Стенограма пленарного засідання

21 грудня 1995

               ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ДРУГЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

     У к р а ї н и  21  г р у д н я  1995  р о к у

                      16.00 година

     

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.   Я  прошу  депутатів  підготуватися  до

 реєстрації.   Займіть   свої   місця.  Сядьте.  Павло

 Сергійович,  сядьте, будь ласка,    картку   поставте

 правильно. Проводиться поіменна реєстрація.

      Встигло зареєструваться 332 народних депутати. Я

 пізніше...  я  знаю: резерви є. Я пізніше поставлю ще

 раз   на  реєстрацію.  Вечірнє  засідання  тим  часом

 оголошується відкритим.

      Отже, ми  погодили  до перерви, що дамо змогу ще

 міністру   вугільної   промисловості   висловитися  з

 приводу  ставлення  керівництва  галузі до програми і

 відповідність   програми  до  потреб  галузі.  Задати

 можете будете запитання.

      Тому  слово надається Сергію Васильовичу Поляку,

 міністру вугільної промисловості.

     

     

      ПОЛЯК С.В.

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемый

 Евгений  Кириллович, уважаемые народные  депутаты!

      Всем вам  известна ситуация, которая сложилась в

 настоящий момент в угольной промышленности. Она очень

 и   очень   сложная.   Продолжается   обвальный  спад

 угледобычи,  ожидаемый  обкем  добычи  в текущем году

 составит 83 миллиона тонн, что на 11, 5 миллиона тонн

 меньше,  чем  в  1995  году.  А вы знаете, что в свое

 время  мы  добывали  свыше  200 миллионов тонн угля в

 год.

      Естественно,  при таких обкемах добычи в отрасли

 слоожилась   тяжелейшая   финансовая   ситуация,  что

 является  причиной  острой социальной напряженности в

 трудовых коллективах.

      Задолженность  по  выплате  заработной  платы на

 сегодняшний   день   составляет  свыше  6  триллионов

 карбованцев,   и  ее  выплата  задерживается  на  3-4

 месяца.  Из-за  отсутствия средств не готовятся новые

 очистные  забои, не ведется не только расширенное, но

 простое воспроизводство.

      Не  приобретается  в  полном  обкеме необходимые

 материалы   и   оборудование  для  нормальной  работы

 предприятий.

      Одной  из причин, которые привели к современному

 неудовлетворительному        состоянию       угольной

 промышленности,  является весьма длительная работа ее

 в    условиях    жесткой    вертикальной    командно-

 административной     системы     управления.     Это,

 практически, свобождало работников отрасли от поисков

 удешевления    добычи    угля    и    повышения   его

 конкурентноспособности   на   внутренних   и  внешних

 рынках.

      За  последние годы резкое снижение обкема добычи

 явилось,   практически,   по    всем   угледобывающим

 предприятиям   одной   из   серьезных   причин  роста

 себестоимости  угля.

      В  современных  условиях,  когда  крупные обкемы

 инвестиций практически исключены,   основное внимание

 необходимо  сосредоточить  на  изыскании   внутренних

 резервово отрасли и создать условия, в том числе (где

 это   требуется   и   при   поддержке   государства),

 обеспечивающего   реализацию  такого  стратегического

 направления.

      При  таком  положении основными задачами отрасли

 являются  увеличение обкема добычи, в пределах до 100

 миллионов,     необходимых     для     удовлетворения

 государственных       потребностей,      производства

 конкурентноспособной  на  внутренних и внешних рынках

 угольной  продукции  путем  повышения  ее  качества и

 снижению      издержек     производства.     Созданию

 экономических   условий,  стимулирующих   не   только

 увеличение  обкема  добычи,  но  и  резкое  повышение

 эффективности  работы отрасли в период нестабильности

 экономики Украины.

      Исходя  из  этого,  определен ряд первоочередных

 мер    -это    адаптация   организационных   структур

 управления  к  рыночным  услвиям  хозяйствования.  Мы

 провели  вчера  коллегию  Минуглепрома в Донецке, где

 принято  постановление  о переходе на новые структуру

 управления,  которая  необходима, в рыночных условиях

 хозяйствования корпоратизация и приватизация.

      После   выхода   указа   Президента   Украины  о

 структурной   перестройки   угольной   промышленности

 Украины    проводиться   корпоратизация   предприятия

 отрасли (на  этом  этапе 100 процентов актов является

 собственностью государства , срок первое полугодие).

      Для  решения  вопроса  инвестиционной финансовой

 политики  на  базе действующих обкединений комбинатов

 трестов    создаются    государственные   холдинговые

 компании.  На правах дочерных предприятий в их состав

 войдут:      угледобывающая,      углеобагатительная,

 строительные,         сбытовые,        снабженческие,

 вспомагательные  и  другие предприятия и организации,

 связанные  с функциями основного производства, срок 2

 полугодия.  Для  этого  необходимо  исключить  их  из

 перечня  предприятий,  не  подлежащших  приватизации.

 Контрольный  пакет  акций  акционерных  обществ после

 приватизации должен принадлежать государству.

      Необходимо  решить  вопрос,  чтобы  средства  от

 приватизации   предприятий   угольной  промышленности

 направлялись в фонд развития топливно-энергетического

 комплекса, срок - также второе полугодие.

      С  целью исключения из стоимости угля затрат, не

 связанных     с    его    производством,    повышения

 конкурентноспособности украинского угля предусмотреть

 передачу     обкектов    социальной    инфраструктуры

 предприятий отрасли органам местного самоуправления в

 течение     1996-1997     гг.     Изменить    систему

 ценообразования  на  угольную  продукцию путем отмены

 рассчетных    цен    и    ввода   рентных   платежей.

 Урегулировать  рентные  отношения в отрасли, закрепив

 их постановлением Кабинета Министров Украины. Изымать

 ренту  за  лучшие  горно-геологические условия добычи

 угля   через  наологовую  инспекцию  и  направлять  в

 специальный   фонд   для   адрессной  государственной

 поддержки шахт.

      Угольную  продукцию  предприятий государственной

 собственности   реализовывать  по  договорным  ценам,

 которые  не  могут  быть  ниже  уровня  прейскуранта,

 разрабатываемого  Минуглепромом   по  согласованию  с

 Министерством экономики Украины.

      Для  формирования  рынка  угольной  продукции  и

 оказания   маркетинговых  услуг,  необходимо  создать

 украинскую   угольную   биржу,   используя   наиболее

 квалифицированную   часть    кадрового    обкединения

 "Укруглесбыт" и его областных управлений.

      Разработать   и  утвердить  Кабинетом  Министром

 государственную   программу   реструктуризации   шахт

 Украины.  Программа  должна  быть  направлена, прежде

 всего, на  оздоровление производственного потенциала

 шахт,  имеющих  возможности  нарастить  обкемы добычи

 угля и повысить свою конкуретноспособность.

       К  закрытию шахт необходимо подходить взвешенно

 и, безусловно, должны  закрываться  прежде  всего  те

 шахты,   которые   дорабатывают   запасы   угля.  Для

 обеспечения    эффективного   использования   целевых

 средств, сокращения сроков на их освоения, выделить в

 отдельную компанию шахты подлежащие закрытию.

      С   переходом   на  новую  структуру  управления

 предрполагается повышение конкурентноспособности шахт

 за     счет     активизации     передприниямательской

 деятельности   руководителей  и  специалистов.  Право

 самостоятельно  реализоввывать свою продукции создать

 условия  для конкуренции, что должно снизить издержки

 на производство товарного угля.

      Право   самостоятельно   использовать   прибыль,

 полученную  в результате своей дейстельности, создать

 заинтерисованность  в наращивании обкема производства

 и   улучшения  экономических  показателей.

      Однако  в период становления отрасли на 1996 год

 необходимо  прийнять  бюджет.  Ряд  позиций,  которые

 угольная  отрасль без бюджетных ассигнований обойтись

 не может. Это централизованные капитальные вложения в

 обкеме,  которые  мы  просим порядка 39, 4 триллионов

 карбованцев   на   выполнение  необходимых  работ  по

 начатым строительствам новым шахтам и разрезам. 33, 6

 триллиона  на  покрытие  убытка на содержание обкекта

 социальной сферы жилищно-коммунального хозяйства, 48,

 7  триллионов  карбованцев  на  выполднение  работ по

 закрытию  38  шахт  и  2 разрезов, а также подготовки

 рабочых   мест   для   высвобождающейся   численности

 трудящихся  других  расходов  связанных с сокращением

 штата.

      В  общей  сложности  это  будет составлять 28, 1

 триллион.  Возникает  вопрос, при подготовке указа на

 Кабинет  Министров, который мы готовим, Министерством

 экономики  ставится  вопрос  о  ограничении  верхнего

 уровня цены. Мы понимаем, что возможно это необходимо

 делать, но тогда возникает вопрос о том, что на коксы

 и металл цена свободная, прибыль от добычи угля будет

 собираться  в  этих  отраслях.  То  есть, ножницы цен

 произойдут,  будет  не экономичное потребление угля и

 энергии  в  этих отраслях, так как будет единственная

 статья  затрат  на  коксы  по  фиксированной цене. То

 есть, на которой фактически не следует экономить. Это

 приведет к завышеному потреблению угля.

      В    этом    случае   также   необходимы   будут

 определенные    дотации,   которые   сложно   сегодня

 обосновать. Юридическая самостоятельность шахт в этом

 случае  не  будет  практически  реализована,  так как

 ограниченая цена не покроет издержки.

      Резкое   повышение   свободных  цен,  ожидать  в

 угольной отрасли не следует. Это составит не более 20

 процентов,  так  как  и  так  цена  сегодня  на уголь

 является   не  конкуретноспособной.  Поэтому  если  и

 ставить  фиксированные цены, то это необходимо делать

 с  учетом  наших прикидок порядка 20 процентов, у нас

 должен быть определенные люфт.

      В  этих  условиях при проведении той структурной

 перестройки,  которая намечается в отрасли, и которую

 мы  практически сегодня уже начали, готови вынести на

 Кабинет  Министров  для обсуждения и готовится проект

 Указа  Президента, в этих условиях угольная отрасль в

 течение  1996 года сумеет провести те преобразования,

 которые все от нее ожидают, и превратиться в отрасль,

 которая  не  будет  тянуть экономику Украины, которая

 будет   помогать   ей   в  становлении  и  выхода  из

 экономического кризиса.

      Спасибо за внимание.  У меня все.

     

      ГОЛОВА. Хто хоче задати запитання, запишіться.

      Опублікуйте список. Кочерга,  будь ласка.

     

      КОЧЕРГА  В.  С.,  247-ой,  Ровеньки,  Луганская,

 фракция "Коммунисты".

      Сергей Васильевич, скажите, пожалуйста, для меня

 непонятно.  Значит,  на протяжение последних двух лет

 мы  говорим об программе "Уголь". Тем более, вы также

 прекрасно   знаете,   что   эта   программа,  значит,

 предусматривает  развитие  угольной промышленности до

 2005 года.

      Сейчас  снова, не определившись по вышеуказанной

 программе,    снова    в    новой   программе   новая

 реструктуризация и т.д. и т.д.

      У  меня  один  вопрос: будет все-таки определена

 государственная  политика  к  этой  базовой  отрасли?

 Потому  что  та  политика,  которая в настоящее время

 проводится,  на звоз угля польского, из других стран,

 а свой уголь, как говорится, мы валим до основания.

      Тем  более, если в этом году где-то 20 миллионов

 тонн  будет  угля  завезено,  то  у  нас,  значит,  в

 отвалах,  на  шахтах, значит, гдето около 5 миллионов

 тонн   угля.  Так,  там  предоплату  надо.  А  здесь,

 понимаешь  ли,  мы неплатежи в угольщиков, это вообще

 колоссальные. В то числе, (..........)(..........) на

 сегодняшний  день,  (..........)  антрацид  должны за

 отгруженный   уголь   где-то   более  4  с  половиной

 триллионов  карбованцев.  Как  быть?  И  какая  здесь

 государственная политика, если можно сказать?

      Спасибо.

     

      ПОЛЯКОВ.Спасибо.

      Значит,   вопрос   заключается   в   том...,  вы

 правильно  говорите,  что  сегодня,  как говорится, и

 российский,  и польский уголь завозится на те же наши

 электростанции.  Но вопрос заключается, стоит сегодня

 в  том, что наш уголь сегодня в силу ряда причин стал

 не совсем конкунтноспособным углем.

      Мы  сегодня  предусматриваем значительные работы

 провести  в  отрасли  провести по снижению издержек и

 выходу  угля на конкунентноспособную основу. Я назвал

 то,  что  отрасли  необходима  какая  государственная

 поддержка,  в  этом  случае  для того, чтобы провести

 нормальные  работы  как  по обновлению шахтного фонда

 так   и   по   закрытию   тех   предприятий,  которые

 действительно сегодня необходимо закрывать.

      Между  прочим предприятия угольные закрывались и

 в предыдущие годы и эта работа проводилась в отрасли,

 отрасль   имеет   и   опыт   в  этом  отношении.  При

 достаточном  финансировании  о  котором  мы  говорим,

 тогда этот вопрос будет снят в отрасли.

      Что касается государственной поддержки, я сейчас

 в  своем выступлении говорил о том, что в случае если

 конечно  будет  зафиксирована  цена  на уголь верхний

 предел,  то  все-таки  мы  будем  иметь  сразу резкое

 негативное   последствие,   так   как   есть  ряд  не

 рентабельных  шахт  у  которых  расчетная  цена  выше

 оптовой  цены,  и  естественно  эти  шахты  попадут в

 катастрофическое положение и могут происходить закрия

 их  в обвальном порядке, у них не хватит не только на

 воспроизводство, но и на выплату заработной платы.

      Поэтому   мы   и   обращаемся   к  депутатам,  к

 Верховному   Совету,   чтобы   тот   бюджет,  который

 предполагается был принят.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка Янко.

     

      ЯНКО

     

      Спасибо  Александр  Александрович.

      Уважаемый  Сергей Васильевич, у меня к вам такой

 вопрос.  В представленом проекте бюджета на 1996 год,

 средства    которые    инвестируются    в    угольную

 промышленность,  определены  в обкеме порядка 100-115

 триллионов   карбованцев,  сегодня  прозвучала  цифра

 создания  фонда  порядка  90  триллионов.  Из  них 90

 процентов  -на  угольную  промышленность, капитальное

 строительство плюс социальные сферы. 10 триллионов.

      Вы  назвали  в  своем  выступлении  на целый ряд

 позиций:  на капитальное строительство, на социальную

 сферу - 120 триллионов.

      Кроме  того, вы сказали о том, что отрасли нужна

 государственная поддержка и цифры не назвали.

      Значит,  у  меня  к  вам  такой вопрос: если тот

 проект   бюджета,   который  нам  представлен,  будет

 определен  как  Закон  о  бюджете -достаточно ли этих

 финансовых средств будет для того, чтобы выполнить ту

 народнохозяйственную  задачу,  которая ставится перед

 угольной   промышленностью?   А   именно  -добыть  90

 миллионов  тонн   в  1996 году.

      Если  "да"  -у  меня больше вопросов нет. А если

 "нет"-тогда   скажите:   сколько  надо  инвестировать

 в отрасль средств для того, чтобы 90 миллионов в 1996

 году   все-таки было.  Спасибо.

     

      ПОЛЯКОВ.    Спасибо.   Станислав...........,

 значит  я  вам  скажу так, что если те 128, которые я

 называл  и  мы  говорим  о том, чтоб не было верхнего

 предела   по   ценам,   то,   в  принципе,  мы  можем

 согласиться с  такой  постановкой.

      Если этого не будет, то по нашим прикидкам нужно

 еще  99  триллионов    на  дотацию.

      Чтобы  выполнить эту программу. То есть, закрыть

 шахты,  обновить  шахтный  фонд  и вывести отрасль из

 этого  тупика.  И  провести  конечно  же  структурную

 перестройку и сделать реструктуризацию в отрасли.

     

      ГОЛОВА.  Радько.

     

      РАДЬКО В.І.

      Олександре   Олександровичу,  я  прошу  передати

 слово Вітренко.

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

     

      ВІТРЕНКО Н. М.

      Шановний  новий  міністр! Скажіть, будь ласка, у

 вересні   цього   року  місія  світового  банку,  яка

 працювала  по  проблемах  шахт,  зробила висновок, що

 концепцію  розвитку  галезі,  затвержену  в 1994 році

 Верховною Радою, виконувати не слід, а гроші Світовий

 банк  дасть  тільки  під  те,  щоб закрити 38 шахт до

 кінця 1996 року і для того, щоб їх приватизувати. Щоб

 державних  шахт  майже не  було.

      Це  іде  в  розріз  з  національними  інтересами

 України.  Але  це  вже  стало певною строкою повністю

 повтореною  в  Програмі діяльності  уряду.

      Полтавця  зняли, як ми розуміємо, саме за те, що

 він не хотів виконувати  рекомендації Світового банка.

      Скажіть,  будь ласка, що будете Ви? Рекомендації

 світового  банка  чи  захищати  національні  інтереси

 України?

     

      ПОЛЯКОВ.  Спасибо.  Значит,  ну,  встреча с

 Мировым  банком  у  нас  была  уже дважды. Значит, по

 предложениям   мирового   банка   на   1996  год  они

 предполагают выделить 70 миллионов долларов.

      На  1 этапе ставят 3 шахты и есть такие пилотные

 проекты  по  закрытию  3 шахт, и на это выделяется 10

 триллионов.  Значит,  то  здесь  миллионов,  я  прошу

 прощения.    Тоесть    на    каждую    шахту   где-то

 приблизительно   по   3   миллиона  долларов,  на  ее

 закрытие.

      Значит,   по...  прикидкам  Мирового  банка  это

 достаточно, значит, там есть расшифровка, в том числе

 и  выплаты  по  компенсацииь  по... за закрытие.... в

 момент  закрытия шахт трудящимся. И все-таки основной

 момент,  делается  упор  на  физическое закрытие этих

 предприятий.

      Значит, 70 миллинов предусматривает 24 шахты под

 закрытие. Я скажу вам так, что мы обращаемся, чтобы в

 бюджете  была  заложены именно государственные деньги

 под закрытие шахт.  Я называл 48,7 цыфру триллиона.

      Значит,   не   достаточно   будет  денег  одного

 Мирового   банка   для  того,  чтобы  мы  решали  эти

 проблемы.     Значит,     тем    более,    что    они

 предусматриваются   довольно  поэтапно  и  в  большой

 растяжке по 1996 году.

      Значит,   поэтому   не  отказываемся  от  такого

 предложения,  мы  готовы  получить  эти  деньги  и их

 использовать,  и  будем  рады,  если  нам  дадут  их.

 Значит, и поддерат, но тем не менее мы рассчитываем и

 на  то,  что государство должно решать эту проблему в

 обязательном порядке.

