Стенограма пленарного засідання

12 грудня 1995

              ЗАСІДАННЯ  П'ЯТДЕСЯТ  ДРУГЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  12  г р у д н я   1995  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Доброго ранку, шановні депутати і гості

 Верховної  Ради.  Прошу  підготуватися  депутатів  до

 реєстрації.

       Прошу, сідайте всі на місця.

       Проводиться поіменна реєстрація.

       Зареєстровано в залі 213 депутатів.

 Ранкове  засідання  я  відкривати  не  маю  права.  Я

 звертаюся  до  Секретаріату:  будь ласка, роздрукуйте

 цей матеріал, і сьогодні віддамо в "Голос України" ще

 раз, можливо...

       (ШУМ  В ЗАЛІ)

      Що? Що?

       (ШУМ  В ЗАЛІ)

      Ну,  давайте  розмови потім можемо провести, а я

 зараз скажу про результат.

      Будь ласка, дайте Анісімову слово.

 

      АНІСІМОВ Л.О.

 

      (178, город Запорожье, Анисимов)

      Уважаемые народные депутаты, уважаемый Александр

 Александрович,    я   думаю,   что   наступил   такой

 критический  момент в работе сессии Верховного Совета

 Украины,  где вы как Председатель должны обосновать и

 выйти   с   конкретными   обкяснениями  и  заявлением

 гражданам Украины.

      Если   на   сегоднешний  день,  то  предложение,

 которое  звучало,  мы  будем  публиковать  в  "Голосе

 Украины"  кто  срывает сессию Верховного Совета,, кто

 не  хочет  рассматривать  те законодательные акты для

 того, чтобы работало наше Правительство о котором оно

 заявило  и мы сегодня должны были его слушать, вы как

 Председатель   и  я  думаю,  что  народные  депутаты,

 которые  сегодня  собралися  в  этом  зале должны вас

 поддержать,  выйти  еще раз повторяю на телевидение и

 радио, и конкретно обкяснить жителям Украины.

      На  сегодняшний  день  стоит ряд законодательных

 актов  касающихся  первого  вопроса,  который не дает

 сегодня  нормально  работать  в нашей промышленности.

 Поэтому    и   те   законодательные   акты,   которые

 подтверждают наше экономическое  продвижение вперед.

      И  сегодня  налог,  будем  говорить  подоходный,

 который   зажимает  нашего  гражданина,  заработавшие

 деньги  и  все  за  этим  связанное это саботирование

 работы  Верховного  Совета. Если кто-то думает с тех,

 что  сегодня,  срывая  работу  Верховного  Совета, он

 думает  привести в Верховный Совет другие силы, и они

 прийдут, ия больше чем уверен, еще хуже в 10 раз, чем

 сегодня собравшиеся люди.

      Поэтому   у   меня  такое  обращение  от  группы

 депутатов   Запорожской   области,  прошу,  чтобы  вы

 выполнили  наше  требование и сегодня на телеведении,

 радио  высказали  свою  точку  зрения  и  как  дальше

 продвигаться, работать нам в этом плане.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Я готовий виступити на телебаченні і де

 завгодно,  тому що я можу не приховувати тут нічого і

 все  сказати, що є і які хто відстоює позиції. Тільки

 з  однією  корекцією  відносно  того,  що ви сказали.

 Оберуть  не  гірших ніж сьогодні, тільки чи оберуть і

 коли  оберуть,  то вже інша справа. Мова йде про долю

 парламенту   і  про  те,  що  розігрується  сьогодні

 ситуація по руйнуванню парламенту з середини.

      Я  пояснюю для радіослухачів ситуацію, яку вчора

 ми обгоьворювали на засіданні, розширенному засіданні

 Президії Верховної Ради. Будь ласка, послухайте і ви,

 бо ви ж не були на засіданні Президії, як не дивно.

      Так от, мова йде про те, що частина депутатів із

 фракції  "Рух",  "Державність" і "Реформи" не бажають

 реєструватися  в зв'язку з тим, що в порядок дня сесії

 ж  у  вересні  місяці включене питання про приєднання

 України,   Парламенту  України  до  Міжпарламентської

 Асамблеї країн СНД.

      Причому, мотивація робиться таким чином, ніби це

 робиться спеціально для того, ось бачите на передодні

 виборів  в  Москві  чи  в  Росії  до  Думи, і це буде

 використано  як  підсилення  тих чи інших позицій під

 час виборів в Росії.

      Інша  мотивація,  що  це  якимось чином загрожує

 суверенітету України.

      Вчора   на   Президії  домовилися  ми  про  таку

 процедуру.  Я  повідомив  членів  Президії про те, що

 оскільки   зауваження  були  такі,  на  які  потрібно

 зважати,  пропонується така схема. І голова Комісії з

 питань   зовнішньої   політики  Борис  Ілліч  Олійник

 підтвердив   необхідність   розгляду  повномаштабного

 цього рішення, тобто цього питання.

      В  зв'язку  з  тим,  що  сьогодні  з  12  години

 розпочнеться день Уряду, який теж повинен відбуватися

 після    реєстрації    депутатів,   сасо   собою,   я

 запропонував таку схему. Щоб ніхто не боявся, що може

 раптово  бути  поставлено питання на голосувиання, ми

 розпочнем  обговорення  цього  питання,  ну, скажемо,

 протягом  години.  Висловляться  різні  позиції.  І в

 зв'язку з тим, що при самому обговоренні буде знову ж

 таки  внесена  пропозиція  про  необхідність  повного

 представлення  всіх  документів,  позиції    урядових

 структур  і  так  дальше,  ми  прпиймемо  рішення про

 перенесення  розгляду  цього питання пізніше, скажем,

 або  на наступний тиждень, або після розгляду питання

 пов'язаного з бюджетом.

      Оскільки є і регламентна норма, яка дозволяє нам

 робити  такий хід, оскільки проект бюджету внесений у

 Верховну Раду.

      Пропозиція   враховує   думки   всіх  депутатів,

 оскільки  питання  так  чи  іншакше  не  знімається з

 порядку  дни,  бо воно включене в нього, а щоб зняти,

 потрібно   проголосувати   270   голосів,   очевидно,

 сумнівів  в  тому, що можна таким чином проголосувати

 сьогодні,   принаймні,  з  цього  приводу.  І  ніякої

 загрози не несе для тих депутатів, котрі вважають, що

 такою  своєю  дією  вони  боряться за суверенні права

 України. Тобто  загрози тут ніякої немає.

      Таким  чином  ця  основна  проблема, як причина,

 знята.  Але  є  привід.  Привід.  Я  вважаю,  що  маю

 підстави   для   того   говорити,   що   ця  ситуація

 використовується  як  привід для того, щоб зруйнувати

 Верховну Раду зсередини, сподіваючись для... що потім

 удасться  реалізувати свої якісь там владні амбіції у

 тих  чи інших представників   Парламенту.

      Я  хочу  сказати, що з цього нічого не вийде. Ви

 уже  кілька  разів  пробували це зробити. Ви одержали

 результат відповідний, відносно владних повноважень я

 маю  на увазі, а сьогодні мова йде про те, що можна в

 такий  спосіб  зруйнувать  парламент.  І  в мене як у

 Голови  Верховної  Ради  та і в більшості з вас немає

 ніяких аргументів щодо захисту його позиції.

      Справді,  протягом  минулого тижня над Бюджетом,

 над  іншими  документами,  які  потрібно розглядати у

 Верховній Раді, йшла інтенсивна робота, і це вчора ще

 раз підтвердила Президія. Докорів з цього приводу для

 роботи комісій я знайти не можу, тому що, справді, це

 була робота конструктивна. Але ви так само бачили і в

 програмі  телебачення, як відслідковується цей момент

 в  одній  з  передач, про що згадувалося вчора теж на

 Президії,  яким  чином використовується ця ситуація у

 Верховній  Раді,  у  сесійному  залі,  для  того, щоб

 продовжувати  шальмування  депутатського  складу.  І,

 очевидно,  є  з цього приводу установка відповідна, є

 люди,  які  платять  за таку інформацію, але ми даємо

 привід  в  цьому відношенні, привід даємо, тому що ми

 не  працюємо  в  сесійному  режимі  так,  як би могли

 працювати.

      Тому  я  ще раз пропоную всім, хто тут зібрався,

 хто,  може,  не  знає  про  вчорашній  розгляд  цього

 питання  на  засіданні  Президії. Ми повинні відкрити

 засідання,   ми   повинні   розпочати  розгляд  цього

 питання, відведемо на нього з урахуванням цього часу,

 що  залишився,  ну, скажіом, одну годину, голосування

 не  буде  з  цього  приводу з прийняттям відповідного

 рішення, а буде поставлено на голосування питання про

 перенесення  продовження  розгляду  цього  питання на

 інший термін.

      Я   прошу   вас,  тих,  хто  сумнівається  щодо,

 скажімо,   загрози   для   суверенітету,   я  ще  раз

 підтверджую  свою позицію, я думку цю висловив, прошу

 підтримати  такий  підхід  і  зареєструватися зараз в

 залі  для  того,  щоб розпочати всі ті питання, котрі

 винесені  сьогодні  в  порядок  дня і на цей тиждень.

 Інакше  ми  не  зможем  працювати в сесійному режимі,

 порушувати  Регламент  і  якимось  чином  шукати такі

 напівкомпромісні  рішення  я  не  маю права і не буду

 робити порушень Регламенту.

      Тому  єдиний вихід у вас зараз вставити картки і

 зареєструватися  і дальше будемо працювати і приймати

 відповідне рішення.

      Я  прошу все це обговорено вчора на Президії. Ще

 раз   прошу   зареєсруватися.   Проводиться  офіційна

 реєстрація депутатів. Поіменна реєстрація.

 

      Зареєстровано  241  депутат.  В залі знаходиться

 значно  більше  300,  я  звертаюся  до  тих  30,  хто

 сумнівається,   і  має  совість,  вставте  картки.  І

 зареєструйтеся, відкриємо  сесію,  ніякої загрози, ще

 раз кажу, немає. Ви, якщо маєте відповідальність перед

 своїми  виборцями, то повинні вставити картки, а якщо

 ви  боїтеся своїх корпоративних лідерів, то можете не

 вставляти, то ваша справа.

      Я ще раз кажу, всі будуть опубліковані, я пояснив

 виборці знають, що ніякої загрози і мотивації ні якої

 немає,   не   буде.....  голосування  з  приводу  МПА

 сьогодні,   але   питання   повинно   бути  розпочати

 розглядом  оскільки воно включено в порядок дня, я не

 можу порушувати Регламент.

      Вчора засідання Президії йшло із 14 до 20 годин,

 ми  розглянули  всі питання в тому числі і це. Ще раз

 учасникам  Президії давати слово для того, щоб давати

 слово,  щоб  продовжувати  цю  розмову  немає  ніякої

 рації, немає потреби.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  ще раз звераюся до тих, хто не визначився або

 над   ким   тисне  авторитет  групового  керівництва,

 партійного керівництва: у вас не потрібно буде... вам

 не  потрібно  буде  робити  насилля над своєю, так би

 мовити,  позицією,  над  своєю  свідомістю,  тому  що

 голосуватися  питання результативно сьогодні не буде.

 Але  ми  (і  я,  в тому числі) зобов'язані керуватися

 Регламентом, рішенням Верховної Ради з цього приводу.

 І  тому  для  того,  щоб  прийняти правильне рішення,

 треба розпочати сесію. Без реєстрації вашої я не можу

 забезпечити нормальну роботу пленарного засідання.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

 

      ГОЛОВА.  Я прошу всіх, хто піднімає руки. Я можу

 дати  вам  слово  всім, але для того, треба розпочать

 сексію.  Треба  зареєструватися перед тим. Тим більше

 ви  не  зареєстровані, як я вам дам слово. У вас же в

 залі немає. Як казав ваш колега, юридично. Фізично ви

 тут, вас юридично нема в залі.

      (Шум в залі)

      Ще  раз  пояснюю.  Будь  ласка,  ще раз пояснюю.

 Питання   розпочнеться   тільки   розглядом,  рішення

 результативного   сьогодні   прийматися  не  буде.  Я

 поставлю   на   голосування   так,  як  і  вчора,  ми

 визначилися  на  Президії  з участю представників від

 обласних  депутацій  про  те,  що  буде поставлено на

 голосування  тільки  питання про перенесення розгляду

 цього питання на пізніше. І все.

      Я  звертаюся  до  групи "Реформи". Адже те, що я

 пропоную,  повністю  співпадає з вашими пропозиціями.

 Прошу  вас  зареєструйтесь.  Ми  розпочнемо засідання

 розглядати  ті  питання,  без  яких не можна сьогодні

 обійтися,  ви  ж  майте  на  увазі,  що  кожна година

 зволікання  із розглядом цих питань буде компенсована

 потім  перед  Новим  роком,  чи  будь  коли, я згоден

 працювати   і  31  числа,  ми  будемо  вирішувати  ці

 вирішувати  ці  питання,  бо  без цього не можна далі

 обійтися.

      Ви зареєструвалися Олександр Володимирович, якщо

 ви  вставили  картку,  вставите картку, я подивлюся в

 монітор  і тоді вам дам слово, не вставив, значить не

 можна. Будь ласка.

      Будь   ласка   слово   має  Дьомін,  як  суб'єкт

 законодавчої ініціативи.

 

      ДЬОМІН О.О.

 

      Шановні  колеги,  я  прекрасно  розумію,  що для

 прийняття   любого  рішення  парламент,  як  і  кожна

 людина, повинний, як то кажуть, дозріти.

      На  жаль, я переконався за цей останній час, що,

 ще  раз кажу,  на  жаль, багато із вас моїх колег, не

 ображайтесь,  просто ще, мабуть, не розібралися в тих

 документах, які вам були представлені.

      Я  хотів  би  вас переконати і хотів би все-таки

 запропонувати  вам  спокійний і розумний вихід з цієї

 ситуації.  Ви  прекрасно  розумієте,  що  регламентна

 норма  вимагає  від  нас  прийняття  якогось рішення,

 навіть  по переносу. Я іще раз кажу, що для того, щоб

 дозріти,  щоб  попрацювати  над  цим питанням можливо

 треба якійсь час. І я на Раді фракцій теж говорив, що

 знаючи  ситуацію ситуацію сьогодні, яка складається з

 бюджетом,  я  не  заперечив  як  би  це  питання було

 розглянуто   і   піздніше,  скажімо,  після  розгляду

 бюджету.

      Але  нам  всерівно  треба  повернутись до нашого

 регламентного,  як  то  кажуть, до нашої регламентної

 норми,  зареєструватись і прийняти рішення навіть про

 перенесення.

      Тому  я  просто  просив би вас все-таки звернути

 увагу  якраз  на  цю  обставину.  І  давайте  не буде

 занадто  політизувати  ситуацію цю, а дійсно приймемо

 рішення   про  перенесення  розгляду  цього  питання,

 навіть  акщо  на  піздніше,  чи  після бюджету, чи на

 наступному     тиждні.    Але    приймемо    рішення,

 зареєструвавшись в цьому залі.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Бандурка  зареєстрованний,  дайте  йому

 слово.

 

      БАНДУРКА О.М.

 

      Шановні депутати, я хотів би просити вашої уваги

 і  звернуться  до  Олександра  Олександровича з такою

 пропозицією.  Олександре Олександровичу, ми б хотіли,

 щоб  це  питання розглядалось під вашим проводом, щоб

 ви  не  перепоручали.  І  коли  заре... ну, розпочнем

 роботу,  ви  не  встали і не пішли із залу. Це перша,

 будем говорить, така не умова, а така пропозиція.

      А  до  колег  я  б хотів би звернуться з тим, що

 давайте  розпочнем  роботу.  У  нас  немає підстав не

 вірить  Голові  Верховної Ради. Ми розпочнем роботу і

 питання  це  сьогодні  вирішувать не будем і в смислі

 голосування.

      Але  ж  так  дальше продовжуваться не може. Тому

 позиція  "Центру"  така - а  голова  наш (..........)

 підтвердить  -роботу розпочать і перенести це питання

 на   слідуюче   засідання.   А  сьогодні  рішення  не

 приймати.  Зареєструваться  і роботу   розпочинать.

 

      ГОЛОВА. Ну Василь... Олександр Маркович, мабуть,

 розраховує  на,  так  сказать,  мій певний спортивний

 розряд,  але...  тому  що я гарантую, я не буду йти з

 залу  при  розгляді  цього   питання.

      Тільки   що  я  свою  пропозицію  вже  висловив.

 Процедуру  пояснив.  Вона  співпадає  із  пропозицією

 групи "Реформи".

      Що? Що?

      Так.  Перенести  я  не  можу  сам. Це треба, щоб

 прийняли  рішення Верховна Рада.

      Ви зареєстровані?

      Я прошу ще раз, група "Реформи" зареєструватися.

 Оскільки   група   не   політична,  а  складається  з

 професіоналів, я думаю, що там кожному депутату можна

 зробити   висновок  правильний.

      Сергій Владиславович, переконайте своїх колег. І

 тим   більше  вони  сказали  свою  позицію,  що  вони

 обов'язково    будуть    при    розгляді    пізнішому

 реєструватися.

      (Шум у залі)

      А ви  хіба з цієї групи?

      (Шум у залі)

      Я    пояснюю,   що   вони   будуть   обов'язково

 реєструватися під час розгляду цього питання в лютому

 місяці.  Так  що,  це  визначення  таке,  що те, що я

 пропоную,    власне,    не   суперечить   принциповій

 постановці цієї групи.

      Справа  в  тому  (одну хвилинку. Та, я нічого не

 боюся,  Олександр  Володимирович),  справа в тому, що

 якщо ми не зареєструємося зараз і не розпочнем роботу

 над   тими   питаннями,   які   потрібно  обов'язково

 розглянути,  то,  очевидно,  в  лютому  не доведеться

 реєструватися.

      Тому   я  хотів  би,  щоб  ви  виходили  з  того

 розуміння.  А якщо в кого є сумніви, то є наші колеги

 із     Верховної     Ради     минулого     скликання.

 Проконсультуйтеся з ними. Проконсультуйтеся з ними, я

 зустрічаюся  з  ними кожного дня. Я детальніше дальше

 говорити  не  буду, бо, я думаю, що тут і для вас все

 зрозуміло.

      (Шум у залі)

      Лавринович зареєстрований? Будь ласка.

 

      ЛАВРИНОВИЧ О.В.

 

      Шановні колеги, шановні виборці, я хочу сказати,

 що  поділяю цілком ту роботу про долю парламентарів в

 (..........)  Україні.  І  для  того, щоб парламент в

 Україні  був  збережений  і  працював,  потрібно бути

 взаємочесними   в   цьому   залі   і   не   займатися

 демонстративним   лицемірством,   коли   ми  вимогами

 Регламенту   оперуєм,   що   ми  не  можемо  сьогодні

 розпочати інше питання, тому що Регламент вимагає.

      Я  хочу  спитати  сьогодні  Головуючого, скільки

 питань,  скільки десятків чи більше сотні питань, які

 внесені  в  порядок  денний цієї сесії, залишаться не

 розглянутими?  І  хто  буде  приймати рішення щодо їх

 переносу? На це питання, я думаю, варто подувати, щоб

 відповісти.

      Наступне питання. Якщо ми будем говорити про те,

 що  Регламент  сьогодні  не  дозволяє розглядати інші

 питання,  то  це  теж  неправда.  Ви з самого початку

 сказали,  що  те  положення, яке в Регламенті сказано

 стосовно  Бюджету,  дозволяє  це  зробити автоматично

 взагалі.  І  не  потрібно тут робити реверансів, коли

 треба, щоб переносить. І для того, щоб ми могли чесно

 працювати,    не    так,   як   вчора   на   Президії

 продемонструвати,   що  при  розгляді  8  питання  ми

 Регламентом  нехтуємо,  при  розгляді  12  ми  мертво

 стоїмо,  щоб  його  виконувати. Така подвійна позиція

 ніколи  не  дасть  користі  і  не  дасть переспективи

 роботи нашому парламенту.

      Це  абсолютно  по процедурі розгляду. Суть цього

 питання  потребує обговорення і мотивації чому власно

 потрібно   саме   зараз,   саме  в  цей  момент  його

 розглядати,  що  для  України сьогодні найважливішого

 питання  не  існує.  Як  найшвидше  поставити  себе в

 підпорядковане  становище. Очевидно ми повинні думати

 про   те,  що  сьогодні  найбліш  болюче  і  найбільш

 важливіше  для  нашої держави і вирішувати це чесно з

 дотриманням норм, які існують в парламенті.

 

      ГОЛОВА. Я відповідаю на ваше питання.

      Не  сьогодні,  це  вибачте  мені, ви і довели до

 того, що саме сьогодні це питання розглядається. Його

 треба розглядати було у вересні місяці тоді коли воно

 було внесено. Це перше.

      По-друге.  Для мене в даному випадку байдуже хто

 зриває    засідання,    хто    не    дає   можливості

 зареєструватися сесії, якщо проходить інша пропозиція

 на  яку  ви  наполягаєте, тоді інші не реєструються і

 знову  ж  таки  патова  ситуація  створюється.  Ми не

 можемо  відкрити  засідання. Тому я звертаюся, я вніс

 копромісну  пропозицію  для  того  щоб таке розпочати

 засідання тих питань, про які ви так турбуєтеся. Я за

 них турбуюся не менше, повірте, але в даному випадку,

 я  заложник  ситуації в мене немає вибору, або так не

 будуть  реєструватися,  або  так  не  реєструються, я

 перевіряв  різні  варіанти з вашою участю теж ви ж це

 знаєте.

      Тому  єдиний  варіант розпочати засідання шляхом

 реєстрації  іншого  вибору  немає, да власне кажучи і

 всі  хто  піднімає  руку  будуть  пропонувати,  якісь

 варіанти для цього, і не більше.

      Красняков.

 

      ГОЛОВА. Що-що?

 

      КРАСНЯКОВ.

 

      Уважаемые народные депутаты!

      Фракция "Коммунисты", Красняков.

      Я  хотел  бы еще раз... ну, подчеркнуть ту тезу,

 которую  сказал  Александр  Александрович  -все равно

 работать  нам  надо. А для того, чтобы работать, надо

 регистрироваться.

      Я  для  избирателей  хочу  сказать...  ну, такую

 информацию:  кто  не  регистрируется,  кто саботирует

 работу Верховного Совета? В первую очередь, Львовская

 область:  из 22 -16; Ивано-Франковская: из 9 -9 и так

 далее,  и  так  далее.  Сегодня Верховный Совет готов

 рассматривать  эту  ситуацию.  И  выход один: сегодня

 есть  Регламент, сегодня есть наши рамки, когда мы...

 давайте  примем  решение:  кто сегодня желает принять

 это решение -кто не желает. Только голосованием можно

 выйти из этого тупика! Кто не регистрируется -их надо

 опубликовать  в  печати,  надо сказать о том, кто эти

 люди.  Только  так!  Мы  губим  наш  Верховный Совет!

 Только так...

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Ну,  у  мене залишається єдиний

 варіант:  я  буду  звертатися  до  тих депутатів, які

 сидять  у  залі  і  не  зареєстровані,  і просить їх:

 зареєструйтесь,  будь  ласка.  Виходу  у  мене просто

 немає...   Тому   що   зривається  тим  самим  робота

 Верховної  Ради.  Блокується  розгляд тих питань, які

 відкаладать  ніяк  не можна. Те питання, яке висунуто

 як привід, сьогодні голосування по ньому не буде, але

 розглядом  воно розпочненться... У мене іншого виходу

 немає,   тому   що  інакше  блокують  засідання  інша

 парламенту  -вона  має на це теж підстави, точно так,

 як і ті, хто блокує його в такий спосіб. У теперішній

 спосіб.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Є Голубченко?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Де він?

      Я  просив  би  не  примушувати мене вдаватись до

 принизливих  для  депутатів  методів. Я буду називати

 прізвище  і проситиму особисто, зареєструйтесь. Можна

 пропонувати?

      Я  не звертаюся до представників РУХУ, тому що у

 них  партійна  дисципліна,  але  я до тих, хто сам за

 собе  відповідає  депутати,  я  хочу їх попросити. До

 Романа    Петровича    Безсмертного.    Будь   ласка,

 зареєструйтесь.

      ГОЛОС З ЗАЛУ.              Ну чути.

      Я ще раз кажу. Той аргумент, який ви виставляли,

 він   не  має  підстави,  тому  що  рішення  сьогодні

 прийматися не буде. Я прошу вас, зареєструйтеся.

      Я  звертаюся  до Білоуса, офіцера із Полтавщини,

 який  обіцяв  виборцям відстоювати їх права. Я прошу,

 зареєєструйтеся ви. Для вас же не виборці  важливіші,

 здається,   тепер,   а   рішення  вашого  політичного

 керівництва тут, у Верховній Раді.

      Бойко  Богдан  Федорович!  Він сидів там в залі,

 зараз вийшов, очевидно. Я прошу зареєструватися.

      Бутейко   Антон  Денисович  -заступник  Міністра

 закордонних  справ,  слова  для  того,  щоб відстояти

 позицію  Міністерства в тому числі треба взяти тут на

 трибуні, а для того, треба зареєструватися.

      Гладуш  Володимир,  у  вас  що  немає картки, по

 реєстрації  ви  не  зареєстровані, вставте будь ласка

 картку.

      Глухівський   Леонід   Йосипович  -я  прошу  вас

 зареєструйтеся,  и  ж  відомий  вчений  не  тільки на

 Україні.   Самі   за   себе   відповідайте,  не  буде

 розглядатися це питання сьогодні, я вас дуже прошу.

      Воно  буде  розпочате  розглядом  і  продовження

 розгляду  буде  пізніше,  ми приймемо з цього приводу

 рішення, після розгляду бюджету.

      Горбаль,  я  вас  прошу,  я  прошу, ми, я за вас

 голосував  в окрузі Радянському. Я прошу вас. Я прошу

 вас   зареєструйтеся,   перед  виборцями  Радянського

 району, це теж важливо, будь ласка.

      Сирота, дайте слово Сироті.

 

       СИРОТА.  Шановні народні депутати, шановний

 Головуючий,  давайте можливо ми таким чином спробуємо

 вийти  з  цієї колізії, підтимаючи пропозицію Реформ,

 які  кажуть, що ми всі зареєструємося після бюджету і

 будемо   розглядати  це  питання,  і  Центр  повністю

 реєструватиметься  і буде розглядати це питання, коли

 буде   дотримане   чинне   законодавство   і   ми   в

 першочерговому порядку розглянемо бюджет.

      Щоб  не  розпалювати  пристрасті  і  не ображати

 депутатів, казати, що в них немає совісті із-за того,

 що  не  виконується  чинне  законодавство. Давайте ми

 зараз  зареєструємся  і автоматично перенесем розгляд

 цього  питання по МПА на січень місяць з обов'язковою

 реєстрацією  і  "Центру",  і  "Реформ". І таким чином

 питання буде знято.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Я  не  проти  ставити  на  розгляд вашу

 пропозицію,  але  ми  вже,  я вже її раз ставив. Тоді

 блокується  з  іншого  боку  сесія.  я  не  можу знов

 відкрити засідання.

      Яценко, будь ласка.

 

      ЯЦЕНКО В.М. Дякую. Яценко, 157, Коростищина.

 

      Шановний   Олександре  Олександровичу,  я  думаю

 переконувати,   перевиховувати   когось   за   якійсь

 короткий  час, ну, сьогодні практично не можливо. Всі

 розуміють  хто  є  хто,  і  в  кого  яка  думка,  він

 (...........).

      Ну, я (...........) свому колеги Шейку казав, що

 (...........)  ніколи  (...........)  більше  ніж був

 склад  минулої  Верховної  Ради, яка прийняла рішення

 про    незалежність    України,    про   встановлення

 Української держави.

      І  ті,  хто  прагне  сьогодні  проявити  себе ще

 більшим  патріотом.  Нам же витрачати зусилля, до вас

 це вже зробила попередня Верховна Рада України. Вихід

 може бути один.

      Перше,    ви    все-таки   повинні,   Олександре

 Олександровичу,  чітко, подробно с акцентами пояснити

 те, що відбувається, народу України.

      Друге. Є у нас Президія Верховної Ради, є голови

 комісій.   (...........)   години  пропозиція,  кожен

 голова  комісії з'ясує де його депутати, які працюють

 в  комісії,  яку  він  очолює,  вийде  на  трибуну  і

 доповість,   хто,  чому,  по  якій  причині  сьогодні

 відсутній, хто нереєструється.

      В   решті-решт   давайте   використовувати   той

 інструмент,  який  є  у Верховній Раді. Перевиховання

 народних депутатів -це  сарна витрата часу.

      І   третя   пропозиція.   ви   особисто  повинні

 звернутися  сьогодні  до  Євгена  Кириловича Марчука,

 щоби  він  очолив всю депутацію від уряду і привів її

 на  12  годин сюди, сіли і зареєструвалися. По-іншому

 не буде.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Все.  Я ще раз звертаюся, я, навіть, не

 чекав  такого,  що  група  "Центр" виявляється теж не

 реєструється.

      Для  мене це така новина, що я просто її не можу

 збагнути.

      Я  звертаюся  до  керівництва  групи "Центр", до

 Валерія Івановича Черепа, зокрема. Вплиньте на колег.

 Нехай  же реєструються. Я прізвища називаю депутатів:

 Борзих;  Буткевич,  який  зараз  проводить  засідання

 Конституційної   комісії   робочою   групи  -я  знаю;

 Дурдинець,  Кальник,  Ковалко.  Ковалко є в залі? Теж

 нема.  Коршинський, Плющ, Сирота, Ткаченкко, Улинець.

 Ткаченко  із  Запоріжжя,  так  я  зрозумів. Да? Шпек,

 Бутейко,  Голубченко,  Жулинський.

      Микола   Григорович,  ви  ж  ось  поряд  сидите.

 Аворитетна  в  світі  людина.  Ну невже таким методом

 можна  впливати?  На  своїх  колег.  Ви  ж науковець,

 академік,   ви   ж   аргументом...   одне...   словом

 переконуйте. Я  прошу вас.

      (Шум  в залі)

      Климпуш,  Пасько,  Свято, Спіженко, Товт, Устич,

 Шейко...

      (Шум в залі)

      Я  прошу  фракцію  "Центр"  -зареєструйтеся.  Ми

 розпочнемо  засідання. Ніякої ж загрози нема. Ви ж це

 знаєте, я  пояснив.

      Вии   примушуєте   мене  робити  оцю  принизливу

 процедуру. В мене виходу немає. Ми повинні  розпочати

 засідання.

 

      ГОЛОВА. Шеховцова пропозиція.

 

      ШЕХОВЦОВ О.Д.

 

      Шановні  колеги,  я  взяв  слово для коротенької

 довідки.  В  цьому  залі  під час багаторазових спроб

 обговорити питання про приєднання до МПА неодноразово

 лунали  пропозиції розглядати тільки проект Бюджету з

 посиланнями  на  Регламент,  начебто,  в Регламенті є

 положення  про  те,  що  як  тільки подано на розгляд

 Верховної Ради проект Бюджету, то всі інші питання не

 розглядаються.  Це, щонайменше, невірно.

      Як  ви знаєте, за Регламентом на розгляд проекту

 Бюджету відводиться 2 місяця: з 1 вересня до кінця...

 Три навіть місяці. Три місяці, вибачаюсь.

      Таким  чином,  ну, було би смішно, якби Верховна

 Рада  дійсно поклала на себе таке обмеження: протягом

 трьох місяців жодного іншого питання не розглядати. В

 тому і потреби такої немає.

