Стенограма пленарного засідання

23 листопада 1995

                 ЗАСІДАННЯ  П'ЯТИДЕСЯТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  23  л и с т о п а д а  1995  р о к у

                      16.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Шановні депутати, я прошу підготуватися

 до   реєстрації...   Вставте   картки.   Проводиться

 поіменна реєстрація.

      Зареєстровано  325  народних  депутати, 326 - ще

 однку    картку    принесли.    Вечірнє    засідання

 оголошується відкритим.

      В порядку інформації. Тільки що закінчила роботу

 Конституційна   комісія.   Дискусія   що   до  тексту

 Конституції проходила у гострій конструктивній формі,

 створена   робоча   група   з  членів  Конституційної

 комісії,   яка   далі  буде  працювати  над  текстом,

 передбачаючи в ньому і подання альтернативних форм...

 розділів  чи  статей Конституції. Доручено протягом 3

 тиждней  підготувати проект на розгляд Конституційної

 комісії.

      Таким чином, зроблено ще один крок до підготовки

 проекту Конституції.

      Тепер  відносно  розгляду  питання, яке ми зараз

 розпочали перед перервою.

      Йде  обгворення  проекту  інформацію що до якого

 зробив  Валерій  Едуардович  Коломойцев.  Виступив 21

 учасник  засідання. Є пропозиція така, як би ви на це

 подивились,  оскільки  дискусія  була  і  в основному

 оцінки  позитивні,  але  в  основному  треба  ще  для

 глибшого з'ясування обставин з цього питання, а також

 враховуючи  те,  що  в  нас  с  порядку дня зараз йде

 надзвичайно складне і важливе питання про поправки до

 бюджету на нинішній рік, ми викликали членів Кабінету

 міністрів,  і  міністр  фінансів тут є, і оскільки те

 питання  потребує  надзвичайно ретельної уваги і крім

 того його не можна відкладати уже дальше, то я просив

 би  вашої  згоди, якщо погодиться доповідач і ви теж,

 щоб  закпінчити  обговорення і голосування по проекту

 Коломойцева завтра вранці.

      Можна так зробити? ВИ не заперечуєте?

 

       ___________.   Я   думаю,  что  это  необходимо

 сделать, чтобы  министр финансова мог  работать.

 

      ГОЛОВА. Зрозуміло. Нема заперечень? Тоді я прошу

 вашої    підтримки   шляхом   голосування   дозволити

 продовжити розгляд цьогод питання завтра на ранковому

 засіданні в першу  чергу.

      Ставлю на голосування.

      За -

      Власне,    це   процедура,   заперечень   немає,

 утримався один тільки.

      Слово  для  розгляду  питання  про проект Закону

 України  "Про  внесення  змін  до Закону України "Про

 державний  бюджет  на  1995  рік"  має  Петро Кузьмич

 Германчук, міністр  фінансів  України. Співдоповідач

 Микола Янович Азаров.

 

      ГЕРМАНЧУК П.К.

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 народні  депутати,  відповідно до Постанови Верховної

 Ради   України   "Про  введення  в  дію  Закону  "Про

 державний   бюджет   України  на  1995  рік""  Урядом

 підготовлено  проект  змін  і  уточнень до державного

 бюджету України на 1995 рік, який Президентом України

 14  листопада  цього  року  подано  на  ваш розгляд і

 затверджено.

      Проект   розроблено,   виходячи   із   підсумків

 виконання  роботи  і  виконання  бюджету за 9 місяців

 поточного року.

      Перш  ніж  перерйти  до  характеристики основних

 показників, які запропоновані вам, відповідні таблиці

 уточнення  державного  бюджету,  декілька зупинюсь на

 підсумках   роботи   за  9  місяців  поточного  року,

 оскільки це є основою для уточнення усіх показеників.

      Треба  відмітити,  що проведення політики реформ

 зумовило    деякі    згруження   загально-економічної

 ситуації.  Вжито  ряд заходів у бюджетно-фінансові та

 грошових  кредитних  сферах,  зроблено  певні кроки у

 напрямі    ліберізації   еокноміки,   внутрішньо   та

 зовнішньо   діяльності   та  у  податковій  політиці.

 Досягнуто   деяких   зрушень   у  стабілізації  курсу

 українського карбованця, зниженню ставки банківського

 кредиту. Розвивається валютний ринок.

      Вперше  за  час  незалежності  Україна розпочала

 своєчасно    виконувати    свої   зовнішньо   боргові

 зобов'язання,   приско.....   процес   і   інтеграцію

 світовий  ринок.  Однак, безперечно, миттєвого ефекту

 деякі  зрушення  у макроекономіці не можуть дати. Для

 цього потрібний певний час, тому економічна ситуація,

 реальне сьогодення країни залишається надто складним.

 Реаліаліями............  і  хоча  значно уповільнений

 спад  виробництва, згортання ділової та інвестиційної

 діяльності,   загострення........  стану  в  паливно-

 енергетичному      комплексі,     від'ємне     сальдо

 торговельного   балансу,   неефективність   стурктури

 управління  та..........  міністерств  та відомств на

 стан  справ  у  відповідних  галузях  і  особливо  на

 підприємствах.

      Головний   макроекономічний   показник,  валовий

 внутрішній продукт за 9 місяців цього року скоротився

 у  порівнянні з відповідним періодом минулого року на

 12, 7 відсотка. Незважаючи на те, що темпи спаду його

 уповільнилися,   они   залишаються   значними   через

 зменшення обсягів добавленноюї вартості у будівництві

 на  31  відсоток,  в  сфері  обігу   на  16, 7  та  в

 промисловості  на  15,2 відсотка.

      У   поточному  році  уповільнилися  темпи  спаду

 промислового   виробництва,   але  становище,  ви  ще

 знаєте,  залишається  нестабільне.  В  цілому, обсяги

 виробництва  за  9  місяців цього року в порівнянні з

 відповідним періодом минулого року дещо скоротились і

 відповідають 14 відсоткам.

      Зменшився   випуск   продукції   практично  всіх

 основних  галузей  виробництва,  найбільший  спад має

 місце  на  підприємствах  легкої  промисловості,  він

 сьогодні   досяг   36   відсотків,   мікробіологічної

 промисловості  будівельних  матеріалів і інших, тобто

 тих   видів   промисловості,   які   є   базові   для

 оподаткування.

      Критичним  залишається  стан справ у виробництві

 товарів  народного  споживання. Спочатку 1995 року їх

 вироблено  на  23  відсотки менше, ніж за відповідний

 період  минулого  року, в тому числі продовольства на

 20,  5  відсотків.  Загострюється проблема реалізації

 товарів  народного  споживання на внутрішньому ринку.

 На  складах  підприємств  накопичується нереалізовані

 товари.  Економічні  реформи  передбачають структурні

 зрушення в економіці. Насамперед, у промисловості.

      Але,  як свідчить аналіз, структури промислового

 виробництва  останніз  років зміни тут відбуваються в

 основному   під   дією   цінового  фактору.  Постійні

 зростання цін на енергоносії призвело до збільшення в

 загальному  обсязі  промислового виробництва в діючих

 цінах,   частки   продукції   таких   енергомістських

 галузей,   як   електроенергетика,  майже  в  4  рази

 порівняно   з   90-ми   роками,   паливна   та  чорна

 металургія.

      Важким  залишається фінансовий стан підприємств.

 Кожне 5 з них у поточному році  працює   збитково.

      Всі  ці  факти  безперечно  суттєво  вплинули на

 виконання  як Державного бюджету, так і бюджетів усіх

 рівнів   і  наповнення  їх  реальними  джерелами  для

 зебезпечення  фінансування  їх видатків.

      Зведений  бюджет  України за 9 місяців 1995 року

 виконано   за  доходами  у  сумі  1  квадральйон  341

 трильйон карбованців або на 58,9 відсотків.

      Для   поповнення   доходів  Державного  бюджету,

 консолідованого   бюджету   було   залучено   кредити

 Центрального   банку   у   розмірі   195   трильйонів

 карбованців  та  отримана зовнішня допомога у розмірі

 53,3  трильйона карбованців.

      Державний  бюджет відповідно -у вас є ці данні -

 виконано  на  788 трильйонів або 53 відсотки. Дефіцит

 зведеного  бюджету  зведеного консолідованого бюджету

 становить   225  трильйонів  карбованців,  Державного

 бюджету  -246 трильйонів карбованців. Що свідчить про

 те,  що  за  9  місяців  місцеві  бюджети всіх рівнів

 вийшли  з  перевиконанням  доходної  частини  бюджету

 в порядку на 21 трильйон карбованців.

      Якщо  розглядати  основні види і стан виконання,

 характеристику  виконання  доходних  джерел, які були

 розглянуті  в  цьому  залі  і  визначені у Державному

 бюджеті,  то  слід  зауважити,  що  практично по всіх

 видах  доходних  джерел  є підстави говорити, що вони

 сплановані реально і надходять в тих об'ємах відносно

 до  валового  внутрішнього продукту по щоквартальному

 його  розподілі. Норма відносно валового внутрішнього

 продукту  надходження  доходів  до Державного бюджету

 складає  65%  до  годового контингенту, тобто якщо ви

 подивитесь  таблицю,  то  практично  і  по Державному

 бюджету, а в більшій мірі по консолідованому бюджету,

 надходження  іде  в  міру  запланованого,  окрім двух

 значних  джерел.  Це рентна плата за природний газ та

 різниці  в  цінах  на  газ,  де  із  запланованих 197

 трильйонів  карбованців  ми маємо тільки 54 трильйона

 карбованців,  що  складає  27%  до призначеного, що в

 першу   чергу   пояснюється   великою  заборгованістю

 споживачів   газу,  які  не  розраховуються  за  його

 споживання.    І    сьогодні    сума   заборгованості

 обраховується в розмірі 215 трильйонів карбованців.

      Крім  того,  значним непокоєнням є ненадходження

 за   незадовільно   проведеною   роботою   як  Фондом

 Державного  Майна,  так  і  місцевою  адміністрацією,

 стосовно  проведення  приватизації  і  мобілізації. В

 зв'язку   з   цим   кошти   у  розмірі  92  трильйони

 карбованців,  які  передбачені  у  місцевих бюджетах,

 фактично  надійшло  за  9  місяців тільки 3 трильйона

 карбованців.

      За   рахунок   зменшення  обсягів  матеріального

 виробництва   до   бюджету  не  надійшло  податку  на

 добавлену   вартість,  акцизного  збору,  податку  на

 прибуток у розмірі 63 трильйонів карбованців, а через

 велику  дебіторсько-кредиторську  заборгованість  між

 підприємствами   України   затримано   надходжень  до

 бюджету    усіх    рівнів   порядка   83   трильйонів

 карбованців.

      Наслідок  дії  податкових  пільг,  які мали бути

 скасовані,  енадходження  склали  на  суму  більше 80

 трильйонів  карбованців. Не надійшло рентної плати за

 нафту і газ і (я вже говорив суму), через повільно...

 

      ГОЛОВА. Я прошу депутатів... Олександр Іванович,

 Сергій Анатолійович, я прошу... спокійно... Говоріть.

 

      ГЕРМАНЧУК  П. К.... На жаль треба констатувати і

 той  факт,  що  на  сьогоднішній платники податків до

 бюджетів   усіх   рівнів  заборгували  40  трильйонів

 карбованців  по відрахуваннях до Пенсійного фонду -48

 трильйонів  карбованців.  За 9 місяців цього року 167

 тисяч  підприємств  і організацій допустили порушення

 Податкового  законодавства  і  не  доплатили в бюджет

 майже  34  трильйони карбованців податків, або більше

 3%  обсягу  коштів,  які  надійшли  в  бюджет  за цей

 період.  За  порушення  законодавства  до  145  тисяч

 посадових  осіб  були  прийняті міри адміністративної

 відповідальності,      стягнуто     188     мільйрдів

 адміністративних  штрафів, притягнуто до кримінальної

 відповідальності 1640 осіб і на 11 150 осіб матеріали

 передані  в  правоохоронні  органи.  Значна кількість

 порушень   Податкового   законодавства   допускається

 підприємствами   Мінпрому,   Мінмашпрому,  Мінтрансу,

 Мінсільгосппроду.  Зокрема, 266 підприємств Мінпрому,

 або   71%   перевірених   за   9   місяців  допустили

 порушення -ухилення від сплати податків на суму майже

 5    трильйонів    карбованців.    250    підприємств

 Мінмашпрому.  І перелік цей можна подовшити. Найбільш

 характерним  виявленням  порушень  є  пряме проушення

 норм      податкового      законодавства,     ведення

 бухгалтерського обліку, наприклад.

      При  перевірці  підприємства Калужского концерну

 "Оріон"   він   занизив  податки  і  не  сплатив  786

 мільярдів  карбованців,  але  з  тим  же звернувся до

 Уряду  з проханням виділити більше одного трильйона на

 поповнення обігових коштів.

      Яка     ж     причина    порушень    податкового

 законодавства,  про  яке  ми так багато ведемо мову в

 цьому  залі  і  з  приводу  того,  що  воно являється

 великим тягарем для нашого  товаровиробника.

      Я  хочу нагадати вам, коли ми приймали бюджет на

 1995  рік і затверджували його тут 7 квітня поточного

 року,  то  були внесени пропозиції і за оподаткування

 доходу  ми перейшли до оподаткування прибутку.

      Ми  знизили ставку податку на добавлену вартість

 з   28   відсотків   до   20  відсотків.  Ми  знизили

 проценти...  процентні  ставки по акцизному збору, ми

 знизили оподаткування доходів громадян. Загальна сума

 втрат     бюджету    при    затвердженні    його    і

 пониженні........    тиску    були   на   податковане

 підприємство склало більше 500 трильйонів карбованців

      Однак  на  рівні  підприємств  і  організацій ми

 приходимо  до  висновку,  що  одаржання  широких прав

 підприємств,    використання    фінансових   ресурсів

 посилило з другого боку відповідальність керівників і

 посадових осіб підприємств і організаціцй у виконанні

 своїх  зобов'язань  перед  бюджетом  у першочерговому

 повному і своєчасному внесенню податків, у збереженні

 отриманих    прибутків    і    недопущення    великих

 неприбуткових   втрат.   Причому,   всі  штрафи,  які

 накладаються  на  посадових  осіб,  платяться  в  тих

 розмірах, які визначені, і практично нема випадків їх

 несплати.

      Тобто  є  нагальна потреба приймати законодавчо,

 така   пропозиція   буде  внесена,  стосовно  більш

 жожрсткої  відповідальності керівників підприємств за

 порушення законодавтсва.

      На     нашу     думку    треба    врегульовувати

 законодавство    і    на    рівні   відповідальності

 міністерстсв  і  відомств.  Сьогодні згідно з Законом

 "Про   підприємство"   і   згідно  з  іншими  нормами

 законодавства    жодним   із   них   не   передбачено

 відповідальність  любого  міністерства,  відомства за

 розрахунки   підвідомчих   їм   підприємств  стосовно

 державного  бюджету, а  також  державних  фондів,  що

 призводить,  практично,  до  безвідповідальності всіх

 суб'єктів  господарювання,  починаючи  від міністра і

 закінчуючи директором підприємства.

