Стенограма пленарного засідання

15 грудня 1995

              ЗАСІДАННЯ  П'ЯТДЕСЯТ  ВОСЬМЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  15   г р у д н я   1995  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

    

      ГОЛОВА.  Добрий  день,  шановні депутати і гості

 Верховної Ради! Ніна Степанівна, пропустіть депутати.

 Я  прошу  депутатів підготуватися до реєстрації. Будь

 ласка,   вставьте   картки  правильно,  зосередились.

 Проводиться поіменна реєстрація.

      Зареєстровано      291      депутат:     встигли

 зареєструватися,  я  так  скажу.  291,  але  зараз ще

 Терьохін,  Бутейко і Юрій Борисович біжить... Давайте

 ще  раз  включемо,  а  то  претензії  потім  Удовенко

 пред'являтиме.  Будь  ласка, ще раз. Ідучи на зустріч

 проханням громадян, трудящих. Увага.

      Ну,   добре.   Ранкове   засідання  оголошується

 відкритим.  Шановні  депутати,  як ви знаєте, зараз в

 Україні   пребуває   урядова   делегація   Республіки

 Беларусь   на   чолі  із  Прем'єр-міністром  Чигирьом

 Михайлом Миколайовичем.

      Ми тільки що провели дуже...

      (ОПЛЕСКИ)

      Шановний   Михайло  Миколайовичу,  я  думаю,  що

 оплески,  які  прозвучали  тільки що, це було виразом

 того,   я  хотів  сказать,  що  стосунки  між  нашими

 державами,  між нашими народами віками будувались на

 принципах  братства і добросусідства. Я думаю, що все

 це  буде розвиватись в такому ж напрямку і надалі, до

 того  і  урядові  кола,  і  парламенти  наших  держав

 повинні   робити   зустрічні  кроки,  зміцнюючи  наші

 взаємовигідні зв'язки.

      Сподіваюсь,  що  і  до  тих  слів і до побажання

 успіхів   нашому   прекрасному  сусіду  -белоруському

 народу,  Білорусії, ми побажаємо всі, сподіваючись на

 те,  що  у  успіхах  Білорусії  приховуються і успіхи

 наших  колективів, нашого народу.

      Добра  вам,  щастя,  і  всього самого кращого. І

 передайте вітання білоруському народу, в тому числі і

 з Новим  Роком  і  іншими  святами.

      (ОПЛЕСКИ)

      Шановний  Михайло Миколайовичу, я розумію, що ви

 хочете сказати слово, то мені здається, що навіть і в

 порядку  виключення  ми  могли  б  запропонувать  вам

 трибуну  Верховної Ради .

 

       ЧИГИРЬОВ М.М.  Уважаемый Александр Александрович,

 дорогие    друзья,    разрешите    мне    от    имени

 правительственной  делегации  поблагодарить  Верхоный

 Совет    Украины,   правительство   Украины   за   то

 взаимопонимание,  за  то  стремление  работать и жить

 вместе, работать  и жить  лучше.

      (ОПЛЕСКИ)

      Правительственная делегация республики Беларуссь

 приехала  с конкретными предложениями и с желанием со

 стремлением  поширить  и  углубить наше економическое

 сотрудничество.

      В  принципе  я думаю, что вам всем известно, что

 после   распада   Союза,   образования   независсимых

 государственных  независимых государств мы потеряли в

 связях,  потеряли в развитии из-за того, что нарушили

 хозяйственное взаимодействие между нашими суб'эктами.

 Если  сравнить  90  год  и 1995 год, то в принципе мы

 потеряли в товарообороте в три раза.

      Поэтому       основная      задача      -поездки

 правительственной делегации республики Беларуссь -это

 создание   условий   для  востановления  тех  связей,

 которые были раньше между нашими госудаствами и поиск

 новых  связей, которые бы дали эффект, дали бы отдачу

 в  развитии наших  экономик.

      Мы   приехали  с  конкретными  предложениями.  И

 готворим  открыто,  что  мы  очень  заинтересованны в

 поставках зерна в республику Беларуссь. Мы предлагаем

 в    некоторой   степени   прокредитовать   сельськое

 хозяйство   Украины   поставками   наших   химических

 удобрений.  Для  того,  чтобы после збора высокого, я

 считаю,  урожая  на Украине мы смогли воспользоваться

 плодами   труда  украинских  крестьян.  Это  было  бы

 полезным,  я  считаю,  для  Украины  и для Республики

 Беларуссь.

      Мы  надеемся  на создание и развитие, расширение

 совместных  рпоизводств.  Предлжений очень много, как

 со  стороны булорусских предприятий, так и со стороны

 украинских.  Вчера  я с большим удовольствием посетил

 завод  "Арсенал". Есть предложение собирать на заводе

 "Арсенал" часы Минского часового завода. Это рабосчие

 места  для  Украины.  Это возможность сбыта запчастей

 Минского часового завода на Украину. Это рынок сбыта.

      Я считаю, что это выгодное предложение для обоих

 сторон.  А  таких  предложений тысячу, а может быть и

 десятки тысяч.

      Есть  проблемы  у  нас на границе. Это серьезный

 барьер,   который  стал  на  нашем  пути,  и  в  ходе

 переговоров с Правительством Украины мы договорились,

 что   сделаем  все  необходимое,  возможное, сохранив

 интересы  каждого государства, создать более льготные

 условия для продвижения товаров, как белорусских   на

 украинску  территорию, так и украинских на территорию

 Республики Беларусь.

      И  еще  один  важный момент, которому мы уделяем

 большое  внимание.  Войдя  в  рынок, рыночные условия

 развития экономики, мы уже, я думаю, убедились, как и

 украинская сторона, так и белорусская в том, что все-

 таки  ажнейшые  направления  развития экономик должны

 корректироваться    правительствами    и   Верховными

 Советами респблик.

      Поэтому   мы  предложили  Правительству  Украины

 определить  свои стратегические интересы на територии

 Республики  Берарусь.  То  же  самое сделаем мы, и, я

 думаю, что мы отработаем согласованный текст договора

 между  правительствами  по  важнейшым  позициям.  Это

 можна   сюда  включить,  значит,  зерно,  минеральные

 удобрения,  рудничную  стойку,  сульхозмашины  и  ряд

 других  важнейших  позиций. В  последующем совершения

 этих  сделок должно контролироваться и поддерживаться

 со  стороны  Правительства. Потому что ситуация у нас

 один  к одному одинаковые. Где-то кто-то что-то может

 произвести,  реализовать,  но  нет оборотных средств,

 нет возможностей довести сделку до завершуния.

      Поэтому  я  считаю,  что  важнейшие  направления

 межгосударственного  сотрудничества  должны находится

 под  контролем  Правительства.  Мы  такое предложение

 привезли.

      Ну,  я думаю, что полезным, важным были бы более

 тесное  сотрудничество  и  на  уровне законодательных

 властей,  обмен  опытом,  использование  (как сегодня

 здесь  прозвучало)  ошибок  соседа,  сюда  тоже очень

 полезно.  Поэтому мы ждем делегацию Верховного Совета

 Украины в Белоруссию.

      У  нас  недавно избран парламент. Он в ближайшее

 время  начнет  работать.  Я  думаю,  что  на  ряду  с

 встречами,  переговорами  Правительств, станут  более

 частыми встречи  парламентов.

      В  завершение  разрешите  пожелать  вам, дорогие

 друзья,  счастья,  здоровья,  благополучия,  расцвета

 вам,   вашим   семьям,   родным,   близким   и  всему

 украинскому   народу.  Будьте  счастливы!  Всего  вам

 самого наилучшего!

 

      (ОПЛЕСКИ)

 

      ГОЛОВА.  Спасибі, Михайло Миколайовичу, а нам до

 праці, буденної, щоденної, я хотів сказати. (Оплески).

      Прошу  сідати. 15 хвилин ми витратили на час для

 оголошення пропозицій, пропозиції були дуже слушні, є

 потреба ще використовувати 15 хвилин.

      Так  висвітіть  на  моніторі  ще  10  хвилин для

 пропозицій  і  5  хвилин на відповіді або голосування

 при  визначенні,  будь  ласка,  запишіться  хто  хоче

 висловитися.

      Крім  того, я скористався цим часом опублікуйте,

 я оголошу депутатські запити.

      Групи  депутатів  Олійника,  Понеділко,  Яценка,

 Суслова   та   інших   до  Прем'єр-міністра  стосовно

 правомірності   телеграми   Міністерства  фінансів  і

 Національного банку про перехавання залишку бюджетних

 коштів н а рахунках міністерств, відомств в установ і

 організаці  станом  на  11  грудня на рахунок Мінфіну

 України  в доходи держбюджету.

      Шевченка  Віталія Федоровича до Голови Верховної

 Ради   стосовно   проходження   в   поданому  порядку

 законодавчої ініціативи проекту постанови про зміни в

 позядку висвітлення  4=ї сесії Верховної Ради .

      Самойлик  Катерини Семенівни до Прем'єр-міністра

 стосовно     відшкодування     збитків     дослідного

 господарства біосферного заповідника Асканія Нова.

      Алексєєва     Володимира     Геннадійовича    до

 Генерального  прокурора  України  стосовно порушень в

 підзаконних актах міністерств і відомств вимог закону

 про мови в Українській РСР.

      Тарана  Віктора Васильовича до голови правлінния

 Фонду взаєморозуміння і примирення Казмірука стосовно

 затримки виплат грошової, виплат грошової компенсації

 малолітній в'язням фашистських концтаборів.

      Групи  депутатів:  Магда, Селіфонт'єв та інші, -

 всього  102 чоловіки до Голови Верховної Ради України

 та   Прем'єр-міністра  України  стосовно  доцільності

 відображення  в  проекті  Бюджету  на 1996 рік питань

 фінансування  створення  сезонних  запасів палива для

 електростанцій.

      Доручаємо  Секретаріату  направити  дані  запити

 адресатам   для   реагування  відповідно  до  чинного

 законодавства.

      Будь ласка, Паламарчук.

 

      ПАЛАМАРЧУК В.О.

 

      (291-ый, Николаевская область, Паламарчук)

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 народные  депутаты, сейчас очень много есть обращений

 избирателей   в   то  время,  когда  мы  работаем  на

 избирательных  округах сельских местностей по, именно

 по  обстановке сельских Советов. Та сложная ситуация,

 которая  сейчас  сложилась  в  сельских  Советах, она

 вынуждает   решать  и  приходить  к  новым  решениям.

 Хозяйства   района,   области   находятся  в  сложном

 финансовом  положении.  Кредиторская задолженность их

 составляет  уже не миллионы, а миллиарды карбованцев,

 в том числе и задолженности по оплате.

      Я не буду приводить примеры те, которые, которые

 можно  приводить,  чтобы  не тратить то время, хотя я

 все передам вам в Президиум.

      Хочу еще сказать именно о том, что в нашу родную

 газету   "Голос  Украины"  я  направлял  именно  свои

 обращения,    обращения   в   адресс   Руденка,   где

 избиратели,   обращаясь   в   газету  органа  власти,

 обращаются  и  не  могут получить обратного ответа. Я

 скажу,  прошел  месячны  термин, и не было ответов по

 Николаевской области, по (..........) и Николаевскому

 районах.

      Спасибо большое.

 

      ГОЛОВА. Моцпан.

 

      МОЦПАН  А. Ф. 146-ой Амвросиевский избирательный

 округ, фракция социалистов.

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 депутаты,   30   октября   на   заседании  Президиума

 верховного   Совета,   я   напомню  уважаемым  членам

 Президиума  Верховного  Совета,  что у нас на октябрь

 месяц   по   графику  во  втором  чтении  Закон  "  О

 декларировании   доходов   и   имущества  граждан  ".

 Председатель комиссии по банкам и финансам, уважаемый

 народный  депутат Суслов Виктор Иванович, не возражал

 о    рассмотрении    во    втором    чтении   данного

 законопроекта, комиссия подготовила.

      Уважаемый  Олександр  Олександрович,  вами  было

 дано  указание:  на следующей недели, то есть это уже

 имелось   в   виду,   наверное,   после   октябрьских

 працдников,   все-таки   внести  в  график  Закон  "О

 декларировании   доходов   и  имущества  граждан",  и

 рассмотреть  его.  Осталось,  я  не  знаю  тут неделю

 считать  или  полторы,  или  две недели до завершения

 четвертой  сессии.  Я  убедительно  прошу,  Олександр

 Олександрович,  члены Президиума, до нового года все-

 таки   рассмотреть   во   втором   чтении   Закон  "О

 декларировании доходов и имуществе граждан", я вообще

 не  понимаю,  что  мы тяним с этим законом, или ждем,

 что  народ сам будет разбираться: кто что нажил и кто

 где  награбил.  Я  убедительно  прошу  до  завершения

 четвертой  сессии  все-таки  рассмотреть  Закон  "  О

 декларировании доходов и имущества граждан".

      И,  оставшееся  время,  прошу передать народному

 депутату  Украины Сергею Кириченко, 395 избирательный

 округ .

 

      КИРИЧЕНКО С.О., 395 виборчий округ, місто Херсон.

      Я,     шановний    Олександре    Олександровичу,

 приєднуюсь  до заяви Моцпана розглянути цей Закон про

 декалрування  доходів  громадян. І ще акцентую увагу,

 що вчора, наприкінець робочого дня були проголосовані

 3   підпункти   -зміни   до   статті   4  Закону  про

 підприжємництво. Ну, так сталося, що суто з технічних

 причин  були розірвані теж і той законопроект, котрий

 теж  стосується  статті  4,  він квлючений до порядку

 розгляду  питань  на  цьому  тижні,  котрий  вже  був

 розданий в липні, в довтні слухався в парламенті, але

 була  пропозиція  зробити  додаткове  вивчення  цього

 питання,  отримати  експертний  висновок і потім знов

 винести  в парламент. Законопроект, котрий стосується

 поліпшення  охоронної  діяльності державних об'єктів,

 державної  власності.  Висновок  цей  теж  розданий 5

 грудня,  і я прошу вранці, ящо то можна, це поставити

 на   голосування,  тому  що  його  залишилось  тільки

 проголосувать.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Мухін.

 

      МУХІН В.В., 370 виборчий округ.

      Александр  Александрович,  у  меня  2 момента.

 Первый момент -это связанный с работой комиссии. Дело

 в том, что у нас в программе работе Верховного Совета

 предполагается,  что  среда, так сказать, -это время,

 которое   отпускается   на   работу   в  комиссии.  К

 сожалению,   из  недели  в  неделю  у  нас  на  среду

 ставятся,   так   сказать,   вопросы   на  сессионное

 заседание.  А  собрать  в обеденный перерыв депутатов

 представляется   трудным   -я   не   могу   заставить

 депутатов,  чтобы  они  не обедали. Поэтому я прошу в

 дальнейшем в среду (коль скоро Верховный Совет принял

 решение  о  том,  что  по средам заседают комиссии) -

 среду  отдавать  на  заседание  комиссии. Ведь многие

 наши   избиратели  не  знают  о  том,  что  основная,

 конечно,  работа  ведется  то  в  комиссиях:  мы  там

 готовим  законопроекты,  потом... которые докладываем

 здесь  уже,  на  сесии  Верховного Совета. И депутаты

 либо голосуют "за", лтбо голосуют "против". Поэтому у

 меня большущая просьба не нарушать эте программу и по

 средам отдавать время на заседание комисии.

      И  еще  я  хочу  сказать.  В  момент  обсуждения

 вопроса  о  подведении  итогов бюджета 1995 года, мне

 очень много звонило харьковчан и спрашивало: так все-

 таки   кто   виноват  за  то,  что  мы  не  дополучим

 зароботную  плату,  за то, что мы не дополучим какие-

 то........  и  так  далее.  Вы  можете там выяснить в

 еонце-концов,  кто  берет  на себя ответственность за

 то, чо наша экономика валится и валится.

      Ведь   получается   какая   ситуация.  Президент

 говорит,  что  виноват  Верховный Совет, потму что не

 принимает   соответствующие  законы.  Мы  естественно

 говорим,   что   Президент   дорогой,  давай  работай

 нормально,  керуй исполнительной власти, у тебя будет

 порядок.

      У    нас    после   соглашения,   так   сказать,

 Конституционного,   которого   мы   здесь  целый  ряд

 депутатов  голосовал  за  это.  У  Верховного  Совета

 осталось  только законодательное творчество и один из

 важнейших  законов -это закон о бюджете. И если мы не

 будем  этот  закон  о бюджете скрупулезно выполнять и

 скрупулезно  требовать  от  правительства,  чтобы оно

 буквально  по  каждой еопейке отчиталось почему же не

 добрали  эти  деньги. Но это будет вообще вакханалия,

 опять  повторитьься  то же самое, что проходило эти 3

 или 4 года.

      поэтому  я  считаю,  что  закон о бюджете должен

 железно выполняться и если кто -то не выполняет закон

 о бюджете, он должен нести ответственность за это.

      Ведь  смотрите,  какая ситуация получается. Если

 предприятие    плохо   сработало,   плохо   сработало

 министерство,  министерство не добрало это деньги, мы

 взяли  это  все утвердили, значит министр ни в чем не

 виноват.  Отсюда  -не  виноват  директор и получается

 вообще: никто ни в чем не виноват. Верховный Совет не

 виноват,  министр  не  виноват,  Министр  финансов не

 виноват.  Ну,  так  же  это  круговая  порука, она до

 бесконечности   продолжаться   не  может,  поэтому  я

 счиьтаю,  что  Закон  "О  бюджете"  есть  центральным

 законом  всей  нашей  страны,  его  надо  выполнять и

 требовать, чтобы выполняло правительство.

 

      ГОЛОВА. Моісеєнко.

 

      МОІСЕЄНКО

 

       Спасибо,  Александр  Александровыч.  Моисеенко,

 131-й округ, фракция Коммунисты Украины.

      Уважаемые  коллеги.  Мне  от  имени  Комиссии по

 государственному строительству и деятельности Советов

 и   самоуправленю  поручено  выступить  по  концепции

 Конституции, подготовленной нашей Комиссией.

      Постановление  Верховного  Совета  Украины от 22

 сентября   1995   года  принято  решение  в  окрябре,

 подчеркиваю, в октябре 1995 года заслушать ход работы

 над  проектом  новой  Конституции,  поручив  Комиссии

 Верховного     Совета     Украины     по     вопросам

 государственного  строительства, деятельности Советов

 и   самоуправлению,   правовой  политики  и  судебной

 правовой  реформе  до 10 октября подать предложения о

 возможных  изменениях,  которые  необходимо  было  бы

 внести,  принятый  Верховным  Советом Украины 19 июня

 1991  года  концепции новой  Конституции Украины.

      Комиссия  по  правовой политике рассмотрела этот

 вопрос,   и  рекомендовала  Конституционной  комиссии

 руководствоваться   в   работе   над  проектом  новой

 Конституции Украины положениями проекта Конституции в

 редакции  от  26  октября  1993  года, который прошел

 всенародное    обсуждение,   то   есть,   фактически,

 поддержавла  концепцию от 19  июня 1991 года.

      Комиссия   по   государственному   строительству

 внимательно,   с   учетом  изменившейся  общественно-

 политической   ситуации,   обобщив   поступающие   из

 буквально  всех регионов мнения граждан, общественных

 организаций,  высказываемые в адрес Верховного Совета

 Украины,   в  том  числе  на  массовых  многотысячных

 мероприятиях,  внесла,  выполняя  решения  Верховного

 Совета Украины необходимые, на наш взгляд, изменения.

      Президиум Верховного Совета Украины неоднократно

 рассматривал  этот  вопрос.  Еще  13 ноября 1995 года

 Президиум    на    основе    подробного    обсуждения

 определился,  что  рассмотрение сессией вопроса будет

 не  позднее  22  ноября  1995  года  после  заседания

 Конституционной комиссии, которая планировалась на 20

 ноября,   где   должен  был  быть  рассмотрен  проект

 Коснтитуции,     подготовленный    рабочей    группой

 Коснтитуционной  комисии.

      Заседание Коснтитуционной комиссии состоялось 23

 ноября  1995  года,  прделоженный  проект Конституции

 рабочей  группой  разработан  в полном противоречии с

 концепцией  Коснтитуции,  принятой  Верховный Советом

 Украины.  Декларация о государственн6ом суверенитете,

 подтвердженная  всеукраинстким референдумом 1 декабря

 1991 года противоречит большинству положений, которые

 уже  нашли  поддержку в зале сессии Верховного Совета

 Украины.  То  есть  концептуально  проект разаработан

 неверно.   В   тоже  время  конституционная  комиссия

 приняла  его  за рабочий вариант и создала рабочую по

 его   доработке.   В  этих  уловиях  Верховный  Совет

 Украины,  который  имеет исключительные полномичия по

 принятию  Конституции  и по Конституции Украины, и по

 Конституционному  договору  фактически  устранился от

 подготовки проекта Конституции.

      Не  взирая  на  все  выше  сказанное в нарушении

 регламента воли Верховного Совета Украины высказанное

 постаноление   22   сентября   1995   года  Президиум

 Верховного Совета привысил свои полномочия, принимает

 ни   чем   не   обоснованные   решение   о   переносе

 рассмотрения   вопроса,   об  изменении  в  концепцию

 Конституции на  непоределенное время.

      Комиссия    по   государственному   стоительству

 деятельности  Советов  и самоуправления категорически

 настаивает  на  выполнении  Постановления  Верховного

 Совета   и   предлагает  рассмотреть  вопрос  о  ходе

 конституционного  процесса  и  изменения  в концепции

 Конституции не позднее следующего вторника 19 декабря

 1995 года.

      Спасибо  за  внимание. Комиссия надеется на ваше

 понимание и поддержку.

 

      ГОЛОВА. Приймається до уваги пропозиція депутата

 Паламарчука.  Він ще дав матеріали друкованні з цього

 приводу.  Я  думаю,  що відповідну резолюцію іхід цим

 документам буде данний.

      Відносно   декларування   доходів  горомадян,  я

 думаю,   дамо   протокольне   доручення  Президії.  У

 понеділок розглянути питання щодо включення в порядок

 дня  на наступному тиждні цього питання, щоб Президія

 ролзглянула це питання.

      Будь   ласка,   в  Секретаріату  відобразіть  як

 прокольне  доручення Президії про включення в порядок

 дня  засідання  Президії про можливість на наступному

 тиждні розгляду цього питання.

      Пропозиція Кириченко відносно включення сьогодні

 внесенного   ним   проекту   "Поо  захист...  охорону

 об'єктів   власності"   як  поправку  до  закону  про

 приватизацію.   Тобто   до   статті   4   закону  про

 приватизацію.   Тобто   до   статті   4   закону  про

 приватизацію внесення одної поправки про ліцензування

 роботи  зв'язанної  з  органзацією  охорони  об'єктів

 державної власності.

      Назріла  ця  пропозиція.  Ми її обговорювали уже

 кілька   разів   тут   у   сесійному  залі.  Я  прошу

 підтримати,  це буквально вимагатиме трьох хвилин для

 того,  щоб  проголосувати той проект, який у вас є на

 рукаХ,  і  який ви обговорювали, дивилися, і, власне,

 всі погодилися, що його треба розглядати.

      Я  прошу  підтримайте  цю  пропозицію:  включити

 зараз  в  порядок  дня. І ми, буквально, через кілька

 хвилин  приймемо  рішення. Я ставлю на голосування цю

 пропозицію:  про  включення  в  порядок  дня розгляду

 поправки  до  Закону "Про підприємництво" у варіанті,

 який запропонований    вам,   підготовлений   Сергієм

 Кириченко.  Будь ласка.

      Вчора  справді  з  технічних  причин  ми його не

 розглянули   тоді,   коли   розглядали   Закон   "Про

 підприємництво",     зміни     до     Закону     "Про

 підприємництво".

 

      "За" -

      Ну прийнято майже.

      Ну,  я  читаю  те, що внизу. Написано: прийнято.

 Машина  не  помиляється.  Ввважаєм,  що прийнято, раз

 така справа.

      Пропозиції     депутата     Мухіна.    Володимир

 Васильович,  якби  ви  це  висловили  на Президії, то

 Президія.....   прийняла   рішення,   очевидно,   про

 проведення  в  середу  засідання  сесійного. Так от в

 св'язку  з  тим,  що справді це бело певне відхилення

 від  постанови  Верховної  Ради про порядок роботи на

 четвертій сесії, я гадаю, що ми не будемо в  наступну

 середу допускати такої зміни, а Президія вносила таку

 пропозицію,  враховуючи  те,  що  минулий  тиждень ми

 працювали  у  комісіях  цілий  тиждень  і  мали змогу

 розгялнути  ті  питання,  на  які  витрачався  час  в

 середу.

      Значить  більше  на  наступному  тижні  цього не

 буде.

      Відносно  дзвінків  із  Харкова,  так вони зараз

 ідуть  з  усієї  України.  Правильно дуже ставлять це

 питання  про  те,  що ми повинні дати чітку відповідь

 тна   те:   хто  винен  в  тому,  що  бюджет  так  не

 виконується.  Тому  на  пропозицію  ряду депутатів до

 проекту  постанови,  який вам розданий зараз, внесене

 доручення Генеральній прокуратурі: вияснити обставини

 ці  і доповісти Верховній Раді, а значить і населенню

 України про винних в тому, що доходна, перш  за  все,

 частнина  бюджету  не  виконується.  Я  думаю,  що ми

 матимемо  змогу  інформацію  коли діяти, пропозиції і

 так  само  відносно того, що пояснення ситуації, що є

 можливостю  у  виконавчій  владі сьогодні повній мірі

 здійснювати   свої   повноваження.  Тим  більше  ними

 внесений  проект бюджету і заходи ними розроблялися і

 вертикаль  сьогодні виконавчої влади цілком є по всій

 державі,  в  області,  в  районі до самого низу. Тому

 безперечно і вони повинні питати з тих хто не виконує

 передбачених  Конституційним договором функцій также.

 Я так зрозумів пропозицію Мухіна.

      Пропозиція    депутата   Мойсеєнка   я   пояснюю

 ситуацію,  що Президія Верховної Ради я не пояснюю, я

 поставлю на голосування вашу пропозицію.

      Президія Верховної Ради, щоб не руйнувати логіку

 розгляду  Конституції  така  мотивація  була прийняла

 рішення  зміни  до Концепції котру готувала Комісія з

 питань  державного  будівництва.  Розглядати на сесії

 Верховної Ради, одночасно з текстом Конституції, який

 вноситься   Конституційною   комісією,  буде  внесено

 Конституційною  комісією,  а робота там йде напружено

 причому  не  проста  робота.  Так, як інформують мене

 депутати котрі працюють в іцій комісії.

      Хочу  також  сказати, що очевидно немає ні якого

 сумніву, що комісія має право наполягати на включенні

 цього  питання,  хоч тут дещо був не точний Володимир

 Миколайович,  коли  говорив  про  те,  що  всенародно

 обговорено  і  підтримана  концепція під час розгляду

 проекту Конституції в 1993 році, якраз, ну я так тоді

 зрозумів  бо за результатами всенародного обговорення

 проект  був  відхилений  тому  я думаю ми врахуємо цю

 обставину. А в цілому я вважаю, що слушна пропозиція,

 вона   потребує   голосування,  я  ставлю  пропозицію

 депутата  Моісеєнка  на голосування.

      Я потім поставлю.

      Будь ласка.

 

      "за"

 

      Він  просить  поіменно проголосувать? Хто за те,

 щоб поіменно голосувати? Немає потреби?

      (Шум у залі)

      Комісія  наполягає.  Хто  за  те,  щоб  поіменно

 голосувати?

 

      "за"

 

      Поіменно зараз проголосуємо.

      Сформулюйте,  будь  ласка,  Моісеєнко  Володимир

 Миколайович, за що голосувать.

 

      МОІСЕЄНКО В.М.

 

      Спасибо Александр Александрович.

      Мне   кажется,   что   лучше   всего   это  было

 сформулировано следующим образом.

      Верховной Раде рассмотреть не позднее 19 декабря

 1995  года вопрос о ходе конституционного процесса на

 Украине  и изменения в концепцию Конституции Украины,

 принятую 19 декабря, извиняюсь, 19 июня 1991 года.

 

      ГОЛОВА.   Я   що  прошу,  я  поставлю  зараз  на

 голосування,   але   одна   умова,   яка  Регламентом

 визначена,  така:  питання включається в порядок дня,

 але   розглядається   тоді,   коли   підготовані  всі

 документи для його розгляду.

      Я  прошу  вас  і  інших, хто буде займаться цим,

 підготувати  всі  документи.  І  через Президію, само

 собою.

      Я  ставлю  на  голосування пропозицію Моісеєнка,

 поіменно вона голосується.

 

      "за"

 

      Рішення не підтримане.

      Розглядається питання, яке ми вчора перенесли на

 сьогодні:  прийняття рішення. Постанова про, вірніше,

 Закон "Про поправки до Бюджету на 1995 рік".

      Будь  ласка,  хто  буде,  це  вже мабуть, Микола

 Янович,   вам   слово,   чи  Петру  Кузьмичу?  Бачте,

 пропонується...   Тому   я  просив  би  таким  чином,

 давайте, одну хвилиночку.

      Ми вчора розглядаючи це питання, зосередили свою

 увагу  на  постанові, вона безперечно має бзпосереднє

 відношення  до  тексту  закону,  але  перед  тим  нам

 потрібно було, все-таки, проголосувати спочатку Закон

 "Про  зміни  до  державного  бюджету  на 1995 рік". Я

 відповідаю тим самим і на зауваження депутата Мухіна,

 він  абсолютно  був  правий, що, з одного боку, у нас

 нема для того, а з іншого боку ми фіксуємо факт того,

 що провалився бюджет 95 року. Але так чи інакше, його

 як........  звести до кінця уже в тих межах, як би...

 за  самим процесом потрібно було б, бо виходу ніби то

 нема  іншого,  хоч  я не наполягаю на цьому варіанті,

 але  так  чи  інакше,  Микола  Янович, я прошу вас на

 трибуну  -пропозицію  щодо  голосуавння по Закону про

 поправки  до  бюджету на 1995 рік. Маючи на увазі, що

 постанова,  яка вам роздана, передбачає і заходи щодо

 відповідальності  відповідних посадових осіб, і деякі

 конкретні   рішення  щодо  захисту  інтересів  галузі

 (зокрема вугільної галузі), тощо. Будь ласка, увага -

 Микола Яновим говорить.

 

      АЗАРОВ М.Я.

      Уважаемые народные депутаты!

      Поскольку  основные  зауваження  до изменений до

 Закона    про    Державный    бюджет    были   учтены

 правительством   и   основные  разногласия  касались,

 значит, 37-й статьи Закона "Про Державний бюджет", то

 я  предлагаю,  Александр Александрович, проголосовать

 сначала  закон,  а  затем  проголосовать постанову, в

 которой  оговаривается  37-я  статья  -ввдение  ее  в

 действие,  отдельно абзац, касающийся металлопроката,

 отдельно  -відрахування на безнзин... И таким образом

 решить  этот  вопрос.  Но  вначале  принять  все-таки

 закон, чтоб мы могли обсуждать постанову...

 

      ГОЛОВА.   Зрозуміло...   Вчора   ми  обговорили,

 запитання  задали,  відповіли на ці запитання. І крім

 того, прийняли... взяли участь в обговоренні -давайте

 будем визначаться. Ставиться на голсоування...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      АЗАРОВ М.Я. Мы уже обговорювали!...

 

      ГОЛОВА.  Вчора ж обговорили!..

