Стенограма пленарного засідання

13 грудня 1995

             ЗАСІДАННЯ  П'ЯТДЕСЯТ  ЧЕТВЕРТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  13   г р у д н я   1995  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Доброго  ранку, шановні депутати! Прошу

 уваги.  І  прошу підготуватися до реєстрації. Поки ви

 будете   готуватися  там,  розсідаться  на  місця,  я

 зачитаю депутатські  звернення.

      Від депутата Ігнатенка до Генерального прокурора

 щодо  виплати  заробітної плати працівникам бюджетних

 сфер, порушення законодавства з цього приводу.

      Від   депутата   Степенка  Василя  Івановича  до

 Міністра    оборони    стосовно    порушень   чинного

 законодавства   щодо   проходження   служби  колишніх

 депутатів Верховної Ради України Кіпарисовим.

      Яблонського Валерія.... Валентина Андрійовича до

 Голови   Держтелерадіо   України   Кулика   стосовно

 організації  телепередач.

      Агафонова   Анатолія   Вікторовича  до  міністра

 транспорту  України стосовно незадоволення відповіддю

 на    депутатське    звернення   щодо   транспортного

 обслуговування  жителів ряда районів Миколаївської та

 Кіровоградської областей.

      Матковського   Олега  Багдановича  до   Кабінету

 Міністрів    України    стосовно   затримки   виплати

 стипендії,         заробітної         плати         в

 містах Здолбунів та Острог  Рівненської  області.

      Квятковського  Ігоря  Васильовича  до Президента

 України та Прем'єр-міністра стосовно затримки виплата

 зарплати    викладачам    та    стипендії   студентам

 Вінницького педінституту.

       Омельчука   Романа   Юстиновича   та   Ковтунця

 Володимира  Віталійовича до міністра фінансів України

 стосовно     повернення    підприємствам    стягнутих

 відрахувань до фонду розранку за енергоносії.

      Охріменко  Костянтина Олександровича до міністра

 фінансів   України,   стосовно   зволікання  розгляду

 пропозиції     Донецького     обласного    управління

 профтехосвіти  щодо  проведення  взаєморозрахунків  з

 Доружківським профтехучилищем.

      Паська  Сергія Олексійовича -до Прем'єр-міністра

 України  стосовно здійснення заходів щодо відзначення

 125-ти річчя з дня народження академіка Кримского.

      Кириченка  Миколи  Олексійовича  -до  Президента

 України  стосовно  стану  профтехосвіти  в державі та

 щодо   порушення   чинного  законодавства  в  частині

 надання пільг ветеранам війни при оплаті за зріджений

 газ.

      Шейка   Петра   Володимировича   -щодо  Прем'єр-

 міністра  України,  стосовно  оплати  праці технічних

 працівників установ освіти.

      Моїсеєнка     Володимира     Миколайовича    -до

 Центральної  виборчої  комісії  по  виборах  народних

 депутатів  України  та  окружної комісії Подольського

 виборчого  округу  номер  13  міста  Києва,  стосовно

 порушень  законодавства по виборах народних депутатів

 на виборчому окрузі.

      Цибенка   Петра  Степановича  -до  голову  фонду

 Держмайна,  стосовно  порядку передачі жилового фонду

 до комунальної власності.

      Групи    депутатів:   Симоноженко,   Костицький,

 Марковська   -до  Прем'єр-міністра  України  стосовно

 затримки   фінансування   науково-дослідних  проектів

 відповідно до угоди між урядом України та міжнародним

 науковим фондом "Соресом".

      Сироти  Михайла  Дмитровича -до Прем'єр-міністра

 України стосовно повноти відповіді на його попередній

 запит щодо виконання рішення Ньюберского процесу 1946

 року  про  компенсацію  за  працю  цивільних  осіб  у

 фашистській неволі.

      Швидкого  Петра  Євдокимовича  -до Голови Вищого

 Арбітражного  суду  України  стосовно розгляду справи

 Львівського підприємства "Женьшень".

      Брита  Віктора  Петровича  -до  Прем'єр-міністра

 України стосовно достовірності інформації про рішення

 уряду    України    щодо    направлення   військового

 контенгенту  для  підтримання у Боснії та Герцоговині

 та джерело його утримання за кордоном.

      Кириченка   Миколи   Олексійовича   -до   Голови

 Верховної   Ради,  стосовно  протирічь  положень  про

 консультанта    депутатської    групи   і   помічника

 консультанта  народного  депутата  України  в чинному

 законодавстві  і  доцільності  внесення  змін  до цих

 положень.

      Групи  депутатів: Ольховський, Шеховцов та інші,

 всього  51 чоловік -до Генерального прокурора України

 стосовно   звернення  колишнього  народного  депутата

 Гайсинського    щодо    захисту   від   наклепницьких

 кримінальних звинувачень.

      Кияка  Тараса  Романовича  -до  Прем'єр-міністра

 України   стосовно   роз'яснень   Постанови  Кабінету

 Міністрів  номер  219  від  24  березня 1995 року. До

 голови  Служби Безпеки України стосовно правомірності

 угод  на  масове вивезення худоби через митний кордон

 України.

      М'ясковського  Михайла  Михайловича  до Прем'єр-

 міністра    України   стосовно   зволікання   виплати

 заробітної плати вчителям.

      Пустовойтовського   Володимира   Семеновича   до

 Прем'єр-міністра  України  стосовно заборгованості по

 зарплаті  в системі освіти та неплатежів в сільському

 господарстві.

      Кв'ятковського  Ігора  Васильйовича  до Прем'єр-

 міністра   України  стосовно  механізму  застосування

 постанов  Кабінету Міністрів України номер 409 від 13

 червня  1995  року  та номер 778 від 2. 10. 1995 року

 щодо підвищення ставок і посадових окладів.

      Уланова  Валентина  Миколайовича до Генерального

 прокурора  України стосовно ходу розслідування справи

 про   нестачу   електронно-обчислювальної  техніки  в

 Генеральній Прокурартурі.

      Чеботарьова   Валентина  Павловича  до  Прем'єр-

 міністра стосовно фінансування виробничого об'єднання

 "Олексан.... вугілля".

      Степанова  Петра Степановича до Голови правління

 Національного   банку  України  стосовно  невиконання

 банківськими  структурами  Одинецької  області  вимог

 закону  про  основи  соціального  захисту інвалідів в

 Україні.

      Олексеєнка   Володимира  Кириловича  до  першого

 Віце-прем'єра  України Лозаренко стосовно компенсації

 населення за згідженний газ.

      Мішури  Валерія  Дмитровича  до Прем'єр-міністра

 стосовно   затримки   виплати   заробітної   плати  і

 стипендії   викладачам   і  студентам  Кіровградських

 вузів.

      Групи  депутатів Безсмертний, Терен, Ярошинський

 всього 52 чооловіки до Генерального прокурора України

 стосовно   зволікання  з  розслідування  кримінальної

 справи проти голови Фастивської міскради.

      Павловського  Михайла  Антоновича  до  Секретаря

 Ради  Національноїю  безпеки та Президента України та

 міністра   оборони   України   стосовно   ефективного

 використання   в  народному  господарстві  колишнього

 шахтного комплексу пуску стратегичних ракет.

      Президенту    України    від   групи   депутатів

 Охрименко,  Яковенко,  Пасічне,  Черепков  та  інші з

 приводу    необхідності    прийняття    заходів    до

 відповідальних  осіб  з виконавчої влади за створення

 критичної   ситуації   у  галузі  народної  освіти  і

 профтехосвіти та вищих учбових закладів.

      Також   міністру  оборони  Шмарову  від  Василія

 Івановича  Степенка.  Це  підтвердження  позиції, яку

 висловлював    депутат   Стешенко   щодо   колишнього

 народного  депутата  Кіпарісова.  Це  треба оформити як

 слід. Нехай...

      І   депутський   запит   депутата   Ланового  до

 генерального  прокурора  України  щодо  правомірності

 утримання  під арештом колишнього народного депутата,

 здоров'я  у якого ускладнилося, ситуація із здоров'ям

 ускладнилися.

      Направляються  ці  депутатські запити відповідно

 до   Регламенту  Секретаріату  для  оформлення  їх  і

 реагування потім відповідними органами.

      Ви  самі  помітили,  що  запитів  зібралося дуже

 багато, тому що кілька днів вони не оголошувалися. А,

 в  ілому,  треба  сказати, що все-таки налагоджується

 система  в цій роботі. І за аналізом того реагування,

 яке  здійснюється  у  структурах  влади на місцях і в

 Кабінеті   Міністрів,   все-таки  позитивні  зрушення

 відбулися,  хоч  і  вистачає  також  досить  оптичних

 тлумачень  чи  відповідей  на запити депутатів.   Але

 то  працювати, так би мовити, в робочому порядку. І я

 авторів  депутатських  запитів  також  просив  би  не

 відпускати з поля зору ті питання, які ви порушуєте в

 депутатських   запитах.   Треба  щоб  були  з'ясовані

 повністю позиції.

      Будь ласка, прошу зареєструватися.

      Зареєстровано   304  депутати.  Зараз  ще  група

 депутатів працює над бюджетом, пропус областей іде. Я

 хотів би, щоб ви взяли це до уваги.

      Поступила  також заява від депутата Лобенка. Він

 вчора,  справді,  був  на  засіданні. Я його з самого

 ранку  бачив,  і  зараз він тут є, а опублікували, що

 його не було на засіданні. Береться це до уваги, і ми

 в  газеті  дамо,  хай  вони  опублікують спростування

 цього моменту.

      Просто  непорозуміння,  трапилося,  очевидно, це

 було  в  той  із  моментів,  коли  він не натиснув на

 кнопку.

      Тепер,   у  нас  є  два  зараз  таке,  ну  ніби,

 протиріччя  заскладається  таке. За Регламентом, якщо

 ми  розпочали  розгляд питання його треба завершити і

 за  Регламентом передбачено для заяв і тому подібного

 десь,  ну півгодини, як передбачено, залишилося у нас

 там 15 хвилин.

      Тощо.

      Продовжити, ну давайте тоді, я ...

 

      ШУМ В ЗАЛІ.

 

      Відразу  продовжувати розгляд. Чи як, будь ласка

 Носов.

 

      НОСОВ

 

      НЕ ЧУТИ, Носова.

 

      ГОЛОВА.  Ну давайте так, 10 хвилин на з'ясування

 різних  позицій  і  5  хвилин на відповідді, якраз ми

 вкладаємося в 10.30. У 30 хвилин відведеного часу.

      На  10 хвилин запишіться будь ласка, а поки що я

 теж  керуючись  Регламентом надаю слово від комісії з

 питань Регламенту і депутатської етики для інформації

 яка  теж  передбачена  нашим  Регламентом. Є на місці

 Андрій Прокопович.

      Андрій Прокопович є.

      Зпхворів,  а  ви  самі можете зробити інформацію

 про відвідування.

      Значить знімається це питання.

      Добре.

      Будь ласка Матковський.

      10 хвилин на моніторі виставіть.

 

      МАТКОВСЬКИЙ

 

      Слово Віталю Шевченко.

 

      ШЕВЧЕНКО В.Ф. 213

 

      Шановний  Голово,  шановні  колеги  депутати і я

 хочу поінформувати вас і наших виборців про створення

 на  середині  другого року роботи нашого парламенту і

 запівроку  до  круглої  дати  з  дня  аварії  на ЧАЕС

 створення депутатського об'єднання Чернобиль.

      Народні   депутати   України   від  округів,  що

 потерпіли  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи 1986

 року   і  які  репрезунтують  в  парламенті  інтереси

 жителів    офіційно    означених    зон    посиленого

 радіоекологічного  контролю,  вирішило  об'єднатися в

 постійно  діюче міжрегіональне об'єднання "Чорнобиль"

 для  координації  своїх дій і узгодження позицій щодо

 державної   політики   у  сфері  соціального  захисту

 населення   цих  територій  та  ліквідації  наслідків

 аварії на Чорнобильській АЕС.

      Депутатське        об'єднання        "Чорнобиль"

 узагальнюватиме   відповідну  інформацію  про  роботу

 державних     виконавчих    органів    та    місцевих

 держадміністрацій   і   виступатиме  з  ініціативами,

 спрямованими   на   допомогу  потерпілим,  найперш  -

 ліквідаторам  наслідків  аварії на ЧАЕС і розв'язання

 соціально-економічних  проблем  зон радіоекологічного

 неблагополуччя. Цими справами члени депутатського

 об'єднання    "Чорнобиль"   будуть   займатися   поза

 виконанням  своїх  основних  обов'язків  у  постійних

 комісіях  Верховної  Ради,  і  тому  розраховують  на

 підтримку  громадськості та сприяння з боку державних

 органів і зацікавлених організацій.

      Із поширеної через вас інформації вам відомо, що

 до  цього  об'єднання  вже записалося 30 осіб, однак,

 депутатів, які представляють такі регіони у Верховній

 Раді  значно більше. Прохання приєднатися, записатися

 у  мене  або  у  народного  депутата Керімова. На час

 організаційного    становлення    об'єднання   ми   є

 координаторами   його,   і   так   само,  ми  просимо

 приєднатися   до  об'єднання  депутатів-ліквідаторів,

 оскільки  ця  категорія  потрепілих,  вона є в кожних

 округах.  І хто ж, як не ці депутати, знають про їхні

 проблеми.   Гадаю,   що  утворення  цієї  групи  дуже

 допоможе нам також при обговоренні поправок і змін до

 Закону  "Про  статус  і  соціальний захист населення,

 потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи".

      Дякую вам за увагу.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Олійник Борис Ілліч.

 

      ОЛІЙНИК Б.І.

      (190-ий, Запорізький, Борис Олійник)

      Це  рідкісний  випадок,  що  я потрапив на другу

 позицію,  тому  щоб  (..........)  бачити перебіг при

 обговоренні Бюджету я хотів би поставити уже сьогодні

 запитання,  на  котре чекаю відповіді при обговоренні

 Бюджету.

      Так от, наскільки при формуванні бюджету тисне правило і

 вимоги  Міжнародного валютного Фонду, що тиск цей був

 і   відчувається  по  усічених  видатках на  соціальну

 сферу,  особливо  ж  на науку і культуру. Як свідчать

 сигнали   з  місць,  скажемо  Запоріжжя,  видатки  на

 освіту,  навіть,  не  покривають  зарплатню,  отже, я

 хотів   би   знати:   наскільки  відчутний  тиск  при

 формуванні   бюджету  правил  Міжнародного  валютного

 Фонду?  Там  паче,  що я знаю -ідеологія Міжнародного

 валютного  фонду не допомагати, а до кінця зруйнувати

 ситуацію,  а потім уже з "дня нуль" збудувати храм, в

 якому будуть правити вони.

      І  ще я хотів би запитати. Хто нарешті, може хоч

 натяком,  підказали  нам,  хто  ж  нарешті підписував

 Угоду  з  Міжнародним  валютним  фондом? Ходять різні

 чутки...  Може,  нарешті при формуванні цього бюджету

 ми   дізнаємося   персональний   склад  авторів,  які

 підписували Угоду з Міжнародним валютним фондом.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Тодоров.

 

      ТОДОРОВ Є.С.

      Уважаемый   Александр  Александрович!  Уважаемые

 коллеги!

      Нам     роздали     Государственную    Программу

 эеономического  социального  разивтия Украины на 1996

 год.   В   томе   втором,   где   приводятся   обкемы

 государоственных   централизованных  капвложений,  на

 странице  24  (вот  здесь мы смотим), значит, степень

 готовности   Західного   групового   водоводу,  друга

 черга -37% до ввода. Значит, запланирована строчка. А

 водовод "Каховка-Бердянск" со степенью готовности 97%

 отсуствует.  Так  как  это понимать?! Я не понимаю...

 Это  что,  специально  сделано...  Или  по  незнанию,

 или...  Как это может быть?! Значит, в этом... в 1996

 году  его  можно пустить, эксплуатировать, людям дать

 воду -его в строчке не запланировано, хотя об этом мы

 уже  говорим  второй  год!..  Это  и  холера,  это  и

 питьевая  вода,  это  вся  жизнь  целого региона. Тем

 более,  что  140 триллионов затрачено на эту стройку,

 осталось  900  миллиардов  дать денег для того, чтобы

 закрыть эту стройку и пустить ее в эксплуатацию, и ее

 здесь нет!

      Я  прошу разобраться в Кабинете Министров с тем,

 чтобы или наказать за эти дела тех, кто не думают или

 специавльно этой делают!..

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Хорошо. Хунов.

 

      ХУНОВ А.І.

      Прошу передать Павнасовскому слово.

 

      ГОЛОВА.   Будь ласка.

 

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  Панасовський, будь ласка!

 

      ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.

 

      Конечно,  этот вопрос следовало бы задать вчера,

 когда  был  День правительства, но до меня очередь не

 дошла.

      Я    вот   о   чем   хочу   сказать,   Александр

 Александрович. 22 сентября этого года здесь в зале на

 сессии  Верховного  Совета  был  рассмотрен  вопрос о

 готовности  ТЭКа  к работе к зиме. Мы с моим коллегой

 Станиславом Янко четко все изложили. Были предложения

 одобрены,  приняты  как  Кабинетом  Министров,  так и

 Верховным Советом.

      Я  имел  честь  10  ноября выступить на открытой

 выездной   коллегии  Минэнерго  с  участием  Кабинета

 Министров.   Повторно  поставил  вопросы,  конкретные

 предложения как выйти из тупика.

      Никаких   предложений   не   реализовано   даже.

 Существует   сегодня  практически....  ТЭК  полностью

 парализован,   парализована   финансово-хозяйственная

 деятельность.

      Я  понимаю, что возможности государства выделять

 дотации, кредиты -весьма ограничены, но мы можем сами

 принять   срочные  меры,  которые  могут  быть.......

 могут.... при помощи которых можно избежать трагедии.

      Необходимо немелденно восстановить первоочередно

 платежи  и  расчет  за  отпущенную  электроэнергию  и

 энергоносители.

      Не  надо  быть  слишком  умным,  чтобы  прийти к

 выводу,   что   только   изменения  порядка  платежей

 существенно  изменит финансовое состояние предприятий

 ТЭКа,    положит   начало   в   стабилизации   работы

 промышленности страны и обеспечит поступление средств

 в бюджет, снимет социальную напряженность в обществе.

      Я, например, возражаю против рассмотрения вообще

 бюджета до тех пор, пока в нем не будет предусмотрено

 выделение   целевых  кредитов  для  закладки  топлива

 госрезерва  и  эксплуатационного  запаса  на осенний,

 зимний  максимум.  Так  как  это  было  при Союзе, мы

 четвертый год барахтаемся только от того, что бюджете

 не предусмотрены такие средства.

      Отсутствие  на  Украине  экономического  базиса,

 отсутствие    собственных    энергоносителей    ценою

 политики, обязывает нас закладывать отдельной статьей

 в бюджете расходы на запасы зимнего топлива.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Іванов.

 

      ІВАНОВ

 

      Александр  Александрович,  в нас зафиксировано и

 зарегистрована   группа   рабочих  депутатов  Украины

 здесь.  И  вы  ни разу не давали ихним представителям

 высказать  свое  мнение.  Она  специально есть группа

 рабочих депутатов, зафиксирована есть у нас.

 

       ГОЛОВА.  Ви не просили ні разу.

 

      ИВАНОВ В. О. Нет, мы руку поднимаем постоянно. Я

 постоянно  держу  руку,  но  никогда  мне вы не даете

 слово. Это редко, вот когда получается, что нажал.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  ще  раз,  ще  ні разу не було

 відмови в тих хто просив. Будь ласка, говоріть.

 

      ИВАНОВ  В.  О.  Я  бы  хотел,  чтобы  от рабочих

 депутатов  это  высказывалось, нас немного 9 человек.

 Но  все-таки  рабочего класса Украины это миллионы, и

 они   наверное   хотели   бы  знать,  что  думают  их

 единомышленики в Верховном Совете.

      Еще  бы  я  хотел  бы  обкявить,  что 20 декабря

 состоится  акция  "Твой  завод".  Идея  этой  акции -

 спасение предприятий. А оставшую часть моего времени,

 я прошу передать Душейко, 429 избирательный округ.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

 

      ДУШЕЙКО

 

      Шановні      колеги!      Шановний     Олександр

 Олександрович!

      Я  за  браком часу не буду довго зупинятися, але

 одна  проблема,  яка  виникла  під  час  зустрічей на

 виборчому    окрузі.    Трудящі   Чорнобаївського   і

 Трапівського  районів,  я  маю  на  увазі, це основні

 сільськогосподарські    райони,    в    тому   числі,

 Чорнобаївський  один з передових раніше районів, дуже

 стурбовані становищем, яке складається на сьогодні. І

 вони  просили  передати  свою  струбованість особисто

 Вам,  Президенту  України  Кучми  і  Прем'єр-міністру

 Марчуку.

      Зачитаю   текст   звернення   Ради   колективних

 господарств  Чорнобаївського району.

      До  вас  звертаються  від імені трудівників села

 голви  32  сільськогосподарських підприємств одного з

 самих  багатих  районів  області  і України. Розвал в

 державі,  економіки,  духовності і суспільства у всіх

 сферах   поставило   на   грань   виживання  сільське

 господарство.

      За  останні  5  років  спад  виробництва валової

 продукції  в  районі склав 38 процентів, в тому числі

 зерна  -40 процентів, молока -23, 8 процента, м'яса -

 51, 5 процента і так дальше.

      Причина  цьому гостра нестача паливно-мастильних

 матеріалів,  запчастин,  мініпральних  добрив і інших

 необхідних  для  села речей. Іде спустошення родлючих

 земель.

      Параліч     платежів,    свавілля    банків    в

 посередницьких  комерційних  структурах,  несвоєчасне

 надходження  коштів  пигубно  впливає  на  поповнення

 оборотних коштів і виплату зарплати.

      Рівень  оплати  на  селі  на  одному із останніх

 місць  серед галузей. Село претворюється на злидарів.

 Соромно   і   боляче,   що   люди,   які   виробляють

 сільськогосподарську  продукцію,  живуть в проголодь,

 жебракують, помирають з голоду.

      Особливо тяжке становище пенсіонерів і дітей, не

 дуже краще живуть на селі і всі інші категорії людей.

 Тим  більше,  що  історія  повертається.  Раніше балу

 насильна   колективізація.   Зараз   в   якійсь  мірі

 здійснюється насильна реколективізація.

      Від    імені    трудящих   сільськогосподарських

 підприємств   району  вимагаємо  зберегти  колективні

 госопдарства  і  колективну  форму  господарювання на

 землі.  Землю  в  руки  тих,  хто  обробляє. Земля не

 повинна     стати    товаром.    Відновити    систему

 держзаготовок  з гаратнованою оплатою не на словах, а

 на   ділі   забезпечити  пріоритет  цін,  забезпечити

 централізованву поставку міндобрив, пально-мастильних

 матеріалів, запчастин і інше.

      Підтримують  Закон "Про особилвості приватизації

 в  агропромисловому комплексі" і вимагають 51 процент

 акцій товаровиробникам.

      За   дорученням   Ради   це   рішення   підписав

 Піддубний, голова Ради. Прийнято на засідання Ради 29

 листопада 1995 року.

 

      ГОЛОВА. Спасибі.

      Відповідно до статті 4. 2. 2 Регламенту інформую

 Верховну  Раду  про  зміну  керівництва  депутатської

 групи "Центр". Керівником цієї групи обрано народного

 депутата Сироту Михайла Дмитровича.

      Також   повідомляю   про  те,  народний  депутат

 Поживанов Михайло Олександрович повідомляє, дав заяву

 чи  повідомлення про свій виход із депутатської групи

 "Реформи" і залишається позафракційним.

      Борис Ілліч Олійник, будь ласка, при обговоренні

 ви  цього питання ще раз піднімете відносно тиску МВФ

 на  розробників  проекту  бюджету,  і  оформить запит

 дупутаський такого змісту.

      Відносно  заяви  Тодорова.  Лист  ваш  переданий

 Кабінету  Міністрів. Я його підписав, як депутатський

 запит,  і крім того переговорив із Прем'єр-міністром.