     

      ГОЛОВА.  Ви  задоволені відповіддю..........? Не

 зрозумів.

      (Шум в залі)

     

      ГОЛОВА.    Ясно, ви задоволені,  я бачу.

      Будь ласка, Лупаков.

     

      ЛУПАКОВ.

       Шановний    доповідачу,   в   проекті   бюджету

 закладено    в    розділі    пріоритетних   розвитків

 фінансування закладена сума на Мінвуглепром. Скажіть,

 будь  ласка,  яка  буде ефективність від використання

 цих  коштів?

     

       ПОЛЯКОВ. Ну, я вам на это вопрос отвечу так:

 еффективность   от  них будет  стопроцентная.

     

      ГОЛОВА.    Ви задоволені  відповіддю, Лупаков?

      Степанов.

      

      СТЕПАНОВ.

      Уважаемый    Александр   Александрович,   Сергей

 Васильевич,  вы назвали цифру 3 миллиона долларов для

 закрытия    каждой    шахты,   это   540   миллиардов

 карбованцев.

      Так вот дайте хоть расчеты депутатов на закрытие

 39,  40  шахт,  вы  называете.  Сколько  же миллионов

 закрыть и сколько миллионов  надо  поддержать?

      Нету же этих расчетов. Если вы сейчас дадите 540

 миллиардов  каждой  шахте,  карбованцев  хотя  бы, не

 долларов,   неужели   эти  шахты  поддержать  нельзя,

 неужели    нельзя   их   техническое   перевооружение

 провести.    Те   свободные   лавы,   которые   стоят

 нареданные,  чтобы   их  оборудовать?

      Я  10  лет  после войны, в нищее, голодное время

 начал   работать  в  шахте,  это  период  был  такого

 невиданного  технического  перевооружения.  Тогда, 10

 лет   после   войны,   когда   рахруха  была,  заводы

 поднимались,  города,  находили деньги, а сейчас мы 3

 миллиона  чужих  денег  берем для того, чтобы закрыть

 шахты.

      Обкясните,  пожалуйста, обоснуйте, как это у вас

 получается.

     

       ПОЛЯКОВ. Спасибо за  вопрос.

      Я  вам  отвечу  следующим  образом:  по расчетам

 наших  институтов на закрытие шахты требуется порядка

 трех  триллионов.  По  расчетам, по пилотным рпоектам

 Мирового  банка  я  назвал  уже  цифру, вы ее знаете.

       Говорить  о  том, что да, действительно шахты у

 нас  в  послевоенный  период, у нас их количество резко

 увеличилось и поднималось.

      Значит,  на  сегодняшний  день мы, и от этого не

 куда   не   уйти,   имеем  довольно  высокий  процент

 устаревшего шахтного фонда.

      И  речь  идет  о  закрытии шахт в первую очередь

 нетех,  которые имеют запасы и которые, действительно

 могут работать получил определенную модернизацию, для

 этого  мы  и  просим выделение капитальных средств на

 строительство  новых шахт и модернизацию тех, которые

 мы имеем.

      Речь  идет  о  тех  шахтах,  которые практически

 выработали  свои  запасы,  которые  должны в принципе

 закрываться  еще  5лет  назад, но они продолжали свое

 существование   в  силу  разных  причин,  ну  которые

 сегодня  сейчас  мне  все  разшифровывать я думаю нет

 смысла.

      Поэтому  речь  идет  о  закрытии шах, которые не

 могут дальше существовать в силу своих запасов угля и

 в силу низкой рентабельности.

     

      ГОЛОВА.  Цибенко.

     

      ЦИБЕНКО

      Прошу  передать слово депутату Петренко.

     

      ГОЛОВА.  Степанов  не  задоволений відповіддю, я

 дам вам слово ще тут.

     

       ЦИБЕНКО.  Петренко прошу передать слово.

     

      ПЕТРЕНКО

     

      Уважаемый   Сергей  Васильевич,  у  меня  к  вам

 вопрос, вы пожалуйста четко ответьте, вы как министр,

 считаете нужна ли дотации угольной промышленности или

 нет, только пожалуйста четко.

      Второй вопрос. Вы рассказали куда вы предлагаете

 здесь  на  развитие  те  128  триллионов  на угольную

 промышленность.

      Я  не  увиди и не услышал, вашем докладе такого,

 такой    строки    техперевооружений   реконструктций

 действующих  шахт,  нужны  ли  на это государственные

 средства,  ведь  вы  сейчас  отдаете  шахты на полную

 самостоятельность,  не  одна даже очень крупная шахта

 не  в состоянии самостоятельно провести реконструкцию

 даже небольшого горизонта.

      И  последний  вопрос.  Как вы считаете, 39, 4 по

 капитальному  строительству, будут ли соответствовать

 введению  этих  мощностей, позволит сохранить за счет

 выбывающих  настоящий  уровень  добычи,  хотя бы в 90

 миллионов тонн или нет.

     

      ПОЛЯКОВ.  Я  отвечаю вам на вопрос следующим

 образом.  Прежде всего, я еще раз подчеркиваю, что на

 капитальное строительство мы просим 39,4.

      Техперевооружение,  вы прекрасно знаете, что это

 все-таки  основная деятельность предприятий. И путать

 одно  со  вторым,  как  говорится,  не следует в этом

 отношении.

      Поэтому цифру я называл четкую и конкретную. Что

 касается    тех    кредитных    рессурсов,    которые

 предусматривались   в   1995   году,  то  практически

 угольная  отрасль  их не получила ни по 45, ни по 620

 постановлению.  Кстати,  они как раз должны были быть

 направлены   на  техперевооружение,  переоборудования

 новых лав.

      Что  касается   дотации,  я  еще раз вам четко и

 ясно   отвечаю.   Если  будет  установлен  предельный

 уровень цен, значит отрасль нуждается в дотации. Если

 ее    не   будет   установлено,   значит   тогда   мы

 останавливаемся на той цифре - 128.

     

      ГОЛОВА.  Одну  хвилинку,  Петренко. А потім... Я

 прошу  з місця не вигукувати.

     

 

      ПЕТРЕНКО

     

      Я  вас  прошу,  пожалуйста,  ответьте  на третий

 вопрос.

      Вводимые    мощности    за   счет   капитального

 строительства,  я  не  оговорился  вам,  когда сказал

 техперевооружение.  Вы  знаете,  что если шахта будет

 самостоятельная,    у    нее    своих    средств   на

 техперевооружения     не     будет.     Это    всегда

 коммунировалось  в  обкединении.  Так  что  я  ничего

 абсолютно не путаю.

      И   вопрос   у  меня,  вы  ответьте  пожалуйста.

 Вводимые  мощности  в  размере  этих 39, 4 триллионов

 тонн   сохранят  ли  существующие  добываемый  уголь,

 уровень добычи или нет.

     

      ПОЛЯКОВ. Вполне сохранят. Если учитывать то,

 что   в   1995   году  было  запланировано  3,  7  на

 капитальное строительство, то 39,4 вполне сохранят.

     

      ГОЛОВА. Степанов.

     

      СТЕПАНОВ.

      Степанов, (..........).

      Во-первых,   я   время   тогда  не  использовал,

 извините.

      Первый вопрос. Я все-таки настаиваю, чтобы среди

 депутатов  были  распространены расчеты по шахтам, по

 закрытию, по поддержке и т.д.

      И  еще  один вопрос. В печати сейчас муссируется

 вот  такие  данные,  что  если шахта добывает полторы

 тысячи  тонн,  это  невыгодная  шахта,  неэкономичная

 шахта. А вот в 50-ые, 60-ые годы, когда Украина вышла

 на   добычу   220,  примерно,  миллионов  тонн,  -это

 наивысшая  добыча вообще в истории Украины. Считалась

 рентабельной  шахта, когда на человека, работающего в

 шахте,   я   не  имею  ввиду  забойщика,  а  на  всех

 работающих,   добывалась   1  тонна,  полторы  тысячи

 работающих  -полторы тысячи тонны в сутки. Так почему

 тогда было выгодно, экономично, а сейчас - нет.

      Ответьте , пожалуйста.

     

      ПОЛЯКОВ. Во-первых,  я  вам отвечу так. Я не

 знаю  таких,  как  говорится,  четких  расчетов,  что

 полторы  тысячи  тонн  -это  не  выгодно. И тысячу, и

 пятьсот тонн могут быть выгодны. Все зависит от того,

 что    вкладывается,   какая   себестоимость,   какая

 производительность    труда    на    этом    угольном

 предприятии.

      Поэтому  говорить  о том, что добывается полторы

 тысячи,  она не рентабельна, ну, это не говорить ни о

 чем.  Нужно  смотреть,  что  эта шахта имеет. И какая

 складывается  у  нее себестоимость, какая цена, какие

 издержки на производство. Это я вам могу ответить.

      Значит,   что   касается   распространения,  так

 сказать,   расчетов  и  тех...  Значит,  мы  сегодня,

 практически,     уже     подготовили.    Мы    готовы

 распространить  и  концепцию,  и  те  расчеты  по тем

 позициям, которые... Мы это сделаем, буквально, вот я

 дам   сегодня   команду   в   министерстве  это  дело

 распечатать.

     

      ГОЛОВА. Чернявський.

     

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.

     

      Дякую. Олександре Олександровичу, враховуючи, що

 сумщина  не  має  шахт і вугілля не добуває, а селяни

 купить  неспроможні, нема за віщо вугілля, то я прошу

 передати слово Анненкову, 245-ий виборчий округ.

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

     

      АННЕНКОВ Є.І. (Анненков, фракция "Коммунисты"

      Уважаемый   Сергей   Васильевич!   Вы   в  своей

 программе  говорите,  что  на  1996 год надо будет 90

 миллионов  тонн  угля  добыть,  а  раньше все расчеты

 показывают (и уже здесь специалисты  говорили),   что

 Украине  нужно  будет 120 миллионов тонн угля. Значит

 недостающее количество будем закупать за границей. Не

 выгодно  ли  эти  средства  вложить  в  свою угольную

 промышленность?

      Второе.  Вы  говорите,  что  обкекты соцкульбыта

 передать  на  баланс  местных  бюджетов?  Но ведь ваы

 прекрасно знаете, что в местных бюджетах нет средств.

 А   это,  короче  говоря,  все  обкекты  соцкультбыта

 угробить.

      И  последний  вопрос.  Пользуясь  тем, что здесь

 шахтеры  присутствуют,  делегация,  ответьте  на один

 вопрос  или  Премьер-министр  или вы: будет ли выдана

 заработная  плата  и когда им, за три месяца? И когда

 прекратится  эта практика: шахтеров держать как бы на

 привязи и давать порционно им заработную плату, и тем

 самым выпуская пар из возмущения шахтеров?

      Спасибо. Прошу ответить на эти вопросы.

     

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  повторіть  ще  раз  перше

 питання.

     

      АННЕНКОВ.     Что     угольная    промышленая

 промышленность в 1996 году..........................

     

      ГОЛОВА. Я прошу... вибачте.  Одну хвилинку. Одну

 хвилинку   почекайте.  Ви,  будь  ласка,  говоріть  у

 мікрофон ближче і не спішіть.

     

      АННЕНКОВ.  В  программе  заложено, что в 1996

 году  будет  добыто  90  миллионов  тонн  угля,  а по

 расчетам   специалистов  нашему  народному  хозяйству

 требуется  120  миллионов  тонн  угля. Следовательное

 недостающее  колличество  угля  будет  закупаться  на

 границей.  Не  выгодно ли эти средства вложить в свою

 угольную промышленность?

     

      ПОЛЯКОВ.  Спасибо.  Ну,  во-первых.  Конечно

 выгодней  вкладывапть  в свою, но тем не менее в 1996

 году  угольная  отрасль  больше   90  миллионов  дать

 врядле  сможет,  в  связи с тем положением, в котором

 она сегодня находится.

      Значит,  если  будут  выделены  те  средства,  о

 которых  я говорил, то можно говорить о 1997 годе без

 закупки  угля  со  стороны,  то  есть  из-за  рубежа.

 Угольная отрасль сумеет справиться с теми 120.

      Что касается второго вопроса, соцкульбыт.

      Уважаемые  товарищи,  сегодня социальная сфера в

 отрасли   находится   в   крайне  тяжелом  положении.

 Действительно  тонну  угля было заложено, в цену на 1

 тонну   угля   было   заложено   именно   дотация  на

 поддержание  социальной  сферы.  Практически денег не

 поступает  в  эту  подотросль  как  социальная сфера.

 Сегодня   находятся   те  жеки,  тепловое  хозяйство,

 водопроводно-канализационное    в    более    тяжелом

 положении  чем  находятся  коммунальные  даже  службы

 городские.

      Мы  ставим  вопрос  о  том, чтобы именно под эту

 передачу   были   выделены  деньги,  деньги  выделены

 городам, а не кому-то и где-то.

      Если какие-то деньги будут выделены для передачи

 социальной  сферы,  то  на  ту  сумму,  которая будет

 выделена  на  эту сумму будем и передавать социальную

 сферу.

      Мы    рассматриваем    прежде   всего   передачу

 социальной  сферы  тех  шахт,  которые  будут  сейчас

 подлежать закрытию, это в первую очередь.

      Второй  момент в этом положении. Мы имеем шахты,

 которые  на  сегодня, ну назовем шахты первой группы,

 которые   имеют   цену   значительно  расчетную  ниже

 оптовой,   которая  в  состоянии  сегодня  не  только

 воспроизводить себя, но и содержать социальную сферу.

      В  то  де  время,  мы имеем так можна выразиться

 вторую   группу   шахт,   которые   имеют   несколько

 превышение  расчетной  надоптовой,  в случае перевода

 социальной сферы в местные Советы, и они могут войти,

 фактически,  в  ту первую группу. То есть, мы и будем

 двигаться.  Шахты,  которые подлежат закрытию, прежде

 всего  передать  в  социальную  сферу;  затем  шахты,

 которые могут войти в ту цену, которая необходима для

 поддержания своего воспроизводства.

      Поэтому мы и просим по социальной сфере выделить

 деньги   на  передачу  социальной  сферы  в  угольных

 отраслях.

      Передать лучше всего -это заложить в нормативную

 базу  городов  эти  деньги,  а  не  выделять угольной

 отрасли.  Это  самый  бы был идеальный вариант в этом

 плане.

      То  есть,  я  вам  скажу,  вы  здесь  знаете уже

 практически  многие,  что  я работал мером города и я

 вам  скажу,  что  если  бы  была  заложена  строка  в

 расходной  части  -на  социальную  сферу, я готов был

 забрать   немедленно   социальную  сферу  с  угольной

 отрасли.   Потому   что,  чем   дольше  мы  ее  будем

 затягивать,  тем  более в ужасающем состоянии городам

 прийдется  ее принимать.

      Что   касается   выплаты   заработной  платы.  Я

 называл  -сколько  необходимо средств для того, чтобы

 выплатить заработную плату.

      Значит,  мы сегодня обращаемся и просим, значит,

 мы  подготовили  ряд документов.... будем... я буду к

 Евгению  Кирилловичу  обращаться  по  этому  вопросу,

 значит, мы видим несколько путей решения этой задачи.

 Это  те  деньги,  которые  приняты были по 37 статье,

 которую вы приняли недавно: выделить угольной отрасли

 для  того,  чтобы  мы  могли сегодня закрыть все-таки

 проблему  заработной  платы  или же выделение целевых

 кредитов  под  выплату  заработной  платы под будущий

 уголь.

      Значит, я хочу сказать в этом отношении так: как

 бы  мы  не  говорили,  на сегодняшний день в угольных

 коллективах    сложилась    очень   сложная   тяжелая

 обстановка. Она практически   взрывоопасная.

      На  сегодняшний день только официально бастуют 8

 шахт.  Остальные  находятся  в  буквальном  смысле  в

 предзабастовочном  состоянии.

      Значит,    для    того,    чтобы   провести   те

 структурные...  ту структурную перестройку в отрасли,

 провести  реструктуризацию,  провести  закрытие шахт,

 строить  новые: для этого все-таки необходимо, чтодбы

 в    угольных   коллективах   на   сегодняшний   день

 складывалась нормальная обстановка.

      Мы  прекрасно осознаем то, что непосредственно в

 угольной  отрасли  имеется  тоже достаточно резервов,

 которые мы не используем.

      К  сожалению,  не  производительные  расходы  по

 многим  обкединениям  составляют 50-60, а в отдельных

 до  80  процентов  тех  средств,  которые  необходимо

 сегодня на погашение зароботной платы.

      Мы сегодня занялись этим вопросом. Уже проверено

 ряд  обкединений, мы принимаем меры в этом отношении.

 Но  за  1  день  или  за  1  неделю  сделать  все это

 невозможно.

      Мы  готовы  заниматься  отраслью для того, чтобы

 она  максимально становилась..... снижать максимально

 затратность        по        отрасли,        выводить

 угольноконкурентноспособную  основу.  Но для этого мы

 просим  оказать  нам  поддержку. Это то, что касается

 заработной платы.

      А? Значит, уважаемые товарищи, регрессы являются

 одним из самых больных вопросов сегодня в отрасли. И,

 кстати, они тоже находятся в цене.

      Я  хочу  сказать  следующее. В принципе мы знаем

 обстановку и положение по регрессам, котрые сложились

 сегодня  в  угольной  промышленности.  Прежде всего я

 хочу  сказать,  что  наряду  с  тем,  что  существуют

 действительно  инвалиды, которые нуждаются и, которые

 действительно   имеют  право  на  ту  государственную

 поддержку  за  потерю трудоспособности, наряду с этим

 мы  имеем,  конечно,  и  безобразие  в  этом плане. И

 виноваты   как   непосредственно  работники  в  самой

 угольной отрасли, так, к сожалению, и ряд медицинских

 работников,  которые на сегодяшний день вместе с нами

 составляют акты и принимают решения по ВТЭКам.

     

      ГОЛОВА.   Дякую , сідайте, будь ласка.

     

       ПОЛЯКОВ.  Поэтому  это  вопрос  больной,  мы

 будем  выносить  на  Верховный Совет предложение, как

 изменить   ситуацию  по  регрессным  искам,  и  будем

 просить  вас  поддержать  нас  в  этом  отношении. Мы

 понимаем, что это, может быть, не самое популярное на

 сегодняшний день решение, но, тем не менее, его нужно

 делать,  иначе  еще  пройдет  первый квартал... У нас

 есть  обкединения,  которые  даже всем своим углем не

 покроют только одни регрессные иски...

     

      ГОЛОВА.  Сергій  Васильович,  дякую. Будь ласка,

 готуйте  ваші  пропозиції  щодо  регресних позовів на

 Верховну  Раду  -ми  будемо  приймать  ці рішення. А

 завтра  Євген Кирилович погодився зустрітись з групою

 шахтарів,  які  представляють  Луганську  область. Ви

 теж  візьміть  участь  в  ці й зустрічі, і це питання

 з'ясуйте,  бо  воно  вже,  власне,  рік обговорюються

 шахтарями, які приїздять. Але треба йогго вирішувать,

 бо дальше віттягувать не можна.