      Глава  9.  1  "Затвердження  Державного  бюджету

 України,   контроль   за   його  виконанням"  містить

 положення  про  те, що тільки у певних випадках, коли

 потрібне  відволікання  великої чисельності депутатів

 на  роботу  в Бюджетній комісії, тільки цей період не

 призначаються  засідання  пленарні,  щоби  не зривати

 пленарні  засідання.  Зокрема, це стосується моменту,

 коли   Бюджетна  комісія  в  повному  складі  повинна

 розглядати   поправки,  внесені  іншими  комісіями  і

 окремими депутатами. І ці автори поправок мають право

 бути  присутніми  на засіданні Комісії бюджетної і їх

 відстоювати,    оскільки   це   значне   відволікання

 відроботи  в пленарному режимі може зірвати засідання

 сесії,  на  цей  період є такий запис стаття 9. 1. 4,

 пункт  1,  на  цей  період  не призначаються пленарні

 засідання.  От  і всі обмеження пов'язані з розглядом

 бюджету. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Чернявський, будь ласка.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.

 

      Шановні колеги!

      Я  якраз  є  тим  депутатом  в  залі,  який  був

 присутній при розвалі попереднього парламенту.

      Сьогодні   у   нас   в   залі  складується  така

 обстановка, а може навіть гірша, ніж тоді...

      Я  завертаюсь  до своїх колег, до колег із групи

 "Центр", "Єдність", "Державність", які не реєстуються

 я не знаю, по яким мотивам... Я знаю, по яким мотивам

 не  реєсруються  руховці,  тому  що  я...  і  це їхня

 позиція,  це  їхнє право. Тому що я був присутній при

 тім,  коли  діаспора, представники діаспори давали їм

 чітку  вказівку: ні в якому разі не голосувать за це!

 І я дуже вдячний...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ...не надо!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ...Я  дуже  вдячний Олегу Олексійовичу, який там

 заявив тоді дуже правильно, що не потрібно це рішення

 діаспорі, але Україні потрібно!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Тому  я  звертаюся  до  всіх  тих  (я не поділяю

 політичні амбіції), хто не хоче реєструваться, щоб ви

 знали,  чому  ви не реєструєтесь. І декілька прізвищ,

 якщо  вони  дальше  не будуть реєструватись, я навіть

 назву...

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Свято, будь ласка.

 

      СВЯТО В.П.

      Шановні колеги-депутати!

      Прошу хвилину уваги!

      Шановний Олександре Олександровичу, дякую за те,

 що  надали мені можливість виступити. Шановні колеги-

 депутати, шановні виборці!

      Мене  важко звинуватити в тому, що я відстоюю ті

 чи    інші    корпоративні    інтереси   -все   життя

 безпартійний: не був у партії, коли убла одна партія,

 не є в партії, коли біля сорока партій...

      Що  я  хочу  сказати?  Ми  зараз  руйнуємо  свій

 парламент!  Ставимо  питання позиції чи ліво крайніх,

 чи  лдіво  правих.  А  я  поставлю питання інакше: ми

 працюємо  на  ту  третю  силу,  яка хоче зліквідувати

 Верховну  Раду! Незалежно від того, якого кольору: чи

 жовто-блакитного,  чи  червоного!..  Для якої основні

 інтереси - це власна кишеня.

      Згадаємо нашу історію на протязі цього року:

 вносять яблуко

 розбрату,  починаючи  з  законопроекту  про  владу  і

 місцеве  самоврядування, про Конституційну угоду, про

 те,  щоб   відкликати   одних  депутатів  за  рахунок

 протистояння  інших.  Зараз говоримо за Конституцію і

 знову  лунає  прямим потоком,  тільки буде прийнята нова

 Конституція,  Верховна  Рада  буде  розпущена. Я хочу

 сказати  слідуюче,  як хто собі плекає надію, що буде

 нова   Верховна   Рада   глибоко  помиляється,  нової

 Верховної  Ради  не  буде,  тому  що не буде України,

 шановні  колеги  депутати,  я завжди свояв на позиції

 здорового  глузду,  а  та  позиція,  що кожному з нас

 властива,  як  розумно  говорити, так і помилятися, а

 тому    позиція    не    протистояння,   позиція   не

 конфронтації,   а  позиція  пошуку  розумної  золотої

 середини.

      Шановні "Ліві", я звертаюся до вас, скажіть будь

 ласка, конкретна дата, а іншими словами негайно зараз

 розгляд  питання,  чи  до  вас  "Праві" затяжка цього

 питання  , це є вирішення проблеми.

      Я поставлю питання інакше, самоізоляція життя то

 є смертний вирок, але саме життя, то також наближення

 до  смерті,  то  що  жити  не потрібно. От виходячи з

 цього,  я  вношу  ту  пропозицію,  за  яку тут багато

 говорилося,  так як у нас є питання нагальне бюджету,

 з  другого  ж  боку,  є  погода на тій базі, що після

 розгляду  бюджету  можна  розглядати  і  це  питання,

 давайте підійдемо до цього висновку злагоджено.

      А  саме  з  позиції  збереження  Верховної Ради,

 нашими руками руйнується Верховна Рада.

 

      ГОЛОВА.   Старовойтова будь ласка.

 

      СТАРОВОЙТОВА

 

      Уважаемый    Президиум,    уважаемые    народные

 депутаты. Старовойтова, 32 избирательный округ.

      Уважаемые  коллеги,  я  хочу обратиться к вам со

 словами призыва прекратить взаимные обвинения, всякие

 резкие  выступления  по  этому поводу только накаляют

 атмосферу   у   нас   в  зале.  Нам  надо  преодолеть

 недоверие,   которое   породили   вот   эти  взаимные

 обвинения.

      Давайте  обратимся к здравому смыслу, я уверена,

 это  мое  личное  убеждение,  что  каждые и правые, и

 левые  имеют  право  на  свои убеждения и имеют рпаво

 сделать  свой  выбор  и  голосовать  как  они считают

 нужным. Это их право поддерживается и избирателями.

      В   тоже   время   нам  надо  продолжать  работу

 Верховного  Совета. Вопрос у нас есть в повестке дня.

 Давайте  спрогнозируем ситуацию. Коль мы настолько не

 доверяем   Президиуму,  значит,  если  мы  предлагаем

 Председателю  снять  этот  вопрос с повестки дня. И в

 этом  случае  зарегестрироваться,  то какие гарантии,

 что  сли пообещает Александр Александрович снять этот

 вопрос, мы зарегистрируемся и это будет  сделано.

      Естетстенно гарантий никаких нет. Только честное

 слово  Александра  Александровича. Тогда почему же мы

 не  хотим  поверить ему, что когда этот вопрос начнет

 слушаться,  мы  зарегестрируемся, то по нему не будет

 приниматься  решение.  Давайте  поверим в этом случае

 ему  также,  что решение по этому вопросу приниматься

 не  будет. И давайте зарегистрируемся. Может быть как

 дополнительная  гарантия, стоит послушать выступление

 фракции  большинства, то есть Симоненка. и может быть

 это будет дополнительной гарантией того,   что вопрос

 начнем  рассматривать,  решение  принимать не будем и

 тогда  его  перенсем.  Как  же  мы  его  иначе сможем

 перенести,  если  мы  не  зарегистрируемся и не будем

 рассматривать.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.  Сирота  прошу.  Спокійно,  не нервуйте,

 будь ласка.

 

      СИРОТА.

 

      Шановні   народні  депутати!  Депутатська  група

 "Центр"   і   депутатська   група   "Реформи"  готові

 зареєструватися,  але  все-таки  голосування по таким

 питанням ми повинні приймати після прийняття бюджету.

      І  якщо  посилаються  на норму Регламенту, що ми

 там  можемо  розглядати  інші  питання, то є ще чинне

 законодавство    про   Державний   бюджет,   де   там

 передбачено.  Тому давайте зареєструємся, якщо є така

 необхідність.  Виділимо  годину  для  розгляду  цього

 питання,   остаточне   рішення  і  голосування  будем

 приймати після того, коли приймемо бюджет 1996 року.

 

      ГОЛОВА.  Я  ще раз підтверджую те, що сказав уже

 тричі,  а  зараз  воно збігається повністю з позицією

 Михайла  Дмитровича  Сироти, як керівника, співголову

 фракції    "Центр".    Я    прошу   фракцію   "Центр"

 зареєструватися.

      Ви   слухали   тільки  що  пропозицію  керівника

 фракції.  Ще  раз  повторюю.  Справді,  ми розпочнемо

 розгляд цього    питання,   як    воно передбачено за

 регламентом, рішення прийматися не буде, буквально, в

 нас   уже   часу  немає,  не  більше  півгодини  буде

 витрачено  на це питання, і буде прийнято рішення про

 перенесення його розгляду, після розгляду бюджету.

      І  прошу фракцію "Центр" зареєструватися. І всіх

 запросіть до залу, будь ласка,  дайте оголошення.

      Я прошу фракцію "Центр" зареєструватися.

 

      ГОЛОВА. Соболєв, будь ласка,  на  трибуну.

 

      СОБОЛЄВ С.В.

 

      Соболєв, запоріжжя, депутатська група "Реформи".

 Олександр   Олександрович,   ми  вже  не  перший  раз

 опікуємся  на  такому  порядку  розгляду питань: коли

 питання  починається,  а  потім  його тиском все-одно

 ставлять  на  голосування.

      Саме  тому,  якщо  ви, як Голова Верховної Ради,

 даєте   слово,   що   зараз   ми  відкриваємо  сесію,

 реєструємось; починаємо розгляд питання, не приймаючи

 ніякого  рішення.  Але  ви  бачите, що залишилось для

 розгляду  питання  реально менше години. Тобто, що це

 за  розгляд  уже буде.

      Але  якщо  навіть на це погоджуються, питання це

 переноситься  на  лютий місяць.

 

      ГОЛОВА. Після  розгляду  бюджету.

 

      СОБОЛЄВ С.В. Після   розгляду бюджету.

      (Голос з  залу. Не  чути)

      Цього. Цього.  Шостого.

      Таким  чином  це  дає  змогу  продовжити  роботу

 сесії.

      Якщо  це  чітко  буде  заявлено, ми готові зараз

 зареєструватися.

      (Шум  в залі)

 

      ГОЛОВА.  Значить,  приймається  до  уваги те, що

 Сергій  Соболєв  ужее оголосив двічі тут у залі, що в

 будь-якому  разі  при  такому розгляді питання, група

 їхня  реєструється вся.

      Одну  хвилинку. Він давав гарантію, вже виступав

 тут  в  залі,  говорив.  Я  думаю,  що  треба  вірити

 керівнику фракцій на слово. Так само, як треба вірить

 і  Голові.  Тим  більше,  що  я не пам'ятаю прикладів

 таких,  щоб ми домовлялися про одне, а потім я ставив

 на   голосування    питання  інакше.

      Тому я прошу довіряти одне одному. Я підтверджую

 те,   що   говорив   раніше.  Прошу  групу  "Реформи"

 зареєструватися.

      Я  вже  це  сказав.  Тричі.  І  ще раз повторюю.

 Навіть  для  Богдана  Бойка,  який  тільки  що зайшов

 нарешті  до  залу. Будь ласка.

 

      (Шум у залі)

 

      ГОЛОВА.  Реєструється  група  "Реформи"  і група

 "Центр". Будь ласка.

      Тим  часом,  Чорновіл  зараз  скаже  мову  і теж

 зореєструється, будь ласка. Дайте слово Чорноволу.

 

      ЧОРНОВІЛ В.М.

 

      Шановні  колеги,  перш, ніж сказати (..........)

 від  фракції, я хочу спростувати брудний наклеп, який

 пролунав  у  цьому  залі  на  адресу  Народного  Руху

 України, якому, нібито, хтось, там, діаспора чи хтось

 дає  вказівки,  як  голосувати,  як не голосувати. Ми

 надто  серйозна  політична сила для того, щоб слухати

 чиїхось  вказівок.  Ми не сидимо в кишені в Зюганова,

 як  сидить  Компартія,  яку  фінансує  Зюганов,  і не

 виконуєм чужу волю. Те, що відбувається в цьому залі,

 те,  що  відбувається в цьому залі, це виконання волі

 російських комуністів перед виборами в Росії.

      Тепер  про  нашу позицію щодо голосування. Ми не

 можемо  дати  гарантії.  Можливо, ми зареєструємося в

 лютому  місяці,  залежно,  яка  буде  ситуація. Ми не

 знаєм,  що  буде завтра в Росії, ми не знаєм, що буде

 через  тиждень, через місяць, як складеться політична

 ситуація.   Ми  не  проти  того,  щоб  розглянути  це

 питання,  але  в нормальній обстановці пілся розгляду

 Бюджету,  але  якісь  гарантії  давати  -це, вибачте,

 дитинство.  Ситуація  підкаже, як нам треба буде тоді

 себе вести. І ми приймемо рішення.

      Ще  раз закликаю всіх наших слухачів, всіх наших

 виборців   бути  дуже  пильними.  Дивіться,  до  яких

 провокацій    вдаються    політичні    сили,   ворожі

 Українській державі.

      Дякую.

      (Шум у залі)

 

      ГОЛОВА. Ну, вони всі тут, вони тут і чують.

      Будь  ласка,  проводиться  поіменна  реєстрація.

 Прошу. Я прошу всіх вставити картки.

      В   кого   не  працює?  Я  ще  раз  прошу  групу

 "Реформи", я підтверджую те, що сказав раніше.

      (Шум у залі)

      Не  реєструє? Та ви сядьте на своє місце, тоді ж

 зареєструє. Вона привикла до вашої картки там.

      Будь  ласка і групу "Центр", я прошу і В'ячеслав

 Максимович  ви  вже  не виставляйте свою картку нехай

 вона буде.

      Я  прошу  зареєструйтеся, ми відкриємо засідання

 час йде, ми втрачаємо час дуже прошу, буквально прошу

 і в переносному розумінні.

      Прошу вас, ну не слухаєте Голову Верховної Ради,

 послухайте  Голів  фракцій,  вони  ж сказали те, що в

 чому переконані, повинна бути дисципліна у фракціях.

      (Шум в залі)

 

      Будь  ласка  реєструйтеся,  група  "Державність"

 прошу.

      Можна   реєструватися.   Ставлю  на  голосування

 проводиться поіменна реєстрація, будь ласка. Поіменна

 реєстрація .

 

      Ну,   якщо   я  за  кожним  таким  порохом  бути

 наближатися,  методом таких наближень це дуже багато,

 Гуров  просив  від промисловості, будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Це позапартійна фракція.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     Я  вже  ставив  на голосування, я знаю, який буде

 результат. Не треба!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГУРОВ.

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 депутаты!

      Передо  мной  2 документа, над которыми я сейчас

 работаю,  -это бюджет, тсраница 13-я, и Закон Украины

 "Про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів

 України   щодо  оплати  праці  працівників  бюджетних

 установ".  2  документа,  которые  мне, в общем-то не

 дают  спокойно  жить  уже  целую  неделю...  А второй

 документ  -может  быть,  полжизни,  когда я работаю в

 парламенте.  Для  меня  настолько удивителен вот этот

 разговор, что парламент развалится, что парламента не

 будет... Да если бы только вопрос стоял в парламенте!

 То  -полбеды,  народ  бы  нам  как-то  простил бы вже

 это...  Вопрос  ведь  стоит о том, будет или не будет

 самостийна  Украина,  за  которую  так  ратиуют  наши

 депутаты!   Посмотрите...   посмотрите   внимательно:

 Волынская   область   -12   триллионов;  Закарпатская

 область   -16   триллионов;   Львовская  область  -10

 триллионов;     Тернопольская     -10     триллионов;

 Хмельницкая  -12...  И  все  это  -дотации! Откуда ж,

 дорогие друзья, возьмем мы дотации такие?! А откуда ж

 будут  браться эти дотации? Днепропетровская область,

 Донецкая     область,     Запорожская,    Полтавская,

 Харьковская и Киев. Так вот я хочу сказать следующее:

 если  и  дальше мы будем говорить только, где лево, а

 где  право, то народ сейчас, избиратели наши слушают...

 Кто  ж  прокормит  так,  как  положено ту Украину, за

 которую мы сейчас бьемся?!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 ...   если   не  будет  работать  промышленность?  На

 сегодняшний   день,  на  сегодняшний  промышленность,

 откуда   хотят   взять  деньги,  просит  одно:  дайте

 нормальную   налоговую   систему!   Дайте  нормальную

 свободу  для  того,  чтоб  предприятие  работало! Они

 зажаты и не могут работать.

      Поэтому  обращаюсь  к  вам, народные депутаты, -

 надо  все-таки  найти  ту  общую  линию,  которая нас

 должна  обкединить  и линия эта одна -наш народ. Если

 мы это не поймем, то грошь цена нам как избранникам и

 как  депутатам. Я прошу все-таки зарегистрироваться и

 начать нормальную работу нашего Парламента.

 

      ГОЛОВА.  Шановні депутати, я у прядку інформації

 хочу  сказати  про  те,  що  післязавтра відбувається

 з'їзд хіміків України. У мене були представники цього

 з'їзду  сьогодні  і  вони  мають  намір звернутися до

 Президента,  Кабінету  Міністрів,  Верховної  Ради  з

 приводу  цілого ряду проблем, котрі сьогодні турбують

 галузь,  і одна з тих проблем, пов'язана з стосунками

 з сусідніми державами.

      Директор    Білоцерківського    шинного   заводу

 говорить  про  те,  що  100 процентів сировини у них,

 імпортна  в  основному з Росії і близько 80 процентів

 продукції   це   експортна  продукція.  Налагоджувати

 нормальні  зв'язки  потрібно  тоді, коли є відповідні

 договори,  коли  все  це  облаштовано  так як слід, і

 захищено  в  правовому  відношенні,  і  притензії  до

 Верховної  Ради  пред'являються тому, що немає такого

 правового забезпечення.

      Він  правий,  праві  тисячі людей, які ждуть від

 нас необхідних рішень .

      Тому  я  просив  би,  все-таки розпочати роботу,

 зареєструватися і йти працювати далі. Будь ласка.

      Я   ще  раз  повторюю,  що  на  голосування  про

 приєднання  чи  не  приєднання  це  питання ставитися

 сьогодні  не  буде.  Не буде ставитися це питання про

 результативне  голосування. Розпочнеться розгляд і ми

 перенесемо його після бюджету.

 

      Була  інша  пропозиція, я її ще раз оголошу і ще

 раз   запропоную,   такого   змісту,  що  приймається

 голосуванням  рішення,  при перенесенні цього питання

 на  лютий  місяць,  така  пропозиція звучала декілька

 разів  сьогодні,  не  починаючи його розгляду, я можу

 поставити цю пропозицію на голосування, але при одній

 умові, якщо ви перед цим зареєструєтеся.

      Для  того,  щоб  проголосувати  Степан Ількович,

 треба  зареєструватися.  А коли в руках картка, то не

 можна голосувати.

      Я  прошу всіх депутатів, хто сумнівається, Петро

 Миколайович і Ярослав Михайлович, сядьте, будь ласка,

 на  місце.  Я  прошу вас іще, треба зареєструватися і

 розпочати  засідання, якщо ми цього не зробимо, то ми

 ще  ганьбу  на  себе  принесемо тим, що не розпочнемо

 День  уряду,  який проводиться раз у місяць і на якій

 винесенні   ті   питання,  які  обов'язково  потрібно

 розглянути  сьогодні  в  сесійному  залі.  Ну, навіщо

 піднімать   руку,   все  ж  ясно,  всі  варіанти  уже

 ставились на голосування.

      Давайте   зареєструємось  і  проголосуємо  перше

 питання,  будьте  уважні,  проголосуємо перше питання

 про  виділення  постійної  квартири  сім'ї Корнелюка.

 Відтягувати  дальше  не можна його теж, люди не мають

 можливості  і  в  школу  піти і тому подібне. Я прошу

 вас, давайте вирішим це питання.

      Чапюк, будь ласка.

 

      ЧАПЮК Р.С.

 

      Дякую.  Шановні колеги, хочу повідомити що група

 "Аграники за реформу", зареєструвавшись на засіданні,

 не  збирається  підтримувати  постанову  про  вступ в

 Міжпарламентську асамблею СНД.

      Одночасно,  одночасно хочу сказати, що у зв'язку

 з  сьогоднішнім  глухим  кутом,  є  вихід  ще  одного

 варіанту,   Олександр  Олександрович.  Зараз  зробити

 переву,  зібрати Президію і від імені Президії внести

 порядок  денний  без цьоого питання, яке перенести на

 слідуючу сесію.

      (Шум в залі)

      Запропонувати Президією.

 

      ГОЛОВА.   Ростаслав   Степанович!   Мудра   ваша

 пропозиція,    одначе    вона    голосувалася    вже,

 розгялдалася  в  сесійному  залі.  Все. Ніяких більше

 пропозицій,  тому  що єдиний вихід  прийняти будь-яке

 рішення,  треба зареєструватися. Реєструйтеся, будемо

 розглядати  питання у тій послідовності, як я сказав.

 Іншої  немає,  тому  що всі інші варіанти я ставив на

 голосування. Ну навіщо розігрівати ситуацію дальше.

      ГОЛОС З ЗАЛУ.           Не чути.

      А? Не треба, вже було.

      Я  просто  ставлю  вас  перед  фактом,  що ми не

 зможемо  розпочати  і  Дня  уряду.  Це факт. Я не маю

 права відкривати сесію, ви мене поставили регламентом

 і   вимогами   в   такі   умови.  Тому,  будь  ласка,

 визначайтеся.  Схему  я  запропонував, вона влаштовує

 всїх.  Тому  той,  хто  зараз  не  реєструється,  він

 свідомо  хоче зірвати, зробити парламентську кризу.

      Опустіть  руки.  Я  не буду давать слова нікому.

 Все.

      Середа    вніс    пропозицію,    щоб    депутати

 зареєструвалися.  Його  фракції. А ваша фракція і так

 зареєстрована. Ви хочете знять реєстрацію.

      Ну, будь ласка, дайте ще Мішурі слово.

 

      МІШУРА

      Мішура,    Кіровоградська    область,    фракція

 комуністів.

      Шановні депутати! У нас в роботі Праламенту весь

 час  будуть  виникати  такі  колізії, коли одна група

 якесь питання сприймає, а інша група якесь питання не

 сприймає. А Парламент повинен працювати.

      В  мене є така пропозиція. Можливо зробити зараз

 невеличку  перерву  хвилин  на  10-15 і щоб керівники

 фракцій  і груп підписали таку угоду, що в будь-якому

 разі    при   розгляді   будь-якого   питання   треба

 обов'язково  працювати  і  реєструватися. яке рішення

 буде  прийнято,  це  вже,  так  сказать, залежить від

 розкладу  політичних  сил в суспільстві і у нас тут в

 Парламенті.

      Але парламент повинен працювати. Для цього треба

 зареєструватись. От така в мене пропозиція.

 

      ГОЛОВА. Я згоден підписати, погодити таку згоду.

 Я думаю, що тут немає заперечень із цього приводу.

      Ну   давайте   так.   Мені  здається,  що  можна

 проводити  реєстрацію.

      Прошу вас,  сядьте  на  свої  місця.

      Цей  список -уже погоджені всі умови -цей список

 обов'язково  буде  опублікований  в "Голосі України".

 Обов'язково.  Тому  що  вже  всі компромісні варіанти

 використані  і всі умови дотримані. Той, хто зараз не

 реєструється,  це  явно  хоче,  щоб  Верховна Рада не

 працювала.

      (Шум в залі)

      Так.(..........) уже,  дякую. Ви  сказали?

      Будь   ласка,  Орест  Дмитрович,  сідайте,  будь

 ласка. Я  знаю,  що  ви  будете  реєструваться.

      (Шум в залі)

      Вони  всі тут. Юридично.

      (Голос з залу. Не  чути)

      Я  ж  сказав після... Я сказав... після бюджету.

 А... Ми  його раніше  не  розглянем  просто.

      Сирота.

      Дайте  слово Сироті.

 

      СИРОТА  М.  Д. Шановні народні депутати, давайте

 ми  почнемо  нашу  роботу, зареєструємося. Якщо у нас

 залишається  трохи часу, то ми розглянемо частково це

 питання,  але  остаточне  прийняття  рішення по ньому

 після  прийняття  Бюджету  1996  року, але не пізніше

 лютого  місяця,  якщо  процес прийняття, не дай Боже,

 затягнеться.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміла пропозиція? Вона збігається з

 тим,  що  я  пропонував  уже  не  один  раз.  Я  можу

 повторити її ще раз.

      Ми розпочинаємо розглядом зараз це питання після

 реєстрації і продовжуємо його розгляд після прийняття

 Бюджету, але не пізніше лютого місяця.

      Влаштовує всіх це?

      Будь ласка, проводиться поіменна реєстрація.

      Ранкове    засідання   оголошується   відкритим.

 Виступає  Олег  Олексійович  Дьомін.  А  хто  готував

 постанову  по... Одну хвилиночку, хвилинку почекайте,

 я оголосив про це.

      Проект  постанови  Верховної Ради такого змісту,

 будьте уважні: "Про виключення квартири ь 35 вбудинку

 6-А  по  вулиці  Вишняківській  в місті Києві з числа

 службового жилого приміщення.

      Розглянувши   подання   Комісії  Верховної  Ради

 України  з  питань  Регламенту, депутатської етики та

 забезпечення   діяльності   депутатів  Верховна  Рада

 України постановляє:

      Виключити з числа службового житла квартиру ь 35

 в  будинку  6-А по вулиці Вишняківській в місті Києві

 та  надати  її  сім'ї  трагічно  загиблого  народного

 депутата   України,  члена  Президії  Верховної  Ради

 України,  керівника  депутатської групи "Аграрники за

 реформи"  Корнелюка  Василя  Мироновича,  оскільки за

 місцем  постійного  проживання  його  сім'я  не  була

 забезпечена жилим приміщенням".

      Ставлю  цей  проект  на  голосування, як рішення

 Верховної Ради.

 

      ЗА -

 

      Олег Олексійович, будь ласка.

 

      ДЬОМІН О.О.

 

      Шановні народні депутати!

      Я робив вже детально інформацію з цього питання,

 вона  є у вас на руках. І тому повторювати її я думаю

 сенсу  немає,  але  я  хотів  би зупинитися на деяких

 моментах, деяких деталях, які скажімо так виникли уже

 під час цього многострадального розгляду в комісіях і

 у нас у Верховній Раді цього питання.

      Я  хотів  би,  щоб  ми з вами ще раз задали собі

 запитання. Хіба вступ до будь-якої, підкреслюю, будь-

 якої  міжнародної  структури сам по собі вирішує наші

 проблеми.  Будь  то  вступ  України до Ради Європи чи

 нашого парламенту до міжпарламентської Асамблеї.

      Ні  все  залежить звичайно від нас самих в першу

 чергу  від  наших  зусиль  від нашої праці, від стану

 взаємовідносин  в  державі  від  єдності  і співпраці

 гілок влади, всіх суб'єктів нашого розвитку.

      Але  ж ми живемо не на острові Буяні, і не маємо

 права  не  використовувати  всі можливості для себе і

 всі моливості, які є навколо нас.

      Хіба   ми   відмовляємося   від   допомоги,  яка

 надходить   від   Агантства   міжнародного   розвитку

 Сполучених  Штатів, чи від Фонда Ноу-Хао законодавчій

 нашій  роботі,  чи можливий від Франції чи Японії, чи

 Голандії,  яка  нам  теж  надається  і  за  яку  ми з

 вдячністю приймаємо.

      Або  взяти  той  же  Китай.  Сьогодні  у  нас  у

 Верховній  Раді  знаходиться  на  перекладі  біля  30

 Китайських   законів   з   економічних   питань  і  я

 впевнений,  що  вони  нам знадобляться коли ми будемо

 вирішувати ті чи інші проблеми.

      Точнісінько   так  (я  впевнений)  ми  могли  би

 використовувати   і   можливості   Міжпарламентськоїю

 Асамблеї    як    спільного    полігону   в   наробці

 перспективних    і    поточних   законопроектів,   як

 методиційно-рекомендаційну,   наукову   і  експертну-

 забезпечувальну  базу.  Згадайте,  у  якому пожежному

 порядку  ми  з  вами  приймаємо наші законопроекти, в

 якому  пожежному  порядку вони розробляються, перш за

 все,    Кабінетом    Міністрів,   який   є   основним

 постанвником...      сновним      постанвиком     цих

 законопроектів. Це перше.

      Друге.   По   вельми   слушним  словам  міністра

 юстиції,   які   він  скказав  на  засіданні  Комісії

 Олійника,  нам,  Україні  знадобиться  більше  десяти

 років  для  того,  щоб  привести наше законодавство у

 відповідність  з  європейським законодавством, так як

 ми вступили до Ради Європи.

      Та  ж  участь, як то кажуть, чекає і Росію, тому

 що вона завтра-післязавтра стане членом Ради Європи і

 також   буде   гармонізувати   своє  законодавство  у

 відповідності з європейським. Ті ж проблеми у Молдови

 і  у  інших  наших  сусідів.  То  чому ми не могли би

 прискорити  цей  процес, працюючи разом?! Тим більше,

 що  база,  базове  законодавство у нас одне й те ж, і

 якщо  говорити  про  те,  що  Україна гармонізує своє

 законодавство  з  європейським,  і Росія гармонізує з

 європейським,   так  виходить,  що  і  українське,  й

 російське     законодавство    теж    повинне    бути

 гармонізоване!

      Я  роблю  на  цьому  акцент тому, що якраз в тих

 висновках,   які   нам   дали   3  міністерства  -МЗС,

 Міністерство  закордонних...  зорвнішньоекономічних

 відносин  і  торгівлі,  Міністерство юстиції -якраз і

 наголошується   на   протилежному  -що  кожна  країна

 повинна  цей  процес  робити  сама.  І Україна в тому

 числі.  І  чомусь  Верховну  Раду,  яка не буде таким

 чином   діяти,   вони  звинувачують  в  підході,  так

 сказати, до подвійних стандартів.

      Взагалі висновки трьох міністерств, які є у вас,

 я  не  буду коментувати. Хочу тільки сказати, що вони

 демонструють ще раз чергову повагу до Верховної Ради,

 тому  що  ви їх бачите: вони і направлені, адресовані

 не  Верховній  Раді  безпосередньо,  а  це -копія тих

 висновків,  які  ці міністерства зробили для Кабінету

 Міністрів.   Саме  тому  не  дивно,  що  елементарний

 статистичний  аналіз  цих висновків показує, що із 23

 зауважень,  які  можна  так вибрати найбільш суттєвих

 там,  фактично  тільки одне зауваження відноситься до

 Міжпарламентської    асамблеї.    Чотири   зауваження

 стосується  Конвенції  про  МПА,  про  яке не йдеться

 сьогодні  мова  про  підписання якої. Шість зауважень

 стосується   установчих  документів  СНД,  щодо  яких

 Верховна Рада вже визначила свою позицію.

      Стосовно   документів,   прійнятих  Росією,  які

 зрозуміло  не  переносяться автомтично на МПА, надано

 ще  два  зауваження.  І,  доречі, я хотів би зачитати

 таке зауваження -що вступ України до Ради Європи, на

 думку  авторів,  впливє  на  курс зовнішньої політики

 України  не  на  стільки,  щоб накладати обмеження на

 приєднання до інших організацій.

      Крім   того,   відносно  майбутнього  приєднання

 України     до    світової    торгівельної    системи

 (...................)  теж  є  зауваження, хоча чесно

 кажучи   не  зовсім  зрозуміло,  який  зв'язок  цього

 аргументу  з  питанням порядку денного про приєднання

 до угоди про МПА.

      Крім того, на жаль, ті зауваження, які є в цьому

 документі, не витримують критики і в тому відношенні,

 що  висновки  щодо того, що кожна країна змушена буде

 обов'язково  розглядати  рекомендаційний законодавчий

 акт  незалежно  від того, чи відповідає він інтересам

 кожної  з  держав  учасниць асамблеї, чи ні. Це як то

 кажуть  з  дуже  великою  натяжкою  сказано, що це за

 рекомендація,  яку потрібно обов'язково розглядати, а

 якщо  нас  не  влаштовує  та  чи  інша  рекомендація,

 Україна,  к  член  Міжпарламентської  Асамблеї має по

 суті,  дивіться  чотирикратне вето на те, щоб його не

 пропустити світ.