 

      АЗАРОВ М.Я. ...Уже не 1 раз обговорювали!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.   Як, як!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ні,  так  я...  Вибачте!  Я  про  інше  кажу -це

 постанову!  До  постанови  ми  повернемось,  ми будем

 окремо  голосувать.  Зараз  мова йде про те, що треба

 голосувать  закон  спочатку  про зміни дол бюджету, а

 потім - постанову...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      АЗАРОВ  М.  Я. Я уже сказал, что по 37-й статье,

 да,  дийсно,  есть  разногласия...  Депутат Анисимов,

 которого,   к   сожалению,  сейчас  нет,  подал  одну

 редакцию статьи...

      Ну,   очень   хорошо,  давайте  дойдем  до  этой

 постановы и будем голосовать. Предлагаете исключить -

 исключим.  Ну, никто ж не возражает.

 

      ГОЛОВА. Я дам слово. Ну, почекайте, не кричіть з

 місця. Руку підніміть і терпіть.

      Мова іде ось про що. Що ми повинні проголосувати

 у  першому  читанні, а потім подивиться і будуть якщо

 зміни  в....  до  цього проекту, тоді ми віднесемо на

 пізніше  або  будемо  зараз,  враховуючи  зауваження,

 приймати в цілому.

 

      АЗАРОВ. Закон був роздан, постанова була роздана....

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Терьохін....

 

      АЗАРОВ...  Я  напоминаю  решение  сессии,

 Александр  Александрович.  Вчера вечером было принято

 решение   поручить  комиссии  совместно  с  Кабинетом

 Министров   обобщить   все   замечания   депутатов  и

 подготовитьт  сегодня  утром  сравнительную таблицу с

 этими  зауваженями.  Сегодня,  вчера вечером комиссия

 рассматривала все замечания, поступившие в письменном

 виде....

 

      ГОЛОВА.   Микола   Янович,   Ви   правильно  все

 говорите...

 

      АЗАРОВ.....  В  восемь  вечера  это  было,

 сегодня  утром  Кабинет  Министров  рассмотрел. Утром

 сегодня вам роздано. Ну,  нельзя же менять.......

 

      ГОЛОВА.   Микола   Янович,   Ви   все  правильно

 говорите,  тільки,   одну   секундочку,  я  Вам  дам

 Терьохіна....  Сергія Анатолійовича, одну секунду....

 Ви  правильно  все говорите, але процедура передбачає

 розглянути спочатку закон, а потім постанова. Я прошу

 Вас.

 

      АЗАРОВ.   Закон   мы   уже  рассматривали,

 Александр Александрович...

 

      ГОЛОВА.   Я   кажу  голосування  окремо  повинно

 пройти.  Будь  ласка,  поки  не  дають  Вам слова, не

 говоріть. Терьохін.

 

      ТЕРЬОХІН.

 

      Шановний    Олександр   Олександрович,   шановні

 депутати.   Значить,  давайте  тоді  підемо  крок  за

 кроком.  Перше:  пропоується проголосувати закон, але

 якщо  ми  його проголосуємо, ми затвердемо збільшення

 доходної   видаткової  частини  на  16,  7  трильйона

 карбованців, які зв'язані з 37 статею. Тому для того,

 щоб   це   робити   по-перше,  нам  надо  визначитися

 принципово або буде у нас  37 стаття діяти  або не буде.

      Але  після  того  вже  підходити до затвердження

 показників   цифрових,  а  не  навпаки.  Бо  ми  себе

 заганяємо  в патову ситуацію. Тому є пропозиція зараз

 визначитися   з  37  статею  8  пунктом  Закону  "Про

 доповнення",  а  після  того  перейти  до голосування

 зхакону з цифрами.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Я   думаю,   що  пропозиція  Терьохіна

 потребує  підтримки.  Але  врахувати  при цьому треба

 таке:  37 стаття прийнята, сому вона не працювала? Це

 не наше питання, хай Генеральна прокуратура роберетьс

 і  відповість на це питанян. А якщо сьогодні зміни до

 неї  внести,  то  ми можемо проголосувати, скажемо, в

 першому   читанні,  і  внести  зміни  до  37  статті,

 враховуючи  пропозиції  Кабінету Міністрів, і це буде

 правильно.

      Так мене зрозуміли депутати? Так. І Терьохін теж

 підтримує  цю пропозицію.

      Ще зауваження. Симоненко Валентин Костянтинович.

 

      СИМОНЕНКО.

        Уважаемый Александр Александрович, я хотел бы,

 чтобы  кто-то  в  этом  зале ответил мне на вопрос: а

 какое   практическое   значение   имеет   утверждение

 изменение  закона  в бюджет?

      Вы    посмотрите,    что   получается:   сегодня

 совершенно  четко  и  ясно, что бюджет 1995 года, как

 говорил  наш  Президент, самый реальный бюджет во дня

 независимости  государства,  рухнул.  И теперь мы эти

 обломки  бюджета  пытаемся  реанимировать. 15 декабря

 утверджая  то,  что он рухнул, то есть, делаем де-юре

 этому понятию рухнувшего бюджета. Так что он изменит?

 Для  кого  это  нужно?  Мы  так  никогда не дойдем до

 истины.

      А  истина заключается в том, что наши совершенно

 абстрактные цифры, которые дает нам Кабинет Министров

 в   бюджет,   не  связаны  с  практикой  жизни  ни  в

 промышленности , ни  в социальной  осфере.

      И  ведь  мы  то  же самое посторим,  ровно через

 неделю   утверждая  бюджет   1996 года.

      Поэтому  мое  предложение -ничего не менять. Вот

 как  оно  есть  -так  оно  и  должно  быть.  Закон не

 утверждать,  постановление  не принимать, а по итогам

 года   рассмотреть   действительно,   почему  же  это

 произошло?

      В  противном  случае  мы будем вращаться в одном

 круге, и никогда этот  круг не  разорвем.

      И  последний  о  вопрос, Александр Николаевич. У

 меня такое впечатление, пусть Азаров не обижается,  но

 у   меня   такое   впечатление,  что  наша  бюджетная

 комиссия -это подотдел Министерства финансов. Вида ли

 как.  Я  по  другому  оценивать  не  могу. Потому что

 совсем  мы соглашаемся. Даже соглашаемся с тем что мы

 приннимаем  постановление по закону, не приняв самого

 закона. разве так можно.

 

       АЗАРОВ.  Ну, если можно ответить на вторую

 часть  вопроса,  на  первую  часть я попрошу Министра

 финансов  ответить,  а  на  вторую  часть. Я бы хотел

 сказать уважаемый Валентин Константинович, что прежде

 всего  давайте  и вы и я руководствоваться и комиссия

 тоже в целом, нашими собственными постановлениями.

      Мы  принмали  с  вами  постановление 7 апреля, в

 котором   требовали  от  правительства  ежеквартально

 рассматривать    по   итогам   каждого   квартала   и

 переутверждать  бюджет.  В  не  зависимости  от того,

 нравиться  нам  выполнение  доходов,  не  нравится. И

 обязательно приводить соответсвие расхода с доходами.

      Мы  принмали  это?  Принимали. Теперь, благодаря

 нашим настойчивым требованиям в июле месяце мы первый

 раз  провели  корректировку, и начиная с сентября, мы

 продолжали       требовать      от      правительства

 откорректировать  бюджет, сделать его более реальным,

 сделать   его   соответсвующим   действительности,  о

 которой вы говорите.

      Наконец  в  середине  ноября  состоялось  первое

 чтение    этого   документа.   Сейчас   мы   начинаем

 вспоминать,  что  уже  15 ноября, 15 декабря. Если мы

 отложим  еще  раз,  тогда,  действительно,  я  с вами

 согласен  никакого  смысла утверждать и рассматривать

 чего-то нет. Но у нас с вами есть возможность сейчас.

      Вчера  мы  предлагали  постановление,  в котором

 расставляли  акценты,  указывали, кто ответственный и

 так  далее,  и  так  далее, то же не понравилось част

 идепутатов.  Сейчас  предлагем проекты постановлений,

 учтенны  замечания  высказанные  вчера.  Но на первую

 часть, я повторяю,...

 

      ГОЛОВА.  Микола Янович, я прошу вас. Я прошу вас

 спокійно  Василь  Іванович,  спокійно.  Я  прошу  вас

 звернуть  увагу  на одну обставину. Микола Янович, ви

 підсвідомо  десь,  може,  незалежно від своєї позиції

 якось     налаштовуєте    депутатів    проти    своєї

 аргументації.

      Валентин  Костянтинович Симоненко сказав істинні

 речі   про   те,  що  сам  Бюджет  і  його  виконання

 підтверджує   абстрактність   цього  Закону.  Він  не

 зв'язаний  з  виробництвом,  він і його реалізація на

 кінець року підтвердила те.

      Тому  сьогодні  альтернатива: чи затверджувати у

 ланки цього Бюджету, так, як він уже дойшов до кінець

 року,  чи обійти іншою процедурою, маючи на увазі, що

 ми  все-таки  обговорювали  це питання, як ви сказали

 правильно, і в жовтні, і пізніше, і вчора теж.

      Тому  тут треба най знайти оптимальне рішення, а

 не  звинувачувати  себе  в  тому,  що  ми  його -таки

 розглядали    і,   мов,   треба   через   це   тільки

 затверджувати.

      Будь  ласка,  одну  секундочку,  Германчук Петро

 Кузьмич.

 

      ГЕРМАНЧУК  П.  К.  Я  хочу  сказать,  що  якраз,

 навпаки,  Бюджет  показав  і  вчора  один з депутатів

 правильно  сказав,  що  це віддзеркалення того, що ми

 маємо  в  нашій  державі  в  сфері виробництва. Якраз

 Бюджет  пов'язаний з виробництвом. І те падіння ВВП і

 обсяги  виробництва є прямим відобарженням того, що в

 Бюджет не надійшло відповідних доходів.

      Ще  для  чого потрібен Бюджет, я маю ввиду, його

 уточнення,  так, як записано у Законі "Про Бюджет", у

 Постанові  Верховної  Ради? Якщо ви побачите видатки,

 на  які  направляються  і  перерозподіляються  доходи

 Державного бюджету, то це право Кабінету Міністрів по

 зауваженнях    депутатів    і   комісій   відповідних

 профінансувати  водне господарство, додатково науку і

 т.  ін.  От  цілий перелік тих міроприємств. Сьогодні

 ліміту і визначення в Державному бюджеті цих видатків

 немає.  Якщо ми хочемо їх не фінансувати, будь ласка,

 давайте не будем уточнювати Бюджет.

 

      ГОЛОВА.   Так,   давайте   так,  скільки  ми  ще

 відведемо  часу  на  цю  дискусію?  Я  думаю,  що  ми

 витратили вже 20 хвилин. І тому ще 5 хвилин максимум.

 Симоненко хотів уточнить свою позицію.

      Будь ласка, ще раз, а потім, а потім Самофалов.

 І Гуров візьме слово.

      Симоненку дайте слово.

      Дайте слово Симоненку.

     

      СИМОНЕНКО.

 

      Уважаемый  Олександр  Олександрович,  я все-таки

 хотел  бы  возразить нашему министру финансов, потому

 что хватить лукавить, мы уже перед роковой чертой. Мы

 сбросили производство за 9 месяцев на 14, 4 процента,

 сбросили    производство,    а   налог   на   прибыль

 предприятия,  сняли  с  предприятий на 126 процентов.

 Скажите,  какая  связь здесь, на 126 процентов, какая

 связь  здесь  между  падением производства и доходной

 частью налога , и так дальше . Спросим у 14,4 ...

 

      ГЕРМАНЧУК. Так я відповім вам давайте.

 

      ___________. Что?

 

      ГЕРМАНЧУК. Я відповім вам.

 

      СИМОНЕНКО В.К. Я уже сейчас закончу. И так дальше,

 если мы посмотрим по всем статьям бюджета, то есть мы

 сдираем с предприятия 3-4 шкуры, заганяя за 9 месяцев

 выполнение  на 125-118 на 109 процентов, и сбрасываем

 производство.  То  есть  окончательно  разрушаем нашу

 производственную инфраструктуру.

      То с другой стороны, для чего ж это надо? Раньше

 это  надо  было  (три года тому назад или четыре года

 тому   назад),   когда   мы  работали  вбездефицитном

 бюджете,  тобы  отчитаться  перед  Советом  Министров

 СССР. Так, может быть, нам это нужно принятие бюджета

 для того, чтобы... изменения бюджета для того,  чтобы

 отчитаться  пере Международным валютным фондом? Тогда

 давайте  прямо скажем: для того, чтобы нам отчитаться

 перед Международным валютным фондом, вогнать все  эти

 цифры,  как говорится, фактически разрушеного бюджета

 в  те контрольные цифры, которые нам давались на 1995

 и  на  1996  год,  и  получить  очередной кредит. Так

 давайте на этот вопрос идти с открытым забралом, а не

 хитрить.

 

      ГОЛОВА. Все, дякую.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Александр Александрович, ну я не

 могу     не     ответить.    Абсолютно    однозначно,

 Международному   валютному  фонду  эта  корректировка

 бюджета   не   нужна.  Я  заявляю  вам  однозначно  и

 ответственно.

      Теперь, что касается налога на прибыль. Валентин

 Константинович,  вопрос к вам. Вы принимали Закон "По

 налогообложению     прибыли",    где    предусмотрели

 действующую   ставку,   еффективно   действующую   на

 производстве  не  30 проццентов, а 55. Кто вам мешает

 внести кооректировку в Закон "О прибыли"?

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу,  Микола  Янович,  не  в  суті

 питання зараз давайте не будем вступати в дискусію. Я

 прошу  уваги!  Будь ласка, Микола Янович, ви ж хочете

 документ  принять.  Тому  терпиміше  ведіть  себе  на

 трибуні, я прошу дуже вас. І, Петро Кузьмич, не треба

 вступати в дискусію.

      Симоненко    правий   в   тому   розумінні.   Ви

 помилилися,  коли давали аргументацію. Ми говорим про

 не  зв1язані  з бюджетом і з виробництвом. Ну скажіть

 мені,  не  будем  говорить про 14 процентів там спаду

 або  що.  Ми  будем  говорити  про  грубі помилки при

 визначені  доходних  статтей  бюджету.  Вчора  про це

 говорилося.  Від приватизації, арентні платежі і тому

 подібне.  Ну  так  про  що тут говорить. Ми ж, власне

 кажучи,  спираючись  на ці норми, тільки на ці статті

 доходу сьогодні вносимо корективи, ви ж бачите.

 

      ГЕРМАНЧУК.  Олександр  Олександрович, я з вами

 абсолютно  згоден,  але  ж  мова  йде  про  податок з

 прибутку.  Якщо  я  міг  би відповісти, будь ласка. А

 приватизація,  до  речі,  ніякого відношення до цього

 бюджету  не  має  уточнення тому що доходи заложені в

 місцевих бюджетах, а не в державному.

 

      ГОЛОВА.   Так,  Самофалов,  будь  ласка  ще  дві

 хвилини залишилося.

 

      121 Дзержинский избирательный округ

 

      ГОЛОВА.  Це не той документ.

 

      САМОФАЛОВ. Я хотел бы возвразить моему коллеге

 Симоненко,  может быть он живет в другом измерении не

 знаю.

      Но  у  меня сегодня избирательный округ: 7 шахт,

 91  процент  валовой  продукции.  Шахтеры не получали

 зарплату   с   сентября  месяца;  учителя,  врачи  не

 получают  3  месяца.  Потому  что  нет  бюджета  -нет

 поступлений от  угольной  промышленности.

      Второй  аргумент.  Мы  сегодня... Я понимаю, что

 сегодня  металлурги  тоже,  зачит, не хотят принимать

 эту  постанову.

      Из-за 5 процентов  (..........) фонда.

      В  прошлом  году  наше  государство  закупило за

 границей  5  миллионов  тонн  угля, сегодня уже 20 по

 концу  года   будет.

      Что   из  этого  следует?  Что  скоро  мы  будем

 получать  уголь  по  тем  ценам,  которые  нам  будут

 диктовать и платить, расчитываться -из свого кармана.

      Еще   один   аргумент.   Сегодня   Правительство

 устанавливает  для  потребления  150  килограмм угля.

 Нуэно нормально 2 тонны на год. Как мы сегодня с вами

 будем  избирателяи обкяснять эту ситуацию? Потому что

 угля  просто нет.

      Если  мы  сегодня  с  вами не сумеем принять это

 Постановление  в  бюджетных  комиссиях, как мы с вами

 будем  смотреть  в  глаза  наших избирателей. Как они

 будут  сегодня  жить?  И  что  мы с вами будем делать

 завтра? Я   хотел  поставить  этот  вопрос.

 

      ГОЛОВА.  Генадій  Григорович,  я  прошу  вас. Ви

 розумієте,  що  я  не маю право коментувать, але ви ж

 будьте   теж  терпимі  і  якось  зважайте  на  що  ви

 говорите.

      Бюджет є. Зарплату платять не тому... не платять

 не  тому  що  нема  бюджету.  Бюджет є. А тому що він

 такий  з  одного  боку,  а  з  другого  боку -що таке

 господарювання   наше  загальне.

      (Шум в  залі)

      Ну  перестаньте.  Ну  про  що ви говорите? У нас

 цілий  рік  не  платиться,  бюджет  є,  а  цілий  рік

 відставання  є  в  заробітній  платі.

      Будь ласка,  Гуров.

      Скажіть разом те, що  хотів  Чукмасов  сказать.

      Говоріть.

 

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  Натисніть кнопку там!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь  ласка,  з іншого місця! Переставте у друге

 гніздо...

 

      ГУРОВ.

      Вопрос,  который  мы сегодня рассматриваем, надо

 смотреть  не  с  точки  зрения угольщиков, не с точки

 зрения  металлургов, не с точки аграрников, а с точки

 зрения Украины. Только такая постановка вопроса может

 нас  вывести  на  ту  прямую, на которую мы все хотим

 вместе   попасть.   Вы  посмотрите,  что  мы  делаем:

 единственная отрасль, которая еще как-то дышит и что-

 то  дает Украине (еще раз подчеркиваю: Украине!) -это

 40%  сейчас  валютных  надходжень...  А  то,  куда их

 тратят -или это на удобрение, или это на пшеницу, или

 это  куда -это дело правительства, государства, и нас

 в  том числе для контроля... Но во всяком случае, это

 идет к народу!.. Смотрите, что мы делаем после того,

 когда  вот  узнали,  что  такое  металлургия:  за  11

 месяцев,  значит, мы выработали товарной продукции на

 937 триллионов! Как будто -богатство страшное... А на

 самом   деле   что  мы  имеем?  Значит,  кредиторская

 заборгованность    -150    триллионов    карбованцев;

 неотчисления  в  бюджет  -21  триллион (это говорим о

 том,  что  учителям  как  платить,  врачам,  науке  и

 прочее).  Все  это  надо делать, но надо выбрать все-

 таки  в  этой  ниточке главную цепочку для того, чтоб

 вытащить   украину.  Я  считаю,  что  другого,  более

 важного  вопроса,  чем стабилизаировать работу горно-

 металлургического  дела  на  Украине,  у  нас  других

 выходов  с  этого положения нет! И для этого немножко

 надо металлургам...

 

      ГОЛОВА.  Что надо? Пытання...

 

      ГУРОВ... Для этого надо одно: не давить налогами

 эту отрасль до конца!

      И считаю, что 37-ая статья, которую сейчас ввели

 мы,  и  пытаемся  ее  утвердить по вопросу увеличения

 налога   на   5   процентов   -ведь   это   идет   на

 себестоимость.  Уже  сейчас  в настоящее время металл

 наш   внутри   страны   не   берут,   потому  что  по

 себестоимости он выше мировой, иде только на экспорт,

 потому что там нет НДС.

      Поэтому  считаю,  что  мы доджны сегодня принять

 решение:   2   пункт   статьи  37  не  проголосовать,

 отменить, так как она идет в разрез с политикой нашей

 страны. Идет во вред Украины. У меня все.

 

      ГОЛОВА.  Вадиме Миколайовичу, зверніть увагу. Ця

 стаття  затверджена  Верховної Радою в квітні місяці,

 і  не  будем  ми  зараз повертаться. Якщо треба зміни

 внести, вибачте мені, то тоді будем голосувать окремо

 Вашу пропозицію.

      Але  зараз для того, щоб її проголосувать, треба

 проект змін проголосувати за основу.

 

      АЗАРОВ.  Я  хочу  прокоментировать  только

 один-единственный   пункт,   который   вчера,   вчера

 появился   как   результат   компромисса.  В  чем  он

 заключается?  Я  отвечаю  на вопрос. Он заключается в

 том, что металлургов более всего беспокоит: возможное

 повышение цен на уголь, на энергоносители.

      Поэтому  согласованое  предложение заключается в

 том,  чтоб  одновременно  сведение в дию 5 процентных

 видрахувань? устанавливается правительством граничный

 уровень цен.

      Посмотрите  в  постанове  пункт соответствующий.

 Предельный   уровень   цен   на  энергоносители.  Это

 предложение ваше же собственное, с которым металлурги

 выступали  год назад. Давайте не качайте головой, Ваш

 министр   выстпал   с   этим   предложением.   Итогда

 установление  граничных  цен  противоречило,  как  вы

 знаете, общей политике либеризации цен и так далее. И

 не было  принято.

      Мы  сейчас предлагаем установить граничные цены.

 Если,  Александр  Александрович, комиссия не..... так

 же  болеет  за  интересы металлургов, как и они сами.

 Если  они  не  согласны,  если  сессия  их поддержит,

 комиссия  не  возражает.  Мы  вчера  договорились  на

 комиссии,   мы   снимем  подпункт  2  из  37  статьи,

 предложим  вам снять.

      Но одновременно мы попросим сессию и снять это с

 расходов  государственного  бюджета.  Потому  что  не

 бывает  же так, чтобы снять с доходов и с расходов не

 снимать.

 

      ГОЛОВА.   Горєєв  Василь   Миколайович.

 

       АЗАРОВ.  Ну  это под  5% идет    ...........

 

      ГОРЄЄВ.

      Шановні  депутати, якщо ви в цілому за цю статтю

 кажемо,  то там не потрібно забувати, що крім прокату

 і труб, з чим можна погодитись і не впроваджувати 5%,

 щоб  не була продукція збитковою, і не можливо було б

 її  екпортувати, то там є іще і металобрухт, це треба

 залишити, карбомід і аміак, там висока ефективність -

 хай  залишається.

      Тому  ми підрахували цю статтю, і пропонуємо, що

 стосується  прокуту  і труб, погодитись зняти їх, але

 інше  все залишити.

      Чому  я  настоюю  на  цьому? Подивіться підсумки

 роботи  за 11 місяців: ми ж обговорюємо одне питання,

 а   вони   ж  пов'язані  практично.  Де  у  нас  спад

 виробництва?  Перш  за  все,  продовжувалось  падіння

 видобутку  вугілля.  Порівняно  з  минулим  роком він

 зменшився  на  11, 3%, за десять місяців 11, 8%. Тому

 запроваджувати  цю статтю потрібно. Це потрібно і для

 металургів, для енергетиків. Тому що коксівне вугілля

 теж  падає.

      Я згоден, і вчора ми зробили розрахунки, піти на

 цей  крок  і зняти прокат і труби. Хоча якщо дивитись

 по  рубам,  то там окремі рентабельні, інші збиткові,

 але  ми там  багато не знайдемо.

      Тому  я  пропоную  оці  два  напрямки  зняти,  а

 останнє   все   залишити,  що  стосується  карбоміду,

 металобрухту  і інших  товарів.

 

      ГОЛОВА.  Висилю  Миколайовичу,  це все будемо ми

 розглядати, якщо  ми будемо  розгшлядати  сам закон.

      А  якщо  не  будемо  розглядати,  то  тоді  нема

 предмету  для розмов.

 

       АЗАРОВ М.Я.  Надо  ставить  его на голосование,

 Александр  Александрович,  мы  дважды  его обсуждали,

 дважды обговаривали.

 

      ГОЛОВА.  Микола  Янович, я вам не давав слова. Я

 прошу  вас.  Ну,  потерпіть.  Це  не питання, це була

 пропозиція.  Питання є? Так. Я прошу. Останнє питання

 Кармазін.  І  припиняємо  обговореня.  Ми перебрали 6

 хвилин відведеного часу. Будь ласка.

 

      КАРМАЗІН Ю.А.  299 виборчий округ, Кармазін.

 

      Шановний  Микола  Янович, будь ласка, коротко, я

 запитаю,  коротко мені скажіть. В мене питання до вас

 і до Голови Верховної Ради.

      Скажіть,    будь    ласка,    назвіть   приклади

 цивілізованних   країн,   які   за  15  днів до кінця

 поточного  року  вносять  зміни  до бюджету? Це перше

 питання.

      І  друге питання. Олександре Олександровичу, для

 чого  ми  взагалі  порушуєм бюджет, порушуєм здоровий

 глузд,  виносячи  це  питання  на розгляд? Я пропоную

 погодитись  з  пропозицією  Симоненко,  погодитись  з

 пропозицією  Симоненко  Валентина  Константиновича  і

 зняти  це  питання.  А  зразу  після  Нового року, на

 другий  день,  2 числа без ніяких канікул, без нічого

 за цей найнереальніший  бюджет  запропонувати  піти у

 відставку    бюджетній   комісії,   планово-бюджетній

 комісії розглянути питання про відповідальність, тому

 що  треба  контролювати було весь час. І оптім тоді і

 по Уряду теж.

      Тобто   давайте  почекаєм  15  днів.  Не  будемо

 статистами,  бо  ні  в  одній  цивілізованній  країні

 такого  немає.

 

      ГОЛОВА.   Юрій   Анатолійович,   дякую   вам.  Я

 відповідаю  спочатку  на  друге питання, може не буде

 потреби  відповідать  на перше. Тому що я справді дав

 вам  слово,  як  визначному  юристу,  щоб ви уточнили

 ситуації  з приводу самої процедури, а ви сказали те,

 що  немає під собою підстав.

      Проект  змін  внесенний своєчасно. Ми розглядали

 його  у  жовтні. Складність була пов'язанна з тим, що

 такий  бюджет був затвердженний, очивидно нам тоді не

 треба  було  того  робити. А тепер давайте виходити з

 тої  ситуації,  що  є.  Комісію звинувачувати в цьому

 відношенні не можна.

 

       АЗАРОВ М.Я.   Александр Александрович, я должен

 ответить  на  вопрос  на  счет  цивилизованных стран.

      Уважаемые      коллеги-депутаты,     во     всех

 цивилизованных  странах,  и  я  к  Юрию  Анатольевичу

 обращаюсь.  Или  главное -задать вопрос, а отслушать,

 можно и не слкшать?

      Так  вот,  во всех цивилизованных странах, когда

 возникает  потребность изменить расходы, обязательно,

 обов'язково парламенты принимают змины до бюджета. Ни

 одно,  ни  один  уряд  цивилизованных держав не имеет

 право самостийно изменять расходы.

      Юрий  Анатольевич,  в  соответствии  с этим мы в

 этом году впервые таку практику наладили.

 

      ГОЛОВА. Микола Янович, дякую, сідайте.

 

      АЗАРОВ  М.Я.    Теперь...  Сейчас,  одну минуту,

 чтобы,  значит,  Александр Александрович, ответить на

 главный  вопрос:  почему же мы все-таки этими зминами

 занимаемся?  Да  потому  что мы с вами вместе приняли

 главное      решение      по      осени-это      межа

 малозабезпеченности.  И  никакие  вытраты без змин до

 Бюджета   по  меже  невозможны.  Если  мы  сегодня...

 Записано,  откройте  и  почитайте:  10  триллионов  -

 записано до конца декабря...

 

      ГОЛОВА.  Ну,  чому  ви  з місця кричите? Я прошу

 вас: не кричіть з місця.

 

      АЗАРОВ   М.  Я.  Записано.  Другое  дело,  можно

 спорить: мало ли, много. Но 10 триллионов в зминах до

 Бюджета  записано.  Если мы сегодня их не утверждаем,

 как  не  утвердили  ранее,  значит, соответственно не

 будет и этих выплат.

 

      ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.

      Ні,  то  не  зміни  в  Постанові, то само-собою.

 Треба  спочатку  голосувати  в першому читанні проект

 закону  "Про  зміни  до  Закону  "Про Бюджет", а тоді

 можна  внести зміни, там, ті, що, на чому наполягають

 депутати.

      Будь  ласка,  я прошу вибачення перед тими, кому

 не  дав  слова.  Бо і коли ми почали цю процедуру, то

 було   дві   руки   піднято.  Я  думав,  що  на  тому

 закінччиться.  І, справді, схоже було на те, що так і

 буде.   Треба   було   записати,  а  тепер  претензії

 пред'являєм.

      (Шум у залі)

      Микола  Петрович,  я  прошу  вас! Вчора, вибачте

 мені, вчора використаний час повністю, відведений для

 розгляду питання. Обговорення взяти було...

      (Шум у залі)

      Будь ласка, дякую. Все.

      Тому   я  зобов'язаний  за  Регламентом  ставити

 проект постанови "Про зміни до Бюджету на 1995 рік" в

 першому читанні.

      Будь ласка.

      (Шум в залі)

      Почекайте у нас поправка, одні поправки будуть.

      Рішення не прийнято. Що хотів сказать Петро Кузьмич?

     

      ГЕРМАНЧУК.

 

      Це    багато   депутатів   підходять,   якщо   є

 непоразуміння  в  частині  того,  що  в  уточнюваному

 бюджеті  ми  змінюємо  дифіцит  бюджету  244 за мість

 того,  кий  був  прийнятий  при  уточненні бюджету за

 півріччя.   Ця  цифра  абсолютно  достовірна,  я  вам

 доповідав, що вона погоджена з Центральним банком, за

 рахунок  іммобілізації  власних  фінансових ресурсів,

 доходів   в  зв'язку  з  не  доодерженням  зовнішньої

 допомоги.   Вона   погоджена   вписуеться   в   стелю

 Центрального банка і в грошово-кредитну політику, яку

 тут  затверджено.  Ніяких  емісійних  кредитів цим не

 передбачається,  все  йде в рамках дифіциту 331, тому

 сумніву  або,  якщо в когось виникає питання стосовно

 інфляційних  процесів  після прийняття бюджету, то це

 ні, не буде такого, це я вам запевняю і можете голову

 Центрального  банку  запитати,  нема  в  цьому ніякої

 проблеми.

 

      ГОЛОВА. Віталій Андрійович Масол.

      Я прошу, спокійно.

 

      МАСОЛ В.А.

 

      Шановні   народні   депутати!   Я  хочу  сказати

 декілька лів з цього приводу.

      По-перше.  Треба  чи вносити зміни до бюджету чи

 не  треба?  Ви  розумієте,  що  без  цього  бюджет, в

 цілому, працювати не може.

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилинку.  Я прошу послухайте, що

 говориться.

 

      МАСОЛ  В.  А.  Є багато питань, дійсно, я можу з

 вами  погодитись, я багатьох буду підтримувати з того

 приводу,  що  требьа  вносити деякі зміни до бюджету,

 але  я  хочу  нагадати.  Ми  з  вами  не прийняли два

 принципових  рішення,  в нас цілий рік ідуть дебати з

 цього приводу.

      По-перше.  Чи  потрібна  вугільна  промисловість

 нашій  державі,  і чи потрібні ми її датувати? Я хочу

 сказати   свою  думку  з  цього  приводу.  Наші  такі

 геологічні  умови,  що наша вугільна промисловість не

 можу бути конкурентноздатною. Тому ми повинні з вами,

 на   мій   погляд,   прийняти  рішення:  що  вугільна

 промисловість потребує державної підтримки. І з цього

 потім хай формують бюджет на 1996 рік. Це перше.