      Недоліком  в роботі міністерств слід вважати, що

 роботи     відомчих    контрольно-ревізійних    служб

 знаходиться   на  низькому  рівні.  Практично  в  нас

 ліквідовані  відомчі  контрольно-ревізійні  служби, і

 це, як ми бачимо,    пішло не на користь.

      Слід зауважити, що Кабінет міністрів дуже уважно

 розглянув  всі  моменти,  які  зв'язані  з порушенням

 податкового законодавства, прийняті жорсткі міри, які

 стосуються   компетенстності   Кабінету  міністрів  і

 будуть  внесені відповідні законодавчі акти Верховній

 Раді  для  їх прийняття.

      Серйозні  недоліки  мають  місце  і  в  питаннях

 дотримання   установами  банка  вимог  щодо  касового

 виконання  державного  бюджету.  На  виконання Указів

 Президента  України  від  17 листопада 1994 року "Про

 посилення  контролю"  за  надходлженням  податків  та

 інших  обов'язкових платежів до державного бюджету та

 про  заходи  щодо зміцнення фінансової дисціпліни при

 виконанні  державного  бюджету,  на  виконання  вимог

 закону Верховної Ради про державний бюджет, проведена

 перевірка  установ  банків,  додержання ними вимог по

 касовому  виконанню бюджету. Порушення виявлені у 921

 установою  банков  і  2278  перевірені. Або практично

 кожна  друга  установа  банку порушує законодавство в

 частині  касового  виконання  бюджету.  До порушників

 тільки   штрафних  санкцій  обраховано  на  суму  585

 мільярдів карбованців.

      Видатки  зведенного  бюджету  за 9 місяців цього

 року  становили  1  квадрильйон 566 трильйонів річних

 призначень.  На  фінансування  витаків по соціальному

 захисту населення, спрямованому на 225 трильйонів, на

 утримання   соціально-культурних  закладів  -406,  78

 відсотків,  оборону  -68  відсотків.  У  вас  це  є в

 таблиці    по    кожній    статті    видатків   можна

 зорієнтуватись, в якій пропорції вони фінансувались і

 якщо  будуть  у когось запитання я відповім по кожній

 статті  видатків,  тому  що в цьому залі вже виникали

 питання  при попередньому дні Уряду чому ми фінансуєм

 (...........) чи мірі більше, чи меньше.

      Видатки    державного    бюджету   склали   один

 квадрильйон   33   трильйона   карбованців,   або  55

 відсотків  до  затвердженого  бюджету  на  рік.  За 9

 місяців  передбачено на 1995 рік з державного бюджету

 дотації   місцевим  бюджетам  в  сумі  48  трильйонів

 карбованців, перераховано тільки 28.

      Так  становище  перш за все пояснюється значною,

 яка перевищується  в  декілька  разів  заборгованостю

 окремим бюджетом перед державним бюджетом.

      Найбільші суми заборгованості  мають    бюджети:

 Автономна     республіка     Крим,    міста    Києва,

 Дніпропетровської, Полтавської, Харковської областей.

 І  що  характерно,  що  з  цих областей йде найбільше

 листів-звернень    стосоно   збільшення   їх   питань

 місцевого  характеру  за  рахунок  коштів  Державного

 бюджету.

      Кошти,  що  надходять  до Державного бюджету від

 областей-боржників,  зразу же транзитом направляються

 у  вигляді  дотацій  до  бюджетів,  що мають одержати

 відповідно  до  Закону  "Про Державний бюджет на 1995

 рік".

      В  цьому  році ми змушені були в деяких випадках

 до областей, які не  виконують   своїх   зобов'язань,

 вдаватись  до  примусового стягнення частини боргу. В

 цій   ситуації   надзвичайно  важливим  є  дотримання

 бюджетної  дисципліни.  Вирішення місцевих проблем за

 рахунок  загальнодержавних  ресурсів  та коштів інших

 регіонів  ще  більше  ускладнює  економічне становище

 держави.

      Ми  розуміємо  труднощі  і проблеми в регіонах з

 фінансуванням першочергових витрат, але вирішувати їх

 за  рахунок  Державного  бюджету неможливо. Приведені

 цифри  щодо виконання Державного бюджета свідчать, що

 ситуація у Державному бюджеті значно складна.

      Я  хотів  би  ще  нагадати,  що при затвердженні

 Державного  бюджету, весь  дифіцит бюджету, в цілому,

 бюджетної  системи  було  перекладено  в  повній сумі

 тільки   на  Державний  бюджет  без..............  на

 розрахунків місцевими бюджетами.

      Бюджет  був складений, безперечно, з врахуванням

 того, що протягом року повинні були бути вжиті заходи

 по   скороченню   видатків,   встановленню   жорсткої

 економії   державних   коштів.   На жаль,   більшість

 міністерств,  відомств,  органів  виконавчої влади не

 виконують  прийнятих  Верховною  Радою,  Уряду рішень

 щодо  вжиття  заходів  по скороченню або призупиненню

 раніше  прийнятих  програм для забезпечених реальними

 джерелами   фінансування,  скороченню  витрат  на  їх

 утримання.

      Від    міністерств,   відомств   надійшло   мало

 конкретних     пропозицій     щодо    змін    чинного

 законодавства,   нормативних   актів,  щодо  економії

 бюджетних коштів.

      Незважаючи    на    недостатність    коштів   на

 фінансування       соціально-культурних      заходів,

 недостатньо   проводиться   робота  по  удосконаленню

 структури   мережі,   мають  місце  факти  незаконних

 витрат,   розтрат,   привласнень  грошових  коштів  і

 матеріальних    цінностей.    Причому    ці   процеси

 ускладнюються.

      Асугнування  з  бюджету  на покриття збитків від

 реалізації  комунальних послуг населення та оплати за

 житло  є  однією  з  найбільший  статей  віддатків по

 соціальному захисту населення.

      Проте,     перевірками     виявляються     факти

 використання  їх  на  виплату  премій,  різного  роду

 надбавок,  за  рахунок яких доходи працівників житло-

 комунальних   підприємств   перевищували  встановлені

 оклади  в 2, в 3 рази. В ряді перевірених підприємств

 Одеської,   Черкаської   областей   посадові   оклади

 керівників  комунальних  служб  перевищували оклади з

 доплатами  за  ранг голів державних адміністрацій. І,

 безперечно, підпорядкованих їх органам управління.

      Багато  ще  в бюджетних установах організацій та

 госрозрахункових  підприємств  продовжують  допускати

 ганебну  практику  незаконного  витрачання  державних

 коштів.

      Міністрерство  фінансів та його органи на місцях

 тільки за 9 місяців -вдумайтесь в ці цифри -проведено

 36,  7 тисячі ревізій-перевірок і в 27 тисячах і 8, 5

 тисяч бюджетних установ ревізіями встановлено розтрат

 на  суму  більше  5  трильйонів карбованців та 581, 3

 тисячі  доларів  США,  9 тисяч німецьких марок, 99, 9

 мільйона   російських рублів.

       Найбільша  сума  збитків,  недостач, розкрадань

 грошових  коштів,  матеріальних цінностей встановлено

 на  підприємствах, установах в Донецькій, Луганській,

 Житомирській, Кіровоградській, Львівській, Кієвській,

 Запорізькій, Вінницькій  областях.

      Приведу вам лише один приклад. Ревізіями 5 вузів

 в Одеській області виявлено збитків майже 6 мільярдів

 карбованців. Це тільки вузи.

      З  них  недостача  -808  мільйонів  карбованців.

 Одеський  університет  здав  в  оренду 25 комерційним

 структурам  2 тисячі квадратних метрів приміщень. Але

 орендна плата в сумі 4, 4 мільярдів карбованців з цих

 установ  (я  маю  ввиду, комерційних) не стягувалась.

 При  цьому за рахунок кошторису університету оплачені

 також надані комерціним структурам комунальні послуги

 на  1,  5  мільярда карбованців. А ми в цьому залі, в

 Кабінеті  Міністрів  вирішуєм,  де  взяти  кошти, щоб

 заплатити, розрахуватись, тому що студентам холодно і

 не  сплачена  плата  за  тепло,  за воду і т. ін., за

 електроенергію.

      Шановні   народні   депутати,   як   ви  знаєте,

 попередні  уточнення  були  внесені  Верховною  Радою

 України  13  липня  цього року по результатам першого

 кварталу   та   з  урахуванням  попередніх  підсумків

 виконання Бюджету за перше півріччя.

      Виходячи  з економічної ситуації поточного року,

 уточненого   прогнозу  обсягу  валового  внутрішнього

 продукту,    з   5   квадрильйонів   124   трильйонів

 карбованців,  що  враховані  при  липневому  розгляді

 Бюджету,  до  4  тисяч  900  на  сьогодні, враховуючи

 середній  курс долара США до українського карбованця,

 який   очікується  в  середньому  на  рік  150  тисяч

 карбованців,  проти  раніше, який був врахований 163,

 8,  а  також  значні уточнення інших макроекономічних

 показників,  а також підсумки виконання за 9 місяців,

 викликали  необхідність  запропонувати  вам уточнення

 Бюджету  за  9  місяців,  яке обумовлено Законом "Про

 Державний бюджет на 1995 рік".

      Згідно  із  проведеними розрахунками очікуваного

 виконання  доходів  Державного  бюджету,  до нього не

 надійде  в  поточному  році 75 трильйонів карбованців

 різниці в цінах по газу.

      Через...  До  цього  часу  не  вияснені  питання

 стосовно    Статті   37   ненайдіде   50   трільйонів

 карбованців.   Таким   чином,  пропонується  зменшити

 поточних  показниках надходження до цих джерел на 135

 трильйонів  карбованців.  Я  ще раз підкреслюю, що це

 мається ввиду уточнення, зміни, які повинна зробити у

 державних   бюджет.   Таким   чином,   аналіз   стану

 надходжень   по   окремих  доходах,  крім  того,  дає

 підстави проаналізувати деякі збільшення. Це, перш за

 все,   на   109   трильйонів  карбованців  очікується

 збільшення   податку  на  прибуток,  ви  все  знаєте,

 судодержавного   бюджету  відрахування  складають  30

 відсотків,  це  32,  2  трильйони  крб.,  крім  того,

 податкового  податку з населення -20, 50 відсотків це

 доходи  державного бюджету. І по іншим статтям, які є

 у вас у таблиці.

      Крім   того,   хотів  би  звернути  вашу  увагу,

 оскільки,  ми  подавали  проект бюджету до того, як в

 цьому   залі  розглядали  вето  на  Указ  Президента,

 стосовно   відрахувань  у  розмірі  5  відсотків  від

 обсягів  реалізації  товарів,  робіт,  послуг,  то  в

 бюджеті  сьогодні,  якщо  ви  уважно  подивитесь,  ці

 видатки  в  одній  і  тій  же  сумі є і в доходах і в

 видатках. Тобто, Уряд пропонує -ліквідувати цю статтю

 надходжень,  оскільки є рішення Верховної Ради, як по

 доходах, так по видатках.

      Враховуючи   рекомендацію  Верховної  Ради  щодо

 законодавчого  вирішення  питання  про  залучення  до

 державного  бюджету  на  1995 рік 25 відсотків, аморт

 відрахувань   державних   підприємств,   пропонується

 передбачити  надходження  цих  доходів  у  сумі 10, 9

 трильйони  крб.  і  спрямування  їх  на  фінансування

 заходів,   пов'язаних   із   структурною  перебудовою

 галузей   народного   господарства.  Тобто,  сьогодні

 потрібно визначитись. Хочу звернути увагу на те, що в

 сумі  10,  9  ці  доходи  і  видатки  також визначені

 окремими  строками.  Тобто,  якщо їх Верховна Рада не

 підтверджує  законодавчо,  то  в  цілому на структуру

 видатків  і  доходів  бюджету  це  не впливає. В тому

 числі на збільшення або зменшення його дефіциту.

      Проектом  також  передбачається  затвердити нову

 редакцію  статті  37 (вона у вас є). Попередньо ця...

 редакція   цієї   статті  обговорена  в  Міністерстві

 економіки  з участю голів постійних комісій -з питань

 бюджету  і  з питань банківської діяльності. За умови

 прийняття  рішення  з  цього  питання  до зазначеного

 фонду  очікується  16,  6  трильйона карбованців. І я

 сказав  витрати  на  таку  ж  суму. А вона у вас є. я

 зачитаю...

      Я просто хочу звернути увагу, що зимовий період,

 коли  сьогодні  ми  маєм  таку  кризу  неплатежів  за

 енергоносії  і  таке  інші, все-таки хотілось би, щоб

 сьогодні   ця   стаття   37   в   тій  редакції,  яка

 запропоновна  в  змінах до Державного бюджету на 1995

 рік, була прийнята.

      Запропоновано   в  проекті  змін  до  показників

 Державного  бюджету  не передбачено, якщо ви звернули

 увагу,    уточнення   взаємостосунків   з   бюджетами

 Автономної  Республіки  Крим,  областей, міст Києва і

 Севастополя.   Тобто,   нормативи   відрахувань   (ми

 вважаємо)  в  цій ситуації не повинні підлягати будь-

 яких  змін  і  уточнень,  оскільки  загальна  сума як

 доходів,  так і видатків міняється в незначних сумах.

 Але,  оскільки  в  окремих  областях (особливо ті, де

 мали   місце   в   обрахунках  податок  на  добавлену

 вартість)  згідно  із проектом законодавчого акту про

 ПДВ,  де скасувались пільги, і особливо в Луганській,

 Донецькій областях, то згідно із постановою Верховної

 Ради  ми  включаємо  пункт,  де  зобов'язуємо Кабінет

 Мінсітрів  за  погодженням  з Комісією Верховної Ради

 провести   відповідні  взаєморозрахунки  з  Державним

 бюджетом.  У  проекті  Змін  і доповнень не враховано

 осигнування      на....      на     введення     межи

 малозабезпеченості тому, що він був раніше  переданий.

      Але ...

 

      ГОЛОВА.  Петро  Кузьмич,  скільки Вам часу......

 будь ласка.

 

      ____________. Я закінчую.... декілька хвилин...

      В  першу  чергу необхідно... визначитися скільки

 ми  не  маємо  законодавчого  акту,  я  маю  на увазі

 постанову  Верховної  Ради,  яку  ми  тут  приймали в

 остаточній редакції.

      5,  5   трильйонів  карбованців,  ті  суми,  як

 запрпонував  Уряд,  проводити,  втілення  цієї статті

 поетапно   і   в  визначеному  по....  пропозиції  до

 постанови   Верховної   Ради.   Є   можливість  5,  5

 трильйонів    карбованців    вишукати    за   рахунок

 надходження   до   Державного   бюджету , за  рахунок

 додаткової   мобілізації  коштів,  а  также  економії

 коштів по всіх видатках: це не буде перешкодувать для

 виконання  постанови в тій редакції, яку запропонував

 Уряд.

      Схвалення  проекту  Змін  і  доповнень до Закону

 України "Про державний бюджет", який сьогодні внесено

 на обговорення, дозволяє Уряду дотримуватись основних

 макроекономічних  параметрів на 1995 рік.