      Перше  це  в комісії, де вона розробляється і де

 теж  приймається  рішення  консенсусом, друге на раді

 МПА,  де  знову ж таки консенсус йде при голосуванні,

 третє  на  асамблеї,  де  знову  ж  таки  консенсус і

 четвертий  раз,  коли воно вже як рекомендація попало

 до  нас  в  парламент,  і де ми знову ж таки будемо з

 приймати рішення звертати увагу на цю рекомендацію чи

 ні.

      Далі.   Заходи   щодо  того,  що  рекомендаційне

 модельний  законопроект  і Міжпарламентської Асамблеї

 розробляється    тільки   на   основі   національного

 законодавства  Російської  Федерації  безпідставно, я

 можу  назвати  вам  приклади.  За браком часу не буду

 цього  робити,  але  ці  всі  матеріали  до  речі є в

 комісіях,  що  модельні  законодавчі  акти  про цінні

 папери   розробляються  парламентом  Азербайджанської

 республіки,  товариства з обмеженою відповідальністю,

 парламент Грузії, о единых стандартах на производство

 продукции в государствах СНГ, я мовою читаю, як воно,

 оригіналу.

       Парламент   Республіка  Білорусь,  об  основных

 принципах налогообложений.

      Парламент  Казахстану, о  залоге  на  недвижимое

 иммущество.

      Парламент Армении и т.д.

      Тобто  знову  ж  таки  висновки  скороспілі і на

 жаль,   що   наші  солідні  такі  органи  дають  такі

 висновки, не зовсім  продумані.

      Розмова  ведеться  про  неможливість  приєднання

 Верховної  Ради  до  МПА,  бо  це та організації, яка

 немає  статуту.  Але  статут  є  в  сьогодні  в  Раді

 Європи.  Парламентська  асамблея  Ради  Європи, де ми

 працюємо,  такого  статуту немає. Статут є сьогодні в

 СНД,  в  парламентській  асамблеї  країн  СНД  такого

 статут  немає.  До  речі,  нема  статуту  сьогодні  у

 Парламетській  асамблеї Північного союзу, нема стутут

 у  Парламентській  асамблеї  НАТО,  ПАЧЕС  працює  на

 основі  декларації.  Тільки  Міжпарламентський статут

 має окремий статут.

      Так  я  хочу  запитати  тах, хто бачить або хоче

 бачити в Міжпарламентській асамблеї якусь наддержавну

 структуру,  що це за наддержавна структура, яка немає

 навіть   статуту.  Це  тільки  фактично  одна  із  74

 структур,  які  створенні сьогодні на терені СНД і де

 наш   парламент  може  працювати  на  рівні  із  тими

 можливостями,   які  сьогодні  мають  наші  виконавчі

 структури.

      І  хотів  би  також  звернути вашу увагу і ще на

 одне  поняття.  Ми  всі їм користуємося, але не часто

 згадуємо.  Я  маю  на увазі парламентську дипломатію.

 Згадайте  про  народну  дипломатію,  так  звану,  яка

 зародилась ще на прикінці холодної війни, і як явище,

 як  спосіб  порозуміння  людей  із різних країн, дуже

 добре себе зарекомендував.

      Члени парламентів, депутати -це народні обранці,

 це  представники  народу в структурі державної влади.

 Тому  сьогодні  ні  в  якому разі не можна ігнорувати

 парламентську   дипломатію.  Але  ж,  на  жаль,  наші

 кадрові    дипломати   чомусь   замість   того,   щоб

 максимально  икористати  можливісті Міжпарламентських

 зв'язків  говорять  нам просто і зрозуміло.... Де тут

 логіка і державний підхід я, на жаль,  не розумію.

      І  нарешті,  я  хотів  би звернути вашу увагу на

 постанову,  прийняту  Верховною  Радою  у  липні 1993

 року. Це основні напрями зовнішньої політики України,

 якими   керуються   у   своїй  діяльності  і  Кабінет

 Міністрів,  МЗС і інші суб'єкти міжнародних відносин.

      Ось  що  сказано  в  розділі  співробітництва  в

 рамках  СНД. Я цитую. "Участь України в СНД видкриває

 можливості   для   вирішення  на  міжнародно-правових

 засадах   питань,  пов'язанних  з  правонаступництвом

 колишнього  СРСР.  Є  вагомим  чинником  стабілізації

 міжнародного  становища  України  і  забезпечення  її

 політичної безпеки.

      Україна   розглядає  співдружність  як  механізм

 багатосторонніх   консультацій   і   переговорів,  що

 доповнює     процес     формування    якісно    нових

 повномаштабних  двосторонніх  відносин між державами-

 учасницями  і  має  на  меті сприяння більш успішному

 вирішенню проблем, які виникли після розпаду СРСР.

      Україна   відстоюватиме   позицію  сбалансованої

 господарської діяльності в рамках СНД, як необхідному

 етапу   на   шляху  впровадження  цивілізованих  форм

 розвитку інтеграційний процесів.

      І   нарешті,  що  я  хотів  сказати  наприкінці.

 Приєднатись  чи  ні -це вирішувати, дійсно, вам. Хоча

 вішаючи    сьогодні    ярлик   якогось   монстра   на

 Міжпарламентську  асамблею, давайте ми задумаємся, чи

 не  принижуємо  ми  гідність  тих своїх колег з інших

 парламентів,  які там сьогодні успішно працюють. Вони

 будуть  собі  працювати  і далі і без нашої участі. І

 будуть,   до   речі,  насилати  свої  розробки,  свої

 рекомендації,  свої  наробки,  будемо їх отримувати і

 користуватись,  мабуть.  Але  ці  наробки  будуть без

 нашої  участі,  без  нашої,  як  то кажуть, руки, без

 нашої  голови,  без  нашого  досвіду і без врахування

 наших потреб.

      Тому,  звертаючись  до вас ще раз з  пропозицією

 уважно  розглянути  всі  ці  питання. І ще раз, як ми

 домовились,   обговорити   її   і  спокійно  прийняти

 рішення,  к  ми  повинні  далі  працювати. Чи разом з

 нашими  колегами  парламентів  інших  країн СНД, чи в

 відриві від їх спільної діяльності.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.    Чи    є    запитання   до   Олега

 Олексійовича?

      Будь  ласка,  запишіться,  хто хоче. Запишіться,

 хто хоче.

      Дякую.   10  хвилин  на  запитання.  Опублікуйте

 список.

      Попов. Попов є на місці?

      Будь ласка, Рябченко.

      Це   сипсок,   може,  не  той  мені  дали.  Одну

 хвилинку.

      А  правильно.  Я  помилився.  Мармазов.

      А,  це  записані виступ.

 

      МАРМАЗОВ

      Я  прошу  передать слово Костюченко, депутату по

 77.

 

      ГОЛОВА.  Костюченко,  будь  ласка.  Будь  ласка.

 Зараз  опублікують.

 

      КОСТЮЧЕНКО Л.М.

      Спасибо. Уважаемые...

 

      ГОЛОВА. Говоріть. Леонід Михайлович, будь ласка.

 

 

      КОСТЮЧЕНКО   Л.   М.   Костюченко,   77,   город

 Днепропетровск.

      Уважаемый   Олег   Алексеевич,   считали  бы  вы

 целесообразным  пригласить  на  наше слушание сегодня

 тех  опонентов, которые выступили от Правительства. Я

 имею...  те  три  подписи,  якобы  которые существуют

 министров,  и  выслушать  их  аргументы.

 

      ДЬОМІН.  Я не заперечую проти такої участі.

 Я  вважаю,  що  більш  активно  вони  могли б займати

 позицію,  до  речі,  під  час розгляду у фракціях і в

 комісіях.  А  якщо  буде  прийняте  таке рішення, щоб

 запросити  і вони тут виступили, я вважаю, що це буде

 правильно   і  доцільно.

 

      ГОЛОВА. Райковський. Райковський.

 

      РАЙКОВСЬКИЙ

      Скажите пожалуйста, вот там вчера по выступлению

 по  радио,  по  телевидению(..........)  вопрос,  что

 Украина вступит в эту асамблею, начнут так заставлять

 нас  принимать законодательство, что это мы не можем,

 так  сказать,  вступать в эту асамблею, что мы должны

 подчинить  все  свое  внутреннее  законодательство.

      Так  что  вот  эта  асамблея будет разрабатывать

 пита  основы  всего законодательства Украины. Вот это

 действительно  так? Или нет. Чтобы люди действительно

 услышали.    Потому   что   наши   средства   масовой

 информации,  в  часностии  вчера  по  радио  там наши

 знаменитые,    так    сказать,   академики-политологи

 начинают  этот  вопрос  мусировать и складывается так

 неприглядная...  и  складывается  такое  общественное

 мнение,  что  действительно  нельзя вступать. Я прошу

 вас  ответить  на  это.

 

      ДЬОМІН.  Я  з великокю повагою відношусь до

 нашіх  засобів масової інформації і до тих людей, які

 користуються  ними,  але  мушу  сказати, що відвертий

 аналіз  або  якісь  роздуми  з  приводу  того,  що  в

 Міжпарламентській  асамблеї  сьогодні  є  пропорційні

 представництва,  що там приймається рішення більшістю

 голосів  і  т.  д.  і т. д., так точно і про те, що є

 якісь   документи,   які   б   говорили  про  те,  що

 рекомендації,   які  розробляються  Міжпарламентською

 асамблеєю,  є  обов'язковими  для розгляду, навіть не

 для  прийняття,  а  для  розгляду,  таких  документів

 сьогодні  не існує. Тобто, наші погляди і наш підхід,

 якщо ми вважаєм за необхідне ці рекомендації взяти до

 уваги,  ми  їх  беремо, якщо ні -відкладаємо або десь

 викидаємо в інший, як то кажуть, куток.

 

      ГОЛОВА. Брит.

 

      БРИТ   В.   П.   Прошу  педеать  слово  депутату

 Марченко.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      МАРЧЕНКО О.Р.

 

      Спасибо.

      Уважаемый  докладчик, встречаясь с избирателями,

 и  в  частности  вчера с западным регионом, ощущается

 то,   что   люди   совершенно   не  знают  содержания

 конвенции,  абсолютно.  И  на  этой очве политические

 организации  и партии -Рух, там, и другие, -которые в

 России   видят   образ   врага,   просто   занимаются

 спекуляцией и вводят в заблуждение наших избирателей.

 Они не говорят по содержанию, что статья 4, например,

 говорит о том, что решения Межпарламентской ассамблеи

 являются  рекомендательные,  статья  6 говорит о том,

 что каждый член этой ассамблеи госкдарства имеет один

 голос, идет вранье.

      Вопрос  первый.  Не  считаете  ли вы необходимым

 опубликовать  в  "Голосе  Украины"  для  того,  чтобы

 выбить  почву  у этих спекулянтов и показать, что это

 нормальные   отношения   межгосударственные,  которые

 должны  согласовывать  законодательство для успешного

 развития    межгосударственных    отношений,   а   не

 надгосударственных.   Это  первый  вопрос.

      И   второе   предложение.   Я   все-таки   прошу

 Александра  Александровича  и  вас  или руководителей

 обратиться   письменно  к  Президенту  и  к  Премьер-

 министру,    чтоб    они   дали   свою   позицию   по

 Межпарламентской ассамблее. Почему?

      Потому   что  три  министра  руховских,  которые

 подписали,  вводят в заблуждение весь Верховный Совет

 и  вводят в заблуждение весь Верховный Совет и вводят

 в   заблуждение  Украину.  Они,  вообще  не  показано

 позиция  всего  Кабинета  Министров  в  целосности  и

 Президент когда говорит, что это дело парламентариев,

 он  тоже  говорит  не  всю  правду. Потому, что вести

 межгосударственные отношения и заключать договора без

 согласования законодательства эффективности не будет.

      Поэтому   мое   предложение   письменно,   чтобы

 Президенту  пример  дали  наш, свое заключение раз. И

 второе  опубликовать в "Голосе Украины" эту конвенцию

 в этом плане , прошу ваш ответ. Спасибо.

 

      ДЬОМИН О.О.

 

      Можна відповідати, дякую за запитання. Я повинен

 сказати  слідуюче  відносно  публікації  конвенції  в

 "Голосі   України"   -це  як  буде  прийняте  рішення

 Верховної  Ради.  Я вважаю, що достатньо, що там була

 опублікована до речі інформація, яку я давав минулого

 разу,  а  вона опублікована в "Голосі України", якраз

 Угода   про  Міжпарламентську  Асамблею  до  якої  ми

 приєднуємося.  Про  конвенсію  до речі ми сьогодні не

 ведемо розмову тому що конвенсію підписує Президент і

 до  речі  зразу  тут  я можу перекинути наступну вашу

 пропозицію,  підписувати  конвенсію  чи  ні?  Приймає

 рішення Президент, але він повинен мати змогу знати і

 нашу думку щодо МПА.

      Тому  що перше куриця чи яйце, як то кажуть, тут

 треба  ще  розібратися.  Чи  нам  треба слухати думку

 Президента,  щодо  нашого  приєднання  до  Угоди.  Чи

 можливо нам треба визначити, що до нашого приєднання,

 щоб тоді він вирішив, що буде робити з конвенцією.

 

      ГОЛОВА.  Я  відповідаю  на  ваше запитання таким

 чином. Я письмово звернувся до Президента до Прем'єр-

 Міністра півтора місяця тому. З пропозицією визначити

 своє   ставлення   щодо  входження  України  до  МПА,

 відповіді на жаль письмової немає.

      Кендзьор.

 

      Ярослав КЕНДЗЬОР. Сокаль, Львівщина.

 

      Шановний Олег Олексійович!

      Ви  знаєте  та  зрештою  всі ми знаємо факти про

 офіційні територіальні притензії Російських державних

 чинників  щодо  України.  Зокрема  рішення Російської

 Думи,   щодо  статусу  Севастополя.  Приєднавшись  до

 Міжпарламентської    Асаммблеї,    ми,    по    суті,

 згоджуємося, що одна із сторін цієї Міжпарламентської

 Асамблеї   зробила,  так  би  мовити,  узаконюємо  ті

 територіальні претензії.

      Ще  одне запитання. Чи... як, на вашу думку, ось

 уже  з практики роботи Міжпарламентської Асамблеї, як

 вона  відреагувала,  Міжпарламентська Асамблея на всі

 ці  безчинства,  котрі  чинить  Росія у сфері, так би

 мовити,    на    теренах   російської...   колишнього

 Радянського оюзу?

      І  останнє.  Останнє...  Чи сьогодні наскільки є

 доконечно  Україні  бути  у  складі  цієї організації

 після  того,  як  ми  вступили  у  Раду Європи? росія

 прагне  у  Раду  Європи, і якщо ми хочемо бути вже не

 настільки  близько  з  Росією,  то  давайте будемо до

 росії   виставляти   претензії   як  всі  європейські

 держави  -щоб вона привела у нормальний цивілізований

 європейський  вигляд, її прийняли у Раду Європи, і ми

 будемо там із Росією і з іншими державами СНД в одній

 компанії...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ДЬОМІН  О.  О.  Дякую  за запитання. Ну, перш за

 все,  щодо  територіальних  претензій. Те, що один із

 членів Міжпарламентської Асамблеї (в даному випадку -

 Держдума) приймали рішення по Севатосполю, в цьому...

 в  даному  випадку  тіні  якоїсь  на Міжпарламентську

 Асамблею  е  налягає,  тому  що  ні  підтримки  цього

 рішення, ні якогось обговорення ....

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 ...Почекайте  секунду  -я  знаю,  що  таке слово єсть

 "засудження"!.. Наскільки я знаю, наскільки я там був

 присутній,  такого  не  було.  Але я вам ще раз зхочу

 сказати,  що  ініціювати ці питання повинно не МПА. Я

 вам можу привести (я вже вам якось говорив) -недавно,

 на минулому засіданні Ради Міжпарламентської Асамблеї

 було  прийнято заяву щодо міжнародного тероризму, яка

 була  зроблена  (до  речі, дуже сильна, на мій погляд

 заява) зроблена по... з приводу...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 ...Ну,   ви   вихована  людина,  пан  Оробець!..  Ну,

 пробачте мені, що я вас називаю!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Не  перебивайте  мене  тоді, ви знаєте, що я вас

 поважаю, тому мені боляче мені до вас так звертатися.

      Так от відносно того, що було зроблено в Грузії,

 ви  знаєте,  і якраз про ініціативу парламенту Грузії

 була  прийнята  ця  заява.  Я  вас переконую, що якщо

 подібні акції з приводу нас будуть прийматися якимось

 парламентом  чи якоюсь іншою там гілкою влади, якоїсь

 іншої  країни СНД і ми зможемо про це сказати в МПА і

 не тільки сказати, а і вимагати якоїсь реакції, то це

 мабуть  буде  правильно  і  буде  можливо,  як ми там

 будемо повноцінним членом.

 

      ГОЛОВА.   І от якби ми були...

 

      ДЬОМІН  О.  О. І перш за все, я повинен сказати,

 що  ця  організація,  я підкреслюю, це не організація

 для  якихось там політичних заяв, хоч це в регламенті

 є,   перш   за   все,   це  законодавча,  нормотворча

 структура, яка розробляє модельне законодавство.

      Відносно  Чечні  і  інших,  відносно  Росії мені

 невідомо,  знову  ж  таки,  якась  чи  позитивна,  чи

 негативна  реакція, тому що ці питання не піднімалися

 там.

      А  відносно  Ради  Європи  і  МПА,  я не став би

 порівнювати,  два  поняття,  тому  що це зовсім різні

 вагові   категорії,  до  Ради  Європи  вступила  наша

 країна,  до  МПА  ми  можемо вступити, як парламент.,

 працювати знову ж таки в міжпарламентській структурі. у

      Росія  туди  вступить, дай боже, як то кажуть, я

 вже  говорив  про  це,  і  у  нас з'явиться не тільки

 змога,   а  мубуть  ще  один  привід  для  того,  щоб

 прискорити   гармонізацію   нашого   законодавства  і

 російського, тому що вона там буде разом з Україною і

 з іншими країнами Європи.

 

      ГОЛОВА.   До  речі,  як  учасник  парламентської

 Асамблеї  Ради  Європи,  я  хочу  сказати,  що  перед

 голосуванням  цього питання, про входження України до

 Ради  Європи,  виступив  представник  Росії  Лукін  і

 сказав так, що я висловлюю  , жаль з приводу того, що

 ми  не члени Ради Європи, і наші 18 голосів не можуть

 бути  віддані за прийняття України до Ради Європи, це

 відносно того, хто займав яку позицію.

      ДОбре, час використаний, прошу сідати на місце.

      У зв'язку з тим, що нам потрібно зробити перерву

 на  15  хвилин  до  розгляду  питання  Дня  Уряду,  є

 пропозиція  перенести  розгляд  цього  питання  після

 розгляду   бюджету,  але  не  пізніше  лютого  місяця

 дев'яносто  шостого  року.  Тоді і буде обговорення і

 всі інші питання.

      (Шум у залі.)

      Вони дали слово -керівники фракцій, Центр і Рух,

 я вибавчаюсь, крім руху, дали слово, що реєстрація ця

 буде.

      Тому я ставлю цю пропозицію на голосування, будь

 ласка.  Я  прошу підтримати. Якщо... Одну хвилиночку,

 зніміть  з голосування. Зніміть з голосування. Є інші

 сумніви.  Хто проти такого рішення, проголосуйте. Хто

 проти   такого   рішення.   Я  ще  раз  повторюю,  що

 продовжити   розгляд  цього  питання  після  розгляду

 бюджету, але не піздніше лютого 1996 року. Зрозуміло?

 Хто  проти  цього  рішення, будь ласка, проголосуйте.

 Будь ласка. Хто проти такого рішення. Хто проти цього

 рішення.

 

      "За" -

 

      Значить,  проти немає. Тобто не вистачає голосів

 проти, я просив би все-таки підтримати цю пропозицію,

 перенести  розгляд  цього  питання,  продовжити  його

 тоді,  як  ми  домовлялись  з  вами, перед відкриттям

 цього питання.

      Я  ставлю на голосування, хто за мою пропозицію.

 Прошу підтримати її.

 

      "За" -

 

      Оскільки  питання розглядом розпочати і ні одна,

 ні   друга   пропозиція   не  пройшла,  не   одержала

 більшості  голосів,  керуючись  нормами  регламенту і

 керуючись правом головуючого, я посталю це питання на

 розгляд, після розгляду бюджету.

      Оголошується перерва на 15 хвилин.

                         - 68 -

         я          П І С Л Я   П Е Р Е Р В И

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  всіх  зайняти свої місця, час

 визначений для цього питання чітко 12 година.

 

      Шановні  депутати!  Сьогодні в порядку дня нашої

 сесії питання -день Уряду.

      Це традиційне питання, котре слухається один раз

 на  тиждень,  відповідно  до...  вибачте, один раз на

 місяць,   відповідно   до  положення  спільного,  яке

 розглядала   і затвердила  Верховна Рада.

      Користуючись нагодою, що сьогодні присутній весь

 Кабінет   Міністрів   на  чолі  із  прем'єр-міністром

 Євгеном  Кириловичем  Марчуком, я хотів би від вашого

 імені привітати Євгена Кириловича із висловленим йому

 довір'ям  виборців Миргородського виборчого округу із

 тим...   яке   підтверджене  не  тільки  результатами

 голосування,  але і тою великою активністю виборців у

 цей  день.

      Хочемо  побажати  Євгену  Кириловичу  успіхів. Я

 думаю,  що  це  буде  сприяти  поліпшенню взаємин між

 гілками влади, між Парламентом і Кабінетом Міністрів,

 що  й  потрібно  власне  для  вирішення тих нагальних

 проблем, котрі склалися сьогодні найперше в економіці

 України.

      Тепер відносно процедури розгляду сьогоднішнього

 питання.  Пропонується  така схема. Вчора на Президії

 ми  обговорювали  це питання і дійшли до висновку про

 необхідність  з'ясування  сьогодні  деталей  тих,  що

 стосуються   макроекономічних   показників   розвитку

 економіки  України  у наступному  році.

      Ці  макроекономічні  показники  є  джерелом  або

 основою   для  формування  бюджету.  Тому  ми  будемо

 розглядати   сьогодні   оце   питання   -про  основні

 макроекономічні     показники     плану    соціально-

 економічного  розвитку  на наступний рік, як підстави

 для  формування  Бюджету,  тому  що  саме питання про

 Бюджет ми розглядали тут під час слухань на спільному

 засіданні комісій минулого понеділка.

      І  тому, мені здається, що з'ясування позиції по

 доповіді Міністерства економіки буде корисним, в тому

 числі  і  для  розгляду  Бюджету  на  наступний  рік,

 Бюджету нашої держави.

      Тому   буде   така   схема:  Василь  Миколайович

 Гуреєв -міністр економіки -зробить інформацію з цього

 приводу і учасники засідання, депутати, можуть задати

 запитання  йому,  причому  я  хотів  би6  щоб  ми  не

 шкодували  часу  на  це, з'ясували всі ті питання, що

 хвилюють   сьогодні   і   депутатів,  і  виборців,  і

 представників  різних галузей, котрі ви репрезентуєте

 тут,  у Верховній Раді. А потім коротеньку інформацію

 також  з  цього  приводу,  якщо  буде  потреба,  може

 зробити   і   відповідна   профільна   чи  відповідні

 профільні   комісії,   хоч  можна  було  б  завершити

 буквально  так,  як і пропонує депутат Азаров -Голова

 Комісії  -щоб  ми  могли дати відповідь на запитання,

 щоб  чи  Василь  Миколайович,  чи  інші  представники

 Кабінету  Міністрів  дали  відповіді на запитання, що

 поставлять  депутати,  маючи  на увазі і запитання до

 представників галузевих відомств, які відповідають за

 доходну  частину  Бюджету  через функціонування своїх

 виробництв.

      Таким чином, слово надається Василю Миколайовичу

 Гурєєву - міністру економіки України.

      Я прошу уваги депутатів.

      Скільки  вам  треба?  Ну,  давайте  десь  до  40

 хвилин. 45 хвилин. Прошу.

 

      ГУРЄЄВ В.М.

 

      Шановний Олександр Олександрович! Шановний Євген

 Кирилович! Шановні присутні!

      Вищому   законодавчому   органу   подано  проект

 державної   програми   економічного   і   соціального

 розвитку України на 1996 рік.

      Державна   програма   розроблена   на  виконання

 Конституційного   договору   між  Верховною  Радою  і

 Президентом  України та Постановою Президії Верховної

 Ради  України  від 18 квітня 1995 року, Міністерством

 економіки,  разом  з Мінфіном, Національним банком та

 іншими    міністерствами    і   відомствами,   Урядом

 автономної  Республіки  Крим,  Облдержадміністраціями

 Київською       і      Севастопольською      міськими

 держадміністраціями.

      В  основу  програми  покладено основні положення

 економічної  політики Президента, програми діяльності

 Кабінету   Міністрів   показники  проекту  державного

 бюджету України на 1996 рік.

      Проект   розроблено   виходячи   з  комплексного

 аналізу  соціально-економічної ситуації в країні, які

 свідчить    про    її    надзвичайну   складність   і

 суперечність.

      З  одного  боку  можна  відмітити  певні ознаки,

 позитивних зрушень зокрема:

      -зниження  темпів  падіння  обсягів виробництва,

 очікується, що валовий внутрішній продукт на 1995 рік

 знизиться на 12, 8 відсотків, проти 23 відсотків 1994

 році.

      Обсяги  промислової  продукції  відповідно на 11

 відсотків проти 27 відсотків.

      Валова  продукція  сільського  на  два відсотків

 проти 17 відсотків.

      Знизення рівня інфляції порівняно з 1994 роком у

 два рази.

      Завершення  основного процесу лібералізації цін,

 зниження  ставків  банківського  кредиту,  уніфікація

 валютного  курсу. Лібералізація зовнішньоїекономічної

 діяльності,  збільшення  обсягів  експорту. Поступова

 активізація  процесу  приватизації.  В  межах наявних

 коштів   і   можливостей  держава  почала  виконувати

 зовнішні  платіжні  зобов'язання,  тощо.  В цілому це

 сприяє  ормуванню  ринкової  економіки  на найважчому

 етапі в проведенні реформ.

      З  другого  боку,  позитивні  зрушеня  мають  ще

 нестійкий    характер    і    в    наступному    році

 продовжуватимуть діяти економічні і соціальні чинники

 нестабільності.  І  в  першу  чергу,  значний  рівень

 дефіциту внутрішніх фінансових ресурсів, платіжного і

 торговельного    балансів.    Ці   чинники   зумовили

 складність  розробки  проекту державної програми.

      При    розробці   проекту   державної   програми

 визначено такі ключові напрями:

      - посилення соціальної орієнтації економіки;

      - створення  умов  для подальшої макроекономічної

        стабілізації та структурних зрушень;

      - забезпечення керованості інфляційними процесами;

      - подолання платіжної кризи;

      - підтримка вітчизняних товаровиробників;

      - вирішення  комплексу питань соціального захисту

        населення;

      - прискорення змін у відношеннях власності;

      - відновлення  керованості  державним  сектором

        економіки,  а також удосконалення регіональної

        економічної політики.

      Головною   метою   економічного   і  соціального

 розвитку   України   на   1996   рік  є  стабілізація

 виробництва,    створення    передумов   економічного

 зростання  і  розв'язання  на  цій  основі  комплексу

 питань,    стримування   зниження   життєвого   рівня

 населення.

      Враховуючи   гостру   проблему  в  економіці  та

 реальні  фінансові ресурси, у програмі, відповідно до

 програми   діяльності   Кабінету   Міністрів  України

 визначені державні пріоритети в розвитку галузей, які

 орієнтовані  на  виробництво  кінцевої  продукції для

 внутрішнього   ринку   і   мають  значний  експортний

 потенціал  та забезпечують швидкий оборот капіталу та

 значні  надходження  до  бюджету, сприяють зайнятості

 населення.   А   саме:   розвиток   легкої й харчової

 промисловості,  базових і наукоємних галузей. Зокрема

 машино-і   приладобудування,   металургії,   хімічної

 промисловості,    паливно-енергетичного    комплексу,

 впровадження       у       виробництво      енерго-та

 ресурсозберігаючих   технолгій.   В  агропромисловому

 секторі  економіки  першочергова  увага  приділяється

 розвитку    бази    для   переробки   та   зберігання

 сільськогосподарської   продукції:   зерна,  цукрових

 буряків,  сонячнику,  м'яса,  молока, насіння елітних

 культур, а також розвитку соціальної сфери на селі.

      Радикальні  реформи,  які  передбачає  здійснити

 уряд,  на наш погляд,    стимулюватимуть   економічну

 діяльність  у  дев'яносто  шостому році. У загальному

 контексті   макроекономічної   стабілізації   падіння

 виробництва  валового  внутрішнього  продукту, складе

 лише  1, 8 відсотки за рахунок пожвавлення як у сфері

 матеріального    виробництва,    на   сам   перед   у

 промисловості,   де  прогнозується  збільшити  обсяги

 продукції  на  0,  8  відсотка до очікуваного рівня в

 1995   році,   в  сільському  господарстві  на  0,  2

 відсотки.

      Так   і  в  сфері  послуг,  прогнозне  зменшення

 реального валового внутрішнього продукту обумовлено в

 основому  значним  зниженням інвестиційної активності

 до 17 відсотків.

      Виходячи  з прогнозних розрахунків цін, та рівня

 інфляції,  номінальна  величина валового внутрішнього

 продукту,  становитиме 7 квадрильйонів 140 трильйонів

 карбованців   при   очікуваному   в   1995   році   4

 квадрильйонам 900 трильйонам карбованців.

      Отримана   величина  буде  використана  в  таких

 пропорціях  на  оплату  праці  в 32, 5 відостка 31, 5

 відсотка  було  використано  на  оплату  праці в 1995

 році,  одержання  прибутку  23,  6  відсотків,  26, 5

 відсотки було в 1995 році.

      Сплату  державі  чистих податків 8, 8 відсотків,

 9,5 відсотки було в 1995 році.

      В кінцевому підсумку досягнення реальних обсягів

 валового  внутрішнього  продукту, якісного поліпшення

 ситуації   в   країні   передбачається  здійснити  за

 допомогою   економічних   і   правових   важелів,  та

 організаційних заходів.

      Центральною  проблемою,  економічної політики, є

 стабілізація   фінансового   стану   держави,  яка  у

 наступному   році  буде  досягнута  шляхом  створення

 системи  дійового  контролю  за ефективним і цільовим

 використанням бюджетних коштів, по всіх напрямках, як

 це   передбачено  бюджетною  резолюцією  затвердженою

 Верховною Радою УКраїни, обмеження дефіциту бюджету у

 розмірі   не   більше   6   відсотків   до   валового

 внутрішнього    продукту,   та   беземісійного   його

 покриття,   знаходження  джерел  збільшення  доходної

 частини бюджету.

      Поступове скорочення бюджетних дотацій, переходу

 від   датування   витрат   виробництва   до   дотацій

 споживачам.  В  наступному  році передбачається у два

 рази   зменьшити   питому  вагу  субсидій  в  обсягах

 валового внутрішнього продукцт. Концентрації видатків

 бюджету   на  приоритетних  перш  за  все  напрямках,

 подальшої  перебудови взаємовідносин між державними і

 місцевими бюджетами.

      Не зважаючи на здійснення останнім часом заходім

 дуже гострою залишається проблема неплатежів. З метою

 подолання  платежного  кризи  і підтимки вітчизнянних

 таваровиробників  буде продовжена робота по виконанню

 заходів    затвердженою   розпорядженням   президента

 України   від  22.  5.  1995,  номер  88/90,  зокрема

 встановлення  порядку здійснення платежів за поставку

 та  аварії з визначенням граничних строків здійснення

 розрахунків,    порядку    списання   заборгованості,

 спрощення  процедури  банкрутства, а також додаткових

 заходів   щодо   спрямування  частини  амартизаційних

 відрахувань    на    поповерння    обігових    коштів

 підприємств,    здійснення    емісії    казначейських

 зобов'язань  для  оформлення  заборгованості держави,

 перш    за    все    підприємств    базових   галузей

 промисловості.

