  я прочитал.

 

      ГОЛОВА.  Та те, що ви зараз говорите підтверджує

 що  ви не читали. Бо не в його документі це записано,

 це  випливає  звідти  і  погляньте,  що  я  пропоную.

 "Доручити  Комісії  з  питань економічної політики та

 управління  народним господарством за участю депутата

 Коломойцева   прискорити роботу  над  проектами законів".

      Де  ж тут є логіка в тому, що ви говорите, що ви

 заперечуєте?

      Я  ставлю  проект Постанови на голосування. Будь

 ласка.

      Проголосуєте  -значить  відкриєте  роботу,  буде

 продовжуваться  робота  і всі думки будуть враховані.

 Немає  логіки,  крім  суб'єктивних  факторів,  щоб не

 голосувати. Нема.

      Ставлю на голосування. Будь ласка, підтримайте.

 

      "За" -

 

      Рішення  не підтримується.

      Хто  кричить  там  проти,  я ще раз повторюю: не

 читали  ви  проект...  не  читали  ви пропозиції, які

 розробляв депутат. Жаль.

      Будь ласка.

 

      ДЬОМІН.  Олександр Олександрович, я вважаю,

 що  не  треба  робити  трагедію  з  того, що сталося.

 Працює  робоча  група. Депутат Коломойцев... він дуже

 щиро  і, так сказать, емоційно говорить про те... про

 тей  стан  приватизації,  який  є сьогодні в державі.

 Ніхто  не  заважає  сьогодні  йому  приймати участь в

 роботі цією робочої групи. І будем працювати фактично

 по  тій постанові, яку сьогодні не проголосували, але

 будем враховувати  всі ці пункти.

      Так  що,  я  думаю,  нам треба можливо менше тут

 пристрастей  вкладати, а просто працювати. Я запросив

 би  всіх  членів  робочої  групи, перш за все комісію

 Таранова, щоб   прискорити   цю  роботу. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Я пропоную протокольно проголосувати за

 доручення,   яке  зводиться  до  того  змісту,  що  я

 говорив   -протокольне  доручення.  Це  не  постанова

 Верховної Ради.

      Будь ласка, прошу  підтримати.

      Будь ласка. Протокольне  доручення.

 

      "За"-

 

      Протокольне дорученя... приймається протокольне

 доручення. Будь ласка,  працюйте в цьому напрямку.

      (Шум в залі)

 Про  проект  закону про внесення змін і доповнень до

 Заокну  "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантій  іх

 соціального  захисту"  3-тє читання.

      Недвига Григорій Миколайович, голова підкомісії,

 будь ласка, на трибуну.

 

      НЕДВИГА.

 

      Шановний   Олександр   Олександровичу,   шановні

 народні  депутати!  На розгляд Верховної Ради в 3-ому

 читанні  вноситься проект закону України про внесення

 змін  і  доповнень  до  Закону  України  "Про  статус

 ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту".

      Хочу  нагадати,  що  законопроект  був прийнятий

 Верховною  Радою  по  всім  статтям і пунктам в 2-ому

 читанні 17 листопада 1995 року.

      Під   час   розгляду  цього  питання  нами  було

 прийнять 9 поправок, а це нові категорії, які не були

 обраховані   Кабінетом   Міністрів   і  тому  народні

 депутати підтримали пропозиції про винесення розгляду

 цього законопроекта в  3-ому читанні.

      До  Комісії соціальної політики і праці надійшли

 пропозиції    від    народних    депутатів    Кожина,

 Чеботарьова,  Чулакова,  Ващук,  також  від Комісії з

 ядерної політики і ядерної безпеки.

      Беручи  до  уваги, що ці пропозиції розглядались

 Верховною  Радою,  і  по них були прийняті відповідні

 рішення,  враховуючи  вимоги  пункту 1 статті 6. 7. 3

 Регламента  Верховної  Ради  про  те,  що  в третьому

 читанні  законопроекта  проходять  редакційні правки,

 узгодження  структурних  частин  прийнято  в  другому

 читанні    законопроекта    між   собою,   узгодження

 законопроекта  з іншими законами, вважаємо неможливим

 виносити  ці  пропозиції  на  розгляд законопроекта в

 третьому читанні.

      У листі комісії....

 

       ГОЛОВА.  Я  прошу  хвилиночку, я прошу дискусію

 припинити  в  залі.  Будь ласка, хто хоче покричати і

 з'ясувати  істину, вийдіть будь ласка в кородир і там

 поговоріть.

      Михайло  Антонович,  будь  ласка, тихіше. Сергій

 Дмитрович,  ще  раз  прошу  достатньо,  іде  серйозне

 питання. Будь ласка.

 

       НЕДВИГА.  У  листі  Комісії Верховної Ради з

 питань   банків   і   фінансової  діяльності  від  22

 листопада   цього   року   підтримується   пропозиції

 Юридичного  відділу  секретаріату  Верховної Ради про

 вилучення...

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилинку, я ще раз прошу, питання

 попередньо   розглянуте,   зараз  розглядається  інше

 питання,  будьте  уважні,  сядьте на місця свої, будь

 ласка.

 

       НЕДВИГА.     Про    вилучення    з    даного

 законопроекта  третього абзаца пункта 27 статті 13 та

 абзацу   3   статті   20   щодо  пільг  оподаткуванню

 ветеранських    організацій    і    підприємств    та

 торгівельних організацій, що їх обслуговують.

      Ці  зауваження  Комісії  соціальної  політики та

 праці  не поділяються. Кабінетом Міністрів розглянуто

 з  залученням  Мінсоцзахисту України, Мінфіну України

 прийнятий в другому читанні законопроект про внесення

 змін  та  доповнень  до  Закону  України  "Про статус

 ветеранів війни, гарантій соціального захисту".

      Відмічаються, що в разі прийняття запропонованим

 народним дкпутатом пропозицій із бюджету потребуються

 додатково   понад   70   трильйонів   карбованців   з

 розрахунку на рік.

      Разом   з   тим   Кабінет   Міністрів  підтримує

 пропозицію  народних  депутатів  і вважає за доцільно

 вишукувати  спільно з Верхоовною Радою не емісійні не

 інфляційні джерела фінансування для додаткових витрат

 в зв'язку з прийняттям зазначених змін і доповнень.

      Комісія  соціальної  політики  і праці входить з

 пропозицією   до   Верховної   Ради   прийняти  даний

 законопроект в тертьому читанні, дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Шановні депутати за процедурою третього

 читання ми повинні проголосувати кілька статей, так.

      Пояснив тільки що і Григорій Миколайович так.

      Я прошу відкрити порівняльну таблицю .

 

       НЕДВИГА.  Перший пункт 8 стаття 6 Це надати

 пільги  учасникам  бойових  дій  особам  які в період

 війни воювали проти фашизму............. як союзників

 бувшого Союзу СРСР.

      Значить,   комісія   вважає,  що  цю  пропозицію

 підтримати.

 

      ГОЛОВА.  Ви говорили про ,  це пункт 8 поправок.

 

       НЕДВИГА.  Да, да.

 

      ГОЛОВА.  Особи,  які брали участь у бойових діях

 проти  фашистської  Німеччини  та її союзників в роки

 Другої  світової  війни  на  території інших держав у

 складі  армії  союзників колишньої СРСР партизанських

 загонах,  підпільних  груп  та  інших антифашистських

 формувань.

      Міністерство  теж підтримує цю пропозицію і вона

 врахована  Мінфіном  таким  чином,  що обтяжує бюджет

 так.

      Ставиться  на  голосування  ця  пропозиція. Будь

 ласка пункт 8 поправка , пункт 8.

      До 6 статті.

 

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.

 

      "За" -

 

      Я   прошу:   оголосіть  курців,  щоб  зайшли  до

 аудіторії, до сесійного залу.

      Будь ласка. Ми це голосували поіменно. Цей закон

 голосувався  поіменно весь, але, якщо буде потреба, я

 поставлю.  Я  думаю,  що непоіменно будуть голосувать

 так, як слід.

      Увага!  Попередній закон уже не розглядається. Я

 прошу  вас:  сядьте  на місця і голосуйте за те, що у

 вас на руках є.

      Пункт  8 попраки до Закону "Про статус ветеранів

 війни".    Голосується,    підтримується    комісією,

 розробниками, Міністерством соціального забезпечення,

 погоджений Мінфіном.

      Ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Дякую. Рішення прийнято.

      Дальше. Пункт який, називайте поправки.

 

      НЕДВИГА.  Пунт  5,  стаття  9. Правда тут не

 чітко,  не  записано так, як в законопроекті. Та мова

 йде  про  осіб, які були насильно вивезені, а депутат

 Грабар   добавив   ще   "відправлені   з    території

 колишнього  Союзу Радянських Соціалістичних Республік

 держави,  які  були  в  стані  війни з Союзом РСР або

 окупані фашистськоюнімеччиною". Комісія цю пропозицію

 відхилила.

 

      ГОЛОВА.  Відхилила.  Наполягає автор пропозиції,

 щоб голосувати? Не наполягає. Значіть не голосуємо.

      Дальше.

 

      НЕДВИГА.  Пункт  3, пункти 9 та 10 статті 9.

 Тут  мова  йде  про  поправки Івана Сергійовича Чижа.

 Комісія   не  погоджується  з  тією  загальною  сумою

 витрат,  яка  тут  дана,  тому що вона завищена в сто

 раз.

      Така  категорія  людей на сьогоднішній день є 10

 тисяч  громадян,  додаткові  кошти  потребуютьс я 200

 мільярдів.

      Але   я  отів  би  пояснити  депутатм:  під  час

 розгляду  цьогод  законопроекту  в другому читанні ми

 зв'язали  в  статті  7  пункт 7, на який повинно бути

 витрати  в  розмірі 973 мільярди. Якщо можливість, за

 це  проголосувати, підтриамати  цю пропозицію.

 

      ГОЛОВА.............

 

      ЧИЖ.  Пропозиція  звучала  і  вона  стосується в

 законопроекті   двох   категорій  людей:  тих,  що  в

 малолітсві,   коли   вони  були  дітьми,  піддавались

 гонінням   за   потріотичну   діяльність   батьків  -

 партизанів,  підпільників,  такі звертання  є.

      А  друга  частина  цієї  статті  стосується  тих

 людей,  які добровільно давали матеріальну допомогу в

 період  війни госпіталям, військовим частинам і мають

 на  це  підтвердження.

      Уряд  так  обрахував  з  якоїсь стелі, що дав аж

 мільйон  таки осіб. Я не знаю, чи внас партизанів був

 мільйон.

      Міністерство  соціального захисту і Міністерство

 оборони  вирахували, що таких осіб є дійсно 10 тисяч,

 і тому дійсно, Уряд завищив у 100 разів, як бачите.

      І в даному випадку Григорій Миколайович, може не

 дуже   чітко   висловився,  але  якраз  підтримується

 комісією  моя пропозиція, це абсолютно не такі великі

 кошит,  тим  більше, що ми, знявши один з пунктів з 7

 статті, ми тим самим кошти ті ж самі вишукали.

      Дякую, прошу.

 

      ГОЛОВА.  Тобто  мова  йде  про  те,  щоб визнати

 учасниками   війни  дітей  партизанів,  підпільників,

 інших   учасників  боротьби  з  німецько-фашистськими

 загарбниками   в   тилу   ворога,  які  в  зв'язку  з

 патріотичною    діяльністю   батьків   були   піддані

 репресіям,  фізичним   розправам  і гонінням.

      Комісія  підтримує,  я  теж  підтримую  і  прошу

 підтримати  цю пропозицію, ставлю на голосування.

      Будь ласка, за.

 

      "За" -

 

      Рішення  прийнято.

      Дякую.

      Наступна поправка,  будь ласка.

 

      НЕДВИГА.  Наступна  поправка  -це  Гармаша,

 абзац  10,  пункт  1 статті 10. "Надати пільги членів

 сімей загиблим особами, у яких один з батьків загинув

 під час війни, а другий помер".

      Комісія  по  цьому  питанню  ніякого  рішення не

 прийняла.   Все   залежить,  як  проголосують  за  це

 депутати Верховної Ради.

 

      ГОЛОВА. Автор не наполягає на голосуванні. Тому,

 будь ласка, наступна поправка.

 

      НЕДВИГА. Наступна  поправка Комісії з питань

 соціальної   політики   та   праці:   "Надати  сім'ям

 ветеранів війни, які складаються лише....

 

      ГОЛОВА.  Почекайте. Стаття, кажіть, така-то, які

 статті.

 

      НЕДВИГА. Пункт п'ятий статті 12, 13, 14, 15

 щодо  надання  пільг  по  комунальним  послугам. І ця

 пропозиція  була  від  Комісії  з  питань  соціальної

 політики і праці. "Надати сім'ям ветеранів війни, які

 складаються  лише  з  непрацездатних  осіб,  право на

 користування   газом   на  нормами,  вдвічі  більшими

 середніх споживання".

      Комісія просить цю пропозицію підтримати.

 

      ГОЛОВА.   Одну   хвилиночку,   комісія   просить

 підтримати.   Ви   не  заперечуєте?  Не  заперечуєте.

 Міністерство вважає можливим прийнять його?

      А  ви, як вважаєте? Міністерство мене... Скільки

 коштує ця поправка?

 

      НЕДВИГА.   Статті   12,   13,   14...   500

 мільярдів. Ну...

 

      ГОЛОВА.     Зрозуміло.     Комісія     підримує,

 Міністерство   підтримує,   і  комісія-ініціатор  теж

 підтримує.

      Поправка   5   до   статті   12   ставиться   на

 голосування.  Будь  ласка,  уважно. Поправка 5 статті

 12.

       Я...  Одну  хвилинку, зніміть голосування, я її

 прочитаю.

      "Надаються  пільги учасникам бойових дій (ще раз

 підкреслюю:  бойових  дій) статті 5, 6 надаються такі

 пільги:  75  -процентна  знижка плати за користування

 комунальними   послугами,   газом,   електроенергією,

 іншими  послугами в межах середніх норм споживання, а

 для  сімей,  які  складаються  лише  з непрацездатних

 осіб,  за  користування  газом  у  подвійному розмірі

 середніх норм споживання, надання чи на займану площу

 чи садибу". Зрозуміло?

      Ставлю  на  голосування.  Будь  ласка, голосуйте

 правильно.

 

      "за"

 

      ГОЛОВА. Рішення прийнято, спасибі.

      Далі називайте статтю і номер поправки.

 

      НЕДВИГА.  6  частина,  6 поправка, частина 2

 статті  12,  ну,  я тут думаю нам потрібно розглядати

 пункти,  частину  2 статті 14, і частину 2 статті 15,

 бо  вони  всі  відносяться,  до,  бо  компенсацію  по

 виплаті за не використану санаторно-курортну путівку.

 

      ГОЛОВА. Як комісія ваша вважає.

 

      НЕДВИГА. Комісія, рішення не прийнято, але я

 можу пояснити народним депутатам, звідкіля взялася ця

 пропозиція,  справа  в  тому,  що 3 квітня 1995 року,

 вийшла постанова Кабінету ...

 

 

      ГОЛОВА.  Не  проте,  одну  секундочку не про те.

 Комісія  наполягає  на  розгляді  цього  питання,  не

 наполягає.

 

      НЕДВИГА.  Справа в тому, що це поправка...

 

 

      ГОЛОВА. Тоді, інша справа.

 

      НЕДВИГА.  Справа  в  тому,  що 3 квітня 1995

 року  вийшла  постанова  Кабінету  Міністрів, 236 про

 надання   компенсійних   виплат  вартості  санаторно-

 курортного  лікування  для деяких громадян, категорій

 громадян.

      Ця  постанова  була  згідно  Закона України "Про

 статус   ветеранів  війни"  та  Закону  України  "Про

 основні засади соціального захисту ветеранів праці  і

 інших громадян похилого віку".

      Керувалися  цією постановою і тими пунктами 2. 6

 частини  2  статті  де  надаються  пільги, де учасник

 війни,  чи  учасник бойових дій, чи інвалід мав право

 замість пільг наданих в пункті 2. 6 мати компенсацію.

 І  в  цьому  положенні  було  сказано,  що  в разі не

 надання  інвалідам  війни, учасникам війни, учасникам

 бойових  дій,  осіб, які мають особливі заслуги перед

 батьківщиною,  та осіб, які поширюють чинність Закона

 "Про  статус  ветеранів  війни"  гарантії соціального

 захисту,  за  їх  бажанням,  один  раз  у  році  може

 надаватися   грошова   компенсація,   і   ця  грошова

 компенсація  повинна  була  надаватися з 1 січня 1996

 року.

      Але   у  зв'яку,  що  в  нашому  проекту  закону

 компенсацій  по  пунктах 2. 6 не передбачено, значить

 ми  своїм  законом  відміняємо цю постанову. Це не ті

 кошти,   які  сьогодні  ідуть  від  мене.  Вони  були

 заплановані   Кабінетом   Міністрів   і  він  мав  їх

 виплачувати з 1 січня 1996 року і для того, щоб цього

 не сталося я вніс такі пропозиції.

 

      ГОЛОВА.  Григорій  Миколайовч, давайте, оскільки

 ця   пропозиція   потребує   мабуть   додаткового  ще

 вивчення,   давайте   ви   не   наполягайте   на   її

 голосуванні, а...

 

      НЕДВИГА.   Олександр  Олександрович,  справа

 втому, що наступить 1 січня 1996 року і наші ветерани

 війни  підуть,  значить, одержувати цю компенсацію, а

 їм  скажуть, що в зв'язку з тим, що депутати прийняли

 нову  редакцію  закона,  ця постанова відмінена. Я не

 хотів би  брати  в  цьому участь.

 

      ГОЛОВА.  Світлана  Анатолієвна, будь ласка.

 

      ВЕГЕРА  С.  А. Шановні народні депутати! Якщо ви

 звернули увагу....

 

      ГОЛОВА.  Будьте уважні!

 

      ВЕГЕРА С.А. ... я  включила.

 

      ГОЛОВА.  Говоріть,  говоріть.

 

      ВЕГЕРА  С.  А. Шановні народні депутати! Якщо ви

 звернули  увагу,  ця  пільга  коштує  по цьому закону

 майже  третину  всіх  витрат,  які  ідуть  на  закон.

 Вдумайтесь  тільки.  Хіба це ціна цієї пільги повинна

 бути  такою?  Це сталось в зв'язку з тим, що вартість

 путівки  постійно  зростає.  Уже  сьогодні є вартість

 путівки, яка   стоє 200   мільйонів.  Тому...

      Але  є компроміс, який зберігає пільгу і вирішує

 питання.  І  не  порушує  того, що... про що говорить

 Григорій Миколайович.

      Ми  залишаєм діючу редакцію пункту 3, а в другій

 частині  другого  читання  приберіть,  будь ласка, ті

 проценти,  які  відносяться до підзаконного акту і не

 зв'язуйте  руки  Кабінету  Міністрів  в вирішенні цих

 питань  при  тій  ситуації, яка сьогодні з економікою

 існує.

 

      ГОЛОВА.  Таким чином, ви пропонуєте скажіть -що.

 Я поставлю...

 

      ВЕГЕРА. Залишити діючу редакцію пункту 3.

 

      ГОЛОВА.  Вилучивши ...

 

      ВЕГЕРА.  Залишити  "також".  Замість  "або"

 "також" залишити.

 

      ГОЛОВА. А....

 

      ВЕГЕРА. Замість "або", а "також" залишити,

 а в 2-ій частині просто "відсотки" треби прибрати ці,

 тобто поправки Піменової і Недвиги.

 

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилинку, вертаємося до сторінки,

 до  документу.  Поправка,  яка  це номер? Будь ласка.

 Світлана Анатоліївна, Ви сідіть там. Одну хвилинку...

 

      ВЕГЕРА.  Ну,  можна взяти 23? сторінку там

 подивитися і ....

 

      ГОЛОВА.   Це  частина  друга  у  пункті  20?  20

 поправці, так я розумію? Світлана Анатоліївна?

 

      ____________. Можна по порядку... спочатку треті

 пункти проголосувати, а потім частину другу.

 

      ГОЛОВА.   Так.   Ще  раз  свою  пропозицію,  яка

 стосується  всіх  пунктів, але цієї категоріїї.... чи

 цих  поправок,  Світлана  Анатоліївна, і всі разом їх

 проголосуємо.

 

      ____________. Пункт 3 статті 12, 14, 15...

 

      ГОЛОВА. Так...

 

      ____________.... залишити в діючій редакції...

 

      ГОЛОВА. Так...ставлю на голосування цю пропозицію.

 

      ГОЛОС З ЗАЛУ . Не чути.

 

      ВЕГЕРА.   Це  сторінка  13..........  В  мене  є

 предложення  залишити  в  тій  редакції,  яку  було в

 існуючому законі. Тоді я поправку свою знімаю.

 

      ГОЛОВА. Одну хвилиночку, Григорій Миколайович...

 

      НЕДВИГА. Залишити в той, що було...

 

      ГОЛОВА.   Ні-ні,   давайте  ми  проголосуємо  цю

 пропозицію.  В  діючій  редакції,  в редакції діючого

 закону, так?

 

      ВЕГЕРА. Так, пункт 3.

 

      ГОЛОВА.  Пункт 3 у згаданих статтях залишається,

 я ставлю на голосування, будь ласка, чекайте...

