Стенограма пленарного засідання

12 грудня 1995

              ЗАСІДАННЯ  П'ЯТДЕСЯТ  ТРЕТЄ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  12  г р у д н я   1995  р о к у

                      16.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.   Прошу   депутатів   підготуватись   до

 реєстрації. Будь ласка.

      (Шум в залі)

      Проводиться поіменна реєстрація.

      Вечірне   засідання   оголошується   відкритим.

 Слухається   питання  про  проект  основних  положень

 податкової   політики.   Доповідає   Суслов   Валерій

 Іванович.   Голова   Комісії   з   питань   банків  і

 банківської діяльності.

      Я   знаю,   що   це  питання  депутати  ретельно

 розглядали  у  своїх  комісіях  і на фракціях, тому я

 просив   би  дуже  зосереджено  заслухати  інфрмацію,

 прийняти відповідне рішення.

 

      СУСЛОВ В.І.

 

      Уважаемые     народные    депутаты,    уважаемые

 избиратели  и  налогоплательщики,  вопрос об основных

 положениях  налоговой политики, готовился в Верховном

 Совете  достаточно  долго  и  тщательно,  сегодня это

 решающий  вопрос  экономической политики и по нему мы

 должны  принять решение, до начала обсуждения проекта

 Закона о государственном бюджете Украины на 1996 год.

      Я  очень кратко напомню историю этого вопроса, в

 конце   1994   года  Верховный  Совет  Украины  начал

 рассматривать       пакет      законопроектов      по

 налогообложению,    поданный   Правительством,   было

 принято  два  важнейших  закона  о  налоге на прибыль

 предприятий  и  о  создании  государственного реестра

 плательщиков налогов физических лиц.

      Однако  вместе с тем, Верховный Совет совершенно

 правомерно    захотел    понять    в   целом   подход

 правительства     к     налогообложению,     и    дал

 соответствующее   поручение   Кабинету  Министров,  о

 подготовке   концепции   налоговой   политики,  такая

 концепция     была     подготовлена,    она    дважды

 рассматривалась  в  Верховном  Совете,  вы помните ее

 докладывал  начальник  налоговой  инспекции, и дважды

 эта концепция не была одобрена Верховным Советом.

      Вместе   с  тем,  началось  торможение  принятия

 налоговых  законов,  раз  за  разом  депутаты ставили

 вопрос  о  том,  что  нельзя  например  рассматривать

 законопроекты  об обложении иммущества, не видя общей

 картины налогообложени.

      Верховный  Совет  вынужден  был  взять  вопрос о

 подготовке  концепции  налоговой  политики  на  себя,

 Президиум Верховного Совета создал рабочую группу под

 руководством   заместителя   Председателя  Верховного

 Совета    Дьомина,   которая   подготовила   основные

 положения   налоговой   политики,  это  один  из  тех

 документов, которые вам сегодня розданы.

      Кроме того вам роздан также проект постановление

 Верховного  Совета  про основные положения податкової

 політики  і  податкову реформу в Україні. Этот проект

 подготовлен рабочей группой созданной в соответствии

 с  роспоряжением Президента. Копия этого распоряжения

 у  вас имеется на руках. Группу возглавлял Лозаренко,

 первый  Вице-премьер-министр Украины. В состав группы

 входили, как вы видете, и три председателя постоянных

 комиссий   Верховного   Совета.   Проект   рассмотрен

 комиссией   по   вопросам   финансов   и   банковской

 деятельности   с  соотвествующими  изменениями.  Этот

 проект роздан вам и вынесен на обсуждение сессии.

      Вместе с тем Кабинет Министров подал свою версию

 постановления.  И  сегодян мы будем руководствоваться

 документом,  розданным  окончательно сегодня, который

 содержит   сравнительную  таблицу,  редакцию  проекта

 постановления   предложенного   Кабинетом   Министров

 Украины   и   редакцию,   которую   приняла  Комиссия

 Верховного  Совета  по вопросам финансов и банковской

 деятельности.

      Прежде  чем  переходить к характеристике данного

 проекта, я считаю необходимым кратко охарактеризовать

 финансово-кредитную   политику   в   целом,   которая

 осуществляется  в  нашем государстве. Без этого мы не

 поймем основополагающих идей проекта.

      Можно  утверждать,  что  на протяжении 1992-1994

 годов   налоговая   политика   в   Украине  не  имела

 первостепенного   значения.   Важнейшую   роль  играл

 эмиссионный   налог,  главной  формой  которого  были

 эмиссионные   кредиты  Национального  банка  Украины.

 Вследствии  такой  политики  страна переживала период

 гиперинфляции.   последствия   этой   политики   всем

 известны.  Бегство  от  национальной  валюты, включая

 перевод   валютных  средств  за  границу,  постоянное

 падение  курса  национальной  валюты, что приводило к

 депинговому экспорту, подрыву денежной системы страны

 и разорению экономики.

      Эмиссионные  кредиты  -это,  действиетльно  так,

 однако   выполняли  важнейшую  обкективно-необходимую

 функцию,   перераспределине   капитала   в   условиях

 отсутсвия  рынка  капитала  и  пополнение  бюджета  в

 условиях отсутствия целостной налоговой системы.

      В  1995  году  мы  с  вами  наблюдаем проведение

 жесткой   денежно-кредитной   политики  Национального

 банка   Украины.   Можна   считать   это  достижением

 Национального банка и одновременно Верховного Совета,

 поскольку   Верховный   Совет  не  принял  ни  одного

 решения,   которое   провоцировало   бы   эмиссионное

 кредитование экономики.

      В этих условиях на первый план выходыт налоговая

 политика.   И  я  хотел  бы  кратко  остановиться  на

 особенностях этой политики.

      Первое.   Эмиссинное    финансирвание   дефицита

 бюджета   в   этих   условиях  должно  быть  заменено

 стабильными  налоговыми  поступлениями. Поэтому нам с

 вами   предстоит  колосальная  работа  по  расширению

 налоговой    базы,    законодательному    обеспечению

 усиления  контроля за полнотой и правильностью уплаты

 налогов.  На  практике до сих пор (в этом есть и вина

 Верховного  Совета), но  Правительство шло по худшему

 пути.   Это  пути  введения  новых  видов  налогов  и

 повышения налоговых ставок.

      Я  не буду приводить всем известные примеры, как

 на протяжении этого года и какими решениями вводились

 новые  виды  налогов, новые виды отчислений и не буду

 говорить  также  об  известных  примерах  предложений

 повышения налоговых ставок.

      Если говорить о расширении базы налогообложения,

 то  надо сказать, что очень значительны резервы у нас

 в  повышении роли налогов на потребление прежде всего

 увеличения  доходов от акцизного збора. Известно, что

 акцизный  сбор  дает менее 2 процентов общей величины

 доходов  бюджета.  И  вот  акцизный  сбор, таможенное

 обложение  -это  те  законопроекты,  которые комиссия

 рассматривает как первоочередные.

      Второе.  В  1995  году  традиционная  борьба  за

 льготные   кредиты  сменилась  борьбой  за  налоговые

 льготы.

      Колосальный    резерв    увеличения    налоговых

 поступлений   поэтому   кроется   в  ликвидации  всех

 неоправданых  налоговых  льгот.

      Первый  шаг  мы  свами  сделали,  приняв  Закон,

 которым  скасованы все льготы по подакцызным товарам.

 Особенно  значительны  льготы  при  импорте товаров в

 Украину.

      Что  касается  льготного  налогообложения, то мы

 должны  принять  и понять, что нужно превращать любые

 льготы   в   натуральной  форме  в  денежные  льготы.

 Последовательно   должен   проводиться  принцип,  что

 вообще  в  государстве для любой категории льготников

 должна быть только одна льгота -это денежная льгота.

      Третье.  Хроническая  нехватка бюджетных средств

 на  самые  неотложные нужды превратилась в стремление

 вводить  в различные целевые отчисления в специальные

 целевые  и отраслевые  фонды.

      Я    могу    упомянуть,    например,   постоянно

 повторяемый  Фонд  поддержки топливно-энергетического

 комплекса, расчетов за энергоносители и так далее. То

 есть,  самыми благими целями оправдывается постоянное

 стремление  новых видов налогов. Но вместо правильной

 налоговой  политики,  использования вместо правильной

 налоговой   политики  и  бюджетной  политики  системы

 целевых  фондов  и  отчислений  есть ни что иное, как

 симптом   распада   налоговой   и  бюджетной  системы

 Украины.

      Это       одна       из       причин      просто

 неконкурентноспособности    продукции.

      Поэтому  у  нас  есть  очень  большие резервы по

 очистке себестоимости продукции от затрат, которые не

 относятся  к  производству,  очистки себестоимости от

 неоправданых  начислений  в  разные фонды. Это должно

 привести  к  понижению  цен  на продукцию и повышению

 конкурентноспособности.

      Очень  важно,  в связи с этим, установить предел

 изкятия   прибыли   у   производителя  с  тем,  чтобы

 стимулировать  производство, необходимо ограничить, в

 связи  с  этим,  также  и косвенные налоги, ведущие к

 резкому понижению покупательского спроса населения.

      Четвертое.   Это   самая   сложная   проблема  -

 централизованное     перераспределение     финансовых

 ресурсов  за  счет  эмиссионных кредитов Центрального

 банка   должно   смениться,  наконец,  цивилизованным

 финансовым  рынком,  рынком ценных бумаг. Пока такого

 рынка    нет,    поэтому    финансовые   диспропорции

 углубляются,  и  в  целом  мы  должны  выйти,  приняв

 налоговое  законодательство, на единство финансовой и

 денежно-кредитной   политики.  И  вопрос  разумной  и

 обоснованной денежно-кредитной политики -это вопрос,

 еще который предстоит обсуждать Верховному Совету.

      И вот, в целом в сложившейся на сегодня ситуации

 мы  можем  констатировать,  что  продолжается процесс

 удушения  национального производства путем утяжеления

 налогового   пресса   при  сохранении  крайне  низкой

 заработной      платы.      Продолжается     политика

 стимулирования   экспорта  сырья  и  импорта  готовых

 зарубежных   изделий,  продолжается  уход  легального

 производства  в  тень и усиливается тяжелое положение

 Бюджета. Все это приводит к нарастанию потребности во

 внешних  займах, которые, конечно, в этих условиях не

 могут   дать   ничего,   кроме   нарастания   внешней

 задолженности.

      У  нас  с  вами  еще  есть шанс принять решения,

 которые   поддержат   национальное  производство.  Мы

 должны  четко,  я  думаю,  определиться  в  слудующих

 концептуальных  моментах.  Что  источником налогового

 законодательства  должен  быть только Верховынй Совет

 Украины.   Ни  указами  Президента,  ни  нормативными

 актами  исполнительной  власти ничего нельзя менять в

 налоговом     законодательстве.    Собственно,    это

 предусмотрено   Конституционным   договором,   но  на

 практике, как вы знаете, этот принцип не выполняется.

      Мы должны прийти к тому, что должен быть базовый

 закон. Таким законом является Закон Украины о системе

 налогообложения,  оторый  принят в 1991 году. Никакие

 налоги, сборы и платежи не должны взыматься, если они

 не предусмотрены этим Законом.

      И,  наконец,  как  базовый  принцип,  мы  должны

 согласиться   на  то,  что  нельзя  менять  налоговое

 законодательство  ежегодно Законом "О государственном

 бюджете Украины" на соответствующий год.

      Посмотрите  какие законы принимались в последние

 годы,  на один год вводятся новые ставки, на один год

 меняются  платежи и меняется механизм их изьятия пока

 мы  не  откажемся  от  такой  практики,  мы не сможем

 обеспечить стабильность налогового законодательства.

      Теперь  прошу  вас  взять  в  руки сравнительную

 таблицу и мы пойдем по тексту проекту постановления.

      Первым  пунктом  этот,  у  редакции этого пункта

 совпадает  редакция  комиссии и редакция предложенная

 Кабинетом Министров.

      Схвалити основне положення податкової політики в

 Україні розроблено рабочую группу створенной Президей

 Верховного  Совета  Украины  и доопрацьовані комісією

 Верховної   Ради   України   з   питань   фінансів  і

 банківської діяльності.

      Я   думаю,   что  не  должно  вызвать  какого-то

 сопротивления  одобрения основных положений налоговой

 политики.

      Там одна часть это принципы налогообложения, все

 это  записано  правильно, вторая часть это повторение

 Закона  Украины  "О  системе налогообложения" то есть

 это  уже  принято  Верховным Совеом и главное конечно

 сейчас  не  в  том, одобрим мы эти основные положения

 податковой  политики  или  нет, главное что мы должны

 принять  нормативный  акт,  который  будет  содержать

 нормы прямого действия в том числе.

      Основные     положения    податковой    политики

 естественно   устанавливают   только  принципы  и  не

 содержат норм прямого действия.

      Второй пункт проекта постановления. Встаноновити

 термін   завершення   розробки   податкового  кодексу

 України   і   прийняття  основних  Законів  з  питань

 податкової   реформи   -1   січня  1998  року,  митою

 податковой  реформи  визначити пом'ягшення податкової

 політики   стимулювання  вітчизняного  виробництва  і

 скорочення не критичного імпорту.

      Вам  роздана справка о подготовке законопроектов

 по  налогообложению.  В списке 30 проектов. Верховный

 Совет...  некоторые  депутаты  считают, что мы должны

 принять   все  эти  законопроект  очень  быстро.  Это

 нереально!   Принятие   любого   нового   закона   по

 налогообложению  -это исключительно большщое событие,

 за которым следует большая работа Кабинета Министров,

 налоговых  инспекций, подготовка кадров предприятий и

 так  далее.  Поэтому  мы  просили  бы поддержать этот

 срок,  то  есть  дать 2 года для того, чтобы мы могли

 принять  все законы по налогообложению. Принять их не

 спеша,  проконтролировать  подготовку соответствующих

 подзаконных актов, понимая, что для любой страны ввод

 сразу  двадцаты или даже пяти новых налоговых законов

 может     оказаться     катастрофой,    потому    что

 организационно  исполнительная  валсть  окажется не в

 силах ввести эти законы в действие. Я мог бы говорить

 долго и приводить многочисленные примеры, как то, что

 было  с Законом о налогообложении прибыли предприятий

 или  последний  пример,  допустим, Указ Президента по

 акцизным    маркам,   который   не   был   достаточно

 подготовлен, и какие коллизии это вызвало на практике

 (об этом все мы знаем).

      Третий   пункт.   Разкясните,   что   згідно   з

 положеннями  статті  18  Закону  України про державну

 владу  і  місцеве самоврядування в Україні нормативні

 акти  органів  виконавчої влади пов'язані з введенням

 нових  видів податків і обов'язкових платежів, зміною

 податкових  ставок  об'єктів і суб'єктів оподаткуваня

 наданням  податкових  пільг,  а також внесенням інших

 змін  до порядку нарахування, справляння та розподілу

 податків та інших обов'язкових платежів є нечинними з

 моменту   прийняття   таких   актів.  За  виключенням

 випдаків,  коли  такі  права прямо деліговані органом

 виконавчої  влади,  відповідними  законами  з  питань

 оподаткування. В конце есть пункт, которым эта статья

 не вводится сразу в действие. Эта статья, в сущности,

 дублирует  то,  что  уже  есть  в законодательстве. В

 частности,  в  Конституционном  Договоре. Поэтому она

 имеет   в   основном   идеологическую,   политическую

 нагрузку.  Проголосовав за этот пункт, мы скажем, что

 всю  ответственность  за  налоговое законодательство,

 как  это  предусмотрено  в Конституционнном договоре,

 возмет  на  себя  Верховный  Совет.  И  любые попытки

 вводить   новые   налоги   или   менять   что-либо  в

 законодательстве   другими   актами,   не  Верховного

 Совета,   являются   не   действительными  с  момента

 принятия таких актов -это важно сделать.

      Четвертый   пункт.  " Встановити,  що  в  Україні

 справляються тільки ті податки і обов'язкові платежі,

 справляння   яких  передбачено  Законом  України  "По

 систему оподаткування", сплаті не підлягають".

      Попытка         систематизации        налогового

 законодательства.  Целый  ряд  фондов,  да  почти все

 государственные     фонды,    кроме    Чернобыльского

 отчисление  в  них  не  предусмотрено в них законом о

 системе   налогообложения,   многие   с  этих  фондов

 вводились  вообще  незаконным  путем, постановлениями

 Кабинета Министров как вы знаете, и в конце концов мы

 должны  навести  порядок.  И  установить,  что должен

 платить  налого  плательщик  в  одном  законе, и если

 Кабинет  Министров  пожелает  ввести  какой-то  новый

 налог,  он  вначале  должен  будет  внести нам с вами

 предложение    о    дополнении   закона   о   системе

 налогообложения, какие новые виды налогов должны быть

 дополнительно,  если мы одобрим этот подход, тогда мы

 сможем рассматривать проект закона.

      Поэтому   этот   пункт,  тоже  очень  важен  для

 правильного построения налоговой системы.