 Він  обіцяв втрутитися особисто в проблему постачання

 води для Бердянська.

      Панасовський...   Давайте,  Олексій  Григорович,

 Олег  Григорович, при розгляді питання про бюджет, ви

 вносите ту пропозицію про виділення витрат на цільові

 кредити  під  закладку палива для ВТЕК, і тоді будемо

 відстоювати цю позицію.

      Пропозиція     депутата     Іванова,     вірніше

 повідомлення,  береться  до  уваги ваша заява. І я ще

 раз  вам  нагадую  і  прошу. Коли у вас є потреба від

 вашої  групи  зробити заяву, робіть це, і ви одержите

 слово   завжди  в  перешочерговому  порядку  так,  як

 пекредбачено регламентом.

      Але  повірте  мені,  що всі ці записи ведуться у

 комп'ютері, є в стенограмі. Подивіться, ніколи такого

 випадку  не  було,  щоб  ви не одержали слово за моєю

 ініціативою.

      І  береться  до  уваги звернення ради колгоспів,

 голів         колгоспів,         вірніше         ради

 колгоспів................. району.

      Було   ще  кілька  заяв  з  приводу  очікуваного

 закінчення   роботи  четвертої  сесії.  Тому  просять

 підготувати не пізніше 22 числа довідку про роботу на

 четвертій   сесії,   довідка  про  виконання  порядку

 порядку денного на четвертій сесії, перелік проектів,

 законодавчих  актів, які винесені Кабміном на розгляд

 Верховної  Ради.  Все  це  буде зроблено, все це буде

 зроблено одержите таку інформацію.

      Ну ми зараз вже ...

      От тоді як він вийде на трибуну і візьмете...

      Я прошу , одну хвилину.

      От   приблизно  ця  частина  питань,  тепер,  на

 Президії  ми так попередньо порадились, але вирішили,

 що  це  питання  треба буде винести на розгляд сесії,

 щоб сьогодні працювати у сесійному режимі цілий день.

      Тому що питання готові , а їх треба розглянути.

      Немає заперечень.

      Тоді приймається такий порядок.

      Анісімов будь ласка, з мотивів розгляду питання,

 які в порядку дня.

 

      АНІСІМОВ

 

      178 місто Запоріжжя, Анісімов Л.О.

      Уважаемые   народные  депутаты,  я  попрошу  вас

 послушать  меня  и Александр Александрович, сегодня в

 повестке дня стоят два рядом друг к другу вопроса.

      То  что мы вчера не закончили рассматривать и за

 ним следующий.

      Значит,  по  первому  вопросу я вчера выступал и

 сделал  предложение,  прошу  народных  депутатов меня

 поддержать.

      Так  как  было  очень  ряд  сделано существенных

 замечаний,  концепция  и  налогообложения  по Украине

 все-таки  проголосовать и не рассматривать по пунктам

 в  первом  чтении  и  все  замечания  и  предложения,

 которые  были высказаны народными депутатами, а лично

 мною  5 их было конкретных предложений учесть и через

 две недели вынести по пунктам на второе чтение.

      И  второй  вопрос.  Проект закона про податки на

 майно підприємств.

      Я  вже  говорил Александр Александрович по этому

 поводу и еще раз останавливаюсь, обращаюся к народным

 депутатам.

      Мы   с   одной   стороны   говорим  о  смягчении

 налогового  бремени, а с другой стороны сразу же даем

 дополнит ельный налог на прыбыль предприятия.

      При существующем финансовом состоянии кризисном,

 не   платижах,   которые   сегодня  парализовали  всю

 промышленность,    такие    письма    вам    впручали

 промышленники  города  Запорожья,  когда вы там были.

 Этот  вопрос  внесение  на  сессию  Верховного Совета

 нецелесообразно и не своевременно.

      Поэтому прошу народных депутатов меня поддержать

 и  не  мучать дальше не себя, ни налоговую инспекцию,

 ни   другие  органы,  и  поставить  над  этим  точку.

 Стабилизируем      экономическое      состояние     и

 платежеспособность государственных предприятий -потом

 вернемся к этому вопросу.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА. Дякую.

      Ну,  тим  часом,  береться  до  уваги,  ми, коли

 підійдемо, бо це питання включене в порядок дня, тоді

 будемо  вирішувати.  А  зараз  продовжується  розгляд

 питання  про  основні положення податкової політики в

 Україні.

      Віктор  Іванович,  будь  ласка,  на трибуну. І я

 повертаю...  Одну  хвилиночку,  одну  хвилинку, Петро

 Степанович,  яке  у  вас?  Ви давали заяву свою десь,

 почекайте.  Така  ж  пропозиція. Ну, то інше вже буде

 питання. Як дійдем до нього, потім ви візьмете слово.

      Значить,   я   хочу  привернуть  вашу  увагу  до

 процедури  вчорашнього  розгляду.  На  пункті шостому

 проекту   Постанови   ви  зупинилися,  оскільки  його

 голосували вже пізно ввечері і не хватило відповідної

 кількості голосів. Пам'ятаєте цей пункт. "Встановити,

 що з 1 січня 1996 року на основний рахунок Державного

 бюджету  України,  а  також  місцевих  бюджетів  всіх

 рівнів  зараховуються  кошти цільових бюджетних, крім

 Пенсійного  фонду  України  (і  Комісія  добавляє) та

 Фонду    соціального    страхування    (оскільки   це

 централізоване),   а  також  будь-яких  позабюджетних

 коштів,   створених   згідно  з  законами  України  і

 нормативними    актами   органів   виконавчої   влади

 України".

      Я ставлю цей пункт на голосування.

      (Шум у залі)

      А ваша яка?

      (Шум у залі)

      Я вас прошу... Тому що це постанова, треба це...

      (Шум у залі)

      Я  прошу  вас: цей пункт проголосуєм і поставим.

 Ну, чого ви хвилюєтесь? І ваші будуть враховані всі.

      (Шум у залі)

      Леоніде Олександровичу, будь ласка...

      (Шум у залі)

      Я  вас ще раз прошу: не кричіть з місця! Ви себе

 нервуєте тільки - і все.

      (Шум у залі)

      Я ще раз прошу: не кричіть, а сядьте!

 Оскільки   ви   голосували  вси  інши  пункти,  я  не

 наполягаю   на   такій   процедурі,  но  давайте  вже

 пройдемо,   тут   вже   залишилось   ще   один  пункт

 проголосувати   спірний.   Сідайте,   будь  ласка,  є

 пропозиція  весь  проект  Постанови  проголосувати  в

 першому  читанні.  І  з  тими  зауваженнями, яки були

 прийняті.

            (Шум в залі)

      Так те, що ви кричите не міняє суті, регламентом

 так передбачено.

      (Шум в залі)

      Так,  одну  хвилиночку,  Віктор Іванович зробить

 інформацію коротенько.

 

      СУСЛОВ.

      Уважаемые  народные  депутаты,  я  обращаю  ваше

 внимание  на  то, что мы "Основні положення податкової

 політики"  приняли  в  первом  чтении. Это значит, что

 любые   замечания  депутатов,  которые  будут  к  ним

 внесены,  будут  внесены в сравнительную таблицу и, в

 установленном    порядке    эти   основні   положення

 окончательно с вами примем.

      Сейчас  же  речь  идет  о  том, что мы принимаем

 постановление.   И  в  этом  постановлении  есть  ряд

 пунктов,  которые  ни  у кого сомнений не вызывали. И

 абсолютно  мне  как докладчику непонятно, вокруг чего

 борьба...  По  12  пункту не голосовалось -там только

 доручення  Кабмину: дать нам высновки и розрахунки по

 таким-то  позициям. Если мы не примем этого поручения

 сегодня,  то  значит  Кабмин его не выполнит, и мы не

 получим ни высновков, ни розрахунков.

      Давайте   все-таки   примем   постановление.  Те

 пункты, которые можно принять. Ну, как двендацатый, я

 думаю,  шестой...  И  остается  там в конце несколько

 чисто  формальных положений. В том числе, утверждение

 графика  подготовки  законов -мы все-таки должны этот

 график принять. И закончим работу над постановлением.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.   Я   прошу...  З  місця  не  вигукуйте,

 Анатолій ............

 

      СУСЛОВ В.І. ...Было 260 депутатов в зале из...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  Анатолій Костянтинович, я ще раз прошу:

 з місця не вигукуйте!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Що значить, і так не можна? Я прошу, сядьте!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Петро Степанович, 12-й пункт підійдемо -візьмете

 слово!..  Ви  ж  до  дванадцятого  просили слова?! От

 заява лежять...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну, так зараз же за 12-й йде мова...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Значить,  зрозуміло, про що йдеться: приймається

 до  концепції,  до...  до...  до  основних напрямків,

 основних   положень   постанова   про...  яка  з  нею

 зв'язана  -про  введення  і  про  визначення доруенчь

 Кабінету  Міністрів тощо. Уточнюється зараз редакція,

 доопрацьована буде остаточно, я так розумію, ми її ще

 раз переголосуємо потім...

      Віктор Іванович, так передбачалося?

 

      СУСЛОВ В.І. Да!

 

      ГОЛОВА.    Так   передбачалося.   Тому...   Одну

 хвилиночку!  т  чому  саме  вам дать, а йому зараз не

 дать?!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну хвилиночку! Одну хвилиночку...

      Тому зараз розглядається конкретно шостий пункт.

 Які  є зауваження до шостого пункту? Запишіться, будь

 ласка.

 

      СУСЛОВ В.І. Я по редакции замечание!..

 

      ГОЛОВА.  Да.

 

      СУСЛОВ   В.   І....   Значит,  здесь  "...  Крім

 Пенсійного фонду тіа коштів соціального страхування".

 

      ГОЛОВА.  Да,да...

 

      СУСЛОВ В. І. Так нам подсказывают специалисты от

 комиссии.

 

      ГОЛОВА.  А,  "та  коштів"! Ну, давайте, давайте:

 "та коштів соціального страхування".

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.   Воно   не   зовсім  нормально,  але...

 нормально.

      (Шум в залі)

      Будь ласка, Брит.

 

      БРИТ.

 

      Я прошу передать слово депутату Голубченко.

 

      ГОЛОВА. Анатолій .........

 

      ГОЛУБЧЕНКО.    По   тоже   самому  виступлению,

 которок  я говорил вчера и высказываю теже аргументы.

 В  принципе мы советовались уже и после голослования,

 есть вопрос в том, чтобы часть фонда была зачислена в

 бюджет.

      Есть  же  часть фондов чисто отраслевых, которые

 должны  направляться  на  выполнение  мероприятий  по

 структурной   перестройке   отраслей.  И  они  должны

 зачисляться  на  счет  министерства.  А  те,  кто....

 органы,  которые  должны контролировать использование

 фондов  -это и Минфин, это и КРУ, и в конечном итоге,

 и Верховный Совет.

      Поэтому   путать   это   не  надо.  И  мы  вчера

 голосовали  за  этот  пункт 4 раза. И в конце-концов,

 поименное  голосование и все-таки не проголосовали за

 этот пункт.

      Поэтому мое предложение: его еще раз доработать,

 рассмотеть   все   фонды   и   выйти   с  конкретными

 предложениями -какие фонды включать в бюджет, а какие

 фонды   все-таки   оставить   для   использования   в

 министерствах,  потому  что  я  еще раз повторяю, они

 будут  попадать,  от  того, что они попадут в бюджет,

 это  не значит, что они будут использоваться целевым.

 Наоборот,  больше вероятности при зачислении в бюджет

 в том, что они будут использоваться не по назначению.

 Такова сегодня ситуация в Украине, когда нужно латать

 дырки.

      Это будет, собственно говоря, еще один резервный

 фонд  Кабинета  Министров.  Так  давайте  его назовем

 ревервным  фондом  и все и не будем тогда придумывать

 никаких позабюджтных и отраслевых.

 

      ГОЛОВА.  Анатолій Костянтинович, вчора правильно

 все  було,  розглядали  і  вчора  ж  визначилися,  що

 остаточне  голосування  з цього приводу буде сьогодні

 проведено.

      Тому, будь ласка,  Віктор Іванович, будь ласка...

 

      СУСЛОВ.  Уважаемые  народные  депутаты! Вы

 видите,  что идет борьба министерств с правительством

 как  ни станно

 входят  в  правительство.  Так  ведь?  И  поэтому  те

 средства,  которыми  располагают и должны располагать

 министерства,  они  всеравно  должны  проходить через

 государственный    бюджет,    быть    под   контролем

 Министерства финансов и Кабинета Министров, создани я

 специальных бюджетов министерство, отдельных, которые

 не  зависят от формирования государственного бюджета,

 не  допустимо.  Поэтому  у  нас распадается налоговая

 бюджетная система.

      И  в данном случае вы видите, речь идет только о

 тех   фондах,  которые  создаются  в  соответствии  с

 законами   Украины   и  нормативными  актами  органов

 исполнительной  власти.  То  что  могут быть и другие

 фонды,  в  этом  постановлении  вы  видели,  и они не

 входили в состав бюджета.

 

       ГОЛОВА.  Степанов.

 

      СТЕПАНОВ

 

      Уважаемый Александр Александрович!

      Я  так  же  как  и  вы  не воспринимаю криков с

 места,   ни  возраст,  ни  воспинание  этого  мне  не

 позволяют. Но в упор не видят, когда я поднимаю руку.

      Я  вчера  хотел  переголосования, это прямо меня

 касается,   как  председателя  Подкомиссии  по  делам

 инвалидов, так и не смог получить слова.

      Уважаемые  народные  депутаты,  что  нам  сейчас

 говорят, мы только поручения даем Кабинету Министров.

 Не  поручение мы даем, мы свою позицию высказываем, с

 этой  позицией  в  частности,  уничтожение  фондов  и

 Чорнобыля,  и  социальной  защиты  инвалидов, мы свою

 позицию высказываем, и с этой позицией просим Кабинет

 Министров  разработать.  Неужели  это  не  доходит до

 народных депутатов.

      Я  категорически  прошу,  поддержать меня в этом

 предложении. Пункт 12 он абсолютно сырой, его в таком

 виде ни в первом чтении принимать нельзя и вообще его

 надо  отклонить сейчас, другие формулировки. Сначала,

 прежде чем уничтожить эти фонды надо найти механизмы,

 их функционирования в дальнейшем.

      И поэтому, я прошу проголосовать против.

 

       СУСЛОВ.    Уважаемые   народные   депутаты,

 давайте  не будем путать пункты. Сейчас обсуждается 6

 пункт.  Когда дойдем до 12, мы это специально обсудим

 возможность принятия 12 пункта. Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Є  ще  в тих хто записалися зауваження?

 Наполягаєте, Пономаренко?

 

      ПОНОМАРЕНКО  Б.Й.

 

      Шановний Олександре Олександровичу, у мене намає

 сумніву,  що  всі  кошти повинні враховуватися  і  ми

 повинні проголосувати за пункт 6.

      Але  вчора,  крім  того,  ми  так поспіхом вчора

 кинулись  розглядати постанову про податкову політки,

 що рийняли дивні трохи рішення.

      Щодо   пункту   2   буквально   два   слова.  Ми

 погодилилсь   з   пропозицією   комісії   про  термін

 введенняь  цього  податкового кодексу з першого січня

 1998  року.  Я  розумію, що на 1996 ми не готові, але

 чому 1998. Хіба немає 1997.

      Я пропонував би повернутись до цього питання...

 

      ГОЛОВА. Я прошу вас. Ми йдемо зараз по 6 пункту,

 вернемося до цього питання. Навіщо ви займаєте час. Я

 прошу вас.

      Вітренко.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

 

      Шановний    Олександре    Олександровичу,   якщо

 розглядати  правильне  формування  бюджету,  то можна

 тоді  було  б  погодитись  з  6  пунктом.  Але те, що

 відбувається   сьогодні   в   державі,   коли  бюджет

 формується,  а  потім він витрачається незнамо на що,

 то  тут  можна  зрозуміти  піклування міністерств. Бо

 вони, кожне міністерство відповідає за свої галузі.

      І  тому  я  думаю,  не  потрібно  повертатись до

 голосування.  І  така потреба буде із 12 пунктом. Тут

 точно,  ми не просто щось вирішуєм, ми свою концепцію

 даємо  Уряду.  І  потім вони нам повенуть, скажуть ви

 прийняли  в  першому  читанні  і  тому погоджуйтесь з

 своєю ж  концепцією.

      Тому  я  пропоную  і  шостий пункт і 12 пункт не

 голосувати  сьогодні.  І  дійсно,  якщо  стільки  тут

 неясностей,  і  стільки  тут  питань,  то  віддати на

 доробку ці пункти. Шостий треба повнітю розшифрувати.

 Які  маються на увазі позабюджетні фонди і які будуть

 гарантію  держави,  що  з  бюджету саме ці кошти, цих

 фондів будуть напралвенні в ці галузі.

      І  стосовно дати впровадеження. Знову ж таки нам

 Уряд  скаже, ви ж погодились з 1 січням 1998 року. Не

 можна  робити  це. Треба впроваджувати нову податкову

 політику в 1996 році.

      Ми   відразу...   Віктор   Іванович,   наступним

 питанням  знову-таки  будемо  отут  тикатися, що який

 податок  на  майно  підприємств, якщо нема концепції.

 Ну,  як  можна  погоджуватись  на термін 1 січня 1998

 року?

 

      ГОЛОВА.   Віктор  Іванович,  відповідайте,  будь

 лааска.

 

      СУСЛОВ   В.  І.  Уважаемая  Наталья  Михайловна!

 Понимаете,   гарантии   державы  -это  есть  Закон  о

 бюджете,  который  мы  с вами утвердим. Так вот отказ

 включить  эти средства в бюдждет, есть неверие в нашу

 с  вами  способность  утвердить  нормальный  Закон  о

 бюдете    Украины.   И   вот   попытка   внести   эти

 многочисленные  фонды  в  бюдежт,  и  потом утвердить

 раходование  по  ним  установленных обкемов исходя из

 утвержденных    отчислений    -это    есть    попытка

 нормализации  бюджетной  и  соответственно  налоговой

 политики.

      Если  мы  от  этого отказываемся, а ведь пока мы

 еще  не  принимали  с  вами решение, что расходование

 средств   целевых   фондов   будет   утверждаться  на

 Верховном  Совете,  этого нет. Колосальные финансовые

 ресурсы не находятся по контролем Верхворного Совета,

 в   том   числе   не   находятся   под   контролем  и

 Правітельства,  и  Министерства финансов. Поэтому это

 решение   назрело   и   его   нужно   принять   перед

 рассмотрением  Закона о бюджете. И я бы предлагал это

 поставить на голососвание.

      Что же касается других замечаний. Ну, податок на

 майно  пидпрыемств.  Посмотрите в график. Планируется

 ввод  его  в действие через год только, 1 января 1997

 года. Так вот,концепция до этого времени окончательно

 будет  нами с вами принята. Для того, чтобы она могла

 быть   принята,   нам  нужно  в  начале  принять  это

 постановление,  том  числе  и с  поручениями Кабинету

 Министров по необходимым направлениям.

 

      ГОЛОВА. Косів.

 

      КОСІВ

 

      Олесандре, Олександровичу, Вікторе Івановичу! Ми

 вчора   від   імені   Комісії  з  питань  культури  і

 духовності вносили пропозицію про оподаткування в цій

 галузі,  в  галузі  культури. Її сформував Лесь Танюк

 від  імені  комісії.  І не відомо чи вона пройшла, чи

 ні.

      Я з рештою хотів би, якщо це є потреба...

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  ще раз. До 6 пункту. Зараз ми

 говоримо  про редакцію 6 пункту.

      Можна  вже  ставити на голосування, є принципові

 відмінності. Свято.

 

      СВЯТО В.П. 416 вибрчий округ, Хмельничина.

 

      Дякую,   Олександр  Олександрович,  я  хотів  би

 підкреслити    слідуюче,   вся   концепція,   основні

 положення  опирається  на Закон про систему податку і

 політики    прийнятої   1991   року   з   перерахунку

 відповідних  видів  оподаткування.  Але там немає тих

 видів  податків, які б дали з одного боку надходження

 до  бюджету  нашої  держави,  з другого боку зняли би

 податкови  прес, а саме, податки з іноземних товарів,

 податки  з пасивів банків Україні, податки з фізичних

 осіб   на   майно,  податки  з  коштовностів,  тобто,

 виходячи   з  того,  відображуючі  пункт  перенесення

 тягару   пресового   з  виробника  на  інші  суб'єкти

 оподаткування повинні ці пункти увійти.

      З  точки зору 6 пункту, якщо говорити за 6 пункт

 повинен бути контроль також і з боку міністерств.

      Маслом кашу не зіпсуєш, дякую  за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Я вас прошу ще раз по 6 пункту, давайте

 будемо говорити про 6 пункт.

      Соболєв.

      Так, ви ж записані, я ж даю тим хто записався.

 

      СОБОЛЄВ, Запоріжжя , депутатська група Реформи.

 

      Я  хотів  би  звернути  увагу,  що  в  понеділок

 пройшло  досить  цікаве  засідання за участю Кабінету

 Міністрів  саме  з  питання  включення  позабюджетних

 фондів  як  місцевих  Рад, так і позабюджетних фондів

 міністерств в бюджет.

      Аналіз який зараз робиться казначейством на чолі

 з   паном   Пантюком   жахливий.  Вони  почали  зараз

 розслідування  лише по двох міністерствах і в кожному

 з  них  знаходять більше ніж десятків таких створених

 фондів.

      Кошти  від яких використовуються не зрозуміло на

 що.

      І  тому  посилання  на те, що у міністра повинен

 бути  власний  фонд,  я  згоден, що повинен бути, але

 це  той  фонд  який Верховна Рада чи то позабюджетний

 фонд    який    був   при   місцевій   Раді   повинен

 контролюватися  місцевою Радою на що використовуються

 ці кошти, а таким чином ми фактично розмиваємо бюджет

 і   візьміть  статистику,  зараз  позабюджетні  фонди

 складають   більше,   ніж  самі  бюджети  на  місцях.

 Візьміть   кожен   по   своєму  регіону.  Те  ж  саме

 стосується конкретних міністерств.

      Тому  в  мене  пропозиція:  підтримати комісію в

 редакції Віктора Івановича Суслова і проголосувати за

 це  поіменно. Це настільки принципове питання, що без

 нього  ми Бюджет ніколи не складемо. А головне, ми не

 проконтролюємо потім Бюджет цей.

                         - 41 -

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Можна голосувати?

      Ми  не  установлювати  регламент на обговорення,

 але  ми  те,  що  передбачено  Регламентом,  час  уже

 використали.

      Тому   я   прошу:  голосується  редакція  пункту

 шостого  така. "Встановити, що з 1 січня 1996 року на

 основний  рахунок Державного бюджету України, а також

 місцевих  бюджетів  всіх  рівнів, зараховуються кошти

 цільових  бюджетних, крім Пенсійного фонду України та

 коштів  соціального  срахування,  а  також  будь-яких

 позабюджетних  фондів,  створених  згідно  з законами

 України  і  нормативними  актами  органів  виконавчої

 влади України". Ставлю на голосування.

 

      "за"

 

      До сьомого пункту зауважень не було.

 

      СУСЛОВ В.І.  Нет, проголосовано до 12-го все.

 

      ГОЛОВА.  Тепер 12-ий пункт. Я хочу звернуть вашу

 увагу  на  те,  що  тут ми не даємо рішення, ми даємо

 пропозиції  Кабінету  Міністрів, тобто доручення, щоб

 вони  нам  внесли  ці пропозиції, щоб тоді вже на тих

 пропозиціях   прийняти   рішення,  щоб  вони  зробили

 відповідні розрахунки, обгрунтування.

      Віктор Іванович, будь ласка, візьміть слово.

 

      СУСЛОВ В.І.

 

      Если  возможно,  с  четом, что это предложение и

 поручение  Кабмину  "подати  висновки  та  відповідні

 розрахунки",   я   думаю,   12  пункт  можна  все  же

 проголосовать  в  целом.  Если  у  нас  будут  данные

 расчеты  по  каждому  пункту,  мы вынесем эти вопросы

 сюда, рассмотрим их и примем конкретное решение.