      Це  саме  стосується  і деяких галузей АПК. Наші

 кліматичні  умови,  щоб  нам  не  казали,  вони різко

 відрізняються   даже   від   Західної  Європи.  І  ви

 пам'ятаєте,   що   йдуть  супуречки  між  Америкою  і

 Європою.   Про   що:   треба   підтримувати  сільське

 господарство  чи  ні?  І  якщо  ви пам'ятаєте з цього

 приводу,  коли  Америка  вимагає,  щоб Західна Європа

 відмовилась  від  підтримки сільського  господарства,

 ідуть  страйки.  Ви  бачите  їх  по  телебаченню: і в

 Франції, і в Швейцарії, і в Німеччині. Це теж

 принципове рішення. Ми теж його з вами не прийняли.

      Тому  я  хочу  вам сказати і підтримати міністра

 фінансіві  міністра економіки. Від того, що ми з вами

 сьогодні  не  затвердимо зміни до бюджету, а вони -ну

 будемо  так  казати:  не  зовсім десь і вірні з нашої

 точки зору -  від  цього стан  справ  не  зміниться.

      Йому,  як  міністру фінансів, треба фінансувати.

 До кінця року закінчилось сьогодні -скільки днів -нам

 працювати ще  один  тиждень.

      Таким  чином  ми з вами сьогодні можемо залишити

 те  рішення,  яке було. Але він, як міністр фінансів,

 буде сам фінансувати так, як він вважає згідним. Тому

 що  ми  зміни  до  бюджету  не внесли.

      Тому    я   пропоную   погодитись   сьогодні   з

 пропозиціями,  які  надав  міністр  фінансів, а потім

 дійсно  всі  ті  питання,  які  будуть, розглянути по

 підсумкам  за  1995  рік.  І  за  цей час напрацювати

 пропозиції.

      І я  закінчую.  Ще  одне питання. Закінчую.

      Перше.  Ми  з  вами  проголосували про податкову

 нову  політику.  Але, коли ми голосували, голосували,

 ми  не  звернули  увагу на один пункт, де ми прийняли

 таке  рішення:  що  ніяких змінів до бюджету не можна

 робити  без  зміни  закону.

      Я  вам  скажу: це ми самі підложили міну під наш

 бюджет.  не  може. Закон працює багато років -10, 20,

 30. А бюджет ми з вами приймаємо на один рік.

      Якщо   нам   з   вами   треба  змінити  якесь...

 стумулювання  зробити в бюджеті, то ми можемо зробити

 на  рік.  А  ми  записали, що ні, ми будемо змінювати

 закон.

      Таким  чином,  він  як  міністр  фінансів ніколи

 бюджет  не  сформує -він будечисто формальний. Тому я

 хочу, коли ми будемо розглядати друге читання, щоб ми

 повернулись до цього питання.

      Дякую вас за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу:  це  безконечний процес!.. Ми

 обговорювали   це   питання...   Я   прошу   уваги!..

 обговорювали  достатньо. Час використаний, відведений

 Регламентом.  З'ясували  всі питання, які атвилися. Є

 пропозиція:    у   першому   читанні,   якщо   можна,

 проголосуйте. І перейдемо до розгляду інших питань. В

 тому числі, спочатку...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 ...Ну,  я  прошу  вас: невже голова комісії не сказав

 того, що ви?!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 ...Я   вас   тільки   прошу:  давайте  не  тиснуть  з

 механізмом    поіменного   голосування   -це   нічого

 абсолютно не дає! Не потрібно цього робити!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Пропозиція  Віталія  Андрійовича  зрозуміла... Я

 ставлю  на  голосування  проект  Закону  про зміни до

 бюджету  на  нинішній  рік  в  першому  читанні, будь

 ласка. А потім ваші пропозиції...

 

      "За" -

 

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Гуров виступав тільки що від якої фракції?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      А  яка  різниця  між МДГ і "Єдністю"?!.. Все, ми

 питання розглянули.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Буде  такий же орезультат! Я розумію, ви... буде

 такий  же  результат,  але ви хочете при тому, щоб ще

 можна було комусь з одного чи з іншого... одного...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Хто  за те, щоб підтримать пропозицію Самофалова

 поіменно голосувати?

 

      "За" -

      Рішення  прийнято.  З  мотивів  госування,  одну

 хвилинку,  я  прошу  уваги,  не  командуйте всі, будь

 ласка.   Процев'ят,  Лановий  і  Рябченко  з  мотивів

 голосування по одній хвилині, будь ласка. Процев'ят.

 

      ПРОЦЕВ'ЯТ.

 

      Шановний Головуючий, шановні колегі! Я думаю, що

 не  було б ніяких проблем із прйняттям Закону України

 "Про  внесення змін і уточнень до Закону України "Про

 державний  бюджет  на  1995  рік". Якщо б знову у тих

 змінах  і  уточненнях  не  було  величезної кількості

 дутих    цифр.    Ну   ми   бачимо,   що   наприклад,

 капиталовкладення зменшуються всього на 20 трильйонів

 тобто на одну п'яту.

      Реально,      наприклад,     по     Міністерству

 промисловості   сьогодні   навіть   пускові   об'єкти

 профінансовані на 45 відсотків. І так по кожній цифрі.

      Якщо  Кабінет  Міністрів,  Міністерство фінансів

 подали  нормальні  цифри,  ту  страшну  правду  в тих

 змінах і доповненнях, ядумаю, що легко проходили б ці

 зміни і доповнення до бюджету.

      Тому  я  вважаю, що знуву ж приймати дуті цифри,

 ну,  це  обманювати  знов  себе  і  правильно говорив

 Симоненко,  що  знуву ж заходити на коло обману самих

 себе.

      Ну  нехай, давайте дійсно........... 7 бюджет на

 1996    рік.   А   щодо   необхідності   забезпечення

 соціального  захиту,  то  сьогодні прийняти окремо це

 питання  щодо  до  10  трильйонів  на виконання нашої

 Постанови    "   Про   соціальний   захист   і   межу

 малозабезпеченості".

      Я  думаю, це буде реальний вихід і ми допоможемо

 людям,  і не будемо самих себе і всіх обманювати.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Добре, Лановий.

 

      ЛАНОВИЙ.

 

      Дякую,  Олександр Олександрович. Я хочу звернути

 увагу  депутатів  на  деякі  цифри.  Давайте взагалом

 подивимось  на  цей  проект і відносно цього приймати

 рішення в першому читанні  чи не в пешому читанні.

      Надходження   до   бюджету  збільшуються  на  64

 трильйони карбованців. Так, зафіксували цю цифру.

      Але  пропонується  зменшити  видатки  бюджету на

 соціальний  захист  населення  на  5  трильйонів,  на

 соціалььно-культурну  сферу  24,  на еконолігю 2. Так

 давайте  ж  порівняємо  цифри:  є  нові  надходження,

 давайте  не знижувати витрати на соціально-культурну,

 екологію,  воціальну допомогу.

      І  плюс  вистачить  15  трильйонів  для допомоги

 паливно-енергетичному   комплексу.

      Тобто  питання  в архітектоніці, в баланці, який

 нам  пропонується.  Наші зауваження місячної давності

 Міністерство   фінансів   на  врахувало.  Про  це  ми

 говорили, що змінити видатки і саме таким чином, там,

 де  гостра  необхідність  видавати,  там,  де  гостра

 необхідність не  видавати.

      Нам  Міністерство  фінансів  знову  не  пропонує

 скорочення  видатків  на утримання органів влади, так

 чи  не  так?  Знову  тільки  судову  владу скорочуємо

 видатки. Найменш  захищену сьогодні судову  владу.

      Ми   бачили   вчора,   що  видатки  по  Кабінету

 Міністрів  не  тільки тут зростають, в бюджеті, а і в

 резервному   фонді  кабінету  Міністрів  господарське

 управління   бере  один  трильйон.  Чому  там  ми  не

 зменшуємо витрати?

      Тобто,  ми  можемо піти тільки на перше читання.

 Якщо  ми принципово змінимо підхід, ми уточнимо Закон

 "Про  бюджет"  в  частині збільшення доходів, тому що

 воно  реально  збільшується,  і  в  частині  там,  де

 скоротити  треба  непершочергові  витрати, і залишити

 першочергові витрати в межах Закону "Про бюджет".

       Нам  же  хочеться  пропонувати,  щоб  ми  своїм

 рішенням   все  знизили  в  більшій  частині  на  115

 тирльйонів,  і тим самим зменшити дефіцит. От до чого

 ведеться  цей   уточнений  бюджет.

      Тому  треба по отаким трьом-чотирьом принциповим

 пунктам  прийняти  рішення,  і тоді тільки затвердити

 Закон "Про бюджет".

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу, Микола Янович, не вступайте в

 полеміку.

      Рябченко.

      Микола  Янович,  це  не  вам  треба говорить, це

 повинно  говорить Міністерство  фінансів.

 

 

      РЯБЧЕНКО.

       Уважаемые  депутаты,  в том  бюджете, который мы

 утвердили в июле, размер кредитов Национального банка

 244  триллиона.  Вот  эти  40  триллионов  выйдут  за

 оставшиеся две  недели   в обращение.

      Я  хочу  вам  напомнить, что у нас в августе уже

 была создана ситуация в стране, когда был страшнейший

 скачок  курса  карбованца,  и  кое-кто нагрел на этом

 руки.

      Так вот Александр Александрович, до сегоднешнего

 дня выводы правиетльственной комиссии не доведенны до

 депутатов. И я думаю, что в такой обстановке, покы мы

 не  разобрались  с  августом нельзя принимть ршение о

 двухнедельной эмиссии 40 триллионов карбованцев.

      Пусть  прежде  выводы  комиссии  нам  дадут,  мы

 приймем решение, а потом бюджет.

 

      ГОЛОВА.  Я  хочу  відповісти  на  вашу репліку з

 приводу  того,  що інформація Кабінету Міністрів мною

 підписана і роздана всім комісіям і фракціям. Тому ви

 там почитайте результати, якщо є потреба їх озвучить,

 можна...

 

       ГЕРМАНЧУК.     Олександре     Олександровичу,

 дозвольте  мені.  Я  все-таки  хочу,  щоб  ще раз вас

 переконати.  Діло  в том, що цифра 244 -це цифра, яка

 погоджена   на  всіх  рівнях  Центральним  банком  із

 Кабінетом  Міністрів.  В  плані, ще раз підкреслюю, в

 плані  тієї стелі грошової маси, яка визначена в 1995

 році.  У  нас до кінця року залишився кредит, який ми

 маєм право взяти в Центральному банку, 1 трильйон 200

 мільярдів каобованців. Якби я дай боже я мав право ще

 взяти  40 трильйонів, так я б був сама щаслива людина

 в світі, мабуть.

      Але  сьогодні  ми вичерпали свої можливості і ця

 сума  визначається  244,  вона  ще  в  серпні  місяці

 підписана  Ющенком, Германчуком і таке інше. І неякої

 додаткової емісії не передбачається.

      А  стосовно  того,  що казав Лановий, то це мова

 йде   про   фонд   стабілізації,   ті  50  трильйонів

 карбованців,  які  записано  у бюджеті. Але в зв'язку

 тим,   що   не   виконано,   як   говорив   Олександр

 Олександрович,  ця  стаття,  ми  не  отримали  жодної

 копійки.

      Тому  ми  повинні  зняти як у видатках ці кошти,

 так  і  в доходах. Взагалі сальдо -це нуль, і ніякого

 воно  не  дає не емісії, і ніякого воно не впливає на

 дефіцит бюджету. Це просто треба открити і подивитися

 в  розрахунках.  Ну, бюджет це фінансово елементраний

 план.  Я не розумію, як я можу ще пояснювати це.

 

      ГОЛОВА.  Петро  Кузьмич.  Одну хвилинку. Скажете

 зараз, скажете, я вам дам слово, скажете, хвилинку.

      Петро  Кузьмич,  як  ви  дивитеся.  Ну я розумію

 ситуацію, я бачу, що депутати, ну, не хочуть брати на

 себе  відповідальність  за ті процеси, за які вони не

 відповідають, з одного боку. І іншого боку, розуміють

 необхідність  там найти рішення, яке б дало вам змогу

 працювати нормально.

      Тому чи погодились би ви на таку схему? Я умовно

 зараз  скажу:  що  ми підтримуємо пропозиції Кабінету

 Міністрів  щодо  збільшення  доходної частини, скажем

 там,  на  64  трильйони,  як  передбачено  в  проекті

 бюджета. Приймаєм перший пункт.

      Другий  пункт  такий:  ми фіксуємо, що видаткова

 частина  на статті, пов'язані з утриманням соціальної

 сфери,   повинна  залишитися  в  межах  затвердженого

 бюджету у квітні місяці. А решта: працюйте так, як ви

 вважаєте  потрібним,  оскільки в нас немає можливості

 зараз...

      А  у постанові ні. А у постанові... Почекайте. І

 внесемо  поправку  до  статті 37, де вилучимо з відти

 металопрокат  і,  по суті, те, що Василь Миколайович,

 пропонує.

 

      ГЕРМАНЧУК.  Олександр  Олександрович,  діло  в

 тому,  що  в  постанові  те,  що  запропонував Микола

 Янович,   там  є  такий  пункт,  де  ми  першочергово

 визначили  видатки.  Це є в постанові. Треба почитати

 постанову.  А  це  чисто...  Я не розумію, тут ніякої

 відповідальності ніхто на себе не бере.

 

      ГОЛОВА. Одну хвилинку. Ну я прошу вас. Ви згодні

 чи не згодні?

 

      ГЕРМАНЧУК.   Я  згоден  уточнити  бюдет  і  по

 доходах, і по видатках. Як я можу доходи збільшити, а

 видитки не визначити?

 

      ГОЛОВА. Микола Янович.

 

      ГЕРМАНЧУК.  А  37 стаття, я згоден абсолютно в

 тій редакції, яку ми запропонували.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Уважаемые  народные депутаты! Ну

 даже   Петр  Кузьмич  настолько  переволновался,  что

 забыл,  что 244 триллиона было принято у нас июльской

 корректировкой              и              утверждено

 законом.........................    244    триллиона.

 Посмотрите закон, обновите, освежите в памяти, мы уже

 утвердили.  И  речь  не  идет об увеличении ни одного

 эмиссионного рубля.

      Ну  уважаемые  коллеги,  поверьте  мне, я ж если

 говорю,  то  отвечаю за свои слова. Откройте закон от

 13 июля и вы это увидите: 244 триллиона утверждены.

      Теперь,   что   касается   Вадима   Тимофеевича.

 Давайте..................  уважаемый,  ну  давайте не

 будем  вводить  в заблуждение народных депутатов.

      Да,   есть   по   отдельным  статьям  збильшення

 доходов.  Но  по  другим-то  статьям  есть уменьшение

 доходов.

      Мы   вчера   только   рассматривали   вопрос  75

 триллионов  арендной  платы нефти и газа. Значит, уже

 балланс   отрицательный   по   доходам   и  расходам.

 Уважаемые  коллеги!  И (..........) и так далее и так

 далее. То есть, балланс в целом отрицательный.

      Но  чтобы,  чтобы  в  минимальной степени свести

 негативные    последствия   для   социальной   сферы,

 Комисссия  с  пытань  бюджету запропонувала Верховний

 Раде  принять  положение  вот  здесь в Постанове, где

 определила  первочерговые  платежи  и  они  все  идут

 только на вытраты  в  социальной  сфере.

      Откройте   соответствующий  пункт  4,  по-моему,

 Постановы и посмотрите: там определено в оставшиеся 2

 недели    порядок    первочерговых    платежей    для

 Министерства  финансов.  Все  они  только "социальная

 сфера".   Я   отвечаю   за  свои  слова.  Откройте  и

 посмотрите  пожалуйста.

 

      ___________. Микола Янович...

 

      ГОЛОВА.  Так. Я бащу, що всі... Одну... Я прошу,

 хвилинку.

      Я  бачу,  що  всі більш-менш схиляються до думки

 такої,  що  можна в першому читанні принять, але дать

 можливість  таки баланс зробить такий, щоб у вівторок

 потім  повернуться  до  цього  питання  вже по самому

 Закону про бюджет.

      (Шум в залі)

      Я прошу, не сваріться один з одним.

      З  мотивів  голосування  виступило  4,  навіть 5

 чоловік.

      (Шум в залі)

      Ще  4  піднятих  руки. По хвилині можна дати їм?

 Коропенка   уже  п'ята  появилася.  Я  прошу,  ви  не

 піднімали  раніше руку. Ні.

      Будь  ласка.  Ні.  Та  не  Чернявський. Чемерис.

 Валентин Чемерис.

 

      ЧЕМЕРИС

      Шановні...     Чемерис,     Львів     Українська

 республіканська партія.

      Шановні  колеги!  Я  вчора  в письмовому вигляді

 подавав  пропозицію в Комісію бюджетну. Не знаю, чому

 їх  тут  не  з'явилося.

      Я   пропоную   відправити   проект   Бюджету  на

 доопрацювання  для  того,  щоб  під час доопрацювання

 врахувати  ті  моменти,  які  відзначені  в  пункті 2

 проекту постанови від комісії.

      По-друге,  подати план першочергових платежів до

 кінця року.

      І,   по-третє.   Ми  в  липні  прийняли  кредити

 Національного  банку  на  покриття  Бюджету  -204,  9

 трильйони, а не 244.

      Тобто,  якщо  ми  зараз це приймемо, ми приймемо

 рішення  про  емісію на 40 трильйонів. Не обов'язково

 емісія произведе до інфляції.

      Тому,   якби  після  доопрацювання  Міністерство

 фінансів   подало   нам  разом  з  проектом  Бюджету,

 поправок  до  Бюджету  план  розміщення  цієї емісії,

 думаю, що зняло б багато питань.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Свято. 1 хвилина.

 

      СВЯТО В.П.

 

      Дякую,  Олександре Олександровичу (Василь Свято,

 416 виборчий округ).

      Шановні  колеги-депутати,  ви звернули увагу, як

 наш  шановний  Петро  кузьмич  захищає цифру 244? А я

 скажу інакше: захищає нав'язаний Міжнародним Валютним

 Фондом фіксований дефіцит Бюджету.

      Відносно Миколи Яновича, хочу поставити питання:

 чи   злукавив  він  чи  не  злукавив  відносно  звіту

 Міжнародному  Валютному Фонду. Так, відносно дефіциту

 Бюджету.

      Так  от, з точки зору пропозиції. Якщо ми будемо

 розраховувати  наш Бюджет з позиції фіксації Бюджету,

 а потім шукати джерела надходжень до доходної частини

 Бюджету,  Україна не буде... Я ставлю питання інакше:

 з   позиції   реальних   джерел  доходів  формування,

 розрахунок  дефіциту  Бюджету. Що страшніше: інфляція

 чи  соціальний  вибух? Шановні колеги депутати, прошу

 задуматься.

      Приведу   приклад.  якщо  мені  дали  100  тисяч

 карбованців  на  місць  і  кажуть: проживи в межах 7%

 дефіциту  Бюджету, вибачте, можна витягнути ноги, але

 не прожити.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Василь Петрович, я вам дав слово, бо ви

 підійшли  і  сказали,  що  скажете  таке,  яке, що не

 звучало  ще  в  залі.  Ви  це ж саме вчора сказали! Я

 прошу вас...

      Микола Петрович, коротенько.

      Та  ні  не Коропенко, Рудченко. Микола Петрович,

 так? Дудченко.

      ДУДЧЕНКО.

 

      Благодарю   Олександр   Олександрович,   наконец

 прорвался.     Долг     энергетикам     Украины    от

 государственного   сектора   составляет   больше  100

 триллионов  карбованцев,  из  них  десятки триллионов

 карбованцев  -это  долги предприятий бюджетной сферы.

 Сейчас мы примем проект закона об изменении бюджета и

 уменьшим  расходную и доходную части. У меня вопрос к

 министру  финансов.  Что  будет  с этими долгами, они

 перейдут   в  бюджет  следующего  года,  перейдут  во

 внутренний долг или будут прощены?

     

      ГЕРМАНЧУК.

 

      Я  відповім  вам на це питання. Ви розумієте, що

 ми  сьогодні  з вами уточнюємо державний бюджет, а не

 консолідований,   там   де   сформовані   ці  боргові

 зобов'язання,  і  ми все робимо, Микола Янович, вчора

 давав  цифру, що ми більше 100 трильйонів карбованців

 дали  субвенцій для того, щоб погасити заборгованість

 по  оплаті  праці,  першорчергові платежі і таке інше

 бюджетної  сфери.  Але  я дуже вас прошу: є Державний

 бюджет,  в...  в  компетенцію  якого входить Верховна

 Рада   -його   уточнює,  і  уряд  подає.  Це  -касове

 виконання!  Це  ніякий не проект, як тут кажуть. І що

 його  треба уточнювати. Це те, що є вже зафіксовано у

 банку!  І  ті  видатки,  які  є.  І  те,  що ми маємо

 орієнтир,  що  ми  не  профінансуємо... Я не бачу тут

 якоїсь проблеми...

      А взагалі, в цілому, в консолідованому бюджеті -

 я   вам   називав   цифру:  у  нас  91,  6  трильйона

 карбованців   всіх   суб'єктів   бюджетної  сфери  по

 відношенню чи до  підприжмств,  чи до... ну, я маю  в

 виду  плата  за  електроенергію  і  таке інше. І крім

 того,   це   є   інша   сторона   -це  наше  зовнішнє

 зобов'язання  перед  Туркменістаном і перед Росією за

 газ.  Це  дуже  важлива  сфера, і ви знаєте, що таке,

 якщо  не  дай  Бог,  ми не проплатимо зобов'язання по

 газу.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  Ви  відповіддю не задоволені? Я вам дав

 слово  з  мотивів.  Будь ласка, говоріть... Тільки 30

 секунд нам залишилось!..

 

      ДУДЧЕНКО.

      Я  не  удовлетворен  ответом, потому что долг из

 Государственного  бюджета  превышает 5 триллионов. Из

 Государственного  бюджета  5  триллионов!  Я  еще раз

 повторяю:  я  проголосую  за  закон,  если  мне будет

 сказано,  что  будет  с этими долгами... Я думаю, что

 это не только по энергетике вопрос!..

 

      ГЕРМАНЧУК  П.К.    Я вам іще раз повторюю, що ми

 робимо  все,  щоб долги погасити. Я также хвилююсь за

 боргові  зобов'язання -не менш  чим ви, розумієте? Ми

 сьогодні   (ви   знаєте)   зробили  дуже  непопулярну

 операцію,  яка  сьогодні  дискутується і таке інше...

 Але  ми тільки за ці 2 дня (щоб ви знали: за 2 дні!),

 поки от... (правда, ми тут сидимо, а не працюємо там)

 вже  погасили  більше 20 трильйонів! Тільки за 2 дні!

 За  рахунок  того,  що ми підняли кошти і подивилися,

 куди вони направляються...

 

      ГОЛОВА. Терьохін, останнє з мотивів голосування.

 

      ТЕРЬОХІН С.А.

      Шановні  депутати, я  вас дуже закликаю до цього

 питання  прагматично  віднестися.  Справа  в тому, що

 через  12  днів  ми  не  зможемо  приймати  рішення -

 "затвердити"  чи  "не затвердити" -ми можемо прийняти

 прийняти  рішення: взяти до відома, бо черенз 12 днів

 закінчується бюджетний період.

      Тому   я  би  пропонував  для  того,  щоб  зняти

 напруження  стосовно  37  статі  8  пункта  постанови

 першої, я пропонував би прийняти бюджет цей, який нам

 подано,  зняти  з  неї  16,  7  трильйони з доходів і

 видатків, які пов'язані з 37 статею. І мати на увазі,

 що в разі якщо ми не змінимо загальні макроекономічні

 показники,   зав'язані   з  цим  бюджетом,  виникають

 величезні    проблеми   з   1   січня   попродовженню

 реструктуризації боргу з Росією і Туркменістаном. І я

 дивуюся  чому  Кабінет  Міністрів прямо про це тут не

 каже.

      Тому  мої....  я  ще раз дуже просив би сьогодні

 без  37  статті,  яка  викликає найбільш  зауваженнь,

 прийняти  цей бюджет, а свою власну любов до Кабінету

 міністрів  і  всякі.........  побажання визначити при

 обговоренні бюджету на 1996 рік.

      Дякую.

 

      ГЕРМАНЧУК. Ми абсолютно  погоджуємось........

 

      ГОЛОВА.  Микола  Янович  останній, репліка, будь

 ласка. Я буду ставить на голосування.

 

      АЗАРОВ.  Я  уже,  уважаемые коллеги, я уже

 вам говорил, что в принципе Бюджетная комиссия згодна

 снять    подпункт    8   37   статьи,   связанный   с

 металлопрокатом,  и я это подтверждаю,  мы снимаем.

      Но  15  процентов видрахування от розничной цены

 на  бензин  я  прошу  все-таки  оставить. Это резерв,

 который пойдет в бюджет.

      Я   уже   много  раз  рассказывал,  обосновывал.

 Снимаем,  значит, прокат, так, вот этот 8 подпункт, а

 первая часть "видрахування" оставить.

      Давайте, Александр Александрович, проголосем так

 или не так.....Вот мое...

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги,  будьте  уважні.  Будь

 ласка.  Проект  Закону  "Про  зміни  до  Закону  "Про

 бюджет"  із  урахуванням вилучення статті 37 норм, що

 стосуються  металопрокату, ставиться на голосування в

 першому читанні поіменно, а потім, якщо буде потреба,

 то   ми  можемо  проголосувати  або  в  вівторок,  бо

 сьогодні остаточно прийняти документ.

      Ставлю на голосування.

      За -

      Може  в цілоаму? Ставлю на голосування в цілому.

 Ну, так  само.

      За -

      Проект  постанови  ставиться  за  основу, бо там

 внесені корективи, на які треба відреагувати зараз.

      За -

      Тепер   відносно  проекту,  будь  ласка,  Микола

 Янович, на трибуну.

      Я  вносив  пропозицію  вчора,  поки дойде Микола

 Янович   на  трибуну,  у  пункті  першому  відзначити

 незадовільну  роботу  Кабінету Міністрів по виконанню

 бюджету  на нинішній рік.

      Одну  хвилинку,  так  це я вносив пропозицію цю,

 хіба  я не маю права?

 

      АЗАРОВ.

      Уважаемые   народные   депутаты!   По   названию

 постановы   не   было   замечаний   никаких.  Поэтому

 предлагается,  значит,  по  пункту  первому.  Вчера в

 стенограмме, действительно, было сказано признать, но

 мы это отнесли  ко второму  пункту.

      Поэтому....  Уважаемый  Владимир  Николаевич,  я

 обращаюсь   к   депутату  Моисеенко,  когда  комиссия

 рассматривала  дополнения  констатирующей части, то к

 1989  году,  понимаете,  давайте  мы это сделаем ваше

 замечание,   когда   будем  анализировать  исполнение

 бюджета  за  1995  и  1994  год. Нам предстоит сейчас

 утвердить,  вот вскоре утвердить, отчет правительства

 обисполнении  бюджета за 1994 год. А в наступном 1995

 году,  я  надеюсь,  что  в  первом квартале утвердить

 отчет правительства об исполнении 1995 года.

      Вот  тогда мы с вами в это постановление внесем.

 Сейчас это промежуточный же документ.

 

      ГОЛОВА. До приамбули зауваження? Моісеєнко, будь

 ласка.  Микола Янович, так ви ж постійте на... Микола

 Янович... А він візьме документ.

 

      МОІСЕЄНКО В. М. Спасибо Александр Александрович.

 Моисеенко, фракция "Коммунистов Украины".

      Я  благодарен  ответу Николая Яновича за то, что

 он  внимательно  рассмотрел  мои  предложения,  но  я

 настаиваю   на   том,   чтоб   все-таки   была   дана

 констатирующая  часть  и  не тольк в разрезе сомнения

 бюджетной   обеспечености   на   одного  человека  по

 сравнению с  1989-1995 годом.

      Но  прежде  всего  в  ней  должны быть отраденны

 причины.  И здесь написано. "в якій відмітити причини

 рийняття постанови".

      Почему  об этом идет речь? Потому что коммунисты

 и  социалисты  уже  неоднократно  говорили о том, что

 этот  бюджет,  который  мы  вынужденны корректировать

 закономь об изменении в бюджет 1995 года, был, скажем

 так, не реален.

      Я  скажу больше того, депутаты Донецкой области,

 это   47   народных   депуттаов   подверглись  просто

 шельмованию,   самому  бессовестному  шельмованию  со

 стороны,   значит,   обласной   администрации,  лично

 Щербаня Владимира Петровича, председателя Облсовета и

 нынишнего      администратора,      значит,     Главы

 Администрации,  которым и сказались информация о том,

 почему депутаты коммунисты Донецкой области видите ли

 проголосовали не правильно и так далее, и так далее.

      Я поэтому настаиваю на том, чтобы у нас все-таки

 была  сделана  соответсвующая констатирующая часть, в

 которой  прежде  всего  были  бы  отраженны  причины:

 почему этот бюджет вынужден был скоректирован быть. И

 настаиваю на том, чтобы наши граждане поняли: сколько

 же они все-таки потеряли в бюджетной обеспечености за

 вот  этот период, когда они были граждаными Советской

 Украины  и входили в состав Советского Союза и тогда,

 когда сейчас они живут в условия 1995 года.

 

      ГОЛОВА.  Володимир  Миколайович, я з вашої згоди

 не  буду більше давать слово вам, тому що в преамбулі

 це  не  записано.  А  обговорюється  зараз  конкретне

 питання:   до   преамбули.   Зауважень  немає.  Можна

 приймати в такому контексті? Можна. Та іншої не можна

 прийнять, тільки в такому тексті, як написано.

      До  1  пункту  у мене була пропозиція: в першому

 пункті   відзначити   незадовільну   роботу  Кабінету

 Міністрів над виконанням проекту бюджету.

 

      АЗАРОВ М.Я. Давайте проголосуем.

 

      ГОЛОВА.  Нема  заперечень? Ставлю на голосування

 про доповнення цього пункту такою формулою.

      Да другий абзац 1 пункту.

 

      "За" -

       Не підтримується.

      Ідемо  дальше.  Ну  значить добре працює Кабінет

 Міністрів.

      До 2 пункту які зауваження є?

 

      АЗАРОВ М.Я. Да никаких. Враховано все, что было.

 

      ГОЛОВА. Немає. Враховані зауваження.

      (Шум в залі)

      Поіменно?  Ну  давайте. Оскільки там є конкретні

 питання  до  персоналій, ми зобов'язані з Регламентом

 тільки  поіменно  голосувати.  Тому є пропозиція: всі

 позиції постанови голосувать поіменно. Переголосуємо.

 Запросили  вже  до  залу всіх. Будь ласка, хто за те,

 щоб поіменно голосувати всю постанову, будь ласка.

 

      "За"-

      Рішення прийнято.

      Ще  раз  повторю 1 пункт другий абзац, доповнити

 таким  формулюванням: "Відзначити незадовільну роботу

 Кабінету Міністрів над виконанням бюджету 1995 року".

 Ставлю на голосування.

      Голосування  іде  все  поіменно.

 

      "За" -

 

      Рішення не прийнято.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Александр Александрович, тут еще

 есть  одно  предложение,  которое  сегодня  утром при

 обсуждении  в  Кабинете Министров возникло и премьер-

 министр  просил,  чтоб  депутаты проголосовали. Это -

 ввести  Закон в пункте первом не с дня опубликования,

 который  может  затянуться  и  до  нового  года,  а с

 момента  приняття.

 

      ГОЛОВА.   Ставиться  на  голосування  пропозиція

 Азарова.

 

      АЗАРОВ М.Я. Не Азарова. Премьер-министра.

 

      ГОЛОВА.   Кабінету   Міністрів,   яку  підтримує

 Азаров.

      Будь ласка.