      Дякую,  сідайте.

      Шановні народні депутати, ми, коли вносили в цей

 зал   уже  інформацію  про  державний  бюджет  і  про

 програму соціально-економічного розвитку на наступний

 рік,  то  так  чи  інакше  і  одне  і  друге  питання

 розглядом  пов'язувалось,  бо  показники  програми  є

 вихідними даними для бюджету, і не можна говорити про

 бюджет,   якщо   не   торкатись   програм  соціально-

 економічного розвитку.

      Тому  було  б у всякому разі до прийняття рішень

 щодо  цих  питань  і процедури подальшого обговорення

 заслухати    все-таки   і   питання,   що   пов'язані

 безпосередньо  з  бюджетом. Тобто, із тими питаннями,

 що  в  порядку дня віднесені як друге і третє, це про

 підсумки  виконання  бюджету  за  1994  рік  і проект

 бюджету на 1996 рік. Можна так погоджуватись? Можна.

       (ШУМ  В ЗАЛІ)

      Одну хвилиночку. До того я просив би вашої згоди

 ще  ось  таке,  оскільки депутати звертаються під час

 перерви,   пропонували   врахувати   те,   що  завтра

 п'ятниця,  є  потреба  взяти  квитки  тощо,  як би ви

 подивились  на  таку схему, ми на Президії розглядали

 питання  про  роботу  в  понеділок, вівторок, середу,

 причому у вівторок і середу - у сесійному режимі.

      Як би ви подивилися, щоб не робити зараз перерву

 на  ці  два  дні (на  вихідні  мається  на  увазі), а

 розпочати  роботу?  Тобто,  продовжити роботу завтра,

 повний  день - до  18.  00 години; у суботу працювати

 тут,  можна  було  визначитися  щодо  неділі...  одну

 хвилинку...,  а потім у понеділок провести Президіум.

 Хто   буде   мати   бажання,   попрацює   на   нараді

 республіканській   -пов'язана   з   питаннями   агро-

 промислового комплексу. А в кого так не пересікаються

 з  його  інтересами  ці  проблеми,  той би працював в

 окрузі. Як ви на це подивитесь?

      В принципі, нормально.

      Я чому зараз кажу? Щоб ви зорієнтувалися, завтра

 ніхто  не  поспішав брати квитки, тоді ми загалом так

 уже погоджено це питання, да, проголосувати...

      Хто за такий режим роботи на наступні дні, прошу

 проголосувати.

      Я ще раз повторюю, ще раз повторюю, що завтра, в

 п'ятницю... будь ласка, у п'ятницю працюємо до 18. 00

 години.

      У суботу  - до 18.00 години.

      А в  неділю - за скороченою схемою.

      Так.

      Ставлю на голосування.

     

      "За" -

     

      Ну, тоді я прошу уваги.

      Тоді  я  прошу  уваги!  Давайте  так:  у  суботу

 скорочено  провести  засідання. Ну скажемо так: як ми

 плануємо  звичайно  у п'ятницю, а у п'ятницю - повний

 день до 14. 00 чи до 15. 00... в суботу! я прошу. А з

 понеділка  Президія  проводить  засідання  тут,  а ви

 працюєте   в  округах  з  понеділка.  Підходить  така

 пропозиція?

      Ставлю на голосування цю пропозицію.

      Будь  ласка,  поставте...  Зараз півтори хвилини

 потрібно  для  того,  щоб  підготувати  автомати  для

 такого радикального рішення.

      Зараз.  Ця  пропозиція ставиться на голосування,

 будь ласка.

      Ще  раз повторюю: завтра працюємо повний робочий

 день, в суботу за скороченою програмою, з   понеділка

 в округах. Крім  членів Президії

     

      "За" -

     

      Підходить така пропозиція.

      Спасибі  за довір'я. Я прошу... Одну хвилиночку.

 І  ще  є  пропозиції?  Зараз  розглянемо.  Я  вніс ще

 пропозицію  щодо обговорення і прийняття рішення щодо

 тих  питань, які сьогодні у порядку дня: щоб і проект

 плану   соціально-економічного   розвитку   і  проект

 бюджету  розглядати  одноразово.  Тобто дискусія, яка

 буде  йти  щодо  цього  питання, щоб вона торкалася і

 однієї, і іншої проблеми. Будь ласка. Це погоджено, і

 члени  Президії  сходилися на тому керівники фракцій.

 Якщо  є інші думки, будь ласка, запишіться, 3 хвилини

 на інші міркування, будемо визначатися.

      Будь  ласка,  запишіться. 3 хвилини виставте, по

 одній хвилині для трьох, хто хоче. Можна коротше.

      Будь ласка, Білоус.

      Білойс не хоче, Чернявський.

      Будь ласка, Марченко.

     

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ

      Олександр  Олександрович, я прошу передати слово

 Марченко.

     

      ГОЛОВА. Я сказав же, будь ласка.

     

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Уважаемый  Александр  Александрович!  Я понимаю,

 что  есть  народная мудрость, которая, действительно,

 показывает,  для  чего делается мутная водичка. Чтобы

 там ловить рыбку, и причем незаконными методами!

      Так  вот,  я  хотел  бы  вам задать вопрос. Есть

 Регламент, который требует выполнения. Это первое.

      А  второе.  В соответствии с каким пунктом, либо

 Конституции,  либо  конституционного  договора,  либо

 Регламента  вновь  внесен  первый  пункт "прийняти до

 відома".    Если    депутаты    работают   в   рамках

 конституционного   договора,  то  мы  должны  принять

 решение о программе: да или нет. Это норма.

      Таким  образом,  если второй пункт совершенно не

 логичен  выходя  из  конституционного  договора,  что

 Верховный  Совет  исключен от творчества при принятии

 программ,  потому  что  программы выносятся целосные.

 Поэтому и второй пункт этого Постановления совершенно

 не  логичен,  и  не  имеет основы ни Регламентной, ни

 основы конституционного договора.

      И  третий пункт. Если программа, если мы включим

 и  примем  решения по программе, тогда мы проголосуем

 за  цифру макропоказателей, которые будут выполняться

 бюджетом.    Или    под   которое   будет   бюджетное

 финансирование.

      Если  мы  просто  примем до видома, как мы будем

 голосовать  бюджет.  Бюджет  сначала  либо цифры этой

 программы.

      Поэтому  я  предлагаю,  давайте  мы  все-таки  в

 нормальном  русле  рассмотрим, обсудим эту программу,

 примем решение, скорректируем или утвердим эти цифры,

 и  тогда  будет  последовательно  и  логично принятия

 бюджета.  А  за это Постановление, и за ту процедуру,

 которую  вы  предложили голосовать нельзя. Потому что

 такие вопросы не обкединяются, они имеют приоритеты.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА.  Я  хотів би тільки сказати. Я не вносив

 пропозицію.  Я вніс пропозицію від керівників фракції

 всіх, а не свою особисту пропозицію.

      Крім того, ви зверніть увагу на той документ, що

 ви  взяли  у  руки,  нам  написано  "до відома", а не

 ствердження  тих чи інших показників. Тому, я вважаю,

 що це в дещо інших площині треба вести дискусію.

      Уланов, будь ласка.

     

      УЛАНОВ

     

      Прошу передать слово Моисеенко.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, Моісеєнко.

     

      МОІСЕЄНКО, фракція "Комуністи України"

      Я  бы все-таки поддержал бы предложение Марченка

 по   поводу  того,  что  вряд  ли  есть  смысл  брать

 программу  "до  відома",  и  наверное,  еще продожить

 обсуждение.

      Ну, я хотел бы напомнить и том, что все-таки для

 того,   чтобы   принять   ту  программу,  которая  бы

 устраивала большинство населения Украины, в том числе

 и   по  тому,  что  говорилось  сегодня  по  угольной

 промышленности, я представляю угольные регионы. Надо,

 на мой взгляд, пополнить ряды коммунистов в Верховном

 Совете.  И  будет  правильнее,  если все-таки выборы,

 которые   состоятся   в  эту  субботу,  ну,  приведут

 коммунистов к победе.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА. Лавриненко.

     

      ЛАВРИНЕНКО М.Ф., соціалістична фракція.

      Александр  Александрович!  Беда в том, что мы не

 могли все реализовать сегодня свою возможность задать

 вопросы по программе государственной. Мне не хотелось

 бы,  чтобы  повторилось, как в прошлом году. Програма

 Президента, которую в глаза никто не видел, все о ней

 знают,  кроме народных депутатов. Так получилось и на

 этот раз. Говорят, что государственная программа где-

 то в комиссии есть. Я лично не видел.

      Наша  фракция, как и другие, спланировали работу

 на  эти  дни, чтобы можно было поработать и взвешенно

 подойти   к   принятию  решения.  Сейчас  только  что

 проголосовало 240 человек за предложенное решение. По

 такому   пути   мы  же  не  сможем  отработать  ни  с

 экспертами, ни в деталях разобраться.

      Поэтому  хотелось  бы, чтоб здесь не ломался тот

 порядок, который мы намечали раньше.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА.  Так,  я  маленький  підсумок  тому, тим

 пропозиціям щодо процедури.

      Я  вважаю,  що  пропозиція  Моісеєнка,  вона  не

 потребує  обговорення, вона цілком слушна, але то вже

 не  стосується  сесійного  залу. Так же? Бо так кожна

 партія  буде відстоювати кандидатури свої на виборах.

 То  він  скористався  своїм  правом  так,  як  вважає

 потрібним, і зробив правильно.

      А  відносно  цієї  процедури,  що  Лавриненко  і

 Марченко  говорять  про  них,  зверніть  увагу ось на

 таке,  будь  ласка:  ми,  справді, повинні затвердити

 основні    показники   плану   соціально-економічного

 розвитку  як  основи  для бюджету. І тому сьогодні не

 передбачається  затвердження  їх, а над ними потрібно

 ще  працювати. І потім, ми ж не сьогодні розпочинаємо

 роботу  над  бюджетом  і  програмою  -вони  внесені 3

 грудня.

      Будьте  уважні.  Так як передбачено Регламентом,

 пройшло   20  днів  і  ми  розглядаємо,  хоч  там  25

 передбачено,  ми  розглядаємо зараз цей проект. Треба

 дати змогу і Уряду і комісіям далі працювати над цими

 документами, щоб вони справді, можна я закінчу думку.

      Я обгрунтовую  свою пропозицію для того.

      Я ще раз прошу, Леонід Олександрович, не заважайте

 пояснити пропозицію. Будь ласка.

       І  тому  ті  проекти  документів, які ми можемо

 обговорити,  але  мова  зараз  йде  про  те,  не  про

 обговорення,  чи  не  про  обговорення, а про те, щоб

 обговорювати,  щоб розглядати ці два документи разом.

 Бо вони зв'язані, бо ми вже пробували це робити тут в

 сесійному   залі,   тому  що  кожне  питання  бюджету

 посилається   на  програму,  кожне  питання  програми

 посилається на бюджет.

      Тому  я пропоную ще раз, я ставлю на голосуванню

 свою  пропозицію.  Вона,  це  не  моя  пропозиція, це

 пропозиція керівників фракцій, які сьогодні збиралися

 вранці о 8.45 на своє засідання.

      Ставлю   на   голосування.   І   надаємо   слово

 Германчуку потім, будь ласка підтримайте.

     

 

      ЗА-

     

      ГОЛОВА. Азарову дайте слово.

      

       АЗАРОВ М.Я.

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 народные  депутаты,  я  думаю,  что  распространенный

 сейчас  проект  решения нашего, он действительно внес

 некоторую путаницу. Если четко идти по Регламенту, то

 сегодня   должно   состояться  представление  проекта

 закона про державный бюджет.

      С  сегодняшнего дня начинается обговорення этого

 проекта закона, ...

     

      ГОЛОВА.  Будьте  уважні,  слухайте,  що говорить

 Микола Янович. Я прошу вас, хвилинку.

     

      АЗАРОВ.

     

      Ну чтобы мы имели право по Регламенту начать это

 обговорення   -откройте  Регламент  и  посмотрите  -з

 доповиддю  должен  выступить  министр  финансов.

      Он  выступает и с этого момента по Регламенту на

 обговорення о Бюджетной комиссии дается 5 дней на то,

 чтоб она свела все замечания и подготовила доповидь и

 открыла  червое  чтение проекта  Закона.

      Первое чтение, скорее всего  оно состоится после

 Нового  года  уже.  В  первые  же  дни после открытия

 сессии. В новом году состоится первое чтение.

      Вот  тогда  нам предстоит принять решение как по

 основным  макроэкономическим  показателям,  так  и по

 первому... по... значит, решение по дефициту бюджета,

 по  доходам  и  расходам.  И  приняв решение в первом

 чтении  какое-либо -либо отклонив бюджет, предложение

 Бюджетной  комиссии;  либо  согласившись  -мы откроем

 процедуру,  которая  позволит выйти на второе чтение.

 Так   говорит   Регламент,  Александр  Александрович.

 Поэтому...

     

      ГОЛОВА. Це одне. А друге, я ще хочу підкреслити.

 коли  ми  приймали  рішення  про  розгляд питання про

 бюджет,  а  сьогодні  якраз іде ця перша, Регламентом

 визначена,   процедура  представлення  бюджету,  тоді

 Верховна   Рада   постановила   до  розгляду  бюджету

 одержати  план  соціально-економічного  розвитку  для

 того,  щоб  можна  було  на основі базових показників

 працювати з бюджетом.

      Ось чому ще раз я, підтримуючи пропозицію Миколи

 Яновича, пропоную вас підтримати цю процедуру. Тобто,

 одночасно  розглядати  ці обидва питання і дати змогу

 сьогодні Германчуку зараз виступити для того, щоб...

      Ставлю на голосування  ще раз.

      Голосуйте  всі ті 100 чоловік, хто сумнівається.

 Голосуйте "за"  і не   будете помилятись.

     

      "За" -

     

      Дякую.

      Петро  Кузьмич Германчук поки дійде, Гетьман, що

 ви хотіли?  Вадим Петрович.  Дайте...

      Як?  Я дам і вам слово.

     

      ГЕТЬМАН   .  Шановні народні депутати! Шановний

 Олександре  Олександровичу! На нараді керівників груп

 і  фракцій  поряд  з  цим  обговорювалось питання, що

 необхідно   заслухати   в  ході  обговорення  бюджету

 директиву,  чи  план,  чи  проект  напрямків грошово-

 кредитної  політики,  тому  що це емісійна позиція, а

 також прийняти Закон "Про внутрішній державний борг",

 інакше  не  можна затвердити державний бюджет якщо не

 будуть  визначені  ці  2  важливіших  елементи  цього

 бюджету.

     

      ГОЛОВА. Правильно.

     

      ГЕТЬМАН.  тому  я  пропоную в ході розгляду

 питання   про   бюджет   заслухати   ці   2  питання,

 обговорювати также їх разом.

     

      ГОЛОВА.  Вадим Петрович, так Ви ж мені на нараді

 фракцій  доручили  це сказати, я і мовчу, думаю, що я

 скажу потім.... Будь ласка....

     

      ГЕТЬМАН. А чому ж Ви не говорите?

     

      ГОЛОВА. Анісімов.

     

      АНІСІМОВ.

     

      Уважаемые  народные  депутаты, уавжаемый Евгений

 Кириллович, вы наверное слышали мое выступление утром

 и   давайте   прекращать...   Все  таки  мы  солидные

 государственные люди играть в прятки.

      Есть  закон,  еще  напоминаю всем сидящим в этом

 зале и правительству "О меже малозабеспечености", где

 4-м  пунктом  говориться,  он  был подписан в октябре

 Президентом Украины.

      Перед  тем,  как вносится на рассмотрение бюджет

 государства,   вносится  межа  малозабеспечености  по

 представлению  Кабинета  Министров  по согласованию с

 профсоюзной  организацией  и  эта  норма утверждается

 Верховным    Советом.    Она   еще   утверждается   с

 корректировкой  бюджета,  мы неоднократно выходили на

 эту  норму,  мы  давали поручение, мы 1 раз отставили

 рассмотрение   корректировки   бюджета.  Зачем  снова

 Министр  финансов  как  будто  бы и не слышит, сейчас

 выходит  на трибуну, хочет представлять нам бюджет, а

 эту  норму  и наше постановление, которое мы приняли,

 Александр  Александрович,  еще в октябре месяце и Вам

 по   радио   задавали   люди:   где   же   это   ваше

 постановление? Почему никто о нем ничего не говорит и

 не   выполняется?  Сегодня  сделаемся  глухонемыми  и

 забудем   о   последовательности   принимаемых  своих

 решений.

      Поэтому     я     прошу    народных    депутатов

 поддержать меня, что не надо дальше продолжать играть

 в   прятки,   пожалуйста   положите  перед  народными

 депутатами        расчетную       величину       межи

 малозабеспечености, это не значит завтра вводить ее в

 действие, а потом приступить к рассмотрению бюджета.

      Это  отправаная  точка,  от которой мы не должны

 уйти   и   социальные   программы   увеличивать   или

 уменьшать,  как корректировать или не корректировать,

 мы  можем  только тогда видеть, когда эти злостчасные

 22  вида  продукта  просчитаны,  а эта величина будет

 названа .

      Спасибо за  внимание.

     

      ГОЛОВА.  Леоніде Олександровичу, я вважаю, що ви

 можете   вимагати   саме   такої   послідовності,  ми

 голосували  за  це,  але  межу сьогодні розраховувати

 немає  потреби, бо вона розрахована і проголосована у

 Верховній Раді.

      Якщо   Уряд   сьогодні   чи   збирається  чи  не

 збирається  її  вводити  і  в  якій послідовності, то

 якраз  міністр  фінансів в доповіді про бюджет про це

 повинен  сказати.  І  ви задасте запитання, і він вже

 його одержав, і зараз буде відповідати на це питання.

      А   потім,   приймаючи  рішення,  ми  сьогоодні,

 проходить  процедура  представлення самого документу,

 не  прийняття  рішення  щодо  його  в першому читанні

 прийняття  тощо.

      Я думаю, що тут немає суперечностей в тому що ви

 говорити і тим, що відбувається сьогодні в залі.

      Ніхто  не  ховає  голову  тут, я переконаний, що

 Постанови    Верховної    Ради   повинні   виконувати

 обов'язково, Уряд  повинен   виконувати.

      Будь ласка, Петро Кузьмич.

       (ШУМ  В ЗАЛІ)

      Зараз,  він  виступить, і  візьмете.

      Будь ласка.

     

      ГЕРМАНЧУК.

      В порядку денному стоїть два питання: про бюджет

  1994 і... Так що я повинен зараз -1994 чи...

     

      ГОЛОВА.  Петро  Кузьмич,  ви  що,  до цих пір не

 розібрались? Говоріть про  одне  і друге питання.