      Дефіцит  Державного  бюджету,  якщо  ви звернули

 увагу,  складає  331,  5  трильйони  карбованців. Щоб

 дотримуватись   запропонованих  показників,  в  першу

 чергу   по   доходах,   необхідно   жити   безперечно

 вичерпаних  заходів  до  стабілізації виробництва, як

 основного  джерела доходів. З іншого боку, витрачання

 коштів  повинно  бути  надзвичайно  економним.  Прошу

 підтримати,  схвалити  поданий  проект,  він  на нашу

 думку,  в  умовах, що склались, є оптимальним і дасть

 можливість  забезпечити  до  кінця  року фінансування

 найнеобхідніших  потреб,  які  є  сьогодні  в  нашому

 суспільстві.

 

      ГОЛОВА. Чи  є запитання до Петра Кузьмича?

      Запишіться , будь ласка, на запитання.

       Поки  ви будете госуватись, опублікуйте список,

 я  коротеньке  запитання.  Петро Кузьмич, хто готував

 вам   проект   листа  до  Верховної  Ради  з  приводу

 ратифікації  кредитів    на  85 мільйонів екю?

      Я знаю, що міністерство -це абстрактно. Ви, будь

 ласка,   підкажіть   авторам,  що  Верховна  Рада  не

 наполягала на тому, щоб цей кредит використовувати на

 соціальні  потреби.  Навпаки,  ми  говорили: покажіть

 схему  використання  кредитів усіх, а не тільки цього

 кредиту.  А  ви  поклали  так:  в один кошик з одного

 кінця  87  мільйонів, а з іншого виклали карбованцеву

 масу і розподілили на соціальну сферу. Так питання не

 обговорювалось на  Верховній Раді.

 

       ГЕРМАНЧУК.  Можна  я відповім?

      Я   відповім   коротко   на   питання  Олександр

 Олександровича   стосовно   85   мільйонів  екю,  які

 потрібно ратифікувати.

      Справа  вся  в  тому,  що вони, якщо ви візьмете

 розшифровку   до  державного  бюджету,  де  є  розділ

 "зовнішні  зобов'зання",  так  ці  85  мільйонів  екю

 закладено  як  доходна  база для погашення зовнішньої

 заборгованості.  Якщо ці 85 мільйонів екю, я дуже вас

 прошу уважно послухати, не отримаємо ми в цьому році,

 я  повинен  допустити і мобілізацію власних бюджетних

 коштів  для  того,  щоб покрити зовнішні зобов'язання

 держави.

      Якщо  я  отримаю 85 мільйонів екю, то еквівалент

 трильйона коштів бюджетних направляється на соціальну

 сферу,  згідно закону, який затверджений, Закону "Про

 державний   бюджет".

 

      ГОЛОВА.  Нехай  буде  так,  хоч воно не зовсім і

 так.

 

       ГЕРМАНЧУК.  Ні, Олександр Олександрович, саме

 так.

 

      ГОЛОВА.  Петро  Кузьмич,  ви  просто  тим  самим

 тисните на депутатів, кажете, якщо не... ратифікуєте,

 то заберемо із цих статей.

 

       ГЕРМАНЧУК.  Ні,  ні  ми  не  заберем  із  цих

 статей. Просто ми  не додамо...

 

      ГОЛОВА.  Не додамо по тих статтях. Ну, да, то не

 додайте  по  інших, якщо на те пішло. Ну, будь ласка,

 запитання.  В  нас  записалося  більше  80 чоловік на

 запитання. Попередньо 20 хвилин на запитання, а потім

 будем радиться.

      Мішура, будь ласка.

 

      МІШУРА В.Д.

 

      Я   прошу   передати  слово  комуністу  депутату

 Кириченку, 329 округ.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      КИРИЧЕНКО   М.  О.  329,  Кириченко,  Полтавська

 область.

      Шановний  доповідачу,  ми  вас  слухали уважно і

 дуже  добре  ви  розповідали,  але  виникає цілий ряд

 запитань  із  життя нашого, в тому числі із основи, з

 основного економічного закону бюджету.

      Я  не  почув,  на  жаль, з вашого виступу, як же

 збільшити надходження доходів державного бюджету, щоб

 на  емісійній  основі  все-таки  виплачувати людям ту

 межу  малозабезпеченості,  яка  прийнята  у Верховній

 Раді,  як  Постанова  в  розмірі 4 мільйони 800 тисяч

 карбованців.

      І  друге.  те,  що стосується видатків. Шановний

 Петро   Кузьмич,  ну,  куди  вже  дальше  зменьшувати

 видатки.  Тут  пропонується  освіта  -12  трильйонів,

 культура  -зменьшить,  охорона  здоров'я -зменьшить і

 так дальше, і так дальше. Соціальний захист населення

 зменьшити.   Куди   вже   дальше   соціальний  захист

 зменьшувати?

      І в той час у нас у бюджеті, законі про бюджетні

 видатки на обслуговування зовнішнього боргу, як були,

 так і там ми не зменьшили.  Я прошу дайте відповідь.

 

       ГЕРМАНЧУК.   Дякую   за  запитання.  Стосовно

 першого.  Я відповім вам де брати доходи. Да, дійсно,

 ми  знов  же  і  я  абсолютно з вами згоден, що треба

 розпочинати  і  мобілізовувати  доходи,  потім  легше

 розділити.   Тим   більше,   що  ми  ділити  всі  вже

 навчились.

      Перш за все доходи, безперечно, не ростуть ні де

 ні  в  цьому  залі,  ні  в  Кабінеті  Міністрів, вони

 відпрацьовуються  в  виробництві  і тільки через спад

 виробництва...  Я  називав вам які суми ми маєм не до

 надходжень.

      Безперечно,  запровадження податків тільки і той

 тягар,  якій  сьогодні  лежить  на  сфері, виробничій

 сфері,   яка   відноситься  до  державної  власності.

 Сьогодні...,  на  минулому  тижні  в  цьому залі було

 прийнято  ряд  законів,  які  будуть  дозхволяти  нам

 мобілізовувати додаткові джерела сфер обслуговування,

 частини  змін податків стосовно акцизу і приведення у

 відповідність,   стосовно   монополії   на  горілчані

 вибори.  Все  це  є відпрацьовано в проектах і все це

 пропоновано,  і  те, що було, наприклад, прийнято тим

 же Кабінетом Міністрів. Є цілий перелік міроприємств,

 він  розглядався  на  Кабінеті  Міністрів, до кожного

 міністра,  до кожного міністерства, відомства, в тому

 числі і податкова інспекція, безперечно, Міністерство

 фінансів.

      Було  дано завдання. Я вам скажу, що тільки за 9

 місяців  додатково мобілізували (я вам називав цифру)

 більше  39 трильйонів карбованців. Це також додаткові

 доходи від посилення того ж контролю.

      Тому  є, як кажуть, дуже великий непочатий край,

 в  цьому  плані, роботи, але зразу все впорядкувати і

 зразу все вирішити неможливо.

      Я   вам   скажу,   що  на  сьогоднішній  день  9

 законодавчих   актах,   які   є  в  проектах,  ми  на

 сьогоднішній  день  ними  користуємся.  От вчора була

 нарада з усіма представниками областей, такі області,

 як  Луганська,  Донецька.  І  коли  ми  приймали  тут

 бюджет,  ми  орієнтувались,  що  по  ПДВ  ми  знімемо

 пільги.  І  тільки  по  цим  областям  майже половина

 доходних  джерел  у  зв'язку з неприйняттям закону не

 надходить,  і  ми  поставли їх в скрутне становище, і

 змушені  ці  витрати випадаючі покривати з Державного

 бюджету.

 

      ГОЛОВА.  Петро  Кузьмич, я  дуже  прошу  коротше

 відповідайте.

 

      ГЕРМАНЧУК.   Хорошо.   Стосовно  видатків.  Ви

 розумієте,  ну,  не треба так казати, що ми знімаєм з

 соціальної  сфери,  з соціального захисту. Соціальний

 захист  -це  ті  5  трильйонів карбованців із 50, які

 згідно  з  37  статтею  були  записані  в доходах, як

 джерело за погашення цих витрат.

      Оскілька  стаття  37  не  прийнята,  у  нас нема

 додатково  джерела  збільшувати  ці  витрати.  І  тим

 більше, якщо ви подивитесь пропорційне співвідношення

 витрачання  коштів  Державного  бюджету  на соціальну

 сферу,   на  соціальний  захист,  то  це  -ви  уважно

 подивіться  -то  ми  не  копійки не зменшили витрат 4

 кварталу.

      Але   є   вже  витрати,  які  ніколи  не  будуть

 профінансовані,  які  втратили  на  сьогоднішній день

 свою  чинність.

      Безперечно  це  не є зарплата, не є нарахування,

 не  є  виплати  соціального характеру, які є згідно з

 чинним законодавством. Жодної копійки по цих виплатах

 не зменшено.

 

      ГОЛОВА.  Петро  Кузмич, ще раз давайте уточнемо.

 37  стаття  прийнята  Верховної  Ради. Будь ласка, не

 кажіть,  що  не  прийнята.  А що не виконана, це інше

 питання. Зараз  ми його не обговорюємо.

      Чукмасов, будь ласка. Коротко відповідайте, будь

 ласка.

 

      ЧУКМАСОВ

      Петр   Кузьмич!   Чукмасов,  Днепропетровск,  81

 округ.

      Поскольку  была  затронута 37 стаття, я хотел бы

 вам  задать  вопрос  все-таки по ней.

      Вы    несомненно    человек   квалифицированный,

 перкрасно понимаете, что статья был такая в бюджете у

 нас.  Не  случайно она появилась. Состояние топливно-

 энергетического   комплекса  вынудило  сделать  такую

 статью.

      Но  мы  задавали вам вопросы здесь неоднократно,

 задавали  вопросы  министру  экономики.  В  часности,

 появились  здесь  такие  пункты  в этой статье как по

 метизам,  стальной  прокат,  трубы.  Просили  расчеты

 дать.

      Сегодня   рентабельность   на   отдельных  видах

 проката.  А  прокат -это и заготовка для тех же самых

 труб.  Вы  можете, что это еще 5 и плюс 5. Это больше

 будет  уже  чем  с  прибыли  более 70 процентов нужно

 будет отдавать. Сегодня этот товар никто не купит. Вы

 осстановите предприятие, которые сегодня платят налог

 в   Государственный   бюджет,   дают   поступления  в

 Государственный  бюджет  и  не  будет  вообще  ничего

 поступать.

      Пожалуйста,  где  эти расчеты, кто их проводил и

 на чем вообще  они основаны?

 

      ГЕРМАНЧУК.     Значит,    ну    расчеты    эти

 проводились...   Если  вы  помните,  изначально  фонд

 стабилизации,  который  был принят Верховным Советом,

 он  не  был  принят как доходная или расходная статьи

 Государственного бюджета.

      Было  предложено  Кабинету Министров совместно с

 соответствующими комиссиями отработать и разработать,

 обсчитать,  как  вы  сказали,  и дать схему внедрения

 указанной  статьи,  которая  определяла отчисления на

 энергетический  комплекс,  прежде  всего  на угольную

 промышленность.

      Очень много шло дискуссий. Каждый расчет, каждая

 позиция,   которая   касалась   любой   отрасли,  она

 обсчитывалась,  безусловно,  с  участием  министра  и

 воответствующих  лужб этой отрасли, почему и возникли

 разногласия  по  этим  статьям в связи с тем, что при

 первоначальной редакции принятия Закона действительно

 это  ложилось  дополнительно  в  цену.  И  продукция,

 которая выпускалась, могла быть неконкурентной.

      Потом  была  предложена  новая редакция. и потом

 целая,  так  сказать,  уже  я  не  знаю,  детективная

 история по поводу 37 статьи.

      Здесь,  которая  37  статья  обозначена  в  этом

 Законе,  она  обсчитана, министр экономики вам дважды

 здесь   докладывал.   И   она  согласована  с  каждым

 министерством  и  ведомством.  Если  у  кого-то  есть

 сомнения  по этому вопросу, пожалуйста, приходите, мы

 вам  дадим  обсчет  каждой  статьи. Ведь это уже идет

 дискуссия,  с этого вопроса, с апреля месяца текущего

 года.

 

      ГОЛОВА. Шулежко.

 

      ШУЛЕЖКО М. Я. Прошу передати слово Парубку, 424-

 ий.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ПАРУБОК О.Н.

 

      Петро  Кузьмич, кінчається 1995 рік, ми не можем

 толку  звести  з  нашим  бюджетом. Хотя ми вже должни

 були прийняти бюджет на 1996 рік.

      Я  собі  сиджу  і  думаю:  скільки  б  ми давили

 податками,  ми не зможемо бюджет зверстати, тому що у

 нас не працює проізводство.

      Я  проаналізував  по  своєму  господарству. Якщо

 господарство  заробляє  один  карбованець,  то  з нас

 беруть  1  карбованець 20% податку. І цим кожним днем

 гибне сільськогосподарське виробництво.

      Біда  наша  криється  в  тому,  якщо  всіми нами

 уважаємий  Михайло  Сергійович Горбачов він казав, що

 на   250   мільйонів   населення  в  нас  був  апарат

 управління 19 мільйонів.

      Я  вам  хочу  сказати,  може, я ошибуся в деякій

 цифрі,  у  нас  на Україні вже це число сягнуло на 50

 мільйонів  апарату.  І  кожний день, як гриби ростуть

 контори,  контори  і  контори.  А підприємство падає,

 падає  і  падає.  І  ще  є  одне джерело доходів. Нам

 потрібно  скоротити,  починаючи  з  Верховної Ради до

 сільської  Ради,  від  Кабінету  Міністрів  до  любої

 контори,  і від президентської структури, також треба

 скоротити апарат.

      І   ще   давайте   піднімемо  наші  передвиборчі

 платформи.  І  хоча б в одній передвиборній платформі

 там  написано,  що я зобов'язують поїхати 20 разів за

 рубіж  вивчати  досвід,  як  працюють в Індії, Кітаї,

 Японії,  Ізраїлі. В нас є тут такі депутати, є такі в

 Кабміні, в міністерствах, гастролірують вже по 20, по

 30  і по 40 разів. Що нам від цьогоо стало легше жити

 чи  добавився бюджет наш?! Треба припинити ці виїзди,

 тому що це розтранжируємо народне добро.

 

      ГЕРМАНЧУК. Що я хочу сказати. Не можна, так би

 мовити,  не  погодитись  з вашою думкою, абсолютно, з

 вами  згоден,  там де є непомірні витрати, закордонні

 поїздки  і  т. д., транспорт в нас збільшився значно.

 Раніше   все   це   лімітувалось,  до  речі,  одна  з

 пропозицій  на 1996 рік, все-таки, мабуть, до органів

 управління.  В  тому числі до бюджетної сфери, те, що

 коється  сьогодні  з  заробітною  платою,  ми  будемо

 пропонувати  це  прохання  з місць, ваших начальників

 фінансових  управлінь,  адміністрації,  щоб  ми, все-

 таки6   встановлювали   ліміт   видатків   на  органи

 управління. Тому що безмірні видатки, дійсно, про те,

 що  ви кажете6 є місце, можна приводити багато фактів

 і тільки Верховна рада законодавчо повинна встановити

 пропозицію Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів,

 ліміти,  як  це було в тих скрутних умовах, в яких ми

 знаходимось, на утримання органів управління.