 

      "За" -

 

      То я  тоді не розумію, а що  хто хоче  інше.

 

      ГЕРМАНЧУК.  Олександр  Олександрович, можна по

 півсекунди?

      Олександр   Олександрович,   може  не  зрозуміло

 пояснили.   Я   прошу   чому?  Тому  що,  якщо  ми  з

 урахуванням  редакційних поправок і таке іншее, так у

 нас  цей  Закон  вийде 2 січня. А фінансувати, в тому

 числі  і межу малозабезпеченності, ті видатки, які ми

 заново  визначили треба  вже  сьогодні.

      Тому  ми просимо просто, щоб цей Закон вступив в

 дію  з  моменту  його  прийняття. а не з моменту його

 публікації. Тільки   в  цьому  проблема.

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміло. Ставлю на голосування ще раз

 пропозицію,  уточнену  міністром  фінансів. Цей Закон

 вводиться  в дію  з моменту  прийняття.

 

      "За" -

 

      Так. До  другого пункту  є зауваження?

 

      АЗАРОВ   М.   Я.   До   другого   пункту  учтены

 предложения...

 

      ГОЛОВА.  Микола  Янович, я прошу вас, ви, якщо є

 зауваження,  то тоді ви відповідайте на запитання.

      Будь ласка, нема зауважень?

      До третього пункту? Враховані зауваження.

      У   вас   не   враховані,   так?  Моісеєнко  -не

 враховано.  Но  ми  з  вами домовилися, про що будете

 говорити, так?

      Другий  пункт ставиться на голосування, перший і

 другий пункт ставиться на голосування разом. Перший і

 другий  пункт,  будь  ласка. В цілому перший і другий

 пункт.

 

      "за"

 

      (Шум у залі)

      Ви  подивіться  уважно:  вона  у  вас  у паперах

 лежить.  роздана  у  вас  на  руках,  так,  як і було

 доручено  на  сьогодні,  так вона вам і вручена. Будь

 ласка.

      (Шум у залі)

      У  всіх  є.  То  Ігор  Рафаїлович  забрав  вашу,

 мабуть. Ні?

      (Шум у залі)

       Все,  спокійно. Знайдіть, будь ласка, підійдіть

 до  Секретаріату, вам дадуть зараз постанову, ще одну

 постанову.

      До третього пунку Моісеєнка зауваження.

 

      МОІСЕЄНКО В.М.

 

      Александр Александрович, у меня было предложение

 дополнить  статью третью, которой сейчас просто здесь

 уже   нет,   следующим  пунктом:  "Враховуючи  значне

 недовиконання   доходної  частини  зведеного  Бюджету

 України   в   зв'язку   з   неналежним  контролем  за

 виконанням    Декрету    Кабінету    Міністрів   "Про

 прибутковий  податок  з  громадян" от 29 декабря 1992

 года  "в  частині  декларування  доходів громадян". И

 дальше:  "Запропонувати  Президенту..." определиться,

 значит,  с ролью Ильина как начальника этой инспекции

 налоговой,  и  рекомендовать  президенту разобраться,

 значит, я тут сокращенного говорю, с соответствующими

 органами на местах.

      Чем   это   вызвано?  Совсем  недавно  у  нас  в

 присутствии  руководства  области  было  совещание  у

 Председателя   областного   Совета,  где  я  попросил

 получить всего одну цифру: сколько же граждан Украины

 продекларировали   согласно  этого  дохода,  согласно

 этого  Декрета,  свои  доходы.  Оказалось,  что  этой

 цифрой   зам   областной  администрации  во  вопросам

 экономики   Волков   просто  не  владеет.  Я  глубоко

 убежден,  что большинство присутствующих здесь в зале

 дерутатов  тоже не видели в глаза вот эту декларацию,

 в которой оговорены все те пункты, на которых почему-

 то  настаивает  сегодня  господин  Хмара,  в законе о

 декларировнии доходов. А нужно всего навсего спросить

 у господ наших: кто же в течение трех лет не выполнял

 вот это декрет?

      Я  по  пунктам скажу. Первый пункт -это основная

 работа за местом работы, в том чисе дивиденды, премии.

      Второй  пункт  -это доходы не за основным местом

 работы .

      Третий  -от..........  діяльності и так далее. В

 том  числе  на  майно,  здесь и жилые будинки, власна

 квартира,   дачні   будинки,   земельні   ділянки   і

 транспорт,  где  нужно указать марку и модель, а то у

 нас  получается интересная ситуация, что те кто вроде

 бы  "за" декларирование, забывает о том, что три года

 мафия спокойно пользуется вот этим отсутствием Декрета.

      Поэтому  я  просил бы, чтоб вот в этом пункт мой

 был   все-таки   проголосован   и   прошу  поддержать

 депутатов, в конце концов нужно проконтролировать ход

 исполнения Декрета. Спасибо, Олександр Олександрович.

      ГОЛОВА.  Володимире  Миколайовичу,  я від щирого

 серця   прошу  вас:  говоріть  те,  що  ви  говорите,

 тільки -  протягом  однієї  хвилини!  Ви  взяли   2,5

 регламенти...

 

      ГЕРМАНЧУК  П.  К. Я дам пояснення... Будь ласка,

 послухайте:  я дам пояснення стосовно цього декрету і

 пункту.

      Діло  в тому, що по сьогодні декларуються тільки

 побічні   доходи,  тобто  доходи,  які  мають  не  по

 основній  діяльності. Якщо хтось з вас (в тому числі,

 і   міністр   фінансів)   не   зробив,  а  декларація

 опублікована у всіх газетах і таке інше, і в "Бюлетні

 податкової політики", так ви повинні зробити -занести

 в  Податкову  інспекцію.  Якщо Податкова інспекція...

 (дійде інформація з усіх податкових інспекція країни)

 виявить, що ви не задекларувала ваші побочні  доходи,

 то  вона  вас притягне до відповідальності, як любого

 громадянина...

 

      АЗАРОВ  М.  Я. Ну давайте проголосуем, Александр

 Александрович!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА. Я прошу вас...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  поставлю  вашу  пропозицію  на  голосування -

 давайте її!.. Будь ласка...

      (Шум  у  залі,  окремі  вигуки)

      Йому  нема  чого декларувать, бо він тільки живе

 зарплатою...

      Прошу!   Пропозиція   Моісєєнка,   викладена   в

 середній  колонці,  ставиться  на  голосування.  Будь

 ласка.

 

      "За" -

 

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      А все голосується поіменно!.. Все... Зафіксуйте,

 будь ласка. Я, до речі, голосував "за"...

      Так...Ще є зауваження до третього пункту?

 

      АЗАРОВ М.Я. До третього пункту нет зауважень...

 

      ГОЛОВА.  В  цілому третій пункт можна ставить на

 голосування?  Ставлю  на  голосування  третій пункт в

 цілому. Будь ласка, активно!..

 

      "За" -

 

      Не приймається...

      Які  ще  зауваження  до третього...? Будь ласка,

 Терьохін. Якщо вони вносилися, це ж режим уже...

 

      ТЕРЬОХІН  С.  А.  Шановні  колеги,  ну  ми знову

 повертаємся   до,   перепрошую,   цієї   роздачі  цих

 слонів...  От я зараз з Драгомарецьким розмовляв. Він

 пропонує   дати   Голові   Фонду   державного   майна

 благодарність  за  те,  що він недоприватизував на цю

 суму.

      Значить,  давайте все-таки дивитися. Хто винний,

 хто  не  винний, давайте не писати за що. А напишемо,

 що  за  не  виконання  доходної  частини  бюджету.  І

 поставимо  крапку  і  хай  Президент розбирається які

 статті не виконані, які перевиконані і так далі.

      Не  треба  індикацію робити, тому що, наприклад,

 рента  на  газ це окрема міжурядова проблема, про яку

 ми  тут  взагалі  не дискутували. Може треба слухання

 про порядок? закупівль газу  влаштовувати в Україні?

      Давайте    напишемо,   що   Президенту   України

 розібратися  чому не виконана доходна частина бюджету

 і прийняті відповідні рішення....і все....

 

      ГОЛОВА.  Ви  наполягаєте на тому, щоб голосувати

 за подяку.............? Не наполягаєте... Зрозуміло.

      Я  прошу вас проект пункту 4 такий......... може

 хтоне  вчитався....  Це  в 3 пункте же іде, в 3-й....

 Враховуючи не виконання Закону України "Про державний

 бюджет  на  1995  рік"  "  В частині надходження.....

 ненадходження рентной плати за нафту і природний газ,

 що  видубувається  в  Україні  та  різниці в цінах на

 природний  газ  в  сумі  75 трильйонів карбованців, а

 також   кошти   від  приватизації  майна  в  сумі  87

 трильйонів     карбованців,     що    проізвело    до

 незабезпечення    фінансування   соціально-культурних

 заходів  України  і  скорочення  витрат  на зазначені

 цілі...",  а  тоді додати " а також не виконання...",

 одну  хвилиночку,  "  а  також  не  ивконання обсягів

 виробництва,  зазаначених  у  бюджеті...",  я  маю на

 увазі ...

       (ШУМ  В ЗАЛІ)

      Ну,  до  бре,  Цю  пропозицію  я  вчора вносив в

 письмовоми  виді.

 

       АЗАРОВ.

      Александр  Александрович, можно мне предложение?

 я  .....

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилинку,  Микола Янович, я ще не

 закінчив.

      Згідно   пункту  23  статті  17  Конституційного

 договору  між  Верховною Радою України та Президентом

 України  рекомендувати  Президенту України розглянути

 питання про персональну відповідальність членів Уряду

 та  інших  посадових  осіб,  які  винні в невиконанні

 зазначеного акону.

      Так?

       (ШУМ  В ЗАЛІ)

      Драгоморецький хоче  за це  проголосувать.

      А  можливо,  шановні колеги, Наталія Миколаївна,

 дозвольте,  я теж скажу.

      Можливо давайте ми зробимо таким чином: справа ж

 не  в  цих двох статтях ненадходження, справа в тому,

 що  промисловість не працювала, економіка не дала тих

 контрольних  цифр. То може в загальному вигляді нехай

 Президент   все-таки  зробить  доручення  і  висновки

 зробить    стосовно    тих,    хто    не   забезпечив

 функціонування промисловості, сільського господарства

 і інших,  і      винен  в  невиконанні бюджету.

 

       ГЕРМАНЧУК. Абсолютно ми згодні з цим питанням.

 

      ГОЛОВА.   Як  ви  дивитесь?  Згодні.  Тому  така

 пропозиція: враховуючи невикоання Закону України "Про

 державний   бюджет   на   1995   рік",  рекомендувати

 Президенту України розглянути питання про персональну

 відповідальність  членів  Уряду  та  інших  посадових

 осіб, які винні  в невиконанні зазначеного закону.

       (ШУМ  В ЗАЛІ)

 

      АЗАРОВ.

      Александр   Александрович,   я   всезтаки   хочу

 небольшой  такой  комментарий сделать, поскольку этот

 вопрос...

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  вибачити.  Микола  Янович, не

 треба, одну хвилинку.

      Закон  не  виконується,  і  ми змушені тому були

 вносити  корективи  до  нього.  Це Олегу Олексійовичу

 відповідь. Тому треба голосувати за цю пропозицію, що

 я  сказав,  це буде нормальна пропозиція. Будь ласка,

 ставлю на голосування.

      За -

      Прийнято.

      4    пункт.   Зобов'язати   головне   контрольне

 ревізійне  управління  України  перевірити  виконання

 коштів  державного бюджету у 1995 році і про наслідки

 доповісти   Верховній   Раді  у  березні  1996  року.

 Контроль покласти на Комісії Верховної Ради України з

 питьань бюджету.

      Генеральному    прокурору    України   здійснити

 первірку  виконання  Закону  України  "Про  державний

 бюджет  на  1995  рік", а ткож дії посадових осіб про

 забезпечення виконання цього закону.

      Так, це 4 пункт. Можна голосувати? Це пропозиція

 Вітренко, будь ласка,  вона має слово.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

 

      Шановний Олександре Олександровичу, перш за все,

 я  заюву  роблю протесту проти комісії Азарова, якана

 мою письмову пропозицію відкинула половину пропозицій

 і не надрукувала у цій таблиці.

      Я   записувала  крім  зверення  до  Генерального

 прокурора,  щоб  він доповів про результати перевірки

 перед  розглядом  державного  бюджету  1996  року. Ми

 раніше  ніж  у  січні  розглядати  його не будемо, це

 нормально. І треба ці висновки знати перед розглядом,

 щоб  не було потім таких пропозицій, як він висказав,

 що  хтось  винний,  але  держава буде (...........) в

 цілому.

 

      ГОЛОВА.  будь ласка, прочитайте 3 абзац...

 

      ВІТРЕНКО  Н. М. Олександре Олександровичу, отам,

 де 4 пункт, іде два абзаци, треба доповнити.

 

      ГОЛОВА.  От прочитайте його. Третій абзац.

 

      ВІТРЕНКО  Н.  М.  Моя пропозиція була. Ну, другу

 половину абзацу.

 

      ГОЛОВА.  Третій абзац постанови.

 

      ВІТРЕНКО   Н.  М.  Третій  абзац.  "Генеральному

 прокурору  України  доповісти  про  наслідки первірки

 перед  розглядом  державного  бюджету України на 1996

 рік".  І хочу додати, цим він допоможе Президенту, бо

 він  дуже  зайнятий,  їздить  по всьому світові, всім

 розказує  про  успіхи  наших  реформ,  випрошує нових

 грошей.   Той   Генеральний  прокурор  йому  допоможе

 зробити  розслідуваня,  хто  ж порушив закону України

 про бюджет. Це нормально.

 

      ГОЛОВА.  Таким  чином...  Микола Янович, я прошу

 вас, Микола Янович.

 

      АЗАРОВ М. Я. Мы работали над этим постановление,

 я хочу ответить.

 

      ГОЛОВА.  Ви  працювали  над постановою, депутати

 теж  внесли  пропозицію  згідно з процедурою розгляду

 цього   питання   депутат  має  право  наполягати  на

 голосуванні.  І  тому...  тільки  редакція така. Одну

 хвилинку.  Редакція  така.  Не треба окремий абзац, а

 продовження   таке.   Про   наслідки  цієї  перевірки

 доповісти  Верховній  Раді перед розглядом бюджету на

 1996 рік. Зрозуміло?

      Ставлю на голосування цюю пропозицію.

      Микола  Янович  ви не маєте права говорити, коли

 йде голосування.

      Я ще раз прошу.

 

      "За" -

 

      Я, шановні  депутати, ...

 

      АЗАРОВ     М.     Я.    Все-таки    можна    мне

 прокоментировать?  Мы на комиссии вчера два часа (вот

 члены  комиссии  знают)  каждое предложение депутатов

 обсуждали,  внимательно  изучали, смотрели на сколько

 оно реально, на сколько возможно.

      К  стати,  я прошу прощения, Наталья Михайловна,

 вы свою, так сказать, бумагу оставили здесь, а в нашу

 комиссию она поступила в восемь вечера после указания

 Александра  Александровича Мороза, когда уже комиссия

 разошлась.  Поэтому  я  ее иззобретал и вставлял уже,

 так сказать...

      Теперь  что  касается  все-таки  если  мы  хотим

 серьезно, чтобы Генеральная прокуратура проверила (вы

 знаете,  как у нас прокуратура работает), это не день

 и  не  два,  это  месяцы.  Так  что  ж  мы завязываем

 прийняття   бюджета   Державного  и  откладываетм  на

 сколько времени? Вот исходя из чего, а не потому, что

 мы  не  хотим,  чтобы  этот пункт был включен. Мы его

 включили в редакцию.

      То  же  самое  предложение  Степенко, уважаемого

 Василия              Ивановича:             проверить

 главно.............................   проверить   все

 бюджетные  организации.  Но  их  20  тысяч.  То есть,

 предложение разумное, но сроки проверки, так сказать,

 абсолютно  нереальны.  Поэтому березень поставили, не

 декабрь, а березень.

 

      ГОЛОВА. Петро Кузьмич.

 

      ГЕРМАНЧУК.   В   мене   є   ще  таке  маленьке

 доповнення.  Діло  в  тому, що перевіряти -це функція

 контрольно-ревізійної лужби. А якщо будуть  порушення

 ті, які повинна розглядати прокуратура, тоді, дійсно,

 вона  буде розглядати. Навпаки, перевіряє контрольно-

 ревізійна   служба,  і  на  підставі  цих  матеріалів

 прокуратура  робить  відповідні свої висновки. А якщо

 просто   не  хватить  персоналу  в  прокуратурі,  щоб

 провірити  не 20 тисяч, а 200 тисяч бюджетних установ

 і таке інше.

      Тому  я  вважаю, є Закон чіткий "Про контрольно-

 ревізійну  службу",  є відповідальність її керівника.

 Так тут треба зобов'язати його, щоб він доповів. А по

 матеріалах,  де  є  зловживання і кримінальні справи,

 передав їх в прокуратуру.

 

      ГОЛОВА.  Давайте...  Одну  хвилиночку. Хвилинку.

 Зараз   обговорюється   поправки,  які  були  внесені

 тільки.

      Ми  проголосували, ну не підтримали. Залишається

 в редакції    попередній.

      5 пункт. Від...

      (Шум   в залі)

      Я  прошу, не  допомагайте.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  4  в  редакции  Комиссии давайте

 проголосуем,  Александр Александрович. Не пройдет -мы

 его  исключим.

 

      ГОЛОВА.   От   я   прошу  уваги.  Ми  за  основу

 проголосували. Ідем  дальше.

      5    пункт.   "Відмітити   незадовільну   роботу

 Міністерства економіки України, галузевих міністерств

 щодо   стабілізації   виробництва   та   забезпечення

 виконання  доходної  частини  бюджету".

      Уже  проголосували. Не  було  заперечень?

 

      АЗАРОВ М. Я. Мы проголосовали в преамбуле, когда

 отметили  незадовильну  роботу  Кабинета...  А, мы не

 проголосовали.

 

      ГОЛОВА.  Так,  правильно.  Нема  заперечень, щоб

 зняти  цей  пункт? Приймається.

      6. "Звільнити вугледобувні та вуглезбагачувальні

 підприємства   Міністерства   паливної  промисловості

 України  від сплати заборгованості, включаючи пеню за

 несвоєчасну  сплату  обов'язкових  платежів станом на

 10...  на 1 січня 1996 року, з віднесенням зазначених

 платежів  на внутрішній борг щодо податку на прибуток

 підприємств  в  частині  сум,  які  зараховуються  до

 Державного  бюджету України і обов'язкових внесків до

 Фонду соціального страхування науки, Пенсійного фонду

 України   та  Державного  фонду  сприяння  зайнятості

 населення."

      Це   пропозиція   Кабінет  Міністрів,  підписана

 прем'єр-міністром  і віза на проекті Постанови, які у

 вас є на  руках  теж  прем'єр-міністра  є.

      В  зв'язку  з  Постановою Верховної Ради з цього

 приводу,   прийнятою   у   жовтні,   здається,  чи  у

 вересні... у жовтні місяці.

      Тому  я  ставлю цей.. Нема зауважень до нього? Є

 зауваження?

      Юрій Григорович Донченко.

 

      ДОНЧЕНКО

      259  (..........) избирательный округ, Донченко,

 фракция  коммунистов.

      Александр  Александрович, я бы согласился с этим

 пунктом,  толькок  убрал  бы из этого текста уплату в

 Пенсионный   фонд.   Нечем  финансировать  сегодня  в

 Луганской,  Донецкой  области... выплачивать пенсии в

 угольных  регионах.

      Что  ж  мы  делаем?  Мы  освобождаем  самими  же

 шахтерами  освобождаем  своих  же  товарищей, которые

 сегодня  на  пенсии.  Разве  это  мыслимо?  Ни в коем

 случае   нельзя   сегодня   освобождать   от   уплаты

 Пенсионный фонд.

      Спасибо.

 

      АЗАРОВ  М.  Я. Ну, мне можно ответить, Александр

 Александрович? Мы вопрос рассматривали очень детально

 на  комиссии, очень детально. Это вопрос, вот который

 здесь поставил Виталий Андреевич Масол, четко и ясно:

 либо   мы   выскажемся   за  то,  что  наша  угольная

 промышленность  дотационная  и  она  должна  получать

 дотации   с  Государственного  бюджета.  Правда,  эти

 дотации   должны  распределяться  очень  грамотно  на

 поддержку   работающих   предприятий,   а  не  вообще

 взагали. И когда мы на комиссии рассматривали, то нам

 тоже   не   очень   понравилась   вот  эта  редакция,

 предположим,  этого  пункта.  Потому  что  мы требуем

 более четкого определения.

      Но   в  данной  ситуации,  в  данной,  уважаемые

 народные депутаты, к этой постанове приложен балан по

 угольной   промышленности,   то  есть  разница  между

 кредиторской  и дебиторской задолженностью. Вот когда

 уважаемый  Вадим  Николаевич  говорил  о кредиторской

 задолженности металлургов, он не упомянув дебиторскую

 задолженность, она-то плюсовая разница.

      А   вот   по   угольной  промышленности  разница

 отрицательная.

 

      ГОЛОВА. Микола Янович, я прошу.

      У  вас  на  руках першою сторінкою до додатку до

 цього проекту постанови...

      (Шум у залі)

      Я прошу вас: не кричіть з місця!

      Лежить  баланс  по вугільній промисловості. Юрій

 Григорович  абсолютно  правий,  з одного боку, бо, до

 речі,  і  різні  є  підприємства  і різна природа тих

 заборгованостей,  і ми ставим в нерівні умови їх. Але

 відповідальність   за   це   бере  на  себе  Кабінет

 Міністрів,  він  просить врахувати цю обставину, а ми

 також  приймали відповідну постанову. Тому, очевидно,

 треба  голосувати  за  цей проект, і міністр фінансів

 тут двома руками "за".

      (Шум у залі)

      Я  прошу...  Єльяшкевич  просив  уточнення  ще з

 цього приводу.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.

      (Ельяшкевич,     Херсон,    депутатская    група

 "Реформы")

      Уважаемые коллеги, давайте внимательно отнесемся

 ко всему, что написано в этом пункте.

      Во-первых,  необходимо  говорить по состоянию не

 на  1  января  1996  года,  а на 1 декабря 1995 года,

 потому  что  этих неплатежей еще нет на 1 января 1996

 года.  Так,  кстати,  и было в тексте, почему-то было

 потом  вычеркнуто.  Теперь  нельзя  принимать  это  в

 отношении,   тут  неправильно  написано,  потому  что

 средств  социального  страхования  шахтеры  платят не

 только в Фонд социального страхования. Почему, потому

 что  не с чего будет оплачивать больничные, и средств

 Пенсионного    фонда   Украины.   То   есть   средств

 социального  страхования  и Пенсионного фонда давайте

 сюда  не  включать.  Обязательно  надо  освободить от

 Фонда   зайнятосі,   от   тех  неплатежей  по  другим

 вопросам,  по прибыли и так далее, а по этим моментам

 освобождать  нельзя,  потому  что мы накажем самих же

 шахтеров.

      ГОЛОВА. Будь ласка, Германчук.

 

      ГЕРМАНЧУК  П.  К.  Олександре  Олександровичу, я

 абсолютно  підтримую  таку  пропозицію,  що,  дійсно,

 сьогодні  заборгованість дло Пенсійного фонду скаладє

 у  нас  57 трильйонів

      карбованців. Я... да, Державний

 бюджет...  Державний бюджет на себе візьме, і це буде

 як  дотація (правильно абсолютно Микола Янович казав,

 і  Віталій  Андрійович,  що  вугілля повинно у нас...

 воно... баланс його не проходить бездотаційний), тому

 в   частині   платежів   до   Державного   бюджету  я

 погоджуюсь. А стосовно Пенсійного фонду і відрахувань

 на  соціальне  страхзування...  Ну,  повірте, тоді не

 буде джерела для виплат самим же шахтарям!.. Це треба

 просто  проголосувати  без цих двох, і тоді воно буде

 зрозуміло і для всіх, і для нас, в тому числі.

 

      ГОЛОВА.  Так що ви пропонуєте?!..

 

      ГЕРМАНЧУК  П.  К.  Я  пропоную проголосувати, за

 виключенням   "Звільнення   від...   по   соціальному

 страхуванню і Пенсійному фонду".

 

      ГОЛОВА.  Тобто, останній пункут зняти?

 

      АЗАРОВ  М.  Я. Нет, снятие обов'язковых мвнескив

 до Фонда социального страхования Украины, пенсионного

 фонда Украины.

 

      ГЕРМАНЧУК   П.   К.   Оце   зняти,  а  все  інше

 проголосувати...

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміло.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Із 1 грудня 1995 року, так?

 

      ГЕРМАНЧУК П.К. Да, хай буде...

 

      АЗАРОВ М. Я. Нет, не до 1 грудня -сегодня уже 15

 декабря!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Сегодня уже 15 декабря!..

 

      ГОЛОВА.    Давайте   ми   цю   норму   поки   що

 проголосуємо.    одну    хвилиночку!    А   тоді   ще

 доповнення...   уточнення,   яке   вніс   Єльяшкевич-

 Германчук. Так?

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Ну,  Германчук  -с 1 января 1996

 года...

 

      ГОЛОВА.   Будь   ласка,  голосується  уточнення.

 Донченко, Єльяшкевич, Германчук, Азаров вносять. Із 1

 грудня тільки... З  1 грудня!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      "За" _

 

      Строк  окремо  розглянем...  З  1  січня  чи з 1

 грудня?

 

      АЗАРОВ  М.  Я. З 1 січня или, по крайней мере, с

 15 грудня...

 

      ГЕРМАНЧУК  П.  К.  Тут  в  чому річ? Я поясню...

 Заборгованість,  дійсно  (абсолютно правильно хтось з

 депутатів  підмітив),  що  воно зафіксовано бути на 1

 грудня.  Але  коли ставили 1 січня, коли дискутували,

 вони заплатять неплатежі січневі... Тобто, щоб уже на

 мину...   на   слідуючий   рік  не  заганяти  знов  в

 заборгованість, так малось в виду: тільки... Кабінету

 Міністрів  якщо  ми  вже  відстрочуєм 11 місяців, так

 давайте  вже відстрочим цю суму річну, щоб потім знов

 не  приймати  рішення  про списання його в наступному

 році... Тільки з цих мотивів...

 

      ГОЛОВА. Тобто з 1 січня?

 

      ____________. Станом на 1 січня.

 

      ГОЛОВА.  Не заперечує. Значить, прийнято так, як

 записано. Будь ласка, Бондаренко.

 

      БОНДАРЕНКО, 251 виборчий округ.

 

      Мы,  вот  еще  один  раз  освободили шахтеров от

 очередной    уплаты   налогов.   Мы   их   достаточно

 освобождали и до этого, так? И шахтеры практически ни

 за  что  у  нас  сейчас не платят. Я бы согласился со

 всеми   этими  освобождениями,  если  бы  государство

 гарантировало все это восполнять.

      Но,  уважаемые  товарищи,  вы  ж  помните, что в

 шахтерских  городах  живут  не  только шахтеры. Я вам

 приведу  только один пример. Шахтерский город Красный

 луч  -это  в  Луганской области второй после Луганска

 город по населению. 182 тысячи населения. Шахтеров из

 них  практически 30 процентов, все остальные же живут

 люди,  которые работают на предприятих или работают в

 сфере социального обслуживания, или работают, значит,

 врачи,  учителя,  пенсионеры.  И  вы  понимаете,  эти

 города  находяться в самом худшем положении. У них же

 нет денег.

 

      ГОЛОВА. Та що пропозиція?....

 

      БОНДАРЧУК.  Пропозиция  такая.  Значит,  если

 записать,  если  государство четко гарантирует все те

 неуплаты   шахтерам   возместить,   то   тогда  можно

 голосовать за освобождение вообще от всех налогов, но

 тогда все дотации, извините, государство должно взять

 на себя.

 

      ГОЛОВА.      Оце  і передбачається.

 

       ГЕРМАНЧУК.   Олександр  Олександрович,  я  дам

 пояснення. Діло в тому, що це на містечка, про які ви

 кажете, абсолютно ніякого не має відношеня. Ми тільки

 маємо  відношення  по  дедравному  бюджету.  А ті 50%

 платежів,   які   зараховиються  до  місцевих,  в  цю

 постанову  не  входять.  Там  написано: до державного

 бюджету.  Тому  компенсувати  містечкам  немає ніяких

 підстав.

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміло.

      В   цілому   ставиться   проект   Постанови   на

 голосування.

      Ще  є? Магда.

 

      МАГДА.

      Шановні депутати, виступав Дудченко, мій колега,

 я  хотів би внести від нас пропозицію, 7 парагораф чи

 пункт.

      Враховуючи   невикоання   Закону   України  "Про

 державний  бюджет на 1995 рік" в частині фінансування

 соціально-культурних  закладів та соціального захисту

 населення,  що приведе до невиплати боргів з бюдзжету

 цієї   сфери   підприємств  вугільної  промисловості,

 енергетики,         комунальному        господарству,

 газопостачальним   організаціям,   доручити  Кабінету

 Міністрі вирішити питання погашення  цих боргів.

      А це уже чи віднесення їх на бюджет на 1996 рік.

      А  як  же бути?

 

       АЗАРОВ.  Уважаемый Александр Александрович,

 есть  процедура принятия решения, давайт е прекращать

 практику  все-таки приема с голоса различных пунктов,

 особенно...

      Написано,  так надо было представить в бюджетную

 комиссию  вчера, рассмотреть, проанализировать, мы бы

 включили   его,  продумали.  А  сейчас  вот  так  вот

 вносить,  с голосо  принять, потом  будем...

 

      ГОЛОВА.  Микола  Янович,  будь ласка, пропозиція

 слушна, пропозиція  Магди ставиться на  голосування.

 

      "За" -

 

      АЗАРОВ   М.   Я.   Ну,   давайте   ж  прочитаем,

 наверное...

 

      ГОЛОВА.   Не  говоріть,  коли  голосування  іде.

 Поглянте не хватило голосів через те.

      Будь  ласка,  є  пропозиція.  Степанов, у вас ще

 було зауваження.

 

      АЗАРОВ М.Я. У Степанова зауваження не было.

 

      СТЕПАНОВ В.С. Степанов, Луганск, 236.

 

      Я извеняюсь, Николай Яковлевич, но я виноват, но

 все-таки   может  быть  уважаемые  народные  депутаты

 выслушают.

      Сейчас  за  выполнение  бюджета  кто  только  не

 отвечает  и  Министерство  финансов,  и  Министерство

 экономики, отраслевые министерства. Я прошу уважаемый

 Александр  Александрович,  поставить вопрос следующий

 пункт.  Поручить  Кабинету  Министров  месячный  срок

 подать  предложение  о  целесообразности  образования

 бюджетногобанка, государственного бюджетного банка.

 

      ГОЛОВА.  Микола  Янович,  ми  вже  цю  постанову

 прийняли. Прийняли доручення.

 

      АЗАРОВ   М.   Я.   Уважаемый   народный  депутат

 Степанов,  мы  уже  подготовили  в бюджетной комиссии

 положение  о державном бюджетном банке. Я надеюсь, вы

 просто  отработаете  (...........),  мешает заняться,

 что  мы  на  следующей  неделе вынесем уже на розгляд

 сесиё  Верховного  Совета  это положение. Уже вынесем

 его.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  вас.  Ну,  я  прошу  в цілому

 проголосувати.  Проект  поста...  В  цілому  6  пункт

 можна? Чи в вас є ще пропозиції?

      Дайте слово, будь ласка,... Номер скажіть, а тоя

 забув.

 

      КОНДРАТЮК А.О. 55,  Кондратюк, Вінниця.