 

      Пятое.  Встановити, що введення нових податків і

 обов'язкових  платежів,  зміна  податкових  ставок  і

 механізму    стагнення   податків   та   обов'язкових

 платежів,  не  може  запроваджуватися законом України

 про державний бюджет на відповідних рік.

      Это   тоже   предусмотрено  законодательством  в

 частности  законом Украины о бюджетной системе, и это

 ежегодно  нарушается, как вы видите Кабинет Министров

 просит  отсрочить на год введение этой нормы, то есть

 в    редакции    Кабинета    Министров   предлагается

 установить,  это  с  1977  года, то есть с тем, чтобы

 сейчас    с   учетом   того,   что   проект   бюджета

 подготовлен...

 

      ГОЛОВА.   1997.

 

       СУСЛОВ....  эта  норма  пока не вводилась в

 действие,  тем  не  менее,  если  мы хотим обеспечить

 стабильность  налогового  законодательства, мы должны

 отказаться  от  этой  практики  ежегодного  изменения

 действия  тех  или  инных  законов,  вставок, порядка

 уплаты и так далее.

      Шестой  пункт.  Встановити,  що  з  1 січня 1996

 року, на основний рахунок державного бюджету України,

 а  також місцевих бюджетів всіх рівнів, зараховуються

 кошти  цільових,  бюджетних,  крім  пенсійного  фонду

 України,  а  також  в будь-яких позабюджетних фондів,

 створених  згідно  з  законами України і нормативними

 актами органів виконавчої влади України.

      Вы  знаете,  здесь  очень  много  жалоб, да и не

 только  жалоб,  но  и  реальных  фактов. Нет целевого

 использования  средств целевых фондов. надо поставить

 под  контроль  использование  этих  средств.  Другого

 пути,  кроме  как  зачислять  эти средства в бюджет и

 контролировать их целевое использование, у нас с вами

 тоже   нет.   Поэтому  предлагается  эту  норму  тоже

 поддержать.

      Седьмое.     Встановити     гранічний     рівень

 перерозподілу  валового  внутрішнього  продукту через

 введенний   бюджет  України,  включаючи  відрахування

 допенсійного  фонду України і державних позабюджетних

 фондів не вище 45-47 валового внутрішнього продукту.

      Я  думаю, что эта норма не будет вызывать каких-

 то  дебатов в связи с тем, что Верховный Совет ее уже

 дин раз утвердил, рассматривая программу деятельности

 правительства.

      И  то,  что  нужно  установить предельный размер

 перераспределения  валового  продукта через бюджет, и

 тем  самым ограничить общий размер налогообложения, я

 думаю,  что депутаты согласятся.

      Для  сведения  в  проекте  бюджета  на  1996 год

 заложен    показатель    перераспределения   валового

 внутреннено  продукта через бюджет-46, 2 процента, то

 есть в пределах этого норматива.

      Восьмой   пункт.   Доручити  Кабінету  Міністрів

 України   подати   пропозиції   і   розрахунки   щодо

 встановлення   граничного  рівня  вилучення  прибутку

 підприємств всіх форм власності за рахунок усіх видів

 податків, зборів та обов'язкових платежів.

      Вопрос,    которий    раз    за   разом   ставят

 промишленики.     Дело    в   том,   что   показатель

 перераспределения  валового  продукта  не достаточен,

 так  как  кроме  налога  с  прибыли, реальной прибыли

 уплачивается  целый  ряд  других  налогов,  сборов  и

 платежей.   Поэтому  должен  быть  установлен  предел

 изкятия прибыли  у предприятий.

      Ну,  тут нужны расчеты и обоснования. Мы спорили

 о  конкретной величине, но пришли к выводу о том, что

 следует   дать   поручение   Кабинету   Министров   о

 подготовке этого вопроса.

      9   пункт. " Встановити,   що   державні  цілові

 галузеві,  які  не  передбачені  Закном  України "Про

 систему оподаткування в Україні" мають своїм джерелом

 виключно прибуток підприємств, яки йзалишається після

 сплати   всіх   податків   і  обов'язкових  платежів.

 Відрахування   до  цих  фондів  можуть  здійснюватися

 тільки на договірних, добровільних засадах."

      Попытка  поставить  барьер  на пути безконечного

 создания  различных  отраслевых и других не бюджетных

 фондов,    создание    которых    не    предусмотрено

 законодательством.

      В  этом  пункте  говорится  о  том,  что  только

 добровольные  взносы  участников  этих фондов за счет

 свободной  прибыли  здесь  могут имет место. То есть,

 предприятияе  не  обязаны,  если это не предусмотрено

 законодательством,  делать соответствующие отчисления

 в эти фонды.

      10. "Віднести Закон України "Про амортизацію" до

 системи  законів  з  питань  оподаткування  і  внести

 відповідні   міни  до  Закону  України  "Про  систему

 оподаткування".

      Ну,  здесь  две причины у этого предложения. Во-

 первых,  Закон  "Об  аммортизации" является важнейшим

 законом,      благодаря      которому     формируется

 себестоимость,  а  значит  он  определяет  и величину

 прибыли и налогообложения.

      И  второе.  Если мы отнесем этот закон к системе

 законов   о   системе  налогообложения,  вот  все  те

 гарантии  по  стабильности,  нормам  аммортизационных

 отчисленый   будут   распространены...  Извените.  По

 стабильности      налоговых     отчислений,     будут

 распространенены и на  аммортизационные отчисления.

      11. Очень спорный вопрос, прошу обратить на него

 внимание.  "Комісії  Верховної  Ради України з питань

 фінансів   і  банківської  діяльності  у  бвотижневий

 термін доопрацювати проект Закону України про податок

 на   добавлену  вартість,  передбачивши  впровадження

 механізму   щомісячного  відшкодування  з  Державного

 бюджету,   перевищення   сум  податків  на  добавлену

 вартість,    сплачених    підприємствами   с   складі

 матеріальних  витрат  над  сумами податків, отриманих

 ними  с  у  складі  ціни  реалізації продукції робіт,

 послуг. У тому числі, при їх експорті.

      Кабінету Міністрів  України у двотижневий термін

 подати  пропозиції  щодо  скорочення  пільг,  наданих

 діючим   декретом  Кабінетом  Міністрів  України  про

 податок на  добавлену вартість.

      Вы  видите,  что  в  редакции Кабинета Министров

 вообще   предлагается  снять  с  рассмотрения  проект

 Закона  Украины  про  податок  на добавлену вартисть,

 который нами  в двух чтениях  был рассмотрен.

      Но  Комиссия  пришла  к  выводу, что этот проект

 может  быть  доработан. Сейчас все согласились в том,

 что   рассматриваемый   проект  Закона  о  налоге  на

 добавленую   стоимость   содержит   ряд  серьйзнейших

 концептуальных   недостатков,  связаных  с  тем,  что

 посредством механизма изкятия этого налога, изымаются

 фактически  оборотные средства предприятий и особенно

 страдают    предприятия    отраслей    с   длятельным

 производственным  циклом.  И  это  является  одной из

 причин  обострения  кризиса  наплатежей.

      И вот если в указаном направлении мы сможем этот

 проект  Закона  доработать,  он  может быть внесен на

 сесию  и  принят   в третьем  чтении.

      Что   же   касается   поручения   дать  Кабинету

 Министров   дать  предложения  по  сокращению  льгот,

 предусмотреных    законодательством   о   налоге   на

 добавленую  стоимость,  это  поручение спровоцировано

 самим  Кабинетом Министров.

      Все  мы  с вами слышим постоянные жалобы Кабмина

 на то... о том, что в течение этого года бюджет несет

 большие  потери  из-за  того,  что Верховный Совет не

 отменил льготы по налогу на добавленую стоимость.

      Мне, как председателю комиссии, хочется знать -о

 чем  идет речь. Если вы уже прочитали проект бюджета,

 вы...   на   1996  год,  вы  увидели  там  конкретные

 предложения  Правительству  по  отмене тех льгот. Эта

 отмена  льгот  по обложению угля и электроэнергии. Но

 не  нужно быть великим экономистом, чтобы понять, что

 если  на уголь и электроэнергию будет введен налог на

 добавленную  стоимость, что приведет к повышению цен,

 то  это  может  оказаться  катастрофическим шагом для

 нашей промышленности. А ведь засчет отмены этих льгот

 предлагается   получить  119  триллионов  карбованцев

 дополнительно   в   следующем  году.  Это  20%  общих

 поступлений  от  налога  на  добавленную стоимость. Я

 лично  сомневаюсь в необходимости отмены таких льгот,

 но,   тем   не   менее,  это  предложение  мы  должны

 рассмотреть специально.

      Кроме  того, как известно, что у нас есть льготы

 по  налогу на добавленную стоимость при импорте сырья

 и  комплектующих  для  собственного потребления. Я не

 думаю,  что  было бы правильно отменять такие льготы.

 Но,  во  всяком  случае,  любые  предложения Кабинета

 Министров  в этом направлении будут рассмотрены самым

 внимательным образом.

      12  пункт. Я прошу обратить ваше внимание на то,

 что здесь дается поручение Кабинета Министров. Это не

 нормы прямого действия. "Кабинету Міністрів України у

 двотижневй   термін  розглянути  наступні  пропозиції

 Верховної  Ради  України  щодо пом'якшення податкової

 політики  в  Україні  і подати висновки та відповідні

 розрахунки на розгляд Верховної Ради України щодо:

      Перше.   Обмеження  невиправданої  диференціації

 ставок плати за землю і встановлення граничного рівня

 плати за землю".

      Сегодня  дифференциация платы за землю достигает

 250  раз  в  зависимости  от того, в каком населенном

 пункте  находится предприятие. И на грани банкротства

 из-за  платы за землю, из-за этого налога оказываются

 крупнейшие    промышленные    предприятия,    которые

 расположены  в  центрах  крупных  городов. Мы вконце-

 концов   должны  законодательно  определить  какой-то

 предле. Ряд предприятий из-за этого платежа вынуждены

 расставаться   полностью  со  всей  прибылью.  И  эта

 прибыль, оказывается, еще и не достаточна.

      Второе.   Формування   коштів  фонду  здійснення

 заходів   щодо  ліквідації  наслідків  Чорнобильської

 катастрофи  та  соціального захисту населення. Шляхом

 встановлення   фіксованого  відсотку  від  загального

 обсягу  видаткової частини державного бюджету України

 на  відповідний  рік,  скасувавши порядок нарахування

 внесків  до  цього фонду у відсотках, до фонду оплати

 праці.

      Значит  я хочу обратить ваше внимание и особенно

 внимание   чернобыльцев,   которые   может   быть  не

 правильно поняли смысл этого пункта, что речь не идет

 о каком-либо  уменьшении чернобыльского фонда.

      Речь   идет  о  порядке,  об  изменинии  порядка

 формирования  чернобыльского фонда. Сегодня этот фонд

 формируется за счет по сути дополнительного налога на

 зароботную плату. 12 процентов фонда оплаты труда это

 отчисление  в чернобыльский фонд. Никто мне не сможет

 ответить,   а   почему   чернобыльский   фонд  нельзя

 формировать от акцизного збора или от пошлин, которые

 мы   получаем   с   импортных   товаров  либо  других

 источников.

      Такими начислениями и отчислениями на зароботную

 плату   мы   препьятствуем  росту  зароботной  платы,

 предприятия  не  могут  повысит  зарплату  во  многих

 случая только потому, что это сразу же тянет за собой

 резкое увеличение различных отчислений.

      В  том  числе и отчисление в чернобыльский фонд.

 Предлагается  принять,  мы  должны  посчитать то есть

 Кабинет   Министров   должен   по   нашему  поручению

 посчитать   сколько  будет  достаточно  установить  в

 расходной     части    бюджета    для    формирования

 чернобыльского фонда, чтобы он формировался на уровне

 по крайней мере не меньшем чем есть на сегодня.

      Но  надо  расстаться  с идеей формирования этого

 фонда   за   счет   дополнительного   налогообложения

 зароботной платы. Ведь теоретически и практически это

 означает,  что  если  такие отчисления будут сняты на

 заработную    плату,   то   предприятия   смогут   на

 соответствующие  суммы повысить заработные платы6 что

 будет вовсе неплохо с любой точки зрения.

      Третье.    "Зменшення   відрахувань   до   фонду

 зайнятості від 2% до 1% фонду оплати праці". Тоже еще

 одно  начисление  на  фонд  оплаты  труда  и  попытка

 смягчить вот налогообложение по этой статье.

      Четвертое. "Скасування внесків до позабюджетного

 фонду  сприяння  конверсії".  Фонд, кстати, абсолютно

 незаконный   и   законодательством  не  предусмотрен,

 введен   постановой   Кабинета   Министров...  3%  от

 себестоимости  по принципу  каскадного налога - очень

 высокий  уровень  отчислений и, конечно, отчисления в

 этот   фонд  очень  сильно  ударили  по  предприятиям

 тяжелой     промышленности,     сообенно    оборонной

 промышленности.

      Пятое.   "Скасування   внесків  до  іноваційного

 фонду".  Ну,  по  этому  вопросу  можно  спорить. Ряд

 комиссий,   в   том   числе   и   бюджетная  Комиссия

 высказались за то, что иновационный фонд должен быть.

 Ну,  вероятно,  это  так.  Можно  будет обсудить этот

 вопрос  специально.  Мы  в  данном случае исходили из

 того, что максимально освободить производителя и дать

 возможность  все-таки предприятиям работать. Очистить

 себестоимость,            сделать           продукцию

 конкурентноспособной.

      Шестое.    "Надання   підприємствам   можливості

 створювати  робочі  місця  для  інвалідів, скасувавши

 обов'язково  відрахування  коштів  у фонд соціального

 захисту  інвалідів".  Те  же  самые  4%  фонда оплаты

 труда,  да?  Ну,  сейчас (я знаю, что многие депутаты

 будут  выступать против)... сейчас, я думаю, что было

 бы,   наверное,  правильно,  если  бы  редакция  была

 изменена   на   редакцию,   аналогичную  формированию

 Чернобыльского фонда  - с  тем,  чтобы сохранить этот

 фонд,  гарантировать туда определенные отчисления, но

 снять нагрузку дополнительную с предприятий.

      Седьмое.  "Зменшення обов'язкових відрахувань на

 утримання  автомобільних  шляхів  з  1,2%  від обсягу

 реалізації  продукції  до  0,6%    з спрямуванням цих

 коштів  до відповідних бюджетів. Производство падает,

 отчисления на утримання автомобільних шляхів у нас не

 падают  и  1.  2  процента  от обкема реализации -это

 чрезвычайно  высокий  налог. Все должны это понимать,

 поэтому   отчисления   необходимы,   но   норма  этих

 отчислений должна быть понижена.

      Восьмое.  Зміни  бази  нарахування  комунального

 податку.   Ну,  а  сегодня  комуннальный  податок,  по

 оценкам  многих  предприятий, отнимает до 10 процентов

 прибыли   предприятий   в   связи   с   преходом   от

 необлагаемой   заработной   платы   к   необлагаемому

 минимуму.  И  в  связи  с  этим  предлагается  внести

 предложение,   не  отменяя  этого  налога,  просо  по

 изменению  базы  начисления этого налога с тем, чтобы

 предприятия были в состоянии его уплачивать.

      Девятое.  Виведення  Пенсійного  фонду України з

 складу  державного  бюджету  України  з розміщенням у

 повному   обсязі   грошових   залишків   у  державних

 казначейських  зобов'язаннях  та поетапного зменшення

 ставок   відрахувань   на   соціальне   та   пенсійне

 забезпечення.

      Это  предложение  вызвано тем, что в современных

 условиях,  когда  пенсионный фонд находится в составе

 государственного  бюджета, средства пенсионного фонда

 часто   используются   не   по  целевому  назначению,

 возникают  задержки,  выплаты  пенсий,  с  тем  чтобы

 гарантировать целевое использование средств, в данном

 случае  предлагается выведение этого фонда из состава

 государственного бюджета Украины.

      Но  если  кого-то  смущает  вот  это предложение

 поэтапного  зменшення  ставок  відрахувань, имеется в

 виду  что  в итоге смягчение налогового пресса пойдет

 рост  обкемов  производства и за счет этого при общем

 росте  обкема  фондов  можна  будет  уменьшать ставки

 отчислений в пенсионный фонд.

      13  пункт,  пункт  3,  4,  9 этого Постановления

 вводяться   в  дію  після  внесення  Верховною  Радою

 України  необхідних  змін  до  чинного  законодавства

 Украины.

      Дело в том, что указанные пункты нельзя ввести в

 дію  немедленно,  это  будет  означать, что целый ряд

 указов Президента, постановлений Кабинета Министров о

 создании    целевых    государственных    фондов   не

 предусмотренных   законодательством,  все  это  сразу

 прекращает свое действие, вы понимаете, что это может

 породить большую неразбериху.