      Крім   того,   в   доповнення  до  затвердженних

 Президентом  заходів, доцільно Мінфіну і Мінекономіки

 разом  з Національним банком створити умови, за якими

 підприємства   реалізуватиме   свою   продукцію  лише

 платежеспроможному покупцю з гарантовнаою оплатою або

 поверенням її  майном.

      Для  цього  запровадити  обов'язково формування,

 оформлення  заборгованості  векселем,  в тому числі і

 тих боргів, які склалися раніше. Що дозволить зробить

 заборгованість  підприємств предметом торгівлі. Тобто

 устипка  вимог  або  продаж  боргу,  а  також  застви

 векселів з  дисконтом.

      З  метою  зменшення ризику неповерення кредитів,

 розширення    об'єктів    кредитування    запровадити

 спрощенний   механізм   застави   шляхом  конвертації

 фінансових  зобов'язань  підпрємств у майнові. Внести

 зміни   в   діюче   законодавство  щодо  зобов'язання

 підприємств   використовувати   до  10  відсотків  із

 прибутку     на     формування    оборотних    коштів

 за..............    звільнення   цієї   частини   від

 оподаткування.

      Розпочати     кредитну     підтримку     окремих

 підприємств,  що  виробляють  екпортну  продукцію або

 високоліквідну   продукцію  для  внутрішнього  ринку.

      Одним   із   заходів  оздоровлення  економіки  є

 надання  підприємтсвам,  які  знаходяться  у  важному

 фінансовому  стані,  державної  підтримки. За рішення

 міжвідомчої  Комісії з питань сонації, банкрутства та

 реструкторизації   підприємтсв   кредитну   підтримку

 одуожали    120   підприєств,   із   розглянути   311

 підприємств.   З   метою  виведення  із  експлуатації

 неефективних  підприємств  і  виробництв, які лягають

 значним  тягарем  на  бюджет, зараз на розгляді Уряду

 знаходиться   проект  Указу  Президента  України  про

 створення   агентства  з  питань  реструкторизації  і

 запобігання   банкрутству   державних  підприємст  та

 положення до нього.

      Одним  із  основних засобів боротьби з інфляцією

 та  здійснення  координальних  ринкових перетворень є

 отримання  стабілізаційних  кредитів  від міжнародних

 фінансових організацій. Зокрема, кредити Міжнародного

 валютного    фонду,    спрямовані   на   стабілізації

 функціонування  грошово-кредитної  системи,  а  кошти

 також  Світового  банку  на  фінансування  кретичного

 імпортного  і підтримку бюджету та фінасування різних

 інвестиційних проектів.

      Починаючи   з  жовтня  1994  року  від  них  вже

 отримана  значна  фінансова  допомога, про що недавно

 йшла мова на сесії Верховної Ради.

      Загальний   обсяг   фінансових   надходжень  віж

 міжнародних   фінансових   організацій  в  1996  році

 очікується  в  розмірі 2 мільярди доларів США, в тому

 числі  від  МВФ  - 1,14   мільйонів  доларів США, від

 Світового  банку  - 0,9   мільярдів  доларів  США. Ці

 ресурси  будуть  використані  на підтримку платіжного

 балансу та бюджету.

      Декілька    слів   про   погвшення   зовнішнього

 державного  боргу України. Цей борг по використаних і

 несплачених  зобов'язаннях,  не враховуючи коштів від

 (..........),   одержаних  для  підтримки  платіжного

 балансу  та  фінансування дефіциту бюджету на 1 січня

 1996  року  становитиме 6, 6 мільярдів доларів США, з

 яких  4  мільярди 590 мільйонів доларів США або майже

 70  відсотків  -це  борг  країнам  СНД. 820 мільйонів

 доларів  -міжнародним  фінансовим  організаціям  і  1

 мільярд  доларів  США гарантований Уряядом по окремим

 кредитним  лініям.

      У проекті бюджету в 1996 році розмір платежів на

 погашення    і   обслуговування   зовнішнього   боргу

 передбачений  в  сумі  275, 9 трильйонів карбованців,

 який    за    прогнозним   курсом   еквівалентний   1

 трильйону...  1 мільярду 226 мільйонам доларів США. 1

 мільярду  266 мільйонів доларів  США.

      Значна  частина  тих  платижів 1 мільярд доларів

 США,  тобто  82  відсотка  припадатиме на витрати, на

 погашення   боргів  країнам  СНД.  Сума  платежів  по

 кредитних    угодах    США,    Німеччиною,   Францією

 становитиме  105, 6 мільйонів доларів США, витрати на

 оплату  процентів  по  позиках  світового банку із-за

 використання коштів з зовнішніх джерел фінансування -

 57, 9 мільйонів доларів і 56, 8 мільйонів доларів.

      Але  фінансові  русурси  України  не  дозволяють

 повністю   провести  розрахунки.  Економіка  відчуває

 необхідність     залучення    додаткових    іноземних

 інвестицій.

      У  зв'язку  з цим, в наступному році намічається

 здійснити  залучення  ряд нових позик від міжнародних

 фінансових  організацій.

      Політика  процентних  ставок  в  1996  році буде

 одним   з   головних  важелів  стабілізації  грошово-

 кредитної  системи. Для її реалізації передбачається:

 забезпечення Національним банком офіційної процентної

 ставки,  а  також  ринкових  ставок за міжбанківським

 кредитним    аукціоном    Національного    банку   на

 позитивному   рівні,  недопущення  з  боку  Уряду  та

 Національного  банку  надання кредитів як для окремих

 галузей  народного  господарства, так і для суб'єктів

 кредитування,  за  пільговими  відсотковими ставками.

      Основними  засобами  в  галузі  валютно-курсової

 політики   на  1996  рік  будуть  подальший  розвиток

 Національним  банком міжбанківського валютного ринку,

 прискорення  розрахунків за результатами торгів через

 створення  автоматизованої  системи торгівлі валютою,

 розширення  переліку  іноземних валют, торгівля якими

 здійснюється  як на міжнабнківському валютному ринку,

 так  і  на українській міжбанківській валютній біржі.

 Розширення   форм  торгівлі:  форверні,  фьючерні  та

 аукціонні    операції.   Додаткові   обмеження   щодо

 здійснення     поточних    валютних    операцій    не

 воодитимуться.  Впорядкування  операцій, пов'язаних з

 рухом капіталу.

      Забезпечення   захисту  національної  валюти  та

 недопущення подальшої утечки капіталу за кордон.

      У    системі    курсоутворення    передбачається

 встановлення  курсу  національної валюти до іноземних

 валют  на  підставі  результатів  торгів на валютному

 ринку   України   і  не  застосування  таких  методів

 встановлення  курсу, які б давали, віддаляли його від

 реального значення.

      У  наступному  році  великого значення надається

 якісним   змінам   у  ціновій  політиці  з  тим,  щоб

 нейтралізувати  надмірні  інфляційні  очікування, які

 вже не раз спричиняли непередбачувані стрибки цін. Це

 ми  знаємо  на  прикладі  1995  -1994  років.  Хоча в

 поточному  році  спостерігається  більш помірні темпи

 зростання   цін,  інфляції,  проте  говорити  про  їх

 стабілізацію  ще  рано, оскільки головні чинники, які

 провокують їх зростання, на жаль, продовжують діяти.

      Якщо  в  1993 році зростання цін у промисловості

 становило  97,  7  рази,  інфляції -102, 5 рази. То в

 1994  році  вони  знизилися  відповідно  до  6, 6 і 5

 разів.  А  в 1995 році ці показники очікують на рівні

 2, 86 і 2, 74 сотих разів.

      Питання стабілізації цін -це комплексна проблема

 не  тільки  соціально-економічного,  а  й політичного

 характеру,  дехто  плекає  думку, що для вирішення її

 необхідно   взяти   під   повний  державний  контроль

 встановлення     цін,     вернутися     до    системи

 адміністративного ціноутворення, але це ілюзії.

      Ми  протягом  останніх  трьох  років  намагалися

 адміністративного  регулювати  ціни  по значному колу

 промислової продукції і товарів народного споживання,

 але  кожен раз це оберталося різким, гіперінфляційним

 зростанням   цін,   дефіциту  державного  бюджету  та

 зовнішньої заборгованості.

      Завдання  яке  ставиться державною програмою -це

 послідовно  проводити політику спрямовану на подальше

 зниження темпів інфляції.

      Значною   мірою   досягнення  цього  намічається

 здійснити    за   рахунок   реалізації   заходів   по

 стабілізації  виробництва, режиму економії, утримання

 дефіциту  бюджету  на запланованому рівні, проведення

 відповідною    монітарною    фінансово-кредитною    і

 податкової політики.

      Зметою   попередження   інфляційних  очкікувань,

 намічено     запровадити     механізм    орієнтування

 підприємств  щодо розміру меж і росту інфляції в 1996

 році.

      Суть    його   в   розробці   Мінекономіки,   що

 квартальних  індексів цін та інфляції, і доведення їх

 до міністерств, відомств і місцевих держадміністрацій

 на  основі  яких  будуть  ними  розроблятися  внутрні

 галузеві   і  регіональні  аналогічні  показники  для

 підприємств і організацій, як орієнтовані.

      Прогнози    будуть   складатися   з   урахування

 очікуваних  об'єктивних змін курсу валюту, заробітної

 плати  та  інших факорів, що з причиняють ріст цін та

 прояв  монопольного цінового диктату.

      Намічається     підвищення     відповвідальності

 міністерств, ідомств та місцевих держадміністрацій за

 стан  справ  з  ціоноутворенняму галузях та регіонах.

 Здійснення ними заходів по запобіганню невиправданого

 росту вартості товарів і послуг. Без уваги не повинен

 залишитися   жоден   факт   цінового   здирництва  та

 безпідаствного підвищення собівартості.

      Для  підтримки  ринкових реформ передбачається і

 надалі розширяти сферу вільного ціноутворення, але -в

 міру створення умов для ринкової конкуренції.

      Особлива   увага   буде   приділятися   протидії

 монопольним  намаганням. В першу чергу, в галузях, що

 визначають  структуру  вартості  товарів  та  у сфері

 обертання,  де  потрібно поставити заслін ланцюговому

 спекулятивному перепродажу товарів.

      Відповідно   до   Програми   дій   уряду,   якою

 передбачена   можливість   запровадження  тимчасового

 регулювання   цін   на   продукцію   базових  галузей

 промисловості   (це,   перш   за  все,  металургійна,

 гірничо-рудна,  хімічна  промисловості)  Мінекономіки

 разом  з  Мінпромом  в даний час готують пропозиції з

 цього  питання, які будуть подані найближчим часом на

 розгляд Кабінету Міністрів.

      Виконання     зазначених    заходів    сприятиме

 спрямуванню інфляції у контрольоване русло та істотно

 знизити її темпи джо рівня 30-40% за рік.

      Метою  проведення  антимонопольної  політики  на

 сучасному    етапі    є    розвиток   конкуренції   і

 демонополізація   окремих   секторів   економіки  від

 товарних  ринків, підтримка підприємств з різних форм

 діяльності.

      Важливою   складовою   структурної   політики  є

 проведення у 1996 році активно

      ї  промислової  політики. Відповідно до урядової

 Програми   діяльності   та   з  урахуванням  реальних

 можливостей  держави,  її  економічної доцільності на

 шляху     ринкових     перетворень     ця    політика

 здійснюватиметься а таких чотирьох основних напрямах:

      Перше.  Переважний  розвиток  галузей,  що мають

 швидкий  оборот  капіталу  (це, насамперед, харчова і

 легка  промисловість)  та галузей, що забезпечують їх

 сировиною, і розвиток їх інфраструктури.

      Друге.  Розвиток  наукоємних  галузей,  в  першу

 чергу,  модернізація  машинобудування,  металургії  і

 хімії.

      Третє.      Реструктурізація      нежиттєздатних

 виробництв    з    визначення    не   ефективних   та

 екологонебезпечних      виробництв,      а      також

 реструктуризація    таких    галузей,    які   швидко

 адаптуються    до   роботи   в   умовах   міжнародної

 конкуренції і забезпечать незалежність держави.

      Четверте.      Перепрофілювання      підприємств

 оборонного  комплексу  на  випуск  товарів  народного

 споживання    та    конкурентноспроможню    цивільну

 продукцію,  особливо  авіаційної, ракетнокосмічної та

 суднобудівної.   У   наступному   році   на  ці  цілі

 передбачатіметься   виділилти  з  Державного  бюджету

 дванадцять    триліонів   карбованів   проти   десяти

 триліонів карбованців у дев'яносто п'ятому році.

      Дозвольте   зупинитися   більш   конкретніше  на

 окремих   основних  напрямках  реалізації  визначеної

 промислової  політики,  розвиток  харчової  і  легкої

 промисловості як галузі з швидком обертом капіталу, і

 який  має  велике  соціальне  значення,  відносно  до

 урядових пріоритетів.

      Передбачається, що в наступному році виробництво

 продовольчих   товарів  стабілізується  і  залишиться

 практично на рівні 1995 року, тобо 100,5 відсотки.

      Випереджаючими   темпами   планується  виробляти

 продукти,  які  входять до споживчого кошику, а семе:

 олію,  і  борошно,  107  відсотків, крупи 105, цукор,

 хліб,  хлібобулочні,  та  макаронні  вироби  102, 103

 відсотки,   про   те  через  скорочення  поставок  на

 переробку  сільськогосподарської сировини виробництво

 м'яса, консервів, м'ясних, та масла тваринного буде і

 далі падати, 95-98 відсотків до рівня 1995 року.

      Передбачається,  що випуск продовольчих товарів,

 на  харчових  підприємствах України у наступному році

 не  тільки задовільнить потреби населення та держави,

 а дозволить збільшити обсяги ексорту цих товарів, так

 за  межі країни намічається відвантажити 45 відсотків

 цукру,  40  відсотків  олії,  спирту, більше половини

 солі.

      Основна   увага   в  легкій  промисловості  буде

 зосереджена  на  розширенні  ринків збуту продукції і

 підвищення  конкуренто-спроможності товарів. В цілому

 очікується  підвищення  виробництва  продукції легкої

 промисловості,   на   підприємствам   Мінпрому  на  2

 відсотки  до  рівня 1995 року, при цьому використання

 наявних   потужностей   з  виробництва  найважливіших

 товарів становитиме від 8 до 31 відсотка.

      З  метою  захисту  відчизняного  виробника,  від

 напливу товарів, що ввозяться так званими "чолниками"

 практично без сплати будь-яких податків, підготовлено

 і  найближчим часом буде внесено на розгляд Верховної

 Ради  проект  Закону  України "Про порядок обкладання

 митом  предметів, які переміщуються громадянами через

 митні  кордони  України"  в якому зокрема передбачено

 обмеження  на безмитне ввезення товарів громадянами з

 суми  еквіваленту 200-300 екю, тобто 300-400 доларів.

       В  листопаді  поточного  року урядова делегація

 України  на  переговорах  з  делегацією  Європейською

 комісією  в  Брюселі домоглася збільшення обсягу ковт

 на  експорт  з  України  до  країн  є  з  текстильною

 продукцією  на  22  відсотки.  А  по  п'яти  позиціях

 кількісні   обмеження  відмінені  повністю.  З  метою

 зниження  сировинної  імпорт незалежності виробництва

 товарів   легкої   промисловості   продовжуватиметься

 реалзація   між   галузвих   програм   по  розширенню

 виробництва  технологічного  обладнення  та  хімічних

 волокон, синтетичних барвників та інших матеріалів.

      Передбачається   провести  промислову  перевірку

 вирощування   бавовника   на   Півдні  України  і  по

 результатах  розробити  державну програму відродження

 цього   продукту.   Закінчеться   розробка  державної

 програми  розвитку  легкої  промисловості  України на

 період  до  2000 року, який передбачено стабілізацією

 вробництва,    задоволення    потреб    населення   у

 високоякісних     товрах     легкої     промисловості

 вітчизняного  виробництва та збільшення надходжень до

 державного бюджету.

      Одним з головних напрямів по проведенню активної

 промислової  політики  є розвиток наукоємних галузей.

 Державною  програмою  на  наступний  рік  передбачено

 першочергово  модернізацію машинобудування металургії

 і  хімії.

      Основною  метою  розвитку машинобудування в 1996

 році  є  припинення  спаду стабілізації і активізації

 виробництва, проведення структурної перебудови галузі

 з   перепрофілюванням  ряду  підприємств,  розширення

 виробництва  експорт-спроможною  та  імпорто-замінною

 продукцією.

      В  цілому планується досягти 100 відсотків рівня

 виробництва   1995  року.  Передбачається  збільшення

 виробництва такої продукції як турбіни парові, дизелі

 та дизельгенератори, крани мартові та інші.

      Пріоритетними напрямами в розвитку машинобування

 визначена  продукція  суднобудівної,  автомобільної і

 підшипникової промисловості, важкого, енергетичного і

 транспортного    машинобудування,    електротехнічної

 промисловості,  сільськогосподарського  і тракторного

 машинобудування.

      Продовжується  конверсія  підприємств оборонного

 комплексу  в  напрямі  зростання  обсягів виробництва

 продукції,   цивільного   призначення  та  збільшення

 виробництва товарі народного спожівання.

      Розвиток металургійної промисловості в 1996 році

 спрямовується на підвищення ефективності використання

 ресурсів  та  нарощування випуску експорта спроможної

 продукції. Виробництво готового прокату чорних металі

 складе  17, 5   мільйонів  тонн, що на 2, 3 відсотків

 більше рівня 1995 року. Труб сталевих, відповідно, на

 1, 7   мільйонів  тонн,  на 3,8 відсотка більше рівня

 1995 року.

      Основною   експортною   продукцією   залишається

 прокат чорних металів, експортується 57 відсотків від

 виробництва,   залізорудна   сировина  -42  відсотка,

 феросплави   -45   відсотків,   сталеві   труби   -47

 відсотків.

      В   1996  році  пріоритетним  напрямом  розвитку

 металургійної    промисловості    буде   впровадження

 сучасних  тенологічних  процесів  і підвищення якості

 продукції,  а  також  поліпшення  екологічних  умов в

 районах з розвиненим металургійним виробництвом.

      Передбачається   зростання   обсягів  безперевне

 розвивання   сталі,  виробництво  листового  прокату,

 скорочення обсягів споживання природного газу.

      На підприємствах галузі передбачається здійснити

 комлекс   заходів,   завдяки   яким   розшириться  та

 організується   власне   виробництво   автомобільного

 листа,   високоміцних   труб   і   труд  з  покриттям

 спеціальних  видів металопрокату, кольорових металів,

 іншої продукції, яка в даний час імпортується.

      Загальний    обсяг   виробництва   по   хімічній

 промисловості  також  стабілізується  в  1996 році на

 рівні  поточного  і  забузпечується,  в основному, за

 рахунок збільшення виробництва дефіцитної  продукції,

 насамперед   мініральних   добрив,  хімічних  засобів

 рослин,  іншої  продукції  для  потреб  АПК,  а також

 виколіквідної експортної продукції.

      Зупинюсь  на окремих питаннях розвитку палиивно-

 енергетичного  комплексу.  Електроенергетика  в  1996

 році  повинна  забезпечити стабільне енергопостачання

 народного господарства  і населення.

      Проти  1995 року   передбачається  збільшитии на

 0,7 відсотка  виорбництво  електроенергії.

      У  наступному  році  буде  проводитись  подальше

 поглиблення  реформування електроенергетичної галузей

 шляхом  проведення процесу приватизації з 6 державних

 акціонерних       компаній,      а      також      27

 енергопостачальницьких компаній.

      Буде  розпочато  виконання  проекту реабілітації

 Дніпровського  каскаду  електростанцій,  продовжиться

 робота  по  залученню  кредитів  світового  банку  та

 Європейського банку реконструкції розвитку надобудова

 Дністровської     ГАС,     реабілітацію    4    блоку

 Старобесівської ГРЕС з впровадженням нової екологічно

 чистої технології спалювання низькосортного вугілля.

      Враховуючи велику залежність держави від імпорту

 енергоносіїв   та   значну  їх  долю  в  собівартості

 виробництва,    Уряд    України    вважає   одним   з

 найголовнішим  своїх  завдань  проведення радикальної

 политики  енергозбереження.

      Законодавче    забезпечення    такої    політики

 базується на  Законі  України  про  енерозбереження.

      Найбільш  значною, з точки зору обсягів поставок

 енергоносіїв    власного    видобутку,   для   потреб

 споживачів  України  є вуглевидобувна галузь. Стан її

 на  сьогодні  критичний.

      Дляя  державної  підтримки вугледобувних і вугле

 переробних  підприємств  проектом  Державного бюджету

 передбачено   створення   фонду   розвитку   паливно-

 енергетичного      комплексу.     Загальний     обсяг

 фінансування -  108 трильйонів  карбованців.

      90   відсотків   цього  фонду  спрямовується  на

 розвиток вугільної  промисловості.

      Мінекономіки     розглинуло     і     підтримало

 підготовлену   Мінвуглепромом  концепцію  структурних

 перетворень  вугільної промисловості України в умовах

 розвитку  ринкових  відносин.

      Для   підвищення   ефективності   роботи  галузі

 передбачається    реформування    систем   управління

 вугільної  промисловості  зі  створенням  акціонерних

 компаній   і  холдингів,  реструктуризація  шахтового

 фонду  з  виведенням із експбуатації збиткових шахт і

 розрізів, зміна системи ціноутворення з впровадженням

 рентних платежів.

      В  1993-1995  роках  в  Україні  вперше після 20

 років  постійного  зниження  практично  стабілізовано

 видобуток нафти з конденсатом і газу.

      Не  менш  важливе  значення  надано  в Державній

 програмі    питанням    щодо    розвитку   виробничої

 кооперації,      особливо,      освоєнню      випуску

 імпортозамінної  продукції.  Так, лише по Мінмашпрому

 передбачено   своєння   виробництва   імпортозамінних

 комплектуючих та принципово нових виробів -всього 440

 найменувань.  Аналогічна  робота  буде  проводитись в

 інших   галузях   народногосподарчих,  що  не  тільки

 зменшить  залежність  наших  виробників  від  обсягів

 поставок   імпортної   продукції,   але  й  дозволить

 покращити зовнішньоторговельний баланс.

      Стан    справ    в    сільському    господарстві

 характеризується поглибленням кризових явищ, особливо

 у   громадському   секторі.   Триває   спад   обсягів

 виробництва    та    надходження    основних    видів

 сільськогосподарської    продукції    до   державного

 ресурсів.   Досягти   стабілізації   розвитку  галузі

 можливо  за  рахунок  створення  належних  соціально-

 економічних  умов  на  селі,  збереження  і  розвитку

 виробничого  потенціалу,  подолання фінансової кризи,

 більш широке впровадження енерго-і ресурсозберігаючих

 технологій.

      В  1996  році  особлива  увага  буде приділятися

 перебудові  аграрнопромислового  комплексу  на основі

 реформування  відносин  власності, створення умов для

 розвитку   багатоукладної  ринкової  економіки.  Буде

 завершено  паювання  майна  в  колгоспах.  Цей процес

 охопить     перважну     більшість     радгоспів    і

 міжгосподарських формувань.

      У  відповідності  до  вимогу Закону України "Про

 пріоритетність    соціального    розвитку   села   та

 агропромислового  комплексу в народному господарстві"

 для      розвитку      агропромислового     комплексу

 передбачається  виділити  57,  2  трильйони державних

 централізованих капіталовкладень. І півтора трильйони

 бюджетної позички.

      Половина цих коштів 28, 6 трильйонів карбованців

 буде    спрямовано   на   будівництво   в   сільській

 місцевості,   об'єктів   освіти,   охорони  здоров'я,

 культури і спорту, водопроводу, каналізаційних систем

 і споруд, а також житла.

      В    наступному    році    ставиться    завдання

 стабілізувати   ситуацію,   максимально   використати

 наявний Агропромисловий потенціал, досягти підвищення

 ефективності розвитку сільського господарства.

      Продукція   рослинництва  збільшиться  на  2,  6

 відсотки,   але   тваринництво  зменшиться  на  2,  3

 відсотка.   Намічається   виробити  не  менше  ніж  в

 поточному  році зерна, цукрових буряків, молока, яєць

 та інших видів продуктів.

      Соціальна  політика в 1996 році, буде спрямована

 на  зміцнення соціальної бази ринкових перетворень, і

 зменшення   тягаря   наслідків   реформ  для  найменш

 захищених верств населення.

      Вжиття  заходів щодо соціальної адаптації до цих

 перетворень   забезпечення  прав  вході  приватизації

 поступово    переходить    до    активної    політики

 продуктивної зайнятості.

      Для  цього  за  розпочнеться  реформування всієї

 системи  оплати  праці. Її реформа буде здійснюватися

 паралельно    зі    зміцненням    фінансового   стану

 підприємств наповнених доходною частини бюджетів всіх

 рівнів та соціальних фондів.

      За  прогнозом в 1996 році середньомісячних доход

 робітників  і  службовців  зроста в порівнянні з 1995

 роком   в   1,  6  рази  і  складе  11,  7  мільйонів

 карбованців,  доход  колгоспників  відповідно  в 1, 4

 раза і 5,6 мільйонів карбованців на місяць.

      З  метою відновлення стимулюючої ролі заробітної

 плати і забезпечення її залежності від продуктивності

 праці з 1 вересня цього року запровадежно регулювання

 фондів    споживання   шляхом   застосування   певних

 економічних  санкцій,  за  перевищення  розрахункової

 величини цих фондів.

      Слід   зауважити,   що   запроваджений  механізм

 регулювання не обмежує їх взагалі розмір.

      Підприємства, установи і організації мають право

 збільшувати   розмір   коштів,  що  направляються  на

 споживання  без  будь-яких  економічних санкцій, якщо

 вони   нарощують   одночасно   і   пропорційно  бсяги

 виробництва  або  продуктивність  праці.  Ми  повинні

 нарешті  зрозуміти  істину:  немає  продукції  -немає

 заробітної плати.

      У наступному році буде вдосконалюватися механізм

 адресних  безготівкових  субсидій  на оплату житлових

 комунальних   послуг.   В   перехідний   період  уряд

 проводитиме  політику поступового скорочення і навіть

 відміну  деяких пільг з метою перерозподілу коштів на

 користь  найменш  захищених  малозабезпечених  людей.

 Існуючі  ж  пільги  по  оплаті газу та електроенергії

 будуть надаватися в межах визначених норм споживання.

      Уряд   здійснюватиме   політику   гарантованості

 матеріальних  та  соіальних благ не за професійною чи

 то  службовою ознакою, а виходячи зі ступеня бідності

 або ж малозабезпеченості.

      Вже  сьогодні  є  можливість  за рахунок бюджету

 виплатити допомогу непрацездатним одиноким громадянам

 для  забезпечення їх доходів у листопаді-грудні цього

 року  на  рівні  4, 8 мільйонів карбованців. Я ще раз

 звертаю   увагу:   допомогу  непрацездатним  одиноким

 громадянам!

      Як  визначено в Програмі дій Кабінету Міністрів,

 на  шляху подолання економічної кризи провадитиметься

 політика   упереджувальних   заходів  щодо  підтримки

 соціально вразливих верств населення. Буде продовжене

 реформування   організаційної   системи   соціального

 захисту   населення   з   метою   підвищення   якості

 обслуговування  при  наданні  соціальної  допомоги та

 уникнення їх дублювання.

      1996  рік  стане  початком  реформування системи

 соціального  страхування,  побудованого  на принципах

 створення  страхових  фондів,  на  основі  солідарної

 участі   громадян,   працедавців   та  держави  у  їх

 формуванні.  В  наступному році проводиметься активна

 державна  політика  щодо  зайнятості  населення. Буде

 вжито  заходів щодо скорочення прихованого безробіття

 та  легілізації  зайнятості в неформальному секторі і

 поступову інтеграцію його у формальний сектор. Однією

 з  вагомих причин зниження інвестиційної діяльності є

 те,   що   централізовані   капітальні  вкладення  та

 бюджетні позички фінансуються на значно нижчому рівні

 ніж   інші  видатки  державного  бюджету.  Складність

 економічної ситуації України, трудності з поповненням

 доходної  частини  державного  бюджету,  необхідність

 досягнення   наміченого   його   дефіциту,   змушують

 передбачити   у   проекті   державної   програми   на

 дев'яносто     шостий     рік     обсягі    державних

 централізованих  капіталіних  вкладень  в мінімальній

 сумі  сто  п'ятдесят триліонів карбовнців, що складає

 лише   два   і  одну  десяту  відсотка  від  валового

 внутрішнього подукту.

      Передбачені   обсяги   бюджетних  інвестицій  не

 дозволяють  вирішити  цілий  ряд  складних  проблем у

 виробничий    галузі    народного   господарства   та

 соціальній сфері.

      Обмежений     обсяг державних     централізованих

 інвестицій   вимагає  вжиття  заходів  до  підвищення

 ефективності  і  використання їх. Тому при формуванні

 на  дев'яносто  шостий рік переліку найважливих будов

 виробничого  призначення  у складі державної програми,

 ставилися  жорсткі  вимоги до міністерств і відомств,

 замовників   щодо   концентрації   бюджетних   коштів

 преважно  на  найважливіших  пускових  та  перехідних

 будовах.

      Внаслідок  проведеної  роботи загальна кількість

 у складі переліку скоротилась до 158 проти 277 у 1995

 році,  державні  централізовані капітальні вкладення,

 по  пускових  будовах і об'єктах, складають 2 третини

 від їх загального обсягу.

      Враховуючи відсутність власних капітало-вкладень

 зростає     наша    зацікавленість    і    реалізації

 інвестиційних   проектів,   з   залученням  іноземних

 інвестицій і кредитів.

      У  наступному  році  на  реалізацію пріоритетних

 напрямів   у   розвитку   передбачається   збільшення

 надходжень  іноземних  інвестицій  до  350  мільйонів

 доларів  США,  та  залучення іноземних кредитів, по 7

 кредитних  лініях,  в  обсязі 1 мільярда 50 мільйонів

 доларів США.

      Важливим  напрямом  в  іноземному інвестуванні є

 пошук    іноземного    інвестора,   фінансування   та

 супроводження   інвестиційних   проектів,  вирішенням

 цього  питання  буде  займатися  Українська  Державна

 кредитна інвестиційна компанія створена  Урядом.

      Основною      передумовою      для     залучення

 довгострокової  значної  інвестиційної  підтримки,  є

 стабільність  законодавства.  На  сьогодні діяльність

 іноземних  інвесторів  в Україні регулюється понад 62

 нормативними  актами  різного  рівня,  починаючи  від

 законів  України  і  закінчуючи  інструкціями Мінфіну

 України, Національного банку України тощо.

      Той  факт,  що земля належить одному власнику, а

 об"єкти   інвестування   іншому,  не  конвертованість

 української    валюти,   відсутність   у   іноземного

 інвестора  права  самостійно  розпоряджатися валютною

 виручкою,    ризики   перевкладання   капіталів,   та

 відсутність  надійного страхування і перестрахування,

 не    приваблює   іноземних   інвесторів,   необхідні

 радикальні  зміни  в  державній  політиці знаходження

 захисту   та   ефективного   використання   іноземних

 інвестицій, кроком на шляху до цього, стане прийняття

 Верховною  Радою України, Верховною Радою УКраїни про

 режим,  іноземного  інвестування, який вирівняє умови

 інвестиційної   діяльності  Українських  і  іноземних

 інвесторів,   спростить  умови  входження  іноземного

 капіталу в економіку України.

      Одним   з   головних   негативних  чинників  для

 здійснення  програми макроекономічної стабілізації, є

 постійно     діючий    фактор    від'ємного    сальдо

 торгівельного  балансу,  як  і  раніше  на формування

 зовнішньої   економічної   діяльності  буде  впливати

 залежність  України  від  забезпечення  енергетичними

 ресурсами,   сировиною,  матеріалами,  обладненням  і

 комплектуючими, які закуповуються Україною.

      Зовнішньо-торговельний  оборот  України  на 1996

 рік  прогнозується  в  обсязі  3, 8 мільярдів доларів

 США.  З нього з країнами СНД і Балтії -21, 9 мільярда

 доларів   США.  Це  пояснюється  в  основному  зміною

 порядку  системи розрахунків за імпорт газу і ставкою

 його   транзиту   через  територію  України.