      Если  мы  таких  поручений не дадим, то все наши

 попытки  смягчить  налоговый пресс ни на чем не будут

 основаны: у нас не будет ни данных, ни рассчетов.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Є тут пропозиція така, щоб не було, ну,

 остраху  у депутатів, що їхні зауваження не пропадуть

 десь, то дати доручення не тільки Кабінету Міністрів,

 а  написати  так:  Кабінету Міністрів України разом з

 комісіями  Верховної Ради. Щоб і вони працювали, свої

 пропозиції вносили і подивилися, як дооопрацьовують.

      Запишиться, хто хоче дрповнення зробить.

      До 12 пункту. Одну хвилиночку, вносити запитання

 до Суслова, поки що, будь ласка.

      (Шум в залі)

      Ні, він брав  слово на запитання.

 

      НОСОВ.

      Віктор  Іванович,  уточніть,  будь  ласка, що ми

 проголосували, тому що з того тексту виглядає так, що

 включити  всі  фонди, крім Пенсійного, соціального, а

 також  ті,  що  утворюються міністерствами. Так, крім

 тих,   що  утворюються  міністерствами  і,  все-такі,

 міністерські включаються.

 

      СУСЛОВ В.І. Министерские включаются!

 

      НОСОВ  В.  В. А ну ка зачитайте, зачитайте, будь

 ласка...

 

      СУСЛОВ В. І. "Встановити, що з 1 січня 1996 року

 на  основний  рахунок  Держаного  бюджету  України, а

 також  місцевих  бюджетів  всіх  рівнів зараховуються

 кошти   цільових  бюджетних  (крім  пенсійного  фонду

 України  та  коштів соціального страхування), а також

 будь-яких позабюджетних фондів..."  и т.д.

 

      ГОЛОВА.   Він уже зрозумів...

 

      СУСЛОВ  В.  І....  То есть, поскольку здесь есть

 скобкы, все четко...

 

      ГОЛОВА. Да, він дужки не помітив...

 

      СУСЛОВ В.І.  Редакция четкая.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Буздуган.

 

      БУЗДУГАН Ю.О.

      Дякую.

      Шановні  колеги,  перше  зауваження  по  шостому

 пункту.

 

      ГОЛОВА.  Та  я  прошу  дванадцятий  пункт,  Юрій

 Олексійович!

 

      БУЗДУГАН  Ю.  О.  Шостий  підпункт  дванадцятого

 пункту!

 

      ГОЛОВА.  А, інша справа...

 

      БУЗДУГАН  Ю.  О.  Петро  Степанович  вже  про це

 говорив.

      Спочатку  -з  точки  зору процедури. Ми не маємо

 права навіть приймати його у вигляді постанови. Чому?

 Я вже про це вчора говорив. 148 Конвенція Організації

 Об'єднаних Націй, основні правила стосовно інвалідів:

 без  урахування  думки інвалідських організацій ми не

 маємо  права  приймати  цю  постанову. Реакція вже є.

 Суто негативна. Просто не маємо права!

      Друге...   Другий  момент.  Власне,  по  змісту.

 Шостий   пункт.   Це   50  тисяч  робочих  місць  для

 інвалідів.  Він  якраз...  щодо... те, що ми прийняли

 рівно  рік  тому,  от  ми  в  цьому залі, саме ми -не

 минуле   скликання,  дало  можливість  скоротити  той

 пресінг, який був. Ми замінили вартість робочих місць

 на...  на  відрахування від фонду оплати праці, різко

 скоротивши  ці надходження. Ніякої негативної реакції

 від промисловців до цього не було. Якщо там працює 4%

 інвалідів, то ніяких санкцій на підприємство немає.

 

      ГОЛОВА.  Юрій  Олексійович,  як б ви подивилися,

 якби   ми   замість   слова   "скасувавши"  поставили

 "скоротивши відповідно"?

 

      СУСЛОВ  В.  І.  Александр Александрович, можно 2

 слова?

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Віктор Іванович.

 

      СУСЛДОВ   В.   І.   Значит,  уважаемые  народные

 депутаты,  я  вчера  предложил  и  сегодня  повторяю:

 редакцию  этого  пункта  надо  изложить  так  же, как

 редакция  пункта  второго.  То  есть  "... формування

 коштів  Фонду  соціального  захисту  інвалидів шляхом

 встановлення   фіксованого  відсотку  від  загального

 обсягу  видаткової частини Державного бюджету України

 на  відповідний  рік,  скасувавши порядок нарахування

 внесків  до  цого  фонду  у відсотках до Фонду оплати

 праці" тогда оно будет одинаковый подход.

      Фонд    не    ликвидируется,    отчисления    не

 уменьшаются,  Кабинет  Министров  представит  расчеты

 сколько нужно зачислить в этот фонд от общей величины

 доходов.  И  я думаю, инвалидов это полностью устроит

 как  и  чернобыльцев, потому что речь идет о том, что

 по   с3уществующему  принятому  на  сегодня  порядку,

 отчисления  в  этот  фонд  есть  еще 1 дополнительный

 налог   на   заработную   плату.  Это  совершенно  не

 оправдано.  Не  столько инвалидов интересует, что они

 получат  средства  дополнительного налога на зарплату

 трудящихся,   их   должна  интересовать  общая  сумма

 средств независимо от источника.

      Я  думаю,  такая  редакция  будет приемлема, тем

 более,   что   эта  редакция  не  есть  окончательное

 решение, а предложение Кабинету Министров рассмотреть

 эту  пропозицию.

 

      ГОЛОВА.   Тобто  можна  сказати  так,  що  пункт

 6......  почекайте..... Можна сказати так, що до 2-го

 пункту-об'єднати  другий  з шостим пунктом за змістом

 виклавши так, як Ви тільки що....

 

      СУСЛОВ.  Можно  и так сделать.... да. Нет,

 по тем фондам у нас позиция была....

 

      ГОЛОВА.........  ви  зрозуміли  про  що ідеться?

 Зрозуміли...   Юрій   Олексійович,  погоджуйтесь,  це

 правильне  рішення,  залишаєтюся  кошти  і....  немає

 такого  додаткового  тягара,  власно  кажучи, на Фонд

 оплати  праці....  І  на  ціну продукції... Можна так

 робить? Він згоден. Бездуган згоден.

      Дайте ще слово Буздугану.

 

      БУЗДУГАН

 

      Я  ще раз хочу сказати, ці відрахування не мають

 форми  податку,  вони мають форму штрафних санкцій. В

 Україні  десять відсотків інвалідів. З яких 1200 хоче

 працювати.

      Я  хочу  сказати, що якщо на підприємстві працює

 чотири відсотки, не десять відсотків, а тільки чотири

 відсотки  інвалідів  воно  не відраховує ні копійки в

 цей  фонд.  А  щодо  відрахувань  з  бюджету,  то той

 бюджет,   який   ми   побачили,   хочу   сказати,  що

 заборгованість  фонду  соціального  захисту інвалідів

 складає  60 відсотків. Якби ми не мали цього бюджету,

 можна було б з цим погодитися, 60 відсотків.

 

      ГОЛОВА.  Лановий. Моїсеєнко.

 

       ________.

 

      Олександр    Олександрович,    шановні   народні

 депутати!

      На  мій  погляд,  ми  не правильно пішли саме по

 початку  розгляду  цього  питання. В нас повинна була

 бути   Постанова  Верховної  Ради  з  одного  пункту,

 прийняти   в   першому   читанні   основні  положення

 податкової  політики і податкову реформу в Україні. А

 до   нього   додається  документ  "Основні  положення

 податкової  політики". І тоді ми б приймали Постанову

 з  одного  пункту,  і  обговорили  всі  ці  моменти в

 комісії, і в другому читані  проголосували б.

      А   так   ми   по   кожному  елементу  складової

 податкової системи будемо зараз обговорювати, в якому

 вигляді: штрафних санкцій, податків, витрат з бюджету

 ми зараз з голосу будемо приймати рішення.

      Якщо  це  буде  в  другому читанні, то навіщо ми

 зараз це обговорюємо. Немає логіки, ми втрачаємо час.

 Просто  однією  строкою  постанову  про  прийняття  в

 першому читанні.

 

      ГОЛОВА.   Вчора   перед   початком  розгляду  ви

 визначили порядок його.

 

       СУСЛОВ.   Уважаемый   Владимир  Тимофеевич!

 Уважаемые депутаты!

      Я  прошу прощения, что я без конца повторяю одно

 и  тоже.  Поручение  Кабмина  в  связи  с тем, что мы

 приняли в первом чтении, вот в 12 пункте. Почему идет

 сопротивление   дать   поручения.  Мы  можем  конечно

 дорабьатывать   основные  положення,  никому  никаких

 поручений  не  давая,  но нам нужна информация, можно

 заменить, нельзя заменить, можно изменить отчисления,

 нельзя. Должны быть расчеты, должны быть данные.

      Поэтому   этот   пункт  имеет  прямое  отношение

 к доработке основных положений налоговой политики.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу.  Давайте так. Коли хто небуть

 писав документ, у трьох можна, у 300 чоловік майже не

 можливо.  Тому  треба  довіряти. Все-таки спеціалисти

 працювали,  я  маю  на  увазі  нашу комісію. Ну, ви ж

 бачите  аргументація  цілком переконлива. Доповнення,

 уточнення, штрихи треба робить, давайте будем робить.

 В тому і  смисл сесійного засідання.

      Сокерчак.

 

      СОКЕРЧАК  В.  М.  Сокерчак,  314  округ, фракція

 "Комуністів".

      Олександре  Олександровичу,  я  хотів  би просто

 підтримати  Віктора Івановича Суслова в тому, що наша

 підкомісія,   коли   працювала   надь  удосконаленням

 податкової  системи,  поставила  за мету преед собою,

 подивиться   де   ж  можна,  за  рахунок  чого  можна

 вдосконалити систему податкову.

      І  ось,  коли  ми  вийшли  на  ці  питання,  які

 сьогодні  викликають стільки, значить, непорозуміння,

 то стало питання доручити Кабінету Міністрів програти

 з  усіх  сторін,  значить,  оці фонди і так дальше. І

 сьогодні  не зрозуміло просто, доручаючи чи приймаючи

 рішення  про  прийняття  основних напрямків у першому

 читанні  и  говорим  не пощуть, щоб Кабінет Міністірв

 дав нам ці розрахунки. Просто це не зрозуміло.

      Я  просто  просив  би припинити оці балачки біля

 цього (...........)

 

      ГОЛОВА.   Тобто  ви підтримуєте,  що  в  данному

 випадку  2 і 6 підпункт пункту 12 можна голосувать.

 

      СОКЕРЧАК  В. М. Ну, звичайно. І ми ж це доказуєм

 другий день уже.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  вас  об'єднати 2 і 6 абзац, а

 логіку  його чи зміст виклав Віктор Іванович. А потім

 дам вам слово.

      Ставлю  на  голосування.  Про  об'єднання  2 і 6

 абзацу    цього    пункту    і    викласти   його   в

 редакції, яку прочитав Віктор Іванович.

      Ні, ні це тільки ...... 6, не в цілому 12 пункт.

      Розумна  ж  пропозиція,  як і всі, що дає Віктор

 Іванович.

 

      "За" -

 

      Хтось не зрозумів?

      99 чоловік не голосувало. Ну як пояснить?

      Ще   раз   пояснюю.  Зміст...  Віктор  Іванович,

 прочитайте уважно ще раз, як він буде тепер звучать.

 

      СУСЛОВ В. І. "Формування коштів фондів здіснення

 заходів  щордо  ліквідації  наслідків  Чорнобильської

 катастрофа  та  соціального захисту населення і фонду

 соціального  захисту  інвалідів  шляхом  встановлення

 фіксованого відсотку від загального обсягу видаткової

 частини  Державного  бюджету   України на відповідний

 рік,  скасувавши  порядок  нарахування внесків до цих

 фондів у відсотках до фонду оплати праці".

 

      ГОЛОВА.  Ставлю  на голосування. будь ласка. Всі

 погодилися, все правильно. Прошу підтримайте.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Юрій  Олексійович,  я до Буздугана звертаюсь. Та

 виграють  же товариства інвалідів, ви зрозумійте.  Що

 якщо  буде  такий порядок використання цих коштів, то

 тоді  можна  буде  не  дивитися  на  процент, який на

 конкретному   підприємстві,   а   віділяти  кошти  на

 створення робочих місць.

      Ну, так вони пропозицію внесуть, подивимося.

      Кузнєцов, Кузьменко, потім Кендзьор, да.

 

      КУЗЬМЕНКО

      Спасибі.    Сергій   Кузьменко,   179,   фракція

 "Комуністи України".

      Олександр  Олександрович! Я вважаю, що тут є два

 пункти  4  і  5  підпункти  в 12 пункті, які не можна

 виключати з бюджету. Це -Фонд конверсії і Іноваційний

 фонд,   з  якого  фінансуються  дуже  важливі  статті

 видатків бюджету.

      Тому   я   пропоную  пункт  4  і  5,  з  цією  ж

 формуліровкою що другий, включити до другого пункту.

 

      ГОЛОВА. Віктор Іванович.

 

      СУСЛОВ  В.  І.  Ну,  что касается позабюджетного

 Фонду  спрыяння  конверсии,  этот  фонд у нас, строго

 говоря,  по законодательству вообще незаконный. Он не

 предусмотрен никакими законами и мы предлагали вообще

 рассмотреть  вопрос  о  ликвидации  отчислений в этот

 фонд  и  ликвидации  самого  фонда  тем  самым.

      В  это фонд отчисляется 3 процента себестоимости

 продукции.     Это    все-таки    сильно    удорожает

 себестоимость  продукции  предприятий.

      Поэтому  я предложил бы поставить на голосование

 вопрос  -рассмотреть  предложение  о ликвидации этого

 фонда.

      Что  же  касается  Иновационного фонда. Ну можна

 дополнительно обсудить. Я не сомневаюсь, что Верховна

 Рада,  в конце концов, примет решение о том, что этот

 фонд  останется.

      Только   нужно  разобраться  реально  с  целевым

 использованием  средств  этого  фонда.

 

      ГОЛОВА. Сергій Леонідович, я прошу вас. Справа в

 тому,  що,  якщо  об'єднати його з другим пунктом, то

 зміст   не   зміниться.   Ну  якщо  є  тут  конкретна

 деталізація   по   цьому   пункту,   ну   навіщо   їх

 об'єднувати?

      Та  ніхто  не  виключає. Кабінет Міністрів внесе

 пропозиції.  Це  ж  доручення Кабінету Міністрів -щоб

 він  розібрався і дав нам пропозиції з цього приводу.

 Ну  подивіться  уважно,  будь ласка.

      Кендзьор.

 

      СУСЛОВ.   Кабинет   Министров   может  дать

 предложение его оставить. Этот пункт придумал Кабинет

 Министров.  Пусть  он  с ним  и  разберется.

 

      КЕНДЗЬОР.  Олександр  Олександрович,  я прошу

 передати  слово  народному  депутату Лесю Танюку. Від

 імені  комісії.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ТАНЮК.

      Комісія  з  питань  культури  просить  доповнити

 пункт  12  підпунктом  10  після  підпункту  9,  який

 читається    так:   "звільнення   від   оподаткування

 благодійних  внесків  та  підприємств, які здійснюють

 благодійну    або    культурно-освітню   неприбуткову

 діяльність".

      Ми  вчора  вносили це в письмовому вигляді. Дуже

 просили  це  вставити. Чому? Тому що через 2 тижні ми

 матимемо   тоді  висновки  та  відповідні  розрахунки

 Кабінету  Міністрів,  і  це  нам  дозволить нормально

 приймати і розглядати закон про благодійні товариства

 і  фонди.  Ми  матимемо  обгрунтування,  швидше  буде

 справа.

 

      СУСЛОВ  В.  І.  У  меня  возражений  нет.  можно

 принять, потому что это поручения.

 

      ГОЛОВА. Я прошу всіх підтримати цю пропозицію.

      Я  розумію,  так.  Він  правильно висловив, тоді

 можна буде уточнювать в другому читанні.

      Будь  ласка,  ставлю  на  голосування пропозицію

 Танюка і Суслова. Будь ласка.

 

      "за"

 

      Шановні   колеги,   ну,   яскравий   приклад:  в

 Запоріжжі  є прекрасний центр трансплантації органів,

 унікальна  лікарня, я так би сказав, і клініка. Завод

 виділяє   кошти   на   придбання   вкрай   потрібного

 обладнання  для  пересадки нирок, наприклад, або щось

 іншого.  І  тепер, обкладають податком завод і ще МДС

 там начисляється і т. д. Виникає питання: так повинно

 бути   чи  ні.  Не  повинно  бути.  Ми  повинні  дати

 механізм,  як  уникнути  такої схеми. І пропонується,

 щоб Кабінет Міністрів вніс цю пропозицію.

      Тому  я прошу вас: підтримайте через ту формулу,

 яку  запропонував  Танюк  і  Суслов  підтримав.  Будь

 ласка,  я ставлю ще раз на голосування. Зараз, зараз,

 почекайте.

 

      "за"

 

      Дякую.

      Ще які були пропозиції? Немировський.

      Я поставлю вашу, почекайте.

      Немировський.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.

 

      (309-ый, Немировский)

      Уважаемые  коллеги,  дело  в  том,  что  суть 12

 пункта заключается вот в чем -сегодня и предприятия и

 юридические  лица  стараються  уйти  от  этих фондов,

 потому  что  они  имеют  значительную  сумму  на фонд

 зароботной  платы.  И,  те  самым, мы тормозим и рост

 зароботной платы, и, практически, пополнение доходной

 части  бюджета,  тем  самым, сокращаем расходы на все

 нужды  и,  в  том числе, социальные по бюджету. Надо,

 чтобы  у  нас  из  тени  вышли  предприятия  и  могли

 свободно платить эти самые взносы, только, чтоб базой

 налогообложения  были  не  зароботная плата, а другие

 источники.  Так надо ж это сделать.

      Я убедительно вас прошу принять этот 12 пункт.

      ГОЛОВА. Дякую. Будем голосувать? ...

      Кузнецов...  Кузьменко просив проголосувати його

 пункт  такого  змісту.  Почекайте. Пропоную ст. 4 і 5

 пункту  12 Постанови про Основні положення включити у

 підпункти  2  цієї  статті,  з  тим же формулюванням.

 Зрозуміло.  Він обгрунтував.

      (Йде голосування)

 Юхновський, я сказав.

 

      ЮХНОВСЬКИЙ  І.  Р.  Олександре Олександровичу...

 Вікторе  Івановичу,  я  просив  би  вас виключити тут

 пункт  5 відносно іноваційного фонду. Це єдиний фонд,

 який сприяє іноваціям і є дуже добре організований. Я

 вважаю,  що навіть згадка про цей фонд може пошкодити

 справі. Тому я просив би виключити іноваційний фонд з

 того...

 

      ГОЛОВА.  Це п'ятий пункт? П'ятий пункт...

 

      ЮХНОВСЬКИЙ  І. Р.... П'ятий пункт: скасування до

 іноваційного фонду. Цей пункт виключити.

 

      ГОЛОВА.  Це  Академія  наук на ньому тримається?

 Науковий...

 

      ЮХНОВСЬКИЙ  І.  Р.  Це  й пітдтримка науки, це й

 підтрмка  іновації, це дуже добре організований фонд,

 який зовсім нормально працює.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  Павловському дайте слово.

 

      СУСЛОВ   В.   І.   Значит,   уважаемые  народные

 депутаты,  я хочу внести ясность. Вот этот иновайиный

 фонд   оздан   постановой   Кабинета  Министров  "Про

 створення  державного  іноваційного фонду" от 18. 02.

 92  г.  Речь  должна  идти  не о том, оставим мы этот

 фонди  или  нет,  а  создадим  мы такой фонд или нет.

 Потому   что   по  действующему  законодательству  он

 незаконным   образом   создан.   Его   юридически  не

 существует, скажем так...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилинку,  Павловський взяв слово

 вже...

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ

      Дякую, Олександре Олександровичу.

      Шановні народні депутати!

      Я   хочу  підтримати  думку  про  те,  що  треба

 вилучити  звідси  іноваційний фонд. Справа в тому, що

 на   сьогодні  на  60%  кошти  того  фонду  йдуть  на

 фінансування   конкретних   дослідно-конструкторських

 робіт.  Це  є єдиний фонд, який посуті підтримує нашу

 галузеву  науку.  І  тому  його треба звідси вилучити

 зовсім.

 

      ГОЛОВА.  Я пропоную записати не щодо скасування,

 а щодо створення.  То тоді буде зрозуміло.

 

      СУСЛОВ.  Уважаемые народные депутаты. Если уж мы

 тогда  по фондам, которые считаем неоюходимыми, будем

 придерживаться  общего  принципа,  то  тогда  давайте

 ведем   тот   же   принцип,   который  мы  ввели  для

 чернобыльского   или   предложили   рассмотреть   для

 Чернобыльского фонда и Фонда инвалидов. Да...

 

      ГОЛОВА. прошу, всі не керуйте, не керуйте всі. Є

 процедура  регламенту.  Одну хвилиночку, в кого ще до

 цього фонду? Терьохін він там на списку перший.

 

      ТЕРЬОХІН.     Шановні     колеги,    давайте

 підтримуємо    пропозицію   колеги   Павловського   і

 напишемо,    що...   запропонувати   Кабміну   подати

 пропозицію   про  створення  Бюджетного  іноваційного

 фонду, але в ніякому разі не треба переносити його до

 2  пункту,  бо  там  є чітке встановлення проценту...

 Так,  а ми маємо написати, що іновації це є приорітет

 держави  і  що держава має заохочувати іновації через

 бюджет.  Але  він має бути бюджетний, тому що сьгодні

 26 цих іноваційних фондів абсолютно не керовані.

      Я  сам власне з ними мав справу, отримав трошки,

 але це знаєте, було  дуже важко.

 

      ГОЛОВА.  Значить....  пункт  5-й замінити такими

 словами:"щодо   створення   Бюджетного   іноваційного

 фонду"  тобто  "щодо"  не треба "створення Бюджетного

 іноваційного   фонду".  Не  можна  так?....  І  фонду

 конверсії....  Можна  так?  "Щодо створення Бюджетних

 Іноваційного фонду та  Фонду конверсії".

 

      СУСЛОВ. Давайте раздельно проголосуем.

 

      ГОЛОВА. Ну все-таки, давайте окремо те и те. Ну,

 нехай  буде  окремо.  Лавринович  є?  Немає. Кармазін

 згоден  з  таким.  Косів  не  заперечує. Таран теж не

 заперечує. Степанов Петро Степанович, будь ласка.

 

      СТЕПАНОВ П.С.

 

      Александр Александрович, если мы говорим, что мы

 строим  правовое государство, то ни в маленьком, ни в

 большом мы не должны придерживаться одного принципа.

      Выступал  Юрий  Алексеевич Буздуган, сказал, что

 ратифицированы    Украиной    резолюция   Организации

 Обкединенных  Наций  не выдержана при выработке этого

 постановления.

      Так  чего  мы  его  все-таки  протаскиваем. Если

 очень хочется, значит можно нарушить. Я прошу 6 пункт

 переголосовать.

 

      ГОЛОВА. Віктор Іванович, поясніть, будь ласка, і

 логіку вашої пропозиції і того, що ми проголосували.

 

      СУСЛОВ  В.  І.  Уважаемые  народные  депутаты, 6

 пункт   проголосован.   "Фонд   соціального   захисту

 інвалідів"  остается.  Отчисление  в этот фонд должны

 быть  не меньше, чем были, может быть и больше, нужно

 посчитать сколько нужно для создания рабочих мест для

 инвалидов. И мы с вами здесь проголосуем окончательно

 какой  процент  расходной  части  бюджета на эти цели

 может быть направлен.

      Речь  идет только об изменении источника, потому

 что  сегодня  фонд  формируется  за  счет, или должен

 формироваться  за  счет  отсчислений  от фонда оплаты

 труда. Так ведь, и все. Нет предмета для дискуссии.

 

      ГОЛОВА. Я прошу вас, ми цей пункт проголосували.