      Поэтому  указано, что эти пункты могут вводиться

 в действие, только путем принятия специальных решений

 Верховного Совета, об изменении в законодательстве.

      14.   Затвердити  календарний  графік  прийняття

 Верховною  Радою  України законів з питань податкової

 реформи.

      Этот   график   додается  как  и  полный  список

 законопроектов,  которые  приняты или будут приняты с

 вашего  позволения,  там  список  из  30  проектов  и

 принятых  законов,  я  зачитывать  не  буду,  он  вам

 роздан, с тем, чтобы с экономить время.

      И  кроме того, вы видите, Кабинет Министров внес

 предложение   в   этот   перечень   внести  еще  один

 законопроект,  проект Закону "Про порядок переміщення

 товарів  громадянами  ерез  митний  кордон  України".

 Значит, предлагается это предложение принять и внести

 этот законопроект в список.

      15.   Доопрацювання   законопроектів   з  питань

 податкової реформи доручити Комісії з питань фінансів

 і   банківської   діяльності   за   участю   Кабінету

 Міністрів  України, інших постійних комісій Верховної

 Ради  України  і  народних  депутатів  України. Пункт

 также  важный  для  Верховного  Совета. Если он будет

 принят,  тем  самым мы возьмем на себя доработку всех

 этих  законопроектов,  определим и приймем порядок их

 принятия,  доработаем  вместе с Кабинетом Министров и

 завершим  в  основном,  я надеюсь, к началу 1998 года

 налоговою реформу.

      Я  еще  раз обращаю ваше внимание на то, что это

 постановление  имеет  очень большое значение. Если мы

 его  приймем  у  нас будет четкая программа работы по

 проведению   налоговой  реформы,  принятию  налоговых

 законов, программа, утвержденная Верховным Советом. И

 как   вы   видите,   предварительно   согласованая  с

 Кабинетом Министров Украины.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Шановні  колеги,  скільки  ми

 відведем  часу  на запитання? Півгодини достатньо, 30

 хвилин? Будь ласка, запишіться.

      Достатньо. Висвітіть, будь ласка.

 

      Я думаю, враховуючи не просто кількість тих, хто

 має  бажання  задати  запитання,  а  враховуючи, якщо

 питання  не  будуть повторятися, ми тоді з вами ще по

 часу   подумаєм  чи  пролонгірувати,  чи  цього  часу

 достатньо буде.

      Пшенична, Стешенко.  Будь ласка.

 

      ПШЕНИЧНА

      Передаю слово Ельяшкевичу.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ

      Ельяшкевич,     Херсон,    депутатская    группа

 "Реформы".

      Виктор   иванович,   очень   много  Комиссия  по

 финансам  и  банковской  деятельности  много  времени

 провела  работая  над  этим  проектом  постановления.

 Однако,  все-таки  пункт  13,  если  записать в таком

 виде,  что  он  касается  и  пункта  3  этого проекта

 постановления,  то  весь этот пункт теряет смысл. Так

 как в пункте 3 четко дается разкяснение о том, что те

 акты,   которые   приняты  в  нарушение  действующего

 законодательства не действительны с момента принятия.

 Если  мы  не  приймем,  что это прямого действия наше

 рение,  то  тогда  просто  не имеет смысла вообще это

 записывать.

      Дело   в   том,  что  мы  знаем  сколько  актов,

 нарушающих   действующее   законодательство   принято

 испольнительными  органами. Поэтому, я считаю, что из

 пункта 13 необходимо упоминание о 3 пункте исключить.

 И  прошу  вас  пояснить, почему все-таки пункт третий

 появился ссылка в 13 пункте.

 

      СУСЛОВ В. І. Значит, читаем пункт 3. Речь идет о

 том,  что  нормативные   акты  органов исполнительной

 власти,  которые  связаны   с  введением новых  видов

 налогов,  сборов,  там  изменения  порядка начисления

 налогов    являются   недействительными   с   момента

 принятия таких актов.

      Теперь  представте  себе  реальную ситуацию. Да,

 ряд  указов Президента по налообложению было принято,

 мы не успели наложить на них вето, они действуют весь

 этот   период.  Они  приняты  после  Конституционного

 договора.

      Если  будет  принято, что они не действительны с

 момента  принятия,  попробуйте  вернуть  все обратно.

 Льготы,  которыми  кто-то  пользовался  незаконно или

 пользовался   законно  и  так  далее.  Поэтому  пункт

 повторяет  -я  еще  раз  это подчеркиваю -действующие

 нормы   Конституционного   договора,   заложеные,   в

 часности, в статье 18 Конституционного договора.

      Он   имеет  конечно  очень  важное  политическое

 значение.  Этим  пунктом  мы  еще раз утверждаем, что

 никто,  кроме  Верховного  Совета, не может принимать

 акты  по вопросам налогообложения, но все же считать,

 что    все,    что    было    принято   в   нарушение

 Конституционного договора, не действительно с момента

 принятия  и сразу сейчас ввести это в действие нельзя

 просто  из-за  той неразберихи, которая в этом случае

 неизбежно  возникнет.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Стешенко, Носов.

 

      СТЕШЕНКО.

      Шановний   Олександре   Миколайовичу!  Я  прошу

 передати  слово моєму колезі по Луганській депутації,

 виборчий округ  ь236 Степанову Петру Степановичу.

 

      СТЕПАНОВ.

      Уважаемые  народные  депутаты!  Уважаемый Виктор

 Ивавнович!  Что касается пункта 6 "Поручение Кабинету

 Министров", вы пытались немножко смягчить, слукавить.

 Видимо  для  того, чтобыы инвалиды про это не знали -

 кто же главный герой попыток уничтожения Фонда защиты

 инвалидов.

      Я хочу внести некоторую ясность. После того, как

 14  октября  прошлого года мы внесли изменения в этом

 зале  Закон  Украины  о социальной защите инвалидов в

 Украине  19 и 20, где уменьшили норматив рабочих мест

 для  трудоустройства  инвалидов  и  отчисления в Фонд

 социальной  защиты  инвалидов сделали не от стоимости

 рабочих   мест,   а   от   фонда   заработной  платы.

 Практически  ни  одно  предприятие  промышленности  и

 строительства не высказывает недовольство по этому...

 по этим отчислениям.

      Единственно какие предприятия, которые возражают

 против  этого,  -это структуры банковские и страховых

 компаний.

      Я  сегодня подал депутатский запрос Председателю

 правления  Национального банка Украины Ющенко, потому

 что   структуры   этого  банка  выступают  против.  И

 отчисления  их, именно этих банков, в Фонд социальной

 защиты    инвалидов    составляют    всего   10%   от

 нормативного,  когда все предприятия промышленности и

 строительства переводят в этот Фонд.

      Поэтому    я   должен   уважаемым   избирателям,

 инвалидам  Украины  четко  сказать,  что  уничтожение

 этого   Фонда   приведет  к  еще  большему  обнищанию

 безысходности  инвалидов  Украины, сокращению рабочих

 мест  для  инвалидов,  и они сейчас и так сокращаются

 ежегодно, когда количество инвалидов в Украине растет

 ежегодно на 200-300 тысяч человек.

      Прошу ответить, Виктор Иванович.

 

      СУСЛОВ  В.  І.  Я  сказал о том, что правильнее,

 конечно, записать редакцию этого пункта точно так же,

 как  и редакцию по Чернобыльскому фонду. Речь не идет

 о сокращении отчислений на нужды инвалидов. Я не знаю

 точно,  но  я,  например,  считаю, что эти отчисления

 должны  быть не сокращены, а увеличены. Весь вопрос в

 механизме этих отчислений.

      То  есть,  опять-таки  у нас что, инвалиды будут

 настаивать,  чтобы  для  их  нужд  делали  отчисления

 только  из  одного  источника  путем  дополнительного

 налогообложения заработной платы наших работников или

 нет?

      Я  опять-таки задам, как и чернобыльцам, вопрос:

 ну,  а  если  туда будут какие-то отчисления делаться

 подакцизных товаров по импорту и другие, почему у вас

 это    вызывает    неприятие?    Почему   обязательно

 дополнительный  налог на Фонд оплаты труда и инвалиды

 хотят    ввести?    Посмотрите,    что    получается:

 дополнительные  начисления  на  заработную плату, вот

 это   дополнительное   обложение   заработной   платы

 работников наших предприятий достигло 60%. Это нельзя

 считать нормальным.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Степанов, будь ласка, повторіть.

 

      СТЕПАНОВ.  Виктор  Иванович, я сказал, что......

 предприятие  против  этого налога не возражает, кроме

 банковских структур - это одно.

      Второе.  Ну  за  эти  4  года уже на сколько уже

 научились   уничтожать,  а  создавать  не  научились.

 Давайте  если  вы  предлагаете чо-то новое предложите

 механизм  такой  утвердим,  а  потом уже речь вести о

 том,  что  о  том  такой...... не нужен. Это по-моему

 более разумно будет.

      Я   еще   раз  повторяю,  что  речь  не  идет  о

 ликвидации  фонда,  речь  идет  об  изменении порядке

 отчислений,  что  там  по банковским структурам я вам

 скажу  честно  я  не  знаю,  они  как раз в состоянии

 платить и если не платить, если не платят о мы должны

 принять меры, чтобы они тоже платили, что же касается

 позиции промышленников, я надеюсь они выскажутся сами

 поэтому вопросу.

      Кроме того еще раз обращаю ваше внимание на то с

 какой  целью  все  это  делается,  с целью уменьшения

 себестоимости.

      Все  должны  понять, что себестоимость продукции

 надо  включать  только  то,  что  имеет  отношение  к

 производственному   процесу.   Мы   в   себестоимость

 включаем  разные  отчисления  и начисления, которые к

 производственному  процесу  ни  какого  отношения  не

 имеют.   Искусственно   раздувая   себестоимость   мы

 сокращаем    сбыт    своей   продукции.   Мы   гробим

 производство тем самым .

      Поэтому  инвалиды  должны  быть заинтересованы в

 одном,  чтобы фонд был и чтобы отчисления в него были

 не  меньше  чем  раньше,  вот  это  мы  с вами должны

 обеспечить.  Но  если инвалиды настаивают, что должен

 быть  дополнительный налог именно на зароботную плату

 и  они  согласны только на этот источник формирования

 фонда, тогда я не соглашусь из позицией инвалидов, им

 всеравно откуда брать деньги.

      Поэтому   давайте   рассмотрим   вопрос   и  это

 предложение изменение источника формирования фонда.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Носов, Верхогляд.

 

      НОСОВ .

 

      В  мене  э  зауваження  по попередній відповіді,

 справа  в  тому, що ми не можемо освячувати незаконні

 дії  Президента,  а  якщо виникнуть якісь питання, то

 хай  він  в  цивільному порядку розраховується з тими

 людьми.   І   більше   не   буде   переступати  своїх

 повноважень   в   нього  повноваження  з  економічних

 питань, а не з фінансових.

      І  запитання. Депутат Азаров дуже піклувався про

 іноваціний фонд. І питав: чому його не можна включити

 до бюджету -позабюджетний до бюджету, а не відпускати

 на   "вільні  хліби"?  Бо  просто  нікому  буде  тоді

 вкладати щось в науково-технічні розробки...

 

      СУСЛОВ  В.  І. Что касается иновационного фонда.

 Как   и  любого  другого  фонда...  Это  должно  наше

 совместное  решение!  Это - налог  для финансирования

 науки.  Сам  подход,  конечно,  когда  мы  на  каждую

 хорошую  цель  пытаемся ввести новый вид налога, этот

 подход  ущербен  изначально. Но в данном случае, если

 мы   хотим,  чтобы  отчисления  в  иновационный  фонд

 проводились  на  законной основе, давайте включим его

 просто  в  Закон  Украины  про систему оподаткування.

 Только  и  всего!  На  сегодня  он не предусмотрен, и

 отчисления в него не предусмотрены законодательством.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Верхогляд, Донченко.

 

      ВЕРХОГЛЯД В.К.

      Я прошу передати слово Семенюк, 159-й.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Семенюк.

 

      СЕМЕНЮК В.П., 159 виборчий округ.

      Шановний Вікторе Івановичу!

      Згідно  пункту  12,  підпункту  7 передбачається

 зменшення   відрахувань  на  утримання  автомобільних

 шляхів  від 1,2%  до 0,6%.  Скажіть мені, будь ласка,

 чи  є  реальні  прорахунки  надходження  і  зменшення

 надходження до бюджету? Це перше питання.

      І друге питання. Сьогодні 3 364 населених пункти

 по  Україні не мають під'їздних доріг. Як ви думаєте,

 селянам  потрібні  дороги?  Якщо  ми будем відповідно

 зменшувати  надходження  до  бюджету,  ми коли-небудь

 проведем...   прокладем   дороги  до  тих   населених

 пунктів?   Я   вже  не  говорю  про  ті  дороги,  які

 повинні сьогодні бути прокладені по селу...

      І   друге   запитання.  Я  перепрошую.  Значить,

 відповідно  до пункту передбачається зменшення ставок

 відповідних   нарахувань   на  соціальне  і  пенсійне

 забезпечення.  Як  воно буде кореспондуватися із тією

 Програмою уряду, яку ми приймали тут і затверджували?

 В   одному  випадку  ми  передбачаємо  збільшення,  в

 іншому    ми    передбачаємо   зменшення.   Як   воно

 кореспондується? Дякую.

 

      СУСЛОВ

      Что    касается    отчислений    на   содержание

 автомобильных  работ.  Значит,  обратите  внимание на

 следующее:  отчисления  платят  все.  Сразу  на  1. 2

 процента  увеличивается  цена,  потому  что  это 1. 2

 процента  від  обсягу  реалізації продукції. Эти 1. 2

 процента    идут    по   цепочке.   Возникает   такой

 куммулятивный  эффект  наращивания  себестоимости. Не

 правилен  сам  подход  формирования отчислений в этот

 фонд.  Ну  ладно,  мы  предлагаем  в данном случае не

 просто снизить вдвое, а предлагаем Кабинету Министров

 подать расчеты, в начале 12 пункта об этом говорится.

 Если  окажется,  что  это реально, с пониманием того,

 что  у  нас обкемы производства постоянно падают, что

 поступления  в  бюджет сокращаются, не проплачиваются

 самые  необходимые  социальные  нужды  из бюджета, мы

 все-таки  должны внимательно рассмотреть любую статью

 расходов и возможность сокращения этих расходов.

      Дороги  нужни,  но  пенсии тоже нужни, лекарства

 тоже  нужны,  поэтому будут нам даны расчеты, и будет

 доказано,  что  это  невозможно  сегодня, мы просто с

 вами такого решения не примем сегодня.

      Валентина  Петровна,  10 пункт какой я не понял.

 10. Так тут 10 подпункта у нас нет, тут 9 есть.

      Что  касается выведения пенсионного фонда, я уже

 пояснял,  что  речь идет о том, чтобы тем самым вот в

 отношении   пенсионного   фонда   гарантировать,  что

 целевое  использование  этого фонда будет так сказать

 только   на   уставные  цели  этого  фонда.  То  есть

 гарантировать  целевое  использование  средств  этого

 фонда  и  не  дать  возможность  бюджету использовать

 средства   пенсионного   фонда   не   по  назначению.

 Единственная цель.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Донченко, Тодоров.

 

       ДОНЧЕНКО

 

      Спасибо, Донченко, 259.

      Уважаемый   Виктор   Иванович,  как  видите,  все

 сводится   к   тому,   что   не  принимается  многими

 депутатами 12 статья данного законопроекта.

      У меня по этому поводу несколько вопросов к вам,

 1 вопрос.

      Как  этот  пункт  вы  согласовали  с  комиссиями

 Верховного  Совета,  которые здесь, я так слышал были

 замечания  комиссии  Азарова.,  здесь много замечаний

 нашей  комиссии.  Сейчас вам задавал депутат Степанов

 по  этому поводу вопрос. Как этот вопрос согласован с

 Министерствами соответствующими профильными и дали ли

 они  соглашения  по  этому  поводу, чтобы такой пункт

 можна было вносить в наш законопроект.

      И второй вопрос, не считаете ли вы, что 4 пункта

 этой же статьи, касающейся формирования Чернобыльского

 фонда,  касающиеся  снижения  с 2 до 1 процента фонда

 оплаты...   фонд   занятости.  То  же  самое,  сейчас

 Степанов  говорил,  фонд  инвалидов.  И  последний на

 дороге.

      Значит,   вот  это  главное  с  чем  мы  сегодня

 столкнулись.  Мы  считаем,  что  или  ваша  концепция

 такая,  что  давайте искать другие моменты, тогда как

 вот то, что вы сейчас пытаетесь изменить, уже сегодня

 заложено  в законе. И сегодня надо выходить не с этим

 законом  на  законы,  а  изменения  к  тем  законоам,

 которые сегодня действуют. Вы с этим не вышли.

      Ответьте,   пожалуйста,   мне  на  вот  эти  два

 вопроса.