      Але,  я  вам  приведу  такий  приклад. Буквально

 днями був Президент Республіки з Прибалтики і ми вели

 бесіду  із  представником Міністерства фінансів. 2, 5

 млн. чоловік проживає в країні, Міністерство фінансів

 складає 450 чоловік (я не кажу служби -всі інші, як і

 у  нас),  у  нас Міністерство фінансів на 52 мільйони

 складає  650  чоловік.  Тобто тут треба, дійсно,... я

 абсолютно  згоден, якщо структурно підійти до кожного

 органу управління... А може він зовсім не потрібен!..

 А  коли робити так, як ми ввесь час робили -скоротити

 всіх  на 30% -це ми взяли ще за колишнього Союзу і на

 протязі всіх десятирічь скорочували і жодного разу це

 не  приводдило до успіху... Тільки структурно повинно

 визначитись.  Ви  знаєте,  що зараз Кабінет Міністрів

 розглядає  по  кожному  міністерству,  відомству,  по

 кожному органу державного управління такі пропозиції.

 Крім  того,  виконується і рішення Верховної Ради, де

 ми  повинні  скоротити  в цілому апарат управління на

 30%.   По   чисельності,   ви  знаєте,  це  скоротити

 неможливо,  але в асигнуваннях на його утримування це

 буде враховано.

 

      ГОЛОВА.  Петро  Кузьмич,  ще  раз  прошу коротше

 відповідати і задавати запитання теж, будь ласка, теж

 коротше...

      Коропенко, будь ласка.

 

      КОРОПЕНКО А.А.

      Шановний Петре Кузьмовичу!

      Стаття  перша,  сьомий пункт -я маю на увазі 25%

 амортизаційних відрахувань. Жовтень-грудень поточного

 року.  у,  ви  ж розумієте, що це зовсім покладе наші

 підприємства  уже  не  тільки  на  лопатки,  а будемо

 товктися  по  них.  Щоб вони не піднялися... І дальше

 написано:   "...  Надати  право  Кабміну  пріоритетне

 значення підприємств визначтиит". Але ж визначення ще

 немає? То як буде корегуватися оці 25%?..

      І   коротесеньке  питання  (як  Василь  Іванович

 кажуть)  -де  відшукаєте  5 трильйонів карбованців на

 першу ступінь по межі малозабезпеченості?

 

      ГЕРМАНЧУК  П.  К. Ну, стосовно амортвідрахувань.

 Якщо  ви  пам'ятаєте,  в бюджеті минулого року 25% ми

 брали,  або зарахувували в Державний бюджет з початку

 року  і  на  протязі  всього  року.  Тут мова йде про

 незначну   суму,   яка   потрібна  для  збалансування

 бюджету.  Я вам скажу цифру, що всі амортвідрахування

 на   1995...  за  1995  рік  складуть  372  трильйони

 карбованців.   Це   незначна   доля   якщо  взяти  те

 співвідношення, що сьогодні пілприємства всіх галузей

 народного  господарства  не  доплатили  до державного

 бюджету   і   Пенсійного   фонду   разом  взятими  87

 трильйонів карбованців.

      Ну,  не  буває, щоб гроші візьмуться десь знеба.

 Вони  не  падають  звідти....  треба якось вирішувать

 питання....

 

      ГОЛОВА. Брит...

 

      БРИТ, Запорізька область.

 

      Уважаемый  Петр  Кузьмич,  прошу  дать пояснения

 цыфрам на станице 5 порівляльної таблиці. Речь идет о

 финансировании витрат, пов'язаних із наданням допомог

 і  часткових  склад?  процентів  по  виданим кредитам

 підприємцям,  селянським,  фермерским  господарствам,

 колективним    сільськогосподарським   підприємствам.

 Підприємцям  -400 миллиардов, фермерским хозяйствам -

 576,  коллективным  хозяйствам  -96.  Тоесть в 4 раза

 меньше,  чем  предпринимателям  и в 6 раз меньше, чем

 фермерам.   Где  же...  декларируемоя  Правительством

 равенство  всех  форм собственности? Разве фермерских

 хозяйств на Украине в 6 раз больше, чем коллективных?

      И  еще  прошу: ответьте на вопрос, если сможете.

 Чье   это   задание,  чья  установка  на  уничтожение

 коллективных  форм  собственности  на  селе, кому это

 выгодно и в чьих это интересах?

 

      ГЕРМАНЧУК.  Вы  простите,  пожалуйста, Вы что

 смотрите  закон или какую таблицу? Таких цыфр.... где

 Вы брали эти цыфры?

 

      БРИТ. ....... 5 страніца порівляльної таблиці....

 

      ГЕРМАНЧУК. Так там нет изменений.... это....

 

      БРИТ. ...Ну изменений нет....Да, ноя все-таки...

 

       ГЕРМАНЧУК.  Это  утверждено  законом, который

 есть,  "О госудасртвенном бюджете", изменений никаких

 мы в эти статьи не вносили вообще, там же стоит ноль.

 

       БРИТ.  Ноль  это изменение, а сами цифры

 говорят   о том, что   ...

 

       ГЕРМАНЧУК.  Нет,  мы  же изначально утвердили

 эти  цифры и обозначили, что в таких    параметрах.

 

      ГОЛОВА. Але і там і там не виплачувалось, так що

 там є таке...

 

       ГЕРМАНЧУК.  Інша  справа  -виконання.  ну тут

 нема  виконання,  виконання треба...

 

      ГОЛОВА. Я  про що  й кажу.

      Ярошинський.

 

      ЯРОШИНСЬКИЙ.

        Шановний  Петре  Кузьмичу,  кому,  як  не вам,

 знати,  що  як  міністру  фінансів знати, що граничні

 ставки  податку  зменшення їхнє або збільшення так чи

 інакше   впливає на розвиток економіки.

      Ми  останнім  часом завдяки вам і Уряду прийняли

 рядо   положень   про  прямі  і  непрямі  податки.  В

 результаті  цих  прийнять  відбувається  дальший спад

 виробнрицтва, приховування податків, а отже зменшення

 надходжень в  бюджет.

       Всім  відомо,  напевне,  також  про те, що якщо

 промисловість  і  сільське  господарство  вмирає,  то

 вмирають всі за ними, і разом з ними бюджет.

      В  мене  до  вас  птиання:  чи  прорахували  ви,

 наскільки  в результаті введення оцього пунктів 6 і 7

 і   наступних   відбудеться  спад  виробництва  через

 нововведення    і   наскільки   зменшиться   реальні,

 повторюю, реальні надходження  в бюджет.

      Якщо  Уряд     ....

 

 

       ГЕРМАНЧУК.  Я відповідаю   на ваше питання.

      По  6  пункту  я  ж  вам  доповідав, що згідно з

 рішенням Верховної Ради ми 6 пункт знято, і про нього

 мова   вже  не  може  йти,  поскільки  Верховна  Рада

 остаточно прийняла рішення.

      Стосовно   7   пункту,   він   уже  нарахований.

 Амортизація це не є додатковий тягар податковий. Це є

 з  нарахованих амортизаційних нарахувань залучення до

 державного  бюджету,  яке робилось на протязі минулих

 років  постійно.  А  ми кожемо, що тільки 2 місяці ми

 запозичуємо    частинку    коштів   для   того,   щоб

 профінансувати  ті  соціальні  міроприємства,  с тому

 числі   і по підприємствам.

 

      ГОЛОВА.  Косів.

 

       КОСІВ.

       Шановинй  Петре  Кузьмичу,  ви  пропонуєте  нам

 прийняти  проект  Закону України "Про внесення змін і

 уточнень  до  Закону України "Про державний бюджет на

 1995  рік"". Але, коли ми приймали цей бюджет, то уже

 тоді  було  абсолютно  очивидно, що 17 трильйонів для

 двох    міністерств:    Міністерство    культури    і

 Міністерство  у  справах преси і, забув як воно точно

 називається від хвилювання...

 

      ГОЛОВА. інформації.

 

       КОСІВ....  інформації, дякую, є абсолютно

 не достатньо навіть для нарухування заплати. зараз ви

 ці   показники   пропонуєте  зменьшити  ще  на  3,  5

 трильйони.  Ну,  уже  працівники цієї галузі протягом

 останніх  місяців  зарплати  не  одержують.  А  таким

 чином,  я  не  кажу  про  якійсь  розвиток, про якусь

 стабілізацію. Взагалі галузь не зможе вижити.

      Я   був  недавно  на  зустрічі  із  працівниками

 профтехучилищ  міста  Львова,  вони вже три місяці не

 одержують  зарплату. Ради бога, відповісте чи є якась

 можливість  забезпечити  ці  галузі,  чи  воно  так і

 залишиться?

 

       ГЕРМАНЧУК.  Я вам відповідаю на ваше питання.

 Якщо  ви  візьмете  звіт про виконання бюджету   за 9

 місяців  чи  за 10 місяців поточного року, то ці суми

 абсолютно  не  відносяться  до  зарплати  і  вони  на

 загальне фінансування зовсім не мають ніякого впливу.

 Освіта,  культура,  охорона  здоров'я  профінансовані

 сьогодні на 77-80 процентів. Ті суми, які ми знімаєм,

 які  вже  не  будуть  профінансовані,  я  маю  в виду

 в  частині  капітального ремонту, в частині придбання

 інвентаря  обладнення,  які  були  заплановані по цих

 статтях.

      А стосовно заробітку... Да, дійсно, ви правильно

 кажете.  нам  сьогодін треба профінансувати заробітну

 плату  і першочергові витрати. Вони, якщо ви візьмете

 річну суму, то якщо ми профінансуємо, то дай боже, це

 буде  досить  для того, щоб повно забезпечити виплату

 заробітної плати в усіх бюджетних сферах.

      На   сьогоднішній   день  заборгованість  у  нас

 складає  порядку  18  трильйонів  карбованців.  Але я

 повинен  вам  сказати,  що  ця  заборгованість,  вона

 перехідна.   Дійсно,   є  затримки  1-2  місяці.  Але

 фактично  все-таки  ми забезпечуєм виплату заробітної

 плати.

      Але  що  ще, щоб ви всі знали? Нас дуже вибило з

 колії  те,  що ми обраховуємо заробітну плату по всій

 цій  сфері  відповідно  до середньої в промисловості,

 народному  господарстві,  і кожного місяця ми повинні

 робити  перерахунки.  Ці  перерахунки  нам  коштували

 тільки  за 10 місяців 125 трильйонів, які, взагалі, у

 на не враховані в бюджеті.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Шановні  депутати! Ще більше 70

 чоловік   не   одержали  відповіді  на  запитання.  Я

 пропоную індивідуально підійти до Петра Кузьмича.

      Добре.   А   зараз  дать  слово  Миколі  Яновичу

 Азанову.

      Сідайте на місце.

 

      ГЕРМАНЧУК. Спасибі.

 

      АЗАРОВ М.Я.

 

      Уваажаемые  народные  депутаты!  Я  хотел кратко

 остановиться на тех замечаниях, которые дали нам наша

 постоянная комиссия, прежде всего.

      Комиссия     по     вопросам    государственного

 строительства  и  деятельности Советов самоуправления

 сделала два замечания, что не решен вопрос, связанный

 с  формированием  фонда расчетов за энергоносители, и

 не учтены расходы по введению межи малозабезпечености

 в обкеме  4 миллиона 800 тысяч карбованцев.

      Значит,  сегодня  мы провели рабочее совещание с

 Министерством  финансов,  и,  в  принципе,  если  это

 сессию  строить,  народных  депутатов,  то из проекта

 бюджету  по доходам-расходам снять в одинаковой сумме

                         - 45 -

 те   доходы,  которые  сформированы  по  5-процентном

 відрахуванні до фонду розрахунків за енергоносители в

 обкеме   12   триллионов,   а  также  надходження  25

 процентов     аммортизационных     відрахувань     на

 фінансування  структурної перебудови базових галузей.

 Они  как  в  доходах,  так  и  в  расходах  учтены  в

 одинаковой сумме. Поэтому их, так сказать, изкятие из

 Закона   не   вызовет   изменения   баланса    и  это

 соответствует регламенту работы Верховного Совета, по

 которой...  по  которому  внесение поправок до Закона

 про  Державный бюджет должно быть сбалансироввано. То

 есть, подаем на минус доходы и так же на минус должны

 быть идти  расходы.

      В   связи   с   этим   с   тем,  в  том  проекте

 Постановления, которое вносится Бюджетной комиссией и

 если  это  будет  принято  и  проголосовано Верховным

 Советом,  то можно фразу постановяющей части "а також

 пропонується   утворити   фонд   для   розрахунку  за

 енергоносії" исключить.

      Поэтому   это  замечание  Комиссии  по  вопросам

 государственного    строительства   и   ряда   других

 комиссий,  в  принципе  значит,  если  такое согласие

 будет, можно считать  учтенным.

      Второе важное замечание, которое касается многих

 замечаний  комисий - это межа малозабезпеченности.

      Я  не  буду  подробно  останавливаться  на  этом

 вопросе.  Петр  Кузьмич,  отвечая,  тут  расказавал в

 своем  докладе.  Я  хотел бы сказать главное. Главное

 здесь  -это  мы с вами должны определиться: принимать

 нам   то   самое  предложение  Правительства  или  не

 принимать.

      Вы    помните    ситуацию.   Мы,   значит,   это

 компромисное  постановление  вынесли  на рассмотрение

 сессии.  Сессия приняла несколько другое предложение,

 которое  не  подавал  Кабинет Министров. Затем сессия

 поручила   нашей  комиссии,  Комиссии  по  социальной

 политике и праце, подготовить предложение , значит.

      Ну  я  хочу  сказать, что нам в нашу комиссию ни

 одного   предложения   по  сути  данного  вопроса  не

 поступало.

      Поэтому        давайте        будем       вместе

 определяться.(..........)  надо просто определиться и

 вынести на голосование.

      Если  мы  собираемся, так сказать, вводить в дию

 эту межу так, как предложило Правительство, значит 5,

 5  триллионов. Тут Петр Кузьмич методику расписал, мы

 ее   детально   проверили   в  комиссии,  значит.  Мы

 вставляяем  эти  5,  5  и  с  1  ноября Правительство

 приступает    к этим выплатам.

      Если   какой-то   другой   механизм,   ну  мы  в

 частности,  наша  комиссия  предлагает тогда, значит,

 этот   проект   изменений  до  Закона  мы  возвращаем

 Правительству  на доработку, исходя из принятого нами

 решения   по  меже,  и  говорим:  предлагайте  другие

 варианты,  и  когда  вы  их  предложите,  выходите  с

 проектом изменений до Закона.

      Ну,  я  хотел  бы  сказать, что мы с вами в этом

 году,  а  те  депутаты,  которые,  так  сказать, бедм

 говорить, имели, так сказать, прежний, были в составе

 прежнего созыва, знаете, что впервые все-таки по ходу

 корректируем    бюджет.    Тем   самым   мы   наводим

 государственную   дисциплину   в  плане  расходования

 средств Государственного бюджета.

      То   есть,   мы   говорим,  что  мы  приводим  в

 соответствие  наши расходы в соответствии с доходами,

 пересматривает   Верховный   Совет,  Верховный  Совет

 ставит за норму и вводит эту норму для Правительства,

 чтобы Правительство руководствовалось бюджетом.