 

      "За" -

 

     Приймається  рішення.

     І другий абзац, назвіть, будь ласка, продовжуйте.

 

       НЕДВИГА.   Тут  залишилось.

 

      ГОЛОВА.  Одну  секундочку, Григорій Миколайович,

 ми тут не доголосували те, що вона тут говорила.

      А   він  тоді  скаже.  Ну  говоріть,  поки  вона

 підготується,  Грирорій  Миколайович.

 

       НЕДВИГА.  Ну,  в нас тут залишилось 8 пункт,

 поправка   Яценка.

 

      ГОЛОВА. Ні, це не те, ми ще на завершили тут.

 

       ВЕГЕРА.  Ні,  ні,  І  те, що відноситься до

 механізму,   сторінку   16   відкрийте,   порівняльну

 таблицю.

 

      ГОЛОВА.   Це  друга  частина  поправки  22.

 

       ВЕГЕРА.  Друга  частина  статей 12, 14, 15.

 Від  слів  "За  бажанням".

 

      ГОЛОВА.  Тобто,  залишається  те, що до слів "за

 бажанням" .

 

      ГОЛОВА.   Зрозуміло,  ця  поправка...  Ця  норма

 стосується  кількох  статей.  Вона  тепер  буде йти в

 редакцї, вона проголосована, в принципі, за основу, а

 тепер  вона  остаточно  голосуватиметься  до слів "За

 бажанням". Зрозуміло.

      Сталю на голосування   цю пропозицію.

      За -

      Рішення   прийнято.

      Григорій  Миколайович, дальше.

 

       НЕДВИГА.  Залишилась  8  поправка  Яценка  -

 надання  вдовам  померлих  інвалідів    війни.

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилиночку,  ще  раз.  Документ в

 руках у депутатів, назвіть сторінку документа і де ця

 пропозиція.

 

       НЕДВИГА.   Ну,  ми  ж ідемо    сторінка  друга....

 

      ГОЛОВА.  Я розумію... А, ви окремо.... Так, так,

 будь ласка.

      Так, пропозиція  Яценка.

 

       НЕДВИГА.  Пропозиція  Яценка -надання вдовам

 померлих  інвалідів війни житлово-комунальних послуг,

 передбачених  для учасників бойових дій в розмірі 75%

 знижки.

      Комісією  ця  пропозиція   відхилена.

 

      ГОЛОВА.  Яценко  не  наполягає,  да, будь ласка,

 Яценку слово даю.

 

      ЯЦЕНКО В.М.

 

       Шановні колеги, я хотів би нагадати, що комісія

 не  має права відхиляти цю пропозицію, оскільки ми за

 нею    проголосували   абсолютно   більшістю   складу

 Верховної Ради України.

      Я хотів би нагадати про що йдеться.

      Йдеться  про  те,  що  якщо  живе сьогодні він і

 вона, скажемо він інвалід війни, він помирає, відразу

 відбувається  стрибок,  вона  платить  уже  не пільги

 оплачує  квартири  комунальні  послуги,  а  на багато

 більше.

      Таким    чином    ми   вважаємо,   скажімо,   як

 Чернобильська комісія зокрема, що це є несправедливим

 по відношенню до тих вдів або вдовців, підкреслюю це,

 які  ну  тривалий  час жили разом і раптом із смертью

 інваліда  відразу  погіршується  соціальний стан тієї

 особи, яка і так потерпіла і в якої і так велике горе.

      Тому    я    наполягаю    на   тому,   щоби   не

 проголосовувати  цю пропозицію, витрати не такі вже й

 великі,  я думаю, що в нашій державі сьогодні крадуть

 на  багато  більше, давайте, щоб ця сума залишилася і

 ця пільга залишилася  для наших людей.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  звернути  увагу  на  те, що у

 процедурі  підготовки  питання  до  третього  читання

 комісія   зобов'язана   враховувати  всі  думки,  всю

 мотивацію дати на розгляд Верховній Раді, щоб вона це

 мала.

 

       ЯЦЕНКО.    Вони   мають   право   сьогодні

 поставити на те, щоб відмінити, будь ласка.

 

       НЕДВИГА. Ну комісія виходила із того, що це

 є   10  стаття  яка  говорить  що  це  особи  на  які

 поширюються  чинність цього закону і є загальна норма

 для  цієї категорії, що підпадає 50 процентів, але що

 ж  ми робимо, ми ж залишаємо сім'ї померлих учасників

      Великоої Вітчизняної війни партизан підпильників

 учасників  бойовихдій  на території інших держав, які

 загинули   або   померли  від  поранення,  колітцтва,

 контузії  під  час  захисту  Батьківщини чи виконання

 інших обов'язків під час військової служби.

      Ми   разом  з  тим  надаєм  таке  право  жінкам,

 чоловікам  померлих інвалідів померлих чоловіків, які

 визнані   інвалідами   при   житті   від   загального

 захворювання,  трудового каліцтва і інших причин, які

 не одружилися.

      Друге. При чому тет є категорія ечасників війни.

 Якщо  учасник  війни  при  житті  отримував пільгу 50

 процентів,  то після його смерті пільга зростає до 70

 процентів,  і  ми  не  можемо  цього  робити,  бо  це

 несправедливо.  Це  породить  скарги  ціжї  категорії

 людей.  Чого  ж  ми підходим до одних так, а до іншах

 по-іншому.  Є  загально норма -50 процентів. Ми цього

 притримувалися.

 

      ГОЛОВА.  Яценко  наполягає  на голосування своєї

 постанови?  Ставлю на голосування пропозицію Яценка.

      (Шум в залі)

      Одну хвилинку, почекайте, будь ласка.

 

      "За" -

      Не підтримана пропозиція.

      Світлана  Анатоліївна,  коментар  міністерства в

 даному випадку.

 

      ВЕГЕРА.  Депутати  поступили вірно, тому що

 ми  погіршуємо  рівень  загисту  тих  сімей,  у  яких

 загинули  і батькя, і сини -у них 50, а вдов померлих

 інвалідів буде 75.

 

      ГОЛОВА.            Тобто            аргументація

 комісії,.....................   вона  має  слушність.

 Так. Дякую.

      Ще поправка яка? Все, решта прийнято. Тому треба

 в  третьому  читанні  закон  проголосувати  в цілому.

 Ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      З  мотивів  у  вас? Будь ласка, Євген Вікторович

 Пронюк.

 

      ПРОНЮК Є.В.

      Пронюк,  205,  група  "Державність",  Українська

 респуліканська партія.

      Шановні колеги!

      Цей   Закон,   який  ми  приймаємо  справді  має

 величезне  значення  і  на  минулих  засіданнях я вже

 виступав  і  захищав  його  також,  але  ми  діємо не

 справедливо.

      Відкинута  зовсім  наша  поправка до 16 пункту 6

 статті,  і також до тих категорій політичних в'язнів,

 де   робиться   різниця,   ті  що  були  у  німецьких

 концтаборах, і ті, що були на території СРСР.

      Я пропоную, що ці два моменти треба врахувати. І

 тому  я  вважаю,  що  цей  закон  не  може  бути нами

 схвалений і підтриманий поки ці два моменти не будуть

 враховані.

 

      ГОЛОВА.    Дякую.   Треба   прийняти   Постанову

 Верховної Ради про введення його в дію.

      Я прошу вас, Володимире Михайловичу. Я ставлю на

 голосування   проект  Постанови  Верховної  Ради  про

 введення  в  дію  цього закону. Будь ласка, за основу

 проект  Постанови.  А  тоді  внесете пропозиції. Будь

 ласка.

 

      "За" -

 

      Дякую. За основу прийнято.

      Які поправки будуть, уточнення, доповнення? Будь

 ласка. Анатолій Олексійович.

 

      КОНДРАТЮК.

 

      Шановний   Олександр  Олександрович  і  Григорій

 Миколайович!

      Приймаючи  цей  закон,  ми повинні врахувати, що

 цей закон тут велась мова про те, що ніяк не погіршує

 пільги для ветеранів.

      Ви повинні сказати, що цей закон значно погіршує

 пільги   для   ветеранів.  Приймаючи  цей  закон,  ми

 створюємо  таку ситуацію, ситуація в тому, що частина

 ветеранів, інвалідів, частина одиноких була незаконно

 стягнута   плата   за   комунальні  послуги  за  газ,

 електроенергію.  Особливо  з  одиноких.  І якщо зараз

 приймається  цей  закон багато справ зараз уже в суді

 по цій справі.

      В мене є підтвердження на мій запит от, Кальника

 з  Міністерства  економіки, що, дійсно, було порушено

 закон.  І  прийняті  дві постанови Ради Міністрів. Це

 295 від 19 квітня і 219 від 24 березня.

      Таким  чином,  приймаючи  ці постанови, незконно

 стягнуто  плату  за  комунальні  послуги з інвалідів-

 ветеранів,  особливо  одиноких. І, таким чином, ці не

 повернуть.

      Кальник звертає увагу на те, що ще буде прийнята

 постанова  Кабінету  Міністрів по цьому поводу, однак

 вона  до  цього  часу,  хоча про це ведеться мова вже

 півроку, ніяк не прийнята.

      Виникає  питання:  якщо  ми  приймаємо цей закон

 сьогодні  з  дня  опублікування,  як  цим  ветеранам,

 одиноким, інвалідам буде повернуто незаконно стягнуту

 плату  за комунальні послуги, пільговим категоріям? А

 також,  як  буде:  чи  продовжено,  чи  відмінено  ці

 постанови,  і  таким чином, вони не будуть боржниками

 по комунальним послугам.

 

      ГОЛОВА. Григорій Миколайович , відповідайте.

 

      НЕДВИГА.  Ну,  справа  в  тому, що наший же

 закон  буде вводиться з дня опублікування, а ці явища

 були  при  дії діючого на сьогоднішній день закону. І

 закон  же  не  має зворотньої сили, і людям, якщо там

 було незаконно забрані кошти, вони будуть повернуті.

 

      ГОЛОВА.  Анатолій Олексійович, справа в тому, що

 ваша ситуація -це не норма нинішнього закону. Мається

 на  увазі,  чинне  законодавство і органи судочинства

 будуть   керуваться   законом   і  тим,  що  діяв  до

 сьогоднішнього дня, а ви говорите про його порушення.

 То  винні  повинні  бути  покарані  і  справедливість

 повинна бути відновлена. А після опублікування будуть

 керуваться  цим законом, тобто новими поправками. Але

 та   конкретна   ситуація  відношення  до  постанови,

 проведення  закону  не  має. Це конкретна справа, яка

 зв'язана з діяльністю відповідного суду щодо розгляду

 конкретної абсолютно справи.

      Ви не запересуєте проти такої постанови?

      Не  заперечує.  Тоді  все  приймається.  Ще  які

 поправки?

      Чернявський, до закону.

      (Шум в залі)

      Потім з'ясуєте. Говоріть, Чернявський.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ, Сумщина

 

      Дякую, Олександр Олександрович.

      Шановні Олександр Олександрович, шановні колеги!

      Я хотів би, щоб той закон, який ми прийняли, він

 надзвичайно  важливий,  прийняти  постанову.  Але  ми

 обговорювали вчора бюджет і ще будемо обговорювати, я

 хотів  би,  щоб  цей  закон  був  вже  врахований при

 визначенні бюджету, в чому справа, ми багато цих всіх

 льгот  визначається за рахунок місцевих бюджетів, але

 в    багатьох    регіонах    місцеві    бюджети,   не

 забезпечуються виконання тих всіх пільг.

      Тому  я просив би, щоб автори закону врахували і

 внесли  поправки  до  бюджету  у  відповідності з цим

 законом, дякую.

 

      ГОЛОВА.  Дякую вам Олексій Пилипович, будь ласка

 Григорій  Миколайович.

      Справа в тому, що ви правильно все говорите, але

 це ваше зауваження стосується до Закону "Про бюджет",

 одну  хвилинку.  Ми в тому законі повинні передбачити

 витратні  частини,  які  покривали б норми нінишнього

 закону, там треба закласти.

      Давайте,   чітко  сформулюйте.  Юрій  Григорович

 допоможіть  разом  я  поставлю  на  голосування. Будь

 ласка.

      Хмельовий прошу, Донецька область, Хвильовий.

 

      ХМЕЛЬОВИЙ

      Я  конечно,  я  хотел получить слово до принятия

 постановления . Почему?

      Вот  записка  Марчука,  что  нужно и продолжение

 выступления Чернявского, что необходимо 70 триллионов

 для выполнения этого закона.

      На кануне к 9 мая 1995 года, был Указ Президента

 обеспечить   участников   войны   в   течении  2  лет

 квартирами, ну понимаете мы принимаем законы, которые

 остаются  на  бумаге,  поэтому я предлагал вводить бы

 этот закон поэтапно.

      Мы  сегодня  уравняли ученика, который за партой

 сидел,  и  человека,  у  которого  грудь  в  орденах,

 сегодня   примерно  одинаковым  будут  положения,  ну

 давайте в какой стране такое есть.

 

      ГОЛОВА. Що ви пропонуєте?

 

      ХМЕЛЬОВИЙ.  Я  предлагаю  этот  закон  принять

 поэтапно  как  мы принимали Закон "о оплате труда" не

 справедливо   сегодня   наверно   давайте   обеспечим

 квартирами,   там...   тому   "Таврию"   дадим,  кому

 положено. Тем настоящим участникам, кто действительно

 в этом нуждается. А потом уже всем остальным будем по

 мере необходимости давать эти льготы.

 

      ГОЛОВА.  Логіка  є  вашій  пропозиції.  Очевидно

 можна  було  б  зробити  доручення  комісії  відносно

 підготовки  постанови  щодо поетапного введення цього

 закону.

      Будь ласка,  Григорій  Миколайович.

 

      НЕДВИГА.  Я  хотів би пояснити депутатам, що

 сейчас  немає  цих  70  трильйонів.  Тому що ви своїм

 голосуванням  їх зняли. Ви їх зняли сьогодні. ви ж не

 проголосували  за  мої пропозиції.

 

      ГОЛОВА.  То  було  зауваження до тих пропозицій,

 які викликали сумнів у Кабінету Міністрів. Так що цих

 витрат нема.

 

      НЕДВИГА. Да вони не... і ця сума знята.

 

      ГОЛОВА.  Ну,  будь  ласка. Будь ласка. Спокійно.

 Чиж.

      Юрій Григорович, ви пишіть , пишіть проект ...

 

      ЧИЖ

      Шановні  колеги!  Я пропоную прийняти цей проект

 постанови,   оскільки   Закон  уже  проголосований  і

 прийнятий, з пропозицією Чернявського і Донченка. Про

 те,  що пеердбачити в проеті Державного бюджету кошти

 на реалізацію   норм  закону...

 

      ГОЛОВА.  Доручення комісії ...

 

      ЧИЖ   І.  С.  Доручення  Кабінету  Міністрів.  А

 стосовно  зауваження  Хмильового,  то я скажу, що без

 сумніву,   що  цей  закон  треба  було  б,  коли  він

 народився  ще  в  тій Верховній Раді, допридумати. Бо

 він  об'єктивно  розширив  надзвичайно коло учасників

 війни.

      Але  цей  закон,  який  ми  зараз  привели певні

 норми,  якраз спрямований на поліпшення, якщо хочете,

 конкретно   окопників   тих,   що  воювали.  Ми  саме

 врахували ті пропозиції і тому там розведено: учасник

 війни  і учасник бойових дій. Це зовсім інші речі....

 пільги наступають  інші.

 

      ГОЛОВА.  Дякую за  роз'яснення.  Марченко.

 

      МАРЧЕНКО

      Александр  Александрович!  Безусловно необходимо

 согласовать  вот  этот закон финансирования его через

 необходимые  заложеные,  в общем, статьи в бюджет. Но

 вы  знаете,  я  хочу сказать: у местных Советов, может,

 денег и не всегда хватает. А иногда они идут на такие

 хитрости,  которые  мы...  ну,  в  общем-то  не можем

 заранее  предусмотреть...  Я приведу пример. И прошу,

 чтобы  комиссия  как-то  отреагировала на это, либо я

 внесу предложение...

      Пример    заключается   в   том,   что   Сумская

 обладминистрация      выдала     рекомендацию     или

 распоряжение, чтобы по районам меж, вот, межсообщения

 автобусные  перевели  между  населенными  пунктами  в

 форме  такси.  Уже  нет  такого  сообщения когда люди

 могли  реализовать свою......., а сейчас все на такси

 перешли и там льготы не действуют.

      И  поэтому  мы  содной  строны  примем  закон, с

 другой  стороны  в  бюджет  деньги  заложим,  а  вот,

 механизм   передвижения   через   такси   лишит   эти

 полномочия.

      Поэтому  для  ветеранов,  если возможно комиссии

 учесть,  чтобы  они  использовали  свои льготы даже в

 автобусах,  которые работают в форме такси.

 

      ГОЛОВА.  Ми  зараз  розглядаємо проект постанови

 про  введення  закону.  Пропонуйте,  вашу  редакцію я

 поставлю на голосування, Свято...

 

      НЕДВИГА. Я хочу пояснити. Справа в тому, що

 в  прийнятому  законі  таксі немає уже. Уже немає, Ви

 поцікавтись. Да, ми зняли таксі.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, спокійно... Свято.

 

      СВЯТО, 416 виборчий округ, Хмельниччина.

 

      Дякую,  Олександр Олександровичу. Шановні колеги

 депутати6  я хотів би вашу звернути увагу і підтримку

 запросити.  А  саме в плані тому, що в постанові було

 відмічено:  доручити Кабінету Міністрів скомпенсувати

 ті витрати, які були зв'язані з порушенням статті 13,

 пунк  5,  6  Закону  "Про  статус  ветеранів війни та

 гарантії  їх  соціального  захисту",  а саме, в плані

 надання комунальних послуг.

      Як  кажуть в народі: "Маслом каші не зіпсуєш", а

 в  такому відношенні це буде дуже суттєвої підтримкою

 по відношенню до тих наших учасників-ветеранів війни,

 які  постражлдали  в  зв'язку з незаконою виплатою за

 комунальні послуги.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Конкретно  до  проекту постанови, що Ви

 можете запропонувать? Як сформулювать?

 

      СВЯТО. Конкретно до проекту постанови....

 

      ГОЛОВА.  Підготуйте  формулювання: я поставлю на

 голосування.   Підготуйте   формулювання,   зараз   я

 поставлю  на  голосування.  Негода Іван Григорович...

 Іван    Іванович...   Найда,   будь   ласка...   Іван

 Григорович, правильно.

 

      НАЙДА, Фракція комуністів...

 

      ________________       Уважаемый       Александр

 Александрович,  уважаемый  докладчик,  я  думаю,  что

 предложение  Василия  Петровича, и оно должно у нас в

 Постанове  найти,  что поручить поручить или Кабинету

 

      Министров,  я  в  данном  случае поддержвиваю Кабинет

 министров,   потому   что   надо   найти  деньги  для

 Министерства   соцзащиты,  чтобы  компенсировать  тем

 людям, которые пострадали.

      И   самое   первое   предложение,  которое  было

 внесено,  оно  действительно  есть.  И  это,  если мы

 просто  напишем следующим пунктом: "Поручить Кабинету

 министров всех, кто был обижен, -там у нас которым не

 выплачивали  за  это  время, -компенсировать в начале

 1996 года" . И предусмотреть эти деньги  в бюджете.

 

      ГОЛОВА.  Розглянути  можливість про компенсацію,

 отак  поставити?

 

       НАЙДА.    А    Постанову    сегодня   надо

 проголосовать и немедленно, Александр Александрович.

      Прекратить обсуждение.

 

      ГОЛОВА. Василь Петрович, пишіть пропозицію разом з  Григорієм  Івановичем,  а  птоді  я  її поставлю на

 голосування. Будь ласка.

      Кондратюк    Анатолій    Олексійович,    біжіть,

 допоможіть, вони  самі не  напишуть.

      Будь ласка, прошу  Терен.

 

      ТЕРЕН.

      Скажіть,  будь  ласка,  коли визначається статус

 ветерана  війни,  там  написано,  що  визначається за

 поданням  відповдіних  комісії. Очевидно, порядок, це

 не  тих,  що  народились до 1932 року, бо це питання,

 яке  весь  час нам ставлять виборці з тим, щоб надати

 статус учасників війни всім, хто народився до 1931 чи

 1932  року.

      Яким   чином   будуть   ці   відповідні  комісії

 подавать:    чи   це   Кабмін   виробить   відповідні

 інструкції?  Поясніть,  будь  ласка,  ситуацію, дякую

 вам.

 

       НЕДВИГА. Це ж не відносить до Постанови.

 

      ГОЛОВА.   Справді.   Я   до   Терена  звертаюсь:

 підійдете потім до Недвиги -він вам все розкаже.

      Так,  ви  так голосно говорите, руку підняли, я

 забув  прізвище.

      Дем'ян , будь ласка.

 

      ДЕ'МЯН.

      Шановний   пане   Голово,  шановинй  доповідачу,

 шановні народні депутати!

      Отой  закон,  який  ми  прийняли, він потрібний,

 але  не  в такій формі, як це зроблено, бо він ділить

 українсців  на  рабів  і  поневолювачів,  на  білих і

 чорних.