      Будь ласка.

     

      ГЕРМАНЧУК.

      Шановні  народні депутати, вам представлено звіт

 про   викожнання  Деражвного  бюджету  за  1994  рік.

 Попередньо від розглядався на Кабінеті Міністрів, був

 представлений  Комісіям Верховної Ради, ви мали змогу

 подивитись  ці  розрахунки. Тому дозвольте зупинитись

 на  головних  питаннях,  які  стосується бюджету 1994

 року.

      Законом України "Про Державний бюджет України на

 1994  рік",  який  було  прийнято  Верховною  Радою 1

 лютого  1994 року затверджено по доходах і видатках у

 сумі 335 трильйонів, 067 і 3 мільярда карбованців, це

 ви  пам'ятаєте,  скільки  ми  піддавались  критики як

 уряд,     як     Міністерство    фінансів    стосовно

 бездефіцитного  бюджету.  Це дійсно був перший бюджет

 який  був  сформований  у межах тих наявних ресурсів,

 які мали у нас в державі.

      З першого грудня 1994 року, коли ця позиція була

 визнана  випадковою,  помилковою введено в дію Закон

 України  про  внесення  змін  і  доповнень  до Закону

 України продержавний бюджет України на 1994 рік, який

 прийнятий   постановою  Верховної  Ради  на  підставі

 відповідних уточнень.

      Згідно  з  зазначеними  уточненнями, додатковими

 розрахунками  обсяг  державного бюджету визначився по

 доходах  в сумі 350 844, 1 трильйона карбованців і по

 видатках  468  103, 5 трильйона карбованців у вас всі

 ці дані є.

      Визначено було дефіцит державного бюджету у сумі

 17 трильйонів 259 мільярдів карбованців.

      Весь  дефіцит  державного бюджету було віднесено

 на    розрахунки    саме   державного   бюджету   без

 взаємовідносин з відповідними місцевими бюджетами і з

 відповідними суб'єктами бюджетної діяльності.

      Державний бюджет України за 1994 рік виконано по

 доходах  355  906,  9 мільярда карбованців -це 101, 4

 відсотка  до  уточненого вже бюджету, я підкреслюю до

 уточненого  бюдждету і по видатках у розмірі 468 214,

 4 трильйона карбованців це тоже 100,2 відсотка.

      Перевищення  видатків  над  доходами або дефіцит

 склав   112  307,  5  трильйона  карбованців  -це  24

 відсотка   до   загальної  суми  видатків  Державного

 бюджету.

      Видатки  Державного  бюджету фінансувались, перш

 за  все,  за  рахунок доходів............ кредитів та

 гарантів  отриманих  від  іноземних держав -це 355, 9

 трильйони    карбованців.    За    рахунок   кредитів

 Національно  банку  -112,  3 і залишки невикористаних

 коштів   Держановго   бюджету   України  на  поточних

 рахунках  міністерств, відомств, організація, установ

 склали   на   01.   01.   95  року  19,  8  трильйони

 карбованців  - це  4,2    відсотка від загальної суми

 видатків.

      Я  хотів би вас запитати: чи є потреба конкретно

 по  кажному  виду видатків, по кожній позиції доходів

 давати  інформацію  і почснення. Я вважав би, що мені

 було  б зручніше, і вам, мабуть, не читати все, що є,

 тим  більше пояснювать, записка у вас є, а відповісти

 на  всі  ваші  питання,  які  стосуються бюджету 1994

 року.

      Пропозиція з цього питання у вас знаходиться.

      Олександр   Олександрович!   Я   пропоную,   щоб

 не  зачитувати  пояснюючу  записку  1994 року, а дати

 відповіді  на всі питання, які відносяться до бюджету

 1994 року.

     

      ГОЛОВА.  Все правильно. Це далі буде. А зараз ви

 приступаєте  до  питання,  що стосується бюджету 1996

 року.

      Будь ласка.

     

      (Шум в залі)

     

      ГОЛОВА.  Добре.  Я  ставлю  до того ж пропозицію

 Анісімова  про  зняття розгляду питання про бюджет на

 1996 рік...

     

      ГЕРМАНЧУК      Так це бюджет 1994 року, він немає

 до цього ніякого відношення.

     

      ГОЛОВА.  Одну  хвилинку,  Петро  Кузьмич!  Петро

 Кузьмич,  я  прошу  з  міся  не вступайте в дискусію.

 Спокійно.

      Пропозиція   Анісімова ставиться на голосування:

 про зняття з розгляду питання про бюджет на 1996 рік.

     

      "За" -

     

      Рішення не прийнято.

      Одну хвилинку, тепер багато виникає питань, може

 навіть  так скажемо, непорозумінь з приводу поєднання

 цих  двох питань бюджету 1994-1996 року. Тому давайте

 питання  звіт про бюджет 1996 року не розглядаємо, ми

 його розглянемо окремо. Яким чином?

      Інформація  про  це  буде роздана, Петро Кузьмич

 про  це  тільки що сказав. І розглядаємо як конкретно

 проект бюджету на 1996 рік.

      Я  прошу  з  місця на підправляйте. Тому що всім

 разом  я не можу дати слова, 350 чоловік не встигають

 сказати. Все.

      Будь ласка, говоріть.

     

      ГЕРМАНЧУК. Бюджет 1996 року?

     

      ГОЛОВА.  Про бюджет 1996 року.

     

      ГЕРМАНЧУК. Шановні народні депутати!

      На  ваш  розгляд подано бюджет на 1996 рік, який

 викладено  у  чотирьох томах. Я надіюся і сподіваюся,

 що всі уважно їх розглянули.

      Подаючи   на   розгляд   Верховної  Ради  проект

 державного  бюджету України на 1996 рік не можливо не

 зупинися    передусім   коротко   на   характеристиці

 нинішнього  стану економіки, фінансів України. Про це

 вже  мова  в цьому залі шла на Днях уряду, в доповіді

 міністра   економіки  з  цього  приводу,  в  доповіді

 сьогодні прем'єра.

      Тому  я  хочу  констатувати,  що не дивлячись на

 деякі  позитивні зрушення досягнуті шляхом проведення

 жорсткої     фінансової    та    грошової    політики

 загально-економічна  ситуація  залишається  такою, що

 виконувати   державний   бюджет   у  наступному  році

 прийдеться в ектремальних умовах.

      Криза,   яку  ми  переживаємо,  надто  тяжка,  і

 сподіватися  на  легке  її подолання і негайне було б

 нереально.   При  деякому  уповільненні  триває  спад

 виробництва,   згортається   ділова  та  інвестиційна

 активність,   гальмується   процес  капіталовкладень,

 загострюється  криза  неплатежів,  усе  ще  є високою

 матеріало-та   енергоємкість   виробництва,   низькою

 фінансова дисципліна.

      Обсяг   валового  внутрішнього  продукту  за  10

 місяців   поточного   року   скоротився  порівняно  з

 відповідним  періодом  минулого  року  на  12,  3  %.

 Скорочення промислового виробництва становить 14, 1%,

 на  27%  менше  виконано підрядних робіт будівельними

 організаціями  всіх форм власності. Істотно втрачають

 фінансові  ресурси в Україні через чисельні порушення

 податкової  дисципліни,  великі  обсяги  збитків  від

 недостач,   розтрат,   крадіжок  грошових  коштів  та

 товарно-матеріальних  цінностей  на  підприємствах, а

 також і в бюджетних організаціях.

      І  навіть  у  такій  ситуації, що склалася, Уряд

 рішуче  і  послідовно  здійснює  конкретні кроки щодо

 втілення   у   життя  основних  положень  економічної

 політики Президента України, яка проголошена у жовтні

 1994  року  і розвинутої у щорічній доповіді в квітні

 1995   року,   та   виконання  заходів,  передбачених

 програмою   діяльності  Кабінету  Міністрів  України,

 схваленою Верховною Радою в цьому залі, через реальне

 розмежування  фінансової  та кредитної систем країни,

 фінансів  державних підприємств і Державного бюджету,

 здійснення   децентралізації   державних  фінансів,

 структурного   розмежування   державних  та  місцевих

 бюджетів  за джерелами надходжень, витрат, послідовну

 перебудову  систем  оподаткування,  створення  єдиної

 централізованої   системи   казначейства,  скорочення

 бюджетних   видатків   на,  і  відповідне  скорочення

 дефіциту   Державного  бюджету  на  цілі,  які  є  не

 першочерговими,  прикладом  цього зокрема є прийняття

 закону, який ми з вами прийняли (..........) бюджетну

 систему,   про  оподаткування  прибутку  підприємств.

 Збалансування  державного  бюджету  до межі дефіциту,

 яка  визначена у програмі Президента, і дотримання до

 речі цієї межі на сьогоднішній день. А також до межі,

 яка   запропонована   бюджетною   резолюцією,   шість

 відсотків дефіцит бюджету, який ми вам подали.

      Економічна   і  соціально-політична  ситуація  в

 Україні  істотно  безперечно впливає на хід виконання

 бюджету  держави.  В  цих  умовах очікуване виконання

 зведеного  бюджету  1995  року,  по  доходах  буде  1

 квадрільйон 989, 7 трильйона карбованців. Я хочу, щоб

 ви це послухали, в плані того, що ми ще не доповідали

 Верховній   Раді   очікуване   виконання   державного

 бюджету,   і   взагалі   консолідованого  бюджету  за

 поточний  рік,  з  тим,  щоб ми мали уявлення, яку ми

 базу і що ми будемо мати, при формуванні бюджету 1996

 року.

      Це буде становити, підкреслюю 1 квадрільйон 989,

 7 трильйона карбованців, 85, 7 відсотка до прогнозних

 розрахунків.

      Крім   того,   з   метою  скорочення  бюджетного

 дефіциту,  буде залучено кредитів Центрального банку,

 Національного   банку   244   трильйони  карбованців,

 підкреслюю   цю  цифру,  багато  дискусій  в  окремих

 народних  депутатів  виникає з цього приводу, тому що

 ця   цифра  була  прийнята  204,  Микола  Янович  вам

 констатував.

      Потім  при  уточненні бюджету вона погоджена і з

 Центральним  банком, з Урядом, кредити, які ми будемо

 залучати  для  погашення касових видатків, державного

 бюджету, складуть 244 трильйони карбованців.

      Крім  того,  залучено  також  допомогу іноземних

 країн,  а також вперше в цьому році Урядом випущено в

 обіг   більше   25   трильйонів   карбованців   наших

 зобов'язань,  які  є складовою частиною доходної бази

 Державного бюджету.

      Таким  чином,  загальна  сума  доходів зведеного

 бюджету  становитиме  2 квадрильйони 321, 3 трильйони

 карбованців,  або  87 відсотка до уточнених бюджетних

 показників, які затверджені Верховною Радою 15 грудня

 поточного року.

      Очікуване   виконання   бюджету   з  урахуванням

 джерел   покриття   дефіциту  по  доходах  в  розрізі

 доходних  джерел  виглядає  так: податок на добавлену

 вартість  -94  відсотки  від  сум  контингенту,  який

 визначено  в  уточненому бюджеті, підкреслюю; податку

 на   прибуток   -104,   3;   акцизного   збору   -94;

 прибуткового  податку  з  громадян  -100, 7; платі за

 землю  -97;  рентні плати за нафту і природний газ та

 різниці  в  цінах  на  газ.  Ви всю цю проблему також

 знаєте  і  неодноразово  розглядала  це  і  комісія з

 питань  бюджету. В тому числі це питання ставилось на

 Президії  Верховною  Радою, дуже гостро розглядалось.

      На жаль, ми маємо виконано тільки 62, 2 відсотка

 до контингенту, який буде... який є на 1995 рік.

      Надходження    до     Фонду розвитку    паливно-

 енергетичного    комплексу   становитиме   по   наших

 розрахунках  лише  4  трильйони  карбованців.  Хоча в

 уточненому  бюджеті,  ви знаєте, ми передбачили 16, 7

 трильйонів карбованців.

      Певною  мірою  неприйняття  окремих законодавчих

 актів  і  особливо ті, що стосуються пільг, ми значно

 знижуєм  можливість надходження доходів до Державного

 бюджету.  Безперечно,  що  втрата  бюджету  з  різних

 причин,  які є на сьогодні, вони обраховуються 408, 1

 трильйона карбованців. Що це таке?

      Перше.    За    рахунок    зменшення    валового

 внутрішнього  продукту,  порівняно  з  минулим роком,

 виробництво   промислової  продукції  не  надійде  до

 бюджету  податку  на  добавлену  вартість,  акцизного

 збору,  податку  на  прибуток  в сумі 82, 4 трильйони

 карбованців.     Через    наявність    великих    сум

 дебіторської,    кредиторської   заборгованості   між

 підприємствами  України  затримка сьогодні в платежах

 до бюджету складає більше 98 трильйонів карбованців.

      За  рахунок  очікуваємої  недоїмки  в  зв'язку з

 платіжною   кризою,   в   зв'язку   з  відсутністю  у

 підприємств  обігових  коштів ми не доотримуємо 45, 5

 трильйонів   карбованців.  Через  затримку  прийняття

 Верховною  Радою  Закону  "Про  податок  на добавлену

 вартість",  який  ліг в базу, коли ми затверджували в

 квітні  місяці  бюджет, ми не одержуємо 90 трильйонів

 карбованців.

      За   рахунок   заборгованості   на  1  листопада

 суб'єктів  підприємницької  діяльності по платежах до

 пенсійного фонду 57 трильйонів карбованців.

      І   це  в  першу  чергу  стосується  Луганської,

 Донецької  і  інших  наших  промислових  областей. За

 рахунок не надходження коштів, я уже сказав, розвитку

 паливноенергетичного   комплексу   12,   7  трильйони

 карбованців. І в зв'язку з затримкою...

     

      ГОЛОВА. Петро Кузьмич...

     

      ГЕРМАНЧУК....    введення    положення    про

 регулювання    Фонду    споживання    22    трильйони

 карбованців...

     

      ГОЛОВА. Петро Кузьмич... Я прошу уваги депутатів

 і   прошу  вашої  уваги.  Будь  ласка,  оскільки  іде

 інформація  у  відкритий  ефірі,  то  відразу  будьте

 коректні  в висловлюваннях. Ми розглядаємо... у нас в

 роботі  Закон  "Про  зміни  до Закону "Про податок на

 добавлену  вартість", нова редакція. Оскільки його не

 прийнято,   то   користуйтеся  діючим,  а  він  більш

 жорсткий і дає  можливість для більшої  бази бюджету.

 Тому  не  це  є причиною -розглянути чи не розглянути

 закон, а то вже треба....

     

      ГЕРМАНЧУК.  Олександр  Олександрович, я мушу

 вам заперечити... Чому? Тому, що коли ми...

     

      ГОЛОВА.  Краще  не  робіть  цього!.. Будь ласка,

 продовжуйте дальше...

     

      ГЕРМАНЧУК  П.  П.  Будь  лаская  дайте мені дать

 інформацію з цього приводу!..

      6 квітня, коли ми затверджували бюджет Державний

 тут,  в цьому залі, я стояв на цій трибуні, у нас (ми

 базували   бюджет  як  базу  податкову)  на  підставі

 проекту Закону "Про податок на добавлену вартість".

      І  ми  в  розрахунках,  на жаль, у нас 37% всієї

 доходної   бази   заплановано  на  підставі..........

 Законів.

     

      ГОЛОВА.   Цього не можна  робити, правильно.

      ГЕРМАНЧУК П. К. І там були б пільги, які в нас в

 бюджеті  не  передбачені, на жаль. Ми можемо дати вам

 розрахунки будь ласка.

     

      ГОЛОВА.  Це те, що не можна зараз робити під час

 розгляду  бюджету.

     

      ГЕРМАНЧУК П. К. А зараз слід відмітити неактивну

 позицію  відповідних  Рад народних депутатів місцевих

 стосовно  запровадження місцевих податків і зборів. Я

 мушу   констатувати  такий  факт,  що  тільки  8  795

 місцевих Рад скористались правом, яке надала Верховна

 Рада  в  частині  встановлення  місцевих  податків  і

 злборів.

      Стримує   надходження   до   бюджетів   вказаних

 обов'язкових платежів наявність чисельних недоліків і

 орушень,   прийняття,  з  другої  стосрони,  органами

 самоврядування   рішень   і   положень,   несвоєчасне

 самостійне  доведення  їх  до  платників,  самостійні

 зміни  ставок, впровадження податків і зборів, які не

 передбачені  нашим  чинним  законоджавством.

      Анраліз виконання зведеного і Державного бюджету

 України  переконує,  що  ми  не  прихильникии  хибної

 практики, невиправданого завищення доходів бюджету в

 погоні  за  постійно зростаючими видатками. Наслідком

 нереальних   показників   бюджету   може   бути  лише

 розкручування   інфляції   за   рахунок  фінансування

 великої маси видатків шляхом залучення незабезпечених

 кредитів   Центрального  банку.  Крім  того,  важливо

 врахувати,   що   приготування   завідомо  нереальних

 показників бюджету призводить до зростання державного

 боргу,  видатки  по  обслуговуванню якого і погашенню

 збільшуються взагальному обсязі бюджету з року в рік,

 ви  це  можете  проаналізувати,  і  я  бачу доповідну

 записку  господіна   Терьохіна  по цьому  приводу.

      Тому  ми вибрали інший шлях, хоч і болісний, але

 економічно виправданий: утримання на стадіях виконання

 як  за  1995  рік,  так  і планування 1996-го в межах

 реальних доходних джерел.

      Але  досягти  цієї мети в повній мірі неможливо,

 оскільки, я ще раз підкреслюю, що сьогодні у нас

 доходна   база   нашого   Державного  консолідованого

 бюджету  складена на 37 відсотках законодавчих актів,

 які на сьогодні як закон ще не мають дії.

      Це  згідно  з  постановою Верховної Ради України

 від  7 липня 1995 року про основні напрямки бюджетної

 політики  на  1996  рік, це в перше до речі, бюджетна

 резолюція  через  доходну  частину державного бюджету

 повинна  розподілятися  не  більше  47  відсотків від

 валового внутрішнього продукту.

      В поданому проекті цей показник який ми вам дали

 становить  46,  5  проти  46, 8 уточнених розрахунках

 бюджету 1995 року.

      Я  хотів  би  зауважити  на те, що стосовно цієї

 цифри  де велика дискусія в економистів різного рівня

 багато  це чи мало, я вам повинен сказати і ви можете

 подивитися  у  наших  розрахунках,  що це максимальна

 оптимальна  сторона вилучення до бюджету і формування

 бюджету  через цей показник, тим більше він прийнятий

 вами у цьому залі.

      І   звинувачення   уряду,   що   занадто  тяжкий

 податковий тягар з одної сторони, а з іншої, що немає

 коштів    на    межу    малозабезпечених    на   інші

 мероприємства, ну такого  бути не може.