      И  когда  мы  с  вами  будем рассматривать отчет

 Правительства по 1994 году, когда (..........) мнение

 нашей  комиссии,  в частности, когда мы, так сказать,

 принципиально  и четко говорим Правительству, что вот

 вы  провели  в течение года такие расходы, которые не

 были  запланированы, не были учтены в Государственном

 бюджете.  Кто  вам  мешал,  кто  вам  не  давал право

 вносить соответствующие изменения в Бюджет?

      И поэтому сейчас, вот 1995 год, давайте построим

 нормально.   Правительство   вышло  с  изменениями  в

 Бюджет,   никаких   других  позабюджетных  трат  нет,

 значит,  давайте  будем  рассматривать и, так сказать

 принимать решение по этим изменениям.

      Комиссия  по вопросам экологии ныне поддерживает

 проект  Закона  и поддерживает при условии сохранения

 ранее  утвержденных ассигнований на охрану окружающей

 среды  с  учетом  возможностей  их  освоения до конца

 этого года.

      Я  хотел бы вот что сказать, что нашей комиссией

 в   течение  двух  месяцев  велась  работа  над  этим

 проектом    закона.   Никаких   реальных   сокращений

 финансирования ни по одной статье Закона о Бюджете не

 предусматривается.

      Вот  это  давайте  мы  все-таки  за  аксиому это

 возьмем, что реальных сокращений нет.

      Но  с учетом того, что доходы Бюджета составляют

 менее  того,  что  мы  с  вами  вместе  же  с законом

 приняли,   то  есть  имеет  место  недофинансирование

 доходной   статьи   Бюджета,   в   той   же  же  мере

 соответственно    имеет    место   недофинансирование

 расходных статтей.

      Поэтому ни о каком реальном сокращении расходов:

 ни на культуру, ни на образование, ни науку, -не идет

 речи.  Речь  идет  о  том,  чтобы финансирование этих

 отраслей   осуществлялось   в  соответствии  с  общим

 процентом поступления дохода в бюджет. Вот здесь мы с

 вами  должны  вместе  четкий  и  жосткий контроль над

 правительством  осуществлять.  Тоесть,  если  процент

 "надходжень",  предположим, 62 процента, то и уровень

 финансирования этих отраслей не должен быть меньше.

      Но по культуре Петр Кузьмич называл цифры, это и

 отвечает,   по-моему,   глубоко   уважаемому   Косеву

 народному депутату, цифра выше.

      Комиссия по вопросам здравоохранения материнства

 так  же,  исходя из этих предложений, не поддерживает

 проект закона. Комиссия по вопросам науки и народного

 образования,  так  же считает недопустимым дальнейшее

 сокращение бюджетных расходов на просвещение.

      Эта     комиссия     предлагает    в    качестве

 дополнительных    источников    поступления   средств

 государственного  бюджета  предлагает  ввести целевой

 налог   на   доходы  граждан  для  нужд  просвещения.

 Установительно-переходной    период,   дополнительная

 ставка налога на прибыль банков и направить указанные

 средства   для   нужд  просвещения.  Отчислять  часть

 налогов  сельскохозяйственных предприятий и всех форм

 собственности,    направлять    эти    средства   для

 поддержания   сельской   школы   и   профессионально-

 технических  училищ, которые готовят специалистов для

 сельского  хозяйства.  Направить на нужды просвещения

 половину   поступления   в   государственный   бюджет

 средств,  которые  изымаются  налоговой  инспекцией и

 органами  контрольно-ревизионных служб в виде штрафов

 предприятий и организаций.

      При невозможности принятия указанных предложений

 провести  пропорциональное  уменьшение выплат по всем

 статьям расходов, уточненное госбюджетом на 1995 год.

 Я  не  буду  комментировать  эти  предложения, скажем

 требовать детального изучения, розработки нормативных

 актов и по сути не является нормой дальнего закона.

      Поэтому, мы их будем изучать и вместе хотели бы,

 так   сказать,   с  ответствующими  комиссиями  такие

 предложения подготовить.

      Что касается пропорционального уменьшения выплат

 по всем статьям расходов, то в целом это требование в

 нас   заложено  в  Законе  о  бюджетной  системе,  мы

 стараемся  и  очень  часто,  принципиально, соримся с

 Министерством  финансов  и  с  правительством  в этом

 плане.  Но я хотел бы одну деталь только подчеркнуть.

 Что   структура   затрат  по-разным  статьям  бюджета

 разная.  Но  где-то больше, например, фонд зароботной

 платы,   где-то  он  меньше,  по  отдельным  статьям.

 Поэтому,     в     условиях     нехватки     средств,

 недофинансирования  отдельных  отраслей, тогда, когда

 ставится  главным  условием  финансиврование все-таки

 зарплаты   (зарплаты   и   отчислений  на  зарплату),

 выдержать   пропорциональное   финансирование...  ну,

 достаточно проблемно.

      Комиссия по вопросам культуры и духовности также

 считает недопустимым уменьшение бюджетных расходов на

 культуру.   Ну,   я  уже  прокомментировал  -не  буду

 повторятся.

      Комиссия   по........  топливно-энерргетического

 комплекса  и  транспортной  связи. Значит, предлагает

 пункт  6  исключить -фонд расчетов за энергоносители.

 Ну,  мы уже говорили, комментировали это предложение.

 Однако  она  не  считает  необходимым  согласиться  с

 исключением 25% амортизационных отчислений в бюджет и

 предлагает  оставить  жту...  этот доходный источник.

 отдельной   строкой   эта   комиссия  предусматривает

 выделение  Укрзализныци 1, 7 триллиона карбованцев на

 приобретение  подвижного состава. Я хотел бы сказать,

 что  при  составлении  бюджета 1995 года (этот бюджет

 составлялся  еще  тогда,  когда не был принят Закон о

 бюджетной    системе,    где   дана   определенная...

 выставлены  определенные  требования  по  детализации

 бюджетных  статей).  Поэтому  сейчас  требовать такой

 детализации  от проекта закона нельзя -мы действуем в

 рамках  основного закона 1995 по году. начиная с 1996

 года  бюджет  уже  должен  составлен (как мы с вами и

 приняли  в  Законе  о бюджетной системе и в бюджетной

 резолюции) в разрезе миинистерств, отраслей, областей

 с расшифровкой всех затрат, которые менее 2% от общей

 статьи расходов.

      Ну, а что касается конкретного деления (это 1, 7

 триллиона), то как вы знаете, кооректировка бюджета -

 2  триллиона  -было  выделено  и не только выделено в

 бюджете,  но  и  поступило на приобретение подвижного

 состава  Укрзализныци  в  обкеме  1, 7 триллиона. Так

 что,  по  сущемству,  то,  что  комиссия  предлагает,

 фактически уже выполнено.

      Отдельной     строкой     предусмотреть    обкем

 централизованных      капвложений     в     поддержку

 Нефтегазпрома  в обкеме 6 триллионов 70 миллиардов. Я

 хочу   сказать,   что  в  составе  Закона  о  бюджете

 капитальные   вложения   не   выделяются   отдельными

 строчками.   вы  знаете,  что  есть  план  социально-

 экономического   развития,  четвертый  том,  где  дан

 перечень   обкемов  капитальных  вложений  в  разрезе

 отраслей.

      Предлагаю   также  комисии,  Кабинету  Министров

 принять меры о привлечении служебных лиц, лиц, вернее

 так   сказать,  посадвых  особ,   которые  виновны  в

 исполнении статьи 37.

      Ну,  я  хотел  бы  сказать,  что мы с вами такое

 решение   приняли,   во   исполнение  нашего  решения

 Президент  поручил Кабинету Министров принять меры по

 привлечению   лиц,   ответственных.   Значит,   такая

 служебная   записка   появилась  на  8  страницах  за

 подписью  2-х  министров,  но  прочитав  эту записку,

 понять кто ж там виноват, абсолютно не возможно.

      Я  думаю,  что  мы вернемся к рассмотрению этого

 вопроса.  Ну,  а  в  данной  ситуации это не является

 нормой этого закона.

      Комиссия  по  вопросам АПК и земельных ресурсов.

 Первое  предложение:  не  сокращать  расходы бюджета,

 возмещение  затрат  на  оплату  сортовых  надбавок на

 элитные семена на 300 миллиардов, частично возмещения

 стоимости   племенного   скота   на  630  миллиардов,

 увеличить  расходы  бюджета  на  проведение земельной

 реформы, охраны земель на 230 миллиардов, осуществить

 поддержку  фермерских  хозяйств  на  600  миллиардов,

 воспроизводства  рыбных  запасов  на  6оо миллиардов,

 690,  сохранения  многолетних  плодовых насаждений на

 300 миллиардов, финансирования аграрной науки на 1, 5

 триллиона.

      Ну, что я хотел бы сказать, что в соответствии с

 регламентом  данное  предложение  должно  быть подано

 конкретно,   с  учетом  увеличения  расходных  статей

 предложыть какие мы расходы будем осуществлять. Здесь

 же   комиссия   пошла   по  такому  пути,  когда  она

 предлагает  увеличить  расходные статьи на конкретное

 увеличение,  указывая  источник  образования: за счет

 чего мы вот это вот все, все эти, так сказать, статьи

 будем увеличивать  финансированием?

      Хотя  по рыбным запасам там есть увеличение, тем

 ряд  предложений,  которые  они тут говорят, частично

 эти вопросы учитываются в этом  законе.

      Что     касается    сокращения    расходов    на

 налогообложение  для АПК, то там, я также возвращаюсь

 к  тому,  о  чем  я уже говорил, что никаких реальных

 сокращений    там   не   будет,   там   будет   просто

 недофинансирование не только (...........) по АПК, но

 и всех других отраслей.

      Комиссия  также  предлагает 6 и 7 пункт, ну, это

 касается  5 и 25 , исключить.

      Комисия  в  вопросах  ядерной политики и ядерной

 безопасности  предлагает согласиться с пятипроцентным

 фондом  за расчеты за энергоносители, однако добавить

 фразу  "кроме  атомных  и  тепловых  электростанций и

 электроцентралей".  Тут  надо  принципиально  решить:

 если  мы  этот  фонд  исключаем, то нечего говорить о

 редакционных,  так  сказать,  о  конкретных атомных и

 тепловых   электростанциях.

      Комиссия    также   предлагает   согласиться   с

 двадцатипроцентным  аммортизационным  отчисланием, но

 добавить  "кроме атомных электростанций".

       Пункт 9 статьи 37 Комиссия предлагает дополнить

 абзацем:   "Привлечь   в   фонд   развития  топливно-

 энергетического  комплекса  в государственном бюджете

 Украины   средств   и  субкектов  предпринимательской

 деятельности,  которые  осуществили  повышение  цен в

 размере  5% на бензин и дизельное топливо в рознично-

 торговой  сети  в  марте-ноябре  и перечислили в фонд

 развития      топливно-энергетического     комплекса,

 направить   их   на   покрытие  задолжености  атомным

 станциям  в размере 40 триллионов   карбованцев.

      Я   хотел   бы,  отвечая  на  этот  вопрос,  что

 абсолютно     все     субкекты    предпринимательской

 деятельности   в   течение   1995  года  неоднократно

 производили  повышение цен на нефтепродукты. И не зря

 мы  с вами принимали решение о том, что поручали, так

 сказать,  Кабинету министров рассмотреть вопросы, кто

 же  все-таки виноват в том, что эти средства, которые

 были  37  статьей предусмотрены, не были направлены в

 государственный  бюджет.

      Комиссия   также   предлагает  дополнить  пункт,

 проект  постановления  пунктом   таким:  "

      "Кабинету     министров     Украины,     органам

 государственной      исполнительной      власти     и

 самоуправления   принять   дополнительные   меры   по

 исполнению   действующего   законодательства,  внести

 предложения   по   его   усовершенствованию  с  целью

 легализации  теневой предпринимательской деятельности

 и      изятия      скрытых     доходов     суб'ектами

 предпринимательской   деятельности   для   уменьшения

 дефицита государственного бюджета.

      Но,  уважаемые  коллеги,  можно  конечно принять

 такой пункт, можно не принимать, но мы с вам и уже не

 однократно  обращались  к  правительству  с  просьбой

 такие предложения нам представить.

      Комиссия  по  вопросам  борьбы  с организованной

 преступностью  и  коррупцией  предложила пересмотреть

 расходы  на  просвещение  и здравохранения с целью их

 увеличения.  И  вот  тут сбалансированы, так сказать,

 без  цифр,  но сбалансированные предложения. Частично

 можно   сократить  расходы,  связанные  с  погашением

 долгов   государства   и   резервный   фонд  Кабинета

 Министров.

      Но,  что  касается погашения долгов государству.

 Если речь идет о наших внешних обязательствах, то они

 определенны международными соглашениями под нгарантию

 правительства.   И  поэтому  их  сокращение,  как  вы

 понимаете  вызовут  сразу же реакцию со стороны наших

 кредиторов.  Это  слишком серьезный вопрос, чтобы его

 так можно вот было предлагать.

      Что касается резервного фонда. Как вы знаете, мы

 в  процессе  коректировки  закона, в июле месяце на 2

 триллиона   уменьшили,   значит,   расходы   Кабинета

 Министров  по резервному фонду. И эта цифра в составе

 составила 13 триллионов.

      В    настоящее    время   этот   фонд   решением

 постановления    Кабинета    Министров    практически

 исчерпан.  То есть постановление выдано на сумму даже

 привышающую  13  триллионов.  Но  надо  сказать,  что

 Минфин   ка   кобычно  не  торопиться  исполнять  все

 постановления  Кабинета  Министров.  В  связи  с этим

 фактически  профинансированно  за 10 месяцев их этого

 резервного  фонда  порядка  12, 5 триллионов. То есть

 там  забирать нечего. Даже по факту забирать нечего и

 оставшиеся  2, ну, не два, меньше уже, полтора, месяц

 с   небольшим,  какие-то  конечно  средства  олжны  у

 Кабинета  Министров  быть.  Но расходовать их Кабинет

 Министров  обязан  на  те  цели,  которые определенны

 нашим постановлением.

      Таким  образом,  комиссия  проанализировала все,

 так    сказать,   предложения   постоянных   комиссий

 Верховного   Совета,   которые  были  даны  нам,  как

 положено в письменом виде. И на основании, рассмотрев

 все  этих  замечания, на основании вот этих замечаний

 вынесла  вот такой проект постановы Верховной Рады на

 ваше рассмотрение.

      И  пользуясь  те,  что  еще, так сказать, минута

 осталась   с   небольшим,  я  хотел  бы  сказать  еще

 несколько  слов  о  том,  что  по  исполнению доходов

 Государственного  бюджета  наша  комиссия рассмотрела

 работу   двух   ведомств,   это,  прежде  всего,  тех

 ведомств,      которые     допустили     значительное

 недопоступление  средств  с Государственного бюджета,

 это  Деркомнефтегаз. Вы знаете, что 75 триллионов, по

 факту  еще  больше, будет, значит, сокращение доходов

 Государственного бюджета по арендной плате за нефть и

 газ. Отчасти, конечно здесь были обкективные причины,

 связанные,  так  сказать, с тем, что наш Национальный

 банк  долгое  время удерживал курс доллара, менее чем

 те  показатели  на  которые были расчитаны показатели

 Государственного   бюджета.   И  тем  самым  допущено

 значительное      недопоступление      средств      в

 Государственный  бюджет. Отчасти, это конечно вызвано

 тем,  что  комитет  практически не занимался решением

 этой проблемы.