 

      Я   думаю,   що ви   повинні  в   бюджеті  цьому

 передбачити  ще  одну  витрату,  яка  не  передбачена

 зараз.  Я  маю на увазі, щоб Кабінет Міністрів своїми

 постановам  грубо  порушив  статті  12,  13,  14 і 15

 закону  про  статус  ветеранів  війни і їх социальний

 захист.  Ввівши  норму  -21 метр як пільгову плату за

 комунальні послуги.

      В законі пільги передбачено на всю жилу прощадь.

 Таким   чином,  Урядом  ошукано  тисячі  інвалідів  і

 ветеранів, з   яких    незаконно  стягнуто   мільйони

 карбованців. І зараз ці справи вирішуються в суді.

 

      ГОЛОВА.  Анатолій  Іванович,  що  проголосувать,

 скажіть?

 

      КОНДРАТЮК.  Я  постійно звертав увагу ще  з 28

 квітня  на  це  порушення.  І, я думаю, шановні пани:

 Шпек,..........,   Герєєв  відказався  на  останньому

 слузанні відповідате на це питання.

      А  от мені ветерани ставлять це питання і притом

 постійно.  Обіцяв  в  цьому  розібратись  і  Прем'єр-

 міністр  Марчук Євген Кирилович. Після цього прийнято

 постанову про відстрочку пені і збільшення санітарної

 норми.  Однак гроші за комунальні послуги, стягнуті з

 інвалідів, ветеранів, пенсіонерів прийдеться вертать.

 І  я  думаю,  що  потрібно  ввести спеціальний фонд і

 передбачити  возврат  цих  всіх  грошей за комунальні

 послуги ошуканим ветеранам, інвалідам, одиноким.

      Я    думаю,    що   це   потрібно   побов'язково

 передбачити.

      І прошу це проголосувати.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу,  Анатолій  Олександровичу, ви

 дуже  правильно  ставите  питання.  Є  прохання таке:

 оформить  окрему  постанову  Верховної  Ради  з цього

 приводу,  і  ми  тоді  вернемося до неї. Це не зовсім

 кореспондується із предметом нинішнього обговорення.

      Я прошу вас. Тому що ви розумієте, ми це повинні

 закласти  в  поправки  в  видаткову  частину, зразу ж

 передбачити  баланс  у  доходній  частині  -це  треба

 порахувати.   Тому,   будь   ласка,   готуйте  проект

 постанови, як доручення Кабінету Міністрів, і ми тоді

 повернемося. Добре? Немає заперечень.

      6 пунк в цілому ставиться на голосування. Прошу.

 

 

      "За" -

 

      Одну  хвилиночку.  Є  пропозиція  ще: пропозицію

 Магди  Івана Івановича (вона дуже слушна) протокольно

 дати, як доручення Кабінету Міністрів, не включаючи в

 проект постанови, а як протокольне доручення Кабінету

 Міністрів.    Зрозуміло?    Ставлю   на   голосування

 протокольне   доручення   Кабінету   Міністрів,   яке

 відповідає  пропозиції  Магди, внесеній відповідно до

 Регламенту.

 

      "За" -

 

      Приймається   рішення.   І   до  другого  пункту

 уточнення редакційного змісту, там, де... Щоб звучало

 воно  так:  "Одночасно  з  введенням  в  дію абзацу 2

 статті   37   цього   Закону  розробити  заходи  щодо

 встановлення   граничних   цін   на  енергоносії  для

 підприємств  металургійної та хімічної промисловості,

 які  здійснюють  відрахування  у  розмірі  5%  обсягу

 реалізації  продукції згідно статті 37 цього Закону",

 тобто слово "металургії" вилучити звідси.

      Нема   заперечень?  В  цілому  ставиться  проект

 постанови   на  голосування.  Будь  ласка,  в  цілому

 ставиться на голосування.

 

      "за"

 

      Дякую.

      Продовження   ранкового   засідання  відбудеться

 через півгодини рівно, о 12. 45.

                     ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка, запросіть хто затримується

 до  залу.  Так,  будьте уважні. Проект Закону України

 "Про  внесення  змін  та  доповнень до Закону України

 "Про  основні  засади  соціального  захисту ветеранів

 праці  та  інших  громадян  похилого віку в Україні".

      Світлана  Анатоліївна Вегера, заступник Міністра

 соціального захиста населення на трибуні, просимо  її

 до слова. Будь ласка, Світлана Анатоліївна.

 

      ВЕГЕРА С.А.   Шановний Олександр Олександровичу,

 шановні народні депутати. До вашої уваги пропонується

 проект  Закону України "Про внесення змін і доповнень

 до   Закону   України  "Про  основні  засади  захисту

 ветеранів  праці  та  інших  громадян похилого віку в

 Україні",  який  як  відомо,  був прийнятий Верховної

 Радою в грудні 1993 року.

      Дозвольте    нагадати   вам,   шановні   народні

 депутати, історію  птиання.

      Спочатку  був підготовлений і поданий на розгляд

 Верховної  Ради  один  Закон  -"Про  статус ветеранів

 війни, праці, збройних сил". На прийняття окремих вох

 законі про ветеранів війни та ветеранів праці свідомо

 пішла   Верховна  Рада  минулого  скликання.  Питання

 соціального захитсту людей похилого віку повинні були

 врегульовуватись    окремим  законом.

      Але  було прийнято інше рішення, і так з'явились

 два Закони -"Про статус ветеранів війни і гарантії їх

 соціального захисту" та "Про основні засади ветеранів

 праці та інших громадян похилого віку в Україні".

      За  час  дії законів про ветеранів праці виникли

 питання,   які   безпосередньо   зачіпають  соціальні

 інтереси  дейких  категорій  людей,  в  зв'язку з чим

 виникла  потреба  провести лише окремі норми закону і

 відповідність з іншими законодавчими  актами.

      Д   цього   спонукали  також  числені  звернення

 ветеранів  різних галужей народного господарства, які

 надходили  і  надходять  до  Верховної Ради, Уряду, в

 наше міністерство, інші державні  органи.

      В  результаті  в  лютому цього року до Комісії з

 питаноь   соціальної   політики  і  праці  від  групи

 народних   депутатів,   а   саме  Степанюка,  Гурова,

 овчаренка,    інших    надійшли    пропозиції    щодо

 необхідності   змін   і   доповнень  до  Закону  "Про

 ветеранів праці".

      Комісія    підтримала   ці   пропозиції,   і   у

 відповідності  з  дорученням  Уряду рядом міністерств

 було   підготовлено   проект  закону,  який  сьогодні

 розглядається.

      Зразу  хочу попередити: мета перегляду концепції

 визначення  статусу ветерана праці або закону в ціому

 не ставилась.

      Основні   запропоновані   зміни   та   доповненя

 пов'язані з необхідністю привести окремі його норми у

 відповідність   з   Законом   України  "Про  персійне

 забезпечення".

      Як  вам  відомо,  стаття  6  діючого Закону "Про

 основні засади воцільаного захисту ветеранів праці та

 інших  громадян  похилого  віку в Україні", за нормою

 якого  надається  статус  ветеранів праці, передбачає

 надання  його  лише  тим  пенсіонерам,  які сумлінно,

 тривалий  час  працювали  в нарощдному господарстві і

 мають  трудовий  стаж жінки 35 років, чоловіки -40. І

 саме  тривала  сумлінна  праця  є  головним критерієм

 визначення статусу ветерана праці.

      Але   задумкою   депутатів   окремих   категорій

 працівників   ародного   господарства  ця  стаття  не

 врахувала    характер    роботи   окремих   категорій

 пенсіонерів, які  через специфіку своєї роботи на 10,

 список номер 1, або на 5 років, список номер 2 раніше

 виходять на  пенсію.

      Не  враховано  як  вони вважають, також інтереси

 тих  категорій  осіб,  робота  яких  набагато  раніше

 призводить  до  загальної втрати працездатності і які

 за  станоьм  здоров'я  та  з  інших  причин не можуть

 допрацювати до встановленого законом терміну.

      Це    стосується    пенсіонерів-ветеранів,   які

 працювали в різних галузях народного господарства і в

 особливо   важких,   особливо  шкідливих  умовах.  Це

 шахтарі,  металурги,  гірники,  хіміки і ніші, згідно

 списку  номер  1  і  номер 2, затвердженних Кабінетом

 Міністрів.  Тта  на  роботах, що призводять до втрати

 професійної   працездатності.  Це  окремі  працівники

 авіації,   робітники   локомативних   бригад,   водії

 великовагових   автомобілів   -8   тон,   на  шахтах,

 рудниках,  в  розрізах,  кар'єрах  працівники освіти,

 охоорони здоров'я і інші.

      Щоб  усунути  цю  несправедливість  і  вносяться

 відповідні  зміни, передбаченні у пункті а, пункту 1,

 підпункті    а,   пункту   1   проекту   закону,   що

 розглядається.

      Ще   одни   момент.  Зміни  також  стосуються  і

 невеликої   частини   пенсіонерів,  нагородженних  за

 законодавством   СРСР   медалі   "Ветеран  праці"  за

 сумлінну  тривалу  роботу  в  народному госопдарстві.

 Більшість  з  них це громадянми похилого віку, які не

 можуть   продовжити   роботу,   щоб  отримати  статус

 ветарана  праці  відповідно  до  нового национального

 законодавства.

      Ці  особи  зазначенні  в  проекті  підпунктом б,

 пункт  1.  В  діючому законі цього положення не було,

 хоча  згідно з постановою Верховної Ради, медаль була

 віднесена  доурядових  нагород,  а  пільги  і перваги

 передбаченні  положенням  про  нею  за нагородженними

 збережені.   Тобто   ми   приводимо  законодавство  у

 відповідність.

      Третє.   В   проект  закону,  що  розглядається,

 включенні також інваліди першої і другої групи. Пункт

 в,  підпункт  в,  пункту  1.  Які  за станом здоров'я

 можуть  не  працювати,  але  працюють.  Для отримання

 статусу  ветеранів праці їм потрібно мати стаж роботи

 не менше 15 років. Само собою зрозуміло, що більшість

 з  цих  громадян  не зможуть допрацювати встановлений

 строк.

      Якзо Верховна Рада надасть статус ветерана праці

 вищезначеним  пенсіонерам  і  анвалідам, то із пільг,

 передбачених  цим  законом,  їм необхідно буде надати

 лише  одну: безкоштовий проїзд у метро, тобто ту, яка

 діє  не в усіх регіонах України. Всі інші пільги вони

 одержують  як  пенсіонери  або  як  інваліди,  або чк

 громадяни  похилого віку. Враховуючи, що метрополітен

 є  лише  в  окремих  містах,  витрати  на  реалізацію

 проекту закону, що розглядається незначні. Відповідні

 розрахунки у вас є на руках.

      Проект   закону,  поданий  Кабінетом  Міністрів,

 розглянули  на  своїх  засіданнях  Комісія  з  питань

 соціальної  політики  та  праці  і  Комісії  з питань

 бюджету. Вони підтримали його без зауважень.

      Шановні  народні  депутати!  Вже  після  подання

 Кабінетом  Міністрів проекту закону при його розгляді

 на  засіданні Комісії з питань соціальної політики та

 праці  були внесені і розглянуті пропозиції від імені

 Федерації   профспілок  України,  підписані  народним

 депутатом   Стояном,   а   також   пропозиції  деяких

 експертних служб Секретаріату Верховної Ради, Комісії

 з питань чорнобильської катастрофи підписані народним

 депутатом Яценко.

      Вказані    пропозиції    передбачають   зниження

 встановленого  Законом  України "Про ветеранів праці"

 трудового  стажу,  необхідного  для  надання  статусу

 ветерана  праці  додатковій  групі  пенсіонерів,  які

 відповідно  до  Закону  "Про пенсійне забезпечення" і

 Закону  "Про статус і соціальний статус громадян, які

 постраждали   внаслідок   чорнобильської  катастрофи"

 виходять на пенсію на пільгових умовах.

      Перш  за  все,  мова  йде  про  окремі категорії

 працівників   зайнятих   на   підземних  і  відкритих

 гірничих   роботах   та   в   металургії  -стаття  14

 Пенсійного  закону,  окремі  з  яких  ідуть на пенсію

 незалежно від  віку,  як  зайняті  в  особливо важких

 умовах праці, які  є в списку ь1.

      Жінки,  що  народили  п'ятеро  і  більше дітей і

 матері   інвалідів   з   дитинства,  особи,  хворі  на

 гінофізарний  (..........)  ліліпути і диспропорційні

 карлики. Стаття 18.

      Та   особи,   які  працювали  або  проживали  на

 територіях   радіоакційного  забруднення.  Стаття  55

 Чорнобильського  закону.

      Останнє  положення  пропозицій  профспілок тісно

 пов'язано    з    пропозиціями   Комісії   з   питань

 Чорнобильської  катастрофи.  Частково,  що стосується

 інвалідів I і II групи, проектом врахована.

      Що   стосується  іншої  частини  цієї  категорії

 громадян   і   взагалі  всіх  додаткових  пропозицій,

 остаточне   рішення,   зрозуміло,   повинна  прийняти

 Верховна Рада.

      Федерація    профспілок    пропонує   також   не

 оподатковувати   одноразові   грошові   витрати,   що

 здійснюються   за  рішенням  трудового  колективу  за

 рахунок  коштів  підприємств громадяном, які виходять

 на   пенсію на  пільгових  умовах.

      Це  нове доповнення до абзацу 4 статті 15 діючої

 редакції  Закону.

      Декілька    слів    про   пропозицію   експертів

 Секретаріату  Верховної  Ради  України.  Мова йде про

 Положення    характерне   для   двох   законів,   які

 знаходяться  на розгляді в Верховній Раді України. Це

 Закон  про  ветеранів  війни,  вам  відомий,  і Закон

 сьогоднішній.   І  стосується  компенсаційних  виплат

 ветеранів   замість   путівок  на  санаторно-курортне

 лікування.

      На  нашу  думку, виходячи із принципу адресності

 надання   пільг   та  допомог  ветеранам,  враховуючи

 сучасні  економічні  умови, було б доцільним залишити

 діючу   редакцію   статті   7   Закону,  що  сьогодні

 розглядається,  та  третій  пункт  статті  12, 14, 15

 Закону  про ветеранів війни, який найближчим часом ми

 будемо  розглядать  у   третьому читанні.

      на наш погляд, більш ссправедливим є те рішення,

 яке  можна  реально  виконати. І діюча редакція якраз

 враховує  всі  умови  сьогоднішнього життя.

      Декілька слів -як діє існуючий Закон. За минулий

 рік  до державних органів надійшло понад 200 звернень

 депутатів,  центральних  та  місцевих  органів влади.

 Більше  20  тисяч  звернень  надійшло  від  громадян,

 організацій  ветеранів, в яких було багато пропозицій

 щодо    вдосконалення  норм  закону.

      Роз'яснення  щодо порядку застосування своєчасно

 надавались.

      Сьогодні найскладнішим, як вам відомо, є питання

 фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією заходів

 соціального  захисту   взагалі,   і  Закону  зокрема.

 Зрозуміло,  що  в умовах жорсткого дефіциту бюджетних

 коштів  органи  соціального захисту, фінансові органи

 радом  з  місцевими органами виконавчої влади повинні

 зосередити    увагу    на   посилення   контролю   за

 використанням  коштів,  які  йдуть  на  ці  цілі,  та

 адресності надання пільг і допомог.

      Проек    закону    підготовлений    за    участю

 Міністерства     соціального    захисту    населення,

 Міністерства фінансів, праці, юстиції, багатьох інших

 заінтересованих   міністерств,   всього  15  відомств

 працювало над ним.

      При    його    розробці   враховані   пропозиції

 Мінвуглепрому,  профспілок,  громадських  організацій

 ветеранів,    окремих    пенсіонерів   і   інвалідів.

 Сподіваємось  на  вашу підтримку, шановні депутати, і

 просимо розглянути законопроек.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Чи є запитання до Світлани Анатоліївни?

      Є  запитання.  Запишіться,  будь  ласка, ті, хто

 хоче  вияснити обставини чи позиції по цьому проекту.

 Опублікуйте список.

      Закон   невеликий,  тому  10  хвилин,  я  думаю,

 вистачить. Так?

      Марковська, будь ласка.

 

      МАРКОВСЬКА Н.С.

      Дякую. (Марковська, 47-ий, соціалістична фракція)

      Шановна   Світлана   Анатоліївна,   я  хочу  вам

 подякувати  за  цей  закон, який вноситься, від імені

 багатьох   громадян   нашої   держави,   дійсно,  які

 потребують цієї допомоги.

      Але  з  цього  закону  вилучені  люди,  особливо

 Кабінету  Міністрів,  які працюють в ренгенкабінетах,

 це  молодші  і  середні  медичні  працівники. Вони не

 мають  ніяких  пільг  зараз. І тому, чи передбачено в

 цьому законі ця категорія громадян?

      Дякую.

 

      ВЕГЕРА.  Якщо   ця   категорія   громадян

 відноситься  в затверджених списках ь1 і ь 2 Кабінету

 Міністрів,  значить,  вони включені. Якщо ні -вони не

 включені.

 

      ГОЛОВА. Задоволені відповіддю?

 

      ВЕГЕРА.  Ні,  звичайно,  тому  що  їй  би

 хотілось, щоб вони були включені.

 

      ГОЛОВА. Так, ясно. Пилипенко.

 

      ПИЛИПЕНКО  М.  В.  Светлана  Анатолиевна, у меня

 вопрос     несколько     шире,     чем    информация,

 предоставленная  вами. Я хотел бы вам вот такие цифры

 привести.

      На следующий год бюджет выделяет на пенсии нашим

 гражданам 730 триллионов карбованцев, что в пересчете

 в  месяц  на  одного  пенсионера составляет порядка 4

 миллионов,  то  есть  меньше, чем мы дали минимальную

 черту малообеспеченности в этом Верховном Совете. Что

 такое  4  миллиона  для  одного  пенсионера?  Если мы

 сравним покупательную способность рубля 10 лет назад,

 то  это  по углю составляет 3, 5 рубля, когда средняя

 пенсия   была   110   рублей.   Так,  3,  5  рубля  -

 покупательная   способность  по  углю.  По  газу  -10

 рублей,  по  хлебу  -16, по сахару -19 рублей. Как вы

 считаете,  закон  как  то  существенно  мажет  как-то

 повлиять,  понимаете,  на  таком  мизерном  уровне на

 жизнь наших пенсионеров, как-то их улучшить?

 

      ВЕГЕРА С.А. Дякую. Я і наше міністерство цілком

 згодні  з  висновками,  про  які  ви  кажете.  Ми  не

 одноразово,  майже  11 проектів подали, які пов'язані

 із покращенням, змінами умов пенсійного забезпечення,

 які  нам  весь час повертають. І ми згодні з вами, що

 коли  компенсаційні витрати перевищують у 2-2. 5 рази

 рівень  пенсій,  розмір  пенсій,  то  це ненормально.

 Треба  змінювати  ситуацію по рівню пенсій. Звичайно,

 компенсаційні  виплати вже надавати тоді за тих умов,

 які  визначить  і  Кабінет  Міністрів, і законодавчий

 орган.  Ми, іще раз хочу підреслити, в цій пропозиції

 по пенсійному забезпеченню неодноразово Міністерством

 соцзахисту підготовлені. Мова іде тільки по вишуканню

 коштів,  які  потрібно  на  це. Цей закон, він визнає

 ветеранство, його головний критерій -сумлінна тривала

 праця.  І, звичайно, він пенсійні питання не вирішує.

 Вони вирішуються зовсім іншими законами.

 

      ГОЛОВА.  Юхимчук.

 

      ЮХИМЧУК А.П., Жмеринскький виборчий округ N 50.

      Шановна  Світлано  Анатоліїївно,  безперечно,  в

 нашому пенсійному законодавстві потрібно робить кроки

 на  усунення  несоціальної  рівності,  де людина, яка

 працювала 40 років, і та, що не працювала, практично,

 жодного   року,   отримують  сьогодні  одну  пенсійну

 плату...   Тому   я   гадаю,  що  з  цими  змінами  і

 доповненями  ми  зробимо  певний  етап  до  того, щоб

 скасувать оцю нерівність.

      Але,  Світлано  Антоліївно, я хотів би, щоб ви і

 мене заспокоїли і моїх виборців, і дали сьогодні таку

 відповідь:  в  дуже  багатьох  регіонах нашої держави

 пенсіонери   сьогодні   стурбовані   тим,   що   буде

 збільшення   планка  пенсійного  віку.  Скажімо,  для

 чоловіків - 65, а для жінок - 60 років. Ми переконані,

 що це... Верховна Рада ніколи на це не піде, і що ота

 концепція,   яка  десь  там  очікується  у  кулуарних

 кабінетах,   вона  спрямована  тільки  на  провокацію

 нашого  пенсійного забезпечення. Тому я хотів би, щоб

 ви  дали таку відповідь і заспокоїли наших виборців з

 тим,  що  ми  ніколи  на це не підем сьогодні в нашій

 державі.

      Дякую.

 

      ВЕГЕРА С. А.  Я хочу заспокоїти і вас, і

 наших  виборців,  що  навіть  доручення уряду з цього

 питання  нема!..  В  суспільстві  ця  тема  весь час

 звучить,  тому  що  вона  звучить в деяких матеріалах

 засобів  масової інформації. Демографічну конференцію

 по  населенню України був зроблений висновок, що вік,

 який  люди живуть на Україні, він не дозволяє перейти

 сьогодня   до   цього   питання.   Неше  міністерство

 погоджується  з  тим,  що  в умовах ринку на майбутнє

 можна  взагалі  ставити  питання  про...  зміну  цієї

 планки.  Але ж сьогодні казати про конкретний термін,

 казати  про конкретний вік -такої можливості сьогодні

 нема.

      І якщо вона і виникне, то робити це треба так як

 наші  друзі  зробили в Прибалтиці: це поетапно зовсім

 малими  і  досить  не суттєвими такими відповідаючими

 демографічним змінам зміни.

 

      ГОЛОВА.  Анатолій  Петрович,  передайте Ви своїм

 виборцям  і  всі  депутати нехай передадуть, нехай не

 турбуються пенсіонери і ті, що працюють, до пенсії 60

 і  55  років залишаються і дай боже, щоб жили люди до

 100 років після того  як вийдуть на пенсію.

 

      ВЕГЕРА.  Таких  пропозицій, таких проектів

 ніхто навіть не  вносив і доручень таких  не було.

 

      ГОЛОВА.  Ну,  рішення  про  строки  приймать  не

 будем,  тому  що  не  всі, так сказать, справляться з

 ним, але побажать можна. Шевченко.

 

      ШЕВЧЕНКО.

 

      Уважаемые   коллеги   депутаты!   Мы  наконец-то

 получили  ответ на те многочисленные вопросы, которые

 поступают,   наверное,  каждому  депутату  на  каждом

 приеме и в письменной и в устной форме. По сути дела,

 предложенный нам проект Закона "О внесении изменений"

 в  существующий  закон  является  восстановлением той

 справедливости,  которая  была  до  приобретения нами

 независимости, Украины.

      И    здесь   попутно   решается   вопрос   также

 заинтересованности  людей или поступления молодежи на

 работу  с вредными условиями труда, и решаются судьбы

 тех  ветеранов,  которые на самом деле имеют и медали

 "ветеран труда " и так далее.

      Поэтому   я   от   своих  избирателей  благодарю

 Министерство  социальной защиты, Светлану Анатольевну

 за  то,  что  наконец-то этот законопроект вынесен, и

 прошу  всех  депутатов без обсуждения поддержать этот

 законопроект.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.    Глухівський.

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ.

      Я   хотів   запитати   ще  стосовно  розрахунку,

 приведеного в таблиці.

      Таблиця,  пункт  4,  написано:  "інваліди  1 і 2

 друп,  які  одержують  пенсії по інвалідності, але за

 винятком інвалідів ол в наслідок трудового каліцтва і

 професійного захворювання".

      В  той  час, як у 6 пункті запропоновано, такого

 винятку не робиться для інвалідів внаслідок трудового

 каліцтва   і  професійного  захворювання.  Чи  це  не

 означає,  що  ті  інваліди  недостойні будуть визнані

 ветеранами праці?

 

       ВЕГЕРА.  Ні, це не означає.

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ. А що це означає?

 

      ВЕГЕРА.  Це  означає,  що  тут,  я казала, що ми

 обраховували лише одну пільги -це проїзд в метро.

 

      ГОЛОВА. Ясно, Ви задоволені відповіддю, так? Ні,

 він  незадоволений, він ще бере.... Леонід Йосипович,

 здається?

 

       ГЛУХІВСЬКИЙ. Я хочу запитати ще, чи в Києві чи в

 Харкові   інваліди,   які  за  трудовим  каліцтвом  і

 професійним  захворюванням  не потребують безплатного

 проїзду  в метро?

 

       ВЕГЕРА.    Я не зрозуміла.

 

      ГОЛОВА. Ще раз скажіть, не спішіть, будь ласка.

 

       ГЛУХІВСЬКИЙ.  Ще  раз питання: в таблиці дається

 розрахунок,  і в розрахунку написано: "Інваліди 1 і 2

 груп   за   винятком  інвалідів  внаслідок  трудового

 каліцтва і професійного захворювання". Чи це означає,

 що  тим  інвалідам  не  буде  надано  право безплатно

 їздити    в  метро?

 

      ГОЛОВА.   Ні,   справа   в  тому,  що  вони  вже

 користуються цим  правом...

 

       ВЕГЕРА.  Так,  вони  вже  користуються  тим

 правом. Вибачте, я не зрозуміла вашого запитання.

 

      ГОЛОВА.   Григорович,  останнє запитання.

      Пономаренко?

 

       ГРИГОРОВИЧ.   Шановна   Світлана   Анатоліївна,

 абсолютно      підтримуючи     доцільність     даного

 законопроекту,   я   би  хотіла  попросити  уточнення

 стосовно  старої редакції пропозицій про забезпечення

 путівками.

 

       ВЕГЕРА.  Так,  ви  звернули увагу, шановні

 народні   депутати,  в  моїй  доповіді  про  те,  щоя

 попросили   зберегти,  ми  попросили  зберегти  діючу

 редакцію  положення  про компенсацію за путівки, тому

 що   ця   редакція   більш  гнучка,  вона  відповідає

 сьогоднішнім  умовам  і  дає можливість вирішувати це

 питання,  не  витягуючи  знову це питання на Верховну

 Раду.

 

      ГОЛОВА.  Броніслав Йосипович, Семенович, це ваше

 останнє запитання, бо... Станіславович.

 

      РАЙКОВСЬКИЙ  Б.  С.  Бронислав  Райковський, 385

 избирательный округ, город Чуглы.

      Уважаемая  Светлана Анатольевна, ну, я задам вам

 вопрос,  который, так сказать, волнует всех инвалидов

 Украины.

      Вы   скажите,   пожалуйста,   вот   работает  ли

 Министерство  социальной  защиты  населения  над этой

 проблемой и когда появится этот закон?

      Все   вы   знаете,   что  инвалиды  или  Великой

 Отечественной  войны,  или  инвалиды  труда,  который

 получили  автомобили по линии Министерства социальной

 защиты,  пользуются  льготами по бензину или получают

 там денежную компенсацию.

      А  инвалиды,  которые  стоят  на  очереди  и  не

 получили  от  государства этих автомобилей и наврядли

 когда получат, некоторые из них купили за свои личные

 сбережения эти автомобили. Но от госдуарства сегодня,

 имея  льготы,  не  получает  никаких  гарантий, будем

 говорить,    или   льготный   бензин   или   денежную

 компенсацию.

      Когда   ж   будет  востановлена  эта  социальная

 справделивость,   что  все  инвалиды,  которые  имеют

 реальные льготы и реальные права, получат их?

      Пожалуйста, ответьте. Спасибо.

 

       ВЕГЕРА.  Как  человек, я прекрасно понимаю

 вашу заботу об этих людях и сама переживаю за них, но

 вы  понимаете,  что все упирается в один единственный

 вопрос.  Это  финансирование.  Сегодня госдуарство. И

 потом  транспорт  у нас это не средство передвижения,

 вернее   не   только,  это  средство  протезирования.

 Поэтому через наши органы получают только те, которые

 по медицинским показаниям может.

      Уже  сегодня это невероятно тяжело. И вы знаете,

 что   эти   проблемы   финансировались   лишь  на  40

 процентов.  Мы  нашли  специальное  решение  вместе с

 Автозасом, Минфином и нашли...

 

      ГОЛОВА. И Верховным Советом.

 

      ВЕГЕРА....   ту   часть   налогов,  которые

 Автозас   платит   государству,  значит,  производить

 протоколы  взаимозалика  -это  дозволило  нам сделать

 так,   что   мы  хотябы  немножко  имеем  возможность

 продвинуть эту очередь.

      Поэтому   я   понимаю,  что  вы  ставите  вопрос

 правильно по этим инвалидам, вместе с тем, если будем

 возможность   у   государства,   эти   вопросы  будут

 решаться.

 

      ГОЛОВА. Броніслав Станіславович.

 

      ВЕГЕРА.      Компенсации     по    бензину.

 Ежеквартально  вносятся  изменения  в компенсационные

 выплаты. И вчера мы направили письмо по новым суммам.

 

      ГОЛОС З ЗАЛУ           Не чути.

 

      ГОЛОВА. Я прошу вас, Броніслав Станіславович, ви

 ж помічаєте, що те, що ви говорите, не відноситься до

 норми   цього   закону.  Ви,  в  принципі,  порушуєте

 правильне  питання,  давайте  його оформлять. Інакше,

 при  розгляді  бюджету,  наприклад, на 1996 рік або в

 іншій формі.

      Є потреба обговорювати цей проект? Немає.

      Світлана Анатоліївна, сідайте, будь ласка.

 

      ВЕГЕРА. Дякую.

 

      ГОЛОВА. Є пропозиція: в першому читанні прийняти

 цей проект закону.

      (Шум в залі)

      В цілому відразу? Добре. Ставлю на голосування в

 цілому цей проект закону.

      (Шум в залі)

      Є  доповнення?  То тоді, вибачте, тоді давайте в

 першому  читанні. Ставлю: в першому читанні. Я прошу:

 в першому читанні, а тоді в цілому.

 

      "За" -

 

      (Шум в залі)

      Ви хочете в цілому відразу? Ну давайте. В цілому

 тоді голосуємо, в цілому. Голосуйте.

 

      "За" -

 

      Одну  хвилиночку.  В  цілому,  і уточнення одне,

 воно  напівредакційне. Негода, будь ласка, на трибуні

 тут скажіть.

      Світлана  Анатоліївна...  Цушко, ну не заважайте

 їй. Вона слухає. Слухайте. Будьте уважні.

 

      НЕДВИГА.

      От Федерації профспілки була пропозиція ввести в

 цей Закон карликів і ліліпутів. Цією категорією в нас

 на Україні 176 чоловік. На пенсії находяться 34.

      Якщо  ми сьогодні приймемо рішення по відношенню

 них,  то  це  будуть  додаткові  витрати  в  рік  244

 мільйони карбованців, або 20 мільйонів карбованців на

 місяць.  Я  думаю,  що  це не будуть великі фінансові

 затрати,  але  за це нам ця категорія населення скаже

 велике  спасибі. Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Можна   далі?   Нема   заперечень?  Як

 уточнення...  Яка  це  стаття? Не підкажете, щоб я не

 повертався.

      Світлана  Анатоліївна,  від... В якій статті це?

 

      ВЕГЕРА. Ми... доопрацювання і  внесемо.

 

      ГОЛОВА. Тобто мова йде про те, перед підписанням

 як  юридична правка ввійде ця норма. Так? Я ставлю на

 голосування. До 6 статті вона.

      Ставлю   на   голосування   пропозицію  депутата

 Негоди... Недвиги.