      Ми  повинні  свідомо, чітко собі розуміти, ну не

 падають  з  неба ніякі доходи. Вони формуються тільки

 через податкову політику.

      Я  розумію,  що  вона  сьогодні  має  відповідні

 негативні  явища  і  негативний  вплив,  але сьогодні

 ставити  питання  з  одного  боку  говорити уряду, що

 треба великі видатки і формувати видаткову політику б

 і одночасно ставити питання про зменшення податкового

 тиску ну так не може бути.

      Самою складною проблемою при опрацюванні бюджету

 безперечно  (я  ще  раз  підкреслюю), буде збереження

 рівня   доходів  в  державі,  що  склався  раніше,  і

 необхідних  для  бюджету фінансування..... соціальних

 видатків в зв'язку з цим.

      І  це  в  умовах загального падіння виробництва,

 відповідного  звуження  податкової  бази,  я  ще  раз

 підкреслюю,  а  також  вимушеного здійснення державою

 додаткових   видатків,   пов'язаних   з   пом'якшення

 соціальних витрат від здійснення реформ.

      Тому,  враховуючи  такі  обставини,  робота  над

 проектом  бюджету на майбутній рік, ви знаєте, вперше

 в  цьому  році  розпочалася  ще в липні цього року, і

 все-таки  закінчено  вперше  до  початку нового року.

 Хоча  я  хочу самокритично і відверто сказати, що ми,

 як  Міністерство  фінансів, як міністр фінансів, все-

 таки  не  все  зробили, і ми не виконали ті постанови

 Верховної  Ради,  які  регламентували  нам  порядок і

 регламент подачи цього питання.

      Але  я  ще  хочу  також  відверто сказати, що ви

 чудово  пам'ятаєте,  що  ми  тричі  розглядали проект

 Державного  бюджету  і  практично  тричі  міняли  всі

 позиції,    всі    показники,    оскільки    мінялись

 макроекономічні показники, на базі яких ми формували,

 як  одаткову,  так  і  видаткову  частину  Державного

 бюджету.

      Розрахунки   показали,   що   навіть  при  умові

 задоволення  потреб  діючої  мережі  сфер бюджетних у

 видатках  мінімальних  розмірів,  підкреслюю: дефіцит

 Державного  бюджету  сягав  за  30  відсотків. Перший

 дефіцит  Державного  бюджету,  який ми вам подали, як

 інформаційну   довідку,  ви  заєте,  він  складав  15

 відсотків.  Ми  не змогли як Уряд виконати цю вимогу,

 оскільки  дуже було тяжко сбалансувати і видаткову, і

 дохідну частину бюджету.

      Лише  після вжиття заходів відповідно до рішення

 Уряду  від  30 серпня цього року все-таки нам вдалось

 переконати і досягти сбалансованості доходів видатків

 Державного бюджету з дефіцитом 6 відсотків від обсягу

 валового  внутрішнього  продукту,  який  вам сьогодні

 представлено.

      Отже,  можна  надіятися  на  можливе  сприйняття

 бюджету  уже  в нинішньому році. Я не розділяю думку,

 що ми повинні його розглядати аж в січні чи в лютому.

 Від цього, повірте нічого не зміниться.

      Я   вважаю,   що   бюджет  у  нас  є  можливість

 розглянути у цьому році, і прийнято його.

      Тепер   дозвольте  більш  детально  зупинися  на

 характеристиці  державного бюджету 1996 року. Міністр

 економіки  доповідав вам макроекономічні показники, я

 просто   деякі  з  них  вам  нагадаю,  оскільки  вони

 являются   дійсно   основою  самого  бюджету  і  його

 видаткової частини і його доходів.

      Валовий  продукт,  про який тут дуже багато йшло

 дискусії  і  в  цьому  залі, і з різними міжнародними

 інститутами,   в   тому   числі,   світовим   банком,

 міжнародно-валютним   фондов   хоч   ми  якось  дивно

 відносимося  до  цих  організацій.  Валово-внутрішній

 продукт  у  нас  склав 7 квадрильйонів 140 трильйонів

 карбованців, це базовий валовий внутрішній продукт на

 підставі якого, ми сформували державний наш бюджет.

      Ви   сьогодні  мали  змогу  переконатися  в  тих

 виробничих показниках на базі, я хочу підкреслити, що

 доходи  бюджету формуються ні в залі цьому, ні в залі

 Кабінету  Міністрів,  вони  формуються у виробництві.

 Сьогодні  міністри нашої виробничої сфери підтвердили

 ті  обсяги  продукції,  які  закладені,  як  основа в

 майбутньому для доходів бюджету.

      Індекст  цін  1,  59  споживчих  оптових -1, 59,

 споживчих  -1,  57.  Виходячи з зазначених прогнозних

 параметрів,  основні  показники  державного  бюджету,

 який  подано  на  розгляд  сьогодні  по доходах -це 3

 квадрильйони  318,  3  трильйонів  карбованців,  і по

 видатках  -  3.745.5.   Тобто дефіцит бюджета складає

 427,2 трильйона карбованців.

      Я  хотів би підкреслити, що, перше, тоже з цього

 є  багато  дискусій,  і все можна ще поправити і всіх

 послухати, що на согоднішній день проблема не в самій

 сумі  дефіциту  Бюджету. Його, правильно хтось в залі

 тут казав: в Америці 12, там, в Японії стільки-то. Не

 в  цьому  плані.  Питання,  питання  в  тому,  що  як

 цивілізовано оформити той дефіцит Державного бюджету.

      А  є  тільки  одни  цивілізований  шлях покриття

 дефіциту:   це   випуск  цінних  паперів  або  випуск

 зобов'язань         держави:         довготерміновий,

 короткотерміновий і т. ін.

      В  запропонованому  проекті Бюджету ми плануємо,

 що  дефіцит  буде  погашено 150 трильйонів за рахунок

 внутрішніх   державних   позик,   за  рахунок  джерел

 зовнішнього  фінансування -170 трильйонів карбованців

 і  кредити  Центрального банку, Національного банку -

 107, 2 трильйона карбованців.

      Ці  суми  з  Центральним  банком погоджені, і ми

 вважаємо,  що  це дуже великий крок до цивілізованого

 підходу оформлення дефіциту Бюджету.

      Але,  повірте,  що Уряд на себе бере дуже високу

 відповідальність,   оскільки   валовий   обіг  цінних

 паперів,  які  імітовані  уже  сьогодні  і які будуть

 емітовані  в  1996 році, складе більше 360 трильйонів

 карбованців.  Для цього проводиться дуже, надзвичайно

 велика робота, і я вважаю, що в цьому плані ми будемо

 мати відповідний успіх.

      Окремо  хочу  зупинитись на податковій політиці,

 оскільки дуже багато питань з цього приводу виникає.

      Для   того,  щоб  виважено,  об'єктивно  оцінити

 податкову  систему,  що  склалась у даний час у нашій

 державі,  слід  нагадати,  що  їй ще не виповнилось і

 повних 4 роки. Строк за історичними мірками абсолютно

 мізерний.   При   цьому,   не   можна   забувати  про

 відсутність   спадкоємності  у  податковій  сфері,  в

 зв'язку  з чим створювати податкову систему прийшлося

 по суті заново.

      Координальні  зміни,  що відбулися в політичному

 та економічному житті, українського суспільства нашої

 держави, обумовили необхідність форсування розробки і

 найшвидшого  введення податкової системи, побудованої

 на засадах принципово відмінних від тих, що діяли, за

 жорсткою адмніністративно-командною системою.

      Блок   законів   щодо   оподаткування  створений

 практично  заново. І ви всі це знаєте, при цьому хочу

 підкреслити, що в цілому, величина податкового тягару

 або  тиску,  про  який  ми  кожного  дня говоримо, на

 підприємницький  сектор  у  нашій країні не на багато

 відрізняється   від  того  рівня,  що  існує,  як  за

 ближнім, так і за дальнім зарубіжжям.

      Загальний  обсяг податків, податкових платежів у

 відсотках   до   валового  внутрішнього  продукту,  і

 основні   податкові   ставки,   практично   нічим  не

 відрізняються  від  інших  країн  світу.  У  Франції,

 Австрії   наприклад,   ставка   податку  на  прибуток

 становить  39 відсотків, у Великобританії, Росії -35.

 У  Греції -46. Не велика різниця також і в ставках по

 податку на добавлену вартість, через це на нашу думку

 ствердження   про   нестерпимість,   унікальність  на

 долишково-податкового тягару в Україні, як найменше є

 необгрунтовано.  Інша справа усунення нерівномірності

 в  розподілі  податкового тиску в розрізі податкового

 тягару    між   різними   платниками.   Це   один   з

 найваажливіших    завдань   реформування   податкової

 політики,  а  в  цілому,  я  ще раз підкреслюю, що ви

 можете  подивитися  в  нашій  доповідній  записці  по

 багатьох  країнах  світу,  який сьогодні є податковий

 тягар.

      Ми переконані, що в прийняті законодавчих актів,

 на проектах яких базується підкреслюю 37, 2 відсотка.

      Сьогодні  оцей  бюджет,  який ми сформували, від

 базується  тільки на проектах законодавчих актів. Щоб

 у нас знов не виникла та проблема, яку ми весь час на

 протязі  року  говорили скільки ми втрачаєм від цього

 відповідних доходів.

      Найбільшу  питову  вагу  у  структурі  загальних

 надходжень   займають,   як   і  раніше,  податок  на

 добавлену  вартість  (це  22,  4 відсотки), внески до

 Пенсійного фонду, податок на прибуток (15, 5), рентна

 плата  за  нафту, газ. І у вас є чітка структура всіх

 доходів  Державного бюджету, консолідованого бюджету.

 Я думаю, що я не буду повторювати ці цифри, ви можете

 кожну  з  них  мати  і  задати  питання, якщо є якісь

 пропозиції стосовно неправильності або незрозумілості

 наших розрахунків.

      Розрахунки  до  проекту  надходжень прибуткового

 податку  з  громадян  -це тоже один із головних видів

 нашого   податку   -здійснені   на   піставі  чинного

 законодавства,    враховано    прирост   коштів,   що

 спрямовуються  на  споживання в 1996 році. Проти 1995

 року,  ви  всі  бачили, заплановано на 51, 1 відсотка

 збільшення  коштів на    споживання.

      В  проекті  бюджету  на  1996 рік на відміну від

 1995   року   не   передбачені  доходи  від  експорту

 продукції  за  державним  контрактом у зв'язку з його

 відміною  і  введенні  доходи  від мита з громадян. В

 чому  справа?  Ви  всі  знаєте,  що  в цьому році да,

 дійсно,  є  надходження  від  коштів  надходження  за

 державним  контрактом.  Це  платіж  зобов'язання, які

 мали  4  квартал  1994 року. І ці кошти найшли в 1995

 році.

      Враховуючи,   що   в  нас  не  існує  державного

 контракту,  який  був  в  1994  році,  коштів  у  нас

 безперечно таких не передбачено.

      Дуже суперечливим є питання надходження плати за

 землю. Ми пропонуєм його збільшити і визначили суму -

 97,  7  трильйона  карбованців  за рахунок збільшення

 ставки  в  1,  45 рази. Є різні дискусії із Комісії з

 питань  аграрного сектору, є позиція Комісії з питань

 бюджету.

      Я вважаю, ми повинні з цим джерелом визначитися,

 тому що у нас в доходах враховано, ще раз підкреслюю,

 97, 7 з урахуванням збільшення ставки в 1, 45 рази.

      Актуально,  що  з  нового року буде запроваджена

 нова  схема  розрахунку  за російський... за газ, вам

 так  сказать,  за російський природний газ, що вплине

 безперечно на розрахунки з бюджетом, оскільки з цього

 приводу дуже багато було дискусій і в цьому залі, і в

 комісіях   Верховної   Ради.  І  та  сума,  яка  була

 запропонована, ви знаєте, я називав вам цифри, в якій

 мірі вона надійшла.

      З       метою      забезпечення      виробництва

 паливноенергетичними   ресурсами   зокрема   вугілля,

 вугільної  продукції  в  проекті  Державного  бюджету

 передбачено       створення       Фонду      розвитка

 паливноенергетичного комплексу. Тут, коли ми приймали

 це  питання  на  минулій  неділі,  було  викреслено 2

 позиції.   Але   ми  ще  раз  з  Міністром  економіки

 розглянули  це  питання, ще раз уточнили розрахунки і

 ця   сума  обліковується  в  розмірі  108  трильйонів

 крбованців   так,   як   і  запропоновано  в  проекті

 Державного бюджету.

      За  досвідом  минулих років до складу Державного

 бюджету   на  1996  рік  включено  ряд  позабюджетних

 фондів,   і  зокрема  Пенсійний  фонд  по  доходах  і

 видатках  в  одній сумі і Фонд... Чорнобильський фонд

 170 трильйонів, а також Іноваційний фонд.

      Що  до  Фонду  приватизації,  80 відсотків якого

 згідно статті 12 Закону "Про державний бюджет на 1995

 рік" надходять до місцевих бюджетів, ви знаєте, що на

 1996  рік  включено  в  розрахунки  значно менша сума

 надходжень домісцевих бюджетів, оскільки в цьому році

 з  тих  92  трильйонів  карбованців, які повинні були

 надійти  до  доходної  частини  бюджету  і  тим самим

 забезпечити  його  збалансованість місцевих бюджетів,

 на  жаль,  надійде, по нашим розрахункам, не більше 5

 трильйонів карбованців. Тому ця сума значно скорочена

 і  я вважаю, що вона є реальною, і є в розрізі кожної

 області.  Ви  повинні  в  цьому  переконатись,  є  ці

 матеріали   і   в  комісії  з  питань  бюджету,  і  в

 Міністерстві фінансів, щоб знову потім не було ніяких

 у нас розбіжностей.

      Стосовно    галузевих    позабюджетних   фондів,

 міністерств   і  відомств,  інших  органів  державної

 виконавчої   влади.   50%   -це   понад  2  трильойни

 карбованців,   алишки   їх   на  1  січня  1996  року

 підлягають вилученню на спеціальний бюджетний рахунок

 для  використання  їх  та  фінансування  пріоритетних

 загальнодержавних  програм  по структурній перебудові

 економіки.    Ця    міра,    безперечно,    викликана

 необхідністю    окласти    край   нераціональному   і

 нецільовому використанню цих коштів.

      Я  вам  скажу,  що  от  тільки  по Одеській і по

 Житомирській  області,  коли  ми зайнялись проблемами

 позабюджетних фондів, так у нас їх налічується в двох

 областях більше  тисячі.

      Необхідність   застосування  таких  міроприємств

 підтверджується  використанням  в  тому  числі,  і на

 жаль,  нашого Фонду Чорнобильського. Тільки останніми

 перевірками   ми   вишукали   більше   200  мільярдів

 карбованців,   які   витрачені,   фактично,   не   за

 призначенням.

      Найбільші    суми   порушень   в   Житомірській,

 Чернігівській,     Київській    області.    Основними

 порушеннями  є  спрямування  коштів  цього  фонду  на

 фінансування...........,     які     абсолютно     не

 передбаченім  планами.

      Пропонується  не  відновляти  дій окремих статей

 чорнобильського  закону,  що  були  припинені законом

 України "Про Державний бюджет України на 1995 рік".

      Крім   того,   необхідно  прискорити  розгляд  і

 прийняття  Верховнорю Радою України законопроекту про

 внесення  змін  і  доповнень  до  Закону Укрпаїни про

 статус  і соціальний захист громадян, які постраждали

 внаслідок аварії на  Чернобильській катастрофі.

      Стосовно  видатків. Видатки зведеного бюджету на

 1996  рік,  я  уже  говорив  визначені  відповідно до

  діючої  межі соціально-культурних та інших бюджетних

 установ  закладів  виходячи  із завдання приведення у

 1996  році  жорсткої  фінансової  політики,  зниження

 дефіцитності бюджету, що приведе до реальних витрат і

 реального його збалансування.

      Конкретно  по  кожному  виду видатків у вас є до

 державного  бюджету  розрахунки  і  будь  ласка, якщо

 будуть  якісь  запитання, я готовий відповісти і дати

 пояснення по кожному із виду видатків .

      В  1996 році за рахунок всіх джерел фінансування

 передбачається  дещо  збільшення видатків на науково-

 технічну  діяльність,  на  наукову  діяльність  по 10

 трильйонів  карбованців -це 1, 54 відсотка від обсягу

 валового  внутрішнього продукту -це побажання ті, які

 були висловлені в цьому залі.

      Для  більш  ефективного  використання  бюджетних

 коштів  та  більш  значного  залучення  інших  джерел

 фінансування       науково-дослідних,       дослідно-

 конструкторних   робіт   найближчим  часом  необхідно

 змістити  також  ряд  конкретних захрдів плануєтьтся,

 зокрема,  на  нашу  думку  слід  провести  роботу  по

 перегляду  та  оптимізації  мережі  науково-дослідних

 установ,  дослідно-конструкторських  організацій, які

 фінансуються  за  рахунок коштів державного бюджету і

 вирішити   питання  про  установлення  обов'язковості

 відрахувань підприємств і господарських організацій і

 всіх  форм власності до державного іноваційного фонду

 як    єдиного   джерела   для   мобілізації   коштів,

 виправнення  в  цій відповідній галузі справ стосовно

 бюджету.

      Дуже проблематичне питання, яке є і дискутується

 вьогодні  в  Уряді  і  в  цьому  залі,  і  в комісіях

 Верховної  Ради  -це  капітальні вкладення. У проекті

 Державного бюджету  на  1996  рік  передбачено ліміти

 державних центральзованих капітальних вкладень в сумі

 150  трильйонів  карбованців, в тому числі за рахунок

 Державного  бюджету  -135  і  бюджетних  позичок  -15

 трильйонів карбованців. Це вам вирішувати: чи це буде

 одне  джерело, чи ми все-таки будем фінансувати через

 бюджетні позички.

      В   поданому   вам  проекті  Державного  бюджету

 враховано    видатки    на   зміцнення   заходів   по

 впровадженню  у  життя аграрної політики та подолання

 подальшого  розвитку підприємств аграрно-промислового

 комплексу,  загальна  сума видатків на вказані заходи

 становить  73,  2  трильйона карбованців, коефіцієньт

 росту видатків 1996 року проти 1995 становить 1, 69 -

 це дещо вище ніж рост цінових показників.

      За  даними  Мінекономіки  для задоволення потреб

 держави  необхідно  закупити,  ви знаєте, 5 мільйонів

 тонн  зерна.  Для  закупки  такої  кількості  зерна в

 проекті    бюджету,   сьогодні   міністр   сільського

 господарства  говорив, заплановано відповідні джерела

 для фінансування цієї важливої проблеми.