      Від'ємне    саль....    торговельного    балансу

 складатиме  1  мільярд  150  мільйонів доларів США, з

 якого  з  країнами  СНД  і  з  Балтії  -4, 5 мільярди

 доларів   США  при  позитивному.  З  іншими  країнами

 мсвіту - 3,4 мільярди долари.

      (...........)    покриття    від'ємного   сальдо

 торговельного  балансу  для  нарощування  експортного

 потенціалу  при  паралельному скороченні закупівлі по

 імпорту  випуск високоліквідної продукції, розширення

 діючих  і  пошук нових ринків збуту, розширення сфери

 послуг,     удосконалюватиметься    тарифні    методи

 регулювання    при   здійсненні   експортно-імпортних

 операцій.

      Проектні обсяги державних контрактів на 1996 рік

 сформовані  на  суму 404, 5 трильйонів карбованців, в

 тому   числі   на   закупівлю   сільськогосподарської

 продукції в обсязі 135 трильйонівв карбованців.

      В проекті державного бюджету передбачені кошти в

 сумі   135   трильйонів  карбованців,  що  забезпечую

 закупівлю  біля  5  мільйонів тон зерна при умові, що

 буде  знятий податок на добавлену вартість та сортові

 надбавки.     Мінфіну,    Мінсіхозпроду    разом    з

 Мінекономікою  необхідно ще раз розглянути це питання

 і вишукати додаткові кошти для його розгляду.

      Державний сектор економіки як у поточному, так і

 в    1996    році   формуватиме   народногосподарську

 інфроструктуру  і  повинен забезпечувати стабільність

 розвитку  економіки  в  перехідний  період.  з  метою

 підвищення   ефективності   управління  цим  сектором

 Мінекономіки  разом  з  міністерствами  і відомствами

 підговили  на розгляд Уряду проект Закону України про

 управління  державним секторо економіки, проект Указу

 Президента  України про надання окремим підприємствам

 статусу   таких,   які   підлягають   безпосередньому

 державному   управлінню,   казенних   підприємств  та

 перелік казенних підприємств.

      Прийняття   зазначених   законодавчих   проектів

 повинне    врегулювати    правові,    економічні   та

 організаційні  основи  управління  державним сектором

 економіки   і   забезпечити   цілісну   систему  його

 функціонування.

      Для   посилення   впливу   держави   на  казенні

 підприємства    Уряд    передасть   міністерствам   і

 відомствам  функції  управління  та  розпорядження їх

 майном.

      У  нступному  році  однією  з основних складових

 економічних    реформ   стане   перебудова   відносин

 власності,  створення  умов для розвитку недержавного

 сектора економіки шляхом приватизації майна державних

 підприємств    і    створення    на    його    основі

 підприємницьких структур.

      Передбачається     перетворення    у    відкрите

 акціонерне  товаристов  всіх  підприємств  державного

 сектора    економіки,   крім   казенних,   прискорити

 приватизацію   об'єктів   незавершеного  будівництва,

 більш  широке  запровадження механізму банкрутства та

 ліквідацію збиткових і мало перспективних підприємств

 і   створення   більш  сприятливих  умов  для  участі

 стратегічних  інвесторів  у  приватизації, здійснення

 приватизації  об'єктів разом із земельними ділянками,

 де вони розташовані тощо.

      Урядоі,   як   і   раніше,  буде  підтримуватись

 розвиток малого і середнього підприємництва.

      Значна  увага з боку Уряду приділяється питанням

 ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній

 елекростанції,   зокрема,   здійсненню  заходів  щодо

 впровадження    будівництва    об'ектів    соціальної

 інфраструктури  для відселення жителів із забруднених

 районів    Житомирської,    Київської,    Рівненської

 областей, соціального захисту та проведення нагальних

 дезактиваційних робіт.

      В  наступному році будуть продовжені  будівельні

 роботи  по  влаштуванню  кримських  татар,  німців та

 інших департованих народів, що повертаються в Україну

 і   розсілюються   переважно  в  Криму  та  південних

 областях.

      В  проекті програми на 1996 рік передбачено 3, 6

 трильйони  карбованців державних капітальних вкладень

 на  облаштування  депортованих  народів, що в півтора

 рази більше, ніж у цьому році.

      Враховуючи,  що  реалізація  Державної  програми

 тісно   пов'язане  з  введенням  в  дію  законодавчої

 кількості  законодавчих  документів, просимо Верховну

 Раду   якомога   прискорити  реформування  необхідної

 правової  бази.

      В   першу   чергу   це   закони,  що  стосуються

 реформування  фінансово-бюджетної  політики,  проекти

 законів   про  податок  на  добавлену  вартість,  про

                        - 106 -

 податок  на  майно  підприємств та інші.

      Більшість   цих   законів   подані  до  розгляду

 Верховної  Ради  або  уже  схвалені Верховною Радою в

 першому  чи другому   читанні.

      Підсумовуючи, необхідно наголосити, що прийняття

 в  Державній програмі стратегії економічного розвитку

 економіки  України  відповідає  дійсності  і повністю

 співпадає  і  розвиває  ті  дії,  які  передбачені  в

 програмі  діяльності  Уряду,  затвердженою  Верховною

 Радою.

      Економіка України починає позитивно реагувати на

 стабілізаційні  заходи,  які  запроваджуються Урядом.

 Ми  в  значній  мірі подолали інфляцію, але ще багато

 треба   зробити   попереду.   Наші   найближчі  плани

 реалізовуються в цілому в ряді термінових заходів, що

 дозволить   виконати  передбачені  цільові  орієнтири

 розвитку та закласти фундамент економічного зростання

 України. Дякую за  увагу.

 

      ГОЛОВА.  Шановний  Василю  Миколайовичу! Шановні

 депутати!   Ви  прослихали  інформацію,  чи  доповідь

 Василя  Миколайовича  з  приводу  того питання, яке в

 порядку дня стоїть. Подали групи і фракції запитання,

 він  на  них  відповість.  А  після  того  є  змога і

 депутатам з місця записатися, також задати запитання.

      З  вашого  дозволу,  я  хотів би такого, знаєте,

 загального  або загальнополітичного плану задати таке

 запитання.  Подивіться.  Зводиться  воно  до того, на

 скільки   реальні  сьогодні  розраахунки  Уряду  щодо

 макроекономічних  показників,  бо практика нинішнього

 року   свідчить  про  грубі  помилки,  наприклад,  по

 валовому  внутрішньому  продукту  удвічі,  по  обсягу

 промислового  виробництва  -в  14  разів,  по  обсягу

 сільськогосподарського  виробництва -у 10 разів. Чи є

 гарантії,  що таких помилок не трапиться на наступний

 рік,  якщо  особливо  врахувати, що попередній аналіз

 тих  показників,  котрі  ви дали на розгляд Верховній

 Раді,   свідчить,   що   там   закладені   теж  грубі

 прорахунки.  Для  того,  щоб  не  буть голослівним, я

 тільки   попрошу,   щоб   ви   доручили  спеціалістам

 проаналізувати  ті  норми,  ті  рядки, які стосуються

 іноваційного  фонду.  Ви  побачите,  що там втрачено,

 приблизно,    надходжень    до   місцевих   бюджетів,

 приблизно,  більше,  як на 60 трильйонів карбованців.

 Це  ж  не  копійка.  Я  не  буду  говорити  по  інших

 параметрах,  бо і таких прикладів в інших статтях теж

 досить.

      Так  от,  питання я повторюю. Наскільки гарантує

 Уряд і ви як міністр економіки відповідність того, що

 ви говорили, тих намірів, до того результату, який ми

 будемо мати, скажімо, в грудні наступного року.

      (Шум у залі)

      Будь ласка.

 

      ГУРЄЄВ. Я відповідаю на запитання таким чином.

      Якщо  проаналізувати  динаміку розвитку подій, а

 саме, насамперед, макроекономічні показники і основні

 чинник,  який  нам  не давав можливості стабілізувати

 економічну  ситуацію  -інфляцію, то потрібно сказати,

 який   закладається   прогноз  в  наших  розрахунках,

 потрібно  сказати,  що  в  порівнянні  з  попередніми

 роками  в поточному році (це вже в 1995 році, тому що

 це  базовий рік для розробки всіх розрахунків на 1996

 рік) спостерігаються більш помірні темпи росту цін та

 інфляції.

      От,  наприклад,  якщо  в  1993  році  ріст цін у

 промисловості  складав у 97, 7 рази, практично, в 100

 разів зростали ціни, інфляція -102, 5, то в 1994 році

 ми  уже  маємо  показник,  який знизився і відповідно

 складає  -6,  6  рази  і  5  разів. А якщо подивитись

 поточний рік, 1995-ий, то очікується на рівні

 2, 86 інфляція такі зниження темпів .

      Крім  того 2, 84 індекс разів зниження рост цін,

 оптових  цін  2,  74 раза інфляція. Тобто ми сьогодні

 маємо  можливість  стримати інфляцію на дуже низькому

 рівні,   а   це   йде  розмова  про  те,  що  базових

 розрахунків, які закладені сьогодні в макроекономічни

 показники  більш  ніж коли відповідають дійсності -це

 перше.

      Що   стосується  обсягів  валового  внутрішнього

 продукту   то  тут  треба  дивитися  через  структуру

 валового внутрішнього продукта.

      Ми  проаналізували опять таки з 1994, 1995, 1996

 рік структуру валового внутрішнього продукта.

      Загальної    структури   валового   внутрішнього

 продукту прибуток становив 30, 8 відсотків -це в 1994

 році. 26,5  - в 1995 році. 23,6 - в 1996 .

      Тобто в прогнозних розрахунках зміни не значні в

 структурі валового  внутрішнього продукту.

      Крім  того, якщо подивитися на оплату праці, тут

 практично  показник  стабільний  в структурі валового

 внутрішнього  продукту  33,  8 -1994 рік, 31, 5 -1995

 рік, 32,5 прогноз 1996 року.

      Практичних   відхилень   немає,   можна   казати

 (перебиває ГОЛОВА.)

 

      ГОЛОВА.Василь Миколайович.

 

      ГУРЄЄВ.  так  можна  проаналізувати  і інші

 показники.   Тобто   нами,   основні   пропорції,  що

 стосуються   інфляції  динаміка  розвитку  падіння  з

 інфляції  підтверджує  по  факту, що вона знижається,

 але нам треба при виконанні цієї програми перш за все

 це  примінити ще антиінфляційні дії, а це перш за все

 не  допускати  інфляційних очікувань. Це разом з вами

 Уряду  і  Верховній Раді. І тому ці показники можливо

 виконати .

      Крім того(перебиває ГОЛОВА.)

 

      ГОЛОВА.   Василь   Миколайович,   я  прошу...  Я

 поставив   питання...  ну,  конкретніше.  Мається  на

 увазі, чому (якщо ви так все пояснюєте), чому ж ви не

 врахували   ці   всі   пираметри  при  розгляді,  при

 скаладанні проекту плану на нинішній рік? Адже... тим

 більше,   ви   ж  були  першим  заступником  міністра

 економіки?!   Тому,   ви  розумієте,  так...  ніби  й

 переконливо  здаються  ваші  слова,  але їх треба...,

 мабуть,  мати,  ну  відповідну реакцію на (я б сказав

 так)  зворотну  дію  -накласти  на  те,  що  ми маємо

 сьогодні... Не відповідає те, що ви говорите, бо ви ж

 зараз (я не економіст, але ви послухайте) ви інфляцію

 і  вриобництво  тут пов'язуєте не зовсім коректно, бо

 якщо буде спад виробництва такий, то й інфляцію можна

 придушить...

      Василь Миколайович...

 

      ГУРЄЄВ  В.  М. Дякую, Олександре Олександровичу,

 дякую  вам.  Я  не був першим заступником -я тоді був

 заступником...  Але  все  ж  таки  питання... питання

 цікаве.

      Я  скажу.  По-перше, чому не відбулось те, що ми

 планували  у 1995 році? Якщо проаналізувати вересень,

 це  інфляція 14, 2%. Ми дуже досконало проаналізували

 цю  інфляцію, тому що це був великий скачок, коли ми,

 практично,  виходили на інфляцію 4-5% -14, 2%... Чому

 так виникла?

      Винвкло  це,  перш  за  все, тому, що був спад в

 обсягах валового внутрішнього продкуту. Це перше.

      І другий фактор -це в зв'язку з тим, що, перш за

 все,  було  продекларовано  багато  рішень, а в кінці

 кінців не були прийняті.

      Ну,  по-перше,  значить, по-перше: зріс обмінний

 курс українського карбованця. Чому так сталося? Тому,

 що   була  проголошена  грошова  реформа  і  почалось

 бігство грошей з інших держав, і різко виріс курс, що

 вплинуло  на  рівень  цін,  перш  за все, на паливно-

 енергетичні  ресурси.  Крім  того...  Крім того, ми з

 вами  разом розглядали питання про запровадження 37-ї

 статті,  де  планувалось  додаткове  відрахування  до

 бюджету,  але  це  питання розглядалось п'ять разів і

 було  вирішено.  А  як ви дивились і фактичні дані це

 підтверджують,  практично  всі  підприємці  підвищили

 ціни на енергоносії, перш за все на.... нафтопродукти

 вдвічі за рахунок підвищення торговельної надбавки. І

 тому  ми  не витримали той прогноз, на який ми з вами

 розраховували,   тобто   інфляційне  очікування  дуже

 високе.  Це  підтверджується,  моє  ствердження можна

 обгрунтувати  тим,  що щас наблюдається різке падіння

 інфляції:  сплеск  до 14, 2 в вересні і зараз падіння

 до  6-5  відсотків буквально за два місяці. Це ще раз

 підтверджує  мої  слова, якщо б ми витримали у нас би

 зовсім був би інший розвиток подій сьогодні.

      Враховуючи  це ми внесли зміни в макроекономічні

 показники   і   в   прогнози   інфляції   і  валового

 внутрішнього продукту.

 

      ГОЛОВА.  Василь  Миколайович,  я ще раз прошу, я

 очевидно був не правий, що поставив запитання поперед

 тих, хто задавав від фракцій, ви розумієте, ми можемо

 вести дискусію до безконечності.

      Я  запитав про те, що будуть показники дотримані

 в 1996 році, бо якщо так, як ви все говорите, то тоді

 виникають  питання  в  депутатів,  чому  зарплата  не

 виплачується сьогодні і так далі і так далі. Не треба

 про це говорити.

      Тому я прошу вав, від фракції у вас є запитання,

 відповідайте на це запитання.

      Але коротше будь ласка.

      Будь ласка, у вас на руках, будь ласка.

 

       ГУРЄЄВ. Питання від фракції, як...

 

      ГОЛОВА.  Василь Миколайович, зараз відповідає на

 ті  запитання, які надійшли завчасно від фракції, так

 як   визначено   нашою   процедуро.   Він   закінчить

 відповідати  на  ці  питання  і  я пропонував би вам,

 потім  задати  запитання  йому чи іншим представникам

 Кабінету  Міністрів  з  місць. Немає заперечень? Будь

 ласка.

 

      ГУРЄЄВ.  Ну, тут питання, фракції "Народного

 Руху".   Як   Уряд   збирається   вирішити   проблему

 повернення  заощаджень  громадян.  І  чому досі немає

 реакції  на проект Закону "Про компенсацію заощаджень

 громадян"  поданий в серпні 1995 року членами фракції

 "Народного Руху" Ковтунцем та Матковським.

      Що стосується питання заощадження громадян то на

 2.  1.  92  року вклади громадян в установах ощадного

 банку  України  становили  близько  116,  1 мільярдів

 карбованців.  В  установах Укрдержстраху ця сума була

 7,  4  мільярдів  крбованців.  А  в  цінних  паперах,

 колишнього  СРСР  ця  сума  була  десь  близько  2, 3

 мільярдів карбованців.

      Як   ви  пам'ятаєте,  Указом  Президента  від  6

 березня  1992  року  про компенсацію населенню витрат

 від   знецінення   цих   заощаджень   у   зв'язку   з

 лібералізацією  цін,  нараховано 100-відсоткову суму,

 компесацію на вклади ощадбанку.

      Крім  того, Декретом Кабінету Міністрів, це було

 в  січні 1993 року "Про компенсацію громадянам витрат

 від  знецінення  заощаджень  ощадному  банку  України

 нараховано  ще  200 відсотків. Це сума компенсації на

 вклади   до  200  тисяч  карбованців  по  одній  тоді

 приймалось  рішення, по ощадній книжці. І встановлено

 право   вкладчика   вільно   користуватись   цими   і

 попередніми сумами.

      Крім  того, Декретом Кабінету Міністрів, це було

 в  березні  1993  року,  "Про  компенсацію громадянов

 України  втрат від знецінення заощадження в установах

 у  Держгосстраху",  це  стосується  перш  за  все цих

 заощаджень,  нараховано  200 відсотків компенсації на

 заощадження,    це    до    2000   карбованців   тоді

 встановлювалось.

      І  останнє  рішення,  яке  приймалося  зараз уже

 Указом Президента, то було в листопаді 1994 році, теж

 про   компенсацію   громадянам   України  витрат  від

 знецінення  грошових  заощаджень в установах ощадного

 банку  України  та Укрдержстраху встановлено провести

 компенсацію   грошових  заощаджень  за  всіма  видами

 вкладів:   договорів   довгострокового   страхування,

 виходячи  відповідно  з  їх  залишку, суми, сплаченої

 страхових платежів.

      Так, це було проіндексовано в 2200 разів. Ні, це

 були ціни в 2200 разів тоді, так., на суму індексації

 було    прийнято   також   запровадити   сертифікації

 громадян,   Які  можуть  через  сертифікати  приймати

 участь в приватизації.

      Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України

 в  1994  році  "Про  індексацію  грошових заощаджень"

 ощадбанком України була проведена індексація грошових

 заощаджень  в  установах  ощадного  банку станов на 1

 жовтня  1994  року.  Це  вклади,  які  стосуються  по

 запитаннях.  Тобто,  сьогодні  ця  проблема,  про яку

 задається  питання,  існує  не  тільки  в  країни, не

 тільки  в  Україні.  Якщо  подивитись  Німеччину,  ми

 вивчали  опит,  там  теє  існує така ж проблема. Коли

 багато років, немаючи доходної частини і можливості в

 бюджету,   держава  не  в  стані  проіндексувати.  Ви

 розумієте,   що   значить  проіндексувати  в  2  200,

 наприклад,  разів,  в  10  тисяч  разів? Це практично

 неможливо.  Але  ті приклади, які я тут наводжу, вони

 свідчать  про  те, що держава поступово з врахуванням

 можливостей  бюджету  буде  провадити  цю  політику і

 провадить.

      З  одного боку, коли проводиться індексація, а з

 іншого  боку,  коли  через  сертифікати  граждан  іде

 приватизація  майна  державних підприємств. Тобто тут

 два напрямки вирішення цього питання.

 

      ГОЛОВА.  Друге  питання  про  декларацію доходів

 громадян,  я  хотів  тільки  одне  уточнення. Першими

 проект цього закону внесли депутати Моцпан і Смірнов.

      Будь ласка, відповідайте на це питання.

 

      ГУРЕЄВ  В.  Н. Так. Про чи думає Уряд відкликати

 наданий законопроект про декларацію доходів і зробити

 його таким, як у всіх цивілізованих країнах?

      Значить,  Уряд  подав  закон  до Верховної Ради,

 якщо   він   буде...   Законопроект.  Якщо  він  буде

 розглянутий і відправлений на доопрацювання, він буде

 доопрацьовуватись,  це по-перше. Але повинен сказати,

 що багато питань виникає по декларуванню невдосконала

 система    декларування,    інші    питання.   Будемо

 доопрацьовувати.

      Я  думаю,  якщо Верховна Рада буде розглядати це

 иптання  і  направить  на доопрацювання, то Уряд буде

 доопрацьовувати.

      Тим  більше,  що вивчаючи досвід інших країн, ми

 бачимо,  що  багато  що  потрібно   ще  зробити.

 

      ГОЛОВА.  Далі.

 

      ГУРЄЄВ.   Тут  іде  питання  по  Державному

 бюджету.   Група   "Центр"   задає.  При  розгляді  і

 прийнятті  Державного  бюджету  України  на  1996 рік

 необхідно   знати   контрольні   показники  виконання

 Державного  бюджету  на  1995  рік, коли Уряд України

 зможе  надати  народним  депутатам України відповідні

 дані  про  вищезгадаані  питання.  Ну я заа бюджет не

 відповідаю,  але якщо до мене прийшло таке запитання,

 то  я  повиненн  сказати  так, що ви на тому тижні, а

 може  й будете розглядати уточнення бюджету 1995 року

 і  мабуть  в пееріод уточнення 1995 року Мінфін готує

 ці  показники  і  буде  вам  це доведено. І ви будете

 приймати   рішення по   цих питаннях.

      Тут   все   йде,   Олександр  Олександрович,  по

 бюджету, як я   дивлюсь. Так?

      В  проекті  бюджету  України  на... виконуютьсяя

 вимогу закону  по...

 

      ГОЛОВА.  Ну  давайте  так.  Я просив би так. Ви,

 будь ласка, якщо питання ті, що стосуються теми вашої

 доповвіді  є  у  вас -ви їх зачитуєте чітко, від якої

 фракції,  відповідайте. Але відповідайте  чітко.

 

      ГУРЄЄВ. А от  питання.

      Фракція   "Селянська   фракція  України".  Як  в

 проекті  бюджету  України  на  1996  рік  виконуються

 вимоги Закону про пріоритетність соціального розвитку

 села   та   агропромислового   комплексу   внародному

 господарстві  України.  Введено  в  дію з 1 листопада

 1990 року. Це Селянська партія України.

      Я відпівім так на це питання. Якщо подивитись що

 стосується плана і тих, моментів, де план співпадає з

 бюджетом, я маю, перш за все, питання фінансові. Там,

 наприклад,  обсяги  капітальних вкладень. Постійно із

 року  в  рік ми враховуємо цей закон про пріоритетний

 розвиток села.

      В  чому  це  виражається? Це, перш за все, 46, 5

 процентів  от загального обсягу капітальних вкладень,

 спрямовані  на  розвиток  агропромислового комплексу.

 Тобто,  це вже є пріоритет номер 1. Ми це враховуємо.

 Ну,  і  інші  питання.  Це,  що  стосується загальних

 обсягів  капітальних вкладень. Що стосується Бюджету,

 то  додатково  може відповісти міністр фінансів, коли

 будуть розглядать це.

      "Як відомо (це депутатська фракція "Аграрники за

 реформи")   як   відомо,  на  сьогоднішній  день  вся

 інфраструктура   на   селі   утримується  за  рахунок

 господарств.  Чи  передбачає  Уряд  України виділення

 коштів    з    Державного    бюджету   на   утримання

 інфраструктури на селі і в яких розмірах?"

      Значить, ну, це співпадає з попереднім питанням.

 Ми    спрямовували    на    розвиток    газопроводів,

 газовідводів,  там,  де  виникає питання з залученням

 трудових  ресурсів,  даже  передбачається будівництва

 житла в агропромисловому комплексі, тобто в селі.

      Я повинен сказати, що в нас розподіл капітальних

 вкладень  -галузевий, і Агро-Мінсільгосппрод враховує

 ці  всі  питання  при  формуванні,  а загальний обсяг

 фінансування  ми  відокремлюємо від загальних обсягів

 фінансування на капітальні вкладення. Тому все це там

 передбачено.

       От,   депутатська   група   "Єдність".   "Щляхи

 вирішення  колізії.  Закон  про  Бюджет  винесений на

 розгляд  Верховної Ради україни, а цілий ряд законів,

 вкладених  в  ньому,  ще  не прийняті Верховною Радою

 України.  А  коли  так  станеться,  що вони не будуть

 прийняті Верховною Радою?"

      Шановні  депутати,  так, і при розрахунків плану

 ми  теж  передбачаємо, що все ж таки Закон про Бюджет

 вам   буде   прийнятий,  і  окремі  статті,  які  там

 педебачаються,  повинні бути прийняті, тому що будуть

 переглянутими,  вимушені  будемо переглянути, якщо ви

 не    приймаєте,    наприклад,   рішення   по   фонду

 стабілізації   паливно-енергетичного   комплексу,  то

 приросту,   наприклад,   вугільної   промисловості  і

 взагалі  в паливно-енергетичному комплексі взагалі не

 відбудеться.

      Тому ці законодавчі акти дуже тісно пов'язані із

 планом, із бюджетом.

 

      ГОЛОВА. Я, Василь Миколайович, тим часом попрошу

 депутатів  ну  не використовуйте час для стерилізації

 скажемо  принципу  прийому  громадян членами Кабінету

 Міністрів,   Кабінет   Міністрів   прийшов  послухати

 запитання  і  відповіді  і  в  тому  числі  до членів

 Кабінету,  які тут відповідають за ті чи інші галузі,

 будь ласка, користуйтеся цим правом.

      А  питання  від  округів  потім повирішуєте коли

 буде  для  того  можливість у вас, вона у вас є. Будь

 ласка.

 

      ГУРЕЄВ В.М.  Ну, я просто зачитую питання, вони

 стосуються  бюджету  і я дуже може відповідаю з точки

 зору  плану.  Тому  ви  мені  вибачте, будь ласка, от

 слідуюче  Міжрегіональна  депутатська  група.  Чи має

 намір  Уряд  підготувати  і  винести на розгляд сесії

 Верховної Ради проект закону "Про надприбутки"?

      Ну,   я   розумію  такий  Закон  існував  у  нас

 надприбутки.  Ми  його  впроваджували через обмеження

 гранічного  рівня  рентабельності наприклад. Сьогодні

 Уряд  не  передбачає запровадження нових податків тим

 більше  на розгляді, на комісії Суслова ми розглядали

 податкову  політику  на  перспективу включаючи 1996 -

 1997  і  1998 рік. Ви це питання будете розглядати. А

 моя  думка  перш  за  все,  що  сьогодні  ми  повинні

 розглядати   питання,   як  знизити  в  промисловості

 податки  і  окремі  пропозіції по цих питаннях є, але

 тут  у  нас  виникли  розбіжності.  На  нашу думку, я

 підтримую   цю   позицію,   що  потрібно  за  рахунок

 залучення   додаткових   джерел  формування  доходної

 частини   бюджету,   перш   за  все  це  впровадження

 комбінованих  ставок  мита  і впровадження фіксованих

 ставок   податків   там  де  неможливо  взагалі  мати

 достовірну  інформацію про товарообіг чи прибутки там

 треба запровадити  фіксовані ставки податків .

      Держава    може    отримати   велику   кількість

 надходжень до бюджету і ви ці закони вже обкладання

 налогом...   обкладання   налогами   кіосків  -ви  це

 розглядали.   Це   дасть   нам   можливість  понизити

 податковий  тиск,  тому  що...  І  я  так розумію, що

 почати треба з Фонду Чорнобиля -не ліквідовувати його

 взагалі,  а  прийняти  пакет  рішень,  який би змінив

 сьогодні  джерела  формування  цього фонду. Він зараз

 становить 12%, а якщо знаходили додаткові надходження

 до  бюджету, то треба цих 12% залучити за рахунок цих

 надходжень.   Тоді  промисловість  отримає  додаткову

 можливість  для  того,  щоб запрацювати. Сьогодні ми,

 зараз  знаходимось в такому стані критичному, що якщо

 ми  не понизимо і не зробимо ці кроки, нам дуже важко

 буде  виконати  ті планові завдання, які стоять перед

 галузями  промисловості.

      І    те,   що   стосується   (сказав   Олександр

 Олександрович)...  Я  цілком підтримую. Значить, якщо

 подивитись  окремі показники, то потрібно сказати, що

 базові  розрахунки  плану  1996 року, вони базуються,

 перш  за  все,  на  паливно-енергетичному  комплексі.

 Через   стабілізацію   роботи  цього  комплексу  буде

 стабілізована робота в металургії, хімії -енергоємких

 споживачів,  перш за все. Тому я ще раз звертаюсь, що

 стосується 37-ї  статті.  І  якщо  казати  за  окремі

 показники...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 Так,  обов'язково...  счас я розкажу. Добре... Добре,

 дякую, зараз...

      Якщо    розглянути   окремі   показники   роботи

 промисловості,   які  передбачені  в  плані,  то  тут

 потрібно  сказати, що... От наприклад, Міненерго. Ну6

 почну  з  Мінвуглепрому. Ми плануємо, що Мінвуглепром

 підвищить  обсяги  видобутку  вугілля до 95 мільйонів

 тонн.  Практично  це  дасть  приріст 102, 5% до цього

 року.  Але  ми  должни розуміти: потрібні... потрібне

 створення  умов для галузі.

      Перш  за  все, фінансування закупівлі обладнання

 для введення очисних вибоїв. Перше.

      Друге.   Реструктуризація  галузі.  Це  закриття

 збиткових   шахт   і   нарощування   введення   нових

 потужностей  на тих шахтах, які будуються, і заклавши

 кошти   із   Фонду   стабілізації  паленерго....,  ми

 вирішуємо  цю  задачу  і стабілізіруємо виробництво в

 базових  галузях.  Це  ті ресурси, які маємо ми. І ще

 раз   повертаюсь   к   питанню   наскільки  досконало

 розроблен  цей  план,  я скажу: да, план базується на

 загальних  можливостях  нашої  держави,  на загальній

 сировинній  базі,  тобто нарощування обсягив вугілля,

 якого   у   нас   вистачає  до  трьохсот  років  якщо

 видобувати   до   двохсот  мільойнів  тон.  Тому,  що

 стосується   формування   джерел   інвестиційних   ми

 запропонували,  перш за все, не запроваджувати рентні

 платежі, якщо дивитись Фонд стабілізації пал........,

 а   відрахування   в   роздрібній  торгівлі  світлими

 нафтопродуктами. Це...

      Так. Ну, але було не прийнято,

 треба  приймати і я дуже прошу, шановні депутати, 108

 трильйонів  доходної частини бюджету вже передбачено.

 Якщо  ми  не  приймаємо  цього  рішення, то буде спад

 виробництва     вугільної     промисловості.    Через

 стабілізацію  роботи  вугільної промисловості у нас є

 можливість     отримати     додаткове     виробництво

 електроенергії. Ми проаналізували. Були зауваження до

 державної   програми  розвитку  паливно-енергетичного

 комплексу.  Одна  група подала письмове зауваження, я

 дуже вдячний, ще раз зібрались комісією і подивились,

 так  само  дешева  електроенергія,  щоб  ви знали, та

 електроенергія, яка виробляється з власного вугілля.

 

      ______________.    не чути

 

      ГУРЄЄВ.  Так.  Добре,  Сургай  підтримує. Так. І

 значить,   нам   вдасться   виробити  електроенергію.

 Вугілля, нарощування видобутку вугілля коксівного -це

 стабілізація   роботи,   перш  за  все  металургійної

 промисловості.  Тобто,  все  пов'язано.  Сьогодні, не

 вирішивши одне питання ми можемл в цілому не виконати

 і  не  досягнути  тих  обсягів  виробництва,  які  ми

 запланували.

 

      ГОЛОВА.    Я   прошу,   коротше,   будь   ласка,

 відповідайте,   Василю   Миколайовичу,   у  вас  буде

 можливість відповісти на інші питання і задовол ьнити

 коротше   будь  ласка,  коротше.  Василь  Миколайович

 відповідає на запитання фракції.

 

       ГУРЄЄВ.  Ну  тут  знову  питання  таке дуже

 специйфічне   бюджетне,   який   рівень  забезпечення

 регіонів  по  необхідних  коштів,  і виходячи з цього

 який  розрахунок  консолідованого бюджету в цілому по

 країні  на  одного  жителя  в  тому числі по областях

 виходячи   з  суми  розрахунку.  Процес  забезпечення

 потреби в УКраїні по областям.

      Я  прошу  мене вибачити, але це краще відповість

 Міністерство   фінансів,  тому  що  чисто  стосується

 бюджету  та ще місцевого, в мене просто з собою немає

 цього бюджету, я взяв, що стосується плану.