      Мало не сказав Негоди.

 

      "За" -

 

      Дякую. Прийнято.

      Яценко.  Пономаренко, ну ми ж прийняли в цілому.

 Ви не хотіли вносить, а тоді, будь ласка...

      Так я вам  дам  слово.  Говоріть.  Яценко.

 

      ___________. Дякую.

 

      ГОЛОВА. Секунду. Редакційна?

 

      ЯЦЕНКО.  Шановний  Олександр Олександрович!

 Шановні колеги! Я просто невеличке уточення. Справа в

 тім,  що  я  займався пікітуючими сьогодні. От тільки

 прийшов.  Все-таки в редакції від Кабінету Міністрів,

 за що ми проголосували, нема письмових пропозицій від

 мене.

      Я  так  зрозумів,  що пісьмові пропозиції, які я

 подав,  також  проголосовані  в цілому. Так?

 

      ГОЛОВА.    Ми    проголосували    те,   що   тут

 заппропоновано  депутами.

 

      ___________.  Ні.  Є...  Було  ж  доповідь.  Тут

 пропозиція Кабінету Міністрів. От вони. Тут те, що ми

 проголосували.

 

      ГОЛОВА. Так.

 

      ЯЦЕНКО.  Нема  людей -інвалідів Чорнобиля і

 чорнобильців   II  категорії,  які  ідуть  раніше  на

 пенсію,  але  не  вважаються  ветеранами  праці.  Так

 враховані мої пропозиції? Все-таки, уточнення.

 

      ГОЛОВА. Сядьте, будь ласка. Вже проголосували.

      Світлана Анатоліївна, відповідь.

 

      ВЕГЕРА. Шановні   народні  депутати,  я  не

 могла   не   сказати   про  пропозиції,  які  прийшли

 додатково.   я   про   них   сказала:  про  Федерацію

 профспілок,   про  Комісію  з  питань  Чорнобильської

 катастрофи  і  про експертів Верховної Ради. Я про це

 сказала.

      Але я доповідаю законопроект Кабінету Міністрів,

 і  ці  пропозиції  прийшли  на  засідання.  Якщо  вас

 цікавить  моя думка, тобто нашого Міністерства, то ми

 вважаємо.  Я  ще  раз  хочу підкреслити, що критерієм

 визнання  ветеранства праці є сумління тривала праця,

 і це єдина умова, яка є.

      Пільги,    які   отримують   чорнобильці,   вони

 отримують  набагато  більше, ніж цей закон. І останнє

 рішення  повинна прийняти, остаточне рішення, повинна

 прийняти Верховна Рада. Ці документи у вас є.

 

      ГОЛОВА.  Світлана  Анатоліївна, мова йде про те,

 що пільги, які мають громадяни-інваліди, чорнобильці,

 охоплюють  можливі  пільги,  які  будуть  виникати на

 основі  цього  закони, тобто вони будуть поглинати ці

 пільги.

      Світлана  Анатоліївна,  одну  хвилиночку. І мова

 йде  про  те,  що  статус  ветерана,  просто ветерана

 нічого  не додасть до того, що людина має, бо саме по

 собі  це  слово мало б менше значення, якби за ним не

 йшли  якісь  з  боку  держави зустрічні кроки до цієї

 категорії людей.

      Тому  ми і передбачили в цьому законі те, щоб не

 обійти  увагою  тих  людей,  які  потребують сьогодні

 додаткової підримки з боку держави, і не більше.

      Я прошу вас: на комісії пояснюйте.

      (Шум у залі)

      Ми   вже  проголосували  той  проект,  який  був

 запропонований. Якщо треба вносити ще зміни до нього,

 до  цього  закону,  давайте  окремо  ще розглянемо це

 питання.

 

      ВЕГЕРА. Інваліди-чорнобильці враховані, я

 ж доповіла в своїй основній доповіді.

 

      ГОЛОВА. Ну, дайте ще Яценку слово.

 

      ЯЦЕНКО.

 

      Олександр   Олександрович,   передбачаючи   таку

 ситуацію,   я   особисто   передав  би  догану  своїй

 пропозиції.  Справа  в тім, що чорнобильцям надається

 право  раніше  йти  на  пенсію.  Вони йдуть раніше на

 пенсію,  але відповідного трудового стажу нема, більш

 того,  їх сьогодні виганяють на пенсію, а стажу нема,

 тобто  ветерана  праці  нема. Тому у нас будуть чіткі

 пропозиції:  чорнобильці, скористатися правом ото, що

 є  у  нас  пункт 1, за списком номер 1, 25 і 30 років

 відповідно   для  жінок  і  чоловіків,  і  все.  Юрій

 Олексійович  доповів  мені,  відповів мені, що так ці

 питання  враховано.  Так  в решті решт, враховано, чи

 ні?  Це  принципове  питання, його треба врахувати. Я

 прошу   поставити  на  голосування,  підтвердити  це.

 Причому  тау стаж..., стаж роботи є, підкреслюю, 25 і

 30 років,- це люди йдуть по списку номер 1.

 

      ГОЛОВА.  Володимире  Михайловичу, я не хотів би,

 щоб з'ясування цієї ситуації, якимось чином відбилось

 на  позиції  інвалідів  чорнобильців  до... от будьте

 уважні.  На  позицію  чорнобильців до Верховної Ради,

 яка   розглядає   це   питання.   Ще   раз  повторюю:

 охоплюються    пільги,    які   надаються   інвалідам

 чорнобильцям, вони охоплюють і ті пільгі, які б могли

 виникнути  під  час  надання  статусу  ветеранів  цій

 категорії людей. Я прошу уваги.

      А  тепер  відносно процедури. Доповіла заступник

 міністра,   зробили   запитання,  вона  відповіла.  Я

 запитав  будемо  обговорювати?  Ні, не будем, а потім

 коли ми проголосували, вноситься питання додатково.

      Я прошу, про проект постанови з цього приводу. Є

 пропозиція,  він  короткий  дуже,  із 1 січня 96 року

 вводиться  в  дію  цей  закон.  Я ставлю в цілому цей

 проект постанови на голосування.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      "За" -

 

      З  мотивів  голосування  Буздуган,  будь ласка.

 Відповідаючи    на    те,    що   вимагає   Володимир

 Михайлович...

 

      БУЗДУГАН Ю.О.

      Шановні   колеги,   ситуація  така:  те,  що  ми

 проголосували  (я зараз довідався), не включе те, про

 що  говорив  колега  Яценко. Що мається на увазі? Він

 пропонує, щоб  всі "чорнобильці" - не інваліди, а всі

 ліквідатори  були  пріривняні  до  ветеранів праці. Я

 хочу   сказати,  що  ми  обрахували  це...  фінансову

 потребу  в  забезпеченні  таких  коштів.  Це відносно

 небагато, відносно невелика сума -всього 10 мільярдів

 карбованців  на  рік..  Тобто, в принципі, можна це й

 підтримати, хоча Світлана Анатоліївна вже сказала, що

 якщо підходити з критерію саме сумлінної праці, то...

 ну,  не відомо... вони все-таки... наскільки це можна

 сюди віднести. В принципі, можна підтримати...

 

      ГОЛОВА.   Я   думаю  так:...  Володимир...  одну

 секундочку!  Володимир  Михайлович,  ну почекайте! От

 якби  воно  все  просто  так було, так можна було б і

 поставить!..

      Я  пропоную  вам:  ми  на  тому  тижні,  якщо не

 помиляюся, розглядаємо Закон про статус чорнобильців.

 Давайте   в   тому   законі  передбачимо  право,  яке

 прирівнює  тоді,  таку  категорію  людей до ветеранів

 праці.І це буде відповідати тому закону. А це - норма

 Закону   про   ветеранів   праці!   І  підставою  для

 віднесення  до  цієї  категорії людей є добросовісна,

 сумлінна, тривала праця. От і все!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Він не заперечує. Спасибі. Все!

      Ну, давайте Яценко, будь ласка.

 

      ЯЦЕНКО В.М.

      Шановні       колеги,      давайте      все-таки

 притримуватись...  Юрій  Олексійович, я вам своєчасно

 подав  пропозицію?  Подав пропозицію... Ця пропозиція

 повинна,   згідно   з   Регламентом,   ставитись   на

 голосування.  Йдеться  про  що? Чорнобилець має право

 раньше  йти  на пенсію! Він відпрацював своє. Його...

 (як  і  шахтар,  як зварювальник, як кузнець і т. д.)

 має  право  йти на пенсію. Його виганяють сьогодні на

 пенсію,  якщо  він  навіть  захоче там працювать! Все

 рівно виганяють...

 

      ГОЛОВА. Світлана Анатоліївна.....

 

      ЯЦЕНКО.  Ніяких додаткових потреб фактично

 для  цього нема. Але проголосуйте мою пропозицію. Він

 користується   пільгами   чорнобильця.   Лише  звання

 "Ветеран праці", він заслуговує цього звання, що ж ви

 робите? Це норма саме цього закону.

      Він напрацював, працював в важких умовах, все є,

 але  не  ветеран  праці,  пенсіонер,  але  не ветеран

 праці. Хіба ж так можна, Олександр Олександровичу?

 

      ГОЛОВА. Пропозиція депутата  Яценка ставиться на

 голосування.

 

      "За"-

 

      Голосів  не  вистачило.  Я про шу раз Володимира

 Михайловича в законі про.... в чорнобильському законі

 відобразить  ті  позиції, про які Ви зараз говорите і

 буде все нормально.

      Я   хотів  би,  користуючись  нагодою,  по-перше

 зробити   корекцію   свого   виступа  недавнього  тут

 коментаря  з приводу діяльності служб, які визначають

 порядок  призначення  субсидій  для  тих  людей,  які

 потребують  соціального захисту. Я там сказав про те,

 що  треба  там, можна вмерти скоріше ніж добитися цих

 двідок.  Но  справа  в  тому,  що це я дуже розширено

 трактував  цю  справу, бо як раз цих довідок добитися

 сьогодні   менш  важко  ніж  інших.  Бо  Міністерство

 соціального  забезпечення  звело  до  найпростішої цю

 процедуру,  там  мова  іде  тільки про 3 параметри. І

 покладено  на цю службу велика додаткова ноша, яка не

 передбачена    їхніми   попередніми   функціональними

 обов'язками.

      І тому я хотів би вибачитися перед міністерством

 і  перед  працівниками  цього  міністерства  за  таку

 критику.  А  крім  того,  подякувати  міністерству за

 розробку  цього  закону, бо він справді зроблений так

 як слід. З обгрунтуванням із фінансовим погодженням і

 також,  користуючись  нагодою,  тут  наші  2  комісії

 вособі   керівників  їх  голів  Буздугана  і  Азарова

 підписали довідку з цього приводу як пояснення, вжили

 тут,  ну,  так  би мовити, 1 порушення відхилення від

 Конституції,    Конституційного   договору.   У   нас

 Адміністрація   Президента  не  суб'єкт  законодавчої

 ініціативи,  тому  посулання  на  погодження з нею не

 повинно бути у документах, бо це документи офіційні.

      А   внас   є   Кабінет  Міністрів,  Президент  і

 депутати, Комісії  Верховної Ради .

      Тому,  якщо  ви  погоджуєте  там,  погоджуйте  з

 Президентом, і тоді все буде нормально. Якщо є в тому

 потреба.

      Дякую.

      Шановні  колеги, я хотів з вами погодить ще один

 момент.  Ви  помітили,  як  протягом  останніх  трьох

 тижнів  набуло  якогось  такого,  як кажуть філологи,

 контраверсійного  звучання  питання  про  Закон  "Про

 приватизацію  майна державних  підприємств".

       Трапилось це так тому, що з'явився проект, який

 автор  Коломоцев  Валерій  Едуардович  пропонував  як

 альтернативний.

      Оскільки  в  нього  були  об'єктивні причини для

 того, щоб пізніше подати цей законопроект, то він був

 розглянутий  тут,  в  сесійному  залі, і всебічно цей

 проект   обговорили  депутати,  подивились.  Два  дні

 витратили на це питання.

      І  потім  почались  претензії  до  мене відносно

 того,  чому  я  наполягаю, так би мовити, на розгляді

 цього   питання.   Я  пояснив.  По-перше,  об'єктивна

 причини  зрозуміла  всім,  не потребує пояснення.

      Але  друге питання: справа в тому, що Закон "Про

 приватизацію  майна  і  зміни до нього проходять дуже

 тяжко,  а  нинішній  закон  потребує вдосконалення. І

 тому,  безперечно,  треба  шукати  варіанти,  ми  вже

 одвічі  розглядали закон у редакції комісії Таранова,

 і  він  застопорився  потім, під час його розгляду не

 задовольняло це депутатів.

      Ну,  для  того,  щоб  мати  свою думку з приводу

 альтернативності  цих  двох  законів, я чесно кажучи,

 сьогодні  ніч  потратив  на те, для того, щоб вивчити

 все-таки  ще  раз досконало закон діючої, закон, який

 внесенний Тарановим і закон, внесенний Коломойцевим.

      І  прийшов  до  такого  висновку,  що, по-перше,

 справді,  у  законі  Коломойцева є цілий ряд суттєвих

 новацій,   які  пов'язанні  з  посиленним  державного

 контролю,  із  створенням  державного  інвестиційного

 фонду,  із необхідністю прийняття законів, наприклад,

 просто стратегічного інвестора і деякі інші новації.

      Але   концептуально   і   за  змістом  більшости

 статей  -це неальтернативний проект. Неальтернативний

 проект.   І  тому,  мені  здається,  що  ми  могли  б

 відкривши   дорогу  над  роботую  подальшую  над  цим

 законопроектом,  готуючи  його до третього читання чи

 до повторного другого читання, врахувати все-таки те,

 що пропонує і депутат Коломойцев.

      І  в  зв'язку  з  тим, я вам роздав, вірніше вам

 розданний   проект.   Я   не  буду,  вірніше  ми  тут

 визначимося,   чи   будем  ми  голосувати,  чи  будем

 розглядати, чи ні. Але, щоб не втратити сюжетну нитку

 цієї  ситуації,  я  пропонував  би, щоб ви розглянули

 отакий проект постанови Верховної Ради.

      Верховна  Рада  постановляє.  Про  проект Закону

 України    "Про    приватизацію    майна    державних

 підприємств".  Враховуючи,  що  Верховна Рада України

 схвалила в другому читанні проект Закону України "Про

 приватизацію  майна державних підприємств", внесенний

 Комісією з питань економічної політики та управлінням

 народним      госопдарством,      підготувати      до

 повторного  другого  читання проект названого закону,

 передбачивши  в  ньому  принципові положення проекту,

 розробленного  депутатом  Коломойцевим,  в тому числі

 щодо  державного  регулювання і контролю за процесами

 приватизації,  встановлення фіксовного співвідношення

 між    обсягами    приватизації    з    використанням

 приватизаційних майнових сертифікатів та приватизації

                        - 146 -

 шляхом  продажу  з  аукционів  і  конкурсів  за умови

 декларування  доходів  фізичними і юридичними особами

 суб'єктами приватизації, можливості стрення державних

 інвестиційних  фондів,  ліцензування торгівлі цінними

 паперами,  порядку використання одержанийх коштів від

 приватизації.

      2.   Доручити   Комісії   з  питань  економічної

 політика  та  управління  народним  господасртвом  за

 участю  депутата  Коломойцева  прискорити  роботу над

 проектами  Законів: про державний інвестиційний фонд,

 про  індексацію  вкладів населення, про стратегічного

 інвестора,  про репреватизації і внести їх на розгляд

 п'ятої  сесії  Верховної  Ради  України. Цей проект я

 готував і подаю.

      Михайло Васильович Чечетов, будь ласка.

     

      ГОЛОВА.  Я... Одну хвилиночку. Давайте так: якщо

 будем...  Є два аспекти цього питання.

      Перше.  Якщо ми його включем - будем розглядати,

 якщо ні, то, будь ласка, попрацюйте над цим проектом,

 щоб  він не згубився у вас, і тоді ми його включемо в

 поряд  дня  на  наступному тижні. Так? Тобто... Зараз

 хочете?  Ну  мова  йде  проте,  якби  ми  його  зараз

 розгялули,  то  ми,  справді,  відкрили  б дорогу для

 роботи  над цим проектом, не витрачали б потім кілька

 годин  для  постатейного обговорення. Це було, так би

 мовити, підтягування цього проекту.

      Як  ви дивитесь, зараз? Тоді я попрошу: включіть

 це питання в порядок дня, щоб його розглянути зараз.

      (Шум в залі)

      Ну це і є процедура.

      ГОЛОС З ЗАЛУ.            Не чути.

      Будь  ласка,  зараз.  Хто  за те, щоб зараз його

 розгялнути - мою пропозицію?

     

      "За" -

      Питання  не  розглядається. Тому я прошу: уважно

 вивчіть  його,  і воно буде включене в порядок дня на

 наступному тижні. Дякую.

      Зараз, хвилиночку, почекайте.

      Слухається питання про проект Закону України про

 визнання  такими,  що вратив чинність Декрет Кабінету

 Міністрів  про  сплату  дивідентів і частину прибутку

 суб'єктами  підприємницької діяльності, створеними за

 участю    державних    підприємств   і   організацій.

 Доповідач  -Сивульський  Микола  Іванович,  заступник

 міністра  фінансів.

     

      СИВУЛЬСЬКИЙ М.І.

      Шановний    Олександр   Олександрович!   Шановні

 народні  депутати! На ваш розгляд винесений Закон про

 визнання  таким, що  стратив чинність Декрету Кабінет

 Міністрів України  від 30  квітня  1993 року ь44.

      В   підготовці   цього  Закону  приймали  участь

 фахівці     Міністерства    фінансів,    Міністерства

 економіки,  Міністерства юстиції, Кабінету Міністрів,

 а також  Фонду  державного майна.

      Закон   передбачає  визнати  таким,  що  втратив

 чинність зазначений Декрет.

      Я нагадаю вам, шановні анродні депутати, щщо цей

 Декрет,  прийнятий  30  квітня  1993  року  вмістив 2

 норми.  Перша  норма:  що  внески  в  статутні  фонди

 підприємств-організацій  всіх  форм власноссті з боку

 державних   підприємств   переходили   в   управління

 відповідними органами, які були уповноважені державою

 управляти державним майном. Внесок підприємстваставав

 власністю  держави.  Це  перша  норма.  Вона  по-суті

 дублювала  норму  Декрету, який був прийнятий в кінці

 грудня  1992  року.  І  друга  норма -це поквартальна

 виплата   дивідендів   визначення  розміру  і виплата

 дивідендів  з  суми  прибутку,  яка  залишалась після

 здійснення  першочергових платежів. Тобто, платежів в

 бюджет.

      Ось  такий  це  був  Декрет.  Якщо  говорити про

 фінансову   частину  цього  Декрету,  то  я  пповинен

 сказати,  що  він  не  привів  до яких небуть значних

 надходжень  до  бюджету.

      У 1994 році ми отримали 491, 6 мільярдів доходів

 бюджету. це складало 0, 1 доходної частини Державного

 бюджету.

      Я    повинен    сказати,   що   нормою   Декрету

 передбачалось,  що  зарахування йде до Бюджету згідно

 підпорядкуванню.   Якщо   засновник  був  комунальної

 власності,   то  зараховувалось  в  бюджет  місцевого

 рівня. Якщо загальнодержавна власніть, то органи, які

 були       уповноважені       державою      управляти

 загальнодержавним   майном,   ставали  власниками.  І

 доходи зараховувались в Державний бюджет.

      Таким  чином,  0,  1%  у  1994 році і очікуєм до

 кінця  цього  року  0, 08, тобто суми незначні і вони

 падають.  Фінансова  частина цього Декрету і його дії

 така:  він  мав  інші  далекосяжні  наслідки  в плані

 участі   державних   підприємств  в  заснуванні,  ну,

 використання ними функції засновника. Практично, доля

 держави,  зокрема  в  комерційних  банках,  впала теж

 значно  менше  1%,  і  це  було  наслідком дії оцього

 Декрету. Ми втратили основні... стержень економіки на

 сьогодні  ще  складають державні підприємства, вони є

 основними   клієнтами,  наприклад,  банків,  тримають

 гроші  на  рахунках цих банків, а впливати реально на

 ці  прави  не  можуть,  оскільки держава взяла в свої

 руки  їхні  частки  -паї  і не нарощувала їх, тому що

 доходів   Бюджету   не   вистачало  для  фінансування

 соціальної сфери. І ми, звичайно, не могли нарощувати

 свою долю.

      Тому  Кабінет  Міністрів вйшов з ініцівативою до

 вас  прийняти  оцей  закон  і припинити дію вказаного

 Декрету, тим самим дати право державним підприємствам

 виступати в ролі засновників, суб'єктів господарської

 діяльності.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.   Є   запитання   до  Миколи  Івановича?

 Запишіться на виступи, на запитання.

      Будь   ласка,  скільки  треба  часу?  10  хвилин

 вистачить, так?

      Радько.

     

      РАДЬКО  В.  І. Олександре Олександровичу, дякую.

 Передайте, будь ласка слово Вітренко.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка.

     

      ВІТРЕНКО  Н. М. Шановний Микола Іванович, в мене

 питання.  От  тут  ми вносимо поправки, і таким чином

 відміняємо дію

 Декрета,  і  повинні  будуть  всі суб'єкти сплачувати

 дивіденди.

     

      ГОЛОВА.  Вони підуть, дивіденди, в розпорядження

 засновника,  тобто підприємство, яке було засновником

 з самого початку цього банку або іншої структури.

     

      ВІТРЕНКО.  Так.  І  ось  в  мене питання, по-

 перше,  чому  ми затягнули, Декрет же був прійнятий в

 93-му році, чому ми затягнули так довго.

      І,   по-друге,   що   сьогодні  заважає  державі

 отримувати   дивіденди   з   цієї   частки  державної

 власності,   яку   вони   сьогодні   мають   у   всіх

 підпріємствах.   За  розрахунками  фахівців  -це  350

 трильйонів  карбованців держава втрачає, тому що вона

 не   бере   дивіденди   з   акцій,   своїх  акцій  на

 підприємствах,  чому  ми  відразу  не  вирішуємо і те

 питання? Це ж трата коштів бюджету...

      Так, будь ласка...

     

      СИВУЛЬСЬКИЙ М.І.

      Наталіє   Михайлівно,  мова  йде  про  конкретну

 ситуацію,  коли  ми не просто державне майно взяли, а

 взяли внесок державного підприємства! А саме державне

 підприємство  як  не  платило  дивідендів,  так  і не

 платить...  Просто,  якщо  воно  мало  внесок  в інші

 підприємства,  то  цей  його  внесок  став  власністю

 держави.

      Зараз,  дійсно  (ви  праві), що величезні доходи

 можна отримувати, власне, від державного майна. Но це

 тільки  після  того, коли державне підприємство стане

 акціонерним, буде визначена доля (навіть, якщо 100%)

 власності і  буде введений режим відрахувань.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ГОЛОВА.   Будь ласка, ........

     

      СИВУЛЬСЬКИЙ М.І.    Ну,    це    робиться   в   міру

 акціонування!..

     

      ГОЛОВА.  Магда.

     

      МАГДА І.І.

      Шановний  Микола  Іванович,  я  так зрозумів, що

 зараз  уряд  признає, що він... це як той указ, що ми

 вчора   вивчали,   яким   обікрали   тих,  хто...  ці

 організації,  які... довірчі товариства... Це теж був

 указ,   який   обікрав   державу.   Чому?   Тому,  що

 засновниками з самого початку комерційних банків були

 державні  підприємства.  І, можливо, тоді було... щоб

 були галузеві банки створені. Але цим указом галузеві

 банки  розвалилися і замість них з'явились комерційні

 банки. Це перше.

      Держава  забрала  частину  -ту,  що...  державні

 підприємства...  вклали  в  Уставний фонд цих банків,

 вона  взяла  Міністерству фінансів передала. І дальше

 державні  підприємства  перестали  приймати  участь у

 створенні  банків.  Так я іще раз це... признає тепер

 уряд, що він допоміг комерційним розвиватись!

     

      СИВУЛЬСЬКИЙ  М. І. Дякую за запитання. По суті,

 запитання  стосується доцільності прийняття декрету у

 свій  час.  Я повинен сказати, ще раз підкреслити те,

 що  я  говорив,  виступаючи  по  суті  закону. Що цей

 декрет  в  порядкові  відносини,  які  були визначені

 іншим  декретом, що був прийнятий в кінці грудня 1992

 року,  29, якщо я не помиляюсь, я за дату не ручаюся.

 Але за срок ручаюся.

      Суть    цього    декрета:   заборона   державним

 підприємствам    бути   засновниками   суб'єктів   не

 державної   форми   власності.  Цей  декрет  йшов  на

 розвиток   отого   декрету.   По   суті  в  порядкові

 відносини.

      А  необхідність  прийняття  пакету  цих декретів

 була  пов'язана  з  тим, щоб не створювать, перекрити

 канал перекачування державних ресурсів у приватні.

      Но   він  на  сьогоднішній  день  вже  практично

 вичерпав  себе  і  дійсно  ви  праві,  недоліки цього

 декрету  теж  мали  місце  і  ми  бачим,  що сьогодні

 недоліки  дуже  суттєво  тормозять  процес інтеграції

 підприємств.

     

      ГОЛОВА. Шейко.

     

      ШЕЙКО, 444 бобровицький округ.

     

      Шановний  Микола  Іванович,  я от так з доповіді

 вашою  розумію,  що якщо так чисто арифметично декрет

 плюс   декрет   дорівнює   довірчі  товариства  і  як

 результат  - оте   злодійство,   про   яке  ми  вчора

 розглядали.

      Скажіть  будь  ласка, які будуть наслідки, я маю

 на  увазі відміна цього декрету, яким чином вплине на

 бюджет,  проект  бюджету  1996 року чи будуть взагалі

 такі  наслідки?  І  в  яку.....  в  яке  правове поле

 відміна цього декрету входить в діюче законодавство?

     Чи  декрет  цей кореспондується з якімсь законом,

 чи він знову кореспондується з декретом?...

     

      ____________. З декретом....

     

      ШЕЙКО....  і  ми  знову  будемо його відміняти і

 розглядати  такі проблеми, про які ми от тут майже на

 цьому тижні говоримо кожного дня?

      Дякую.

     

      СИВУЛЬСЬКИЙ. Дякую за запитання. Перше питання.

 Відносно того як це вплине на бюджет 1996 року. Я вже

 називав  вам  цифру,  що  постійно  падає доля оцього

 джерела і вона по 1995 році складає 0, 08. Тобто мова

 про  прямі  втрати  є  не  суттєвою.  Але  нам  треба

 рахувати  не  тільки  прямі  втрати для бюджету, а не

 прямі   втрати,  які  виникають  внаслідок  того,  що

 державні     підприємства    позбавлені    можливості

 інтегруватись і створювати відповідні структури.

      Ми  забороняємо  це  фактично.  Ми з одного боку

 приймаємо  закон  про  створення проислово-фінансових

 груп,  де  передбачаємо,  що  суб'єкти  господарської

 діяльності  мають  право  об'єднувати свої зусилля, а

 тут  є нормативний акт, який гальмує цей процес. Тому

 Кабінет  Міністрів вийшов з пропозицією скасувати цей

 нормативний  акт. Тобто, він вичерпав себе, тобто він

 виконав  ту  функцію,  яка  на  нього  покладалась. І

 наталія  Михайлівна права, напевне, він себе пережив,

 треба    було раніше  вносити  ці  зміни.

     

      ГОЛОВА.   Мулява.

     

       ЦУШКО.

       Уважаемый   Николай  Иванович,  у  меня  вопрос

 немножко,  может,  по  вчерашнему вопросу. Обкясните,

 пожалуйста,  какой  будет  механизм, мы вчера приняли

 ратификацию   договора   с  Туркменией,  и  протоколы

 ратифицировали  и  так  далее.  Какой  механизм  будет

 отчисления из бюджета по выполнению этих соглашений.

     

       СИВУЛЬСЬКИЙ.   Дякую.

      Дійсно, це прямо не відноситься до того питання,

 але  я  повинен  сказати,  що ви затвердили вчора два

 документи: угоду про реструктуризацію заборгованості,

 де заборгованість перед Туркменістаном обсягом більше

 700  мільйонів  доларів  буде  погашатись  протягом 5

 років,  починаючи з 1997 року -це за рахунок бюджету,

 і   затвердили   протокол,   за  яким  була  погашена

 заборгованість а поставки  газу в 1994 році.

      Так от, протокол діє, вже фактично реалізовано в

 бюджеті  1995 року, оскільки там передбачалось 176, 7

 мільйона  доларів,  і  за  три  кварлата, як це точно

 передбачалось по графіку,  ми все заплатили.

      Інша  справа,  що  на  сьогодні треба вирішувати

 питання, як бюджету вернути ці гроші, як відшкодувати

 їх.

      Я звертав увагу на те, що крім ратифікації треба

 рийняти  ішення  про  те,  що  залишки газу, які є на

 сьогоднішній   день   неикористані   і  поставлені  з

 Туркменістану  в  1994  році,  їх  треба реалізувати,

 направити  на    соціальні  і інші потреби бюджету.

      Ми шукаємо весь час неемісійних джерел. Ось єсть

 неемісійне  джерело.  Вартість цього газу на сьогодні

 200   мільйонів   доларів.   Мінус  витрати.  Це  140

 мільйонів доларів ми  можем чисто положити в бюджет.

     

      ГОЛОВА.  Процев'ят.

     

      ПРОЦЕВ'ЯТ    Т.   І.   Процев'ят,   268   округ,

 Сам..........., Лівівська область.

      Шановний  доповідачу,  у  мене  до вас буде таке

 запитання.  Частка  державного  підпрємства  згідно з

 Декретом,    частка   фактично   держави   у   складі

 акционерних  банків,  таких як "Україна", "Промінвест

 банк". В свій час складали доволі велику частку.

      Яка вона сьогодні і який прогноз після прийняття

 цих  доповнень до закону і цього закону? Який проноз?

 Наскільки   збільшеться  ця  частка  у  цих  сьогодні

 найбільш прибуткових комерційних банках України?

      Дякую.

     

       СИВУЛЬСЬКИЙ.  Дякую  за запитання. Ця частка на

 сьогоднішній  день,  вона  меньше одного відсотка. По

 різних  банках  вони  коливаються.  Ми можем дати вам

 відповідну   статистику  детальну.  але  це,  дійсно,

 меньше  одного  відсотка.  і  ця частка вернеться тим

 засновника державним підприємтсвам і органзаціям, які

 були   початковими   засновниками.   Вони   отримують

 фактичне право управління, участі в управлінні б анку

 і отриманні девідентів.

      Що  стосується,  як  змінеться  частки держави в

 управлінні   цими   банками,  то  я  повинен  сказати

 наступне.  Що  Президент  прийняв  Указ  влітку цього

 року,  де передбачається віднослення частки держави в

 статутних фондах банків. І цей Указ уже реалізується.

 Зокрема  те,  що ви запитали по банку "Україна". Суд,

 Вищий  орбітражний  суд  України виніс протест на акт

 куплі-продажу, який був здійсненний, державного майна

 банку  "Україна". Це означає, що сторони вертаються у

 вихідну  позицію.  І  все  майно, а це споруди у всіх

 обласних   центрах,   місті   Києві,  в  Севастополі,

 обласних  центрах,  в районах стають дальше власніттю

 держави.

      І  оскільки банк без цього майна, зокрема я одне

 майно  назвав,  це приміщення, не може функціонувати,

 він  же  не  вийде  на  вулицю. То це майно може бути

 внесенно  вже  від  імені  держави   як  такою,  а не

 державних  підприємств  як частка в банках. І держава

 поновить  свою  вагу.  Скільки  це буде? Я не готовий

 сказати. Фонд майна займається цим питанням.