      Ну,  особое  удивление  у  нас вызвала, конечно,

 позиция   Державного   комитета  по  государственному

 имуществу,   который,   с   одной   стороны,  дал  на

 рассмотрение    абсолютно    нереальную   цифру   -90

 триллионов  в  качестве доходов местных бюджетов, это

 всего  по  источникам  местных  бюджетов.  А с другой

 стороны,  на  всех  уровнях  доказывал, что эта цифра

 абсолютно  реальная. И  даже  месяц  тому  назад  еще

 продолжал  доказывать,  что цифра абсолютно реальная,

 даже  тогда, когда по факту было совершенно ясно, что

 из  90 триллионов доходов поступило в местные бюджеты

 всего-навсего  2  триллиона,  продолжал  доказывать и

 практически  ничего  не  делал  по  мобилизации этого

 источника доходов.

      Причем,   анализируя   поступления   доходов  от

 приватизации,   можна   отметить   только  одно,  что

 абсолютно  по-разному  в  разных  регионах  подошли в

 решению этой проблемы. От 35 процентов годовых сумм в

 Севастополе  до  практически 0 процентов в Крыму. Вот

 такой разброс поступлений средств по приватизации.

      Благодарю за внимание.

     

      ГОЛОВА.   Дякую   вам   за  те,  що  вклалися  в

 відведений час. Чи є запитання до Миколи Яновича? Є.

      Але  хотів  би  перед  тим...  Микола Янович, Ви

 пропонуєте   отой  один  з  проектів,  котрий  є  від

 комісії, власне кажучи. Тому що тут 2 проекти роздано

 депутатам: один -від фракції "Державність", один -від

 комісії. Але  специфіка  питання  вимагає ...

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  Нет.  ну я не буду коментировать

 другой проект, поскольку он не мной представляется.

     

      ГОЛОВА. Ні. Зрозуміло.  Мова йде  про  вашу...

     

      АЗАРОВ  М.  Я. А, тот. Тот, который наша комисия

 выносит,  я  его достаточно подробно прокоментировал.

 Могу ответить на вопросы.

      Если  его  прочитать,  ну  он был роздан сегодня

 утром.

     

      ГОЛОВА.  Шановні колеги! Шановні депутати! Як...

 В  зв'язку  з тим, що вноситься проект такого змісту.

 Перше.  Повернути  поданий Президентом України проект

 Закону  України  про  внесення  змін  і  доповнень до

 Закону  України  про Державний бюджет України на 1995

 рік на доопрацювання.

      І     друге.     Кабінет    Міністрів    України

 доопрацьований  з  урахуванням  висловлених  на сесії

 зауважень   проект   зазначеного   Закону  подати  до

 Верховної Ради України до 1 грудня 1995 року.

      То   можливо   ми,   щоб  не  витрачати  час  на

 обговорення   самих   норм   відразу   поставити   на

 доопрацювання   його.   І   запропонувати  депутатам,

 комісіям  свої  пропозиції  внести  у  комісію Миколи

 Яновича  щоб  вони  передали  Кабінету  Міністрів  на

 доопрацювання.

      Нема заперечень?

     

      АЗАРОВ  М. Я. Александр Александрович, я з даним

 вашим  подходом згоден. Единственно, что я просил бы,

 чтоб  мы  с  вами  определились  с  решением  по меже

 малозабезпеченности.  Потому  что  от  этого  вопроса

 будет  зависить:  вынесет Кабинет Министров 1 декабря

 на  наше рассмотрение и с учетом наших замечаний этот

 проект  или  не  вынесет.  А  если не вынесет, тогда,

 значит,  мы  с вами  просто не  скорректируем.

     

      ГОЛОВА.   Давайте   так.  Це  питання  визначено

 Верховною  Радою.  Може  погоджуваться  з ним Кабінет

 Міністрів,  не  погоджуватися  -нехай  пропонує  свої

 варіанти.  Мова  йде  в  кінці  кінців в межах всього

 дефіциту  бюджету, це не такі великі гроші, чи навіть

 в  межах  всього,  тим  більше  бюджету,  доходної  і

 витратної   частини.   Будем   дивиться  тоді  уже  з

 урахуванням  того  варіанту,  який вони пропонують на

 перше число і  остаточно будем вирішувать.

     

      АЗАРОВ   М.   Я.   Александр   Александрович,  я

 абсолютно   с   вами  согласен:  давайте  вынесем  на

 голосование, чтобы времени , так сказать...

     

      ГОЛОВА. Не заперечуєте, так?

      Можна ставити на голосування? Можна, так?

      Тому  проект  постанови ставиться на голосування

 "за основу". Я прочитав його тільки що.

      Будь ласка.

     

      "за"

     

      Доповнення які будуть?

      Аудь ласка, Анісімов.

     

      АНІСІМОВ Л.О.

     

      (178, город Запорожье, Анисимов).

      Значит, я обращаюсь к (..........) депутатам и к

 министру финансов. И, Николай Янович, к вам.

      Александр     Александрович,     вы     зачитали

 постановляющу  часть,  она  правильная,  и, наверное,

 приняли  депутаты  правильное  решение. Но преамбула,

 пожалуйста,  вы  ее посмотрите, еще народные депутаты

 должны   на   это   сконцентрировать   внимание.  Она

 действительно говорит о меже малозабезпечености.

     

      ГОЛОВА. Я прочитаю її.

     

      АНІСІМОВ  Л.  О.  Поэтому тот подход, который мы

 здесь  определили  в  зале,  что  уравниловка  должна

 закончиться,  она  должна  все-таки  заканчиваться. И

 поэтому  уже  будет  выносить  к  нам  сюда  на  наше

 утверждение  Министерство  финансов.  Сделайте  такую

 разбалансировку,  и каждому по труду определите, а не

 тех,  что  мы свалили всех в кучу. Еще пенсионеров на

 старости    лет    поссорим,   поругаем,   чтоб   они

 разводилися, делались одинокими и т.д. и т.п.

      Спасибо за внимание.

      Преамбулу, пожалуйста.

     

      ГОЛОВА. Преамбула така: "Враховуючи, що проектом

 закону  України  "Про  внесення  змін  і доповнень до

 Закону України "Про Державний бюджет України" на 1995

 рік   всупереч   рішення   Верховної   Ради   України

 непередбачені    видатки    на   запровадження   межі

 малозабезпеченості,  а  також  пропонується  утворити

 фонд для розрахунків за енергоносії,

      Верховна  Рада України постановляє: повернути на

 доопрацювання...", - і так дальше.

      Тобто  є постанова, її треба виконувати, а потім

 пропонувати з урахуванням тих рішень проект Бюджету.

      Ямковий, потім - Лановий.

     

      ЯМКОВИЙ І.О.

     

      Шановні  депутати, (60 виборчий округ, Ямковий),

 я,   враховуючи  важкий  економічний  стан  більшості

 підприємств,   які  зберігають  матеріальні  цінності

 державного  резерву  і  самовільно  їх використали, я

 пропоную  внести  в  Статтю  20  Закону про державний

 бюджет   України   на  1995  рік,  викласти  в  новій

 редакції. Нову редакцію я подав і підписали її десять

 народних  депутатів.  І  нова  редакція означає проти

 старої  що?  Виключити  слово "вартість ресурсів", це

 зменшить   штрафні   санкції   на  підприємства,  які

 сьогодні  знаходяться  у  важкому економічному стані.

 Лишається  штраф  і  пеня.  Я  думаю, що цього досить

 буде.

     

      ГОЛОВА. Іван Олександрович, мова йде ось про що.

 Щоб   викласти   третім   пунктом   таку  норму,  щоб

 передбачити,  або  вірніше  викласти  її  так. Надати

 право, передбачити в Статті 20 проекту бюджету, право

 державному комітету України по матеріальних резервах,

 стягувати  у  безпірному  податку порядку з юридичних

 осіб,  на відповідальному зберіганні яких знаходяться

 матеріальні    цінності    державного   резерву,   за

 самовільне   відчуження,   використання,   реалізацію

 матеріальних  ресурсів, штраф у розмірі 100 відсотків

 вартості   матеріальних   ресурсів  в  цінах  на  час

 виявлення  факту  відчуження,  а також пені в розмірі

 піввідсотка  вартості  відсутності  обсягу  на кожний

 день,  до  повного  їх  повернення.  Зазначені  кошти

 зараховуються  до  державного бюджету і спрямовуються

 на  фінансування держрезерву. Така редакція, вона дає

 можливість  зменшити  обсяг  штрафу  на суму вартості

 самовільно використаних ресурсів.

      Будь ласка, Азаров що з цього приводу?

     

      АЗАРОВ

     

      Уважаемые  народные депутаты, мы это предложение

 на  комиссии рассматривали, знает, поддержали его, но

 это  же норма закона, постанову изменять норму закона

 нельзя.

     

      ГОЛОВА.  Ні, ви не зрозуміли. Ми тут записуємо в

 постанові третій пункт, передбачити в проекті закону,

 в  Статті 20 таке, що я прочитав. Ні, передбачити, ну

 як  рекомендація, це ж не норма закону, це пропозиція

 до того, щоб... Ну давайте тоді протокольне доручення

 Міністерства  фінансів,  щоб вони врахували цю норму.

 Так? Будь ласка, Миколі Яновичу ще слово.

     

      АЗАРОВ  М. Я. Уважаемый Александр Александрович,

 но   мы  вот  в  этом  проекте  закона  помимо  этого

 изменения  есть же еще ряд изменений! Но поскольку мы

 сейчас возвращаем  на доопрацювання...

     

      ГОЛОВА.  Ну, добре - врахуємо...

     

      АЗАРОВ  М. Я..... мы все вот эти изменения будет

 еще учитывать.

     

      ГОЛОВА.  Ну,  добре.  Не  наполягає Ямковий, щоб

 голосувать. Вона буде врахована.

      Лановий. Так...

     

      ЛАНОВИЙ В.Т.

      Шановні народні депутати!

      Я звертаю вашу увагу на те, що в документах, які

 ми   отримали,  немає  взагалі  даних  про  виконання

 Державного  бюджету  за  9  місяців.  Хоча  в записці

 Президента  про  це  сказано.  Нам  дали  витрати  по

 консолідованому   бюджету,   доходи   по   Державному

 бюджету,  дефіциту взагалі нема -є якісь розрахункові

 числа...   В   такому   стані  нам  не  треба  давати

 пояснювальну   записку   і  сам  результат  виконання

 Державного   бюджету.   Отже,   в   постанові   треба

 відмітити,   що   були  наведені  дані  про  фактичне

 надходження  коштів  до  Державного бюджету України і

 використання  цих  коштів  за станом на 1 жовтня 1995

 року.

      І ще одне доповнення.

     

      ГОЛОВА.  Одну  хвилиночку!  Давайте  ми  зразу й

 проголосуємо вашу пропозицію. Будь ласка.

     

      ГЕРМАНЧУК П. К. Я пробачаюсь, але кожного місяця

 ми  інформуєм  Комісію  з  питань  бюджету  про  стан

 виконання  доходів  видатків  бюджету,  а  квартальні

 звіти  обов'язково  подаєм. Крім того, кожного дня ми

 даєм  сводку  про  фінансування -все це можна взяти в

 Комісії з иптань бюджету.

     

      ГОЛОВА.  Петро  Кузьмич, вибачте мені!.. Це мова

 йде  про  розгляд  конкретного документу. Тут повинно

 буть  все.  Тим  більш,  у нас крім бюджетної є ще 22

 комісії.  ви  цього  не  давали.  Тут  інша  справа -

 аналізують  проект  закону  всі  депутати. Треба, щоб

 коли дається проект закону про зміни в ньому...

     

      ГЕРМАНЧУК П.К. Звіт треба дати, да?

     

      ГОЛОВА.  Да.

     

      ГЕРМАНЧУК  П.  К.  Звіт  розглянутіо на Кабінеті

 МСіністрів!  Ми  дамо  в  повному обсязі, будь ласка,

 нема питання...

     

      ГОЛОВА.  Ну,  будемо  голосувати,  чи  вони  так

 дадуть?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ГЕРМАНЧУК П.К. Ми дамо!  Будь ласка...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ГОЛОВА.  Давайте  кроаще  запишемо, то тоді буде

 віра  на  слово...  Будь  ласка,  процитуйте  ще раз,

 Володимире Тимофійовичу, я поставлю на голосування.

     

      ЛАНОВИЙ  В.  Т.  В  документі, який нам поданий,

 повинна  бути  інформація  про  фактичне  надходження

 коштів  з  Державного  бюджету України за станом на 1

 жовтня  1995  року і фактичне використання цих коштів

 за станом на цю дату.

     

      ГОЛОВА.  Тобто..  те,  що  він сказав передавати

 йому,  тому  що  він сказав словами такими: "звернути

 увагу  Кабінету  Міністрів на необхідність надання" і

 далі за текстом.

     

      ГЕРМАНЧУК. Так, Олександр Олександровичу, тут

 подано, ось воно, таблиця...

     

      ГОЛОВА.  Так  то  не те... Він же пояснив, що не

 те...

     

      ГЕРМАНЧУК. Я не розумію, що....

     

      ГОЛОВА.  Петро  Кузьмич,  будь  ласка.  Це... не

 те....  Я  ставлю на голосування пропозицію Ланового,

 будь  ласка,  в цій частині 3-й пункт, або 1-й пункт.

 Немає   значення  в  принципі...  Так  так...  Аналіз

 зроблять...

     

      "За" -

     

      Дякую.    Продовження,   Лановий,   продоаження,

 хвилиночку... Потім Терьохін, Найда... потім

     

      ЛАНОВИЙ.  Уряд нам подає в... нових доходах

 бюджета статті, пов'язані з введенням нових податків.

 В   тому  числі  з  податком  5  процентів  на  обсяг

 реалізації продукції, на який ми наклали вето.

      Треба  обов'язково в постанові акцентувати увагу

 Уряду  про  порушення  наших попередніх постанов щодо

 оподаткування  обсягів  реалізації продукції, коли ми

 наклали  вето  на Указ Президента, а також, звичайно,

 про   опдаткування   амортизації,   що  абсолютно  не

 допустимо.

     

      ГОЛОВА.  Тому продовжити те, що ми проголосували

 словами такими: "та виконання постанов Верховної Ради

 з приводу... щодо ... формування та витрат бюджету.

      Будь ласка, Лановий ще раз каже7

      Це продовження  того, що  ми проголосували.

     

      ЛАНОВИЙ.

      Звернути  увагу Уряду про недопустимість подання

 ам документу про доходну частину бюджету з включенням

 податкових  надходжень,  які  не  є  законними  і  не

 відповідають нашій Постанові...

     

      ГОЛОВА.  Не  відповідають  Постановам  Верховної

 Ради  від...

     

      ЛАНОВИЙ.

      Постанові  номер такий-то про накладання вето на

 Указ   Президента.

     

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  Азаров щось хоче додати з

 цього приводу.

     

      АЗАРОВ.