      Є  сотні  тисяч  людей,,  яких  цей  закон чорно

 кривдить,  це  ті  які боролися за незалежність нашої

 держави  за  то,  щоби наш парламент ось тут працював

 нормально,  за то, щоб ми мали право вільно висловити

 свою думку, за то щоби існувало розмаїття думок і так

 дальше.

      І  отих  сотні  тисяч,  а  їх через ряду УНА УПА

 пройшло  не менше 700 тисяч чоловік враховуючи те, що

 кожного  борця  за  волю  України, що вів війну проти

 фашистів  і  проти російських комуністів підтримувало

 четверо-п'ятеро  людей, то їх є мільйони. З них два -

 три мільйони залишилося і ті люди покривдяні.

      Не  переривайте  пане  Голово, ви мене обминаєте

 постійно,   систематично  не  бачите  спереду,  ззаду

 справа, зліва дасте слов , а тут ні.

      Ще одне. І ви і вчора заявили, коли ви виступали

 я дуже уважно слухав вашу, ваш виступ по телебаченню,

 що  ті,  які не є ваші поглядів, ви це сказали тільки

 іншими словами - є звичайним шумовинням.

      Мушу  вам  відзначити, що добрий противник своїх

 опонентів  невідважиться назвати. Я вас так ніколи не

 називав, хоч не поділяю ваших поглядів.

      Отже  я  вважаю, що оцей закон який ми тільки що

 прийняли  -є цілковито несправедливим, тим людям, які

 воювали  за інтереси СРСР, цебто, російської імперії,

 теперішньої  Російської  Федерації, що оголосила себе

 спадкоємницею  СРСР.  Тим людям повинно виплачуватися

 допомога,  але  за  рахунок договору який Український

 уряд  підпишить  з Російським і Росія як спадкоємниця

 СРСР  повинна виплачувати учасникам війни у В'єтнамі,

 тим хто танками душив угорських вояків, тим хто палив

 на  вогнищі  українських  повстанців і так далі і так

 далі.  Закон  потребує  перегляду  і  значна  частина

 України  з  цим  законом пане Голово не згідна. То що

 він такий велика міра відповідальності ваша.

 

      ГОЛОВА.  Дякую вам, що ви витерпіли те, що я вам

 говорив,  бо я вірю, що вашому серденьку воно не дуже

 приєме.

      Дякую,  шановний  колега.  Ну заспокойтеся, будь

 ласка.

      Ще   раз   підтвердилося   зараз,  що  у  нас  у

 парламенті  існує  повна демократія. Бачте. Це перший

 і, мабуть, це великий здобуток всіх нас.

      Депутат Дем'ян, мабуть, не знає, що історії ОУН,

 УПА  я  випадково  знаю  не  гірше  ніж  він. Тому ми

 створили  комісію відповідну, вона з'ясує всі деталі,

 і  стануть  вони відомими для суспільства. І не треба

 буде  робити  з  цього  приводу  якісь  там політичні

 демарши.

      А  відносно  зауваження  вашого  по  вчорашньому

 виступу моєму на телебаченню. Я назнав шумовинням те,

 що  розігрує  всілякі  інсенуації  щодо стосунків між

 гілками  влади  або що, бо я сказа, що ті люди іншого

 просто  не  вміють робить. І ви з тим самим згодні, я

 знаю.......   розумна  людина,  і  хоч  наші  погляди

 розходяться політичні, але відносно захисту інтересів

 держави,  то  ви  ж  так  само,  на такіх же  позиції

 стоїте. І так само вам неп подобається оте шумовиння.

 Так  що воно є, воно є в кожному політичному процесі.

 Будьт=мо  вище  цього.  Ви приймаєте це до уваги, але

 оскільки  ви до постанови пропозиції не вносили, то й

 голосувати їх не будемо.

      А  те,  що  пропонував  Чернявськи і Донченко, я

 поставлю  на  голосування,  бо у пункті про доручення

 кабінету Міністрів, тут записується так: "Передбачити

 в бюджеті на 1996 рік необхідні кошти для фінансового

 забезпечення норм цього закону". Зрозуміло.

      Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

      "За" -

      Приймається рішення.

      Депутат Марченко своїю поправку зняв.

      Тепер  пропозиція  Свято, Кондратюка і Негоди, і

 Найди  такого змісту, до доручення Кабінету Міністрів

 ще  додати одним пунктим:   "Компенсувати до 15 січня

 витрати  ветеранів  і  учасників  Великої Вітчизняної

 війни  у  зв'язку  з порушенням статтей 12, 15 Закону

 України  "Про  статус ветеранів війни" та гарантій їх

 соціального захисту".

      Будь ласка, прокоментуйте.

 

      НЕДВИГА.  Справа  в  тому,  що давайте як по

 всій  категорії,  бо  стаття  12 це "Учасники бойових

 дій",  стаття  13  "Інваліди  війни". А є ще учасники

 війни,   особи  на  які  поширюється  чинність  цього

 закону,  і  особи,  які  мають особливі заслуги перед

 Батьківщиною.  І  можливі  випадки,  що  з  ними  так

 поступили.

      То  давайте  запишемо:  12,  13,  14,  15  і  16

 добавимо. Ні, там 12 і 13.

 

      ГОЛОВА.  А  чому з порушенням тільки цих статей,

 чому  не по всіх статях, які порушувалися не провести

 компенсацію.

 

      НЕДВИГА. Мова йде про комунальні послуги.

 

      ГОЛОВА.   Про  комунальні  послуги.  Тоді  треба

 записати  так:  "Доручити  Кабінету  Міністрів  до 15

 січня   вирішити   питання   про   компенсацію  втрат

 ветеранів,  в зв'язку з порушенням статей Закону "Про

 статус   ветеранів   війни  та  гарантій  соціального

 захисту"  у  частині  пільг за комунальні платежі". І

 тоді  це  буде  широка  трактовка, яка охоплює ці всі

 статті.

      Можна  так  ставити  на  голосування?  Я  це ж і

 розумію,   я   пояснював,   "в   частині  статей,  що

 стосуються  пільг,  що стосуються пільг на комунальні

 платежі".     Зрозуміло?     Світлана    Анатоліївна,

 підтримуєте?

      Тобто,  доручити  Кабінету  Міністрів розглянути

 питання  щодо компенсації ветеранам і учасникам війни

 втрат   понесених   в  зв'язку  з  порушенням  статей

 названого Закону щодо пільг за комунальні платежі.

      Ставлю на голосування, будь ласка.

 

      "За" -

 

      Я  з цього приводу. Бюджетна Комісія, до речі, з

 цього   приводу  що  скаже...  Про  що  йдеться,  хто

 рахував, яка це сума? І за який період?

      Григорій  Іванович,  за який це період порушення

 були   зроблені?   За   який   період  були  зроблені

 порушення?

 

      НАЙДА Г.І.

       396 округ, фракция коммунистов.

       Когда    мы    только    проиняли,    Александр

 Александрович,  когда  мы  только начали вводить, по-

 моему,  с  лета 1995 -го, когда мы начали вводить вот

 этот 15-процентный рубеж...

 

      ГОЛОВА. Свято ,  будь ласка.

 

      СВЯТО В.П.

 

      Дякую,  Олександре  Олександровичу (Василь Свято

 416  виборчий,  Хмельниччина),  я  хочу скзати, що ці

 порушення  почались  з  того  часу,  коли  підскочили

 тарифи  на  оплату  за газ, комунальні послуги, тобто

 починаючи з початку з початку року 1995-го.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Яка  сума, мене питають, сума витрат, в

 даному випадку треба покрити з Бюджету?

 

      СВЯТО В. П. Я хочу сказати, що яка б сума витрат

 не  була,  якщо  з  кишені  наших  ветеранів взяли ці

 гроші,  вони  повинні бути їм повернені незалежно від

 суми.

 

      ГОЛОВА.  Тобто, стосується незаконного вилучення

 із  доходів  ветеранів... Одну хвилинку, ну, не треба

 тиснути.

      Стосується   незаконного   вилучення   коштів  з

 ветеранів після підвищення тарифів і неврахування тих

 норм,  які  мали  діяти,  які  діяли  на  той час. Це

 абсолютно  кокретні  питання,  але тут я прошу уваги.

 Це, скоріше всього, питання питання буде розглядатися

 через   суди,  а  не  через  просто  автоматично.  Ми

 постанову  таку записуємо щодо розгляду цього питання

 Кабінетом  Міністрів,  хай  вони  вони  з'ясують  всі

 обставини  т.д.

      Мішура,  будь  ласка.  Я  прсив  би підтримати в

 цілому проект закону.

 

      МІШУРА   В.   Д.  (225-ий,  Кіровоград,  фракція

 комуністів, Мішура)

      От,  те,  що  сказав  депутат Дем'ян, його треба

 врахувати. Що я маю на увазі?

      Треба   записати   ще   один  пункт:  прискорити

 створення  комісії  по вивченню діяльності ОУН-УПА. І

 це  було  правильно?  Чому? Тому що сьогодні потрібно

 вже  вкінці-кінців відповісти на запитання: у якій же

 війні,  з  ким  і  на  чиєму боці воювали ОУНівці. Бо

 друга  світова  війна,  скажімо,  Велика Вітчизняна і

 бандерівська  -то  зовсім  різні війні і за розкладом

 військово-політичних сил, і за їх підсумками, і треба

 в  кінці  кінців  відповісти,  а  чи  справді  це був

 національно-визвольних  рух підтриманий всім народом,

 а  може  це  будем  звичайний борацеонізм, де УОН УПА

 ніколи   не  було  самостійною  політичною  силою,  а

 контролювалося    нациською   владою,   як   свідчать

 матеріали  Нюрберського процесу, що відбувся 50 років

 тому,  націоналістичні  лідери  коливалися,  Мельник,

 Бандера,  Ярий,  Стицько,  були  у таємних агінтурних

 зв'язках  з  гітлерівцями,  і  разом  з  (..........)

 створювали             каральні            батальйони

 (..........)(..........) дивізію СС "Галичина".

      І  треба  відповісти  моїм  виборцям, чому у нас

 (..........)  який видавала районна управа стоїть наш

 сьогонішній  герб тризуб. От на ці питання треба дати

 відповідь  і  нашим,  моїм  виборцям, і тим виборцям,

 яких захищає.

      Тому  я  вношу  пропозицію  прискорити створення

 комісій  по  вивченню  діяльності УОН УПА і поставити

 крапку.

      Оце така пропозиція.

 

      ГОЛОВА.  Ясно,  Валерій  Дмитрович,  у зв'язку з

 тим, що комісія створена і працює, вона правда працює

 не  так  швидко,  не  створена,  тоді давайте так, це

 питання  за  межами  цієї  постанови. Це окрему треба

 постанову,  якщо треба прискорити, будь ласка готуйте

 свої  пропозиції і ви і Дем'ян і інші, одну хвилинку.

 І  будемо,  і проголосуємо тоді, але це не зв'язано з

 цією постановою.

      У вас до цієї постанови. Будь ласка  Гаманюк.

      Зараз ми почнемо розглядати це питання.

 

      ГАМАНК.  Уважаемый Александр Александрович,

 я  просил бы и ваше мнение по этому вопросу, и мнение

 депутатов,  очень  хорошо,  что  статья 15, мы убрали

 слово  "за  вынятком такси" однако мы не учли то, что

 сегодня   на  городских  маршрутах  работают  частные

 автобусы  вплоть  до  частных  маршрутов, и положение

 такого, что как только заходит ветеран войны, инвалид

 войны  в  этот  автобус, его просто за руку выводят с

 него.

      Я  просил  бы,  толи  в  постановлении  записать

 статья  15 пункт 7, не зависимо от форм собственности

 автобуса.   Иначе   мы   сделали,  сегодня  Александр

 Алексадрович,     есть     такие     маршруты,    где

 государственного   автобуса   нет,   работают   такси

 частные,  микроавтобусы  и  большие  автобусы.  И  мы

 ничего  для  ветеранов  не  сделали,  если  не впишем

 "независимо от форм собственности".

 

      ГОЛОВА.......................,  я  дуже  поважаю

 вашу  думку і ви мабуть з тим погодитеся, що мова йде

 про  державні  гарантії.

      Держава  виплачує  і  пільги  там,  полегшує там

 тарифну  плату  або  що. А це приватник. Уявіть собі.

 Їде  машиною  приватник,  чи він... Закон на нього...

 гарантію.  Він тоді має право пред'явити претензії до

 держави, щоб вона   компенсувала   ці  витрати.

      Це ми входимо дещо, ну некоректність юридичну.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну  доручення  можна.  Одну хвилиночку. Григорій

 Миколайович,  що тут  можна  сказать?

 

      НЕДВИГА.  Тут  можна  погодитися, тому що це

 преригатива Кабінету Міністрів. Як можна компенсувати

 приватному   транспорту   ті   витрати,   які  будуть

 затрачені  на  цих ветеранів.

 

      ГОЛОВА. Сформулюйте і я поставлю на голосування.

 Запишіть зараз  і ...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Дуже правильно.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ясно.   Ясно.   З  Леонідом  Михайловичем  разом

 напишіть зараз. Я  поставлю на голосування.

 

      КРУЦИК  Р.  М.  202 Рогатинський виборчий округ,

 Круцик,  конгрес  Українських  націоналістів.

      Шановні  народні  депутати!  Шановний  Голово! Я

 все-таки  теж хотів би донести деяку інформацію, бо в

 цьому законі  ми  робимо ганебний поступок. Ми ввели

 таке  категорію,  як  винишувальні батальйони. Такого

 нема  ні  в  Росії,  ні  в  одній з держав колишнього

 Союзу.

      Що  за  "винищувальні батальйони"? І ми даємо їм

 термін  війни  до  1954 року.

      Скажіть  на  милість,  кого  винищували  до 1954

 року? Зайців  чи  гризунів?  Що  це  таке є?

      Але  я  все  ж  таки  тут  хочу навести факти із

 архіву  ЦК Компартії України. Що з часу визволення по

 червень  1946 року на Західну Україну було ввезено 80

 тисяч  900 комсомольських, партійний працівників, які

 після стали кістяком винищувальних батальйонів.

      Скільки  сьогодні  тих  ветеранів  війни  є? Але

 дивіться,  скілдьки  до  них присосується людей! І ми

 вводимо   таку   категорію   людей,  як  винищувальні

 батальйони  і  даємо  пільги людям, які воювали проти

 свого народу, висіляли цілі села? Що ж робится? Чи це

 не  є  поділ  нашого  народу на своїх іна чужих? І це

 ганебний  закон  для  України,  оце,  який  ми  зараз

 приймаєм.

      Я згідний: треба захищати ветеранів війни, треба

 дати їм захист, соціальний захист...

 

      ГОЛОВА. Я прошу Вас, яку Ви вносите пропозицію?

 

      КРУЦИК....  але  не тим людям, які енмають

 нічого спільного до війни...

 

      ГОЛОВА. Я прошу Вас. За що треба голосувать?

 

      КРУЦИК...  скільки  ми  вносили поправок:

 ніде  не  врахована поправка. Отак, як той закон ми з

 порушенням  законодавства прийняли в 1-му читанні без

 обговорення, так і сьогодні відбувається...

 

      ГОЛОВА.  Шановний  депутате............. Я прошу

 всіх,  хто  зацікавлений  в прийнятті чи не прийнятті

 тієї  чи  іншої норми? За процедурою, яка передбачена

 нашим  регламентом,  відстоюйте  свою  поправку, а то

 виходить  так,  що  прийняли закон в цілому, прийняли

 проект постанови за основу, проголосували поправки, а

 тепер у Вас виникла, виник сумнів щодо якихось статей

 закону.

      Буде  діять  закон,  вносьте  окремі зауваження,

 будем  розглядати  і  текст? зауваження. Іншого шляху

 немає.

      Ще.  Можна  в  цілому  голосувати?  Дайте тільки

 одну...  Леонід Ігоревич?, дайте Вашу попраку і будем

 голосувать. Читайте. Будьте  уважні.

      Зміст   приблизно   такий:   Кабінету  Міністрів

 доручити   розглянути  механізм  видачі  ліцензії  на

 зайняття  підприємницькою  діяльністю,  пов'язаною  з

 перевезенням  пасажирів за умови виконання норм цього

 закону. Вот, таким чином.

      А  ну,  прочитайте ще раз. "Передбачити" мається

 на  увазі.

 

      ГАМАНЮК.   В   мене  трошки  по-другому.  Я

 записав:  доручити  Кабінету  Міністрів  розглянути і

 вирішити питання безкоштовно го перевезення інвалідів

 та  ветеранів  Великої Вітчизняної війни пасажирським

 транспортом  незалежно  від  його форми власності, що

 передбачити при видачі ліцензії на ці перевезення.

 

      ГОЛОВА.  Те,  що він сказав, юридично некоректно

 подано.  Але   ідея  сама  розумна, правильна.

      Тому  є пропозиція така: дозволити відредагувати

 цю  пропозицію.  Мова  йде  про  те,  що  при  видачі

 ліцензії   на  перевезення  пасажирів  пердбачити  як

 умову,  що власник цього транспорту, автобусу там, чи

 вантажного  таксі,  виконує норми цього закону, тобто

 він  ветеранів  війни  перевозить  безплатно.

      Я думаю, що по  кількості  пасажирів  він має...

      Почекайте. До  цього  пункту   у  вас?

 

       СТЕПЕНКО.

       Я  підтримую пропозицію, але ви знаєте, що вона

 зараньше виконана не може буть. Може тут так зробить,

 щоб цих людей не штовхать на приниження, ви з знаєте,

 як  що  них  відноситься,  може  таку  ще  пропозицію

 Кабінету  Міністрів:  вивчити можливість матеріальної

 компенсації   цим  людям,  в  яких  немає  державного

 маршруту, а тільки там їздять часні і так далі, часні

 таксі і автобуси. Це буде, як мені здається, проще.

      Я  взашгалі  проти  оцих  пільг, щоб виплачувати

 матеріально -хочеш їздь, хочеш не їздь, але оці, вони

 виконані  не  будуть.  То  може  тоді  дописать,  аби

 вивчити  можливість компенсації  матеріально.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Василь  Іванович,  я  знаю,  ви  такий

 активний  депутатв,  мені  навіть  дивно,  що ви таке

 запитання  задали,  бо  ми вже проголосували таку тут

 норму,  а потім відмовились від неї, оскільки вона не

 має   механізму   для   реалізації,   але  передбачає

 колосальні   витрати  з  бюджету,  які  не  можна  не

 перевірити, ні обгрунтувати, ні забезпечити покриття.

 Тому я прошу, Василю Івановичу, ви вже зрозуміли все.

      Дякую.

      Давайте    так:    ще    раз...   давайте   так:

 концептуально   підтримуємо   ідею   про  те,  що  ми

 буквально,  прошу  зосередитися  всіх, я продиктую цю

 норму.

      Щоб  не  говорили,  що  ми видумали десь і потім

 після голосування її записали.

      У  нас у постанові є Кабінету Міністрів України.

 Ми проголосували тут прийняття нормативних актів щодо

 застосування  закону про передбачення в бюджеті і так

 дальше.

      Написати приблизно так.

      Передбачити порядок ліцензування підприємницької

 діяльності  зв'язаної  з перевезенням пасажирів таким

 чином,   щоб   при   видачі   ліцензії  враховувалися

 дотримання норм цього закону, так приблизно.

      Володимир  Михайлович,  ви хочете краще сказати,

 Ємельянов будь ласка.

      У   мене   самого   запитань   більше  до  цього

 формулювання багато запитань.

 

      ЄМЕЛЬЯНОВ В.М.

 

      Александр  Александрович,  я  не  то  что.......

 формулировки,  смотрите, государственным предприятиям

 дается  компенсация с бюджета на перевозку инвалидам,

 а  этим,  значит частникам, кто будет компенсировать,

 тут  надо  записать,  что  они  обязаны  перевозить и

 механизм  компенсации  за перевозку пассажиров должна

 быть.

 

      ГОЛОВА.   Ну   тут  додати  слова,  та  механізм

 компенсації за перевезення цих пасажирів.

      Що ви розумієте неможливо проконтролювати.

      Неможливо проконтролювати і забезпечити не можна

 цієї  поправки  писати,  а  компенсацію ми зробили їм

 тоді,  коли  організували  сам  механізм використання

 основних засобів для такої роботи. Воно закладено вже

 там,  воно  вистачить,  і  мені  здається, якщо, будь

 ласка,  Хмельовий  до  цього ж, до цього, дайте слово

 Хмельовому.

 

      ХМЕЛЬОВИЙ 140 фракция Коммунистов

 

      И  сам подход вот это на счет лицензии мы делаем

 совершенно  неправильно.  Ну  дадим  мы лицензию тому

 частному извозщику или какому-то предприятию, ведь он

 переложит  эти  расходы  эти  потери  он переложит на

 остального  пассажира,  то  есть не государство будет

 рассчитываться,    давайте   разработаем   нормальный

 механизм  компенсации  каждому  инвалиду,  и пусть он

 ездит  на  равне  со  всеми.  Иначе  мы делаем опять,

 сейчас  50  процентов в наших маршрутных такси, будет

 70...............  на  другого  человека, на работягу

 давайте еще одну ношу навесим.

 

      ГОЛОВА.  Якби  я не бува Головою Верховної Ради,

 не вів засідання, я сказав би:"Знов за рибу гроші".