      Видатки   на   національну   охорону,  утримання

 правоохоронних   органів   визначені   з  врахуванням

 фінансових   можливостей   держави   і  питомої  ваги

 видатків  на цю мету у бюджеті 1995 року. Це записано

 у  бюджетній  резолюції,  і  ми  цього дотримались, і

 тільки  в  цьому  проценті  передбачили видатки. Хоча

 міністр    оборони    тут   знаходиться,   він   може

 підтвердити, це дуже замало.

      У   зведеному  бюджеті  передбачені  видатки  на

 утримання органів державної виконавчої влади, місцеве

 самоврядування в сумі 60 трильйонів карбованців.

      Я  хотів  би вам доповісти, що при визначені цих

 видатків  враховано скорочення витрат на їх утримання

 на 15, 1 трильйона карбовавнців за рахунок скорочення

 чисельності    їх    апарату    у   відповідності   з

 розпорядженням  Президента  на  20  відсотків.  Це 60

 тисяч  одиниць.  Тому  що  тут також багато дискусій,

 чому  уряд  не  скорочує  витрати на органи місцевого

 самоврядування, органи державної виконавчої влади.

      Ще  раз  підкреслюю,  ми скоротили видатки на 20

 відсотків, на 60 тисяч одиниць.

      При  розгляді проекту бюджету на 1996 рік в ряді

 комісій Верховної Ради зверталась увага на збільшення

 питомої  ваги  також  на утирмання органів виконавчої

 влади і місцевого самоврядування.

      У   зв'язку  з  цим,  дозвольте  доповісти,  які

 причини  в  принципі,  які  виникають питання з цього

 приводу.  А мова йде про 0, 66 відсотка по відношенню

 до 1995 року, які збільшені на 1996 рік.

      За  даними  Мінстату  середня  зарплата  органів

 державного  управління,  це  є  дані  вони приведені,

 значно   нища  не  тільки  працівників  в  цілому  по

 народному господарству, а і всіх сфер господарювання,

 в  тому числі, комунального, освіти, охорони здоров'я

 і інших галузях.

      Виходячи  з  цих  міркувань,  Кабінет  Міністрів

 вважає  доцільним передбачити для бюджету на 1996 рік

 кошти для підвищення зароботної плати працівників цих

 органів  в  1,  8  раза.  Що  лише  на  25  відсотків

 перевищує  коофіцієнт  підвищення  цін  і  тарифів на

 послуги  враховані  у видатках бюджету. Тим більше це

 призведе  до  більш збалансованих витрат на заробітну

 плату,   як  в  бюджетній  сфері,  так  і  в  органах

 управління.

      Дуже  важливий  розділ,  фінансування  витрат по

 зовнішньополітичній   і   зовнішньоекономічній  нашій

 діяльності.     Вони     передбачені    виходячи    з

 запропонованого Мінекономіки нового прогнозного курсу

 долара  США  на 1996 рік, В середньому він складе 225

 тисяч  карбованців  за  один  долар  на загальну суму

 видатків  46  трильйонів 985 мільярдів карбованців, в

 тому    числі    це    членські   внески,   утримання

 дипломатичних    наших    представництв   і   видатки

 короткотермінові відрядження за кордон відповідальних

 працівників.  Стосовно кожної статті видатків є у вас

 розрахунки.

      У  зв'язку,  стовно  обслуговування  зовнішнього

 боргу, державного зовнішнього богу, він складатиме на

 майбутній   рік  275,  9  трильйонів  карбоваців.  Це

 еквівалент 1 мільярду 226, 1 мільйонів доларів США. Я

 говорив,  підкреслював: курс -225 тисяч за один долар

 

 США.  Також розрахунки стосовно цієї статті у Бюджеті

 пропонуються.

      І останнє питання, на якому я хотів зосередити

 свою  увагу, воно дуже питання, яке виникає в кожного

 депутата,  оскільки  ви  всі  спілкуєтесь  зі  своїми

 відповідними     місцевими     органами,     стосовно

 взаємовідносин  між  Державним  бюджетом та бюджетами

 всіх рівнів.

      Ви  знаєте,  що  Законом  "Про Бюджетну систему"

 закладені   основні   принципи  формування  стосунків

 Державного бюджету і бюджетів усіх рівнів.

      Я  хотів  би,  що  всі  ми,  я маю на увазі, і в

 Уряді,  і  всі народні депутати все-таки, враховуючи,

 що  ми  прийняли  цей Закон, він викликав дуже багато

 дискусій,   і   в  цьому  Законі  ми  вперше  заклали

 нормальні  більш-менш  відносини. Може, його ще треба

 перероблювати.  Але  я  хочу,  щоб  ми всі трактували

 тільки так, як визначено законодавчими актами, які ми

 тут  приймаємо,  щоб  не  було  в  нас  в цьому плані

 розбіжностей.  І  ми  подали  згідно  з  цим законом,

 відповідні  свої  розрахунки  і  відповідне  бачення,

 регулювання,   згідно,   ще  раз  кажу  з  визначеним

 законодавством,    наших    стосунків,   центрального

 бюджету, і з місцевими бюджетами.

      В  проекті  бюджету застосовано новий підхід, до

 формування  взаємовідносин,  в  чому він полягає, вже

 протягом  декількох  років,  в цьому залі і на різних

 рівнях,   ведеться   мова   про  встановлення  єдиних

 нормативних    відрахувань   від   загально-державних

 податків , зборів до бюджетів всіх рівнів.

      Такі  нормативи  вже встановлювалися, згадайте в

 бюджеті 1994 року, але на жаль далі ми тоді не пішли,

 не було розроблено і втілено механізм регулювання, що

 не сприяло успішному розвитку такого підходу.

      В  цьому  році  ми  пропонуємо  створення  фонду

 субвенцій, дотацій в сумі 207 трильйонів карбованців,

 який  буде  акумульовано собі кошти для їх подальшого

 перерозподілу між територіями.

      Іншого  на  сьогодні виходу з шляху я не бачу, і

 вважаю,  як  Міністр  фінансів і колегія Міністерства

 фінансів,  що  сьогодні  доцільно зробити саме так, в

 тих умовах, які ми сьогодні маємо.

      Що  стосується перерозподілу між територіями, то

 це  є,  немає мабуть сьогодні в світі іншої практики,

 тим  більше в країні, яка є сьогодні Україна, коли на

 стільки  різні фінансові результати і різні фінансові

 умови  в  кожному регіоні. Просто неможливо по іншому

 збалансувати  бюджет,  тому  я хотів би, щоб ви на це

 дуже  звернули  увагу.  Розразунки відповідні з цього

 приводу також є.

      Я  по  головних  питаннях,  ті  які  я вважав за

 доцільне  вам доповісти, а в цих розділах, томах, які

 вам   представлені,   є   відповідні   розрахунки,  є

 відповідні пояснення.

     

      ГОЛОВА.  Хто  хоче,  будь  ласка запишіться, хто

 хоче   задати   запитання   Міністру.  Запишіться  на

 запитання.

      ГЕРМАНЧУК.  Я закінчую і готовий відповісти на

 ваші запитання.

     

      ГОЛОВА. Запишіться на запитання. Опублікуйте цей

 список.

      Костицькому  слово.

     

      КОСТИЦЬКИЙ

      Прошу передати слово Волковецькому, 199.

     

      ВОЛКОВЕЦЬКИЙ

      Шановний  Петре  Кузьмичу!  Значить,  я хотів би

 свое  запитання сформулювати в плані останньої думки,

 що   ви   сказали   стосовно   взаємодіючого  зв'язку

 місцевого і державного  бюджету.

      Значить,  ви говорили, що сьогодні нема інакшого

 способу, як єдині нормативні відрахування і створення

 фонду     субвенції.

      Створення  фонду субвенції означає, що практично

 основна  частина коштів для нашої, для інших областей

 це  є  3/4,  буде  зосереджено у Державному бюджеті і

 тільки 1/4  - в   місцевих   бюджетах.

      Такого  ще раніше  не було.

      Практично  це  означає, що треба буде вирішувати

 фінансові  проблеми.  А без грошей практично не можна

 будь-яку  проблему вирішити, треба буде їх вирішувати

 в Києві, а не вдома  в себе.

      Це   означає,   знову   ж   таки,   що  не  буде

 зацікавленності  в  регіоні  в  областей працювати на

 бюджет,  на його поповнення. А поповнити можна тільки

 одним  способом  -розвитком виробництва, а вирішувати

 проблеми  знову ж таки тут.

      Я  міг би більш аргументовано і, значить, додати

 ще  багато  аргументів,  але  заощаджуючи час, я хочу

 все-таки,  значить,  вашу думку знати. Що? Невже то є

 державний  інтерес  і  державний підхід до формування

 бюджету  і  співвідношення  між  державним і місцевим

 бюджетом.

      Для мене очевидно...

     

      ГОЛОВА.  Степане  Васильовичу, я вас дуже прошу.

 Ви  заощаджуйте  й  час  інших депутатів. Тому що ви,

 очевидно,  не  були  на засіданні, коли проголосовано

 було  запитання  1  хвилина,  а  Ви 2 витратили. Будь

 ласка, Петро Кузьмич...

     

      ГЕРМАНЧУК.  Да, я відповім вам коротко або як

 хочете,  довго можу відповісти на це питання. Я скажу

 свою  власну  думку  і  думку Міністерства фінансів з

 цього приводу.

      Я  розумію  про  що ви кажете. Да, ми в минулому

 році  з  вами  зробили спробу відрегулювати відносини

 центального   бюджету  з  місцевими  бюджетами  через

 максимально  зробивши ПДВ       податок  на добавлену

 вартість як регулюючи, чк регулюючи доходне джерело.

      Ми  чому  сьогодні  пішли  на  те, що податок на

 добавлену  вартість  повинно бути зафіксований чіткий

 норматив с 2 точок зору.

      Перша  і вона записана в законі. Виникає питання

 в зв'язку з компенсацією вхідного ПДВ. Це є вилучення

 коштів   наших  державних  підприємств  і............

 суб'єктів   господарювання.  тимчасове  вилучення  до

 того,  як  настане  реалізація і буде повернуто, і...

 збалансовано, значить, податок на добавлену вартість.

      Для  того,  щоб  ми  мали  право  компенсувати з

 центрального   бюджету,  в  нас  повинна  бути  чітка

 фіксована сума. Це ми в законі пишем.

      Сьогодні сформувати так як ви пропонуєте віддати

 всі  податки  на  місцевий  бюджет,  нажаль, я ще раз

 підкреслюю, що в нас регіони дуже різні. Для того....

 ми   можемо   збалансувати   декілька  областей,  але

 наприклад,  як  збалансувати  Житомирську область, як

 збалансувати  Черновицьку  область,  як  збалансувати

 Закарпаття?

      Іншого  підходу на сьогодні я не бачу. Я вважаю,

 що  стабільні  нормативи,  які  є,  і  кожна  область

 повинна  їх  знати,  так  тоді,  можна  якось  і  цим

 процесом управляти.

     

      ГОЛОВА. Головко...

     

      ГОЛОВКО,  318  виборчий  округ,  місто  Полтава,

 фракція  "Реформи".  Уважаемый Петр Кузьмич, я думаю,

 что  замечания  по  бюджету  от  наше фракции сделает

 Сергей  Терехин. А я хотел у вас спросить по наиболее

 болезненной   такой  проблеме  в  нашем  государстве,

 которая  не решаетсЯ почему-то в бюджете ни в прошлый

 год,  ни  в  этот год -это бездомные офицеры, офицеры

 запаса,  которые  приехали  на  Украину,  Украина  их

 пригласила,   которые   уволены   и   сейчас,  но  не

 обеспечены жильем.

      И  они  приходили и к Администрации Президента и

 до  Верховної  Ради  в  понедельник,  во вторник, они

 просят,  чтобы  хотябы  немного  выделили средств для

 того,  чтобы  они могли построить в каждой области по

 50-60 квартир для  снятия  этой проблемы.

      Как вы смотрите на разрешение этой проблемы?

     

        ГЕРМАНЧУК П.К.

      Я   на   вирішення  всіх  проблем  дивлюсь  дуже

 позитивно,  починаючи  від  межі малозабезпеченості і

 закінчуючи    видатками,    які   можна   максимально

 задовільнити  любу  бюджетну  сферу,  тим більше таку

 установу, як  Міністерство оборони.

      Але  повірте,  що  це все можна зробити тільки в

 межах наявних фінансових  ресурсів.

      На жаль, у нас сьогодні, ви знаєте не хуже мене,

 що   їх   сьогодні  обмаль.  І  тільки  в  межах  тих

 фінансових   ресурсів  ми  змогли  вам  запропонувати

 ті видатки, які  сьогодні  є.

      Ця    проблема    Міністерства   оборони   також

 обозначена   через   фінансування  безпосередньо  для

 будівництва житла дл я офіцерів, ще раз підкреслюю, в

 межах наявних   фінансових ресурсів.

     

      ГОЛОВА.   Чиж.

     

      ЧИЖ.

      Петро   Кузьмич,  чи  не  здається  вам,  що  ті

 показники,  що  закладаются  в  бюджет, заздалегідь є

 неприйнятними,  оскільки  вони  базуються  на  такому

 плані  показниках,  скажімо,  програми економічного і

 соціального  розвитку,  які заздалегідь завищені. І в

 зв'язку з цим, чому в бюджеті мені не вдалося знайти,

 скажімо, зміни системи оплати праці, оскільки ж Закон

 "Про  оплату праці" прийнятий, а 4 статті виключені з

 нього,  ви  ж  знаєте  -про  межу  малозабезпеченості

 нічого,  а  за  законом  про  межу ми повинні вводити

 разом межу, разом з показниками бюджету.

      Далі.    Зміни   мінімальних   розмірів   пенсій

 і заробітної  плати,  чи  ми  не плануємо нічого в цій

 системі  рухати,  разом з тим ви в бюджеті показуєте,

 що  скажімо, кожний п'ятий вироб легкої промисловості

 не  реалізовується.  Значить  у нас платоспроможність

 така, що вже блокує виробництво.

      Субсидії. 78 відсотків забирає державний бюджет,

 а субсидії, які придумали віддаємо на місцевий бюджет

 і так далі.

      Дуже  багато  питань  Петро  Кузьмич, чи не є це

 спроба   просто  внести  бюджет  для  того  щоб,  для

 затравки, а фактично то ж бюджету немає.

     

       ГЕРМАНЧУК.  Ну  я  вам  не  можу  так  з вами

 погодитись  з  постановкою  цього питання, чому. Тому

 що, ну за цим бюджетом стоїть цілий колектив і кожний

 розрахунок  ми  можемо, будь ласка, приходьте до насч

 ми вам покажимо, скільки це томів і таке інше.

      В   плані  конкретно,  тощо  ви  задали  питання

 правильно чи є підхід плановий ув'язка.

      У  нас кожний показник макроекономічний показник

 і  сьогодні  я нечув ваших заперечень до тих програм,

 які  висловлювали шановні наші міністри галузеві, які

 через  виробничу  сферу забезпечують бюджет доходами,

 говорити, що ми не врахували межу малозабезпеченості,

 тоже немає підстав, оскільки вона врахована і в цьому

 році,  ви знаєте ми з вами прийняли минулого тижня 10

 трильйонів    карбованців    і   на   майбутнє   воно

 враховується.

      Інша  сфера,  що уряд не може сьогдні одноразово

 запровадити  межу  малозабезпеченості в тих обсягах і

 дляКабінеті  Міністрів  всіх  одночасно пенсіонерів і

 таке інше.

      Тому  що  для  цьог  потрібно значна сума коштів

  у нас  сьогодні не вистачає.

     

      ГОЛОВА.  Степанов.

     

      СТЕПАНОВ

     

      Спасибо Александр Александрович, ...

     

      ГОЛОВА.  Про межу, про оплату праці, будь ласка,

 одну хвилиночку. Чиж, одну хвилиночку...

     

       ГЕРМАНЧУК.  Частину  оплати праці. Знаєте, що

 уряд  дуже  хоче,  щоб всі отримували стільки скільки

 заробляють.

      Сьогодні,  на  жаль,  відразу  перейти і зробити

 мінімальну    на    межі    малозабезпеченості,    ви

 знаєте,....... розрахунки, це неможливо.

      Перше,  що ми зробили, може це в цьоіу залі і не

 буде  сприйнято,  ми  все-таки  вважаєм,  що це думка

 Уряду,  Міністерства  фінансів,  що бюджет безперечно

 розділити дуже легко. Але формувати його доходну базу

 дуже тяжко.

      Ми  пішли  на  те,  що  Уряд прийняв рішення: ми

 підвищили оплату праці податвових інспекцій. Ви чули,

 я  в  своїй  казав, що треба підвищити оплату праці і

 іншіх  органів  управління.  Але  для  цього  повинні

 відповідні реальні джерела. Тому я ще раз підкреслюю:

 в межах реальних джерел ми це і будемо робити.

      А розрахунки у вас є.

     

      ГОЛОВА. Кірімов. А, Степанов.

     

      СТЕПАНОВ

      Уважаемый   Александр  Александрович!  Уважаемый

 Петр  Кузьмич! Я буквально на 10 секунд один вопросик

 задам,   а   потом   прошу  передать  слово  товарищу

 Донченко.

      У  меня  вопрос  такой.  85  программ  в бюджете

 приоритетных.   Дейсттвительно,  приоритеты  какие-то

 должны  быть,  но  не  85 же. Это никакого эффекта не

 будет.  Может  целесообразней оставить 10-15 программ

 и.................... .........финансирование?

     

      ГЕРМАНЧУК  П.  К.  Ви знаєте, я абсолютно з вами

 згодний.  І  в  Уряді  сьогодні  кодна  програма, яка

 розглядається,  ми  дцже виважено до цього підходимо.

 Тому що від кількості програм, якості, безперечно, їх

 не буде. І знову же таки ми виходим тільки із наявних

 фінансових  ресурсів.  А  це  ті  програми,  які  вже

 прийняті,  і  по яких уже йде фінансування, і по яких

 згідно   з   діючим   законодавством   ми   не  можем

 відмовитись, і  по  тій  чи  по  іншій  статті  у нас

 передбачається видатки.

     

      ДОНЧЕНКО.

      Уважаемый  Петр  Кузьмыч!  С  учетом того, что у

 меня  мало  времени,  я хотел бы задать три, но очень

 коротких вопроса.

      Первый  вопрос.  Как  сегодня вы, докладывая нам

 бюджет, согласовали эти все цифры с комиссией? Потому

 что  мы уже рассматривали на слушаниях депутатских, и

 ничего  вы  не  сказали по поводу корректировки того,

 что  вы  внесли.  Абсолютно ни одного слова не было в

 этом плане сказано.

      Второй  вопрос. До каких пор правительство будет

 игнорировать      третью     статью     "Про     межу

 малозабезпеченості"       Закона       "Про      межу

 малозабезпеченості" и не называть цифру ни в бюджете,

 ни учитывать её в дальнейших розрахунках.