      ТУт  пишуть  від руки, я прошу вибачити, якщо не

 розберу,   яке  слово,  за  даними  Міністра  оборони

 Шмаров  підписав  26  угод  з  Росією, за приблизними

 оцінками, ....

      ГОЛОВА. Я прошу вибачити, це запитання у вас від

 фракції йде? Ні?

 

       ГУРЄЄВ.  "Державність".

 

      ГОЛОВА. "Державності", інших не було, будь ласка

 відповідайте.

 

       ГУРЄЄВ.  Уточнення має бути, передане Росії

 майно  на  компенсаційній  основі  перевищує вартість

 річного ВВП в Україні.

      Так,   шановні   депутати,   якщо   підписується

 Міждержавної  угоди  по  передачі  майна,  державного

 майна, ви ж розумієте, йде ратифікація через Верховну

 Раду,  тому  я відверто кажучи, цього не знаю, але ви

 краще  будете знати, якщо вам ця угода буде подана на

 ратифікацію .

      ЯКі співвідношення, так тут, відкритий офіційний

 запит  до  Президента  та  Уряду  депутатської  групи

 "Реформи"  при  розгляді бюджету на 1996 рік, ну хоча

 ми  розглядаємо  план,  ну,  які співвідношеннями між

 світовими  цінами  на енергоносії і тими, що витрачає

 Україна?  Які  фірми  є посередниками між Україною та

 іншими  державами  при  закупівлі енергоносіїв, газу,

 (...........)   для   атомних   електростанцій?   Яка

 величина  реальних  втрат  бюджету  від  монопольного

 становища на ринку енергоносіїв?

 

       ГУРЄЄВ.  Шановні депутати, якщо казати про

 світові  ціни  на  енергоносії,  то  перш  за  все це

 залежить від курса карбованця до долара США, тобто це

 розрахункова  величина.  Але  ми  з  вами  повинні це

 розглядати таким чином.

      Наприклад,  при  існуючому  курсі  ми  практично

 вийшли  на  світові  цілі  по  гаху, але не вийшли на

 світові  цілі  по  електроенергії.  Ну, взагалі, якщо

 аналізувати      стан     виробництва,     наприклад,

 металургійну  промисловість, так ми звернули увагу на

 те,  що у нас енергомісткість нашого виробництва в 2,

 в  2,  5  раза по технологіях вище ніж всітова. Тому,

 даже  маючи  нижче світових цін енергоносители, я маю

 на  увазі,  перш  за все електроенергію, ми практично

 втрачаємо   за   рахунок   не   впровадження,  чи  не

 можливості       запровадження      енергозберігаючої

 технології.

      Тобто  сьогодні  проблема  даже  не  в  вартості

 енергоносії,  а проблема в структурній перебудові і в

 провадженні нових технологій.

      Що  стосується,  які  фірми  є посередниками між

 Україною    та   іншими   державами   при   закупівлі

 енергоносіїв, наприклад, газу.

      Я  вам  скажу свою думку таку. Постійно в нас із

 року  в  рік  держава виступала і гарантувала держава

 закупівлю газу і гарантувала розрахунки господаруючих

 суб'єктів  і постійно незростав борг за той газ, який

 ми  споживаємо по імпорту. Ну, наприклад, на 1 января

 1995 року ми розстриктуризували заборгованість за газ

 1,  4  мільярди  доларів.  Це  лягло все на державний

 борг.  Але  ж  ви  розумієте,  що  газ  цей споживали

 структури різної форми власності.

      Тому  я,  відверто  кажучи,  за  те, щоб держава

 забезпечила   перш   за   все  населення  і  бюджетні

 організації  через  державні  структури  газом,  а що

 стосується  забезпечення  промисловості  різних  форм

 власності,    хай   забезпечують   структури   різні,

 іноземні,  які працюють у нас на ринку. Ви розумієте?

 І  чим  більше  їх  буде,  тим  юуде краще, ціна буде

 утримуватись  ніжча,  буде  конкуренція  і  це  треба

 підтримувати.

      Тому  я приведу такий приклад. Сьогодні у нас не

 існує  питаннь  по  нафтопродуктах  і  нафті взагалі.

 Чому? Тому що державний ринок по нафтопродуктам у нас

 повністю   прозорий   і  відкритий.  Люби  комерційна

 структура   чи   недержавна  стурктура,  ч  иіноземна

 структура, яка проводить свою діяльність на території

 України, може поставити нафту і нафтопродукти на наші

 переробні  заводи  і  конкурувати  даже  з державними

 структурами.

      По  газу  такої ситуації нема. Так наше завдання

 полягає   в   тому,   щоб   створити  це  конкурентне

 середовище.  Але  я  відверто вам скажу, що буде дуже

 важко,  тому  що  наші  споживачі  газу, перш за все,

 привикли  споживати,  а  розраховуватись  не завжди є

 чим.

      Тому запроваджувати потрібно це поступово.

 

      ГОЛОВА.    Ну,    так   вони   ж   привикли,   а

 розраховуватись  немає  чим,  немає чим, то це вже не

 звичка, це вже їх держава поставила в таку ситуацію.

      Прошу,  Василю  Миколайовичу.  Ви  розумієте, ви

 абсолютно   не  потребуєте  агітації,  скажем,  перед

 виборцями  чи  перед депутатами, ви не претендуєте на

 якусь посаду, це вирішується без присутніх тут людей.

 Ви  вже  цю  задачу  реалізували.  Ви зараз конкретно

 відповідайте на питання, які вам ставлять.

      Будь   ласка,  не  ведіть  широку  аргументацію,

 коротко на конкретне запитання.

 

      ГУРЄЄВ. Будь ласка, вибачте.

      Яке  співвідношення...  Друге  питання. Це знову

 фракція, депутатська група  "Реформ", вибачте.

      Друге  питання. Яке співвідношення між світовими

 цінами   на   металопродукцію   і  цінами  реалізації

 аналогічної   української   продукції?  Яка  величина

 реальних втрат бюджету від цього?

      Це   вже   стосується   не  паливно-енергетичних

 ресурсів,  а  готової  продукції  металургії.  Я  вам

 відверто скажу. Металургія зараз знаходиться на грані

 світових  цін, так, на грані. Але звертаю вашу увагу,

 опять-таки,   як   рахувати,   по   якому  курсу.  По

 сьогоднішньому    існуючому    експертний   потенціал

 металургія собі забезпечує, і повинен вам сказати, що

 металургія  -головний експортер на Україні. Так, тому

 окремі види труб, прокату, вони збиткові. І тому мені

 уже  декілька  раз кажуть, що, Василь Миколайович, не

 приймайте  іршення  взагалі  по  прокату і взагалі по

 трубам.  Я  далекий  від  думки  того,  що  труби всі

 підряд, наприклад, впроваджувати (..........), тільки

 на високоліквідні. Вони є по кодам.

 

      ГОЛОВА.  Висилю  Миклайовичу,  ще раз прошу. Вам

 поставили кокретне питання. Це від того, як рахувати,

 це  правильно,  але  як ви рахували, ви ж рахували ці

 показники, параметри? Назвіть  так, як ви рахували.

      (Шум у залі)

      Ні,   ну   то   все   одно,   все   одно.  Це  ж

 макроекономічні   показники,   це  ж  експорт-імпорт,

 правильно?

 

      ГУРЕЄВ  В.  М.  Значить,  при  розрахунках плану

 приймались   індекси   оптових   цін   з  урахуванням

 інфляції,  значить,  1,  67  рази-на 1996 рік, і вони

 враховані.   Ціна,   ну,  я  знаю,  мені  дуже  важко

 сказати - ціна прокату.

      (Шум у залі)

      Ну,   220-250   доларів.   Ну,   там   же  різна

 модифікація  і  прокату,  і труб, ну, ви ж розумієте.

 Ну, як назвати ціну, коли там багато різних видів?

      Але  я  вам  повинен  сказать. От сидить міністр

 промисловості,   він   підтвердить,   що   експортний

 потенціал  металургія  не  втратила.  Так що треба ще

 казати? Ціна по...

      (Шум у залі)

      Ну,  так не було, коли дотувався газ, дотувалась

 електроенергія,  коли  була  дотація на вугілля, тоді

 був  вищий експортний потенціал. Але сьогодні ми його

 не  втратили.  Це  головна  галузь,  яка  постачає на

 експорт продукцію.

 

      ГОЛОВА.  Ну,  давайте  так, Висилю Миколайовичу,

 вам   важко,  безперечно,  відповідати  за  параметри

 бюджетні,  але єсть такі, ну, ті, що стосуються чисто

 вашого   Міністерства.   Скажіть,   будь  ласка,  які

 середньомісячні    осяги   промислового   виробництва

 закладаються у проекті на 1996 рік.

      Враховуючи  те, що  спад  продовжується, причому

 прискореними  темпами,  і навряд  чи у січні місяці ми

 будемо  мати  поворот  до  зростаання  обсягів.  Будь

 ласка.

 

      ГУРЄЄВ. Значить. Ну тут може  потрібно ...

 

      ГОЛОВА.  Ви  ж  даєте  загальний  показник, який

 свідчить  про зростання. Так же? Як це буде в розрізі

 місяців?  Яку  ви  схему, яку ідеологію закладааєте в

 цьому відношенні?

 

      ГУРЄЄВ.   Значить,   я   в   цілому...   ви

 спланували на рік, ні по місяцях. Я в цілому скажу на

 рік.  Відповім  на  ваше запитання  таким  чином.

      Значить,   якщо   взяти  Міненерго,  то  приріст

 обсягів  виробництва  будуть  становити 98, 8 десятих

 відсотка до  1995 року.

      Взагалі   промисловість   до  попереднього  року

 приріст  буде  0,  8 відсотків. Практично це на рівні

 1995 року. Тому так. Якщо дивиться Мінвуглепром -102,

 5   відсотки.   Якщо  Мінпром,  от  виникає  питання.

 Практично  на  рівні  1995  року  -102,  3  відсотка.

 Мінмашпром   -100   відсотків.  Тобто,  без  приріста

 практично.    Тобто,   призупинений   буде   спад   у

 виробництві.

      Чому  так  виникає?  Тому  що  багато  проведено

 роботи   по   піпдготовці  виробництва  в  зв'язку  з

 конверсією   на  машинобудівних  підприємствах  ітому

 повинна наступити стабілізація. Вона прогнозується.

      Так.  Укрбудматеріали  стоїть  0,  3  відсотків,

 падіння   виробництва   буде   80   відсотків.  Це  в

 буудівництві,  перш  за все. І це впливає на зниження

 темпів  зростання  валового внутрішнього продукту. 80

 відсотків  в  будівництві.  Чому?  Це виникло взагалі

 тому, що   дуже  обмежені обзяги  фінансування.

 Як  я  вже  доповідав  -скорочення  до 150 трильйонів

 загальних  обсягів капітальних вкладень і обмеженість

 інвестицій  в будівництві. От загальні такі обсяги по

 основних базових галузях промисловості.

 

      ГОЛОВА.   Я   прошу   депутатів   записатися  на

 запитання.

      Він     відповість,     підготуйтеся    тимчасом

 відповідати на запитання, фракція" Державність", будь

 ласка .

 

      ГУРЕЄВ  В.  М. Будь ласка, дайте усне тому що ви

 написали тут стоя не можливо розібратися, я ж не можу

 прочитати, вибачте ,будь ласка.

 

      ГОЛОВА.  Так  список  опублікований, будь ласка,

 Завалєвська  запитання., а потім ви сформулюйте чітко

 його коротко теж запитання.

 

      ЗАВАЛЄВСЬКА 232 виборчий округ.

 

      ГОЛОВА. За нею Шандрюк.

 

      ЗАВАЛЄВСЬКА.

 

      Шановний Василь Миколайович!

      У  вашій  доповіді  чітко прозвучало, що держава

 при  розгляді бюджету на 1996 рік концентрує увагу на

 розвитку  пріоритетних  галузей,  які  б в подальшому

 працювали на економіку нашої держави.

      Одним  із таких пріоритетів є створення власного

 золотобудівного комплексу.

      Як  відомо  Держкомгеологією  розпочато  розгляд

 родовищ    золота    в   межах   українського   щита?

 Прогнозовані техніко -економічні розрахунки свідчать,

 що  після  розвідки  тільки трьох родовищ одне з яких

 знаходиться   на   території   нашої  Кіровоградської

 області  на  їх базі можна створити добувний комплекс

 потужністю  11  тонн золота на рік при собівартості 7

 доларів одного грама.

      Нам  відомо,  що ціна світового ринку 12 доларів

 за  один  грам.  Однак державним бюджетом на 1996 рік

 передбачено  на  продовження  зазначених  робіт  лише

 півтора   трильйона   карбованців.   За  розрахунками

 потрібно     біля     7    трильйонів    карбованців,

 запропонованої  суми  вистачить  лише  на консервацію

 розпочатих  робіт..  Чому  наміри  Президента  і його

 запевнення під час проведлення наради у Кіровограді з

 проблеми   золотодобування   в   Україні  не  знайшли

 належної  підтримки в "Основних напрямках соціального

 й  економічного розвитку" і в бюджеті України на 1996

 рік?

 

      ГУРЄЄВ  В. М. Дякую за питання. У нас сьогодні з

 бюджетом,  практично,  розходжень  нема,  і  ви  дуже

 праві,     коли     сказали    про    золотовидобовну

 промисловість...   На   це   ми,  разом  з  міністром

 фінансів,  розглядали  це  питання.  І  все  жтаки  я

 надіюсь,  що  ми  повернемось  до  нього і за рахунок

 капвкладень  (там  3  родовища  передбачається з 5-ти

 впроваджувати.  Я розглядав сам лічно це питання), ми

 повернемось  і  ще  раз  будемо  обговорювати  це  на

 засіданні  даже Кабінету Міністрів. Чому? Тому, що ця

 галузь -дуже важлива для підпрємства. Но сьогодні нам

 було  дуже важко прийняти це рішення, тому що існують

 різні екпертні оцінки. Що стосується мене як міністра

 економіки   -я   буду   підтримувати  цю  ситуацію  і

 обов'язково повернумось.

      Крім  того  (я зразу попереджую інше питання) не

 визначений  ще обсяг геолого-розвідувальних робіт для

 пошуку газу, нафти -це теж питання в стадію розгляду,

 і  про  це знає міністр фінансів... Ми зараз над ними

 працюємо.  Тому  я  вас  дякую  за  запитання.  Ми це

 контролюємо. Я знаю, що 1, 7 трильойнів, а треба десь

 близько  семи... Ну, ми там схилялись до п'яти-шести,

 але   по  кожному  родовищу  ми  будемо  цю  програму

 розглядати  і  проводити  окремим рішенням. Потому що

 золото  -це,  в  общем-то,  державний пріоритет, і ми

 повинні його проводити окремо.

      Дякую за увагу. Є таке...

 

      ГОЛОВА.  Зараз від "Державності" задає запитання

 депутат  Шандрюк.  Я  прошу,  знову  ж  таки, коротше

 запитання  і  відповіді.  І  звернуся  до депутатів з

 таким:  у  нас  для  відповідей  на  запитання є одна

 година   15  хвилин.  Крім  того,  ви  можете  задати

 запитання   не   тільки   Василю  Миколайовичу,  а  й

 присутнім тут членам Кабінету Міністрів. Будь ласка.

 

      ШАНДРЮК  О.  І.,  266 виборчий округ, Українська

 Республіканська партія, група "Державність".

      Шановний  Василю  Миколайвичу, запитання наше не

 стосується  суті  Угоди, яку підписав міністр оборони

 у......,   а  стосується  того,  чи  врахували  ви  у

 прогнозі  макроекономічних показників на 1996 рік оці

 величезні  несподівані  надходження,  які  ми  мусимо

 отримати    в    результаті   реалізації   Росії   44

 стратегічних   бомбордувальників,   32   стратегічних

 ракет,  300  крилатих  ракет  і  50  відсотків  майна

 військовоморської  бази у Криму. За ці кошти ми могли

 б на 10 років наперед заплатити за весь імпорт газу і

 розрахуватись  негайно  зі  всіма зовнішніми боргами.

 Дякую за увагу.

 

      ГУРЄЄВ.   Дякую.  Скажу  вам  відверто,  я

 відповів  практично на це питання, ми не врахували це

 додаткове    надходження    при   розрахунках   плану

 економічного  і соціального розвитку на 1996 рік. Але

 якщо  це  буде  оформлено  документально  -це  будуть

 додаткові  надходження,  які  ми можемо спрямувати на

 соціальний  захист  і  на вирішення інших питань, які

 тут піднімаються.

      Я  от  дякую,  помічу  для  себе  і повернуся до

 розгляду цих питань.

 

      ГОЛОВА.   Глух,

 

       ГЛУХ.  Александр  Александрович,  просьба

 передать слово дедутату  Запорожцу, 286.

 

 

       ГОЛОВА.  Запорожець.

 

       ЗАПОРОЖЕЦЬ.  Уважаемый  Василий  Николаевич,  а

 также, вопрос очевидно должен быть адресован Министру

 финансов,   Министру   здравоохранения,  он  касается

 бюджета.

      Известно, что предыдущие два года в Николаевской

 области  наблюдалась вспышка эпидемия холеры и других

 инфекционных кишечно-желудочных заболеваний.

      В  бюджете,  в  проекте бюджета на 1996 год даже

 слова     нет     такого     холера     или    другие

 эпидемиологические,         противоэпидимиологические

 предприятия,  есть противоэпизоотические, скот значит

 нужно   защищать   от   всяких   заболеваний,  а  как

 предлагает Правительство предпринимать меры по борьбе

 с  холерой  или  предотвращением  холеры,  и  вспышек

 холеры  в  Николаеве  и на юге Украины и будет ли это

 делаться  с  января  месяца  1996  года,  или опять с

 момента , когда она вспыхнет в июне месяце.

      Прошу пожалуйста ответить на эти вопросы.

 

       ГУРЄЄВ.   Ну   в   цілому,   якщо   виникає

 надзвичайна ситуація така, як холера чи інші випадки,

 ми  як  правило  застосовуємо резервний фонд Кабінету

 Міністрів.  Для  таких  випадків,  це не планові такі

 моменти,   які  спрямовуються  по  рішенням  Кабінету

 Міністрів,   чи   Верховної   Ради  окремі  фінансові

 ресурси,  це я відповідаю взагалі, якщо це стосується

 обсягу чи капітальних вкладень, чи додаткових витрат.

      Що стосуєтьс, холери, вакцинації і інших питань,

 то  треба  передбачати це, Мінздрав передбачав, щоб у

 своїх  кошторисах,  як  в  бюджеті  так  і  в обсягах

 капітальних вкладень, що стосується нашого плану.

 

      ГОЛОВА.   Петро  Кузьмич  Германчук  відповідає,

 продовжує відповідати на це питання.

 

      ГЕРМАНЧУК  П.  К.  Василь Миколайович, абсолютно

 правильно  відповів, що, якщо такі витрати в бюджеті,

 я  маю  в  виду  бюджеті  галузі,  як  галузі охорони

 здоров'я  потрібні,  то повинна бути окрема строчка і

 не  по  Ніколаєву, а в цілому по проблемі холери, яка

 є, якщо вона є в державі.

      Є  рядок  "охорона  здоров'я". Якщо це загально-

 державна  програма  ліквідації  холери,  будь  ласка,

 включайте  в бюджет окремий рядок, будем шукати кошти

 і обозначим, що це є така загально-державна програма.

 Поки щотакої програми і підстав для включення окремим

 рядком у державному бюджеті в нас немає.

 

      ГОЛОВА.  Шаланський.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ  А.  М.  Дякую.  226, Кіровоградщина,

 Шаланський.

      Шановний  доповідачу,  розвійте, будь ласка, мої

 сумніви.    Виділяються    кошти    на    компенсацію

 індивідуальним  забудовам.  Але,  якщо  вникнуть в ці

 розрахунки,  то це на область близько 70 чоловік може

 отримать  компенсацію,  ну,  виходячи  з тих сум, які

 запропоновані.

      То  як  конкретному  забудовнику Кировоградської

 області   в  Олександровці,  наприклад,  отримати  цю

 компенсацію, як всунутись у ці 70 (...........)?

      І    слідуюче    запитання    дуже   коротеньке.

 Аропромисловий   комплекс   на   сьогоднішній   день,

 прогнозується його ріст або хоч стабілізація на рівні

 1995  року виробництва. Так от недоорано, посіяно без

 добрив,  а прогнозуєм на рівні 1995 року. Це реально,

 розрахунки велись чи ні? Якщо велись, то ким і коли?

 

       ГУРЄЄВ. Ну, що стосується другого питання.

 

      ГОЛОВА.  На  друге  питання  відповість  міністр

 сільського господарства, ви відповідайте на перше.

 

       ГУРЄЄВ.  Добре.  Значить,  що  стосується,

 значить,  про  забудови.  Я  розумію  так,  що  на ці

 напрямки   повинні   направлятись   не  тільки  кошти

 державного  бюджету  чи  централізованних капітальних

 вкладень, які вкрай обмежені(я сьогодні казав), але і

 кошти  місцевих  бюджетів.  Тому,  якщо  виникає таке

 питання,  то  повинно  разом  сідати  і розглядати ці

 плани.   Але   обмеженість   коштів,   перш  за  все,

 передбачено  тому,  що  в нас сьогодні не вистачає на

 розвиток   промисловості.   І   якщо   проаналізувати

 централізовані  капітальні  вкладень,  то сьогодні 75

 відсотків  -це пускові будови, які держава не повинна

 залишите недобудованими.

      І  ми  це  перший напрямок, що ми розглядали -це

 закончення  будов,  щоб  незавершене  будівництво  не

 залишити  на 1997 рік.

      Вторим    пріоритетом    було   перерозподілення

 капітальних  вкладень,  це,  перш за все, будівництво

 згідно кредитних ліній, під то, що держава, попередні

 уряди   дали  гарантії.  І  якщо  ми  призупинемо  це

 будівництво,  ми  не  виконаємо  умови  по  кредитних

 лініях, і повинні будемо за рахунок бюджету повертати

 ці кошти. ТОму це було другим пріоритетом.

      А на третій, четвертий пріоритет, вибачте, скажу

 відверто, грошей просто в нас не вистачило сьогодні.

      Тому потрібно це питання .......................

 .......................

 

      ГОЛОВА.  Відповідає  на  друге  запитання  Павло

 Іванович  Гайдуцький, міністр сільського господарства

 України.

      Мікрофон увімкніть собі.

 

      ГАЙДУЦЬКИЙ П.І.

 

      Цифри   по   виробництву   сільськогосподарської

 продукції   обгрунтовані   на  рівні  1995  року.  Ми

 враховуємо можливість внесення мініральних добрив теж

 на  рівні 1995 року і використання іншіх енергоносіїв

 теж на рівні 1995 року.

 

      ГОЛОВА.   Пало  Іванович,  Анатолій  Миколайович

 Шаланський,   задаючи  питання  говорив  про  те,  що

 недосіяно  скільки,  недоорано.  тобто  вже  ми  базу

 заклали  нижчу, а без добрив посіяне ще більше, ніж в

 1994  році  і так далі. Де гарантія, що буде на рівні

 1995     року    забезпечено    валове    виробництво

 сільгоспродукції.....?

 

      ГАЙДУЦЬКИЙ   П.  І.  Посіяно  цього  року  проти

 минулого   року  озимих  більше,  недоорано,  дійсно,

 більше  ніж  минулого  року,  але  в  нас  2 мільйона

 гектарів.  Це  фактично  площі,  які були зайняті під

 цукровими   буряками  і  під  кукурудзою,  які  можна

 використати під весняний посів без весняної оранки.

      І     фактично     багато     господарств    так

 використовують.

 

      ГОЛОВА. Тима. Ільясевич.

 

      ІЛЯСЕВИЧ.

      Шановний     доповідачу!    Ільясевич    Ярослав

 Михайлович,  Яворівський  виборчий  округ. Вибачаюсь,

 Тима просив мене  задати запитання.

      Шановний  доповідачу! Прошу пояснити, чому тоді,

 коли  державна  казна у нас порожня, коли нема навіть

 грошей  на  те  саме  необхідне  для  виживання нашої

 держави   і  нашого  народу,  кокли  наші  пограничні

 війська  -саме  це, з чого починається наша держава і

 чим   вона  закінчується  -коли  (..........)  служба

 Національної  безпеки  і  інших нагально (..........)

 потрібні    для   держави   структури   фактично   не

 фінансуються,   а   фінансуються   лише  на  фактично

 знищення.  Так,  пограничники  стоять  на  кордонах в

 обшарпаному  одязі, наглядно ілюструючи що ж робиться

 на  Україні  і  хто  тут  керує,  коли  ми  не  можем

 демобілізувати  бійців  з  погранвійськ і відпускаємо

 голими, фактично, (нема одягу, щоб переодіти), чому в

 цей  час  ми  3,  5 трильйони карбованців находимо на

 пеерселення наа Україну інших людей, а не українців?

      Я  маю на увазі, що в півтора раза ми збільшуємо

 наші видатки на переселення на Україну інших народів,

 як  називається  депортованих,  і  забули  про те, що

 мільйони  українців  депортовані і до сьогодні живуть

 по Сибірах і не можуть повернутися на рідну землю, не

 мають ні   домівки, ні  землі.

      Прошу   пояснити  яку  ціль  переслідує  бюджет,

 забуввши  про  своїх  рідних громадян, про українців,

 про  рідну  землю.

      І  ще.  Прошу  пояснити  -це,  очевидно,  голові

 Президії   -чому   не   лише   окремі   сили,   не  і

 депутати(..........)   кнопка  дуже  не  любить  пана

 Ільясевича. Я скільки не записуюсь, ніколи не попадаю

 в  списки  на задання питання чи на виступ.  Дякую за

 увагу.

     

      ГОЛОВА.   Ну,   я   відповідаю  зразу  на  друге

 запитання.

      Ви ж виступаєте, це ж не я говорив, виступаєте.

      (Шум у залі)

      А,  від  імені  Тими,  то  це  інше  питання, ви

 подякуйте, що я не забрав в ваше слово.

      (Шум у залі)

      Будь  ласка,  всього доброго, вірніше, не всього

 доброго , а ... слухайте відповідь.

      Будь ласка, Василь Миколайович.

     

      ГУРЕЄВ  В. М. Так, ви праві, значить, на заходи,

 пов'язані    з    поверенням    кримсько-татарського,

 німецького   та   інших   депортованих   народів   ми

 передбачаєм   3,  6  трильйони  карбованців.  Але  це

 питання   стосується   прийнятих   раніше   рішень  і

 Верховною  Радою,  і указами Президента. І ми повинні

 ці   джерела   фінансування  обов'язково  кожний  рік

 передбачати, тому що нам треба виконувати прийняті як

 державою на себе зобов'язання.

      Крім   того,   що   стосується   по  пограничних

 прикордонниках,  тот  тут я повинен сказати, що у нас

 галузевий  принцип  розподілення  коштів, капітальних

 вкладень.  І,  взагалі, на військове будівництво, там

 прикордонників   чи  інший  рід  військ,  тут  ми  не

 відокремлюємо,   ми   направили   2,   1   трильйонів

 карбованців  на  військове будівництво. Крім того, це

 будівництво житла для військовослужбовців.

     Що   стосується,   значить,   додаткових   джерел

 фінансування,   то   митні  служби  мають  можливість

 спрямовувати  власні  кошти,  то  що існує додатковий

 податок  за  проведення  операцій на митниці, і це ви

 приймали   і   знаєте.   Тому   єсть  власні  джерела

 фінансування,   їх   теж   потрібно  спрямовувати  на

 вирішення цих питань.

     

      ГОЛОВА.  Дякую.  І  в  доповнення  до того, що я

 сказав,  Ярослав Михайловичу, ви даремно нарікаєте на

 "Раду", на систему. Ви записані в списку на виступ за

 номер 96.

      Будь ласка, Кириченко.

     

      КИРИЧЕНКО .

      Шановний Василь Миколайович, я б хотів би почути

 відповіді  на  такі  питання.  Ну,  якщо  говорити за

 розхідну  частину бюджету то витратну частину бюджету

 то  я не почув наприклад відповіді із вашої доповіді,

 якже  буде  регулюватися  зарплата  бюджетників, якщо

 сьогодні   в  освіті  технічні  працівники  отримують

 півтора  чи два мільйона, то вони сьогодні не знають,

 як   жити.   Дальше   не  було  розкрито  компенсація

 сільгоспідриємствам  за  забрану  продукцію  в 1994 і

 1995 роках.

      Якщо  говорити  за дохідну частину бюджету. Чому

 Уряд  так  вперто  виступає проти того, щоб збільшити

 податки   на  супердоходи  на  царські  палати,  яких

 набудовано  по всій Україні величезна кількість, чому

 нічого   не   говориться  Урядом  про  те,  що  треба

 скорочувати  управлінські  штати  і такі інші питання

 про  які  постійно  депутати ставлять перед Урядом. Я

 прошу відповісти.

     

      ГУРЕЄВ  В.  М.  Дякую,  ну  що  стосується цього

 Уряду,  а  я член Уряду тому я вам відверто скажу, що

 ще   не   встигли   побудувати   палаци,  а  поки  що

 розраховуємося  за  борги інших Урядів, якщо потрібно

 цифри я вам доведу. Це перше.

      Тому  в  рамках  обмеженості коштів ми просто не

 можемо  будувати палаци, якщо розшифрувати капітальні

 вкладення   тут   лічного   нічого   немає,   я   сам

 передивлявся  300  об'єктів, з заступниками, немає де

 зняти   ви  розумієте,  немає  грошей,  щоб  будувати

 палаци,  все  спрямовано  на  закінчення  будівництва

 промислових  перш  за  все  об'єктів,  які  мають  чи

 стратегічні чи економічне велике значення - це перше.

      Друге.  Значить,  як буде регулюватися заробітна

 плата,  ви  знаєте,  що  нами  запроваджено  механізм

 регулювання   фонда   оплати   праці  і  пов'язано  з

 нарощуванням   обсягу  виробництва  і  продуктивності

 праці.  Чому  це  зроблено? Це зроблено для того, щоб

 перш  за  все  пов'язати  приріст  обсягів заробітної

 плати,  не  обмежувати,  а прив'язати до ефективності

 праці  в промисловості. І друге. Значить, в зв'язку з

 тим,   що  до  промисловості  прив'язані  і  бюджетні

 організації  (а  ви  знаєте ці закони окремі), і вони

 залежать  від загального обсягу заробітної плати (від

 середньої заробітної плати по промисловості), тому ми

 таким   чином   будемо  стримувати  безвідповідальне,

 безпідставне    зростання    цін    і   в   бюджетних

 організаціях.

     

      ГОЛОВА.  Худомака.

     

      ХУДОМАКА  В.  П.,  95  Новомосковський  виборчий

 округ, Дніпропетровщина.

      Шановний    Васлю   Миколайовичу,   у   мене   2

 коротеньких питання.

      Перше  питання.  Чи доводиться урядом до кожного

 галузевого  міністерства  об'єм  коштів,  які повинні

 надійти  від  цього міністерства галузевого в бюджет?

 Хто  за  це відповідає і яка система відповідальності

 за невиконання? Це перше питання.

      І  друге питання, яке дуже хвилює не тільки моїх

 виборців,  а  і  дуже  важливо  для кожного сімейного

 бюджету... Чи не планується з 1 січня наступного року

 збільшення   плати   за  комунальні  послуги,  газ  і

 побутову електроенергію? Ми знаємо, що пеня скасована

 до  1  січня  1996  року, а що буде далі? Я хочу вас,

 як...  щоб  ви  як  міністр економіки відповіли на це

 питання.

      Дякую.

     

      ГУРЄЄВ  В. М. Що стосується закріплення доходної

 частини      бюджету     відповідальності     кожного

 міністерства,  то  я відповім так: це проходить через

 механізм  виконання  планових  завдань.  У  нас існує

 декілька  джерел поповнення доходної частини бюджету.