      Ми   вже   це   питання  розглядали,  ми  вже  і

 голосування,  рішення  прийняли,  а потім відмовилися

 від нього, бо воне нереальне, що ви пропонуєте.

      Є  пропозиція концептуально проголосувати за те,

 що   сказав   Гаманюк,  і  я  не  зовсім  переконливо

 підтвердив.  Ставлю  на  голосування. Ваша пропозиція

 враховується, будь ласка.

 

      "За" -

      Рішення не прийцято.

      Будьте  уважні,  я  прошу.  Я  думаю,  що  це не

 випадково,  воно  не  прийнято,  тому  що тут сумніви

 щодо можливості виконати це рішення.

      (Шум в залі)

      Чи якась інша причина. Будь ласка, Дьомін.

 

      ДЬОМІН  О.  О.  Шановні колеги! Тут є принципове

 питання.  Ви  гляньте: ми сьогодні вирішуємо, скажімо

 так,  ті  завл=дання,  які  бере  на  себе  держава з

 приводу   всіх   пільг  і  сприяння  добробуту  наших

 ветеранів.  Але  ми  сьогодні  все  більше розширюємо

 напрямн=ки   підприємницької  діяльності.  І  було  б

 концептуальноьправильно,  але це вже, мабуть, можливо

 це окремі розмови, щоб ми всім підприємцям, не тільки

 транспортникам,  а всім тим, хто проводить якусь свою

 підприємницьку діяльність все-таки  поставили як одну

 із   умов   їх   діяльності   -ліцензування   якогось

 пільгового відношення до ветеранів.

      Це  не  тільки  транспорт, це, можлво, там якесь

 обслуговування,  банківське чи ще якесь і так далі, і

 так  далі.  Тому,  мені  здається, що треба було б це

 питання  взагалі  вивчити  окремо  і прийняти окремий

 якийсь  нормативний акт з цього приводу. Тобто щоб не

 тільки  держава  брала  на  себе  ці  витрати,  а  ті

 підприємці, які теж піклуються за наших ветеранів.

 

      ГОЛОВА. Тобто треба прийняти постанову про деякі

 умови ліцензування підприємницької діяльності. Окремо

 треба  прийняти постанову.

      Тому  я  просив  би, Комісію з питань соціальної

 політики  разом  з  ініціаторами  цього  питання, цих

 пропозицій:  Найда  Василь Петрович, Свято, Гаманюк і

 інші  депутати  і  Дьоміну  разом  підготуйте  проект

 Постанови  Верховної  Ради  про  окремі  умови видачі

 ліцензії  на  підприємницьку  діяльність.  І  комісії

 Таранова само-собою. Зрозуміло, так?

      Тому  Постанову без цього пункту ставлю в цілому

 на голосування. Будь ласка. Голосуйте уважно.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Є  пропозиція подякувати, по-перше, Міністерству

 соціального  забезпечення  за ту клопітку роботу, яка

 проведена   ним   по   підготовці   цього  Закона,  і

 персонально    Світлані    Анатоліївні    -заступнику

 міністра,  Григорію  Миколайовичу  Недвизі, який дуже

 серйозно   працював   над   цим  документом,  Комісії

 соціальної  політики. І побажати Кабінету Міністрів і

 всім    службам   соціального   захисту,   щоб   вони

 забезпечили   впровадження   цього   закону   і  його

 ефективне  функціонування.  Хоч  би  якоюсь  частиною

 функціонувати ветеранам той важкий стан, в якому вони

 сьогодні знаходяться.

      Велике спасибі вам. Сідайте, будь ласка.

      Прошу уваги.

      Слухається  питання  про  проект  Закону України

 "Про  довірчі  товариства".  Третє  читання.  Михайло

 Васильович Чечетов.

      Я  прошу: будьте уважні. Преамбулу таку, мабуть,

 треба  зробити,  що  якщо  ми  не приймаємо закон про

 довірчі   товариства,   то   функціонує  отой  Декрет

 Кабінету Міністрів, який привів до ситуації, котру ми

 тут розглядали, про пограбування мільйонів людей, про

 крадіжку трильйонів, десятків трильйонів карбованців.

 І  нам  потрібно юридично забезпечити порядок в цьому

 відношенні.

      І  через  це  ми  розглянули  проект в першому і

 другому  итанні.  У  третьому  читанні  розглядається

 кілька статтей.

      Слово  має Михайло Васильович Чечетов -заступник

 Голови Комісії з питань економічної політики.

 

      ЧЕЧЕТОВ  М.  В.  Уважаемые народные депутаты, мы

 этот  закон  уже  с вами рассматриваем четвертый раз.

 Сначала  рассматривали,  как  поправки к действующему

 Декрету о доверительных обществах, затем было принято

 решение трансформировать Декрет в закон. Мы приняли в

 первом  чтении закон о доверительных обществах. Потом

 приняли  во  втором  чтении  закон.  Но  когда  когда

 приняли   во   втором   чтении  закон,  было  принято

 постановление,    которое   обязывало   Комиссию   по

 экономической политике направить данный законопроект,

 принятый    во    втором   чтении,   для   проведения

 криминально-правовой  экспертизы  в  пять  инстанций:

 Министерство  юстиции, Кабинет Министров, Генеральную

 прокуратуру,  Министерство  внутренних  дел  и Службу

 Безопасности  Украины.  С  тем, чтобы после получения

 этих  экспертных  заключений,  внеси  соответствующие

 коррективы  в закон и вынести на окончательное третье

 чтение.

      Комиссия  по  экономической политике это решение

 или   постановление,   поручение   Верховного  Совета

 выполнило.  В  эти соответствующие вышеназванные пять

 инстанций     направила     законопроект,    получила

 соответствующее  экспертное  заключение.  И  с учетом

 этих   экспертных   заключений,  с  учетом  замечаний

 юридического    отдела   Верховного   Совета   внесла

 изменения, может, где-то более стилистического плана,

 в данный законопроект и представляет, выносит на ваше

 рассмотрение.

      Я  хочу  сказать  только  одно,  что,  поскольку

 замечания  были  внесены  в ряд статтей, то, наверно,

 может,   было   бы,  так  сказать,  более  корректнее

 сказать, рассматривать по процедуре второго чтения по

 статьям,   хотя   практически  на  99  процентов  все

 замечания  учтены,  в пакете розданых документов, вам

 роздан   законопроект,   таблица  сравнительная,  вам

 розданы  здесь  же  заключения  экспертных  инстанций

 названых  мною, и постановление о введение в действие

 в том же виде сравнительной таблицы.

      Поэтому   я   прошу  так  сказать  приступить  к

  процедуре рассмотрения по статьям. Спасибо.

 

      ГОЛОВА.   Михайло   Васильович,  оскільки  закон

 прийнятий   в   другому  читанні,  то  голосується  в

 третьому  читанні  тільки  ті  статті, які потребують

 уточнення і переголосування.

      В такій послідовності будемо його розглядати.

      Тому  ви  називайте  номер сторінки порівняльної

 таблиці.   Сторінку   порівняльної   таблиці,   номер

 поправки,  якщо  наполягає  автор  пропозиції  будемо

 голосувати,   якщо  ні,  залишається  думка  основна,

 висловлена  нашою  комісією,  і  таким  чином,  тобто

 редакція  другого  читання,  я  прошу  зважити  на цю

 обставину.

      Будь ласка, говоріть, яка сторінка розглядається

 зараз.

 

      ЧЕЧЕТОВ.  Вторая страница, здесь все учтено,

 вернее 1, вторая страница тоже все учтено, враховано,

 третья   страница   -здесь  было  замечание  депутата

 Боделана,   тоже  враховано  в  статье  3,  четвертая

 страница  врахована. Пятая страница врахована, шестая

 страница враховано.

 

      ГОЛОВА.  Одну хвилиночку Михайло Васильович, тут

 все  враховано,  я  рахував  перед цим, кілька статей

 враховані  частково,  а решта всі просто враховані. Є

 якісь принципові позиції, які потрібно переголосувати

 Квятковський,  будь  ласка дайте слово Квятковському,

 бо він піднімав він вносив свої зауваження.

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ.  По-перше  я  хотів  би сказати, що

 в  редакції  третього  читання,  це  абсолютно  новий

 законопроект  від другого читання, що ми прийняли. Це

 по-перше.

      По-друге,  Олександр  Олександрович,  я особисто

 буду  голосувати  проти  цього  закону,  бо я не хочу

 замінювати   один  законодавчий  акт,  який  дозволив

 трастове шахрайство і на інший, який це шахрайство не

 зупиняє.  Бо  що  чого, наприклад, варта така стаття,

 коли  кажуть:  "довіреними особами можуть бути тільки

 засновники".

      То  я  тільки  на  підставі  цього  можу зробити

 стільки шахрайства, що Декрет Кабінету Міністрів буде

 виглядати  просто  як  квіточки.

      Я  хочу  сказати це... тут було посилання на те,

 що  5  міністерств  дали  юридичний  аналіз. Тих же 5

 міністерств   давали   юридичний   аналіз  і  Декрету

 Кабінету Міністрів.

      Я   хотів  би  зауважити,  що  в  жодному  цьому

 міністерстві  немає фахівця по довірчому праву і це і

 краще   ще   раз  виважено  підійти  до  прийняття  і

 проаналізувати  ці  статті в 3 читанні, ніж приймати,

 бо інакше  буде  діяти   Декрет Кабінету Міністрів.

      Я просто вам хочу сказати, що я бачу дуже багато

 дир,   через   які   буде   продовжуватись   трастове

 шахрайство.  Спасибі за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Ігор  Васильович,  я прошу вибачити. Ви

 розумієте,   внесений   Кабінетом   Міністрів  проект

 Закону, який кращий, ніж Декрет Кабінету Міністрів.

      Рецензії  чи  висновки  зробили  міністерства, а

 підписали  спеціалісти.

      У нас немає інших міністрів. Є такі, які є. Вони

 відповідають  за  ці  пропозиції.  Якщо потрібно буде

 зробити  зміни  в  цей  закон,  пропонуйте.  Ми будем

 вносити, але це будуть зміни до закону, який все-таки

 буде  поліпшувати  його норму. А залишити все так, як

 є.  То  ми  бачим, які вже наслідки з цього будуть.

      І  потім,  це  ж  уже  третє  читання. Де ж ваші

 пропозиції раніше? Чому ми тепер тільки...

      Ні, те, що сказав Носов, не треба озвучувать.

      Так, будь ласка, слушні ваші пропозиції. Скажіть

 тоді,  в  яких  нормах, де замінити які слова, це все

 буде  інакше,  буде  просто розмова загальна, Михайло

 Олексійович,  будбласка.

 

      ЧЕЧЕТОВ.  Да, я хочу сказать следующее. Ну,

 когда  ж  мы  приняли  во  втором чтении, ведь нас же

 обязали     направить     экстренно....    на...    в

 соответсвующие  экспертные  станции.  А раз оттуда мы

 получили  заключени,  мы ж вынуждены были... нам было

 поручение  эти  заключения  учесть  при  3-ем чтении.

 конечно,  где-то  мы учли, а если б мы не учли? тогда

 чтоб  было?  Тогда нас обвинили комиссию, юридическая

 экспертиза   требует  одну  статью,  а  вы  умышленно

 делаете  второе,  как  раеньше было, когда декрет вот

 этот закон подменил.

      Мы   вынуждены   были  учесть.  Кроме  того,  те

 замечания   депутатов,  которые  не  успели  ко  2-му

 чтению, мы тоже учли, так сказать.

      Ну,   если  есть  какие-то  расхождения  сейчас,

 давайте  по  2-3 позициям посмотрим, вынесем  на 4-ое

 чтение или как?

      Ну  как-то  надо двигаться тогда. Ну, мы ж стоим

 просто  на  месте  и все. Это бесконечный процесс, он

 перманентный.   Завтра  кто-то  вспомнит:  еще  будет

 какое-то  замечание.  Я  думаю,  мы  просто,  не  это

 самое...

      Или  тогда давайте завернем всю эту экспертизу и

 скажем:  нам  не  нужно  ни  Министерство юстиции, ни

 Генеральная   прокуратура,   ни  Служба  безопасности

 Украины. Мы сами примем  и все так.

      Я  просто.... тупиковая ситуация.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги.  Зараз  я  поставлю на

 голосування   1  пропозицію,  яка  тут  є.  Але  вона

 редакційного має.... редакційний і суттєвий характер.

 Прошу  уваги. Одну хвилиночку.Будь ласка.

      Відкрийте  на  сторінці  першій  цей  Закон "Про

 довірчі  товариства".  У  статті  першій, у третьом у

 абзаці   записано   так:   "Залучення   до  довірчого

 товариства  грошових,  в  тому  числі валютних коштів

 довірителів забороняється.".

       А  депутат Терьохін і депутат Дьомін пропонують

 доповнити не тільки коштів довірителів фізичних осіб,

 так?

 

       ДЬОМІН.   Тому   що  фактично  сьогодні  по

 діючому   законодавству   про   банки   і  банківську

 діяльність  здійснення довірчих операцій з майном або

 грошовими  коштами  дозволяється  будь-яким юридичним

 особам.

      Тобто  фактично ЛТД, АО, кооперативи мають право

 на це.

      Довірчі   товариства,   які,   до   речі,  мають

 підвищені   нормативи   ліквідності,   -це  додаткова

 п'ятикратна   відповідальність   співвідношення   між

 власними  і  залученими  коштами  і  так  далі,  вони

 вилучаються  з цього, якщо ми зашлишаємо в цій старій

 редакції.

      Перш  за все ми боролись, і, зрозумілио, ставили

 нам питанян, щоб не було обкрадання конкретних людей,

 фізичних  осіб.  А  якщо мова йде про юридичні особи,

 так     тут     забороняти    довірчим    товариствам

 використовувати  їх  кошти, якщо юридична особа на це

 погоджується,  мабуть,  нема  сенсу.  Тим  більше, що

 законодавством,   ще   раз   повторюю,  про  банки  і

 банківську  діяльність,  це передбачається будь -яким

 юридичним  особам.

 

       ЧЕЧЕТОВ.   Я   прокомментирую.  В  принципе,

 замечание    Олега   Алексеевича,   оно   даслуживает

 снимания.

      Из   чего   исходила   комиссия,  когда  писала,

 выписывала  эту  статью?  Дело  в том, что вы знаете,

 самые  большие  нарушения  были  связаны  именно не с

 сертификатами,  а  с наличнами  деньгами.

      Кроме   того,   когда  мы  отдали  на  эксперное

 заключение, то Кабинет минстров как один из экспертов

 четко    записал:   "Довірче   товариство............

 відповідальність,      яке      здійснює     виключно

 представницьку  діяльність з цінними  паперами".

      То  есть  они ..........денежные  средства.

      Поэтому,  коли  эксперт  написал  так,  то мы не

 имели  права  написать  по-другому  и  опять включить

 деньги,  чтобы  нас  опять  упрекнули,  что  комиссия

 пытается  опять  протянуть  свое решение и опять таки

 дать  возможность  доверительным обществам заниматься

 деньгами.

      Но  дело  в  том,  что  предложение, речь идет о

 привлечении денежных средств не отдельных граждан, а

 непосредственно  организаций, поэтому это предложение

 заслуживает  на внимание, а решать должен только зал,

 комиссия приняла решение вот такое.

 

      ГОЛОВА.   Ви  знаєте,  я  прошу  уваги,  комісія

 серйозно  працювала  і внесла цей варіант, пропозиція

 депутата Терьохіна розумна і як все, що він пропонує,

 але тут є одна, знову ж таки, лазівка.

      Два фізичних чоловіки зробили тепер ЛТД і стали

 юридичною   особою   і   все   це  перетикло  так  як

 передбачалося  у  звичайних  трастах.  Давайте  ми не

 будемо  цього  робити,  а  тоді практика застосування

 цього закону покаже, ми ще вивчемо окремо це питання,

 якщо,  то  підемо  там,  я  прошу,  це  занадто  така

 ризикована  справа,  пам'ятаєте  тут  свого часу йшла

 дискусія  про фізичне і юридичне, давайте ми пізніше,

 Дьомін   не   наполягає   на   цьому,  не  наполягає,

 залишається редакція така,як  пропонувала комісія.

      Ще є зауваження.

      Драгомарецький.

      Будь ласка.

 

      ДРАГОМАРЕЦКИЙ, Одесса.

 

      Уважаемые  коллеги,  Александр  Александрович, я

 вам   напоминаю,   что   вы   давали   доручення  мне

 персонально и Чечетову так сказать обсудить некоторые

 разногласия,  ну  в  некоторых вопросах мы сошлись, в

 некоторых мы не сошлись.

      Ну  во-первых  я  хотел бы, чтобы в связи с этим

 по  некоторым проблема мне давали слово, хотя тут нет

 зауважень в таблице, ведь новую таблицу не делали.

      И  во-вторых,  вот я вот по поводу первой статьи

 хочу   заметить,   что  я  предлагаю  вообще  сегодня

 обсуждение провести не в свойственной нам манере.

      Во-первых это должно быть обсуждение размышление

 спокойное    без   всякого   эпатажа,   так   сказать

 политизации и того подобного.

      Игор  Квятковский  прав,  большая есть опасность

 вот  в  этом  тексте. Прийти к варианту к худшему чем

 мы.   Вот   например  первая  демонстрация  того,  по

 дикрету.

      Вот  Квятковский  специалист. По нашому варианту

 мы даем доверительную товариству тільки цінний папер.

 Так.

      А по дикрету можна было давать имувщество.

      Скажите  пожалуйста,  что было много шахрайство,

 когда  кто-то  брал в доверительное управление машин.

 Что  ж  мы делаем. Мы берем и сужаем искуственно поле

 действие  нашего  закона. место того, чтобы оно было

 поинтереснее немножко. Вот в первой статье.

      И  я  почему говорю сейчас на слух и считаю, что

 это  целесообразно,  ведь  мы договорились, Александр

 Александрович,  что  это  будет первое третье чтение,

 что  мы  еще  вернемся  к  этому закону, это будет не

 окончательный вариант. Так, может быть, все-таки есть

 смысл:  целесообразно давать по процедуре так, как мы

 договаривались,  слово  в  тех  случаях,  когда  мы с

 Чечетовым  не  сошлись. Вот, напрымер, я сразу ставлю

 вопрос:  "Почему  только  цинни  паперы,  почему  нет

 другого майна?"

 

      ЧЕЧЕТОВ.  Как  нет? Здесь же четко написано,

 что  "Довірчі  товариства,  товариства  з  додатковою

 відповідальністю,     який      здійснює     виключно

 представницьку  діяльність  з  цінними  паперами".  І

 далі:  "...  та  документами,  які  засвідчують право

 власності доверітеля".

      Это  же  речь  идет: ваше право власности, то ли

 машина,  то  ли  ваша дача, то ли ваш дом. Ну, просто

 юридически     виписано  то,  что  вы  предложили,  а

 выписано юридически вот так.

 

      ГОЛОВА. Ну він ще це не прочитав. Нічого.

      Будь  ласка,  ще  зауваження. Номер округу. 430.

 443. Чумак, ..........

 

      ЧУМАК М.

      Микола   Чумак,.............   виборчий   округ,

 фракція  комуністів.

      Олександр   Олександровичу,   напевно,   всі  ми

 знаємо, скільки біди, так сказать, завдала ця банда з

 великої  дороги  -довірчі  товариства. Грабили людей,

 граблять  і  будуть  грабити. І, напевно, ми не можем

 створити слідчої комісії, яка б вияснила в чиїх цілях

 і хто підписав цей декрет Кабінету Міністрів, тому що

 зараз не та ситуація.

      Тому  я  пропоную:  знять  цей  проект  закону з

 обговорення,   а   прийнять   таку   постанову:   про

 припитення   дії   Декрету  Кабінету  Міністрів  "Про

 довірчі   товариства",  і  поставить  на  цьому  ділі

 крапку.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Ну  це  ви  до  мене, мені вносите такі

 пропозиції.  Якби  цю пропозицію було прийняти в 1993

 році,  то вона була б розумною. А сьогодні створилися

 правовідносини,      здійснюються      правовідносини

 юридичними  особами,  які мають право на існування на

 основі  закону.  А  закон  зворотної  дії  не має. Ми

 сьогодні   приймем  таку  постанову,  а  вони  будуть

 працювати.

      Тому ваша пропозиція слушна в ідеї, але юридично

 вона  некоректна,  ми  не  можемо її підтримати. Тому

 треба робити закон нормальний. Тим більше, що довірча

 діяльність  існує  в  будь-якій системі, і ми повинні

 виписати  права  і  функії тих хто довіряє і тих, хто

 бере на себе таку відповідальність додаткову.

      Тому  з  вашого  дозволу  я  не  буду ставити на

 голосування  вашу  пропозицію. Ви вже не наполягаєте.

 Дякую. Добре. Терьохін.

 

      ТЕРЬОХІН С.А.

 

      Шановні народні депутати!

      Порядок   обговорення   показує,  що  багато  не

 врегульованих   питань  залишилось  в  цьому  проекті

 Закону.  Наприклад,  не  пройшла  моя  пропозиція  по

 юридичних  особах,  що  є економічним нонсенсом, який

 записаний зараз в Закон.