     

      ГОЛОВА. Сокерчак.

     

      СОКЕРЧАК

      Я прошу передати слово Семенюк.

     

      ГОЛОВА. Валинтина Петрівна, будь ласка.

     

      СЕМЕНЮК В.П.

      159 виборчий округ, депутат Семенюк.

      Шановний  доповідачу!  Скажіть мені, будь ласка.

 Хто   від   імені   держави   контролює  правильність

 відрахування девідендів в користь держави? Це перше.

      Адже  сьогодні у нас немає закону про управління

 державним  майном.  Уже рік, ну, рік назад я говорила

 про цей закон, але чомусь він в Кабінеті Міністрів до

 цього  часу  не  розроблений. Крім того, немає закону

 про  Кабінет  Міністрів.  І  відповідно ми віддали на

 відкуп  контроль за державною часткою майна на руки і

 на  користь  чиновника.  разом з тим немає закону про

 передачу  портфелів  від  одного чиновника до іншого.

 Скажіть: в якому правовому полі будете працювати ви?

      Дякую.

     

      СИВУЛЬСЬКИЙ.    В    діючому    правовому   полі

 передбачається, що частка державного майна, оформлена

 акціями    належним    чином,   управляється   Фондом

 державного майна.

     

      ГОЛОВА.  Зрозуміло.  І  Валентина  Петрівна  теж

 зрозуміла. Так, сідайте, будь ласка.

      Чи є потреба обговорювати цей закон?

      (Шум в залі)

      Записані? Будь ласка. Єльяшкевич, на трибуну, за

 ним виступатиме Судницин.

      Нагадую,  що  о 14. 30 буде проведена специфічна

 поіменна реєстрація: голосуванням за себе кожен.

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ

      Ельяшкевич,     Херсон,    депутатская    группа

 "Реформы".

      Уважаемые   коллеги!   Я  прошу  очень  серьезно

 отнестись  к этому вопросу. Да, действительно, Декрет

 Кабинета  Министров  Украины  "Про  сплату девідендів

 суб'єктами  підприємницької  діяності,  створеними за

 участю  державних підприємств і організацій" подлежит

 серьезной   критике.   Но   вот   так  отменять,  как

 предлагает  исполнительная  власть, этот  декрет   не

 следует.  Почему?  Дело в том, что даже этот декрет в

 полной    мере    не   выполнялся.   Государство   не

 контролировало  полностью  уплату  девидендов  в  тех

 предприятиях,  совместных предприятиях, в акционерных

 обществах,     совладельцами     которых     являлись

 государственные предприятия.

      В результате этого масса денег просто уходила из

 бюджета.  И  никто  сеййчас  не  может сказать -какое

 конкретно  количество  предприятий,  где  участниками

 этих  предприятий  является  государство.  Какая доля

 государства   в этих  предприятиях?

      Никто   конкретно   сказать  размер  нанесенного

 ущерба государству, в связи с тем, что государство -а

 точнее  Министерство  финансов  -не  занималось своей

 прямой  функцией  и  не  изымало  в бюджет дивиденды,

 которые начислялись или должны были начисляться. А во

 многих     таких     субкектах    предпринимательской

 деятельности они не начислялись на долю государства.

      В  то  же  время,  если сейчас отменить действие

 полностью этого Декрета, не внеся инкаких изменений в

 дейсствующее законодаательство, по сущству остануться

 безконтрольными   такие   совместные   предприятия  и

 хозяйственные   общества.

      Здесь  выдвигался  тезис  о  том, что эти деньги

 пойдут    на    увеличение    доли   государсственных

 предприятий  в  уставных  фондах  этих  хозяйственных

 обществах.  Но  дело  в  том,  что  увеличение доли в

 уставных   фондах   происходит  с  разрешения  общего

 собрания    акционеров   или   любой   другой   формы

 хозяйственного  общества.  То  есть,  если, например,

 государственное   предприятие  не  имеет  там  больше

 половины    процентов    голосов   или   совокупности

 государственных  предприятий,  то  даже при его очень

 большом  желании  эти  денежные средства перевести на

 увеличение   своей   доли  в  уставном  фонде  такого

 предприятия  это  юридически невозможно.

      Поэтому,  в  результате  того, що отменится этот

 Декрет  полностью  может  получиться  ситуация, когда

 просто   государство   вообще   лишится   возможности

 получать дивиденды деньги на те ресурсы, которые были

 вложены ранее   государственными предприятиями.

      Естественно, что такой пподход, я думаю, для нас

 неприемлим.  Мы  должны  поручить  Кабинету Министров

 провести  серьезную проверку предприятий, созданных с

 участием государства или государственных предприятий,

 и  дать  нам  конкретные  цифры  не  только,  сколько

 получено было Бюджетом или соответствующими бюджетами

 с  таких  предприятий,  а  сколько  должно  было быть

 получено и какие меры приняты по изкятию этих средств

 в   Государственный   бюджет.   Это  очень  серьезный

 источник пополнения средств Бюджета.

      Для  того, чтобы вы понимали, о чем идет речь, я

 наведу,  например,  конкретный  пример,  связанный  с

 городом Запорожье.

      Вы  знаете,  известное  предприятие  запорожское

 "Мотор-сич".    Его    руководитель    является    по

 совместительству   председателем   совета  одного  из

 коммерческих банков.

      И   вот  в  главной  запорожской  газете,  самой

 массовой  по тиражу, появилось поздравление Вячеслава

 Александровича   Богуслаева  -Генерального  директора

 запорожского   предприятия   "Мотор   -Сич",   он  же

 председатель  совета  банка,  с  днем  рождения.  Это

 обкявление   заняло   целую  страницу,  а  стоимость,

 например,  этой полосы очень высока, я не знаю точно,

 но   примерно,   где-то   эквивалентна  двум  тысячам

 долларов.

      И  поэтому я задаю вопрос: не за государственные

 ли   деньги   эти   обкявления  и  печатаются,  путем

 перекачки  таких  государственных  ресурсов  в  такие

 совместные  предприятия, банки, ационерные общества и

 любые  другие  финансовые  организации? Давайте дадим

 серьезное  поручение Кабинету Министров заняться этой

 проблемой.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА. Судницин. Він відмовився від слова.

      Дьомін Олег Олексійович.

     

      ДЬОМІН  О. О. Я хотів би зробити з цього приводу

 все-таки   декілька  протилежних  зауважень  тим,  що

 сказав народний депутат Єльяшкевич.

      Мені  здається,  що,  хто пам'ятає той час, коли

 виходив  цей  Декрет,  так пам'ятає, що це проходило,

 так  сказати, на зорі ринкових перетворень. І тоді за

 ініціативою   і   за   участю  державних  підприємств

 створювалось   багато   і  банків,  і  посередницьких

 структур,  і  до  речі,  структур,  які  повинні були

 займатися кооперацією виробництва, в тому числі, якщо

 ми  сьогодні говоримо про фінансово-промислові групи,

 уже  тоді ці зачатки були. Як ми сьогодні говорим про

 державні  холдингові  компанії,  тоді ці пропозиції і

 структури теж створювались, але держава цим Декретом,

 скажімо  так,  зробила  колосальну помилку. І вона не

 дала   змогу   тим   же   суб'єктам   підприємницької

 діяльності,  які  створюються,  виплачувати дивіденди

 державним  підприємствам. Тобто державні підприємства

 були  поставлені  в  не рівнозначні умови, скажімо, з

 приватними  чи  іншими  формами  власності. А тому і,

 звичайно,    ці   державні   підприємства   не   були

 зацікавлені  в розвитку цих відносин. І тому, доречі,

 змінився  майже  до мінуса процент їх участі у цьому.

 І, звичайно, проконтролювати, яка доля цих дивідендів

 отримана  державою,  теж  було не можливо. Держава не

 могла  з цим справитись і поступово цей процес затух,

 погас,  як  то  кажуть,  і  сьогодні треба установити

 статус кво. для того щоб тей, хто дійсно вкладав свої

 гроші  ще  тоді,  а  коли вони щось вартими були, мав

 змогу отримати ці гроші,

 які... дивіденди, які може використати для поліпшення

 своєї,  скажімол,  виробничої діяльності. І, можливо,

 тут  треба було б розібратись, навіщо було цей декрет

 тоді,. у 1993 році приймати. І що він, дійсно, дав...

 Я    в   цьому   відношенні   погоджуюсь   із   паном

 Єльяшкевичем...  але відміняти його сьогодні все-таки

 необхідно. Іще раз кажу: наші державні підприємства в

 цьому  відношенні  повинні мати ті ж права, що і інші

 підприємства інших форм власності.

     

      ГОЛОВА.  Дякую.  Записано  було  2  чоловіки  на

 виступ. Суслов від комісіії, будь ласка.

     

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемые народные депутаты!

      Я хочу вас проинформировать о том, что задержака

 с  рассмотре7..  с вынесением этого вопроса на сессию

 связана  с  работой  комисии  -мы его рассматривали 4

 раза,  и каждый раз (в связи с тем, что ряд депутатов

 у  нас  высказывалы  сомнения... ну, аналогичные тем,

 которые...  о  которых говорил депутат Ельяшкевич) мы

 откладывали и пытались найти какие-то доказательства,

 что   отмена,  якобы,  этого  декрета  нанесет  ущерб

 государственным интересам. Мы их так и не нашли...

       Значит,  о  чем  идет  речь?  Дело  в  том, что

 госпредприятия выступали учредителями этих структур и

 рассчитывали,   конечно,  на  получением  дивидендов.

 После  того, как им запретили эти дивиденды получать,

 госпредприятия,    конечно,    потери   понесли,   но

 выяснилось,  что  и  бюджет тоже не приобрел. Значит,

 приобрели другие структуры -все мы понимаем, какие...

 Теперь,  естественно,  они  не  заинтересованы в том,

 чтобы  эти дивиденды уплачивались госпредприятиям. Но

 пора наконец принять решение и, как правильно говорил

 Олег    Алексеевич,   поставить   в   данном   случае

 госпредприятие   в  равное  условие  с  предприятиями

 других  форм  собственности. Поэтому комиссия приняла

 решение о поддержке этого проекта.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА.  Чи є ще бажаючі висловитись? Вітренко.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Я  хочу висловитись в підтримку цього рішення. І

 це, на моє переконання, треба зробити для того, щоб...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 ...Звідки?  Так...  І  я  хочу наголосити на тому, що

 декрет  був  прийнятий Прем'єр-міністром Кучмою, який

 мав  виключні  повноваження  і тоді переслідував цілі

 руйнування державної власності.

      Державні   підприємства   вклали   свої   кошти,

 створили банки і потім на кошти державних підприємств

 банки стають комерційними, а державні підприємства не

 отримують нічого.

      Тому    я    наголошую   Міністерству   фінансів

 пропозицію:  не  робіть  тільки половину крока, треба

 робити  повний  крок.  Треба  не  тільки повернути це

 державним   підприємсітвам   іх   підтримати,   треба

 проіндексувати   установчі   фонди   і  повернути  це

 підприємствам.   І   розібратись  з  банками:  звідки

 взялись  такі  могутні велетні, а нині вже комерційні

 банки?

      А  з іншого боку, тут держава повинна підтримати

 державні  підприємства,  але  коли підтримає, то тоді

 якщо  це  державні підприємства і є акції держави, то

 потрібно  ось тоді в державний бюджет брати девіденти

 з державних акцій.

       І    тоді    ми    одночасно    і   підтримуємо

 промисловість,  щоб  вона працювала і банки поставимо

 на своє місце, і дамо змогу бюджету отримувати кошти,

 які  йому належать.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Віктор  Лаврентійович,  будь  ласка....

 Мусіяка.

     

      МУСІЯКА.

     

      Шановні  народні  депутати, тут декілька обертів

 зробили  різні  ідеї  і  ви  бачите  то  ми  про одне

 говорим, потім про інше.

      Я хотів би тут нагадати в положенні деякі закону

 "Про  господарські  товариства",  який  говорить,  що

 кожен  хто  стає акціонером передає свою частку майна

 уже  в  колективну власність акціонерного товариства.

 тому, коли говоре шановна Наталія Вітренко про те, що

 тоді  десь  переслідувалась  ідея  розрухи чи розвалу

 державної власності,  це дещо  не точно.

      Це  як  раз  було направлено на те, щоб зберегти

 власність  державну,  а ми зробили те, про що говорив

 Єльяшкевич. Треба було, щоб наш Мінфін та забирав оту

 долю,  яка  падала  на  девіденти, на долю держави. А

 коли підприємства були акціонерами, то вони віддали в

 колективну    власність,    власність    акціонерного

 товариства   державне  майно.  Воно  стало  загальним

 колективним.  Воно вже ьдержавним перестало бути. Ось

 про що мова.

      А  зараз,  коли  ми говоримо, що треба давати їм

 можливість  стати  акціонерами,  то треба йти далі. В

 Законі  "Про  господарські  товариства",  там, де йде

 мова   про   власність,   що  вона  не  колективна  в

 акціонерному товаристі, а загальна дольова власність.

 От  тоді  держава  полишає  за  собою  свою  долю  як

 державної  власності,  а  не стає вона в одному котлі

 колективною.

     

      ГОЛОВА.  Пропозиція  така: госувать треба проект

 Закону.

      А  з мотивів голосування ще одна обставина. Одну

 хвилиночку,  Генадій  Юрійович.

      Це  ще  одне  підтвердження:  повинно  бути одне

 джерело  нормотворення,  тому  що  якщо  йде,, цей би

 закон   розглядався   на   Верховній   Раді,  була  б

 стенограма,  було  б  обгрунтування  була б дискусія,

 було   б   з'ясування  всіх  наслідків.  А  так  воно

 виходить,   що   один   чоловік  підготував,  а  тоді

 помилився, декрет на дюекрет, а потім ще якусь норму,

 а  потім ще проект іншого документу, а потім кінців е

 можна знайти.

      Тому  я  просив  би,  ну, вірніше, кінці шукають

 ті, хто  користується  такою  ситуацією.

      Тому  я  просив  би,  зараз не заперечує Генадій

 Грвгорієвич,  щоб  підтримати  цю пропозицію?

      Інша   пропозиція?   Ну,   давайте   вашу   інші

 пропозицію.

      Самохвалов.

     

      САМОХВАЛОВ.

      Уважаэмые  коллеги,  я  бы согласился с проектом

 постановления   при   одном  условии:  если  бы  были

 просчитаны     предполагаемые    фактически    потери

 государства от этой деятельности. Что я имею в виду?

      Когда создавались акционерные общестава вместе с

 коммерческими банками, то как правило государственные

 предприятия  и  организации  входили  туда в основном

 своими основными  фондами.

      Как правило они делались по минимуму: занижалась

 стоимость их, где-то на договорных началах.

      Потом пошли дивидиденды, предприятия получали от

 деятельности.

      Но  наступает  момент,  когда нужно искусственно

 ставить условия для того, чтобы отсечь государство от

 этой деятельности.

      Завышается   уставной  фонд,  создаются  условия

 такие,   что   предприятие  не  может  повышать  свою

 уставную  долю, потому что нет средств и так далее, и

 это  сегодня,  основные фонды остаются в распоряжении

 коммерческих банков.

      Я   предлагаю   все-таки  это  решение  пока  не

 принимать,  поручить  Кабинету  Министров разобраться

 при   фактических  потерях  государства,  разработать

 механизм возвращения средств от коммерческих банков -

 у  них  сегодня  деньги  есть,  и  потом этот декрет

 отменить.

     

      ГОЛОВА.   Генадій  Григорович,  будь  ласка,  це

 питання  включено  в перелік для розгляду за поданням

 Кабінету  Міністрів  і  погодженно  з Президентом, як

 невідкладне   питання.  Ви  що  проти  Президента?  Я

 зрозумів.  Я жартую. Я прошу вас, будь ласка, я прошу

 підтримати  цю  пропозицію. Зауваження потім. Давайте

 ми  за  основу...  Так,  так.  Ну,  то  я  і ту, і ту

 поставлю.

      А  поки  що  ставиться на голосування пропозиція

 прийняти   закон   про  визнання  таким,  що  втратив

 чинність Декрет Кабінету Міністірв від 30 квітня 1993

 року  номер  44. Будь ласка, будьте уважні. Голосуйте

 активно. Голосуйте Генадій Григорович.

     

      "За" -

     

      86  тих, хто не голосував. Генадій Григорвич, ви

 тоді  голосуйте  проти, але голосуйте. Діло в том, що

 ніхто ніколи цього не зробить.

      Пропозиція Ельяшкевича ставиться на голосування.

     

      "За" -

     

       Було  дві  пропозиції.  Бачте  та перша набрала

 більше  голосів.  Тому я прошу,  використовуйте її як

 рейтінгову  основу  для  того,  щоб  в другий раз, бо

 треба  ж  прийняти  рішення.  В кінці-кінців  питання

 розглянуте і включене в порядок дня.

      Ще   раз  Магді  дайте  слово.  Він  зараз  всіх

 помирить.

     

      МАГДА  І.І.

     

      Надо  тут  сразу  принмать  постановление с двух

 пунтов.  Один пункт то, что мы первое проголосвали, и

 второй   пункт   то,  что  сказал  поручить  Кабинету

 Министров.

      Потому  что  предприятия  ждут  давно отмены. И,

 действительно,     надо,    чтобы    девиденды    шли

 предпрриятим.

     

      ГОЛОВА. Іван Іванович, ви дуже правильно кажете.

 Тільки  то -норма постанови. А це, що ми приймаєм -це

 норма  закону.  Тому давайте ми проголосуєм закон. Ви

 тим   часо   напишіть   постанову  з  йього  приводу,

 пропозицію,   що   саме   мається   на  увазі.  І  ми

 проголосуємо вашу постанову.

      ГОЛОС З ЗАЛУ.          Не чути.

      І будем голосувати її в пакеті, тому ви спочатку

 голосуйте   закон.  Я  не  можу  голосувати  закон  і

 постанову разом у пакеті.

      Я  ще  раз  кажу:  тут  немає  першого,  другого

 пункту, тільки є закон. Тому я ставлю на голосування,

 хочу  непоіменно,  тут і так зрозуміло всім, що треба

 голосувати  (і Процев'ят з тим згоден, пітдримував).

 Будь ласка, ставлю на голосування в цілому Закон "Про

 відміну Декруту Кабінету Міністрів від 30 квітня 1993

 року  ь44"  в редакції, яка вам запропонована. ставлю

 на голосування, будь ласка.

      Олександр  Сергійович  Ельяшкевич  підняв  руку,

 наполягає. Голосуйте за, будь ласка.

     

      "За" -

      Рішення прийнято. Дякую.

      Тепер, Магда Іван Іванович, що ви хотіли сказать

 у постанові з цього приводу?

     

      МАГДА І.І.

      Я не успел написать, но суть такая, что поручить

 то,  что  мы  приняли,  а  дальше:  поручить Кабинету

 Министров  сделать  те расчеты и те проверки: сколько

 девидендов   не  получено,  доложить  там  Верховному

 Совету.

     

      ГОЛОВА.  Є  пропозиція  така: прийняти протольне

 доручення  Кабінету  Міністрів. Бо постанови не треба

 при   цьому   приймати.   Сформулюйте   ще  раз  свою

 пропозицію  або  Самофалов, він теж саме говорив. Так

 же?  Ви  не  проти,  щоб  Самофалов  це висловив? Він

 готувався раніше. Будь ласка.

     

      САМОФАЛОВ

      Поручить   Кабинету  Министров  проанализировать

 потери   государства   от   деятельности  акционерных

 обществ указаных (указать срок, не знаю сколько нужно

 времени  там  два  месяца  или  месяц)  и доложить на

 сессии Верховного Совета.

     

      ГОЛОВА.   Є   пропозиція   така:   звернутися  з

 пропозицією  до депутата Самофалова і Магди, щоб вони

 ан вівторок дали нам проект Постанови з цього приводу

 і ми її проголосуємо. А ви тим часом з'ясуєте скільки

 часу треба на це все, коли інформація повинна прийти.

 Може потрібно інвентаризацію зробить перед тим. І так

 дальше. Щоб це була зважена Постанова.

      Не  заперечуєте проти такого доручення депутатам

 Магді, Самофалову, Єльяшкевичу?

      Ну  і державною мовою написать це. Він правильно

 говорить.

      Ставлю  на  голосування  це таке доручення. Будь

 ласка.

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято.

      І ви ще хочете когось добавить сюди? Будь ласка.

 Шаланському слово.

     

      ШАЛАНСЬКИЙ А.М.

      Дякую. Олександр Олександрович, я хотів для себе

 уточнить   ситуацію.   Ми,   в   принципі,  дивіденди

 державниих  підприємств повертаєм в відміну від цього

 Декрету.  А  устатутний  фонд,  внесений  державниими

 підприємствами...  уставний  фонд. Як з ним? Яка його

 доля? Де він дівся?

     

      ГОЛОВА. Я теж хотів би уяснить. Справа втому, що

 треба   відмінить   цей  Декрет,  немає  сумнівів.  А

 відносно   повернення  того  механізму,  про  який  я

 говорив...   Олег   Олексійович,  Наталя  Михайлівна,

 Віктор  Лаврентійович  і Олександр Сергійович і інші,

 це  треба  вияснити  обов'язково.  І  очевидно в тому

 проекті   Постанови  треба  це  передбачити.  Щоб  ми

 заклали  мехаанізм  індексування  повернення і всього

 іншого.  І тоді ми продивимося деякі банки вони стали

 приватними,  коли не було для того підстав. І можливо

 тоді  тут  буде той баланс, якого потребують для того

 підприємства.

      Приймається.  Генадій Герасимович... Григорович.

 Будь ласка,  контролюйте.

      Про   проект   Закону   України   про   державне

 регулювання виробництвом спиртом етиловим

 плодовими    алкогольними   напоями   та   тютюновими

 виробами". Василь Петрович Цушко, третє читання.

      Справа в тому, що цей закон "горить", його треба

 прийняти обов'язково.

     

      ЦУШКО В.П.

     

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 коллеги,  этот закон нужно принять сегодня почему? 15

 числа  прекращает  срок  действия,  ну, установленный

 Президентом  на  выдачу  лицензий. А я конкретно имею

 вот  сейчас  обращение,  ну,  в  нашу  комиссию. Люди

 заплатили  деньги  еще  в  октябре  месяце и не могут

 получить  лицензию  на  работу поэтому. Поэтому нужно

 принять закон.

      У  нас  не  было  приянто  4  статьи,  Александр

 Александрович.

     

      ГОЛОВА. Давайте. Номер статті.

     

      ЦУШКО В.П. Статья 7.

     

      ГОЛОВА.   Стаття   сьома.   "Виробництво  спирту

 етилового,  кон'ячного,  плодового  на  давальницьких

 умовах".  Це  найгостріша стаття, як ви пам'ятаєте. І

 Комісія  з  питань  фінансів і банківської діяльності

 пропонувала,  щоб  зняти  протиріччя,  котре  ми  тут

 закладаємо  між  тим,  що  є  нормою  цього закону, і

 принципом,  який  відстоюєм  взагалі,  тобто  принцип

 державної монополії на виробництво спиртових виробів,

 щоб  можна було передбачити, скажімо, в постанові про

 те,  що  сьома  стаття  діє  протягом,  ну наприклад,

 одного-двох  років  наперед.  А  потім повернемося до

 цього питання, як зміниться ситуація.

      Тобто,  сьогодні  ми даємо змогу використовувати

 на   давальницьких  умовах  продукцію,  сировину  для

 виробництва таких матеріалів, особливо, там, для, ну,

 я  не  буду  читати.  Ви  знаєте,  про що йдеться. Не

 зруйнувати економіку вінрадгоспів, інших підприємств,

 які  в  кооперації  працюють з іншими підприємствами,

 колгоспів,  але протягом, скажімо, року чи двох років

 визначитися,   що  ми  маємо  від  такої  роботи.  І,

 можливо, тоді внести відповідні корективи.

      Немає заперечень?

      Анатолій   Варфоломійович.   По  сьомому  пункту

 коротко: два -"за", два - "проти".

      Тобто,  той  проект,  що в вас є "за" і "проти".

 Два  -"за". Ви Анатолій П.........., ви проти я знаю,

 так же?

      ___________.     Я проти.

     

      ГОЛОВА.  Тоді,  хвилинку,  давайте  спочатку хто

 "за". Черенков? Теж проти. Два визначились проти. Хто

 "за"  буде?  Цушко  там  буде "за", так? І Бардин?...

 Давайте Бардин говорить "за".  Уважно.

     

      БАРДИН.

     

      Шановні  народні  депутати,  так  сталося, що на

 сьогодняшній  день з давальницької сировини практично

 виробляється   понад   90   відсотків   спирту,  який

 виробляється  в  Україні.  І  тому відмінити сьогодні

 давальницьку сировину практично не можливо. Для того,

 щоб відмінити давальницьку сировину потрібно в нашому

 бюджеті  на 1996-1997 рр. передбачити 70-80 мільйонів

 доларів для того, щоб закупити пшеницю і мелясу. поки

 що  ми  таких... в проекті нашого бюджету немає таких

 коштів,  і  ми змушені... ми вимушені на сьогоднішній

 день  з  тієї  ситуації, яка є, признати давальницьку

 сировину і переробляти спирт на давальницьких умовах.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Анатолій Варфоломійович. Проти.

     

      РАХАНСЬКИЙ А.В., 30  виборчий округ, Євпаторія.

      Шановні депутати!

      Ми себе заводимо, не знаю куди... Справа в тому,

 що  потрібно  сьогодні  в бюджеті передбачити всього-

 навсього  на...  гроші на закупівлю аж 700 тисяч тонн

 зерна.  І держава повинна тримати в руках виробництво

 спирту.  Якщо  ми  цього  не  зробимо,  цей  закон не

 потрібно   приймати!   Він   протирічить   зразу!  Ви

 подивіться:    Закон    "Про   державне   регулювання

 виробництва спирту, лікеро-горілчаними виробами..." і

 тому  подібне.  І  торгівлею  ними. не потрібно цього

 робити.  Що  ж  ми  робимо?  Ми  зразу  губимо акциз!

 Шановний....  переді мною виступав депутат, ви трошки

 помиляєтесь.  Справа  в  тому,  що  на сьогодні спирт

 виробляється  із  давальницької  сировини  для других

 держав -сьогодні у нас нема спирту в країні! Сьогодні

 спирт з Росії, сьогодні спирт з Білорусії і т.п.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ні,  вони дають давальницьку сировину!.. Тому не

 можна   цього  робити.  Треба  передбачити.  Це  дуже

 невеликі  кошти:  закупити  зерно, закупити мелясу, і

 держава  повинна  регулювати  цим...  цією справою. В

 усіх  країнах  світу  так робиться! Якщо ми тільки це

 зробимо  на  рік,  на  два -це буде на ввесь час!.. І

 буде  спиртом  сьогодні... завтра торгувати хто хоче,

 виробляти  буде...  і будуть великі дуже безобразія в

 країні нашій!..

      Я  прошу  голосувати "проти" -обов'язково треба,

 щоб держава цією справою керувала!

     

      ГОЛОВА.  Я  хотів  би,  щоб  ми  врахували  ще 1

 обставину.  Спиртзаводи і інші переробні підприємства

 уже  мають договори на давальницьку сировину наперед,

 на, скажем на рік, півтора, бо ще як і зними буть?

      Будь ласка, Суслов.

     

      СУСЛОВ.

     

      Уважаемые  народные  депутаты!  Я  еще  раз хочу

 пояснить позицию комиссии.

      Вы   помните,   что   на  2  чтение  это  статья

 выносилась  в....  с  названием "Заборона виробництва

 спирту,  алкогольних  напоїв,  тютюнових  виробів  на

 давальницьких умовах" -  это было решение  комиссии.

      Сейчас   мы  поменяли  редакцию  с  учетом  того

 голосования,  которое  сосотоялось в этом зале, когда

 около   200  депутутов  проголосовало  за  то,  чтобы

 разрешить производство спирта на давальческом  сырье.

      Это  будет,  если это будет окончательно принято

 ошибкой.  Здесь вот есть наша поправка, на которой мы

 продолжаем    настаивать   с   депутатом   Черенковым

 совместно,  надо  понимать,  что никакой монополии на

 алкогольные  изделия,  если  не  будет  монополии  на

 производство  и реализацию давальческого спирта у нас

 не будет.

      Кроме   того,   голосование   по   этой  статье,

 безусловно,   надо   провести   поименно   с   учетом

 социальных последствий принятого решения. Расползания

 дешевого   давальческого  спирта  приведет  просто  к

 вымиранию  украинского  народа  как  когда-то  споили

 индейцев  Северной Америки. Я прошу это учесть и все-

 таки    постараться   воспрепятствовать   расползанию

 дешевого давальческого спирта. Он уже пополз.

     

      ГОЛОВА.  Так,  ще  один  "за",  один  "проти". Я

 дивлюся, працівники однієї фракції всі підняли руки і

 з  низ різні позиції. Це взагалі регіональна ситуація.

      Давайте  Шаланський, Радько, будь ласка.

     

      ШАЛАНСЬКИЙ.

      Я  хотів  би  зосередити  вашу увагу, я, звісно,

 проти  такої  позиції,  на  тому,  що  тут  лобіруєть

 територіальна  ситуація  з давальницької сировиною по

 виробництву спирту.

      Візьмемо   географію,  де  розміщений  спиртовий

 завод,  якщо  посилатись  на  те,  що  в нашій країні

 південь,  який виробляє основну масу зерна, буде мати

 можливість  переробити  на  спирт своє зерно, то яким

 чином  він  його  зоставить і всунеться у спиртзавод,

 який розміщений  на   півночі?

      Це поки що одна проблема.

      Слідуюча.

      Які   реальні   вигоди   від   отримання  спирту

 колективним  підприємством,  яке на сьогоднішній день

 досить сумлінно мусується? Та  ніякого.

      Поскільки я вважаю за доцільніше виділити гроші,

 а  у  спиртових заводів вони є, на придбання і оплату

 сировини,  і  це  дасть  можливість господарству мать

 гроші, адалі  пустить їх у виробництво.

     

      ГОЛОВА.   Тобто  ви за монополію?

 

       __________.  так, я за монополію.

     

      ГОЛОВА.  Ну,  і  Радькович  теж  за монополію? Я

 думав, що  він проти.

       (ШУМ  В ЗАЛІ)

     

      РАДЬКО.

       Олександр Олександрович, у мене є зауваження до

 назви закону.

     

     

      ГОЛОВА.   та ні, ми до 7 статті.

     

      РАДЬКО.

      Будь   ласка,   є  в  статті  1  поняття  спирту

 етилового  питного.  А  він  сьогодні і виробляється,

 реалізовується.  А  в  нас спирт питний випав просто,

 випав.  Тобто він по цьому закону вже не виробляється

 і не реалізовується.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.   Ну,  п'ють  його  без  категорії,  без

 визначення.  Тому,  ви розумієте... До 7 статті, будь

 ласка. Про що мова?

      Валентина  Петрівна,  останнє зауваження.

     

       СЕМЕНЮК.

      Шановний Олександр Олександрович, шановні колеги

 народні депутати!

      Станом  на  1 січня 1985 року ми на Україні мали

 105  тисяч гектраів виноградників, 133 тисячі кущів і

 в  тому числі там і ягідні і плодові фрукти. В данний

 час  залишилося  53  тисячі всього виноградників і 60

 тисяч лишилися насадженя садів.