 До  другого  пункту  вносьте пропозиції, аргументації

 давайте і будемо розглядати. А в нас виходить так, що

 комісія  працювала, депутати що бажали взяти участь у

 цій  підготовці взяли, а тепер кожен, хто ще не встиг

 хоче  сказати  і  написати своє слово. Не треба цього

 робити.

      Підключайтеся, будь ласка.

 

      СУСЛОВ В. І. Так включайтесь, там же мы добавили

 "Кабінету   Міністрів  за  участю  постійних  комісій

 розглянути  наступні пропозиції". Так вот включайтесь

 и  рассматривайте эти предложения, это же не норму мы

 принимаем прямого действия.

 

      ГОЛОВА.  Дорошевський.  Можна голосувати? Можна.

 Анісімов   також  погоджується.  Я  прошу  пропозицію

 відносно    5    пункту    замінити   замість   слова

 "скасування"   -"створення   бюджетного   інваційного

 фонду".  А  4  теж  саме,  тільки створення бюдженого

 фонду  сприяння конверсії. Ви зрозуміли 4 і 5 в такій

 редакції. Зрозуміло. Окремо 4 і 5.

      Ну, Лановий краще скаже. Будь ласка.

 

      ЛАНОВИЙ В.Т.

 

      Я   пропоную   так   формулювати  цей  пункт  5.

 Скасування  податкових  внесків до іноваційного фонду

 та створення його в складі бюджетних витрат. Отак.

 

      ГОЛОВА.  Можливо  так  вони і запропонують. Вони

 врахують вашу пропозицію.

      Давайте в тій редакції, яка була прочитана мною,

 проголосуємо,   а   тоді  доповнення,  а  може  це  в

 механізмі буде закладено.

      Ставлю  на  голосування  4  і  5  пункт  у новій

 редакції.  Будь ласка, голосуйте. Володимир Іванович.

 Голосуйте, голосуйте.

 

      "За" -

 

      Володимир  Іванович,  скажіть  сусіду  своєму чи

 сусідці  нехай  голосує  теж.  Будь  ласка,  ще раз я

 ставлю  на  голосування.  Голосуйте. Зараз, зараз, да

 візьмете  слово.  Будь  ласка, голосуємо. Будь ласка,

 "за", всі знають, що "за" голосувать.

 

      "За" -

 

      Наталія    Михайлівна    сядьте   на   місце   і

 проголосуйте. Ви  краще  проголосуйте,  це  найкращий

 аргумент, будь ласка.

      Ще  раз  ставлю  на голосування. От зараз Леонід

 Макарович  натисне  свою кнопку  і все буде впорядку.

 Будь  ласка.

 

      "За" -

 

      Це  видно  хтось  із  керівників фракцій зайшов.

 Рішення прийняте.

      Можна 12 пункт в  цілому проголосувати.

      (Шум в залі)

      Почекайте.   Глухівський,   можна?  Дайте  слово

 Глухівському. Ну, почекайте. Так   записані .....

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ

      277 округ, Глухівський.

      Олександру Олександровичу і Вікторе Івановичу! Я

 стосовно 7 пункту. Уже були зауваження щодо зменшення

 відрахування   отримання  автомобільних  шляхів.  Тут

 пропонується  вдвоє  скоротити. Чи не вийде так, коли

 вдвое   ми  скоротимо,  що  наші  автомобільні  шляхи

 стануть  зовсім непридатні до користування, ми будемо

 тоді користуватися тільки  авіатранспортом.

      Раз  ми  даємо  доручення Кабінету Міністрів, то

 хай   він  нам  скаже,  на  скільки  можна  скоротити

 відрахування  на  утримання автомобільних шляхів, щоб

 вони ще були придатними для користування?

 

      ГОЛОВА. Віктор Іванович.

 

      СУСЛОВ  В.  І.  Мы  даем  поручение  рассмотреть

 возможность  такого  сокращения.  Если  Кабмин внесет

 предложение  не  сократить,  а  увеличить,  допустим,

 отчисления,  мы их рассмотрим и приймем окончательное

 решение  с  вами.  Поэтому для того, чтобы от чего-то

 отправляться,  дается конкретное поручение: выполнить

 расчеты, возможно это или нет. Но это нужно делать.

 

      ГОЛОВА.  Як би ви подивилися, Вікторе Івановичу,

 якби  ми не записували тут цифри, а просто пропозицію

 щодо зменшення. Давайте.......

 

      СУСЛОВ В.І. Ну, давайте так.

 

      ГОЛОВА. Давайте без цифр.

 

      СУСЛОВ  В.  І.  Только  тогда не понятно от чего

 будет  Кабмин  отправляться,  ну,  ладно, пусть будет

 так.

 

      ГОЛОВА.  Давайте так. А від руки напишите  збоку

 цифри.   Так.   Тобто,  пропонується  така  редакція:

 "Зменшення   обов'язкових  відрахувань  на  утримання

 автомобільних    шляхів    від    обсягу   реалізації

 продукції..."   Давайте  так:"Зменшення  обов'язкових

 відрахувань   на  утримання  автомобільних  шляхів  з

 спрямуванням цих коштів до відповідних бюджетів".

      Зрозуміло?   Ставлю  на  голосування.  Зменшення

 обсягів... Зніміть поки що голосування, не голосуйте,

 раптом   проголосуєте   не.......   я   скажу.  Тобто

 пропозиція щодо зменшення обов'язкових відрахувань на

 утримання  автомобільних  шляхів  з  спрямуванням цих

 коштів до відповідних бюджетів. Так?

      Зараз дійдем до вас. Климпуш записаний. Він бере

 слово.

 

      КЛИМПУШ О.Д.

      Шановні  колеги  -депутати!  Я хотів би звернути

 вашу  увагу.  Я  розумію  про  ті наміри скоротити ті

 різні витрати, які сьогодні дали (..........) на наші

 підприємства.   Але  ми  не  повинні  скорочувати  за

 рахунок  того коли... за рахунок чого ніколи не можна

 скорочувати. І це, в першу чергу, шляхи. Автомобільні

 шляхи.

      Автомобільні  шляхи  -це  інфраструктура.  Це  і

 виробництво, це і зниженння собівартості виробництва,

 це  і  бзпека  руху,  це  і  житття наших людей, це і

 культура,  це  все.  Тому  не  можна  сьогодні  цього

 робити.

      Тих   грошей,   про  які  вчора  говорив  Віктор

 Іванович,  що  обсяги падають, і падають відповідно і

 кошти  на  дороги. Розумієте?

      І   тих   грошей  сьогодні  ледве  вистачає  для

 ямкового ремонту.  Ледве  вистачає.

      Ми  нічого  не  будуємо.  Дайте  можливість хоть

 підтримувати  ті  дороги, які  є.

      Подивіться   в   бюджет.   В  бюджеті  всього  6

 трильйонів записано на дороги. Це менше 1 відсотка.

      Такого в  жодній державі  нема.

      Значить,  дороги  не  можуть... дороги не можуть

 бути   комерційними.  Дороги  не  заробляють.  Дороги

 безплатні. Дороги треба підтримувати. Інша справа, що

 там  треба наводитии порядок, якщо хтось бачить і що.

 Інша  справа. Але дороги... я би просив виключити цей

 пункт.

 

      ГОЛОВА. Віктор Іванович, будь ласка.

      Я  прошу, уважно.

      Віктор  Іванович,  прошу.

 

      СУСЛОВ   В.   І.   Значит,   уважаемые  народные

 депутаты!  Все  аргументы высказаны. Есть предложение

 просто  проголосовать  и принять  любое решение.

 

      ГОЛОВА. Значить пропозиція така. Давайте напишем

 так:   "пропозицію   щодо..."  Пропускаєм  слово.  Чи

 сменшення   чи   збільшення.   "щодо  відрахувань  на

 утримання  автомобільних  шляхів  з  спрямуванням цих

 коштів   до відповідних  бюджетів".

 

      СУСЛОВ   В.   І.   Пусть  будет  так,  Александр

 Александрович.    Главное,    чтоб    проблема   была

 рассмотрена  и  выполнены  были расчеты.

 

      ГОЛОВА.  Щодо  відрахувань.  Процентів ніяких не

 пишем.

      Давайте    щодо    відрахувань    на   утримання

 автомобільних  шляхів  з  спрямуванням  цих коштів до

 відповідних бюджетів та їх... до відповідних бюджетів

 а їх використання.

      Ставлю на голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

      "за"

 

      Моісеєнко.

 

      МОІСЕЄНКО В.М.

 

      Спасибо,  Александр  Александрович.  (Моисеенко,

 фракция "Коммунисты Украины")

      Александр  Александрович,  вчера по этому пункту

 высказывалось  очень  хорошее  предложение  депутатом

 Шеховцовым по поводу того, чтобы обложить не столько,

 так  сказать,  дороги  налогами,  сколько  владельцев

 автомобилей,  которые ими пользуются. И засчет этого,

 значит,  пополнять Бюджет. Причем, дифференцированным

 налогом,  в  зависимости  от той машины, которая, так

 скзать,    эксплуатируется:    то    ли   это   будет

 государственный  транспорт,  то  ли это будет частный

 транспорт,  то  ли  это  будет частный транспорт типа

 нашей  "Таврии",  то  ли  это  будет  "Линскольн" или

 "Мерседес".

      Я  поэтому хотел бы выяснить: получится ли у нас

 в  этом  седьмом  пункте,  имеется  ли  у  нас  такая

 возможность -рассмотреть вот этот налог, о котором он

 говорит,   что   уже   внес  предложение  в  качестве

 законодательной  инициативы  еще  год назад. Хотелось

 бы, чтобы оно нашло отражение.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Віктор Іванович, як це можна зробить?

 

      СУСЛОВ  В.  І.  Ну,  этот  проект комиссией буде

 рассмотрен  не  зависимо  от,  так  сказать, принятия

 этого  постановления,  но  я  бы  хотел обратить ваше

 внимание,  что  концепция  также Законом "Про систему

 оподаткування"   предусмотрен  податок  с  "власників

 транспортних  засобів  та  інших  самоходних машин та

 механізмів".

      То  есть,  если  есть  какие-то  предложения  по

 внесению  изменений  в  этот  длействующий на сегодня

 налог,    пожалуйста,   мы   можем   эти   конкретные

 предложения    рассмотреть,    либо   даже   в   этом

 постановлении дать поручение дополнительное Кабмину о

 внесении изменений в законодательство.

 

      ГОЛОВА. Можно  голосувать 12 пункт?

 

      СУСЛОВ  В.  І. То есть, ви хотите дать поручение

 увеличить податок з власників транспортних засобів.

      (Шум в залі)

 

      ГОЛОВА. Безсмертний.......Щоб ви не сумнівались.

 

      СУСЛОВ.

 

      Ну, давайте в общем виде запишем Кабинету .....

 

      ГОЛОВА.  Нет,  тут  записано  вже,  ой,  я прошу

 пробачення.  Давайте  не  будем голосувати більше, бо

 записано тут щодо "обов'язкових відрахувань". А як це -

 це  Кабінет  Міністрів  запропонує.  Там  може бути з

 індивідуальних  власників і з державних піприємств, і

 так дальше. Я прошу.

     

      БЕЗСМЕРТНИЙ.

      Шановний    Олександр   Олександрович,   шановні

 колегы,  Віктор Іванович, я прошу статтю 12 доповнити

 ще  двома  пунктами  10 і 11. Послухайте, будь ласка,

 зміст  їх.  10  -перерозподіл  видів  податків, які в

 повному  обсязі зараховуються до місцевих бюджетів і,

 ставки по яких встановлюються місцевими Радами.

      Пункт    11.   Системи   вирівнювання   місцевих

 бюджетів.  Я  пояснюю  чому це так. Справа в тому, що

 сьогодні  відбувається  передача  соціальної сфери на

 баланс  місцевих Рад від підприємств. Місцеві Ради не

 хочуть  брати  їх,  тому що в бюджетах не передбачені

 кошти для утримання їх. Це перше.

      Друге.  Сьогодні  проходить  слухання областей в

 бюджетній  Комісії  по  виділенню коштів. Системи, як

 такої,  вирівнювання  бюджетів  немає.  Тому  хай  би

 Кабінет   Міністрів  подивився  на  ці  2  питання  й

 запропонував нам свої варіанти.

      Дякую за увагу.

 

      СУСЛОВ   В.   І.   Значит,   уважаемые  народные

 депутаты, здесь предлагаются поручения, которые будут

 отрабатываться за участю постийных комиссий. Сейчас в

 зале  может  возникать  с  ходу  очень  много  других

 предложений:  что еще нужно доработать. Я бы все-таки

 просил   ходу   и   с   голоса   не   вносить  дальше

 дополнительных   предложений   -мы   будем   по  этим

 поручениям работать. Возникнут новые идеи -давайте мы

 их  все-таки  тщательно  отработаем в комиссиях и при

 вынесении  основных  положень  податковой политики на

 второе  чтение учтем. Потому что у нас просто в щзале

 начинается    творческий   процессе,   так   сказать,

 выработки нового постановления. Это не очень здорово.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  доповнити  цей підпункт такою

 фразою: інші пропозиції комісій Верховної Ради.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Нема  заперечень? Хто за це доповнення... із цим

 доповненням  пункт 12? Ставиться на голосування. Будь

 ласка.

 

      "За" -

 

      Не   зрозуміли...   Я   не  чітко  сказав.  Інші

 пропозиції  Верховної  Ради.  До  десятого... десятий

 підпункт.  12 пункт з 10-им підпунктом такого змісту,

 як  я  сказав  голосується весь, в цілому. Голосуйте.

 Голосуйте   правильно   -"за"  себто!..  Будь  ласка.

 Володимир Іванович, голосуйте в кінці кінців... Ну...

 Хай голосують...

 

      "За" -

 

      За всю постанову можна в цілому проголосувать? В

 першому читанні.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Василь Петрович, у перщому читанні. Ставиться на

 голосування.

 

      СУСЛОВ  В.  І.  Нет,  Александр Александрович, я

 прошу прощения!

      Значит, в связи с тем, что в першому чытанни уже

 приняли  первым  пунктом  постановы основны положення

 податковой политики нужно дописать 16 пункт поручения

 Комисії  з  питань  банківськой  діяльності  подати в

 двотижневий   термін  допрацьваний  перелік  основних

 положень  податкової  політики  на  розгляд Верховної

 Ради  з  урахуванням  пропозицій і зауважень6 поданих

 постійними   комісіями  Верховної  Ради  і  народними

 депутатами.

 

      ГОЛОВА. Почекайте, почекайте.... Ви зрозумли, що

 сказав Віктор Іванович... Додатково пункт іще...

 

      СУСЛОВ.  Дополнительно  16-й  пункт  и при

 наличии  такого  пункта  постанова не в первом чтении

 принимается,   в   первом   чтении  приняты  основные

 положення,  а  постанова  принимается  как  постанова

 Верховной....

 

      ГОЛОВА.  То  в  цилому тоди. Якщо буде враховане

 ваше  доручення,  то  тоді  вона в цілому............

 Тобто   можна  зараз  за  основу...  Давайте  ми  так

 зробимо. Одну хвилиночку... Будь ласка, будь ласка.

      Зараз  голосується проект постанови за основу, а

 потім  будуть  ваші пропозиції. Сядьте будь ласка, ви

 хвилюєте  аудиторію.  Будь  ласка,  ставлю  за основу

 проект   постанови.  Будь  ласка,  уже  узгоджений...

 Голосуйте, голосуйте, голосуйте...

 

      "За" -

 

      Доповнення, будь ласка, Віктора Івановича ще раз

 прочитайте.  Голосується,  джавайте  так.  Доповнення

 пункт  16  про  контроль,  про покладення контролю за

 виконанням       і      узагальненням      пропозиції

 відповідно...........

 

      СУСЛОВ. У меня 2 дополнения, значит...

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      СУСЛОВ....  надо  в  графике,  который  мы

 утверждаем 14 пунктом, учесть поданое вам предложение

 Кабмина  "додатково  ввести  в  перелік  законодавчих

 актів  проект Закону України "Про порядок переміщення

 товарів,  предметів  громадянами  через митний кордон

 України"  то  что  в  ближайшее время Кабмином будет

 подано  и  если нет возражений то в график мы включим

 также и этот закон.

      И 16 пункт додатково. "Комісії з питань фінансів

 і  банківської діяльності подати в двотижневий термін

 доопрацьований  проект  основних положень податкової

 політики   на   розгляд   Верховної  Ради  України  з

 урахуваням  пропозицій у зауважень поданих постійними

 комісіями   Верховної  Ради  і  народними  депутатами

 України".

 

      ГОЛОВА.   Зрозуміло?   Ці   два   пункти   можна

 поставити,  як  доповнення  до  Постанови?  Ставлю на

 голосування  доповнення  до Постанови з двох пунктів,

 які  тільки  що прочитав Віктор Іванович, будь ласка,

 голосуйте.

 

      "За" -

 

      Хто  ще  хоче  доповнити, запишіться. А що можна

 запропонувати  інакше.  Ви  подивіться  скільки рук в

 залі.  Опублікуйте  список. 5 хвилин на виступи, будь

 ласка.

      По  одній хвилині, хто хоче сказати, будь ласка,

 Свято.

 

        СВЯТО

 

      Олександре    Олександровичу!   Шановні   колеги

 депутати!

      З точки зору Постанови, яку ми приймаємо, а саме

 в  плані введення концепції, я хотів би зупинити вашу

 увагу  на пункті 4. Це найстрашніший пункт. Цей пункт

 фіксує  Закон України про систему оподаткування, який

 був  прийнятий  в  1991 році. До чого довів цей Закон

 України,  вся Україна знає, знаходячись в тому стані,

 до якого ми докотилися.

      Більше того, другий абзац цього пункту говорить,

 за  те,  що  всі  інші пропозиції, зміни і доповнення

 введення  нових  видів оподаткування не можуть пройти

 по тій причині, що вони не входять до цього закону.

      А  тому конкретна пропозиція, відносно пункту 4,

 не   Закону  України  про  систему  оподаткування,  а

 кодексу  оподаткування, який буде зроблений на основі

 прийнятих  нами  законів.  Тобто  як тактика відносно

 стратегії концепції. Прошу поставить на голосування.

 

      ГОЛОВА. Віктор Іванович...

 

      СУСЛОВ  В.  І.  Во-первых,  мы  не  можем сейчас

 ссылаться   на   податковый  кодекс.  Потому  что  не

 существует   даже   проекта   этого   кодекса   и  мы

 проголосовали  за то, что завершить его разаработку к

 началу  1998 года.

      Во-вторых,  что же касается опасений по пункту 4

 они  не  оправданны,  потому  что  есть пункт 13, где

 записано,  что  пункт  4  непосредственно не вводится

 сейчас  в  действие,  а вводится в дию після внесення

 необхідних змін до чинного законодавства.

      Дело  в  том,  что  теперь  мы  вынужденны будем

 подготаить  проект  закона  о  внесении  изменений  и

 дополнений  к закону про систему оподаткувння. В этом

 законе  нет  многих  фондов,  которые мы свами хотим,

 чтобы  были,  в  этом  законе  не  предусмотрен даже,

 допустим, налог на прибыль предприятий, которые у нас

 действуют.

      Поэтому мы будем опираться на этот закон, как на

 базовый,  но  внеся  в  него  необходимые изменения и

 дополнения.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Оробець.

 

      ОРОБЕЦЬ Ю.М.

 

      Оскільки наступний Єльяшкевич, прошу надати йому

 час і щоб в нього був подвійний час. Дві пропозиції.

 

      ГОЛОВА.  ...Єльяшкевичу, будь ласка.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ О. С. Ельяшкевич, Херсон, депутатская

 группа "Реформы".

      Я   хочу   обратить   внимание   на   пункт  13.

 Внимательно  прочтите,  что  там  написано.  Там идет

 отсылка,  что  пункт  3  вводится  в  действие  после

 внесения   Верховным   Советом   Украины  необходимых

 изменений  к  действующему  законодательству Украины.

 Это означает, фактически, что то розкяснение, которое

 дано  в пункте 3, о том, что нормативные акты органов

 исполнительной    власти    связанные   с   вопросами

 налогообложения,   являются   недействительными.  Это

 разкяснение будет деймствовать только после изменений

 в законодательстве.

      Лучше  или  вообще  не принимать третий пункт, в

 такой  связке,  или  убрать  из пункта 13 ссылку на 3

 пункт. Потому что иначе получается, что мы даем право

 говорить о том, что Указы Президента или другие акты,

 которые  были  подписаны  с  нарушением  действующего

 законодательства, легитивны.

      Это  очень  важно.  И я прошу депутатов по этому

 вопросу   проголосовать,   исключив   из   пункта  13

 упоминание о пункте 3.

      Теперь  возвращаясь  к пункту 4, о котором здесь

 уже  говорили. На мой взгял, необходимо было написать

 ссылку    не    на   Закон   Украины   "Про   систему

 оподлаткування",    а    на   законы   Украины   щодо

 оподаткування.  Потому  что,  действительно,  если мы

 запишем   только  один  закон,  упоминание  об  одном

 законе,    у    нас   будут   серьезные   юрыдические

 противоречия.  И  тогда не надо ссылку делать на этот

 пункт  в  пункте 13. То есть, пусть бы этот пункт был

 бы  нормой  прямого  действия,  и  не было бы никаких

 проблем.  Если  мы оставим так, как есть в тексте, то

 неизвестно      какие      изменения     действующего

 законодательства считать  необходимыми.

 

      ГОЛОВА. Віктор Іванович.

 

      СУСЛОВ   В.   І.   Значит,   уважаемые  народные

 депутаты!   Что   касается   пункта  3.  По  нему  мы

 достаточно  долго дискутировали вчера. Я еще раз хочу

 пояснить,   о  мы  оказались  в  чрезвычайно  сложной

 ситуации.    Когда    уже    есть   акт,   а   именно

 Конституционный    договор    18   статьей   которого

 установлено,    что   все   вопросы   налогооблежения

 регулируются  исключительно  законами, и в тоже время

 после   Конституционного   договора  был  принят  ряд

 нормативных   актов  органов  исполнительной  власти,

 включая  указы Президента Украины, которые этой норме

 Конституционного договора противоречат. Если бы у нас

 был  Конституционный  Суд,  он  бы  на этом основании

 немедленно эти акты отменял бы.

      Поэтому    3    пункт    имеет,    скажем,   ну,

 концептуально-идеологическую  направленность.  Мы еще

 раз подтверждаем, что любые акты, которые принимаются

 органами    исполнительной    власти    по   вопросам

 налогообложения, являются недействительными, но мы не

 можем  его  немедленно  ввести в действие, потому что

 под   него   автоматически   попадает  большой  обкем

 нормативных актов, принятых незаконно.

      Значит,  подтвердив,  приняв  в  этой редакции с

 указанием  в  3  пункте, что вводится после внесмения

 необходимых изменений в законодательство, мы все-таки

 обязываемся  каждый случай нарушения законодательства

 рассмотреть  и  принять по нему отдельное решение. На

 соответствующшие   указы,   противоречащие    закону,

 наложить вето; отменить акты Кабинета Министров, если

 они  противоречат  этой  норме и так далее.

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміло. Уже Єльяшкевич не наполягає.

 Наполягає?  Пропозиція  Єльяшкевича голосується. Будь

 ласка.

      Проголосуєм  і вашу.

      Будь ласка.

 

      "За" -

 

      Не вистачило голосів.

      У  Свята  пропозиція. Голосується. Будь ласка.

      За кодекс, якого немає  ще.

 

      "За" -

 

      Дякую.

      Ще зауваження є? Можна всю Постанову голосувать?

      Одну  хвилинку.  Ми  час  використали.  Степенко

 Василь  Іванович.  Ви записані  перші. Будь ласка.

 

      СТЕПЕНКО

      Дякую, Олександр Олександрович.  Я  записаний.

      Віктор  іванович, я вчора виступав. Я вас прошу,

 Олександр   Олександрович,   або   дати   протокольне

 доручення,  або  давайте  проголосуєм пункт такий: що

 "провести    парламентські   слухання   про   Основні

 положення  податкової  політики і податкової реформи.