      Я   пропоную   наступне.   Давайте   цей   закон

 відкладемо на наступне читання, але сьогодні приймемо

 маленьку постанову, якою заробонимо таким структурам,

 як  довірчі товариства, скажемо, або інших фінансовим

 посередникам   залучати  кошти  громадян  до  моменту

 встановлення порядку обов'язкового страхування.

      І коли ми приймемо цей закон в цілому, тоді буде

 правове  поле, як це робити. Сьогодні його я пропоную

 не  приймати, бо він є сирий і ми згодом будемо знову

 створювати слідчі комісії.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Драгомарецький,  ви  вже  брали.  Будь

 ласка.  Хто  ще  хоче  записатися,  запишіться  і  ми

 продовжимо цю роботу після 12.30.

      Проводиться  запис на виступи, відведеться на це

 ще  5  хвилин.  Тому що ми вже витратили півгодини, і

 будемо  визначатися,  яку  треба  прийняти міру. Будь

 ласка,  опублікуйте  список.  Буде  першим  виступати

 Довженко, 5 хвилин всього. Будемо приймати рішення.

      Зважти на такий варіант. Прийняти постанову, яка

 б   забороняла   нині   діючим  довірчим  товариствам

 проводити  операції  ширші ніж ті, що вони зробили на

 сьогоднішній день. Треба сформулювати це правильно, і

 попросити  прийняти в першому, в третьому читанні цей

 проект і винести його на повторне третє читання.

      Немає інших пропозицій? Немає.

      Пропозиція - зробити перерву до 12.30!

 

                     ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

     

 

      ГОЛОВА.  В  мене  є така пропозиція, я хотів би,

 щоб ви її підтримали.

      Оскільки  комісія  серйозно  працювала  над  цим

 проектом  закону,  і враховані власне всі зауваження,

 що  тут  вносилися  депутатами,  прийняти  Закон "Про

 довірчі товариства" в третьому читанні, як закон.

      Прийняти  постанову  про  його  введення  і дати

 доручення  депутатам  тим,  хто  хоче внести зміни до

 нього  протягом  січня  місяця, лютого, доповнимо цей

 закон.

      Але треба, щоб він працював, тому що він повинен

 відмінити  ту  диструктивну  роль  в суспільстві, яку

 відіграються    сьогодні,   яке   сьогодні   відіграє

 застосування   декрету   Кабінету   Міністрів.  Немає

 заперечень з цього?

       Михайло  Васильович  ви  не  заперечуєте? Ні. І

 Михайло   Васильович   не   заперечує,  а  зауваження

 Швидкого,  Терьохіна,  і інших депутатів, як поправки

 до  закону  будете  вносити,  тому  що їх сьогодні за

 процедурою  не  можна  розглядати,  вони ж не внесені

 сюди в порівняльну таблицю, ви це добре знаєте.

      Долженко будь ласка ваша думка.

     

      ДОЛЖЕНКО

     

     

      Дякую,  Долженко,  450  виборчий  округ, фракція

 "Комуністи України" .

      Та  величезна  шкода моральна і матеріальна, яка

 нанесена    народу    України   діяльністю   довірчих

 товариств, потребує негайного прийняття закону.

      Тільки  по  місту  Чернігову  та області ошукані

 Гермесом,  Аспеком,  та іншими довірчими товариствами

 більше 200 тисяч громадян, і насамперед пенсіонери.

      На   перевірку   діяльності  закону  по  декрету

 Кабінету     Міністрів,     мафіозних     організацій

 відволікається   контрольно-ревізійні   правоохоронні

 органи   і   прокуратура,   паралізується  діяльність

 місцевих  органів  влади.  Тому  зарати  встановлення

 справедливості закон потрібно було б приняти негайно.

 Але  поправки,  які  внес  голова  підкомісії Михайло

 Чечетов  знову  можуть  відкрити шляхи для діяльності

 спритних дільцов.

      Тому пропоную розгляд Закону перенести на начало

 слідуючої   сесії  і  доручити  комісії  Таранова  по

 економіці,   Комісії  по  контролю  за  приватизацією

 Драгомарецького детально проаналізувати поправки, які

 вніс Чечетов і дати пропозиції сесії. Дякую.

     

      ЧЕЧЕТОВ.  Я  прошу  прощения.  Вы  ж  только

 соблюдайте адресность. Какие поправки Чечетов вносил?

 Здесь ни одной моей поправки нет. Я не вносил. Да.

      А  комиссия  учла,  комиссия выполнила поручение

 сессии  Верховного  Совета.  Она  к  третьему  чтению

 внесла    те   изменения,   которые   дали   эксперты

 Министерства юстиции, Генпрокуратуры и так далее.

     

      ГОЛОВА.  Чеботарьов.

     

      ЧЕБОТАРЬОВ

      Чеботарьов,  Александрія.  Я хочу дещо допомогти

 Михайлу  Чечетову,  тому  що  мабуть  тут  ще  не всі

 депутати на собі відчули, що таке ошукані виборці.

      Я   в   Александрії,   із   120   тисяч  жителів

 Александрії  біля... більш, ніж 5 тисяч мали контакти

 з  цими як довірчими товариствами, так інвестиційними

 компаніями, страховими  компаніями.

      Але  що  ми  зараз хочемо? Чи ми хочем допомогти

 нашим  виборцям, чи ми хочем і надалі дати можливість

 цим  компаніям  працювати  на  тих засадах, які зараз

 мають.

      Так  от, якщо ми хочем допомогти нашим виборцям,

 то  треба  прийняти  цей  закон  в третьому читанні в

 такому   вигляді   навіть,   навіть  в  недосконалому

 можливо,  які розробила наша комімія. Доповненя? Будь

 ласка,  ті депутати, які вважають за можливе -давайте

 доповнення,  чи  не  доповнення,  а  зміни і будем їх

 приймати.

      Але  зараз ми повинні зробити той самий правовий

 коридор,  а  цей  закон  це  забезпечує,  в  якому ці

 компанії будуть   працювати.

      А крок вліво, крок вправо, ну далі ви знаєте.

      Але   цей   закон   зумовлює   саме  ці  правові

 відносини.

      Якщо ми цього не приймемо. То буде працювати те,

 що було.

      Ми  можемо  по-іншому....  вирішити  це питання:

 взагалі  заборонити.  Заборонити  довірчі  товариства

 питання:   а   хто   буде  розраховуватися  з  нашими

 виборцями? Хто буде працювати на  фондовому.........

     

      ГОЛОВА.  Вони  б  хотіли,  щоб ми прийняли зараз

 таку   постанову,   це   б  знімало  відповідальність

 юридичного....   зв   їхні,  ну,  неблаговидні  дела.

 Чорноусенко.

     

      ЧОРНОУСЕНКО.      Драгомарецкому     передайте,

 пожалуйста.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка.

     

      ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ.

      Уважаемые коллеги, я думаю, что мы все оказались

 в  таком положении, потому что была нарушена серьезно

 процедура.  Если  б  мы  сейчас  голосовали поправки,

 которые шли к тому тексту, который мы приняли во 2-ом

 чтении, проблм бы сегодня  не было.

      А   так  мы  получаем  окончательный  вариант  и

 голосуем   не  наши  поправки  в  сравнении  со  2-ым

 чтением, а поправки, которые внесены юротделом.

      И  поэтому многие оказались не готовы. Александр

 Александрович,  у нас война не начнется, если через 2

 недели  этот закон в нормальном виде буде принят. Ну,

 у нас постоянно проиходит такая ситуация. Не приняли:

 все - конец.

      Вы   ж   помните,  сколько  разговоров  было  по

 принятию .... по постановлению "По приватизации".

      У  меня есть предложение. Давайте мы сделаемтак,

 как мы договоридись. Пройдем 1, 3 чтение, 2, 3 чтение

 выносим с поправками, окончательно принимаем закон.

      Вот  вы....  я  сейчас  вам,  хотите? Вот сейчас

 элементарно докажу: куда мы влазим. И поддержу, что в

 этот  раз  редко бывает Квятковский.

      Возьмите  пункт 3 статьти 2, где в уставный фонд

 вносится    все   ценный   бумаги,   выпущенные......

 "відповідно до чинного законодавства України".

      Это  значит,  что  Вы  в Уставный фонд возьмете,

 соберете 80 майновых сертификатов и внесете. Потом Вы

 возьмете  инвестиционные  сертификаты,  которые везде

 ходят,  но  нигде  ни  в  одном законе их нету. Потом

 облигации,  которые  мы  наложили  вето и так далее и

 тому подобное. И таких вещей   здесь есть.

     

      ГОЛОВА.  Сергій Дмитрович, немає поспішності, бо

 цей  закон  розглядається  у  нас  уже майже протягом

 року,  якщо  не помиляюсь. Тому неможна буть розумним

 заднім  числом.  Якщо  в вас є пропозиції, вносьте як

 зміни  доповнення  до закону, але його треба зробити,

 бо  він  сьогодні  обмежує  діяльність  тих  довірчих

 товариств,  які  повинні припинити свою діяльність на

 основі  Декрету  Кабінету  Міністрів.  І  ви це добре

 знаєте.

      Я  не  розумію, чого ви відтягуєте розгляд цього

 закону?

     

       ЧЕЧЕТОВ.    Ну,   во-первых,...........   на

 сертификаты,  я  хочу  ответить,  выпускаются  не для

 обращения,  а  для  реализации каждым человеком права

 собственности.  А  здесь просто выписана эта статья с

 учетом  зауваження  юридичного  отдела.  У  меня  нет

 основания   ставить   под   сомнение  компертенцию  и

 профессионализм    работников   юридического   отдела

 Верховного Совета. У   меня  таких  оснований нет.

     

      ГОЛОВА./Час   використаний   для  пропозицій.  Я

 ставлю  на  голосування  проект  Закону  "Про довірчі

 товариства   "   в   третьому  читанні.  Будь  ласка,

 визначайтесь шляхом голосування. Голосують  всі.

     

      "За"-

     

      Рішення не  прийнято.

      Все,  дякую,  не  треба  ніяких  пропозицій, все

 зрозуміло.

      Будь  ласка,  навіщо мотиви? Вже ж тут ясно все.

 Мотиви  використані,  ви  одержали  слово  з  мотивів

 голосування   теж.   Тому   і  не  треба  поіменно  щ

 голосувати.  Це  ж  не  те,  що треба, так би мовити,

 виясняти, хто яку  займає  позицію.

      В   мене   складається   враження,   що  частина

 депутатів  і  с  тому числі і тих, хто висловлює свою

 аргументаціюд,  не  дочитали  як слід сам документ. І

 просто  перестраховуються,  думає: "Ну, хто його зна,

 ну,  виступає  авторитет  такий,  як  скажемо, Сергій

 Анатолійович,   -ну,   я  маю  на  увазі  в  хорошому

 розумінні   слово   "авторитет",  -безперечно,  треба

 прислухатись  до  нього,  бо він краще розуміється на

 цьому питанні.

      А   інші   прислухаються,   скажімо,  до  Сергія

 Драгоморецького.  Ну,  правильно,  він  же  стоїть  в

 контрольній  комісії  і  так  дальше,  дальше. Сам не

 читав, а думаю, що він правильно думає. Значить, його

 позиція  правильна. Так  я  краще не  проголосую.

      Тому  я  прошу  всіх:  прочитайте  уважно закон,

 прочитайте  закон? І я поставлю його з вашої згоди на

 голосування в перший день роботи на шостій сесії.

      А зараз знімається він з розгляду. Все, дякую.

      (ШУМ  В ЗАЛІ)

      Будь ласка.

      Наталія Михайлівна, де ви були, як голосувалося?..

      Отож, все.

      Будь ласка, пропозиція.

     

       ЧЕЧЕТОВ.

     

      Уважаемые  коллеги, у меня есть тогда конкретное

 предложение, чтобы все-таки с этого тупика выйти,...

      Сергей Дмитрович, Сергей Дмитрович, ...

     

      ГОЛОВА.  Драгомарецький,  будь  ласка, ви можете

 помовчати, коли  говорить колега ваш?

     

       ЧЕЧЕТОВ.  У  меня  есть,  у меня есть тогда

 конкретное  предложение,  чтобы как-то с этого тупика

 выйти  и все-таки двигаться вперед.

      Я  попрошу тогда дать конкретное предложение, но

 а как же мы будем рассматривать, дайте предложение ...

     

      ГОЛОВА.  Одну хвилинку...

     

       ЧЕЧЕТОВ.  Подождите, подождите

     

      ГОЛОВА. Я роблю зауваження, Михайло Васильович, ...

     

       ЧЕЧЕТОВ.    Дать   конкретные   предложения

 письменные в комиссию  , мы ...

     

      ГОЛОВА.  Одну хвилиночку.

      Я роблю зауваження Сергію Драгомарецькому за не тактовну

      поведінку в залі. Будь ласка.

     

       ЧЕЧЕТОВ.   Так   же   нельзя   делать,  что

 предложения  не  дают, а в зале начинается бойкот, по

 отношению к отдельным лицам.

      Дайте  тогда  конкретное  предложение.  Комиссия

 ваши  предложения  внесет  в сравнительную таблицу на

 третье  чтение и на следующий раз мы рассмотрим, но а

 как же двигаться дальше.

      Но,  я  хочу  сказать следующее. Что может, ведь

 некоторые предложения будут вступать в противоречия и

 многие предложения противоречить с тем, что мы давали

 на  экспертное заключение, будет Министерство юстиции

 одно  давать,  а  мы будем в разрез голосовать, тогда

 вопрос   напрашивается  зачем  надо  было  давать  на

 экспертизу этих 5 экспертных инстанций .

      Поэтому  я  прошу,  дайте  в комиссию конкретные

 предложения,   комиссия   учтет   и   с  учетом  этих

 предложений  вынесит тогда на следующей сессии закон,

 да.

      А  так  мы  не  сдвинемся с места, если мы опять

 поговорили,  вынесим этот закон и опять с места будут

 поднимать руку ,и будут говорить, а я не согласен.

      А с чем не согласен.

      Взагалі несогласен.

     

      ГОЛОВА.  І  поряд  із  цим  працюючи  над  самим

 документом  нам  треба все-таки запобігти, ну дальший

 процес   пограбування   населення.   Тому  є  потреба

 прийняти  зараз  таку  постанову,  яка  б  заборонила

 приймати  кошти укладників до довірчих товариств, які

 сьогодні  працюють,  скажемо,  там  із  того числа на

 певний період, поки буде прийнятий закон.

      Конкретну  формулу  цієї  постанови, будь ласка,

 Терьохін.

     

      ТЕРЬОХІН С.А.

      Шановні   депутати!   Є,   дійсно,  необхідність

 прийняти  сьогодні  коретеньку  постанову  нам: що до

 прийняття  закону,  кінцевогою  принйняття Закону про

 довірчі  товариства, призупинити операції з грошовими

 внесками  фіхичних  осіб для довірчих товариств. І ми

 тоді  закриваємо  шлях  до  подальшого пограбування і

 всяких  там  цікавих  справ з коштами громадян. Тобто

 давайте  приймемо  такий  маленький  пункт...  Да.  Є

 пропозиція:  і  створювати нові довірчі товариства до

 прийняття нового закону. І після того, після третього

 читання відрегулюємо кінцево всі питання.

      Але   сьогодні  зупинемо  внески  фізичних  осіб

 грошові до довірчих товариств.

     

      ЧЕЧЕТОВ.  Я  предлагаю  дополнить  не только

 "довірчих товариств", а и "не банковских   финансовых

 установ". Сюда и Селенги втянуть, все, потому что там

 безобразия не меньше делается.

     

      ГОЛОВА.   Значить  у  мене  є  така  пропозиція.

 Спокійно,  спокійно.  От  ви ще придумаєте зараз, уже

 все, тепер ви згадали.

      Олег   Вадимлвич,  у  мене  є  така  пропозиція:

 давайте  ми  приймемо  закон  цей  у першому третьому

 читанні,  у першому третьому читанні, через два тижні

 внесем  його  на повторне третє читання, врахуємо всі

 ті  зауваження,  що  не  дають  жить Драгомарецькому,

 Квятковському  і іншим депутатам, от Сергія..........

 пропозицію   врахуємо.  Ви,  будь  ласка,  тим  часом

 напишіть останову, ми приймем постанову відповідну, я

 поставлю на голосування, проект постанови.

      А зараз я ставлю на голосування: про прийняття у

 першому третьому читанні цього закону. Зрозуміло. Щоб

 відкрить  дорогу на підготовку до повторного третього

 читання.

      Ставлю на голосуванн.

     

      "За"  -

     

      Рішення прийнято.

     

      ЧЕЧЕТОВ.  Спасибо.  Я только прошу дать свои

 письменные   замечания  и  предложения,  конкретно  в

 комиссию  дать.  Чтобы  мы  могли  их  учесть и сразу

 вынести.

     

      ГОЛОВА.  Пропозиції  подаються у відповідності з

 процедурою визначеною Регламентом.

      Будь   ласка,   Носов.   Він   уточнить  вам  цю

 процедуру.

     

      НОСОВ

     

      Шановні     депутати!     Шановний     Олександр

 Олександрович!

      Я  просив  би зробити доповнення. Зараз ситуація

 така,  що оскільки часу для самостійної роботи немає,

 людина  бачить,  що  там  щось  не так, але встигнути

 нічого не може.

      В  мене  є  пропозиція, Регламент це передбачає.

 Доручити   депутату   Квятковському  взяти  участь  у

 доопрацюванні  цього.  І  це дасть йому можливість не

 ходити  на  пленарні,  і на комісію. Коли є доручення

 Верховної  Ради  то  депутат  має  це  право. Я з ним

 говорив,  він  згодний.  І це дасть можливість більш-

 менш чинно доробити законопроект.

     

      ГОЛОВА. Немає заперечень проти такого доручення?

 Ставлю     на    голосування    доручення    депутату

 Квятковському,  яке  виголосив  тільки що Носов. Будь

 ласка.

      Запропонувати    депутатам   Драгомарецькому   і

 Квятковському.

     

      "За" -

      Постанова прийнята.

      Ще  які  будуть  розумні пропозиції? Будь ласка,

 номер тільки округу скажіть. 95, Худомака.

     

      ХУДОМАКА

     

      Шановні      колеги!      Шановний     Олександр

 Олександрович!

      Справа   в   тому,   що  в  принципі  Закон  він

 непоганий,  але  виникає  одне  питання.  В мене така

 пропозиція,  треба  визначити  хто  буде контролювати

 роботу  цих трастів-компаній, після прийняття Закону.

 Чи  не  повторить  він  долю  того  декрету  Кабінету

 Міністрів.

     

      ГОЛОВА.  При розгляді постанови проведення цього

 закону, ми вашу пропозицію врахуємо.

     

      ЧЕЧЕТОВ.  В самом Законе очень четко выписан

 механизм контроля.

     

      ГОЛОВА.   Вже   прийнято.  Прошу  уваги,  Василь

 Петрович опустіть руку.

      У  першому-третьому читанні цей Закон прийнятий.

 Доручення  щодо  підготовки  до  повторного  третього

 читання   зроблені.   Можна   вважати  вичерпаним  це

 питання,   крім   тої  постанови,  яку  ми  зараз  ще

 проголосуєм,   про  припинення,  там,  про  обмеження

 махінацій всіляких. Так?

      Можете  прочитати?  Хто  прочитає?  Квятковський

 може прочитати?

       Будь ласка. Увага.

     

      КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.

     

      До  прийняття  закону  "Про  довірчі товариства"

 заборонити  операції,  активні  операції по залученню

 коштів  громадян  довірчим  товариствам, недержавним

 пенсійним фондам та будинкам селенгу.

     

      ГОЛОВА.  Зрозуміло?  Ще  раз, будь ласка. Йде як

 постанова  Верховної  Ради.  Зв'язаному  з  розглядом

 закону "Про довірчі товариства".

      "Верховна Рада України постановляє:..."

       Будь ласка, читайте.

     

      КВЯТКОВСЬКИЙ І. В. Я просто хочу обгрунтувати не

 всі  фінансові посередники, бо страхові компанії, є і

 інвестиційні  компанії,  яким ми не можемо заборонити

 це.  Бо саме, як, мабуть, підтвердить пан Омельченко,

 найбільші  шахрайства  були  -це  недержавні пенсійні

 фонди, будинки селенгу і довірчі товариства.

     

      ГОЛОВА. Михайло Васильович,  будь ласка.

     

      ЧЕЧЕТОВ  М.  В.  Уважаемые коллеги, тут, если мы

 начнем   выбирать,   какому   финансовому  посреднику

 оставить,   какому  не  оставить,  то  опять  попадем

 непонятно куда.

      В    постановлении    было    жесче    записано:

 "Встановити,   що   до   законодавчого   врегулювання

 діяльності     небанківських    фінансових    установ

 забороняється  залучення  грошових  коштів громадян".

 Всем     запретить,     а    потом    -законодательно

 урегулируется,  мы  откроем,  поднимем,  зеленый свет

 зажжем  и  т. д. А так, выборочно начнем, я повторяю:

 опять нарушения пойдут. Перекачка денег пойдет туда и

 там пойдет.

     

      ГОЛОВА.    Є    пропозиція    проект   постанови

 проголосувать  за  основу.  А  тоді вашу... Те, що ви

 пропонуєте за основу можна голосувать?