      Вообще, конечно, Владимир Тимофеевич лучше такие

 вопросы  решать  на  комиссии, когда разбирается этот

 проетк постановления,  но у нас  написано  дословно:

      "  Враховуючи,  що  проект  Закону  України "Про

 внесення  змін  і  доповнеь  до  Закону  України "Про

 державний  бюджет  України" всупереч рішень Верховної

 Ради  і  передбачено видатків запровадження режимного

 забезпечення,  а  також пропонується утворити фонд за

 розрахунки  за  енергоносії..."

      То  есть  в  постановляющей части нашего решения

 уже    это  указывается      и говорится.

 

      ГОЛОВА. Давайте так, хвилиночку, пропозиція була

 внесена,   вона   чітка.  Навіть  якби  вона  була  в

 преамбулі,  то  її  повторити  в  постановчій частині

 доцільно,    бо   виконується   постановча   частина.

 Пригадуєте, як було раніше: враховуючи те-то і те-то,

 що  порушив  те-то і те-то, виключити з партії за те-

 то. Все ясно, за те ж саме, що в преамбулі, за те і в

 Постанові.

      Так  і  тут  треба записать, тільки що тут чітко

 господарські  питання абсолютно.

      Будь  ласка,  пропозиція  Ланового  ставиться на

 голосування  яик продовження того пункту, який ми вже

 проголосували.

      Ставлю на голосування.

      За -

      Будь ласка.

      Дякую.

      Терьохін,   потім   Найда.   Я   прошу   коротше

 пропозиції   давати, щоб голосувати зразу.

 

      ТЕРЬОХІН.   Шановні   депутати,   добре,  що  ми

 проголосували   пропозицію   Ланового,  тому  що  25%

 амортизації   це  не  було  в  фонді  розрахунків  за

 енергоносії,   а   було   в   фонді  для  структурної

 перебудови.  Тобто  це  було  правильно зроблено. Але

 давайте   звернемо   увагу   все-таки  на  принципове

 питання,  яке  ми  тут  не  вирішили. Оцей бюджет, що

 встановлюєть,  що  скорочуються витрати, я прошу, щоб

 уважно  ви  послухали  цифри.  На  3, 5 трильйонів на

 соціальний захист прямий, освіту, культуру та охорону

 здоров'я  на  24,  650  тряльйонів. зате збільшується

 асигнування на економіку, народне господарство -2, 4,

 структурну  перебудову -11 трильйонів, фонду розвитку

 (...........)  -15,  200,  фонд  для  розрахунків  за

 енергоносії   -12.  Тобто  44...  40  трильйонів  400

 мільярдів.

      Тому, Олександре Олександровичу, я пропонував би

 щоб  в  пункті  1  доповнити  на  доопрацювання,  але

 записати   таку  фразу.  Маючи  на  увазі  збільшення

 асигнувань   на   соціальний   захист   населення  та

 фінансування  бюджетних  сфер  за  рахунок  адекватно

 зменьшення  асегнувань  на  народне  господарство  та

 структурну  перебудову.  І  тоді все стане ясно, що в

 бюджетний  пріоритет -це захист суціальний і фундація

 бюджетних  сфер,  а  не надання кредитів підприємців,

 проя кі сьогдні вже в залі говорили.

     

      ГОЛОВА.  Сергій  Анатолійович, ви не проти, якщо

 ми  в  вашій пропозиції слова "адекватний" замінем на

 "відповідний".    Не    проти.   Значить,   зрозуміла

 пропозиція.

     

       ГЕРМАНЧУК.   Олександре   Олександровичу,   я

 полсекунды,  Александр Александрович. Дело в том, что

 я  абсолютно с Терехиным згоден. Але мы це вже з вамы

  зробылы,  колы  мы  видмовылысь  вид 5 процентив, як

 джерело  для финансування народного господарства, про

 те,  що вин каже. Потим фонд и все инше.

      Це цильови кошты, які є в доходах...

     

      ГОЛОВА. Петро Кузьмич, він же прочитав конкретні

 статті.

     

       ГЕРМАНЧУК.  Ні,  так я ж читаю, так хай він в

 доходах і видатках дивиться.

     

      ГОЛОВА. Я прошу, не сперичайтеся. Все нормально.

 Будь  ласка,  спокійно.  За  уточнення  до  1  пункту

 Постанови,  яке  дав  Терьохін.  Я  думаю,  що  немає

 заперечень  до  нього.  Воно  справді логічне. Маючи,

 одну  хвилиночку, маючи на увазі збільшення витрат на

 соціальний  захист  населення  за  рахунок скорочення

 витрат  на  стурктурну перебудову і інші  неефективні

 витрати, можливо, так.

      Азарову,   дайте.  Запам'ятали  текст.  Поправки

 слова Азарова, будь ласка.

     

      АЗАРОВ   М.   Я.   Ну,  во-первых,  я  абсолютно

 согласен,  что  выдатки  и  расходы тут, так сказать,

 сколько  мы  вычетаем, столько они и выходят. Я хотел

 бы   самый   главный   задать  вам  вопрос.  А  разве

 финансирование    народного    хозяйства,    там   не

 социального захыста никакого нет? Разве за трудовыми,

 куда  пойдут  средства, которые мы направляем, это не

 зарплата,  это  не  отчисления  на  зарплату,  это не

 отчисления в Персионный фонд? Нельзя же вот таким вот

 образом так с лета такие вопросы решать.

     

      ГОЛОВА.  Микола  Янович!  Я  розумію.  Ідеологія

 закладається   документу.  Я  ставлю  на  голосування

 пропозицію Терьохіна. Будь ласка.

     

      "За"-

     

      Одну  хвилиночку. Зважте на те... Одну хвилинку.

 Не нервуйте. Вважайте це дорученням комісії, яка буде

 доопрацьовувати проект.

      Найда, будь ласка.

     

      НАЙДА

      396 округ, фракция коммунистов, Найда.

      Уважаемый АлександрАлександрович! Я понимаю, что

 Петр  Кузьмич  наш уважаемый, ну, нас считает, что мы

 здесь  младенцы, не давая нам ни отчетов, ни анализов

 ничего. И очень сложно, действительно, подвести итоги

 за 9 месяцев.

      Я  хотел  бы,  кроме межи малозабезпечености, мы

 должны  определиться.  Выплатим  ли мы всю заработную

 плату,  которую мы до сих пор, задолженность у нас по

 три,  по  четыре, пять месяцев. Я говорю мы. Раз Петр

 Кузьмич  берет  такую  на  себя  вот  эту фаболу, что

 сегодня  с  себя снять ответственность, а положить ее

 на  нас,  на Верховный Совет, и потом показывать, что

 мы  утвердили,  мы внесли правки, и мы ответственены.

 То   пускай   тогда  предусмотрит  в  своих  расчетах

 полностью  всю  нулевой  остаток  на  31  декабря  по

 заработной  плате,  по  всем  задолженостям,  которые

 есть,  а мы с вами уже потом выберем, кому дать, кому

 не  дать. Потому что остальные предложения Ланового и

 Терьохина  я  100  процента  поддерживаю.

      Без  этого  нельзя уходить никуда нам. Мы должны

 определиться  с  чем  мы  идем  на 31 декабря. Или мы

 войдем (..........) на 1 января и пускай дурь каждого

 из  нас  будет видна в новом году, или мы останемся с

 долгами  и  снова будем путаться в 1996 году, как и в

 1995.

     

      ГОЛОВА.  Тобто, незаперечуючи всього того, що ми

 голосували    раніше,    ви    наполягаєте   ще   раз

 проголосувати поправку  Терьохіна?

     

      НАЙДА.   Нет.   Предусмотреть  выплаты  по

 заработной   плате   и   задолжности  по  Пенсионному

 фонду...   предусмотрев  выплаты  полностью  за...  с

 учетом  задолженности за  3-4 месяца.

     

      ГОЛОВА.   Тобто,   у   1   пункті,  передбачивши

 ліквідацію  заборгованності  по  виплатах  заробітної

 плати  і пенсій. Так?

      То  про  це  ж  і  мова йде. Тобто те, що сказав

 Терьохін.    А    також    передбачивши    ліквідацію

 заборгованності по виплатах заробітної плати і пенсій

 у  поточному році.

      Давайте  проголосуєм це, бо поки ви скажете і те

 не проголосують.

      Я  ставлю  на  голосування  поправку  Терьохіна,

 Найди разом. Я ж вас і оголошував разом.

     

      "За" -

     

      Дякую.

      Остання  пропозиція  Буздугана,  Степенка.  Будь

 ласка.

      У нас ще один закон треба розглянуть.  Я прошу.

     

      БУЗДУГАН.

      Дякую.   Шановні   колеги!   В   мене  конкретна

 пропозиція  і  сформульована  досить  коротко: подати

 межу... фінансування межі малозабезпеченності окремою

 строкою.

      Чому я про це говорю? Уряд дуже цікаво нам подав

 обгрунтування  нового  бюджету,  скоротивши соціальні

 витрати  на...  соціальний  захист на 5 трильйонів. І

 пообіцявши  ще  десь  5,  5 трильйонів знайти на межу

 малозабезпеченності.

      Вибачте, я  вже вам не  вірю, Петро Кузмич.

     

      ГОЛОВА. Ви давайте проект Постанови. Будь ласка,

 до проекту  Постанови.

     

      ___________. Я згоден абсолютно.

     

      БУЗДУГАН....     добавити    до    пропозиції

 Терьохіна,    визначивши   межу   малозабезпеченності

 окремою строкою. Виділивши.

      В  проекті бюджету виділити межу... фінансування

 щодо   межі малозабезпеченності  окремою строкою.

     

      ГОЛОВА.   Юрій   Олександрович,  все  правильно.

 Тільки   подивіться:   перший   пункт   виходить   із

 преамбули.   А  в  преамбулі  написано,  що  чому  ми

 відхилили. Бо не було межі враховано.

      Давайте, воно тут йде всередині: доопрацювання.

      Будь ласка, Степенко.

      Я поставлю на голосування , хвилинку.

     

      СТЕПЕНКО В.І.

     

      Олександр  Олександрович,  шановні  колеги,  ну,

 якось   перший   раз   задоволення  за  скільки  часу

 одержуєш,  коли дійсно ми аналізуєм Бюджет, те, що ми

 десятки разів ставили.

      Я   вношу  пропозицію  і  прошу  Миколу  Яновича

 Азарова:  давайте ми проаналізуємо, ну, якщо не весь,

 одну  область  візьмем,  куди  пішли кошти. Як, що це

 таке: структурна перебудова? Скільки їх і де вони.

      Тому що тут нічого ж не зрозуміло!

      І  вкінці-кінців  запитаєм,  куди ділись кошти і

 хто відповідає за Бюджет.

      І,    Олександр    Олександрович,    коли   буде

 доопрацювання,    Петро    Кузьмич,    щоб   все-таки

 передбачить   повернуть  кошти  за  зерно  сільському

 господарству. Ви знаєте, за що я веду мову.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Єльяшкевич.

     

        ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.

     

      (Єльяшкевич, Херсон, депутатська група "Реформи")

      Я    пропоную    записати    так:    "Заборонити

 Міністерству   фінансів   фінансування  на  утримання

 органів  державної  влади  понад  встановлені розміри

 Законом "Про Державний бюджет на 1995 рік".

     

      ГОЛОВА. Одну хвилиночку.

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ  О.  С.  Я  це  пропоную  тому,  що в

 засобах  масової  інформації  лунає  про  те,  що  ці

 витрати  більше,  ніж встановлено ЗАконом "Про Бюджет

 на 1995 рік".

      Нам не дали, на жаль, інформацію про ці витрати.

 І  тому яще раз прошу своїх колег проголосувати за цю

 пропозицію.

     

      ГОЛОВА. Шановні колеги, я пршу: ми зараз вносимо

 пропозиції  всі  слушні,  але все це норми десь, якщо

 бути  відвертим,  це  норми  самого  Закону, положень

 закону, рядків, там, рядків Бюджету.

      Я  прошу, це при доопрацюванні. Ми дали загальну

 оцінку, дали доручення , і над ним треба працювать.

      Тому що і те, що, Василь Іванович дуже правильно

 говорив,  а  можна  було  б  зараз записати доручення

 комісії   і   Міністерству   перевірити  використання

 бюджетних   коштів   взагалі   по  відомствах,  бо  є

 інформація,    що    виділити    стільки-то   коштів

 передбачено,  але  поки ждійдуть вони до споживача,.

 то  вони прокручуються так... і то вже не ті гроші...

 А  крім  того,  тіньовий  капітал  зростає... Ну, це,

 знаєте,  безкінечна тема, і тому треба -хай працюють,

 підготують,  ми розглянемо в строки, які передбачено.

 а поки що проголосувати в цілому. Можна?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я прошу вас...

      (Шум  у  залі, окремі вигуки) Череп, будь ласка.

 Потім...

     

      ЧЕРЕП В.І.

      Шановні колеги!

      Ми  через  2 дні будемо з вами на округах, і там

 реалії   підкажуть,   що  ми  робимо  сьогодні...  Ви

 дивіться,  замість  того,  щоб  ідеологічно  сьогодні

 розробляти   міри,  як  поповнювати  доходну  частину

 бюджету, ми пропонуємо різні шляхи, різні пропозиції,

 але  вони  нічого  не  дадуть... І оли ми зберемося 1

 грудня  -нічого не зміниться, на мій погляд. Чому? Ви

 подивіться:  за  січень-вересень  відьулося  зниження

 порівняльно  з  відповідним  періодом  минулого  року

 обсяг  валового внутрішнього продукту на 12, 7%. Ми з

 вами планували 0... Тобто, всі ми балакаєм про те, що

 робить  -одне  не  кажем ніхто нікому (в тому числі й

 Міністерство  фінансів  і уряд), що зробити для того,

 щоб  сьогодні  зростали  обсяги  виробництва.  Ті, що

 записані  сьогодні  в  нашому плані на 1995 рік. І ми

 сьогодні  пропонуємо з вами і тут записано: скоротити

 видатки  капітальних  вкладень  на  20 трильйонів від

 загальної  цифри  93  по  року...  на рік 1995-й... Я

 просив би дуже, коли будуть розробляться оці дії, про

 які ми кажемо, не доводи господь, щоб ми пішли на те,

 щоб   скоротити   оці   останні  копійки  капітальних

 вкладень!  Це  -житло  для  людей.  Ми тут не повинні

 цього робити! Ви дивіться: 90 трильйонів планували по

 консолідованому бюджету придбати за рахунок, значить,

 приватизації. Отримали 1, 7 трильйонів по року буде 3

 трильйони з 1990.

      Чого  сьогодні  ніхто  про  це не каже?.........

 знайти  20  трильйонів  там,  де житло побудувати або

 дитячі   садки,   так   далі,   там   ми  обов'язково

 проголосуємо ... Я просив би цього не робити...

     

      ГОЛОВА.  Валерій  Іванович,  це буде враховано ,

 проект    постанови...    в   цілому   ставиться   на

 голосування...    в    цілому,   а   то   протокольне

 доручення... буде... в цілому... Будь ласка.