 Запросити   керівників,  спеціалістів..."  ну,  людей

 практичних. Уже якось ми й приїлись і виборцям і самі

 собі, і провести це парламентське слухання і намітить

 конкретні  шляхи.

      Повірте,  що  там  буде  дуже  багато конкретних

 пропозицій  і  не  всі  керівники  й  спеціалісти  ну

 настроєні  на  те,  щоб  податок тільки знять. Просто

 єсть  розумні пропозиції: як щоб краще працювало наше

 виробництво.  Я  дякую, що  ви мене...

 

      ГОЛОВА.   Оскільки   це  норма  не  зовсім  цієї

 постанови,  давайте  ми  дамо  протокольне  доручення

 Комісії  Суслова.

      Віктор  Іванович,  слухайте.  Сесія  вам доручає

 підготувати   перед   розглядом...   ну  скажем  так,

 приблизно в січні місяці або у лютому місяці слухання

 з  проблем  податкової   політики.

      Значить,  слухання.  Запросивши  сюди керівників

 підприємств   крупних,   представників   міністерств-

 відомств,  керівників господарств. І ми подивимося що

 весь  спектр  податкової політики і тоді, я думаю, це

 буде  потрібно...

 

      СУСЛОВ  В.  І. Уважаемые народные депутаты, если

 позволите, я выскажу свое мнение, хотя я понимаю, что

 вы  проголосуете  за  "слухання".  Вы  понимаете, что

 уровень  "слухань"  -это  всегда  намного  ниже,  чем

 уровень ленарного заседания Верховного Совета. Просто

 на  Верховном Совете принимаются законы и нормативные

 акты,  которые  действуют, и вводятся в действие. Эти

 "слухання"   по  налоговым  вопросам  в  комиссии  мы

 проводим   ежедневно   с  привлечением  специалистов,

 экспертов   и   т.  д.  Подготовленные  документы  мы

 приносим в зал.

      С  чем  я  согласен,  так  это  с  тем,  что  на

 обсуждение    вопросов   налоговой   политики   нужно

 обязывать  приходить  сюда членов Кабинета Министров,

 потому  что  "слухання"  -мы потеряем в очередной раз

 время,  как  по  многим другим "слуханням", ничего не

 примем. Лучше давайте принимать законы.

 

      ГОЛОВА.  Віктор  Іванович,  слухань  ми  провели

 всього  4,  так  що  ми не багато часу втратили. А це

 чотирижди  три  -це  буде  12 годин, ну, максимум -15

 годин. А ви слухання проведіть ці в комісії, ніхто не

 сказав, що в сесійному залі.

 

      СУСЛОВ   В.  І.  Так,  мы  в  комиссии  проводим

 еженедельно эти "слухання".

 

      ГОЛОВА.  Добре,  він  прийняв до уваги це. Можна

 голосувати в цілому?

      (Шум у залі)

      Пономаренко, так, він ще не договорив своє.

 

      ПОНОМАРЕНКО Б.Й.

 

      Шановний     Олександре    Олександровичу,    ми

 погодились  з пропозицією комісії про термін введення

 податкового  кодексу  -до  1  січня 1998 року. Давши,

 фактично, згоду Уряду на дію існуючої системи до 1998

 року.  Таким  чином,  ми  і  Бюджет  1998  року будем

 формувать на основі старої системи.

      Тому   я  пропоную  пункт  2  записати  в  такій

 редакції:   "Встановити  термін  завершення  розробки

 податкового   кодексу   України,  прийняття  основних

 законів  з  питань  податкової реформи до 1 листопада

 1996  року".  З  тим,  щоб  Бюджет  1997 року ми мали

 можливість  сформувати  на основі нових законів. Стан

 економіки   сьогодні  не  дає  нам  шанса,  права  на

 розтягування цього питання.

      Я прошу поставити це на голосування.

 

      СУСЛОВ  В. І. Уважаемый Александр Александрович,

 давайте  определимся:  все  это  обсуждение  имело бы

 смысл,  если  бы  каждый  из  этих пунктов специально

 после    детального    обсуждения    вчера   не   был

 проголосован.    Я   обкяснял,   почему   нереальные,

 сокращенные  сроки.  Вчера сессия поддержала, и пункт

 уже специально проголосован...

 

      ГОЛОВА.  Віктор  Іванович, я прошу вибачення. Це

 проголосовано вчора?

 

      СУСЛОВ В.І. Проголосовано.

 

      ГОЛОВА.  Борислав  Станіславович,  я  прошу вас,

 Йосифовичу.

 

      ДЬОМІН.

 

      Шановні  народні  депутати, ми голосували з вами

 пропозицію Єльяшкевича,  я  прошу дві хвилини уваги. Я

 все-таки звернув вашу увагу на його пропозицію дещо в

 дискретному  стані.  От  гляньте  уважно 13 пункт, ми

 пишем,  що  до 3, 4 і 9 пунктів. Щодо 4 так у нас йде

 прив'язка  до  закону "Про систему оподаткування", що

 до 9 -то до Пенсійного фонду, тобто тут можна назвати

 якісь конкретні сроки і побачити їх в уяві, що колись

 будуть ці зміни до чинного законодавства.

      Щодо  3  пункту,  це -як то кажуть -от забора до

 обеда.  Не  зрозуміло, коли ці зміни будуть внесені і

 наскільки вони будуть охвачувати всі ті проблеми, які

 є.  Тому,  дійсно,  тут  по третьому пункту нам треба

 визначитись: або взагалі його зняти, або зняти згадку

 про  нього  у 13-му пункті. Мені здається, що в 13-му

 пункті треба було б зняти згадку про третій пункт...

 

      СУСЛОВ  В.  І.  Значит,  тогда, олег Алексеевич,

 читаем,  что  "...  роз'яснити,  що  нормативні  акти

 органів виконавчої влади, пов'язані з введенням нових

 видів  податків,  зміною  податкових ставок..." и. д.

 "...  є нечинними з моменту прийняття". Допустим, это

 снимаем  мы  с  13-го  пункта, установивли, что Указа

 Президента  про пільгове оподаткування, допустим, там

 благодійної   діяльності   выданый   12   сентября...

 августа, тем самым был нечинным з моменту прийняття и

 нужно   взыскать   налоги  с  тех,  кто  пользовался,

 допустим,  льготами  по  этому  указу.  И  так далее.

 Потому  что  издан  достаточно  большой  пакет  актов

 нормативных,      противоречащих     Конституционному

 Договору.  Обкявив  их  нечинными  задним  числом, мы

 порождаем  очень  большие  коллизии,  с которых будем

 очень долго выпутываться. Я бы этого не делал...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  Все! Я прошу: з місця не вигукуйте! Час

 для пропозицій використаний...

      Я  прошу  вас,  шановні депутати, ви маєте змогу

 внести свої пропозиції, як передбачено пунктом 12, до

 змісту  тих  актів  чи  проектів  актів,  які буде...

 вносити  Кабінет  Міністрів.  І тим самим охопиться і

 пропозиція Сергія.... олександра Єльяшкевича і других

 депутатів.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я прошу!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Віктор Іванович, ще раз.

      Дайте Єльяшкевичу ще раз слово!

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ  О.  С.,  Херсон,  депутатська  група

 "Реформи".

      Уважаемые  коллеги, мы снимаем эти противоречия,

 когда  запишем,  что  этот  пункт  вводится с момента

 опубликования  этого  постановления. И тогда не будет

 никаких  проблем!  Но если мы запишем в том виде, как

 сейчас,  получается,  что  Президент  может  издавать

 такие  указы, потому что мы, видите ли, еще не внесли

 каких-то   необходимых   изменений   к   дейтсвующему

 законодательству Украины.

      Александр Александрович, я прошу на это обратить

 пристальное  внимание,  так  как мы только разкясняем

 существующие  нормы,  и  только Верховный Совет имеет

 право  на урегулирование вопросов по налогообложению.

 Поэтому  если  мы  запишем, что этот пункт вводится в

 действие с момента опубликования этого Постановления,

 все вопросы исчезнуть.

 

      СУСЛОВ  В.  И.  Уважаемые народные депутаты, это

 порождает  новые  колизии,  я  могу  опять  обкяснять

 какие. С момента опубликования постановления вводится

 третий   пункт,   читайте  заново.  "Нормативні  акти

 прийняті   органами  виконавчої  влади є нечинними  з

 моменту прийнятя". Ничего не поменялось.

      Если  тут  очень  большая борьба будет по поводу

 этого   пункта,   то   что   записано   оно  важно  в

 политическом отношении. Но если это тормозит принятия

 постановления  в  целом,  то  давайте снимем вообще 3

 пункт и небудем дебатировать об этом.

      Да    потому   что   с   момента   опубликования

 постановления   будет  написано,  что  введен  третий

 пункт,  где  написано,  что  нормативные акты органов

 виконавчої влади є не чинними з моменту прийняття.

 

      ГОЛОВА.   Я   прошу   вас   заспокоїтися,   одну

 хвилиночку. Я прошу не вигукуйте з місця, сядьте будь

 ласка,  на  місце. І краще було якби... Будь ласка. Я

 пояснюю,  всі  постанови  вступають  в силу з моменту

 опублікування.

      Тому  тут  немає  взагалі предмету для дискусії.

 Візьміть ще раз слово.

 

      ДЬОМІН.

 

      Тут  малося на увазі, шановні колеги, в третьому

 пункті,   я  так  зрозумів  "є  нечинними  з  моменту

 прийнятя  постанов". В третьому пункті записати, не в

 13,  а  в  3.  Що  всі  ці акти є нечинними з моменту

 прийнятя...

 

      ГОЛОВА.  А  якщо  будуть  прийнят  пізніше.  Він

 говорить  про  те,  що  ці  всі  документи  не чинні,

 оскільки   вони   йдуть  всупереч  законодавсту,  все

 зрозуміло.

 

      ДЬОМІН. Тоді їх треба перераховувати.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, ще раз говоріть.

 

      ДЬОМІН. Тоді їх треба перераховувати всі ці

 акти,   або  дійсно,  не  згадувати  взагалі  про  це

 політичне  питання.  Воно  є  політичне,  його дійсно

 треба вирішувати, але так записувати...

 

      СУСЛОВ. Понимаете...

 

      ДЬОМІН....   або  обмежити  якимсь  часом,

 установити  якийсь  термін  поки не наведем порядок з

 цими всіма актами ? виконавчої влади....

 

      СУСЛОВ.   Уваажаемые   коллеги,   я  прошу

 обратить  ваше  внимание,  что у каждого есть пределы

 действия.   Так   вот,   допустим,   тем   же   самым

 Конституционным   договором  определен  порядок,  что

 будет,   если   Указ   Президента   Украины  выдан  с

 порушенням  там законодавства. Есть порядок наложения

 вето  и так далее. Попытка решить на будующее все эти

 вопросы   постановлением   по   налоговой   политике,

 заложить    норму   более   сильную,   чем   есть   в

 конституционном  договоре,  тоесть, там предусмотрена

 процедура  наложения  вето,  а  здесь полстановлением

 будет принята и обкявлена, что эти акты "є не чинними

 з  моменту  прийняття"  и  введено  это в силу, то вы

 понимаете, какие конституционные противоречия все это

 порождает.

      Поэтому  я  предлагаю  на этом не насаивать. 3-й

 пункт   в  данной  редакции.  Все  это  остается  как

 декларация   наша   политическая.   Это  нормально  и

 правильно.  Если есть попытка усилить, то давайте его

 вообще  снимем,  чтобы  не  создавать очень серьезных

 коллизий  в системе власти.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Чумаченко наполягає? Моцпан ні? Згоден.

 Шевченко, ............Моісеєнко, будь ласка.

 

      МОІСЕЄНКО, Фракція комуністів Украины.

      Спасибо,  Александр Александрович. У меня вопрос

 по 6-му пункту этого постановления. Здесь мы все-таки

 включили   "позабюджетние   фонди   місцевих   Рад  і

 виконкомів",  значит, исполнительных  органов.

      Дело  в том, что мы сегодня этим самым полностью

 нейтрализуем  наш  основной принцип самоврядности или

 самоуправления,  который  мы  здесь  уже  многократно

 обсуждали в Верховном Совете.

      Понимаете сегоднешняя бюджетная обеспеченость не

 привышает  25  процентов.  И  если мы в жесткие рамки

 бюджета  введем,  значит,  позабюджетные  фонды,  это

 значит,  что  мы полностью лишим маневра, финансового

 маневра  местных  органов  власти, которые сегодня, я

 понимаю  есть  злоупотребления из-за чего это все это

 сделано,  есть злоупотребления на местах и так далее.

 Но  большинство  вопросов  сегодня  все-таки решается

 связанные   с   коммунальными  вопросами,  с  той  же

 заработной  платой  и  так  далее,  и  так  далее,  с

 помощью, особенно материальной помощью малоимущим.

      Я  поэтому не стал бы здесь так жестко обсуждать

 этот  вопрос  и  записывать.  Или  надо  отдельно его

 обсудить  с привлечением...

 

      ГОЛОВА.  Володимир  Миколайович,  я звертаю вашу

 увагу  ми  не 6 пункт обговрюємо. За основу приймаємо

 постанову.  Вернемося потім до тих нормативних актів,

 які будуть стосуваться конкретно бюджетної системи.

      А  зараз,  підхід  зрозумілий. Є зловживання і є

 спроба ввести все це у законні рамки. Ви це прекрасно

 розумієте,   ви  ж  працівник  практичний,  такщо  ви

 знаєте.

      Сахань.  Не  наполягає.  Буздуган. Ні. Ратушний.

 Теж ні. Найда.

 

      НАЙДА   Г.   І.   Найда,   396   округ,  фракция

 "Коммунистов Украины".

      Уважаемый  Виктор  Иванович, мы давайте наверное

 так,  или  вводим 3 пункт, тогда  все понятно, что мы

 говорим, что есть нарушения от исполнительных властей

 и  мы  это дело считаем недействительным, когда б оно

 не   было   принято.  А  над  13  пунктом,  мы  на  3

 наговорили,  что плохо, плохо. А 13 пунктом не вводим

 в действие. То есть или давайте не говорить об этом и

 не  поднимать  в зале весь этот вопрос или уже идти и

 идти до конца по закону.

      Такое   пред...   ну,   нельзя  так,  погладить,

 постругать и сруганным міст положить.

 

      СУСЛОВ В. І. Я уже давал пояснения, повторять не

 буду. Значит, если большинство сходится на том, что 3

 пункт снять, давайте снимем.

      (Шум в залі)

 

      ГОЛОВА.  Так. Я ставлю на голосування пропозицію

 про  зняття  3  пункту, щоб не дебатувать на цю тему.

 Про вилучення 3 пункту.

 

      "За" -

      Не приймається.

      Будь ласка, Шулежко.

      Ну,  чому  я  вам  повинен  давать, як записаний

 Шулежко?

      Осташ.

 

      ОСТАШ

      Прошу передати слово Соболєву.

 

      ГОЛОВА. Соболєв.

 

      СОБОЛЄВ

      Соболєв, Запоріжжя, депутатська група "Реформи".

      Коли  йдеть  посилання на Конституційний договір

 чи то на Конституцію, чітко там визначено, що питання

 податкового  законодавства,  це  питання, яке регулює

 виключно Верховна Рада, ніяка не виконавча влада.

      На  жаль,  ми  постійно  доходимо  до  того,  що

 видаються   укази   про  податки  чи  збільшення,  чи

 зменшення і далі ми виникаємо в ситуції, що нам треба

 накладати  вето  на  ці  укази.  Але сам факт видання

 цього   указу   вже   є   незаконним,   бо  податкове

 законодавство - це прерогатива Верховної Ради.

      Саме   тому   я   наполягав   би   на  жорсткому

 формулюванні,  що  всі  акти,  які  стосувалися  саме

 податкового законодавства, вони є нечинними з моменту

 їх  опублікування,  оскільки ці акти по прерогативі є

 тільки   виключно   правом  Верховної  Ради.  Тому  я

 підтримав  би  формулювання,  яке  пропонував депутат

 Єльяшкевич.

 

      ГОЛОВА. Віктор Іванович, треба щось коментувать?

 

      СУСЛОВ  В.  І. Так. Александр Александрович! Мне

 нечего больше сказать, я все сказал. Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Спасибі.

      Це, як по Райкіну, также?

      (Шум в залі)

      Малєвський. Хай запишеться, дам слово.

 

      СУСЛОВ  В.  І.  Ну,  и  я бы просил представнику

 Президента   в   Верховной   Раде   депутату  Мусияке

 обязательно слово.

 

      ГОЛОВА.  Васюра. Потім  представник   буде.

 

      ВАСЮРА І.І.

      Прошу передать   слово  Мусіякі.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      МУСІЯКА

      Шановні  колеги!  Все,  що  говорив  тут  Віктор

 Іванович,  це  правильно.  Але треа доповнити ось що.

 Дійсно,  укази...  єсть немало цих указів, і тут вони

 були  предметом розгляду на... по накладанні вето. Ще

 будуть деякі із них. Але порядок передбачений і оцією

 Угодою    конституційною,   що   указии   не   можуть

 автоматично   визнаватися   незаконними   і   тією  ж

 постанови, цим пунктом 3.  Він  правий   в цьому.

      Я  хотів би тільки сказати ось про що. Потрібно,

 мабуть,  в  пункті  13  там доповнити, ви сказали "до

 прийняття відповідних змін до чинного законодавства".

 Прямо  назвати  "прийняття Закону про нормативні акти

 України  ".  Там,  де  буде  все:  ієрархія  їх  буде

 розписана.  Як  там технологія визнання указів інша і

 мабуть  треба  записати  визнання  нечинними всіх цих

 актів підзаконних, які будуть не відповідати закону.

      Але це  буде   в Законі  про нормативні  акти.

      Тому,  я  думаю,  не  треба  уже більше вести цю

 полеміку,  а  зупинитися  на  отакій   редакції,  яка

 запропонована.

 

      СУСЛОВ.   Я   думаю,   Виктор   Ларентьевич

 согласится,  что  ссылка  на  законы,  которые еще не

 приняты   и  не  действуют  не  корректно.

      Может  быть мы его примем, можем примем какой-то

 другой  закон.

      Поэтому здесь ссылка "необхидных змин до чынного

 законодавства  "  она  более обтекаемая и приемлема с

 нашей  точки зрения.

 

      ГОЛОВА.  Ще Мусіяка.

 

      МУСІЯКА

      Віктор  Іванович,  я  думаю,  нам не треба вести

 полеміку.  Тому що я вам скажу, що прийняття закону -

 це  не  є внесення змін до законодавства і до закону.

 Це прийняття  нового закону.

      Вносити  зміни можна тільки в діючий закон. Тому

 давайте на цьому залишимо ці всі розміви навколо ...

 

      ГОЛОВА. Що  ви  пропонуєте?

 

      МУСІЯКА.   Я  пропоную  у  отому  пункті  13

 оговорити -після прийняття Закону про нормативні акти

 України...  Він  же  в  першому  читанні,  між іншим,

 прийнятий.  Ми  вже  другого  не  можемо  приймати. І

 внесення відповідних змін до чинного законодавства.

 

      ГОЛОВА.   Ставиться  на  голосування  пропозиція

 Мусіяки.

 

      "За" -

 

      Терьохін.

 

      ТЕРЬОХІН С.А.

 

      Шановні депутати, взагалі наша дискусія прийняла

 дуже  дивні  норми: якщо Указ Президента з порушенням

 Конституційного  договору  прийнятий,  то  його треба

 ветувати не залежно від того, чи Президент, від того,

 що  є правило, що Президент дотримується Конституції,

 Конституційної угоди. Перше.

      Друге  питання. Що робити з постановами Уряду. 8

 числа вийшла нова Постанова Уряду, яка по міжвідомчим

 угодам,  заключеним з закордонними країнами, звільняє

 всі  поставки від акцизів, імпортних мит, ПДВ і т. д.

 І  про  це  пан  Суслов знає, я цю Постанову йому дав

 сьогодні. І це продовжується кожний день.

      Тому   моя   пропозиція   така,   що   ми  маємо

 роз'яснити,  дуже  лагідно  роз'яснити,  що ці акти є

 нечинними  з  моменту  прийняття  цієї  постанови.  А

 третій  пункт  звучить, що вони є нечинними просто. І

 введення  цього  третього  пункту з моменту прийняття

 цієї   постанови  каже,  що  хай  шановний  Президент

 вернеться  до  змісту  Конституційної угоди, хай Уряд

 подивиться   на   його  компетенцію  і  приведе  свої

 законодавчі,  нормативні,  перепрошую,  акти до актів

 законодавства.

      Моя  пропозиція  ще раз: зняти з 13 пункту пункт

 4, взагалі його виключити.

 

      ГОЛОВА. Ще раз, Віктор Іванович, будь ласка.

 

      СУСЛОВ   В.   І.   Значит,   уважаемые  народные

 депутаты,  я не могу согласиться по причинам, которые

 я назвал. Я опасаюсь, что приняв в такой редакции, мы

 можем  вызвать  с вами большие коллизии между ветвями

 власти внова.

      Что    касается    нарушения    законодательства

 нормативными актами Кабмина, например, я надеюсь, что

 у  нас уже есть прокуратура. Она ведь может по фактам

 нарушения  законодательства должностными лицами, там,

 возбуждать  дела.  Но сразу скасовать все и обкявлять

 нечинним -большие коллизии будут.

 

      ГОЛОВА.  Ми  працюемо.  Я прошу уваги. Спокійно,

 спокійно..

      ___________.

 

      Давайте проголосуем.

 

      ГОЛОВА.  Степане  Ільковичу,  не  кричить,  будь

 ласка, опустить, будь ласка, руки. Все.

 

      СУСЛОВ.  У меня в конце концов всего один голос,

 как  у  всех у вас, поэтому не убеждайте меня давайте

 проголосуем и голосованием примем.

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка, сідайте Сергію Дмитровичу.

 Все. Увага. Я прошу уваги.

      Проголосовані   всі   зауваження  і  пропозиції.

 Терьохіна   пропозиція   ставиться   на  голосування.

 Доповнити  пункт  13  словами  "  з моменту прійняття

 поствнови".  Ставлю на голосування.

      Поствнова  ставиться  на  голосування  в цілому.

 Будь ласка.

 

      "За" -

       Постанова  ставиться  на  голосування в цілому,

 будь ласка. Будь ласка, увага. Увага!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Та  поіменно!  Воно  й  іде  поіменно. В цілому!

 Голосуйте "за"!

 

      "За" -

 

      Дякую.

      Я  прошу,  шановні депутати, всіх вас, присутніх

 тут.  Подивіться  уважно:  ми  справді  дуже ретельно

 розглянули цей надзвичайно важливий документ. Одначе,

 будьмо  відвертими  -ми  його  вдосконалили (або змін

 внесли)  приблизно  на  5-7%  від  того  змісту, який

 внесла  омісія.  Це  означає,  що  комісія  працювала

 добросовісно,     залучивши    сюди    професіоналів,

 спеціалістів  і  професійно  самі депутати працювали.

 Але   нашою   допомогою  можна  було  б  скористатися

 інакше  -або на початку розробки цього документу, або

 під  час  підготовки  тих документів, які передбачені

 цією  постановою.  Ми  ж  використали  3 години на це

 питання! Три з половиною... Тому...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ні,  це  то добре, але виникає питання: а коли ж

 ми будем інші документи розглядать?!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ...Які не менш важливі, ніж цей.

 

      Тому оголошується перерва до 12.30!

              я     П І С Л Я   П Е Р Е Р В И

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Організуйте,   будь  ласка,  своїх

 народних  депутатів до залу. Півгодини вже минуло. Ми

 ж  домовлялися,  до  речі,  на  Президії  про  те, що

 сьогодні  працюємо  як  мінімум  до  14.  00 години в

 пленарному  режимі. А потім будемо приймати рішення і

 про комісії.

      Тоді    треба    пропонувати   для   того,   щоб

 проголосувати,  щоб  перервати  пленарне  засідання і

 працювати  в  комісіях,  ми  ж  такого рішення теж не

 приймали.

      Справа   в   тому,   що   ми  це  питання  майже

 обговорили, і ви пам'ятаєте, на спільному засіданні в

 комісії.  А  тому, нам фактично треба тільки прийняти

 рішення, можливо ще якісь деталі треба уяснити.