      Пропозиція     Квятковського     ставиться    на

 голосування "за основу" як проект постанови Верховної

 Ради. А потім внесемо зауваження.

       Будь ласка.

     

      "За" -

     

      Не    приймається.   Які.   Михайло   Васильович

 прочитайте ще раз свою пропозицію, не спішіть правда.

 Будь ласка спокійно.

     

      ЧЕЧЕТОВ.  Мы в постановлении о вводе Закона,

 который  мы  приняли  сегодня только в первом, третье

 чтение,   пункт   8   гласил  так,  встановити,  щодо

 законодавчого  врегулювання діяльності не банківських

 фінансових  установ, забороняється залучення грошових

 коштів громадян.

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу  вас,  дорогі мої за основу, а

 тоді  будемо  говорити  далі. За основу, ставиться на

 голосування.

     

      "За" -

     

      ГОЛОВА. За основу прийнято. Які поправки будуть,

 будь  ласка  Квятковський,  Свято,  Найда,  Терьохін,

 Алексеєв, названі всім вам по 5 хвилин, будь ласка.

     

      КВЯТКОВСЬКИЙ.  Якщо буде така постанова прийнята,

 то  з  цього  дня  припиниться  робота всіх страхових

 компаній,  по-перше,  бо це не банківський фінансовий

 інститут,  віх  інвестиційних компаній по-друге. От і

 все.

     

      ГОЛОВА.  Ви  розумієте  не треба робити розумних

 висновків,  тут  вистачає  тих,  хто  робить  розумні

 висновки  всі  вони  тут  в  залі  такі,  ви  внесіть

 пропозицію,  а пропозиція така, крім того, і все буде

 ясно, будь ласка.

     

      ЧЕЧЕТОВ.   Встановити,   щодо  законодавчого

 врегулювання  діяльності  не  банківських  фінансових

 установ   забороняється   залучення  грошових  коштів

 громадян,   за  винятком  випуску  розміщення  цінних

 паперів,  відповідно до чинного законодавства України

 об'єктами підприємницької діяльності для яких цей вид

 діяльності не передбачений спеціальним законодавством

 України.

     

      ГОЛОВА.    Зрозуміло?   Можна   таке   уточнення

 голосувати? Ставлю на голосування це уточнення.

     

 

      "За"  -

     

      Свято.

      Прийнято рішення.

 

      СВЯТО В.П.  Дякую,  Олександр Олександрович .

      Шановні   колеги   депутати,   а   чому   тільки

 забороняється  залучення  грошей  за  винятком цінних

 паперів?

      В  плані тому, що було сказано Драгоморецьким на

 цей  період.  Добавити  "І цінних п аперів". Дякую за

 увагу.

 

      ГОЛОВА.  Михайло  Васильович.

     

       ЧЕЧЕТОВ.   Нам   кажется,  чтоб  лучше  было

 оставить от первый вариант, за который мы голосовали.

     

      ГОЛОВА. Він не аргументує, але так здається.

      Будь    ласка,    Найда.   Ви   наполягаєте   на

 голосуванні?    Пропозиція    Свято    ставиться   на

 голосування.

     

      "За" -

     

      Не  приймається  пропозиція.

      Найда.

     

      НАЙДА.

       Я против предложения Квятковского в том, чтобы

 исключить   страховые   компании.  В  нашей  области,

 Херсонской,   наибольлшую   беду  принесли  страховые

 компании.   Поэтому,  если  прекращаем  вот  эти  все

 доверительные общества, то все гамузом -и с деньгами,

 и  с  цйенными  паперами,  пока  мы  не примем новое,

 хорошее  законодетельство. Потому что обдирание людей

 продолжается,   и   сколько   оно  будет  и  в  каких

 масштабах,  никто предсказать не может.

      Тем более, что, наверное, мы выйдем. Если высшие

 посадовые  особы  виновны  в  этом декрете, и если мы

 установим,   что   надо   будет   из  бюджета  деньги

 возвращать,  то меньше хотя бы возвращать придется за

 этот  период.

      Прошу проголосовать. И  ценные  паперы  тоже.

     

      ГОЛОВА. Так справа в тому, Григорій Іванович, що

 проголосували  тільки що поправку відносно пропозиції

 протилежній  вашій.  Тепер  ви  наполягаєте  на цьому

 проголосувати. Я не можу те ж саме голосувати двічі.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Добре,   голосуєм   пропозицію  Найди.  Голосуєм

 пропозицію Найди.

      От розкажіть, будь ласка, бо не  чуть.

     

      "За" -

     

      Дякую.

      Терьохін. Не прийнято пропозицію.

     

      ТЕРЬОХІН. Шановні  народні  депутати!  Треба

 чітко визначити, що якщо страхова діяльність сьогодні

 припиняється,  то,  в  зв'язку  з тим, що у нас немає

 державних    страхових    компаній,   ми   припиняємо

 страхування   життя   цивільної   відповідальності  і

 майнових  ризиків.  Що робити просто неприпустимо. Це

 по-перше.

      По-друге.  Не можна ставити питання про заборону

 операцій  з цінними паперами, бо ми підриваємо навіть

 і  Державний  бюджет, який планує випуск для громадян

 цінних   паперів  і  вільні  операції  громадянами  з

 цінними  паперами.

      Тому  треба чітко встановити в цій постанові, що

 ця   постанова   стосується   лише   грошових  коштів

 громадян, які вносяться в... фінансовим посередникам,

 окрім  банків  страхових  компаній, а також правильно

 формулюванні,  що операції з цінними паперами, які не

 передбачені  законодавством.

      Тобто,  чіткіше було б потрібно визначити, що це

 не   стосується   2   фінансових   інституцій,  прямо

 визначених  законами.  Це банки і фінансові компанії.

 Дякую.

     

      ГОЛОВА.   Михайло   Васильович.   Ну  так  ми  й

 проголосували.

     

      ЧЕЧЕТОВ.  Да.  Мы так и проголосовали. Тут я

 еще  хочу  дополнить,  что коль уже мы проголосовали,

 записали, что "установити, що.......... законодавчого

 врегулювання    діяльність   банківських   фінансових

 установ   забороняємо   залучення   грошей",  то  тут

 напрашивается  і  второй  пункт.  Он часности и был в

 постановлении.

      "Кабінету Міністрів України разом з Національним

 банком  до  1 лютого 1995 року розробити та подати на

 розгляд   Верховної   Ради  України  пропозиції  щодо

 законодавчого  врегулювання  діяльності небанковських

 фінансових установ".

     

      ГОЛОВА.   Дякую.  Алексєєв.

     

      АЛЕКСЄЄВ

      Спасибо , Александр Олександровичу..............

 ...............то,  что  мы  приняли  эту  постанову,

 я  думаю,  это совершенно правильно.

      Ко мне, как к депутату, на каждом приеме десятки

 обманутых   вкладчиков   приходит.  Ну  почему  такое

 половинчатое  решение? То, что мы не банковскую сферу

 отсекли  от  операций  с  деньгами  граждан,  которые

 гражданам идут только  во вред. Это  правильно.

      Но  существует целый ряд контор "рога и копыта",

 которые   сейчас   скупают   "приватизаційні  майнові

 сертифікати" за 1/25 стоимости.

      Ну,  например,  моя  старенькая мама отдала свой

 сертификат,  котрый 50 миллионов якобы стоит, за 2. И

 довольна.   И   очень   многие   люди   считают,  что

 приватизация   это   надувательство  и  действуют  по

 принцыпу:  с  паршивой  овцы хоть шерсти клок. Отдают

 практически  бесплатно эти сертификаты, которые потом

 будут   использованы  для  привласнення  общенародной

 собственности.

      Поэтому  я  предлагаю  поставить  дополнение  "а

 також  змайновими приватизаційними сертифікатами" при

 скупке их  ниже номинальной стоимости.

       (Шум в залі)

     

      ГОЛОВА. Давайте так...

     

      ЧЕЧЕТОВ. Давайте мы на этом закончим. Но 2-

 ой  пункт  поручение  Кабинету Министров проголосуем,

 да?   А   потом  уже....  иначе...........  мы  можем

 такое...........

     

      ГОЛОВА.  Про  доручення Кабінету Міністрів 2 -ій

 пункт ставиться пропозиція  на голосування....

     

      ЧЕЧЕТОВ.   Да.   Я   формулирую:   Кабінету

 Міністрів України разом з Національним банком України

 до  1 лютого 1995 року розробити та подати на розгляд

 Верховної  Ради України пропозицію щодо законодавчого

 врегулювання    діяльності   банківських   фінансових

 установ.  Ето другий пункт нашої постанови....

     

      ГОЛОВА.  Хочу зверенуть увагу на те, що це не на

 слух  голосується,  в  вас  на руках є цей пункт, він

 розданий у вас... разом з матеріалами. Одну хвилинку,

 ставлю  на  голосування цю пропозицію. Будь ласка, як

 доповнення, а потім  ще вашу  пропозицію поставимо...

      Голосуйте "за" хто сумнівається.

     

      "за" -

     

      Будь   ласка,   одну  хвилинку....  Ще  якісь  є

 доповнення?   Носов.  Но  він...  йому  ж  пояснив  в

 відповіді,  що цього неможна ставити на голосування і

 він  згоден  з тим. Так тому, що треба нормами закону

 відрегулювать  все  що  інше,  а  ми хочем постановою

 кожен  свою  думку  вткнуть  у постанову. Так неможна

 робить....

     

      НОСОВ. В мене є прохання до доповідача.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка.

     

      НОСОВ.  Оскільки  ви  зачитували,  перший

 пункт  зачитували,  я  хотів  би звернути увагу. Мені

 здалося,  що  там  записано  так,  що  заборонити тих

 інституцій, які не регулюються спеціальним законом.

      І  дійсно,  ви  забороните,  скажімо, Селенги, а

 трасти ні, бо трастам буде діяти Дикрет, Дикрет же є,

 ви  ще  раз  уважно прочитайте, бо траст випаде, може

 випасти , прочитайте будь ласка.

     

       ЧЕЧЕТОВ.  Ні,  ні,  как  это  самое, там же

 было, Сергей Анатольевич предложил только по трастам,

 а ядобавил и второе, что кроме трастов встановити, що

 в законодавчу діяльністі ...

     

      ГОЛОВА.  Тобто,  це  стосується  і трастів. Це я

 кажу,  повторюю  спеціально  для  стенограми,  щоб не

 виникало двозначних трактувань.

      Квятковський.

     

       ЧЕЧЕТОВ.  Это и трастов ...

      Они вошли сюда.

     

     

      КВЯТКОВСЬКИЙ

     

      Олександр  Олександрович,  мені здається, що над

 текстом   цієї   постанови   потрібно   буде   просто

 попрацювати,  бо якщо вона буде не правильно виписана

 то  ми  можемо  просто  заборонити і випуск акцій для

 підприємств.

     

      ГОЛОВА.  Ваші пропозиції будь ласка.

     

      КВЯТКОВСЬКИЙ  .....

     

      ГОЛОВА.  Нема пропозиції, будь ласка Вітренко.

     

       ЧЕЧЕТОВ.  Так  мы  ж  проголосовали,  здесь

 четко   записано,   я   еще  раз  продиктую,  за  что

 проголосовали.

      Що  забороняється  залучення грошових коштів від

 громадян  за  винятком  випуску  і  розміщення цінних

 паперів відповідно до чинного законодавства Україгни.

      Оно вошло здесь. Полностью, я полностью прочитаю

 первый пункт.

      Встановити...

     

      ГОЛОВА.  Одну  хвилиночку,  одну  хвилинку, будь

 ласка Вітренко.

     

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

     

      Шановний    Олександре    Олександровичу,   таке

 обговорення проходить тому, що не можна зразу по доки

 ви  ставите на голосування висловити свої пропозиції,

 тому ми повертаємося двічі і тричі.

      Я  не  погоджуюся з Квятковським, що треба якусь

 редакцію   давати.  Ця  постанова  підготовлено,  все

 з'ясовано,  це  пункт  8  і  9  постанови, його треба

 дійсно   сьогодні   приймати,   але  термін  тут  був

 передбачений   до   1   грудня,  щоб  зробив  Кабінет

 Міністрів,   тепер   ми   проглосувалли  до1  лютого.

 Значить,  до лютого вже третє читання цього закону не

 буде, а ми джосить не з'ясували всі позиції.

      Тому я пропоную, щоб Кабінет Міністрів розглянув

 це до 15 січня, ми повертаємося у січня в нас уже все

 готове.  Драгомарецькій,  Квятковський нарешті дадуть

 свої  зауваження.  І ми можемо чітко відразу прийняти

 закон  у  третьому  читанні,  і  відрегулювати всі ці

 процеси.

      Тому  я  наполягаю,  щоб ми проголосували: до 15

 січня, доручення Кабінету Міністрів.

     

      ГОЛОВА.   Пропозиція   Вітренко   ставиться   на

 голосування.

     

      "За" -

      Пітримана, як будь яка позумна пропозиція.

      Сахань, будь ласка.

      Зараз вона буде, зараз.

     

      САХАНЬ

     

      Шановний    Олександр   Олександрович!   Шановні

 колеги! Я хотів би звернути увагу, що два місяці тому

 я також розповсюдив проект постанови з цього питання.

 Я  не  наполягаю  зараз на детульному, так би мовити,

 значить,  аналізі мого проекту постанови. Але я хотів

 би  підкреслити,  що  тут  є один прчинціповий пункт,

 який,   мабуть,   треба  було  б  внести  до  проекту

 постанови. Зокрема: "Встановити, що до введення в дію

 закону   (який  ми  сьогодні  обговорюємо),  а  також

 порядку  ліцензування  та типового договору, про який

 йде  мова,  реєстрація  нових  довірчих  товариств не

 здійснюється".  Тобто  ми повинні припинити створення

 нових  структур,  які  з'являються,  значить, знову і

 знову,  і знову повториться та сама картина.

      Тобто  ми  повинні  припинити цю справу до того,

 поки буде ведено закон.

     

      ГОЛОВА.   Ви,  будь  ласка,  не  нервуйте,  коли

 вносите пропозицію, а то викликає сумнів в тому,   чи

 голосувать за неї чи ні. Ви абсолютно нормальну даєте

 пропозицію,  спокійно.

      Михайло   Васильович уже,  ви  бачите,   навіть,

 головою  хитнув, що він згоден з тим, що вона повинна

 пройти. І вона є там в тексті, также?

      (Шум в залі)

      Так.  Ще  раз прочитайте уважно. Тільки щоб вона

 була  нормою  постанови.  У  редакція, як  постанова,

 будь ласка.

     

      САХАНЬ

      В  проекті постанову, який я розповсюдив раніше,

 записано:  "Встановити  щодо  введення  в  дію закону

 (який  сьогодні  обговорюється) та який я розповсюдив

 раніше  записано:  "Встановити,  що  введений  в  дію

 Закон,  який сьогодні обговорюється та введення в дію

 порядку  ліцензування  та  типу  договору, реєстрація

 нових довірчих товариств не здійснюється".

     

      ГОЛОВА.  Тоді  треба  записати  з якого числа. З

 моменту   прийняття  цієї  постанови.  А  тоді  треба

 вписати   вашу   норму,  і  окремо  записати,  що  ця

 постанова вводиться з моменту прийняття.

     

      САХАНЬ. Я згоден з цим.

     

      ГОЛОВА. Зрозуміло.

     

      САХАНЬ.  Але  це обов'язково треба зробити,

 Олександр Олександрович.

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу  підтримайте.  У  вас на руках

 розданий варіант Постанови, який вніс депутат Сахань.

 Ось  цей пункт, про який він тільки що прочитав, його

 проголосуємо.  І  проголосуємо одночасно норму, що ця

 постанова вводиться в дію з моменту прийняття.

      Зрозуміло, так?

     

      ЧЕЧЕТОВ.   Логика   здесь  есть,  поскольку,

 действительно  раз  правового  поля здесь нет, то нет

 смысла  создавать  новые  тракты,  пока  нет  закона.

 Телега не должна стоять впереди лошади.

     

      ГОЛОВА.  Пропозиція  Саханя  з  моїм доповненням

 ставиться  на  голосування,  будь  ласка.  І  комісія

 підтримує, подивіться Таранов теж підтримує.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Одну   хвилиночку.   Пропозицію   дайте  Михайлу

 Васильовичу.

      Алексєєв,  будь  ласка,  повторіть  ще  раз свою

 пропозицію.

     

      АЛЕКСЄЄВ

     

      Александр  Александрович,  суть  идет о том, что

 каждый   гражданин   нашей   страны  имеет  право  на

 прыватизационный сертификат.

      Сейчас     сделана     система    при    которой

 приватизационный   сертификат  превращается,  который

 нельзя   продать,   превращается   в   инвестиционный

 сертификат,  который  продать можно. Вот производится

 такая  операция,  а  потом  инвестиционный сертификат

 покупается  не  за  50 миллионов, как якобы он должен

 стоить, а за 2,5. То есть, за 1,25.

     

      ГОЛОВА.  Тобто  ще  раз  повторіть  за що будемо

 голосувати. Вашу поправку до постанови.

     

      АЛЕКСЄЄВ  В.  Г.  Я думаю, что в данной ситуации

 продаж  мы не можем остановить,потому что как таковой

 продажи  нет.  Есть лишь финансовые операции, которые

 открывают лазейку для скупки этих самых(..........)

     

      ГОЛОВА.  Скажіть, за що голосувать. Я прошу вас.

 Можете російською мовою, ми перекладемо.

     

      АЛЕКСЄЄВ.Та,  я вільно володію обома мовами,

 ви ж добре знаєте.

      Александр  Александрович, я думаю, что на данном

 этапе  в таком виде, как я внес, она, очевидно, будет

 противоречить  нормам существующим. Единственное, что

 можно   сделать,  это  пока  изкять  из  официального

 понятия "інвестиційний сертифікат".

     

      ГОЛОВА.  Ну,  давайте  так.  Це  дещо  інше.  Ви

 подумайте.  Якщо ви будете наполягать, я поставлю те,

 що  ви  скажете.  А  поки що те, що ми дали доручення

 (..........) підготувать там фразу одну.  Будь ласка.

      Терьохін, Терьохін.

     

      ТЕРЬОХІН С.А.

     

      Шановні  депутати, ще я пропоную дві редакційних

 правочки зробити, щоб все стало на свої місця.

      Там,   де   написано  "небанківським  фінансовим

 установам",  це  неясно,  наприклад,  кооператив  -це

 небанківська установа фінансова або ні.

      Тому   написати:   "Всім  юридичним  особам,  за

 виключенням  банків  та  страхових організацій". І це

 буде чітко.

      І друге питання. Там, внески. Що таке внесок?

      Наприклад,  якщо  в  довірче управління беруться

 грошові  кошти,  не зрозуміло: чи то є внесок чи нема

 внеску.

      Тому  виписати,  щоб  внески  під процент або за

 дорученням.  Внески  під процент або за дорученням. І

 ми  закриваємо  всякі,  будь-які  види  маніпуліцій з

 грошовими коштами населення.

      Тому,  перше: юридичними особами, за виключенням

 банків та страхових організацій.

      І друге: будь-яких внесків грошових від фізичних

 осіб   під   процент   або   за   дорученням.  І  все

 закривається повністю.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.   Пропозиція   Терьохіна   ставиться  на

 голосування.

     

      "за"

     

      Не вистачає голосів.

      Шановні  депутати,  я  прошу...  Ми  прийняли, в

 принципі,  нормальний  проект. Зараз, як ми починаємо

 коми  розставлять,  це  ми час тільки гаємо, а ефекту

 немає.

      Я   пропоную   в   цілому  проголосувати  проект

 постанови.

      Ставлю на голосування, в цілому.

     

      ЗА -

     

      ГОЛОВА.  Рішення  прийнято,  дякую, сідайте будь

 ласка Михайло Васильович.

      Як,  як?  Тут  же,  одну  хвилинку.  Ви  сідайте

 Михайло Васильович. Потім.

      Шановні  колеги,  так я маю на увазі депутатів і

 членів  Кабінету Міністрів, вранці ми коли голосували

 порядок  дня на сьогодні, я попередив вас, про те, що

 ми  приймемо  постанову,  яка  врегулює  використання

 бюджетних  коштів, з початку року до прийняття Закону

 "Про бюджет".

      Зараз  вам роздано цей проект постанови, він є у

 вас  на  руках,  тому  я  його  ставлю  за  основу на

 голосування, будь ласка.

      Проект  Постанови  Верховної  Ради  про  порядок

 фінансування  видатків з державного бюджету України в

 1996 році, до прийняття Закону "Про державний бюджет"

     

      ЗА -

     

      ГОЛОВА. Можна в цілому поставити?

      Ставлю в цілому на голосування.

     

      ЗА -

     

      ГОЛОВА. Рішення прийнято, спасибі.

      Про проведену роботу та заходи, щодо запобігання

 порушень  чинного законодавства України при створенні

 спільного     українсько-російського     акціонерного

 товариства Газтранзит, Василь Іванович Явтухов.

      Доповідає Віце-прем'єр-міністр України, народний

 депуат України.

      Василь  Іванович  скільки  вам  часу  треба?  10

 хвилин будь ласка.