 Це  податки  на  прибуток, ПДВ. Ну, і інші -ви всі їх

 знаєте.  Тому, виконуючи загальні обсяги, про які тут

 казав, які доведені в плановому порядку кожній галузі

 промисловості,  то  так будуть і виконуватись платежі

 до   доходної   частини  бюджету.  Відповідає  за  це

 галузевий  міністр.  Перший. Но, враховуючи Закон про

 підприємства  і  що  держава  і  Кабінет Міністрів не

 можуть    втручастись   в   господарську   діяльність

 підприємств,     то     відповідальність    керівника

 підприємства  покладається  через систему контрактів,

 які   заключаються  між  міністерством  і  керівником

 підриємства. Це перше питання.

      Що  сказати,  збільшення  плати  за  комунально-

 побутові  послуги, газ для населення, вугілля, тверде

 паливо взагалі,-то я повинен відповісти відверто і то

 було б не справедливо, якщо б я вам тут сказав, що

 підвищення  не  буде. У нас іншого шляху нема, але як

 це  здійснювати  -то  зовсім інша мова. А здійснювати

 потрібно тільки з пакетом соціального захисту.

      Сьогодні  ми  провели велику роботу по спрощенню

 механізму надання субсидій, і ви це знали, розглядали

 на  Кабінеті Міністрів, як зробити так, щоб спростити

 це,   щоб   кожен   мог   це  отримати,  ви  дивитеся

 телебачення,  постійно ми рекламуємо це, але сьогодні

 ми  Уряд  бачить, що не використовуються субсидії, ви

 розумієте,  якщо  ми більше 72 трильйонів карбованців

 заклали   і   розраховували,   щоб  підтримати  через

 механізм  субсидій  малазабезпечених, той хто не може

 сплатити   комунальні   послуги,   а   через  те,  що

 звернулися  і  отримали близько біля трильйону, тобто

 механізм не спрацьовує.

      Тому  Кабінет  Міністрів поставив таке завдання,

 працювали  комісії  на  містах,  потім  заслухали  на

 Кабінеті   Міністрів,   але   я  повинен  вас  казати

 переглядати   ми   будемо,  будемо  разом  з  пакетом

 соціального захисту. Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Василь Миколайович, для того, щоб взяти

 документи  одержання  субсидії  можна  вмерти, так що

 однаково  вмерти  за  тим, поки документи візьмеш, бо

 довідки  всіляки,  чи просто від того, що субсидії не

 одержиш, тому  люди не звертаються.

      Бо  це  постійне збиткування над людьми, і це до

 речі  служби зайнятості точно так же працюють, тільки

 не  відомо  за  рахунок  чого  вони  мають  кошти для

 реклами,  щодня  не  злазять  з  телеекрану.  Як може

 сьогодні   державна   структура   виділяти  кошти  на

 рекламу,   якщо   її   функціонування   потрібне  для

 суспільства,  це  перший  доказ  того,  що кошти, які

 виділяються  через бюджет і плануються, закладаються,

 вони   прокручуються   через  різні  структури  і  то

 самодостатня  структура, вона ніяого відношення немає

 до потреб суспільства сьогодні.

      Тому  тут треба подивитися, якби ми скоротили ці

 витрати  на  утримання  навіть  цієї  служби і деяких

 інших,  то  багато було б надходжень і для іновації і

 для всього іншого.

      Будь ласка.

     

       ГУРЄЄВ.   Я   ще   доповню,  цілком  згоден

 Олександр  Олександрович,  у  нас  сьогодні стає таке

 завдання,  що  сьогодні потрібно навчитися і звернути

 увагу на збір податків перш за все , ви розумієте.

      Ми  не  контролюємо  збір  податків  так, як нам

 потрібно, не хочу я вам читати лекцію, правильно мені

 підказують,  але  я  повинен  сказати,  що стосується

 механізма субсидій.

      Ми     запровадили,     підвищили     ціни    на

 електроенергію,    механізм    субсидії   запровадили

 електроенергію, для населення, ви постанову знаєте.

      Вугілля,   на   тому   тижні  ми  відправили  по

 областях,  щоб  в  субсидіях  враховували  вугілля  в

 обсягах  не  меше  2  тонн,  тому що ми аналізуючи ці

 питання,   подивилися,  і  є  в  деяких  областях  по

 півтонни  на  місяць.  Це  просто не можливо. Тому ми

 вольовим порядком, Кабінет Міністрів і я підписували,

 і   Мінфін,   направили   як   рекомендацію,  що  при

 розрахунках    субсидій    кошти    є,    треба    їх

 використовувати  на місцях, не зажимати, давати людям

 отримувати. Ви рлзумієте?

      Чому  я  за  це  так  відверто  кажу. Тому що по

 тарифу  рішення ми повинні будемо прийняти, але ми не

 можемо  прийняти, якщо механізм не спрацьовує. От над

 цим  ми  зараз  працюємо і повинні вирішити завдання.

 Вирішити, щоб кожний міг звернутися.

      І  я  цілком згодний, Олександре Олександровичу,

 що  спростити  механізм, ну, просто до елементарщини,

 як кажуть.

     

      ГОЛОВА.  Хмельовий.

     

      ХМЕЛЬОВИЙ А.П.

 

      Хмелевой, фракция "Коммунистов".

      Значит,  у  меня  несколько вопросов. Постараюсь

 уложиться в отведенное время.

      Первое. Значит, 21 листопада 1995 року відбулося

 засідання міжвідомчої Ради. одним з пунктів записано6

 подати  до  Верховної  Ради  бюджет  на  1996 рік, що

 базується на узгодженних з МВС оцінках.

      Вопрос. А программа Уряда узгоджена з МВС?

      Второй вопрос. Повышение заплаты преполагается в

 1,  6  раза.  Во  сколько раз преполагается повышение

 цен. Стоимость электроенергии, тарифов, вы уже сейчас

 в предыдущем ответе, заложили.

      Значит,   третий   вопрос.  Не  рассматривал  ли

 Кабинет  Министров  порядок погашения задолжености за

 газ  одиноким гражданам за счет их денежных вкладов с

 предварительных  их  индексаций к уровню 01. 01. 1992

 года,  100-150  тысяч  раз,  а не так, как предлагает

 Президент  своим  Указом.  Это  тех  имеется  в  виду

 граждан,  у  которых  жилая площадь привышает вот эти

 вот   нормы,   которые  мы  сегодня  установили.  Они

 (...........) в виду сумашедшую задолженость.

      И   как  предполагает  государство  поступить  с

 гражданами,  которые  не  своевременно  оплачивают за

 потребленный  газ,  имеют  большую задолженость перед

 государством  из-за несвоевременной выдачи зароботной

 платы,  из-за  опять  вот этих повышенный норм. Будут

 отключать или как будут поступать?

      И четвертый вопрос. За  какие средства...

     

      ГОЛОВА.  Я прошу, одну хвилиночку.

     

      ХМЕЛЬОВИЙ  А.  П.  За  какие средства закупались

 мерседесы для президентской команды? Все.

     

       ГУРЄЄВ.   Тогда  начну  с  последнего.  Вы

 понимаете,  вы  извените, вы много  вопросов задаете,

 которые...  я  хочу  ответить  на  все,  но я даже не

 успеваю за вами записать.

      Тогда я начну так. Значит, что касается узгоджен

 ли  план  с  Межнародным  валютным  фондом? Скажу вам

 откровенно.   Когда   меня   назначили  министром,  я

 столкнулся  с  такой  проблемой, что у нас существует

 массу    точек    зрения    по    макро-экономическим

 показателям.  Масса.  То  есть,  есть мнения в службе

 Президента,  есть мнения в слежбе Кабинета Министров,

 есть   мнения  ученых,  есть  мнения  промышленников,

 производственников.   Вот.  И  мне  хотелось  навести

 порядок в этом вопросе.

      Что  я  сделал?  Я  запросил немецких экспертов,

 немецких экспертов за счет помощи Германии, создал им

 помешение    в    Министерстве   экономики,   которые

 расписали,  значит,  все  от  "а"  до  "я", как нужно

 планировать  макро-экономические  показатели, которые

 показали   на   наши   слабуе   стороны  в  работе  с

 Международным  валютным  фондом по определению макро-

 экономической.   Которые   с   нами  работали,  когда

 приезжала  миссия  Международного  валютного фонда. И

 это  не  то, что мы отвергали, како-то показатель, мы

 обкективно доказывали, значит, друг другу.

      Кроме  того,  значит,  мы  для этой же цели, вот

 была  поездка  во  Францию.  Договорились  и  сегодня

 приехали   французские   эксперты.   Мы  посмотрим  и

 отшлифуем    так    макро-экономические   показатели,

 учитывая  опыт  все  стран, что вопросов ни у кого не

 возникнет.

      Эта  группа  создана  из,  значит,  входящих  из

 Минстата,  из  Минэкономики,  из  Минфина,  из банка,

 потому  что надо увязку з монитарными показателями. А

 у нас лебедь, рак и щука, как говорится, было раньше.

 Вот.  То  есть,  полностью  все. Эта группа изо дня в

 день  работает.  И  она  не  просто  анализирует, она

 разрабатывает  программу. Поэтому если вы мне задаете

 согласованы   показатели   с   МВФ,   я   думаю,  что

 согласованы,  хотя  мы  официально  их  не  давали на

 согласование,    мы    просто    несколько   раз   их

 пересчитывали.

      Какие  вопросы на сегодня существуют нерешенные?

 Меня,  как министра экономики, например волнует такой

 вопрос  сегодня.  Мы при расчетах макто-экономических

 показателей   не   глубоко   изучили  вопрос  импорта

 инфляции, к примеру.

      Сегодня   Россия   начала   поднимать   цены  на

 энергоносители,  внутренние цены. Но через кооперацию

 машиностроения,   возможно,   мовый  виток  инфляции,

 который  может быть на Украине.

      Но,  чтобы  изучить этот вопрос, опять-таки даже

 Министерстсву экономики это не под силу. Эти эксперты

 сейчас  это нарабатывают.

      Значит  на  той  неделе мы рассматривали вопросы

 курсосвой  политики  в целом, потому что она стоит на

 грани. Это монитарная политика, валютная политика, то

 есть, внешнеэкономическая  политика.

      Мы   рассматривали   с  этих  сторон.  То  есть,

 Министерство  экономики  стоит  за  то, чтобы все эти

 показатели отшлифовать уже так, чтобы ошибок не было.

      Но должен вам сказать одно, учитывая опыт других

 стран,  я пришел к выводу лично -можете вы убедиться,

 у  нас  это  все есть -что отклонение обкмов валового

 внутрешнего  продукта  порядок  5-6-3-2 процентов ими

 даже   можно   принебречь   в   условиях   переходной

 экономики.   Не  там  мы  ищем.  Лучше  сосредоточить

 условия...     усилия     свои    не    на    анализе

 макро(..........),   а  на  учете  доходов  и  оплаты

 налогов, решить вопрос теневой экономики.

      К  сожалению,  мы  ее  не умеем учитывать и опыт

 других  стран...  я в этом убедился, когда задаешь им

 вопрос  "а  какой  же  обкем  теневой  экономики". Мы

 знаем,  что  где-то  30-40  процентов.  Как  это  все

 учесть?  Оно  ж  тоже  влияет  на  валовой внутренний

 продукт.

      Влияние  теневой  экономики. Мы убедились, когда

 провозгласили  денежную  реформу.  Она  нам  взорвала

 полностью  весь и курс, и инфляцию -все буквально. То

 есть,  это неконтролируемая масса денег. Эту проблему

 мы  тоже  изучаем  с иностранными экспертами, которые

 входят  в

      Это  по первому   вопросу.

      Но на  согласование  ми не  давали...

     

      ГОЛОВА.      Василь      Миколайович.     Василь

 (..........), ви б могли б відповісти коротенько: "не

 согласовываем, но совпадает".

      Ви  розумієте,  по-суті так воно виходить, що ми

 не погоджуємо,  але  співпадають  цифри.

      Ні,   так   я   ж   кажу.  Він  пояснює,  що  не

 погоджуються, але   співпадають.

     

      ГУРЄЄВ.   Вы   задали   вопрос   плана,  мы

 согласовывали  в  принципе.  Но расхождений большых у

 нас нет.

      Значит,  я  вам  скажу,  я кам скажу... Минутку,

 минуточку.  Уважаемые  депутаты!  Серьйознее давайте.

 Так.

      Значит   по  расчетам  Международного  валютного

 фонда  ВВП  было  6, 9 квадраллиона. У нас 7, 140 -7,

 170 мы выходили. Поэтому, вы понимаете, в чем дело.

     

      ГОЛОВА.  Василь  Миколайович, будь ласка, дальше

 відповідайте.  Дальше.

     

      ГУРЄЄВ.  Я  считаю, что  они.

      Так, последний вопрос.

      Значит,   я   вам  скажу  открыто.  Министерство

 экономики   финансированием   поточных   расходов  не

 занимается.    Из    каких    источников    все   это

 приобретлаось,  возможно,  кто-то  конкретно ответит,

 кто  этим  финансированием  занимается. Я не могу вам

 сегодня  как  министр  экономики  ответить за то, что

 покупалось раньше.

     

      ГОЛОВА.  Германчук  Петро  Кузьмич відповідає на

 запитання. Останнє запитання Хмельового.

      Будь ласка. Повторіть, будь ласка, Петро...

      А,  я  розумію.  За  які  засоби придбані машини

 чи... Дайте трубку Хмельовому. Слово Хмельовому.

     

      ГЕРМАНЧУК П. К. Ні, будь ласка, я відповім на це

 питання.  Для  всіх  установ  виконавчої влади, я маю

 ввиду,   і   законодавчої   влади,   я  маю  ввиду  і

 Президента,  маю  ввиду службу, і Кабінету Міністрів,

 Верховної  Ради  за  кошти придбаються, за рахунок їх

 кошторису,   а   в  разі  недостатності  -за  рахунок

 резервного  фонду  Кабінету  Міністрів.  Резервний  -

 розшифровку  фонду  Кабінету  Міністрів  -ми  б  дали

 Комісії  з  питань  Бюджету.  Там розписано по кожній

 сумі,  будь ласка, якщо хтось хоче зробити експертизу

 і ефективність цієї покупки на майбутнє, і якщо хтось

 вважає, ну, давайте, ми ж домовлялись створити групу,

 ми готові подати всі документи на придбання.

      Якщо  на  "Таврію"  треба  переходити,  то  вона

 дорожче нам обійдеться, чим "Мерседес".

      (Сміх у залі)

     

      ГОЛОВА. Петро Кузьмич... Я прошу...

     

       ГЕРМАНЧУК  П.  К.  Даже не зважаючи на те, що ви

 без Уряду зняли податки.

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу...  Не  випадково  це  питання

 виникло,  бо  в залі воно вже не один раз задавалося.

 Про те, що... Ніхто ж не претендує, ніхто не каже про

 те,  що  Президент  повинен  їздити  на "Таврії". Він

 повинен  їздити,  справді,  на шикарній машині, як це

 належить  керівнику великої держави. Ніхто під сумнів

 того  не  ставить.  Але подивіться, хто із чиновників

 їздять на яких машинах, придбаних за рахунок Бюджету,

 отут  треба  відповідать  за  копійку.  А ви на казні

 сидите.

      Я прошу, слідкуйте, будь ласка.

      Глухівський, прошу.

      (Шум у залі)

     

      ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.

      (277 виборчий округ, Львівська область)

      Шановний  пане  міністре,  у  мене  є до вас три

 питання.

      Перше  питання  торкається  Одеського  нафтового

 терміналу,  ми  постійно отримуємо інформацію про те,

 що  не витримується графік введення будівництва цього

 терміналу.  Чи  можете  ви  конкретно  сказати,  коли

 запрацює Одеський нафтовий термінал.

      Запитання  друге.  Як ви відноситеся до договору

 між  Україною  і  Росією щодо поставки газу? Згідно з

 тим  договором  ми  будемо  купувати  газ  на  нашому

 Східному  кордоні  по  80  доларів за тисячу кубічних

 метрів,  а  на Західному кордоні Росія продаватиме по

 65  доларів,  чи  не  краще нам купувати на Західному

 кордоні , а не на Східному?

      І  чи  не  вважаєте  ви,  що різницю між 80 і 65

 покривають  той  сміхотворно  малою  ціною,  якою  ми

 будемо  брати  за  поставки газу через нашу територію

 російського газу?

      І  третє  запитання. Ви в своїй доповіді сказали

 про  це,  що  вважаєте можливим здійснити легалізацію

 тіньової економіки.

      Які    конкретно   способи   ви   пропонуєте   в

 легалізації  тіньової  економіки  і  що в процентному

 відношенні це дасть нашій економіці . Дякую.

     

      ГОЛОВА. Він процент назвав.

     

      ГУРЕЄВ В.М. Так, дякую за запитання.

      Що   стосується   нафто-терміналу.   Значить  ми

 здійснювали  фінансування  через капітальне вкладення

 нафто-терміналу,  але  кошти  практично  повністю  не

 використані  і  це  питання розглядалося на засіданні

 Кабінету  Міністрів і не тому не використані, тому що

 обсяг  проведених  робіт,  і  темпи,  які проводились

 роботи,   не  дозволили  використати,  передбачені  в

 бюджеті кошти.

      Але   на  1996  рік  ми  знову  передбачаємо  це

 фінансування  згідно  прийнятої  Постанови  Верховної

 Ради.  Тому  ми  передбачаємо, якщо потрібно цифру, я

 зараз  підніму  і  скажу,  вона тут в мене є. В якому

 році закінчиться -це залежить не тільки від державних

 структур,  не  тільки від Кабінету Міністрів, тому що

 залучається  до  фінансування  нафто-термінала і інші

 структури  не  державної  власності  через  створення

 акціонерного  товариства. А поки що ініціативи з того

 боку,   дуже  мала,  практично  все  здійснюється  за

 рахунок  централізованих  капітальних  вкладень. Тому

 треба прикорити.

      Що   стосується  другого  питання.  Договір  між

 Росією та Україною по постачанню газу в 1996 році.

      Шановні депутати!

      Я  вам  повинен сказати, що договору ще немає ми

 повинні  його  підписати  на  1996  рік.  Є  протокол

 намірів.  Протокол  намірів  передбачає 80 доларів на

 кордоні. Але якщо подивитись по вартості постачаємого

 газу  і  по  обсязі, то, практично, це та же система,

 яка  існувала  у  1995  році, тільки там було так: 50

 доларів  на  кордоні, 0, 65 -транзит газу російського

 через територію України.

      Що стосується сьогодні, то ми змінили ставку: 80

 доларів  на кордоні за газ,  який споживає Україна, і

 1,75...    1 долар 75 центів за транспортування. Якщо

 перекласти  це  на  обсяги,  то  в цілому ситуація не

 змінилась - як  було,  так і залишилось. Але! Але! Це

 те,  що  держава  наша добивалась багато років. Чому?

 Якщо   проаналізувати,  якщо  було...  як  тільки  ми

 отримали  державність  і  якщо б існувала така схема,

 яку нам вдалось сьогодні попередньо домовитись (ще не

 підписано! А домовитись кажу, тому що поїде делегація

 підписувати...),  то  тоді  споживання  по транзитних

 магістралях  російського  газу  постійно  зростає. Не

 знижується!   Ви  розумієте?  Далеке  зарубіжжя...  А

 споживання   газу   нашими   споживачами  (по  різних

 причинах -  чи  то  енергозбереження,  чи то  фізичне

 зберігання - знижується). І постійно ми би отримували

 за  рахунок  структурних  змін  постійно положітєльне

 сальдо торговельного балансу. Нам це дуже вигідно! Це

 перше.

      Друге.  Вигідно  тому, що ми будемо проводити...

 стимулювати політику  енергозбереження. В цілому - це

 нормальня   схема.   Але!   Залишилось  не  вирішеним

 питання - як забезпечити газом внутрішніх споживачів?

 Тут   виникає   і   питання   транспортування...   Ви

 розумієте,   за   рахунок   того,   що  ми  підвищили

 розрахунки  за транзит російського газу по території,

 ми отримали десь близько 2,6  мільярдів доларів США в

 доходній  частині  бюджетку! Але, розуміючи те, що 80

 на   картоні,  і  потрібно  протранспортувати  ще  до

 внутріщнього     споживача,    то    потрібно    буде

 відшкодовувати  ці  кошти  і  спрямовувати на витрати

 транспортуючих  організацій.  Це  і  є питання. Зараз

 уряд  над  цим  працює.  І  моя відверта думка: треба

 залучати  недержавні  структури до забезпечення газом

 промислових   споживачів.  То  я  повторююсь  вже,  а

 населенню    бюджетних   організацій   потрібно   щоб

 гарантував забезпечення уряд. Це от така тенденція.

     

      ГОЛОВА.   Ну,   і   за   термінал,   ще   Василю

 Миколайовичу,  я  хотів би щоб і слухачі, котрі чують

 цю  дискусію  звернули  увагу  на те, що, пам'ятаєте,

 півтора    року   тому   весь   час   Верховна   Рада

 звинувачувалася  у  тому,  що  не пріймаєрішення щодо

 будівництва   терміналу,   бо   це   мов  зволікає  у

 розв'язанні   проблеми   про   альтернативні  джерела

 енергії.  Уявляється,  що не в Верховній Раді справа,

 ми  давним  давно  прийняли  це  рішення,  а термінал

 будується,   ну,  темпами,  які  не  вкладаються,  не

 піддаються ніякій критиці, тому я вважаю, що тут якби

 був живий, покійний Сидір Артемович Ковпак, то він би

 сказав "ото ж то".

      Давайте  будемо  аналізувати  тоді  ці причини і

 шукати засоби.

      Будь ласка.

      

       ГУРЄЄВ.  Що стосується тіньової економіки.

      На  мій  погляд  легалізація  тіньової економіки

 можлива по трьом напрямках, питання вирішувати.

      Перше,  легалізація  доходів,  так, тобто, я маю

 декларація доходів перш за все, з одного боку.

      Друге,  робота  податкових систем,  чітка робота

 на містах і податкової системи при Мінфіні.

      Третє,  мінімізація  податків, чому я кажу, якщо

 ми  встановлюємо  високе мито наприклад, то занижують

 митну вартість, держава не отримує цих коштів.

      І четверте, треба знижувати ці податки, щоб вони

 були легалізовані,

     І   четверте,   відповідність   цін  витратам  на

 виробництво,  чому виникла тіньова економіка, тому що

 у  нас  в се дотувалося. І на кінцевому продукті була

 можливість схоронити чи за кордоном ефективність, яку

 вивозили з держави.

      Тобто  не  було  зацікавленості  в поверненні, а

 коли  ми виходимо на світові ціни, відміняємо дотацію

 на  вугілля, електроенергію приводимо у відповідність

 з  витратами,  то  зникає  така можливість, от по цих

 напрямках  треба  працювати,  але це одним рішення не

 вирішуєтьс,  це  також  тривалий  процес,  але  треба

 робити його поступово.

     

      ГОЛОВА.   Магда.

     

       МАГДА. Шановний Василь Миколайович, в мене

 два питання.

      Перше,  ви  як  ніхто  в  Мінекономіці займалися

 паливом   для   електростанцій,  і  добре  знаєте  це

 питання,  тим  більше ви сказали, що в 1996 році буде

 забезпеченеп надійне енергопостачання, але вже 4 роки

 нашої  незалежності,  і  от  я  з вами працював, і ви

 знаєте,  як  тільки  осінь  електростанції паливом на

 зиму  не  забезпечують,  і  не  тому,  що немає цього

 палива,  воно є, якщо його в нас не досить, то воно є

 в Росії, але немає грошей, щоб його купити.

      Раніше    при    СРСР    питання    забезпечення

 електростанцій  паливом  займався  Держплан  Союзу  і

 банк,  Центральний тоді банк Союзу і в бюджеті країни

 були пеедбачені бюджетні позички для сезонних запасів

 палива. 4 роки Міністерство енергетики звертається по

 цьому питанню, щоб все-таки в бюджет включити строчки

 "сезонні   запаси".   Тим   більше,  що  ці  ж  гроши

 повертаються, але ні ви не передбачаєте, ні Мінфін, а

 він  меньше знає це питання. Воно не передбачено і на

 1996 рік. Чому це так?

      І  друге  питання.  Хто  готував для Мінфіну оці

 пріоритетні  напрямки  науки  нашої,  проблеми,  що в

 другому  томі,  як  вони  тут називаються "Пріритетні

 програми", які  фінансіруються з державного бюджету.

      Тут  попахує,  мабуть,  (...........),  тому що,

 знаєте,  от  читаєш, невже важливіше від енергетики і

 вот  взагалі  від економіки такі питання, як державна

 програма  переходу  на  міжнародну систему обліку. Ми

 може  пожили б ще одни рік ілі два з старою систомою.

 Або,  допустим,  таке  питання  міжгалузева  науково-

 технічна   програма   наукових  досліджень  з  питань

 розвитку і стану малого бізнесу. Або, наприклад, хіба

 для Міносвіти така важлива, для Міносвіти єсть багато

 проблем,   але  тут  написано  "Міжгалузева  науково-

 технічна  програма,  розробка  та  створення  учасник

 методу   і   матеріалів,   і   ресурсів   зберігаючих

 технологій для піднесення...

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу  коротше, будь ласка, ви третю

 хвилину вже говорите.

     

       МАГДА.  Все. Все.

     

       ГУРЄЄВ.   Шановний   Іван  Івановичу,  так

 питання   стабілізації  роботи  паливно-енергетичного

 комплексу  стає уже чотори роки. І я дуже вдячний, що

 ви  загострили  на  цьому  увагу,  тому що сталізація

 паливно-енергетичного  комплесу,  я ще раз стверджую,

 можлива  тільки  стабілізація  роботи,  перш  за все,

 вугільної   промисловості.   Тому   що  інше  все  ми

 закуповуємо практично по імпорту. Якщо подивитись, 18

 мільярдів   газу   власного  видобутку,  значить,  90

 мільйонів  ми  добуваємо  вугілля,  4,  5  -це нафта,

 практично,  а  потрібно  20, ну, 16 ми передбачили. А

 якщо давальницьку сировину врахувати по нафті, то там

 всі 20-22 мільйонів тонн.

      Тому,    стабілізація   можлива   тільки   через

 стабілізацію   вугільною   промисловості.   Створення

 запасів  на  теалових  електростанціях,  перш за все,

 через  нарощування  видобутку  вугілля.  Я про це вже

 говорю  три  роки,  скільки  я  працюю,  починаючи  з

 розробки   програми   розвитку  паливно-енергетичного

 комплексу.

      Так,  але  створення  зимових  запасів. Я ближче

 підхожу. Створення зимових запасів, як і стаділізація

 роботи  вугільної  промисловості  можлива  тільки при

 умові  прийняття  рішення  по  прийняттю  бюджету, як

 сформульвано.  Мене  цікавить  стабілізаційний   фонд

 розвитку   паливно-енергетичного.   Ці  кошти  будуть

 спрямовані (там 108 трильйонів, наскільки я пам'ятаю)

 і  на створення зимових запасів, і на влаштування там

 вибої  очисних,  і  на  будівництво, там вистачить на

 все. Тому що через стабілізацію цього, ..............

 металургів, коксівного вугілля. Вирішується питання.

      Так.  Що  стосується  пріоритетності. Ви знаєте,

 шановні  депутати, що при розробці програми, коли вже

 існувала  програма  діяльності Уряду, ми обговорювали

 на  цьому  рівні  пріоритетні  напрямки і пріоритетні

 напрямки  промисловості, закладені 1 до 1, значить, в

 програмі  на  1996  рік  економічного  і  соціального

 розвитку.  Але  що  стосується  тих  статтей,  що  ви

 назвали:  малий  бізнес  ще  іші  там,  підтримки там

 різні.  Ну,  тамневеликі  кошти,  Іван  Іванович,  ви

 розумієте?   Зовсім   взагалі     це  не  фінансувати

 неможливо,  тому  що існують ці фонди, хтось отримує,

 хоча   для   цього   потрібно  економічні  обосновані

 розрахунки.  Але вони не вирішують завдання створення

 енергетичних  запасів,  це  державна  потреба.  І  ми

 плануємо   його   вирішити   через   створення  фонду

 стабілізації    паливно-енергетичного   комплексу   і

 спрямовування на ці речі фінансування.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Носов.

     

      НОСОВ В.В.

     

      Шановний  Василе  Миколайовичу,  я  коли  чую  з

 трибуни,  що  говорять  про  програму лібералізації в

 стадії   кризи,   в   мене  виникає  питання,  чи  ви

 знайомилися   з  засобами  і  методами  антикризового

 регулювання  при виході з кризи в інших країнах чи не

 знайомилися?  Чи  читали  ви  якісь  книжки, скажімо,

 книги  Едхарда  і  Хаяка  не  годяться,  тому  що там

 конкретних заходів не описано. Якби ви мені порадили,

 що  почитати  з  цього  приводу,  може,  і  я став би

 лібералізатором.  Я так мрію їм стати! Це так легко і

 просто.

       Я до вас звертався, що Абалкін написав програму

 антикризового    виходу.   Мені   відповіли,   що   в

 Мінекономіки її нема. Мені прикро, що Мінекономіки не

 цікавиться такими питаннями.

      Порадьте  мені, будь ласка, які книги ви читали,

 щоб і я це почитав.

     

      ГОЛОВА.  Василе  Миколайовичу, ви не ображайтеся

 на   запитання,  депутат  Носов,  в  нього  своєрідна

 манера,  він з повагою при тому ставиться до вас і до

 всіх.

      Будь ласка.

     

      ГУРЕЄВ  В.  М. Шановні депутати, якщо б хтось із

 вас  зараз  запропонував  програму виходу з кризового

 стану  сьогодні,  якщо  б  хтось із вас запропонував,

 значить,  таке  джерело  фінансування,  щоб  вирішити

 проблеми,    наприклад,    забезпечення   соціального

 захисту,   я   тільки   був   би  вам  дуже  вдячний.

 Впровадження межі 4,8 і все інше.

      Але   я  скажу  єдине.  Якщо  ви  з  кимось  там

 розмовляли по програмі Абалкіна і вам відповіли, що в

 Міністерстві  економіки  її не існувало і не було, то

 я, наскільки пам'ятаю, вона друкувалася і в пресі, ця

 програма.

      Крім того, якщо потрібно почитати, давайте разом

 почитаємо.  Я  не  ображаюсь  на вас, але я вам скажу

 єдине:  за той час, скільки я був міністром, я вивчав

 досвід   Німеччини   (може,  він  ненормальний,  дуже

 ринковий для нас, не підходить), Франції - це більш

 там  державне регулювання на більш високому рівні. Ви

 розумієте,  там є державні банки у Франції, там більш

 сходна  ситуація  з  нашою, там державна енергетика.

 Сьогодні  приїхали  ці  експерти,  і  я  відверто вам

 скажу,   шановні   депутати.   Якщо   у   вас  є  які

 пропозиції -давайте разом вирішувати.

     

      ГОЛОВА.  Василю Микорлайовичу...

     

      ГУРЄЄВ  В.  М.... Не потрібно казати: "Читав, не

 читав... Розглядав цю програму чи ні..."

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ГОЛОВА.  Василю Миколайовичу, я прошу: зважте на

 те,   що   пропозиції   давалися   Кабінету  Міністрі

 розробниками     Програми     подолання    катастрофи

 економічної,  виходу  з  кризи.  І  виступала з цього

 приводу Вітренко тут, на трибуні. І крім того, я хочу

 скзаати,   що   у   Програмі   розвитку  промислового

 виробництва  на  1996-2000  рр.  частина  тих доходів

 використана,  але  бюджетом на наступний рік і планом

 економічного    розвитку    на   наступний   рік   не

 враховується.  Тобто  є розбіжність навіть від... між

 двома  програмами  Кабінету  Міністрів.  тобто наміри

 закладаються нибіто перспективні, а в основу беруться

 розрахунки  і  все  інше,  які  не  відповідають  цим

 методам... Я думаю, що тут ви самі собі суперечите...

     

      ГУРЄЄВ   В.   М.  Олександре  Олександровичу,  я

 аналізував    детально.    Детально    по    факторах

 розбіжностей  між Програмою діяльності уряду і Планом

 економічного  і  соціального  розвитку. Ви розумієте,

 і...