 

       СУСЛОВ.  Уважаемый  депутат  Донченко, я в

 третий  раз обращаю ваше внимание на то, что 12 пункт

 не  содержит  никаких норм прямого действия. Кабинету

 Міністрів  України  в  двотиждневий термін розглянути

 наступні  пропозиції, записано в ньому.

      Поэтому  ничего  не  измениться, если этот пункт

 будет  принят.  Но  Кабинет Министров даст по каждому

 подпункту    и    каждому   предложению   расчеты   и

 обоснования.  И  вот  эти расчеты и обоснования будут

 внесенны  в  этот  зал.  Они  будут  обсужденны здесь

 внимательно.   И  либо  приняты,   либо  не  приняты.

 Нежелание   вообще   рассматривать   12   пункт  -это

 нежелание  вообще  рассматривать  проблему  смягчения

 налоговой политики, уменьшения налогового бремени.

      Потому    что    в    конце-концов   нам   нужно

 определяться.  Если мы не хотим идти по пути создания

 условий  для  работы  нашей  промышлености, мы должны

 понять,  что  никаких  реальных  отчислений не будет.

 Обкемы   промышленого  производства  падают  и  будут

 падать. Реальные отчисления во все эти фонды падают и

 будут падать.

      И  выход  для  экономики и для нас с вами один -

 дать  возможность  работать производству.  Тогда даже

 при  понижении  ставок величина абсолютных отчислений

 во  все  эти  фонды  будет  больше. Сегодня суммарный

 обкем  обложения  предприятий  вышел  за все разумные

 пределы.  Это  общепризнано.  Поэтому  так или иначе,

 предложения   мы   предлагаем  рассмотреть,  а  потом

 принять решение. Предложения по каким пунктам реальны

 и  вступят  в действие. По какие нереальны, вероятно,

 нами приняты не будут.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вмісто  Тодорова  Анісімов,  за ним

 Танюк.

 

      АНІСІМОВ

      178, город Запорожье, Анисимов.

      Ну,  Виктор  Иванович  с  подходами,  которые вы

 сегодня  нам изгалаете можна согласится, но, я думаю,

 что все-таки в 1 пункте, где сделана запись "прийнять

 і  схвалити",  я думаю, что это все-таки произойдет в

 первом  чтении.  Вы  видете сколько много замечаний и

 предложений ............происходит.

       У   меня  кокретно  такой  вопрос.  Мы  с  вами

 рассматривали   резолюцию  бюджетную,  где  я  вносил

 конкретное  предложение,  что  суммарное отчисление с

 прибыли   должно   быть   не  30  процентов.  Мы  уже

 говорили,........   на   комиссии  рассматривали  эту

 позицию    и,  будем  говорить,  не  утвердили  и  не

 поставили какое отчисление.

      У  меня  предложение. Как вы относителсь к тому:

 35  процентов  и  не  больше должно быть отчисления в

 даном случае с прибыли.

      И  9  пункт  рядышком  с  8  стоит.  Вы  пишите:

 "Встановити,  що  державна  цільова і галузеві фонди,

 які  не  передбачені  Законом  України  "Про  систему

 оподаткування в Україні" мають свої джерела, виключно

 прибуток  підприємства".  Я б поставил здесь точку. И

 не    давал    дальнейшей    расшифровки,   что   "по

 согласованию".   А   "запретить   использование   тех

 накоплений, которые есть сегодня в государстве".

      И   последний   пункт,  вы  согласитесь  или  не

 согласитесь,  я  думаю, что все-таки надо записать 16

 пунктом,  что "уменьшить количество людей в налоговых

 службах,    упорядочив    саму    налоговую   систему

 существующую в Украине".

      Пожалуйста.

 

      СУСЛОВ  В.  І.  Что  касается  1  пункта. Первым

 пунктом  мы  предлагаем: " Схвалити основні положення

 податкової  політики",  которые  вам  были  розданы и

 которые подготовлены группой утвержденной Президиумом

 Верховного Совета.

      Значит,  я еще раз повторяю, что там речь идет о

 принципах  налогообложения. Это, так сказать, теория.

 Идет  перечень  налогов  и платежей, которые должны в

 Украине  уплачиваться, то есть повторяется содержание

 Закона "О системе налообложения".

      Понимаете,  тратить  время  на то, чтобы принять

 эти  основные  положення в первом чтении, что-то туда

 вносить,  принять  окончательно.  Понимаете,  они  не

 такое  большое  значение имеют. Там все, что написано

 ни нормы прямого действия, это не нормативный акт. Мы

 добавим  пару  новых  принципов  или  один убавим, от

 этого ничего не изменится  в налогообложении.

      Сегодня  у нас нет времени голосовать. Поэтому я

 кстати буду предлагать голосовать по пунктам, как это

 постановление.

      Что  касается  "предел  изкятия 35 процентов". В

 нашем  проекте,  вы  видите,  есть поручение Кабинету

 Министров представить предложение и расчеты. Ну можно

 запысать  35.  У  нас  шла  речь  о  40 процентах. Но

 понимаете,   для   того,   чтобы  принять  конкретную

 величину,  она  должна быть обоснована. Пока еще не у

 депутата  Онисимова  наверное  детального обоснования

 нет,  ни  у  нас.  Пусть  Кабинет  Министров нам свои

 предложения  даст.  Исходя  из  них,  мы  этот предел

 сможем   установить.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Танюк. За ним  Лавринович.

 

      ТАНЮК

      Народний  депутат  Танюк,  267  округ, Дрогобич,

 Народний рух України.

      Постанова,  яку  ми  зараз  приймаємо,  звичайно

 матиме  дуже  велике значення  для нас  усіх.

      Віктор Іванович, я дуже шаную вас як людину, яка

 вміє  рахувати,  але, признатися, прикро розчарований

 вашим  традиційним  ставленням до гуманітарної сфери.

 Зокрема, до   проблем  культури.

      Ви  добре  знаєте, що на культуру була Постанова

 Верховної   Ради   про  відрахування  на  культуру  8

 відсотків  від національного прибутку.

      Ви  соромливо  закрили  на  це  очі  і  досі  не

 зліквідувавши  цієї  Постанови  платимо  одну  десяту

 цього, чи одну  соту 0,7.

      Мало цього, але все-таки в податковій системі ми

 ніяк  не  йдемо на пільги для культури. Ну візміть ви

 проблему  з  тим  оподаткуванням  підприємств творчих

 спілок.   Раніше   спілки   могли,   маючи   пільгове

 оподаткування, годувати своїх пенсіонерів. А сьогодні

 ми  позбавили  їх  цього,  знову  повісили  це на шию

 державі.  Ну  це  ж  державі  не  вигідно. Давайте це

 прорахуємо.  І  я  пропоную  в 12 пункт 10 підпунктом

 вставити  це  доручення  Кабінету Міністрів, щоб вони

 все-таки   розробили   такий   пункт   про   пільгове

 оподаткування  підприємств  культури,  які  діють  на

 статут  цих  культурних  підприємств. Інакше ми знову

 повісимо їх на шию державі.

 

      СУСЛОВ В. І. Что касается предложений о льготном

 обложении    предприятий    культуры,   в   принципе,

 возражений  нет,  если мы сможем принять закон такой,

 который  гарантирует целевое использование этих льгот

 только    для    нужд    предприятий   культуры.   Но

 дополнительного  поручения  в этом Постановлении, ну,

 нет  необходимости давать. Оно уже дано постановой от

 28  декабря  прошлого  года, когда Кабинету Министров

 было  доручено  подготовить  проект  закона,  там,  о

 благодийной  дияльности,  допустим.  То,  что  может,

 взносы,   которые   могут   служить   для   поддержки

 предприятий культуры.

      Ну,    если   депутаты   посчитают   необходимым

 продублировать,  ну,  никаких возражений нет. Давайте

 дадим   поручение   еще   раз  по  подготовке  такого

 законопроекта.

      Ну,  а  в  целом  все  мы  должны  понимать, что

 отчисления  на  нужды  культуры  будут  больше тогда,

 когда будет работать предприятие.

      Смотрите,  как  нам  докладывал  сегодня министр

 экономики,  что  в  прошлом  году,  в этом году у нас

 против  прошлого  года  снизились обкемы производства

 всего  на 14%, в то время, как в прошлом году больше,

 чем  на 20. Мы должны, по-моему, думать о другом, что

 в  этом  году  обкемы производства понизились еще на,

 дополнительно  на  14%  к  тем  23%,  которые  были в

 прошлом году. То есть, продолжается падение обкемов.

      Засчет  чего  увеличивать  отчисления  на те или

 иные  нужды.  Смысл  этого  постановления  -уменьшить

 налоги и наращивать обкемы производства.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.     Лавринович,     Єрмак.    Єрмак,

 Ольховський.

      Єрмак? Ольховський, будь ласка.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. За ним Пудрик, за ним Бережний.

 

      Довганчин за ним М'ясковський.

 

      ДОВГАНЧИН.

 

      Шановний Віктор Іванович!

      Як   ви   рахуєте,  відрахування  на  соціальний

 розвиток села достатній, чи недостатній?

      Якщо порівняти з валовим національним продуктом?

 

      СУСЛОВ   В.   І.   Мы  должны  соизмерять  любые

 відрахування з нашими можливостями.

      Я  вам скажу, что любые отчисления на социальные

 нужды у нас абсолютно недостаточно, и убеждаю вас все

 время  только  в  одном,  что единственным источником

 любых  социальных  выплат  и льгот, в том числе и для

 нужд социального развития села является подьем нашего

 производства.

      Поэтому  сегодня смысл постановы главным образом

 создания  условий  для  подьема  промышленности, все,

 только тогда мы на что -то отчислять. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. М'ясковський, Тітенко.

 

      М'ЯСКОВСЬКИЙ.

 

      Спасибо.

 

      Виктор Иванович!

      У меня есть вопрос, который я пытался вам задать

 и  вы  сказали,  что  вы ответили 12 пункт 7 подпункт

 зменшення   обов'язкових   відрахувань  на  утримання

 автомобільних  шляхів  з  1,  2 відсотків до 0, 6. Ви

 знаєте,  які  у  нас дороги, я розумію, що (перебиває

 Головуючий)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Це вже було питання.

      Валентина Петрівна задавала.

 

      М'ЯСКОВСЬКИЙ.  Але  на  нього  не відповіли. От в

 чому справа.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Він відповів.

 

      СУСЛОВ В.І. Я могу(перебиває ГОЛОВУЮЧИЙ.)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Не  треба Віктор Іванович. Тітенко,

 Старовойтова.

 

      ТІТЕНКО

 

      Прошу передать слово Сокерчаку.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сокерчак.

 

      СОКЕРЧАК.

 

      Шановний  Вікторе  Івановичу, як ви вважаєте, чи

 не  можна  нам  замість  оцього  податку, про який ми

 говорим  -  відрахування  на  дороги,  1,2%   там,  а

 пропонується 0,6% - подумати про те, щоб ввести акциз

 на  паливно-мастильні  матеріали? І чим вище октанове

 число бензину, значить, тим більший акциз?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ....  тим  дорожче  буде  собівартість

 продукції...

 

      СОКЕРЧАК....  таким  чином  ми  і "Мерседеси"

 могли  б  обкласти  акцизним  сбором? Що ви думаєте з

 цього приводу?

 

      СУСЛОВ  В. І. Я, действительно, думаю, а скоро у

 нас  пойдет  новый  вариант  проекта Закона о перечне

 подакцизных  товаров  и  ставках акцизного сбора, что

 перечень  подакцизных  товаров  может  быть расширен.

 Может  быть,  мы  с  вами  рассмотрим  и  возможность

 установления   акцизного  сбора  на  некоторые  марки

 высокооктанового  бензина,  допустим.  Ну,  там 95-й,

 который   используется,   в   основном,  иномар...  в

 иномарках  и  не служит для производственных целей. Я

 уверен, что мы найдем кое-какие дополнительные другие

 источники  налогообложения.  И я допускаю возможность

 зачисления  также  и  таких сборов в фонд (как он там

 называется?)...  "На утримання автомобільних шляхів",

 да?  Но  это  мы  рассмотрим  с  вами позже. В данном

 случае  речь  идет  о необходимости просто уменьшения

 искусственного раздувания себестоимости предприятий.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Старовойтова, Степенко.

 

      СТАРОВОЙТОВА Г.М.       Я  хочу  передать  слово

 Шеховцову.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шеховцов, будь ласка.

 

      ШЕХОВЦОВ О.Д.

      Виктор  Иванович,  мой  вопрос связан с тем, что

 многие  пункты  постановления,  проекта (в частности,

 касающиеся   целевых  фондов,  возможности  изменения

 законов Законом ежегодным о Государственном бюджете и

 другие  пункты) уже урегулированы Законом о бюджетной

 системе. И вы постановлением повторяете нормы закона.

 Я  знаю,  у  нас  такая практика, что мы одно и то же

 решение   можем   принимать   5   раз,   ни  разу  не

 контролировать его и никого не наказывать...

      Но   мой   вопрос  все-таки  к  вам:  почему  вы

 повторяете пунктами постановления нормы закона?

 

      СУСЛОВ  В.І.    Я назвал уже, по крайней мере, 3

 пункта,   которые   действительно   дублируют   нормы

 действующего   законодательства.  Дублируют  они  эти

 нормы  потому, что эти нормы исключительно важны, они

 должны  действовать,  тем  не менее на практике никто

 этих  норм  не  придерживается.  И  был смысл сегодня

 поговорить  снова  об  этих нормах, хотя бы для того,

 чтобы  депутаты  знали, что он......... действительно

 законом  о  бюджетной системе запрещается там вводить

 новые  виды  налогов  и  прочее,  вносить изменение в

 налоговое  законодательство.  Но  тем не менее, в том

 числе  и  бюджетная  комиссия, все время подает такой

 проект  закона о бюджетной системе, где такие подает,

 естественно, Президент, Кабинет Министров, но и через

 бюджетную    комиссию   проходит,   где   эти   нормы

 действующего законодательства нарушаются. Так, вопрос

 здесь  поставлен  затем,  чтобы мы обсудили и приняли

 решение,  что,  да,  есть  действующие нормы и все мы

 будем  их выполнять, начиная с Правительства и кончая

 народными депутатами.

      ГОЛОВУЮЧИЙ Степенко. Я оголосив.

 

      СТЕПЕНКО

 

      Я  дякую,  Олександр  Миколайович,  що  ви  дали

 можливість задать питання.

      Віктор   Іванович,   я,   в  першу  чергу,  дуже

 підтримую вас за те, що дійсно на протязі двох років,

 треба  це  законодавство.  А  може,  дай  бог, щоб ми

 зробили   за  два  роки  хоч  би  половину  того,  що

 намічаємо.

      Хто розуміє цю справу.

      В мене два конкретні питання, я хотів би, щоб ви

 дали  відповідь,  так  як  я цим питанням цікавлюся і

 займався.

      Перше  це  пункт  12,  1  підпункт. Обмеження не

 виправданої  диференціації  ставок  плати  за землю і

 встановлення граничного рівня плати за землю.

      Чи  розглядалося  в  вашій  комісії,  до речі, я

 письмово  подавав, Академік Юхновський перший подавав

 від  мене, щоб встановити для сільгоспвиробника єдину

 плату  за  землю. Ви розумієте в чому тут суть, тобто

 дати   можливість   хто   може  і  хоче  працювати  у

 сільському  госоподарстві  в  залежності  від  якості

 землі і як ти господарюєш.

      Це перше питання.

      І  друге.  От  ви  пишите, які місцеві податки і

 збори,  я  вважаю,  що  це  не  податки і збори, а це

 місцеві побори. За що йде мова, подивіться.

      Збір  за  паркування автомобілів, привіз селянин

 на ринок щось, постав автомобіль, з нього беруть, при

 тому немає межі, хто скільки хоче, той і бере.

      Друге,  ринковий збір, збір за видачу дозволу на

 розміщення об'єктів торгівлі.

      Ви  вдумайтеся  в парадокс, щоб у Києві привизли

 продавати   яблука,   треба  30  мільйонів  в  місяць

 заплатит  за  те,  що  сюди  селяни  привезли яблука,

 колгосп чи радгосп.

      Тобто   як  передбачено,  текстовочку  таку,  що

 мобмежити   в   межах   граничних   розмірів  ставок,

 установлених     законодавством     України,     адже

 законодавством  України  не  встановлені  межі, як це

 планується,  бути, тому що сьогодні селянину йде річ,

 тільки  за продаж сільгосппродукції, легше виростити,

 чим продати.

      Я  вибачаюся,  може  трошки затримав, але просто

 мене це цікавить, дякую.

 

       СУСЛОВ. Что касается подпункта 1, 12 пункта

 про   обмеження  невиправданої  диференціації  ставок

 платы  за  землю,  конечно,  это  в  основном  не для

 сельскохозяйственного     производства,    это    для

 промышленных   предприятий  особенно  расположеных  в

 крупных  городах. Поскольку предела этого нет, то как

 я уже сказал, диференциация достигает 250 раз, она не

 оправдана,   и   она   ставит  в  совершенно  тяжелое

 положение  предприятие,  которое  просто  исторически

 находятся  в  центрах  крупных  городов,  чего нельзя

 допускать.    Нельза   допускать   банкротство   этих

 предприятий.