     

      ЄВТУХОВ

     

      Шановні  депутати,  я  дозволю  доповідь з такої

 фрази,  можливо  вона  викличе критику вашу, що угода

 між   Урядом  України  і  Правогазпром  про  принципи

 врегулювання   заборгованості   України  за  поставки

 російського   природного   газу   в   1994   році   і

 забезпечення    поточних    платежів,   за   поставку

 природного газу в 1995 році від 18 березня 1995 року,

 відповідає  економічним інтересам України, цю тезу, я

 хочу підтвердити зокрема негативну реакцію парламенту

 Росії,  який  вдався  до  депутатського  рослідування

 обставин   вкладання   цієї  угоди,  провів  декілька

 слухань  з  цього питання в думі. Висновок в Думі був

 однозначний:  угода  невигідна для Росії, але вона не

 була  денонсована, оскільки з російської сторони вона

 підписана  не  Урядом,  а  господарюючим  суб'єктом -

 Газпромом.

      Тому    ж   кому   вона   вигідна,   якщо   таке

 розслідування  ведеться  і в  нашому  парламенті.

      Процес     створення    спільного    українсько-

 російського  акціонерного  товариства  Газтранзит  не

 мона  розглядати  поза  контекстом  всіх  українсько-

 російських відносин. В першу чергу у фінансових.

      Цей контекст, в тому числі і по реструктуризації

 наших  боргів перед газпромом за 1994 рік та поточних

 заборгованостей  1995  року  є  таким,  це  на момент

 підписання:  борг  України на момент підписання угоди

 між  урядом  України  і Газпромом, угоди про принципи

 врегулювання  і  забезпечення  поточних  платежів  за

 доставку  природного  газу  в 1995 році оцінювалось в

 півтора  мільярди  доларів. 1, 2 мільярди доларів США

 приніс за... борг оцінюється в півтора мільярди, який

 складався   за  1,  2  мільярда  доларів  і  пені  за

 несвоєчасні  платежі  406  мільйонів доларів поточних

 промлат  за  перший  квартал  1995  року станом на 10

 березня.

      Таким  чином,  загальна сума боргу на той момент

 оцінювалась  в  три  мільярди  100 мільйонів доларів.

 Реструктуризація   цього  боргу  в  сумі  3  мільярди

 доларів   США   або   приведення   його   в  кредитні

 зобов'язання  на 12 років із щорічною виплатою під 8,5%

 річних  при  тмоу, що два перших роки з них були, так

 би  мовити, пільгові, тобто платяться тільки відсотки

 без  сплати  основного  боргу. Це перевищує загальних

 розмір  фінансової  допомоги  міжнародного  валютного

 фонду  та  світового  банку.

      Проведення  реструктуризації  цього  боргу  було

 невід'ємною  складовою  частиною  і  вимогою програми

 Міжнародного  валютного  фонду  по наданню фінансової

 допомоги   Україні.

      Нездійснення  реструктуризації  тягло  за  собою

 зрив зазначеної програми, наслідком чого було б серія

 подальших негативних явищ в економіці.

      Слід також зазначити, що виключення, вірніше, що

 включення певних умов у боргові договори є нормальною

 міжнародною    практикою.

      Так,  Міжнародний валютний фонд обумовив надання

 кожного  траншу  фінансової  допомоги Україні деякими

 вимогами.

      В    той    же    час......   газпром   обумовив

 реструктуризацію   боргу   у   кредитні  зобов'язання

 України  тільки  створенням спільного підприємства на

 паритетних  засадах  під  юрисдикцією  України.

      Виходячи  з  викладеного,  ця  вимога  була  і є

 цілком прийнятною, на нашу думку.

      В  ході  переговорів  делегація України добилася

 зниження  розміру  пені за несвоєчасні платежі з 1, 2

 мільярди   доларів   до  435  мільйонів  доларів,  та

 реструктуризації частини боргу з відстрочкою платежів

 поосновному боргу у 1мільярд 400 мільйонів доларів на

 2  роки  і  його виплатою рівним частками з дворічним

 пільговим  періодом,  протягом  подальших  10  років,

 починаючи   1997 року.

      Друге.  Було  також реструктуризовано борг у 406

 мільйонів  доларів  США  за  перший квартал 1995 року

 шляхом  домовленості,  про його поетапну оплату до 10

 вересня 1995 та замороження пені по цьому боргу.

      Досягнута      домовленість      про      оплату

 реструктуризованої  частини  боргу  у  500  мільйонів

 доларів   матеріально-технічними  ресурсами  протягом

 1005-1997  років.  Причому оплата у 1995 році складає

 тільки   200  мільйонів доларів.

      Слід   також  зазначити,  що  погоджена  сторона

 номенклатурної  продукції  не  є  високоліквідною  на

 міжнародних  ринках.  Тобто,  ми  підтримуємо власних

 виробників.

      Уряд  України,  де  місце відстрочки платежів по

 боргу  на  12 років, зменшення загальної суми боргу з

 3 мільярдів  100  мільйонів  доларів до 1 мільярду 800

 мільйонів  доларів. Тобто, на 1, 3 мільярди доларів з

 виплатою 500 мільйонів доларі в США ліквідною для....

 .........................

 при  цьому  погашення  406  мільйонів  доларів США за

 неплатежі  в1-му  кварталі 1995 року були відстрочені

 на 9 місяців без плати пені та відсотків на цю суму.

      Ну,  відсотки,  навіть   при ставкі лібор склали

 приблизно 14 мільйонів доларів.

      Таким     чином,     уряд    фактично    отримав

 довгостроковий   борговий   кредит  на  вигідних  для

 України  умовах.

      Треба  взяти  до уваги, що в пешій половині 1995

 року неплатежі по поточних поставках російського газу

 ставили приблизно 100 мільйонів доларів щомісячно.

      На  поточний  момент,    наша  заборгованість по

 поточних   поставках  складає  більше  200  мільйонів

 долларів.

      В  той же час основною умовою російської сторони

 по   питаннях  реструктуризації  було  і  залишається

 виконання  поточних  платежів  в  повному  обсязі і в

 строк  згідно  з  контрактом  з  "АТ Укргазпром" такі

 платежі   повинні   здійснюватися   авансом  кожні  5

 календарних днів.

      Виходячи  з  цього,  хочу особливо зазначити, що

 російська    сторона    проявляє   телерантність?   у

 відносинах  з  Україною,  не  дивлячись  на  постійні

 систематичні   неплатежі,   зриви  платежів  з  нашої

 сторони.

      Неплатежі  Укргазпрому  викликані  в першу чергу

 хронічними  неплаттежами  наших  власних  українських

 споживачів, які на сьогодні, внутрішня заборгованість

 яких   складає   перед   Газпромом   260   трильйонів

 карбованців. Це приблизно 1,5  мільярда доларів.

      Створення  акціонерного  товариства "Газтранзит"

 є...........  з  положень  вищезгаданої  угоди від 18

 березня  1995  року  і  його  не можливо розглядати у

 відриві  від  українсько-російських домовленостей про

 реструктуризацію українських боргів.

      Стаття 4 названої угоди, прямо передбачає, що не

 виконання  зобов'язань  по статті 3, тобто, створення

 "Газтранзиту"     дає     право    розірвати    угоду

 одностороньому  порядку,  в  тому  числі  і в частині

 реконструлізації боргів.

      Передача  облігації  випущена  за  угодою від 18

 березня  Раугазпром  з  правом  обміну  їх на акції в

 українських   підприємств   в   процесі  приватизації

 абсолютно,  я  хочу підкреслити, абсолютно не означає

 повної    безоплатної    передачі   цих   підприємств

 Раугазпром.

      Оскільки придбання цих акцій за облігації згідно

 з  частиною  4  статті 1' угоди повинно відбуватися у

 відповідності   до   приватизаційного   законодавства

 України  в  тому числі і з обмеженнями передбаченими

 для іноземних фірм.

      А  також  відповідно до згаданого, до загального

 цивільного законодавства України.

      Це  означає,  що  Раугазпром буде брати участь у

 приватизації   на  загальних  засадах  використовуючі

 облігації,  тобто,  ліквідні  державні  цінні  папери

 виражені   у   вільноконвертованій  валюті  як  засіб

 платежу  українстьким підприємствм і отримувати за це

 той  чи  інший  і  не  обов'язково  контрольний пакет

 акцій,  а  неякусь  примусову  стовідсоткову передачу

 підприємств іноземній компанії.

      Будь-яка   інофірма  має  таке  право  за  умови

 дотримання  чинного законодавства України.

      І використання ліквідних цінностей.

      Я  хотів  би звернути також на статтю 3 абзацу 2

 який не передбачає передачу до статутного фонду майна

 у  формі власності.

      Питання   про   це   є   предметом  переговорів,

 подальших  переговорів  це  може  бути  оренда, право

 управління або щось інше.

      Саме ця теза підсилена абзацем 1 статті 5.

      Згідно  з  яким  виконання  всіх  умов статті 1

 залишає  діючі  навіть  за умови не виконання якихось

 наших умов , залишає дію всіх умов статті 1.

      Угода  названа,  яку  ми  розглядаємо  може  не

 передбачати  спеціального  положення  про  можливість

 викупу  назад  боргових  зобов'язань,  оскільки  таке

 право   є   невід'ємним   правом  боржника  згідно  з

 українським,  російським  та  міжнародним правом, це

 право  в  першу чергу належить, залежить від реальних

 фінансових можливостей боржника.

      Але   міжнародна   практика   викупу   державних

 боргових зобов'язань в силу специфіки таких відносин,

 передбачає  високу  ступінь конфедиційності всіх угод

 такого  рівня.  Та  здійснюється,  як  правило, через

 третіх осіб.

      Прикладом  можуть  бути  останні  кроки  Росії з

 викупу  своїх  боргових  зобов'язань  та  хобов'язань

 колишнього  Союзу  через  Російські комерційні банки.

 Тому  не дивно, що в угоді відповідні положення прямо

 не записані.

      З  укладанням  угоди  від 18 березня 1995 року і

 виконання   останови   Кабінету   Міністрів  ь544  не

 суперечить  декрету   Кабінету Міністрів  ь26/92  від

 31.  12,  оскільки  в  перелік  цих  об'ектів входять

 тільки   магістральні  газопроводи  та  об'єкти,  які

 пов'язані з газопостачанням.

      Таким чином підземні газосховища під цей перелік

 не підпадали на момент підписання. І Уряд, підписуючи

 угоду, не порушував чинного законодавства. Свідченням

 цьому  є  прийняття Верховною Радою України Постанови

 від 19 вересня (вже після підписання угоди) 1995 року

 ь334а"Про  внесення  змін  і  доопвнень  до  переліку

 об1єктів,  які не підлягають приватизації у зв'язку з

 їх    загальнодержавним    значенням,   затвердженого

 постановою   Верховної   Ради  від  3  березня,  якою

 передбачено   включити   підземні   сховища  до цього

 переліку.

      Ще    одне.    Скасування   постанови,   можливе

 скасування  постанови  Кабміну від 25 липня ь544 "Про

 виконання  положень  угоди   між  Урядом  України  та

 Російським   акціонерним   товариством  Газпром  "Про

 принципи  врегулювання  заборгованості  по  газу"" не

 буде  означати  про  звільнення держави від виконання

 своїх  зобов'язань  щодо  угоди  від  18  березня,  а

 призведе  лише до того, що буде блокована робота з її

 виконання.

      Пропозиції    комісії    Верховної    Ради   про

 необхідність  відновлення і продовження переговорів з

 РАО  "Газпром"  щодо  змін  умов  і  редакція окремих

 статей  угоди  при  значній заборгованості споживачів

 наших споживачів "Газпрому" і укладання контрактів на

 закупку   газу   на  1996  рік  може  поставити  нашу

 делегацію  в  незручні,  скрутні  умови,  в невигідні

 умови.

      Спільне      українсько-російське     акціонерне

 товариство   "Газтранзит"  на  сьогоднішній  день  не

 створено.  І  після  довготривалого  вивчення на всіх

 комісіях Верховної Ради, з травня 1995 року в проекті

 Постанови  Верховної  Ради  приймається  рішення, і я

 вважаю,   це  правильно,  щоб  сприяти  створенню  на

 території     України     акціонерного     товариства

 "Укргазпром"  і  "Раогазпрому"  разом  з  товариством

 закритого типу "Газтранзит".

      І останнє. В проекті Постанови передбачається, я

 маю  на  увазі, абзац четвертий пункту 3, що Кабінету

 Міністрів  слід  забезпечити  збереження акціонерного

 товариства  "Газпром", як централізованої структури і

 цілісного майнового комплексу.

      Тобто   перший   і   другий   абзац   вони  дещо

 протирічять.   Але   все   методика  опрацювання  над

 запропонованою  Постановою,  і в цій роботі ми готові

 взяти участь.

      Шановні   депутати!   Я   доповів   про  причини

 підписання  угоди,  умови з яких вона підписувалась і

 суть.  Окрім того, Кабінет Міністрів передав комісію,

 яка  опрацьовувала це питання, це було п'ять комісій,

 в  тому  числі,  шоста,  Контрольна комісія Верховної

 Ради, всі матеріали і всі проекти з цим пов'язані.

      Комісія  декілька разів розглядала це питання на

 своїх засіданнях, і на всі питання було дано вичерпну

 відповідь.  Я  би  хотів  би згрупувати ці питання по

 блокам, і щоб ви розібралися можливо краще цей блок.

      В  процесі розгляду в комісіях Верховної Ради ці

 питання  можна  було  б  зрупувати  по  блокам.  Блок

 перший    -це    доцільні    створення   акціонерного

 товариства.

      Блок другий. Пов'язаний із процентами статутного

 капіталу,   який   входить   в   це  спільне  закрите

 акціонерне товариство.

      Третій    блок.    Відповідності    українському

 законодавству.

      І   четвертий  блок  -це  фінансовий  блок,  чим

 покривати борги.

      На перший блок -про доцільність -комісія прийшла

 до висновку, і це в тій постанові, яка вам роздана, є

 в  пункті  третьому  абзац  другий,  що  слід сприяти

 Урядові створенню цього акціонерного товариства.

      По другому блокові -відповідності законодавству.

 то   прокуратура   дала   певні,  там,  висновки,  ці

 зауваження  сі  там є. Вони можуть в робочому порядку

 бути  зняті,  окрім  того, прокуратура згідно закону,

 стаття 22 Закону "Про прокуратуру" має право, і це її

 обов'язок, подати до Кабінету Міністрів своє подання.

 Якщо ці порушення є, ми їх негайно знімемо.

      І   третє.   Піднімалося   питання   про  участь

 іноземного   учасника,  третього  учасника.  Яруд  не

 заперечує  про  те,  що  він  може  бути,  але все це

 переговорний  процес.  Якщо ми не заперечуємо, треба6

 щоб і друга сторона не заперечувала.

      І  останнє. питання... Шановні депутати, питання

 дуже  складне,  і водночас, дуже важливе для України.

 Тому для того, щоб не нашкодити, просив би зняти, от,

 обговорення таке в такому широкому крузі, вважаючи на

 те, що воно вже п'ять раз, чотири рази обговорювалося

 на  спільних  комісіях,  п'яти комісій, і Контрольної

 Комісії  Верховної  Ради.  І  потім  доповісти,  дати

 доручення опрацвати, якщо є питання, поарцювати в цих

 же  самих  комісіях  або  в  інших  комісіях, яким ви

 доручити.   І   потім  результати  цього  опрацювання

 доповісти вже Верховній Раді.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  оскільки ми не один

 раз  звертаємося  до  цього питання, і вкінці-кінців,

 його  треба  завершити постановою, де дані доручення,

 підготовані  доручення  і  до  прокуратури,  і  іншим

 структурам  для  того, щоб визначити, з'ясувати деякі

 обсатвини,      котрі     потребують     спеціального

 розслідування.

      Я  просив  би,  якщо  є  потреба,  можна  задати

 запитання.   А   взагалі,   то   є  потреба  прийняти

 постанову,  яка  б  дозволила вивчити його тими6 кому

 потрібно вивчати. А не в сесійному залі перетворювати

 це все в аналіз такий.

      Можна так зробити? Постанову?

      Одну   хвлинку,   у  вас  запитання?  До  Василя

 Івановича? Ні, сідайте,  будь ласка.

      Сідайте,  будь   ласка,  Василь   Іванович.   Ви

 співдоповідач,   будь   ласка   Олександр  Михайлович

 Кожушко.

      То  він...  Якщо  будуть  запитання, то тоді він

 скористається.

     

      КОЖУШКО

     

      Уважаемые  коллеги,  я  хотил  бы  напомнить вам

 несколько  историю. Наверно многие забыли об этом, 96

 народных   депутатов   Украины   подписали  письмо  с

 предложением  заслушать  информацию  Правительства  о

 переговорах,   которые   оно   вместе  с  акционерным

 обществом    Укргазпром    проводило   с   Российским

 акцонерным   обществом   Газпром,  об  акционировании

 украинских газопроводов и газохранилищ.

      Вы  помните, Верховный Совет поручил 5 комиссиям

 провести  рассмотрение  даного  вопроса и доложить на

 Верховном Совете. 5 комиссий рассматривая этот вопрос

 создали  рабочую  группу  из  16  народных  депутатов

 различных  политических взглядов, различных регионов,

 которые  вместе  с  исполнительными  органами  власти

 провели  рассмотрение всех касающихся вопросов, и вам

 дали соответствующее заключение.

      Я,  и вынесли проект решения на Верховный Совет.

 Я просил бы, не поручать его еще раз, а единственное,

 это  мое  личное  мнение  последний  абзац  пункта  3

 рассматриваемого  проекта  постановления  изложить  в

 следующей редакции.

      Обеспечить  сохранение  газотранспортной отрасли

 Украины, как централизованной структуры, и целостного

 государственного  иммущественного  комплекса, этим мы

 действительно  добьемся  сбережения в государственной

 собственности  газотранспортной  отрасли  Украины.  И

 принять то постановление в полном обкеме.

      Что   касается  прокуратуры.  Я  не  согласен  с

 Василием   Ивановичем,  что  прокуратура  что-то  там

 нашла, что-то не нашла. Прокуратура четко определила,

 что  есть  нарушения  существующего  законодательного

 права.

      Мы  в  своей  постанове  требуем от прокуратуры,

 пора  прекратить только выставки делать, а необходимо

 и   разобраться   -кто   виновный   и   привлеч   как

 соответствующего  к  ответственности,  если  есть  по

 этому вопросу, как говорится, возражения.

      Поэтому    я    просил   бы   предложеную   нами

 разработаную    6    комиссиями    проект   постановы

 проголосовать.   Проголосовать.   А  дальше  по  этой

 постанове уже  имеются.....

     

      ГОЛОВА.  Олександр  Михайлович,  дякую,  сідайте

 будь ласка.

      До  нього запитання є?  А до кого?

      Я   просив   би.  Давайте  так,  якщо  ми  будем

 обговорювати  від  усіх  фракцій,  то це займе багато

 часу.

      Одну хвилину.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      От  про що   й мова  йде.  Про що й мова.

     

      КОЖУШКО.  Уважаемые  коллеги!  5 депутатских

 комиссий,  на котором присутствовали все депутаты, мы

 проголосовали  за  эту  постанову. Вам роздали ее, вы

 тоже  согласны. Я  просил бы ее проголосовать.

     

      ГОЛОВА.  Спокійно.  Ви  повторюєте  виступ. Будь

 ласка,  проект  постанови ставиться за основу. Проект

 постанови ставиться  за основу.

     

      "За" -

     

      В мене є пропозиція така. В вас на руках довідки

 юридичного  відділу, яка говорить, що проект... пункт

 5  і  6 цієї постанови вже прийнятий Верховною Радою.

 Щоб  його вилучить, остільки це буде дублювання того,

 що  вже  рішення є.

      Суті не міняє, тому що ...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ні,  мається  на  увазі  вилучити  ці  2 пункти,

 остільки   вони   вже проголосовані.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Не можна?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 Будь   ласка,  абзац  3.  Тільки  прочитайте,  уважно

 подивіться,  там  є  1  норма не юридична у вас, одна

 категорі.  Прочитайте,  що  Ви  пропонуєте.  Читайте.

 Кожушко слово дайте.

     

      КОЖУШКО. Обеспечить...

     

      ГОЛОВА.   На   українській   мові,  будь  ласка.

 "Забезпечити зберігання....

     

      КОЖУШКО. Это  последний абзац пункта 3...

     

      ГОЛОВА.   Ну,   будь   ласка,   говорить  так...

 Читайте...

     

      КОЖУШКО...   обеспечит   сохранение   газо-

 транспортной  отрасли  Украины,  как централизованной

 структуры      и      целостного     государственного

 имущественного комплекса.

      Речь идет  о том, что сейчас......

     

      ГОЛОВА.  Ні-ні, одну хвилиночку.... Я прошу Вас,

 Олександр  Михайловичу,  я  ще  раз  прошу.  Не треба

 тлумачення  цього,  тому  що  галузь -це не категорія

 не...  зовсім  юридична,  я  б  сказав  так. Бо в цій

 галузі можуть бути і абсолютно не державні структури,

 які  вже  працюють і так дальше. А Ви от таким чином.

 Тут  написано  нормально: "Забезпечити збереження "АТ

 Укргазпром",  як  централізованої  структури цілісно-

 майнового  комплексу".  Чітко  все  зрозуміло і тут є

 юридична  особа,  до  якої це стосується, а те, що ви

 говорите  про  галузь,  це вже категорія не юридична,

 тому  що  як  нею  скористатися  можна? Ну, подумайте

 самі....