      В  данний  час  колективні  сільськогосодпарські

 підприємства   в   результаті  того,  що  виробництво

 молока,   м'яса,  являється  нерентабельним.  Держава

 повністтю  відмовилась  від  кредитування пільгового,

 від        виділення       субсидій.       Колективні

 сісльськогосопдарські  підприємства  вимушені  іти на

 те,  щоб  виробляту  ту  продукцію,  яка дає сьогодні

 прибуток.  Наші  так  звані  (...........)  напево не

 подумали, чим будуть  годувати молоком чи спиртом.

      Я  розумію  сьогодні  можливо трохи і важка наша

 позиція  аграрників,  але  ви мені вибачте колективні

 сільськогосподарські  підприємства  вимушенні  йти на

 виробництву  спирту  для  того, щоб придбати паливно-

 мастильні   матеріали,   матеріали,   які   необхідні

 сьогодні  для посіву, посівний матеріал. В тому числі

 і  сісльськогосподарську  техніку.  Не  нада зарплату

 випдлачувати натурою ніхто не проводить.

      Тому    я    пропоную    все-таки,    Олександре

 Олександровичу, підтримати комісію аграрну. Поставити

 питання  також,  або  і мою пропозицію, це пропозиція

 номер 6 про те, що дійсно нехай буде, нехай краще уже

 буде під контролем держави. Але виробництвро спирту з

 давальницької  сировини  повинно  бути.  Крім того, я

 пропоную  у  постанові  записати,  обов'язково  Уряду

 поставити    питання   про   виконання   закону   про

 пріоритетний розвиток села.

     

      ГОЛОВА.  Я прошу то друге питання.

     

       СЕМЕНЮК.  А  мою  пропозицію,  будь  ласка,

 поставте на голосування.

     

      ГОЛОВА.  Тобто  ви  підтримуєте ту редакцію, яка

 тут записана.

     

       СЕМЕНЮК.  так,  я підтримую пропозицію, тим

 більше,  що  пропозиція  баргіна  і моя, і пропозиція

 комісії - це іде від аграрників.

      Дуже дякую.

     

      ГОЛОВА.  тепер  Цушко  дає коментар. І ставим на

 голосування.

     

      ЦУШКО.

     

      Какой  тут  коментарий давать. Все определились.

 Есть  две  позиции.  надо ставить на голсоование. тут

 уже убеждать что-то...

     

      ГОЛОВА.   Я прошу...

     

      ЦУШКО.  Есть предложение Черенкова, Суслова. Это

 про   заборону.  И  есть  предложение,  которое  было

 проголосовано комиссией большинством.

     

      ГОЛОВА.   Так,   ставиться  поправка  Черенкова-

 Суслова спочатку на голосування...

      (Шум в залі)

      Черенкову дайте слово.

     

      ЧЕРЕНКОВ

      Уважаемые  коллеги!  Я также представляю секцию,

 фракцию,   ну  не  фракцию,  а  професию  аграриев  в

 Верховном  Совете,  ну,  тем  не менее. Давайте будем

 госудасрвтенными  людьми.  Давайте  подойдем  к  этой

 позиции  с  позиции  государства.  Ведь  только часть

 депутатов    голосует   -за,   голосует   именно   из

 корысных  интересов. Ну я бы не сказал, что из личных

 интересов,  из  интересов  граждан, округ которых они

 представляют.   Там   решается,   действительно,  эти

 вопросы. Ну давайте в процентном отношении посмотрим:

 сколько  же  этих  людей.  Мы  производим  сырья,  из

 которого   мзготавлять   спирт  в  разрезе  несколько

 десятков    миллионов   тонн.   А   фактические   его

 использовано  за  прошлый год -700 тысяч. Так давайте

 введем  в  государственный заказ -это будет бюджетная

 позычка. Поэтому проблем никаких не будет. Мало того,

 что   мы  учтем  этот  спирт,  мы  дадим  возможность

 перерабатывать спирт наших предприятий. А в настоящий

 момент   по  востоку  области  разкезджают российские

 представители,  скупают зерно и отправляют на наши же

 заводы, имея уже здесь свой спирт.

      Товарищи!    Нужно    разделить   два   понятия:

 давальческое  сырье по спирту и давальческое сырье по

 тютюну.  Это  обязательно  нужно  сделать, потому что

 сырья  на  спирт  у  нас  предостаточно  в отличие от

 табака.   Поэтому   я  настоятельно  просил  бы  вас:

 разделить эти два понятия и проголосвать за спир, как

 проголосовала   и   подтвердила   комиссия.  Комиссия

 финансов   и   банковской   деятельности  при  втором

 рассмотрении    этого    закона,   подтвердила   свою

 позицию.................. именно комиссия на позициях

 монополии  на спирт со стороны государства. Поэтому я

 прошу проголосовать - за.

     

      ГОЛОВА. За свою поправку?

     

      ___________. Да, да, да.

     

      ГОЛОВА. Ставиться поправка Черенкова, Суслова. Я

 прошу, не кричіть з місця. Не кричіть. Я  добре  чую.

      (Шум  в залі)

      Поправка   Суслова,   Черенкова  змісту  такого.

 Стаття    8   називається...   стаття   7   "Заборона

 виробництва  спирту,  алкогольних напоїв та тютюнових

 виробів на давальницьких  умовах".

      Без тютюну. Без тютюну. Ставлю на голосування.

     

      "За" -

     

      Була   пропозиція  поіменно  голосувать.  Ну  як

 хочете, то ...

      Тут,   будь  ласка...  Я  хотів  би  щоб  ми  це

 питання...  прийняли  правильн рішення без поіменного

 голосування.  Але  якщо  ви  наполягаєте, я ставлю на

 голосування.

      Хто за те,  щоб  поіменно?

     

      "За" -

     

      Прийнято рішення.

      З   мотивів  голосування  Олександр  Миколайович

 Ткаченко просить.

     

      ТКАЧЕНКО О.М.

      Шановні   коклеги!   Я   хотів   би  вашу  увагу

 привернуть до  4  таких позицій  по даному  питанню.

      По-перше,   ми   не   можем  сьогодні,  щоб  нам

 затуманило  розум.  Монополія  держави,  за  що сетує

 комісія.  Вона  права. Але, щоб не затуманило розум в

 цьому питанні, ми повинні виходити  ось   з чого.

      По-перше,   в  цьому  році  і  попередніх  роках

 ддержава  забезпечує агропромисловий комплекс пальним

 від 10 до 13 процентів. Друге. Пестицидною групою від

 10 до 17 процентів.  Решту вони заробляяють  самі.

      Друге.  Сьогодні  створена  ціла сітка підсобних

 підприємств  по переробці. І ці підприємства працюють

 і до  них  прив'язана  відповідна  технологія.

      І  четверте.  Давайте ми задумаємося, де держава

 має  більший  зиск:  на  акцизних зборах чи коли вони

 сьогодні бере 50%-ну ставку з давальницької сировини.

 Вдумайтеся це.

      Тому  я  хотів  би,  що, дійсно, ми за монополію

 держави,  я  особисто, на такі енергетичні засоби, як

 спирт,  горілка,  коньяк  і  т.  д.,  но  сьогодні на

 найближчі  два  роки,  поки  дрежава  не  набрала, як

 кажуть, силу і чітко не оприділилася в енергетиці, ми

 цього   не  маєм  права  робити.  Ми  погубим  Бюджет

 держави,   ми   погубим   розвиток   агропромислового

 комплексу    і   цілої   системи   спиртовопереробної

 промисловості.

      Тому  це питання потрібно вирішувати так, як тут

 внесли "аграрники".

      І  останнє.  Отам  єсть  в цьому сьомому, сьомій

 статті  пункт  один на другій сторінці, на слідуючій,

 переверніть.  Там  написано  про  переробку спирту на

 горілчані   чи  лікеро-водочні  вироби.  Це  підсобні

 промисли зроблені, це тоже давальницька сировина, від

 33 до 50% дарують державі готової продукції.

      Тому  я  просив  би:  давайте  ми  залишим у цей

 редакції, і це буде, дійсно, на користь і виробникам,

 і державі.

      Спасибі.

     

      ГОЛОВА.   Будьте  уважні.  Зрозуміли  з  мотивів

 голосування  позицію  Олександра Миколайовича, і ваша

 позиція    зрозуміла.    Поправка   Суслова-Черенкова

 ставиться на поіменне голосування, без тютюну.

     

      "за"

     

      Тепер  так.  Я  поставлю на голосування статтю в

 редакції  від  комісії, і передбачимо наперед, щоб ви

 зрозуміли,  що  ми у постанові запишемо, що ця норма,

 пункт  сьомий  закону  чи,  стаття  сьома закону, діє

 протягом,   визначимось:   або   року,  або  півтора.

 Зрозуміло,  так?  Щоб можна було, по-перше, щоб можна

 було вирішити тоді питання і про пере... профілювання

 тих  виробництв,  які  займаються  сьогодні,  де люди

 сьогодні  працюють  уже... да.... чи до якогось року.

 Ну  визначимо рік, два, там подивимось. Тому стаття 7

 ставиться в редакції від комісі на голосування.

      Та строк окремо, я ще говорю, то постанова буде.

      Теж  не  приймається  рішення,  одну хвилинку. Я

 прошу   всіх   присутніх,   як   я  пообіцяв  раніше,

 проголосувати за себе зараз. Просто "за". Проводиться

 реєстрація таким шляхом. Голосуйте "за".

      Реєстрація проводиться, будь ласка. Голосуванням "за".

 

      "За" -

     

     (Шум у залі, окремі вигуки)

      Так,  це ще підтверджує, що ми можемо голосувати

 ефективно...   Тому  я  прошу,  давайте  ми  спочатку

 проголосуємо,  такий  термін  визначимо  -2  роки  на

 перепрофілювання цих підприємств.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Два  роки.  Одні  кажуть: багато, другі: мало!..

 Якраз  2  -це  оптимальна..  оптимальний  термін... Я

 прошу вас!.. Суслов, будь ласка.

     

     

      СУСЛОВ В. І. Александр Александрович, то, что вы

 предлагаете, может быть сформулировано таким образом,

 что  запрещается  производство спирта на давальческих

 условиях, но статья вводится, допустим, через год или

 два   в   действие.   А   до   того   получится,  что

 разрешается... Ну, так тоже...

     

      ГОЛОВА.  Може й так...

     

      СУСЛОВ В. І.... Но так тоже можно как компромисс

 принимать, хотя это хуже...

     

      ГОЛОВА.  І  так можна... Але тепер скажіть мені,

 за що проголосувать?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Тоджі  треба  голосувати  за  поправку,  яку  ви

 внесли вдвох...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      А у постанові записать, що стаття 7 цього закону

 вводиться в дію через 2 роки. Через рік! і      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Окремою постановою Верховної Ради...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Та  ми  можем записати, що стаття 7 цього закону

 вводиться  в  дію  окремою постановою Верховної Ради,

 яка буде внесена на її розгляд, скажемо, у 1996 році.

 А  там  ми  побачим,  коли визначимо, який термін....

 Зрозуміло?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ні,    ну    є   ж   пропозиція   -я   мушу   її

 проголосувать!..  Ставлю  на  голосування  пропозицію

 Суслова.  Яка  зводиться до того, що назва буде така,

 як  запропонована  в  лівій колонці. А в постанові ми

 запишемо іншу норму. Ставлю на голосування.

     

      "За" -

     

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Терьохін, Вітренко. Терьохін.

     

      ТЕРЬОХІН С.А.

     

      Шановні депутати, я б запропонував зробити таке.

 Якщо ив подивитесь на статтю 7, яку виклала Комісія з

 питань  фінансів,  то ви знайдете не тільки дозвіл на

 здійснення    давальницької    кооперації,    але   і

 регулювання коефіцієнтів обміну.

      Ви  знаєте,  що  ж  зараз  робиться на спиртових

 заводах?  Державне  регулювання. Якщо ми відкинемо цю

 статтю  і  скажемо,  що  забороняється,  тоді ніякого

 регулювання не буде.

      Тому  моя пропозиція наступна. Статтю 7 прийняти

 так  як  запропонувала  базова  комісія  по  розробці

 закону,  але  в постанові Верховної Ради анписати, що

 дія  статті  7  закінчується  1  січня  1998 року, то

 Верховна   Рада   приймає   рішення   про   механізм,

 монополію,   накладення   монополії  держави  на  цей

 процес.

     

      ГОЛОВА. Можна так?

     

      ЦУШКО.  Я  считаю,  что  мы действительно

 искали   компромисс  и  помните  в  прошлый  раз  200

 человек....  То  что  сказал  Виктор  Иванович,  было

 написано   в   1   варианте,   мы  так  и  предложили

 "заборону",  а  в постанове было, что вводиться через

 пол года, я не помню точно....

      А  сейчас  то,  что предложил Терехин как выход,

 так как не прошло предложение Суслова, можно написать

 так,  что  а в постановлении пишем, что это статья 10

 до 1 января 1998, например, на 2 года. Или на 1 год -

 это  уже  решит  сессия,  а эту статьтю, я вас прошу,

 проголосуйте  уже  так,  как  она  вправой колонке от

 комиссии. Она отработана с аграриями и со всеми нашли

 общий язык.

      Ну,  дело  в  том,  что ен прошло то... уже надо

 выходить как-то...

     

      ГОЛОВА. За що голосувать, скажить?

      

      ЦУШКО. За статью 7 в редакции комиссии, а

 в  постановлении  определиться  по срокам, о том, что

 говорил   Александр   Николаевич   Ткаченко,  говорил

 Терехин и  другие депутаты.

     

      ГОЛОВА. Ясно і Вітренко останній....

     

      ____________. Да у всех есть....

     

       (ШУМ  В ЗАЛІ)

     

       ВІТРЕНКО.   Олександр   Олександрович,  закон

 називається  не  тільки  про  проблеми  спирту, але і

 тютюнових  виробів.

      7 стаття зовсім  це  втратила.

      І  ми зараз сперечаємось, от я голосувала проти,

 чому?  Зараз  прийметься  Постанова  про якісь окремі

 умови  -два  роки,  чи  не два, а де тютюнові вироби?

 Вони  можуть  вироблятись  в  і  сьогодні  тільки  на

 давальницьких    умовах.    90%   ми   отримуємо   на

 давальницьких  умовах тютюну.

      Тому,  я  не знаю, як працювала комісія над цією

 статею,   але   тютюнові  вироби  повністю  втрачені.

 Тому...

      Так  як  виключені? Треба ж дати, чи вони будуть

 на заборона, чи не заборона, чи ми потім будемо через

 2 роки повертатись до тютюнових  виробів.

     

      ГОЛОВА.   Теж  розумна  думка. Будь ласка.

     

       ЦУШКО.  Наталья  Михайловна, вы правы, тут

 редакционно   пропущено.   Статью  7  можно  добовить

 "тютюнові  вироби",  сюда  добавить.  Но  при вводе в

 действие  пишем,  что  только  по  спирту с 1 января,

 допустим, 1998.  Ну, и  Виктору  Ивановичу...

     

      ГОЛОВА.  Зрозуміла техніка цього питання? Тобто,

 голосується   стаття   вредакції  від  комісії,  туди

 додається питання, пов'язане з тютюновими виробами.

      А  в Постанові пишемо про терміни використання і

 про   розповсюдження   цієї  норми  або  призупинення

 протягом двох років, яке стосується тільки спирту.

      Будь ласка, Суслов  ще раз.

     

       СУСЛОВ.

        Уважаемая Наталья Михайловна, в статье 7 здесь

 только  "  виробництво  спитру етилового, коньчного і

 плодового".   Это   значит,  что  тютюнові  вироби  з

 давальницької  сировини  можно  здесь,  о них не идет

 речь.

      А  теперь  по  существу. Безусловвно, в закон мы

 должны   записать  норму,  которая  будет  дейсвовать

 постоянно.  Поэтому если мы соглашаемся проголосовать

 здесь,   что  "виробництво  спирту  із  давальницької

 сировини забороняється", то в Постанове написать, что

 либо   на  один  год,  либо  на  два.  За  это  можно

 проолосовать  и ввести вот этот первый абзац.

        " В 1996 році переробка давальницької сировини

 на спирт на спирт етиловий, коньячинй і плодовий може

 проводитись на давальницьких умовах" и так далее.

       То   есть,   если  это  непостоянная  норма,  а

 временная  на  один  или два года, она должна войти в

 постанову. А в закон как принципиальная наша позиция,

 должна   войти   заборона   выробныцтва   спитру   на

 двальныцькых умовах, а не наоборот.

      Я прошу поставить на голосование это.

     

      ГОЛОВА.   Все.   Останнє   Цушко.   Називайте  і

 голосуємо.  Те, що скажете, те і будем робить.

     

       ЦУШКО В.П.    Юридически,  конечно,  по  логике

 законотворчества  прав  Суслов.  А практически решает

 сессия, как решит.

     

      ГОЛОВА.  Да, не рішає сесія. Ми голосуємо за те,

 за що ви скажете. За що ви хочете голосовать?

     

      ЦУШКО   В.   П.   Значит,   нужно  проголосовать

 юридлически, чтоб было правильно, нужно проголосовать

 про  заборону. А в постанове пишем, что действует эта

 статья до, не действует до 1.01.19...

     

      ГОЛОВА.  Терьохін,  ще  раз  дайте свій текст. Я

 зобов'язанний    поставити    на   голосування   його

 пропозицію, а потім інші.

     

      ТЕРЬОХІН С.А.

      

      Шановні  колеги,  ви  розумієте,  що  це  все не

 юридичні  трюки, це все економічний зміст ми пробуємо

 закласти в закон.

      Так  ось сьогодні при тих балансах виробництва і

 вивозу  сировини,  з  якої  робиться  спирт,  якщо ми

 заборенем вам, або натякнемо, що ми заборонимо. Цього

 року   або   наступного   року   у   нас   буде  злам

 сільськогосопдарського  ринку.  і  всі  це  абсолютно

 розуміють. Тому моя пропозиція така.

      Що  стаття 7 має бути в тій редакції, яку подала

 комісія,  а  в  постанові  Верховної Ради треба чітко

 виписати,  що  державна  монополія  на  давальницький

 спирт  розповсюджується з 1 січня або 1997 -го, 1998-

 го року, і при цьому треба буде виписати чіткі умови,

 яким  чином  буде оплачуватися товаровиробникам зерно

 або  виноматеріали,  здані  на переробку, тому що тут

 нічого немає.

      Тому, ще раз, стаття сьома в редакції комісії, а

 в  постанові,  на який строк вона діє. Моя пропозиція

 така.

     

      ГОЛОВА.  Я  ставлю на голосування сьому статтю в

 редакції   від  комісії,  поіменно  йде  голосування.

 Комісія  підтримує,  навіть Віктор Іванович Суслов не

 заперечує із поправками у проекті постанови.

      Ставлю на голосування. Ставлю на голосування.

     

      "за"

     

      Рішення не приймається.

      Шановні колеги (одну хвилинку), в зв'язку з тим,

 що  я  мушу  буть  о 15 годині на нараді, вірніше, на

 зборах представників судових органів України, я прошу

 у  порядку оголошення: Рада фракцій відбужеться після

 15  години.  А  ви  одержали  також документи, проект

 порядку   дня   на   наступний   тиждень.  Уважно  їх

 подивіться,   і   Рада  фракцій  перед  розглядом  на

 Президії  теж  з'ясує  позиції  свої.  А  зараз треба

 продовжити розгляд цього закону.

      Олександр Миколайович, будь ласка.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги,  я  просив  би вас

 зрозуміти  те,  що  та  пропозиція,  яка  внесена від

 комісії, в редакції, яку внесла аграрна Комісія, там,

 дійсно, потрібно оговорити про тютюн.

      За  останні  чотири  роки з 12 з половиною тисяч

 гектарів  тютюну по Україні практично площі скорочені

 у 8 разів. І для того, щоб їх повернути і селекційно,

 і  площі  розширити  до  тих  об'ємів,  які виробляла

 Україна.   А  Україна  себе  забезпечувала  на  60-65

 процентів  тютюном  власним, а решту -40-35 процентів

 завозила, тобто імпортувала. Це, безперечно, потрібен

 час.  І яке б ми рішення тут не прийняли сьогодні: що

 на  слідуючий рік там по тютюну відмінити давальческу

 сировину  так,  як  ведеться  розмова  за виробничтво

 спирту.   Цього   не   буде.  Нема  ні  фізичних,  ні

 інвестиційних  можливостей, ні ресурсів для того, щоб

 це  зробить, тому що рушили на протязі 1985-1995 рік.

 І  за  півроку чи за рік повернути в об'ємах і кращою

 якості практично неможливо.

      Тому,  я  думаю,  ми сьогодні повинні виходити з

 того, що маєм, але приймати розумне державне рішення.

 І я думаю, шановні колеги, що ту пропозицію, яку вніс

 і  Терьохін  і  інші:  що  до  1  січня 1998 року, це

 дійсно,  на  протязі двох років можна, прийнявши, щоб

 ця   стаття   діяла,  прийняти  відповідно  постанову

 Кабінету  Міністрів,  де  чітко  оговорити сам процес

 проведення      модернізації      виробництва      чи

 перепрофілювання його і в одній і іншій галузі.

      І   останнє.   За  ці  роки  багато  господарств

 створили  своїх особистих підсобних промислів, цехів.

 І....... не знаєте, що 100 гектар кукурудзи,      при

 урожайності   у 50-60 центнерів з гектара, забезпечує

 повність  100  процентів,  якщо його переробить через

 спирт,  себе  пальним,  100 гектар. А якщо продать це

 зерно, це забезпечить даже менш як на 20 процентів  -

 ось  коефіцієнт  корисної  дії. І в світовій практиці

 така  держава  як Америка, щоб ви знали, 12 мільйонів

 тонн  спирту  робить для, того щоб закрить потреби у

 фермерів у пальному через призму спірту. Чого ж ми не

 можем використовувать у себе це розумно.

      Тому  я  просив  би  вас,  давайте  ми  все-таки

 підтримаєм.   Я   ще   дам  2  "за"  й  2  "проти"  і

 підтримаємо  пропозицію аграрників.

      Суслов.  Я  вибачаюся. Петро Володимирович Шейко

 "за" і Валентіна Петровна  "за". Суслов "проти".

      Ще  хто  "проти"? Проти. Будь ласка, Шейко Петро

 Володимирович.

     

      ШЕЙКО П.В.

      Шейко, 444 Бобровицький округ. Шановні колеги! Я

 хотів,  щоби  ви  зрозуміли  предмет розмови в такому

 варіанті:  що  таке державна монополія, наприклад, на

 спирт.

      Це  в  тому  випадку  може  бути, коли держава є

 монополістом    продукції,    з    якої   той   спирт

 виробляється.

      Уявіть  собі, що ми з вами тут примали постанову

 про   те,   що   держава  повинна  зробити  джержавне

 замовлення на 10 мільйонів тон зерна. На скільки вона

 зробила?  На 4 і  не зробила навіть на 4.

      Немає  державного  замовлення на картоплю, яка є

 продукцією  спиртової  промисловості. немає монополії

 на  цукрову  продукцію  і на сам цукор і на мілясу, з

 якої  теж  роблять  спирт.  І  сьогодні  єдина  змога

 господарствам,   в  тому  числі  на  моєму  виборчому

 окрузі,  зробити  на давальницьких умовах той спирт з

 таким розрахунком, щоби ввійти в ту ситуацію, про яку

 дуже   авторитетно   і  конкретно  говорив  Олександр

 Миколайович.

      Значить,   шановні   колеги,  ви  розумієте,  що

 зробити  спирт  -це  одна  справа.  Це  півсправи. Це

 навіть чверть справи. А інше питання -реалізувати той

 спирт  і  отримати  гарантовані  гроші, щоб заплатити

 людям  заробітну  плати лише. І  більш нічого.

      І  якщо  ми,  значить, товаровиробник виробив на

 давальницьких  умоввах  спирт,  то йому прийдеться ще

 пару   місяців  походити  у  Міністерстві  економіки,

 Держаавному  комітеті  по  харчовій  промисловості. І

 саме  страшне  -у  Міністерстві зовнішніх економічних

 зв'язків,  щоби  отримати йому ліцензію. Тобто, право

 на  реалізацію  того  спирту.

      У    нас   є   нормальний   інститут   абсолютно

 реалізації,  значить, з практичною монополією держави

 цього...  цієї  спиртової  продукції.  Це  визначення

 спецекспортерів,    яким   тільки   їм   дано   право

 реалізовувати   цю   продукцію.   Це  досить  жорстка

 процедура.    Спецекспортер   визначається   виключно

 рішенням  Кабінету  Міністрів  і ніким іншим. Тому от

 така  пропозиція,  яка  зараз  внесена  моїм  колегою

 Терьохіним,  і, значить, пояснена абсолютно нормально

 Олександром Миколайовичем, є найбільш сприйнятною для

 нинішньої ситуації. Два роки, дай бог нам за два роки

 розібратися    і    в    якийсь   мірі   дати   змогу

 товаровиробнику   забезпечувати   себе   ресурсами  і

 грошима,  і  пальним,  і  таким  іншим,  щоб все-таки

 поновити  виробництво і тютюнових виробів, і спирт...

 горілки  з  таким розрахунком, щоби воно в наступному

 ствло монополією держави.

      Давайте  просто  зважуючи необхідність підтримки

 сільськогосподарського  товаровиробника  приймем таке

 рішення сьогодні. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Марковська, а тоді Суслов.

 

      МАРКОВСЬКА

      Марковська, 37, Соціалістична фракція.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухайте Марковську....

     

      МАРКОВСЬКА Н. С. Шановні колеги! Я розумію, що в

 залі  знаходяться  дуже багато працівників сільського

 господарства.  І  що  сільське  господарство зараз за

 межою   виживання...  Але  пишем  закон,  який  буде

 працювати  потім, як держава поправиться!.. Тому я як

 лікар  говорю  вам:  коли  було  у  1984 році (я була

 учасником)  експедиція   по  вивченню  наслідків  від

 алкоголізму  по  Лєні,  Амуру і бачила, які села, які

 вживають  оці  з  давальницької сировини... -винищені

 села  були  в Росії!.. Тому я прошу вас не голосувати

 за це!

      От  у  нас  є  поправка,  і згідно цієї поправки

 держава  повинна  закупати...  ціна  повинна  бути на

 зерно,  на  кукурудзу -не та, яка є, а підвищена. Оце

 першим   потрібно   зробити...  А  все-таки  державне

 регулювання повинно бути!

      Дякую за увагу.

      

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Суслов, будь ласка.

     

      СУСЛОВ   В.   І.  Уважаемые  депутаты,  я  прошу

 внимательным  потому,  что нам нужно найти основу для

 компромисса.

      Значит, предлагается следующее. Название седьмой

 статьи  сохраняется  -"Виробництво  спирту етилового,

 коньячного  і  плодового  на  давальницьких  умовах".

 Пишем  в  начале  седьмой статьи: "Виробництво спирту

 етилового,  коньячного  і  плодового на давальницьких

 умовах  забороняється".  Дальше  пишем:  "В 1996 році

 переробка  давальницької  сировини на спирт етиловий,

 коньячний    і    плодовий    може   проводитися   на

 давальницьких умовах..." и так, как оно по тексту. То

 есть,  еще  год  вся  эта  переробка  на давальницких

 умовах остается.

      Прошу  поставить  на голосование, потому что мое

 предложение  в  предыдущий  раз не было поставлено на

 голосование.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Семенюк  Валентина  Петрівна,  будь

 ласка.

     

      СЕЕНЮК В.П., 159 виборчий округ.

      Шановні колеги-народні депутати!

      По-перше,  Олександре  Миколайовичу,  я  попрошу

 все-таки ставити...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ   Я      прошу,     одну     минутку,

 Валентина...........,   шановні   колеги,   Терьохін,

 Терьохін....

     

      СЕМЕНЮК.  Я  вас  попрошу  все-таки ставити

 питання   голосування   згідно  тих  пропозицій,  хто

 подавав- це перше.

      Друге.   Шановні   колеги,   народні   депутати,

 сьогодні п'ють не стільки вітчизняну горілку, скільки

 п'ють  ту,  яка  завозиться  із-за кордону. Це перше.

 Якщо   ми  сьогодні  проголосуємо  за  монополію,  ми

 фактично віддаєм монополію державним спиртзаводам.

      Сьогодні     колективні     сільськогосподарські

 підприємства  в  результаті  боротьби  з алкоголізмом

 винищили  виноградники,  винищили  сади.  Сьогодні на

 похилих  землях,  на  землях, які відведени для того,

 щоб  висадити сади, засаджені нові  насадження.

      Відповідно    проводиться   робота,   колективні

 господарства  роблять  підсобні  цеха  для  того, щоб

 якось  вижити  в  період страшеної гонини за тим, щоб

 добити колективність сільськогосподарські підприємства.

      Ми  не  можемо  сьогодні  залишити селян без тої

 надії,  без  того продукту, дякуючи якому сьогодні ми

 заплатили заробітну плату хоть там плотим не по 5, не

 по 6 місяців.

      Сьогодні,  дякуючи  тому спирту із давальницької

 сировини,   ми   зуміли  посіяти,  виорати  тому,  що

 сьогодні ті ціни, які встановлени на м'ясо, на молоко

 не   дають   можливості   придбати  паливно-мостильні

 матеріали.

       Тому  я прошу все-таки, Олександр Миколайовичу,

 поставити пропозицію, яку я внесла від себе особисто,

 від  комісії, ту, яку поставив депутат Бардин тому що

 сьогодні Україна у 2, 7 рази більше висіває цукрового

 буряка.

      І  сьогодні  головне:  додушити  нашого власного

 товаровиробника. Якщо ми дамо можливість виробляти із

 своєї  продукції  той  спирт  даже і на давальницькій

 сировині,   ми   зможемо  придбати  паливно-мостильні

 матеріали, якось утримати село.

      Тільки запрацює державний сектор економіки, буде

 державне  замовлення  на  м'ясо,  на молоко, на яйця.

 Відповідно  буде  субсидії,  тоді  можно?  згодити цю

 державну монополію.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.     Шановні    колеги,    я    прошу

 заспокоїтись.

      Я  розумію,  що  питання  таке  на перший погляд

 кажеться,  що всі розуміють, а з позицій державності,

 з позицій сьогоднішнього і завтрашнього дня далеко не

 всі розуміють.

      Давайте  ми,  мабуть,  все-таки  є  в  нас права

 колонка, яка чітко формулює підхід до даної проблеми,

 але   підходи  різні. Два  підходи.

      Тому  я  ставлю ще раз на голосування пропозицію

 від   комісії  аграрної.  Із  доповненням,  яке  було

 внесено,  щоб ця стаття діяла до 1 січня 1998 року. Я

 ставлю на голосування цю пропозицію.

      Я  прошу голосувати і прохав би підтримать, якщо

 ми хочемо їсти  і пить.

      За -

      Я  ставлю,  одну хвилиночку, пропозицію Суслова.

 Будь ласка  , включіть систему.

      За -

      Спасибі.

      Шановні   колеги,   з  урахуванням  того,  що  я

 розумію,   що  і  час  у  нас  завершився  пленарного

 засідання,  і  з урахуванням того, що в нас не хватає

 достатньої  кількості  депутатів  взалі,  можна  було

 перенести  на  завтра, но завтра субота. Тому ми його

 перенесемо  на  вівторок це питання. І я думаю, ми за

 нього   проголосуємо   і  приймемо  розумне  державне

 рішення.

      А  зараз  яхочу  оголосити, що ми сесію на цьому

 завершуємо.  Роботу  розпочне  в понеділок Президія в

 14. 00. У вівторок сесія о 10 годині розпочинається.

      І  друге.  Через 5 хвилин я просив би керівників

 груп   і   фракцій  зібратись  в  залі  Президії.  Ми

 порадимся  по  порядку денному на слідуючий тиждень і

 по регламенту роботи в слідуючому тиждні.

      Спасибі.