      Тепер  вопрос  по  местным  налогам  и зборам. В

 основных положеннях податкової політики здесь столько

 продублировано, то что было принято Верховным Советом

 Украины  в  законе  про  систему  оподаткування еще в

 1991 году. Поэтому, если депутат Степенко как субкект

 законодавчой инициативы хочет внести изменения в этот

 закон и ликвидировать какие-то налоги сборы, то нужно

 просто  подать предложение об исключении тех или иных

 налогов    или    сборов    из   закона   о   системе

 налогообложения.  И этот вопрос может быть обсужден и

 здесь принято решение.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.   Спасибі.  Масенко щось настаював.

      Шановні  колеги,  час  ми використали. Можливо в

 когось  є  такі,  дійсно,  запитання,  що невідкладно

 треба  на  них одержати відповідь. Ні. Спасибі Віктор

 іванович. Сідайте, будь ласка.

      Шановні  колеги,  будем  обговорювати?  Будем. Я

 прошу   записатись   і  тоді  визначим...  Є  список.

 Висвітіть,  будь ласка, список. Тут записалося в мене

 на  мініторі  16  депутатів.  Даже  19.  Скільки часу

 відведем. То єсть до перерви, так?

      Будь ласка, Вітренко, за нею Масенко.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

 

      Шановні колеги! Про те, що державу нашу руйнує в

 числі  інших факторів недолуга податкова політика, ми

 вже  азали  не  раз. І що не можна приймати бюджет на

 новий   рік,   немаючи  єдиної  концепції  податкової

 політики,  про  те  теж  ми  підкреслювали.  І те, що

 сьогодні   Комісія   з  питань  банків  і  фінансової

 діяльності  виновись основні положення цієї концепції

 податкової  політики,  то  це, дійсно, треба вітати і

 підтримувати  і це саме те питання, над яким сьогодні

 Верховна Рада повинна працювати, бо без владнання цих

 положень   цієї   політики,  ми  приймати  бюджет  не

 зможемо.

      Але   в   той   же  час,  розглядаючи  документ,

 запропонований комісією, ми бачимо, що деякі питання,

 які   вже   ставились   в  цьому  залі,  в  ньому  не

 відзначені. Так, хоч у другій статті визначається, що

 треба  пом'якшувати  податкову  політику, стимулювати

 вітчизняне   виробництво  і  скорочувати  некритичний

 імпорт  в  країну. Але дивіться, в проекті постанови,

 запропонованої  Кабінетом  Міністрів,  був визначений

 термін  1  січня 1996 року. Тепер ми читаємо термін 1

 січня  1998  року.  Тобто  і  1996, і 1997 рік будуть

 продовжуватись в умовах жорсткої податкової політики.

      До чого це приводить? Сьогодні фактично працюючі

 підприємства повинні сплачувати податки 118 відсотків

 від   вого   прибутку,   якщо   сплачувати  всі.  118

 відсотків.  Це  взагалі  економічна нісенітниця, а до

 того це свідоме руйнування виробництва.

      У  цій  програмі,  яку  я  доповідала два місяці

 тому, в економічній програмі запобігання національній

 катастрофі  ми  підкреслювали,  що верхнею межею всіх

 податків  з  підприємств-ваиробників  повинно бути 45

 відсотків.   55  відсотків  прибутку  треба  залишати

 підприємствам   для   того,   щоб   вони  розширювали

 виробництво, щоб вони його модернізовували.

      У  цих  пропозиціях відображення це положення не

 отримало.  Цього нема.

      Далі. У цих пропозиціях -ми дивимось на сторінці

 5 -ідуть пропозиції по зменшенню відрахувань до Фонду

 зайнятості   і   надання   підприємствам   можливості

 сворювати  робочі місця  для  інвалідів, таке  інше.

      З одного боку, це дійсно з цим можна погодитись,

 бо  все це йде сьогодні з фонду заробітної плати. Все

 це  потім  формується  в  фонди  і простежити як вони

 використовуються неможливо.

      Але  з  іншого боку, давайте подивимось сьогодні

 на   пропозиції   бюджету.  Якщо  скасувати  повністю

 фінансування  робочих  місць  для  інвалідів, то наші

 інваліди  захищеними не  будуть.

      Тому  оцю  саму  пропозицію  щодо  врегулювання,

 відрахувань  від...  до  різних фондів від заробітної

 плати треба  розглядати.

      Можна  погодитись  з  чорнобильцями,  бо  ці  12

 відсотків  до  цього вся країна не розуміє куди ідуть

 ці  гроші.  Чорнобильці  і  в  мене  в окрузі Конотоп

 Сумської  області  не  отриимали  цих  коштів і ми не

 можемо  там  завершити будівництво, і в інших округах

 таке ж.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталя Михайлівна, час.

 

      ВІТРЕНКО   Н.   М.  Тому,  мені  здається  треба

 підтримати  ініціативу  Комісії  з  питань  банків  і

 фінансової  діяльності, але цей документ доопрацювати

 і  зробити  його,  ні  в якому разі не відкладаючи до

 1998  року,  а зробити його терміново за місяць-два і

 обов'язково   встановити   верхню  межу  податків.  А

 податковий   тиск  перенести  на  посередників  і  на

 сьогодні  на цих багатих людей, що будують собі дома,

 мають  іномарки  і  таке  інше,  населення  від цього

 звільнивши. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Масенко, Степенко. Полтава.

 

      МАСЕНКО.

      Шановний    Олександр    Миколайович!    Шановні

 депутати!  Оржицький,  Полтавська  область,  Масенко,

 фракція "Комуністи".

      Я  думаю,  що  немає  зараз потреби пеерконувати

 всіх депутатів у тому, що податки повинні відігравати

 стимулюючу роль у виробництві, а не стриимуючу, що ми

 маємо  у даний час. Прикро усвідомлювати той факт, що

 ні   законодавчча,   ні   виконаавча  влада  ніяк  не

 зрозуміють,   що   збільшення  кількості  податків  і

 підвищення процентних ставок Бюджет країни аж ніяк не

 поповниться.  Хіба  б  не краще було, коли при менших

 процентних  ставках,  але  при  збільшенні  кількості

 випущеної  продукції  прибуткова  частина  Бюджету не

 тільки не зменшилась, але й значно збільшилась.

      Що  ми  маємо  зараз?  Ось,  наприклад, візьмемо

 сільськогосподарське  підприємство.  Після реалізації

 виробленої  продукції з кожного вирученого карбованця

 доводиться  сплачувати  понад 80 копійок, а в окремих

 господарствах  і  навіть  більше  карбованця. Про яке

 розширене виробництво може йти мова?

      Що  ж ми бачимо в основних положеннях податкової

 політики   в  Україні,  яка  пропонується?  Кількість

 податків, зборів, обов'язкових платежів і відрахувань

 у  різні  фонди  передбачається не зменшити, і якщо й

 ставки  відрахувань не знизяться, то виникає питання:

 навіщо  таку концепцію податкової політики приймати в

 новому вигляді і кому вона принесе користь.

      Що  стосується  принципу  обов'язковості,  то не

 викликає    заперечень    той   факт,   що   суб'єкти

 підприємницької    діяльності   повинні   обов'язково

 сплачувати податки, але питання виникає в тому плані,

 що  робити  суб'єкту  тоді, коли немає змоги сплатити

 надмірні податки?

      Або ще ось такий останній випадок, коли Верховна

 Рада  не схвалила стягування податку в розмірі 5% від

 реалізації  у  Фонд  розрахунків  за енергоносії, але

 Мінфін,  податкова  інспекція головна, посилаючись на

 Указ  Президента,  дали  вказівки  своїм  структурним

 підрозділам до стягування сум податку.

      Я    підтримую   ту   пропозицію,   що   розумно

 запровадити  правило таке, що види податків, зборів і

 платежів  у  різні фонди і ставки на розміри платежів

 має   право   встановлювати  виключно  Верховна  Рада

 України,  а  посадові  особи  (потрібно  це записати)

 повинні   нести   персональну   відповідальність   за

 самочинство.

      Ще  один  момент,  на  мою  думку, заслуговує на

 увагу.  Потрібно  чітко визначити поняття -податок на

 додану  вартість.  Ну,  яка це додана вартість, коли,

 наприклад,   сільгосппідприємство   продає  вироблене

 молоко, м'ясо чи іншу продукцію.

      Якщо  це  я  десь купив цей товар добавив ціну і

 продаю  тоді  тут  зрозуміло, що є додана вартість, а

 яка   може   бути  додана  вартість  коли  й  так  за

 сільгосппродукцію ціна регулювана низька, ще потрібно

 сплачувати податок.

      Я  пропоную  ввести  таку  норму,  щоб  із  суми

 виручену  за  реалізовану сільгосппродукцію вироблену

 самим  товаровиробником ПДВ не стягувався. Адже можна

 обійтися без автомобілія, певний час без деяких хоч і

 необхідних  побутових  предметів,  а їсти людина хоче

 кожний день, та ще й не один раз.

      То,   щоб   ціна  на  продукти  харчування  була

 доступна  і  розумно  було  б  скасувати  податок  на

 добавлену вартість на сільгосппродукцію.

      Я розумію, що ці мої пропозиції можуть викликати

 заперечення  в  тому плані, що бюджет постраждає. Але

 ми  вже  домовилися,  що  можна  збільшити  кількість

 випущеної  продукції  і  шляхом  економії витратність

 яких  можна  обійтися, не можна йти шляхом збільшення

 кількості  податків  доходить  до  смішного,  але  ми

 можемо  випадок  аналогічний  тому,  який  описаний в

 літературі.

      Коли   люди  вимушені  були  випускати  дим  під

 стріхою бо й за димарі потрібно було платити податок.

 На  закінчення  хочу  ще раз закликати всіх депутатів

 давайте    дамо   можливість   працювати   виробникам

 послабимо   податковий   тиск,  який  зараз  не  може

 витримати  жоден  товаровиробник.  Цим  ми допоможемо

 збільшити  виробництво вітчизняної продукції і вижити

 товаровиробника і держави в цих складних умовах.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

      Шановні колеги!

      У  нас  записалося,  я сказав 19 депутатів, ну є

 керівники 3 фракцій і я хотів би вашого дозволу через

 один  дать  от  керівників., тоді ми скоротимо трошки

 виступаючих, якщо не заперечуєте.

      Степенко. За ним Сирота.

 

      СТЕПЕНКО В.І.

 

      Шановні  колеги!  Шановний  Головуючий!  Шановні

 гості!

      Сьогодні ми розглядаємо одне із самих важливіших

 питань,  яке  тільки ми розглядали на Верховній Раді,

 адже  це  завдання  тільки Верховної Ради -встановить

 такі податки, які б стимулювали виробника. І тому, як

 приймем концепцію нашої податкової політики, так буде

 працювать  промисловість, так жить наша держава. Тому

 я  ще раз підтверджую те, що, дійсно, на протязі двох

 років  ми повинні все це відпрацювать. І дай Бог, щоб

 ми  це  зробили.  Хто  розуміє,  в чому тут річ, -тут

 багато  таких  питань,  які  прийдеться  декілька раз

 обговорювать,  щоб  найти  дійсно  самий  оптимальний

 варіант  і  дать  можливість  тому,  хто  може і хоче

 працювать,  праюцвать.  А  хто  не  може  і не хоче -

 віддать  або  землю,  або основні засоби тому, хто це

 може робити.

      Я  не  можу  погодиться  з  тим,  що ми не можем

 сьогодні   розглядать   бюджету,   поки   не  приймем

 податкові  закони.  Це  явно  говорить  за  те, що ми

 бюджет  ніколи  не приймем на 1996 рік, І це сьогодні

 кожному зрозуміло...

      Але надо зробити все для того, щоб на протязі ну

 максимум  трьох-чотриьох  місяців  все-таки щзменшить

 цей податковий тиск на тих, хто хоче працювать.

      Одним   із   таких   варіантів   зменшення   для

 сільського   господарства   я   бачу   в   тому,  щоб

 запровадити  єдиний  податок за землю. Я вже декілька

 раз  говорив з цієї трибуни: я тільки не розумію нашу

 виконавську  владу,  не розумію Кабінет Міністрів, не

 розумію  тих,  хто  відпоівдає за розвиток сільського

 господарства  -в  чому тут річ?! Всі підтримують, всі

 говорять,  що  тут  єсть  логіка,  а коли доходить до

 справи,  то не вирішується... І договорились до того,

 що   вроді   Степенко   рпопонує   це   для   сильних

 господарств,  а  що ж робить тим, хто сьогодні працює

 погано!  А  тим  просто  нічого  робить -тим потрібно

 хорошо працювать!.. І на основі цього добиватися, щоб

 їхні господарства, допустим, краще розвивалось... Да,

 єсть   різні   причини.   Але  я  звертаюсь  до  вас,

 Олександре  Миколайовичу, ви все ж таки професіонал в

 цій  справі:  вам  було  це питання доручено! Давайте

 попроюуєм,  давайте  проведем  експермент.  І тоді ми

 побачим,  що якщо в мене і у сусіда однакові землі по

 якості,  ми  платим  відповідний  податок  -хто краще

 працює, той буде краще жити.

      Сьогодні  я  вам офіційно говорю: той, хто краще

 працює, йому не вигідно краще працювать, тому що коли

 продаєш більше продукції, податки такі,

 

 

      такі податки, які б стимулювали виробника. І тому, як

 приймем концепцію нашої податкової політики, так буде

 працювать  промисловість, так жить наша держава. Тому

 я  ще раз підтверджую те, що, дійсно, на протязі двох

 років  ми повинні все це відпрацювать. І дай Бог, щоб

 ми  це  зробили.  Хто  розуміє,  в чому тут річ, -тут

 багато  таких  питань,  які  прийдеться  декілька раз

 обговорювать,  щоб  найти  дійсно  самий  оптимальний

 варіант  і  дать  можливість  тому,  хто  може і хоче

 працювать,  праюцвать.  А  хто  не  може  і не хоче -

 віддать  або  землю,  або основні засоби тому, хто це

 може робити.

      Я  не  можу  погодиться  з  тим,  що ми не можем

 сьогодні   розглядать   бюджету,   поки   не  приймем

 податкові  закони.  Це  явно  говорить  за  те, що ми

 бюджет  ніколи  не приймем на 1996 рік, І це сьогодні

 кожному зрозуміло...

      Але надо зробити все для того, щоб на протязі ну

 максимум  трьох-чотриьох  місяців  все-таки щзменшить

 цей податковий тиск на тих, хто хоче працювать.

      Одним   із   таких   варіантів   зменшення   для

 сільського   господарства   я   бачу   в   тому,  щоб

 запровадити  єдиний  податок за землю. Я вже декілька

 раз  говорив з цієї трибуни: я тільки не розумію нашу

 виконавську  владу,  не розумію Кабінет Міністрів, не

 розумію  тих,  хто  відпоівдає за розвиток сільського

 господарства  -в  чому тут річ?! Всі підтримують, всі

 говорять,  що  тут  єсть  логіка,  а коли доходить до

 справи,  то не вирішується... І договорились до того,

 що   вроді   Степенко   рпопонує   це   для   сильних

 господарств,  а  що ж робить тим, хто сьогодні працює

 погано!  А  тим  просто  нічого  робить -тим потрібно

 хорошо працювать!.. І на основі цього добиватися, щоб

 їхні господарства, допустим, краще розвивалось... Да,

 єсть   різні   причини.   Але  я  звертаюсь  до  вас,

 Олександре  Миколайовичу, ви все ж таки професіонал в

 цій  справі:  вам  було  це питання доручено! Давайте

 попроюуєм,  давайте  проведем  експермент.  І тоді ми

 побачим,  що якщо в мене і у сусіда однакові землі по

 якості,  ми  платим  відповідний  податок  -хто краще

 працює, той буде краще жити.

      Сьогодні  я  вам офіційно говорю: той, хто краще

 працює, йому не вигідно краще працювать. Тому що коли

 продаєшь  більше  продукції податки такі, і ще якщо і

 не  купляєшь  собі,  то  тоді  оті  ПДВ 20 процентів,

 спеціалісти  знають  про що я говорю, взагалі наложує

 зашморк такий, що працювати практично не можливо. Я б

 хотів,  що  б в цьому питанні підтримала мене комісія

 Суслова,   підтримали   Ви,   Олександр  Миколайович,

 підтримали  ті,  хто  розбирається  і розуміє що таке

 сільське господарство.

      І,  друге питання. Я б хотів, щоб звернули увагу

 на те, що я задавав....

      Я закінчую, Олександр Миколайович.