      Запрошуйте всіх, будь ласка.

 

      Шановні  народні депутати, я прошу зайняти місця

 в залі. Розпочинаємо нашу роботу.

      Як  ви  знаєте  6  грудня на спільному засіданні

 постійних  комісій  ми  вже  розглядали проект Закону

 Про  податок  на  майно  підприємств. Було доповідь і

 відповіді   на   запитання   Ільїна,  співдоповідь  і

 відповіді  на  запитання народного депутата Рябченка,

 були також два виступи народних депутаів, але це все-

 таки  було  спільне  засідання комісій, а не пленарне

 засідання.

      Тому давайте порадимось. Я вважаю, що треба було

 нам  все-таки Віталію Нікофоровичу надати можливість,

 виходячи  із  того вже попереднього обговорення цього

 питання  на  спільному засіданні комісій, надати йому

 слово, десь хвилин 10...

      (Шум в залі)

      Я  знаю,  що була ваша пропозиція зняти, але про

 це голосувати нам треба.

      Тому  давайте ми продовжимо все-таки обговорення

 цього  питання, а рішення щодо його прийняття рішення

 по   цьому  питанню  будет  тоді  приймати  згідно  з

 Регламентом.

      Будь ласка, Віталій Нікіфорович.

 

      ІЛЬЇН.

 

      Шановні  народні  депутати!  НШановний Голово! Я

 гне   буду   повторюватися  у  своєму  сьогоднішньому

 виступі  тим,  що  я вже доповідав 6 грудня з питання

 про  Закон  "Про  оподаткування  майна  підприємств і

 організацій".

      Я  хотів  би  наголосити  на  особливостях цього

 закону,  щоб  було зрозуміло, що цей закон несе, і що

 він дає.

      По-перше,  я  хочу  ще раз наголосити що статтєю

 проекту  Закону,  який  у  вас  є, передбачається, що

 обчислена  сума  податку на майно зменшується на суму

 податку нараховану за відповідний звітний період року

 щодо сплати  в бюджет податку  з прибутку.

      У  разі перевищення розміру податку на майно над

 розміром  нарахованого податку з прибутку, до бюджету

 сплачується  податок  на  майно  в сумі перевищення і

 сума нарахованого податку  з прибутку.

      У  випадку,  коли  сума  нарахованого податку на

 майно буде меншою нарахованою суми податку з прибутку

 і  результат  різниці  між  сумою  податку на майно і

 податку   з   прибутку   буде   від'ємним,  в  бюджет

 спачується  тільки  податок  прибутку  підприємств  і

 організацій.

      Тобто, я хочу, щоб чітко зрозуміли, що вноситься

 до  бюджету  тільки  дельта  податку  з...  на  майно

 підприємств,   що  перевищує  обрахований  податок  з

 прибутку.

      Для  чого вводиться ця норма? Ця норма вводиться

 для   того,   щоб   покращити  використання  основних

 виробничих   фондів   підприємств  і  організацій.  І

 особливо  для  тих  підприємств,  які  приватизовані,

 мають інші форми власності, які являються акціонерами

 основних виробничих фондів підприємств і організацій.

      Тобто,  державі  сьогодні... держава зацікавлена

 сьогодні   в   тому,   щоб  основні  виробничі  фонди

 використовувалися, так сказать, з повною віддачою.

      Я  хочу сказати, що ми зробили обрахунки по десь

 30    підприємствах   різних   форм   власності,   де

 нараховували, згідно проекту закону, податок на майно

 підприємств  і  податок  на прибуток.

      Із   30   підприємств   і   організацій   по   4

 підприємствах податок на майно перевищує суму податку

 на  прибуток.  По 4.

      І  це  ті  підприємства,  у  яких рентабильність

 складає до 1 відсотка від рентабельності відрахованої

 як  відношення  прибутку  до...

      Я ще раз хочу сказати, що Малишева, металургійні

 комбінати,  от  сьогодні  ви  піднімали  це  питання.

 Обрахували  ми: сума сплати податку на прибток по цих

 підприємствах  значно перевищує суму податку на майно

 підприємств  і  організацій.  Тобто,  ці підприємства

 практично збільшення платежів податку мати не будуть.

 Будуть  мати  лише  ті підприємства, які господарюють

 нераціонально, нераціонально використовують майно.

      Хочу  ще  доповнити  тим,  що  майже,  майже всі

 країни   бувшого  Радянського  Союзу  вже  ввели  цей

 податок  на  майно  підприємстві організацій. Введено

 цей податок і в Росії, і в Білорусії, і в Вірменії, і

 в  інших  країнах.  Україна напротязі року розглядає,

 так  сказать,  питання:  вводити  чи  не  вводити цей

 податок. В інших країнах він вже введений.

      Введення  цього  податку  на  майно  підприємств

 передбачено  статтею  14  Закону України від 2 лютого

 1994 року "Про систему оподаткування " та визначено у

 розділі   "Податкова  політика,  програма  діяльності

 Кабінету  Міністрів",  нещодавно  схваленої Верховною

 Радою   України  як  один  з  напрямків  реформування

 податкової системи нашої держави.

      Пропонується,  що більшість надходжень від цього

 податку буде зараховуватись до місцевих бюджетів. Цей

 податок  дозволить  дещо  укріпити  місцеві  бюджети,

 доходну частину їх, так сказать, бюджетів.

      Передбачається (напомню вам), передбачається, що

 сплата  встановлюється в розмірі 1% від оподаткованої

 бази,   а   в  оподатковану  базу  включається  майно

 підприємств  у  вартісному  виразі,  що  перебуває на

 балансі  цього  підприємства, належить йому за правом

 власності  або  повного  господарського  володіння  і

 являє     собою    сукупність    основних    засобів,

 нематеріальних  активів,  устаткування  і  виробничих

 запасів.   Це   все  те,  що  я  хотів  доповнити  до

 попереднього виступу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  бачу,  що  будуть  запитання  до

 Віталія  Никифоровича,  тому  я  попрошу, запишиться,

 будь ласка.

      Записалось у нас 19 депутатів. Скільки відведемо? 15  хвилин.  Нема заперечень? Пріймається. Будь ласка,

 Радченко.

 

      РАДЧЕНКО

 

      Шановний  Віталій  Никифорович,  як  зазначено в

 концепції  податкової політики, ми завжди говорим про

 те, що податки повинні стимулювати виробництво. Як же

 це  пов'язується  з  тим, що нововведенням податку на

 майно   підприємств,   те  підприємство,  яке  працює

 ефективно, отримує значні прибутки, будуть сплачувати

 від  цієї  суми прибутку ще більші податки?! Скажіть,

 будь  ласка,  як  це  воно  концентрується  з  вашими

 поглядами?

 

      ІЛЬЇН  В.Н.    Знаєте,  ви не зрозуміли те, що я

 зараз  сказав.  Я  сказав,  що  ті  підприємства, які

 ефективно  використовують  свої виробничі фонди, вони

 не  будуть  додатково сплачувати податок з прибутку у

 вигляді  податку  на  майно, оскільки обрахована сума

 податку на майно зменшує сплачувану суму обрахованого

 податку на прибуток. Розумієте? І от ми зробили... ви

 говорите  за підприємства, які ефективно працюють. Ми

 зробили  розрахунки.  Скажемо,  такі:  швейна фабрика

 "Дана",   виробництво   швейних  товарів.  Колективна

 чисельність - 578  чоловік.  Суму  податку  на  майно

 обраховано  -  226   мільйонів.   Сума   податку   на

 прибуток - 6  мільярдів  456  мільйонів.  Тобто, сума

 податку на прибуток поглощає повністю суму податку на

 майно.  І сплачуватись буде сума податку на прибуток.

 Додаткових  платежів  не буде у цього підприємства! У

 нього   рентабельність  - 24,   3%,   нормально   він

 використовує    свої    фонди,    нормально   працює,

 додаткового  тягаря  на це підприємство (податкового)

 не буде!

      Скажемо...     приведу    такий   приклад:   ну,

 видавництво   "Веселка",  видвнича  діяльність.  Сума

 податку  на  майно - 63  мільйони,  сума  податку  на

 прибуток- 1 878. Сплачується тільки 1 877. Податок на

 майно   поглощається   цим   податком   на  прибуток.

 Зрозуміло, да?

      Є у мене тут...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ...Ну,   в   мене   по   тридцяти  підприємствам

 зроблено.  Завод  ім. Малишева -там мільярдні платежі

 податку  на  прибуток,  теж  поглощаються. Є вугільні

 підприємства...  Скажем.  завод  "Квазар". Влаштовує?

 Завод  "Квазар"  сума податку на майно 2 мільярди 203

 мільйони,   а   сума   податку  на  прибуток  4  786,

 рентабільність,  тобто  буде сплачуватись різниця між

 податком  на  майно  і податком на прибуток, оскільки

 рентабільність цього виробництва 1 відсоток складає.

      Приладобудівні.       Акціонерне      товариство

 "Київтрактородеталь".  Сума  податку  на майно 2 013,

 сума  податку на прибуток  43 560. Тобто поглощається

 сума прибутку на майно  податком на прибуток.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто Віталій .............

 

      ІЛЬЇН.    Якщо    працює   малоефективно,

 вноситься  до  бюджету  сума  податку  на  майно буде

 більше  ніж сума податку на прибуток і буде вноситись

 різниця між сумою податку на майно і сумою податку на

 прибуток.  Тобто  буде  сплачувати  податок на майно.

 Якщо  працює малоефективно....

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

 

      ІЛЬЇН....  в  цьому  і закледено механізм

 еколномічного,  так  сказать,  впливу  на  покращення

 використання основних  засобів підприємств.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сахань.

 

      СВЯТО.

 

      Шановні  колеги  депутати, вся справа в тому, що

 ми тільки що говорили за зменшення податку...........

 на   виробника,   який   лежить   в   горизонтальному

 положенні,  задавлений податковою політикою, а зараз,

 виходячи  з  того,  ставим  питання як? Ага. Не можеш

 сплачувати  податка  на  прибуток, то плати на майно,

 яке  в  абсолютних  розмірах  незрівняно  більшу суму

 являє,  чим податок на прибуток. Тобто іншими словами

 посилення  тягара  додаткового, і добивання виробника

 до решти.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Шановний    депутате,    ви   хоч

 відрекомендуйтесь,  і  назовіть  себе.  Тому  що  всі

 зрозуміли,  що  це  говорить і назовіть себе, тому що

 всі  зрозуміли,  що  це  говорить  Іван  Якович, а це

 говорить  зовсім  інша  людина,  це  говорить депутат

 Свято. Будь ласка, далі.

 

       ІЛЬЇН.   Я   тільки   що   розказував,  що

 додаткового  тягара  не буде для тих підприємств, які

 нормально    використовують   основні   фонди.   Якщо

 підприємство  не  використовує основні фонди, то воно

 буде  сплачувати податок на майно, в сумі перевищення

 податку з прибутку.

      Держава  зацікавлена  в тому, щоб основні засоби

 використовувалися  підприємствами більше ефективно, і

 з відповідним рівнем рентабельності, щоб підприємство

 працювало  прибутково.  Якщо використовуються основні

 засоби    незадовільно,    таке   підприємство   буде

 поставлено  в  умови, що воно повинно буде сплачувати

 нарахований податок на майно.

 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Степенков, будь ласка.

 

      СТЕПЕНКО, 331 виборчий округ

 

      Віталій  Нікіфорович,  я  абсолютно,  ви  людина

 симпатична,  розумна.  Ви  просто представляєте такий

 закон,  і  не  ваша  в цьому вина, я хочу щоб ви мене

 вірно  зрозуміли.  Я  хочу  вам  задати таке питання.

 Ефективно використовуються основні фонди, повірте я в

 цьому  питанні  трошки  розбираюся.  За яке ефективне

 використання фондів йде сьогодні мова, якщо доведений

 ліміт   сьогодні   вранці  для  сільськогосподарських

 виробників  29  процентів,  того  що  було фактично в

 минулому році.

      Я  хотів  би,  щоб  мене  почув  Євген Кирилович

 Марчук,  це  як  депутатський  запит, це трагедія для

 сільського  господарства.  Ви  мені  скажіть,  за яке

 ефективне  використання  основних  засобів  іде мова,

 коли  я  заплатив  навіть  за  електроенергію,  а я в

 десять раз буду платити, коли більше 29 процентів. Це

 ж  явно,  що  сьогодні  йде питання, ще накинуть один

 зашморг  на  ті підприємства, які не по своїй волі не

 можуть  сьогодні  ефективно  використовувати  основні

 засоби.

      Я  вважаю,  Олег  Олексійович,  я  вас  прошу, я

 вибачаюсь   може   емоційно,  но  тут  тільки  пеньок

 (...........) може нормально за це говорить, а людина

 нормально тільки кричать повинна.

      Давайте   ми  з  вами  відставим  це  питання  і

 подивимось  як  ми  можем  на  40 процентів скоротить

 бюджетну  сферу  тих,  кому  ми платим. 55 чиновників

 добавили,  а  тепер ж нада добавки десь брать, щоб їх

 утримувать.

      Тому я прошу, умиляю колеги, не голосуйте за цей

 проект постанови.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Василь  Іванович, давайте якось іти

 вже  тим черердом, який нам регламент говорить. Зараз

 на  трибуні  Віталій  Никіфорович. Задавайте питання.

 Так  задавайте питання, а пропозиції щодо голосувати,

 не  голосувати  -це  тоді, як будем приймати рішення.

 Ну,  давайте  ж не валити все в кучу, мухи і котлети.

 Так, але тоді вашим правом скористуєтесь, коли дійдем

 до цього питання.

      Будь ласка, Так. Лановий, будь ласка.

 

      ЛАНОВИЙ В.Т.  Лановий, місто Київ.

 

      Віталій   Никіфировичу,  ви  зараз  нам  привели

 приклади  різних  сум  податків для різних галузей. І

 зразу    ясно,    що    капіталоміські   галузі   -це

 суднобудівництво,   це   вугільна  промисловість,  це

 сільське  господарство  і  так далі. Вони будуть мати

 більший  рівень  плати  податку  на майно, ніж галузі

 капіталонизького   використання,   такі  як  сільська

 промисловість  і  так  далі. Тобто це буде податко на

 галузі,  а не податок на того добре хто працює, а хто

 пагано працює. І зразу цілі галузі будуть в фінансово

 дуже скрутному становищі.

      Одже   таке   запитання.  Податки  повинні  бути

 лінійними,  тобто  більше  хто  заробляє,  той більше

 платить  в сумі, а не навпаки, нелінійними, коли один

 заробляє   багато,   а  платить  мало.  А  інші  мало

 зарлбляють в силу технологічних умов і такого іншого,

 а повинен платити багато.

      Друге  запитання, якщо можна. Ви вважаєте, що це

 буде податок, якій змушує кращу вкористовувати фонди?

 Ччи  це  подакок, який просто буде збільшувати доходи

 бюджету   і  централізацію  фінансів?  Адже  потрібен

 господар,  власник,  в  тому  числі  держава  повинна

 керувати.

      І  третє з цього виходить запитання. Чи доцільно

 нам  податкову  інспекцію  залишати в підпорядкуванні

 Мінфіну  і  Кабінету  Міністрів?  Тому  що  в  такому

 вигляді  вона  завжди  буде  захищати,  а  ви,  як її

 голова,  керівник,  будете  захищати  інтереси тільки

 доходів   бюджету,    а   не  доходи  і  використання

 фінансів  ефективно в нашій економіці на всіх рівнях,

 а не тільки на центральзованому рівні.

 

      ІЛЬЇН. Зрозумів.

      Три питання відповідаю.

 

      ___________. Будь ласка.

 

      ІЛЬЇН.   На   перше   питання  я  відповім

 цифрами.  Дозвольте?  Донецький  металургійний завод.

 Сума  сплати  податку  на  майно -65, 9, сума податку

 на  прибуток -170. Зрозуміли? Тобто не буде додатново

 сплачувати цей завод суму платежів податку на майно.

      Єнакіївський металургійний комбінат. Сума сплати

 податку  на  майно  -11,  3,  сума  сплати податку на

 прибуток-178,  7,  сума  сплати податку на прибуток -

 178, 7.

      Шахта   імені   Горького,  Донецьквугілля.  Сума

 сплати податку на майно -5, 4, сума сплати податку на

 прибуток - 17, 4.

      Тобто  ми прорахували по цих фондойомких галузях

 прорахували,  що  там,  де нормально використовуються

 фонди, не буде таких перекосів.

      Шахта Засядька, можу навести приклад. 20 і 192.

 

      ГОЛОС З ЗАЛУ.         Не чути.

 

      Пожалуйста. Называю. Єнакіївський металургійний.

 Основні фонди - 3 трильйони 253 мільярди.

      (Шум в залі)

      Називаю прибыль.

      Що   стосується   другого   питання,   чи   буде

 використання основних фондів? Ну, знаєте, цей закон і

 прямований   на   те,   щоб   економічно  стимулювати

 використання основних виробничих фондів.

      І   третє   питання.   Чи   залишати   у  складі

 Міністерства  інансів? Це визначено  законом України,

 якщо   Верховна   Рада   поміняє  закон  України,  то

 податкова служба може працювати самостійно.

      Ми  такі  пропозиції вносили Кабінету Міністрів,

 але  було  прийнято  рішення  що  десь  на протязі ще

 наступного  року  це питання не доцільно вирішувати і

 виводити  із складу Міністерства фінансів у податкову

 інспекцію напротязі  року наступного.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Магда, будь ласка.

 

      МАГДА

      Шановний  Віталій  Никифорович!  Я  уже минулого

 разу  задавав  питання  і  ви  зараз  відповідаєте не

 зовсім  точно.

      Якщо  нема прибутку, то з чого підприємство буде

 платити податок  за  основні  фонди?  Це перше.

      А   друге.   В  період  фінансу  -то  що  сказав

 Степенко    -в    період   фінансової   кризи,   коли

 підприємство  не працює не ефективно із-за того, що в

 нього  нема  матеріалів,  щоб працювати. Умов... Нема

 умов,  щоб працювати, то чому воно повинно платити не

 платити іще  одні  податки.

      І третє. Значить, основні фонди сьогодні вони не

 відповідають  тій ціні, яка на них сьогодні є. І тому

 ваші цифри  не зовсім  совпадають.

      Тепер  візміть  приклад  електростанції.  Я  вас

 просив   минулий   раз.  Електростанція  плюс  запаси

 вугілля,  яке  на  ньому є. Тому що вирете із запасів

 вугілля  іще  цей  податок. І плюс запчастини, які на

 складах  храняться. То порахуйте ві що це обійдеться.

 Це перше.

      І потім све-таки -з чого ж вона буде платити, як

 вона  не  може  працювати  із-за  того, що в неї нема

 доходу.

 

      ІЛЬЇН.  Перше  питання.  Нема  прибутку. З

 чого   буде  платити  підприємство?

      Підприємство буде проїдати свої обігові кошти.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Друге  питання.

 

      ІЛЬЇН.  Ну  нема  обігових  коштів -нема і

 підприємства.  Розумієте?  Криза...  Нема матеріалів,

 нема  на  чому  працювати  підприємству  і  нема  чим

 заробляти  прибуток.

      Ну  про  це  ж  і  іде  мова.  Щоб підприжємство

 запрацювало.  Що  таке  -нема  матеріалів? Є керівник

 підприємства,   є   відповідні  служби,  які  повинні

 займатися тим, щоб були матеріали.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Павловський, будь ласка.

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

 

      Дякую.

      Шановні  народні депутати, я хотів звернути вашу

 увагу і доповідача до такої проблеми, що головна наша

 мета  -це,  дійсно, збільшення надходжень до Бюджету,

 але  завдяки  виробництву.  І  отже,  виходячи з цієї

 тези, потрібно розглядати концепцію цього Закону.

      І  тому,  я  підтримую  ті  пропозиції,  які вже

 звучали,  що потрібно диферецьовано для кожної галузі

 розробити  свою  схему.  І цей налог повинен мати дві

 частини.  Перша -відповідний налог на майно, і друге,

 друга частина -не лінійна, від відповідного прибутку.

 Бо    якщо   візьмемо,   наприклад,   якесь   спільне

 підприємство,  яке продає іноземну продукцію у нас на

 Україні,  в неї дуже великі прибутки, але налогу вона

 ніякого  (тільки  за  офіс  заплатить -і все), більше

 нічого не буде.

      Отже,  він повинен бути, цей налог, складним для

 кожної галузі, і з участю кожної галузі потрібно його

 розробити.

      Якщо,    скажімо,   візьмемо   під   конверсійні

 підприємства  -в  них  дуже дороге обладнання. Але ми

 закладємо  і фонди створюємо, умови, щоб вони перейти

 на  виробництво товарів широкого вжитку, але в той же

 час,  якщо ми зараз такий налог приймемо, то вони вже

 ніколи не перейдуть нікуди.

      Так  що, я хочу повернути ще раз, що треба разом

 галузями  зробити закон, який має складну схему цього

 податку.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

      Будь ласка. Відповідайте, будь ласка.

 

      ІЛЬЇН. Є письмовий запит.

      Ну,  що  стосується,  це ви внесли пропозицію, я

 так  розумію. Я можу погодитись, але в першій частині

 вашої   пропозиції   було   сказано,  що  збільшення,

 спрямоване  на  збільшення  доходів  до Бюджету. Так,

 дійсно,    через    те,    що    будуть   ефективніше

 використовуватись     основні     виробничі     фонди

 підприємств,  будуть  збільшені  і доходи до бюджету,

 буде  більше  і  прибутку  і  буде  більше доходів до

 бюджету.  Здесь, якимсь чином, цей закон і пов'язан з

 тім,   щоб   через   підвищення  ефективності  роботи

 підприємств збільшити доходи бюджету.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ..........  Георгіевич, дякую, ваш час

 вичерпано.  Письмове запитання? Ну, будь ласка.

 

      ІЛЬЇН.

 

      Письмове.   Чи   не  думаєте  ви,  що  нелогічно

 обговорювати  бюджет  на  дев'яносто  шостий рік який

 базується   на   надходженнях   від   діючої  системи

 податків?  Вводити новий податок?

      Ні,  я так не думаю. Я, ну скажемо, давно працюю

 в  системі  міністерства  фінансів і більшого зла, як

 входження  в новий бюджетний рік без бюджету, з якими

 б  недоліками  цей  бюджет  не був, це ще більше зло,

 більшого   зла  не  має,  розумієте.  Можна  вносити,

 записати  і  вносити поправки до бюджету щоквартально

 або  через  півроку, виходячи з економічної ситуації,

 яка  складається.  Але  для  того, щоб запрацювала...

 запрацювало народне господарство, бюджет повинен бути

 з 1 січня. І те, що 3 роки підряд не приймався бюджет

 з  1  січня,  а приймався  десь  у  квітні, у березні

 місяці,   це  наносило  ще  більш  велику  шкоду  для

 держави.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Віталій  Никофорович,  дякую.  Час

 вичерпано, сідайте, будь ласка.

      Від   комісії...   Я   перепрошую!   Давайте  ми

 порадимось з вами. Є така пропозиція: маючи на увазі,

 що  ми  все-таки  обговорювали цей закон на спільному

 засіданні  комісії,  є  пропозиція  все-таки  дати  5

 хвилин   від   комісії,   і   потім   за   скороченою

 процедурою - 2 "за"  - 2 "проти". І будем визначатись:

 чи   ми  приймаєм  у  першому  читанні,  чи  ми  його

 відкладаєм на доопрацювання і т.д., і т.д.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Так, від комісії. Будь ласка, Терьохін.

 

      ТЕРЬОХІН С.А.

      Шановні   колеги,   коли   це   питання   роз...

 розглядалося  в  Комісії  по  фінансах  і банківській

 діяльності,  ми прийшли до висновку, що податок такий

 потрібен. Але!

      Сьогодні,    коли   не   визначене   питання   з

 індексуванням    основних    коштів...   фондів,   не

 визначено,   яким  чином мають кредитуватися  залишки

 оборотних...   товарні   залишки,   оборотні   кошти,

 говорити  про  негайне  введення  цього податку сенсу

 немає.