      И  самый  простой  вопрос.  Скажите, пожалуйста,

 ответьте   не   мне  этот  вопрос,  а  председателями

 обласных, районных, городских Советов. Как им сегодня

 при    данных   распределениях   бюджета   месных   и

 государственного  бюджета содержать социальную сферу,

 которую им передадут предприятия на содержание.

      Спасибо.

     

      ГЕРМАНЧУК.   Перше   питання,  стосовно  наших

 стосунків  з  Комісією з питань бюджету. Ми практично

 кожного  дня  приходять  комісії,  де  ми розглядаємо

 відповідні   галузеві   міністерства,  а  також  наші

 стосунки,  це  ваше останнє питання, стосовно підходу

 відносин центрального бюджету з місцевими.

      Ми  свою  позицію  виклали.  Є  інша схема, я не

 кажу,  що  вона  не  має  право  на життя. На минулій

 неділі,  і  кожного  дня,  я ще раз підкреслюю, кожна

 область,  кожне міністерство розглядається на Комісії

 з  питань  бюджету з участю обов'язковою як галузевих

 міністрів,   і   обов'язковою   участю  представників

 Міністерства економіки і Міністерства фінансів.

      Де  мова йде про можливість корегування бюджету,

 як  по  дохоах,  так  і  по видатках. І в тому числі,

 корегування взаємовідносин між центральним бюджетом і

 бюджетами областей.

      Тому  я ще раз підкреслюю, що так, я вам доповів

 бюджет,  який  вважає  уряд  доцільно  прийняти. Я не

 кажу,  що  це  догма,  що  його  не  потрібно, або не

 можливо  корегувати.  Це  спільна  робота,  згідно  з

 Регламетом,  який є, сьогодні це просто представлення

 бюджету.  А потім його буде перше, друге читання там,

 де ви скажете всі свої зауваження, і скажете, як його

 скорегувати.

      По  межі малозабезпеченості я уже відповідав, що

 вона  у нас є в межах тих наявни фінансових ресурсів,

 які є в державі.

     

      ГОЛОВА. Кірімов.

     

      КІРІМОВ   І.   З.,  218  виборчий  округ,  група

 "Державність".

      Петре Кузьмичу, ваш лапідарний виступ, звичайно,

 заслуговує на увагу. Але ось такі запитання.

      Перше.  Як  ви  вважаєте, чи потрібен в Бюджеті,

 який  є альфою і омегою життя держави, окремий рядок,

 в  якому  ітиметься  про пільговий кредит для молодих

 сімей  на  забудову,  на  ремонт  житла, на придбання

 меблів, а також для заведення господарства.

      І  друге  запитання. Я хотів би чути вашу думку:

 до поки наше сільське господарство буде не одержувати

 гроші  за  те, що воно виробило? І до поки будуть ось

 такі драконовські, драконовські податки?

      І  третє  питання, останнє. Скажіть, будь ласка,

 чи  буде  в  новому  Бюджеті  передбачена  підтримка,

 підтримка книговидавництва в Україні? Адже ви знаєте,

 що  українською  мовою, практично, в Україні книги не

 друкуються.

      Дякую за увагу.

     

      ГЕРМАНЧУК П. К. Перше питання -пільгові кредити.

 Я  скажу  свою  особисту  думку  і думку Міністерства

 фінансів.   Я  взагалі  не  розумію  слова  "пільгові

 кредити".   Якщо   ми   хочемо  щось  допомагати  або

 виконувати  якусь  програму  або  закон, так це треба

 називати  своїми  речами.  І  під  це треба закладати

 кошти  в Бюджеті, якщо ми хочемо це зробити. Для чого

 брати  мені  пільговий  кредит,  щоб  потім віддавати

 кредит,  ще  й  сплачувати  за  це проценти? Ну, я не

 знаю,  хто  мене  посчитає розумною людиною. Це перше

 питання, відповідь на ваше питання.

      В  частини  сільського господарства. Я, до речі,

 ми  виконали  Постанову Верховної Ради і до 1 липня в

 тій сумі, яка визначена тут, в цьому залі, і записана

 в  Бюджеті  на  1995  рік, до копійки розрахувались з

 сільським     господарством.    Міністр    сільського

 господарства  сьогодні  це підтвердив, за виключенням

 того    зерна,   яке   є   сьогодні   на   збереженні

 відповідальному.  Але  якщо держава ще захоче купити,

 вона  повинна  заплатити  і  потім тільки отримати це

 зерно.

      Тому  я  тут  не  бачу... Єдине, що, да, дійсно,

 багато в вас питань є стосовно соціальної сфери села.

 Так,  у  нас  на  слідуючий  рік  немає  на  фактичні

 витрати,   які   були   в   1995  році,  видатків  по

 компенсуванню, або відшкодуванню затрат господарства,

 які пішли по соціально-культурній сфері.

      Але  я  вам  скажу,  що ви згадаєте, що три роки

 назад,  як  ми передавали соціально-культурну схему в

 селі,  з одним бажанням хтось її передав, інші ні, да

 дійсно   в   цьому   плані  є  проблема,  але  вперше

 подивіться  в бюджеті поточного року, у нас з'явилася

 стаття   де   є   25  трильйонів  карбованців,  кошти

 визначені  цільові  для  того, щоб розпочати передачу

 соціальної  сфери саме на баланс відповідних місцевих

 Рад, це один єдиний шлях, по якому можна йти.

      Без  реального джерела три роки ми проговорили і

 нічого  ми не передали, тому треба розпочинати і Уряд

 це  вважає  дуже важливою проблемою, і ми передбачили

 відповідні кошти.

     

      ГОЛОВА. Сизенко будь ласка.

      На  видавництво  потім,  тому що всього разом не

 скажете, будь ласка.

 

      СИЗЕНКО, 177

     

      ГЕРМАНЧУК. Я хотів би так, дуже задали важливе

 питання,  буквально  на  минулій неділі, це була дуже

 предметна розмова на Кабінеті Міністрів де дійсно, це

 велика   проблема   і  Уряд  дуже  до  неї  позитивно

 відноситься  і  ми  будемо  підтримувати  друкування,

 нашого видання українською мовою.

      Суму визначите ви.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка Сизенко.

     

     

     

      СИЗЕНКО,  177,  Запорожье,  фракция "Коммунисты"

      Уважаемый  Петр  Кузьмич, я знаю, что для нашего

 бюджета    украинского,    наиболее   важный   момент

 поддерживать   особенно   те  области,  которые  дают

 наибольший  вклад  в  бюджет  Украины,  я  имею ввиду

 Запорожскую область, свою.

      Выступая  здесь,  от  прысутствующих запорожских

 депутатов  должен сказать, что наша область в данному

 случае является просто пасынком, на государстве нашем

 украинском. Почему?

      Потому, что наши расчеты говорят о том, что если

 только,   наш   бюджет   будет   вот   таким  образом

 формироваться  обласной,  то  только таким образом мы

 будем      покрывать      необходимые     потребности

 инфраструктуры области.

      Естественно,   придется   более   30   процентов

 культурно-социальных учреждений закрывать.

      И  еще  один  момент.  Мы  говорим очень часто о

 проекте  консолидированного  бюджета  Украины на 1996

 год.  Различные  обкемы его увеличения по сравнению с

 1995  годом:  кому-то  в  1,  37,  кому-то  в  1, 29,

 Запорожской  области 1, 24. То есть, пропадает всякий

 интерес зарабатывать деньги в копилку республики.

     

      ГЕРМАНЧУК.  Я  вам відповім на це питання, щоб

 було  зрозуміло.  Ну  я вже казав. Ви розумієте, якщо

 Міністерство   фінансів  або  Міністерство  економіки

 пішло в плані того, що воно, воно формувало бюджет на

 якихось  різних принципах для кожної області вибирало

 пріоритетний області як структури як адміністративної

 одиниці  в  державі. Ну повірте, ми ніколи в житті не

 сформували бюджет.

      У   нас   сьогодні  єдині  принципи  розрахунків

 видаткової  частини  бюджету. І забезпеченість бюджет

 на кожного жителя -це, на сьогоднішній день, повірте,

 утопія    і  зробити... і ніхто  цього не зробить.

      Пусть  хтось мені покаже. Є в нас от рахунки, ми

 вам    показали   -скільки   сьогодні   це   є.   Але

 настількись...  до  тих пір, пока, поки ми не зробимо

 передачу  соціальної  сфери  з балансу підприємств на

 баланс   відповідних  рад,  тільки  тоді  ми  зможемо

 сказати,  скільки  ж  бюджет, в якій області, в якому

 регіоні  і  скільки на одного жителя Державний бюджет

 витрачає коштів.

      А  сьогодні  це,  практично,  зробити неможливо.

 Хоча  в  нас  обрахунки  такі є. І ви знаєте, скільки

 дискусій  було  в цьому залі з плакатами, яка область

 більше  вкладує,  а  виймає  з  бюджету менше. А коли

 взяти  всі  джерела  формування фінансів області, так

 вони зовсім свідчать про інше.

     

      ГОЛОВА. Останнє запитання. Анісімов

     

      АНІСІМОВ     , 178, місто Запоріжжя.

      Значит,  я  возвращаюся  к  вопросу о заработной

 плате.  Ответьте,  пожалуйста,  где  и  какие отрасли

 будут   платить  штрафные  санкции,  чтобы  пополнить

 бюдет? Заложили вы 1, 5 триллиона...

      Если ссылка, которая мне приходила по выходу 725

 постановления,  которое  вышло замораживания... будем

 говорить,  заморозила зароботную плату в хозрасчетных

 подразделениях, которые несут, действительно, золотые

 яйца,  откуда  идет  пополнение бюджета. А вы сегодня

 констатируете  для  бюджетников,  я хочу чтоб Вы, как

 Министр финансов, на что Вы будеет ссылаться теперь?

      Там  было, будем говорить, записано в предыдущем

 бюджете,  что  можно было и Вам предоставлялось право

 регулировать  Фонд  оплаты.  В резолюции бюджетной на

 1996  год мы такую норму не приняли, а Вы в бюджет 1,

 5 триллиона заложили.

      И  второй  вопрос  касается  областей. Я еще раз

 поддерживаю  своего коллегу и еще раз говорю: тот кто

 отдает,  должен иметь хотя бы не меньше, чем те, кому

 это отдается. И распределение в процентах Запорожская

 область  сегодня  отброшена, действительно, не на тот

 уровень, которпый она заслуживает. И по энергетике, и

 по  металлургии,  и по всем экологмческим неурядицам,

 которые люди там все время воспринимают.

      Спасибо.

     

      ГЕРМАНЧУК.  Я  розумію  Вашу стурбованість, я

 вам  відповів  на  це  питання  з іншої сторони. Будь

 ласка,  в нас робила невізія в Міністерстві фінансів.

 Запорізька  область  і  Донецька  область,  і Ніколай

 Іванович........,  і Дніпропетровська область, нема у

 нас...  хай  хтось  мені  скаже,  що  я  не правильно

 підійшов до якоїсь області........ тільки за то, що у

 нас   Запорізька   чи,  допустім,  Кіровоградська  чи

 Житомирська  щось, так сказать, зробив і не правильно

 підраххував,   тоді  я  погоджуюсь.  Як  фахівець,  я

 оставлю  крісло,  я  отдам  і будь ласка, якщо десь є

 підхід.........    незрозуміло   як   Міністра   мене

 фінансів.

      Тому  я  б  хотів,  будь ласка, двері відкрити у

 Міністерство фінансів завжди.

     

      ГОЛОВА. петро Кузьмич, буде ще змога, буде змога

 це  розглянути....  до  першого читання буде змога це

 розглянути. Дальше, дальше .....

     

      ГЕРМАНЧУК.   По   заробітній   платі   я  вам

 відповідаю.  Те,  що  прийнято  в бюджеті, до речі ви

 прийняли  бюджет,  ви  даже  уряду не дали можливість

 перерозподіляти  за рахунок економії по інших статтях

 і  направляти  його  на  інші  розділи, до речі, це в

 молодій   країні   немає,   но  то  таке  питання.  І

 регулювання,  в частині регулювання. Я хотів би, щоби

 відрізняло  регулювання Фонду заробітної плати і Фнду

 споживання -це різні речі.

      ІІ я переконаний, що ми повинні регулювати і все

 враховувати  у  відповідність з об'ємами виробництва.

 Якщо  я помиляюсь, я ...

     

     

      ГОЛОВА.  Ви  не задоволені відповіддю, Анісімов?

 Москаленко  те ж  саме  питання  записав   йому.

     

      АНІСІМОВ.

       Я  еще раз обращаюсь к вам: из каких источников

 и какие промышленные предприятия будут вам платить за

 превышение  фонда  потребления, где вы записали, если

 оно уже на 1996 год, соглано резолюции, не действует.

 А  вы  заложили  полтора  триллиона,  ссылаясь на 725

 постановление,  которое  вышло  в разрез существующей

 норме,   потому   что   19   статья   Конституции  "О

 госпредприятии"  работает.  Получился  дополнительный

 налог,   где  прерогатива  Верховного  Совета  он  не

 рассматривал.

      Вы  скажите,  на  что  вы  ссылались, вы вложили

 полтора  триллиона  на  хозрасчетные подразделения, а

 резолюция  бюджетная  говорит,  нет  этой  нормы.

     

      ГЕРМАНЧУК.   Ну,   я   вам   відповім:  бюджетна

 резолюція на 1996 рік, а я користувався законом, який

 ви  затвердили на  1995 . І там  написано :

      "Кабінету     Міністрів     регулювати     фонди

 споживання". Візьміть закон, він у мене лежить.

       (ШУМ  В ЗАЛІ)

        На  1996  руководствовались Законом "О бюджете

 на 1995 год".

       (ШУМ  В ЗАЛІ)

      Пожалуйста,   вы   скажете:   не   надо   ничего

 регулировать - не будем.

       (ШУМ  В ЗАЛІ)

      Ну  как  норму?

       Я  заложив,  і пропоную вам, і вважаю, що треба

 регулювати,  не  можна,  не ставиться у відповідність

 із..............

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  я прошу, це одне з питань

 дискусійне,  яке ми повинні розлянути під час першого

 і  наступного...

      Будь  ласка....  Це  ж саме питання доповнює, бо

 він  подав  письмово, Москаленко.

     Будь ласка,  це ж  саме питання.

     

      ГЕРМАНЧУК. ............ (НЕ ЧУТИ)

     

      ГОЛОВА.   Будь   ласка,   Петро  Кузьмич,  Петро

 Кузьмич..... Петро Кузьмичу, я прошу, Петро Кузьмичу,

 ви не в дискусію вступайте, а відповідайте на питання

      Москаленко уточнення  ще з цього приводу.

     

      МОСКОЛЕНКО   А.  І.  Днепропетровськая  область,

 група Єдність.

     

      Я  хочу  звернутись  не  до Петра Кузьмича, а до

 Євгена  Кириловича, для того, щоб він звернув саме на

 цю проблему регіонів дуже велику увагу.

      Від цього залежить подальша робота по обгворенню

 бюджету.

      Тому  що,  я  розумію  дуже  тяжко  це все Петро

 Кузьмич обраховувати, але коли ми в прошлому році при

 формуванні бюджету підійшли все-таки диференційовано,

 деякі  області і західні області перш за все, на 1996

 рік уже відмовилися від суб'єнців - це так.

      І  більшетого,  у  бюджетній резолюції стаття 16

 чітко  говорить,  що  регулювання  доходів у бюджетів

 треба   ув'язувати,   я   не   дослівно,   говорю,  з

 урахуванням  екологічного,  що  там  ще,  соціального

 використання     природніх     умов     регіональних

 адмінстративних одиниць.

      Тому     давайте     все-таки    будемо    цього

 дотримуватися.

      Дякую.

     

       ГЕРМАНЧУК.  Я  не суперечу, я ж вам сказав, я

 дуже  довго думав  над  цим  і  повірте не просто було

 приймати рішення у цьому плані.

      Ви  сказали до речі про взаємовідносини західних

 областей  і наших центральних, не буду, нехай в обіду

 нікому   не  сказано,  но  не  одна  західна  область

 невідмовилась від суб'єнців, навпаки, сьогодні бюджет

 державний    їм   винен.   А   мені   сьогодні   Крим,

 Дніпропетровськ,  Луганськ,  Донецьк і так далі винні

 29 трильйонів карбованців.

      За  рахунок  чого  я повинен фінансувати витрати

 державного бюджету.

      В цьому тоже є велика проблема , ви розумієте.

      І я згоден з Миколою Яновичем ми на цю тему вели

 велику  дискусію і я вважаю, що ми найдем порозуміння

 по тих областях про які ви кажете.

     

      ГОЛОВА.  Дякую,  Петро  Кузьмич,  сідайте,  будь

 ласка.

      Шановні  депутати!  Відбулося,  ну,  скажем так,

 перша   частина   представлення  бюджету  і  програми

 соціально-економічного   розвитку.   Равда   фракція,

 розглядаючи це питання сьбогодні вранці доручила мені

 внести певні пропозиції щодо подальшої роботи з цього

 приводу,   і   зробити  певну  аргументацію  для  тих

 мотивів.   Я   просив   би   вашої  згоди  дати  мені

 можливість, у нас часу якраз небагато залишається для

 того,   щоб   висловитися   з   цього  питання.  Нема

 заперечень?  Дякую.

     

      МОРОЗ О.О.

      Шановні  товариші!  Важливо  відзначити набагато

 вищий рівень деталізації показників бюджету, який нам

 розданий  тепер,  більшу  глибину  розшифровки статей

 доходів   і   видатків   в   порівнянні  з  проектами

 попередніх років.

      Проект  бюджету подано разом з проектом програми

 економічного  та соціального розвитку України на 1996

 рік, що теж є кроком вперед, і що вимагалося сесією.

      В  цілому  по  формі проект бюджету певною мірою

 наближається  до  проектів бюджетів країн розвиненого

 парламентаризму.   А  обсяг  інформації,  що  містить

 безпосередньо  проет  Закону  про  бюджет  та  проект

 програми економічного та соціального розвитку на 1996

 рік,  розрахунки до проекту бюджету дозволяють досить

 грунтовно  проаналізувати  наміри  Уряду  у бюджетній

 стратегії на наступний рік, як і обгрунтованість цієї

 стратегії.

      Саме   таким   аналізом   і   займалися  комісії

 Верховної    Ради   України,   депутатські   фракції,

 Секретаріат Верховної Ради України, фахівці, експерти

 після 3 грудня 1995 року, коли проект було внесено до

 Верховної Ради України.

      Проведений аналіз поряд із відміченим позитивним

 показав  ряд сеттєвих недоліків властивих, як проекту

 бюджету  на 1996 рік, так і всьому тому, що пов'язано

 із забезпеченням бюджетного процесу в державі.

      Я  зупинюся тільки на кількох головних позиціях.