      Друге  питання  -це місцеві збори і побори. Все-

 таки,  якщо  ми не встановимо конкретних меж, скільки

 потрібно  платити?  Ви вдумайтесь сьогодні ми кажемо:

 немає  продукції  сільського  господарства.  Я  писав

 прем'єр   міністру   К.........   запит,   нажаль,  я

 відповіді не одержав.

      Селянин  везе на ринок -плати за в'їзд, плати за

 аналізи,  плати  за  те, що стоїш  у грязюці, плати за

 те,  що стоїш на вітрові,-і за все повинні платити.

      Я вважаю, що для того, потрібно, якесь обмеження

 бути,  і  все-таки  ми  зробити  так  повинні,  щоб і

 господарства  працювали  і колективи всі працювали по

 виробництву і щоб селянин з задоволенням віз на ринок

 свою продукцію вирощену селянським трудом.

      Дякую за увагу.

 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі,  Сирота  "Центр"  за  ним

 Семенюк.

 

       СИРОТА

 

      Михайло Сирота, депутатська група "Центр".

      Шановний  Головуючий,  шановні народні депутати,

 всі  ми  майже  без виключення йшли на вибори з одним

 гаслом, зміни податкової системи і слава богу, що хоч

 би  через  півтора  року  ми почали реально займатися

 цією справою.

      Конкретно по пунктам запропонованої постанов.

      Щодо  другого  пункт.  Комісія  пропонує  ввести

 основні  положення  з  питань  приватизації з 1 січня

 1998  року, з цим можна було б в принципі погодитися,

 якби у нас промисловість нормально зараз, або хоча би

 відносно  нормально функціонувала, але сьогодні, коли

 промисловість  і  все виробництво практично задавлені

 податковою   системою,   відкладати   введення  нової

 податкової системи до 1998 року очевидно абсолютно не

 виправдано,  і  тут потрібно погодитися з пропозицією

 Кабінету  Міністрів  про,  як найтерміновіше введення

 нової  податкової  системи.  Тому  що, в 1998 році ця

 податкова  нова  система,  може  вже і не знадобитися

 нашому виробництву.

      ДО  пункту 8, щодо встановлення граничного рівня

 вилучення   прибутку,  ми  встановлюємо,  що  Кабінет

 Міністрів  повинен це зробити, але виходячи з чого, а

 якщо Кабінет Міністрів погодиться з тими нормами, які

 є  сьогодні,  очевидно  тут потрібно було б послатися

 хоча  б,  як  мінімум  на  світовий  досвід, з їхніми

 граничними  межами,  я  вважаю,  що цей пункт повинні

 якомога конкретизувати більше.

      Що стосується пункту 12, 1.

      Пропонується  скасувати  внески  до іноваційного

 фонду,  очевидно  не скасувати, а врегулювати законом

 цей податок. Не можна зразу руйнувати цю систему.

      Пункт  7  цього  ж  12  пункту.  Щодо зменьшення

 обов'язкових  відрахувань  на отримання автомобільних

 доріг.   Ну,   і   спеціалістам   і  не  спеціалістам

 зрозуміло,  що  цього робити сьогодні не можна. І так

 ті  кошти,  які  виділяються,  їх вистачає тільки для

 косметичного  ремонту.  А  от стану доріг, от того, в

 ких  вони  межах  будуть у нас розвиватися залежить і

 економіка  і розвиток нашого господарства, і економія

 енергоресурсів.

      В  цілому  депутатська  група  "Центр"  пропонує

 прийняти  цю постанову в першому читанні. І тим самим

 започаткувати  еру  нової податкової політики в нашій

 країні.

      Виступаючи  від  депутатської  групи  "Центр", я

 зекономив  2,  5  хвилини.  у нас іще один член Свято

 Василь  Петрович  хоче виступити. Тому 2, 5 хвилини я

 пропоную йому.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   З   місця,   будь   ласка.  Василь

 Петрович,  давайте з місця. Ну, нехай народ побачить,

 так лучше.

 

      СВЯТО  В.  П.  Дякую. Василь Свято, 416 виборчий

 округ, Хмельниччина.

      Шановні колеги депутати, я записувався, в мене є

 три  хвилини, а якщо їх не вистачить... Я хочу цікаві

 речі  сказати.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Не  теряйте час.

 

      СВЯТО  В.  П.  Ми  сьогодні  обговорюємо питання

 надзвичайної  ваги.  Те  питання, яке призвело до тої

 кризової ситуації, в якій ми знаходимося.

      Задачою спільною і для Уряду, і для законодавчої

 влади  повинна  бути  задача  номер  один -збереження

 людей,  захист людини, як найбільшого багатства нашої

 держави.

      Якщо  ми  звернемося  до лемографічної ситуації,

 яка  склалася  в  країні,  то порівняно з 1993 роком,

 коли   перевищення   смертності   над   народжуванням

 складало  39  тисяч, то вже в 1994 -243 тисячі. число

 збільшилося  в 6 раз. Але вирішити задачу соціального

 захисту можна тільки шляхом оживлення виробництва.

      Причини,  що  призвели  вробництво  до  кризової

  ситуації.    З    одного   боку,   це   опесередкове

 невитягування  в  наших  виробників  прибутку  шляхом

 заполучення   ними   кредитів  під  високі  процентні

 відсотки  300, 400, 500 відсотків, з другого боку, це

 недолуга податкова політика.

      Скажіть,  шановні колеги депутати, коли в мене з

 кишені  вкрали гроші і до мене звертаються: "Шановний

 Василю  Петровичу!  Плати  прибуткови  подато  з тієї

 суму,  яку  в  тебе  витягнули з кишені". Отак само з

 кишені виробника витягували і витягують той прибуток,

 який ще не встих заробити за рахунок кредитів.

      То   от  я,  звертаючись  до  шановного  Віктора

 Івановича Суслова, до Вадима Петровича Гетьмана, хочу

 поставть  питання.  Ви  вносили  багато пропозицій зх

 точки  зору  того,  як  би  поповнити доходну частину

 бюджету. Але там зовсім не прозвучало питання про те,

 чому,  якщо вже не ставити питання про повернення тих

 хто  забрав той прибуток, то хоча б поставити питання

 про  те,  щоб  податок змімався з тих, хто забрав той

 прибуток.

      А  тепер  конкретно  буду  говорити за концепцію

 саму.

      (Шум в залі)

      Перша   позиція   концепції.   Розширення   бази

 оподаткування     за     рахунок    зниження    рівня

 оподаткування.   Податкова   політика   повинна  бути

 підпорядоквана  в  умові -бюджетна рівновага в жертву

 економічній  рівновазі, диференційований перерозподіл

 податкового  тягаря  з  виробника  на інших суб'єктів

 оподаткування шляхом:

      по-перше.  Податку на іноземні авуари комерціних

 банків.

      Ви занєте, шановні, яка сума за кордоном гуляє в

 мільярдах доларів, біля 20 мільярдів доларів. Податки

 на  пасиви  банків, податки на фізичне майно, податки

 на предмети розкошу, введення Закону.

      Шановні   колеги-депутати!   Ми   економимо   на

 сірниках,  програємо державу. Виходячи з того, якщо я

 в вас візьму  ще 2-3 хвилину,  в мене 5 хвилин  є.

      (Шум  в залі)

      Втрати не  буде.

      Виходячи з цього...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Петрович, одну хвилинку.

 

      СВЯТО. Закінчуючи, я хочу сказати, що дуже

 важливим   важелем   податкової   політики  являється

 експорт-імпорт  податкова політика. З позиції захисту

 внутрішнього  ринку,  свого власного товаровиробника,

 ми  вивозимо  зараз  метал  з  України.  К  примиру -

 нержавіючу  сталь,  ціна  якої в середині держави в 2

 рази  нижча, я на  міжнародному рівні.

      То  якби  була  мудра політика експортна в плані

 податків,  то  не  було б вивезення того металу, який

 нам  вкрай  необхідний.

      Тепер  з  точки  зору  того, що було винесено на

 концепцію  податкової  політики  Сусловим. Сукупність

 основних положень, які там прийняті, це є не що інше,

 як  набір окремих положень, але не концепція. Тому її

 не можна вводити зараз і приймати в першому читанні.

      Треба  віддати  на  доопрацювання. З урахуванням

 всіх  пропозицій,  які  були  внесені  тут.  Дякую за

 увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.   Василь  Петрович,  час.

 Спасибі.

      Семенюк   Валентина   Петровна.   За   нею   від

 позафракційної групи Шеховцов.

 

      СЕМЕНЮК В.П.

      159 виборчий округ, депутат Семенюк.

      Шановні   колеги   -народні   депутати!  Шановні

 виборці!  Шановні  журналісти!

      Перш за все я пропоную основні напрямки прийняти

 в   першому  читанні,  тому  що  над  цим  документом

 працювала  група, яка вже довгий час визначила всі ці

 моменти,  які необхідні були і багато внесла суттєвих

 зауважень  і  потрібно все-таки врахувати роботу цієї

 комісії.

      Крім  того,  по  пунктам. Пункт 2. Слід вилучити

 другий, другу частину речення пункту 3.

      По  пункту  7,  розділу  12.  Потрібно  все-таки

 залишити той обсяг відрахувань на автомобільні шляхи.

      Я  ще  раз повторюю: сьогодні у нас на Україні 3

 тисячі  364  населених  пункти  не  мають  під'їздних

 доріг. Тому я вважаю, що ному цю потрібно залишити.

      Крім  того,  потрібно  ув'язати  пункт 9 із цією

 Програмою   Уряду,   тому   що   сьогодні   зменшення

 вірахувань на пенсійне забезпечення не можливе.

      Крім  того,  я  хотіла  б сказати, що нам до цих

 основних напрямків подали ще розпорядження Президента

 України  про  створення  робочої групи про підготовку

 законодавчих   актів  щодо  вдосконалення  податкової

 системи в Україні.

      Я  ще  хочу  наголосити  на  такому  питанні. 19

 листопада  1994  року  після  того,  як була схвалена

 Програма  Президента,  було  прийнято розпорядження ь

 194,   в   якому   чітко   було   розписано   кожному

 міністерству   і   відомству  подати  які  відповідні

 законопроекти.   Але,   вибачте,  до  цього  часу  не

 зроблено.

      Тому,  як  говорив древньогрецький філософ Робен

 Гріві,  що  організація  і  установа,  яка  нараховує

 кількість  до  2  тисяч  чоловік, вона може займатися

 власним документооборотом.

      Робоча  група, яка нараховує більше 15 чоловік, -

   це  не  група,  це  всього-навсього  організація чи

 групка, яка не зможе прийняти ніякого рішення.

      Тому,  виходячи  із того, що уже було відповідне

 розпорядження,  підписане і Президентом, в тому числі

 і главою Адміністрації Табачниковим, до цього часу не

 виконано.  Я хочу побажати цій робочій групі все-таки

 довести   докінця   відповідно  основні  напрямки  і,

 дійсно,  щоб  ми могли відповідно прийняти відповідні

 законодавчі бази по податковій політиці.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Шеховцов. За ним - Анісімов.

 

      ШЕХОВЦОВ О.Д.

 

      Уважаемые   коллеги,   я   сразу   с  конкретных

 предложений.

      Предложение   первое.   Давайте,   уважая  себя,

 отменим   трехминутный   регламент.   Любой   из  вас

 поднимался  на  эту  трибуну  и  знает: за три минуты

 можно  успеть  сказать  2-3  лозунга,  а выступить по

 основам  налоговой  политики за 3 минуты не возможно,

 даже  Цицерону. 5 минут -это минимальный регламент и,

 кстати,  те кто передо мной выступал в 4 минуты едва-

 едва уложились. Это первое.

      Второе.  Я  уже  на  эту  тему  говорил  с  этой

 трибуны.   Давайте  подумаем  все-таки  правильно  ли

 организована  наша  работа  в  том созыве была чистая

 неделя для работы в комиссии.

      Вопросы  готовились более тщательно и уже в силу

 этого  гараздо быстрей и легче проходили на Верховном

 Совете  и мне кажется была больше производительность.

 Доказательство,  одно  из  доказательств что нынешняя

 система  не  еффективна,  вот  у меня в руках. Проект

 подан  11  мая  Кабинетом  Министров  о  до этого еще

 рабочая  группа  Верховного Совета работала и я вроде

 бы  там  был  но  времени  для  того,  чтобы серйозно

 работать у меня не было.

      Комиссия  Суслова  6 числа-первый вариант, а 12,

 то  есть буквально сегодня подает второй вариант, что

 она делает поэтому постановлению, она пытается спасти

 положение  с теми основами налоговой политики которые

 пролежали  безработы по сути дела наверное около года

 и  по  сути  концепции  как  правильно сказал один из

 предыдущих  ораторов не являются они просто повторяют

 существующее  положение закона "О налоговой системе".

 Я  вот  прочитаю  только  три ключевых положения этих

 основ.

      Значит  цель сприяние стабилизации материального

 выробныцтва,  она  ни как не раскрыта в этих основах.

 Впровадження  більш  широких  і стабільних джерел для

 формування  бюджетів никак не расскрыто, впровадження

 порядку  дыцентрализации  податкив абсолютно никак не

 раскрыто.  Постановление хотя бы частично спасает вот

 первое  положение сприяння стабілізації материального

 виробництва.  За  счет  снижения налогового преса, по

 двум  остальным  ключевым  моментам  основ  налоговой

 политики и постановление ничего не предлагает.

      На  мой  взгляд  и  зная как организована работа

 комиссии   Суслова,   как  она  загружена  проектами,

 основная беда от такого стахостического предложения в

 этом  постановлении  набора  заключается  в  том, что

 комиссия  не  имеет  времени для серйозной проработки

 вопросов    и   для   согласования   заинтересоваными

 депутатами и групами, как пример, я могу еще привести

 личный  опыт, я уже отметил годовщину 24 ноября с тех

 пор  пытаюсь  провести  через  Верховный Совет Закон,

 который  я  условно  называю  законом  о  налогах  на

 "Мерседесы".   Скоро   исполнится   год,   как   этот

 законопроект  вид  комиссии  Суслова.  Плохой  он или

 хороший,  но рагизм в том, что в государстве, которое

 постоянно    сталкиваетися   с   нехваткой   ресурсов

 финансовых  и  в  котором  в  крупных  городах уже не

 протолкнуться  на  дорогах  между этими "Мерседесами"

 новыми,  в  государстве этот законопроект о налоге на

 эти "Мерседесы" лежит без движения целый год!..

      И я поддерживаю моего коллегу, Шевченко, который

 говорит: так вместо того, чтоб брать Бог знает с кого

 вот этот налог на уртымання дориг -1, 2% -то не проще

 ли ввести налог с тех, кто ездиит. А там у нас каждый

 бандит  ездит  на  новом  "Мерседесе",  и  у них этих

 денег,  долларов...  Они  за  эту машину новую платят

 десятки  тысяч  долларов!  Уж  сотню-другую  долларов

 налога в год они бы заплатили на эти дороги...

      Спасибо за внимание...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.   Ну,...  всіх  бандитами

 називать не потрібно, конечно...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Анісімов. За ним Драгомарецький.

 

      АНІСІМОВ  Л.О.

      Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Александр

 Николаевич!

      Мы  вынесли  на  рассмотрение  Верховного Совета

 один  из  основополагающих  документов, который будет

 определять экономическое состояние Украины.

      Здесь много рассматривали вопросов: то ли защита

 социальная  населения,  то ли пенсионное обеспечение,

 то  ли  повышение заработной платы учителям и врачей,

 то   ли   состояние   студентов  и  многодетных  -все

 связывалося  в финансиврование, а финансирование -это

 бюджет,  пополнение  бюджета, это работа промышленных

 предприятий и нашего народного хозяйства...

      Сегодня   можно   критически   много   высказать

 предложений    к    той    концепции,   которая   нам

 предлагается. Я бы сказал, что на сегодняшний день на

 все  поставленные  вопросы,  которые  звучали  в этом

 зале, она не отвечает...

      И  я  предлагаю все-таки этот документ принять в

 первом  чтении и в течение двух недель его доработать

 с учетом предложений, которые звучали в этом зале. На

 сегодняшний   день   концепцию   как   таковую   надо

 определять.  Вы  помните  (я  неоднократно выступаю с

 этой  трибуны,  говорил),  и  мы блокировали принятие

 других  законов о налоге, когда говорили, что давайте

 мы  посмотрим  на  концепцию налогообложения, а потом

 определимся  -принимать  или  не принимать следующимй

 налог.  Отвечает  или  не  отвечает  она поставленным

 вопросам?

      Первое.     Почему    сегодня    не    работаети

 промышленность?  Отсутствие  оборотных средств! Об их

 индексации,  пополнении   никто  нигде  не  говорит и

 пытается      как     бы     умалчивать,     особенно

 правительственная  сторона.  Я  предлагаю конкретно в

 концепции указать правительству, чтоб вышло оно к нам

 с  предложением:  часть балансовой прибыли, в виде 10

 процентов  направить на попоплнение оборотных средств

 и эту величину налогом не облагать.