      Я хотів би єдине що - акцентувати вашу увагу, що

 цей    податок  -  не   додатковий   податок,   а   є

 альтернативний податок податку на прибуток. При цьому

 багато  людей  кажуть:  добре,  якщо немає джерел для

 того, щоб... прибуткових джерел для того, щоб покрити

 цей  податок  на основні фонди. Ну треба розуміти, що

 найбільша   фондоємність   зараз   не  у  підприємств

 державної форми власності, які мають непроіндексовані

 основні  фонди,  а  у  тих,  які  останнім  часом, по

 останніх цінах купили собі основні фонди - ви знаєте,

 яка   категорія   юридичних   осіб  підпадає  під  це

 визначення...  Але  в  будь-якому  разі треба нам теж

 визначитися,  що  ми  не  зможемо прийняти податок на

 майно   громадян,   не  прийнявши  податок  на  майно

 юридичних осіб. Зрозуміло всім, що якщо буде існувати

 лише   податок  на  майно  громадян  або  податок  на

 мерседеси,  як  депутат  Шеховцов  казав,  і  не буде

 існувати  такого  ж самого податка на юридичні особи,

 то  завтра  всі  мерседеси  будуть  оформлені на ЛТД,

 кооперативи  і так далі. Але користуватись іми будуть

 ті самі громадяни.

      Тому  коротко  підсумовуючи  рішення  комісії, я

 хотів  би  попросити  зал,  щоб  ми прийняли сьогодні

 рішення  про  те,  щоб  цей закон взяти в провадження

 комісії,  розглянути його ще раз і винести з тим, щоб

 прийняти   і  запровадити  цей  додаток  одночасно  з

 податком на майно громадян.

      Припустимо це не наступна, а чере 1 рік, скажем,

 з 1-го січня 1997 року і вже врахувати його в бюджеті

 1997 року і  вирішити багато інших питань.

      Наприклад,  тут  тільки  -но  виникло  питання з

 підприємствами сезоного циклу виробництва. Яким чином

 мають   оподатковуватись   товарні   залишки   в  цих

 підприємствах?     Тобто     базу    треба    міняти,

 пристосовувати   до  Агропромислового  комплексу,  до

 суднобудівництва, скажемо, там............ будівель і

 так далі.

      тому  найкраще  було б, щоб прийняти його в 1-му

 читанні  і  великий  термін  всановити  на... до 2-го

 читання:  не  2 тижні і не 2 місяця, скажем, півроку.

 Але  вже  дивлячись  на  стан  залу  сьогодні і на ті

 настрої  залу,  які  в багатьох випадках не розуміють

 про   що  йде  мова,  я  пропонував  би  тоді,  може,

 відкласти все-таки цей розгляд, розгляд цього податку

 ще  до  наступної  сесії, після того винести знову на

 1-ше   читання  цей  податок.  Спробувати  роз'яснити

 позицію  по всіх питаннях, про які я сказав, прийняти

 в  1-му  читанні  і  десь на прикінці наступного року

 прийняти загалом.

       Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так.  Давайте  запишемся: хто "за",

 хто "проти". Давайте хто "за"-2. Два перших. Давайте,

 я думаю, ми слово дамо Суслову -голова комісії. І хто

 ще  за  в  залі? Павловський. І хто проти? Анісімов і

 Немировський, він раніше, якщо немає заперечень. Будь

 ласка. Суслов.

 

      СУСЛОВ В.І. Уважаемые народные депутаты!

      Комиссия предлагает этот проект принять в первом

 чтении,  и  сейчас  я  поясню  почему.  Это последний

 проект  из  пакета  законопроектов по налогообложению

 представленных  на  рассмотрение  в  Верховный  Совет

 правительством Украины.

      Откройте     Закон     Украины    про    систему

 оподаткування. И вы увидите, что наличие этого закона

 в  системе налогообложения, предполагается Закон про

 систему  оподаткування. И правительство всего-навсего

 выполнило  то,  что уже раньше решил Верховный Совет.

 То   есть,   представила   проект   на   рассмотрение

 Верховного Совета.

      И последнее. Обратите внимание на предполагаемый

 срок ввода в действие этого закона. Это 1 января, тот

 график, который мы с вами только что утвердили, это 1

 января  1997  года.  В следующем году этого налога не

 будет,  а за этот срок мы успеем после первого чтения

 с   учетом   всех   замечаний  доработать  проект  до

 необходимых кондиций. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Павловський, будь ласка.

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ

 

      Шановні народні депутати!

      Я  за  те,  щоб прийняти такий закон в принципі,

 але його потрібно радикально доопрацювати і розвинути

 ідею  Терьохіна  Сергія  Анатолійовича,  що цей закон

 може  бути, як альтернативний закону на прибуток, але

 в  кого мало обладнання великий прибуток, в основному

 платить  податок з прибутку. В кого відповідна значна

 частина   обладнання,  повинен  бути  дефиреційований

 податок,  такий як я думку розвивав, повинен бути він

 складний.  Мати  дві  частини, так щоб інтегрально це

 було  приблизно те ж саме, що ми сьогодні маємо закон

 на  прибуток.  Але  ми будем стабілювати виробнитцво.

 Якщо  ж  приймемо  в  такому  вигляді як зараз, то ми

 знову будем тормозити виробництво.

      Тому  я  пропоную  його не відкидати зовсім, але

 відправити на доопрацювання.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Анісімов.

 

      АНІСІМОВ Л.О. 178, город Запорожье, Анисимов.

 

      Ну,  я  сегодня  уже  утром  говорил.  Поэтому я

 остаюсь  таким  же  убежденным  сторонником того, что

 сегодня  этот закон выносить на рассмотрени ни в коем

 случае нельзя. А это можно только рассматривать после

 стабилизации    фнансового   положения   предприятий.

 Устойчивая должна быть платежеспособность. В условиях

 неплатежеспособности на предприятиях скопился большой

 запас  готовой продукции, которая была произведена по

 заключенным  договорам, но не оплачена потребителем в

 отсутсвии оборотных средств.

      Один из вопросов, который сегодня прозвучал, еще

 раз   прошу,   Виталий  Никифорович,  я  с  уважением

 отношусь к вам как к человеку, как к проффесионалу. И

 прошу  чтоб это учел и Олег Олексеевич, который ведет

 у нас блок экономических вопросов.

      Что  касается  налогового  обложения  и  в целом

 концепции  налога,  здесь  должен  быть  в  Верховном

 Совете  минимум Вице-премьер по экономике или министр

 экономики,    который   чувствует   нити,   как   они

 распространяются   по   всему   комплексу   народного

 хозяйства.

      Поэтому   правильно   сказал   Лановой,   я  его

 поддерживаю,   я   об   этом  уже  говорил,  тогда  и

 Александру   Александровичу,  давайте  приглашать  на

 рассмотрение   этих  вопросов  первых  лиц,  чтоб  не

 получилось  так,  как  выходил Шпек и говорил: "А я в

 этой  должности  только  немножко, поэтому не понимаю

 откуда что берется".

      Следующий  вопрос. Я привожу пример, который тут

 приводили,  только в обратном направлении. Мы будем с

 вами  рассматривать  национальную  програмум развития

 горно-металлургического  комплекса. Вам будут розданы

 документы и вы увидите, что стоимость основных фондов

 без   ресурсов   составляет   порядка  50  миллиардов

 долларов.  А  прибыль только планируется на 2010 года

 2, 5 мильярда.

      Так  вот  я  хочу задать Виталий Никифорович вам

 вопрос.  А  какой  же  перепад и сколько ж надо будет

 заплатить?  Если  возмем  даже  процент  -это будет 5

 миллиардов. И не хватает еще 2, 5 миллиарда для того,

 чтобы  выкрутиться  с той удавки, которая сегодня нам

 предлагается.

      И  об  основных  фондах. Новый построеный цех по

 сегодняшним  ценам  иногда  превышает стоимость всего

 металлургического  комплекса.  Поэтому  не надо здесь

 лукавить,  не надо здесь обманывать. Я прошу народных

 депутатов,  покуда  не  стабилизируется  экономика  и

 платежи,  в  первую очередь (это должно подстегнуть и

 подтолкнуть    Правительство    работать    в    этом

 направлении),  не вносить на рассмотрение этот больше

 налог на имущество предприятий.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Справа в тому, що в нас це питання є

 порядку  денному, і сьогодні треба пропонувати чітко:

 чи приймати у першому читанні, чи відкладати...

 

      ГОЛОС З ЗАЛУ.       Ну чути.

 

      Ну,  так  так і пропонуйте, що не приймати, а не

 виносити  -це вже інше рішення, це як буде воно зняте

 з порядку денного або як будемо вирішувати на   п'яту

 сесію,  тоді  треба вже нам з вами голосувати. Тому я

 просив би конкретно пропонувати.

      Так. Будь ласка, Немировський.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ

 

      309 округ, Одещина, Немировський.

      Я хочу некоторые замечания.......................

 Значит,   с  читаю,  что  сегодня  его  рассматривать

 нелься  и необходимо перенести по следующим причинам:

 его   нельзя   считать   альтернативным   законом  по

 отношению  к  Закону  "О  прибыли",  потому что здесь

 вступает  правило:  какой  же налог поглощает другой.

 Еслибы  налог о прибыли поглощал налог на имущество -

 это один вопрос. Но когда получается наоборот, то это

 не  альтернативный  -это,  будем  говорить  отдельный

 налог. Одна сторона дела.

      Вторая  сторона  дела.  Ведь Виталий Никифорович

 тихонечко  умолчал  об  одной  вещи, что сегодня буде

 налогоблогаться и оборотные фонды, которые имеются на

 предприятии.  Если  мы  возьмем сводки Минстата, то у

 нас   сегодня   наличие   оборотных  фондов  товарных

 запасов,  нереализованых  на  предприятиях,  довольно

 высокий  уровень.  Сегодня  дополнительно  на них еще

 добавить   налог,   значит,   это  то  же  само,  что

 ликвидировать эти предприятия.

      Значит,  кроме  того,  оценка  фондов и налог, и

 уровень  прибыли  -это еще разные вещи. Ведь зачастую

 предприятия,  которые  располагают громандыми фондами

 основнымы,  они  имеют  оборачиваемость средств очень

 низкую  - коэфициент 1, 5-2. Не то, что в торговле  -

 9-10.  И  этим  наалогом мы еще усугубим или задержим

 оборачиваемость  средств  на  этих  предпритиях и тем

 самым приведем  их  к разорению.

      Поэтому,   я   считаю.  что  даный  законопроект

 необходимо  подработать,  подготовить,  учитывая  все

 аспекты  как сорстава основных фондов; подумать, надо

 ли  включать здесь   оборотные фонды.

      Раньше  существоввало такое понятие "норматив" и

 облалалось  налогом сверхнормативные остатки. Сегодня

 этого   нет.   Значит  надо  искать  какие-то  другие

 подходы.  Более  подготовить  и  только тогда ставить

 вопрос на рассмотрение Верховного   Совета.

      Сегодня,   я   считаю,   он  прееждевременный  и

 необходимо  снять  с обсуждения.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  тільки  хочу запитати. Ви читали

 проект  Постанови, яку ваша  комісія  підготувала?

      Тут,  до  речі,  написано в другому пункті: щодо

 виключення з об'єкту оподаткування обігових коштів.

      То   що   ви   пропонуєте?   Якщо   ви   вже  це

 запропонували  в  проекту рішення, яке виноситься для

 прийняття  сьогодні.

      Шановні   наародні   депутати!   У   нас   після

 обговорення  на спільному засіданні постійних комісій

 і сьогодні   в залі  фактично є  2 пропозиції.

      Я  хотів  би  тільки сказати, що ці пропозиції в

 нас  виникли  після  більш  чим піврічного обговореня

 цього  закону  і в комісії і мабуть мали можливість і

 інші  комісії висловити   свої думки.

      На  жаль, я бачу із висловів, що фактично те, що

 Анісімов   говорив  півроку  тому,  те  сьогодні  він

 вимушений   знову   говорити.   Чи   то   комісія  не

 дослуховується  до  пропозиції народних депутатів, чи

 можливо  не такі  активні  наші  народні  депутати.

      Тому   давайте   так.   Є  2  пропозиції.  Перша

 пропозиція  -прийняти  в  першому  читанні  з тим, до

 речі,  як  і  проппонувала  комісія,  щоб  на протязі

 такого  довгого  терміну  -чи то півроку, чи то рік -

 допрацювати  спокійно  його  для  прийняття в другому

 читанні; чи взагалі відклассти його. Тобто, направити

 в   комісії   на   доопрацювання.   Але  треба  знову

 визначити з терміном.

      Тому   я  в  порядку  надходження  і  ставлю  ці

 пропозиції...  Третя пропозиція? Будь ласка. Лановий.

      Третя  пропозиція?  Будь  ласка,  Лановий -третя пропозиція.

 

      ЛАНОВИЙ В.Т.

 

      Шановні  народні депутати, справа в тому, що цей

 податок  буде  не  тільки впливати на більше чи менше

 оподаткування  уставних  фондів,  а він буде впливати

 негативно на інвестції в економіку. Ми ж весь час про

 це  кажемо,  і  тепер  приводиться  аргумент, що нові

 вкладення  в  10, 20, 30, 40 в 100 більші, ніж старі.

 Так   ми  ж  будь-які  підприємства  поставимо  перед

 проблемою:   якщо  я  поновлю  підприємство  на  нові

 технології,   буду  в  100  раз  більше  платити  цей

 податок.   Хто   ж  буде  оновлювати  технологію?  Це

 концептуально не вірний підхід. Іншими засобами треба

 змушувати  підприємства  краще  працювати. Приватні -

 через  банківську  систему, через ліквідацію і т. д.,

 державні   підприємства  -через  прямий  контроль  за

 діяльністю керівництва і т.д.

      Ну, що з того, що директор заплатить більше того

 податку?   Він  же  залишається  на  своєму  місці  і

 заплатив з державної кишені. Це зрозуміло чи ні?

      Тому  третя  пропозиція  -зняти  цей  закон,  як

 такий,  що  не  відповідає основним нашим підходам до

 стимулювання виробництва виходу з економічної кризи.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так,  є три пропозиції. Я в порядку

 надходження ставлю на голосування. Ну, три пропозиції

 вже було, ваша в тому числі.

      Перша  -прийняти в першому читанні проект закону

 з  визначенням  терміну, ну, скажімо так, півроку, на

 допрацювання  його  і  прийнятті  потім уже в другому

 читанні  знову  ж  таки з окремим визначенням терміну

 введення його в дію.

      Я  ставлю  на голосування. Я прошу: проголосуйте

 активно.

 

      "за"

 

      Ясно.

      Тоді, мабуть, я поставлю на голосування все-таки

 третю  пропозицію,  тому що вона концептуально, як то

 кажуть   протилежна  -взагалі  зняти  з  розгляду  це

 питання,  але ви знаєте, що для цього треба дві треті

 голосів.

      (Шум у залі)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ні,   на   доопрацювання   це   ми

 залишаємо,  як  то кажуть, його... живим. Ну, добре я

 зрозумів вашу пропозицію, давайте не кричати з місць.

 Все.  По-моєму, я сформулював її правильно. Ставлю на

 голосування  пропозицію народного депутата Ланового -

 зняти  взагалі  з  розгляду  це  питання.  Хоча прошу

 врахувати,  що  такий  закон  є  в усіх країнах, інша

 справа  як  він  виглядає,  як  він працює. Ставлю на

 голосування.

       Рішення не прийнято.

       Давайте  по  другій  пропозиції,  вона  логічно

 виходить,  відправити  на  доопрацювання. З терміном,

 давайте  визначимось,  можливо  це все-таки на п'ятій

 сесії  розглянуть,  давайте дамо, можливо, два місяці

 для  розгляду  на П'ятій сесії. Ставлю на голосування

 питання  про  доопрацювання  цього  законопроекту  на

 протязі  двох місяців і розгляду його в період П'ятої

 сесії.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Прошу - підтримайте...

 

      "За" -

 

      Шановні  народні  депутати, ми, фактично, можемо

 його...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ...Ні ми не зняли його!.. Ми, фактично, прийняли

 те  ж  саме  рішення,  про яке зараз голосували, - ми

 відправили його знову в комісію...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Тому  я прошу, щоб у нас все-таки було визначено

 по  терміну,  по терміну... Не пізніше лютого місяця.

 Підходить    такий    термін?   Підходить.   Давайте:

 розглянути на П'ятій сесії, не пізніше лютого місяця.

 Прошу голосувати.

 

      "За" -

 

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я   розумію,   що   питання   тільки  в  терміні

 визначається...  Які  пропозиції будуть комісії? Будь

 ласка, Суслов.

 

      СУСЛОВ   В.І.   Уважаемые  депутаты,  по-моему,

 остается   1   вариант - доручити  Комісії  з  питань

 фінансів  і банківської діяльності визначитись ще раз

 щодо  проекту  і  напрямків  доопрацювання.  І подати

 пропозиції.

      Я предлагаю этот вариант, исходя из одного: дело

 в   том,   что   подготовка  этого  законопроекта  (я

     

                        - 141 -

 напоминаю)    предусмотрена   Законом   про   систему

 налогообложения. Значит, если мы придем к выводу, что

 такой  проект  не нужен, мы тогда подадим предложение

 об исключении из закона этого вида налога. И все...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну,  будь  ласка,  Свято,  ще  одна

 пропозиція   і  все... Я думаю, що пропозиція Віктора

 Івановича розумна...

     

      СВЯТО В., 416 виборчий округ, Хмельниччина.

     

      Дякую.  Шановні колеги депутати, ми говоримо, що

 цей   закон   працює  в  інших  державах,  які  мають

 стабілізовану економіку. З цієї точки зору, цей закон

 потрібен,  але  як  раз  для  таких держав, які мають

 стабілізовану економіку.

      А  тому,  виходячи  з  тої кризи, яка є в нас із

 практики  інших держав, говорю за конкретний термін а

 саме  перенесення на допрацювання до виходу України з

 кризи і стабілізації економіки.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Зрозуміла  ваша  пропозиція.  Вона

 збігається  з  тим, що Суслов пропонує. Лановий, будь

 ласка.

     

      ЛАНОВИЙ.

     

      Шановні   народні  депутати.  Я  думаю,  остання

 пропозиція   Суслова   була   дуже   розумною,  тобто

 повернути  в  комісію,  щоб вона розглянула на.... по

 питанню  доречності  не  доречності,  потрібность  не

 потрібность  такого проекту і потім вже вносити в зал

 таке  рішення. Чи з поправками до Закону "Про систему

 оподаткування", чи  з новим варіантом і так далі.

      Так  що  я  прошу,  длавайте  проголосуємо за цю

 пропозицію.

     

       ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте  послухаєм  ще думку Галини

 Федорівни Радченко і будемо голосувати. Будь ласка.

     

      РАДЧЕНКО.

     

      Шановні  колеги, давайте задумаємось над тим, що

 ж  причинило  розгляд  цього законопроекту. Мабуть, 2

 причини.  Це  не  ефективне  використання  виробничих

 потужностей   і    друга   причина - це..............

 використання  прибутків.  тому  я  пропоную,  давайте

 вспомнимо  1991,  1992  рік,  коли  був дан дозвіл на

 продаж  основних  фондів і транспортних засобів. Так,

 дійсно,  продавали.  Чи то так, чи то за п'ятак. Може

 вже досить розбазарювати наши виробничі фонди?

      Справа  в  тому, що якщо ми введемо цей податок,

 то  хотіли  чи  не хотіли, але виробник змушений буде

 розпродувати  свої простої чи виробничі потужності. І

 цим   самим   ми   зруйнуємо  цілісність  виробничого

 комплексу.

      Тому   я   пропоную,   якщо  вирішувати  питання

 неефективності  використання  потужностей, то це одна

 проблема.  Якщо  ж  вирішувати питання неефективності

 використання  прибутку, то я пропоную, як говориться,

 нове це завжди добре забуте старе.

      Тобто,   давайте  ми  регламентуємо  відповідним

 нормативним   документом   використання  прибутку,  а

 точніше,  як  раніше  в  нас  були фонди економічного

 стимулювання.  Тобто прибуток ми регламентували: фонд

 розвитку виробництва, фонд матеріального заохочення і

 фонд будівнцтва. Можливо в такий спосіб в деякій мірі

 ми   знімемо   проблему   ефективності   використання

 прибутку.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую  Олено Федорівно, дуже слушна

 пропозиція, але я бачу, що вона теж вкладається в те,

 що сказав Суслов.

      Тому  я  просив би, Віктор Іванович повторіть ще

 раз  стисло  свою  пропозицію,  щоб ми проголосували.

 Тому  що  я бачу, що підтримали народні депутати, які

 говорили, і в тому числі, Свято. Будь ласка.

     

      СУСЛОВ  В.  И.  Предлагается  принятия  решения:

 "Доручити  Комісії  з  питань  фінансів і банківської

 діяльності   визначити,  щодо  доцільності  прийняття

 законопроекту    з    питань    оподаткування   майна

 підприємств і подати пропозиції Верховній Раді".

      То  есть,  если  мы найдем аргументы достаточные

 для  того,  чтобы  принять  окончательные  решения  и

 подтвердить,  что этот вид налога должен быть, мы его

 представим.   Либо   мы   представим  предложение  об

 исключении   этого  вида  налога,  закона  о  системе

 налогообложения.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте  проголосуємо.  Я думаю, що

 треба  підтримати.  Я  ставлю  на  голосування,  будь

 ласка.

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято. Дякую.

      Інформація   про   результати   роботи  урядової

 комісії  по  перевірці діяльності довірчих товариств.

 Слово має Дурдинець Василь Васильович, Віце-перем'єр-

 міністр України, народний депутат.

     

      ДУРДИНЕЦЬ     В.    В.    Шановний    Олександре

 Олександровичу,  шановні  народні депутати, Комісія з

 комплексної  перевірки  діяльності довірчих товариств

 вже інформувала Верховну Раду про проміжні результати

 своєї   діяльності.   З  огляду  на  це  вважаю  буде

 правильним  лише  коротко  нагадати  історію питання,

 зосередивши  увагу  на  тому,  що  зроблено практично

 останнім часом.

      Одже, почавши роботу відповідно до розпорядження

 Президента України в середині серпня комісії в центрі

 і  регіонах,  а  також створенні ними робочі групи за

 короткий час, це було трохи більше місяця, перевірили

 діяльність    близько   тисячі   п'ятисот   суб'єктів

 підприємницької  діяльності,  які  залучали  кошти  і

 майно населення.

      Ми    не   могли   обмежитися   лише   довірчими

 товариствами,   оскільки,   як   виявилося,  у  інших

 подібних структурах, -це будинки селінгу, недержавних

 пенсійні   фонди,  страхові,  інвестиційні  фінансові

 компанії  тощо, - процеси  відбувалися  такіж самі, а

 маштаби зловживань і шахрайства були ще більшими.

      У зв'язку з розширенням сфери перевірок, а також

 великим  обсягом  роботи з нашої ініциативи ми внесли

 пропозицію Президенту України продовжити цю роботу до

 кінця  цього  року  і  до  20  січня  наступного року

 підвести  підсумки  і  далі  визначитись, як нам далі

 працювати.

      Але  вже  наявні  результати  перевірок надавали

 підстави   для  важливих  висновків.  Враховуючи,  що

 зволікати  тут  не  можна,  Кабінет Міністрів прийняв

 постанову   про   результати   комплексних  перевірок

 діяльності  довірчих  товариств від 1 листопада цього

 року,  і  у  якій  дав  гостру  кретичну оцінку стану

 справ;  розкрив  причини  того,  що  сталося,  назвав

 винних і намітив цілий комплекс невідкладних заходів,

 спрямованих   на   наведення   порядку  у  цій  сфері

 підприємницької    діяльності.    Та   дуже   важливо

 підкреслити    недопущення    чогось    подібного   у

 майбутньому.

      2  грудня  1995  року  на  розширеному засіданні

 урядової комісії за участю представників регіональних

 комісій,    керівників    міністерств   і   відомств,

 працівників   апарату  Кабнету  Міністрів,  що  мають

 відношення  до цих проблем, представників громадських

 організацій,..............  ми виробили спільний план

 дій, реалізація якого дозволить виправити становище.