      Ви не наполягаєте? Добре.

     

      КОЖУШКО...........  Но  я хочу сказать, что

 по областям разбивать......

     

      ГОЛОВА.Квятковський, прозицію Вашу.

     

      КВЯТКОВСЬКИЙ. Олександр Олександровичу, по-перше

 я  хотів  би  зауважити,  що  і  пункт  5,  і пункт 6

 потрібно  зберегти,  бо  ми  тільки перенесли розгляд

 пункту 5.

     

      ГОЛОВА. Добре. Я вже  зняв...

     

      КВЯТКОВСЬКИЙ. ... а пункт 6.... Ви.... у нас...

     

      ГОЛОВА. Я вже зняв.

     

      КВЯТКОВСЬКИЙ.... це зовсім не враховано...

     

      ГОЛОВА.  Я  вже  зняв  свою пропозицію. Говоріть

 далі. Які Ваші?... А, вже так. Єльяшкевич, будь ласка.

     

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ  О.  С.,  місто  Херсон,  депутатська

 фракція "Реформи".

      Уважаемые коллеги, я хочу обратить ваше внимание

 на  то,  что  14  декабря  мы рассматривали вопрос об

 Указе Президента о выпуске облигаций государственного

 внешнего  займа Украины 1995 года, где дали недельный

 срок  для того, чтобы был приведен он в соответствие,

 иначе,  как записано в нашем решении, Верховный Совет

 будет налагать вето.

      Однако  уже  16  декабря 1995 года на исполнение

 этого  Указа  вышло  Постановление Кабинета Минстиров

 Украины   "Про  затвердження  положення  про  порядок

 передачі обігу виплати доходів та погашення облігацій

 державної зовнішньої позики   України 1995 року".

       И  в  этом положении уже идет речь не только об

 акционерном   обществе   "Газпром",   а  и  о  других

 субкектак, которые определяются акционерным обществом

 Газпром,  и который передает свои имущественные права

 на   приватизацию   лучших обкектов Украины.

      Поэтому  я бы все-таки просил коллег-депутатов

 5  пункт,  но оставить в той редакции, что вынести на

 сессию   вопрос   о   через  2  недели  вопрос  Указе

 Президента   Украины  от  5  октября  1995  года  про

 наложение  на  него  вето.  Там записано, что вынести

 Комиссии   Верховного   Совета   Украины   з   питань

 фінансової  і банківської діяльності.

      Комиссия  уже  свое  решение  вынесла.

     

      ГОЛОВА.   Є   пропозиція:   оскільки   5   пункт

 залишається,   а   ваша   пропозиція  як  протокольне

 доручення Комісії про винесення цього питання, це за

  межами  цієї  постанови. Нема заперечень проти того?

 Тобто,  до  самого  змісту  постанови  немає.  А ваше

 протокольне доручення     окремо  я рпоголосую.

      Шандрюк.

     

       (ШУМ  В ЗАЛІ)

      Мова  йде  про 5 пункт, де написано на розгляд 4

 сесії, записати   "в  січні 1996 року".

      Немає  заперечень?  Це  редакційна  правка,  яка

 виходить з ситуації часової в даному випадку. Тобто в

 стенограмі  замість  слова "четвертої сесії" записати

 "в  січні 1994 року".

     

     

      ШАНДРЮК

     

      Я пропоную ще один пункт цієї постанови.

      Комісія  в  закордонних справах і зв'язків СНД у

 місячний   термін   розробити  і  внести  на  розгляд

 Верховної Ради проект Закону України про договори від

 імені  України.  Який  охоплював би випадки укладення

 угод із сторонами не суб'єктами  міжнародного права.

      Я  маю  на  увазі  ті  випадки,  які  з якими ми

 стикнулися  зараз, коли від імені України укладається

 угода  з  Раугазпром який не є суб'єктом міжнародного

 права  і  тоді така угода не підпадає під ратифікацію

 розгляд Верховною Радою.

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу  вас,  вашої згоди, Олександре

 Івановичу, мова йде у вас про що.

     Таке доручення Кабінету Міністрів ми вже дали.

      Уже   дали,   Верховна  Рада  тут  голосувала  і

 протокольне  доручення,  я  листа такого відповідного

 написав,  так  же,  тому  я прошу, давайте так, Борис

 Ілліч  Олійник комісія його, фіксуючи вашу пропозицію

 ще  раз повторить, повторить ще раз це звернення і ми

 тоді всі питання з'ясуємо, прошу уваги.

     

      З ЗАЛУ.  Прочитайте тільки одне речення.

     

      ГОЛОВА.   Ну,  ви  самі  читайте,  ви  вже  його

 прочитали , будь ласка.

      Ні  це  так  не  можна  працювати, ви що, може і

 розумне  щось із газети прочитати це все фразу, от ви

 юбудете  робити  гарантії, якісь пропозиції, читайте,

 ви  саме  відповідаєте  за  це.  А  то я раптом якусь

 дурницю прочитаю, а тоді буде ніби це моя ініціатива,

 я прошу. вас. Можна в цілому проголосувати постанову.

      Доповнення.

      Осташ, і в вас доповнення.

      Свято.

      Осташ, Свято і закінчуємо , будь ласка.

      Дві останніх пропозиції.

     

      ОСТАШ

     

      Олександре   Олександровичу,   я  маю  конкретне

 доповнення  які  стосуються  якраз постанови Кабінету

 Міністрів  від  16  грудня 1995 року про затвердження

 положення  про  порядок передачі обігу виплати доходу

 та погашення облігацій державної та зовнішньої позики

 України 1995 року.

      оскільки  ця постанова якраз вийшла на виконання

 указу Президента, а ми все ж таки будемо продовжувати

 розгляд  цього  указу, то я пропоную у 2 пункті нашої

 постанови   дописати:  "Привести  постанову  Кабінету

 Міністрів..."   Тут  іде  мова  по..................,

 дописати також і постанову ь1007 від   16 грудня 1995

 року.  Тобто в 2 пункті перший абзац   крім постанови

 ь544  дописати ще постанову ь1007 від 16 грудня.

     

      ГОЛОВА.    Пропозиція    Осташа   ставиться   на

 голосування.

     

      "За"-

     

      Все.   Свято.   Ви   згодні?   Можна   в  цілому

 голосувать. Дозволяєте?

      Василь Петрович, будь ласка.

     

      СВЯТО В.П.

     

      Дякую, Олександре Олександровичу.

      Василь Свято, 416 виборчий округ, Хмельниччина.

      Шановні  колеги  депутати!  Тут  була дуже в нас

 цінна   пропозиція  в  тому  відношення  (Кожушко  її

 вніс), щоб зберегти Укргазпром як цілісну системи, її

 цілісність,   як  власність  України.  А  я  поставлю

 питання   трішки   в   іншій  площині.  А  саме,  про

 збереження  майна  України,  як  власності України, а

 саме, про облігації, як такі. Чи не звернули ви увагу

 на  те,  що  під  облігаціями,  це вже йде розпродажа

 України, потенційно  закладена розпродажа України, як

 такої.

      То чи не варто в постанові це також відмітити, а

 саме,  і  збереження майна України. Тобто відобразити

 це   чирез   оці   облігації,   чи   ми   маєм  право

 розраховуватись  за борги майном України? Складається

 враження,  що  ставиться  питання виконавчих структур

 одне  єдине: чим подовже протриматься біля годівниці.

 А  коли  корабель  буде йти на дно, то кожен до своїх

 рахунків закордонних побіжить.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Дякую  і  вам,  Василю  Петровичу.  Але

 постанова не може прийматися в такій формі подачі. Бо

 ви ставите питання: як ви дивитеся, а ви як дивитеся.

 Ви  пропонуйте, як записать. Тому я ставлю пропозицію

 таку:  в  цілому прийняти проект постанови. Ставлю на

 голосування.    Із    тими   зауваженнями,   що   вже

 проголосовані.

     

      "За" -

      Рішення прийнято. Дякую.

      З процедури, будь ласка. Севрюков.

     

      СЕВРЮКОВ

     

      Александр  Александрович,  относительно  угод. У

 нас   Верховный  Совет  вносит  в  Кабинет  Министров

 переодические  соглашения  на  ратификацию.  Так  вот

 соглашения,  которые  между  Украиной  и Китаем с мая

 месяца  у  нас  находятся  в  Верховном  Совете, хотя

 вопрос спорный, мы его не должны ратифицировать.

      Речь идет о соглашении по торговому судоходству.

 Там  речь идет о двойном наложении фракта. Так вот мы

 несем  потери  из-за  того, что в Верховном Совете по

 разным причинам мы его здесь не можем ратифицировать.

 Потому  что  китайские  суда  заходят,  максимум,  до

 десяти  угод,  а  у  нас в десятки раз больше заходят

 туда-сюда.

      Мы  его  с  мая  месяця  до  сих  пор  не  можем

 ратифицировать.   Поэтому   раз   мы   затронули  тут

 "Газпром"  хотелось чтобы такие документы оперативние

 у нас рассматривались.

     

      ГОЛОВА.   Я   згоден,   ви  абсолютно  правильно

 говорите. Будь ласка, зверніться в комісію Олійника з

 цього  приводу,  і  хай  особливо ті договори, які не

 прийняття,  не ратифікація яких відбивається збитками

 для  держави,  щоб вони в першу чергу розглядалися на

 Верховній Раді.

      Так в чому справа? Чому воно не в порядку дня? Я

 розумію,  там  близько  30  зараз  договорів зараз на

 ратифікацію  на  розгляд  Верховної Ради. Будь ласка,

 визначіться,   підійдіть  у  комісію  Бориса  Ілліча,

 поставте  ті  питання, які треба негайно розглядати і

 вони будуть внесені і розглянуті.

      Про   проект   Закону   України   "Про  поставки

 продукції  для  державних потреб". У другому читанні.

 Чеботарьов  Валентин  Павлович  -голова  Підкомісії з

 питань  економічної  політики  та управління народним

 господарством.

      Ви  пам'ятаєте,  цей закон ми розглядали, він не

 викликав  ні  в  кого  сумнівів про те, що його треба

 обов'язково  рийняти,  оскільки  мова йде про, власне

 кажучи, інше юридичне оформлення стосунків держави із

 товаровиробниками для потреб дрежави. Іншими словами,

 держзамовлення.

     

      ЧЕБОТАРЬОВ В.П.

     

      Перед  тим,  як  почати  розгляд  цього закону у

 другому  читання,  я  хотів  би  вам  дати  невеличку

 інформацію  з  приводу того, що на цьому тижні до нас

 звернувся  в  комісію Кабінет Міністрів з пропозицією

 на  1996  рік  продовжити термін дії Указу Президента

 "Про  державний  контракт".  Аргументація  та,  що ми

 затримуєм прийняття цього закону.

      Так  що, я прошу зважити, коли будете розглядать

 ці питання.

     

      ГОЛОВА.  За процедурою другого читання ми будемо

 голосувати  ті  поправки,  на  яких будуть наполягати

 депутати, що їх вносили.

      В  зв'язку із сказаним, я просив би висловитися.

 До  закону  нема  ніяких,  до  назви і преамбули нема

 ніяких зауважень.Немає.

      У Безсмертного є?  Будь ласка, Безсмертний.

     

      ЧЕБОТАРЬОВ  В. П. Так, це саме перше зауваження.

 Ми  його  відхилили,  тому  що  тут  пропонується про

 поставки...  Група  "Державність" пропонувала назвати

 "Про  поставки  продукції,  надання послуг, виконання

 робіт для державних потреб".

      Але  в  преамбулі,  тут  чітко  сказано,  і ми з

 юридичним  відділом це погодили, що для... Замовлення

 на  поставку,  закупівлю  товарів,  виконання  робіт,

 надання  послуг  -це все є продукція тих підприємств,

 які  надають  саме  послуги.  І  ми  пишем далі: далі

 "продукція".  Все це називається: "продукція". Тобто,

 і виконання робіт, і послуг.

      І  ми залишили в тій редакції, яка запропонована

 комісією.

     

      ГОЛОВА. Безсмертному слово.

     

      БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П., 220-ий  виборчий округ.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 колеги    народні   депутати,   я   просив   би   вас

 проголосувати по цій поправці, тому що вона проходить

 по  всьому  тексту.  І  це  питання, яке концептуально

 відрізняє    ту   позицію,   яку   розробляла   група

 "Державність"  і  цей  закон. Я не стану підтримувати

 тут   комісію   щодо   положення,   яке  викладено  в

 преамбулі,  тому  що  вже десятки раз Арбітражний суд

 розглядав подібні позиції, коли в статті закону немає

 положення,  а  в  преамбулі  воно  єсть. Діє не норма

 преамбули,  а  діє  норма  конкретної  статті. тому я

 прошу проголосувати... Я не буду наполягати по кожній

 статті,   тому   що  до  цих  чотирьох  статей  група

 "Державність"  подала  32  поправки...  Якщо  це буде

 прийнято,  то далі відповідно будуть вноситись зміни.

 Ні,  то  я  не  буду наполягати дальше по тексту. Але

 прошу: проголосуйте...

     

      ЧЕБОТАРЬОВ. Справа в тому, що всі ці поправки,

 які   надала   група   "Державність",   в   основному

 торкаються саме цього питання. Тобто термінології -що

 це:  виконання  робіт і послуг. Чи є це продукція для

 підприємств,  які  саме  займаються  тільки  наданням

 послуг  та  виконанням робіт. Ми з Юридичним відділом

 це  діло узгодили і саме той текст ми залишаєм... Ну,

 по-перше, це коротше в запису йде...

      

      ГОЛОВА..............  Петровичу,  погляньте,  як

 звучить  преамбула.  Ще  раз.  Чому? Тому, що ваще...

 ваша  пропозиція...  А, це не ваша... До преамбули...

 Вибачте мені.

      Після  слів  "Україна"  вставити слова "та за її

 межами", так?

      

      ЧЕБОТАРЬОВ. Ні,  ні...  Це  преамбула, саме перше,

 Олександр Олександрович...

     

      ГОЛОВА.   А,   назву   викласти.  "Про  поставки

 продукції,   надання   послуг,  виконання  робіт  для

 державних потреб"?

     

     ЧЕБОТАРЬОВ. Так.

      

      ГОЛОВА. Зрозуміло.

     

      ЧЕБОТАРЬОВ. Але   це   все   є  продукція  для

 підприємств,  які  саме  надають послуги та виконують

 якісь роботи, а не якусь продукцію.

     

      ГОЛОВА.  Послуга  є  також продукція -специфічна

 продукція...

     

      ЧЕБОТАРЬОВ. Так, так, так...

     

      ГОЛОВА. Наполягаєте на голосуванні?

      Ставиться   пропозиція  групи  "Державність"  на

 голосування.

     

      "За" -

     

      Ну,  оскільки  вона буде повторюваться ця норма?

 То  хотів  би,  в принципі. Романе Петровичу, ви тоді

 знімаєте його. Добре? Так.

     

      ЧЕБОТАРЬОВ. Ця норма проходить через...

     

      ГОЛОВА.  Так,  преамбула залишається в редакції,

 яку  пропонує  комісія.

      До  статті  1  "Поставки продукції для державних

 потреб"  є зауваження?

     

      ЧЕБОТАРЬОВ. Є зауваження.

     

      ГОЛОВА.   Одну   хвилинку.  Нема  зауважень.  Не

 наполягають  на  голосуванні ініціатори зауважень. Є?

 Будь ласка.

     

      ЧЕБОТАРЬОВ.  Є зауваження групи "Державність" з

 приводу  того, що...

     

      ГОЛОВА.  Одну  хвилинку.  Руку піднімав депутат.

 Будь ласка.

     

      ГЛУХ І.В., 290 виборчий округ.

      Дякую.  Я  хотів  би звернути увагу по структурі

 закону.  Якщо  уважно  подивитися, то стаття 1 дублює

 назву  закону,  а  я  думав,  що цілесообразно було б

 подивитись   статтю  2,  де  дано  поняття  -що  таке

 державне  замовлення,  державні  замовники, державний

 контракт;  що  таке державні потреби. Все це звести у

 статтю  1,  як  поняття,  а  дальше стаття 2 вже буде

 відображати всю суть по тексту.

     

      ГОЛОВА.  Він  взагалі розумно пропонує.

     

      ГЛУХ....  ще одне. І, ви знаєте, у цілому

 дійсно   з   тими   поправками,  що  вносились  закон

 відображає   основне:  розділяє  замовлення  що  таке

 "контракт"  і дає пояснення по відповідальності і тим

 і тим. Та що дальше все нормально.

      Тому що і дальше є мої поправки. Я хотів би, щоб

 це  зважили.

     

      ЧЕБОТАРЬОВ.  Так,  і  ми ці поправки узгодили і

 домовилися.   Я   прошу   депутатів  підтримати  таку

 пропозицію -дозволити передати доручення Секретаріату

 нашої  комісії  пропозиції,  які  дав  депутат  Глух,

 сконцентрувати  визначення  всіх в 1 статті.

      Але  це ми  зробили...

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги!  Мова  йде  про те, що

 редакційно не змінюється формулювання.

     

      ___________.  Нічого   не змінюється. Так.

     

      ГОЛОВА.  Мова  йде  про деяку структурну іншу...

 про  структурну  перебудову  самого  закону  у перших

 статтях.  У перших частинах.

     Не   заперечують   депутати?  Власне  кажучи,  це

 редакційне дооформлення закону. Тут немає нормативних

 наслідків,  юридичних  наслідків  від  такого...  від

 такої  перестановки.  Я думаю, що абсолютно правильна

 пропозиція  Глуха  депутата  і ми її враховуємо. Нема

 заперечень? Так. Тоді   йдемо  дальше.

      Cтаття  друга.  "Формування державних замовлень,

 розміщення  поставок продукції для державних потреб і

 контролю   за  їх  виконанням".  Немає  заперечень  у

 депутатів    і    враховані   пропозиції,   які   тут

 вносилися...

      Стаття  третя:  "Стимулювання виконання поставок

 продукції  для  державних  потреб".  Це...  тут... ви

 розумієте...  ну,  ви  працювали  над  документом -ви

 знаєте  предмет  цієї  статті.  Враховані зауваження.

 Переважна більшість... Нема заперечень?

      Стаття     четверта:     "Відповідальність    за

 невиконання    державних   контрактів   на   поставку

 продукції  для  державних  потреб". Тут є і відхилені

 зауваження  і  пропозиції,  і більшість враховано, що

 свідчить  про серйозну роботу комісії і депутатів над

 цим...  над  цими  нормами.  Теж  немає зауважень. Не

 наполягають  ініціатори  поправок,  тому є можливість

 прийняти  всі  статті  у  другому  читанні  як  текст

 закону.

      Ставлю на голосування цю пропозицію.

     

      "За" -

     

      Я  прошу...  116  там  не  визначилось... Ще раз

 повторюю...    Рябченко,    ви   заважали   Терьохіну

 проголосувать,  і він якраз... тому не вистачило його

 голосу... Будь ласка...

      Ще   раз  ставлю  на  голосування  статтю...  не

 статтю,   а  текст  закону  в  другому  читанні  "ПРо

 державні...  "Про  поставки  продукції  для державних

 потреб".  Будь  ласка, голосуйте... Активно. Вірніше,

 правильно. Прошу.

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято.

      Постанова  про введення в дію цього закону у вас

 на руках теж. Прошу.

     

      _____________Може      прочитати,      Олександр

 Олександрович?..

     

      ГОЛОВА. За основу... За основу...

     

      "За" -

     

      ПРийнято. За основу.

      У  Шаланського  пропозиція, будь ласка, Анатолій

 Миколайович.

     

      ШАЛАНСЬКИЙ А.М., 226, Кіровоградщина.

      Я   пропоную  там,  в  постанові,  в  останньому

 пункті,  де трьохмісячний термін, замінити -місячний.

 Дякую.

     

      ГОЛОВА. Як Чеботарьов скаже?

     

      ЧЕБОТАРЬОВ  Ну, це нехай визначиться сесія, тому

 що  у  Кабінету  Міністрів....  як  на  мій особистий

 погляд,  я  теж  вважаю,  що за місяць можна узгодить

 такі закони, які контактують з цим прийнятим законом.

     

      ГОЛОВА.    Є    пропозиція    замінити    термін

 трьохмісячний на місячний термін.

     

      ЧЕБОТАРЬОВ    Але    це    доручення    Кабінету

 Міністрів... В місячний термін... Можна голосувати?

      Скоротити    термін   підготовки   і   поправок.

 Узгодження.... Ставлю на голосування.

     

      "За" -

     

      В цілому можна голосувать? Ставлю на голосування

 в цілому.

     

      "За" -

     

      Можна оголосить перерву до 16-ї години?

      (Шум в залі)

      Дайте слово Севрюкову. Хвилиночку!

     

      СЕВРЮКОВ

      Александр        Александрович!        Александр

 Александрович...  У  меня просьба, если это возможно,

 до  конца  дня дать нам обзор или количество законов,

 которые мы приняли на этой сессии...

     

      ГОЛОВА. Постараємся... Готується. Дамо...

      Будь ласка, перерва!

      До 16-ї години! `