      Второе.  Работает  или  не работает НДС, который

 введен в нашем государстве? Провожу примеры и отвечаю

 на  вопросы,  которые  звучали  и задавались министру

 экономики, в каком состоянии, какая цена сегодняшнего

 нашего  металла.  Привожу  пример. К примеру, одно то,

 что  на  сегодняшний  день  сдерживает торговлю между

 угольщиками  и  металлургами  -кокс,  мировая цена 97

 процентов  без  НДС,  с  учетом НДС 115 долларов, что

 составляет  119 процентов мировой цены. Может ли быть

 торговля   между   двумя   этими   отраслями   внутри

 государства?  Конечно,  нет.  И  мы  думаем,  что  мы

 пополним   этим   бюджет.   Торговля  приостановлена,

 предприятия   преостановили  свой  бег  и  бюджет  не

 получает ничего.

      Привожу  пример  по  конструкционному листу. 360

 долларов  цена,  без  НДС,  составляет  98  процентов

 мировой  цены,  когда  мы  вводим  НДС думаем возьмем

 дополнительно  бюджет,  она  составляет 117 процентов

 мировой  цены  и  на этом мы заглохли, куда повернуть

 метал, частично надо его пустить за рубеж, хоть взять

 какую-то  прибыль, и пополнить бюджет как говорится и

 своего  производителя  мы  здесь  не  поддерживаем, я

 вношу  и  это  конкретное  предложение,  что НДС надо

 рассмотреть в течении двух недель, в комиссии вынести

 На рассмотрение Верховного Совета.

      Следующий  вопрос.  Мы  не  отвечаем  концепции,

 какой  максимальный  налог  должен  быть  на  прибыль

 предприятий,  и  какая  максимальная  ставка  налогов

 вводимых в себестоимость продукции должна быть.

      Я  предлагаю  Правительству просчитать и вынести

 на  рассмотрение  Верховного  Совета.  Налоги которые

 входят в себестоимость продукции должны быть не более

 5 процентов и ложаться на стоимость продукции и налог

 на  прибыль помимо 30 процентов, которые мы утвердили

 не более 35 процентов.

      Поэтому  только  в таком случае просчитав все мы

 можем  дальше  рассматривать  вопросы,  за  неимением

 времени  предлагаю  данный  документ принять в первом

 чтении,   согласиться   с   теми  подходами,  которые

 высказаны   с   уменьшением  части  налогов,  которые

 ложатся  на  себестоимость продукции и рассмотреть не

 позже двух месяцев спустя с сегодняшнего дня.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Драгомарецький.,    від   фракції

 "Комуністи", за ним ....

 

 

      ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ.   Драгомарецкий   Сергей,   фракция

 "Коммунисты"

 

      Уважаемые    коллеги,    вопрос,    который   мы

 рассматриваем     представляет     собой     ситуацию

 динамического  равновесия.  Никогда ни в одной стране

 налоговая   политика   не  является  раз  и  навсегда

 заданным     моментом,    эта    политика,    которая

 соответствует конкретной экономической ситуации.

      В   развитых  рыночных  системах,  она  меняется

 каждый  4  года,  но  вместе с тем надо заметить, что

 налоговая   политика   каждого  государства  является

 составной частью общей экономической политики.

      Экономическая   политика   в   Украине,  которая

 проводит  Президент  и  его  команда реформаторов, за

 один   только   1995   г   од,   в   условиях   мира,

 внешнеполитической       и      внутригосударственной

 стабильности,  благоприятных погодных условий привела

 к резкому снижению производства и потребления товаров

 первой   необходимости   на   14  процентов,  резкому

 повышению   цен  на  коммунальные  услуги,  массовому

 обнищанию.

      Внешнеэкономическая  политика Президента привела

 к  увеличению за один год внешнего долга страны в два

 раза  до  огромной  суммы 10 миллиардов долларов США,

 теперь  мы  являемся  обычной  колониальной  страной,

 которая должна получать все больше внешних займов для

 оплаты  процентов  по предыдущим долгам. Поддерживать

 такую  политику  Президента  Верховный Совет не имеет

 права. Пры разработке принципов налоговой политики мы

 должны   руководствоваться   научно   обосноваными  и

 практичными для исполнения понятиями.

      Необходимо  учесть  также опыт прерыдущей работы

 Верховного  Совета.  На  протяжении  6 лет каждый год

 Верховный  Совет  значительную  часть  своего времени

                         - 86 -

 уделяет  принятию  новых  прогрессивных, так сказать,

 реформаторских законов о налогообложении.

      На  следующий  год  эти  же  законы  обкявляются

 ныкуда   не   годными,   и   те   же   самые  люди  с

 исполнительной   власти,   которые  проталкивали  эти

 законы предлагают их отменить и принять новые законы.

 И так уже 6 лет подряд.

      Верховный  Совет  предыдущего созыва и нынешнего

 занятый  выслушиванием мнений разных лиц по налоговой

 политике.  Но  в  нашем  Регламенте  записано,  что в

 законопроекте    должны    содержаться    научное   и

 экономическое  обоснование, которое обкясняет, почему

 предлагается  именно  те  или  иные  нормы. А этого в

 "Основных  положениях"  налоговой  политики  нет. Это

 перечень отдельных лозунгов без учета их взаимосвязи.

      Мы     предлагаем     в    налоговой    политике

 руководствоваться  золотым правилом экономики, которе

 гласит,  что  для нормального экономического развития

 страны,      добавленная     стоимость,     созданная

 предприятием,   в   денежной   форме  она  выражается

 зарплата,   прибыль,  налоги,  очисления  всех  видов

 должны  составлять  не  менее  50  процентов  от цены

 реализации продукции услуг.

      Мы   считаем,   что  налоговая  политика  должна

 реализовывать   действенные   стимулы   для  снижения

 материалоемкости  и  энергоемкости  производства. Для

 нас это особо актуально.

      К  сожалению, в "Основных направления" налоговой

 политики  это  также  не просчитывается. Не смотря на

 то,  что  энергетические материальные ресурсы Украина

 закупает за рубежлм, что ставит нашу страну в тяжелую

 зависимость от иностранных государств.

      Снижение  цены продукции при действубщей системе

 налогообложения   достигается   путем  увеличения  ее

 материалоемкости и снижения тредоемкости.

      Выплаченая  заработная  плата  в  целых отраслях

 сейчас   составляет   всего  5-7  процентов  от  цены

 произведенной продукции, если вообще выплачивается.

      Теперь  необходимо  дать  краткую характеристику

 некоторым    видам    налогов.   Налог   на   прибыль

 предприятия.  Налог на прибыль -это по-существу штраф

 на    хорошую   работу.   Те   предприятия,   которые

 растранжирили  ресурсы и не получили никакого дохода,

 ничего  не  платят. Платит этот налог только тот, кто

 работал напряженно и эфективно.

      Налоги  на  личный  доход.  Максимальная  ставка

 налога  с  лишних  доходов  не  должна  превышать  35

 процентов.  Тот, кто много зарабатывает. должен иметь

 возможность  инвестировать свои доходы в экономику. И

 если   налоги  на  личные  доходы  будут  чрезвычайно

 велики,   то   лица  с  большими  доходами  будут  их

 утаивать,  направлять  в подпольную экономику, что по

 нашему  мнению неразумно.

      Акцизы.  В  настоящее  время акциз на украинские

 товары  значительно  выше,  чем  на  импортных. Таким

 образом,   на   нашем   внетреннем   рынке  импортные

 подакцизные товары продаются под (..........) ценам.

      Предполагаем     установить    единый    порядок

 начиссления   акцизов  и  утвердить  на  перспектииву

 перечень   всех   подакцизных  товаров.  Чтобы  иметь

 возможность  при  утверждении бюджета изменять ставки

 акциза  в ту или   иную сторону.

      Тарифы.   нельзя  конечно  призывать  к  резкому

 поднятию  тарифов  и полностью закрыть рынок Украины.

 Но  импорт  должен облагаться всеми налогами. Так же,

 как и отечественные товары.

      Ставки  и тарифы должны обеспечить повышение цен

 импортных  товаров  на  10-15  процентов.  Для защиты

 внутреннего  рынка  и отечественной промышленности. В

 конце концов для снижения безработици.

      Часто  говорят:  "на Украине чрезвычайно высокие

 налоговые ставки".

      Однако  во  всех  развитых  странах через налоги

 распределяется   и  перераспределяется  не  менее  50

 процентов  валового  внутренноего продукта. А в таких

 странах, как Япония и Швеция, 64-68 процентов.

      Из  нашего  опыта мы знаем, что нижение налога в

 Украине  в  1995  году  по  сравнению  с  1994 годом,

 привело  к  снижению  реальных доходов бюджета в 1995

 году в 2 раза, росту неплатежей в анродном хозяйстве,

 спаду  обкемов производства.

      Поэтому нам нужно руководствоваться расчетами, а

 не   эмоциями.  Предлагаем:  Основный  направления  в

 первом   чтении  все-таки  принять.  Создать  рабочую

 групу -заканчиваю -из ученых, специалистов, экспертов

 европейского  союза,  народных  депутатов и во втором

 чтении  внести  Основные  направления  с  развернутым

 финансово-экономическим   обоснованием   предложений.

 Спасибо за  внимание.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Спасибі.   (..........)   Шановні

 колеги,  значить,  час,  який  відведений,  ми з вами

 використали.    Але    враховуючи,   мабуть   давайте

 порадимся.  Те,  що  ми  на  півгодини  і більше рано

 розминалися  перед  тим,  як  приступить  до  плідної

 роботи,  єсть пропозиція зевершити це иптання. надати

 слово Терьохіну, Віктору Івавновичу для справки на 2-

 3  хвилини і приймем рішення. Не заперчуєте? Спасибі.

 Будь ласка. Терьохін від групи "Реформи".

     

      ТЕРЬОХІН С.А.

     

      Шановні    колеги,   цей   документ,   якщо   ви

 пам'ятаєте, народжувався в таких страшних муках. І ми

 мали  4  варіанти  основ податкової політики протягом

 останніх  півроку.  Те,  що зроблено комісією разом з

 Кабінетом Міністрів, я думаю, найкраще, що ми зможемо

 прийняти в цій Верховній Раді.

      Я  хочу  коротко  прохарактеризувати  ще  раз ті

 проблеми,  які  піднімалися  сьогодні при обговоренні

 цього документу.

      Ну,  по-перше,  всі ми знаємо, що (і я згодний з

 колегою  Драгомарецьким),  що  податки на прибуток не

 мають  відігравати  ключової  ролі в доходній частині

 Бюджету.  І  якщо ми подивимося на економічну історію

 інших  країн,  то  доля  податків  на прибуток завжди

 падає. Виходять на перше місце податки на споживання,

 тобто  ми  маємо зробити, втілити чіткий принцип: хто

 більше споживає -той більше і платить податків. Але в

 цьому питанні теж багато невирішених аспектів є.

      Візьмемо  податок  на добавлену вартість. Про це

 довго  і  багато  говорилося.  На  жаль, сьогодні цей

 податок тільки частково є податком, власне, на додану

 вартість.  І залишається в багатьох випадках податком

 на  оборот.  Слава  Богу,  ми  змогли  останнім часом

 розробити  доповнення  до  Декрету діючого про ПДВ, і

 сьогодні було торжественно вручено Прем'єр-міністру і

 міністру  фінансів  остаточний  проект змін до ПДВ. І

 будемо  сподіватися, що вони швиденько до Нового року

 пришлють нам в Верховну Раду назад.

      Далі.  Головне  питання для того, щоб боротися з

 тіньовим  обігом,  про який ми кожного разу з трибуни

 говоримо,  є  зменшення  нарахувань  на  фонд  оплати

 праці.

      Ну,   скажіть,   яка   нормальна  людина,  окрім

 прибуткового  податку  з своєї заробітної плати, буде

 погоджуватися платити ще 52%? А в Києві, наприклад, з

 урахуванням   комунального   податку  всі  70  -це  є

 крушівне  питання, яке знижує долю заробітної плати в

 собівартості  продукції. І тому наша концепція на цій

 базі  основувалась,  що  ми  маємо  радикально  зняти

 нарахування   на   фонд   оплати  праці,  якщо  зняти

 чорнобильські  нарахування  можливо  переклавши  їх в

 загальне  асигнування  державного  бюджету то знімати

 наприклад  внески  на  соціальне  забезпечення або до

 пенсійного фонду треба поступово. Яким чином.

      Концепція  пропоную  вивести  пенсійний  фонд  з

 структури  бюджету.  І  всі кошти, які є в пенсійному

 фонді   зарахувати   в  прибуткову  частину  покриття

 дефіциту тобто ГКО, державні скарбничні зобов'язання.

 І   ми   нарешті  сьогодні  доходність  по  державній

 скарбничих  зобов'язаннях  приблизно  90 процентів на

 рік -це значить, що тільки за рік наш пенсій фонд міг

 би  збільшитися  практично  в  двічі.  І  ми  могли б

 дозволити  собі підняти пенсії, а пенсіонерам знизити

 оподаткування фонду оплати праці.

      Я   хотів  би  ще  коротко  зупинитися  на  тому

 питанні,  які багато людей тут піднімають, а яка доля

 з прибутку має платитися у вигляді податків.

      Шановні  колеги  це  не  є  коректне  економічне

 питання.    Скажемо,    припустимо,    візьмемо   два

 підприємства.  Одне  промислової  групи,  яке сплачує

 податки  з  базові  податки ПДВ, податок на прибуток,

 податок на землю.

      І  візьмемо  інше  підприємство,. яке припустимо

 споживає  під  акцизні товари і має височенний рівень

 рентабельності,  але  якщо  ми  скажемо,  що для всіх

 підприємств  прибуток  не  може вилучатися більше ніж

 скажемо  35 відсотків пропонувалося або 45 відсотків,

 то ми дикримінуємо тим самим виробничі підприємства і

 дозволимо    не    платити   підприємствам,   які   є

 високорентабельні,  не можна цього робити, якщо хтось

 хоче  чітку  цифру  вилучення прибутку побачити в цій

 концепції  то я дуже раджу подивитися на кордон по 47

 відсотків  вилучення ВВП до Державного бюджету! А всі

 ви  знаєте,  що  в доходній частині бюджету не більше

 60% становлять податкові вилучення... Якщо ви зробите

 просте арифметичне... дію, ви пізнаєте, що цього року

 загальні  вилучення з прибутків складали 28. 7%! А не

 35  або  45, як пропонувалося... Моя пропозиція така.

 Шановні  колеги,  ми  можемо дискутувати тут багатто,

 але   ми   маємо   сьогодні   прийняти   рішення  про

 консолідацію    позабюджетних    фондів,   збільшення

 заробітних  плат. І тому я пропоную прийняти сьогодні

 цб  концепцію,  і ніхто нам не заважє наступної сесії

 її  доповнювавти,  змінювати і давати доручення уряду

 для того, щоб вони втілюбвали наші ідеї.

      Дякую дуже.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Буздеган,  півхвилини,  з

 місця. Юрій Олексійович.

 

     

      БУЗДУГАН Ю.О. Дякую. Шановні колеги!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я    перепрошую...   У   мене   зовсім   коротке

 зауваження. По-перше, звертаю вашу увагу на пункт 12,

 підпункт 6. Якщо він буде прийнятий в такому вигляді,

 цей наш проект не буде діяти згідно до нашого чинного

 законодавства.  Чому?!  Він  вилучає 4% відрахувань в

 Фонд  соціального  захисту  інвалідів,  не врахувавши

 інтересів   інвалідів.   Згідно   до   148  Конвенції

 Організації    Об'єднаних    Націй,    яку    Україна

 ратифікувала,  цей...  всі  питання, які віднесені до

 інвалідів,  не  можуть  бути, вирішуватися без їхньої

 участі. На жаль, це було зроблено без них. Тобто, цей

 пункт не буде діяти...

      Тому  я  пропоную  взагалі  або не приймати, або

 приймати в першому читанні без цього пункту.

      Крім   того,  є  2  серйозні  зауваження.  Перше

 зауваження:    зменшення    відрахування   до   Фонду

 зайнятості   до   1%.   Тоді  служба  занятості  буде

 забезпечена  всього  на 52%. Тобто через півроку люди

 безробітні будуть сидііти без грошей!

      І  ще  одне  зауваження,  до шостого пункту. Тут

 знадується  тільки  Пенсійний  фонд.  Вибачте, а Фонд

 соціального  страхування?  Я пропоную, долучити сюди,

 щоб фонд соціального страхування до пенсійного...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі  Я думаю, що коли ми будемо

 приймати  за  основу,  його можна внести. Будь ласка,

 Віктор  Іванович,  на  заключення... А доповнення, ми

 тоді  скажемо.