      Дозвольте коротко викласти наше бачення ситуацію

 і шляхів виходу із неї.

      1.  Навряд  чи  слід  говорити  тут  які складні

 проблеми  породили  у  суспільстві своїми діями деякі

 довірчі  товариства та інші підприємніцькі структури,

 що  залучають  кошти  населення.  Кожен депутат добре

 знає, тому що часто з вами спілкуємось в цьому плані.

      Слід  сказати, що результати перевірок, на жаль,

 підтвердили   найгірші  сигнали,  які  надходили  від

 громадян.   Ощукано  мільйони  людей.  Спритні  ділки

 привласнили   шахрайським   шляхом   величезні  суми,

 безсоромно нажившись на пограбуванні народу. Кломісії

 загалом  перевірили  діяльність  2206 підприємницьких

 стурктур.  Всіх  їх  виявлено зараз, як стало відомо,

 2474.  А  коли  ми  починали цю роботи зовсім ніде не

 було  єдиної,  не  то  що  єдиної,  таких даних, а ця

 робота не велась.

      На 1 грудня за попередніми даними заборгованість

 цих   суб'єктів   підприємницбкої   діяльності  перед

 громадянами   і   юридичними   особами   досягли   28

 трильйонів  і  200  мільярдів карбованців. При цьому,

 активів  і майна, що залишилися у цих структур на час

 перевірки  недостаньо  для  повернення вкладів навіть

 без обіцяних процентів.

      Друге.  Поза  всяким сумнівом, однією з головних

 причин,  які  призвели  до пограбування людей і краху

 багатьохдовірчих  товариств  та  іншфх  небанківських

 фінасових установ, стало свідоме, зловмисне порушення

 законодавства    їх    керівниками,    шахрайство   і

 зловживання.  Багато  таких  структур  будували  свою

 діяльність  за  принципом піраміди, проводячи виплату

 дивідендів  (..........) премії, доплат до пенсій, ми

 за рахунок доходів від господарської діяльності, якою

 вони  фактично  не  займалися, а за рахунок наступних

 вкладників.  При цьому, величезні суми такі структури

 витрачали на власні потреби.

      Як   показали   перевірки,   найбільших  збитків

 громадянам  завдали  своєю  діяльністю  не банківські

 фінансові  установи,  функціонування  яких взагалі не

 регламентується  так, як слід, чинним законодавством.

 Горезвісний  Український Будинок Селенгу, що має свої

 філії,  представництва  і агенства, практично, у всіх

 регіонах, містах, багатьох районах, зумів залучити за

 попредніми  даними  КРУ  Мінфіну близько 9 трильйонів

 карбованців.  Перевірки  тут  продовжуються,  але вже

 зараз  сно,  що  Український  Будинок  Селенгу власну

 господарську діяльність для одержання доходів не вів,

 всі  витрати  проводив  за  рахунок коштів, одержаних

 громадян.

      Тільки генеральним представництвом і Харківською

 філією  цього  закритого  акціонерного  товариства за

 рахунок  коштів вкладників було придбано в Харкові 13

 квартир  на  суму  майже 15 мільярдів карбованців, на

 закупівлю  автомобілів  і запчастин витрачено біля 49

 мільярдів  карбованців,  за рекламні послуги сплачено

 34 мільярди карбованців.

      Вінницький   філіал  придбав  3  квартири  за  6

 мільярдів   карбованців   і   зброї   на  2  мільярди

 карбованців.

      Значні  суми  грошових  коштів  вкладників  були

 направлені   стороннім  організаціям  без  будь-якого

 обгрунтування  мети  фінансування.  В  тому  числі, у

 місті  Харкові  комерційній  фірмі  "Сузір'я"  181, 5

 мільярди    карбованців,   товариству   з   обмеженою

 відповідальністю "Стандарт" -9 мільярдів карбованців,

 спільному    українсько-австрійському    підприємству

 "Українафудболінтернейшн"  -16,  майже  16  мільярдів

 карбованців.

      І   не  дивно,  що  загальна  сума  боргу  цього

 товариства   з  урахуванням  передбачених  договорами

 (..........)    премій   складає   8,   5   трильйона

 карбованців. За оперативниими данними угоди розірвані

 і  кошти  повернуто 26, 5 тисячам громадян. При тому,

 що  всіх  вкладників  більше, як 800  тисяч.

      Недержавний  пенсійний фонд "Оберіг", що залучив

 майже   від  320  тисяч  громадян  -2  трильйони  800

 мільярдів   карбованців.   923  мільярди  карбованців

 витратив  на  власні  потреби.  Зокрема,  заа рахунок

 коштів  вкладників  зроблено  на суму 131, 5 мільярда

 карбованців   внесків   в   статутні  фонди  дочірніх

 підприємств,  придбано 15 житлових будинків і квартир

 у  містах  Києві,  Харкові, Полтаві, Дніпропетровську

 вартістю   251   мільярд  карбованців.  Закуплено  67

 автомобілів  на  92,  5 мільярди карбованці. До речі,

 один  із  автомобілів  "Шевроле-каприз"  придбано  за

 кошти  вкладників  для  президента і засновника фонду

 Гранкіна,  кошти направлено на його особистий рахунок

 банку,   зараз  він  заарештований  Дніпропетровським

 обласним управлінням внутрішніх справ України.

      На  виплату додаткових пільгових пенсій "Оберіг"

 використав   636  міліардів карбованців,  але  вагома

 частка   їх   потрапила,   знову  й  таки,  у  кішені

 працівників  фонду.  Тільки  8  його співробітникам в

 Харкові   виплачено   14   міліардів   200  мільйонів

 карбованців. Саме тому не має чим повернути вклади на

 суму   2  триліони  карбованців  та  2  триліони  100

 мільярдів карбованців, нарахованих, але не виплачених

 додаткових  пільгових  пенсій. А чи залишок коштів на

 рахунку   цього   фонду  "Оберіг"  становить  ліше  2

 мільярди  200 мільйонів карбованців. Про якевиконання

 зобов'язань перед вкладниками може йти мова?!

      Серйозні порушеня законодавства виявлено також у

 діяльності    закритого    акціонерного    товариства

 Український  Національний  Будинок  Селенгу  із штаб-

 квартирою тут, у  Києві.  А  філії його -  у багатьох

 містах  і  областях  України.  Ряд філій уже припинив

 виплату  внесків  і премій. По цьому товариству також

 порушено ряд кримінальних справ.

      Таких,   на  жаль,  товариств,  що  інакше ,  як

 шахрайськими не назвеш, чимало. В даний  час слідчими

 підрозділами   Внутрішніх   справ   розслідується  90

 кримінальних  справ,  порушених  проти посадових осіб

 довірчих   та  інших  товариств,  що  залучали  кошти

 населення.

      До кримінальної відповідальності притягується 83

 посадові  особи,  з  яких  10 є громадянами іноземних

 держав.  14  осіб,  що  скоїли злочини, заарештовано,

 46 - оголошено у розшук.

      Загальна  сума  завданих  посадовими особами цих

 стуктур   тільки  по  згаданих  кримінальних  справах

 збитків   становить   4   трильйони  карбованців,  27

 мільйонів американських доларів, 174 тисячі німецьких

 марок.  На  розрахункові  рахунки  трастових компаній

 накладено   арешт   і  вилучено  майна  лише  на  245

 мільярдів  карбованців,  690  тисяч доларів США та 11

 тисяч  німецьких  марок.  Вже закінчено розслідування

 чотирьох кримінальних справ. В тому числі, 3 у Києві.

 Директор  товариства "Магнум-92" Осіпов засуджений до

 6,5 років позбавлення волі за шахрайство.

      Є   перспектива   найближчим   часом   завершити

 розслідування  з передачею винних до суду ще двадцяти

 чотирьох  кримінальних  справ. 8 справ взяли до свого

 провадження органи прокуратури.

      На  засіданні  2  грудня  комісія  зажадала  від

 міністра Внутрішніх справ України разом з Генеральною

 прокуратурою  прискорити  розслідування  кримінальних

 справ,   порушених   за   фактами  шахрайства,  проти

 посадових осіб на банківських фінансових устнов.

      Особливу  увагу  запропоновано приділіти розшуку

 майна,   фінансових  ресурсів  потерпілих,  поерпілих

 платників.

      Урядова  комісія та комсія на місцях зробить все

 можливе,  щоб  знайти тих, хто привласнив чужі гроші,

 відшукати  і  повернути  громадянам ті їх внески, які

 перетворили   у  власні  палаци,  дорогі  автомобілі,

 коштовності.

      Третє.   Безперечно,  такі  зловживання  великою

 мірою    стали   наслідком   недосконалості   чинного

 законодавства,  а  також  того,  що ці підприємницькі

 структури  опинилися  по  суті  поза контролем з боку

 відповідних центральних і місцевих органів влади.

      Як суттєвий недолік законодавства слід відмітити

 те,   що   в  ньому  не  визначено  поняття  довірчої

 операції,   перелік  майна,  що  може  знаходиитсь  в

 довірчому     управлінні     напрями     використання

 товариствами  залучених коштів.

      Слабкою  стороною  законодавства  є також те, що

 воно  не  забороняє  довірчим  товариствам  займатися

 поряд з представницькою іншими видами підприємницької

 діяльності.   Це   дає  можливість  керівникам  таких

 товариств    використовувати    значні    кошти   для

 фінансуванння  інших  підприємств,  зареєстрованих на

 них самих, на родичів, знайомих.

      Як  зараз з'ясувалося, вони здебільшого для того

 і  створюються, щоб ховати кінці. Відміна у 1993 році

 передбачувана   статею   8-ю   Закону   України  "Про

 підприємництво"    державних    реєєстрацій    філій,

 відділень  та представництв суб'єктів підприємницької

 діяльності,   в   тому   числі   довірчих  товариств,

 проізвела  до  того,  що  діяльності  філій  ніким не

 контролювалося.  Тому,  як  правило,  саме у філіях і

 допускалися найбільші зловживання.

      Чинне  законодавство,  на жаль, чітко не регулює

 процес залучення коштів громадян різними довірчими та

 іншими  товариствами. Це призводить до того, що певні

 підприємницькі     структури    фактично    займалися

 банківської   діяльністю,   не   будучи   при   цьому

 зв'язаними    нормативній   ліквідності   банківських

 операцій.

      Діяльність  державних  пенсійних фондів та інших

 не    банківських    фінансових   установ,   будинків

 "Селенгів" тощо, законодавчо не врегульовано взагалі.

      Якщо  говорити  об'єктивно, то і декрет Кабінету

 Міністрів  про  довірчі  товариства містять норми при

 додержанні яких зловживань можна було б уникнути. Так

 декрет   вимагає   від   довірених   осіб   брати  на

 обслуговування   майно,  вартість  якого  сумарно  не

 повинна   перевищувати   частки   довіреної  особи  в

 статутному фонді довірчого товариства та її особистої

 додаткової     відповідальності.    Відображати    на

 спеціальних  довірчих рахунках, результати діяльности

 щодо  введення довірчих операцій. Але хто рахувався з

 цими вимогами?

      В  багатьох перевірених установах бухгалтерський

 облік  занедбано, встановлено факти, коли матеріальні

 цінності  і готівка не оприбутковувалися. В обліку не

 відображалися заборгованість за розрахунках з різними

 організаціями на десятки мільярдів карбованців.

      Відповідні  органи  державної влади, як у центрі

 так і на місцях, на які покладено відповідальність за

 діяльність  цих  підприємницьких  структур  довго  не

 наважувалися  поцікавитися,  за рахунок яких коштових

 джерел  будуть  нагромаджуватися прибутки для виплати

 неймовірно  високих  процентів.  І лише розпорядження

 Президента змусило їх втрутитися у справи довірчих та

 інших подібних підприємницьких структур.

      У  своїй  Постанові  номер 873 Кабінет Міністрів

 висловив серйозні претензії до Міністерства фінансів,

 Комітету  у  справах нагляду за страховою діяльністю,

 фонду  державного майна, Національного банку. Істотні

 порушення декрету про довірчі товариства, інших актів

 законодавства  допускали  під час реєстрації довірчих

 товариств   окремі   місцеві   органи,   державні  та

 виконавчі влади, та виконавчі комітети міських Рад, в

 Автономній  Республіці  Крим,  Харківської, Сумської,

 Вінницької,  Луганської, Херсонської областей і міста

 Києва.

      Вони  не  рідко  реєструвалися  як  товариство з

 обмеженною  відповідальністтю,  порушували вимоги про

 внесення до моменту державної реєстрації 50 відсотків

 розмірів їх статутних фондів.

      Іноді  реєстраційні  картки  не  надсилалися  до

 податкових  інспекцій, через що довірчі товариства не

 бралися на облік і не сплачували податки. Численними,

 майже   повсюдно,   були   випадки  не  відповідності

 юридичної  адреси  довірчих  та  інших  товариств  їх

 фактичному  місцезнаходженню,  що практично виключало

 можливість  контролю їх діяльності. Безумовно, всі ці

 недоліки    в    ході   первірки   усувалися.   Винні

 притягувалися до відповідальності.

      Суттєвим   результатом   проведення   роботи   є

 встановлення   державного   контролю   за  діяльністю

 небанківських  фінансових  установ.  Постановою Уряду

 тепер  функції  контролю за ними покладено на головну

 державну  податкову інспекцію у складі якої для цього

 створювали  окремі підрозділи.

      Кадрово  посиленний комітет у справах нагляду за

 строковою діяльністю, йогоп редставництва створюються

 у всіх областях. Національний банк встановив контроль

 за  діяльністю комерціних банків у таких питаннях, як

 обіг   цінних   паперів,   збереження  документів  та

 проведення ними довірчих операцій.

      Четверте.  Одна  з  самих  важких і невідкладних

 пробле,  як  повернути  кошти громадянам. Ми не маємо

 права залишити людей на одинці зі своїми проблемами і

 овинні  зробити все, щоб відновити справедливість. Що

 в цьому відношенні вже зроблено?

      В  ході  перевірок  вкладникам  уже  повернуто 2

 трильйони  800  мільярдів  карбованців.  За  рішенням

 судів   стягнуто   з   довірчих  товариств  та  інших

 небанківських   фінансових  установ  1  трильйон  217

 мільярдів  карбованців,  1 мільйон 383 тисячі доларів

 Сполученних  Штатів Америки і 1350 німецьких марок. В

 стадії розгляду ще близько 9 тисяч цивільних справ.

      Комісія надіслала звернення до Верховного суду з

 проханням  на  основі  узагальнення  судової практики

 дати  судам  роз'яснення щодо додержання передбачених

 законом   строків  і  якісного  розгляду  справ  цієї

 категорії.   І   щоби  не  брити  державне  мито  від

 громадян-скарбників.  Гадаю, що будуть знайдені ще на

 великі  суми  і  майно,  і кошти, сховані керівниками

 таких  суб'єктів  підприємницької  діяльності в інших

 комерційних   структурах.   Треба  шукати  і  те,  що

 конвертоване у твердій валюті і вивезено за кордон.

      Пропонується спрямувати на відшкодування збитків

 громадян   суми   фінансових   платежів   і  санкцій,

 стягнутих із довірчих та інших товариств за порушення

 податкового  законодавства. Це досить великі суми. На

 першому   етапі   перевірок   було  донараховано  359

 мільярдів  карбованців. Вони не закладалися в бюджет,

 це  гроші  вкладників  і їх можна було би використати

 для  того,  щоб  їх  повернути  особливо  тим,  які є

 одинокі, хворі і інші, хто, дійсно, в цьому потребує,

 в першу чергу.

      Крім    того,    уважно    вивчаються    проекти

 оздоровлення  фінансового  становища тих підприємств,

 які ще можуть працювати, і визначено розміри даходів,

 що  мають надійти від реалізації цих проектів. Це дає

 підстави сподіватися, що виплати тут буде відновлено.

      Пошук  можливостей  повернути  кошти  громадянам

 спільно,  ведеться  як  у Центрі, так і в регіонах. У

 цій  справі  вже певний досвід є. У Донецькій області

 за  час перевірок повернули громадянам 1 трильйон 200

 мільярдів   карбованців,   у  Дніпропетровський  -800

 мільярдів, Житомирській -295 мільярдів, Херсонській -

 346 мільярдів, Луганські - 133 мільярди карбованців.

      Я сказав про те, що можна зробити і вже робиться

 сьогодні,  на  жаль,  не  в усіх областях, зокрема, у

 Вінницькій,   Волинській,   Сумській,   Чернівецькій,

 Тернопольській   і   автономній  Республіці  Крим.  Я

 звернувся  до  керівників цих областей і міста Києва,

 Севастополя,  щоб  вони  більш  активно  і  предметно

 зайнялися цим питання.

      В    одночас,   урядова   комісія   працює   над

 пропозиціями,   реалізація   яких   дозволить  надати

 процесу  повернення  коштів  громадянам організований

 характер,   поставить  його  під  контроль  державних

 органів  і  громадськості.

      В  комміссії  розглядається  механізм повернення

 коштів  громадянам за рахунок стягнення у безспірному

 порядку  добіторської  заборгованості  цим  суб'єктам

 підприємницьккої   діяльності,   а   також   механізм

 зберігання   та   управління   майном   небанківських

 установ,  на  яке накладено  арешт.

      Шосте.  Зрозуміло,  що  на  майбутнє  діяльність

 довірчих   товариств,   страхових   компаній,   інших

 небанківських  установ  має  бути  врегульовано таким

 чиином,   щоб   виключити  можливість  зловживаннь  з

 фінансовими  ресурсами.

      Комісія  вважає,  що  це завдаання великою мірою

 вирішить  прийняття  Верховною  Радою  України Закону

 про довірчі товариства, Постанови про його введення в

 дію,  а  також  Постанови, ппроект якої вам роздано і

 внесено  від  Уряду України.

      Проект,    запропонований   Урядом,   передбачає

 запровадити  обов'язкове страхування відповідальності

 суб'ектів  підприємницької  діяльності, які залучають

 кошти  громадян  у  будь-кій  формі,  з  наступним їх

 поверненняям   та   виплатою  доходу  чи  без  нього.

 Страхування   провадитиметься   шляхом  обов'язкового

 відрахування  зазначеними  суб'єктами підприємницької

 діяльності  5  відсотків  залучених коштів громадян з

 віднесенням  цих сум   на  собівартість.

      І   пропонуєтьсяя   також   ввести   обов'язкові

 резервування  20 ввідсотків залучених коштів громадян

 з  розміщенням  їх  у державні  цінні папери.

      Порядок   такого   страхування   і  реезрвування

 встановлюються    Кабінетом    Міністрів    разом   з

 Національним  банком  України.

      Комісія  вважає,  що важливим заходом, що сприяв

 би   наведенню   порядку   в   цій   сфері   стала  б

 перереєстрація    всіх    суб'єктів   підприємницької

 діяяльності,   які   залучають   кошти  громадян.  Її

 пропонується  провети   у    двомісячний  термін.

      У  разі,  якщо  така підприємницька структура не

 пройде  перереєстрацію  на  її  розрахунок  та  інших

 рахунках    операції   призупиняються   за   рішенням

 Державної  податкової  інспекції.

      Пропонується  запровадити,  починаючи  з 1 січня

 наступного  року реєстрацію філіалів представництв та

 інших     відокремлених     підрозділів     суб'єктів

 підприємницької  діяльності  в порядку, установленому

 законодавством для цих суб'єктів.

      Філіали,  представництва  та  інші  відокремлені

 підрозділи суб'єктів підприємницької діяльності,

 створені  для  набуття чинності цією постановою також

 підлягають державній реєстрації у зазначений термін.

      Вноситься   пропозиція  закрити  основний  канал

 зловживань,   що,   практично,  виключатиме  побудову

 пірамід.  Суб'єктам  підприємницької  діяльності цією

 постановою   забороняється  використовувати  залучені

 кошти  громадян  на  власні  господарські  потреби та

 виплати  процентів,  премій,  винагород,  дивідендів.

 Всатновлюється  порядок,  за яким прибуток, отриманий

 суб'єктами підприємницької діяльності від проведення

 безвідповідної   ліцензії  діяльності,  яка  підлягає

 ліцензування,   стягується   за   рішенням  державних

 податкових   інспекцій   до   Державного   бюджету  у

 безспірному порядку.

      Введення  такої  норми  створить  умови, коли на

 власні потреби та винагороди будуть використосуватися

 тільки прибутки цих структур, що змусить їх працювати

 більш ефективно.

      Кабінет  Міністрів  в  місячний  термін  подасть

 пропозиції  про  внесення змін до законодавчих актів,

 що  випливають  з цієї постанови. Найближчим часом на

 розгляд  Верховної  Ради буде внесено проекти законів

 про   внесення   змін  і  доповнень  до  законів  про

 банкрутство,  про  цінні  папери і фондову біржу, про

 підприємництво  та  про  внесення змін і доповнень до

 Декрету  "Про державне мито", а також проекти законів

 "Про  довірчу  власніть"  і  "Про недержавні пенсійні

 фонди".

      Одночасно  Уряд  ще раз звертається до Верховної

 Ради   з  настійним  проханням  прискорити  прийняття

 закону  про страхування, який був прийнятий у першому

 читанні.

      Все, про що я доповів, -спільна думка, вироблена

 на засіданні урядової комісії з комплексної перевірки

 діяльності довірчих товариств за участю представників

 регіональних    комісій,    громадських   організацій

 вкладників.   Всі   наші   пропозиції,  я  б  сказав,

 вистраждані.

      Важливо відзначити те, що ми тісно співпрацювали

 з  постійною Комісією Верховної Ради України з питань

 економічної    політики    та   управління   народним

 господарством та багатьма народними депутатами.

      Прийняття  всього  пакету документів, об'єднання

 зусиль   законодавчої,  виконавчої  і  судової  гілок

 влади,  місцевих  органів  громадскості  верне  надію

 людям  на  краще.  Прошу  Верховну Раду, вас, шановні

 депутати,  підтримати  ці  пропозиції  і наші спільні

 дії. Дякую вам за увагу.

     

      ГОЛОВА.   Шановні   депутати,   шановний  Василь

 Васильовичу,  очевидно  буде багато запитань. Я прошу

 уваги.  Будьте  уважні.  Я  проведу  зараз  запис, ви

 запитаєте,   але   це   будемо  робити  після  обіду,

 безперечно.  Хоч  є дві позиції, я хотів би, щоб ви в

 процесі   перерви  подумали,  Васіль  Васільович,  як

 відповісти  на  ці  запитання, бо я скористаюсь вашим

 тезами.   Ви   в   одному   місці   сказали:  найдуть

 винуватців,-ви  їх назвіть, вони відомі, тут не треба

 шукать винуватців.

      І,   друге,   недолік   законодавства.  Як  нема

 законодавства,   то  не  випускають  сертифікати.  Це

 зрозуміло  всім.  Ми  пам'ятаємо,  як  це робилося...

 Сертифікати    не   пускає   в   обіг,   поки   немає

 законодавства   про  обіг  цінних  паперів  і  всього

 іншого.  Тому  мова  йде  про  махінації  колосальних

 розмірів! І тут треба не стільки про заходи, які уряд

 вживає   (це   теж  важливо  і  спасибі,  що  про  це

 доповіли),  але  треба назвати причини. І я хотів би,

 щоб  комісія,  яка  займалася  над... цією проблемою,

 також  відповіла  на  ті конкретні абсолютно питання,

 які  були  поставлені.  Бо як приїжджають депутати на

 округ,  то  за груди беруть кожного депутата: "Віддай

 гроші!".  І  людей  можна  зрозуміти...  Так,  просто

 пояснювати,  мені  здається, що не вдасться... Тому я

 просив би: хто хоче задати запитання -запишіться.

      Василь   Васильович,   вам   спасибі  велике  за

 інформацію. Після обіду відповісте на запитання. Будь

 ласка.

      Опублікуйте   список,   запам'ятайте,   де   хто

 записаний.   Після   обіду   задасте  запитання  -час

 відведем для цього...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Оголошується  перерва  з  14  до 16 години! В 16

 годин продовжим розгляд цього питання!