     

      "За" -

     

      Рішення  прийнято.  Спасибі.  Дякую....  Шановні

 колеги,  шановні депутати, у вас... справа в тому, що

 ми  проголосували недавно проект Закону "Про внесення

 змін   до  Закону  "Про  статус  ветеранів",  а  його

 випускать  потрібно. В тому законі є один із важливих

 напрямків...   про  статус...  пенсійне  забезпечення

 військовослужбовців   та  осіб  начальницько-рядового

 складу,    органів   внутрішніх   справ.   Він   дуже

 кореспондується   і   готуючи   разом   ці  матеріали

 розрахунки   всі  відповідні,  треба  прийняти  і  ци

 уточнення, тому я просив би вашої згоди: я... стільки

 вже пів дня у нас сидить міністр, заступник міністра,

 верніше...  То  треба,  щоб Мухін Володимир Васильвич

 джоповів     коротенько...    а    вийшла    Світлана

 Анатоліївна Вегера,     будь     ласка....    вона...

 переконливо,  я думаю, викладе ці норми і ми приймемо

 рішення з цього приводу. Будь ласка.

     

      ВЕГЕРА.         Шановний,        Олександр

 Олександровичу, шановні народні депутати....

     

      ГОЛОВА. Дуже коротко, будь ласка....

     

      ВЕГЕРА.....  До вашої уваги пропонується 2

 проекти.  Перший  -"Про внесення змін і доповнень про

 Закон     України    "Про    пенсійне    забезпечення

 військовослужбовців  та  осіб  начальницько -рядового

 складу органів" .

      І друге "Про внесення змін і доповнень до закону

 України  про  статус  ветеранів  війни. Ви знаєте, що

 незважаючи  на  скрутний  стан економіки і проблеми в

 фінансуванні.   парламент,   Кабінет   міністрів   за

 останній  час розглянув цілу низку питань, пов'язаних

 з  підвищенням  рівня  соціального захисту ветеранів,

 інвалідів, оодиноких громадян похилого віку.

      Дозвольте  вам нагадати, що проекти законів, які

 подані  вам  на  розгляд,  підготовлені відповідно до

 постанови  Верховної  Ради України від 14 грудня 1995

 року  про  заходи  у  зв'язку  з відзначенням... 1994

 року... про заходи у зв'язку з відзначенням в Україні

 50-річчя перемоги   в  Великій Вітчизняній війні.

      В  ній Уряду доручалось у першочерговому порядку

 вирішити   питання  про  підвищення  розмірів  пенсій

 учасникам      війни  і  сім'ям загублих.

      Звичайно,  за тих фінансових і економічних умов,

 в  яких  ми зараз знаходимось, уряд не мав можливості

 одномоментно  суттєво покращити матеріальне становище

 пенсіонерів  через підвищення пенсій. Але в комплексі

 з  пільгами, які ми з вами розглядали, що передбачені

 діючим   законодавством,  заходами,  що  здійснюються

 відносно     надання    допомоги    малозабезпеченим,

 індексації  пенсій,  буде  забезпечуватись соціальних

 захист  цієї категорії громадян.

      Крім того, як вам відомо, ряд законодавчих актів

 зараз   напрацьовується  для  подальшого  розгляду  в

 парламенті.

      Проекти   двох   зазначених  законів  стосуються

 тільки питання підвищення пенсій і надбавок до пенсій

 ветеранів війни. Вони були підготовлені Міністерством

 соціального  захисту  ще  на  початку  року.  В січні

 місяці  Кабінет  міністрів  направив  у Верховну Раду

 проекти  цих  законів,  в  травні  місяці. Розгляд їх

 затримався тільки тому, що були не вирішені фінансові

 питання.  Тільки  зараз, коли розглядається бюджет на

 1996,  став  можливим  розгляд цих законів і кошти ці

 передбачені.

      Зміни стосуються двох законів, як я сказала, які

 фінансуються   з   бюджету.  Перший  -це  Закон  "Про

 пенсійне  забезпечення військовослужбовців". Тут мова

 йде  тільки  про рядовий склад, про мінімальні пенсії

 по інвалідності і тільки про інвалідів війни і тільки

 рядового складу.

      Цей  закон,  як  вам  відомо,  веде Міністерство

 оборони,  але  ініціатором  змін  до закону було наше

 міністерство.  Ми  вимушені  були  це  робити,  бо ці

 категорії   людей,   рядовий   склад,   стосується  в

 основному військовослужбовців рядового складу з числа

 інвалідів    війни,    пенсійне   забезпечення   яких

 здійснюється  відповідно  до зазначеного закону нашим

 міністерством.   Передбачиються   зміни   мінімальних

 розмірів  пенсій  по  інвалідності.  Матеріали  в вас

 знаходяться   на   руках.   До   них  відносяться  як

 військовслужбовці, які стали інвалідами від поранення

 або  в зв'язку з захворюванням на фронті, так і воїни

 інтернаціоналісти.  Ці зміни стосуються тільки однієї

 статті закону 22.

      Що  стосується  другого закону, то як вам відомо

 йогонорми   стосуються   не  пенсій,  а  надбавок  до

 пенсій,   -до  ветеранства.  І  пропозиції,  які  тут

 вносяться,  вони покращують умови. Остаточний розгляд

 проекту  закону про внесення змін в зазначенний закон

 відбудеться, ви знаєте коли, за вашими дорученнями, я

 сподіваюсь  ми  ще  встигнемо  в  остаточну  редакцію

 внести  ці зміни, які затримались в зв'язку з пошуком

 фінансових ресурсів.

      Крім  того,  треба звернути увагу, що введення в

 дію  ці зміни передбачається робити одночасно по обох

 законах з 1 січня 1996 року. І ще раз повторюю, що це

 стосується  тільки  питання  пенсійного  забезпечення

 ветеранів війни із числа військовослужбовців рядового

 складу.

     

      ГОЛОВА.   Шановні  депутати,  оскільки  Світлана

 Анатольєвна  дуже все переконливо вам доповіла, я для

 радіослухачів,   одну   хвилиночку,   може  запитання

 будуть.  Я  тільки прочитаю про що йдеться. Стаття 22

 закону  про  пенсійне забезпечення військовслужбовців

 та  осіб  начальницького  та  рядового складу органів

 внутрішніх  справ  тепер  пропнується, щоб мала такий

 вигляд.  Мінімальні  розміри  пенсії  по інвалідності

 встановлюються  інвалідам  війни  з  числа солдатів і

 матросів  строковї  служби  першої групи у рпозмірі 4

 мінімальних  пенсій  за  віком.  Другої  групи  3,  5

 мінімальних   пенсій   за   віком.  Третьої  групи  2

 мінімальних  енсій  за віком. Іншим інвалідам з числа

 солдатів і матросів 1 групи -200 процентів, 2 групи -

 100  процентів і III групи -50 процентів мінімального

 розміру пенсії за віком.

      Зрозуміло,  так?  Можна  ставить на голосування?

 Хто  за  цю  редакцію  статті 22 Закону "Про пенсійне

 забезпечення     військовослужбовців"    ставлю    на

 голосування?

     

      "За" -

      Принято.

      Постанова  з  цього  приводу,  у  вас  вона  про

 введення  цієї  норми  перед  очима.  В цілому, можна

 її  ставить  на  голосування? Ставлю на голосування в

 цілому.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      І   до   другого  Закону  про  внесення  змін  і

 доповнень  до  Закону  України  "Про статус ветеранів

 війни  і  гарантії їх соціального захисту" до кількох

 статей, ви бачите яка редакція, теж стосується...

      

      ВЕГЕРА.  П'ять  категорій,  які зазначені в

 Міжнародній  угоді до 50-річчя, бо наше законодавство

 національне, воно розглядає більш ширше.

     

      ГОЛОВА.  Проект закону ставиться на голосування,

 в  цілому,  в  редакції,  ка  у  вас є. Тут невеликий

 текст. Він буде  опублікований найближчим часом.

      Ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Дякую.

      Проект   постанови,   в   цілому,  ставиться  на

 голосування. Про введення цього закону.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      І  ще  прохання  до  вас.  Треба дать можливість

 вести   будівництво.   Там  у  вас  є  постанова  про

 відведення земель.

      Будь ласка, Володимир Кирилович Олексієнко.

     

      ОЛЕКСЕЄНКО. Я дуже коротко.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Одну  хвилинку.  Ну  3  хвилини.  3

 хвилини.

     

      ОЛЕКСЕЄНКО.  Шановні  народні  депутати! Я буду

 дуже краткий, тому що проект Постанови ми вам роздали

 раніше.  Всі  добре  попрацювали і я сьогодні приношу

 вдячність  Комісії  з  екологіческих  питань,  яка до

 цього проекта постанови внесли 2 суттєвих зауваження.

 Це   те,   щоб   котельні,   шахти   імені  Стаханова

 виробничого...   Красноармійсьвугілля   виключити  із

 цього  проекта  Постанови,  тому  що  немає  належної

 екологічної  експертизи.

      Комісія  погодилась  з  цими пропозиціями, але в

 той  же  час  по Буковинському комплексі по переробці

 сільхозпродукції  тут надійшло доповнення. Тому ми не

 погоджуємся  з  комісією,  залишаєм  в  цьому проекті

 постанови.

      Комісія  уважно  розгянула  пропозиції  Кабінету

 Міністрів   з   тим,   щоби  не  давати  попереднього

 погодження,     місцерозташування     індивідуального

 житлового   будівництва   товариствам   з   обмеженою

 відповідальністю   "Світанок"   на   землях  радгоспу

 Рославичі  Васильківського  району 6 гектарів і, крім

 того    малому   підприємству   "Елен"   Чупирянської

 сільської ради  Білоцерковського району.

      Комісія  підтримала,  щоб  ці об'єкти виключити.

 Таким чином, таким чином крім цих зауважень треба іще

 виключити    об'єкт    по    Одеській   області.   Це

 підприємство    сільськогосподарського   підприємства

 "Нива"  (..........)  району  Одеськой  області  3, 2

 гектара   ріллі   під   будівництво   чаєфасувального

 підприємства   акціонерного товариства  "Одесачай".

      І  крім  того по Хмельницькій області з радгоспу

 "Ленінець",  це зауваження Вінського, ми погодились з

 цими  пропозиціями, а остальні пропозиції залишаються

 на місці.

      Таким  чином,  пропонується вилучити 62 гектара,

 надати,  попередньо  погодити  місце  розташування на

 площі  913 гектарів.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Питання    єсть   до   Володимира

 Кириловича?

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Нема питань? Я вибачаюсь.

      Депутат Свято, будь ласка. Включіть.

     

      СВЯТО В.П.

     

      Дякую (..........)(..........) Василь Свято, 416

 виборчий округ, Хмельниччина.

      Шановні   колеги-депутати,   ми   з  точки  зору

 відношення  до  землі знаємо прекрасно, що це основне

 багатство України. 25% чорноземів світового запасу.

      Але,  з  другого  боку,  виходячи з цього, треба

 дуже   детально  підходити,  аналізуючи,  до  питання

 виділення   земель,   навіть   якщо  й  незначної  їх

 кількості. А тут 62 гектари.

      Тому  я  пропоную  по  відношенню  до  виділення

 кожної  з  ділянок  сказати  своє слово представникам

 відповідних виборчих округів. Так чи ні?

      Дякую за увагу.

     

      ОЛЕКСЕЄНКО.

      Василь  Петрович,  скільки  раз  я  вже  на  цій

 трибуні  по  цьому  питанню  виступаю,  і я все время

 запрошую   депутатів,   щоб  вони  по  цьому  вопросу

 роботали.

      Я  за  браком  часу  не  кажу: підійшов до мене,

 допустим,  Голова  Комісії Чорнобиля яценко Володимир

 Михайлович,  підійшов, сказав, що треба по такому, по

 такому-то  об'єкту  призупинить. Поки не розібарился,

 він виїхав на округ , розібрався і прочеє.

      Я  б  міг ще декілька прикладів. І я свій виступ

 почав з того, що дякую за те, що ми все частіше і всі

 депутати принімають участь. Це наша спільна справа. І

 спасибі,  Василь  Петрович, за підтримку.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

     

      ОЛЕКСЕЄНКО...   я   думаю,  що  нас  правильно

 зрозуміють всі депутати.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я ставлю проект внесений за основу,

 на голосування. Будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я прошу проголосувати. За основу.

     

      "За" -

     

      Одну...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Володимир   Кирилович,   стідайте,  будь  ласка.

 Сідайте,  сідайте...  Шановні  колеги,  я  думаю,  що

 Василь  Петрович  Свято  правильно піднімав питання -

 воно,  це  питання  піднімалось на попередніх сесіях.

 Якщо  дійсно болить у кожного голова за свій виборчий

 округ  чи  за  ту область, від якої ми балотувалися і

 представляєм  тут,  то  потрібно,  мабуть, в комісіях

 працювать!.. Оцей проект постанови вже переноситься в

 п'ятий  раз!.. Но люди ж за цим проектом стоять, тому

 що...   потрібно   там  будувать,  там  інші  питання

 вирішувать  і  так  далі, а ми ніяк не можем на сесії

 рознлянути -із засідання на засідання переносим! Тому

 я  просив  би  вас...  Я  ставлю ще раз. прийняти цей

 проект  за  основу,  а потім в кого які зауваження -я

 надам слово.  Будь ласка. Включіть систему.

     

      "За" -

     

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Душейко, будь ласка.

     

      ДУШЕЙКО П.Г.

      Шановні  колеги,  я  звертаюся  до  вас  з  яким

 питанням?  Якраз уже 5 раз розглядалось це питання...

 Є  всі  відповідні  подання  місцевих  органів влади.

 Питання  узгоджено  з  депутатами  по округах... Це ж

 лице  Верховної Ради! Я просто до вас по-розумному!..

 Якщо  у  когось ще щось там не вирішено, то вирішіть,

 будь ласка!.. Але потрібно проголосувать, бо там же ж

 іде  будівництво об'єктів, там розширення зони міста,

 що  теж  повинно буть... Ще інші речі... І тому прошу

 зважено  підійти,  бо  в Комісія по агро-промисловому

 комплексу  більше не може повертатися до нього. Це не

 реально.  Ще  раз  прошу  поставить  на голосування і

 проголосувать.

      (Шум в залі)

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ще є зауваження? Я.... Пасько, будь

 ласка...

     

      ПАСЬКО.

     

      Шановний,    Олександр   Миколайовичу,   шановні

 депутати.  Я  прошу  вас:  давайте проголосуємо за цю

 постанову,   тому  що  в  мене,  в  Звенигородці,  не

 будуються  очистні  споруди.  І  таких прикладів дуже

 багато. Люди чекають, а ми робимо оцей.... п'ятий раз

 відкладаємо це питання.

      Давайте   тоді  голосувати  по  кожному  об'єкту

 окремо. Це ж важливе питання....

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Одну   хвилиночку....   Я   вношу

 пропозицію прийняти за основу, а тоді пройдемся, якщо

 потрібно по.... тут 6 розділів...

      (Шум в залі)

     

      ПАСЬКО.  Олександр  Миколайовичу,  якщо  у

 когось єсть якісь....

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я  зрозумів...  Я  ще  раз  ставлю

 останній  раз....  я  ставлю останній раз. Хто за те,

 щоб прийняти за основу даний проект постанови?

      (Шум в залі)

     

      "За" -

     

      Прийнято. Які зауваження  єсть?

      (Шум в залі)

      В цілому ставлю на голосування...

     

      "За" -

     

     Я прошу голосувати.

      Прийнято, спасибі.

      Оголошується перева до 10 години завтра.