     

      СУСЛОВ.  Уважаемые  народные  депутаты.  Я  хочу

 обратить  ваше  внимание  на  то,  что представленный

 проект  -это  тоже  плод очень длительных дискуссий и

 компромиссов.  И  я  еще раз обращаю ваше внимание на

 то,  что это результат совместной работы и той группы

 по  вопросам налоговой политики, которая была создана

 распоряжением   Президента,   и   Кабинета  Министров

 Украины,   потому  что  основа  проекта,  вы  видите,

 согласована с Кабинетом Министров и подана. И вконце-

 концов  даже  при всех разногласиях, которые были и в

 нашей  комиссии,  мы  тоже  смогли  выработать  общую

 позицию.

      Теперь  конкретно  по  проекту  постановления. Я

 думаю,  что  мы  сможем  его  все же проголосовать по

 пунктам,  так  как ряд положений не вызвало ни у кого

 сомнений.

      Что касается первого пункта. Звучали предложения

 не   просто  схвалыты  основни  положення  податковой

 политики,   а   схвалыты  у  пешому  читанні.  Будучи

 реалистом,  я  понимаю, что окончательно эти основные

 положення  сегодня проголосованы не будут, хотя этого

 хотелось   бы,  чтобы  не  тратить  на  них  время  и

 сосредоточить  его на... сосредоточить наши усилия на

 голосовании по конкретным законопроектам.

      Значит,  я  предлагаю  внести сейчас: схвалити у

 першому  читанні,  -проголосовать.  Это  позволит нам

 учесть  все  ваши  замечания,  а дальше мы пройдем по

 другим пунктам и посмотрим, что может быть принято.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Нема  інших думок? Значить, шановні

 колеги, іде розмова за перший пункт. Я ставлю його на

 голосування.  Одну  хвилиночку,  одну  хвилиночку, ми

 домовилися  постатейно  пройтися, а потім в цілому. І

 оприділимося  по  постанові: чи в першому читанні, чи

 приймем уже остаточно.

      Я   ставлю   на  голосування  перший  пункт  про

 схвалення положення. Будь ласка.

     

      СУСЛОВ В.І. Схвалити у першому читанні.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Першому читанні, да. Будь ласка.

      Я прошу голосувати.

     

      "за"

     

      (Шум у залі)

      Я прошу, одну хвилину! Не надо! Я прошу включить

 систему  другий  раз,  тому  що  не  всі розсілися по

 місцях.  Будь  ласка,  включить  систему.  Душейко не

 вспів дойти.

      (Шум в залі)

      Включайте систему.

      232. Будь ласка, Віктор Іванович.

     

      СУСЛОВ.

      Увважаемые    народные   депутаты,   по   поводу

 замечаний   по   второму   пункту.  Откройте  подання

 Кабинету Министров, здесь просто плохо пропечаталось,

 и  там  срок  тот  же  самый  -перше січня дев'яносто

 восьмого, а не дев'яносто шостого. Это дискутировалось,

 это  просто  не  пропечаталось здесь так как нужно, и

 никаких   разногласий   по   срокам  между  Кабинетом

 Министров и комиссией здесь нет. В этом я вас уверяю,

 потому что я сам участвовал в работе этой группы.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі,  ставлю  на  голосування.

 Другий пункт.

     

       СУСЛОВ.  Я  бы  просил поддержать срок до 1

 января  1998  с учетом, посмотрите по графику, мы все

 законы  реально  примем до 1 января 1997, а в течении

 1997   года   нам   нужно  будет  внести  необходимые

 изменения  уточнения,  если  кто-то  думает, что до 1

 января  1996  мы  способны  окончательно  20 проектов

 принять, это не реально.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть систему.

     

       ЗА -

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

     

       СУСЛОВ. Третий пункт как я уже пояснял, это

 наша   идеология,  то  есть  все  вопросы  налогового

 законодательства  должны приниматься только Верховным

 Советом  и только законодательными актами, вот в этом

 смысл  третьего  пункта,  я  думаю  едва  ли у когото

 вызывает сопротивление.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

     

     

      ЗА -

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. 246. Будь ласка.

     

       СУСЛОВ. Четвертый пункт. Справляются тільки

 ті  податки,  обов'язкові  платежі,  справляння  яких

 передбачено  Законом про систему оподаткування.

      Я   предлагаю   его   проголосовать,   тогда  мы

 признаем,  что  у  нас  есть  базовый  закон, который

 устанавливает   полный  перечень  налоговый  платежей

 обязательных к уплате.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Голосуємо.

     

      ЗА-

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Прийнято.

     

       СУСЛОВ.  Дальше,  5  пункт,  ну  вы помните

 касается  того, что законом Украины о государственном

 бюджете  нельзя вводить новые податки, и обязательные

 платежи проводить зміну податкових ставок і механізму

 стягнення  податків.  Это  правильно, это должно быть

 принято.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуєм.

     

      "За" -

      Принято.

     

      СУСЛОВ  В. І. 6 пункт "Зачисление средст целевых

 бюджетных  коштив  и  також  будь-яких  позабюджетних

 фондів,   створених   згідно  з  законами  України  і

 нормативними   актами".  Пояснялось  зачем:  с  целью

 контроля за целевым исполльзованием этих средств.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуєм.

      Ну,   ми   внесем,  за  поправки  ми  будемо  ще

 голосувати.

     

      "За" -

     

      Одну  хвилиночку.  Там  була  поправка  по фонду

 соціального  страхування.  Я  з  поправкою  ставлю на

 голосування, будь ласка.

      З поправкою Буздугана.

     

      "За"-

     

      Будь ласка, Терьохін, за ним Голубченко.

      По 6 статті.

     

      ТЕРЬОХІН

     

      Шановні  колеги! Це є дуже принципова стаття. Ви

 знаєте   скільки   позабюджетних   фондів  в  Україні

 знаходиться...   Стосовно   поправки  Буздугана,  яка

 викликала  тут  пожвавлення.  Справа  в тому, що фонд

 соціального  страхування  зараз має перерозподілятися

 між різними профспілками і невизначений механізм яким

 чином це робиться.

      З  іншого  боку,  держава  позбавлена будь-якого

 контролю   за  виьтрачанням  цього  фонду.  Він  може

 залишитись  цільовим,  але  скарбниця  українська має

 дивитися,   а   чі   правильно   витрачаються  кошти,

 передбачені    положенням    про   фонд   соціального

 страхування чи ні?

       Тому  я  дуже  б вас просив проголосувати за цей

 пункт редакції нашої комісії. Все дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Голубченко,  будь  ласка. Він рідко

 буває, так хоче, щоб всі побачили.

     

      ГОЛУБЧЕНКО

      Уважаемые   народные  депутаты,  я  бы  попросил

 учесть  один  факт: что такое небюджетные фонды и для

 чего  они  создаются.  Они  создаются для того, чтобы

 поддерживать   ту   или   иную   отрасль.  Они  чисто

 отраслевые.   И   цель  их,  цель  их  создания,  они

 создаются    засчет    отрасли.   Для   того,   чтобы

 контролировать   правильность  использования  фондов,

 есть    соответствующие   финансовые   органы:   КРУ,

 налоговики  и все остальные. Можно контролировать. Но

 мы  придем  к  тому,  что из Бюджета эти фонды пойдут

 совершенно не туда, куда они должны направляться. Это

 уже  будет один человек, у которого сегодня: трудно у

 шахтеров    -отдать   шахтерам,   завтра   трудно   у

 нефтянников -отдать нефтянникам и т. д. И никто их не

 увидит.   Они  создавались  целевые  для  поддержания

 отрасли,  их  отчисляют  предприятия  в  надежде, что

 отрасль   как-то   плучит   эти  инвестиции.  А  кому

 контролировать есть.

      Поэтому,  я считаю, они остаться должны целевыми

 и  управляться  министерствами.  А  контролировать их

 могут  все органы, которым положено контролировать, в

 том  числе  и  Верховный  Совет, если надо. Почему мы

 должны  не  доверять  людям,  почему нужно все в одни

 руки?

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Я  ставлю  на голосування від комісії пропозицію

 Суслова  і  Терьохіна.  Будь  ласка.  В  редакції від

 комісії.

     

      "за"

     

      З  урахуванням пропозиції. Одну хвилиночку! Одну

 хвилиночку! З урахуванням пропозиції Голубченка, будь

 ласка.

      (Шум у залі)

      Хто  за  те,  щоб поіменно? Будь ласка, включіть

 систему.

     

      "за"

     

      Прийнято.

      Я  думаю,  що  давайте  ми  всі  статті до кінця

 поіменно  проголосуємо.

      Значить,  я  ставлю  на  голосування  6 статтю в

 редакції  від Комісії поіменно.

     

      "За" -

     

      Я  думаю,  шановні  колеги,  ви...  ми в другому

 читанні   повернемося   до  цєї  статті.  Давайте  не

 будемо...

     

      СУСЛОВ. Я прошу прощения. Может быть не все

 поняли...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віктор  Іванович,  не  нада. Віктор

 Іванович,  не нада. Сьому статтю, будь ласка.

     

      СУСЛОВ. "Основні положення" мы в первом...

      (Шум в залі.)

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сьому статтю, Віктор  Іванович.

     

      СУСЛОВ.  Нет,  хорошо  звучит. Шестой пункт

 просто не проголосован, он снимается. Так я понял?

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте. Знімаємо.

      (Шум в залі)

     

      СУСЛОВ.  Это  принципиально  важный пункт и

 нужно   понимать,   что  давать  возможность  каждому

 министерству  или  органу государственного управления

 иметь  свой  бюджет,  в отличие от Государственного и

 без контроля со стороны государства нельзя, но раз не

 проголосовано Верховным Советом, пусть будет так.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віктор Іванович, сьомий пункт, будь

 ласка.

     

      СУСЛОВ.  Значит седьмой пункт просто, как я

 уже  говорил,  повторяет уже одобреные анми положения

 правительственной програмы с учетом того, что проект,

 поданого  бюджета попадает под этот предельный размер

 вылучення, предлагается  принять.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Я    ставлю   сьомий   пункт   на

 голосування.

      Я прошу голосувать.

     

      "За" -

     

      Восьмий, будь ласка.

     

      СУСЛОВ. Восьмой пункт.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми  вернемся в кінці. Ну подождіть.

 Пойдемся, а потім повернемся.

     

      СУСЛОВ.  Значит ,  по некоторым  пунктам ...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Якби  ви  рано так були актівні, як

 сейчас.

     

      СУСЛОВ.  Мы  быстро  проголосуем  до конца.

 Значит, доручиты Кабинету Министров Украины, если нет

 возражений, в  месячный термин.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. 8 ставлю на голосування.

     

      ЗА -                 Рішення прийнято.

      9 , будь ласка. Голосуємо.

     

      ЗА -                 Рішення прийнято.

      10, голосуємо . Зауважень не було.

     

      ЗА -                 Рішення прийнято.

      11. Тоже не було зауважень, голосуємо .

     

      ЗА -                 Рішення прийнято.

      До  12  було  4  поправки  і письмові, і усні. Я

 ставлю за основу, а потім з тими поправками в цілому,

 будь ласка, за основу 12 , будь ласка.

      12 за основу.

     

      ЗА -                 Рішення

     

      Одну  хвилиночку.  Є  ще крім тих доповнень, які

 були  висловлені  по-першому  підпункту, по 8, по 7 і

 було   внесено   десяте,  Танюком.  Десята  поправка,

 письмова -вона єсть. Ще крім йього єсть, да?

     

      СУСЛОВ  В.  І.  Александр  Николаевич,  я  прошу

 прощени  -лучше по подпунктам, оно и быстрее будет...

 С некоторыми все согласны.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. По підпунктам? Давайте, будь ласка.

      Значить, підпункт перший, будь ласка. Голосуєм.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  прочитаю.  Одну  хвилиночку! Перший підпункт:

 обмеження невиправданої диференціації ставок плати ща

 щземлю  і  встановлення  граничного  рівня  плати  за

 землю.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Да,  я  думаю,  що тут єсть питання. Будь ласка,

 Юхновський.

     

      ЮХНОВСЬКИЙ  І.  Р.  Я  пропоную  цей  пункт  так

 записати:   введення   плати   за   землю  на  основі

 об'єктивної  економічної вартості землі, через те, що

 земля  в населених пунктах має певні коефіцієнти, які

 треба  весь час доповнювати. І "верхньої границі" -це

 є безсмисленно...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні  колеги,  ми...  ми  будем

 приймать Закон про плату за землю.

     

      ___________.  Так...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ....   Там   всі   ці   пункти  будуть

 розписані   й  питання...  Я  вважаю,  що  тут  воно,

 формулювання авильне зроблено: коли ми приймем закон,

 ми  будем  всьо  равно  користуваться  не скільки цим

 підпунктом, скільки самим законом... Тому я просив би

 підтримати цю формуліровку від комісії.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Поставте на голосування!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      "За" -

     

      Я прошу голосувати!

     

      СУСЛОВ  В.  І.  Уважаемые  депутаты,  я  еще раз

 напоминаю,   что   речь  идет  о  поручении  Кабинету

 Министров,  поэтому  даже  если  б мы приняли все эти

 пункты,  это в нашей жизни и в жизни страны абсолютно

 ничего сегодня не изменило бы!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Затем,  чтоб  Кабмин  подал по этим вопросам нам

 информацию  и  рассчеты -это поручение прочитайте еще

 раз...........

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  оставляю  цей  пункт... Пункт 2,

 будь ласка. Є зауваження по другому пункту?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 По  другому  пункту  є  зауваження?  Є.  Будь  ласка,

 Онісімов, Степанов. Значить, пункт два.

      ОНІСІМОВ 178 г. Запорожье. Здесь с трибуни много

 звучало   вже   і   я  тоже  касался  этого  вопроса.

 Действительно  сегодня надо записать и зафиксировать,

 что  величина  этой  ставки  в  общем балансе бюджета

 должна  остаться,  а может и пополниться, как говорит

 товатищ  Кирехин,  но  то,  что касается промышленных

 предприятий - эта  ставка должна снижена быть не менее

 на  50  процентов. Сегодня при 37 процентах 12 уходит

 на  Чернобыльские,  когда  они  должны  составлять не

 более  6.  Поэтому  я  предлагаю  цифру  не  менее 50

 процентов,  эта ставка для промышленников должна быть

 уменьшена, а средства найти в других фондах.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ  Шановні колегі, давайте так можливо.

 Я  бачу,  що  пропозицій по другому підпункту багато.

 Давайте ми приймемо за основу, дамо на доопрацювання,

 з тими зауваженнями, приймемо, як в першому читанні.

     

       СУСЛОВ.  Александр  Николаевич здесь нечего

 доопрацьовувати,  это  поручение  Кабмина, потом если

 нам  Кабмин  даст  все это, мы с вами будем принимать

 конкретное   решение  законодательным  актом,  почему

 такое  волнение  и  непонимание,  я  честно говоря не

 понимаю,  комиссия  просит  поддержать и дать задание

 Кабмину по таким-то вопросам выполнить расчеты и дать

 данные.

      Почему  вы  против  того,  чтобы Кабмин выполнил

 рассчеты  и дал бы нам данные, чтобы мы могли вынести

 обоснованное законодательное предложение на сессии .

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віктор  Іванович, то розмова йде за

 те,   щоб   прийняти   в  цілому  12  пункт  з  усіма

 підпунктами і дати на доопрацювання.

      Я ставлю на голосування.

      А    Степанов    свою    пропозицію   дасть   на

 доопрацювання Кабміну.

     

      ЗА -

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     

       СУСЛОВ.  Шановні  колеги, я прошу звернути,

 ми  якось  проскочили  преамбулу і не звернули на нею

 уваги.  Давайте  подивимося,  що  там  написано,  там

 написано   дуже  конкретне,  і  в  той  же  час,  дає

 колосальний  люфт  для  всіх  для  нас і для Кабміну,

 розглянути  щодо  пом'якшення податкової політики тут

 ні  в  кого  не  виникає  сумніву, і подати висновки,

 тобто або, або. Та відповідні розрахунки або, або, на

 розгляд  Верховної  Ради.  ТОбто  тут  ніякої кармоли

 немає  абсолютно, ми навпаки даємо Кабінету Міністрів

 доручення  розглянути  доцільність  цього  про  що ми

 говоримо,  можливо так, як Ігор Рафаїлович чи Кабінет

 Міністрів прийме рішення.

      Тому  я  просто  прошу,  підтримайте  цей пунк в

 цілому.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще я раз ставлю раз на голосування в

 цілому.

      Ігор  Рафаїлович  підтримує, включіть будь ласка

 систему.

      Я  прошу,  чим бистріше проголосуємо, тим раніше

 завершимо.

     

      "За" -

     

      Одну хвилиночку.

 

      СУСЛОВ  В.  І.  Уважаемые  депутаты!  Может быть

 действительно закончим голосование завтра.

      (Шум в залі)

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Одну  хвилиночку. Тоді давайте так.

 Ми  хавтра розпочнемо з цього пункту, з 12, а за час,

 який у нас є до 10 годин, продумайте, будь ласка. І я

 думаю, ми до шостого тоді повернемся.

      Ми  завершуєм  вечірнє  засідання, на все краще.

 Завтра розпочнем роботу о 10 годині ранку.