     

      ГОЛОВА....    І    Програмою    економічного....

 промислового виробництва -у вас же є така, коротка...

 тонка програма...

     

      ГУРЄЄВ В.М. Структурна перебудова чи...?

     

      ГОЛОВА.  Промилосве виробництво до 2000 року.

     

      ГУРЄЄВ В.М. А, концепція?

     

      ГОЛОВА.  Так, так, так - концепція...

     

      ГУРЄЄВ В. М. Так то концепція ж -не программа...

 То  концепція  -не  програма. Будемо доопрацьовувати,

 кстаті,  цю  програму.  У нас на розгляді сейчас так:

 структурні  перебудови  -це  одна  концепція. І і нша

 програма  -промилсової  політики, яка була розглянута

 на   засіданні   Кабінету   Міністрів  і  вернули  на

 доопрацювання.  Саме так: вернули її на допрацювання,

 тому  що  деякі  розділи  цієї  програми  промислової

 політики  не  співпадають  -вона  розглядалась трошки

 раніше...

     

      ГОЛОВА.  Про що й мова йде...

     

      ГУРЄЄВ  В.  М.... останнім прийнятим документом.

 Це  мало  місце, і ми спокійно до цього віднеслись, і

 присутні  були  -саме таки депутат Череп виступав, що

 нема   узгодженості   по  окремим  там  розділам,  по

 окремим...  Це  була  прийнята  нормально, і зараз ми

 доопрцьовуєм...

     

      ГОЛОВА.  Дідик.

     

      ДІДИК П.А..

      Передайте, пожалуйста, слово Гошовской.

     

      ГОЛОВА.   Валентина  Андріївна  Гошовська,  будь

 ласка.

     

      ГОШОВСЬКА В.А

     

      Дякую.

      Шановний Василю Миколайовичу!

      Я  хочу  продовжити  думку, яка сьогодні звучала

 звуст депутата Завалевської.

      Коли ми говоримо про бюджет, то це зрозуміло, що

 це  стратегія  і ось в цьому стратегічному плані все-

 таки  яким  чином  повинні  бути відображені, якби ми

 забезпечили  себе своїми власними енергоносіями. Адже

 відомо,  що  ні  одна  країна світу в період кризи не

 зупиняла    геолорозвідувальної    роботи,    ми    ж

 проголошуючи  незалежність  маючи такий багатий запас

 нафти  і  газу і це про це говорять всі спеціалісти у

 всіх  регіонах.  Сьогодні  вже  у  7  разів  по  суті

 скоротили  всі  роботи  в  цьому плані доки ми будемо

 сподіватися  на  чужу нафту і газ і робити такі борги

 для  своєї  держави, які ніколи і ніхто не виплатить,

 чи  не бачите ви в цьому сенсу все-таки подивитися на

 свої  власні  забезпечення  мінеральними  і корисними

 копалинами. Дякую.

     

      ГУРЕЄВ  В.  М.  Дякую,  безпека держави все-таки

 залежить  від стабільної роботи паливно-енергетичного

 комплексу  власного  перш за все, а не імпортуємого з

 близького чи далекого зарубіжжя.

      Значить я вже відповідав на це питання, що у нас

 не   вирішене   Мінфіном   два  питання.  Це  те,  що

 стосується  золота  і  друга  коли я відповідав на це

 питання,  я  сказав  і ще попереджуючи ваші запитання

 геологорозвідувальна  роботи. Чому я так сказав, тому

 що   я   цілком  погоджуюся,  що  тільки  за  рахунок

 нарощення  власних енергоресурсів ми можемо скоротити

 відємне  сальдо  торгівельного  балансу тільки за цей

 рахунок.  Ну  крім того є ще інші фактори скорочення,

 але  це  що стосується розвитку паливно-енергетичного

 комплексу.

      Тому  я кажу, я офіційно направив у Мінфін і тут

 присутній  міністр  фінансів.  Ми  ще раз повернемося

 вишукаємо  ці кошти для геологорозвідувальних робіт і

 для  виконання  програми  золота,  але  разом  все це

 обговоримо   і   приймемо  узгоджене  рішення  цілком

 підтримую.

     

      ГОЛОВА. Мішура.

     

      МІШУРА.

     

      Перше  запитання  таке, МІШУРА Фракція Комуністи

 Кіровоградська область.

      Скажіть  будь  ласка, чи знайомі ви з висновками

 бюджетної комісії нашої, про те, що бюджет в багатьох

 позиціях   протирічить   бюджетній   резолюції   нами

 прийнятій,  чому  так  воно  виникло,  чи  це свідомо

 Кабінет  Міністрів  робив  і  розробники,  чи можливо

 якісь  причини,  які не дозволили вам, щоб ці питання

 співпадали. Ось таке питання.

     

      ГОЛОВА.    Василь    МИколайович,    ви   хочете

 відповісти чи Петро Кузьмич.

     

       ГЕРМАНЧУК.  Я думаю, я, було багато нарікань з

 різних  комісій,  стосовно  що ми принципово відійшли

 від  бюджетної резолюції, в мене бюджетна резолюція і

 аналіз зауважень всіх комісій і всіх депутатів.

      Він  на  сьогоднішній  день  у  нас  готовий, ми

 готові  його, ну принаймні сьогодні до кінця дня дати

 ваше   зауваження   по   розбіжностях,   і  конкретні

 відповіді  по кожній позиції розбіжностей, і те, що і

 причини які спонукали цьому, і не погодження, там де,

 це дійно зовсім не так.

     

     

       ГОЛОВА.   Мішура будь ласка, ще запитання.

     

       МІШУРА. А друге запитання в мене таке, чому

 до   нашого  державного  бюджету  присмокталися  дуже

 багато  організацій,  які  до  цього  немають ніякого

 відношення.

      Рада   незалежних   профспілок,   просвіта,  ряд

 профспілок   галузевих   і   таке  інше,  я  можу  це

 перераховувати дуже багато, хто ці питання вирішував,

 щоб вкласти їх так сказати в бюджет.

     

     

     

      ГЕРМАНЧУК. Я відповім на це питання, це питання

 вчора  виникло  на  Президії Верховної Ради, ми також

 підготували  перелік  організацій,  так  як ви кажете

 прилипли   до   державного   бюджету,  підстав,  який

 нормативний  документ  регулюєтьс,  чи  це  постанова

 Верховної  Ради, чи це Указ, чи це Постанова Кабінету

 Міністрів,  чи  інша,  і  сума, яка йде на видатки, в

 тому  числі  оплата  праці,  інші видатки, теж ми вам

 сьогодні  будемо готові так, як вчора я пообіцяв, щоб

 ви  в  процесі розгляду бюджету змогли сказати, що ці

 організації   не   повинні   отримувати   за  рахунок

 державного  бюджету,  ми  з  задоволенням  уменшим ці

 видатки.

     

      ГОЛОВА.

     Петро  Кузьмич,  ви давайте входьте з ініціативою

 про  те  щоб  перелік  цей,  оскільки  мова  йде  про

 використання   бюджету,  а  це  виключно  компетенція

 Верховної Ради, дайте пропозиції...

     

      ГЕРМАНЧУК. Дамо.

     

      ГОЛОВА....  повірте,  що  через наш сесійний зал

 будь-які  громадські організації, якщо вона працює не

 на   інтереси   України   всієї,   наврядче  удасться

 пробратися  до  бюджетної  дотації.  Я  думаю,  що ми

 вирішемо  це  питання  нормально і ви будете захищені

 Постановою Верховної Раді.

     

      ГЕРМАНЧУК.    Абсолютно   згоден,   Олександр

 Олександрович, домовились.

     

      ГОЛОВА.

      Швидкий.

     

      ІЗ ЗАЛУ.  Олександр  Олександрович, Швидкий

 просив передати слово Ратушному. Він вийшов Швидкий.

     

      ГОЛОВА.  Ну,  він  зараз  підійде  і  скаже. Ну,

 давайте він вже...

 

      РАТУШНИЙ    М.   Я.   Ратушний,   361,   Конгрес

 Українських націоналістів.

      Шановний   доповідачу,   ви   згадали   у  своїй

 відповіді на питання, що ви були противником введення

 власної   грошової  одиниці,  гривни  в  Україні.  Ви

 сказали,  Президент заявив, що ця гривна буде введена

 в   жовтні.  Чи  є  прорахунки  Уряду?  Скільки  було

 отримано    на   спекуляціях   отим   курсами,   інші

 прорахунки, що один раз ми кажемо, що вводимо грошову

 одиницю, потм її не вводимо. Це перше питання.

      Друге  питання  в  мене таке. Полягає... Може це

 питання  не  до  вас,  а  представників з військового

 відомства. Чи це нормально в бюджеті, коли кошти, які

 з бюджету виділяються на армію, в півтора рази нижче,

 там  же  тільки  грошей вистачає, щоб прогодувати тих

 солдат,  ніж  кошти, які ми виділяємо на конверсію. Я

 правда  не  знаю,  який  прибуток з цієї конверсії ми

 отримуємо. Це друге питання.

      І  третє.  Поясніть,  що  планує  робити  Уряд з

 капіталовкладеннями, які... з грошима, які вкладені в

 капітальне  будівництво.  Депутат Череп назвав цифру,

 що  там  один  квадрильйон,  тобто  річний  бюджет. А

 приватизовано з цих незавершенних об'єктів, по-моєму,

 десь,  по  моїм  данним  лише 5 відсотків. Тобто один

 квадрильйон  закопано в землі. Що планується робити в

 тому плані? Оце третє питання.

      Дякую за відповіді.

     

       ГУРЄЄВ.  Дякую.

      Значить,  що  стосується,  я  не  казав,  що там

 Президент,  за Президента зовсім, по-моєму, нічого не

 казав.  Але  Міністерство економіки приймало участь і

 безпосередньо  я  в  роботі Комісії по введенню нової

 грошової  одиниці. І там кожен висказував свою думку.

 Я  тоді  був  прзначенний  міністр...,  спочатку я не

 працював,  а  потім, коли почав вникати в цю ситуацію

 по  прогнозам  вже  було  видно, що в жовтні інфляція

 зросте.   Тому  що  не  було  забезпечення  таємності

 введення  грошової  одиниці.  І  почали наблюдатися в

 економіці  такі  сімптоми,  які  повинні були, на мій

 погляд,  привести  до  зростання  інфляції,  а  тобто

 знецінення  нової грошової одиниці. І це з часом було

 підтверджено.  Якщо  ви  пам'ятаєте,  то  в жовтні ми

 взодили з пропзицією, десь рівень інфляції був 4 і до

 кінця  року  передбачався вийти до 3-х, 2-х відсотків

 щомісяцний.  Але  вже  в жовтні ми отримали після вже

 відміни   запровадження   грошової   одиниці,  14,  2

 відсотки.  Потім 9, і зараз ми виходимо на 6, менше 6

 по прогнозам, і десь до кінця року ми вийдемо на 3-и,

 4-и відсотки. Це прогнозне.

      Тобто,    рішення   було   прийнято   правильне,

 правильне.  ТОму  що час був невдачний, незабезпечена

 таємність  запровадження  грошової  реформи.  Це таке

 більше  політичне  і  частково  економічне рішення, в

 общем-то,  яке  потрібно  проводити  тільки за згодою

 всіх  ленів  комісії, і цю інформацію розповсюджувати

 непотрібно. Тобто час показав правильність прийнятого

 рішення. Це перше питання.

      Що стосується капітальних вкладень незавершеного

 будівництва?  То  згідно  окремого  рішення  Кабінету

 Міністрів,  і  це  питання розглядалось на засіданні,

 значить,   незавершене   будівництво.  Там  створений

 перелік  таких  об'єктів,  повинно приватизовуватись.

 Крім  того  з  часткою землі, на якому це незавершене

 будівництво    розташоване.    Тому    при   розгляді

 централізованих    капітальних    вкладень    ми   не

 враховували  це  будівництво.  Сьогодні нема коштів у

 держави на те, щоб добудовувати ці об'єкти.

      Перш   за   все,   ми  спрямовували  незавершене

 стратегічні  об'єкти,  які мають визначальне значення

 для   економіки   України.   А  ці  об'єкти  потрібно

 реалізовувати. Хоча, повинен сказати, реалізація дуже

 йде повільно.

     

      ГОЛОВА. Шейко.

     

      ШЕЙКО

      444,

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, закінчуйте.

     

      ШЕЙКО

      444, ............. виборчий округ, Шейко.

      Шановний...

     

      ГОЛОВА.    Хвилиночку.    Закінчуйте.   Відносно

 конверсії і оборони. Витрати на конверсію більше, ніж

 на оборону. Я так зрозумів. Так, так, будь ласка.

     

      ГУРЄЄВ.  Ну цілком (..........) скажу, що і

 ту   присутній   міністр  машінобудування.  Він  може

 підтвердити. Сьогодні взагалі треба було би збільшити

 кошти  на  конверсію.  Що сталося? Я, коли працював в

 машінобудуванні,   в   міністерстві   в  економічному

 управлінні,    ми    розпочали,   значить,   програми

 конверсійні,  але  не вистачило коштів. Такі програми

 як  "Охорона здоров'я", "Розвиток машинобудування для

 агропромислового  комплекса". Вони так і залишились в

 більшості  своїй  на стадії розробки чи документації,

 чи  здійснення  підготовки виробницва і не поставлено

 на серійне  виробництво.

      Міністерство  посстійно  отримує  недостаток цих

 коштів  і  вимушене  спрямовувати  частку  з  них для

 вирішення  соціальних питань. Тому що ці підприємства

 мають  у  себее  на балансі велику соціальну сферу. Є

 підприємства   як   цілі  міста  утримують  на  своїх

 балансах.  І  тому, в зв'язку з невирішенням питань у

 виробництві, вимушені спрямовувати ці кошти, обмежені

 кошти на соціальний захист. Це теж в рамках конверсії

 виробництва.  А  мені  здається,  що потрібно було би

 збільшити  це фінансування і все ж таки спрямувати на

 закінчення  промислових програм.

     

      ГОЛОВА.  Шейко.

     

      ШЕЙКО.

      Шейко , 444  Бобровицький округ, Чернігівщина.

      Шановний  Василь  Миколайович,  ви знаєте, що за

 останні    2    роки   дуже   загострилась   проблема

 забезпечення інвалідів спеціальним автотранспортом. Я

 би    хотів,   щоби   ви   відповіли,   що  в проекті

 макроекономічних    показників    передбачається   по

 збільшеннню випуску автомобілів з ручним керуванням і

 яка   перспектива  ближчим  часом  забезпечення  цієї

 категорії    інвалідів.   Зокрема,   моїх   виборців,

 автомобілями  з ручним  еруванням.  Це перше.

      І  друге. Ви знаєте, що статистика нам говорить: в Україні 93 тисячі безробітних.

      Скажіть,  будь  ласка,  як  на  фоні  подвійного

 зменшення  виробництва  в  Україні  і зупинення сотні

 підприємств  Україні  вдалося досягти такого низького

 рівня  безробіття.  І  чи підтверджуєте ви, фактично,

 наявність безробітних в україні в межах 4-5 мільйонів

 чоловік, чи ні?

      Дякую.

     

      ГУРЕЄВ В.М. Дякую.

      Що   стосуються   спеціальних   автомобілів  для

 інвалідів: так, сьогодні існує таке питання. Сьогодні

 Мінсоцзахист  для того, щоб отримати автомобілі марки

 "ЗАС"  -це Запорозького нашого підприємства -повинен,

 не  отримав на 2 трильйони карбованців. Крім того, ці

 автомобілі   спрямовуються  на  чорнобильський  фонд,

 тобто,   там,   для   чорнобильців.  Там  1  трильйон

 карбованців.

      Значить,   на   цьому  тижні  ми  розглядали  це

 питання,  і  зараз  підготовлена  Постанова  Кабінету

 Міністрів,  і,  до  речі, на цьому засіданні в середу

 буде  розглянуто  це  питання,  і  ми погодили його з

 міністром  фінансів, завізува я і міністр фінансів, і

 цілком   Уряд  підтримує.  Павло  Іванович  Лазаренко

 проводив  нараду  по  цих  питаннях.  Ми  зробимо все

 можливе,    щоб    профінансувати   закупівлю   таких

 автомобілів.

      Але  виникає  питання тут друге, зовсім інше. Це

 підприємство  -Автозас-сьогодні  знаходиться  в  дуже

 скрутній  ситуації,  взагалі  машинобудування.  Чому?

 Автомобілебудування. Чому так виникло?

      Ви  недавно  розглядали звільненя від податку на

 акциз  і  ПДВ цього підприємства, доповідав Кравчук -

 директор підприємства. Там така ситуація, що цього не

 вистачає,   у   нього  велика  картотека  -близько  8

 трильйонів   карбованців.   І   якщо   спрямувати  на

 розрахунковий  рахунок  цього  підприємства кошти, то

 вони будуть зараховані в погашення картотеки.

      Тому  Уряд  в середу буде розглядати ці питання,

 щоб  їх  вирішити  і профінансувати, перш за все, для

 закупівлі автомобілів і по чорнобильському фонду.

     

      ГОЛОВА.   Висиле   Миколайовичу,   оскільки   я,

 буквально,  днями  повернувся  з  Запоріжжя  з  цього

 заводу,  то  я  ще  вас  прошу, щоб ви взяли участь в

 обговоренні  цієї  проблеми  завтра,  по-перше, а по-

 друге  треба все-таки профінансувати Мінсоцзабез, щоб

 він  був  замовником для підприємства. Тому що машини

 виділені,  лиміти  виділені, закупити ні за що і тому

 не працює саме підприємство і є ще цілий ряд проблем,

 ми  повинні  вийте на 150 тисяч випуску автомобілів у

 рік. Якщо це буде, буде ефективно, буде ліквідна ціна

 буде все так, як гаразд.

     

      ГУРЄЄВ.  Ви  дуже добре знаєте цю проблему

 тому що 60 тисяч авомобілів не вирішує питання, треба

 подвоїти, якщо не потроїти.

     

      ГЕРМАНЧУК.  Василь  Миколайович,  я  буквально

 одне слово добавлю, Олександр Олександрович, до того,

 що  ми  сказали ми дійсно в цьому році всі автомобілі

 по  автозазу  через  Мінсоцбез  профінансували  вже 7

 тисяч автомобілів.

      І  дійсно  ми  працюємо на пряму, але все-таки я

 вам  скажу,  що  про ту проблему, яку говорить Василь

 Миколайович  весь  час  ми  біжимо  за  ціною, яка не

 врахована  у нас в бюджеті-це дійсно для нас проблема

 ми завтра дійсно будемо вирішувати.

     

      ___________.  Так і ще що.

     

      ГОЛОВА. Камінський.

     

      ГУРЄЄВ. Вибачте , будь ласка, по безробіттю.

      Так  це  у  нас  безробіття фактично вище, чому,

 тому   що   потрібно   розробити  багато  підприємств

 особливо в літній період, частково безробітних. Тобто

 працівників підприємств відправляли  у відпустки.

      І   так,   якщо   проконтролювати   в  цілому  в

 розрахунках на рік то може така сума і буде, але 4 чи

 5  це  дуже  багато.  Я думаю що в районі 2, 5 до 3 з

 урахуванням  частково безробітних.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Камінський.

     

      КАМІНСЬКИЙ  141 , фракція "Соціалістична"

     

      Уважаемый Василий Николаевич!

      Я  давно  знаю  вас  как человека, который очень

 много   внимания   уделял   угольной  промышленности,

 помагал  углю  и будучи заместителем министра, как на

 ваш  взгляд,  вернее  не  на  ваш  взгляд, а не ужели

 правительсво  не  понимает,  что этот бюджет который,

 проект  бюджета  который  на 1996 год -это собственно

 говоря   жирный   крест  на  угольную  промышленность

 Украины...  Вот.  Как вы считаете? И вот как вы могли

 сами принимать участие в форммировании такого бюджета

 по отношению к угольщикам? Это первый вопрос.

      Второй  вопрос. Значит, не могли бы вы ответить,

 когда  же  все-таки будут выплачены (или вы, или Петр

 Кузьмич),  когда же все-таки будет выплачена зарплата

 работникам   профессионально-технических   училищ  за

 сентябрь,   октябрь,  ноябрь?  Ведь  Президент  своим

 распоряженим  распорядился  до  30  ноября  выплатить

 зарплату... Люди до сих пор сидят без зарплаты...

      И   последний   вопрос.   Це  питання  до  Петра

 Кузьмича.   Петро   Кузьмич,   вибачте,   але   я  не

 задоволений  вашою  відповіддю  на запитання депутата

 Хмельового  щодо  "Мерседесів"... Я прошу вас сказати

 так, відверто: яку суму було виплачено за "Мерседеси"

 і чи не варто було б ці кошти перерахувати на виплату

 зарплати тим же працівникам ПТУ, чим оснащати команду

 Президента  "Мерседесами" (якими там?  шестисотими чи

 дев'ятисотими)? Може б і на "Волгах" поїздили, га?

     

      ГУРЄЄВ.     Дякую за запитання. Значить, я

 цілком   згоден,   і  тому  (якщо  ви  пам'ятаєте)  я

 підтримую   не   тільки   вугільну  промсловість,  а,

 практично,   всю   промисловість   і  агропромисловий

 комплекс,  тому  що  коли  я  був  заступником, я вів

 базові   галузі   промисловості.   І  по  роду  своєї

 діяльності я підтримував - знаю, що через промисловий

 розвиток буде оживлення економіки в цілому.

      Але,  значить, сьогодні ситуація, яка склалась -

 неприйняття  37-ї  статті - а  тут  ми  разом, і я не

 відокремлюю  вас  і  себе  (я  доповідав на Верховній

 Раді) і, можливо, не вистачило у мене... вас завірити

 в тому, що потрібно це рішення приймати, і знову таки

 передбачили  в уточненнях 1995 року фонд стабілізації

 паливно-енергетичної,  і  108 трильйонів на 1996-й...

 Якщо  депутати  приймуть цей фонд (а я готовий ще раз

 доповідати  і  показати,  за  рахунок яких джерел він

 формується),  що  не  вплине  -це неемісійні джерела,

 інше   просто   ми   не  знайдемо,  то  нам  вдасться

 стабілізувати вугільну промисловість. І не тому, щоби

 ці  кошти  пішли  на  зарплату, а зробити умови, коли

 шахтар може заробити кошти, тому що вироботок вугілля

 впав,   механізація   не   запроваджується,  тому  що

 обладнання  закупити не можливо, будівництво зупинено

 і  я тут не то що виступаю за шахтарів, я віступаю за

 те,  щоб  те  що  казав  Маг......  депутат,  що надо

 створювати   запаси  вугілля  на  електростанціях.  Я

 виступаю за те, що надо зайнятість забезбечувать даже

 на  тому  вугіллі,  яке для нас досить важке. В інших

 державах  це  вугілля просто б не добувлось, ну у нас

 іншого  нема,  тому ми повинні працювати і чим більше

 видобуток   буде,   тим   ніжча   буде   собівартість

 видобутку.

      Якщо, я робив розрахунки, якщо подвоїти чи на 50

 процентів наростити видобуток вугілля, ціна практично

 в  два  рази  падає,  а  ви  розумієте, що таке, якщо

 вугілля  впаде  по  вартості в два рази, це практично

 резерв,  який  використається  в  усіх промисловості,

 тому що це електроенергія перш за все.

      Тому  я підтримую це і буду доповідати ще раз, і

 схиляти вас до прийняття такого рішення.

      Що стосується заробітної плати профтехучилищ, ну

 може Петро Кузьмич мене підтримає.

     

       ГЕРМАНЧУК.  Стосовно ПТУ, я дуже хотів, щоб ви

 звернули  увагу,  на  таку  річ,  що  по  ПТУ  є  дві

 проблеми, і дві позиції, як у Кабінеті Міністрів, так

 і  у  Верховній  Раді, що робити з ПТУ на 1996 рік, з

 тим, щоб не було таких проблем, які були в 1995 році.

      В  чому  річ, в тому, що коли ми забезпечили ПТУ

 зарплату   включно   по  серпень  місяць,  і  виникла

 проблема  занять з 1 вересня і коли діти пішли в ПТУ,

 то  місцеві  Ради  практично, мотивуючи тим, що немає

 оплати за опалення, освітлення, розпочали, будемо так

 казати,  діти  розпочали  заняття  без  опалення, без

 отоплення,  ми  дійсно  вишукали  ці кошти, направили

 відповідним місцевим Радам.

      До  чого  я веду, що треба остаточно вирішитися,

 ми  три  роки дискусуємо цю проблему, передати ПТУ на

 місцеві відповідні Ради всіх рівнів, чи оставити їх в

 державному  бюджеті  з тим, щоб так і дальше, тому що

 кожному районному центрі, в кожному селі звідси дойти

 до  ПТУ  дійсно якийсь залишковий принцип получається

 фінансування цих ПТУ.

      Стосовно  заробітної  плати,  то ну принаймні на

 сьогоднішній  день,  я  не знаю такого, щоб в якомусь

 районі було не виплачено ще за вересень місяць оплата

 праці.

     

      ГОЛОВА.   Я прошу Петре Кузьмичу.

     

      ГЕРМАНЧУК.  За  вересень місяць будь ласка, я, у

 нас  є  заборгованість  по  всіх установах, по кожній

 бюджетній сфері, по кожній області, по Донецькій

 області, ви можете прийти, давайте з'ясуємо конкретно

 по яких  ПТУ.

     

      ГОЛОВА. Петре Кузьмичу, от підказують по Харкову

 тільки   за   серпень   місяць   виплатили   зарплату

 викладачам ПТУ, я не кажу.

      А  ще  треба...  ОДну хвилинку, та кругом так, а

 якщо ще взяти до уваги, що харчування не оплачується,

 не  компенсується,  не покривається витрати на це все

 діло,  то ми тоді ставим під загрозу взагалі майбутнє

 виробництво.  Тут  треба...  Це повинна бути державна

 політика  і  тут місцевий бюджет не справиться з цією

 проблемою,  бо  і  розміщення  ПТУ  в різних регіонах

 різне.  І  це  буде  різне  навантаження для місцевих

 бюджетів.

      І  крім  того,  ви  ж  подивіться, раніше було 3

 міністерства,  яке  відповідало за освіту: Міносвіти,

 Мінвищої освіти і Держкомітет по профтехосвіті. Зараз

 звели  все  в одне. І це залишковий принцип залишився

 для  ПТУ.  Хто  ж  буде  займатись цими дітьми і тими

 закладачами,  котрі справді готують майбутнє України,

 забезпечують е майбутнє.

      Я  прошу,  Петро  Кузьмич,  зважте  на ці всі...

 Останнє запитання, яке задавав Камінський.

     

       ГЕРМАНЧУК.  Я по ПТУ закінчу. Дійсно, так, що

 міністерства,  коли  всі  об'єднали,  то  видатки  ми

 фінансуємо  в  цілому по проблемі державного бюджету,

 не розшифровуючи ПТУ чи які інші видатки.

      Я  абсолютно  з  вами згоден, що тут получається

 залишковий    принцип.   Давайте   ми   звами   зараз

 розберемся,  якщо дійсно така проблема є, я думав, що

 ми  її  погасили.  На  минулій  неділі  давали значні

 кошти,   трильйони  коштів  ля  того,  щоб  поправити

 справу.   ми   з  вашого  дозволу  ми  цільовим  тоді

 зобов'яжемо  Міністерство  освіти  закрити питання по

 оплаті праці по ПТУ.

     

      ГОЛОВА.   Останнє  запитання  вам  було  задано.

 Камінський.  Петро  Кузьмич,  я  розумію делікатність

 вашої  ситуації, я вам...

     

       ГЕРМАНЧУК. А по мерседесах. Ну, яка делікатна

 ситуація. Я відповім на це питання.

      По-перше,  я  не розумію чому це пов'язувати ПТУ

 там і з цими мерседесами.

 

      ГОЛОВА.  Та ні, то окреме питання.

     

       ГЕРМАНЧУК.  Питання  так,  я вам дам офіційну

 розшифровку.   Скільки,   яка   гілка  влади  Кабінет

 Міністрів,  Президент, Верховна Рада, по якіх статтях

 має  видатки  і  скільки  додатково  вона  отримала з

 фонду,  резервного  фонду  Кабінету  Міністрів.  І ви

 визначетесь. я думаю, що ця проблема наша внутрішня з

 вами. А не для того, щоб...

     

      ГОЛОВА.   Петро   Кузьмичу,   чому   так  гостро

 ставеться це питання. Через депутатів іде надзвичайно

 багато  запитів  з  місць.  Я  вам  яскравий  приклад

 приведу,    може    не   яскравий,   а   характерний.

 (...........)   депутати   з   (...........)   району

 Одеської  області  приїхали  групою до мене на прийом

 попросили   допомогти  вирішити  принципове  питання:

 забезпечення водою цієї вузлової залізничної станції.

 потрібно  було  десь 100 з лишнім мільярдів для того,

 щоб  вирішити  цю  проблему. За підписом Сивульського

 Миколи  Івановича  я одержую відповідь, що можливості

 такої нема. Тоді, як я знаю, що у кілька разів більше

 в цей же час виділили коштів на придбання автомобілів

 тим  представникам,  службовцям,  які  могли походить

 поки  що пішки, бо розучаться ходить. Якщо з молодого

 віку  будуть починать їздить на "Мерседесах". І треба

 створить  такі  умови,  нехай  чесно робить, заробить

 собі  гроші, купить машину і буде їздить. А, я думаю,

 що  це абсолютно всіх би влаштувало. То тоді найшлися

 б гроші на......... і на інші проблеми, і в тому чилі

 на ПТУ те, що....

     

      ГЕРМАНЧУК.  Олександр Олександрович! Я вважаю,

 щоб  ніколи  більше  в  цьому  залі  і  у нас в Уряді

 в  міністра  фінансів  не  виникало  таких    проблем

 (Міністерство  фінансів,  до  речі,  з  цього приводу

 внесло  свою  пропозицію), тоді чітко треба визначити

 ліміт видатків на органи управління, як це робиться в

 любій цівілізованій країні, і як це робиться...

     

      ГОЛОВА. Дуже правильно. Давайте зробим так.

     

      ГЕРМАНЧУК.  Будь ласка, ми в бюджеті пропонуєм

 це.  Форму 14 відновлюємо. Скільки автомобіл, хто має

 право  в  них сьогодні іздити. І видатки на заробітну

 плату.

     

      ГОЛОВА. Дуже правильно.

     

      ГЕРМАНЧУК.   Будь   ласка,  ми  підтримаємо  і

 зробимо це з вашої згоди, якщо ви проголосуєте.

     

      ГОЛОВА. Шановні депутати! Я вважаю, що ми можемо

 взяти  до  відома  всю  ту інформацію, котра частково

 задовольняє,   частково   не  задовольняє  депутатів.

 Конкретно   вою   позицію   щодо   інформації  Василя

 Миколайовича і відповідей Петра Кузьмича, в основному

 вони   в  двох  відповідали,  ми  висловимо  під  час

 розгляду  програми  і бюджету тут у сесійному залі.

      Я  хотів би від вашого імені все-таки подякувати

 Василю Миколайовичу, який три години відверто і чесно

 відповідав на ті запитання, які йому задавали, і дещо

 з відхилення від тої процедури, котру ми передбачали.

 Він незавчасно одержав запитання, відповідав відразу.

 Ми  ще  раз  переконалися,  що  він, ну, чесно, чесна

 людина,  спеціаліст  толковий,  він володіє аналізом,

 але дуже тяжко відповісти на ті питання, які з різних

 частин тієї проблеми попадають йому, так би мовити...

 і   відповідати  експромтом  на  ці  запитання.  Тому

 давайте  ми  Василю  Миколайовичу  подякуємо при тому

 всьому,  як це все він відповідав, а всю інформацію з

 приводу  обговорюваних  сьогодні  проблем  беремо  до

 відома.  Засідання  Верховної  Ради над питанням, які

 включені  в  порядок дня, сьогодні розпочнеться о 16.

 00. Будь ласка.