 Основні  макроекономічні показники покладені в основу

 бюджету    та    програми,   розроблено   на   старій

 методологічній  основі. Вони не узгоджені із системою

 національних      рахунків     України,     розбленою

 Міністерством  статистики  України  на основі системи

 національних рахунків Організації Об'єднаних Націй із

 врахуванням  особливостей національного рахівництва в

 Україні.  Що  є,  власне  кажучи, основою підходів до

 ринкової економіки.

      Як  наслідок  ці макропоказники необхідною мірою

 не    висвітлюють   комплексно   найважливіші   явища

 економічного   життя   країни:   виробництво,  доход,

 споживання, нагромадження та багатства.

      На  їх  основі  важко побачити взаємозв'язки між

 оцінкою  економічних можливостей і факторів добробуту

 суспільства   з   одного  боку,  та  дією  фінансово-

 економічних важелів, що впливають на рівень доходів і

 через  це  на  попит  і  пропозицію  з  іншого, як це

 передбачено  системою національних рахунків України і

 на  підставі  яких, до речі, зробено аналіз виконання

 бюджету і господарської діяльності за 1993 рік, а цей

 аналіз  зробило  Міністерство  статистики, воно теж є

 зараз в уряді і можна ним скористатися депутатам.

      Проект  державного  бюджету  України на 1996 рік

 поданий  до  Верховної  Ради  України, грунтується на

 сукупній  величині  очікуваного валового внутрішнього

 продукту    (ВВП),   розміром   7,   1   квадрильйона

 карбованців.

      Про те в проекті державного бюджету на 1996 рік,

 як  і  в  проекті  державної програми економічного та

 соціального  розвитку  України  на  1996 рік відсутні

 потрібні для цього розрахунки очікуваного в 1996 році

 валового     внутрішнього     продукту    та    інших

 макропоказників.

      І ті цифри, які приводив тут Петро Кузьмич, вони

 не мають того достатнього обгрунтування, які потрібно

 дати  було  б  в  сесійний  зал  для  його  глибокого

 аналізу.

      В  той  же час, розрахунки виконані українськими

 фахівцями   на   основі  даних,  приведених  в  плані

 соціально-економічного   розвитку,   в   додатках,  у

 відповідності  із  загальновизнаною в світі методикою

 обчислення  внутрішньо-валового  продукту, показують,

 що  очікуваний в 1996 році валовий внутрішній продукт

 при   умові   збереження  суми  доходів  і  видатків,

 передбачених  у  проекті  Державного  бюджету на 1996

 рік, мав би бути майже на 2 квадрильйони більшим. Там

 цифри  за  різними  методиками прораховані, зводяться

 десь  до  з  8,  9 до 9, 3 квадрильйонів. Іобто різні

 методики показують вихід на одну, на один, приблизно,

 показник.

      Величина   ВВП   при   умові   задоволення  всіх

 передбачених  у проекті Державного бюджету та проекті

 державної  програми  видатків  та  доходів  суб'єктів

 економічної діяльності громадян, підприємств, держави

 мала  б становити не 7, 1 квадрильйони, а щонайменше,

 я  ще  раз  повторюю,  9-9, 3 квадрильйони. Саме такі

 цифри дали розрахунки виконані із застосуванням трьох

 різних   методів  розрахунків  валового  внутрішнього

 продукту.  І  по витратах, по доходах, і розподільчим

 методом.

      Іншими словами, не зрозуміло все-таки, яка цифра

 ВВП є істинною: 7, 1 чи 9 квадрильйонів. Першу із них

 розрахунків,  першу  із  них  без  потрібних для того

 розрахунків  подано  в  проекті державної програми. Я

 можу посилатися тут, сторінка 139 в томі першому і т.

 д., і покладено в основу проекту Бюджету.

      Друга  цифра  -це  сума державного особистого та

 недержавного  споживання  і  капіталовкладень. Вона є

 одночасно  і сумою доходів громадян, юридичних осіб і

 держави разом з амортизаційними відрахуваннями в 1996

 році.  І  перше,  і  друге,  і  третє  -це  якраз і є

 внутрішній валовий продукт. І перше, і друге, і третє

 із проектів Бюджету й програми. Але 7, 1 і 9, помилка

 така,  мабуть,  не допустима. Тут є серйозне питання.

 Це дуже багато. І яка цифра є істинною, якщо 7, 1, то

 з  яких  джерел  додатково  в  доходи і на споживання

 надійде   ще   2   квадрильйони,   якщо   по  доходах

 прорахувати.  І  такі  потреби потрібно буде понести,

 такі  витрати.  Причому,  ця  різниця, я ще раз кажу,

 підтверджується різними методиками розрахунків.

      Звідки  візьмуться  покриття  таких витрат, якщо

 так  буде  справді? Практика показує, що це може бути

 шляхом  або  зменшення  обігових  коштів  підриємств,

 активів,    банків,   проїдання   власності,   землі,

 національного  багатства,  або  ж  емісією,  і  таких

 статей  в  проектах  не  передбачено,  а  це серйозне

 питання,  ми на нього повинні відповісти, бо від того

 будуть  залежати  підсумки  роботи  що  по  бюджету у

 наступному році.

      Наступне.  Проект  Закону  "Про Державний бюджет

 України"  по своїй структурі нагадує ну таку, вибачте

 за  таку  не  парламентську  назву, ну ближче так, як

 "матрешку"   нагадує,   що   складається  з  багатьох

 вкладених  одна в одну частин, оце і Петро Кузьмич, і

 Євген  Кирилович, і дехто з міністрів говорили про цю

 обставину.

      Що   це   за   частини.   По-перше   статті,  де

 визначаються  суми  доходної  і  видаткової  частини,

 тобто безпосередній бюджет.

      Далі  стаття  10,  яка відсилає нас до 10 статей

 Закону  України "Про Державний бюджет України на 1995

 рік".   Це,  далі  додаються  на  кількох  сторінках,

 розуміється  це  так, статті 10, статей минулорічного

 закону.

      Далі  статті  10.  25  нинішнього проекту Закону

 "Про  бюджет"  де  вносяться зміни до нинідіючих норм

 законодавства.  І  на  решті постанова про введення в

 дію  Закону  України"Про  державний бюджет України на

 1996  рік"  де  знову  ж  вносяться  зміни до них, до

 нинідіючих норм законодавства.

      Всі  ми  прекрасно  розуміємо, що не так повинно

 бути, і ми розуміємо також, що об'єктивно знаходиться

 Уряд  сьогодні  в таких умовах і ми так само, що десь

 ми  повинні  шукати  компроміс у цій ситуації, але це

 надзвичайно ускладнує роботу тих, хто буде керуватися

 Законом  "Про  бюджет"  адже тут стільки буде оцінок,

 стільки  буде  поворотів,  що  не ясно що береться за

 основу,  в  кінці-кінців  завершиться  так  на основі

 інструкції  діяти  виробник,  чи податкова інспекція,

 коли буде реалізовувати бюджет на практиці.

      І тут,  безперечно, можна було б докір зробити і

 законодавцям,   себто   Верховній   Раді  і  Кабінету

 Міністрів,  бо, принаймні, ті  10  статей з закону на

 нинішній  рік  про  бюджет  не  могли провести вже як

 корекцію  до  діючого  законодавства  для  того,  щоб

 спростити  документ.  Бо  мова йде про те, що повинен

 бути  прийнятий  бюджет  як Закон і він має пряму дію

 без  всіляких  відсилок.  Це  ще одна із аргументацій

 щодо  необхідності,  дуже серйозної підготовки Закону

 про бюджет до першого навіть читання. Щоб ми вже тоді

 внесли всі ці відповідні зміни.

      Бюджет  у своїх статтях повинен давати відповідь

 на   всі   питання  економічної  політики  держави  в

 наступному році.

      Також  нам  і Уряду потрібно чітко відповісти на

 питання.   Вони  вже  тут  звучали  і  коли  задавали

 запитання   міністрам  зокрема:  ми  будемо  дотувати

 вугільну галузь і сільське господарство чи не будемо?

 Ми  будемо  передбачати  в бюджеті кошти на придбання

 хліба,  на закупівлю хліба? В якій кількості? І чи це

 задовольняє нас, бо тим паче, що ми очевидно відчуємо

 те,  що  ми не провели відповідні закупки вже ближчим

 часом  як  це  відіб'ється  в  цілому на економічному

 стані.

      Як  бути  з  межою  малозабезпеченності,  про що

 говорив  Анісімов,  Марченко  і інші депутати, багато

 хто з депутатів?

      Як  з  капіталовкладеннями?  Як з обороною? Адже

 правильносказав  тут  і міністр і Євген кирилович, що

 не  вистачає  на потреби оборони коштів, які сьогодні

 закладені.

      Як із житловим будівництвом? Зокрема для молоді,

 для  авганців,  для  чорнобильців  і  так  дальше. Ми

 мусимо відповісти на ці питання вже розраховуючи самі

 норми  бюджету.

      І   фактично   цифрове  достовірне  забезпечення

 бюджету.  І законодавче забезпечення. це дуже важливо

 і  це  перспективно,  бо неврегульованість цих питань

 робить  заручниками  ситуації всіх нас. На російській

 мові  "заложниками". І Президента, і Уряд, і Верховну

 Раду.

      Тому    відповіді   ми   повинні   з'ясувати   і

 домовитися,   які   ж   це  будут,  по-перше,  базові

 показники,  контрольні цифри, які ми затвердимо тут і

 на   основі   яких  будуть  всі  враховані  показники

 бюджету.

      І було б правильним, ми сьогодні на раді фракцій

 про  це говорили, і Євген Кирилович це підтрамує таку

 ідею  -якби  ми  ці  базові  показники затвердили або

 попередньо  розглянули  на  спільному  засіданні двох

 Президій:  Уряду і  Верховної Ради.

      Проте,  що  робити  сьогодні?  Чи  є пропозиції,

 спрямовані  на  те,  про  що не раз говорили і ми всі

 тут, і і Прем'єр-міністр України, і Президент.

      Сьогодні це особливо прозвучало у виступі Євгена

 Кириловича стосовно підтримки власного виробництва. І

 це  ж так говорив і міністр промисловості, зокрема, і

 інші міністри.

      Це,  насамперед,  зменшення  податкового  тиску,

 збільшення    обсягів    виробництва   і   реалізаціі

 продукції,   покращення   життя   наших   громадян  і

 економічної ситуації в цілому.

      Твкі пропозиції є. Наведу лише частину з них, бо

 багато  пропозицій  прозвучало  вже  під час розгляду

 проекту у комісіях.

      Так  от,  групою  фахівців  за  участю  народних

 депутатів   України   на  основі  проекту  Державного

 бюджету   України   та  проекту  Державної  програми,

 поданих   до   Верховної   Ради,  розроблено  варіант

 формування  доходної видаткової частини бюджету, який

 дозволяє,  з одного боку, зменшити податковий тиск, а

 з  другого,  додає  додаткові  джерела  надходжень до

 бюджету.

      Пропонується,   зокрема,   змінити   методологію

 обрахування  податку на добавлену вартість, включивши

 в   базу  податкування  лише  Фонд  оплати  праці  та

 прибуток,     підняти     неоподаткований     мінімум

 подоходного податку  з  громадян  до  4,8    мільйона

 карбованців,      тобто      до      розміру     межі

 малозабезпеченості.  Знизити базову ставку податку на

 прибуток підприємств  до 25 процентів.

      Одночасно   вносяться   пропозиції   по  кількох

 важливих  доходних  статтях бюджету, тому що те, що я

 раніше сказав, знімає з доходної частини бюджету десь

 майже  300  трильйонів  карбованців.  Очевидно, треба

 чимось   компенсувати.  І   це  правильно,  в  нас  і

 бюджетні.....  і  закони  про  бюджети, і в бюджетній

 резолюції      передбачається,      і     Регламентом

 передбачається,  якщо  пропонувати  щось,  то  в чому

 полягає компенсація?

      Так   от,   є  можливості  для  компенсації.  Це

 додаткове  надходження від реалізації положень Закону

 України  "Про деякі питання оподаткування підакцизних

 товарів"  і  відповідного  указа Президента, який тут

 збігається   в  суті.  Це  приблизно  140  трильйонів

 карьованців.  Це  надходження  врезультаті заходів по

 легалізації частини неконтрольваної податкової, тобто

 тіньової   економіки   та   заходів,  спрямованих  на

 підвищення  рівня  збирання  податків  приблизно  170

 трильйонів   карбованців,  про  це  говорив  сьогодні

 частково і Прем'єр-міністр, і Петро Кузьмич.

      Надходження  коштів  від реалізації специфічного

 майна  і  остаткування  по  скромних  підрахунків  на

 основі  тих показників, які ми маємо в цьому році і і

 в  минлому  році,  це  приблизно  170,  найбільш  176

 трильйонів карбованців.

      Надходження    від    реалізації   незавершеного

 будівництва  -приблизно  25  трильйонів  карбованців.

 Крім  того  можливі  надходження  коштів від орендної

 плати   за   орегду   майна   державних  підприємств,

 надходження   дивідендів   -частини   прибутків   від

 суб'єктів  підприємницької дійльності, що створені за

 участю  державних  підприємств,  про що йшла дискусія

 зовсім  тут недавно, і ряд  інших джерел.

      Тільки   перераховані   джерела   в  сумі  дають

 надходжень   більше,   ніж  їх  очікуванне  зменшення

 внаслідок  зниження   податкового тиску.

      А  якщо до цього додати мультиплікативний ефект,

 пов'язаний   із   ростом  виробництва,  із  зниженням

 інфляції,  бо  всі ці джерела суворо неінфляційні, то

 сума  додаткових надходжень буде значно більшою.

      Слід додати, що і дефіцит бюджету навіть в цьому

 випадку  буде  менше  передбачуваного,  тобто є і цей

 контрольний  параметр, котрий, так би мовити, жорстко

 спостерігається  з  боку  не  тільки  держави, а і за

 межами держави.

      Таким  чином  на  нинішній  момент  що ми маємо?

 Некоректність    певну    в   ролзразунках   основних

 макропоказників,   яка  ставить  багато  питань  щодо

 базових  параметрів   проекту  державного бюджету.

      Маємо   проект   Закону  "про  Державний  бюджет

 України"  от  у  вигляді, я казав вже, матрьошки, і є

 потреба  його  удосконалити  таким  чином,  щоби ми і

 справді лаконічно одержали форму закону про Державний

 бюджет.  І  маємо у зв'язку з цим неякісну дещо форму

 правового забезпечення державного бюджету.

      Маємо     багато    серйозних,     обгрунтованих

 пропозицій  народних  депутатів,  висловлених під час

 обговорюбвання  поданих  документів в комісіях. Тобто

 тих  пропозицій,  які  дозволяють, не зважаючи на всі

 труднощі,  якісно покращити проект бюджету, грунтовно

 його  допорацювавши  на  засадах зниження податкового

 тиску,   сприяння   виробництву,   покращення   життя

 українських   громадян  та  стабілізації  економічної

 ситуації  в цілому.

      Стаття 9. 1. 3 Регламенту Верховної Ради України

 визначає,   що   після  детальної  доповіді  міністра

 фінансів,  це в же я торкаюсь процедури, щодо проекту

 бюджету  проводиться  обговорення по повній процедурі

 згідно із статею 3.4.1 Регламенту.

      Звичайно,  можна  вже  сьогодщні  почати йти цим

 шляхом.

      Можна було б зробити і так: сьогодні і до кінця,

 ну,  скажімо,  цієї  сесії, всім кормісіям, фракціям,

 народним депутатам подати або визначити час і під час

 перерви між сесіями подати письмові пропозиції уряду,

 міністру  фінансів  та  в  Комісію  Верховної Раджи з

 питань   бюджету,   а   уряду   спільно   з  комісією

 доопрацювати  проект  бюджету,  проект  програми  і в

 перші  дні  роботи  5  сесії  розпочати дискусію щодо

 бюджету  як це і визначено Регламентом Верховної Ради

 України, я ж знову посиласю на статтю 3. 4. 1.

      Причому  перд  цим  обов'язково розглянути щедва

 питання  -це сьогодні звучало на нараді фракцій і про

 що  тільки  що  говорим і Вадим Петрович, про основні

 напрямки  грошово-кредитної  політики  на  1996 рік і

 розглянути закон про внутрішній борг.

      На  це  вистачило день, два засідань у Верховній

 Раді.

      А  сьогодні  можна  було дискусію не відкривати,

 перейти  до розгляду інших питань, вам проект з цього

 приводу порядку дня розданий.

      попередня   розмова   із   Євгеном   Кириловичем

 свідчить, щовін теж підтримав би таку пропозицію.

      Бюджет  держави  це надто серйозний документ для

 всіх нас  і надто серйозний час ми його розглядаємо.

      Я  ще  раз  хочу сказати не вина уряду і не вина

 Верховної  Ради,  що ми його розглядаємо не з першого

 вересня  як  це  передбачено  законом  про  державний

 бюджет.

      Так трапилося, що і уряд сформований був пізніше

 і були інші обставини.

      Одначе  в  саму  вже процедуру треба дотримувати

 так  як  це  передбачено Регламентом і як це викликає

 потребами нашої економікі нашого виробництва.

      Тому  я,  от вніс ще таку пропозицію хотів би ще

 почути вашу  думку, бо слово врешті решт за сесією.

      Дякую вам за увагу.

      Рада   фракції,   шановні   колеги,  пропонувала

 підтримати  цю пропозицію, якщо ви не заперечуєте, то

 я   можу   поставити   її  наголосування.  Ставлю  на

 голосування   цю   пропозицію.   Відносно  бюджету  і

 процедури розгляду.

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято.

      Тепер  у  нас  був  проект  постанови по проекту

 плану   соціально-економічного  розвитку,  але,  мені

 здається, що можна було б, щоб не брати там загальних

 формулювань    у   вигляді:   прийняти   до   відома,

 проголосуватя  тільки  за  другий пункт, як доручення

 комісіям  з  приводу  роботи  над  планом і  бюджеом.

 Можна  так було поставити? Тому давайте другий пункт:

 пропозиції  від  комісії,  не від ради фракцій, а від

 комісій.

      Я  ставлю  на  голосввання за основу. Там тільки

 поправка   щодо   одного  слова,  я  її  скажу  потім

 редакційно.

     

      "За" -

     

      А  ця  правка  така...  За основу прийнято. Не у

 зв'язку   з   державною  програмою,  а  відповідно  з

 державною  програмою  економічно-соціального розвитку

 України. В кінці там. Є доручення Кабінету Міністрів,

 комісіям  і  так  дальше.  Зрозуміло,  так? Є потреба

 голосувати.  Можна  в цілому. Ставлю на голосування з

 цією   поправкою.  Так,  правильно,  як  ви  сказали,

 Валерій Іванович, так і голосуємо.

     

      "За" -

      Дякую.

      Наступне засідання  - завтра о 10.00!